Текст
                    СБОРНИКЪ МАТЕРІАЛОВЪ
 ДЛЯ ОПИСАНІЯ
 МѢСТНОСТЕЙ И ПЛЕМЕНЪ КАВКАЗА'
 Изданіе Управленія Кавказскаго Учебнаго Округа.
 ВЫПУСКЪ ДВАДЦАТЫЙ.
 ТИФЛИСЪ
 Типографія: Канцеляріи Гдавноначальствующаго гражданскою частію на Кавказѣ
 и Козловскаго.
 1894.
 Digitized by LjOOQie


vk.com/aristorika Печатано по распоряженію Попечителя Кавказскаго Учебнаго Округа.
Оглавленіе. Пр едисловіе Л. Лопаптнскаго Отдѣлъ первый. Переходъ чрезъ Рокскій и Мамисонскій пе¬ ревалы—Инспектора народныхъ училищъ Кутаисской губерніи, П. Дмитріева Караногайцы, ихъ бытъ и образъ жизни.— Завѣдывающаго Караногайскимъ нормальнымъ училищемъ, Г. Ананьева Курды, черты ихъ характера и быта—Смот¬ рителя Камарлинскаго начальнаго училища, К. Хачатурова Домашній и соціальный бытъ женщины у закавказскихъ татаръ—Учителя-надзира¬ теля Батумскаго ремесленнаго училища, А. Захарова Отд'Іѵп» іггорои. Курдскіе тексты—Сообщены смотрителемъ Ка- марлтшскаго училища, К. Хачатуровымъ. . . Примѣчанія и замѣтки къ нимъ . I. Л, . . . Талышннскіо тексты—Сообщены учителемъ Лен¬ коранскаго начальнаго училища, Теймуръ-бекъ Паи рама и носковымъ Примѣчанія и замѣтки къ нимъ ./. Л. . . . Стр. I—X 1— 35 36— 63 64— 90 91 — 157. 1— 15 15— 16 17— 22 22— 24
vk.com/aristorika Армянско-татскіе тексты.—Записаны учениками Шемахинскаго городского училища, Эфендіевымъ и Шахвердоеымъ 25— 30 Замѣтки къ нимъ Ж. Л. 30— 32 Еврейско-арамейскіе тексты.—Записаны и объ¬ яснены Л. Ж. 1— 26 Замѣтки къ нимъ Л. Ж. 26— 32 Айсорскіе тексты—Записаны А. Калашевымъ. . 33— 96 Замѣтки къ нимъ Л. Л. 96—104 Айсорская азбука п текстъ I—IV. Приложенія. Русско-Айсорскій и Айсорско-Русскій сло¬ варь, съ предисловіемъ и объясненіемъ употре¬ бительныхъ собст. личныхъ именъ, А. Калашеѳа. 1—420 Матеріалы для исторвко - географическаго словаря Кавказа, Е. Вейденбаума. ... 1—38. ПОПРАВКИ ВО II НЪ отдълв. Страница: 1 и во всѣгь случаяхъ въ послѣ¬ дующихъ страницахъ еярейсхо- яр&мейскихъ текстовъ до 3-ьей сказки включительно. Строка: 5 сверху Напечатано: мере говоритъ Слѣдуетъ читать: мере сказалъ 15 2 снизу ЙНІІ аі 26 17 сверху или, какъ они сами себя на¬ зываютъ, хал¬ деями) осѣ эти слова— лишнія, такъ какъ халдеями себл называютъ только айсоры- католики.
ПРЕДИСЛОВІЕ. Въ I отдѣлѣ ХХ-го Сборника заключаются статьи опи¬ сательнаго и бытового характера. Первая статья „Переходъ чрезъ Рокскій и Мамисонскій перевалы“ Н. Г. Дми¬ тріева знакомитъ насъ не только съ природой горной Осетіи, но и съ нѣкоторыми любопытными чертами ирондевъ (осетинъ) —этого отпрыска арійцевъ, затерявшагося среди народовъ тюркскаго (горскіе татары), картвельскаго (грузинскаго) и нах- чійскаго (чеченскаго) племенъ. Статья Г. Ананьева „Карано- гайцы, ихъ бытъ и образъ жизни“ изображаетъ кочевой бытъ этого тюркскаго пародца, сохранившаго подъ покровомъ первобытной грубости много оригинальнаго. Таковы, по всей вѣроятности, были скиѳы Южной Россіи, о которыхъ намъ по¬ вѣствуетъ въ своей исторіи Геродотъ. Жизнь другого полу¬ кочевого парода въ окрестностяхъ библейской горы Арарата— иранскихъ курдовъ представлена въ небольшой статьѣ К. Ха¬ чатурова, озаглавленной „Курды, черты ихъ характера и бытаи. Курды—это не тронутый еще цивилизаціей, любопыт¬ ный народъ, рыцарски храбрый, но съ наклонностями безпощад¬ наго хищника; гостепріимный, но, вмѣстѣ съ тѣмъ, преданный непримиримому чувству мести; дѣтски-наивный, но обладающій также всѣми признаками здраваго ума и разсудительности; они раздѣлены, подобно армянамъ, между тремя сопредѣльными го¬ сударствами—Россіей, Персіей и Турціей; не занимая нигдѣ сплошной территоріи, они живутъ небольшими группами сре¬ ди другихъ народовъ, большею частію, въ неприступныхъ горахъ и на высокихъ плоскогорьяхъ. Въ статьѣ А. Захарова
II vk.com/aristorika „Домашній и соціальный бытъ женщины у закавказ¬ скихъ татаръа изображается въ яркихъ краскахъ безотрадное семейное положеніе татарской женщины, освященное не толь¬ ко вѣковыми традиціями народа, но и религіозными устано¬ вленіями корана. * * * Во II отдѣлѣ помѣщены тексты курдскіе, талыпшн- скіѳ, армянско-татскіе, еврейско-арамейскіе и айсор¬ скіе. Эти тексты состоятъ почти исключительно изъ сказоч¬ наго матеріала, кромѣ трехъ пѣсенъ курдскихъ и одной айсор¬ ской, курдскихъ и айсярскихъ народныхъ анекдотовъ и зага¬ докъ. Курдская сказка, озаглавленная „Чірок“, отличается неподдѣльнымъ народнымъ юморомъ; въ ней выводятся на сцену три брата, отдавшіе изъ своего наслѣдства козла стар¬ шему женатому брату; потомъ они рѣшаются вернуть себѣ козла обратно, но старшій братъ успѣлъ его уже зарѣзать и припрятать въ укромномъ мѣстѣ. Тутъ младшіе братья изощ¬ ряются въ разгадкѣ мѣста, гдѣ онъ спрятанъ, что имъ и удается посредствомъ обмана; съ своей стороны, и старшій братъ, съ женой, изыскиваютъ способы, чтобы отнять козла у младшихъ братьевъ: нѣсколько разъ онъ переходитъ изъ рукъ въ руки, при чемъ братья стараются перехитрить другъ-друга. Хитрѣе всѣхъ оказывается старшій братъ, которому оба млад¬ шіе подчиняются. Эта сказка нѣкоторыми своими деталями: напоминаетъ кабардинскую сказку „Одинъ воръ искуснѣе дру¬ гого напечатанную въ XII выпускѣ Сборника, гдѣ и указа¬ ны параллели. Интересъ сказки о семи безволосыхъ (Лі* III) сосредото¬ чивается точно также, какъ и въ кабардинской „Одинъ до¬ гадливѣе другого*4 (XII вып. Сборника), на попыткѣ разгадать по нѣкоторымъ примѣтамъ скрытое отъ насъ; разница только*
Ill въ томъ, что въ кабардинской сказкѣ добираются до своей цѣли путемъ сравненія, между тѣмъ какъ въ курдской—ста¬ раніемъ говорить складно—подъ риѳму. Подобное хитрое пре¬ пираніе загадками составляетъ излюбленный мотивъ не только русскихъ сказокъ, но и сказокъ другихъ народовъ *). Талышннская сказка „Волшебное яблоко" нѣсколько напоминаетъ основной идеей и своимъ построеніемъ другія кавказскія сказки**). Однако, въ еврейско-татской сказкѣ „Чу¬ десный подсвѣчникъ" ***), подходящей нѣкоторыми своими подробностями къ тому же типу, ничего не говорится о чудо¬ дѣйственной силѣ яблокъ. Сказка „Трусъ" способомъ развитія своей главной мысли приближается къ еврейско-татской сказкѣ „Лѣнтяй ), толь¬ ко послѣдняя гораздо сложнѣе н богаче подробностями. Цѣль обѣихъ сказовъ дидактическая: въ первой исправляется трусъ, а во второй—лѣнтяй; награда за исправленіе получается въ обѣихъ: въ талышинской сказкѣ исправленный юноша овладѣ¬ ваетъ богатствами дива, а въ еврейско-татской онъ женится на царевнѣ. Татарская сказка „Трусъ" хотя подходитъ къ нашей по своему замыслу, но по деталямъ она совершенно другая. По одному эпизоду—встрѣчѣ съ дивомъ, талышинская сказка можетъ быть сближена съ другой татарской сказкой, подъ тѣмъ же заглавіемъ ****.**). Завязка во всѣхъ четырехъ сравниваемыхъ сказкахъ одна и та же, съ тою только разни¬ цей, что въ первыхъ двухъ трусъ или лѣнтяй предоставляется своей судьбѣ матерью, а въ двухъ послѣднихъ—женою. *) Аѳанасьевъ. Ыародішл русскія сказки. Т. IV, стр. 469. **) Сборникъ матеріаловъ для опнсапіл мѣстностей и племенъ Кавказа. Вып. ІИ, отд. II, стр. 118—119; вын. VII, отд. II, стр. 104—165; вып. IX, отд. И, стр. 189. ***) В. Миллеръ. Матеріалы для изученія eup.-тат. языка. *♦**) Ibid. **+*•) Сборн. мат., вни. XIII, отд. II, стр. 295. ♦*+***) Ibid., вып. VI, отд. II, стр. 109—US.
vk.com/aristorika Армянско-татская сказка „Дэвъ п царскій сынъ*1, со¬ кращенная разсказчикомъ и, повидпмому, скомканная въ сво¬ ихъ частяхъ, какъ по общему замыслу, такъ и по нѣкото¬ рымъ характернымъ подробностямъ (весьма распространенное сказаніе о яблони, спусканіе героя въ подземелье) имѣетъ мно¬ го общаго со сказками русскими и другихъ народовъ *). Но въ нашей сказкѣ отсутствуетъ исканіе невѣсты, красоты не¬ описанной, среди трудовъ и почти неодолимыхъ опасностей, описаніе которыхъ наполняетъ обыкновенно содержаніе дру¬ гихъ сказокъ; кромѣ того, она расходится еще одной подроб¬ ностью съ большинствомъ другихъ сказокъ этого типа: старшіе братья сами вытаскиваютъ изъ ямы младшаго, опустившагося туда для борьбы съ дивомъ; очевидно, отсутствіе перваго моти¬ ва—исканія невѣсты сдѣлало излишнимъ упоминаніе о сверхъ¬ естественныхъ силахъ, вызволяющихъ героя изъ подземнаго царства на поверхность земли. Сказка „За Богомъ молитва не пропадетъ“ совпадаетъ вполнѣ съ армянской сказкой „Бюрапатикъа **). Въ обѣихъ сказкахъ проводится одинъ и тотъ же религіозно-нравственный принципъ: за всякую, даже малѣйшую, жертву въ пользу церкви Богъ вознаграждаетъ сторицею (въ обѣихъ сказкахъ говорится—въ тысячу разъ). Но армянская сказка богаче одной подробностью, а именно обращеніемъ къ Богу за разрѣ¬ шеніемъ нѣкоторыхъ вопросовъ и сомнѣній ***): Богъ проща¬ етъ раскаявшихся разбойниковъ, но не милуетъ человѣка, при¬ зывающаго Его имя всуе, и священника, погрязшаго въ своихъ грѣхахъ. Еврейско-арамейская сказка „Судьба грѣшной души* носитъ на себѣ явные слѣды культа животныхъ, игравшаго *) Сбори. мат., вып. XV, отд. И, стр. 8—19, 29—46. **) Сбори. мат., выи. XIII, отд. II, стр. 85— 89. ***) Ср. Повѣрья грузинъ Телавскаго уѣзда (Сбори. мат., nun. XVII, отд. II, стр. 129-135).
V такую роль въ религіи многихъ первобытныхъ народовъ. На культѣ этомъ зиждутся вѣрованія древнихъ индійцевъ въ пе¬ реселеніе душъ, перешедшія чрезъ посредство египтянъ къ пиѳагорейцамъ, среди которыхъ установилось ученіе о [іатар,- съ большими или меньшими уклоненіями отъ индій¬ скаго первообраза. Отъ грековъ это ученіе перешло, повиди- мому, и къ талмудистамъ, видѣвшимъ въ переходѣ человѣче¬ ской души въ тѣла животныхъ наказаніе за грѣхи. Въ сказкѣ „Божья помощь“ вознаграждается матеріально бѣднякъ, довольный своею судьбою и не гонявшійся за богат¬ ствомъ, при чемъ выражается твердое упованіе на помощь Божью. Истолкователемъ воли Божьй служитъ пророіго (дер¬ вишъ), но слышится также голосъ, исходящій отъ Бога. Этой своей возвышенной чертой сказка напоминаетъ библейскіе мо¬ тивы. Въ грузинской сказкѣ „Долгъ Богаа *), сходной по нѣ¬ которымъ деталямъ съ нашей, нищій обращается къ Богу не только чрезъ посредство святого человѣка, но и рѣшается самъ войти съ Иимъ въ общеніе: дары Бога сыплются на не¬ го, но онъ не злоупотребляетъ ими и дѣлится съ другими ни¬ щими, между тѣмъ какъ нищій еврейской сказки не выказы¬ ваетъ этой черты характера. Въ сказкѣ „Божье наказаніеа наказывается Богомъ чело¬ вѣческая ненасытность, при чемъ наказуемый смиряется до самобичеванія предъ лицомъ народа. Эта сказка стоитъ, по моему мнѣнію, совершенно особнякомъ среди другихъ народ¬ ныхъ сказокъ. Возможно, что какъ эта сказка, такъ и преды¬ дущая имѣетъ своимъ корнемъ поучительный отдѣлъ талмуда, поясняемый притчами, легендами и сказаніями; сказочный матеріалъ, взятый раввинами и евреями-грамотелми изъ этого источника, перерабатывался народомъ на свой ладъ, подобно апокрифическимъ сказаніямъ и христіанскимъ легендамъ. Айсорская сказка „Судьбы не миноватьи доказываетъ *) (’бори, мат., выи. X, отд. III, стр. 68- 72.
vk.com/aristorika VI существованіе не только въ Закавказьѣ *), но и въ горахъ Передней Азіи мотивовъ, послужившихъ основаніемъ для миѳа о дарѣ Эдилѣ. Существенной разницей между нашей сказкой и греческимъ миѳомъ служитъ то, что пріемный сынъ, убившій по недоразумѣнію отца и обвѣнчанный съ матерью, не всту¬ паетъ съ послѣдней въ сожительство. Въ армянской сказкѣ „Рѣчной бродяга“, наоборотъ, пріемышъ хотя и женится на своей матери, но не убиваетъ родного отца. Въ сказкѣ „Сынъ черепа“ разсказывается о царевнѣ, которая родила сына, послѣ того какъ понюхала розу, вырос¬ шую на томъ мѣстѣ, гдѣ былъ зарытъ черепъ умнаго человѣка; мальчика она велѣла выбросить, но онъ, вскормленный козой и воспитанный старухой, добивается потомъ своими вѣщими толкованіями сновъ признанія со стороны матери-царевны и царя-дѣда. Дѣтовыбрасываніе, какъ остатокъ сѣдой старины, встрѣчается и въ сказаніяхъ другихъ народовъ, но о роли мальчика, какъ снотолкователя, упоминается только въ русской сказкѣ „Вѣщій сонъа **;, хотя обстановка обѣихъ сказокъ со¬ вершенно другая. Съ нашей сказкой можетъ быть сближена армянская „Черепъ-царьи ***) по одному мотиву—чудодѣй¬ ственному вліянію человѣческаго черепа на зарожденіе ребен¬ ка, но обѣ онѣ расходятся въ другихъ подробностяхъ. Въ сказкѣ „Благодарный покойникъ“ разрабатывается тотъ же мотивъ, что и въ русскомъ и кавказскомъ народномъ эпосѣ ****). И въ нашей сказкѣ мертвецъ воскресаетъ на вре¬ мя, чтобы помочь герою добыть себѣ красавицу-царевну. Имя мертвеца Рустамъ, пользующееся такой извѣстностью на иран¬ скомъ Востокѣ и въ сопредѣльныхъ странахъ, встрѣчается и *) Сборникъ мат., вші. IX, отд. И, стр. 184. **) Аѳанасьевъ. Народныя русс. сказки, т. II, стр. 443. ***) Сборн. мат., вып. VII, огд. II, стр. 77—79. ****) Въ Сборникѣ мат. ІІрил. къ вып. VI; вып. VII, отд. II, стр. 17; вып. IX, отд. II, сгр. 79.
ѴІГ въ армянской сказкѣ „Месропъ и его мудрый слуга “ *), соста¬ вляющей простой варіантъ нашей, но въ послѣдней Рустамомъ называется не мертвецъ-слуга, а его хозяинъ. Мотивомъ ска¬ зокъ о благодарныхъ покойникахъ воспользовался Андерсенъ для своего прекраснаго разсказа „Дорожный товарищъ". Въ сказкахъ, съ подобнымъ содержаніемъ, нельзя не видѣтъ нрав¬ ственнаго побужденія—установить обычай отданія послѣдней чести покойному. Мотивъ сказки „Пѣсня соловья" широко распространенъ среди индо-европейскихъ и кавказскихъ народовъ. Преданіе о птичьемъ и звѣриномъ языкѣ основано въ большинствѣ сказокъ на повѣрьѣ о змѣѣ, надѣляющей избранныхъ людей чудеснымъ знаніемъ языка животныхъ и даже растеній **). Но въ нашей сказкѣ, а равно и въ русской „Птичій языкъ" ***), съ которой она удивительно схожа по своимъ деталямъ, даръ этотъ вро¬ жденъ ребенку, а не сообщенъ змѣей. Впрочемъ, нашъ варі¬ антъ, по сравненію съ русскимъ, обнаруживаетъ болѣе слож¬ ную композицію: къ нему приросъ еще другой мотивъ—чувство безкорыстной дружбы, выразившееся безграничнымъ довѣріемъ и пожертвованіемъ роднымъ ребенкомъ для спасенія друга. Въ сказкѣ „Нѣтъ на свѣтѣ ничего постояннаго" разви¬ вается тема о человѣческой суетѣ. Юноша уговариваетъ сво¬ его пріемнаго отца, чтобы онъ, для поправленія своихъ об¬ стоятельствъ, продалъ его на базарѣ. Такимъ образомъ, онъ попадаетъ въ руки крестьянина, который запрягъ его вмѣстѣ съ быкомъ въ плугъ. Въ этой обстановкѣ видитъ его отецъ, но пріемышъ утѣшаетъ его словами, смыслъ которыхъ—„чему быть, того не миновать". Чрезъ нѣкоторое время, юноша из¬ бирается царемъ по ук&запію птицы, садившейся три раза на *) Сборн. мат., вы и. IX, отд. II, стр. 200. **) Сборн. мат., ни». XVII, отд. II, стр. 161 (у грузинъ); вып. VII, отд. II, стр. 98 (у татаръ); вы». IX, огд. И, стр. 181 (у грузнпъ же). Варіанты другихъ народовъ: нѣмцевъ и славянъ указаны у Аѳанасьева, IV, стр. 323. ***) Аѳанасьевъ, И, стр. 469.
VIII vk.com/aristorika его голову, но счастіе его оказывается непрочнымъ: вскорѣ онъ умираетъ. Черепъ умершаго царя послѣ ливня, размывшаго могилу, всплываетъ наружу, разбивается на мелкіе кусочки, которые, ударяясь объ камни, шепчутъ о бренности всего зем- і ного. Варіанты у другихъ народовъ этой поэтической сказки, съ лежащей въ ея основѣ нравственной идеей, мнѣ неизвѣст¬ ны, но можно допустить, что она литературнаго происхожде¬ нія. О роли птицы при избраніи царя упоминается еще въ другихъ кавказскихъ сказкахъ * **)), въ особенности татарскихъ, гдѣ она называется „ девлятъ-гушп *; но въ нѣкоторыхъ сказ¬ кахъ волшебная птица садится не на юношу, но на дѣвушку, которая, переодѣтая въ мужское платье, дѣлается царемъ. Сказка „Новый вѣнецъ царя* по своему замыслу та же самая, что извѣстная Андерсеновская сказка „Новое платье царя*. Интересно было бы прослѣдить, откуда Андерсенъ по¬ заимствовалъ восточный мотивъ своей сказки. Жизненное правило, что мы сами портимъ людей своимъ неумѣніемъ обращаться съ ними, выражено въ остроумной сказкѣ „У плохого мужа жена всегда дура*. Визирь промѣ¬ нялъ трехъ своихъ никуда не годныхъ женъ на одну—хоро¬ шую жену крестьянина. Негодныя жены визиря, въ рукахъ умнаго крестьянина, совершенно исправляются, послѣ чего ви¬ зирь беретъ ихъ обратно къ себѣ. По своей идеѣ, эту сказку напоминаетъ нѣсколько армянская „Нужда учитъ *). Сказка „Помощь Бога и царя* развиваетъ ту же тему, что и армянско-татская „За Богомъ молитва не пропадетъ*, но въ подробностяхъ и но своему построенію опа съ ней рас¬ ходится. Къ нравственной идеѣ айсорской сказки примѣшано, однако, своекорыстное побужденіе: хромой обираетъ своего слѣпого товарища. Народный юморъ, несмотря на возвмшен- *) Сбори. маг., вып. VII, отд. II, стр. 213; вып. VII, отд. II, стр. 204; иыц, VII, отд. П, стр. 226; вып. IX, отд. II, стр. 98. **) Сборникъ ыат., вып. VII, отд. ІГ, стр. 228.
IX ную тему сказки, не могъ обойтись безъ того, чтобы не по¬ смѣяться надъ безпомощностью слѣпого, по сравненію съ хро¬ мымъ. Сказка „Человѣкъ и звѣря себѣ покоряетъ“, можетъ- быть, принадлежитъ къ первобытной эпохѣ звѣроловнаго и пастушескаго быта, когда еще человѣкъ стоялъ лицомъ къ лицу съ міромъ животныхъ. Кошка при обузданіи барса игра¬ етъ ту же роль, какъ въ русскихъ сказкахъ лиса, помогаю¬ щая мужику справиться съ медвѣдемъ *). * * * Къ замѣткѣ къ айсорскимъ текстамъ прибавлена въ об¬ щихъ чертахъ фонетика айсорскаго языка, а равно айсорская (сирійская) азбука, сравнительно съ академической транскрип¬ ціей. Вмѣстѣ съ тѣмъ, напечатанъ также сирійскими буква¬ ми одинъ текстъ, подъ заглавіемъ „Помощь Бога и царя“ (JVs 8). Цѣлью помѣщенія какъ сирійской азбуки, такъ и те¬ кста было облегчить пользованіе текстами и словаремъ лицамъ, незнакомымъ еще съ примѣненіемъ академической транскрип¬ ціи къ звукамъ айсорскаго языка. Для этой цѣли выбрана не такъ называемая несшріанская азбука, образцы которой были напечатаны въ IV выпускѣ Сборника, но якобитстя, болѣе извѣстная ученымъ сирологамъ въ Россіи и Западной Европѣ. * * * Отдѣльнымъ приложеніемъ напечатанъ Русско-Айсор¬ скій и Айсорско-Русскій словарь, составленный А. И. Ка- лашевымъ. Въ этотъ словарь вошли всѣ слова изъ айсорскихъ текстовъ; онъ обнимаетъ до 12.000 словъ и представляетъ собою капитальный трудъ, на который потрачено много вре¬ мени и стараній. +) Аѳанасьевъ, I, стр. 38.
vk.com/aristorika X Въ настоящемъ Сборникѣ напечатанъ 1-ый выпускъ „Ма¬ теріаловъ для историко-географическаго словаря Кав¬ каза14 Е. Г. Вейденбаума. Въ слѣдующихъ выпускахъ вый¬ детъ продолженіе этихъ трудовъ, весьма полезныхъ для разъ¬ ясненія нѣкоторыхъ темныхъ вопросовъ по кавказовѣдѣнію. * * * Въ заключеніе редакція считаетъ своимъ пріятнымъ дол¬ гомъ высказать искреннюю благодарность: академику барону В. Р. Розену за нѣсколько цѣнныхъ совѣтовъ по изданію еврейско-арамейскихъ текстовъ, профессору В. Ѳ. Миллеру за просмотръ и провѣрку армянско-татскихъ текстовъ, секре¬ тарю Вост. комиссіи Импер. Моск. Арх. Общества, М. В. Никольскому за любезно принятый на себя трудъ по печа¬ танію въ Москвѣ айсорской азбуки и текста, закавказскому муфтію Гусейну-Эффенди Гаибову за обозначеніе въ ай¬ сорскомъ словарѣ заимствованій изъ тюркскаго, арабскаго и персидскаго языковъ, К. Ѳ. Гану за еврейскія параллели къ еврейско-арамейскимъ текстамъ, капитану артилеріи Асадъ- Беку Талышханову за провѣрку текстовъ талышинскихъ и А* И. Балашову за содѣйствіе при записываніи еврейско¬ арамейскихъ текстовъ. JL Лопашинсній. 30 ноября 1894 г, Тифлисъ.
ОТДѢЛЪ I.
vk.com/aristorika ПЕРЕХОДЪ ЧРЕЗЪ РОКСКІЙ И ШАШСОНСКЙ ПЕРЕВАЛЫ *). (Этнографическія и сельскохозяйственныя замѣтки). I. Горійская равнина.— Ночлегъ въ Цхинвалѣ.—Выступленіе пѣшкомъ по правому берегу .Ііахвы.— Цхинвальское ущелье. Всѣ приготовленія къ пѣшей прогулкѣ вглубь Кавказ¬ скихъ горъ были окончены. Наша компанія состояла изъ 10 человѣкъ: семи педагоговъ и трехъ учащихся. Всѣ мы собра¬ лись въ гор. Гори, 12 іюня, въ день св. Троицы; въ тотъ же день, часа въ три пополудни, мы выѣхали въ омнибусѣ въ Цхинвалъ. Начиная отъ гор. Гори вплоть до Цхинвала тянется обширная Горійская равнина, имѣющая форму треугольника, одну изъ сторонъ котораго (южную) составляетъ Тріалетскій хребетъ, тянущійся почти параллельно теченію рѣки Куры, а прочія двѣ стороны образуются вѣтвями главнаго Кавказскаго хребта. Если за основаніе этого треугольника принять Тріалет- скія горы, то вершина его будетъ находиться почти у Цхинвала, нѣсколько къ сѣверо-востоку. Эта обширнѣйшая равнина, на которой легко могло бы умѣститься два-три второстепенныхъ германскихъ государства, представляетъ подобіе моря, усѣян¬ наго многочисленными островами-деревеньками, утопающими въ зелени виноградныхъ и фруктовыхъ садовъ, осѣненныхъ рос¬ кошнѣйшими куполами гигантскихъ орѣховыхъ деревьевъ. По Одинъ изъ соучастниковъ этого путешествія, К. Ѳ. Гаиъ, напечаталъ описаніе ого въ своемъ сборникѣ: Ans dem Eaukasus. lleisen uud Studien. Leip¬ zig, lb!)2. Статья озаглавлена: Einc Fusztour in die osaetischen Alpen (Sommer 188$).
о обѣимъ сторонамъ шоссе тянутся обширнѣйшія поливныя ПОЛЯ пшеницы, кукурузы съ лобіей, ячменя и другихъ растеній. Густыя высокія травы, испещренныя разнообразнѣйшими кра¬ сивыми цвѣтами, изъ которыхъ особенно бросаются въ глаза фіолетово-пестрые ирисы, высоко поднимающіе свои головки, напоминаютъ американскіе пампасы. Наши ботаники не могли устоять отъ соблазна, чтобы не выйти изъ омнибуса и не нарвать этихъ цвѣтовъ и съ торжествующимъ видомъ прине¬ сти по букету съ собою. Дорога все время была хорошая, хотя мѣстами и подверг¬ лась размыву отъ бывшаго не задолго предъ этимъ ливня. Предъ селеніемъ Терзнисы намъ пришлось переправляться черезъ р. Малую Ліахвѵ, которая въ этомъ мѣстѣ разбивает¬ ся на нѣсколько рукавовъ. Часть компаніи совершила этотъ переѣздъ въ омнибусѣ, а другая — большая часть должна была пересѣсть въ арбу, запряженную двумя здоровенными буйволами. Сила теченія воды въ главномъ руслѣ была такъ велика, что арба, нагруженная чуть ли не десятью пассажи¬ рами, едва-едва могла устоять; вода доходила до дна арбы и покрывала большую часть довольно высокихъ колесъ. Часамъ къ 7-ми пріѣхали мы въ Цхинвалъ и остановились въ одномъ ивъ лучшихъ духановъ на берегу р. Большой Ліахвы, у мо¬ ста. Въ Цхинвалѣ мы должны были переночевать, съ тѣмъ чтобы на другой день рано утромъ отправиться въ путь. Проснувшись на другой день довольно рано, мы стали держать совѣтъ—по какой сторонѣ Ліахвы намъ итти: по правой или но лѣвой, такъ какъ мѣстные жители пугали васъ тѣмъ, что послѣ недавняго ливня Ліахва размыла псѣ дороги, снесла мосты, мельницы и сады и что тому же при¬ мѣру послѣдовали и притоки ея, въ особенности ПацаЙ-докъ, чрезъ который намъ приходилось переправляться, не доходя сел. Джавы. Послѣ нѣкотораго колебанія мы рѣшили итти по правому берегу, гдѣ проложена наиболѣе удобная дорога. Не-
vk.com/aristorika — 3 — ^смотря на всѣ старанія, намъ не удалось выступить въ путь раньше 8 часовъ, такъ какъ намъ пришлось сдѣлать еще нѣкоторыя покупки. Наконецъ, сборы окончились п мы пѵсти- лись въ путь. Жители Цхинвала собрались массами поглазѣть на столь невиданное зрѣлище и долго провожали насъ любо¬ пытствующими взорами, а нѣкоторые даже проводили насъ за околицу. Наши проводники Гарсо и Пиндо едва успѣвали удовлетворять любопытству цхинвальцевъ и, подъ конецъ, утомленные постоянными разспросами, стали отвѣчать чрезвы¬ чайно неохотно и даже съ сердцемъ. Всѣ удивлялись тому, что мы идемъ пѣшкомъ, хотя имѣемъ видъ „ настоящихъ го¬ сподъtt. Выйдя за городъ, мы постоянно встрѣчали пѣшихъ и конныхъ крестьянъ и крестьянокъ, преимущественно осетинъ, весьма вѣжливо привѣтствовавшихъ пасъ поклонами и ста¬ равшихся любопытно-жадными взорами проникнуть въ тай¬ ны нашего странствія. Нѣкоторые изъ наименѣе терпѣлпвыхъ, сгоравшіе отъ любопытства, останавливали кого-либо изъ от¬ ставшихъ членовъ компаніи п засыпали его вопросами о цѣли и направленіи нашего путешествія. Отвѣчали, разумѣется, какъ умѣли, а больше жестами. Нѣкоторые изъ осетинъ при¬ нимали насъ за инженеровъ, занимающихся изысканіями для проведенія желѣзной дороги, почему и просили отвѣтить: ско¬ ро ли мы устроимъ эту дорогу; другіе же со страхомъ спра¬ шивали, пе чиновники ли мы воинскаго присутствія. Какъ могли, мы успокоивали спрашивавшихъ, къ великому огорче¬ нію Гарсо и Пиндо, которымъ очень нравилось поддразнивать простодушныхъ крестьянъ. Дорога изъ Цхинвала на Джавы шла среди безчисленныхъ полей пшеницы, кукурузы съ лобіей, ячменя и подчасъ полей съ картофелемъ и табакомъ. Хлѣба были еще зелены (Цхинвалъ лежитъ на высотѣ 2790 ф.) и только что выколосились. Каждое поле тщательно ограждено плетнемъ и мѣстами даже каменными стѣнами, со стороны дороги. Видимо, что землею здѣсь очень дорожатъ. Поля, ви-
4 ноградные сады и огороды тянутся сплошною полосою по обѣимъ довольно отлогимъ склонамъ ущелья и простираются- почти до самыхъ вершинъ ихъ. Громадные орѣшники, шелко¬ вица и другія фруктовыя деревья составляютъ цѣлыя рощи,, среди которыхъ расположены маленькія деревеньки, бѣленькія церковки, или развалины древнихъ грозныхъ башенъ, сложен¬ ныхъ изъ громадныхъ глыбъ дикаго сѣраго камея, почти безъ всякаго цемента. Чѣмъ дальше вверхъ но ущелью, тѣмъ оно* становится все уже и тѣмъ болѣе и болѣе грозный видъ при¬ нимаютъ человѣческія жилища: почти у каждаго дома возвы¬ шается огромная призматическая башня, и каждый домъ дѣ¬ лается скорѣе похожимъ на крѣпость, чѣмъ на мѣсто мирнаго обитанія добродушныхъ поселянъ. Видъ Цхинвальскаго ущелья и характеръ растительности не измѣняются до самаго селенія Кехви, гдѣ собственно кон¬ чается Карталинія и начинается уже Осетія; здѣсь же соб¬ ственно находится и предѣлъ разведенія шелковицы и вино¬ града, такъ какъ далѣе эти растенія уже не встрѣчаются. II. Первое осетинское селеніе. — Осетинскій сыръ.—Приготовленіе масла.—Сплавъ лѣса ло Ліахвѣ.—Переправа чрезъ Пацай-донъ.—Любопытство осетинскихъ крестьянъ. Селеніе Кехви находится нѣсколько въ сторонѣ отъ боль¬ шой дороги; на самой же дорогѣ расположено нѣсколько ду¬ хановъ, содержимыхъ осетинами; у этихъ духаповъ, въ тѣни гигантскихъ орѣшниковъ, расположились мы на привалъ и стали, закусывать. Несмотря на праздничный день, осетипки, собрав¬ шись во множествѣ, стирали бѣлье, ища защиты отъ солнца подъ орѣховыми деревьями, у ручья. Орѣховыя деревья дости¬ гаютъ здѣсь такихъ громадныхъ размѣровъ и имѣютъ такія раскидистыя вѣтви, что ихъ, по справедливости, можно срав¬ нить съ африканскими боабабами, въ тѣни которыхъ находятъ себѣ пріютъ цѣлые караваны. Будетъ очень печально, если за*
vk.com/aristorika граничные лѣсопромышленники доберутся и до этихъ гигантовъ іі соблазнятъ владѣльцевъ ихъ крупными кушами: красота азейзажа совершенно измѣнится и мѣстность приметъ болѣе пустынный характеръ, какъ это и случилось въ тѣхъ мѣстахъ Грузіи, гдѣ появлялись эти заграничные хищники. У насъ было всего вдоволь: ветчины, сыра, икры и хлѣба, но, чтобы подольше сохранить свои собственные запасы, мы взя¬ ли все необходимое для закуски изъ духана. Хлѣбъ, вареныя яй¬ ца, тешка и прекрасный сыръ съ зеленью составили нашъ зав¬ тракъ. Осетинскій сыръ и масло составляютъ главную доходную статью въ каждомъ осетинскомъ хозяйствѣ. Пользуюсь случаемъ, чтобы сказать кое-что о приготовленіи осетинскаго сыра и масла. Сыръ приготовляется слѣдующимъ образомъ: сначала молоко, налитое въ кадушку, створаживаютъ сычугомъ; сычуги же имѣ¬ ются въ каждомъ хозяйствѣ и бережно хранятся: ихъ либо шодвѣшиваютъ къ потолку, либо держатъ въ особомъ сосудѣ въ ■какомъ-то разсолѣ; затѣмъ достаютъ створожившееся молоко руками и отжимаютъ сыворотку руками же; далѣе этой массѣ, уже не заключающей въ себѣ сывороткп, придаютъ форму небольшихъ кружковъ, имѣющихъ отъ 2 до 4 вершковъ въ діаметрѣ, солятъ и кладутъ въ соленую воду. Сыръ держится безъ порчи до 5 лѣтъ, но, къ сожалѣнію, онъ не выноситъ дальней перевозки. Всѣмъ извѣстно, что вкусъ этого сыра настолько хорошъ, что онъ легко могъ бы удовлетворить са¬ маго избалованнаго гастронома. Масло осетинское отличается также хорошими качествами, хотя и приготовляется такимъ же примитивнымъ способомъ, какъ и сыръ. Приготовляютъ его такъ: берутъ 2-хъ или 3-хъ ведерный боченокъ, имѣющій одно только дно; наливаютъ туда неснятое молоко, затѣмъ обтягиваютъ верхнее отверстіе кожею и плотно завязываютъ ее. Такимъ образомъ, боченокъ будетъ имѣть уже два дна: одно деревяпное, а другое кожаное. Затѣмъ кладутъ боченокъ въ прорѣзъ, находящійся въ порогѣ сакли или въ особо при-
6 споеобленномъ бревнѣ и качаютъ его взадъ и впередъ, такъ чтобы молоко ударялось то въ одно, то въ другое дно боченка; по временамъ открываютъ пробку, находящуюся на высотѣ 2/з боченка, и справляются о томъ, скоро ли масло будетъ го¬ тово. Иногда же боченокъ, вмѣсто того чтобы класть его въ прорѣзъ порога пли бревна, привѣшиваютъ къ потолку и ка¬ чаютъ взадъ п впередъ до тѣхъ поръ, пока не собьется масло* Кружокъ сыру фунтовъ въ 5 стоитъ около 40—50 коп.,, масло же продается копеекъ по 20—25 за фунтъ. Послѣ небольшого отдыха мы двинулись дальше. Дорога почти все время идетъ по крутому и обрывистому берегу Ліах- вы, которая шумитъ и стремится тамъ далеко внизу съ ужа¬ сающею силою, наполняя ревомъ своимъ всю долину и примы¬ кающія въ ней ущелья. Отъ времени до времени по рѣкѣ не¬ слись со страшнымъ грохотомъ огромныя бревна, сплавляемыя мѣстными жителями въ окрестныя села и Цхинвалъ. Въ тѣхъ мѣстахъ, гдѣ русло рѣки было загромождено громадными скалами или гдѣ являлось какое-либо препятствіе, стояли нагишомъ, по поясъ или по грудь въ водѣ, люди и старались перехватить бревно голыми руками прежде, чѣмъ оно упрется въ преграду, и направить его въ глубину русла. Какую страшную мускуль¬ ную силу и какую ловкость нужно имѣть, чтобы схватитъ руками огромное быстро несущееся бревно и повернуть его такъ, чтобы оно легло вдоль по теченію! Вотъ ужь гдѣ во¬ истину человѣкъ добываетъ хлѣбъ свой въ потѣ лица! Дорога пошла мелкимъ лѣсомъ, то приближаясь, то удаляясь отъ бе¬ рега рѣки, то поднимаясь въ гору, то опускаясь въ долину. Тысячи ручьевъ и быстро мчащихся потоковъ, выходящихъ, изъ боковыхъ ущелій, пересѣкали намъ дорогу, нисиадал съ кручъ со страшнымъ шумомъ въ Ліахву. Жара стояла не¬ стерпимая; поминутно хотѣлось пить и почти каждый ручеекъ, каждый потокъ манилъ къ себѣ своею хрустально-прозрачною и необыкновенно холодною, почти ледяною, влагою. Наконецъ,
vk.com/aristorika — 7 — мы достигли грознаго Пацай-дона, которымъ насъ пугали въ Цхинвалѣ, но оказалось,—„не такъ страшенъ чортъ, какъ его малюютъ для пѣшеходовъ былъ устроенъ мостъ изъ бре¬ венъ, хотя и узкій, но довольно прочный; лошади же могли перейти рѣку въ бродъ. На той сторонѣ рѣки, на крутомъ берегу, расположена деревня Паца, отъ которой до Джавы оставалось не болѣе 3—4 верстъ; поэтому мы рѣшили сдѣ¬ лать небольшой привалъ и затѣмъ уже безостановочно итти до мѣста ночлега. Едва мы расположились въ тѣни деревьевъ, подъ обрывомъ, надъ которымъ стоитъ деревня, какъ десятки осетинъ окружили насъ и стали разглядывать самымъ безце¬ ремоннымъ образомъ, какъ какихъ-нибудь заморскихъ звѣрей, не стѣсняясь при этомъ громко дѣлать различныя на нашъ счетъ замѣчанія. Разспросы посыпались десятками, но такъ какъ только одинъ изъ насъ, владѣя осетинскимъ языкомъ, могъ удовлетворить любопытству туземцевъ, то мы и ждали, что онъ это сдѣлаетъ; по, къ нашему удивлепіго, послѣдній отмалчивался и когда мы его спросили, почему онъ не отвѣча¬ етъ на разспросы земляковъ, онъ отвѣчалъ, что стоитъ ему от¬ вѣтить хотя бы только на одинъ вопросъ, такъ его замѵчаютъ тысячами другихъ и „тогда уже отъ нихъ не отвяжешься: они начнутъ разспросы съ Адама!а Особенною назойливостью отли¬ чался одинъ подвыпившій мужиченка; онъ былъ до того на¬ хальный, что его товарищи поминутно должны были его останавливать; мы сами тоже сочли за лучшее удалиться, во избѣжаніе всякихъ непріятностей. Чуть ли не вся деревня поголовно шла за нами, сгорая отъ нетерпѣнія узнать, кто мы и зачѣмъ идемъ. Это конвоированіе продолжалось вплоть до самой Джавы и чѣмъ дальше, тѣмъ народу прибавлялось все больше и больше. Большинство крестьянъ и бабъ возвращалось съ похоронъ, и многіе были замѣтно навеселѣ отъ изрядной выпивки, которою обыкновенно сопровождаются осетинскія поминки.
Обработка полей.—Урожаи.—Домашній скотъ.—Огороды.—Внѣшній видъ осетинской избы.—Культурное воздѣйствіе русскихъ. За деревнею Пацы опять потянулись поля пшеницы, ку¬ курузы и ячменя. Поля находятся всюду, гдѣ только пред¬ ставляется хоть малѣйшая возможность для ихъ обработки. Ог¬ ромные когда-то лѣса, по склонамъ горъ, замыкающихъ ущелье, сильно выжжены, и всѣ такія прогалины заняты пашнями. Осе¬ тины пашутъ на такихъ крутыхъ склонахъ, что даже не вѣ¬ рится, какъ можетъ человѣкъ тамъ повернуться съ сохой. Обычный сѣвооборотъ—насколько мнѣ удалось узнать изъ раз¬ спросовъ—состоитъ въ слѣдующемъ: первый годъ поле засѣ¬ вается пшеницею, во второй—кукурузою съ лобіей, а на третій сѣется ячмень. Такимъ образомъ, поле никогда не бы¬ ваетъ подъ паромъ и все время занято растеніями, сильно истощающими почву, что м поведетъ, разумѣется, къ полнѣй¬ шему безплодію ея. Ближайшія поля, впрочемъ, удобряются, при чемъ удо¬ бреніе вывозится зимою, въ три года одинъ разъ, и кладется большими кучами и рядами, на разстояніи одной сажени рядъ отъ ряда и куча отъ кучи. Обработка полей, т. е. собственно распашка, производится сохою чрезвычайно простого устрой¬ ства: на выгнутомъ бревнѣ насаженъ небольшой желѣзный башмакъ, наподобіе ножки у нашего экстирпатора, а сзади придѣлывается выгнутая же ручка для управленія сохою; та¬ кимъ легкимъ орудіемъ можно пахать на какомъ угодно скло¬ нѣ парой воловъ, которыхъ обыкновенно впереди ведетъ баба, въ то время какъ мужчина управляетъ сохой и регулируетъ его дѣйствія. Въ нѣкоторыхъ мѣстахъ, гдѣ почва болѣе тяже¬ лая и имѣетъ болѣе ровную поверхность, употребляются и бо¬ лѣе тяжелые плуги допотопнаго и до нельзя простого устрой¬ ства: такіе плуги состоятъ изъ тяжелаго бревна, въ которое
vk.com/aristorika — 9 — воткнутъ ножъ (рѣзецъ); позади ножа идетъ лемехъ, отваломъ для котораго служатъ развилки самаго бревна. Такимъ обра¬ зомъ, ножъ разрѣзаетъ почву, а развилки бревна раздвигаютъ ее по обѣ стороны, образуя борозду. Такой плугъ тащатъ 2—3 пары быковъ. Такъ какъ озимыхъ посѣвовъ нѣтъ—всѣ яро¬ выя, то обработка почвы производится обыкновенно раннею весною; почва распахивается сохою и тотчасъ же засѣвается руками вразбросъ, затѣмъ сѣмена заволакиваются бороною, ко¬ торая представляетъ собою не что иное, какъ довольно тяже¬ лый плетень. Кукуруза сѣется обыкновенно вмѣстѣ съ лобіей (фасолей) и тоже вразбросъ. Уходъ за нею состоитъ въ поливкѣ и троекратной подбивкѣ (окучиваніи): въ первый разъ подбива¬ ютъ, когда она достигаетъ 1 вершка высоты отъ земли, вто¬ рой разъ—, когда она имѣетъ 1/2 арш. высоты, а въ третій—, какъ заблагоразсудится, а иногда и вовсе не подбиваютъ. Для подбивки употребляются обычныя туземныя тохи (ручныя мо- тыки, цапки). Лобія созрѣваетъ обыкновенно раньше кукуру¬ зы, почему раньше и собирается. Запасы хлѣба сохраняются въ амбарахъ, для которыхъ обыкновенно отводится нижній -этажъ осетинской избы, зааираемый деревяннымъ замкомъ довольно хитраго устройства; кукуруза же, какъ и у грузинъ, сохраняется въ плетенкахъ, на высокихъ столбахъ, чтобы туда не могли проникнуть крысы и мыши и чтобы она всегда легко провѣтривалась. Урожаи пшеницы и ячменя бываютъ самъ 10; но обыкновенно своего хлѣба осетинамъ до конца года ее хватаетъ: приходится покупать на сторонѣ. Скотъ кормится зимою только однимъ саманомъ (мелкою соломою) и до такой степени тощаетъ, что весною еле-еле волочитъ ноги, дока опять не поправится на подножномъ корму. Осетинскія избы по всему Джавскому ущелью имѣютъ однообразный характеръ: почти всѣ онѣ деревянныя и напоми¬ наютъ русскія избы въ лѣсной полосѣ: такъ же сдѣланъ срубъ и такъ же устроена крыша изъ драни, только, вмѣсто гвоздей
10 дранка удерживаются тяжелыми камнями. И за границею, жители Шварцвальда, такъ же дѣлаютъ свои крыши, т. е. вмѣсто употребленія гвоздей накладываютъ ряды камней. Та¬ кимъ способомъ легкая дранковая крыша получаетъ боль¬ шую устойчивость и легче сопротивляется дѣйствію господ¬ ствующихъ вѣтровъ. Иллюзія была бы еще полнѣе, если бы въ избахъ были окна (въ нѣкоторыхъ они подѣланы) и на крышахъ были бы трубы, что у осетинъ замѣняется просто отверстіемъ *). Устройству деревянныхъ срубовъ осетины, по всей вѣроятности, выучились отъ русскихъ: какъ оказывается, лѣтъ пятьдесятъ тому назадъ въ Джавѣ стоялъ полкъ и, ко¬ нечно, мѣстные жители, имѣя постоянныя сношенія съ рус- скпмп, не могли не подчиниться вліянію болѣе культурныхъ людей и не перенять отъ нихъ разныхъ полезныхъ свѣдѣній. Такъ, благодаря русскимъ, многіе осетины привыкли къ опрят¬ ности, такъ что нѣкоторые имѣютъ даже настоящія русскія парныя бани; одну такую баню мнѣ привелось видѣть въ сел. Хвдег недалеко отъ Джавы. Отъ русскихъ же научились нѣ¬ которые осетины огородничеству и, вѣроятно, впервые даже научились садить картофель. Нѣкоторыя семейства, какъ меня увѣряли, привыкли даже къ русскоыу квасу и постоянно дѣ¬ лаютъ его, чего не встрѣтишь даже и въ болѣе культурныхъ центрахъ Грузіи. Какъ на признаки давнишняго пребыванія здѣсь русскихъ, указываютъ и курьезныя прозвища, какія но¬ сятъ нѣкоторые изъ жителей: такъ, одного называютъ Писа¬ ремъ, другого—Майоромъ, третьяго—Капраломъ, Ефрейторомъ и т. п. Жители вообще склонны жаловаться на бѣдность, 9 малоземелье и отсутствіе заработковъ, хотя многіе иэъ нихъ одѣты ьесьма щеголевато и даже въ серебрѣ. Сдѣлать же окончательный выводъ о степени благосостоянія жителей, но одному поверхностному знакомству, разумѣется, невозможно; Въ лучшихъ домахъ устроены бухары (туземные камины съ прямымъ хо* домъ для дыма;.
vk.com/aristorika — 11 — здѣсь нужно немало поработать надъ разрѣшеніемъ этого труд¬ наго вопроса. IV. Кустарные и отхожіе промыслы осетипъ.—Домашнія работы женщинъ.—ЛІолодцова- тость мужчинъ.—Осетинъ-воинъ.—Соціальное положеніе женщины. Въ настоящее время почти все населеніе Джавскаго ущелья ведетъ процессъ съ владѣльцемъ всего этого ущелья кн. Мачабели, на земляхъ котораго осетины живутъ на пра¬ вахъ хизанъ, т. е. долгосрочныхъ арендаторовъ. Споръ этотъ тянется чуть ли не десятки лѣтъ, переходя изъ одной судеб¬ ной инстанціи въ другую. Въ послѣднее время, какъ говорятъ жители, имъ воспрещено вывозить лѣсъ и вообще пользоваться имъ впредь до разрѣшенія спора, и поэтому будто бы пре¬ кратились нѣкоторые, возникшіе было, промыслы, каковъ на¬ примѣръ, приготовленіе деревянной посуды, въ особенности большихъ чашекъ (табаговъ по-туземному) и корытъ, которы¬ ми Осетія снабжаетъ чуть ли не всю Карталинію и которыя въ такомъ ходу въ каждомъ туземномъ хозяйствѣ и у тифлис¬ скихъ бакальщиковъ (фруктовыхъ торговцевъ). Изъ кустарныхъ промысловъ Осетіи заслуживаютъ упоми¬ нанія: выдѣлка суконъ изъ шерсти, которыя идутъ на приго¬ товленіе чохъ и черкесокъ, шалей изъ козьяго пуха, валянье войлоковъ и приготовленіе шляпъ. Осетинскія бѣлыя шляпы чрезвычайно красивы и могутъ, пожалуй, по красотѣ и доброт¬ ности конкурировать и съ фабричными шляпами. За хорошую шляпу съ насъ просили 1 рубль, по говорятъ, что можно пріобрѣсти очень хорошую шляпу копеекъ и за 40. Бѣлье и прочія части одежды осетины шьютъ изъ покупной матеріи, преимущественно изъ хлопчатобумажной. Помимо всѣхъ выше¬ приведенныхъ занятій, осетины занимаются еще отхожими про¬ мыслами, нанимаясь поденщиками или прислугою въ городахъ. Всѣ домашнія работы, да и вообще чуть ли не всѣ рабо-
12 ты, исполняются, главнымъ образомъ, женщинами, мужчины же вѣчно слоняются, повидимому, безъ всякаго дѣла; по крайней мѣрѣ, мы вынесли такое впечатлѣніе. Куда бы мы ни пришли —будь это будничный или праздничный день, поздній или ранній часъ—тотчасъ же насъ окружала цѣлая толпа муж¬ чинъ, глазѣя на насъ по цѣлымъ часамъ и не уходя даже въ то время, когда мы закусывали, глядя намъ, чтб называет¬ ся, прямо въ ротъ, чтб чрезвычайно конфузило насъ и до крайности стѣсняло. На вопросъ: „зачѣмъ это у васъ только женщины работаютъ, а вы сами ничего не дѣлаете?u они от¬ вѣчали, что у нихъ „такой законъ!*1 Полевыя работы, впро¬ чемъ, исполняются мужчинами, но съ непремѣннымъ участіемъ женщинъ, точно они безъ женщинъ, какъ малые ребята, и шагу ступить не могутъ. Вѣроятно, отъ этой вѣчно тружени¬ ческой жизни осетинская женщина и кажется такою некраси¬ вою, грубою и составляетъ совершенную противоположность съ молодцеватымъ и щеголеватымъ мужчиной. Надо полагать, что осетины весьма храбрый и мужественный народъ, судя по тому количеству георгіевскихъ кавалеровъ, которые попа¬ даются чуть ли не въ каждой осетинской деревнѣ. Въ недав¬ немъ историческомъ прошломъ осетины, какъ и другіе горцы, славились своими набѣгами на Грузію, своими отважными джигитами и своими быстрыми вонями. Безъ преувеличенія можно сказать, что каждый осетинъ былъ воиномъ и вотъ, можетъ-быть, гдѣ заключается разгадка той сравнительной праздности мужчинъ и постоянной работы женщинъ. Но, во всякомъ случаѣ, осетинская женщина не такъ порабощена, какъ у другихъ горцевъ, папр. у лезгинъ, гдѣ женщина сто¬ итъ на степени вьючнаго скота: будучи еще ребенкомъ, я часто имѣлъ случай видѣть, какъ здоровенные мужичища-лез- гины садились на спины своихъ несчастныхъ старухообразныхъ женъ, заставляя ихъ переносить себя чрезъ рѣку въ сосѣдній аулъ. Осетинки, ва исключеніемъ невѣстъ, не прячутся при
vk.com/aristorika — 13 — видѣ посторонняго мужчины, хотя и закрываютъ ротъ плат- комъ. У. Температуры воіи въ р. Ліахвѣ и притокѣ,—Джавское ущелье.—Ночлегъ въ с. Кошки.—Выборъ перевала.—Ловля верховыхъ лошадей. Придя въ Джавы, мы остановились въ зданіи школы Об¬ щества возстановленія христіанства на Кавказѣ. Школьный учитель и мѣстный благочинный, живущій тутъ же по бли¬ зости, охотно предоставили намъ классное помѣщеніе школы для ночлега и вообще были чрезвычайно услужливы и любез¬ ны. Такъ какъ было еще довольно рано и притомъ жарко, то мы отправились на Ліахву купаться. Вода въ рѣкѣ была чрезвычайно холодна, не болѣе 10 градусовъ, а въ притокѣ, тутъ же виадающемъ въ Ліахву, температура воды оказалась на 3—4 градуса выше. Въ этой рѣчкѣ мы и стали купать¬ ся. Во время купанья намъ привелось наблюдать довольно оригинальный способъ переправы туземцевъ чрезъ Ліахву въ сосѣднюю деревню и обратно: нѣсколько человѣкъ, закрутивъ на шею снятое бѣлье и платье, шли поперекъ рѣки, крѣпко держась руками другъ за друга и борясь съ быстротою те¬ ченія воды. Такая переправа длится минутъ 10. Каково же должно быть здоровье у этихъ людей, если для нихъ ни по чемъ ио нѣскольку разъ въ день переходить чрезъ рѣку съ та¬ кою чуть не ледяною водою! Несмотря на значительно высокую температуру дня, ночь была весьма прохладная и въ воздухѣ чувствовалась значитель¬ ная сырость. Такіе рѣзкіе переходы температуры отъ нестер¬ пимаго зноя дня къ значительной свѣжести ночи, естественно, должны порождать заболѣванія лихорадкою. На другой день часовъ около 8 утра мы двинулись дальше, вверхъ по Джав- скому ущелью, но направленію къ деревнѣ Кошки, въ кото¬ рой должны были ночевать. Хотя деревня Кошки находится
14 — всего въ 15 верстахъ разстоянія отъ Джавы, но дурная до¬ рога по крутымъ тропинкамъ надъ обрывами, по лѣсу, по грязнымъ трущобамъ, по скользкимъ бревнамъ, или по ска¬ ламъ, чрезъ которыя приходилось дѣлать скачки, чрезвычайно утомила насъ, такъ что едва къ вечеру дошли мы до намѣ¬ ченнаго пункта. Немало затрудняли намъ путь также всевоз¬ можные „доны*1—притоки Ліахвы (донъ по-осетински—вода, рѣка): такъ, быстрый и шумный Кимасъ-донъ, вливающійся въ Ліахву съ лѣвой стороны, задержалъ насъ почти на цѣлый часъ: пришлось переѣзжать его въ бродъ, поодиночкѣ. Вотъ тутъ-то выказалъ свое желѣзное здоровье нашъ молодой про¬ водникъ Пиндо: по крайней мѣрѣ, разъ двадцать переходилъ онъ чрезъ ледяныя волны рѣки, ведя за собою въ поводу ло¬ шадь туда и обратно послѣ каждаго переѣзда! Дорога все время шла лѣсомъ. Огромныя буковыя и пихтовыя деревья совер¬ шенно затѣняли тропинку, по которой мы шли. Наши бота¬ ники были на верху блаженства, открывая все новые и новые виды растеній, и, въ нескончаемыхъ дебатахъ по поводу опре¬ дѣленія этихъ видовъ, далеко отставали отъ остальной компа¬ ніи. Въ одномъ мѣстѣ насъ напугали страшный шумъ и раз¬ давшійся вслѣдъ затѣмъ трескъ и грохотъ отъ катящагося сверху бревна, которое, вѣроятно, было сброшено съ вершины горы промышленниками и на пути своемъ все ломало и со¬ крушало съ титаническою силою. Наконецъ, мы увидѣли де¬ ревню Кошки,—мѣсто нашего ночлега—и вздохнули полною грудью, предвкушая блаженство отдыха послѣ столь утомитель¬ ной и трудной дороги. Собственно самая деревня Кошки ле¬ житъ на высокой горѣ, а подъ горою, у потока, находится всего нѣсколько сакель, хорошенькая бѣленькая церковь съ красною крышею, домъ священника и нѣсколько крохотныхъ мельницъ по теченію потока. Мы остановились въ одной изъ сакель, сложивъ тамъ свои вещи, и расположились на отдыхъ на зеленой лужайкѣ, вблизи сакли. Для приготовленія ужина
vk.com/aristorika — 15 — и чая былъ разведенъ большой костеръ, около котораго хло¬ потали наши проводники и новые хозяева. Едва зашло солнце, какъ обильная роса покрыла всю траву и въ воздухѣ стало такъ свѣжо, что пришлось одѣться потеплѣе; для ночлега же мы перебрались въ самую саклю, занявши въ ней всѣ нары и даже полъ. Въ Кошкахъ намъ предстояло разрѣшить вопросъ о вы¬ борѣ дороги: можно было итти чрезъ Рокскій перевалъ или черезъ Джомагскій (Бахъ-фондакъ), болѣе удобный для пе¬ рехода лошадей. Осетины говорили, что дорога до Рокскаго перевала хороша, но на самомъ перевалѣ чрезвычайно труд¬ на для лошадей, въ особенности на сѣверномъ склонѣ его; дорога же до Джомагскаго перевала хуже, но зато самый пе¬ ревалъ для лошадей легче, на что указываетъ само названіе: Бахъ-фондакъ—дорога для лошадей. Мы рѣшили итти пер¬ вымъ путемъ, согласно раньше выработанному плану и при¬ гласили одного изъ осетинъ, нѣкоего Гедеона, пли по-осетин¬ ски Джедуана въ проводники до аула Цмп, такъ какъ онъ, по его словамъ, былъ проводникомъ во всѣхъ экспедиціяхъ, какія только проходили черезъ Рокскій и Джомагскій пере¬ валы. Рано утромъ пашъ Пиндо отправился ловить лошадей, которыя паслись на свободѣ, по склонамъ горы съ рос¬ кошнѣйшими альпійскими травами и, повидимому, не имѣли ни малѣйшаго желанія разставаться съ этими бархатными лугами, покрытыми крупными каплями росы: по крайней мѣ¬ рѣ, какъ только завидѣли они Пиндо, тотчасъ же, точно сго¬ ворившись, пустились отъ него вскачь на гору, и Пиндо, ру¬ гаясь и спотыкаясь, мчался за ними, стараясь пойтп пмъ на¬ перерѣзъ. Эта ловля едва и чрезъ часъ окончилась. Пока сѣдлали и навьючивали лошадей можно было любоваться вос¬ ходомъ солнца. Солнце прежде всего иозолотило снѣжную верхушку близлежащаго великана ІЪрмуха (10465 ф. в.) и сго сосѣда Мингврика, выглядывавшихъ изъ сосѣдняго ущелья,
16 изъ-за верхушекъ лѣса, затѣмъ постепенно снопы лучей его> захватывали все большій и большій районъ, пока, наконецъ, не всплыло оно само все цѣликомъ, радостное и веселое. Во¬ обще надо замѣтить, что въ отношеніи погоды намъ замѣча¬ тельно везло: все время была ясная и тихая погода и на не¬ бѣ ни облачка. Ясное солнечное утро, свѣжая сочная зелень, гремящій потокъ, живописная церковка, осѣненная роскошнѣй¬ шими липовыми деревьями, маленькія сакли, разбросанныя по¬ терѣ, величественные лѣса, подымающіеся со дна ущелья, гдѣ- бурливо и шумно протекаетъ Ліахва—все это вливало въ ду¬ шу какую-то особенную бодрость и свѣжесть, какое то особен¬ но хорошее настроеніе и мы весело выступили въ путь. Кое- гдѣ по пути встрѣчались поля, засѣянныя ячменемъ, который- въ этихъ мѣстахъ едва только на вершокъ поднялся отъ зе¬ мли (деревня Кошки лежитъ уже почти на высотѣ 4 тыс. фут. надъ ур. моря). /гу t Нашъ нроводникъ Джедуаиъ.—Снѣжные завалы.-і-Шалаши въ память нокойшіктзрѴ' Священныя рощи и деревья. — РЬкское укрѣпленіе. VI. Нашъ новый проводникъ Джедуанъ оказался весьма сим¬ патичнымъ малымъ и, несмотря па свои уже немолодые годы,, выказывалъ замѣчательную ловкость и быстроту движеній: всю¬ ду, гдѣ только были мало-маіьски опасныя мѣста, онъ являлся- намъ на выручку и помогалъ тому или другому, подавая руку при подъемахъ или спускахъ, прыгая какъ кошка со скалы на скалу, или съ бревна на бревно и указывая наиболѣе удобную дорогу. Особеппо большую помощь оказалъ нашъ про¬ водникъ при переправѣ чрезъ быстрый Ли-донъ, чрезъ который для пѣшеходовъ былъ переброшенъ скользкій свѣжесрублеиішй стволъ пихты. Безъ помощи Джедуана, пожалуй, по одному изъ насъ пришлось бы Окупаться въ холодныхъ струлх7> бѣ¬ шенаго Ли-дона. Дорога шла все время {^ла, ка-:
17 vk.com/aristorika залось, еще менѣе удобопроходимою, чѣмъ вчера. По време¬ намъ приходилось итти по прошлогоднимъ еще снѣжнымъ, покрытымъ сухими листьями, заваламъ, изъ-подъ сводовъ ко¬ торыхъ шумно вырывались потоки чистой, какъ слеза, воды. Одинъ пзъ такихъ заваловъ представлялъ величественное зрѣ¬ лище своимъ обширнымъ сводомъ, изъ-подъ котораго, вмѣстѣ съ потокомъ воды, съ силою вырывались струи холоднаго воз¬ духа, вынося цѣлыя облака водяныхъ паровъ. Нѣкоторые за¬ валы были такъ велики, что сдерживали на своей поверхности цѣлыя десятки громаднѣйшихъ бревенъ и камней, скативших¬ ся, вѣроятно, вмѣстѣ съ ними, и мы вмѣстѣ съ лошадьми смѣло шли, какъ но мосту, по ихъ затвердѣвшей груди, не боясь провалиться: въ такихъ случаяхъ мы вполнѣ полагались на нашего Джедуана, знавшаго дорогу, какъ своихъ пять паль- Изъ-за посвященія источниковъ въ честь покойниковъ часто между различными семействами возникаютъ ожесточенныя и кровавыя распри. Эти остатки языческихъ обычаевъ проявля¬ ются также — къ слову сказать — въ похвальномъ обычаѣ сохранять на вершинахъ горъ рощи, которыя называются свя¬ щенными (завѣтными), и до нихъ не смѣетъ коснуться ни одна святотатственная рука. Даже отдѣльныя большія деревья получаютъ характеръ священныхъ, и каждый осетинъ или осе¬ тинка, проходя мимо такого священнаго предмета, считаетъ и этому дереву хоть какую-нибудь 2
18 — жертву: колокольчикъ, палку, камень, питку и т. п.; поэтому, свящепныя деревья легко узнаются по многочисленнымъ шіт- камъ, которыми обвиты стволъ и вѣтви такого дерева, или по кучамъ камней и хвороста, наваленныхъ вблизи дерева. Послѣ продолжительнаго п труднаго путешествія мы дошли, наконецъ, до бывшаго Рокскаго укрѣпленія, гдѣ намъ надлежало оста¬ вить ущелье шумной Ліахвы и свернуть на западъ къ деревнѣ Роки, лежащей верстахъ въ четырехъ отъ Рокскаго укрѣпле¬ нія, почти надъ самымъ переваломъ. Здѣсь собственно уже кончается полоса лѣсовъ и идетъ полоса альпійскихъ луговъ и пастбищъ, изрѣдка прерываемыхъ небольшими рощицами хвойныхъ деревьевъ въ перемежку съ березой. VII. Деревня Роки.—Осетинское пиво.—Внутренность осетинской избы.—Домашняя утварь. Въ Рокскомъ укрѣпленіи въ прежнія времена стоялъ ка¬ зачій полкъ и въ недавнее время тутъ была школа Общества возстановленія христіанства на Кавказѣ, которая теперь, по¬ добно многимъ другимъ, закрыта. Только изящная церковь да великолѣпные вѣковые гигантскіе вязы, дубы и буки, осѣняю¬ щіе церковь, свидѣтельствуютъ о былыхъ временахъ. Отъ Рок¬ скаго укрѣпленія идутъ многочисленныя поля, засѣянныя яч¬ менемъ. Цѣлыя кучи камней, подобранныя съ нолей п сло¬ женныя наподобіе могилъ, свидѣтельствуютъ о неустанной борьбѣ человѣка съ природою, у которой онъ старается от¬ бить каждый годный для культуры клочокъ земли. Подобный же видъ имѣютъ поля и ио ту сторону перевала. Сакли тутъ пошли уже каменныя, изъ сѣраго камня, съ такими же баш¬ нями сочти около каждой сакли. Существованіе такого боль¬ шого количества башенъ мѣстные жители объясняютъ междо¬ усобными распрями, которыми такъ богата исторія Осетіи.
vk.com/aristorika — 19 — Деревня Роки, въ которой мы должны были ночевать, лежитъ почти у подножья перевала, отдѣляясь отъ него небольшою, но быстрою рѣчушкою, текущею по каменистому руслу и производящею такой большой шумъ, точно большая рѣка. Въ деревнѣ мы остановились въ домѣ кувака (пріятеля) нашего Джедуана, къ великой досадѣ другого осетипа, плутоватаго малаго, который добровольно вызывался быть нашимъ провод¬ никомъ чрезъ перевалъ, говоря сначала, что ему никакого вознагражденія не нужно, а когда мы предложили ему взять то же, что и другіе проводники получатъ, онъ сказалъ, что этого для него мало. Само собою разумѣется, что нашъ при¬ ходъ вызвалъ живѣйшее любопытство въ жителяхъ деревни и мы съ прихода и до самаго ухода были окружены густою толпою осетинъ, лѣзшихъ къ намъ па балконъ безъ всякаго зова и безцеремонно разсматривавшихъ пасъ, какъ какую-ни¬ будь диковинку. Деревня Роки собственно и была та первая осетинская деревня, въ которой мы побывали: всѣ раньше по¬ падавшіяся памъ деревни мы видѣли только издалека. Страш¬ ное одуряющее зловоніе, доходящее до тошноты—первое, чтб обратило па себя наше вниманіе. Зловоніе это происходитъ отъ громадныхъ полужидкихъ кучъ навоза, наполняющихъ дворы и даже улицы деревни. Если по какой-либо случайности упасть въ такую кучу—навѣрное тамъ и останешься: такъ они велики и глубоки. Кучи эти идутъ на приготовленіе ки¬ зяковъ, которыми, главнымъ образомъ, отапливаются дома въ Рокахъ. Во дворѣ у нашего новаго хозяина, бывшаго лакея ка¬ кого-то русскаго чиновника въ Навтлугѣ, былъ разведенъ не¬ большой огородъ, въ которомъ росли картофель, лукъ и крессъ- салатъ. По увѣренію хозяина, картофель здѣсь родится вели¬ колѣпный, крупный, разсыпчатый, какого и въ Тифлисѣ не сыщешь. Жители Ровъ сѣютъ на поляхъ только ячмень и изрѣдка ушеницу, которая иногда поспѣваетъ. Въ Рокахъ въ
20 первый разъ намъ удалось попробовать осетинскаго пива, ко* торое было сварено сообща всей деревней, по случаю празд¬ ника въ честь оспы; такихъ же странныхъ почестей удостой* ваются и другія болѣзни, напримѣръ, сибирская язва. Вообще, всевозможныхъ праздниковъ у осетинъ очень много: такъ, они еженедѣльно, кромѣ воскресенья, празднуютъ еще и по¬ недѣльникъ,—п Боже сохрани кому-нибудь изъ нихъ нарушить этотъ обычай! Самыми большими праздниками у осетинъ, кро¬ мѣ обычныхъ христіанскихъ праздниковъ, считаются дни по¬ миновенія усопшихъ, что бываетъ обыкновенно на Вознесенье. Вотъ для такихъ-то праздниковъ и варится пиво. Пригото¬ вляется пиво такъ: берутъ солодъ и смѣшиваютъ его съ водою до такой густоты, чтобы палка, опущенная въ эту гущу, могла стоять: затѣмъ эту гущу варятъ въ большомъ котлѣ цѣлый девь, помѣшивая п подливая воды но мѣрѣ выкипанія ея; за¬ тѣмъ это варево процѣживаютъ чрезъ солому, помѣщенную въ особаго рода сосудъ съ дырчатымъ дномъ. Къ процѣженной жижѣ прибавляютъ хмелю и снова варятъ ее; далѣе слѣдуетъ новое процѣживаніе и затѣмъ прибавленіе нѣкотораго коли¬ чества гущи для возбужденія броженія- Послѣ броженія слѣ¬ дуетъ новое процѣживаніе и на этотъ разъ уже послѣднее. Пиво бываетъ готово на 8-й день. Осетинское пиво па вкусъ довольно пріятно и напоминаетъ нате черное пиво. Между прочимъ, мы полюбопытствовали осмотрѣть осе¬ тинскую избу съ ея утварью. Изба, которую мы осмотрѣли, какъ и другія избы, была двухъэтажная; въ нижнемъ этажѣ помѣщаются амбары и скотъ въ зимнее время (лѣтомъ скотъ помѣщается на открытомъ воздухѣ за плетневою оградою), а въ верхнемъ находятся жилыя помѣщеніи, состоящія изъ сѣней и двухъ комнатъ—большой и малой; послѣдняя, вѣ¬ роятно, женская половина, судя по рухляди въ пей находя¬ щейся. Въ большой комнатѣ по средииѣ находится очагъ, надъ которымъ висятъ разныя цѣпи съ крючками для котловъ.
vk.com/aristorika — 21 — Дымъ изъ очага выходитъ чрезъ небольшое четырехугольное отверстіе въ потолкѣ, которое служитъ вмѣстѣ съ тѣмъ и единственнымъ окномъ, пропускающимъ слабый свѣтъ. Вся комната погружена въ полумракъ, едва дозволяющій разгля¬ дѣть отдѣльные предметы. Полумракъ этотъ еще болѣе увели¬ чивается отъ сильной копоти, которою покрыты стѣны. Ко¬ поть эта происходитъ, вѣроятно, отъ плохой тяги. Надъ оча¬ гомъ же устроено особое приспособленіе, куда втыкается лу¬ чина (фотогенъ, несмотря на всю свою дешевизну, еще мало проникъ въ горы). По стѣнамъ тянутся широкія деревянныя лавки съ грубою рѣзьбою по краямъ; такою же рѣзьбою укра¬ шена и другая деревянная утварь, напримѣръ, дѣдовское кре¬ сло; кресло это есть не что иное, какъ низенькій деревянный трехногій стулъ, съ полукруглымъ сидѣньемъ и такою же спинкою; въ это кресло можетъ садиться только глава семей¬ ства. Низенькіе, тоже, трехногіе, круглые столики, нѣсколько котловъ, корытъ, чашекъ, цѣдилокъ для молока, наподобіе вышеописанной пивной, да два-три сундука—вотъ п все не¬ затѣйливое убранство и вся утварь осетинской избы. Въ од¬ номъ углу избы мы увидѣли нѣсколько овецъ съ ягнятами, и это пребываніе овецъ вмѣстѣ съ людьми и было, вѣроятно, причиною ужаснаго смрада, который ощущался въ избѣ и который отбивалъ всякую охоту детальнаго знакомства съ нею. VIII. Подъемъ на перевалъ.—На рубежѣ двухъ частей свѣта.—Спускъ съ перевала.— Деревня Ноакау на европейской сторонѣ. Такъ какъ насъ пугали трудностью дороги на спускѣ съ перевала, то мы рѣшили взять еще двухъ проводниковъ, ко¬ торые бы могли, въ случаѣ чего, нести наши вещи. Эта пред¬ осторожность, какъ увидимъ ниже, оказалась ничуть не лиш-
22 нею. Но вотъ тутъ-то сказалось наше невѣдѣніе: мы не имѣли съ собою палокъ съ заострепныміі концами, которыя столь не¬ обходимы для этого пути; но наши проводники надѣлали намъ такихъ палокъ и вручили каждому по одной. Какъ пріятно было вздохнуть свободно на зеленомъ просторѣ, когда на другой депь, послѣ ночлега среди зловонія и міазмовъ, выступили мы въ дальнѣйшій путь! Кончились и поля, пошли альпійскія луга и пастбища со свѣжею сочною зеленью, съ милліонами самыхъ разнообразныхъ и красивѣйшихъ ароматныхъ цвѣтовъ, которые могли бы составить украшеніе любого даже царскаго цвѣтни¬ ка *). Наши ботаники были въ восторгѣ и поминутно пере¬ кликались другъ съ другомъ по поводу того или другого ди¬ ковиннаго экземпляра изъ растительнаго міра. Отойдя версты полторы отъ Рокъ, мы подошли къ подошвѣ перевала. Вотъ тутъ-то п пошла самая труднѣйшая и утомительнѣйшая часть дороги. Сначала намъ пришлось пройти по снѣжному завалу; затѣмъ мы пошли по весьма крутой тропинкѣ, извивающейся по зеленому склону горы. Мѣстами приходилось итти по по¬ лосамъ еще ее стаявшаго спѣга, мѣстами же по липкой гря- 8и, происшедшей отъ таянія его. Лошади наши шли чрезвы¬ чайно бодро: видно было, что имъ не въ первой итти по та¬ кимъ крутизнамъ. Къ нашему удивленію, столь же бодро шли и маленькіе горскіе волы **), тащившіе на перевалъ увѣсистыя бревна, которыя жители Рокъ возятъ на продажу въ селенія, находящіяся за переваломъ, гдѣ лѣсу вовсе нѣтъ. Чѣмъ выше мы поднимались, тѣмъ красивѣе становился видъ па Роки, сосѣднія деревни, поля, ущелье Ліахпы и сосѣднія снѣжныя вершины. Сильная одышка давала себя чувствовать чрезъ каждые 10 шаговъ, такъ что полеводѣ приходилось остана¬ вливаться; поэтому-то мы употребили такъ много времени на подъемъ (около 5 часовъ), хотя самъ но себѣ перевалъ нс *) Особепііо хороши были цвѣты изъ сем. Рптиіасепс, по-русски —первоцвѣтъ, **) Горскій скотъ вообще отличается своею шіиіатюргюстыо.
vk.com/aristorika — 23 — великъ, если взять высоту его отъ подошвы до вершины; высо¬ та же его надъ уровнемъ моря равна 9940 ф. *). Около 121 /2 часовъ пополудни и послѣдніе изъ отставшихъ членовъ на¬ шей компаніи взобрались, наконецъ, на перевалъ и здѣсь, па границѣ двухъ частей свѣта, среди сѣрыхъ отвѣсныхъ скалъ и снѣгу, въ виду многочисленныхъ снѣжныхъ вершинъ, на высотѣ почти 10 т. ф., раздалось радостное ура все компаніи, въ удивленію нашихъ проводниковъ и другихъ осетинъ, на¬ шихъ случайныхъ спутниковъ. Спускъ съ гребня перевала оказался столь же крутымъ, какъ и подъемъ, съ тою разницею, что весь онъ былъ покрытъ сплошною массою мягкаго тающаго спѣга. Если бы прорыть тоннель, который соединилъ бы оба склона, то, вѣроятно, онъ достигъ бы не болѣе 2-хъ верстъ длины—такъ узокъ хребетъ въ этомъ мѣстѣ. Спускъ по скользкому спѣгу для лошадей былъ настолько труденъ, что наши проводники рѣшили развью¬ чить лошадей, положить вещи на бурку и скатить ихъ подъ гору, что и было сдѣлано; лошадей же вели поодиночкѣ, при¬ держивая въ опасныхъ мѣстахъ п спереди, и сбоку, и даже сзади—за хвостъ. Зато намъ, пѣшеходамъ, спускъ доставилъ истинное удовольствіе: мы вспомнили русское масляничыое удовольствіе — катанье съ горъ; недолго думая, каждый изъ насъ сѣлъ на снѣгъ, воображая, что подъ нимъ находятся салазки, и съ быстротою молніи помчался внизъ, правя руками и ногами, чтобы не наткнуться на какую-нибудь скалу. Бла¬ годаря такому упрощенному пріему спуска, мы очень скоро достигли того предѣла, гдѣ снѣгъ уже кончился и пошли опять альпійскіе луга и пастбища со многочисленными ста¬ дами крупнаго и мелкаго скота. Такимъ образомъ, мы топ¬ тали уже евроиейскіе луга и весьма скоро достигли дерев¬ ни Ноавау, которая скорѣе заслуживаетъ пазваніе аула, хо¬ тя и находится въ Европѣ. *) См. Сбори. свѣд. о Кавказѣ, т. I нздап. Н. К. Зендлщемъ въ 1871 г.
24 IX. Вліяніе русскаго элемента.—Полевое хозяйство.—Отсутствіе лѣса.—Закское ущелье. Снѣжные п земляные завалы.—Селенія Наръ п Потпкау,—У сліянія рѣкъ Наръ- допа и Мамисопъ-допа.—Начало Касарскаго ущелья по Ардопу.—Ночлегъ въ Цми. Затрудненія собирать какія бы то ни было свѣдѣнія по сельскому хозяйству.— Военно-Осетинская дорога. Характеръ построекъ въ Ноакау тотъ же, что и въ Ро¬ кахъ; населеніе—то же, съ тою разницею, что здѣсь больше говорящихъ по-русски, и многіе говорятъ даже весьма хоро¬ шо; это объясняется, во-первыхъ, тѣмъ, что многіе изъ нихъ учились въ школахъ Общества возстановленія христіанства на Кавказѣ, и, во-вторыхъ, болѣе частыми сношеніями съ русскимъ казачьимъ населеніемъ Кавказа, во время странствій на отхо¬ жіе промыслы, по случаю малоземелья и скудости урожаевъ. Единственное разводимое здѣсь хлѣбное растеніе—ячмень, да и тотъ, по словамъ туземцевъ, иной разъ, лѣтъ 10 подъ рядъ, не вызрѣваетъ: понятно, что это происходитъ отъ зна¬ чительнаго возвышенія этихъ мѣстъ надъ уровнемъ моря. Са¬ мо собою разумѣется, что овощей здѣсь и въ поминѣ нѣтъ; лѣсу тоже нѣтъ, и единственнымъ топливомъ является кизякъ. Способъ культуры ячменя здѣсь таковъ же, какъ и на южномъ склонѣ: поле пашутъ сохою, сѣютъ, а потомъ скоро¬ дятъ бороною. Удобреніе вывозятъ только па ближайшія поля; жвутъ серпами, сорныя травы среди посѣвовъ вырываютъ ру¬ ками, чего нигдѣ въ другихъ мѣстахъ Кавказа не дѣлается. Кромѣ полей, по склонамъ горъ, жители имѣютъ покосы. Сѣ*- но ставятъ маленькими стожками иа особаго рода плетеные изъ хворосту кружки, при помощи которыхъ сѣно стягивается впизъ. Жители, по ихъ словамъ, живутъ бѣдно но причинѣ малоземелья, почему и отдаютъ дѣтей своихъ „па плоскостьи яа заработки, годично; ходятъ па заработки и сами. Перено¬ чевавъ и испытавъ обычное любопыігство жителей мужескаго лола, мы на другой день рано двинулись въ путь. Закское
vk.com/aristorika ущелье, по которому мы шли, чрезвычайно узко и совершенно лишено лѣсу. Только однажды мы прошли чрезъ небольшую рощицу, состоявшую изъ ивовыхъ, березовыхъ и черемуховыхъ деревьевъ. Узкая дорога идетъ на самомъ днѣ ущелья и лѣ¬ пится по берегу шумной рѣчонки Заки-дона, прижимаясь къ самой подошвѣ склона. Поводимому, здѣсь бываютъ сильные снѣжные завалы, прекращающіе всякое сообщеніе между де¬ ревнями, судя по тѣмъ частымъ снѣжнымъ массамъ, которыя закрывали намъ дорогу и чрезъ которыя намъ приходилось проходить. Мѣстами образовались даже арки изъ снѣгу чрезъ рѣку, мѣстами массы снѣгу нависли полусводами падъ рѣкою, готовыя каждую минуту рухнуть въ нее, на что указывали громадныя трещины на поверхности снѣжной массы. Помимо снѣжныхъ, тутъ бываютъ и земляпые завалы, судя по тѣмъ грудамъ камней и рыхлой земли, па которыя иногда взбирает¬ ся дорога. Въ одномъ мѣстѣ, среди рѣки, растетъ нѣсколько березокъ, оторвавшихся, какъ видно, вмѣстѣ съ глыбою земли, во время движенія завала, и случайно въ ней уцѣлѣвшпхъ. Въ сел. Наръ, находящемся на р. Наръ-донѣ, въ которую вливается Заки-донъ, куда мы скоро пришли, есть довольно красивая церковь того же типа, какъ и въ Ліахвскомъ ущельѣ, чтб объясняется тѣмъ, что почти во всей Осетіи церкви по¬ строены Обществомъ возстановленія христіанства на Кавказѣ. Въ слѣдующемъ селепіи Поти-кау, а не Тоти-кау, какъ зна¬ чится на картахъ *), растутъ уже, кромѣ ячмепя, яровая пшеница, озимая рожь, картофель, горохъ, а въ огородахъ— свекла, рѣдька, лукъ, табакъ и изъ фруктовыхъ деревьевъ— алыча. Въ Поти-кау мы, въ первый разъ за всю дорогу, по¬ пали подъ дождь и испытывали это удовольствіе до слѣдующей деревни, гдѣ нашли времепиый пріютъ въ домѣ жены одного изъ осетинскихъ офицеровъ, которая позволила намъ только обсушиться; па ночлегъ же направила въ слѣдующій аулъ *) Вообще па каргахъ ыиогія названія совершенно исковерканы.
— 26 — Чми, вѣрнѣе Цми, лежащій верстахъ въ двухъ, въ своему отцу, такъ какъ мужъ ея былъ въ отсутствіи и, по осетин¬ скимъ обычаямъ, она не могла намъ позволить остаться здѣсь на ночлегъ. Нечего дѣлать, пришлось еще околу часу мокнуть подъ дождемъ, пока мы добрались до Цми. Этотъ аулъ лежитъ какъ разъ, при сліяніи двухъ рѣкъ: Наръ-дона и Мамисоеъ- дона, изъ которыхъ образуется р. Ардопъ, притокъ р. Терека. Цми замыкаетъ выходъ изъ ущелій этихъ рѣкъ, почему въ прежнее время тутъ были построены другъ противъ друга двѣ небольшія крѣпостцы по ту и другую сторону Ардона. Здѣсь собственно и начинается знаменитое Касарское ущелье, идущее на Алагиръ и Ардонъ. Стоя какъ бы на стражѣ по обѣимъ сторонамъ этого ущелья, недосягаемо высоко подымаютъ свои бѣлыя головы грозные великаны Адай-хохъ съ Кальтверомъ (15244 ф.) и Тепли съ Цміакомъ-хохъ (14510 ф.). Бѣлыя облака ползутъ по груди этихъ исполиновъ, то открывая, то закрывая ихъ обширные глетчеры. Въ Цми насъ довольно радушно принялъ отецъ жены офицера, которая насъ къ нему направила и велѣлъ отвести намъ самую лучшую и большую комнату въ своемъ домЬ. Бодрый живой старикъ оказался человѣкомъ довольно образованнымъ (воспитывался когда-то въ кадетскомъ корпусѣ) и большимъ знатокомъ края *). Въ Цми разводятся тѣ же растенія, чтб и въ Потикау, съ прибавленіемъ озимой пшеницы, овса и крупнаго, такъ называемаго, гималайскаго ячменя, который, къ великому огор¬ ченію туземцевъ, уже выраждается. Я посовѣтовалъ имъ вы¬ писать опять этихъ сѣмянъ и указалъ, куда и къ кому имъ обратиться за этимъ. Хотя въ Цми уже значительно теплѣе, но огурцы здѣсь все-таки еще нс растутъ. О теплицахъ и парникахъ здѣсь, разумѣется, не можетъ быть и рѣчи, да во¬ обще огородничество здѣсь не въ ходу, а садоводство и подав¬ но; ими не занимаются здѣсь даже лица со спеціальной подг *) Описываемое отпосится еще къ 1888 г.
— 27 — vk.com/aristorika готовкой. Такъ, въ аулѣ Тибъ мы разговорились съ однимъ* осетиномъ, пришедшимъ поглазѣть на насъ въ числѣ прочихъ праздныхъ людей, и уэнали отъ него, что онъ получилъ пра¬ вильную сельско-хозяйственную подготовку. — Ну, чтб же, примѣняете вы здѣсь свои знанія къ дѣлу или нѣтъ? полюбопытствовали мы. — Нѣтъ, гдѣ тутъ ихъ примѣнять? — Отчего такъ?.., вотъ бы вамъ заняться здѣсь огород¬ ничествомъ, попробовать бы развести нѣкоторые овощи, напри¬ мѣръ, огурцы. — Нѣтъ, какъ можно! перебилъ онъ: тутъ сейчасъ же, какъ только появятся овощи, каждый начнетъ выпрашивать, такъ что и самому ничего не останется. — А это чтб у васъ тамъ за дерево? спросилъ кто-то, указывая на виднѣющееся вдали дерево. — Это груша. — И хорошая, садовая? — Нѣтъ, мѣстная, дикая. — Отчего же вы не привьете на ней хорошихъ сортовъ? — Да не стоитъ прививать: сейчасъ же мальчишки об¬ ломаютъ. Такимъ образомъ, спеціальныя знанія лежатъ мертвымъ капиталомъ. Тотъ же самый одичавшій уже осетинъ проявилъ даже какую-то особенную подозрительность, когда мы стали раз¬ спрашивать вообще о житьѣ-бытьѣ осетинъ: — Нѣтъ, позвольте, остановился онъ на полусловѣ: къ чему вы все ато выспрашиваете? Мы успокоили его, говоря, что мы учителя, вздумавшіе прогуляйся во время капнкулъ по горамъ, и что никакихъ фискальныхъ цѣлей мы не преслѣдуемъ. Вообще, надо замѣ¬ тить, что собираніе какихъ бы то ни было свѣдѣній по саіь- скому хозяйству чрезвычайно затруднительно: во всѣмъ такимъ
28 собирателямъ жители относятся чрезвычайно подозрительно, полагая, что это дѣлается съ цѣлью обложенія ихъ податями, п потому даютъ или совершенно невѣрныя свѣдѣнія или же уклоняются отъ отвѣтовъ. Мнѣ, напримѣръ, при всемъ стараніи, не удалось собрать тѣхъ свѣдѣній, на основаніи которыхъ я могъ бы опредѣлить средній годовой бюджетъ осетинской семьи или двора и тѣ доходы, какими располагаютъ жители для покры¬ тія его. Для того чтобы выполнить эту трудную задачу, нуж¬ но прожить на мѣстѣ, по крайней мѣрѣ, годъ или два, или— быть уроженцемъ этого края. Собираніе свѣдѣній въ ГІмеретіи еще болѣе затруднительно: здѣсь подозрительные имеретины говорятъ ужь прямо небылицы: посѣешь коду (мѣра сыпучихъ тѣлъ) пшеницы, а получаешь Ѵг коды, а то и меньше. — Зачѣмъ же вы сѣете, если это такъ невыгодно? спра¬ шиваете вы безбожнаго лгуна, едва сдерживающаго свой смѣхъ. — Равкна, батоеи! (что жъ дѣлать, баринъ!) отвѣчаетъ онъ съ глубокимъ вздохомъ. Нашъ любезный хозяинъ проводилъ насъ до самаго Зра- мага (версты за 2), гдѣ прежде находилась школа и гдѣ и по настоящее время живетъ осиротѣвшій учитель этой школы, г. Сикоевъ, все еще не теряющій надежды на воскресеніе своего излюбленнаго дѣтища. Мы двинулись по прекрасной Военно- Осетинской дорогѣ, поднимающейся все время до самаго Ма- мисонскаго перевала. Мамисонское ущелье.—Кое-что объ экономическомъ биту осетипъ.—Видъ на Адай- хохъ.—Подъемъ па Мамисонскій перевалъ,—Снова на рубежѣ двухъ частей свѣта. Видъ съ Мимисонскаго перевала.—Спускъ въ Рачу.—Посреди вѣкового лѣса.— Болѣе мягкій колоритъ природы Имеретіи.—Глола. Военно-Осетинская дорога идетъ значительно выше той, которая значится на картѣ, такъ что большая часть ауловъ, обозначенныхъ на картѣ но дорогѣ, по теченію рѣки Мами-
vk.com/aristorika — 29 — сонъ-дона, остается довольно далеко внизу, почти на самомъ днѣ глубочайшаго Мамисонскаго ущелья. Зеленыя поля яч¬ меня, пшеницы и ржи далеко внизу подъ нами и альпійскіе луга и пастбища, съ многочисленными стадами, вверху надъ нами составляютъ преобладающую часть ландшафта. Экономическій бытъ осетинъ довольно удовлетворительный, тѣмъ болѣе что повинности весьма незначительны. По словамъ одпого словоохотливаго осетина, шедшаго съ нами по дорогѣ до ближайшаго аула, всѣ обязательства жителей ограничива¬ ются отбываніемъ воинской повинности и платой въ казну по 75 коп. въ годъ съ двора. Каждый дворъ имѣетъ, сверхъ своихъ полевыхъ участковъ, еще и покосы, состоящіе въ общинномъ пользованіи и ежегодно передѣляемые; кромѣ того, каждый дворъ имѣетъ minimum по 2 коровы, 2 быка и отъ 20 до 30 овецъ; maximum же—отъ 25 до 30 шт. крупнаго рогатаго скота и до 300 овецъ; у многихъ имѣются также верховыя лошади. Между прочимъ, интересно обычное право у осетинъ въ вопросахъ о наслѣдствѣ: оказывается, что прямыми наслѣдниками отцовскаго имущества являются самый старшій и самый младшій сыновья. Около и выше Зрамага озимая рожь уже колосится и жатвы ждутъ въ іюлѣ; яровые же хлѣба еще зелены и поспѣ¬ ваютъ обыкновенно въ августѣ. Урожай въ этихъ мѣстахъ, какъ можно думать по нѣкоторымъ даннымъ, бываетъ самъ 10. Въ аулѣ Тибѣ, чрезъ который мы проходили, замѣчатель¬ ны искусственныя террасы, на которыхъ разводятся различныя хлѣбныя растенія. Зловѣщія черныя тучи на западѣ, куда мы шли, и мол¬ ніи, по временамъ сверкавшія и сопровождаемыя раскатами грома, предвѣщали сильный дождь, а потому мы поторопи¬ лись укрыться въ казарму, выстроенную для пріюта шос¬ сейныхъ сторожей и рабочихъ. Сторожа охотно впустили насъ въ казарму и уступили намъ обширную комнату съ на-
30 .рами, ва которыхъ мы всѣ могли легко умѣститься. Нашлись также и дрова, которыми мы затопили русскую печь нашей комнаты, такъ какъ становилось до того холодно, что дѣла¬ лось замѣтнымъ дыханіе. Температура понизилась до 6° R. По показанію анероида, мы находились на высотѣ бѴ2 тыс. фут. Въ скоромъ времени дѣйствительно полилъ страшпый дождь и разразилась сильная гроза. Ночью, однако, вызвѣздило, а на утро уже погода окончательно разъяснилась и вскорѣ изъ- за спины исполина Тепли показалось великолѣпное солнце и милліонами милліоновъ свѣтящихся точекъ отразилось въ кап¬ ляхъ, повисшихъ на каждой былинкѣ роскошнѣйшихъ альпій¬ скихъ луговъ и пастбищъ. Бодро и весело выступили мы въ путь по дорогѣ совершенно негрязной, несмотря на вчераш¬ ній ливень. Поля виднѣются далеко внизу подъ нами, да и то изрѣдка, а больше все идутъ альпійскіе луга и пастбища съ многочисленными стадами. Луга перерѣзываются безчисленными ручейками, змѣеобразно извивающимися. По дорогѣ мы встрѣтили прелестнѣйшій водопадъ, съ шу¬ момъ и грохотомъ низвергающійся со скалъ и скрывающійся затѣмъ подъ аркою шоссе. У этого водопада мы расположи¬ лись на привалъ. Спустя нѣкоторое время, мы подошли къ тому мѣсту, откуда вполнѣ виденъ величественный Адай-хохъ съ его ледниками и обширными снѣжными полями, откуда во множествѣ стекаютъ ручьи и потоки. Все кажется такъ близ¬ ко—рукой подать, а между тѣмъ, даже по картѣ, до ближай¬ шаго ледника было около 3—4 верстъ. Вообще въ горахъ зрѣніе сильно обманываетъ человѣка, привыкшаго къ болѣе или менѣе ровной поверхности. Сначала мы спустились въ обширную долину, сплошь усѣянную обломками громадныхъ скалъ, составлявшихъ, по всей вѣроятности, въ отдаленныя времена морены ледниковъ Адай-хоха, а затѣмъ стали подни¬ маться по зигзагамъ уже на самый перевалъ. Здѣсь еще въ большей степени, чѣмъ на Рокскомъ перевалѣ, встрѣчаются
vk.com/aristorika — 31 — полосы снѣгу, лежащія поперекъ дороги и подчасъ закрываю¬ щія ее совершенно на значительномъ протяженіи, такъ что приходится птти поверхъ заноса. Хотя подъемъ совсѣмъ не такъ крутъ, какъ на Рокскомъ перевалѣ, но тѣмъ не менѣе чувствовалась одышка, происходившая отъ разрѣженнаго воз¬ духа. Мампсопскій перевалъ находится на высотѣ 9400 ф., какъ объ атомъ гласитъ надпись на столбѣ, стоящемъ на высшей точкѣ перевала. Видъ съ перевала на главный хребетъ съ его миогочисленными снѣжными вершинами п зеленыя лѣса Имерегіи представляетъ восхитительное зрѣлище: и жизнь, и смерть —все на виду! Тутъ мы устроили привалъ и затѣмъ, бросивъ прощальный взглядъ на Европу, опять стали спускать¬ ся въ Азію, въ бассейнъ р. Ріона. Первая деревня, лежащая на днѣ ущелья, въ которую мы пришли, называется Гуршеви. Шоссе извивается многочисленными зигзагами, среди огромныхъ обломковъ скалъ, заросшихъ всевозможными кустами и дере¬ вьями, преимущественно изъ хвойныхъ; съ него открывается восхитительный видъ па безконечные хвойные лѣса, среди ко¬ торыхъ, тамъ далеко-далеко внизу, вьется продолженіе того же шоссе, уже по другую сторону быстрой рѣчки, въ ущелье которой мы спускались, то исчезая, то вновь появляясь на прогалинахъ. Мы остановились въ казенной сторожкѣ. Въ числѣ оригинальныхъ предметовъ утвари мы увидѣли плетенку, имѣющую форму большого кувшипа, съ глинянымъ дномъ; та¬ кіе плетеные кувшины служатъ для храненія ячменя. Отъ Гуршеви до слѣдующей деревни Глола, гдѣ мы должны были ночевать, невозможно грязная, почти непроходимая дорога идетъ посреди дремучаго лѣса, состоящаго главнымъ образомъ изъ гигантскихъ елей и пихтъ. Множество исполинскихъ де¬ ревьевъ или обожженныхъ отъ корня до вершины, или пова¬ лившихся и сгнившихъ, достигающихъ часто сажень по трид¬ цати и болѣе длины, въ три и четыре обхвата въ поперечникѣ,
32 свидѣтельствуютъ объ отсутствіи правильнаго лѣсного хозяй¬ ства. Хотя деревня Глола, по показаніямъ нашего анероида, лежитъ на высотѣ 4 т. ф., но въ ея окрестностяхъ, кромѣ общераспространенныхъ хлѣбныхъ растеній, произрастаетъ также и кукуруза—признакъ значительной разницы въ тем¬ пературѣ мѣстъ одинаково высокихъ на сѣверномъ склонѣ Кавказскихъ горъ и на южномъ. Да и вообще природа Име- ретіи имѣетъ болѣе, если такъ можно выразиться, мягкій и нѣжный колоритъ и производитъ на зрителя болѣе чарующее впечатлѣніе, нежели грозная и величественная природа Осетіи. ХИ. Адай-хохъ при восходѣ солнца.—Углекислые источники.—Уцера.—Мѣстечко Они.— Роскошная природа долины Ріона.—Типы рачинцевъ.—Шелководство.—Прощаніе съ читателемъ. Въ Глола мы имѣли ночлегъ на открытомъ воздухѣ, на мягкомъ сѣнѣ, вблизи огромнаго костра, на которомъ гото¬ вился нашъ скромный ужинъ. Вставши рано утромъ, мы лю¬ бовались на безподобное зрѣлище восхода солнца изъ-за вер¬ шины бѣлоснѣжнаго великана Адай-хохъ. Моментъ, когда солнце увѣнчало главу великана наподобіе короны, былъ по¬ истинѣ величественный! Около костра, который поддерживался нашими проводниками всю ночь, на утро собралась публика, состоявшая изъ мѣстныхъ жителей. На вопросы о житьѣ-бытьѣ,, достаткахъ, порядкахъ и т. п. оіш отвѣчали крайне уклончиво или же давали самые несообразные отвѣты, и подъ конецъ даже стали исчезать одинъ за другимъ. Отъ Глола до слѣду¬ ющей большой деревни Уцера на протяженіи болѣе 5 верстъ все время идетъ невозможно грязная дорога, пока, наконецъ, она не переходитъ чрезъ мостъ на правую сторону р. Ріона. Я забылъ сказать, что въ Глолѣ находится прекраснѣй¬ шій источникъ кислой воды, напоминающій по вкусу зѳльтер-
— 33 — vk.com/aristorika скую. Такой же источникъ есть ц въ Уцерѣ. Огъ Глолы хвойные лѣса постепенно замѣняются лиственными: являются кленъ, липа, орѣшникъ, каштанъ, а изъ культурныхъ—вино¬ градъ. фруктовыя деревья, кукуруза, гоми, пшеница, полба и др. Въ Уцерѣ мы нашли уже весьма хорошее випо изъ мѣстныхъ виноградниковъ; здѣсь природа приняла уже оконча¬ тельно тотъ видъ, которымъ характеризуются самыя теплыя мѣста нашего края. Не могу также не упомянуть здѣсь обь осѣняющихъ мѣстную церковь величественныхъ липахъ, кото¬ рыя своею могучею растительностью свидѣтельствуютъ о мпогпхъ вѣкахъ н поколѣніяхъ, искавшихъ подъ ихъ тѣнью прохлады. Огъ Уцеры до Они, конца нашего пѣшаго путешествія, оста¬ валось какихъ-нибудь 5 — 6 верстъ, которыя мы преблагопо- лучпо совершили въ теченіе не болѣе 2 часовъ. Маленькое мѣстечко Они, сплошь почти паселепиое ев¬ реями, сообщается съ Кутапсомъ при посредствѣ той же Во- епнс-Осетипскон дороги и, несмотря па то что здѣсь паходит- ся центръ управленія Рачинскимъ уѣздомъ, получаетъ почту всего разъ въ недѣлю. Для почтоваго сообщенія па каждой изъ 4-хъ станцій между Они и Катаисомъ содержится всего по 2 пары лошадей. Естественно, что при такомъ положеніи дѣлъ трудпо было выбраться изъ Они. Тѣмъ нзъ пасъ, кото¬ рые торопились поспѣть па мѣсто къ извѣстному сроку (та¬ кихъ со мною набралось трое), было предоставлепо отправить¬ ся на почтовыхъ, остальные же члены пашей компаніи от¬ правились на двухъ фаэтонахъ, случайно заѣхавшихъ въ Они. Мы поѣхали на почтовой парѣ но прекраснѣйшему шоссе Военно-Осетинской дороги па Кутапсъ. Нѣтъ словъ для опи¬ санія той роскошной, очаровательной и почти тропической при¬ роды п тѣхъ прелестнѣйшихъ ландшафтовъ, которые открыва¬ ются на каждомъ шагу по мѣрѣ движенія впередъ! Эга могу¬ чая рѣка, подмывающая подошву крутыхъ скалъ, въ которыхъ прорыто или вѣрнѣе прорвано шоссе; эти ручьи и потоки, з
— 34 — низвергающіеся со скалъ п пересѣкающіе шоссе, чрезъ которые переброшены такіе красивые мосты; эти отвѣсныя скалы на¬ подобіе башенъ, увитыя плющенъ, среди которыхъ скрывается древній монастырь; эти громадныя лозы, вьющіяся но вѣтвямъ высочайшихъ деревьевъ—даже сосенъ, къ нашему удивленію *), оспаривая первенство у плюща и ломоноса, разливающаго въ воздухѣ свой медовый запахъ; цѣлыя каштановыя рощи, фи¬ говыя и гранатовыя деревья, растущія въ дикомъ видѣ на краю обрыва; безчисленные виноградники, среди которыхъ тамъ и сямъ находятся домики; группы великолѣпныхъ орѣховыхъ деревьевъ, пріютившихъ въ тѣни своей и красивыя церкви, и виллы мѣстныхъ помѣщиковъ, и скромные домики крестьянъ; зеленѣющія поля кукурузы, золотистыя нивы созрѣвшей уже жатвы—все это восхищаетъ, трогаетъ и приводитъ думу зри¬ теля въ какое-то особенно пріятное настроеніе, которое можно выразить словами: вотъ гдѣ рай земной! Къ красотѣ природы здѣсь присоединяется еще и красота человѣка: такихъ краси¬ выхъ мужчинъ и женщинъ, какіе здѣсь попадаются на каж¬ домъ шагу, рѣдко встрѣтить въ другомъ мѣстѣ нашего края. Чрезвычайно типичны эти крестьяне съ непокрытыми головами, идущіе за своими крошечными арбами, напоминающими скорѣе дѣтскія повозочки, запряженныя парою горскихъ воловъ, и эти миловидныя личики дѣвушекъ и женщинъ, такъ граціозно воз¬ сѣдающихъ на лошадяхъ. Вотъ гдѣ человѣкъ живетъ безъ го¬ ря, безъ заботъ, въ полномъ довольствѣ,—думается при взгля¬ дѣ на нихъ. Собирать какія бы то не было свѣдѣнія, ѣдучи на почтовыхъ, не представляется никакой возможности, и толь¬ ко на послѣдней станціи, гдѣ мы ночевали, мнѣ удалось кое- что разузнать о занятіяхъ мѣстпыхъ жителей шелководствомъ. Оказывается, что шелководствомъ здѣсь занимаются изстари и ведутъ это занятіе прадѣдовскими способами. Кормленіе черпей производится на висячихъ нлетепкахъ (это ужъ очевидно но- *) Вотъ гдѣ можно сказать—кдоЛ мости сходятся!
vk.com/aristorika — 35 — вѣйшее заимствованіе) свѣжимъ листомъ два раза въ сутки, при чемъ каждый разъ дѣлается перемѣна постели. Съемниками при этой операціи служатъ свѣжія вѣтви шелковицы; остаю¬ щихся червей берутъ прямо руками и переносятъ на новую постель. Для коконниковъ употребляютъ всякія сухія вѣтви. Спустя 7 дней послѣ завивки, коконы разматываютъ. Получа¬ ются коконы бѣлой и желтой породы. Размотанный шелкъ продается по три рубля за ксани или батманъ (1Ѵ2 Фуата). Яички шелкопряда зашиваются въ мѣшечки, которыя вѣшаютъ па храненіе въ сухомъ и прохладномъ мѣстѣ. Въ заключеніе, не могу еще разъ не пожелать, чтобы эти летучія замѣтки вызвали подражателей намъ, если хоть не во имя науки, то ради тѣхъ освѣжающихъ душу впеча¬ тлѣній, какія возникаютъ въ каждомъ при видѣ тѣхъ удиви¬ тельныхъ красотъ природы, которыми такъ богата паша страна. Инспекторъ народныхъ училищъ Кутаисской гу¬ берніи II. Дмитріевъ.
ХШНОШЦЫ, ИХЪ БЫТЪ И ОБРАЗЪ ЖИЗНИ. і. Карапогаиская степь.—Климатъ.—Центръ управленія. Карапогайская степь, гдѣ кочуютъ и живутъ караногаіі- ци, представляетъ собою холмистую равпипу, запимающую около 10,000 квадратныхъ верстъ; равпипа эта покрыта не¬ высокою травою, достигающею отъ */4 до Ѵз аршина. Про¬ ѣзжая по карапогайской степи, иутегаествеепикъ то-и-дѣло встрѣчаетъ песчаные бурупы, на которыхъ псрѣдко растетъ колючка и бурьянъ. Отъ вѣтра песокъ клубами подымается вверхъ и затѣмъ образуетъ кое-гдѣ песчапые холмы; па ого¬ ленныхъ вѣтромъ отъ песку мѣстахъ часто встрѣчаются че¬ ловѣческія кости, разныя древпія монеты, стальные пакопеч- пики стрѣлъ и другіе обломки древняго оружія, что ясно показываетъ па пѣкогда происходившія здѣсь кровавыя схват¬ ки. Въ карапогайской степи пѣтъ ни рѣкъ, нп ручейковъ, пи большихъ постоянныхъ озеръ, и только изрѣдка встрѣчают¬ ся пебольшія озерки, какъ напримѣръ, иІіосг-Чупгулъ“. Вес¬ ною же и осенью болѣе низкія мѣста и углубленія наполня¬ ются водою и образуютъ маленькія временныя озера, гдѣ мож¬ но встрѣтить достаточное количссво болотной птицы: утокъ, гаі арокъ, куликовъ и лебедей; озера эти бываютъ съ соленою или прѣсною водою. Климатъ карапогайской степи по временамъ года зна¬ чительно разнообразенъ. Самое пріятное время года бываетъ веспою и осспыо; лѣтомъ же здѣсь бываетъ очень жарко, и комары въ лѣтніе вечера пн людямъ, ни скоту положитель¬ но не даютъ покою. Подъ вліяніемъ лѣтней жары озера ш-
vk.com/aristorika — 37 — сыхаютъ и распространяютъ болотный запахъ; зимою же бы¬ ваютъ страшные холода съ метелями и буранами, отчего поги¬ баетъ масса лошадей, рогатаго скота и овець; 1888-й, 1889 й и 1893-й годы въ этомъ отношеніи надолго будутъ памятны для караноганцевъ, такъ какъ ізъ эти годы у нихъ во время бурановъ погибла */з всѣхъ домашнихъ животныхъ. Карапогайцы пародъ кочевой, пе имѣющій постояннаго мѣстожительства; неудивительно, что оші пе основали до сихъ норъ пн одного селенія и пи одпого города. Ихъ столицей, такъ-сказать, считается ставка Терекли Мектепъ, чтб въ пере¬ водѣ означаетъ домъ, окруженный деревьями; опи же называютъ ее „Орусъ-Уйа, чтб значитъ „русскій домъи. Въ этой ставкѣ и сосредоточивается вся власть и управленіе ими; здѣсь живетъ приставъ (начальникъ) карапогайскаго участка и его помощни¬ ки; здѣсь находится карапогапское пормальпое училище, нѣ¬ сколько лавокъ, кабакъ, жилище дія казаковъ и нѣсколько дру¬ гихъ зданій. Собой Терекли-Мектепъ представляетъ безотрад¬ ный видъ; небольшое число домовъ, которые пе образуютъ даже маленькой улицы, а кругомъ степь, безпредѣльная степь. Терек¬ ли находится почти въ одиомъ разстояніи отъ Кизляра и Моздока (до Кизляра считается 96, а до Моздока 120 версть). До 1888 года ставка Терекли-Мектепъ и караногайская степь входили въ составъ Ставропольской губерніи; съ этого же года онѣ причислены къ Терской области и входятъ теперь въ со¬ ставъ Кизлярскаго отдѣла. Караногайскую степь населяютъ исключительно карапогайцы, числомъ 28 т. обоего пола, а став¬ ку Терекли—русскіе и армяне, всего нѣсколько семействъ. II. Караиогшіскіи кибитки.—Наружный н шіутрсііпіи ихъ видъ.—Домашняя об¬ становка. Жилища, въ которыхъ живутъ карапогайцы, предста¬ вляютъ собою шатеръ цилиндрической формы, съ крышею,
— 38 оканчивающеюся усѣченнымъ конусомъ. Окружность основанія цилиндра—самое большое —равняется 12 саж., а высота его—1 сажени. Наверху усѣченная часть конуса образуетъ отверстіе въ 1 кв. арш., въ которое и выходитъ дымъ. Стѣны жилища составляютъ деревянныя рѣшетки краснаго цвѣта, обтянутыя войлокомъ. Эти жилища не имѣютъ оконъ, а только одиу дверь, всегда обращенную на югъ, что въ сѣрые дни и темныя ночи для проѣзжающихъ можетъ служить нѣкотораго рода компа¬ сомъ. Крыши кибитокъ образуютъ также деревянныя палки краснаго цвѣта; палки эти своими нижними концами кладутся и укрѣпляются на перекресткахъ рѣшетокъ стѣнъ, а верхни¬ ми прикрѣпляются войлокомъ къ верхнему кругу. Верхній кругъ представляетъ отверстіе, которое одновременно служитъ и единственнымъ окномъ и трубою для выхода дыма. Деемъ это отверстіе бываетъ открыто, а ночью оно затягивается вой¬ локомъ, чтобы въ шатеръ не проникалъ холодъ. Вотъ эти жи¬ лища караногайцы называютъ „тэрмэ“, но по русски они на¬ зываются просто кибитками. Кибитки караногайцевъ бываютъ двухъ видовъ: большія и малыя; большія называются ятэрмэ“, а малыя „отовъ“. Какъ ятэрмэи, такъ и „отовъв почти не отличаются наружностью: тѣ же рѣшетки, тѣ же палки, тѣ же войлоки, то же отверстіе наверху и пр.; только въ ото- вахъ крыши имѣютъ кругловатую форму. Дверцы у кибитокъ бываютъ одно й двухстворчатыя, деревянныя, крашенныя въ разные пестрые цвѣта. Въ зимнее время на дверцы снаружи навѣшиваютъ вышитый войлокъ, чтобы холодный воздухъ не проникалъ въ кибитку, а вѣтеръ не разносилъ внутри дыма. Снизу кибитка веревками прикрѣпляется къ колышкамъ, вби¬ тымъ въ землю, хотя эта предосторожность не всегда помо¬ гаетъ ей устоять на мѣстѣ при порывистыхъ вѣтрахъ. Ниж¬ ніе войлоки, которыми обтянуты стѣны кибитокъ, можно при¬ поднимать и опускать, чѣмъ караногайцы и пользуются лѣ¬ томъ, когда бываетъ душно въ кибиткахъ, чтобы освѣжать
— 39 vk.com/aristorika въ нихъ воздухъ; войлоки же крыши неподвижны и всегда туго прикрѣплены къ палкамъ веревками или тесьмою само¬ дѣльной работы. Войдемъ теперь внутрь кибитки. При входѣ въ кибитку вы тотчасъ же почувствуете сильный дымный запахъ, и это очень естественно, потому что въ кибиткѣ почти цѣлый день горятъ кизяки и готовится калмыцкій чай; вотъ именно этотъ дымъ и выходитъ чрезъ верхнее отверстіе, хотя часть его все-таки задерживается и остается въ кибиткѣ. Непривычному человѣку очень трудно сидѣть въ шатрѣ караногайца, между тѣмъ какъ караногайцы съ большимъ удовольствіемъ готовы проводить время въ такомъ дыму, чѣмъ гдѣ-нибудь въ свѣтлой хорошей комнатѣ. Переступивъ порогъ кибитки, на сѣверной сторонѣ ея можно увидѣть зеркало (біала) съ какой-нибудь пестрой рамкой, набитыя разнымъ платьемъ сумки (ярган-торба), которыя съ наружной стороны обтягиваются шкурою жере¬ бенка или козы, съ вышитыми на нихъ разными узорами изъ пестрыхъ матерій; по правую сторону находится кровать съ на- клоппьши сторонами (орын-быкъ), раскрашенная разными яр¬ кими красками; на кровати бываетъ нѣсколько подушекъ (яс- тыкъ) съ пестрыми ситцевыми наволочками (ястык-тысъ), тюфякъ (миндаръ) и одѣяло (юрканъ); надъ кроватью обыкновенно бы¬ ваетъ привязана веревка съ навѣшанными на ней разными мужескими и женскими костюмами (гіпмъ); около кровати, бли¬ же къ дверямъ, есть полка (ундрукъ), па которой ставятся глиняныя и деревянныя чашки (аякъ), ложки (кашыкъ) и ков¬ ши (чумычъ). Полка эта прикрѣплена къ стѣикамъ кибитки и поддерживается коломъ. Подъ этой полкой всегда находится раскрашенный сундучокъ (кобан-сапдыкъ), съ дверцами впереди и наглухо забитымъ верхомъ. Въ этомъ сундукѣ сохраняется сало или масло (май), калмыцкій чай (калмык-шай), перецъ (бурчъ), чеспокъ (сармысакъ) и пр.; къ дверцамъ кибитки по той же стѣнѣ расположены котлы (казанъ), кострюли (тава)
40 и сплстепный вереоопкоіі топкій камышъ (сутлыкъ), который н \ замѣняетъ сито для процѣживанія карличнаго чая; въ лішой сторопѣ кибитки, около самыхъ дверей, помѣщается большой сундукъ (уйкоп-сапдыкъ), а па сундукѣ собрана пн чѣмъ не покрытая постель (орынъ); дальше па стѣнѣ навѣшена раз¬ ная сбруя: хомутъ (хамитъ), возжи (люгенъ), кнутъ (ялавъ), гребень для расчески шерсти (юн-таракъ) и пр. Въ кибиткѣ вы не встрѣтите пи стула, ни скамьи, п эго прямо даетъ знать незнакомому человѣку, что надо присѣсть на корточ¬ кахъ. Съ трехъ сторонъ внутри кибитки постланъ на землѣ плетеный камышъ (орэ), на камышъ разостланы вышитые и простые войлоки (гінзъ), которые уставлены нѣсколькими по¬ душками. Почетнымъ мѣстомъ въ кибиткѣ считается сѣверная сторона, приходящаяся прямо противъ дверей, и ѳто мѣсто болѣе другихъ обставлено подушками. Хозяйка пли старшая жена всегда сидитъ въ кибиткѣ по правую сторопу ея, гдѣ котлы, съѣстпые припасы іі все добро, а остальныя жены, большею частью, ей прислуживаютъ: приносятъ кизяки, раз¬ водятъ огопь и приготовляютъ кушанья. Въ срединѣ кибитки помѣщается тагалъ (очагъ), на которомъ карапогалнки варятъ свой неязмѣнпый калмыцкій чай, лапшу, и другія кушанья; около тагапа бываетъ кочерга (косовъ), щипцы (маша), кизяки и обязательно рукомойникъ съ узкимъ горлышкомъ и соскомъ (кумганъ); рукомойникъ этотъ ставится около огия, для разо- грѣвапія воды. Этой водой онп моютъ руки предъ ѣдой и по¬ слѣ ея и совершаютъ омовеніе предъ намазомъ. У нѣкоторыхъ карапогайскихъ богачей и у имѣвшихъ сношепія съ русскими можно найти самоваръ, чайникъ и стаканы дін русскаго чаи, который у нихъ считается лакомствомъ и лѣкарствомъ про¬ тивъ кашля. Таково бываетъ убранство пріемной кибитки у состоя¬ тельныхъ карапогайцевъ. Пріемною кибілкою называется та, въ которой живетъ „аулъ-бай", т. е. богатый житель мула, или
41 vk.com/aristorika же отдѣльная кибитка, гдѣ принимается гость; пъ кибиткѣ аулъ-бая живутъ только аулъ-бай съ женами и дѣтьми, а же¬ натые его братья живутъ въ отдѣльныхъ кибиткахъ или ото- вахъ. Старшая жена аулъ-бая всегда остается въ кибиткѣ и работаетъ мало, а больше всего работы достается младшимъ женамъ илп снохамъ; на обязанности молодыхъ женъ лежитъ собирать въ степи кизяки, варить чаи, доить коровъ, верблю¬ довъ, приготовлять масло, производить стирку бѣлья,—занимать¬ ся, вообще, черной работой. III. КараногаіТскіс аулы,—Зимовки и перекочевки.—Попытка правительства пріучить караиогаицевъ пъ осѣдлой жизни. Собраніе нѣсколькихъ кибитокъ, въ родѣ маленькаго хуто¬ ра, называется карапогайцами аулами; аулы ихъ состоятъ— самое большое—изъ 30 или 40 кибитокъ, при срсдпемъ коли¬ чествѣ въ 8 или 10. Въ аулахъ всегда можно встрѣтить арбу, загороды для загона животныхъ; около ауловъ пасутся стада рогатаго скота, овецъ и табунъ лошадей. Во многихъ аулахъ можно встрѣтить якуй-мэа—свадебную арбу; свадебная арба отличается отъ обыкновешзыхъ аробъ тѣмъ, что она пмііетъ форму арбы съ кибиткою, ири чемъ кибитка сдѣлана пе изъ рогожи или войлока, а изъ досокъ; кибитка эта сзади и спереди прикрѣплена къ арбЬ дощечками, раскрашенными въ разные пестрые цвѣта. Позади арбы имѣется маленькое квадратное отверстіе, а спереди двухстворчатыя дверцы; въ такихъ арбахъ возятъ невѣстъ въ домъ жениховъ, чтобы пикто ихъ пе могъ видѣть; да и инѣ сами сидятъ въ нихъ, какъ въ темницѣ. Зимою кибитки огораживаются съ запада, сѣвера и востока стѣнами изъ бурьяна, для защиты отъ холодныхъ вѣтровъ; такія стѣны дѣлаются для загона скота, огецъ п лошадей во время бурановъ и метелей. Тѣ аулы, въ которыхъ встрѣча¬ ются подобныя бурьниовыя изгороди, называются по-поганекп
42 „кыгалавъа, чтб въ переводѣ зпачитъ зимовка. Въ зимовкахъ ногайцы живутъ только зимою, а съ наступленіемъ весны пе¬ рекочевываютъ въ другое мѣсто; съ наступленіемъ же слѣдую¬ щей зимы они опять возвращаются въ эти зимовки. Ногаецъ въ теченіе всего теплаго періода перекочевываетъ нѣсколько разъ: то туда, гдѣ кормъ хорошій, то гдѣ воды много. Рѣшет¬ ки стѣнъ, палочки крышъ, войлоки и остальныя принадлеж¬ ности при перекочевываніи разбираются, располагаются иа арбѣ и перевозятся на новое мѣсто, а „отовы“ поднимаются цѣликомъ и ставятся на арбу, при чемъ колеса арбы не каса¬ ются стѣнокъ отова, ибо діаметръ основанія его въ 1г/2 раза больше ширины арбы съ колесами. Послѣ перевозки частей кибитокъ и отововъ, женщины первымъ дѣломъ моютъ всѣ палки и рѣшетки кибитокъ и затѣмъ снова укрѣпляютъ рѣ¬ шетки стѣпъ, обиваютъ ихъ войлокомъ, прикрѣпляютъ палки крыши, и располагаются такимъ образомъ на новомъ мѣстѣ. Устанавливаются кибитки погаянками чрезвычайно быстро; это можно заключить уже изъ того, что снятіе съ мѣста кибитокъ, перевозка ихъ па 10 и болѣе верстъ, мойка и новая установ¬ ка дѣлаются въ теченіе одного дня. У бѣдныхъ караногайцевъ войлоки кибитокъ бываютъ дырявые, стѣны грязныя, такъ что часто дождь или снѣгъ попадаетъ въ самую кибитку. Попытка правительства сдѣлать караногайцевъ, хотя от¬ части, осѣдлыми привела къ ничтожнымъ результатамъ. По¬ пытка эта заключалась въ томъ, что любому караногайцу для постройки сакель отпускалась па извѣстное число лѣтъ не¬ большая сумма денегъ безъ процентовъ. Къ сожалѣнію, на¬ шлось только нѣсколько семействъ карапогайцсвъ, пожелав¬ шихъ построить себѣ сакли; это были исключительно кара- ногайцы, живущіе около Терекли-Мсктепъ. Выстроенныя ими сакли образуютъ маленькій хуторокъ, въ которомъ хозяева живутъ только зимою, лѣтомъ же они переселяются въ свои кибитки, а сакли оставляютъ совершенно пустыми. Сакли, но
vk.com/aristorika — 43 — своему устройству, представляютъ покрытыя камышомъ избуш¬ ки; па маперъ построекъ затеречиыхъ кумыковъ, опѣ построе¬ ны изъ саманныхъ кирпичей. ІУ. Калмыцкій чай.—Націоішышя кушанья карало гай цевъ.—Способъ приготовленія ихъ. Самую главную пищу караногайцевъ составляетъ кирпич¬ ный чай (калмыцкій), безъ котораго они не могутъ обойтись. ІІо мнѣнію карапогайцевъ, калмыцкій чай исцѣляетъ отъ многихъ болѣзней и придаетъ силу утомленному человѣку. Доставъ изъ супдука кусочекъ этого чая, ногаянка начинаетъ топоромъ крошить его, между тѣмъ какъ въ это время въ котлѣ, который стоитъ по срединѣ кибитки на таганѣ, нагрѣ¬ вается вода; накрошенный чай опа бросаетъ въ котелъ и за¬ крываетъ деревянной крышкой. Пока закипитъ чай въ котлѣ, ногаянка толчетъ черный перецъ, потомъ поднимаетъ крышку котла и вскипѣвшій чай процѣживаетъ чрезъ сплетеный камышъ въ отдѣльную деревянную чашку; остатки чая (чама) остаются на камышѣ, а чистая жидкость вливается въ посуду. Процѣ¬ женный чай выливается обратно въ котелъ, куда всыпается толченый перецъ и вливается молоко; затѣмъ все это закрывается крышкой. Насчетъ молока для калмыцкаго чая слѣдуетъ упо¬ мянуть, что верблюжье молоко считается лучшимъ, чѣмъ коро¬ вье. Такъ, когда карапогаецъ утощаетъ дорогого гостя чаемъ, то прибавляетъ, что чай съ верблюжьимъ молокомъ (туэ-сутъ). Нерблюжье молоко имѣетъ то преимущество предъ коровьимъ, что оно сладкое и густое, какъ сливки. Когда чай готовъ, то ногаянка переливаетъ его изъ котла въ посуду, кладетъ туда масло, соль (по вкусу) и ковшомъ, съ длинпой ручкой, охлаждаетъ его: караногпецъ пе пьетъ и не ѣстъ пи чего го¬ рячаго. Пока ногаяпка пальетъ чай въ дерееяппые ковши, хозяинъ дома беретъ рукомойникъ съ теплою водою, который
— 44 — всегда стоитъ около огни и даетъ мыть руки каждому изъ гостей. По окончаніи эгой обязательной церемоніи, хозяйка раздаетъ чай въ ковшахъ, на деревлпномъ подносѣ, въ родѣ скамейки, раскрашенномъ въ разные пестрые цвѣта, и разло- маппый въ куски хлѣбъ-пышку. Выпивъ чай, гости подни¬ маютъ руки вверхъ, читаютъ молитву, потомъ проводятъ рука¬ ми по лицу и говорятъ хозяину: „Аллахъ берекетъ берсыиъ", т. е. „Богъ да вознаградитъ взамѣпъ“, а хозяипъ отвѣчаетъ имъ: „ашъ-болсунъи, т, е. „пусть будетъ шіщей“. Эги выраже¬ нія какъ со стороны гостей, такъ и хозяина высказываются вообще послѣ ѣды. Послѣ ѣды и благодарственной молитвы, хозяинъ подаетъ гостямъ воду изъ того же рукомойника для умовееія рукъ. Хлѣбъ-пышку ногаяпки приготовляютъ самымъ простымъ способомъ: прежде всего онѣ изъ муки и воды приготовляютъ тѣсто, положивъ взамѣнъ дрожжей сыворотку изъ кислаго молока (айранъ); вымѣсивши его и придавъ ему форму шара, онѣ кладутъ его на доску и каталкой раскатываютъ въ ле- пешку, величиною въ сковороду; укатанную лепешку кла¬ дутъ на сковороду, накрываютъ другой сковородой и зарыва¬ ютъ въ огонь; приблизительно минутъ чрезъ 10—15 до¬ стаютъ сковороды, и пышка уже готова. Второе національ¬ ное кущапье—„6ешъ*бярмакъ“, чтб по-русски значитъ „пять пальцевъ*. Оно называется такъ потому, что его ѣдятъ пятью пальцами, т. е. всею рукою, хотя въ настоящее время это встрѣчается рѣдко, а большею частью его ѣдятъ ложками. „Бсшъ-бармакъ“ есть не что иное, какъ русская лапша, толь¬ ко густая. Ооа приготовляется слѣдующимъ образомъ: спер¬ ва варятъ мясо въ котлѣ, а пока оно сварится, пригото¬ вляютъ тѣсто и дѣлаютъ лапшу; затѣмъ сваренное мясо до¬ стаютъ изъ котла и, итоживши въ бульонъ лапшу, разда¬ ютъ домашнимъ, которые проворно отдѣляютъ ножами отъ костей мясо, разрѣзаютъ его на мелкіе кусочки и кладутъ въ
vk.com/aristorika большую деревянную чашку; кости же раздаются гостямъ, которые обгрызаютъ ихъ въ ожиданіи, пока будетъ готовъ „беіиь-6армакъв; когда лапша готова, се выливаютъ въ чаш¬ ку, въ которую предъ тѣмъ положено было мясо, прибавляютъ немпого краснаго перцу, соли, а если есть, то и луку, п „бегаъ- бармакъ* готовъ. По окончанія ѣды „бешъ-бармака11, который у карапогайцевъ считается первымъ питательнымъ кушапьемъ, всѣ гости, въ доказательство того, что опн вполнѣ насыти¬ лись, стараются рыгнуть, и чрезъ нѣсколько времени кибитка наполняется звуками отрыжки. Веспою, когда имѣются моло¬ дые барашки, „бешъ-бармакьа уступаетъ мѣсто „куюрмѣ*. яКугорма“ приготовляется изъ лгплтшш, изжаренной па маслѣ съ перцемъ и, если есть, съ лукомъ. Калмыцкій же чай остается пеизмЬнпымъ и незамѣнимымъ во все время года, Кромѣ вышепазванпыхъ кушаній, параногайцы употребляютъ въ пищу кобылятину; мясо это у нихъ считается самымъ ла¬ комымъ и почетнымъ кушапьемъ; имъ карапоганцы украшаютъ даже изпутрп кибитки, повѣсивъ куски кобылятины на стѣ¬ нахъ, чтобы показать гостямъ, что они пе пожалѣли пичего п готовы угостить дорогихъ гостей па-славу. Изъ кобылятины приготовляютъ колбасы (казы), бешъ-бармакъ и шашлыкъ. Изъ лучшихъ лакомствъ у карапогайцевъ обращаетъ па себя вниманіе „бабурсакъ", или, по-русски выражаясь, жарепоѳ тѣсто. Бабурсакъ приготовляютъ исключительно па праздни¬ кахъ, во время свадебъ н въ другіе торжественные случаи. Изъ рѣдко употребляемыхъ кушаній еще можно указать па иловъ и молочную пшенную кашу. Вотъ и всѣ кушанья, употребляемые въ быту карапогайцевъ. V. Костюмъ караиогаіщепъ обоего поля.—Женскія украшеніи. Костюмъ караногайца пе представляетъ собою почти ни¬ чего отличительнаго отъ туземнаго вообще, по только онъ на
46 пемъ сидитъ мѣшкомъ, свободно обдавая все тѣло. На широкій бешметъ, съ широкими рукавами изъ пестрой матеріи, надѣвается черкеска безъ газырей, но съ широкими рукавами, полами и та¬ ліей. На бешметъ для взрослаго человѣка почти всегда закупает¬ ся ситцевой матеріи 10 арш., а на черкеску 6—8 арш. сукна; изъ этихъ цифръ можно заключить, насколько объемисты эти костюмы. Мужскія рубахи караногайцевъ шьются по формѣ обыкновенныхъ, по застегиваются ниточными пуговицами соб¬ ственной работы; штаны же шыотся широчайшіе и даже внизу они достигаютъ въ діаметрѣ отъ 10-ти до 12-ти верш. Лѣ¬ томъ караногайцы носятъ одни подштанники безъ верхнихъ штановъ, а зимою, кромѣ того, надѣваютъ короткіе овчинпые штаны, обшитые снизу кожей. Караногайцы, карапогаянки и ихъ дѣти во все время года носятъ валяные войлочные чулки (уюкъ), собственнаго приготовленія. Обувь состоитъ изъ сафья¬ новыхъ чулокъ съ короткими голенищами, па которые надѣ¬ ваются кожаныя калоши (бабышъ), на высокихъ каблукахъ. На калошахъ иногда нашиваются разные узоры изъ зеленаго сафьяна; караногайцы носятъ также сапоги и кожаные чевя- ки. Шапка (папахъ) карапогайца очень велика и тяжела и на¬ поминаетъ собою киргизскія шапки, но съ плоскимъ верхомъ. Подъ шапкой надѣваютъ колпачокъ, который по-ногайски на¬ зывается „тобытай* и „рахчинъ*1. Тобытай шьется изъ простой матеріи, а рахчинъ—изъ сукпа и вышивается серебряными и золотыми нитками собственный работы. Зимою карапогайцы носятъ теплыя овчинныя и курпейчатыя шубы, башлыки изъ простого фабричнаго сукпа и изрѣдка рукавицы и перчатки. Весь запасъ костюмовъ, которые имѣетъ караногаецъ, оііъ на¬ дѣваетъ на себя; въ зимнее время на немъ молено видѣть; нѣсколько бешметовъ (капталъ) и шубъ (топъ), а спсрху ихъ еще черкеску (чепкепъ), и въ кибиткѣ въ зимпсе холодное время остается только незначительная часть его туалета. Костюмъ богатой женщины представляетъ собою нѣчто
— 47 vk.com/aristorika оргиоальноэ: онъ состоитъ изъ бешмета, сшитаго изъ красна¬ го или зеленаго канауса (шелковая матерія), съ серебряными крючками (тосъ-туймэ) и пуговицами, въ которыя вдѣланы простые кампи разныхъ цвѣтовъ; бешметъ охватываетъ широ¬ кій ременный поясъ (кусакъ), который спереди обдѣланъ по¬ лосой серебра. Каптанъ (бешметъ) у бѣдныхъ караногаяцокъ бываетъ изъ краснаго или другого пестраго кумача безъ вся¬ кихъ украшеній. Волосы у 5—6-мѣсячоой караногаянгси нѣсколько разъ брѣются, а потомъ они отпускаются и всю жизнь болѣе не стригутся. Несмотря на эго, волосы у карапогайсдихъ женщинъ бываютъ короткіе, жесткіе и, притомъ, преимущественно чер- паго цвѣта. Караногаяшси никогда не ходятъ съ открытой головой; па головѣ, по крайней мѣрѣ, должна быть какая-нибудь шаль. У мало-мальски состоятельной караногаянки можно встрѣтить слѣдующій головной уборъ: высокая суконная шапка спереди обшивается „кундузомъ“ (мѣхъ рѣчной выдры); вершокъ шапки также дѣлается изъ сукна, въ большинствѣ случаевъ краснаго цвѣта; эта большая высокая женская шапка (куодузъ боркъ) покрывается „тастаромъа—большой бѣлой простыней, такъ что сзади „тастаръа доходитъ почти до земли. У дѣвушекъ по¬ крывало на шапкѣ обязательно бываетъ краснаго цвѣта и на¬ зывается „лвлыкъа. Цвѣтами головныхъ покрывалъ только и можио отличить дѣвушку отъ замужней жепщины, такъ какъ очень часто караногалнка 12—14 лѣтъ бываетъ уже заму¬ жемъ. Обувь какъ женщинъ, такъ и дѣвушекъ состоитъ изъ месей краснаго сафьяна (сафьяновые чулки), на которые падѣ- ваются черные сафьяновые калоши съ высокими каблуками. Украшенія караногаянки состоятъ изъ большихъ сере¬ бряныхъ и вообще металлическихъ ушныхъ серегъ (кулакчинъ) и серегъ, которыя продѣваются въ лѣвую ноздрю (тога); серьги, какъ ушныя, такъ и носовыя бываютъ (Гольшія и тяжеловѣс-
— 48 пг.тя; отверстія для серегъ въ ушахъ и въ лѣвой поздрѣ дѣ¬ лаются въ 6—7-лѣтиемъ возрастѣ. Изъ другихъ женскихъ украшеній можно встрѣтить у караноганиокъ кольца и перстни (юзукъ), съ большими, вдѣланными въ нихъ, простыми камня¬ ми и браслеты изъ простыхъ и драгоцѣнныхъ металловъ; всѣ эти украшенія довольно грубой работы (блезыкъ); кромѣ того, онѣ носятъ ожерелья изъ серебряныхъ мопетъ или изъ бусъ (моенлыкъ). Во время траура у женщины бѣлый тастаръ замѣняется желтымъ, а красная рубашка темною; у мужчинъ же не бы¬ ваетъ признаковъ траура на костюмахъ. Въ это время жен¬ щины и мужчины не ходятъ на свадьбы, не бываютъ въ уве¬ селительныхъ мѣстахъ и не участвуютъ въ скачкахъ. Дѣтскіе костюмы ппчѣмъ не отличаются внѣшностью отъ соотвѣт¬ ствующаго пола взрослыхъ: точно также спи сшиты широко, безформепно и пекрасиво. На бешметахъ и черкескахъ мальчи¬ ковъ пришиваются талисманы трехъ-и четырехугольной формы. Поя одой іе на свѣтъ ребенка—дѣвочки или мальчика. Хотя родители карапогайцы получаютъ большой доходъ отъ своихъ дочерей, въ видѣ освященнаго обычаемъ калыма, но рожденіе мальчика болѣе радуетъ ихъ, нежели дѣвочки. Дѣвочка считается „йолавчи“, т. е. путникомъ: опа выходить замужъ и оставляетъ родительскій домъ. Рожденіе мальчика или дѣвочки не сопровождается никакими увеселеніями, даже не исполняются священные обряды и не читаются молитвы. Конечно, бываютъ рѣдкіе случаи, когда рожденіе дитяти сопро¬ вождается празднествами, въ родѣ свадьбы. Коли, напримѣръ, у богача долго не было дѣтей и, иакоцецъ, раждаегся, сынъ, то отецъ приглашаетъ муллу и другихъ гостей, рѣжегі. имъ барана и другую скотину и угощаетъ ихъ, при чемъ усграи-
— 49 — vk.com/aristorika вается также скачки; тѣ люди, которые ходятъ съ поздра¬ вленіемъ и приглашеніемъ близкихъ родственниковъ, часто воз- паграждаются послѣдними скотиной и другими подарками. Но такіе случаи бываютъ весьма рѣдко и то только у богачей, а у бѣдныхъ никакихъ церемоній не исполняется: приходятъ къ пимъ только родственники, поздравляютъ родителей, пьютъ чай и этимъ кончается дѣло. Имена, которыя даются карано- гайцами, весьма оригинальны; напримѣръ, можно встрѣтить ча¬ сто имена: Сары-тай (рыжій жеребенокъ), Алыбъ-качъ (бери да бѣги), Тангъ-болатъ (хорошая сталь), Бекъ-болатъ (крѣпкая сталь), Бій-болатъ (дворянская сталь) и проч. Есть много именъ и изъ священной исторіи, напримѣръ, Моисей, Илія, Авраамъ, Исаакъ, Іаковъ. Имена даются не муллами, а самими роди¬ телями. VII. Время выдачи дѣвушекъ замужъ п возрастъ, въ который караногаііцы вступаютъ въ бракъ.—Многоженство.—Калымъ. Для сватовства у карапогайцевъ, даже приблизительно, пе назначено времени; родители сватаютъ своихъ дочерей и сыиовей не только въ отроческомъ, но и въ младенческомъ возрастѣ. Примѣры сватовства въ младенческомъ возрастѣ можно встрѣтить у богачей. Напримѣръ, два богача, желая подружиться и укрѣпить свои связи, даютъ другъ другу слово быть сватами, засватываютъ своихъ малолѣтнихъ дѣтей и послѣ торгуются о калымѣ; такимъ образомъ, пока дѣти вырастутъ, калымъ уплачивается совершенно. Такія обѣщапія даются ино¬ гда и на случай рожденія дѣтей у бездѣтныхъ. Родятся дѣ¬ ти, и родители часто достигаютъ цѣли. Въ случаѣ смерти ма¬ лолѣтняго жениха или невѣсты, калымъ возвращаегся роди¬ телямъ жениха. Если же свадебный обрядъ совершенъ, то воз¬ вращается половина калыма (при смерти жениха или невѣ¬ сты); а при дѣтлхъ-сиротахъ отцу остается і/і} тестю */б 4
— 50 — часть, а остальная часть калыма достается дѣтямъ сиротамъ. Это правило исполняется и у богатыхъ и у бѣдныхъ; этого требуетъ и шаріатъ. Время выдачи замужъ дѣвушекъ обыкновенно бываетъ съ 13 лѣтняго возраста. У карапогайцевъ почти нельзя встрѣтить 22 — 23 лѣтней дѣвушки; это у нихъ считается стыдомъ, и вообще о такой дѣвушкѣ распространяются дурные слухи. Ос¬ таются пезамужними тѣ дѣвушки, которыя болѣютъ и нс въ состояніи работать. Мужчинамъ женитьба разрѣшается съ 15-лѣтняго воз¬ раста, а иногда и раньше. ЬІа возрастъ жепиха не обращает¬ ся никакого вниманія; часто можно видѣть у 50—60-лѣтнл- го старика вторую или третью жену лѣтъ 14—15. Одиимъ словомъ, при выдачѣ замужъ дѣвушекъ болѣе всего обращает¬ ся вниманіе па количество калыма, а каковъ женихъ и сколь¬ кихъ онъ лѣтъ, не принимается во вниманіе. Такъ какъ карапогайцы исповѣдываютъ магометапско- супнитскую религію, то имъ разрѣшается ыногожепство. Ко¬ личество женъ доходитъ до 4, а по смерти одной изъ иихъ мужъ имѣетъ право взять другую. Такимъ образомъ, па долю пожилого и, притомъ, богатаго караногайда приходится, при смертности женъ или разводѣ съ ними, десятокъ и болѣе женъ. Калымомъ у карапогайцевъ называется извѣстпял сумма депегь, рогатый скотъ и лошади, которые даются жепихомъ отцу невѣсты. Калымъ собственно не что иное, какъ приданое, которое приноситъ не невѣста въ домъ жениха, а женихъ въ домъ невѣсты. Количество калыма бываетъ разнообразное, но никогда, даже бѣдняку, не позволено жениться, нс уплативши калима; этого требуетъ шаріатъ. Приплачивать за невѣсту же¬ нихъ можетъ однѣми деньгами или же рогатымъ скотомъ, ло¬ шадьми и другимъ добромъ. Овцами и козами по принято уплачивать калыма за невѣсту. Калымъ отъ жениха получаетъ тесть его, если же невѣста не имѣетъ отца—старшій братъ ея,
vk.com/aristorika — 51 — одпимъ словомъ, старшій изъ мужчинъ-родствеішиковъ. Если невѣста сирота и живетъ у постороннихъ людей, то опа лич¬ но можетъ распорядиться калымомъ: удѣлить часть денегъ или скотины тѣмъ, у кого опа жила, а остальпѵіо дать своему му¬ жу на храненіе; часть эта составляетъ ея неотъемлемую соб¬ ственность, а ио смерти мужа она можетъ ее взять съ собою при выходѣ замужъ за другого. Выходя вторично замужъ, вдо¬ ва беретъ вторичпый калымъ, который тоже считается ея соб¬ ственностью. Такимъ образомъ она можетъ себя обогатить, но бывали также примѣры обогащенія родителей караногайцевъ, имѣвшихъ нѣсколькихъ дочерей, при выдачѣ ихъ замужъ, въ особенности во второй или третій разъ. Въ случаѣ если жена убѣгаетъ отъ мужа, пе пожелавъ долѣе жить съ нимъ, то мужъ въ правѣ взять отъ родителей жены или, кому онъ далъ калымъ, хоть часть данныхъ за жепу денегъ или скотины. Когда уми¬ раетъ женщина, имѣющая хорошее состояніе и опа бездѣтна, то мужу остается половина ея богатства; а если остаются дѣти по смерти жеіш, то мужу ея достается */с часть, а остальная часть остается сл дѣтямъ, согласно требованію шаріата. VIII. Свадебный обрядъ. Какъ у всѣхъ пародовъ, такъ и у караиогайцевъ сва¬ дебный обрядъ исполняется торжественно и съ большой цере¬ моніей. Рѣшивъ жепить своего сына, карапогаецъ приглашаетъ своихъ близкихъ, знакомыхъ и родственниковъ и сообщаетъ имъ свое рѣшеніе. Гости, каждый съ своей стороны, предлага¬ ютъ имѣвшихся па примѣтѣ невѣстъ. Избравъ одну изъ не¬ вѣстъ въ жены для своего сыпа, отецъ ведетъ переговоры о калымѣ и, согласившись дать извѣстное количество денегъ или скотины, носы ластъ хабаръ (извѣстіе) родителямъ или близкимъ родственникамъ избранной невѣсты, что молъ въ такой-то день
пріѣдутъ свахи. Приэтомъ жениху неизвѣстно, па комъ хотятъ его женитъ и, вообще, о своей женитьбѣ онъ ничего не слы¬ шитъ отъ своихъ родителей; объ этомъ женихъ узнаетъ только отъ постороннихъ людей. Кровные родственники, согласно ша¬ ріатскому закону, не имѣютъ права вступать въ бракъ, а свойственники могутъ, и то въ извѣстныхъ случаяхъ: такъ, напримѣръ, если умретъ старшій братъ, то сноху свою имѣ¬ етъ право взять младшій; это у караногайцевъ считается до¬ бродѣтелью. Въ назначенный день сваты, осѣдлавъ своихъ коней и одѣвшись какъ можно получше, оттправляются въ аулъ не¬ вѣсты. Извѣщенный заранѣе отецъ невѣсты приготовляетъ для ожидаемыхъ дорогихъ гостей барана (смотря, въ какое время происходитъ сватовство), дабы угостить гостей и не ударить лицомъ въ грязь. У караногайцевъ есть обычай платить впе¬ редъ деньги за невѣсту, а послѣ отдавать скотину и другое добро, и потому отецъ жениха, отправляясь сватать сына, ве¬ зетъ съ собою депежпую часть калыма и явлыкъ—простой ка¬ шемировой платокъ, или у кого есть—’Шелковый, въ углѣ ко¬ тораго завязываются деньги—отъ 8 до 10 рублей, а у ипыхъ богачей и полуимперіалъ. У бѣдныхъ тоже существуетъ этотъ обычай, но, вмѣсто шерстянаго или шелковаго платка, везутъ ситцевый съ 2—3 рублями. Этотъ явлыкъ и завязанныя въ немъ деньги служатъ подаркомъ невѣстѣ и не входятъ въ счетъ уплаты калыма. Когда пріѣзжаютъ сваты въ аулъ, то къ нимъ подбѣгаютъ молодые аульные караногайцы, помога¬ ютъ слѣзать съ копей, а послѣ водятъ усталыхъ лошадей. Отецъ невѣсты подходитъ къ сватамъ со словами: „котъ-голды* (здорово прибылъ) и, получивъ отъ нихъ добрыя пожеланія, въ родѣ: „Алла разы босупъ* (да поблагодаритъ тебя Ногъ), „савъ-болъ“ (будъ здоровъ) и пр., приглашаетъ ихъ въ ки¬ битку. Выпивъ калмыцкій чай и поѣвъ мяса, сваты достаютъ явлыкъ и деньги отдаютъ отцу невѣсты, который, взявъ ихъ,
— 53 — vk.com/aristorika взамѣнъ даритъ гостямъ: кому „рахчииъ41 (шитый серебряпыми нитками колпачокъ подъ шапку), кому курпейчатую шубу, кому зипунъ и другіе предметы. Гости, получивъ подарки и назначивъ время для уплаты остальной части калыма скотиной, возвращаются обратно домой. Съ того времени, когда часть ка¬ лыма за дѣвушку заплачена, послѣдняя считается уже невѣ¬ стой. Чрезъ извѣстное время пріѣзжаютъ сваты со стороны не¬ вѣсты къ жениху для полученія скотины и другихъ живот¬ ныхъ, если входятъ они въ составъ калыма, и затѣмъ дѣло остается за свадьбой, т. е. за перевозкой невѣсты въ домъ жениха. По уплатѣ сполна калыма за дѣвушку, у караногай- девъ исполняется слѣдующій обрядъ. Выбираются со стороны жениха знакомые мужчины, а со стороны невѣсты—женщины, для разспроса какъ съ той, такъ и съ другой стороны о согласіи выйти замужъ. Приэтомъ, если послѣдуетъ обоюдное согласіе, то женихъ и невѣста говорятъ: „Атаи эткенъ куллуккэ разимапъ“ (что отецъ сдѣлаетъ, я до¬ воленъ—благодаренъ), а послѣ мулла читаетъ извѣстную мо¬ литву предъ родителями молодыхъ. Этотъ обрядъ называется по-мѣстному „некке-къяръ*, что зиачить по-напіему—вѣнчаніе. Обрядъ вѣнчанія исполняется обязательно въ кибиткѣ невѣсты. При исполненіи вѣнчальпаго обряда женихъ и невѣста не при¬ сутствуютъ. Со времени исполненія обряда „некке-къяръа, дѣ¬ вушка считается уже замужней, хотя она часто послѣ вѣнча¬ нія остается мѣсяцами въ домѣ отца до празднованія свадьбы. У нѣкоторыхъ караііогаицсвъ принято, что, пока женихъ спол¬ на не уплатитъ калыма за дѣвушку, вѣнчаніе пе совершается и женихъ не ѣздитъ къ невѣстѣ; у другихъ же, до выплаты калима, жениху разрѣшается послѣ совершенія обряда вѣн¬ чанія Ѣздить къ невѣстѣ, жить у нея днями, даже недѣлями. Когда дѣвушка уже обручена, то въ кибиткѣ съ восточной стороны навѣшивается пестрая занавѣска, за которой сидитъ и работаетъ иевѣста во время пріѣзда жениха; опа при л го-
— 54 — дяхъ не можетъ показаться жениху и должна быть за зана¬ вѣской; какъ только женихъ уѣдетъ, опа выскакиваетъ оттуда какъ заключенная въ душную темницу; до перевозки невѣсты въ домъ жениха красный дѣвичій головной платокъ не замѣ¬ няется бѣлымъ. Въ то время, когда назначено везти невѣсту въ жениху, что бываетъ всегда вечеромъ, съ обѣихъ сторонъ приглашаются родственники и знакомые па свадебный пиръ. Слѣдовательно, у караногайцевъ вѣнчаніе ппогда совершается мѣсяцами рапыпе свадебнаго празднества. Гости, отправляясь въ дсмъ жениха, гонятъ въ подарокъ лошадей, привозятъ куски матерій на платье, а въ домъ певѣсты—шубы курпей- чатыя, лисьи и другіе подарки. Въ извѣстный часъ невѣсту усаживаютъ въ „куймэ“ (свадебная арба) вмѣстѣ со снохами и подругами невѣсты; сваты садятся верхомъ, остальныя при¬ глашенныя родственницы—па простыя арбы и вся эта процессія съ крикомъ и гикомъ направляется въ сторону аула жениха. Увидавъ издали „куймэ“, скачущихъ людей, женихъ вмѣстѣ съ друзьями и родственниками садятся на коней и скачутъ навстрѣчу гостямъ. Интересны бываютъ въ это время жепщи- пы, присутствующія на свадьбѣ; у нихъ грязный тастаръ (бѣ¬ лый головной платокъ) замѣняется чистымъ, одежда надѣвает¬ ся чистая и, какъ только имъ скажутъ, что везутъ невѣсту, то онѣ всѣ вмѣстѣ стремительно выбѣгаютъ изъ кибитокъ и съ визгомъ кричатъ: „кудаларъ геле-ятыръ“ (сваты ѣдутъ). Встрѣ¬ чающіе невѣсту сваты и женихъ скачутъ по степи и опере¬ дившіе получаютъ отъ сватовъ со стороны невѣсты платки, рахчипы и другіе подарки. Доѣхавъ до аула жениха, сваты слѣзаютъ съ коней, жепщииы съ аробъ, а ,куймэ“ съ не¬ вѣстой и подругами ея останавливается вблизи отова жениха. (Въ первое брачное время женихъ живетъ мѣсяца 2 — 3 въ отовѣ, а послѣ можетъ переселиться въ „торна“). Въ это время интересно бываетъ то, что пріѣзжія женщины кричатъ, поднимаютъ гвалтъ, требуютъ дарей (шелковыя матеріи), теры
— 55 — vk.com/aristorika (овчипы), акча (денегъ) и до того времени не выдаютъ не¬ вѣсту, пока путь отъ куймэ до женихова отова пе застелятъ овчинами, а сверху матеріями и пе усыпятъ деньгами. По¬ лучивъ вышеназванные предметы, свахи отпускаютъ со свадеб¬ ной арбы невѣсту, и она, въ сопровожденіи подругъ, напра¬ вляется по овчинамъ и разостланнымъ матеріямъ къ отову мужа. Нѣсколько словъ о костюмѣ певѣсты. Въ день свадьбы опа надѣваетъ шелковый зипунъ, шапку покрываетъ бѣлымъ тастаромъ, а па тастаръ надѣваетъ „бурковчикъа (шелковое покрывало, которое закрываетъ голову спереди и сзади). На вдову не надѣвается „буркончикъ*, ея пе возятъ въ „куймэа и за нее у жениха не требуются въ день свадьбы ни денегъ, ни овчинъ, ни матерій. Входя въ отовъ, невѣста прячется за занавѣску (чмлдыкъ), а остальныя подруги садятся кругомъ; въ это время входитъ въ отовъ какая-нибудь женщина, разводитъ для гостей огонь и за это получаетъ отъ свахъ шелковую вышитую шапочку. Одновременно со входомъ певѣсты въ кибитку, въ отовѣ уста¬ навливается высокій колъ, называемый „сурукъ“, который вы¬ ходитъ паружу отова съ верхняго отверстія, и на немъ укрѣ¬ пляется трехугольпая полость, вышитая разпыми пестрыми ма¬ теріями, называемая „тунглыкъи. Тупглыкъ вывѣшивается сна¬ ружи отова и служитъ знакомъ того, что въ томъ отовѣ жи¬ вутъ новобрачные. На ночь па свадьбу приглашаются и пѣсен- пики съ неизмѣнными балалайками. Эгѵ ночь гости пьютъ, ѣдятъ, а на слѣдующее утро отецъ жениха или старшій братъ его раздаютъ подарки гостямъ: кто привезетъ шубы, тѣмъ — лошадей; кто разныя матеріи, тѣмъ—шубы и пр. Вслѣдъ за тѣмъ часто устраиваются призовыя скачки; скачутъ иногда па разстояніи 20—25 верстъ, при чемъ призами служатъ лоша¬ ди, коровы, моаодые верблюды. Такимъ образомъ, прогулявъ всю ночь на свадьбѣ и получивъ подарки, гости отправляются во-сволси.
56 Мать невѣсты зоветъ въ отовъ ея свекра и свекровь, цоказываетъ имъ свою дочь, называетъ ея имя и сама съ жен¬ щинами отправляется назадъ. По истеченіи 8 —10 дней, опять возвращается мать невѣсты къ своей дочери и везетъ ее до¬ мой погостить на надѣльку п больше. Желающіе видѣть невѣсту заходятъ въ отовъ н, увидѣвъ ее, даютъ ей подарки. Этимъ и кончается свадьба. Семейное положеніе женщины.—Бездѣтность. Караногайскія женщины находятся въ порабощеніи; ихъ положеніе приниженное: онѣ не имѣютъ права при старшихъ говорить, разсуждать, называть по имени мужа. Да и самъ караногаедъ считаетъ для себя униженіемъ и стыдомъ назы¬ вать свою жепу по имени: онъ къ пей обращается: „эй“, „ой!“ Когда у молодого караногайца умираетъ жена, то онъ не только не долженъ плавать, по даже показать виду, что онъ грустить: у караногайдевъ женщина считается товаромъ, который при желаніи всегда можно достать покупкой. Вообще же большимъ уваженіемъ мужа пользуется старшая жена; она работаетъ мало, принимаетъ гостей и распоряжается дома. Мужъ, пожелавъ сдѣлать что-нибудь, часто совѣтуется съ пею, а при выдачѣ дочерей замужъ спрашиваетъ согласія жены. Старшая жена часто поддерживаетъ разговоръ съ гостями и замѣняетъ хозяина дома. Младшія же жены исе время рабо¬ таютъ: то кизяки собираютъ, то шьютъ, полости валятъ, ко¬ ровъ доятъ, масло быотъ и исполняютъ другія работы. Хотя и есть нѣкоторые мужья, которые предоставляютъ первенство и старшинство второй или третьей женѣ, смотря по тому, какъ кого полюбятъ, но такихъ примѣровъ весьма мало. Что же касается дѣвушекъ, то онѣ не имѣютъ нрава говорить при гостяхъ, выбирать себѣ жениховъ и даже не имѣютъ
57 — vk.com/aristorika права отказаться выйти замужъ за старика или за нелюбимаго жениха. Примѣры сопротивленія родительской волѣ, очень рѣд¬ ки; такія дѣвушки караногайцами называются безстыдніщами. У карапогайцевъ бездѣтность считается стыдомъ, и вся¬ кій изъ нихъ, имѣющій дѣтей, ими гордится. Поэтому, без¬ дѣтный караиогаецъ беретъ вторую или третью жену, чтобы имѣть дѣтей. Среди карапогайцевъ можно встрѣтить много бездѣтныхъ супруговъ; причина навѣрное та, что они не обра¬ щаю! ь вниманія на соотвѣтственность возрастовъ жепиха и невѣсты (очень много случаевъ женитьбы стариковъ, имѣю¬ щихъ 3-хъ женъ па 14-лѣтией дѣвушкѣ); кромѣ того, без¬ дѣтность можно объяснить и тѣмъ, что среди карапогайцевъ многіе страдаютъ разпыми венерическими болѣзнями, что дока¬ зываетъ, что между караногайцами, въ особенности въ послѣд¬ нее время, мало обращается вниманія на нравственное пове¬ деніе женщинъ. Занятія караногаГщоізь. Караногайцы главнымъ образомъ занимаются скотовод¬ ствомъ. Скотоводство заключается въ разведеніи лошадей, ро¬ гатаго скота, овецъ, козъ и верблюдовъ; другихъ животпыхъ у карапогайцевъ нѣтъ. Караногайскія лошади, хотя и не высо¬ каго роста, отличаются выносливостью и, большею частью, поставляются въ Терскія казачьи войска. Военио-копская пе¬ репись 1891 года показала, что карапогайцы, дѣйствительно, могутъ доставить на случай войны достаточное количество годныхъ для войска лошадей. Коровы и быки караногайцевъ средней величины; быки вполнѣ годны для полевыхъ работъ и сильны, а коровы до¬ статочно молочны. Овцы, большею частью, съ курдюками, хотя есть и русскіе бараны, съ хвостами. Верблюды встрѣчаются
— 58 бѣлые и рыжіе, по всѣ поголовно двухгорбые; козы простой породы не даютъ шерсти и не отличаются величиною. У карапогайцевъ вообще пѣгъ привычки улучшать породу животныхъ; хотя въ степи много есть богачей, имѣющихъ сот- пями животныхъ, по они никогда не выписываютъ заводскихъ жеребцовъ и бугаевъ. Въ лѣтнее время карапогайцы изъ ло¬ шадинаго молока приготовляютъ кумысъ. Сыръ приготовляет¬ ся исключительно изъ коровьяго молока, по оиъ вообще не¬ завидный; сиеціальпо сыроварепіемъ никто не занимается. Ов¬ цы и козы не доятся ими и сыра овечьяго не приготовляется. Верблюжье молоко употребляется въ пищу; съ этимъ молокомъ варятъ калмыцкій чай. Хлѣбопашествомъ карапогайцы стали заниматься только въ послѣдніе годы; въ настоящее время, проѣзжая по степи, можно видѣть кое-гдѣ посѣвы ржи, овса и пшепицы. Хотя карапогайцы и сѣютъ пшеницу, но опи не возятъ ея на мельницу, а продаютъ, а овесъ и ячмень сохра¬ няютъ на зиму для продажи и для себя. Въ Ігараногаѣ не садятъ и не сѣютъ овощей, не разво¬ дятъ деревьевъ, хотя и можно было бы имѣть кое-гдѣ рощи, такъ какъ опытъ показалъ, что около Терекли декоративныя деревья растутъ хорошо. Въ весеннее, лѣтнее и осеннее время караногайцы пахо- дятъ для себя массу работы въ кизлярскихъ садахъ, занима¬ ясь сухой и зеленой подвязкой лозъ, набивкой къ лозамъ тар- калъ (кольевъ), мотыженіемъ травы въ садахъ, рѣзкой и дав¬ кой винограда. Они же находятъ работу на кизлярскихъ ви¬ нокуренныхъ заводахъ. Изъ домашнихъ женскихъ занятій обращаютъ на себя впаманіе валяніе войлоковъ, выдѣлка шкуръ и курпсевъ и вя- запіе изъ шерсти сумъ и мѣшковъ; а изъ мужскихъ запятій — сапожное ремесло, устройство кибитокъ, свадебныхъ и про¬ стыхъ арбъ, торное и сѣдельпое мастерства. Но вообще спе¬ ціальныхъ мастерскихъ нельзя найти въ караногайской степи:
— 59 — vk.com/aristorika мастеръ то въ городѣ па работѣ, то скотину гопитъ продавать, то занятъ другимъ какимъ-нибудь дѣломъ, а когда садится за сізою работу, то все-таки не на долгое время: караногаецъ болѣетъ, если хотя разъ въ мѣсяцъ не проѣдется верхомъ по степи. Карапогайцы, занимаясь главнымъ образомъ скотовод¬ ствомъ, зпаютъ отчасти и способы лѣченія своихъ животныхъ; какъ опп лѣчатъ и приноситъ ли пользу ихъ лѣченіе, вообще мало извѣстію, хотя между ними насчитывается нѣсколько ско¬ товодовъ, которые пользуются репутаціей хорошихъ народныхъ ветеринаровъ. ІІсрпоііаіалыіоо домашнее образооаиіе караиогайскихъ дѣтей. Съ полвлепіемъ на свѣтъ ребенка-мальчика у отца-пара- ногайца является забота, какъ бы научить сына арабской гра¬ мотѣ. Такъ какъ карапогайцы пе имѣютъ собственной пись¬ менности и всѣ ихъ священныя книги написаны на арабскомъ языкѣ, то, внѣ знанія арабской грамоты, невозможно пи пись¬ мо, пи чтеніе. Грамотѣ учатся только дѣти мужескаго пола, а дѣвочки остаются безграмотными. Хотя у караногайцевъ и разрѣшается женское образованіе, по оно не примѣняется на дѣлѣ,—навѣрное потому, что малолѣтнія дѣвочки уже счита¬ ются невѣстами и почти все время заняты шитьемъ и прочими работами. Обученіе дѣвочекъ грамотѣ разрѣшается въ 10—11 лѣтнемъ возрастѣ, замужнія же женщины и при желаніи нс могутъ учиться: это не принято и считается стыдомъ. Гово¬ рятъ, что есть нѣсколько женщппъ-карапогаекъ, знающихъ арабскую грамоту, но достовѣрныхъ свѣдѣній объ этомъ не имѣю. На обязанности отца-карапогайца, конечно, болѣе или менѣе зажиточнаго, лежитъ хотя одинъ годъ обучать ребенка
— 60 — грамотѣ; но истеченіи года онъ освобождается отъ этоіЦ такъ- сказатъ, повинности, и дальнѣйшее образованіе зависитъ уже отъ желанія мальчика. Возрастъ, съ котораго начинается обученіе дѣтей, преи¬ мущественно 7 —8-лѣтній. Обучаются дѣти или отдѣльнымъ учителемъ, нанятымъ для одного мальчика, или же нанимаютъ учителя родители нѣ¬ сколькихъ учениковъ, и, такимъ образомъ, образуется мусуль¬ манская школа. Отдѣльно нанимаютъ учителя богачи, а бѣдные сообща. Прежде чѣмъ сказать объ обученіи грамотЬ, сообщу о личности караногайскаго народнаго учителя, объ его положе¬ ніи и о способѣ найма его. У караногайцевъ мало-мальски грамотный человѣкъ на¬ зывается муллою, а мулла въ переводѣ значитъ учитель. Но такъ какъ недостаточно быть грамотнымъ, чтобы быть учи¬ телемъ, то не всякій мулла у караногайцевъ нанимается для обученія дѣтей. Вообще, даютъ своихъ дѣтей обучать только тѣмъ мулламъ, которые уже извѣстны своею нравственностью, не пьютъ водки и пріобрѣли репутацію хорошаго учителя. Мулла же, который только вступаетъ на это поприще и, по¬ этому, еще неизвѣстенъ, долженъ взять отъ кадія (старшаго изъ духовенства) караногайскаго парода удостовѣреніе о нрав¬ ственности своей, о знаніи имъ своего дѣла; иногда же онъ просто приглашается но личной рекомендаціи. Учителя раздѣляются на два разряда: эфепдіевъ и муллъ. Эфенди—учитель начитанный, знающій всѣ священныя книги, опытный въ дѣлѣ обученія дѣтей; мулла—учитель грамотпый и знающій изъ священныхъ книгъ главнѣйшія. Такимъ образомъ, положеніе эфепдія выше и почетнѣе, нежели положеніе муллъ. Эфендіи и муллы у карапогайцевь пользуются уваженіемъ и почетомъ, въ особенности, въ глазахъ тѣхъ родителей, съ дѣтьми которыхъ они занимаются.
- 61 — vk.com/aristorika У караногайцевъ существуетъ, такъ-сказать, такса платы учителю (эфендію и муллѣ) за обученіе дѣтей. Учитель съ каж- даго ученика получаетъ въ теченіе года два рубля денегъ и годовалаго теленка; при этомъ, отопленіе, освѣщеніе и достав¬ ка пищи муллѣ или эфендію лежатъ на обязанности родителей учениковъ. Занатіл съ учениками бываютъ, большею частью, въ ме* четяхъ, если онѣ имѣются въ аулѣ, и въ такихъ случаяхъ мулла живетъ въ маленькой пристройкѣ, находящейся около мечети. Не достигши еще школьнаго возраста, ребенокъ уже ви¬ дитъ въ муллѣ идеалъ всего хорошаго, тѣмъ болѣе что и ро¬ дители всегда стараются запечатлѣть въ ребенкѣ о муллахъ понятія въ высшей степени высокія. Приводимъ нѣсколько вы¬ раженій, характеризующихъ положеніе муллы: „Кто не вѣритъ муллѣ, тотъ пе вѣритъ Богу“ („кимъ инанмаидръ моллахха, олъ ииаемаидръ Аллаха“); „Кто не признаетъ муллы, тотъ пе признаетъ Бога® („кимъ бильмейдръ моллады, олъ бильмейдръ Аллахды“); „Кто не любить муллы, тотъ не любитъ Бога* („кимъ суймеидръ моллады, олъ суймеидръ Аллахды* и пр. Предъ началомъ занятій съ ученикомъ, мулла читаетъ извѣстную молитву вь присутствіи его родителей, послѣ чего S и начинается обученіе грамотѣ. Доставъ изъ кармана чернильницу, а изъ шапки ручку, мулла пишетъ на бумагѣ арабскую азбуку чернилами. Черни¬ ла у караногайцевъ приготовляются изъ проса: на сковородѣ жарятъ дочерна просо, потомъ его толкутъ и просѣваютъ чрезъ сито; просѣянное и пережженное просо кипятятъ въ водѣ, вслѣдствіе чего вода испаряется и остается густая черная мас¬ са; эта масса сохраняется въ маленькой жестянкѣ или коро¬ бочкѣ, гдѣ опа остываетъ и твердѣетъ. Въ случаѣ надобности въ чирнилахъ, берется кусочекъ отвердѣвшей пережжепной просяной массы, кладется въ чернильницу, наливается туда
вода и мѣшается; тамъ образуется темно-коричневая мутная жидкость, что и составляетъ караиогайскіл чернила. Черниль¬ ница дѣлается изъ рога съ деревяннымъ дномъ и крышкой; въ чернильницу опускается кусочекъ какой-либо матеріи, чтобы опа просачивала чернила и не давала имъ проливаться. Перья употребляются гусиныя пли дѣлаются изъ камыша (трост¬ ника). Когда учепикъ выучитъ паизусть всѣ буквы, ему дается книжка „Абдіекъ* па арабскомъ языкѣ; опа читается па рас¬ пѣвъ, по ученики не понимаютъ ничего, такъ какъ читаемое пе переводятся. Мулла читаетъ, за нимъ повторяетъ ученикъ, и этимъ кончается урокъ. Часто случается, что, кромѣ прой¬ деннаго и прочитаннаго урока, ученикъ не въ состояніи про¬ читать нечитаннаго, такъ какъ отъ него требовалось только заучиваніе наизусть. „Абдіекъа повторяется три раза, а по¬ томъ дается „Коранъ*, который тоже читается нараспѣвъ и безъ перевода. Коранъ тоже повторяется три раза. Послѣ того какъ ученикъ повторитъ три раза и „Абдіекъ“ и „Ко¬ ранъи, ему дается книга „Имапъ-Исламь Китабъ“, которая уже написана на понятномъ для караіюгацевъ языкѣ; въ ней излагаются правила для правовѣрнаго мусульманина: какъ вѣ¬ ровать и во что, какіе исполнять обряды, какъ совершать на¬ мазы. Всѣ вышеупомянутыя книги—священныя; такимъ обра¬ зомъ, обученіе грамотѣ начинается священными книгами и кон¬ чается ими (за „Иманъ-Исламъ Китабъ“ даются: „Шурутис- салатъ“, „Ильмильялъ* и пр.) У караногайцевъ нѣтъ ни одного учебпика на родномъ языкѣ, да и способъ ихъ обученія весьма неудобный и при¬ тупляющій умственныя способности. Ученикъ все время почти выучиваетъ наизусть и не понимаетъ прочитаннаго. Надо упо¬ мянуть и о томъ, что мулла не отвѣчаетъ за успѣхи своихъ учениковъ. Онъ всегда учитъ съ палкой въ рукѣ, чтобы при случаѣ иавазать ею учениковъ. Наказанія, практикуемыя мул-
vk.com/aristorika — 63 - лами, слѣдующія: бьютъ палкой по ладопи, по пятамъ и часто —куда попало, оставляютъ безъ пиіци. Когда же мальчикъ не въ состояніи выговорить извѣстнаго выраженія или буквы, то мулла беретъ съ родителей ученика 20 к., кладетъ на языкъ мальчика и выкручиваетъ его; за¬ тѣмъ эти деньги поступаютъ въ пользу муллы (навѣрное, ототь способъ муллы выдумали для своего дохода). Кончая свой краткій очеркъ, упомяну, что караиогайцы исполняютъ, по возможности, свято и неуклонно свой долгъ— дать дѣтямъ арабское образованіе. Что же касается до отно¬ шенія къ русской грамотѣ, то нельзя не замѣтить, что кара¬ иогайцы, въ особенности въ послѣднее время, стараются дать своимъ дѣтямъ и русское образованіе и нѣкоторые изъ иихъ даже просятъ давать ихъ дѣтямь частные уроки. Въ заключеніе нужно сказать, что караиогайцы строго исполняютъ всѣ свои національные обряды, носятъ свои на¬ ціональные костюмы, ѣдятъ свои родныя кушанья, и, какъ ви¬ дно, на образъ ихъ жизни ничуть не вліяютъ частыя сноше¬ нія съ жителями Моздока и въ особенности Кизляра и бли¬ жайшихъ казачьихъ станицъ, въ дачахъ которыхъ они часто кочуютъ, въ случаѣ неурожая травъ въ караногайской степи. Завѣдывающій Карапогайскимъ пормальнымъ учили¬ щемъ Г. Ананьевъ. і
КУРДЫ, ЧЕРТЫ ИХЪ ХАРАКТЕРА И БЫТА. і. Темііое прошлое народа.—Дѣленіе курдоиъ на колѣна.—Набѣги.—Взгллдт. на гра¬ бежи и воровство.—Голь женщинъ. Историческое прошлое курдовъ скрывается во тьмѣ вѣ¬ ковъ: у нихъ нѣтъ ни исторіи, ни литературы, а что сохра¬ нилось въ устныхъ преданіяхъ, то этого слишкомъ мало, что¬ бы сказать что-нибудь положительное объ ихъ исторической судьбѣ. Пишущему эти строки часто приходилось слышать отъ стариковъ-курдовъ, что они нѣкогда имѣли свое государство, лежащее за рѣкою Тигромъ, со столицей въ Діарбекирѣ, и что часть ихъ переселилась въ Арменію послѣ покоренія ими нѣкоторыхъ армянскихъ областей. Послѣднее мнѣніе курдовъ ничѣмъ не доказывается; въ исторіи армянъ, наоборотъ, ска¬ зано, что царь Арменіи Тигранъ, побѣдивъ Астіага (Аждахака), царя курдовъ, переселилъ ихъ въ свое государство и населилъ ими гористыя мѣстности Арменіи, главнымъ образомъ арарат¬ скую возвышенность. Какъ бы то ни было, но фактъ тотъ, что курды живутъ въ нѣкоторыхъ губерніяхъ Закавказья и въ Турціи. Будемъ надѣяться, что наука когда-нибудь подни¬ метъ завѣсу, покрывающую неизвѣстное прошлое этого народа, по Mta разскажемъ о нихъ, чтб знаемъ и чтб слышали; мо- жетъ-быть, это принесетъ нѣкоторую пользу изучающимъ свое- бразпый бытъ курдовъ. Курды, какъ народъ патріархальный, дѣлятся па многія племена съ различными названіями. Въ Эриванскомъ уѣздѣ, близъ араратскихъ горъ, живетъ племя „брукиа, или „брукии- цы“. На восточной сторонѣ малаго Арарата, на границѣ Пер-
— 65 — vk.com/aristorika сіи, Турціи и Россіи живетъ племя джалалы—самое большое; въ Сурмалноскомъ уѣздѣ Эриванской губерніи—езиды, а въ Кагызмаискомъ округѣ Карсской области живетъ племя джу- пуканлы. Въ Турціи ихъ очень много; такъ, напримѣръ: маме- канли, гейдаранлы, гардоши и др. Курды живутъ также въ Персіи, не только въ западныхъ ея провинціяхъ, но и сѣверо- восточныхъ. Знать настоящее число курдовъ въ обоихъ азіат¬ скихъ государствахъ—Турціи и Персіи можпо только прибли¬ зительно; въ Россіи же наберется ихъ около 70.000. Курды отличаются своими хищническими наклонностями и стараются жить на счетъ сосѣднихъ, болѣе мирныхъ пле¬ менъ. Отъ ихъ набѣговъ много терпятъ жители долинъ, зани¬ мающіеся земледѣліемъ, въ особенности же турецкіе армяне. Въ Россіи курды уже присмирѣли, сдерживаемые закономъ, хотя иногда джалалцы, спускаясь съ араратскихъ горъ шайкою въ 50—100 человѣкъ, нападаютъ па армянскія села Эри¬ ванскаго и Новобаязетскаго уѣздовъ, уводятъ цѣлыя стада, при чемъ такія нашествія не обходятся и безъ убійствъ съ обѣихъ сторонъ. Впрочемъ, они встрѣчаютъ иногда храбрый отпоръ и даже подвергаются нападеніямъ со стороны другихъ. Это случаются часто съ курдами-джалалцами; они ежегодно дѣлаютъ свои набѣги иа села Новобаязетскаго уѣзда и угоня¬ ютъ скотъ сельчанъ. Возвращаясь назадъ съ добычей, они должны проѣхать близь армянскаго селенія Давалу, которое лежитъ на лѣвомъ берегу рѣки Аракса. Жители Давалу только и ждутъ курдовъ и, если узнаютъ, въ какой именно день джа¬ лалцы будутъ па берегу Аракса, то грабителямъ не удастся пройти безнаказанно: съ оружіемъ въ рукахъ давалиецы напа¬ даютъ на пихъ, отнимаютъ у пихъ добычу и возвращаютъ тѣмъ, у которыхъ курды ее отняли. Тогда ограбленные курды съ пустыми руками возвращаются въ свои горы. Спустя нѣ¬ которое время, джалалцы обыкновенно пріѣзжаютъ въ сел. Давалу и упрекаютъ жителей, что они вмѣшиваются не въ 5
— 66 — свое дѣло. Конечно, курды-джалалцы могутъ состязаться съ давалинцами,—но они не трогаютъ ихъ потому, что уважаютъ отчаянную храбрость и считаютъ ихъ курдами въ полномъ смыслѣ слова. А кого курдъ уважаетъ за храбрость, на того онъ никогда не нападаетъ; наоборотъ, въ случаѣ чего, онъ го¬ товъ ему помогать. Вотъ курдскій нравственный кодексъ. Отнимать чужую собственность съ оружіемъ въ рукахъ, а въ особенности у гяуровъ (христіанъ), не только не возбра¬ няется, но даже поощряется шейхомъ и старшими, и потому курды съ малолѣтства начинаютъ упражняться въ воровствѣ, разбояхъ и убійствахъ. Молодой курдъ, не совершившій ни од¬ ного воровства или убійства, не пользуется правомъ называть¬ ся истиннымъ сыномъ своего народа; на него смотрятъ съ презрѣніемъ не только мужчины, но и женщины, и ни одна хорошая дѣвушка не согласится выйти за такого молодого человѣка замужъ. Разумѣется, при такомъ взглядѣ на вещи, желая не подвергнуться насмѣшкамъ и презрѣнію прекраснаго пола, каждый молодой курдъ становится преступникомъ—по нашимъ понятіямъ. II. Занятія у курдовъ.—Избы ихъ въ зимовникахъ.—Воинственныя наклонности.—Бе¬ сѣда съ курдами во время ночлега. Курды почти всѣ занимаются скотоводствомъ. Рапнею весною они со своимъ скотомъ перекочевываютъ на возвышен¬ ныя мѣста и возвращаются иоздпею осенью. Зимою же они живутъ въ своихъ селахъ, такъ называемыхъ зимовникахъ. Хижины ихъ устраиваются слѣдующимъ образомъ: въ землѣ выкапываютъ одинъ четыреугольиикъ для семьи и другой боль¬ шой для коровъ, лошадей и пр.; потомъ кладутъ на эти ямы балки, сверху солому или сѣно и засыпаютъ землею; съ одной стороны придѣлываютъ широкую дверь, служащую для входа
— 6? — vk.com/aristorika какъ для людей, такъ и для животныхъ, и вотъ изба курда готова. Въ одномъ углу хлѣва маленькое мѣсто отгораживает¬ ся отъ животныхъ, и по вечерамъ курды собираются туда и ведутъ безконечные разговоры о разныхъ разностяхъ, начиная съ овецъ и копчая политикой. Въ особенности же, они любятъ говорить о политикѣ. Радость курда безгранична, если онъ услышитъ вѣсть о войнѣ; онъ радуется войнѣ и любитъ ее такъ же, какъ волкъ любитъ зимній день со страшною мя- телыо. Здѣсь не лишпимъ считаю привести мой разговоръ съ курдами-джунукаплинцами, у которыхъ мнѣ пришлось разъ но¬ чевать зимою. Въ январѣ 1886 года я ѣхалъ изъ Кульна въ Кагыз- манъ. Дороги были занесены снѣгомъ, и потому ѣхалъ я очень медленно. Къ довершенію горя, проводникъ мой не зналъ до¬ роги, и потому намъ приходилось часто останавливаться, смо¬ трѣть по сторонамъ, чтобы увидѣть хоть одного человѣка, который бы намъ указалъ дорогу. Ожиданія наши не увѣнча¬ лись успѣхомъ,—мы никого не замѣтили, и потому двига¬ лись ощупью. Къ вечеру пошелъ снѣгъ, и мы положительно не знали, куда держать путь. Какъ извѣстно, зимніе дни очень коротки; не успѣли мы проѣхать и двухъ верстъ, какъ насту¬ пила темная ночь, при чемъ снѣгъ пе переставалъ хлестать пасъ по лицу. Тогда я, по здѣшнему обычаю, опустилъ по¬ водья, надѣясь, что лошадь своимъ чутьемъ отыщетъ дорогу и повезетъ меня къ жилью. Проводникъ мой шелъ пѣшкомъ. Дѣйствительно, чрезъ три часа, вдругъ мы услышали лай со¬ бакъ кругомъ насъ. Очевидно, мы пріѣхали въ курдскій зи¬ мовникъ, хотя кругомъ насъ не было видно ни одного дома. Я остановилъ лошадь и началъ ждать появленія курдовъ; не прошло и пяти минутъ, какъ прямо изъ-подъ ногъ моей ло¬ шади, съ лучиною въ одной рукѣ, вышелъ курдъ. Это меня сильно удивило: я думалъ, что попалъ въ заколдованное цар¬ ство. Но чрезъ нѣсколько времени все это объяснилось: ока-
залось, что лошадь моя стояла па крышѣ избы того курда; предъ лошадью, на полтора аршина внизу, находилась дверь, и когда курдъ вышелъ, мпѣ показалось, что онъ выходитъ изъ-подъ ногъ лошади. Наісопецъ, мы спустились съ крыши и, послѣ долгихъ уговариваній моего праводпика, пасъ впусти¬ ли въ хлѣвъ. Здѣсь въ „ыіянѣ“ (отгороженное мѣсто, отдѣль¬ но отъ яселъ) на войлокахъ сидѣло около 15 курдовъ. Ка¬ минъ горѣлъ, на которомъ хозяинъ избы, Омаръ-ага, варилъ кофе. При моемъ входѣ всѣ поднялись и дали мнѣ мѣсто близъ камина—противъ хозлнпа. Курды всѣ молчали и замѣт¬ но было, что мое присутствіе имъ вовсе не правится; они смотрѣли на меня исподлобья: какъ оказалось, виною всему этому была моя кокарда, какъ мпѣ объяснилъ потомъ одинъ изъ курдовъ. Видя, что такое положеніе дольше не можетъ продолжаться, я заговорилъ съ ними по-курдски. Какъ толь¬ ко курды услышали мой разговоръ на ихъ родномъ языкѣ, то они сочли меня за своего и стали угощать. Прежде всего хо¬ зяинъ угостилъ насъ кофеемъ, послѣ чего подали ячменный хлѣбъ, который печется у курдовъ на саджахъ *), вислое мо¬ локо и сыръ. Во время ѣды, разумѣется, не переставали говорить. Замѣчательно какая дисциплина соблюдается у курдовъ въ „міяпахъ*1: старшіе по лѣтамъ сидятъ ближе къ камину, а молодые ниже ихъ, смотря по пхъ лѣтамъ. Когда одинъ изъ нихъ разговариваетъ, то остальные всѣ его слушаютъ и только одобрительными кивками головы заявляютъ о своемъ присут¬ ствіи. Если разсказчикъ разсказываетъ какое-нибудь печальное событіе изъ ихъ жизни, о давно минувшихъ счастливыхъ дняхъ, о герояхъ, которые были убиты невѣрными во время войны, то слушатели произпослтъ только: ятау-тау!а. Эго слово означаетъ чувство скорби, сожалѣнія или веселья слушателя. *) Сау (саджъ) есть подобіе сковороды; онъ дѣлается изъ 'желѣза круглымъ и выпуклымъ. Кладутъ его на таганъ, подъ которымъ горитъ огонь, шліуклостыо вверхъ и такимъ образомъ пекутъ на немъ хлѣбъ.
— 69 vk.com/aristorika Такимъ образомъ, не мѣшая другъ другу, каждый говоритъ въ свою очередь, безъ всякаго шуму и до того чинно, что любо слушать. Не то бываетъ у другихъ народностей: если хоть десять человѣкъ соберется вмѣстѣ, то поднимается такой гвалтъ и шумъ, что ничего не услышишь и не поймешь. На¬ конецъ, л обратился къ нимъ и спросилъ объ ихъ житьѣ*бы¬ тьѣ. На мой вопросъ отвѣтилъ одинъ изъ стариковъ— род¬ ственникъ домохозяина, по имени Ахме: — „Живемъ, но не такъ, какъ прежде; теперь курды обѣднѣли, нѣкоторые даже въ кускѣ хлѣба нуждаются. Скотъ отъ сильныхъ морозовъ и недостаточнаго корма падаетъ; по¬ дати па пастбища довольно большія, такъ что мпогіе изъ пашихъ ахчайцевъ *) убѣжали въ Турцію*. — „А почемуговорю я: „пе занимаетесь земледѣліемъ: кажется, тутъ у васъ земля хорошая; здѣсь съ успѣхомъ мо¬ гутъ произрастать хлѣбъ, арбузьт, дыни и даже, пожалуй, ви¬ ноградъ и хлопчатникъ*4. — „Занимаемся помаленьку; но у насъ только сѣютъ ячмень и арбузы, но безъ особенной выгоды. ІІаши жены, дѣ¬ ти и старики раннею весною отправляются въ горы, а здѣсь остаются только молодые люди, которые и смотрятъ за боста- пами (бахчами), въ свое время жнутъ ячмень, а арбузы ве¬ зутъ на быкахъ въ Кагызмапъ и Карсъ па продажу, или въ сосѣднихъ татарскихъ и армянскихъ селахъ мѣняютъ на хлѣбъ. Но все-таки какъ-то намъ не идетъ заниматься земледѣліемъ и торговлею. А ве знаете, будетъ ли война весною?* Послѣдній вопросъ меня, конечно, озадачилъ: до сихъ поръ курдъ спокойно разсказывалъ о занятіяхъ своихъ сель¬ чанъ и вдругъ задаетъ вопросъ о войнѣ. Пе понявъ, къ чему клонитъ курдъ, я сказалъ: „Нѣтъ, о войнѣ мнѣ ничего не¬ извѣстно, да врядъ ли она и будетъ. Мы всѣ и вы также дол- *) Злмошіиіѵъ этотъ былъ Ахчай, называемый такъ потому, что лежитъ ва нравомъ берегу маленькой рѣчки Ахчай, чтб значить Бѣлая вода.
70 жны просить Бога, чтобъ никогда не было войны, такъ какъ только въ мирное время народъ можетъ поправиться и спокой¬ но заниматься своимъ дѣломъ“. — „Нѣтъ, господинъ, для армянъ совершенно другое дѣло: они привыкли и кажется родились, чтобы мирно зани¬ маться земледѣліемъ и торговлею, но намъ нужна война,— безъ воины мы жить не можемъ. Вотъ у меня одиннадцать сыновей бравыхъ, сильныхъ, владѣющихъ оружіемъ въ совер¬ шенствѣ; но чтб же? они бездѣльничаютъ, и боюсь, какъ бы не обабились. Нигдѣ нельзя показать своего удальства; чуть что-нибудь сдѣлаешь, сейчасъ въ тюрьму сажаютъ. Помилуйте, одного изъ нашихъ сослали въ Сибирь, а знаете изъ-за че¬ го? только одного быка укралъ у татаръ! При такихъ усло¬ віяхъ развѣ можно жить? Нѣтъ, если войны не будетъ, то мы тоже, кажется, отправимся въ Турціи/. — „Все-таки, Ахме, я не понимаю, какую пользу мо¬ жетъ принести вамъ война? вѣдь и вы пострадаете — „Нѣтъ, мы ничуть не пострадаемъ. Женъ и дѣтей своихъ отправимъ въ Турцію къ нашимъ джунуканлипцамъ, а мы можемъ воевать и обязательно разбогатѣемъ. Вотъ въ прошлую войну, напримѣръ, нашихъ сорокъ человѣкъ соста¬ вило одну шайку, и знаете сколько паласовъ, ковровъ, денегъ и скота мы раздѣлили между собою! Въ армянскихъ селахъ почти безъ сопротивленія все отдавали намъ, только не убивай, и мы не убивали, какъ гсйдаранлы, за исключеніемъ, разумѣется, только тѣхъ случаевъ, когда намъ сопротивлялись. Эхъ, нѣтъ, лучше войны ничего не можетъ бытьа. Я па- чалъ говорить о земледѣліи, что оно самое честное занятіе и что нужно только научиться хорошо обработывать землю, и потомъ ни въ чемъ человѣкъ не будетъ нуждаться; но слова мои надъ ними оказали такое же дѣйствіе, какое слова евангелія надъ волкомъ. Приведу поговорку: желая образумить волка, начали однажды читать надъ волкомъ евангеліе, ио онъ все
71 vk.com/aristorika время повторялъ: „поскорѣе кончайте, а то овци уйдутъ въ горыи. На слѣдующій депь мы поблагодарили курдовъ за госте¬ пріимство и отправились дальше. Какъ сказапо было раньше, курды не исключительно за¬ нимаются скотоводствомъ. Такъ, въ нѣкоторыхъ мѣстностяхъ, напримѣръ, въ Эриванской губерніи кѵрды-бруки, а въ Карсской области—джунуканлинцы, въ подспорье къ • скотоводству, за¬ нимаются и земледѣліемъ, но это занятіе ведется безъ всякой системы: курдъ еще не привыкъ къ мирной земледѣльческой жизни. Еще мпого воды утечетъ, пока курды сдѣлаются хлѣ¬ бопашцами. ІИ. Черты ііародлаго характера курдовъ: простота, мстительность, честность и предан¬ ность. Курдъ, какъ жертва обмана для другихъ.—Народная нравственность. Такъ какъ курды все свое свободное время проводятъ въ стрѣльбѣ въ цѣль или на охотъ, го веденіе домашняго хо¬ зяйства лежитъ исключительно на женщинахъ. Женщины до¬ ятъ овецъ, приготовляютъ масло п сыръ, дѣлаютъ ковры и паласы, а обязанность мужчины ограничивается тѣмъ, что онъ везетъ па быкахъ эти произведенія на продажу. На базарахъ имъ приходится много терпѣть отъ армянъ, евреевъ п татаръ. Привозитъ курдъ продавать или коверъ, или паласъ, или животныхъ на убой, торговцы до того его муча¬ ютъ и обижаютъ, что онъ за безцѣнокъ продаетъ свою вещь и старается поскорѣе убраться во-свояси, чтобы только освобо¬ диться отъ назойливыхъ и безсовѣстныхъ покупщиковъ. Напри¬ мѣръ, курдъ продаетъ коверъ, который стоитъ никакъ не менѣе пятнадцати рублей; онъ запрашиваетъ 16 или 17 рублей, что¬ бы потомъ продать за 15 и вернуться къ своему семейству; но тутъ съ пимъ торговцы затѣваютъ слѣдующую безстыдную игру: одинъ изъ нихъ предлагаетъ за его коверъ 10 рублей,
72 другой даетъ 8 рублей, третій—6 рублей и т. д., наконецъ, послѣдній совсѣмъ отказывается покупать, говоря, что коверъ и двухъ копеекъ не стоитъ. Такимъ образомъ бѣднаго курда доводятъ до того, что онъ проклинаетъ свое существованіе, всѣхъ людей на свѣтѣ, а въ особенности торговцевъ, продаетъ свой коверъ за шесть плп семь рублей и, плача съ досады, возвращается въ себѣ. Тутъ опъ, какъ сынъ народа, у кото¬ раго месть считается священнымъ долгомъ, клянется, что бу¬ детъ мстить всѣмъ, исключая своихъ, если на то представится случай. И вотъ во время войны, когда администрація пе мо¬ жетъ слѣдить за всѣми, курды дѣлаютъ свои набѣги и без¬ пощадно рѣжутъ своихъ обидчиковъ. Курдъ—дитя природы. Если обращаются съ нимъ по-человѣчески, по-братски и ува¬ жаютъ въ немъ его человѣческія достоинства, то опъ дѣлается искреннимъ другомъ, но такимъ другомъ, какого не сыскать положительно вигдѣ: онъ свою кровь съ радостью прольетъ для другого; свою жепу, своего сына онъ готовъ продать, чтобы выручить своего друга-брата. Онъ честенъ необыкновенно и преданъ другу въ высшей степени. Не даромъ говорятъ, что если взвѣсить, преданность курда и преданность собаки, то первая перетянетъ, и это положительно вѣрно. Эго мнѣніе соста¬ вилось не у самихъ курдовъ, но у армянъ, татаръ и другихъ сосѣднихъ съ ними народовъ. Тамъ, гдѣ образованные паро¬ ды пускаютъ въ ходъ свои умственныя силы и находчивость, курдъ прибѣгаетъ къ физической силѣ—къ своему чомаху или палу (дубинѣ). Чтобы своего оскорбителя наказать судомъ, нужно владѣть языкомъ, умѣть объяснять свою жалобу,—этого курдъ не въ состояніи сдѣлать при всемъ своемъ жслішіи, и потому опъ прибѣгаетъ къ своей вѣрной дубинѣ. Нелишнимъ считаю здѣсь разсказать одинъ фактъ, слу¬ чившійся 50 или 60 лѣтъ тому назадъ въ гор. Ллеіссандро- нолѣ. Какой-то армянинъ, по имени Каро (сокращенное отъ имени Карапетъ), совершилъ убійство. Армяне свалили вину па
— 73 — vk.com/aristorika одного курда по имени gapo. Послѣдняго стали судить, а опъ все время повторялъ только: „Ага, манъ Каро дагиламъ, манъ Г)ароямъ“, а это значитъ: „Господа, л не Каро—я fjapo“. Словомъ, онъ хотѣлъ объяснить, что убійство совершилъ ар¬ мянинъ, а вовсе не курдъ Fjapo и что его напраспо мучаютъ. Но необразованный курдъ не сумѣлъ и этого объяспить. По¬ садили бѣднаго Pjapo въ тюрьму. Хотя онъ зналъ, что его приняли за армянина, вслѣдствіе неправильнаго произношенія судьями имени его, но опъ все-таки не могъ понять, какъ это его подвели сосѣди. Наконецъ, въ день засѣданія въ судѣ, онъ начинаетъ плакать и повторять: „Ага, манъ Каро даги¬ ламъ, манъ Г}ароямъ“,—больше этого бѣдный ничего не могъ сказать въ свое оправданіе и его, раба Божьяго, сослали въ каторжныя работы потому только, что онъ носилъ имя „fjapoa. Перейдемъ теперь къ другого рода фактамъ изъ жизни курдовъ. Одпо изъ важныхъ наставленій стариковъ-курдовъ своимъ сыновьямъ, внукамъ и молодому поколѣнію вообще — слѣдующее: при покупкѣ вещей, чтб торговецъ запроситъ, давать половину запрошенпой цѣпы и никакъ не больше; если, напримѣръ, купецъ потребуетъ за аріпипъ ситца 20 кои., то давать половппу т. е. 10 к. Курды думаютъ, что, при такой уловкѣ, они купятъ товаръ дешевле, по на дѣлѣ выходитъ со¬ вершенно другое: за вещь, стоящую пе болѣе 50 коп., кур¬ ды пдатлть болѣе двухъ рублей, и вотъ почему: торговцы (ар¬ мяне, евреи и татары) давпо зпаютъ эту дѣтскую хитрость кур¬ довъ и потому за самую простую вещь, которая стоитъ не бо¬ лѣе 10 коп., требуютъ шесіерпую цѣпу. Курдъ, послѣ долгаго размышленія, если только удастся ему найти половину 60, даетъ 30 коп., а если дѣленіе нс по его математическимъ способно¬ стямъ, то онъ предлагаетъ столько, какое число явится па умъ. При свадебныхъ покупкахъ, когда приходится забирать товару па нѣсколько сотъ рублей и то въ долгъ, курдъ вы-
74 — даетъ себя самъ голового. Курды въ каждомъ городѣ или тор¬ говомъ селѣ имѣютъ своего благодѣтеля-торговца, исключитель¬ но у котораго и покупаютъ товаръ въ долгъ. Эти благодѣтели, которыхъ курды называютъ „крво“ (кумъ), такъ благодѣтель¬ ствуютъ своимъ кумовьямъ, что послѣдніе лишаются всего своего скота, ковровъ, паласовъ, а цифра въ долговой книгѣ все-таки остается въ прежнемъ размѣрѣ. Напримѣръ, къ одному изъ такихъ благодѣтелей въ Карсѣ является курдъ и закупа¬ етъ мануфактурный товаръ. При окончательномъ счетѣ курду хочется узнать, сколько онъ остается должнымъ своему куму, ссужающему ему въ долгъ товаръ. Кѵмъ-благодѣтель кла¬ детъ передъ собою счеты и начинаетъ: „вотъ Крво-джанъ,—80 да 80 будетъ 180, да 46 будетъ 320, да 70, да 35, да 15 будетъ всего 580 руб. Крво-джанъ, ты хорошій человѣкъ, твоя жена тоже хорошая женщина, я никогда не забуду ея хлѣба, который я ѣлъ у васъ; не забуду я также, какъ твоя жена подарила мнѣ пару хорошихъ носковъ, а потому я изъ этихъ 580 руб/, въ угоду твоей женѣ, отбрасываю 5 руб., а такъ какъ я тебя люблю не меньше твоей жены, то еще тебѣ дарю 5 руб., и вотъ остается всего 570 руб., каковыя и за¬ ношу въ книгу, чтобы только ты чрезъ мѣсяцъ заплатилъ4*. Послѣ такой милой уступки, курду остается только поцѣловать руку своему благодѣтелю и въ веселомъ расположеніи духа съ покупками отправиться во-свояси. Свои долги курды погашаютъ и деньгами, по, по большей части, овцами, коврами, паласами, словомъ—своими произве¬ деніями. Нерѣдко случается, что курдъ, видя полную невоз¬ можность уплатить долгъ, перемѣняетъ свое мѣстожительство, чтобы не заплатить долга, и это съ курдской точки зрѣнія ие считается грѣхомъ. Да и гдѣ пеобравоваиному курду, насто¬ ящему дитяти по своему умственному развитію, понять, чгб хорошо и чтб дурно; для него всѣ средства честны, если толь¬ ко они служатъ къ его благосостоянію. Нѣтъ у курда хлѣба
75 — vk.com/aristorika и пе въ состояніи онъ купить, тогда онъ собираетъ двухъ¬ трехъ товарищей и съ ними вмѣстѣ отправляется воровать хлѣбъ у сосѣда своего, у котораго много его—это въ порядкѣ вещей; если при этомъ кѵрдъ убьетъ кого-нибудь, то и это ничего: пусть, дескать, не сопротивляются ему. Таково ихъ понятіе о правахъ другого, и никакіе философскіе доводы не могутъ увѣрить ихъ, что въ установившихся среди нихъ непо¬ лонъ вѣка традиціяхъ многое съ нравственной точки зрѣнія несостоятельно. Благодарная потна для религіозной пропаганды.—Гостепріимство у курдовъ. — Взглядъ на гостя-врага.—Кровавая месть.-—Условія отказа отъ мсстп. — Чувство любви къ ближнему. Курдовъ можно обратить изъ дикарей въ полезныхъ чле¬ новъ человѣчества, по только нужно постараться распростра¬ нить между ними христіанство и поднять ихъ умственный уровень, каковой у нихъ стоитъ, если можно такъ выразить¬ ся, на первобытной ступени. При этомъ нужно сказать, что христіанство очень легко можетъ распространиться между пи- ми, такъ какъ многіе курды почитаютъ христіанскія церкви и монастыри, и нерѣдко можно встрѣтить въ нихъ курдовъ- богомольцевъ. Если курдъ наглядно увидитъ и пойметъ, что всѣ паіпи старанія направлены къ тому именно, чтобы при¬ нести ему пользу, то успѣхъ не замедлитъ обнаружиться: опи и христіанство примутъ и учиться будутъ съ охотой; но если опи въ вашихъ отношеніяхъ замѣтятъ что-либо другое, то тогда самое лучшее, что можете сдѣлать,—это удалиться отъ нихъ и оставить ихъ въ покоЬ, иначе послѣдствія будутъ самыя плачевныя. Къ симпатичнымъ чертамъ курда принадлежатъ его гос¬ тепріимство. Курдъ гостя своего не тронетъ, если бы даже послѣдній былъ его злѣйшій врагъ; оиъ его угоститъ, какъ
7 Г) слѣдуетъ, и проводитъ изъ своего зимовника или кочевки па довольно большое разстояніе, чтобы никто не оскорбилъ его вблизи его дома. При другихъ обстоятельствахъ и на другомъ мѣстѣ курдъ готовъ растерзать своего врага, котораго нѣкогда такъ хорошо угощалъ, по въ своемъ домѣ никогда и никто изъ нихъ не подниметъ руки па своего врага, иначе такой курдъ рискуетъ сдѣлаться негодяемъ въ глазахъ сосѣдей и отвержен- нымъ отъ всего своего общества. Правда, есть мпѣпіе, которое гласитъ, что курдъ своего врага принимаетъ и угощаетъ, по, проводивъ версты три или четыре отъ своего шатра, обна¬ жаетъ саблю и убиваетъ его,—но это пеправда: мнѣніе таігое составилось единственно оттого, что курдъ, принимая и угощая своего врага, не дѣлается его пріятелемъ и другомъ. Сегодня, напримѣръ, онъ угощаетъ въ своемъ шатрѣ гостл-врага, но чрезъ недѣлю, встрѣтивъ его въ горахъ, убиватетъ его, какъ ни въ чемъ не бывало—и это у нихъ обычай. Такъ поступаютъ всѣ курды. Пріѣдетъ къ курду убійца его сына, онъ п съ нимъ обращается хорошо, хотя предъ тѣмъ готовъ билъ его достать со дня моря, чтобы убить. Чрезъ три дни послѣ этого, курдъ, встрѣтивъ того же убійцу въ другомъ мѣстѣ, съ истиннымъ наслажденіемъ убиваетъ его, а ухо или палецъ убитаго везетъ своей женѣ въ доказательство исполненія имъ своего священ¬ наго долга. Гостя же обыкновеннаго т. е. певрага курды при¬ нимаютъ очеиь хорошо: женщины стираютъ ему носки и бѣлье, моютъ его ноги, угощаютъ всѣмъ, чгб у нихъ найдется хоро¬ шаго, а по вечерамъ, когда гость укладывается спать, женщи¬ ны и дѣвушки поютъ пѣсни, чтобы ему спалось хорошо подъ тихіе звуки пѣсни. Съ гостемъ женщины обращаются, какъ съ братомъ; онѣ отъ него не скрываются и ведутъ его гулять къ родникамъ и по своимъ шатрамъ. Какъ бы долго ни ос- і тался у нихъ гость, все райпо они одинаково его уважаютъ и почитаютъ. Гость у курдовъ—Богомъ посланный человѣкъ; кто не почитаетъ гостя, тотъ не почитаетъ и Бога.
vk.com/aristorika — 77 — Такое л;е мнѣніе у нихъ существуетъ и относительно мести. Богъ приказываетъ мстить, и курдъ всячески старается отомстить своему кровному врагу. По ихъ понятіямъ, душа уби¬ таго па томъ свѣтѣ тогда только паходитъ успокоеніе, когда прольется кровь убійцы. И вотъ каждый курдъ обязанъ и предъ Богомъ, и душой убитаго (сынъ ли убитый, братъ, родствен¬ никъ—все равно), и предъ обществомъ, въ средѣ котораго опъ живетъ, отомстить, пролить кровь убійцы. Пока убійца не убитъ, въ семьѣ курда ежедневно происходитъ плачъ. Мать или сестра убитаго храпятъ его обрызганную кровыо рубашку, какъ святыню; ее каждый день вынимаютъ изъ сун¬ дука, надѣваютъ на мужчину, который долженъ отомстить, и плачутъ. Если же послѣ убитаго остается вдова съ малень¬ кимъ ребепкомъ, то рубашка надѣвается па послѣдняго: онъ съ младенчества готовится къ роли будущаго мстителя, чтобы кровь отца его не пропала даромъ. Въ доказательство жестокости мести курда, я привожу одпо событіе, случившееся въ семидесятыхъ годахъ. Въ одномъ селѣ, по сосѣдству, жили вдова-куртинка съ сыномъ восьми лѣтъ н армянка съ сыномъ четырнадцати лѣтъ. Обѣ женщн- пы ежедневно ссорилпсь между собою; разумѣется, защищая своихъ матерей, ссорились и дрались мальчики. Наконецъ, результатомъ этихъ ссоръ было то, что разъ парнишка-армя¬ нинъ, встрѣтивъ куртина въ полѣ, подрался съ нимъ и заду¬ шилъ сго. Такъ какъ при совершеніи этого прпступленія свидѣтелей не было, то 14-лѣтній убійца не пострадалъ, а куртипка осталась безъ сына. Молодая куртипка ежедневно вынимала рубашку своего сыиа, садилась въ тѣни дерева и плакала непрерывно, при чемъ плачъ ея ее былъ плачемъ слабой женщины, а онъ походилъ па плачъ львицы, у кото¬ рой отняли дѣтеныша. Прошло послѣ этого восемь лѣтъ. Убійца выросъ п женился. Онъ сдѣлался такимъ сильнымъ молодымъ человѣкомъ, съ которымъ не безопасно было всту-
— 78 — пить въ борьбу самому отчаянному курду. Всѣ думали, что куртиака совершенно позабыла о мести; но нѣтъ, она лелѣяла въ себѣ страшную месть. За нее стали свататься хорошіе молодые курды, но она всѣмъ отказывала; наконецъ, она изъ¬ явила согласіе выйти замужъ за одного курда, сорока пяти или пятидесяти лѣтъ, который давно ухаживалъ за нею, во всегда получалъ отказъ. Курдъ этотъ считался между своими нехо¬ рошимъ человѣкомъ, разбойникомъ, и потому всѣ удивились, когда узнали, что молодая и красивая куртинка выходитъ замужъ за этого негодяя. Что было между курдомъ-женихомъ и куртинкой-невѣстой, никто не зналъ, но въ одинъ прекрас¬ ный день послѣдняя распродала все, что имѣла, деньги пере¬ дала жениху, а сама отправилась къ джалалцамъ, къ каковому племени принадлежалъ женихъ ея. Курдъ же нанялся въ пастухи вь томъ селѣ, гдѣ находился убійца сына куртинки. Спустя четыре мѣсяца, исчезъ и курдъ-пастухъ; но чрезъ три дня послѣ его исчезновенія, въ ущельѣ нашли тѣло армянина, бывшаго убійцы, безъ праваго уха и правой кисти руки. Впослѣдствіи оказалось, что куртинка вовсе и не думала вы¬ ходитъ замужъ за курда разбойника, а согласилась только разъ раздѣлить съ нимъ ложе, при условіи, что онъ убьетъ врага ея и принесетъ ей правое ухо и правую кисть послѣдняго въ доказательство совершенной мести. Вотъ какъ мстятъ слабыя куртинки: опа обезчестила себя, по зато достигла цѣли. Кровь за кровь—курдская альфа и омега. Въ этомъ страшномъ обычаѣ бываютъ и свѣтлыя сторо¬ ны, а именно иногда родители убитаго прощаютъ убійцѣ. Эго происходитъ тогда, если убійство совершено не съ заранѣе обдуманнымъ намѣреніемъ или, если убійца является въ ша¬ теръ родителей убитаго, падаетъ на колѣни и говоритъ: „Прав¬ да, я убилъ вашего сына (или брата), но самъ раскаиваюсь въ своемъ поступкѣ. Покойный былъ моимъ хорошимъ дру¬ гомъ, но ссора, затѣянная между нами, ослѣпила намъ гла-
- 79 - vk.com/aristorika за, мы обнажили свои сабли и стали биться, при чемъ вашъ сынъ былъ убитъ. По нашему обычаю, вы должны отомстить за смерть покойнаго. Вотъ я самъ явился въ вашъ шатеръ и прибѣгаю къ милосердію вашего очага: или прощайте мнѣ, или обагряйте очагъ вашъ моею кровыо“. Родители убитаго, когда прибѣгаетъ убійца къ милосердію ихъ очага, навсегда прощаютъ ему совершенное имъ преступленіе, послѣ чего убійца дѣлается своимъ человѣкомъ въ домѣ убитаго. Если послѣ убитаго остается вдова съ маленькими дѣтьми, то убій¬ ца, прося о прощеніи, приводитъ столько овецъ, коровъ и др. вещей, каковыя вполнѣ достаточны для пропитанія семьи уби¬ таго. Кромѣ этого, онъ во всякое время обязанъ помогать этой семьѣ, если она въ нуждѣ. Чувство любви къ ближнему тоже сильно развито у кур¬ довъ. Впрочемъ, народная гордость и самолюбіе заставляютъ ихъ помогать бѣднѣйшимъ среди курдской общины, чтобы оии ни въ чемъ не нуждались. Вслѣдствіе этого, между курдами пѣтъ такой бѣдности, какъ среди другихъ окружающихъ ихъ племенъ не только христіанскихъ, но и магометанскихъ. У. Значеніе іпепха среди курдовъ п сосѣдей.—Талисманы п клятой.—Вооруженіе курдовъ. Каждое изъ курдскихъ племенъ имѣетъ своего шейха, который управляетъ не только духовными дѣлами, по состоитъ, вмѣстѣ съ тѣмъ, и свѣтскимъ главою своего племени. Шейхи стараются вникать въ частную жизнь членовъ ихъ обще¬ ства. Положимъ, какой-нибудь курдъ потерялъ все вслѣдствіе падежа скота (а богатство ихъ заключается въ скотѣ) и обѣд¬ нѣлъ совершеппо. Гордость не позволитъ ему просить у сосѣ¬ дей чего бы то пи было: скорѣе курдъ умретъ съ голоду, чѣмъ попроситъ милостыни у своихъ сосѣдей. Шейхъ племени узнаетъ объ этомъ, созываетъ всѣхъ курдовъ къ себѣ, въ нѣ-
80 — сколькихъ словахъ описываетъ положеніе обѣдиѣвшаго одно¬ сельчанина и проситъ ихъ не оставить безъ помощи сосѣда. Тутъ же при шейхѣ начинается сборъ пожертвованій и соби¬ рается иногда до трехъ-четырехсотъ овецъ, около десятка ко¬ ровъ и другихъ животныхъ. Одинъ изъ курдовъ гонитъ со¬ бранный скотъ къ тому, для котораго собранъ и говоритъ: „Шейхъ прислалъ тебѣ столько-то овецъ и коровъ, чтобы ты жилъ безбѣдно среди нашего племеник. Курдъ хотя отлично знаетъ, что скотъ пожертвовало его племя, но онъ принимаетъ подарокъ какъ будто отъ шейха и всей семьей начинаетъ бла¬ годарить его. Вотъ причина, почему курды такъ преданы шей¬ ху, и по одпому его знаку готовы итти въ огонь и въ воду. Одного слова шейха достаточно, чтобы все племя, какъ одинъ человѣкъ, поднялось и дѣлало набѣги па сосѣднія племена и народности. Поэтому, сосѣднія съ курдами народности старают¬ ся привлечь на свою сторону шейха разными подарками, что¬ бы курды его племени не тревожили и не безпокоили ихъ. Если шейхъ не расположенъ къ какому-нибудь народу, то всѣ курды его племени презираютъ этотъ народъ и всегда го¬ товы предать его мечу, если, конечно, представится удобный слу¬ чай. Выбравъ хорошее время для нападенія на враговъ, шейхъ созываетъ всѣхъ курдовъ своего племени, воспламеняетъ про¬ повѣдью въ пихъ религіозную ненависть къ врагу, и вотъ все племя, какъ одинъ человѣкъ, готово ударить па гяуровъ и безпощадно рѣзать ихъ. Предъ вступленіемъ въ походъ, шейхъ снабжаетъ каждаго курда талисманомъ противъ вражескихъ пуль и сабель. Талисманъ состоитъ изъ клочка бумаги, на которомъ шейхъ пишетъ одно изреченіе изъ корана, потомъ складываетъ его треугольникомъ и передаетъ курду; послѣдній же, сложивъ его въ тряпочку, пришиваетъ къ рукаву или къ спинѣ своего архалука. ГІо словамъ шейха, противъ талисма¬ на ничего не могутъ сдѣлать вражескія нули и сабли; только тѣ правовѣрные лягутъ своими головами, которые ночувстну-
“ 81 — vk.com/aristorika ютъ жалость къ невѣрнымъ, или которые покажутъ спину своему врагу, т. е. обратятся въ бѣгство. Слово шейха для ф курдовъ свято, и потому каждый изъ нихъ старается въ точ¬ ности исполнить приказаніе своего шейха. Большею частію надъ шайкой начальствуетъ самъ шейхъ, но иногда, на старости лѣтъ, онъ дѣло это поручаетъ какому-нибудь извѣстному сво¬ ею храбростью курдѵ-агѣ. Всѣ курды, отправляясь на войну даютъ клятву не щадить враговъ, убивать старыхъ, младенцевъ и вообще сопротивляющихся, а молодыхъ женщинъ и дѣвушекъ брать въ плѣнъ. Клятва ихъ состоитъ въ томъ, что каждый воинъ предъ шейхомъ произноситъ: „Клянусь моимъ счастіемъ- судьбою, что исполню въ точности всѣ требованія, возлагаемыя па меня шейхомъ; въ противномъ случаѣ, пусть меня преслѣ¬ дуетъ злая судьба и жена презираетъ за молодушіе и не при¬ нимаетъ больше въ свой шатеръа. Вышеприведенная клятва есть самая страшная, которую курдъ даетъ въ особо-важныхъ случаяхъ: скорѣе курдъ умретъ, чѣмъ нарушитъ эту клятву. Подвергнуться презрѣнію жепщинъ, а въ особенности своей жены—это самое величайшее несча¬ стіе для курда. Онъ любитъ свою жену не животною любовью, но любитъ, какъ свою честь—свое самолюбіе. Если жена на¬ чнетъ презирать мужа, то, зпачитъ, курдъ лишился своей чести, самолюбія, и онъ не можетъ считаться достойнымъ членомъ своего племени. Вотъ почему, самую главную курдскую клятву составляетъ та, въ которую входятъ слова: „пусть меня пре¬ зираетъ жепаи. Въ прежнее время вооруженіе курдовъ состояло изъ кри¬ вой сабли, кремневыхъ пистолетовъ, кинжала, длинной пики и круглаго щита. Щитъ дѣлался изъ дерева и желѣза и обтягивался кожею животныхъ. При нападеніи на враговъ курдъ пускалъ въ дѣло пистолеты, а какъ только заряды из¬ расходовались, то курдъ бралъ въ лѣвую руку щитъ, а пъ нравую саблю. Щитомъ курды ловко умѣли прикрываться отъ 6
ударовъ противника, а саблею всегда владѣли превосходно. Во всякомъ случаѣ, въ умѣніи владѣть холоднымъ оружіемъ, какъ мнѣ кажется, никакой фехтовальщикъ не могъ бы срав¬ ниться съ курдомъ. Такъ, напримѣръ, одинъ курдъ, со щи¬ томъ въ лѣвой рукѣ и саблею въ правой, успѣшно защи¬ щается противъ трехъ или четырехъ одновременно нападаю¬ щихъ на него враговъ. Пика употребляется верховыми (хотя носятъ ее и пѣшіе) тогда, когда они преслѣдуютъ своихъ вра¬ говъ. Бросаніе пики тоже требуетъ большого навыка. Курдъ на разстояніи пятидесяти или шестидесяти шаговъ всегда пи¬ кой попадаетъ въ цѣль и, притомъ, бросаетъ ее съ такой силой, что остріе пробиваетъ насквозь человѣка. Курдская пика состоитъ пзъ шестиаршипной крѣпкой палки, къ обо¬ имъ концамъ которой прикрѣплены трехграыпые желѣзные острые наконечники. Женщины тоже довольно хорошо упра¬ вляютъ пикой. Нелишне будетъ здѣсь разсказать, какъ охотятся кур- тинки пикой. Однажды, я отправился въ гости къ курдамъ, которые живутъ близъ бывшаго селенія Акоры, у подошвы Арарата *). Кума моя—куртинка лѣтъ тридцати пяти, прика¬ зала своимъ сыновьямъ и племянникамъ повести меня катать¬ ся по горамъ. Осѣдлали лошадей и мы въ числѣ пяти мо¬ лодыхъ людей поѣхали по покрытой высокою травою мѣстпо- *) Это селеніе разрушено землетрясеніемъ въ 1840 году, при чемъ всѣ жи¬ тели его погибли. Объ этомъ землетрясеніи старики наши разсказываютъ слѣдую¬ щее: въ 1840 году, когда всѣ жители сел. Акоры находились дома, вдругъ съ большого Мосиса (Арарата) отдѣлилась часть и со страшной силой ринулась внизъ; селеніе Акоры вмѣстѣ съ жителями погибло, спасся только пастухъ, который дале¬ ко отъ селенія пасъ стадо; при этомъ старики наши показываютъ на расщелину въ Большомъ Араратѣ, якобы образовавшуюся послѣ того. Арарать хотя вулкани¬ ческаго происхожденія, но онъ давно потухъ, можегь-быть, даже болѣе чѣмъ за нѣсколько тысячъ лѣтъ тому назадъ. По крайней мѣрѣ, ни пъ исторіи армянъ, пи въ народныхъ преданіяхъ или хоть сказкахъ ничего не говорится о когдц-ішбудь дѣйствовавшемъ Араратѣ. На мѣстныхъ языкахъ онъ называется Агрм-дагъ (Тяже¬ лая гора), Агдагъ (Бѣлая гора)—Мосисъ, Сисъ-Масисъ и Араратъ (послѣднія три названія армянскія)*
vk.com/aristorika — 83 — cth. Минутъ чрезъ пятнадцать къ намъ неожиданно присо¬ единилась и моя кума, которая съ улыбкою заявила, что не можетъ меня—своего кума пустить одного, такъ какъ за не¬ счастный случай со мною она должна отвѣчать моимъ роди¬ телямъ и своему племени, и что она будетъ оберегать меня во время катанья. Она сидѣла верхомъ на лошади по-мужски, при чемъ въ правомъ стремени ея лошади стояла пика, кото¬ рая срединою опиралась на ея плечо. Приближаясь къ горамъ, молодежь начала стрѣлять изъ ружей. Такою безцѣльною стрѣльбою у насъ молодые люди показываютъ, такъ-сказать, свое удальство. Выстрѣлы испугали зайца, должео-быть, спо¬ койно спавшаго подъ кустикомъ: онъ выскочилъ изъ-подъ не¬ го и какъ угорѣлый пустился во всѣ лопатки бѣжать. Какъ только мы увидѣли зайца, то пустились за нимъ и подняли та¬ кую ружейную стрѣльбу, какъ будто происходило цѣлое сра¬ женіе. Разумѣется, никто изъ насъ не попалъ въ зайца. Но опъ бѣдный просто ошалѣлъ отъ этого галмагала (шумъ-гамъ) и, вмѣсто того чтобы бѣжать прямо, повернулъ въ нашу сто¬ рону. Тутъ кума моя поскакала за нимъ и, когда разстояніе между нею и зайцемъ уменьшилось, подняла пику и бросила такъ ловко, что она, пробивъ животное, вонзилась въ землю. Заяцъ былъ пригвожденъ къ землѣ, а пика стояла, какъ будто ее нарочно вбили въ землю. Мы подъѣхали ближе и стали восхищаться ловкостью куртинки. Она ничего не сказала на паши комплименты и стала смѣяться надъ нашимъ неумѣ¬ ніемъ владѣть оружіемъ. Въ глазахъ куртинки я замѣтилъ презрѣніе къ намъ, носящимъ имя мужчинъ, но не умѣющимъ попадать изъ ружья въ цѣль. Нѣкоторымъ, можетъ-быть, покажется страпнымъ, почему л употребляю слова: „кума, кумъ11. Кумовство между жителями долинъ и курдами происходитъ при слѣдующихъ обстоятель¬ ствахъ. Если у курда есть мальчикъ, падъ которымъ еще не совершено обрѣзаніе, то онъ приглашаетъ своего друга (армя-
— 84 — айна ли, или татарина, все равпо) быть, если можно такъ вы¬ разиться, крестнымъ отцомъ его сына. Приглашенный ѣдетъ съ подарками для мальчика и держитъ его на рукахъ во время совершенія обрядности. Послѣ этого, курдъ приглашеннаго на¬ зываетъ своимъ крво, что значитъ кумъ и дѣлается его искрен¬ нимъ другомъ. Пріѣзжая въ гости къ своему крво, курдъ всегда привозитъ что-нибудь въ подарокъ: ягненка, сыръ, масло и т. п., что, конечно, въ свою очередь, дѣлаетъ и крво, отплачивая ему соотвѣтственными подарками. Выше было сказано, что въ прежнее время вооруженіе курдовъ состояло изъ кривой сабли, кремневыхъ пистолетовъ, кинжала, длинной пики и круглаго щига; въ настоящее же время, а именно, послѣ послѣдней Русско-Турецкой войны оно значительно измѣнилось. Вмѣсто кремневыхъ пистоле¬ товъ, явились револьверы и скорострѣльныя ружья Пибоди и Снайдера. Хотя теперь и употребляются щитъ и пика, но замѣт¬ но, что они въ скоромъ будущемъ выйдутъ изъ употребленія. Курдъ весьма любитъ свое оружіе и безъ него онъ про¬ сто не можетъ жить. Каково бы ни было его финансовое по¬ ложеніе, онъ обязанъ пріобрѣсти нѣсколько ружей, револьве¬ ровъ, сабель и кинжаловъ. Дѣтей своихъ онъ съ малолѣтства пріучаетъ къ употребленію оружія: это составляетъ какъ бы обязанность и долгъ каждаго отца. У мЬстныхъ христіанъ взглядъ па оружіе совершенно разнится отъ взгляда курдска¬ го. Они дѣтямъ въ руки оружія не даютъ, да и сами рѣдко употребляютъ его. Если мать замѣчаетъ сына, играющаго ору¬ жіемъ, то она первымъ долгомъ отнимаетъ у него и говоритъ: „кто возьметъ въ руки оружіе, тотъ отъ него и погибнетъ. Ви¬ дишь, овца не имѣетъ никакого оружія для защиты себя отъ враговъ, однако она считается самымъ полезнымъ животнымъ, и всѣ ее любятъ,—а волка кто любитъ? Человѣкъ же, упо¬ требляющій оружіе, есть настоящій волкъ14. Подобными на¬ ставленіями мѣстный христіанинъ убиваетъ въ своихъ дѣтяхъ
vk.com/aristorika — 85 — всякую охоту къ оружію и приготовляетъ изъ нихъ будущихъ мирныхъ жителей. Положеніе женщипы.—Калымъ.—Бракъ.—Похищеніе невѣсты. Женщины у курдовъ пользуются гораздо большими пра¬ вами, нежели у татаръ, армянъ и другихъ сосѣдиихъ народ¬ ностей. Жена курда замѣняетъ курду товарища, какъ въ домашнемъ быту, такъ и па войнѣ. Если мужчины отправля¬ ются на войну, то дома защищаютъ женщины скотъ и хозяй¬ ство. Часто на курдскія поселенія, гдѣ нѣтъ мужчинъ, напа¬ даютъ другія, съ ними враждебныя, курдскія племена, но тутъ женщины поселенія, съ оружіемъ въ рукахъ, выходятъ противъ нападающихъ и нерѣдко грабители принуждены бываютъ ни съ чѣмъ вернуться во-свояси. Такъ, говорятъ, одна вооружен¬ ная куртинка можетъ справиться съ четырьмя вооруженными мужчинами изъ другого народа. Занимаясь, большею частію, разбоями, курды всѣ домашиія заботы оставляютъ на женщинъ: онѣ караулятъ скотъ, защищая его противъ нападенія ди¬ кихъ звѣрей и разбойниковъ; по вечерамъ гонятъ его къ своему шатру въ огороженное мѣсто, и если мужа нѣтъ дома, жена, съ ружьемъ въ рукахъ, всю ночь бодрствуетъ, чтобы не огра¬ били ее. Если женщина не сумѣетъ защитить свое добро, то она лишается почета и уваженія своихъ единоплеменниковъ. На дочери такой слабой матери ни одинъ молодой человѣкъ не согласится жепитьсл. Этотъ взглядъ па женщинъ довольно древній, и такимъ образомъ выработался среди курдовъ типъ храбрыхъ и безстрашныхъ женщинъ, которыя пи въ чемъ не уступаютъ мужчинамъ. Храбрость женскаго пола и даетъ жен¬ щинамъ право пользоваться довольно большою свободою. До выхода замужъ опѣ совершенно свободны: могутъ выбирать среди молодежи для себя дружковъ, слагать для нихъ любовныя
— 86 пѣсни и гулятъ вмѣстѣ со своими избранниками по горамъ— словомъ, дѣлать все, чтб душѣ угодно. Дѣвушекъ женщины называютъ вольными птицами, свободу которыхъ пикто не имѣ- етъ права ограничивать. Эта свобода у нихъ вошла въ обычай, такъ что матери не стыдятся называть чужимъ по имени любовниковъ своихъ дочерей. А разъ дѣвушка вышла замужъ, она уже никакою свободою она не пользуется. Если женщина позволитъ себѣ измѣнить мужу, то послѣднему не возбраняет¬ ся убить ее. Убійцу никто преслѣдовать не будетъ, и даже отецъ жены ничего ему не скажетъ и не разсердится на не¬ го; наоборотъ, онъ назоветъ убійцу дочери молодцомъ. Без¬ нравственная женщина безчеститъ не только мужа, но и отца своего п племя, къ которому она принадлежитъ; поэтому, та¬ кая женщина подвергается мести всѣхъ, начиная съ близкихъ и кончая самымъ послѣднимъ изъ соплеменниковъ. Въ этомъ случаѣ не остается безъ наказанія и соблазнитель: оскорблен¬ ная сторона, послѣ наказанія женщины, обязана отомстить мужчинѣ. Курды не признаютъ изнасилованія; они во всякомъ случаѣ наказываютъ женщину, которая попалась въ прелюбо¬ дѣяніи. Жизнь молодыхъ курдовъ ничѣмъ не стѣснена: они со¬ чиняютъ и поютъ свои пѣсни до возраста, когда ихъ можно женить; тутъ уже отецъ жениха отправляется къ отцу дѣ¬ вушки и начинается торгъ. Родители невѣсты, если послѣдняя красивая, требуютъ большой калимъ деньгами, овцами, лошадь¬ ми и т. п. У другихъ народовъ невѣста приноситъ съ собою приданое, а у курдовъ, наоборотъ, состоятельный жепихъ даетъ отцу невѣсты нѣсколько десятковъ, а иногда днѣ три сотни овецъ, нѣсколько коровъ и быковъ и потомъ берегъ свою не¬ вѣсту. Замѣчательный взглядъ на калымь имѣютъ сами дѣвуш¬ ки: если она даже влюблена въ молодого курда, который хо¬ четъ на ней жениться, то и тогда обидится и не согласится выйти замужъ за своего возлюбленнаго, если послѣдній нредло-
vk.com/aristorika — 87 — жить маленькій калымъ за нее. Величайшее оскорбленіе для дѣвушки, если за нее женихъ предложить мало денегъ или животныхъ. Въ такихъ случаяхъ она говорить: „развѣ я такая нехорошая дѣвушка, чтобы отецъ мой продалъ меня за 50 р. или промѣнялъ на десять овецъ. Вотъ дочь такого-то когда выходила замужъ, то за нее заплатили 300 хорошихъ овецъ, —развѣ я хуже ея?“ Словомъ, тутъ почему-то страдаетъ само¬ любіе молодой куртинки, хотя за нее сватается тотъ, который вотъ уже три года состоитъ ея возлюбленнымъ, и они оба взаимно любятъ другъ друга. Да и отецъ невѣсты не согла¬ шается за малый калымъ выдать свою дочь замужъ. Кто изъ жениховъ предложитъ больше денегъ, тотъ и удостоится полу¬ чить его дочь, хотя бы послѣдняя и не любила его. Тутъ дѣйствуетъ только самолюбіе. Предложи за дѣвушку, которая имѣетъ любовника, большую сумму денегъ, много овецъ, ло¬ шадей, быковъ, нелюбимый человѣкъ, отецъ выдастъ ее за не¬ го, и она забудетъ своего возлюбленнаго. Для курда доходная статья имѣть много дочерей: за каждую онъ возьметъ нѣсколь¬ ко десятковъ овецъ и другихъ животныхъ и самъ разбогатѣетъ. Многоженство у курдовъ тоже практикуется, почему часто случается, что у одного курда бываетъ шесть или семь взро¬ слыхъ дочерей. У одного изъ моихъ зиакомыхъ курдовъ было пять дочерей, уже совершенно взрослыхъ. На мой вопросъ, почему онъ ихъ пе выдаетъ замужъ, курдъ отвѣтилъ: „Я радъ бы ихъ выдать, по только у насъ за нихъ очень мало предла¬ гаютъ “. — „Неужели, крвоа, говорю я: „ты ихъ продаешь? Вы¬ давай за того замужъ, за котораго дочь согласится выйти; я думаю, твои дочери имѣютъ своихъ сердечныхъ дружковъ, ну и выдавай за нихъ“. — „Что ты говоришь! развѣ я для того выростилъ до¬ черей, чтобы выдавать ихъ за голышей? У пасъ пе такъ, какъ у васъ: вы жеииху деньги даете, чтобы онъ женился (при
88 этомъ курдъ засмѣялся надъ обычаями другихъ народовъ), а мы, пока не возьмемъ хорошаго калыма, ни за что не выда- димъ“. — „Крво! выходитъ, что вы продаете своихъ дочерей, какъ какихъ-нибудь животныхъ”. V — „Вовсе нѣтъ! наши дочери безъ калыма сами не со¬ гласятся выйти замужъ, если онѣ не имѣютъ какихъ-нибудь недостатковъ; калѣкъ только выдаютъ замужъ безъ калыма! “ Если между женихомъ и отцомъ невѣсты не устанавли¬ вается согласія относительно калыма, или если женихъ бѣденъ и не можетъ уплатить столько, сколько требуютъ за невѣсту, то онъ прибѣгаетъ въ слѣдующему средству, что тоже поощря¬ ется между курдами, а именно онъ тайно увозитъ свою воз¬ любленную. Дѣвушка же соглашается убѣаіать съ молодымъ курдомъ потому, что самолюбіе ея получаетъ удовлетвореніе, т. е. она можетъ потомъ гордиться своимъ мужемъ, который, несмотря на бдительность ея отца, сумѣлъ увезти ее: храбрость предпочитается богатству и калыму. Это средство (увозъ) очень опасно для молодого курда-жениха; его могутъ убить родите¬ ли дѣвушки, а такое убійство между курдами пе считается за преступленіе. Молодой курдъ, который намѣревается совер¬ шить увозъ, долженъ собрать вокругъ себя нѣсколько предан¬ ныхъ ему товарищей, выбрать мѣсто, гдѣ опъ можетъ, по край¬ ней мѣрѣ, мѣсяцъ безопасно жить, а потомъ уже приступаетъ къ увозу дѣвушки. Чрезъ мѣсяцъ послѣ увоза пеьѣсты, отецъ ея засыпаетъ оскорбленіе, такъ какъ въ душѣ пе можетъ пе хвалить храб¬ рости своего зятя, и прощаетъ ему. „Храброму все проща¬ ется” говорятъ курды и совершенно забываютъ оскорбленіе, которое имъ нанесли, увозя ихъ дочерей. И, дѣйствительно, чрезъ мѣсяцъ послѣ увоза молодые могутъ спокойно вернуть¬ ся домой въ увѣренности, что ихъ никто не тронетъ. Но воз¬ вращеніи домой, молодой курдъ принимается за свои обычныя
— 89 — vk.com/aristorika занятія, послѣ чего онъ начинаетъ пользоваться большимъ по¬ четомъ среди своихъ соплеменниковъ за свой поступокъ. Бы¬ ваютъ случаи, что при увозѣ, когда родители и родственники дѣвушки узнаютъ объ этомъ вб-время, происходитъ битва, при чемъ съ обѣихъ сторонъ падаетъ нѣсколько человѣкъ; но если при этомъ молодому курду удастся все-таки увезти дѣвушку, то онъ пріобрѣтаетъ славу героя: составляются пѣсни, въ ко¬ торыхъ восхваляется его храбрость и оплакиваются павшіе. Вотъ какія иногда печальныя послѣдствія имѣетъ калымъ; не будь его, конечно, ничего этого не было бы, и число престу¬ пленій—убійствъ между курдами уменьшилось бы почти на половину. Но этотъ обычай пустилъ среда курдовъ такіе глу¬ бокіе корпи, что едва ли когда-пибудь курды отстанутъ отъ него, —развѣ только, если опи сдѣлаются мирными хлѣбопашцами, или же примутъ христіанскую вѣру. До сихъ поръ я говорилъ о тѣхъ послѣдствіяхъ, како¬ выя происходятъ, если родители жениха и невѣсты пе стор¬ гуются относительно калыма; но если они пришли къ согла¬ шенію, то родители жениха принимаются за свадебныя по¬ купки: особенно цѣнными подарками для невѣсты счита¬ ются браслеты для рукъ и ногъ; браслеты эти пе надо смѣ¬ шивать съ тѣми, какія носятъ городскія жепщины: курдскіе браслеты дѣлаются изъ желѣза или изъ стали, безо всякихъ украшеніи. Въ остальномъ бракъ у курдовъ-мусульманъ со¬ вершенно похожъ на татарскій, т. е. при вѣнчаніи мулла пишетъ условіе, но которому обязываетъ жеииха и певѣсту жить въ любви между собою; условіе, кромЬ того, опредѣля¬ етъ пени, которыя должна платить виновная сторона при раз¬ водѣ: если мужъ броситъ жену и не захочетъ съ нею жить, то онъ платитъ ей извѣстную опредѣленную въ условіи сум¬ му, если же жена броситъ мужа, то опа платить; а если съ согласія обѣихъ сторонъ происходитъ разводъ, то, конечно, пи одна сторона ничего не даетъ противной. Дѣти же при этомъ
90 остаются у отца; иногда же съ согласія жены и мужа дѣтей дѣлятъ такимъ образомъ: мальчиковъ беретъ отецъ, а дочерей мать, и потомъ расходятся. Разведенная, имѣющая даже нѣ¬ сколько дочерей, скоро находитъ охотника, который женится на ней. Дѣти вовсе не мѣшаютъ курду жениться на такой жевщинѣ. Вѣдь дѣти очень полезны, во-первыхъ, какъ лиш¬ нія рабочія руки, а, во-вторыхъ, соблазняетъ курда и будущій калымъ, который онъ получитъ, выдавая замужъ дочерей жены. Въ настоящей статьѣ я старался сказать въ общихъ чертахъ кое-что о курдахъ бруки, джалалы и джунукаплы; пред¬ разсудки же ихъ и повѣрья, а также быть курдовъ-езидовъ со¬ ставятъ предметъ другой моей статьи. Смотритель Камарлинскаго начальнаго училища К. Хачатуровъ.
vk.com/aristorika ДОМАШНІЙ И СОЦІАЛЬНЫЙ БЫТЪ ЖЕНЩИНЫ У ЗАКАВКАЗСКИХЪ ТАТАРЪ. і. Взглддт» на безплодіе жепщипы,—Беременность.—Роды.—Отпошеніе родителей къ рожденію мальчика или дѣвочки.—Уходъ за поворождеинымъ.—Мальчикъ и дѣвоч¬ ка въ семьѣ. — Колыбельныя иѣспи. Въ татарской крестьянской средѣ безплодіе считается по¬ зоромъ для женщины. Безплодная женщина лишается уваженія не только 'мужа и родственниковъ, но даже и постороннихъ. „Безплодная женщина и Аллаху противна“, говоритъ народная татарская мудрость. Самыя страшныя для женщины проклятія: „Чтобъ твоя утроба высохла! чтобъ ты не знала собственныхъ Положеніе безплодной женщины крайне незавидно и тя¬ жело: каждый членъ семьи считаетъ себя въ правѣ укорять ее, а мужъ ненавидитъ и презираетъ ее. Чтобы имѣть дѣтей, безплодная женщина прибѣгаетъ къ разнымъ секретнымъ сред¬ ствамъ, которыя, конечно, вредно отзываются на ея здоровьѣ. Впрочемъ, крестьяпки обыкновеипо бываютъ очень плодови¬ ты. Способность къ дѣторожденію онѣ сохранятъ до 35—40 лѣтъ, И чѣмъ больше у женщины дѣтей, тѣмъ больше она пользуется почетомъ и уваженіемъ окружающихъ. „Я мать ше¬ стерыхъ дѣтей*, говоритъ съ гордостью татарка, высказывая этимъ свое преимущество надъ женщинами, имѣющими мень¬ шее число дѣтей. Попятно, съ какого радостью встрѣчаютъ родители появленіе на свѣтъ перваго ребенка, особенно ре¬ бенка мужескаго пола. До послѣдней минуты беременности татарка-крестьянка
— 92 не перестаетъ работать. Иногда роди застаютъ ее въ саду, въ полѣ, за работой, и она, уединившись за какой-нибудь кустъ, подъ открытымъ небомъ, разрѣшается отъ бремени съ помощью собравшихся тутъ женщинъ. Завернувъ новорожден¬ наго ребенка въ какое-нибудь тряпье, она поздно вечеромъ возвращается домой пѣшкомъ. Я самъ былъ свидѣтелемъ, какъ однажды женщина таракамэ (такъ называются татары кочев¬ ники) на дорогѣ, во время перекочевки, отставъ отъ обоза, зашла въ близлежащій лѣсъ въ сопровождепіи большой овчар¬ ки. Чрезъ нѣсколько часовъ опа опять догнала свой обозъ, держа на рукахъ новорожденнаго ребенка. Оказалось, что она разрѣшилась въ лѣсу, сама при этомъ исполнивъ для себя роль повивальной бабки. Случай этотъ, какъ какое-нибудь обыкновенное явленіе, никого не потревожилъ въ обозѣ, толь¬ ко нѣсколько женщинъ полюбопытствовало узнать, мальчика или дѣвочку послалъ ей Аллахъ. Единственное вниманіе, ко¬ торое было оказано ей, это то, что ее посадили на спину павьюченнаго быка. Сидя между двумя тюками на спинѣ бы¬ ка, она приложила къ груди новорожденнаго младенца и, взявъ въ р)ки прялку, начала прясть, между тѣмъ какъ обозъ про¬ должалъ свой путь, какъ ни въ чемъ не бывало. Меня боль¬ ше всего поразило поведеніе ея мужа: онъ велъ себя въ выс¬ шей степени хладнокровно, ни разу пе подошелъ къ женѣ, не интересовался ея положеніемъ и все время вс переставалъ съ кривомъ гнать предъ собою двухъ какихъ-то тощихъ ко¬ ровъ. Я подошелъ къ нему и поздравилъ его съ новорожден¬ нымъ. Онъ посмотрѣлъ на меня съ какимъ-то тупымъ недо¬ умѣніемъ, какъ будто хотѣлъ сказать: „до этого, дескать, пи мнѣ, а тѣмъ болѣе тебѣ пѣть никакого дѣлаа, и погнался за коровой, которая, какъ кажется, имѣла охоту свернуть нт» сторону отъ большой дороги. Не одна бѣдность заставляетъ беременную женщину, пе¬ ремогаясь, работать до послѣдней минуты, но и вслѣдствіе
— 93 — vk.com/aristorika суевѣрнаго страха, опа скрываетъ близость родовъ. Беременная женщина живетъ подъ вѣчнымъ страхомъ „дурного глаза“. Опа скрываетъ срокъ наступленія родовъ въ той увѣренности, что чѣмъ большее число лицъ объ этомъ узнаетъ, тѣмъ боль¬ ше опа будетъ мучиться при родахъ, и ребенокъ можетъ ро¬ диться мертвымъ. Незавидна доля крестьянской женщины, которая разрѣ¬ шается дома, подъ кровлей мужа. Домашняя обстановка де¬ ревенскаго татарина въ высшей степени бѣдна. Жилище его, большею частью, представляетъ жалкую подземную нору, ко¬ торую можно узнать только по продушинѣ для свѣта и по низкой двери. Городскіе татары, въ особенности если они бѣдны, хотя и не живутъ въ подземныхъ норахъ, но и ихъ жалкія тѣсныя лачужки, выстроенныя изъ сырого кирпича или изъ необтесаннаго камня, ничуть не лучше подземныхъ норъ. Въ этой норѣ невообразимый смра;ъ и нечистота. Во время дождливой погоды, грязи въ жилищѣ бываетъ столько же, сколько и на дворѣ. Зимою сюда загоняютъ па ночь всѣхъ домашнихъ животныхъ: коровъ, овецъ, козъ, куръ и т. п., и здѣсь же, вмѣстѣ со скотомъ, спятъ на полу, очень часто только подъ однимъ одѣяломъ, всѣ члены семьи, безъ различія пола и возраста. Здѣсь же пекутъ женщины хлѣбъ и готовятъ кушапьл. Въ долгія зимнія ночи, при свѣтѣ ста¬ риннаго чирага (плоская глиняная лампа, съ налитой въ нее черною нефтью), который дымомь и копотью наполняетъ все жилище, ыужчпиы и дѣти, окруживъ захожаго слѣпого ашига (пѣвца) или дѣда старика, со вниманіемъ слушаютъ его безко- печныя сказки, между тѣмъ какъ, въ сторонѣ отъ нихъ, жен¬ щины молча придутъ, ткутъ или занимаются какой-нибудь другой работой. Здѣсь, въ этой обстановкѣ и разрѣшается отъ бремени татарка-крестьянка. Болѣзненные ея крики сли¬ ваются съ дребежащимъ звукомъ саза (музыкальный инстру¬ ментъ) ашига, со ржаніемъ лошадей и мычаніемъ коровъ. Въ
— 94 — темномъ углу, куда не можетъ проникнуть нескромный взоръ мужчины, стонетъ несчастная женщина въ мученіяхъ родовъ. Я помню неприглядную картину, развернувшуюся предо мною, когда въ темную дождливую ночь, промокшій до мозга костей, сопровождаемый сердитымъ лаемъ деревенскихъ собакъ, я вошелъ въ первую попавшуюся хижину татарина. Посреди хижипы, въ углубленіи, тлѣло нѣсколько полѣнъ, наполнявшихъ хижину ѣдкимъ, разъѣдающимъ глаза, дымомъ. Вокругъ огня, валяясь на сыромъ полу, спали голыя дѣти. Двое мужчинъ, изъ которыхъ одинъ, растянувшись на животѣ, курилъ изъ чибука (трубки), а другой, сидя на корточкахъ, съ усердіемъ искалъ въ складкахъ своей громадной папахи паразитовъ, мир¬ но бесѣдовали между собою. Тутъ же, понуривъ голову, стоя¬ ла худая, измученная, подслѣповатая лошаденка съ отвисшей нижней губой и съ остриженнымъ хвостомъ, а рядомъ съ ней тощая корова, уткнувшись носомъ въ бокъ своего теленка, флегматично жевала жвачку. Въ саклѣ было темно, такъ какъ она освѣщалась только тусклымъ пламенемъ неровно горѣв¬ шихъ полѣнъ. Изъ щели, образовавшейся на крышѣ хижины, вода тоненькой струей лилась на полъ, а затѣмъ, образовавъ лужу, маленькими ручейками разливалась въ разныя стороны. При моемъ входѣ одинъ изъ мужчинъ, поднявшись, уступилъ мнѣ свое мѣсто у очага, а самъ пошелъ, чтобы замазать гли¬ ной щель на крышѣ, откуда текла вода въ хижину. Послѣ обычныхъ привѣтствій, я присѣлъ къ огню, чтобы просушить свое мокрое платье. Вдругъ изъ темнаго угла хижшш послы¬ шались жалобные стоны. Я посмотрѣлъ вопросительно на растянувшагося возлѣ огня татарипа, по тотъ продолжалъ хладнокровно курить свою трубку. Напрягая свое зрѣніе, я могъ различить силуэты какихъ-то копошившихся въ темномъ углу женщинъ. — „Женское дѣло*, махнувъ рукою, процѣдилъ сквоаь аубы татаринъ, поймавъ мой тревожный взглядъ.
vk.com/aristorika - 95 — Я всталъ, попросилъ извиненія, что безпокоилъ ихъ въ такое время и ваправилсл къ выходу. Какая-то бойкая баба, загородивъ мнѣ дорогу, попросила мою шапку. Татары увѣре¬ ны, что если одѣть роженицу въ мужское платье, особенно въ платье немусульмагшна, который, по мнѣнію татаръ, близ¬ ко стоитъ къ шайтану (рожденіе ребенка, какъ увѣрены та¬ тары, не обходится безъ вмѣшательства шайтана) непремѣнно родится мальчикъ. Я принужденъ былъ уступить и, сидя воз¬ лѣ огня, ожидать окончанія родовъ несчастной женщины, сто¬ ны которой, усиливаясь болѣе и болѣе, наконецъ перешли въ какой-то дикій, душу раздирающій, крикъ.... Роль повивальной бабки исполняетъ какая-нибудь опыт¬ ная старуха. Если роды трудны, то, завернувъ роженицу въ одѣяло или въ бурку, начинаютъ катать ее по полу, или за¬ ставляютъ перепрыгивать чрезъ разведенный посреди комнаты огонь, или же ползти межъ ногъ ослицы. Во многихъ мѣстахъ мужчины, поднявшись на плоскія крыши домовъ, начинаютъ стрѣлять изъ ружей и пистолетовъ, думая этимъ папугать шайтана, который терпѣть не можетъ появленія на свѣтъ но¬ ваго правовѣрнаго. У татаръ существуетъ повѣрье, будто, вмѣстѣ съ ребен¬ комъ, во чревѣ матери находится и аждаха (чудовище), кото¬ рая пожираетъ дѣтей предъ появленіемъ ихъ на Божій свѣтъ. Если не удается ей задушить ребенка во чревѣ матери, то опа, вцѣпившись вь него когтями, старается высосать изъ исто кровь; но тутъ приходитъ обыкновенно на номощь бабка: быстро оторвавъ ее отъ ребенка, опа бросаетъ ее на съѣденіе собакамъ. Одпа деревенская бабка увѣряла меня, что чудови¬ ще это имѣетъ крошечныя ножки и ручки и огромную голову съ разинутымъ ртомъ ... Городская жепщипа не рожаетъ подъ кустомъ или въ полѣ. Какъ только начинаются роды, сейчасъ является бабка, за нею сосѣдки и родственницы, и скоро домъ наполняется
— 96 женщинами. Онѣ шумятъ, галдятъ, даютъ совѣты. Если роды трудные, прибѣгаютъ къ разнымъ талисманамъ и молитвамъ. Какъ бы ни были опасны роды, татарка не рѣшится позвать акушерку. У татаръ составилось нелѣаое понятіе, будто аку¬ шерка убиваетъ новорожденныхъ, чтобы правовѣрные не раз¬ множались. Распространенію этого слуха способствуютъ невѣ¬ жественныя бабки, которыя боятся лишиться практики. При¬ глашать же доктора къ роженицѣ татары считаютъ позоромъ. У меня пѣтъ точныхъ данныхъ, сколько процентовъ ро¬ женицъ умираетъ во время родовъ, но знаю, что число ихъ немало. Очень многія умираютъ при такихъ условіяхъ, при которыхъ легко можно было бы ихъ спасти. Въ Шемахѣ, въ сосѣдствѣ со мпою—чрезъ домъ, жило одно татарское семейство. Мужъ-работникъ каждый день рано утромъ уходилъ на работу п возвращался поздно вечеромъ. Жена его держала корову и каждое утро приносила мнѣ мо¬ локо. Однажды, когда я собирался уходить изъ дому, мнѣ сказали, что сосѣдка умираетъ: „роды трудные и хотя посла¬ ли къ муллѣ Халилу за талисманомъ, но едва ли опа дожи¬ ветъ". Зная, отъ какихъ пустячныхъ причинъ погибаютъ ино¬ гда женщины во время родовъ, я послалъ за городской аку¬ шеркой, не рѣшаясь послать за докторомъ. Когда опа явилась, то женщины подняли крикъ и брань, заперли двери и не хо¬ тѣли впускать ее въ комнату къ рожепицѣ. Пользуясь тѣмъ, что моя форменная фуражка внушала ко мнѣ извѣстнаго рода уваженіе, л грозно приказалъ отпереть двери. Когда отперли двери, глазамъ моимъ представилась слѣдующая картина: ро¬ женица, совершенно нагая, окровавленная лежала па голомъ земляпомъ полу въ глубокомъ обморокѣ. Одна женщина дер¬ гала ее 8а волосы, за уши, тормошила, щипала ее, а другая лила ей на голову и на животъ холодную воду изъ куши и на. Вокругъ нея, на полу, образовалась грязная лужа. Когда аку¬ шерка подошла къ вей, женщины опять подняли вой и кривъ,
vk.com/aristorika — 97 — Однакожъ, благодаря ея стараніямъ, она скоро очнулась и пришла въ себя, хотя окружающіе приписывали это силѣ та¬ лисмана. Первые три дня послѣ родовъ роженицу-крестьянку кор¬ мятъ болѣе питательной пищей. Сосѣдки и родственницы каж¬ дый день присылаютъ ей яичницу съ медомъ, отъ которой, какъ увѣряютъ, прибавляется молоко. По истеченіи трехъ дней, она встаетъ съ постели и принимается за сравнительно легкія домашнія работы, хотя и послѣ того, въ продолженіе нѣсколь¬ кихъ дней, она не выходитъ изъ комнаты и не показывается никому. Для деревенской женщины, привыкшей большую часть времени проводить подъ открытымъ небомъ, крайне тяжело нѣсколько дней сряду лежать въ душной вонючей комнатѣ. Впрочемъ, если погода благопріятствуетъ, ей позволяютъ на часъ или больше подняться на плоскую крышу дома, чтобы освѣжиться чистымъ воздухомъ. За городской родильницей точно также въ эти три дня ухаживаютъ сосѣдки и родственницы и при ней находится неотлучно повивальная бабка. Отъ роженицы или отъ ея му¬ жа повивальная бабка не получаетъ никакого вознагражденія; сосѣдки или родствеянпцы приносятъ ей въ даръ, каждая по состоянію, отъ 10 коп. до 1 руб. Несмотря на такое скудное вознагражденіе, число повивальныхъ бабокъ все увеличивается и между ними происходятъ интриги изъ-за практики. Рожденіе мальчика у крестьянъ встрѣчается нескрываемой радостью, между тѣмъ какъ рожденіе дѣвочки возбуждаетъ явный ропотъ. Дѣвочка „чужой товаръ1*, а мальчикъ вхо¬ зяинъ очага**; „мальчикъ зажигаетъ отцовскій чирагъ**, ■г. е. въ его лицѣ продолжается отцовскій родъ; онъ „золо¬ тое солпце, которое своимъ свѣтомъ будетъ озарять весь свой родъ**. Чтобы имѣть мальчика, суевѣрныя татарки въ періодъ беременности прибѣгаютъ въ разнымъ средствамъ, но говорить подробно о нихъ я считаю лишнимъ. 7
98 И городской татаринъ встрѣчаетъ рожденіе дѣвочки съ явнымъ ропотомъ. Если деревенскій татаринъ смотритъ на жен¬ щину, какъ на рабочій скотъ, то тотъ смотритъ на нее, какъ на предметъ, предназначенный исключительно для чувственныхъ наслажденій: „Аллахъ создалъ женщину для утѣхи мужчины14. Ту же самую мысль проповѣдуютъ въ своихъ произведеніяхъ восточные поэты и писатели. Знаменитый Гафизъ въ вдохновен¬ ныхъ стихахъ воспѣваетъ только внѣшнюю красоту женщины. Бри рожденіи мальчика сосѣди и знакомые поздравляютъ счастливаго отца слѣдующими словами: „Аллахъ послалъ тебѣ великую радость, да будетъ благословенно его имяа. При ро¬ жденіи же дѣвочки не поздравляютъ, а только утѣшаютъ one* чаленнаго отца: „Не унывай, Аллахъ пошлетъ и мальчика!*4 Сообразно этому взгляду на значеніе дѣвочки, воспита¬ ніе мальчика рѣзко отличается отъ воспитанія дѣвочки. Въ то время какъ колыбель мальчика окружаютъ родственницы и знакомыя, которыя употребляютъ все свое искусство, чтобы оберегать его жизнь отъ всевозможныхъ случайностей, какъ то: отъ дурного глаза, отъ разныхъ болѣзней, для чего и укра¬ шаютъ колыбель талисманами и амулетами, дѣвочка предо¬ ставляется своей судьбѣ. Татарка-мать сама кормитъ своихъ дѣтей. Въ случаѣ если у нея нѣтъ молока, помогаютъ сосѣдки и родственницы. За деньги кормить чужого ребенка грудью у крестьянъ счи¬ тается большимъ грѣхомъ. Большую часть дня ребенокъ проводитъ въ люлькѣ, или въ колыбели. Колыбель имѣетъ видъ кроватки, укрѣиленной на двухъ досчатыхъ ножкахъ; въ нихъ съ обоихъ концовъ укрѣ¬ пляются плоскія дугообразныя планки, средины которыхъ го¬ ризонтально соединены перекладинами, большею частью, ци¬ линдрической формы. Въ срединѣ кроватки есть отверстіе, въ которое вставляется глиняный юріпокъ, съ широкими краями, для нечистотъ. Ребенка кладутъ въ кровать. Какъ зимой,
vk.com/aristorika — 99 — 'такъ и лѣтомъ накрываютъ его толстымъ одѣяломъ и крѣпко- ua-крѣпко обвязывають широкими шерстяными лентами. Въ такомъ положеніи ребенокъ лежитъ въ колыбели, цѣлый день на спинѣ, не будучи въ состояніи пошевельнуть ни руками, ни ногами. Если ребенокъ начинаетъ кричать, то мать, чтобы успокоить его, начинаетъ бить его въ колыбели, но такъ какъ этимъ пріемомъ она достигаетъ совершенно противоположнаго результата и неразумное дитя начинаетъ пуще прежняго орать, то она чаще всего прибѣгаетъ къ слѣдующему средству: даетъ ребенку въ молокѣ опіумъ, или сокъ мака. Такимъ образомъ, съ малыхъ лѣтъ парализуется мозгъ ребепка. Когда мать отлучается изъ дому, то чтобы ребенокъ, проснув¬ шись, не кричалъ, кладетъ ему въ ротъ тѣсто, завернутое въ кисею или въ коленкоръ. Ребенокъ, проснувшись, начинаетъ сосать тѣсто и перестаетъ кричать. Колыбельныя пѣсни у татарокъ разнообразны. Для при¬ мѣра я приведу двѣ изъ нихъ. Для мальчика. Сгш, сынокъ мой милый; лай, лай я пою *). Спи, ага мой милый; лай, лай я пою. Я жертвою буду праха ногъ твоихъ; Закрой свои глазки, падишахъ ты мой! Отъ дурного глаза и отъ духовъ злыхъ, Я тебѣ ужъ купила талисманъ у муллы II устлала цвѣтами всю постельку твою; Въ Хорпсапѣ твой дядя, а отецъ въ Гаджѣ Купили златоткапный аракчинъ тебѣ, Купили тебѣ поясъ, архалѵгъ съ галуномъ: Спи, сынишка милый; лай, лай я пою; Молодцомъ ты станешь, ростомъ чтб чинаръ; И лопнутъ отъ зависти недруги мои; *) лай“, сокращенное изъ „лахъ аллахъ илъ аллахъ44 (нѣть Бога, кро¬ мѣ Бога), соотвѣтствуетъ русскому „баюшки баю“.
100 Безиргаеомъ ты будешь, богатымъ купцомъ, Въ Тпфлисъ ты поѣдешь, въ Москоу и Тавризъ;: Спи, султанъ мой славный; лаіі, лай л ною/ Для дѣвочки. Спи, моя дочурка; лай, лай я пою. Черноокая моя; лай, лай я пою. Глазки твои черные и пятно на лбу: Боюсь, чтобы въ черное не одѣлась тьг. ІІзъ груди сочится у матери кровь, Алая кровь сочится людямъ злымъ па смѣхъ/ Спи. себѣ спокойно; лай, лай я пою. И на крышу сакли налетѣли вороны, Налетѣли черные, предвѣщая зло; Но хищный коршунъ разогналъ ихъ всѣхъ: Спи, дитятко, мирно; лай, лай я пою. Мать себѣ на горе выраститъ тебя: Попадешь ты въ руки старика Гаджи, Наряжаться будешь въ бархатъ и парчу, Развлекать ты будешь старика Гаджи. Теперь спя спокойно; лай, лай я пою. Колыбельныя пѣсни чрезвычайно разнообразны, и каж¬ дая мать у колыбели своего ребенка сочиняетъ пѣсни, сообра¬ зуясь съ условіями своей жизни или съ душевнымъ своимъ на¬ строеніемъ въ данную минуту. Однажды, подъ тѣнью гигант¬ скаго орѣха, я засталъ крестьяпку-татарку, которая, покачи¬ вая на колѣняхъ своего ребенка, тихо напѣвала ему пѣсню. Въ ея пѣснѣ выражалась жалоба на горькую судьбу; но жа¬ лоба эта была облечена въ поэтическую форму и такими яр¬ ками живыми красками изображала безотрадную ея долю, что, биясь проронить хоть одно слово, я стоялъ, не шевелясь, ят. ожиданіи, пока она не кончитъ. Тогда я подошелъ къ ней и
vk .'com/aristorika — 101 — попросилъ повторить ту же самую пѣсню, думая записать ее. Она посмотрѣла съ недоумѣніемъ, покачала головой и рѣши¬ тельно заявила, что ничего не помнитъ изъ свой пѣсни. „Развѣ можно запомнить, что говоришь ребенку или чтб взбредетъ въ голову/4 сказала она. Оказалось, что она импровизировала. Какъ бы то пи было, въ колыбельныхъ пѣсняхъ татаръ всегда дѣлается различіе между мальчикомъ и дѣвочкой. Въ этихъ пѣсняхъ мальчикъ является: „опорой семьи41, „наде¬ ждой материи, „гордостью отца*. Будущность его рисуется въ розовомъ свѣтѣ; дѣвочка же родилась „па горе отцу, на по¬ зоръ семьи44. Будущность ея мрачная. Старый сластолюбецъ запретъ ее въ высокую мрачную башню, „подъ стѣнами ко¬ торой не проползетъ змѣя своимъ брюхомъ и птица своимп крыльями не пролетитъ надъ нею44. Впрочемъ, наряжаться она будетъ въ шелкъ, въ парчу. Минтаны и чепканы ея будутъ изъ тавризскаго зарбаба, шаровары пзъ красной гаирванской тафты, рубашка изъ московской парчп съ золотымъ отливомъ, поясъ изъ кирыапской шаш, а копіи изъ сагрішской кожи, въ серебряной оправѣ. Голова ея будетъ украшена золотыми розами, а на шеѣ и груди будутъ звенѣтъ турецкія лиры, папизашіыя на шелковый шнурокъ Деревенская татарка укладываетъ на ночь ребенка въ качалку, тоторал имѣетъ видъ ящика. Когда нужно покор¬ мить ребенка, магь подноситъ его къ груди вмѣстѣ съ ка¬ чалкой. Уходя пзъ дому, мать беретъ съ собою и ребенка, привязавъ его къ спинѣ. Цѣлый день ребенокъ не слѣзаетъ со спины матери и, пмѣетѣ съ нею подвергается перемѣ¬ намъ погоды. Съ самаго нѣжнаго возраста онъ научается терпѣливо переносить и голодъ, и холодъ, и зной. Курьезно видѣть ребенка, привязаннаго къ спинѣ мате¬ ри: въ нолѣ ли работаетъ мать, коровъ ли она донгъ, дрова рубитъ, сѣно ли собираетъ, или занимается иной работой, ■вмѣстѣ съ нею и ребенокъ повторяетъ всѣ ея движенія: онъ
— 102 — тоже то наклоняется, то качается изъ стороны въ сторону, то подпрыгиваетъ на спинѣ матери. Какъ только онъ сильно наклонится въ сторону, или перевѣсится съ качалки, мать быстрымъ движеніемъ подбрасываетъ его опять вверхъ. И за¬ мѣчательно, что ребенокъ такъ привыкаетъ къ этому положе¬ нію, что вовсе не плачетъ; изъ-за спины матери виднѣются только его черные глаза, съ философскимъ хладнокровіемъ созерцающіе свѣтъ Божій. Женщины у татаръ кочевниковъ кладутъ дѣтей въ плетенныя изъ тоненькихъ прутьевъ кор¬ зинки, которыя привязываютъ къ спинамъ животныхъ. Очень часто, во время перекочевки, можно видѣть, какъ изъ одной половины перекинутой на спину быка или осла хурджиньг (переметная сумка) торчитъ голова ребенка, между тѣмъ какъ въ другой половинѣ находится козленокъ или барашекъ, для баланса. Конечно, не очень-то многія дѣти переносятъ подобное испытаніе. Страшная смертность среди деревенскихъ дѣтей краснорѣчиво доказываетъ, какія печальныя послѣдствія мо¬ жетъ имѣть подобное спартанское воспитаніе. Ухаживаніе за ребенкомъ.—Кормленіе грудью—Отношеніе отца къ ребенку. — Попро¬ шайничество деревенскихъ дѣтей.—Отношеніе мальчика къ сестрѣ.—Дѣтскія игры въ деревнѣ.—Дѣвочка является страдающей даже и въ играхъ.—Отсутствіе ухода за дѣгьмн. На третьемъ или на четвертомъ мѣсяцѣ татарка начи¬ наетъ прикармливать своего ребенка жидкой кашицей или мо¬ лочнымъ супомъ. На пятомъ или шестомъ мѣсяцѣ даютъ ему въ руки хлѣбъ. Ребенокъ съ жадностью начинаетъ сосать хлѣбъ, рискуя подавиться. Едва ребенокъ начинаетъ иолвать, его оставляютъ па произволъ судьбы: по цѣлымъ часамъ онъ ползаетъ, собирая разбросанныя по полу крошки хлѣба, косточки и «со это от¬ правляетъ въ ротъ. Нигдѣ я не встрѣчалъ столько случаевъ удушенія, какъ среди татарскихъ дѣтей. Въ каждомъ городѣ,
vk.com/aristorika — 103 — населенномъ татарами, есть нѣсколько десятковъ женщинъ (чопчв), спеціальность которыхъ состоитъ въ томъ, чтобы по¬ давать помощь въ такихъ случаяхъ. Между ними есть изряд¬ ныя фокусницы, которыя вытаскиваютъ цѣлый арсеналъ все¬ возможныхъ предметовъ изъ горла ребенка. Обыкновенный ихъ пріемъ—дуть сильно въ ноздри ребенка, вслѣдствіе чего изо рта выбрасываются застрявшіе въ горлѣ предметы. Татарка любящая мать, хотя материнская любовь про- являетя въ ней порывами; такъ, иногда она съ какою-то* дикою страстью прижимаетъ своего ребенка къ груди, припа¬ даетъ къ нему лицомъ, покрываетъ его своими поцѣлуями, на иногда совсѣмъ забываетъ объ его существованіи, забываетъ объ его нуждахъ и потребностяхъ. Часто мать, уходя изъ до¬ му на цѣлый день, оставляетъ ребенка, безъ всякаго надзора, сиящимъ на полу. Ребенокъ, проснувшись, начинаетъ кричатьг плакать до тѣхъ поръ, пока совсѣмъ не выбьется изъ силъ или не охрипнетъ. Въ подобныхъ случаяхъ обыкновенно со¬ сѣдка или какая-нибудь другая сердобольная женщина являет¬ ся на помощь. Случается также, что ребенокъ, ползая по по¬ лу, какъ бы ища матери, наткнется на какой-нибудь острый предметъ, ранитъ себя, или падаетъ въ яму, причинивъ себѣ болѣе или менѣе тяжкіе ушибы. Очень часто ребенокъ, падая въ тандиръ, тамъ и погибаетъ; оттуда вынимаютъ его обуглив¬ шійся трупикъ. Мнѣ часто приходилось видѣть въ татар¬ скихъ деревняхъ искалѣченныхъ, со страшными слѣдами об¬ жоговъ, взрослыхъ мужчинъ и женщинъ, и всегда на мои во¬ просы о причипѣ этого я получалъ отвѣты, что тогъ въ дѣтствѣ свалился въ яму, другой упалъ въ тандиръ и т. д. Если такъ небрежно отношеніе къ ребенку вообще, та что же сказать о дѣвочкѣ, на которую вовсе почти не обра¬ щаютъ внимлпія. Смерть дѣвочки, какимъ бы путемъ она ни произошла, при¬ чиняетъ родителямъ нѣкотораго рода облегченіе: лишняя обуза
— 104 — съ плечъ долой. Это замѣтно и по внѣшнимъ проявленіямъ скорби, сопровождающей потерю мальчика и дѣвочки. Въ пер¬ вомъ случаѣ, мать царапаетъ себѣ лицо и грудь, рветъ волосы ва головѣ и т. п., а, во второмъ случаѣ, много, если она прольетъ нѣсколько слезинокъ. „Слава Аллаху, что дѣвочку, а ее мальчика потеряли, “ утѣшаютъ себя родители-татары, потерявшіе дочь. Татарка-мать обыкновенно кормить грудью ребенка до двухъ лѣтъ; но въ татарскихъ деревняхъ часто можно видѣть шестилѣтнихъ, семилѣтнихъ, даже десятилѣтнихъ дѣтей, сосу¬ щихъ безъ зазрѣнія совѣсти грудь матери. Курьезно видѣть, какъ восьмилѣтній мальчишка, поймавъ на улицѣ мать, букваль¬ но вступаетъ съ нею въ драку, требуя груди. Зналъ я одно¬ го двадцатилѣтняго парня-татарина, который не могъ хладно- кровно видѣть свою мать. Онъ тосковалъ, изнывалъ, если дол¬ го не сосалъ груди матери. Меня увѣряли, что опъ не могъ спать, не приложившись къ груди матери, и что по ночамъ, просыпаясь, онъ начиналъ кричать, плакать, какъ малое дитя, требуя груди. Съ нимъ случались припадки эпилепсіи, если мать отказывала ему въ этомъ. Уходъ за дѣтьми всецѣло лежитъ па матери. Отецъ не вмѣшивается въ воспитаніе дѣтей, онъ даже считаетъ униже¬ ніемъ для себя помогатъ женѣ въ этомъ дѣлѣ. Татаринъ-отецъ не возьметъ на руки своего ребенка, не покачаетъ его, развѣ только онъ сдѣлаетъ исключеніе для ребенка-мальчика. Отецъ стыдится ласкать свою дочь или цѣловать ее при посторон¬ нихъ. Говоря о своемъ ребенкѣ, татаринъ всегда предвари¬ тельно извиняется. Такъ, если вы спросите у татарина, сколь¬ ко у него дѣтей, то непремѣнно услышите отвѣтъ: „изви¬ ните за неприличное выраженіе (аибъ олмасунъ демагъ): у меня двое дѣтей!" Точпо также выражается омъ, говоря о своей женѣ. Татаринъ-отецъ, если даже увидитъ своего ребенка въ
— 105 — vk.com/aristorika опасности, ради приличія не подойдетъ къ нему, не поможетъ ему, а только прикрикнетъ на жену да обругаетъ ее самыми неприличными словами. Въ татарскихъ деревпяхъ очень часто можно наткнуть¬ ся на такого рода сцену: гдѣ-нибудь на кучѣ навоза тата¬ ринъ, растянувшись на спинѣ, съ наслажденіемъ куритъ горькій табакъ, между тѣмъ какъ въ двухъ шагахъ отъ него его собственный ребенокъ плачетъ, надрывается. Онъ даже не обернется къ нему, не поинтересуется узнать, почему онъ плачетъ. Однажды я замѣтилъ барахтающагося въ грязи ребенка, всего облѣпленнаго мухами и другими насѣкомыми. Тщетно онъ усиливался подняться изъ грязи и кричалъ благимъ ма¬ томъ. Недалеко отъ него сидѣлъ его отецъ па корточкахъ и хладнокровно бесѣдовалъ со своимъ сосѣдомъ. Я обратилъ его вниманіе на положеніе ребенка. Онъ лѣииво обернулся, по¬ смотрѣлъ на ребенка и процѣдилъ сквозь зубы: „а гдѣ же пропала эта собачья дочь?а Онъ имѣлъ въ виду свою жену, которая одна, по его мнѣнію, обязана была слѣдитъ за ре¬ бенкомъ, а между тѣмъ въ это время его жена, нагнув¬ шись подъ тяжестью, несла на спинѣ громадный чувалъ, на¬ полненный саманомъ. Во всякое время года, въ деревнѣ, па кучахъ навоза или около грязныхъ лужъ, можно видѣтъ массу совершенно голыхъ грязныхъ ребятишекъ обоего пола. Иногда, если двери не заперты, ребенокъ выходитъ на улицу и, отойдя далеко отъ дома, заблудится гдѣ-нибудь. На улицахъ города иногда можно видѣть плачущихъ дѣтей, ко¬ торыя сами не знаютъ, чьи они и гдѣ находится пхъ домъ. Обыкновенно первый встрѣчный беретъ ихъ къ себѣ домой и держитъ до тѣхъ поръ, пока не объявятся родители. Крайне прискорбно то, что родители съ самыхъ юныхъ лѣтъ пріучаютъ своихъ дѣтей попрошайничать. Сколько разъ, оста-
— 106 — вовившись у какого-нибудь деревенскаго татарина, мнѣ прихо¬ дилось быть свидѣтелемъ, какъ мать въ моемъ присутствіи при¬ нуждала своихъ дѣтей подойти ко мнѣ и попросить „шавуръЛ Тѣ не хотятъ, боятся, плачутъ, но мать твердитъ: „не бой¬ тесь, кунакъ подаритъ вамъ шавуръ", или: „кунакъ дастъ вамъ чаю и сахару/ „кунакъ привезъ вамъ гостинцы изъ города." И мать не успокоится до тѣхъ поръ, пока не вы¬ манить у кунака чего-нибудь. Мальчикъ съ юныхъ лѣтъ пріучается относиться къ своимъ сестрамъ и вообще къ дѣтямъ женскаго пола съ нескрываемымъ презрѣніемъ: онъ понимаетъ, что въ глазахъ своихъ родителей стоитъ неизмѣримо выше своихъ сестеръ. Въ его играхъ проглядыватъ заносчивость и деспотическое отношеніе къ сестрамъ. Онъ мучитъ ихъ, бьетъ, и дѣвочка са¬ ма сознаетъ свою беззащитность, сознаетъ, что онъ „маль¬ чикъ/ а она „дѣвочка/ слѣдовательно и не вправѣ отвѣ¬ чать побоями на побои. Мнѣ врѣзалась въ память слѣдующая сцена. Однажды, недалеко отъ играющихъ дѣтей, я замѣтилъ маленькую гае- стилѣтпюю дѣвочку, которая, прижавшись къ стволу дерева,, горько и неутѣшно плакала. Я подошелъ къ пей и спросилъг почему она плачетъ. Ова обратила ко мнѣ свое омочен¬ ное слезами личико и проговорила съ рыданіями: „Я хо¬ чу быть мальчикомъ!" Въ наивномъ желаніи маленькой дѣ¬ вочки выразился горькій протестъ противъ деспотизма сильнаго* пола. Обыкновенно дѣвочка съ изумительнымъ терпѣніемъ пе¬ реноситъ побои своего деспота-брата: она не жалуется и не бранитъ его. „У дѣвочки языкъ высохнетъ, если опа ста¬ нетъ бранить своего брата", говорятъ татарки. Любовь се¬ стры къ брату вошла въ поговорку и служитъ темою много¬ численныхъ сказокъ и легендъ. Однажды, ханъ приказалъ казнить мужа, сына и брата
— 107 — vk.com/aristorika одной женщины. Она, бросившись въ ногамъ хана, со сле¬ зами и воплемъ стала умолять о пощадѣ. Ханъ, тронувшись ея слезами, обѣщалъ помиловать одного изъ трехъ прису¬ жденныхъ къ смерти—кого она захочетъ. Женщина попросила за брага. — „А почему ты не просишь за мужа или за сынак, спросилъ ханъ. — Мужа л найду на улицѣ, сына въ утробѣ, а брата нигдѣ не найду, отвѣтила она. Обычная клятва татарки: „клянусь головою моего брата!tt Братъ же, напротивъ, стыдится сестры. При посторон¬ нихъ онъ ни единымъ словомъ пе обмолвится о сестрѣ, не покажетъ вида, что у него есть сестра. — Сестра сказала: у меня есть братъ. — Братъ сказалъ: у меня нѣтъ сестры. Списокъ игръ деревенскихъ дѣтей крайне бѣденъ. Тя¬ желыя условія крестьянской жизни, бѣдность и жизнь, полная всевозможныхъ лишеній и заботъ, заставляютъ дѣтей, съ самыхъ малыхъ лѣтъ, принимать участіе въ борьбѣ за су¬ ществованіе; поэтому, дѣтямъ мало остается временп для игръ и дѣтскихъ забавъ. Въ деревенскихъ дѣтяхъ незамѣтно той развязности и бойкости, которыми отличаются городскія дѣти. Они крайне неуклюжи, нелюдимы, угрюмы, смотрятъ исподлобья, съ недовѣріемъ, какъ будто весь свѣтъ подозрѣ¬ ваютъ въ дурныхъ замыслахъ противъ себя. Однажды, я подарилъ одному деревенскому мальчику оловяный свистокъ. Оііъ сначала посмотрѣлъ на меня съ ка- кимъ-то недовѣріемъ, будто сомнѣвался въ моей искренности, затѣмъ, быстро схативъ мой подарокъ, пустился бѣжать во весь духъ. Пробѣжавъ порядочное разстояніе, онъ остановил¬ ся и началъ ругать меня самыми неприличными словами. И послѣ этого, при встрѣчѣ со мною, онъ всегда старался улиз¬ нуть какъ-нибудь незамѣтно.
— 108 — Въ дЬтскихъ играхъ дѣвочка всегда является козломъ отпущенія: ее или впрягаютъ въ арбу и начинаютъ бить палками, или дѣлаютъ мишенью для своихъ стрѣлъ. Изъ игры дѣвочка всегда выходитъ съ заплаканными глазами. Горѣ дѣвочкѣ, если она вздумаетъ жаловаться старшимъ па своихъ братьевъ: ей достанется и отъ первыхъ и отъ по¬ слѣднихъ. Особыхъ, приспособленыхъ для дѣтей женскаго пола, игръ у татаръ не существуетъ. Играя съ мальчиками, дѣвочка по примѣру ихъ или скачетъ верхомъ на палкѣ, или прыгаетъ въ грязной лужѣ, что составляетъ любимое занятіе деревен¬ скихъ дѣтей. Дѣтскія игры почти всегда оканчиваются ссорой. Въ ихъ ссоры вмѣшиваются и матери, между которыми также начи¬ нается ссора, которая скоро переходитъ въ общую потасовку. Часто можно видѣть на деревенскихъ улицахъ женщинъ съ окровавленными лицами, которыя съ воемъ и проклятіями та¬ скаютъ другъ-друга за волосы или царапаютъ другъ-другу лица. Мужчины не вмѣшиваются въ женскія ссоры. Нерѣдко можно видѣть двухъ мужчинъ, очень дружелюбно бесѣдую¬ щихъ между собою, между тѣмъ какъ, въ двухъ шагахъ отъ нихъ, ихъ жены, вцѣпившись себѣ въ волосы, съ остервене¬ ніемъ яаносять другъ-другу побои въ голову, въ лицо, въ грудь. Иногда, если бой принимаетъ болѣе ожесточенный ха¬ рактеръ и жизнь одной изъ сражающихся женщинъ подвер¬ гается явной опасности, первый подвернувшійся мужчина, взявши кувшинъ воды, выливаетъ воду па головы сражающихся женщинъ, обругавъ ихъ при этомъ самыми крѣпкими слова¬ ми. Впрочемъ, эти дикія выходки у женщинъ скоро прохо¬ дятъ, и вчерашніе враги дѣлаются самыми задушевными прія¬ тельницами—до новой ссоры. Татарка считаетъ совершенно лишнимъ заботиться о чи¬ стотѣ своихъ дѣтей. Она никогда ихъ не купаетъ и почти
— 109 — vk.com/aristorika не моетъ. Все тѣло н лицо большей части деревенскихъ дѣ¬ тей покрыто толстымъ слоемъ грязи. Нечистоплотность татар¬ ки вошла въ пословицу. Въ этомъ отношеніи городская татарка не далеко ушла отъ деревенской своей сестры. У дѣтей даже самыхъ бога¬ тыхъ родителей голова, лицо и все тѣло бываютъ покрыты сыпями и струпьями. Изъ 59 учениковъ, обучавшихся въ Ше- махипскомъ городскомъ училищѣ, 24 ученика страдали накож¬ ными болѣзнями и между остальными не было ни одного, на лицѣ или на головѣ котораго не было бы слѣдовъ язвъ или сыпи. Накожныя болѣзни у дѣтей татаръ составляютъ такое обычное явленіе, что родители не обращаютъ па нихъ ника¬ кого вниманія. Опи вполнѣ увѣрены, что ребенокъ не можетъ расти безъ сыпи. „Ребенокъ перемѣняетъ кожу* говорятъ та¬ тары, когда тѣло ребенка покрывается сыпью. Я не могу представить себѣ татарскихъ дѣтей безъ этихъ наружныхъ тѣлесныхъ украшеній. Въ постороннихъ эти несчастныя дѣ¬ ти возбуждаютъ жалость и отвращеніе. Плохому уходу родителей за дѣтьми можно приписать страшную смертность среди послѣднихъ. Множество дѣтей гибнетъ также отъ лѣченія знахарей и знахарокъ. Тата¬ ринъ только въ самыхъ крайнихъ случаяхъ обращается къ врачу. Нелѣпая выдумка піарлатановъ-знахарей, будто докто¬ ра подкуплены священниками, чтобы отравлять „невѣ¬ рующихъ въ крестъ*, возбуждаетъ недовѣріе къ врачамъ. Даже въ томъ случаѣ, когда татаринъ обращается къ вра¬ чу, онъ не иначе принимаетъ ирописанное имъ лѣкарство, какъ предварительно заставивъ муллу прочитать молитву надъ рецептомъ. III. Воспитаніе городской и деревенской дѣвочки.—Дѣвочка въ деревнѣ—дѣятельная по¬ мощница матери.—Школьное образованіе дѣвочекъ.—Дѣвочка-подростокъ.—Дѣвуш- ка-иепѣста.—Одежда дѣвушки.—Косметикл.—Отношеніе дѣвушки къ парню. Въ домашнемъ воспитаніи дѣвочки замѣчается рѣзкое
— по — различіе между богатыми и бѣдными городскими татарами. У первыхъ дѣвочка съ малыхъ лѣтъ привыкаетъ къ замкнутой жизни: ея не пускаютъ на улицу, не позволяютъ ей играть съ мальчиками. Изрѣдка мать посылаетъ ее къ ближайшей сосѣдкѣ за какимъ-нибудь дѣломъ. Кругозоръ такой дѣвочки крайне ограниченъ. Кромѣ четырехъ стѣнъ, она не видитъ ничего и никого. О внѣшнемъ мірѣ она имѣетъ превратное понятіе. Деревенская дѣвочка въ этомъ отношеніи счастливѣе го¬ родской. Та, хотябы и йодъ надзоромъ старшихъ, большую часть времени проводитъ внѣ дома, на лонѣ природы и научается многому въ окружающей ее обстановкѣ. У татаръ бѣднаго городскаго класса замѣчается нѣчто въ этотъ родѣ. Дѣвочка четырехъ или пяти лѣтъ съ утра до ве¬ чера проводитъ на улицѣ, играя со своими сверстницами или собирая, вмѣстѣ съ другими мальчиками или дѣвочками, по порученію матери, іцепки или разные лоскутки на улицахъ. Рано утромъ, чуть свѣтъ, можно видѣть малолѣтнихъ дѣвочекъ, съ босыми ногами, въ одной рубашенкѣ и въ коро¬ тенькихъ шальварахъ, съ деревянными чашами на головахъ. Разсыпавшись по городскимъ улицамъ, онѣ собираютъ нако¬ пившійся ночью на улицахъ коровій пометъ, изъ котораго татарки приготовляютъ кизяки для топлива. Положеніе этихъ несчастныхъ поистинѣ ужасно. Цѣлый день онѣ проводятъ на улицѣ, въ кругу такихъ же уличныхъ мальчугановъ, и научаются отъ нихъ разнымъ циническимъ выходкамъ и пло¬ щаднымъ ругательствамъ. Дѣти эти быстро развращаются. Мнѣ часто приходилось видѣть шестилѣтнихъ или семилѣтнпхъ дѣтей обоего пола, играющихъ въ мужа и жену, съ грязными сценами. Иногда мальчуганъ шести-семи лѣтъ дѣлаетъ такія грязныя предложенія такихъ же лѣтъ дѣвочкѣ, что просто становится страшно за будущаго человѣка. Дѣвочка въ такомъ возрастѣ, по порученію родителей.
— Ill — vk.com/aristorika продаетъ на улицахъ молоко, фрукты и чурекъ. Съ утра да вечера ей приходится исходить весь городъ, сталкиваться съ разными нравственно-испорченными мальчишками, быть часто свидѣтельницей непристойныхъ уличныхъ сценъ и выслушивать всевозможныя площадныя выраженія. Подъ конецъ, она сама научается выражаться площадно, пе стѣсняясь ничьимъ при¬ сутствіемъ. Дѣвочки эти нерѣдко служатъ агентами разпыхъ шаекъ и ночныхъ воровъ, Подъ предлогомъ продажи фруктовъ или молока, онѣ проникаютъ въ дома зажиточныхъ горожанъ, под¬ сматриваютъ, знакомятся съ внутреннимъ расположеніемъ ком¬ натъ, узнаютъ, какія вещи въ какой комнатѣ хранятся и т. п. Будущность этихъ дѣвочекъ незавидна. Большею частью, •онѣ попадаютъ въ публичные дома. Наибольшій процентъ жен¬ щинъ, занимающихся проституціей, составляютъ дочери чер¬ норабочихъ или ремесленниковъ. Дѣвочка шести-семи лѣтъ помогаетъ матери въ домашнемъ хозяйствѣ. Мать не церемонится съ дочерью: бьетъ, ругаетъ ее. Самыя обыкновенныя бранныя выраженія: „чтобы ты из¬ жарилась на медленномъ огнѣ", „чтобы я увидѣла твои ло¬ коны окровавленными", „чтобы Аллахъ далъ тебѣ чесотку и лишилъ ногтей". Женщины низшихъ городскихъ классовъ ру¬ гаютъ своихъ малолѣтнихъ дочерей самыми похабными сло¬ вами:,, ахъ ты, публичная дѣвка", „чтобы я видѣла тебя въ толпѣ солдатъ". Къ категоріи сильныхъ ручательствъ относится также выраженія: „ахъ ты, дочь русскаго" или „дочь армянина", яахъ ты, невѣста солдата". Въ деревнѣ, когда начинаются полевыя работы, мать беретъ дѣвочку съ собою въ поле, въ садь, въ огородъ, гдѣ опа можетъ быть полезна. Утромъ рано она ходитъ съ ма¬ терью за водою. Воду для питья татары берутъ изъ родинка, да-
— 112 — же и въ такомъ случаѣ, если вблизи деревни протекаетъ рѣчка^ Часто родникъ находится въ разстояніи версты или болѣе отъ деревни. Родникъ служитъ сборнымъ мѣстомъ для деревен¬ скихъ женщинъ. Тутъ, въ ожиданіи очереди, сидя на кор¬ точкахъ, женщины передаютъ другъ-другу деревенскія ново¬ сти, разсказываютъ и объясняютъ сны, перемываютъ кости отсутствующихъ женщинъ, сплетничаютъ или же, отъ нечего* дѣлать, заводятъ легкую перебранку между собою. Въ своихъ разговорахъ татарки крайне неразборчивы въ словахъ: онѣ- называютъ предметы своими собственными именами. Не стѣ¬ сняясь даже присутствіемъ своихъ маленькихъ дочерей, онѣ съ циническою отровенностыо передаютъ другъ-другу подробно¬ сти своей интимной семейной жизни. Такимъ образомъ, род¬ никъ служитъ школою нравственности для маленькой та¬ тарки. Здѣсь впервые она знакомится съ жизнью и съ тою ролью, которую женщина должна играть въ жизни. Здѣсь она усвоиваетъ ту необузданную рѣчь и тѣ неприличные' выходки, которыми такъ отличаются татарки, и, наконецъ, здѣсь она знакомится съ предразсудками и суевѣріями. Возвратившись съ родника, женщина принимается за свои домашнія работы. На ея обязанности лежитъ поить и кор¬ мить домашній скотъ, выносить накопившійся за ночь навозъ на улицу, гдѣ его складываютъ- въ кучи, разводить огонь въ тандпрѣ, иечь хлѣбъ, приготовлять кизяки и т. д. И во всѣхъ этихъ работахъ женщины является дѣятельной помощницей ея маленькая дочь. Болѣе зажиточные городскіе татары посылаютъ въ шко¬ лы своихъ дочерей, какъ только онѣ достигаютъ семи-восьми лѣтъ. Татарскія женскія школы содержатся женщинами-мул¬ лами. Считаю нелишнимъ сказать нѣсколько словъ какъ (У личности, такъ и объ образовательномъ цензѣ этихъ жен¬ щинъ. Научное ихъ образованіе ограничивается только умѣ¬ ніемъ читать; большинство ихъ даже не умѣетъ писать, такъ
— 113 - vk.com/aristorika какъ женщинамъ заирещено писать. Ихъ не учать этому ис¬ кусству и въ школахъ, чтобы оиѣ не писали любовныхъ пи¬ семъ молодымъ людямъ, какъ объяснилъ мнѣ причину этого страннаго явленія одинъ уважаемый мулла. Жепщипы-муллы пользуются уваженіемъ и почетомъ сре¬ ди татаръ. Механизмъ чтенія татарскихъ письменъ предста¬ вляетъ такія трудности, что человѣкъ, счастливо преодо¬ лѣвшій ихъ, не можетъ пе возбуждать удивленія и, слѣдова¬ тельно, уваженія къ себѣ. Между жепщинами-муллами есть такія, которыя пользу¬ ются громадною популярностью среди татаръ. Я зналъ одну такую женщину. Она жила въ Шемахѣ. Каждый татаринъ въ городѣ зналъ ее и уважалъ Муллу-Масму. Это была высо¬ каго роста худощавая женщина, лѣтъ подъ 45. Черты лица ея сохраняли слѣды былой красоты. Строгій даже суровый взглядъ ея большихъ умныхъ глазъ, морщины на лбу и во¬ кругъ глазъ свидѣтельствовали о пережитыхъ ею трудныхъ годахъ. Я не знаю, какъ и чѣмъ опа пріобрѣла довѣріе и уваженіе окружающихъ. Выходила она рѣдко, говорила мало, но при ея появленіи мужчины ей кланялись,—честь, которую татары оказываютъ только высокоуважаемымъ личностямъ или сильнымъ міра сего. Люди богатые, уважаемые, въ трудныхъ случаяхъ, обращались къ ней за совѣтомъ. Мнѣніе муллы-Мас- мы цѣнилось всѣми. Школа ея пользовалась извѣстностью. Каждый отецъ считалъ честью для себя опредѣлить свою дочь въ школу муллы-Масмтл. Методъ ея преподаванія ничѣмъ пе отличался огъ методовъ преподаванія десятковъ другихъ такихъ же пре¬ подавательницъ. То же самое безсмысленное зубреніе корана, тѣ же самыя строгія, подчасъ даже безчеловѣчныя, мѣры на¬ казанія, по, несмотря на все это, къ пей относились съ ува¬ женіемъ и по выходѣ изъ школы. Каждая женщина, умѣющая читать, можетъ Сыть мул- ѳ
— 114 — лою. Большинство ихъ вдовы среднихъ лѣтъ, хотя и немало замужнихъ. Жепщипы-муллы не нанимаютъ особыхъ помѣщеній для своихъ школъ, а принимаютъ и обучаютъ дЬвочекъ у себя дома. Весь курсъ ученія ограничивается обученіемъ чтенію, рукодѣліямъ и домашнему хозяйству. Число ученицъ эгихъ школъ обыкновенно не превышаетъ 20. Чтобы дать болѣе точпое понятіе объ этихъ школахъ, л опишу одну изъ нихъ, которую я лично видѣлъ и съ ко¬ торой блпзко познакомился. Нужно замѣтить, что мужчи¬ намъ строго запрещается входъ въ эги школы, и не мало тру¬ да стоило мнѣ проникнуть туда. Школа эта принадлежала муллѣ-Наргизъ. Опа предста¬ вляла продолговатую комнату длиною окодо 3-хъ, а шириною около Iх/2 саж. Земляной полъ комнаты покрытъ цыновками и старыми паласами. Въ комнатѣ пѣтъ ни школьной, ни до¬ машней мебели. Въ одномъ углу комнаты стоитъ деревянный сундукъ, въ которомъ хранятся платья и болЬе цѣнныя вещи хозяйки. На сундукѣ сложена постель. Въ другомъ углу устроена невысокая тахта, покрытая краснымъ кумачомъ. Подъ тахтой сложена разная посуда: кувшины, чашки съ разними припасами и т. п. Надъ тахтой запасъ хлѣба. На стѣнѣ между сундукомъ и тахтой виситъ небольшое зеркало въ четырехъугольвой рамкѣ, съ узорами и рисунками въ пер¬ сидскомъ вкусѣ. Между этими рисунками особое вниманіе обращаетъ на себя изображеніе какого-то персидскаго хана, въ остроконечной шапкѣ и съ безконечно длинными усами. Свирѣпымъ взглядомъ онъ пронизываетъ летающую по возду¬ ху гурію съ лунообразнымъ лицомъ, въ широчайшихъ шаро¬ варахъ и въ коротепькой желтой рубашкѣ. Но бокамъ зер¬ кала, въ перемежку съ желскими туманами и архалугами, висятъ па гвоздяхъ мужскіе шаровары и кальсоны. Низенькая дверь изъ этой комнаты ведетъ въ смежную маленькую, ко¬
vk.com/aristorika — 115 — торая служитъ кухней. Такъ какъ весь домъ состоитъ только изъ этихъ двухъ комнатъ, то хозяйка, она же и учительница, все свое домашнее хозяйство ведетъ на виду у своихъ ученицъ. Какъ только утромъ являются ученицы, учительница за¬ ставляетъ ихъ убирать постель, подметать комнату и испол¬ нять другія домашнія работы. Если въ тотъ день она гото¬ витъ пищу, то одна изъ ученицъ должна крошить лукъ, дру¬ гая—рубить мясо, третья—таскать воду, четвертая—разво¬ дить огонь и т. д. Особенно жутко приходится ученицамъ къ тѣ дпи, когда учительница печетъ хлѣбъ: хлѣбопеченіе у татаръ сопровождается длинной процедурой, такъ какъ при¬ готовляютъ запасъ на недѣлю и больше. Только по окончаніи хозяйственныхъ заботъ, учительница принимается за свои заиятія. Вооруженная длинной палкой, сидитъ опа па миндарѣ, облокотившись на находившійся сзади сундукъ, а предъ нею стоятъ па колѣняхъ ученицы, держа предъ собою раскрытыя книги. Поочереди онѣ подходятъ къ учи¬ тельницѣ и отвѣчаютъ урокъ. Тутъ, конечно, не можетъ быть рѣчи о правильной системѣ обученія: тотъ же рутинный, притупляющій методъ, который царитъ въ мужскихъ мекте- бахъ. Ученицамъ, со дня ихъ поступленія въ школу, даютъ въ руки коранъ, который, какъ извѣстно, написанъ па пепо- плтпомъ для татаръ—арабскомъ языкѣ. Учительница, которая знаетъ наизусть много главъ изъ корана, прочитавъ нѣсколь¬ ко строкъ, заставляетъ ученицу повторятъ тѣ же самыя сло¬ ва, и послѣдняя должна ихъ нэвторять до тѣхъ поръ, пока не выучитъ паизусть. При этомъ учительница паблюдаегъ за тѣмъ, чтобы дѣвочка, хотя опа не знаетъ ни одной буквы, отвѣчая наизусть заданный урокъ, смотрѣла въ книгу, какъ будто читаетъ по ней—по русской пословицѣ: читаетъ книгу, а видитъ фигу. Если же она пропуститъ или забудетъ хоть од¬ но слово ивъ выученнаго наизусть, то подвергается наказанію. Женщины-муллы не хуже мужчинъ-мулль умѣютъ на-
І16 — Называть своихъ ученицъ. Въ этомъ отношеніи изобрѣтатель¬ ный умъ женщины превосходитъ даже умъ мужчины. Такъ, когда я вошелъ въ вышеописанную женскую школу, то увидѣлъ сеыилѣтнюю дѣвочку, которая стояла въ углу па правой ногѣ, прижавши ступню лѣвой ноги къ колѣпу- пра¬ вой. Лѣвой рукой опа держала надъ головой раскрытый ко¬ ранъ. Она была наказана и должна была стоятъ въ такомъ положеніи до тѣхъ поръ, пока не закипитъ вода, которую учительница въ кувшинѣ поставила на мангалѣ передъ собою. Каждая ея попытка перемѣнить позу, опустить руку или ногу, встрѣчалась палочными ударами учительницы. Крупныя капли слезъ текли по лицу дѣвочки, не возбуждая жалости муллы. Очень часто эти воспитательницы, разсыпавъ по полу горохъ или толченый кирпичъ, заставляютъ своихъ ученицъ стоять на колѣняхъ цѣлые часы. Мнѣ разсказывали о слѣдующемъ родѣ наказанія, прак¬ тикующемся въ татарскихъ женскихъ школахъ. Когда учи¬ тельница отлучается изъ школы, то чтобы ученицы не бало¬ вались и пе шалили, опа сажаетъ ихъ на полу поодиночкѣ, потомъ, разгладивши края ихъ рубашекъ, архалуговъ или ша- роваровъ по полу, посыпаетъ ихъ пескомъ, проведя по песку извѣстные ей знаки. Малѣйшее" движеніе ученицъ можетъ на¬ рушить эти знаки. И несчастныя дѣвочки по цѣлымъ часамъ должны сидѣть неподвижно, не смѣя*) пошевельнуться, изъ боязни нарушить знаки па пескѣ. Плата за ученіе въ этихъ школахъ не превышаетъ 10 копеекъ въ недѣлю, но, помимо платы за ученіе, женщины- муллы отъ родителей своихъ учепицъ получаютъ разные по¬ дарки: чай, сахаръ, хлѣбъ и т. и. Въ большіе праздники родители дарятъ учительницамъ нѣсколько аршинъ матеріи или присылаютъ барана, хончу и т. п. Помимо педагогической дѣятельности, женщины-муллы занимаются еще ворожбой и гаданіемъ. Не хуже мужчинъ-
— 117 — vk.com/aristorika муллъ эти жепщнпы умѣютъ обирать суевѣрныхъ женщинъ. Съ утра до вечера ихъ дома бываютъ полны женщинъ, боль¬ шею частью, родственницъ ученицъ. Этимъ послѣднимъ при¬ ходится быть свидѣтельницами разныхъ подпольныхъ женскихъ интригъ, сплетенъ и интимпыхъ семейныхъ тайнъ. Въ дерев¬ нѣ же вовсе дѣвочки не обучаются грамотѣ; я зналъ, впрочемъ, нѣсколько грамотныхъ деревепскихъ женщинъ, но онѣ были обязаны своимъ знаніемъ только случайности. Какъ только городская дѣвочка достигаетъ десяти-один¬ надцати лѣтъ, родители берутъ ее изъ школы. Дѣвочка та¬ кихъ лѣтъ считается уже невѣстой. Въ этомъ возрастѣ ей одной ужъ неприлично выходить изъ дому и посѣщать школу. Среди закавказскихъ татаръ я зналъ только трехъ лицъ, которыя рѣшили воспитывать своихъ дочерей въ рус¬ скихъ школахъ. Впрочемъ, одна изъ успѣшно окончившихъ курсъ гимназіи принуждена была по настоянію отца выйти за богатаго старика-татарипа, имѣющаго жену, дѣтей и впучатъ. Оставивъ школу, дѣвочка поступаетъ подъ непосредствен¬ ный надзоръ своей матери. Женщипа-татарка мало интересуется домашнимъ хозяйствомъ. Непрочность семейныхъ узъ служитъ причипою тому, что женщина крайне шциферептно отно¬ сится къ семейному очагу. Она знаетъ, что ни домовитостью, ни способностью хорошей хозяйки, а только своего внѣшпостыо можетъ плѣнить сердце СЕоего мужа. Въ брачпой жизни татарка видитъ только грубое удовлетвореніе похоти мужчины. Съ грубой цинической откровенностью татарка-мать объ¬ ясняетъ дочери будущую роль женщины въ семейной жизни, и молодая татарка убѣждается, что всѣ отношенія между муж¬ чиной и женщиной основапы на половыхъ отношеніяхъ. И въ деревнѣ дѣвочка, достигшая дссяти-одиппадцати- лѣтнлго возраста, считается невѣстой. Татарки вообще рано развиваются: въ 10 —12 лѣтъ онѣ уже женщины. Я зналъ дпѣнадцати-тринадцатилѣтнихъ матерей. Это самый бурный
— 118 — и опасный возрастъ для дѣвушки. Случается нерѣдко, что въ этомъ возрастѣ она дѣлается жертвою соблазна; поэтому- то родители смотрятъ за нею, какъ говорится, въ оба. Одна она никогда не выходитъ изъ дому, а всегда въ сопровожденіи матери или маленькой сестры, которая и должна слѣдить за нею, чтобы ова на улицѣ не разговаривала съ молодыми людь¬ ми. За водою опа ходитъ вмѣстѣ съ матерью или родственни¬ цами и то—рано утромъ или поздно вечеромъ, когда па ули¬ цахъ нельзя встрѣтить мужчинъ. Домашнее воспитаніе налагаетъ на дѣвушку обязанность быть послушной и безъ ропота переносить обиды и притѣсне¬ нія. „Это такая дѣвушка", говорятъ деревенскія кумушки, желая похвалить какую-нибудь дѣвушку: „если руку отрѣжешь, то и тогда она не пикнетъ". При встрѣчѣ съ мужчинами на улицѣ, дѣвушка должна оборачиваться, закрывать лицо рука¬ ми и не двигаться съ мѣста, пока тотъ не пройдетъ. Въ нѣкоторыхъ татарскихъ деревняхъ до сихъ поръ су¬ ществуетъ обычай умыванія ногъ гостя молодыми дѣвушками или молодыми женщинами. Гостя встрѣчаетъ хозяинъ дома и усаживаетъ па почетномъ мѣстѣ. Чрезъ нѣсколько времени заходитъ старшая дочь хозяина или молодая его жепа, воору¬ женная мѣднымъ тазомъ, съ теплой водой. Лицо ея закрыто. Снустившисъ на колѣни предъ гостемъ, она спимаеть его лапти и джуребки, и начинаетъ мыть ноги. Въ домашнемъ быту дѣвушка-татарка представляетъ пас¬ сивное существо. Мать приказываетъ ей дѣлать ту или дру¬ гую работу. Она не имѣетъ права самостоятельно распоря¬ жаться или вмѣшиваться въ хозяйственныя распоряженія. Это право принадлежитъ матери, если только при ной пѣть све¬ крови или старшей невѣстки. Родители ничего не жалѣютъ, чтобы одЬвать дѣвушку под¬ ростка болѣе или менѣе прилично. Одсліда молодой татарки состоитъ изъ коротенькой кумачевой или ситцевой рубашки,
— 119 — vk.com/aristorika краснаго или желтаго цвѣта, и такпхъ же цвѣтовъ шароваръ, доходящихъ до колѣпъ. Рубашка татарки обыкновенно бываетъ очень коротка. Къ воротпику и груди рубашки пришиваютъ дѣвушки и молодыя женщины фальшивыя серебряныя пли золотыя монеты, которыя звенятъ при каждомъ ихъ движеніи. Зимою, сверхъ рубашки, дѣвушки надѣваютъ коротенькій арха- лугъ безъ рукавовъ. На головѣ носятъ аракчииъ (феску), укра¬ шенный позументами и звенящими монетами. Татарки въ молодыхъ лѣтахъ бываютъ очень красивы. Смуглое, но свѣжее лицо, правильныя черты лица, черпые жгучіе глаза, длинныя рѣсницы, дугообразныя брови, черные, какъ смоль, волнистые волосы дѣлаютъ ихъ очень привлека¬ тельными. Между деревенскими дѣвушками попадаются не¬ обыкновенныя красавицы, но, къ сожалѣнію, онѣ сами очень раио портятъ себѣ лицо чрезмѣрнымъ употребленіемъ бѣлилъ, румянъ и разныхъ доморощенныхъ косметическихъ средствъ. Когда дѣвушка выходитъ изъ дому, лицо ея выбѣлено и нарумянено, рѣсницы и брови насурмлены, пальцы выкраше¬ ны хиной. Этого требуетъ деревенское приличіе, хорошій тонъ. Мать съ самыхъ юныхъ лѣтъ пріучаетъ городскую дѣ¬ вочку къ употребленію косметическихъ средствъ. Употребленіе косметиковъ составляетъ какъ бы насущную потребность для татарки. Безъ этого опа не выйдетъ изъ дома и не покажет¬ ся гінкому. Даже маленькимъ дѣтямъ руки и ноги красятъ хиной, брови и рѣсницы сурьмой, а на лбу и щекахъ выво¬ дятъ черныя пятна сокомъ емилига (родъ растенія). На улицахъ часто можпо видѣть нарумянепныхъ, пабѣ- лепиыхъ грудныхъ дѣтей па рукахъ своихъ матерей. Даже пресловутый Мулла-Масръ-Оддинъ осмѣивалъ эту страсть жен¬ щинъ. Жена муллы была беременна. — „Аллахъ*1, воскликпулъ мулла: „дай мнѣ или красно- щекаго мальчика или чернолицую дѣвочку
— 120 — — Зачѣмъ же чернолицую дѣвочку, мулла! спросили знакомые. — „Чтобы не разориться па аллигъ-кирпіаны (румлпа и бѣлила)% отвѣтилъ мулла. Деревенская жизнь вообще не благопріятствуетъ сближе¬ нію молодыхъ людей обоего пола. Однако у татаръ, живу¬ щихъ на нагорпой полосѣ, дѣвушки пользуются довольно большой свободой: у нихъ дѣвушки свободно выходятъ изъ дому и даже разговариваютъ п кокетничаютъ съ молодыми людьми. Неограниченной свободой пользуются дѣвушки у та- таръ-кочеввиковъ. Цѣлый день онѣ проводятъ внѣ дома, и нерѣдко можно видѣть одинокую молодую дѣвушку, пасущую скотъ за нѣсколько верстъ отъ своего алачуга (кибитки). Развѣ только въ романахъ и повѣстяхъ можно читать о любви крестьянской дѣвушки; въ жизни она рѣдко бываетъ. Народная пѣсня очень строго относится къ подобнымъ слу¬ чаямъ, и деревенскіе поэты въ сатирической формѣ воспѣва¬ ютъ приключенія влюбленныхъ. По мнѣнію деревенскихъ пар¬ ней, если дѣвушка влюбилась въ одного, то она легко мо¬ жетъ влюбиться въ другого, и это уже бросаетъ на пее тѣнь, чтб и заставляетъ ее быть осторожной. IV. Забавы я игры молодыхъ дѣвушекъ.—Женитьба по расчету.—Обрученіе въ дѣт¬ скіе годы.—Браки между родственниками.—Сватовство.—Гостинцы.-Брачные дого¬ воры.—Калымъ.—Похищеніе дѣвушки. Городская татарва, ведя праздпую жизнь, пріучаетъ къ ней и свою дочь. Дочери зажиточныхъ татаръ часто нс умѣ¬ ютъ ни шить, ни кроить, ни вязать. Весною и лѣтомъ, какъ женщины, такъ и молодыя дѣ¬ вушки почти не сидятъ дома. На улицахъ гаждый день по утрамъ можно видѣть женщинъ и дѣвушекъ, отправляющихся веселой гурьбой за городъ или въ близлежащіе къ городу са¬ ды. Здѣсь, на свѣжемъ воздухѣ, подъ тѣнью какого-нибудь дере¬
— 121 — vk.com/aristorika ва, женщины, поджавши ноги, сидятъ па разостланныхъ па травЬ коврахъ, пыотъ чаи, курятъ кальянъ пли непринужден¬ но болтаютъ и смѣются. Шумная подвижпая жизнь не въ натурѣ городской татарки. Опа способна цѣлый день непо¬ движно сидѣть на одномъ и томъ же мѣстѣ, лишь бы было съ кѣмъ поболтать. Вѣроятно, этому можно приписать то, что городскія татарки быстро и непомѣрно толстѣютъ. Мо¬ лодыя дѣвушки, даже и тѣ, пе любятъ бѣгать, рѣзвиться. Сидя полукругомъ па травѣ или на подостланныхъ паласахъ, онѣ, по примѣру старшихъ, или болтаютъ и смѣются, или играютъ въ такія игры, которыя пе требуютъ большого дви¬ женія. Одно изъ любимѣйшихъ занятій молодыхъ дѣвушекъ, когда онѣ собираются вмѣстѣ, составляетъ гаданіе. Оно со¬ стоитъ въ томъ, что одна изъ дѣвушекъ, собравъ у присут¬ ствующихъ разныя вещи, какъ напримѣръ: кольца, ключики, монеты п т. п., прячетъ ихъ въ мѣшочекъ ели завязываетъ въ платокъ, который и кладетъ посрединѣ круга, составлен¬ наго дѣвушками. Здѣсь же опа сажаетъ маленькую дѣвочку, лицо которой закрываетъ платкомъ. Дѣвушки поочереди по¬ ютъ куплеты, и, послѣ каждаго пропѣтаго куплета, дѣвочка вынимаетъ какую-пибудь вещь, принадлежащую одпой изъ присутствующихъ дѣвицъ. По пропѣтому куплету дѣвушки угадываютъ судьбу. Считаю нелишнимъ привести нѣсколько такихъ куплетовъ. Взгляни, дѣвица, вотъ идетъ твой суженый; Въ рукахъ опъ держитъ свой платочекъ аленькій, Въ рукахъ онъ держитъ свой платокъ зелененькій: Вотъ ты дождалась алаго-зеленаго! ) * У берега рѣки все волны плещутся: Песетъ полна къ намъ яблоки румяныя. Лови, дѣвица, яблоки румяныя — Лови, дѣвица, парня черпокудраго! *) Алый и зеленый цвѣта—знакъ свадьбы.
— 122 — Солнышко ужъ за горами спряталось, За горами, за лѣсами темными; Изъ-за лѣсу показался молодецъ; Быстро мчится оиъ на ворономъ копѣ. На крутые берега Куры Прилетѣли гуси, лебеди. Скачетъ чернокудрый молодецъ, Чтобъ обнять свою красавицу. Дѣвица плачетъ-убивается, И проклинаетъ отца-матушку: „Родные, вамъ джевната не видать: Зачѣмъ меня вы выдали за старика?“ Погубили вы меня, родимые, Отказавши парню чернокудрому; Васъ подкупили деньги старика-гаджи, Подкупило золото гаджи противнаго! Мимо нашихъ-то воротъ ты не ходи, Не ходи, красавецъ ненаглядный мой! Злой отецъ меня другому обѣщалъ: И къ чему тебѣ за мной ухаживать? Сегодня или завтра, ненаглядный мой, Твоя невѣста въ черное одѣнется! Ты не заглянешь больше въ очи черныя: Меня уже сразило горе лютое *). *) У армянъ, наканунѣ Вознесенія Христова, молодые дѣвушки набираютъ въ полѣ цвѣтовъ и кладутъ ихъ въ сосудъ, наполненный водою. Затѣмъ каждая изъ дѣ¬ вушекъ, скрытно отъ другихъ, опускаетъ въ сосудъ какуіоныбудь вещь, принадлежа¬ щую ей или близкому ей человѣку, судьбу котораго опа хочетъ угадать. Сосудъ^ съ водою и цвѣтами, заворачиваютъ въ свѣжіе полевые цвѣты и оставляютъ на оі крытомъ мѣстѣ. На другой день Вознесенія, молодыя дѣвушки унрашаюгь головы вѣнками, сплетенными изъ полевыхъ цвѣтовъ, и съ пѣніемъ и танцами несутъ сосудъ за городъ, гдѣ, въ какомъ-нибудь глухомъ уголку, чаще подъ тѣнью какого-нибудь раскидиста¬ го дерева, составляютъ хороводъ (лйли). Затѣмъ, составивъ кружокъ, посрединѣ круга сажаютъ малеиькую дѣвочку, лицо и голову которой закрываютъ нокрыоа-
— 123 — vk.com/aristorika Хоровыя пкаи молодыхъ дѣвушекъ не отличаются со¬ держаніемъ и логической связью. Вообще же дѣвушки рѣдко поютъ хоромъ. Считаю пелигапимъ привести нѣсколько дѣт¬ скихъ хоровыхъ пѣсепъ. Взойди ты, солнышко, взойди! Взойди на ворономъ конѣ! Юноши всѣ на охоту собрались, Дѣвушки на крыши поднялись, А старушка памъ сварила пловъ, Но изъ котла-то выбѣжала мышь. Взойди на небЬ, солпыткоі Взойди ты, золотое, намъ! Къ намъ отецъ и мать пришли И ножикъ острый принесли, Чтобъ подъ камень подъ тяжелый его положить: Вотъ, смотри, старушкинъ домъ обрушился, Изъ-подъ домика вода вдругъ полилась. Плясала я плясала: Споткнулась и упала; Вдругъ кровь изъ посу пошла, Кровь я отдала землѣ, Траву, чтб земля дала, Я барану отдала, А барапъ далъ мпѣ курдюкъ, Старушкѣ л курдюкъ дала, Старушка мнѣ дала ппрогъ, ГІирогъ я отдала муллѣ, Далъ мулла миѣ талисмапь, ломі.. Каждая изъ присутствующихъ поочереди лоегъ какой-нибудь куплетикъ, а остальныя вторятъ сй, повторяя при эгомъ хоромъ каждый разъ „джапъ длагикъ! джинъ! джапъ!“ (Душа цвѣтокъ! душа! душа!). Тѣмъ временемъ маленькая дѣвочка вынимаетъ илъ сосуда пещь, при надлежащую кому-шібудь илъ присутствующихъ* Лвтщ
— 124 — Аллаху талисманъ л принесла, А Аллахъ мнЬ братца подарилъ. Мой братецъ милый, братецъ джанъ! Топчи ты въ прахъ сестру свою! Скинь чуху твою ту грязную: Сшила я тебѣ ужъ новую, Сшила изъ сукна московскаго! Хотя мужчины не имѣютъ права присутствовать тамъ, гдѣ находятся женщины или дѣвушки, тѣмъ пе менѣе въ са¬ дахъ онѣ назначаютъ тайныя свиданія молодымъ людямъ. Женитьба въ деревняхъ совершается по расчету. Роди¬ тели стараются выдать дочь за богатаго, вслѣдствіе чего встрѣ¬ чаются такія несообразностп: старикъ 50 или 60 лѣтъ, имѣющій женатыхъ сыновей и внучатъ, женится на двѣ¬ надцати трипадцатилѣтней дѣвушкѣ, или, паоборотъ: мальчу¬ ганъ лѣтъ 6 или 7 женится на тринадцати-четырпадцатилѣт- нсй дѣвушкѣ. Татары-крсстьяпе обручаютъ своихъ дѣтей въ колыбели (баши-кяртма). Въ татарскихъ деревняхъ часто можно видѣть такую сцену: мальчуганъ пяти-шести лѣтъ читаетъ нраво¬ ученіе такихъ же лѣтъ дѣвочкѣ пли бьетъ ее. Спрашиваешь* «Зачѣмъ бьешь ее?а — „Она моя невѣста", отвѣчаетъ онъ съ гордымъ сознаніемъ своихъ правъ. Однажды л подарилъ пятидѣтпей дѣвочкѣ копфетку. Опа тотчасъ же скушала одну половипу, а другую, бережно за¬ вернувъ въ полы своей рубашки, спрятала. „Для кого ты прячешь?" спросилъ я ее. — Для жениха! отвѣтила она. Между тѣмъ женихъ ея, мальчуганъ такихъ же лѣтъ, безъ іптаповъ, стоялъ педалеко и бросалъ въ сторону своей невѣсты грозные взгляды. Кажется, онъ былъ крайне недово¬ ленъ тЬмъ, что дѣвочка безъ его разрѣшенія съѣла половину конфстки.
— 125 — vk.com/aristorika Какъ это пи странно, однакожъ, бываютъ случаи, когда обручаютъ дѣтей еще пе родившихся. Это бываетъ, большею частію, тогда, когда обрученіемъ дѣтей хотятъ превратить семейпѵю вражду, продолжавшуюся нѣсколько лѣтъ. Всего чаще у татаръ устраивается браки между близкими родственниками: двоюродный братъ женится па двоюродпои се¬ стрѣ, и дѣвушка съ большей охотой выходитъ за своего двою¬ роднаго брата, чѣмъ за чужого: Паритъ тамъ соколъ въ поднебесьѣ— Двоюродный мой братъ несется: Да здравствуетъ мой братецъ-джапъ! Я за чужого не пойду! Такъ поетъ дѣвушка, влюбленная въ двоюроднаго свое¬ го брата. Юношѣ стыдно, если другой женится на его двоюродной сестрѣ, а дѣвушка, выходя за двоюродпаго брата, надѣется, что, на правахъ близкой родственницы, будетъ гараптироваиа отъ побоевъ мужа. Если деревенскій татаринъ задумалъ женить своего сы- па, то онъ объявляетъ объ этомъ своимъ родственникамъ, ко¬ торые и рекомендуютъ невѣсту. Спросить о согласіи своего сына татаринъ считаетъ совершенно лишнимъ и даже ненри- личнымъ. Какъ бы ни приглянулась молодому человѣку ка¬ кая-нибудь дѣвушка, опъ не можетъ открыто высказать это. Одно, чтб ему остается—это повліятъ чрезъ свою мать или родственниковъ на отца и направить сватовство къ желаемой цѣли, чтб очень часто и уцается ему. Во всякомъ случаѣ, въ выборѣ повѣсти отецъ имѣетъ рѣшающій голосъ, и сынъ пе смѣетъ перечить ему. Не менѣе жалка роль дѣвушки въ брачпоыъ вопросѣ. Отцу стыдно спрашивать о согласіи своей дочери. Малѣйшій намекъ съ ея стороны можетъ уронить ее въ глазахъ бла¬ гомыслящихъ людей и погубить окончательно. У дѣвушки
нѣтъ и не можетъ быть на этотъ счетъ воли. Отецъ можетъ распоряжаться ея судьбою по своему произволу и опа должна безпрекословно подчиняться его волѣ. Даже мать—и та не имѣетъ никакихъ правъ на дочь. „Моя дочь, захочу съ во¬ дою выпыо, захочу съ хлѣбомъ съѣмъговоритъ татаринъ, рѣшительно отстраняя всякое вмѣшательство въ свои отцов¬ скія права. Когда уже сдѣлано предложеніе и получено согласіе ро¬ дителей дѣвушки, отецъ жениха шлетъ въ подарокъ невѣстѣ барана (для этого обыкновенно выбираютъ бѣлаго барана, ножки, лобъ и спину котораго окрашиваютъ хиной въ крас¬ ный цвѣтъ) и хончѵ, состоящую изъ сластей деревенскаго из¬ дѣлія, сушеныхъ фруктовъ (болѣе зажиточные татары при¬ бавляютъ къ этому нѣсколько фуптовъ сахару и полфунта чаю), пару пестрыхъ ситцевыхъ платковъ, пару джуребковъ (носковъ), пару кошъ, нѣсколько кусковъ разноцвѣтнаго деше¬ венькаго мыла, около двадцати продыравлепнглхъ серебряныхъ монетъ 15 и 20 копеечнаго достоинства. Спустя пѣсколько дней послѣ этого, совершается брач¬ ный контрактъ. Эта церемонія пе имѣетъ никакого религіоз¬ наго характера, такъ какъ по мусульманскому закону бракъ пе считается религіознымъ обрядомъ, а только гражданскимъ договоромъ. Отецъ жениха, вмѣстѣ съ муллою, приходитъ въ домъ невѣсты. Къ муллѣ подводятъ иевѣсту съ закрытымъ лицомъ. Мулла спрашиваетъ, согласна ли она выйти за тако¬ го-то, и невѣста заявляетъ о своемъ согласіи наклоненіемъ головы, чѣмъ и кончается весь обрядъ. Сдѣлавшись невѣстой, дѣвушка лишается и той доли свободы, которою она пользовалась до сихъ поръ. Выходя изъ дому, дѣвушка-невѣста тщательно закрывается и ста¬ рается ие показаться па глаза родственникамъ и родствеппи- цамъ своего жениха. Для нея считается крайне неприлич¬ нымъ вступать въ разговоры, даже самые невинные, съ посто¬ ронними лицами.
vk.com/aristorika — 127 — — „Невѣста товаръ своего жениха14, говорятъ татары. Ее такъ и называютъ товаромъ. Относительно дѣвушки та¬ таринъ не спроситъ, чья опа невѣста, а чей товаръ. Спустя нѣсколько дней послѣ сговора, женихъ посѣщаетъ родителей своей певѣсты. Его принимаютъ ласково, угощаютъ медомъ, масломъ и алвою. Невѣста не показывается жениху. Въ домѣ невѣсты обыкновенно женихъ держитъ себя гордо, недо¬ ступно, мало говоритъ, мало ѣстъ. Отправляя сына къ родите¬ лямъ невѣсты, отецъ и мать даютъ ему наставленіе, чтобы онъ держалъ себя тамъ гордо и не уронилъ достоиства свое¬ го рода въ глазахъ родителей невѣсты. Разсказываютъ ва эготъ счетъ слѣдующій анекдотъ. Однажды родители, снаря¬ жая своего недалекаго сына къ невѣстѣ, дали ему наставле¬ ніе не болтать тамъ пустяковъ, а говорить все время о пред¬ метахъ возвышенныхъ. Тотъ приходить къ родителямъ певѣ¬ сты, которые по обыкновенію начинаютъ его угощать, а онъ между тѣмъ, не дотрогиваясь ни до чего, сидитъ пасупившись. — „Скушай, милый зятьів предлагаютъ хозяева. — Гора, бухнетъ онъ. — „Чгб за гора, бери вотъ алву“! — Башня! — „О какой ты башнѣ говоришь1*, недоумѣваютъ роди¬ тели невѣсты; „попробуй медуа! —Слонъ! Послушный сынъ буквально исполняетъ наставленіе сво¬ ихъ родителей и все время говоритъ о предметахъ возвы- шейныхъ. Женихъ посѣщаетъ домъ своей невѣсты обыкновепно ночью. Онъ тщательно скрываетъ свое посѣщеніе отъ посто¬ роннихъ, такъ какъ деревепская молодежь, а въ числѣ ихъ даже родственники и братья певѣсты, подстерегаютъ его на улицѣ и безпощадно бьютъ, если поймаютъ его, когда онъ выходитъ изъ дома невѣсты.
— 128 — Татаринъ отецъ за дочерью не даетъ никакого придана- го, напротивъ, самъ получаетъ отъ жениха извѣстную сумму, такъ называемый калымъ. Нѣкоторые видятъ въ этомъ вар¬ варскій обычай продажи дочерей, но надо имѣть въ виду, что получепную отъ жениха сумму, которая доходитъ отъ 50 до 300 рублей, отецъ цѣликомъ расходуетъ па дочь, покупая ей платья и необходимые въ хозяйствѣ предметы, очень часто даже самъ прикладываетъ изъ своего кармана. Въ городахъ молодые люди сами выбираютъ себѣ не¬ вѣстъ. Городская молодежь въ сердечныхъ дѣлахъ пе такъ стѣснена, какъ деревенская. На улицѣ, или въ какомъ-нибудь другомъ мѣстѣ, моло¬ дому человѣку пригляпулась дѣвушка. Онъ собираетъ справ¬ ки, узнаетъ, гдѣ она живетъ, кто такіе ея родители, затѣмъ обращается къ помощи какой-пибудь женщипы, которая мо¬ жетъ содѣйствовать его сближенію съ нею. Въ городахъ, на¬ селенныхъ татарами, масса женщипъ-сводницъ, которыя за ничтожное вознагражденіе покровительствуютъ сближенію мо¬ лодыхъ людей обоего пола. Онѣ собираютъ свѣдѣнія о моло¬ дой дѣвушкѣ, знаютъ, гдѣ и у кого она бываетъ, когда вы¬ ходитъ изъ дому, чгб дѣлаетъ, когда можпо видѣть ее и т. н. Гдѣ бы ни находилась молодая дѣвушка, молодой человѣкъ пе можетъ подходить къ ней, разговаривать съ нею или объяснять¬ ся ей въ любви; только взглядами и жестами и, притомъ, издали онъ можетъ разговаривать съ нею и выражать ей свою лю¬ бовь. При этомъ, если молодая .дѣвушка улыбнется, то это означаетъ, что любовь его принята. Убѣдившись въ любви дѣвушки, молодой человѣкъ чрезъ знакомую старушку, тайно отъ ея родныхъ, посылаетъ ей подарки, въ родѣ сушеныхъ фруктовъ или конфетъ, и самъ часто начинаетъ прохажи¬ ваться но той улицѣ, гдѣ находится домъ его возлюбленной, въ надеждѣ хоть издали увидѣть ее. Впрочемъ, рѣдко уха* живаціе такого рода проходитъ ему даромъ. Ревнивые род¬
vk.com/aristorika — 129 — ственники дѣвушки, догадавшись, наконецъ, о цѣляхъ молодо¬ го влюбленнаго, нападаютъ на него и иногда избиваютъ его до смерти. Выбравъ себѣ невѣсту, молодой человѣкъ объявляетъ объ этомъ матери, чтобы она ходатайствовала предъ его отцомъ; тогда только отецъ шлетъ сватовъ или свахъ къ родителямъ дѣвушки. Судьба дѣвушки вполнѣ зависитъ отъ воли отца или брата* Бываютъ случаи, когда братъ дѣвушки, поссорившись съ ея женихомъ, выдаетъ ее замужъ за другого; вслѣдствіе этого возникаетъ вражда, часто съ кровавымъ исходомъ. Также и въ городахъ часто совершаются несообразные браки: старикъ 50 или 60 лѣтъ, имѣющій внучатъ, женится на двѣнадцати¬ тринадцатилѣтней дѣвушкѣ. Помню я такой случай. Дѣвочку 10 лѣтъ выдали замужъ за старика 50 лѣтъ. Она оказалась неспособной къ брачному сожительству, и родственницы старика прибѣгли къ помощи женщиеы-цырюльника, подъ операціей ко¬ торой несчастная дѣвочка скончалась. Одна татарка разсказа¬ ла мнѣ еще о слѣдующемъ случаѣ. Дѣвочку 8—9 лѣтъ вы¬ дали за пожилого человѣка. Она не давалась, кричала, пла¬ кала и бѣгала отъ него. На увѣщанія родныхъ, она повто¬ ряла: „Я не хочу къ нему: овъ скверный, гадкій старикъ; онъ неприлично поступаетъ со мною “ Татаринъ чѣмъ больше старѣетъ, тѣмъ больше питаетъ пристрастія къ молоденькимъ дѣвушкамъ. Бываетъ такъ, что какой-нибудь богатый старикъ аа улицѣ или гдѣ-нибудь въ. другомъ мѣстѣ увидитъ дѣвочку, которая понравится ему: онъ сейчасъ же дѣлаетъ предложеніе, несмотря на то, что у него жена и дѣти. И родители дѣвочки рады выдать- ее за богатаго старика. Я зналъ одного старика-татарива, про котораго говорили, что онъ шесть разъ былъ женатъ на мо¬ лоденькихъ дѣвушкахъ, но что ни одна изъ нихъ не вынесла первой же брачной ночи. 9
— 130 — Какъ бы то ни было, въ натурѣ татарки болѣе само¬ стоятельности, чѣмъ въ натурѣ, напримѣръ, армянки, несмо¬ тря на кажущую свободу послѣдней. Дѣвушка-армянка счи¬ таетъ смертнымъ грѣхомъ итти противъ воли своего отца. Она жертвуетъ собою, лишь бы надъ нею не тяготѣло про¬ клятіе отца и матери. Дѣвушка-татарка не питаетъ такого чувства къ родителямъ: она только боится ихъ. Ея не пу¬ гаетъ отцовское проклятіе; она и не тронется материнскими слезами. Не боится она также и народной молвы; она гото¬ ва сбѣжать изъ отцовскаго дома, не стѣсняясь тѣмъ, что скажутъ другіе, и зная, что этимъ причинитъ большое огор¬ ченіе своимъ родителямъ. Если дѣвушка полюбитъ кого-нибудь, то она найдетъ возможность повидаться со своимъ возлюбленнымъ и въ случаѣ, если замѣтитъ, что родители несогласны выдать ее замужъ за любимаго человѣка, сбѣжитъ отъ родныхъ. Можетъ-быть, это и служитъ причиною тому, что родители стараются рано выдавать замужъ своихъ дочерей. Въ городахъ больше случаевъ похи¬ щенія дѣвушекъ, чѣмъ въ деревняхъ и всегда съ согласія са¬ михъ дѣвушекъ. Между молодыми людьми въ городахъ суще¬ ствуетъ товарищескій союзъ такъ называемый „солдагплыгъ*. Нравственная обязанность членовъ этого союза помогать другъ другу въ затруднительныхъ случаяхъ. Очень часто „солдатъ“ рискуетъ жизпью за своего товарища. Если молодому чело¬ вѣку приглянулась дѣвушка, родители которой не соглаша¬ ются выдать ее за него, то онъ съ помощью своихъ лсол- дашейа похищаетъ ее и гдѣ-нибудь въ далекой деревнѣ со¬ вершаетъ „кебинъа. Влюбленная татарка страшна. Опа не знаетъ никакихъ преградъ для удовлетворенія своей страсти. Я видѣлъ изби¬ тую, окровавленную своимъ отцомъ и братьями, почти полу¬ мертвую молодую дѣвушку, которая съ остервененіемъ защи¬ щалась, ругала своихъ мучителей, не позволяющихъ ей бѣжать въ своему возлюбленному.
vk.com/aristorika — 131 — Одна дѣвушка сбѣжала со своимъ возлюбленнымъ. Братья ея достигли бѣглецовъ на дорогѣ. Завязалась борьба, въ которой былъ убитъ возлюбленный дѣвушки. Схвативъ кинжалъ своего павшаго друга, она въ отчаяніи убила двухъ своихъ братьевъ и, пронзивъ свою грудь кинжаломъ, упала мертвой на трупъ своего возлюбленнаго, На свадьбу крестьяне смотрятъ, какъ на общественное дѣло, и нигдѣ такъ не обнаруживается стремленіе къ взаимной помощи, какъ въ этомъ случаѣ. По обычаю, каждый родствен¬ никъ дѣвушки, при выходѣ ея замужъ, долженъ принести ново¬ брачной въ подарокъ какой-нибудь необходимый въ домашнемъ хозяйствѣ предметъ; такъ, напримѣръ, одинъ приноситъ котелъ, другой кувшинъ, третій тазъ, четвертый сундукъ и т. д. Та¬ кимъ образомъ, не вводя родителей невѣсты въ расходы, род* ственники снабжаютъ ее необходимыми домашними предмета¬ ми *). Родственники же жениха дѣлаютъ денежные подарки, каждый по своему состоянію. Отъ этихъ подарковъ собирается сумма, необходимая для свадебныхъ расходовъ. Деревенскія свадьбы обходятся очень дорого. Татаринъ считаетъ свадьбу самымъ торжественнымъ, самымъ счастли¬ вымъ днемъ своей жизни, и потому каждый отецъ старается отпраздновать свадьбу своего сына съ возможно большимъ шумомъ и блескомъ, а на свадебный пиръ, какъ говорится, ставятъ ребромъ послѣднюю копейку. Деревенская свадьба продолжается нѣсколько дней, и на ней присутствуютъ всѣ жители деревни отъ мала до велика. Бывали случаи, когда за- житочпые крестьяне разорялись и дѣлались даже нищими по случаю свадьбы своихъ дѣтей. Для избѣжанія расходовъ, часто женихъ, съ согласія родителей невѣсты, похищаетъ ее и уво¬ дитъ въ другую деревню, гдѣ и совершаетъ кебинъ* Деревенскія свадьбы сопровождаются многими обрядами *) Этотъ обычай существуетъ также у армянъ Шемаханскаго уѣзда. Ачуп.
— 132 — и суевѣрными обычаями, которые имѣютъ глубокій смыслъ для- татарскаго простолюдина. Описаніе этихъ обрядовъ, обычаевъ- и суевѣрій не входитъ въ цѣль моей статьи, по я скажу нѣ¬ сколько словъ объ обычаѣ, который иногда имѣетъ роковыя послѣдствія для женщины и такъ или иначе вліяетъ на даль¬ нѣйшую ея судьбу. Въ первую брачную ночь постелъ ново¬ брачныхъ покрываютъ бѣлой простыней. На другой день эту простыню несутъ къ родителямъ дѣвушки. Если женихъ не- нашелъ того, чего искалъ, то позоръ падаетъ на голову роди¬ телей новобрачныхъ. Бывали случаи, что мужъ тутъ же уби¬ валъ виновную жену. У городскихъ татаръ свадьба совершается проще, чѣмъ у деревенскихъ: у нихъ вышла уже изъ употребленія большая' часть принятыхъ въ деревняхъ свадебныхъ обычаевъ. У. Судьба женщины по выходѣ замужъ.—Злая свекровь.—Домашнія работы.—Отдыхъ- для женщины зимою.—Зимнія посѣщенія и собранія.—Источникъ предразсудковъ и сѵевѣрій—Міръ сказокъ.—Апгаги. — Свадьба — женскій праздникъ. —Танцы,—Коми¬ ческія представленія —Джанбазьі и лланчп.—Пайливаны. Дѣвушка, ставшая женщиной, окончательно лишается сво¬ боды .Она попадаетъ въ совершенно ей чуждую среду. Мужа своего она видитъ только по ночамъ. Въ родительскомъ домѣ она не могла разговаривать съ посторонними мужчинами, а въ домѣ мужа она еще болѣе стѣснена: ей нельзя перекинуться^ словомъ даже съ членами семейства мужескаго пола, а съ. маленькими братишками мужа она объясняется пантомимой. Въ присутствіи третьяго лица, она пе можетъ подходить къ своему мужу и разговаривать съ нимъ даже шопотомъ. Лицо ея постоянно закрыто „яшмагомъ**. Говорить о молодой жен¬ щинѣ: „у нея открытое лицоа, значитъ считать ее безнрав¬ ственной. Только съ появленіемъ на свѣтъ перваго ребенка,, женщина сбрасываетъ покрывало и пріобрѣтаетъ право разго¬ варивать съ ближайшими своими родственниками.
— 133 — vk.com/aristorika Въ первый годъ замужества дѣятельность молодой жен¬ щины ограничивается только домашнимъ кругомъ. Ея не обременяютъ тяжелой работой. Рѣдко ее отпускаютъ изъ до¬ му, и если она уходитъ куда-нибудь, то ее всегда сопрово¬ ждаетъ старая свекровь, которая въ домѣ мужа замѣняетъ ей мать. Она служитъ церберомъ ея нравственности. По от¬ ношенію къ своей молодой невѣсткѣ она очень строга л тре¬ бовательна. Съ утра до вечера невѣстка должна находиться при ней, исполнять всѣ ея приказанія и капризы, но рѣдко она мо¬ жетъ удовлетворить ее. Тяжелый, сварливый характеръ свекро¬ ви служитъ причиною многихъ несчастій въ семейной жизни. При свекрови, и безъ того тяжелая жизнь татарки обращается ©ъ сущій адъ. Не муки тяжкія, не думы черныя, Не горе лютое, не печаль острая Въ конецъ надломили жизнь молодую: Сокрушила ее вѣдьма злая, Старая свекровь, мать мужнина. Такъ жалуется въ „баятиа молодая татарка на свою неуживчивую свекровь. Женщина, при которой нѣтъ свекрови, дѣлается предметомъ зависти для другихъ. Старушки вообще сварливы, капризны, но старая све¬ кровь положительно невыносима. Можетъ-быть, она вымѣ¬ щаетъ на невѣсткѣ то униженіе и тѣ оскорбленія, которыя 'Сама претерпѣвала въ молодости. Какъ бы то ни было, она не даетъ минуты покоя своей несчастной невѣсткѣ, и эта по¬ слѣдняя не имѣетъ права жаловаться мужу на свою судьбу. Она ложится спать, когда уже всѣ заснули, и просыпается, когда другіе еще спятъ. Горе ей, если свекровь, проснувшись, увидитъ ее въ постели. Впрочемъ, иногда между молодыми женщинами встрѣчаются такіе сильные характеры, которые умѣютъ не только укрощать злой нравъ свекрови, но даже івнушать уваженіе и даже страхъ къ себѣ. Есть и такія
— 134 — женщины, которыя, въ свою очередь, дѣлаются злыми геніями для родительницъ своихъ мужей. Мнѣ нерѣдко приходилось видѣть избитыхъ, окровавленныхъ своими невѣстками, старухъ. Особенно безжалостно обращаются молодыя невѣстки со сла¬ быми, больными, лишенными физической силы, старушками. Словомъ, въ татарской семьѣ между невѣсткой и свекровью происходитъ постоянная борьба. Кто изъ нихъ выйдетъ побѣ¬ дительницей изъ борьбы, зависитъ отъ мужчины, но считается неудобнымъ мужу держать сторону жены. На свою жену деревенскій татаринъ смотритъ, какъ на рабочій скотъ. Даже болѣзнь не можетъ служить серьезной причиной освобожденія ея отъ тяжелой работы. Веспою, осенью, лѣтомъ женщина положительно обременена работой и не имѣетъ минуты отдыха. Она не имѣетъ времени думать о чемъ-нибудь другомъ. Мужчины, окончивъ жатву, предаются праздности, пре¬ доставивъ женщинамъ докончить все остальное. Женщина рабо¬ таетъ и въ полѣ, и въ саду, и въ огородѣ, и дома. Особенно трудно приходится ей осенью. На деревенскихъ улицахъ то- в-дѣло встрѣчаются женщины съ большими корзинами на спи¬ нахъ или деревянными, наполненными фруктами, чашками на головахъ. Хотя по мѣстнымъ условіямъ трудъ женщины не вездѣ одинаковъ, тѣмъ не менѣе нигдѣ она не остается безъ рабо¬ ты. Въ тѣхъ мѣстахъ, гдѣ занимаются производствомъ хлоп¬ ка, какъ, напримѣръ, въ Эриванской губерніи, или шелко¬ водствомъ, какъ, напримѣръ, въ Елизаветпольской и Бакин¬ ской губерніяхъ, женщины буквально не знаютъ минуты по¬ коя. Тамъ, гдѣ занимаются садоводствомъ и огородничествомъ, женщины собираютъ нлодтл, сушатъ ихъ, или же пригото- ляютъ изъ нихъ разные продукты. Работа женщины ослож¬ няется еще въ тѣхъ мѣстахъ, гдѣ, помимо земледѣлія, зани¬ маются скотоводствомъ и овцеводствомъ. Она доитъ коровъ и
— 135 — vk.com/aristorika овецъ, приготовляетъ изъ молока сыръ и масло, стрижетъ овецъ, прядетъ шерсть, ткетъ матеріи оа платье и т. п. Тяжелый трудъ разрушающимъ образомъ дѣйствуетъ на организмъ женщины. Она скоро теряетъ живость движеній и въ двадцать лѣтъ смотритъ старухой. Въ татарскихъ дерев¬ няхъ рѣдко можно видѣть женщину со здоровыми глазами: разъѣдающій дымъ кизяка быстро портитъ имъ зрѣніе. Обувь считается для деревенской женщины украшеніемъ, поэтому она лѣтомъ и зимой ходитъ босикомъ, что также вредно от¬ зывается на ея здоровьѣ. Къ этому надо прибавить плохое питаніе татарки-крестьянки. Круглый годъ ооа питается или ячменнымъ или просянымъ хлѣбомъ съ овечьимъ сыромъ или кислымъ молокомъ. Въ недѣлю раза два она приготовляетъ, чечевицу или горохъ. Изрѣдка крестьяне балуютъ себя пло¬ вомъ и молочной вашей. Мясо ѣдятъ въ году два илп три раза въ большіе праздники или семейныя торжества. Впро¬ чемъ, мясомъ угощаются только мужчины, а на долю жен¬ щинъ и дѣтей достаются обглоданныя кости. Подъ тяжестью непосильныхъ трудовъ татарка дѣлается крайне апатичной. Она рѣдко поетъ и заунывный печальный: тонъ ел пѣсни возбуждаетъ жалость къ ея положенію. Ребен¬ ка ли она качаетъ, въ полѣ ли работаетъ, хозяйствомъ ли за¬ нимается у себя дома, она тянетъ заунывнымъ монотоннымъ голосомъ свои „баятии. Въ пбалтии отражается вся жизнь та¬ тарки, все ел міросозерцаніе. Въ „балтии слышится жалоба на горькую судьбу, грусть забитой души, сдавленной житей¬ скими обстоятельствами Жаль, что ни одинъ изъ молодыхъ татарскихъ учителей,, которымъ гораздо легче собирать эти пѣсни, не подумалъ объ этомъ. Пѣсни эти могли бы служить богатымъ матеріа¬ ломъ для изученія татарской жизни вообще и положенія та¬ тарской женщины въ частности *). *) Образцы „баятии собраны А. И. Калашевымъ и напечатаны въ XVIII выпускѣ Оборонка. Л. X
— 136 — Для примѣра я привожу въ русской передачѣ нѣсколь во куплетовъ Ябаяти“. Ашигъ *), въ несчастный день я родилась, Въ несчастный день пришла на свѣтъ, ашигъ! Вотъ люди разлучили насъ съ тобой; Но ты о мнѣ, несчастной, не горюй! Меня убило горе лютое! Ужъ посѣдѣли локоны мои! А чтобъ не пожалѣлъ меня кяфыръ **), Ты пожалѣй несчастную меня! Ашигъ, на свѣтѣ только ты одинъ! Мнѣ остается только умереть: Я жертвой буду праха ногъ твоихъ! Одинъ ты наслаждайся жизнію! Уже стрѣла пронзила сердце мнѣ: Я умираю, матушка моя! Закрой глаза мнѣ, милому скажи— Окажи, что улетаетъ жизнь моя! На траву положи зеленую, На бархатную положи меня; И шелковую подложи подушечку, Да одѣяломъ парчевымъ накрой! Одѣнь меня въ рубашку алую, Тавригской хиной ногти выкраси, И насурми мнѣ брови черныя: Жизнь молодую смерть ужъ унесла! Придетъ мой милый, взглянетъ на меня; Струей польются слезы у него; Меня прижметъ онъ къ сердцу своему, Но охладѣвшій онъ обниметъ трупъ! *) Ашигъ—пѣвецъ. **) Невѣрный.
— 137 — vk.com/aristorika Городскія женщины, въ противоположность деревенскимъ, ведутъ крайне однообразную праздную жизнь. Съ утра гла¬ ва семейства уходитъ на базаръ по своимъ дѣламъ и воз¬ вращается поздно вечеромъ. Женщина остается одна дома; ей нечего дѣлать. Она днемъ не готовитъ обѣда, такъ какъ днемъ татары не обѣдаютъ. Они ѣдятъ въ сутки разъ—ве¬ черомъ. Днемъ какъ мужчины, такъ и женщины довольству- ютъся кускомъ хлѣба съ сыромъ или фруктами, а къ вече¬ ру приготовляютъ „шорву“ съ мясомъ. Я зналъ въ Баку милліонеровъ-татаръ, дневное пропитаніе которыхъ не пре¬ вышало 5 коп.: 3 коп. па чурекъ, а 2 коп. на сыръ или лукъ. Чтобы какъ-нибудь коротать время татарка или сама уходитъ къ сосѣдкамъ или ихъ приглашаетъ къ себѣ побол¬ тать. Въ пустой болтовнѣ она проводить весь день. Часто болтовня женщинъ прерывается ссорой, бранью, до того от¬ борной, что слышать ее рѣдко приходится даже на базарахъ. Зимою у деревенской татарки сравнительно меньше ра¬ боты; зимою и просыпаются у нея другіе интересы, и она начи¬ наетъ думать объ удовольствіяхъ—о тѣхъ скудныхъ удоволь¬ ствіяхъ, какія можетъ доставить ей деревня, со своей замкну¬ той жизнью. Крестьяне очень хорошо подмѣтили эту черту женщины: „Женщина линяетъ44, говорятъ они. Уже къ концу осени татарскія деревни немного ожи¬ вляются. Показываются скупщики и разные торгаши. Татарки очень падки къ блестящимъ бездѣлушкамъ и яркимъ матеріямъ. Безъ труда можно промѣнять у нихъ блестящую пуговицу или грошевыя серьги на пару курицъ или батманъ пшеницы. Этою страстью деревенскихъ женщинъ пользуются разные торгаши и безжалостно эксплуатируютъ ихъ. Существуетъ множество анекдотовъ о томъ, какъ хитрый торговецъ ловко надуваетъ наивную крестьянку, очень часто эксплуатируя ея суевѣрія въ свою пользу. Разъ я самъ немало былъ удивленъ,
— 138 — замѣтивъ въ одной глухой татарской деревнѣ у многихъ жен¬ щинъ копеечные ключики отъ часовъ съ компасомъ. Я зналъ, что татарки не имѣютъ понятія ни о компасѣ, ни объ его употребленіи. Разспросивъ подробно, я узналъ, что какой-то ловкій торговецъ сбылъ имъ эти ключики, какъ талисманы отъ дурного глаза и отъ многихъ другихъ болѣзней. Воображеніе суевѣрныхъ женщинъ было поражено тѣмъ, что стрѣлка са¬ ма собою вращалась подъ стекломъ, и это онѣ приписывали духу, сидящему подъ стекломъ Зимою женщины посѣщаютъ другъ друга. Въ татарскихъ деревняхъ существуетъ обычай „мадлшъа. У какой-нибудъ хо- зайки накопились много работы. Одна она не въ состояніи окончить ее; поэтому, опа приглашаетъ помочь своихъ знако¬ мыхъ и сосѣдокъ. За это хозяйка кормить ихъ молочной ка¬ шей или яичницей съ медомъ. Такимъ образомъ, женщины каждый день собираются то у одной, то у другой. Женщи¬ ны ревниво соблюдаютъ этотъ обычай, такъ какъ это даетъ имъ возможность собраться вмѣстѣ и поболтать на свободѣ, а къ болтовнѣ татарки большія охотницы. Во многихъ татарскихъ деревняхъ существуютъ такъ называемыя „одаа, которыя служатъ какъ бы женскими клуба¬ ми. Это, большею частью, конюшни зажиточныхъ крестьянъ. Около навоза женщины чувствуютъ себя уютно и тепло. Подостлавъ подъ себя солому, съ поджатыми ногами, прово¬ дятъ онѣ здѣсь цѣлые часы. Однѣ изъ нихъ шьютъ или по¬ чиняютъ старое платье, другія ткутъ, третьи вяжутъ—сло¬ вомъ, каждая занимается какой-нибудь работой, не переста¬ вая вмѣстѣ съ тѣмъ работать и языкомъ. Здѣсь старушки разсказываютъ о чудесахъ, творимыхъ тѣмъ или другимъ свя¬ тымъ, объясняютъ сны или явленія природы. Молнія, громъ, падающія звѣзды, затменіе солица и луны, гроза, вой собаки, мяуканье кошки и т. и. имѣютъ для татарки таинственное значеніе. Каждое изъ этихъ явленій, такъ или иначе, вліяетъ
vk.com/aristorika — 139 — на судьбу и жизнь человѣка, служитъ для него предостере¬ женіемъ или наказаніемъ. Изъ разговоровъ и сужденій старухъ молодая татарка, какъ изъ неистощимаго источника, черпаетъ тѣ чудовищные пред¬ разсудки и суевѣрія, которыми такъ богата жизнь татарки. Здѣсь она находитъ и пищу для своего воображеніи; фанта¬ зія ея воспламеняется сказаніями о чудовищахъ, о семиголо¬ выхъ дивахъ, о юношахъ-богатыряхъ. Чѣмъ больше въ сказкахъ сверхъестественнаго, тѣмъ больше онѣ нравятся ей: пріятно хоть на короткое вре¬ мя оторваться отъ будничной жизни и унестись воображе¬ ніемъ въ сказочный міръ чудесъ и фантастическаго вымысла. Не только однѣ женщины, но и мужчины большіе охотни¬ ки до сказокъ. Хорошіе сказочники пользуются у татаръ боль¬ шимъ уваженіемъ и почетомъ. Въ каждой деревнѣ есть нѣ- нѣсколько стариковъ, въ памяти которыхъ сохранились во всей своей неприкосновенности преданія старины и легенды. Въ долгіе зимніе вечера, собравшись у кого-нибудь изъ кресть¬ янъ, у котораго болѣе просторное помѣщеніе, татары со вни¬ маніемъ слушаютъ какую-нибудь увлекательную сказку или легенду. Но, вмѣстѣ съ тѣмъ, здѣсь же люди бывалые разска¬ зываютъ разные эпизоды изъ своей жизни. Я имѣлъ случай присутствовать на нѣсколькихъ такихъ вечерахъ. Помню, разъ одинъ изъ присутствующихъ, бывшій нукеромъ (слугою) како¬ го-то хана, разсказывалъ о своей поѣздкѣ въ Москву со своимъ господиномъ. По его разговорамъ и манерамъ видео было, что онъ пользуется уваженіемъ и даже извѣстнымъ авторите¬ томъ среди своихъ односельчанъ. Онъ разсказывалъ о стра¬ нахъ, видѣнныхъ имъ, о людяхъ, о морѣ, о корабляхъ, о же¬ лѣзной дорогѣ и все это онъ представлялъ въ такомъ преу¬ величенномъ видѣ, что я еле-еле догадывался, о чемъ онъ ведетъ рѣчь. У него буквально слюни потекли, когда олъ сталъ разсказывать о русскихъ „ханумахъ14. По его словамъ,
— 140 — тамъ нѣтъ простыхъ женщинъ, тамъ все „матюшки* *). Одѣ¬ ваются онѣ лучше ханши, а о красотѣ и говоритъ нечего. „У насъ женщины, какъ голодныя чекалки“, говорилъ онъ: „у нихъ ноги, какъ барабанныя палочки, а шея, какъ черешокъ гру¬ ши; самп онѣ черны, какъ вороны, грязны, какъ свиньи, а тамъ, женщины бѣлыя, какъ снѣгъ, румяиы, какъ „лала- заръ“, прекрасны, какъ гуріи дженната—словомъ, ни ѣсть, ни пить, а только любоваться ихъ красотойа. Несмотря на чрезмѣрное преувеличеніе разсказчика, замѣтно было, что столкновеніе лицомъ къ лицу съ цивилизаціей, съ порядками, существующими въ Россіи, произвело на него сильное впеча¬ тлѣніе. „Эхъ, что мы знаемъ, что мы видимъа, добавилъ онъ со вздохомъ; „ослами родились и ослами умремъ*1! Зимою иногда заходятъ въ деревни странствующіе аши- ги-пѣвцы. Эти странствующіе трубадуры въ былыя времена услаждали слухъ хановъ и бековъ, а теперь, переходя изъ деревни въ деревню, забавляютъ и развлекаютъ крестьянъ. Ашигъ знаетъ сотни сказокъ и анекдотовъ, въ которыхъ восточная фантазія блещетъ во всей своей чудовищной красѣ. ;Разъ начатую сказку онъ продолжаетъ нѣсколько дней. Въ увлекательной формѣ пнъ разсказываетъ о приключеніяхъ Кёръ- оглы, о подвигахъ Шахъ-Исмаила, страсти Керима къ Асли, са¬ моотверженной любви Лейли и Маджнуеа, несчастной Люб¬ ови Фаргата и о сотняхъ другихъ. Ашигъ самъ не создаетъ ге¬ роевъ и героинь своихъ сказокъ, но повторяетъ слышан¬ ное отъ своихъ предшественниковъ. Разговоры героевъ и ге¬ роинь онъ передаетъ въ стихотворной формѣ. Дѣйствующія лица въ татарскихъ сказкахъ не разговариваютъ, а поютъ. Сатирическія пѣсни, разсказы и скаэки татаръ показы¬ ваютъ, какъ они умѣютъ зло насмѣхаться надъ другими и бичевать общественные пороки. *) Татары русскихъ и вообще европейскихъ женщинъ называютъ „матюшка- ми“, что равносильно ионятію „мадамъ** или „барыня**. Аш,
— 141 — vk.com/aristorika Сказки ашига особенно сильное впечатлѣніе производятъ на женщинъ, душа которыхъ быстро воспринимаетъ образы* сказочныхъ героевъ и героинь. Вотъ среди подобной обста¬ новки проводятъ женщины свои зимніе вечера. Нигдѣ, кажется, женщина не получаетъ столько удоволь¬ ствій, какъ на свадьбѣ. Свадьба—женскій праздникъ. Деревен¬ скія свадьбы обыкновенно совершаются зимою. Для женщинъ отводится особое помѣщеніе по сосѣдству съ домомъ хозяина, куда мужчины не имѣютъ права входить, но эти послѣдніе обыкновенно пренебрегаютъ этимъ запрещеніемъ. „Свадьба создаетъ свадьбу", говорятъ татары, намекая на то, что на свадьбахъ молодые люди отмѣчаютъ себѣ невѣстъ. Какъ только начинаются танцы, холостая молодежь спѣшитъ въ женское отдѣленіе. Стоя за дверьми, молодые люди на¬ блюдаютъ за дѣвушками. Чтобы обратитъ на себя ихъ внима¬ ніе, на ихъ счетъ отпускаются плоскія шутки и остроты. Танцы татарокъ такъ же монотонны, какъ и ихъ жизнь. Молодая татарка, подбоченясь одной рукою и ладонью дру¬ гой полузакрывши лицо, начинаетъ подъ звуки даире, мед¬ ленно топтаться на одномъ и томъ же мѣстѣ, бросая исподлобья жгучіе взгляды на присутствующихъ мужчинъ, между тѣмъ какъ остальныя женщины, сидя полукругомъ, равномѣрно,, подъ тактъ музыки, бьютъ въ ладоши. Въ танцахъ женщинъ грація, плавность и бойкость дви¬ женій не имѣютъ значенія. Танцуя, татарва принимаетъ такія позы или производитъ такія движенія, которыя могутъ воз¬ буждать только сладострастіе Во время танцевъ, присутствующіе дарятъ танцующимъ мелкія серебряныя или мѣдныя монеты, которыя идутъ въ пользу музыкантовъ. Молодые люди свою симпатію къ той или другой дѣвушкѣ выражаютъ денежными подарками и ста¬ раются въ этомъ отношеніи перещеголять другъ друга. И чѣмъ больше танцующая дѣвушка собираетъ мелкихъ монетъ, тѣмъ больше зависти къ себѣ она возбуждаетъ въ своихъ подругахъ*
— 142 — На деревенскихъ свадьбахъ даются представленія, имѣю¬ щія, большею частью, комическій характеръ. Я самъ былъ очевидцемъ такого импровизовапнаго представленія. Въ каж¬ дой деревнѣ есть нѣсколько бойкихъ разбитныхъ бабъ и нѣ¬ сколько мужчпнъ-комиковъ, которые исполняютъ роли акте¬ ровъ и актрисъ. Эги доморощенные актеры называются „оин- базами“, а само представленіе „оинъа. Сценою служитъ сре¬ дина комнаты. Представленія состоятъ изъ одного, а ино¬ гда изъ двухъ, даже изъ трехъ актовъ. Актеры и актрисы, одѣтые въ вывороченныя на изнанку шубы, съ пришитыми къ нимъ разноцвѣтными лоскутками (иногда для пущаго эффекта мужчины одѣваются въ женскія, а женщины въ мужскія платья), съ вымазанными сажей и обсыпанными мукою лицами, сначала начинаютъ кувыркаться и смѣшить публику острота¬ ми и шутками, послѣ чего идетъ представленіе. Сюжетомъ для этихъ представленій служатъ или темы на деревенскую злобу дня или какія-нибудь смѣшныя сцены изъ жизни, при чемъ дѣйствующія лица пользуются полной свободой для выраженія своихъ мыслей. Разъ сыгранный фарсъ не повто¬ ряется другой разъ. Очень часто подобныя представленія принимаютъ крайне скабрёзный характеръ. Самымъ любимымъ развлеченіемъ какъ мужчинъ, такъ и женщинъ составляютъ представленія „джанбазовъ44. Джанба- зами называются акробаты, или просто канатные плясуны. Появленіе ихъ въ деревнѣ составляетъ праздникъ для кресть¬ янъ. На представленія джанбаза женщины наряжаются, какъ на праздникъ. Для своего представленія джанбазъ выбираетъ какое-нибудь ровное мѣсто, посреди деревни. Здѣсь, на разстояніи трехъ или четырехъ саженей, между концами накрестъ поставлен¬ ныхъ столбиковъ протянутъ толстый канатъ, на высотѣ 5 — 6 аршинъ отъ земли. Кругомъ, на голой землѣ, поджавши подъ себя ноги, сидятъ мужчины, а недалеко отъ нихъ—въ такомъ
— 143 — vk.com/aristorika же положеніи женщины. Посреди площади стоитъ джанбазъ съ босыми ногами, въ одной рубашкѣ, въ короткихъ шарова¬ рахъ. Онъ весь обвѣшанъ талисманами, молитвами, зашитыми въ разноцвѣтные, трехугольной формы, лоскутки и держптъ въ рукахъ длинный шестъ для балланса. Но вниманіе зрите¬ лей пока обращено па „яланчи джанбазъ44 (ложный джан¬ базъ-клоунъ). Онъ одѣтъ въ вывороченную овечью шубу, опоя¬ санную коровьимъ или лошадинымъ хвостомъ. Лицо его на¬ мазано сажей. Вмѣсто папахи, на его головѣ войлочпая шап¬ ка, съ приставленными къ ней рогами, тоже изъ войлока. Сзади у него болтается ослиный хвостъ. Онъ прыгаетъ, ку¬ выркается, подражаетъ своими звуками голосу животныхъ и птицъ—словомъ, употребляетъ всевозможныя усилія, чтобы потѣшить публику. Каждое его движеніе, его шутки возбу¬ ждаютъ неудержимый хохотъ. Женщины смѣются до истерики. Шутки его непристойны, циничны, тѣмъ не менѣе невзы¬ скательная публика приходитъ въ восторгъ отъ нихъ. Предъ началомъ представленія, джанбазъ, обратившись лицомъ къ югу, произноситъ молитву, въ которой упоминается имя Аллаха и его великаго пророка, имена Газрати-Али, Газрати-Гаесана и Гусейна, а затѣмъ подъ звуки зурны про¬ бѣгаетъ по наклонному канату, держа въ рукахъ шестъ въ горизонтальномъ положеніи. Нѣкоторые джанбазы доводятъ свое искусство до совершенства. Такъ, они съ завязан¬ ными глазами совершаютъ на канатѣ гигантскіе прыжки; си¬ дятъ на канатѣ съ поджатыми ногами и въ такомъ положе¬ ніи готовятъ лйчпицу, держа предъ собою „мангалъ14, въ кото¬ ромъ сами же разводятъ огонъ; стоятъ па канатѣ вверхъ нога¬ ми, не упираясь руками объ канатъ; кромѣ того, они на¬ дѣвъ на ноги мѣдный котелъ съ круглымъ дномъ, мѣдные кувшины, буйволиные рога или же привязавъ къ подошвамъ плоскія мѣдныя тарелки, ходятъ съ завязанными глазами но канату, какъ по твердой землѣ, или совершаютъ прыжки,
— 144 — которымъ могли бы позавидовать записные наѣздники въ луч¬ шихъ циркахъ. Все время, какъ джанбазъ показываетъ свое искусство па канатѣ, яланчи-джанбазъ передразниваетъ его, стоя на землѣ, что возбуждаетъ неудержимый хохотъ зрите¬ лей. По временамъ „яланчи** обращается къ своему патрону:. — „ Братъ-джанбазъ “! — Бали, джанъ-братъ! откликается тотъ. — „Знаешь ли какое-нибудь искусство“? — Аллахъ не обидѣлъ! — Покажи свое искусство въ честь Ибрагима-аги! Джанбазъ громогласно произноситъ: — Искусство для искусства (ршаръ уонаръ ичунъ), а искусство мое въ честь Ибрагима-аги. И въ честь Ибрагима-аги онъ совершаетъ какой-нибудь отчаянный прыжокъ. Между тѣмъ „яланчи“, подбѣжавъ къ Ибрагиму-агѣ, на¬ чинаетъ предъ нимъ прыгать, кувыркаться до тѣхъ поръ, по¬ ка не получитъ отъ него нѣсколько копеекъ. Такимъ обра¬ зомъ, ялавчи заставляетъ джавбаза прыгать на канатѣ въ- честь того или другого аги или ханумы (въ тотъ день всѣ крестьяне и крестьянки обращаются въ „аги“ и „ханумы*1), и собираетъ деньги. Женщины, вмѣсто денегъ, даютъ яйца,, муку, масло, или сушеные фрукты. Есть и женщины джапбазы. Одна такая женщина увѣ¬ ряла меня, что искусство ея есть дарь Газрати-Али. Однажды имамъ, явившись во снѣ, приказалъ ей сходить на могилу извѣстнаго святого (пира), гдѣ она нашла талисманы. Надѣвъ на себя эти талисманы, она ио іувствовала силу и способно¬ сти джанбаза. Народъ также увѣренъ, что это искусство есть даръ Аллаха и его пророка. Большой славой пользуются у татаръ крестьянъ также пайлевашл-борцы. Единоборство—одно изъ любимѣйшихъ зрѣ¬
vk.com/aristorika — 145 — лищъ татаръ и силачи-пайливаны пользуются у нихъ боль¬ шимъ почетомъ. Слава извѣстнаго пайливана-борца распро¬ страняется не только за предѣлами родной деревни, но и за пре¬ дѣлами губерніи. Въ Тифлисской губерніи знаютъ всѣхъ извѣст¬ ныхъ борцовъ-пайливановъ Бакинской, Елисаветпольской и Эриванской губерній. Пайливанство тоже, по убѣжденію та¬ таръ, есть даръ Аллаха. Есть найливаны, обладающіе зоромъ (силой), и пайливаны, обладающіе фандомъ. Послѣднее качество заключается въ на¬ ходчивости, хитрости, въ умѣньѣ ловко увертываться отъ про¬ тивника, пользоваться каждымъ его движеніемъ, малѣйшей его ошибкой, чтобы ловко подставить ему ногу. Пайливанъ, об¬ ладающій фандомъ, очень часто побѣждаетъ своего вдвое силь¬ нѣйшаго противника. Законы борьбы допускаютъ всевозмож¬ ныя хитрости и увертки, только нельзя хвататься за извѣст¬ ныя части тѣла. Пайливанъ, коснувшись спиной земли, счи¬ тается побѣжденнымъ. Часто пайливапы-борцы, переходя изъ деревни въ деревню, ищутъ себѣ противниковъ. Единоборство двухъ извѣстныхъ пайливановъ возбуждаетъ большой интересъ и привлекаетъ массу народа даже изъ отдаленныхъ деревень, отстоящихъ верстъ за 40 — 50 отъ мѣста борьбы. Пайдиваны вступаютъ въ борьбу съ обнаженнымъ тѣломъ, предваритель¬ но вымазавши себя масломъ, чтобы противникъ не могъ ухва¬ титься за тѣло. Борьба двухъ пайливановъ иногда имѣетъ пе¬ чальный исходъ для одного изъ нихъ: или рука сломается, или нога, или же отъ сильнаго мускульнаго напряженія одинъ изъ борющихся падаетъ безъ чувствъ. Есть также пайлпваиы-жешцины. Объ одной такой жен¬ щинѣ, но имени Гюлди, дѣвушкѣ лѣтъ 18 — 20, жившей нѣ¬ сколько лѣтъ тому назадъ въ Бакинской губерніи, разсказыва¬ ютъ очень много чудесъ. Кромѣ необыкновенной силы, рѣдкой красоты, она отличалась музыкальными своими способностями и поэтическимъ талантомъ. Долго пе находила она себѣ рав- 10
— 146 — нылъ по силѣ и ловкости. Но впослѣдствіи, когда у нея укра¬ ли талисманъ, которому она приписывала чудодѣйственную силу, она перестала показываться публично. VI. Трудвость для женщины выйти изъ условныхъ рамокъ.—Образованная татар¬ ка въ городѣ и деревнѣ.—Ревнивость татарина-мужа.—Супружеская невѣрность,— Фиктивные браки,—Татарскіе разбойники,—Многоженство.—Злая жена. —Участіе женщинъ въ уличныхъ дракахъ,—Отношеніе городской татарки къ деревенской,— Общественныя бани въ городахъ и значеніе бани въ деревнѣ. Женщина, осмѣлившаяся нарушить разъ установленный порядокъ, подвергается презрѣнію всѣхъ окружающихъ ее не только мужчинъ, но и женщинъ. Татары вообще ревниво слѣдятъ за тѣмъ, чтобы женщи¬ на не вышла изъ-подъ вліянія мужчины, чтобы она, по ихъ выраженію, „не раскусила удила“. Мужчина также ставитъ себя во враждебное отношеніе къ обществу, если не сумѣетъ „ крѣпко натягивать возжи своей женѣ“. У меня есть знакомый татаринъ, человѣкъ интеллигент¬ ный, получившій высшее образованіе. Жена его — женщина образованная, окончившая институтъ съ золотою медалью. Дочь ихъ воспитывается въ Тифлисѣ, въ институтѣ. Живутъ они въ деревнѣ, гдѣ онъ имѣетъ помѣстье. Изрѣдка выѣзжаютъ они въ Баку или въ Тифлисъ, чтобы „ освѣжиться “. Встрѣ¬ тился я съ ними въ Тифлисѣ. Она была одѣта по-европейски, посѣщала знакомыхъ, и не отказывала себѣ въ общественныхъ увеселеніяхъ, а, между тѣмъ, въ своей деревнѣ она ведетъ замкнутую гаремную жизнь. Тамъ она одѣвается въ татарскій костюмъ, закрываетъ лицо въ присутствіи постороннихъ, за¬ кутывается въ чадру, когда выходитъ изъ дому, и красить пальцы хиной—словомъ, ведетъ жизнь настоящей татарки. Мужъ ея прячетъ фракъ и ботинки, надѣваетъ длинную чуху, архалугъ, коши и папаху. Поступи опи иначе, онъ бы могъ возбудить противъ себя общество, которое ревниво слѣдить :іа тѣмъ, чтобы пикто пе подавалъ „дурного примѣраа.
vk.com/aristorika — 147 — О нравственности женщины татары очень низкаго поня¬ тія. Они искренно убѣждены въ томъ, что на свѣтѣ нѣтъ аб¬ солютно нравственной женщины. Въ этомъ убѣжденіи кроется причина недовѣрія татарина къ своей женѣ, и его необыкно¬ венной ревности. Онъ учреждаетъ за женою строгій контроль и заставляетъ ее вести строго-затворническую жизнь. Суще¬ ствуетъ, однако, безчисленное множество анекдотовъ о томъ, какъ жена ловко обманываетъ своего мужа. Замѣчательно, что татаринъ относится съ недовѣріемъ и ревнуетъ свою жену только къ своимъ близкимъ и единовѣр¬ цамъ. Къ иновѣрцамъ, къ христіанамъ, напримѣръ, онъ от¬ носится болѣе снисходительно. Татарки какъ женщины, такъ и дѣвушки, даже въ присутствіи своихъ мужей и братьевъ могутъ свободно болтать съ христіанами и кокетничать съ ними. Чиновпики русскіе, имѣющіе дѣло съ деревенскими та¬ тарами, удивляются свободѣ, которою пользуются татарки. Ревность городского татарина не знаетъ предѣловъ. Онъ держитъ жену взаперти и не позволяетъ ей показываться съ открытымъ лицомъ даже самымъ близкимъ ея родственникамъ. Можетъ-быть, онъ отчасти и правъ, такъ какъ татарка, какъ только не чувствуетъ надъ собою гнета, нравственно падаетъ ц обзаводится любовниками. Татарка—или любовница мужа или общая любовница. У нея врожденный инстинктъ баядерки. Въ низшихъ сферахъ городского общества мужья смотрятъ сквозь пальцы на поведеніе своихъ женъ и дочерей. Въ городахъ, населенныхъ татарами, нерѣдко можно встрѣ¬ тить мужчинъ, открыто торгующихъ своими женами и до¬ черьми. Вообще въ этомъ классѣ нравственное сознаніе какъ- то притуплено, а по мѣстамъ развратъ доходитъ до ужа¬ сающихъ размѣровъ: изъ этой среды выходятъ баядерки, тан¬ цовщицы, и эта среда даетъ наибольшій процентъ проститутокъ. Въ татарскихъ деревняхъ мало случаевъ супружеской невѣрности. Для любовныхъ интригъ женщина должна имѣть
— 1-48 — больше времени и больше свободы. Кромѣ того, деревенская жизнь даетъ возможность подвергнуть строгому контролю каж¬ дый шагъ женщины, и каждый ея неосторожный поступокъ дѣлается предметомъ сплетенъ. Супружеская невѣрность наказывается смертью (по ада¬ ту). Если мужъ убьетъ свою невѣрную жену, то общественное мнѣніе оправдываетъ это преступленіе. Это и заставляетъ женщи¬ ну бытъ болѣе осторожной и воздержанной. Однако, тамъ, гдѣ власть мужа проявляется въ болѣе слабой формѣ, женщина не отличается строгимъ соблюденіемъ нравственныхъ коде¬ ксовъ. Впрочемъ, рѣзкое различіе замѣчается между женщина¬ ми, живущими въ отдаленныхъ отъ города деревняхъ и въ подго¬ родныхъ. Первыя, ведя болѣе трудовую и, притомъ, замкнутую- жизнь, не имѣютъ ни времени, ни возможности заниматься любовными интригами, послѣднія же, приходя въ частое со¬ прикосновеніе съ низшимъ слоемъ городскихъ жителей, при¬ нимаютъ отъ нихъ нѣкоторые пороки и отличаются болѣе' легкимъ поведеніемъ. Обращая болѣе вниманія на свою внѣш¬ ность, онѣ любятъ наряжаться въ платья яркаго цвѣта и очень падки къ разнымъ дешевымъ украшеніямъ, въ видѣ бусъ и поддѣльныхъ камней. Никакой подарокъ не можетъ такъ обрадовать татарку, какъ нѣсколько кусковъ дешеваго разноцвѣтнаго мыла, дешевая помада, флаконъ дешевыхъ ду¬ ховъ или яркаго цвѣта платокъ съ аляповатыми рисунками. Ради ихъ женщина очень часто беретъ на душу тяжкій грѣхъ и обманываетъ мужа. Этой страстью женщинъ пользу¬ ются городскіе ловеласы, содержатели и содержательницы разныхъ притоновъ и десятками заманиваютъ неопытныхъ де¬ ревенскихъ дѣвушекъ и женщинъ въ спои вертепы. Легкость, съ которой совершаютгл у татаръ кебины тг разводы, немало способствуетъ развращенности нравовъ дере¬ венскихъ женщинъ. Если какой-нибудь содержатель публич¬ наго дома хочетъ пополнить комплектъ своихъ воспитанницъ,
— 149 — vk.com/aristorika то ему нѣтъ надобности увозить дѣвушекъ или заманивать ихъ хитростью: онъ разъѣзжаетъ по деревнямъ и, сочетавшись законнымъ бракомъ съ приглянувшимися ему дѣвушками, при¬ возитъ ихъ въ городъ и „пускаетъ , въ оборотъЗатѣмъ, когда красота ихъ нѣсколько поблекнетъ, онъ даетъ имъ разводъ и снова пріобрѣтаетъ новыхъ женъ, съ которы¬ ми поступаетъ точно такъ же. Замѣчательно, что дере¬ венскія дѣвушки, разъ попавши въ эти вертепы, такъ при¬ выкаютъ къ своему положенію, что трудно бываетъ вырвать ихъ оттуда. Помню, нѣсколько лѣтъ тому назадъ, родители одной дѣвушки, которая этимъ путемъ попала въ публичный домъ, насильно вырвали ее оттуда и выдали замужъ за одно¬ го крестьянина, но та, на другой же день послѣ своего за¬ мужества, сбѣжала отъ своего мужа, и опять поступила въ домъ разврата и ни за что не хотѣла вернуться къ своимъ родителямъ. Не мепѣе развращающее вліяніе имѣютъ на деревен¬ скихъ женщинъ татарскіе разбойники, которые насильно уво¬ дятъ дѣвушекъ и женщинъ. Каждый изъ нихъ одновременно содержитъ въ разныхъ деревняхъ нѣсколько законныхъ женъ и нѣсколько любовницъ. Отцы и мужья этихъ послѣднихъ, изъ боязни, смотрятъ сквозь пальцы на поведеніе своихъ дочерей и женъ п даже подобострастно встрѣчаютъ и угощаютъ любов¬ никовъ, когда этимъ послѣднимъ вздумается посѣтить ихъ. Магометанская религія не допускаетъ кровосмѣшенія ме¬ жду роднымъ братомъ и сестрою, отцомъ и дочерью, сыномъ н матерью. Женщина, по смерти мужа, можетъ выходитъ за¬ мужъ за своего свекра, девера или близкаго родственника. Такой порядокъ, особенно когда въ домѣ живетъ нѣсколько братьевъ нераздѣльно, развиваетъ тайный домашній развратъ. Вслѣдствіе этого, у татаръ рѣдко два или три брата, если оші женаты, живутъ вмѣстѣ. Татаринъ, женившись, живетъ ютдѣлыю отъ своихъ братьевъ.
— 150 — Какое развращающее вліяніе имѣетъ на нравы многожен¬ ство, дозволенное магометанской религіей, объ этомъ я не ста¬ ну говорить. Среди татаръ-крестьянъ многоженство составляетъ рѣд¬ кое явленіе. Татаринъ-крестьянинъ обыкновенно имѣетъ одну жену, но прп исключительныхъ случаяхъ беретъ и вторую. Это случается тогда, когда отъ первой жены онъ не имѣетъ дѣтей и вслѣдствіе экономическихъ соображеній не хочетъ развестись съ нею; обыкновенно же это бываетъ тогда, когда умираетъ его родной братъ, оставивъ вдову и малолѣтнихъ дѣтей. Чтобы не пускать дѣтей брата въ чужую семью, а главное—не лишиться той доли имущества, которая по закону полагается вдовѣ умершаго, онъ женится на вдовѣ, усы¬ новивъ и ея дѣтей. Но случаи эти, повторяю, очень рѣдки.- Татары хорошо сознаютъ, какой домашній адъ создается при: этихъ условіяхъ, и избѣгаютъ ввести въ домъ вторую жену. Впрочемъ, я немало знаю въ городахъ мужчинъ, кото¬ рые живутъ исключительно на заработки своихъ женъ. Чело¬ вѣкъ бѣдный, не имѣющій за душою ни одной копейки,. имѣетъ двухъ или трехъ женъ. Посторонній, незнакомый съ условіями жизни татаръ, припишетъ это чрезмѣрной чувствен¬ ности восточнаго человѣка, но это не такъ. Бѣднякъ смо¬ тритъ на женитьбу съ коммерческой точки зрѣнія. Какъ крестьянинъ старается увеличить количество своего скота, такъ- и бѣдный татаринъ старается пріобрѣсти побольше женъ. Я зналъ одного татарина, у котораго были три жены, изъ кото¬ рыхъ одна занималась дома хозяйствомъ и, вмѣстѣ съ тѣмъ,, смотрѣла за коровой; другая нанималась на поденная работы' къ сосѣдямъ, а третья занималась мелкой торговлей по до¬ мамъ. Онъ самъ ничего нс дѣлалъ и ничѣмъ не занимался. Жены его содержали, кормили, одѣвали и даже покупали ему табакъ. Удивительно, что между женами происходили частыя ссоры и драки изъ-за него. Онѣ ревновали его другъ къ дру-
vk.com/aristorika — 151 — гу, думая, что онъ отдаетъ предпочтеніе одной предъ другой. Въ этихъ случаяхъ обыкновенно мужъ чинилъ судъ и рас¬ праву, колотилъ и ругалъ ихъ самыми крѣпкими словами. Многоженство составляетъ обыкновенное явленіе среди деревенскихъ помѣщиковъ. Я не знаю людей несчастнѣе ихъ: вѣчныя домашнія ссоры, интриги, дрязги превращаютъ ихъ жизнь въ непрывную цѣпь нравственныхъ терзаній. Многоженство распространено также среди кочевниковъ-та- таръ. Условія жизни татарина-кочевника таковы, что онъ дол¬ женъ постоянно переходить изъ эйлаговъ на китнлаги *), изъ кишлаговъ на эйлаги. Иногда бываетъ и такъ, что онъ какъ тутъ, такъ и тамъ обзаводится своимъ семействомъ. У татаръ составилось убѣжденіе, что женщины, безъ исключенія, и безнравственны и злы. Только желѣзная рука мужчины умѣетъ держать ихъ въ повиновеніи и страхѣ. Та¬ тары презираютъ тѣхъ мужчинъ, которые не умѣютъ внушить страхъ женщинамъ. У татаръ существуетъ масса анекдотовъ и легендъ о злыхъ женахъ. Разсказываютъ, напримѣръ, что одна злая же- па довела своего мужа до того, что тотъ задумалъ покончить съ нею. Однажды, когда она черпала воду изъ колодца, онъ столкнувъ ее въ колодецъ, закрылъ отверстіе большимъ кам¬ немъ, чтобы она не могла выйти оттуда. Спустя нѣсколько времени, онъ пошелъ узнать, чтб сталось съ нею. Какъ толь¬ ко онъ приподнялъ камень, изъ колодца выскочили три шайтана и стали горячо благодарить его за то, что онъ избавилъ ихъ отъ злой жены, которая держала ихъ въ колодцѣ въ чер¬ номъ тѣлѣ **). Женщины въ городахъ ипогда принимаютъ участіе въ нѣкоторыхъ общественныхъ вопросахъ. Онѣ нерѣдко участву¬ ютъ даже въ уличныхъ дракахъ, въ качествѣ дѣйствующихъ *) Ийлагъ—іѣтияя ночевка, кишлагъ— зимовье. **) -ho наложенный сказочный мотивъ и у другихъ народовъ. J. Л.
— 152 — лицъ: очень часто въ первыхъ рядахъ сражающихся можно видѣть женщинъ, съ остервененіемъ наносящихъ удары кула¬ комъ, палками и камнями мужчинамъ. Въ подобныхъ случаяхъ, прилегающія къ мѣсту драки, плоскія крыши домовъ напол¬ няются женщинами, которыя, подобно злымъ фуріямъ, перебѣ¬ гая съ крыши одного дома на крышу другого, съ крикомъ и. руганью кидаютъ камни на головы сражающихся противни¬ ковъ. ЬІа праздникахъ могаррема женщины и дѣвушки подвер¬ гаютъ себя такимъ же самоистязаніямъ, какъ и мужчины. Городскія татарки свысока смотрятъ на деревенскую свою сестру. Деревенская женщина, въ глазахъ городской, служитъ олицотвореніемъ невѣжества, грубости, простоты и безвкусицы. Она смѣется надъ ея манерой пить, ѣсть, одѣваться и раз¬ говаривать. Для городской татарки нѣтъ большаго оскорбле¬ нія, какъ сравнивать ее съ деревенской женщиной. Впрочемъ, и деревенская татарка, въ свою очередь, платитъ тою же моне¬ тою своей городской сестрѣ. Въ городахъ нѣтъ такихъ мѣстъ, гдѣ могли бы соби¬ раться женщины. Общественныя бани въ городахъ замѣняютъ женскіе клу¬ бы. Здѣсь женщины съ удовольствіемъ проводятъ цѣлые дни въ пустой болтовнѣ. Татарка-крестьянка въ жизни только разъ бываетъ въ банѣ, предъ выходомъ замужъ, и то—если деревня находится близко къ городу. Это составляетъ событіе въ жизни деревен¬ ской татарки—эпоху, съ которой она начинаетъ свое лѣтосчи¬ сленіе. — Гаджи-ИСрагимъ поѣхалъ па богомолье спустя три недѣли послѣ моей бани, говоритъ татарка, вполнѣ увѣрен¬ ная, что этимъ она точно опредѣлила годъ поѣздки Гаджи- Ибрагима въ Мекку; или: „Сейфулла родился за пять дней до моей баии“і
— 153 — vk.com/aristorika VII. Религіозныя вѣрованія татарки.—Ея суевѣрія.—Проявленія природнаго ума жен¬ щины.—Практичность женщинъ.—Вражденный умъ женщины часто тупѣетъ подъ вліяніемъ тяжелой обстановки.—Старческіе годы татарки. Считаю нелишнимъ сказать нѣсколько словъ и о рели¬ гіозныхъ вѣрованіяхъ татарской женщины. Религія татарки представляетъ сводъ разныхъ суевѣрій. Она знаетъ имя Аллаха и въ разговорѣ часто упоминаетъ Его имя, но о самомъ Аллахѣ она имѣетъ крайне смутное и превратное понятіе. Разъ я спросилъ одну татарку, знаетъ ли она, кто та¬ кой Аллахъ. Она посмотрѣла на меня съ удивленіемъ и от¬ вѣтила: „ Аллахъ есть Аллахъа. О Богѣ-Аллахѣ, какъ о Твор¬ цѣ вселенной татарка не имѣетъ понятія. Она знаетъ, что существуетъ „джаннатъ“ (рай) и „джеганнамъа (адъ), и въ своей наивности вполнѣ увѣрена, что всѣ мусульмане пойдутъ въ „джаннатъи, а христіане и „молтаны“ (язычники) въ „джеганнамъ“. Татарка не умѣетъ молиться. Въ горькія, тяжелыя ми¬ нуты своей жизни она не можетъ облегчить своего сердца мо¬ литвой, искать утѣшенія въ Богѣ. Она страдаетъ молча, въ полной увѣренности, что такъ предопредѣлено судьбою. Судь¬ ба—религія татарки. Судьба управляетъ жизнью человѣка; ■она распредѣляетъ жизненныя блага между людьми: создаетъ •одпого добрымъ, другого злымъ; одного сильнымъ, другого слабымъ; одного умнымъ, другого глупымъ; одного богатымъ, другого бѣднымъ. При такихъ понятіяхъ развивается фатализмъ, который убиваетъ высшіе интересы жизни и лишаетъ человѣка всякой самодѣятельности. Не имѣя понятія о Богѣ добромъ, о Творцѣ вселенной, татарка, тѣмъ не менѣе, имѣетъ подробныя свѣдѣнія о ду¬ хахъ злыхъ и добрыхъ. Добрые духи—гуріи и мелеки имѣ-
— 154 — ютъ только духовное общеніе съ человѣкомъ и не имѣютъ- вліянія на внѣшній складъ его жизни. Вся вселенная, по понятіямъ татарки, наполнена злыми" духами. Они находятся въ каждомъ углу дома, въ каждой щели, въ колодцахъ, въ рѣкахъ, въ озерахъ, въ лѣсу, въ дуплахъ деревьевъ и внутри животныхъ. Они всегда окружаютъ людей и даже норовятъ лѣзть имъ въ уши, въ ротъ, въ носъ. Оніг посылаютъ людямъ разныя болѣзни и несчастья: ребенокъ упалъ въ колодезь, это—онъ утонулъ не по своей винѣ или по впнѣ родителей, а потому, что его толкнулъ шайтанъ; женщина съ трудомъ разрѣшается отъ бремени, и это объя¬ сняется вмѣшательствомъ шайтана—словомъ, каждое дѣйствіе человѣка, каждое его движеніе, вольное или невольное, подвер¬ гается контролю злого духа. Избавиться отъ злыхъ духовъ можно только съ помощью талисмановъ. Благодаря этой вѣрѣ въ талисманы, развелось среди татаръ множество всякихъ шарлатановъ, которые посредствомъ фабрикаціи разныхъ та¬ лисмановъ безжалостно эксплуатируютъ суевѣрныхъ женщинъ. Вся жизнь татарки, начиная со дня рожденія до смерти, представляетъ непрерывную цѣпь суевѣрій. Татарка не лишена природныхъ умственныхъ способно¬ стей, но способности ея очень часто глохнутъ подъ гнетомъ тяжелой домаінней обстановки. Однакожъ, въ деревенской жи¬ зни всякая работа, требующая болѣе или менѣе умственнаго напряженія, исполняется женщинами. Лѣнивый умъ мужчины избѣгаетъ всякой мозговой работы. Общее у всѣхъ татаръ мнѣніе, что одна женщина про¬ ведетъ семь мужчинъ. Есть интересная сказка, какъ одна простая женщина одурачила семь философовъ (звѣздочетовъ), убѣдивъ ихъ, что зайцы растутъ на деревьяхъ. Бъ другой сказкѣ семь филосо¬ фовъ собрались спасти царскаго сына отъ гнѣва отца. Бъ продолженіе семи дней, каждый изъ семи философовъ розска-
— 155 — vk.com/aristorika зываетъ ежедневно по одной сказкѣ царю, въ которой ста¬ рается доказать печальныя для него послѣдствія казни сына, невинной жертвы злой мачехи. Чтб же дѣлаетъ мачеха? Ря¬ домъ хитроумныхъ сказокъ она достигаетъ своей цѣли гораздо' легче, успѣвъ убѣдить царя въ томъ, что для блага царства' смерть сына веобходима. Купцы, мелкіе торгаши предпочитаютъ имѣть торговыя сдѣлки съ мужчинами и избѣгаютъ женщинъ, такъ какъ этихъ- послѣднихъ трудно надуть. Если крестьянинъ везетъ въ городъ что-нибудь продавать, его сопровождаетъ жена, чтобы тамъ не обманули его. При покупкѣ товара женщина доводитъ продавца до изступленія. Изъ-за копейки она торгуется цѣ¬ лые часы. Обсчитать ее очень трудно. Десять разъ она бу¬ детъ считать на] пальцахъ и не потеряетъ [ни одной ко¬ пейки. Татарка обладаетъ практическимъ умомъ. Она сама при¬ готовляетъ для домашняго обихода и для продажи всѣ тѣ не¬ обходимые въ домашнемъ быту предметы, которые въ другихъ мѣстахъ получаются изъ фабрикъ и заводовъ. Она знакома со способомъ приготовленія свѣчей, мыла, сыра и успѣшно1 занимается шелководствомъ. Шелковыя ткани и матеріи, при¬ готовленныя деревенскими женщинами, пользуются заслужен¬ ною извѣстностью. Джеджимы и шали, отличающіяся доброт¬ ностью и прочностью, работа рукъ деревенской татарки; она ткетъ также ковры и сукна. Знакома она и со способомъ приготовленія минеральныхъ и растительныхъ красокъ, съ дѣйствіемъ лѣкарственныхъ растеній и способомъ лѣченія; въ случаѣ нужды, она сама лѣчитъ своихъ домашнихъ. Городская татарка не вмѣшивается въ дѣла своего мужа. Очень часто она даже не знаетъ, чѣмъ занимается ея мужъ и какія ведетъ дѣла; поэтому, когда умираетъ мужъ, она спѣшитъ скорѣе выйти замужъ, чтобы дѣти не остались безъ куска хлѣба, а богатство, оставленное мужемъ, не было рас-
— 156 — хиіцено цостороиніши. Бе было примѣра, чтобы вдова сумѣла самостоятельно вести дѣла своего покойнаго мужа. Незавидно даже у тифлисскихъ татаръ положеиіе не¬ счастной жены. „Баллахъ! Биллахъ!“ призналась мнѣ однажды одна такая женщина; „мнѣ все кажется, какъ будто я на про¬ катъ взята изъ магазина1*. Въ умственномъ отношеніи она « недалеко ушла отъ провинціальныхъ своихъ сестеръ. Эти послѣднія, по крайней мѣрѣ, чувствуютъ себя всегда въ своей стихіи. Онѣ очень бойки, словоохотливы и даже остроумны, если только не чувствуютъ за спиною присутствія мужа; пер¬ вая же, напротивъ, изображаетъ изъ себя какого-то манекена. Я имѣлъ случай побывать въ нѣсколькихъ такихъ домахъ. Вы заходите, положимъ, къ какому-нибудь богатому купцу-та- тарину. Хозяина нѣтъ дома; васъ принимаетъ его жена. Вы бывали въ этомъ домѣ нѣсколько разъ, мужъ познакомилъ васъ со своею женою, и вы на правахъ стараго знакомаго думаете занимать хозяйку разговоромъ; но, при первыхъ же вашихъ словахъ, она дѣлаетъ движеніе, будто собирается вы¬ бѣжать изъ комнаты или закрыть лицо руками; но, вѣроятно, чувствуя, что такъ будетъ неприлично, дѣлаетъ надъ собою усиліе и остается въ комнатѣ. Она не приглашаетъ васъ сѣсть и, когда вы усѣлись, она продолжаетъ стоять. Вы должны по¬ просить ее сѣсть. Она сидитъ ниже и дальше отъ васъ, око¬ ло дверей, какъ будто готовая при малѣйшей опасности выбѣжать изъ комнаты. Разговаривать съ гостемъ она не мо¬ жетъ; сидитъ она молча по цѣлымъ часамъ, потупивъ глаза и пе смѣя поднять голову, а если нечаянно взглядъ, ея встрѣтится со взглядомъ гостя, она покраснѣетъ. На ваши вопросы она даетъ однословные отвѣты и чувствуетъ себя до такой степе¬ ни стѣсненной вашимъ присутствіемъ, что чуть не плачетъ. Въ провинціальныхъ городахъ женщина пріобрѣтаетъ; право разговаривать съ мужчинами, когда она ужо въ лѣтахъ или имѣетъ взрослыхъ сыновей и внучатъ.
vk.com/aristorika — 157 — Какъ бы высоко ни стояла женщина въ умственномъ отношеніи, мужчина все-таки того мнѣнія, что у женщины „ волосъ дологъ, да умъ коротокъ И если женщина осмѣли¬ вается явно обнаружить превосходство своего ума, то под¬ вергается побоямъ со стороны мужа. Деспотизмъ мужчинъ, требующій, чтобы женщина слѣпо подчинялась существующимъ порядкамъ и обычаямъ, очень часто убиваетъ въ ней всякую энергію. Татарки, не имѣя возможности развивать свой умъ, съ лѣтами глупѣютъ и подъ конецъ впадаютъ даже въ идіо¬ тизмъ. Къ этому надо прибавить тяжелый однообразный трудъ деревенской женщины. Мнѣ остается сказать нѣсколько словъ о старческихъ годахъ деревенской женщины. Къ чести татаръ-крестьянъ нужно замѣтить, что ста¬ рость у нихъ пользуется большимъ уваженіемъ. Дѣти ста¬ раются всячески облегчить старость матери; ей предоставля¬ ютъ полный покой. Когда умираетъ старуха-мать, послѣдній крестьянинъ старается какъ можно торжественнѣе обставить „ хейратъu (поминки). Учитель-надзиратель Батумскаго ремесленнаго училища, А. Захаровъ. Батумъ. 1894 г.
ОТДѢЛЪ п.
vk.com/aristorika КУРДСКІЕ ТЕКСТЫ. кіам—пѣсня *), I. Дерё!) „Уч-кілісаа Ійбар ча]а, Церковь „Три церкви” передъ рѣчкой есть, Надыр aga, Бадір agb нача, шуа. Надръ господинъ, Бадръ господинъ не уходить, не есть. Міро, міро! (прип.). Герои, герои! Надб готуа Бадо: „Аз бы дурбйн! Надръ говорилъ Бадру: „Я буду жертвой! аскаре2) Тер-Хугасов тара, йм Іійрна paja. войско Теръ-Гукасова (па) мосту есть, км пойдемъ сдаться* Міро... (прип.). Герои... Ьауша дерё бы-тытуна; Дворъ церкви подъ табакомъ есть; кйнуё Надо, Бадб сора, гуійвту- платье Надра, Бадра красное есть, (съ) серебряной тесем- на 3). Міро... (прип.). кой есть. Прнм. Во время послѣдней Русско-Турецкой войны курды нападали на армяискіл села и церкви и грабили ихъ. Разъ, когда они напади на церковь Учки- лпса („учи по-татар.—три, „кплнса“ — церковь, стадо-быть, три церкви), армяне, узнавъ, что отрядъ Теръ-Гукасова вернулся изъ Эрзерума и находится вблизи, да¬ ли знать ему объ этомъ. На иоыощь пришла кавалерія какъ разъ пъ то время, когда еще иурды требовали отъ монаховъ денегъ. Драгупы окружили Учкалиса и, убивъ около сорока пяти курдовъ, освободили церковь. По этому поводу курды и составили эту пѣсню. Лвт. Отд. II.
2 Напаси дерё жы маіё маі мірат-бй; ^Монаховъ церкви изъ имущества имущество хозяина безъ (чтобы было); жы аура кур дунда-ба: изъ сыновей сынъ иаслѣдиика безъ (чтобы былъ): сіушаш мёре ма башыма тридцать шесть мужей нашихъ башнмскихъ каѵфа весубёда Ьавётна (какъ) барашекъ на разсвѣтѣ бросила бар алалѵа драгуна. Міро... (прип.). передъ пламя драгуновъ. иі. Пауша дерё cape pei-ja, Дворъ церкви на дорогѣ есть, Ьатп чуне драгуна le-ja. пріѣздъ проѣздъ драгуновъ по пей есть. Папасы дерё жы маіа маі мірат-ба, Монаховъ церкви изъ имущества имущество хозяина безъ (чтобы было), жы курё, кур дунда-ба: изъ сыновей сынъ наслѣдника безъ (чтобы былъ): ча\ѵа гіртіва даста грагрё, какъ изловили партію почетныхъ, ма батпьіма калѵра, нашихъ башнмскихъ какъ барашекъ, весубёда кшпапдиа бар шура. Міро... (прип.). па разсвѣтѣ передали передъ сабли. I. Церковь „Учкилисаа стоитъ себѣ возлѣ рѣчки, а Ыадръ- ага и Бадръ-ага больше уже не разъѣзжаютъ по этимъ мѣстамъ. Ахъ герои, вы герои! Надръ говоритъ Бадру: „Голубчикъ мой, Теръ-Гукасова войско безчисленно: лучше сдаться! Эй герои, герои!“
3 vk.com/aristorika II. Дворъ церкви поросъ табакомъ, а платье Надра и Бадра окрававлено. Да лишатся монахи имущества и наслѣдника, такъ какъ они были причиной смерти нашихъ героевъ: на зарѣ они предали смертоноснымъ выстрѣламъ драгуновъ трид¬ цать шесть мужей нашихъ башимскихъ. Эй герои, герои! III. По двору церкви, что на дорогѣ, разъѣзжаютъ драгуны. Да лишатся монахи имущества и наслѣдника, такъ какъ они были причиной смерти беззащитныхъ нашихъ героевъ, которые къ разсвѣту были изрублены драгунскими саблями. Эй герои, терои! Чірок—сказка. Дйбе марікі касіб haoy; се курё wi ѣалѵбун; Ііарсекжі Говорятъ человѣкъ бѣдиыіі былъ; три сына его были; они трое псѣ міна Ьалѵбун: дйиге уана, бажне уана, хабардане уана. похожи (они) были: голосъ ихъ, ростъ ихъ, разгоиоръ ихъ. Имя мйзын Ііауу бу, ]едын Надр, бйчук Бадыр бу. канге ава старшаго Гаджи былъ, другого Надръ, младшаго Бадръ былъ. Когда тотъ марфа мыр, тыштакі наЫшт жйкурара, хені ханікі, бйзынакі. челопѣкъ умеръ, ничего нс оставилъ сыновьямъ, кромѣ дома, ковла. Саі-акі гпунда Ііарт бра бйчук хані бызйпева дѣеійн брае Годъ одинъ послѣ пдвоемъ братья младшіе домъ съ козломъ оставляютъ брату м&зыира, хуе чуніі гундакі діны. Чавд ру гаунда старшему, сами отправляются деревню другую. Нѣсколько дней спустя бра пбшмйн-бу: чыма ам хані бйзйвева Ішіпітыпа брае мазын- братья раздумала: зачѣмъ мы домъ съ козломъ остапили брату старше- pa, іім Ьарыіі пара м& біны. Рабун-чуп ба бре. Мазын му, мы пойдемъ долю нашу прииесемъ. Встали-иошли къ брату. Старшій
4 ilayy діт, чижа Ііатын, ралѵі, тыштак нада. Лвані Гаджи увидѣлъ, зачѣмъ пришли, прогналъ, ничего пе далъ. Они дітын, ку батаіа 4) зывйрін маіа xyJt, м&сілІіатЕІр шав бре увидѣли, что напрасно вернулись домой къ себѣ, посовѣтовались ночью у брата бйзйне дші. Бре мазйн фйкра уана дйзана, жна хуа козла воровать. Братъ старшій мысль ихъ узнаетъ, съ женою у себя бйзйне шарже дука, вадушёра налѵа Ібде гіііёда. Шав jasi брав козла зарѣзали двое, прячутъ оба въ стогѣ сѣна. Ночь одну братья Ьатын, дйбінын дарі кйііта: паідана; заф дйгарйн бйзыпе: приходятъ, впдягь двери заиерты: спятъ; много ищутъ козла: нобінен; Ьмлдукшын cap хані; Надйр бнкандракечѵа дадкава не иаходятъ; взлѣзаютъ на домъ; Надръ по веревкѣ спускается Ьундур хані, Ііёді нёзікдйба паідіцй, радіка жй буке, дііпр- внутрь дома, тихонько приближается къ спящимъ, будитъ певѣсту, спра- са: „жйнеі! лйку-ja ам вашартына бызыне?Бук Haw- шиваетъ: „жена! гдѣ есть (гдѣ) мы спрятали козла?“ Невѣстка во хаведа нызана, ке дыпрса, цабіда: „чытб ту бдакыіі, бі- снѣ не знаетъ, кто спрашиваетъ, отвѣтъ даетъ: „какой ты безумный, па¬ рата Haja? Ту BamapTja B&wa Ібде гіЬёда“. Надйр жйбу- мять твою ве идетъ? Ты спряталъ въ стогѣ сѣна“. Надръ отъ пе- ве дызана, лку вашкрЗтна бызыне, быкаидіре дардікава, Ба- вѣстки узнаетъ, гдѣ спрятали козла, по веревкѣ выходитъ, съ Бад- дырва жй Іоде рандаке бызыне Ытіна, дычына гундб хук. ромъ вмѣстѣ иаъ стога тѣло козла берутъ, вдуть деревню свог. Саііатаві шунда, Ііауу рабу, діт, ко жналѵі ханандына, бы- Часъ спустя, Гаджи всталъ, увидѣлъ, что жену обманули, коз- зын бріва; рабу, чу паі бра, гіііаида j&Ki жы вііик: дй- да брали; всталъ, пошелъ за братьями, догналъ одного изъ нихъ. вииі біва, во руныштУіі, банд чаріхехуа гередідк; Ііауу ві дыііЫпа датъ, что сидитъ, ремни обуви своей привязываетъ; Гаджи его догоняетъ брае дын; жйвіра дыбежа: „брае! ту wacTiai, быда мира брата другого; ему кричитъ: „брать! ты усталъ, дай мнѣ бйзыпе, ту рйЬатба!" ІІадьір haw дызапа, но іів Бадьіріі: козла; ты спокоенъ будьІи Надръ такъ эиаетъ, что тотъ Бадръ:
5 vk.com/aristorika да. Ііауу шунда дыкава, Ьёдіка дйзвыра маі, тіва бйзй- отдаегь. Гаджи позади остается, потихоньку возвращается домой, несетъ коз- не. Бадыр дйііігіна Надйр, дйбіва бйзйв ба бре туява; вііазі да. Бадръ догоняетъ Ыадра, бидитъ козла у брата нѣту; тотчасъ дйзана, ко бра хапандіеа алѵаиа; дйкавіве паі бре. Бадыр узнаютъ, что братъ обманулъ пхъ; бросаются за братомъ. Бадръ бычѵк дйріі ві пёжда, дыбуЬура бре мазйн, дадкава ыаіа ві, ■младшій бѣжитъ его впередъ, перегоняетъ брата старшаго, заходитъ (въ) домъ его, хуадіка кінуё букі, рѵтіна бар даріе маіе, дйбіна, ко на себя надѣваетъ платье невѣстки, сидитъ передъ дверьми дома, видитъ, что ва бре мазьш те. капге Ііауу Ііат, діт жне ві бар вотъ братъ старшій идетъ. Когда Гаджи пришелъ, увидѣлъ, жена его передъ дарі руніштіё, дыбежа: яжыно, раба зука бйзыне вашыр, дверью сидитъ, говоритъ: „жена, встань поскорѣе козла спрятать, Ііёнгі бра ваііатыеа; Бадйр бйдастан ніаіан дйка: дыз Ііава та¬ лона братья не пришли; Бадръ руками знакъ дѣлаетъ: воры суть ко- лѵуіёда. Ііауу бйзйве давёжа, быхуа дйча тауіё: дйвііёра нюшиѣ въ. Гаджи козла бросаетъ, самъ идетъ (въ) конюшню: смотритъ, раста готыва жінё. Бадыр радыба, ківуё букі дардыха, вѣрно ли есть сказанное жены. Бадръ встаетъ, платье невѣстки снимаетъ, бйзыне Ьаідыда, бі ЬІадырва дйчын маіё хуа. Ііауу заф дй- козла подымаетъ, съ Надроыъ идутъ домой къ себѣ. Гаджи много гііра, ійштакі набіна, дйзйвыра, дйбіна, бйзын тувна, жпё ищетъ, ничего не находитъ, возвращается, видитъ, коэла нѣту, жена паідар, радіка, дыпрса, дйзана, ко діса бра хапандіеа, бйзын спить, будитъ, спрашиваетъ, узнаетъ, что опять братья обмануло, козла бйріна. Ііауу діса дйзйвыра паі бра; дйча, дйбіпа, ко бра унесли. Гаджи опять возвращается за братьями; идетъ, видитъ, что братья хГшіе хуаданіі; Ішлдукйша cap хапі, жй куі-акі дйбіна, дома у себя; взлѣзаетъ ua домъ, чрезъ отверстіе одно видать, бызъше Ііуркірва, днхазын паріЬавбікеп. Ніідыр дйча козла на мелкіе куски разрѣзали, хотятъ части ua дѣлить. Надръ идетъ ба-уіиіра таразу біна. ііажу дыбіва, ко Надйр чу: дарката къ сосѣдямъ вѣсы іірвнестп. Гаджи видитъ, что Надръ ушелъ: вышелъ
6 жы маіе, жы куі-акі газідіка: изъ дому, чрезъ отверстіе одно зоветъ: „быра, жймыра таразу надын®^ „братъ, миѣ вѣсы не даютъ“. ДйбуЬура гавакі діса газідіка: Проходитъ немного опять зоветъ: „тукас наца, yapa hapa ту“г. „никто не даетъ, сюда ступай ты“. Бадйр жй ыаіе дардікава, уѵѵакі таразу біна; Бадръ изъ дому выходитъ, чтобы вѣсы принести; hayy дадкава Гаджи заходитъ маіё, гоште бйзйне Ішідйда, дйзйвйра маіа хуа; Ій-маіда агыр домой, ылсо козла беретъ, возвращается домой къ себѣ; дома огонь- дадіда, гошт тйжідыка бароші, датіва cap агнре. Ііыокі дй- разводитъ, мясо наполняетъ вь котелъ, ставитъ на огонь. Немного иро- бѵЬура; Мрду бра жі дйзйвйра, тіна таразу, ходитъ; оба брата тоже возвращаются, приносятъ вѣсы, лыоіна видятъ, тѵнна бйзын; авана сар-дйкавын, дйбівын брера башар нѣту козла; эти догадываются, видятъ братомъ съ сравняться накін, пошман-дйбын кырна хуада, масілЬат дйкын, ра- не могутъ, раскаиваются поступкахъ своихъ въ, совѣтъ дѣлаютъ, вста- дйбйн, дйчын ба бре мазйн ііару; дйчын, дйкавйя маіа брае ютъ, вдутъ къ брату старшему Гаджи; вдутъ, бросаются въ домъ брата мазйн, laBaja дакын бахшіва. Ііауу радйба, натке вапа пач- старшаго, губами дѣлаютъ простить. Гаджи встаетъ, лобъ ихъ попѣ- дйка; авана жі дач-дйка дасті брае мазйв; паше рудні луй дѣлаетъ; они же цѣлуюгь руки брата старшаго; послѣ сидятъ- тав, дйхон гогате бйзнее. вмѣстѣ, ѣдятъ мясо козла. Переводъ. Однажды, говорятъ, жилъ бѣдный человѣкъ, который имѣлъ трехъ сыновей: сыновья эги были очень похожи другъ на друга, какъ по росту, такъ и по голосу и манерѣ гово¬ рить. Ихъ можно было различить только по именамъ: старшаго звали Гаджи, средняго Надръ, а младшаго Бадръ. По смерти отца остается въ наслѣдство сыновьямъ пустой домъ и козелъ. Черезъ годъ они собираются подѣлиться наслѣдствомъ; но ви¬ дя, что наслѣдство ничтожное, младшіе братья все отдаютъ
vk.com/aristorika — 7 — старшему Гаджи, а сами отправляются въ другую деревню. Скоро братья раздумали; оои жалѣютъ, что напрасно домъ съ козломъ отдали старшему брату, и рѣшили отправиться къ нему выпросить у него козла. Когда Гаджи узналъ, зачѣмъ братья пришли, онъ прогналъ ихъ изъ дому, не давъ имъ ничего. Братья ушли и рѣшили ночью украсть козла у стар¬ шаго брата. Гаджи, узнавъ намѣреніе братьевъ, зарѣзалъ козла, и оба вмѣстѣ съ женою спрятали его въ стогъ сѣна. Ночью приходятъ братья въ домъ старшаго брата, застаютъ двери запертыми, а его самого и жену спящими. Они долго ищутъ козла, по нигдѣ не находятъ. Тогда они взбираются на кры¬ шу дома; Надръ спускается по веревкѣ тихонько въ комнату, осторожно подходитъ къ спящимъ, ложится рядомъ съ женою брата, будитъ ее и говоритъ ей: „Жена, куда мы спрятали козла?а Ничего не подозрѣвая, опа въ просонкахъ отвѣчаетъ: „Какой ты глупый! развѣ пе помпить, что мы его зарѣзали и спрятали въ стогѣ сѣна!к Надръ, узнавъ отъ невѣстки, гдѣ находится козелъ, даетъ знать Бадру, чтобы тотъ вытащилъ его изъ комнаты, и оба вмѣстѣ отправляются къ стогу, гдѣ дѣйствительно находятъ зарѣзаннаго козла. Они берутъ его оттуда и отправляются въ свою деревню. Часъ спустя, Гаджи просыпается и, узнавъ отъ жены, что она обманута, одѣва¬ ется и спѣшитъ догнать братьевъ. Опъ догоняетъ одного изъ нихъ, который немного поотсталъ, чтобы поправить свои чу- сты. Гаджи проходитъ мимо него незамѣтно и догоняетъ дру¬ гого брата, несущаго козла. Оиъ обращается къ нему со слѣ¬ дующими словами: „Братецъ! ты усталъ, дай мнѣ козла, а самъ немного отдохни!*1 Надръ, думая, что эго Бадръ, отдаетъ козла брату, который понемиогу нарочно отстаетъ и, улучивъ удобную минуту, возвращается домой съ козломъ. Вскорѣ по¬ томъ Бадръ догоняетъ Иадра и, видя, что у него нѣтъ козла, спрашиваетъ: „а гдѣ же нашъ козелъ?* Надръ съ удивлені¬ емъ смотритъ па брата и говоритъ: „Развѣ ты не взялъ его
8 у меня?* Тутъ-то они догадываются, что это дѣло старшаго ихъ брата Гаджи, который перехитрилъ ихъ п потому спѣ¬ шатъ обогнать его. Бадръ раньше другихъ поспѣваетъ въ домъ старшаго брата, заходитъ въ комнату, надѣваетъ платье не¬ вѣстки, жены Гаджи, садится у воротъ и ждетъ прихода Гад¬ жи. Тотъ не заставляетъ долго ждать себя и является съ коз¬ ломъ на спинѣ. Принявъ въ темнотѣ ночи переодѣтаго брата за жену, Гаджи говоритъ: „Жена! поднимись скорѣе и помоги спрятать козла, пока нѣтъ братьевъ: они недалеко отсюда и скоро будутъ здѣсь*. Бадръ даетъ жестами знать, что на ихъ домъ будто напали разбойники и что они теперь находятся въ конюшнѣ. Гаджи, думая, что жена съ испуга лишилась языка, оставляетъ козла женѣ, а самъ спѣшитъ въ конюшню. Бадръ тогда снимаетъ съ себя платье невѣстки, беретъ козла и вмѣстѣ съ Надроиъ возвращается домой. Между тѣмъ Гад¬ жи, не находя никого въ конюшнѣ, входитъ въ свою компату и, къ удивленію своему, застаетъ свою жену спящею. Овъ будитъ ее, спрашиваетъ про козла и узнаетъ, что братья его снова надули. Тогда онъ спѣшитъ въ догонву за братьями. Они уже оказались дома. Тогда онъ взлѣзаетъ на крышу дома (все это совершается ночью) и чрезъ отверстіе въ ней видитъ, что братья разрѣзали козла па куски и хотятъ раздѣлить ихъ между собою поровну. Бадръ идетъ къ сосѣдямъ за вѣсами, Гаджи, пользуясь этимъ, по уходѣ брата, кричитъ: „Братецъ! мнѣ вѣсовъ пе даютъ: иди достань самъ*. ІІадръ совѣтуетъ ему обратиться къ другимъ. Спустя нѣсколько минутъ, Гаджи опять кричитъ ему: „ІІивто вѣсовъ не даетъ*. Тогда ІІадръ проситъ, чтобъ тотъ слѣзъ съ крыши и побылъ возлѣ козла, пока опъ принесетъ вѣсы (ІІадръ думаетъ, что иа крышѣ Бадръ). Гаджи исполняетъ его желаніе и, пользуясь отсут¬ ствіемъ обоихъ братьевъ, забираетъ всѣ куски козла, отпра¬ вляется домой, разводитъ огонь и начинаетъ на немъ жарить козла. Братья Надръ и Бадръ, возвратившись съ вѣсами, не
vk.com/aristorika — 9 — находятъ и слѣдовъ козла. Догадавшись, въ чемъ дѣло, они <;ъ этой минуты подчиняются своему старшему брату Гаджи, сознавая, что сами виноваты. Онъ, по волѣ Божьей, избранъ старшимъ для нихъ братомъ, и они обязаны почитать его, какъ старшаго, какъ отца. И потому, раскаявшись въ своихъ по¬ ступкахъ, рѣшаются они итти просить извиненія у старшаго брата. Пришедши въ домъ Гаджи, они бросаются предъ нимъ на колѣни и просятъ у него прощенія. Гаджи, видя, что братья чистосердечно сознаютъ свою вину, прощаетъ имъ все и цѣлуетъ ихъ. Затѣмъ всѣ они усаживаются кругомъ котла и ѣдятъ козлиное мясо. Сообщалъ учитель Джагрипскаго училища М. Адамовъ. Разсказы. I. ДО-ыарнф рунышті-бун; jaK кур-бу, ,іак сах- Два человѣка сидѣли; одинъ сдѣііой былъ, одинъ живой (зрячій) бу; хумар дйіёістеп. Міірікі Ьат, діт хумар былъ; въ азартную игру играли. Человѣкъ пришелъ, увидѣлъ въ азартную игру дйіёіетен, пйрскір: „чііве-та кур-бу; ту ча\ѵа нера іу- яграють, спросилъ: „глаза твон слѣпые были; ты какъ съ нимъ въаэарт- мар дйіеізі*4.—„Ііотіа тіі шаітае міірі беже жймыра: ную игру играешь11. „Подобный тебѣ чоргь человѣкъ скажетъ ыоѣ: бежіі, ко-кіьпетіі5) сіікінціі, жы ві быстіпемк. скажи, альчпкъ гдѣ твой сгоптъ, отъ него чтобъ я получилъ ц. и. Ііасо аозііиода мріе, ашвіра гредан cap rah, Гасо на (лЬтнсй) кочевкѣ когда умеръ, ого привязали иа быка, дмбмреіі 1м гунд. Awaiia пір&к бмчуиа ч&м дарбаз буііа. повезли (»ь) село. Они, (когда) нужно перейти рѣчку, (ну) переходить. І'аіі чу, па\ѵ-а\\ч'дп кырку руне. Pace rah дііжбт, ррареда ІІыкь пошелъ, въ водѣ хогѣлъ сѣсть. Расо быка погонялъ, на берегу
10 сакані-бу, газі-дыкыр: „даЬ, rah! даіі, rah! “ Гаіі начу. Раса стоялъ, кричалъ: „иу быкъ! ну, быкъ!и Быкъ не пошелъ. Расо газі-кыр: „оро, Ьасо, Дасо, ту haykac мріе: накарі rah бажу!' закричалъ: „эй, Гасо, Гасо, ты настолько умеръ: не можешь быка погонять!14 Ііафт коса Ііабун; Ііафт коса дуща дйгарйв, маіе Семь безволосыхъ было; семь безволосыхъ по міру ходили, домъ ві дйбев, маіе ман дйбен. кос-акі жы Ьамадане дйгу: его унесли, домъ мой унесли. Безволосый одинъ изъ Гамадаиа сказалъ: азе Ьарем дызуе Ііафт косана бекёми. Ав коса рабун, пойду украсть семи безволосыхъ сдѣлаю11. Этоть безволосый всталъ, я нане ваЬ-тур грёда пйттёхо, у\ѵакі Ііара дызуе Ііафт хлѣба девять сумочекъ привязалъ на спину, чтобы итти украсть у семи коса. Ав чу вырда-уёда, чу діт: ау Ьафт коса безволосыхъ. Онъ пошелъ сюда-туда, пошелъ увидѣлъ: эти семь безволосыхъ cap кані разава; Ііафт коса liawjaH драв данібун бын са¬ на родникѣ спали; семь безволосыхъ всѣхъ деньги положили подъ го¬ ре хо: разав-бун. Ав коса Ьамадане драве Ьафт коса лову себѣ: спатъ-былп. Этотъ безволосый гаыаданскій деньги семи безволосыхъ Ішлда быр. Ав коса Іехыс—чу маіа хо; аві чу тавіа взялъ унесъ. Этотъ безволосый ударилъ—пошелъ домъ свой; онъ пошелъ хлѣвъ гамеша, афыр халашт, дйраве хуа кыр налѵафырда вашарт. буйволовъ, ясли разобралъ деньги свои положилъ въ ясли спряталъ. Жына ві кыр-накыр: „чар gypym быдамын“. Ав вада. Жы- ЛСена его сказала-не сказала: „четыре пятака дай мнѣи. Онъ не далъ. Же- на ві рабу, певц дуруш жыдызі, cape до^івева греда на его пошла, пять пятаковъ у него украла, въ концѣ ромня привязала барда. Ьафт косе шхаві, ралѵу пара туяана. „Паре ыа оставила. Семь безволосыхъ встали, увидѣли денегъ нѣтъ. Деньги наши. ке бырыв, га11о?в с) кто взялъ, слушайте?11 — JaK дйбыжа: „паремй Одинъ сказалъ: „деньги наши кос-акі безволосый одинъ нотлаы& подобный иамъ- бйрынй, cape ві *6у1екй“. взялъ, на головѣ его войлочная шапка есть11.
vk.com/aristorika — 11 — — „коса міеама, cape ві куіека,. „Безволосый подобный намъ, на головѣ его войлочная шапка есть, Ьама пышта ві Ьабаоа, орта Ііабаны наЬ-тур н$иаа\ но на снннѣ его сума есть, внутри сумы девять сумочекъ хлѣба есть*. — „Заоі чавапа: кос-акі валамгуа, 1ы cape ві „Знаете чего: безволосый одинъ подобный иамъ, на головѣ его куіека, 1ы пышта ві Ііабана, ваЬ-тур наае, маіе войлочная шапка есть, на спинѣ его сума есть, девять сумочекъ хлѣба, домъ ві жы 1ы І1амадапа“. его въ Гамаданѣ есть*. — „Male ві 1ы Ііамадана, рабым Ііарым Ііамадапе. Чун „Домъ его въ Гамаданѣ есть, встанемъ пойдемъ Гамадаиъ. Пошли Ііамйдане; назавым маіа ві. коса чара дыбежі: „Ііагар Гамадаиъ; не знаютъ домъ его. Безволосый четвертый сказалъ: „если cape ві куіека, пышта ві ііабана, маіе ві Іы Ііа- на головѣ его войлочная шапка есть, на спинѣ его сума есть, домъ его въ Га- мадана, маЫе наІбанданаЛ маданѣ есть, то улица кузнечная есть*. — „Парга маЫе наібандана, наве ві боса Рамадана". „Если улица кузнечная есть, имя его безволосый Рамаданъ есть*. — „коса Рамадана, хапіе ві сіупену пуагане. „Безволосый Рамаданъ есть, дверей его тридцать пять ступеней. Да раба, ыы Ііарем! “ Чун, дітын, накарі хапіе ві вакен. Ну встанемъ, мы пойдемъ!* Пошли, увидѣли, не могутъ двери его отворить. — „Аві, кі дравема 6pije, Kocfija, кос-акі „Онъ, что деньги наши взялъ, безволосый есть, безволосый одинъ нотламйіа, cape ві куіека, пышта ві Ііабана, подобный намъ есть, на головѣ его войлочная шавка есть, на спинѣ его сума есть, налѵа Ііабана н&іі-тур нане, маіе ві Іы ііамадана, 1ы маЫе въ сумѣ девять сумочекъ хлѣба, домъ его въ Гамаданѣ есть, улица наіб&ндаый, навё ві коса Р&мйданй, даріе ві сіупенд кузнечная есть, имя его безволосый Р&маданъ, дверей его тридцать пять пуагііне, наве жына ві Гуіхаыданй, дравеый бруе-крце чуиснсіі, имя жены его Гюльхаыданъ есть, деньги наши взялъ-положилъ
12 афйре гамеше дана. Газіка: „Гуіхамдан, Гуіхамдан! дарі вава. .ясли буйвола есть. Зовутъ: „Гюльхаиданъ, Гульхавданъ! двери отвори. Гулхамдан! кане коса РЛмадан?” Гульханданъ! гдѣ безволосый Рамаданъ?0 — „коса Рамадан пазаемм куда чуи. „Безволосый Рамаданъ, не знаю, куда пошелъ0. — „Ту назані, назані, Ііафте Іігірым драведа дархыстым". „Ты не знаешь, не знаешь, семеро пойдемъ деньга вынемъ11. Чун, драведа дітын jaai пенц дурушё ві туна; шта хост, Пошли, деньги наши одного пять пятаковъ его нѣтъ; отъ него просилъ, да-вада, шта мм хуаст, міжм надаі: ^кіжн иада. Аван далъ-не далъ, отъ меня просилъ, я тоже не далъ: ни одвнъ не далъ. Эта косан гот ві KOcaji: „ту же бёжаи. безволосые сказали тому безволосому: „ты тоже скажи0. — „Аре, днбежнм: авжі nocaja, кос-акі нот- „Да, скажу: онъ же безволосый есть, безволосый одинъ по- ,у cape ві куіека, добный намъ есть, на головѣ его войлочная шапка есть, 1ы пйшта ві Ьабавгі, на спинѣ его сума есть, Hawa Ьабана наЬ-туре нана, маіа ві 1ы Ьамадапа, 1м маЬ- въ сумѣ девять сумочекъ хлѣба есть, домъ его въ Гамаданѣ, въ ули- 1е наібандана, даріе ві сіу йену nijaraee, наве ві коса дѣ кузнечной есть, дверей его тридцать пять ступеней, имя его безволосый Рамадана, наве жына ві Гулхамдана, дравема 6pije-fcpije Рамаданъ есть, имя жены его Гульхавданъ есть, деньги наши взялъ-положилъ афйре гамеш-Ьава, пену дурушёма cape дохёнева гре- ясли буйвола есть, пять пятаковъ моихъ на головы повязкѣ при¬ дана. вязаны суть. Загадка. . дай—зар, біет—мар, СІ—гур, чыл—руві, Десять—мальчикъ, двадцать—человѣкъ, тридцать—полкі, сорокъ—лиса, пенці—rah, шесх—шйкыр, Ьафты—фикыр, Ьаішті— пятьдесятъ—быкъ, шестьдесятъ—слава Ногу, семьдесятъ—дума, восемьдесятъ— змвнр, нот—herb, сат—мерішк. дрожапіе, девяносто-яйцо, сто—курица.
vk.com/aristorika — 13 — Отгадка—человѣкъ: въ десять лѣтъ онъ мальчикъ, въ двадцать лѣтъ дѣлается человѣкомъ, въ 30 лѣтъ онъ волкомъ, потому что подобно волку старается увеличить свое состояніе, чтобы потомъ не голодать; въ 40 лѣтъ дѣлается лисицей, обманывая то того, то другого для достиженія цѣли; въ 50 лѣтъ дѣлается быкомъ, т. е. онъ навьюченъ, какъ волъ, всѣми удовольствіями жизни; въ 60 лѣтъ старикомъ, который живетъ надеждою на Бога; въ 70 лѣтъ онъ начинаетъ много думать п критиковать свои поступки, совершенные прежде; въ 80 лѣтъ всѣ члены его тѣла дрожатъ; въ 90 лѣтъ онъ такъ бѣлѣетъ, какъ яйцо; въ 100 лѣтъ онъ дѣлается курицей, такъ какъ живетъ на счетъ другихъ. Переводъ. I. Слѣпой и зрячій сѣли играть въ кости. Въ это время проходилъ мимо третій. Увидѣвши игру между слѣпымъ и зря¬ чимъ, онъ подошелъ къ нимъ и обратившись къ слѣпому ска¬ залъ: „ Послушай, вѣдь ты слѣпой и ничего не видишь, какъ же ты играешь? тебя могутъ провести**.—„Не безпокойся", отвѣтилъ слѣпой: „подобныхъ тебѣ людей немало: они сей¬ часъ же на ухо скажутъ мнѣ, если я выиграю, для того что¬ бы выигрышъ прошелъ чрезъ ихъ руки". II. На кочевкѣ умеръ одинъ курдъ, по имени Гасо. Род¬ ственникъ покойнаго, Расо, взялъ трупъ, привязалъ на быка и отправился въ селеніе, чтобы тамъ похоронить. По дорогѣ нужно было пройти черезъ рѣчку. Расо погналъ быка въ рѣч¬ ку и съ берега сталъ попукать его. Самъ онъ долженъ былъ пройти по мосту, такъ какъ рѣчка была глубокая. Войдя въ воду, быкъ хотѣлъ лечь; тутъ Расо, обратившись къ мерт¬ вецу, кричитъ: „Послушай, Гасо, неужели ты совсѣмъ уже умеръ и быка не можешь погонять?"
14 III. Жили-былп семь безволосыхъ. Они занимались воровст¬ вомъ, почему и разбогатѣли. Въ городѣ Гамаданѣ въ это время жилъ одинъ безволосый, который рѣшился отнять все у семи извѣстныхъ безволосыхъ воровъ. Онъ взялъ суму, по¬ ложилъ въ нее девять штукъ хлѣба и отправился въ путь. Наконецъ пришелъ онъ къ роднику, гдѣ въ тѣни деревьевъ, положивъ деньги подъ голову, спали безволосые; потихоньку вынулъ онъ ихъ деньги и вернулся обратно. Когда гамаданскій безволосый вернулся домой, то отправился въ хлѣвъ и тамъ въ ясляхъ спряталъ краденныя деньги. Жена его просила му¬ жа дать ей 20 коп.; мужъ ничего не далъ. Тогда она украла 25 коп. и спрятала въ подвязкѣ штановъ. Безволосые про¬ снулись, умылись и только что хотѣли двинуться въ путь, какъ одинъ изъ нихъ замѣтилъ, что его деньги пропали. Объ этомъ сказалъ онъ своимъ товарищамъ; тѣ начали искать въ своихъ сумахъ и замѣтили, что ни у кого денегъ не оказа¬ лось. Тутъ начали они совѣщаться и рѣшили, что вора можно найти, если станутъ они говорить подъ риѳму. Первый изъ семи безволосыхъ сказалъ: „Деньги наши укралъ подобный намъ безволосый, у котораго на головѣ вой¬ лочная шапка — „Вѣрно“, говоритъ второй: „но на спинѣ у него большая сума, въ которой девять штукъ хлѣба*. — „Да, если на спинѣ большая сума и въ ней девять штукъ хлѣба, то значитъ домъ его находится въ Гамаданѣ". Тутъ всѣ безволосые встали и отправились въ Гамаданъ. Придя туда, опи не знали, чтб дѣлать, но четвертый безво¬ лосый помогъ, сказавъ: „Если домъ его въ Гамаданѣ, то онъ, должно быть, жи¬ ветъ на Кузнечной улицѣ; отъ земли до дверей его квартиры лѣстница имѣетъ тридцать пять ступеней11.
vk.com/aristorika — 15 — Пошли они на Кузнечную улицу и нашли домъ, но две¬ ри были заперты. Пятый говоритъ: „Имя его—безволосый Ра¬ зданъ, имя же жены его—Гюльхамданъ0. Безволосые стали звать: „Гюльхамдапъ! Гюльхамданъ! “ Чрезъ нѣсколько ми¬ нутъ вышла жена гамадаескаго безволосаго и, думая, что ея знакомые зовутъ ее, отворила двери. На вопросъ безволосыхъ, гдѣ ея мужъ, она отвѣтила, что не знаетъ; безволосые вошли во дворъ и стали опять со¬ вѣщаться. Тутъ шестой сказалъ: „Если имя жены его Гюль¬ хамданъ, то деньги наши спрятаны въ буйволиныхъ ясляхъ Зашли въ хлѣвъ, вырыли ясли и дѣйствительно нашли свои деньги, по 26 коп. недоставало изъ денегъ седьмого безволосаго. Этотъ обратился къ товарищамъ и просилъ от¬ дать ему 25 коп., но пикто ему ничего не далъ. Товарищи емѵ сказали: * „Ты до сихъ поръ ничего пе говорилъ, скажи и ты что- нибудь, авось найдешь свои 25 коп.°. — „Хорошо скажу0, отвѣтилъ седьмой и, повторивъ все, сказанное товарищами его, прибавляетъ: „Мои двадцать пять коп. украла жева безволосаго Рамадана, Гюльхамданъ, и спря¬ тала въ подвязкѣ штановъц. Когда обыскалп Гюльхамданъ, нашли и 25 коп., принадлежащихъ седьмому безволосому. По¬ слѣ этого безволосые вернулись обратно со своими деньгами. Сообщилъ смотритель Камарлиискаго училища К. Хачатуровъ. *) Дер собст. дверь; здѣсь церкоппая дверь вм. церкви. 1) Въ этомъ и другихъ словахъ конечное с есть собст. изафетъ, служащій для образованія род. п. (въ персидскомъ и турецко-татарскомъ лайкахъ): онъ при¬ соединяется пе къ опредѣленію, но къ опредѣляемому слову; напр. 6aw-e бра— отецъ брата. Такъ какъ изафетъ эпклптнчески примыкаетъ къ опредѣляемому сло¬ ву, то л не рѣшился его отдѣлять черточкой, какъ это сдѣлалъ Загурскій, осно¬ вываясь на мнѣніи Ходзька (Записки Кавказскаго отдѣла Императорскаго Русс. Геогр. Общ. XIII. 2). :') Отъ адсрб. гѵііібатуп (гуі серебро—батун ИЛИ бафта тесьма). *) Изъ біі безъ и таіа счастіе—напрасно (біі можетъ быть представкой и приставкой).
16 s) nezzua къ (Лерхъ. Изслѣдованіе объ иранскихъ курдахъ III). 6) гаііо въ словарѣ Жабы (Dictionnaire Kurde-Frangais, риЫіё par Justi)iz voyons, hol&. Замѣтка. Считаю необходимымъ сказать нѣсколько словъ объ осо¬ бенностяхъ того курдскаго нарѣчія (араратскихъ брукинцевъ и джалалинцевъ), которому принадлежатъ сообщаемые здѣсь тексты. 1) Гласный а рѣзко различается отъ адербеджанскаго а, обозначаемаго въ академической азбукѣ однимъ и тѣмъ же знакомъ: первый подходитъ къ нѣмецкому а (Hande, Bander), а къ второй—къ французскому ё (mere). 2) Въ курдскомъ языкѣ, кромѣ твердаго ы, есть и про¬ износимый мягче его ы. 3) Ослабленный й является послѣ губного б, язычно-зуб¬ ныхъ т и д (исключительно въ представкахъ), сонорнаго 1, аспированнаго к и спиранта ж; звукъ этотъ выговаривается до такой степени быстро, что онъ почти неуловимъ въ произ¬ ношеніи; въ нѣкоторыхъ случаяхъ онъ даже не слышится, напр. дадкава. Слабый у встрѣчается только въ концѣ словъ, напр. году. 4) Въ курдскомъ языкѣ имѣется аспированное к и ге- минованные т и п; энергическій выговоръ р обозначается над¬ строчной чертой. 5) Рядомъ съ сонорнымъ твердымъ л, есть и среднее 1. 6) Кромѣ зубо-губного в, въ курдскомъ встрѣчается и, притомъ, гораздо чаще его—\ѵ. 7) Удареніе обозначается знакомъ отъ лѣвой руки къ правой, а долгота гласнаго—чертой. Курдскіе тексты провѣрены много при посредствѣ жи¬ вущихъ въ Тифлисѣ курдовъ. JL JL
vk.com/aristorika ТШШШНСШЕ ТЕКСТЫ. Сказки. Волшебное яблоко. Hlahp .{^алабада глаі ыотшо Ьёст-бе; ча-потто ном Маіев- (Въ) городѣ Галабадѣ одинъ царь есть-былъ; этого царя имя Маликъ- ШаЬ бе; ча-потгаб авлод-ыіп пыбе1). Ружі потшб Шахъ было; (у) этого царя наслѣдниковъ своихъ не было. (Въ) деиь даръ ныгата-бе2) каада, ба-нё3) глаі давуш ома ба-со, даманде4) сидѣлъ было дома, узнаетъ одинъ дервишъ пришелъ во дворъ, стадъ Ьандё5). иотшо бе-шё ба-дашт, iiijame4') ба-давуші цуіі ода, пѣть. Царь выходитъ въ поле, хотѣлъ дервишу деньги отдать, а7)-давуш цуі-іш нысаше. йотшо хабагатше3) ча-даву- тотъ дервишъ денегъ его не взялъ Даръ слово держалъ (съ) этимъ дерви- ші-ку: „ты цуіі чо сыданіш?“ Давуш вёте ба~цотш6: „Аз шомъ: „Ты денегъ почему берешь ие?“ Дервишъ сказалъ царю: п)[ бо-цуіі оманім, авцах аз омам глаі сеф ба~тыма пом за деньгами пришелъ не, только а пришелъ одно яблоко вашему имени варда; шыма а-сефі цыма шаві ба-Ьан; сефі ба-Ьарда9) принести; вы то яблоко пятницу (въ) ночь кушайте; яблоко скушавшимъ шыма авлод ба-бё. Амо аз а-сефі ба-шыма дёдам, де-шглма вамъ наслѣдникъ будетъ. Но я то яблоко вамъ отдамъ, съ вами шарт кардам: агар шыма зоа бе, ч а-зоа номі быноан условіе сдѣлаю: если у вась сынъ будетъ, этого cuua имя опредѣлите ШаЬзада АЬміід. А-зоа біівоаи ба-ііандё ба-мактаб ічі Ііафт Шахзаде Ахмедъ. Того сыпи опредѣлите въ ученіе въ школу до семи, сор, Ьафг сорі бадіга аз бе-омём, а-зоа ба-бам дё-ышта. Ди дѣтъ, семи лѣтъ посдіі л приду, іого сына поведу съ собою. Два сорі бадіга зоа ба-бкм, оа-дом ба-шымаиотшё §абул кардыше, дѣта послѣ сипа приведу, отдамъ вахъа. Г(арь согласіе сдѣлалъ* 9
18 — сефі саше. Давуш мрахас-бе, ше. йотшо уыма шаві сёфыш яблоко взялъ. Дервишъ попрощался, ушелъ. Царь нятвнцу (въ) ночь яблоко Ьарде; ча-сефі барада, нав манг, иав руж, нав саЬіт, съѣлъ; того яблока по причинѣ, девять мѣсяцевъ, девять дней, девять часовъ, нав дады§а арада давардё, ча-йотшо жен занде—глаі девять минутъ въ промежуткѣ прошло, этого царя жена родила —одинъ зоа-аш бе; ча-зоа ном-т-он ноадпоне 10) Шаѣзада АЬмад; а- сынъ ея былъ; этого сына вмя его они опредѣлили ІДахзаде Ахмедъ; тотъ . зоа ткаі jo.i6e, ав-ш-ou ноашоне ба-мактаб. Ііафт сор іра- сыиъ немного выросъ, его онн опредѣлили въ школу. Семь лѣтъ въ проме- да даварде, а-м-ун давуш оме, потто-кѵ-ш хаОагате: «уткѣ прошло, тотъ самый дервишъ пришелъ, (съ) царемъ своимъ слово держалъ: ,Штб зоа бе, ja ныбе?“ йотшо ибте ба-давуші: „Баіе, бе!“ „У тебя сыиъ былъ, или пе быль?" Царь сказалъ дервишу: „Да, былъ!" потто зоеда-бе ым давуш хаііі а^ыл-манде; Ііаіфішоме ышта Царь зналъ (что) этотъ дервишъ очень умпый остается; пожалѣлъ собствеп- зоа-га быда ба-давуші, бачаігора нотшё карды ше аі наго сына своего отдать дервишу, поэтому царь сдѣлалъ его ышта вазір: ав зоваіш-бе чаі aglii ва камоіы. самимъ визиремъ: онъ эиалъ его умъ и способность. Перево дъ. Городомъ Галабадомъ правилъ царь, по имени Меликъ- Шахъ; у этого царя не было наслѣдниковъ. Однажды опъ, сидя у себя въ комнатѣ, увидѣлъ, что какой-то дервишъ, зашедшій во дворъ, сталъ пѣть. Царь вышелъ къ нему и предложилъ деньги, но дервишъ отказался взять; тогда царь спросилъ его: 9Почему ш не берешь денегъ?41 Дервишъ отвѣтилъ: „Я сюда не за деньгами пришелъ, а пришелъ отдать вамъ яблоко; ску¬ шайте его въ ночь водъ пятницу, и тогда у васъ родится на¬ слѣдникъ; но я даю вамъ это яблоко съ тѣмъ условіемъ, что¬ бы вы, когда у васъ родится мальчикъ, назвали его ІІІахзаде- Ахмедомъ, а затѣмъ, когда ему исполнится семь лѣтъ, посла¬ ли его въ мектебъ учиться; чрезъ семь лѣтъ я приду и возьму его къ себЬ на два года". Царь согласился на его условіе, и
vk.com/aristorika — 19 — взялъ у него яблоко. Дервишъ ушелъ. Царь по указанію дер¬ виша съѣлъ яблоко въ ночь подъ пятницу. Сцустл девять мѣся¬ цевъ, девять дней и девять часовъ, царица родила сына, кото¬ раго нарекли Шахзаде-Ахмедомъ. Когда мальчику исполнилось семь лѣтъ, тогда отправили его учиться въ мектебъ. Прошло еще семь лѣтъ, и дервишъ пришелъ къ царю и спросилъ его: „Родился у тебя наслѣдникъ или нѣтъ?“ — wДа!“ отвѣтилъ ему царь. Однако царь, жалЬя отдать, по условію, своего сы¬ на дервишу, назначилъ послѣдняго своимъ первымъ визиремъ, убѣдившись въ его умѣ и способностяхъ. Трусъ. Глаі зоа Ьёст-бе; а-зоа убііі ба-дагат нёзнаше бе-шё: Одинъ сынъ есть-бнлъ; тогъ сыиъ одинъ въ поле ие зпалъ выйти: ha сафа дё-ышта моа бе-шё. І-кара бе-шё ба-дашт каждый разъ со своею матерью выходить. Одинъ разъ (опъ) выходить въ поле дё-ышта мо&; чаі моа поаше аі даштаді, ыгатан омё ба-ка, со своею матерью; его мать оставила его полѣ на, сама пришла домой, каі-баш же: зоа манде ajo, зікпа жаше; віндыше де-зікка дона двери затворила: сшгь остается тамъ, крикъ ударилъ; увидѣлъ съ крикомъ Ьечі а-бё-ні, ёгіне ба-ро, дамапдыше ше. ітка ша- нпчего онъ будетъ не, отправляется въ путь, началъ нгти. Немного іпелѵ бе, віндыше глаі мо§на l'irnija ijo; Mogna-ш пегатше, донаше было, увидѣлъ одно яйцо падаетъ здѣсь; лицо его взялъ, положилъ ба-шта каша уіф. Tinajen ше, віодыше глаі асиі му въ свои боковой кармаиъ. Немного пошелъ, увидѣлъ одаой лошади волосъ ijo Ьёсте, а-му-ш чаі^ын пегатше. Хаііі ша-бе, віндыше глаі здѣсь есть, опъ волосъ его оттуда взялъ. Много шелъ-было, увидѣлъ одиа jojb валача ѣёсте ij6, дашё ба-рлача, віндыше глаі зора большая башня есть здѣсь, зашелъ въ башню, увидѣлъ одинъ большой Д1В JJO Ьёсте; ым зоа хйііі тарсе, выште ajo; ым дів пегатше дувъ здѣсь есть; этотъ сынъ много болдсл, садить тамъ; этоть дэоъ взялъ глаі сыі), егатше, чймада ов бе-шё. Ым зоа мидна-ш егатше, одинъ камеиь, сдавилъ, этого изъ вода идетъ. Этотъ сыиъ лицо его сдавяіъ,
20 чаі сіпіна бешё; ым дів хаііі тарсё; ми сафиа ым діа ого бѣлокъ идетъ; этотъ дэвъ много боялся; этотъ разъ этотъ дэвъ. ышта кашабын-а-да глаі дроза му цеватше, шодоше ба-оташ; своей подмышки изъ одинъ длпииый полосъ выдериулъ, бросилъ въ огонь; ыы зоа асді му бевардыше, шодоше ба-оташ. Дів в'шдыше: этотъ сынъ лошади волосъ вынулъ, бросилъ въ огонь. Дивъ увидѣлъ: „ым чымыса зора паЫівбее мны ба-кыштёи, віте. Ым зоа „этогь отъ меня здоровѣе богатырь мепл уничтожитъ0, бѣжалъ. Этотъ сынъ дапарчніше, діві моіі ва давлаті вардыше ба-ка. Чаі пыа, приготовился. дэва богатство и состояніе понесъ домой. Его отецъ,. моа вівдышоне зоа омёда де-моіі, давлаті, бешёп ба-ча мать увидѣли сынъ пдеіъ сь богатствомъ, состояніемъ, вышли на его навы, ча-дмі мача-ш-ов кардышове. встрѣчу, его лицо поцѣлуй свой они сдѣлали. Ба-тб хаба бе-дам ча-дівада: а-дів хаііі ша-бё дычб Тебѣ вѣсть дамъ томъ дэсѣ объ: тотъ дэвъ много шедъ-бшо, встрѣча бе ба-глаі рвосі; реос вотше баі: была на одву лису; лиса сказала ему: ядіва, боііі, бакё шёдаш?* „дивъ, братецъ, куда шествуешь?* — „Чокпа аз ба-тб бовотым?и а-дів-au жьгго вбтше 6а- „Какъ я тебѣ разскажу?" тогъ дэвъ самый такъ сказалъ рвосі. Рвос Еотше: „то сафіш, ав топ-ыш ба-дас даноа14. лвсѣ. Лиса сказала: „ты глупъ еси, онъ тебя свою въ руку положилъ". Ым рвос жца пегатше, і саі дабастше ба-шта-муоні, а глаі- Эта лиса веревку взяла, одну голову завязала иа свой поясъ, ту одну шан са дабастше ба-діві-uijoui, ым рвос наада iiuje, дів свою голову завязала на дэва поясъ, эта лиса впередъ шла, дэвъ ча йештоно, омаін ба-зоа-ка. Зоа віидыше діві де-рвосі омё- его сзади, приходятъ въ сына домъ. Сынъ видѣлъ дэвъ съ лисою да-н. Рвос вотше: аз ба-тб дів-ым вардё: 6ija чаі са ббгат. идутъ. Лиса сказала: я тебѣ дэва я привела: на его голову держи. Зоа тіфаигыш йегате, irijarue Сынъ ружье бралъ, хотѣлъ ныше жуа ва вііе. валъ веревку и бѣжалъ. бь^авде, а-дів лшго скиды- стрѣлять, этотъ дэвъ такъ отор-
vk.com/aristorika — 21 — Переводъ. Жилъ-былъ юноша, который былъ настолько трусливъ, что одинъ, безъ своей матери, боялся выходить па дворъ. Однажды, мать оставила его въ полѣ, а сама пошла домой и заперла за собой двери. Когда юноша остался одинъ, то сталъ кричать и плакать; наконецъ, онъ увидѣлъ, что крикомъ бѣдѣ не поможешь, и пошелъ, куда глаза глядятъ. На дорогѣ онъ нашелъ яйцо, которое положилъ къ себѣ въ боковой кар- мапъ. Пройдя немного, онъ нашелъ лошадиный волосъ, ко¬ торый также взялъ и спряталъ къ себѣ въ карманъ. Долго шелъ послѣ этого юноша и, наконецъ, пришелъ къ высо¬ кой башнѣ; онъ зашелъ въ башню и страшно испугался, такъ какъ увидѣлъ тамъ громаднаго дэва. Увидя юношу, дэвъ взялъ камень и такъ стиснулъ его въ рукѣ, что изъ него потекла вода. Тогда юноша раздавилъ найденное имъ яйцо, и изъ него потекла жидкость. Убѣдившись въ силѣ юноши, дэвъ страшно испугался; тогда онъ выдернулъ изъ-подъ мышки волосъ и бросилъ его въ огонь, а юпоша показалъ ему лоша¬ диный волосъ. Дэву показалось, что къ пему пришелъ страш¬ ный богатырь: онъ окончательно струсилъ и убѣжалъ; тогда юноша взялъ все богатство дэва и пошелъ къ себѣ домой. Когда родители узнали сына, возвращающагося къ нимъ съ богатствомъ, то бросились къ нему навстрѣчу и стали цѣло¬ вать его. Теперь посмотримъ, куда дѣлся дэвъ. Итакъ, когца онъ бѣжалъ отъ юноши, то встрѣтился на дорогѣ съ лисой, кото¬ рая спросила его: „Братецъ, дэвъ, куда идешь?“ Дэвъ разска¬ залъ лисѣ все случившееся. „Глупый, онъ тебя обманулъ!11 сказала лиса и привязала одинъ колецъ веревки къ полсѵ дэва, а другой колецъ къ своему поясу и пошла въ домъ юноши; дэвъ долженъ быль итти за пей. Прада къ юно¬ шѣ, лиса сказала ему: ПЯ привела къ тебѣ дэва: убей его! “
22 Юноша взялъ ружье, чтобы выстрѣлить въ дэва, но послѣдній такъ испугался, что оторвалъ веревку и убѣжалъ. Сообщилъ учитель Ленкоранскаго начальнаго училища Теймуръ-бекъ Бай* рвкали-бековъ. *) Въ отрицательныхъ глаголахъ отриц. частица является то въ формѣ «ы, то не, напр. вгыбе, незнаніе. 5) Преждепрош. вр. состоитъ изъ причастной формы и всиом. гл. бе. а) Въ наст. вр. часто предвіествуетъ глагольной формѣ ба или бе, проис¬ шедшее отъ всиом. гл. бе—быть. *) Представки да, го выражаютъ видовой оттѣнокъ глагола; напр. манде оставаться — даманде остаться. *) Неопр. накл. оканчивается на е или а (у Рисса еі или аі). e) S л. ед. ч. прош. сов. вр. оканчивается на ше (собств. ше—шествуетъ, идетъ). Рнссъ считаетъ эгу форму дѣепричастіемъ прош. вр. 7) аг=ав. $) Изъ хабар вѣсть, слово—гате держать. э) Дат. пад. причастія прош. вр.; ба признакъ дат. пад. отсутствуетъ при шыма. 19) 3 л. множ. ч. прош. сов. вр. оканчивается на шопе. Риссъ этой формы ве знаетъ. Замѣтка. Талышинцы или, какъ они сами себя называютъ—толышъ, занимаютъ южную половину Ленкоранскаго уѣзда Бакинской губерніи, между рѣкою Виляжчай, съ сѣвера, и пограничной рѣчкой Астарой, отдѣляющей ихъ съ юга отъ одноплеменныхъ имъ гилянцевъ. Живя на лѣсистыхъ и вообще неприступныхъ склонахъ такъ называемыхъ Талышинскихъ горъ, этотъ неболь- шой народецъ, въ пятьдесятъ слишкомъ тысячъ жителей *) По дапнымъ Свода статистическихъ свѣдѣній о населеніи Закавказскаго края (Тифлисъ 1893 г.) талышшіцы живутъ въ 161 населенномъ пунктѣ, въ 6,612 дымахъ. Приведенная въ этомъ изданіи цифра въ 60.510 жятелой составляетъ до¬ вольно значительное приращеніе по сравненію съ цифрой, сообщенной въ Сиискѣ населенныхъ мѣстъ Бакинской губерніи (Тифлисъ 1870 г.), гдѣ число ихъ покапано въ 34.344 ж. Кавказскій Календарь на 1894 г. ихъ насчитываетъ гораздо больше— 88.449 ж. Разногласіе въ ноказаиіи численности талышинскаго и вообще иранскаго- населенія происходитъ, по моему мнѣнію, отъ смѣшенія мѣстной администраціей яранцевъ-м&гометанъ съ магометанами же татарами; послѣдніе присвоили своему языку терминъ мусульманскій и, являясь въ роли представителей мусульманской
vk.com/aristorika — 23 — сохранился до сихъ поръ, несмотря на надвигающуюся на нихъ съ сѣвера и запада опасность поглощенія адербеджае- скими тюрками, отъ прикосновенія съ которыми, какъ племе¬ немъ болѣе сильнымъ, постепенно исчезаютъ иранскія племена не только въ предѣлахъ Закавказскаго края, по и въ самой Персіи. Въ настоящее время уже утерялась безпосредственная связь между талышинцами и ихъ соплеменниками—татами, жи¬ вущими въ сѣверо-восточпой части Бакинской губерніи: тюркскія поселенія, водворившіяся съ давнихъ поръ па безлѣсныхъ равни¬ нахъ Ленкоранскаго уѣзда, къ сѣверу отъ р. Вилижчая, врѣза¬ лись клипомъ между обѣими этими родственными народностями. Талышипскій языкъ относится къ ирапской вѣтви индо¬ европейскихъ языковъ, имѣющей на Кавказѣ своихъ предста¬ вителей, кромѣ талышпнцевъ, въ осетинахъ (иропдахъ), кур¬ дахъ и татахъ (магометанахъ, евреяхъ и армяпо-григоріанцахъ). Риссъ, составившій грамматическій очеркъ этого языка, сбли¬ жаетъ его съ оовоперсидскимъ * *), а академикъ Дорнъ, па обилію гласныхъ, сопоставляетъ съ другой самобытной отраслью иранской—языкомъ авганскимъ **). О грамматическомъ строѣ этого языка я не рѣшился сдѣлать никакихъ заключеній, такъ какъ у меня подъ рукою было слишкомъ мало матеріала. Тѣмъ не менѣе, прп поверх¬ ностномъ даже чтеніи текстовъ, бросается въ глаза общность многихъ морфологическихъ явленій въ этомъ языкѣ съ такими же явленіями въ другихъ ипдо-европейскихъ языкахъ, не го¬ воря уже о мѣстонмепіяхъ и числительныхъ, а равно имен¬ ныхъ и глагольныхъ корняхъ. Риссъ сопоставляетъ въ своей религіи, держать въ тѣни аборигеновъ края. Повсемѣстпо ырапцы стыдятся своего происхожденія и очень часто скрываютъ свой языкъ, чтб въ зи&чптслыіои степени ватрудилегь собираніе статистическихъ свѣдѣній. *) П. Ф. Ряссъ. О талыпішщахъ, ихъ образѣ жизни и языкѣ. Записки К&вв. отд. Ими. Русо. Геогр. общ. Ки. III, Тифлисъ 1865 г. **) Г>оги, Grammatische Bemerkimgeu ttber die Sprachc der AfghaneD, Petersburg 18-15.
24 грамматикѣ нѣкоторыя флексіи, а въ словарчикѣ—многія сло¬ ва со славянскими *). Къ фонетическимъ особенностямъ этого языка я отношу слѣдующія. 1) Средній звукъ зубо-небнаго ряда а отсутствуетъ вовсе. 2) Въ талышинскомъ встрѣчается исключительно твердое ы. 3) Средній звукъ губо-небнаго ряда б встрѣчается только ъъ нѣкоторыхъ словахъ: то, ббгат. 4) Аспированные согласные т, п, к слышатся въ талы¬ шинскомъ точно такъ же, какъ въ адербеджанскомъ, армян¬ скомъ и грузинскомъ языкахъ. 5) Твердое л встрѣчается почти исключительно; среднее 1 является только предъ гласнымъ і. 6) Удареніе переходитъ со слога на слогъ, и, поэтому, я счелъ нужнымъ его обозначать особымъ знакомъ. Тексты провѣрены живущимъ въ Тифлисѣ талышинцемъ, вап. артил. Асадъ-Бекъ-Талышхаяовымъ. Л. X *) Напримѣръ, спряженіе вспом. гл. бе—Ситъ. Нат. вр.: аз Ьестем. то Ьестеіп, ав Несте, ама Иостемои, шымя Носте- ]Он, авои Нестен; тірош. вр.• аз бім, то біпг, ав бе и г. д., <сос.шъ. нйкл.і аз би бьш (я бы;п» оы). Числительныя.* 1 і, 2 до, 3 се, 4 чо, 5 пену, 6 шаш, 7 Ьпфт, 8 Ьешт, 9 иав, ІО да. Отдѣльныя cmjocl: кі кто, чі что; мардс умирать? вінде ви¬ дѣть, ajioiTe стоять, нарсе просить, дудѵе давать; заміп земля, жея жена, оста кость, мазг мозгъ, вак волкъ, мура мышь, мѵз муха, зымыстон зима; ііеиіта послѣ и т. д.
vk.com/aristorika АШНСКО-ТАТСКІЕ ТЕКСТЫ. Сказки. Дэвъ и царскій сынъ. Бнгра-пабыра je татшѵор. У-така\ѵора быра са кукі. Былъ - не былъ одинъ царь. (У) пего царя были три сына Ін Tarcawdpa ба ^а]аті je дар бу; Ьафт сал je сіѵг (У) того царя на дворѣ одно дерево было; (въ) семь лѣтъ одно яблоко івагуфтан-бу. Ciw расрен-ківа je зад а гбг імаран-бу7 давало (приносило). Яблоку созрѣваті. когда, одна вещь съ неба приходила, імбардан-бу; je сал каіёін кукі хі^тава фjypca, кі уносила; одинъ годъ старшаго сына своего послалъ, (говоря) тго бра, каротѵул ке?, дізда гір. каіёін кукі рафт. падуст гі- ступай, караулъ держи, вора поймай. Старшій сыпь пошелъ, не могъ пой- ріфтён. Y-jeicm сал муана кукі рафт, y-j-i? надуст гіріф- мать. (На) другой годъ средній сынъ пошелъ, онъ тоже не могъ пой- тён. Абутѵні наста пітіеры кѵкі рафт; дізд аяарен-кіаа, камара мать. Всѣхъ послѣ младшій сынъ пошелъ; воръ иодошедши, кинжалъ кенд, чайунд, хупі кант-кант істён-істён віріхт. вынулъ, поранилъ, (по тотъ) кровью капля (за) каплей исгекая-исгекая, убѣжать. Ca6ejin рафт, брарупа хі<угапа вагуфт, афта хуяа б-pawi. Утренній пошелъ, братьевъ своихъ взялъ, пустился крови по дорогѣ. кйм рафтёи, nc\jc рафіёа, расірынд Gi-je чал. Мало идя, много идя, дошлп до одного колодца. каіёін брй.рі ѵуфті: „мёне иапдінд, нангеиіпд бы-чіи; Старшій братъ сказалъ: „меня привяжите, спустите въ колодецъ; агіі гуфтірмм: сухтѵм, кёпіид, агіі на, кап геніи ди . Чатѵра если скажу: гори», выгатите, если нѣть, спустите*. Бсревку бастшід й-£\<}ті, вйнгёстшід, je кіш віінгёстыпд: гуфті: аапмгшлн ва иолсь, спустили, одппъ (разъ) мало спустили; сказалъ:
26 „сухтум", кёодыед. У-jettiH брар-і? де?і, y-j-i? падуст раф- „торю*, вытащили. Другой братъ также влѣзъ, онъ тоже не могъ пой- тён, кёндннд. Ба-ахырі пітІеДн брарі деді; драз гуфті: „на- ти, вытащила. Въ концѣ младшій братъ влѣзъ; протяжно сказалъ: „не сухтумв; улѵа-і<? вангёстынд; рафт-расі чала бу-куні. I- горю"; они же спустили; пошелъ-дошелъ колодца бъ дно. Его n?6ji je дар ама; дара вакарт, ді, кі іеца je Ьафт- впереди одпа дверь подошла; дверь отворилъ, увидѣлъ, что здѣсь одинъ семи- сарі дб\ѵ ніста; xow кі іна ді: „аі ха? амарёі, брар: толовый дэвъ сидитъ; дэвъ когда этого увидѣлъ: „эй хорошо пришелъ, братъ: імрѵзна фага мее іыбу“. Ін кук гуфті: вту-мене nijap- сегодея завтрачъ мнѣ будетъ14. Тотъ юноша сказалъ: „ты моего отца мене ciwaipa діздірёі, ва^глз дагасінг: hap камім мун данар, моего яблоки укралъ; встань, поборемся: всякій кто кого повалитъ,, у ѵра буксу*. Дб\ѵ вахі^т, гіріфт ін кука, чіні за тоть его пустъ убьетъ". Дэвъ всталъ, схватилъ этого юношу, такъ ударилъ бі-змін, кі та ба-кург хака бідарі рафт. кук гіаа-бу, дбѵѵа на землю, что до горла почвы внутрь вошелъ. Юноша поднялся, дэва чіві за, кі рафт хака бідарі; сараіра бурі, кур&сат бутуні такъ ударилъ, что вошелъ земли внутрь; головы отрѣзалъ, собралъ всѣ Ьасрафіраіра, ,]ёк-ід чак аспра, ведеді а чал; браруні золотые (предметы), одну еще хорошую лошадь, вышелъ изъ колодца; братья ?арбірнад. Амарыид nijap хіетава 6iKineji. Ilijapi hap-ca?a обрадовались. Пришли отцу своему къ. Отецъ всѣхъ троихъ ихъ бері кііа хасг, арусі сат. Ба-аХьірі пітіефш кукі бу для дѣвушку вопросилъ, свадьбу сдѣлалъ. Въ концѣ младшій сыиъ сдѣлался така\ѵор. царемъ. Переводъ. Жилъ-былъ царь, у котораго было три сі>іна. У пего на дворѣ росла яблоня, которая въ каждые семь лѣтъ давала по одному яблоку. Царю ни разу не удалось отвѣдать этого яб¬ лока, такъ какъ каждый разъ, какъ воспѣвало опо, какой-то
vk.com/aristorika — 27 — воръ приходилъ и уносилъ его. Въ одинъ годъ царь велѣлъ своему старшему сыну караулить у дерева и поймать вора. Старшій сынъ караулилъ, но не сумѣлъ поймать вора. Дру¬ гой разъ царь велѣлъ караулить своему среднему сыну, кото¬ рому также не удалось поймать вора. Наконецъ, въ третій разъ, царь велѣлъ караулить у дерева своему младшему сыну. Всю ночь не спалъ младшій сынъ и караулилъ у дерева; ко¬ гда же пришелъ воръ, то онъ ударилъ его своимъ кинжаломъ, но поймать тоже не сумѣлъ: воръ, истекая кровью, убѣжалъ куда-то. На другое утро всѣ три брата пошли по слѣдамъ крови, чтобы найти вора. Слѣдъ довелъ ихъ до колодца, и бы¬ ло видно, что воръ залѣзъ туда. Старшій братъ сказалъ: „Спустите меня на веревкѣ въ ко¬ лодецъ; если я буду кричать: „горю!то вытащите меня, а если буду молчать, то спустите ниже“. Младшіе братья такъ и сдѣ¬ лали; но онъ сталъ кричать: „горю, горю!“ Его вытащили. Спустился средній братъ, который также сталъ кричать, что горитъ, и его тоже вытащили. Полѣзъ, наконецъ, младшій братъ; онъ все время кричалъ, что не горитъ, и братья спу¬ стили его па самое дно колодца. Тамъ были дверп; онъ отво¬ рилъ ихъ и увидалъ семиголоваго дэва, который закричалъ: „Добро пожаловать, братецъ! Сегодня завтракъ у меня будетъ". Юноша сказалъ ему въ отвѣтъ: „Ты укралъ у моего отца яб¬ локи; встань, будемъ бороться: кто изъ насъ одержитъ верхъ, тотъ пусть убьетъ побѣжденнаго*1. Дэвъ всталъ, схватилъ гоно¬ шу и такъ ударилъ его объ землю, что онъ по горло вошелъ въ нее. Тогда топота всталъ, въ свою очередь схватилъ дэва и такъ ударилъ его, что тотъ совсѣмъ вошелъ въ землю; по¬ томъ онъ отрубилъ ему голову, взялъ все его золото и хоро¬ шую лошадь и вышелъ изъ колодца. Братья обрадовались н пошли къ отцу, который сыгралъ свадьбу и женилъ всѣхъ тро¬ ихъ сыновей. Впослѣдствіи младшій братъ сдѣлался царемъ.
28 За Богомъ молитва не пропадетъ. Быра-вабыра—je зев, je мерд. Ін мерд ncija за¬ выло - не было — одна жепа, одинъ мужъ. Этотъ мужъ очень на* масйр бнра; je у-руз ін мерд рафт тертёр бікіпё}і, je божный былъ; одинъ день этотъ человѣкъ идетъ священнику къ, одиу капек мы-дарап. Тертёр-iQ б-yjy мѵ-гуфтіран: „Худа j6aipa oiyoji копенку даетъ. Батюшка же ему говоритъ: „Богъ одного взамѣнъ Ьазарра мы-тыа. Ін мерд-і? gap інбрав; хістан бы-хідтан -тысячу дастъ". Тоть человѣкъ же радъ дѣлается; самъ себѣ му-гуфтіран: „Ін чак кару, меы ^ёкіра мы-дараным, у бі-мен говоритъ: „Это хорошее дѣло, я одну отдамъ. онъ мнѣ Ьазарра мы-дарав “. Нар-руз іп тоіруп бнра хідгаий тысячу даетъ". Каждый день это такимъ образомъ, было (чтб) свое, мы-даран бы-тертёр; наста касіб інбрав; je герён зен мёрда • {онъ) даетъ свящепнвку; послѣ бѣдный дѣлается; одинъ разъ жева мужа іфурсаран тертёра oiKmeji, му-гуфтіран: „Аі тертёр, je Ьазар посылаетъ священнику къ, говоритъ: „Эй, батюшка, одну тысячу манёт ті. барнм нун бу-стуяум, паста мі-дом мунд^р-і^ рублей дай, отнесу, хлѣбъ куилю, послѣ приду (и) оставшіеся также му-ступума. Тертёр гуфті: „іу бі-мее дарёі, Худа-і? бн-ту иолучу". Батюшка сказалъ: „Ты мпѣ далъ, Богъ же тебѣ да-йвазра jeitipa 6iy6ji ЬазарраМёрд-ig иурсі: „Худа кі-у?“ создастъ одного вмѣсто тысячу". Человѣкъ же спросилъ: „Богъ кто это?" Паста тертёр je ра буімннд, гуфгі: „Аі мерд, ту ін Послѣ батюшка одну дорогу показалъ, сказалъ: „Эй человѣкъ, ты той рЦа мреі; бы-pa je мерд раст мі-jow, кііміиі кі дорогой пойдешь; на дорогѣ одинъ человѣкъ прямо придетъ, воторнй что М<?рііфірй стола бісарі піс;та іпбу; а:і-у му-хбі; у бн-ту золотомъ столѣ на сидѣть Судетъ; отъ него попросишь; онъ тебѣ мы-ты, му-гуі: мёпе тертёр фурсара, іёкірй 6iyoji hasappb ті“. дастъ, скажешь: меня батюшка прислалъ, одного взамѣнъ тысячу давай". Паста мерд рафт, ді je мерд нііита бісіір стол; Послѣ человѣкъ ушелъ, видѣлъ одного человѣка сидѣть на столѣ; мерд йурсі: Дуда fry иі?“ Гуфті: „hapi!“ Паста мерд гуф- человѣкъ спросилъ: „Богъ ты лв?“ Сказалъ: „да!" 2. Послѣ человѣкъ оіа-
vk.com/aristorika — 29 — ті: „Мёне тертёр фурсара, гуфті, jeitipa 6iijoji haaappa ті*.. залъ: „Меня батюшка прислалъ, сказалъ, одного вмѣсто тысячу давай". Худа гуфті: „Чак бра бу-хуна, біі кувуі je хым Богъ сказалъ: „Хорошо, ступай въ (твой) домъ, тамъ (бъ) углу одинъ кувшинъ Ьіст дарі Мілрафі йуруw - Ласта мерд ама бу-хува, гуф- есть, внутри золотомъ полныйи. Послѣ человѣкъ пришелъ въ донъ, скл- ті: „Аі зеи! бііа бі-jap, хыма вакыным". паста хыма ва- залъ: „Ай жена! лопатку принеси, кувшинъ открою". Послѣ кувшииъ от- кард, ді дарі Ьа?рафі йуру. Бі-цімер $б\ѵ дізда^а ама- крылъ, увидѣлъ внутри золотомъ полно. На половинѣ ночи воры при- рныд, хыма вакардынд, дірынд зарда хак. Гуфтірывд, паста шли, кувшииъ открыли, у недѣли желтую землю. Говорили, послѣ у мерд fieija дб\ѵ1атту бу, alre-i(j мрафтаа-бу бы-зам, этотъ человѣкъ очень богатымъ сталъ, также ходилъ въ церковь,, Худа хіехан сукур мы-даран-бу. Богу своему славу давалъ. Переводъ. Жили-были мужъ и жена. Мужъ былъ человѣкт> очень набожный. Однажды онъ священнику отдалъ копейкѵ. Свя¬ щенникъ взялъ копейву и сказалъ ему: „Взамѣнъ этой коией- ки Богъ отдастъ тебѣ тысячу копеекъ“. Обрадовался этотъ человѣкъ и сказалъ самъ себѣ: „Выгодное это дѣло—отдать одну копенку, а потомъ получить въ тысячу разъ больше1*. Съ этихъ поръ онъ всѣ свои деньги отдавалъ езященнику. Нако¬ нецъ онъ обѣдиѣлъ, и ему съ женой нечего было ѣсть. То¬ гда жена сказала мужу: „Ступай къ батюшкѣ и возьми у него деньги!“ Мужъ пришелъ въ священнику и говоритъ: „Батюш¬ ка, отдай мнѣ пока тысячу рублей, чтобы я купилъ себѣ хлѣ¬ ба, а за остальными деньгами приду послѣ11. Священникъ на эти отвѣтилъ: „Не я, а Богъ отдастъ тебѣ въ тысячу разъ больше, чѣмъ ты отдалъ миѣ!“ —„А кто такой Богъ?а спросилъ онъ. Священникъ показалъ ему на дорогу и сказалъ: „Иди па этой дорогѣ; на ней ты найдешь человѣка, сидящаго йа золо-
— 30 — томъ ирестолѣ; скажи ему, что тебя прислалъ батюшка за деньгами". Пошелъ онъ по указанной дорогѣ и, дѣйствительно, нашелъ человѣка, сидящаго на престолѣ. Подойдя ближе, оиъ спросилъ его: „Ты ли Богъ?" — „Да, я!", отвѣтилъ Богъ. — „Ме¬ ня прислалъ къ тебѣ батюшка и велѣлъ взять у тебя въ ты¬ сячу разъ больше, чѣмъ я отдалъ ему".—„Ступай къ себѣ до¬ мой; ты тамъ въ углу найдешь полный кувшинъ золота", ска¬ залъ ему Богъ. Когда этотъ человѣкъ пришелъ домой, онъ взялъ лопату и сталъ копать въ углу комнаты; тамъ онъ иа- шелъ кувшинъ, полный золота. Объ этомъ воры узнали и въ ту же ночь залѣзли къ нему, чтобы увести золото. Но когда ени нашли кувшинъ, то онъ оказался полонъ не золота, а глины. Впослѣдстіи этотъ человѣкъ сталъ богачомъ, ходилъ усердно въ церковь и молился Богу. Записано въ сел. Матрасахъ, Шемаханскаго уѣзда, учениками Шемахии- скаго городского училища Эфендіевымъ и Шахвердовымъ. Замѣтка. Таты *), исповѣдующіе магометанскую религію **), живутъ въ сѣверо-восточной части Бакинской губерніи, гдѣ они въ трехъ уѣздахъ: Бакинскомъ, Геокчайскомъ и Кубинскомъ ***) составляютъ значительную часть населенія; небольшая горсть татовъ-армянъ живетъ въ селеніи Матрасахъ ПІемахинскаго *) Названіе таты, по мнѣнію Е. Г. Вейдепбаума (см. Путеводитель по Кавказу 1888), раздѣляемому проф. В. Ѳ. Миллеромъ, не этническое, но даваемое тюркскимъ племенемъ осѣдлому иранскому населенію Закавказья. **) По даннымъ Свода статистическихъ данпыхъ о населеніи Закавказскаго края (Тифлисъ 1893 г.) татовъ-магометапъ насчитывается въ Б&кннскоЙ губ. 118.166. Кавказскій Календарь па 1894 г. ихъ насчитываетъ больше—124.G93. ***) Таты-магомстане, кромѣ того, живутъ, новидимому, въ нѣсколькихъ селе¬ ніяхъ, но Курѣ, въ Джевадскомъ уѣздѣ той же губерніи. О 12-ти деревняхъ на Курѣ, населенныхъ татами, въ первый разъ упомянуто въ Кавказскомъ Календарѣ па 1856 г., но въ Общихъ свѣдѣніяхъ о Бакинской губерніи (Списки населенныхъ мѣегі. Рос¬ сійской Имперіи, Тифлисъ 1870) эти деревни показаны говорящими по-татарски. Тѣмъ не менѣе, и до настоящаго времени еще неизвѣстно, принадлежать ли эти деревни къ татамъ или татарамъ, чтб объясняется гѣмъ обстоятельствомъ, что тати скрываютъ свою національность, считая ее чѣмъ-то позорнымъ и выдаютъ себя на настоящихъ татаръ. Населеніе этихъ деревень пе вошло въ общій синеокъ таговъ.
31 vk.com/aristorika уѣзда *), а таты-евреи живутъ небольшими группами во мно¬ гихъ аулахъ и городахъ Дагестанской, Терской и Кубанской областей и въ селеніи Варташенъ Елисаветпольской губерніи **), Татовъ всѣхъ трехъ вѣроисповѣдныхъ группъ наберется при¬ близительно полтораста тысячъ душъ. Татскій языкъ, наравнѣ съ талышинскимъ, относится къ иранской вѣтви индо-европейскихъ языковъ. По мнѣнію проф. В. Ѳ. Миллера, изслѣдователя еврейско-татскаго языка, онъ составляетъ нарѣчіе новоперсидскаго языка. Слѣдуетъ замѣтить, что каждая изъ вышепоименованныхъ вѣроисповѣдныхъ группъ имѣетъ свой отдѣльный говоръ: таты-магометане позаимствова¬ ли, кромѣ религіозныхъ терминовъ арабскихъ, много тюркскихъ элементовъ, а таты-евреи, какъ выходцы изъ Адербеджана, гдѣ рядомъ живутъ этническіе элементы иранскій, семитскій и тюркскій, приняли въ составъ иранскаго языка два послѣдніе. Такимъ образомъ, ихъ нарѣчіе является произносимымъ семит¬ скими голосовыми средствами, но построеннымъ отчасти фоне¬ тически, отчасти морфологически и синтактически на тюркскій ладъ***). У татовъ-армянъ языкъ удержалъ свой иранскій ха¬ рактеръ въ большей чистотѣ, по, взамѣнъ семитскаго, къ тюрк¬ скимъ элементамъ прибавился въ весьма незначительной степени —армянскій. Въ настоящее время оовоармянскій языкъ пріобрѣ¬ таетъ среди матрасинцевъ все болѣе и болѣе правъ гражданства. Вопросъ о происхожденіи татовъ-армянъ не поддается разрѣшенію: трудно сказать, представляютъ ли матрасинцы изъ себя потомковъ тѣхъ татовъ, которые поселились въ этомъ краѣ еще при Сасанпдахъ (въ ІУ вѣкѣ) и впослѣдствіи могли Припять христіанство по армяно-григоріанскпму вѣроисповѣданію, или оии происходятъ отъ армянскихъ поселенцевъ, занявшихъ юж- *) Ііъ Сводѣ стат. даиинхъ о пас. Зак. края (Т. 1893 г.) въ Матрасахъ насчитывается армлно-григоріаиъ 2774, бъ 483 дымахъ. **) Татопъ-спрсовт. насчитывается 21.000 д. См. 11. Миллера Матеріалы для .изученія сврсйско-татскаго языка, С.-Петербургъ 1892 г. н‘*) 1 bid.
32 быя предгорья восточнаго Кавказа и усвоившихъ себѣ впослѣд¬ ствіи языкъ своихъ ближайшихъ сосѣдей, татовъ-магометанъ. Къ фонетическимъ особепностямъ армянско-татскаго язы¬ ка, по сравненію съ еврейско-татскимъ *), относятся слѣдующія.- 1) Въ арм.-татскомъ, какъ и въ евр.-татскомъ, имѣется средній звукъ зубо-небнаго ряда а. 2) Радомъ съ твердымъ зубо-гортаннымъ ы, встрѣчается, хотя и рѣдко, произносимый мягче ы, въ особенности послѣ губного б и сонорнаго р и обыкновенно въ суфф. ывд. 3) Тюркскіе губо-небное б и губо-гортанное у встрѣча¬ ются въ обоихъ татскихъ говорахъ. 4) Рядомъ съ губнымъ в, въ арм.-татскомъ встрѣчается изрѣдка и англійское лѵ (то же^самое и въ евр.-татскомъ). 5) Вмѣсто евр.-татскаго т, представляющагося слуху ге¬ минова ннымъ, въ арм.-татскомъ, какъ и въ армянскомъ язы¬ кѣ, является аспированный а равно такіе же п и к; энер¬ гическій выговоръ отмѣчается въ р, ч и д. 7) Въ обоихъ татскихъ говорахъ встрѣчаются открытое русское л и общеевропейское 1 (послѣднее только предъ е и і). 6) Въ арм.-татскомъ слышатся исключительно средніе проторпые звуки с и 3. 8) Въ арм.-татскомъ имѣется, кромѣ,] безголоснаго про¬ торнаго звука h, голосовой 9) Арм.-тат. говору свойственно измѣненіе звука ы въ представкахъ бы и мы, подъ вліяніемъ слѣдующаго за нимъ согласнаго; напримѣръ: бы-чал, бы-тертер, oi-je, бі-змін, бу- куиі; мы-ты, му-гуі, мі-jow. Армянско-татскіе тексты нровЬреіш при посредствѣ одного пріѣзжавшаго на время въ Тифлисъ матрасинца и просмотрѣ¬ ны въ корректурѣ проф. В.‘О. Миллеромъ. ж. ж; *) В. Миллеръ, Матеріалы для юуч. еир.-тат. лиыиа. С.-ПотоіК). 1Ь02 г.
vk.com/aristorika ЕВРЕЙСКО-АРАМЕЙСКІЕ ТЕКСТЫ. Сказки. I. Судьба грѣшной души. Мадуан ітва; рекебіе маралѵ ell-ет мадуан; зеііе еіі-ег Кобыла была; сѣлъ хозяинъ ея па кобылу; пошелъ (па пей) па gyha Стамбуі; іедеііа ry-gyha; ман-іт e,njele, хезеіе jell- базаръ (иъ) Стамбулъ; (опа) родила въ базарѣ; кто пришелъ, увидѣлъ жере- г г ет jalaw, меііе; хезеіу хемда еммы, кѵііу меііу. Хабре бепка-дѣтеныша ея, умеръ; увидали пять сотепъ, всѣ умерли. Вѣсть зеііе; нетеіе ell-ет дуітана; дуітана дедере паролѵ, мар-ет пошла; принесъ (кто-то) къ султану; султанъ посылаетъ за пшіъ, хозяиномъ мадуан; дуітана ыере: „jja мадуан ахча надеі-kopei кате11а!“ кобылы; султанъ говоритъ: „эта кобыла столько людей-мужчинъ погубила!" Jja мар-ет мадуан мере: „jja gaT-xa мадуан! “ Qyliaua мере; Этотъ хозяинъ кобылы говоритъ: „эта такая одна кобыла!" Султанъ говоритъ; „па-’і денерте-1а!а ^едерсіа пе-іі-т мадуан дуітана; гу- „для меня хороша есть!" Послалъ (въ) домъ кобылу султанъ; ухажи- Іух ведіу тереі нукарі. Пе-іі-т дуітана na<jla riaga ?епы; ваніе дѣлало двое слугъ. Въ домѣ султаиа оставалась три года; пара коідін е;уе1а рабо; дуітана дедеіе пар-іт мар-ет мадуйн; послѣ войска пришло много; султаиъ послалъ за хозяиномъ кобылы; дуітана мере: „ата ма-бдын?“ Мар-ет мадуан мере: „ре- султанъ говорить: „теперь чтб сдѣлаю?" Хозяинъ кобылы говоритъ: „са- куб ат, рекуб, рё$-іт мадуан: ха-м-на^бх сі ell-ет коі- цпсь ты, садись, на голопу кобылы: одинъ также самъ ступай въ среду вой- дін!и Рекебіе дуітана; зеііе ха рёда магаб, ха рёда могаб: ска!" Сѣлъ султаиъ; пошелъ одной головой сюда, одной головой туда: jja коідін мадуан тісмйра. Тйре дуітана, ыере: „jja ма-тн это войско кобыла уничтожаетъ. Возвращается султанъ, говоритъ: „это какая
2 маді]ан?“ lllah маралѵ мере: „езын, кйзынпа!* Зеііе ыар-ет кобыла?1* Такъ хозяинъ ея говоритъ: „пойду, посмотрю!** Пошелъ хозяинъ мадііап. я£а1ам-аІ-ахо маріі рабиі!и мера мадцаы: „ано кобылы. „Маръ ыа тебя, господинъ мой учитель!4* говоритъ кобыла: „я бані-’одам гуігуі іііен; тіа^а еммы $епы: гуігуі веіі ха сына человѣка духъ есмь; три ста дѣтъ духъ сдѣлалась (я) одинъ каібо кома; ата еччо дены іііен гуігуі ell-ет мадцав; ата ано песъ черный; теперь девять лѣтъ есмь духъ въ кобылѣ; теперь я нахвад; гуігуі koejan ell-ет торта семукта; ата сі; торта больна; духъ буду въ коровѣ красной; теперь ступай; корову kial фесе: $оку1 дебріі; беср-іт дндыі gol бы- (хозяпнъ) отдастъ (за) деньги: возьми, зарѣжь; мясо собственное мое отдай съ <}ві1а нуім; б вада «ано перкен!и нищими бѣднымъ; (въ) то время я освобожусь! “ Записано мною со словъ уроженца Урміи, Рабби Едигід Бенъ*Ины. Переводъ. У одного хозяина была жеребая кобыла, на которой онъ верхомъ отправился въ Стамбулъ, чтобы ее продать па база¬ рѣ; но кобыла на базарной площади ожеребилась. Народъ сбѣжался, чтобы поглазѣть, но случилось такъ, что кто ни посмотритъ на жеребенка, тотъ тутъ же помираетъ. Такимъ образомъ, погибло пятьсотъ человѣкъ. Вѣсть объ этомъ дошла до султана. Султанъ послалъ за хозяиномъ: „Чт6 это у тебя за кобыла?“ сказалъ султанъ: „она была причиной смерти столькихъ людей!“ Хозяинъ отвѣтилъ: „Чтб же дѣлать: это ея такое качество!и Тогда султанъ сказалъ: „Какъ разъ такая кобыла мнѣ пужна!а Султанъ купилъ кобылу и велѣлъ ее отвести па копюшню, гдѣ за ней ухаживало двое кошошнхъ. Кобыла оставалась въ султапской конюшнѣ три года. Вторг¬ нулся непріятель, въ большомъ числѣ, въ страпу, и султанъ, вспомнивъ о кобылѣ, послалъ за ея бывшимъ хозяиномъ. Ко¬ гда онъ пришелъ, то султанъ его спросилъ: „Чтб мнѣ теперь дѣлать съ этой кобылой?0 — „Садись на нее!“ отвѣтилъ хозяинъ:
vk.com/aristorika — 3 — „и одинъ ворвись въ средину непріятельскаго войска!“ Сѣлъ на нее султапъ и, ворвавшись въ густую толпу, бросался то въ ту, то въ другую сторону. Куда ни ворвется султанъ, па¬ даетъ несмѣтное количество непріятельскаго войска. Когда султанъ одержалъ побѣду, то возвратился и, призвавъ хозяина, сказалъ: „Скажи мнѣ, что это за кобыла?” Хозяинъ сказалъ: „Пойду, посмотрю!” Когда бывшій хозяинъ подошелъ къ пей, то опа заговорила человѣческимъ голосомъ: „Здравствуй, госпо¬ динъ мой учитель! ты хочешь знать, кто я такова? я духъ человѣка, который въ наказаніе долженъ былъ жить триста лѣтъ въ тѣлѣ черной собаки; затѣмъ девять лѣтъ я была въ тѣлѣ кобылы; скоро я околѣю и перейду въ тѣло красной коровы. Ступай сейчасъ па базаръ, купи красную корову, за¬ рѣжь ее и отдай мясо нищимъ. Такъ ты избавишь меня отъ •наказанія и спасешь мою душу!” Стр. 1. Въ мара-w конечный w есть собст. притяжательный суффиксъ 3-го лица (въ айс. для мѵж. р. у, а для жен. о) *): подъ его вліяніемъ предшествующій гласный въ муж. р. пере¬ ходитъ въ б, а въ жен. въ а; ell-ет состоитъ изъ еі (въ евр. и айс. а л) и геІШѵиш ет, происшедшаго, вслѣдствіе пере¬ становки, изъ ты (айс. ды, прасемитскаго та) — точно также дальше: мар-ет мадуан: этотъ мѣстоим. корень, служа замѣной status construct!, примыкаетъ энклитически къ опредѣляемому слову (опъ является также въ формѣ ат, напр. ka-ат, іт, напр. рее-іт) **); jeflella, ср. др.-евр. "6’ ***) jalafl рожать; едіеіе, въ айс. tiili; хезеіе, ср. пт хазаіі смотрѣть; jelleT, ср. “І7і jaliU сынъ, дптл; меііе, айс. міііі (мітіі) и далѣе: меііу, айс. уыітіуп; хем^а, ср. ttton хамет; еммы, ср. пко [тко] меаЬ *) Nftldcke. Gramm, der neusyrischen Sprache, § 37. **) Hiid. § 78 и § 90. Относительно ullit см. Stoddard. Grammar of the Modern Syriac Language, стр. 142 и 143. Всліідстше неимѣнія въ типографіи особыхъ знаковъ для обозначенія гласныхъ въ родѣ камеца, патаха п др., я помѣщаю также д русс. транскрипцію.
4 (меот); куііу, cp. ^3 коі; метеіе, у айс. горцевъ мутіііі (Myjili);: jja, въ айс. aga, примыкаетъ проклитически къ слѣд. слову; і въ сущ. мара предъ гсШ. ет отпадаетъ конеч. гласный а съ замѣтнымъ протяженіемъ основнаго а; мере, въ айс. міррі; надеі, ср. ійк анош; кбреі множ. ч. отъ кора; катеііа, cp. ічэр катаі убивать; па-’і, па собст. курд. ба=айс. ка (предлогъ, выражающій дат. и.)—дат. п. отъ ано л; дедереіа, согласовано съ допол. мадуан; пе-іі-т изъ 1-иета домой, при чемъ пред¬ логъ И явился инфиксомъ между составными частями основы (айс. oefa, ар. ^ беіт, евр. гѵз бет); 'rlaga, ср. шеіо- ша, библенсво-халд. теіат *), айс. тіа, эѳіоп. шіасііту **); дены, ср. ПУі2/ шана (шанім); рабо, ср. зп раб; ата, ср. пу [гп>] ет (адаЬ) опредѣленное время; ма, ср. по ма1і(=ма-дьш); ат, ср. лнх аттаЬ; рёд-іт, ср. іЛл рош изъ роаш; ха-м-пас-бх: ха одинъ, м отъ перс. Ііам также, наде человѣкъ—самъ, бх притяж. суфф. 2 л., стало-быть, одинъ; тісмара, ср. перс. Стр. 2. даіам-аі-ахо, ар. f11-, пз^х шаіам-аі-ахем миръ вамъ; въ ыарі-і конечное а ассимилировалось притяж. суффиксу; рабб*і, ср. ’31; ано, ср. апі; бані-’одам,, ср. |3 бен и спх адам, съ і между ними, какъ соед. гласнымъ status construct! ***); ryliyl ср. ЬзЬ); і11еп=айс. іівен; каібо, ср. з^э каіаф; кома, ср. сіп хум; еччо, ср. yu/n теш’а; нахвад, по мо¬ ему, изъ перс. па-ход—собств. нехорошій; k6BjaH, айс. шуан изъ Ki-gojan (представка кі=кі служитъ для описанія будущ. вр., недостающаго въ семит. языкахъ, подобію курд. бы, выражая4 дѣйствіе или состояніе, наступленіе котораго предстоитъ сей- часъ же—fut. Instans; у Нёльдеке въ другомъ значеніи ' ); торта, айс. тавнрій (тбра быкъ); фесе, но моему мнѣнію, изъ перс. дебріі, можетъ-быть, изъ нсрс. слЧг?; бесріт, ср. *) Petermann. Brevis linguae chaldaicac graminatica. g 6. **) Dillmann. Gramm, der aethiopischen Sprachc, стр. 288. ***) Подобиое явленіе наблюдается и въ другихъ сем. лайкахъ. Ibid., стр. 267. ♦***; Naldeke, § 146.
vk.com/aristorika — 5 — '“М2 басар; ды-да-і предлогъ да (вм. ты) выражаетъ принад¬ лежность: онъ здѣсь удвоенный, бы-свііа-нуім, ?ві1а=^ве1а др„- айс. просящій, niji&i въ айс. пощана, въ томъ же значеніи; б=о\ѵ; перкен, ср. перак освободить. Божья помощь, Ітва ха ден ка-коіца-кора; касеп чопчі веіе; кѵд Былъ одинъ-одинъ старикъ-человѣкъ; (онъ) бѣдный колючппкъ сдѣлался; каж- joMMa медева ха (jela чбіке, зебапваіа тіа^а дый день (опъ) приносилъ одинъ вьюкъ колючекъ (и) продавалъ было его (за) три $ае. Xa-joMMa, xa-joMMa зііва чбіке kapuoge; el-д-аі мотеіе ха шаура. Одинъ день, одинъ день ходилъ колючки собирать; на него встрѣтился одинъ кора, вавуа рава; 1ыбб\ѵ kalle el-д-аі: кбра па-д-аі коіуа человѣкъ, пророкъ ученый; сердце его сгорѣло (къ) пему: человѣкъ ему старикъ кора і>еве1е ха сакаіта, мере па-j-ow: „jja сакаіта ембыіа человѣкъ отдалъ одинъ перстень, говоритъ ему: „этотъ перстень отнеси (въ) геб-ет сарафа: кбвеііох еммы тимены!" Jja кбра - коіуа сторону мѣнялы: отдастъ тебѣ сто тумановъ!" Этотъ человѣкъ - старикъ мере: „по ба-езын геб-ет сарафа, 1-бка 1а-^аві; карп^ын говоритъ: „чего пойду (въ) сторону мѣняли, (п) здѣсь пе будетъ (его); соберу-(ка) чбіке, езын забвын; пара езын геб-ет сарафа!" Карпбдіе чбі- колючки, пойду продамъ; йотомъ пойду (въ) сторону мѣнялы!“ Собралъ ко- ке, зеііе геб-ет ха nehpa; пымпеііа jja сакаіта мйн-ет лючки, пошелъ (въ) сторону одпон рѣчкп; упалъ этотъ перстень съ снботблѵ ka-ат мое: мыскера! зеііе jja пальца (его) въ поду: пропащій! пошелъ этотъ кбра ка-ат Qyha, человѣкъ dk базаръ, зебеппе чбіке; беііе пе-1-а, раба ходугін веіе. Пахтой продалъ колючки; пошелъ домой, много печаленъ сдѣлался. Жена его мера: „па-ма ходугін іііет?" Мере: „ха кбра і,еве11е говоритъ: „для чего печаленъ есп?и (Онъ) говорптъ: „одинъ человѣкъ отдалъ ёдііуіі піі’і ха сакаіта, ^авіава еммы тймевн: мыске- сегоднл мнѣ одинъ перстень, (который) стоилъ сто тумановъ: (его) поте-
6 pilla. ffixTow мера: „худук 1а-віт: о-т на-ox і,ёве11е 65 радъ я. Ліена его говоритъ: „горе не дѣлай: тогъ, кто тебѣ отдалъ, также (онъ) бан-’одам; ^ёвеіі па-бх Е1і>а!а ТймахЫ о lele. IlakaTj(> сынъ человѣка; (да) дастъ тебѣ Богъ!и Заснулъ (въ) ту ночь. Утромъ камеііе, зеііе пар-$у1е; матеіе ell-ow jja кора нывуа всталъ, пошелъ за дотомъ; дошелъ къ нему этотъ человѣкъ святой мере: „еі, кора! тыммеі ^ёвеііі па-бх еммы тймены; (и) говоритъ: „эн, человѣкъ! вчера отдалъ (я) тебѣ сто тумановъ; ёдуун па-ма ejjelox па-ат чо1ке?“ Мере: „ма-бдын? сегодня для чего пришелъ ты изъ-за колючекъ?11 (Онъ) говоритъ: „чтб сдѣлаю? мыскері ell-ет сакаіта!" Jja кора нывуа, 1йбб\ѵ обманутъ я на(счетъ) перстня! “ Этотъ человѣкъ святой, (такъ какъ) сердце его kalle, і)ёве11е па-ow ха тезбее, мере: „аіне ембуі геб-ет сгорѣло, отдалъ ему однѣ четки, говоритъ: „эти отнеси къ б сарафа: кбвеі па-бх еммы тймеиы!а Jja-кора раба тому мѣнялѣ: отдастъ тебѣ сто тумановъ!w Этотъ человѣкъ много- псахіе, кена мере: обрадовался, опять говоритъ: ві! “ Карпы^іе чбіке, деіъ!и Собралъ колючки, enje тёзбее мын-ет удблѵ ка-ат эти четки съ руки его въ зебене чб!кб\ѵ, зеііе ка-ат продалъ колючки свои, пошетъ въ і>ат-ха худук ет1ох?“ такая одна печаль есть у тебя?и матеііе геб-ет б некра. Ным nelly дошелъ къ той рѣчкѣ. Упали- мое, ыыскеру. Jja кора зеііе, воду, пропащія. Этотъ человѣкъ пошелъ, ne-l-ow.IIaxTow мера: „па-ма домъ свой. Жена его говоритъ: „почему Мере па-ат пахтб\ѵ: „б кбра (Онъ) говоритъ къ женѣ своей: „тотъ человѣкъ „но ба-езын геб-ет сарафа? 1-бка la-ja- „зачѣмъ пойду къ мѣнялѣ? тамъ не буг зеііе; пошелъ; ннвуа аі тыммеі, jeaelle едгйп ла’і ха тисбее; едгбн мыске- святой, который вчера, отдалъ сегодня мнѣ однѣ четки; сегодня потерялъ !и Пахтб\ѵ мера: „б кора, аі і>ове11е піі-бх, я(ихъ)!“ Жена его говоритъ: „тогъ человѣкъ, который отдалъ] тебѣ, также б&н-’одам-іііе: і>ёве11ох J21j>a!a Темохіе б lelc, nakaijft сынъ человѣка есть: (да) дастъ тебѣ Богь!а Заснулъ (въ) гу ночь, утромъ зеііе nap-<;yl6w. Мотеііе ell-6w jja кбра нывуа мере: пошелъ изъ-за дѣла своего. Дошелъ до него этотъ человѣкъ святой (и) говорить:
vk.com/aristorika — 7 — „еі, кора! 11a меііе і>ёве11е па-ox тере еммы тымеиы? па-ма „эй, человѣкъ! пе довольио отдалъ л тебѣ двѣ сотый тумановъ? почему eAjolox едгон па-ат чсііке?“ Мере: „урбап і>авен пришелъ ты сегодня изъ-за колючекъ?44 (Оиъ) говоритъ: „жертва да сдѣлаюсь па-ox! мыскері тебѣ! пропащая текке-мекке, о-т іузвеііох па-’і!“ Зеііе jja вещь * вещь — та, чтб отдалъ ты ыпѣ!44 Пошелъ этотъ кора нывуа пар-ет ?у1б\ѵ. Kala ед^еіе мып-ет Elja; мере человѣкъ святой за дѣломі» своимъ. Голосъ пришелъ отъ Бога; говоритъ Еі^а: „еі, пывуа! ат jeeellox jja тере joiiaie па-ат о Богъ: „эй, святой! ты отдалъ ты въ эти два дпя для того koiya-kopa тере еммы тымевы! паіі пе-реі?ох! мын-ет старика-человѣка двѣ сотни тумановъ! ио для головы твоей! съ о joMwa пареіі оіам, рузы-ет кора, пареіі тіа^а $ае, того дпя (какъ) создалъ я вселенную, долю (этого) человѣка, создалъ я три шаура, паіі пе-хатрет днд-ох ведыіі рузыб\ѵ т1аі>а <;ае пе1ге!а Зеііе по изъ уваженія твоего сдѣлалъ л долю' его три шаура половину!44 Пошелъ jja кбра-нывуа лар-ет ^уіе. Ед^еіе jja коіца-чбпчі этотъ человѣкъ-святой за дѣломъ Пришелъ этотъ старикъ-колючпикъ ka-ат gyha, зебеегіы чбІке тіа^а ?ае пеіге; б па^а, въ базаръ, продалъ колючки (за) три шаура (и) половину; тотъ человѣкъ, аі ^ыкаііе чбІке, етваііе мывапдарі; мере: па- который куполъ колючки, имѣлъ угощепіе; (опъ) говоритъ: (это) для д-аі кора - koiya: jejy, хыі Іахыма, пара сі!“ Летёвеіе, этого человѣка старика: садись, ѣшь хлѣбъ, потомъ ступай!u Сѣлъ, хыііе Іахыма, паіатіе; ejijele (;yha, xepeyle тіа^а $ае: съѣлъ хлѣбъ, вышелъ; пришелъ (въ) базаръ, израсходовалъ три шаура: пы^іе пеіг-ет уае; мере: „Е1і>а рііба ?Укур!“ Хезеіе ха осталась половина шаура; говоритъ: „Богу много славы!44 Увидѣлъ одного кора: п-удб\ѵ зебеивеіе ха масіта, ?авуа ха мапет; человѣка: (въ) рукѣ своей продаетъ одну рыбу, (которая) стоитъ одинъ рубль; паіі jja кбра, мар-ет масіта, мареіе: „па-д-аі масіта, ма-т і>еві, по этотъ человѣкъ, хозяинъ рыбы, говоритъ: „за эту рыбу, чтб дадутъ, кбвеіщі!“ Jja кбра коіуа-чбпчі мере: „jja масіта отдамъ!44 Этотъ человѣкъ старикъ-колючішкъ (себѣ) говоритъ: „эта рыба
8 §авуа ха манет; ана етіі пеіг-ет Qae, nali jja кора стоитъ одинъ рубль; я имѣю половину шаура, но этотъ человѣкъ мареіе: кам-ет ^еві па-д-аі масіта, ковенна!“ Зеііе jja ко- сказалъ, чтб дадутъ за (эту) рыбу, отдамъ!" Пошелъ этотъ чело- ра, мере: „ахова! ана етіі пеіг-ет <;ae!tt Мере jja мар-ет вѣкъ, говоритъ: „братъ! я имѣю половину шаура! “ Говоритъ этотъ хозяинъ масіта: „ана jeneli! кам-ет і,еві па-д-аі масіта, ковенна!* рыбы: „я поклялся! сколько дадутъ за (эту) рыбу, отдамъ!" і)ёве11і jja кора коіуа пеіг-ет gae; (jakalle jja масіта, отдалъ этотъ человѣкъ-старикъ половину шаура; купилъ этотъ рыбу, зеііе пе-1-ow. Хезеііа naxTOw: kopaw мыдеіе масіта; нада\ѵ пошелъ (въ) домъ (свой). Увидѣла жена его: мужъ ея принесъ рыбу; сама она тере кане веіа, кебава масіта, ыііа кемрава па-ат kopaw: двѣ дупш сдѣлалась, хотѣла рыбу, но не говорила къ мужу своему: куава, Ібте kopaw, фес: хе іа-кемрава na-6w Ьеч-мындех; знала, нѣтъ (у него), мужа ея, денегъ: уже (и) не говорила ему совсѣмъ ничего; хезеііа, kopaw мытеіе масіта, раба ncaxla; kopaw мере увидѣла, мужъ ея принесъ рыбу, (и) много обрадовалась; мужъ ея говоритъ па-ат naxTOw: „сі пё-1-ет ?уваве, мыді ха казанча!К къ жепѣ своей: „иди (въ) домъ сосѣда (и) принеси одинъ котелокъ!“ Зеііа пахта па-ат казанча. Kopaw дыкеііі скіта, мере: „тер- Пошла жепа за котелкомъ. Мужъ ея взялъ ножъ, говоритъ: „сдѣ- син jja масіта, і>а1 адуа пахті!“ Цііагіы kac-ет масіта, лаю эту рыбу, пока придетъ жепа моя!" Распоролъ животъ рыбы, хезеііе: паіатіу мын-ет kac-ет jja масіта 5 сакаіта, тёзбее, увидѣлъ: вышли изъ живота этой рыбы тотъ перстень, четки, іа $піра капа. Jelle jja кбра ell-ет аіне тёзбее, сакаіта, одинъ хорошій камень. Узналъ этотъ человѣкъ на эти четки, перстень тереііа аіне ka-ат гш1манб\ѵ. Eajela пахтб\ѵ, мере піі-ат (и) положилъ эти въ карманъ свой. Пришла жена его, (онъ) говоритъ къ пахтіт: „ана $yla етіі: пёзмн <;у|іа!в Зеііе $у- женѣ своей: „я дѣло имѣю: пойду (на) базаръ!" Пошелъ (на) ба* ha геб-ет 6 сарафа, ^евеііе ell-ет сарафа еще тёзбее, сакаіта, заръ къ тому мѣнялѣ, отдалъ для мѣнялы эти четки, перстень,
9 vk.com/aristorika мере: „б нывца мере, і,еве1 бет-enje треммы тымепы!“ говоритъ: „этотъ святой говоритъ, чтобы далъ за эти двѣсти тумановъ! “ Паіатіы сарафа, 5еве1Іе тремма тймены па-д-аі кбра. Ед]'е1е Вынулъ мѣняла, отдалъ двѣсти тумановъ этому человѣку. Припіслъ (на) §yha, (jakalle па-ат пе-1-ow текке-мукке. Ejyele ка-ат пе-1-ow базаръ, купилъ для дома своего вещи-вещи. Пришелъ въ домъ свой псуха. Хеяеіа пахта, псыхіа; negelly ?піре ji-xale. Асер радостный. Увидѣла жена (и) обрадовалась; сварили хорошее для ѣды. Ночь хедере, хезеііу kopa-пахта: ,1)а капа раба пеЫа ете! повернулась (и) увидѣли мужъ (и) жена: (у) этого камня много свѣта есть! кора мере па-ат пахта: „Elja ка-ма раі,ам]е еіі-бн! мужъ говоритъ къ женѣ: „Богъ сколько милости сдѣлалъ памъі ла-ан хе Іб-ва Іазым 5рата!“ Мбтевіы ell-ет aija капа рё^-ет для пасъ уже не было нужпо свѣтильника!" Положилъ на него камепь на стоі: ме-бе^ерве мыв-ет срата збда! аіне етваіу ха столь: освѣщалъ отъ свѣтильника больше! онп имѣли одного ^увава naxil; jja $увава мере: „ана 11а-хезе1і, ады сосѣда завистливаго; этотъ сосѣдъ говоритъ: „я не видѣлъ, чтобы прихо- мын-ет пе-1-ет дуваві ха рыха <jnipa!e Едіеіе jja кора дилъ изъ дома сосѣда одинъ запахъ хорошій!" Пришелъ этогь человѣкъ пахіі геб-ет тар-ет ?увавб\ѵ, мере: „еі, koiya-kopa!“ завистливый къ двери сосѣда своего, говоритъ: „эй, старикъ-человѣкъ!" (и) те^еііе тара; ejjele jja koiya-kopa, патахіі тара, xe- лостучалъ (въ) дверь; пришелъ этотъ старикъ-человѣкъ, отворилъ дверь (и) увп- зеіе: jja ^увавб\ѵ ille; мере: „ахені! іда пе-1-а!и Зеііе дѣлъ: (что) это сосѣдъ его есть; (онъ) говорить: „брать! иди въ домъ!" Пошелъ jja тійхіі <;,увава пе-І-а, хезеііе ха капа пе-І-даі-<;ува- этотъ завистливый сосѣдъ въ домъ (и) увидѣлъ одинъ камеиь въ домѣ сосѣда вб\ѵ: hevi 11-ет е11-б\ѵ камта! Мере па-ат jja коіуа-кбра: своего: совсѣмъ нѣтъ ему цѣны! (Онъ) говорить къ этому старпку-человѣку: „зебун jja kiina! ana <}ак1ыпе!а Мере: „ ка-ма кбвет?“ „продай этогь камень! я куплю!" (Тоть) говорить: „за сколько отдашь?" Мере: „кбвеп еммы тймены! “ Jja коіца-кбра ме- {Этотъ) говоритъ: „отдамъ сто тумановъ! “ Эготъ старикъ-человѣкъ гово-
10 pe: „jja кахек ellil “ Пара jja кора мере: „^евіптерем- рпгь: „этотъ смѣется мнѣ!и Послѣ этотъ человѣкъ говоритъ: „даю двѣсти мы тымевы!а Jecerla i>al хам^еммы тймены! мере jja тумановъ!41 Поднялся до пятисотъ тумановъ! говоритъ (себѣ) этотъ koiya-kopa: „jja <;уваві кахек еШ!“ Мере: »i>ol старикъ-человѣкъ: „этотъ сосѣдъ смѣется мнѣ!и (Тогда онъ) говоритъ: „отдай фесох!“ Зеііе jja кора пе-1-о\ѵ, мыдеііе фесе, мере: деньги твои!“ Пошелъ этотъ человѣкъ въ домъ свой, принесъ деньги (и) говорить: „ха kalrrija ^еві ka-ан: 11а ат падмет, 11а ана!“ „одна бумага чтобъ была намъ: ни ты раскаялся чтобъ, ніі я!* Мытевіу kalrrija бы-гаву. Т)евеНы jja кора пахіі Положили бумагу внутри ихъ. Отдалъ этотъ человѣкъ эавпеглнвый хам$емыы тймены; ^ыкеііы jja капа, мере: rcija! камт-ет пять сотъ тумановъ; взялъ этотъ камень (и) говоритъ: „дуракъ! цѣна jja капа хамдеммы нЦоны! па-ма ьёвеіібх jja капа пе-д-аі этого камня пятъ сотъ милліоновъ! почему отдалъ ты этотъ камень по этой каыта?“ Мере jja кбра-коіца: „ана аіне itylly cekelli цѣнѣ?41 Говоритъ этотъ человѣкъ-старикъ: „л эти всѣ купилъ (за) пеіг-ет ^ае! “ Jja кора пахіі 1ы(ю\ѵ пакеіі: нымпеіі, ноль шаура!“ (У) этого человѣка завистливаго сердце его лопнуло: упалъ (и) меііі! пы?1ы jja капа па-д-аі кора. Jja кбра хедере мар-ет умеръ! остался этотъ камень этому человѣку. Этотъ человѣкъ повернулся хозяиномъ тбіта. Ха j&MMa хезеііі б нывуа el-д-аі кора касеп богатства. (Въ) одинъ день увидѣлъ тотъ святой этого человѣка бѣднаго Івіша-кёсуа, раба псахіе. Ііаіатіе кгііа мып-ет Elja одѣтаго - закрытаго (а) много обрадовался. Вышелъ голосъ отъ Бога, мере: „ат і,еве1Іох куд jOrnia еммы тымени; ана ьевеііі говорить: „ты отдалъ ты каждый день сто тумановъ; я отдалъ (я) іа joMHa пеіг-ет дае!“ Мере jja нмвуа: „Ребопа деіоіам! одинъ день полъ шаураі" Говоритъ этотъ пророкъ: „Госнодь міра! п-і$ румана ^евет! збдеііе пеіг-ет (;aj-6x ыын-ет еіпа также еще выше будь! лишнее есть полъ шаура Твоего отъ тысячей. тймены пепдох!** тумановъ твари Твоей!u
vk.com/aristorika — 11 — Переводъ, Жилъ-былъ одинъ старикъ. Онъ былъ очень бѣденъ и содержалъ себя тѣмъ, что въ степи собиралъ колючки; каж¬ дый день ему удавалось собрать цѣлую связку, которую и продавалъ на базарѣ за три шаура *). Однажды, отправив¬ шись собирать колючки, онъ встрѣтилъ па пути какого-то незнакомца, который съ виду былъ ученый человѣкъ, но, мо- жетъ-быть, самъ пророкъ. Сжалившись надъ бѣднымъ стари¬ комъ, незиакомецъ отдалъ ему драгоцѣнный перстень и ска¬ залъ: „Отнеси этотъ перстень къ мѣнялѣ: онъ тебѣ дастъ сто тумаповъu **)! Но старику пришла въ голову мысль: „а что—если я мѣнялы не застану дома? вѣдь, дома нечего ѣсть: лучше собрать сначала колючки и продать на базарѣ, а по¬ томъ уже итти къ мѣнялѣ", и сталъ собирать колючки; онъ собралъ связку колючекъ, но когда ему пришлось перепра¬ вляться чрезъ рѣку, то перстень упалъ съ пальца въ воду. Какъ его ни искалъ старикъ, но нельзя было найти. Тогда ста¬ рикъ пошелъ на базаръ, продалъ колючки и отправился до¬ мой. Опечаленный овъ свѣсилъ свою голову, и жепа спроси¬ ла его: „чего ты такой грустный"? Мужъ отвѣтилъ: „сего¬ дня какой-то незнакомецъ подарилъ мпѣ перстень, стоившій сто тумановъ, но я его потерялъ"! Утѣшая его, жена сказала: „Не печалься! тотъ, кто тебѣ подарилъ перстень, смертный человѣкъ: зато тебя вознаградитъ Богъ". Въ эту ночь заснулъ старикъ спокойно. Утромъ слѣдующаго дня онъ всталъ и по¬ шелъ за своимъ дѣломъ. На дорогѣ ему опять встрѣтился тотъ же человѣкъ и говоритъ: „Послушай, вчера я тебѣ далъ сто тумановъ; чего же ты сегодня опять идешь собирать колюч¬ ки"? Старикъ отвѣтилъ: „Чтб же дѣлать? л потерялъ твой перстень!" Сжалившись надъ нимъ, святой человѣкъ пода- *) ILIaft персидская монета:^:’/т части тумана, стало-быть, I1/* коп.; шауръ па Каішазѣ раішлетсл 5 коп. **) Тумаиъ персидская монета, около 8 р. с.
12 рилъ ему четки и сказалъ: гОтнеси эти четки къ мѣнялѣ: онъ тебѣ отдастъ сто тумановъ!а Сильпо обрадовался подар¬ ку старикъ, но ему опять пришла въ голову та же самая мысль: „а что—если я мѣнялы не застану дома?" Опъ снача¬ ла собралъ колючки, но, при переправѣ чрезъ ту же рѣчку, уронилъ четки въ воду. Какъ опъ ни искалъ ихъ, но ихъ нельзя было найти! Тогда старикъ продалъ на базарѣ колюч¬ ки и отправился домой. Увидѣвши его опять печальнымъ, же¬ на сказала: „Чего же снова грустить?“ Старикъ разсказалъ своей женѣ: „Вчерашній незнакомецъ далъ мнѣ сегодня чет¬ ки, но я пхъ потерялъ!а Жена ему снова сказала: „Тотъ, кто тебѣ подарилъ четки, смертный человѣкъ: тебя вознаградитъ Богъ!и Въ эту ночь онъ уснулъ спокойно, а утромъ, па раз¬ свѣтѣ, пошелъ за своимъ дѣломъ. Снова съ нимъ встрѣтил¬ ся тотъ же святой человѣкъ и сказалъ ему: „Послушай, развѣ тебѣ мало двухсотъ тумановъ? Къ чему же ты опять пришелъ за колючками?а Старикъ отвѣтилъ: „Да накажетъ меня Богъ! я потерялъ ту вещицу, которую ты мнѣ далъ!" Святой человѣкъ пошелъ за своимъ дѣломъ, и услышалъ го¬ лосъ, отъ Бога исходящій: „Бѣдному старику ты отдалъ въ эти два дня двѣсти тумановъ. Пусть тебѣ будетъ извѣстно: съ сотворенія міра я назначилъ ему его долю—три шаура, но, ради тебя, я ее увеличу съ сегодняшняго дня—его доля бу¬ детъ три шаура съ половиною! “ Пошелъ этотъ святой чело¬ вѣкъ за своимъ дѣломъ, а старикъ отнесъ колючки на ба¬ заръ и продалъ ихъ за три съ половиною шаура. У человѣка, купившаго колючки, шло угощеніе; опъ пригласилъ старика къ себѣ: „садись, ѣшь хлѣбъ, а потомъ ступай себѣ домой!11 Ста¬ рикъ усѣлся, поѣлъ хлѣба, а потомъ отправился на базаръ, гдѣ и израсходовалъ три шаура; осталась половина, и опъ сказалъ: „Слава Богу за его милость!" Идя домой, опъ увидѣлъ какого- то человѣка, который продавалъ рыбу, стоившую, по крайней мѣрѣ, рубль. Этотъ человѣкъ выкрикивалъ: „Я продамъ эту ры-
vk.com/aristorika — 13 — бу за ту цѣпу, которую мнѣ предложатъ!“ Старикъ подумалъ себѣ: „Это дорогая рыба: она стоитъ рубль, а у меня толь¬ ко половина шаура!0 Хозяинъ рыбы сказалъ: „Я поклялся ее продать за то, что мнѣ дадутъ!0 Старикъ отдалъ продавцу половину шаура, взялъ рыбу и отправился домой. Сильно об¬ радовалась жена, когда увидѣла, что мужъ принесъ рыбу. Она была беременна, и ей ужасно хотѣлось поѣсть рыбы, но она объ этомъ не говорила мужу: она знала, что у него нѣтъ де¬ негъ. Старикъ сказалъ своей женѣ: „Ступай къ сосѣду и при¬ неси котелокъ!0 Пошла жена за котелкомъ. Тѣмъ временемъ мужъ схватилъ ножъ и сказалъ къ самому себѣ: „Пока жена вернется домой, я опотрошу рыбу!0 Онъ распоролъ животъ рыбы, п, къ своему изумленію, оттуда выпали перстень, четки и блестящій камень. Узналъ старикъ четки, перстень и поло¬ жилъ въ свой карманъ. Когда жена вернулась, онъ сказалъ: „Пойду на базаръ: у меня тамъ важное дѣло!0 Онъ отправился на базаръ къ тому же самому мѣнялѣ, отдалъ ему четки и пер¬ стень и сказалъ: „Святой сказалъ, чтобы ты мнѣ далъ за эти вещи двѣсти тумановъ!0 Не говоря пи слова, мѣняла вынулъ деньги и отдалъ двѣсти тумановъ. На базарѣ старикъ накупилъ па этп деньги всякаго добра. Пришелъ домой старикъ, сіяя отъ счастія. Жена была несказанно рада и наготовила хоро¬ шихъ кушапьевъ. Когда наступила ночь, то старикъ со стару¬ хой съ изумленіемъ увидѣли, что этотъ камень свѣтится яркимъ свѣтомъ. Тогда старикъ сказалъ старухѣ: „Сколько милости по¬ слалъ намъ Богъ: памъ уже не нужно свѣтильника!0 Положилъ опъ этотъ камень на столъ, и онъ освѣщалъ имъ комнату лучше свѣтильника. У нихъ былъ завистливый сосѣдъ. Почуявъ пріятпый запахъ отъ кушаньевъ, идущій изъ дому старика, онъ сказалъ къ самому себѣ: „Никогда этого не бывало, чтобы оттуда несся такой запахъ0! Пришелъ онъ къ дому старика и постучался въ дверь. Отворилъ дверь старикъ и, узнавши сосѣда, сказалъ: „Братъ, войди въ домъ мой!“ Вошелъ въ
14 — домъ завистливый сосѣдъ. Увидѣвши камень, онъ сейчасъ же смекнулъ, что ему нѣтъ цѣны, и сказалъ старику: „Продай мнѣ этотъ камень!*1—-„Что дашь за него?** сказалъ старикъ. „Дамъ сто тумановъ!*1 Не зная настоящей цѣны камня, ста¬ рикъ сказалъ: „Ты шутишь?*1 — „Дамъ двѣсти тумановъ!** ска¬ залъ сосѣдъ. Такимъ образомъ, онъ повысилъ цѣпу до пяти¬ сотъ тумановъ. „Что? онъ шутитъ?** подумалъ старикъ и ска¬ залъ: „Ну, хорошо! принеси деньги!ц Пошелъ сосѣдъ домой и принесъ деньги. Но прежде чѣмъ отдать деньги, оиъ сказалъ: „Дай расписку, чтобы потомъ никто изъ насъ не раскаивал¬ ся **! Когда расписка была выдана, то сосѣдъ отдалъ пятьсотъ тумановъ, взамѣнъ чего полупилъ камень. „Дуракъ ты!*1 сказалъ сосѣдъ: „цѣна этому камню пятьсотъ милліоновъ. Зачѣмъ ты отдалъ его по такой низкой цѣнѣ?** Но старикъ отвѣтилъ: „Я все это купилъ за полъ шаура**. Когда сосѣдъ это услы¬ шалъ, то съ нимъ изъ зависти случился ударъ. Послѣ смерти сосѣда, камень остался въ рукахъ старика и онъ сдѣлался весьма богатымъ человѣкомъ. Однажды, святой человѣкъ уви¬ дѣлъ этого старика, богато разодѣтаго, и весьма удивился. Тогда послышался голосъ отъ Бога: „Ты далъ ему въ два дня двѣсти тумановъ, а я въ одинъ—полъ шаура!11 Свитой чело¬ вѣкъ отвѣтилъ съ покорностью: „Владыко міра сего! да про¬ славится еще болѣе имя Твое. Твоихъ полъ шаура имѣетъ больше значенія, чѣмъ всѣ сокровища твари Твоей!11 Стр. 5. ха, ср. -іпк ахад; ден означаетъ въ тюркскомъ языкѣ: хлѣбное зерно, отдѣльная едипица — штука (заимство¬ вано также и въ пародяо-армяпскомъ); въ ве-]е представка ве собственно мѣстоименное парѣчіе тамъ, присоединяемое толь¬ ко къ 3-му лицу *); joMMa, ср. DV jom; медова согласовано съ дополн. Qela, ва въ глаг. формѣ служитъ для образованія лрош. вр. многократнаго вида; зіі-ва, въ айс. азіі-вй; карно^с *) Noldeke, стр. 162.
vk.com/aristorika — 15 — имѣетъ значеніе достигательнаго наклоненія, въ айс. съ пред¬ ставкой И; иавуа, ср. N23 нафа, N22 vaticinari; Іыб-ow, ср. 22^ Іевав, а ow въ айс. у; еі-д-аі, въ айс. Іідав въ муж. родѣ, Іідаі въ леей.: евр.-айсоры во многихъ случаяхъ не раз¬ личаютъ родовъ или примѣняютъ неправильное согласованіе; kalle, въ айс. кыдіі, ср. прил. bbp kalal блестящій; па-д-аі жеп. р. употребляется и для муж. рода (можетъ-быть, согла¬ совано съ сакаіта); na-j-ow, въ айс. ka-j-y (на слѣд. стр. па-б\ѵ—j осталось за выпаденіемъ т отъ формъ: ші-т, па-тіі и па-і *); ембыіа, въ айс. Іабыіа; по въ айс. му (мут); ба-езын= біт-езып (ба, въ айс. біт служитъ для описанія буд. времени, болѣе отдампнаго, ср. стр. 2); геб-ет, изъ гебе сторона и ет; 1-бка, собственно означаетъ куда? въ айс. l-afija; пампеііа, ср. ЬЬв паіаі падать—въ айс. и выпало (см. стр. 10); мын- ет, ср. мін отъ; сабот-ow, въ айс. суп’ат-у; мое, ср. 'О ма’і; ka-ат мое, въ айс. гу міуа; мыскера, этого слова въ айс. языкѣ пѣтъ—можно сравнить съ чрш шакар лгать, обманы¬ вать; па-ма, въ айс. каму; ходуглы — тюркское слово; едуун изъ едуа теперь и Jommc день; ^евеііе, ср. ^2р кафаі хватать, брать, получать или !>2П хаваі брать въ закладъ; $ав ава, въ айс. QojoBa; о-т is qui=6-(ga);ra; па-ox,въ айс. ка-т-ух; Стр. 6. Elf>a, ср. ткч Elo^a; lele, ср. lail; nakaTjo, въ айс. бі-кедамта, ср. чрэ бакар утро; камеііе, ср. о-тр кум; пар-?у1е, ср. съ пар-ет ?уІ0лѵ на стр. 7; ell-ow, ср. vbti elow; тшшеі, ср. темоі; па-ат то же, что ка-ат, въ айс. ка-ды; ell-ет, въ айс. Ідіі (изъ li-ды); ембу], въ айс. Іабѵі, въ горскомъ нар. пабуі; аіне, въ айс. анні; кена—тюркское гена; enje то же, что аіне; la-jairi, ср. гргр jija'h будетъ; ѵд-б\ѵ, ср. т ]ад рука; едгбн отъ тюрк. гун=едууи; аі, совпадаетъ по фор¬ мѣ съ аі онл=айс. аніі (но моему, эта форма образовалась подъ вліяніемъ древие-евр. 1K‘N **); ille, въ айс. іііі; въ ет-1- *) NoWeke, § 88, стр. 176. **) Gesenius, LehrgebiUule der hebrilisebcn Spraclie, § 63.
16 ox первая состав. часть ет=іт древняя форма verb! substan- tlvl *); ^ёвеіі-ох въ айс. jaBill-yx; ме11е=мн1-іі1і довольно есть; Стр. 7. ѵрбан=курбан; текке-мекке отъ тюрк. тйка- міка всякая всячина, смѣсь; kala, ср. Ц? kyl, въ библейско- халдепскомъ hp kal (этотъ корень встрѣчается и въ индо- еврол. языкахъ); въ пе-peigox представка пе=па; паіі, араб. ^ (перс. баіё, баіі, курд. беіа); пареіі, ср. КН2 бара творить,, создавать; пеіге, ср. библейско-халд. :6© пеіаг; оіам, въ айс. аіама, въ ар. алем; дыд-ох, въ айс. дыды-j-yx; ведыіі, въ айс. відіі; мавандарі, ср. перс. и курд. меЬван гость; па-д-аі, въ айс. (буг-ды-а^а) бут-да; jeTy, въ айс, тув (je уже выпало); хыі, ср. ахаі; Іахыма, ср. опі? пища, хлѣбъ; предъ syha выпало 1і; п-уд-б\ѵ, въ айс. (біііду) п-іід-у; зебеннеіе, въ айс. забунііИ; масіта изъ курд. масі, въ айс. масетэ, но означаетъ вѣсы; давуа, въ айс. qoja; Стр. 8. ахона, ср. ЛК; кбвенна изъ куевенпі; Й11а=ііна4- 1а; куава въ айс. куатава; Ібте, въ айс. Нтіі; дуваве, ср. древ.- евр. сафіф кругъ, множ, чнсло cxtqd сефіфім сосѣди; мыді, въ горскомъ нарѣчіи меті, въ уршйско-айс. міііі (принеси чтб-ни- будь); скіта, въ айс. скінтэ; дпіра, въ айс. дапііра; пёзыы со¬ кращеніе изъ ба-езын (стр. 5); бет-eHje, въ айс. бут-ды-анну треммы изъ тре и емма; Стр. 9. недеііу, ср. пасаі приготовлять; ji-xale, ji вм. 1і, асер вм. Іеіе, означаетъ въ перс. время до захода солнца; неЫа, арм. 4>“UL хіа’іі; ете, въ айс. ігіі; ka-ма, въ айс. кіме; раі>ам1е, ср. спи рахам милость, любовь; еіі-йн, въ айс. ill-ан (аі-ахнен); ла-ая, въ айс. ka-т-йн (ка-ды-йн); Іб-ва (изъ отриц. Іа, измѣняемаго йодъ вліяніемъ і въ Іо, и ва), въ айс. Іеіва (la-іівй,); драта, въ айс. gpaja, въ нар.-арм. чрак, въ тюрк. чра§; хе, въ айс. хііна; ell-ет аіне, въ айс. ал-ды-ftijft; мебе^ерве, въ составъ входитъ ба&ра свѣтъ (ср. русск. багоръ),, ада собст. повел. накл.; те^еііе, въ айс. тукмііі; іда—йды; *) Noldeke, § 99, стр. 203.
vk.com/aristorika — 17 — ле-1-iai съ сохраненіемъ основнаго д или т, между тѣмъ какъ- въ другихъ случаяхъ онъ выпадаетъ, нанр. пе-1-а, ne-l-6w, пе-1-ет (отн. і см. стр. 2); рыха, ср. П-П руах дуновеніе, вѣтеръ; кбвет, въ айс. кі-jaBiT; кахек, въ айс. гахік; Стр. 10. хамдеммы изъ хамсе и еммы; kahrija отъ перс. кадас пли кадат; ка-ан, въ айс. катан изъ (ка-ды-ан); cija отъ перс. сафі; пе-д-аі, въ айс. бі-дй-аі>а; ншіпеіі = імшііі или правильнѣе ніпіШ; тоіта, въ айс. давііта; п-ig изъ уп и бд; еіпа, ср. Ф# а’іаф тысяча. III. Божье наказаніе. Ітва ха кора; касеп веіе; ітваіе aloa jale Былъ одинъ человѣкъ; бѣдный сдѣлался; имѣлъ (онъ) четырехъ мальчиковъ зоре; 1-етва1е Ьеч-міпдех маі. Гібдіу раба кйпіпе: хепчі маленькихъ; не имѣлъ совсѣмъ вещен-имущества. Остались много голодны: мало подіе, меіва jala збра ме-knnHow; мера пахтб\ѵ па- осталось, (чтобы) умиралъ мальчикъ маленькій отъ голода своего; сказала жена его къ ат кора: „ма д’етівет ге пе-1-а? куіібх, пуіут тара! 1а-хезі своему мужу: „чего сидишь въ домѣ? встань, выйди въ дверь! не смотри (на) меі-ет eija jala! “ Камеіе jja кора кѵі паіііа; паіатіе— смерть этого мальчика! “ Всталъ этотъ человѣкъ (со) многимъ плачемъ; вышелъ— зеііе, семохіе kaoag-ат ха кеііса бдва таіубуіа. Хе- ушелъ, сталъ впереди одпой церкви, (чтобы) сдѣлалъ нищенство. Уви~ зеіе, е;уе1е ха телѵрід; мере па-д-аі кбра: „ма сёмі- дѣлъ, (что) пришелъ одинъ дервишъ; (оиъ) сказалъ къ этому человѣку: „чтб сто- хет 1аха?“ Мере: „ма-бдып? І-еті Ьеч міидеі! jali ишь здѣсь?и (Тотъ) сказалъ: „чтб сдѣлаю? ие имѣю совсѣмъ вещи! дѣти мои (что- нбді 1шгііне!“ Jja Tewpig l66ow kalli. L-д-аі кора ^ёвеііе бы) остались голодные! “ Этого дервиша сердце его сгорѣло. Тому человѣку отдалъ на-д-аі кора ха теііва, ха чачка, мере: „сі херуч jja тому человѣку одинъ золотой, одну чашку (и) сказалъ: „ступай расходуй ото
18 теЬва, і>ам jja чачка тамохох метувеіа хе-рё?бх куд золото, и эту чашку (когда) засыпаешь, сіавь подъ голову твою каждый joit: jja чачка кбва па-бх ха теЬва! “ Jja кора Па-^емеве день: эта чашка дастъ тебѣ одинъ золотой! “ Этотъ человѣкъ не повѣрилъ 1-д-аі чачка, паіі теЬва ka-ат удбѵѵ раба noaxle. E^jele той чашкѣ, но золоту въ рукѣ своей много обрадовался. Пришелъ (на) tjyha; Qekelle куі, ма Іазым па-ат пе-1-ow, паіі пё-д-аі хабрет базаръ, купилъ все, чтб нужно для дома своего, по этого слову чачка Ііа-^емене, uali мере: „jja чачка давца т1а5а-а1ба (о) чашкѣ не повѣрилъ, но (себѣ) сказалъ: „эта чашка стоитъ три-четыре обосхі!41 EAjele lele: вад-ет тамохе. Jja кора мере: „Метвып- абаза!“ Пришла ночь: время сиать. Этотъ человѣкъ сказалъ: „положу-ка на jja чачка хеі-ет рё£І; nelka, jani хабр-ет б кбра- эту чашку подъ голову мою; можетъ-быть, будетъ слово того человѣка- Tewpig тероеа!“ Метёвіеіа хе-1-ет рё^б\ѵ, тамохіе, камеіе, дервиша правда! “ Положилъ подъ голову свою, заснулъ, всталъ, nakaije хезеіе ie-1-ет jja чачка ха теЬва. Псахіе jja кора. утромъ увидѣлъ внизу этой чашки одинъ золотой. Обрадовался этотъ человѣкъ. Веіе куд lele метываіа xe-pe^ow, nakaije хазева Бывало, каждую ночь клалъ подъ голову свою (и) утромъ видывалъ іа теЬва iel jja чачка. Ха кумма jouae пере; jexa одинъ золотой подъ этой чашкой. Одинъ сколько дней прошло; такъ іа jtfMMa мере: „ана lla-aijee ke-д-аі чачка ма ^бкм-ат (въ) одинъ день сказалъ: „я не знаю, (въ) той чашкѣ какая сила іт?а Ептеіе jja чачка n-yuow, мере: „ана lla-itijea, ма- сстъ?" Взялъ эту чашку рукою своею, сказалъ: „я не знаю, чтб бдкн?“ Макаіебіі, хезеіе ка-ат jja чачка Ьеч міпдех 11а- сдѣлать?" Перевернулъ, увидѣлъ внутри этой чашки совсѣмъ пещи не іт, паіі ka-ат ха номер, мере jja кора: „{>аві 11а- есть, но внутри одинъ номеръ, сказалъ (себѣ) этотъ человѣкъ: „будетъ пе ])&ві, jja номер кбвеі куд j6M па'і ха теЬва? “ І)ММ- будетъ, этотъ номеръ дастъ каждый день мнѣ одинъ золотой?" От- беіе jja чачка геб-ет зеігер, мере пй-ат зеі- несъ эту чашку къ серебряныхъ дѣлъ мастеру, сказалъ къ этому мас-
vk.com/aristorika — 19 — rep: „кама ^авін па-ox тарсет ма-гун теру: „сколько дамъ тебѣ, (чтобы) сдѣлалъ (ты) подобный ха-хет ка-ат jja чачка?" Makali ka-l-Ow ха еще другой внутри этой чашки?" Сговорился ему (по) одной jja вомер этому номеру камта. Те- Н’Ізнѣ. Сдѣ- pecli jja зеігер магун tija номер ха-хет, ^евеііе jja чачка ■лалъ этотъ мастеръ подобный этому номеръ еще другой, отдалъ эту чашку 1-д-аі кора, aiapaw. Jja кора eдjele пе-1-а. Lele вад-ет этому человѣку, хозяину ея. Этотъ человѣкъ пришелъ домой. Ночью, (во) время тажіхе метевіе jja кора чачаа xe-pegow, тамохіе. сна положилъ эготъ человѣкъ чашку подъ голову свою (и) заснулъ. IlakaTje камеіе, хезеіе хе-1-ет jja чачка тере теііве. Bele да- Утромъ всталъ, увидѣлъ подъ этой чашкой два золотыхъ. Бывало, каіва куд jou тере теііве. Jja кора ёноѵѵ Па-севеіа. брадъ каждый день два золотыхъ. Этого человѣка глазъ его пе насытился. ЕмбеІІе jja чачка геи-ет зеігер, мере: „^евеенох ха •Отнесъ эту чашку къ мастеру (и) сказалъ (себѣ): „отдамъ тебѣ одинъ манет: вутеіі еіне ноыере хемда!“ Веіе мйтывва jja чачка .рубль: сдѣлай этихъ номеровъ пять!" Бывало, клалъ эту чашку xe-pegow, еетеива куд nakaije хемда теііве. І^аі подъ голову свою, бралъ каждое утро яять золотыхъ. Все еще ohow Па-севеіа. Відаіе jja чачка куііа помере. Веіе глазъ его не насытился. Сдѣлалъ (на) этой чашкѣ всѣ номера. Бывало, метывва jja клалъ эту чачка хе-1-ет p£gow. IlakaTje хезеіе чачка чашку подъ головой своей. Утромъ увидѣлъ чашку моііта теЬве кѵд ji)M, i,al jja кора маіаіе ме?еге полную золотомъ каждый день, такъ что этотъ человѣкъ наподішлъ мѣшки раба теііве. Ха ]бмма раба ходыгіы хедере, мере: „jja многимъ золотомъ. Одинъ день много исчадн повернулось (и) сказалъ: „эта чачка хаячі ргібта і>авуава!в Паіатіе тііралѵ. Веіе хедерва чашка немного больше была бы!ц Вышелъ въ дверь свою. Бывало, ходилъ kii-ат gyha; мотеіе ellow jja Tewpig, мере jja Tewpig аа-д-аі внутри базард; дошелъ до него этотъ дервишъ (и) сказалъ этотъ дервишъ къ тому кОра: „ахоні! даіем а1бхем!а Мере jja kdpa па-д-ai Tewpig: человѣку: „братъ мой! здравствуй!" Сказалъ этотъ человѣкъ къ нему дервишу:
20 „ат мака кует еііі, аі ^евеііох еііі Qaleu?* Мере jja телѵрі$: „ты откуда знаешь меня, который далъ ты мнѣ привѣтъ?" Сказалъ этотъ дервишъ і „ана б над іііен, аі і>еве1і па-бх ха теііва, ха чачка!44 Яя тотъ человѣкъ есш», который отдалъ (я) тебѣ одинъ золотой, одну чашку!* Eloahel jja кора jelle ell-ет jja Te\vpi<j. Qekelli <;alaM6w,. Тотчасъ этогъ человѣкъ узналъ на этого дервиша. Принялъ привѣтъ его (и)* мере jja Tewpi? па-д-аі кора: „ахові, кефбх ма-ты і11а?“ сказалъ этотъ дервншъ къ этому человѣку: „братъ мой, здоровье твое какъ есть?4 Мере: „Е1{,а разі |>бві мннеох!“ Мере jja телѵрід: (Онъ) сказалъ: „Богъ доволенъ да будетъ тобою!" Сказалъ этотъ дервишъ: „ахоні, кузаравбх ма-ты пера каі ха теііва?*4 „братъ мой, жизненная обстановка твоя какъ прошла съ однимъ золотымъ?" Мере: „Eljaaieji па-бх! * Мере jja те\ѵрі$ па-д-аі (Онъ) сказалъ: „Богъ да принесетъ тебѣ!" Сійазалъ этотъ дервишъ къ тому;. „сі, ыеді б чачка, аі ^евеіі па-бх. Jja кора* человѣку: „ступай, принеси ту чашку, которую отдалъ я тебѣ. Эготъ человѣкъ ме-здеібтс 11а-мусе1е аі Іа-медеваіа: зеііе, медеіе jja кбра изъ боязни своей не сумѣлъ, который бы не принесъ: пошелъ, принесъ этотъ человѣкъ чачка. Мере па-бх jja Tewpi<j: „еззех ханчі хадрех каі! чашку. Сказалъ ему этотъ дервишъ: „пойдемъ, немного погуляемъ другъ съ ты-5де!а Зеііу, jal мотёііу ха тука, jerreBly, мере другомъ!" Пошли, (но) пока дошли (до) одного мѣста, сѣли (и) сказать jja Tewpic па-д-аі кора: „хазвш б чачка, аі ^евеііі этотъ дервишъ тому человѣку: „посмотрю ту чашку, которую отдалъ я • .. f * и па-бх! Хезеііе jja телѵрід jja чачка: nyllaw моііта номере! тебѣ!" Досмотрѣлъ этогь дервишъ эту чашку: вся она полна номеровъ! Мере jja Tewpif: „ахопі, ана і,евеШ па-бі jja чачка, kii-aw Сказалъ этогь дервишъ: „брата мой, я отдалъ л тебѣ эту чашку (и) внутри ея ітва ха номер; jja ета па-ма ityllaw моііта номере?14 ЬІе&е- былъ одинъ номеръ; эта теперь почему вся ома полна номеровъ?" Усты- nele jja кбра раба, мере: „ма-бднн? 11а меіеііе еііі іа дился этотъ человѣкъ много (и) сказалъ: „чт6 сдѣлаю? не хватило мнѣ одного теііва!tf Мере: „(;піра, ведібх тере теЬве копя 11а- золотого!• (Онъ) сказалъ: „хорошо, сдѣлалъ ты два золотыхъ (и) ошіть не
vk.com/aristorika — 21 — меіеііе? ведіох тіа^а теЬве кёва 11а-ме1е11е? ат о пада, хватило? сдѣлалъ (ты) три золотыхъ (и) опять пе хватило? ты тотъ человѣкъ, пісетва махгеі па-ет тере $ае: ат На-комрет аі который оставался растерліпшмъ изъ-за двухъ шауровъ: ты пе скажешь аіве теЬве кбвеіу мара?и Мере jja Tewpi<j: я^о1 (что) этн золотые могутъ имѣть хозяина?0 Сказалъ эготъ дервишъ: „отдай еііі мыи-ет ёра о міндех!а Кёпеіе jja кора ell-ет ёра, мпѣ съ земли ту вещь!“ Нагпулся этотъ человѣкъ къ землѣ, аі ^евыіва па-д-аі телѵріс міндех. Кёмеіе jja кора, хе- который (бы) отдавалъ самому дервишу вещь. Поднялся этотъ человѣкъ (и) уви- зеіе: lla-іт те\ѵрід, 11а чачка. Jja кора раба пахеіе, раба дѣлъ: не есть дервиша, пи чашки. Этотъ человѣкъ много заплакалъ, много те^еііе ell-ет рё£о\ѵ мере: „ма-ты ембеііе Tewpig чачка?* ударилъ и о головѣ своей (и) сказалъ: „какъ унесъ дервишъ чашку?0 Веіі кедевва варха, фкер вётеіе мере: „аиа раба еті •Сдѣлалось, проходилъ по дорогѣ, думу сдѣлалъ (и) сказалъ: „я много имѣю теЬві каі медеге! па-ма кбдын худук?“ Ejyele jja золотыхъ съ мѣшками! почему буду дѣлать скорбь?0 Пришелъ этотъ кора пе-1-о\ѵ, хезеіе аіве медеге, аі ыеіеваіе теЬве: человѣкъ домой (свой) (и) увидѣлъ эти мѣшки, которые наполнилъ золотомъ: icyllaw caxcije! Пахеіе jja кора! Баре заман jja кора, всѣ они черепки! Заплакалъ этоть человѣкъ! Послѣ времени этотъ человѣкъ, мегуп kaiajow, таіуба хедере. Кезеіва, самохва кам-ет тар-ет старинѣ подобно его пищимъ сдѣлался. (Онъ) ходилъ, становился предъ дверью кеііса, Мын-іт ^евеіваіе ха-тере капеке, веіе мастырва ell-ow; церкви. Кто давалъ одну-двѣ копсйки, бывало, заставлялъ ругать на него; мын-іт теЬеІва ell-ow, не$ыква уд(пѵ eklow, кемырва: Jja jyMM-ет кто билъ на него, цѣловалъ руку его, ногу его, говорилъ: „этотъ день б uiiQa, аі 11а c6eija ён(ш мын-ет ма1-б1ам!и того человѣка, котораго ис насытится глазъ его отъ имущества свѣта!* Обѣ сказки заиисапы мпою со словъ уроженца Урміи Измаила Сулейманъ- • оглы. Переводъ. Жилъ-былъ одинъ человѣкъ. Онъ обѣднѣлъ до того, что ізъ его домѣ хоть шаромъ покати. У него было четверо дѣтей—
22 все мальчики. Семья голодала. Самый младшій сынишка уже умиралъ отъ голода. Горемъ убитый отецъ совсѣмъ растерялся, но жена его выслала изъ дому: „Чего сидишь дома?" сказала опа: „нечего смотрѣть на умирающаго ребенка *)!“ Проливая горькія слезы, вышелъ старикъ изъ дому и, рѣшившись про- сить милостыни, сталъ у паперти церкви **). Проходитъ дер¬ вишъ и спрашиваетъ этого человѣка: „чего ты здѣсь стоишь.* — „Какъ видишь", сказалъ онъ: „я совсѣмъ обнищалъ, а дома дѣти сидятъ голодныя!u Сжалился надъ бѣднякомъ дер¬ вишъ и отдалъ ему одинъ золотой и чашку. „Вотъ тебѣ золотой и чашка!" сказалъ дервишъ: „золотого хватитъ на твои расходы съ избыткомъ, а чашку, идя спать, клади каждый вечеръ подъ голову: подъ ней всегда найдешь золотой! " Бѣднякъ насчетъ чашки не повѣрилъ, но золотому сильно обрадовался. Оиъ от¬ правился на базаръ, купилъ всего необходимаго для дома и, нс довѣряя качествамъ чашки, подумалъ: „эта чашка стоитъ не больше трехъ-четырехъ абазовъ!" Пришла ночь: пора ложить¬ ся спать. Идя спать, онъ подумалъ: „Что мѣшаетъ мнѣ по¬ ложить эту чашку подъ голову? Кто знаетъ, можетъ-быть, сбу¬ дутся слова дервиша! “ Онъ положилъ чашку подъ голову и заснулъ. Вставши утромъ рано, онъ увидѣлъ подъ чашкой зо¬ лотой и очень обрадовался этой находкѣ. Съ тѣхъ поръ онъ клалъ чашку каждую ночь подъ голову, а утромъ находилъ подъ ней золотой. Такъ прошло нѣсколько дней. Въ одинъ депь онъ полюбопытствовалъ узнать, чтб за сила таится въ этой чашкѣ. Онъ взялъ ее въ руки, сталъ ее переворачивать во всѣ стороны, но ничего въ ней не нашелъ, кромѣ какой- то мѣтки на днѣ ея. „Должно-быть, отъ этой мѣтки берутся каждый день золотые!" Подумавши это, онъ отнесъ чашку къ ♦) Отцу считается непозволительнымъ присутствовать при послѣднихъ мину¬ тахъ своего ребенка. *•) Здѣсь говорится о церкви христіанской: сюжетъ, вѣроятно, заимствованъ у песторіаицевъ; впрочемъ, слово „дервишъ11 указываетъ и на элементъ магометан¬ скій.
vk.com/aristorika — 23 — золотыхъ дѣлъ мастеру и сказалъ ему: „Что хочешь, возьми, но сдѣлай на днѣ чашки еще другую такую мѣтку/ Они стор¬ говались за работу; мастеръ сдѣлалъ на чашкѣ еще другую такую же мѣтку и возвратилъ ее хозяину. Тотъ принесъ ее домой и, ложась спать, положилъ подъ голову. Вставши ут¬ ромъ, онъ нашелъ подъ чашкой два золотыхъ. Такимъ об- •у, разомъ, онъ каждый день получалъ два золотыхъ. Но всего этого было для него мало. Онъ опять отнесъ чашку къ масте¬ ру и сказалъ ему: „Отдамъ тебѣ рубль за работу, только сдѣлай мнѣ пять такихъ мѣтокъ!u Отнесши чашку къ себѣ домой, онъ сталъ съ этихъ поръ получать каждое утро по пя¬ ти золотыхъ. Но всего этого было для него мало: онъ велѣлъ по всей чашкѣ вырѣзать мѣтки. Просыпаясь каждое утро, онъ собиралъ полпую чашку золотыхъ, такъ что онъ наполнилъ цѣлые мѣшки золотомъ. Но и этого было ему мало: ему до¬ садно стало, что чашка слишкомъ мала, и захотѣлось, чтобы она была немного больше. Онъ ушелъ изъ дому и сталъ хо¬ дитъ по базару. Встрѣтился съ нимъ тотъ же самый дервишъ и привѣтливо сказалъ ему: „Здравствуй, братъ! “ Но бывшій бѣднякъ спросилъ съ удивленіемъ: „откуда ты меня знаешь?41 Дервишъ сказалъ: „Да я тотъ самый, который тебѣ далъ зо¬ лотой и чашку!44 Тутъ онъ узналъ дервиша и, въ свою оче¬ редь, съ нимъ поздоровался. Дервишъ спросилъ его: „Какъ твое здоровье, братецъ?“ „Спасибо за память!44 сказалъ бывшій бѣднякъ. Тогда спросилъ дервишъ: „Какъ же тебѣ, братецъ, живется съ золотымъ?u Бывшій бѣднякъ отвѣтилъ: „Богъ да вознаградитъ тебя!44 Тогда дервишъ сказалъ ему: „Дрииеси, пожалуйста, ту чашку, которую я тебѣ далъ!“ Этотъ чело¬ вѣкъ, изъ боязни, пе сумѣлъ отказаться: пошелъ и принесъ чашку. Тогда дервишъ сказалъ: „Пойдемъ, немлого погуляемъ за городомъ/ Они пошли за городъ и, когда усѣлись рядомъ, дервишъ сказалъ: „Давай, посмотримъ чашку, которую я тебѣ отдалъ!41 Посмотрѣвши па пее, дервишъ вскричалъ: „Да, вѣдь,
24 — она вся нзрѣзана мѣтками! “ Затѣмъ онъ сказалъ съ негодова¬ ніемъ: „Что же это, братецъ? Я тебѣ отдалъ чашку съ одной мѣткой, а теперь она полна ими!а Стыдно сдѣлалось этому человѣку и онъ сказалъ: „Что же дѣлать? Одного золотого мнѣ оказалось мало!1* * Тогда дервишъ сказалъ: „Хорошо, од¬ ного было мало и ты сдѣлалъ такъ, что явились два: неужели и этого было мало? Неужели и трехъ было мало? Йрежде ты бился изъ-за двухъ шауровъ, а теперь тебѣ всего этого было мало? Неужели тебѣ не приходило въ голову, что эти золо¬ тые могли составлять чью-либо собственность?u Затѣмъ сказалъ дервишъ: „Подними мнѣ съ земли то, что тамъ лежитъ!u На¬ гнулся этотъ чеіовѣкъ, чтобы поднять съ земли указанный предметъ, но когда онъ поднялъ голову, то ни дервиша, ни чашки не оказалось. Онъ горько заплакалъ, сталъ себя бить по головѣ и кричать въ недоумѣніи: „Какъ это дервишъ могъ унести чашку! “ Иъ отчаяніи онъ ходилъ по дорогѣ, но по¬ томъ вспомнилъ: Да, вѣдь, у меня много мѣшковъ съ золотомъ! Чего мнѣ горевать? “ Отправился онъ домой, и увидѣлъ, что въ мѣшкахъ, вмѣсто золота, оказались черепки! Горько онъ сталъ рыдать, но все напрасно! Такимъ образомъ, этотъ чело¬ вѣкъ попрежпему сдѣлался бѣднякомъ и снова на паперти сталъ протягивать руку, прося милостыни. Кто ему давалъ одну-двѣ копейки, того онъ просилъ ругать его самыми по¬ слѣдними словами; а кто его билъ, онъ ему цѣловалъ руки и ыоіи, говоря: „По дѣломъ миѣ: я не могъ насытиться богат¬ ствами міра всего!и Стр. 17. Ліба, въ айс. арпа, ср. УЭПК арбаі>; зОре, въ айс. сура (зы-уре); хеичі, въ айс. ійччй; меіва, въ айс. меЬа; ме, въ айс. мін; мера сказала: въ различіе отъ формы мареіе (стр. 9), лучше переводить лрош. соверш., чѣмъ наст. повѣ¬ ствовательнымъ, которое ставилось въ предыдущихъ двухъ сказкахъ; въ формахъ мері, мера 1 ассимилировалось р *), *) Nttldcke, § 104, стр. 220.
25 vk.com/aristorika xi упоенія въ произношеніи нельзя отличить; ,]етівет, въ айс. тіівіт; ге въ айс. гу (гіів), употребляется въ зпачен'п греч. іѵ и еід (ср. прим. къ ka-ат на стр. 5); меіе, въ айс. мота; eija=rjja; пахііа, въ айс. быхета; семохіе, въ айс. сінідіі; ка- 6aj (тюрк.), въ айс. камта; бдва, въ айс. авідва; таіубуіа, въ айс. таіабута (таіабта); сёміхет, въ айс. сіаіідіт; 1-еті, въ айс. Іітііі; каііі, въ айс. кадіі; 1-д-аі (1і-ды-аі)=па-д-аі; Стр. 18. і>ам (тюрк.); тамахох=айс. бі-дымахух—когда засыпаешь; (можно сопоставить съ тюрк. jaTMaj, спать); хе, въ айс. хут, дальше, какъ предлогъ, хеіет; кова, въ айс. кіуава; вада, собст. срокъ, ср. перс. вакт, курд. вахт, вм. дана; хеі-ет рёді, въ айс. хут ды-рііді; nelka собств. тюрк. слово, въ курд. баіка; хазева, въ айс. хізуева; пере, въ айс. выррі; і>еха, въ айс. ьадха; ентеіе, въ айс. (jkilli; куен, въ салмасішскомъ го¬ ворѣ айс. языка куан; кбвеі, въ айс. куавеі; ^тібеіе, въ айс. Іубіііі; Стр. 19. магун, въ айс. ма-уур изъ тюрк. уѵр; ха-хет, въ айс. ха-хіітэ: въ евр. говорѣ часто ставится мужескій родъ вм. женскаго; ма-kali отъ kale голосъ: въ евр. говорѣ въ 3 л. ед. ч. иногда ставится і вм. е; камта, въ айс. тыіма изъ перс. кіімет, въ кюрд. кімат; ён-ow, ср. ру аіп; севеіа, ср. узіУ сафа; маіаіе, въ айс. міііііі, ср. маіё полный; $авуава, въ айс. т>авііва; Стр. 20. мака, въ айс. міікіі (мін-ека); elli, въ айс. ал-Иі и іИіі или ка-ды-іі; пЦ теряетъ копечный гласный во избѣжа¬ ніе зіянія; illeu, въ айс. іівіп; еібыііеі изв. аі-би-h-ol означаетъ собств.: рука съ рукою (тюрк. йі рука и ба съ); jelle, въ айс. дыііі, а въ салмасинскомъ говорѣ jeile; ilia, въ айс. іііэ (собств. окончаніе женскаго рода); кузаран, перс. гузараи (гу- зер пройти); пера, въ айс. вареіэ отъ варта пройти; каі вм. би; меді, въ айс. мі; ме-здеІ-Ow, въ айс. мін-здут-у, ме=мін, въ различіе отъ мы=бы; мусеіе, въ айс. масіііі; медеіе, въ айс. Myjilli; Іа-медеваіа, въ урмійскомъ говорѣ 1а-мауіва1а, въ
26 горскомъ imp. Іа-матііваіа; каі ты-§де, въ айс. бі-уідаіі; ka-aw, въ айс. гаво; lla-меіеііе, въ айс. Іа-міііііі; Стр. 21. пі^етва, въ айс. йіідевітва отъ пуанта; махтеі, въ перс. ма-етаі; ковеіу, въ айс. KigasillyH; ёра, въ айс. ар’а, ср. рк араз, библ.-халд. КПК ара (можно сопоставить съ тюрк* ,jep); кедевва (тюрк. - арам.) гедырды отъ гетмак проходить; варха, въ айс. бурха, изъ бі’урха; фкер араб. по тюрк. про¬ изношенію , въ айс. піккір, въ курд. фыкыр; ветеіе, въ айс. відіі; еті, въ айс. ітіі; медеге заимств. изъ русск.; худѵк тюрк.; caxcije, тюрк. сахсм; заман, ср. JDD обозначать; мегун, можетъ-быть, отъ курд. мазын большій, пожилой; кмаі-ow (тюрк.-арам.), въ айс. кімін; кезеіва, въ айс. кі-азыіва; маі- біам in statu constructs. Замѣтка. Евреи-арамейцы живутъ небольшими семейными группами среди айсоръ-несторіанцевъ (сирійцевъ или, какъ они сами се¬ бя называютъ, халдеевъ), разбросанныхъ по Урмійской равнинѣ (въ персидскомъ Адербеджанѣ), въ горахъ Курдистана, въ Ме¬ сопотаміи и Сиріи. Небольшая горсть айсоръ *), какъ извѣстно, переселилась послѣ Русско-Персидской войны 1827 года изъ Адербеджана въ предѣлы Россіи, а съ ними вмѣстѣ и евреи,, хотя они разсѣялись отдѣльными семьями по Араксу и жи¬ вутъ даже въ небольшомъ числѣ въ Тифлисѣ. Сколько ихъ насчитывается въ Закавказскомъ краѣ, трудно сказать. Оффи¬ ціальная статистика отмѣтила ихъ въ Эриванской губерніи всего не больше полусотни **), но тифлисскіе еврси-арамей- *) См. далѣе Замѣтку къ айсорскимъ текстамъ; статьи II. Нй канона: „Нѣко¬ торыя свѣдѣнія о селѣ Койласарѣ и объ айсорахъ11 (Сборникъ матеріаломъ для описанія мѣстностей и племенъ Капкана, вші. IV) н „Айсорскія легенды и скатки11 (Сбор. мат., ни и. XVIII). **) Сводъ статистическаяь свѣдѣній о нас. Закавказскаго края. Тифлисъ 1893 г.
vk.com/aristorika — 27 — цы, должно-быть, перемѣшаны съ нѣмецкими и грузинскими евреями и такъ называемыми евреями-татами. Въ Адербеджанѣ (прежнемъ Атурпатаканѣ—части древ¬ ней Мидіи), рядомъ съ иранскими національными элементами, съ давнихъ поръ жили и сиро-халдеи (въ окрестностяхъ озе¬ ра Урміи). Смотря по тому, на чьей территоріи евреи посе¬ лились, они стали говорить то на разныхъ иранскихъ нарѣ¬ чіяхъ *), то на нарѣчіяхъ арамейскаго языка. Явившіеся поз¬ же тюркскіе завоеватели, въ лицѣ сельджуковъ, наложили на этотъ уголокъ почти исключительно печать тюркскаго элемен¬ та: иранцы, принявъ магометанство, исчезли съ лица земли, а айсоры и евреи остались, хотя какъ тѣ, такъ и другіе въ совершенствѣ усвоили татарскій языкъ, сохранивъ арамейскій только въ домашнемъ употребленіи. Евреи познакомились съ арамейскимъ языкомъ (собствен¬ но съ восточною его вѣтвью—халдейскимъ, называемымъ у окрестныхъ народовъ айсорскимъ) еще со временъ плѣне¬ нія Вавилонскаго. Это былъ тотъ же самый языкъ, кото¬ рый съ возвращеніемъ іудеевъ изъ плѣна, распространился въ Палестинѣ и вытѣснилъ оттуда родственный ему древне¬ еврейскій языкъ, такъ что во время Рождества Христова па¬ лестинскіе евреи говорили по-арамейски **). Это тотъ же са¬ мый языкъ, который легъ въ основу цѣлой литературы, такъ называемой библейско-халдейской, состоящей, кромѣ арамей¬ скихъ элементовъ въ нѣсколькихъ книгахъ Ветхаго Завѣта (пр. Іезекіиля и Іереміи и извѣстныхъ частей пр. Даніила), изъ переводовъ съ комментаріями (таргумимъ) къ древне-ев¬ рейскимъ текстамъ. *) Этихъ епрсеиъ можно считать родоначальниками разсѣянныхъ но Восточ¬ ному Кавказу сврссвъ-татовъ (см. въ иастолщемъ Сборникѣ замѣтку о евреяхъ-та- тахъ и Іі. Миллера Матеріалы длл изученія ѳпрсиско-татскаго языка. С.-П. 1S92 г.). Strack, Lebrlnich der nculicbrilisclien Sprache, съ ссылкой па статью Франца Дплича „О народномъ еврейскомъ языкѣ, на которомъ говорилъ I. X. и его учешіии4*.
28 Что касается древне-еврейскаго языка, то онъ, потеряв¬ ши свою почву въ Палестинѣ, поддерживалъ свое существо¬ ваніе въ школахъ и синагогахъ, какъ языкъ богослуженія. Впослѣдствіи онъ сталъ развиваться дальше, подобно средневѣ¬ ковой латыни, но только искусственно, какъ языкъ книжный. На этомъ языкѣ написаны Мишна, Талмудъ и другія книги еврейскаго закона; онъ имѣлъ свою литературу не только въ средніе вѣка, но и въ новѣйшее время употребляется еще ев¬ рейскими раввинами и учеными (ново-еврейскій языкъ). Какъ мы видѣли, съ евреями, живущими на Урмійской равнинѣ, въ турецкомъ Курдистанѣ и Месопотаміи, случилось въ весьма отдаленное время то же самое, чтб съ шіми проис¬ ходило повсюду, гдѣ они жили рядомъ съ другими народностя¬ ми: они приняли языкъ своихъ сосѣдей и, переработавъ его на свой ладъ, распространили по мѣстамъ своего новаго разселе- нія (въ древности, кромѣ арамейскаго, греческій '), испанскій на югѣ Европы, нѣмецкій въ средней и восточной Европѣ, иранскій и грузинскій на Кавказѣ). Въ этомъ процессѣ усвое¬ нія языка и передѣлки его на семитическій ладъ замѣчатель¬ но то, что, нри его посредствѣ, въ живомъ языкѣ сохранились архаическія формы, непонятныя уже сосѣдямъ евреевъ, и по¬ падаются довольно часто слова и выраженія, подобранныя ими на пути ихъ разселенія среди другихъ народовъ. Поэтому, изученіе разныхъ еврейскихъ говоровъ представляетъ большой интересъ для лингвиста. Первое извѣстіе объ евреяхъ въ Урміи, говорящихъ по- арамейски, сообщилъ миссіонеръ Stoddard въ предисловіи къ своей грамматикѣ: Grammar of the Modern Syriac language, New Haven, 1855 г. Американскій миссіонеръ свидѣтельствуетъ о томъ, что тамошніе евреи говорятъ иа арамейскомъ нарѣчій, *)*) Въ Малой Азіи, Сѣверной Африкѣ и прибрежныхъ городахъ Средизек- наго моря -віаопорА хйѵ (Ев. отъ Іоанна 7. 8G),
vk.com/aristorika — 29 — вполнѣ понятномъ несторіанцамъ * **)). Другой ученый нашелъ- ихъ въ горахъ Курдистана, въ Равандизѣ, недалеко отъ пер- сидской границы ). Скажу нѣсколько словъ о мѣстѣ еврейско-арамейскаго языка среди другихъ семитическихъ языковъ. При сличеніи звуковъ и формъ этого языка съ айсорскимъ, можно легко убѣдиться въ томъ, что онъ составляетъ только нарѣчіе ай¬ сорскаго языка, стоящаго къ древне-сирійскому церковному языку песторіанскихъ и православныхъ айсоръ въ ближай¬ шемъ родствѣ ***). Поэтому, ему по праву прислуживаетъ на¬ званіе еврейско-арамейскаго ****) или еврейско-айсорскаго. Въ языкъ евреевъ, кромѣ древнихъ формъ, вошли многія заимство¬ ванія не только отъ сосѣдей: тюрковъ, курдовъ, персовъ, ар¬ мянъ и въ послѣднее время даже русскихъ, но п изъ древне¬ еврейскаго языка. Спѣшу оговориться. Помѣщенныя въ примѣ¬ чаніяхъ къ текстамъ древне-еврейскія параллели не всегда указываютъ на прямое заимствованіе изъ этого источника или на производство словъ, но только имѣютъ цѣлью сопоставить арамейскія слова со словами языка родственнаго, на которомъ написаны Ветхій Завѣтъ и священныя книги евреевъ *****). Насколько трудно сосчитать евреевъ-айсоръ въ предѣ¬ лахъ Закавказья, настолько, если еще не болѣе, предста- *) Хотя съ тѣхъ поръ прошло почти 40 дѣтъ, по на Западѣ объ этомъ извѣстно только ученымъ кружкамъ. Вотъ почему ложное извѣстіе константино¬ польской еврейской газеты „Тимпои о находкѣ въ кавказскомъ селеніи Варъ-Та- цурѣ остатковъ десяти погибшихъ колѣнъ Израиля, говорящихъ будто на древне¬ еврейскомъ языкѣ, могло въ прошломъ году облетѣть всю Европу и произвести нѣкоторое впечатлѣніе. Подъ загадочнымъ пазвапіемъ „Варъ-Тапуръ“ нужно, оче¬ видно, понимать с. Варташепъ (ІІухппскаго уѣзда, Елисаветпольской губерніи), со значительнымъ еврейскимъ населеніемъ (304 дыма), говорящимъ по-татски. См. статью М. Бежанова „Евреи въ с. Варташенѣ1' (Сборникъ матеріаловъ, вып. XVIII). **) По свѣдѣніямъ цитуомаго Шльдеке Journ. of the amer. or. Soc. IT, 91. ***) Nijldeke, Graramatik der neusyrischen Sprache, Einleitung 39. ****) Названіе „еврейско-арамейскій языкъ u л выбралъ по совѣту ак&демнка- барона Розова. *****) Ецрейскіѳ параллели сообщены мнѣ любезно К. Ѳ. Ганомъ, которому л за это приношу мою искреннюю благодарность.
— 30 вляетъ труда привести въ извѣстность число ихъ въ Персіи и Турціи. Въ виду отсутствія какихъ бы то ни было статисти¬ ческихъ данныхъ, можно только опираться на свѣдѣнія, до¬ бытыя частнымъ путемъ. По этимъ свѣдѣніямъ, ихъ насчи¬ тывается не болѣе 10000 ч. *). Особенности звуковой системы еврейско-арамейскаго язы¬ ка, въ отличіе отъ айсорскаго, слѣдующія. Вокализмъ. 1. Средній звукъ зубо-нёбнаго ряда а тождественъ съ курдскимъ, но рѣзко отличается отъ айсорскаго а, совпадаю¬ щаго вполнѣ съ такимъ же адербеджанскимъ звукомъ. Это доказываетъ о близкой связи языка евреевъ съ горскими ай¬ сорскими нарѣчіями Курдистана, болѣе мягкими по своему произношенію. 2. Въ еврейско-айсорскомъ языкѣ имѣется средній звукъ зубо-гортаннаго ряда ы, между тѣмъ какъ въ айсорскомъ, рядомъ съ этимъ звукомъ, слышится довольно часто и тожде¬ ственный съ адербеджанскимъ ы. 3. Средній звукъ губо-нёбнаго ряда о соотвѣтствуетъ француз. еи, а не нѣмецкому о. 4. Изрѣдка встрѣчается, произносимый какъ и адербед- жанскій, звукъ у. 5. Въ закрытыхъ слогахъ, а равно и окончаніяхъ явля¬ ется въ еврейскомъ е, вмѣсто айс. і (зе11е=зі11і). Коисотп тизмъ. 1. Губо-губной w, тождественный съ такимъ же съ англій¬ скимъ звукомъ, слышится только послѣ гласныхъ звуковъ. *) Здѣшній раввинъ еврейско-айсорской обіцялы, Ёдигія ііеиъ-Ииа насчиты¬ ваетъ евреевъ въ Уриіи ЗОО, въ округѣ Салмасиискомъ—100, Сакисѣ — 400, Ваш- кале—200, Чарлѣ (ис Чорсъ ли?)—000, а лъ Гцмаданѣ (говорятъ, вѣроятно, по- персидски)— 600 ч.; въ предѣлахъ Турціи, а главиымъ образомъ въ Моссулѣ ихъ лаберется не больше 2000 ч.
vk.com/aristorika — 31 — Такъ, напримѣръ, конечный слогъ aw въ словѣ Mapaw раз¬ личается, съ одной стороны, отъ дифтонгическаго ау (малорус¬ ское: взяу, day), а, съ другой, отъ болѣе рѣзкаго, пропускаема¬ го между зубовъ, голосоваго ѳ въ слогѣ ав (у айсоръ: на^тав); у айсоръ ему соотвѣтствуетъ также въ притяжательномъ суфф. 3 лица протяженный гласный у (пyдow=пiiдy). Въ нѣкото¬ рыхъ случаяхъ, вмѣсто голосового w въ концѣ, у айсоръ явля¬ ется голосовой же б (peRyw=peKy6). 2. Въ языкѣ евреевъ встрѣчается исключительно перед¬ не- язычпое среднее 1, между тѣмъ какъ въ айсорскомъ слы¬ шится также твердое л. 3. Энергическая артикуляція губо-губного п и язычно- губныхъ т и д является въ еврейскомъ говорѣ весьма часто и всегда въ тѣхъ случаяхъ, гдѣ въ айсорскомъ замѣчается аспирація въ и, т (д не замѣчено). Въ кавказскихъ языкахъ подмѣчены мною всѣ четыре случая особеннаго произношенія смычныхъ звуковъ: энергическая артикуляція, кромѣ разсма¬ триваемаго мною языка, въ курдскомъ, армяно-татскомъ, ку¬ мыкскомъ; аспирація—въ грузинскомъ, армянскомъ и тюрк- ско-адербеджанскомъ; твердая рекурсія—въ кабардинскомъ и взрывная—въ мингрельскомъ. 4. Вмѣсто безголоснаго п у евреевъ, въ айсорскомъ язы¬ кѣ является голосовой б (пахта=бахтэ). 5. Наоборотъ, вмѣсто голосового д у евреевъ, въ айсор¬ скомъ встрѣчается безголосный аспированпый т (е(гуе1е==тіі1і). 6. Безголоспый гортанный спирантъ h, подобно губо- губному \ѵ, является только послѣ гласныхъ, между тѣмъ какъ въ айсорскомъ онъ слышится только въ конечныхъ сло¬ гахъ (нанр. таІаЬ), а во второмъ отъ конца слогѣ ему всегда соотвѣтствуетъ долгій гласный (не1іра=нйра). 7. Въ языкѣ евреевъ является язычно-велярный безго¬ лосный k тамъ, гдѣ въ айсорскомъ слышится придыхатель¬ ный к (куава = йуаЬгва, loka = lanja); въ другихъ случаяхъ
32 онъ соотвѣтствуетъ смягченному голосовому г (кане = гане);. вмѣсто послѣдняго, встрѣчается въ еврейскомъ также безголос¬ ный смягченный к (ігахек=гахік). 8. Языкъ евреевъ имѣетъ наклонность къ удвоенію j и 1; напр. jja, 11а, беііе). Удареніе. Какъ въ языкѣ евреевъ, такъ и айсоръ удареніе быва¬ етъ почти постоянно на второмъ отъ конца слогѣ, при чемъ ударяемый гласный удлиняется. Въ тѣхъ случаяхъ, гдѣ уда¬ реніе стоитъ на другомъ какомъ-нибудь слогѣ, или гдѣ удли¬ няется гласный конечнаго или другого какого-нибудь слога, я старался отмѣтить удареніе занятой отъ лѣвой руки къ правой, а удлиненіе знакомъ долготы. Примѣчаніе. Къ синтактическимъ особенностямъ языка евреевъ относится его наклонность избѣгать періодическую рѣчь. Даже опредѣлительныя предложенія вводятся не отно¬ сительнымъ мѣстоименіемъ, но мѣстоименіемъ 3 лица женска¬ го рода; напр. тотъ человѣкъ, который. .. о кора, аі (собст. она^оиъ). При этомъ случаѣ я отказываюсь отъ приведенна¬ го мною въ прим. въ стр. 9 сравненія съ айс. аніі и древ- не-евр. "ДО’к. X. X.
vk.com/aristorika АЙСОРСКІЕ ТЕКСТЫ, Сказки. I. Судьбы не миновать *). ІТва х& нада, дімм-у Нун ііва. Ган-у у бахт-у Былъ одинъ человѣкъ, пмя его Нунъ было. Самъ онъ н жена его раба сііве-ва. Бахтэ ды-Нун підте-ва бі-jala. Ха jyna много состарились. Жена Нуна оставалась съ ребенкомъ. Одинъ день бы-ддаре-ва мін-карма; бахтэ рыдіэ бі-jala, кі^адіэ ха возвращались изъ сада; жена проснулась съ ребенкомъ, родитъ одного бруна. Нун кі-иалыт-іа скінгэ, дуртэ ды-jala кі-катыі-іа, мальчика. Нунъ вынетъ его ножикъ, пуповину мальчика отрѣжетъ его, кі-карміхіі-1і, кі-напіі ал-урх&. Нун мундуо-ва обвернетъ его, упадутъ на дорогу (продолжаютъ путь). Нунъ забылъ скінт-у, кі-дар, кі-хазі, ііна арпа хвар-дыкні тііві ножикъ свой, возвратится, увидитъ, но (что) четыре сѣдобородыхъ сидя бі-кітаве-ва 1і-ха даптар; дыкн-е хваре-ва йх falra. Нуп писали въ одну книгу; бороды ихъ бѣлыя были какъ снѣгъ. Нунъ кі-талыб скінт-у, кі-бакыр мін-хвар-дыкні: „мудіі бі-кітаве- понроситъ ножикъ свой, спроситъ отъ сѣдобородыхъ: „что пишете тун?и Міррун: „ахнан маійхі-вйх; Mapja-Alaja дудрахіі; вы?“ Сказали: лыы ангелы есмы; Господь-Богъ послалъ пасъ; Ца jal&, ды-віііі мін-jiHM-y, біт-катыл 1і-баб-у, этотъ мальчикъ, что сдѣлался отъ матери своей, убьетъ отца своего, біт-г&віррй jiMMa ды-гйн-уа. Нун мытыііі Іі-бахт-у, ыіррі: женится (па) матери своейи. Нунъ догналъ жену свою, сказалъ: „Йх& хзііііі, дмыі1ііа. Бйхтэ мурмаіэ кондахтэ ды- „такь видѣлъ л, слышалъ я“. Жена подняла спеленаннаго (ребенка), чтобъ *) Ср. миѳъ о царѣ Эдипѣ. Соб. 3
34 — Haijaeata li-appa. Нун кірібіі ал-бахтэ, міррі: „анні <jyli ударила его на землю. Нунъ разсердился на гену, сказалъ: „эти дѣла дугіі-іна—<jyk ua<j jala! “ Нун камаі-ва біі-заіа, бахтэ ложны суть—пусть останется ыалъчіжъі" Нунъ впереди шелъ, жена с * * •• t с • с руппыііэ jala гава ды-Miija да-абара ды-ырхі. Тіііув 1і-бетэ; швырвула мальчика внутрь воды канавы мельницы. Пришли домой; Нун хзіііі, ііна jala Ііт ам-бахтэ, кіма ды-букыррі, Нунъ увидѣлъ, но (что) мальчика нѣтъ съ женой, сколько ни спросилъ, іа-тѵншэ. не сказала. Jae&x хабыра шн-jala. Miija мусішіі li-jala кам <;іі- Дадимъ вѣсть отъ мальчика. Вода спустила мальчика предъ жо- ва, міуа пуядіміун; йлытіі тахана, мучхаіі кондахтэ, лобомъ, вода надулась; вышелъ мельникъ, нашелъ спеленаплаго (ребенка), $ipjali, хзіііі, ііна ха jala, ііта бі-уаідута мумтыііі раскрылъ, увидѣлъ, но (что) одинъ мальчикъ, тогда со скоростью донесъ li-бетэ, міррі И-бахт-у: „Mapja дівахіі ха брунаЛ Уп аі домой, сказалъ женѣ своей. „Господь отдалъ намъ одного сына". Тоже ова хдыііэ раба* Хуміііун li-jala, i,al ды-гурвісіі. Тахана обрадовалась много. Воспитали мальчика, до (того) чтобъ выросъ. Мельникъ мріііі, відіі вас)'йт ka-jala, міррі: „бруніі! ана муатевін, наболѣлъ, сдѣлалъ завѣщаніе мальчику, сказалъ: „сынъ мой! л умираю, одід іззат ka-jimi-yx і,й1 ды-мотб, е-дана дн- сдѣлаешь почитаніе матери твоей до (того) чтобъ умретъ она, въ то время что ахнйн мы мі'Иэ, азіг, мачхі^ li-баб-ух у lijimi-ух, чун-кі умерла, пойдешь, найдешь отца своего и мать свою, потому что мучхіх-ва кондахт-ух гав міуаЛ иашли спеленаннаго тебя внутри воды". Мін бар мотэ ды-бііхтэ, jala илытіі, іі$Н {,йр Отъ послѣ смерти женщины, юноша вышелъ, пошелъ именно бе урха, ііна рушііі-ва гу-міуа; кі-^ййік 1і-Нуй - бйб-у, тоЙ дорогой, гдѣ бросили его въ воду; встрѣтитъ Пуна-отца своего, кі-jaBilli ?1амй. Нун кі-ійні: „бруніі! ііка біі-зйіН*?“ даегь ему привѣтъ. Нупъ скажетъ: „сынъ моЙІ куда идешь?"
vk.com/aristorika — 35 — Jala кі-тані: „біадевын ды-іатвін рііга\ Нун кі-хаді, Юноша скажетъ. „хочу чтобъ сидѣлъ я слугойи. Нунъ обрадуется, кі-гані: „бруніі! Ііт-Іан jali, тйі-ух, віі ka-т-ан бруна“. скажетъ: „сипъ мойі ие имѣемъ дѣтей, приди ты, будь для пасъ сыиомъ**. Кі-гані: „спаі!а Нун ІубіІІі Н-бет-у; уп бахт-у хы- ■Скажетъ: „ хорошо!u Нунъ повелъ его въ домъ свой; тоже жена его обрадо- діііэ раба. Ііта Нун міррі li-jala: „ат дымух кам карма валась много. Потомъ Нупъ сказалъ юношѣ. „ты ложись предъ садомъ бі-іеіаваі, а^а тупйангіі матг-іііа хут piif-yx; in выррі по-ыочамъ, это ружье мое положи его подъ голову твою; если влѣзетъ гінава гав карма, матп-iili бі-арпа Ііі^ані, ін цувваб-ух воръ внутрь сада, окликни его съ четырьмя языками, если отвѣта твоего Ій-jiBilli, мхыі мін-дійін-у 6i-ryllatf. Jala гірыдіі каравуі. не дастъ, ударь отъ боку его съ пулейЮноша тянулъ караулъ. Нун тухмінні кат царыбіі jala, xigli, выррі гав карма; Нувъ вздумалъ чтобъ испыталъ юношу, пошелъ, влѣзъ внутрь сада; Jala бі-арпа Ііі^ані крыііі, ды-йвід-ва каГа; Нун Юноша съ четырьмя языками крикнулъ, чтобъ сдѣлалъ тотъ голосъ; Нупъ спаі Іа-дмыііі kala; ііта jala мхыі-1і бі-rylla, ктыл-іі хорошо ие разслышалъ голоса; тогда юноша ударилъ съ пулей, убилъ И-Нун. life Іуббііі-ун jala, дранан-у сыірі, ах бар-дамма; Нупа. Тогда повели его юношу, руки его связанныя, какъ убійцу; віді-ун масла^ат, муттіві-ун бінна, кат бархыі jala ал-бахтэ сдѣлали совѣтъ, положили рѣшеніе, чтобы женили юношу на жепѣ ды-Нуц, бахтэ ды-Нун Іа-йе^а-ва бі-но£0. Бурхеі-ун. Бі-1е1і Нуиа, жена Нуна не оставалась бы одинокою. Обвѣнчали ихъ. Въ ночь каміуіі бахтэ даміхіэ, jal& . віііі бі-5дара ал-акіа гав первую жена легла, юноша сдѣлался съ хожденіемъ на ногахъ внутри бетэ. Міррэ Оііхтэ: таі-ух днмух!а Tiili jala кат дома. Сказала жепа: „гоноша, приди лягъІ“ Пришелъ юноша чтобъ даміх-віі, мурмаіі кырныітэ ды-ііхіійй, мін садыра ды-бйхтэ лежалъ опъ, поднялъ уголъ одѣяла, изъ груди жены рупйіііі хаіва гйв аіні ди-jiilfi.. Бйхтэ букыррѳ: „jftlfi, мйні- броснлось молоно въ глаза юноши. Жена сиросила: „юноша, кто ты
— 36 * • С г\ И 1В1Т? еси?“ Міррі: „ le-jaTTHHH-ун бабі-іімміі, гав міца кондахт-ыі Сказалъ; „не знаю ихъ отца-мать свою, въ водѣ спеленаннаго- мучхо-ва тахаяаа. йена нашелъ мелышкъ“. Бта бйхтэ хурдіііэ бі-кдаій. да-jSJa,. Тогда жена обвилась (вокругъ) шеи юноши,. ыііііэ мін хыдіут-о, міррэ: заплакала отъ радости своей, сказала: „анеи-ва ,)імм-ух! “ „л была мать твол!а дуріііэ куііі начала все , дахі да-віуе-ва, аі>а gyla. Бар ^ада тлыбіэ ка-брун-о разсказала, какъ что были, это дѣло. Послѣ этого засватала сыну своему ха братэ раба дапіртэ, відіэ ха спаі xlyila, мубырхеіа одну дѣвушку много красивую, сдѣлала одну хорошую свадьбу, обвѣнчала ал-брун-о. на сынѣ своемъ. Переводъ. Жилъ былъ одинъ старикъ, по имени Нунъ. Жена егог будучи уже старухой, забеременѣла. Однажды они возвраща¬ лись изъ своего сада, и старуха на дорогѣ же разрѣшилась отъ бремени мальчикомъ. Нунъ досталъ свой ножикъ, отрѣзалъ пуповину новорожденнаго, и пошли далѣе, позабывъ взять съ собой ножикъ. Когда Нунъ замѣтилъ, что потерялъ но¬ жикъ, то вернулся назадъ, чтобы отыскать его; онъ пришелъ ни то мѣсто, гдѣ родился ребенокъ и увидѣлъ, что три ка- кяхъ-то старика сидятъ и что-то записываютъ въ книгу. Нунъг отыскавъ свой ножикъ, спросилъ ихъ, кто они такіе и чтб пишутъ. Старики отвѣтили: „Мы ангелы, присланные сюда для внесенія въ книгу судьбы того мальчика, который только- что родился здѣсь; онъ, когда возмужаетъ, убьетъ своего отца и женится на своей материа. Нунъ догналъ жепу и сообщилъ ей объ услышанномъ; жена Нуна, узнавъ судьбу своего сына, хотѣла бросить его на дорогѣ, но Нунъ не позволилъ ей, го¬ воря, что старики, вѣроятно, лгали. Нунъ пошелъ впередъ, а жена его за нимъ, съ ребепкомъ па рукахъ; опа, незамѣтно для мужа, бросила ребенка въ мельничную канаву. Пришли
vk.com/aristorika — 37 — они домой. Нунъ увидѣлъ, что нѣтъ ребенка; сколько онъ не спрашивалъ, жена ему ничего не сказала. Вернемся къ мальчику. Теченіемъ принесло его въ жо- лобъ одной мельницы и запрудило имъ воду, вслѣдствіе чего она поднялась. Вышелъ мельникъ, увидѣлъ спеленаннаго ре¬ бенка, взялъ его и съ радостью понесъ къ своей женѣ, ска¬ завъ сй: „Вотъ, Господь прислалъ намъ сына1*. Жена также обрадовалась находкѣ мужа, и они усыновили ребенка. Чрезъ нѣкоторое время, когда мальчикъ уже выросъ, мельникъ за¬ болѣлъ; онъ позвалъ своего пріемыша и сказалъ ему: „Сынъ мой! и послѣ моей смерти уважай и почитай свою мать, а когда она умретъ, то ступай и разыщи своихъ настоящихъ родителей, мы же тебя нашли спеленаннаго въ мельничной канавѣ Послѣ того какъ умерла старуха, юноша оставилъ мель¬ ницу и пошелъ искать своихъ настоящихъ родителей; онъ шелъ той дорогой, на которой его мать бросила въ канаву, встрѣтился съ Нуномъ, отцомъ своимъ, и привѣтствовалъ его. Нунъ спросилъ: „Сынъ мой! куда идешь?“ Юноша сказалъ, что онъ хочетъ поступить къ кому-нибудь въ услуженіе. Нунъ обрадовался и сказалъ ему: „Сынъ мой, я не имѣю дѣ¬ тей, будь ты моимъ сыномъ!u Юноша согласился, и Нунъ повелъ его въ свой домъ; жена Нуна еще болѣе обрадова¬ лась своему пріемному сыну. Чрезъ нѣкоторое время Нунъ сказалъ юношѣ: „Иди спать по ночамъ въ нашъ садъ, а ружье положи себѣ подъ голову; когда воръ влѣзетъ въ сагъ, то предварительно ты окликни его на четырехъ языкахъ, если юнъ не откликнется, то выстрѣли п убей егои. Юноша сталъ по ночамъ караулить въ саду. Чтобы убѣдиться въ бдительности юноши, ІІунъ, однажды, ночью влѣзъ въ садъ; юноша оклик¬ нулъ его на четырехъ языкахъ, по Нунъ но старости пе раз¬ слышалъ его голоса; тогда юноша выстрѣлилъ изъ ружья и убилъ Нуна. Узнавъ о смерти Нуна, общество обвинило юно¬
38 шу въ умышленномъ убійствѣ своего пріемнаго отца: ему связа¬ ли руки, какъ преступнику. Судьи, сдѣлавъ совѣщаніе, рѣ¬ шили въ наказаніе женить юношу на старухѣ-вдовѣ Нуна, чтобы она на старости лѣтъ не осталась одинокой. Обвѣнчали ихъ. Въ первую ночь жена легла въ постель, аюноша, не чув¬ ствуя никакого влеченія къ ней, не ложился, но задумчиво хо¬ дилъ по комнатѣ. Наконецъ, она сказала: „юноша, приди сюда и ложись!u Тогда онъ подошелъ къ ея постели и какъ только поднялъ уголъ одѣяла, чтобы лечь, изъ груди жены брызнуло молоко ему въ глаза. Жена спросила: „Юноша, кто ты та¬ кой?1" Тотъ отвѣтилъ: „Не знаю пи отца своего, ни матери своей: меня спеленаннаго одинъ мельникъ нашелъ въ водѣ1*. Какъ только жена услыхала это, тотчасъ же бросилась къ нему на шею и, плача отъ радости, сказала: „Я твоя мать!“; при этомъ подробно разсказала ему все, что было. Послѣ этого она засватала своему сыну очень красивую дѣвушку и устроила имъ пышную свадьбу. П. Сынъ черепа. Ха нй?а біі-заіе-ва бі-ха урха, мтыііі И-ха Qakiija* Одинъ человѣкъ шелъ одной дорогой, дошелъ до одпой канавы.. Мутві-ва тла kapkinjafi ка-вара мін-ал-Іе; бе-дана ды- Положили три черепа для прохожденія сверху ихъ; во время про- варта £)£мін на^а кі-тас-И kec-у li-хй мін-нѳ* хожденія тотъ самый человѣкъ проткнетъ (въ) него палку свою въ одинъ изъ нихъ, кі-авыр ал де-fiaf-o хіітэ; Іі-де-хіііэ мідрі кі-тас кес-у; пройдетъ на то лицо его другое; въ тотъ другой опять проткнетъ пали у свою; ал каркіптэ дн-тла кі-тас kec-у, бі-чйтупуітй, кі-іклыт-Н, на черепъ третій проткнетъ палку свою, съ трудностью вынетъ ее, кі-jaTTi, каркіптэ ди-^онйпа-іііэ, кі-рагіпыі-іа гйв кйрмй ды- узиаетъ, (что) черепъ умнаго есть, броситъ его внутрь сада мйікё. Ха jyM& баран кі-хйзіі-ій k&pkinfe дм-барнаса, кі- даря. Одинъ день садовникъ уводить его черепъ сына человѣка,
vk.com/aristorika — 39 — дарі уйыра, кьмйкіс-la. Ki-paija мутыра, кі-кам ха варда засыплетъ землею, закроетъ его. Пойдетъ дождь, выростетъ одна роза ал-іо. на немъ (черепѣ). Ха-дана кі-arja брата ды-маіка, кі-хода ха варда раба Одно время придетъ дочь цлрл, увидитъ одну розу много смука, рехана, кі-вачіа-іі, кі-мамміхха бі-jy, кі-педа бі-ja- красную, пахучую, сорветъ ее, понюхаетъ съ ней, останется съ ребеи- 1а, кі^адіа бруна, кі-ода раба хіэда, кі-jaBa-li jala ка¬ комъ, родитъ сына, сдѣлаетъ много печали, отдастъ его мальчика баб- мамача, кат ода-li мін-кдаі-о. Мамача кі-іабіа-іі кѣ, чтобъ сдѣлала его отъ шеи своей (спровадила). Бабка уиесегъ его ал-іахпа ды-туіра, Ііваддар мін-мідіітэ, кі-матва-li бі-аралых на силонъ горы, наружу отъ города, положитъ его въ промежуткѣ ди-тре КІІПІ. двухъ камией. Букыра ды-мідіітэ Ki-paija-ва тама. Гечіктэ ды-ха сот» Стадо городское паслось тамъ. Коза одной старухи кі-мачха-1і jala, кі-маммыса-1і. Сбтэ кі-пал^а ам-бу- найдетъ его мальчика, заставить сосать себя его. Старуха поссорится съ па- кыра, кі-faHja: „1іт-1а хаіва гечіктэ, ыан-іііі бы-х!ав-о?“ стухомъ, скажетъ: „не имѣетъ она молока коза, кто есть (кто) доитъ ее?* Букыра кі-тані: „іи баі)'-ат, тйіах амм-ыі, хзіі“. Кі’-йза Пастухъ скажетъ „если хочешь, арнди ты со мной, посмотри*. Пойдетъ сбтэ, кі-хаз)й, гечіктэ нрідіэ мін-букыра, хідіэ скытіэ старуха, увидитъ, коза отдѣли л асъ on. стада, иошда стала на кор- ал-рііда дн-jala, муммысіэ. Сбтэ ам-букыра точки надъ головой мальчика, заставила сосать себл. Старуха съ пастухомъ кі-палдыі бут jala, кі-йтіі ал-Qap ды-дііван. Jala кі-мам- поссорятся изъ-за мальчика, придутъ на судъ судилища. Мальчика переда- тыі-Н ka-сбтѳ; Ki-x&Mj&-li; jala кі-гйрвіс. Ха jyMa ютъ его старухѣ; будетъ воспитывать его; мальчикъ выростетъ. Одинъ день вйззір кі-авыр мін-тарра ды-сбтэ рік&вй. Jala ды-сбтэ кіі- визирь проѣдетъ отъ дверей старухи верхомъ. Мальчикъ старухи сто-
— 40 jo-ва ry-tappa. ялъ въ дверяхъ. Вііззір мкіііі з&нгѴІ kyjft Впзпрь ударилъ стременемъ крѣпко ал-дійпй дм-сѴстэ. на бокъ кобылѣ. Jala ды-со^э кі-тані: Мальчикъ старухи скажетъ: „мудіі віді-ух! мхііі-ух, аіііа дя- „что сдѣлалъ ты! ударилъ ты, глазъ жере- 6ipjS пу1та1-ух“. Вйззір міррі: „муд jarr-ыт, jala? “ Jalft бейка вынулъ тыц. Визирь сказалъ: „что (откуда) знаешь, мальчикъ?" Маль- міррі: „уп кысс-у 6&g<;-eKu. Ваззір xyMjali ^емізман чихъ сказалъ: „даже лобъ его пестрый есть". Визирь сохранилъ это слово ал-баі-у. Xft дана вііій, сустэ jisilla 6ipja, ха аін- на памяти своей. Одно время сдѣлалось, кобыла отдала жеребенка, одинъ главъ у itjypa, кысс-у бад?а. его слѣпой, лобъ его пестрый. Ха іумй маіка хзіііі хізва, ііна $ава Qpajafi бііі-а гав Одинъ день царь увидѣлъ сонъ, по (что) семь свѣчей горитъ внутри бетэ дн-маіка. Маіка відіі ьукма ал-вйззір, кат хізвё. йасік- дома царя. Царь сдѣлалъ приказъ на визиря, чтобъ сопъ перевелъ ва-1і. Ваззір хі?И, мучіхіі 1і-бруна ды-сбтэ, дахтіівё, (дахіі бы его опъ. Визирь пошелъ, нашелъ сына старухи, какъ бьіло,^ дя-ііва), ьукіііі ka-jala. Мін ваззір ?killi jala тламма ма- разсказалъ мальчику. Отъ визиря взялъ мальчикъ триста руб* НЫТТІ, лей, jiBeli ka-сотэ; міррі jala кй-вйззір: отдалъ ихъ старухѣ; сказалъ мальчикъ визирю: „ітін ^авва „есть семь лыіна дн-дйва хут бетэ ды-ма1ка“. Стііра-1-уя, кувшиновъ золота подъ домомъ царя". Разрушили его, ллытла вышла f.. хаз- каз- н&. Харта бі-іібба дя-ваззір вырра х& раму^а, відіі бінн& па. Послѣ вт, сердце «варя вошло одно высокомѣріе, сдѣлалъ намѣ- к&т катил-ва Іі-маіка. репіе чтобъ убилъ бы царя. Мйікй каззйбійямі^ Biije-вй ал-ій £ацыр, 6ajei-Ba мін- Дарь разгнѣвавшійся сдѣлался на одиого купца, хотѣлъ имуще- діу-у з&пт йвід-вй-Іі, мідрі кі-х&зі іылма. Мйікй rftn-y кй- сіі50 его захватъ сдѣлалъ бы его, опятъ увидитъ соп'ь. Царь самъ іжэи- в&ззір кі-jHki хізвй, йі-Ьіні: рю разскажетъ сонъ, скажетъ: „хзііііі, iinft дуіман бі-pwja- ,увидѣлъ я, ио (чго) туманъ подпимал-
vk.com/aristorika — 41 — мс-ва гйв 6eHia. Bteip кі-tftni, „йнй біт-йіЦкіяш сл внутри дома моего". Визирь скажетъ: „я переведу этотъ хылмаи. Ваззір кі-азіі, йі-мйчіх-іі брупй ды-ебтэ, ^ймія сонъ". Визирь пойдетъ, найдетъ его сына старухи, того самаго jala, кі-pki йх-тіі-вй (ах-дн-ііва) хылма фііцй мін-маікй. мальчика, разскажетъ какъ былъ сонъ услышанъ отъ царя. О jala кі-тапі: Jyna дн-дііван мйікй біт-атін, біт-каіін Тотъ мальчикъ скажетъ: „(въ) день суда царя пряду, стану к&м kyllyg-yx, іу’уміт маіка бакыр, апа міп-хѵтй вредъ приказаніемъ твоимъ, все что царь спроситъ, я снизу (тайкомъ) біт-$йнінн-ухи. О jyMa ды-дііваи а^а j£lft бі-рі.\<;е-вй скажу тсбѣ". (Въ) тотъ дѳпь суда этотъ мальчикъ шелъ li-бетэ ды-вйззір; бі-урха 'Hiiikli бі-ха базірган, букырр-ун въ домъ визиря; 'дорогой встрѣтился съ однимъ купцомъ, спросили ха мін до хііна, тірв-ё міір&І-Ун емізман-ё. Jala міррі: „бі- одипъ отъ того другого, оба сказали ихъ слова свои. Мальчикъ сказалъ: „иду зйіе-він Іі-кіс ваззіра. Базірган міррі: „бі-заіе-він li-kyllyx къ визирю". Купецъ сказалъ: „иду па приказаніе ды-ма1каЛ Букыррі jala: „ат ка-му бі-заіе-віт тама, нуат- царя". Спросилъ мальчикъ: „ты зачѣмъ идешь туда, цѣль f-yx му-ді-і!і?а Базірган міррі: „jala! йна му танінн-ух?а. твоя какая есть?" Купецъ сказалъ: „мальчикъ! я что скажу тебѣ?". Jala міррі: „йна бахыран-евын, уп хылмі кі-йадкіп11. Бй- Мальчикъ сказалъ: „я вѣщій есмъ, даже сонъ переведу". Ку- зірган міррі: „йнй іт-lii хй хылма, гій?ік-1і“! Jala міррі: пецъ сказалъ: „я имѣю одвпъ сонъ, переведи его"! Мальчикъ сказалъ: „таніі". Бйзіріан міррі: „хзііііі хй мйікй сурй, раба „говори". Купецъ сказалъ: „видѣлъ я одного царя маленькаго, много мііііі ал-лыі, раба бхііііі, міндуіі зйпт від1іа. J&1& побилъ па меня, мпого заплакалъ я, имущества моего захватъ сдѣлалъ". Моль- міррі: „о мйікй йп-ев-і nef-ін ейбйп кй-діу-ух, ЙѴШ ні- чикъ сказалъ: „топ. царь я семь, останусь причиной для тебя, всѣ на- jiixr-yfc і'йні-іі-уп41. Міррі бйзірган: „дйвіЖі мйікй бі-іра- нѣрепія твои говори ихъ". Сказалъ купецъ: „богатство мое царь тянетъ
— 42 go-liu. Jala міррі: „бут-мудіі?а Базірган міррі: „харіу- его*\ Мальчикъ сказалъ: „для чего?“ Купецъ сказалъ: „иностранецъ ев-ін, ка-^адах; мін атрыі Tije-н-ва (туе-він-ва)міскііна; анні есмь, поэтому; изъ родипымоей пришелъ я бѣднякомъ; вотъ тіііі £Інні laxxe-він; ka-ваззір раба мухіенва (мухіе-він-ва), тридцать годовъ здѣсь есмь; визирю много давалъ кушать я, адіцй ваззір jуввіііі li-каіама, чун бріх^еива (бі-ріх^е- теперь визирь отдалъ меня на перо, потому что уходилъ я (хотѣлъ я уйти) він-ва) И атрыіJala міррі: „маіп-інн-ух, таиіі ка-маіка: на родину мою“. Мальчикъ сказалъ: „паучу тебя, скажи царю: тіа 5інні laxxe-він, $інн-іі мадд-ыр-ун li-бараі, вуді-іі тридцать годовъ здѣсь есмь, годы мои возврати ихъ назадъ, сдѣлай меня уіі, xaij-ii муре-вын (мувырре-вын) гав упр-ух, ана молодымъ, жизнь мою провелъ я ихъ въ землѣ твоей, я і>іч міндіі le-бау-ын мінн-уха. никакого имущества не хочу отъ тебя. Ііта ыріді-ун мін-уідаіі, зііі-ун 1і-бетэ ды-маіка. Ja- Тогда разстались отъ другъ друга, пошли (въ) домъ царя. Маль- Іа кііііі бар ваззір. Мутніі-ун li-базірган; і>ада туніі-1і, члкъ сталъ за визиремъ. Заставили говорить купца; такъ говорилъ, ах ды-ііва-муіи-у jala; ав mpikli. Мутніі-ун 1і-ваззір какъ научилъ его мальчикъ; онъ освободился. Заставили говорить визиря jal тла гаір, едана jala тіі-li 1і-камаі} муккіп-li ріі?а до трехъ разъ, (въ) то время мальчикъ пришелъ впередъ, поклопилъ голову ка-маіка, міррі: „маіка, ды-^ав-іт басііма! хулм-ух кй- царю, сказалъ: „парь, да сдѣлаешься здравствующимъ! сонъ твой преж- ма спаі-ва, ііна а^а хулм-ух kolai-li: дуіман ваззір-іііі, ній хорошій былъ, по этотъ сонъ твой плохой есть: тумаиъ визирь есть, 6aiji ды-дармынн-ух, jiMM-ii гавірр-а, чуп іт-1-ух хочетъ чтобъ отравить тебя, мать мою влялъ би ее (въ жены), потому что есть у тебя ха брй*э“. Маіка кі-бакыр: „jala! Цмм-ух ман-Шэ?“ одна дочьа. Царь спроситъ: „мальчикъ! мать тиол кто есть?“ Кі-тані: „ брат-ух-іііэ, іп Іе-віт-^йммуні, ?адыр бар мамача у Скажетъ: „дочь твоя есть, если пе будешь вѣрить, пошли за бабкой а
vk.com/aristorika — 43 — мартэ ды-гечіктэ3 у букыра, у брат-ух; куііі уаммыі-іун, хозяйкой козы, и пастухомъ, и дочерью твоей; всѣхъ собери, вуі’ 5укма li-мактуі-іі, едана мЦІім біт-^оза сір- сдѣлай приказъ заставить казнить ыепя, (въ) то время извѣстно будетъ пдо» •• с» ja-cnai . хое-хорошее**. AT>a маіка ka-ваззір кі-дарі но?-у гу-дуссах, кі-авіт Этогь царь визиря броситъ одинокаго его въ тюрьму, сдѣлаетъ дііван ал-jala, мін-дугіі li-ма-хнук-у; брат-у fei- судъ надъ мальчикомъ, отъ неправды заставить задушить его; дочь его упа- напіэ li-akla-ті дн-маіка, ka-баб-о кі-амра: „пахыл-1і kai ja- детъ къ ногамъ царя, отцу своему скажетъ: „подари его ынѣ маль- la: yil-iiliC£. Моібахііна (мін-ды-ав гііба хііна) тре coja-ті, чика: молодъ есть**. Съ другой стороны двѣ старухи, ха базірган, букыра кі-махіі ?ыіна бі-piig-e, кі-напііі одинъ купецъ, пастухъ ударятъ грязью по головамъ своимъ, упадутъ кам акіі ды-маіка. Jala кі-тані: „маіка ды-^аві басііма! предъ ногами царя. Мальчикъ скажетъ: „царь да сдѣлается здравству- г л ііахыл-ііі ka-нан-іі маііктэ!а КЦамма маііктэ, кі-aTja гощимъ! подари меня бабушкѣ моей царицѣ!** Услышитъ царица, придетъ И-дііван, едана Ki-xa3jali jal&, ііна раба бі-дама ал-брііт- на судъ, (въ) то время увидитъ его мальчика, во много походитъ на дочь о, садыра ды-маііктэ кі-каркіт. Кі-карыі, кі-бакрыі мін-ваззір: ея, грудь царицы защекочетъ. Позовутъ, спросятъ отъ визиря: „мудіі одах-li jala?“ Кі-тані: „мактыл-ун-Н—дугіан- „что сдѣлаемъ ему мальчику?** Скажетъ: „заставьте казпить его—обманщикъ ііИ“. Iii-rjapQHi-li ваззір Іі-к&ма, fii-мйхнікыі-іі. Кі- есть опъ*‘. Потащутъ его визиря впередъ; заставятъ задушить его. Спро- бакыр маіка мін-брат-у: „ka-мудіі Ибб-ах біі-куаде-ва?и ситъ царь отъ дочери своѳй: „для чего сердце твое съ горѣніемъ было а с Міррэ: ябрун-іі-1і . Куііі jieill-ун с&дуіта—мамача, (горѣло)?** Сказала: „сынъ мой есть**. Всѣ дали оои свидѣтельство—бабка, сіЯ'э, букырк, к&-дѵ-н&вігг-уі-Ші: „бр&т-ух бі-вйрда мумміх- спруха, цастухъ, что внукъ твой есть: „дочь твоя съ роэой нюхала,
— 44 те-ва, ды-пі^те-ва бі-jala, мін-нахпуіт-о 1е-ва-в2д-о аокара11. осталась съ ребенкомъ, отъ стыда своего не дѣлала его гласнымъ1'. Ііта маіка муттівіі бі-Qona ды-ган-у, cvnjali кѵііі маікуітй Тогда царь поставилъ его намѣсто свое, поручилъ его все царство бі-jala, мугвіррі ха братэ раба націи, ^anipta. мальчику, женилъ (на) одной дѣвушкѣ много благородной (и) красивой. 1Іерево дъ. Какой-то человѣкъ шелъ дорогой; онъ подошелъ къ ка¬ навѣ, въ которую было положено три человѣческихъ черепа, для того чтобъ по нимъ можно было пройти чрезъ кана¬ ву. Онъ воткнулъ свою палку въ первый черепъ, и она про¬ лила насквозь; то же самое онъ продѣлалъ и со вторымъ че¬ репомъ, а когда воткнулъ палку въ третій черепъ, то она не прошла насквозь, и онъ вытащилъ ее съ трудомъ; тогда прохожій догадался, что третій черепъ принадлежалъ умному чѣловѣку, и онъ взялъ его и перебросилъ въ садъ царя, на¬ ходившійся за канавой. Царскій садовникъ какъ-то замѣтилъ валявшійся въ саду человѣческій черепъ и зарылъ его. Пошли дожди, и надъ черепомъ выросъ розовый кустъ, на которомъ были прекрасныя алыя розы. Дочь царя, гуляя въ саду, за¬ мѣтила эти розы и сорвала одну изъ нихъ; какъ только она понюхала ее, то тотчасъ же забеременѣла. Она родила маль¬ чика; желая скрыть свой стыдъ, опа отдала ребенка бабкѣ, чтобы та спровадила его. Бабка отнесла его за городъ и по¬ ложила на склонѣ горы между двумя камнями. Въ этомъ мѣстѣ паслось городское стадо. Коза одной старухи нашла выброшеннаго ребенка и ежедневно давала ему сосать себя. Вскорѣ старуха замѣтила, что у козы стало меньше молока и, думая, что кто-нибудь ее доитъ, стала ссо¬ риться съ пастухомъ; послѣдній, чтобы оправдать себя, пред¬ ложилъ старухѣ пойти и самой слѣдить за козой; старуха пошла и увидѣла, что ея коза отдѣлилась отъ стада, стала
vk.com/aristorika — 45 — на корточки надъ головой какого-то ребенка и дала ему сосать. Старуха съ пастухомъ стали ссориться между собой, потому что каждый изъ нихъ хотѣлъ взять ребенка себѣ. Они обра¬ тились въ судъ, который рѣшилъ, что ребенка слѣдуетъ от¬ дать старухѣ. Она воспитала его, и ребенокъ сдѣлался боль¬ шимъ мальчикомъ. Однажды этотъ мальчикъ, пріемышъ старухи, стоялъ въ дверяхъ своего дома; въ это время проѣзжалъ мимо визирь, верхомъ па беременной кобылѣ; онъ сильно пришпорилъ ее; мальчикъ сказалъ: „Что ты надѣлалъ! ты выкололъ глазъ же¬ ребенкуи. Визирь спросилъ: „Откуда знаешь?14 Мальчикъ от¬ вѣтилъ: „Я знаю даже и то, что жеребенокъ будетъ съ бѣ¬ лымъ пятномъ на лбу44. Визирь запомнилъ слова мальчика. Въ свое время кобыла ожеребилась, и, какъ предсказалъ маль¬ чикъ, у жеребенка одинъ глазъ оказался слѣпымъ, а на лбу его было бѣлое пятно. Однажды царь во снѣ увидѣлъ, что въ его домѣ горятъ семь свѣчей; онъ приказалъ визирю растолковать этотъ сонъ. Визирь, вспомнивъ про мальчика, нашелъ его и разсказалъ ему про сонъ царя. Мальчикъ взялъ отъ везиря триста ту¬ мановъ и отдалъ ихъ старухѣ, а потомъ сказалъ визирю, что семь свѣчей означаютъ семь кувшиновъ золота, зарытыхъ подъ- домомъ царя. Разрыли и, дѣйствительно, нашли казну. Послѣ этого визирь возгордился и сталъ помышлять о томъ, чтобы убить царя и, женившись на его дочери, самому сдѣлаться царемъ. Какъ то царь, по подстрекательству визиря, разгнѣвался* на одного купца и хотѣлъ конфисковать его имущество. Въ то же время онъ увидѣлъ во снѣ, что изъ его дома поднимается туманъ. Царь призвалъ визиря и разсказалъ ему свой сонъ. Визирь увѣрилъ царя, что онъ растолкуетъ и этотъ сонъ; онъ пошелъ къ мальчику и разсказалъ ему про сонъ царя. Мальчикъ сказалъ: „Въ день суда, когда тебя царь заставитъ
46 растолкавать сонъ, я спрячусь за тобой и на ухо тебѣ скажу, что отвѣчать царюк. Въ день суда мальчикъ шелъ къ визирю; на дорогѣ онъ встрѣтился съ однимъ купцомъ, который шелъ къ царю на судъ. Мальчикъ спросилъ купца, зачѣмъ онъ идетъ къ царю; купецъ отвѣтилъ, что не стоитъ объ этомъ говорить, такъ какъ онъ ему, все равно, не поможетъ. Мальчикъ сталъ увѣ¬ рять купца, что онъ вѣщій и умѣетъ растолковывать сны. Тогда купецъ попросилъ ею растолкавать видѣнный имъ сонъ. -Увидѣлъ я во снѣ, онъ сказалъ: маленькаго царя, который отнялъ все мое имущество и побилъ меня, а я плакалъи. Мальчикъ сказалъ: „Маленькій царь—это я: сдѣлаюсь я при¬ чиной твоего освобожденія, разскажи все, что съ тобой случи¬ лось u. Купецъ разсказалъ слѣдующее: „Я чужестранецъ, прі¬ ѣхавшій сюда нищимъ; вотъ уже тридцать лѣтъ, какъ я живу здѣсь и много уже отдалъ взятокъ визирю; такъ какъ я те¬ перь хочу уѣхать къ себѣ на родину, то потому визирь, бо¬ ясь лишиться отъ меня дохода, подстрекаетъ царя конфи¬ сковать мое имуществоМальчикъ сказалъ купцу: „Ты царю отвѣтишь, что охотно отдать ему все свое имущество, прі¬ обрѣтенное на его землѣ, если онъ вернетъ тебѣ твою моло¬ дости, такъ какъ ты вотъ уже тридцать лѣтъ какъ занима¬ ешься торговлей въ его царствѣи. Послѣ этого оба они от¬ правились въ домъ царя. Мальчикъ спрятался за визиремъ. Стали допрашивать купца; онъ сказалъ царю все то, чему на¬ училъ его мальчикъ, и былъ освобожденъ. Послѣ купца царь потребовалъ отъ визиря растолкавать ему сонъ; визирь не зналъ что сказать, такъ какъ мальчикъ не подсказывалъ ему; царь повторилъ свое требованіе три раза; тогда мальчикъ вы¬ ступилъ впередъ, поклонился царю и сказалъ: „Да будешь здравствующимъ, царь! твой первый сонъ былъ хорошій, а этотъ плохой: туманъ, который ты видѣлъ,—это визирь; онъ
vk.com/aristorika — 47 — хочетъ тебя отравить и жениться на моей матери, чтобы сдѣ¬ латься царемъ, такъ какъ у тебя только одна дочь44. Царь спросилъ: „Мальчикъ, кто такая твоя мать?44 Мальчикъ от¬ вѣтилъ: „Твоя дочь, если не вѣришь, то прикажи позвать бабку, пастуха, хозяйку козы и свою дочь; въ ихъ присут¬ ствіи вели меня казнитъ, только для виду; тогда выяснится, правду ли я говорю или нѣтъа. Царь посадилъ визиря въ тюрьму и потребовалъ къ себѣ бабку, пастуха, хозяйку козы и свою дочь; при нихъ онъ присудилъ мальчика къ задушенію. Дочь царя бросилась отцу въ ноги и стала просить его помиловать мальчика, съ другой стороны, бабка, пастухъ и хозяйка козы тоже упали предъ царемъ ницъ и стали умолять его простить мальчика. Маль¬ чикъ сказалъ царю:3„Да будешь здравствующимъ, царь! прости меня ради моей бабушки царицы Услышавъ эти слова, царица вошла въ судъ и увидѣла, что этотъ мальчикъ очень похожъ на ея дочь; тогда у нея зачесались груди. Царь при¬ казалъ привести визиря и спросилъ его: „Какъ поступить съ мальчикомъ?41. Визирь тотчасъ отвѣтилъ: „Казнить его—онъ обманщикъ 44. Но по приказанію царя, вмѣсто мальчика, по¬ тащили самого визиря и задушили его. Послѣ этого царь спросилъ свою дочь: „Почему ты такъ жалѣешь этого маль¬ чика?44 Она отвѣтила: „Онъ мой сынъ41. И бабка, и пастухъ, и хозяйка козы засвидѣтельствовали слова царевны и сказали, что она, понюхавши розу, забеременѣла, но отъ стыда велѣла выбросить ребенка, чтобы не сдѣлалось это гласнымъ. Царь сдѣлалъ мальчика своимъ наслѣдникомъ и женилъ его на очень красивой и благородной дѣвушкѣ. III. Благодарный покойникъ. Хй $ауыр Ц-вй; И-вй-Іі fpe бнуні. Ха jyMft брун-у Одипъ куиецъ былъ; было у него двое сыновей. Одинъ день сынъ его
48 гура кі-тапі: „баб-іі! атін раба сііве-віт, ана біт-аз-ін сіарпііц скажетъ: „отецъ мой! ты много состарѣвшійсл ты, я пойду 1і-базірганута, кат ^ав-ін баіаг бі-куііі <jyliK. Тацыр на купечество, чтобъ сдѣлался я знакомымъ со всѣми дѣламии. Купецъ пІ£Іі разыі. Jala xigli Іа-Спа^ан, кат завін-ва маттаЬ остался согласнымъ. Юноша пошелъ къ Иснагаии, чтобъ купилъ товаръ тыімантэ. Курбінне-ва И-Спа^ан, мытыііі И-буткуіраваті, хзіііі, дорогой. Приближался къ Испагани, дошелъ до кладбища, увидѣлъ, ха мііта нулт-уна мін-kopa, уануур-уна тре на$і. (что) одного покойника вырыли его изъ могилы, мучаютъ его два человѣка. Букыррі бруна да-гацыр: „к£-мудіі цанцур-іт-ун ка-да міі- Спросилъ сынъ купца: „для чего мучаете его этого покой* таг ника?и Сказали: та.' Міррун: пденан-ан-ііІі“. Бруна ды-тауыр ден-у „должникъ вашъ есть*4. Сынъ купца долгъ его jyBilli, мутмыррі бі-харці-масрап-іт ган-у. Сіріііі 17 отдалъ, заставилъ похоронить съ расходами своими. Остановился въ Спа^ан. Испагани. Гана до мііта суіііэ слутэ ka-Ala^a, тлыбіэ xaiji Душа того покойника совершила молитву Богу, попросила жиэпи Ьа-ха діітэ, ка дн-парііваіэ cnajyra ды-бруна дн-тауыр. на одинъ годъ, чтобъ отплатила доброту сына купца. АІЦа jieiUi xaiji ka-мііта. Кіміі, fiili Іі-Спа^ан; §імм-у Богъ отдалъ жизнь покойнику. Всталъ, пришелъ въ Испагань; имя его Рустам-ііва, ха ае^іуван зарбана; кі-хадыр гу-шідійэ, кі-мачіх Рустамъ было, одинъ богатырь сильный; нохбдитъ въ городѣ, найдетъ И-бруна ди-тауыр, ki-хазі, іінй рігаваті бі-двйкеіі бруна сына купца, увидитъ, но (что) слугъ нанимаетъ сынъ . . а с да-тауыр. Рустам кі-тйні: „тауыр, дук-1-іі-да рігй! Тауыр купца. Рустамъ скажетъ: „купецъ, найми меня тоже слугой!и Купецъ міррі: „спаі, анй бі-jajeBHH fiipjiccftp ріг&вй'Н “. Рустйм мір- сказалъ: „хорошо, я хочу двѣнадцать слугъа. Рустамъ ска- рі: „aga, Іазым 1е-и4 f'ipjiccftp, йнй бйсс-евіиа. Брунй залъ: „баринъ, нужны иѳ суть двѣнадцать, л достаточенъ". Сыпъ
— 49 vk.com/aristorika ды-тацыр lyoilli 1і-Рустам, зівінні раба міндіі, міррі: „Руст&м, купца повелъ Рустама, купилъ миого вещей, сказалъ: „Рустамъ, крыі іссріі на§і“, Рустам міррі: „Іазым le-на іссріі позови двадцать человѣкъ". Рустамъ сказалъ: „нужны не суть двадцать на$і,“ куііі сыіраіі бі-уідаіі, рупйаіі бар-pyig-y. Вруна человѣкъ,“ все связалъ другъ съ другомъ, бросилъ за плечо свое. Синъ ды-тауыр ууыбіі бі-дЦй хеіа ды-Рустам, міррі: „Іе-віт купца ѵдшшлся такой силѣ Рустама, с сказалъ: л ие есн ты ріг-іі, ахун-іі-віт, ііка ды-азін, аммыі-віт. Куркызі-ун слуга мой, брать мой ecu ты, куда ни пойду, со мной еси ты. Снарядили kafil-e куііі тауыірі, муідаіі плыті-ун 1й,-Стамбу1 гііба. караваны свои всѣ купцы, вмѣстѣ вышли на Константинополя сторону. Ха даптэ урхй xigl-ун, мтыіі-ун 1і-ха туіра; іт-ва тре урха- Одну недѣлю дорогу пошли, дошли до одиой горы; было двѣ доро* ті; урха ды-расты ди-тла-,]архі-і1э 1і-Стамбу1, урха ды- ги; дорога правая трехмѣсячная есть до Константинополя, дорога чапіы ды-тла-дабй/г-іііэ. Рустйм іубіаіі іфрван ды-ajja-jy бі- лѣвая трехнедѣльная есть. Рустамъ повелъ караванъ барина своего по де ypxfi кіріітэ. Ан тауыірі хііні мірр-ун ka-бруна ды-тауыр: той дорогѣ короткой. Они купцы другіе сказали сыну купца: „Іа-хуі^-ун бі-де урха, тера дн-guaija 1е-амыс авыр бі-де „не ходите по той дорогѣ, птица небесная не сумѣетъ пройдетъ по той урха: мін-кадіміі сыртеіэ бі-девіи. Брунй ды-тауыр міррі: дорогѣ: издревле связана она дэвами". Сынъ купца сказалъ: „Рустам кі^атты“. Хіді-ун кут ха бі-урх-е. „Рустамъ узнаетъ". Пошли каждый одной дорогой. Бёра^і віііі, sipjal-ун ^арван гу-дара. Брун-тацыр Вечеръ сдѣлался, развязали караванъ въ ущельѣ. Сынъ купца тлыііі, чункі науш-ііва, 1і-урха le-ва-плыіта. Рустам заснулъ, потому что иѣжпый былъ, на дорогу ие былъ вышедшій. Рустамъ міііііі чуббух, кйт-гары$-ва, йііпй-ч&км&к ам тацыр-ііва, 1а- иабидъ трубку, чтобъ курилъ онъ, кремень-кресало съ купцомъ было, не быііі ды-марры?-ва-1і, ry$ikli Ійіба-Ібібй, хзіііі ха бад- вахогѣлъ чтобъ разбудилъ его, посмотрѣлъ сюда-туда, увидѣлъ одинъ блескъ 4
50 баста дн-пуіра, ал-іахпё, ды-туіра. Xigli Рустам ал-дб огня на склонѣ горы. Пошелъ Рустамъ на тотъ- нуіра, хзіііі, ііна довва деві дымііхе-на, ііна мутте-нй огонь, увидѣлъ, но (что) семь девовъ спятъ, но (что) поставили іа тыцан, довва торі руппе-на гав-у, ба^уіі-на хуррііі. одинъ котелъ, семь быковъ бросили внутрь его, варятъ пищу. Qkilli Рустам тыуан, муттіііі 1б гііба хііна, Tyujali чуббуір-у, Поднялъ Рустамъ котелъ, поставилъ ва сторону другую, закурилъ трубку свою, мідрі муттіііі тыцан 1і-дук-у, xigli. Ха мін-дан деві рыі- опять поставилъ котелъ на мѣсто его, ушелъ. Одинъ изъ тѣхъ дэвовъ про* $е-ва, муррыдіі ka-куШ, міррі: „кум-ун, ха бар-на?а тіі- снулся, разбудилъ всѣхъ, сказалъ: „встаньте, одинъ сынъ человѣка нри- И, 6i-HO<j-y gkilli тыцан, чуббуі§-у Tynjali, нііхунтэ муттіііі шелъ, одинокимъ взялъ котелъ, трубку свою закурилъ, тихонько поставилъ 1і-дук-у мідрі Деві кім-1-ун, ырхыт-1-ун бар Рустам. Рустам на мѣсто его опятьс£. Дэвы встали, побѣжали за Рустамомъ. Рустамъ хзіііі бі-таі-на, кіііііі. Деві мірр-ун: „муд на?е-віт? увидѣлъ (что) идутъ, остановился. Дэвы сказали: „какой человѣкъ еси ты? Ахнан совва деві тыцан кі-мармах-ва-1і, атін бі-по?-ух му- Мы семь дэвовъ котелъ поднимали мы, ты одинокимъ ты под* рум-1-ух. Kol-ан атхе-1і: кат кут, авіі-ва мін-нан зор, нялъ ты. Намѣреніе наше такое есть: если всякому, былъ бы отъ пасъ сильнѣе, іт-1-йн ха хатэ, бі-jaBax-Ba-Ia кат-у; ін бацыт, га имѣемъ одну сестру, должны были бы отдать ее ему; если хочешь, иди хзіі1а“. Рустам xigli мін-не, вырр-ун гава ды-амаратті посмотри (па) ее. Рустамъ пошелъ съ ними, вошли внутрь зданій ды-братэ; хзіііі Рустам, ііна <;імм-о брате-1і, бі-дімйііэ дѣвушки; увидѣлъ Рустамъ, но (хотя) имя ея дѣвушка есть, походитъ ал-маіаха: <$піртэ да, са^мйвтэ да. Лівйі-уя ka-Рустам, ка- на ангела: красивая и, страшпая и. Отдали Рустаму, при дуаріа ды-махій (ди-мін-1ахій) Іабіі-Іа. Тіііі Рустйм, возвращеніи отсюда уведетъ ее. Пришелъ Рустамъ, njapBaH муттына-И, муррыдіі kii-брунй дм-^ауьгр, трііі-ун 1і- иараванъ навьючилъ его, разбудилъ сыпа купца, погнали на
vk.com/aristorika — 51 — ПЯТЬ t .. xa ypxa. XS. leli днміхі-ун гав чоі, rilla ах уаббаі Biije-ва, дорогу. Одну ночь заснули въ степи, трава какъ джунгля сдѣлалась, ѵ хам$а драі рамуіт-у. Брун-тауыр miije-ва, Рустам дмыііі, аршинъ высота ея. Сынъ купца спалъ, Рустамъ услышалъ, хыдда-хыд біі-таіеіэ, кі-хазі, ііна ха ажда^а-ііі, ха (что) одинъ шорохъ идетъ онъ, увидитъ, но (что) одно чудовище есть, одна keca japyxyiT-y, іінй мін-поха ды-ггумм-у фарван бі-цвацеіэ, миля длина его, но (что) отъ вѣтра рта его караванъ трясется, да-іі1і-бі-срапа. Рустам гірыдіі сеы-у, муттіііі кам кысс-у, когда вдыхаетъ оно. Рустамъ вытянулъ саблю свою, поставилъ предъ лбомъ сво- хі^И Іа-ажда^а; едана сірійіі ka-Рустам, $а1 кіс имъ, пошелъ на чудовище; (въ) то время втянулъ въ себя Рустама, до около тупр-у ажда^а віііі тре кытті бі-сепа дн-Рустам. Рустам хвоста его чудовище сдѣлалось два куска саблей Рустама. Рустамъ дыррі ]і-к]арван, мурры$Іі ka-бруна да-тацыр, пііі-ун Н-урха, вернулся къ каравану, разбудилъ сына купца, упали на дорогу, xigl-ун. О leli хііна мытыіі-ун 1і-хй аіна, ііна пе11ак)'ані пошли. Ту (въ) ночь другую дошли до одного родника, по ступени ды-кііпа сыл)*е-на тламма jal міі]*а. Рустам міррі ка-бруна каменныя спускались триста до воды. Рустамъ сказалъ сыну ди-тауыр: „сур танан бі-хасыі, салын, маскін itiija купца: „привяжи веревку къ поясницѣ моей, спущусь, вынесу воды ка-кіарванц. Рустам Miija jiBilli li-yllyl, фарван дтіііэ; баір-ва для караванаи. Рустамъ воду отдалъ на верхъ, караванъ напился; хотѣлъ Рустам ды-палыт-ва, птіхіі ха тарра мін діпн-у, плытіі Рустамъ чтобы вышелъ, открылась одна дверь съ боку его, вышелъ ха дев, гірыдіі кат-у li-гаваі ды-ха б&хча, бі-дімаіе-ва 1і- одипъ дэвъ, потащилъ его внутрь одного сада, походилъ на нірдеса. Іт-ва хй. і,йвус ды-міуй; гав-о іт-ва ха пнкка рай. Былъ одинъ бассейнъ воды; внутри его была одна лягушка раба гур?э, ій, йх бар-нада. Дев букыррі мін Рустам: мпого большая, одинъ какъ сынъ человѣческій. Дэвъ спросилъ отъ Рустама: „йдіуй кытма біт-одінн-ух кам іа гурзіі, ін ІгЙйн-іі міц- „теперь золой сдѣлаю тебя предъ одной дубиной, если не скажешь прав-
52 yit: ана Qaniip-евін, jaH аг>а ннкка?“ Рустам хзіііі, ду: я красивъ есмь, или эта лягушка?" Рустамъ увидѣлъ, ина но (что) дев раба ra<jyke-li li-uukka, міррі: „куі міндіі, ды-іібб- дэвъ много смотритъ (на) нее на лягушку, сказалъ: „всякая вещь, которую сердце у$ иьуаііэ, аі дапірт-еіэ “. твое любитъ, та красива естьи. гііда ды-nakka пкіііі, йлытіэ шкура лягушки лопнула, вышла Ijap йтхй ды-туніііі Рустам, Какъ такъ только сказалъ Рустамъ, мін-гава ды-^авус х& братэ, пзвнутри бассейна одна дѣвушка, гу куііі дуж^і lif-ва Taj-o бі-дудыра, во всемъ свѣтѣ не было пары ея по красотѣ, бі-хамуіта. Брата по свѣжести. Дѣвушка міррэ ка-Рустам: сказала Рустаму: „17 тіИісім пііт-ен-ва „въ колдовство попала я, , ^емізмаи діі]-ух ка-д-іі слово твое меня дурікіэ". Дев раба індыііі, чункіт ха освободило". Дэвъ много обрадовался, потому что одну дадтэ тлывсЬева недѣлю невѣстой была братэ, дѣвушка, уадъгіУарі дыр-jo-Ba гав тіИісім. Дев колдуны бросили ее въ колдовство. Дэвъ кіміі, іаша ар- всталъ, сто гра- мущаті Myjili ка-Рустам, гав-е Milja натовъ принесъ Рустаму, внутри ихъ полны кііпі марі-тыіма, камни драгоцѣнныя, міррі ка-Рустам: сказалъ Рустаму: „бі-урха ды-СтамбуІ бі-хазіт ха „дорогой Константинополя увидишь одно м • * сурп стадо ырбі, гав-е ітін ха кучна, пруміі, моха ды-ріід-у барановъ, внутри ихъ есть одинъ баранъ, зарѣжь его, мозгъ головы его Іабіі амм-ух: братэ ды-маікй отнеси съ собой; дочъ царя ды-СтамбуІ дуддінт-еіэ, кі- Константинополя сумасшедшая есть, на- л с -с деп-іт мажешь ал-ріід-о, па голову ея, кі-басма. Й-1-yx ізін ka-да урха вылѣчится. Имѣешь право па эту дорогу ган-ух, самъ ты, ja.H или біі-5Імм-ух йгіі, азіі куііі к]'арвані “. Рустйм съ именемъ твоимъ (пусть) придугь, уйдутъ всѣ караваны и Рустамъ плытіі, сыіраіі KjapuaH, мурры^іі aga-jy, хі?-1-ун. вышелъ, завязалъ караванъ, разбудилъ барина своего, пошли. Мін бар Ій jyit& мтыіі-ун 1і-мрбі. Рустйм аівіниі И- Отъ послѣ одного для дошли до бараиовъ. Рустамъ купилъ баро* куччй, мох-у фііі, хі?1-ун, мтыіі-ун Іі-Стамбуі. Каід- на, мозгъ его взялъ, пошли, дошли до Коистаитипоиодя. Обычай
vk.com/aristorika — 53 — ева, тауыірі кі-іабіі-іва дуарці ka-маікё,. Брунё, дн-тауьір былъ, купцы посилц подарки царю. Сынъ купца ам-Рустам Іѵбііі-ун хам?й армущаті, .]*уве1-ун ka-мйіка. Маіка съ Рустамомъ понесли плть гранатовъ, отдали царю. Царь му^зіііі дука, бруна ды-тацыр тівіі, Рустам mlje-ва ал-акі-у. указалъ мѣсто, сынъ купца сѣлъ, Рустамъ стоялъ па ногѣ своей. Маіка хзіііі ka-Рустам, кат гйв куііі ко?уін-у \іі атха Царь увидѣлъ Рустама, что do всемъ войскѣ его нѣтъ такого увйнкй, міррі кй-Тацыр; „MafjiB-Н уп Ца уванкаа. Бру- молодца, сказалъ купцу: „заставь сѣсть его и этого молодца*'. Сынъ на ды-тауыр букыррі мін маіка: „ka-мудіі а^а мідіітэ хі?- куица спросилъ отъ царя: „почему этотъ городъ печаль- <;ант-е1э?“ Маіка міррі: „бу£ сабаіі да-братіі: мін цаіді ?уд- ный есть?** Царь сказалъ: „для причины дочери моей: изъ давна сума- дінт-е1эи. Рустам пучпітіі ам-тауыр, міррі гу sat-y: „тй- сшедшая есть**. Рустамъ пошептался съ купцомъ, сказалъ въ ухо ему: „ска- ніі ka-мйікй: ахнйн біт-бйсмйх-ій**. Бруна ди-тауыр міррі ка¬ жи царю: ыы вылѣчимъ ее“. Сынъ купца сказалъ ца- маіка: „ахнан біт-бйсмах-1й“. Маіка міррі: „kol-іі aj-eli рю: „мы вылѣчимъ ее** Царь сказалъ: „условіе мое это есть —кут бйсім-ій, бі-jaBi-HHa кат-у 6pif-ii; ін Іа-бусмаіі, мак —кто вылѣчитъ ее, отдамъ се ему дочь мою; если пе вылѣчитъ, за- тбшш-ні. Буд спаііэ ахтохун la-ху^-ун 1і-бйсймта брйт-іі: ставлю убитъ его. Еще лучше вы пе ходите лѣчить дочь мою: ьаіпга ди-г;ванкуіт-охун-іі1э“. Брунй ды-тауыр міррі: дар- жаль молодости вашей есгь“ Сынъ купца сказалъ: „лѣкар- ман-о йіс-Ійн-Ші, і>ар уд]у біт-басмах-1а“. Маіка 1уб-1е-1і ство ея у насъ есть, даже сегодня вылѣчимъ ее**. Царь повелъ ихъ кіе брйт-у. Рустам двіік-eli іідаті дн-братэ, бруна ды-fa- къ дочери своей. Рустамъ схватилъ ихъ руки дѣвушки, сынъ купца цыр <jiuli ал-ріід-о моха ды-кучча, бе-са^ат спаі віііэ намазалъ на голову ея мозгъ барана, тогчасъ хороша сдѣлалась брЙ'Ь ды-мйіка. Мйікй раба хыдіііі, відіі xlyila, jiBftli дочъ царя. Царь много обрадовался, сдѣлалъ свадьбу, отдалъ
54 6pat-y бі-раба міндіі кй-брунй ды-тацыр, xapjeli И- дочь свою съ многимъ имуществомъ сыну купца, бросилъ ихъ на урх&. Рустйм у бруна ды-тацыр йлыті-ун мін-СтамбуІ, дорогу. Рустамъ и сынъ купца вышли изъ Константинополя^ зі11-ун бі-де урха, дн-ііва-Tiiji; мтыіі-ун ал-дб kyHja; дыміі- пошли по той дорогѣ, по которой пришли; дошли на тотъ колодецъ; спа- хе-ва; о дев даііі іу’арван-іііэ, тіііі, хзіііі li-Рустам, Іуб-Іе- ли; тогъ дэвъ узналъ караванъ есть, пришелъ, увидѣлъ Рустама, повелъ И арха туллунтё jal кедамтэ. Дев, у брун-тацыр, у Рустам ихъ (въ) гости троихъ же до утра. Дэвъ, и сынъ купца, и Рустомъ ш$ік1-ун уідаіі, братэ ды-маіка ам-тлыптэ ды-дев раба хыд- лоцѣловали другъ друга, дочь царя съ невѣстой дэва много обрадо- je-ва бі-уідаіі. Дев днріііі ал-урха ka-apx-у. Тііі-ун ванныя были другъ другомъ. Дэвъ бросилъ на дорогу гостей своихъ. Пришли ха jyMa, ха Іеіі, мтыіі-ун И-аждаі)і; брун-тацыр раба здыі- одинъ день, одну ночь, дошли до чудовища; сынъ купца много нспуг 1і, кіііііі, братэ ды-маіка рігуда двікіэ. Рустам міррі: гался, остановился, дочь царя дрожь схватила. Рустамъ сказалъ: „Ій-зднімун—бі-ха?т-іі, ктыі1-у-вун“. Мтыіі-ун, хзііі-ун атх- „не бойтесь — когда шелъ я, убилъ его я“. Дошли, увидѣли такъ еіэ. Ал-дб Іеіі хііна мтыіі-ун ал-<;овва деві, ха хатэ, uigl- есть. На ту ночь другую дошли до£семи дэвовъ, одной сестры, оста- ун арха. Деві мірр-ун ka-Рустйм: „іікй біт-аві xlyila ды-хйт- лись гость. Дэвы сказали Рустаму: „гдѣ будетъ свадьба сестры ан?“ Рустйм міррі: „г у бета ди-ган-ан біт-одах xlyila". Ьуб- нашей?“ Рустамъ сказалъ: „въ домѣ нашемъ сдѣлаемъ свадьбуПовв- \ lal-ун хйтэ ды-деві бі-раба дйвіігэ, 1і-Спаі,ан мтыіі-ун. Гу ли сестру дэвовъ со многимъ богатствомъ, до Испагани дошли. Въ Спаі>ан Рустйм міррі кй-брупй ды-ігауыр: явуді-іі мурахаст, Испагани Рустамъ сказалъ сыну купца: „сдѣлай меня свободнымъ, біт-йзін 1і-бе$-іі “. Бруна дм-іауыр міррі ka-Рустйм: я$ку1 пойду въ домъ своЙи. Сынъ купца сказалъ Рустаму: „возьми тлыдт-ух, йаігй ды-давіі-f-ii“. Рустйм міррі: „йнй 1е-горінг невѣсту твою, половину богатства моегои. Рустамъ сказалъ: „я не женюсь*
vk.com/aristorika — 55 — • Г l « тлыпт-іі jiBal-ii ка-діі-jyx, давіітэ 1е-баі]*ын, ^акуіт-п невѣсту мою отдалъ я ее тебѣ, богатства не хочу, вознагражденіе мумтыііо-выти. Бруна ды-тарыр міррі: „ііман jyBB-ев-ін мое доставилъ ты t г» и U Сынъ купца сказалъ: „когда отдалъ я i>ak-yx?u Рустам міррі: „ана о над-евін, ды-ден-іі вознагражденіе твое?<1 Рустамъ сказалъ: „я тотъ человѣкъ есмь, что долгъ jioilI-yx гава ды-буткуіравагі “. Атха ды-туніііі Рустам, мой отдалъ ты въ кладбищѣ". Такъ когда сказалъ Рустамъ, тіікіі мін-кам аіна ды-тауыр. Бруна ды-тауыр мтыііі Іі-бетэ исчезъ отъ предъ глаза купца. Сынъ купца дошелъ до дома ды-бйб-у. Баб-у, jiMM-y у ахун-у раба хыдііі-ун: бе-^ассап отца своего. Отецъ его, мать его и братъ его много обрадовались: безчисленное давіітэ Myji-ва. Баб-у букыррі: „бас йнні бінагі ды-ман- богатство принесъ онъ. Отецъ его спросилъ: „а ати дѣвушки чьи суть?* ііна?“ Брун-у міррі: „хй мін-не каі, ха ка-ахун-ііа. ТІідка Сынъ его сказалъ: „одна изъ пихъ мнѣ, одна брату моему". Жребіи рупііііі-ун; хатэ ды-деві віііэ ка-гап-у, братэ ды-маіка бросили; сестра дэвовъ сдѣлалась (ему) самому, дочь царя ка-ахуна сура, ды-уіва бета піі^а. ^овва jyMani, ^овва брагу младшему, что сдѣлался дома оставшимся. Семь дней, семъ Іеіаваті від-іун xlyila, хыдіуіта гуртэ. ночей сдѣлали свадьбу, радость большую. Переводъ. У одного купца были два сына; старшій изъ нихъ од¬ нажды обратился къ отцу и сказалъ: „Отецъ, ты уже соста¬ рился: отправь меня въ другія города для торговли, чтобы я могъ познакомиться съ торговыми дѣламиц. Отецъ согласился. Юноша отправился въ Испагань, чтобы тамъ купить дорогіе товары. Приближаясь къ Испагани, онъ дошелъ до кладбища и увидѣлъ, что два человѣка вырыли покойника и мучаютъ его. Сынъ купца спросилъ ихъ: „Почему вы мучаете покой¬
56 ника?" Тѣ отвѣтили: „Потому что онъ нашъ должникъ". Сынъ купца заплатилъ имъ долгъ покойника и на свой счетъ похо¬ ронилъ его. Потомъ онъ остановился въ Испагани. Чтобы отплатить сыну купца за сдѣланное пмъ добро, душа этого покойника помолилась Богу и попросила у Него жизни на одинъ годъ. Богъ согласился; тогда покойникъ всталъ изъ могилы и пошелъ въ Испагань. Его имя было Рустамъ; онъ былъ богатырскаго сложенія и необыкновенно силенъ. Рустамъ разыскалъ въ городѣ сына купца и, видя, что тотъ нанимаетъ слѵгъ, сказалъ ему: „Баринъ, найми и меня!*' Сынъ купца согласился и сказалъ, что ему нужно еще двѣнадцать слугъ. Рустамъ сказалъ: „Баринъ, меня одного достаточно, не нужно другихъ слугъ". Тогда сынъ купца повелъ его съ собой и, закупивъ массу товаровъ, сказалъ ему: „Рустамъ, позови двадцать носильщиковъ, чтобы они пере- песли эти вещи ко мнѣ". Рустамъ отвѣтилъ, что нѣтъ на¬ добности нанимать носильщиковъ и, связавъ вмѣстѣ всѣ тю¬ ки, положилъ ихъ себѣ на спину и понесъ. Будучи пора- жепъ необыкновенной силѣ Рустама, сынъ купца сказалъ ему: „Отнынѣ ты мнѣ не слуга, а братъ—куда бы я ни пошелъ, вездѣ ты будешь со мной". Купцы собираются въ Константинополь, и въ числѣ ихъ хозяинъ Рустама. Приготовивши свои караваны, они отпра¬ вились въ путь. Чрезъ недѣлю оіш пришли къ горѣ, у ко¬ торой дорога развѣтвлялась па двѣ: идя по правой, можно было дойти до Констаптинополя въ теченіе трехъ мѣсяцевъ, я по лѣвой дорогѣ—въ три недѣли. Рустамъ повелъ кара¬ ванъ своего барина по лѣвой дорогѣ. Тогда остальные купцы сказали: „Не идите по этой дорогѣ: по ней даже небесныя птицы боятся летать, такъ какъ съ давнихъ поръ она прегра¬ ждена дэвами". Но сынъ купца довѣрился Рустаму и поѣхалъ ло лѣвой дорогѣ, а каравапы остальныхъ купцовъ по—правой Насталъ вечеръ. Караванъ остановился въ ущельѣ. Бу-
vk.com/aristorika — Бу¬ дучи сильно уставшимъ отъ непривычки къ дальнимъ путе¬ шествіямъ, сынъ купца тотчасъ же заснулъ, а Рустамъ ос¬ тался караулить караванъ; онъ набилъ свою трубку, чтобы покурить, но вспомнилъ, что кремень и кресало находятся въ карманѣ у барина; не желая потревожить его сна, онъ по¬ шелъ искать огпя. Вскорѣ Рустамъ замѣтилъ па склонѣ горы блескъ отъ огня и направился туда. Подойдя близко, Рустамъ увидѣлъ, что около огня спятъ семеро дэвовъ, а въ огромномъ котлѣ варится семь быковъ. Онъ осторожно поднялъ котелъ и поставилъ его въ сторону; потомъ, закуривъ свою трубку, поставилъ котелъ обратно на мѣсто и ушелъ. Одинъ изъ дэвовъ не спалъ л видѣлъ все, что сдѣлалъ Рустамъ. Опъ разбудилъ своихъ братьевъ и раз¬ сказалъ имъ видѣнное. Дэвы побѣжали за Рустамомъ, кото¬ рый, замѣтивъ ихъ, остановился. Подойдя къ нему, дэвы сказали: „Что ты за человѣкъ? Насъ семеро только съ тру¬ домъ можемъ поднять этотъ котелъ, а ты одинъ поднялъ его. У пасъ есть сестра, которую мы были намѣрены выдать замужъ за того, кто окажется сильпѣе насъ: если ты хочешь на ней жениться, то пойдемъ къ ней“. Рустамъ съ дэвами пошелъ къ ихъ сестрѣ, которая бы¬ ла настолько красива, что походила скорѣе па ангела, чѣмъ на дѣвушку. Братья обручили ее съ Рустамомъ, а свадьбу условились сыграть по возвращеніи Рустама изъ Констан¬ тинополя. Отсюда Рустамъ пошелъ къ каравану, приготовилъ все къ отъѣзду и, разбудивъ своего барина, повелъ караванъ дальше. На слѣдующую ночь пришлось имъ остановиться въ степи, покрытой травой, въ пять аршинъ высоты. Сынъ купца заспулъ, а Рустамъ сталъ караулить караванъ; вдругъ онъ слышитъ шорохъ и видитъ, что какое-то чудовище, длиною въ одну милю, стоитъ около каравана, который весь содрогается отъ его дыханія. Не долго думая, Рустамъ обнажилъ свою шашку и, приставивъ ее ко лбу, пошелъ на чудовище; увидѣвъ Рустама
58 чудовище втянуло въ себя воздухъ, и онъ вмѣстѣ съ воздухомъ влетѣлъ къ нему въ пасть, но при этомъ шашка Рустама раз¬ сѣкла чудовище на двѣ части. Убивъ такимъ образомъ страш¬ ное чудовище. Рустамъ вернулся къ каравану, разбудилъ свое¬ го барина, п они отправились дальше. Дошли они до глубо¬ каго колодца, въ который' спускались триста каменныхъ сту¬ пеней. Рустамъ сказалъ своему барину: „Привяжи къ моей по¬ ясницѣ веревку, и я спущусь на дно, чтобы достать воды для караванаи. Рустамъ спустился и досталъ воды; когда въ послѣдній разъ онъ хотѣлъ выйти изъ колодца, то въ стѣнѣ отворилась дверь и вышелъ оттуда дэвъ, который схватилъ Рустама и потащилъ съ собой. Дэвъ ввелъ Рустама въ свой подземный садъ, походившій на рай; въ немъ былъ огромный бассейнъ съ водой, въ которой плавала лягушка, величиной съ человѣка. Указавъ на лягушку, дэвъ сказалъ Рустаму: „Я сотру тебя въ порошокъ, если ты не скажешь правды: кто красивѣе—я или эта лягушка?u Рустамъ замѣтилъ, что дэвъ какъ-то особенно нѣжно смотритъ на лягушку и ска¬ залъ: „Для человѣка красиво то, что онъ любитъ“. Какъ только онъ произнесъ эти слова, шкура лягушки лопнула, и изъ нея вышла дѣвушка чудной красоты, которая, обратив¬ шись къ Рустаму, сказала: „Твои слова спасли меня—я была заколдована “. Дэвъ былъ страшно обрадованъ, такъ какъ эта дѣвушка была его невѣстой, которую чрезъ недѣлю послѣ об¬ рученія колдуны превратили въ лягушку. Въ благодарность,, дэвъ подарилъ Рустаму сто гранатовъ, въ которыхъ вмѣсто зеренъ были драгоцѣнные камни и сказалъ ему: „На дорогѣ въ Константинополь встрѣтишь стадо овецъ, м^жду которыми есть одинъ баранъ; его ты зарѣжь и достань мозгъ изъ его головы: имъ ты можешь вылѣчить дочь Константинопольскаго царя, которая сошла съ ума. Кромѣ того, ты во всякое вре¬ мя можешь проходить по этой дорогѣ, которая до сихъ поръ была закрыта для людейw.
vk.com/aristorika — 59 — Рустамъ ушелъ отъ дэва, разбудилъ своего барина, и они отправились дальше. Чрезъ одинъ день они дошли до ука¬ заннаго дэвомъ стада овецъ. Рустамъ купилъ барана, зарѣ¬ залъ и вынулъ изъ его головы мозгъ; потомъ повелъ кара¬ ванъ далѣе. Вскорѣ послѣ этого они пріѣхали въ Константи¬ нополь. По обычаю того времени, каждый купецъ, пріѣхавшій въ Константинополь съ товарами, долженъ былъ поднести царю какой-нибудь подарокъ. Сынъ купца съ Рустамомъ тоже пошли въ царю и поднесли ему изъ подаренныхъ дэвомъ гранатовъ пять штукъ въ подарокъ. Царь очень обрадовался этому подарку и предложилъ сыну купца сѣсть; онъ сѣлъ, но Рустамъ же продолжалъ стоять на ногахъ. Царю понравился богатырскій видъ Рустама, и онъ, съ позволенія его барина, предложилъ и ему сѣсть. Сынъ купца обратился къ царю и сказалъ: „Почему твой городъ въ траурѣ?u Царь отвѣтилъ: „По причинѣ болѣзни моей дочери—вотъ уже много лѣтъ, какъ она съ ума сошлаа. Услышавъ это, Рустамъ шопотомъ сказалъ своему барину: „Ска¬ жи царю, что мы ее вылѣчимъ! “ Сынъ купца предложилъ царю вылѣчить его дочь. Царь отвѣтилъ: „Я поставилъ такое условіе: кто вылѣчитъ мою дочь, тотъ получитъ ея руку, а если ему это не удастся, то будетъ казненъ; поэтому лучше не беритесь за это трудное дѣло—мнѣ жаль вашей молодости*4. Но сынъ купца, надѣясь на Рустама, сказалъ: „Мы сегодня же вылѣчимъ ееа. Тогда царь повелъ ихъ къ своей дочери. Рустамъ держалъ руки сумасшедшей, а сынъ купца смазалъ ея голову бараньимъ мозгомъ. Дочь царя тотчасъ выздоро¬ вѣла. Царь очень обрадовался и, согласно своему обѣщанію, выдалъ ее за сына купца. Чрезъ нѣкоторое время Рустамъ и сынъ купца уѣхали обратно изъ Константинополя, увезя съ собой дочь царя и массу богатствъ. Они ѣхали прежней дорогой и остановились у знакомаго колодца. Въ это время изъ колодца вышелъ дэвъ; увидѣвъ-
— 60 Рустама, онъ очень обрадовался и повелъ ихъ всѣхъ къ себѣ въ гости; онъ поцѣловался съ Рустамомъ и съ сыномъ купца, а его невѣста очень радушно приняла дочь царя. Погостивъ у дэва, путешественники отправились дальше. Чрезъ сутки они дошли до того мѣста, гдѣ лежалъ трупъ чудовища. Сынъ купца и дочь царя страшно испугались, но Рустамъ успоко¬ илъ ихъ, сказавъ, что чудовище убито имъ. Въ слѣдую¬ щую ночь они остановились у дэвовъ, сестра которыхъ была невѣстой Рустама. Дэвы спросили Рустама: „Гдѣ же бу¬ детъ свадьба нашей сестры?u Рустамъ отвѣтилъ, что свадьбу сыграетъ въ своемъ домѣ. Взявъ съ собой невѣсту и ог¬ ромное богатство, отданное дэвами въ приданое своей сестрѣ, Рустамъ съ сыномъ купца отправились въ Испагапь. Здѣсь Рустамъ сказалъ сыну купца: „Теперь отпусти меня домой Тотъ согласился и сказалъ: „Возьми свою невѣсту и половину моего богатства1*. Но Рустамъ отказался, говоря: „Невѣсту свою я дарю тебѣ, а богатства мнѣ не надо: свое жалованье я уже получилъСынъ купца удивленно спросилъ: „Когда же я отдалъ тебѣ твое жалованье?“ Рустамъ отвѣтилъ: „Я тотъ человѣкъ, долгъ котораго ты заплатилъ на кладбищѣ Сказавъ это, онъ исчезъ. Наконецъ сынъ купца пріѣхалъ къ себѣ домой. Его отецъ, мать и младшій братъ, который оставался дома, очень обрадовались привезенному имъ богатству. Увидя съ нимъ двухъ дѣвушекъ, отецъ спросилъ: „Кто же такія эти дѣвуш¬ ки? “ Сынъ отвѣтилъ: „Одна для меня, а другая для брата Послѣ этого бросили жребій, и сестра дэвовъ досталась стар¬ шему брату, а дочь Константинопольскаго царя—младшему. Отецъ женилъ обоихъ сыновей и устроилъ имъ пышную свадьбу, которая продолжалась семь дней и семь ночей. (
vk.com/aristorika — 61 — IV. Пѣсня соловья. Іт-ва ха на$а маіік у націй; багѣ-у каметэ Былъ одинъ человѣкъ дворянинъ и благородный; жена его прежняя братэ ды-ха $аЬзад-е-ва; іт-ва-1і мін-но ха бруна, Mi<jajil- дочь одного принца была; имѣлъ отъ иея одного сына, Мисаилъ ііварім-у. Маіік ган-у раба давіітэ іт-ва-И: маікі гу бет- было имя его. Дворянинъ самъ мпого богатства имѣлъ: цари въ домѣ у кі-^арііва. Бахт-у ды-тре мін-ха оцах на-націй-ііва. его останавливались. Жена его вторая огь одной семьи не благородной была. \ Гора, бахтэ туіві-вй гав 6&xila, Mi?ajil Kilje-ва кам кул- Мужъ, жена сидѣли въ саду, Мисаилъ стоялъ предъ услугами лу§-ё. Ха буібуі бі-kpaje-aa ал-piig-e. Mi^aji I гіхікіі. ихъ. Одинъ соловей иѣлъ надъ головами ихъ. Мисаилъ засмѣялся. Бахтэ хзіііэ, уіна jal£L бі-гіхка, хабыра кі-дакіэ: „каму Жена увидѣла, но (что) мальчикъ смѣется, слово возьметъ: „почему гіхікі-ух, jala?u Mi^ajil 1а-быі1і ды-ткніі-ва; jiMM-y уга засмѣялся ты, мальчикъ?-' Мисаилъ це хотѣлъ чтобъ говорилъ; мать его не хлысіэ ал-jala; ахырро Mi^ajil міррі: „ буібуі мареіэ: родная стѣснила мальчика; наконецъ Мисаилъ сказалъ: ,,соловей говоритъ: ха дана баб-ух у jiMM-yx бі-кйііі li-akl-ё кам одно время отецъ твой и мать твоя будутъ стоять на ногахъ своихъ предъ ку11у5“Ух • Баба ды-jala хдыііі гу-1ібб-у, бахтэ ху- услугами твоими". Отецъ мальчика обрадовался въ сердцѣ своемъ, жена со- міііэ кйрба 17 Іібб-о. хранила вражду въ сердцу своемъ. Гор-о біт-азіі-вй, И-зуарат1, H-jfiJa гйрйк Мужъ ея долженъ былъ ѣхать на поклоненіе (святыхъ), мальчика нужно дадыр ва 1і-мйдрйс& гуртэ ды-маікі. Бахтэ міррэ кй-гор-о: послалъ чтобъ въ школу большую царей. Жена сказала мужу своему: „кт біі-зкі-ев-іт, jkla ?ук-1і Іі-кіс1-ііа. Гор-о міррі: $yl-ax „ты уѣзжаешь, мальчика оставь его у меня". Мужъ ея сказалъ: дѣло твое муд-іііі мін-jala? Qyk йзіі, каріи. Бйхтэ кіііііэ ал-ка- какое есть отъ мальчика? Пусть пойдѳгь, учится". Жена стала на ребрѣ бурВ*0: «біно?-іі le-Kfil-jim“. Бйб-у cyi'riili li-Mi$ajil kft- своемъ: „одинокою я не останусь". Отецъ ѳго поручилъ Мисаила же-
62 бахтэ, ган-у зіііі. Мін бар тре gaoa'f’i бахтэ нѣ, самъ уѣхалъ. Отъ послѣ двухъ недѣль жена ха сандуіка, муттіііэ 1і-марза ди-jiiMa бі-іеіі; одинъ сундукъ, поставила на берегу моря ночью; мутрысіэ заставила сдѣлать бі-іума міррэ днемъ сказала ka-jala: „ аз-ax у;цу хаччй хадыр-ах!“ Хі$1-ун li-jana гіі- мальчику: „пойдемъ сегодня немного погуляемъ!'4 Пошли на моря сто* бй. Бйхтэ міррэ ka-jala: „брун-іі, аін-ух баран-ііна, хзіі, рону. Женщина сказала мальчику: „сынъ мой, глаза твои зоркіе суть, посмотри, муд-іііі siadjym ал-марза ды-^ама?“. Migajil міррі: „]ім- что такое есть виднѣется на берегу ыоря?“. м-іі, И-сандуіка бі-дімаіе-1а“. Аі jap моя, на сундукъ походитъ и Опа и такъ Мисаилъ сказалъ: „мать с кі-jaTTa-Ba. Кі-матыі знала. Подошли U.. •• • і •• Т’ •• ( -сандуіка. Ьахтэ къ сундуку. Женщина кі-japxa гава дм-сйндуіка, ляжетъ внутри сундука, кі-кема, встанетъ, K1- ска- С • *• таща: „бруніі, жетъ: „сынъ мой, дуіка. Migajil каІ“ Мисаилъ хзіі, кіма посмотри, сколько выррі, ДІМІХІІ полѣзъ, легъ спаііэ ді-мйіта хорошо лежать &гв сандуіка; внутри сундука; гава ды-сан- внутри супду- бахтэ уаіді- женщина скоро- уаіді мукса-іэ, двііра-іэ, скоро закрыла его, заперла его, хурзіпй-іэ Н-натэ ды-Miija, дыррэ толкнула его па лицо воды, вернулась ]i-6iija, відіэ щуі-дііван у міррэ: домой, сдѣлала крикъ-шумъ и сказала: Ііві^іэ щума, j>al ды-тіііі гор-о. надѣла черное, пока что пріѣхалъ мужъ ея. „дііві хылл-ун 1і-брун-іі“, „волки съѣли сына моего“, Гор-о ТІІ1І, QMiili МОТЭ Мужъ ея пріѣхалъ, услыхалъ смерть ды-jalfi, $уурі1-ун ^ііван. мальчика, начали гвалтъ. Хабыра jjlBax мін MifjajiJ. Lanfii Вѣсть дадимъ отъ Мисаила* Волны ды-Іама моря кі-йалтыі-ла вынутъ его ал-уйра ды-хй мйікй на землю одного даря хіідй. Ха другого» Одинъ чобан кі-мачіх-1а сйядУікй, пастухъ найдетъ супдукъ, кі-^амыт-ла, кі-xasi хй jftlft раба нііуіп, йі-ІЙбіІ-Іі бру* разобьетъ его, увидитъ—одинъ мальчикъ много благородный, поведетъ его сы* на кй-гйн-у. Хй бйзірган йі-ftfi, кййій кі-м&сріі-ій номъ для себя» Одинъ купецъ придетъ, караванъ заставить развязать его
vk.com/aristorika — 63 — ал-чііман ды-чобан, кі-?адыр рііг-у: nxy<j, хачча хаіва «а лугу пастуха. пошлетъ слугу своего: „иди, немного молока gkyl мін чобан“. Чобан кі-даднр хаіва ам-МіоДрі. Базірган возьми отъ пастуха4'. Пастухъ пошлетъ молоко съ Мисаиломъ. Купецъ кі-хазі li-j&la, кі-тані: „ Іе-^аммінн-ін aga jala ^аві увидитъ мальчика, скажетъ: „не повѣрю я (чтобъ) этотъ мальчикъ былъ бы бруна дм-чобан“, кі-дадыр бар чобан, кі-завінн-і MiQajil мін сыномъ пастуха", пошлетъ за пастухомъ, купитъ ,его Мисаиля отъ чобан ka-ган-у бруна, кі-азіі, кі-матыі li-мідіітэ ды-га-н-у. пастуха для себя сыномъ, уйдетъ, дойдетъ до города своего. Мін бар хаччй jyMam маіка -ды-де мідіітэ уар Отъ послѣ немногихъ дней царь того города публикацію кі-мадрі: „маніі кі-jarm 1іі<;ана да-kapgi, аті 1і- ааставитъ бросить: „кто узнаетъ языкъ воронъ, пусть придетъ ко кіс1-ііи. Miijajil міррі ka-бйзірган: „Ііідана дн-kapgi кі-]‘аттын, мнѣ". Мисаилъ сказалъ купцу: „языкъ ХЦ- воронъ |я знаю, ІабіМіі поведи меня къ С-1 И-кіс маіка . Кі-атіі li-кіс маіка у кі-таніі: „му царю". Придутъ къ царю и скажутъ: „чтб паку-діт?“ Маіка кі-тані: „кѵт jyaia кырра-кыр ваде-на приказываешь?" Царь скажетъ: „всякій день карканье дѣлаютъ ал-piig-ii тре kapgi у ха заі-je; кут jana надъ головой моей два ворона и одинъ вороненокъ; всякій узнаетъ если кырра-кыр-ё муд-іііэ, бріт-іі бі-іавін-на kat-y\ MiQajil кі- карканье ихъ что есть, дочь мою отдамъ ее ему". Мисаилъ ска* амір: „ кі-jaTTHH 1іі($на ’дн-kapgi1 жеть: „узнаю языкъ воронъ". тіві-ун уііуі мін ріі$-ё; jala сѣли выше отъ головы ихъ; юноша услышалъ голоса ихъ, сказалъ: мйікй, авіт б&сііма! аніі г&рѵісі гора-бахте- да сдѣлаешься здравствующимъ! они крупные мѵжъ-жена пй, о сурЁ, брун-е-1і; гора мареіі: бруна дуіі-И— суть, тотъ маленькій сынъ ихъ есть; мужъ говоритъ: сынъ мой есть — біі-тыімуіа^і xyMj-y-він, ё,тін зіі^-ет-ва бар кеп-йі. въ дороговизну воспиталъ его я, ты уходила за гуляніемъ твоимъ. Бе-cagaT тііі-ѵн kapgi, Тотчасъ пришли вороны, ?мыі-1і каі-ё, міррі: 7) „царь,
64 Бахтэ мареіэ: ана дііте-ван—ка-дірі кі-маты. Маіка, авіт Жена говоритъ: я родила я — ыііѣ дойдетъ. Царь, Да сдѣ- басііма! ka-дымне (ка-дн-еніі мін не) мамтув-уг?* лаешься здравствующимъ! которому изъ ішхъ доводишь?11 Маіка кі-пакіт: „ка-гора кі-матн“. Е-дана кырра-кнр кі- Царь прикажетъ: „мужу дойдетъ11. Тогда карканье срѣ- катта, баба у бруна кі-пархіі Іі-ха гііба, кар^ыітэ 1і-ха-гііба жется, отецъ и сып^ улетать на одиу сторону, ворона на одну сторону хііна. Маіка міррі li-jala: „ін^ук іід-іі—вііі-ух брун-іі другую. Царь сказалъ юношѣ: „поцѣлуй руку мою —сдѣлался ты сыиомъ у хытнііи. Migajil у брйт-у маіка мубырх-е-іі моимъ п зятемъ моомъ“. Мисанля и дочь свою царь заставилъ ихъ вѣнчать 1і-уіда1і. Маіка хзіііі кащ’ануіта ды-MigajiI бара-бар другъ съ другомъ. Царь увидѣлъ (что) ученость Мисаиля равною ды-і)Он-у іеіэ, $удыррі Н-мадраса гургэ ды-маіка хііна. съ умомъ его не есть, послалъ въ школу большую царя другого. Mi^ajil зіШ 1і-де Мадраса. Тама іт-ва ха jala, <?імм-у Мисаилъ пошелъ въ ту школу. Тамъ былъ одинъ юноша, имя его Ав$а1ім-ііва. Ухта аніі тре бі-діма]'е-ва Іі-уідаіі, ахчі Авшалимъ было. Столько они двое походили другъ на друга, (что) только біі-ваз-ё кі-пардіі-ва мін-уідаіі. Брата ды-маіка ды-де платьями ихъ отличались отъ другъ друга. Дочь царя того мідіі'Ь быііэ 1і-Ав§а1ім. Mi$&jil у Ав$й1ім ахупіуут-ё раба города влюбилась въ Авшалима. Мисаила и Авшалима братства ихъ много хіыіте-ва. Бруна ды-ха міііка хііна «i-6ajiBa-la і>амін бр&тэ. сладки были. Сынъ одного царя другого хотѣлъ ее ту самую дѣвушку. Баба ды-бра/fo міррі: „ап fpe jali дн-мйікі дбкіі йудті, Отецъ дѣвушки сказалъ: „они двое сыновей царей схватятъ пусть борьбу, кут-мін-не ді^іі, брйт-іі кй-давын-іі1э(кй-ды-ав-іі1э)а. Мі- ВСЯІШі изъ нихъ повалилъ, дочь моя для пого сстъ“. Ми* <jajil раба хеіан-ева мін Abq&Hm. MiQftjil міррі: „&хун-іі шаплъ много сильнѣе былъ отъ Авшалима, Мисаилъ сказалъ: „братъ мой Ав^аіім! і'г-І-іі кіт&ва мін беі-іі; вйя-йн мйіііййі-lft, Авшалимъ! имѣю письмо изъ дома моего; приди платья наши неремѣігамъ ого,
vk.com/aristorika — 65 — ат xy<j кіс тлыптэ дijii, ана ка-аваз ді-jyi бі-де^-ш ]і-д& ты ступай къ невѣстѣ моей, я вмѣсто тебя йЪборю того jala; харіа біт-катв-ах мін-гінвіт ka-уідаіі, атін біт-агіт 1і- опошу; потомъ напишемъ тайкомъ другъ Другу, ты придешь кіс тлыпт-ух, ана біт-азін 1і-бет-ііи. къ невѣстѣ твоей, л уйду къ себѣ домой“. Mi^ajil дідіі ka-бруна ды-дб маіка хіша. Баба ды-брітэ Мисаилъ поборолъ юношу того даря другого. Отецъ дѣвушки •• 1 .. U бе-садаг міррі ал-капі: „барх-ун-іа бріт-іі Іі-да тотчасъ сказалъ священникамъ: „обвѣнчайте ее дочь мою съ этимъ юношей1*. Кі-одіі1і xlyil-ё. Mi<jajil кі-naQ $овва lela-ваті кіс брітэ Сдѣлаютъ свадьбы ихъ. Мисаилъ останется семь дочей около дочери ды-маіка, е-дана ды-дымахт-ё кі-гары£Іі сей-у ^уіха, даря, (въ) то время что лежанія ихъ обнажить саблю свою (на) голо, кі-маттіііі бі-аралыд-ё. положитъ по срединѣ ихъ. Хабйра ]авах мін Ав$а1ім. Совва lela-safi бі-дымахеіі Вѣсть дадимъ отъ Авшадима. Семь ночей ложится КІС ТЛЫПТЭ ДЫ- ; е-дана ды-дымахт-ё Авдаіім сеп- около цевѣсты Мисаила; (въ) то время что лежанія ихъ Авшалимъ саблю у <jylxa маттувеіі бі-аралыд-ё. Mi^ajil кітівіі И-Авдаіім: свою (на) голо кладетъ по срединѣ ихъ. Мисаилъ написалъ Авшалиму: „таі-ух, Іа-кіІііГ* Ав^аіім міррі ka-тльштэ ды-Мі?ар1: „бі- „нриди, ие оставайся!u Авшалимъ сказалъ невѣстѣ Мисаила: ріх^е-він ка-хам^а-і^та jyMam, быддерыи (бі-дерын)и. Тііі-ун „уѣзжаю на пять-шесть дней, вернусь4*. Пришли у тійікі-ун бі-уідаіі, ін?ік1-ун пгумма-іі-ыумма, харта и встрѣтились другъ съ другомъ, поцѣловались рогь-на-ротъ, потомъ зііі-уи кут ха li-кіс тлыптэ galal ды-гані. Mi^ajil пошли каждый одинъ къ невѣстѣ родной (законной) своеп. Мисаилъ дыміхіі ам-тлыпт-у, ахтірвй (ах ды-ііва) адат. Іл-кедамт-о дсгь съ невѣстой своей, какъ былъ обычай. На утро тлыпт-у бі-дйрбі міррэ: „le-нва (le-вйн-вй) lajbix кйт-ух? невѣста сго съ угрозой сказала: „не была я достойна тебя? 5
66 Xigl-yx, свіП-ух, тіі1-ух?“ Migajil міррі: „Іе-він-xisja Пошелъ ты, насытился ты, пришелъ ты?“ Мисаилъ сказалъ: не видѣлъ я хтыітэа. Бахт-у Іа-^уммінна: jibilla ха дармана ка-гор-о; грѣха". Жена его не повѣрила: отдала одно лѣкарство мужу своему; тіпіііі kotypyixa, куііі мыст-у ынтырра, ха на^а 1е- прилипла чесотка, весь волосъ его вылѣзъ, (ни) одинъ человѣкъ не ва-бі-дда-jy, кат Mi?ajil-iili. Зіііі Іі-кіс Ав^аіім, міррі: „ана узнавали его, чтобъ Мисаилъ есть. Пошелъ къ Авшалиму, сказалъ: пя ахун-ух JVligajil-іівін“. Ав^аіім міррі: я1е-від-бі-діма]*а Іі-Мі- братъ твой Мисаилъ семь". Авшалимъ сказалъ: „не похожъ ты па Ми- <jajilu. Mi^ajil пултаіі ісакт-у, му§зуа-1і. Е-дана Ав^аіім саила". Мисаилъ вынулъ перстень свой, показалъ его. (Въ) то время Авшялимъ пхіііі, хурдіііі бі-кдаі-у, міррі: „му вітеіа кй-і'-ух?" заплакалъ, обвился съ шеей его, сказалъ: „что сдѣлалось тебѣ?“ Mi^ajil Tynjali куііі аі>валат. Авдаіім муттіііі гу ха Мисаилъ сказалъ всѣ обстоятельства. Авшалимъ положилъ въ одной ofax, 5умміі1і куііі ^аккіімі, кат басміі-ва-li; 1а-мыс1-уя комнатѣ, собралъ всѣхъ докторовъ, чтобъ вылѣчили его; не сумѣли 1і-басум-у. Leli ды-хо^іба Авдаіім-маіка хзіііі хылма, ііп& вылѣчить его. Ночью воскресенья Авшалимъ-царь увидѣлъ сонъ, но (что) маіаха міррі: „пруміі брун-ух, дымм-у дуйіі ал-Мі($]’і1, ангелъ сказалъ: „зарѣжь сына твоего, кровью его смажь на Мисаила, е-дана біт-басім“. Кедамтэ бахтэ да-АвдаІім хі$1э Іі-уммыра. (въ) то время вылѣчится". Утромъ жена Авшалима ушла въ церковь. Ав<$1ім йріміі брун-у, дымм-у двікіі гу таса, ріі^-у Авшалимъ зарѣзалъ сына своего, кровь его поймалъ въ чашку, голову его муттіііі ал-уандак, <;ін]і дымма ды-jalfi, ал-MiQajil; бе-саі>ат положилъ па трупъ, намазалъ кровь мальчика на Мисаила; тотчасъ йсіміі Mi?ajil. Тіііэ бахтэ мін уммыра, Ав<$1ім міррі И- вылѣчился Мисаилъ. Пришла жена изъ церкви, Авшалимъ сказалъ бахт-у, ахтіівй віід&. Аі міррэ: „уп М& і,адй. біт-одан-ва яеігіі своей, какъ было сдѣлано. Опа сказала: „и я такъ сдѣлала бы кй-нрвана“; е-дана jS,la гу даргу^тэ йхіііі. Ырхытіэ для ив!юсти“; (въ) то время мальчикъ въ колыбели заплакалъ. Побѣжала
vk.com/aristorika — 67 — •бахтэ, хзіііэ jala cag-iili. Віііэ хівдуіта гуртэ. Авдаіім жена, увидѣла мальчикъ живъ есть. Сдѣлалась радость большая. Авшалпмъ jiBilli кодун ka-Mi$ajiI, днріііі 1і-урха. ■отдалъ войско Мисаилу, бросилъ на дорогу. Mi$ajil дыррі ал-мідіітэ да-ган-у, муктылаіі бахт-у. Мисаилъ вернулся на городъ свой, заставилъ убить жену свою. Бар ха муддат xigli Іі-бетэ ды-баб-у бі-косун. Ті§1-ун Послѣ одного времени пошелъ на домъ отца своего съ войскомъ. Остались арха. Tiil-ун баб-у, jiMM-у, Іе-ва-бы-ддаі-у, кііііі-ун тость (въ гостяхъ). Пришли отецъ его, мать его, не было узнавали его, стали кам куллух. Migajil йукідіі: „tyM-yn!a Аніі Іа-тіві-ун. Баб-у вредъ службой. Мисаилъ приказалъ: „садитесь!41 Они не сѣли. Отецъ его Mvjili міуа, ,]‘імм-у йедкір; баб-у дыріііі Miija, бахтэ хул- принесъ воды, мать его полотенце; отецъ его налилъ поды, жена вы- лыліэ iikl-i ды-Migajil. Е-дана Migajil гіхікіі у міррі: „ха¬ мила ноги Мисаила. (Въ) то время Мисаилъ засмѣялся и сказалъ: лба- нъш, ka-му 3agMaT бі-град-ег, jali 1іг1-ах?а Міррэ: „if-ва- рыия, почему безпокойство тянешь, сына не имѣешь?" Сказала: „имѣла і-іі ха бруна, дііва хыл-И гу чбі ды^ама“. Маіка мідрі я одного сына, волкъ съѣлъ его въ степи моря14. Царь опять гіхікіі. Баб-у букыррі: „мака, ka-му гіхік1-ух?“ MiQajil засмѣялся. Отецъ его спросилъ: „царь, почему засмѣялся ты?“ Мисаилъ міррі- пбутд-aga бі-гіхке-він, ды-ане-він брун-ох-ун, марет-ун ■сказалъ: „для этого со смѣхомъ есмь, что я семь сынъ вашъ, говорите дііва хыілуіі14. Е-дана дііі-ун уідаіі. Migajil пухыі-іі 1і- иолкъ съѣлъ". (Въ) то время узпали другъ друга. Мисаилъ простилъ маге- jiMM-y уга. ри своей неродной. Аніі хыдііі-ун бі-уідаіі, атха хадіітун куіі-ох-ун. Они радовались другъ-другомъ, такъ обрадовались чтобъ всѣ вы. Переводъ. Жилъ-билъ дворянинъ. Его первая жена была дочь кня¬ зя; отъ нея онъ имѣлъ одного сына, по имени Мисаилъ. Этотъ дворянинъ былъ настолько богатъ, что въ своемъ домѣ
68 принималъ царей. Вторая его жена была изъ простой семьи^ Однажды, онъ съ женой сидѣлъ въ саду, а Мисаилъ прислу¬ живалъ имъ. Въ это время запѣлъ соловей, сидѣвшій на де¬ ревѣ. Услышавъ пѣніе, Мисаилъ засмѣялся. Мачеха спросила его о причинѣ смѣха, но онъ ничего не сказалъ. Тогда она стала къ нему приставать и требовать, чтобы онъ непремѣнно объяснилъ, почему засмѣялся. Наконецъ, Мисаилъ сдался и сказалъ: „Соловей напѣвалъ мнѣ, что придетъ время, когда ты съ отцомъ будете мнѣ прислуживать44. Отецъ Мисаила въ глубинѣ души обрадовался предсказанію соловья, а мачеха затаила въ сердцѣ ненависть къ своему пасынку и задалась цѣлью погубить его. Собираясь ѣхать на поклоненіе въ святыя мѣста, отецъ хотѣлъ послать сына своего Мисаила въ школу, въ которой учились дѣти князей. Узнавъ объ этомъ, жена сказала: „Ты уѣзжаешь, я останусь одна—пусть Мисаилъ будетъ со мной до твоего пріѣзда44. Мужъ не согласился и сказалъ ей: „Ка¬ кое тебѣ дѣло до Мисаила? Пусть пойдетъ учиться44. Но же¬ на настаивала на своемъ и говорила: „Я не могу оставаться одна44. Наконецъ, онъ согласился и оставилъ сына съ женой, а самъ уѣхалъ. Спустя двѣ недѣли послѣ этого, мачеха за¬ казала деревянный сундукъ и ночью положила его на берегу моря. На другой день она сказала своему пасынку: „Пойдемъ вмѣстѣ гулять!44 Мисаилъ согласился, и они пошли къ берегу моря. На дорогѣ опа остановила его и сказала: „Сынъ мой! твои глаза лучше видятъ—посмотри, что это лежитъ на берегу моря?44 Мисаилъ посмотрѣлъ въ ту сторону и сказалъ: „Ма¬ тушка, это, кажется, сундукъ44. Л она и безъ того это знала. Когда они подошли къ сундуку, то мачеха влѣзла въ него, а затѣмъ, полежавъ немного, вылѣзла и сказала своему пасынку: „Какъ пріятно лежать въ сундукѣ: если хочешь, попробуй, сынъ мой!44 Мисаилъ тоже влѣзъ въ сундукъ. Мачеха тотчасъ заперла его и толкнула сундукъ въ воду. Послѣ этого она
vk.com/aristorika — 69 — вернулась домой и начала громко плакать, говоря, что вол¬ ки съѣли ея сына. Она надѣла трауръ и стала ожидать прі¬ ѣзда мужа. Когда послѣдній вернулся и узналъ о гибели своего единственнаго сына, то сильно опечалился и долго го¬ ревалъ. Вернемся къ Мисаилу. Волны выбросили сундукъ на бе¬ регъ, принадлежащій другому царю. Пастухъ нашелъ его и, разломавъ, увидѣлъ въ немъ красиваго мальчика. Онъ взялъ къ себѣ Мисаила и усыновилъ его. Чрезъ нѣкоторое время какой-то купецъ, проѣздомъ, остаповился со своимъ караваномъ отдохнуть на полѣ этого пастуха и послалъ къ нему слугу за молокомъ. Пастухъ послалъ ему молоко съ Мисаиломъ. Увидя его, купецъ сказалъ: „Не вѣрится мнѣ, чтобы этотъ мальчикъ былъ сыномъ пастухаи. Онъ позвалъ къ себѣ пастуха и ку¬ пилъ у него Мисаила. Послѣ этого купецъ отправился въ свой городъ, увезя съ собой и Мисаила. Чрезъ нѣсколько дпей царь этого города сдѣлалъ при¬ казъ, чтобы немедленно явились къ нему знахари, знающіе вороній языкъ. Узнавъ объ этомъ, Мисаилъ сказалъ купцу: „Поведи меня къ царю: я знаю языкъ воронъа. Пошли они къ царю. „Каждый день/ сказалъ имъ царь: „два ворона и одинъ вороненокъ каркаютъ надъ моей головой. Кто объяс¬ нитъ мнѣ, о чемъ они говорятъ, за того я выдамъ свою дочь0. Мисаилъ сказалъ: „Я знаю языкъ воронъ0. Въ это самое время вороны опять прилетѣли и стали каркать. Посмотрѣвъ на нихъ, Мисаилъ сказалъ царю: „Да будешь ты здоровъ, царь! эти два большихъ ворона—супруги, а тотъ маленькій— ихъ сынъ. Они спорятъ изъ-за сына: мужъ говоритъ, что сынъ ему принадлежитъ, такъ какъ онъ кормилъ его въ го¬ лодный годъ, а жена гуляла себѣ; жена же говоритъ, что сынъ ея, такъ какъ она его родила. Чѣмъ рѣшишь ихъ споръ, царь?а Подумавъ, царь сказалъ: „Сыпъ принадлежитъ отцу0. Услышавъ это, вороны тотчасъ же прекратили свое карканіе
— 70 и улетѣлп: отецъ съ сыномъ въ одну сторону, мать въ дру¬ гую. Тогда царь обратился къ Мисаилу и сказалъ: „Поцѣлуй: мою руку—послѣ этого ты мнѣ сынъ и зять,“ и приказалъ священникамъ, чтобы они немедленно обвѣнчали его дочь съ Мисаиломъ. Царь замѣтилъ, что образованіе Мисаила далека не соотвѣтствуетъ его уму, и потому отправилъ его для про¬ долженія ученія въ школу, находившуюся въ городѣ другого- царя. Тамъ учился юноша, по имени Авшалимъ. Онъ настоль¬ ко былъ похожъ на Мисаила, что его можно было отличить отъ послѣдняго только по платью. Дочь царя этого города влюбилась въ Авшалима; въ то же время ее сваталъ сынъ другого царя. Тогда отецъ дѣвушки предложилъ обоимъ юно¬ шамъ, Авшалиму и другому жениху, помѣриться своими си¬ лами въ борьбѣ и обѣщалъ выдать свою дочь за побѣдителя. Мисаилъ былъ гораздо сильнѣе Авшалима. Будучи его другомъг онъ сказалъ ему: „Братъ Авшалимъ! мнѣ жена пишетъ, чтобы я пріѣхалъ домой; давай перемѣнимъ наши платья: ты поѣз¬ жай на время ко мнѣ, а я останусь здѣсь и поборю твоего соперника, а потомъ тайно дадимъ знать другъ другу, и ты вернешься къ своей невѣстѣ, а я поѣду къ своей женѣи. Мисаилъ остался и поборолъ другого жениха. Царь тот¬ часъ же устроилъ свадьбу и приказалъ обвѣнчать свою дочъ съ побѣдителемъ. Мисаилъ семь ночей спалъ съ невѣстой Авшалима, положивъ между ею и собой обнаженную саблю. Вернемся къ Авшалиму. Онъ пріѣхалъ къ женѣ Мисаи¬ ла и семь гючей спалъ съ ней, положивъ тоже обнаженную саблю между ею и собой. Иакопецъ, онъ получилъ отъ Ми¬ саила письмо, въ которомъ тотъ писалъ, чтобы онъ скорѣе пріѣхалъ къ своей невѣстѣ. Авшалимъ уѣхалъ, сказавъ женѣ Мисаила, что вернется чрезъ пять-шесть дней. Друзья встрѣ¬ тились на дорогѣ и перемѣнили свои платья; поцѣловавъ другъ друга, они разъѣхались, и каждый изъ нихъ пріѣхалъ къ своей законной женѣ.
vk.com/aristorika — 71 — Пріѣхавъ къ себѣ, Мисаилъ, согласно обычаю, легъ спать со своей женой. Утромъ она сказала ему со злобой; „Развѣ я не была достойна тебя, что ты семь ночей спалъ со мной, какъ чужой, и уѣхалъ? Тамъ ты вѣрно сошелся съ другой женщиной, и потомъ уже пріѣхалъ ко мнѣ?и Мисаилъ сталъ ее увѣрять, что онъ невиненъ, и ни разу не измѣнялъ ей. Но жена не повѣрила и, чтобы отомстить ему, напоила его какимъ-то лѣкарствомъ, отъ котораго Мисаилъ заболѣлъ чесоткой: всѣ волосы его вылѣзли, и онъ сталъ такой безобраз¬ ный, что его никто не узнавалъ. Несчастный Мисаилъ по¬ шелъ къ своему другу Автпалиму, который, увидя его, спро¬ силъ: „Кто ты такой?u — „Твой другъ Мисаилъ,“ отвѣтилъ онъ. Но Авіпалимъ не повѣрилъ ему. Наконецъ, Мисаилъ показалъ ему свой перстень. Тогда Авшалимъ заплакалъ и бросился обнимать своего друга; оыъ спросилъ: „Что стало съ тобой?“ Тутъ Мисаилъ разсказалъ ему обо всемъ случившемся. Авша¬ лимъ помѣстилъ своего друга въ отдѣльной комнатѣ и при¬ гласилъ врачей его лѣчить. Долго лѣчили Мисаила, но не су¬ мѣли вы лѣчить. Однажды, наканунѣ воскресенья, Авшалимъ увидѣлъ во снѣ ангела, который сказалъ ему: „Зарѣжь сына и кровыо его смажь тѣло своего друга; тогда онъ вылѣчитсяи. На другой день жена Авшалима пошла въ церковь, а онъ отрѣзалъ голову своему сыну, кровь выпустилъ въ чашку, а затѣмъ, приложивъ голову ребенка къ туловищу, пошелъ къ другу. Какъ только онъ смазалъ этой кровью тѣло Ми¬ саила, то онъ тотчасъ выздоровѣлъ и сдѣлался такимъ же красивымъ, какимъ былъ и прежде. Когда жена Авшалима пришла изъ церкви и узиала отъ мужа о случившемся, то сказала: „Я сама сдѣлала бы то же самое для друга11. Какъ только она произнесла эти слова, ребенокъ въ слѣдующей компахѣ заплакалъ. Мать бросилась туда и къ велико;! своей радости увидѣла, что ея ребенокъ живъ и невредимъ. Послѣ этого Мисаилъ съ войскомъ, полученнымъ отъ
72 Авшалима, пошелъ на свой городъ и, взявъ его, жену при¬ казалъ казнить. Чрезъ нѣкоторое время онъ со свитой отпра¬ вился въ домъ своего отца и остановился у него въ гостяхъ. Отецъ и мачеха не узнали его и стояли на ногахъ, не осмѣ¬ ливаясь при немъ сѣсть. Наконецъ Мисаилъ самъ прика¬ залъ имъ сѣсть, но они отказались. Отецъ принесъ воды, а мачеха полотенце, и стали мыть ноги своему царственному гостю. При этомъ Мисаилъ сказалъ своей мачехѣ: „Судары¬ ня, зачѣмъ ты безпокоишься, развѣ нѣтъ у тебя сына?1* Она отвѣтила, что имѣла одного сына, но волки его съѣли. Услы¬ шавъ это, Мисаилъ засмѣялся; тогда отецъ его спросилъ: „Царь, почему ты смѣешься?u Мисаилъ отвѣтилъ: „Я смѣюсь потому, что вашъ сынъ живъ и здоровъ, а вы говорите, что волки его съѣли Тутъ они другъ друга узнали, и Мисаилъ простилъ своей мачехѣ. Радости ихъ не было конца. Радуйтесь и вы, слушатели! V. Пѣтъ на свѣтѣ ничего постояннаго. f.. ха Ха jvMa ха совдагар кі-хазі, ііна гавіт-базар Одинъ день одинъ купецъ увидитъ, но (что) въ базарѣ одного забуні-на. Совдагар імма туімані кі-jaeil, jala кі- мальчика продаютъ. Купецъ сто тумановъ отдастъ, мальчика ку- завін-ні, кі-naiji-li 1і-бет-у. Мін бар ха збнй совдагар литъ его, приведптъ его иъ домъ свой. Отъ послѣ одного времени купецъ кі-маскін раба; jala кі-тані: „баб-іі, забінн-іі, бі-дан зу- обѣднѣеть много; юноша скажетъ: „отецъ мой, продай меия, съ тѣми день- ізі ріі?-ух марыр, каді-рі-дй Alajjii рахманеіі—дунр ііт- гами голову свою содержи, для меия же Ногъ милостивъ есть—свѣтъ та- іа 1е-йе$й“. Совдагар зубінні jflJa бі-імый 'гуімапі кіі-хіі кимъ не останется". Купецъ продалъ юношу за сто тумановъ одному на$й рй^пар. Бі-дйнні (бі-ды-анні) з^ізі совдагар киіііі человѣку земледѣльцу. Съ этими деньгами купецъ заработалъ
vk.com/aristorika — 73 — тла alni туімані. Xa jyna бахтэ ды-совдагар міррэ: три тысячи тумановъ. Одинъ день жена купца сказала: „человѣкъ! ху^, хзіі, jala мут ]>а1-іі1і?“ Хі?1і, совдагар, хзіііі, иди, посмотри, юноша (въ) какомъ состояніи?** Пошелъ купецъ, у<шдѣлъ, с с.. ііна сыір-у-на jala ал-птана ам-тбра, Hijipa ал-кдаі-у. но (что) запрягли юношу па плугъ съ быкомъ, ярмо на шеѣ его. Jala хзіііі 1і-совдагар, міррі: „баб-іі! дур 1і-бет-ух, Юноша увидѣлъ купца, сказалъ: „отецъ мой! вернись въ домъ твои, дарді дуіі 1&-гуру£-1-ун—дѵщі атха-да le-fie<ja? Совдагар горе мои не тяни ихъ — свѣтъ такимъ же не останется**. Купецъ дыррі Іі-бет-у. вернулся въ домъ свой. Маіка ды-де мідіітэ кі-мат. Кі-уаммыі алма да-мідіітэ, Царь того города умретъ. Соберутся жители города, тла rajji кі-раппыіііі тера да-маікуіта; каіде-іа: бі-рііда три раза бросятъ птицу государственную; обычай былъ: на голову ды-кут jafiB, кі-одіі-И маіка. Туллунте raji кі-jafiB тера чью сидитъ, сдѣлаютъ его царемъ. Трое же разъ сядетъ птица ал-рііда ды-jala зубна. Кі-маттіііі jala ал-тах ды-маі- на голову юноши продавшаго. Поставятъ юношу на престолъ цар- С •» • С куіта. CKJH. ( X3U. Мідрі бахтэ ды-совдагар кі-таща: „нада! хус, Опять жена купца скажетъ: „человѣкъ! иди, посмотри, • • • и с*. с ■ мут ^аі-іііі? Кі-аті совдагар li-де мідіі-і'э, дм юноша (въ) какомъ состояніи?*1 Придетъ купецъ въ тотъ городъ, что зубп-у-ва jala, кі-хазі jSLlS, Biijeli маіка; кі-авыр li-кіс маі- продалъ гоношу, увидитъ гоноша сдѣлался царемъ; войдетъ къ да- кй. Маіка кі-хазі кіі-совдаіар, кі-кам, кі-мііккіп рііоа, кі- рю. Царь увидитъ купца, встанетъ, наклонитъ голову, поса- міі'фвН li-дійн-у. Совдагар раба хдіііі у міррі: „суха дитъ его съ боку своего. Купецъ много обрадовался и сказалъ: „слава li-Mapja, вііі-ух мііікіі, брун-іі!к Маіка міррі: „дун]і &т- Госіюду, сдѣлался ты царемъ, сынъ мой!“ Царь сказалъ: „свѣтъ та-
74 ха-да 1е- пе^а “. Совдагар хыд]'а дыррі И-бет-у, ьукіі- кипъ же не останется". Купецъ радостный вернулся въ домъ свой, раз- И ка-бахх-у д-ахі ды-хіз|е-ва. Бахт-у міррэ: „уп ана видывалъ. Жена его сказала: сказалъ женѣ своей какъ .и бауан хаз]ан-нік. Зііі-ун м-уідаіі, мтыіі-ун ал-мідіітэ, хзііі-ун ючу увижу его‘ алма жителей ДЫ-МІДІІТЭ К)*уміі города (въ) черное одѣтыми; спросили мірр-ун, маіка міітеіі. ЗіІІ-ун li-kop-y, Пошли вмѣстѣ, дошли на городъ, увидѣли іівііді; букырр-ун аі>а муд-іііі, зто что такое есть, хзпі-ун К1Т1ВТЭ сказали, (что) царь умеръ. Пошли на могилу его, увидѣла иаішсаниое ал-кііпа: „дун]і атха-да 1е-пе?а“. Б-е-дана рыміэ ха на камнѣ: „свѣтъ такимъ же не останется". Въ то время поднялась одна аіва, Тіііэ cel, стііраіэ кора ды-маіка; нлытіэ каркіптэ туча, прошелъ ливень, разрушилъ могилу царя; да-маіка 1і-паТэ ды-Miija, бі-кі]‘а/ге-ва Іі-да царя па поверхность воды, ударялся на этотъ камень, на тотъ кіійа; kala илате-ва мін каркіптэ, маре-ва: „дунр агха-да свѣтъ такимъ же йурйісіэ; разбился; вышелъ черевъ С • . С .. Iй * кипа, Іі-до изъ черепа, говорилъ: „ хіхырро каркіптэ кітіэ ал-ха кііпа, “. Наконецъ черепъ ударился на одинъ камень, с.. камень; голосъ выходилъ 1е-йе<;а. не останется мін куііі кыттат-о изъ всѣхъ кусковъ его голоса шли, кс ..и -неша . не останется". •• С С —^ атха-да kali бі-Taje-Ba, маре-ва: „дунр говорили: „свѣтъ такимъ же Переводъ. Однажды, на базарѣ продавали мальчика. Какой-то ку¬ пецъ его купилъ за сто тумановъ и усыновилъ. Прошло нѣ¬ которое время, и купецъ этотъ впалъ въ крайнюю бѣдность. Вотъ юноша и говоритъ ему: „Отецъ, продай меня и на тѣ деньги займись торговлей и живи какъ-нибудь, а обо мнѣ не безпокойся: Богъ милостивъ—нѣтъ на свѣтѣ ничего постоян¬ наго а. Купецъ продалъ юношу земледѣльцу за столько же, за сколько самъ его купилъ. На эти деньги онъ снова пачалъ
vk.com/aristorika — 75 — торговлю и въ скоромъ времени пріобрѣлъ три тысячи тума¬ новъ. Жена купца вспомнила про юношу и сказала мужу: „Иди, узнай, какъ живетъ юноша?“ Купецъ отправился къ земледѣльцу и увидѣлъ, что опъ запрегъ юношу вмѣстѣ съ- быкомъ въ плугъ и пашетъ. Замѣтивъ купца, юноша сказалъ ему: „Отецъ, вернись домой! обо мнѣ не безпокойся—нѣтъ на свѣтѣ ничего постояннагоtt. Купецъ вернулся домой и раз¬ сказалъ женѣ о томъ, что видѣлъ. Чрезъ нѣкоторое время умеръ царь того города, въ ко¬ торомъ жилъ нашъ юноша. Чтобы выбрать новаго царя, жи¬ тели, согласно обычаю, три раза пускали царскую птицу. Всѣ три раза птица садилась на голову юноши, проданнаго земледѣльцу. Тогда жители посадили его на престолъ и стали служить ему, какъ своему царю. Жена купца опять вспомнила про гоношу и сказала му¬ жу: „Иди, узнай, чт6 стало съ юношей?u Купецъ пошелъ въ тотъ городъ, гдѣ жилъ земледѣлецъ. Узнавъ, что юноша сдѣ¬ лался царемъ, онъ очень обрадовался и пошелъ къ нему. Уви¬ дѣвъ купца, царь всталъ съ мѣста, поклонился ему и поса¬ дилъ около себя. Купецъ радостно сказалъ царю: „Слава Господу, что ты сдѣлался царемъ, сынъ мой!а Царь на это- ему отвѣтилъ: „Нѣтъ на свѣтѣ ничего постояннагоПого¬ стивъ немного, купецъ вернулся къ себѣ и разсказалъ женѣ о томъ, что онъ видѣлъ. Жена тоже захотѣла увидѣть юношу, сдѣлавшагося царемъ, и они отправились вмѣстѣ въ тотъ го¬ родъ. Когда купецъ съ женой вошли въ городъ, то увидѣли, что всѣ жители одѣты въ трауръ. Они узнали, что новый царь улсе умеръ. Тогда они отправились на кладбище, чтобы по¬ плакать на могилѣ царя и увидѣли, что на надгробномъ па¬ мятникѣ вырѣзаны слова: „Нѣтъ на свѣтѣ ничего постоянна- rott. Въ это время небо покрылось тучами, поднялась гроза и пошелъ ливень. Вода размыла могилу, и черепъ царя всплылъ наверхъ. Когда опъ ударялся объ камни, то были слышны слова:
76 „Нѣтъ на свѣтѣ ничего постояннаго“. Наконецъ, черепъ сильно ударился объ камень и разбился въ кусочки, которые, въ свою очередь, ударялись объ камни и издавали звуки, въ которыхъ были слышны слова: „Нѣтъ па свѣтѣ ничего постояннаго1*. УІ. Новый вѣпецъ гшря *) Іт-ва ха маіка. Ваззір ды-дЦа маіка ха jyna плытіі Былъ одинъ царь. Внзирь этого царя одинъ день вышелъ И-седа; брыхде-ва мін гава ды-м&тэ, хзіііі li-ха нада, на охоту; шелъ изъ средины деревни, увидѣлъ одного человѣка, ііна тціва гава ды-хануітэ, бы-ckapa бі-іід-у, бі-akl-y; ^іч но (что) сидѣлъ внутри станка, ткетъ рукой своей, ногой своей; иика- міндіі 1а-хзіі1і ваззір, міррі: „закара, му бы-скаревіт?и Ав кой вещи не видѣлъ визирь, спросилъ: „ткачъ, что ткешь?и Онъ міррі: „таскіііав бы-скар-ын“. Ваззір букыррі: „бас ка-му ^іч сказалъ: „вѣпецъ тку". Визирь снросилъ: „но почему ннка- міндіі 1е-він-бі-хза ал-хануіт-ух?а Закара міррі: „ Іі-аіні кой вещи ие есмь съ видѣніемъ на станкѣ твоемъ?" Ткачъ сказалъ: „глазамъ ды-нада xHTTaja Іе-мад^нна aja таскіііава. Ваззір дыррі, человѣка грѣшнаго не будетъ виднѣться этотъ вѣнецъ". Визирь вернулся, i>ykjali ка-маіка. Маіка ^окнан ?удыррі бар закара. Му- разсказалъ царю. Царь немедленно послалъ за ткачомъ. При- jil-уя. Букыррі маіка мін закара. Закара г>укіі1і, ах дн-ііва вели. Спросилъ царь отъ ткача. Ткачъ разсказалъ, какъ былъраз- jykja ka-ваззір. Маіка міррі кіі-закара: „дахіі сір пііхане- сказавши визирю. Царь сказалъ ткачу: „какой тайны работа 1і, Іі-аіні дм-нгф 1е-1а-маб)уна?“ Закара міррі: „Іі-аіні есть, (что) глазамъ людей не виднѣется? Ікачъ сказалъ: „глазамъ ды-naga хытта^а Іе-маб]іпніі; кут нада, ды-тані, дн-1е- человѣка грѣшнаго не будетъ виднѣться; всякій человѣкъ, если скажетъ, что не він-бі-хзаі& міндіі, о nagit xajaHaT-iili li-мйікііw. Маіка раба есмь съ видѣніемъ вещи, тотъ человѣкъ не вѣрный есть царю“. Царь много *) Ср. сказку Андерсена—„Новое платье царя". Соб.
vk.com/aristorika — 77 — хыдіііі бі-дар cip, міррі ка-закара: „бі-мут тыіма бы- обрадовалсл этою тайною, сказалъ ткачу: „по какой цѣнѣ со- закр-ыт кат-іі ха таскіііав, ах да-іівіт-^акувві?“ Закара тлыб- ткешь мнѣ одинъ вѣнецъ, какъ разсказываешь?" Ткачъ иопро- 1і хамдіі аіпі туімані. Паіга ды-зуізі jiBeli маіка. Закара сплъ пятьдесятъ тысячъ тумановъ. Половину денегъ отдалъ царь. Ткачъ gkilli, xigli. Мін бар хй japxa маіка дудыррі 1і-ваззір бут взялъ, ушелъ. Отъ послѣ одного мѣсяца царь послалъ визиря для таскіііав. Ваззір xigli кіс закара, ііна рдах батыііа іід-у, вѣнца. Визирь пошелъ къ ткачу, но также напрасно руку свою, akl-y маувуу-е, і>іч міндіі Іа-хзіШ ваззір, мін-здут-у ногу свою двигаетъ ихъ, никакой вещи не увидѣлъ визирь, (по) отъ болзпи la-міррі і,іч міндіі, хабыра gkilli бут таскіііав. Закара своей не сказалъ никакой вещи, вѣсть взялъ для вѣнца. Ткачъ міррі*. п.)ума ды-ходііба біт-маря-наа. Ваззір тіііі, туніііі сказалъ: „(въ) день воскреснья принесу его“. Визирь пришелъ, сказалъ ka-маіка: „ходііба біт-Majii-lau. Маіка дудыррі ка- дарю: „(въ) воскресенье принесетъ его“. Царь приготовился для ходііба, ды-эда хыд]уіта гуртэ ка-маттета ды-таскіііав. воскресенья, чтобъ была радость большая для положенія вѣнца. Хабыра janax мін закара. Ал ха маума ды-сіма спіі- Вѣсть дадимъ отъ ткача. На одинъ подносъ серебряный пу¬ ка дыр]е]і ал-ly ]алыхтэ бріісім, муттаіі бі-piig-y, тіііі стой бросилъ сверху платокъ шелковый, поставилъ (на) голову свою, пришелъ ьаі курба ды-мідіітэ, Myjil-ун дыра ка-маіка: „мав-о-на до близъ города, с - _ *11 _ и принесли благовѣщеніе царю: „несутъ таскіііав “. Плытіа кодун у музіканчуі ды-маіка, Myjil-ун ка- вѣнецъ". Вышло войско и музыканты царя, привели тка- закара бі-хй, хыдіуіта гуртэ Іі-кіс мйіка. IJbiMje-Ba гурані Да ст» одной радостью большою къ царю. Собрались сановники у куііа мідіітэ, уіт мін ныхраі. Закара бі-ган-у ryljali и весь городъ, кромѣ огь чужихъ. Ткачъ самъ открылъ міціма, іалыхтэ муттаіі гу уііб-у, іід-у Muxjeli гу мацма подносъ, платокъ положилъ въ карманъ свой, руку свою ударилъ въ подсосѣ
78 .спііка, мурмеіі ііда-т-у, Qiiiieli 1і-уіда1і, иі-ыіиахе-ва ал- гіа густомъ, поднялъ руки свои, потеръ другъ о друга, дулъ ііда-т-у, ах ды-тоз-о бымпас-о-ва, бар і,ада giiueli ііда-т- руки свои, какъ (бутто) пыль вытиралъ ее, послѣ этого иотеръ руки у li-piiga ды-маіка, міррі: „joja-брыхтэ, раба бі-іхаме-іэ! “ сказалъ: „поздравляю, свои на голову царя, сказалъ: „поздравляю, много идетъ!“ с Kylli о алма, ды-тііві-ва, ха міндіі la-хзііі-ун, ііна ыін Беѣ тотъ народъ, что сидѣли, одну вещь пе ) видѣли, но оіъ »■ •• здут-ё маре-ва ка-маіка; „і>оіа-брыхтэ!и Ііна ха на^а боязни ихъ говорили царю: „поздравляю!“ Но одинъ человѣкъ мін ахма§уіт-у міррі: „іДч міндіі ана 1е-він-бі-хза“. Бе- -отъ глупости своей сказалъ: „никакой вещи я не есыь съ видѣніемъ". Тот- са^ат муктулл-ун о міекіна. Ijal тла jyMi а маіка хы- часъ заставили убить того бѣдняка. До трехъ дней тотъ царь гу- дыррі куі дялъ (по) всѣмъ мѣстамъ города, голова его открытая, какъ шутъ. Маіка мутті-ва бінна ды-азіі-ва li-маіка-ваті хіініі, ды- Дарь положилъ намѣреніе чтобъ итти на царства другія, чтобъ хазіі-ва-іа таскіііав-у хаттэ. Ваззіірі у гурані да-маіка віді- видѣли были вѣнецъ его новый. Визири и сановники царя сдѣ- ун і>емізманё ха, кат ма-ддыі-ва Н-маІка, каззаб-у 1а-дерава лали слова свои одинъ, чтобъ дали знать царю, гнѣвъ его не вернулся ал-le, мірр-ун: „маіка, і>авіт басііма! арзан бы на пихъ, сказали: „царь, да будешь здравствующимъ! нросьбу нашу ^мыііа!u Маіка міррі: „тані-мун!". Вазіірі мірр-ун: „ін выслушай!" Царь сказалъ: „говорите!" Визири сказали: „если куіі-ан мапніт-іан, piic-yx riljeli". Маіка ііда-т-у ^іійеіі всѣхъ насъ заставишь истребятъ, голова твоя открыта". Царь руки свои иотеръ li-piiQ-y, ХЗІІІІ, ІІН& ды-міууіт iifie-J£L, злыміі у мір- ма голову свою, увидѣлъ, по (что) вправду такъ есть, разгнѣвался и ска- рі: „кй-му Іа-муддіі-ох-ун кйт-іі MiH-<jypaja?“ Вйззіірі мірр- залъ: „почему не дали знать вы ихъ мнѣ сначала?" Визири ска- ун: „мін здуг-ан, 'іункй віідб§-вй кадара". Е-дана зали: „оН боязни нашей, потому что сдѣлалъ ты запрещеніе". (Въ) то время дука ды-мідіітэ, ріі?-у rilja, ах масхара.
vk.com/aristorika ^окман маіка бы-тлаб-y-li закара, ііна закара немедленно царь требуетъ ткача, и о ткачъ keli 1і-упра ды-маікі хііяі. .жалъ на землю царей другихъ. мін-уаіді ріі- издаива убѣ- Маіка ка-і’урані у ваззіірі днріііі Царь сановниковъ и визирей бросилъ МІИ отъ аіна, ііна бруна глаза, на сына ды-до нада, ды-муктыліі, ды-міррі—„мйіка, ріід-ух того человѣка, котораго заставилъ убить, который сказалъ—„царь, голова твоя riljeli! “—відіі ваззір гура ка-ган-у. -открыта! “—сдѣлалъ визиремъ глашшмъ для себл. Переводъ. f Жилъ-былъ царь. Однажды его визирь отправился па охоту. Проходя по деревнѣ, визирь увидѣлъ, что какой-то че¬ ловѣкъ сидитъ у ткацкаго станка и дѣлаетъ разныя движенія руками и ногами, какъ будто ткетъ, а на станкѣ ничего не видно. Заинтересовавшись этимъ, визирь подошелъ къ нему и спросилъ, что онъ дѣлаетъ. Ткачъ отвѣтилъ: „Вѣнецъ тку— „Почему же ничего не видно?и спросилъ удивленный визирь. „Это такой вѣнецъ, котораго не могутъ видѣть грѣшные лю¬ ди, ” отвѣтилъ ткачъ. Визирь вернулся съ охоты и разсказалъ царю о видѣнномъ. Царь тотчасъ же потребовалъ къ себѣ тка¬ ча и спросилъ его: „Что это такое, что люди не видятъ твоей работы?” Ткачъ отвѣтилъ: „Я тку вѣнецъ, котораго не могутъ видѣть грѣшные люди, а кто изъ подданныхъ твоихъ скажетъ, что не видитъ этого вѣпца, то, значитъ, онъ измѣн¬ никъ царю”. Обрадовавшись этому, царь спросилъ его: „За- сколько возьмешься соткать для меня такой вѣнецъ?” Ткачъ запросилъ пятьдесятъ тысячъ тумановъ. Царь отдалъ ему по¬ ловину этихъ денегъ впередъ и заказалъ чудесный вѣнецъ. Ткачъ взялъ деньги и ушелъ въ свою деревню. Чрезъ мѣсяцъ царь послалъ визиря узнать, когда будетъ готовъ вѣнецъ. Ви¬ зирь пошелъ къ ткачу и видитъ, что тотъ сидитъ у станка и,
80 попрежнему, дѣлаетъ разныя движенія руками и ногами, хо¬ тя никакой работы не видно. Изъ боязни, визирь на этотъ разъ ничего не сказалъ, а только спросилъ его, когда будетъ готовъ вѣнецъ. Ткачъ отвѣтилъ, что въ слѣдующее воскресенье будетъ готовъ, и онъ самъ принесетъ его. Визирь такъ и пе¬ редалъ царю. По приказанію послѣдняго, во дворцѣ начались приготовленія, чтобы торжественно отпраздновать пріобрѣтеніе новаго царскаго вѣнца. Вернемся къ ткачу. Въ обѣщанный день опъ взялъ пу¬ стой серебряный подносъ, покрылъ его шелковымъ платкомъ и, положивъ себѣ на голову, пошелъ въ царю. Когда онъ подошелъ къ городу, то царскіе слуги, ожидавшіе его у го¬ родскихъ воротъ, побѣжали къ царю и сообщили ему радост¬ ную вѣсть о давно ожидаемомъ вѣнцѣ. Навстрѣчу къ ткачу вышли изъ города войска съ музыкой и торжественно привели его къ царю во дворецъ, гдѣ уже собрались всѣ сановники и знатные граждане. Въ присутствіи всѣхъ, ткачъ снялъ пла¬ токъ съ подноса, подулъ себѣ на руки, какъ бы сдувая съ нихъ пыль, провелъ ими по пустому подносу, а потомъ по головѣ царя и сказалъ любуясь: „Очень ужъ идетъ къ теоѣ этотъ вѣнецъ, поздравляю съ обновкой, царь!а Хотя никто изъ присутствующихъ ничего не видѣлъ, но изъ боязни прослыть или грѣшнымъ или измѣнникомъ, всѣ стали наперерывъ по¬ здравлять царя съ обновкой. Но между ними былъ одинъ са¬ новникъ, который, по глупости, воскликнулъ: „Я никакого вѣнца не вижу!и Какъ только бѣднякъ произнесъ эти слова, тотчасъ царь приказалъ казнить его. Чтобы показать свой чудесный вѣнецъ всему пароду, царь три дпя гулялъ по го¬ роду съ открытой головой, чѣмъ онъ уподобился шуту. На¬ конецъ, онъ задумалъ предпринять путешествіе въ сосѣднія царства, чтобы похвастаться своимъ новый?» вѣнцомъ предъ другими царями. Узнавъ объ этомъ, сановники сдѣлали между собой тайное совѣщаніе и рѣшили, наконецъ, открыть царю
vk.com/aristorika — 81 — обманъ ткача. Рѣшившись, они сказали ему: Да будешь ты здоровъ, царь! выслушай нашу просьбук. Царь сказалъ: „Го¬ ворите! и — „Ты можешь приказать казнить насъ всѣхъ,u ска¬ зали сановники: „но мы все-таки должны тебѣ сказать, что на твоей головѣ нѣтъ никакого вѣнца Царь задумался и повелъ рукой по головѣ; тутъ онъ замѣтилъ, наконецъ, что, дѣйствительно, его голова открыта. Тогда онъ страшно раз¬ гнѣвался и сказалъ сановникамъ: „Почему же вы мнѣ не ска¬ зали этого раньшеа. Но тѣ отвѣтили, что боялись его гнѣва. Царь приказалъ немедленно привести къ нему ткача, но его и слѣдъ давно простылъ. Послѣ этого царь охладѣлъ ко всѣмъ своимъ сановникамъ и визирямъ, а сына невинно казненнаго имъ сановника, ска¬ завшаго правду въ самомъ началѣ, онъ приблизилъ къ себѣ и сдѣлалъ его главнымъ визиремъ. VII. У плохого мужа жена всегда дура. Іт-віі ха ваззір; if-ва-іі тла бахта-ті. Раба уууыз-е-ва Былъ одинъ визирь; имѣлъ трехъ женъ. Много недоволенъ былъ ваззір мін туііунтё: бахт-у гуртэ Maja кі-ода-ва, мін йуііі визирь отъ троихъ se: гена его старшая капиталъ дѣлала, изъ всѣхъ міндіі кі-забна-ва, зѵізі кі-ода-ва ka-ган-о мін-rop-o гінвИ; вещей продавала, деньги дѣлала для себя отъ мужа своего табло; бахтэ дй-тре 6ijaoyp у палудте-ва; бахт-у ды-тла рахуіма жепа вторая безстыдная и драчунья была; жена его третья любовника it-ва-іэ. Ваззір мін дард-у у xigg-y куі jyMa кі-па- имѣла. Визирь отъ горя своего н печали своей всякій деиь ныхо- лыг-ва Іы-седа. Х& jyMa кі-fauik бі-ха радпар, кі-хіізі дилъ на охоту. Одинъ день встрѣтился съ однимъ земледѣльцемъ, увидитъ пітана вйдеіі, ііна бі-ркада, бы-Tpaja, мідрі бі- (что) соху дѣлаетъ (пашетъ), по танцуетъ, погоняетъ (пашетъ), опять тан- ркадіі. Вііззір кріііі 1і-ра$пар, міррі: „му-д-іівіт-^ііуа, ды-іівіт- цуогъ. Визирь позвалъ земледѣльца, сказалъ: „что ты слышалъ, что 6
— 82 бі-ркада?“ Pagnap міррі: „міп ходуіі'й дн-бахтіі“. Вйэзір танцуешь?" Земледѣлецъ сказалъ: „отъ радости жены моеіі“. Визирь міррі: „^аі-іа бахт-ух кат-іі; гіиа ітііі тла б&хтаті, ui-jaBiHH- отдамъ сказалъ: „отдай ее женѵ твою мнѣ; имѣю трехъ женъ, ун кат-ух, уп паіга да-міндіі-іііи. Pa<jnap міррі: „ка-му ихъ тебѣ, и половииу имущества моего". Земледѣлецъ сказалъ: „почему безар-іівіі мін-не?и Ваззір дузуіт-о Tynjali, да-ах-т-ііва бах- недоволенъ ты отъ нихъ?" Визирь правду сказалъ, какія были же- тат-у. Ваззір Іубіаіі бахтэ дн-ра?пар, ?удре!і бахтагі ды-ган-ѵ uu его. Визирь увелъ жену земледѣльца, ппелалъ женъ своихъ TyllyHfe ka-pagnap, паіга дн-міндіі-іу-да. троихъ же земледѣльцу, половину имущества своего тоже. Ра^пар мутрысіі тла otajji, ka-кут-хе ха. Земледѣлецъ заставилъ построить три комнаты, каждой одну. Ка-бахт-у гуртэ Myjili ха масетэ педка?. Букырра бахтэ: Женѣ своей старшей принесъ одни вѣсы (ль) подарокъ. Спросила жена: ^ka-му-ііэ масетэ?в Ав міррі: „ін ^авіі Іазнім-ах зѵізі, „для чего есть вѣсы?" Онъ сказалъ: „если сдѣлаюті я нужны тебѣ деньги, с f . г у . f забін мідха, ненухтэ, дуіда, к]уміг оацат, пнвіт мін-ды-хуі- лродай масло, иаючу, медъ, все что пожелаешь, тайкомъ отъ топя* paBat-ax“. Xigli ]і-кіс бахт-у ды-тре, jiuali хй чоммахтэ рокъ своихъи. Пошелъ къ жеиѣ своей второй, отдалъ (ей) одну дубину песка?. Бахтэ міррэ: „нада, ка-муд-іі!э чоммахтэ?“ Ав (въ) иодарокъ. Жена сказала: „человѣкъ, для чего есть дубина?* Опъ міррі: „баікі плілді-ах ам-giBajaf-ax, И-куС-хе ха га^а сказалъ: „можетъ быть подерешься съ сосѣдками твоими, каждую одинъ разъ 9 мхиі, басс-еІэ“. Xigli 1і-кіс бахтэ ди-тла, міррі: „а отах ударь, довольно естьи. Пошелъ къ женѣ третьей, сказалъ: „эту комнату ды-тре тарра-ні .]іваі-іі кй-діі-jax“. Бахт-у міррэ: „бас кй-му о двухъ дверяхъ отдалъ я тебѣ". Жена его сказала: „но почему ■f-pc тарра-ні іИэ?“ Гор-о міррі: „уіі-іівйт, бйікі двое дверей имѣетъ?" Мужъ ея связалъ: „молода ты сси, можетъ быть хй ]'ума Іібб-йх тлыбіі kft-xa уіі хіінй, о-дана, дм- Юдинъ день сердце тлое пожелало одного молодца другого, (иь) то время, если
vk.com/aristorika — 83 — t • ор-ьш мін діЦа тарра, атін uappik-li мін ди тарра хина, войду изъ этой двери, ты заставъ бѣжать его изъ той двери другой, аін-іі lit-хазі, Іібб-іі 1а-марріи. Pagnap xigli глаза мон нс видѣли чтобъ, сердце мое нс болѣло чтобъ*'. Земледѣлецъ ушелъ ІІ-ДІ^І'Э. иа поле. Ашіі тла бахтаі умііі-ун ха дука, ьукііі-ун ка-уі- Ути грп женщины собрались (въ) одно мѣсто, разсказала другъ даіі ах-да-ііва віітэ, мірр-ун туііунтё: „чункіт гор-ап іі^а другу какъ было бывшее, сказали трое же: „такъ какъ мужъ нашъ этотъ ізн jinali кііт-іін, иамардутеіэ, ін одах пчыііута". Вііі- право отдалъ намъ, неблагородно есть, если сдѣлаемъ безчестность**. Одѣла- ун раба мар-абур, тамміе, ^alal. Ра?пар хзіііі ка-Оах- лнеь много стыдливыя, чистыя, честныя. Земледѣлецъ увидѣлъ женъ .. с тат-у, раба спаі-на, бу? зода віііі-бі-ркада. своихъ, (что) миого хороши, еіцѳ больше сдѣлался съ танцованіеыъ. Ваззір раба кі-oaijii-na ды-хазіі-ва ka-pagnap. Ха jyiia Визирь много желалъ чтобъ видѣлъ земледѣльца. Одинъ день * «. и хі?Н дашпі дука, хзіііі, ііиа ра?пар бу? зода хыд- лошелъ па то самое мѣсто, увидѣлъ, но (что) земледѣлецъ еще больше радо- jeli у бі-ркйдеіі, міррі: „адіijа бі-мудіі хыд]евіт?“ PiiQ- валсл и танцуетъ, сказалъ: „теноръ чѣмъ обрадовался ты?“ Земле- пар міррі; „мін cnajyta ды-бііхта-г-іі“. Ваззір міррі: „ахыр дѣлецъ сказалъ: „отъ славностн женъ моихъ**. Визирь сказалъ: „вѣдь аніі хырбс-ва, мііка смаі вііі-ун?а Ра?пар jykjali, опѣ плохія были, откуда хорошими сдѣлались?** Земледѣлецъ разсказалъ, ди-йх-т-ііва-вііда ка-ту1іунтеи. Ваззір міррі: „бахтат-іі ■клкіімт» образомъ сдѣлалъ шгь троимъ же**. Визирь сказалъ: „женъ моихъ рП-ун, til Іабіі бахт-ух“. Ріі?пар міи зду*-у мухіій-е-іі. отдай, иди уведи жену свою“. Земледѣлецъ отъ боязни сноси промѣнялъ. Ваззір хзіііі, ііпіі іііха бііхтаі *,іч Нт-ін, міррі: „гінаі,а Визирь увидѣлъ, но (что) такихъ женъ совсѣмъ нѣтъ, сказалъ: „вапа міпн-ii-nfi kii-хнрбуіта ды-бйхта-т-іі“. on, меня была (іѵг.) скверности женъ моихъ**.
84 НеревоОь. Какой-то визирь имѣлъ трехъ женъ. Онъ былъ очень недоволенъ ими: старшая изъ нихъ была скряга и алчная:, все, что попадалось ей въ руки изъ домашнихъ вещей, она продавала тайкомъ отъ мужа и копила себѣ деньги; вторая жена была нахальная, неуживчивая и драчливая; а третья— была безнравственная и имѣла любовниковъ. Чтобы забыться въ своемъ горѣ п печали, визирь каждый день уѣзжалъ на охоту. Однажды онъ увидѣлъ, что какой-то земледѣлецъ па¬ шетъ землю и, поминутно, прерывая работу, поетъ, танцуетъ и вообще веселится. Удивившись такой безпечной веселости земледѣльца, визирь подозвалъ его къ себѣ и спросилъ: „Чему это ты такъ радуешься?u — „Я радуюсь тому,и сказалъ земле¬ дѣлецъ: „что имѣю славную жену".— „Отдай ее мнѣ", сказалъ визирь: „и бери всѣхъ моихъ трехъ женъ я половину моего богатства".— „Почему же ты недоволенъ пми?ц спросилъ его земледѣлецъ. Тутъ визирь разсказалъ ему все, что зналъ о своихъ женахъ, не скрывая ни одного изъ ихъ недостатковъ. Нечего дѣлать, согласился земледѣлецъ. Визирь увелъ его жену къ себѣ и взамѣнъ послалъ ему всѣхъ своихъ женъ и поло¬ вину своего богатства. Земледѣлецъ построилъ три комнаты и помѣстилъ въ нихъ своихъ женъ. Сперва онъ пошелъ къ старшей женѣ и понесъ ей въ подарокъ вѣсы. Жена удивилась такому стран¬ ному подарку мужа и спросила его: „Къ чему же мпѣ вѣсы? — „Тебѣ, можетъ-быть, захочется тайкомъ отъ другихъ моихъ женъ продать что-нибудь изъ моего добра: медъ, масло, па- току—такъ вотъ тебѣ вѣсы, чтобы тебя не обманывали поку¬ патели!" Потомъ земледѣлецъ пошелъ къ своей второй жепѣ и поднесъ ей въ подарокъ дубину. „На чтб же мнѣ дубина? удивленно спросила опа.— „Можетъ-быть, тебѣ захочется по¬ драться съ кѣмъ-нибудь изъ своихъ сосѣдокъ, “ сказалъ мужъ:
vk.com/aristorika — 85 — .„такъ вотъ, хватишь разъ ее это л дубиной по головѣ и до¬ вольно Наконецъ, онъ пошелъ къ третьей своей жепѣ и сказалъ ей: „Тебѣ я дарю вотъ эту комнату съ двумя дверь¬ ми — „Зачѣмъ же ты сдѣлалъ двое дверей?u спросила жена. „Видишь-ли,1* отвѣтилъ онъ: „ты молода, можетъ-быть, по¬ любишь какого-нибудь молодца и пригласишь его къ себѣ. Если въ это время я зайду къ тебѣ въ одни двери, то ты его выпустишь въ другія; тогда я его не увижу, и сердце мое не будетъ болѣть*1. Послѣ этого земледѣлецъ пошелъ на ра¬ боту въ поле, а его жены собрались вмѣстѣ и разсказали другъ другу о странныхъ подаркахъ, полученныхъ ими отъ своего новаго мужа. Подумавъ, онѣ сказали другъ другу: „Такъ какъ онъ даетъ намъ право жить, какъ памъ хочется, то съ нашей стороны будетъ неблагородно, если мы восполь¬ зуемся этимъ и будемъ жить, попрежнему, безчестноа. Рѣ¬ шивъ такъ, онѣ стали вести себя, какъ подобаетъ хорошимъ женамъ—сдѣлались кроткими, стыдливыми и честными. Видя своихъ женъ такими, земледѣлецъ больше прежняго сталъ ве¬ селиться и танцовать. Визирю очень хотѣлось видѣть земледѣльца при новой обстановкѣ. Съ этою цѣлью онъ отправился на его поле п къ своему удивленію увидѣлъ, что земледѣлецъ теперь даже па¬ шетъ танцуя и веселясь. Наконецъ, онъ спросилъ его: „А теперь ты чему радуешься?14 — „Я радуюсь тому, что у меня славныя жены,1* отвѣтилъ онъ танцуя. Еще болѣе удивился визирь и сказалъ: „Да вѣдь онѣ были плохія—какимъ же образомъ сдѣлались хорошими?1* Тутъ земледѣлецъ разсказалъ ему исторію о своихъ подаркахъ и о томъ, какъ опъ съ ними вообще обращается. Обрадовавшись, визирь сказалъ ему: „Воз¬ врати мнѣ моихъ женъ и возьми себѣ свою1*. Изъ боязни земледѣлецъ возвратилъ женъ и взялъ обратно свою прежнюю жену. Когда визирь лично убѣдился въ исправленіи своихъ
86 женъ и увидѣлъ, что такихъ прекрасныхъ женщинъ, какими: сдѣлались онѣ, нигдѣ не найти, то сказалъ самъ себѣ: „Эго- я самъ былъ виноватъ въ томъ, что жены мои были плохія**. VIII. Помощь Боіа и царя. Гав мідіітэ дн-маіка if-ва тре гіваі; ха мін-не к.іуре- Въ городѣ царя было двое нищихъ; одииъ изъ иихъ слѣиои ва, о-хііна чуіах-ііва. Ki-jaTBii-ва li-урха ди-маіка. Ха былъ, тогь другой хромой былъ. Садились иа дорогѣ царя. Одииъ jyna маіка кі-авыр мін-гама. Kjypa кі-тані: nja маіка, ха царь пройдетъ оттуда. Слѣпой скажетъ: „эй царь, одну день kicnaf ijal-lii!a Чуіах кі-Тані: „ja маіка ды-маікі, ха кісмат долю дай миѣ!“ Хромой скажетъ: „эй царь царей, одну долю 5й1-1іі!“ дай мвѣ!“ ІѴІаІка кі-дар И-бет-ѵ, кі-садыр ам-рііг-у Царь возвратится въ домъ свой, пошлетъ со слугой своимъ одинъ с . с. маума Milja fiylly, xyf uylly fpe ктыірі дйві. Kjypa ні- иодиосъ полный илову, подъ иловомъ двѣ горсти золотыхъ. Слѣпой по- ахыл кі-масхыр li-чуіах: „ат мірр-ух—маіка ды-мйікі! ана ѣстъ, поглумится надъ хромымъ: „ты сказалъ: царь царей! л мірріі—маіка! Хзіі, кіма uylly ?удрыі-1і, ат jap сказалъ: царь! Посмотри, сколько плову прислалъ шіѣ онъ, ты совсѣмъ ну? кійіінаЛ Kjypa хыліі Н-сват-у, і<угэ-мі$тэ jiBali оставайся голодающимъ. Слѣпой поѣлъ досыта своего, остатки отдалъ ka-чуіах. Чуіах ха тре чачѴ'Уаті кі-ахыл, даві йі-масмік- хромому. Хромой одну двѣ горсти поѣстъ, золотые иокраснѣ- кіі: мін lijacT-y, 1й-сва, даві у uylly кі-маі,- ютъ: отъ торопливости своей, не насытившись, золотыя и иловъ опрокиды- дырр-ун гу Торба, кі-йзіі, тр'і le-iiti. пасть ихъ въ торбу, уйдетъ, совсѣмъ не иридеіъ. Li-кедамт-о Kjypa мідрі кі-ja^B li-урха дн-мйікй. МйІкЛ На утро ея слѣпой опять сядетъ на дорогѣ царя. Царь t.. ха
vk.com/aristorika — 87 — бі-хадт-у кі-хазі чуіах lit, Kjypa півеіі, бі-тлаба. ирц прохожденіи своемъ увидитъ—хромого иѣіъ, слѣпой сѣлъ, проситъ. Маіёа кі-ati курба ды-кіурй, кі-тані: „кудмі нуііу Myjyx- Царь подойдетъ близко (къ) слѣоолу, скажетъ: „вчера плову принесли ііва?“ Кі-амір: „ьавіг бгісііма, маіка! хыл-1іі“. тебѣ?" Скажеть: „да. сдѣлаешься здравствующимъ, царь! поѣіъ я“.. Маіка кі-тані: „xiilal-ух, гірікіэ?“ Kjypa кі-амір: „свыі- Царь скажетъ: „съѣлъ его ты, кончился?" Слѣпли скажетъ: „ыаситплся I U тѵ т _• і с ... Ііі, іст-у-мідт-у jiualii ka-чуіах44. Маіка міррі: „хііна 5І4 я, оскатко его отдалъ л хромому". Царь сказалъ: „опять соисЬмъ Іа-Дані-т—ja маіка! таніі—ja маіка да-маікі!44 lie скажешь - эіі цірь! говори— оГг царь царей!" II ер вводъ. Въ городѣ, гдѣ жилъ царь, было двое нищихъ. Одинъ иіъ нихъ былъ слѣпой, а другой—хромой. Они усѣлись на дорогѣ, по котороі, обыкновенно, проѣзжалъ царь. Однажды, видя его, слѣпой воскликнулъ: „Царь, подай мнѣ милостыню!u Хромой же, обращаясь съ молитвой къ Богу, сказалъ: „Царь царей, подай мнѣ милостыню!14 Вернувшись во дворецъ, царь послалъ слѣпому полный подносъ плову, подъ которымъ положилъ двѣ горсти золота. Слѣпой началъ ѣсть пловъ и въ то же время подсмѣивался надъ хромымъ, говоря: „Ты кричалъ: царь царей! а я гово¬ рилъ: царь! Посмотри, сколько онъ прислалъ мнѣ плову, а тебѣ придется сидѣть голоднымъ44. Когда слѣпой наѣлся, то остатки плова изъ жалости отдалъ хромому. Послѣдній поѣлъ немного и вдругъ замѣтилъ па днѣ подноса блестящее золото; тотчасъ же онъ загребъ его и вмѣстѣ съ пловомъ всыпалъ въ свою суму и навсегда ушелъ оттуда. На другой день слѣ¬ пой опять сѣлъ на дорогѣ. Проходя, царь увидѣлъ, что слѣ¬ пой опять просить милостыни, а хромого не видно. Тогда » онъ подошелъ къ нему п спросилъ: „Развѣ вчера тебѣ не
— 88 принесли плову?“— „Да будешь ты здоровъ, дарь!и отвѣтилъ нищій: „я досыта наѣлся твоимъ пловомъ“.— „Ты такъ таки съѣлъ весь пловъ, который я тебѣ прислалъ? “ спросилъ царь. яКогда я наѣлся, то остатки отдалъ хромому,и отвѣтилъ слѣ¬ пой. Тогда царь задумался и сказалъ ему: „Послѣ этого, прося милостыни, ты не говори — царь! а, подобно хромому, говори—царь царей! “ IX. Человѣкъ и звѣря себѣ покоряетъ. Ха ада іт-ва-1і xakla гава ды-ха дара; jap пі?те-ва Оливъ баринъ имѣлъ пашню внутри одной до.;пны; совсѣмъ оставалась кіма дінні Іа-тра у Іа-зра мін здута ды-ха ііаіанк. сколько лѣтъ невспаханной п незасѣянной изъ боязни одного барса. Ха радпар кі-талып дука мін aga. Ада кі-амір: „ітін Одивъ земледѣлецъ попроситъ землю отъ барина. Варивъ скажетъ: «есть спаі xakla, веіа гу дара, ііаіанк біт-ахылл-ун тбр-ух; хорошая пашня, вонъ въ долинѣ, барсъ съѣстъ ихъ быковъ твоихъ; ін ба?рыт, худ, трыі1а“. Радпар Іубіаіі птан-у уп ка- если сумѣешь, иди, вспаши Земледѣлецъ понесъ соху свою и во- тунт-у ам-му, тлыбіі мін ада ха на?а, ды-мадзі-ваііі та своего съ собой, попросилъ отъ барина одного человѣка, чтобъ показалъ онъ xakla. Ха jala хі?1і, мін-pikka мурзуаИ, Іе-ва-dijapa ее пашню. Одинъ юноша пошелъ, издали показалъ ее, не отваживался ды-азіі-ва курба. РіЦпар хі?1і, мтыііі гу дара, гор-у чтобъ пошелъ близко. Земледѣлецъ пошелт^, дошелъ въ долину, быковъ своихъ <ppjeli ды-манрхіі-вй; ха тбр-у рік!і, охііна сыррі распрягъ, чтобъ отдохнули они; одинъ быкъ его убѣжалъ, того другого привязалъ xyt нііра, хзіііі ха йаійнк бі-rajeli. Кату хіф Іа-ййіапк подъ ярмо, увидѣлъ одинъ барсъ идетъ. Котъ пошелъ на барса гііба, дыріііэ <;1амй у міррэ: „хаіу, кеп-ух дйх-іі1э(дм- сторону, бросилъ привѣтствіе и сказалъ: „дядя, здоровье твое кякопо ссті>?“ ах-іі1э)?и ТТаІанк букыррі: „ilf м&и-іівіі'?“ Кату міррэ: „бру- Барсъ спросилъ: ,ты вто такой еси?“ Коп» сказалъ: „сынъ
vk.com/aristorika — 89 — на ды-xat-yx іівіна. ТІаІанк міррі: „міууіт-іііэ, бі-дма|е-віт сестры твоей есмьи. Барсъ сказалъ: „правда есть, походишь алл-ан, ііна раба даіке-віта. Кату міррэ: „ана 1і-ііда ды-бар- на пасъ, но иного малъ есни. Котъ сказалъ: „л въ руку сына на^а пііте-ван, бут ды-йі>а дукдікте-вани. Ііаіанк міррі: человѣка попалъ, для этого уменьшился л“. Барсъ сказалъ: ,авв-е!і бар-на?а?“ Кату міррэ: „мар-ii-liu. Ііаіанк ,онъ есть сынъ человѣка?* Котъ сказалъ: „хозяинъ мой есть*. Барсъ Ѵ<ѵі ѵ VUUU ъѵлегоішаі д іи і о ѵыиошіл* ^ міррі: „авва муд-iili, кат 1і-дат,а jyMa дыріах-іііі? Азіи, сказалъ: „онъ чтб такое есть, чтобъ на этотъ день бросилъ тебя? Пойду, аідынн-ун тбр-у; ха, хаз-ін, каі му біт-авіт? Іп раба съѣмъ быка его; одинъ, посмотрю, миѣ чтб сдѣлаетъ? Если много ^амзш, будетъ говорить, разорву его біт-йартын-ні уп гап-уа и Тіііі С • кіе и самого' ра?пар, Подошелъ къ земледѣльцу, міррп „д-ах-іівіт, ѣбр-ух ахлын-ні? А бруна ды-хат-іі сказалъ: „какъ ты еси, быка твоего съѣмъ его? Этого сына сестры моей t .. с t .. ха-тха дукдікк-у-віт“. Ра$пар міррі: „бас азін о такимъ образомъ уменьшилъ его ты“. Земледѣлецъ сказалъ: „но пойду того тора, дн-piikeli, ма-]ін-ні, хуліі: каі раба Myyyije-li; бас •быка, чтб убѣжалъ, приведу его, съѣшь: меня много заставилъ устать; по атіп вур хут пііра, Іа-арікпіі а тора, &а1 дч-о хііна ты влѣзай подъ ярмо, не убѣжалъ чтобъ этотъ быкъ, нока того другого - и с ч ма-jia-m . ТІаІанк разыі віііі, выррі хут нііра. Ра^пар приведу его“. Барсъ согласный сдѣлался, полѣзъ подъ ярмо. Земледѣлецъ кымытіі кдаі-у бі-кіамі у бі-xaniika kyja; гірыідаіі радпар -скрутилъ шею его заиоскамн и съ ремнемъ крѣпко; вытянулъ земледѣлецъ харазап, чырыаіі бі-уандагі дн-наіанк. ТШга ды-дѵка тыр- кнутъ, хлестнулъ но тѣлу барса. Половину мѣста сспа- jali бі-наіашс. Каа'у б-ріх?е-віі kana-kaii ііаіанк. Ііаіанк бу- халъ съ барсомъ. Котъ шелъ виеродіі барса. Барсъ сиро- Ішррі мін кату: „б;іс муд-дапа біт-с&р-і1і?“ Кату міррі: силъ отъ кота: „но когда распрнжеть меня?* Котъ сказалъ: „Ьаі дм-},іівід сурй ах-дірі“. Наіанк міррі: „йна {,іір *иока едііласпіьсл маленькомъ подобно мнѣ*. Барсъ сказалъ: „я даже
90 удІу вііі-іі сура ах-д-іі-)ах“. Ра?пар і,а1 бера^і ынкыр- сегодня сдѣлался я маленькимъ подобно тебѣ“. Земледѣлецъ до вечера коло- рі; берасі ?ріі1 Н-иаІаик; ах мііга иігіі ал-арра т,а1 тилъ: вечеромъ раснрягъ барса; какъ трупъ остался на землѣ до тла зумані; бар рда кіміі, трехъ дней; послѣ итого всталъ, туніііі ка-цанаварі: „ііиа сказалъ звѣрямъ: „когда хаз-іт-ун бар-нада, apk-it-ун міп-ну!и те сына человѣка, убѣгайте отъ него!и ДЫ- , увпди- II ер вводъ. У одного помѣщика былъ участокъ земли, который много лѣтъ оставался невоздѣланнымъ, благодаря тому, что въ немъ завелся барсъ, который пожиралъ всякаго, кто осмѣливался показываться тамъ. Приходитъ однажды пахарь къ помѣщику и проситъ у него земли для запашки. Помѣщикъ говоритъ ему: „У меня есть прекрасный участокъ земли вонь въ той долинѣ, по тамъ живетъ барсъ, который можетъ растерзать твоихъ быковъ; если не боишься, то иди и вспашии. Пахарь просить у барина провожатаго, который показалъ бы ему пашню и ѣдетъ туда съ сохой, взявъ съ собой и своего ко¬ та. Когда подошли къ долинѣ, то провожатый издали указалъ ему мѣсто, а самъ, боясь барса, скорѣе ушелъ. Пахарь въѣ¬ халъ въ долину и распрягъ быковъ, чтобы они отдохнули. Въ это время одинъ изъ нихъ сбѣжалъ. Боясь, чтобы и другой быкъ не сбѣжалъ, пахарь запрягъ его поскорѣе и уже хотѣлъ погнаться за сбѣжавшимъ, какъ вдругъ увидѣлъ барса, на¬ правлявшагося къ нему. Котъ еще раньше замѣтилъ барса и побѣжалъ къ нему навстрѣчу; онъ привѣтствовалъ его и спросилъ: „Какъ твое здоровье, дядя? Ьарсъ посмотрѣлъ на кота и спросилъ: „Л ты кто такой.' —„Я сынъ твоей сестры, отвѣтилъ онъ. „Правда, ты похожъ на нашего брата, сказалъ барсъ: „но только ты ужъ слишкомъ малъ\ — „Это оттого,u объяспилъ котъ: „что я попалъ въ руки человѣка . Ьарсъ
vk.com/aristorika — 91 — указалъ на пахаря и спросилъ: „Вотъ этого человѣка?0— „Да, это мой хозяинъ/ сказалъ онъ. „Что въ немъ за сила, что ты могъ сдѣлаться такимъ маленькимъ? Вотъ я пойду, съѣмъ его быка—посмотримъ, что онъ мнѣ сдѣлаетъ! Если станетъ разсуждать, то я его самого разорву0. Барсъ подо¬ шелъ къ пахарю и сказалъ: „Что это ты сдѣлалъ съ моимъ племянникомъ? Вотъ я сейчасъ съѣмъ твоего быка—посмо¬ тримъ, что ты мнѣ сдѣлаешь!0 Пахарь сказалъ: „Лучше съѣшь того моего быка, который сбѣжалъ: онъ меня совсѣмъ изму¬ чилъ; вотъ я пойду и приведу его; а чтобы пе убѣжалъ и этотъ быкъ, позволь надѣть на себя ярмо: ты его будешь дер¬ жать, пока я приду0. Барсъ согласился и полѣзъ самъ йодъ ярмо. Этимъ воспользовался пахарь: онъ скрутилъ барсу шею заносками и крѣпко связалъ пхъ ремнемъ; потомъ взялъ въ руки кнутъ и сталъ хлестать пмъ по сипаѣ барса; поневолѣ, послѣднему пришлось тащить соху вмѣстѣ съ быкомъ, а котъ шелъ впередъ и подбадривалъ своего дядю. Когда больше по¬ ловины земли была, уже вспахана, барсъ, наконецъ, спросилъ своего племянника: „Скоро ли выпуститъ меня твой хозяинъ?0 — „Когда и ты сдѣлаешься такимъ маленькимъ, какъ я,° ска¬ залъ ехидно котъ. „Да я, кажется, и такъ уже сдѣлался съ тебя ростомъ/ съ грустью произнесъ барсъ. Наконецъ, насталъ вечеръ, и нахарь освободилъ его изъ-подъ ярма. Несчастный барсъ три дня, какъ убитый, лежалъ тутъ же па мѣстѣ. По¬ слѣ этого, встрѣчаясь съ другими звѣрями, онъ говорилъ всѣмъ: „Какъ только увидите человѣка, убѣгайте отъ него!0 X. Анекдотъ о дьяконѣ и воронѣ. Іг-ва ха кй?а, хй хііна ?амада. Kyi jyMa аніі Былъ одинъ свяіцеипикъ, одинъ еще дьяковъ. Каждый день онп кі-йзіі-вй 1і-удшйра муідаіі. Хй kapga ходили на церковь вмѣсгЬ. Одипъ воронъ кі-іаті-ва ал гѵід& садился на стѣну
92 ды-уммыра, yllyl мін тарра у мазрычва li-тарра. QaMaqa церкви, выше отъ двери и пачкалъ дверь. Дьяконъ кі-каНі-ва-И kapga .сгонялъ ворона мін г^іда, мідрі кі-атіі-ва. Бе-хараі <;ама<$ отъ стѣны, опять прилеталъ. Наконецъ дьяконъ С • ч • ( .. мутіш ха . поставилъ одну пуала хаммыра ал гуіда. Карда srrje-ва мін до чашку вина на стѣнѣ. Воронъ напился изъ того хаммыра, pyje-ва, піііе-ва кам тарра ды-уммыра. £ама<;а вина, опьянѣлъ, упалъ предъ дверью церкви. Дьяконъ <jypiili мха li-kapga. Kaqa букыррі: началъ бить ворона. Священникъ спросилъ: „ka-му мхіуе-віт?и „почему бьешь?" ^амада міррі: „ін крістуан-еіі, ka-му мазручеіі 1і-уммыра? Дьяконъ сказалъ: „если христіанинъ есть, почему запачкалъ церковь? Ін мі<}і1ман-е1і, kfi-му хаммыра ^тіііі?а Если мусульманинъ есть, почему вина выпилъ?" Переводъ. Жили-были священникъ и дьяконъ. Каждый день они вмѣстѣ ходили въ церковь. Воронъ всегда садился на стѣну этой церкви, какъ-разъ надъ входною дверью и пачкалъ ее. Дьяконъ каждый разъ вспугивалъ ворона, но онъ отлеталъ и опять садился на то же мѣсто. Накопецъ, дьяконъ поставилъ на стѣнѣ стаканъ вина. Воронъ напился вина, опьянѣлъ и упалъ впизъ. Тогда дьяконъ началъ его бить и трепать. Свя¬ щенникъ спросилъ его: „За чтб же ты бьешь ворона?“ Дья¬ конъ отвѣтилъ: „Подѣломъ ему—онъ не имѣетъ никакой ре¬ лигіи: если онъ христіанинъ, то почему пачкаетъ церковныя двери, а если магометанинъ, то почему вино пьетъ?“ XL Пѣсня школьника. Зііііі Іі-м&драса jyMft- Ій-зр&ка. Пошелъ я въ школу дня до разсвѣта. JiBill-ун Іі-іідіі х& Kjypaca вар&кй. Отдали въ руку мнѣ одпу десть бумаги.
93 vk.com/aristorika ГУСІкИі Посмотрѣлъ л сюда-туда, хзііііі fialaka, увидѣлъ я фалахку, руппыіііі 1і-бетэ бі-рака. бросился я домой бѣжать. Бы-рхата зііііі li-6iija; Бѣгомъ пошелъ я домой; хііна Іе-дерын Іі-д&^а <;ыуа. больше не вернусь въ эту развалину. Лмміі уінівіэ ал-ганіі катыуа: Мать моя схватила па меня хворостину: пДУР „вернись Н-мадраса, j&TyiMa Іа-віуа!“ въ школу, сиротой не бывшій!u Дівікіэ мін Haijatii, гірыф Іі-кіс ка<;а. Схватила отъ ушей моихъ, потащила къ священнику. Кіміі алій суппу бы-^а^а. Всталъ на меня палецъ свой тряся. Міррэ jijiMii: „чыруй, худ аві нада!а Сказала мать моя: „хлещи, пусть будетъ человѣкомъ!и Ав міррі: „біт-накрынв, jal ды-аві дамадаЛ Онъ сказалъ: „буду колотить, пока сдѣлается дьяиономъ“. Е-дана, ды-палт-ын-ва бі-ходібані, Въ то время, что выходилъ д по воскресеньямъ, ах ^іідана рахт-ын-ва 1і-чіімані; какъ сумасшедшій бѣжалъ я на луга; кіиііна, cuija куііі jyjiam голодный, жаждущій цѣлые дни кі-рак-він-ва ал-хаса дн-хм&рі, ^еівані. садился л на спину ословъ, скотовъ. Кііпіна, cuija дер-ып-ва Іі-м&тэ, Голодный, жаждущій возвращался л въ деревню, аіаіі тек-ін-ва ал-каі-у, біратэ. глаза мои иялплъ л на молодую женщину, дѣвушку. Рабыі міп-ніі кі-бакыр-ва слуга, Учитель мой отъ меня спрашивалъ молитву,
94 к-ав-ін-ва мундіі]а, кі-накыр-ва И-мотэ. бывалъ л забывшій, колотилъ оиъ до смертп. Myrpij-e 1-ун пурчаган мін і$тэ. •Заставили они сбрить ихъ кудри наши отъ основанія. Мін ніхпут-ан le-йалт-ах-ва Іі-ді^тэ; Огь стыда нашего не выходили мы иа поле; jiBill-ун li-іід-ан кану^тэ, отдали они въ руки наши вѣникъ, ка-таіга гірагіа ха ру?тэ. для гнѣга сгребать одну лопату. Мін-гшва ди-рабы]*ан у міііййна Отъ тайкомъ учителя нашего и обучающаго ганв-ах-ва кечір, кйіііі, кітана, воровали ножницы, замки, вату, збн-ах-ва кі£мііді, і>а1ва ха мана, покупали изюмъ, алву одну чашку, гарс-ах-ва 1і-далда т,ар бе-дана. тлиулисъ въ уединепіе совсѣмъ тотчасъ. Ха хор-ая хвыітаіі ах зыівана, Одинъ товарищъ нашъ вмѣшался какъ плевелъ, мумтыііі ka-гура кана. донесъ главному свшценпику. іДнівіі кеса хлыіма, ах дорана; Схватилъ палку толстую, какъ скалка; iiyMxijax-li Іі-мотэ & сатана. заставилъ бить насъ онъ до смерти этотъ сатана. га хі?1-аи Іі-гініііта Одинъ разъ пошли на воровство ды-бостана; бакчи; мііііі-гіи біі<;ііІі, cftirrijji наполнили дынями, арбузами одинъ тана. вьюкъ. Мін бар fpe jyMani xft дана Отъ послѣ двухъ дней одно время кмыіт-ах-іун драна бі-драпа. окружили насъ они руку съ рукой.
vk.com/aristorika - 95 - c ft 1 Іпі-ун баб-ан у рмм-ан мхііі-ун патэ. Пришли отцы ііаіпи и матери наши ударили лицо. Рабыі міррі: „буднам вііі-аы гу матэ: Учитель сказалъ: „позоръ сдѣлались мы въ деревцѣ: тарс-ах аі^адда ka-те ха дарѣэ, іюстроизіі» отдѣльно ИМЪ одинъ дворъ, ^аммй(й boja-ні ал-le дівірѣэ*. постоянно чтобъ былъ надъ ними запертый". Переводъ. Въ первый разъ я пошелъ въ школу утромъ, еще до разсвѣта. Тамъ мнѣ отдали десть бумаги для письма. Я сталъ смотрѣть кругомъ и когда увидѣлъ фалахку ' J, то тотчасъ же бросилъ все и убѣжалъ домой. Когда прибѣжалъ домой, то далъ себѣ слово никогда не возвращаться въ это проклятое заведеніе. Но когда мать уви¬ дѣла меня, то схватила хворостину, бросилась на меня и ста¬ ла бить, говоря: „Сейчасъ же вернись въ школу, сорванецъ!“ Она схватила меня за уши и повела обратно въ школу къ священнику, который, увидя меня, погрозилъ пальцемъ. Она сказала ему: „Бей моего сына, чтобы онъ сдѣлался че¬ ловѣкомъ! “ — „Буду колотить, пока'сдѣлается дьякономъ/ обѣ¬ щалъ священникъ. Когда по воскресеньямъ насъ отпускали изъ школы, то я, какъ сумасшедшій, убѣгалъ въ поле и цѣлый день, ничего не ѣвши, игралъ тамъ: садился верхомъ па осла, быка и катался. Вечеромъ возвращался въ деревню голоднымъ и, вмѣсто того чтобъ думать объ урокахъ, пялилъ глаза на молодыхъ женщинъ и дѣвушекъ. А когда учитель спрашивалъ молитву, то л ничего не помпилъ, и онъ больно колотилъ меня. *) Фалахка-орудіе для наказанія учениковъ, употребляемое, преимущест¬ венно, въ татарскихъ школахъ; см. Сбор. мптер. для оипс. мѣег. и илем. Кавк., лын. IX, „Обученіе дѣтей у закавказскихъ татаръ", А. Захарова. Соб.
96 Учитель заставилъ сбрить намъ головы, и мы отъ стыда не выходили изъ школы. Онъ отдалъ намъ въ руки лопаты и вѣники и заставлялъ насъ очищать дворъ отъ снѣга. Мы воровали замки, ножницы, вату и на нихъ, тайкомъ отъ учителя, покупали изюмъ, алвѵ и, спрятавшись въ углу, ѣли. Среди насъ былъ товарищъ, какъ плевелъ въ пшеницѣ; онъ донесъ на насъ главному священнику, который схватилъ палку, толстую какъ каталка и исколотилъ насъ, благодаря доносчику-сатанѣ. Однажды мы забрались въ чужой баштанъ и украли цѣ¬ лый вьюкъ арбузовъ и дыней. Чрезъ два дня учителя наши объ этомъ узнали и связали намъ руки. Отцы и матери наши пришли и стали просить за насъ. Учитель сказалъ имъ, что мы осрамили школу на всю дерев¬ ню, поэтому онъ построитъ высокую стѣну вокругъ двора, чтобы мы постоянно были взаперти. Всѣ айсорскіе тексты записаны А. Калашсвымъ. Замѣтка. Арамейская вѣтвь семитической группы языковъ, зани¬ мавшая въ древности Сирію, Вавилонію и Месопотамію, дѣ¬ лится на два развѣтвленія: сирійцевъ на западѣ и халдейцевъ на востокѣ. Представителями послѣднихъ считаются въ на¬ стоящее время айсоры, которые, однако, сами себя называютъ сирійцами—cypaji и только своимъ сосѣдямъ, а также и рус¬ скимъ извѣстны подъ названіемъ айсоры—асорі *). Другое ихъ *) Назваиіе айорн пошло отъ исторически намъ извѣстнаго народа асси¬ рійцевъ (ассуръ), племени родственнаго имъ, хотя и пе тождественнаго. II. Эйва- эовъ въ своей статьѣ „Айсорскія легеиды и сказки“ (Выпускъ XVIII Сбор. мат. для опис. мѣстн. и плем. Кавк.) называетъ айсоръ прямо ассиріапами, съ такимъ же, коиечио, правомъ, съ какимъ теперешнихъ гшвъ называютъ армянами.
vk.com/aristorika — 97 — названіе, даваемое окрестными жителями—несторіанцы *)— ныстурнац; оффиціальное названіе айсоръ въ Персіи—Назрань —насрані **). Айсоры-католики (собственно соединенные съ римскою церковью—уніаты) называютъ себя историческимъ именемъ халдеи—каідар ***). Слѣдуетъ замѣтить, что въ Пер¬ сіи айсоръ часто смѣшиваютъ съ армянами, называя какъ тѣхъ, такъ и другихъ общимъ названіемъ араміна ****). Айсоры занимаютъ довольно большое пространство къ западу отъ озера Урміи, въ сѣверо-западномъ углу Персіи, и переходятъ на турецкую территорію, гдѣ они, на мѣстѣ своего древняго разселенія, живутъ, какъ и въ Персіи, рядомъ или въ перемежку съ другими народами: тюрками, курдами, армянами и арабами. Между ними живутъ также, какъ сказа¬ но было выше въ замѣткѣ къ еврейско-арамейскимъ текстамъ, евреи, говорящіе на одномъ изъ айсорскихъ нарѣчій. Опредѣлить въ точности число всѣхъ айсоръ, живущихъ въ Персіи и Турціи, нѣтъ никакой возможности; намъ извѣст¬ но только число айсоръ, поселившихся въ предѣлахъ Россіи. Западные ученые насчитываютъ однихъ несторіанцевъ, со вклю- *) Такъ опи названы по учредителю несторіапской секты, Несторіи, умер¬ шемъ въ 440 году послѣ осужденія его ученія ефесскнмъ соборомъ въ 431 г. По¬ клонники его ученія были распространены по всей почти Азіи, до разгрома не- сторіапской церкви Тамерлаиомъ. Между прочимъ, слѣды пребыванія несторіаицевъ въ нашей Средней Азіи найдены въ надписяхъ па надгробныхъ памятникахъ близъ городовъ Пишпека и Токмака въ Семирѣчеиской области. (Труды Восточной Ко¬ миссіи Императорскаго Московскаго Археологическаго Общества, т. X, в. I). **) 'Гакъ назывались въ первые вѣка кое-гдѣ христіане, по мѣсту проис¬ хожденія Господа нашего Іисуса Христа (изъ Назарета), ***) Въ замѣткѣ къ евр.-арам. текстамъ ошибочно сказано, что такъ себя называютъ всѣ айсоры. ****) Въ атомъ названіи слышится отзвукъ заимствованнаго изъ Библіи на¬ званія арамсііиы. Оно могло быть однимъ изъ такихъ этническихъ названій, кото¬ рыя отъ одного иарода переходятъ къ другому: усвоенное сначала семитами, оио затѣмъ перешло къ арійцамъ-армянамъ, этическое названіе которыхъ совершен¬ но другое — гаи. Замѣчу, что древпіе иерсы называла жителей Урарту (Арарат¬ ской области) армит, которые, судя по ванскимъ надписямъ, не были теперешними армянами (М. В. Никольскій. Клинообразные надписи в&нскнхъ царейи. Труды Вост. Ком. Имп. Мосс. Археол. Общ. т. I, в. III). і
— 98 — чешемъ айсоръ-католиковъ, такъ называемыхъ халдеевъ, около 150.000 *); но, кромѣ нихъ, есть еще айсоры-якобиты **), число которыхъ будетъ приблизительно такое же. Въ нашихъ предѣлахъ айсоры поселились послѣ Русско- Персидской войны 1827 года. Выйдя изъ Урміи подъ предво¬ дительствомъ Алаверды Тумаева ***), они нѣсколько лѣтъ жили въ Нахичеванскомъ уѣздѣ Эриванской губерніи, а затѣмъ въ деревнѣ Тартаръ Елисаветпольской губерніи, пока, переходя съ одного мѣста на другое, въ 40-хъ уже годахъ не посели¬ лись въ Койласарѣ, Эриванской губерніи и уѣзда ****). Они исповѣдываютъ православіе, между тѣмъ какъ ихъ соплемен¬ ники въ Урміи считаются несторіанцами, за исключеніемъ при¬ нявшихъ въ недавнее время протестантство и унію съ римскою церковью. Русско-подданныхъ айсоръ насчитывается около 2400 человѣкъ *****). Первое извѣстіе о говорящихъ по-сирійски христіанахъ въ окрестностяхъ Моссула (недалеко отъ развалинъ Нинивіи) сообщилъ еще въ концѣ прошлаго столѣтія нѣмецкій путе¬ шественникъ К. Нибуръ. Но болѣе точныя свѣдѣнія о нихъ, уже во второй половинѣ настоящаго столѣтія, распространены въ Западной Европѣ и Сѣв -Амер. Штатахъ американскими миссіонерами, которые въ особенности къ тому времени усили¬ ли въ урмійской области свою дѣятельность. Еще въ 1855 г. выпустилъ американскій миссіонеръ Stoddard айсорскую грам¬ матику, подъ заглавіемъ: Grammar of the Modern Syriac Lan- *) Noldekc. Grammatik der neusyrischcn Sprache. Einleitung. 1. **) Якобитами себя называетъ айсоры-моиофияиты но имени монаха Іакова Нарадай или Заизалосъ (ум. въ 578 г.); ихъ насчитываютъ отъ 30—40000 дымовъ. ***) II. Эйвазовъ. Нѣсколько свѣдѣній о селѣ ІІойласарѣ и объ айсорахъ ьь Вып. IV Сбор. мат,, гдѣ и изложены нѣкоторыя бытовыя черты айсоръ. ****) Отдѣльными семьями они живутъ въ г. Тифлисѣ, и въ другихъ мѣстахъ Эриванской губерніи: въ дереішѣ Алаклу ПІаруро-Даралагёзскаго уѣзда - 60 дымовъ, и въ д. Шагріаръ Эчніадзинскаго уѣзда—11 Д. (Сводъ стат. данныхъ о нас. За- кавк. края, Тиф. 1893 г.;, *****) Каин. Кал. за 1894 г.
vk.com/aristorika — 99 — guage, взявъ въ основу урмійское нарѣчіе и говоры Курдиста¬ на. Затѣмъ изъ устроенной миссіонерами въ Урміи типографіи выпущено нѣсколько богослужебныхъ книгъ на древне-сирій¬ скомъ языкѣ, цѣлый рядъ популярныхъ брошюръ па языкѣ ново-сирійскомъ и учебниковъ для первоначальнаго обученія грамотѣ. Впрочемъ, миссіонеры, сдѣлавши урмійское нарѣчіе литературнымъ, ввели въ него много древне-сирійскихъ формъ и оборотовъ и наложили на него, такимъ образомъ, печать ис¬ кусственности; кромѣ того, нисколько не руководствуясь лин¬ гвистическими соображеніями, они удержали сирійскіе пись¬ менные знаки, которые не изображаютъ всѣхъ звуковъ этого языка. По поводу сирійской азбуки слѣдуетъ замѣтить, что, кромѣ древней азбуки, такъ называемой „эстрангело“ или „стангилиа, у сирійцевъ находятся въ употребленіи два шриф¬ та, развившіеся изъ ней путемъ курсивнаго письма: несторіан- скій, на которомъ печатаются всѣ изданія, выпускаемыя аме¬ риканскими миссіонерами изъ урмійской типографіи, и яко- битскій, усвоенный сирійцами-якобитами. Образцы перваго и второго шрифта помѣщены въ IV выпускѣ Сборника матері¬ аловъ, а образецъ якобитскаго, болѣе извѣстнаго ученымъ си- рологамъ, помѣщенъ ниже. Такъ какъ сирійцы разселились по мѣстности, въ высшей ■степени пересѣченной, то и неудивительно, что ихъ языкъ распался на нѣсколько нарѣчіи и говоровъ. Кромѣ урмійска¬ го, считаются самыми главными: нарѣчіе сирійцевъ въ Па¬ лестинѣ, мандейское (въ горахъ антиливанскихъ), нарѣчіе яко¬ битовъ (въ Месопотаміи) и бохтанское (около Моссула). Stod¬ dard упоминаетъ также о нарѣчіяхъ горскихъ: гавар (въ об¬ ласти Еллу или Гелу въ Курдистанѣ), талъ, техума и другихъ; паши айсоры знаютъ еще салмасинское нарѣчіе *). Предла¬ гаемые тексты относятся къ нарѣчію урмійскому, на которомъ говорятъ и наши айсоры, живущіе по Араксу, и которое поль- *) Оаламасъ находится къ юго-западу отъ Урмійскаго озера.
— 100 — зуется среди ново-сирійскихъ нарѣчій самымъ большимъ рас¬ пространеніемъ. Для облегченія пользованія текстами, излагаю вкратцѣ звуковую систему айсорскаго языка. Вокализмъ. 1. Гласные а, у, і, ы произносятся, какъ и въ рус¬ скомъ языкѣ; у соотвѣтствуетъ вполнѣ таковому же тюркскому звуку *). 2. Изъ среднихъ звуковъ зубо-нёбнаго ряда а—і слѣду¬ етъ отмѣтить: э—является въ айсорскомъ только въ окончаніяхъ жен¬ скаго рода именъ существительныхъ и причастій, а именно въ тѣхъ словахъ, въ которыхъ имѣются и параллельныя фор¬ мы мужескаго рода (въ формѣ женскаго рода неопредѣленнаго накл. является окончаніе а). По своему произношенію, этотъ гласный стоитъ ближе къ а, чѣмъ къ чистому е въ русскомъ языкѣ **). а—произносится съ большимъ открытіемъ рта, чѣмъ онъ совпадаетъ вполнѣ съ адербеджанскимъ а и, такимъ об¬ разомъ, различается отъ еврейско-арамейскаго и курдскаго а. е—произносится съ умѣреннымъ открытіемъ рта и при¬ ближеніемъ языка къ твердому нёбу; онъ соотвѣтствуетъ адер- беджанскому е или русс. звуку е въ словахъ: есть (съ отдѣ¬ леніемъ йотаціи==у-!-есть), жита (лента). 3. Изъ среднихъ звуковъ зубо-гортаннаго ряда а—ы ос¬ тается отмѣтить: и—близко подходящій къ малорусскому ы, напримѣръ, *) Нёльдеке CGrammatik der ncueyrischen Sprache, стр. 11) не отягЬто- егь этого ѳвука, хотл и подозрѣваетъ еще существованіи въ словахъ, заимство¬ ванныхъ изъ турецкаго языка. **) Нёльдеке этого звука пе знаетъ; въ женскомъ родѣ у него является^ долгое а.
vk.com/aristorika — 101 — въ словѣ: пыроіра. Этотъ звукъ, повидимому, подъ вліяніемъ тюркскаго языка постепенно исчезаетъ. 4. Изъ среднихъ звуковъ губо-гортаннаго ряда а—у от¬ вѣчаемъ только: о—открытое, какъ и въ русскомъ языкѣ. 5. Изъ среднихъ звуковъ губо-нёбнаго ряда а—у можно отмѣтить только: б—тождественный съ адербеджанскимъ и оттуда же пе¬ решедшій въ айсорскій языкъ *); онъ является, большею ча¬ стію, въ сопровожденіи аспировавныхъ согласныхъ и передне¬ язычныхъ д, с и 1 (напр. мото, до, сбтэ, 1б) и изрѣдка въ началѣ слова (только въ трехъ словахъ, заимствованныхъ изъ тюркскаго **). 6. Въ предпослѣднемъ слогѣ гласные удлиняются, при чемъ чаще всего встрѣчаются долгіе а и а. Краткость вы¬ говора замѣчена только въ ы. Примѣры: сава, хабыра. Примѣчаніе. Въ грамматикѣ Нёльдеке отмѣчается удли¬ неніе и въ другихъ слогахъ, по оно существуетъ только на письмѣ, а не въ живой рѣчи. Въ особенности, сказанное от¬ носится къ удлиненію въ открытыхъ слогахъ, котораго я не наблюдалъ въ айсорскомъ языкѣ. У Фр. Мюллера обозначает¬ ся долгота въ ара, но въ этомъ словѣ, при переходѣ отъ арра 'къ ар’а, наблюдается послѣ сонорнаго р какъ бы отрѣзъ, взамѣнъ выпаденнаго другого р; очень можетъ быть, что въ нѣкоторыхъ говорахъ, вслѣдствіе дальнѣйшаго развитія, обра¬ зовалось нѣчто въ родѣ productions suppletoriae. 7. Къ дифтонгамъ (нисходящимъ! относятся: іі ***), аі, аі, уі, уі, ыі, ыі и изрѣдка еі. Полугласный у, выговаривае- *) Нёльдеке допускаетъ б только въ заимствоианпыхъ изъ тюркскаго сло¬ вахъ (ibid. стр. 12;, а за & признаетъ болѣе широкое распространеніе (стр. 6), хотя обоихъ звуковъ въ письмѣ не отмѣчаетъ. Точно также онъ не знаетъ обоихъ ы. **) См. Словарь Айс.-Русе., стр. 346. ***) Нёльдеке видитъ бъ отомъ дифтонгѣ долгій і, хотя доиускаетъ н диф¬ тонгическое произношеніе (ibid. стр. 10).
102 — мый съ другимъ какимъ-нибудь гласнымъ однимъ выдыханіемъ,, въ айсорскомъ не встрѣчается іі, вмѣсто него, является голо¬ совой проторный звукъ в (такъ называемаго англійскаго w нѣтъ). Примѣры: ііда, спаі, аі, хуімар, веіуіѣа, батыілуЬ,, мареі, ав. Консонантизмъ. 8. Губные п, б, ф, в, м выговариваются, какъ и рус¬ скіе звуки; изъ этой категоріи звуковъ отмѣчается только одинъ аспированный—п. 9. Передне-язычные т, д, с, з, ж, н, р тоже соотвѣт¬ ствуютъ русскимъ таковымъ же звукамъ; средній спирантъ между с и ш—5, сопровождаемый палатализаціей, стоитъ въ айсорскомъ ближе къ ш, чѣмъ къ с (въ еврейско-арамейскомъ, наоборотъ—ближе къ с); изъ этой категоріи звуковъ имѣется одинъ аспированный т, тождественный съ армянскимъ; пала¬ тальный выговоръ носового н обозначается надстрочнымъ зна¬ комъ отъ правой руки къ лѣвой—н. Въ айсорскомъ языкѣ существуетъ, кромѣ средняго 1, и твердое л, но съ перевѣ¬ сомъ послѣдняго. Вообще, въ айсорскомъ замѣчается наклон¬ ность, подъ вліяніемъ тюркскаго языка, къ переходу 1 къ л. 10. Средне-язычный звукъ j стоитъ, большею частію, въ началѣ словъ и въ срединѣ, между гласными, образуя въ соединеніи съ послѣдующимъ гласнымъ такъ называемый вос¬ ходящій дифтонгъ. Иногда j встрѣчается послѣ согласнаго, не сочетаясь, однако, съ нимъ настолько тѣсно, чтобы въ извѣстныхъ случаяхъ вліять на его палатализацію; это бы¬ ваетъ послѣ губныхъ: б&зголоснаго и (kapkinjafo), аспир. и (cynjali), голосового б (Ma6jyni), носового м (xUMjft); передне¬ язычныхъ: голосового д (уд.Іу), аспир. f (flTjft), спирантовъ: безгол. с (Bacjaf), g (кыдуі’й), голое, з (£#3ja), сонорнаго р- (Mapja); задне-язычныхъ: аспир. к, послѣ котораго j встрѣ-
vk.com/aristorika — 103 — чается довольно часто (ftjypa), цалат. г (rjapgbii) и произно¬ симаго съ храпомъ х (махріваіэ). Что этотъ звукъ не сли¬ вается съ предыдущимъ согласнымъ, видно изъ того, что твер¬ дый л, подъ его вліяніемъ, не смягчается (мягкаго л въ ай¬ сорскомъ нѣтъ) и не переходитъ даже въ средній 1, при ко¬ торомъ онъ также возможенъ (тьщ'ева, wiljeBa), а равно изъ того, что язычно-зубной нос. н не всегда въ соединеніи съ нимъ образуетъ н (дунр). 11. Задне-язычные к и г произносятся, какъ и соотвѣт¬ ственные русскіе звуки. Голосовые задне-язычно-нёбные 5 и болѣе глубокій 5 соотвѣтствуютъ таковымъ же звукамъ въ дру¬ гихъ кавказскихъ языкахъ и арабскому безголосный языч- но-веллрпый к, самый глубокій изъ этихъ звуковъ, тотъ же, что араб. О, картвельскій д, иронскій и адыгскій к; пала¬ тализація является при к и г—к и г, при первомъ также аспирація—к; х произносится съ довольно замѣтнымъ храпѣ¬ ніемъ, какъ и въ кавказскихъ языкахъ (не аспир. х въ ай¬ сорскомъ нѣтъ). 12. Изъ проторныхъ шумовъ можно отмѣтить только h, соотвѣтствующій нѣмецкому I], персидскому в. Сюда же можно отнести взрывной звукъ гортани, отмѣченный въ прим. къ § 6; онъ обозначается знакомъ поставляемымъ между согласнымъ и гласнымъ (ар’а) и въ сущности тождественъ съ У академи¬ ческой азбуки; семитическаго айнъ 8 (древпеевр. V или араб. О въ айсорскомъ не замѣчается. 13. Къ сложнымъ согласнымъ звукамъ принадлежатъ ч и ц; при первомъ возможна и палатализація—ч. Слѣдуетъ отмѣтить еще одинъ относящійся сюда звукъ—ч; въ его ар¬ тикуляціи, довольно энергичной, передній конецъ языка близ¬ ко примыкаетъ къ задней стѣнкѣ верхнихъ рѣзцовъ, при чемъ вторая составная часть звука слышится продолжевно, съ едва замѣтнымъ смягченіемъ. Этотъ звукъ аналогиченъ ар¬ мянскому £ и въ другихъ кавказскихъ языкахъ не встрѣ-
— 104 — чается; онъ соотвѣтствуетъ звуку щ играющему такую роль въ картвельскихъ нарѣчіяхъ, но отсутствующему въ айсор¬ скомъ языкѣ. Объ удареніи. Удареніе падаетъ обыкновенно на удлиненные гласные звуки въ предпослѣднемъ слогѣ и, поэтому, не отмѣчается особымъ знакомъ. Если же удареніе приходится на другой какой-нибудь слогъ, то оно отмѣчается особымъ знакомъ отъ лѣвой руки къ правой. JL Л.
vk.com/aristorika АЙСОРСКАЯ (СИРІЙСКАЯ) АЗБУКА, СРАВНИТЕЛЬНО съ АКЛДЕМИЧЕ о и г ра нс: ГЛАСНЫЕ ЗВУКИ. СОГЛАСНЫЕ -т- а п, п 6 а, а (въ предпослѣднемъ слогѣ*), • Ф Э (въ концѣ слова) О В ] SL съ точками, — е, а • • • В У* So м ~ ЬІ, Ы А т — і * Z ъ. t т 5 • д 6 О, 6 sSO с -- М ? у. У 1 S 1 4 3 ДИФТОНГИ. -у А Ж * ч Ч, Ч, ■ ■ . • • > ^ аі, аі -ч U сі а ^ 3 и, н ч ^ л, 1 іі, ыі, мі а 5 / р оі а* # ) — OS. уі, уі ? к, к, k г, . ... Л* в k *} долгота не обозначается, гакъ •ч а !і какъ опа встрѣчается только пі> пред¬ • <я h Ь послѣднемъ слогѣ.
СКАЗКА.*) • — I • т О 01 : ]о оі раз ' Ц* : * а9-^ ]ооі 2^1 ріфэ }1\1+£d <Ц^ • • / Р рЧѵі IbDQ^ ]L . pLsbj Р»іор^ ООСТ1 wi.р&!* р . |oou* о2 р . ^Ч ri^g *. . * V '^імя АЬлДХР j-** p \V? Ц *• p-^ P \ poll ^-bo » « * * •" • * * < II - . - Л ч>_£эсп ASЬш£) jJu р.Чу1» рЧуч p • I « • • B I + 4V | Vi V> jl, jfl|Q^vj ^qL jj-4^ p —*gicZ-> *Л\ jj} p |*i\4o .. 4»* * Ч. * л .. * •■* .• •* ** • * *• ^my> p 4^pj p | j clo . рэ m ? | '—* ’ оі ?Ьд 2. clb* *. ^*oi n\q » • V • • * ■• •• • ■ » * » I рл'э . p4Vs BjSnf Pj * li^ib і?й°І ^ij •• •• ■> 4 •» * ■ ( ш •* 2 M * ]2ulSo |2ut,j '. ^aicZvrim-X P^p] род |bgn im ZJ| *. olI*. .-•peuk, *» м « *• "a ■ • a * «* ********* ■ • • <-a n Vi mV? p ]_ooi9 ■. *Ч_э] p> 1Л. ж 4 n P* - —1^9*3 . - .- 4 9^ p |Ssoio^ * • ** * • » ♦ • ^|1 p , 6?|44^.n p >_*оіо1іЭо рэоп pro pL ^enc^-pl^ . \A p^ • * • • « * * * * * waoioA^lc pl^b •. piЦр? Piop. p p^ раэ А»пЛѴ>^пЧ «■ t* a- * •* * liioo l^f із •. UaS^c ^ lk.iJ fias •. 2^1 ]\L ^ • » 'Л " * * “ • « • • • ■ • * * t рпл mo 2om *. jbo] p *. |oou* ^cu] ale ^_*oiq1^qs Pdjqld *, plz p |>qsi ■* * ■ ■ • • • % • ■ , Л ‘. jboj P pD js 19-*"-'<‘4' - ^ *. p>Z P p4"r> , ■ p4v> ••■••■* * * * 4 »’ ** •* to to v (t t a ( t#01 ** 1^°! P^V’ • -4.0^ P ' 4 . w^OOIQa . аПіпЛаѴ ^яоАжі •• ... ^ u • * 1 'ип.исноігл c iti'im.eaciu . р\гг? рЧчо p —*j!z *. p4y> p zjJz pi Пмаіоа, къ kicorскопи сдо«‘Р«.и ¥) b^Ti* ^KiKMfa, 1 р;пісіѵриГ>ііроипіпіпѵі аіспдсмимссісом азбукой, имі.стЬ сі. иидстроч иым і. и лит'сріітуриі.ім ь псрснодами, помѣіцсиа въ текстахъ подъ № «.
vk.com/aristorika РУССКО-АЙСОРСКІЙ АЙСОРСКО-РУССКІЙ СЛОВАРЬ. СОСТАВИЛЪ А. Калашевъ.
ПРЕД ИСЛОВІЕ. Айсорскій или ново-сирійскій языкъ имѣетъ много нарѣ¬ чій, какъ: урмійское, салмастинское, нарѣчіе айсоръ-горцевъ и другій. Предлагаемый словарь составленъ для самаго рас¬ пространеннаго изъ этихъ нарѣчій—урмійскаго, главнымъ об¬ разомъ въ виду того, что поселившіеся въ предѣлахъ Закав¬ казскаго края айсоры, какъ выходцы изъ Урміи, говорятъ на этомъ именно нарѣчіи. Урмійское нарѣчіе въ большей степени, чѣмъ другія, подверглось вліянію тюркскаго языка, чтб выразилось не толь¬ ко въ обиліи заимствованныхъ словъ, но и въ самомъ произ¬ ношеніи: гласные а, б, у, несомнѣнно, заимствованы изъ адер- беджанскаго нарѣчія этого языка; армянское вліяніе замѣтно- по придыхательнымъ согласнымъ п, т, к, которые соотвѣт¬ ствуютъ ВПОЛНѢ фі р, Желая составить словарь, доступный и для лицъ, не знакомыхъ съ айсорской азбукой, кстати сказать, очень труд¬ ной для изученія и далеко не соотвѣтствующей произношенію, я примѣнилъ къ нему общелингвистическую азбуку, составлен¬ ную на основаніи русскихъ буквъ по порученію Император¬ ской Академіи Наукъ. Въ айсорскомъ языкѣ удареніе въ словахъ почти всегда ставится на предпослѣднемъ отъ конца слогѣ, вслѣдствіе чего я счелъ лишнимъ обозначать его особымъ знакомъ; впрочемъ, удареніе обозначается въ тѣхъ рѣдкихъ случаяхъ, когда оно слышпо на первомъ или на послѣднемъ слогѣ. Слѣдуетъ за¬ мѣтить, что ударяемый слогъ всегда является долгимъ. «
и ѵк.com/aristorika Не имѣя въ виду сдѣлать здѣсь какіе-либо грамматиче¬ скіе выводы, я считаю необходимымъ сказать нѣсколько словъ только относительно формы, въ которой мною приведены гла¬ голы въ словарѣ. Эта форма хотя и производная, но, по своей роли въ предложеніи и по смыслу, безусловно соотвѣт¬ ствуетъ неопредѣленному наклоненію въ русскомъ, тюркскомъ и армянскомъ языкахъ. Въ словарѣ мною приведена форма женскаго рода—на тй, но такъ какъ въ ново-сирійскихъ грамматикахъ Stoddard’a и Noldeke въ этой роли является форма мужескаго рода съ разными окончаніями, то я считаю необходимымъ пояснить употребленіе обѣихъ формъ нѣсколь^- кими примѣрами, взятыми какъ изъ грамматики Нёльдеке, такъ и изъ живой рѣчи. А) Неопредѣленное наклоненіе, какъ подмжащее. У Нёльдеке. Вада піккір Въ живой рѣчи. ІГіккір Дѣлать думу ДУ“У у і)ймзумі хаіна. ватта у ^Ймзамта хаіна. я говорить одно суть. дѣлать и говорить одно суть. В) Неопредѣленное наклоненіе, какъ дополненіе. Хпара у мадтуві Іе-пар- К окать и орошать ке Хпарта у ма?тетй Іе-пар- Коаать и орошать не мын. умѣю. МЫН. умѣю. С) Неопредѣленное накл., какъ обстоятельство цѣли. Дыріііан іідй 1і-зйШ. Бросили руку (начали) ходить. с Тіііун li-<jHMaja. Пришли слушать. Lit міндіі Іі-зйбуш. Нѣтъ вещей продавать. Днрііійн іідіі ка-заіта. Бросили руку (начали) ходить. Тіііун кй-сыме^й. Пришли слушать. Lit міндіі кй-зйбйнНі. Нѣтъ кощей продавать.
Ill Слѣдуетъ, однако, замѣтить, что въ живой рѣчи, большею частью, неопредѣленное наклоненіе согласуется въ родѣ съ подлежащимъ или съ дополненіемъ, смотря въ какой роли оно является въ предложеніи. Являясь въ роли подлежащаго, оно согласуется въ родѣ съ дополненіемъ, напр.: 1і-кі1гіату хзетй. бйсімтеіэ (семью свою видѣть пріятно есть), Н-бабу X3aja басіімеіі (отца своао видѣть пріятно есть); при отсутствіи же дополненія почти все¬ гда употребляется форма женск. р., напр.: халта ^йсанаііэ (кушать легко есть), kpefa чатун-ІІІЭ (учиться трудно есть), адатІІІІ ма- СН]атга (обыкновеніе мое есть слушаться) и T. П. Въ рОЛИ ДОПОЛНвНІЯ неопредѣленное накл. согласуется съ подлежащимъ, напр.: 6ІТ-І)йві ТІака ДЫ-раба ХІІНІ (будетъ онъ губить многихъ другихъ), біт- })Oja тіакта ДН-раба ХІІНІ (будетъ ока губить многихъ другихъ); однако, иногда это согласованіе нарушается въ пользу женск. р., напр.: хзета бацын 1і-бабіі (видѣть хочу отца своего—говоритъ мужчина), ана денаневін капіахта (я долженъ работать) или ^амзймтй, бацын (говорить хочу о мужчинѣ). Являясь Жв ВЪ рОЛИ ОбСТОЯТѲЛЬСТВа цѢ- ли, неопредѣленное яакл. согласуется въ родѣ съ подлежащимъ, главнымъ образомъ тогда, когда оно стоитъ въ единст. ч., Напр.: ТІІ1І kpaja («|жшслъ учиться), тІІІЭ Н-крета (пришла учиться); если же подлежащее, стоитъ во мпожест. ч., то предпочтеніе дается формѣ женск. р., напр.: хі§1ун ка-хзадта (пошли жать), тціна ка-кмнета (прпщ.ш зарабатывать) и т. п. Слѣдовательно, какъ видно изъ приведенныхъ примѣровъ, форма женскаго рода неопредѣленнаго наклоненія—на та, есть болѣе важная, такъ какъ она можетъ замѣнять собою форму му;] ;ескаго рода, чего, однако, наоборотъ не бываетъ. Кромѣ женскаго рода неопредѣленнаго наклоненія, въ словарѣ айсорско-русскомъ, при всѣхъ глаголахъ, сообщается въ скобкахъ п первоначальная форма глагола—3-ье лицо единст. ч. наст. времени, отъ которой производятся всѣ остальныя глагольныя формы. Предлагаемый словарь хотя и заключаетъ въ себѣ до
vk.com/aristorika IV двѣнадцати тысячъ употребительныхъ айсорскихъ словъ, тѣмъ не менѣе онъ не можетъ еще считаться сколько-нибудь пол¬ нымъ или законченнымъ, а тѣмъ болѣе отвѣчающимъ всѣмъ требованіямъ науки; но какъ первый опытъ русско-айсорскаго и айсорско-русскаго словаря, надѣюсь, онъ принесетъ нѣко¬ торую пользу какъ интересующемуся ново-сирійскимъ языкомъ, такъ и айсорамъ, желающимъ ознакомиться съ русскимъ язы¬ комъ. При обозначеніи заимствованныхъ словъ изъ арабскаго, персидскаго и тюркскаго языковъ, я пользовался любезнымъ содѣйствіемъ Закавказскаго муфтія Гусейна-Эфенди Гаибова; объясненіе же собственныхъ личныхъ именъ изъ еврейскаго языка сдѣлано К. Ѳ. Ганомъ. Въ заключеніе считаю долгомъ выразить глубокую свою благодарность и признательность Л. Г. Лопатинскому, совѣта¬ ми и руководствомъ котораго я пользовался какъ при соста¬ вленіи словаря, такъ и при его изданіи. А. Калашевъ. Л 2 ноября 1894 г. Тифлисъ.
ПОПРАВКИ И ЗАМЪЧЕННЫЯ ОПЕЧАТКИ. Страница: Столбецъ: Строка: Напечатало: Нужно читать: 1 II 1 сверху перо. араб. 2 I 9 снизу перс. араб. 8 I & „ баснеразскасчица баснеразсказчица 3 I 8 „ баснеразскасчикъ баснеразсказчикъ 19 II 9 сверху присосить приносить 60 I 11 спизу твыіта твета 61 II 17 сверху Ик0Т£І :*то слово лишнее 76 I 14 „ ранг ріінг 89 I 6 снизу варта варта 90 I 11 „ га^акта га^акта 127 I 13 сверху бізакта—это слово лишнее 139 II 13 Л мара рта, марарта; 160 И 2 „ кар матта аснамід ветй і» I 13 „ хыктлра хыкыра 180 II 9 снизу барранта барранта . 184 I 10 сверху бісарта басартй 194 II 6 „ тіпета с • с С .. тшетч 216 II 13 „ о&гіртэ багіртэ 224 II 8 „ хеііантй хацаітй * * ★ 418 1 2 снизу \ II 7 сверхуі II 3 снизу ' т s у мельхвтовъ у халдеііцевъ. 419 I 8 сверху' * II ю , \ \ 11 6 снизу 1
vk.com/aristorika РУОСКО-ЛЙСОРСИЙ СЛОВіРЬ. A. Аба — абетэ (срав. араб. к*) абрикосъ—мідміэда, августъ—таббах. авось—Kjoja, Ki-joja. агентъ—назыр (срав. араб. /^). агнецъ—пііріі (означаетъ также и собственное имя). Адамъ—Адам (срав. араб. с°І). адвокатъ—ваккіі (ср. араб. дарбаз (араб.-перс. адмиралъ—гура ды-гамгр (глава кораблей). адресъ—адрес (заимств.). адскій—ды-гіі)ё,нна. адъ—гі^анна (срав. араб. г^). азбука—кігавё, ды-аііабіт (срав. араб. аііабіт. ай—ваі. аккуратный, ая—б&фт. акула—ніікка (тюрк. ^). акушерка—мамача (тюр. ‘t^) алкоранъ—кураи (ср. араб. оЫ>) аллея—хуавапт (перс. еА?^). алмазный, ая—ды*а1мас. алмазъ—аімас (перс. lt^I). алфавитъ—аііабіт (ср. ар. алчность—таммак]арута. алчный—таммаі^ар (араб.-перс. №). алый, ая—аі (тюр. Л), амбаръ—амбар (срав. араб. ^41); —для муки—ківарё,. аминь—амін (срав. араб. е/Н). ангелъ—маіаха (ср. араб. ^)* англичанинъ—інгіііс (заимств.). антипатичный—хмііка (собств. гнилой); ая—хміктэ. антихристъ—абадду, ахылкарса. апатія—скатта. апельсинъ — портукаі (посред. тюрк. апостолъ—§1ііха, таіміідй. аппетитъ — H<jTaw (срав. араб. апрѣль—ніісйн (перс. сА~е). аптека — дарманхана (персидс. йдтіка (заимств.). аракъ—арйк (срав. араб. арба—гардув. I арбузъ—с&птіца.
2 аренда—irjapa (срав. араб. •№). арендаторъ — іуарадар (ар.-нерс. арендовать—іуара двакта. арестантъ—дуссахчі (тюркск. O^j0). арестовать—дуссах ватта, арестъ— дуссах (тюрк. о^°)- ариѳметика—арытматыікы, і>ас- caimjapyTa арканъ—бркап (тюрк. с/о')* армія—ко$ун (тюрк. и А**). армянинъ-арымнй]'а (срав. араб. jA1). ароматъ—реха басііиа. артель —xopaBajyTa. артельщикъ—паіабаді (ар.-тюр. ^ собств. глава рабо¬ чихъ). артерія—варніда. архитекторъ—інуінар(заимств). аршинъ—Apaja ды-урус (аршинъ русскій). атаманъ—сартып (перс. br4/~)- атласъ—атіас (перс. атмосфера—^ава (ср. араб. аттестатъ —саду^э, кътртеса. аукціонистъ—jappay (срав. араб. г/*)* аукціонъ—^аррауа-базар; про¬ давать съ аукціона—li-jappay мйттавтй. ахъ!—аі! Б. Баба—бахтэ. бабка—мамача (тюрк. бабоч ка—на pxaleili. бабу шка—ианунтэ. багажъ—гана. багоръ—баграз. багровый—ды- баграз. бадья—еатыі (тюрк. доіча (тюрк. базаръ — gyika. байбакъ (холост.) — сиба, бітуіа. байрамъ—ыіда (араб. А*), бакалейщикъ—баккаі (араб. J^). бакланъ—баклан (заимств.). бакша—бостапа (перс. сАг'), балаганъ—дікана ды-тахта (лав¬ ка изъ досокъ), балагурить—масхарута вйлта. балагурст во — масхар у та. балагуръ—масхара (срав. араб. балакать—батыііа ^Злізамта, бар- рііуі т>£мзамт& (пустое гово¬ рить). балалайка—саз (перс. ^). балка (въ постройкѣ)—карыіЬ; (оврагъ)—дйрй' (тюрк. баловать—j&BllI'fai (лицо да¬ вать); ся—crjpfrTrfjyif'a вйі fft. баловень—сырплі (тюрк. о5/*), баловство—сыр'ЬТійуіІ'а.
vk.com/aristorika — 3 — -бальзамъ—баізам (заимств.). банка—Minja. баныцикъ—^аммамчі (араб.-тюр. баня—^аммам. (срав. араб. cL"A). барабанщикъ—баіабапчі (перс.- тюрк. ^УО* барабанъ—баіабап (перс. оУ?). баранина — бысшра ды-ырба. баранъ—ырба, вапа; для завода —кучча (тюрк. баррана (старо-айсор.). барашекъ—пііра (перс. • барбарисъ—смукі (тюрк. баринъ—aga (тюрк. 1*І). барсукъ—пурсух (тюрк. \Js~vsi). барсъ - паіапк (перс. барыня — хавым (тюрк. У1^). барышникъ—даііаі (срав. араб. №). барышня—хапым-братэ (барыня- дѣвица), барышъ—хер (срав. араб казанч (тюрк. басня — маса1& (срав. араб. J*«). баснеразекасчикъ — тйн)‘ана ды- масаій, масаічі (араб.-тюрк. басыеразскасчіща —iaajanfe ды- мйсаШ, ыас&ічі. бассейнъ—ga\vye(ep. араб. J6^). батрякъ—ftala. батюшка (свящ.)—рабыі. бахвалить—хы карта, хыкра ват¬ та. бахвалъ.—хакура; женск.—ха- куртэ. бахвальство — хыкра. башлыкъ—бадлых (порк. башмакъ—соіі. башня—буруа (срав. араб. ^). баюкать—дарватта. бдѣніе—gy?japyта, ъуФѵ (перс. бдѣть—gygjap вета. бедро—ытма. безбожникъ, ница—діа-alaga. безбожный, ая—діа-йіа^а. безбожье—діа-аіа^ута. безболѣзненый, а я—діа-ыаррэ. безбородый, ал — дііі-дыкна. безбоязненный, ая—діа-здѵтэ. безбрачіе— суібаіта, cyi6ajѵта. безбрачный—бітѵіа, суіба (гюрк. ая—бітуітэ, суіба. безбѣдиыи, ая—варіѵ (тюр. /Л), безвипныи, ая—діа-гіна (гіпа— перс. вЬ0, діа-тахсір. безвкусный, ая—дІа-тама. безводный, ая—діа-міуа. безвозврат и ы й, а я—діа-дц а рта. безвозмездный, ая—хурраі, дШ- зѴізі, міпта (срав араб. безволосый, ая—діа-мыста. безвредный, ая—діа-зараі. безвредность—діа-зараіуіта.
4 безвременный, ая—дій-дана, діа* нала. безвыгодный, ая—діа-хер (срав. араб. безвыходно, безвыѣздно—міп-ду- ку (ко) Іа-йлата. безвѣріе—діа-^емануіта. безвѣстно—дІа-маЫім (срав. араб. с-»1**). безвѣтренный, ая—діа-поха. безглавый, ая—діа-рііда. безглазый, ая—діа-аіні. безгласно — бі-ты$\ѵа (собств. тайно) безгласный, ая—діа-каіа. безграмотность—дІй-kapjaHyTa. безграмотный —діа-kupja; ая— діа-кріітэ. безграничный, ая—діа-^йт (срав. араб. ^). безгрѣшный, ая—діа-хтыітэ. безгубый, ая—діа-сійтэ. безденежный, ая—діа-зуізі. бездна—раба ймку. бездож діе—д la-м у ты ра. бездомный, ая—д1а-бетэ. бездонный, ая—д1а-і$тэ. бездорожіе—діа-урха. бездоходный, ая—дійгказану, дій- хер (срав. араб. /~), дій-му- дахіі. бездушный, ая—діа-р&хмі (срав. араб. дій-гіна. бездыханный, ая—діа-нййас (срг араб. сг^). бездѣйствіе— батыііута. бездѣйствовать—батиііа йуа^та.. бездѣлица—чім х&ччіі. бездѣльничать—веіуіта ватта, бездѣтный, ая—діа-jala (ср. араб- JL^), сонсыз (тюрк. безжалостный, ая—д1а-рахмі(ср. араб. г*-»);. безженный — діа-бахтэ, суіба (тюрк. безженство —діа-бахтуіта, суібаі- та^ безжизненный — діа-іаиа (нерс. с^), скыіда; ал — дій-гііна, скыттэ. беззаботность —дій-х&мутй. беззаботный, ая—діа-х&м. беззаконность—діа-с&р’агута (ср- араб. діа-канурута.. беззаконный, ая—дій-дар’ат (ср. араб. ^), діа-канур. беззащитный, ая—діа-мара, безземельный, ая—діа-уйра, діа* аира. беззвучный, ая—д1й-ка1&. беззубый, ая—дкі-кіікй. безконечный—дій-туймй, дій-ігйр- кйп&; ая—діа-і’угімтэ, дігі-ййр- кйігЬ. безкормица—кійпуН’й. безкорыстіе—дІй-^аммаЬуі'а.
vk.com/aristorika безкорыстный, ая—діа-гаммак. безкровный, ая—діа-бііуат, діа- бііиііі, діа-иетэ; безъ крови— діа-дымміі. безкрылый, ая —діа-гуінана. безлюдіе — діа-барпадута. безл юд п ы й, а л —-діа* ба р нада. безменъ — масетэ. безмозглый—діа-моха (ср. араб. &)■ безмолвіе — хамысута, gaTkajy- с .. та. безмолвно—сытка, хамыд. ^безмолвный—хамыд (пер. дтііка; ая—хамыд. дтіктэ. безмѣрный, ая —д1я-кі]у1а. безмятежность—діа- етуау ута. безмятежный, ая —діа crijay (срав. араб. безнадежность—дій-^івуута. безнадежный, ая—дій-ірві, діа- умут (пер. ^). безнаказанный, ая—діа-тамбаѣ (срав. араб. безначаліе —дійггура-суруіта, безногій, ая —діа-акіа -безносый, ая—діа-пахіірй. 'безнравственный — чуйііннсі, діа- тэ, діа-міуа ды-натэ, дій- абур (пер. ^1); ая—чупііитэ, д1й-муітиа£а, діа-абур. •безобидный, ая—діа-зйрйі (срав. араб, js»). безоблачный, ая-дій-аіва, сыіва. безобразіе—діа- каі щ у та. безобразничать — діа-каід^ута вйтта. безобразный-іа-дапііра, діа-суп- нат; ая—1а-дааіртэ, дій-супйат (срав. араб. безо пас н о сть—діа-кадда j у та. безопасный, ая —діа-кадда (тюр, ы). безоружный, ая—діа-аспап, діа- чаккі (старо-айсор.), діа-japag (тюри. о1^). безостановочно—діа-кыіета. безотвѣтный—макііха; ая—ма- кіхтэ. безотвязный—Ида іа-дакійна, ііда Іа-гаршана; ая — ііда 1а-дак- Іантэ, іідй Іа-гардіштз. безотлучно — мін-дука Іа-илата (съ мѣста не выходить), безотрадность—діа ха дута. безотрадный—lft-xuaja; ая— 1й- t * • с хдитэ. безошибочный, ая—дІа-Ылта. безпамятный — мандуйиа; ая — MaHgijanfo. безпаспортный, ан — діа-бііііі1 (безъ билета, заимств.). безпечный, ая—дШ-хам (срав. араб. г*). безплатный, ая —хурраі, міпта (перс.
6 безплодный, ая—діа-тунта, ара- мук (тюрк. ^^І). безподобно — раба спаі (много хорошо). безпокойный, ая—діа-раііат (ср. араб. ^Ь). безпокойство—діа-раііат’ута. безпокоить—діа-раііат ватта; ся —діа-раііат вега, безполезность—діа-херута. безполезный, ая—діа-хер (срав. араб. п*) безпомощный, ая — діа - комак (тюрк. ^^0- безпорочность—діа-іаккадута. безпорочиый, ая—діа-іакка (тюр. безпорядокъ—дІа-kauajyTa. безпорядочный, ая — діа-каіда (срав. араб. °-Х£,и). безпощадный, ая—заіым (срав. араб. Не¬ безпредѣльный, ая—тыххугудіа- і>ат (срав. араб. безпрекословный—масртана; ая —масріантэ. безпрестанно—діа-кніета. безпристрастіе—Іа-ізета дн-паі'э* безпристрастный—la-iiiajaua ды- патз; ая — Ш-хщ&шід дм- Ш&. безпріютный, ая—дІа-дуМа. безпробудно—д!а-руа$а. безпутный—дадаіа; ая—дадаітз (пер. J*j). безпутство — дацаіута. безразлично—куііі ха-іііа. безразсудный, ая — і,озыі. безрас четность—Іа-дета ды-хару_ безрасчетный—laja-таиа ды-хару; а я—laja-тантэ ды-хару. безродный, ая — діа-хізма, діа¬ вата и. безропотный—хамі&на, сабрана; ая—хаміаптэ, сабрантэ (срав. араб. /^). безрукій, ая—діа-ііда. безсемейный, ая—діа-кііиат (ср. араб. безсердечіе — діа-рахмута, діа- ііибіуута. безсердечный, ая—діа-рахмі (ср. араб. (°ѵ), діа-іібба. безсиліе—діа-хеіап ута. безсильный — діа-хеіана; ая — діа-хеіантэ. безславить—кеібат ватта, безславный — хірба, cipja, ыон (салмаст.), діа-абур (перс. *А)У коіаі; ая—хірба, сірітэ, мон, діа-абур, колаі. безсловесный, ая—діа-ііісйнй. безслѣдно—діа-із (тюрк. безсмертіе—дІй-моійнуИчі. безсмертный—дій-ме^йнй; ая— діа-меі’йн^э.
vk.com/aristorika безсмысленность—Іа-хдыіхутй. безсмысленный—la-xgnixa; ая— 1а*хдыхгэ. безснѣжный, ая—діатаіга. безсовѣстный—діа-пхііна, діа-яа- мус, діа-кыірат; аи-діа-пхіитэ, діа иамус (срав. араб. и*-**^), діа-кыірат. безсон ни ца—діа-gi imij ута. безсонный, ая—д1а-$іптэ. без спорно—jal баттэ безспорный, ая—Gaily, маіім (ср. араб. г^)* безсрочный, ая—діа-вада. безстрастіе—діа-^огірута, безстрастный, ая—діа-^огір. безстрашно —Іа-здета. безстрашный — 1а-зад]апа; ая — 1а-зад^антэ. безстыдный—діа-нхііпа; ая—діа нхіптэ. безсчетный, ая —діа-^ассап. безталанный, ал— діа-таіаіі (срав. араб. безтолковый — 1а-иармуана, па- пара; ая — Іа-пармуаптэ, па- партэ. безтѣлесный, ая—діа-fiagpa. безукоризненный, ая—діа-місіі (срав. араб. J~). безумецъ—дій-^ова. без у міе—ді а-і>он y-f-a. безумный, ая ^діа-ьона. безупречный, ая—діа-місіі (срав. араб. J~). безурядица—діа-хуббіуута. безусловно—і>емізмаіі-1іт. безуспѣшность — 1і-рі?э la-aija- .. с нута. безуспѣшный—li-ріідэ Іа алкана; ая—Іі-ріі^э Іа ат]антэ. безусый, ая—діа сімбуііаіі. безутѣшный—тазіі докаиа; ая— тазі і докаптэ. безухій, ая—діа-патэ. безхвостый, ая—діа-тѵпыра. безхитростный—папара, тѵрк; ая —папартэ, турк (по назв. пар.). безцѣнный, ая—діа тыіма. безцѣнокъ—чім хурраі, чім міи- та (тюр.-перс. ^ г^)- безчеловѣчіе—діа-рахмапута. безчеловѣчный—діа-рахмі. безчестіе—пчыііута, діа-дузута. безчестный—пчыііа; ая—пчыітд. безчисленность—діа-^аддута, діа- ^ассабута, діа-кауасута. безчисленный, ая —дій-^ад (срав. араб. ■**), діа-^ассап (срав. араб. -г'1-*). безчувственный—діа-ьу? (перс. безшабашный—діа піккір. безъ—діа. (ставится въ началѣ слова). безъязычный, ая—дІа-М^ана.
8 безымянный, аа—д1а-$імма. бекрень (надѣть шапку на....)— пчыітэ (криво), береговой—ды-марза. берегъ—марза. береженный—xyMja; ая—хумітэ. бережливость—хам]анута. бережливый—хавана; ая—хам- jaaTa, беременная — бтынтэ, aklo ja- куртэ (нога ея тяжелая), беременность—бтанта. беречь—хамета. берлога—зада (перс. ^Ь). бесѣда—сбдбат (ср. араб. бесѣдовать— сбдбат ватта, бечева (бечевка)—танап накііда, танап (срав. араб. -г'1-’*5), библія—уретэ. билетъ—бііііт (заимств.). бинтовать—хардета, cwjapTa. бирюза—пруза (перс. •jvti). бирюкъ (волкъ)—дів£. битва—пла?а, давіі (срав. араб. ^J). бить—мхета. бичевать—бі-тйзуана мхета. бичъ—т&зц&на (пер. и^ ^), кам- чі (тюрк. біеніе—мхета. благій, ая—к?ыіта спаі. благо—к^ыітута, спаі, cnajyf’a. благовидный—дых^; ая—дхп-Ь, благовоніе—спаі реха, басііма реха, кдыіта реха. благовоспитанный—донава; ая— донантэ. благовѣріе—деіманута. благовѣрный—даммінана; ая— д&мыіпантэ. благовременно —спаі дана, благовѣстить—мхета ды-зіга. благовѣщеніе—субара, <}ы§да. благодарить—тьцанта ды-мінтэ, разыі ватта. благодарность — развуута. благодарный—разыі (срав. араб. ^зЬ), тенана ды-мінтэ; ая— разыі, тенаотэ ды-мінтэ. благодатный—janaHa ды-бурка/Н; ая—^вантэ ды-буркаті. благодать—буркіта (срав. араб. *4?). благоденствіе—xoQHj ут&. благоденствовать—хо^вцута ват- С,. та.' благодѣтель—мрахмана, одаиа ды-cnajyTa, рахмава* благодѣтельница — мрахмавтэ, одаптэ ды-cnajyTa, рйхмаптэ. бл агодѣтел ьство вать—мра хмая у* та вйтта, cnajyrra вйттй, рйі- му£й ваттй. благодѣяніе—мрахмануіа, рйЬ муі’й, іімйіутй, Ймйк (тюрк*
vk.com/aristorika благожелатель—банана дн-спа- jy-ra благожелательница— oajaHTa ды- cnajyra. благолѣпіе—дхуута. благонадежный, ая—мара ды- еЬтібар. благоиравіе—спаі табцатута. благополучіе—саламатута. благоразумный, ая—кдамуі (ср. араб. благоухать—спаі реха jaealTa. благочиніе—марійат, марійатѵ- та (срав. араб. блаженный—тувеіі; ая—тувеіэ. блаженство—тувапута. блажь—^озуута. блевать—гасета, маддарта (соб. возвращать). блевоти на—гысіітэ. блекнуть—чмачта. блескъ—баібысанута, іауііцану- благородный, ая—науіп (срав. араб. благородство — вауібута (срав. араб. благосклонность—мЯдбаоута. благословленіе—бурктэ (ср. араб* барахта. благословлять—буркаті jaBalTa, барахта. благосостояніе—давіітэ (ср. араб. благотвореніе—ырвана. благотворитель—одана ды-ырва- V. м та. блестѣть—баібаста, Іауіаута. блестящій—баібысааа, Іауііуана; ая—баібысантэ, Іацііуантэ. блеяніе—цощ’анута. блеять—нонета; (о буйволенкѣ) —нарварта. ближе—курбеіі (1э). близкій, ая, близко, близъ—курба (срав. араб. близнецы—уаміккі. близорукій, ая—uiaBKjyp. близость—kypOajyra (срав. араб. на. благотворительница—одантэ ды- ырваиа. благотворить—ырвана ватта, благоустройство—аваі, аваіута. благоухапіе—реха бйсііма благоуханный —рехапа, спаі ре¬ ха jaBa,H&; ая—рехантэ, спаі реха ]іівіштэ. блистаніе—баібысанута. блистательный—баібысана; ая— баібысантэ. блистать—баібаста. блокъ—kapkapa (тюрк. !АЬ'). блондинка—зарді, зардінетэ. блопдинъ—зарда, зйрдіна^а. блоха—нртана.
10 блудить—Barf л ды каіюутй, аз- мы^-вета, ватта ды~зан]ута (тюрк иМ). блудникъ—кйЬба, saimaja. блудипца—каііба (срав. араб. заинета. блудородный—буіча (тюрк. блѣдный—рангу хвыіра; ая — раиго хвыртэ. блѣднѣть—рангу (го) хварта. блюдо—мода, блюдцо—боскан (тюрк. блюсти—ватта, бобъ, бобы—бакіі (ср. араб. бобыль—суіба (тюрк. богатство—давіітэ (срав. араб. богатый, ая—мар-давіітэ, дбв- Іатмант. богатѣть—мар-лавііта вета, дов- Іагыапт вета. богачъ—мар-давіітэ, дбві&тмант. богобоязливый—3ajjaua ди-мін- Alaha; ая—за^антэ ды-мін- Alaha. богопочитапіе—хіімй^ вйтта ка~ Alaha. богослуженіе (церк.) —раза. богоугодный—кйбуі k$i-Al&h&. *0 ^ богохуленіе — кйАІіЬй хырбй тйне^а. Богъ—АШі& (срав. араб. Mapja (срав. араб. J;1'). | бодать —дыкра мхета. і бодливый—MasXvjana; ая—маху- ! jauTd. 1 бодрость—гуммраЬута. бодрствовать—гуммраЬута ватіа.. і ! бодрый, ая—і’умраЬ. боевой, ая—ды-даві, ды-пла^а. боецъ — не^іуван (перс. еАѴ,)г куч}гігар, докаоа ды-кѴ?тіг С «• С * •* Taujana. божба—моматі. Божескій, ая—гібітаійііа, гііба* ды-Alaha, тарі-тараиі (тюрк. sP). божиться—моматі мета. Божій —ды- Alaha. бой—пла$а, даві (ср. араб. Ь*0);, бойкій—коччах (тюрк. **)• бокалъ—kaxvwa. бокъ—дігша болванъ—каііб (срав. араб. &5мак (срав. араб. болотистый—кобі-ііі; ая—кобі-ііэ^ болото—кобі (тюр. &*). Ібоітать—і>аваі ^амзамта. болтливость, болтовня — і»аваі ^амзамта. болтливый—Т)Яваі і>амзімйп&; ая — т>аваі ^зізім&вЬ- боль—марра (срав. араб. &/*). больница—6efo ды-маррані, во$- нігаі (заимств.), мйрісхана (араб.нерс.
vk.com/aristorika больной—Mbipja; ая—мырійэ. больше—збда. большею частью—раба дана, ра¬ ба самё, сама збда. большинство—раба, большой—і’ура; ая—гуртэ. болѣзненный—марранеіі; ая— марраитеіэ. болѣзнь—марра (ср. араб. азар (перс. ->Ч). болѣть—мырета, азарута гірад- та. борецъ—таідйна, йе^іуван (за- пмств.), кудтігар, докаыа дн- ку$ті. борзая (собака) -тазі (тюр. бормотать—тартамта. борода—дыкна. бородавка—<;амма (означ. также воскъ). бородатый—дыквана; ая—дык- нантэ. борозда—iija, jaja. бороздить—кырііва вйтта, iija ватта, jaja ваттй борона—маигір. бороться — кудті двакій, ку<;ті тыпетй. боръ—медё,. борьба—кудті (перс. босой—xyfijfijft; ая—хуіцетэ. босикомъ—xyfijii. бочаръ—тарсана ды-бочві. боченокъ—бочка сура, бочка—бочка (заимств.). боязливый — зaдjaнa; а я — зад- Іантэ. боязнь—здутэ. бояться—здета. бравый—захма, марда; ая—зах- мі, марді. брадобрей—гаррана ды-дыкна, дйііак (тюр. бракосочетаніе —барахтэ кытета. бракъ—барахтэ, бураха. бранить—саварта. бранный, брапь—сартэ. брато уоі й да—катіапа ды-а х ун у; (жепск.)—катіантэ ды-ахуио. братскій—ды-ахуяа. братство—axynajyxa. братъ—ахуна (срав. араб. t1)* брать—дкаіта. бревно—карыітэ (означ. также кумъ). бредень—гарда. бредить — быдета. бредь—хайуітэ. брезгать — гангастй. брезгливость—гйнгізанутй. брезгливый—гаигізана; ая—г&н- гізйнтэ. бремя —jykpa. бренный, ая—ьабйс (срав. араб. брести—дій-сбдй х&дта.
12 •брехать (лаять)—нівахта; (ру¬ гать) —еаварта; (лгать)—да- гаіта. буйволица—гаммі^тэ (пер. буйволъ—каііа (тюр. У). буйный—палуба; ая—палу?тэ. бритва—магретэ. брить—гырета. бровь—гінііва. бродить=брести. бродъ—латты, да]аз (тюрк. бродяга—веі (срав, араб. J^). бродяжничать—веі хыдарта. броженіе—гібета (соб. кипѣніе). броня—rejisi-чара (тюрк.-нерс. бросать—раппета, днрета; ся— раппета ды-гана. брошенный—руппа; ая—руппіітэ. брусокъ—пардіі, реіва (заимст.). брусъ — наі. брызгать—MapjacTa. брыкать—рапса раппета. брюзгливый—убрана; ая —уб- рантэ. брюхо—кіісй. бряцать—саз мхетй. бугоръ—румтэ. будни—гав шаптэ. будоражить —хватка, будто—гав ыі. будущее, будущность—мйдіі-ба- рі, мін-йдуй Іі-барі. буйволенокъ (самецъ)—кйііііуй (тюр. *^*0, гадага; (самка)— jauapfa, гадага. буква —атуітэ. булавка—сануах (тюр. булка — буікі (заимств.). булочникъ — забнана ды-буіві (продающій булки), булочница—забнаптэ ды-буікі. бульонъ—jaxHi (перс. оз¬ начающее собствеп. вареное мясо). бумага—кітана; кітава, вйрака (срав араб. о-'5), бумажный—мін-кітаеа; мін-кі- тава. бунтовать—дбнугуіта ватта, ja- gijvTa ватта, бунт ватта, бунтовщикъ—одана ды-дбнугуі- та, одана ды-jagijyTa, одана ды-бунт. бунтовщица — одантэ ды-дбнугуі¬ та, одантэ ды-jagijyTa, одантэ ды-бупт. бунтъ—дбнугуіта (тюрк. jagijyf’a, бунт (заимств.), буравъ—бурдіі (тюрк. А^). буракъ—cilka. буранъ—бурап (тюрк. oLtf). бурдюкъ—гуідй, і’уііух (тюрк. бурдючокъ—кучур. бурка—jafiuH4i (тюрк.
vk.com/aristorika буря—чаіхама. бутылка—бутуі (займете.), бушевать—каімакаі вйтта. буянить—давафару^а ватта, буянъ— дава^ар (ср. араб. j^J). бывалый—раба хдыіра; ая—ра¬ ба хдыртэ. бывать—ветй. бывшій—віуа; ал—віітэ. быкъ—тбра. быстро—уаіді. быстрота—цаідутй. быстрый, ал—уііід (пер. ^). быть—вета. бычачій—ды-тора. бычокъ—мууй. бѣганіе, бѣгать—ырхатта. бѣглецъ—качах (тюрк. о^'). бѣгло—уаіді (перс. ^), кыврах (тюрк. бѣгство—ракта. бѣгъ—рактй; лошади—матырта. бѣда, бѣдствіе—кадда (ср. араб. lt^); (неожиданная)—гід^а. бѣдность—іуасыбута, міскінуй. бѣдный—міскіна (перс. KjacMu (срав. араб. ^г***^); ая —міскінтэ, KjacM6. бѣднѣть—маскіінтй, £jacn6 ве£й. бѣдняга—(муж.) міскіна; (жеп.) міскінтэ. бѣдовый, ая—нй-раЬат (перс.- араб. 13 — бѣдственный, ая—Ьоіаі. бѣдствовать—бі-іуасыбутл хе бі-міскінута хета. бѣлила (восмет.)—кір$ав (тюрк. бѣлилыцикъ —махварана. бѣлильщица—махварантэ. бѣ л ить—мах варта. бѣлка—коуа (тюрк. ^). бѣловолосый—мысту хвартэ; ая —мысто хвартэ.. бѣлокрылый—гуіпѵ хвара; ая— гуіпо хвара. бѣлокурый—чім зарда; ая—чім зарді. бѣлокъ (глаза)—хвара дм-аіна; (яйца)—хвара ды-бі^э. бѣлоручка (муж.)—Иду хвара; (женск.)—іідо хварі. бѣлоснѣжный—хвара ах т&іга; ая—хвартэ ах таіга. бѣлоусый—сымбуііаіі хварі. бѣлуга—накка. бѣлый—хвара; ая—хвартэ. бѣлье—yylli кварі ды-хутй. бѣльмо—чаімур (тюрк. -»^^). бѣлѣть—івара ветй. бѣснть—масрахта, макрйптй. бѣсноватый — сідйна; ая — <ji- давтэ. бѣсъ—сатана (ср. араб. о^), $іідй, бііда, девё, (перс. бѣшенство—срахта.
14 бѣшеный—срыііа; ая—срыхтэ. бязь—гыріва; (желтая)—міткаі (тюрк. J1*^); (бѣлая)—р>умаі (тюрк. ^^). В. Важничать—за]арута ватта, важный—jakyipa, мар-мартаба; зіуара; а я—і’акуртэ, мар-мар¬ таба; зіуартэ. вавса—вакс (займете.), валить—мамйаіта; ся—ніпаіта. валъ (крѣпостной)—бадап; (на¬ сыпная стѣна)—тбкма (тюрк. *^1J); (мельничпый) — чарх (перс. £/t). валять — кандарта; (шерсть) — гі марта. валяться—гарраіта ванна—jawyc (собст. бассейнъ, срав. араб. J®^); та$т (боль¬ шой тазъ, срав. араб. °^t). варварка — ківіі, 1а-пармуанта, барбретэ, заіым. варварство — ківуутй, Ій-пармі- janyTa, 6ap6pajy$a, заіымута. варваръ-ківіі, Ій-пармуаиа, бар- 6paja (срав. греч. fidpfapog), заіым (срав. араб. №). вареніе—мурйббй (срав. араб. Ь/*); (паточное)—річуі. варепый—бідігіа; ая—6i$ilfo. варить—ба?йгі£й. вата—кітапа. вашъ—дуохун. вбивать—мхета. вблизи — курба (срав. араб. -гѵ5). вбрасывать—раппета 1і-гаваі. вбѣгать—ырхатта 1і- гаваі. вваливать, ввалить, ввергать— дырета 1і-гаваі. вверху, вверхъ—yllyl. вводить—маварта. вводъ—маварта. ввѣрять—сапета. ввѣряться—5аммавта. ввязывать (въ несчастіе)—Іі-бад- бахтута дырета; (бЬлье въ узелъ)—сіуарта; ся—хватта. вгибать—тывета. вглублять—амку дырета, мамак- та (старо-айсорск.). вглядываться—пакарта, бі-дыдат гйдакта. вгонять—трета 1і-гаваі. вдавл и вать—ді]а<;та. вдалбливать—кіуарта. вдали—рыіка, рыка, вд ви гать—маварта. вдвоемъ—тірве. вдвойнѣ—хй-бьтре. вдова—йрмііЬ. вдовецъ—йрмііііі. вдоволь—йх- свега. вдоль—H-jypxy. вдохновеніе—е^к (ср. араб. сгО*
vk.com/aristorika — 15 — вдохновенный—egkaoa; ая—e<j- капгэ. вдругъ — хага-пхага. вдувать —мазвета. вду мы ваться—тахмапт а. вдыхать—напас гіра^та. вдѣвать—мавлрта. ведро—ведра (заимст.); (мѣдное) —сатыі (тюрк. J^); (глиня- иое)—доіча (тюрк. ^°). вездѣ—куі-дукгэ, йуЬдука. везти (па лошади) — бі-суіса 1а- баіга; (па арбѣ)—бі-гардуп Іаоаіта. вексель-дууцат (ср. араб. великапъ—дев (перс. j-j). великій—гура; ая—гуртэ. великодушіе—рахмута (ср. араб. великодушный—рахмана (срав. араб. -’^-0; ая—рахмантэ. великолѣпіе—чім к^ыігута. великолѣпный—чім кдаіта; ая— чім к?ыттэ величавый—jakyipa; ая—]акуртэ. величать — хыкарта. величествепный—jakyipa; ая — jiikypfo. величество — rypajym. величина—rypajyra, кома- величіе—rjypajy'hi. вепрь—кабан (тюрк. оЦ*). верба—хелана. верблюдъ— гум Іа. веревка—ганап (ср. араб. -т^). вередъ—діірба. вереница—катар (тюрв. j**). веретено —дуіаба. вернуть —маддарта. верста—верс (русск.). вертелъ— ді? (тюрк. цгг1). вертепъ— дымха, дера; (разбой¬ ничій)— гіийіітэ. вертѣть — парйарта, маддарта; ся—хыдарта, ггарйарга. вертящійся — хадырана, паріті- рапа; аяся—хадырантэ, пар- нірантэ. верхній—авт-уііуі, ав дв-ѵНуІ. верховой, верхомъ—рака\ѵіі. верхушка—рііда. вертокъ—вероок (заимств.). веселить—маддста, мапсахга; ся —хьцета, псахта. веселіе, веселость—хадуга. веселый—хыд]&, псыіха; ая— хйдіітэ, исыхтэ. весельчакъ—xtuja, псыіха. весенній, яя—дыбініісані. весло—рудта. весна — бініісані. вести — гірадта; (слѣпого)—1а- 6alfa. весь—куііі (срав араб. ). весьма—раба. ветошь—аііікы-матіікьг.
16 ветхій—атііка (ср. араб. о^); ая—атіктэ. ветчина—бысыра тунтінва. вечерній, яя—ды-бераді, драмда, ды-рамда. вечеромъ, вечеръ—бераді, рамда. вечерѣть—рамда вета. вешній—ды-бініісані. вещество—міндіі. взадъ—1і-бараі. взаймы—бі-дена. взаим но—ха-1б-хіі на. взамѣнъ—авазу (ср. араб. J^). взаперти—дывірта ally, взаправду—ды-міууіт. взапуски (бѣгать)—ха бар дохі- іна (ырхатта). взашей —мін-бар*кда1 у мха-мха. взбалмошный, ая—canijeK (срав. араб. сарсах (тюрк. взбалтывать — дуадта. взбираться—cijakfa. взбунтовать—донѵгу^а ватта, ja- gi j у та ватта, буит ватта, взбѣс ить—дадд анта, масрахта, макрапта. взваливать—дыреіа. взвиваться—рвцам та. взводить—марамга; (напраслину) — дйр рапйе^а. взволновать—маувйчта, хватка, макраптй; ся—fiipanfo, взволнованный — кірііба; ая— кіріптэ. взвѣшивать — ткаіта; (обдумы¬ вать)—ал і)Она дырет взглядъ—йакарта. взглядывать, взглянуть—накар- та, гадакта. взгрустить, взгрустнуть — хадда гірадта, хадда ватта, вздергивать—марамта. вздорить—макраста. вздорливый—макрысана; ая— макрысантэ. вздорный—батыіла; ая—батылтэ. вздоръ—батыілута. вздохъ—ах гірадта. вздремнуть—яуамта, тлета. вздувать—мазвета. вздумать—тахманта. вздѣвать—маварта. взимать—дкаітй, взирать—гадакта. взламывать, взломать—дмата-у- итахтй (сломать и вынуть), взлетать, взлетѣть — рьцама-у- йрахта (подняться и поле¬ тѣть). взломъ — дматі’а. взлѣзать—cij акта. взмахивать (крыломъ) — міе£& (дмгуіпй). взносить — jABtUftl. взнуздывать—Іама дд-суісй дд-
vk.com/aristorika — 17 — рета (уздечку лошади набро¬ сить). взоръ—супйат (ср. араб. взрослый—кімыііа; ая — кімыітэ (срав. араб. ^). взорвать—мапкета. взрыдъ (плакать па...)—каткаг- та (бхета). взрыхлять—хпарта. взъерошить (волосы)—райрайта. взывать, возвать (на помощь) — крета. взысканіе—тавета. взыскивать, взыскать—тавета. взятка—рі^ват (срав. араб. гЛ). взяточникъ—рі?ват-хор (араб.- перс. взяточничество—рідват-хорута. взять—gkalfa. видать—хзета. видимо—і,а1батта (срав. араб. ^). видимый—ыабірнапа; ая—мабі- .рнантэ. видно—мабуунеіі (1э). видный — Іахуіма, мар-гбркум; ая—Іахумтэ, мар-гбркум. виднѣться—мабуаній. видъ—таіііір (тюр. /£); т&скара (срав. араб. ♦/Ц. видывать—раба хзета. видѣпіе—хізвіі. видѣть—хзета. визгливый—васвысана; ая—вас- высавтэ. визжать— васваста. визитъ—тйакта. вилка (столовая)—чангаі (перс. J^). вилы (съ 2-мя 8убьями)-дывадар; (съ 4-мя зубьями)—Іамйар; (съ 5—6-ью зубьями)—мііхава.. виляпіе—<jija<jTa. вилять—едарта. вина—гіна, rieaja (перс. винить—мар-гіна ватта, вино—хаммыра (срав. араб. /•*).. виноватый — мар-гінаііі; ая— мар-гінаііэ^ виновникъ, шща—сабашуар (ар.- uepc. JAt). виновность—гунакдарута. виноградникъ—карма (ср. араб. г/)- виноградъ—апыва (срав. араб. "г^); (виноградная кисть)— кунтейа. винодѣліе—тараста ды-хаммыра (дѣлать вино), винокуреніе — гіра^та дн-арак (тянуть водку), винокуренный заводъ—кархана ды-Йрак (пер.-араб. виноторговецъ—забнана ды-хам- мыра-арак (продающій вино- водку). 2
виноторговля—забанта ды-хіш- мыра-арак (продавать вино- водку). винтъ—вінт (заимств.). високъ—кам- натэ. висѣлица—дар-а§аці, кеіса* дн- дар гірада (дерево чтобъ узко тянуть), висѣть—тіета. висячій—Tilja; ая—тііітэ. вить—партаіта. вихрь—гардабуіі. вишневый, ая —дн-баібаіуіка. вишня—баібаіуіка (тюрк. ^^[). вкапывать—тамарта; малцедта. вкинуть—дырета. вкладывать—маварта. вклеивать—тапета, включать—хватта, вколачивать—мхетіі. вконецъ—чім (тюрк. г^). вкоренять—маквета. вкось—чапакі (тюрк. вкрадчивый—радіана; ая—дад- Іантэ. вкрадываться—мін-гінвіт Bapfa (тайкомъ войти), вкратцѣ—іхсііка. вкругъ—арпа-гібапі. вкупѣ—муідаіі, ха-дука. вкусный—тамана, басііма; ая — тамантэ, басімЬ. вкусъ—тама (срав. араб. f***). вкушать, вкусить—тымета. влага—муана. владыка—мара, рііда ды-ітэ, сар- кар (перс. Mr*). влады чествованіе—марута. владычествовать—марута ватта, владычица—марта, рііда ды-ітэ, саркар. влагать, вложить—маітавта 1і- гаваі (положить внутрь), ма¬ варта (соб. всунуть), вл адѣл ецъ—м ара. владѣлица—марта, владѣніе—атра. владѣть—марута ватта, влажность—ыімануіта, таііута. влажный—німана, таііа; ая — німантэ, таітэ. вламываться, вломаться (въ домъ) —бі-xcla варта (гу-бетэ). властвованіе—ыхтуарута, тагбі- ранута, марута. властвовать—ыхтуарута ватта, тагбіранута ватта, марута ватта. властитель—ыхтуарчі (ар.-тюрк. и^еѵ^)* тагбіранй, марй. властительница—ыхтуарчі, fer- бірантэ, марта. ; властный—міірй ды-ыхтуар, міір- ыхтуар; ая—марта дн-ыхті- jap, мйр-ыхтуар. властолюбивый—марбаик дм-ых-
vk.com/aristorika — 19 — туарута (любящій властвова¬ ніе); ая—мадбантэ ды-ыхтуа- рута. власть—ыхтуар (ср. араб. Л^)- власяница—Іівідтэ ауызантэ (оде¬ жда мучающая), влачить —^ап^аата. влечь—карпа^та. вливать—дырета (Іі-гііваі). влѣво—Іі-сіммаіа, Іі-чапіы (нерс. ^). влѣзать, влѣзть—варта; (на лѣст¬ ницу)—суакта. влюбляться, влюбиться—ырдета, мадапта (срав. араб. бы]*ета. вмигъ—ka-ха чьуамта ды-аіва, ка-ха таптапта ды-аіна (одно¬ му миганію глаза), вмѣнять (въ обязанность) —дена- па (женщ,—тэ) ватта, вмѣстительный—ырвыіха; ая — ырвыхтэ. вмѣсто -Іі-дука. вмѣстѣ—ха-дуёа. вмѣ ш и ваться —хвата. вмѣщать —каркаста. івначалѣ—кймегэ, бі-Qypaja, бі- радіт. внезапно — пагістйн, накапуі (перс.-араб. J*M). «внизу—Іі-уітух. внизъ—уітух, Ііііых. вникнуть—варавурд ватта, вниманіе—мацатта, натэ двакта. внимательный—мадытана, дока- на ды-натэ; ая—мадытантэ, дбкаатэ ды-натэ. внимать—MacjaTTa, двакта ды- натэ (собств. поймать ухо), вносить—MajeTa 1і-гаваі (собств. присосить внутрь), внукъ—навіггі (ср. курд. наві). внучка—навіктэ. внутренній, яя—ды-гаваі. внутренность—гавіуута, гаветэ; (животнаго)—дахіу (ср. араб. ^J), самі-raBaji ды-кііса. внутри — 1і-гаваі. внутрь—гавйі, гав. внушать—jaealTa ды-пасуат (на- cija/r срав. араб. внѣ—Ііваддар. внѣшній, яя—ды-ііваддар. внѣшность—пысла, M&ojaHTa. внятный—cunja; ая—спыітэ. во, въ—гу, гав. во время—1і-дана. вовсе—діч (перс. gf). вогнутый—Tyja; ая — твіітэ. вогпуть, вгибать—тыве^а. вода—Miija (срав. араб. *4. водворять—ватта ды-дукаі-дука, jep6ajep ват£а; сл—вета ды- дукаі-дука, jepGajep вета. водить—маддар$а.
возвышевный—рыіма; ая—рым- водка—арак (срав. араб. о/*), водовозъ—макана ды-міца, ту- Іухчі (тюрк. водоемъ—амбар ды-Miija, дйлѵус. водовосъ—ма/)*аиа ды-Miija (при¬ носящій воду); женск.—ма- jaafe ды-міуа. водопадъ—gopgopa (перс. -^г*). водопой—дука ды-кыв^аві мад- тета (мѣсто животныхъ поить), водяной—ды-міца; ая (мельница) —(ырхі) ды-міца. воевать—ватта ды-давіі. военачальникъ, вождь—гура ды- кодун, саркарда ды-кодун (перс. военноплѣнный —jaxcMp (срав. араб. /Н). военный (челов.)—нада ды-иізам (человѣкъ строя), вожатый—баіадчі (тюрк. u5t^). возбранять — ватта ды-кадада (тюрк. е^). возвеличивать, сл—гарваста. возводить (въ санъ)—сцаміда. возвратный — дерана; ая — де- раитэ. возвращать—маддарта; ся—ды- japiu. возвы шать—марамта; ся —ры- jaMra. возвышеніе—румта. возвышепность—рамута. тэ. возвѣщать—мадбарта, ыадхатта. возгордиться—марамта ды-гана (возвышать себя), воздерживаться—хамета ды-га¬ на (сохранять себя), воздераіпый—xaMjaoa ды-гйну; ая—xaMjaHTa ды-гано. | воздухъ—дава (срав. араб. У), воздушный—ды-дава. воздымать, вздымать—марамта. воздѣлывать (землю) — кырііва мамтета. возжи—вожі (русск.). | возжигать, возжечь (свѣчи)—та- с с ~ пета. возить — MajeTa-ІабаІта (собств. j приносить-упосить). j возлежать—дымахта. j возливать—та пахта. j возлѣ—камйіта, li-кіс. j возлюбить—бьцета, мадатта, ыр- ! дета. | возмездіе (награда)—педкад (пер. хйРат (ср. араб. w^). возможный—дуітвіуеіі, дуій ды- Biijeli. І возмужалость—іЦамііІута (срав. : араб. возмужалый—кымыііа; ая—кы- ! МИІТЭ. \ возмужать—кныа1$а.
vk.com/aristorika — 21 — возмѵтитель—хота на. у возмутительница—хотантэ. возм у щать—х ватта. во з м у іцаться—ватта ды-дО нугу- та (собств. бунтовать), возмущеніе—дбнугута. вознаграждать—jaealTa ды-дак. вознагражденіе — т>ак (ср. араб. о*)- возненавидѣть—заЫа ха?та. Вознесете Господне—Суііака. возносить—марамта. возобновлять — хаддатта, таза ваттіі, тазадаи сарета (снова начинать). возражать—^аваіта ды-ууваб. возраженіе—ууваб (ср. ар. -r^) возрастать—гарваста. возрастъ—кома, xaiji, сінн. возрождаться, возродиться—та¬ за вета. возсіять—дока іаваіта. возсоздать—тала бырета. возставать, возстать—ры^амта. возстаніе—jagijyTa, рыіамта, дб¬ нугута, бу нт (займете.), возстановлять — хадатта, таза ватта. возсѣдать—туіівта. восшествіе на престолъ—ту&в- та ды-ал-тахт. возъ—арабапа (тюрк. ”4), гар- дун (большая арба). возы мѣть( на де жд у)—ді віі вета, умду вета. вой—зозета. войлокъ—Іамта. война—давіі (срав. араб. 1^°). воинственный—палата, палуба, даваіуар (араб.-перс. ая—пала$тэ, палу^тэ, давак- jap. воинъ—сарбаз (перс. j^r-). войско—ко$ун (перс. войти—варта. вокругъ—куііі-гібані. волдырь—кабар (тюрк. Л*), волкъ—діва. волна—Іапіігі (тюрк. ^’), піртб- на (тюрк. волненіе (моря)—мхета ды-іап- пі дыуама (ударъ волнъ мо¬ ря), піртбна ды уама. волокита— арвадбаз (араб.-перс. волосатый—мыстана; ая—мы- стантэ. волосъ—мыста. волочить—дап^апта. волчица—дівтэ. волчій, ья—ды-діва. волчокъ—ныриырра. волчонокъ—за,дд-діва, 3aja ды- діва. волъ—тбргі. вольно—азат (перс. J,^|).
22 вольность—азадута, мурахасту- С .. та. вольный, ая—азат (перс. воля—азадута, мурахаст (срав араб. вонзать, вонзить—тхаста. вонъ!—тіук! вонь—хімка. вонючій—хмііка; ая— хміктэ. вонять—хмакта. воображать—ватта ды-піккір. воображающій—одана ды-піккір; ая—одавтэ ды-піккір. воображеніе—піккір (ср. араб. А вообще—куііі ха-дука (куііі ср. араб. «^0; (словомъ)—хуіаса (срав. араб. к^). воодушевлять—jaBillTa ды-іібба (давать сердце), вооружать—ч&кбанта, аспапіав- дырмыд ватта (аспапіандыр- мыд араб.-тюрк. ся—чакбанта, аспапіанмыд вета (аспапіанмы? араб.-тюрк. вооруженіе—чаккі (старо-айсор.), аспап (срав. араб. rr'^)» j&- рах (тюрк. вооруженный, ая — мйр-аспап, мйрі-ч&ккі. во-первыхъ—кймета, ава1вш(ср. араб. ^). вопить—давар ватта, вопль—давар. вопросъ—букара. вопрошать — бака рта. ворваться—бі-xela варта (съ си¬ лой войти), воробей—сіпра. воробка—сіпіртэ. воробьенокъ—3aja ды-сіпра. воробьиный, ая—ды-сіпра. воровать—гінавта. воровка — гінбіэ. воровской —ды-гінавутеіі; ая— ды-гінавѵтеіэ. воровство — гіналзута, гінавта, • и * С і» гінаіта. ворожба, ворожить—rial тахта (паі срав. араб. Ju). ворожей—паі патхана, паі-ачан араб.-тюрк. ворожея — паі патхантэ, паі- ачантэ. ворона—кардтэ. вороненокъ—3aja ды-kapga (дѣ¬ тенышъ ворона), вороной—KjyMa ах дава (чер¬ ный какъ геширъ); ая—ідумтэ ах дйва. воронъ—карда (тюрк. ^). ворота—дарваза (перс. *^J). во ротн и къ—х ы дар£а. ворочать—маддарк; ся — іы- дарйа.
vk.com/aristorika — 23 — ворчать—тартамта. воръ — гіпава. восемнадцать—тыманыссар. восемь—тымаіуа. восемьдесятъ—тыманіі. восемьсотъ—тымаіуамма. восклицаніе—kala. вос к л и дать, во с кл и к п у т ь—чар- * *• С *• чарта. восковой, ая—ды-?амма. воскресать, воскреснуть—хуета. воскресеніе (день недѣли) — хо- $іба: (Христа)—куамта (ды- Mitjiixa); хуета. вескреситель— махвуана. воскресительница—махвцантэ. воскрешать — маххета. воскъ—дамма (срав. араб. <!Ч). воспаленіе (легкихъ) — куіуну (срав. араб. ^у). воспалять—тайета, макатта. воспитаніе—j3.Ia гарваста (ре¬ бенка выращивать), jala ха мета (ребенка сохранять), воспитанникъ—jala (собств. ре¬ бенокъ, мальчикъ), ycRylaja (собств. ученикъ), воспитанница—братэ (собст. дѣ¬ вочка), ускуіетэ (собст. уче¬ ница). воспитанный — уммыіа; ая — умыітэ. воспитывать—j&l& гарваста (ре¬ бенка выращивать), jala ха- мета (ребенка сохранять), востребовать — і>бкмаи бьуета,, і,бкман тіайта. восхвалять—хыкарта. восходить (на гору) — суактё. (ды-ал-туіра); солнце восхо¬ дитъ— jyMa бі-піатеіі, jyMa бі-зракеіі. восьмой—га^а ды-тймаща. воткнуть—маварта, тхаста. вотчимъ—уга-баба (тюрк. ЬЬ вотъ—дуіі (1э), аі>а (тюрк. Ч, арм. «»^«). вошь—каіма. вощить—дуайта ды-?амма. воюющій—одана ды-давіі; ая— одантэ ды-давіі. впадать (о водѣ)—тйахта. впадина—губуртэ, чукур (тюрк. -,At). впалый—губура; ая—губуртэ. внервые — мін-gypaja, ды-каме- теіэ. впереди—камаітэ. впередъ—камтэ. вписывать—кітавта 1і-гаваі. впихивать—тхаста. вилавь—бі-сыхва. вплетать—гідаіта. вплотную—ііыіса. вплоть—^аі-ідтэ, мін-і$тэ. вползать—урета 1і-гаваі.
24 вполнѣ—чім (тюрк. ft^). впопадъ, впору—1і-дана. впослѣдствіи — ахырро (араб.- тюрк. Л4), харта. впотьмахъ—гу-хідка, ry-xyja. вправду—міцуіт. вправлять, вправить—li-дука ды- рета (на мѣсто вставить), вправо—li-раста, Іі^амміна. впредь—мін-дада Іаіба (отъ этого туда), мін-дада харта (отъ это¬ го послѣ). впроголодь— бі-кіпіна. впрокъ (пойдетъ ему)—херуіі; (....ей)—хербіэ; (заготовить)— ка-тадарак. впросакъ (попадать)—уідкуа йі- ja$Ta (собств. обманутымъ остаться). впросонкахъ—<ji нтана. впрочемъ—уіна, аммакі (араб.- тюрк. впрыгивать, впрыгнуть—Н-гаваі дварта впрыскивать, впрыснуть — баз- баста. впрягать—сьуарта (собств. при¬ вязать); ся—<;ка1та ды-ал-кда- 1у (Іо) (собств. положить на шею себѣ). ъпрямъ—дузуіта, дуз (тюрк. jjJ). впутывать, впутать—хваіта. впятеро—хам?а ragi. впятеромъ—хам?а. врагъ—діжмін (перс. с^°). вражда—діжмівгуута. враждебно—бі-діжмінадта. враждовать—діжмінаіута ватта, ватта ды-діжміна|ута. вразу м л ять—мадета, м а п рам та. враки, вранье—дугійнута. врать—дагйіта, дугіі дймзамта. врачебный—ды*даккім. врачъ—даккім (срав. араб. с^). вращать—маддарта (собств. пе¬ реворачивать), вредить—jaealTa ды-зцана. вредный—зуанеіі; ая—зуанеіэ. вредъ—зу&на (перс. u^j). временемъ, временно —дана бі- дана. временный, ая—ка-ха-кіма дана, ка-ха-муддат. время—дана, зона, врознь, врозь—пыріі^і, аідадда (срав. араб. вростать—варта. врунъ—дугіанй, дагйіа. врунья—дугіантэ, дагіітэ. вручать—сайета; jaBalia. врываться—бі хеіа варта (съ силой войти), врѣзывать—мхейа; ся—бі-хеіа вар^а (съ силой войти), врядъ-ли—Іевіп даммупі. всадникъ—рйкйвй, аЙіі (тюрк.
vk.com/aristorika — 25 — (на службѣ) — мамур с (ррав. араб. -ueLi). всаживать, всадить — тхаста, нсавта; (дерево)—тцакта. всасывать, всосать-муаста, срай- та (втягивать въ себя), все—куііі (срав. араб. ^). все-таки—мідрі. всевозможный, ая — куі-дахіі, куі-тадар. всегда—дajым, куі-дана, даммада (пер. кД^). всегдашній, яя—дьи^ым, ды- куі-дана, ды-даммада. вселенная—дущі (ср. араб. ^J). вселять—каркаста; дука-іі-дука ватта, jep6ajep ватта; ся— дука-іі-дука вета, jepo^jep вета. всемірный, ая—ды-куііі дун]і. всемогущій—jaAauyl, jaTaHa ды- куі; ая—jaAaKyl, jaTanfe ды- куі. всеобщій—ды-куііі. вскакивать—нідета. вскапывать—хпарта. вскара б каться—ч рахтй. вскармливать, вскормить — ма- халта. ■вскачь—кыврах, кыздын (собст. ГОрЯЧО, быстро — ТЮрК. c>e>). вскидывать—чймчамта. вскипятить—мардахта. вскисать, вскиснуть—хмаста. всклочивать—райрапта. вскол ьзъ—xa-kolai. вскорѣ—бі-уаідута. вскрикивать, вскрикнуть—чар- чарта. вскруживать (голову)—мін-дбна йалатта (изъ ума выводить), вскрывать, вскрыть—йтахта. вслухъ—бі-kala. вслушиваться—натэ двакта. вслѣдствіе—сабап (срав. араб. вслѣдъ—бі-із, бі-ізу (зо). всматриваться—бі-дыдат гадак- та. всовывать—маварта. вспаивать, вспоить—мадтета. вспалзывать—уырета. вспархивать—ыр]ама нрахта. вспахивать, вспахать—кырііва ватта. всплескивать (воду) — тайахта, MapjacTa; (въ ладоши) — чап- пі мхета; ся—тйахта. всплошь—бі-царга. всплывать—мыхут (мін-хут) мі- ija 1і-патэ йлатта (изъ-подъ воды налицо выйти), всполаскивать—йарйета. всполошить—маждадта, ждудуа ва/rfa; ся—ждадта, ждудуа вета.
26 — вспоминать, вспомнить—тх&рта, li-баіа дырета. вспотѣть—тьуатта. вспугивать (птицъ) — ка^ка^та, майрахта. вспухать—зуарта. вспылить—kyja крайтй. вспыльчивый, ая — бат-давсаіа (перс.-араб. вспыхивать—іівахта. вспышка—карба, хімтэ. вставать, встать—куамта, рі- jaMTa. вставлять (зубъ)—'маттета (ды- кііка), маттавта (ды-кііка); (стекло)—дырета (ды-дуі£а). вставной—мутта, мутва; ая— муттітэ, муттівтэ. встарину—кйдіміі (ср. ар. &***). встревожить—маждадта, жгу<;і- ja ватта, маздета; ся—жда?- та, ждуэда вета, здета. встрепенуться—хцаітй. встрѣча—тййкта, йе^ваз. встрѣчать — тпакта; (гостя)— йлатта li-кама; (выѣхать на¬ встрѣчу)—пе^ваз в&тта. встряхнуть, встряхивать—ным- йаста. вступать—варта; (на престолъ) —ту&втй (ал-тйхт). всуе—дабйсутй, дабйс, надакутй, надйк (пер.-араб. OkU)* всучивать—тьуапта. всхлипывать—каткатта. всходить—суакта; (о растен.)— йлатта. всходы—jikna. всыпать—дырета; (удары)—мхе- та (ды-кбтав). всюду—куі-дука. всякій (человѣкъ)—куі (па$а). всячески—куІ-таМр. втайнѣ—бі-ты$ва, ты^ва, мін- ГІВІЗІТ. вталкивать—харзапта. втаптать—дуадта, да?да£та. втащить—каикадта 1і-гаваі, гар- га<?та 1і-гаваі. вти рать—gija и та. втиснуть—хласта. ВТИХОМОЛКУ МІН-ГІНВІТ, 6І-ТЫ9- ва, ты^ва. вторгаться—бі-xela варта. втор н и къ—тло$іба. вторично—мідрі. второй, ая—ды-тре. второпяхъ—бі-іуаста, jalayi, та- ІЙсуй (тюрк. ^г*^). втроемъ—туллу нт е. втулка—пропка (заимств.) втыкать, воткнуть—тьуаста. втягивать (въ себя жидкость)— срёлій^ входить—варіа. входъ—урха (собст. дорога).
vk.com/aristorika — 27 — входящій—орана, ая—орантэ. вцѣ пл я ься—зыра^та. вчера—кудмі. вчерашній, яя—ды-кудмі. вчетверомъ—арпунте, ам-арпа гйнаті. вчитываться—бі-дыдат крета. вшенокъ— тумуста. вшестеро—і<}тага, ідта ragi. вшестеромъ — ідтунте, ам-і^та ганаті. вшибать—мхета вшивать—xijarra. вшивецъ — каімана, куіміннё,, рыдуана. вшивить—мікаіманта, макіамта, мірадуанта. вшивоца — каімантэ, куімінтэ, рыдуантэ. вшивый — каімана, куімінна, рыдуана; ая—каімантэ, куі¬ мінтэ, рыдуантэ. вшивѣть—каімаета, радуанта. вшитый—хыіта; ая—хыттэ. въ—гу, гав. въѣдаться (о пищѣ)—1і-хуррак, Іуаптё,; краска въѣлась въ платье—рйнг хыііеіі 1і-ууі- 1і. въѣзжать, въѣхать—варта. вы—йхтбіун, йхтун. выбивать (пыль)—налатта (ды- $оз), ныпаста. выбиваться (изъ силъ) — <jap- ?ета, ууета, даіак вета. выбирать—прадта. выблевывать, выблевать—гі^ета. выблядышъ—(мужск.) быіча, буі- ча; (женск.) бычтэ, бучтэ. выболтать—gaeaji дамзамта. выборный—іірііда; ая—прідтэ. выбранить—саварта, манхаста, чархаста. выбрасывать-раппета, чамчамта. выбрить—гырета- выбѣгать— ракта, плата-ракта, платта. выбѣлить—махварта. вывариваться—бдаіта. вывертывать, вывернуть—мад- дарта, партаіта. вывихнуть (руку)—платта (ды- драна). выводить (цыплятъ) — палатта (дн-saji). вывозить—ііалутм-іабаіта. выворачивать—ыаддарта. вываривать—б&уаіта; ся—б$а1та. вывощить, выващивать—мі$ам- манта, дамманта, дуапта ды- дамма, вывѣвать—дарета. вывѣвка (размельченная солома) —туіиа; (мелкій соръ)—іу- тірбаіа, ча/г; (тяжелый, круп¬ ный соръ)—кузар.
28 вывѣдывать—сахсета, демізмап йалатта (слово вынимать), вывѣтривать—дава махіапта. вывѣшивать— тыіета. выгадывать (о барышѣ)—казану ватта; (вымышлять)—мін-гана танета (отъ себя говорить), выгладить — маччета; (утюгомъ) — утіі мхетіі (утюгъ ударить), выглядывать—сьуатта га^акта. выговаривать—м£нхаста, чар- хаста; дамзамта. выговоръ—мапхаста, чархаста; (устный договоръ)—kola, выгода—хер (срав. араб. /^), казану (тюри. £^). выгодный, ая—мар-хер. выгонять—каііета, фамарта. выгораживать—чаппар гіра^та, (чаппар—тюрк. /^), гуіда гі- ра§та. выгорѣть—квуатта. выгребать—старта; (о курицѣ)— бйібета. вы гр у жать—йалатта, саййкта. выдавать — ^йвйіта; (товарища суду)—li-каіама jaBatfa (на перо давать), забаита (собст. продать). выдавливать—мрачта. выдаивать—хіавта. выдалбливать—kHjapra. выдвигать—йалатта. выдергивать — нічаіта, інчаіта, і г выдерживать—снатта, таб ма- • ч.. jeia. выдирать, выдрать—нічаіта, ін¬ чаіта, £Іакта; (бить)—farrrafi- та; (за уши)—натэ гіра^та. выдумка — дугіа, турса, турса (сдѣланный). выдумывать—маіхамта, мін-гаеа тараста (отъ себя строить), выдыхаться—fiijaxTa (собст. ос¬ тывать). вы дѣ л ка—мамтета. выдѣлывать—тараста. выдѣлять—сама jaealfa, nalle- та. выживать—KjaMapTa. выжигать—макатта; (тавро)—да- махта, дад мхета. выжимать — мрачга; (масло)— хласта. выздоравливать—бсамта. вызолотить—бі-давй ма^кйіта. вызы вать—крета. выигрывать—крамта. выйти—й латта. выказывать—мадзетіі. выкалывать—йалатта. выкапывать—хыпарта, kujap'f’a* вы кармл и вать —ма ха л fa. выкатывать—канд^рій. выкачивать (воду)—палатка.
vk.com/aristorika — 29 — выкашивать, выкосить—хзатта. в ы каш л и вать—бі - даіта палатта. выквапшвать—махмаста; (о мо¬ локѣ)—марета. выкидывать—раппета, чгімчамта; (сдѣлать выкидышъ)—маріха*}- та. выкидышъ (мужеск.)—мурхіэда; (жепск.)—мурхідтэ. выкипать—бі-ртахтд практа. выкладывать—маттавта, маттета. выклевывать—думдукіамід ваттй (думдукІамі$—тюрк. выклеивать—]апы<}хан мхета (ja- пыдхан—тюрк. о^Ь). выкликать—крета. выключать—палатта. выковырять—kbijapa палатта. выколачивать—палатта; (пыль)— нымиаста. выкрадывать—гінавта, гіпавутй ватта. выкраивать—иасалта. выкрахмаливать—ні^аста мхета. выкрасить—рапгапта, ранг мхе- с.. та. выкрестить—мамматта. выкрикивать—k&la дырета. выкройка—Шіп кй-пысла. выкупать, выкупить (военио- нлѣппаго)—ийріікта (ды*jJix- сір); (залогъ)—палатта (ды- гіррав). выкупать—масхета; ся—схета. выловить—двакта. выламывать—старта; (двери)— £матта. вылетать—прахй, платта (летать выходить). выливать—тапахта; (въ форму)— гу-каііп дырета. вылизывать—Іікахта. вылинять (о насѣкомыхъ и змѣ¬ яхъ)—$у1ухтэ раппета; (о пти¬ цахъ и друг. живот.) — мыста раппета; (о краскѣ) — ранг раппета, хварта. вылупить—палатта; ся—плат¬ та. вылѣзать—платта; (о волосахъ)— ынтарта (ды-мыста). вылѣчивать — бас&мта; ся—бі- самта, пісамта. вымазывать—едантй. вымаливать—пйрпаіта; пбнета, сосета, сосуута ватта, ?ап- Іаптй. вымалывать, вымолоть—тхйнта. вымаривать—папета, пардаста. вымасливать—мі^ахтй, мі§ха мхе- с.. та. вымахивать (пыль) — пымпаста (дн-тоз). вымачивать—матрета. вымерзать—магдаітіі. выметать—кінйста.
30 вымещать—карба палатта, <}kal- т& ды-туіа. вымирать— пінета. вымокать—тырета. вымолачивать—дыварта. вымораживать — магдаіта. вым ы ватъ—хаііаіта. вымыселъ—дугіа, турса, тур¬ са. зи)—матмарта; ся—чарчета; (въ грязи)—тмарта. выпивать—^тета. .. с выпивающій—(jafjana; ая—§а- TjaaTa. выписывать (изъ книги)—мін- пат кітава кітавта (отъ лица книги писать); (товаръ)—мі- Іаоаіта. вымышлять—маіхамта, мін-гана тараста (отъ себя строить), вымѣнивать—махіапта. вымѣривать—куаіта. вымя—іііктэ. вы н и мать—на л атта. выносить—палатта; (терпѣть)— сіватта, давам макета, тап макета. выносливый—сандава, мар-да- вам, мар-таб; ая—сандантэ, мйр-давам, мартаб. вынуждать—бі-xela маватіа (съ силой заставлять дѣлать), вынужденный, ая—начаріі; вы¬ нужденнымъ быть—начар ве- тй; вынужденъ—начар-iili; на —начар-іііэ. выпадать — віпаіта, іпйй-ітй; (о дождѣ, снѣгѣ)—рета. вы паи вать—мй$те£а. выпалзывать — ура-ура плагіа (ползая выходить), выпачкать—мічарчеіи; (въ гря- выплакивать — гіва]ута ватта, дапіапта, сосета, cocijyra ват- с .. та, выплачивать (долгъ)— jaBalTa (ды- дена). выплевывать—ракта. вы пол аски вать—парпета. выполнять—таммамта. выпоражнивать—сапакта. выправлять—дуз ватта, выпрашивать—гівэдута ватта, выпригивать—?варта. выпроваживать—каііета, палатта. выпрягать—$іретй (собсів. раз¬ вязать). выпрямлять—дуа вйтта. выпускать—раппета. выпутывать—$іретй. выпытывать—^емізман крамта. вырабатывать, выработать —та¬ раста. выравнивать—дуз в&ттй. выражать—мадде$а, м&Ыум ийт- fal.
vk.com/aristorika — 31 — вырвать, вырывать—(съ корнемъ) —нічйіта, інчаіта, $і1акта; (могилу)—кьуарта; (изъ рукъ) —уінавта. выростать (о человѣкѣ) — гар- васта; (о растеніяхъ)—платта, мащанта. вырубать, вырубить — прамта, ктета. выругать—саварта. выручать—наракта, вырѣзывать—палатта (собст. вы¬ нимать). высаживать—туакта. высасывать—муаста. высватать—тлыптэ тлапта (не¬ вѣсту просить), братэ тлапта (дѣвушку просить), высвободить—паракта, азат Bar- с.. та. выселять—маквачта; ся—квачта. высматривать— маеіадта, бі-тыд- ва хуарта, бі-гінвіт гадакта. высовывать—палатта, Mapjaxia (собств. удлинять), высокій—рама; ая—рамтэ. высокомѣріе—гатав^рапута, за- japyra, рамута. высокомѣрный—штав^рана, за- japa, ремаеа; ая—дтав^рае- тэ, згуартэ, ремантэ. высота—рамута. высохлый—брііза; ая—брістэ. высохнуть—браста. высочайшій—бе-^ат рама (без¬ гранично высокій); ая—бе-^ат рамтэ. выспаться—мін-?інтэ света (отъ сна насытиться), выставка—мйдзета. выставлять—ма§зетй. выстаивать—снатта. высиживать—дмахта. высинивать—масвета. выскабл ивать—гі ратта. высказывать—тйеета. выскакивать—нідета, індегй. выслушивать—натэ двйкта. выслѣживать—мададта, бусмы$ вйгга. высмаркаться—нахіірй нымпас- та (носъ вытряхивать), ва- хііра та м маета (носъ вычи¬ щать). выстегивать—тартапта. выстилать, выстлать—<}&вета. выстирать—місета. выстраивать, выстроить—мам- марта; (домъ) —тараста (ды- бетэ). выстрѣлить — рапнета (ды-туп- панк). выстрѣлъ—птахта (ды-туппапк); (разстол ніе)—манзіі ды-гуііа (разстояніе нули—араб.-тюр.
— 32 выстужать, выстудить—мапахта; ся—пуахта. выступать—Іі-ypxS, паіта (на до¬ рогу падать); (о походкѣ)— gak ха$та; рѣка выступила изъ береговъ — нара гібіііі; войско выступило — ko<jyH плытла. высушить—мабраста. высшій—pi?aja, ullaja; ая—pi- $етэ, ыііетэ (старо-айсорск). высылать—$адарта; кйііета. высыпать—-танахта; ся—тпахта; Го снѣ)—мін-<;інтэ света (отъ сна насыщаться), высыхать—браста. высѣвать—зрета; (о мукѣ)—ны- халта, івхаіта. высѣвка— парта, высѣкать—ктета; (объ огнѣ)— ёііпа-чакмак мхета (вамень- кресиво ударить), выталкивать—харзанта. вытапливать (печку)—мак&тта, маііета; (сало, воскъ) — йа- сарта. выта пты вать—д а?да<;та. вытаращить (глаза)—бійкта (ды- аіні). вытаскивать—йалатта. вытачивать—чуатта, 1і-харрат мхетй; (о ножѣ)—м&хрйіітй. вытекать—тпахта. вытерпѣть—снатта, таб макета, давам Maje'ra.. вытесать—нігарта, інгарта, чі- jarra. вытирать—мі?ета, ныпаста, ым- паста. вытискивать—бі-мангана мхета (съ прессомъ ударить), хласта. вытиснить—басма мхета. выторговать—кінета, вйтга дн- казапч.. вытравлять (поле)—корух ма- рета; (о плодѣ)—бі-дармана марха^та. вытребовать—бі-^укма тлапта. вытрезвлять—ajbJHMU<j в&тта, 1і- 5У5 Majeta, маррадта, місал- лалта; ся—ajuHMbig вета, 1і- 5У5 тета, руа^та, саллалта* вытрясать—QijaQra. вытурить—кйііета. выть—зозета. вытѣснять—тратта, вытягивать—гірадта. выучить—маіапта; ся—lij апта. выхвалять—хкарта. выхватывать — дв&кт&, кіпетй.,. уінавта. выхлебать—$тет&. выходить— платта. выхолащивать—іссетй. выцарапать—зра?та, чрачта. выцвѣтать (о растеніяхъ)—пік-
vk.com/aristorika ха pa инета, нытарта ды-пікха; ранг раигіета (краску бро¬ сить), хварта (соб. побѣлѣть), выцѣживать—Macjanra. вычеркивать (имя) — мйккймта (дн-?імма). вычерпить—маккамтй. вычерцывать—сапііктй. вычесывать—сракта. вычислять — х&жбанта, jeccan вйтта. вычистить—дйжетй, тйммйстй, тамміз ватта, вычитаніе (ариѳ ) — ?ка1га. вычитать—палатта, ?ка1тй. вычихивать—тпат^а. вышаривать — тавега, йа1та?та. выше—рам-eli (геіэ) вышивать—Іікатта. вышина—рамута. выштукатурить (извѣстью)—гац Іамі? вйт$й; (простой грязыо съ саманомъ)—?ija мхетй. вы щи п ы вать—ні чйіта, ін чаіта, ?1акта. выѣдать—халга. выѣзжать—И-урха нйіта (на до¬ рогу падать), выѣздить (лошадь)—таЫім jaeal- тіі, мШнтіі ды-суіса. выяснять—мапрамта, баііу вііт- тіі, мЦІум и&ттй; (себѣ) иар- меічі. вьюга—буран (тюрк. с-Ь^). вьюкъ—тана. вьючное животное—кіп]ава ды- тана. вьющійся, ался — бурма. вѣдать—дета; тагбарта. вѣдунъ—харра?а, харры?ана. вѣдь—ахыр (срав. араб. Н). вѣдьма—харра?тэ, харры?аптэ. вѣдѣніе—дета; тагбірута. вѣ жл и вость—ма рі п&т. вѣжливый, ая—мар-мйрінат. вѣко—табахтэ. вѣкъ—xftiji, іімрі, бмір, омір (срав. араб. /•*). вѣнецъ—тач (срав. араб. £^), гаскіііав. вѣникъ—кану?тэ. вѣно (отъ жениха)—ііхіііі, на* наго?; (отъ невѣсты)—міндіі ды-брага, ijijec. вѣнчать—барахта; ся—брахта. вѣра—^еманута; дііеа (ср. ар. c*J), іімаи (срав. араб. okr1), тбдіітэ, массіін (срав. араб. вѣрить—ьйммапта. вѣрно—дуз (тюрк. 3jj). вѣр ност ь—дузу т а. вѣрный—мыьумна; ал—мьп>ум- ыінтэ. вѣровать—^амманта. вѣроломный—?амтана ды-коій з
— 34 — (ломающій условіе), мін-дугіі момаі Majaea (отъ лжи при¬ сягу пьющій); ая—дамтавтэ ды-коіа, мін-дугіі момаі ш- jaHTa. вѣсить—ткаіта. вѣсть—хабыра (срав, араб. /г^). вѣсъ — ткуітэ. вѣсы—масетэ. вѣтвистый—йавана; ая—йавантэ. вѣтвь—пава, вѣтеръ—ноха. вѣтреный—похана; ая — йохан- тэ; (мельница)—ырхі ды-йо- ха. вѣчно—gal-абат (ср. араб. вѣшать—таіета; ся—тіета. вѣщій — бахырана; ая — бахы- рантэ. вѣять—дарета. вязанка—дарза (тюрк. jjJ). вязнуть—тмарта. вялый—(jyHQilla; ая—$ун<;і1тэ. вянуть—дандаіта. Г. Гадалыцикъ-йаі-ачаи (ар.-тюрк. ^и), ййіханй ды-йаі. гадальщица — наі-ачавтэ, нат- хаптэ ды-йаі. гадать—йтйхта ды-йаі. гадина—рыуба. гадить—мічарчета, чарчета; ся —чарчета. гадкій, ая—йіс (тюрк. и^,), мур- дар (перс. ;,J/«). гадъ—рыуба. газета—рузпама (перс. казетэ (займете.), газетчикъ — рузпамачі, казетчі (заимств.). гай ка—д ыбыд- м а н гіі н а. галлерея—суіпа. галунъ—гуіабатун (тюр. ѵуу^), банта (перс. ^ч). галька — кіійа гііуіа (камень круглый). гаремъ—дарамхана (араб.-перс. гаркать—каркарта ды-карда. гармоника — самтур, гармопца (заимств.). гасить—мачмета. гвалтъ—ватта ды-xela; каімакаі (срав. араб. JUJL*), Kjyi (тюрк. едіван (перс. ахг). гвоздика—ыіхак (тюрк. -^Ѵ). гвоздь—міха (перс. gfi*). гдѣ—ека, іка. гдѣ-нибудь, гдѣ-либо—ека ды- гдѣ-то—ха-дука. геЙІ — еі! геенна—гідііннй. геморой—бавасыі (ср. ар. /г^).
vk.com/aristorika генералъ—сартіи (перс. japalau (заимств.). геній—зеп; маіаха (собст. ан¬ гелъ, срав. араб. ЬУРІ- aapiji (араб.-перс. SK гермафродитъ—xbicja (ср. араб. героиня—марді, увіішктэ. герой—уванка (перс. еЛ.^), ыар- да. .. г It I» , ііх-марда. геройски—ах-і геройскій, ая—ды-увапка, ды- марда. гибель—намаі (перс. J^). гибкій—тепана; ая—тепантэ. гибнуть—намаі вета. гигантъ—jeKKa, зарбаоа, гура. гинуть—тіакта. гиря—гір, кіійа ды-ткуіта. гіена—ьуттар. глава—ріідй. гласъ—каій. глашатай—уарчіі (тюрк. глашепіе—уар дырета. глина—тьііва зйрда (грязь жел¬ тая), тьііна смука (грязь крас¬ ная). глиняный—ды-тыіна, ды-апыра. глиста— тывыітэ ды-кіісгі. глодать—кратга. глотать —біета. глотка—хырхырра (тюрк. ѵѵ51). глотокъ—куртум (срав. араб. fjV). глохнуть—кйрра вета. глубже—буш амку. глубокій, ая—амку (срав. араб. іЗ^). глумиться—кіхактіі, масхар^а. глупецъ — кім-^она, к&м ^она, діа jona, ахмах (срав. араб. оН). главный—picjfija; ая—рідетэ. гладить—маччета; (утюгомъ)— мхета ды-утіі. гладкій, ая— маччу. глазной, ая—ды-аіыа; (болѣзнь) —марра ды-аіпа. глазомѣръ—ro3ajapi (тюрк. s^h), глазъ—аіиа (срав. араб. с^). глазѣть—гйдакгй. гласно—йдкйріі (перс. Ы^[). гласный, ая—мйЫім. глупость — кім-^онута, кам-і>о- нута, д]й~50нута, ахмадута. глупый=глупецъ. глухой —кйрра; ая—к&ррі(тюрк. П глухонѣмой — Іаіа-вйрра; ая— Іаіа-каррі (тюрк. Jy). глушить—ма^йдта ды-kala; кар- ра uaifa; днуадта. глыба (земли)—гандуііа. глядѣть—гадакта. глянцевитый — балбысана, д&-
— 36 — ййк jaBiiaa, <jokana; ая—бал- бысантэ, Qanak jaeanfa, $о- каатэ. гнать (преслѣд.) —іуамарта; каі- Іета; ся—ырхатта да-бары. гнести, гпесть—ауцаста, танк ыхета. гнида—ваві. гнилой—спііса, пучкінпа, чуп- Ііааа; ая—спістэ, пучкіатэ, чѵпіінтэ. * гаиль—сыпса. гнить—спаста, пачкапта; (о жи¬ вота. вещ.)—хмакта, хравтй, чйпіапта. гніеніе—спаста, пачканта, храв- с.. та. гніющій—сапсйва, пачкіыйна, харвйнй; ая—сапсантэ, пйчкі- нантэ, ійрвйнтэ. гной—візіа. гнусить—тамтамта. гнусливый — тамтымапа; ая— тамтымантэ. гнусный, ая—хірбй. гнуть—тьцапта. гнушаться—гй я гйста. гнѣваться — крйпій, і)йрсйета, ^ырсійямі? ве£а. гнѣвный—кйрбана, ^ырсйва; ая “Кйрбйп'Ь, ^вгрсйетэ. гнѣвъ—карба, $мрс (ср. араб. гнѣдой — смука, ка^ар (тюря. ^). гнѣздиться—біннй маттетй; сі- тар вега. гнѣздо—кынпа. говорить—тйпега, ^амзймта. говорунъ—Ммзімана. говорунья—Ьамзімйвтэ. говоръ—Makjanfa, каімакаі (ср. араб. J^^). говядина — быссыра ды-кін)’йна. гоготать—кырра-кыр вйтта. годиться—хі^ахта, лазым вегй, гарак вета (гарак тюрк. ). годный—іадхйнй, гарйк одйна, лазым ojaHa; ая—хадхйнтэ, лазым ojaefo (лазым ср. араб. гарйк ojaHTa. годъ—<}іітэ. голенище —кдаі-чакмі, кдаій ды- чакмі (собст. шея сапога); (кожаное, отдѣльное отъ са¬ пога)—сакі дй-гііда; (вязаное, шерстяное или бумажное)— сакі. голень—$йкй. голова—рііда; остричь голову— макрагЬі ды-piiga; глава пле¬ мени—ріі^й ды-мііійт (мііійт срав. араб. мШаЬ-баші; голова сахару—хй ріі?й кйнд; нѣсколько головъ скота—хй к&дар ріі?і kiHj&Hi; терять
vk.com/aristorika голову—ріідатаіакта, таіакта ды-piiga; ломать себѣ голову (думать)—мамрета ды-рііда, головной, ая —ды-piiga; (боль)— марра ды рііда. головокруженіе —гажжанта. голодать—кіпантй. голодпый—кігіііпа; ая—кіпінтэ голодъ — кіи и а, кіішуіта. голосить—чарчарта. голосъ—кШ. голубой—мііій птуха; ал—міітэ се t с птухтэ. голубь—joHa; (дикій)—гургуіма. голубятня—кынпа ды-joHa. голый—gylxaja; ая—дуіхета. гоненіе—аууаста, нд’амарта. гонецъ—чапар (заимств.). гонитель—аууызаоа, кіамрана. гонительница—ацуызантэ, «jaM- рантэ. гончарня—кархаеа ды-баіавчі. гончарство—баіавчщта. гопчаръ—баіавчі. гора—туіра. горбатость — кутура іута. горбатый — кутра; ап —кутрі. горбъ—кутуртэ. гордиться—зуйртй, зі.іаріі, хі- тарта, хіт&ра, дтав^арта. гордость—sajapyta, хітра, хі- tapra, дтав^ранута. гордый—aajapa, хатйрй, дтав- 5рана; ая—3ajapra, хатйрта, дтав^рантэ. горе—xigga, дарт (uepc. J->J), хам (срав. араб. г*), горевать—ватта ды-xigga, ват¬ та ды-дйрт, гірадта ды-хам. горемычный—хідданй; ая—хід- дантэ, горесть—xigga, дарт, хай. горечь—маіруіта. горло—баіуітэ. горница—отах (тюрк. горничная — каравад, мыттав. горный—дн-туіра. городской—ды-мідіітэ. городъ—ыідіігэ. горожанинъ—нада ды-мідіітэ. горохъ—хыртімаві; (толченый) — Іанйа (означаетъ также волпа). горсть (одной руки)—чачуітэ, (обѣихъ рукъ)—ктыіра. гортань — хырхырра. горчица—хёідар, хардаі. горшокъ—Ааіаі. горькій—маіра; ая—марта, горѣть—квцатта. горючій—jakA^Ha; ая—]‘акдантэ. горячиться—дыханта; (сердить¬ ся) —^арсавта. горячій—хііма, хаіма; ая—хім- с t .. с тэ, хамгэ, горячка—хамхамгэ.
— 38 — госпиталь — во^пітаі (заимств.) ыарасхапа, дакіыхапа. господинъ—мар, ада (тюрк. ^Т). господскій, ая—ды ада, ды-мар. господствовать—agajyra ватта, ыарута ватта. Господь—Mapja. госпожа—адетэ (означаетъ так- же собст. имя), март, ха- пым (тюрк. гостепріимный—кабіапа дэ-ар- хі (переносящій гостей), гар¬ мана ды-архі (тянущій гостей); ая—кабіаптэ ды-архі, гар^антэ ды-архі. гостинецъ—neQRaQ (перс. гостиница — ьуарвансара (перс. гостить—арха вета. гость—арха, арха. гостья—архі, йрхі. государство—маікуіга, ітыра Государь—маікй (срав. араб. готовить—дазыр ватта, дадарі'а; ся—дазыр вета, дадарта. готовый, ая—дазыр (срав. араб. /^и). грабежъ (въ дорогѣ)—фіійхтй; (во время войпы)—сіапта. грабитель—$й1хйна, саібйпа. грабительпица — <;а1хантэ, сйі- бйптэ. грабить (въ дорогѣ)—<$1ахта;(на войнѣ)—сіапта. грабли—мангір. градъ (городъ)—ыідіітэ; (замерз¬ шія дождев. капли)—Сарда, гражданинъ—на$а ды-мідіітэ. грамотпость—каэданута. грамотный—kbjpja; ая—кырітэ. граната—кумбара (тюрк. •-'Ч')* грапатъ—армуптэ, грапица—тыххуп, даддусат. граничить—даддуеат ватта, тах- хапта. граціозный — Іахуіма; ая — la- г.. г. хумтэ. гребень, гребешокъ—місріктэ. грезить—бндета. грем ѣть—га ргймта, каркамга. грести (граблями)—мавгарта. грибъ—йатура, натуртэ, гоба- Іак (тюрк. ^-/). грива—jal (тюрк. J^). гримасничать—гахкарта, мал- неі’а. гробпица — кііпа ды-буткуіра, гумб^з (перс. ^). гробъ—сандуікіі (ды-міітіі). гроза—гйргампі, каркамта. грозить—дйрбйитй, діірбі rfefe (дйрбі срав. араб. S/*); (паль¬ цемъ)—cija^ra ды-суппа. грозность—сіідмйпутй (ср. араб. г;).
vk.com/aristorika грозный — садм&на; ая — cag- маптэ. громадный, ая—jeKKii (тюргс. громко—бі-kala гура. громоздить — каіамыд ватта (тюрК. громъ — гаргамта, каркамта. гротъ—зада. гроіпъ—куруq (перс. цгѵ*). грубить—кабармыд вега, ал- патэ къцамта, тета ды-Іі-патэ, С..С груоіянка—jaccap, катартэ, ал- пагэ кемантэ. грубіянъ—jaccap, катара, ал- патэ кемана. с.. с.. груоыи—катара; к(отмал, на- науін; ая—катартэ; эдотмал, на-науін (перс.-араб. груди (женск.)— біззазі, грудина—садыра. грудной (ребенокъ)—]а1біззі, ja- 1а ды-бізза. грудь—садыра (срав. араб. >^). грузинъ—rypyaja. грузпть—каіамыд ватта, грѵзиый—Milja; ая—мііітэ. грузъ—тана. грунтъ—унра (собств. земля); (у маляровъ)-гурунт (заимст.). грѵпна—даста (uepc. ^~J). грустить—xiggli, вйхга. грустный — хіддйна; ая — хід- дантэ. грусть—xigga. груша —іуамытра. грыжа—зуура, дабба (означаетъ также пороховида), грызть—кратта, каркатта. грѣть—мадхапта; ся—дханта. грѣхъ—хтыітэ. грѣшить —хтета. грѣшно—хтыітеіэ. грѣшный—хатта ja; а я —хаттетэ. гряда—карді. грязнить —• чарчета, дахтаота; тыінана ватта, грязный—дыхтана; тыінана; ая — дыхтантэ; тыіеантэ. грязь—тыіна; дыхтэ. губа—сіптэ. губить—махравта, ггамаі ватта, губка—аіва (означаетъ также облако). гудѣть—гамгамга. гужъ (изъ ремией)—чонан; (изъ шерсти, бумаги)—таваіт хіыі- ма (собст. Ееревка толстая), гуляніе—кеп (тюрк. гулять—кеп ватта. гумно—бы дыра, будыра. гуртовщикъ—чодар (тюрк. ->^). гуртъ (овецъ) — суріі, піска; (крупп. рог. скота)—ріска, уаіап. гурьба—даста. гусакъ—каза-урза.
40 гусакъ (внутренности)—дахіі. гусепица—твыііа, твыітэ. гусли—чунгѵі, чбгур. густить—мак?ета. густой—кы<уа; ая—кы?ітэ. густота — кыэдута. густѣть—Ігадета. гусыня—казыігэ, каза-ішква гусь—каза (тюрк. j^). гуща—хыіт (сравн. араб. ^)і (отъ вина)—дурт (перс. J^J). д. Да ь1; у- дабы—кат, ка-ды. давать—jaBalra. давило—мангапа (тюрк. ^0* давильня—чарас, тава. давить—хласта. давленіе—хласта. давпшлній —міп-уаідііі, ды-каді- міііі; яя — мін-уаідеіэ, дн-каді- міііэ. давно—міп-уаіді, ды-кадімі. даже—і>а1а (тюрк. а*). далекій, ая—рыхка. дальній, яя—ды-рнхка. дальновидный, ая—марітадарак. дальше—Ібіба, Іб-гііба, ІІЕаддйр; чѣмъ дальше, тѣмъ хуже— кімат пе$&, бу? хырбеіэ; итакъ далѣе —ахырро да йхга, ахыр- ро зі і>атха. данный—jувва; ая — jyBilra. дантистъ—гар?ана ды-кіікі (тл- нущій зубы); (жен р.)—гар- ?антэ ды кіікі. дань*-там1ат (ср. араб. хару (срав. араб. дарить—махіета, иахалта. дармоѣдъ—мінтахор (араб -перс. дарованный—мухлыуа, пе?ка?- іііі, пухіа; ая—мухлыітэ, пе?- ка?-іі1э, ііѵхыітэ. дарователь—махльуана, нахіана. даровательница — махльуантэ, пахіантэ. даровать=дарить. даровитый—зевана, мар-паЫм- іііі; ая-зеиантэ, мар-паЬім-ііІэ. даровой—fiyxla, мухлыуа; а я— пухыітэ, мухлыітэ. даромъ—мігіта (срав. араб. ^). даръ—зен, cawkaT (тюрк. пе?ка? (перс. цГ^). дать—janalra. два—тре. двадцатикопссчникъ-абасы (тюр. двадцатипятирублевый (кредитп. бил.) — іссырі-хам?а мапатті. двадцатый — ды-іссмрі. двадцать—іссырі. дважды—i’pe-riiji. дверь—Ьірра.
vk.com/aristorika — 41 — двигать—мацвадта; сл—увгЦга. движеніе—цва^та. движущійся — убуаиа; аяся — убуантэ, двойни—цаміккі. двойной—тре-такі, тре-га^і. дворецъ—бстэ ды-маіка. дворъ—дартэ. дворянинъ—багзада (тюрк. перс. (пзъ христіанъ)—маіік. дворлп ка— багзадтэ, маііктэ. двоюродный братъ (сыпь дяди по отцу)—бір-амува, оруна ды-амува; (сынъ тетки по от¬ цу)—бір-амтэ, бруна ды-амтэ; (сынъ дяди по матери) —бір- хаіува, бруна ды-хаіува; (сынъ тетки по матери)—бір хаітэ, бруна ды-хаітэ; ая сестра (дочь дяди по отцу)—біріт- амуиа, біріітэ ды-амува; (дочь тетки по отцу)—біріт-амгэ, біріітэ ды-амтэ; (дочь дяди по матери)—біріт-хаіува, бірагэ ды-хаіува; (дочь тетки по ма¬ тери)—біріт-хаітэ, бірагэ ды- хаітэ. двоякій, ая—тре-цурі, тре-та^а- рі. дву годовал и й, а л—ды-тре- $і п п і. двугорбый, ая—ды^ре-чбда^аті. двугривенный—абасы (тюр. двудневпый, ая—ды-тре-jyMi. двуличный, ая — ды-тре-натваі, назбеі-баапе. двумѣсячный, ая —ды-тре-japxi. двусмысленный—муіа-иіща, бі- <рк-йіі<;а; ая — муіа-ні^тэ, бі- ^ік-підтэ. двустволка—ду-lyla, ko?a-lyila (тюрк. Л>^у). двѣнадцатый—ды-та-pjiccap. двѣнадцать—fapjiccap. двѣсти — тремм&. де, дескать—jaHi-кі, jani. дебелый — міЦа; ая—мііітэ. деверь—ідма. девяносто—ыччі. девяностый—ды-ыччі. девятнадцатый—ды ыччасар. девятнадцать—ыччасар, девятый—ды-ычча. девять—ычча. девятьсотъ—ыччаыма. декабрь—канум-кама, кавун-ка- •« • м biaja. деликатный —нація (срав, араб. *г^). демонъ—біі<;а, сатапа, ахылкар- са. денежный, ая—мар-зуізі. день—jyMa (срав. араб. с-); па- дпяхъ- банпі-jyMaai; нѣсколь¬ ко дней тому назадъ—ха-кіма jyM&ni мк&м (мін кам) адца; съ каждымъ днемъ—jyMalxo-
— 42 — pe, jyMa И-хоре, jynaljyMa, jy- ыа ал-jyMii; днемъ—бі-]ума; третьяго дня—оімахііиа. деньги —зуізі. дергать—гіра^та; палатта, пі- чаіта деревенскій, ая—ды-матэ. деревня —мйтэ. дерево —кеса. деревянный, ая—ды-кеса держать—хаметй; двакта; дер¬ жать слово—ал-^емізман кі- Іета. дерзкій—захма (соб. смѣлый); ая—захмі. дерзость-эахумта (соб. смѣлость), дернъ—чііма. дескать, де—jaHi-кі (араб.-тюрк. десна—быссыра ды кіікі (мясо 8убовь). десять—ыссыра. десятый, ая—ды-ыссыра. дешевизна—арзанутй. дешевый, ая—арзан(перс.ѵЪА)- дешевѣть—йрзанта. джигитъ—ракава; женск. — рі- кбтэ. джупгля—уаббйі (перс. J^). дивный—ды тамада, ды-тамадеіі; ая—ды-тама^а, ды-тама(;е1э. дикій—кіівіі, 6ilp6paja; ая—кі- івеі'э барбретэ. диковина—ауібута. дитя (мальчикъ)—jala-cvpa; (дѣ¬ вочка) —jaH'a-cypfa. дичь (птица)—тері-тор; (земля) —хам мазра, хам дука. длина —jypxa, jypxyxa, japixyra. длинный—japuixa; ая—japuxia. длить—MapjaxTa; ся—руахта. для—ka, бут (ставятся впереди слова); для себя — ка-ганіі; для дѣла—бут-?у]а. дневный, ая—ды-jyMa, дно — ідтэ. до—IjsLt (означаетъ также гла¬ голъ отдай); съ утра до ве¬ чера—мін кедамта jal бера- ?і; до города—jal мідіітэ; до сихъ поръ—jal да даиа. добавленіе — ма^атта. добавлять—Ma3jaTTa (срав. араб. добавокъ—басура, басыірута, ка- сыірута, касір (ср. араб. добиваться—цаііт ватта, добираться — мтета, гаиу (но) мамтета (собст. себя доводить, донести). доблестный—цванка; ая—цва- ніктэ, хіімтэ. доблесть—уванкуі’а; (относитель¬ но женщины)—хамута. добро (доброе дѣло) — cnajyxa; (имущество) —міпдіі.
vk.com/aristorika добровольно—6i-p3aja ды-гану- (но), 6i-p3ajy (jo). добродушный—брыіха; ая -брых- тэ. добродѣтельный — одана ды-спа- .Іута (дѣлающій добро); ая — одавтэ дЫ'Спа]'ута. доброю ел а тел ь— м а 56а н а ди- с п а- ,]’утакй-па?і (желающій добро людямъ). доброжелательница — марбантэ ды-cnajyTa ка иа<;і. добросовѣстный—^аіаі (ср. араб. JH доброта—к<;,ыітута, cnajyfa. добротный—уіпсіііі; ая—уінс- iib. добрый—ксыіта, спаі; ал —кдыт- £э, спаі; доброе утро! — кедам- тух брыхта! добрый вечеръ! —рам$ух тава! добывать—тавета, Іі-іідй Maje-ra, мачахта. добыча—мічііхй (соб. добытый); (жепск.)—мічіхтэ (соб. добы¬ тая). добѣжать—мтс4а. довольство—разьуута (ср. араб. и?**1-»); давіітэ (ср. араб. ^J), варута (тюра. Л), довіатман- дута. довѣренность—іакіііамй (араб.- перс. хатіруамута. довѣріе—хатіруамута, е^тібару- та (срав. араб. Л^1)- довѣрчивость—сы/уута, ^амміпа- нутй. довѣрчивый — сьнуа, ^аммінана; ая—сыпыіта, ^аммінантэ. довѣрять—вавкіі ватта; ся—■ ^аыманта. догадливый—пармуана; ая—пар- муаптэ. догадываться—пармета. доглядывать—накарта. договариваться —кавваіт а, kola ватта. договоръ—kola, догонять—мтета. догорать—чім-кы^тта. додавать—касыіруту (то) jaBalfa, басуруту (то) jaeal^a. додѣлывать—таммомта, тараста іт довершать—мамтета, тамыамта. доводить—мамтета. довольно— бйісса (перс. довольный—разыііі, разыі; ая — разыііэ, разыі (срав. араб. дождливый—apjaey^a. дождь — мутыра (срав. араб. >*). дожидаться—хмаіта, сбарѣа. дозволеніе—ізып (ср. араб. е^1), рухсат.
— 44 дозволять—ізнп jaBalm, pyxcaf *.. і С •• jaealTa. дознавать, дознать—сахсета. дознаніе— сахсета. дойный—хаівапа; ая—хаіваптэ. доить—хіавта. доказанный — музбытта, сабыт віуа; ая — музбыттэ, сабыт вітэ. доказатель — мазбытана, сабыт одаиа (араб.-тюрк. доказате.шшца—мазбытантэ, са¬ быт одантэ. доказательство—сабытута (срав. араб. доказывать, доказать—ыазбатта, сабыт ватта. доканчивать—тамыамта, йарак- с.. та. докладывать—маддета. докторъ — т>аккім (срав. араб. Г5**)- документъ—кыртеса, кітава ды- •• • С *• садуіта. докучать—мар-ріі$а^ва1та, мар- ра ды-рііс» jae^lTa (боль го¬ ловную давать), долбить — бзета (тюрк. іи), долгій—japbiixa, рама; ая—ja- рыхтэ, рамгэ. долговѣчный — мсір-омір, раба йедава; ая—мар-омір, раба йефінтэ. долгъ—дсиа (срав. араб. о*1), должать—мад]анта, хут-дсва ні- йаіта (подъ долгъ падать), должникъ — денана. должница—деваетэ. должно—лазым-іііі (тюрк. jM); должпо быть — маіум, ^аібат (срав.араб. ^*)- должность—хызмат, хыімйт (ср. араб. ^^)t kyllyx (тюрк. должный—денана; ая —денаптэ; я должепъ ѣхать—ана гарак азіи; онъ миѣ долженъ—ав катіі депаніііі; опа мнѣ должна — ajiti катіі депаніііэ. доливать—міета. долипа—аран, ді$тэ (перс, арм. гриітй)> долой!—рад віі! долото—маккар. долл—самй; кісмат. дома—гу-бетэ; дома быть хоро¬ шо—гу-бетэ вета спаііэ* домашній, я я—ды-бетэ. домовитый—тагбірапа ды-бегу; ая—тагбірантэ ды-бето, бйітэ ды-беі'Э (соб. женщина до¬ машняя). домовладѣлецъ—мар-бетэ, мііріі ды-бетэ. домовладѣлица—мйр-беЬ, марЬ ды-бетэ,
vk.com/aristorika — 45 — домогаться—уЦт ватта (уЦт срав. араб. ■Ч*). домой —1і-бетэ. домосѣдъ — ja/гванй дн - бетэ; (женщ.)—дотвантэ дн-бету. домъ—бету (ср. араб. ^), 6iij& (салмаст. нарѣч), беітэ (старо- айсорск.). донашивать (платье)—Іівада 1і- йарйаста, Іівй^тй 1і-аткан- та. доаосить—мамтета, сатапута ват- і’Й, наммам)та ватта, наммам- чуута в&тта. доносчикъ—мамтуана, наммам, наммамчі, сатана, доносчица—маытуавтэ, намме- тэ, сатантэ. допосъ—мамтуанута, мамтета, наммамута, наммамчуута, са- тапѵта. допынѣ—^йі-ід^у. допекать (о хлѣбѣ)—спаі С .. та. допивать—£тетй туймта, $тетй таммамта. дописывать— кітавта ту&мта, кі- тавта таммамта. доплачивать-зава^й ды-самй, йіі- С& (отдавать часть оставшу¬ юся), ды-фірка. доползать—у ра-ура мтета. дополнять—міетй. допрашивать—сахсета, хабар^а, хабыра ?kalr&. допросъ—сахсета. доиускать—ізын jaealra рухсат jaBalra; ^вакта. доработать-пі&ха Н-прйкта, fila- ха таммамта. дорога—урха, урха, урха. дорого—тиіма, гірран (пер оі/). дороговизна —тыімута, тыіману- та, гірранута. дорогой —тыімеіі, гірран-iili; ая —тыімеіэ, гірран-іііэ. дородный—Milja; ая—мііітэ. дорожать—таіманта, тыіма ве- тй, тыіму cijakfa, гірран вета. дорожить—kyjyra ватта, гірран в&тта, матаіман^а; квітэ ха- метй. дорожный, ая—дн-урхй; (о че¬ ловѣкѣ)—урхачі, на?а ды- урха, саййрчі. доростать—г&р васта. досада—карбй. досадно—ды-сйрсамта, ды-мак- р&птй. досаждать—сарс&мта. доска— £ахта (перс. досказывать—тйнетй tijaiiTfi, та- нета таммамта. доспѣхи-чаккі (старо-айсорсв.), аспаОі (срав. араб. ^H), ja- pag (тюрв. оѴ).
— 46 — доставать—мачахта; мамтета. доставлять — $адарта; jaBalxa, MiijeTa. достатокъ—давіітэ, міндіі. достаточный, ап —дбвіатыіінд ыар-давіітэ, варіі, варіу, мар- міндіі. дости гать — мтета. достовѣрно — міуціт, сарраст, труса. достовѣрность—трусута, саррас- тутта, міуцітута. достовѣрный — міууітіііі, сар- растіііі, трусеіі; ая—міууіт- іііэ, саррастіііэ, трусеіэ. достойно—х$ніха, lajbix (срав. араб. достоинство— lajbigyTa, хдыіхута. достойный — lajugiili, х^ыіха, хдніхеіі; ая—lajugiila, хдых- тэ, хдыхтеіэ. достояніе —міндіі, давіітэ (срав. араб. доступъ—урха дітііха (собств. дорога открытая), доступный (о человѣкѣ)~макііх&; ая—макіхтэ. досугъ—дана батылтэ. досужій—батыііа; ая—батыІТэ. досуха—{>а1-браста. досчатый—міи-тахті, ды-^ахті. досыта—і>аІ-света. дотла—чім, мін-і^тэ. дотол ѣ— jal- де-дапа. дотрог икаться—ткарта. дотягивать—гіра^та дііахыр (цы- 1і-ахыр), гіраста jal хартэ. доучивать, с я—к рста иаракта, крета таммамта. дохлый (о всѣхъ животп.)—Mjp- дырра; ая—мурдыртэ. дбхнуть—мардарта (перс. №/*). дохнуть—наііас гіраста. доходить—мтета. доходно — мар-мудахіі. доходный—мармудахіі-iili; ая — мар-мудахіі-іііэ. доходъ—му дахіі (ср. араб. J^-)- дочь—брйтэ, брітэ, кіччі, іаітэ. дочиста—ьаі ды-таммізі, і>а1 там- маста. доѣдать—халта паракта, халта таммамта, доѣзжать—мтета. драгоцѣнный—тыімана, мар-кні- ма£; ая—тыімантэ, мар-кыі- .. с мат. дразнить—макрйпіа, масрахта. драка—плада, давіі (срав. араб. драконъ — девй, сатана (срав. араб. еАг). дратва—гідШ ^аммааа, іідйін ды- соіі. драть—нарат^а; ся—нладта, да¬ віі ойгій.
vk.com/aristorika — 47 — драчунъ—naly<ja, дава^ар. драчунья—наіудлэ, давак^ар. древпій, ля—ды-кадіміі (срав. араб. древность—кадімута. дремать—тетіі ды-£Іптэ, ііаігу тлета, нірімта. дремота—ііаігу дінтэ. дремучій —іімуіра, хеіана (соб. сильный); ая — амуртэ, хе- Іаптэ. дресировать — маіапта (собст. учить). дробить—йарзета, йаііета, кат- катта. дробь—сечма (тюрк. **^). дрова—,ркдана. дровосѣкъ—балтачі, чаійана ды- jiknaua. дрожать—маргатта, ратратта. дрожь—маргатта, ратратта. другой—охіна, о-хііна; ая—ехі- тэ, е-хіітэ; одинъ другому— ха Іохііна; одна другой—ха 1е-хітэ; и тотъ и другой—ав- да охіпа-да, ав-ві о-хііна-зі; и та и другая—аі-да ехітэ-да, аі-зі е-хітэ-зі; пи тотъ, пи другой—Ій ав, Ій о-хііаа; ни та, ни другая—Іа аі, Іа ехітэ. другъ—дост (nepc. ^jj). другъ друга—хй Іохііна, уідаіі. дружба—доступа. дружелюбный — мадбана ды-до¬ ступа; ая—мадбантэ ды-до¬ ступа. дружески (но) —бі-достута. дружескій—ды-дост, ды-достыііі; ая—ды-дост, ды-достыііэ. дружно— зувіггі, демізманё ха вета. дряблый—чмыіча, $yn<jilla, $ур- дытта; ая—чмы^тэ, сундіітэ, 5УР5ЫТТЭ. дрязги—діа-абурута (nepc. vTj*). дряпный, ая—kolai, йіс (тюрк. дрянь—мурдар (nepc. JЧг-). дряхлый—скыіда, мін-тав йіііа; ая—скыттэ, мін-тав йіітэ. дубина—чоммах, чоммахтэ (тюрк. О1-^); (желѣзная, употребля¬ емая девами)—гурзіі. дубъ—баллутэ. дубнякъ—ме^а таза ды-баллутэ (лѣсъ новый дубовый), дуга—дуга (заимств.). дудка—$аббіба, туттак (тюрк. дуло—lyila, Іуіа (тюрк. ^). дуля—KjaMyf’pa. думать—тахманта, йакарта, йік- кір ватта. дума—худав, йіккір (срав. араб. дупло—Qykyk.
— 48 дуракъ—ахмах, аьмак(ср. араб.! дышать—нанас і'ірадта. О**1)-1 дышло—дідіа (заимств.). дурной—хірба, йіс (тюрк. 1дьяволъ — 6ii<ja, сатаиа, дііда, дуть—-ніііахта, імийхта, підамтіі; | девіі. вѣтеръ дуетъ—йоха бі-Mxaje-! дѣвать—тадета; ся—тадета ды- 1і, поха бі-ндаміііі. j гана. дуться—чуарта. духи—атір (срав араб. А*), духовенство—канута; к&ні. духота — рехі йіс, хьшка; і>ава дѣвица — брата, брітэ, йтѵітэ, біккір (срав. араб. А). дѣвичество—братуіта. ^ СО дѣвочка—jalra, брата су рта. jakypTa. ■ дѣдъ—савѵва. духъ—руха (срав. араб. 1 дѣйствительно—міууіт, сарраст, гана (нерс. сА*); нора; (злой)— j труса, дііда (срав. араб. дева дѣйствіе—gyla, йііхапа. (перс. душа — гана (перс. сАО. дѣйствовать—піахта. дѣлать—ватта, тараста. душевный—ды-гана; (о человѣ- дѣленіе—йаііета. вѣ) — брыіха; ая — ды-ганй; брыхтэ. дѣлить—йаііета, йарадта; ся — • і и нрадта. душистый—спаі рехава; ая—J дѣло — gyla; на самомъ дѣлѣ— спаі рехантэ. душить—ханакта; ся—хнакта. душва, душенька (моя)—ганіі. дыбы (стать на....)—li-akli ды- бараі кііета (на ноги заднія стать), кііета li-akli (на ноги стать). міууіт; это другое дѣло—аі ха-хітеіа; какое тебѣ дѣло?— кадцух му?; по-дѣломъ—ду- куіа; въ чемъ дѣли?—бут- мут-gyla, бут мудііій? дѣльный—бадырапа, йаіаха; ая —бадырантэ, ййіахтэ. дымить—таптанта, тантйста, дѣтство—jalyira. тіняа ватіа.) дѣятельный—йаіахй; ая—nfilax- тэ. дымъ—тіена. дыня— дыра—бызза. дыханіе—нашіс (ср. араб. о*"). дюжина-ха діістй, Tiipjicciip дііні. дюжій — г&руісіі, jeMii; ая—гіі- рустэ, іеккі.
vk.com/aristorika “ 4d дядя (по отцу) — амува (срав. араб. ^), мамупа; (по мате¬ ри)—хаіува (срав. араб. дятелъ—базза-кесі. Е. Евангеліе—хідііттэ, ііцдііттэ. евнухъ— хоуіі (тюрк. хглс- jil (срав. араб. J^). еврей—ьуідарі, ^уідіі (ср. араб. еврейка—^уідетэ. его (родит. п.)—ндда, ды-дав; (винит. и.)—li-ды-ав, Іі-дав. едипоутробыый, ая—додма (тюрк. ubJ), gala] (срав. араб. J^). единственный—jixiAajii, jilKKiL- иа, тіік, хіі-дана (дана срав. араб. ая—дііккіштэ, ji- хідетэ, тіік, ха-даніі. ее—Іі-дііі, Н-ды-аі. ежевика—караміхі. ежегодно—к у т- £І тэ, ку 1- £Ітэ. ежедневно —кут-jyMa, куі-jyміі. ежели—ін, агар (тюрк. ежемѣсячно—кут-japxa, куі-jap* t.. ха ежиться —кнастіі, карнаста. ежъ — кітуітэ, кііддуда (старо* айсорсв.). ей Богу!—бі-АШі! бі-ЛІа1кіП>а- liih! (срав. араб. а^). еле —ахчіі. епанча—jafiunnii (тюрк. епископъ—абуна. еретикъ—дарратыіка (заимств.). еретичка—дарратыктэ (заимств,). ерошить—рапрагіта. Ерусалимъ (гор.)—Ору^Іум. если—ін, агар. есть—іт. еще—мідірі. ея—ыддаі, ды-аі. Ж. Лгаба — нікка; (болѣзн.)—мар- кдаіа, марра ды-кдіііа. жабры—нііррі ды-натэ ды-нуіші (перепонка уха рыбы), жаворонокъ —казаіах. жадничать—карнаста, кырнісута ** С.. с.. ватта, таммаіуарута ватта, хасісута ватта. жадность—кырнісута, таммаі^а- рута, хасісута. жадный, ая—кыриіс, таммак)*ар (араб.-перс. ->L^), хгісіс (ср. араб. жажда—caBajyra. жаждать—сьуета, cwija вега, жаждущій—cwija; ая—сыітэ. жаленіе—нцаста. жалить—пуаста. жалкій — міскіна; ая—ыісвінтэ (срав. араб. елА*). 4
— 50 — жалко, жаль—jaiua (срав. араб. ^). жало (змѣи)—надтар ды-хувва (вадтар тюрк. -г^); (осы, пчелы)—відва, кітва ды-зар- кынта. жалоба—арз (срав. араб. J*j*), giKajaT (срав. араб. ^^). жалобщикъ—коіана, арзачі(ар.- тюрк. giiajaTqi. жалобщица—коіаатэ, арзачі, ді- Kaja/гчі. жалованье —донлѵх, мувацып (срав. араб. *т*^). жаловаться—кваіта, арз ватта, giaajaT ватта, жалость—рахмі (ср. араб. г*->). жалѣть—рахамта, рахмі ватта, jaini тета (і>аійі срав. араб. '-по¬ жара—хымма (срав. араб. ^). жарить—каіетй»; (шашлыкъ)— твыіта. жаркій—дахііна; ая—дахінтэ. жаркое—kylja. жаръ—дхуіва, хамхамта. жатва—хызда (срав. араб. °^*). жать (хлѣбъ) —хызатта; (руку)— хласта. жвачка—Іодма (срав. араб. ^ означающее кусокъ); (смола)— —дата. жгучій—макдана; ая— макдйігіэ. ждать—хмаіта, сбарта. же—ііна. жевать—ласласта, Іуаста. желаніе—меЫ (срав. араб. /*•). желать—тлавта, біфта. железа—ітіртэ. желтокъ—зарда ды-бітэ. желтить—зарданта, зарда ватта, желтый—зіірда; ая — зарді(перс. желтѣть—зарданта, зардй вета. желудокъ—йііса. желудь—тунтэ ды-баллутэ (соб. плодъ дуба). желчъ—мраітэ. желѣзный, ая—ды-пірізіа, мін- йірізіа. желѣзо — йірізіа. жемчугъ—марганіітэ (ср. араб. жена—бахтэ. женатый—гівііра. женить—магварта; ся—гварта. женитьба—барахта. женихъ—тіыіба. женскій, ая—ды-бйхтэ. женщина—бйхтэ. жердь — ййрдуі. жеребенокъ—6upj&; (самка)— 6npjiife. жеребецъ—суісіі ды-дбі, суісй мйрыдкй/гі, суісй. жерповъ—кіійй дм-мріі.
vk.com/aristorika жертва—пыдыра, бухыра(старо- айсорск.), дівха, духырапа (вареное мясо, которое разда¬ ютъ бѣднымъ). жертвовать — иадарта, ныдыра ватта, ыыдыра jaBalra, бухыра ватта, духырапа ватта, духы- рана га. двахга, дівха ватта. жилиться —хеііа мхета 1і-гава, хеіііі ватта li-ганіі. жилище—ава)ута, авадануіга. жилой—аваііі; ая—аваііэ. жирный—трыіса; ая—трыстэ. жиръ—тарба. жирѣть—траста; заставить жи¬ рѣть—матраста. жители—аіма. жесткій—kyjft, сікраиа; (о хлѣ* бѣ)—cyja; ая—квітэ, сікрап- тэ; світэ. жестокій, ая—діа-рахмі (срав. араб. г^). жесть—таніка. жестянка—м&на ды-тапіка. жечь—макйтта. живо—уаіді (срав. араб. ^). живой—xaja; ая—хетэ. живописецъ—гармана ды-^ікіі, патретчі (заимств.). живопись—дакіі (ср. араб. J^). животное—^еіван (срав. араб. животъ—кііса. жидкій—му&на; ая-муантэ (ср. араб. $■*). жидкость—мівдіі муана. жидовка—ьуідетэ (ср. араб. жидъ—ьуіда-ja (срав. араб. *Ѵ). жизнь—xaiji, ганй; при жизни— бі-хіууіту (то), жила—варыіда; сусыіта. житница—амбар ды-дахіа. жить—хуета. житье—aheal (срав. араб. J!**1)* жнецъ—хазада. жнитво—хызда. жница—хазадтэ. жолобъ—доратан, дііва. жрать—linefaL, іійета, Іікета. жребій—йідка. жужжать—вазваста. жукъ —пасуса. журавль—^ауііеііак (заимств.), Іакіакыссі (срав. араб. о^1). журить—маихаста. журчаніе—каркатта ды-міуа. журчать—каркатта. жутко—марздутеіі, саванеіі, мар- са^міііі. 3. Забава—талтэ. забавлять—матталта; ся—тавал- та.
— 52 Забавный—маддуава; ая—мад- дуантэ. забеременѣть—бтанта, jakpaexa (соб. тяжелѣть), йуадта бі- jala (остаться съ ребенкомъ), забивать—мхетіі, мха; діуадта; двакта. забирать—уаммета. забіяка—палу$а; (женск. р.)-иа- лудтэ. заблаговременно— 1і-дано. заблекнуть—чмачта. заблудиться—азмыд вета (азмы? тюрк. и^І), хлатта, хлата (соб. ошибиться), заблужденіе—хланута. заболѣть—мрета. заборъ—чаппар (тюрк. забота—дарт (перс. J->J), піккір (срав. араб. ^). заботиться—дарт гіра?та (забо¬ ту тянуть), йакарта, ігіккір ватта. заботливый—тахмінана, йакра- «• м на, гарсана ды-дарт, одана ды-нівкір; ая — тйхміпаитэ, пйкрантэ, гарсантэ ды-дарт, одантэ ды піккір. забраковать — Іа-кабаітіі, кабуі 1а-вйттй(кабу1 срав. араб. Jr*). забрасывать—раішета. забраться—варта. забрезжиться—зріікта, uijapra. забрызгать—маріаста. забывать—мансета. а забывчивость—мандуанута. забывчивый — манедана; ая — манедантэ. забѣжать (къ пріятелю) — ды- карта, тиакта (бі-дост). забѣлить—махварта. заваливать—міета; дырета. заваривать—ба^аіта; (чай) —дам вйтта. завертыпать—кармахта. завертѣть—маддарта, йарпарта; хыдарта, йарпарта. завивать — йартаіта. завидовать—баххаіта, бахііанута ватта. зависимый—куд-piifjy Іеіі, бі ых- туару Іеіі; ая—куд-piigo Іеіэ, бі-ыхтуару Іеіэ. завистливый — баххіііа (срав. араб. J^); ая—баххіітэ. зависть—бііххііанута. зависѣть—куд-ріісу (<jo) Ііі-вета, бі-ыхтуару Іа-вета. завладѣть—зайтаптэ, зйпт вйттй, заводить—іабаіта; (часы)—кок ваттй, саз вйтта. завоевать—зайтаита (срав. араб. Ч**), зйлгг ВЙЛТ&. завозить—Іабіііта. заволакивать—£агі?йцта; гарга?- та; ыакйстіі. f t І / I t \ у і )
vk.com/aristorika завтра—кедамтэ. завтракать—халта ды-тамтэ. завтракъ—тамтэ. завтрашній, ля—ды-кедамтэ. завѣдомо-^а-хза,бі1а-бі1а (тюрк. kLo tLoj зівѣдывать—тагбарта (ср. араб. нага), маварта (кшуаві гу- пага). загораживоть—чапранта, чапп&р і'ірасга; (дорогу)—урха ктета. загораться —Іывахта. заготовлять—каркаста, тадарак ватта (тадарак срав. араб. завѣдывающій—тагбірана; ая— тагбіраитэ. завѣса—нарда (перс. *J^.). завѣшивать — парданта, нарда днрета. завѣщаніе—вафт (срав. араб. завѣщать—BacjaT ватта, завязка—тару ктэ; (шароваровъ)— с • С С Т1КТЭ. зав я зы ватъ—с ы j арта. загадка—тапмауа (тюрк. загадывать—мачахта; (будущее) —іітахта ды-ігаі. загасить—мачмета. загаспѵть—чмета. загибать—макканта, твфпта. заглушать—маоуадта; хнакта. заглядывать—мафтта. заговаривать—матнета. заговоръ — дбпугутіі, jagijyTa, буит (заимств.). загонъ—мазра]а, ді<;тэ. загонять — маууета; (скотину въ хлѣвъ)—дырета (кшуані гу- загребаать—мангарта, уаммета (срав. араб. £•*). загремѣть—гаргамта, каркамта. загрустить—хласта ды-іібба. загрызть—париаста (соб. раз¬ рывать). загрязнять—чарчета, дахтапта; тыінана ватта, задавать—]ава1та, задатокъ —беі (срав. араб. £%). задача—хіжбупа, хаубуна. задвинуть—ды]а?та, задергивать (занавѣсъ)— макаста. задерживать—Іангаита, Іанг ват¬ та (Іанг перс. маркаіта; хамета; двакта. задержка—маркаіта. задирать —уіахта; кіапта; (носъ) — марамта (ды-вахііра). задній, ля—ды-бара (срав. араб. ^J). задолго (до этого) мін-ды-а^а камта. задолжать — даннанта, хут-деоіі нійаіта (подъ долгъ падать).
54 — задорный—хотана, макрысана; ая—хотантэ, макрысантэ. задохнуться—хнакта(срав. араб. Л задремать — нуамта, ?інтэ тета, задрожать маргатта. задувать—нігіахта, імиахта. задумать—li-піккір маттаота; ся — бі-піккір xa<jra. задумчивый — пакрана, піккір одана, ая—пакрантэ, піккір одантэ. задушить— ха пакта. задъ—бара (означаетъ также свѣтъ). задыхаться—бі-чатінута папа? гірадта (съ трудомъ дыханіе тянуть), тангінапас вета. задѣвать—дыкарта; квуаттй; іу- уа?мі? вета. задѣлы вать—двйкта. заемное письмо—і>уууат (срав. араб. заемъ—денй (срав. араб. c^J). зажарить—каіета. заживать (о болѣзн.)—бісйм^а, псамма. заживлять—басам^а. заживо—бі-хіуута. зажигать—тапетй. зажилить (чужія деньги)—хал^а ды-зуізй ды-хііна (съѣдать деньги другого), гаріу&н^й. зажать (ротъ)—суарта (ды-пум- ма). зажиточный, ая — мар-міндіі, мйр-давіітэ, дбвіатмйнт. зажмуривать (глазъ) — чуамта (ды-аіва). зазеленить—ыйммаіта, зазеленѣть—маранта, муаітй. зазнаваться — руамта, зуарта, 5тав})арта. заика—nil гік, Ііідану (по) доканй. заикаться — паітактй, Ііідапу(но) двакта. заимообразно — бі-дена (срав. араб. с*>). заимствовать—дена дкаіта, маді- jaHTa. заимщикъ, заемщикъ—денава. заимщица, заемщица—деваотэ. закабалить —kyl ваттй (рабомъ сдѣлать). заказъ—$апета, kola (соб. ус¬ ловіе). заказывать—сагхета, kola ваттй. (соб. условиться), закалывать (барана)—прамтй (ды- ірбй). заканчивать — таммамта, па- рйкій. закапывать— мйуа^та. закатъ (солнца)—гііѵе^й. закатываться (о солнцѣ) — гіпе$а. закаяться—kfiuBalfai, kola вйтгк.
vk.com/aristorika закашляться—$алта. закваса, закваска—хымуіра. закидывать—рапйета. закипать—рытахта. закисать —хмаста; (о тѣстѣ) — хмета; (о молокѣ)—рета. закладывать (окно, дверь)—двак- та; (лошадей)—cijapfa; (вещь) —гіррав маттавта. заклеивать—janu^kaii мхета, та- с с.. иета. заключать (въ темницу)—дус- сахта, гу-дусеах дырета. заключеніе (темница)—дуссах. заклятіе—момаі, моматэ. заковывать — баххавта, быххав мхета (кандалы бить), закол ачи вать—міхій мі<; ватта, мхета. законно — бЦар’ат, бЦар. законный, ая—ды-дар’ат, ды-^ар. законъ—(jap (срав, араб. (V1), Оар’ат, закуп (заимств.). закоптить—маккамта (собст. чер¬ нить); закоптѣть—куамта. закоптѣлый—кііма; ая—кімтэ. закоренѣлый—йтііка; ая—атік- тэ (собств. старая), закоулокъ—алуігэ ыктэ. закоченѣть—рак ве^а. закрадываться—мін-гінвіт варта (тайкомъ войти), закричать—чарч&рта. закромъ — амбар (ды-хытты). закруглять —гііуіа ватта, закружиться — парйарта, йар- парта. закрутить, закручивать—йтаіта, иартаіта. закрывать—макасга. закрѣплять—маквета. закупать—звапта. закупоривать —двакта. закуривать—тййета; тантаота. закусывать—закуска ватта (за¬ куска заимств.). закутывать—кармахта; макйста; (пеленать)—кандахта; ся — кармахта ды-гапа, Гмакаста ды-гана. залегать —дымахта, руахта. заливная (земля)—Ma3paja ды- міуа, cyli (тюрк.). залогъ—гіррав (перс. >/). залѣзать—варта. замазывать—едайтіі. замарать—$ахтанта, чарчета. замахиваться—гірасга ды-^ууум. замедленіе—маркаіта, мйкіета. замедлять—маркаіта, ыакіе^а. замерзать—мйгдаіта, маркйіта. замерзшій—мугдіііа; ая—муг- діітэ. замирать—Іібба варта, дінета. замокъ—kalla (срав. араб. kJi). замбкъ—Ішпйіі (срав. араб. J").
66 — замолчать—дтакта; замолчи! — дтук! замужняя—марі-гора, гівіртэ. замужъ (выйти)—1і*гора (хадта). замутить—дахтанта, хватта(соб. размѣшать), замучить—цанцарта; ся—цан- уарта ды-гаиа. замыкать—дварта (бі-кыпніі). замышлять—ry-iajaT маттіівта, маттавта бі-іюба. замѣнять—махіапта. замѣсить—Іуадта. замѣтный—мабуінапа; ая—ма- буінан£э. замѣчаніе —манхастіі. замѣчать—хызета. замѣшивать—харбадта. замѣни каться—аркаіта. занавѣсъ—нарда (riepc. eJ/^). зап авѣш и вать—нардап та, нарда двакта. занимать—мадуанта, дена ватта; ся (своимъ дѣломъ)—хызета ды-дуіа-ды-піну (смотрѣть за дѣломъ своимъ), заноза—кітва. заиятіе—cyJa (срав. араб. J^). занятый—мііра дк-gyla; ал — марта дм gyla. заодно — мін-тре-ріідапі, ха-дука. заострять—махранта. западня (для звѣрей)—таііі (іісрс. Jj); (для птицъ и мышей)— чірітма (тюрк. kj5/t). западъ—гіиета, ма’ырва, міиар- ва (срав. араб. тѵ*4). за и азд ы вать—арк аіта. запасать—та дара к хызета, кар- каста, додарта. запасъ—тадарак (ср. араб. ^^). запахъ—рсха (срав. араб. £^). запачкать—чарчета. запашка кырііва. запекаться (о крови)—рета. запечатанный, ая—сарбамойур (перс. /*•? г**), запечатать—сарбамоііур ватта, запивать (пьянствовать)—рывета, pauajyxa ватта, запирательство—сіравта. запирать—дварта; ся (отказы¬ ваться) — ал-кдаіа 1а-дка1та (на шею не брать), Іа-тьуанта ды-ал-кдаіа (ие навьючивать на шею), сіравта. записка—запіска (заимсгв.), кі- тана (срав. араб. -г'^). зап исывать—кітавта. заплаканішй-быхіуа; ая—быхіі- тэ. заплакать—бхета, нхетіі. заплата— арсто. заплатить (деньги)—jaualfa (ды- зуізі). заилачииать, засілатить (заплату)
vk.com/aristorika —арета; маррета (заставить кого-либо заплатить, также пасти). заплетать—гідаіта. запдѣснѣвѣть- заилѣснѣлый —* 'Ьійантгі. •тыйііиіі; ая -ты- йіізтэ. заповѣдывать—йакатта. зарабатывать — кяета. заразительный—таіуапа; ая— таіціінтэ (собств. нрилипчив,). заранѣе—мін-камта. зарастать (о нолѣ) — квуамта (собств. стать), руамта (под¬ няться), MakjauTii (собст. зе¬ ленѣть); (о ранѣ)—йсамта. заповѣдь— й у ідапіі. запоминать—тіхарта, li-біііа ха- мета. зарево— сока. зарскаться—гаввапта, тоба ват¬ та. запопка—гаруктэ, заиінкіі (за¬ ймете.). запоръ—сурма (тюрк. ‘-ѵ~); (бо¬ лѣзнь) — капс (срав. араб. запрашивать—ты hi а танета. запрещать — када^анта, кадара ватта. запрещеніе—кадара (тюрк. запруда—банда (иерс. -S’), запруживать (воду) — ка-міуа банда суарта (къ водѣ запру¬ ду привязать), за п ря гать—cij арта. за п у г и вать — м аздета. запускать (бороду)—двакта (дн- дыкна). запутывать—хватта, харбадта. запылить— тоззапта, тоз віітта (тоз тюрк. Jy). запыхаться—ікіпас мхста (напас срав. араб. ±r*j). заржавѣть—уаиганта, уапкіан- мід вега (уанкіанміс перс,- тюрк. зариться—’туакта (ды-аіва). зарокъ—туавута, тоба (ср. араб. зарубить—йіінета; чухат ватта, зарубка—йапега; чухат (также счетъ на палочкѣ), зарывать—мад jag™, зарыдать—каткатта. зарѣзать—йрамта, кталта. заря—бара, зарыіра, за^рыіра. зарядъ — ка-ха pan лета барут (для одного бросанія порохъ), ха-атын. заряжать—мііетіі. засада—дука ды-тадета. засаривать, ся—дахтантіі. засвидѣтельствовать-са^атта, ja- ваіта ды-садута. засвѣтло—jyaia la-riuaja.
58 — заселять—авадавута ваттё,, ват¬ та ды-аваі. засловять—макаста. заслуга-ганда, амак (тюрк. заслуженный — мара ды-ймак, мара дн-гапда; ая — марта дьг- амак, марта ды-гандй. засмѣяться—кіхакта. заснуть—тлета. засовывать— йа^атта. засохнуть—браста. засте ги вать—тракта, застрѣлить- кталта бі-rylla (убить пулей); ся —кталта бі-гуііа ды-гану (убить пулей себя), заступаться—^ауарта, кбмагута ватта, бар-хаса кііета (за спи- затворять—макаста. г с rt С *• затемнять—хаіванта, ха?кавта, хыдка ватта, xyja ватта, затерять—таіакта. затирать—ді jakTa. затихать—$ы!ета, сакіт вета, ра^ат вета затишье—?і1іута, сакітута, ра- jaTyfa. затменіе (солнца)—-двакта (ды- jyMa), кіапсіс (ды-^ім^а); (лу¬ ны)—двакта (ды-еара), кіавсіс (ды-сара). заторопить—маіуаста; ся—lijac- та. затошнить—дахтанта ды-Нбба, гіваіта ды-іібба, рвуамта ды- ной стоять). застывать — йуахта, магдаіта; квега. застѣнчивый—нахпана, пахупа- на; ая—нахпйнтэ, нахуйавтэ. засуха—барузута, барзуіт&. засучить (о ниткѣ)—кмат$а; (о платьѣ)—картета. засушить—бйраста, мабрйста. засыпать—тлега. засы п ать—ды ре$ й. засѣвать—зрета. затапливать — (jijapra; мймлета бі-міуй. зата п ты вать—дйд да$та. затвердѣть—к ве£а. Ибба. затрата—харч (срав. араб. затрачивать—хара^та. затрудненіе — чатунута. затруднительный, ая — чйтун (тюрк. e/rt). затруднять—1і-чатун дыретй; ся —чатунута ічра$та. затрястись—маргатта. затупить—куі* вйтта. затупѣть —кут вета (кут лерс. затух путь— чме£а. затушить—мачмеіа. затыкать—дв&ктй (собст. схва¬ тить).
vk.com/aristorika — 69 — затылокъ—бар-іоаіа. затѣвать — дарета (собст. начи¬ нать). затѣя—о]ун (тюрк. euf/). затѣмъ—харта. затягивать—сьуарта; (о ранѣ)— умета; (дѣло) — MapjaxTa, 1&н- гаіта, танталта. заупрямиться—кйтаруіта ватта, захватывать — гімйдта; двіікта; за пт ватта, заптанта. заходить (къ кому)—хадта, заі- та; (о солнцѣ)—гіиета. заходъ (солнца)—гінета (ды-jyMa). захотѣть—бьуета. захромать—Іангаіта. зацвѣтать—пікахта. зацѣпить — макатта; ся — кы- jarra. зачеркивать — едантй, гіратта, парпаста. зачесывать—сракта. зачѣмъ—ка-му, ка-мудіі. загнататься—пампалта. зашевелиться—уівгЦтгі. зашелеститъ — ха<;хіі<;т&5 ха$- ха$та. зашибить (ногу)—міета; (день¬ ги)—кпетіі, зашивать—хцатта. заштопать—pujarra. защита — кбмагута, jaijupaHy- та. защищать — сінатта, ^ауарта (тюрк. Л*), кбмак ватта, защуривать (глазъ)—чуамта (дн- аіна). заѣдать — паріійстй, барб&ста; халта. заявленіе—хабыра (срав. араб. /т^). заявлять—ма5барта, хабыра вйт- т&, маіум вал4а. заяцъ—аірвід. збруя—рахт. званіе—мартаба (собст. этажъ, срав. араб. ‘гѴ4), дарауа. званный—чііда; ая—чітта. звать—крета; какъ тебя зовутъ? —$іммух муііі (имя твое ка¬ кое)? звенѣть—чанг&рта. звонарь—зігйчі, мазуапё, дн-зі- га. звонить—мхета ды-зіга. звонкій—зйнгірйнй; ая—зангі- рйвтэ. звонъ—замзамтй. звукъ—каій. звѣзда—кіхва, к]охва; утренняя звѣзда—кіхва ды-кедам'Ь; ве¬ черняя звѣзда—кіхва ды-бе- ра?і. звѣрь—даб&, уанавар (перс. -»у^). зданіе—амарат (срав. араб. здороваться—jaBalTft ды-$1йма.
— 60 — здоровенный—маргана, ганана; ая—маргантэ, гаеантэ. здорово (полезно)—херіііі (1э) (араб.-тюрк. Л^); здорово! — діамаіух! здоровый, ая—сад (срав. араб. О, саламат (срав. араб. #^). здоровье—садуіта, саламатуга. здравствовать—cag ветіі, саламат вета. здравствуй!—діамаіух! здѣсь—Іахха. здѣшній—дн-1ахха. зеленый—міііа; ая—міітэ. зелень—гіііа кыіна, сабзі, japki. зеленѣть—муаіта, квцапта (собт. расти), маранта, зеліе—japki, сабзі, каванчі(ар- МЯНСК. землевладѣлецъ—муікасаііаб (ср. араб. ^ ^1^), мармуік, мара ды-муік, земледѣлецъ — радпар (перс. заррана, 3apaja (срав. араб. &Ь)7 акрадар. земледѣліе-ра^паруга, 3apaj у fa, акрадарута. землемѣръ—таванчі (араб.-тюрк, Maxjana ды тапіій. землетрясеніе—родаиа, зінзіііа (срав. араб. *Ул). земля (почва) — уйыра, ааыра; (помѣстье) дука, дуктэ; (міръ) —арра, ар’а. землякъ, чка — дн-ха атыра, дам- Qapi, дам-атыра. земляника — туітэ ды-нырангаі, туітэ ды-йіррапг (собст. тута французская). землянка—беТ уйыра, бегэ дм- гу-арра, і’уміі. земляной, ая—мін-уйыра. земной—ды-угшра; ды-дунр. зеркало—пора. зернистый, ал—дані-дані (перс. u!j ^Jj), зерно—дана, дапдіктэ. зима—сітва. зимній, ля—дн-сггва. зимовать—са/гванта, сітва ма- варта. зимовка (кочевниковъ) — араи (тюрк. с/Ь|). зіять—йтахта (ды-йумма). злить—макрайта. зло—зуана (перс. и1^), зараі (срав. араб. злоба—сыріута, біідута, пассаду- та. злобный — capja; ая—сырітэ. зловоніе— хымкіі. зловонный—хымканіі, мііріхым- ка; ая-хымкантэ, мйріхымка. зловредный—марзуана, зуйніінй; ая—м арз ij а нт л, ;iij іі 11 а нтэ.
vk.com/aristorika зловѣщій—Іетана, jileaBa ды-1о- таті, ая—Іетангэ, jaBiioTO да- Іотаті. злодѣй — ^араміі (срав. араб. катуіа (срав. араб. №), уалаііі. злодѣйка — катіантэ, japauii, уа¬ лаііі. злодѣйскій — ды-^араміі, ды-ка- туіа, ды-уалаііі. злодѣяніе — і>арамуута, кталта, уалаіуута. зложе л ател ь—oaj а и а ды- сы pj у та. зложелательница — 6ajanr3 да- capjyra. злой—біі^іі, пассад; ая—бістэ, иассад. злонамѣренный—capja; ая—сы- ріітэ. злопамятный—кігуана, хам^на ды-кін, кудратчі (араб.-тюрк. ая—кін]антэ, хйм- ()антэ ды-кін, кудратчі. злополучный, ал—бат^ум. злословить—ваггй ды-кеібят. злословіе—кеібат (срав. араб. злословный—кеібатчі, одавіі ды- кеібат; кеібатчі, од&нтэ ды- кеібат. змѣиный, ая—дыхувва. змѣя (самецъ)—хувва; (самка)— хуввітэ. знакомить—таныс ватта; ся—- тавыс вета. знакомство — таны$ута (тюрк. сг^). знакомый—таныфііі; ая—таны- сіііэ. знакъ—ніі(анка, Шпанка (перс. знаменитый, ая—марі<рмма, ма¬ ра ды-$імма. знаменщикъ—баідахтар, баідах- чі (перс.-тюрк. знамя—баідах (перс. с^). зоатпый, ая— марі^імма. знатокъ — jarryBBa, jaTiaHa; (женск. р.)—jaTTy ia,jaTTaHTa. знать—дета. знать (сословіе) — ітрані (собст. большіе), адаларі (тюрк. ;Щ). знахарка—уадубас, одаптэ да- уадіі, натхантэ да-кітава, га$- кантэ Іі-кіт&ва, одавтэ да- хыр?і. знахарь — уадубас, одана да- с.. с f с • г уади, натхана да кітава, rag- кііна 1і-кітава, одава да-хыр- значеніе—манаі (срав. араб. .У). зпачительпый, ая—раба, значить—мана.іо вета; чтб это значитъ?—аі>а мудіііі? это ничего не значитъ —аь>а і>іч мівдіі.
— 62 — знающій—jarraHa, jarryBBa; ая —jarranTa, jarryra. знобить—хабаіта. зной— хымма. зобъ—йусурта. зовъ—чу&тта. зола—кытма. золовка— баріхметэ. золотить—бі-Mij іт-дава мадкаіга, ыадкаіга бі-Miija ды-дава (за¬ ставить взять съ водой золота). золотникъ—міскаі (срав. араб. Jlu.y золото—д&ва. золотой, ая—мін-дава. золотуха—хурала, хуі, ітіртэ. зонтикъ—чатір (перс. зоркій—барана; ая—барантэ. зрачокъ—бібіітэ. зритель—тамадачі, од&нй ды-та- мада. зрительная труба—дурбун (перс. JJ). зри тел ьни ца—тамада ч і, ода нтэ ды-тамада. зрѣлище—тамада (перс. зрѣлость—мытета, KjaMHilyfa. зрѣлый—MbiTja, к]амы1; ая—мы- тыітэ, njaMul. зрѣть—мытеіа, кімаіта; хзе^а. 8ря—^абас (срав. араб. -V). зрячій—хаз^на; ая—х&д&ніэ. эубецъ—кііка. зубъ—кііка. зудѣть—kijjarra (собст. горѣть). зѣвать—па вварта зѣвунъ—порапа, йаввірана. зѣвунья — йораитэ, паввіраитэ. зѣвъ —бызза ды-баіува. зябкій —хабіана; ая— хабіантэ. зябнуть—хабаіта. зять —хытиа (срав. араб. е/^). И. И (союзъ)—у. ибо—бутда^а, бут ды-аіф. ива—хелайа. игла—у рутха; кіт ва. иго —нііра; kyllajyTa, jaxciipyra, асіірута. иголка—хмата. игра—талта, ojyn (тюрк. играть—тавалта, талта; (на ин¬ струментѣ)—мхета (собств. ударить). игривый—талапа; ая—таланта, игрокъ (въ азартн. игры)—ку- марчі, кумарбаз (араб.-перс. идолопоклонникъ—са§дана ды- санаммі, бугй&рйс (персид. идолопоклонница—сйран'Ь ды- сйвйммі, бутйіірас (перс.
vk.com/aristorika — 63 — идолъ—санам (срав. араб. г*)> бут (перс. изба —бета ды-матэ (домъ дере¬ венскій). избавитель — парка на, fiacjaHa (старо-айсор.). избавительпица—йаркіінтэ, йас- jaHTa (старо-айсорс.), избавлять — паракта, йасета (старо-айсор.). избаловать — йаттйпга, jaealTa ды-йатэ (давать лицо), избирать—йарадта, габета. избить—йанетй, пардаста, бі- Іастй. избытокъ—збда (перс. oJ^j). избѣгать, избѣжать — ріхакта, кіннар гірадга (кінпар перс. ^0. избѣгать—хыдарта. извергать—рапйета. извергъ—кайу рй; (жен щ.)—ка- йуртэ (срав. араб. /^). извертиваться—бі-ха-таЬар хы¬ дарта). известь—гач (перс. ff). извиваться — йітаіта, йітіі пітіі вета; мідхй мхета (соб. за¬ масливать), фідаіта, йідіп-йі- <;ін ватта. извилистый, ая — йійі-йітіі. извиненіе (просить) — йахалта (тлап£а), маііе^а (тлап^а). извинять — йахаліа, ыахіета, двакта(соб. оставить); извини! —йахыл! $вук! махіыі! извлекать—йалатта; (пользу) — йалатта (ды-хер). извнѣ — мін-ііваддар. изводить—мін-дй дунр ватта (отъ этого свѣта сдѣлать); йамаі вйттй (йамаі перс. J^), май- дйрта. извозничать—кіраке$уіта ватта, чарвадарута ваіта. извозъ—кіраке^уігй (араб. ltA/), чарвадарута. изворотливосвь—йандута, панд (срав. араб. с>). изворотливый—йавдана; ая— пандавтэ. извозчикъ—кіраке? (перс. чарвадар (перс. извращать—марарта; мін-урха йалатта, махлатта. извѣриться—еішбарута таіакта. извѣстіе—хабыра (ср. араб. /с^). извѣстность—маіумута. извѣстный, ая—й^кара, маіум (срав. араб. ^), баііу (тюрк. Л). извЬщать—мадбарта, хабыра кйт- с.. та. изгадить—махравта. изгибать— мапчаіта; ся—пчаіта. изгибъ—цітіа.
— 64 — изгладить—маччета, маччу ват¬ та; (изъ памяти)—міы-баіа йалатта, мііндета. изгианеикъ—іуумра. изгнанница—іуумыртэ. изгонять—й^амарта. изгородь—чаппіір (тюрк. издавать (запахъ)—jasalTiL (ды- реха); (звукъ)—]‘ава1га (дн- kala). издавна—мі н-у аіді. издалека—мів-рнхка. издали—мін-рыхка. издерживать—харадта. издержка—харч (ср. араб. ^)- издирать, изодрать — йратта. издревле—міе-кадіміі (ср. араб. издыхать (о человѣкѣ)—ыцатта; (о животныхъ) — мардарта; йлатта ды-гана. издѣваться—масхарта, масхару- та ватта. излишній, ля—збда (перс. eJ^). изліяніе (чувствъ)—тііпета (сыр- рі). изловить—двактіі. изломанпый—Ика-тіка Biija, кут- кытта; ая—тіка-тіка вітэ, куткыттэ. излом ать—ті ка-тіка ватта (т і кіі тюрк. *^), каткатта. излѣниться—тамбаіга, тамбаШін- мід иета (тамбаііанмід перс.- тюрк. излѣчивающій—басумааа; ая— біісумантз. излѣчимый—біісмана; ая — бііс- мантэ. излѣчить—басамта; ся—бісіім- с.. та, ігсамта. измарать—Іаккапта, мардарта, чарчета, дахтаата, Іаккаіаа- дірмід ватта (Іаккаіапдірмід тюрк. измельчить—дакдакта. издѣліе—“йііхана. изжевать—ласласта. изжи гать—м акатта. изжога—кыіуда. иззябнуть—хабаіта. излагать (мысли)—танета, ма- ирамта. изл и вать —дырета. излишекъ—зодй (нерс. eJ^). излишество—збдущута. измокнуть—чім тыретіі с. і с... измолачивать—уіінуарта, двйр- та. изморить—й&нета, пар§аста. измочить—матырета, маттанта ry-Miijft. измучить — аууаста, уануарта, galaic віітта (galiuc срав. араб. измѣна—jajjijутіі,, кіШутіі (срав.
vk.com/aristorika — 65 — араб. v^), дбнугута (тюрк. измѣниться—дахіапта. измѣенивъ—дахііпана, мадііма- нй, сапуана. измѣнница — дахіійавтэ, мадіі- мйптэ, сайуйвтэ. измѣнять—махіайта; мадіімйну- ватта, сйіЦанута ватта, зйбапта (соб. продать), измѣреніе—куйітй. измѣримый — aTjaea ды-ал-Kijyla (идущій на мѣрку); ая—ат- jaHTa ды-ал-Kijyla. измѣрять—куаіта. измякнуть—рыкахта. измять—біаста; маркахта. изнанка—астар (перс. /Н); на изнанку надѣвать—тарса 1і- вадта (тарса тюрв. lt/). изнаши вать—маткавта. изнемогать — мін-xela нійаіта (изъ силы падать), мін-кувват нійаіта (кувват ср. араб. -^3*). изнурять — мін-кувват дырета (изъ силы уронить), изнутри—міа-гаваі. изнѣжить—таііаста. изнѣженный—туііыза; ая—туі- ІЫСТ9. изобиліе—ftpijyra. изобильный—nbipja; ая—пырітѳ. изобличать—йаШтта ды-каіб. изображать—гірадта ды-дікііа. изображеніе—дікііа (срав. араб. J^*). изогнутый—тыійа; ая—тыптэ. изорванный — йурпытта; ая— пурйыгЬ. изорвать—йаратта; ся—пратта. израсходовать (о деньгахъ)—ха- радта; (о матеріалѣ)—май- Іахта. изрубить—парзета. изрыть—старта. изрѣдка—ха-ха-гЦа, куі-кіма- t.. ха. изрѣзать — пйрзета. изрядно—спаі. изслѣдовать (дѣло) — 1і-таркіт gyla мтета. изсушить- изсякнуть изувѣчить- ■мабраста. -браста. -дікаст ватта (дікасг перс. изукрасить — дакаіта. изумительный—ауібана, ауібу- теіі; ая—адгібантэ, ауібутеіэ. изумлять—маууабта, мат ватта; ся—ывдабта, мат йуадта. изумленіе—ауібута, мат (срав. араб. ^). изслѣдовать—мтета li-oiHjar. изустно—бі-іііданй, мін-іібба* изучать—1уйп$й. изъ—мін. 5
66 изъѣздить—куі дука ха<;та (всѣ мѣста ходить), куі дука хы- дарта. изъявлять—маддета. изъянъ —зуана (перс. ^ j). изъяснять—ал-piiga дыретй (на голову бросать), мапрамта. изъять—палатта, паракта. изюмъ—кі£міі$і (перс. (съ крупной косточк.)—га- бу?тэ; (мелкій)-хырдарѵс, рір- цін. изящество—Іахумута, ка$ангута (тюрк. изящный—Іахуіма, каданг(тюрк. ая—Іахумтэ, ка?анг. икона—сѵртэ, саімы, дікііа (срав. араб. J*^), сурат (срав. араб. икота—хырпу (тюрк. или—jae (перс. ^). иллюминація — чрадван (перс. именно— jap, чім (тюрк. г^), лай (тюрк. т^). императоръ—мйіка (срав. араб. императрица — мйіікЬ (срав. араб. имущество—мшди. имущій, ая—варіу, мйр-міндіі, дбвійтм&нт. имѣніе—міндіі; (земля)—мазра- ja, мазра (срав. араб. ^>), мѵік (срав. араб. ^). имѣть—вета (соб. быть); я имѣю деньги—аніі ітііі зуізі; хо¬ рошо имѣть деньги—спаііэ ветэ, ды-зуіза. имя—?імма (срав. араб. Н). иначе — ха-та^йр-хпеа (та^ар тюрк. ^). индейка—кітета ды-Міссір (Міс- сір срав. араб. j/^). индюкъ—карува ды-Міссір (Міс- сір срав. араб. sr**). иней—сіііур. иноземецъ—харыіца (срав. араб. £->и), каріба-ja, ныхра, нух- paja. иноземка — харыіцетэ, ныхретэ, нухретэ, карібетэ. г .. г г .. t .. иногда—ха-ха-га, xa-xa-raja. иной—ха-хііна; ая—ха-хіітэ. инструментъ—jaya/r (срав. араб. ^),japax(Tiop. о1^), аспап. интересный—спаі (соб. хоро¬ шо), ?аввітана; ая—спаі, $ав- вітантэ. интересъ (выгода)—хер (срав. араб. /^), пеіда, йаіда (срав. араб. искажать—дагаітіі (соб. солгать), искатель—TojaHa. искательница—Tojaab. искать—таве^а.
vk.com/aristorika 67 — «исклевать — дамдагта, думдугі мхета (думдугі тюрв. '-^•т!0). исключать—палатта (собст. вы¬ нимать); исключая меня—севаі міпніі (севаі срав, араб. уіт міпніі, (jyk мінніі. •исковеркать — махравта; ся — хравта. искушеніе—цуіраба, х1*ыітэ. искъ—арза (соб. прошеніе, срав. араб. тіапта ды-і>акута ^ак срав. араб. о*), испареніе—50Г&. испарина—татэ (соб. потъ), испаряться—^агганга, і>ога ве- -ta. искони—мін-каыетэ, мін-кймтэ. искоренять—матракта, мін-кбкб пане^а (изъ корня истреб¬ лять). искоса—мін-хут аіна, ыін-тхут аіпа (изъ-подъ глаза), искра—нііса, балбата (перс. искренній—Ііббу іггуха (сердце его открытое); ля—Ііббо іггуха. искренно—міп-куііі Іібба (отъ всего сердца), мін-ііббй нтуха (отъ сердца открытаго), искривлять — мапчаіта; ся— пчаіта. искрошить—дакдакта; ся — ді- jakTa. искусать—парййста (соб. разры¬ вать), кпетй, йарпатта. искусный—ба^ырана; ая—ба§ы- рантэ (тюрк. с;!АЦ). искусство—сйннат(соб. ремесло, срав. араб. искушать—махіат^а, Іі-цуіраба дыреій. испачкать—мічарчета, мі^ахтан- та; ся—чарчета, дахтаета. испечь (хлѣбъ)—пцета. исписать—кітавта li-міета, кі- т&в£& ды-міетіі ды-варака (пи¬ сать до наполненія бумаги), исповѣдывать (религію)—модетй, вета бі-тодіітэ, ка-массаб куі- Іух ватта (массаб араб. kyllyx тюрк. о^у). исповѣдь—модуйнута. исполнять—макмаіта, ватта, там- мамта. исполу—паігу. испорченный—хырііва; ая—хы- ріві'э. испортить — м&хравта; ся— хрйв- С •• та. исправлять—саз ватта, тараста, сазламыд ваттй (сазламы^ перс.-тюрк. u^jL-*). исправный—саз (перс. jl~), сар- раст (перс. испражпяться—хреі-а. испражненіе—аірі.
68 — ^испрашивать—xajigT ватт& (xajigT перс. нонета, тлапта. испугать—маздета; ся—здета. испытанный — уурба; ая—уу- рубтэ. испытывать—уарабта (ср. араб. истаптывать—даддадта. истачивать—кут ватта, истекать (о жидкости)—суапта; (о времени)—урета. истекшій (о жидкости)—сыіпа; (о времени)—выіра, yupja; истрачивать—харадта; бадхар- уута ватта (бадхаруута перс.- араб. г/^). истреблять—панета, пар5аста;. ся—пінета, пар§аста. истрескаться—пкета. истуканъ—салма, санам (срав. араб. Г4*). иступлять—кут ватта (кут перс. ■«0. истязаніе—уунуара (пер. !^^)- истязать — уануарт а. исхудалый—бгііра; ая—бгіртЗі ая—сыптэ; выртэ, уыріітэ. истецъ—арзачі(ар.-тюрк. *^uey), муддаЬі (срав. араб. &***). истина—труса (перс. истинный—труса; ая—трустэ, трусеіэ. истлѣвать—спаста. истокъ—нветэ, маббу’а, маббува. истолковать—мапрамта, маддета. истолочь—ідаіта. истомить, истомлять—маууета; ся—уета, дардета. истопить—дуарта. исторгнуть—уінавта. исторія—тад’іітэ. истощать—мін-куввйт маниаіта (отъ силы уронить), заббун ватта; ся—мін-кувват eifialfe (кувват срав. араб. ^у), заб¬ бун вета, заббаита. исх у дать—бгарта. исцарапать — зрадта. исцѣленіе—басамта. исцѣлять—басамта. исчезать—тіакта. исчислять— бінета, хажбанта. итогъ—уам; (подвести)—у амме- та, уам ватта (уам ср. араб. итти—хадта, заіта; дѣла хорошо идутъ — gylii спаі бі-вареіі; время идетъ—дана бі-вареіі; платье идетъ—yylla бі-іхаме- 1і; дождь идетъ—мутырэ брра- jela; снѣгъ идетъ—йаіга бі- mjeli. I. Іисусъ—Іідо (срав. араб.
vk.com/aristorika — 69 — іюль—тамус (срав. nepc. ^>J). іюнь—хзыіраіі (ср. араб. с^>). К. Кабанъ—кабап (тюри, каблукъ—ічка, дабан. кавалеристъ—рак&ва (ср. араб. каждый—куі-ды. казакъ—каззах (займете.), казна—хёзнй (срав. араб. казначей—хазпадар, хазначі (ар,- тюрк. казнить—кталта. казнь—мотэ (соб. смерть}, каково, каковъ, какой—дахіі, мут-та^ар (та^ар тюрк. Л*), муді тЦар, мут-уурра (цурра тюрк. в->^). какъ — дахіі; такъ-какъ—кана¬ ла, када, бут-ды-aja; какъ быть?—бас дах бітаві? бас дахі біт-^аві? какъ нибудь, кое-какъ—бі-хё, тіЦар, бі-ха уур, бі-ха апваі; какъ-то— хага, ха га^а; какъ можно! —дах Kjoja, дахі Ki-joja. калитка—тарра сурё, ды-дарваза (маленькая дверь воротъ), калоши—кало^і (заимств.). калъ (человѣческій)—ахырі, іх- хырі; (животнаго)—кувві, <$р- рі (означаетъ также война). калѣка—саккат. калѣчить—саккатта, саккат ват- с - та. каменистый—кііпаеа; ая—кіі- пёптэ. каменный, ая — дн-кііпа, Min- С. • с •• кипа. камень—кііпа; (рѣчной)—бак- Іуі^а; (тесаная плита)—пар$а. каминъ—бухарі (ср. араб. j^.). камышъ—зііа. канава—$akija; (мельнич.)-аба- ра. канатъ—хола, танап (ср. араб. кандалы—быххав (тюрк. j^), кунда; заковать въ кандалы— мхета ды-быххав, иыххавла- мыд ватта (быххавламы^ тюрк. кантъ—«іуба (тюрк. ч/). капать—діайта, нытапта. капиталъ—Maja (перс. ч^), капля—натуп^э, даіѵпа. капризничать—jaccapTa, jacca- рута ватта, капризъ—jaccapyra (тюрк./1- ^.). капризный, ая—jaccap (тюрк. ^). капуста—каіамгі (тюрк. ^). кара—тамбаіі (срав. араб. чг3), каззаб (срав. араб. карабинъ—карабівёі(тюрк. ь^,/у).
70 — карабкаться—чрахта. караванъ—к&піа (ср. араб. fijapBau. карать—тёмба ватта, каззабта, кёззаб ватта, таламта. караулъ—каравуі (перс. Jj1/’). караульщикъ—каравуічі (перс.- тюрк. карій, ая — kahBaji (кофейный, перс. °jV). каркать—каркарта. карликъ—кутта (перс. ко¬ тоіа (салмаст. нарѣч.); (женщ.) —кутті, котоітэ. карманъ—уііба (тюрк. картофель—кыртопі (заимств.), хабудітарра, хабуіді ды-арра (яблоки земляные), картина—дікі1а(срав. араб. J^). карты (игральныя)—гавцапі, кар¬ ты (заимств.). картузъ—діапка (заимств.). касаться—дкарта. касторовое масло—базыра ды- гарчак (базыра тюрк. гар- чак тюрк. ^ъ/). кастрюля—казанча (тюрк. ^Ь^). кастрюлька — туаича (тюрк. катать (тѣсто)—дорана мхе^ё; кандёрі’а. катиться (съ горы, но льду)— зів хадтё, мхе^ё ды-зіі. качать (люльку)—дарватта, ді- jagia; ся (на качели)—кьш- лан хадта. качель — кынлан, кіпіао. качество—Шпанка, нііданка. каша—giila. кашель—добё. кашлять—дуалта. каяться (признаваться) — riletfc ды-сыррі; гтдамта (пер. оЧт-і). квадратный, ая—чаркырна, чар- гуда (перс. *~?£1?).. квакать—каркарта, кырракырр ватта- кварталъ—мадаііё (срав. араб. J4- квартира—манзіі (ср. араб. J^).- квасит ь—мах маета. квасцы — дап, зак. кверху—lyllyl, 1і-у11у1. кибитка—оба (тюрк. ч^). кивать — бі-рііда ідарат ватта^ (головой намекъ сдѣлать), бі- рііда мапрамта (головой да¬ вать понять). видать—чёмчамтё, рапнета. кизилъ—зодал (тюрк. J^j); (де¬ рево)— кесё ды-зодал. кизякъ (мелкій)—дыккё;( въ фор¬ мѣ кирпича)—кёмірё; (круг¬ лые куски, прилѣпленные къ стѣнѣ)—гіату&а, иатухтэ; (со¬ бранный на полѣ)—Kjanjop.
vk.com/aristorika — 71 — кипучій, кипящій—ратхана; ая —ратаіетэ. кипѣть—рытахта, ыртахта, кипятить—мартахта. киаятокъ—Miija рытыіхі. кипяченный—рытыіха, ыртыііа; ая—рытыхтэ, ыртыхтэ. кирпичъ—карпіч (тюрв. &/). кисетъ—кістэ (перс. *-“/). кисея—тоз (тюрк. ду, означаетъ собст. пыль), кислота—хымса (ср. араб. и“). кислый—хамуіса; ая—хамустэ (срав. араб. ^-^). киснуть—хмаста. кисть (винограда)—кунтепа; (ру¬ ки)—пануа (ды-ііда). кишка—Maja. кишмишъ—кідмідтэ (перс. J*^). кишѣть—важвадта. кладбище—буткуіраваті, біткуірі. кладовая—іуухтэ, амбар (срав. араб. ->4). кладъ—міндіі, давіітэ (ср. араб. ^). клажа—тана. кланяться—макапта ды-piiga (на¬ клонять голову), класть—м&ттйвта, м&ттетй. клевать—пікйста, інкаста, Іікат- та, думдукіамід вётга. клеверъ—сіпаета, jonya (тюрк. клевета—бухтан (срав. араб* оь^), кеібат. клеветать—бухтан танета, бух¬ тан ватта, кеібат вйтта. клей—jafibiQkaH (тюрв. клеить—тапета, ]апыдканламыд ватта, 6i-janbigkaH тапета. клеймить—даддаата, дад мхеі'а. клеймо—дад (перс. £,J). клепать—мін-бар яада дамзам- та (сзади человѣка говорить), вй,тта ды-кеібйт. клещи — каібатун (тюрк. оггО* клещевина—кеса ды-гарчак (гар- чак тюрк. клещевиное масло—базыра дн- гарч&к (базыра тюрк.гар- чак тюрк. клещъ—гйнеа (тюрк. ^0. кликать—кретіі, дырета ды-уар, кликъ—уар (перс. А), каіа (соб. голосъ), климатъ—дава (собств. воздухъ, срав. араб. ^)* клинокъ—тіі)’а. клинъ—тапда. клокотать—накгіакта. клокъ—дыска. клонить—макапта, маттапта; ся —куапта, тьуанта. клопъ—каімк ды-тахта (вошь доски; каіма перс. тахт& ср. араб. J**).
72 клубника — туітэ ды-иирінгаі, туітэ ди-пірранг (туітэ срав. араб. ^у). клубокъ—гугтэ. клыкъ (свиньи)—каібатун (соб. клещи, срав. араб. с^^); дру¬ гихъ жив.)—кііка (соб. зубъ), клѣтка—каппас (ср. араб. ^гь). клювъ—ныпруза, думдук (тюрк. *• ключица—уыннах (тюрк. ключъ (замка)—кдыііа; (родникъ) —аіна(соб. глазъ, срав. араб. е^). клятва—момаі, моматэ. клясться—замета, мьуета ды- моматэ (пить клятву), кляуза—чуі}ул (тюрк. JA^). кляузникъ—чу5улчі(тюр. книга —кітава (ср. араб. *7^), кіні£ка (заимств). книгопродавецъ—забнана ды-кі- с.. • таві. книгопродавица—забнйнтэ ды- с • с.. • штаві. кнутъ—камчі (тюрк. (для быковъ, буйволовъ)—харазан, callak (тюрк. ?ыллах. княгиня—ханым. княжна—ханым. князь—хан. кобуръ—уані’э. кобыла—мадз'ан, сустэ. ковать (лошадь)—налланта, нала мхета, коверъ—ха!і,ха1іча (тюрк. ^^). ковшъ—баху^тэ. ковырять—баібета. когда—ііман, ііма, ігма. коготь—туну ртэ. кое-какъ—бі-ха та^ар. кожа—гііда (орав. араб. ^). кожевенный заводъ—даббахана (араб.-перс. кожевникъ—даббах (срав. араб. tljj) 'w- /• кожура, кожица—kalna. коза—ыззнітэ, гечіктэ (тюрк. козелъ—ызза, гечі (тюрк. козленокъ—3aja дьг-гечіктэ, aaja ДН-ЫЗЗЫІТЭ. кознь — §Ша, пант (перс. ^). койка—карават (заимств.), тахт (пер. коклюшъ—£бба-міі1а (соб. ка¬ шель зеленый), колбаса—сууух (тюрк. каібас (заимств.). колдовать—паі гіт&хта, харра$- та. колдунъ—йаі’хйпа ды-наі, наі- ачан, харры?ана. колдунья—пйі'хаптэ ди-па], на- Іачав^э, харрыдаоЬ. колебать—мададта; ся—^куа^та;
vk.com/aristorika (не рѣшаться)—]а-]*арта, цу- р’ат Іа-ваіта. коленкоръ—міткаі (тюрк. колесо—топа (тюрк. ѵ'-*5). количество— хіжбува, jaccan (ср. араб. -г*1-**), колкій (о дровахъ) — jacaaai чал- пана, рауіі; (о словѣ)—^еміз- мап кудрат (срав. араб. ая—^асйнаі чалпантэ^асанйл перс. аЦ). колода (картъ)—даста (ды-кар- ты), даста (ды-гкицані); (са- пожп.)—каііп (срав. араб. ^). колодецъ—бііра, kynja (тюрк. <^). колоколъ—зііга (тюрк. ^з). колючій—кітваиа, Taj уса; ая — кітвавтэ, TajycTO. колючка—кітва, чалуі. комаръ—бактэ. комкать—гаі гаіта. комната—отах (тюрк. о^1). комодъ—камот (заимств.). комокъ, комъ — кунда (перс. ^). конвертъ—пакет (заимств). конецъ—хартэ, ріі^а (соб. го¬ лова), ахыр (срав. араб. Н); (свѣта)—нухама, $уІама (ста- ро-айсорск.). конечно—^аібаттё, (срав. араб. конина—быссыра ды-суіса (мясо лошади); гііда ды-суіса (кожа колокольчикъ—зііга сура. колоситься—буіа палатта. колосъ—буіа. колотить—мхета. колоть—базбаста. колъ—сікгэ, стуіна (соб. столбъ); (для поддерживанія лозъ)— к&іма. колыбель—даргу<;ті) (перс. іЬ^°). колыхать—дарватта. кольцо—jalakra; (украшеніе) — ісактз. кольчуга—rejiM4apa (тюрк.-нерс. •-h??/). колѣно—бірка. лошади). конница—ко$ун ды-ракаві (вой¬ ско верховое; kotjye тюрк. ракаві срав. араб. -г^), атіыуі. конный — ракава; ая — рікотэ (срав. араб. кововалъ—баітал (срав. араб. -»%), ^аккім ды-суісй (лѣкарь лошадиный). конопатитъ — двакта ды-бызза (схватить отверстіе). конопля—кымпа. консулъ-консуі (заимств.), еічіі (тюрк. с^1)-
74 — кончать, кончить—паракга,там- мамта; ся—практа, туамтй. конь—суіса. конюхъ—меітар (перс. /*•). конюшня—пага (тюрк. копать (ломомъ)—куарта; (засту¬ помъ)—хпарта. конфета—кавпет (заимст.), ?і- рінуі (заимств., соб. сладости), копить—уаммета, каркаста. коптить (дымомъ) — тавтанта; мабраста (соб. сушить), копыто—тупура, тупуртэ. копье—уідда (тюрк. ^). кора—каійа. корабельщикъ — гамічі (тюрк. корабль—гйміі (тюрк. коренастый (о деревѣ) — коку хлыіма; ая—кбко хлымтэ. корень—кока (тюрк. (мел¬ кіе корешки)—рі<$а(пер. (мочки на корняхъ)—чіііаіі. корзина—куійа, cala, кыртала; (съ крышкой)—мукабба; (боль¬ шая)—сакур. корица—дарчын (перс. ^rtj,J). корка каійа. кормить—махалі’а; ся — халта. кормъ (скотины)—мыхла (срав. араб. *^и); (человѣка)—дях- ла, хорраіс, міхултѳ (ср. араб. коробка—кутіі, кутіі (тюрк» У у). корова—т&віртэ; (ялая, ниразу не отелившаяся)—фірнхтэ. коромысло (вѣсовъ)—дана (дн- масетэ). короста—гірва, котур (тюрк. короткій—Kipja; ая—кірітэ. короче—fiipjeli; (женск. р.)— кі- рітеіэ. корча Чсар (соб. судороги при падучей). корчиться — кнаста; (о пред- смерт. судорог.) — чанчалта, чабаладмы? вета (чабаладмы? тюрк. lT*^^)- коршунъ—KjopKjopa. корыстолюбіе—йулакцута. корыстолюбивый—ілулакіі, ма-g- бана ды-зуізі (любящій день¬ ги); ая—цулакіі (тюрк. ^^), ма§б£втэ ды-зуізі (любящая деньги). корысть—хер (срав. араб. л*),, мудйхіі (срав. араб. J3^), йаіда (соб. процентъ), корыто—ходй. корь—кзылуа, ?&1ку сімуктэ. коса (на головѣ)—сусыітэ (оз¬ начаетъ также сухожиліе); » (орудіе) — іаійндіі (тюрк. J»/).
vk.com/aristorika — 75 косарь, косецъ—хазада, хаздана ды-rilla; (женщ.) — іазадта, хаздантэ ды-гіІШ. косить (сѣно)—хьтатта (ды-гіі- 1а); (глаза)—чад'йкта (ды-аіна), ватта ды-чііка аіна (дѣлать косымъ глазъ), мапчалта (ды- аіна). косматый—мыстана, мар-ыыстэ, мысту хеіантэ (волосъ его сильный); ая—мыстаптэ, мар* мыстэ, мысто хеіантэ (волосъ ея сильный). косоглазый — чйн, чііка, аіну пчыііі (глазъ его косой); ая — чай, чіікі, аіно пчыііі (глазъ ея косой). косогоръ—Іахпа, садыра ды-туі- ра (грудь горы), косолапый — akly пчыііі (нога его кривая); ая—aklo пчыітэ (нога ея кривая), косточка—кочй, барзарра, чар- дак (тюрк. ^Vt). костяной, ая—ды-гарма. кость—гармй,. костыль — кесй ды-тхут-хача (палка подмышки).! косуля, козуля — еіл&, уеіран! (тюрк. 0!/г*). косынка—кыка<;тэ, кыікад, ja* лыхтэ ды-ріі$& (платокъ го¬ ловы). котелъ (большой)—марыііа, ма- рыгіа, туан; (средней вели¬ чины)—казанча (тюрк. фѴ). котелокъ—туанча (тюрк. ^У9); который—імыпе, еніі ыін-не, еніі мін-дйніі, еніі мін да-аніи котъ—кату. кочанъ—рііда ды-каіама (голова капусты). кочевать—ківачта. кочка—гандуіла. кочевье—кбч ды-таракамі (тюрк. ^/). коченѣть—раккйота, рак вета. кошка—катунтэ, кату (тюрк. арм. 1(*ишпи)г крадучись—fijyfia-Kjyfia. краденый — ды-гінаітеіі, ды-гі- наіта; ая—ды-гінаітеіэ, ды- гінаітй. край (предмета)—марза; (стра¬ на)—атыра; (сторона)—дыйна (соб. бокъ). крайне—чім (тюрк. г^); лап (тюрк. *7^), крайній,ая—ды-марзй; по край¬ ней мѣрѣ—j)i4-laja, ^іч 1а- bqja, барі (перс. ^^^). крайность (бѣдность)-міскіну^а, к]асыібута (срав. араб. )г leifajyT^, ктета ды-алла (рѣ¬ зать на немъ); (излишество)— збдута.
— 76 — вранъ—бамбуііа, бумбуііа; (са¬ мовара)—кырант (заимств.), пумма (соб. ротъ), крапива—гШа макудана (соб. трава жгучая), красивый—^atiiipa; ая-дапіртэ. красильщикъ—naka^fijap (араб. перс. j^j), oojaxHi, 6ojaxa- начі. краситъ—масвета; (о малярной работѣ) равгавта, равг $і- janra; (въ красный цвѣтъ)— масмакта. краска—ранг(перс. -^),дарма- на (соб. лѣкарство, перс. ak»J). краснобай—Іііданана, мар-іііда- на, дііавар. враснобайка—Иішанантэ, мар- Ііісаеі, дііавар. красный—смука; ая—смуктэ. краснѣть—сымакта. красота—^апіірута, $уаыра. красть—гівавта; ся—мін-гіевіт іа<?тй,, бі-тысва ха$та. краткій—Ki’pja; ая—кіріт'э. кремень—кііпа ды-чакмак (чак- мак перс. кресло-сапдаі (срав. араб. J^), кУрсі, устоі (заимств.). крестины—ымада, мада. .крестить—мамматга; ся (изобра¬ жать на лицѣ крестъ)—слыі- ва гіра?та (крестъ тянуть). креститель—маммыдаяа; Іоаннъ креститель — JyxaHnan мам- мыдана. крестительница—маммыдантэ. крестъ—слыіва. крещеніе—маммудуіта. кривить—мапчалта; ся — пчалта. кривой—пчыіла; ая—пчылтэ. крикунъ—чарчірана, барбрана. крикунья — чарчірапТэ, барб- рантэ. крикъ — ЬаваР? каімакаі, Kjyi (тюрк. *$./), эдівйн (перс. cwr). кричать (визгливымъ голосомъ)- чарчарта; (грубымъ голосомъ) —барбарта, кровать—карават (заимств.). кровля—бетэ (соб. домъ, срав. араб. ^), гарі (соб. крыша), кровь—дымма. кровомщеніе — дамма-іі-дымма (кровь за кровь), кровопусканіе — ма^каігй ды- дыммй. кровотеченіе (мѣсячное)-piQ-jap- ха ды-бахтэ (конецъ мѣсяца женщины); (изъ носу или изъ раны)—ха$тй ды-дымма. кровополитіе—тайах^а дм-дым- ма, дыре^іі ды-днммй. кроить—пасалта. кромѣ—$ук, уіт; кромѣ меня— gyk міиніі, уіт мінніі; кромѣ
vk.com/aristorika того—gyk мін-дав, уіт мін- дав, ціт мін-ды-ав. кроткій—макііха (соб. мягкій); ая—макіхтй. кротость—макііхута. кротъ—гаруі. кроха, крошка — дйктэ - мактэ; (хлѣбная)—йіртуха. крошить — йарзета. круглость—гі 1 у 1 ута. круглый—rilyla (перс. ^); ая —гііуітэ. кругъ—rilyla, гііуітэ, да’ііра. кружево—{>aQija (срав. араб. кружить — маддарта,. хардета; ся—хыдарта. кружка (для воды)—кавва, кав- выітэ, курудка (заимств.); (цер¬ ковная)—кутіі (тюрк. l^>). крупа—рызза (рисъ), крупный — гаруіса; ая—гарус- с.. та. с крутить—хардета. крутой (о подъемѣ) —раба рі<$х~ raja, раба рііфі ^axraja (много голова паклоппая); (объ яйцѣ) —kyja; (правъ)—злыіма; ая— раба рі^ахтетэ, раба рііда тахтетэ; квітэ; злымтэ. круча—kiija (тюрк. крушеніе—паритета, крушить—ййрйастй. крылатый—гѵіпанй, мар-гуіпа^ ая—гуіпантэ, мйр-гуійй. крыло—гуіпа. крынка—кавва, каввыітэ. крыть—м&каста. крыша—гарі. крышка—кіеетэ. крѣпкій—kyja; ая—квітэ. крѣпнуть—квета. крѣпость—калла (срав. араб.* uli); крюкъ, крючокъ—^оллап, Kjyj- лап (срав. араб. -г^), чан- гаі (перс. J1^); (на платьѣ) —тару kite. кряхтѣть—накнйкта. кстати—мін-тре-^ані, мін-тре- ріідапі (отъ двухъ головъ); кто—маніі. кувшинъ (для носки воды)—таі- ма; (маленькій) —таіімгэ; (не большой, съ ручками)—гй- дудтэ; (средней величины, съ ручками)—кадаіа; (для вина) —Иіна, лыіна, хум (перс. г^); (маленькій)-хумча (перс. ^). кувыркаться—парпарта, ма]ал- лах рапйета (ма]аллах тюрк. куда—аіка, ека. куда-нибудь—ікіт-oja, екб, дн- boj&; куда угодно—ека дн- 6aiji.
— 78 — кудахтать—каткатта, кудри — какуітэ (перс. J^), пурчаг (тюрк. кузнецъ—дамурчіі (тюрк. кузнечикъ—кымса, камса, вузня—дамурчіхана (тюрв.-перс. вувла—буктэ. куковать—куку ватта, кукуревать—крета (ды-карувва). вукурза—малка (ар. ^). кукушка—пуппу (перс. -*-)• кулакъ—мушта (перс. ь^). куль—цваіа (тюрк. Л*^). кума—карыітэ. кумъ— карыіва. кумачъ—giila (тюрк. куница—куі. купальня—дука да-схеіа (мѣсто для купанія). купать—масхета; ся—cxefa. купецъ—хоуікі, іацыр (срав. араб. /Ч;), базмрган (перс. &)t совдануар (перс. >Ѵг*). купить — ЗВ&НТ&, fk&lfft (соб. брать, взять). куполъ—куббй. курдюкъ—ііік^э;—чеое сало— мідій дм-ііійэ (масло кур- дючное). куритъ (табакъ)—гірадта (дм- ■£уттун). курица—кігіе'Ь, курокъ—чДкмак (тюрк. о^), ДкІД (собст. нога), куропатка—кыкваеа. кусать—кыратта; (о собакѣ)— нуаста (соб. ужалить), кусокъ—тікй (тюрк. ^), кыт- та (срав. араб. ***). ку старн и къ—бу ттаті. кустъ—буттэ. кутать—карыахта; ся —кармах- та дж-гана (кутать себя), кутерьма—каімакаі (срав. араб. №). кухня—а^пасхана (перс. ^ЧЧ'І). куча—куха. кучеръ—арабаеачі, TapjaHa дн- арабаеа (погоняющій повозку), кучур (заимств.). кушакъ—хаса. кушанье—мііуітэ (срав. араб. іуррак (перс. кушать—халіа. въ—И (ставится впереди слова); я пошелъ къ нему—ава xiglii Іі-кісіу; я пошелъ къ ней— Дна &і$1іі Іі-кісіо. Л. Лавка—дійАпй, (перс. сХ->). лавочникъ-дуйДнчі (перс,-тюрк. діййпчі, діййндАр (перс.
vk.com/aristorika — 79 — ладить—саззанта, саз ватта (саз перс. бі-раптаруіта урха хйдта (съ согласіемъ дорогой итти). ладно—спаі (соб. хорошо), ладовъ—бісма. ладонь—Іахтэ. ладъ—достута. лазить—чрйхта. лазоревый—ачых міііа, міііа птуха (синій открытый); ая —ачых міітэ, міітэ птухтэ. лазутчикъ—уасуса. лай—ніваха, інваха. лакать—Іікета. лакомецъ—мадднб&нй (мадбана) ды-хььщі'а (любящій сла¬ дость). лакомка — маддыбанЬ ды-хыл- jyTa (любящая сладость), лакомство — хы.уута. лакомый—тамана, б&сііма; ая— таманіэ, бйсімтэ. лампа—Ііімпй (заішст.). лань—марал'Ь, марал (тюрк. ЛЧ піквй, (олень самка), лапа—чйнуІ’Ь. лапша—ры&$э. ларчикъ-мууіріі (ср.араб. Jre4) кутіі (тюрк. ласточка (самецъ) — cVcyniijfl.; (самка)—cycViiirta. латка (заплата) - apefo. лачуга—^улухтэ. лаять—нівахта, інвахта. лгать—дагаіта, дігаіта. лгунъ—дугіана, дагіана. лгунья—дугіантэ, дагаітэ. лебедь—кортап, котан. левъ—apja; львица—apjirb. легкій—kalyila; дасанаі; ая—ка- Іѵітэ; дасаеаі. легкія—крда, уііар (перс. А). легко (не трудно)—дасанаі (ср. араб. легковѣріе—уаіді даммаета (ско¬ ро вѣрить), легковѣрны й —уаіді даммі на нй (скоро вѣрующій); ая—у&іді даммінйнтэ. легкомысленный, ая—к&м-донй, кімдонй. легкомысліе—кімдонавуі'а, кам- донутй (кйм перс. легкость—ШУІутй; g&cfin&jy$& (срав. араб. леденецъ—набат (перс. леденѣть—м&гдаітй, гідаітй. ледникъ—бузхана (тюрк.-перс. ледъ—гідііій. ледяной, ая—мін-гідіііё,, дн-гі- • •! !• дша. лежать—дкыйхтй, ры]ахта. лежачій—днмііхй, рыіха; ая— дыміхтэ, рых$э.
80 лезвіе—оіба парумй, пумм& (соб. ротъ). лейка—lylajiH, таіімтэ, anfana (перс. ^И). лента—байта (аерс. ленъ—кімпй. лепетать — бйібаіта, балбалта, \ і с.. гогета. лепешка— пачѵктэ. лестный—Іі-хоедіііі; ая—li-ioq- $іі1э. лесть—мі$ха мхета. летать—прахта. летучій—пархана; ая—пархантэ; летучая мышь—пархаіеііі, ге- ga-kygi (ночная птица—тюрк. .jr-У ). летѣть—Арахга. лечь—рьуахта, дымахта. лжецъ—дугіана. лжесвидѣтель—сада дугіана. лжествидѣтельница—садтэ дуг- 1&нТэ. лживый—дугійна; ая—дуг1ан£э. лизать—Іікйхтй, іікйіуа. ликовать—хдетй, fouyyfa вйт- тіі. линейка (письм. принадлеж.)— Macfap(cpae. араб. Л-*-), (упо¬ требляемая камелщиками)— дім;а. линія—уйргй, сырта, линовать (отъ руки)—чуаста; (по¬ средствомъ линейки)—мастар- fa, масіар гіра$та. линять (о животныхъ)—раппета да-мыстэ; (о матеріяхъ)—хад- та ды-рйнг (краска уйти)> хварта (бѣлѣть), линючій — рйнгу дахІіАана, хо- рана (соб. бѣлѣющійся); ая— рйнго $ах1іпаетэ, хоранта. липкій—TanjaHa, дірана; ая— TanjaHTB, дірантэ (перс. липнуть—тіАета. лисица—тала, лисій, ья—ды-тала. листъ (бумаги)—варака (срав. араб. J-»j); (бумаги, желѣза) —табакй (ср. араб. ^); (де¬ рева)—тарпа; (означаетъ так¬ же полъ-листа бумаги), лить—дыретй, т&ийхтй; ся—fa- с.. * .. пахта.. лихорадка—хймхам$й. лицемѣрный—Ііббу чйіууй; ая— Ііббо ч&Іуцй. лицо—Aafo. лишай—Айрухтэ. лишать—MftaAiilfa (соб. уропить);. ся—яііійіЬ (соб, падать), лишеніе—Kjacu6yfa (соб. бѣд¬ ность). лишній—збдй (срав. араб. ejL?j). лобвать—ni?akfa, iegakfa. лобъ—кысса.
vk.com/aristorika ловить—двактй. ловкій, ая—кыврах (тюрк. £іу), уаіт (срав. араб. ^), зіірак, зірріій (перс. ловкость—кыврадута, цаідута, зіірагута. ловушка—таіа (перс. iJj). логовище (медвѣдя)-гііаітэ; (дру¬ гихъ животныхъ и птицъ) — кынна. лодка—гамі, Ібтка (заимст.). лодочникъ—гамічі, Ібткачі, тар- jaHa ды-ібтка (погоняющій лодку). ложе—цуідімахі (постель), ложиться—дымахта, рьуахта. ложка—чамча (перс. ^^). ложный, ая—дугіі. ложь—дугіі. лоза (виноградная)—гіптэ. локоть—курсултэ. ломать, с л — §матта. ломкій—самтана; ая—дамтан^. ломота —заШістіі, ііснкмі? Beta, гарніі^та, гарн&сміс ве^а (гіір- ніі£мі<; тюрк. ломоть—ftfifi (тюрк. *^). ломъ—лом (заимств). лоно—абба. лопата (деревянная)—ру$тэ; (же¬ лѣзная)—мыіра, мара, лопатка— русуго. лопать, лопнуть—nkcfrl. лоскутокъ—кытта, кырта ды- иарча (парча тюрк. лоскъ—?6ka, Ібца, Qauax (срав. араб. о^)* лосниться—Іаціадуга, jaBalia ды- <;бка, ^аваіта ды-дапах. лоснящійся—Іауііуана, дбкапа; аяся—Іауііуантэ, ^бкантэ. лотокъ—табахтэ (ср. араб. лохматый—мыстана; ая—мыс- тантэ. лохмотникъ—уіягірапа. лохмотница—уін гірантэ. лохмотья—цінгіррі (срав. тюрк. лошадиный, ая—дн-суіса. лошадь - сѵііа. лошакъ (самецъ)—кавідна, ка- тыр (тюрк. .г^’); (самка)—ку- дантэ, катыртэ. лощить — Шууанта, дапахіаміе ватта (дапііхіамід араб.-тюрк. лубокъ—5у1ѵхтэ, ууіухтз. лугъ—ды-хзада, корух (тюрк. о^>), 6ІЧІІНІІГ (тюрк. лужа—гбічіі, гбі (тюрк. J/). лужайка—чіімйн (перс. лукавый—біща, ^аттувва, нап- дйна; ая—-біу гэ, janyfo, пан- д&иЬ. лукъ (растепіе)—бысла, бусла; (оружіе)—кы<угэ. 6
82 — луна—сара; лунный свѣтъ—$ім- діі-сара лупить—уаіахта; ся— уіахта лучина—талада, тала^тэ (соб. стружка, тюрк. лучшій, ая—чім спаі (самый хорошій). лучъ—^ама^уітэ (означаетъ так¬ же дьяконство) лыко—цуіѵхтэ. лысый—мыстэ лы-ріі^у нытыіра (волосы головы его вылѣзшіе); ая—мыстэ ды-piigo нытыртэ (волосы головы ея вылѣзшіе), льгота—тарханута, тарханута. льдина—кыттэ гуртэ ды-гідііій (кусокъ большой льда), лыіуть, липнуть—тійета, тыпета. льстецъ, льстивый—§ірбаз, мах- jaHa ды-Qip (бьющій сладость). Ііі^ану мі^хана (языкъ его масленистый); ая — дірбаз, Maxjaefa ды-$ір, Ііідано мі$- * Я С хантэ. лѣвый—чапіа; налѣво— Іі-чапіы. лѣвша —чапіа, colakai; (женщ.) —чапіетэ, соіакетэ. лѣзть (по лѣстницѣ)—cijakra; (на стѣну, дерево) —чірахта; (изъ ямы, изъ колодца)— платта; (о волосахъ)-nufapf а, ып^ар^а; (въ карманъ, въ ком¬ нату)—вар$а. лѣкарь — г,аккім (срав. араб. (ѵА), бассумааа. лѣкарка—{>аккім, бассѵмантэ. лѣкарство—дармана (перс. лѣнивый, лѣнивецъ—максііана, тамбаі; ая - максііапѣэ, там¬ баі (тюрк. Jr*). лѣниться—тамбаіта, максаіта, ватта ды-тамбаіута, ватта ды- максііанута. лѣность, лѣнь—тамбаіута, ма- ксіІйпгЫ. * лѣпить—тайета лѣсистая мѣстность—мар-ме^а дѵка. « лѣсничій—медачі (тюрк. і^4-^). лѣсной, ая—ды-ме^а (тюрк. ^-). лѣстница (подвижная)—сымаітэ; ( неподвижная ) — пеііафані (перс. с^.). лѣсъ—ава, ме$а (тюрк. ^г4). лѣгпій, ля—ды-кета. лѣто — кета; лѣтомъ — бі-кета; тебѣ сколько лѣтъ отъ роду? кіма дівні ітіух? лѣчить—басймтё,; ся—бісамта. любезный, ая—хош (перс. цг^). любимый—6i>iija; ая—быітэ. любить—бы]*ета, рыдета. любо—хогп (перс. і/>). любоваться—Majatfa, Mnjil ветіі (Majil срав. араб. J5u). любовникъ—рахуіма.
vk.com/aristorika — 83 — любовпица—рахумтэ. любовный, ая—ды-бьг^та. любовь—бьуета, рыдета. люди, людъ—барпадуіта, наду¬ та, гінда ды-надута. лютый—CHpja; ая—сырітэ. люлька (висящая на веревкѣ)— нішні (тюрк. l^j); (на нож¬ кахъ) —даргудтэ (перс. лягать, лягаться—рыпаста, рап¬ са мхста. лягливый—рапсана, рапса рап- нана; ая — рансантэ, рапса рагіпаптэ. лягушка (самецъ)— пыкка, йікка; (самка) — rmkfo, нкыітэ лядвел—ытма, утма. М. Магазинъ—дікана, мадаза (за- пмств.) магнитъ—маднатус (срав. араб. магометанинъ—мідіімапа (перс. магометанка—мідіімаптэ. мазать—дііапта. мазь (лѣкарство)—мйідам (тюрк. мідха ды-gijanra (масло для мазанія), маисъ—рызза. май—jap, іарвйрді. макать—тымадта, тамадта. маклеръ—даллал (ср. араб. J^j). макушка (головы) — каркіптэ, каркаптэ; (дерева, горы)— рііда (соб. голова), макъ—xagxag (перс. маленькій—сура, даіка; ая — суртэ, дактэ. мало—хачча, кам (нерс. гО. маловатъ—басура, хаччуна; та- басуртэ, хаччунгэ. малодушный, ая — діа yypahar бі-цур’ат (уѵр’ат срав. араб. малолѣтній—діпну басурі, jiila; яя — дінно басурі, jalfa. малолюдный (городъ) —надо ба¬ сурі (мідіітэ). мало-помалу—пііха-нііха, хачча- хачча, даіка-даіка. малосильный, ая—діа-хеіа, діа- кувгат (кувгат ср. араб. ^?). малочисленный, ая—хачча,. малый (о дѣтяхъ)—даіка, хач¬ чуна; ая—дактэ, хйччуптэ. мальчикъ—jala. малютка (мальчикъ) — даікуоа, діуікіі, дйккіка; (дѣвочка)— даікуптэ, дчіктэ, даккіктэ, дактунтэ. маляръ—Hakagnjap (араб.-перс. jlXLlii j мама — іі&н& (тюрк. ^), діуа
84 (nepc. ^,J), jiMMa (срав. араб. }% дадунтэ. мамка—маммысантэ. мавера — таіірі, тahap (тюрк. манить—мін-гінвіт крета (тайно звать). . марать— чарчета, дахгавта. маркій—^ахтава; ая—^ахіантэ. мартъ—адар (срав. араб. ^1). мартышка — меімун (тюрк. антар (срав. араб. г^1)- масленица (араздн.) — маісомі, ма-іаі-еомі. масленый, ая—ды-мідхя. маслина—зетэ, зеітѵя (ср. араб. маслить—ыі^ахта. масло—мідха; (топленое)—мідха дн-тавіртэ (масло коровье); не¬ топленое)—карра (тюрк. ѵ03 (масличное)—мі$ха ды-зеітун, мідха ды-зеТэ; (льняное)— мідха дм-кутту; (кунжутное) —мі£ха дн-діббіт. маслобойня —міітэ, мета, маслянистый—мі?хана; ая—мі$- хаптэ. мастерить—тараста. мастеровой—саннатк]'ар (араб.- перс. ycTaKjap. мастерская“карханй(нер. Мастерски—бі-усгауарута. мастерство—саи’ат, санна/г (ср* араб. мастеръ—уста (тюрк. ^^). масть—нік?а, ранг (перс. -Л), матеріалъ—масалла (тюрк. матерія — парча (тюрк. (гной)—нізіа (срав. араб. матрацъ—^ывіі'гэ, ті^віітэ. мать—jiMMa (срав. араб. г1)- г махать (рукой) — бі-ііда ватта» (рукой дѣлать), мачеха—6ag-6aoa (жена отца), jiMMa уга (мать неродная), маяться—дар^ета, уета. мгла—хы<;ка, xyja; міід, дуімап,. думай (тюрк. о^°). мгновеніе—ха-дакііка (одна ми¬ нута). мгновенно—бі-ха дакііка. мгновенный, ая—ды ха дакііка (дакііка срав. араб. ^J). медаль—Иі^авка, ніі<;а; ніідав- ка. медвѣдица—дыбтэ, дыббіітэ. медвѣдь—дыбба(срав. араб. *r,J). медвѣжонокъ—3ajiT-AH66&, saja ды-дыббй. медленно (работать) —jakyipa (пійхта). медленный—jakyipa (соб. тяже¬ лый); ая—jakypfo. медлить—аркйітй, урк&Іа, ур- кйіій.
vk.com/aristorika — 85 — мѣдлящій—аркыіава; ая—аркн- Іантэ. медъ—дуіда, діада, межа—^аддусат (ср, араб. аралых (тюрк. о’И)- между—бі- арал ых. мелкій—нарыгі (тюрк. даі- ка; (о рѣкѣ)—дajaз (тюрк. ^',J); а л — пары», дактэ; да- ja3. мелко—нарыи (тюрк. с^и). мелочная (торговля) — чарчуута. мелочь—д&ікі-маікі. мелъ—латта, да]аз (тюрк. J^j). мелькать—маб^нта, мабуанта. мельникъ—тахана, ырхачі, да- jipMaH4). мельница—ырхі (срав. араб. ^). мельничиха — бахтэ ды-тахана (жена мельника) меньше—басуріііі (1э), хаччіііі (1э). меньшой—сура; ая—суртэ. мерзкій—ciapja; ая—снрітэ. мерзлый—м у гдіііа; ая—м у гдіітэ. мерзнуть—магдаіта; (зябнуть) — хаоаіта. мерзость—cHpjyTa. меринъ—хадым, хйдма (ср. араб. Г3^), ііітіііа, ахт& (тюрк. *^7). мертвый, мертвецъ—мііта; ая— міттэ (срав. араб. ^с4). мерцать —хііччй балбаста (мало блестѣть). мести — кынадта. месть—чуура, кін (нерс. ѵ? ). метать—раппета, чамчамта. метель—буран (тюрк. aL*). метла—капудтэ. мечеть—масчіт, мачіт (ср. араб. мечъ—каддара. мзда — jak (срав. араб. о*). мигать—тііпа мхета, таитапта ды-эігм, чуаміа (ды-аіна). мигомъ — ка-ха таптапта дн- аіна, ка-ха тііпа мхета ды- аіоа, ка-ха чуамта дн-аіна (одному миганію глаза), мизинецъ— сыппиітэ, суипэ сѵр- тэ (палецъ маленькій), миловидный—дімму хыл]‘а (кровь его сладкая); ая — діммо хыл- ja (кровь ея сладкая), милосердіе—рахманута. милостивый—рйхманй; ая—рах- мантв. милостыня — ырвана. милость—рахмі (срав. араб. р*-»). милый мой!—азізіі, сбгуіііі (тюрк. мудыббіі! ая моя!—азіс- тіі, сбгуітіі, мурыптіі! мимо—міп-кісіі, мін-ііваті, миндаль—дада. миновать—йіннар хадтй (кіннар перс. йракта (соб. скон- чаться);-смерти нельзя—рйк-
86 Та мін-мотэ Іеві (бѣжать отъ смерти нельзя). моаута — дакііка (срав. араб. J). мирить—місазгарта; ся — с&з- гарта. мирно — хубба, сазігар (перс. jlfj мирный—марі-хубоеіі, салгарь ііі; ая-ыарі-хуббеіэ, сазігаріііэ. миролюбивый —6ajana ді-хѵбба; раптірааа, банана ды-раптару- та, сазігар, сазгірана, 6ajana ды-сазігарута; ая —ба]'антэды- хубба, раптірантэ, 6ajaHTd ды- раптарута, сазігар, сазгіран- І’э, 6ajaHTa ды-сазігарута* миръ—сазігарута, хубба, хуб- oajyra, сакітуіта (срав. араб. *-^~), раі^атуіта (соб. спо¬ койствіе); (для помазанія)— марѵн, мірун (заимств.). митрополитъ—мытрапуіііта, ма- тропоііта (заимств.). міръ—дінр, ayeji (срав. араб. младенецъ (муж. п.) —'сурунй, даікуна, даіка, jal& сура; (женск. п.)—сурунтэ, д&ікун- тэ, дактэ, дарктэ, j&lfo суртэ. младшій—сурй; ая—суртэ. много—раба, роба, многожеиство—адй£ раба бііх- таті шварта (обычай (на) многихъ женахъ жениться), многократно—раба іЩ\, роба rat)i (много разъ), многолѣтній — дінпанеіі, мін-цаі- дііі; яя—дінпантііэ, мін-цаі- дііэ многолюдный (городъ)—надйнТэ (мідіітэ), мара ды-барна§уТа (мідіітэ). множество—раба, роба, множить—мЯ^атта. мнѣніе—т>она (соб. умъ), могпла — кора, біікувура. могорычъ—махарід, макаріч. могущественный —захама, зах- мйна; ая—захамтэ, захмйнтэ. могущество—захмута, захмйаута, захма. мода—каіда, адат, адат (срав. араб. можетъ-быть—баікі (тюрк. можно—каві, Kjoja, кі-^аві, кі- j°j& (соб. будетъ), мозгъ—муха, моха (срав. араб. f4); (костный) — іііктэ, ііік (тюрк. ^!). мой, моя—дуіі; дуіііі—мой есть; дірііэ—моя есть, мокнуть—тыреій. мокрота—uriijtt эйвурі. мокрый—f’japja; ая—fopifo. молва—хабыра (срав. араб. /г^Х
vk.com/aristorika молвить—танета, тівета. молебствіе—разы (ср. араб. Ь). молитва — сіутя. молиться — саіета. морить—aapgacia, аанета, па- маіта, памаі ватта (намаі перс. J1^). морковь—гізара. молнія—бырка (срав. араб. о^). морозъ— магдаіта, карта. молодежь—yagiili, ЦІ5І1ІІ, yiili (срав. араб. J*^). молодецъ!—коччах! (тюрк. коч- ав)* молодой—уванка, уіі (ср. араб. ая—уваніктэ, уіі, хам- тэ. молоко — хаіва. молотить—два^та. молотовъ—чгікуч (тюрк. молоть—тханта, тханта. молотьба—будыра, быдыра. молочная каша — буі^аі-хаіва, діжбірріву (аерс.). молчать—масмаста, kala Іа-ваг- та, koga Іа-ватта, Іа^амзамта, суст вета (суст перс. хамки; вета. моль—мір. монастырь—дера (срав. араб. монахъ — раббан (ср. араб. монашка—раббаитэ. морочить—алдета, ?ада1та. морской, ая—дм-jaMa. морщина—кармачта, карчамта. морщиться—кармачта, карчамта. мостъ—гы?ра; (небольшой) — гы- $ыртэ. мотать—gijagxa, <jaQra; (о день¬ гахъ)—парйаста (соб. разру¬ шать). мотыга, мотъ—батхарч (перс. е^^), харуана; (женск. р)— батхарч, харуантэ. мотыка—куИунк (тюрк. ). мотылекъ—пархаіеііі, нарвана (перс. мохнатый—мыстана; ая -ыыс- тантэ. моча—уорі. мочить—матрета; ся—ууарта. мочка (на корн. раст.)—чіііа, чіііаіі. мошенникъ—туііі, туііі (тюрк. Js). монета—зуіза. моргать—кьуаста, бі-аіна ватіа (глазомъ сдѣлать). морда—пуэа. море—jaMa, jaMa (срав. араб. і^). мошка—кіы-кім, МЫ5-МЫ5. мошна (изъ матеріи) — кістэ; (изъ кожи) — кыптырда, каптур§а. мощный—захмйнй, зйх&ма, хе- Іаніі, мар-кувват; ая—зах-
88 — мантэ, захамтэ, хеіантэ, мар- кувват. мощь—хеіа, захм, кувват (срав. араб. ^j*). мракъ—хы^ка, xyja. мстить—карбіі палатта, кін йа- латта, чуура палатта. мудрость—jona, іуамал (срав. араб. JL*0. мудрый—акылдар, мар-щамал, і^онаеа; ая—акылдар, мар- фамал, і>онантэ. мужественный—марда, уванка- марда, уванка; ая—марда, увапіктэ, хамтэ. мужество—уваокуіта, мардута; (женщины)—хамуіта. мужикъ—paja/r, pai’jaT(cp. араб. ~Ч>). мужъ, мужчина—па$а (ср. араб. (супругъ)—гора, музыка—зурна-давуіа (названія музыкальп. инструментовъ, зурна тюрв. давуіа тюрв. J^j). музыкантъ—сазанда (перс.вД^1*)* мука—уунуара (перс. мука—камхй. мулъ (самецъ)—катыр (тюрк. <г^), кавідна; (самка) —ка^ыр* тэ, кудйптэ. муравей—фквйнй. муравейникъ—квшва ды-діквані. мурлыкать—мармарта, момета. мускулъ—мача. мусоръ—хііда, зібіа (срав. араб. J^). м утить—дахтавта. мутный—^ухтінна; ая—$ухтіптэ. муха—дідва. мученикъ — уунуырра (персид. мученица— уѵпуыртэ. мученіе—уапуыранута, уунуара (перс. ,/tc^). мучить—уануарта; ся—уупуа- ра гірадта. мчаться (пѣшкомъ) — ырхатт а, рыхатта; (верхомъ)—ыатреіа. мщеніе — мі-бадаі ватта, аваз ватта (аваз срав. араб. J3^), палатта ды-карба, палатта ды- с • КШ. мы—йхнан, ахніі. мыкаться — галлаі хыдарта, веі хыдарта, херраі хыдартй, ja- ваі хыдарта (^аваі тюрк. ^1>*). мылить—сабун мхета. мыло—сабун (срав. араб. мыловаръ—сабупчі (араб.-тюрв. мыслить—пакарта, пукара, иік- кір ваттй, мысль—йікйір (срав. араб. /^). мыть (руку) іаллал£а; (голову) —хуйп^й; (бѣлье)—мысе$й.
vk.com/aristorika мычать (о коровѣ)—ба рбарта; (о буйволѣ)—парнарта. мышеловка—уаіа, чірітма (тюрк. ^/t), тапікка (старо-айсор.). мышца—мача. мышь—акубыра, окубыра, абу- кыра. мышьякъ — маргумуд (персид. мѣдникъ—міскар (перс. ^~4). мѣдь—міс (перс. су¬ мѣлъ—ыіііа (заимств.). мѣняла — саррап (срав. араб. мѣнять—махіанта; ся—ііапта. мѣра, мѣрка—fiijyla, оічі (тюрк. мѣрить—KijalTa. мѣсиво — ардав. мѣсить—lijaQTa. мѣсто—дука. мѣсторожденіе—ватйе (ср -араб. с/Ц). мѣсяцъ (время)—japxa; (луиа) — сара. мѣсячный, ая—ды-japxa. мѣтить—ватта ды-1іі<;анка, бі- 1іі$анка варта. мѣтка—Ііідйнка. мѣткій—дуз 1іі^ё.вка ai&xjaaa (прямо мѣтку бьющій); ая— дуз Ііідйнкй ма^ан^з (прямо мѣтку бьющая). мѣхъ (кузпечный)—кбрук (тюрк. У (бурдюкъ)-гуіда, тул- лух (тюрк. t—J); (для шубы) —гііда (соб. кожа), мѣшать—бархата; хватта, ка- ры^тырмы? ватта (карыдтыр- мыс тюрк. ,j4r!^-^). мѣшкать— аркаіта. мѣшокъ—ме^ук (заимств.); (не¬ большой)—тыііб; (сотканный изъ шерсти)—уіваіэ (перс. мягкій — ракііха (срав. араб. 0^-0; ая—ракіхтэ. мякина (саманъ)—туіна, тівна. мякишъ—гав-Шхма (Іахма срав. араб. иіІ). мякнуть—ыркахта, рікахта. мясникъ—кассап (срав. араб. -г^). мясо—быссыра, буссыра. мятежъ—дбвѵгуіта (тюрк. jagijyTa, бупт (заимств.). мятежникъ-одана ды-дднУгуіта, одана ды-jajpjyTa, одапа ды- бунт. мятежница—одавтэ ды-дбнѵгуі- та, оданта ды-іавуутй, одаета ды-бупі'. мятель—бурап (тюрк. мять—бнійс^а, мрачта, мячъ—ГУТТЭ.
90 H. На—1і, ал; ва землѣ—1і-арра; (взойти) на гору — 1і-туіра; (сѣсть) ва лошадь—Іі-суіса; на руку - li-ііда (ііда срав. араб. ^); (сердиться) на него— ал-давуп, 1і-давун; на дороіѣ —ал-урха; налѣво—ал-чаніы, 1і-чапіы; направо—ал-расты, li-расты; наверхъ—1і-уллул, Іі'УІІуІ. ва (возьми)!—?kyl! набавлять—аллу (ло) маітета, ally (Іо) маітавта. набивать (карманы, трубку)— маміета (соб. заставить наби¬ вать), мііета. набирать—уаммета (срав. араб. С*1 наблюдать (за работой)—ал-дуіа га?акта (на дѣло смотрѣть), ал-syla кыіета (на дѣлѣ стоять), набрасывать (арканъ)—рапйета; ся—?варта, нідета, індета. набожный—alahaja; ая—аіаѣетэ. наваливать — гізаріті, каламы? ваттй (каіамы? тісрк. ся—гінетй (соб. наклоняться), наваривать—збдй бй?а1та (лиш¬ нее варить), наверхъ, наверху — li-уллул, 1і- yllyl. навертывать—хардета. навеселѣ — кейана, мар-кепіііі; (проженщ.) кепантэ, ыар-ке- гііііэ. навзничъ—йуммахта. навивать — хардета. наводить (ружье)—двактіі, сі- jarra; (страхъ)—са^амта, саі>мі ыамтавѣа (caijMi ср. араб. <°ѵ). навозъ (сухой) — йан; (рогат, скот.) —?аррі, KjyitBi; (лоша¬ диный)—кірсіНі. наволакивать — гарга?та, ?аи- ?апта. наврать—дагаіта. наврядъ—Ь)Оиіі Іеіі быкга (умъ- мой не рѣжетъ), навсегда — ка-^аммгціа (перс. навстрѣчу (выйти) — 1і-камаіту (то) йлатта. навыворотъ—хархат. навыкать — lijaiiia, варцастэ, ьаруіс вета (варуіс ср. араб. J-»j), бйіат вета (баіаг срав. араб. ^). навьючивать—маттаніа; ся—ты- jaHTa. навѣдываться— ітійкі’й, тыкар* іа, дыкаріа. навѣрно —дузутй (тюри. ^jj). навѣсъ—к)'ола, чйрдйк (перс.
vk.com/aristorika — 91 — навѣтовать — даркуі ^амзамта, барк)1 і>амзамта; бі-діжмінаіта ^амзамта, бухтан таеета. навѣтъ —даркуі, баркуі, §еміз- ман ды-діжмінйіта (слово вра¬ жеское), бухтан (срав. араб. навѣшивать—дтахтй. навѣщать —тйакта, тыкарта, ды- карта. навязчивый — мар-рііда ja-ваоа (головную боль дающій); ая —мар-рііда ,}аваптэ. навязывать—ал-кдаіа дыретй (на шею бросать), нагайка—камчі(тюрк. ^?^‘),тйз- ,]ана. нагибать—маттапта, нагибаться— куайта, тьуапта. нагишомъ (о мужч.)— gylxa; (о женщ.)—дуііетэ. наглость—рысвачуутй, беихійуі- та, бенхійтуітй (соб. безстыд ство). наглый — рысвачі (перс.-тюрк. бенхіійй; ая—рысвачі, беихійтэ. нагноеніе—мйнзЙІта. наговорить—дыретй ды-буітаи; ся—сваіу сбі>бйт вйттй (до¬ сыта бесѣду дѣлать), наговоръ—бухтан (ср. араб. сД1#), дйркуі, б&ркуі. нагой—дуіхй, gylxaja; ая— нагоняй—чархаста. нагонять—мытета. нагота—gy lxaj у та. наготовѣ — т>азыр (ср. араб. /^). нагорный, ая—ды-туіра. награда—анам, йедкад, хаііат (ср. араб. мудтулух (тюрк. ?й5да (старо- айсорск.). награждать—анам ,)’ава1та, нед- вад ja-ваіта, хаііат вал^а (хаі¬ іат срав. араб. мудту- луі ja-ваіта (мудтулух тюрк, О1-^), ды§да ja-ваіта. нагромоздить—гізарта (означаетъ также: совершать обрѣзаніе), нагрубить—Іі-пйтэ кьцамтй (на¬ лицо становиться), нагружать — маттанта, мііетй; (заставить нагружать)—мам- Іета; ся—тьуанта. нагрѣвать — мйдхан^а, махуамта, іыммй ваттй; ся—дханта, хы- j&MT&, хымма ве$а. надавливать—дьуад^й. надбавка—мй^йтта. надгробный памятникъ — кіійй ды-буткуіра. надежда—і)івіі, умут (пер. ^). надежный-ба йава, байадар, мйр- байа (байа ср. араб. ^j), мйра
92 ды-еіігубар (еЬтубар ср. араб. Лг*1); ая—бянаптэ, бападар, aiiipfo ды-ектубар, ыйр-еЬту- иар. надзиратель — Шгбірава (срав. араб. л?^). н адзп рател ьн и да—тіігбі раптэ. надзирательствовать—ватта ды- тагбіравуга (fardipaevTa ср. араб. надзирать—Тагбарѣа(срав. араб. надменность—зіуарута, сарпа- нута (перс. ^). надменный—за]ара, сарпапа; ая ■* —задартэ, сарнантэ. надо—6aiji, лазыміііі (1э), лазым (ср. араб. надобность—лазымута. надолго—караба дана, надоумливать — бі-ріідй дыре£й (головой бросать), маорам^а, мыпарамта. надоѣдать—мамтета ды-ал-ганй (доводить на душу), мар-ріідй .^вйітй (головную боль давать), надпись—Kifyitil. надрѣзывать—хратТа. надрѣзъ—хыртэ (тюрк. надсматривать (за работой)- ІЦу- ІйгадаЙа (па дѣло смотрѣть), надсмотрщикъ—іагбірйна, гйд- кйнй, rftgaka. надсмотрщица — тйгбіраптэ, rag- kiiufo. надставлять—аллу міітте^а, ад- лу маттйвта (наверху поста¬ вить). надувать (воздухомъ) — мазветй модйрта; (обманывать)—мал- дета, алдета, дадаіта; ся—зі- japTa. надутый (воздухомъ) — музвіуа, музррра; (гордостью)—зуірй; ая—музвітэ, муз^ртэ; зіртэ. надъ=на. надымить—тантанта, ватта дн- твшна. падѣвать (одежду)—Іівадта, іі- вйдта; (узду)—ла§амта, лама мхета (узду ударить), лама дырета (узду набросить), надѣлять—ггаліета, сама^аваіта. надѣяться—умут иета. наединѣ—бі-ноде. наемный, ая—бі-кірріі (тюрк. і/). наемщикъ—дбкаий ды-кірріі. наемщица—дбкаптэ дгл-кірріі. наемъ—кірріі (срав. араб. */). нажива—казаітч (тюрк. '£^>), йед& (салмаст.), наживать—кмнетй, казанч вйт^й. нажимать—ды)йдтй. назади—Іі-бйраі. назадъ—бараі. названіе—діммй.
vk.com/aristorika — 93 — наземь—li-appa, li-ap’a, li-app&. назначать (цѣну)-маті'йвта (ды- тыіма); (срокъ) — мйт$&вт& (дм-вада). назойливый — мамтьуана ды-ал- гііш'і (доводящій на душу), мар-ріі?й jaoana (головную боль дающій); ая — мамтьуанЬ ды-ял-гана, мар-ріі?а jaeaH'fo. назрѣвать—мытета. называть—крета. наизнанку—хархат. наизусть—азбар (перс./^І), мін- Ііббіі (отъ сердца); выучить— йзбар ватта, мііі-Иббй ?ка1та 9 (отъ сердца брать), нашучшіи— чім к?ыіта, чім спаі; ая—чім к?иттэ, чім спаі. наискось—бар-діниа. наименованіе—Амма¬ на казаиіе —тамба (срав. араб. N t J 9 наказывать—^ллам^а, jaoalfol, ды^ймба. накал ы вать—базбаста; (дрова)— члаігіа; (сахаръ)—<;матіа (еоб. ломать). накачивать (воду)—бі-труба на- латта ды-Miija (съ трубой вы¬ нимать воду). накашивать, накосить—хзйтта. накидывать—рапнета; ся—?вар- fa, нідета. нак и пѣть—гйбгйбта. накипь—і'уббук (тюрв. у накладывать—гізарта (означаетъ также: совершать обрѣзаніе), каламы? вйтта (каламы? тюрк. наклеивать—тапеТа, faftefa. наклонность—пчыілута, пычла; (влеченіе)—сбда. наклонный—riujS,; ая—гівіітэ. наклопять-магіиета; ся—гінета. наковальня—сындан (перс. с^д). наконецъ—хартэ, ахырро (срав. араб. /4). наконечникъ—пуза, ріі?а (соб. голова). накрапывать—мар]аста; (о до¬ ждѣ)--тйн$&ста. накрошить—ййрзе$й. накрывать — міікастй; ся — мі- накапывать—ыантап^а; ся—ын- таігЬ, пытаптсп. накармлипать—махалта. накатынать — йііндар^а; (дѣлать шарики)—гаігііітіі; (войлокъ) —і’ымйртй. накрѣпко—раба kyjii. налаживатъ — саз ваттіі, кбк в&т$й, тараста, тарас^а. налегкѣ—к&іуШ. налетать (о нападеніи хищныхъ птицъ)—Kjyipll cMjapTa (озна-
— 94 чаетъ также: печку связать), мхета бі*тав (ударить съ си¬ лой). •налету (застрѣлить птицу) — мін-уііуі (мхета ды-тыра). наливать—дырета. наличный (покупать на деньги) —нахт (срав. араб, налогъ—MaljaT> тамлат (ср. араб. харч (срав. араб. наложница—ряхумтэ. налѣво —li-чапіы, Іі-сіммаШ. намазывать—gija пта; (масломъ) —мідахта. наматывать — хардета. намачивать—матрета. намедни—банпі кама jyMam. яамекать—бі-ідарат маддета, бі- е^ам маддета. .намекъ — ідарат (срав. араб. е^ам. наметывать (о шитьѣ)—дандаі- та, дулалламыд ватта, тйб- Іаста, тйбіакта, чабіастй. намокнуть—трета. замучиться—раба цуоуара гі- радта (много мученій тянуть), намыливать—сабун мхетй (мыло ударить). намѣреваться—6i-inja#t мат$е£а, бі-Hijaf мйттйві'а. намѣреніе—нуйт, iHjaf (ср. араб. намѣчать—чухат ватта, нанизывать—храста. нанимать—двакта (соб. хватать), наносить (обиду)—ал-кеп ткарта, ал-кен мхета; (руку для уда¬ ра)—ыарамта ды-ііда, ііда ма- рамта (руку поднимать); (ра¬ ну)—дарбапта. наносъ—сііпа. наотрѣзъ—чім (тюрк. r:t). нападать—тыпахта; (на слѣдъ) —із мачахта (слѣдъ нахо¬ дить). і.. нападки — маыхаста, тархаста, чархй-ета, тікаста; інуітмід ватт& (інуітмід тюрк. напаивать—мадтета. напасть-бе-бахтуга, бадбахтута. напередъ—камтэ. наперекоръ — бі-дарку 1 ута, бі- баркуіута. наперстокъ—бырасуппа. напечатать—басма мхета (басма тюрк. ^^), тыбата, матбата (старо-айсорск.). напиваться, напиться—дтета 1і- све^а, jal-света дтета (до на¬ сыщенія аить); (пьянымъ) дте$& li-рвета, рвета. папилокъ— кавра. напирать—дцйдтй, дйдгй. написать—кі$ & втй,. напитокъ—ды-дте$іі.
vk.com/aristorika — 95 — напитывать — масрапта; ся — •» С С •• с ранта. напихивать—дуада-дуа?а мііета (напирая наполнять), напичкать—кііса дуадтй (животъ наполнять), наплевывать—раба ракта (озна¬ чаетъ также: много бѣжать), наподобіе—ах (представка);—че ловѣка—ах-на^а. напоить (лошадей)—(ды-сѵісава- ті) мадтета; (допьяна)—ма$- тета (ды-^аі марвета). напоказъ—ка-марета, 1і-магзета. наполнять—мііета, маміета (соб. заставить наполнять); ся — мііета, wilaja. напоминать—li-баііу дырета (на память бросить), направо—li-раста, 1і-]*амміна. напраслина—бухтан (срав. араб. ?у§да (старо-айсор.). напрасный, но—^абас (пер. ^У), і>аваі (перс. l^1-**). напримѣръ—масаіан (ср. араб. напрокатъ—бі кірріі (перс. ). напротивъ—ІеШ-й/гха, Іеій-^адхё, (не есть такъ), напрягать (силы)—xajfitfa, xelft міетй,; (о лукѣ)—гіра^та. напрямикъ—бі- дузуі$а. напугать—мазде^а. напускать (дыму)—тынпй ватта; (собакъ на волка)—(ал-діва каібі) ка^ка^та напутствовать — капкастй- Іі-ѵр- ?.. ха. наравнѣ — барамбар, барабар (перс. /"^). нарастать—aijaifa (соб. увели¬ чиваться). народный—ды-міііат, ды-аіма. народъ—міііат (срав. араб. *JuL*), яіма (срав. араб. г**), нарочно—камсуддіі. наружность—таЬар (тюрк. ^). наружный—ды-іі-тарра, дыЛівзд- дар. наружу—ilfappa, Ііваддар. нарушать—парпаста; (присягу) —£матта. нарушитель—парпісапа; (прися¬ ги)—^амтана (ды-момаі). нарушительница — парнісаитэ; (присяги)-<;амтантэ (ды-момаі). нарывать (фрукты)—габета; (о ранѣ)— мытета. нарывъ—зуура. нарѣзывать—йарзетё,. нарѣчіе—Ііі^апа (собст. языкъ), ^амзй-мта (собст. говоритъ), нарядный—сукій; ая—сукіітэ. наряжать—м&ск&Ітй; ся—сакаі- с.. та. насаждать—туйила.
— 96 — населевіе—барпасуіта, бінеіпа- д.уіта, аіма. насиживать (яйца)—хнетй, ал~ біі дымахта (на яйцахъ ле¬ жать). насиліе—хеіа ватта, ийтта ды- хеіа, хеіанута. насиловать—ватта ды-xela, зуіум ватта. насилѵ—бі-хеіа. •» наскоро—1уаза*1і]’аза, Іцаза, та- Іасук (тюрк. наскучить—скатта. * наслѣдникъ—натыр-курсіі. наслѣдница—еатрат-курсіі, на- траетэ ды-йѵрсіі (курсіі срав. араб. &*/), наслѣдство—міндіі (собст. иму¬ щество). насморкъ—тігіус, салым (тюрк. гН насмѣхаться—масхарута еаттй, с с масхарта, гіхакта. насмѣшить—макхакта, гіхйкта. насмѣшка—гіхкута, масхаруіта (срав. араб. ѵ3^). насмѣшливый—масхырана, га- хака (бі-вй^а), гйхкапа (бі-нй- Qa); ая — масхырао'Ь, гахактэ (бі-надй), гаікйп£э (бі-нйдй). насовывать—тхйста, дхастй. наставать—теТй (собст. прихо¬ дить), веіа (собст. бить). наставленіе—вёиуат (срав. араб. даііі. наставлять—нахуат ватта, даііі ватта. наставникъ — маіпана, кдаруза макрызаоа (собст. проповѣд¬ никъ), janaHa ды-даііі, jaB&efc ды n&cjaT. наставница—м&іиантэ, Kjapyafo, макрызап^э, jaBa-нтэ ды-даііі, j а ванта ды-HacjaT. иастаивать (о чаѣ)—даммйнта, дам ватта (дам uepc. cJ); кар- расу та ватта, карраса вй/гтй, кііета ды-ал хабыра (стоять на словѣ), настигать—мыге'га. настилать—^авета. настойчивый■— карраса, fialjaea ды-ал хабыра; ая—каррастэ, каЦантэ ды-ал хабыра. настоять—каррасута ваттй, кар¬ раса вйтта, кііета ды-ал іа- быра (стоять на словѣ), настоящій, ая—ды-адіііа (соб. теперешній), aja (соб. этотъ); (о цѣнѣ)—дуз; (о достоинствѣ) —асіі, йсі. настраивать—саз ватта (саз нерс. саззанта, кбк ват£а (йбк тюрк. -Л/), кбккіін^й. настрого—раба kyja (соб* очейь крѣпко)*
vk.com/aristorika настращать — ^арбанта, і>арба feta (japoa срав. араб. V/»). наступать—мапнахта, маіуах- та, макадта. наступать (ногой) — дуадта (бі- акіа). настывать—цуйхта, кьуадта. насулить—дадаіта. насупротивъ—патэ-іі-патэ (ли¬ цомъ къ лицу), камаітэ. насущный—сумкйна; ая—сум- кйнтэ. насчитывать—бынета, хаубанта. насылать (подарки)—дадарта лы¬ синка!’ (савкат перс. -^.j-). насыпать—дырета. насыпь—муміітэ, тбкма (тюрк. ***). насыщать—масвета; ся —света. насыщенный—cyja; ая—свіітэ. насѣдка—каппі. насѣчка—сават (срав. араб. J,-*“), хырта. натапливать—раба gijapm (мно¬ го топить). натаскивать—гізарта, газарта. натач и вать—махрапта. натерпѣться—раба kasja (yaeja) гірадта (много мученій тя¬ нуть). натирать—прахтй, ду&птіі; (ма¬ сломъ)—мідйхтй. натискъ—дойё, (соб. мѣсто), ів (соб. слѣдъ); і>іууум, ьууум (срав. араб. <^). наткнуться—дыкарта, тыкарта, н атол о чь—хыдаіта. натощакъ—на-дтав (тюрк, г^), быттут, буттут (старо-айсор). натравливать (собакъ)—кадкадта (ды-каібі). натуживаться—хіуаіта, xela ja- ваіта. натура—xacjaf, Ta6j$LT (срав. араб. натуральный, ая-сах (тюрк. тамміс (тюрк. ^*J), can (срав. араб. оі^). натягивать—гірадта. натянутый—гірыіда, тінк гірыі- да; ая—гірыдтэ, тінк гірыдтэ. удачу—li-талаі) (срав. араб. ука—jyluaHa. у чать—мйіапта. ут ни чать—кеібат ватта (кеі¬ бат срав. араб. ушничество—кеібатутй, кеі- б&т (срав. араб. •^;і). ущать—йітва jaBalrn (пітва срав. араб. sr*). халъ, нахальный — бенхііпа, бе-jaja (перс. араб. ^^?), бі- дйрмі; нахалка, нахальная— бенііпі'ѳ. бе-ьаіа, бідармі. і
— 98 — нахальство—oe-jajyi'f'd, бі<$рму- та, бенхіійутіі. нахватать—гім&дта. нахлынуть (о водѣ)—дар^арта. нахмуриться—масретй. находить — мач&хта; ся — мі- чй&тй. находчивый—ба^ырана; ая—ба- ^ырантэ (тюрк. аіг^). нахрапомъ—бі-хеіа. начало—cypaja (срав. араб. £ѵ~); сначала—мін-Qypaja. начальникъ — саркарда (перс. •Ѵ/~), гура (соб. большой), начал ьствовать—г у раі га ватта, саркаруіта ватта, начатый—?ypja (срав. араб. 5ѵ^); ая —?урітэ. начинать—$арета. начинять-мі1ет& (соб. наполнять), начисто—тамміс (тюрк. У^). начитанный — kbipja; ая—кы- ріітэ. нашептывать-пйчпачтй, гу-ніітэ тане^а (въ ухо говорить), нашивать—аллу (ло) xijarfa. нашъ—дуйн; нашъ есть—дуеніііі; наша есть—дуеніііэ. нащипать—пічйітй, іпчй-lfe, 51- 1&Ш. наѣдаться—сваіа хал£а (насы¬ щаться ѣсть), раба іал$а (много ѣсть). наябедничать—сатануіта ваттё,, мамтета (соб. доносить), не—Іа, 1е (ставятся впереди слова); не хочу—1е-бауые; не пойду—le-йзын; не гово¬ ри — la-таніі; не ходи—1а- xy(j; не падай—la-ымйуі, 1а- ніпуі. небесный, ая—ды-QMaija. неблагодарность — Іа-дета ды- cnajyia (не знать добра), неблагодарный — 1а-)атана (1а- jaA’aHa) ды-cnajyTa; an—la- jaiaHTO ды-cnajyra (не знаю¬ щая добра). неблагопріятность—навандута. неблагопріятный, ая — навад, на-овавд (перс. ^^г). неблагоразумный, ая—кам-і>она, кім-і>она, ка11і1-і)0на. неблагородный—на-марбут, на- мард, на-націп (перс. араб. • — * J т небо—(jMaija. нёбо—дймагі, дамах (перс. £^J). небольшой — сУрй; ая—суртэ. небрежный — мйнмінйнй; ая— мйнміпан^з. небрежность—M&HMiH&Hy'fa. небывалый—la-віуй; (о человѣ¬ кѣ) — ий-бШ$; ая—Ій-вігёѳ; нй-бйііі*. небылица—дугііі.
vk.com/aristorika невдалекѣ—бі-курба(срав. араб. невзначай—вагістан, ва-каиыл (перс.-араб. J^Lj)- невзрачный, ая— колаі (тюрв. А-). невидимый—Іа-м&буінана; ая— Іа-мабуінантэ. невинность—дІа-riHajyi’a. невинный—діа-гінаііі; ая—діа- гінйііэ. невкусно—бе-ійзат (перс.-араб. і^), дІа-тама, бе-тама. невкусный — бе-іазатіііі, бе-та- меіі, діа-тамеіі; ая—бе-ійзат- іііэ, бе-тамеіэ, діа-тамеіэ. невнимательно—діа-^у?, бе-і)У£ (перс. невнимательный—Іа-хадвана, саі- маз (тюрк. jM^), бе-^удіііі (перс. ая—1а-хй$вантэ, саімаз, бе-^удіііэ. неводъ—гйрда, тор (соб. сѣть, тюрк. ->у). невоздержный—la-x&Mj&ea ды- гану (не хранящій себя); ая —Іа-хаау&нтэ ды-гано. невозможный—Іа-й’^анйг ды-ал- ріі?а (не приходящій па го¬ лову); ая—la-afj&H'ta, ды-ал- piiQft. неволить—сургун ваттй, j&xcip вй-гіа (jftxcip срав, араб. ^г1)- невольникъ—сургун, jaxcip (ср, араб. невольница—сургун, jaxcip. невольно—ІЯгда-Іа-да. неволя—сургупута, jaxcipyta. невредимый, ая—сапасах (тюрв. р.іы.ЫиЛ L, ѵ /• невыгодно—бе-паіда (перс.-араб. > невыгодный—бе-паідеіі; ая—бе- цаідеіэ. невѣжда— 1а-пармуана. невѣрный, ая — наст, (перс. надрус j oU) невѣроятный—la-ijojaHa; ая—1а- jojaefa. невѣста—тлыптэ. невѣстка—каіу, каііу, чаіу (у горскихъ айсор.). негдѣ—Ііт дука (нѣтъ мѣста), негодный — Іа-зфіха; ая — 1а- х$іхтэ. негодовать—кірйпга, карба тета. негодяй, ка—чаппаі (перс. J^), 5І3 (срав. араб. ^). негостепріимный—la-6ajaHa да- архі (не желающій гостей); ая—la-6ajaHTa ды-архі. неграмотный—lSL-kupjana; ая— Ій-кыр^антэ. негръ—кара-kyl (соб. черный рабъ, тюрк. JyV). недавно—Іеій, мін-цйіді.
— 100 — недалекій—курбеіі; ая—курбеіэ. недалеко—Іеіа рыхка, Іеіа рык- ка. недвижимый—мін-дуку 1а-убца- на (съ мѣста своего не дви¬ гающійся); ая—мін-дукб 1а- убуантэ. недоброжелатель, ный—la-6ajaHa ды-cnajyTa (не желающій доб- ра). недоброжелательница, ная—1а- oajaHTD ды-cnajyra. недобросовѣстный—чыдуіа, да¬ вала (перс. J*j); ая—чыдуітэ, дадалѣэ. недоваренный — la-ngiila; ая— Іа-пдіітэ. недовольный, ая—на-разіі (перс.- араб. jHju). недовѣрчивый—1й-5аммінана, 1а- мі^умма; ая—Іа-^аммівантэ, Іа-мІ5умміеТэ. недогадливый—li-piiga Іа-наіііа- ва (на голову не падающій); ая—li-piiga Іа-наиіанта. недозволенный—бе-ізвшіііі; ая— бе-ізыніі1э(иерс.-араб. &). недозрѣвшій—1й-мыт]*а; ая—1а- мытыгЬ. недолго—Іа-раба (собст. немно¬ го). недолговѣчный, ая—бе-таккаі', бе-давам (перс.-араб. &). недоразумѣніе—сари, недосмотрѣть — Іа-гадакта. недоспѣлый, недозрѣлый-іа-мыт- ja; ая—1а-мытыітэ. недостатокъ—начаруіта (перс. недостаетъ—таммам Іеіі (таммам срав. араб. №). недостаточ ны й—к)асыб, бе-дов- Іат, gyly басура ojana (дѣла его не хватающимъ бываю¬ щій); ая—KjacHo, бе-дбвіат, gylo басура ojaHTH. недостойный—la-xgiixa; ая—1а- хдіхтэ. недосугъ—дана Іітын, иірсат Ит (времени нѣтъ), недоумѣвать—ауыбуіта nijagm (ауыбуіта срав. араб. мат пуадта (мат срав. араб. недоумѣніе—ауыбуіта (ср. араб* т*:^), мат (срав. араб. недоучиваться-саннату 1й-туама двакта (ремесло свое не окон¬ ченнымъ оставлять), недоучившійся—саннату Іа-тнм- та докана (ремесло свое не оконченнымъ оставляющій); аяся—сйнп&тб Іа-темае^э дб- кангЬ. недочетъ—басура. недругъ—діжмін (перс. o^J). недугъ—нассазуіі-а (uepc.
vk.com/aristorika — 101 — недѣйствительность—каібута (cp. араб. ^). недѣйствительный, ая—kalo (cp. араб. недѣля—?аптэ (означаетъ также суббота, ср. арм. недѣятельный—jakyipa, максііа- вй, тамбаі; ая—jakypTa, мак- сііаатэ, тамбаі (перс. Jr-0. нежеланіе—Іа-бьуетута, la-6bije- та. незабвенный — Іеіі ды-ман?ета, мін-баіа Іа-палтана (изъ па¬ мяти не выходящій); ая—Іеіэ ды-ман?ета, мін-баіа Іа-пал- тантэ. незавидный—ды-хыкра Іеіі; ая— ды-хыкра Іеіэ. независимый—азатіііі; ая—аза- тіііэ (перс. J^I). незадолго (предъ этимъ)—мін- кам адіуа; (предъ тѣмъ)— міа кам дадін. незаконнорожденный—быіча, буі- ча (тюрк. £^); ая—бучтэ, бу?тэ, бычтэ. незаконный, ая—д1а-?ар. незамѣнимый—дукі дав і>іч на?й le-дйвікіа (мѣста его никакой человѣкъ не схватитъ); ая— дукгё дйрн уч на?а Іе-давікій {мѣста ея никакой человѣкъ не схватитъ). незамѣтный—1а-мабірвава; ая— la-Maoijinairh. незваный—Іа-чііда; ая—Іа-чіт- тэ. нездоровиться—нассаз вета. нездоровый—нассаз (перс. j^*), мыр)’а (соб. больной); (о во¬ дѣ, о климатѣ)—jakyipa (соб. тяжелый); ая—нассаз, мыріітэ; jakypT3. нездоровье — ыассазуіта, марра- нута. незнакомый-—таны? Іеіі; ая —та¬ ны? Іеіэ (таны? тюрк. незнаніе—1а-дета; отъ незнанія —мін-іа-дета. незначительный—хачча(соб. ма¬ ленькій), Іа-^адах (соб. не очень); ая—хачтэ, Іа-^адах. незрѣлый—la-MUTja, іуал (тюрк. на -Kjauul (перс.-араб. ая—la-мытыітэ, фал, на-к]амы1. неизбѣжный — діа-чареіі; ая— діа-чареіэ. неизвѣстность—еа-маЫімута. неизвѣстный, ая — па - маЫім (перс.-араб. неизлѣчимый—Іа-басмана; ая— Іа-басмантэ. неизмѣримый—ал-Kijyla la-iiTja- н& (на мѣрку не идущій); ая —ал-Kijyla 1а-аУйнЬ.
— 102 — неистощимый—Іа-піркана; ая— 1а-піркантэ. неисчислимый, ая — бе-^ассап (перс.-араб. і^). некогда (мнѣ)—Іітііі дана (не имѣю времени), некрасивый—Іа-дапііра, бе-суп- наг; ая—Іа-дапіртэ, бе-суп- пат (перс.-араб. ^0- некуда—Ііт дука (собств. нѣтъ мѣста). неловкій—jakyipa (соб. тяжелый); ая—jakypfo. нельзя—loja (соб. не будетъ), нелѣпый—батыііа (соб. пустой); ая—батыітэ. немедленно—бі-уаідута. немилосердіе—діа-рахмута, бе- рахмута (перс.-араб. г4» ^). немного—хачча, хй-пірка, ха- зарра, ха-чарра. ненавидѣть—карба тета. ненависть — карба, діжміваіта (перс. e^J). ненадежный, ая — дІа-еЬтубар, бе-еЬтубар (пер.-араб.Л^1^). ненастье—мутраіта, мутрануга, піс ^ава (тюрк.-араб. Ь* и*?,). ненасытный—la-cojaHa; ая—1а- cojairfo. необдуманный, ая—дій-йівкір. необитаемый, ая—іараба (срав, араб. ^(г^). необозримый, ая—1а-ріі?а-і?т» (безъ головы-дна), необузданный, ая—діа-уыллав, діа-лама, бе-уыллав (перс,- тюрк. >Л*). необходимость—гарагута, лазыі- мута, бечаругга, начарута. необходимый — гаракіііі (тюрк. лазыміііі; ая—гарак- іііэ, лазыміііэ. необъяснимый—ды-пармета Іеіі; ая—ды-пармета Іеіэ. необыкновенность—ауыбута, ка- рібута. необыкновенный — ауыб (срав. араб. *т*^), kapioaja (срав. араб. "г*^); ая—ауыб, карі бетэ. неограниченный, ая—діа-^адді- сат, діа-тыххуп. неоднократно—раба гат>і (много- разъ). неожиданно—бе-хабыра (перс.- ■ араб. ^), вагістйн (перс.- араб. *^iL;), накапуі (перс.- араб. неопредѣленный, ая—на-м&Ыім (перс.-араб. неопрятный, ая—йінтіі (запмст.). неопытность—іамуіта. неопытный, ая—іам (перс. ^). неосмотрительность — дій-^удй- рут&*
vk.com/aristorika — 103 — неосмотрительный, ая—діа-^уд- jap. неосновательный—батыііа, ^а- ваі; ая—батыітэ, і>аваі (срав. араб. неосторожность—діа-^ууарута. неосторожный, ая—д1а-і)У<уар. неотлучно — мін-дука Іа-плата (съ мѣста пе выходя), неотступный — ііда 1а-раппана (руки не бросающій), ііда 1а- гар^ана (руки не тянущій); ая—ііда Іа-рапнантэ, ііда 1а- гар^антэ. неохотно — бе-сбда (перс.-араб. u^). неоцѣненный — тыіму la-kuTja (цѣна его не срѣзанная); ая —тыімо la-kbiTja. непобѣдимый — Іа-дамтана (не ломающійся), хеіана (силь¬ ный); ая—1а-дамтантэ, хеіантэ. не повиноваться—1а-масіцатта, Іа-х^авта, саімазута ватта, мін-гану (но) гура іа-двакта ды-натэ (отъ себя старшаго не поймать уха), неповиновеніе—Ій-масвуатта, 1а- х$авт&, саімазута, мін-гану гу¬ ра Іа-двйкта ды-натэ (отъ се¬ бя старшаго не поймать уха), не повинующійся—Ійгмасіцітана, 1&-ха$вав&, саімаз, мін-га¬ ну гура натэ Іа-дбкана (отъ себя старшаго уха не хва¬ тающій); аясл—1а-ыасыртантэ, Іа-ха^вантэ, саімаз, міигано гура натэ 1а-докантэ (отъ себя старшаго уха не хватающая), непогода—мутранута, мутраіта, піс і>ава (тюрк.-араб. ^ неповоротливый —jaky ра (соб. тяжелый); ая —jakypTa. неподвижный—мін-дуку Іа-цбца- на (съ мѣста своего не дви¬ гающійся); (о праздникахъ)— 1а-хадырана; ая—мін-дукб 1а- цбцаатэ; Іа-хадыраптэ. непокорный—1а-масыртана, саі¬ маз; ая— 1а-масыртантэ, саімаз. непонятливый—1а-пармуана; ая —Іа-пармуантэ. непонятный—на-маЫімііІі; ая— на-маЬІімііІэ. непослушный-1а-масы]ітана, Іа- дбкана ды-натэ (не хвата¬ ющій уха); ая—1а-масыртан- тэ, 1а-дбкйнтэ ды-натэ (не хва¬ тающая уха). непостоянный — la-Kaljana ды- ал-koly (не стоящій на усло¬ віи своемъ); ая—Іа-каЦантэ ды-ал-коіб (не стоящая на условіи своемъ). непосѣдливый—васвасыі, Іа-хам- Ійна; ая-васвасыі, Іа-хймі&нтэ.
— 104 — непотребный, ая — на - лазым (перс.-араб. fj^); (домъ)— каЬбахана. непочемъ (мнѣ)—ал-веціі Іеіэ; (ему)—ал-вецу Іеіэ; (ей)—ал- вецо Іеіэ. непочтительный — Іа - ха^вана, саімаз; ая—Іа-хадвантэ, саі- маз. неправда—дугіа. неправильный—дуз Іеіі, на-раст- іііі; ая—дуз Іеіэ, на-раст- іііэ. непремѣнно—аі-^аібат (ср. араб. J0. непривычка—хамѵіта. непривычный, ая—хам (перс. <и). неприличіе—аібута (срав. араб. неприлично—аібеіі (1э), аіба(ср. араб. с.. непріязнь—діжмшаіта, діжміна- Іута. непріятель—діжмін (перс. cr^J). непріятельскій, ая—ды-діжмін. непріятный—на-хо^іііі; ая—на- хо<}іі1э (перс. иг-^). непродолжительный—хачча (соб. маленькій), fiapja (соб. ко¬ роткій); ая—хаччіітэ, кырітэ. непромокаемый—вімануіта 1а- гар^ана, памута іа-гардана (сырости не тянущій); ая— німануіта Іа-гардангэ, намута 1а-гар<;аотэ. пепроходимый, ая — Іеві вара (соб. нельзя пройти), непрочно-на-мухкум (перс.-араб. fX^). непрочный—на-мухкуміііі; ая— на-мухкуміііэ. непрошенный—Ій-чііда; ая—1а- чіттэ. неприличный—аібеіі; ая—аібеіэ. непримиримый—Іа-сазгірана; ая —Іа-сазгірантэ. неприступный—сарыана, Іі-діп- йу Іеві карбуні; ая—сарпан- тэ, Іі-діпно Іеві карбуні (къ боку ея нельзя приближаться), непричастность—бе-хабыру^а. непричастный—бе-хабпра, бе- іабыреіі; ая—бе-іабыра, бе- іабыреіэ (перс.-араб. неравный—барабар Іеіі; ая — барабар Іеіэ (барабар перс. нерадивый—максііана; ая—мак- cilanb. нерадѣніе—максііанута. не радѣть—максаіта, максііаеута ватй. неразборчивый (въ пищѣ)—бал- вана, 1а$хор, ахлана ды-куі міндіі (кушающій всякую
vk.com/aristorika — 105 — вещь); ая—балвантэ, lagxop, ахлантэ ды-куі міидіі. неразвитой (о человѣкѣ) — авам, 1а-пармуана, бе-парма, н&да- хар (еоб. человѣкъ-оселъ); ая —авам, Іа-пармуантэ, бе-пар- мі, бахтэ-хар (соб. женщина- оселъ). нераздѣльный (объ имѣніи)—ды- куІІунТеИ, Іа-йуііыуа; ая—ды- куііуитеіэ, la-йуііыітэ; нераз¬ дѣльные, ыя—(о братьяхъ, о Троицѣ)— хаіва. неразрывный—Ій-йардана; ая— Іа-йардантэ. неразсудительность—Іа-тахміна- іі С •• нута. неразсудительный—Іа-тахмінана; ая—Іа-тахміпангэ. неразуміе—бе-^онута, діа-^ону- С " та. неразумный, ая—бе-^она. нераскаянный—Іа-йадмана; ая- la-па^мантэ. нераспорядительность—іа-бады- ранута, Іа-бадарта. нераспорядительный— Іа-бадыра- на; ая—Ігі-бадырантэ. нерасторопный-манмыоана, ман- міпііна, jakypa; ая—манмы- напгэ, манмінйнтэ, jakypfo. нерѣдко—раба ыданаті, раба гй- і>і (гаі)і перс. eL0. нерѣшительный, ая—бе-уур]ат, бе-уур’ат (перс.-араб. неряха—йінтіі (заимств.). неряшливость—пінтуута. неряшливый, ая—йінтіі. несбыточный—Іа-ваііі; ая—1а- ваііэ, Іа-ветіэ. несвоевременно—Іаідана, Іа-Іі- дана. несвойственность—Іа-дамДнута. несвойственный—Іа-да^ана; ая Іа-дамз’антэ. несвѣдущій—la-jarraHa, Іа^ада- на; ая-*1а^аттантэ, ]а-]адантэ. несговорчивый—1а-ат|анй ды-1і- урха (не приходящій на доро¬ гу); ая—Іа-ат^антэ ды-ііурха. несгораемый—1а-]‘акдана; ая— Іа^акдантз. нескромность—бе-дармута, бе- і>аіта, бе-jajyra. нескромный—бе-дарма, 6e-T>aja (перс.-араб. ^ jtf); ая—бе- дармі, бе-jaja, бе-^етэ. неслыханный—la-giMja; ая—1а- дімітэ. несносный—cHpja; ая—сырітэ. несовершенство — на-отвінута, на-тамамута (перс.-араб. с^^). несовершенный—нй бтвун, на- бтвуніііі, на-тамаміііі; ая— нй-откун, нй-бтвуніііэ, н&- тамаміііэ.
— 106 — несовмѣстимость—1а-1ахіманута. несовмѣстимый—Іа-Іахімйна; ая —Іа-Іахімантэ. несогласіе—Іа-саагіранута. несогласный—Іа-сазгірана; ая— Іа-сазгірантэ. несокрушпмость-мухкумута, ку- • с .. Л та. несокрушимый—мухкум (срав. араб. мухкуыіііі, kyjeli; ая—мухкум, мухісуміііэ, кві- всѣмъ пары его нѣтъ); ая— і)іч xajo Ііт. нестерпимый—т^іч таб Іеві мава (совсѣмъ устойчивости нельзя принести). нести (уносить)—Іабаіта; (при¬ носить)—міуета; нестись (о курахъ)—дцаіта (соб. родить). нестройный—сарраст Іеіі; ая— сарраст Іеіэ (сарраст перс. Цг“'). теіэ. несомнѣнный, ая—бе*дік, бе-дак (перс.-араб. &). несообразность—Іа-хадхааута. несообразный—Іа-хадхава; ая—- Іа-хадханТэ. несостоятельный, ая—бе-довіат, бе-кувва, бе-кувват (перс.- араб. неспособность—бе- йат>ым у та. неспособный—бе-йаі>ым (перс.- араб. ая—бе-йа^ы- ма. несправедливость — на - ^акуіта, хзета ды-йатэ (видѣть лицо), несправедливый—на-^ак (перс.- араб. а*1'), х&цана ды-йатэ; ая—на-^ак, і&уантэ ды-йаЬ. неспѣлый—фал (тюрк. JL0> нй- іуамыі, la-MUTja; ая—іуал, на-KjaMul, Іа*мтыітэ. несравпепный —і>іч fajy Ііт (со- песходный (о цѣпѣ)—іідіі 1а- jafiana (руки не дающій); ая —ііда Іа^авантэ. несходство—Іа-дымета. несчастіе—кадда (тюрк. гіт- да (старо-айсорск.). несчастный, ая — бе-бйхт (перс. бе-талаЬ (перс.-араб. несчетный—бе-хіжбуиа, бе-^ас- сап (перс.-араб. ^). нетерпѣливый—бе-хаміана, бе- ^овсаіа (перс.-араб. ая— бе-хамійнтэ, бе-і>бвса1а. нетерпѣніе — бе-хаміапута, бе- ^йвсйіутй. нетрезвый—хуімар (срав. араб. paBaja, grfja. (соб. выпив¬ шій); ая—іуімар, раветэ, дтііэ, неуваженіе—Іа-хдев'^й, моі)ба£ Ій-вйтій (мо^бат срав. араб.
vk.com/aristorika неудача — наррастута (nepc. неудачный, ал—нарраст (nepc. у**'» “-I-J I неудобный, ая—на-раЬат (перс.- араб. неудобство—на-раЬатута. неудобопонятный — ды-пармуві Іеіі; ая—ды-пармуві Іеіэ. неудовольствіе—на-разуута (пер.- араб. неужели?—міууіт (соб. правда?), неуживчивый—Іа-сазгірана, Іа- азана бі-урха (не идущій до¬ рогой); ая—Іа-сазгірйвтэ, 1а- азантэ бі-урха (не идущая до¬ рогой). неуклюжій, ая—курапан. неучъ—la-kapjaHa, 1а-пармуана; (женск. р.)—la-kapjaHTa, 1а- пармуантэ. неумышленно—Іа-хабыра (срав. араб. л^). неумытый—1а-ху11а; ая—Ій-хуі- ІЫІТЭ. неумѣренность—бе- каі щ у та. неумѣреный, ая—бе-каіда (перс.- араб* неумѣстный, ая—Іаідукб, Іа-Іі- »• С м дуко. неуплата—l£t-j&B£ilfa ды-^йк (не давать мвды, ^йк срав. араб. неупотребительный — мін-канур плыіта, мін-каіда плыіта, мін- адат плыіта (изъ обычая вы¬ шедшій); ая—мін-канур плыт- тэ, мін-каіда плыттэ, мін-адат илыттэ (адат ср. араб. неурожай—камуса, неурядица—дій-хуббіуута. неуслужливый, ая — діа-мо^уб- бат (срав. араб. ^**)- неуспѣганость—наррастута. неуспѣшный, ая—нарраст (перс. неустойка—уарііма (срав. араб. ^).- неустрашимый—la-зaдjaнa; ая— 1а-задіаптэ. неустрашимость—Іа-заэданута. неустроенный — паігага; ая— йаігагтэ. неутомимый—1а-уащна, 1а-кач- хана, 1а-?аредана, Іа-раггана (салмаст. нарѣч.); ая—Іа-уа- jaHTO, 1а-качхантэ, la-^apgi- jaHT9, 1а-раггантэ. неучтивость—бе-маріпйтута. неучтивый, ая-бе-маріпат (нерс,- араб. нефть—нуіта, выпта(срав. тюрк. нехотя—бе-сбда. нечаянно — нагістан, на-каиуі, нй-капыл (перс.-араб. J^lJ).
— 108 — нечаянность—накапуіута. нечестивый—капура, бе-дін; ая — капуртэ (срав. араб. бе-дін (перс.-араб. нечетъ—пара, такка. нечистоплотность—ііінтуута. нечистоплотный, ая—пінтіі (ср. арМ.-Обл. ФФ^РФ, ГруЗ. сдобою), нечистота—на-тамыізута; зібіа (срав.-араб. J^), хііда (оа- рѣч. горцевъ). нечистый (о животныхъ)—і>арам (срав. араб. г1/^), ыурдар; 1а- тамміз (араб.-тюрк. jy3 ^), <;іх- таеа; ая—і>арам, мурдар; 1а- тамыіз, діхтантэ. нечувствительный — бе-хам, (о боли)—Іа-маррапа; ая—бе-хам, Іа-маррантэ. ни—Іа, 1е (срав. араб. ^), чу, £Іч (перс. ни я, ни онъ не знаемъ—Іа ана, Іа авун leg- быдда (le-вах быдда); ни одинъ не годится—і)іч ха 1е-ха$ха. нива—кырііва (собст. пашня), дахіа (тюрк. J^), (на кото¬ рой хлѣбъ зеленый)—jikH&. нигдѣ—т>іч хй дукй, ^іч д^ка. ниже—уііух. нижній, яя—ды-уі£ух. * нижайшій—чім njyfia (соб. сов¬ сѣмъ низкій), чім уЙуі; ая-чім Kjynfe, чім ул$ух. низаніе—храста. низать—храста. низвергать—харзапта (соб. тодк- нуть), рапнета (соб. бросать), низводить—дырета. низкій—Kjyna; (о человѣкѣ) — міппіс, намард; ая—к]уптэ; міппіс, намард. низкость, низость—кіупута; (о человѣкѣ)—міпиісута, намар- С ■ ■ дута. низменность—дузгаелых (собст. равнина, тюрк. низменный, ая—дузган. низъ—хутэ. никакой—чу, і,іч (перс. ^); (че¬ ловѣкъ) —ірч-HaQa. никогда-і>іч-дана, і>іч*вада (перс.- араб. 93+з чу-вада, чу-дана. никакъ, никоимъ образомъ—і>іч (перс. g^). никто—£>іч-нй£а, чу-на^а. никуда—і>іч-дука, чу-дука. нисколько — ^іч-ха-зарра, giq- ха-чарра. ниспадать—тпйхта, тіпахтіі. нитка, нить—гідаіа. ницъ падать—брактй мйкк&пта ды-ріі{й (стать на колѣни (и) наклонять голову), ничто—ji ч -ій-мі н д і і. ничтожный — jiq-міндіііі; ая— })ІЧ-МІНДІІІЭ.
vk.com/aristorika — 109 — ничуть — і>іч-ха-шрка, 514-xa- зарра, і>іч-ха-така. нищета—гіваіта, іуасыбуіта. нищій — гіівгуа, гііва, іуасыб (араб. міскіна; ая— гііветэ, вуасыб, міскінтэ. но—ііва. новизна—хатута, тазута (перс. новина — бйвав, хам, кыссыр (тюрв. /-»)■ новобранецъ—цадіт. новокрещенпый—таза мумыдда; ая—таза мумыттэ. новолуніе—сара-хата. новорожденный—таза niija; ая — тйза віітэ. новость—хабыра хата, хабыра тйза (вѣсть новая, хабыра срав. араб. ^). новый—хата, таза (перс. ^); ая —хйттэ, таза; новый годъ —?іітэ хаттэ. новь—баван, хам, кыссыр. новѣйшій, ая—чім хйтй, чім тй- зй (тюрк.-перс. ^ ая— чім хаттэ, чім таза, нога— акіа. ноготь—тупуртэ, тыпыр^э. ножикъ—скіівй, скінтэ. ножка—йкій. ножницы—кечіі, мйккйс (нарѣч. горцевъ). ножны—хаітэ (означаетъ также’ тетка). ножъ—чакку (тюрв. ^Ѵ). ноздря—бызза ды-нахііра (от¬ верстіе носа); ноздри—быззазі ды-нахііра. номеръ—нбмер (заимств.). нора—кынна. норовъ—xacijai1 (соб. характеръ, срав. араб. ^г^), нйстутй; съ норовомъ—наст, настіііі (1э). носилки—харрак; (для покойни¬ ковъ)—рін, тівіртэ. носильщикъ—і>амма1 (срав. араб. J^). носить—ІйбйІта-MajeTa (уносить- приносить), носовой, ая—ды-нахііра; (пла¬ токъ)—jajiMXT3 ды-нахііра. носокъ—пуза; (часть чулка)— гырвыітэ. носъ—нахііра (срав. араб. г^). ночевать—маварта ды-leli (про¬ водить ночь), ночлегъ—мйнзіі (ср. араб. Jj~). ночной, ая—ды-leli. ночь—Іеіі (срав. араб. Js1). ноша—кйртэ, тана, ноябрь—чіріі-харй, чіріі-xapaja. нравиться—рыдет'а, ырдета. нравственность—дыЗу у та, абу і- рута, таммізу’і’й.
— 110 — нравственный—Aaija, м&р-абур, тамміз; ая—дыхіітэ, мар-абур, тамміз (тюрк. 3^). нравъ—Ta6jaT (ср. араб. -^і^3), хасуат (срав. араб. хуі. нужда—матаіута (ср. араб. саргірдааута, лазымута (срав. араб. (О1*), вауыбута (срав. араб. нуждаться—матаі вета, матаіуі- та гірадга, лазымута гірадта, вауыбута гірадта, саргірдану- та гіра^та. нужникъ—мабрас, абрус, абдаст (перс. “*'^1). нужный, ая—лазым (срав. араб. <0^), вауыб (срав. араб. ^Ь), гарак (тюрк. ^/). нукеръ — рііга, овда, хулама (старо-айсорск.). нутръ, нутро—гава. нынѣ, нынче—щум, оду, і,ад- jyM, ьаді-jyM (соб. сегодня), адіуа (соб. теперь), нынѣшній, яя—ды-оду, ды-ідіум, ды-адіуа. нырять—цум двакій. ныть — сансапта. нѣжный, ая—назук (тоненькій, перс. рЫ^*а (Соб. сла¬ бый); ая—назук, рыйыітэ, ыр- nifo. нѣкій, нѣкоторый (человѣкъ) — ха (на$&). нѣкогда, когда-то, какъ-то— ха-дава, ха-га{>а, ха-вада. нѣкто—ха-на?а, нѣмой—лала (перс. J^1); ая— лаіі, лаііітэ, нѣмота—лаіуіта. нѣсколько—ха-кіма. нѣтъ—Іа (срав. араб. ^); (ска¬ зуемое) — Ііт; денегъ — Ійін зуізі, lif* зуізі. нѣчто—ха-міндіі. нюхать, нюханіе—маммахта; (та¬ бакъ) —гірадта. няня — Іаіа, ходантэ ды-jala (хранящая ребенка), няньчить—х&мета двх-jala (хра¬ нить ребенка), Іаіуіта вйттй, О. О, объ—бут; говорить о дѣлѣ— ^амзамта бут ?у1а; говорили обо мнѣ—$амзумевй бут діі- jii; о чемъ спорите?—бут му макрусетун? о!—jii! офі оба—Тірве. обагрять—мйсмйЙй. обавкрутиться — тмар£а (соб. утонуть), <;мат£а (соб. сло¬ маться), сыниы^ ве$й (сло-
vk.com/aristorika — 1 маннымъ сдѣлаться, сынныд отъ тюрв. сынмак), банкрут вета (банкрут заимств.). обваливать—йариаста (соб. раз¬ рушать); ся—тратта, обвалъ—адыітэ, адіітэ. обвалять—наидарта, гіваітй. обваривать —дйіакта; ся—Qlakfa. обвертывать—кармахта, мікар- махта. обвет шалый — утк і ннй; ая—ут- кінтэ. обвивать—кармахтй, мікйрм&х- та, xinakfa; ся—хардетй. обвинитель — гунаэдар одана, мар-гіна одана. обвинительница—гунаьуар одан- тэ, мар-гіна одантэ. обвинять—мар-гіна ваттй, гуна- njap ватта; ся—мйр-гіна ве¬ та, гуна^ар вета. обвиненный —мар-гіна, мар-гі- наііі, ryHa&jap (нерс. f yHaKjapiili; ая — мар-гіна, мар-гіваііэ, ryHanjap, гуоа- Kjapiib. обвислый — чумбіііа; ая—чум- біітэ. обвиснуть—чамбаіта. обводить (заборомъ)—ч&ппйр гі- радта, чапранта, чайран^а; (линіей)—чцаста, чызэых й- ра$та (чыззых тюрк. с*^)- [1 — обвѣшивать—хадырвані тііета, арзіібані тііета, марзаеі тііе¬ та, куііе гіібані тііета (всѣ стороны вѣшать); (па вѣсахъ) —li-масетэ драна мхета (по вѣсамъ рукой ударить), мхета ды-драна, драна мхета (рукой ударить), бі-каібута ткаіта (съ фальшью вѣшать), обвязывать—хардста. обгибать—маттапта. обгладывать—кыратта. обглаживать—маччета. обгонять—варта (соб. пройти), обгорать—квцатта. обгорѣлый—кшда; ая—кыттэ. обдирать — ^аіахта, уШхта, кіапта. обдувать—ніпахта, імнахта; (об¬ манывать)—алдета. обдумывать—тахмйнта, пакар- та, піккір ватта, обезглавит^—ріі<;а ктета (голову отрѣзать), ріі?а міе£а (голову ударить). обезнадежить, ся—умут ктета (умут срав. араб. ^0, ьівіі ктеі'а. обезножить—чуулах в&тта (чуу- лах тюрк. t^)« обезножѣть—чуулах веі-а (чуулах тюрк. £^). обезображивать—бе-супггат ват-
— 112 — та; ся—бе-суппат вета (бе- супйат перс.-араб. обезопасить—-анэдарта, етуат гі- радта (етуат срав. араб. обезоружить—аспап мііда (мін- ііда) дкаіта (аспап срав. араб. обезоруженный, ая — дій-japag, діа-чаккі, діа-зеіна (старо-ай- сорск.), діа-аспап (срав. араб. -И- обезпеченіе—баварута, хатіруа- мута (перс. - араб. £^/4^), етуатута. обезпечивать—етуат гіраста. обезпокоить—нара^атта, яара- 2>ат ватта (нара^ат пер.-араб. a3jaf ватта (asja/r срав. араб. іеуітмід ватта (імуітмі? тюрк. 0, ац- уаста, мар-рііда jaBalfa; ся —нігаранута гірадта (нігара¬ нута перс. ' I буднам вета (буднам перс. fu^). обезумѣть—ыіе-^она вета, ?ад- данТа. обезчестить—бе-абур ватта, буд¬ нам ватта, рысва ватта (рыс- ва перс. дімма ^матТа; ся—бе-абур вета, буднам ве¬ та, рысва вета, дімыа йлатга. обезьяна (самецъ)—антіір, меі- мун (перс. (самка)— меімун. обернуться—йтаіта. обертывать—кармахта. обжигать—м&кйтта; ся—кіуат- та. обжогъ—дйрба ды-квцуда (рана обжога). обжорливый, обжора—балувана бад-хурраг (перс. ^0-*^), бадпавѵс (перс.-араб. ая — балувантэ, бадхурраг, баднавус. обжорство, обжорливость—балу- обезсиливать — мін-т>ал дырета (мін-^ал срав. араб. мін-5аракат дырета, мін-хеіа дырета, міН‘кувват дырета; ся—мін-^ал нійаіта, мін-ja- рйкат нійаіта, міп-iela нійаі¬ та, мів-кувват ніййітй. обезславить—бе-абур ватта, буд¬ нам ваті'а; ся—бе-абур вета, вавута, бад-хоррагута, бад- навусута, бад-нбсута. обида—чуарта, бе-кейуіта (перс.- араб. йуадтй ды-Ша, дыкарта ды-ал-кеп. обидчивый—черана, Іа-кйбШна; ая—черантэ, Ій-кйбіантэ. обидчикъ — Ma4jipaaa. обидчица—мач^рантѳ.
vk.com/aristorika — 113 — обижать—Maqjapia, ал-кен ды- карта, бе-кей вйтта, дыкарта ды-ал-кей, ал-кей kajara; сл—чуарта, бе-кей вета. обиліе—йьцуута, буркаті (срав. араб. ^/і). обильиый—fibipja; ая—йырітэ. обитать—вета (соб. быть), обкапывать—хйндакта, хандак вііттй (хандак ср. араб. о-5^). обкачивать—міуа дыретй (воду бросать). обкрадывать—<;а1ііхта, сііаптй, талан ватта, облагать (податью) — маттйвта (ды-маЦат). облагодѣтельствовать — cnajyTa ватта. обладаніе—тагбіраиута, тагбар* тіі, марута. обладатель—тагбірана, мара, обладательница-гагбірантэ, мар¬ та. облачный—уівынна; ая—уівынтэ. облегчать, облегченіе—каікаіта. обледенѣть—гыдіііа двіікта, маг- даіта. облекать—маіва^та. облетать—йрахта ды-хадырваиі (летать кругомъ), обливать —тапахта, дырета. облизывать—Іікахта, іікахта. обликъ—сіпйат, супйат (ср. араб. •^-■), уамаі (ср. араб. J1^), суртэ, $ІКІІЙ. обличать—мудаііаі ватта, маз- батта, сатдек ватта, сабыт ватта, ал-кдаіа маттета (на шею положить). обличитель—мудаііаі одавй, caj>- jeK одава, мазбытана, ал-кдаіа маттана, сабыт одава. обличительница—мудаііаі одан- тэ, саіуек одантэ, мазбытапгэ, ал-кдаіа маттаетэ, сабыт одан¬ тэ. обладать—тагбарта ватта, мару¬ та ватта. облако—аіва, евй, ынана. обламывать, ся—дматта, тымат- .. та. обласкать—мйдтйкта, м&сканта, дйммйкта, думук ватта, мй- дахта (соб. маслить), дадаіта (соб. обманывать). область—ма^ал (ср. араб. J1**). обложить=облагать. облокачиваться—гінета, сінатта. обломокъ—кытта, йка. облупить—каійпта, уаіахтіі, да- облысѣть—качіііа вета, мыста ды-ріі<;а нытарта (волосамъ головы лѣзть), облѣплять—тййета. 8
— 114 — обмазывать—едайта. обмакивать—тама^та; ся —ты- ма<;та. обманщикъ — алдуана (тюрк. $ід1ава. обманщица—алдуантэ, ^адіаптэ. обманыватъ—алдета, ?ада1та. обматывать—хардета. обмахивать, ся—мхетй ды-jel- йуг, jelfiyr мхега (соб. вѣеръ ударить, jelfiyr перс. обмачивать—матрета, тама^та; ся—третй, тыма^та. обмежевывать—^аддусат маттав- «М «to тй. (^йддусат ср. араб. s~«x*), fexxa/ra, тыххуп маттйвта. обмелѣть—латтаеі’а, Іатты вета, Aaja3 вета (да^аз тюрк. -^J). обмокать—трет&, тыма^та. обморокъ (упасть въ...)—Ііббй варта (сердцу пройти), мін- ган& ій?та (отъ себя уйти), обмывать—халлалта; ся—іал- лалта ды-ганй (обмывать себя), обмѣнивать—махіапта. обмѣнъ—махіаата; въ обмѣнъ — бадаіу (Іо), йвазу (зо), ыін- гіібу (бо). обмѣривать —куаіта. обнадеживать-увіі jaBalta, умут ІавШтй (умут срав. араб. обнажить (объ оружіи)— гіра^та мін-xalfy (тянуть изъ ноженъ); (оголить) — гаіета (соб. откры¬ вать), Іуг ваттй, QiilaxTa; ся — гііета (qoo. открываться), Іут вета, (ріахтй. обн аро до вать—ы ад дета. обпаружпвать-мііТ)1ім ватта (ыІЦ- Іім срав. араб. f-^). обнимать — х пакта. обнищать — мііскйнта, міскііііа вета, иійаіта (соб. упасть), муфііс вета, іуасъгб ветй (nja- сыб срав. араб. обновлять—хаддіітта, таза ват¬ та, тазйіапмі^ ватта (тазаіан- мі? перс.-тюрк. обносить, ся (заборомъ) — гірад- та (ды-чаппар). обнюхать—маммахта. обогощать —мардйвіітэ вага, дбвіатмант ватта, обогрѣвать — ма^хантй; ся — ?хаета. ободрять—мііаббангй, Іібба jii- ваіта (сердце давать), обождать—хмаіта. обозначать—Іііфінкй матг&вта, ніідйн ваттй, Ііі^анкй ватта, ніідйака ватта. обозрѣвать—тамйн^ ваттй, па¬ ка р^й, гй^&ктгі. обозъ—кайійн, іуарван (перс. еЛ->^). обои—-чіітй ды-кітйвй (ситецъ
vk.com/aristorika бумажный), кітаві ды-oragi (бумага комнатная), оболочка—піірда (перс. *J/i9 соб. занавѣсъ), kaliia. обольститель—алда]ана, Ііібана, аздырмыш одана (аздырмыг. тюрк. crVJ>|). обол ьстнтел ы-і и ца—ал ды]антэ, 1 і і- бана, аздырмы$ одантэ. обольщать—алдета, мін-урхапа- латта (изъ дороги выводить), аздырмьн; ватта (аздырмыд тюрк. v/^J->|). обонять—маммахта. оборачивать—ма§дарта, маптйі- та; ся—хыдарта, пітаіта. оборотъ —астар (нерс. ->Н). обрабатывать—тараста, тараста, ал-усул мадегй, 1і-парда§ ма- jeia, мамтета. обрадовать-—ма§дета; ся—хыде- с.. та. образецъ—чедаіі (нерс. ^^). образованный — kapjaHa (собст. учившійся); ая—kapjaHTB. образовать — тараста, ^асалта (соб. рожать); ся— ветй. образумить — акланта, ал-і>она макета (на умъ принести), Іі-урхй ма^етй (на дорогу при¬ нести). образъ—Tagap (тюрк. /4^), аыс- ла, че?віі, салма, суртэ; (ико¬ на)—<}ікі1а (срав. арб. J^~), суртэ; такимъ образомъ — ба-тЦар, бі-а^а та^ар. обратномъ (на пути) — бі-дуарта, быдарта (съ возвращеніемъ), обращать — мавдарта, ыаддарта, мадщ’арта. обременительный—чатуіііііі, щ- ыатіііі, уабіріііі, jakyipa (соб. тяжелый); ая—чгітуяіііэ, заі)- матіііэ, уабіріііэ, jasypfe. обременять— маууета, зулум ват¬ та (зулум срав. ара£. ^), уабір патта, зЦмат j&BalTa. обрить—гірета. оброкъ—маЦат, харч, таміаі1 (срав. араб. обругать—саварта, бі-сарта 6ija- бур ватта (съ руганью оскан¬ далить). обручать—Іііданка маттавта, та- лабуіта ватта, (ірівлых ватта, обрученіе — 1іі$анка, сірінлых (нерс.-тюрк. ^Ц?/гр). обручъ-боса, гарума (соб. шина), обрушивать—тіахта. обрывать (листья)—чірйтта; ся — Сратга. обрывокъ—а^іітэ. обрывъ—ідавд&І. обрызгать — маидета, мар]аста, чіііамі^ ватта (чіііамі^ тюрк.
—116 — обрѣзаніе — і'узурта (старо-ай- сорск.), суннат (араб. обрѣзывать—хратта; супнат ват¬ та, прамта, гізарта; ся— сун¬ нат вета. обрѣтать—мачахта. обрядъ—каіда, адат (срав. араб. обсаживать — li-куііе гіібані ті- jaKT^ (на всѣхъ сторонахъ сажать). обставлять—li-куііе гіібані храс- та (на всѣхъ сторонахъ раз¬ ставлять). обстоятельство—ав^аі, араі(ср, араб. J!-H), аі>валат (срав. араб. ^^0- обстраивать—li-куііе гіібані ба- ті тараста (на всѣхъ сторо¬ нахъ дома строить). обстрогать—а рпунте патваті ран¬ да міета (по четыремъ сто¬ ронамъ струганіе ударить). обсуждать—раі ватта, масла^ат ватта (масла^аі срав. араб. обсушивать—мабрастй, куііе гіі¬ бані мабраста (всѣ стороны сушить). обсыхать—брастй, йуііе гіібані брастй (всѣмъ сторонамъ сох¬ нуть). обсѣвать—зрета. обсѣменять—барзарра зрета. обтирать—QijaiiTa, арахта. обтягивать—хласта (собст. сда¬ вить), кматта, ма?кй1та (соб. заставить брать), обувать—И акіа маівадтй (на но¬ гу одѣвать); ся—Іа-акіа 1іва<у- та (на ногу надѣвать), обуздывать — уыллавламьк; вагга (уыллавламыд перс.-тюркск. иг*^), лама гірадта, уыллаві гірадта (уыллаві перс. Л>). обухъ (топора)—ы£тэ ды-балтэ (соб. дно топора), обучать — ыаіапта; (грамотѣ)— макрета; ся—Іуаптй; крета. обхватъ—хпака. обхватывать—хнакта. обходительный—хо^-раптар, бі- урха азана (дорогой идущій); ая—хо?-раптар, бі-урхй азан- тэ. обходить—хыдар£а; ся—рапта- руііа ватта (раптаругёа отъ перс. Mj), бі-урхй зйіта (доро¬ гой итти). обхожденіе — ралтаругЬі (отъ перс. №). обчищать—мі^ета. обшаривать—таве^а, баібета. обшивать—іуубй мйгі’йві’й, обшивка—njyCfi (перс. обширный—гура (соб. большой),
vk.com/aristorika — 117 — uifja (соб. широкій); ая— і'уртэ, йітіітэ. общественный, ая—ды-аіма, да¬ кійка, ды*уама1іат. общество — алма, аіма, кш?а (старо-айсорск), уама’ат, уа- маііат (срав. араб. ^Іе), общипывать—іпчаіта, пічйіта. общій—ды-йаігуітіііі, ды-дарікут- ііП ($арік срав. араб. ^■г*); ая — ды-наігуітіііэ, дн-дарі- кутпіэ. объединять—iaja/гта, ха ватта, объемъ—гураіта, кома (собств. ростъ, срав. араб. объѣдать—іалта, сіанта; ся— Іадхорута ватта, збда халта, бадиавсута ватта, объѣздъ (стража)—ассасі-рака- ві. объѣзжать (кого-нибудь)—варта. объявленіе—уар. объяснять, объясненіе—мапрам- та, ал-рііда дырета (на голову бросать), маддета. объятія—xuaka. об ыгривать—к рамта. обыденный, ая—ды-куд-jyM, ды- куі-іум. обыкновеніе—адат (срав. араб. xacjaf (ср. араб. каіда. обыкновенный, ая—ди-куд-jpi, ды-куІ-jyM, дм-^аммада (нерс. обыскивать, обыскъ—тавета, ты- та (старо-айсорск.). обычай—адат (срав. араб. ojU), каіда. обычный — xacjariili, каідіііі, адатіііі; ая—iacjaftilo, каід- ■ «і •• С *а і піэ, адатиіэ. обѣдать—к]‘авутрэ іалта (полд- пикъ ѣсть), обѣднѣть—бысарта, мй сканта, міскііпа вета (міскііна срав. араб. с/г^~*), ^‘асыблаішы? ветй (іуасыбланмы£ ар.-тіорк. обѣдъ (вреші)—кдавутрэ; (пища) —ьуавутрэ, Ійіма ды-фавутрэ (хлѣбъ полуденный), обѣлить—махварта, макраіта. обѣтъ, обѣщаніе—kola, обѣщать, ся—kola ватта, і>еміз- ман j^BalTft (слово давать), обязанность—дена (соб. долгъ, срав. араб. c^J); kyllyi (соб. служба, тюрк. о^),івдмат, іызмй$ (старо-айсорск., срав. араб. обязывать — ал-кдаіа маттавта (на шею ставить), іабьтра $ка1тй, ^емізман $ка1та (слово брать); ся—ал-кдаіа $ка1та (на шею брать), іабыра ja-
— 118 — ваІТй, ^еыізмйн jftBalfa (слово давать). овечій—дн-ырба, дн-ырбіітэ. овладѣвать—бі-xela дкаіга (си¬ лой брать), оводъ—дубуртэ, дабуртэ, маза- лах. овощь—japki, сабзі, кананчі (арм. оврагъ—чала, дара (тюрк. ѵА). овчарка—каіба ди-чобан (собака пастуха, каіба срав. араб. , чобан перс. сА^*). овца—нрбіітэ, піірітэ, ваныі- тэ. овчарня—гума дч-ырбі (хлѣвъ овечій). овчаръ—чобан (перс. ра- ja (срав. араб. ). овчина — гііда дм-нрба (кожа овечья). огниво—манкуда, чакмак(тюрк. olut). оговаривать (наговорить)—бух- тан дирегіі, Іі-каіама ja-Balfa (леру давать); ся—gapf кте- та (дарт срав. араб. ЦгО, ^е- мізман ктета, kola ктега. оговорка—дарт (срав. араб. Цт*), kola (срав. араб. Jy). оголить—даіахта; ся — діахта, даіахта ды-гапі (оголить себя), огонь—нуіра (срав. араб. ^); gpaga, дра (перс. £Vt). огораживать—чйліранта, чаппар гірадта (чаппар тюрк. ^). огородъ — давзахана, сабзііана (перс. ^«>-). огорчать—кам jaealfa, хам ja- ваіта, дарт jaealfa, хидда ja- ваіта; ся—хам гірадта, кам гірадта, хндда гірадта, дйр£ оглашать—чав днре^а, г&іе'га (соб. раскрывать), оглохнуть—каркарТа, карра ве- f*a (карра срав. перс. /). оглупѣть—кам-50на Befa, кім- ^она вета, cafijeK ветй, ахмах ветй, ахмахлапмыд вета (ах- маіланмыд ар.-тюрк. оглядываться—пітаітіі гадакта (обернуться смотрѣть), огненный, ал—ды-нура, дм-яуіра (срав. араб. -»^). вагга. огорченіе—хмдда, кам, дарі*, хам (старо-айсорск., ср. араб. Г). ограбить—сіапта. ограда (изъ колючекъ)—ч&ппіір (тюрк. /$?); (сложенная iron, камн., кирпич.) —гуіда; (сло¬ женная только изъ глины) —бадйн, дура, гуідіі дм-мо[>- ріі (моі>ра срав. араб. ѵ<*). ограждать (заступаться)—jaijap-
vk.com/aristorika — 119 — fa, хаіі&нга, li-japHijy кыіета, кбмагута ватта (кбмагута тюрк. ). ограничивать—таххапта. тых- *• С - хуи ватта, і>аддусат ватта (^аддусаг срав араб. огромный, ая—jeitfia (тюрк. к^), раба г ура (много большой), огрубѣть—кдотмалвета (іфтмал , тюрк. Jk^O* отрывать—кратта; ся —ал-іііда- нй тега (на языкъ прихо¬ дить). огурецъ—гуібаеар, xijapa (тюрк. М). одарить—махіета, пахалта, пед- ка$ ватта, iallaf ватта, анам ватта. одежда—цуііі, 1уббас(срав. араб. а“Ѵ), Іівідтэ, ваз. одержать (верхъ)—Іабаітё, (соб. уносить); (верхъ въ игрѣ) — крамта (соб. выиграть), одинакій—дамуанй; ая—дамі- |антэ. одинаково—ха-цурра, xa-fahap (fahap тюрк. одни надцат ь—хаддіесар. одиннадцатый, ая—ды-хйддіссар. одинокій, ая—йода; суіба (соб. холостой, тюрк. одииоч ество—iiogyf а; с у i6aj yfa, cyi6aifa (тюрк. J^-). одинъ—ха; но одному—ха-ха; двацать одинъ—іссріі-хй. одичать—gakkii вета, хам вета (хам перс. (^). однажды—ха-raja (одинъ разъ), однако—ііна. одноглазый—мар-ха-аіна, мара ды-ха аіна (обладатель одного глаза), каііагбз; ая—мар-ха- аіна, мартэ ды-ха аіна, каі¬ іагбз (тюрк. j/M'). одногодокъ—ды-дйэ. одногорбый, ая—ды-ха чбдактэ. однодневный, ая—ды-ха jyMft. одноногій—мар-ха-акіа, мара ды¬ ха акіа (обладатель одной ноги); ая—мар-ха-акіа, марта ды-ха акіа. однорукій — мар-іа-іда, мар& ды-ха ііда; ая—мар-ха-іда, мартэ ды-ха идя. одноствольное (ружье)—ды-ха- Іуііа, мар-ха-іуіа (туппанк). одобреніе—хыкыра. одобрять—хыкарта. одолжать—ііда двактй (руку держать); хут дена нілаіта (подъ долгъ. падать), одолѣвать-І&баіта (соб. уносить), одурачивать—гіхайта (соб. смѣ¬ яться), іі-гіхка дырега, мас- харта, ал-масхарута дырета (масхаруга ср. араб, ѵ*5-*),
— 120 — одурь — capcagyira, саіуегута, ?ідапута. одурѣлый, ая—сарсах (тюрк. t^r*), canjea (срав. араб. ^). одурѣть—сарсахта, сарсахлан- мы? вета (сарсахланмы? тюрк. canjea вета. одушевлять—гана jaBalfa (душу давать), Іібба j^Balfa (сердце давать). одышка—дахасуіта, даххасута, танганапасѵта (перс. - араб. одѣвать—ма1ва$та; ся—1іва?та. одѣяло—lixefia, Пхііпа, ііхііііа; одѣяльце (дѣтск.)—Ііііптэ, іі- t • с с . Х1ПТЭ. одѣяніе—Иві^тэ, ууііі (пер. J^), Іуббас (срав. араб. иг^), вйз. ожеребиться—дуаіта (рождать), оживлять—мйххета; ся—хета. ожидать, ожиданіе—хмаіта. озеро—гбі (тюрк. J/). озимь—хытта (соб. пшеница), озираться—пакаріа. озлобленіе—cipjyfa, карбутй. озлоблять—і’у-ь^рс маміета (въ гнѣвъ наполнять), каззйпійн- дірмід ваті-й, бі-іімтэ мйміе- тй; ся — fy-jspc мііета (въ гнѣвъ наполняться, дірс ср. араб. jvfc), к&ѵзйпійнмі? встй, бі-хімЬ Milefft. озпакомигь^-мыыадаста, таиы? ватта (таньт? тюрк. ся —таны? вета, гапу (но) мад- дета. означать—ніі?анка ватта, 1іі?ап- ка вйтта (знакъ дѣлать), ознобъ—маззасті^маззасіи, хйм- хё,мта. озорникъ, ннца—даваіуар (араб.- перс. /^Ѵ°), батдава. озорничаніе—дава^ару'Ь, бйт- давуута. озорпичать —■ давкдарута ватта, батдавуута ватта, озябать — маззаста, хамхамта; кы]’а?та, хйбаіта. оказывать—мадзета; (дружбу) — ранта рута мйдзета, мадзета ды-достута; (услугу)—cnajyfa ваттй; оказался честнымъ че¬ ловѣкомъ—мубуінні galal на- ?евй, мадіім вуііі ды-galal на?ева. оканчивать—$уймта, ftftpakf&, таммамта. окапывать—хпйрт а. окаянный—лыіта; ая—лыт*Ь, окидывать (взоромъ) — xa-kolai гй?йкта. окисать—хмаста (срав. араб. ^*). окисльтй—хмыіса (срав. араб. ^U); ая—хмыстэ.
vk.com/aristorika окислять—махмаста. окладистая борода—дыкна nifja (борода широкая), дыкпа міі- ja (борода полная). оклеветать—бухтан танета, иа- $ар танета (иа-дар перс.-араб. оклеивать—Іі-куИе гіібані тапе- та (по всѣмъ сторонамъ при¬ клеивать). окно—акудка (заимств.), нап- уара; (стекло)—аіна (перс. >4). оковы—кунда, быххав (тюрк. оковать (желѣзомъ)—бі-пірізіа маук&іта (желѣзомъ заста¬ вить брать); купда мхетй, быххав мхета (кандалы бить). околдовать—хыр?і вйттй, уа- дьуі вйттй. около—И-кі?. околѣть—мардарта (араб. -»*Ѵ). окончаніе—?у!ама, туама (ср. араб. р), ахыр (срав. араб. /4). окончить—тцймтй (срав. араб. ^), таммамга, ийрйкта. окончательный—ди-нрак^у, ды- тч.Іймту; ая—дн-fipftlrio, ды- туамтб. оконъ—аінііке?, хйндаіс (срав. араб. о^)* окорачивать—макрета. окоченѣть—ракканта, рак вета, браста (соб. высохнуть), окраина—марза. окрашивать—масвета, ранганта; (въ красный цвѣтъ)—мас- макта, окрестить—мамматга; ся-ымат- та. окрикивать — інуавта, ніуівта; крета. окровавить—fy-дшша мугвііта; ся—гу-дымма гваі'га (дымма срав. араб. f°). окровавленный—гу-дымма гур- рыіііа; ая—17-дымма і’урыітэ. округъ—ма^аі (срав. араб. J1*4), агыра. окружать—хардста; калабанд^та мхета, куііі гіібані ктета (всѣ стороны рѣзать), окружность—да’ііра. окрѣпнуть—квета. октябрь-чіріі-кама, чірі-кймй)й. окунывать (въ воду)—гу-міуа дуа^/гй налатта (въ воду всу¬ нуть (и) выпимать); ся—уум двйкічі, нйпйс двйкй. окуривать—тантйн^й, тмина вйт- с.. та. окутывать—ма^йдтй, макаста; ся—мйдійдта ды-гйна, макас- тй ды-гана.
— 122 — олень—марал (тюрк. Л1»), олово—таніікар. олухъ—ахмах (ср. араб. оН), cafijes (срав. араб. *:*■“). омертвѣть—Mijarra; (о растені¬ яхъ)-браста (соб. высохнуть), омовеніе—далугамаз, даст-намал (перс. л^°). омочить—матрета. омрачать -мі-ха£канта ды-іулка, мі-масрета ды-хулка, хыдка ватта, xyja ватта; ся—ха?- канта ды-хулка, масрета ды- хулка, хы^ка вета, xyja вега, омраченный (объ умѣ)— зеіні 6j ума (зеіні срав. арабі сА>), каібу кіума; ая—зеіно кіумтэ, каібо KjyMb. омутъ—губа. онуча—cakija, долахтэ (тюрк. C^jj), патава (перс. УУ. онъ, оный—ав, авун, авва; она, оная—аі, арн, aija. онѣмѣлый—лала (тюрк. ла- ла Biija; ая—лалі, лалі віітэ. онѣмѣть—лаллантэ, лала вета. опадать (о листьяхъ дер.)—ъш- тарт’а, пытарта; (объ опухоли) —дымахта, эдакта. опаздывать—аркаітй. опаіить—мйкаттй. опаршивѣть—гірва іірса опасаться — ащуарта, eijaTyfa ватта (етуат срав. араб. здета (соб. бояться), опасеніе—анкдарта, (угіатута(ср. араб. ЦН), здета. опасность—■ кадда (тюрк. ,Ji), гід^а, каввамтэ. опасный—мар-зду геіі; ал—мар- здутеіэ. опекунъ—kaijiM, ваккіі (срав. араб. J^). одережат ь—варта. опечалить—Іібба <;,матта, гу-хі^- дырета; ся—^гу-хіеда ні- паіта, хі<$а гіра?та, Іібба $матта. ошілки-г-партэ (ды-кеса). опирать — замун ватта (замун срав. араб. е**^), да]ах ватта; ся—сінатта, Aajax вета Ojajax тюрк. o^J)- описывать, описаніе—*)йкета (ср. араб. ^^). опіумъ—iipjaK (араб. оѵ). оплакивать (покойника)—lijefii, iljeia, тазі вйтга.. оплачивать—i,&kyifa jaBahra, jfik jkBftlfa (і)йк срав. араб. lH оплевывать — рйМа (означаетъ также бѣжать), оплеуха—чапуіа, чапуіа, cillfi. (араб. ‘Ц. оплошать — ба£ыбо<;уТа вйгЫ,
vk.com/aristorika — 123 — д1а-мука)атута ва/гіа, діа-^уд- japyra ватта. оплошность—басыбодута (тюрк. цту ^^), дІа-MykajaryTa, діа- Ьударута. оплошный, ая—бадыбод (тюрк. о*у ^Ь), дІа-Mykajar (мука- jaT срав. араб. діа-^уд- jiip (bygjap псрс. Лг^). онлешивѣть—калйіа вега, мыста дм-piiga нытарта (волосы го¬ ловы лѣзть). опоганивать—мурдар ватта; ся— мурдар вега (мурдар пер. ^Ѵ). опозоренный—6ija6yp віуа, буд- нам віуа, рысва віуа; ая— буабур віітэ, буднам віітэ, рысва віітэ. опозорить—буабур ватта, буд- нам ватта, рысва ватта; ся— буабур вета (буабур перс.- тюрк. буднам вета (буд¬ нам перс. рысва вета (рысва перс. Jrv). ополаскивать—парнета. опомниться—Іі-гана туарта (соб. въ себя приходить), опора—дфх (тюрк. ol-J), замун (срав. араб. еЯ*), хаса (за¬ щита, срав. араб. 1-“*), бідгб- са (старо-айсорск.). опораж н и ват ь—сіі п&кта; сн— спактй. опоясывать, ся—£асмй cejapra, іаса csjapi’a. оправдывать—дуз палатта; ся — дуз нлатта (дуз тюрк. j>J). оправлять—сарраст ваттй (cap- раст перс. —сар¬ раст вета, Іі-гана тета (въ себя приходить), опрастывать -— сайакта; ся — спйктй. опрашивать, опрашиваніе—сах- сета. опредѣленный—kbiTja (соб. срѣ¬ занный, срав. араб. ^*^); ая —ктыітэ. опредѣлять—кытета (соб. срѣ- зать). опровергать—субут ваттк (соб. доказывать, субут срав. араб. опрокидывать—мампаіга; ся— ніпаіта, імйаіта. опрометчивость—^авіібазута. опрометчивый, ая—^авіібаз (перс. j^A). опрометью—oiljaaa-oiljfcia, тйіа- сук (тюрк. ^r*k). опротивѣть—заіа Іабіііта, заіа хІдтЛ. ои рятност ь—там м і с кj ар у та (ар. - перс. опрятный, ая-тамміск]ар (араб.- перс. j1^).
— 124 — оптомъ—бі-тана (вьюкомъ), опускать—чамбаіта; or—сіста. опустошать—йарйаста (соб. раз- рушать\ опустѣть—сйакта. опутывать—старта; буховламы; вйтта (буховламыд тюрк. кѵндй мхета. опухать—зуарта. опухоль—зуура. опухлый—зііра; ая— зіртэ. опытный, ая—баіат (срав. араб. ^)? Ііійа (соб. научившійся); ая—баіат, ііптэ. опытъ—уарбта, варавурт (перс. опьянѣть—рава вета, рывета ырвета, nujan вета (пъуан за- имсв.), раба <;тета (соб. мно¬ го пить), бе-каіда дтета (без¬ порядочно пить), опѣшить—йуада ^вакта (пѣ¬ шимъ оставлять), мін-суіса масіеіа (съ лошади заставить слѣзть); ся—йуада nijagxa (пѣшимъ остаться), (йуада перс. #J^), мін-суіса сіеіа (съ лошади слѣзть), опять—мідірі, мідрі, мьшдырід (старо-айсорск.). орать (пахать)—трота; (кричать) —чйрчйртй. орелъ—ны5ра. орошать—ма^тста (соб. напоить), орудіе (инструм.)—jayyaT (ср. араб. ~^), japax (тюрк. оИ; (пушка)—той (перс. ^). оружіе—ч&ккі (старо-айсорск.^ japax (тюрк. о’/'), аспаи (ср. араб. т'Ці). орѣховый, а':—ды-гбза. орѣхъ—гоза (тюрк. j^). орѣшникъ—медітгозіі, ме<$ дн- ^оза. оса—заркытта, зарнкта. осада—калабйндута (араб.-перс. осадокъ—хыіт (срав. араб. ^), Ііітэ, дурт. осаждать (городъ)—калабандута дырета; ся (о городѣ)—ка¬ лабандута піпаіта. осаживать—li-бара-іі-бара мад- дарта, ili-бара-Іі-бара дн- japTa. осанистый—Іахуіма (соб. вид¬ ный); ая—Іаіумтэ. освобождать—мурахйс$ вйттй, (мурахйст срав. араб. и*ѵ*), азаі1 вйтіѣ (азат перс. 0,Л), ййрйкіѣ; ся—мураійст лей, азаі* ло'іѣ, йр&М&, пйртііШ. освобожденіе—мурахйстутіі (ср. 0Ш араб. ааадуЬі (пора. <>Л). освѣдомляться—ткарта, дикар-
vk.com/aristorika та (соб. ударяться), кціатта, ті пакта. освѣщать — мыбаррапта, бара ватта; ся—барранта. оселокъ—міднй. оселъ—хмйрй (срав. араб. хйр. осенній, ля—ды-чіруі. осень—чіріі. осинѣть—міііа слота, муйітй. осішять—мііій, масвста, маммаі- $а. осиплый—kitly xiBj&; ал—кйіо f * • с хвптэ. осипнуть—кйіа хвета. осиротить—ja/гуіма ватта (jaTyi- ма срав. араб. г^); (о женщ.) —j&TyMT9 ваттй. осиротѣть—]йтуіма иуадта; (о женщ.)—j&TyMTO пуанта, оскабливать—гірйттй. оскаливать (зубы)—кіікі храс- оскорблять—ал-кеп тыкарта, бе- кей ватта (кеи срав. араб. оскребать—гі раита, оскудѣвать—ктета (собст. срѣ¬ заться). ослаблять—мін-хеіа днрета (отъ силы уронить), мін-куввйі1 ды- рста; марйета. ослица—хмарЬ. ослушаться—1а-х?авта, Іа-масы- jarra. ослѣплять—Kjypa ватта (Kjypa перс. ->/). ослѣпнутъ—Kjypa вета. осматривать—бі-ды5§ат га^акта (дыгдат срав. араб. иа- к&рта. осмотрительность — і^ууарута (перс. осмотрительный, ая—jycjapfaep. тй. осквернять — г&де^а, мардар£а, мурдар ватга (мурдар перс, -»,J/^). осколка—'Нкй (тюрк. ^J), чых- та; осколки—'Нкі-мікі, чиіта- мыхта. оскоминный—йіійу kflijflitil; ал —fiiifto kiiijftnfo. оскомнтьел, оскомина — йіікі kefa. основа (тканей)—grfja. основаніе—і$тэ, $ітэ (старо-ай- сорск.); (фундам.)—хім (тюрк. Г*), біннй, бінйврй, бівдй (срав. араб. ^). основательный—мухкум, муікйм (срав. араб. с^*). основывать—хім м&тйііАі (хім тюрк. t*)> біниіі мйтМй. (бін- нй срав. араб, Ц). особенный—xfi-fahlip хіінй; ая
— І26 — —xa-Tlihap хітэ (таМр срав. араб. -и*3). особо—так (тюрк. —*;). особый—но<р, хііна; ая—hoqo, t * с ХІТЭ, осокорь—чыныар (перс. ->4). осда—$Uky. оспаривать—мурайа ватта, оспопрививаніе—£alky мхега. оспопрививатель—M&xjana ды- Calk у. оспопровивательница— маіуантэ ды-galky. осрамлять — манхапта, быднам ватта, буднам ватта, рысва ваттй, буабур ватта (буабур перс.-тюрк. /і\ ^). оставаться—пуа^тй. оставлять—маттета, матг&вта. остальной—пекана; ая—пе^антэ. останавливать (прерыв. движ.)— хамета; (работу)—мадмахта; ся—кііета. остановка—Ійнг (перс. остатокъ—йедані, йіі^а; (женск. р.)—йі^тэ. остепениться—jakpaufa. остерве нить — масрах та. остервенѣлый — срыіха; ая — срыітэ. остервенѣть—сраіта. остерегаться—aHKjapTa, exjaT)4a вйттй (е'Уаі’ута ср. араб. ЬЬ*)). осторожно—бі-аи^арта, oi-erjaT (erjaT срав. араб. бі- Ьударута (ьу^арута перс. осторожность—ан^арта, стату¬ та (срав. араб. ^Ч1), ЬУСІ^- рута (перс. ). осторожный—анкірана, маріі ды- eijaT, ьууар; ая—апкірантэ, мйртэ да-eTjaf-, і>удар. остригать—макратта. острить—махрайтй. остріе—пуза, островъ—ада (тюрк. Ч). острогъ—kali, калла (срав. араб. *4, дуссахана, }>а&сй. острота—харіпуіта. острый—харіійа; ая—х&ріптэ. остужать—мака$та, мапйаіта; ся—куа^та, пуйхтй. остуженный—мукіеда, мупыхха, ая—мукі^тэ, муйыхтэ. остывать—kij&gra, пуахта. остывшій—кыіфі, пііха; ая— кы$гэ, йіхтэ. осунувшійся—багііра (соб. ху¬ дой), мін-бігыра бріізй (отъ худобы высохшій); аяся—ба- ripfo, мін-бігдлро брістэ. осунуться—Сігарта (похудѣть), мін-бігар?а брйсі’й (отъ ху¬ добы высыхать), осушать—мйбрйс^й; ся—брйстй.
vk.com/aristorika осуществлять -—livpiiga макета (на голову принести)* осчастливить—баітавар віітта, (иахтавар гіерс. хана • ■ С pi ватта. осыпать — барбастіі, дырета, тйпахта; ся—бурбіста, С < СС.Л С-. пахта, итахта. с • Т1- ось—гарума. осѣдать—ті jавгй., дтетй. осѣдл ы вать—сарганта, сйракта, сарга маттавта. осѣменять—зрета, бізакта, збак- С.. та. осѣнять, ся (крест. знам.)—слы- ва рыдамта. осязать—піі1тй,дта. отава—гіііа мукірнна дн-чірій- ваті (трава зазеленѣвшая осенняя). отапливать — мадійнта, мйхі- j&MT&. отара — піска> сѴріі (тюркск. отбивать (плѣнник.)—Мракта. отбирать—дкаіта; йрадта (соб. выбирать). отборный—йріідй; ая—прідтэ. отбрасывать—чймчамта. отбывать—хіідтй, зйіій; (наказа¬ ніе)—гірадта. отбѣгать—рйкій. отваживаться—цігйр вйтій (лег¬ кія дѣлать, цігар нерс. А), Іібба ватта (сердце дѣлать), отважный'—міір-цігйр, Ііббанй, зіррак; ая—мар-уігар, Ііббан- тэ, зіррак. отвал ивать—k ajapTa; ся—ны- тырта, kajapm. отваръ—Miija (соб. вода, срав. араб. (мясной)—міуй ды- быссыра, Miija ды-дурва, дурва. отвергать—разыі la-ветй (соб. не соглашаться, разыі срав. араб. отвердѣть—кветй. отвердѣлый—kyeja; ая—кві£э. отверстіе—бызза. отвертывать (винтъ)—піШа па- латта; (лицо)—пітйЖ. отвертѣться — мін-gyla р&кга (отъ дѣла бѣжать), отвиливать—дадалута вагій (да¬ далута срав. араб J*j). отвинчивать—пітаіа йалаі^а. отвисать—чамбаІЙ,. отвислый—ч^моШа; ая — чум- біітэ. отвлекать,ся—ал-ііідйнй дв&ктй, йіккір барийстй (піккір срав. араб. /^). отводить (кого-нибудь)—Ійбйітй; аліііданй двйктй; (кому глаза) —піккір барбйсті; (вѣтку
— 128 — раст.)—(увара тамарта, <}імі- дтэ тамарта. отводокъ—іувара, ?імідтэ. отвозить—бі-суіса Іабаіта (на ■ лошади отнести), бі-арабана І&баіта (на арбѣ отнести, ара- бана тюрк. Vj|). отворачивать (рукава, полы платья)—картета; йітаіта; ся —йатэ йітаіта (лицо отвора¬ чивать). отворять, ся—йтахта, йітахтй, отвратительный—cipja; ая—сі- рігэ. отвращеніе—гангаста. отвыкать—ман^етй, (соб. забы¬ вать). отвѣдать—тымета. отвѣсный, ая—дік (тюрк. ^), дуз (тюрк. ->jj, соб. прямой, ровный), дуз Ійкіа, Іі-йкіа, Ійкіа (соб. стоячій), отвѣсъ—$огу1. отвѣтственный—jakyipa (собст. тяжелый), мйр-здутеіі (собст. онасный); ая—jakypfa, мар- здутеіэ. отвѣтствовать — уувап j^Balfa (отвѣтъ давать, у у ван срав. араб. т#^). отвѣтчикъ—уувап ^вйпй. отвѣтчица—уувап jauftHfo. отвѣтъ—уувап (ср. араб. отвѣчать—уувап jaBalra. отвѣшивать—ткаіта. отвязы вать—<;ы рета. отгадывать — дырета, мачахта (соб. находить), отгибать (что-нибудь кривое)— дуз ваттё, (дуз тюрк. jjJ); (рукавъ платья)—$ырета, мас- 1ета(соб. спускать), отговаривать—маслаііат ватта (маслаѣат срав. араб. ^*^^); ся—маѣана двйкта (предлога ловить). отговорка—маЬана (перс. отгонять—каііетй, іуамарта. отгородить—ктета (соб. срѣзать), отгребать—гірйттй, гірайта. отгрызть—кыратта. отдавать—jaB&lTa. отдавить—дуіцтй. отдаленіе—pHxkajyra. отдаленный, ая—рыхка, рыкка (срав. тюрк. <jM)« отдалять—мархактй, рыхкй ват¬ та; ся—рнійкі-а, pfiki'a (соб. бѣжать). отдаривать — аваз ват'і’й (йв&з срав. араб. бйдйі вйтій. отдергивать—уінйві’й; (занавѣс¬ ку)—ййрда йі’йхтй (ййрдй перс. #J/J. отдирать—кьуаріа (соб. копать); (кору дерева)—уіШхтіі.
vk.com/aristorika — 129 — отдыхать—малцахтй, irijaxTa. отдыхъ—пііхута, ман]‘ахта, ні- jaba. отдѣленіе—прадта. отдѣлъ—сама (соб. часть); (въ шкафѣ, въ закромѣ) — аіна (соб. глазъ, срав. араб. с^). отдѣлывать—йаракта (окончить); сакаітй (соб. украшать), отдѣльно—нода, аі^адда (араб. отдѣльный—прііда; ая—йрідтэ. отдѣлять — йарадта; ся — йрадта, отецъ—баба (срав. араб. ^Ь). отечество—ватан (срав. араб. с/Ѵ). отзывать—крета; ся—кйіа j а- ватта (ход-бед перс.-тюркск. Л Л . \ отклеивать—кн]'арта. отколь, отколѣ—мііка, мін-ека. откосъ—маслета; кікач (тюрк. откочевывать—ківачтй. с с.. ? С •• отказывать—la-jaBalTa (соб. не давать); ся—сравта. откапывать—ksjapa йалатта (ко¬ пая вынимать), откармливать—матраста; ся— траста. откашливаться—бал§ам рапйета (мокроту выбрасывать, балдам срав. араб. р^)- откидывать—рапйета, чамч&мта. откладывать (въ сторону)—йрада И-м&рза мй,тт&вт& (отдѣливъ, па сторону положить); (от¬ прягать) —ды ретіі,. откланиваться—іабарта, ход-бед откровенный—Ііббу нтуха, пак, да^’а; ая—Ііббо йтѵхтэ, йак, дыхіітэ. открывать—йатахта, йтахта, га- Іета, ся—гііета, йтахта. открытый—йтііхй; ая—йтіхтэ. откуда—мііка; мін-ека. откупать—іцара двакта, пуды- ра£ ватта; ся—бі-зуізі йракта (деньгами кончаться); (отъ род¬ ныхъ убитаго)—дымма звант& (кровь покупать), откупоривать—йтахта. откусить—крагга. откушать—халта йаракта (ку¬ шать кончать), отлагать (въ сторону)—маттавта И-марза (положить на сторону), отламывать—дматта, ктета, ксе- та. отлетать—йрахта хадтй, (летать- уходить). отливать —дырета. отличать—прадта. отличный—кдыіта, раба спаі; ая—кдыттэ, раба спаі, 9
— 130 — отлогій—дымуха; ая—дымухтэ. отлучаться—платта (соб. выхо- дить), заіта (уходить), отмалчиваться—масмаста, koga Іа-ватта, к&іа Іа-ватта (голоса (взять силой); <}ка1та, налатта (соб. вынимать); (ребенка отъ груди) — ктета ды-мін-бізза (рѣзать отъ груди), относить—Іабаіта. не дѣлать). отмахивать, ся—іуамарта, каі- Іета (соб. прогонять), отмокать —тырета. отмолачивать—давара паракта (молотить кончать), отмораживать—карта раппета. отмстить—кін ыалатта (кін ср. араб. о/), туіа £ка1та, кар- ба йалатта, чу ура гіалатта. отмывать—MHCcaja тамміс ватта (стирая чисто дѣлать), халлу- 1І тамміс ватта (мытьемъ чисто сдѣлать, тамміс срав. араб. Зг5). отмыкать—птахта. отнынѣ—мін-у;цу, мін-да-іоіба, мін-ды-aga Іо-гііба. отнюдь—gin дана (соб. никогда, І)іч перс. отобѣдать—куавутрэ халта па¬ ракта (полдникъ кушать кон¬ чить). отовсюду—мін-куі дѵка. отогрѣвать—ма^ханта; ся—$хан- с.. та. отодвигать — маттавТа Іо-гііба (положить въ сторону); ся— гіра?та ды-гана И-марза (тя¬ нуть себя на стороны), отощать—бігарта. отпадать—нытарта, ынтарта, ні- отмѣнно—чім (тюрк. г^-), лай (тюрк. ^). отмѣнный, ая—чім снаі, лай спаі. отмѣнять—йарйаста (соб. раз¬ рушать, разрывать), отмѣрить—кі]ЙІа дкаітй (мѣрить взять), Kijala .|йва1та (мѣрить отдавать). отмѣчать—ніід&нкй ват$іі, Ііі- данкй ватій. .отнимать—чііач£й,дкйітй бі-хеШ паіта, імйШтй. отпарывать—стартй. отпечатывать—басма мхета (бас¬ ма тюрк. *~*^), тыбата, мат- ба£а (старо-айсорск.). отпилить—ніс&рта, іпсйрта. отпирать— fifаіта; ся (отказы¬ ваться)—ал-кдаіа Іа-тьуапта (па шею не навьючивать), ал- кдШ Іа-скйіій (на шею не брать). отпихивать—хйрзйіѴ^й.
vk.com/aristorika — 131 — -отплата— аваз (срав. араб. J^), бйдаі. •отплачивать—аваз jaBalia, бадаі • «« 4«1 С •» jaBaiTa. отплывать—урета, заіта, хадта (соб. уходить), отправлять—дадарта. отпрашиваться—ізін дкаіта (ізін срав. араб. сА1), рухсат дкаіта (руххат срав. араб. «отпрягать—дірета. отпускать—двакта; (въ долгъ)— .Іаваіта ды-mcja (mcja перс. отрава — самма, за^ар (перс. отравлять—бі-зЦар кталта, за- jap jaBa-Іта, дарманта (перс. дармана jaBaiTa, бі-дар- мана кталта. отражать (ударъ)—Іадвакта. отраженіе—дікііа (соб. портретъ, срав. араб. J^*). отрасль (дерева)—туіра. отрастать (о волосахъ)—рвцахта (соб. удлиняться), -отращать—маріфхта (соб. удли¬ нять). отрезвлять—маррадта (соб. раз¬ будить), ма]ета ды-И-jyg (при¬ вести въ чувство); ся—ры- ja<jTa, тега li-jyg (притти въ чувство). отрепаться—сравта. отрицать—масіета. отрокъ—jala (срав. араб. J^). отрочество—jalyrra. отрубать—ктета, прамта. отруби—партэ. отрубокъ—кытта (срав. араб. иЬ‘). отрывать—кіфрта (соб. копать); (отъ работы)—мін-gy Іа двакта; ся (отъ работы) — мін-gyla вета. отрыгать, отрыжка—гавватта. отрѣзокъ—кытта. отрѣзывать—ктета, прамта. отрѣшать (отъ должности)—па- латта, рад ватта (рад срав. араб. °->). отрядъ (войска)—поуі, поч, гіо- выч (срав. араб. £-J). отряжать—дадарда (соб. посы¬ лать). отряхивать—мампаста, маддад- та; ся—ымиаста, ныпаста, ді- jagia. отсиженный—тві іна. м ѵт вінна; ая—твінтэ, мутвінтэ. отсиживать, отсиживаніе (члена тѣла)—матвйнта; ся—тван- отскабливать—гірйлта. отскакивать — нідега, індетй, gBapf&.
— 132 — отслуживать—ііімат таммамта, куллух таммамта (куллух тюрк. о-^-**)* отсовѣтовать—мапдамта. отсрочивать—мін-дана маварта; ся—міп-даііа варта. отсрочка—дана, вада(срав. араб. “■W). отставать—хартэ йуадта. отставка—му рахастута (ср ав. араб. отстаивать (о водѣ)—Macjairra; ся—суайта. отстегивать—дірета (соб. развя¬ зать). отстоять—вета (соб. быть), отстранять—діпна ватта, jaH- ламыш ватта, akla мхета; (кого отъ дѣла)—йалатта, гі- райта; ся—кііега Іі-марза, алмарза кінаста. отступать, отступленіе—ал-ба- раі дуарта. отступникъ (отъ вѣры)—дыіра, духііпйа. отступница (отъ вѣры)—дыртэ, gyxliirfo. отсчитывать—хажоан^а, бінета. отсылать—дадар£ а. отсыпать—д ырега. отсырѣть—шіммйігі’іі (ср. перс. {*)• отсыхать—брйста. отсѣкать—йрамта. отсюда—махха, мін-laxxa, мін- Ии ( ( «4 -ахха оттаивать—йдарта. отталкивать—харзайта. оттапливать—йадарта. оттаскивать—ал-марза гірадта. оттачивать—махрайта. оттепель—хымма, gixyHja. оттирать—йрахта; (пятпо)—ді- 9 *• С С *• janTa. оттокъ—доратан. оттопыривать — райрайта. оттуда—мін-тама. оттѣснять—х ласта, отуманиваться (о головѣ)—гаж- жанта; (о погодѣ)—хватта. отучивать—матракта; ся—та- С С і» ракта. отучнѣть—траста, отхаркиваться—балдам раппета (балдам срав. араб. г^). отходить (въ сторону)—ал-хаіба (ал-хй-гііба) Kilefa; (о душѣ, отъ должности)—платта. отцвѣтать—пікха і’йахта. отцеубійца — катлапа ды-б&ба (бйба срав. араб. ^); (жепск. р.)—катлані’Э ды-бабй. отцовскій, ан—дн-бйбй. отцѣживать—Macjafrfoi; ся—сі- jafrfra* отцѣплять, ся—пйртйй'Ьі.
vk.com/aristorika -отчасти— мін-ха-гііба. • с отчаянный, ая—зірршк, зір- рак (перс. отчаяться — умут ктета (умут перс. 'М)» ьівіі ктета. отчетъ—jaccan, ^ессаіНср. араб. -г^), хіжбуна. отчищать — дахета, таммаста, тамміс ватта (тамміс срав. араб. У?-3). отшлифовать—тара*} ватта (та- paQ перс. 'Отъ—мін (срав араб. с/*); отъ страха убѣжалъ—мін здута рыкіі; отъ Тифлиса до Урміи —мін Тіпііс і>а1 Урміі; отъ января до марта—мін канун- хараі jal адар. отъѣхать (въ сторону)—ал-хаіба тырета. отъявленный—дыца; «ая—дыітэ. ^отыграть—маддарта (соб. воз¬ вращать). отыскать—мачахта; ся-мічаі- та. отягощать—зламі'а, зулум ватта (зулум срав. араб. г^). отяжелѣть —j акраита. офицеръ—суліап (срав. араб. охапка—хийкіі. охапывать—хнактй. охать—ах гіра^та. охлаждать—маппахта; ся—пі- jaxTa. охмелѣть—рывета, рава вета. охота — сыда; (желаніе) — сода (срав. араб. ,0^). охотиться—сшда ватта, суатта. охотникъ—седана, садына, са- jaдa, са]адына, авчыі (тюрк. і^Ы). охотница—садынетэ, cajaдынe- тэ, седаптэ. охранять—каравуі вега, каравѵі пра^та (каравуі заимств.). охрипнуть—каіа хвета, каіа двакта. охриплый—каіу хыв]а, каіу двіі- ка; ая — каіо хывтэ, каіо двіктэ. охромѣть—чулах вета (чулах тюрк. о^), Іангаітіі (перс. охуждать—масрета, cipja ватта, cipjii танета, махрав$й. оцарапать—зра^та. оцѣнивать—маммаіта, тыіма ват¬ та, тыіма маттавта. оцѣнка—маммаіта. оцѣнщикъ — маммыіана, тыіма одйна. оцѣнщица—маммыІаиЬ, тыіма одагіэ. очагъ-одйх, оуйхтэ(тюрк. о^1)- очаровательный — раба ?апііра
— 134 — (много красивый); ая—раба ?апіртэ. очаровывать—iiajil ватта; ся— Majil вета (najil срав. араб. J4 очевидный, ая—маЫім (ср. араб. гА»), а?кара, баніуі, баііу. очень—раба, чім (тюрк. ftt). очередь—ноба (срав. араб. очернить—маккамта; (охуждать) —масрета, махравта. очинивать—махрапта. очищать—дахета, таммаста, тіім- міс ватта (тамміс срав. араб. -•г5); (лукъ, яблоко)—каіанта; ся—дхета, тімаста, тамміс вета; кіапта. очищеніе—дахета, таммаста. очки—че?мак (перс. очнуться—рьуа?та, а]*ышш? ве¬ та (а]*ынмы? тюрк. ^г*У). ошалѣлый, ая—гіж, гіч (тюрк. gf), хуімар (срав. араб. ^). ошалѣть—гажжанта, гіч вета, іѵімар вета. ошейникъ—x&lfa (тюрк. *^). ошибаться—хлат^а (срав. араб. ^). ошибка—хылта (срав. араб. ошибочный—ілыіта; ая—хлытГэ. оштрафовать—маурамта, уііріі- ма ?kalf*£ (уйрііма ср. араб. ощетиниваться—мыста біз-біз йі- Іета (біз-біз тюрк. ^ X ощупывать — па1та?та. ощупью— бі-па1та?та. ощущать—пармега (соб. пони¬ мать), ры]*а?та (соб. проснуть¬ ся). П. Павлинъ — тавус-ку?і (перс.- тюрк. пагуба—кадда (тюрк. ,лі), каз- за, баііа, хатта (срав. араб. LLj0, памаі (перс. J^^). пагубный, ая—мар-кадда, мар- казза, мар-хатта, мар-баііа. падаль—?і1йдда, Іа?, уандай (срав. араб. '-£***). падать, паденіе—ніпаіта, імпйі- та; (о листьяхъ)—іштарта, ынтарта. падкій, ая—кырніс, таммафар, бад-навус (перс.-араб. падучая болѣзнь — асар, ?Ур; (подверженный падучей бо¬ лѣзни)—мйр-йсйр, марі-?ур. падчерица—брй/fo-yra (угіі тюрк. брйЬ хуріктэ, хуріктэ^ пай—сймй, кысмйі’. пакетъ—пакет (заимств,). палатка—чадыра (перс. -»jl*). палачъ—уаііяг, міркйззйй, мур- кйззйп (срав. араб.
vk.com/aristorika — 135 ~ палецъ—сыпэ, сыппэ, суппэ (срав. араб. ^ Ч-"); большой— куча; мизинецъ—сыппэ сур- тэ, сыппыітэ, ЧІІГІК. палить—маівахта; (изъ ружья)— туппанк раппета (Туппанк тюрк. палка—хутыра, кеса (соб. де¬ рево). пальма—£iM<jat (перс. °^*); (финиковая)—кесхурма, кеса дьг-хурма (хурма тюрк. Чг^). пальто—палтон (заимств.). перс. °-^), хаіва Haja (молоко сырое). паромъ—каіак, kajbix, к]олаз (тюрк.), партія—даста (перс. ^J). парусъ—чадыра ды-гаміі (чады- ра перс. , гаміі тюрк. <^0- паршивый—качаіа (тюрк. JftO; ая—качаітэ. паршъ, паршивость—качаіуіта (тюрк. Jf/). паръ—і)Ога. памятливый—тахрана, гу-< xanjaHa; ая—faxpanfo, гѵ- баіа хйьу&нтэ. памятникъ (надгробный)—кіігіа ды-буткуіра, кііпа дн-кора, гумбаз (перс. V*). памятный, ая—тухруща. память—баіа, тыхара, і-нхрй. панихида—сіутэ дн-мііті, кур- бана ды-мііті (курбана срав. араб. , мііті срав. араб. °г*). панцырь—rejiM-чара (rejibi тюрк. С?*, чара перс. в^Ч), пара—зога. параличъ—іпіік-азарі (тюркск. jb] f.^), марра дн-$1&й$а. парень—yil, yijil (срав. араб. J*4), ув&нкй,. парное молоко—хаіва ійзй (іѣзіі пасмурный—ѵівынна; ая—уі- вынтэ. паспортъ—бііііт (заимств.), тас- кара, пастбище—чінман ды-ыарръуа (чімман перс. с^),. пасти—маррета. пастись—рета (означаетъ также: иттп—о дождѣ), пастухъ (мелк. рог. скот.)—paja (старо-айсорск., ср. араб. ^Ь), чобан (перс. о1^); (крупнаго рогат. скот.)—букыра, быкы- рк, быкрачі. пасть—пуммй (срав. араб. г*). Пасха—ііда-ды-кы]йм$о, ііда-гу- ра (соб. праздникъ большой), пасынокъ—jaki у га (jftla срав. араб. уга тюрк, іуріккй, хурікка.
— 136 — насѣка—дука дн-даба$і. патока (изъ виноград. сока)— нейухтэ. патронъ (руж.)—ніеданк, патрон (заимств.). наукъ—азіакуіді. паутина—гардакутіі. лахаръ—заррана, зара (срав. араб. ра?пар(перс. вазгар, варзігар, акарадар. нахатное поле—xakla, дука ды- зрута, дука ды-трета. нахать—трета. пахнуть—jaBalTa ды-реха. пахучій—рехаяа (ср. араб. ая—рехантэ. пахъ—махусна. пачка—даста (перс. пачкать, ся—чарчета, дахтанта. пашня—зрутэ. паять—тапета. пекарня—дікана ды-чоракчі (ді¬ кана перс. чоракчі тюрк. чоракчііана, діканй ды-іахма (Іахмй ср. араб. пеленать—кандахта, кармахтй, хардета; спеленанный ребе¬ нокъ—кондахтэ. пеленка—ууід-ахырі, ууШ дн- ахырі, ууІід-jaW, ууіій дм- jala (ууііа срав. араб. J*). пень — ыккыра, Kjofia, кйкй (тюрк. '-*/). пенька—кымна. пеня—уарііма (ср. араб. пепелъ—кытма. первенецъ—рі^кінна, бухыра. первенствовать—fypajyra ватта, piifajyra ватта, первобытный, ая — ды-кадіші (срав. араб. первоначально—біра^іт, kaaiaja, каметэ; спервоначалу—міи- Qypaja, мін-^арега, мін-кй- метэ, мін-бірадіт. первородный—рі$кінпа, бухыра; ая—рі^кіптэ, бухыра. первый—kaMajSL; (числит. по- рядк.)—ды-ха; ая—каметэ; ды-ха. перебивать (рѣчь)—ктета (ды- ^емізман); (уничтож.)—нанетй, пардаста. перебирать—гірадта (соб. выби¬ рать); (четки, листы въ книгѣ) —марарта (соб. перевора¬ чивать); ся (чрезъ рѣку, горы) —варта; (изъ квартиры)—кі- ЛФ 1 С *» вачга. перебраниваться—макраста. перебранка—макрасута. перебрасывать—рапйета, мавар- та (соб. провести); ся—^вар^й (соб. перепрыгнуть); panuefa кй-уідаіі (бросать другъ дру- гу).
vk.com/aristorika — 137 — перебѣгать (чрезъ дорогу)—вар- та (ды-міп-урха). переваривать (пищу) — даідаіта (срав. араб. J*), иадартіі, та-. Ііі ватта; ся—даідйіта, п<;ар- та, таііі вета, ха?та Іі-таііі. перевертывать—маддарта; ся— хыдарта. переводить—па^акта, діімануута ватта. переводчикъ—діімапу (тюркск. переводъ (на другой языкъ)— nygaka, манаі. перевозчикъ—кіракед (ар.-перс. переворачивать—маддарта; ся— хыдарта. перевѣсъ—зода (собст. лишній, срав. араб. в0^з). перевѣшиваться—чамбаіта, кі- janrra. перевязка (раны)—yytla. перевязывать—с ьуарта. перегной—нап кыіда, падін кыі- перегородка—гуіда (собст. стѣ¬ на). перегрызть—макратта. передавать—^аваіта; мамтета. передача—мамтета. передвигать—харзапта (соб. тол¬ кать), мауратта. передержать (деньги)—зода ха- ра?та (зода срав. араб. j, харадта срав. араб. £/*-). передній, яя—ды-kaMaja, да-ка- ма, ды-камтэ, ды-каметэ. передняя (въ кварт.)—кавахана (перс. передразнивать—маіпета, мас- харта, масхарута ватта (мас- харута срав. араб. ѵ^-)- передрогнуть—маззаста, маззас- та, заііаста, гарна^та. передряга-каімакаі (пер, J^), марана, gallagal. передумывать — біірЬам ватта (барЬам перс. fV). передушить—хнактй. передъ—кам, кама. да. переговаривать — гаіііуі ватта, дймзймта. переговоры—гакіуі, дймзіімта. перегонять—вар^а. перегораживать — міп - пійаігіі (бі-ййігй) ктета (отъ полови¬ ны срѣзать). передѣлывать — ха-таііар хіітэ тараста (одинъ видъ другой сдѣлать, тйкар тюрк. ->.£). перелсарить—макйттй, (соб. об¬ жигать). пережевывать—бі-ласласта па- фІр£й, гав^амі? ватта, переживать—зода хуетй.
— 138 — пережигать—макатта, збда ма¬ катта. пережидать—хмаіта. перезабыть—мандета. перезимовать—сітва маварта. перезрѣвать-рі^аіта (ср. ар. J*). перезябнуть—хабаітгі. переименовать—дімма махіаитй. переиначить—дахіапта. перекидывать—раппета. перекисать—збда хмаста (збда срав. араб. перекладина (для подвѣшиванія домаш. предм.)—дірріт; (чрезъ рѣчку, канаву)—гечаіс (тюрк. ); (главная балка крыши) —карыітэ. перекладывать (вещи)—ранета, перекликаться —дырета ды-kala li-уідаіі (бросать голосъ другъ другу), іаваіта у дкаіта ды- каіа (давать и брать голосъ), кйіа ]і-каІа дыре£а (голосъ на голосъ бросать), перековать — хаддатта ды-нал (обновить подкову), тазадан налламыд ватта (таиідап перс.- тюрк. налламы? араб.- тюрк. j^J"), т&з&д&н нал міета (снова подкову бить), перековеркать—махравіп (соб. испортить), gaxlftnfa (соб. пе¬ реиначить). переколачивать — 1і - дука хітэ мхега (на мѣсто другое бить), переколоть (дрова)—збда члапта, перекочевывать—ківачта, jypT махіапта (кочевье перемѣнить, jypT тюрк. ^у). перекроить — тазадан пасалта (тазадан перс.-тюрк. uJe-<^). перекрашивать—тазадан масве- Та. перекрестить, сл—рыдамта, ыр- дамта, слыіва гірадта. перекрошить—куііі парзета. перекрутить—хардета. перекупить—званта ды-куііі. перекусить—макратта. перелазить—чрахта у сіета (ла¬ зить и спускаться), переламывать—наіга дматта, перелетать—ирйхта мін-ал (ле¬ тать сверху), праха варта (ле¬ тая пройти). перелетъ (разстояніе) - манзіі (ср. араб. J>). переливать—дырета ^аі-дпйхтіі. перелистывать—маддарта. переломъ—дбпа ды-дымта. перелудить—тазіідйн махварТа (снова побѣлить), перелѣзать—чрйхй вар^а. переманить (покупателя)—гірад- та ды-мудтарі (мудтйрі псрс.
vk.com/aristorika — 139 — перемарать — чарчета, чарчета ДН-куШ. переметная сума—хуруун(перс. перемиріе — сазігарутй, (перс. лч. перемигивать—іікастй, д а-аіна, аіна ватта хаідохіна (ха 1і- ды-ав перемолотить—дварта ды-куПі. перемолоть—тханта дн-куііі. переморить — панета ды-куііі, пар§аста ды-куііі. перемывать—тазадап халлалта, тазадйн мысета. перемѣна—дахіапта. перемѣнчивый—дахііпана; ая— ?ахНпантэ. перемѣнять, ся—дахіапта. перенимать—Іуйпта (соб. нау¬ читься). переносить—<$нета; (невзгоды) —гірадта. переносица — аралых ды-аіні (аралых тюрк. c,,Jl, аіна срав. араб. с^). переночевать—хй Іеіі пуа$т& (одну ночь оставаться), переодѣвать, ся—маііййтй ди- yylli, дйхійнтйг ди-цуіііі (цуііі срав. араб. wk). перепадать (о дождѣ, снѣгѣ)— хаххйгй ре$а, ку^-кімй pef*a. перепалывать—ьуатта мідірі (по-- лоть еще), хахтй. ыдда ватта, перепахивать — хйхта кырііва мхета (еще разъ патпню уда-- рить). перепелка—ку п<рнтэ. перепелъ—куп<;іша. перепиться—раба §тета, дтета gal-рвета. перепилить—нісарта. переписывать — мін-пат кітйва- кітавта (отъ лица книги пи- сать), маддарта, хахта кітав¬ та, мідірі кітавта (опять пи¬ сать); ся—кітавта 1і-уідаІіг (писать другъ другу), переплачивать — збда jaBalra (лишній давать), переплетать (корзину, косу)— тазадан скарта, дубара гідаіта (снова плести); ся—чапійнта Іі-уідаі. переплывать (рѣку)—варта (дм- нарй). переполнять—gal тіпаха мам- іетй, м&міета gal ^пйхта; ся —gal тіпйха мііета. переполохъ—жыдуда, каімакаі (см. передряга), хвата, gai-kjyi. переполошить—жыдуеда дырета, жыдй$тй; ся—жыдуода вета, жыдйдугй. перепортить—мйхрйвтй дн-куііь
— 140 — переправа—гечак (тюрк. переправлять (чрезъ рѣку, го¬ ру)—маварта; ся—варта. перепробовать—тымета мін-куііі. перепродавать—зваиа-забанта. перепрудить—двакта ды-бандіі (банда перс. ^)* перепрыгивать—дварта. перепрягать — тазадан cijapfa (тазадан перс.-тюрк. перепутать, ся—хватта. переработат ь—тазадан йі ахта, хахтіі тараста. перерубить—парзета. перерывать—ктета. перерѣзать—ктета. пересаживать—данета, дахіайта ды-дука. переселенецъ — кочана (тюрк. дамана; (женск. р.)— кочангэ, ganjanfe. переселять—маквачта, маднета; ся—ківачта, данета. пересилить—мамйаітй, Іабйіта (соб. уносить), пересказывать—^емізмаи дьгауа танета (слово слышанное го¬ ворить). лереско чит ь—дварта. пересолить — дор в&тта (дор перс. j-f**), переспорить—бі-макраста І&баі- бі-макраста переспрашивать— бакарта мідірі. перессорить — знддуіта дырета, макарасута дырета. переставить—махіайта ды-дука, данета. перестилать—тазадан давета. перестроить—тазадан маммарта, тазадан тараста. переступать—йассета, аддымла- мыд ваттѣ (аддымламыд тюрк. пересчитывать—тазадан біиета, хажбанта мідірі. пересылать—дадарта. пересыхать—браста чім збда (збда срав. араб. eJ^). пересѣдать—дахіайта ды-дука. пересѣкать—ктета. перетаптывать — тазадан дад- дадта. перетирать—тазадан мідета. перетягивать—гірадта; (о вѣ¬ сахъ)—маккайта. переулокъ—аллулгэ, аллула сура, перехватить—двакта. переходить (чрезъ рѣку)—вар- fa; (изъ квартиры)—ківйчта, йлатта. перецъ—гііііі хй-іма (трава го¬ рячая), іссоі (тюрк.' Ат-Л); (зеленый)—біібар (тюрк. /??); (красный)—біібар смук'Ь. перецѣдить—Macjafifia мідірі.
vk.com/aristorika — 141 — перечеркнуть—маккамта (соб. чернить). перечислять—дімма бі-$імма бі- нета (имя съ именемъ счи¬ тать), хажбанта ды-діммй бі- ?іммй. перешагнуть—пассета. переѣзжать (чрезъ рѣку)—варта; (на другое мѣсто)—ківачта. перила—мацу ара (срав. араб. перина—двіітэ дй-тііітік. перо (изъ крыльевъ)—йарра; (мелкое)—тійтік (тюрк. ^^ss7); (писчее)—каіама (срав. араб. Г1*); (стальное)—каіама дн- йірізіа; (тростниковое)—кйіа- ма дн-зііій; (гусиное)—каіа¬ ма ды-гуійа, каіама ды-йаррй. перочинный ножикъ—скінтэ ды- каіама. персиковое дерево—кеса ды-хо- ха, кеса да-^уііі. персикъ—хоха; (лучшій сортъ) —ЬУІіі (перс. ^к). перстень—ісйктэ (состав. изъ словъ: іідіі—рука и саМШі— украшать, перчатка—брйЛіда. песокъ—сііій. песочпица—мйнсііій (мйна ды- сііій). пестрый—б&ікй; ая—баікне^э. пестъ—х&?у1а. песъ—каіба (срав. араб. т^). петля (изъ нити, веревки или желѣза)—^аікэ (соб. кольцо, срав. араб.**1*); (деревянная, въ видѣ крючка)—тоданах (тюрк. j№J); (дверная)—і?- кіі, петііі (заимств.). печалиться—хіэда ваттй. печаль—хі^са. печальный—хідсана; ая—хід- ?аптэ. печатать (книги)—матбата, ты- бата, басма мхета (басма тюрк. ^(письмо)—моііур мхета. печать—моііір, моііур (ср. ар. Д4). печенка—фода, далах. печь (существит.)—бухаріі, бу- харіі ды-гуіда, печ (заимст.); (хлѣбп.) -тапуіра (тюрк. (глаголъ)—кіііета; (хлѣбъ)— йуета; (въ золѣ—яйца, яблоки, картоф.)—твета; ся—кіета. пещера—зада, гіпйіітэ; (отшель¬ ника)—дера, пиво—ніва (заимст.). пика—уіддй (тюрк. ,^). пила (большая съ круп. зуб.)— мыдар(срав. араб.^4); (луч¬ ковая)—сесі; (съ одной руч¬ кой)—нісартэ; (ручная, съ мелкими зубьями)—^аназій.
— 142 — С £ пилить—насарта, інсарта, ыы?- £ар мхета, ныедар гірадта. пиръ—архуіта, архута, бусама, конахлых (тюрк. писанный—кітііва; ая—кітівтэ. писарь—мірза (перс. Ь/^), пір- йі£, катава (срав. араб. т*^). писать—кітавта. пискъ—чівва чів. пистолетъ—пыдтав (тюрк. пистолетъ-тапанча (тюрк. ^У3). писчій, ая—ды-кітава; (бумага) —варака. письменно—бі-кітава. письмо—кітава. письмоводитель—катава, мірза. питательный—мар-кувват (кув- ват срав. араб. *?), хеіана (соб. сильный); ая—мар-кув- ват, хеіаитэ. питать—махалта; ся—халта. пить—$тет!1. питье—ды-QTeta. пихать—тх act а. пища—мііулхТэ, хуррак (перс. *^). пищать—чочет піявка—зіШу (тюрк. УН плавать—сыхва міетй. плавить — йіідарта; ся — йс&р- £а. плакать—быхетй, lije%; заставить плакать—Mfiuiefe. плакса—бйзуана; (женск. р.)— бах,)антэ. пламя—laklaka, і>алав (тюрі. планъ—пыііан (заимств.). пластъ—табакй (соб. листъ), та- ладтэ (перс. соб. струж¬ ка). пластырь—маІЬам (соб. мазь, перс. г*/4). плата—і)йк (срав. араб. ijH- платить—прета, jasalTa (собст. давать), платокъ (головной)—Іачіктэ (тюр. !); (носовой)—]алыхтэ (тюр. Jik). платье—ваз, Іівідтэ, іівідтэ, yylli (срав. араб, J^), Іуббас. плачъ—быхета, Іуета. плашмя—пуммахтй, ал-патэ (на лицо), рідахтэ. плащъ—абетэ (срав. араб. ^). плевать—pijakra, ракта (озна¬ чаетъ также убѣгать), плевокъ—руктэ. племя—мШай (срав. араб. ^), Tajinfia, іаійа (ср. араб. ^), еі (тюрк. J^1), $ота, оуйх. племяпникъ (сынъ брата)—бірй- іунй, біртахуий, брупа ды- йіунй; (сынъ сестры)—бір- iltfo, бірітхйЬ, брупй ды-іііЬ. племянница (дочь брата)—брі-
vk.com/aristorika — 143 — тахуна, бріітэ ды-ахуна (йху- на срав. араб. £І); дочь се¬ стры—брітхагэ, бріітэ ды- хатэ (хатэ ср. араб. ^^1). плескать — тапахта, MapjacTa, чіііамід ватта (чіііамід тюрк. плести (волосы)—гідаіта; (кор¬ зину)—скарта, зыкарта. плеть—gallax (тюрк. £^), кам- чіі (тюрк. плечо—руіда. плита—кіійа інгііра, кіійа ні- гііра. пловецъ—саха, caxaja. плодородный, ая—мареі, маріреі, мара ды-реі, марітунтэ, мара ды-тунтэ, мардасыл, марады- ^асыл (дасылсрав. араб. J-lk). плоскіГі, ая, плоскость—тараз, тйразіі (срав. араб. Д/), fiapg, ДУЗ. •плотникъ—наууар (срав. араб. плотничать—наууарута ваттй. плотный, ая—модкам, мухкум (срав, араб. с*'**). плотъ—топ. плоть—падыра. плохой—ciapj&, cipja, хвхрба (ср. араб. kolai (тюрк. Л*), йіс (тюрк. цг^.); ая—сирітэ, сірітэ, хырбй, kolai, йіс. площадь—меідан (перс. с^). плугъ—кѵтан (тюрк. с^Ѵ). плутня—йёпдѵта, дадалуіта (ср. араб. J*°). плутовать—дадалуіта ватта, йан- дута ватта. плутовка—дадалтэ, пандантэ. плутовство—дадалуіта, пандута, плутъ—дадала, напдана. плыть—сыхва мхега; (о суднѣ) —хадта (соб. іггтп). плѣнникъ—jaxcip, асір, сургѵн. плѣнъ—jaxcipyrn, асіірѵта , СУР- •* .. С ♦♦ гунѵта. Щ ш плѣнять—jaxcip ватта, асір ват¬ та, сургун ватта; (красотой) —Majil ватга; ся—najil вета (najil ср. араб. J^4). плѣсень—тійна, пкііха (соб. цвѣ¬ токъ). плѣсневѣть—тгійнтй, пкахта(соб. цвѣсти). плѣшивый—качаіа, (тюрк.), мыс- та дырііду нытыртэ; ая—ка- чаітэ, мыста да-piigo нытыртэ. плясать—рыкатта, ьгркатта. пляска—рыкда. по—бі; по улицѣ—бі-аллула; по горѣ—бі-туіра; по слѣдамъ —бі-із; по два рубля—бі-тре маныгіі. побираться—гівета. побить—мхетіі.
поблажатъ—иаттанта, патэ ja- повадка—адат, xacjaT, хасуйт ваіта (соб. лицо давать). | (ср. араб. поблекнуть—чмачта. | повалить—мампаіта, дуадта. поблѣднѣть—рангі ракта (цвѣту ; повальная болѣзнь—азар nanja- убѣгать), хварта (соб. побѣ- на, марра катула (соб. болѣзнь с истребляющая, убивающая, азар перс. ->Ц). лѣть). побои—кбтак (тюрк. ^Ѵ). побоище—давіі квітэ, давіі зар-j поваръ—адпас (перс. ЛЧ). бантэ (давіі срав. араб. ^6j). поведеніе—хыдара. поболтать—сокбат ватта (сбЬбат, повезти—Іабаіта (соб. уносить); срав. араб. ^^^), ^амзамта.! ему повезло—бахту пырімій; побольше—хачча збда (збда ср.! ей повезло — б&хто ішріміа і араб. eJ^J>). I (счастье ее срѣзало), побороть—дуадта, мампаіта. ! повелитель—иакдана. поборы—рідват (соб. взятка, ср. (повелительница—йакдаигэ. араб. -^Л). побранить—саварта, сарта. повелѣвать—пакатта. повелѣніе—пукдана, пугдана. побыть—хачча пуадта (немного! повергать — мампаіта; ся—ні- оставаться), аркаіта, хачча j паіта; (ницъ)—нуммахта нім- кііета (немного стоять). паіта. побѣгъ—ракта; (дерева)—туіра, повертывать—ма§дарта; ся—хы- катыуа. дарта. побѣдитель—дамтана (соб. ло- поверхность—йатэ (соб. лицо). поверхъ—мі-ал, мід-ал; (его)— мін-аліу; (ея)—мін-аліо. мающій). побѣдительница—дамтантэ. побѣждать—дыматта (соб. сло- j повеселить—ма§детй. мать), повеселѣть—хндета, ідега; (отъ побѣжденный — дмыіта; ая — , вина)—ырвета, рывеіа (соб. дмыттэ. опьянѣть). побѣдить—махварта. повести—ІйбаИй, гірадта. повадиться—ІуайтЙ (собст. на- повздорить—макраста. у чаться), іасуат вйгій (при- гговивальпая бабка—мамача(тюр. вычку дѣлать).
vk.com/aristorika повидаться—хзета, хзета ды-уі- даіі (видѣть другъ друга), ловидимому—дах-біх^авін, дахіі ды-біх?авевін (какъ думаю), дах га<;укен, дахіі ды-гадуке- він (какъ вижу). бовиішость (работой) —- ?ухыра; (деньгами)—махта, харя (ср. араб. е/^), (отъ крѣпостного помѣщику)—гораі (соб. смо¬ три—бери, тюрк. JU/); (на¬ турою)—ба^ра (перс. vfc). повинный, ая—мар-гіна, мар- гшЦа. повиноваться — масвцатТа, xq&b- та, натэ двакТа (ухо довить), повиснуть —тіета. повитуха—мамача (тюрк. повлечь—кар па$та. поводъ—сабап (срав. араб. гг^), баіыс (перс. маЬана (тюрк. ^^); (узда)—цыллав (перс. А). повозка—арабана (тюрк, *!Д). поворачивать—магдарга, мап- і*й,1та; ся—хыдарта, пітаіта. поворотливый—kalyila (соб. лег¬ кій), кыврах, каврах (тюрк. ijby); ая—каіуітэ, кыврах. поворотъ (дорогц)-кунуігЬ, кыр- ніітэ (ды-урх&). повредить—зіірйі мхета (з&раі срав. араб. лг-9), зуана мхе^а. повременить — хачча хімаіта, хачча сабур ватта (сйбур ср. араб. /г*). повсемѣстно—куі дукй. повстрѣчаться—тпйкта, тіпак- та. повсюду—куі дука. повторять—тінета. повышать—марамта; ся—pijам¬ та. повыше—хачча зі-li-yllyl, ійччй хііна yUyl (немного другой верхъ). повышеніе (по службѣ)—гурану- та. повѣренный, ая—ваккіі (срав. араб. J^>). повѣрить—^амманта. повѣріе—сагуанута, адат (соб. обычай, срав. араб. повѣрять—сйпета. повѣсить—таіетй, чамбаіта; ся —тіета, ч&мбаіта. повѣсть—sakjaT, мітіітэ (собст. сказка). повѣтріе—похітсам, поха дм-сам (вѣтеръ самума), повѣять—дарета. повязка (на ранѣ)—yylla дм- дарба (yylla срав. араб. Jr), повязывать—старта, сьуарта. поганый, ая—мурдар (перс. J/*)r ^арам (срав. араб. (V). ю
— 146 — погасать, погаснуть (о покой¬ никѣ)—injaxTa, нуахта; (объ огнѣ, о свѣчѣ)—чмета. погасить — мачмета, мащахта (собст. заставить успокоить¬ ся). погибель — памаі (перс. J^), хірва, мота (соб. смерть, срав. араб. ^^). погибнуть—памаі вета, хравта, муатта, муата. погладить—ііда $уайта (соб. ру¬ кой мазать). поглощать—блета. погл я дѣт ь—га Q акта. погнуть—маккапта; ся—куайта. поговорить—^амзамта. поговорка—масаіа (срав. араб. погода—і>ава (срав. араб. L-*). погодить—хмаіта. поголовно—куііі (ср. араб. і^О, ба<рбутун (тюрк.). погошцикъ—TapjaHa; (женск. р.) —TapjaHfa; (погонщикъ 1-ой пары буйволовъ при плугѣ)— TapjaHa ды-дінгірчаг; (2-ой пары) — TapjaHa ды-сачыі; (3-ей пары)—Tapjana ды-біт- іей; (4-ой пары)—Tapjaua ды-хоррйк; (5-ой, послѣдней пары)—Tapjana ды-пйвйр. погонять—тре£а. погребать, погребеніе—кварта, тамарта. погребъ—зірзаміі (перс. i*^j). погрозить—^арбанта, і>арбі тета (і>арбі срав. араб. тѵ*); (паль¬ цемъ)—едадта ды-суппэ (суп- пэ срав. араб. ^Ц-). погромъ—веранута (перс. с^), веран ватта, погружать — тамарта, тамарта; ся—тыма<;та, тымарта. погрѣшность—хтыітэ (собств. грѣхъ), хылта (соб. ошибка, срав. араб. ь^)). погубить—махравта, памаі ват¬ та (памаі перс. J4:). подавать—jaBalfa; (лошадь)—гі- ра?та (ды-суіса). подавлять—дуа$та; ся (кускомъ) —йуадта ди-тііка (тііка перс. -б). подавно—бу? (соб. еще, гораздо), подарить—махіета, дуаріі jaeal- fa, савкат jaBalfa, fte<jK8,<jja- Daloiii подарокъ—дуйріі, савкат (тюрв. ^Іі>), йе^кй? (перс. сгСг^). податель—jasana. подательница—j&Baafa. податливый—урха йзііна (доро¬ гой идущій); ая—уріа&зЙнЬ. подать—Maljaf, xftpч (ср. араб. тамлат (ср. араб. °^;).
vk.com/aristorika — 147 — подать—jaBalxa. подаяніе—ырвана. подбавлять (вино водой, соли въ пищу)—хватга; мазіатта (соб. увеличивать), подбивать (гвоздями) — мхета; (подстрекать)—махлатта, мау- ратѣа, мін-урха иалатта (изъ дороги выводить), подбирать—габета; (платье)— картета. подбородокъ — чанна, чанніктэ (тюрк. *^). подборъ (каблукъ)—ічкэ; (пары) —таі вета (таі тюрк. ^). подбрасывать — раппета, чам- чамта. подбѣгать (ко мнѣ)—рыхатта (И- кісііі); (къ нему)—рыхатта (1і- кісіу). подвалъ—зірзаміі (перс. ^/^). подвигать—кйрбанта; ся—кар- бйнта, Н-курба тета. подвигъ—уваыкута, мйрдута. подвижной—хадырана; ая—ха- дырантэ. подвода—арабана (тюрк. ч\А). подводить (обмапыв.)—дйдаЙй. подвязка (чулковъ)-—дбтіккй, дор- тіккй, $брЙк. Подвязывать—сьцарі'а, сьцарта. подгибать—туапта, тьцаігйі. подглядывать—мафдта. подговаривать — маіаптй (Соб. научать), хут-х&ча jaealfA (подмышку давать), мін-урха палатта (изъ дороги выводить), подгонять (подлаживать)—саз- ламыд ватта (сазламы^ тюрк. </*b1-), каркаста. подданный, ая—pajaT, pajaT (срав. араб. поддерживать—маснатта, да]ах ватта Ojajax тюрк. c^J); ся —сіпатта, flajax вета. поддержка—сінатга, сінда, да- jax. подержать—хамета. подержанный-пИіха, атііка (соб. старый); ая—пііхтэ, атіктэ. подешевѣть—арзанта. поджарить—каіета. поджигать —макатта, маііета. поджидать—йркаіта, маркаіта, спарта, урха га<$ктй (на до¬ рогу смотрѣть), поджиматься—кінастй. подзадорить—хватта (соб. раз¬ мѣшать), наммамта, намма- мута в&тта. подзорная труба—дурбун (срав. перс. 0^-0°). подкапывать —хутй, kijapxa, ху- т& хп&рій, Ійдым мхетй (1а- gSM тюрк. г^); ся—(подъ ко¬ го)—пеі мхета.
— 148 — подкладка—астар (перс. >4). подкладывать—xyfa маттавтй. подкова—нала (срав. араб. J"). подковывать — налланта, нала мхетй. подкопъ—lagHM (тюрк. г*у). подкрадываться—бі-суада кар- банта (подслѣживаніемъ при¬ ближаться), суад&-суада кар- банта. подкрашивать—ранганта, ранг мхета (ранг перс. подкрѣплять—маквета, маснат- т&. подкупать—рі?ват jaBalfa. подкупъ — рі^ват (срав. араб. и Л \ подлецъ—бе-gaja, бе-ар, бе-на- мус (перс.-араб. &), баззат (перс.-араб. ga- рымзада (араб.-перс. eJMr*), дуваіакбаз. подливать—днрета. подлизываться—махіета ды-ганй (слащать себя), вар£а ды-гу- аіна (влѣзать въ глазъ), подлогъ— дааалута (срав. араб. >J). подлый, ая=лодлецъ. подлѣ—Іі-кіс. подмастерье—каргйр (перс. паійхй. подметать—кінадта. подметка—пануа, пенуа (перс. подмога—к)’омак (тюрк. \ подмокнуть-намманта (отъ перс. гО* подмышка—хут-хача. подмѣнивать—махійпта. подмѣшивать—хватта. поднимать—марамта, ткйіта; са (о растеніяхъ)—руамта; (съ мѣста)—куймта; (на гору)— cijakra; (о рѣкѣ)—пйндймта. подножный кормъ—марыуа. подносить (потчивать) — таваза ватта (таваза араб. іітіпат в&тта (іітіпат араб. (ко Рту)—И-пуммй ма- jeTa, карбанта Н-пумма. подносъ—зіруам (перс. f^j). подобаетъ—jiajbjxiili (Іэ) (араб.- тюрк. х?ыіхе1і (х?ых- теіэ); не....—Іеіі (Іэ) ладох, Іеіі (Іэ) х<;ыіха (х$ыхтэ). подобіе—дамета. подобный — дамана; ая — дйм- jaufs. подогрѣвать—ма$хйнтй. подождать—хмйЙй (собст. тер¬ пѣть), кіісій (собст. стоять), подозрительный, ая —марі<;ік. подозрѣвать—<;ік вйтта, бі-^ік nijftQTii, гуімаи ватій, иыниахг Ійбйітй.
vk.com/aristorika — 149 — подозрѣніе—£Ік (cp. араб. ^~), гуіман (uepc. е^), $ыннаіт. подолъ—хана. подонки—і?тэ, дурт (перс. jjj), ідтэ-мі<;тэ, дурт-мурт. подоспѣть—мытета, мтета. подохнуть—мцаттй, пінета. подошва—ййнуа, пенуа (перс. подпилокъ —kawpa. подпирать—замун мхета (замун срав. араб. с/*1**), Aajax ват¬ та Uajax тюрк. мйснат- подровнять—дуз ваттй (дуз тюрк. подражать—мадме^а. подраздѣлять—паліета. подробный, ая — хабыра-бі-ха- бйра, дука-бі-дука. подрубать—мін-ултух ктета (сни¬ зу срѣзать), мін-ідтэ ктета (отъ основанія срѣзать), подружиться—достанта, дост ве- іа (дост перс. “5°). подрывать—хута куарта, хута хпарта; (чье-либо довѣріе)— пеі мхета. подписка—кітава (соб. книга, срав. араб. —-'^), таргідава (араб. ^ '-Ѵ). подписывать, ся—драна гіра^та (руку тянуть), моі>ір мхетй (соб. печать ударить), подпись—драна (соб. рука), мо- jip (соб. печать), подползти—у рета. подпорка—замун (ср. араб. с^), да^ах (тюрк. о^°). подпоясывать, ся—хаса скуарта, £йсма сьуарта. подпруга—кариаіті (тюрк.), 'tac- мй ды-iyf кіісй (ремепь подъ животомъ, перс. подпрыгивать—іиде^а, ніде^а. подпускать—двйкій li-кіс (пус¬ кать около). подрѣзка—кісахта. подрѣзывать — мін-ултух ктета (снизу срѣзать); (деревья)— С • .. » и кісахта. подрядчикъ — іуарадар (араб.- перс. йудрадчі (за- пмств.). подрядъ — іуара (срав. араб. •J^)> пудрйт (заимств.). подряжать—двйкіа. подсаживать—fijaK^a; (на ло¬ шадь)—мйркавта. подсвѣчникъ — <;амдан (араб.- перс. ^’Хл*л). подслушивать—маснуаттй, мін- гінвгё н$йэ двйктй, (тайкомъ ухо хватать). подсматривать — мін-гінвіт га- gftk'fa (тайкомъ смотрѣть).
— 150 — подставлять (ногу)—баракіа ды- рета. подстерегать—cij атта. подстилать—давега. подстрекать—маіайта (соб. нау¬ чать), хут-хача jaBalra (под¬ мышку давать). подстрѣлить — бі-rylla мхета (пѵлей ударить, гуііа перс. •ю. подступать—карбанта (соб. при¬ ближаться). подсудимый, ая—мукассір. подтверждать—маквета (соб. ук¬ рѣплять), садуіта ja-BalTa (соб. свидѣтельство давать), подтирать—мідета. подтрунивать—масхарта, лу§аз ватта (лудаз срав. араб. кіхакта, гіхайта (соб. смѣ¬ яться). подтянуть—гірадта. подумать—тахманта, йакарта, хі^авта, піккір ватта (піккір срав. араб. подуть — імйахта, піпаіта; (о вѣтрѣ)—ні$амта, мхета (соб. ударить). подушка—спйдіііэ. подушное—хйруй ды-ріі<;й (до¬ дать головы, іаруй (срав. араб. подхватывать—двйк^а, уіийв£й. подходить—карбанта. подчивать—смотр. потчивать. подчинять—заптанта, хут і>увма дырета (подъ власть бросать, 5укма срав. араб. г***); ся— масн]‘атта, натэ двакта (ухо ловить), rraliaf ваттй (ітаЬат срав. араб. ^иэІ). подшивать—астар двакта (под¬ кладку поймать, астар перс. подштанники—ууідакіэ, ууі ды- акіа (цуі срав. араб. J^). подъ—хут. подъемъ—мас]‘акта; (ноги)—па- такіа, патэ ды-акіа (лицо но¬ ги), хастакіа, хаса ды-акіа (спина ноги), подъѣхать—карбанта. подѣйствовать (о лѣкарствѣ)— хер ватта (пользу сдѣлать, хер срав. араб. подѣлывать—ватта; что подѣ¬ лываешь?—му іуодіт, мудіі кі-одіт? пожаловать—jaBalfa; (въ на¬ граду)—йе^кад вйттй (педкйс перс. мйііеіа. пожалуйста!—хлайух йвін (жерт¬ вой твоей сдѣлаюсь)? пожаръ—нуірй (собст. огонь), двйк^й ды-нуіра (собст. ловить огонь).
vk.com/aristorika — 151 — пожелтѣть—зардант a. пожертвовать—ныдарта, ныдыра ватта, ырвана ватта, пожилой, ая—ауыі (срав. араб. JAI), мар-сінт, мар-дінні. пожпмать—хласта. пожинать—хзатта, хзатта. пожирать—ііпета, Іігіета. пожитки-міидуані, а^авы, а^увві. позаботиться—хам халта, хам гірадта (хам перс. г*), позади—бараі. позвать—kpefa. позволеніе—рухсат, ізін (срав. араб. с^1). позволять—рухсат jaBalm, ізін jaBaiTa. позвоночный столбъ—дідіітэ ды- хаса (цѣпь спины), поздно—дырранк (перс. поздороваться — xog-бед ватта (xog-бед перс.-тюрк. и^іА^), хабарта (срав. араб. г*). поздравлять—барахта. познавать—парме^а, И-piiga ні- гійЛтй (на голову падать), познакомить—достанта, дост ват¬ та (дост перс. ь^°), баійттй, 6Ш£ ватта (бйійт тюрк. ^); ся—дост ве^іі, бйМ ветй. позоръ—быднамуіа (перс. с^), pucBajyi’a, 6ija6ypyfa (перс. ^Ы), бе-jajyb. | поймать—двакта. і поименно—дімма-йі-дімма, дім- ма-бі-дімма. поискъ—тавета. пойти—хадта, заіта; притти— feTa; пойди сюда!—та Іахха! пошелъ спать—xigli днмаха* зіііі 1і-дымаха. поить—мадтета. пока—i>al, gala (срав. араб. ^). показывать—макета. покамѣсть^пока. покатиться—кан дарта. покатость—рідахтэ, рііда тахта- ja. покатывать—кандарта. покатый—рідахтэ, рідахтіііі; ая —рідахтэ, рідахтіііэ. покачать—маддадта; ся—gijag- та. покаяніе—модуанута, туавута, touanjapyTa (ар.-перс. покаяться—модета, тавапта, то- ба ватта (тоба срав. араб. покидать—чамчймта, рапйета, мыраппета. поклажа—тана, карта, дйіа. поклепъ—бухтан (срав. араб; Л), gap (срав. араб. А), поклониться—тазім в&тта, ріідй мйкк&йтй (голову наклонять), поклонъ—ді&мй (ср. араб. f^~).
— 152 — покой—ра^атута (ср. араб. *^Ь), мйщахтй, ніхута, нцйхта. покойникъ—мііта (срав. араб. покойница—шттэ (срав. араб. покойный—раі>ат (срав. араб. нііха; (объ умерш.)— Alaha мун jixxy; ая—ра^ат, ніхтэ; Alaha мун jixxo. поколебать—мау вадта. поколотить—ныкарта, ынкарта, котак мхета (котак тюрк. поколѣніе—оуах (тюрк. дора, збна, ajait (срав. араб. fW). покончить—паракта. покорить—заптанта, запт ватта (запт срав. араб. Ц*9). покорный—макііхй, маснртана, іадванй; ая—макіхтэ, масы- ^тантэ, хйдвантэ. покоситься—чуакта, чііка (кі) ветй; (о постройкѣ) — куап- тй. покосъ—хызда, хізда дн-гіііа (жатва сѣна), покража—гінва, гінйіі’й, гінй- вута. по крайней мѣрѣ—а§а11йн, барі (тюрк. £>Ь). покраснѣть—CHMakfa. покривить душою—іщат макве- та (совѣсть помрачать), ііман макйттй (вѣру сжечь, ііман срав. араб. о^!). покровитель—тагбірана, покровительница—тагбірантэ. покровительство—тагбіранута. покровительствовать — тагбарта, тагбіранута ватта, покрывало (голов. женск.)—ча- дыра (тюрк. e->jLt), Іачіктэ (тюрк. *-*?*), чаркат, дал ды- рііда; (для постели)—ортік (тюрк. ^АИ). покрывать—макаста; ся—мікас- та, макаста ды-гана. покрышка—кісетэ. покупать—званта. покупка—базарлых (перс.-тюрк. L^^). покушать—халта; ся (на жизнь) —каждарга, ьууум гірадта. покушеніе — каждіранута, ?>у- уум гірадта. пола (платья) — хана, діпуітэ (соб. уголъ пола платья), полагать—іідйвтй. полдень, полдникъ - іуавутрэ, lax- ма ды-фавутрэ. поле—мазырй, мазыра)а (срав. араб. ^>), дідтэ (срав. перс. арм. полежать—дымйхта, рауахта.
vk.com/aristorika — 153 — полезный, ая—мйрі-хер (хер араб. /^), марі-йаіда. полетъ—прахта. ползать (о змѣѣ)—урета; (сколь¬ зить)— сап^апта; (о ребенкѣ) —баубаута. ползкомъ—уырі-уыра, едапа- едайа, баубууі-баубууі. поливать—мадтегй (соб. напо¬ ить). полинять (о животн.) — мыста рапйета; (о матер.)—рангі хй<}та (рангі перс. ^->), хварта(соб. бѣлѣть), полировать—маччета. полка—райт (перс. ^). полкъ—йоуі, йоч, йовыч (срав. араб. £/)• полно—Milja, і>а1 сіптэ (до губы), і)й1 йуммё, (до рта), полнолуніе—бадріі, сара міЦй луна полная), полномочіе—ваккіііутіі (ср. араб. Jr£), ыхтуарута, ыхтуар (ср. араб. ->1^)* полночь—йаіга дн-іеіі. полный—Milja (срав. араб. ^#); ая—мііітэ. полнѣть—траста, половина—ййіга. половодье—дана ды-селав (вре¬ мя ливня, сеіав перс. Jt~). пологій—рідйхтэ. пологъ—йардй (перс. полоса—зуій (тюрк. Jjj). полоскать—йарйетй. полосовать—зуіі-зуіі йасалта. полотенце—йе$кір, дасмаі, ja- лыхтэ (соб. шатокъ, тюрк. О1*1*), РУСнук. полотно—кіттан (тюрк. ). полоть—ьуатта, ыдда ватта. полотье—ыдда. полтора—ха- ййігі. полугодіе—пй1гіт<;ітэ, йаіга дм- ?іітэ. полугодовалый, ая — дн-і$та- japxi. полумѣсяцъ—n&lrirjapxa, fialga ды-japxa; (о лунѣ)—йаігітса- ра, ййіга ды-сара. полумѣсячный, ая—дн-йаігіт- jkpxa. получать—скаіта (соб. брать), полъ—арратбетэ, арра ды-бетэ (земля дома), йар$ітбетэ, пар- ?і дм-бетэ (йар$і срав. араб. иѴ); (кирпичный, каменный) —ййрд. полынь—liifjaHTopa, Ііі^йна дн- £брй (соб. языкъ быка), польза—хер (срав. араб. ^), йаіда (срав. араб. вЛ51і), ка- занч (тюрк. f^). пользоваться—хер gkatfa, йаіда хзетй.
-г- 154 — полѣниться — т&мбаіта (тюрк, Jr5), тймбаіуіта ватта, мак- саіта, максііанута ватта, полюбить—бъуета, ырдета, ры- дета. помазать—едаита, Mxefa (соб. ударить); (масломъ) — мідах- та. по-наленьку—даіка-даіка (срав. араб. *Ѵ'°), хачча-хачча, ні- • f ,» •• f и іха-ниха. поменьше—ха чча, басура. помереть—муатта. пометъ (лошадиный, ослиный) —кірсіііі; (круп. рог. скота) —кѵвві, ?аррі; (овечій, вер¬ блюжій)—пуірі. помиловать — пахалта, махіета, варта (соб. пройти), двакта (соб. оставить), поминать—т харта. поминки—духрана, тіхра, тух- pyHja. помножить—міцщтта. помогать—jaijapfa (тюрк. s'J*). кбмагуіта ватта (кбмаг тюрк. помои—мутіарпета, міуа ды- Ш помолвка — талабута, <;іріилых (перс.-тюрк. помощникъ—санданй, jaijupana, кбмагчі. помощница—сандантэ, ^ауырап- тэ, кбмагчі. помощь—^ауыраыута, кбмагуіта, кбмаг. помрачать—ха^канга, хі?ка в&т- та, хаіванта, xyja ватта, помутить (воду)—хватта (соб. мѣшать), дахтапта (соб. за¬ грязнить). помчаться (пѣшкомъ) — бі-тав рыхатта; (на лошади)—бі-тав матрета. помышлять—хуал ватта (хуал срав. араб. J^), йакартй, У • •• С •» хідавта. помѣняться —махіагіта. помѣстить — карѣ а ста, маіхам- с.. та. помѣстье—муік (ср. араб. ^). помѣсячно—бі-japxa. помѣтить—чухат ватта, хырат- та, хырта мхета (хырта срав. тюрк. *-*/)) Шпанка вііттй. (Шпанка перс. е/^); (тавромъ) —давдапта, да§ мхетй (да§ тюрк. £)°). помѣшанный—діданй; ая—(ji- дйігіэ. помѣшать—хватга; ся—£іідд&и- помѣщеніе—бе'Ь (соб. домъг срав. араб. ^:0, мйпзіі (срав. араб. J-r*).
vk.com/aristorika — 155 — помѣщикъ — муікаса^аб (срав. араб. ^). понадобиться—лазым вета (ла- зым срав. араб. гарйк вета (гарак тюрк. ^/). понадгЬяться—спарта, умут вета, бі-умут пуа$та (умут перс. ^г1)- понедѣльникъ—трощбй. понемногу—хачча-хаччй. понести—Іабаіта; (о лошадяхъ) —уінавта ракта. понижать — масіета; (цѣну)— дматта (соб. сломать), пониже—хачча лултух, хііна лултух. понимать—пармета. поносить—бухтан дырета (бух- тан срав. араб. о^). поносъ (болѣзнь)—гамустэ, мап- Іахта ды-akla (заставить рабо¬ тать ногу). понравиться—рыдета, ырдега. понуждать—хеіа ваттй, хласта (соб. сдавить), понурить голову—fiijania ды- ріі?й (наклонять голову), понятливый—пармуана, зіірак; ая—пармуантэ, зіірйк. понятно!—ьШаті'й! (ср. ар. кѴ!). попятный, ая—маіііум (срав. араб. с-*1*4), бііііу (тюрк. А), адкіірй. поодаль—хачча Ібіба. поочередно—бі-нобй. поощрять—хыкарта. попасть (въ цѣль)—дакарта, мхета (дм-ніі^анка); (въ яму, въ руки)—ніпаіта (собств. поперекъ—К-пітва. поперхнуться—пуадта гу-баіуіта (остаться въ горлѣ), попеченіе—хам (перс. г*), пік- кір (срав. араб. /*). поплатиться—зараі хзета, зуана гірадта (зуйий тюрк. с^з). пополамъ—паі г&. пополнять—басурута мііета, ка- сіруіта мііета (касіруіта срав. перс. попотѣть—траста, попона—чулсуісі, чулла ды-суі- са (чулла срав. араб. сЬ). попортить—махравта, заі ватта (заі срав. араб. £^). попрежнему—ах-камтэ, ах-ка- метэ, поправлять—тараста, тараста. попрекать—мйнх&стй, чархаста, даннамьн; ватта (даннамыі} тюрк. ^,j). попросить—тлапта. попросту—бі-м&кіхутй, бі-njy- С С.« пута. попрошайка—нйнуана, пй^йна;
— 156 — (женск. р.)—нонуантэ, па¬ тента. попрошайничать — нону&нута С .. и С и С *• С и • С •• *• ч. <• ватта, патйнуіта ватта. » .. попутчикъ—хорытдрха, хора ды-урха. попутчица—хавыртурха, хавур- тэ ды-урха. попытаться — варавурт ватта, уарабта, царапта. попытка—варавурт (перс. царапта. .пора—дана, вада (срав. араб. •^j), га, rajft (перс. *0; съ тѣхъ поръ—мін-де-дана, мін- ды-^е-дана, мін-де-га, мін- ды-je-ra^a; до сихъ поръ— - да-дана, jal-ды-ат>а-дана, т^І-да-гЦа, ^ЙІ-дн-а^а-гЦа; объ эту лору—а-дана, а*>&- дана, а-га, Ца-гй^й. порабощать—j£xcip ватта (j£x- сір срав. араб. /Н), сургун вйттй. норавняться—барабар ветй (ба- рабар перс. w!r?). норадовать—мйре^й. поражать (ударить)—Mxef&; (по¬ бѣждать)—<;матта (соб. сло¬ мать); (изумлять)—маі* вйт£й (мат срав. араб. ^)- , поразительный, ая—раза, сір (срав. араб. г). порвать, ся—ктета, кчета. порицать, порицаніе—манхаста, чархаста. поровну — барамбар, барабар (перс. порогъ—спуктэ, тарра (собств. дверь). порода—уінс (срав. араб. породниться—хізма вета. порожній—батыіла, спііка; ял— батылтэ, спіктэ. порокъ—Іакка (соб. пятно, тюрк. поросенокъ — 3ajbqx3yipa, 3aja ды-хызуіра (3aja срав. араб. •°Ь, хызуірй срав. араб. арм. [”пч). пороть—старта; (бить)—хдаіта. пороховница—Іаббадан, манігба- рут, мана ды-барѵт. порохъ—барут (тюрк. ^j^). порочный—Ійккана, мар-іакка; ая—Іаккантэ, мар-іакка. порошокъ—нарып (перс. с^). портить—мйхрйв^й; ся—хравтй. портпой—ійуата, дйрзі (срав. перс. арм. •ttyZv'i). портретъ—$ікіі£ (ср. араб. J^). поруганіе—сімкйі’ (срав. араб. ), capfa, кішіір (срав. араб. М). поругать—саварі’а, сімкйт та- netft, кіЛарк, буабур вйтк
vk.com/aristorika — 157 — (6ija6yp nepc. ся—ca- варта да-уідаіі (ругать другъ друга). порука—замун (ср. араб. с/*1-»), аррава; отдать на поруки— li-замун jaBalfa, 1і-аррава ja- ваІТа; взять на поруки—бі- замун дкаіта, бі-аррава дкйі- с та. поручать — сапета; ся — замун вег&. порученіе—cafiejati. поручитель—замун о]ана, арра¬ ва oj&Ha. поручительница—замун ojaHTO, аррава одантэ. поручительство—замунута, ар- равута. порхать—Іаіба-Іоіба прахта (сю¬ да-туда летать), порція—сама (соб. доля), порча—харабута (срав. араб. т'И- порядокъ—каіда (ср. араб. •^и), канур (срав. араб. с^), порядочный, ая-мар-каіда, мар- канур. посадить (дерево)—туакт&, та- Mapta (соб. зарывать); (гостя) —м&т]авгй; (па лошадь)— мйркавга. пососать—хйччй муаста (немно¬ го сосать). поселеніе—тазй авадануіта (дерс. - сМ*). поселять—jep6ajep ватта (jep* 6ajep тюрк. z^), дукаі-дукі ватта; ся—jep6&jep вета, ду- kal-дука вета. поселокъ—матѵнтэ, матэ суртэ (деревня маленькая), посидѣть—хачча туавта. посильно—ал-хеій гора, ал-кув* вйт гора (кувват срав. араб. гора тюрк. ъ/). поскользнутся—уіранта. посланіе—кітава (соб. письмо-, срав. араб. пословица—масаіа (срав. араб. J2-X послушаться, послушаніе—ма- снуатта, натэ двйкта. послушный — маснртана, натэ докана; ая—MactajiTairfo, на¬ тэ докантэ. послышать—$імета, гамета, послѣ—харта. послѣдній—ди-йхырру; яя—да- ахырро-. послѣзавтра—jyMa-хііна. послѣдствіе—ахыр (ср. араб. z4), туама, плата, посматривать — цаіді-уаіді га*- д&кта (скоро-скоро смотрѣть), посмотримъ!—хйзах! (соб. уви¬ димъ).
— 158 — посмотрѣть—га^акта. посмѣиваться—кіхакта. пособіе-ырвана, ірвана, jaijapTa. пособлять—^ацарта, хаса ма- камта, нбмаг в&тта (кбмаг тюрк. -*«/), ырвана ваттй. посолить—маміахта. посолъ—еічі (тюрк. посохнуть—браста. посохъ—Іаваза, гаваза (срав. арм. поспать—хйчча дымйіта. поспѣвать—мтета, мытета. поспѣшить—lijacm. поспѣшно—jateyi, таіа^ук (тюрк. посрамить—рысва ватта, быд- нам ватта, буабур ватта (бі- ja6yp перс. /Л^); ся—рысва ветй, быднам вета, буабур постановленіе—$ар (срав. араб. постарѣть—сі)’авта. постель—цуідымаха, ууііі дм- дымахта (yylli срав. араб. J^). постепенно—нііх а-нііха, вета. посреди—пі-паігй, бі-пйіга. посредникъ—місйзгірана. посредница—місазгірантэ (соб. примиряющая), поссорить—мапладта (соб. за¬ ставить драться); ся—макрас- та. поставить—мёт'^йвта, мйт^еій. поставлять (о подрядчикѣ)—jft- в&1і& (соб. давать), постановить—ктета (соб. срѣ- постигать—пармета (соб. пони¬ мать), дета (соб. знать), постилать—^авета. поститься—съуамта (срав. араб. постный, ая—дн-сома. постой (ночлегъ)—дн-<}ірета. посторониться—И-хаіба кііета, li-ха гііба кііета, Іі-ха дігша гіра?а. постороній—ныхыра, Huxbipaja; яя—ныхыретэ. постоялый дворъ — карвансара (перс. постоянно—^аммадй (перс. *^). постоянный (о мѣстѣ, о времени) —ды-^йммада; (о человѣкѣ) —кйЦйна ды-ал koly (стоящій на условіи своемъ); (о погодѣ) —ды-хй-kapal (караі перс. №)\ ая—ды-ь&ммада; кй^йніэ дм-ал коіб; ды-хй-караі. постоянство—ьйммЗДіуій; (въ дѣлѣ, въ характерѣ, погоды) —ift-kapalyria. зать). постоять—ійччіі кііета, імйіЬй;
vk.com/aristorika — 159 — постой! — ха кіііі! ха хмуі! стой!—кіііі! хмуі! пострадать—данцарта, уунуара йрадта. постройка—амарат (срав. араб. ■*>). построить—маммарта, тараста, траста. поступать—ватта (соб. дѣлать); (на службу)—варта (бі-кул- лух). поступокъ—5у1й (соб. дѣло), постучать—тактакта. постъ—сома (срав. араб. паріз (заимств.). посуда—мана. посчастливиться — бахт міуета (бахт перс. ь:^), талаѣ піах- та (талаЬ срав. араб. <^). посылать—дадарта. посылка—міндіі (соб. вещь), посыпать—дыретй, бйрбаста. посѣвъ—зрутэ (ср. араб. ^Іо), посѣдѣть—хварта (соб. бѣлѣть), посѣять—зре^а. посѣщать — тнйкта, ^олыхмъщ вета. потаенный, ая—гінвіт, ты^ва. потемки—хідкй, xyja. потемнѣть—&уфин$&, хі$ка ве¬ та, хуівінта, xyj& ветй. потерпѣть—хмйЙй. потерянный—тііікй; ая—xlikfo. потерять—таіакта; ся—тіакта. потихоньку нііха-нііха, ^еді- Ьеді. потникъ—ламта ды-хут сарга. потный—татана; ая—татангэ. потокъ—cel (срав. араб. Jr*), потолковать—сб^бат ватта (сб{>- бат срав. араб. потолокъ—Іампа (тюрк. потолочь—x^alfa. потолстѣть—хламта, траста, потомство, потомокъ — зарра, зуріат (срав. араб. ^-^). потому что, потому — чункіт (перс. 1А*), ка-бѵдцарн, ка- бѵт ды-ajiH, сабан (соб. при¬ чина, срав. араб. *г*Т“). потомъ—харта. потонуть—тымарта, хнакта(соб. задушиться); (о карабдѣ)— хракта. потопить — тамарта, ханактй (соб. задушить); (о кораблѣ)— міхракта. потоптать—дйедадта. потопъ—хракта (ды-дущі). поторопить — маЦаста; ся—И- * «• *• jacTa. поточить—мйхранта. потравить, потрава — марреіа ды-корух (корух тюрк. о-*-'-’*), потратить—хйра?та, хйрачта. потребовать —тлапта, быjem.
— 160 — потревожить—маууета, за^м&т jaBalfa, інуітмід вйхтй. (інуіт- міg тюрк. маргетй (салмаст. нар.) потрепать (шерсть, хлопокъ)— С С С •* с •• патпатта. потрескаться—пкега. потроха (птицы)—дахіі (ср. араб. J^j); (животнаго)—дуррі-мур- рі (означаетъ также: остатки отъ продажи мяса живот.). потрошить—даіахта; парзета. потрудиться — заЬмат йрадта (заЬмат срав. араб. ^^). потрясать—маддадта. потуги—хуііі; (при родахъ)— ръуадта бі-jala (проснуться съ ребенкомъ). дотуживать—дарыхмыд вета (да¬ рыхмыд тюрк. ^*‘--»,J). потухнуть—чмета. потушить —ма чмета. лотчивать—таваза ватта (таваза срав. араб. С*1*), арха ватта, пакатіа (соб. приказывать), лотъ—татэ. потысячпо—аіпй-аіпа (ср. араб. лотѣсшіть—халаста, хласта; ся —хласта. потѣть—Tbijarfa. потѣха, потѣшный, ая—масха- ра (ср. араб. ѵ®^), 1о§азбаз. потягивать—гірадта; ся (послѣ сна)—карматта. поумнѣть—і)0нанй вета. поутру—кедамтэ; (рано утромъ) —моріда, мы^о рііда* поучиться—lijanfa, іЦапта, кре- та (срав. араб. *^*1^ поученіе—насуат, Hacja/r (срав. араб. 'z**?*). похабникъ, похабный—гатпана. похабница, —бнал—гатйантэ. похабство—гатданута, гудадута. похвала—хыкырй. похвалить—хыкарта. похвальный, ая—ды-хыкыра. похвастать—3ajapyTa ватта, зі- japTa, хыкарта да-гйна. похититель—уйнвана, уйівана, ганвана. похитительница—уанвантэ, уйі- вантэ, ганвйнт^ похищать—уінавта, гін&вга. похлебка—дорва, дурва (перс. зад. похлопотать—чалыдмыд ветй (ча¬ лыдмыд тюрк. ur1*^), куі- Іунк мхета (ломомъ ударить), походить—хачча хыдар^а; ди- ме$а, дмеЫ. походка—рыхда, jepig (тюрк. похожій—дам^па; ая—діім^ійн-
vk.com/aristorika — 161 — похоронить, похороны—тамар- та. похорошѣть—^апранта. похудѣть — быгарта, бігарта, бгарта, чіііаза ве^а, Іаваза вета. поцѣловать—ні^акта, ін?акта. поцѣл у й—ман^уктэ. почва—упыра (соб. земля), хіі- да (старо-айсорск.), мыдыра (у горцевъ). почему?—ка-му? почеркъ —кігівтэ. почернѣть—куймта. почерпнуть воды (изъ колодца)— йра?та; (изъ посуды)—fkal- <■ V н та. п очесать—xij акта; f • • .1 с с .* ся—хуакта ды-гана. почетный—мар-іззат, мйра ды- іззат (іззйт срав. араб. -^>), мархатір, мар& ды-хатір (хй- тір срав. араб. Л1^); ая— мар-іззат, мйртэ дн-іззйі1, мйр- ійтір, мйртэ ды-ха/Нр. почетъ—іззат (срав. араб. °>), хатір (срав. араб. №). починить—faparfa, тараста (соб. строить); (приложить латку) — apeta; (отдать въ починку, заставить починить) — мар- pefa. починъ—сіфтэ (тюрк. •**?•). почистить—таммйста. почитать (уважать)—іззат ват- тй, хатір ватта, почка (дерева)—нунда; (животн.) —кіііітэ, почта—hoqt (заимств.). почтеніе—іззатута, іззат, хатіру- с »с ■ та, хатір. почтенный—мар-іззйт, мара ды- іззат (іззат срав. араб. ^j*), мар-хатір, мара ды-хатір (ха¬ тір срав. араб. /^); ая— мар-іззат, мартэ ды-іззат, мар¬ хатір, мартэ ды-хатір. почти—курба (собств. близко, срав. араб. тѵі). почтительно — бі-ікрам (срав. араб. почтительность—ікрамута, ік- рам. почтительный, ая—мар-ікрам. почувствовать—jajjie: вета (ja- дін срав. араб. с^), рьуа$та (соб. проснуться), дета (соб. знать). пошлина—харуіт-даддісат (хйрр срав. араб. £/% даддісат ср. «• араб. харр ды-гірйніса (гірйніс& заимст. отъ руссв. граница), дамда (соб. тавро* срав. араб. w). пошлый, ая—піс (тюрк. <si)f хмрба, мурдар. и
— 162 — пощадить, пощада — йахалта, махіета. пощаженный—пухла, мѵхіыуа; ая—йухылтэ, мухіыітэ. лощещина—чайуіа, cilia (срав. араб. поѣхать—ха$та, заіта (соб. ухо¬ дить, нарѣч. садмаст.). поэтому—бѵтда^а, бут ды-а5а. появляться—мабі]*анта (соб. по¬ казываться, виднѣться), тета (соб. приходить), поясница—ніікаттэ (дн-хаса). поясъ—тасмітхаса, тасма ды- хаса (ремень спины, тасма срав. араб. "); (изъ мате¬ ріи)—хаса (означаетъ также спина). прабабушка—^ммітнанунтэ, jiM- ма дн-ианунтэ. правда—міууіт, труса (соб. ис¬ тина), сарраст (перс. ‘■^'-'г-). правдивость—міууітута, трусу- та, саррастута, дузгунута, (тюрк. vyjj'*)) дѵзута. правдивый—міууіт ^амзімана, труса, дУзгун, сарраст; ая— міууіт 5амзімантэ, трустэ, дузгун, сарраст. праведникъ—быуы^-АІаЬа, быі- jui ды-Alahfl, (желанный Бо¬ га), мы^умна. праведница—быітг-AlaM, быі- тытэ ды-Alaha, мы^уммія- тэ. правдоподобный—бі-міууіт дам- jami, бі-труса дацана; ая— бі-міууіг дам^щнтэ, бі-труса даэдангэ. правило—$ар (соб. законъ, срав. араб. с^)> канур (срав. араб. каіда (ср. араб. ,J^li). правильный, ая—дуз (тюрк. jjj), раст. правитель—сарйараз. правительница — сарйараз (перс. yj-y.r). править—сарйаразуДа ватта; (ло¬ шадьми) -трета (соб. пого¬ нять). правленіе — <;арпаразута (перс. иѵ^/-); (учрежд.) —діванхана (перс. правнукъ—натііу а (срав. араб. правнучка—натіутэ (срав. араб. право (сущ.)—ізііг (срав. араб. сР’), рухсат, рѴсхат, дастур, ыхтуар (срав. араб. j^'). правый, ая—дуз (тюрк. -oJ); (сторона) — ja-мміна, расти (перс. “-Ь); направо—li-jaM- мініі, Іі-расты. прадѣдъ—бабі^сйвунА, бйба дм- савуна.
vk.com/aristorika — 163 “ праздникъ—ііда (срав. араб. ^); (храмовой)—apja. праздновать — ііда ватта, apja ватта. праздность—батыілута, веіуіта (тюрк. праздный—батыіла, веі; ая— батылтэ, веі (тюрк. J^j). праща—зуппанк (тюрк. е/'Ч). пребывать, пребываніе — вета, (соб. быть), превозносить (похвалой)—марам- та (бі-хыкыра). превосходить—зуатта, збда ве¬ та (зода срав. араб. oJ^). превосходный, ая—раба спаі, лай спаі, чім спаі, чім-чім спаі, чім цінс (чім срав. тюрк. , уінс срав. араб. и^). превращать—ма5дарга; ся—хы- дарта. с.. превышать—ищ атта. преграда—чёлпар (соб. ограда, заборъ, тюрк. а*). преграждать—ктета (соб. срѣ¬ зать). предавать—jaBalra (соб. давать); (властямъ)—li-каіама jaB&lTa (перу давать); (врагу)—забап- ій, (соб. продать), преданіе—хабыра аНіка (слово старое), мін-ата-баба иі^тэ ^е- мізман (отъ предковъ остав¬ шееся слово, ата-баба (тюрк. Ч ьь). преданный—мар-е^тубар, мара ды-е^тубар; ая—мар-е^тубар, мартэ ды-е^тубар (е^тубар срав. араб. предварительно—камета, мі-кам- та. предвидѣть—мі-камта дета. предводите л ь—саркарда, сарк- jap (перс. eJ-r£~), предводительство — саркардуга, саріуарута. предводительствовать—саркарду- та ватта, сарьу'арута ватта, предлагать—xaji?T ватта (xajiQT перс. сг*1-^). предлогъ—макана (перс. и'*0, худтэ (салмаст.); подъ пред¬ логомъ—бі-маііана, бі-ху^тэ. предаютъ—міндіі. предокъ, предки—баба-сава. предосторожность—ет^атуга (ср. араб. предохранять—MykajaT вета (му- kajai' срав. араб. л^). предписывать (приказывать) — йёМт^а. предполагать — мін-камта дета (сначала знать), предположеніе—гу-піккір вета. предпринимать—$арета (собств. начинать).
— 164 — предсказатель—вабуана. пред сказате л ьница—набу антэ. предсказывать—набета. представленіе—ojyH (тюрк. о-нУ). предчувствовать—jagiH вета (ja- 5ІН срав. араб. с/сѵ.). предъ — кам, кама, кймаітй; предъ домомъ—кам-бетэ, ка- маіта ды-бетэ. предѣлъ—тыххуп, ^аддусат (ср. араб. Л~^). прежде—камта. прежній, яя—дй-камта. презирать—заіа ха<;та. прекрасный—раба дапііра, раба спаі, раба к?ыіта; ая—раба Сапіртэ, раба спаі, раба к?ит- fa. прекращать (работу)—мадмахта (соб. усыплять), прельщать (дѣвушку)—Іііда (1і- ііда) дзрета (на руку бро¬ сить алдета (соб. обмануть), прелюбодѣй — заншуа, кйЬба (срав. араб. “*). прелюбодѣйка—заішетэ, кйЬба. прелюбодѣйствовать — зй Hjyfft Ba/rfa, каЬбута ватта, прелюбодѣяніе—зй-Hjyfa, каЬбу- fa (срав. араб. *?**). п ренебрегать—Іа-х^йп^й. прерывать—ктета (соб. срѣзать); (дѣло)—рапйета, (в&кт&. препятствовать—дарі>ак мхетау бйркуі кііета, даркуі кііета. преслѣдовать—фамарта, kftllefa* престарѣлый — чім-сііва; ая— чім-сівтэ. престолъ—тахт (ср. араб преступленіе—кталта (соб. убій¬ ство), дымма ваттй (кровь дѣлать). преступникъ—катула(соб. убій¬ ца), бдйпіт-дымма, Одана ды- дыммй, і,араміі, мукассір. преступница—катл антэ, одантіт- дымма, одантэ дй-дымма, і>а- раміі, мукассір. пресыщать — масвета, масвета; ся—сівета, света. претензія—адаватута (ср. араб. претерпѣвать—гірадта (соб. тя¬ нуть). при—Іі-кіс, бі; при домѣ—И- кіс-бетэ; при рѣкѣ—Іі-кіс- нарй; при жизни—6i-xajyf&r бі-cagyfa (отъ тюрк. £{-). прибавлять—модатта; ся—зі- jftTfA. приберегать — хймегй, Ta^efa (соб. спрятать), прибивать (гвоздь)—міх1ймі$ вйт- fa (міШмі? иерс.-тюрксіс. міх Mxefil. прибирать—кйркйстй.
vk.com/aristorika — 165 — приближать — макравта; ся— карбапта. приблизительно—гозіцарі (тюрк. прибывать—тета. прибыль—хер (срав. араб. /^), казанч (тюрк. £j|>'), педа, йаіда (араб.). прибыльный, ая—маріхер, марі- казанч, марі-паіда. пробѣ жать—рыхатта, ырхатта. прививальщикъ (оспы)—мазуёла ды-galky. прививальщица (оспы)—Maxjan- тэ ды-galky. прививать (оспу)—мхета ды-gal- ку. привидѣніе—карантыі. привидѣться во снѣ—гу дінтэ хзета, бі-хылма хзета. привлекательный—брыіха, міуу xtilji (вода его сладкая), дым- му хыЦа (кровь его сладкая); ая—брыхтэ, міцо хыЦі, дым- мо xwlja. приводить—макета, привозить—міуета. привстать—kij &мтіі. привыкать—lijafifa, йдііт вйт^а, каіда в&т$й, xftcj&T ваттй. привычка—ада* (срав. араб. •^0^), каіда, х&сдйт (ср. араб. * привѣтствовать—хабарта (срав. араб. /^), ал-кеп-бакарта, xog-тарып ватта, ход-бед ватта (ход-бед тюрк. и^сг>). привѣтъ (поклонъ)—діама (срав. араб. гН- привязанный—сыіра; ся—сыртэ. привязывать—съуарта. пригибать—маккапта, макапта; ся—fiijanta. приглашать—чуатта, крета (соб. звать). приглянуться—рыдета, ырдета. пригодиться—хдахта, гарак ве¬ та (гарак тюрк. '-*/), мас¬ рап вета, лазым вета (лазым срав. араб. <0*0. пригодный—хадхана, гарак oja- на, масрап ojaHa, лазым ojii- на; ся—хадхантэ, гарак ojaH- тэ, масрап ojairfo, лазым ojaHT9. пригожій—дапііра, Іахуіма; — ая—дапіртэ, Іахумтэ. пригонять—трета; парда§та, саз- ламыд ваттй (сазламыд тюрк. пригорѣть—кндатта. пригоршни—ктыіра. пригорѣлый—кыіда; ая—кыттэ. приготовлять—і>азыр вйтта (^а- зыр араб. ^к); ся—і>азыр С и вета.
—166 — пригрозить — машдарта, }>арба тета, сав jaBalxa, маздета (соб. напугать); (пальцемъ)—сыппэ СЦадта. придавать—мод ат Т а. прп дав.тивать—х ласта. приданое (дѣвушки)—yijac (ср. араб. д^), ма5ра (старо-аи- сорск.). придерживать—хамета; снатта; двактй. с,, г .. придираться—чархаста, тархас- та, манхаста. придирчивый—чархісйна, т&рхі- сана, манхісана; ая—чархі- caHfa, Тархісантэ, манхісантэ. придурь—axMagyta (срав. араб. canjeryTa, иіданута. прижигать—дамахта. прижимать—хласта. призваніе (способн.)—наЬім (ср. араб. <**•), парасат, 575, sejiH (срав. араб. с^д). приземистый—к]'упа; ая—Kjynfo. призирать—ырвана вйттй, тара¬ ми ватта (срав. араб. г*/), признавать — хі^аві’а; ся — ал- кдаіа Qkalla (на шею брать), признакъ — ]іі$йнк&, ніі<;йнкй, (перс. признательный, ая—і>азмі (срав. араб. lНД п ризывать—крета. приказаніе, приказъ—пукданаг пуідана, приказчикъ—назыр (срав. араб. ,4 приказывать—пакатта. прикалывать (булавкой) — мак- катта; (кинжаломъ)—£хаста. прикасаться—дыкарта, тыкарта. прикладъ (ружья)-копдах (тюрк. прикладывать—маттета, маттйв- тіі; ся (устами къ образ.)— ні(;&кта (соб. цѣловать), приклеивать—тапета. приключаться—гу-гіт?а нігіаіта. приключеніе—гітса. прикрашивать—маскаіта, сакаі- та; ся—сакаітй, скйітіі. прикрывать—макастй; ся—ка- сета. прикрѣплять—маквета; ся—кве- с.. та. прикупить—мідрі зв&нта, мідрі мамаіта, мідрі дкйіта. прилалшвать—йардахта, з&рас- тй, сазламы? вй/гіа (сазлами$ тюрк. и^Д1-*). прилежный—fi&lftxa; ая—ММ- Т9. прилетать—fefft (соб. притти). прил и пать—*Н uefa, Mieftt. прилипчивый—foftjtt; ая—frifiii- ѣ
vk.com/aristorika — 167 — приличіе—маріпаТуіта(ср. араб. приличный, ая—мар-маріпат. приманить—kpeta (соб. звать), дадаіта (соб. обманывать), примерзать—'гіпета (соб. прили¬ пать). примиреніе—сазігаруТа. примирять—місазгарта; ся-саз- гартй. приморскій, ая—дыт-марзі1,^йма (ды-ды-марза ды-]‘ама). примѣривать—маіхамта, кцйіта (срав. араб. -Л/), примѣта—дад (перс. j;J), Ііід&н- ка (перс. ^^). примѣчать—прадта. примѣшать—хватТа. принаряжать—маскаІТа, сакаі- ta; ся—ckalfa, сакаіта. принимать—кабаіта; (гостей)— мадрета. приносить—мауетй, м$уета. принуждать — бі-хеіа мгіватта (силой заставить дѣлать), припадокъ—хіідта ды-гана, хад- тй ди-gyg (gyg перс. <^Ѵ). припасать—захра т&дё,- рак хэе^й, тйд&рай віітта (тй- діірйк срав. араб. ^ы). припасы—зйхрй, І'Адйрй.к (срав. араб. приподнимать—ткіііій, мараи^а. припоминать—li-баіа дыретй. припрягать—li-діпна сьуарта. припрятывать—тадета. приравнивать—xaijarra, барабар ватта (барабар перс. /*!г0- приращать—модатта. приростать—тіиета. присвоить—заптанта, заптанта, зант ватта (запт срав. араб. прислонять—маснатта; ся—сі- натта. прислуга—ріга, рігаваті. прислуживать — куллух ватта, куллухкіарута в&тта (кул- лухфарута тюр.-пер. j^A*»). прислушиваться — двакта ды- натэ (ловить ухо), саіета да- натэ. присматривать—гадакта (собст. смотрѣть), массамта ди-баіа, баіа массамта. присниться—гу-хулма хзета, гу- дінтэ хзета. присоединять—xajinra, ха вйт- С •• та. приставать—йгіетй, (соб. прили¬ пать); (надоѣдать)—рііса ма- мрета (голову заставить бо¬ лѣть). приставлять (лѣстницу) — мйс- маттавтй; (ружье)— двакта (соб. поймать).
пристально—бі-дыр^аі (ср. араб, притиь—б&ядйр. скШ (собст. складочное мѣсто), пристойный, ая—aajHg (срав. араб. о^)} х^ахта. пристрастіе—бі-йатэ хзетй, пйтэ хзета (собст. лицо видѣть), пристраститься — думук вета, ма^куі вета (мй^куі ср. араб. пристрастно—бі-йатэ хзета. пристроить (кого-нибудь) — ха дука ватта, приступить (къ дѣлу)—дарета (соб. начинать), пристыдить—манхайта, маттат- та, масмакта. пристыженный—мунхіпйа, мѵ- тытта, мусмікка; ая—мунхій- тэ, мутыттэ, мусміктэ. присудить—діівану ктета (дііван срав. араб. oL*°). присутственное мѣсто—дііван- хана (перс.-араб. wUtfi*o)e присутствіе духа—ча^мы? Ш- вета (ча$мы$ тюрк. сг~^). присутствовать — И-^узур ветй (5У3УР срав. араб. <>***)• присылать—$адар£ а, присыхать— брйста. присѣдать (на корточки)—скат- прнсяга—момітэ, момйі. присягать—момгЬ Mijefa, момаі Mijef& (присягу пить), притащить—rapragTa-Majefa. притворно — мін-дѴгІі, бі-дугіі (съ обманомъ), притворять—макаста; ся—пант ватта, Ііібі ватта; (больнымъ) —мін-дугіі мрета. притихать (о плачущемъ)—скан- тй; (о боли)—кііета (собств. стать). притокъ (рѣки) — і>ача (тюрк. ^и). притонъ (разбойниковъ)—jafax ды-^арамыуі (jafax тюрк. О1^ , т>арамыуі ср. араб. г1/*1), приторный, ая—бе-іазза/f (перс.- араб. -^Ч^). притуплять—кѵт ватта; ся*—кут вета (кут тюрк. -'S). притѣснять—аууаста. притягивать—йра$та 1і-гана. приходить—тета. приходъ (доходъ)—мудйхіЦсрав. араб. J^); (церковный)— мар’ыі£э, маррыйэ. прихрамывать—lanralfiL. прицѣливаться—бі-ніі<;анка вар* fa. прицѣлъ — iiiifjfinkft, Ііі^анкй (перс. jLiJ). при чес ы вать—с piikf &.
vk.com/aristorika — 189 — причина—ху?тэ (салмаст.), ма- nah, Mahana (перс. *%), сабіін (срав. араб. *гг-). причинить—сабйп вета, ху?тэ вета, манаЬ вета. пришелецъ — каріба, kapi6ajfi, (ср. араб. т^/*); (женск. р.) —карібетэ. пришивать—ахіа хуатта. прищемить—куаста. прищурить (глазъ)—кнаста (ды- аіна). пріемъ гостей—архі магуавта. (гостей усаживать), пріемышъ (муж. р.)—сіімй, ды- бінауа, бруна хумдй; (женск- p.)—сімтэ ды-бінауй, бр&тэ хумітэ. пріискивать—тавета, тета. пріобрѣтать (богатство)—кнета. пріодѣть — маівадтй; мйскаГга; ся—1іва?т&; сакй1$а. пріостановить (лошадь)—мйкіе- та; (работу)—мадмахта. пріумножить—мазуйттй, мйзійт- •гй, іізапа ваттй. пріучать—мйіайта. пріѣзжать—$ета (означ. также приходить), пріѣзжій — кйрібіуа, Hbixpaja, ныхрй; ая—кйрібеЬ, ныхреЬ. пріютить—ныхра (реіэ) і&меіѣ, дѴкй jiiBfilfe. пріятель—дост (перс. пріятельница—дост. пріятный—басііма, іо г; (перс. cr^J; ая—басімтэ, іо?, про—бут, бут (соб. для); про дѣло—бут ?у1а; про человѣ¬ ка—бут нада. пробавляться—бі-ха fahap хы- дарта (fahap срав. араб. ;J°). пробивать—бзета (отъ тюрк. ^); ся—1і-хеІа платта (силой вый¬ ти); бі-xela варта (силой войти). пробираться—мін-гінвіт ха?та. пробка—пропка (заимств.). пробовать — царапта, сіінамі? вйг?а, варавурт ватта (вара- вурі* перс. (кушанье) —тмета. пробуждать—марра?та; ся—ры- ja?Ta. пробужденіе—рьца<}та. пробуравить—бзета (отъ тюрк. *). пробыть—пу&?та. провалиться—ніпаІТа, інпаіта. провизія—а^аввн ка-міхулта. провиниться—мар-гіна вета. провіантъ—agaBBM кй-міхулта. провожать — мап?атта, И-урхй дырета. проводить время—jyna мавар^а (день проводить).
170 — проводникъ — баіадчі (тюрксв. провозглашать—gap дарета (gap дерс. чав ватта, маке¬ та (заставить слышать), мар- барта, хабыра ватта (хабыра срав. араб. /у). провозить (товары контраб.)— маварта. проволока—ыаптуі (срав. араб. J-r6*). проволочка, проволакивать-мар- каіта, Іанг ватта (лапг перс. провонять—хмакта; (исключи¬ тельно о мясѣ)—тамманта. проворный, ая—даід, gait (перс. каврах (тюрв. провѣдывать—сахсета, бакарта; (навѣщ.)—тпакта, дыкарта. провѣрять (счета)—1і-хажбуна мытега. провѣтривать (комнату) — мах- Іайта ды-^ава (перемѣнить воздухъ, і>ава ср. араб. L**). провѣять (пшеницу)—дареі'а. проглотить—блета. проглядывать (показываться)— прогнать—kftJlefft, njaMapfa. прогпѣвать—мйкранга; ся—кі- рййтй. проголодаться—кіййнта. прогорькну ть—мралта. прогорѣть—kijarra. прогрызть—макратта. прогулка—гарді?, сер (срав. араб. /у). прогуляться—гарді? вйтта, сер ватта. продавать—забанта. продавецъ—забнана; (женск. р.) —забиантэ. продажа—забанта. продергивать (о ниткѣ)—мавар¬ та. продержать—хамета. продлить—MapjaxTa. продовольствіе—дірра, х уррак (перс. ^^). продовольствовать—gippa jaB&l- та, хуррйк jiiBalTa. продолговатый — ()арыіха (соб. длинный); ая—japbixTa. продолжать (путь)—iiifialfa 1і- урха (упасть на дорогу); ся (о времени) — рщ'ахта (соб. удлиняться). продолжительный—japuixa (соб. длинный); ая—japufoa. продувной—Ііібйнйг, дуваіакбаз, панданй; ая—Иібйнтэ, дува- Ійкбаз, ййндйвй'э. продѣвать—маваріа. продѣлка—Ііібануі'й, пйнд, йаігг, йіін'і’ (срав. араб. е/*).
vk.com/aristorika — 171 — проживать—хега; (деньги)—xa- радта. прожорливый—ахула, ахлана; ая—а&ултэ, ахлантэ. прозваніе—дімма. прозвище—Іыккум (срав. араб. прозрачный (о водѣ, о небѣ)— cbiiija; ая—спыітэ, сыпыітэ. прозѣвать — таптаІУта Barf а. прозябать—хабаіта. проиграть—макрамта. проигрышъ—мукрымма (тэ). пройдоха—бііда, Ііібана, банда¬ на, дуваіакбаз, баззат, б&ззад (перс.-араб. ^f^), і,арымзада (араб.-перс. производить—тараета, Траста, произносить—^амзйм^й, тйне^а (соб. говорить), произрастать—мй^анта, макі- jairrfi, (соб. зеленѣть), происходить—веіа (соб. быть), пройти—варта. прокаженный—гірв&нЛ, хірсана; ая—гірвйнтэ, xipc&nfe. проказа—гірва, хірса. прокалывать—бзе£а. прокармливать—махал^а, бйцйр- тіі, ійме^й, ^йгбйр^й. прокиснуть—хмаста. проклинатель — Іетапя; маіры- проклинательница—Іетантэ; мах- рымаптэ. проклинать —Іуатта; махрамта. проклятіе—Іотаті; (церковное)— хырма. проклятый — Іыіта; мухрымма; ая—Іыттэ; мухрымтэ. прокусить—бі-кііка бзета (зу¬ бомъ проколоть), прокъ—паіда (срав. араб. *^), хер (срав. араб. /с^). пролежать—дымахта. пролетѣть—прахта. проливать (воду)—дырета; (сле¬ зы)—тапахта. проливной дождь—мутыра дар- дырана (мутыра срав. араб. А1, дардырана срав. перс. Ar*). проложить дорогу—урха дыре- с.. та, проломать—даматта, дматта; ся —дматта. промахнуться—сйрп нійаітй, 1а- ткарта, Іа-дыкарта. промахъ—сарй (тюрк. т'А). промаяться — форлух гірадта (кіорлух перс.-тюрк. ), iisj&T гірадта, з&і,ма£ гірадта. промедлить—ftpk&lfa, мйркйіта. промеж утокъ—сі ы ну р, ара лых (тюрк. о Ь|); (времени)—муд- д!іт (срав. араб. мана.
— 172 — промокнуть—тырета. промолчать—дтакта, каіа Іа- ватта, koga Іа-ватта, промотать—парпаста, барбаста (собст. разрушать, разбрасы¬ вать). промочить—матрета. промучить—уануарта, уунуара ватта; ся—уунцара гіра^та, цаза гірадта (уаза срав. араб. промчать—ах-гуііа 1аба1та(какъ пулей унести); ся—ах-гуііа рыхатта (какъ пуля бѣжать, rylla перс. J^). промыть—халлалта; (ротъ)-пар- с с.. пета. промыселъ—caH’af, саннат (ср. араб. йііда. промѣнъ (денегъ)—сарп ватта, сари (срав. араб. пронзать (копьемъ, ланцетомъ)— чраста. пронзительный, ая (о звукѣ)— зіі (тюрк. J^). проникать—варта. проницательный—барана; ая— барантэ (соб. свѣтлый), пронырливый—Ііібйнй, нйндйнй (срав. араб. с>); ая—ІіібйігЬ, ййндапТэ. пропадать—ЙёМй; заі ве£й, йа- маі ветй (памаі перс. J^). пропажа—тіііка; (женск. р.)— тііктэ. пропасть—дара (тюрк. ^°); (о количествѣ)—бе-хіжбуна, бе- MiHjaHa, бе-gaccan (перс.- араб. ^). прописать—кітавта (собст. пи¬ сать, срав. араб. ^оЬ:Г). пропитаніе — міхуітэ, хуррак (перс. '-ьГЬ>)< пропитывать — хуррак jaBalfa, міхуітэ jaBalia; (семью) —ма- халта, хймета, тагбарта (срав. араб. /^J); ся (водой)—$тета (соб. пить). проповѣдникъ — Kjapyo савана, макрізана; (глава проповѣдни¬ ковъ) —ма$хізана. проповѣдница—Kjapye ^вантэ, макрізантэ; (глава проповѣд¬ ницъ)—ма^хізантэ. проповѣдничество — Діарузута, макрізанута. проповѣдывать — іуаруз ватта, макраста. проповѣдь—njapya (срав. арм. -ешГпч)г макразта. пропороть (острымъ оруж.)— зійктй, йратТа; (одежду по швамъ)—стйр^й. пропотѣть—лай TbijaTfa, лай дуатіи (лай тюрк. ^), чім тьуатк.
vk.com/aristorika — 173 — пропускать — двакта, раппета; (время)—маварта. прорастать—маранта (соб, зе¬ ленѣть). проржавѣть—пас двакта, уанк- Іаммід вета (цйнкійммід перс.- ТЮрК. пророкъ—каддііда. прорубать—бзета (отъ тюрк. %). прорывать (землю)—Іадаім мхе¬ та (1а§ыім срав. араб. г1), Ібтрм мхета, jal мхетъ. просватать—тлапта (соб. про¬ сить). просверливать—бзета (отъ тюрк. *)• просидѣть—тцавта. просить—нонета; тлапта. прослабить — гаммастй, акіа піахта (ногой работать), прославлять—гажбахта, тіжбух- тэ ватта, дабахта, дібухтэ ватта. прослужить—куллух ватта (кул¬ лух тюрк. o-^-J). проснуться—рьуадта, радта. просо—діхнй. просовывать—маварта, тхйста, просохнуть—браста. просрочить (время)—дана ма¬ варта. простирать (руки)—iVtera (соб. раскрывать), марамтГа (соб. поднимать), MapjaxTa (соб^ удлинять). простодушный—Ііббу дуз (дуз тюрк, jjJ), Ііббу сах, Ііббу CHnja, Ііббу нтуха; ая—Ііббо’ дуз, Ііббо сах, Ііббо сып]а, Ііббо птухтэ. простой — націнс (перс.-араб. ъг^и), kolai (тюрк. Л**'), просторный—ftirja; ая—птіітэ. пространный (о рѣчи)—japnixa. (соб. длинный); ая—ja-рыхтэ. пространство—дука(соб. мѣсто), простудиться—карта мхета. са- таіуам вета (сатаідфм срав.- араб. проступокъ — хтыітэ, т&хсір, гі- Haga. простывать—иуахта. простывшій—йііха; ая—піхтэ. простыня—маійпа. просушить—мабраста. просыпать—барбаста, йарпаста. проспать—збда дымйхтй, збда. тлапта (збда ср. араб. j). просыпаться—руадта, рьуадта. просыхать—браста. просьба—тйв&ккй, xajig, арз. (ср. араб. просѣвать—ніійітй, miftlfa, ны- халі’а. протапливать — мйдханта (соб. нагрѣвать).
— 174 — протекать (о водѣ)—урета; (о времени)—ха^та; рѣка проте¬ каетъ—нара бі-ypajeli. противиться—муддаг)уута ватта (муддаэдута срав. араб. if1**), противный—хырба, хірба, cipja, cjHpja; ая—хырба, сірітэ, сы- ріітэ. противодѣйствовать—муддЦу ѵта ватта. противозаконный, ая — 6e-<jap (перс.-араб. ^), бе-за- кун (бе перс. закун русск. законъ). протпворѣчить — ^емізман мад- дарта (слово возвращать), противъ—камаіта. протирать — прахта (означаетъ также летать), протухлый—хмііка; ая—хміктэ. протухнуть—хмакта. протягивать—мар)ахта; ся—рі- jaiTa. протя женіе (длина) —japiixy'Ja, Іѵрхй. протяжный (о звукѣ)—jakyipa (соб. тяжелый); ая—jakypfo. проучить—тоба м&ватта (fo6a срав. араб. прохлада—йаіхутД, ййуііѣ. прохладный—йаі&й; ая—ййхтэ. проходить—варта. проходъ—гечйк (тюрк. прохожій—орана, азана, рах- ?ана; ая—орантэ, азантэ, рах- <;антэ. процентъ—ынтіпа (срав. араб. £^0? зодуща, нап, іуара (ср, араб. вА!). прочитать—крета (срав. араб. прочій—о-хііна; ая—е-хіітэ. прочный, ая—мухкум (ср. араб. прошедшій—выіра; ая—выртэ; въ прошломъ году—бі-?іітэ выртэ, гу-діітэ вырра. прошеніе—арза (ср. араб. *•*/*). прошлогодній, яя—ды-діітэ дн- выртэ, ды-?іітэ да-вырра. прошлый—выіра; ая—выртэ. прощать, прощеніе — пахалта, махіета, двак'і,а(соб. оставить), варта ды-мін-гінЦа (пройти изъ грѣха); ся—?вакта ды- бі-сена; прощай!—пу? н?ена, йу$ бі-<;енй! проѣздомъ—едап-.\а?тй, е-дана ды-хй^та, едан варта, е-дана ды-вар£а. проѣзжать—вар'і’а. проѣзжій—йзйнй, орана, рах- $йн&; ая—Йзані’э, орантэ, рах- дйвгЬ. проясниться (о небѣ, о погодѣ) —саіван^а.
vk.com/aristorika — 175 — прудъ—гоіча, rol (тюрк. J-/). прутъ (дерев.)—катыуа (срав. араб. іИ”). прыгать, прыжокъ—нідета, ін- дета. прыткій, ая — каврах (тюрк. зіірак, зіррйк. прыщъ— матэ (означаетъ так¬ же: ягода виноград., зра¬ чокъ глаз.); (большой)—fijop- чіібаи (тюрк. с лрѣслый, ая—^іт (тюрк. ^г*); ' прѣсная вода—Miija хыЦі (соб. вода сладкая, хыір срав. араб. пряжа—ызла. прялка—куіда, дуіаба (перс.- араб. -г'Ѵ). прямой, ая—дуз (тюрк. j.?J). прясть—залта. прятать—та?ета; ся—т?ета, та- ^ета ды-гйна. псаломъ—казну ра. псалтирь—Діівіідй. птенецъ—3ajiTTepa, 3aja да-тера. птица—тера (срав. араб. пугать—маздета, мавд&ітй; ся— здета, xiyftlfa. пугливый—задрана, хйцШнй; ая —задіаптэ, хйуіантэ. пуговица—дугміітэ, дѴгумтэ, дуг- ма (тюрк. *^J). пузырекъ—<$І£& (перс, пузырь—маугу, пупіаг.. пульсъ—варыіда. пуля—гуііа (перс. ^). пупокъ—?уртэ. пускай!—gykli! пускать—двакта (соб. оставить); воду, собакъ)-рапиета; (кровь) —ма^каіта. пустой—спііка, батыііа (срав. араб. J^); ая—спіктэ, ба- тыітэ. п устота—батыіу га. пустыня—баррыуа (срав. араб. ^), oajaoas. путаница—хвыіта, хвыттэ. путать, ся—хватта; (волосы)— катіанта; путешественникъ—хадырана, са- парчі (араб. тюрк. ^ѵ*). путешественница — хадырантэ, сапарчі. і путешествіе — хадыранута, са- йарчцута. путешествовать—хыдарта, ал- сапар хадта (сййар ср. араб. путный—-ха^хйна (соб. годящій¬ ся); ая—хасхантэ. путы — быххав (тюрк. куида; (деревяи.) —чаійм. путь—урхй, урха, урха. пухлый—зііра; Miija (ср. араб. *^); ая—зіртэ; Milifa.
— 176 — пухнуть — зуарга; мііеіа, міе- та. пуховая подушка—спадіыэ ды- тштік (тштік тюрк. пухъ (крупный)—тіптік; (мел¬ кій, нѣжный)—млутэ, мііутэ. пучокъ—диска, пушка—топ, топ (тюрк. -r'-J). пчела—дйбада, заркытта. пшенща—хытты (срав. араб. *^); (одно зерно)—хыттыітэ. пшено (рисъ)—рызза; (одно зер¬ но)—рыззыітэ. пыжъ—ууМ (соб. тряпка), пылать—йар^анта, і>а ловланмыс вета (і>аловланмы£ тюрк. tr^.?^), кіцатта (соб. горѣть), пылить—гоз ватта; ся—тоззан- та, тоз вета. пыль—Іоз (тюрк. ±у). пыльный—Розана; ая—тозан^э. пырять—старта, пытать (мучить)—уануарта, ау- уаста, yasja jaBalia; ся (про¬ бовать) — уарабта, нумаррг ватта (nyMaji^T перс. пытка—уунуара, уаза, yaaja (5рав. араб. Ь*). пыхтѣть—хіса-хіс вЙт$Й, хыса- хыс вйттй, Іахійхтй, І&^Іа^Та (срав. тюрк. -**Ѵ), дйхйс ве£й, тантанайас Befa (і'йнганйіійс перс. lt^^). пьяпица—рава, paBaja; (женск^ р.)—раветэ. пьянство—paBajyTa. пьяный—пьяница. пѣвецъ—замара. пѣвица- замартэ. пѣгій—баіка; ая—баікнетэ. пѣна—губбук (ср. тюрк. цѣниться—губбук ^ваіта, кб- пікіанмі^ вета. пѣть, пѣсня, пѣніе—змйра, змар- с~ та. пѣшедохъ, пѣшій, ая—пуада (перс. *°У. пѣшкомъ—пі]’ада (перс. nakla, бі-akla.. пялить (глаза)—туакта (ды-аі- на). пята—топпух (тюрк. £^-J), да- бан, ічка. пятакъ—<jai. пятеро—хамда(срав. араб. пятилѣтній, яя—дн-хамда-$інни пятнадцать—хамсасар (ср. араб. пятница—руйтэ, рух'гэ (салмас.)* пятно—Ійккй (тюрк. ^). пятый, ая—дм-іймда. пять—іймдй (срав. араб. пятьдесятъ—ійм<;іін, хймдіі (ср. араб. о-г***^)* пятьсотъ—ійм^йммй (ср. араб.
vk.com/aristorika — 177 — P. Раба—куіііітэ, кулііітэ. работа—пііхана (ср.араб. J"), gyla (соб. дѣло, срав. араб. J*~). работать—йіахта (ср. араб. J"). работникъ—пала, йаіхана, йаіа- ха (срав. араб. **"). работница—йалыітэ, паіхйнтэ, паіахтэ. работящій—паіаха; ая-паіахтэ. рабочій, ая—пала (срав. араб. Н рабъ—куііа, кулла (тюрк. J^). равенство—барабарута. равнина — дузганлых (тюркск. равный, ая—барабар (перс./^Ѵ?); мнѣ все равно — каі куііі хаііэ (мнѣ все одно есть), равнять—дуз ватта (дуз тюрк. йардахта, йарда§ ваттй. ради—бут (соб. для), радовать—м&ддетй; ся—хыдетй.; я радъ—ан& хі^евін. радостный—хыдіа; ая—хыдіітъ. радость—хыд jyf а. радуга—кыдтіімаран. разбавлять—іватіа, мізй&тк. разбалтывать—мъцета, дуадта. разбивать, ся—дмат$а. разбирать—стйрѣіі (соб. распо¬ роть); (дѣло судомъ)—хуарта, гадакта (ды-ал-gyla ды-діі- ван). разбитый — дмыіта; ая—дмыттэ. разбогатѣть — довіатмані1 вета, мар-давіітэ вета (давіітэ ср. араб. ). разбой—уалаіуута, ^арамуута. разбойникъ, ница—уалаііі, да¬ рами. разбойничать—у алаіуута вагтй, 5арамуута вйтта. разболѣться— мырета. разборчивый—пардана; (о по¬ черкѣ)—макръуана (соб. обу¬ чающій); ая—йардантэ; мак- ръуантэ. разбрасывать—мі-барбаста, бар- баста, йарпйста. разбрестись— бйрбаста, йарпас¬ та. разбудить—маррадта. разбухнуть—зуарта; (заставить разбухнуть) — маз^рта. разбѣгаться—бйрбаста, йарпас- тй. развалина—хараба (срав. араб. развалить—'і’Шхтй, старта; ся —гійхтй, стйртй. разваривать, ся—пйдпадта, jal- Ьаітй. развертывать, ся—йтаітй. 12
— 178 — развеселить—маддета; ся—хы- дета. развилистый (о деревѣ)—рыігіа, бурбізза; ая—раптэ, бурбістэ. развлекать—массканта; (ребен¬ ка)—матталта (соб. заставить играть); ся—сканта; талта (соб, играть). разводить (садъ)—мамтета; (де¬ ревья)—туакта; (дерущихся) —прадта; ся (съ женой)—мар- йета. разводъ—марйета. развозить—Іаіба-Ібіба Іабаіта. развратничать — задута ватта, каЬбута ватта, развратный—заннащ, каЬба; ая —заннетэ, кйЬба (срав. араб. развратъ—защута, каЬбута. развращать—маіапта ды-зан]ута} маіапта ди-каЬбута; ся—зан¬ ята, Іуййтады-защуі'а, kah- бантй, Іуайта да-каЬбута. развѣ—бас (перс. разиЬдывать—уйссаста, палатка ды-бйіга, мтета ды-іуая. развѣсистый (о деревѣ)—рыійа, бурбіззй; ая—piiirfo, бурбістэ. развѣшивать—дтйхта. развѣять—дарега, барбйстй. развязывать, ся—дретй; (заста¬ вить развязать)—мйдре£&. разгадывать—дрета (соб. развя¬ зывать). разгаръ—кызды нута; (дѣла)— дана ды-кыздын gyla (кыздын тюрк. gyla срав. араб. J^). разгибать—йтахта, дѵз ватта (дуз тюрк. j**)\ ся—дузаімід вета (тюрк. cr*b:J). разглашать—чав ватга. разглядывать — пакарта, даіка гадакта, бі-дыддат гадакта (дыддат срав. араб. оі^). разговаривать—дамзамта, содбат ватта (содбат ср. араб. ^г3^). разговорчивый—дамзімана, сод- бйтчі; ая—дамзімангэ, сбд- батчі. разговоръ—дамзамта, содбат (ср. араб. разгораться—Іівйхта, іівахта. разгорячить—мах)ймта; ся—хі- jaMTa. разграбить—даіахта. разгромить—сіайта. разгружать—масіега. разгуливать, ся—сер ватта (сер срав. араб. ->г). раздавать—йал1еі*а. раздавливать—мрачна, раздаривать—бйрбйстй (соб. раз¬ брасывать), бадід в&т£&. раздирать—ййрййстй, бкрбйстй.
vk.com/aristorika — 179 — раздоръ—макарасута, давакіа- рута. раздражать—макраптё; ся—кі- .. с с.. раита. раздражительный—карбёна, ба- рут; ая—карбантэ, барут (соб. порохъ). раздроблять—йарзета, паліета, даіка-даіка вётта. раздувать—мазвета. раздумывать—тахманта, паккар¬ да, накёрта, піккір ватта (пік¬ кір срав. араб. /*). раздѣвать—^аіахта; ся—$1ахта. раздѣ лыватьс я—и ракт а. раздѣлять—паліета. разжевывать—льуаста, ласласта. р азжимать—птахта. разжирѣть— траста, разинуть ротъ—п$акта ды-пум- различный — уурі-цурі (тюрк. в-^), 'і’аѣёрі-таііарі. разлука—прадта. разлучать—мапра?та; ся—npa<j- тё. разлѣзаться—пазгарта, пратта. размазывать—$уаптё. разматывать—стёрта, размахивать (руками) — чуаіта (ды-ііда). размачивать—маркахта. размежевывать—паліета (срав. тюрк. размножать—маз|атгй. размокать—рікахта, іркахта. размоклый — муркііха, рікііхё, іркііха; ая—мѵркіхтэ, рікіх- тэ, іркіхтэ. размолоть—тіанта. размывать, ся — хаіхаіта, хал- ма. халта. раздоръ—макраста. разламывать (домъ)—стёрта, та- Іёхта; ся—стёрла, тіёхтё. разлетѣться—бёрбёстё (собств. разбрасываться), разливать—тапахтё; ся—тпах- та; (о рѣкѣ)—гібетё. различать—прё^тё, нёрк мёт- тёвтё, і’аиавуі мё'гі’ёв^ё. различіе—-танавуі (срав. араб. °^), йаркутё, йёрк(ср. араб. размышлять—тахманта, пакёр- тё, піккір ватта (піккір срав. араб. /*). размѣнивать (деньги) — хурда ваттё (хурда перс. J^), сарй вётіа. размѣръ—кууіё, оічі (тюркск. размѣшивать (тѣбто) — Іуё^тё; (грязь)—іватта. размѣщать — ду&ёі-дукё вёт*ё, дуйа-И-ду&ё ват^ё, jep6fijep
— 180 — BiiTta (jep6ajep тюрк. /-^-V.); ся—дукаі-дука вета, jepoajep Beta. размягчать—маркахта. размяклый — муркііха, іркііха, рікііха; ая—муркіхтэ, іркіх- тэ, рікіхтэ. разнимать, ся — прадта, суіід ватта. разница—ѣапавут (срав. араб. паркуіта, парк (срав. араб. J/*). разнообразный—у урі-у у рі (тюрк. таЬрі-таЬрі (тюрк. разносить — Іаіба-Ібіба Іабаіта (сюда-туда уносить), разнощикъ (продавецъ фруктовъ) —табахчі (араб.-тюрк. t^M9); (продавецъ галант. тов.)—чар- ЧІ (тюрк. JJ't/t). разный-уУрі-уурі (тюрк. w w), ta^pi-Ta^pi. разогнать—барбаста, вуамарта, kallefa. разоружить г—аснабі дйіахта (ас- пабі срав. араб. т'Ц^.чйккі даіахта. разорять, ся—іійхтй, falftxTft, старой, б&рбйста, нйрйаста. разрубать—ийрзетй. разругать—гідййтй, кійруцр са- і, ; варѣа. разрушать, ся—старта, тійхта, таіахта, барбаста, парпаста. разрушенный — стііра, бурбізза, пурпісса; ая—стір- тэ, тііхтэ, бурбістэ, пурпістэ. разрывать—чанчарта; (землю)— kijapfa; (порохомъ)—майке- та; ся—ггкета. разрывной — ы&пквцана; ая— мапкьуаніа. разрыхлять — маркахта (соб. раз¬ мягчать, размочить), разрѣзывать—йарзета. разрѣшать (позволять)—ізн ja- ваіта, рухсат з’аваіта, дйстур jaBalm; ся (отъ бремени)— дуаіта (соб. рожать), разрѣшеніе — ізн (ср. араб. с^5)? русхат, рухсат, дастур* разрядъ—уарга (тюрк. гѵ*). разряжать (ружье) — сапакта. разсаживать—<;та1та, дітіа ват- с.. та. разсвирѣпѣть—хуймтй, срахта. разсвѣтать—барраита. разсердить—мйкраптй; ся—кі- у С С и рйпта. разсказъ—Miftlfa, j&kjaT, націі (срав. араб. J"). разсказывать—{>&кеій (ср. араб. мі'Иі'Ь тйпетй, - Hfiijil ват^й. 1 і разсказч и къ (сказки)—мй^іана >.
vk.com/aristorika — 181 — jakjaHa, тан|ана ды-мітіітэ, t^njaiia ды-наір]. разсказчица—ма’гіаятэ, jakjas- тэ, тащантэ ды-мітіітэ, тан- janfe дн-на5І1. разслаблять — мін-хеій дырета, мін-кувват дырета (кувват срав. араб. о*). разслабѣвать—мін-xelft ніпйіта, мін-кувват ніпйітй,. разслышать—дімета, $мета. разсматривать—ііак&ртй, даіка гадакта, таман^ ватта, бі- дыккат (бі-дыдраі1) гадакта. разсмѣшить—макх&кта, магхак- та. разсмѣяться—кіхакта, гіхакта. разсорить—дырета ды-макарасу- та, хватта (соб. размѣшать); ся—макраста. разспрашивать—хабыра gkatfa, (хабтлра срав. араб. z^), ба- карга, магнета. разставаться—йрадта. разставлять—храстй. разстегивать—діреіѣ. 1 разстилать (коверъ, постель)— д&вета; (о скатерти)—дырета. разстояніе-манзіі (ср. араб. J z^). разстроивать (инструментъ)—■ мін-кбй дырета (кбй тюрк. ся (объ инструментѣ)— мінчкбй Hiftill'f'ft. разстройство (желудка)—гамус- тэ, мар-кііса, карматтэ. йеч. разступаться (о толпѣ) — ара птахта (ара тюрк. Ij"), меідан птахта (меідан перс. о^«). разсудительный—тахмінана, па- кіранй; ая—тахмінантэ. па- кірантэ. разсудокъ—50ШІ. разсчитывать см. расчитывать, разсыпать—т&па&та; ся—тпах- та. рязсыхаться—мін-браста пкета. разсѣдлать—саргй, дкаіта (сѣд¬ ло взять). разсѣкать — члапта; (тушу)— даккаіамід ватта (даккаіамід тюрк. разсѣянный — піккііру бурбістэ (піккііру ■ срав. араб. А'), бе- 5У5 (перс. О5^); ая—піккііро бурбістэ, бе-і>уд. разсѣять (сѣмена)—бізакта, зре- та; (толпу)—бйрбаста, njaMap- та, каііета (соб. прогонять), разувать—даіахта (ды-Ша); ся —даіііхта (ды-ак1&), ді&хта. разузнавать—бакар^а. разумный—і>он&на; ая—грнаніэ. разумъ—^онй. разумѣется (конечно)—ьаібіігіѣ 1 (срав араб. ^п). разъ (одинъ)—х&; (однажды)—
— 182 — хага, ха raja; сразу—хага- пхага, ia-raja бі-xa-raja; на этотъ разъ—а raja, а дана, а сапар (срав. араб. /-*); еще разъ—хахта, xa-raja хіітэ; ни разу—ji4 хага (jin перс. ^), і,іч ха-га§а; сколь¬ ко разъ—кіма гаі, кіма га- раскаты грома—гаргарта, гар- гамта, каркамта. раскатывать (тѣсто) — дорана мхета. раскачивать, ся—$уа<;та; (люль¬ ку, колыбель)—дарватта; за¬ ставить раскачивать—ш($ц- та. ja. разъѣзжаться—пра?та (соб. от¬ дѣляться); (о гостяхъ)—бар- баста. разъяснять—маддета (заставить знать), мапрамта (заставить понимать). разыскивать—тавета. рай—пірдесса (ср. араб. і/аѴ), ыдын (старо-айсорск.). раковина—тутыітэ. ракъ—кіржаіа, кыруана. рама—чарчува (перс. ѵ^^). рана—дарба. раненый—дарбана, дурбінна; ая —дарбантэ, дУрбінтэ. ран ить—дарбанта. рано—уаіді (срав. араб. ^); ут¬ ромъ рано—кедамтэ угііді, моріі^а, mujo рііда. раньше—уаіді, мін-уаіді (срав. араб. ^си). раскаиваться -т п$аміи, ца?ам- іа, поймай веі’а. раскалывать—кй^кйті’й, члапта. раскаяться, раскаяніе—п<?амта. раскидыватъ — парпастй, бар- баста, чамчамта. раскладывать—х раста. расклеиваться—куарта. раскланиваться — ріідй куапта Іі-уідаіі (голову наклонять другъ другу). расковать—нала старта, нала куарта (нала срав. араб. J"). раскраснѣться*— смакта. раскрашивать—рангйнта, рйнг Суапта (ранг перс. накд мхета; (въ красный цвѣтъ) — масмйкта. раскричаться — чарчйртй, сёр- сйрТа; (басомъ) — барбар^а (срав. тюрк. раскроить—нйрзетй. раскрывать—йШта, гіНетй; ся —гііетй, АШтй. раскупать—бу 11і звйній. раскупоривать — nftt&Tft. раскусить—бі-кіікй $мат£а (зу¬ бомъ сломать).
vk.com/aristorika — 183 — распадаться—^аі^аітй (cp. араб. -•ЦгО, тагбарутй (ср. араб. распахивать—трета (соб. пого¬ нять), кырііва мхета. распахнуть—птйхтй, гаіета; ся —гііета, птйхта. распечатывать — мо^ур дматта (печать сломать, мо^ур срав. араб. /**). распиливать — нісйрта, інс&рта, хірхі1амі<? ватта, расписаться—драна гірадта (ру¬ ку тянуть), Mojyp мхетй (пе¬ чать ударить). расписка — запіска (заимств.), кітавй, кйбз, 5УѴѴ&Т (ср. араб. расплавлять—йа^арта, мап^ар- тёі; ся—п^артй. расплакаться—бхетй, пхета. расплатиться (съ долгами)—ja- ваітй ды-дена. расплескивать, ся—Іакіактй. расплетать (косу)—ст&рта. расп.тываться (о грязи)—тратта; (о чернилахъ)—хван^й (соб. чернѣть). распознавать — йрё,<;та (разли¬ чать). располагать—хрёстй. распоряжаться—сёрфарута вёт- fa, ^&гбйр,{,&. распоряженіе—cti.pKjapyfa (перс. распоясываться — іаса ?ірета, тасма $іретё, (тасма ср. араб. k—j). расправа —тамб& (срав. араб. ^“). расправляться — тамба ватта, распредѣлять—кёркаста, jep6£- jep вагга (jepfiajep тюрк. /ічл), дукаі-дуйа ватта, распространять (слухъ) — чав ватта, палатта ди-хабйра. распря—дйркуіута, зіддута. распрягать—дірета. распрямлять (линію) —дѵз ват¬ та (дуз тюрк. ->jj); (поверх¬ ность)—nagakf а. распускать — раптета (собств. бросать). распутица—дан-сеіав, дана дн- сеіав (сеіав перс. -г'Ѵ-). распутный—занніуй., кёЬба (ср. араб. ^); ая—3aHHefe, кёѣ- ба. распутство—занн^ута, занііута, каЬбута. распутствовать—зінетё,, заннё,- jyTii ваттё,, зануутё Bii/rfa, кй.ЬбуІ’й вётта. распухлый—зііра; ая—зіртэ. распухнуть—зуёрта. расталкивать—харбё,стё.
— 184 — растапливать —майдарта. растаптывать—даддадта. растаять—йдарта, йідарта. растворять, ся (о дверяхъ) — с с .. t .. итахта. растеніе—мащанта, MayjiHaHa. растерзать —чанчарта, пратта. расти—маранта, мащанта. растирать—йрахта, gijanfa. растлѣвать—oicapfa, махравта ды-братэ (испортить дѣвушку), братта дкаіта (дѣвствен¬ ность взять). растолковать —мапрамт а, мад- дета, И-piiga дырета (на го¬ лову бросать), растолочь — хдаіта. растопка —j і кдана. расторопный, ая—уаіт уаід (срав. араб. ^), каврах (тюрк. зіірак. расточать—батхарууіта ватта, расточительность—батхарууіта. расточительный—батхарч (перс.- араб. харуана (отъ араб. ая—батхйрч, хар- уйнтэ. растрескаться—йке^а. растрясать— дуагта. растягивать—нйдйк^й, MapjaxTa; ся—йдйкта, руахта, рьуахта, рьуахта. расхваливать—хкарта, ^аріпій- мід ватта (тарійіамід араб,- тюрк. расхватывать—мін-yllyl уінавта (сверху хватать), расхищать—сіапта, таламыд ват¬ та (таламыд тюрк. ог4^). расхищеніе—сіаба, талан (тюрк. расходиться (о гостяхъ)—бар- баста, парйаста, йрадта (соб. отдѣляться), расходовать—харадта. расходъ—хару (ср. араб. расчесывать—сракта. расчетливый—^"ад’ана ды-хару, харуі-масрапу jaTTaHa (харуі срав. араб. £/*, масрапѵ срав. араб. ^аттана ср. перс. U,J); ая—]ад’антэ да-хару, харуі-масрапо jaTTaHTB. расчетъ—мін]’ана, хіжбуна, і>ас- сай, і>ессап, ^ассаб (ср. араб. расчитывать—хажбанта, мінета, jaccan вйтта. расчищать—таммаста, дахета, тамміс вйтТЙ (тамміс срав. араб. jv*). расшатать—laklakfa. расшивать—CTfipfa. расишрять—мйй^етй; ся —іѴ^е^а, nifefa. рвать—чанчарта; (зубы)—ripag-
vk.com/aristorika — 185 — та; (цвѣты)—габета, нічаіта, інчаіта; (блевать)—гісета, кі- сета,- маддарта (соб. возвра¬ щать). рвота—гіссіітэ, кіссітэ. ребенокъ (мужск. пола)-даікуыа, да-jika, даккіка, jala сура (ja- 1а срав. араб. , сура срав. араб. *>-); (женск. пола)—даі- кунгэ, дарктэ, даккіктэ, дак- тунтэ, jalto суртэ. ребро—кабур§а (тюрк. ревнивый, ая—xajbm (ср. араб. ревновать—xajbiHyfa вйтта. ревность—хэдынута. ревъ, ревѣть — гаргамта. рекомендовать — салых jaBalTa (салых (срав. араб. g*1’*). ремень—тасма (срав. араб. ремесленникъ—саннаткар (араб.- перс. ->^^)? iiii^afijap. ремесло —саіінат (срав. араб. ^•і'л), ніі?й. ржавчина—уанк (перс. ~°^), пас. ржавѣть—цанганта, уанк двак- та, пас двакта. ржать, ржаніе - ^ар^ймгй.. риза—ууШт-кйиа, цуііа дя-ка- нй, ууііітѵуммыра, yylla ды- ѵммыра, бадій, орнат (у ка¬ толиковъ). рисковать — каждарта, уур?ат ватта, уѵрзЬат ватта, рисъ — рызза. робкій—задана, задувва, ауыс (срав. араб. >"*), <;liika, nak- kip; ая — задайте, задѵтэ, ауыс, дііктэ, паккір (араб.). робость — зад]анута, задувѵта, ауызута, $1іікута, паккіірута. робѣть—здета, ауызута ватта, ауыз вета, сДііка вета, пак- кір вета. ровесникъ, ница—таі (тюрк.13j). ровный, ая—барабар, барамбар, дуз (тюрк. -'->J). ровъ—гуіба, губа, рогатый—канана, мар-кана; ая —канантэ, мар-кана; (круп¬ ный скотъ)—kiHjaHa; (мелкій скотъ)—ріска, рыска, рогожа—^ассііра (срав. араб. /^*). рогъ—кана (срав. араб. ev). родина—атыра, ватан (араб. c4»j). родинка—$амма. родители — ава^і, баба-рмма (срав. тюрк.-араб. г1 ЬЬ). родить—рсалта, дуйіта. родичъ—хізма. родникъ—аіна (соб. главъ, срав. араб. с/^). родной, ая—дора (тюрк. Ьаіаі (араб. J^)-
— 186 — родня—хізмані родственникъ— хізма. родственница — хізма, хізімтэ (означаетъ также: серьга но¬ совая). родство—хізмаіта. Рождество Христа—Бета ды- Маран. роза—варда (срав. араб. арм. розга—тарана (перс. роздыхъ—ман]ахта (соб. отдох¬ нуть). роиться—прета, зуатта (соб. увеличиваться), ромъ—рум (заимств.). ронять—мампаіта. роптать, ропотъ—тартамта. роса—тіуіа. рослый—гаруіса (соб. крупный); (только о человѣкѣ)—габбара; ая—гарустэ, габбарДа. рости=расти. растовщикъ—jaeaHa бі-ынтійа, jaBftHa бі-збдуп]а, jaB^Ha бі- нйй, jaB&Ha бі-іуара. ростовщица—]ав&нтэ бі-ынтіна, jaBiinfo 6i-30^Hja, jaBtofo бі- нйй, ^ван^э бі-іуара. ростъ—комй (срав. араб. (процентъ)—ынНпа (ср. араб. і**1), зодуща, пйп, іуара (ср. араб. •№). ротъ—йумма (срав. араб. г*), роща—ме<$ (перс. *^), уангаі. ртуть—уувва (срав. араб. w). рубашка—судыра. рубецъ—Іакка (тюрк. *^j); зуіа (тюрк. j). рубить—йарзетй. рубль—маныт (тюрк. ОІІ4). ругательство—сартэ. ругать—саварта. руда—мадйн (срав. араб. еА*)# ружейникъ — тарсана ды-туп- пйнк, кондахсаз (тюрк.-перс. ружье—тупйанк (перс. ^;і;). рука—ііда (правая)—ііда мііна, ііда расты (ііда срав. араб. расты перс. ^Ь); (лѣвая) — ііда сіммаіа, ііда чапіы (чапіы отъ перс, ^). рукавица—браіда. рукавъ—банта. рукодѣліе—йііхйна ды-ііда (ра¬ бота руки), рукодѣльникъ—паііанй, бі-ііда (работающій рукой), рукодѣльница—пйіхйи^э бі-іід&. рукомойникъ — айтайа (персид. чЩ). рукопись—Йііуіі'й, ди-іідй, кі- 4,йві,э ды-іідй (письмо руки), рукоплескать—чйппі мхе^іі, рукоятка—kfl/rfo, діскЛ.
vk.com/aristorika — 187 — румяна—аннік (тюрк. ^^)- румяниться—аннік мхета. румяный—смука; ая—смуктэ. русло (рѣки)—допіт-нйра, <jona ды-нара; (канавы)—оопіт-?а- kiija, ?опа ды-Qakiija. русый—зарда (перс.eJ-> J>); ая— зйрді. рухлядь—бетуітэ. рухнуть—тіахта. ручаться—замун вета (ср. араб. с/-1-*). ручей—gakiija (также канава), ручка—каттэ, діска; (пера)— каттэ ды-каіама, діска ды- каіама. ручной (о животныхъ)—liina, <je- наі, сената; ая—Ііптэ, сенетэ. рыба—нута. рыбакъ (торгующій рыбой)—ба- лыхчі (тюрк. рыболовъ, рыбакъ—док&нй ды- нуіні, торчі. рыгать—гаватта. рыдать—к&ткйттй. рыжій—зйрдй; ая—зйрді. рыло—пуза, рынокъ—Qyika. рысью, рысь—jopT (тюрк. •Ъх). рыть—kijapfa. рычать (о собакѣ)—мармар^а; (о львѣ)—гйрг&міа (соб. гре¬ мѣть); (о медвѣдѣ)—l&Ml&ufft. рѣдкій—д&і1&; ая—даітэ. рѣдко—хйнкіма-гй, хй-кіма-га^і, кут-кіма-га хй,ку1ды-дн-кіма гау ха; (о посѣвѣ)—даііа. рѣдкость—кйріба (срав. араб. Ы/); (о посѣвѣ)—даііѵта; рѣдька—пылла. рѣзать—прймта, ктета. рѣзвиться—тавалта (соб. играть), рѣзвый—талана; ая—талантэ. рѣзкій (о звукѣ)—зіі (тюрк. J^). рѣка—нара (срав. араб. д1); бе¬ регъ рѣки—сііпа, марза ди¬ нара. рѣпа—пылла. рѣсница—тііпа. рѣчь—^емізмёл (собств. слово), Ьймзамта (соб. разговаривать). рѣшать (дѣло)—ктета (соб. рѣ¬ зать); (задачу)—йадатта (соб. вынимать). рѣшетка—чйрчувва (перс.), мйу- уйра (соб. перила, срав. араб. рѣшето (для зеренъ)—ырбйіа; (для просѣив. земли)—кам тюрк. /). рюмка—румка (заимств.), істі- фан (заимств.). рябой, ая—kofyp, чопур (тюрк. рядомъ -т- бі-уарга. рядъ—уйрга (тюрк.
— 188 — ряса—расі, цу11іт-ка<;а, цуііа ды-ка?а, Ивідтэ ды-ка?а (оде¬ жда священника). С. Сабля—сепа (срав. араб. "-*:■“). саванъ—куіраха. садиться—туавта; (на лошадь, въ экипажъ)—рікавта, іркав- С ** та. садъ (виноградникъ)—карма (ср. араб. (/); (фруктовый) — бахча (перс. *?^). сажа—сыхыра. сажать (гостей)—матіавта; (де¬ рево)—TijaKTa; (цвѣты)—ны- савта, ынсавта. еаженъ—сацын (заимств.). сало—тарба; (курдючное)—мід- ха ды-іііктэ (соб. масло кур- дючное). салфетка—недкір (перс. .Іалыхтэ (соб. платокъ, тюрк. дасмаі (перс. J1^0). сальникъ (брюшной)—іарбіт-кіі- са, тйрба ды-кііс&, (сало жи¬ вота). саманникъ—муіа. самецъ—урзй. самка—ніквэ. самоваръ—сіімавар (заимств.)* , самовольничать—куд-ріі$& вЙ/ттМ, бі-ізн ды-гйна ваттй (съ пра¬ вомъ своимъ дѣлать), самовольно — куд-ріща, бі-ізн ды-гана. самолюбіе—ар (срав. араб. ->и), кыірат (срав. араб. -vt*), на- мус (срав. араб ). самолюбивый—марі-ар, мара ды- ар, марі-ішірат, мара дй- кыірат, марі-намус, мара ды- намус; ая—марі-ар, мартэ ды-ар, нарі-киірйт, маргэ ды- кыірат, марі-намус, марта ды- намѵс. самоубійство—ган-гана кталта. самоубійца (мужск. р.)—ган-га- ну катлана; (женск. р.)— ган-гано катлантэ. самоуправствовать — куд - ріі<$ ватта. самоуправство—куд-piiga. самоучка 1— Іі-кіс - гану 1ііп& (околоf себя научившійся); (женск. р.)—Іі-кіс-гйно lifrfo. самъ—гану; сама—г&но;ясамъ, я сама—&нй гйніі; ты самъ— йт гйнух, йі’ін ганух; ты са¬ ма—af1 гйнйі, лі/гін гіінЙ; онъ самъ—ав гйну; опа сама —йі гйно, ftjin гйно; мм сами —-йінйн гйнйн; вы сами—, йітуя : гйноіун; они сами— йпіі гйне.;
vk.com/aristorika — 189 — самый—чім (тюрк. re); і,амш (перс. о1**), 5ар-ав, гануіі; ая —чім; ^амін, ^ар-аі, ганоіэ. санііг—кір?а (тюрк.. сапогъ—чйкма (тюрк, са по не никъ—хетан- чакмі, хета- на ды-чакмі, чакмачі. сарай — чардак (срав. перс. 0ІІЭ^); (закрытый съ краевъ) —муіа. саранча—чакурка (срав, тюрк. - 'Л). сафьянъ—мешон, міідон (перс. ). сахаръ—кант (срав. араб. ^), дакар (перс. /^). сбавлять—мапсарта, басура ват¬ та; ся—псарта, басура вета. сберегать—хамета. сбивать (отбросить)—харбаста; (съ пути)—иалатта; (фрукты) —мантарта; (масло)—мъуета; ся (съ пути)—азмыд вета (аз¬ мыд тюрк. lt-'і), хлатта; (въ рѣчи)—карыхмыд ветй (ка¬ рыхмыд тюрк. и^Ь). сборщикъ (податей) — раммана дм-харц (уаммана срав. араб. харц срав. араб. &/*). сборъ (податей)—цаммета (срав. араб. £*?); (въ дорогу)—кйр- кастіі. сбрасывать—рапйеіа, чймчймій. сбрить—гырета. сбывать (съ рукъ)—мін-кдаіа ватта (отъ шей сдѣлать); ся —(о предсказаніи) — набетіі и латта, набета таммамта (предсказанію совершиться), сбытъ (товара)—спаі базар (ба- зар тюрк. ЛЬ), сбѣжать (уйти)—рйкта. свадьба—хіуііа. сваливать—мампаіта, тапахта; (вину)—дарета; ся—ніпаіта, * С *і і С •• С С «* ( *■ імпаіта, тпахта. сварить—бадаіта; ся—бідаіта, пдаіта (срав. тюрк. сварливость—макрысанута. сварливый — макрысана; ая—- макрысаніэ. сватать, ся—тлапта (соб. же¬ лать)^ сватъ—еічі (тюрк. ^fLri). свекла—cilka. свекоръ—xiMjSna. свекровь—хімантэ, свергать—мймпаіта; ся—ніпаі- т&, імпаіта; (о водопадѣ)— дардарта (срав. тюрк. сверкать (о молніи)—мйбр&Йй. сверлить—бзе^а (отъ тюрк. j?). сверстникъ, ница—£аі (тюрк. jb). свертокъ—йурмыіхЙ. свертывать—к&рмйітй (ср. тюрк.
— 190 — (съ дороги)—платта (соб. выйти); ся (о листьяхъ) —карнаста; (о молокѣ)—пач- канта (соб. гнить), ктета (соб. срѣзать, срѣзаться), сверху—мін-у11у1 (срав. араб. КУ*). сверчокъ—сысыра, сусыра. свивать (нитки)—пітаіта; (гнѣз¬ до)—тараста, тараста (соб. строить); (пеленать)—хардета, кандахта; ся (о змѣяхъ)—нат- Іанта. свидѣться, свиданіе—тпакта. свидѣтель—сада (ср. араб. свидѣтельница—садтэ. свидѣтельство—садуіта. свидѣтельствовать—са^адта, са- дуіта ,іава1та. свинецъ — куркусун (тюркск. свинина—быссыра ды-хызуіра (мясо свиньи), свинья (самецъ)—хызуіра (ср. араб. арм. Іипч)\ (сам¬ ка)—хызурЬ. свирѣпый—срыііа; ая—срыхтэ. свистать—мй$рйк'&; (о пулѣ)— гйзгастй, газгаста. свистулька (для перепеловъ)— діічйктэ, liiganfo. свихнуться (о членѣ тѣла)-плат¬ ка (соб. выйти). свобода—азадута (ср. перс. apM. UMt£tumm-P[nhi)' свободный, ая—азат (срав. перс. °Ь|, арМ. ">чшиг\ сводить—Іабаіта (соб. уносить), сводникъ, ница—курумсах (тюрк. сводничать—kypyMcagyi’a ваттй. своевременно—1і-дана. свозить, свезти—Іабаіта (собст. уносить); . (съ поля сѣно, хлѣбъ)—гірадта. свой—ды-гйну; своя—ды-гано. свойство (одушевлен. предм.)— 5уннар (перс. /*), xacjaf (соб. характеръ). сворачивать (камень)—ма^дарта; (въ трубку)—ёармйхта (срав. тюрк. (съ дороги)— платта. своякъ—jajica. своячина, своячиница-бйріхметэ. свыше — мін-уііуі (срав. араб. с/4), свѣдущій—даттапа, ,|аттувва; ая —jarranfo, ^аттутэ, свѣдѣніе—іабыра (ср. араб. ѵ^). свѣжій, ая—(перс. свѣжо (холодно)—kftpfela. свѣрять —'МЙ/Двйкі’й. свѣтатьбарраиіа (срав; араб. свѣтило—ніівА (соб. звѣвда).
vk.com/aristorika — 191 — свѣтло—oapeli. свѣтлый—барана; ая—барантэ. свѣтопреставленіе — нухама, ті- .Іамта ды-дунр. свѣтъ—бара (срав. араб. cW); (міръ)—дунр (срав. араб. свѣча, свѣчка—пунда; (восковая) —пунда ды-дамма (дамма ср. араб. <^). свѣшиваться—тМа, связка—діска, даста (перс. ^J). связывать—cijapfa, cajapra, сы- japfa. связь (суставъ)—бухум, будум (тюрк. Святая недѣля—даптэ ды-бар- ііда (недѣля запраздничная), даптэ смуктэ (недѣля крас¬ ная). святитель—каддана. святител ьница—каддантэ. святить—кададта, кйддіідй ват¬ та, барахта; ся—кдадтй, кйд- дііда вета, брахта. свято—бі-каддіідуі’а. святость—каддідута. святой—кйддіідй; ая—кйддідтэ. святоша (ханжа) — кйддііду^а мйдзуанй (святость показыва¬ ющій); (женск. р.)—кйддііду- та мадзуйнйэ. святошничать—мадзеій, ды-кад- каддіі^й мйдве^й. святыня (мѣсто поклоненія)— сада, каддііда, каддідтэ. священникъ—ка^а, kaggiiga (ср. тюрк. Lrr-O, кана (срав. араб. арм. у). священный—каддііда; ая—кад¬ дідтэ. священство—kagyita, кануіта. священствовать—кануіта ватта, капѵіта ватта. сгибать—маккапта; ся—кіріптй. сгладить—маччета, падакта. сглазить—бі-аіна мхета. сгнить—спаста, хравта, пачкан- сговориться—дамзамта (соб. го¬ ворить). сговорчивый—макііха, 1і-урха азана, насыртана; ая—макіх- тэ, 1і-урха азантэ, масьуі- тантэ. сгонять—каііета, іуамаріа. сгорбиться—катран^а. сгребать—мангарта. сгущать—м&кдета; ся—кмдетй. сдавать —(возвращать) —маддарга; ся (непріятелю) —1і-раі те$й. сдача, (денегъ)-хурда ^вйіта; іурда (тюрк. Ч*). сдавливать—хласта. сдвигать—м&цвадта; ся—увадтй. сдержать (лошадей) — хймеій;
— 192 — (слово) — кііетіі Іі-^емізман, двакта ды-^емізман. сдирать (кожу)—даіахта; (кору дерева)—уаіахта, даіахта; ся —діахта, уіахта. сдружиться—достанта, достута дыреТа (достута отъ перс. сдувать (пыль)—нійахта, ім- С г. г пахта. сдѣлать—ватта, тараста, тарас- та. сдѣлка—сйзігаруйі (перс. разу у та (срав. араб. ^Ь). сегодня—удіу, ід]'ум, удіу, ь^Д- jyn, ьаді-jyM, адіца. седьмой, ая—ды-^овва. сейчасъ—і>арба (^ар-бі-да-а^а) саьат, дар-cagat (са^ат срав. араб. секретно—бі-ты<;ва, мін-гінвіт. секретъ—тыдва, сір (срав. араб. гінвіт (срав. араб. ^^). селезенка—кода, далах (тюрк.). селезень—сона, сон-ордак (сона перс. ордак тюрк. -по¬ селеніе—маі’э. селитра—кар-да^і (тюрк. село=селеніе. сельскій, ая—дн-мйтэ. семейный, ая (о человѣкѣ)—мй- рійііййт. семейство—хіізан (срав. груз. ЬсАь&оХ кііпат (ср. араб. ^^Х семеро— давва-ганаі, даввй-га- най. семнадцать—даввасар. семь —<;ав’а, ?авва, совва. семьдесятъ—даввіі. семьсотъ—?авамма. семья=семейство. сентябрь—іііун (срав. араб. по¬ сердить—макрайта; ся—кірйп- с.. та. сердце—Іібба. сердитый—карбана, іррсана; ая —карбантэ, і>ірсйытэ. серебрить—ма^каіта бі-сііма. серебро—сііма (перс. гН- серебрякъ, серебряникъ—заргар (перс. /J*). серебря ный—д ы- сііма. середа—арподііба (срав. араб. середина—йійаіга. середній—ды-йіпйігй. серна—ызза ды-туіра, гечіі ды- туіра (соб. козелъ горный, гечіі тюрк. t?f/). серпъ—мйгіа (срав. тюрк. J^4); (маленькій) —магістэ. серьга, сережка—кні$тэ; (про- дѣв. въ ыоздры)—ізіігЬ; (въ формѣ монеты)—'{“йпй. сестра—xftfe (срав. араб.
vk.com/aristorika — 193 — сжалиться—рыхамта, раімі тетй. сжигать—макатта, мікаттй. сжимать—хласта. сжинать—хызатта. сзади—мін-Оараі (срав. араб. сигналъ-ніі^анка, Ніданка (перс. сидѣть—fijaBTa. сидячій, ая—ды-туйва. сидящій—jaTBfina; ая—^вйнтэ. сила—хеій, хеііа, кувват (срав. араб. •?'), гір (перс, г/). силачъ—хеійпа, зарбапа, йеріс, мар-кувваі', марі-гір, недіуван (соб. борецъ, перс. (женск. р.)—xelanfo, зарбан- тэ, леріс, педіуван, мйр-кув- ват, мйрі-гір. силокъ—ні^ва, чѴрітма, чірігмй. скакунъ (о человѣкѣ)—матры- сипѣть—хасхйста, хасхаста. сирота (мужск. р.)—jatyina (ср. араб. frO; (женск. р.)—jsi- тумтэ. сиротѣть—jaryiMa пуанта (си¬ ротой остаться), ситецъ—чііта (тюрк. ^:t). сито—мыхіітэ (срав. араб. J^). сифилисъ—дарба ды-гіфт. сіяніе—?ока (срав. араб. £■>“), нора (срав. араб. сіять—Qoka jaBftlta, нора jae&l- с.. та. сказка—мітіітэ, надіі. сказывать, сказать—марта, та- нетй. скакать (на лошади)—матрета; (прыгать) — підета, індега; (чрезъ ровъ)—^іварта, двйрта. сильно—kyja (соб. крѣпко), сильный—хеійна, мар-куввйт, марі-гір; ая—хеіантэ, мар- кувва/г, мйрі-гір. синить—мйммаіта. jaHa; (о лошадяхъ)—рахута; (женск. р.)—матръуанЬ; ра- хутгэ. скала—eicapa, kaja (тюрк. ^). скалистый—марі- еісйрі, мЙр-kSja. синій—міііа (срав. перс. J?); скалка—дорана. яя— міГЬ. ■ скамья—курсіі (ср. араб. &*/). сипѣть—муйіта, мііій ветй. синякъ—муммі^э. сиплость—хасхісапуі’а, хасхы- сану^а. сиплый—ійс&ісішй, хасхысапа; ая—ійсхісйшЬ, хасхысанЬ. скандалъ-быднамута (отъ перс. №), рысваіута. скапливать, скопить (о день¬ гахъ)—каркаста. скатерть—супыра (срав. араб. ѵ*~), дйстірхаи(псрс. сЛ^А-°). 13
— 194 — скатъ—садыра (соб. грудь, срав. араб. скатывать, ся—мікандарта,кан- дартй. скачка—матрета д ы- суісаваті; вскачь — матруві - матруві, дбрдаіама (заимств.), чайарах (тюрк. скачокъ—дварта, нідетіі. скважина — чыійа, бызза (отъ тюрк. ^). скверный—хырба (срав. араб. т^), capja, піс; ая—хырба, сыріітэ, піс. сквозь—мін (соб. предлогъ съ, изъ, отъ); сквозь доску—мін- тахта; сквозь стѣну—мін-гуі- да. скворецъ—духу ртэ. скидывать—раппета; (о цѣнѣ) —майсарта. скирдъ (сѣна)—гаддііда; (хлѣба) —чамбара (перс. /rt), гад- дііда. скисать—хмаста. скитаться — веі хыдарта (веі тюрк. ^0* складка (па платьѣ) -бузмй (тюрк. UJ^); (на кожѣ)—кармач'Ь, карчамтэ (срав. тюрк. складчина—йуссун (тюрк. ол-^). складъ (товаровъ)—амбар (срав. араб. скаій. складывать—уаммета (ср. араб. гізарта, Іі-уідаіі мат- тавТа, храста ал-уідаіі, кала- мыд ватга; (руки)—кітарта (ды-дранані). склеивать - тайетй; ся-—тійега. скликать—маррадта (соб. раз¬ будить). склонность—сода, дода (срав. перс. ,0-~). склонять (голову)—макк&йіа; ся —куайта; (соглашаться)— разіі вета (разіі срав. араб. скоблить—гірйтта. сковорода—тава (перс. ^lJ). сколачивать (деньги)—тараста, тараста(соб. строить, сдѣлать), каркаста; (ящикъ)—тараста. скользить—уірайта. скользкій—уаруйа; ая-уаруйтэ. сколько—кіма. скомкать—кармахта. скоморохъ -ojuH6ac (тюрк.-перс. масхара (срав. араб. скончаться—муйлтй, муатй. сконфузить—MfLni&fi'fa; ся—ні- хйй£а, інхйптй (собств. сты¬ диться). скопецъ—хыф, хыс]*й (ср. араб. tr*), хоуа (перс. ^^); (женск. п.)—хысіігэ, ІЫСІИ’Э.
vk.com/aristorika — 195 — «скопить, скопленіе (человѣка, животныхъ)—хсета; (деньги) —каркаста, цаммета (срав. араб. £**), тараста. •скорбь—хам (срав. араб. г*), xigcja (срав. араб. ^). •скорбѣть—хам ватта, хіадй ват- тй, п$амта. скорлупа—каійа. •скоро—уаіді (срав. араб. ^). скоромный, ая—ды-cipja. скорость—уаідута. скороходъ—касыт (срав. араб. Л-и). 'скорчить, ся—кнаста. скорый, ая — jalavi, кыврах (тюрк. £W), таіасуй (тюрк. скорѣе—хііна цаіді. ■скосить—хзатта, хзаттй. скотина (крупн.)—^еіван (срав. араб. а*^)7 кін]ана; (мелк.) —рыска. •скотоводство—хаметіі ды-kinja- на, хамета ды-рыска. скотоводъ—xiiMjaHa ды-кінріна, xaMjanS, ды-рыска. ■скотъ=скотина. •скребница—кадов (тюрк, У^). скрежетать—хархачта. •скрипка—чіпчіінй (соб. арфа), к&мііича (перс. *^^). скрипѣть, скрипъ—чарчарЬі. скроить—насал та. скромность—макііхута, алча§у- та (отъ тюрк. о*1!), скромный—макііха, алчах; ая— макіхтэ, алчах. скручивать (нитки, веревку)— птаіта, нартаіта; (руки)—сі- japTa, съуарта, кітарта. скрывать—тадета; ся—тыдета. скрытный—cippy xaMjana, сірру Іа-таніана (сірру срав. араб. J-); ая—cippo хаодантэ, сір- ро Іа-тйщантэ (тайну свою не говорящая). скрѣплять—маквега; ся—квета (означаетъ также архалукъ), скряга — кырніс, хасіс (срав. араб. чгг^), kyjS, (соб. крѣп¬ кій); (женск, р.)—кырніс, ха¬ сіс, квіітэ. скудный—басура, кам(перс. fO; ая—басуртэ, кйм. скупой—хасіс, kyja (соб. крѣп¬ кій), кнрпіс; ая—хасіс, квіі¬ тэ, кырніс. скучать—дарыхмък; вета(дарых- мы$ тюрк. Ибба хлас- та, хласта ал-на?а. слабить—aklii піахта, ніпаіта li-неч, ніпаітй 1і-гамустэ, слабость—заббунута, зарнута, бе-хеіанута, бе-кувватута. слабый, ая—зііббун, зіуіп (перс.),
— 196 — бе-хеіа, бе-кувват (перс.-араб, слабѣть—заббун вета, зарй ве¬ та, мін-xela ніпаіта, мін-кув- ват ніпаіта. слава—тіжбухтэ, $ібухтэ, хы- кыра. славить — тажбахта, тіжбухтэ ватта, сабахта, дібухтэ ватта, хыкарта (соб. хвалить). славный — раба к?«іта, раба спаі; ая—раба к^ыттэ, раба спаі. слагать, сложить—гізарта, цам- Mefa (срав. араб. £*•); (руки) —кітарта длі-ііді, мхета да- • * *• t С ( • ида хут-хачі. сладить—маіІеГа (означ. также прощать); сдѣлаться сладкимъ —хіета. сладкій—\bilja (срав. араб. J^); ая —хыіітэ. сладость—хы lij у fa. слегка—нііха. слеза—дыммыітэ (ср. араб. fJ). слесарь—дамурчі (тюрк. j^J). слетать (сверху)—clef а (собств. спускаться), йра&тй (собств. летать), яійііітй (соб. упасть), слива—кйрйіуг (тюрк. Дѵ*). сливать—Macjarrfa; (изъ одной посуды въ другую)—дире£й; ся—ічійхта. сливки (снятыя съ кипяченнаго молока)—куру^тэ; (снятыя съ сырого молока)—гіірй. слизать—іікахта, Іікахта. слипять (о животныхъ)—мыстэ раппета; (о матеріяхъ)—хвар- та (соб. бѣлѣть), ранг ха<;тй, (ранг перс. '-А»), слипаться—тіпета. сличать—мадвакга. слишкомъ—лай (тюрк. чім,. чім-чім (тюрк. г^); (много)— лай раба, чім раба, чім-чім раба. словесно —бі-1іісана. словно—ах. слово—і>емізмаы, хабыра. слой—табака (срав. араб. сломать—^аматта, дматта; ся — дматта; заставить сломать— ма^матта. слонъ —йііШ, йіі (срав. перс. ^ , араб. Jy). слуга — рііга, овда (старо-ай- сорск.), хулама (старо-ай- сорс.), куііухчі, куллухчі, хіі- мй'Ькар (перс. служанка-каравас (тюрк. служащій — куллухчі, _ куллух одана (тюрк. а-М одіі- на ды-куллух, хіімйтк&р; ая —куллухчі, iilMftWfcftp, кул- луі одіштэ, одаггЬда-куллух,.
vk.com/aristorika служба—куллyx (тіорк; yil*»'), pifajyfa, piirvfa. илѵжить—(piiiyfa вйтта, pira- jyra ватга, іііяйт ватта, кул- лух ватта; (поступить въ слу¬ ги) — туйвта рііга (садиться слугой). <сл у даться—нйртапта. (слухъ—хабыра (срав. араб. /•*). «случать—(кобылу съ жеребцомъ) —магірадта, ыадцадта; (ко¬ рову съ быкомъ)—маркавта, ладуа<уга; ся (встрѣчаться) — слякоть—оруптэ, <;ala$yp. слюна—рері, рукі. с с.. смазывать—еданта. смачивать—матрега, маркйхта (соб. смягчать), смекать—пармета, бі-ріі^а ні- паіта (головой падать), ігрй<;та. смеркаться— xaiBaHfa, хвета, ху- ja вега, ха$кантй, хі?ка вета. смертельный—катлана; ая—кат- лантэ. смертный—метана, мотана (ср. араб. ^ ); ая—метантэ, мо- С С ..і с.. тпакта, ‘слушать, ся—натэ двакта, ма- свцатта. слыхать, с.іышать—сімега, ?мета. слѣва—мін-чапіы, мін-сіммйіа. слѣдить—мас]*адга. слѣдователь—сахсъцана; (женск. р.)—сахсьцантэ. слѣдствіе—сахсета. слѣдовать (долженствовать) — мтета (соб. доходить); (итти— за мужчиной)—бара-бару хгц- та; (итти—за женщиной)— бара-баро хйдтй. слѣдующій, ая—дн-бараі. слѣдуемый, ая—ды-мтега. слѣдъ—із (тіорк. jJ.!), Qofift. слѣзать—сіега, слсЪі. слѣпой—ciMjft, ujypft (перс. ;/)\ ая—ciMife, fijypi. с.. с тантэ. смерть—мотэ (срав. араб. А?4), сметана (снятая съ овислаго молока) — курудгэ ды-мастэ, пйтэ ды-мастэ; (густое оки- слое молоко)—мастэ. смиреніе—макііхута. смирный—макііха; ая—макіхтэ. смирять—мамкахта; ся—міках- та, макііха вета. смола (для жеванія)—датэ. смолкать—<угйкт&, каіа ктета (голосъ рѣзать), суст вета (суст перс. ~—). смолоду—мін-цііутй, мін-уіді- 1)ѵтй (срав. араб. сг*). смолчать—дтакі'й, кйіа Іа-ват- тй, кода Ій-вйтта (голоса не дѣлать), Ій-дамзймта (не гово¬ рить).
— 198 — смолоть—тхйнта. сморкаться—гіуді мідетй, ны- паста ды-нахііра. сморщиться—карчамта, чмачта. смотрѣть—гадактй. смочь—бадарта (тюрк. мсета. смрадъ—кымка. смуглый — тутхун, рангі 'fyx (ранг перс. -Л, тух тюрк. £-J); ая—тутхун, ранго тух. смута—хватта, дбнѵгута (тюрк. jagijyTa. смутный—хвыіта; ая—хвыттэ. смущать—хватта, дону гута ды- рета, jajijyTa дырета. смывать (грязь)—халлалта, там- маста, дахета, тамміс ватта (тамміс срав. араб, ^); (о рѣкѣ)—хаіхаіта, халхалта. смыкать, сомкнуть (глаза)—чі- jaMTa. смыслить—нармета, де^а (соб. знать). смыслъ—мані, манаі (ср. араб. смышленый—донный, пармуана; ая—йонан'Ь, иармуанЬ. смѣлость—мйрдуі^а, увйпку^й. смѣлый—Ііббйна мйрдй (срав. лерс. °/-); ая—ИббЙігЬ, мйр- ДІ. смѣнять—махІйіШ. смѣрить—кі)й1тй. смѣсь—хвыіта; (женск. р.)— хвыттэ^ смѣтливый=смышленый. смѣть—^ад вета, jiik ве^а, ых- туар вета; какъ смѣешь?— муд ^ад ітіух? муд £йк ітіух? муд ыхтуар ітіух? смѣю!— і>ад ітііі! jak ітііі! ыхтуар ітііі! смѣхъ—гіхка, кіхка.. смѣшивать, смѣшеніе—хватта. смѣшить—магхактй, мйкхактй. смѣшливый—гахкаиа; ая—гах- кантэ. смѣшной, ая—ды-гіхка, ды-мас- харута (масхарута срав. араб. ѵ*2^). смѣшникъ—магхікана, макхіка- на. смѣшн ица—магх ікантэ, макх і- .. с t кантэ. смѣяться—гіхактй, кіхакта. смягчать—маркаіта; ся—ріках- та, іркахта. смятка (о яйцѣ)—іііых (собст. умѣрешшй), мі]йнтэ (собст. водянистая), рыпіі'Ь, upuiife (соб. слабая). смять—бій-стй; заставить смять —міібійстй. смявшіе — хвагЬ, дбнуг^І (тюрк. 'Syj'*).
vk.com/aristorika — 199 — снаружи -— мін - Ііваддар, мін- тарра. снарядъ—^аууат (срав. араб. аспан, снаряжаться—каркаста, і,азыр- ланмыд . вега (^азырланмыд араб.-тюрк. ^Л*5^). сначала—мін- <jypaja, мін-камтэ. снизу—мін-хутэ, мін-ііітых, МІІІ- Іі-іітых. сноровка—okifi, сарі$та (перс. ^-Чт*), ба^арТа (тюрк. сносить—кабаіта, ііра^та, ты- janra. сносно—бабат(срав. араб. сноха—каіу. сношеніе—jaeS-^kala, ]ава!та- <;Шта (соб. давать-брать). снѣгъ—таіга. снѣжный — таігана; ая — кі- снимать (братъ)—дкаітй; (платье) —Саійхга; (портретъ)—гірад- та; (домъ)—двакта (бі-кірріі); (подряжаться) — подрат ка- баіта (нодрат заимств.); (мѣр¬ ку)—двакта (ды-нууіа) снисходительный—макхана (соб. смягчающій), пахлана (соб. прощающій), рахмана (соб. милостивы л); ая—макхантэ, пахлантэ, рахмантэ. снисхожденіе-макііхута, пахал- та, рахмута (срав. араб. (^). сниться — хыламта, хылма хзе- С,. та. снова—тазадан (тюрк. оЧЧ), дубара, мідрі, хй-гй-хіік, гй- ды-тре. сиоватъ—гіінй, мхек Ійібй-Іоібіі (себя ударить сюда-туда), сиовидѣніе—хылма, хулма (ср. араб. г1*). снопъ—дйрзіі (тюрк гантэ. собака—каіба (срав. араб. ^). собесѣдникъ, ница—jaM соhoar (перс.-араб. г*). собирать—уаммета (срав. араб. (виноградъ, фрукты, цвѣ¬ ты) — ктапта, габета; ся— уьгмета. соблазнять—махлатта, мау ратта, аздырмы? вйтта (аздырмы? тюрк. иЧг°Л), мін-урха на- латта, дадаіта, алдеДа; ся— хлатта, уратта, азылмы? вета (азылмы? тюрк. сМ?Л), мін- урхй платта, £Іда1к. соблюдать—нытарДа, ынтарта, макмаіта. соболь—хііс. соболѣзновать — Ііббй kijarrft (сердцу горѣть), рыхамк, рйхмі kk (рйхмі срав. араб. соборъ (вселенскій) — купѴ$і&
— 200 — (ды-narapjapKi); (главная цер¬ ковь)—уммыра гура (церковь большая). собраніе (людей)—кін?а, уамаат, цама’ат, уам’ат. собственноручно — ііда - 1і-ііда, 5ар-бі-ііда. собственность—міндіі (соб. иму¬ щество). событіе —каввамта. сова—куйтэ. совершать—ватта; ся (о предска¬ заніи, о снѣ) —йлатта, там- мамта (дн-набета, ды-хылма). совершенный, ая—к]'амы1, nja- мул (срав. араб. ^). совершенство—^амыііута, Kja- мулута. совмѣстно — ха-дука, муідаіі, мін-ѵідаіі. совсѣмъ (утвердит.)—лай (тюрк. ^у), чім (тюрв. г^); (при отрицаніи)—і)іч (перс. g?). совѣстно—аібеіі (Іэ). совѣстливый, ая—мйр-абур (абур перс. лгЯ), нахлйнй; ая—мар- абур, пахпйнтэ. совѣсть—iHj&f, раімі Гср. араб. г-0, абур (перс. j/Я), намус (срав. араб. совѣтовать—рава вйтта, рава хзеій; ся—раі ватдй, масла- haf X3eta. совѣтъ—рава, раі, маслаѣат (срав. араб. -^^). совѣщаться—раі, ватта, масла- ѣат ватта. согласіе—разуута (разі срав. араб. ^*1), сазігарута, рап- тарута (отъ перс. ^). согласно (о житьѣ)—бі-разуута, бі-сазігарута, бі-райтарута. согласный, ая—разыі (ср. араб. соглашаться—разыі ветй. согрѣвать—маранта; ся—ран¬ е¬ та. согнуть—маккапта; ся—куапта. согрѣшить—хтета, нійаіта бі- хтыітэ (падать съ грѣхомъ), содержаніе (смыслъ)—мана (ср. араб. l5^); (дѣтей)—хамета, тагбарта, нытарта, ынтарта. содержатель—xaMj&Hfi. содержательница—хаьцантэ. содержать—хйметй, T&r6apfa. содѣйствовать—сінй'гій, кбмйгу- £й вйті’Й (комйгуій тюрк. *-*•./), ьауарта (перс. .і1/*). соединять—х& вйт^Й, xaj&rfa; ся—хй веі'&э завйк^а. сожалѣть—рыхаміи, рйхмі вйт- ДЙ (рйхмі срав. араб. г-0, му- хйбні fefe, j^ajin іе^й (^ajiri срав. араб. '-яг), хтыіту ^е- £й; й<;ам£а, бі-хі^й йуа^тЙ.
vk.com/aristorika сожигать—макаттй. «сожитель — хора, і>йм-манзі1; (мужъ)—гора, сожительница — ^ам-манзіі, ха- вуртэ; (жена)—бахтэ, хавуртэ. создавать—бірета. созданіе (муж. р.)—6ipja, 6iapja (означ. также жеребенокъ); '(женск. р.)—бірітэ, бырітэ, брітэ (означ. также дѣвушка), «создатель—барана; тарсана. создательница — барі’йнтэ; тар- сантэ. сознавать—хі^авта, jagiH вета (jagiH срав. араб. оЛ); ся— ал-кдаіа Qkatfa (на шею брать), тъцанта ды-ал-кдйій (вьючить на шею). сознаніе—gy<j (перс. и2^); въ сознаніе притти—li-gy<j £ета, ръца<;та (соб. проснуться), сознательно—дета-бі-де^а, g&p- бі-дета, біій-бііа (тюрк. ^ **:■?). созрѣвать—м ытета. созрѣлый—MHTja; ая—мытіі^э. созывать—kpefa. соколъ—^арлан (тюрк. сЛ5). сокращать—м&кре^іі, k&lkalffi. сокровище — міндіі мар - тыіма (вещь цѣнная), дйвіН’э (соб. богатство-, срав. араб. ^^°). сокъ—міу& (соб. вода, ср. араб. солдатъ—сарбаз (перс. Жг*), ыстратъцута. солгать—дагаіта. солёный—мііхана (срав. араб. gM; ая—мііхантэ. солитеръ—k уркана. солить—маміахта. солнце—?ім<;а, jvMa (означаетъ также день, срав. араб. <\*). соловей—буібуі (заимств.). солома—куікЦ (тюрк. J*/)' соль—мііха (срав. араб. g-^). сомнительный, ая—Mapi-<jifi. сомнѣваться—бі-^ік nijafra, ІЙ- £ймманта (соб. не вѣрить), сомнѣніе — <}ік, ?ак (срав. араб. ^-). сонливый—сінтана; ая—<;інтан- с ТЭ. сонный—ткціа; ая—галлій, сонъ—дінтэ; (сновпдѣніе)—хізва, хылма (срав. араб. гН соображать, соображеніе—тйі- мйн^й (срав. араб. с**^5). сообразительный — тйімінйна, пармуана; ая — тйхмінан$э, пармуанЬ. сообразно—гйрй (тюрк. •;/), 1і- кадра, йх. сообща—бі-хй-дука (собств. съ однимъ мѣстомъ), сообщать — маддета, Mageapfa, хабыра вЙтіи.
— 202 — сообщеніе—хабыра (срав. араб. (сношеніе)—jaBa-<}kala, Іаваіта-дкаіта (давать-брать). сообщество—паігуіта, xopaBajy- та, дарікута. сооружать—маммарта, тараста, тараста. соотвѣтственно—гора (тюркск. •->./), li-кадра, ах. соперникъ, нида—муддЦіі (ср. араб. соперничать — мудаку у та ват- с та. соперничество—муддаэдута. сопли—пуді. сопровождать—мапдатТа. сопротивляться—кабармы? вета (кабармы$ тюрк. дар- kyl кі1ет&. сопунъ—йаснысана. сопунъ я—паспысантэ. сопутствовать—xopaBajyfa ватта. соревновать, соревнованіе—кеі- рат ватта (самолюбіе дѣлать, кеірат срав. араб. ^гУ). сорить—забіанта. сорная трава—гіііа бе-вач (тра¬ ва негодная, бе-вач лерс. &). сорока—чу чана, kayala (тюрк.). сороковой, ая—ды-арпіі. сорокъ—арніі (ср. араб. сорочка—судыра. сортъ—T&hapi (тюрк. цур- рі (тюрк. ѵ^), кііас (займете, отъ слова классъ), соръ—зібіа (срав. араб. J^j). сосать—муаста (означаетъ так¬ же: сумѣть, быть въ состоя¬ ніи). сосватать—тлапта (соб. желать, просить). соска—амз^к (тюрк. соскабливать—гіратта. соскакивать — нідета, індета, двйрта. соскучиться—акта ды-Нбба, да- рыхмыс; вета (дарыхмыд тюрк. хласта Іі-гара. сословіе—дараца (срав. араб. ^°). сосна—kec- дамма, кесады-дамма.. соснуть—нуамта, ха-зарра тле- та (немного спать), сосокъ—бізза. сосредото чить—уаммета (срав. араб. £*).. составлять—тараста, тараста, состарѣться—суавтй. состояніе—і>ал, jal (срав. араб. J^), кен (срав. араб. ^/),. &5вал, аьваі (срав. араб. Jb*l); дйвіітэ (ср. араб. ^J). состоятельный, ая — моіітйбар (срав. араб. состоять—вега.
vk.com/aristorika — 203 — состраданіе—рахмануіта (срав. араб. сострадательеый—рахманй; ая —рйхмантэ. состязаніе (на словахъ)—мак- j^nTa, макраста. состязатель—маіуіпана, макры- сана. состязательница — макрпйптэ, макрысантэ. состязаться—маЩаптй, макраста. сосудъ—мана (перс. Цг*). сосунъ—месана. сосунья —месантэ. сосчитать—бінета, мінета, хаж- банта, хачбанта. сотъ—патага. соумышленникъ—хора (соб. то¬ варищъ). соумышленница —хавуртэ. соучаствовать—хорава]ута ват¬ та^ соу частникъ=соумышленникъ, соха—птана. сохнуть—браста. сохранять, сохраненіе—х&мета, нытарта, ынтарта. сочетать—завагта, зога ватта;. ся—звагта, зога вета. сочинитель—маіхімана. сочинительница—маіхімйнтэ. сочинять, сочиненіе—маіхамта. сосѣдній, яя— ды-дівава. сосѣдство—діваву іта. сосѣдъ—^івава. сосѣдка—діветэ. сотвореніе міра—бірета ды-дунр (дунр срав. араб. ^°). сотворить—бірета, сотня—ма, імма (ср. араб. н1-). сотоварищество—xopaBajyra, ga- рікуітй (срав. араб. ~Чг~), наігута. сотоварищъ — ?арійй, хора; (женск. р.)—5&рік?э, хавыртэ. сотрудникъ—сйнданй, jaijiipa- на, комакчі (тюрк. сотрудница — с&ндйнтэ, ijaijii- panfe, комакчі. сочный—міцана (соб. водяни¬ стый, срав. араб. а я— міуантэ. сошникъ (сохи) - сіктэ (дм-птана). союзникъ—хора, союзница—хавуртэ. союзъ—разьуута (ср. араб. сазігарута, xopaBajyfa. спадать (объ опухоли)—едакта^ (о цѣнѣ)—псарта. спалить—мйівахтй. спальня—отах ды-дымйхй (отах тюрк. о^!). спасать—парактЙ (соб. оканчи¬ вать); ся—иракта (соб. окан¬ чиваться). спасеніе—nypkyHja.
— 204 — спасибо—авіт-басііма, ^авіт-ба- сііма. спаситель—парука. спасительница—паруктэ, пйр- кйлтэ. спать—тлета, дымйхтй (соб. ле¬ жать)! спаять—тапета (соб. склеивать), рперва—мін-камтэ. Спесивецъ—зіуара. спесивица—з^'артэ. спесивѣть—зуарта, загара вета. спесь—gajapyfa. спина—хаса. списокъ—кУтуітэ, сапт (перс. .списывать—марарта (соб. пере¬ ворачивать), арн-пат кітйва кітйв£а (отъ лица книги пи¬ сать). спица (колеса)—суппэ (соб. па¬ лецъ); (мельничнаго колеса)— ийр.ра (соб. птичье перо, перс. /{); (для вязанія)—Ьатва. спичка—кібріт (заимств.), fijy- г^рг (соб. сѣра, тюрк. 'bj//), спічкй (заимств.). сплавлять (о металлахъ) — йй- сплетать—скарба, сплетникъ — наммам, кеібаічі, кеібйі- од&н&, дм-кеі- бйі сплетница — наммам, кеібатчі, кеібат одантэ, одантэ да-кеі- бат. сплетничать—наммамта, намма- мута ватта, кеібат ватта, ватта ды-кеібат. сплетня—наммамута, кеібат (ср. араб, сплющенный—муптыхха, птыі- ха; ая—муптыхтэ, птыхтэ. сплющивать — маптахта; ся— птахта. сподручный—іідй j&B&Ha (руку дающій); ая—ііда іавантэ. спокойный—раЬат (срав. араб. ^^Ь), ніііа; ая—раііат, ніхтэ. спокойствіе—раііатута, нііхута. споласкивать—парйета; (бѣлье) —гірадта И-міца. сполна—куііі, тамам, таммам (срав. араб. г1*5), спорить—макраста, мйк]'апта. споръ—макарасута, макіййтй. способность—зен, зетрп, j>y<;, па- і>ім (срав. араб. с#). способный — зепйиа, м&рі-зеп, мйрі-ьу?, мйр-йЦім; ая—зе- нйпіэ, мйрі-зеи, Міірі-})У?, ма- рі-гіЙ5Ім. способствовать—jaijapfa (тюрк. s'*). способъ—ймйі (срав. араб. J-*),
vk.com/aristorika — 205 — спотыкаться— ^аркаіта. справа—мін-jaMMma, мііі-расты (расты перс. справедливость—^акута, дузута, lii-хзета ды-йатз (не видѣть лица). справедливый—jak (срав. араб. дуз (тюрк. Jjj), la-хаз- jana ды-патэ (не видящій ли¬ ца); ая—f,ak, дуз, la-iftsj&Hfo ды-йііТэ. справлять (ключъ)—тараста, та¬ раста; (свадьбу)—ватта (дн- хылуіла). спрашивать—бакарта. спрыгивать—дварГа, нідета, ін- дета. спрыскивать—MapjaCTa. спрятать—тадета; ся—тыдега, тдета. спугнуть—фамарта, kallera (соб. прогонять), спускать—чамбаіта; (воду)—пі- ре га; (собакъ)—рапйета (соб. бросать); (вину) — пахалта, махіета; ся—сіета, чамбйіта. спутникъ—хора, спутница—хавуртэ. спутывать (о ниткѣ)—хватта; (ноги)—сьуарта (соб. завя¬ зывать); (сбивать)—маідатта, аздырмыд ватта (аздырмыд тюрк. иЧ^Л); ся (о ниткѣ)— хватта; (сбиваться)—ілатта, азмыд вета. спѣлый—мыф; ая—мытіітэ.- спѣшить—1 ijacTa. спѣшный, ая—jal3yi, таіасук (тюрк. ^г^). сравнивать—мадвакта. сражаться—пладта, давіі ваттЯ, сраженіе—плада, давіі (ср. араб, срамить—буднам ватта (буднам перс. мйнхйптй, рысва ватта, буабур ватта (буабур перс. ѵ?Г; ся—буднам вета, ніханта, рысва вета, буабур вета. срамъ—буднамута, pucBaj ута, буабурута. срастаться—завакта, тіпета (соб. прилипнуть), среда — арподііба (срав. араб. Д среди—пііпйігй. средина—паіга. средній, яя—ды-пііпаігй. средство—чара (перс. в-»^), муц- кун (срав. араб. тй,і>йр. (тюрк. ймаі (срав. араб. J**). срокъ—дана> вада, вада (срав. араб. срубить—ктета, кчеіа, нр&мтйѵ срывать—гйбетй.
— 206 — срыть (гору)—ранета, срѣзать—ктета, кчета, йрамта. ссаживать—масіета. ссора—макарастута. ссориться—макраста. ссужать—двакта ды-ііда (ловить руку), al-боруі jaBalfa (аі- боруі тюрк. Jl). ссылать—?адарта. ссылать—дырета. ссѣдаться—кнаста. ставать, стать (съ мѣста)—кі- jaMTa, руамта, рьуамта; (сто¬ ять)—кііета; (начинать)—?а- рета. /Ставень—ставна (заимств.), тар- ра дн-akygka (дверь окна, aky?ka заимств. отъ окошко), ставить—маттета, маттавта. стадо (барановъ)—йыскй, рыс¬ ка, суріі (тюрк. (круп¬ наго рогатаго скота)—уаіап (срав. араб. стаканъ—стнікіан (заимств.). сталкивать—харзапта; ся—тйак- С л т&. сталъ—йулат (перс. А*,), становиться—Kilefa; (дѣлаться) —ветй. ставокъ—дазгаЬ (перс. •L^-'J). стаптывать—да?да?тй. старательный—іабтана, чалы? Maxjana, бауй (срав. араб. ая—хабтантэ, чалы? маіуйнтэ, бауіт. стараться—хабатта, чалы? мхе- та (чалы? тюрк. бауіту- та ватіа. старикъ—сава. старинный—атііка (срав. араб. ог^), ды-кадіміі; ая—йтіктэ, ды-кадіміі. старить—MacjaBTa. старуха—сбтэ. старость—сеібута, себуіта. старшій—гура (соб. большой), старшина—Kjoxa (тюрк. ^-*0. старый (о человѣкѣ)—сава; (о вещахъ) — атііка (ср. араб. О^); ая—сбтэ; атіктэ. старѣть—суавта; (о вещахъ)— сІТКЁНТсІ, стаскивать — ?анета; ся—?іне- с.. та. стаскивать, стащить (украсть)— гінавта. статный—Іахуіма, мар-гбркум (гбрйум тюрк. №)\ ая—1а- хум£э, мар-гбркум. стая (птицъ, волковъ)—дас^а (перс. стволъ—ійнй; (лозы)—гууіі, гу- •уа. стебель—суввй, базыккіі. стегать (одѣяло)—'frapxaMa. стекло—?yi?tl (перс, uLr),
vk.com/aristorika — 207 — •стельная (корова)—бутнэ, быт- нэ (срав. араб. сАО. спепенный—jakyipa (соб. тя¬ желый); ая—jakypfa. степень—мартаба (срав. араб. иѵ), дарауа, кііас (заимств. отъ классъ). степь—дідтэ (срав. перс. арм. чбі (тюрк. J^), біуабан. стеречь (вора)—сьуадта, съуат- та; (охранять)—нытарта, ха- бгяра вета, MykajaT вега (му- kajaT срав. араб. Л?*). стирать (пыль)—мідета; (бѣлье) —місета. стискивать—хласта. стихать (о вѣтрѣ)—дымахта, <;і- Іета; (о гнѣвѣ)—пуахтй (соб. свѣжѣть), стлать—^авета. сто—ма, імма (срав. араб. н1*). стогъ—гаддіі^а. стой!—кіііі! стоимость—тыіма. стоймя—ІаШ, li-akla. стоитъ дорого—тыіма кі-тавы; дешево—йрзііп кі-тавы (ар- зап перс. ob-И); сколько сто¬ итъ?—кіма кі-тавы? столбъ—стуініі (ср. перс. о.г~). столпиться—уымета(срав араб. столъ—міз, устоі (заимств.). f .. сі с т столько—ха-тха, ха-і>атха, ух- ча, ха-хча, ха ухча. столяръ—наууар (собст. плот¬ никъ, срав. араб. ^). стонать, стонъ—накпакта. стопа—хутакіа. сторговать, ся—маммаіта, тыіма ктета (цѣну рѣзать), сторожъ—кайучі (тюрк. ^*^). сторона—гіібй, діпнй(соб. бокъ), патэ (соб. лицо), тарап (ср. араб. ѵ-ѵ*9); атыра (срав. араб. сторониться—И-ха-гііба кііета, діпна кііетй, мін-урха платта (съ дороги выйти), сторонній (о человѣкѣ)—нуху- paja, ныхыра; яя—нухуретэ, ныхыретэ. стоянка—манзіі (ср. араб. Jj^). стоять—кііетй. стоячій—Kilja; ая—кііітэ; (о во¬ дѣ)—Miija Kilji. стравливать (поле) — маррета; (рану)—макйтта(соб. сжечь), дамахта (соб. тавро выжи¬ гать); (собакъ)—ка^ка^та. страданіе — уунуара. страдать — уануарта, уунуара гірадта. стража (ночная)—ассасі (срав. араб. о^), газмі (тюрк. н/)#
страна—аТыра (ср. араб. странникъ—k&pi6ajft, кйрібй (ср, араб. *г*іА). странница—кйрібетэ. странный, ал (удивительн )—ды- ауібуга, мйрі-ауібута. странствовать—сапарчуугй ват- тй, хы дарта (соб. ходить), страстный—gappaga, даввітанй, марі - даватта, марі - хурруд, мара ды-xyppyg; ая—gappag- тэ, даввітаятэ, м&рі-даватта, марі-хурруд, мартэ ды-хур- РУС* страсть (половая) — даватта, хур¬ руд (перс. іАА). страхъ—здутэ, сав, садмі (срав. араб. г^). страшить—маздета, сав janalm, садмі jaealTa; ся—здета. страшный—маздуана, савана, са^манй; ая—маздуанТэ, са- вантэ, садмантэ. стращать=страш ить. стремя—зангу], узангі (тгорк. стреножить—ьорік мхетй (;>брік тюрк. —^ьбрікіймід ватта (дорікіймід тюрк. чыддар мхетй (чыддар перс. j^), чыддарламыд вйтТа. стригу ыъ-бір^; (самка)-біруіігЬ. стричь—макратта. строгать—рйпдй мхеЙ (рйнда тюрк. в^), строгій—мйр-дыддат, Ііббу кыд- jft, бе-рахмі; ая—ы&р-дыд- 5ат, Иббо kbigja, бе-рйімі. строгость—дыддат (срав. араб. ^SJ), бе-рахмута (перс.-араб. s#). стройный—Іахуіма; ая—Іахумтэ. строить—тараста, тараста, мам- марта, бінетй (означаетъ также считать). строка—уарга (тюрк. кіА). строчить—інагбті idjarra (іна- гбті тюрк. хуатта срав. араб. Ц^).. стружка—рйндавуд, та лада, струна—сіма (означаетъ также серебро, срав. араб. Ч~). струпъ—каійітдарба, каійа дн- дарбй (кора раны), діухтэ ды- дарба. струсить—здета. стручокъ—каійа (соб. кора), стрѣла—гіірй. (перс. /:*)• стргЬлокъ—$упй&нкчі, мах]*йна ды-ніідйнкй (быощій въ цѣль), спаі рапйана дм-гуі1й (хорошо* бросающій пулю, гуШі перс. ^). стрѣлять—і’Удй&пк рапйета Щи- ййнк перс. '■*£"), ryllft рап¬ иета).
vk.com/aristorika — 209 — стряхивать—ныиаста, ымйаста. студить—маппйхта. стужа—карта, ступа, ступка—xagykb. ступать (ногой)—дуй^тЙ (бі-йк- 1а); (уходить)—хадта, заітй. ступень—йеііа (перс. ^). ступица—кунда (перс. фД10. ступня—йену а (перс. стучать—Тактакта. стыдить—-манхап^й; ся—ніхан- с.. • (..се¬ та, інхаігга. стыдно—аібеіі (Іэ). стыдъ—ніхіптэ, аіба (срав. араб. *тг*); абур (перс. ПО¬ СТЫНУТЬ— пуахтй. стѣна—гуіда (означ. также бур¬ дюкъ). стѣнный, ая—дн-гуіда. стѣснять—мафкта. стя гивать—кматта. суббота—сайта (срав. араб. арм. ішршР). судить—дцйн?й, дііван ктета (дііван перс. oLr:°); ся—му- рапй ватта (мурапй ср. араб. судорога—рігутй, іргудй, чаба- ла$мыд вета, іід-іікій Mxefft (руку-ногу ударить), судъ—дііван (перс. c^J), gap (срав. араб. судьба—Ьалаіі (срав. араб. gJLL), кіемат (срав. араб. бйхт (собств. счастье, перс. ^Ѵ). судья—Qap-afKjap, каттана дм- gap, каттана дм-дііван. суета—зйрійт (срав. араб. ^*^)г чалыд. суетиться—заьмат гірадта, ча- лыдмыд вета (чалы$мыд тюрк. суетливый—макана дм-чалы?,. Hapahaf; ая—ма^йнтэ дн-ча- лыд, нЯ'раЬат (перс.-араб. суживать—мауакта; ся—ijak* та, акта, ика вета. сука—каііптэ (срав. араб. сукно—маЬут (тюрк. •^^'-). сукъ—пава. сулить— дйдаіта, псуіра $вакта. сума—уантэ (тюрк. ^^). сумасшедшій-$ідана (перс. ,лг'); ая—дідантэ* сумасшествіе—дідануітй. сумерки—хідка, xyja. сумѣть—бауарта, бадарта (срав* тюрк. сундукъ—ейндуікй (срав. араб. супруга—бйхтэ, хавуртэ, кііпатѵ супругъ—гора, супружество— ropa»6axryf й. супъ—ійхніі (тюрк. , озна- 14
— 210 — чающее жареное въ кастрюлѣ мясо). суровый— jjipcaM, йарбана (соб. сердитый); ая—ррсантэ, йар- бантэ. суставъ—бухум, бу§ум (тюрк. сутки—ха jyna, хаіма-ха-іеіі, ха jyna ха leli (jyMa срав. араб. r-j leli срав. араб. Jr), сутулый—кутыра; ая—кутырі. сухой—баруіза; ая—барустэ. сухость—барзуіта. сучить (нитки)—кматга; (тѣсто) —бі-дорапа птахта. суша—бірза (срав. араб. ^). сушить—мабраста. сушь—барзуіта. схватить—двакта, кынета. сходить (съ лѣстницы, съ ло¬ шади)—саіета, слета; (на ба¬ заръ)—хадта, заІТа; (съ мѣста, съ квартиры) - платта; (съ ума) —дадданта, дідана вета; ся (встрѣчаться)—tnakfa; (соби¬ раться)—уымета (срав. араб. (въ цѣнѣ)—сазгарта (соб. помириться, отъ перс. -»i£l~)# сходный (похожій)—дамійнй; (о цѣпѣ)—jaBana дм-іідй (даю¬ щій руку), арзан (соб. деше¬ вый, срав. лерс. obJ, арм. ая—дам)анта; ja-вантэ ды-ііда, йрзан. сходство—дімета. сходъ, сходка—йінда, уама’ат, уамаЬат (срав. араб. ^^). сцѣплять—маккатта; ся—kijai- с.. та. счастіе—ыкба (срав. перс. J1:*1), бахт (перс. -^Ѵ), талаЬ (ср. араб. £,11э). счастливый, ая—марі-ыкба, мй- рі-бахт, марі-талаЬ. счетъ-хыжбуна, хуубунуа, pe¬ can (срав. араб. -r'L°k). считать—бінета, мінета, іаж- банта, хаубанта, рссан ватта, счищать (лопатой)—гірайта; (ру¬ ками)—дахета, таммаста (ср. араб. -г.^). сшибать (съ ногъ)—мамнаіта. сшивать—Н-уідаІі хуатта (другъ къ другу шить), съ (родит. п.)—мін (ср. араб. е/4); (творит. п.)—ам, йм; съ горы—мін-туіра; съ лошади —мін-суіса; съ горя—міп- xigga; съ женой—ам-бахтэ; съ сыномъ—ам-бруна. съѣдать—хал'Ья, йуііі халія, хал- -Ы ды-йуііі (йуііі ср. араб. J0. съѣдобный, ая—ды-.хал'Ьі, дн- хала, 5&1а1 (срав. араб. J5**). съѣстдые припасы—Ьідіхріій дм-
vk.com/aristorika — 211 — міхуіта (тадарак срав. араб. аьаввы ка-міхуіта; (на дорогу)—захра. выворотка (отъ прѣснаго молока) —Miija ды-хаіва хрііва (во¬ да молока испорченнаго); (отъ овислаго молока)—довві(перс. ЬЛ сыграть (па музык. инструм.)— м&етй (соб. ударить); (въ кар¬ ты)—таваіта (бі-kapf). гсынъ—бруна. сыпать, ся—барбаста, парийста. сыпь—ма]*аті (соб. прыщи); (отъ оспы)—$alky; (отъ кори)— £а1ку-смуктэ (оспа красная), сырой (о квартирѣ) — ніімана (перс. г ); (о мясѣ)—Haja; (о фруктахъ)—чаккаіа, Іа-мьгца, в^ал (тюрк. J1^), na-KjaMyl (перс.-араб. ая—ніі- мантэ; нетэ; чаккаітэ, 1а- мтыітэ, Kja.i, на-KjaMyl. сыромять—гііда 1а-мъгца, гііда хам (хам перс. си). сырость (квартиры)—ніінануіта (отъ перс. і°). сыръ—гуМэ. сыскать—тавеіа (соб. искать), мачйіта (соб. находить), сытный (о пищѣ)—міір-кувват (соб. сильный, кувват срав. араб. •?'); (о животномъ)— Miija (соб. полный, срав. араб. ая—мар-кувват; мііітэ. сытый—cyja; ая—свыітэ. сѣверъ—rap6ja, rap6ija (срав. араб. сѣдельникъ (дѣлающій деревян¬ ную часть сѣдла)—калтахсаз (тюрк.-перс. (дѣлаю¬ щій кожаныя принадлежности сѣдла)—саррач(ср. араб. ^Ѵ). сѣдина—хварута (соб. бѣлизна), сѣдлать—саракта, сарга нхета. сѣдло—сарга. сѣдобородый—хвар-дыкна, дык- ну хвара. сѣдой—хвыіра, рііш-аіну хвыірі (голова-глазъ его побѣлѣв¬ шіе); ая—хвыртэ, рііш-аіно хвыртэ (голова-глазъ ея по¬ бѣлѣвшіе), хвар-коса, косо хвыіра (коса ея побѣлѣвшая), сѣдокъ—мінік (тюрк.), басацір, пасацір (заимств. чрезъ по¬ средство русск. пассажиръ), сѣдѣть—хварта (соб. бѣлѣть), съуавта (соб. состарѣться. сѣмя (животнаго)— ^аввата, Mags (срав. араб. >*)7 барзарра * (срав. перс. Дг'); (растеній)— барзарра. сѣпи—кавахана (соб. комната для приготовленія кофе, перс.
919 W 1 сѣно—rilla бйруіза (трава су¬ хая, rilla срав. араб. eL/). сѣнокосъ—хызда ды-гіііа. сѣра—кугурт (перс. J//). сѣрый, ая—боз, рйнг ды-кытма (цвѣтъ золы) сѣсть—ті]*авта. сѣтка, сѣть—гарда, сѣять—зрета (срав. араб. j). сюда—Іахха, Іаіба, li-aga гіібй (на эту сторону); поди сюда —fa Іахха, та Іаіба. Т. Табакъ—fутѵн (тюрк. с^у); (ню¬ хательный) —бу рноті і (тюрк. табунъ (лошадей)—jilxii табуретъ—курсіі (срав. (тюрк. араб. тавро—дад (перс. c,J)- таганъ—акіідсау, акіа ды-сау (сау тюрк. ^4- тазъ—Іаган (заимств.). тайкомъ—бі-ты^ва, мін-гінвіт. тайна—сір (срав. араб. /~). тайно, тайный, ая—ты<;ва, гія- віт. таить—газета; ся—Ti^eta. также, всб-таки—уп. такой, такъ—дадй,а£хй, бй-уѵр- рй, бі-ада-ууррй (уурра тюрк. Ь^), ба-таЬар, бі-aga-fahap (таііар тюрк. /^); ая—дадхэг агха, ба-уѴрра, ба-тадар. талія—тйнг. тамъ—тама. танецъ—рікда. танцовать—рікатта, іркатта. тараканъ—гіасуса. таращить (глаза)—кііакта (ды- аіні). тарелка—таісщіі(перс. бод- кан (тюрк. -т^у). таскать (по землѣ)—гаргадта. тачка—харрак (перс. ). тащить—гаргадта, гірадта. таять—пдартй. тварь—6ipja; (женск. р.)—бь рітэ. твердость—kyjyra. твердый—kyjS; ая—квіітэ. твердѣть—квета. твой, оя (при обращеніи къ муж¬ чинѣ)—діуух; (—къ женщи¬ нѣ)—діуах. творецъ—бйр^нй; (женск. р.)— бйдойнтэ. творить—6ipef&; тараста, тарас- та, ватта. творогъ—хаіва іріівй, хаіваспіі- сй (молоко сшившее), тебѣ, тебя—kttryx, кйдуух (кИ- ДМ-ух).
vk.com/aristorika — 213 — текущій (о водѣ)—yapjaHa; (о времени)—орана, азана; ая— yapjanfo; орантэ, азантэ. теленокъ—Qapx а. телиться—дуаіта (сои. родить), телка—саріхтэ. тельная корова—хаівантэ faeip- Тэ (соб. молочная корова), телѣга—калыска (заимств. отъ русс. коляска), теля (бычокъ)—мууа. телятина—быссыра да-сарха. темнота—xyjyta, xyja, хідка, f • •< С •* хі^кута. темный—xyja, хі^ка; ая—хвітэ, темнѣть—хвета, хщка. хаіванта, хад- канта. темя—кам-рііда. теперь—аді, адіуа. теплѣть—-дханта, хуамта. теплота—дахінутй,, хаімуга. теплый—сахііна, хаіма; ая—Qa- хінтэ, хіімтэ. те ребить—чаи ча л та, чйнчаітй; (за волосы)—?уа?та. тереть—едайга, йрахта. терзать — чанчарта, йарйастй, б&рб&ста. терпѣливый— хамійна, мйр-сй- бур, ^мйрі-ьйвсйііі, марі-^аб; ая—хамІіінтЬ, мйр-сйбур, м&- рі-^йвсаій, мйрі-$аб. терпѣніе—хмаіта, сабур (срав. араб. /г*), ^авсаіа (срав. араб. таб (перс. ^). терпѣть—хмаіта, сабур ватта, ^авсаіа ватта, таб макета, терять—таіакта; ся — тіакта. с.. тесать—нігарта, інгарта. тесемка—байта, уаі>ак. тесть—xiMjaHa. тетива—міітэ ды-кі$тэ, міітэ. тетка (съ отцовской стороны)— амтэ (срав. араб. *•*); (съ материнской стороны)—хаітэ (срав. араб. yLi). тетрадь—дайтар (ср. араб. r*J отъ греч. ВкрЗ'ера). течь (о водѣ)—урета, ріхадта; (изъ крыши)—діайта. теща—хматэ. тигръ—нымра, паіанк (перс. тина—1і1 (тюрк. J*), njyppa (оз¬ начаетъ также осленокъ), тискать—хласта, мангана мхета. тиски—манганй. тихій—нііхгі; ая—ніхтэ. тихонько—иііхунта. тише—чім нііха. тишина — сустуііа (отъ тюрк. іГ-~), ?тіікута. ткать—скарта. ткацісій станокъ (для ковра)— дазгаіі (перс. (для бя-
— 214 — зи)—ханѵітэ (срав. тюрк. арм. 1**шЪпй.р, означ. лавка), ткачиха—закартэ, закрантэ. ткачъ—закара, закрана. тлѣть—спаста (соб. гнить), і,й1- jalfa (соб. разваливаться, ср. араб. J*); (о медленномъ го- реніи, безъ пламени)—таи- c.. с .. таста. то—ja, jaH; то тутъ, то тамъ —ja laxxa, ja тама. товарищество—xopaBajyfa, хуі- раваіта. товарищъ—хора. товарка—хавуртэ. товаръ—міндіі, Mariah, маі. тогда—era, ьедін (старо-айсор.). то-есть—jaHi-кі (ар.-тюрк. тоже—уп, да, зі; я тоже—уп ана, ана-да, ана-зі. токаръ—харратсаз (араб.-перс. токъ (води)—павара; (гумно)— будыра, быдыра. толкать—х арза нт а. толковать — ^амзам^й, сб^бйт ватта (соі>бат ср. араб. •-^^). толковый—napMijaHa; ая—пар- муанЬ. толкотня—халса-халсу. толкъ—ііу^ака, мані (ср. араб. (польза)—хер (ср. араб. **)• толмачъ—дііманч (тюрк. толочь—хі^аітй. толпа—тыпнах, даста. толпиться—де?у-Дв?у ватта, толстобрюхій—кіісу хлымтэ; ая кіісо хлымтэ. толстокожій—гііду хлыіма; ая— гіідо хлыіма. толстота —■ х л ы імута. толстуха—хлымтэ. толстѣть—хламта. толстый—хлыіма; ая—хлымтэ. толстякъ—хлыіма. толчея—^аванк (перс. со1*), толщина—хлыімута. только—і)йр (перс. j*). томить—уануарта (соб. мучить)г панета (соб. истребить); ся— ууяуара ічра<;та, пінетй,. тонкій—нйкііда; ая—накіттѳ.. тонкость—накіідута. тонуть—хнактФ (собств. задох¬ нуться). топать—д&5даста. топить—хйнйктй, хнакта; (печ¬ ку)—тйиегй, едар^а, мйкй/гтй. топкій, ая—батіах (перс. топливо—ja]g$nii, jil^ftnft. тополь—кесй ды-кйіамй. топоръ — парра, бал£э (тюрк. топотъ —кйідйкій, к&Ій ды-йк1& (звукъ ноги).
vk.com/aristorika — 215 — топтать—да$да£та. торба—торба (тюрк. ^->^). торговать—звана-зйбйнта, ]ава- gkala, алыд-вері? вйтта; ся— 1і-тыіма і>амзамта (о цѣнѣ го¬ ворить). торговецъ — совдагар (перс. базірган, £ауыр (ср. араб. /^Ь). торговля — алыд-веріс (тюрк. Л^лЯІ), звана-зй банта, ja- ва-qkala. торги — і>аррауа-базар (араб.- перс. ^ £,*/*). торжество—хадѵта, хыдіута, qa- дута. тормазить—топа суарта (колесо привязать, топа перс. торока—кануыцабавуі (тюрк). торопить — ма1,)‘аста; ся—lijac- та. торопливый — .іаізанй, таійсук (тюрк. ая—jalaaHTB, таіасук. тоска—xiqq&. тосковать—xiqqii ваттй, дарых- мьщ вета (дарыхмы^ тюрк. тотчасъ—^ар-бо-дана, і>йр бі-о дапа, ^йр бі-ав дана, ^йр бе- саЬат, бе-cahaT, бі-е cahaf, бі-аі cahaf’ (cahaf1 ср. араб. тотъ—ав, о; та—йі, гуін, е. точило (ручное)—біііав; (боль¬ шой камень)—чарх ды-мах- раптй (чарх перс. £/t). точить—махрйпта. точка—тыппа. точность—саррастута. точный, ая -сарраст (пер.^Ь^-). тошнить, тошнота — ?ахтанта (дн-іібба). тощать—бігарта, бгарта. тощій—багііра, Іаваза, чіііаза; ая—багіртэ, Іавазтэ, чіііазтэ. трава (зеленая)—гіііі (срав. нерс. травить (поле)—маррета; (соба¬ ками) —ка^кадтй; (ядомъ)— дарманта (отъ перс. eAJ). тратить (деньги)—харачта (ср. араб. t^); (матеріалъ)—мап- Іахта (соб. заставить рабо¬ тать). требовать—бі-і>укма тлапта, і>ок- ман тлапта, бі-хеій тлапта. тревога—куі, ^ііван, каімакаі. тревожить, ся—аууаста. трезвый—саіыііа; ая—саіыітэ. трезвѣть—саііаіта. треножить—^орік мхетй (^орік тюрк. ^jj1), ^орікіймі? вйт- f'Й. треножникъ—йкіі ды-сау (сау ТЮрК. fc1-)-
— 216 — тгрепать (хлопокъ)—жідета; (за волосы)—чанчаіта, чанчалта. трепетать — ратраттй, рігатта, іргйтта. трепетъ—рігуда, іргуда, рат- ратта. трескаться—пкета, члапта. трескъ—^akgakfa, ха$ха<;та. третій—ды-тла, тііітда; тья— ды-тла, тііітетэ; третьяго дня —кудмііа jyMa-хііна. треть—ха тііітда, мін-тла хй. трехлѣтній, яя—ды-тла-дінні. трехмѣсячный, ая—ды-тла japxi. трехнедѣльный, ая—дн-тла-^а- баті (^абаті срав. араб. арм. ішРшР)- трещать—сак$акта, ха<;ха?та. трещина—iiikja, чылпэ. три—тла. тридцатый, ая—ды-тіаі. тридцать—тіаі. тр иж д ы—тла- гау. тринадцатый, ая—ды-тлтасар. тринадцать—тлтасар. триста—тламма. трогать—дыкарта, ткарта. тронъ—faxT (перс. тропа—урхй нйкігтэ, урха ikfo. тростникъ—зіііа. трубка (для куренія) — чуббух (тюрк. (мундштукъ отъ трубки)—базікка. трудный, ая—чатун (тюрк. c^rt), трудолюбивый—ма§бана ды-піі- хана; ая—ма^бантэ ды-піі- г »• •• хана. трудъ—за^мат (ср. араб. ^^з), труженикъ, ница — заі>матке$ (араб.-перс. трупъ (человѣка)—аса; (живот¬ наго)— цандак (тюрк. ^^). трусить (бояться)—здета; (дере¬ во)—?ija?Ta. трусость—здета. трусливый, трусъ—задана; ая, трусиха—зад]антэ. трутъ—кав (тюрк. j^). труха—му^хар (перс. тряпка—цінцірра (тюрк. трясина — кобіі (тюрк. батіах (тюрк.). тряскій—Іазга макана; ая—Іаз- гй мйдантэ. трясти (рукой)—<;і]’а$та; (о ло¬ шади, объ экипажѣ)—дйгдаг- тй; (о лихорадкѣ)—маргатта. трястись — дйгдйгтй; іргатта, рігйтгй, рйтрйтта. тугой—йнк (перс. (на ухо) —кйрра, HftfjkTi jakyipi, ja- kyipa $аммана; (скупой)—ky- j&, xftcic, таммак^ар, кырніс; ая—£інк; каррі, нй^йіо ja¬ kyipi, jakyipa caMManfo; квіЬ, хасіс, таммадар, кырніс.
vk.com/aristorika — 217 — туда—тама. тужить—дйрда^та, дарт ватта (дйрт перс. °-Р). туземецъ—jepli (тюрк. ^л). туловище—тана, бадйн (срав. араб. е^). тулупъ (мужской)—йурй (тюрк. (женскій)—йуійра. туманъ—мід, дуіман(перс. сДтР). тупить—йуг вйтта. тупой, ая—йут (перс. ^). тупость—йутута. тупоумный—1а-пармуана; ая— 1а-пармцантэ. тупѣть—йут вета. тусклый, ая—туйун. тутъ—Іахха. туфля—савуітэ; (множеств. чис.) —соіі; (кожаная, безъ каблу¬ ковъ)—jaM^Hii; (бѣлая, съ вязаннымъ верхомъ) — гііві; (кожаная, съ каблукомъ)—кон- дара; (кожаная, съ каблукомъ, безъ задковъ, или съ загну¬ тымъ задкомъ)—ypycijji (за- имств. отъ слова русскій), тухнуть—чмета, ну&хта. туча—аіва, ынапа. тщательно—бі-дыддат, бі-дыддй, т бі-ді-ikkat (срав. араб. ^^). тщедушный, ші—йусмурій. тщеславіе—зйійруі'й, ^тавдрану- $а. тщеславный—3ajapa, $тавдрана; ая—зі^артэ, $тавдрантэ. тщетно—хорраі, дабас (срав. араб. ^), даваі (срав. араб. j’y), беца (перс. *^л). ты—йт, атін (срав. араб. ^|). тыкать—матаста. тыква—kappa; (употребляемая въ видѣ посуды)—сураі. тылъ—бара; съ тылу—мін-ба- ра. тысяча—аіпа (срав. араб. -^І). тѣло—иадйра, бадан (ср. араб. сР^); (мертвое)—аса. тѣнистый, ая—марі-тланыітэ. тѣнь—тланыітэ. тѣснить—MajakTa; ся—цакта. тѣснота—іікута. тѣсный—ііка; ая—іктэ. тѣсто—Іе^а. тѣшить — майхайѣа, м f •• С •• магхагга (соб. смѣшить), маддета (соб. обрадовать); ся—імдета (соб. радоваться). тюкъ—£аі (тюрк. j15), тана, тюрьма — зындана, дуссахана (тюрк.-перс. *^Цр). тюфякъ—$віі£э; тюфячокъ—до- $йчй (тюрк. тягучій—japxaHa, ая—japxaHTB. тяжба—мурайа (ср. араб. "(г1), тяжелый (о вѣсѣ)—jakyipa (срав. тюрк. л\)\ (трудный)—чаі'ун
— 218 — (тюрк. er^), му^куі; ая—ja- куртэ; чатун, мудкуі. тяжесть (о вѣсѣ)—ткуітэ, jaky- рута; (трудность)—мудвуіута, чатунута. тяжкій—kyja (соб. крѣпкій), ja- kyipa (срав. тюрк. /Т); ая—■ квітэ, jakypto. тянуть—гірадта; (овѣсѣ)-ткаітэ, тятя—каку. У. У—Іі-кіс (соб. около); у меня есть деньги—Іі-кіс діуіі іт зуізі; онъ стоитъ у дверей— ав Kiljeli Іі-кіс fappa; у дома стоитъ дерево—Іі-кіс беіэ кіі- меіі іііана. убавлять—мапсарта; ся—псарта. убаюкивать—лаі-лаі вйтта. уберегать—хамет а. убивать—kiajfa (срав. араб. №). убирать (квартиру)-сакаіта (соб. украшать); каркаста (приби¬ рать); (сѣно)—уаммега (соб. собирать, ср. араб. £*•*■); (со стола)—марам^а (соб. подни¬ мать); (приготовлять)—])Ыдар- ^а; ся (приготовляться)—gbi- дарі'а; (вонъ) — Дійкта (соб. потеряться); убирайся!—ГІук! убійство—кытла, кталта (срав. араб. J^). убійца (муж. р.)—катлана (срав. араб. J^), бар-дымма; (женсв. р.)—катлантэ, бар-дымма. ублюдокъ—буіча (тюрк. ^). убогій—міскііна (срав. араб. с^4): ая—міскінтэ. убывать—псарта. убытокъ—зуана (перс. с^), за- раі (срав. араб. -v*). убѣгать—ракта. убѣждать—ма^манта (соб. заста¬ вить вѣрить), мапрамга (соб. заставить понимать), убѣжище—дука (соб. мѣсто), уважать—муакарта, іззат вйттаг ікрам ватта, і>урмат вйттаг Maggairra, моѣуббат ваттй. уваженіе—хыішра, іазаг (срав. араб. ^>), ікрам (ср. араб. fl/1), і>урмат, Magganra (ср. араб. моЬуббат (срав. араб. уважить — хатір вйтта (хатір ср. араб. /^^). увеличивать—мэдаттй (ср. араб. ^Г>), маырега; (о длинѣ)— MapjaxTa; ся—зуйттй (срав. араб. *J^), upef’a; (въ дли- ыу)—руахта; (въ ростѣ, въ размѣрѣ)—гарвйстй. увертываться—рйкі’й (соб. убѣ¬ гать). увеселеніе—ійдутй, хмдіуій.
vk.com/aristorika — 219 — увеселитатьный, ая—ды-хйдутй, дн-івдзутй. увеселять—мй§дета; ся—хидеі'а. увидать—хзета. увлекать — мй^ймтй, ма^йктй, Majil ватта (Majil срав. араб. ся — хуймтй, gijakfa, Majil ветй. увлекающій—мйэуімйнй, маді- канй, Majil одана; ая—M&xji- мантэ, M^gjikaHTa, Majil одйнтэ. увлекающійся—хемйна, декана, Majil ojaHa; аяся—хемйнтэ, декйнтэ, Majil ojaHTa. увлеченіе—хаімута, діікутй, ма- jilyifa. уводить, увозить—Іабаітй (соб. уносить). увольнять—палатта, харыу вйт- тй (харыу срав. араб. £->и); азат ватта (азат срав. перс. °Ь|, арм. шчши*), мурахйст ватта; ся—платта, харыу ветй; азат вета, мурахйст вета. увѣдомлять—йабыра вйтта (ха- быра срав. араб. **), мад- дета. увѣренный—^умміннй.; ая—і>ум- мінтэ. увѣрять—маьмйнтгй; ся — і)Йм- мйн^й. увѣчить—cftkkftrhi, дікаст вйт- £й, noxcanf вйт’і’й; ся—сак- kat вета, дікйст вета, нох-- сант ве^а. увѣчіе—саккатуітй, дікастуіта. увѣчный, ая—сйккйт (ср. араб. **-), дікаст (перс. нох- сант. увѣщаніе—даііі, насуйт, науйт (срав. араб увѣщевать—дйііі jasalTa, нйсі- ]ат jasalTa. увядать—чмачта. увязать—cijapra; ся — ніпаіта дн-бар. угадывать—мачахта (соб. нахо¬ дить), дірега (соб. развязы¬ вать), дета (соб. узнать), угаръ—тінна ды-кбмур (собст. дымъ углей, кбмур тюрк. л*/). угасать—чмета, нуахта (собст. успокоиться). угасить—мачмета, мащахта. углубленіе-чукуртэ (отъ тюрк. гйба. углублять—мйммйктй, амку ват¬ та (амку срав. араб. 0е*); ся—ымакта, амку ветй. угнетать—уануарта. угнетеніе—у унуара. уговаривать—даііі ват^й, насі- jaf вйтта (нйсуат срав. араб. уговоръ—kola (срав. араб. Jy). угождать—Иббй крамта (сердце
— 220 — глотать), Іібба <;ка1та (сердце брать). уголъ—кунціітэ (перс. уголь—кбмур (тюрк. угольщикъ — кбмурчі (тюркск. угомонить—макета, маснанта; ся—дііета, сынанта. угонять—марракта. угощать—арха ватта, архута ватта. угощеніе—архута. угрожать—гізмі халта, і>арбі тета, ьууум гірадта. угроза—гізмі, і)йрбі (срав. араб. тѵ*), ьууум (срав. араб. г-**)- угрюмый—мысмыс, масмысана; ая—мысмыс, маемы сантэ. удаваться — раст тета, талаЬ ктеіа (іалаіі срав. араб. <^), мантета, равант вета. удавить—ханакта, хнактй; ся— іяйкта. удалой—марда (срав. перс. V); ая—марді. удалять — рад вйтта, k^llefa, йуамарта. ударять—Mxefa; ся — дыкарта, ткарта. удача—раст £е$й, fouiah кте^а, равант ве^й. удачный — м&нН)йна, равані1 (перс. раст; ая—манті- jaHTO, равант, раст. удвоивать—хабі-tpe ватта, удерживать—хамета. удешевить—арзан ватта (арзал срав. перс. арм. удивлять—маууабта, маТ свакта (мат срав. араб. —'^), матаі ватта (м&і&І срав. араб. J^*4); ся—ыцабі*а, мат fiijaQTa, ма- т&1 frij^T^. удила — лама; (мундштукъ) — даЬна. удить (рыбу)—сьуадта, сьуатта (соб. охотиться), двакта (соб. поймать). удлинять—MapjaxTa; ся —pijax- та. удобный—нііха, раЬат; (выгод¬ ный)—ііда jasaHa (руку даю¬ щій); ая—ніітэ, раііат; іідй jaBanb. удобопонятный, ая—ды-пармета, марі-пармета. удобрять (землю золой)—кат- манта; (навозомъ)—пеі,ін1ащ<; вйтта (пеірніамід тюрк. удовлетвореніе—раздута (срав. араб. удовлетворять—разыі вйтіа; ся —разыі fiij&Qrfi, разыі вета, мііеій (соб. наполняться), удовольствіе— йей-хосутй (араб.-
vk.com/aristorika — 121 — nepc. кей, Іаззат (срав. араб. хйдута, бу- сама. удовольствоваться—разыі ветй, разыі йуа$тй, мііета (соб. на¬ полняться). удостовѣреніе—садуіта. удостовѣрить—садуітй ^авйіта; ся—хатіруам вета, ^ймманта (соб. вѣрить), га?йкта (соб. смотрѣть). удостоивать—махдйхта. удрать—рйкта. удружить—jaijapTa, сінатта, ііда двйкта (руку поймать), удручать—jaBalfa ды-хіеда, маи- дамта. удушить—ханакта, хнакта; ся — хпакта (срав. араб. о^). удушье—танганйййсута (перс.- араб. двйкта дн-на- пас. удѣлъ—кысмат, сама, удѣлять—с&мй іаваітй,. уединенный—гірыіда Іі-мйрза, но9у; ая—гіры^тэ И-мйрзй, JJOfO. уединять—гіра?та Іі-мйрза, но- ватта; ся—гірадта Іі-мйр¬ за, но<;а веЬа. ужалить—нуаста. ужаснуться—зде£а савантэ. ужасный—савана; ая—саванна. ужасъ—сав, здутэ. уживаться — райтарута ватта (райтарута nepc. j^-»), Іі-урха хадта. уживчивый—райтарута одйна, Іі-урха азана; ая—райтарута одантэ, Іі-урха азантэ. ужинъ—харам(;а. ужъ (змѣя)—к]’орама1 (тюркск. JL-a/). узда—лама, уыллав (перс. А). узелъ—кітра, бухча (тюрк. узкій—ііка; ая—іктэ. узнавать—дета. узникъ—дуссах (тюрк. ^->). узорчатый—Іактана. узоръ—Іыкта. указка (употребляемая при чте¬ ніи)—йару?а. указъ—{,укма (срав. араб. г**), указывать—мадзета. укалывать—бзета (отъ тюрк. -^), С • • *• С м пуарта. укатывать—маччета. укачивать (.польку)—дарватта. укладывать—каркаста, jep6ajep ваттй (jep6fijep тюрк. /*”/*), дукаі-дѵка ваттй; (дѣтей спать) —мйдмйхтй; ся—і>азыр вета, jep6fijep ветй, дукйі-дука вета; (спать)—дымахта. уклонять—маддарта^ рад вйттй (рад срав. араб. J-0; ся—рад
— 222 — вета; (отъ работы)—ракта (соб. убѣгать). уворачивать—макрета; ся—кі- рета. укорениться—pigga двактй. укорять, укора, укоризна—ман- хаста, кваіта. украдкой—мія-гінвіт, бі-тыдва. украсть—гінавта. украшать (красками)—ылкатта лыкатта; (сдѣлать красивымъ) —дапранта, сакаіта. украшеніе—сык Іа, Іыкта. укрощать—мамкахта. укрывательство—дастагута. укрывать—дастагута ватта, та- дета; ся—тыдета; (отъ до¬ ждя)—далдаланмыд вета (дал¬ даланмыд тюрк. укрѣпленіе—калла, kalla (срав. араб. укрѣплять—макветй; ся—квеій (ср. арб. ^>). уксусъ—хала (срав. араб- J*). укусить—кратта, нцаста. укутывать—кйрмйхта,, мйкастй; ся—мікйстй, кйрмйхтй ды- гана. уладить (дѣло)—дуэ вйті’й (дУз тюрк. з.?0), сйзгйртй, (перс. Jh£1~)4 улей—кыртала дн-дйбйді, kyifift ды-дйбаді (корзина пчелъ). улечься—дымахта. улепетывать—мін-гінвіт ракта. улетать—прахта. улитка—спадіітэ ды-хувва (по¬ душка змѣи), улица—алула, alyla. уличать—субут ватта (ср. араб. двак^а да-ал-сѵіа (пой¬ мать на дѣлѣ). уловка—пант (срав. араб. с^), jiila, мікра, амаі (ср. араб. J**). улыбаться — марракта ды-сѵм- буітэ (заставить бѣжать усъ), гііак’гй хуі сумбѵітэ (подъ усомъ смѣяться), умалчивать—Іа-гаіета (соб. не раскрывать), умалять-—магісарта (соб. умень¬ шать). умаяться—дардета, уета. уменьшать — мапсарта; ся — исарта. умершій—мііта; ая—міттэ. умерщвлять—кталта (ср. араб. J*), мамійт^й (означаетъ так¬ же: заставить умерщвлять), умильный—xbilja (соб. сладкій, срав. араб. а^); ая—хыііігэ. умирать—мцйттй (срав. араб. умирять — cafiif* в&тій (саій срав. араб. дйішйній.
vk.com/aristorika — 223 — умножать, умноженіе—Maejarra (срав. араб. ^>); ся—зі- jarra. умный—і>онан&, акыідар, мар- акыі; ая—^онантэ, акыідар, мар-акыі. умолять—нонета, йарййітй. уморительный, ая—масхара (ср. араб. ѵ*^), ды-гіхка. уморить—панета. умъ—і)Она, акыі (араб.). умывальникъ—айтайа (персид. ^1). умывать, ся—халлалта. умѣренный — Іі-^адді (ср. араб. ад—ц.^аддо. умѣть—бауарта, бауарта (отъ тюрк. мсета, мін-ііда тета (изъ руки итти). унавозить—йе^ініамід ватта (йе- ідніаміс; (тюрк. унижать—рііда маккайта (го¬ лову заставлять наклонять); —ся—рііда куайта (голову наклонять). унимать—масканта; ся-сканта. уничтожать—хараба ватта (ха- раба срав. араб. т'И), мах- рйвта, барбат ват^й (барбай перс. °^); (одушевленные предметы)—ййнетй, пардаста; ся—хараба вета, хірйвта, барба$ Befa; ftiHefe, uapgacTa. уносить—Іабаіта. унывать—йаріщан вета, умут ктета (умут перс. ^г1)? ьівіі ктета. унылый—ийріісан, умуіду кты- ітэ; ая — йаріісан, умуідо ктыітэ. упасть—ninalta, імйаіта. уплачивать—іаваіта (соб. отда¬ вать), йрета* упованіе—gisii, умут (перс. ^’)- уполовникъ—бахудтэ. уполномоченный, ая—ваккіі (ср. араб. Je4). уполномочивать—ваккіі ватта, упоминать—тхарта. упорный (о человѣкѣ)—кабур- і}ана (отъ тюрк. ^!і‘), ка¬ тара; (о вѣтрѣ)—зарбана (ср. араб. тѵ1); ая—кабур§антэ, катартэ; зарбантэ. употреблять—мапіахта (соб. за¬ ставлять работъ), управлять—тйгбйрта (ср. араб. управляющій—назыр (ср. араб. MJ)j т&гбір&на (срав. араб. /^); ая—назыр, тйгбірйн- тэ. упражнять—мапіахта, маіайта; ся—lijafita, варуі$ ватта (вар- уі? (тюрк. хГ^з). упрашивать—нонета, парййітй.
упрекать, упрекъ — манхаста, квкіта. упростить—і^асанаі ватта, упрямиться—кабур 5а макета (ребро показывать, кабур{}а тюрк. катарута в&т- та. упрямство — кабур 5а мЦзета, С •• Си ■« С •• катарута. упрямый—кабурдана, катарй; ая—кабурі>антэ, к&тартэ. упускать (изъ рукъ)—рапдета, $в&кта. упущеніе (въ дѣлѣ, въ службѣ) —басырута, касірута (срав. араб. '-"О- ураганъ—буран (тюрк. сЛ,-*). уродиться (о хлѣбѣ)—тета (соб. приходить), вета (соб. быть), уродъ—cakkaf (срав. араб. **~), ^ікаст (перс. “-^), нохсант. урожай—дахіа, дахіа (тюрк. J^). урокъ—дарс (срав. араб. ^J). уронить—мампаіта. уронъ—зараі (срав. араб. лг*), зуанй (перс. А:;), хусарат. урѣзывать—ктега, кчеТа. усаживать (гостей) — м (деревьями)—кармй дыретй, йарма нысавТа, іііані нысав- f*a, іііані туакій; ся—Н)йв- та (соб. садиться), усердіе—сода (срав. араб. ^^). усердный—содана (срав. араб.. ая—содантэ. усиливать—ма^атта (соб. увели¬ чивать, срав. араб. ^>),xal- Іанта, куввагіамід ватта (кув- ватіамід араб.-тюрк. ся—зуатта (соб. увеличивать¬ ся, срав. араб. *А;), хеііанта, кувватіанміф вета. усиліе—хеіанута, зорута (отъ перс. jjj). ускорять—Іуаста (собст. торо¬ питься). условіе—kola (срав. араб. J^), kapal (срав. араб. J/). условливаться — кавваіта, kola ватта, kapal мйттавта, сазгар- та (собст. помириться, отъ перс. А1**), ^амзамта (соб. разговаривать). услуга—хіімйт, куллух, kyllyx (тюрк. усл ужливый—одана ды-^урм&т; ая—одантэ ди-^урмй. услышать—?імета. усмирять—мамкйхтй; ся—мі- кііхтй. уснуть—тле$а. успокоивать — хй/Нрцйм вйтта (хййруйм араб. £^и), мйд- тйктй, мііскйні'Й; ся—Шір- цйм ветй, ?тйк^, сус веН (сус перс. ^—'), шейной.
vk.com/aristorika — 225 — успѣвать—бадарта (тюрк. иГ-^), бауарта, маддавта. уста—нумма (срав. араб. г*)? сідваті, сіплаті (срав. араб. с.. уставать, усталость—уета, дар- с.. дета. утаивать—тадета. утащить—гінавта, мін-гінвіт 1а- баіта (тайкомъ уносить), утварь (домашняя)—а^аввы, і>й- уатті ды-бегэ (і>ауатті срав. араб. ~*и); (церковная)— а^аввй ды-уммыра, ^ауатті усталый—yiija, gypgiija; ая— уіітэ, дурдіітэ. устанавливать (вещи) -каркаста, маіхамта; (порядокъ)—каіда мііттавта (каіда срав. араб. •^и), рііза мйтгавта. устилать—давегй; (плитами)— парданга, пард ватта (пард срав. араб. и2/), устойчивый—таб MajaHa, kyja fialjaria; ая—таб мащнтэ, ky¬ ja fialjairfo. устраивать—тараста, тараста, в&тта. устранять—рад ватТа. устрашать—маздета, сав jaB&lTa. уступать (мѣсто)—jaBalfa (соб. давать); (въ цѣнѣ)—слета (соб. слѣзать, спускаться), устье рѣки — пумма ды-нарй (ротъ рѣки), усъ—самбуітэ, сімбуііэ, сумбуітэ (срав. араб. J^-). усыпать (покрывать) — дй-веій; (засыпать)—тлета. усыплять—матле§ а. да-уммыра. утверждать—маквета, махкамта (срав. араб. г^4); садуіта ja- ваіта, субут ватта (субут срав. араб. ^^), мазбатта; ся — квета, хкамта; cy6yf ве$а. утесъ—eicapa, kaja (тюрк. ^^). утирать—мідета. утихать—дммахтй, сакіт ветй^ плахта, раііат вета (ср. араб. ^Ь), дііета. утка—ордак (тюрк, утокъ—діііа. утолять (жажду)—матрета (на¬ мочить); (успокоивать)—мйс- кантй. утомлять—маууета, мідардета; ся-—уета, дардетй. утонуть—хнакта (срав. араб. утопить—ханактй (собст. заду¬ шить). утопленникъ—хніікй (ср. араб. утопленница—хніктэ. 15
— 226 — утренняя заря—зарыіра, за*>- рыіра. утро—кедамтэ (означаетъ также завтра). утроба—кііса (срав. араб. ). утромъ—кедамтэ. утруждать — ауцаста, інцітмід ватга (інуітмід тюрк. цг*^1); ся—іяціімід вета (інціімід ТЮрК. цГ^0‘ утѣшать—Ибба j^Balfa, xigga MaTjaxTa. утѣшеніе—хад\та, хыд]ута (соб. радость). ухаживать—гадакта (соб. смот¬ рѣть), баіа массамта. ухо—натэ; уши—на^аті. уходить—хадта, заіта. уцѣлѣть—практа, партакта, участвовать—iopaBajyra ватта, хуіраваіта ватта, іора вета. участникъ—хора, участница—хавѵртэ. участь—кісмйт (ср. араб. ьГ^#). ученикъ (школьный)—yckyllaja; (объ ученикахъ Христа)— тйіміідй; (мастера) — фувак (тюрк. j/), дйгірт (перс. JXU). ученица (школьная)—yckyllefa ученіе — lij&nfa; (школьное)— крета. ученый—Іііпа; ая—Іінтэ. училище—Мадраса (срав. араб. учитель—рабыі (ср. араб. ыаіпана. учительница—рабыітэ, маіиантэ. учреждать — тараста, тараста, с С •• С »« птахта. учтивость—марійатута (ср. араб. ^Ѵ4). учтивый, ая—мар-маріпат, марі- мардута. ушибить—мамрета (соб. заста¬ вить болѣть); (убить)—кталта. упгко (иголки)^—нігба. ущеліе—равуіа, дара (тюрк. °;J). ущербъ—зарйі (срав. араб. -\г*), зцана (перс. ^j). ущипнуть—кымачта. уѣхать—хадта, заіта. уязвлять—Іібба дмйтта (сердце сломать), дарбантй (соб. ра¬ нить). уяснять—сапета, ciinja ваттй. Ф. Фазанъ (самецъ)—карува да-дід- тэ (пѣтухъ полевой); (самка) —кі^еіа ды-дідтэ (курица по¬ левая). факелъ—маддаі, gpa, gpaja(cpaB. тюрк. и перс. армяпск. а/'*"7).
vk.com/aristorika — 227 — фальшивый, ая—kalir (cp. араб. фамилія—бабй-сава, сінсіі, оцах (тюрк. фартукъ—бірв&нй, дб?1ых (тюрк. фарфоръ, фарфоровый, ая—чін (соб. Китай, срав. перс. <^t). фасоль—ма^і (тюрк. ^г1«). фасонъ—че^ніі (перс. февраль—і<;ват (срав. араб. физіономія—cypfo, саіма, патэ, сіпйат, супйат (срав. араб. ^). филинъ —куптэ. финикъ—хурма (перс. lv^). фитиль—пітіітэ (ср. араб. Jr*), фіалка—в&рда-ды-норус (вйрда срав. араб. арм. ^«7*7» норус перс. навруз-гуіі (перс.-тюрк. флагъ—баідах (ср. араб. о^). ■фокусникъ- oj унбас (тюрк. -перс. ■фокусъ—ojyn (тюрк. фонарь—йыннар (заимств. по¬ средствомъ тюрк. ju). форма—таііар (тюрк. /£), чедші (перс. фосфоръ—кѴгурт (перс. ѴІ^). француженка—прансетэ, нрйн- геЬ. французъ—upinriija, иіррйнг. фруктъ—jeMi<j (тюрк. кг*і)в фундаментъ—6iHjaT, бінавра(ср. перс. хім (тюрк. г^). фунтъ—гірванка (перс. фыркать—йарйарта. X. Халатъ—хаііат (означаетъ также подарокъ, срав. араб. характеръ—xacjaT (срав. араб. хуі (перс. ^). харкать—старта ды-бал§ам (соб. разрушать мокроту, балдам срав. араб. №). харчевня—а<;пасхана (персидс, харчи—міхуітэ, хуррак (перс. хата—бетэ (срав. араб. ^). хаять—бухтан дырета (бухтан срав. араб. ѵЛ?), кеібат ватта, хвала—хыкра. хвалить—хакар^а, хыкарта; ся —хыкарта. хвастаться—хыкарта. хвастливый, хвастунъ—хакура; ая—хакуртэ. хвастовство—<}тав$ранута, хы- кар’га. хватать (рукой)—мтета; (о день¬ гахъ)—хзе£& (собст. видѣть), мііе^й (соб. наполняться); (ку-
— 228 — лакомъ)—мамтета, мхета; (за волосы)—кйета; ся (за что- нибудь)—двакгіі. хворать—мрета, марра гірадта. х ворости на—к аты ij а. хворостъ—чыхтэ, керді. хворый—маррана; ая-маррантэ. хвостъ—тѵпра. хижина—бетэ (срав. араб. •-*:?)• хилый, ая—заббун, за]ій, кам- кувват (нерс.-араб. бе-кѵвват(пврс.-араб. ^). хирѣть—бігарга, бгарта (соб. худѣть), за]ій вета, заббун вета, шн-кувват нійаіта (отъ силы падать). хитрость—йандута (срав. араб, с^), jarryByTa. хитрый—пандана, jarrvBBa; ая — йандантэ, .іаттутэ. хищность — цанаваруіта (отъ перс. Л1*); (о птицахъ)—^а- рамута (ды-тера), хищный, ая (о животныхъ)— уанавар (перс. А-‘^); (о пти¬ цахъ)—і>араи (ср араб. г’/*), хладнокровный — Ііббу nifja (сердце его широкое1, мйрі- ^овсаіа (joBcalk араб. іймійна; ая — Ііббо fii'Hi'fo (сердце ея широкое), atftpi- ^овсйій, хаміан^э. хлебать —дтета (соб. пить). хлестать—мхета (ударить); (въ ладоши)—чаппі мхетй. хлопотать—хам халта, чалыд- мыс вета (чалы<;мы<} тюрк. сг^’^), куііунк мхета (ломомъ ударить), зйт>мат гірадта. хлопоты—хам, заріат (ср. араб. чальтд. хлопчатая бумага—кіі’ана. хлопчатникъ — кеса ды-кітанй (дерево хлопковое), хлопья (снѣга)—йарйіЦі. хлынуть (о водѣ)—хархарта, хлѣбопашество—3appajyra (ср. араб. акарадарута, радларута (отъ перс. хлѣбопашецъ—3appaja (ср. араб. £>Ь)? акарадар, радпар (перс. хлѣбопекъ — Іахмачіі, janjaHa ды-іахма, чбракчіі (тюрк. хлѣбъ (печеный)—Іахма; (на по¬ лѣ)—дахіа, дах1а(тюркс. J3^). хлѣвъ—йагй (тюрк. ^). хмуриться—масретгі. хныкать—кйткат^а. хода (у лошади)—jepi? (тюрк. сГ^). ходатай—вакісіі (ср. араб. J^). ходатайствовать—вйккі Iy’fai вйт- 'fai, куііунк мхе^іі (ломомъ ударить).
vk.com/aristorika — 229 — ходить—хыдарта; (куда-нибудь) —хадта, заіта. ходокъ—касыт (ср. араб. ^-и). ходъ—jepif} (тюрк. lrtf); (от¬ верстіе)—урха (соб. дорога), хозяйка—марго, хозяинъ—мара. хозяйство - бетуіта; (крестьянина) —jaMnajy'ra (отъ тюрк. хозяйствовать—jaMnajyra ваттй. холить—спаі хймета (хорошо хранить), спаі гэдакта (хоро¬ шо смотрѣть). холмистый—рума-чаіа, дара-та- па (тюрк.); ая—румтэ-чаітэ, дара-тана. холка (часть шеи лошади)—ман- дав, мындав (тюрк. j^); (во¬ лосы)—сусыітэ. холмъ—румтэ. холодны і—kaipa; ая—картэ. холодъ—kap^f э. холопка—куітэ, карава^ (тюрк. холопъ — кулла, kylla (тюрк. холостой—бігуШ, суіба (тюрк. А■■>-); ая—бігуітэ, суіба. холстъ—кіт^іін (ср. араб. сД^). хомутъ—хаму$ (заимств.). хоропить—тамар^а; (исключи¬ тельно о покойникѣ) міцѵгй. хорошенькій—с,апііра (соб. кра¬ сивый); ая—дапіртэ, хорошій, ая—спаі (срав. ку- кумык. icnaji, означающее: пріятный, симпатичный), хорошѣть—sanpairift, спаі вета. хотѣть—тлапта, 6Hjeta, бьуета. хотя, хоть (по крайней мѣрѣ)— барі (перс. jA)' хохотать—KajKajTa, кахкахта. хохотунъ—ка^кы^ана, кахкыха- на. хохотунья—ка^кь^антэ, кахкы- хантэ. храбрость—мардута (отъ перс. V), gypajatyfa. храбрый—Иббана, марда, марі- цурЦат; ая—Ііббантэ, марді, марі-цурЦат. хранить—хаме^а. храпѣть—х архарта. хребетъ—?іді1тэ ды-хаса (цѣпъ спины). хриплый (о голосѣ)—хів)И, xyja (соб. темный); (о человѣкѣ) —хйсхісана, хасхысана; ая —хвг$э; х&схісантэ, хасіы- сангэ. хрипота—х&схісан^а, хасхыса- санута. хрипѣть—хйсхастй, хасхаста. христіанинъ—місііх&]й, крысті- jana (заимств.).
— 230 — хрис г іанка—мідііхеѣэ, брыеті- jaHto. Христосъ—Мідііхй. хромать—l&Hralffc (отъ перс. -**)• хромой—Іангііанй, чулах (тюрк. о^); ая—ІангіШнтэ, чу¬ лах. хрупкій—дамтана, дамутана; ая —дамтантэ, дамутантэ. хрюкать — тартамта, трымма- трым ватта. хрящъ—карута. худой (дурной)—хірба, хырба (срав. араб. -т^), коіаі (срав. тюрк. піс (тюрк. кГ^)\ (тощій)—багііра, чіііаза, Іа- ваза; (о платьѣ)—цінгірра, цінгірана, atiika (соб. старый, срав. араб. о^); ая—хірба, хырба, коіаі, піс; багіртэ, чіііазтэ, Іавазтэ; уінгіртэ, уінгірантэ, атіктэ (ср. араб. “г*). худоба—багіірута, чііійзутй, 1&- вазу^а. худощавый—баііряа, багіршуа, бар-багіірй; ая — багірнетэ, 6ap-6aripfo. худшій, ая—чім піс, чім коіаі, чім іірбй. худѣть—бігарта, бгарта, чііійзй вета, Ійвііза ве£й. хуже—kolaili (1з), хірбеіі (1э) пісіііі (Іэ). хуторъ—kiglax, кыдіах (тюрк.. Ц. Цапля — вака, боіпузун (шея его толстая, тюрк. j^r?). царапать—зрачта. царапина—зрычтэ. царица—маііктэ. царскій, ая—ды-маікй. царь—мйіка (срав. араб. арм. Jbfli'g, означающее дво¬ рянинъ), цвѣсти—пкахта. цвѣтной—пікхана, рангу пкііхй; ая—пікхангэ, ранго пкіхтэ. цвѣтокъ—пікхй, дуданна (срав. арм. означающее ли¬ лія), чучага (тюрк. цвѣтъ—рйнг (перс, «-А). церковь—уммыра. циркуль—паргар (перс. ^si). цифра—сіпір (срав. араб. /**)г fcfyfo ды-арабаі (соб. буква арабская). цыпленокъ (пѣтушокъ) — aaja (срав. перс. (курочка)’ —3afe. цырюльникъ— д&ІШк (араб. ^J). цѣдить—Macjanfa. цѣлебный —дйрманіііі, б&сман-
vk.com/aristorika — 231 - iili, т,аккіміі1і (срав. араб. rA); ая — дарманіііэ, басмантеіэ, рккіміііэ. цѣликомъ—сах (тюрк. j}~), бу- туп (тюрк. оА*). цѣлина—біттав (тюрк. ^а), чіі- ман (тюрк. цѣлить, ся—бі-ніі<?анка Bapfa. цѣлковый (серебряный)—маныт (срав. араб. русс. мо¬ нета). цѣловать—нід&кта, індакта; ся —ні$акт& ды-уідаіі (цѣловать другъ друга). цѣлость—біттавута (отъ тюрк. J-rO. цѣлый, ая (весь)—бутѴн (тюрк. ^А), сах (тюрк. ^-); (не¬ вредимый) —сапа-сах (тюрк. £L.L>L.^ цѣль (для выстрѣла)—нііданка, Шпанка (перс. *jLLi); (намѣ¬ реніе) — HijaT, іщат (срав. араб. jU*j. цѣльный, ая—біттав (тюрк. jl^). цѣна—тыіма. цѣнить—маммаіта, тыіма ваттй, тыіма дета (цѣну знать). цѣнный — мар-тыіма, тыімана; ая—мйр-тыіма, тыімантэ. цѣпь—Qigilfo. Ч. Чавкать—мачмачта. чай—чаі (заимств.). чайникъ—чаідан, чаінік (заим¬ ствованы). чалма—кірахта, <;адда, саміэ, чалма (тюрк. Ult). чалый, ая—чіі-чіі (тюрк. чапракъ—натэ ды-сарга (лицо сѣдла), до^акча да-Qapra (тю¬ фячокъ сѣдла). чарка—nijala (перс. ^), бад^а (тюрк. *А^). часовой—каравѵі (срав. перс. JjV, русс. караулъ), частію—мін-ха-гііба (съ одной стороны). частый—уаіді-уаіді (срав. араб. ^); (густой)—хеіана (соб. сильный;, амуіра (срав. арм. ш</"4-/'), калын; ая—уаіді- уаіді; хеіантэ, амуртэ, калын. часть—кытта, тііка (тюрк. *^с;); (доля)—сама, часъ, часы—cahaf1, са^ат (срав. араб. чахнуть (о человѣкѣ) — бііета^ зйббун ветй, зарп вета, бігар- та; (о растеніяхъ)—чымачта. чахотка—чіхотка (заимст.), мар- ра ды-уііг&р (болѣзнь лег¬ кихъ).
— 232 — чашка—мана (соб. посуда); (гли¬ няная глубокая, съ узкимъ горлышкомъ) — бад]а (срав. тюрк. ^); (мѣдная)—таса (перс. ^г119); («фарфоровая, гли¬ няная или мѣдная, въ видѣ сковороды или большой та¬ релки)—давріі (срав. тюрк. J->j°); (большая деревянная или мѣдная) — матрат; (не¬ большая деревянная)^—коті it- ка. чаща (лѣса)—дуктэ хеіантэ ды- меда (мѣсто сильное лѣса), дуктэ амуртэ дн-ме<;а (мѣсто частое лѣса). чаще—хачча зода (немного лиш¬ ній, зода срав. араб. *J,^j). "чаять—умут вета (умут перс. бі-і>івп ndjaQTa (съ на¬ деждой оставаться), чваниться — чамхамта, чймхйм Barfa (чамхам срав. тюрк. (и г1?). чванливый, ая—марі-чймхам. чей—ды-мйі, дк-маііі, дн-мйніі- іііі; чья—ды-мйі, ды-маііэ, ды-маніі-іііэ. чека—міхй ды-ійрумй (гвоздь оси, міій перс.^^). чекалка—чаккал (тюрк. J1**). чеканить (монеты)—сіккй, міе£й (сіккй срав. араб. **~). челнокъ—Іотка (заимств. отъ русс. лодка), челнъ (ткацкій)—макук. чело—кысса. человѣкъ—uaQa (ср. араб. гора (старо-айсор.). челюсть—сыннара. чепуха—і>аваі (ср. араб. ^Ь). червивый—тывыллана; ая—ты- выллаытэ. червонецъ—зуіза ды-дава (мо¬ нета золотая), червь (мужск.. р.)—тывылла; (женск. р.)—тывылтэ; (шел¬ ковичный)—тывылтэ дві-бріі- сім. чердакъ—чардак (перс. и1^). чередъ—ноба (срав. араб. ^у), черезчуръ—дІй-і,ад (і>йд ср. араб. ^), лап зода (лан тюрк. зода срав. араб. ^кз), чім збдй (чім тюрк* |tt). черенокъ— $уіра ды-пеівйнд (ftei- вйнд перс. *4^). черепаіа—kpa, kpaja (срав. област. арм. черепъ—кйр к і nfo. черешня—гііаса (тюрк. чернила—бід jy ife. чернильница—чуінй, мйнй, дй- бідіуіЬ (посуда1'чернилъ), чернить—мйккймій. черноглазый—аіну к)умі (аіну
vk.com/aristorika — 233 — срав. араб. c^); ая—аіно фумі. черноземъ—упыра іуумй. черный—KjyM&; ая—іу’умтэ. чернѣть—кцамта. черпать—§кй1та. черствый (о хлѣбѣ)—6ajaT (тюрк. cyja; ая—6ajaT, свгіэ. черта (линія)—царга, міітэ, хат; (межа)—туххуп, ^йддусііт (ср. «W араб. ^). чертовка—сатантэ, ахылкарса, бідтэ. чесалка (шерсти)—місріктэ (ды- амыра); (хлопка)—кі?тэ ды- ждета. чесать — хцакта; (гребешкомъ) —сіракта, сракта. чеснокъ—туіма (срав. араб. с>9. чесотка—гірва. честность—jalalyrra. честный, ая—jalal (срав. араб. JH честь—кнірат, кеірат (ср. араб. -^л*), намус (ср. араб. о*^), ар (срав. араб. ->и). четвергъ—хймдб^ііба (ср. араб. четверо—арпунте, арпа (срав. араб. (ѵЛ). четвертый—дя-арпа, pBi’aja; ая —дя-арпа, рві’еЬ. четверть—чйрйк (перс. ^^), xa-pbi’aja, чартвйрт, четверт (заимств. отъ русс.). четки—тазбіці (ср. араб. gtH). чёткій—съпуа; ая—сйіітэ. четыре—арпа (ср. араб. fM). четыреста—арпамма (ср. араб. четырнадцать — арбасар (срав. араб. Л), чехолъ—ууітэ (срав. араб. ^). чешуя—йарра ды-нуінй (пйррй срав. перс. /і), каійады-пуіна. чиликать—чавчавта, чочета. чинаръ—чыннар (перс. ^). чинить—арета. чинъ—чіінй (заимств.), ші$анк& (соб. эполеты). чирей—матэ. чирикать=чиликать, числить—jaccan ватта (jaccan срав. араб. -г1^), хіжбуні ватта, хацбуіна вйтта; ся— ^ассай вета, хіжбуна вета, хйубуінй ветй. число (ариѳ.)— хіжбунй, міщйна; (времепи)—тарых (ср. араб. £>■). чистоганъ—нахі' (ср. араб. ^). чистить—дёіетй, т&ммаста, тйм- міе вйтій. чистота—дыхіутй, таммізуітй. чистый—дызуй, $ймміс (ср. араб. ^;); ая—дыхііі'э, іймміе, йак.
— 234 — читать—крета (ср. араб. — чихать—тінатта. чортъ—сатана (ср. араб. ахылкарса, бііда. чрезъ—мін (срав. араб. чрезъ лѣсъ—мін-ме$а; (при¬ чина)—сабан (срав. араб. ^I • ■ У* чтеніе—kpeta (ср. араб. ~*^). что—мудіі, му (срав. араб. 4. что (союзъ)—ды (представка), кі (тюрк. ^). чтобы—(обстоятельство цѣли) — kat, ka-ды, И (представка), чубукъ—чуббух (тюрк. чувствовать—пармета (соб. по¬ нимать), руаста (соб. про¬ снуться), деі'а (соб. знать), чугунъ—майрах, чугун (заим- ств.), туч (тюрк. £-J). чудо, чудесный, ая—ауыбута (срав. араб. ьг*л:^); (чудеса Христа)—aybtfyjafi, xeli (соб. силы), ніі<$нкі (соб. знаки», чудовище—еібауар (тюрк. /^*), савана. чудотворецъ—маууібана, марі- ауыбута; (женск. р.)—маууі- бантэ, марі-ауыбуга. чуждаться—рыхактй, ] і-рих кй гіра^та, Н-кіынар iipafjTft. чуждый—ныхра, nyxpaja; ая— ныхретэ, нухретэ. чужеземецъ — kapi6aja, каріба (срав. араб. ма?ахат. чужеземка—карібегэ (ср. араб. Ч^ѵ*), ма^ахат. чужой—ныхра, Hyxpaja; ая— ныхретэ, нухретэ. чуланъ—кіухтэ. чулокъ—гырвыітэ; (множ, ч.)— гырвы. чума—$ыхнй. чуткій, ая—ьууар (перс. j^^), ojax (тюрк. с^!)« чуть-чуть—хачча, ха-зарра (зар- ра срав. араб. в^). чуять, чутье—реха пармета, ре¬ ха ^каіта (реха срав. араб. £*--0- Ш. Шабашъ — дагітэ (срав. араб. арм. ішршР). шагать—псета. шагъ—пасуітэ. шалашъ—цщда (тюрк. J^l/). шалить—ййтанута ваттй. шалость—fiaf йнутй. шалунъ—нйтанй. шалунья—пойнта, шапка—кусіуй. шаровары—$а1вар (тюрк. УУ^), і’умбана (срав. тюрк. ѵУ»у). шаркать—Qilngilirffl,.
vk.com/aristorika — 235 — шарахнуться—чамчамта. шаровидный, шаръ—rilyla (перс. Ч^Г); ая—гііуітэ. шатать—<jija<jTa, дарватта; ся (о пьяномъ)—пампаіта; (безъ дѣла) — веіуіта ваттй, веі хыдарга (веі срав. араб. шатающійся (о пьяномъ)—пам- пыіапа; аяся—пампыіантэ. шаткій—уоуана, дедйнй; ая— уоуйнтэ, де^антэ. шахматы—gah-мат (перс.-араб. шашка (оружіе)—сепа (ср. араб. ^Г“). шаферъ—карыіва (онъ же кумъ и крестный отецъ будущихъ дѣтей молодыхъ). шафранъ—запаран (срав, араб. швея—хауатта, дарзіі (тюрк. швырять—раппета, чамчамта, туніамід вйттй (^уніамід тюрк. иМ-5). шевелить—маувйчта; ся—уівйч- та. шелеститъ, шелестъ—ха^хй^тй, ха^ха^та. шелковица—кесй ды-туітэ (дере¬ во тутовое, fyifo срав. тюрк. шелковый, ая—ды-бріісім, мін- бріісім. шелкъ—абріісім, бріісім (срав. араб. шелуха—kalna (тюрк. *$**). шептать, ся—пачпачтй. шероховатый—сікрана, каврана; ая—сікрантэ, каврантэ. шерсть—амыра. шестнадцатый—да-?тасар. шестнадцать—дтасар (ср. араб; шестой—дн-ідта, QTiifaja; ая—- ды-ідта, дтіітетэ. шесть—ідта (срав. араб. перс. шестьдесятъ—і$тіі (срав. араб, Аѵ шея—кдаіа. шибкій, ая—taeapax, кыврах, уйіді (срав. араб. ^). шило—біз (тюрк. я), шина—йірізіа ды-тойа (желѣзо колеса, топа тюрк. т^), тб- кй ды-тойа (кольцо колеса). шиповникъ—калдаза, чалуі. шипѣть — йа^падта, кй$ка£та, ха$ха<;та. ширина—ш^утй, йітвй. широкій—firrjft; ая—йітіітэ. шить—хуатта (срав. араб. Ч^). шкапъ—долапча, далапча (перс.-
— 236 — школа — Мадраса (срав. араб. шкура—гііда. шлемъ—кіііііа, таскіііав. шлифовать—зад мхета, шляпа—кусіуа-казанча (шапка- котелокъ, казанча тюрк. ^'>). шляться—веі хыдарта (веі срав. араб. Jfj). шовъ—хуута. шомполъ—сумба (тюрк. *~?~). шорохъ—хадхадта, хадхадта. шпіонить—мамтета, наммамута ватта, наммамчуута ватта, сатанута ватта; (во время вой¬ ны)—дассаста. шпіонка—мамтіjaHT3, намметэ, сатантэ; (военная)—дасустэ. шпіонство—мамтуанута, намма¬ мута, наммамчуута, сатанута; (во время войны)—д&сусутй. шпіонъ-мамтуана, наммам, нам- мамчі, сатана; (военный)— дасусй. шрамъ—допа дн-дйрба. штаны—тумбана (тюрк. ok?5), дуідйкій, ууІШ ды-йкій (ууШ срав. араб. J^). штопать— pijaTta. штрафъ—уарііма (срав. араб. И/*). штука—дёнй (перс. ^J). штукатурить—мачрега. штукатуръ—мачруана; (жеиск, р.)—мачруантэ. штурмовать—{)брра гірадта, уум гірадта. штурмъ—$брра (отъ русск. ура), 5ууум (срав. араб. ѵ'*). шуба—курк (тюрк. шумъ—каІмакаЦср. араб. Kjyi (тюрк. sJ), ьаі-ьуі, ду- лух. шумѣть—каімакаі ватта, Kjyi ваттй, jai-jyi ватта, дулух ватта. шуринъ—баріхмгуа. шутить—^анагута ватта, масха- рута ватта, шутка—^анагута (отъ тюрк. ^»), масхарута (срав. араб. шутникъ—і,ашІгчіі (тюрк. масхара (срав. араб. ѵ*Н, маехарачіі (ар.-тіорк.^ѵ*^*)- шутъ—ojbiH6as, ^анагчіі, масха- рачіі. щ. Щадить—Аахаліа (срав. араб. <М’), махіета. щебетать—чбчетй. щед])ость—Afyiyfft дм-ііда. щедрый—ііду Агу^іі; ая—іідо МуіЬэ.
vk.com/aristorika — 237 — щека— иатэ, caca, сасані. щекотать—каркатта. щекотливый—каркітана; ая— каркітантэ. щелчокъ—чіртік (срав. тюрк. ^ )• щель—чыіпа, nikja (соб. тре¬ щина). щемить—куаста. щенокъ (кобель)—куртііій; (су¬ ка)—куртіітэ. щепка—таладі (тюрк. щепотка—кымча (ср. тюрк. *?•*). щетина—jalmiji ди-хызуіра (соб. грива свиньи, т>а1ыуі тюрк. Jb, хызуіра срав. араб. арм. /""?). щётка—чётка (заимств.). щи—fypgagi (тюрк. u^hjV). щиколотокъ—пчуіра. щипать—кьгмачта (срав. тюрк. *^). щипцы—мада (перс. *^4. щитъ—калхан (тюрк. сА*^*). щолкать (пальцами)—чіртік мхе- с.. та. щупать — п&ітйдтй.. щурить (глазъ)—кіийстй (дн- аіна). ѣдкій—дамудана (отъ тюрк. )7 макданй (соб. обжигающій), банана (соб. просверливаю¬ щій); ая—дамудантэ. макдан- тэ, 6a3jaHT3. ѣсть—халта. Э. Экономія—канаѣат. экономный, ая—марі-канаііат. эпидемія — марра, азар (перс. М). эпитафія—тарых(ср. араб. g^lJ). эпитимія—тамба (соб. наказа¬ ніе), хырма. этотъ, эта, это—а, адй (срав. арм. *"<>'"). эхо—бракаіа. ІО. Юбка—дйітэ (срав. тюрк. ^). югъ—кібій (срав. араб. *Ѵ). южный, ая—дн-кібій (ср. араб. Л*). юность—уііутй (срав. араб. J*^); (о женщинѣ)—х&мутэ. юноша—jiila yil (соб. мальчикъ молодой, jala срав. араб. уіі срав. араб. J*1*). юный—yil, yigil (срав. араб.* •J*^); ал—yil, yigil, хймтэ.
— 238 — лородквый-—?іід&п&, девана (срав. перс. аа—^іідйнтэ, де- ваніэ. Я. Я—йна (срав. араб. ЧѴ, я самъ, я сама—ана г&піі. ябеда—бухтан (срав. араб. оЧ), $ар, нй-^ак. ябедникъ — бухтанэдар (араб.- перс. ->^4), ранпана ды-^ар, тан]ана ды-на-jak. ябедница—бухтанк^ар, pan пан- тэ ды-Qap, таланта да-на- і>ак. ябедничать—бухтан&іарута ват¬ та, бухтан дырета, бугган ват- тй (бухтан срав. араб. оЧ), рапнета ды-<;йр, тане^а дн- нй-і^к. яблоко—хйбуіфі. яблоня—кес& дм-хабуі?а. явленіе (сверхъестественное) — нііданкй, йуыібута. являть—м&[)зе£а; ся—іеій. явный, ая—маЫім (срав. араб. сЛ*), адкйрй _ (перс. бйііу (тюрв. Л), явственный—cufija; ая—сыАыі- $э, cfibiifo. ягненокъ—ніірй (срав. араб. ягода—joMig (тюрк. я годнца—гіссй, гіссйсі. ядовитый—с&ммй, мйрі-саммй, зііі>ран&,марі-з&ь&р; ая— сам- ма, мйрі-саммй, зЦран’Ь, мй- рі-зіЦіір. ядро (орѣховое)—кінтэ. ядъ—самма, за^ар (перс. Л), язва—дарба, и&рухтэ. языкъ—1іі<;анй (срав. араб.^и); (язычокъ)—діі чактэ. язычникъ — хампй, бут-иарас (перс. са^дана ды- санаммі (санйммі срав. араб. г*)- язычница — хампі, бут-парас, саддантэ ды-санаммі. яйцо—біітэ (срав. араб. ^). яичница (жидкая)—накбабі, ну- муріі; (крутая)—спыіра. якорь—Іангйр (перс. /&). яловый, ая (о рогат. скотѣ)— арамук (тюрк. кыс- сыр (тюрк. ->-“*). яма—гуібй, чаіа, чукургэ (отъ тюрк. январь—кйпу н-xapaja, к&пун- хар&. яркій—барана; (о цвѣтахъ)— iVtyia, ачуі (тюрв. oti); ая —баранЬ; Мухтэ, ачух. ярмо—ніірй (срав. араб. 7?). яровой хлѣбъ—піспа, nicHiijfi.
vk.com/aristorika — 239 — ярый—ьірсішй, 6йд-Ь&всШ(пер.- араб. *4?- ■Ѵ); (храбрый)— мйрда (срав. перс. *Ѵ); ая— ^ірсйнЬ, бйд-Ь&всШ; мйрді- ясли—урі, урі. ясный, ая—сыіва. ястребъ—кур§ун, кыр^іі (тюрв. і*Ѵ). ячмень—сарі (срав. араб. ^). ящерица—мудаззі (перс.-араб. ящикъ—aytii (тюрк. ейн- дѴікй (срав. араб- арм. uu/bq.nL.[u ^ означающее лѣст¬ ница), j&QiK (займете. изъ русс.). Ѳ. Ѳиміамъ—бісма (соб. ладанъ).
лйирско-шаий СЛОВАРЬ. А. Абара—канава (мельничная), абасы—абазъ, двадцатикопееч- никъ. абба—лоно, абдаст—нужникъ, абетэ—аба, плащъ. абрус=абдаст. абукыра, акубыра, окубра— мышь. абур—стыдъ, совѣсть. абуруТа, абуірута—нравствен¬ ность, стыдливость, ав, авва, авун—онъ; ыдда, ды- дав—его (родит. п.); Іі-дав, И-ды-ав—его (винит. п); 1і- давун, ал-давун, ал-ды-авуп —на него, ава—лѣсъ. аваі, аваіута, авадану^а—жили¬ ще; населенность; благоу¬ стройство; —ват'^а—заселять; аваііі,—1э—жилой, ая, насе¬ ленный, ая (сказуемое), авам—невѣжда, неучъ, мужикъ. авчыі—охотникъ, aga—баринъ, господинъ; дй-aga —господскій, ая, барскій, ая. agajyra — господство, барство; —ватта—господствовать, бар¬ ствовать. agaлapi—знать, аристократія, agera—барыня, госпожа, (также собств. имя). agaBBU (aga, ав—это, то)—по¬ житки, мелочь; —ка-міхуіта —провизія, съѣстные припа¬ сы; —ды-уммыра—церковная утварь. agBal, agBaji, а5валат, аііваі— состояніе (душевное, физиче¬ ское); обстоятельства; житье, agiil—пожилой, ая. ада—островъ, адаватута—претензія, адар—мартъ. адат=адат. аддымламы? ватта — перешаг¬ нуть, переступать, аццаста (адцыс) — безпокоить, тревожить, утруждать; при- 16
vk.com/aristorika — 242 — тѣснятъ, угнетать, измучить; притѣсненіе, угнетеніе, го¬ неніе. аууызана, — нтэ — гонитель,— ница, ауыбута, ауібута, ауыб—чудо, диковина; изумленіе, недоумѣ¬ ніе; необыкновенность; —пі- jagTa—изумляться, недоумѣ¬ вать; —ды-ауібута ^-чудесный, ая, изумительный, ая, необык¬ новенный, ая; ауібутеіі,—1э— изумителенъ,—льна, необык¬ новененъ,—венна (сказуемое), ау ыбана, ауібана,—нтэ—изу¬ мляющій, ая, изумительный, ая. ауыз, ауыс—робкій, ая;—вета —быть робкимъ, робѣть, ауызута — робость; — ватта— робѣть; оплошать, азад, азат, азат—свободный, ая, вольный, ая, независимый, ая; —ватта—освобождать, уво¬ льнять; —вета—освобождать¬ ся, уволиться; азат*ііІі,—1э— свободенъ,—дна, независимъ, —ма (сказуемое), азаду^а-свобода, независимость, воля, вольность, азар—болѣзнь, эпидемія;—пан- jiiH&—истребляющая, поваль¬ ная болѣзнь. азарута гіра^та—болѣть, аздырмыд ватта-спутывать, сби¬ вать; соблазнять, обольщать; — одана, — нтэ — соблазни¬ тель,—ница, обольститель,— ница. азмы£ вега—сбиваться, спуты¬ ваться, заблуждаться; соблаз¬ няться. аіба—стыдъ, стыдно, зазорно, неприлично, неприличный, ая; аібеіі,—1э—стыдно, неприли¬ ченъ,—чна (сказуемое), аібута—стыдъ, зазорность. не¬ приличіе. аіва—облако, туча; губка, аіка, іка—куда, аіна—глазъ;, стекло (оконное); родникъ; ящикъ (стола, ко¬ мода, шкафа); ды-аіна—глаз¬ ной, ая; марра ды-аіна— глазная болѣзнь; хвара ды- аіна—бѣлокъ глаза; бі-аіна ваттй—моргать; бі-аіна мхета —сглазить; мін-хут аіна— искоса; Икастй ды-аіна, аіна ватта—перемигиваться; кй-і& jaM'f'a ды-аіна, ка-ха тйптйп- тй ды-аіна—вмигъ; аіну,—но іуумі—черноглазый, ая. ajaM— поколѣніе. ajuHMbU; вйтГй—разбудить; вы¬ трезвлять; —вегй—просыпать-
— 243 — ся; очнуться, вытрезвлять¬ ся. aklanta, акланта (акіын)—обра¬ зумить. акыі, акыл—умъ. акыідар, акылдар—умный, ая, мудрый, ая. ал—на (предлогъ). алдета (алды)—обманывать, мо¬ рочить; соблазнять, пре¬ льщать. длдцана,—нтэ, алды^ана, нтэ— обманщикъ,—щица, соблазни¬ тель,—ница. алула, alyla—улица;—сура— переулокъ. алча5ута—скромность. алчах—скромный, ая. алыд-верід— торговля;—ватта— торговать. аі—алый, ая. ■аіма, алма—народъ, общество, населеніе, жители; дн-аіма— народный, ая, общественный, ая. аімас — алмазъ; дн-аімас—ал¬ мазный, ая. ам, ам—съ (творит. п.). амарат—постройка, зданіе. ямбар — амбаръ, складъ;—дн- дахіа—житница; — ды-хытты —закромъ. аммакі—впрочемъ, но. амтэ—тетка (по отцу), амува—дядя (по отцу), амыра—шерсть, анам—наірада, подарокъ;—вйт- та, jaBalra—награждать, по¬ дарить. анваі—средство, способъ; труд¬ ность; бі-хй анваі—кое-какъ, съ трудомъ. анкірана, — нтэ — осторожный, ая. анк]арта (анкыр)—остерегать¬ ся, опасаться; обезопасить; осторожность, опасеніе; бі-ан- Kjapra—осторожно, съ опас¬ кой. аныва—виноградъ, аптапа—рукомойникъ, лейка, апыра, аира—земля, глина; да- апыра—земляной, ая, глиня¬ ный, ая. ар—честь, самолюбіе; мара,— ртэ ды-ар—самолюбивый, ая. ардав—мѣсиво. apja—праздникъ; —ватта—празд¬ новать. арабана—повозка; TapjaHa да- арабана—кучеръ, аралых—промежутокъ; межа;— ды-аіні—переносица; бі-ара- лых—между. аран—долина; зимовка (кочев.). арвадбаз—волокита.
vk.com/aristorika — 244 — apefa (api)—починить, запла¬ тить; латка, заплата. apjanyTa—дождливость; дождли¬ вый , ая. армунТэ—гранатъ (фруктъ), арпа—четыре; ды-арпа—четвер¬ тый, ая; ам-арпа ганаТі— вчетверомъ; арпа гіібані— вкругъ, съ четырехъ сторонъ, арпамма—четыреста, арпосііба—среда, арпунте—четверо, вчетверомъ, арра. ар’а—земля; міръ; 1і-арра —наземь; аррат-бетэ—полъ (земляной). арха. арха, архі—гость, гостья; —ватта—угощать; гармана, —нТэ, кйбіана,—ятэ ды-архі —гостепріимный, ая. apxyifa, архута—пиръ, угоще¬ ніе; —в&тга—угощать, арытматыікн—ариѳметика, аспап, аспап, аспабі—оружіе, вооруженіе; инструментъ, ору¬ діе; мар-аспап—вооруженный, ая. аспайіаидырмьщ ватгй—воору¬ жать. аспайіанмы# Befe—вооружаться, ассасі—стража ночная;—рйкй- ві—конная стража, объѣздъ, астар—подкладка; изнанка, обо¬ ротъ;—двйк^й—подшивать. атіас—атласъ. атііі—всадникъ; атіыір—конни¬ ца. аіыра—край, страна, округъ, владѣніе, государство; родина; ды-ха-а£ыра—землякъ,—чка*. ах—ахъ;—гірадта—охать; вздохъ, ахмарута—глупость, ахмах, а^мак—глупый, ая, ду¬ ракъ, дура, ахула,—лтэ, ахлана,—life— прожорливый, ая. ахылкарса—чортъ, дьяволъ; ан¬ тихристъ. ахыр—конецъ, окончаніе, по¬ слѣдствіе; вѣдь, ахырро—наконецъ, впослѣдствіи; дн-ахырру, —рро—послѣдній, яя. ахырі, ахрі—калъ (человѣческій), ачух—яркій, ая (о цвѣтахъ), адіітэ, адыітэ—обвалъ; обрывокъ, адпас—поваръ, а^пасхана—кухня; харчевня. А. А, —этотъ, эта, это, вотъ; мудіііі?—это что значить? Шдду— аитих ристъ. Йбріісім, бріісім—шелкъ; дм- бріісім—шелковый, ая.
— 245 — абуна—епископъ. авЦі—родители, ііізаз — отплата; —ватта, .щваіта — отплачивать, отдаривать; отомстить; мщеніе; авазу,— зо—взамѣнъ, аваінп—во-первыхъ. авіт-басііма=і)&віт-басіімй. агар—если, ежели, адаііан—по крайней мѣрѣ, аддаттѳ—евангеліе. а5мак=ахмах. а{)увві=а{)аввіі. а1іваІ=а{)Ва1. адат, адат—обычай, мода; при¬ вычка, обыкновеніе; повадка; ловѣріе, обрядъ; — ватта— привыкать; адатіііі, —іііэ— обыченъ, — чна (сказуемое); мін-адат плыіта,—:лыттэ—изъ обычая вышедшій, ая, не¬ употребительный, ая, немод¬ ный, ая. адіііа, аді—теперь, согодня, нынѣ, нынче;—ды-адіуё,— сегодняшній, ля, нынѣшній, яя, настоящій, ая. йзаші,—птэ—идущій, ая, про¬ хожій, ая; текущій, ая (о времени). йзбйр—наизусть; — вйА—вы¬ учить наизусть, йэізіі!—милый мой, дорогой мойі азісти—милая моя, дорогая моя! &3jaT—безпокойство, страданіе; —ватта, jaBalxa—обезпоко¬ ить; —ripajTa—промаяться. азіакущі—паукъ. аі, ajiH, aija—она; ыддаі, дй- аі—ея (родит. я.); li-даі, 1і- ды-аі—её (вштит. п.). akla — нога; ножка; курокъ (ружья); — йіахта — слабить; —мхета—отстранять; бі-akla —пѣшкомъ; akly,—Іо пчыііі, —чыітэ—косолапый, ая; akli ды-сау—треножникъ; мап- Іахта ды-акій—поносъ; мар- ха-акіа—одноногій, ая: бар- акіадырета—подставлять но¬ гу, подножку давать; lakla, li-akla, дуз lakla—отвѣсный, ая, стоймя; кііета li-akli— стать на дыбы. акта, ijakfe (a’ik, ajik)—сужи¬ ваться. акубыра, абукыра, окубра— мышь. акіірйдар — пахарь, хлѣбопа¬ шецъ, земледѣлецъ. йкйріідіірутй — хлѣбопашество, земледѣліе; - вйтія—занимать¬ ся хлѣбопашествомъ. АШій—Богъ; ды-Alahft—Божій, -жья; АІйМ мун jiixy,— іхо—
vk.com/aristorika — 246 — покойный, ая (объ умершемъ); кабуі ka-Alaha—богоугодный, ая; баіаіі, бі-Alaha—ей-Богу! alahaja,—hexэ—набожный, ая. ак,адда—отдѣльно. аЬ>а!бат—непремѣнно, аііабіт—азбука, алфавитъ; кіта- ва ды-аііабіт—азбука (книж¬ ка). аіпа—тысяча; аійа-аіпа—поты- сячно. амак, амак, амагута—благодѣ¬ яніе; заслуга; марй,—тэ ды- амак—заслуженный, ая. амаі—средство, способъ; улов¬ ка. амбарбуі—сортъ риса (смотр. рызза). амзук—соска. Імін—аминь. амку—глубокій, ая;—ваттй,— дмреТа —углублять; —вета— углубляться; бус ймку—глуб¬ же. ймрі, бмір—вѣкъ (человѣч.), ймуірА, — мурЬ — частый, ая, густой, ая; дремучій, ая (о лѣсѣ). іяі—я;—гйяи—я самъ. &ннш— румяна;—міетй—румя¬ ниться. Іиійр—обезьяна (самецъ), йр&к—водка, аракъ; -дм-apttk —водочный, ая; гіра<;та дм- арак—выкуривать вино, гнать водку; винокуреніе; кархана да-арйк—винокуренный за¬ водъ. арамѵк—яловый, ая, безплод¬ ный, ая. арбасар—четырнадцать; ды-йр- басар—четырнадцатый, аргачта (йргіч)—ломить, ломота (при простудѣ), арз, арзй—просьба, прошеніе; жалоба; искъ;—ваттй—жало¬ ваться. арзан—дешёвый, ая;—ватта— удешевить; — вета — удеше- вѣть. арзанта (арзін)—удешевѣть. арзйн у та—дешевизна, арзачі—жалобщикъ, истецъ, apja—левъ, apjiifa—львица. apk&lfa (apkil)—медлить, мѣш¬ кать, опаздывать; поджидать* побыть. йркмійнй,—нтэ—медлящій, ая. йрмііій—вдовецъ, йрміітэ—вдова. йргііі—сорокт,; дм-йриіі—-соро¬ ковой, ал. Аррана—порука; *— ojlinii, — нЬ —поручитель,—лица; li-lippa- ва jMtfft—па поруки давать;
— 247 — бі-аррава дкаіта—на поруки брать. арха=арха. архута=архута. арымнащ, —нетэ—армянинъ,— нка. аса—трупъ (человѣческій), асар—падучая болѣзнь, корча; мар-асар—подверженный, ая падучей болѣзни, асіірута—плѣнъ, плѣненіе; иго. йсір—плѣнникъ,—нница;—вйт- ta—сдѣлать плѣнникомъ, плѣ¬ нять. аснамі? вета—ломить, ломота (при простудѣ), ат, атін, атын—ты. атііка,—тіктэ—ветхій, ая, ста¬ рый, ая, старинный, ая, древ¬ ній, яя. аНікы-матіікы—ветошь, атір—духи. аткан^а (firkin)—старѣть (о ве¬ щахъ). — буква; — дм - арабаі— буква арабская, цифра. itikii—такъ; Іеій йШі—не такъ, напротивъ. Й—какъ, словно, наподобіе, со- образно, соотвѣтственно. ЙнАи, Йніі—мы. йітіі—меринъ, йхтоіун, Йт?н—вы. ахуна—братъ; дн-ахуна—брат¬ нинъ , ” шіна. axynajyta—братство, а^кара—очевидный, ая, явный, ая, понятный, ая, извѣстный, ая, гласный, ая. Б. Бабат—сносно, сносный, ая. бавар yfa—обезпеченіе, бавасыі—геморой. багііра,—гіртэ—худой, ая, то¬ щій, ая. багіірута—худоба, багірна, 6aripHaja,—нетэ—ху¬ дощавый, ая. 6aj)i£—подарокъ; — ватта —да¬ рить, раздаривать, бадарта (бадыр)—разливать, про¬ ливать, разсыпать, бадіа—чарка, чашка (глиняная глубокая, съ узкимъ горлыш¬ комъ). баідах—знамя, флагъ, баідахчі—знаменщикъ. 6a\ji—надо, надобно, нужно. 6avhu—коновалъ, бедабан, 6Aja6au ■ цустшн, mm. Cajaf—черствый, ад (о хлѣбѣ), бі^ыс—понохь, ирнчшіа. базар — рынокъ, базаръ: спаі базар—сбыть, хороши тор¬ говля.
vk.com/aristorika — 248 — базарлых—покупка, базбаста (базбыс)—колоть, на¬ калывать. базэа-кесі—дятелъ. баззат—пр ойдоха. базікка, базыкка—трубка; сте- бель. 6a3jaHa, -нДэ—просверливающій, ая; ѣдкій, ая. базьхра—деревянное масло; ка¬ сторовое масло, бакарта (бакыр)—спрашивать, разспрашивать, разузнавать, провѣдывать. бакбакта (бакбык) — клокотать (о водѣ, при кипяченіи), баккаі—бакалейщикъ, баклан—бакланъ, балвана, балувана,—нгэ—обжо¬ ра, обжорливый, ая, нераз¬ борчивый, ая (въ пшцѣ). балванута, балуванута—обжор¬ ство, обжорливость, балдам—мокрота; —старта—хар¬ кать; —рап^ета—отхаркивать¬ ся, откашливаться. баллу'Ь—дубъ; ме?й дн-баллу^э —дубнякъ, дубовый лѣсъ; тунтэ ды-баллу£э—жолудь. бал^а—топоръ; ы£тэ ды-бал£а— обухъ топора, балі’ачі—дровосѣкъ, балыхчі—рыбакъ. баіабан—барабанъ, баіабанчі—барабанщикъ. баіавчі—гончаръ; кархана ды- баіавчі—гончарня, баіавчуута—гончарство, баібаста (баібыс)—блестѣть, баібата, балбата—искра, баібысана, балбысаиа,—нтэ— блестящій, ая, глянцевитый, ая. баібысанута—блескъ, блистаніе, баікатга (баікыт)—рябить, за¬ туманиться (въ глазахъ), баііа—пагуба, несчастіе, баіува, баіуітэ—горло; бызза ды- баіува—зѣвъ. V бападар, банана,—нтэ—надеж¬ ный, ая. байта—галунъ, тесемка, лента, бара—свѣтъ; заря; бареіі,—1э— свѣтло, свѣтелъ,—тла (ска¬ зуемое). барабар, барамбар—равный, ая, ровный, ая, поровну, нарав¬ нѣ; —вйтта—приравнивать;— вета—поравняться; барабару хадтй—слѣдовать (за кѣмъ), барабару fa—равенство. бараі, бара—тылъ, задъ; мін- бараі—стыду, сзади; ды-ба- раі—задній, яя, слѣдующій, ая; 1і-бараі—назадъ, барана,—нЬ—свѣтлый, ая, яр-
— 249 — кій, ая; зоркій, ая, прони¬ цательный, ая. барахта (барых)—святить, освя¬ щать; благословлять, благо¬ словеніе; вѣнчать, вѣнчаніе, женитьба; поздравлять, барбагііра,—гіртэ—худощавый, ая. барбарта (барбыр)—мычать, мы¬ чаніе; кричать, раскричаться (грубымъ голосомъ), барбат — развалина; — ватта — уничтожать, разрушать;—ве- та — уничтожаться, разру¬ шаться. 6ap6paja, — бретэ — варваръ,— рка; дикій, ая. 6ap6pajyta—варварство, дикость, барбрана,—нтэ—крикунъ,—пья. бардігша—наискось, бар дымма—убійца, барзарра—сѣмя, косточка, барі—хоть, хотя, по крайней мѣрѣ. бар-кдйіа—затылокъ, барнада—человѣкъ, сынъ чело¬ вѣческій. барнадута—люди, людъ, насе¬ леніе, человѣчество; мйрі-бар- надуйа—многолюдный, ая. баррапа—баранъ (для завода), барранта (баррын) — свѣтать, разсвѣтать; освѣщать. бартанта (бартын)—наливаться (о почкахъ деревьевъ), баруг—порохъ; раздражитель¬ ный, ая (о человѣкѣ); ка-хй раппета ды-барут—зарядъ, басма—печать; —мхеТа—печа¬ тать, напечатать. * басмарт а (басмыр)—коченѣть; становиться въ струнку, басура,—ртэ—скудный, ая; не¬ дочетъ; — ватта — сбавлять, уменьшать;—вета—сбавлять¬ ся, уменьшаться, оскудѣвать; басуреіі,—1э—меньше; ску¬ денъ, дна (сказуемое); дінну, —нно басурі — малолѣтній, яя; пасб басурі—малолюд¬ ный, ая (о городѣ, деревнѣ), басыірута, басурута, басыірута —скудность; недочетъ; доба¬ вокъ; упущеніе;—jaBalra— додавать. батрапта (батрын)—разжирѣть (отъ безпечной и безбѣдной жизни). батыііа,—тыітэ, батыіла,—тыл- тэ—пустой, ая; порожній, яя; вздорный, ая, нелѣпый, ая, неосновательный, ая; празд¬ ный, ая, досужій, ая;—пі- jftgia—остаться безъ дѣла, бездѣйствовать; дана батыітэ —свободное время, досугъ.
vk.com/aristorika — 250 — ба тыі ly ta, батыідута—пустота; вздоръ, вздорность; празд¬ ность, бездѣйствіе. 6atlax—трясина, топкій, ая. бахарта (бахыр) — проникать, проницать умомъ, прозрѣвать, баххавіа (баххыв)—заковывать, бахырана, — нтэ — вѣщій, ая, проницательный, ая. ба^арДа (ба?ыр)—умѣть, сумѣть, смочь, успѣвать; сноровка, ба^лых—башлыкъ, бадыбо?—оплошный, ая; без¬ печный, ая. басыбо?уДа — оплошность; без¬ печность; —ватТа—оплошать, бадыбутун, ба<;ібутун—поголов¬ но. бахырана,—нтэ—дѣльный, ая, искусный, ая, находчивый, ая. баба—отецъ; д ы-баба—отцов¬ скій, ая. баба-jiMMa — отецъ-мать, роди¬ тели. баба-сава — прадѣды, предки; фамилія. баба-уга—вотчимъ.' бабітсавуна, баба ды-савупа— прадѣдъ. баваи—новина, новь, бйвварі'а (баввір)— угроліать, покушаться (на убійство). бйгзада,—дтэ—дворянинъ,—пка. бйір&з — багоръ; дв-б&грйз— багровый, ая. ба§баба—мачеха. баі>ра—повинность (натурой), бадаі—отплата; —.ійваіта,—ват¬ та—отплачивать, отдаривать; —мін-бадаі ватта — мстить, мщеніе. бадйн—туловище, тѣло; ваіъ (крѣпостной); ограда, глино¬ битная стѣна. бад-бахтута, бат-бахтуДа — на¬ пасть, песчастіе. бад-^авсаіа, бат-і>авса1а— вспыль¬ чивый, ая. бад-дава, бат-дава — озорпикъ, —ница, драчунъ,—нья. бад-даві]'ута, батдавцута—озор- ничаніе, драчливость, бадіа—риза. бад-навсута, бад-иосута — об¬ жорство; —ватта—обжирать¬ ся, объѣдаться. бад-иавус — обжора, обжорли¬ вый, ая, падкій, ая. б&д-хару—расточительный, ая мотыга, мотъ, мотовка, б&д-харуугй—расточительность, мотовство; — вйтта—мотать, растрачивать. біід-ху ррйі, бад-хорр&г—обжор¬ ливый, ая.
— 251 — бад-iypparyfe — обжорство, об¬ жорливость. бад-сум, бііт-дум—злополучный, ая. бауарта (бауір)—успѣвать, су¬ мѣть, умѣть; воспитывать; выращивать; прокармливать. баубаг/га (баубіу)—ползать (о ребенкѣ). баубууі-баубууі—ползкомъ. б&уіт—аккуратный, ая, стара¬ тельный, ая. бауіТѵТа—аккуратность, стара¬ тельность; — вйттіі—старать¬ ся. базакта (базік)—обсѣменять, сѣ¬ ять. базбаста (базбіс)—впрыскивать, впрыснуть. бйзірган, базарган — купецъ, мелкій торговецъ. бакіі—бобы. бйкіуіда—камень (рѣчной). бактэ—комаръ. бйіа—память; Ii-6ftla дырета— припоминать; li-6ftlft хаметй,— въ памяти сохрапять, запо¬ минать; мін-бйіа палатта— изъ памяти изгладить, забы¬ вать, предавать забвенію; гу- баій x&MjaHft,—птэ—памят¬ ливый, ая; мін-бйій, Ій-йалта- на,—нтѳ—незабвенны й, ая; б&іа мйссймтй — ухаживать, присматривать. бШт—опытный, ая, знакомый, ая; —ватта—знакомить, прі¬ учать; —вета — знакомиться, привыкать. баіатчі, бйіадчі—проводникъ, во- /Катый. баіаіі, бі-Alah!—ей Богу! баібаіта, баібаіта (б&ібіі, баібыі) —лепетать;—ды-ііідані—Ва¬ вилонское столпотвореніе, бйібаіѵіка—вишня; дм-баібаіуі- kft—вишневый, ая. б&ібета (баібі)—ковырять; обша¬ ривать; выгребать (о курицѣ), бйіга—признакъ, примѣта; па- латта ды-бйіга—развѣдывать, бйізам—бальзамъ, баікй,—кнетэ—пѣгій, ая, пест¬ рый, ая; баікй, бйікі—авось, можетъ-быть. 6ftlly, бй.н1уі—понятный, ая, яв¬ ный, ая, безспорный, ая, оче¬ видный , ая; Birria—выяс¬ нять. б&мбуііа, бумбуііа—вранъ, бймпарта (бамйір)—вѣнчать, ко¬ роновать (на царство)^ бйнда—запруда; —двакта- пере¬ прудить. 6ftндйр—пристань. бйпгэ—рукавъ (платья).
vk.com/aristorika — 2ft2 бйрахга іічЧріх)=бараіта, і\4рбар*л <ДЧрбір)—блеять Іобь овцахъ, козахъ), б&рбастй, парийста (бйрбіз, тір- йіс)—разбрасывать, разорять, раздирать, разрывать, раски- дывать, сыпать, разсыпать, осыпать, ся; расходиться, разъѣзжаться (о гостяхъ); раз¬ летѣться, разбѣгаться; раз¬ вѣять, ся, разогнать; прома¬ тывать. барѣам ватта—передумывать, барда—градъ. б&рзуіта, барузуій—сушь, су¬ хость, засуха. 6apixMaja—шуринъ, барііметэ—золовка; своячшшца. баркана,—нтэ—творецъ, созда¬ тель,—ница. барку 1, даркуі—навѣтъ, наго¬ воръ; препятствіе;—мхета— препятствовать, бйрр ыіja—пустыня. баруіза,—рустэ—сухой, ая. бйрхй$та (бархід)—мѣшать, раз¬ мѣшать. бйс—развѣ, а, но (союзы), басймі'й (бйсім)—лѣчить, вылѣ¬ чивать, исцѣлять, басйргй (бйсір)—разтлѣвать, ли¬ шить невинности, издосило- вать (дѣвушку). бйсіімй,—сімЬ—лакомый, ая, вкусный, ая, пріятный, ая. бйсміінй,—ігЬ—изл ѣчимый, ая; бйсм&иіііі, —іііэ — цѣлебный, ая (сказуемое), бассй—довольно, басуманй,—нтэ—излѣчивающій, ая. банана,—нтэ—плакса, плакси¬ вый, ая. бахт—счастіе; судьба;—MajeTfi, йрймта—посчастливиться, баітавар—счатливый, ая;—ват- тй—осчастливить, бахтэ—женщина; жена, супру¬ га;—ды-бетэ—домовитая; ды- бахтэ—женскій, ая; женинъ, —нина. бахудтэ—ковшъ, уполовникъ, баххаітй (бахііі)—завидовать, баххіііа, —xxilfe—завистливый, ая. бахііііанутй—завистливость, за¬ висть ;—ватта—завидовать, бахча—садъ (фруктовый), біідаіта (ба^іі)—варить, сварить, бйдііій—дыня. бе-ар—безстыдный, ам, подлый, ая. бе-бйіт—несчастный, ая. бе-бйітуі’а—несчастіе. 6e-]jaja—нахальный, ая, без¬ стыдный, ая, нескромный,
ли, подлый, ая, безчестный, ли. Се-f>ajуга, бе-^аіта—нахальство, безстыдство, нескромность, подлость, безчестность, бе-^ассаи, бе-jaccan—безчислен¬ ный , ая, неисчислимый, ая. бе-^она—неразумный, ая. бе-^онута—неразумность, нера¬ зуміе. бе-і)бвса]а—нетерпѣливый, ая. бе-^овсаіутй—нетерпѣніе, бе-^уд-певнимательный, ая, раз¬ сѣянный, ая; бе-5усіі1і,—1э— невнимателенъ,—тельна (ска¬ зуемое). бе-давам — недолговѣчный, ая, неустойчивый, ая. бе-давамуга — недолговѣчность, неустойчивость, бе^дін—нечестивый, ая. беуа—тщетно, напрасно, бе-уурат—нерѣшительный, ая, малодушный, ая. бе-уыллав—необузданный, ая. бе-еіугубар—ненадежный, ая. бе-закун—противозаконный, ая. беі—задатокъ. бе-ізын—недозволенный, ая; бе- ізыніііі,—іііэ—не дозволенъ, —іга (сказуемое), бе кувиііт—безсильный, ал, сла¬ бый, ая; несостоятельный, ая. бе- к увваі у та - би'/;ил і е. слабость, ІІ6СОСТОЯ ТСЛ ЬНОСТЬ. бе-ійзат—безвкусный, ая, при¬ торный, ая; бе-1йза.іііН,—іііэ— безвкусенъ,—сна (сказуемое), бе-каіда—неумѣренный, ая, без¬ порядочный, ая. бе-каіда]ута, бе-каідута—неумѣ¬ ренность, безпорядочность, бе-кепуіта—обида, бе-маріп&т—неучтивый, ая. бе-маршйуій—неучтивость, бе-міщйнй—безчисленный, ая. бе-намус—безчестный, ая, под¬ лецъ, подньгй, ая. бе-нхіійа, —хіптэ—безстыдный, ая, наглый, ая, нахальный, ая. бе-нхііпута—безстыдство, наг¬ лости нахальство, бе-парма, — мі—непонятливый, ая, неразвитой, ая. бе-лаіда—невыгодный, ая. бе-наідута—невыгодность, бе-на^ым—неспособный, ая. 6e-nai)HMy£a—неспособность. бера?і—вечеръ, вечеромъ; дн- бера^і—вечерній, яя. бе-р&хмі — немилосердный, ая, безжалостный, ая; строгій, ая. бе-рЙмутй—немилосердіе, без¬ жалостность; строгость. бе-сбд&—нехотя, неохотно.
vk.com/aristorika — 254 — ,бе-сушіат—некрасивый, ая, без¬ образный, ая;—ватта—обез¬ ображивать. 4е-тама—невкусный, ая. бе-талаѣ—несчастный, ая, без¬ таланный, ая. бе-таккаі1—недолговѣчный, ая. ■бе-таккату'fa—недолговѣчность, бетѵігэ — хозяйство, домашняя утварь, рухлядь, бетэ, 6iija, беітэ—домъ, помѣ¬ щеніе, хижина, землянка; — ды-маррані — больница; де¬ бета—домашній, яя; мара,— ртэ ды-бетэ—домовладѣлецъ, —лица. бе-хабыра—неожиданно; бе-ха- быреіі,—реіэ—непричастенъ, —стна (сказуемое), бе-хабырута—непричастность. бехараі—наконецъ. бе-хам— нечувствительный, ая, безпечный, ая. бе-хамійна—нетерпѣливый, ая. бе-хамійнутй—нетерпѣніе, бе-хеіа—безсильный, ая, сла¬ бый, ая. бе-хеійнутй—безсиліе, слабость, бе-хіжбунй—безчисленный, ая, безсчетный, ая. -бе-чара—безвыходный, ая. бе-чаруіта—безвыходность; не¬ обходимость. бе-дак, бе-дік—несомнѣнно, без¬ спорно, несомнѣнный, ая, безспорный, ая. бе-дар—противозаконный, ая. бе-дарма,—мі—нескромный, ая. бе-дармута—нескромность, бзета (баззы) — просверливать, прокалывать, пробуравить, пробивать, прорубать, дол¬ бить. бі—по; бі-алула—по улицѣ, бібіітэ—зрачокъ, бігарта, бгарта (багір)—отощать, худѣть, чахнуть, хирѣть, бідгбса—опора. бідета (баді)—бредить, грезить, бредъ. бідj уітэ—чернила; мана ды-бід- j уітэ—чернильница, біз—шило; мыстэ біз-біз кііетй —волосамъ дыбомъ стать, ощетиниться. бізза—сосокъ (грудей); біззазі— соски, груди (женск); jala д ы-бізза—ребенокъ гр ѵдной; ктета ды-мін-бізза—отнимать отъ груди (ребенка), біібар -перецъ (зеленый); - смук- тэ—красный перецъ, біівй—отверстіе въ оградѣ сада, чрезъ которое проводится вода, біірй—колодецъ, бій-э—яйцо; зарда дм-бііЬ—
— 255 — желтокъ яйца; хвара да-біітэ —бѣлокъ яйца, біі?а, бі?тэ—чортъ, чертовка, бѣсъ, сатана, дьяволъ; лука¬ вый, ая; злой, ая; пройдоха. біі$ута—дьявольство, сатанин¬ ство, злоба, лукавство. 6ijaoyp—безстыдный, ая, позор¬ ный, ая, безславный, ая; — ватта—опозорить, осрамлять, обезславить; — веі’а — опозо¬ риться, осрамляться, обезсла¬ виться;—віуа,—віітэ—опозо¬ ренный, ая, осрамленный, ая, обезславленный, ая. буабурута—позоръ, срамъ, без¬ стыдство, безславіе, біккір—дѣвственница, дѣвица, дѣва. бііа-бііа—сознательно, завѣдомо, бііаста, быіаста, біаста (баііс)— измять, мять, смять; избить; мабійста—заставить мять; за¬ ставить избить, бііета (баіі)—чахнуть. 6ilja3a-6ilja3a, бі-1уаза бі-іуазй —опрометью, біііав—точило (ручное), бімпар—вѣпецъ, корона, бінйвра—фундаментъ, бінеінадуіі'а—населеніе, человѣ¬ чество. біне^Й (б&ні)—считать, сосчи¬ тать, исчислять; строить, об¬ основать. бініісані—весна; ды-бініісані— весенній, яя. бінріт—фундаментъ, основаніе; мтета li-6mjaf—изслѣдовать, доходить до основанія. бірамтэ, бруна ды-амтэ—двою¬ родный братъ (сынъ тетки по отцу). бірамува, бруна ды-амува-двою¬ родный братъ (сынъ дяди но отцу). біра?іт—первоначально; мін-бі- ра$іт—спервоначалу. бірйкіннй—послѣдній ребенокъ родителей; яйцо, которое под¬ кладываютъ подъ курицу, что¬ бы она неслась. біракта (барік)—окоченѣть. біракта (барік)—становиться на колѣни. бірахунй, біртахуна, бруна ды- ахуна — племянникъ (сынъ брата). бірвана—фартукъ. біретй (барі)—творить, сотво¬ рить; —ды-дущі — сотвореніе міра. бірза—суша. бірітамтэ, брйтэ ды-амтэ—двою¬ родная сестра (дочь тетки по отцу).
— 256 — vk.com/aristorika бірітамува, братэ ды-амува— двоюродная сестра (дочь дяди по отцу). бірітахуна, бріітэ ды-ахуна— племянница (дочь брата). бірітхаіува, братэ ды-хаіува— двоюродная сестра (дочь дя¬ ди по матери). бірітіаітэ, братэ ды-хаітэ—двою¬ родная сестра (дочь тетки по матери). бірітхатэ, бріітэ ды-хатэ—пле¬ мянница (дочь сестры). 6ipja,—рітэ, 6spja,—]ітэ—со¬ зданный, ая, сотворенный, ая; созданіе, тварь; жеребенокъ, стригунъ (самецъ и самка). бірка—колѣно. бірхаіува, бруна ды-хаіува— двоюродный братъ (сынъ дяди по матери). бірхаітэ, бруна ды-хаІТэ—двою¬ родный братъ (сынъ тетки по матери). біріата, 6ipifxafa, бруна ды- хатэ—племянникъ (сынъ се¬ стры). бісам^а, бсам£а (бйсім)—вылѣ¬ читься, излѣчиться, выздора¬ вливать, заживать, бісарта (басір)—лишиться не¬ винности, быть растлѣваемой (о дѣвушкѣ). I бісмй—ладанъ, ѳиміамъ, біттав—цѣльный, ая;—чііман цѣлина. біттавутй,—цѣлость. бітуій,—Ітэ—холостой, ая. бітхеіа—третья пара буйволовъ, запряженныхъ въ плугъ. бічанаг—лугъ. % бідаіта, бдаіі-а (бйдіі)—сварить¬ ся, вариться; бідіііа, бі^ігіа, —діітэ—вареный, ая. бі^арма,—мі=бе-?армй. бідармута=бе-?армута. біачта (баіыч)—размозжить, біета, блета (баіьгг)—проглотить, глотать, поглощать, боз—сѣрый, ая. бо]ахчі, oojaxaHani — красиль¬ щикъ. боса—обручъ. бостана—бакша. бо^кап—тарелка, блюдцо. брахта (барых) — освящаться; вѣнчаться. бра'ііда, браіда—рукавица, пер¬ чатка. бракаіа—эхо. браста (баріс)—сохнуть, высох¬ нуть, отсыхать; окоченѣть; омертвѣть; изсякнуть (о род¬ инкѣ, о рѣчкѣ). 6pfl/fo, бргіэ, бріітэ—дѣвушка; дочь;—хумііэ—пріемышъ.
— 257 — братута—дѣвичество; дѣвствен¬ ность; дкаіта—растлѣвать. бриза,—рістэ—высохлый, ая. бріі^ім, абріісім—шелкъ; ды- бріісім, мін-бріісім—шелко¬ вый, ая. бруна—сынъ;—xyMja-пріемышъ, брыіха,—рыхтэ—добродушный, ая, привлекательный, ая,сим¬ патичный, ая. бталта (батыл)—бездѣйствовать, бтапта (батын)—забеременѣть; беременность, бтынтэ—беременная, будиам, быдиам вйттй—опозо¬ рить, осрамить, обезславить; — вета—опозориться, осра¬ миться, обезславиться, буднамуіта, быднамута—позоръ, срамъ, безславіе, скандалъ, бузма, бузма—складка, бузхана—ледникъ, буіча, бучтэ, будтэ, быіча, быч- тэ—незаконнорожденный, ая, блудородный, ая. буі?й1-ха1ва—молочная каша, букара—вопросъ, буктэ—кукла. буішра, быкыра, быкрачі—па¬ стухъ. буій—колосъ; —палагіа—коло¬ ситься. буібуі—соловей. буран—буранъ, мятаіь, ураганъ, бурбізза,—бістэ, нурпісса,—піс- тэ—разоренный, ая, разру¬ шенный, ая; развѣсистый, ая, развилистый, ая (о деревѣ), бурдіі—буравъ, буруа—башня. буркйтэ—благословеніе, благо¬ дать; обиліе;—jaBalia—благо¬ словлять; jaeaHa,—нтэ дм- буркаті—благодатный, ая. бурма — вьющійся, аяся. бурноті—нюхательный табакъ, бусйма—пиръ, удовольствіе, бусмыд ватта—выслѣживать, бут, бут—о, объ, про, ради, для. буткуіра, буткуіра, біткувра— могила; кііпй ди-буткуіра— камень надгробный, памят¬ никъ; буткуіраваті, біткуірі— кладбище. буттэ—кустъ; буттаті—кустар¬ никъ. бут—идолъ. бутпарас — идолопоклонникъ,— ница, —язычникъ,—ница. бутун—цѣлый, ая, цѣликомъ, бу харіі—каминъ, бухтан—ябеда, клевета, поклепъ, навѣтъ, наговоръ, напрасли¬ на;—дмретй, $анета, ватта— клеветать, оклеветать, навѣ- товать, поносить. 17
vk.com/aristorika — 258 — бухтанУар —ябедникъ,—ница, клеветникъ, —ница. бухтані^арута—ябеда, ябедни¬ чество, наговариваніе;—ватта —ябедничать. бухум, будум—суставъ, связь, бухча—узелъ. бухыра — жертва; первенецъ, первородный, ая; —ватта— жертвовать, сдѣлать жертво¬ приношеніе. бу?—гораздо, еще, подавно- быдыра, будара—токъ, гумно; молотьба. бызза—дыра, отверстіе, сква¬ жина. быуа,—ыітэ—любимый, ая. быцит-Alaha—желанный Бога, праведникъ. быітыт-Alaha—желанная Бога, праведница, бьуета (бауы)—любить, полю¬ бить, влюбиться; желать, по¬ желать, захотѣть; потребовать; ды-біуута—любовный, ая. бырасуппа—наперстокъ. бысарТа—оскудѣвать; обѣднѣть, бысла, бусла—лукъ, быссыра, буссыра—мясо; дн- $&ріа—телятина; —ды-киуй- нй—говядина;—да-ырба—ба¬ ранина;—іунтінна—ветчина, вяленое мясо; — дн-суіса— конина; міі)‘а ды-быссыра— отваръ мясной, бульонъ. бытнэ, бутнэ—беременная, стель¬ ная (о коровѣ), быхета, бхета, ихета (бахі)— плакать, расплакаться; плачъ, obixja—плачъ. быэуа, быхіуа, — хіітэ—запла¬ канный, ая. быххав—кандалы, оковы, путы; —мхета—заковывать, быххавламыд ватта—заковывать (въ кандалы). барка—молнія. быттут, буттут—натощакъ. В. Вада, вада—срокъ; отсрочка;— маттавія—назначать (срокъ), вауыб—нужный, ая; вауыб-іііі, —іііэ—ну женъ,—жна (ска¬ зуемое). вацыбута—нужда; —грірадта— нуждаться. вазваста (вазвыс)—жужжать, ваі—ай. вана,—пыітэ—баранъ, овца, варавур§—попытка, опытъ; вни¬ каніе, присматриваніе;—ват- — пробовать, попытаться, вникнуть, присматриваться, варвара—трехколеснал самокат-
— 259 — ка для пріученія дѣтей къ хожденію. варіу, варіі—имущій, ая, до¬ статочный, ая. варта (авыр)—войти, входить, въѣзжать, влѣзать, проникать, залѣзать, забраться, лѣзть (въ карманъ); пройти, проходить, проѣзжать; вступать (на служ¬ бу); вростать; перегонять, обгонять; переходить, пере¬ правляться, переплывать, пе¬ реѣзжать, перебѣгать; объѣз¬ жать, опережать;—ды-мін-гі- нё^а—помиловать, прощать; —ды-гу-аіна —подлизываться; бі-xela варта-'врываться, вор¬ ваться, вламываться, врѣзы¬ ваться, втираться; мін-гінвіт варта—вкрадываться, закра¬ дываться; выіра,—ыртэ—про¬ шедшій, ая, прошлый, ая. варута—довольство, достатокъ, варыіда—жила, артерія, пульсъ, васваста (паевые)—визжать, васвасыі—непосѣдливый, ая. васвысана,—пЬ—визгливый, ая. вйжва^та (важві?)—кишѣть, ваз—одѣяніе, одежда, платье. B&KKiilyfe—полномочіе; —ватта —ходатайствовать, быть ад¬ вокатомъ, состоять повѣрен¬ нымъ, опекуномъ. ваккіі—адвокатъ, повѣренный, ая, ходатай, уполномоченный, ая, опекунъ,—нша; —ватта —довѣрять, уполномочивать, вакіііама—довѣренность, вака—цапля, варёка—листъ (бумаги), вёрда—роза; —ды-норус—фіал¬ ка. варціе—привычка, навыкъ;— ватта—привыкать, навыкать; упражняться, варзгар, вазгар—пахарь. вёс)’ат, васцат — завѣщаніе;— ватта—завѣщать, ватта (ёвід)—дѣлать, совершать, исполнять, поступать, устраи¬ вать, творить. ватан—мѣсторожденіе, родина; отечество. веі—праздный, ая; праздно; бро¬ дяга, бездѣльникъ,—ница;— хыдарта—бродяжничать, ски¬ таться, шляться, шататься, мыкаться. веіуйа — праздность, бездѣліе; бродяжничество;—ватта—без¬ дѣльничать; бродяжничать, веран ваттё—разгромить, верапута—погромъ. вета (і>ёві)—быть, бывать, пре¬ бывать, находиться, состоять; отстоять; происходить; сдѣ-
vk.com/aristorika — 260 — латься, становиться; наста¬ вать; обитать; образоваться, раждаться, уродиться; имѣть; Biija, віітэ—бывшій, ая. Г. \ Габбара,—ртэ—рослый, ая. гавватта (гаввыт)—рыгать, от¬ рыгать, отрыжка, газгазта (газгыз)—свистать (о пулѣ). галлаі хыдарта—мыкаться. rap6ja, rap6ija—сѣверъ, гаргадта (гаргыд)—таскать, та- щит ь, воло чить;—1 і- гаваі— втащить. гарраіта (гаррыі)—валяться (въ грязи, въ пыли). гаруі—кротъ. габета (габі) — рвать (цвѣты), срывать, собирать (ягоды); избирать. габгабта (габгіб)—накипѣть, габудтэ—изюмъ (крупный, съ косточками). гав, гу—въ, во. гііва—нутръ, нутро, гававйіутй, гйвеі'Э — внутрен¬ ность. гавйзй—посохъ. гаваі—внутрь; Іі-г&ваі—внутри; ды-гаваі—внутренній, яя. гавдамід ватта—пережевывать, жевать. г^а, га—пора; ха-га, ха-га^а- —однажды, какъ-то; ха-хй- raf>a—изрѣдка; раба-гЦі— многократно; a-raj>a—на этотъ- разъ. гадага—буйволенокъ, гаддііда—стогъ, скирдъ, гадета (гаді)—осквернять, гад удтэ—кувшинъ (небол ыпой, съ ручками). гац, гач—известь. гауіамід вйтта—выштукатурить (известью). гажжаыта (гажжін) — ошалѣть, отуманиваться (о головѣ); го¬ ловокруженіе газгаста (газгыз)—свистать (о вѣтрѣ). газмі—стража (ночная), гаіауі — переговоры; — ватта— переговаривать. гаіанді—коса. гаігаіта (гйігіі) — накатывать (шарики), комкать, гйідета (гаіді)—чистить, подме¬ тать; разрывать, раскапывать (лопатой). raleta (гйіі)—открывать, рас¬ крывать, обнажить, распах¬ нуть; оглашать; Ій-гйіетй— умалчивать.
— 261 - гамбаіта (гамoil)—ку выркну ть- ся, перекувыркнуться, гамгамта (гамгім)—гудѣть; от¬ ражаться (о звукѣ), эхо. таміі—судно, корабль, лодка, тамічі—управляющій судномъ, лодочникъ. гаммаста (гамміс) -разстраивать¬ ся (о ;келудкѣ), прослабить. гаммі$тэ—буйволица, гамустэ—разстройство желудка, поносъ. гаиа—душа, духъ, жизнь;—ja- ваіта—одушевлять, воодуше¬ влять; ды-гана—душевный, ая;, ка-гана—для себя; мін-гана хадта—упасть въ обморокъ; ллатта ды-гана — издыхать; ганіі! — душа, душенька моя! гану,—но—самъ, сама; ды- гану,—но—свой, своя; гану- 1і,—но-іэ—самый, ал; ана ганіі—я самъ, я сама; ат га- нух,—нах—ты самъ, ты сама; ав гйну, аі г&но—онъ самъ, она сама; йхнйн гйнан—мы сами; ахтуи ганохуп—вы са¬ ми; аніі гане—они сами, гананй,—нтэ—здоровенный, ая. ганвйна,—nfo — похититель,— ница. гйпгйста (гйнгіс)—брезгать, гну¬ шаться; отвращеніе, гангізана,—нтэ—брезгливый, ая. гангізанута—брезгливость, от¬ вращеніе. ганда—заслуга. гандуііа—глыба (земли), кочка, ганцапі—карты (игральныя), ганна—клещъ. гапгапта (гапгіп)—пѣниться во рту у бѣшеннаго, гарагѵта—необходимость, гіірак—необходимый, ая, нуж¬ ный, ая; нужно, необходи¬ мо, должно;—вета—годиться, пригодиться, понадобиться; — oja-на, — итэ — годный, ая, пригодный, ая; ана гарак азін—я долженъ ѣхать, гйрвантй (гарвін)—заболѣть про¬ казой; заболѣть чесоткой; опаршивѣть. гарваста (гарвіс) — выростать, возрастать, доростать, увели¬ чиваться; возвеличивать; вос¬ питывать; выращивать; jftla гарв&стй—ребенка воспиты¬ вать; воспитаніе, гііргймта (гаргім)—гремѣть, за¬ гремѣть; ревѣть, рычать; громъ, раскаты грома, гроза; ревъ. гарг&рта (гаргір)=гаргам^а. г&ргаста (г£ргіс)=гарвйста. гЙрдакуНі—паутина.
vk.com/aristorika — 262 — гардід—прогулка; —ватта—про¬ гуляться. гардун—арба, возъ. таруанта (гаруін)—эксплоати- ровать, зажилить, гарі—крыша, кровля, гарма—кость; ды-гарма—костя¬ ной, ая. гарыаіта (гарміі)—катать, ва¬ лять (кого въ пыли, въ грязи), гарнадмід ватта=гарнадта. гарнадта (гарнід)—ломить; пере¬ дрогнуть; потягиваться (послѣ сна); ломота. гарума—ось; шина; обручъ, гарууанута—эксплоатація, экс- плоатированіе. гаруіса,—рустэ—крупный, ая, рослый, ая, дюжій, ая. гарустэ—ручная мельница, гарчак—клещевина; базыра ды- гарчак—клещевинное, касто¬ ровое масло. гатпана,—нтэ—богохулъ,—лка; похабникъ,—ница. гатпйнута—богохульство; похаб¬ ство. гйхканй,—нтэ—смѣшливый, ая; — бі-надй — насмѣшникъ, — ница. гахкарта (г&хкір) — гримасни¬ чать. гйдакта (га^ік)—смотрѣть, гля¬ дѣть, посмотрѣть, поглядѣть, взглянуть, глазѣть, взирать; присматривать; ухаживать (за больнымъ); —ды-ал-дуіа—раз¬ бирать дѣло (на судѣ; li-gyla гадакта — надсматривать за работой; бі-дыБ^ат гадакта— всматриваться, вглядываться. гадгадта (гадгід)—хлыстать (о дождѣ). гадк ана,—нтэ, гадака,—ктэ— смотрящій, ая; надсмотрщикъ, —щица. reya-kygi—летучая мышь. rejiM-чара — броня; кольчуга, панцырь. гечак, гечак—проходъ, пере¬ права; перекладина (чрезъ рѣчку, канаву для перепра¬ вы). гечіі,—чіктэ—козелъ, коза;— ды-туіра—серна; горный ко¬ зелъ; 3aja ды-гечіктэ—козле¬ нокъ. гібета (габі)—бродить (о винѣ), броженіе; разливаться (о рѣ¬ кѣ). гів^утй, гівйіга—нищета, ни- щенствованіе; — вйтта — ни¬ щенствовать; выпрашивать,, выплакивать. пвйіі'й (гйвіі)—размѣшивать, мѣ¬ сить; обвалять; затошнить.
— 263 — гіварга, гварта (гавір)—женить¬ ся; выходить замужъ, гівахта (гавіх) — разрушаться, разваливаться (о постройкахъ). riBeta (гаві)—побираться, ни¬ щенствовать, гівііра, — віртэ—женатый; за¬ мужняя. ГІ5ЙПНЙ,—гееппа, адъ; ды-гі^анна —адскій, ая. гідаіа—питка, нить;—ды-соіі,— даммапа—дратва, гідаіта (гйдіі)—плести, заплетать (волосы). гідапта, гідабта (гадіп)—бого¬ хульствовать; глумиться, ос¬ корблять, разругать, гідабта—сложить сѣно въ стогъ, гідіііа—ледъ; —двакта—обледе¬ нѣть; дн-гідіііа, міп-гідіііа— ледяной, ая. гідда, гітда—несчастіе, бѣда (неожиданная); опасность, гіж, гіч—ошалѣлый, ая, шаль¬ ной, ая;—вета—ошалѣть. гізара—морковь, гізарта, газарта (газыр)—нагро¬ моздить, накладывать, ната¬ скивать, сложить, складывать; совершать обрѣзаніе, гізмі — угроза; —хал^а — угро¬ жать. гіібй—сторона;—ды-Altiha, гі- бітаІаЬа—Божескій, ая; мін- ха гііба—съ одной стороны, отчасти, частію; куііі гібані —вокругъ; И-ха гііба кііетй —сторониться. гііващ, гііва,—ветэ—ішщій, ая. гііві—туфля (бѣлая, съ вяза¬ ными передами). гііра—стрѣла. гііра—сливки (снятыя съ сырого молока). гііаса—черешня. гі1йчт& (гаііч)—разинуть, рас¬ крывать (ротъ); разрывать, разодрать. гііда—кожа; шкура, мѣхъ;—ды- ырба — овчина; —ды-суіса— конина; — Іа-мьгца, — хам— сыромять. гііета (гаіі)—открываться, рас¬ крываться, обнажаться, рас¬ пахнуться. ы гіііа—трава;—кыі на—зелень; — бйруізй—сухая трава; сѣно; —мйкуд&нй—крапива; — бе- вач—сорная трава;—хаіма— перецъ. гііуій,—lfe—круг.тъгй, ая, ша¬ ровидный, ая; шаръ; кругъ; —вйт$& — закруглять; кіійа гііуій—галька. гііуіутй—круглость, округлость. riM&pf& (гймір)—валять (шерсть);
— 264 — vk.com/aristorika накатывать (войлокъ); выдѣ¬ лывать (кожу); закаливаться (отъ жары, холода), гімадта (гамі<})—захватывать, на¬ хватать, хватать; щупать, гінава,—нота—воръ,—ровка. гінавта (ганів)—красть, украсть, утащить, стащить, воровать, похищать; воровство, гінавута, гінаіта—воровство; по¬ кража; — ватта—заниматься воровствомъ, воровать; ды- гінйвт-еіі,—еіэ, ды-гінаіт-еіі, —еіэ, ды-гінаіта—воровской, ая. гінава, гіна—вина, проступокъ, грѣхъ. гінвіт—секретъ, тайна, тайно, тайный, ая, потаенный, ая; —бі-гінвіт га^акта—высмат¬ ривать; бі-гінвіѣ хадта—под¬ крадываться. гінета (гані)—наклоняться; об¬ локачиваться; закатываться, заходить, закатъ, заходъ (о солнцѣ); западъ, гіяііва—бровь. гіща,—niifa—наклонный, ая. гіпбтэ—воровка, гіппіітэ, гіпіітэ—пещера; вер¬ тепъ (разбойничій); логовище (медвѣдя). гіптэ—лоза (випоградная). гір—сила; гиря, гірадта (гарід) —тянуть, дотяги¬ вать, вытягивать, натягивать, притягивать, подтянуть, по¬ тягивать, перетягивать; та¬ скать, тащить; вести, пове¬ сти; дергать, выдернуть, рвать (зубы); свозить, свезти (съ поля хлѣбъ, сѣно); отбывать (наказаніе); претерпѣвать, пе¬ реносить, сносить (обиду, не¬ взгоды); курить, нюхать (та¬ бакъ); обносить, сл (забо¬ ромъ); снимать (портретъ); об¬ нажить (оружіе); подавать (лошадь); доставать, почерп¬ нуть (воды изъ колодца), гірапта (гаріп)—оскребать, от¬ гребать, счищать, гіраста (гаріс)—молоть (на руч¬ ной мельницѣ), гіратта (гарід)—скоблить, со¬ скоблить, оскабливать, вы¬ скабливать, отскабливать; от¬ гребать; зачеркивать, гірва—проказа; чесотка; парить, короста; — тіпета — опарши¬ вѣть, заразиться чесоткой, проказой. гірванй, — ігЬ — прокаженный, ая; чесоточпый, ая; парши¬ вый, ал. гірвіінкй—фунтъ.
— 265 — гірета (гаррн)—брить, сбрить, обрить, выбрить, гірран—дорого; дорогой, ая; — ватта — дорожить; — ве$й — дорожать; гірран-іііі,—іііэ— дорогой, ая, дорогъ, дорога (сказуемое). гірраиута—дороговизна, гісета, кісета (гасі)—рвать, бле¬ вать, вырвать, выблевывать, гісіітэ, гіссіітэ, кіссіітэ—рвота, блевотина. гоі—озеро; прудъ; гбіча—лу¬ жа; прудъ. гора—соотвѣтствѣнно, сообраз¬ но. гу, гав—въ, во; гу—бетэ—до¬ ма, въ домѣ; гу-хідка, гу- xyja—впотьмахъ, і'убй, губа, гуіба—ровъ, углу¬ бленіе, яма, омутъ, губбук — пѣна, накипь;—jaBalfa —цѣниться, губура,—ртэ—впалый, ая; впа¬ гісса—ягодица. гіхакта, кіхакта (гахік)—смѣ¬ яться; надсмѣхаться, глу¬ миться;—хут сумбуітэ—улы¬ баться. гіхка, кіхка—смѣхъ; ды-гіхка — смѣшной, ая. гіхкута, кіхкута—насмѣшка, гогета—лепетать (о ребенкѣ), гора—мужъ, супругъ; мужчи¬ на, человѣкъ. гора-бахтута—супружество, гораі—повинность (отъ крѣ¬ постного помѣщику), гббаіак—грибъ. гоз&—орѣхъ (грецкій); ды-гбза —орѣховый, ая; медітгбза— орѣшникъ. rcMjapi — приблизительно, на глазъ, на глазомѣръ; глазо¬ мѣръ. дина. гуварэ — отводокъ;—тамарта— отводить, сдѣлать отводку, гудапа, гудапута=гатпйну'!а. гууа, гуца—стволъ лозы, і’узур^а—обрѣзаніе, гуіман — подозрѣніе;—вй/гіа— подозрѣвать. гума—хлѣвъ; овчарня; землянка, гумирай—бодрый, ая; бодро, гуммраѣута—бодрость; — ватта —быть бодрымъ, бодрствовать, гумуртэ—горящій уголь, уго¬ лекъ. гунафар — виновникъ, — ница, обвиненный, ая;—ватта—об¬ винять; — вета—обвиняться, быть обвиняемымъ; — оданй, —нЬ—обвинитель,—нпца. гунакіарута—виновность, гура,—ртэ—большой, ая, вели¬
vk.com/aristorika — 266 — кій, ая, обширный, ая; стар¬ шій, ая; начальникъ,—нпца. lTpajyta, гураіта — величина, объемъ; величіе, величество; начальствованіе;—ватта—на¬ чальствовать, первенствовать, гурані—знать (сословіе), началь¬ ствующіе. гуранута—повышеніе (по служ¬ бѣ), высокій постъ (служеб¬ ный). гуіда—стѣна, перегородка, ог¬ рада (каменная);—гіра^та— огораживать, огородить; —дн моі)ра — глинобитная стѣна; ды-гуіда—стѣнный, ая. гуіда—бурдюкъ, мѣхъ (для во¬ ды, вина). гу Іабату н—га л унъ. гуібасар—огурецъ. гуііа — пуля;—раппета—стрѣ¬ лять; бі-rylla мхета—подстрѣ¬ лить; ах-гуііа іабйітй —про¬ мчать; ах-гуііа рыхатта—про¬ мчаться; спаі рапйана ды-гуі- 1а—стрѣлокъ. гуіпа—крыло; — мхета—взмах и- вать (крыльями); мйр-гуійа— крылатый, ая. гуіпана,—нтэ—крылатый, ая. гумб&з—гробница, памятникъ (надгробный у магометанъ), гуміа—верблюдъ. гуйтэ—сыръ, гургуіма—голубь (дикій), rypyaja—грузинъ, гурзіі—дубина (желѣзная, упо¬ требляемая дэвами). гуттэ—клубокъ; мячъ, гнрва—бязь. гырвыітэ—чулокъ, носокъ; гыр- вн—чулки, носки. гырета=гірета. гыдра — мостъ; гы?ыртэ—мо¬ стикъ. §• ^лабта, ранта (рлыб)—побѣ¬ дить (на войнѣ). ь- І^ава—воздухъ; атмосфера; кли¬ матъ; погода;—jakypfa—ду¬ хота; — махійптй—вывѣтри¬ вать, провѣтривать; ды-^ава —воздушный, ая. рваі—напрасный, ая, тщетный,, ая, неосновательный, ая; на¬ прасно, тщетно, неоснователь¬ но; — хыдар^а — мыкаться^ шляться, шататься, рвар—вопль, крикъ;—Bfirfii— вопить, кричать.
— 267 — $адарта (}>адыр)—приготовить, готовить, запасать, ^ауііеііак—журавль. ^азыр—готовый, ая; наготовѣ; —ватта—готовить, пригото¬ влять;—вета—быть готовымъ, готовиться, приготовляться, укладываться. ^азырлапмьи; вета—снаряжать¬ ся, укладываться. Ьаі-ьаі, ьаі-і>уі, ^аі-еді—шумъ, переполохъ, тревога;—ватта —шумѣть, поднять перепо¬ лохъ, тревогу. jaijapfa (^ацыр)—помогать, со¬ дѣйствовать, пособлять, спо¬ собствовать; защищать, за¬ ступаться; ограждать, ^ауырана, — нгэ — помощникъ, —ница, сотрудникъ, — ница; заступникъ,—ница, защит¬ никъ,—ница. ^ауырапута—помощь, защита, пособіе, содѣйствованіе. $аіпа—жаль, жалко;—те^й,— жалѣть, сожалѣть. !>ал, і>а1—состояніе (душевное или физическое). Ьалав, 5а1ав—пламя, ^аловланмы? ветіі—пылать, вос¬ пламеняться. jala—пока; даже. jalal—съѣдобный, ая, чистый, ая; честный, ая, добросовѣст¬ ный, ая; единоутробный, ая, родной, ая. і>амма1—носильщикъ. ^аммам—баня. і,аммамчіі—банщикъ. jaMiiajyfa—хозяйство (крестья¬ нина); —ватта—хозяйствовать (въ деревнѣ). ^арам—нечистый, ая (о живот¬ ныхъ); поганый, ая; хищный, ая (о птицахъ). 5арамута—хищность (птицъ), ^араміі—разбойникъ, злодѣй; ди¬ нарами—разбойничій,ая, зло¬ дѣйскій, ая; ja-rax ды-^арамір —притонъ разбойничій. |>арамцута—разбой, разбойниче¬ ство, злодѣяніе;—ватта—раз¬ бойничать, злодѣйствовать, jappay—аукціонистъ; И-^аррау маттавта—продавать съ аук¬ ціона. і>аррауабазар —аукціонъ, торги съ аукціона. {,арратвіка,—тнктэ—еретикъ,— тичка. ^арымзада—пройдоха, негодяй, —яйка. Ьасадта ($асыл)—рождать; обра¬ зовать, создать, jaccan, jaccafi—счетъ, расчетъ, отчетъ; количество;—вйттй—
vk.com/aristorika — 268 — разсчитывать, вычислять; чи¬ слить; —вета—числиться. jaccanKjapyfa — счетоводство; ариѳметика. {>асыл—плодъ; урожай; мар-^а- сыл—«плодородный, ая, уро¬ жайный, ая. $ача—притокъ; рукавъ (рѣки). і>йбас—зря, напрасно, тщетно; напрасный, ая, тщетный, ая, бренный, ая. ^абасута—бренность, тщетность, всуе. ^аванк—толчея, ступа; діска да-5аванк—пестъ, ^авіібаз—опрометчивый, ая. ^авіібазута—опрометчивость. л>авіт - басііма! — будь здоровъ! спасибо! благодарю! і>авса1а—терпѣніе; —ватта—тер¬ пѣть; мар-^авсйіа—терпѣли- вый, ая. j,awyc—бассейнъ; ванна; водо¬ емъ. ^агганта (^аггін)—испарить, ѣйгетй (і>агі)—составлять (изъ буквъ слово); обдумывать. Ѣйда,—дхэ, йтхй—такой, ая; такъ; Іеіэ ^адха—не есть такъ, не такъ, напротивъ. ѣйддусйі1, ^йодісйт—граница, ме- жа> предѣлъ, черта;—вйтій граничитъ, ограничивать, проводить границу, межу; 1і- і>адді,—ддо—умѣренный, ая. ^адіум, ьаді-jyM—сегодня. і>ацат—инструментъ, орудіе, сна¬ рядъ; ^йуатті ды-бетэ,—ды- уммыра—утварь домашняя, церковная. ^аццачта (^ацуіч)—подговари¬ вать, подстрекать. і>аккім—лѣкарь, врачъ, докторъ; —ды-суіса — коновалъ; ды- іуаккім—врачебный, ая; {>аи- кім-іііі,—іііэ—врачъ есть онъ, —она (сказуемое); цѣлебенъ, —бна (сказуемое), jak—мзда, плата, вознагражде¬ ніе; справедливый, ая;—ja- ваіта—оплачивать, вознагра¬ ждать. ракета (^акі)—разсказывать, опи¬ сывать. jakjana, —нтэ—разсказчикъ,— чица. {)йЩат—разсказъ, повѣсть. і>акута—справедливость. Ьйі — до; — дй-дана — до сихъ поръ; — де-дана — дотолѣ;— injy— донынѣ; — бераді — до вечера; —ды-іймміс,—$&ымйс- тй—дочиста; — свега—досы¬ та;—брйстй—досуха; —мідіі- тэ—до города; — йбйт — до конца, вѣчно.
— 269 — jalakra—кольцо. jaliiK вйтта—измучить;—ветй— измучиться. jaloaTta—разумѣется, понятно, конечно. jaloaT — должно-быть, видимо, вѣроятно. jaljalTa (jaljil)—развариваться, перевариться; распадаться; тлѣть; перезрѣвать (о пло¬ дахъ). jalka—кольцо; петля. jaM-аТыра—землякъ,—лячка. ^амзамта (і,амзім)—говорить, по¬ говорить, разговаривать; тол¬ ковать; произносить, выгова¬ ривать; переговаривать, сго¬ вориться, условливаться; рѣчь, разговоръ; нарѣчіе; jaBai ja,M- замта, барваці ^амзамтй, ба- тыііа ja-мзамта—болтать, вы¬ болтать; балакать; болтовня, болтливость. рмзімана,— нтэ — говорунъ,— нья, разговорчивый, ая; jaBai ^амзімана,—нтэ—болтливый, ая. ^амін—самый, ая. 5)йм-ыанзі1—сожитель,—ница. }>аммантй (ьаммін)—вѣрить, вѣ¬ ровать; повѣрить; довѣриться, - ввѣряться; увѣряться, удосто¬ вѣриться. і>амма(#—всегда, постоянно; дм- jaMMa<$—всегдашній, яя, по¬ стоянный, ая, обыкновенный, ая; ка-^амма^а—навсегда, ^аммінана,—нантэ —довѣрчивый, ая, благовѣрный, ая. і)йммінанута—довѣрчивость. jaM-сбѣбат - со бесѣдникъ, - ница. ^ам?арі=5ам-атыра. і,анйгута—шутка;—ваттй—шу¬ тить. ^анагчі—шутникъ; шутъ. jaHjaHTa (jaHjiH)— причинять- пріятную истому, janca—острогъ, тюрьма, jap—совсѣмъ; именно; только; —ав,—аі—самый, ая;—бі- дета—сознательно;—бі-ііда— собственноручно. ^аракат—мочь, сила; мін-japa- кат дыретй—обезсиливать; — ніпйіта—обезсилѣть, ^арамхана—гаремъ. jap6a—угроза. ^арбактй (j8p6ik)—шептаться, бесѣдовать (о влюбленныхъ). і>арб&нта (jap6m), jap6& тета— угрожать, пригрозить, настра¬ щать. japjfiMfa (jap^ім) — ржать; ржа¬ ніе. jiipj&pTii (japjip)—хохотать. j^pAanTfi, (і>Й,рдіп)—балагурить.
— 270 — vk.com/aristorika ^appaga,—£тэ—страшный, ая. ^арсанта (^йрсін) — гнѣваться, сердиться, горячиться, вспы¬ лить. ^асанаі—легко; легкій, ая;— ватта,—упростить, облегчить. Ьасангу’ута — легкость, нетруд¬ ность. jacci і ра—рогожа. jagija—кружево. ^еді-^еді—потихоньку. і>едін—тогда. ^еіван—животное; скотина. ^емануТа—вѣрованіе, вѣра, бла- говѣріе. ^емізман—слово, рѣчь;—іаваіта —давать слово, обѣщать, обя¬ зываться;—Qkalfa—брать сло¬ во, обязывать;—маддарта— противорѣчйть; — налатта — вывѣдывать;—крамта—выпы¬ тывать; —ктета—оговаривать¬ ся;—ха вета—быть друж¬ нымъ, быть за одно;—кудраі1 —колкое, обидное слово; кі- ІетЕ-а И-^емізмйн — сдержать слово; ьемізмкн lif*—нѣтъ сло¬ ва; безусловно. |,І—да (утверд.). і)івіі—надежда, упованіе; —ве$й —надѣяться, возымѣть на¬ дежду;—ктета—унывать, от¬ чаиваться; обезнадежить;—jk- ваіга—обнадеживать: бі-т>івіі пуадта—чаять, ожидать, на¬ дѣяться. грганта (§агі)—испаряться. ф—негодяй,—ка (ругательн.). 5Іі1а—кознь, уловка. і)інета (^ані)—чувствовать прі¬ ятную истому. т>ірс, 5ырс—гнѣвъ; гу-^ірс мам- Іета—озлоблять;—«-мііета—-оз¬ лобляться. Ореана, Ореана,—нтэ—гнѣв¬ ный, ая, сердитый, ая, суро¬ вый, ая, ярый, ая. і>іч—ни, совсѣмъ, вовсе (отриц.), никакъ, никоимъ образомъ, никакой, ая;—хапірка, — ха- така,—ха-зарра, — ха-чарра —ничуть, нисколько;—хгі-да- на,—іа-вкда—никогда, от¬ нюдь;—дука,—ха дука—ни¬ куда, нигдѣ;—ха-га, xa-raja —ни разу; — ха-міндіі—ни¬ чуть;—laja, la-i)Oja—по край¬ ней мѣрѣ. jora—паръ, испарина, испаре¬ ніе; — вега—испаряться, ^озыі—безразсудный, ая. r>03uijyfa, ^озуута—блажь, без¬ разсудность, jonk—умъ, разсудокъ, разумъ; мудрость; мнѣніе; ал-ьонк ма- jef’fir—образумить; ал-^онкдм-
— 271 — peta — взвѣшивать, обдумы¬ вать; мін-^она йалатта — соблазнять, обольщать, вскру- живать голову. ^онана,—нтэ—умный, ая, ра¬ зумный, ая, смышленый, ая, мудрый, ая; благовоспитан¬ ный, ая;—вега—поумнѣть. 5орік—путы. і)брік1амІ5 ватта, ьорік мхета— треножить. і>оррй—ура; штурмъ;—гіра^та — штурмовать. 5УЦУМ—ухроза; покушеніе; на¬ тискъ, штурмъ;—гіра$та— угрожать; покушаться; за¬ махиваться (чтобъ ударить); штурмовать. 5укма, і)Оіша—указъ, повелѣніе; Ьокман—безотлагательно, не¬ премѣнно; —тлапта,—иы.іета —требовать; хут ^укма да- рета—подчинять. і)УІіі—персикъ. Ьумаі—бязь. ^уммііша, — нтэ—увѣрившійся, аяся, увѣренный, ая. Ьуттар—гіэна. ЬУ$, ЬУС—сознаніе; способность; призваніе; li-jy? тетй—въ со¬ знаніе прійти, вытрезвляться, очнуться; — мй]етй — приво¬ дить въ чувство, вытрезвлять; марі-і)У5 — способный, ая; бдительный, ая. ЬУ#Р> bYQjap—чуткій, ая, ос¬ торожный, ая, осмотритель¬ ныя, ая, бдительный, ая;— вета—бдѣть, бдѣніе. Ьударута, ьударута—чуткость, осторожность, осмотритель¬ ность, бдительность. Ьуурат—вексель, расписка, за¬ емное письмо. {,узур — налицо; — вета — при¬ сутствовать. 5Уіда)‘а, і>уіда, — детэ — еврей, —рейка. ^уішар — смѣлость, рѣшитель¬ ность; умѣніе, возможность, быть въ состояніи. ijYpi-napiji—гурія; геній. 5урмат — уваженіе, почетъ; — ватта—уважать; одана,—нтэ да-і>урмат—услужливый, ая. Ьыдарта (ьадыр) — готовиться, приготоаіяться. д. Дабан—каблукъ; пята, даббах—кожевникъ, даббахана—кожевенный заводь, давакіар—драчунъ,—нья, озор¬ никъ,—ница, буянъ, воин¬ ственный, ая.
— 27 даваіуарута—драчливость, озор- ничаиіе, раздоръ; — ватта— буянить, озорничать, давам MajeTa—вытерпѣть, вы¬ носить. давіі—война, сраженіе, битва; драка;—ватта—воевать, сра¬ жаться, драться; ды-давіі -во¬ енный, ая, боевой, ая; одіі- ніі двг-давіі—воюющій, ая, сражающійся, аясл, дерущій¬ ся. аяся. ✓ дад—тавро, клеймо, примѣта; —мхета — выжигать тавро, клеймить. дадаіа, — Ітэ, дадада,—лтэ— плутъ,—товка, недобросовѣст¬ ный, ая; безпутный, ая. дадаіута, дадалуіта — плутня, плутовство, подлогъ; безпут¬ ство;—ватта—плутовать; от¬ виливать (отъ обязанностей); безпутствовать. дадданта (даддын) — клеймить, выжигать тавро; прижигать рану; растравливать рану, да’ііра—окружность; кругъ. дajaз—мелкій, ая (о рѣкѣ), бродъ; мель;—ве£а—обмелѣть, даіах—подборка; опора, под¬ держка; — вйт$а—подпирать; опирать, поддерживать;—ве^й опираться. vk.com/aristorika 2 — да^ым—всегда. далапча, долапча—шкафъ стѣн¬ ной. далах—печенка; селезенка, далдаламы? в&тта—укрывать, далдаланмьн; ветіі—укрываться, даіданта (далдын)—укрывать, ся. даііаі, даллал—маклеръ, барыш¬ никъ. дамадта (дамыд)=даддапта. дамах—нёбо. дамда—тавро, клеймо; пошлина (пограничная), дамудана,—нтэ—ѣдкій, ая (о лѣкарствѣ), дана—время, пора; срокъ;— маварта — просрочить; Іі-да- на—впору, впопадъ, своевре¬ менно, заблаговременно; ха- дана—нѣкогда, однажды; а- дана—на этотъ разъ; раба дана—много разъ, большею частью, въ большинствѣ слу¬ чаевъ; дар-бо-дана—тотчасъ; караба дана—надолго; ды-куі дана—всегдашній, яя; дана- бі-дана—по временамъ, вре¬ менемъ, иногда, даннамы(? вёл4’&—попрекать, дар-адау і—висѣлица. дарауа—степень; сословіе, зва¬ ніе. дарваза, дйрвйзй—ворота.
— 273 — дарватта (дарвыт)—качать, ука¬ чивать, раскачивать (люльку), шатать, колыхать; баюкать (ребенка). дареТа (дары)—вѣять, развѣять, провѣять. дармана, дармана—лѣкарство; ядъ; краска; —.щвйіта—да¬ вать лѣкарство; отравить; дарман-іііі, —іііэ—цѣлебный, ая, цѣлебепъ,—бна (сказуе¬ мое). дармаята (дармын)—отравить, дарчын—корица, дарыхмы? вета—скучать, соску¬ читься, тосковать, дастанта (дастын)—подружить¬ ся, дружить. датэ—смола для жеванія, дахіа, дахла—урожай хлѣба; нива; кормъ (человѣка), да—и (союзъ), тоже, дйба—звѣрь. дабада—пчела; куіпй, ды-даба?і, кыртала ды-даба^і—улей, дабба—грыжа; пороховица. дйбіабта (дабііб)—измѣнять сво¬ ему слову. дйбіібана,— нтэ — измѣняющій, ая своему слову, дйва — золото; мін-дава—золо¬ той, ая; бі-муй-давй мй<;Ш- —вызолотить. давіітэ—богатство, сокровище, кладъ; мйр-давіітэ—богатый, ая;—вета—богатѣть, давріі—фарфоровая, глиняная или мѣдная чашка въ видѣ сковороды или тарелки, давуіа—барабанъ, дагаітй, (дагіі)—врать, лгать, дагдагта (дагдіг)—трястись, дагіана,—нтэ, дагйіа,—Ітэ, дуг- Іана, — нтэ — врунъ, — нья, лгунъ,—нья. даішй—удила съ мундштукомъ, дадунтэ, діуа—мама, дазгаіі—станокъ, даіка, дактэ—маленькій, ая; мелкій, ая; —гадакта—раз¬ глядывать, разсматривать, даіка-даіка—мало-по-малу, по¬ степенно; —ватта — размель¬ чать. даіканта (даікін)—размельчаться, дйікі-маікі—мелочь, дйікуна,—нтэ, діуікй,—ктэ, дйк- кіка,—ктэ—малютка (муж. и женск. р.). даіій, дйітѳ—рѣдкій, ая. дйііутй—рѣдкость (о посѣвѣ), діцірманчі—мельникъ, дакдак^а (дакдік)—размельчать, искрошить, дйкіікй—минута; хй-дакіікй— одна минута; мгновеніе; бі- 18
vk.com/aristorika ха-дакііка—мгновенно; ды- ха-дйкііка—мгновенный, ая. дакгэ-мактэ—крохи, д&кдакта (дакдік)—бѣжать ры- дйп’і’ар—тетрадь. дарй—оврагъ, ущелье, пропасть, дара-тапа, дара-дапа — холми¬ стый. ая. сью. даідаіѣа (даідіі) — разрѣжать, разсаживать, даііі—наставленіе, увѣщаніе;— ваттй,— jaealTa—наставлять, увѣщевать, уговаривать; ja- вана ды-даііі—дающій, ая на¬ ставленіе, наставникъ,—ница. дйШк—цырюльникъ. даіупа—капля. дймдагта (дамдіг), думдѵгі мхе- та—клевать, дамдамта (дамдім)—окровавить, ся. далдана, дамуана,— нтэ—похо¬ жій, ая, подобный, ая, оди- накій, ая. дйммйк^а (даммік), думѵк вйт£а —обласкать (ребенка), дамм&нта (даммін), дам вйттй —настаивать, заваривать (о чаѣ). дамурчі—кувнедъ, слесарь. дамурчііана—кузня. дана—штука; зерновой хлѣбъ; дйндій£э—одно зерно, д&ні-дйні—зерпистый, ая; пооди¬ ночкѣ. дйннйп^й (дйннін)—задолжать. дарба—рана, язва, вередъ;— ды-гіфт—сифилисъ, дарбанта (дарбін)—ранить, даргудтэ—колыбель, дардадта (дардід)—горевать, пе¬ чалиться, тужить, дйрза—снопъ, вязанка, дарзі—портной, швея, даркуі, баркуі—навѣтъ, наго¬ воръ; препятствіе;—^амзам^а —навѣто вать, наго варивать; —мхета—препятствовать; — кііетй—сопротивляться, даркуіѵта—навѣтованіе, нагова¬ риваніе; бі-даркуіуі'а—напе¬ рекоръ, дарс—урокъ. дарт, дард—горе, печаль, забота; —ватта,—гіра^та—горевать, печалиться, тужить; заботить¬ ся. дартэ—дворъ. дйсмаі — салфетка; полотенце; платокъ. дйстй—пачка, связка; группа, партія, толпа; стая;—ди-кар¬ ты—колода картъ, дйст&гуі’й — укрывательство; — вй*гі№—укрывать.
— 275 — д&стірхан—скатерть, дастур—позволеніе, разрѣшеніе, право; —ja-ваіта — позволять, разрѣшать, давать право, дахас вета, даххас ветй—пых¬ тѣть, страдать одышкой, дахасу та, даххасута—одышка, страданіе одышкой, дахета (дахі)—вычистить, дахіі—какъ. дах1а=дах1а. дахіі, дахіі—потрохъ. даеда?та (даедід)—топтать, рас¬ таптывать; топать (ногами), дбарта (дабыр)—обходиться; пе¬ ребиваться (относительно ма¬ теріальныхъ средствъ), двакта (давік)—поймать, ловить, схватить, держать; подхваты¬ вать; затыкать, забивать, за¬ купоривать, запирать; нани¬ мать, подряжать; приставлять (лѣстницу); придерживать; снимать (мѣрку); наводить (ружье); —ды-ііда—помогать, ссужать. двйртй, дыварта (давір)—затво¬ рять, запирать (дверь); моло¬ тить. двйхтй (дйвіх)-жертвовать, совер¬ шать жертвоприношеніе (при¬ носить въ жертву животныхъ), дев—дэвъ, великанъ. девана,—нтэ—бѣсноватый, ая, юродивый, ая. дева—бѣсъ, злой духъ, дена—долгъ, заемъ; обязанность; —ватта, —дкаітй—занимать; бі-дена—взаймы, заимообраз¬ но; хут-дена ніпйітй—задол¬ жать; jaealTa ды-дена—вы¬ плачивать долгъ, денанй,—нтэ—должникъ, —ня- ца, заемщикъ,—щица. дера—вертепъ, пещера (въ кото¬ рой живутъ отшельники), мо¬ настырь (высѣченный въ ска¬ лѣ). дерана,—нтэ—возвратный, ая. дета (да’і, jarri*)—знать; смы¬ слить; постигать (умомъ); чув¬ ствовать; узнавать; угадывать; дета-бі-дета—сознательно, деду-де^у ватта—толпиться, діва,—втэ—волкъ,—ч ица; ды- діва—волчій,—чья; 3aja дн- діва—волчонокъ, дівха—жертвоприношеніе, жерт¬ ва. дідва—муха. діжмін—врагъ, непріятель, не¬ другъ; ды-діжмін -непріятель¬ скій, ая, вражій,—жья. діжміна^уій, діжмінйгёй—враж¬ да , непріязнь, ненависть;— в&тіѣ—враждовать; бі-діжмі-
vk.com/aristorika — 276 — uajyfa—враждебно; ^емізмйн ды-діжмінагі'а — навѣтъ; бі- діжмінаіта і>амзамта—навѣ- товать. дііван—судъ; —ктега — судить; діівану,—но ктета—прису¬ дить (кого); каттана ды-дііван —судья. дііванхана, діванхана — судъ, присутственное мѣсто, діуух—твой, твоя (по отношенію къ мужчинѣ); діуах—твой, твоя (по отн. къ женщинѣ), дуарта, дьуарта (да’ір, дajip)— возвращаться; бі-дуарТа—воз¬ вращаясь. дуакта (да’ік, да-jik)—затирать (въ порошокъ), толочь, дуаіта Оадіі, да^іі)—родить, те¬ литься, ожеребиться, нестись (о курахъ). дуанта (да’ін, дарн)—судить, дуаріі—подарокъ. дуадта, двуадта (да/ig, д^ід)— повалить, побороть; наступать (ногой), напирать, надавли¬ вать, нажимать, вдавливать, забивать, глушить, дуіі—мой, моя; дуДн—нашъ, наша; дуохун—вашъ, ваша, дік—отвѣсно; отвѣсный, ая. дікана—лавка. дік&нчі, дікандар—лавочникъ. дііавар—краснобай,—байка, бой¬ кій, ая (въ рѣчи). діііа—утокъ. дііману, дііманч—переводчикъ, —чица, толмачъ* діімануута—толмачество, пере¬ водъ ;—ватта—толмачить, пе¬ реводить (на другой языкъ), діічактэ—свистулька (для пере¬ пелиной охоты), дімета, дымета, дамета (дамі)— походить; сходство, дінгірчаг—первая пара буйво¬ ловъ, запряженныхъ въ плугъ, діпна, дыгша—бокъ; край, сто¬ рона; — кііета—сторониться; —ватта—отстранять. діррам— Ѵзг пУДа или V# фунта, діска, даска—пестъ; рукоятка; связка, пучокъ, клокъ;—да- каіама—ручка дера, діхна—просо. дідтэ—поле, лугъ, загонъ; до¬ лина; степь* діа—безъ. діа-абур—безнравственный, ая; безстыдный, ая* діа-абуру^а —безнравственность, безстыдство; дрязги, дій-аіва—безоблачный, ая. діа-аіні—безглазый, ая. діа-асиап—безоружный, ая.. д1&-&кІД—безногій, ая.
— 277 — . д la-al aha—безбо жнигсъ,—ница. д1а-а1аЬута—безбожье, діа-барнада—безлюдный, ая. діа-барнадута—безлюдіе. діа-бахтэ—безжеиный. д] а- бахтута—безженство. діа-бегэ—бездомный, ая. дііі-бін^ат, діа-бінна—безкров¬ ный, ая, безпріютный, ая. діа-вада—безсрочный, ая; без¬ срочно. д1а-і)0гір—безстрастно; безстра¬ стный, ая. діа-^огірута—безстрастіе. д1а-т>она—безумный, ая. ді а-і)Ону га—безуміе. діа-^уд—безчувственный, ап. діа-ijygjap, діа-bygjap —оплош¬ ный, ая, неосмотрительный, ая, неосторожный, ая; не¬ осмотрительно, неосторожно, діа - i»ygjapyTa, дІа-т^арѴтй— дій-ва^ап—безродный, ая. оплошность, неосмотритель- дій-гана—безжизненный, ая. ность, неосторожность;—ват- діа-гіна, дІа-гінЦа—безвинный, та—оплошать, быть неосмо- ая; діа-гінаііі,—1э—невиненъ, трительнымъ, неосторожнымъ. —нна (сказуемое). д1а-дана=д1й-вада. діа-гінйіута, дІа-гінгЦута—не- діа-дуарта—безвозвратно; без¬ винность. I возвратный, ая. діа-гѵіпана—безкрылый, ая. Ідій-дыкна—безбородый, ая. діа-гура-сурутй—безначаліе. діа-дымма—безкровный, ая, ма- діа-^ассабута—безчисленность. локровный, ая, дій-^ассап—безчисленный, ая. дій-дузута—безчестіе. діа-дуктэ—безпріютный, ая. дІа-цураЪат, дій-цѵр’йт—нерѣ¬ шительный, ая, малодушный, ая. діа-^йд—безграничный, ая; без¬ численный, ая; безгранично, черезчуръ. діа-^йддісат — неограниченный, ая. діагуыііав—необузданный, ая. дій-^йдду^а-безграничность; без- діа-еѣтубар—ненадежный, ая. численность. I діаге^уац—безмятежный, ая, без- д1а-})еміінуіт&—безвѣріе. печный, ая. д]&-і>іви—безнадежно; безнадеж- Wl&-eftjaijy*a — безмятежность, ный, ая. безпечность, д1й-5івууічі—безнадежность. I дій-з&рйі—безвредный, ая.
vk.com/aristorika — 278 — діа-зараіуіта—безвредность, діа-здута—безбоязненный, ая. діа-зеіна—безоружный, ая діа-зѵізі—безденежный, ая; без¬ возмездно. діа-із—безслѣдно, діа-ііда—безрукій, ая. діа-істэ—бездонный, ая. дій-japag—безоружный, ая. діа-jala—бездѣтный, ая. діа-канур — беззаконно; безза¬ конный, ая. дІа-кану рута — беззаконность, безпорядокъ. діа-кадда—безопасный, ая. діа-кадпуута—безопасность, діа-казану—бездоходный, ая. діа-каіда—безпорядочный, ая. діа-каіда^ута—безпорядокъ; без¬ образіе; — ватта — безобраз¬ ничать. дІа-kapjaHyTa—безграмотность, діа-кйцаса—безчисленный, ая. діа-кауасута—безчисленность, діа-каіа—беззвучно, безгласно; безвучный, ая, безгласный, ая. діа-кувват—малосильный, ая. дій-kbipja—безграмотный, ая. діа-кыірат—неимѣющій, ая са¬ молюбія, чести, дій-кііка—беззубый, ая. дій-кііета—не стоять; безоста¬ новочно, безпрестанно. діа-кііпат—безсемейный, ая. діа-комак—безпомощный, ая. д1а-лама=д1а-цы11ав. діа-іакка—безпорочный, ая. діа-іаккёуута—безпорочность, діа-іібба—безсердечный, ая. діа-ііі^ані — безсловесный, ая, безъязычный, ая. дІа-марра—безболѣзненный, ая. д1а-маі)1ім—безвѣстпо; безвѣст¬ ный, ая. діа-мара—беззащитный, ая. діа -метана,—нтэ—безсмертный, ая. діа-міуй—безводный, ая. діа-муіѣпйтэ, діа-міуа ды-патэ —безнравственный, ая, без¬ стыдный, ая. діа-місіі—безукоризненно, без¬ упречно; безукоризненный, ая, безупречный, ая. д1а-моі>уббат- неуслужливый, ая, нелюбезный, ая. діа-мотануіта—безсмертіе, діа-моха—безмозглый, ая. дій-мука^т—неосторожный, ая, оплошный, ая. дlй-мykajй,^,y^,й—неосторожность, оплошность; — вйті’а — быть неосторожнымъ, оплошать, дік-мутыра—бездождіе. дій-мыстэ—безволосый, ая. д1й-намус=^дІа-кыірйІ'.
— 279 — діа-наиа?—бездыханный, ая. діа-натэ—безухій, ая. діа-нахііра—безносый, ая. д]а-нхііна,-нхіитэ—безстыдный, ая, безсовѣстный, ая. діа-пацыра—безтѣлесный, ая. діа-паркапа, — нтэ — безконеч¬ ный, ая. діа-піккір—необдуманно; необ¬ думанный, ая. діа-поха — безвѣтренный, ая. діапта (даііп)—капать, діа-рахмі — безжалостный, ая, безсердечлый, ая, бездушный, ая, безчеловѣчпый, ая, же¬ стокій, ая. діа-рахмута — безжалостность, безсердечность, бездушность, безчеловѣчность, жестокость. * і діа-рііда—безголовый, ая. д1а-руа$а—безпробудно, діа-сімбуііаіі—безусый, ая. дій-сігітэ—безгубый, ая. діа-суппат—безобразный, ая. дІа-тама—безвкусный, ая; діа- тамеіі,—1э—безвкусенъ,—сна (сказуемое). діа-тунта—безплодный, ая. діа-тупрй—безхвостый, ая. дій-тыіма—безцѣнный, ая. дій-falah, д1&-тал&1і=бе-$ал&Ь. дІа-і’аммаЬ—нелсадный, ая, без¬ корыстный, ая. дІа-гаммаЬута—безкорыстіе, діа-таіга—безснѣжный, ая. діа-тамбаіі—безнаказанный, ая. діа-тйхсір—безвинный, ая. діа-туама—безконечный, ая. діа-тыххуп — неограниченный, ая. діа-умут—безнадежный, ая. дій-упыра, діа-аныра—безземель¬ ный, ая. дій-іадута—безотрадность, діа-хам—безпечный, ая, безза¬ ботный, ая. діа-хамута—безпечность, безза¬ ботность. діа-хеіана, — нгэ — безсильный, ая. діа-хеіанута—безсиліе, діа-хер—безполезны й, ая, без¬ доходный, ая, безвыгодный, ая. дШ-херута—безполезность, без¬ доходность, безвыгодность. діа-хізма—безродный, ая. діа-хтыіта—безгрѣшный, ая. діа-хуббзуута—безурядица, не¬ согласіе. дій-хылта—безошибочно; безо¬ шибочный, ая. дій-чара—безвыходный, ая, не¬ избѣжный, ая; дій-чареіі,— 1э—неизбѣженъ,—жна (ска¬ зуемое).
vk.com/aristorika — 280 — діа-чарута—безвыходность, не¬ избѣжность. д!а-чаккі=д1а-зеіна. манд—богатый, ая;—ватта— обогощать; — вета — разбога¬ тѣть. діа-дар—незаконный, ая, безза¬ конный, ая, противозаконный. дШ-дар’атута — беззаконность, противозаконность. д1а-$імма—безымянный, ая. діа-дінтэ—безсонный, ая. д1а-(;інта]’ута—безсонница, довві—сыворотка (отъ окислаго молока). до§ма—единоутробный, ая, род¬ ной, ая. дбвіатмандута — богатство, до¬ вольство. донугуТа — измѣна, заговоръ, бунтъ, возстаніе, возмущеніе, мятежъ, смута;—ватта—из¬ мѣнять, бунтовать, возставать, возмущаться; —дирета—сму¬ щать; одана,—нтэ да-дбну- гута — бунтовщикъ, — щица, мятежникъ,—ница, возмути¬ тель,—ница. долахтэ—онуча. доіча—ведро (глиняное), бадья, донлух—жалованье, дора— поколѣніе, дорана—скалка; — мхета—рас¬ катывать (тѣсто), дост—другъ, пріятель,—ница; знакомый, ая;—ватта—позна¬ комить; —вета—подружиться, познакомиться; ды-дост—дру¬ жескій, ая. достута—дружба; знакомство;— диреіа—заводить дружбу, зна¬ комство; бі-достута—друже¬ ски; м&^зета ды-достута—вы¬ казывать дружбу; мйвбйнй,— ніэ дн-достуіа — дружелюб¬ ный , ая. довійтмані, довіатмйнт, дбвійі- дордаіама—галопъ. дбдакча—тюфячокъ. дб$1их—фартукъ. дра]а—мѣра длины=13/7 арш.; —да-урус—аршинъ, драна—рука; подпись;—гірадта —подписывать. дра?та (дары?)—спорить; споръ, диспутъ. дубара—снова, вдобавокъ, дуіман, думай—туманъ, мгла, дуіі,—1э—вотъ этотъ, вотъ эта. дуссаі—арестъ; тюрьма; аре¬ стантъ;—вйтта—арестовать;— дмреіа—заключать въ тюрьму, дуссахана—тюрьма, дуссахчіі—арестантъ,—ка. духрана, духырапа—поминки, жертвоприношеніе (въ видѣ
— 281 — варенаго мяса, которое раз¬ даютъ бѣднымъ); — ватта— сдѣлать жертвоприношеніе;— jaBalia—жертвовать, дубуртэ, дыбуртэ—оводъ, дуваіакбаз—пройдоха, продув¬ ной, ая. дугіа—ложь, выдумка, небыли¬ ца; ложный, ая; бі-дугіі— притворно. дугіана, — нтэ — лживый, ая, врунъ,—нья. дугІанѴта—вранье, дугма, — міітэ, — гумтэ—пуго¬ вица. дУз—прямо; прямой, ая; плос¬ кій, ая; плоскость; ровный, ая; правильный, ая; отвѣс¬ ный, ая; справедливый, ая; правый, ая; вѣрно; впрямь; —ватта—выравнивать; рас¬ прямлять; выправлять; разги¬ бать; уладить (дѣло);—палатта —оправдывать, дузганлых—равнина, дузгун—правдивый, ая. дУзгунута—правдивость. дУз1ймі<? ветй—разгибаться; опра¬ вляться (отъ болѣзни). дУзутй—вѣрность, правильность, справедливость. дуі?й, дівда-медъ. дУкй, дуктэ—мѣсто; земля; про¬ странство; —.іаваіта—давать мѣсто, пріютить; ха-дука, бі- ха-дука;—вмѣстѣ, совмѣстно; гдѣ-то; И-дука—вмѣсто; Іі-ду- ка дмрета—вправлять; дукуіэ —подѣломъ; дукаі-дука (дука li-дука) ватта — размѣщать; укладывать; водворять, посе¬ лять; — веТа — размѣщаться; водворяться; дѵка-бі-дука— подробно; подробный, ая; мія- куііі дука—отовсюду, дуіабй—прялка, веретено, думдук—клювъ, думдукіамі? ваттй—клевать, думук—пристрастіе; привязан¬ ность;—вйтта—обласкать (ре¬ бенка) ;—вета—пр истрастить- ся; привязаться. дун]і—мір, вселенная, свѣтъ; ды-дущі—земной, ая, мірскій, ая; да-куііі дунр—всемірный, ая; ті)‘амта ды-дунр — окон¬ чаніе міра, свѣтопреставленіе; мінда-дУщі ватта — изводить (кого). дурбінна,—нтэ, дарбана,—нтэ —раненый, ая. дурбун—зрительная труба. дУрт—гуща, осадокъ, д^аста, тхйста (дахіс, тахіс)— всунуть. дыдрат, дыккат—тщательность,
— 282 — vk.com/aristorika бдительность; бі-дыд§ат—тща¬ тельно , бдительно;—га?акта —пристально смотрѣть, всма¬ триваться. дыуа, дыітэ—отъявленный, ая. дыіра, дыртэ—отступникъ,—ни- ца (отъ вѣры), дыкарта, тыкарта (дакыр)—тро¬ гать, ударяться, задѣвать, прикасаться, наткнуться; на¬ вѣдываться , освѣдомляться; попадать (въ цѣль), дыкра—ударъ; —мхета—бодать, дыммыігэ—слеза. ды—представка, показывающая принадлежность, дэбба.— бтэ, —ббіітэ—медвѣдь, —лица; sajif-д < оба—медвѣ- женокъ. дявдлар—вилы (съ двумя зубья¬ ми). дмккі—кизякъ (мелкій), днкна—борода;—fiitja, —міЦа —окладистая борода; ?B&kfa ды-дыкна—запускать бороду; гйррана дн-дыкна — брадо¬ брей. джкн&яй,—Hta—бородатый, ая. дм-мйі,—К,—1э, дм-маніі-іііі,— іііэ—чей, чья. дммахтй (д&міх)—лежать, ло¬ житься, улечься; спать; вы¬ сиживать; опадать (объ опу¬ холи); утихать (о боли, о вѣ¬ трѣ). дымііха,—міхтэ—лежачій, ая. дымма—кровь; —ватта—совер¬ шить убійство; — званта — откупаться отъ родныхъ уби¬ таго; одана,—нтэ ды-дымма —убійца; дымма-И-дымма— кровомщеніе; мадкаітй ды- дымма—кровопусканіе; ха?тй д а - да ы ма—кровоте ченіе; fa- п&хтй ды-дымма—кровопро¬ литіе; дымму,—ммо xulja— миловидный, ая, привлекатель¬ ный, ая, симпатичный, ая. дымуха,—хтэ—отлогій, ая. дымха—вертепъ, дыретй (дарі)—лить, наливать, вливать, сливать, проливать, обливать; ссыпать, насыпать,, засыпать, отсыпать, всыпать; заваливать; сваливать (вину); вваливать; разстилать (ска¬ терть); низводить; загонять (скотину въ хлѣвъ), дыррйнк—поздно, дыхеій (дйхі)—вычистить, дмзцй,—iiifa—чистый, ая; оп¬ рятный, ая; нравственной, ая. дніуутй — чистота; благолѣніе; нравственпость.
— 283 — Уаду бас—знахарь,—рка. уадъуі, уадіі—колдовство, уаза, ya3ja—пытка; мученіе;— jaBalm—пытать; мучить;— гіра^та — мучиться, претер¬ пѣвать. у а л аі і і —разбой никъница, зло¬ дѣй,—дѣйка, преступникъ,— ница; ды-уалаііі—разбойни¬ чій, ая, злодѣйскій, ая. уалаіііутй—разбойничаніе, зло¬ дѣяніе; -ватта—разбойничать, злодѣйствовать, yallaf—палачъ. уама’ат, уамаііат — общество, собраніе, сходка; ды-уама’ат —общественный, ая. уамаі—обликъ. уаммста(уаммі)-собпрать; сборъ (податей); копитъ; сложить, складывать; убирать; загре¬ бать; сосредоточить, уамйа—сортъ риса (см. рызза). уанавар—звѣрь, хищный, ая (о животныхъ), уанавару^а—хищность, уануарта (уануыр) — мучить; томить, угнетать; истязать; пытать. уануырануіи-мученіе; томленіе, угнетеніе; истязаніе; пытка. уантэ—сума. уар—оглашеніе, объявленіе;— дыретй—оглашать, объявлять, уарабта, уарапта (уарыб)—по¬ пытаться, пробовать, испы¬ тывать; попытка; опытъ. yapjaHa,—нтэ — ползущій, ая, текущій, ая. уарчіі—глашатай, уаббйі—джунгля. уабір—бремя, тягость;—вйтт£ —обременять, отягощать; — у йбір-іі Іі,—іііэ—обремените¬ ленъ,—льна (сказуемое), уаввабта (у&ввіб)—отвѣчать (на вопросъ). у йдіт—новобранецъ. уЦак—тесемка. yftjT—домоганіе, стремленіе;— ватіа—домогаться, стремить¬ ся, добиваться. yajfiHa, — ніэ — утомляющійся. адся, устающій, уаііі—мышеловка, уаійй—стадо, гургь (крупнаго рог. скота), уаіахтй (уйііх)—облупить, об¬ дирать (кору дерева), уйід, уіііт, y$lt—быстрый, ая, проворный, ая, расторопный, ая, ловкій, ая. уйіді—быстро, скоро, провор¬ но, ловко, бѣгло; рано; ііін&
vk.com/aristorika — 284 — уаіді—скорѣе; уаіді-уаіді— часто; частый, ая; мін-уйіді —давно; издавна; мін-уаід-іііі, —іііэ—давнишній, ая. уаідута — быстрота, скорость, ловкость, проворность, рас¬ торопность; бі-yal дуга—не¬ медленно, вскорѣ, уам—итогъ, сумма;—ватта— сложить, подводить итогъ, уаміккі—близнецы, двойни, уанвана,—нтэ, уаівана,—нтэ— похититель,—ница. цанг, уанк—ржавчина;—двак- та—ржавѣть, уангаі — кустарникъ, заросль камыша. уанганта (уангін) — ржавѣть, у&нгіанмі?, уанкіаммі? вета= уанганта. уандак—падаль, трупъ (живот¬ наго). уануйрта (уануір)—измолачи¬ вать. -уарга—линія, черта, рядъ, раз¬ рядъ; строка; бі-уарга—ря¬ домъ; всплошь. уаріімй — штрафъ, неустойка; —укйН*а—оштрафовать; —гі- ра?та—нести убытокъ, уаруйй,—птэ—скользкій, ая. .уассйстй (уйссіс)—развѣдывать; шпіонить (во время войны). уасуса, — стэ — шпіонъ,—нка, лазутчикъ,—чица (военный), уасусута—шпіонство; —ватта— шпіонить, вывѣдывать, уванка,—ніктэ—молодой, ая; мужественный, ая, герой, ге¬ роиня, смѣлый, ая; ды-уван- ка—геройскій, ая; ах— увйнка—геройски, уванкута—мужество, геройство, смѣлость, подвигъ, уеіран—джейран, косуля, ко¬ зуля. уе'га (yaiji)—уставать, утомлять¬ ся; усталость, утомленіе, уіваіа, уваіа—мѣшокъ (соткан¬ ный изъ шерсти), уівачта, уівауга (уавіч)—шеве¬ литься, двигаться; движете, уігар, уіігар — легкія; — ва'гіа —отваживаться; марра ды-уі- гар—чахотка, уідда—штыкъ, копье, уіібй—карманъ, yiija, yirfo—усталый, ая, уто- млепный, ая. yijapfa (уа’ыр, yajbip)—мочить¬ ся. yij&c—приданое дѣвушки, yijefft (yfiiji)=yefia. yil, yifcil, ya^il —молодой, ая, юный, ая; уіііі, yiijiili, уа- jiili—молодежь.
— 285 — у ilyta, yijplyta — молодость, юность; мін-yilyfa—смолоду, уін—носилки (для покойниковъ), yinaefa (уанів)—вырывать, вы¬ хватывать (изъ рукъ); отдер¬ гивать; похищать;—рйкта— понести (о лошадяхъ); міы- yllyl уінавта—расхватывать, уінгірана,—итэ—лохмотникъ,— ница. уінгірра, — гіртэ—оборванный, ая (о платьѣ); тряпка, уінгіррі—лохмотья, тряпье, уінс—порода; породистый, ал; уінсіііі, — іііэ—добротенъ,— тна (сказуемое), уірадта, уіратта (уарід)—сгре¬ бать. уірапта (уаріп)—скользить, по¬ скользнуться, у і рра—продовольствіе; —j аваіт а —продовольствовать, уіт, уід—кромѣ, исключая, уіактіі (уаіік)— зіактй. уіахта (уаііі)—лупиться, сди¬ раться. уоуана, убуана,—Hfa—движу¬ щійся, аяся; шаткій, ая. уорі—моча. уорапй,—іітэ—брюзгливый, ая. ура-ура, уыра-уыра—ползкомъ, уратіи (уарыт)—спотыкнуться; соблазниться (о женщинѣ). урета, уырета (уарі)—ползать; течь, протекать (о водѣ, рѣ¬ кѣ); отплывать (о суднѣ); ис¬ текать (о времени), ууваб, уувап—отвѣтъ; возра¬ женіе; — jaBalia — отвѣчать,, возражать; —jaBana,—нтэ— отвѣтчикъ,—чида. ууіраба—искушеніе; Н-ууіраба д ыретй—искушать, уум — ныряніе; — двакта—ны¬ рять; окунываться (въ водѣ)- уунуара — мученіе, страданіе, томленіе, пытка, истязаніе; — ватта—мучить, истязать; — гірадта—мучиться, томиться, страдать; раба уунуара гірад- та—намучиться, уунуырра, — уыртэ—мученикъ —ница. уурба, — рубтэ — испытанный г ая. уувва—ртуть. уукма—кулакъ. ууідакіа, yylla да-акіа—штаны, подштанники, ууід&хыра, yylla ды-ахыра, ууі- Іід-jala, yyllti да-jala—пелен¬ ка. уУІ-дымахй, yylli ды-дымахта— постель. ууіій, ууітэ, ууШ _ пдатьег одежда; тряпка; перевязка;,
vk.com/aristorika — 286 — пыжъ; чехолъ;—хварі да-ху- та—нижнее бѣлье. ууНіт-kaga, yylla ды-кйда, ууі- Нт-кана, ууіій ды-кана—ря¬ са; риза. цуіііт-уммыра, yylla да-уммыра — церковное одѣяніе, риза, ууіухтэ—лыко. уура, уѵрра, цуррі—сортъ; по¬ добіе; ба-цурра—такой, ая; бі-ха-уурра—какъ-нибудь, уур’ат—смѣлость; рискъ;—ват¬ та—осмѣливаться; рисковать; —Іа-ватта—колебаться, тру¬ сить. уурі-уѵрі—разнообразно; разно¬ образный, ая. уыллав, уыііав—узда, поводья; —гіра?та—обуздывать, оста¬ навливать лошадь, уыллавламы? вйтта—обуздывать, уымета, уме^а (уаммі)—соби¬ раться, сходиться, столпиться; затягиваться (о ранѣ), уыннах—ключица, ynpja,—ріітэ—истекшій, ая (о времени). Е. Е—та; е бёітэ—та женщина. ев&=аіва. егй—тогда. е^ам—намекъ; бі-е^ам мадета —намекомъ давать знать, на¬ мекать. е5тубар, еЬтубар, е^тубарута— довѣріе; мара,—ртэ дм-е^ту- бар—надежный, ая, предан¬ ный, ая;—ватта — довѣрять¬ ся; — таійкта—извѣриться, еі!—гей! еібау ар—чудовище. еі1а=уеіран. еісара*—скала, утесъ; марі-еіса- ра—скалистый, ая. екй—гдѣ; куда;—ды-^oja—гдѣ- нибудь; куда-нибудь, еі—племя; общество, еічі—сватъ; посолъ, консулъ, еніі мін-не, еніі мін-даніі, ееіі мін-ды-аніі, імине — какой, ая, который, ая (вопросит.). етуат, eiijay, етуатута, етцауу- йа—осторожность; опасеніе; обезпеченіе; —ватта—остере¬ гаться, опасаться; — гіра?та —быть осторожнымъ; обезпе¬ чивать; обезопасить; мйрй,— pfo ды-е^а'?—осторожный, ая; бі-етуай, ei-eTijafyfai—ос¬ торожно, съ опаской. e<jk—вдохновеніе, едкйнй, — nfo — вдохновенный, ая.
— 287 — Ж. Ж§адта, жь^адта (magig)—встре¬ вожиться, всполошиться. ж§ууа, jKHgygja—переполохъ; —ватта,—дырета — встрево¬ жить, всполошить;—вета— встревожиться, всполошиться, ждета, жідета (жаді)—трепать хлопокъ; кідтэ ды-ждетЛ—че¬ салка для хлопка. 3. 3aga—пещера, гротъ, берлога, sag мхета—шлифовать, зад—похлебка. задана,—нтэ,задувва,—утэ, за¬ дана,—нтэ—робкій, ая, трус¬ ливый, ая, пугливый, ая. зад]анута, задувута — робость, трусливость, пугливость, заі в&тта — попортить; — ве£а —попортиться, пропадать, saja, заіе—дѣтенышъ (муж. и женск. р.); за]*іт-тера, 3aja ды-тера—птенецъ; за^д-хзуі- ра, 3aja ды-хзѴірй—поросе¬ нокъ; налатта ды-за.р—выво¬ дить дѣтенышей, закзакта (закзык)—стонать, закрана,—ні*э, закара,—pfe— ткачъ,—чиха, залйа (азыл)—прясть. залым, заіым—безпощадный, ая, варваръ,—рва. залымута, заіымута—безпощад¬ ность, варварство, замун—подпорка, опора; пору¬ ка; —ватта,—мхега—подпи¬ рать;—вета—поручаться; — ojaM, — птэ—поручитель,— пица; 1і-замун jaMlfa—отда¬ вать на поруки; бі-замун дкаіта—взять на поруки, замунута—поручительство, запаран—шафранъ, запзапта (запзып)—колотить, запт, запт—захватъ, завоеваніе, присвоеніе, насиліе;—ватта —захватывать, завоевывать, присваивать, завладѣвать, по¬ корять. заптанта (заптыя)=запт ватта, зарбана,—нтэ—гигантъ, силачъ (мужс. и женск. р.); упор¬ ный, ая, порывистый, ая (о вѣтрѣ). зарбанта (зарбын) — сдѣлаться сильнымъ. зарзар^а (зарзыр)—ревѣть (объ ослѣ). заркытта, зарыкта—пчела; оса. зарра—потомокъ. 3appaja, зара, 3apaja, заррана— пахарь, хлѣбопашецъ, земле¬ дѣлецъ.
vk.com/aristorika — 288 — sappajyra, зара]*ута—хлѣбопа¬ шество, земледѣліе, зарыіра, за^рыіра—заря, забанта (забін)—продавать; про¬ дажа; измѣнять (другу); вы¬ давать (товарища), заббанта (заббін)—хирѣть, чах¬ нуть, ослабѣвать, забіанта (забіін)—сорить, забнана,—нтэ—продающій, ая, продавецъ. заббун—хилый, ая, чахлый, ая, слабый, ая;—вета=заббанта; —ватта—истощать, заббунѵта—хилость, чахлость, слабость. заввагта, заввакта (заввіг)—спа¬ ривать, ся; сочетать, ся (бра¬ комъ); соединяться. заі>ар—отрава, ядъ;—jaealfS.— отравлять. зйі>мат — трудъ; бремя; хло¬ поты , безпокойство; —іаваіта —утруждать, обременять; по¬ тревожить, безпокоить; — гі- ра^та—трудиться; хлопотать; за^маг-Ші, — іііэ, — труденъ, —дна, обременителенъ,—льна (сказуемое). заі)маі’ке?—труженникъ, —нни- ца. зЦрйна,—ніэ—ядовитый, ая. sajapa,—ртэ—гордый, ая, спеси¬ вый, ая, надменный, ая, вы¬ сокомѣрный, ая; тщеславный, СІЯ. закрута—гордость, спесь, над- менность, высокомѣріе; тще¬ славіе. зарп—нѣжный, ая, слабый, ая; чахлый, ая, хилый, ая;—ве- та—изнѣживаться, ослабѣ¬ вать; чахнуть, хирѣть, закзакта (закзік)—поблѣднѣть, пожелтѣть (отъ болѣзни, отъ испуга, отъ гнѣва), зак— квасцы. заіа хадта,—Іабаіта—презирать; опротивѣть, заііа^та (заіііс)—ломить; ломо¬ та; передрогнуть. заііу—піявка. заіта (азіі) — пойти, уходить; уѣхать; отплывать, замара—ртэ—пѣвецъ,—вица, замбаіта (замбіі)—распороть, ся, рвать, ся (полосками), зймзамтй (замзім)-звенѣть; звонъ, заммйнтй, (зйммін)—въ чыо-либо постную пищу положить ско¬ ромное, оскоромить, зангйрі’а (зангір)—звонить; зве¬ нѣть (околоколѣ). зйнгірйна,—ні’Э—звонкій, ая. зйнгуі—стремя. з&н]у£й, зйнууі'й—развратъ, рас-
— 289 — путство, прелюбодѣяніе;—ват¬ та—развратничать, блудить, прелюбодѣйствовать, sannaja,—ннетэ—задана, —нтэ — развратникъ,—ница, раз¬ вратный, ая, блудникъ,—ни¬ ца, блудный, ая, распутный, ая, прелюбодѣй,—дѣйка. за Hiiaj у fa=занjyта. зараі—убытокъ, ущербъ, вредъ; — мхеТ а — причинять убы¬ токъ, ущербъ, вредъ;—гірад- та—нести убытокъ, ущербъ, вредъ. заргар—серебрянъ, зарда,—ді—желтый, ая; ры- жый, ая; русый, ая. зарданта (зардін) — пожелтѣть, порыжѣть, русѣть, зардінада, — нетэ—блондинъ,— нка; рыжій, ая. зарні^ан—сортъ риса (смотр. рызза). зарра—мало. зарраста (зарріс)—прилаживать; могущество; смѣлость, дер¬ зость. захра—съѣстные припасы (для дороги); — ватта—запасаться провизіей (иа дорогу), збакта (забік)—обсѣменять. звагТа (заввіг)-сростатьсл; соеди¬ няться; сочетаться (бракомъ), звана-забанта — перепродавать; торговать; торговля, званта (завін)—купить, здега (заді)—бояться, испугать¬ ся, струсить, страшиться, робѣть; опасаться; опасеніе; встревояситься. здутэ—боязнь, испугъ. страхъ, зеіна—оружіе. зеітун, зетэ—маслина; мідха ды- зеітун, базыра ды-зеітун— оливковое масло, зен, зеі)ін, 3ejiH—способность; призваніе; даръ; геній; марі- зен=зенана,—нтэ. зенана,—нтэ—способный, ая, даровитый, ая; геніальный,. приготовлять, захма,—мі, захама,—мтэ, зах- мана,—нтэ—мощный, ая, мо¬ гущественный, ая; бравый, ая; дерзкій, ая, смѣлый, ая. з&хманта (з&хмін) — сдѣлаться мощнымъ, могущественнымъ, зйімѵта, зйхмйпута—мощность, ая. зі=да. зібій—соръ, мусоръ. зів ха$та,—мхета—катиться (по льду). зіддуй, зыддуіта—ссора, раз¬ доръ, распря; —дырета—пе¬ рессорить, разссорить. 19
vk.com/aristorika — 290 — si irii, зі r a—коло колъ;—с у pa— колокольчикъ; мхетіі дн-зіігіі —звонить, благовѣстить, зіігачі, зігачі—звонарь, зііііі, зііа—тростникъ, камышъ, зііра, зіртэ—пухлый, ая, рас¬ пухлый, ая, надутый, ая. зц&на=зара1. зуанана,—нтэ — вредный, ая; зловредный, ая. зуарта (за’ір, згуір)—пухнуть, распухнуть; разбухнуть; наду¬ ваться; гордиться, спесивѣть; зазнаваться; похвастать, зуатта (за’іт, за)іт)—увеличи¬ ваться, унпожітгься, наро- стать, прибавляться; превос¬ ходить; роиться (о пчелахъ), зуура—опухоль; нарывъ; грыжа, зіі—пронзительный, ая, рѣзкій, ая (о звукѣ). зімактй (замік)—нахмуриться. ный, ая, отчаянный, ая; рас¬ торопный, ая; ловкій, ая; по¬ нятливый, ая. зламта (залым)—отягощать, об¬ ременять; угнетать, преслѣдо¬ вать, насиловать; причинять несчастія. злыіма,—ымгэ, залым, заіым— безпощадный, ая; злой, ая; безжалостный, ая; крутой, ая (о нравѣ). зіакта (заіік)—распороть, разо¬ рвать, разодрать. зматта (замыт)—наполнять, на¬ громождать. змарта (замір)—пѣть; пѣніе; пѣсня. зодал—кизилъ. зозета, зозета (зозы)—выть; вой. зорута—усиліе. збга—пара; — ватта=заввагта; —вета=звагта. зінакед—окопъ. зінета (зані) — развратничать, блудить, прелюбодѣйствовать, зінзіііа—землетрясеніе, зіруам—подносъ (мѣдный круг¬ лый). зірзйміі—подвалъ, погребъ, зіррагута—отважность, отчаян¬ ность; расторопность; лов¬ кость; понятливость, зіррйк, зіррінк, зіірйк—отваж- збда—лишній, яя; излишекъ, избытокъ; перевѣсъ;—вета— увеличиваться, превосходить; —халта—объѣдаться; чімзб- да—черезчуръ; хачча збда— чаще; больше. збдУща—процеп'гъ. збду^’уіа, зодУ'і'й—излишество, крайность. 8онй—время; поколѣніе, зра^а Оарьгі)—линовать.
— 291 — зрачта, зрадта (зарыч)—цара¬ пать, исцарапать, выцарапать; вцѣпляться, зрака—востокъ, зракта (зарік)—забрезжиться (о свѣтѣ); взойти (о солнцѣ), зрйета (зйріс)—приготовляться. зрега (зарры)—сѣять, засѣвать, обсѣменять. зрутэ—посѣвъ; пагпня. зрычтэ—царапина, зуббун—длинное женское платье, зулум—отягощеніе, обремененіе; угнетеніе, преслѣдованіе; на¬ силіе;—ватта=зламта. зуппанк—праіца. зурна—зурна (мѵзык. инструм. въ родѣ трубы), зурна-давуіа—музыка, зувіггі—вмѣстѣ, сообща; дружно, зуіза—монета; зуізі—деньги, зуіа—полоса; рубецъ; зуіі-зуіі ftaca л та—полосовать. 3ypjaf—потомство, зыкарта, skapfa (закыр)—ткать; плести. зындана—тюрьма, зыртэ, сыртэ—линія. I. Эдум, удіум, Уд,іум, SftfljyM, jil- ді-jyM—сегодня, нынче, ідмй,—деверь. іуара—аренда, подрядъ; про¬ центъ; —двакта—арендовать, іуарадар—арендаторъ, подряд¬ чикъ. іцца$мі$ Beta—задѣвать, зади- дирать, приставать, із—слѣдъ; — мачахта—напасть на слѣдъ; бі-із—-вслѣдъ, іззат—уваженіе, почетъ;—ват¬ та—уважать, почитать; мар- іззат—почетный, ая. іззатѴта—почитаніе, уваженіе, ізн, ізін, ізан—право, разрѣ¬ шеніе, дозволеніе;—$ка1та— брать разрѣшеніе; отпраши¬ ваться; —іаваіта—разрѣшать, дозволять, допускать, ііда—праздникъ;—ватта—празд¬ новать; — ды-кіцамта,—гура —Пасха. ііда—рука; —двакта—помогать, удружать, одолжать;—]авана, —нтэ—сподручный, ая, удоб¬ ный, ая, сходный, ая;—1а- jiiBaHa,—нтэ—несходный, ая (о цѣнѣ);—Іа-раппана,—нтэ, —Ій-гарсана, — нтэ — неот¬ ступный, ая, неотвязный, ая; — марамта — поднять руку для удара; бі-ііда ваттё,— махать рукой;—Іі-іідй. дыре- т&—прельщать, соблазнять; мін-іід& fete—умѣть, сумѣть,
vk.com/aristorika — 292 — быть въ состояніи; ііду пту- ха,—до,—хтэ—-щедрый, ал; ііда-іі-ііда—собственноручно; ііда-акіа мхета —корча, су¬ дорога. іізапа ватта—пріумножить, ііка, іктэ—узкій, ая, тѣсный, ая;—Beta іікута—тѣснота. щГ іііана—дерево, іііун—сентябрь. ііман—вѣра, религія;—макатТа iljafiT&, lijafrra (jalift, научаться. iljeTa, lijoTa (jali, la’i)—оплаки¬ вать, плакать (о покойни¬ кѣ). іікахта, Нкахта (Іакіх)—лизать, облизывать, слизать, іііых—смлтка (о яйцѣ), іінета, Инета (Іайі)—жрать, по¬ жирать. іітіпат ватта—подносить, пот¬ чевать. —покривить душой, ііман, ііма, ігма—когда. імма, ма—сто. імпаіта, нігіаіта (напіі)—упасть, ііна, і)іна—а, но, же, впро¬ чемъ, однако, ііта!—мало ли что! ііхаіі—вѣно (отъ жениха не¬ вѣстѣ). IiQo—Іисусъ. уакта, akta (a’ik, ajik)—сужи¬ ваться, тѣсниться, ікрам, ікрам—уваженіе;—ватта —уважать; бі-ікрам—съ ува- падать; отпадать; опрокинуть¬ ся; провалиться, сваливаться, свергаться. імиахта, ніпахта (напіх)—дуть, задувать, сдувать (пыль). ш—если, ежели, інагбті хуатта—строчить. шваха, ніваха—лай. інвахта, нівахта (ніівіх)—лаять, інгарта, иігар га (нйгір)—тесать. женіемъ, почтительно, іираму^а, ікрамута—почтитель¬ ность, уваженіе, ііваста, 1іва?та (Іавід)—надѣ¬ вать, одѣваться, іівідтэ, Іівідтэ—платье, одежда, ііік—мозгъ (костный). іНктэ—вымя; курдюкъ; мідхй ды-іИкЬ—курдючное сало. інгіііс—англичанинъ, індета, нідета (наді)—прыгать, подпрыгивать, спрыгивать, со¬ скакивать, отскакюшъ; пры¬ жокъ, скачокъ. іпуйвій, ніуав'^й (науів)—окри¬ кивать, окликнуть, інуіімі? вета—утрулсдаться; тре¬ вожиться, безпокоиться.
— 293 — mymiiQ ватта—утруждать, тре¬ вожить, безпокоить. ін]ат, nijar—совѣсть; цѣль, на¬ мѣреніе; — маквета—покри¬ вить душой; ry-inj&T, бі-йуат маттавта—замышлять, намѣ¬ реваться. injaxTii, ніріхта (на’іх, najix)— погасать (о покойникѣ), інкйста, нікаста (накіс)—кле¬ вать. інсарта, ыіеарта (пасір)—пи¬ лить, отпилить, распилить, інхаіта, ніхаіта, ныхалта (нахіі) —просѣвать, інхапта, ніхапта (нахіп)—сты¬ диться, застыдиться, сконфу¬ зиться. інчаіга, mnalta (начіі)—общи¬ пывать, нащипать; рвать (цвѣты, ягоды). індакта, ні^акга (надік)—цѣло¬ вать, лобзать, ігііік-азарі—параличъ и вообще продол жительная хроническая болѣзнь. іргаттй, рігатТа (parit)—тря¬ стись, трепетать, іргудй, рігѴда, рігудй—трепетъ, судорога. іркйтга, рікатта (р&кіт)—тан- цовать. іркііві’й, рікіівтй (рйків) — са¬ диться (на лошадь, въ эки¬ пажъ). іркахта, рікахта С • f —раз¬ мокать; смягчаться. іркііха, рікііхіі,,—кіхтэ—размок- лый, ая, размягченный, ая. ісактэ—перстень, кольцо. iccof—перецъ. іссйрі—двадцать; ды-іссырі— двадцатый, ая. істііуан—стаканъ, it—есть. ітаііат BaTta—подчиняться. гНртэ—железа; золотуха. • ft'-'. г ~ іххнрі=ахырі. ічка—каблукъ; пята, і^арат — намекъ; бі-і^арат мад- дета—намекомъ давать знать, намекать, ісщат—февраль. i<;kil—петля дверная. і$та—шесть; ды-щта—шестой, ая; щтйга—вшестеро: ідтун- те—вшестеромъ; ды-і?та) ар- хі—шестимѣсячный, ая;—і$- тіі—шестьдесятъ. і$тэ—дпо, основаніе; ^аі-і^тэ, мін-щтэ-до основанія, вплоть. щтэ-мі<;тэ—подонки, остатки. J. ^гцута=дбнугутй.
— 294 — vk.com/aristorika jaAaKyl—всемогущій, ая. jaja, iija—борозда;—ватта—про¬ водить борозду. jakpaHTa (jakpbm)—отяжелѣть; забеременѣть, jakyipa,—куртэ—тяжелый, ая; тяжкій, ая; обременительный, ая; отвѣтственный, ая; не¬ ловкій, ая, неповоротливый, ая, медленный, ая; недѣя¬ тельный, ая; степенный, ая, важный, ая, величественный, ая, величавый, ая; протяж¬ ный, ая (о звукѣ, о голосѣ); нездоровый, ая (о климатѣ, о водѣ); aklo jakypTO—бере¬ менная. jakypyfa — тяжесть; тяжкость; отвѣтственность; неловкость, неповоротливость, медлен¬ ность; недѣятельность; сте¬ пенность, важность, величе¬ ственность, величавость; про¬ тяжность; вредность (климо- та, воды); беременность, jal, ]’ал—грива;—мхе^а—про¬ рывать землю ; іалыуі ды-хы- зуіра—грива свиньи, щетина. ]алыітэ—платокъ (посовой); по¬ лотенце; салфетка;—ды-ріща —головной платокъ, ко¬ сынка. Іанламьщ ватта—отстранять. janiiH4ii—бурка, епанча. jafibifjkaH—клей. jafibHjkaHJaMbKj ватта, jaftbnjkaH мхета—клеить, jap, japBepAi—май. japax, japag—оружіе, вооруже¬ ніе, доспѣхи; орудіе, инстру¬ ментъ. japiixym, jypxyra, jypxa—дли¬ на, протяженіе, jap'ra (ja’bip)—отваживаться. japxaHa,—нтэ—тягучій, ая. Іарыіха,—рыхтэ—длинный, ая, долгій, ая, продолжительный, ая; пространный, ая (о рѣчи); продолговатый, ая. jaccap—капризный, ая; грубі¬ янъ,—нка. jaccapyTa — капризъ; грубіян¬ ство; —вйтта—капризничать; грубить. jaiTaHa,—нтэ, ^аттувва,—утэ, Іадана,—нтэ—знатокъ, знаю¬ щій, ая, свѣдущій, ая; хит¬ рый, ая, лукавый, ая. jarryByTa—хитрость, лукавость, ja, j&H—то, или; ja ІйШ, j& £ама—то тутъ, то тамъ; ja Ійібй, j& Ібібй—то сюда, то туда, ja!—о! j&B&lfft (jttBil)—давать, подавать, задавать (урокъ), выдавать,
— 295 — издавать (запахъ), вручать, сдавать; доставлять; вѳносить, уплачивать, заплатить, рас¬ платиться; поставлять; пожа¬ ловать. jaBana,—нтэ—дающій, ая, по¬ датель,—ница. довартэ—буйволепокъ (самка). jaBa-gkala—торговля; сношеніе; —ватта—торговать. jagin вета—сознавать, почув¬ ствовать; предчувствовать. jajica—своякъ. jaKitana, — нтэ — единственный, ая. Іакдана,—нтэ—горючій, ая, го¬ рящій, ая, jala,—1т э—мальчикъ, дѣвочка; отрокъ, отроковица; сынъ, дочь; воспитанникъ,—нница; малолѣтній, яя;—сура,—ртэ —ребенокъ, дитя (муж. и женск. п.);—біззі, — ды-біззі —грудной ребенокъ (муж. и женск. n.); pujafTa 6i-j&la— наступленіе потугъ при ро¬ дахъ. j£l3&na, — нтэ—спѣшащій, ая, торопливый, ая. jalsyi — поспѣшно, второпяхъ; спѣшный, ая, скорый, ая; jalyirii—дѣтство; отрочество; ре¬ бячество. jaMa, jana—море; ды-jaMa— морской, ая. jaMfinii—туфля (кожаная, безъ каблуковъ). jaMMiHa,—нтэ—правый, ая (сто¬ рона); li-jaMMma — направо, вправо; мін^амміна—справа. jam-кі—де, дескать, то-есть. japki—зеліе, зелень, овощь. japxa—мѣсяцъ (время); дй-japxa —мѣсячный, ая; бі-japxa— помѣсячно; кут-japxa, куі- japxa—ежемѣсячно, jafoana,—нтэ—сидящій, ая. ja/гуіма,—тумтэ—сирота (муж. и женск. п.);—йцадта—оси¬ ротѣть;—ватта—осиротить. jaxHii—супъ, бульонъ. jaxciipyTa—плѣнъ, неволя; иго. jaxcip—плѣнникъ,—нница, не¬ вольникъ,—ница, военноплѣн¬ ный, ая; — ватта — порабо¬ щать, неволить, плѣнять, брать въ плѣнъ. jeKna,—кі —огромный, ая, гро¬ мадный, ая, гигантъ, дю¬ жій, ая. jelftyr—вѣеръ; —мхета — обма¬ хивать, ся (вѣеромъ). jeMi?—ягода, фруктъ. jep6ajep вйтта—водворять, по¬ селять; размѣщать; распре¬ дѣлять; укладывать;—Befa—
vk.com/aristorika — 296 — водворяться, поселяться; раз¬ мѣщаться ; распредѣляться; укладываться. jepi?—походка, хода, ходъ (ло¬ шади). jepli — туземецъ. ЗІкдана— топливо (дрова, кизякъ). jikna—всходы (хлѣба), пива (на которой хлѣбъ еще зеленый), jilxii—табунъ. jinefa, jaMeta Оамі)—клясться. jiMMa—мать; —ды-нанѵнтэ—пра¬ бабу шка;—уга—мачеха, jix^aja, —дегэ — единственный, ая. рлыхмъщ Beta — встрѣчаться; посѣщать. joHa—голубь. joHya—клеверъ. jopT—рысь, рысью. jyBBa,—віітэ—данный, ая. jykpa — бремя, тяжесть. jyMa —день; солнце;—маварта— проводить время; —бі-платеіі, —бі-зракеіі — солнце восхо¬ дитъ; бі-jyMa—днемъ; ды-]ума —дневной, ая; банні-іумапі, банні кіма іумані—на дняхъ, намедни; оімй іііна, о ,)ума хііяа — третьяго дня; ,іума хіінй—послѣзавтра; jyMa ал- .Іумй, jyna Іі-хоре—съ каж¬ дымъ днемъ; хй-кіма jyMilui мін-кам адіі]а — нѣсколько дней тому назадъ; ды-xa-jy- ма—однодневный, ая; двакта ды-jyMa—затменіе солнца. jvpT—стоянка кочевниковъ;— махіапта—перекочевать. Jy ханна—Іоаннъ. jylna-на—наука. Каркарта (каркыр)—журчать (о водѣ). кахкахта, ка^ка^та (кахкых)— хохотать; кудахтать (о ку¬ ропаткѣ). кахкыхана, — нтэ,—каідш^ана, ' —нТэ,—хохотунъ,—нья. кажжа, — жжі—лохматый, ая, растрепанный, ая (о воло¬ сахъ). каку—тятя. каркарта (каркір)— оглохнуть. каркатТа (каркіт)—щекотать. карра,—ррі—глухой, ая;—ве- та==каркйртй; — ватта—глу¬ шить; лала-карра,—карта— глухонѣмой, ая. кім-і)0нй, кйм-jona—малоумный, ая, полоумный, ая. кім-кім—мошка. кірпіс—заяцъ. кі ржйій, кы р у а иіі—ракъ.
кіччі—дочь; дочка, дочурка, киідтэ—серьга, сережка, кондара—туфл і (кожаная, съ каблукомъ), котоі а,—1 тэ—карликъ,—лачка. коча—косточка (плода), кбтікка—небольшая деревянная чашка. кѵку ватта—куковать, кутіі, кѵтіі—коробка; кружка (церков.); ларчикъ; ящикъ, куха—куча. кѵртіііа, — тіітэ — щенокъ (ко¬ бель и сука). кѵтта,—тті=кото1а,—Ітэ. кыздын, кыздын-быстро; вскачь; горячо. кыздынута, кыздынутэ—разгаръ, кыплан — качель;—ха$та—ка¬ чаться (на качели). К. Кабан — кабанъ, кабар—волдырь, кабармыу веДа —грубить; огры¬ заться; сопротивляться, кабурда—ребро;—мйдзета—уп¬ рямиться, упорствовать; уп¬ рямство, упорство, кабурдана,—нтэ—упрямый, ая, упорный, ая. кав—трутъ. s кавва,—ввыітэ, kawwa.—wwh- іДэ—кружка, крынка; бокалъ, кавра, kawpa—напилокъ, под¬ пилокъ. каврана, — нтэ—шероховатый, ая. каврах—проворный, ая, расто¬ ропный, ая, прыткій, ая. када, кадда—бѣдствіе, несча¬ стіе, пагуба, опасность, кадада — запрещеніе;—ватта= кададанта. кададанта (кадыg)—за прещать, возбранять. кадда—обрубокъ дерева, каза—гусь; каза-ѵрза—гусакъ; казыітэ—гусыня, казаіах—жаворонокъ, казану, казанч, казанч — ба¬ рышъ, прибыль, нажива, поль¬ за, выгода; — ватта — нажи¬ вать, выгадывать, наживать, казанча—котелъ (средней ве¬ личины), кострюля. казза, казіа—када. каззах—казакъ. каіда — обычай, обрядъ; мода; обыкновеніе, привычка; поря¬ докъ, правило;—вйт^а—при¬ выкать, сдѣлать привычкой, обыкновеніемъ; —матгавтіг— устанавливать порядокъ, обы¬ чай; каідеіі,—1э—обыченъ,—
— 298 — vk.com/aristorika чна, обыкновененъ,—венна (сказуемое). kaipa, картэ, картэ—холодный, ая; холодъ, стужа, морозъ; — раппета — отмораживать; — мхета—простудить, ся; кар- теіі, — 1э — холоденъ, — дна (сказуемое); холодно, kajbix—паромъ. калабандута—осада (города);— дырета — осаждать; — ніііаіта —осаждаться (о городѣ), каламъщ, каіамън; ватта—гро¬ моздить, грузить, накладывать, складывать. калла, kalla— крѣпость, укрѣ¬ пленіе; замокъ; острогъ, каллаза—шиповникъ, калтахсаз—сѣдельникъ (приго¬ товляющій деревянную часть сѣдла). калхан—щитъ. калын—густой, ая; частый, ая. каімакаі, калмакал—шумъ, го¬ воръ, крикъ, гвалтъ, тревога, переполохъ;—ватта—шумѣть, кричать, бушевать, поднять тревогу, переполохъ, гвалтъ, камса, кымса—кузнечикъ. канаЬаг—экономія; марі-кана- hai1—экономный, ая. кандахта (кандых) — пеленать, свивать, закутывать (ребенка). кануыдбадір—торока, канур—порядокъ, правило, капучіі—сторожъ, швейцаръ, карава?—слулсанка, горничная; холопка. каравуі—караулъ, караульщикъ, часовой; — гірадта, — вета— караулить, охранять, kapa-kyl — негръ, kapal — условіе; — маттавта — условливаться; ха-караіуіта— постоянство (въ характерѣ, въ дѣлѣ). карантыі—привидѣніе, карда,—дтэ— воронъ,—па; зада ды-карда—вороненокъ. kapjaHa,—нтэ—учившійся, аяся; образованный, ая, ученый, ая. kapjaHyfa—грамотность; обра¬ зованность, ученость, каркамта (каркым) — гремѣть; раскаты грома; громъ; гроза, kapkapa—блокъ, каркарта (каркыр) — квакать; гаркать. каркатта (каркыт)—грызть, карматга (кармыт)—ітзстрой- ство желудка; потягиваться (послѣ сна). кармачта, карчамѣа (кармыч)— морщиться, сморщиться; мор¬ щина. карпаИі—подпруга.
— 299 — kappa—тыква. карраса,—стэ-настойчивый, ая. карраста (каррыс)—-настаивать; застрять (въ узкомъ мѣстѣ), каррасута — настойчивость; — ватта=карраста. картета (карты)—засучить, от¬ ворачивать (рукава), подби¬ рать (платье), карты—карты (игральныя), карува—пѣтухъ; —дн-Міссір— индюкъ;—ды-дідтэ—фазанъ, карута—хрящъ, карыіва—кумъ; шаферъ, карыітэ—кума; главная балка въ крышѣ; бревно, перекла¬ дина (чрезъ рѣчку, канаву), карыхмыд вета—сбиваться (въ словахъ). кары<}тырмыс ватта — мѣшать, размѣшивать. кассап—мясникъ. касыг—ходокъ, скороходъ, катва—спида (для вязанья), каткатта (каткыт)—раздробить, разломать (на кусочки); ку¬ дахтать (о курицѣ), k атл ана,—нтэ, катуіа,—Ітэ— убійца, преступникъ,—пица, злодѣй,—дѣйка. катманта (катмын) — удобрять землю золой, катраігіа (катрын)—сгорбиться. кату, катунтэ—котъ, кошка, катыуа—побѣгъ (дерева); хво¬ ростина, прутъ, катар—вереница, катыр,—ртэ—мулъ, лошакъ (са¬ мецъ и самка), качах—бѣглецъ,—лянка. ка?ов—скребница, ка—представка, управляющая дательнымъ падежомъ, кабаіта (кабіі)—принимать, пе¬ реносить, сносить, кабз—расписка, вексель, k а-будда.і і н—поэтому, потому; потому что, такъ-какъ. кабуі ватта=кабаіта;—Іа-ватта —не принимать, забраковать, кавахана—сѣни, передняя, каввіііта (каввіі)—договаривать¬ ся, условливаться; закаяться, каввамта (каввім)—случаться, совершаться; событіе, каѣба—развратный, ая, рас¬ путный, ая, блудникъ, —ница. каіібанта (каіібін) —развратни¬ чать, распуствовать, блудить. к&Ьбахана—домъ терпимости. каЬбута—развратъ, распуство, прелюбодѣяніе; —ватта=k&h- банта. kahB&ji—кофейный, ая, карій, ая (о цвѣтѣ). када, кй-5адй=ка-буддйіін.
vk.com/aristorika — 300 — кадаій—глиняный кувшинъ (сред¬ ней величины, съ ручками), кадамта (кадім)—опережать, кадахта (кадіх)—вложить, вмѣ¬ стить. кадамта (каді?)—святить, каддара—мечъ. каддііса, — дді<;тэ—святой, ая; святыня (мѣсто поклоненія); пророкъ. каддіідута — святость;—ма^зета — святошничать; —макана, —итэ—святоша, ханжа; бі- каддіі?ута—свято, кадіімута—древность, кадуух, катух—тебѣ; тебя, кадіміі—встарину; старина; ды- кадіміі—старинный, ая, древ¬ ній, яя, первобытный, ая, давнишній, яя; мін-кадіміі — издревле. кад^ана, — нтэ — святитель, — ница. кадыр, кадар—количество; ха- кадыр—нѣсколько, немного. кіЦйіІа—сорока. каждартй (каждір)—рисковать, рѣшаться; покушаться, кйждіранута—рискъ, рѣшитель¬ ность; покушеніе, казйтта (казіт)—всматриваться, смотрѣть пристально, каззаб—кара;—вйтгй^каззайй. каззабта (каззіб)—карать, каірм—опекунъ. каім&—таркальникъ. kaja—утесъ, скала, круча, kala—голосъ; звукъ; кликъ, во¬ склицаніе; —дырега—выкри¬ кивать; — jaBalta — издавать звукъ; отзываться, откликать¬ ся ;—хвета,—двакга—охри п- иуть, осипнуть; каіу, — Іо xtJBja,—втэ,—двііка,—віктэ— охриплый, ая, осиплый, ая; каіа ктета,—іа-ватта—смол¬ кать, смолчать, молчать; бі- kiila—вслухъ. каіама—перо (писчее);—да-зі- ііа—тростниковое перо;—ды- гуійа, — ды-гіарра — гусиное перо; —ды-пірізіа — стальное перо; И-каІ&ма jaealfa—пре¬ дать, выдавать (товарища), каіапта (каііп)—облупятъ, очи¬ щать (яблоки, лукъ), кйіб, кёДп—фальшивый, ая, под¬ ложный, ая; палатта ды-каіб —изобличать. кйібута—фальшивость, подлож¬ ность. ккіета (кйіі)—жарить, испечь, каііп, кйііб—форма, колодка, болванъ;—кй-птлсла—выкрой¬ ка; гу-каііп дырета—въ фор- му выливать.
— 301 — ка1]ада^і—селитра, kalkalta (kalkil)—облегчать, со¬ кращать (работу); облегче¬ ніе. kallefa (kalli)—гнать, выгонять, вытурить, отгонять, разо¬ гнать, удалять, высылать, вы¬ проваживать; преслѣдовать; спугнуть (птицъ); отмахивать¬ ся (отъ мухъ). каіііі-^она—легкомысленный, ая. каіма — вошь; — ды-даргу^тэ— клопъ. сперва, предварительно; ис¬ кони;—дета—предвидѣть; ды- каміуа,—мет э, ды-кама, — мтэ—передній, яя; прежній, яя; впервые; ах-кама,—мтэ попрежнему; Н-камауту,—то платта—навстрѣчу ему,—ей выйти. ка-му, ка-мудіі?—зачѣмъ, по¬ чему? кам-ріщй—темя, камсу діі—нарочно, камха—мука. kal мана,—нТэ, ку Імінна,—нтэ —вшивый, ая. каіманта (каімін)—вшивѣть, каійа—кора, скорлупа, кожи¬ ца, шелуха, стручокъ, обо¬ лочка; — ды - нуіна — чешуя (ры би);—ды-дарба—струпъ, kalyila, — Іуітэ—легкій, ая; про¬ ворный, ая. kalvlvf а—легкость. * » кам — огорченіе, печаль; —j&- Biilta — огорчать, печалить; —гіра^та—огорчаться, печа¬ литься. камарі,—маіте, камй, кйм,— метэ—предъ; впереди, про¬ тивъ, насупротивъ; прежде, вначалѣ; первый, первая; мііі-камйіа,-—меЬ, мін-кйма, — мтэ — сначала; заранѣе, камчіі—плеть, нагайка, кнутъ, кана—рогъ. канана,—нтэ—рогатый, ая. кант—сахаръ. капкапта (капкід)—кудахтать; садиться на яйца для вывода цыплятъ (о курахъ), капйас—клѣтка, капйі—насѣдка, капс—запоръ (болѣзнь), капіан, кіійіа—караванъ, обозъ* карабіна—карабинъ, kapalyr—слива, черносливъ, караміхі—ежевика, к&рбйнтё, (карбін)—приближать¬ ся, подвигаться, подступать, подходить, подъѣзжать, каріба, kapi6aja,—бетэ—инозе¬ мецъ,—мка, чужестранецъ,— нка, странникъ,—ннтща, при-
— 302 — vk.com/aristorika телецъ; необыкновенный, ая; рѣдкій, ая. карібута—пребываніе внѣ ро¬ дины; необыкновенность, рѣд¬ кость. кйркаста (каркіс)—копить, ско¬ лачивать (деньги); прибирать; устанавливать, распредѣлять, размѣщать, укладывать; подго¬ нять, помѣщать; заготовлять, запасать, ся, снаряжаться (въ дорогу); сборы (въ дорогу); — 1і-урха—напутствовать, каркіптэ—черепъ; макушка (го¬ ловы). карнаста (карніс)—свертываться (о листьяхъ); ежиться; жад¬ ничать, скупиться, карпахта (карпіх)—кого-нибудь бить по головѣ рукой; ос¬ таться сиротой, каттэ—ручка, рукоятка, кат, кат, ка-дн—чтобы, дабы, kafкатта (кйткіт)—раскалывать (дрова). кйсй, кйэдііса—священникъ. кй?йнг—граціозный, ая, изящ¬ ный, ая. кй?&нгу$й—граціозность, изя¬ щество. кй<;ка<;тй (кй$кі$)—шипѣть. ка?уі*а—священство; —ъ&тЫ— священствовать. кварта (кавыр)—погребать, по¬ гребеніе. кваіта (кавіі)—жаловаться, вы¬ ражать свое неудовольствіе на кого-нибудь; упрекать; оху¬ ждать, сплетничать, квета (каві)—окрѣпнуть; укрѣ¬ пляться, прикрѣпляться; твер¬ дѣть, затвердѣть; утверждать¬ ся; застывать. квегэ (сущ.)—архалукъ (платье), кдаіа—шея; дырета дм-ал-кдаіа —взваливать другому нашею, навязывать; маттавтгі ды-ал- кдаіа—обличать; обязывать; ал-кдаіа <?ка1та—признавать¬ ся; обязываться;—1а-?ка1та— запираться, отказываться; мін- кдаіа ватта—сбывать съ рукъ, отдѣлаться; кдаіа ды-чакмі, кдаі-чйкмі—голенище сапога, кдахта (кйдіх)—вмѣщаться, вла¬ гаться. кдй?та (кйді?)—освящаться, кдшіій—ключъ (замка). кед&м'Ь—утро; поутру, утромъ, завтра; кедамтуі брыхта! — доброе утро! кеібй/і1—клевета, сплетня, зло¬ словіе, наушничество;—вй.гі’й —клеветать, сплетничать, зло¬ словить, наушничать, кѳібйічі, одйнй,—нЬ ды-кеібаі1
— 303 — —клеветникъ,—ница, сплет¬ никъ,—ница. kepgi—хворостъ, кеса—дерево; палка;—ды-kala- ма — тополь; — дн-гйрчак — клещевина; —ды-дамма — со¬ сна;—ды-хоха^дн-^уШ—пер¬ сиковое дерево;—ды-хурма— пальма финиковая; ды-кесй— деревянный, ая. кета—лѣто; ды-кета — лѣтній, яя; бі-кета—лѣтомъ. кета, kijerra (kaiji)—оскомиеить- ся; оскомина. кечіі—ножницы, кзылца—корь. кібіа—югъ; ды-кібіа-іожпый, ая. кідамта (кадім)—быть впереди, становиться впередъ; перего¬ нять, опережать kijapra, кьуарта, кьуарта — рыть, копать; отклеивать, ся; отваливать, ся; выдалбливать, куаста, кьуаста (ka’ic, kfijic)— прищемить; моргать, куймтй, кьуймі'а (к&’ім, kajisi)— вставать, привстать, поднять¬ ся (съ мѣста); зарастать (о полѣ). куіінѣіі, kHjfittfcl (kftjin, jSkm)— зеленѣть, расти (о травѣ, хлѣ¬ бахъ). kij&Ttft, kKjitrfft, куйд$й (кйрт, jakiT)—горѣть, выгорѣть; об¬ жечься; пылать; зудѣть; по¬ падать; зацѣпляться; задѣвать, наткнуться. kijaxTa (ka’ix, kajіх)—пысыхять (о травѣ). кууда, кьуудй—изжога, обжогъ. кікач—откосъ. кіі&кта (каіік) —таращить (глаза). кімпгі—ленъ. kinjana, кыіуаиа,—іггэ—рога¬ тый, ая; скотина (крупная рог.);—дч-тана-вьючное жи¬ вотное. кісмй'і1, кысмат—судьба, участь, удѣлъ; пай, доля, kiglax, кы^іах—хуторъ; зимовка, кідтэ (дн-ждета)—чесалка (для хлопка), кіавга (каіів)—подрѣзывать (де¬ рево); очищать (канаву), klancic—затменіе; —ды-?імма— затменіе солнца;—дьг-сара— затменіе лупы. кійпта (каііп)—облупиться, сди¬ раться. кіеіѣ, (кйіі)—жариться, испечься, кмат^а (камыт)—сучить (нитки), кмеій (кймі)—сжечь (утюгомъ бѣлье). кнйстй, кіпйстй (каніс)—ежить¬ ся, корчиться, поджиматься; прищуривать (глаза).
— 304 — vk.com/aristorika кнета, кінета, кынета (кані)— наживать, пріобрѣтать, зара¬ батывать. кобіі—болото, трясина. koga=kola. коуа—бѣлка. kolai, колаі—плохой, ая, дрян- ный, ая, простой, ая, не¬ взрачный, ая; kolaili,—1э — плохъ,—ха, невзраченъ,—на, простъ,—ста (сказуемое); ху¬ же; xa-kolai—вскользъ. kola—условіе, договоръ; ого¬ ворка; заказъ; обѣтъ, обѣща¬ ніе: — ватТа, — ктета—усло- кора—могила, кортан, котан—лебедь, корух—лугъ; —маррета—вытра¬ влять; потрава, kotyp—короста; рябой, ая. koga-lyila—двустволка (ружье), кодун — войско; — ды-ракаві— конница, кавалерія, кйета, кіпета, кынета (кайі)— хватать (руками, зубами); выхватывать; искусать, kpa, kpaja—черепаха, кравта (карыв)—приближаться; причащаться, крамта (карым) — выигривать, вливаться, договариваться; оговариваться; заказывать; обѣщать, ся; дамтана, — нтэ ды-kola—вѣроломный, ая; 1а- каі.іана, — нтэ ды-ал-коіа— непостоянный, ая. коіана, — нтэ — жалобщикъ,— щица. кома—ростъ; возрастъ; величи¬ на, объемъ. конахлых—угощеніе, пиръ. кондах—прикладъ ружья. кондахсаз—ружейный мастеръ, приготовляющій деревянныя части ружья. кондахтэ — слеленанный ребе¬ нокъ. консу]—консулъ. обыгрывать, кратта, кыратта (каръгг)—ку¬ сать, откусить; грызть, от¬ грызть; глодать, обгладывать, крахта (каріх) — пожелтѣть, быть выжженнымъ солнцемъ (о растеніяхъ). крета (кары)—читать; чтеніе; учиться; позвать; взывать (о помощи), называть; созывать, приглашать (гостей); выкли¬ кать, окрикивать; кукурекать; бі-дый^аі’ крета—со внима¬ ніемъ читать, вчитываться, ксета (касы)—отломить (хлѣбъ), кталта (катыл)—убивать, умерщ¬ влять, зарѣзать, казнить; убій¬ ство, злодѣяніе, преступленіе.
ктавта (катыв)—наряжаться, ктапта (катып)—собирать (ви¬ ноградъ); сборъ (винограда), ктета, кчета (катта)—рѣзать, отрѣзать, перерѣзать; срубать, отрубать; порвать; прерывать; отсѣкать; пересѣкать; перего¬ раживать, преграждать, отго¬ родить; перебивать (рѣчь); рѣшать, опредѣлять, постано¬ влять; отламывать; сверты¬ ваться (о молокѣ);—ды-алла— крайность, бѣдность, нужда; куііі гіібані ктета—окружать, ктыіра—пригоршни, кубба—куполъ. кувват—сила, мощь; мін-кувват ніпаіта — ослабѣвать, исто¬ щаться, изнуряться;—дырета, — манпаіта — разслаблять, истощать, изнурять, кувватіамід ватта—усиливать, кувватіанмід вета—усиливаться. kyBja, квіЬ — окрѣпшій, ая; отвердѣлый, ая. кудмі—вчера; да-кудмі—вче- рашпій, яя. куза—бубенчикъ, куі—куница. kyja, квіігэ—крѣпкій, ая, твер¬ дый, ая, жесткій, ая; тяжкій, ая; крутой, ая (объ яйцѣ); скупой, ая; крѣпко. kyjyfa — крѣпость, твердость, жесткость, несокрушимость; скупость; —ватта—дорожить; скупиться, kylja—жаркое, kylla, kyl, кулла,—Иуітэ—рабъ, —быня, холопъ, — пка;— ватта—закабалить. kyllajyfa—рабство, иго. kyllyx, куллух—служба, долж¬ ность; услуга; обязанность; —ватта—сл ужить. куііухіуарута — услужливость; служеніе; — ватта — прислу¬ живать. куііухчі, куллухчі—служащій, ая; слуга. куіуиц—воспаленіе легкихъ кумарбаз—игрокъ, кумбара—граната, кунціітэ — уголъ; — ды-ур\а— поворотъ дороги, kynja—колодецъ, кунтепа—виноградная кисть, куатэ—сова; филинъ, куіідііна, — дінтэ—перепелъ,— пелка. куран—коранъ. курб&—близко; близкій, ая; по¬ чти; k урбеіі,—1э—бл изокъ, —зка (сказуемое); ближе; бі- курбіі—вблизи, к у p6aj у та—близость. 20
vk.com/aristorika — 306 — курбана (ды-мііті)—панихида, куркана—солитеръ, куркусун—свинецъ, курсултэ —локоть, куртум—глотокъ, курумсадута — сводничаніе; — ватта—сводничать, куру мсах—сводникъ,—ница. куру?—грошъ. куру?тэ—сливки; сметана (сня¬ тая съ окислаго молока), k уткытта,—кыттэ—раздроблен¬ ный, ая; изломанный, ая. кутра,—трі, кутыра,—тырі— горбатый, ая; сутулый, ая. kyTypajyta—горбатость. кутурТэ—горбъ. кѵтіі=ктпі. ф * k уча— большой палецъ. кучур—бурдючокъ (для вина), кучча—баранъ (для завода), куіпй—ручная корзина цилин¬ дрической формы, кыврацута—ловкость, провор¬ ность, быстрота, кыврах—ловко, проворно, бы¬ стро, скоро; вскачь; ловкій, ая, проворный, ая, быстрый, ая, скорый, ая. кымачта (камыч)—ущипнуть, кымча—щепотка, кыпгырда, каптурда—кошелекъ, мошна (кожапая). kiipja, кырітэ—грамотный, ая. кырніітэ (да-урха) — поворотъ (дороги). кырра-кыр ватта —квакать; гар¬ кать; гоготать, кырта—лоскутокъ, кыртал а—корзина. кыртеса—аттестатъ, свидѣтель¬ ство, документъ, кысса—лобъ, чело, кыссыр—яловый, ая; повипа, новь. къпуа, ктыітэ—срѣзанный, ая, отрѣзанный, ая; опредѣлен¬ ный, ая; условленный, ая. кытла—убійство, кытма—зола, пепелъ, кытта—отрѣзокъ, отрубокъ; об¬ ломокъ; лоскутокъ; кусокъ, часть. кыіда, киттэ—обгорѣлый, ая, пригорѣлый, ая. каіка?, кыкй?тэ—косынка, го¬ ловной платовъ, каірат, кеіраг—самолюбіе, честь; —ватта—сорев новать. кні?&, ка?тэ — остывшій, ая; озябшій, ал. 1ш,ій?тй, kijaQTii (kaji?, aid?)— остывать, остужаться; озябать. кыквапй—куропатка, kmffia—коноіглл; пенька, кыннй, кінггй, — life — гнѣздо,
- 307 — нора, логовище; ядро (орѣ¬ ховое). кыппіі—замокъ. кырдіі, курдун—ястребъ. кырніс — скупой, ая, скряга; жадный, ая, падкій, ая. кырнісута—скупость; жадность; —ватта—скупиться, скряж- пичать; жадничать, кисета, kgefa (ка$і)—густѣть. ku<jja,—?ітэ—густой, ая. кинута—густота, ки^тіімаран—радуга. кы$тэ—лукъ (оружіе). К. Каві, кі-даві—будетъ; можно, возможно. каві—отверстіе въ крышѣ, за¬ мѣняющее трубу и окно, кавідна, кудантэ—мулъ, лошакъ (самецъ, самка), кадар—гнѣдой, ая. каддуда, — дтэ — ежъ (самецъ, самка). какуітэ—кудри. кШк—паромъ, каіііма—капуста, кііібіі,—lurfo—собака (кобель, сука); —ды-чобап—овчарка. кй.Ібаі'Уи—клещи; клыкъ, кйіііі—буйволъ. каііагбз—одноглазый, ая. каііііцй—буйволенокъ (самецъ), каіу, каііу, каіу—сноха, невѣст¬ ка. кам—рѣшето (для просѣиванія земли). кам, кім—скудно, мало; скуд¬ ный, ая. камаича—музыкальный инстру¬ ментъ въ родѣ скрипки, кам-доиа, кім-дона—малоумный, ая, тупоумный, ая. кам-допута, кім-донануга—ма¬ лоуміе, тупоуміе, камііра—кизякъ (въ формѣ кир¬ пича). кам-кувват—малосильный, ая, слабый, ая. камута—скудность; неурожай, кана—священникъ, кандарта (кандір)—катать, ска¬ тывать; валять; покатпться. канкй^та (кан кі?)—забрать (уно¬ сить), собрать, сметать (въ кучу). капуіта—свящеиство;—ватта— священствовать. каиУіта,кані—духовенство, свя¬ щенники. кіінуп-кйма, каиуп-kiiMajii—де¬ кабрь. кііиун-хара, капуи-xapaja—ян¬ варь.
vk.com/aristorika кйну?тэ —метла, вѣникъ, к&пурй,—ртэ—нечестивый, ая; извергъ. к&рба—гнѣвъ, вспышка; доса¬ да; месть; ненависть;—тета— вспылить; негодовать; досадо¬ вать; ненавидѣть; — иалатта —мстить, вымещать; мщеніе, карбана, — нтэ—гнѣвный, ая, сердитый, ая; раздражитель¬ ный, ая; суровый, ая. кйргар—подмастерье, кйр^йнта (карі)ін)—пылать, карді—гряда, карма—виноградникъ, кармахта (карміх)—кутать, за¬ кутывать; обвертывать; свер¬ тывать (въ трубку); обвивать; пеленать; скомкать, карпіч—кирпичъ, карна^та (карйі§)—забрать, со¬ брать (рукой); повлечь, каррй — нетопленное коровье масло. картэ—поклажа, поша. кархйпа — мастерская; заводъ; фабрика. кйсеі’а (касі)—закрывать, кйсірута, касыіру^й, касір—до¬ бавокъ; недостающая часть; остатокъ; упущеніе;—jitualfa —додавать, катавй— писарь. кйтаргі, — ртэ — упрямый, ая, упорный, ая; грубый, ая, гру¬ біянъ,—нка. катаруіта — упрямство; —ватта —упрямиться, заупрямиться, каткатта (каткіт)—всхлипывать, хныкать, рыдать; изжариться, шипѣть (па огнѣ), катіанга (катііы)—спутать (во¬ лосы); свиваться (о змѣяхъ), качаіа, — Ітэ — паршивый, ая; плѣшивый, ая, лысый, ая;— ватта—опаршивить;—вета — опаршивѣть; облысѣть, оплѣ¬ шивѣть. качаіуіта—паршивость, парить; плѣшивость, качхана,—птэ—скоро устаю¬ щій, ая, скоро утомляющійся, аяся, слабый, ая. кадка^та (ка£кі$)—травить, на¬ травливать, науськивать (со¬ бакъ), вспугивать (птицъ), кей, кеп—состояніе (душевное); —вйт£а—гулять; ал-кей ды- карта, ал-кен мхетй, бе-ксй вйтта—оскорблять, наносить обиду; ал-кей бакарта—при¬ вѣтствовать. кеййнй,—нтэ, мар-кей—наве- селѣ, веселый, ая (отъ вина); мДр-кей-ііІі, —іііэ—навеселѣ (сказуемое).
— 309 — кен хос у та—веселость, удовол ь- ствіе. кі—что (союзъ), кібріт—спички, ківара—амбаръ (для муки), ківачта (кавіч)—перекочевывать, переселяться, перебираться, переходить (изъ квартиры), переѣзжать (па другое мѣсто), ківачта (каві?) — всупуть, виих- путь. ківета (каві)—заглушаться (о совѣсти). ківіі, кіівіі,—ветэ—дикій, ая. ківуута—дикость, fo-joja, Kjoja^Ki-jaBi. кііка—зубъ; зубецъ; кіікі кета — оскоменятьсл; оскомина; кііку, — ко kaijana,—нтэ— оскомишіый, ая; кіікі храста —оскаливать зубы; быссыра да-кіікі—десны, кііма, кімтэ—почернѣлый, ая, закоптѣлый, ая. кііпй — камень; — ды-чакмак— кремень; —ды-НѵуІтё,—гиря; д ы-кіійіі, мін-кііпй—камен¬ ный, ая; кііпа-чакмак ыхетй —высѣкать (огонь), кіій&пй,—нтэ— каменистый, ая. кіісй—животъ, желудокъ, утро¬ ба, брюхо; сймі-гйвар ди-кіісй —внутренности (животнаго). куаіта (кіуіі, ка/іі)—мѣрить, из¬ мѣрять, примѣривать; измѣ¬ реніе. куамта (карм, ка’ім)—чернѣть, куапта (кгціп, ка’ін)—нагибать¬ ся, сгибаться, наклоняться, перевѣшиваться; покоситься (на сторону). кі]’аста (ка’ід, Kajig)—разсчи¬ таться. Kijyla—мѣра, размѣръ, мѣрка; діа-кууіа—безмѣрный, ая. кііас—классъ; степень; сортъ, кііета (каіі) — стоять; остана¬ вливаться; подождать, потер¬ пѣть; притихать (о боли); —ды-ал-хабыра—настаивать (на своемъ). кіііі!—стой! остановись! кіііііа—вѣнецъ; шлемъ, fiilja,—Іітэ—стоячій, ая. кііііітэ—почка (животнаго), кііпат—семейство; жена, кіма — сколько; — кі - тавы? — сколько стоитъ? — raj)2L? — сколько разъ?—£Інні ітіух? —сколько лѣтъ имѣешь? кімаіта, кымаіта(^амыі)—зрѣть, возмужать; совершенствовать¬ ся. кімыііа, камыііа,—мыітэ—воз¬ мужалый, ая, взрослый, ая; совершенный, ая.
— 310 — vk.com/aristorika кін—месть; —йалатга—мстить, отомстить; xaMjarai,—нтэ ды- кін=кіщ ana,—нтэ. кіна<;та, кынадта (кані?)—под¬ метать. кіщана, — нтэ — мстительный, ая, злопамятный, ая. кіннар ха$та, 1і-кіняар гіра^та —миновать; избѣгать, от¬ страняться, чуждаться, кін^а—общество, собраніе, сход¬ ка; да-кінда—общественный, ая; —да-naTapjapfii—вселен¬ скій соборъ, кіппір—поруганіе, кійанта (кайін)—голодать, про¬ голодаться; бі-кійіна—впро¬ голодь. кійарта (кайір)—поругать, над¬ ругаться. кійііиа,—йінтэ—голодный, ая. кій1ан=кыплан. кійна—голодъ, кійнуіга—голоданіе. кіраке$—извозчикъ, перевозчикъ, кіракедуіта—извозъ, извознича- ніе;—вйтта—извозничать, кірайта, крайта (кйрій)—раз¬ сердиться, прогнѣваться, не¬ годовать, раздражаться. кірйхта (каріх)—обвязать голо¬ ву, намотать на голову пла¬ токъ; чалма. кірета (карі)—укорачиваться, кірііба,—ріптэ—разсерженный, ая, раздраженный, ая, взвол¬ нованный, ая. Kipja, KBipja,—рітэ — короткій, ая; непродолжительный, ая; nipjeli,—jela—коротокъ,—тка (сказуемое); короче, кірріі—наемъ; бі-кірріі—внай¬ мы, напрокатъ, кірсіііі—навозъ, пометъ (лоша¬ диный, ослиный), кірдан—бѣлила (косметич.). кірда—сани. кісаха—подрѣзка (деревьевъ), кісахта (касіх) — подрѣзывать (деревья). кісета (гасі)==гісета. кісета (касі)—закрываться (о посудѣ); покрышка, крышка, кісііт э=гіссіітэ. кістэ—кисетъ, мошна, кіттаи—холстъ, полотно, кітарта (іуатыр)—сложить (ру¬ ки); скручивать (нитки, руки), кітйва—книга; бумага; письмо, посланіе, записка; подписка, расписка, вексель;—дм-йііа- біт—азбука;—ды-o'ragi—обои; бі-кітйва—письменно; ды-кі- тава—писчій, ая; мін-кіійвіі —бумажный, ая; uti/f'xftnfi.,— п$э—ды-кіі’йвй, гй^кйнй,—
— 311 — нтэ li-кітава—знахарь,—рка; забнана, — нтэ—ды-кігаві— книгопродавецъ (мужск. и женск. р.). кітавта (катів) — писать; — 1і- у і да] і—переписы ваться. кігана—вата, хлопчатая бума¬ га; —кеса ды-кітана—хлоп¬ чатникъ; міи-кітана—бумаж¬ ный, ая (о матеріи), кітва—колючка, игла, запоза; —да-заркыттэ—жало (осы, пчелы). кітвана,—нтэ—колючій, ая. кіт етэ, катетэ — курица;—ды- Міссір—индѣйка; ды-дідтэ— фазанъ (самка), кітівтэ, кутуітэ—почеркъ, кішва,—тівтэ—писанпый, ая. кігра—узелъ. кітуітэ — талисманъ; надпись; письмо. кіхаіта (к]ахы1)—насурмить, под¬ водить глаза и брови, кіхакта (гахік)=пхй,кта. кіхва, іуахва—звѣзда;—ды-ке- дамтэ — утренняя звѣзда;— да-бсраді—вечерняя звѣзда. кіхка==гіхкй. кіхіа—сурьма, краска для под¬ веденія бровей н глазъ, кічііхта (качіх)—уставать, уто¬ мляться. кі?мі?тэ, кі^міі^і — КИШМИШЪ, изюмъ. кіавутрэ — полдень; полдникъ, обѣдъ;—халта—обѣдать, fijanjop—кизякъ (собранный па полѣ). іуал—сырой, ая, зеленый, ая (о фруктахъ), куамал, fijaMal—мудрость, ра¬ зумъ. фамарта (fijaMUp)—гнать, выго¬ нять, разогнать, удалять; вы¬ живать; преслѣдовать; препят¬ ствовать; спугнуть; гоненіе, фаміііута, фамыііута, к]амыі- lyta, эдамулута — зрѣлость, возмужалость; совершенство. к|амрана, — нгэ — гонитель,— ница. KjaMbil, іуамуі— зрѣлый, ая, возмужалый, ая; благоразум¬ ный, ая; совершенный, ая. к^амытра, іуамутра—груша. KjaiiAal—обрывъ. KjapBan=kaulaH. Kjapnancapa, карвансара—по¬ стоялый дворъ, гостиница. Kjapy3 — проповѣдь; — ватта— проповѣдывать. іуаруза,— згэ— проповѣдникъ,— ница, наставникъ,—ница. іуарузута — проповѣдничество, наставничество.
— 312 — vk.com/aristorika Kjacu6, Kjacra6—бѣдный, ал, ни¬ щій, ал. іуасыбланмыс вета—обѣднѣть, обнищать. фасыбута, ьуасыібута, Kjacbi6yi- та—бѣдность, нищета; бі- іуасыбута хета—бѣдствовать. к|ода, кода—печенка; селезенка. fijoKa, кока—пень, кщла—навѣсъ; шалашъ, кщллан, Kjyj.ian—крюкъ, крю¬ чокъ. кщрамаі—ужъ (змѣя). Kjopfijopa—коршунъ, кіорлух гаранта—промаяться. к]орчіібан — прыщъ (большой), нарывъ. кіотмал—грубый, ая, необте¬ санный, ая. к]‘оха—старшина. 6jy6a—кантъ, обшивка;—ма/г- тавта—обш ивать. к ] у вак—у чен и къ (мастерового). Kjyi, кѵі—крикъ, шумъ, гвалтъ; —ватта—шумѣть, кричать, поднимать гвалтъ, fijyipa cnjapra—налетать (о на¬ паденіи хищной птицы); сло¬ жить печку, іуулухтэ—лачуга, кіумй,—мгэ—черный, ая. KjyMpa,—мыртэ—изгнанный, ая, изгнанникъ,—пица. Kjyfia,—птэ—низкій, ая, при¬ земистый, ая; простой, ая, обходительный, ая (о человѣ¬ кѣ); Kjyua-Kjyfta—крадучись. Сунута—низкость; простота, об¬ ходительность; бі-fijynyTa— попросту. Kjypa,—pi—слѣпой, ая;—ватта —ослѣплять; —вета—ослѣп¬ нуть. Kjyppa—тина, fijyppa—осленокъ. fijyxTa—кладовая; чуланъ, йбка — корень; кбкѵ,—ко хлыі- ма,—лымтэ—коренастый, ая; мін-кок£ панета— искоренять, кбк ватта—заводить (часы); на¬ лаживать; настроить (музык. инструментъ); мін-кок дырета —разстроивать; — ніпаіта, — разстроиваться (о музыкаль¬ номъ инструментѣ). кбмаг, комак, кщмак, комагута, кбмагуіта—помощь, подмога; защита; — ватгй — помогать, пособлять; содѣйствовать; за¬ щищать. кбмйгчі, кбмйкчі—помощникъ, —пица; сотрудникъ,—ница. кбмур—уголь, кбмурчі—угольщикъ, кбрук—мѣхъ (кувпечный). кбсо—коса (женская).
— 313 — катай—побои;—мхета—поколо¬ тить. кбч—кочевье. кбчапа,—итэ—переселяющійся, аяся, кочующій, ая. крнстуана, —итэ—христіанинъ, —ика. С •• и • *і С • •• кунууа=кшда. курапан — малоспособный; ду¬ рень; неуклюжій, ая. курк—шуба, тулупъ, ку рмыхха—свертокъ, курсі—столъ; стулъ; кресло; табуретка. кувві, іуувві—пометъ, навозъ (рогатаго скота), кугурт, njyrypT—сѣра; фосфоръ; сѣрная спичка, кудаптэ см. кавідна. кудратчіі—злопамятный, ая. кузар—вывѣвки. куііад—солома, куі раха—саванъ. куіга—прялка, куіаца—тулупъ (женскій), куііі, куі, кут, кут—все, вся, сполна; всѣ, всякій, ая;— дана—всегда; —дука—вездѣ, всюду; — кіма-га-ха, — кіма- гііьі-ха— изрѣдка;—дахіі,— та jap—всевозможный, ая;— j ума—ежедневно; —^ітэ—еже¬ годно; ды-куііі—всеобщій, ая, общій, ая; ды-ку]1унте—не¬ раздѣльный, ая. куі!унк—ломъ; мотыка;—мхета —хлопотать, ходатайствовать, кундіі—комокъ, комъ; ступица (колеса); кандалы, оковы; — мхе^а—оковать. кусіуа—шапка;—казаича— шап- ка-котелокъ, шляпа, кут—тупой, ая;—ватта—исту¬ пить; —вета—иступиться. кутан—плугъ. кутута—тупость. ку$тігар—борецъ, боецъ, ку^тіі—борьба; —двакта, —тійе- та—бороться, к^ыіта, к^ыттэ—отличный, ая; добрый, ая (о человѣкѣ); чім, раба к^ыіта. к?ыттэ—наилуч¬ шій, ая, великолѣпный, ая, прекрасный, ая. кдыітута—благо; доброта; чім кдаітута—великолѣпіе, кырііва—запашка, пашня; нива; —вйт^амхета,—мамтег а— раснахивать, бороздить, воз¬ дѣлывать (землю). Л. Лазым—нужный, ая, необходи¬ мый, ая; лазым-ііИ,—іііэ— нуженъ,—на, необходимъ,— ♦
vk.com/aristorika — 314 — 1 ма, надобенъ,—на (сказуе¬ мое); нужно, необходимо, должно; лазым вета—приго¬ диться, понадобиться, лазымута, лазыімута — надоб¬ ность, необходимость, нужда; —гіра^та—нуждаться. лом—ломъ. лыіпа—винный кувшинъ, лъуаста (ла]ыс)=ласласта. L. < 1 і \ лаі-лаі—бай-бай;—ватта—уба¬ юкивать. ла]ыд—пристойпый, ая, достой¬ ный, ая; Jiajbi5“iili,—іііэ—при¬ стоенъ ,—стойна, подобаетъ, достоенъ,—стойна (сказуем.). ла^дута—достоинство, пристой¬ ность. лала, лаіі,—Ііітэ—нѣмой, ая; —вета—онѣмѣть; — віуа;— віітэ—онѣмѣлый, ая. лалланта (лаллын)—онѣмѣть, лаі уіта—нѣмота. лама, Іама—узда, удила;—мхе- та,—дмрета—взнуздывать; — гірадта—обуздывать, ламта, Іамта — войлокъ; — ды- хут-сарга—потникъ, лай—совсѣмъ, крайне, через¬ чуръ, слишкомъ, отмѣнно, ласласта (ласлыс)—жевать, раз¬ жевывать. латта, латты, Іатты—мель, бродъ, латтанта (латтын) — обмелѣть, лахлахта (лахлых) — жрать (о собакѣ). І^‘ых=ла]ыд. 1а]*ыдута=лаіыдута. Іакіакыссі—журавль. Іаіма — физіономія. Іа, 1е—не, ни; Іе-бацып—не хочу; 1е-азан—не пойду; Ііі- таніі—не говори; 1а-ху$—не уходи; Іа-нійуі—не падай. Іабаіта (Іабіі)—нести, уносить, относить; вести, уводить; вез¬ ти, увозить; одолѣвать, пере¬ силить. Іаббйдан—пороховница. Іавазй,—зтэ—тощій, ал, худой, ая; посохъ;—вета—худѣть. Іавазута—худоба. Іаган—тазъ. Іаббанта (Іаббін)—воодушевлять. Іаддам^а, ладдамта (Іаддым)— обуздывать; взнуздывать. Іадым—подкопъ; —мхетіі—под¬ капывать, прорывать (землю). ІадШта (lftglil)—пыхтѣть. Ій-да-Ій-да—невольно, нечаянно, безсознательно. І&уу&ігіД (Ійууін)—лощить.
— 315 — Іаціаута (Іацііц)—блестѣть, ло¬ сниться. Іацііуана,—нтэ—блестящій, ая, лоснящійся, аяся. Іацііцанута—блескъ, лоскъ. Іазга—каяка, тряска;—макана, —нтэ—тряскій, ая. Іаззат—удовольствіе. Іаіба, И-а^а-гііба—на эту сто¬ рону, сюда; Іаіба-Іоіба—сю¬ да-туда; мін-даьа (мш-ды-а^а) Іаіба—впредь. la-japTa (ja’bip)—колебаться (въ исполненіи чего). Іакка—пятно; рубецъ; порокъ. Іаккаіандірмі? вета=1акканта. Іаккана, — нтэ — запятнанный, ая, порочный, ая. Іакканта (Іаккін) — запятнать, измарать. Іактана,—нтэ—узорчатый, ая. Іакіакта (Іакіік) — расплески¬ вать, ся; расшатать, ся. laldaka—плашмя. Іаіа—няня; дядька. Іаіуіта — няпьчаніе; — ватта— няньчить. Іаміамта (Іаміім)—ворчать; ры¬ чать (о медвѣдѣ). Іампа—лампа; потолокъ. Іймнар—вилы (съ 4-мя зубьями). Іаііг—задержка, остановка, про¬ волочка. Іангаіта (Іапгіі)—хромать, охро¬ мѣть; затягиваться, задержи¬ ваться, замедляться (о дѣлѣ). Іанганта (Іангін) — затягивать, задерживать, замедлять. Іангар—якорь. Іаигііана,—нгэ—хромающій, ая, хромой, ая. Іаппа—горохъ толченый. Іаппа—волна. Іахма—хлѣбъ; — да-^авутрэ— обѣдъ. Іахмачі (janjaHa,—нтэ ды-іах- ма) — хлѣбопекъ (мужск. и женск. р.). Іахпа—косогоръ. Іахтэ—ладонь. Іахуіма,—хумтэ—стройный, ая, статный, ая, осанистый, ая, видный, ая, пригожій, ая, изящный, ая, граціозный, ая. Іахумута—стройность, статность, изящество, граціозность. Іахха—тутъ, здѣсь; сюда; ды- Іахха—здѣшній, яя. Іачіктэ — покрывало, платокъ (головной). Іа? — падаль. Іадхор—обжора, неразборчивый, ая (въ пищѣ). Іа?хорута — обжорство; — ватта —обжорствовать; обжираться, объѣдаться.
vk.com/aristorika — 316— ! leiTajyfa (отъ Ііт)—бѣдность, нужда. leli—ночь; ды-leli—ночной, ая; маварта да-іеіі — проводить ночь, переночевать. Іетана, — нтэ— проклинатель,— ница, зловѣщій, ая. 1е<;а—тѣсто. 1і — представка, управляющая винительнымъ падежомъ; Іі-да- на—во-время; 1і-бетэ—домой. Іібба—сердце; — ватта—отважи¬ ваться; — варта — замирать, падать въ обморокъ;—ja-ваіта —утѣшать, ободрять, одуше¬ влять; — крамта, — дкаіта— угождать; —?матта—уязвлять, опечалить;—хласта, акта ды- Іібба—скучать; —kijarra—со¬ болѣзновать; маттавта бі-Іібба —замышлять; дахтанта, гі- ваіта, руамта ды-Ибба—за¬ тошнить; Ііббу,—ббо kucja— строгій, ая;—іггуха,—хтэ— искренній, ля, откровенный, ая;—nifja, —йітэ — хладно¬ кровный, ая;—сыіуа,—сах— простодушный, ая; мін-ііббй —наизусть;—{каіта—выучить наизусть; мін-куііі Іібба, мін- Іібба йтуха—искренно. Іібб&нй,—нтэ — отвалшый, ая, смѣлый, ая, храбрый, ая. Ііббантй (Іаббін)—воодушевлять¬ ся, сдѣлаться смѣлымъ, от¬ важнымъ, храбрымъ. Ііваддар—наружу, внѣ; дальше; ды-Нваддар—внѣшній, яя, на¬ ружный, ая; міп-Нваддар— снаружи. Іівахта, Іывахта, Івахта, іівахта (Іавіх)—разгораться, вспыхи¬ вать. Іівахта, іівахта (Іавід)—одѣвать¬ ся, пріодѣться. Ііві^тэ, ііві^тэ—платье, одежда, одѣяніе. 1ііба=дада1ута. Ііібана,—нгэ—пронырливый, ая, продувной, ая, пройдоха. 1ііна=лыіна. Іііпа, Іійгэ—научившійся, ался, ученый, ая; опытный, ая; ручной, ая (о животномъ). Нітэ—осадокъ. Ііібана—языкъ; нарѣчіе;—ды- тбра — полынь; бі-ііі^аиа— словесно, изустно; ал-ііі^анй, f ета—огрызаться; —двак^а— отвлекать, отводить (глаза); Ні^йпу,—но двйк$Й—заикать¬ ся;—мі<;х£іна, —и^э — льсти¬ вый, ая. Ііі^анаий, — п'Ь, мйр-ііідііні— краснобай,—ка. Ііі(&нк&=нііс&цк&.
- 317 — Иідантэ — язычокъ; свистулька (для перепелиной охоты). Іуаста (lajbic)—жевать. Іуатга (lajuT, Іа’ыт)—прокли¬ нать. Іуаза-Іуаза—наскоро, то¬ ропясь. рей; И-кіс бета—возлѣ дома, при домѣ; li-кіс діуіі, Іі-кіс- Ііі—у меня, около меня. Ііі—тина. 1ІІТЫХ—внизъ. Ііпета, іійета (Іайі)—жрать. 1і-йітва—поперекъ. li-jaMMina—вправо. lijaMrа (lajiM, Іа’ім)—увѣщевать, наставлять. JijanTa, lJjaura (jalni, lajin)— научиться, обучаться; ученіе; упражняться, привыкать; по¬ вадиться; перенимать. Іуаста (jalic, lajic)—спѣшить, торопиться, ускорять; бі-іі- jacTa—второпяхъ. Іуатга Оаіід, Іард)—рождаться. lijaQTa (lajig)—мѣсить (тѣсто). Іуета, іЦета (jali, laji)—плакать; плачъ. Іі-кадра—соотвѣтственно, сооб¬ разно. Икатта (Іакыт)—клевать. Икета (laid)—лакать; жрать. Іікйста (Іакіс)—моргнуть, кив¬ нуть, толкнуть рукой (съ цѣлью дать понять что-ни¬ будь). Іікахтіі, іікахта (Іакіх)—лизать, облизывать. Іі-кіс—у, при, возлѣ, около; — тарра—у дверей, около две- Іі-сіммаіа—влѣво. li-yllyl, 1і-уллул—наверхъ. Ііхамта (Іахім)—итти (о платьѣ), быть красивымъ (тюрк. ja- ра?ма§). Ихейа, Ііхііпа, ііхіійа—одѣяло; 1 іхіптэ—одѣяльце. 1і-чап1н=1і-сімма1а. Ioga3, лу§аз—потѣха;—ватта— потѣшаться, подтрунивать. Іо^азбаз, лобазбаз-потѣшный, ая. logMa—жвачка. Іотаті—проклятіе. logiM^lagHM. Ібуа—лоскъ. Іоіба, 16-гііба—туда; дальше; мін-да-іоіба—отнынѣ, loja—не будетъ, нельзя. Іиіета (Іоіі)—выпрашивать, вы¬ маливать, нищенствовать. Ібткй—лодка. Ібткачі—лодочникъ. Іуббас—одежда, платье, lyilii, lyla—дуло; трубка; ду- lyila—двустволка; мар-ха-іуіа —одностволка (ружье).
— 318 — vk.com/aristorika lylajiH—лейка. Іут—голый, ая, нагой, ая; бѣд¬ някъ, не имѣющій ни копей- ки;—ватта—оголить, обна¬ жать;—вета—оголѣть, обна¬ жаться; обнищать. Іыіта, лыіта,—ттэ—проклятый, ая, окаянный, ая. Іыкэтта, ыікатта Іікатта (1а- кыт) — раскрашивать, укра¬ шать; вышивать; клевать. Іыккум—прозвище. Іыкта—украшеніе, узоръ. М. Маббу’а, маббува—истокъ, вер¬ ховье (рѣки), маварта, мавварта (маввыр, авыр) —вводить, вдѣвать, вдвигать, вкладывать, всовывать, во¬ ткнуть, продѣвать; провозить (товары); пропускать (время); переправлять (чрезъ рѣку, горы); загонять (скотину въ хлѣвъ). магірадта (магрыд, тары?)—слу¬ чать (кобылу съ жеребцомъѣ магре'Ь—бритва, мадбарта (ма^быр, хабыр)—из¬ вѣщать, увѣдомлять, заявлять, сообщать. маддарта (маддыр, хадыр)—пе¬ реворачивать; превращать; из¬ вращать (смыслъ чего); пере¬ бирать (четки); перелистывать (книгу); списывать (съ книги); переводить (книгу), маратус—магнитъ, макана— поводъ, предлогъ, при¬ чина, отговорка; —двакта— отговариваться; бі-маЬана— подъ предлогомъ. маЬут—сукно. ма5а1—область, округъ, ма^ра—приданое (дѣвушки), мада—крестины, маддарта, мадіфрта (маддыр, да]ыр) — возвращать; обра¬ щать; отыграть; блевать, маддета (мадды, jarra, да’ы)— разъяснять, растолковать, вра¬ зумлять; увѣдомлять; обнаро¬ довать; изъявлять, выражать; бі-дарат маддета—-намекать, мадіан—кобыла, маууабта (маууыб, ауыб)— удивлять, изумлять, маууібана, — nfo—чудотворецъ (муЯС. И JKCFICK. р.). мауірнана,—ігЬ — растущій, ая. Mayjairfa (мащмп)—расти; ра¬ стеніе. маурам'Ьі (маурым)—оштрафо¬ вать; побить камнями.
— 319 — мауратта (маурыт, уарыт)—пе¬ редвигать; соблазнять, мазалах—оводъ, мазбатта (мазбыт)—доказывать, утверждать; обличать, мазбытана, — нтэ — доказываю¬ щій, ая, обличитель,—пица. маздета (мазды, зады)—испу¬ гать, запугивать, устрашать, пригрозить; встревожить, маздуана,—пЬ—пугающій, ая, страшный, ая. маззаста, маззастй (маззыс)— передрогнуть; знобить; ознобъ, мауаіта (Maijil)=Majil вета. мазмура—псаломъ, мазра, Ma3paja—поле; ‘ загонъ; имѣніе. маіра, марта—горькій, ая. маіруіга—горечь. ма]а, MajaBafi—кишка, кишки. Maja—капиталъ. маіаллах—кувырканіе;—раппе- т а—ку выр каться. MajaTi (множ. ч. отъ мата)— сыпь. Majil вегіі—плѣняться, очаро¬ вываться, любоваться;—вйт- тй — плѣнять, очаровывать, увлекать;—qjlinii,—nfa—увле¬ кающіеся, ался;— одаиа,— нтэ—увлекающій, ая. Mftjilytfa—увлеченіе. макмаіта (макмыі, фамыі)—зс- полпять, соблюдать, макраста, макразта (макрыс)— проповѣдывать; проповѣдь, макрізана—проповѣдникъ,—ни- ца. макрізанута—проповѣдничество, макарасута—ссора, раздоръ;— дырета—разссорить. маккар—долото, маккарта (маккыр, аккыр)— заставить рыть (землю), за¬ ставить долбить (дерево), макравта (макрыв, карыв)—при¬ ближать; причащать, макрамта (макрым, карым)— проиграть. макраста (макрыс)—поссорить¬ ся, повздорить, перебрани¬ ваться; состязаться; спорить, макратта (макрыт, карыт)—пе¬ рекусить, перегрызть; стричь, макрахта (макрых, карыі)—вы¬ жигать (о хлѣбахъ, солнцемъ), макрета (макры, кары)—обу¬ чать (грамотѣ), макрьуана — іітэ — обучающій, ая; разборчивый, ал (о по¬ черкѣ). макрысапа,—нтэ—задорный, ая; сварливый, ая. макрысапу^а—-задорность; свар¬ ливость; состязаніе.
мактавіа (мактыв, катыв)—на¬ ряжать. малдета=ал дега. маі—товаръ. маЦаста (Maljbic)—мучить. MaljaT—подать, оброкъ, маінета, малпега (маіпы)—пере¬ дразнивать, гримасничать, маісомі, ма-іаьсомі—масленица (праздникъ), мамача—акушерка, бабка, по¬ витуха. маммамкта, ыамакга (маммык, амык) — вглублять. маммаіта (маммыі, амыі)—оцѣ¬ нивать; сторговаться; оцѣнка, маммарта (маммыр, амыр)— строить, сооружать, маммаста (маммыс, амыс)—да¬ вать сосать, кормить грудью, мамматта (маммыт, амыт)—вы¬ крестить. мамм у д у іта—кре щепіе. маммыдана, — нтэ—креститель, —иица; Jyханна маммыдана ,—Іоаннъ креститель, маммыіаыа,—иі’э—оцѣнщикъ,— щица. мамм ы са нтэ—корм и л ица. мамнаста (мамйыс, пайыс)—за¬ ставить стряхивать, мамралга (мамрыл) — сдѣлать горькимъ. vk.com/aristorika О — мамтета (мамты, маты)—дово¬ дить, доставить, доносить; до¬ ставать; передавать; довер¬ шать; выдѣлывать (кожу); раз¬ водить, обрабатывать (садъ); хватить (кулакомъ); наябедни¬ чать, доносить, шпіонить;— ды-ал-гана—надоѣдать, при¬ ставать. мамтуапа, мамтьуана,—нтэ— доносчикъ,—чица, ябедникъ, —ница, шпіонъ,—пка;—ды- ал-гана — надоѣдливый, ал, назойливый, ая. мамтуанута—ябедничество, шпі¬ онство, допосъ. мамуна (отъ амува)—дядя, дя¬ денька (по отцу), мана, манаі—смыслъ, содержа¬ ніе, толкъ, значеніе; переводъ (на другой языкъ). манаЬ^маІіана. мангарта (мангір) — сгребать (граблями); боронить, магігір—грабли; борона, мапдав, мындав—холка (часть шеи лошади). манк)'арта (манкыр, анкыр)— пригрозить, маимыиана,—ніэ—мямля, не¬ расторопный, ая. маитаіі'Ьі (мантын, натып)—на¬ капывать.
— 321 — мантарга (маптыр, натыр)—сби¬ вать (фрукты съ дерева), маныт — рубль. манданта (маплы?, палы?)—за¬ ставить драться; поссорить, мапрамта (мапрым, пармы)— разъяснять, растолковать, из¬ лагать; убѣждать, вразумлять, маптахта (маптых, патых)— сплющивать, мапчаіта (мапчыі, па чыі)—искри¬ влять, изгибать; косить (глаза), майрета (майры, пары)—увели¬ чивать. майсарта, мабсарта (майсыр, мабсыр, басыр) — убавлять, уменьшать. майсахта (майсых, йасых)—ве¬ селить, радовать, манданта (май?ым, йа?ым)—за¬ ставить раскаяться; отсовѣ¬ товать. мап?ат1*а (мап?ыт, па?ыт)—про¬ вожать, сопровождать, мар—господинъ; март—госпожа, марал,—лтэ—олень, лань, марамта (марым, pajtiM, ра’ым) —возвышать, поднимать, воз¬ носить; убирать (со стола);— ды-га нй—возгордиться. Марап, Mapja—Господь, Богъ, Христосъ; Ве^а ды-Маран— Рождество Христа. мардарта (мардыр) — околѣть, издохнуть; осквернять, мардахта, мартахта (мардых, радых)—вскипятить. MapjacTa (маррс)—забрызгать, спрыскивать; накрапывать; всплескивать. марі'ахта (маррх, japbix, pajbix) —продлить, протягивать, про¬ стирать; затягивать (дѣло); отращать (волосы), ыармарта (мармыр)—мурлыкать; рычать (о собакѣ1- марйетй (марпы, рапы)—осла¬ блять; разводиться (съ женой); разводъ. марра—болѣзнь; боль; эпидемія; - —гіра?та—болѣть, хворать; —кату Іа—повальная, эпиде¬ мическая болѣзнь;—ды-?1апта —параличъ;—ды-кдаіа, мар- кдаіа—жаба;—ды-кііса, мар- кііса—разстройство желудка; —ды-ріі?а, марріі?а—голов¬ ная боль; — jasalxa — надо¬ ѣдать, безпокоить;—рвана,— нтэ—надоѣдливый, ая, на¬ вязчивый, ая. маррана, — нтэ — болѣзненный, ая, хворый, ая, слабосильный, ая; марранеіі,—1э—болѣзнен¬ ный, ая, болѣзненъ,—ненна, слабосиленъ, - льна (сказуем.). 21
— 322 — vk.com/aristorika марранута—-болѣзненность, хво¬ рость, нездоровье, маррарта (марры?, ра’ыд)—раз¬ будить; отрезвлять; скликать, маррега (марры, ары, отъ арета) —заплачивать, дать починить, маррета (марры, мар’ы, ар’ы, раі- jn, отъ рета) —пасти (скотъ); стравливать (поле); заставить итти дождь, снѣгъ, мархамта (мархым, рахым)— сдружить, заставить полюбить. Map’biija,—ыіТэ, маррыуа,—ыітэ —подножный кормъ; церков¬ ный приходъ, марыііа, марыгі а—котелъ. масалла—матеріалъ, масвета (масвы, саввы)—насы¬ щать; высинивать; красить (матерію). мададта (мадыд, са’ыд, са]ыд)— выслѣживать, высматривать, подглядывать; заставить охо¬ титься. Macjanfa (мас)ый, сапы)—цѣ¬ дить, отстаивать (воду); вы¬ лѣчить. маслаііат — совѣщаніе; — вйтта —совѣщаться, обсуждать; — хзетй,—совѣтовать, отговари¬ вать. Maclefa, маслена (масін, саіы)— ссаживать; понижать; спу¬ скать; разгружать; отгибать (рукавъ); откосъ, масмаста (маемые)—молчать, от¬ малчиваться, масмысана,—нтэ—отмалчиваю¬ щійся, ался; угрюмый, ая. маснанта (маснын, саннын) — угомонить. маснатта (масныт)—испортить, продымить (кушаніе при вар¬ кѣ). масрахта (масрых, сарых) — взбѣсить, раздразнить, остер¬ венить. мастарта (мастыр)—линовать, мастар—линейка (письм. при¬ надлежность);—гірадта-мас- тарта. масхара, масхарачі—потѣшный, ая, уморительный, ая; ско¬ морохъ, балагуръ, шутникъ, —ница, шутъ,—тиха, масхарга (масхыр)—балагурить, шутить; насмѣхаться, глу¬ миться, подтрунивать, дура¬ чить, издѣваться, мас&арута—балагурство, шутов¬ ство, глумленіе, издѣватель¬ ство; насмѣшка; — ват£а= масхарга. масхе^а (масхы, сахы)—купать, масхырапа, — нЬ — насмѣшли¬ вый, ая, насмѣшникъ,—ница.
— 323 — ыасвуатта, мадатта (маедыт)— послушаться, повиноваться, подчиняться, покоряться; вни¬ мать. Macaj ітана, Macj ігана,—нт э— послушный, ая, покорный, ая, сговорчивый, ая; вниматель¬ ный, ая. матаімаига, мытаіманта (таімын) —дорожить, поднять цѣну, матаста, маттаста(маттыс, та’ыс) —тыкать, макать, матбатэ—типографія, матбета (матбы)—напечатать. MaTjaxTa (матіых, та’ых)—сплю¬ щивать, вдавить, матлета (матыл, атыл)—усыплять, матмарта (матмыр, тамыр)—за¬ ставить зарыть; выпачкать грязью. матрапуіііта, матрапоіііта—ми¬ трополитъ. матраста (матрыс, тарыс)—за¬ ставить жирѣть, откармли¬ вать. матрега (матрн, тары)—скакать, мчаться (верхомъ);—ды-суіса- ваті—скачка, матруві-матруві—вскачь, матрьуаиа,—итэ—скачущій, ая; скакунъ,—пья (о человѣкѣ), матталі'а (маттыл, тавыл)—за¬ бавлять, развлекать. маттанга (маттын, та’ын)—на¬ вьючивать, нагружать, маттапта (маттып, TajHn)—на¬ гибать, клонить, маттатта (маттыт, Tajbrr)—за¬ ставить потѣть; пристыдить. маттаЬ—товаръ, матыртэ — бѣгъ (лошади), мат—изумленіе, недоумѣніе;— ватта, — двйкта — изумлять, поражать;—вета, — пуанта— изумляться, поражаться, не¬ доумѣвать. матэ—прыщъ, чирей; ягода ви¬ ноградная; зрачокъ, махалта (махыл, ахыл)—питать, кормить. махарі?, макаріч—могорычъ. махварана, —нтэ—бѣлильщикъ, —щица. махварга (махвыр, хавыр)—вы¬ бѣлить. махлатта (махлыт, халыт)—вво¬ дить въ ошибку, спутывать, сбивать; соблазнять, иску¬ шать; извращать, махіета, махлета (махіы, хаіы) —заставить сладиться; под¬ слащивать; подарить, про¬ щать, помиловать, пощадить, извинять; — ды-г&нй—подли¬ зываться. махіьц ана, мах лъуана,—нтэ—
— 324 — vk.com/aristorika подслащивающій, ая; дарую¬ щій, ая, прощающій, ая. махіыі, махлыі!—подари! про¬ сти! извини! махмаста (махмыс, хамыс)— квасить, окислять. махрамта (махрым)—проклинать, махрымана, — нтэ — проклина- тель,—ница. махусна—пахъ, мача—мышца, мускуль. Manjapm (мач^р, 4ajbip)—оби¬ жать. мач^рана, —нтэ — обидчикъ,— чица. мачмачТа (мачмыч)—чавкать, мачмета (мачмы, чаммы)—пога¬ сить, потушить, мачрета (мачры)—штукатурить, мачруана, — нтэ — штукатуръ (муж. и женск. р.). мачче^а (мачча)—выгладить, по¬ лировать; укатывать, маччу — гладкій, ая;—ватта= маччета. ма?а—щипцы. мадахат—переселенецъ; чужезе¬ мецъ,—земка. маді—фасоль. мадматта (мадмыт, дамыт)—за¬ ставить сломать, мачмета (мадмн, даммы)—заста¬ вить слышать; оглашать мадхатта (мадхыт)*— переселять, выселять (въ чужую страну), маддаі—факелъ, маддарта (маддыр, gajip)—заста¬ вить топить (печку); заставить драться между собой (бараповъ или буйволовъ). ыаддадта (маддыд, gajbig)—заста¬ вить качать; раскачивать, ко¬ лебать, потрясать, отряхивать» ма’ырва, ма’ырва—западъ, ма, імма—сто. мабуанта, маранта (мафіи) -вид¬ нѣться, показываться, мель¬ кать, проглядывать; внѣш¬ ность; мабуунеіі,—1э—виденъ, —дна, виднѣется (сказуемое), мабуатта (мабрт)—-поститься (не принимать пищи), мабуіпана,—нтэ—видимый, ая, замѣтный, ая. мабракта (мабрік)—сверкать, ся (о молпіи). мабрас=абрус=абдаст. мабраста (мабріс, баріс)—высу¬ шить, осушить, маватга, мавйді,а(мйввід, авід)— заставить сдѣлать. магвар'Ы (мйівір, гйвір)—же¬ нить. магдаИ’й, (маідіі, гадіі)—замер¬ зать, застывать, леденѣть; мо¬ розъ.
— 325 — магінета (магні, гані)—накло¬ нять, сгибать. магістэ—серпъ (маленькій), магіа—серпъ. магхакта, макхакга (магхік, га- хік)—насмѣшить, разсмѣшить, тѣшить. магхікана, міікхікана,—нтэ— смѣшинкъ,—шіца, заставляю щій, ан смѣяться, ма^апта, Magganra (ма^іб, Mag- giu)—любить; влюбиться; ува¬ жать. Mag6ana,—uta—любящій, ая. ы^дета (мазді, хаді)—веселить, развеселить, радовать, обра¬ довать; забавлять, тѣшить. MagAijaHa,—нгэ—веселящій, ая, радующій, ая; забавный, ая. Magyalra (ма-gyil, xayil)—заста- мадда—желудокъ (человѣка), маддавга, мадавта (мадів)—успѣ¬ вать. мадуанта, маданта (мадііы, мад- дін)—занимать, задолжать, мадуадта, мададта (мадд'ід, да’ід) —зарывать, закапывать; за¬ глушать (о раст.); окутывать; случать (корову съ быкомъ), мадіі-барі, мін-адуа 1і-барі— будущее, будущность, мадмахта (мадміх, даміх) —заста¬ вить лечь, укладывать (дѣтей спать); прекращать, остана¬ вливать (работу), мадмета (мадмі, дамі)—заставить походить, подражать. Мадраса—школа, училище, ма дынха—востокъ. маувачта, маувадта (мацвіч, уа- вить вздрогнуть, пугать. Mag3<—сѣмя (животнаго), ма^зета (Magei, хазі)—показы¬ вать, указывать, выказывать, оказывать, выставлять, являть; кіі-мЦзета—на показъ. Magalla—кварталъ. MagManTiL (MflgMin, gaMin)—увѣ¬ рять, убѣждать, ыадап—руда, рудиикъ. мадвактіі (мадвік, давік)—заста¬ вить держать; сравнивать, свѣрять, сличать. віч) — шевелить; сдвигать; взволновать (воду), маугу—пузырь, маууара—перила, рѣшетка, маууетй, маууега (маууі, yaiji) —утомлять, загонять (рабо¬ той), обременять; волновать; тревожить. MS/HigagTS, (Miiaigig, жа^ід) — встревожить, всполошить, мазвега (мазві, заві)—вдувать, раздувать, надувать (возду¬ хомъ).
— 326 — vk.com/aristorika маззаста, маззаста (маззыс)— мак&стй, мйкка<;та (макі$, акі?) озябать. Ma:3japta (iiaejip, за’ір)—заста¬ вить распухнуть, заставить разбухнуть, надувать (возду¬ хомъ). маз]агі,а, міЦщдта (м&уід, за’ід)— прибавлять, подбавлять, при¬ давать, увеличивать, усили¬ вать, пріумножать, размно¬ жать, приращать. маі]акта, міуакта (маіjik, ajik)— тѣснить, стѣснять, суживать. Majerci, мауета (мауі, ай)—при¬ носить, вносить, доставлять, привозить, приводить, макка—кукуруза; названіе го¬ рода. маккам^а (маккім, ка’ім)—чер¬ нить, вычернить, закоптить; вычеркивать. маккайта (маккіп, ка’ін)—со¬ гнуть, пригибать, загибать; склонять (голову); перетяги¬ вать (о вѣсахъ). маккадта (маккі?, кй’і?)—выпла¬ чивать долгъ; кончить счеты, разсчитаться. мйкатта (макіт, jSLkif1)—жечь, обжигать, поджигать; выжи¬ гать, стравливать (рану); то¬ пить (печку); опалить; пере¬ жарить (пищу). —остужать, м&квйхта (маквіх)—орать, кри¬ чать, ревѣть, маквета (мйкві, каві) — укрѣ¬ плять, прикрѣплять, скрѣ¬ плять, подкрѣплять; утвер¬ ждать; вкоренять, мйкдана,—нтэ—обжигающій, ая, жгучій, ая; ѣдкій, ая (о ки¬ слотахъ). мак]анта (макрн, каря)—расти, прорастать, зазеленѣть, маранта (Makjin, kajifi)—спо¬ рить, состязаться (на словахъ); споръ, состязаніе; говоръ, маіуіпана,—нтэ—спорящій, ая, состязатель,—ница (на сло¬ вахъ). маккамта (маккім, ка’ім)—поста¬ вить, поднять (кого съ мѣста), маккас—ножницы. маккатта, макатта (маккіт, кй,- jif)—задѣвать, зацѣплять, ся; прикалывать. м&кдеі'а (мйк<;і, йкі$)—сгущать, макйста (мйкіс, касі)—крыть, закрывать, затворять, засло¬ нять, зацрлакивать; задерги¬ вать (занавѣсъ); закутывать, мйквйч^а (мйквіч, ййвіч)—высе¬ лять, переселять, макііій,, —йіітэ — кроткій, ая,
— 327 — смирный, ая, скромный, ая, покорный, ая, безотвѣтный, ая; доступный, ая, сговорчи¬ вый, ая. макііхута—кротость, смиреніе, скромность, покорность, без¬ отвѣтность; доступность, сго¬ ворчивость. макіетй (макіі, каіі)—заставить становиться, останавливать; замедлять. макрапта (макріб, каріб)—раз¬ сердить, прогнѣвать, взбѣсить, разозлить, дразпить, раздра¬ жать, взволновать, макрета (макрі, карі)—укорачи¬ вать, сокращать, максаіта (максіі)—лѣниться, максііана,—нтэ—лѣнивый, ая. максііанута—лѣность, лѣнь;— ватта=макса1та. макук—челнъ (ткацкій), макхана, —нтэ — снисходитель¬ ный, ал. м&іапа—простыня, маіанта (маіій, jftlin)—обучать, пріучать, научать, дресиро- вать, упражнять; подстрекать, подговаривать, маій&а—ангелъ, маівахта (маівіх, Ійвіх)—палить, спалить. мйМ<уга (мйіві?, Ійвід) — одѣ¬ вать, пріодѣть, облекать, обу¬ вать. маі^адта (маі^ід)—запыхаться, маі^ам, ыаІЬам—мазь, пластырь, маіік, — ктэ — дворянинъ (изъ христіанъ,—нка). маЦаста (маірс, ja-ііз) — торсѵ пить. маіка, — Ііктэ — царь, — рица, императоръ, —трица; ды-маі- ка—царскій, ая; бетэ ды- маіка—дворецъ. маікуіта—царствованіе; царство, государство; — ватта — цар¬ ствовать. маііета (маііі, laiji)—вытапли¬ вать (печку); поджигать, маіпана,—нтэ—обучающій, ая, учитель,—пица, наставникъ, —ница. маІѴм, м&Ыум, маі)1ум—извѣст¬ ный, ая, очевидный, ая, яв¬ ный, ая, понятный, ая, без¬ спорный, ая, гласный, ая; — ваттіі — заявлять, выяснять, обнаруживать, выражать. мй-ІумУта—извѣстность, очевид¬ ность, явность, нонятность, безспорность, гласность, мйіхамта (маіхім, І&хім)—сдѣ¬ лать одинаковымъ; вмѣщать, устанавливать, примѣривать, подгонять; вымышлять, выду-
— 328 — vk.com/aristorika мывать; сочинять, составлять (книгу); сочиненіе, маіхімана,—нтэ—сочинитель ,— ница (книги). маміатта(мам^т, ма)іт)—умерщ- влять; заставить умерщвлять, мамкахта (мамкіх, макіх)—раз¬ мягчать; смягчать, усмирять, укрощать. маміахта (мамііх, маііх)—солить, посолить. маміета, мамлета (маміі, маіі)— наполнять, набивать, маммакта—углублять, маммаіга, маэдаіта (мамці, м маязйіѣа (манзіі, назіі)—нагно¬ ить. манзіі — квартира, помѣщеніе; стоянка, ночлегъ; разстояніе, перелетъ; —ды-іуііа—разсто¬ яніе выстрѣла, маніі?—кто? ман]ахта (манрх, Hajix)—дать отдохнуть, дать покой; по¬ коиться, отдохнуть; покой, отдыхъ; погасить (огонь), манку са—огниво, манмінана, —нтэ — небрежный, ая. манмінанѵт а—небрежность. — высинивать; вызеленить (краской). маммахта (мамміх) — шохать, обонять. мансіііа, мана ды-сіііа—песоч¬ ница. мантега (манті)—удаваться; уда¬ ча. мамиаіта, манпаіта (мампіі, на- піі)—уронить, повалить, сва¬ лить, повергать, опрокинуть; побороть, пересилить, сши¬ бать (съ ногъ); лишать, мамур—всадникъ (на службѣ), мана—посуда; чашка;—дн-та- ніка—жестянка; —ды-барут, манітбару t—пороховница, мангана—тиски, давило, прессъ; —мхета—тискать, прессовать; дыбыд-мангана—гайка, мандета (міінді, наді)—обрыз¬ гать. мантуана,—нтэ—удачный, ая. манхаігга (манхіп, нахіп)—при¬ стыдить, сконфузить, осра¬ мить. манхаста (манхіс) — упрекать, укорять, выговаривать, жу¬ рить, придираться, бранить, порицать; упрекъ, укора, вы¬ говоръ, замѣчаніе, придирка, брапь, порицаніе, мйпхісйна,—нтэ—придирчивый, ая, упрекающій, ая, выгова¬ ривающій, ая, укоряющій, ая, порицающійся, бранящій, ая.
— 329 - тн<;акта (ман^ік, на?ік)—за- майхета, мабхета (мабхі, бахі)— ставить цѣловать, дать себя поцѣловать. манжета (манді)—забывать; от¬ выкать. манедана, —нтэ— забывающій, ая, забывчивый, ая, безпа¬ мятный, ая. манэданута—забывчивость, без¬ памятность. С .*!• * ман<;уктэ—поцѣлуй, мапйахта, мапахта, май)ахта (маппіх, fiajix) — охлаждать, освѣжить, настужать. майкета (майкі, йаккі)—взор¬ вать, разрывать (порохомъ), мапкщана, — нтэ — разрывной, заставить плакать. мап$арта (мап£Ір, йа$ір)—рас¬ тапливать, расплавлять; изво¬ дить (кого). мар-абур — совѣстливый, ая; нравственный, ая. мар-акыі-умный, ая, мудрый, ая. мара,—ртэ—обладатель,—ница, владыка, — дычица, власти¬ тель, — ница, владѣлецъ, — лица, хозяинъ,—зяйка. марака—передряга, мар-баііа—пагубный, ая. мар-бапа«—надежный, ая. мар-бегэ—домовладѣлецъ,—лица, мар-гана, —нтэ — здоровенный, ая. ая. майіахта (мапііх, п&ііх)—заста¬ влять работать, упражнять; употреблять, израсходовать, тратить (матеріалъ), майрах, майрак—чугунъ, майрахта (майріх, йаріх)—за¬ ставить летать; вспугивать (птицъ). мй,йра?тй (майрі?, й&рід)—раз¬ лучать, отдѣлять, майтаіта (майгіі, йатіі)—пово¬ рачивать, оборачивать, мйй^ета (міійті, иа/Н)—расши¬ рять. мйрганіітэ—жемчугъ, маргйтта (маргіт, рагіт)—дро¬ жать, задрожать, трясти (о ли¬ хорадкѣ); затрястись; дрожь, маргета (маргі, рагі)—потрево¬ жить. мар-гіна, мар-гіна^а—повинный, ая, виноватый, ая;—ваттй— обвинять;—вета—обвиняться; провиниться;—одана,—нтэ— обвинитель, — ница; мар-гі- нйііі,— 1э — виновенъ, — вна (сказуемое). мйр-горкум—статный, ая, вид¬ ный, ая. мй&туі—проволока.
— 330 — vk.com/aristorika маргуму?—мышьякъ, мар-^асыл—плодородный, ая. мар-давам—выносливый, ая. марда,—ді—мужественный, ая, храбрый, ая, герой,—роиня, смѣлый, ая, удалой, ая; ах- марда—какъ герой, геройски. мар-давіІДэ—богатый, ая, зажи¬ точный, ая;—ватта—обого- щать;—вета—разбогатѣть, марданта (мардін) — быть храб¬ рымъ, смѣлымъ, отважнымъ, мужественнымъ. мардѵта—храбрость, м ужество, геройство, подвигъ, удальство, смѣлость. мар-дыэдат—внимательный, ая, бдительный, ая, строгій, ая. мар-уігар, мар-уігар—отваж¬ ный, ая, храбрый, ая. мар-еЬтубар, мар-е^тубар—на¬ дежный, ая, преданный, ая. мареда (марі) — выквашивать, окислять (молоко), марза—край (предмета), берегъ; ды-марза—крайній, яя; бере¬ говой, ая. мар-здудэ—опасный, ая; отвѣт¬ ственный, ая; мар-здудеіі,— 1э—опасенъ,—сна; отвѣтстве¬ ненъ, — венна (сказуемое); опасно, жутко; отвѣтственно, мар-зу ана,-нтэ- зловредный, ая. мар-зуізі—денежный, ая, бога¬ тый, ая. марі-ацыбута — чудный, ая, странный, ая. марі-ар—самолюбивый, ая; со¬ вѣстливый, ая. марі-бахт—счастливый, ая. марі-ганда—заслуженный, ая. марі-гір—силачъ, марі-гора—замужняя, марі-^овсаіа—терпѣливый, ая, хладнокровный, ая. марі-і)У?—способный, ая. марі-уура^ат—рѣшительный, ая, смѣлый, ая, отважный, ая, храбрый, ая. марі-за^ар—ядовитый, ая. марі-зен—способный, ая, та¬ лантливый, ая. марі-іззат—почетный, ая. марі-ікрам—почтительный, ая. марі-канаЬат—экономный, ая, бережливый, ая. марі-kaja—скалистый, ая, го¬ ристый, ая. мйрі-кыірат—самолюбивый, ая, амбиціозный, ая. марі-кіінад—семейный, ая. марі-мардуі*а—учтивый, ая. мйpi-пaмyc=мйpi-kыipй,f,. марі-парме^а — удобопонятный, ая. мйріийд—приличіе, вѣжливость.
— 331 — маршатута—приличность, вѣж¬ ливость. марі-реі—плодородный, ая. марісхана, марасхана—больни¬ ца. марі-тланыітэ—тѣнистый, ая. мйрі-тунтэ=мар-і)асыл. марі-талаЬ—счастливый, ая. марі-тадарак—запасливый, ая. марі-хер—выгодный, ая, при¬ быльный, ая, полезный, ая. марі-хурруд—страстный, ая (о половой страсти), марі-хымка—зловонный, ая, во¬ нючій, ая. марі-чамхам—чванливый, ая. марі-чаккі—вооруженный, ая. марі-?аватта=марі-хурруд. марі-<;ік — подозрительный, ая, сомнительный, ая. марі-дімма—именитый, ая, знат¬ ный, ая, знаменитый, ая. марі-дур—подверженный, ая па¬ дучей болѣзни, марі-ыкба—счастливый, ая. MapjacTa (мй-pjic) — разставить, поставить (рядомъ), мйр-кадда—пагубный, ая. мар-казза=мар-кадда. мар-каіда—порядочный, ая. мйр-канур=мйр-каіда. мйркііі^а (мйркіі, аркіі)—заме¬ длять, задерживать, проме¬ длятъ, проволакивать; поджи¬ дать; замедленіе, задержка, проволочка. мар-кана—рогатый, ая. мар-кувват—сильный, ая, мощ¬ ный, ая; питательный, ая, сытный, ая. мар-кыімат—драгоцѣнный, ая. маркавта (марків, раків)—поса¬ дить, подсаживать (кого на лошадь, въ экипажъ); случать (корову съ быкомъ), м&ркаіта (маркіх, ракіх)—раз¬ мягчать, разрыхлять, смачи¬ вать, измять, мар-^амал—мудрый, ая. мар - маріпат — вѣжливый, ая, учтивый, ая, приличный, ая. мар-мартаба — сановный, ая, важный, ая. мар-міндіі — зажиточный, ая, достаточный, ая, имущій, ая. мйр-муддахіі—доходный, ая. мар-омір—долговѣчный, ая. мйр-наЫм—способный, ая, да¬ ровитый, ая. мйррактй (мйррік, арік)—заста¬ вить бѣжать, гнать. мйр-сабур=мар-і>бвсй1а. мар-сйдом—страшный, ая;—іііі, —іііэ—страшенъ,—шна (ска¬ зуемое); страшно, жутко, міір-сінт—пожилой, ая.
vk.com/aristorika — 332 — мар-тыіма—цѣнный, ая. мар-таб—выносливый, ая. марта (амір)—сказать, мартаба—этажъ; степень; санъ, званіе. марута—обладаніе, владычество- ваніе, властвованіе, господ- ствованіе; —ватта—обладать, владѣть, владычествовать, властвовать, господствовать. мар-хатТа — мар - кадда = мар- казза. Mapxakta (мархік, рахік)—от¬ далять. мар-іапр=Map-i33at. марха^та (маріыд)—вытравлять плодъ, сдѣлать выкидышъ. мар-<;інні=мар-сінт. масакта (масік, jacik)—подни¬ мать, вынести, вывезти (на гору). масаіа—пословица, поговорка; басня. масаіая—напримѣръ. масаіачіі—баснеразсказчикъ, — чица. масвета, масвета (масвы, саввы) —насыщать, пресыщать, масета—вѣсы; сана ды-міісетэ— коромысло вѣсовъ, мйдавта (мауів, са’ів) — ста¬ рить. м acj ak гэ—подъемъ. масканТа (маскін) — обѣднѣть, обнищать. маскаіта (маскіі, сакіі)—наря¬ жать, пріодѣть, прикрашивать, масіета (масіі)—ненавидѣть; от¬ рицать (чье-либо достоинство), масмакта (масмік, самік)—кра¬ сить, раскрашивать (въ крас¬ ный цвѣтъ), обагрять; заста¬ вить краснѣть, пристыдить, масн&тта, маснадта (маснід, са- нід)—подпирать, подкрѣплять, прислонять, приставлять, масран вета — пригодиться; — ojana,—нтэ—пригодный, ая. масрапта (масрін) — заставить втягивать въ себя (жидкость, воздухъ); напитывать, масрета (масрі, сарі)—охуждать, очернить; нахмуриться, массамта (массім, садм)—руко¬ положить, назначать (кого въ дьяконы, въ свящепники); — ды-баіа — стараться, хлопо¬ тать, безпокоиться; присма¬ тривать (за ребенкомъ, за больнымъ). мйссаіі, массйб—религія, вѣра; ka-мйссал kyllyx ватт&—слу¬ жить религіи, исповѣдывать религію. мйсскйнтй, мйскантіі (мііскін, сйкіи)—успокоивать, унимать;
— 333 — утолять (жажду); развлекать; обласкать. мастэ—густое окислое молоко, міісчіт, мачіт—мечеть, матканта (маткін, аткін)—ста¬ рить, изнашивать. маттавта, матгета (маттів, ]атів) —ставить, поставить, вста¬ влять, приставлять, оставлять, класть, прикладывать; — ды- Maljat—-облагать податью, матаі ват га—поставить кого въ безвыходпое положеніе; уди¬ влять, изумлять; —нуа?тй— оставаться въ безвыходномъ положеніи; удивляться, изу¬ мляться. магаіуіта — нужда; —гіраста—■ нуждаться. матвапта (маівін, тавін)—отси¬ живать члены тѣла. матрат — большая деревянная: или мѣдная чашка, мйтретй, мйтнрета (матрі, тарі) —мочить, омочить, обмачи¬ вать, промочить, матунтэ—поселокъ, маленькая деревня. мйтэ—деревня, селеніе; ды*матэ —деревенскій, ал, сельскій, ая. мй^мта, махцамта (мазуім, ха- ’ім)—нагрѣвать, отапливать;' разгорячить (лошадь); увле¬ кать, пристрастить. Maxj ана, м&хузана,—нтэ—уда- ряющій, ая, бьющій, ая; бод¬ ливый, ая; — ды-ніідгінка,— стрѣлокъ. мйхкамтй (мііхкім, хакім) — укрѣплять, утверждать, упро¬ чивать. MarjaBfa (матрв, jaxiB)—заста¬ вить садиться; посадить, уса¬ живать (гостей), міѵгіана,—нтэ—разсказывающій, ая, разсказчикъ,—чица (сказ¬ ки). матнеТа (матні, т’аиі)—заставить маіІаМа (махііп, хйііп)—мѣ¬ нять, смѣнять, измѣнять, за¬ мѣнять, вымѣнивать, помѣ¬ няться, подмѣнивать, мйхнета (махні) — жаждать, страстно желать что-либо. махпйіта (маіпіі) —не исполнять говорить; заговаривать; раз¬ спрашивать. матрйкта, мйтрйгтй, м^рак^Й (Miitpir, таріг)—заставить от¬ выкнуть, отучать, искоренятъ. своихъ обязанностей, бѣгать отъ работы. мйірйвта (махрів, хйрів)—ис¬ портить, изгадить, исковер¬ кать, уничтожить, погубить;
— 334 — vk.com/aristorika охуждать, очернить;—да-бра- тэ—растлѣвать. Maxpanfa (махріп, харіп)—нато- мадкуі ватта=] -—увлекаться, ся. а<уакта;—вета пристрастить- чить, заострять; очинивать (карандашъ). махтэ—подать, повинность (день¬ гами). нахха, мін-laxxa, мін-1і-ахха— мадіамта(мадіім)—измѣнить сво¬ ей религіи, перейти въ дру¬ гую вѣру. макета (мадіі, gali)—угомонить, мадіімапа,—нтэ—измѣнникъ,— отсюда. маххеТа(маххі, xaji)—оживлять, воскрешать, маххвуана, махы]ана, — нтэ— оживляющій, ая, воскреси¬ тель,—ница. махдахта (махдіх, хадіх)—удо- стоивать. мачахта (мачіх)—находить, до¬ бывать, доставать, отыски¬ вать; загадывать, отгадывать, мачканта (мачкін)—мозолить се¬ бѣ руки отъ работы, мадахта (мадіх)—маслить; об¬ ласкать. Magjakta (Magjik, ga’ik)—увле¬ кать, заставить полюбить себя, м&уікана, мадуіканй, — нгэ— увлекающій, ая, заставляю¬ щій, ая, полюбить себя, мадкйітй (мадкіі, дакіі)—заста¬ вить взять; обтягивать;—да- дымма—пускать кровь; —бі- дйвй—вызолотить;—бі- й ірізій —оковать желѣзомъ. ница. мадііманута—измѣнничество, из¬ мѣна;—вйтта— измѣнничество- вать, измѣнять. мадмадта (мадмід)—о щ у пы вать (въ темнотѣ). маднета (мадні, дані)—пересе¬ лять; заставить падать въ обморокъ. мадракта (мадрік)—свистать. мадрета (мйдрі, дарі)—заставить развязывать; принимать го¬ стей. мадруктэ, мадрукіітэ—свистокъ, мадтакта (мадтік, датік)—заста¬ вить молчать, успокоивать; обласкать (ребенка), мадтета (мадті, даті)—поить, напоить; поливать, орошать. мадхап^Й (мадхіи, дйхін)—на¬ грѣвать, согрѣвать, подогрѣ¬ вать, отогрѣвать; отапливать. мадій/Нй, міідхйд^іі (мйдхід)— проповѣдывать, возвѣщать; сдѣлать кружечный сборъ отъ
— 335 - прихожанъ въ пользу церков¬ нослужителей. ма$хідана,“-нтэ—проповѣдникъ, мокрота;—-хыЦі—прѣсная во¬ да; міуу,—jo xiilja—привле- кательный, ая, симпатичный, —ница; глава проповѣдни¬ ковъ,—ницъ. меЫ—желаніе. ыеідан — площадь; — птйхта — разступаться (о толпѣ), меімун—обезьяна (самецъ), меітар—конюхъ, месана,—нтэ—сосунъ,—нья. метана, мотана, — нтэ—смерт¬ ный, ая. меЬ, міігэ—маслобойня. ме<;а—лѣсъ, роща. ме?ачі—лѣсничій. ме<;он, міідон—сафьянъ, мідіітэ—городъ; да-мідіітэ—го¬ родской, ая; на?а дм-мідіітэ —горожанинъ. мідірі, мідрі, мындырід—опять, еще, еще разъ, снова; вто¬ рично; все-таки, міууіт—правда; достовѣрно, дѣй¬ ствительно, вправду; міууіт- іііі,—іііэ—достовѣренъ, дѣй¬ ствителенъ, правда (сказуем.). міууНугЙ—правдивость, досто¬ вѣрность. ая. мііка, мін-ека—откуда, отколь, мііій, міітэ—синій, яя; зеленый, ая; — птуха,—хТэ—голубой, ая, лазоревый, ая;—света= муаіта;—масвета=мамма1та. мііта, мітгэ—умершій, ая, мерт¬ вый, ая, покойникъ,—ница. міі?—мгла. муакарта (муакыр)—уважать, муаста (najic)—сосать, высасы¬ вать; быть въ состояніи, умѣть, муйіта (марі)—синѣть; зеленѣть, мі ]ана, мііj ана,—нтэ—водяни¬ стый, ая, сочный, ая, жидкій, ая; смятка (о яйцѣ), муатта (ма’іт, март)—умирать, скончаться, омертвѣть, мікандарта (мікапдір, кандір)— заставить скатывать; скаты¬ вать. мікармахта (мікарміх, карміх)— заставить обвертывать; обвер¬ тывать. мікастё, (макіс, касі)=кісета. мікахтй (макіх) — смягчаться, міз—столъ. мізахтй. (мазіх)—разбавлять, міуй—вода; отваръ; сокъ;—ды- ЛіірйеН—помои; — завурі— усмиряться. мійра—уловка. міі&ббаній (мііаббін, Ійббін)— ободрять.
vk.com/aristorika — 336 — мііеіа, міета (маіі)—наполнять; нагружать; начинять; заря¬ жать; доливать, дополнять; наполняться, удовлетворяться, удовольствоваться; хватать (о матеріалѣ); дуа^а-дуа^а мііета —напихивать. Milja, — ІіТэ—полный, ая; пух¬ лый, ая; сытный, ая, дород¬ ный, ая, дебелый, ая, груз¬ ный, ая. міііат—нація, племя, народъ, міііат-баді—глава племени, міітэ—глаголъ. міітэ—черта, линія;—да-кі$тэ —тетива. мііутэ, млутэ—пушокъ, мііха—соль. мііхава—вилы въ видѣ лопаты съ 5-ью—6-ью зубьями, мііхана,—ні*э—соленый, ая. мін—отъ, изъ, съ; сквозь, чрезъ, мінахта (маніх)=мащахтй. міндіі—вещь, предметъ; товаръ; имущество, имѣніе, достояніе; міндуані—пожитки, мінеі* а (мані)-считать, сосчитать, мінщ—банка (посуда), міщана—расчетъ; число, мішііс—низкій, ая, неблагород¬ ный, ая. Mimiicyfa—низость, неблагород¬ ство. мігіта, міпта—даромъ, безплат¬ но, безвозмездно; даровой, ая,. безплатный, ая, безвозмезд¬ ный, ая. міитахор—дармоѣдъ, паразитъ, мір—моль. мірайуанта (міраБуын, радуын) —вшивить. мірза—писарь. мірказзап, мурказзйн—палачъ, мірун, марун—миро (при миро- мазаніи). міс—мѣдь місазгартй (місазгір, сазгір)— мирить, примирять, місазгірана,—нтэ—примиритель, —ница, посредникъ,—ница. місета, мысета (масі)—стирать, мыть (бѣлье). міскар—мѣдникъ, міскііна,—нтэ—бѣдный, ая, ни¬ щій, ая, убогій, ая;—вета— обнищать, обѣднѣть, міскііпута—бѣдность, нищета, убожество;—гіра$та, бі-міс- кіінуга хетй — бѣдствовать, нуждаться, міскйі—золотникъ, місрікіэ— гребешокъ, міткаі—коленкоръ, бязь(тонкаяг палеваго цвѣта). Mitelfa (м&ііі; — разсказывать сказку.
— 337 — мітахта (матіх) — натягивать лукъ, пустить стрѣлу, мтітэ—сказка, разсказъ, по¬ вѣсть. • < міха—гвоздь. міхак—гвоздика. міха^канта (міхадкін, ха$кін)— мі$ха—масло;—ды-$іббіт—кун¬ жутное масло; —ды-кутту— льняное масло;—ды-зеітун— оливковое масло; — мхета— маслить; льстить; лесть; ды- мі$ха—масленый, ая. мі^хана,—нтэ—маслянистый, ая. омрачать. міхіамід ватта — заколачивать, прибивать гвозди, міхултэ—пища, кушанье, мічахта (мачіх) — находиться, отыскаться, добываться, мічііха,—чіхтэ—найденный, ая, отысканный, ая, добытый, ая; добыча. мічарчета (мічарчі, чарчі)—за¬ ставить выпачкать; выпачкать, мі?—туманъ. мідардета (мідарді, ?арді)—уто¬ млять. мітахта (мадіі)—маслить, пома¬ зать, натирать (масломъ), мі^ета (ма$і)—вытирать, подти¬ рать, стирать. Мічііха—Христосъ; Куамта ды- MiQiixa—Воскресеніе Христа. Mi^iixajS-, — хетэ—христіанинъ, —нка. мі^іімана,—nb—магометанинъ, —танка. мі?мі$дй—абрикосъ, мідна—оселокъ. моіітабар—состоятельный, ая. мойуббат — уваженіе;—ватта— уважать. моі)Ур, М05ІР—печать;—мхета— запечатывать. мода—блюдо. модета (моді)—исповѣдывать, ся, покаяться. модубн^та—исповѣдь, покаяніе, момаі, моматэ, момітэ, моматі— клятва, присяга, божба;—мі- jeia—момета; дматта ды-мо- маі—нарушать клятву;—дам- тана,—нтэ ды-момаі—нару¬ шающій, ая клятву, клятве- престунникъ,—ница. момета (момы)—мурлыкать, момета (момі)—клясться, при¬ сягать, божиться, мои—безславный, ая. морііф, мыэдріца—утромъ ра¬ но, на разсвѣтѣ, мотэ—смерть; погибель; казнь, моха, муха—мозгъ, мралта (марыл)—прогорькнуть; желчь. 22
— 338 — vk.com/aristorika мратта (марыт)—опаршивѣть (о головѣ). мрахмана, —нтэ — благодѣтель, —ница. мрахманута - благодѣяніе; -ватта —благодѣтельствовать. мрачта (марыч)—мять, раздавли¬ вать; выжимать, мрйкта (марік)—высасывать, мрета, мырета (марры)—болѣть, заболѣть, хворать, захворать; мамрета—заставить заболѣть; причинять боль; ушибить, мсета (масы)—сумѣть, смочь быть въ состояніи, му, мудіі?—что? мугдіііа,—діітэ—замерзшій, ая, мерзлый, ая. мудыббіі,—дыбтіі!—милый мой! —ая моя! любезный мой!— ая моя! мудаШІ ватт£—обличать. мудахіі—доходъ. муддадр, муддаЬі—соперникъ,— ница; истецъ, муддадута—соперничество; про¬ тиводѣйствіе; —в&тН—сопер¬ ничать; противодѣйствовать, противиться. муддйт—промежутокъ времени; ка-хй-муддй$—времешю; вре¬ менный, ая. мууі—бычокъ, теля. муу іріі—ларчикъ. музбытта,—бытЬ—доказанный, ая. муз]ірра,—jipfe, музвіуа,—вітэ —надутый, ая (воздухомъ). муідаіі, мін-уідаіі—совмѣстно, вкупѣ. * MykajaT вета—стеречь, предо¬ хранять. мукассір—подсудимый, ая. мукідда,—кідтэ -остуженный, ая. мукрымма—■ проигрышъ. мукабба—корзина (съ крышкой), муіа—сарай, закрытый съ кра¬ евъ; саманникъ, муіа-пііда,—підтэ —двусмыслен¬ ный, ая. муік, муік, муік—имѣніе, по¬ мѣстье; ыармуік, мара ды- му1к=му1касаЬаб. муікасаѣаб—землевладѣлецъ, — лица, помѣщикъ.—щица. MyMjilla,—]і1тэ, мумміііэ,—нміітэ —позеленѣвшій, ая; посинѣв¬ шій, ая; синякъ, мумыдда, —мыттэ—крещенный, ая. мункун, мункун—средство, спо¬ собъ. мунііпйй,, —хійі’Э—пристыжен¬ ный, ая. муптыіха,— тыхтэ — сплющен¬ ный, ая.
— 339 — муйыхха, — пыхтэ=мукід£а,— кідтэ. мурайа—тяжба; —ватта— вести тяжбу, судиться, мурахаст—воля, свобода; воль¬ но, свободно;—ватта—уволь¬ нять , освобождать;—вета— увольняться, освобождаться, мурахастута—вольность, осво¬ божденіе. ыурабба—вареніе, мурдар—нечистый, ая, поганый, ая, скверный, ая;—ватта— опоганивать, осквернять; — вета—опоганиваться, осквер¬ няться. шурдырра, —дыртэ — опоганен¬ ный, ая, оскверненный, ая; дохлый, ая (о животныхъ), муркііха,—кіхтэ—размоклый, ая. мурхііда, — хі?тэ — выкидышъ (муж. и женск. п.). мусмікка,—міктэ—раскраснѣв- шій, ая; пристыженный, ая. ыутранута, мутраіта—дождли¬ вая погода, ненастье, мутта,—ттітэ, муіва, муттівтэ —поставленный, ая; встав¬ ной, ая. мутыра—дождь; —дардырана— проливной дождь, мутытта, —тытЬ=мунііпйй,— xififo. мутвінна, —вінтэ—отсиженный, ая (о членахъ тѣла), муфііс—нищій, ая. ыухабні тета—сожалѣть, мухкум, мухкам, мо^кам—проч¬ ный, ая, крѣпкій, ая, плот¬ ный ая, несокрушимый, ая, основательный, ая (о по¬ стройкѣ). мухкумута, мухкамута, мора- мута—прочность, плотность, несокрушимость, основатель¬ ность. мухлыуа,—хлыітэ, мухіыуа,— хіыітэ—дарованный, ая; по¬ щаженный, ая. мухрымма, —крыши — прокля¬ тый, ая. му^аззі—ящерица. му$та—кулакъ. му^тулух—награда принесшему радостную вѣсть. му?хар—труха. мудкуі — трудный, ая, тяже¬ лый, ая. мудкуіутй—трудность, тяжесть, мудтаріі—покупатель,—ница;— гіра^та—переманить покупа¬ теля. мхетё, (мйхі)—бить, побить, уда¬ рить, колотить; забивать, вби¬ вать, вколачивать; сыграть (на струнномъ инструментѣ);
— 340 — vk.com/aristorika подуть (о вѣтрѣ); помазать; —бі-faB—ударить съ силой; налетать (о хищной птицѣ), мыбарранта (мыбаррын, баррын) —освѣщать. мы g-мы g—мошка, мыдыра—почва, земля, мы^умна, — 5уммінтэ — правед¬ никъ,—ница. мыіра, мара—лопата. Mbijef а (маір) —- сбивать масло; разбалтывать, мымаддета (мымадды, мадцы)— заставить знать; познако¬ мить. Mupja,—pita— больной, ал. мысмыс—угрюмый, ая, нелюди¬ мый, ая. мыстана,—нтэ—волосатый, ая, мохнатый, ая; лохматый, ая, косматый, ая. мыстэ—волосъ, волосы; — рап- гіета—линять; мысту,—то хе- Іана,—н£э, мйр-мыстэ= мыс¬ тана,—нтэ. мытета, мтета (матн) — зрѣть, созрѣвать, поспѣвать; назрѣ¬ вать, нарывать; нагонять, на¬ стигать; подоспѣть; доходить, догонять, добѣжать, доѣзжать, достигать, добираться; хватать (рукой); долженствовать, слѣ¬ довать; —дн-KjaH — развѣды¬ вать; 1і-'Ьаркіт ?у1а мытета— изслѣдовать дѣло. MUTja,—тіітэ—зрѣлый, ая, спѣ¬ лый, ая. мыттав— горни чная. мыхла—кормъ (скотины). MbnjQap—пила;—гіра^та,—мхе- та—пилить. мыхіітэ—сито. Н. Набат—леденецъ. наванд, навад—неблагопріятно^ неблагопріятный, ая. навандута—неблагопріятность, навруз-гуіі—фіялка. навура,—ртэ — пугливый, ая (о животныхъ); волчокъ, наццар—плотникъ, столяръ, нацуарута—плотничаніе;—ват- т£—плотничать, нарінс—простой, ая. назнаста (назныз)—тихо стонать (о больномъ); кокетничать, ломаться (о женщинѣ), назыр — управляющій, агентъ, приказчикъ, нала — подкова; — міеі,й=нал- лаіг£а. наллан$а (наллын) — подковы¬ вать, наі—брусъ.
— 341 — намард—низкій, ая, неблаго¬ родный, ая. намардуга—низость, неблагород¬ ство. наммам, — мметэ, наммамчі— доносчикъ,—чица, шпіонъ,— нка, фискалъ; сплетникъ,— ница. наммамта (паммым)—доносить, шиіонничать, фискальничать; сплетничать; подзадоривать, наммамуга, наммамчуута—до¬ носъ, шпіонство, фискальни- чаніе; сплетня; сплетничаніе; —ватта=наммамта. намнамта (намным)—гнусить, намус—честь, самолюбіе, со¬ вѣсть; мара,—ртэ дн-намус —самолюбивый, ая; совѣст¬ ливый, ая. намухкум — непрочно; непроч¬ ный, ая; намухкум-іііі,—іііэ— не проченъ,—чна (сказуемое). нанаго(—вѣно (отъ жениха не¬ вѣстѣ). Еа-націц — неблагородный, ая; грубый, ая; неблагородно; грубо. нара^атта—безпокоить, причи¬ нять неудобство, нара^ат, нараііа^ — неудобно; неудобный, ая; —вйттй=на- ра^атіа. нара^атута—неудобство, наразіі—недовольный, ая. наразц ута—неудовольствіе. нарнарта (нарныр)—мычать (о буйволѣ и буйволенкѣ), нарра—топоръ. нарраст—неудачный, ая, неу¬ спѣшный, ая; неправильный, ая; неудачно, неуспѣшно; не¬ правильно. наррастута — неудача, неѵдач- ность, неуспѣшность; непра¬ вильность. нарын—мелкій, ая; мелко; по¬ рошокъ. нассаз—нездоровый, ая; — вета —нездоровиться, нассазута—нездоровье, недугъ, натуптэ—капля, натыр-курсіі, натрат-курсіі—на¬ слѣдникъ,—ница престола, нахранта (нахрын)—чуждаться, нахсанта (нахсын)—увѣчить, ся. начаріі — вынужденный, ая;— вета — вынужденнымъ быть; начар-іііі,—іііэ—вынужденъ, —на (сказуемое), начарута—вынужденность; не¬ обходимость; недостатокъ. на-<}тав—натощакъ. нй-баійт—неопытный, ая, небы¬ валый, ая. нйбета (набі) — предсказывать,
— 342 — vk.com/aristorika предвѣщать; предсказаніе;— Фаммамта, — йалатта — сбы¬ ваться (о предсказаніи), набцанй, —нтэ—предсказываю¬ щій, ая, предсказатель,—ница. навар—послѣдняя пара буйво¬ ловъ, запряженныхъ въ плугъ, навіга,—віктэ—внукъ, внучка, нагістан—внезапно, неожидан¬ но, невзначай. Hagil—сказка, разсказъ;—ватта разсказывать. Ha-jak — несправедливый, ая; несправедливо; ябеда. на-jaky і а—несправедливость, надрус—невѣрный, ая, безчест¬ ный, ая. нау ібута—благородство, націи, націй, націб—благород¬ ный, ая, деликатный, ая; бла¬ городно; деликатно, назбёі-баппб—двуличный, ая. назук—нѣжный, ая; тонкій, ая. Haja, нетэ—сырой, ая (о мясѣ), накайу], накайыІ=нагістан. Haka?Kjap — красильщикъ, ма¬ ляръ. н&кбабі—яичница (жидкая), накіідй,—кіттэ—тонкій, ая. накіі ду^а—тонкость, нйккй, накй—акула; бѣлуга, нйкнакта (нйкнік) — заикаться, нйкнік&нй, — нтэ—заикающійся, аяся, заика, накд—узоръ, рисунокъ;—мхета —раскрашивать. на-njaMyl—незрѣлый, ая, не¬ спѣлый, ая, сырой, ая; не¬ развитой, ая. накнакта (накнік) — стонать, кряхтѣть (о больномъ), на-лазым—ненужный, ая, не¬ потребный, ая. на-маЫім—неизвѣстный, ая, не¬ опредѣленный, ая, непонят¬ ный, ая. на-маЫімута-неопредѣленность, неизвѣстность, непонятность. на-марбут=націнс. наммйнт& (наммі н)—отсырѣть, подмокнуть; подмочить- нана—мама (ласкательное), нанні—люлька (висящая на ве¬ ревкѣ). нанунтэ (отъ нана)—бабушка, нй-бткун—нестарый, ая; несо¬ вершенный, ая. нй-бткунута—несовершенность. н&п—процентъ; прибыль, нййас—дыханіе;—гіра^та—ды¬ шать; — мхе^й,—запыхаться; —двйМй—задыхаться, nftpft—рѣка; yлfyx ды-нйрй— низовье рѣки; йуммй ды-парі —устье рѣки. замяться.
— 343 — насарта, інсарта (нйсір)—пи¬ лить, отпилить, распилить. насі]’ат, HacjaT, насі^ат—завѣ¬ щаніе; наставленіе, поученіе, увѣщаніе, внушеніе;—jaBalTa, —ватта — завѣщать; наста¬ влять, поучать, увѣщевать, внушать. наст—съ норовомъ (о живот¬ ныхъ); невѣрный, ая. насту та—норовъ, на-таммам, на-тамам—несовер¬ шенный, ая; неоконченный, ая; на-таммам-іііі,—іііэ—не¬ совершененъ,—нна; не окон¬ ченъ,—чена (сказуемое), на - Таммамута — несовершен¬ ность; неоконченность. натэ—ухо; — двакТа — послу¬ шаться, повиноваться, подчи¬ няться; прислушиваться, вы¬ слушивать, внимать; подслу¬ шивать; вниманіе; — докана, — нтэ—послушный, ая, по¬ винующійся, аясл; вниматель¬ ный, ая;—Іа-докана,—нтэ— непослушный, неповинующій¬ ся; невнимательный, ая;—гі- радта—выдрать за уши;наг- jan — уши; кам-натэ — ви¬ сокъ. нахііра—носъ; ды-нахйрё,—но¬ совой, ая; бызза ды-шіхііра —ноздря; марамТа ды-нйхіірй —задирать носъ, на-ход—непріятный, ая; нй- xog-iili,—іііэ—непріятенъ,— тна (сказуемое); непріятно, нахпана, нахупйна,—нтэ—стыд¬ ливый, ая, застѣнчивый, ая; совѣстливый, ая. нахт—чистоганъ, наличный (о покупкѣ). нада—человѣкъ; мужчина; ха- нада—нѣкто; і>іч-надй—ни¬ кто. надаяа,—нтэ—людный, ая, мно¬ голюдный, ая. надтар—ланцетъ; жало змѣи, надута, гінса ды-надута—люди, .подъ. нейухтэ—патока (изъ виноград¬ наго сока), ніваіта (навіі)—худѣть, отощать, шваха=інваха. ніваіта (навіх)=інваіта. нівіііа,—віітэ—худой, ая, то¬ щій, ая. нігаранута—безпокойство; —гі- радта—безпоко иться. нігйр^а, інгарта (нагір)—тесать, нігба—ушко (иголки), нігііра,—гіртэ—тесаный, ая. нідета (наді)==індета. ніцавга (наців)=інд[авта. піз&іта (назіі)—нагноиться.
— 344 — vk.com/aristorika нізам—строй; на$а ды-нізам— воинъ, военный человѣкъ, нізіа—гной, матерія, ніікаттэ (ды-хаса)—поясница, ніімана,—нтэ—сырой, ая, влаж¬ ный, ая. нііманута—сырость, влажность. • • с • • с нуат=ін]ат. нуахта, іщахта (на’іх, шуіх)— утихать; отдыхать; угасать (о покойникѣ). нікапта (накіп)—жить между собой мирно, любовно, со¬ гласно. нііра—ярмо; иго. нііса—искра, ніісан—апрѣль. пііха, ніхтэ — покойный, ая, удобный, ая; спокойный, ая, тихій, ая. нііха-нііха—мало-по-малу, по¬ маленьку, потихоньку, посте¬ пенно. нііхунта—тихонько, слегка, нііхута—покой, удобство; спо¬ койствіе. ніі?анка—знакъ; признакъ, ка¬ чество, примѣта; мѣтка; при¬ цѣлъ, цѣль (для выстрѣла); обрученіе; сигналъ; чинъ; эполеты; медаль; — вйтта— отмѣчать, обозначать;—мат- £авта—обручать; бі-яіі($нкй варта—прицѣливаться, мѣ¬ тить; мхе^й ды-ніідйнка—по¬ падать въ цѣль, нуаста (Hajic)—ужалить; уку¬ сить (о собакѣ). нуам^Й (нйрм)—дремать, задре¬ мать, соснуть. нікаста, інкаста (накіс)—вле- вать; намекать, моргнуть, толкнуть (съ цѣлью дать по¬ нять). нікатта (накіт) — утончаться, . сдѣлаться тонкимъ. ніка$та (накі?)—вбивать, при¬ бивать (гвоздь, волъ), ніквэ—самка. нікета (накі)—проглатывать (объ акулѣ). нік^а—масть, ніпаіта (напі1)=імпа1та. ншахта (нашх)=імпахта. нісарта (насір)=інсарта; пила (съ одной ручкой). Hicja—въ долгъ, въ вредитъ, нісна, HicHaja—яровой хлѣбъ. тій^Й (нйіі1)=інха1та. ніхам^й (нйіім)—воскреснуть (о всѣхъ умершихъ, во время свѣтопреставленія). Hixftfifa (нйіій)=інхййтй. ніхіМэ—стыдъ, нічаіій (нйчі1)=інчаЙ,а. ні^йк^й (надік)=ін5йк^й.
— 345 — ні§амта (на§ім)—дуть, подуть (о вѣтрѣ). ні^апта (нйфп)—пройти (объ опухоли). ні^аста — крахмалъ; —мхета— выкрахмаливать. ні$ва—жало (осы, пчелы); си¬ локъ. нідета (нащ)^мйндета. ноба—о чередъ; бі - иоба—поо че - редио. понеТа, нонета (ионі)—просить, умолять; выпрашивать, выма¬ ливать; попрошайничать, нонуана, нонуана,—нтэ—по¬ прошайка (муж. и женск. р.). нора—сіяніе; духъ; —]ава1та— сіять. нохсанг—уродъ, увѣчный, ая; —ватта,—вета=нахсант а. но?а, но^і,—go—одинокій, ая, отдѣльный, ая, особый, ая, уединенный, ая; бі-ноде— наединѣ, нора—зеркало. но^утй—одиночество, уединен¬ ность, обособленность, нуіта, ныйта—нефть. HyMjLji^T — попытка, опытъ;— вйті’а —попытаться, пробовать, нумуріі—яичница (жидкая), нухамй—свѣтопреставленіе, ко¬ нецъ міра. нуіра—огонь; пожаръ, нуіна—рыба. ныварта (навыр)—испугаться (о животныхъ), нывета, пвета, нівета (наввы)— бить ключомъ, бить фонтаномъ (о водѣ); ключъ, родникъ, истокъ. ныдарта, надарта (надыр) — жертвовать, пожертвовать, яыдыра — жертва;—ватта,—ja- вй1та=ныдар!а. нызарта (назыр)—давать обѣтъ, обѣщаться; замѣщать чье-ли¬ бо мѣсто его наслѣдникомъ, нызыіра, — зыртэ—наслѣдникъ, —ница, замѣститель,—ница. ныкарта, ынкарта (накыр)—по¬ колотить, вздуть. нымра—тигръ, нынруза—клювъ, ныйаста, нымпаста, ымйаста (найыс) — встряхивать, вы¬ бивать, выколачивать, выти¬ рать (пыль). пысавта, нсав^а, ынсавта (насыв) —сажать, посадить (растеніе), нытапта, ынтапта (натып)—ка¬ пать. нытарта, ынтарта (натыр)—сте¬ речь, сохранять, содержать, соблюдать; сохраненіе, содер¬ жаніе.
— 346 — vk.com/aristorika нытарта, ынтарта (патыр)—опа¬ дать, отпадать, падать (о листьяхъ, о волосахъ);—ды- пікха—выцвѣтать (о дере¬ вьяхъ). ныхалта (нахыл)=ніха1та==ін- t И і с .* хаіта. ныхра,—ретэ, Hyxpaja, — ретэ —чужой, ая, чуждый, ая, постороній, яя; пріѣзжій, ая, иноземецъ,—мка. нытарта (на$ыр)—бросаться на кого-нибудъ, угрожать кому- нибудъ. ны^атта (на^ыт)—сдирать (шку¬ ру съ животнаго), ны^ра—орелъ. О О—тотъ; е—та; о нада—тотъ человѣкъ. оба—кибитка, овда—слуга. оцах, орах, оцахтэ — очагъ; родъ, фамилія; поколѣніе; племя. ojax—чуткій, ая, трезвый, ая. ojyH, ojbiH—игра, затѣя, фокусъ, предславленіе. ojyu6ac, ojuH6ac — фокусникъ, шутъ, скоморохъ, окіп—сноровка. орана, — нтэ — прохожій, аяг проѣзжій, ая; текущій, ая (о водѣ); входящій, ая. оркан—арканъ, орнат—риза. Орудіум—Іерусалимъ, отах—комната, оф!—о! <■ * О Оічіі—мѣра, мѣрка, размѣръ, брдак—утка (также соиств. имя), бртік—покрывало (для постели). П. Палуба, nalyga,—дтэ, палата, паіада,—дтэ—драчунъ,—нья,. буйный, ая, воинственный, ая. паімана,— нтэ—плутъ,—товка, жуликъ, пройдоха, пампаіта (пампыі)—шататься (о пьяномъ). пампы Іана,—нтэ—шатающійся г аяся (о пьяномъ), папара,—ртэ—безтолковый, ая, глуповатый, ая; безхитрост¬ ный, ая. пара—нечетъ. ііар^аста (napguc)—истреблять* перебивать, морить, парме^а (пармы)—смыслить, по-
— 347 — нимать, постигать, смекать; д ога д ы ваться; ч у вствовать, ощущать; да-пармета—удо¬ бопонятный, ая, понятный, ая. пармуаиа, — нтэ—понятливый, ая, смышленый, ая, сообра¬ зительный, ая, толковый, ая, догадливый, ая. патуха, патухтэ—кизякъ (круг¬ лые куски, прилѣпленные къ стѣпѣ). паітакі’а (паітік)—заикаться, партакта (партій) — уцѣлѣть, освободиться (отъ несчастія); отцѣплять, ся. патлатта (патпіт)=пачпачта. пачканта (пачкін)-гнить, сгнить; свертываться (о молокѣ); гніе¬ ніе. пачкінана,—н^э—гніющій, ая. пачпачта (пачпіч)—шептать, ся, нашептывать, пачуктэ—лепешка. пікахта, пкахта (пакіх)—цвѣсти, зацвѣтать; заплѣсневѣть, пікха—цвѣтокъ; плѣсень;—рап- пе$а—‘Выцвѣтать;—тпахта— отцвѣтать. пікхана,—нтэ—цвѣтистый, ая; пвѣтной, ая. піітік—заика, піркй—мало, пкетй (йакі)=пкеіа. пла?а—драка, битва, бой, сра¬ женіе. пласта (палы?)—драться, биться, сражаться. піамта (паііым)—плутовать, полета (попі)—блеять, птахта (патых)—сплющивать, птуха,—хтэ—плоскій, ая. птыіха, птыхтэ—сплющенный, ая. пуза—остріе, носокъ, наконеч¬ никъ, рыло, морда, пуірі—пометъ (овечій, верблю¬ жій). пуппу—кукушка, пурчйг—кудри. пучкінна,—кінтэ—гнилой, ая. дчаіта (пачыі)—изгибаться, ис- кривляться. пчу іра—щиколотокъ. пчыііа, пчыітэ—кривой, ая; на¬ клонный, ая; косой, ая; без¬ честный, ая. пчыііута. пычіа—кривизна; на¬ клонность; безчестіе. с п. с ГІава—вѣтвь. навана,—нтэ—вѣтвистый, ая. павара—токъ, струя (воды), nagfipa—плоть, тѣло, паіда, пеідй—польза, прокъ, при-
— 348 — vk.com/aristorika быль, интересъ, нажива; про¬ центъ; —хзета—пользоваться, получать прибыль. дак — откровенный, ая; чи¬ стый, ая. йакйакта (йакйык) — клокотать (о водѣ). пала, йаіа—работникъ, —ница, рабочій, ая, батракъ, — рачка. йалаба^і, йаіаба^і—глава рабо¬ чихъ, артельщикъ. палатта (йалыт)—вынимать, вы¬ носить, выдвигать, выдернуть; вытаскивать; извлекать; вы¬ купать (залогъ); вылупить; вы¬ качивать; вычитать; исклю¬ чать, увольнять; выключать; выпроваживать; отстранять; сбивать (съ пути); рѣшать (задачу). паі-ачаи,—нтэ, йаі-йатхана, — нтэ—ворожей,—жея, гадаль¬ щикъ,—щица; колдунъ,—пья. йаііета, йаліета (йаіін)—раздѣ¬ лять, раздроблять, подраздѣ¬ лять; падѣлять; размежевы¬ вать. паі-йтахта—ворожить; гадать, загадывать (будущее); колдо¬ вать; ворожба, гаданіе; кол¬ довство. дамаі—пагуба, погибель;—ваттй —погубить, изводить, истре¬ блять; испортить; — вета — погибнуть, пропадать, истре¬ бляться; испортиться, йамаіта (йамы1)=йама! ватМ. йарасат—призваніе, йаратта (парыт)—изорвать, ра¬ зодрать. йардах, йардаі}—ровный, ая;— ватта = йардахта; И-йардах Majera—обрабатывать, йардахта, йардатуга (йардых) — равнять; пригонять, прила¬ живать. йарйарта (йарйыр)—закружить¬ ся; кувыркаться, вертѣться; фыркать (о лошади), йарпатта (йарпыт)—искусать, йарсанта (парсын)—отъ холо¬ да сдѣлаться зернистымъ (о снѣгѣ). йару?а—указка (употребляемая при чтеніи). йарча—матерія, йарда, пар<;—тесаная каменная плита; плоскость; плоскій, ая; —ды-бетэ—полъ (каменный, кирпичный). йароапта, йар<;антй (йар$ын, йар- £Ін)—устилать плитами, йас—ржавчина; —двакга — за¬ ржавѣть. пасал$а (йасыл)—кроить (платье), nacefa (йасы)—избавлять.
— 349 — пафна, — нтэ — избавитель, — ница. пасйаста (пасйыс)—сопѣть, йаспысана, — нтэ — сопунъ,— нья. пассад—злой, ая, злобный, ая. йассадута—злость, злоба, злоб¬ ность. кассета (пассы)—шагать, пере¬ шагнуть, переступить (порогъ). fiaTapjapK—патріархъ, натура, йатуртэ—грибъ, йатава—онѵча. У йахалта (пахыл)—подарить; про¬ щать, помиловать, пощадить, извинять; помилованіе, поща¬ да, извиненіе, снисхожденіе, пахлана,—нтэ—дарующій, ая, дарователь,—ница; прощаю¬ щій, ая, извиняющій, ая; сни¬ сходительный, ая. пахыл!—прости! извини! йадамта (падым)—каяться, рас¬ каяться, сожалѣть; раскаяніе, сожалѣніе. па^атта (па^ыт) — протягивать, (высовывать руку); удалять, отдалять. йадйафта (йа?йы?)—шипѣть. йа$уввы—теплая вода, йаввартй (йаввір)—зѣвать. йаввірацй,=н£э—зѣвающій, ая, зѣвунъ,—нья. й&га—хлѣвъ, конюшня, йа^ім, йаЫм—способность, та¬ лантъ, призваніе. пЦін, пан, йе^ін— навозъ (сухой), йауніамщ, паніамід, йе^ініамі^ ватта—унаваживать, йазгарта (йазгір) — разорвать, ся, разрѣзать, ся, разлѣ¬ заться. ййіха, пахтэ—прохладный, ая; прохлада; прѣсный, ая. йаіхута—прохладность, прохла¬ да; прѣсность. наМтта (йакіт) — приказывать, повелѣвать, предписывать; за- повѣдывать; потчевать, пакдана,—нтэ—приказывающій, ая, повелитель,—ница. йаккіірута—робость; —ватта— робѣть. паккір—робкій, ая. йакарта (пакір)—раздумывать, размышлять; разсматривать, разглядывать; вглядываться, всматриваться; озираться; за¬ ботиться. пакрана, —нтэ—раздумывающій, ая, размышляющій, ая; раз¬ судительный, ая; задумчивый, ая; разсматривающій, ая; осмотрительный, ая; заботли¬ вый, ая. наійі—горшокъ.
— 350 — vk.com/aristorika fialaka—орудіе наказанія уче¬ никовъ. паіаніс—барсъ; тигръ, паіаха, — хтэ—работящій, ая, дѣльный, ая, прилежный, ая; работникъ, — ница; подмас¬ терье. паіга—половина; средина; йі- паіга, бі-йаіга—посреди, сре¬ ди; ды-пі-наіга—средній, яя. паігага, — гагтэ — половинный, ая; недостроенный, ая. паігітщрха, паіга ды-japxa— полъ-мѣсяца; дн-паіітуархй —полумѣсячный, ая. йаігітіеіі, паіга да-іеіі—полночь, даігітсара, паіга да-сара—полу¬ мѣсяцъ (о лунѣ), паігітдітэ, паіга ды-діітэ—полу¬ годіе; да-йаігпфтэ—полуго¬ дичный, ая, полугодовалый, ая. паігуіта—сообщество, сотовари¬ щество; ды-йаігуіта—общій, ая; —тіііі,—тіііэ—общій, ая (сказуемое). ййітаута (ййіті?) — ощупывать, осязать, обшаривать; бі-паі- та$та—ощупью. данд, пйнт, пйнт—уловка, кознь, продѣлка; притворство;—вйт- тй—притворяться, пандамтй (йандім)—разливаться, разливъ (о рѣкѣ); надуваться. пандана, — нтэ — лукавый, ая, хитрый, ая, пронырливый, ая, изворотливый, ая, продувной, ая, пройдоха, плутъ,—товка. пандута—лукавость, хитрость, пронырство, изворотливость, плутня. пануа, пенуа—ступня, подошва; подметка; кисть (руки), пану ара—окно. панета (пані)—истреблять, ис¬ коренять, уничтожать, пере¬ бивать, морить. парйкта (йарік)—кончить, до¬ канчивать, заканчивать, от¬ дѣлывать; избавлять, высво¬ бодить, спасать, выкупить, отбивать, выручать, пара^та (йарі?)—отдѣлять; раз¬ личать, отличать; выбирать, избирать; распознавать; сме¬ кать; разнимать, нарвана—мотылекъ. паргар—циркуль, барда—завѣса, занавѣсъ, по¬ логъ; оболочка; перепонка;— дырета,—д вакта=и ар дантй. п&рданта (пйрдін) —завѣшивать, занавѣшивать, ййрдіі, ійрдуі—жердь, брусокъ, пйрзетй, (йарзі)—рубить, изру¬ бить, перерубить, изрѣзывать, нарѣзывать, разрѣзывать, рас-
— 351 — кроить, накрошить, потро¬ шить, раздроблять. ларіз—постъ. йаріідан—унылый, ая;—вета— унывать. нарк, йаркута—разница, разли¬ чіе; — маттавта —■ отличать, различать. иаркана,—нтэ—кончающій, ая, заканчивающій, ая; избави¬ тель, — иица, спаситель,— вида. парйаіта (йариіі)—упрашивать, умолять. парйарта (гіарпір)=:парпарта. нарйаста (йарпіс) = барбйста; опустошать, разрушать; рас¬ терзать, искусать, загрызть; зачеркивать. парйаді—хлопья (снѣга). йарпета (йарйі)—всполаскивать, полоскать, промывать (ротъ). йарйірана, —нтэ — вертящійся, аяся. йарйісана,—нтэ—опустошитель, —ница, разрушитель,—ница; раздирающій, ая, разрываю¬ щій, ая; нарушитель,—ница; проматывающій, ая, мотъ,— товка. парра—перо (изъ птичьяго кры¬ ла); жабры; чешуя; спица (мельничнаго колеса). йартаіта (партіі)—завивать, ся; закручивать, ся; выверты¬ вать, ся. йарганта (партіи)—слупаться. ййртахта (гіартіх) — крошить, превращать въ порошокъ, партэ—высѣвка, отруби; опилки, йарука,—кгэ=йаркана,—нтэ. йарухтэ—лишай, язва, йархаіеііі — бабочка; летучая мышь. йархана,—нтэ—летающій, ая, летучій, ая. йарчанта (йарчін) — вбивать клинъ. йарчін—клинъ. nap<j=nap<j; —ватта=йар?анта. нарвана,—нтэ-разборчивый, ая. насуса—жукъ, тараканъ, паттанта (йаттін)—избаловать, поблажать. патага—сотъ. йатана, — нтэ —шалунъ,—нья; нахальный, ая; попрошайка, йатйнута—шалость; нахальство; попрошайничество;—ватта— шалить; нахальничать; попро¬ шайничать. плахта (йатіх)—открывать, рас¬ крывать, растворять, отмы кать, отпирать. йй/^пагій (пйтйіт) — трепать (шерсть).
— 352 — vk.com/aristorika fiafa — лицо; щека; физіономія; сторона; поверхность; jaBalTa =паттанта; —пітаіта—отво¬ рачиваться; хзета ды-йатэ— быть пристрастнымъ, быть несправедливымъ; пристра¬ стіе, несправедливость; бі- патэ хзета—пристрастно, не¬ справедливо; хаз^на, — нтэ ды-йатэ—пристрастный, ая, несправедливый, ая; ал-йатэ —плашмя; ал-патэ куамта, тета ды-іі-йатэ—грубить; ал- йатэ кемана,—нтэ—грубіянъ, —нка; па/Ь-Н-йатэ—лицомъ къ лицу, насупротивъ; ды- тре-патваі—двуличный, ая. пахамта (йахім)—понимать, nagakta (fiagik)—переводить (на другой языкъ); распрямлять; сгладить. падарта (падір) — расплавлять, растапливать; переваривать пищу (въ желудкѣ), падахта (падіх)—растягивать, падйадта (йадйід) — развари¬ ваться. пеі)1уван—борецъ, боецъ; силачъ, пеі—подкопъ; — мхе£й—подка¬ пываться. пеііа—ступень (лѣстницы), пеііакіані—лѣстница (неподвиж¬ ная). періс, йеріз—силачъ, великанъ, йеч—разстройство желудка, йедана,—нтэ—остающійся, аяся, остальной, ая; раба йедана, —нтэ—долговѣчный, ая. йедваз—встрѣча;—ватта—вый¬ ти, выѣхать навстрѣчу, встрѣ¬ чать. йедкад—награда, подарокъ; — ваті1 а, —jaBalfa —награждать, подарить. йедкір—полотенце; салфетка, педман вета=падамта. піігар—цифра. йііра,—рітэ—барашекъ, ягне¬ нокъ, овечка (также собств. имя). пііха, йіхтэ—остывшій, ая. пііда, йідтэ—остатокъ, остав- ппйся, аяся. йііда—ремесло. йіідак]* ар—ремесленникъ. пуада — пѣшкомъ; пѣшеходъ, пѣшій, ая. йуакта (па)ік)—сдѣлаться без¬ вкуснымъ, потерять вкусъ (о пищѣ). uijala—чарка. йуйртй (uajip)—укалывать; за¬ брезжиться, йуйітй (iiijii)—освѣжѣть, ох¬ лаждаться, остывать; выды¬ хаться; стихать (о гнѣвѣ).
— 353 — пуадта (n&ji<j)—оставаться, про¬ быть; —бі-jalil—забеременѣть. пуетй (naiji)—печь (хлѣбъ), йіккір—дума; мысль; забота, попеченіе; воображеніе;—ват- та=ййкарт&; — одйла, —ятэ =пакрйна, —нтэ;—піккііру, —ро барбастй — отвлекать, ся; отводить кому глаза;—бур- бістэ—разсѣянный, ая. nikja—трещина; щель, fiikka, йаккй,—к$э, пкыітэ— лягушка (самецъ и самка), nil, піііа—слонъ, inleta (паіі)—искать вшей въ головѣ. піііана—работа, трудъ, дѣло, дѣйствіе; издѣліе, йінета (пані, ср. панегй)— истребляться, искореняться, уничтожаться, вымирать, то¬ миться, подохнуть, йінтіі—неопрятный, ая, нечи¬ стоплотный, ая, неряшли¬ вый, ая. пін^уута—неопрятность, нечи¬ стоплотность, неряшливость, пірдеса—рай. йірізіа—желѣзо; ды-йірізіа, мін- пірізіа—желѣзный, ая; бі-пі- різій мйдкаітй—оковать же¬ лѣзомъ (напр. сундукъ), йіркапй,—н$э (ср. пйрк&нй,—нтэ) —кончающійся, аяся, окан¬ чивающійся, аяся; избавляю¬ щійся, аяся, спасенный, ая. йірсат—время, досугъ, піртона—волна; волненіе (моря), йіс—плохой, ая, дурной, ая, дрянной, ая, гадкій, ая, пош¬ лый, ая, скверный, ая. піска, йыска — стадо (овецъ), гуртъ, отара; мелкій рогатый скотъ. пісургэ—зобъ. пітаіта (ййтіі)—скручивать, сви¬ вать (нитки, веревку); отво¬ рачивать; отвертывать (ли¬ цо); обернуться; поворачи¬ ваться. С • С пітета, птета (паті) — расши¬ ряться. йітіііа—меринъ. птітэ (женск. р. отъ пітій)— фитиль. firrja,—тіітэ—широкій, ая, об¬ ширный, ая, просторный, ая* йгщта, йітва—ширина; обшир¬ ность, просторность;—jaBftlTa наущать, fiiflfi—изгибъ. йі'гіі-пітіі — извилистый, ая; — вета—извиваться. піфін-йідін вйт^а — ласкаться, подлизываться, извиваться. пі$кй—жребій. 23
— 354 — vk.com/aristorika іііэдаик—ракета; патронъ, like га (aaklri)—треснуть, рас¬ трескаться, потрескаться, лоп¬ нуть, взорваться, платта (палыт, ср. палатта)— выходить, вылѣзать, выѣз¬ жать; вырастать (о раст., о волосахъ); отходить (о душѣ); переходить (изъ квартиры); отлучаться; сворачивать (съ дороги); свихнуться (о членѣ тѣла); совершиться, испол¬ няться (о предсказаніи), піахта (паііх)—работать, дѣй¬ ствовать. піііха, йііхтэ—работавшій, ая; подержанный, ая (о вещахъ), повіч, повыч, поці, поч—полкъ, отрядъ (войска), порана,—нтэ=паввірана,—нтэ. поха—вѣтеръ; —ды-сам, похіт- сам—повѣтріе. йоханй,—нтэ—вѣтреный, ая. йрагта (йарыт, ср. йаратта)— изорваться, разлѣзаться; рас¬ терзать, изодрать, йрйктй (йарік, ср. ййракта)— оканчиваться; скончаться; спасаться, уцѣлѣть. прйкта (йарік)—согнуть, сги¬ бать; сломать кому спину. прйм$*£ (парім)—отрѣзывать, от¬ сѣкать, отрубать. праста (паріс)—раскрыться (о рыболов. сѣти), пратта, прадта (парід)—откры¬ ваться (о занавѣси); всходить (о солнцѣ); пройти (о снѣ), прахта (паріх)—летать, улетать, перелетать; полетъ, прахта (паріх)—тереть, расти¬ рать, оттирать, натирать, прахта (napi<j)=napa,QTa; отдѣ¬ ляться, расходиться, разъѣз¬ жаться, разлучаться, разста¬ ваться; разлука, йрета, пірета (н&рі)—увеличи¬ ваться; роиться; платить, уплачивать; выпускать (воду), пріі^а, прі?тэ — отдѣльный, ая; отборный, ая; выборный, ая; отдѣльно, врозь, npinraja, пірранг, прангетэ, прансетэ — французъ, — цу- женка. йртана—блоха, йрѵза—бирюза. псарта (басыр)=бысаріа; умень¬ шаться, сбавляться, убывать, спадать. йсаіта (пасык)—веселиться, ра¬ доваться. йс&м£й (бйсім)=бісйм£а. nceta (пасы, отъ йасе^а)—из¬ бавляться. йсе^а (йассы)=йассе,і,а.
— 355 лсііка, йсіктэ—срѣзанный, ая; вкратцѣ. лсуіра—надежда;—$вакта—су¬ лить. псыіха, йсыхтэ—веселый, ая. лтангі—соха. йтахта (ййтіх, ср. йатйхтй)— открывать, ся, раскрывать, ся, отворять, ся, растворять, ся, распахнуть, ся; разступаться (о толпѣ); разгибать, ся; раз¬ вертывать, ся; раскупоривать, ся; отмыкать, отпирать; раз¬ жимать, ся; учреждать, ся. птііха, йтуха,—хтэ—открытый, ая, раскрытый, ая; яркій, ая (о цвѣтѣ). лтуітэ—дѣва, дѣвственница; дѣ¬ вица. лтухута — открытость; яркость (цвѣта);—ды-ііда—щедрость, пуді — сопли; — місета — смор¬ каться. йудрат, йодрё/г—подрядъ; бі- йудрйй Qkali'a—подряжаться, нудра^чіі, йодрйдчіі — подряд¬ чикъ. лукдапа, пугдана, йуід&нй— приказъ, повелѣніе, предписа¬ ніе, заповѣдь. пулакіі—корыстолюбивый, ая, пулакуу^й—корыстолюбіе. Лулаі1—сталь. йумма—ротъ, уста, пасть; лез¬ віе; кранъ. пуммахта — навзничь, ницъ, плашмя. йунда—свѣча; почка (дерева); —ды-^амма—восковая свѣча, нуйіаг—пузырь, йуркуща—спасеніе, йурйіссй, — йістэ = бурбізза,— бістэ; растерзанный, ая, иску¬ санный, ая, загрызенный, ая, изорванный, ая. йурйытта, — йыттэ — изорван¬ ный, ая. йурсух—барсукъ, йусмѵрік—тщедушный, ая. пуссун—складчина, йухіа,—хыітэ, пухла,—хылТэ— дарованный, ая; даровой, ая, пощаженный, ая. iiygaka,—ктэ—толкъ. толкованіе; переводъ (на другой языкъ I iiycypTa=nicypta. йхегй (бахі)=быхета. й$амта (ud(;uM)=icia^aMta. й$атга (йа$ыт, ср. йа<;атЫ— протягивать, ся (о рукѣ); вы¬ совываться; отдаляться, уда¬ ляться. цд&кта (fiagik, ср. n&^akta)— переводиться (на другой языкъ); распрямляться; сгла¬ живаться.
— 356 — vk.com/aristorika п?&1та (ба$і1)=бі(;а1та. п?арта (nagip, cp. па?арта)— расплавляться, растапливать¬ ся, растаять. плахта (пащх, ср. йа^ахта)— растягиваться, растянуться (на землѣ, на спинѣ), пылла—рѣпа; рѣдька, йыннар—фонарь. libipja,—рітэ—обильный, ая. пыріута, йруута—обиліе, изо¬ биліе. йырйырра—волчокъ, нысла—образъ, обликъ, внѣш¬ ность. пъщтав—пистолетъ. Р. Раба, роба—много, множество; большинство; очень, весьма; —ггЦі, — ыдданті—нерѣдко. раббан, — нтэ—монахъ,—нашка. рабыі,—быітэ—учитель,—ница; батюшка (свящ.). рава=раі. paBaja, рава, — вето — пьяный, ая, пьяница. paBajyra—пьянство; — ваті’й — пьянствовать, равант—удачный, ая; удача;— ветй—удаваться, равуіа, равуітэ—ущелье. равцанта (радуын)—вшивѣть, ра^ат, раііат — покойный, ая, удобный, ая; тихій, ая;—ве- та — утихать; на-раЬат— безпокойный, ая, неудоб¬ ный, ая. ра^атута, раііатута — спокой¬ ствіе, покой, удобство; тишина., рауіі—колкій, ая (о дворахъ), раураута (раурыу)—кишѣть (о змѣяхъ и другихъ гадахъ)* раза, разы—богослуженіе (цер¬ ковное); молебствіе; порази¬ тельно; поразительный, ая. разыі, разыі—согласный, ая; довольный, ая, признатель¬ ный, ая, благодарный, ая; — ватта—удовлетворять; благо¬ дарить; — вета, —йуадта—со¬ глашаться, удовлетвориться,, удовольствоваться; бі-рза]'а— добровольно. разьуута, развуута, разуута— согласіе, соглашеніе, сдѣлка союзъ, довольство, призна¬ тельность, благодарность, удо¬ влетворенность; бі-разуута— согласно, въ согласіи, раі—совѣтъ; — в&ттй —совѣто¬ ваться, совѣщаться, обсу¬ ждать;—кгеН—совѣтовать; U- pai fefii—сдаваться (непрія¬ телю). 't t
— 357 — paja—пастухъ (мелк. рог. ско¬ та), овчаръ, pajar, paj&r, paja-т, раі’ат— подданный, ая, государствен¬ ный крестьянинъ, мужикъ, рама,—мтэ—-высокій, ая; бе- і)йт рама,—мтэ —высочайшій, ая; рамеіі,—мтеіэ—высокъ, —ка (сказуемое); выше, рамута—высота, вышина; воз¬ вышенность; высокомѣріе, рам^а—вечеръ; вечеромъ; драй¬ ва, ды-рам$а—вечерній, яя. рам?ух тава!—добрый вечеръ! рапгіета (рапгш)—кидать, бро¬ сать, швырять; выкидывать, выбрасывать, вышвырять; по¬ кидать; набрасывать, наки¬ дывать; выпускать; подбрасы¬ вать, подкидывать; попадать; низвергать; перерывать (дѣло), рапрапта (рапрып) — всклочи¬ вать, взъерошить; оттопыри¬ вать. рапса, рапса — брыканіе, ляга¬ ніе; —раппега=рынаста. рансана,—нтэ—брыкливый, ая, лягливый, ая. рантарута, рйптарута—согласіе, дружелюбіе, миролюбіе, обхо¬ дительность, уживчивость, раптырана, рйптірана,—нтэ— дружелюбный, ая, миролюби¬ вый, ая, обходительный, ая, уживчивый, ая. раст—удача; правильный, ая; правая сторона; 1і-раста, И- расты—направо, вправо; мін- расты—справа, ратхана, — ніэ — кипящій, ая, кипучій, ая. рахамта (рахым)—жалѣть, по¬ жалѣть, сжалиться, соболѣз¬ новать. рахрахта (рахрых)—почувство¬ вать къ кому симпатію, сим¬ патизировать. рахуіма,—хумтэ—любовникъ,— ница. рахута, — ттэ — скакунъ,—нья (о лошадьяхъ). раггана,—нтэ—устающій, ая; 1а- раггана, —нтэ—неутомимый, ая, не скоро устающій, ая. рад ватта—удалять, устранять, уклонять; —вета—удаляться, устраняться, уклоняться; рад віі!—долой! вонъ! рак вета=раккантй. ракканта (раккін) — коченѣть, окоченѣть. ракракта (ракрік)—утоньшать, ракта (pajik)—бѣжать, сбѣжать, убѣжать, удрать; уклоняться, увертываться (отъ работы); бѣгство; плевать.
vk.com/aristorika — 358 — ракава, рікбтэ—конный, ая, верховой, ая, всадникъ,— ница, кавалеристъ, — стка; джигитъ. ракііха,—кіхтэ—мягкій, ая. ранг—цвѣтъ, маст; краска;— мхетй, — дапта = ранганта; —хадта—линять, выцвѣтать; —дн-кытма—пепельный, сѣ¬ рый цвѣтъ. ранганта (рангін) —красить, вы¬ красить; раскрашивать. ранда мхета—строгать. рандаву q—стружка. рапт—полка. ратратта (ратріт) — дрожать, трястись, трепетать; дрожь, трепетъ. рахмана,—нтэ—милостивый, ая, сострадательный, ая, мило¬ сердный, ая, великодушный, ая, благодѣтель,—ница. рахманута, рахмута—сострада¬ ніе, милосердіе, великодушіе, благодѣяніе; —ватта—благо¬ дѣтельствовать. рахмі—милость, жалость; со¬ вѣсть; — ватта, — теі,а=ра- хамта. рйт—збруя. рах$Йнё,,—нтэ—прохожій, ая, проѣзжающій, ая, проѣз¬ жій, ая. pagnap=3appaja. распару та=зарра j у та. pBi’aja, рві’етэ—четвертый, ая; ха pBi’aja—одна четвертая,, четверть. реі—плодъ; урожай; марі-реі— плодородный, ая, урожай¬ ный, ая. ремана,—нтэ-высокомѣрный, ая. рері—слюна. рета (paiji)—пастись; выпадать, итти (о дождѣ, о снѣгѣ), рета (paiji)—закисать (о моло¬ кѣ); запекаться (о крови), реха — запахъ;—janalTa—пах¬ нуть; — пармета — обонять, чуять;—скаіта—чутье, рехана,—нтэ—пахучій, ая. ріга, рііга—слуга; туавта дн- ріга—поступить въ слуги. pirajyTSL, ріігутй, рігаіга—слу¬ женіе, служба;—ватта—слу¬ жить. рігатта (рагіт)=ірг&тта. рігуда=іргудй. ріццін—мелкій изюмъ, ріізй — порядокъ; —маттавтй— устанавливать порядокъ; бі- ріізй—рядомъ. ріі?й—голова; глава; конецъ^ наконечникъ; верхуінка, ма¬ кушка;—мйккйй^й—кланять¬ ся; унижать;—Aijftii'rS,—уни-
— 359 — жаться; куд-piiga—самоволь¬ но; самовольный, ая;—ватта —самовольничать, самоуправ¬ ствовать; li-pii<ja макета— осуществлять; бі-piiga дырета —надоумливать; ал-ріі?а, 1і- ріі<;а дырета—объяснять, рас¬ толковать; марріща jaBalra, piiga мамрета—докучать, на¬ доѣдать, приставать; li-piiga a/rjanft,—нтэ—возможный, ая; И-piiga la-aTjana,—нтэ—не¬ возможный, ая, безуспѣшный, ая; бі-ріща ніпаіта—смекать, догадаться; бі-ріща напіана, —нтэ—догадливый, ая;—1а- наиіана,—нтэ—недогадливый, ая; ріі?а мхета—обезглавить; мін-тре-ріщані—кстати, за¬ одно; piQjapxa (да-бахтэ)— мѣсячное (женщины). рі]амта, рвцамта (pajHM)—под¬ ниматься, возвышаться, вста¬ вать; взвиваться; возставать; зазнаваться, руакта (pajik)=p&kT&. рікатта, рык&ттё, (ракй)=ір- річуі—вареніе (паточное). pi?aja,—детэ—главный, ая, пер¬ вый, ая, высшій, ая. pigajyTa — главенство, первен¬ ство; -ватта—главенствовать, первенствовать, начальство¬ вать. рі^ахтэ—покатый, ая, крутой, ая, пологій, ая; плашмя; по¬ катость. рідват—взятка, подкупъ; поборы. рі$ват-хор—взяточникъ,—ница. рі^ват-хорута — взяточничество; —ватта—взяточничествовать. рідкінна, — кінтэ — первенецъ, первородный, ая. ріеда—мелкіе корешки;—двакта —укорениться, родана—землетрясеніе, рузнама—газета, рузнамачі—газетчикъ. руі?а—плечо. рукі=рері. руктэ—плевокъ, рума-чаіа, румтэ-чаітэ—холми¬ стый, ая. румтэ—возвышеніе, холмъ, бу¬ горъ. рікда, рыкдё,—танецъ, пляска, рікавта (рйків)=іркйвта. рікйхтй (ракіх)=іркахтй. • С ? <> С ■ Г « с • • t .. С*( рікиха,—кіхтэ=іркиха,—кіхтэ. ріхй^тй, (рахід)=ха?тй. руппа,—піітэ—брошенный, ая. руха—духъ. руісйі, русх&т—позволеніе, раз¬ рѣшеніе, право;—іавйітй— позволять, разрѣшать, давать
— 360 — vk.com/aristorika право; —-дкаіта- отпрашивать¬ ся, брать разрѣшеніе, рудтэ—лопата; лопатка; весло, руктэ, рухтэ—пятница, рудиук—полотенце, рывета, рвета, ырвета (равы)— опьянѣть, охмелѣть, напи¬ ваться. ры§уана,—нгэ —■ вшивый, ая, вшивецъ,—вица, рыдета, ырдета (рада)—любить; приглянуться, понравиться; любовь. рыуамта (рауым)—побить кам¬ нями. рыуба—гадъ, гады, рызза— рисъ, маисъ;—садріі— очень крупный, бѣлый рисъ (высшаго сорта);—зарнідан— крупный, бѣлый рисъ, не уве¬ личивающійся при варкѣ;— амбарбуі — мазандаранскій рисъ, съ тощими зернами;— уамна—бѣлый рисъ, сильно увеличивающійся при варкѣ, рыіха, рыхтэ—лежачій, ая. рьуаста (pajbic)—спрыскиваться, брызнуть; всплескиваться, pujarhi, pijarfa (pajux)—зашто¬ пать. ръуахта, рьуахта, pijaira (pajwi) — удлиняться, длиться, нро- дол жаться, растя гиваться, протягиваться,отрастать;лечь, залегать, лежать, рьуадта, рьуадта, руадта, радта (pajug)—просыпаться, про¬ бу ждаться, очнуться, вытрез¬ вляться; почувствовать, ощу¬ щать; — бі-jala — начинаться (о родахъ). рыпаста (рапыс)—лягать, ся, брыкать, ся. pbineta, ырнета (раісга)—осла¬ бляться. рыц]‘а,—йыітэ — разслабленный, ая, слабый, ая, нѣжный, ая; смятка (о яйцѣ), рысва—позоръ, срамъ, скандалъ; —ватта — опозорить, осра¬ мить, оскандалить, обезче¬ стить; — вета — опозориться, осрамиться, оскандалиться, обезчеститься;—віуа, віітэ— опозоренный, ая, осрамлен¬ ный, ая, оскандаленный, ая, обезчещенный, ая. рысва]ута=рысва; позорность, срамота, скандальность, рысвачі—скандальный, ая, наг¬ лый, ая, позорный, ая, без¬ честный, ая. рыТахта (ратыі)—кипѣть, заки¬ пать. рытыііа, — тыітэ — кипяче¬ ный, ая.
— 361 — рыхамта (рахым)=рахамга; по¬ дружиться; влюбиться, рыхатта, ырхатта (рахыт)—бѣ¬ жать, мчаться (пѣшкомъ), рыхамта, ыр^амта (рашым)—пе¬ рекрестить, ся. рыіма, рымтэ—возвышенный, ая. рнктэ—лапда. рыска, ріска=йіска. рыіпа, рынтэ—развѣсистый, ая, развилистый, ая (о деревѣ), рыхакта, ріхактѣ, (рахік)—от¬ даляться, удаляться; чуждать¬ ся; избѣгать. рыхка, рыхка, рыкка, рыка— даль; отдаленный, ая, дале¬ кій, ая; вдали; ды-рыхка— дальній, яя; мін-рыхка—из¬ дали, издалека, рыхкаоута—дальность, отдален¬ ность, отдаленіе, рых^а—походка. С. Сабрапа,—нтэ — терпѣливый, ая, безропотный, ая. сабун—мыло;—мхеій—мылить, намыливать. сабу н чі—мыловаръ. сабыт, сабуі1 —доказывать, обличать, уличать, утвер¬ ждать; —Befa—доказываться, обличаться, уличаться, ут¬ верждаться. сабытута—доказательство, сав—страхъ, ужасъ;—jaealTa— страшить, ужасать; пригро¬ зить. caBaj ута—* жажда, савана, — нтз — страшный, ая, ужасный, ая; чудовище; сава- неіі,—1э—страшенъ, — шна, ужасенъ,—сна (сказуемое), саварта (савыр, са’ыр)—ругать, выругать, бранить, выбранить; —да-уідаіі — ругать другъ друга, ругаться, сават—насѣчка; эмаль, савванга (саввын)—страшиться, ужасаться. савкат—даръ, подарокъ, савуітэ (единств. ч. отъ соіі)— туфля, башмакъ, савура — церковный староста; звонарь. cag, сах—цѣлый, ая, цѣльный, ая; цѣликомъ; здоровый, ая; натуральный, ая. cagybi—цѣлость, цѣльность; здо¬ ровье; натуральность; бі-cagy- ta—при жизни. ca^vfr, cahftt—часъ; часы: бе- caj>af—-тотчасъ; ьіірба-eaj^ —сейчасъ. садыпа,—неіэ, саіада. оуады-
— 362 — vk.com/aristorika на, — нетэ, седана, — нтэ— охотникъ,—ница. садыра — грудь; грудина;—ды- туіра—скатъ горы, косогоръ, сау—большая сковорода безъ краевъ, на которомъ пекутъ лепешки;—akla ды-сау, ак- Іід-сау—таганъ, сауын—сажень, саз—балалайка; исправный, ая; —ватта ==саззанта. сазанда—музыка; музыкантъ, саззанта (саззын)—настраивать, налаживать, заводить, сазламыд ватта—пригонять, под¬ гонять, прилаживать, испра¬ влять. саімаз—невнимательный, ая, не¬ почтительный, ая, неповину¬ ющійся, аяся. саімазута — невнимательность, непочтительность, неповино¬ веніе;—ватта—быть невнима¬ тельнымъ, непочтительнымъ, не повиноваться, сакі—голенище (вязанное, шер¬ стяное или бумажное);—ды- гііда—кожаное голенище, от¬ дѣльное отъ сапога, сакур—корзина (большая), сакіт вйтта — усмирять, успо- коивать;—вета—утихать, за- хать, успокоиваться. сакітута—затишье, повой, миръ, саламат—здоровый, ая, благо¬ получный, ая; благополучно; —вета—здравствовать, быть въ благополучіи, саламатута—здоровье, благопо¬ лучіе. салым—насморкъ, салых j^Balra—рекомендовать, саіета—молиться, саііаіта, саллалта (саііыі)—вы¬ трезвляться, саімн, салма—истуканъ; образъ, икона. саіыііа,—Іыітэ, салыіла,—лылтэ —трезвый, ая. самтур—гармоника; арфа, сандаіта (сандыі) — настаивать на своемъ желаніи, приста¬ вать, назойливо просить, сануах—булавка, саннанта (саннын, см. сынанта) =маснанта. сансалта (сансыл)—течь (о слю¬ нѣ, о маслѣ, о медѣ), сансапт а (сансъш)—ныть, болѣть, can, canacax=cag. сайета (сапы)—отцѣживать, от¬ стаивать; уяснять, сайіайга (сапіый) — плакаться, попрошайничать, выплаки¬ вать, вымаливать, выпраши¬ вать, нищепствовать.
— 363 — capa—луна, мѣсяцъ; двакта ди- сара, кіапсіс ды-сара—за¬ тменіе луны; <}ім<;іі-сара—лун¬ ный свѣтъ. сарбаз—солдатъ, воинъ, сарі—ячменъ. саррап—мѣняла, саррагші (саррып)—размѣнять деньги. сарраст—правдивый, ая, точ¬ ный, ая, дѣйствительный, ая, достовѣрный, ая; исправный, ая; правда, точно, дѣйстви¬ тельно, достовѣрно; исправно; —ватта—исправлять; —веТа —исправляться, саррастута—правдивость, точ¬ ность, дѣйствительность, до¬ стовѣрность; исправность, саррач — сѣдельникъ, пригото¬ вляющій кожаныя принадлеж¬ ности сѣдла. capcagyra — одурь, взбалмош¬ ность. сарсах, capcag—одурѣлый, ая, взбалмошный, ая. сарсахланмы? ве£&=сарсахта. сарсахта (сарсых)—одурѣть, сартэ—брань, ругань, ругатель¬ ство. сарыіпа,—рыптэ — жгучій, ая (о перцѣ). саса—щека. сатана,—нтэ—сатана, дьяволъ, чортъ (муж. и женск. р.); доносчикъ,—чица, шпіонъ,— нка, ябедникъ,—ница. сатанута — доносъ, шпіонство, ябедничество; —ватта—доно¬ сить, шпіонствовать, ябедни¬ чать. сатлатта (сатлыт)—пялить глаза, сатыі—мѣдное ведро, бадья, саха, caxaja—пловецъ, сахвапта (сахвын)—проясниться (о небѣ, о погодѣ), сахсета (сахсы)—допрашивать, опрашивать, вывѣдывать, до¬ знавать, производить слѣд¬ ствіе; допросъ, дознаніе, слѣд¬ ствіе. сахсьцана, —нтэ—допрашиваю¬ щій, ая, вывѣдывающій, ая, производящій, ая дознаніе, слѣдствіе, слѣдователь, сачыл—вторая пара буйволовъ, запряженныхъ въ плугъ, сйбап—причина, поводъ; чрезъ, вслѣдствіе; потому что. сабйтуар—виновникъ,—ница. с&бзі, савзі—овощъ, зелень, зе- ліе. сабзіхана, сйвзіхана—огородъ, сйбр&нй,—н£э=сабрана,—нтэ. с&бур—терпѣніе; —ватта—тер¬ пѣть, переносить.
— 364 — vk.com/aristorika сава. cut® — старикъ, — pyxa, старый, ая. eagoapta (еіЦбір) — навѣщать (больного, знакомаго), ca^a^ta, еядатта (ейдід)—сви¬ дѣтельствовать, засвидѣтель¬ ствовать, подтверждать, удо¬ стовѣрять. садамга (садім)—страшить, ужа¬ сать. сауек ватта=сабыт ватта, сакмана,—ні* э—страшный, ая, устрашающій, ая, ужасный, ая, ужасающій, ая, гроз¬ ный, ая. садмі—страхъ, ужасъ. сада,—дтэ —свидѣтель, — ница; святыня (мѣсто поклоненія), садріі—сортъ риса (см. рызза). садуіта—свидѣтельство, удосто¬ вѣреніе; — ^вйіта = сададтй; кітава ды-садуія—аттестатъ, документъ. сазгарта(сазгір)—мириться, при¬ миряться; уладить; условли¬ ваться, сходиться (въ цѣнѣ), сазгірана, —нтэ —миролюбивый, ая, мирный, ая. сазігар=сазгірана,—нтэ; мирно, сазігарута—миръ, примиреніе, миролюбіе, согласіе; союзъ, сдѣлка; бі-сазігарута—миро¬ любиво, мирно, согласно. с&кйітй (сйкіі)—наряжать, ся, пріодѣть, ся; убирать, укра¬ шать (квартиру). cakij&—онуча. сйккаттй (саккіт)—увѣчить, ся, калѣчить, ся. саккат—увѣчный, ая, калѣка, уродъ. сак кат ута—у вѣчіе. саіа—корзина (неглубокая, съ плоскимъ основаніемъ), саібана,—нтэ—грабитель, —ница. сйіда—аккуратность, саідана,—нтэ—аккуратный, ая. самй—доля, пай, порція, часть, отдѣлъ; — ]йва1та — удѣлять, выдѣлять, надѣлять, самбуітэ, сімбуітэ, сумбуітэ— усъ; маррйкта ды-самбуіЬ— заставить убѣжать усъ; улы¬ баться. самма, сіммй—отрава, ядъ; ядо¬ витый, ая. санам—идолъ, истуканъ; Суда¬ на,—н£э да-санйммі—идоло¬ поклонникъ, — ница, языч¬ никъ,—ница. с&ндйі—кресло. сйнданй,—нтэ—выносливый, ая; сотрудникъ, — ница, помощ¬ никъ,—ница. сйндуіка — сундукъ, ящикъ; — ды-міігэ—гробъ.
— 365 — сйннаг, сан’ат — ремесло, ма¬ стерство, искусство, сапнаііуар—ремесленникъ, ма¬ стеровой. сансаітй (сансіі) — происходить (изъ рода, изъ фамиліи), сйпсапа,—итэ—гніющій, ая. сайактй (сйпік)—опоражнивать, выгружать, опрастывать; раз¬ ряжать (ружье), саиар—путешествіе, выѣздъ, по¬ ходъ; разъ; а сапйр—этотъ разъ, па этотъ разъ, сапарчі — путешественникъ,— ница, дорожный, ая (о чело¬ вѣкѣ). сайарчууга-путешествіе, стран¬ ствованіе; — ватта—путеше¬ ствовать, странствовать, сйінуаті—порученія, сйліета (сйлш)—поручать, вру¬ чать, повѣрять, ввѣрять; пре¬ дать, измѣнять. с&йуана, — Hfo — поручающій, ая; предатель,—ница, измѣн¬ никъ,—*ныца. сайуйнута—врученіе, порученіе, довѣріе, повѣріе; — вйттй— предательствовать. cftfijei;—одурѣлый, ая, дурень; взбалмошный, ая. саіуегуга — одурѣлость, одурь; взбалмошность. сййт—списокъ. dip&Ktft, сйргйнДй (сарік)—сѣд¬ лать, осѣдлывать. сйрбамоЬур—запечатанный, ая: ваттй—запечатывать, сарга — сѣдло;—мхета=сарай- та; йатэ дн-сарга=сарзін. саргадта (сйргід)—трясти, со¬ трясать, колебать. саргірдану£а—нужда; —гіра^та —нуждаться. сарзін—чапракъ. сарііда—рѣшето (для пшеницы). сйрі£тй—сноровка. саркарда, сйркіар, сарк&р—на¬ чальникъ, предводитель, саркардута, capfijapy'ra, сарка- рутй—начальствованіе, пред- водительствованіе; — ватт&— начальствовать, предводитель¬ ствовать; распоряжаться, сарн—промахъ; недоразумѣніе; промѣнъ (денегъ);—ніпйіта— промахнуться;—вйтта — раз¬ мѣнивать; вымѣнять (деньги), сарйана,—нтэ—надменный, ая, неприступный, ая (о чело¬ вѣкѣ). сйрп&нута—надменность, непри¬ ступность. сйрййр&з—правитель,—ница. сйрййрйзу$&—правленіе; —ватта —править.
— 366 — vk.com/aristorika харсамта (сарсім) — надоѣдать, раздражать, безпокоивать, до¬ саждать. хіірсарта (сарсір)—раскричать¬ ся; свистѣть (о свисткѣ); ры¬ чать, ревѣть. хартій—атаман; полковникъ; ге¬ нералъ. сатаіуам—простуда; вега—про¬ студиться. сатванта (сатвін) — зимовать, прозимовать, сбарта (сабыр)—терпѣть, пере¬ носить; ждать, дожидаться, света (саввы)—насыщаться; пре¬ сыщаться. хеваі—исключая, кромѣ;—мін- ніі—кромѣ меня, исключая меня. сеібута—старость, cel—потокъ, ливень. сепа—сабля, шашка, сер—прогулка, пикникъ;—ват¬ та—прогуляться, устраивать пикникъ. сесі—пила (лучковая), сечма—дробь. сІБ&дта (сйрід)—поклоняться (Бо- гу, идолу). сііва, сівгэ—старый, ая. сіііа—песокъ; мана ды-сіііа, мансіііа—песочница, сііма, сімтэ—рукоположенный, I ая, возведенный, ая, назна¬ ченный, ая; ды-бінауа—прі¬ емышъ (муж. и женск. р.). сіімй —серебро; ды-сііма, мін- сііма—серебряный, ая. сіінамід ватта—пробовать, ис¬ пытывать. сііпа—берегъ рѣки; наносъ, суаита (са’ын)—отцѣживаться, отстаиваться; истекать; вы¬ здоравливать, вылѣчиваться, cijarra, сы]атта, сьуадта (са’ыд, cajHT)—охотиться; удить; под¬ стерегать; выглядывать; на¬ водить (ружье). суавта (са’ів, cajis)—состарѣть- ся, старѣть, сѣдѣть, сцакта, суакта (асік)—взбирать¬ ся, влѣзать, всходить, подни¬ маться. суамііда—рукоположеніе, возве¬ деніе (въ санъ свящ., дьякона), суамта (са’ім, сіуім)—рукопо¬ ложить, возводить (въ санъ свящ., дьякона). сікка—монета; — мхета—чека¬ нить. сікр&нй, — Hf9 — жесткій, ая, шероховатый, ая. сіМэ—колъ; — дн-птйнй—сош¬ никъ (сохи), сіікй—свекла, буракъ. I сШй—пощечина, оплеуха.
— 367 — cillyp—иней, сіма—струна, сімега (сйммі)—ослѣпнуть, cinja,—мітэ—слѣпой, ая. сімкат — поруганіе; —танета— поругать, надругаться, сіммаіа—лѣвая сторона; Іі-сім- маіа—влѣво, налѣво; мін-сім- маіа—слѣва. сінакта (санік)—нуждаться, сінатта, снатта, сіпад^а (санід) —опираться, подпираться, поддерживаться, прислонять¬ ся, облокачиваться; вытер¬ пѣть, выносить, выдерживать, выстаивать; придерживать; со¬ дѣйствовать; защищать, сінда—подпорка, столбъ; под¬ держка, защита, сінета (сані)—презирать, нена¬ видѣть. сінііка, —ніктэ—нуждающійся, аяся. сінн—возрастъ, лѣта, сіннур—промежутокъ. ■сінсіі—родъ, фамилія. сіпаста—клеверъ. сілпат — физіономія, обликъ, взоръ. сіпрй, —піртэ — воробей,—бка; sajiAcinpS.—воробьенокъ, сіптѳ—губа; сіпп&ті, сіпвЛті— уста, губы. сигір, сііпар—циііра; нуль, сіптэ—починъ, сір—секретъ, тайна; поразитель¬ ный, ая. сітар вета—гнѣздиться; водво¬ ряться. сітва—зима, ск&іа—пристань, сканта (сакін)—униматься, ѵс- покоиваться, притихать; раз¬ влекаться. скііна, скінтэ—ножикъ, скарта (сакыр)=зыкарта. скатта (сакыт)—присѣдать, при¬ сѣсть (на корточки), скаіта (сакіі, см. сакаіта)—на¬ ряжаться, пріодѣться, скатта (сакіт)—наскучить; сдѣ¬ латься апатичнымъ; апатія; дряхлѣть. скыіда, скнттэ—безжизненный, ая, апатичный, ая; дрях¬ лый , ая» с лыіва—крестъ;—гірадта,—ры- $амта—креститься, осѣнять¬ ся (крестнымъ знаменіемъ), сіаба—грабежъ, расхищеніе, сіаггга, сіійпта(саііп)—ограбить, обкрадывать, расхищать, раз¬ громить. сіета, слета (саін)—спускаться, опускаться, слѣзать, сходить, слетать; уступать (въ цѣнѣ).
— 368 — vk.com/aristorika сіутэ—молитва; —ды-мііті—па¬ нихида. смакта, сымактй, (самік)—крас¬ нѣть, покраснѣть, раскрас¬ нѣться. смука,—ктэ—красный, ая, ру¬ мяный, ая; гнѣдой, ая. смукі—барбарисъ. совдак]*ар, совдагар — купецъ, торговецъ. colakai,—кетэ—лѣвша (муж. и женск. р.). соіі—обувь, башмаки, сома—постъ; ды-сома—постный, ая. сона, сонордак—селезень, сонсыз — бездѣтный, ая. сосета (сосы)=сапІапта. сосуута—вымаливаніе, выплаки¬ ваніе, нищенство;—ваттй= сосета. согуіііі, — гуітіі! — милый мой, —ая моя! соі)бат — бесѣда, разговоръ;— ватта—бесѣдовать, поболтать, потолковать, разговаривать. соі>бйтчі—собесѣдникъ, —ница; разговорчивый, ая. сбда, сбдй—охота, склонность, влеченіе, усердіе, сбдйнй,—н$э—усердный, ая. cofo см. сйва. спаі—хорошій, ая, славный, ая, пріятный, ая, интересный, ая, прекрасный, ая; хорошо, слав¬ но, пріятно, интересно, пре¬ красно, ладно. cnajyra—добро, доброта, благо, благодѣяніе, услуга, сп&діітэ—подушка, спакта, спйктй (сапік)—опораж¬ ниваться, опростываться, опу¬ стѣть. спартй (с&пір)—надѣяться; под¬ жидать. спастй (сапіс)—гнить, сгнить, тлѣть, истлѣвать; гніеніе, спііка, спіктэ—порожній, яя, пустой, ая. спііса, спістэ—гнилой, ая. спуктэ—порогъ, спыіра—яичница (крутая), срапта (сарып)—жечь (о перцѣ), сратта (сарыт)—линевать. срахта (сарых) — взбѣситься, остервенѣть, разсвирѣпѣть, сравта, сіравта (сарів)—отре- каться, отпираться, отказы¬ ваться. cpakfa (capik) — причесывать, расчесывать. срйШ (саріп)—всасывать, втя¬ гивать въ себя жидкость, на¬ питываться. срйт^й (сйріт)—просѣивать пше¬ ницу..
— 369 — срыіха, срыхтэ—бѣшенный, гая, остервенѣлый, ая, свирѣ¬ пый, ая. старта (сатір)—пороть, распа¬ рывать; разматывать; распле¬ тать; разбирать, разламывать, разваливать, разрушать, ра¬ зорять, разгребать; пырять, стііра, стіртэ—распоротый, ая; размотанный, ая, разобран¬ ный, ая, разломанный, ая, разрушенный, ая, разорен¬ ный, ая. стуіыа—столбъ; колъ, стаііфн— стаканъ. Субара—Благовѣщеніе, судыра—рубашка, сорочка, суцух—сгущенный фруктовый сокъ въ видѣ колбасы; кол¬ баса. суіба—холостой, ая, безбрач¬ ный, ая, бобыль, одинокій, ая. суібаіута, суібаіта — безбрачіе, безженство, одиночество, суіна—галлерея, cyja, свіііэ—сытый, ая, насы¬ щенный, ая; черствый, ая, жесткій, ая (о хлѣбѣ); вы¬ крашенный, ая. cykla,—кіИ’Э—нарядный, ая. султан—офицеръ, суіі—заливная земля, суппэ, сып’а, сышіэ—палецъ; спица колеса; сышгыіТэ—ми¬ зинецъ. сушхат—сіпйат. сугшра—скатерть, сураі—тыква (бутылеобразная, употребляемая въ видѣ по¬ суды). сургэ, сурат—физіономія, об¬ ликъ; икона, образъ, сус, суст—тихо; тишина;—вета —молчать, смолкать; успо- коиваться (о боли, о боль¬ номъ). суету іта—тишина. сусыітэ—коса (на головѣ); хол¬ ка; сухожиліе. сувва—стебель. Cyilaka—Вознесеніе Господне, суіса, сустэ—конь, лошадь (же¬ ребецъ и кобыла);—ды-доі,— марыдкаті—жеребецъ для за¬ вода. сумбй—шомполъ, сумкйна,—нтэ—насущный, ал. сунпат — обрѣзаніе; — ватта— производить обрѣзаніе, сура,—рЬ—маленькій, ая, млад¬ шій, ая, меньшой, ая. сУргун — невольникъ, — ница, плѣнникъ,—ница; —ватта— неволить, плѣнять, порабо¬ щать. сУргуиу'і’а—неволя, плѣнъ. 24
— 37 суріі=піска=рыска. сѵрма—запоръ (болѣзнь), суруна,—нтэ—малютка, младе¬ нецъ (муж. и жеаск. п.). су су ні і j а,—нііДэ—л асто чка (са¬ мецъ п самка), схета (сахы) —купаться, выку¬ паться. ciiija, сыііэ—жаждущій, ая (о желаніи пить), сыіпа, сыптэ—истекшій, ая, вы¬ текшій, ая (о жидкости), сыіра, сыртэ—привязанный, ая. снуамта, суамта (са’ым, cajim) —поститься, съуарта, cajapfa, cijapfa (асыр, jaciip)—завязывать, привязы¬ вать, подвязывать, связывать, скручивать, спутывать; бинто¬ вать; запрягать. съуета (caiji)—жаждать (желать пить). сынанта (саннын)—пригорѣть, продымиться, прокиснуть, про- горькнуть (о кушаніи); уго¬ мониться. сындан—наковальня, сыннара—челюсть, сыпные вета—обанкрутиться. сынта — порча кушанья при варкѣ. сыісуа,—пыітэ—прозрачный, ая; четкій, ая (о почеркѣ); яв- vk.com/aristorika О — ственный, ая, внятный, ая; довѣрчивый, ая; — ватіа— уяснять. т сьпуута — прозрачность; чет¬ кость; явственность, внят¬ ность; довѣрчивость, чисто¬ сердечность, сыртэ, зыртэ—линія. сырты§, сыртых—баловень. сыртыруіТа — баловство;—ватія —баловаться. сысьіра, сусыра—сверчокъ, сытамта (сатым)—испортить, ся, уничтожить, ся. сыхва—ясный, ая, безоблачный, ая;—мхетіі—плавать; бі-сих- ва вплавь. сыда (ср. сода)—охота. сы,]‘атта (са1ыт)=насьуатта. сыкіа—украшеніе. сымаітэ—лѣстница (подвижная), сыпей—гниль. сырета (сарі) — сдѣлаться пло¬ химъ, сквернымъ, мерзкимъ, отвратительнымъ, capja, — ріітэ, cipja, — ріітэ— плохой, ая, скверный, ая, мерзкій, ая, отвратительный, ая, противный, ая; злой, ая, лютый, ая. csipj уfа—скверность, мерзость, отвратительность, против¬ ность; злоба, злость, лютость.
— 371 — T. Таббах—августъ. ь тавалта (тавыл)—играть, заба¬ вляться, рѣзвиться. тавеДа (таввы)—искать, разыски¬ вать, обыскивать, обшаривать; добывать; обыскъ, таіманта (таімып) — дорожать, вздорожать. та] іи па—племя. Tajyca,—стэ — колючій, ая. тала—лиса; да-тала-лисій,-сья. талабута—помолвка, обр у ченіе; —ватта—обручать, талана, — нтэ — игривый, ая, рѣзвый, ая. талана, таладі, таланта—струж¬ ка, щепка; лучина; пластъ, талта (ср. тавалта)—игра, за¬ бава. таііаста (таііыс)—баловать, ся; изнѣжить, ся. тама—вкусъ. танана,—нтэ—вкусный, ая, ла¬ комый, ая. ■тамарта (тамыр)—погребать, по¬ хоронить, закапывать; похо¬ роны; погружать; посадить (дерево). ъамадта (тамыд)—макать, обма¬ кивать, обмачивать, погру¬ жать (въ жидкость). тамманта (таммын)—испортить¬ ся, провонять (о мясѣ), тамтэ—завтракъ, тана — клажа, грузъ, ноша, вьюкъ, тюкъ, багажъ, танталта (тантыл)—промедлятъ, ся, затягивать, ся (о дѣлѣ), тапета (тайм)=тапета. тараста (тарыс)—строить, устра¬ ивать, дѣлать, выдѣлывать, сооружать, творить, вырабо- тывать, образовать, произво¬ дить, выдумывать, починить, исправлять, налаживать, ма¬ стерить, свивать (гнѣздо). TapjaHa, — нтэ — погонщикъ,— щица. тарйа—листъ (дерева); нолъ- листа (бумаги), тарсана,—нтэ—создатель,—ни- ца, творящій, ая, творецъ, тартамта (тартым) — ворчать, роптать, бормотать; хрюкать, татана, —нтэ—потный, ая. татэ—потъ, тахана—мельникъ, тахтахта (тахтыі)—разбить въ дребезги, превратить въ по¬ рошокъ. тадега (тады)—прятать, спря¬ тать, скрывать, утаивать, при¬ берегать. такка—одна штука; нечетъ.
— 37 тантаыта (тантін)—пѣть (тихо, про себя). тапіккіг—мышеловка. таптапта (таптіп)—моргать, ми¬ гать. тартапта (тартіп)=уівачта. TBefa (тавы) — жарить (шаш¬ лыкъ); печь (въ золѣ яйца, яблоки, картофель). TBuifa—жаренное на вертелѣ мясо, шашлыкъ, тейана,—нтэ—гибкій, ая; сги¬ бающій, ая. тера—птица. тета, тыта (та’ы)=тавета. тіійа—рѣсница; — мхета=тап- »• С ■>* тапта. ткаІТа (такіі)—вѣсить, взвѣши¬ вать, отвѣшивать, ткуітэ—вѣсъ, тяжесть, тла—три;—гаі>і—трижды; ды- тла—третій,—тья; мін-тла-ха —треть. тламма—триста, тланыітэ—тѣнь. тлапта (талып) — хотѣть, же¬ лать; просить, попросить; тре¬ бовать, потребовать; сватать, сосватать; любить, тлета (таллы)—спать, заснуть, засыпать; йаігу тлета—дре¬ мать, вздремнуть, тл огаібіі—вторникъ. vk.com/aristorika 2 — тлтасар—тринадцать, тлыіба, — лыптэ, тіыіба,—Іыптэ —женихъ, невѣста. тіуіа—роса. Tojana,—нтэ—ищущій, ая, ис¬ катель,—ница. трапта (тарыи)—сбивать (напр. яйца); ударитъ кого наземь, траста (тарыс)—жирѣть, раз¬ жирѣть, толстѣть, полнѣть, отучнѣть. тратта, традта (тарыд)—выго¬ нять, прогонять, вытѣснять, трета (тары)—управлять, пра¬ вить, гнать, погонять (лоша¬ дей, быковъ); пахать, труса,—стэ-истинный, ая, прав¬ дивый, ая, достовѣрный, ая; истинно, правда, достовѣрно, трусута — истинность, правди¬ вость, достовѣриость. трыіса, трыстэ—разжирѣвшій, ая, жирный, ая. трьшма-трым— хрюканіе; —ват¬ та—хрюкать, т у ван у та—б л а жен ство. тупа,—втэ—блаженный, ая; ту- веіі,—1э—блаженъ,—па. туіра—гора. Tyja, твіітэ—вогнутый, ая. ту л у пт е—втроемъ. туііыза, —Иыстэ—избалованпый, ая; изнѣженный, ая.
— 373 — ту м у ста—вшеноЕъ. тѵні’э—плодъ; марітунтэ—пло¬ дородный, ая. тупура, тыпыра,—ртэ—ноготь; коготь; копыто, тутыггэ—раковина, турса—сдѣланный, ая, выстро¬ енный, ая; выдуманный, ая; выдумка, вымыселъ, тупра—хвостъ. тыбата (табы)—печатать, напе¬ чатать (въ типографіи), тывахта (тавых)—разбиться (о хрупкихъ вещахъ), тывета (таввы)—вогнуть, вгибать, тыіма—цѣна, стоимость; дорого; — ватта, —маттавта—назна¬ чать цѣну, оцѣнивать;—дета —цѣнить; —танета — запра¬ шивать цѣну;—вета,—cijakfa дорожать; тыімеіі,—1э—до¬ рогъ,—га (сказуемое). тыімана, — нтэ — цѣнный, ая, драгоцѣнный, ая. тыімута, тыіманута—дороговиз¬ на. тыща—грязь; —зарда, — смука — желтая, красная грязь, глина. тыінаиа,—нтэ—грязный, ая. тыійа, тын^э—изогнутый, ая. Tujanf’a (та’ын)—нагружаться, навьючиваться; сносить;—ды- мінДэ — благодарить; обязы¬ ваться. тьуапта (Tajun)—гнуть, ся, сги¬ бать, ся, нагибать, ся, на¬ клонять, ся. тьцаста (та]ыс) — втыкать, во¬ ткнуть. Tbijarra (таіыт)—потѣть, вспо¬ тѣть. тывахта (Tajbix)—вдавливаться, сплющиваться, сдѣлаться плос¬ кимъ (отъ давленія), тыкарта, ткарта (дакыр)=ды- карта. тътлда, — лііі'э—сонный, ая. тымарта (тамыр, ср. тамарта)— погружаться, погребаться, хо¬ рониться, вязнуть, потонуть; выпачкаться въ грязи, тымарта (тамыд, ср. тама$та)— обмакиваться, обмачиваться, погружаться (въ жидкость), тымета, тмета (таммы)—попро¬ бовать, отвѣдать, вкусить, тыпарта (тапыр)=цаввабта. тыпахта (тапых)—раздавить, ся, размозжить, быть размозжен¬ нымъ. тыппа—точка, тыпета (таны)=тіиета. ты<;ва—секретъ, тайна; бі-ты?ва —секретно, тайно, тайкомъ, украдкой, втихомолку.
— 374 — vk.com/aristorika ragefa (тады, cp. тадета)—пря¬ таться, скрываться, тапться. тыііо—мѣтокъ. Т. с Таб — выносливость, терпѣніе, выдержка, устойчивость;—ма- jefa—выносить, терпѣть, вы¬ держивать, устоять;—мгуана, —нТэ—выносливый, ая, тер- пѣливый, ая, устойчивый, ая. табахтэ—лотовъ. табахчіі—разнощикъ. тава—сковорода; давильня, таваза—подношеніе, потчеваніе, подарокъ;—ватта—подносить, потчевать, подарить, таварах—быстро, шибко; бы¬ стрый, ая, шибкій, ая. таву с-ky ді—павлинъ, тацыр—купецъ, таззанта (таззыя)—пылить, за¬ пылить. тазіі—борзая собака, таі—ровесникъ,—пица, сверст¬ никъ,—ница; пара; тюкъ;— ватта—подобрать пару. faina=Tajinna. тала=тала. талаЬ—судьба, счастье, доля;— ктета—удаваться; удача. таланта (талым)—карать, нака¬ зывать. таламыд ватта—расхищать, гра¬ бить. талан—грабежъ, расхищеніе, тана—тамъ; туда; мін-тама— оттуда. тамада—зрѣлище; ды-тамада— дивный, ая; ды-тамадеіі,—1э —удивителенъ, — льна, ди¬ венъ,—вна (сказуемое), тамадачі—зритель,—ница. гамлаг, таміат—подать, налогъ, дань. таммаіуар, таммакар—жадный, ая, алчный, ая, ненасытный, ая, падкій, ая. таммаьуарута, таммакарута — жадность, алчность, ненасыт¬ ность; —ватта—жадничать, таммам — сполна; совершенно; совершенный, ая, закончен¬ ный, ая. таммамта (таммым)—оканчивать, доканчивать, заканчивать, до¬ дѣлывать, выполнять; совер¬ шиться. ^амѣамта (таміым)—гнусить. тамтьшана,-нтэ—гнусливый, ая. $аныд — знакомый, ая; —вйл^а —знакомить; — ветй—знако¬ миться. ^аныд у та—знакомство.
— 375 — Тайаву т—разница, различіе;— м аттавта—различать. тавТа^та (тавті?)—разыскивать, разспрашивать (о потерян- тапа и ча—пистолетъ, тагімауа—загадка. Таптапта (таимый)—колотить, та pacta (тарыс)=тараста. тарад—шлифовка;—ваттй—шли¬ фовать. tapi-tapafii—по-божески. іарйа=тарйа. тарра—дверь; порогъ; дворъ; наружу; мін-тарра—со дво¬ ра, спаружи. тарсана, —нтэ=тарсана,—ніэ. тархануТа, іархануга—льгота, тарых—число (время), эпитафія, таса—глубокая мѣдная чашка съ узкимъ горлышкомъ тач—вѣнецъ. та?’іітэ—исторія. табака—листъ (бумаги, желѣза); слой, пластъ, табуат, таодот, табуатута — нравъ, натура. $£і61абта (Табііб)—добросовѣст¬ но исполнять работу, обязан¬ ности. табіакта (табіік) — наметывать (о шитьѣ). т&ваккй—просьба, тйввапта, йавёлі'а (і'йввіб)—за- рекаться, покаяться, faeipfa—корова. помъ). тагбарта (тагбір)—вѣдать, за- вѣдывать, надзирать, распо¬ ряжаться; властвовать; по¬ кровительствовать; заботить¬ ся; содержать, прокармливать (семью). тагбірана,—нтэ—завѣдывающій, ая, надзиратель,—нпца, рас¬ порядитель, — ница, управи¬ тель, — ница; властитель,— ница; обладатель,—ница; по¬ кровитель, — ница; содержа¬ тель, — ница, кормилецъ,— лица (семьи). тагбіранута—завѣдываніе, над¬ зирательство, распоряженіе, управленіе, властвованіе; об¬ ладаніе; покровительство; со¬ держаніе, кормленіе (семьи); —ваттй=тагбарта. таМр—видъ, наружность, фор¬ ма; манера; способъ; подобіе; бй-таііар—такой, ая; такимъ образомъ; бі-хй-тйііар—какъ- нибудь, кое-какъ; куі-tahap —всяческій, ая; всячески; таѣарі-таЬарі, fahpi-Tahpi— различно; различный, ая. $аМм — узда; —довата—выѣз¬ жать лошадь.
vk.com/aristorika тйдарак — запасъ, припасы;— хзетa,—ватта—запасать, ся. тажбахта (тажбіх) — славить, прославлять. таза—новый, ая, свѣжій, ая. тазадан—снова, тазаіанмі? вета—обновляться. таза1атмі<; ватта—обновлять, тазбіуі—чотки. тазіі—оплакиваніе;— вйтта- опла¬ кивать. тазуана, таз,|ана—розга, бичъ, нагайка. тазім—поклонъ, тазу та—новизна. таііа, гаітэ—влажный, ая. таііу та—влажность. такнакта (такнік)—сдѣлать, со¬ здать (что-нибудь совершен¬ ное). тактакта (тактік)—стучать, так—особо, одиноко; одинокій, ая; единственный, ая. таіа — ловушка, западня (для звѣрей). таіакта (таіік)—терять, поте¬ рять, затерять. та1асук=]а1зуі. таіахта (таііх)—разрушать, разо¬ рять, разламывать, таіга—снѣгъ. $а1гана,—нтэ—снѣжный, ая. ійіетй (таіі) — вѣшать, повѣсить. failil ватта, ха^та Іі-таііі—пе¬ реваривать пищу (въ же¬ лудкѣ). таіімтэ (женск. р. отъ таіма)— кувшинчикъ; лейка, таімй — кувшинъ (для носки воды). таімадта (таімід)—учить, таімііда, —міттэ — ученикъ,— пица; апостолъ. С •» *• С С г* с >• С <і с «* тамант ватта=накарта. тамба, тймбаіі—кара, наказа¬ ніе, расправа; — ватта,—ja- ваіта — карать, наказывать, расправляться, тамбаі—лѣнивый, ая тамбаіта (тамбіі)—лѣниться, из¬ лѣниться. тамба11анмі£ ветѣ=тамба1і,а. тамбаіуіта — лѣность, лѣнь; — ватта=тамба1тй. таммаста (тамміс)—чистить, от¬ чищать, расчищать, тамміз, тймміс—чисто; чистый, ая; нравственный, ая; нату¬ ральный, ая. таммізута—чистота; нравствен¬ ность; натуральность, таммісіуар—онрятный, ая, чи¬ стоплотный, ая. TaMMicKjapyfa—опрятность, чи¬ стоплотность. falMVC— іюль.
— 377 — тапа—туловище; стволъ; серьга (въ видѣ монеты, продѣвае¬ мая въ ноздры). танап—веревка; мѣра земли бо¬ лѣе десятины, танапчі—землемѣръ, тангіхта (тішіх)—тужить, горе¬ вать. танг—талія. тангапайас вета — дышать съ трудомъ, задыхаться танганайасута— одышка, удушье, тандрѵс—аккуратный, ая. тапета (таны)—говорить, сказать, танііка, таніка—жесть. проливать; расплескивать; сы¬ пать, высыпать, разсыпать, тапета (тайи)—лѣпить, прилѣ¬ пить, приклеивать, склеивать; паять, припаять; зажигать, воспалять; закуривать; топить (печку). тай]ана,—нтэ—липкій, ая; за¬ разительный, ая; борецъ. тай<;а—клинъ, талціі—тарелка, тарадом ватта—призирать, тараз, таразіі—плоскій, ая, ров¬ ный, ая; плоскость, равнина, таракта (тарік)—застегивать. таніікар—олово, танк мхета—притѣснять, угне¬ тать. тантаі—зѣвака, оплошающій,ая, оплошный, ая. тантаіта (famil) — прозѣвать, оплошать. тантаіуга—оплошность; —вйтта =тантаіта. тантанта (тантін)—дымить, на¬ дымить, окуривать, закури¬ вать, коптить. тантйста (гантіс)—накрапывать (о дождѣ); тлѣть (о медлен¬ номъ горѣніи), дымить, тапира—хлѣбная печь въ видѣ колодца. 4йййхта (тййіх)—лить, выливать, таракама—кочевникъ, таракта, тарагта (таріг)—отвы¬ кать, отучаться, перестать, тарай—сторона, край, тарба—сало, жиръ;—двакта— разжирѣть, тарбанта (тарбін)—смазать, про¬ питывать жиромъ, таргідава—подписка. таріпіамід ватта—расхваливать. Tapjiccap—двѣнадцать; ды-тар- jiccap—двѣнадцатый, ая. таркіііта (таркіі)—спотыкаться, т&ртапта (тартій)—стегать, вы¬ стегивать (одѣяло), таруктэ—завязка; крючокъ (на платьѣ); запонка, тйріаста (тйрхіс)—придираться.
vk.com/aristorika Йрхісана, — нтэ—придирчивый, ал. жать, прибывать, появляться, прилетать; наставать, ѵро- таскара—паспортъ, видъ, таскіііав—шлемъ; вѣнецъ, тасма—ремень, тасмітхаса—поясъ ременный, тар^анта (тар^ін) — пожелтѣть, поблѣднѣть (отъ болѣзни). тахманТа (тахмін)—думать, раз¬ думывать, вдумываться, обду¬ мывать, соображать, размы¬ шлять; заботиться. диться. пварта (тавір)==(;матта. тівііра,—nipto—сломанный, ая. тівна=тѵіна. тіжбухтэ—слава, прославленіе; —ватта=тажбахта. тіуа—клинокъ. ті]ан—котелъ (большой), туанча — котелокъ, кастрюлька, туавга (ja/Нв)—сидѣть, садить- тахмінаші,—нтэ—думающій, ая, сообразительный, ая, смы¬ шленый, ая, разсудительный, ая; заботливый, ая. тахрана,—нтэ—памятливый, ая. тахсір—вина, проступокъ, тахт—тронъ, престолъ; койка, диванъ. тахта—доска; ды-тахті—досча- тый, ая. таххапта (таххіп)—граничить, обмежевывать, тадмаста (тадмі?)—отпѣвать по¬ койника. тадт—большой мѣдный тазъ, ванна. тванта (тавін)—отсиживать, ся (о членахъ тѣла), твііна, Ын'Ь—отсиженный, ая (о членахъ тѣла), те^а (аіі)—приходить, пріѣз- ся; усаживать, туавута—покаяніе, зарокъ, ту акта (тарк)—сажать, Наса¬ ждать, разводить (деревья);— дн-аіна — зариться, пялить глаза. туама—окончаніе, послѣдствіе, туамта (тгуім) — кончиться, окан¬ чиваться. с • с.. тіка—кусокъ, ломоть, осколокът обломокъ, часть; тіка-тіка— ват£а — изломать; — віуа,— вітэ—изломанный, ая. .. с #« •« ті каста (такіе]=манхаста. тіктэ=завязка (шароваровъ]. filja,—Іітэ—висячій, ая. тімастй (Ъмміс, ср. таымйста.) —очиститься. $іне$а (f&ui, ср. ftaeifi,)—по¬ вторять, ся. тчнк—тугой, ая.
— 379 — tiiimi—дымь. Тінатта, Тніітта ('Шііт)—чихать, вычихивать. шаться, обрушиваться, разо¬ ряться, разламываться, раз¬ валиваться, рухнуть. Tinefa (тапі, ср. тапета)—лип¬ нуть, прилипать, слипаться, прирастать, срастаться, при¬ ставать, примерзать. тііуа,—піітэ—прилипленный, ая; зараженпый, ая. тінтік=пухъ (крупный). тіпус=салым. тірадТіі (тарід)—нарѣзать, на¬ крошить. тірвё—вдвоемъ. тірііда,—рітгэ—нарѣзанный, ая, накрошенный, ая; окрошка, tipja£—опіумъ. fixapTa (гахір)—помнить, запо¬ минать, вспоминать, поми¬ нать. тіхра=тухрун]а. ті^віітэ—тюфякъ, матрацъ. ті<;мі<угэ—похороны, ткаіта (такі1)=тка!та. тку1тэ=тку1тэ. тіаі—тридцать; ды-^Ш—трид¬ цатый, ая. тіакта (тйіік, ср. т&ІйМа)—по¬ теряться, пропадать, гинуть, исчезать, убираться; fayk!— убирайся! вонъ! тійитй (та1іп)=т1акта. Яахта (та1іх)=,і*й1йхтй; разру- тіета, тыіета (tali, ср. talefa)— висѣть, повиснуть, свѣши¬ ваться. тіііка, тііктэ—потерянный, ая; пропажа. тИіта)а,—теЬ—третій, ья; ха- Tliitajа—одна треть (73). тіііха, тііітэ — разрушенный, ая. тоба — зарокъ; — ва/rfa — заре- каться, покаяться;—маггавта —проучить. тобакіарута — покаяніе, заре- каніе. Toganax—петля, крючокъ (дере¬ вянный). тоз—пыль; кисея, тозана,—нтэ—пыльный, ая. тоззанта (таззын)==таззанта. топпух—пята. топ—пушка; мячъ; плотъ; ко¬ лесо; лгунъ,—нья. тор—дикій, ая. тор (тюрк.)—сѣть, неводъ, торба—торба, сума, торчі—рыболовъ, тбдіітэ—вѣра, религія; вета бі- т6діі$э—псподѣдывать рели¬ гію. токй—кольцо; — ды-топа—шина колеса.
— 380 — vk.com/aristorika токліа—насыпъ, валъ (стѣна), тора—водъ, быкъ. С С -1 С .р С * С ** і С »• /СмС*і\ ѵ тпакта, тіпакта (татк)—посѣ¬ щать, навѣщать, навѣдывать¬ ся; освѣдомляться, провѣды¬ вать; встрѣчать, сл, сходить¬ ся, свидѣться; случаться (бы¬ вать). С С .. I .. тпахта у с • с .. т .. тшахта, тыпахта (т&- ніх, ср. танахта)—сливаться, проливаться; осыпаться, раз¬ сыпаться; вытекать, ниспа¬ дать; сваливаться. TpajaHa,—нтэ—второй, ая; ха xpajaHa—одна вторая (Ѵ2)* тракта (тарік, ср. таракта)— застегивать, ся. т ре—два;—гат>і—дважды;—та- кі—двойной, ая;—уурі,—та- Ьарі—двоякій, ая; ды-тре— второй; — щнні — двугодова¬ лый, ая; —jyMam—двуднев¬ ный, ая; гЦа ды-тре—сно¬ ва, во второй разъ; ха-бі-тре —вдвойнѣ, тремма—двѣсти, трета (тарі)=тырета. Трошіба—понедѣльникъ, іуіа — месть; — скйіій — ото¬ мстить. £ уііі—мошенникъ,—нища, жу¬ ливъ. £у!1ух—бурдюкъ, мѣхъ. туіухчіі—водовозъ, тумбана—штаны, шаровары, туппанк, Тупаанг — ружье; — раппета—стрѣлять, выстрѣ¬ лить. і’уппанкчі, тѴпйангчі—стрѣлокъ. турса^турса. турдаді-—кислый супъ, щи. тутхун—смуглый, ая; тусклый, ая. с t с с г тух=тѵтхун. тухруща—поминки; памятный, ая; память. туч—-чугунъ, туімй—чеснокъ, туіна—вывѣвва, мякина, саманъ, туірй—побѣгъ (дерева);—ды-пеі- ванд—черенокъ (для при¬ вивки). туітэ—тута, шелковица (также плодъ); —ды-йірранг—земля¬ ника; клубника, і’уніамщ ватта—швырять, туттак—дудка, тутун—табакъ. f-xanJa (тйхін)—молоть, размо¬ лоть. $хйріа (^йхір)=тіхарта. £хйст& (тйхіс)—воткнуть, вон¬ зать, всунуть, впихнуть, вса¬ дить. fyii’aja, fyii’efo—девятый, ая; iiUfyii’aja—одна девятая (х/9).
— 381 — тывыііа —выітэ, тывылла,—выл- тэ—червь, глиста, гусеница (муж. и женск. р.). тывыііана,—нтэ—червивый, ая. Тыпнах—толпа. Тыххуп, тѵххуп—межа, грани¬ ца, черта;—ватта,—маттавга —гаххаитй. тнманіі—восемьдесятъ. тымаіуа—восемь; да-тымая|а— восьмой, ая. т ыман ja мма—восемьсотъ. Тымаиыссар—восемнадцать. THMiinaja, тміініуа,—нетэ—вось¬ мой, ая; ха-таміішуа—одна восьмая (Ѵ8). тыпанТа (тапіи)—плѣсневѣть. тнпііна,— пінтэ—заплѣснѣлый, ая. тыпна—плѣсень. Тыретіі, трета (тарі)—мокнуть, измокнуть, промокнуть. THpja,— рігэ — промокшій, ая, мокрый, ая. тыхара, тыхра=тухрун]а. У. У—и, да (союзъ), даже. уга—неродной, ая; jala-yrii— пасынокъ; бріітэ-уга —падче¬ рица; jiMM&-yr& — мачеха; угй-бйба—вотчимъ. уівынна,—вынтэ—облачный, ая, пасмурный, ая. уідаіі—другъ друга, yllyl, уллул—верхъ; наверхъ, вверхъ; li-yllyl — наверху, кверху; дн-yllyl— верхній, яя. уітух, ултух—низъ; внизъ, ни¬ же; іі-уітух—внизу; дм-уітух —нижній, яя. уммыіа,—Ітэ-обработанный, ая; воспитанный, ая. уммыра—церковь, умуг, умуд—надежда, упованіе; —вега—надѣяться, уповать, чаять; —ктета—обезнадежить, ся, отчаиваться; —jaealfa— обнадеживать. уп—также, тоже, все-таки, уішра—земля, почва, грунтъ; ды-упыра—земной, ая; мін- упыра—земляной, ая;—іуума —черноземъ, уретэ—библія, урза—самецъ, урі—ясли. ypycijji—туфля (кожаная, съ каблукомъ, безъ задковъ или съ загнутыми задками), урутха—игла. урха—дорога, нутъ; ходъ, входъ; доступъ; —іктэ, — пакіттэ— тропа;—гасакта—поджидать; —ктега—загораживать доро-
vk.com/aristorika — 382 — гу, преграждать путь;—ды- peia—прокладывать дорогу; li-урха дырета—провожать; німпаіта ал-урха, li-урха наі- та — выѣзжать; продолжать путь; мін-урха платта—выйти съ дороги, сторониться; соблаз¬ ниться, обольщаться, развра¬ титься; мін-урха йалатта— развращать, соблазнять, обо¬ льщать; подговаривать, подби¬ вать; бі-урха хадта—ужи¬ ваться, обходиться; Іі-урха азана,—нтэ—уживчивый, ая, сговорчивый, ая, податливый, ая, обходительный, ая; Іі-урха меуета—образумить; ды-урха —дорожный, ая. урхачі—путешественникъ,—ни- ца, прохожій, ая, проѣзжій, ая. уста—мастеръ, у CTafijap—мастеровой. устак]арута—мастерство; бі-ус- та^арута—мастерски, устоі—стулъ, кресло; столъ, усул—закон ченность, доверше¬ ніе; ал-усул міуе1*а—заканчи¬ вать, довершать; обрабатывать, уіча, хйхчй, ха-уіча—столько. Урі=ѵрі. ѵркаіта (аркі1)=арка1та. yckyllaja, — Нетэ — ученикъ,— ница, воспитанникъ,—нида. ѵткінна,—кінТэ—обветшалый, ая. утіі—утюгъ; —мхета—гладить, выгладить (утюгомъ). Удіум, Удіу=ъадіум. Узйнгі—стремя. X. Хабарта (хабыр)—допрашивать; поздороваться, привѣтствовать, хабатта (хабыт)—стараться, хабтана,—нгэ—старательный, ая. хабыра—вѣсть, извѣстіе, свѣдѣ¬ ніе; слухъ, молва, новость; заявленіе, увѣдомленіе; сло¬ во;—дкаіта—разспрашивать; —ватта — извѣщать, сооб¬ щать, увѣдомлять, заявлять, провозглашать; — вета — сте¬ речь, охранять; быть на стра¬ жѣ; казана,—нгэ ды-ал-ха- быра—настойчивый, ая. хавуртэ (женск. р. отъ хора) —товарка, участница, союз¬ ница, соумышленница; жена; подруга, сожительница; по¬ путчица, спутница, іадырана, — ні*э — вертящійся, аяся; подвижной, ая; путе¬ шественникъ, — ница.
— 383 — хадырвані — четыре сторопы, кругомъ. хазада, — дтэ—жнецъ, жница; косарь (муж. и женск. р.). х а ij ата,—ттэ,—xaij ата,—ттэ— портной, швея, швейка, xajio, xajigT — предложеніе; просьба; —ватта—предлагать; испрашивать, xajbin—ревнивый, ая. xajunyTa —ревность;—вйлта— ревновать. хакура,—ртэ—хвастливый, ая, хвастунъ,—ныі. хала—уксусъ. халлалта, хаііаіта (халлыл)— мыть, ся, обмывать, ся, умы¬ вать, ся. халса-халсу—толкотня, халта (ахыл) — ѣсть, кушать, питаться, кормиться; объ¬ ѣдать; ѣда; дн-халта, ди-ха¬ ла—съѣдобный, ая. халхалта (халхыл) — смывать, размывать, ся (о берегѣ рѣки), хаіва—молоко; — Haja—сырое, парное молоко; — хрііва — творогъ. хаівана,—итэ—дойный, ая. хаіі—большой коверъ, хаіува—дядя (по матери), хам—неопытный, ая, непривыч¬ ный, ая; новь, новина. хаммыра—вино (виноградное), хамуіса,—мустэ—кислый, ая. хамуіта—неопытность, непри¬ вычность. хамы? — безмолвный, ая, ти¬ хій, ая. хамы?ута — безмолвіе, тишина, хан—князь. хаизарта (ханзыр) — сдѣлаться свиньей; нахмуриться, хапым—барыня, госпожа; кня¬ гиня, княжна, хараба — развалина; необитае¬ мый, ая. харабута—порча. харам?а ужинъ. харратсаз — токаръ; 1і-харрат мхета=хархатТа. харра?та (харры?)—колдовать, заколдовать, харрыдана, — нтэ, харра?а,— ?тэ—ко лд у нъ,—ду вья. харта—конецъ, наконецъ, по¬ томъ, послѣ, затѣмъ, впо¬ слѣдствіи. хархарта (хархыр) — храпѣть; хлынуть (о водѣ), хархат—наизнанку, навыворотъ, хархат^а (хархыт)—вытачивать. хархачЬ, (харіыч)—скрежетать зубами. іарьці вйтта—увольнять;—ветй —увольняться. »
— 384 — vk.com/aristorika харыіца, — yeta — иноземецъ, —мка, иностранецъ, —нка (главнымъ образомъ объ ев¬ ропейцахъ). хаса—спина; поясъ, кушакъ; опора, защита;—макамта— пособлять; бар-хаса кііета— заступаться. •» хасхаста (хасхыс)—сипѣть, хри¬ пѣть. хасхысана,—нтэ—сиплый, ая, хриплый, ая. хасхысануі: а— сиплость, хрип¬ лость. xanajа,—ттетэ—грѣшный, ая. хатта—пагуба, несчастіе, на¬ пасть. хатура — скалка (для стирки бѣлья). хачхачТа (хачхыч)—стучать (о зубахъ, о посудѣ). ха^ха^га (ха<?хыд)=ха?хадта. ха—одинъ, одна; разъ;—ватта —объединять, соединять;— веіа — объединяться, соеди¬ няться; ха-ха — по-одному, поодиночкѣ; — ды-ха — пер¬ вый, ая. хабаіта (хабіі)—зябнуть, озябать; знобить. хабіана,—нтэ—зябкій, ая. хабуі^а—яблоко;—ды-арра, ха- бу^іт-арра—картофель; кеса ды-хабуі<;а, кесітхабуі^а — яблоня. ха-га, ха-га^а—однажды, нѣ¬ когда;—пхага—вдругъ, сра¬ зу; — хіітэ — снова, другой разъ. хаддатта (хаддіт) — обновлять, возобновлять, возстановлять. хаддіссар —одиннадцать; ды-хад- діссар—одиннадцатый, ая. xa^yTa=2^jyTa. хаціапа,—нтэ—пугливый, ал. ха-уурё,—одинаково; какъ-ни¬ хажбанта, хаубанта, н, хауоін, будь. хачбанта хачбін)— считать, сосчитать, исчислять, вычислять. хажбуна—число, счетъ, расчетъг количество, отчетъ, ха-зарра—немного; чуть-чуть, хаздакта (хаздік) — потерпѣть, перенести неожиданное не¬ счастіе. хЩана,—нтэ — зрячій, ая; — ды-ааЬ—несправедливый, ая,. пристрастный, ая. хазпа—казна. хазначі, хазнадйр—казначей. хаіванТа (хаівін) — затемнять, помрачать; темнѣть, смер¬ каться. хауаіта, xajalra (x&ijil)—напря-
— 385 — гать силы, сдѣлать усиліе, усиливаться, натуживаться; сдѣлаться сильнымъ. xaijaTfa, xajaTTa (хауід)—при¬ равнивать; присоединять; объ¬ единять. xtiiji—жизнь, вѣкъ, возрастъ, хаіма, хамтэ—горячій, ая, теп¬ лый, ая. хаімутіі— теплота; увлеченіе, хаіиа, хй-jiina — нераздѣльные (о братьяхъ, о св. Троицѣ), xaja, хетэ—живой, ая. xajyra—жизнь; бодрость, энер¬ гичность; бі-xajyTa—при жи¬ зни. xakla—пахатлое поле, ха-кіма—нѣсколько;—га— ино- бѣть, печалиться, горевать, огорчаться; заботиться;—хал- та—хлопотать. хамета (хамі)—беречь, сбере¬ гать, приберегать, хранить, сохранять; держать, подер¬ жать, задерживать, придер¬ жать, сдержать, останавли¬ вать; содержать; воспитывать; нянчить. xaMiigaja, XMii?aja,—сетэ—пя¬ тый, ая; ха хймііеда—одна пятая (Ѵ5). xaMjana,—нгѳ—бережливый, ая; х ранитель,—ница; сдержи¬ вающійся, останавливающій, ая; содержатель,—ница. xaMjanyra—бережливость; хра- гда, изрѣдка, рѣдко. ^—горчица, хаііча—коврикъ, коверъ, хаііанта (хаііін, ср. xajalfa)— усиливать, воодушевлять; огра¬ ждать* хаііат, хаГат—награда, пода¬ рокъ; халатъ, хаітэ (женск. р. отъ хаіува)— тетка. хаітэ—ножпы; ошейникъ, хаіхаіта (халхыл)=халхалта. іам—скорбь, печаль, горе, огор¬ ченіе; забота, попеченіе; хло¬ поты; —гірадта,—ватій—скор- неніе; содержаніе, хаміана,—нтэ—терпѣливый, ая; безропотный, ая; хладнокров¬ ный, ая. хампа,—ііі,—птэ—язычникъ,— ница. хамтэ, хімтэ (женск. р. отъ хаімаНгорячая, тенлая, зной¬ ная, жаркая; молодая, моло¬ духа; мужественная, хаму if а—горя чность, теплота, жаркость, знойность; моло¬ дость; мужественность, до¬ блесть (исключительно о жен¬ щинѣ). 26
— 386 — vk.com/aristorika іамхамта (іаміім) — знобить; жаръ, ознобъ, горячка, лихо- радка. іам$асар—пятнадцать. хам<$—пять; пятеро, впятеромъ; —гЦі—впятеро; дн-іам^а— пятый, ая;—дінні—пятилѣт¬ ній, яя. іам<?амма—пятьсотъ. іамдіі—пятьдесятъ. хамдодііба—четвергъ. хана,—нтэ (отъ хінетй)=хін.іа, —ніігэ. хана—пола, подолъ (платья), іанакта (іанік, ср. інакта)— душить, задушить; утопить, іандак, іанд&к—ровъ, окопъ, канава (сухая). іандактй(іандік)-сдѣлать ровъ, окопать, проводить канаву. іануНэ—ткацкій станокъ (для бязи). ій-пірка=іа-зарра. іапхапта (ійпііп)—задыхаться, падать въ обморокъ отъ жары, іа-наігі—полтора, і&пуітэ—бредъ, кошмаръ. іар=імарй. іаразан—кнутъ (для буйволовъ, быковъ). іарачта, іарадтй (іаріч)—рас¬ ходовать, издерживать, истра¬ чивать, проживать. іарбакта (іарбік)—обниматься, іарбйста (іарбіс)—расталкивать, іарбадта (харбі?)—смѣшивать, замѣшивать, запутывать, іарвана,—нтэ—гніющій, ая. іардета (іарды)—наматывать, обматывать, свивать, пеле¬ нать, обвивать, обвязывать, перекрутить; окружать, хару, іарч—расходъ, издержка, затрата; налогъ, подать, по¬ винность. іаруана, —нтэ—расточительный, ая, мотыга, мотъ,—товка. іарзаита (харзіп)—толкать, от¬ талкивать, выталкивать, стал¬ кивать, отпихивать, низвер¬ гать; передвигать іаріійа,—ріптэ—острый, ая. харіпуіта—острота, харрак—тачка; носилки, хйс—соболь. ійсіс—скряга, скупой, ая, жад¬ ный, ая. хасісута—скряжничество, ску¬ пость, жадность; — ваттй— скряжничать, скупиться, жад¬ ничать. xS-cjar, xacija'lE* — характеръ, нравъ, норовъ, натура, свой¬ ство; повадка, обыкновеніе, привычка;—ватта—повадить¬ ся, привыкать.
— 387 — іасх&ста (хасхыс)=хасхаста. хасхісана,—нтэ=хасхысана, — нтэ. хат—черта, межа. хйтй, хаттэ—новый, ая; свѣжій, ая. х&тара,—ртэ—гордый, ая. хатір—почетъ, уваженіе;—вйт- та—почитать, уважать; мар- хатір—почетный, ая, ува¬ жаемый, ая. хйтіруам—увѣренный, ая;—вйт- та—увѣрить, успокоивать;— вета — увѣриться, успокои- ваться, удостовѣриться, хатіруамута—увѣренность, удо¬ стовѣреніе; обезпеченіе, хатірута—почитаніе, уваженіе, хату та—новизна, хатха, ха-^атхй—столько, хатэ—сестра, хахта—еще разъ, хаххагй, ха-ха-га—иногда. ха-чарра=ха-зарра=хй-пірка. хачча,—ччіітэ—мало, немного, чуть-чуть; малый, ая, мало¬ численный, ая, незначитель¬ ный, ая, непродолжительный, ая; меньше, поменьше; хач- чіііі,—1э — малъ,—ла (ска¬ зуемое); меньше, хйччй-хйччй,—понемногу, мало- по-малу, помаленьку. хаччуна,—нтэ=хйчча, —ччіітэ; маловатъ,—та. хй$вана,—нтэ—покорный, ая. хадканта (хадкіп) — темнѣть; смеркаться; затемнять. хіЦта (рйхі?, xa*i<j)—пойти, ухо¬ дить; уѣзжать; отплывать; хо¬ дить, итти; ѣхать; плыть; сту¬ пать; брести; — ды-ганй — упасть въ обморокъ; нервный припадокъ; заЫа хй?та—воз¬ ненавидѣть. xa<jyla—пестъ. хадуітэ (женск. р. отъ хй?у1а) —ступка, толчея, ха^хана,—нтэ—годный, ая, пут¬ ный, ая. хй?ха?—макъ. хадхарта (ха?хы$)—шелестить; шипѣть; трещать; шелестъ; шипѣніе; трескъ, хвара,—ртэ—бѣлый, ая; хвар- дыкнй, дыкну хвара — сѣдо¬ бородый, сѣдой; хваркбса, косо хвъгіра — сѣдоволосая, сѣдая. хварта (хавыр)—бѣлѣть; блѣд¬ нѣть; вылинять, выцвѣтать (о краскѣ). хварута — бѣлизна; блѣдность; сѣдина. хватга (хавыт)—мѣшать, помѣ¬ шать, размѣшать, смѣшивать,
vk.com/aristorika О О Q — ООО подмѣшивать, примѣшивать; вмѣшивать, ея, ввязывать, сл; разбавлять; подбавлять; вклю- чать; помутить; взбудоражить; •впутывать, сл, перепутать, ся, спутывать, ся; смущать, взволновать; разссорить; под¬ задорить; смута, возмущеніе, івета (хаві)—темнѣть хвыіра, хвыртэ—побѣлѣвшій, ая; сѣдой, ая; блѣдиый, ая. хвыіса—свѣжій хлѣбъ, пома¬ занный масломъ, хвыіта, хвыттэ—смѣшанный, ая; смѣсь; путаница; смутный, ая. хдыіра, хдыртэ = хыдыіра, — дыртэ. хелана—верба, ива. хеіа, хеііа—сила, мощь; наси¬ ліе;—ватта—насиловать, по¬ нуждать — мхета—напрягать силы; бі-хеіа—силой, наси¬ лу, нахрапомъ; мін-xela дм- рета—разслаблять;-—ніпаіта —ослабѣвать. хеіана, —■ нтэ — сильный, ая, мощный, ая; питательный, ая; частый, ая, дремучій, ая (о посѣвѣ, о лѣсѣ), хеійнута—усиліе; мощность; на¬ силованіе. хемана, —flfe—разгорячающій¬ ся* аясл; бѣшеный, ая (о животныхъ, во время спари- ванін). хер—польза, прибыль, выгода, интересъ, барышъ; херіііі,— 1э— полезенъ,—зна, прибы¬ ленъ, — льна — выгоденъ,— диа (сказуемое); здорово, хетап-чакмі—сапожникъ, хега (хаці)=хуета. хзатта, хызатта, хз&тта (хазыт) —жать, пожинать; косить, скосить. хзета, хызега (хазі) — видѣть, увидать, замѣчать; хватать (о деньгахъ, о матеріалѣ); ха- зах!—увидимъ! хзімТэ—-серьга, продѣваемая въ ноздри. хзыіран—іюнь. хівадта (хаві$) — замѣшивать, примѣшивать. xiBja, хвіітэ—потемнѣвшій, ая; осиплый, ая, хриплый, ая (о- голосѣ). хідйттэ—еван ге л і е. хіцаіта, xyalfa (хауіі)—испу¬ гаться, вздрогнуть, встрепе¬ нуться. хіжбуна, хіубуна=хйжбуна. хізвй,—видѣніе, сопъ. хіздй—жатва; покосъ, хізма — родственникъ, — ница,, родичъ; хізмйпі—родпя.
— 389 — хізмаіта—родство, хіізан—семейство, дѣти, хііііа, хіітэ—другой, ая, иной, ая, прочій, ал, особый, ая; ха-1о-хііна—одинъ другому, взаимно, хуавапт—аллея, хуал—помыселъ; — ватта—по¬ мышлять. хуара—огурецъ, хуатта (xajbrr)— шить, зашивать, хуактй (xajm) — чесать, поче¬ сать. хііма, хйіма, хымма, тэ—горячій, ая, жара, зной. хіімута=хамуіта. хімтэ, хам- жаркій ая; г • хуамта, хьуамта ixajmj—на¬ грѣваться, теплѣть; разгоря¬ читься; разсвирѣпѣть; увле¬ каться. хуапта (xajin)—мыть (голову), хуарта (xajip)—смотрѣть, вы¬ сматривать; разбирать (дѣло на судѣ). хуета (xaiji)—7кить, проживать; оживляться, воскресать, xijyxa—шовъ. хік&мта, хкамта (хіікім)—укрѣ- хіімат-служба, должность; услу¬ га; —ватта—сл у жить;—вйттй кй-ЛІЯЫі—служить Богу, по¬ читать Нога, богопочптаніе. хііматкар—служащій, ая, слуга, хім—фундаментъ, основаніе, хімгі^э, хматэ (женск. р. отъ xiMjftiia)—свекровь; теща. xiMjana—свекоръ; тесть, хімка, хамка—вонь, зловоніе, хімканй,—нтэ, хымкана,—нтэ —вонючій, ая, зловонный, ая. хінетй (хані) —радоваться, утѣ¬ шаться, осчастливиться. хін)*й,—іііітэ—обрадовапный, ая, осчастливленный, ая, счастли¬ вый, ая. хірба, хнрба — плохой, ая, скверный, ая, дурной, ая; противный, ая; гнусный, ая. хірва=хырва. хірса—паршъ; проказа; —-Нпе- та — опаршивѣть; заболѣть проказой. хірсана,—нтэ—паршивый, ая; прокаженный, ая. хірхііамщ ватта—распиливать, хітйрта (хатір)—гордиться; гор¬ дость. пляться, утверждаться, упро¬ чиваться. хіідй — мусоръ, соръ;^ почва, земля. | хітра—гордость. хі$авта (ха^ів)—подумать, со¬ знавать, полагать, признавать; заботиться; повиноваться.
— 390 — vk.com/aristorika xi^alta (xa<;il)=xQ&li&. хіфхтй (і&?іх)=х?йхт&. хі?ка—темный, ая; потемки, темнота, сумерки, мракъ, мгла. хі^куТа—темность, темнота. xiQ^a—печаль, скорбь, тоска, горе, горесть, грусть;—ватта, —печалиться, скорбѣть, то¬ сковать, горевать, грустить;— jaBalTa—печалить, огорчать, іі^дана,—нтэ—печальный, ая, скорбящій, ая, грустный, ая. ikapfa (хакыр)=хыкарта. хламта (халым)—толстѣть, рас¬ толстѣть. хлапута—заблужденіе, ошибка, хлапух авін! — жертвой твоей сдѣлаюсь! пожалуйста! хласта (халыс)—жать, ся, сжи¬ мать, ся, прижимать, ся, вы¬ жимать, ся; давить, ся, сда¬ вливать, ся, придавливать, ся; тискать, стискивать, ся, вы- тискивать, ся; тѣснить, ся, потѣснить, ся, оттѣснять, при¬ тѣснять; понуждать, хлагіа (халыт)—ошибаться; сби¬ ваться; спутываться; заблу¬ ждаться; соблазняться, хлыіма, хлымтэ—толстый, ая, толстякъ,—чка. хлыімута—толстота, толщина. хдыіта, хлытЬ—ошибочный, ая; спутавшійся, аяся; заблудив¬ шійся, аяся. хіавта (хаіыв)—доить, хіакта (хаіік)—взглянуть, хіаігга (хаііп)—измѣниться, пе¬ ремѣниться. хіета (хаіы)—сладиться, xlyila, хылуіта—свадьба, хіыіса, хіыстэ — сжатый, аяу сдавленный, ая, стисканный^ ая; тѣсный, ая; вплотную, хмаста (хамыс)—киснуть, ски¬ сать, прокиснуть, закисать, хмата—иголка. хмакта (хамік)—гнить, протух¬ нуть, провонять, хмаіта (хаміі) — ждать, подо¬ ждать, обождать, погодить, дожидаться; терпѣть, потер¬ пѣть; терпѣніе; хмуі!— достой! потерпи! хмара,—ртэ—оселъ, ослица, хмета (хамі)—закисать, быть готовымъ (о тѣстѣ), хмііка, хміктэ—сгнившій, ая, протухлый, ая, вонючій, ая. хмуіра, хымуіра—закваска, хмыіса, хмыстэ—окислый, ая, прокислый, ая. інйктй (хапік)—хйпак'І’а; ду¬ шиться, удавиться, задохнуть¬ ся; топиться, потонуть.
— 391 — ініікй, хнік^э—задушенный, ая, задохшійся, аяся; утоплен¬ никъ,—ница. хода—корыто. хоуа, хоуа—евнухъ, скопецъ, хоуйкі—купецъ, хола—канатъ. хора—товарищъ, участникъ, со¬ юзникъ, спутникъ, попутчикъ, сожитель, соумышленникъ, хораваіута—товарищество, со¬ товарищество, союзъ, сооб¬ щество, артель;—ватта-уча- ствовагь; сопутствовать, хорана, — нтэ — бѣлѣющій, ая; линючій, ая. хорраі, хурраі—даровой, ая, безплатный, ая; даромъ, без¬ платно; тщетно, напрасно, хоррак, хуррйк—пища, кормъ; четвертая пара буйволовъ, запряженныхъ въ плугъ, хотана, —нтэ—подмѣшивающій, ая; возмутитель,—ница; за¬ дорный, ая. хоха—персикъ. ход—пріятный, ая, любезный, ая; пріятно, любо. xog-бед ватта — поздороваться, откланиваться, ходіба — воскресеніе (день не¬ дѣли). ход-рантар—обходительный, ая. ход-і'арьгй вйттй=ход-бед вйттй. xognjyfa—благоденствіе; —ват¬ та—благоденствовать, хлйкй—объятія, обхватъ, охапка, хпакта (хапік)—обнимать, об¬ хватывать, охапывать. xnapta (хйпір)—коиать, вска¬ пывать, подкапывать (засту¬ помъ), разрыхлять (землю), хратта (харыт) — надрѣзывать, помѣтить. хравта (харів)—гнить, сгнить; испортиться; уничтожиться, погибнуть. хракта (х&рік)—потонуть (о ко¬ раблѣ);—ды-дуіуі—потопъ. хрйМа (харіп, ср. махрапта)— сдѣлаться острымъ, заострять¬ ся (о ножѣ). храста (харіс)—скалить зубы, храстй, хразтй, (харіз)—нани¬ зывать; разставлять, раскла¬ дывать, располагать, хрета (харі)—испражняться, хсйхта (хасіх) — не пожелать исполнить принятыхъ на себя обязательствъ (въ душѣ), ісетй (хасі) — выхолащивать, скопить, скопленіе (человѣка, животныхъ). хтега (хаты)—грѣшить, согрѣ¬ шить. хтыітэ — грѣхъ, погрѣшность,
vk.com/aristorika — 392 — проступокъ; искушеніе; хтыі- теіі, — Ь — грѣшенъ, — шна (сказуемое); грѣшно; хтыіту (to) тета—-сожалѣть; бі-хтыі- тэ ніпа1та=хтета. іурцун—переметная сума, хурікка,—ріктэ—пасынокъ, па¬ дчерица. хурма—финикъ (также соб. имя женское). tf. С г. хтамга =таммамта. хубба—миръ; мирный, ая. хубба)'ута—мирность, миръ, хувва,—ввіітэ—змѣя (муж. и женск. р.); на^тар ды-хувва —жало змѣи; спадіітэ ды- хувва—улитка. хуздага—неожиданное несчастіе, напасть. хуі—нравъ, характеръ, хуііі—потуги. хуімар—ошалѣлый, ая, нетрѣз- вый, ая. xvja, хвіітэ=хі$кй. Г ; С .. г . .. С .. хуj ута=хі?кута. хулама—слуга. хуі—железа; золотуха. хуіаса—вообще. хум—кувшинъ (для вина). xyMja,—мітэ—береженый, ая. хумча—небольшой кувшинъ (для вина). xynjaja,—й]ета—босой, ая; бо¬ сикомъ. хурада=ху]. хурда—мелочь;—вйтта—размѣ* нивать (деньги); — jaBalra— давать сдачи (денегъ). хурраі=хорраі. хуррак=хоррак. хурру?—страсть (половая); ма- pi-xyppy(j—страстный, ая. хусарат—уронъ, потеря, хут, хут, хутэ—подъ, пизъ; мін- хутэ—снизу. хут-акій—стопа, хут-хача—подмышка; —jiiBal’f’a —подстрекать, подговаривать, хут-ырбаіа — вывѣвки (мелкій соръ). хутыра—палка. ху<;ав—дума. ху$та—предлогъ, причина; бі- ху?та—подъ предлогомъ. х?авта (ха^ів)=хі^авга. хдаіта (ха^іі)—толочь, истолочь, растолочь; пороть, исколотить. х<;ахта (хадіх)—годиться, при¬ годиться, быть достойнымъ, х^ыіха,—нхтэ—годный, ая, до¬ стойный, ая, пристойный, ая, подобающій, ая. х^ыіхутй — годность, пригод¬ ность, достойиость, достоин¬ ство, пристойность, хыдарта (хадыр)—странствовать; і і і I і і I і
— 393 — ходить, обходить; избѣгать; воро чаться, поворачиваться, переворачиваться; вертѣться, повертываться, изверты вать- ся, перевертываться; превра¬ щаться; кружиться; поведеніе; воротникъ. хыдыіра, — дыртэ — странство¬ вавшій, ая, избѣгавшій, ая; обходившій, ая, бывалый, ая. хызда—жатва, жнитво; сѣнокосъ, хызуіра, — зуртэ — свинья (са¬ мецъ и самка), хыіта, хыттэ—шитый, ая, вши¬ тый, ая, пришитый, ая, за¬ шитый, ая. хыкарта (хакыр)—хвалить, ся, похвалить, ся, похвастать, ся расхваливать, выхвалять, вос¬ хвалять, бахвалить, одобрять, поощрять, прославлять, хыкра, хыкыра—хвала, похва¬ ла; бахвальство, одобреніе, поощреніе; слава, хыламта (халым)—сниться, при¬ видѣться (во снѣ), хылма, хулма—сонъ, видѣніе, хылта—ошибка, погрѣшность, xulja,—Иітэ—сладкій, ая, ла¬ комый, ая; умильный, ая. хыЦута — сладость, лакомство; умильность. хымса—кислота. хырма—проклятіе, эпитимія. хырта—надрѣзъ, насѣчка, хы ртімані—горохъ, хырхырра—глотка, гортань, хырді—чары; колдовство;—ват¬ та—околдовать, хыса-хыс—пыхтѣніе, сопѣніе; —ватта—пыхтѣть, сопѣть, хысарта (хасыр)=бысарта. iucja, xucja,—сіітэ—гермафро¬ дитъ,—тка, скопецъ,—пчиха, евнухъ. хытарта (хатыр)—колотить (по бѣлью при стиркѣ), хытты—пшеница; озимь; хыт- тыітэ—одно зерно пшеницы, хыдета (хаді)—веселѣть, развесе¬ литься, тѣшиться, радовать¬ ся, обрадоваться, ликовать, хыді’й,—діітэ—веселый, ая, ве¬ сельчакъ, радостный, ая. хыдіута—радость, веселіе, весе¬ лость, увеселеніе, утѣшеніе, удовольствіе, ликованіе, хыдмат, хызмат=хіІмат. хыіт—осадокъ, гуща. хымка=хімка. хымкана=хімкана. хырба=хірба. хырвй=хірва. хырдарус=ріуцін. хырііва, —рівтэ —испорченный, ая.
— 394 — vk.com/aristorika хнрйу—икота, хмтна—зять. хы?а1та (ха?і1)=х?а1та. хы?ка=хі?ка. хнед&=хіад&. Ч. Чабала?мы? вета — корчиться; судорога. чав—оглашеніе, разглашеніе; — ватта, — дырета — оглашать, разглашать, распространять (слухъ). ча§—время года; ча§ы—четыре времени года. чаі—чай. чаінік—чайникъ. чаккал—чекал ка. чаккаіа, — Ітэ — незрѣлый, ая, неспѣлый, ая. чакмак—огниво; курокъ (ружья), чалма—чалма. чалуі—колючка, шиповникъ, чалы?—суетня, хлопоты;—мхе- та — хлопотать, суетиться, стараться. чалыдмы? вета=чалы? Mxeta. ча1у=кй1у. чаіхама—вихрь, буря, чанчалт а (чанчыл)—корчиться (о предсмертныхъ судоро¬ гахъ); хлопотать, кидаться въ разныя стороны; теребить, трепать (за волосы), чапар—гонецъ. чара—средство, способъ, вы¬ ходъ (изъ затруднительнаго положенія), чарвадар—извозчикъ, чаравадарута—извозъ; — ватта —извозничать, чаркырна—квадратъ; квадрат¬ ный, ая. чарра, чарра—мало, немного. чар?авта (чардыв)—закрываться чадрой. чахмур—бѣльмо. ча?мы? вета—растеряться. ча?ніі—пистонъ (ружья), чабійста (чабііс) — наметывать (о шитьѣ). чйкку—ножъ. чйкчйка-трещотва (у сторожей), чйкчактй (чакчік) — стучать (трещоткой). чйкмй—сапогъ. чакмачі, хетана ды-чакмі—са¬ пожникъ. чаку ч—молотокъ. чаіам —путы (деревянныя), чйі у у й,—у fo—эксп лоататоръ. чамбаіта (чймбіі)—опускать, сл, спускать, ся, повѣсить, ся, перевѣшивать, ся, обвиснуть, отвисать.
— 395 - чамбара—скирдъ (хлѣба), чамхам ватта=чамхамта. чамхамта (чамхім)—чваниться. чймча—ложка. чймчамта (чамчім) — кидать, вскидывать, выкидывать, по¬ кидать, откидывать, сбрасы¬ вать, отбрасывать, выбрасы¬ вать, подбрасывать, раскиды¬ вать, швырять. чйнгаі—крюкъ, крючокъ; вилка, чанганта (чангіп) — бить въ тарелки. чанганта (чангі?)—качаться (на качели). чанна, чанніктэ—подбородокъ, чанчаіта (чанчыл)=чанчалта. чапйаі—скверный, ая, испор¬ ченный, ая, вонючій, ая; не¬ годяй,—ка, распутный, ая, безнравственный, ая. чай—косой, ая. чайакі—вкось. чайіанга (чайіін) — испортить, ся, гнить, провонять; распут¬ ничать. чайуій, чайула=чапу1а. чарак—четверть, чарас — давильня (для вино¬ града). чаргу$а—четыреугольникъ, квад¬ ратъ; четыреугольный, ая, квадратный, ая. чйрдак—сарай, чердакъ, навѣсъ, чардак—косточка (въ плодахъ), чйркат — женское головное покрывало, чйрх—валъ (мельничный); то¬ чило. чархаста (чархіс)—манхаста. чархісана,—нтэ=манхісана, — нтэ. чарчарта (чарчір) — очищать, трепать (хлопокъ), чарчіі—разнощикъ (продавецъ галантерейныхъ товаровъ), чарчцута—мелочная торговля, чарчувва—рама, рѣшетка, чат—вывѣвка (не очищенныя зерна); не любящій платить. чатір—зонтикъ. чатун—трудный, ая, тяжелый, ая, обременительный, ая. чатунута — затрудненіе, труд¬ ность, обременительность, черана,—нтэ—обидчивый, ая. чедмак—очки. чедніі — образецъ, образчикъ;: форма, фасонъ, чііда, чіттэ — званый, ая (о гостяхъ). чііка,—кі—косоглазый, ая. чіімй—дернъ, чііман—лужайка. чуарта(ча]ір)—обижаться, дуть¬ ся.
— 396 — vk.com/aristorika чуакта (чарк)—покоситься, ко¬ сить (глаза). чуаіта (чарі, чаі)—размахивать (руками); —ды-гана — брави¬ ровать. чуаста (чарс)—толкнуть (съ цѣлью дать понять что-ни¬ будь). чуатта(чарт, чат)—приглашать, звать (гостей). чу ура - месть;—палатта—мстить, отомстить. чііачта (чаііч)—отнимать, выры¬ вать (изъ рукъ); эксплопти¬ ровать. чіііа, чіііаіі—мочка (на корняхъ); корешки. чіііамі? ватта—обрызгать, рас¬ плескать. чііті к—мизинецъ. чіі-чіі—чалый, ая. чім—очень, совсѣмъ, крайне, вполнѣ, отмѣнно, вконецъ, до тла, именно. чіи—фарфоръ; фарфоровый, ая; к итаецъ,—я пка. Чіністан—Китай. чіратта (чаріт)—чиркнуть (но¬ жомъ, ланцетомъ); щел¬ кать (подсолнухи); обрывать (листья). чіріі—осень; ды-чіріі—осенній, яя. чіріі-кама, чіріі-kaMaja — ок¬ тябрь. чіріі-хара, чіріі-xapaja—ноябрь, чірітма—силокъ, западня (для птицъ); мышеловка, чіхотка—чахотка, чобан— пастухъ, чодар—гуртовщикъ, чоммах, чоммахтэ—дубина, чойан—гужъ (изъ ремней), чойур—рябой, ая. чбгур—чупгуі. чбі—степь, чбракчі—хлѣбопекъ, ч брак чіхана—пекарня. чбткЯ—щетка, чб^актэ—горбъ (верблюда), чрадван—иллюминація, чраста (чаріс)—заколоть, прон¬ зать (копьемъ, штыкомъ), чрахта (чаріх)—лазить, караб¬ каться, вскарабкаться, чуббух—трубка, чубукъ. чудул=чы5у1ута. чу gy л чі=чыду Іа, — Ітэ. чукур, чукуртэ—яма, впадипа, углубленіе. чулах—хромой, ая. чулла—попона. чухат—зарубка, мѣтка;—вагія —зарубить, намѣтить, помѣ¬ тить. чу—ни; чу вадЯ, чу дана—ни-
— 397 — когда; чу-иа?а—никто; чу¬ ду ка—никуда, чѵіна—чернильница, чумбіііа,—иіітэ — отвислый, ая, обвислый, ая. чѵнгѵі—гѵсли. * * * чункіт—такъ какъ, потому что. чупіінна, чупіінна,^-Іінтэ—гни¬ лой, ая; безнравственный, ая. чучйга—цвѣтокъ. чхаста t • і—гхаста. чы^уіа, — ] гэ — недобросовѣст¬ ный, ая (въ игрѣ); кляузникъ, —ница. 4bigylyfa — недобросовѣстность (въ игрѣ); кляуза, чыддар—ггуты (для лошадей);— мхета=чыддарламыд ватта, чыддарламыд ватта—стреножить, чыннар—чинаръ; осокорь. Ч. Чадыра — палатка; покрывало (женск.); парусъ, чалпана,—нтэ—колкій, ая (о дровахъ). чаіа,—Ітэ, чала,—лтэ—глубокій, ая; оврагъ, яма. чаібахта (чаібых)—зудѣть, ныть, болѣть (о ранѣ, объ обжогѣ), чанбарта (чанбыр)=чанчарта. чанчарта (чанчыр)—рвать, раз¬ рывать, терзать, растерзать. чапчапта (чапчып)—бить ла¬ донью по водѣ, плескаться въ водѣ. чапіа,—Іетэ—лѣвша (муж. и женск. р.). чапіы—лѣвая сторона; Іі-чапін —налѣво, влѣво; мін-чапіы— слѣва. чарчарта (чарчыр)—скрипѣть, чарчета (чарчы)—пачкать, ся, выпачкать, ся, запачкать, ся, замарать, ся, измарать, ся, грязнить, ся. чахчахта (чахчых)—разрубить, размозжить, чавчавта (чавчів)—чиликать, чи¬ рикать, щебетать, пищать (о птенчикахъ). чакбанта (чакбіи)-вооружать, ся. чаккі—оружіе, вооруженіе, до¬ спѣхи. чакурка—саранча. чангарта (чангір)—звенѣть (о мѣди). чанчантй, (чанчін)—звенѣть (въ ушахъ). чаппар—заборъ, ограда, изго¬ родь; п реграда;—гі ра^та= чапранта. чаппі—рукоплесканіе, хлопаніе въ ладоши; — мхета — руко¬ плескать, хлопать въ ладоши, чйпрантй (ч&прін) — огородить,
— 398 — vk.com/aristorika i загораживать, перегородить, обводить заборомъ, чапуіа, — Ітэ — лапа; оплеуха, пощечина. чарчарга (чарчір) — кричать, рас кричаться, вскрикивать, орать, голосить. ■чарчірана, — нтэ — крикунъ,— нья. часчастй, чазчазтй (чазчіз)—ши¬ пѣть (на огнѣ), чачу Ітэ—горсть (одной руки), чіввачів — пискъ; — ватта=чб- чета=чавчавта. чШаза, — зтэ—тощій, ая, ху¬ дой, ая. чіііазута—худоба. чііта — ситецъ; — ды - кітавй — обои. чуамта (QajbiM, ачым)—зажму¬ ривать, защуривать, смыкать (глаза), мигать, моргать; ка- ха чцамта ды-аіна—мигомъ, чуаста (najHc)—обводить линію, чуатта (QajbiT)—вытесать, вы¬ тачивать. чікадан—зобъ, чінчііна—скрипка; арфа, чіртік— щелчокъ;—жкеН—щел¬ кать (пальцами), члапі'а (чалып) — накалывать, раскалывать, ся, разсѣкать, трескаться. чмачта (чамыч)—блекнуть, по¬ блекнуть, увядать, чахнуть, сморщиться. чмета (чаммн)—тухнуть, потух¬ нуть, гаснуть, погаснуть, угасать. чмыіча, чмыч^э—завядшій, ая, увядшій, ая; дряблый, ая. чбчета (чОчі)=чавчавт&. чучана—сорока, чыззых—черта, линія;—гіра^та =чуаста. чылпа, чыіпа—-щель, скважина, трещина. чымча—гной (выдѣляющійся изъ глазъ). чыхта—хворостъ; осколка, чыхта-мыхта—осколки, кусочки. Q. £авва, сав’а, шовва—семь; дн- $авва—седьмой, ая. Саввамма, савамма—семьсотъ, даввасар—семнадцать. Саввіі—семьдесятъ. Савкур—близорукій, ая. Саіізада,—ді'э—приыцъ, —цеса. ^аЬ-ма^—шахматы. Сада—миндаль. Садар'Ьі (садыр)—посылать, при¬ сылать, пересылать, высылать, отсылать, отправлять, доста¬ влять.
— 399 — ^адута—радость, торжество. $аі—одна копейка (по курсу настоящаго времени); пятакъ, ^алта, ?а1та ($а’ыл)—кашлять, закашляться, выкашливать. $а1—покрывало. ?а1вар—шаровары. ^аматта (?амыт, ср. пшатта)— сломать, проломать, разбить, дамдан—подсвѣчникъ. $амма—воскъ; бородавка, ро¬ динка. ^амтана,—нтэ—ломающій, ая, разбивающій, ая; хрупкій, ая, ломкій, ая; побѣдитель,— ница. <;ана (ды-масетэ) — коромысло (вѣсовъ). ?аназік—пила (съ мелкими зу¬ бьями). $ар’ат—законъ. <;арета (?арн)—начинать, при¬ ступать, предпринимать, за¬ тѣвать. фардарта ($ар$ыр) — нахлынуть (о водѣ), свергаться (о водо¬ падѣ). $ар<;атта (?арсыт)==$ратта. ?ахранта (^ахрын)—закоптить, ся (о печной трубѣ, о по¬ толкѣ). ?а<;та ($ajbi<;)==<2ijaQTa. <;йбйхта (5&біх)=ійжбйхтй. дйбахта (?абіх, <;аббіх)—славить, прославлять. даббйнтй (£аббін)=діметй. дйббііба—свирѣль, дудка (съ двумя трубками). дйвй—геширъ. Оавйгга (?аввіт)—страстно же¬ лать; страсть (половая); марі- $йватта=<;аввітйна,— нЬ. давватэ—сѣмя (человѣка, жи¬ вотнаго). ?аввітана,—нтэ—страстно же¬ лающій, ая; страстный, ая. $авета (?аві)—стлать, разсти¬ лать, настилать, подстилать, выстилать. ?агірт—ученикъ (мастера). $ада1та (?аді1)—обманывать, на¬ дувать, подводить; соблазнять; насулить; обласкать, утѣшить (ребенка). 5ада—чалма. $адданта ($йддін)—помѣшаться; взбѣсить, ся. радіана, — н*Ь—обманывающій, ая, обманщикъ,—щица; вкрад¬ чивый, ая; соблазнитель,— ница. стройно, граціозно; строй¬ ный, ая, граціозный, ая (о походкѣ). <$кй—голень. Qakiijft—канава; ручей.
— 400 — vk.com/aristorika gakjaHa,—Ht3 — убѣгающій, ая, бѣглецъ,—лянка. даккаіамід ватта — разсѣкать (тушу). gakkii—несчастный, ая; — вета — сдѣлаться несчастнымъ; одичать. gaklakta (gaklik)=са1акта. gakgakta (gakgik) — трещать; стучать; звенѣть; трескъ; стукъ; звонъ. дак=дік. дакар— сахаръ (также соб. имя). дакі1=дікі!а, дікіа gala—ноша, поклажа, даіакта (даіік)—обваривать, ош¬ паривать. даіахта (даііх)—грабить, об¬ крадывать; грабежъ; оголить, раздѣвать; облупить; сдирать (кожу). galagvp—слякоть, galky—оспа; —смуктэ—корь;— мхета—прививать оспу, gallak—дыня (мелкій сортъ), gallai, gallak—плеть, кнутъ, даітэ—юбка. даіхана, — н£э — грабитель, — ница. дамагі—нёбо. дамада—дьяконъ. дамадуіта — дьяконство; лучъ (солнца). дам1а=дадда= чалма, дамдамта (дамдім)—падать въ обморокъ (отъ голода, жажды), данета (дані) — перекладывать, переставлять, переносить, пе¬ ретаскивать, стаскивать; пе¬ реселять; срыть (гору), ganjana, — птэ—переселяющій¬ ся, аяся, переселенецъ, даннанта (даннін)—приручать, сдѣлать домашнимъ (о ди¬ кихъ животпыхъ); усмирять, умирять, умиротворять, данда^а (дандіі)—разслабѣвать (отъ жары); разлѣниться; вя¬ нуть. дап—квасцы. дапііра,—піргэ—красивый, ая, хорошенькій, ая. дапіірута — красивость, приго¬ жесть, красота, дапранга (дапрін)—сдѣлать, ся красивымъ, хорошѣть, похо- ' рошѣть; прихарашивать, ся; украшать, ся. даптііj а—арб узъ. дапдапта (дапдіп)—волочить, ся, заволакивать, ся, ползать, дйпанта (даты, ср. дп&нта)— разравнять пашню (см. дапнй). дагіах, дапйк—глянецъ, блескъ, лоскъ; —jaBalfft—доспиться, блестѣть.
— 401 — дайахіашіід ватта—лощить. дай1а===чулах. дайіайта (дайіій)—вымаливать, выплакивать, діійіійана, — птэ — вымаливаю¬ щій, ая, выплакивающій, ая. дайна—чурбанъ, который во¬ дятъ по вспахаппому полю съ цѣлью размелчить глыбы земли. діійтэ, дабаі’—недѣля; суббота; —смуктэ — Святая Недѣля; ди-тла-дабаті — трехнедѣль- пый, ая; гав-дайтэ—будни, gap — законъ, правило, судъ; ябеда, поклепъ;—раппега— взводить напраслину, на¬ ябедничать; да-gap—закон¬ ный, ая. gap-amjap—судья, дарбаз— адвокатъ, дарііка, — ріктэ — сотоварищъ, компапіопъ, — пка;—вета= дріікта. дііріікута—сотоварищество, со¬ общество, компанія, даріхтэ (жепск. р. отъ дархіі) —телка; корова (ялая, пи- разу не отелившаяся), даркета (даркі)—щелкать (паль¬ цами) дарйаіші (діірйік) — растре¬ скаться. даррі—навозъ, пометъ (рогат. скота); война (у горцевъ), дарт — оговорка; —ктета—ого¬ вариваться. даріа—теленокъ, дардета (дарді)=цета. дамана,—птэ—пьющій, ая, вы¬ пивающій, ая. дйхііна, — хінтэ — жаркій, ая; теплый, ая. дахіінута—жаръ, теплота, дахіайта (дахіій)—перемѣнять, ся, измѣнять, ся, переиначи¬ вать; перековеркать; пере¬ мѣна. дахіійана, — нгэ — перемѣнчи¬ вый, ая, измѣняющій, ая; измѣнникъ,—вица. дахтана,—нтэ=діхтана,—нгэ. дахтанта (дахтін)—марать, из¬ марать, пачкать, загрязнять, засаривать, мутить, помутить (воду); — ды-іібба—тошвить; тошнота. двакта (давік)—*пускать, под¬ пускать, пропускать, упу¬ скать, отпускать; оставлять; помиловать, прощать, изви¬ нять; двук!—извини! дукіі! —пускай. двіірта (давір)—перепрыгивать, выпрыгивать, перескочить, со¬ скакивать, отскакивать, ска- 26
— 402 — vk.com/aristorika чокъ; перебрасываться; на¬ брасываться, накидываться. QBii’aja, двіі’етэ—седьмой, ая; ха- geii’aja—одна седьмая (Ѵ7). двіітэ, дывіітэ— тюфякъ, ма¬ трацъ. декана, — нтэ — увлекающійся, аяся. дена—покой, спокойствіе, до¬ вольство; двакта ды-бі-дена— про щаться, откланиваться; пуд ндена, пуд бі-дена!—ос¬ тавайся спокойнымъ, про¬ щай! денйі, денара,—нетэ—успокоив¬ шійся, аяся, ручной, ая, при¬ рученный, ая (о животныхъ), денута, денгуута—миръ, миро¬ любіе. дедана,—нтэ—шаткій, ая. діббіт—ку нж у тъ. дібухтэ=тіжбу хта. дівава, діветэ — сосѣдъ,—два; ды-дівава—сосѣдній, яя. дівавуіта—сосѣдство, дідаіта (дйдіі, ср. дадаіта)—об¬ манываться ; соблазняться. дідана,—нтэ—бѣсноватый, ая, юродивый, ая, помѣшанный, ая, сумасшедшій, ая. дід&ну^й — бѣснованіе, юроди¬ вость, помѣшательство, сума¬ сшествіе, одурь, придурь. діжбірріну—молочная каша, дііван, дуіван—тревога, крикъ, шумъ, гвалтъ, плачъ, дііва—жолобъ. дііда—бѣсъ, злой духъ, giikyfa — увлеченіе, влюблен¬ ность. giila—каша, giila—кумачъ. діітэ—годъ;—хаттэ—новый годъ; —выртэ—прошлый годъ; бі- діітэ выртэ—въ прошломъ году; да-діітэ—одногодокъ. gija — штукатурка; — мхета— штукатурить (простою грязью съ саманомъ). дуалта (gajur, да’ыл)=далта. дуарта (gajbrp)—топить, зата¬ пливать (печку, каминъ), дуадта (да’ыд, ср. маддадта)— шатать, ся, трясти, вытря¬ сать, растрясать, ся, качать, ся, раскачивать, ся, трусить, вилять, взбалтывать, теребить, мотать (головой); колебать, ся, отряхивать, ся. дуакта (gfijik)—увлекаться, влю¬ бляться. дуакта (дйрк)—опадать, спадать (объ опухоли). gijanTtt (gajі п)—мазать, смазы¬ вать, обмазывать, размазывать, тереть, натирать, обтирать,
— 403 — растирать, втирать; gijana- gijaria—скользя, ползкомъ. giiiajaT—жалоба; — ватта—жа¬ ловаться. діодатчі—жалобщикъ,—щица. дік, дік—подозрѣніе, сомнѣніе; —ватта, бі-дік йцадта—по¬ дозрѣвать, сомнѣваться; бі- дік пііда, -підтэ - подозритель¬ ный, ая, сомнительный, ая. дікйст—увѣчный, ая, уродъ;— ватта—увѣчить, изувѣчить; —вета — увѣчиться, изувѣ¬ читься. дікастута—увѣчіе, уродство, діквана—муравей, дікііа, сікіа—портретъ, карти¬ на, образъ, обликъ, икона, изображеніе, отраженіе;—гі- радта—снимать портретъ, на¬ рисовать, изображать (людей), дііадда—падаль, дііета, діета, дыіета (даіі)—сти¬ хать, утихать, угомониться (о вѣтрѣ, о морѣ), giljft, діііітэ—тихій, ая, покой¬ ный, ая, смирный, ая. діУута=сакітута. дімета, дыметіі (даммн)—слы¬ шать, услышать, разслышать, дімідтэ—отводокъ; —тамарта— сдѣлать отводовъ, діммй—имя, названіе, наимено¬ ваніе , прозваніе;—дматта— обезчестить; — платта—обез- честиться; дімма-підімма, дім- ма-бі-дімма—поименно, дімдат—самшитъ; пальма, дімда—солнце; линейка (упо¬ требляемая каменщиками), дінета (дані)—замирать, падать въ обморокъ, дінна—зубъ; годъ (возрастъ), лѣта; ды-тла-дінні—трехлѣт¬ ній, яя. діннана,—нтэ—многолѣтній, яя. діигана,—нгэ — сонливый, ая; впросонкахъ, дінтэ—сонъ; паігу-дінтэ—дре¬ мота; тега ды-дінтэ—дремать; мін-дінтэ света—выспаться, діпуігэ—уголъ полы платья, дір—сладкій сокъ (винограда, фруктовъ); мхета ды-дір— льстить; макана,—нтэ да- дір=дірбаз. дір&на,—нгэ—липкій, ая. дірбаз —льстецъ, льстивый, ая. дірета, дырегіі (дарі)—развязы¬ вать, ся, отвязывать, ся, раз¬ стегивать, ся, отстегивать, ся, распутывать, ся, выпутывать, ся; угадывать, разгадывать; выпрягать, отпрягать; оста¬ навливаться (на ночлегъ); по¬ стой, ночлегъ.
— 404 — vk.com/aristorika gipmiji—конфеты, дірінлых—могорычъ; обрученіе, помолвка;—ватта—обручать, gipja,—ріітэ—развязанный, ая, отвязанный, ая; скоромное, дірріг—перекладина, шестъ (для подвѣшиванія домашнихъ предметовъ), діт—прѣсный, ая. дітіа — сѣянецъ, саженецъ; — ваттй=дта1та. дітэ, gnja=igT3. діхтана, — нтэ — испачканный, ая, грязный, ая; маркій, ая. gig—вертелъ. gigilfэ—цѣп ь;—ды- хаса—спин¬ ной хребетъ, позвоночный столбъ. сШта (gakil)—взять, брать, взи¬ мать, отбирать; получать; сни¬ мать; купить; вычитать; вы¬ читаніе; gkyl!—возьми! на! дкета (дакі)—эмигрировать, убѣ¬ гать, скрываться отъ преслѣ¬ дованія, находиться въ бѣгахъ. glaMa (galik) — обвариваться, ошпариваться. дійкга, glftK'fcl, дПагтй (д&ііг)— діамаіух!—здравствуй! здорово! діапка—картузъ. діапта (дйНгі) — отниматься (о членѣ тѣла), діахта (galix, ср. даіахта)—об¬ нажаться, облупиться; раздѣ¬ ваться, разуваться, gliika, дііктэ—робкій, ая. gliikyra—робость, gliixa—апостолъ, діухтэ—шелуха, кора, струпъ, дматта (дамыт, ср. даматта)— ломать, ся, сломать, ся, про¬ ломать, ся, обламывать, ся, разбивать, ся; побѣждать, по¬ ражать; накалывать, ся (о са¬ харѣ); нарушатъ, ся (о при¬ сягѣ). gMaija—небо; ды-дмаца—небес¬ ный, ая. дмыіта, дмыттэ—сломанный, ая, разбитый, ая; побѣжден¬ ный, ая. добй—кашель;—мііій—коклюшъ, додуі—отвѣсъ. донй, дона—слѣдъ;—ды-дымта —переломъ (члена тѣла);— ды-ийра—русло рѣки;—дм- выдергивать, вырывать (съ корнемъ), выщипывать, діамй—привѣтъ, ноклонъ; j/i- дя-дійміі—здороваться, привѣтствовать. giikiji— русло ручейка, канавы, дор—соленый, ал; пересолен¬ ный, ая. gopafttii—жолобъ, оттокъ, дордора—водопадъ.
— 405 — дота—племя. дода=сбда. дока—лоскъ; зарево; сіяніе;— j аваіта—лосниться; сіять, докаиа,—нтэ -лоснящійся, аяся, глянцевитый, ая; сіяющій, ая. дбртівка, дортік, дотикка—под¬ вязка (чулковъ). сиаіта (ganil)—охромѣть, дианта (сапін, ср. дайапта)— разравниваться (о пашнѣ, см. дайна). спарта (далгір, ср. дапранта)— прихораш и ваться; льстить, подмазываться. дпахта (дапіх)—разливаться (о рѣкѣ); разливъ, gniila, дпіітэ—сдѣлавшійся, аяся хромымъ, охромѣвшій, ая, хромой, ая. cpaja, gpa, gpaga—огонь, свѣ¬ ча, факелъ, дратта (дарыт)—обрываться, об¬ валиваться; расплываться (о грязи). дракта (дарік)=мрй,кта. гранта (діірік)—сдѣлаться това¬ рищемъ, компапіономъ; при¬ частиться. грастіі (дііріз)—пожелать очень сильно (что-иибудь вкусное или красивое). ?руиН>—дйШдУр. дтав^арта (дтавьыр)—гордиться, спесивѣть; зазнаваться. дтав5рана, — нтэ—гордый, ая, спесивый, ая, высокомѣрный, ая, тщеславный, ая. дтав^ранута—гордость, спеси¬ вость, спесь, высокомѣрность, тщеславпость. дтасар—шестнадцать; ды-дтасар —шестнадцатый, ая. дтакта (датік)—замолчать, смол¬ чать, промолчать; затихать, усповоиваться; дтук! — за¬ молчи! дтаіта (датіі)—разсаживать (ра¬ стенія). дтахта (датіх) — развѣшивать, навѣшивать, дтета, дытета (дата)—осѣдать (о стѣнѣ). дтета (даті)—пить, выпивать, хлебать; да-дтета — питье, напитокъ. дтііка, дітіікй, дтіктэ—безмолв¬ ный, ая, тихій, ая. дтіікута—безмолвіе, тишина. дтіітіуа,—тетэ—шестой, ая; ха- дтіітіуа—одна шестая (76). ду^да—напраслина, клевета, gygapa—хітра. дудыра, — дыртэ — посланный, ая, присланный, ая; апостолъ, пророкъ.
— 406 — vk.com/aristorika gykyk—дуплистый, ая, ноздре¬ ватый, ая; дупло, дулалламыд ватта=таб1акта= чабіастй. дулух—шумъ;—ватта—шумѣть, gyla — дѣло, работа, занятіе, дѣйствіе, поступокъ, дуіама—окончаніе, конецъ, дуіухтэ, дуіухтэ—лубокъ; ко¬ жица (насѣкомыхъ, червей, змѣй); —рапнега—сбрасывать кожицу, вылинять, gylxa, gylxaja, — хетэ — голый, ая, нагой, ая; нагишомъ, gyliajyra—нагота, дупыра—красота, gypaja — начало; мін-gypaja— сначала; бі-gypaja—вначалѣ, дура—ограда, валъ (городской); глинобитная стѣна, дурва, дорва—похлебка, отваръ, бульонъ. gypja,—рітэ—начатый, ая. дуртэ—пуповина, пупокъ, дурдытта, — дытіэ — отвислый, ая; вялый, ая, дряблый, ая. духііппа, — ІіАтэ — отступникъ, —ница (отъ вѣры), духтінна,—тін£э-загрязпенный, ая, мутный, ая. ду хуртэ—скворецъ. духыра—повинность (работой), дуіка—рынокъ, базаръ. дуіда—стекло; пузырекъ;—дн- рета—вставлять стекло, gyk—кромѣ, исключая;—мінніі —кромѣ меня, исключая меня, дундіііа, — діітэ—дряблый, ая, вялый, ая. gyp—падучая болѣзнь.. дуррі-муррі—внутренности жи¬ вотнаго; остатки мяса послѣ продажи. gypgiija,—діітэ—усталый, ая. дуданна, дудантэ, додан=чучйга. дханта, дыхапта (дахін)—грѣть¬ ся, согрѣваться, нагрѣваться, теплѣть, горячиться, дхуіна—жаръ, дымета (даммы)=дімета. дыннахт — подозрѣніе;—Іабаіта —подозрѣвать. дыхыра—сажа. дывіітэ=тідвіітэ. дыддй—награда; Благовѣщеніе; —jaB^lTa—награждать, дытка—безмолвно, тихо. дыт^ута=дтіікута. дыхна—эпидемія; чума, дыхтйнй, діхт&нй,—н^э—гряз¬ ный, ая, нечистый, ая. днхтэ—грязь. Ы. ЪІдда- -полотье;—вйттй=ы]аті,а.
— 407 — ыдын=пірдеса. ыцуабта (ацыб) — удивляться, изумляться ызза, ыззыітэ—козелъ, коза; за- ja ды-ыззыітэ — козленокъ; ызза ды-туіра—горный ко¬ зелъ, серна, ызла—пряжа. ыіда=ііда. ьуатта (ajtj>0—полоть, ыкба—счастіе; мйрі-ыкба—сча¬ стливый, ая. ыкарта (акыр)=куарта. ыккыра—пень, ыікатта (1акыт)=]ыкатта, ullaja, ыііетэ—высшій, ая. ымада—крестины. ымакта (амык)—углубляться, ымаіта (амыі)—оцѣнивать, ся; обрабатывать; воспитывать, ымарта (амыр, ср. маммарта)— сооружаться, строиться; уст¬ раиваться, поселяться (въ квартирѣ). ыматта (амыт) — окреститься, выкреститься. ымйаста (наиыс)=ныйаста. ынана—туча, облако, ынкарта (накыр)==пыкарта. ыисав^а (насыв)=пысавта. ынтапта (натыц)=нытапта. ынтар^а (натыр)=нытарта. ынтыиЬ = натунЬ. ынтарта (натыр)=нытарта. ынтіпа—процентъ, ырвета (равы)=рывета. ырвыіха,—выхтэ —вмѣститель¬ ный, ая. ырдета (рады)=рыдета. ырпіітэ=рыпіітэ. ыртахта (ратых)=рытахта. ыртыіха, —тыхтэ=рытыіха,— тыхтэ. ырхатта (рахыт)=рыхатта. ырдамта (ра£ым)=ры5амта. ыссыра—десять; ды-ыссыра= HCCHipaja,—ретэ. MCCbiipaja,—ретэ—десятый, ая; xa-uccbiipaja — одна десятая с/,.). ы стратьуута—солдатъ, ытма, утма—бедро, лядвея. ыхтцар—право, власть, полномо¬ чіе; мар-ыхтуар=ыхтуарчі. ыхтуарута—властвованіе, полно¬ мочіе; —ватта — властвовать, быть уполномоченнымъ, ыхтуарчі — властитель, — ница, уполномоченный, ая. ычча—девять; дн-ычча—девя¬ тый, ая. ыччамма—девятьсотъ, ыччіісар—девятнадцать, ыччіі—девяносто. ы?тав, ы£та\ѵ—аппетитъ.
— 408 — vk.com/aristorika Ы. нрба,--біітэ—баранъ, овца. ирбаіа—рѣшето. ырвана—милостыня, подаяніе, ыркатта (ракіт)=іркатта=рі- кагга, ыркахта (ракіх)=іркахта=рі- кахта. ырхачі=тахана. пособіе, благотвореніе. I ырхі—мельница. Слова изъ текстовъ, пс внесенныя въ словарь. Ажда^а—чудовище, бадван—садовникъ. баеда,—QQi—бѣлое пятно па лбу животнаго; пестрый, ая. безар—недовольный, ая. букыра, быкыра—стадо, ср. бу¬ кыра въ словарѣ, веіа—вонъ тотъ, ріва—алва. да лда—уединеніе, дуіа—вотъ этотъ, зуарат — поклоненіе святынѣ; святыня, мѣсто поклоненія, зыівана—плевелъ, сорныя ра¬ стенія. ііга—тогда, послѣ, послѣ того, потомъ (союзъ), см. и въ слои. іп*уар=безар. jaH, ja—или. jyxca==jan. кматта (камі)—скрутить; лгать, см. и въ словарѣ, njypaca—десть бумаги. кіама—заноска (въ ярмѣ). Іета (laiji)—горѣть (о свѣчѣ), макталта (мактыл, ср. кталта) —заставить убиггь, заставить казнить* мадрета (мадрі, ср. дырета)— заставить бросить, заставить проливать, заставить уронить, мамхета (мамхі, ср. мхета)— заставитъ бить. матіаб^нуат. музікапі—музыка. музіканчі—музыкантъ. пуііу—пловъ (кушанье). саргідтэ—быль; анекдотъ. тапііна=аждй5а. тіііісім—талисманъ, колдовство. і’уіман—три рубля (па Кавказѣ и десять рублей). xajaiiaf1—невѣрный, ая, вѣро¬ ломный, ая. ч ура,—рі=баодй,—с ?і. •Ф^Д
Употребительныя собсти. личныя имена. Мужескія. А. Лбдаі—замѣненные, араб. Авдіс, Авдіі$о=ОдіІ£о. Лвра^ам—Авраамъ, отецъ мно¬ гихъ, ср. евр. аггпк, ар. Аврам—Аврамъ, высокій отецъ: ав—отецъ, рам, рама—высо¬ кій; срав. евр. С“пк. А^абак — гос нод инъ-дворянинъ, тюрк. Agayaii-господинъ-душа, тюрк.- араб. Agacii—господинъ его, тюрк. Ат}ахан—господинъ князь, тюрк. Ago—умснып. отъ Адахан. Ацыступ — Августъ, заимств. мельхитами. Адру ) Л,-. >—уменыи. отъ I цадурус. Адурус) A3apja—евр. “МУ—помогать, К“пу —помощь. Азатхан—свободный килзь, перс.- тюрк. Аллаверді—Ногъ отдалъ, араб.- тюрк. Алхас. Аііхсандрус—Александръ, грет. ’AXs^avSpo^. Аімас—см. въ словарѣ. Аммапу’іі—Эммануилъ, съ иами Богъ: аммапу древ.-айсор. —съ нами, II—Богъ, срав. евр. АмміГір—отъ амыра, см. въ сло¬ варѣ. Артахдо—Артаксерксъ. Асіан—Левъ, тюрк. сАЧ Ахху—уменьш. отъ Алхас. А. Абіахат—отецъ побѣды, араб. • k Аввікам—отецъ мой всталъ: ав- Bii—отецъ мой, кам—всталъ; ср. евр. пк—мой отецъ и D'p —вставать. Аввімііік—отецъ мой царь: ав- віі—отецъ мой, мііік—царь; ср. евр. пк—мой отецъ и —царь. Авву—уменьш. отъ Авралы ѵ. Ав^аіім — отецъ милости: ав
— 410 — vk.com/aristorika древ.-айсор. отецъ, даіім отъ g-лама—миръ, благодарность, милость, привѣтъ; ср. евр. 2N—отецъ, и eta' —миръ, благодарность. • * Адіім—Адамъ, отъ древ.-айсор. адімтэ—глина; срав. евр. птх —земля (собств. покрываю¬ щее), Q4X — быть краснымъ или с"іх - человѣкъ; ср. араб. Г*!. • • Адді—ср. евр. "іу—время, вѣч¬ ность. Азіз—дорогой, милый, араб. ‘я >. #• Аіеісан—Алексій, греч. 9А\Щю$. Амііцан—дядя-душа или повели¬ тель-душа, араб. *• Амірзада — повелителя сынъ, араб.-перс. Аммінадав—ср. евр. |ок — да будетъ такъ! и глаголъ рру —изобиловать. *і Ануд—сладкій, арм. ш^пл* Атаиде—греч. ’АОчхѵ4ою$. Axiija—братъ мой богъ: аххіі древ.-айсор.—братъ мой, ja отъ древ.-айсор. jftjy—богъ; ср. евр. тік— братъ мой и гт сокрагц. л'і.т—богь. Ахіікар— братъ мой славный или братъ мой зоветъ: йіііі —братъ мой, кар отъ хыкра —слава, прославленіе или отъ кары—зоветъ; ср. евр. 'ПК—братъ мой и Нр—холод¬ ный спокойный, крѣпкій или же кнр—звать, кричать. Ахіімаік—братъ мой царь: ах¬ хіі—братъ мой, маік—царь; ср. евр. '’ПК—братъ и —царь. • ' Б. Бабацан—отецъ-душа или дѣдъ- душа, тюрк.-араб. Бабасі—отецъ его или дѣдъ его, тюрк. Бабахай—отецъ-князь или дѣдъ- князь, тюрк. Баірам—праздникъ, араб.-тюрк. Баба—отецъ или дѣдъ, срав. тюрк. Бабііду—отецъ-Іисусъ: бйба— отецъ, Іідо—Іисусъ. БабіПа — отецъ-Богъ: баба — отецъ, ilia отъ II—Богъ. Ва5дасйр—Валтасаръ, чрезъ арм. Барду—уменьш. отъ Бй^дйсйр. Бй^рама,—перс. с'/»\ Бйдііі — замѣпа, замѣнеппый, араб. J-V. Бйдду—умсиып. отъ Бадііі. Bftcilijyc—Василій, греч. ВаоС- Xetog (BaoCXtoj).
— 411 — Бецан—безъ души, безжизнен¬ ный, малосильный, перс.-араб. Бін]*амііі—Веніаминъ, сынъ де¬ сницы: бін сокращ. древ.-айс. бін&—сынъ, jaMiH сокращ. jaMMiua—десница; ср. евр. р —сынъ и ро'—правая сто¬ рона; срав. араб. Біріндару—раненый (древ.-айс.). Быіді^асар—Валтасаръ, cp.Bag- дасар. В. Варда—см. въ словарѣ. Васіі—Василій, ср. Eacilijyc. Г. ГаІІу—уменьш. отъ Гбруіі. Гануі—перс. — оселъ съ отрубленнымъ хвостомъ или казна. Гіваргіс. Гіву I .. . / \ — уменьш. отъ Ііварпс. Гігу ) riljana—раскрывающій, въ ново- айсор. гаіегй — раскрывать; см. евр. —открывать. Гогіу—уменьш. отъ Гіваргіс. Гбдй, — тюрк. *J./— тѣло пли —короткій. Горуіі—Гавріилъ, Божій чело¬ вѣкъ: гбр, гора—человѣкъ, jil отъ II—Богъ; срав. ев. —человѣкъ и —Богъ. ь■ І)йві1—Авеі, отдалъ Богъ: древ.- айсор. і>ав—отдалъ, II—Богъ; ср. евр. ^ап іЬпп]—дунове¬ ніе, туманъ. І)акверді—Богъ далъ, араб.-тюрк. Ijaki—отъ jak, см. въ словарѣ; ср. евр. [рп] рп—опредѣ¬ ленное, законъ. І)атам—араб. д. Давіт—Давидъ, ср. евр. пл — лю¬ бимый. Даво—уменьш. отъ Давіт. Даіуанус—греч. ДюхЛгріаѵбд. Дан, Дан—отъ діині—прису¬ дилъ; ср. евр. р—судья. Дануіі — Даніилъ, присудилъ Богъ: дан—присудилъ, jil отъ II—Богъ; ср евр. Ьх'Уі— судья, назначенный Богомъ. Данб—уменьш. отъ ДАнуіГ Дйдоавад—подобенъ морю, перс. Діірму. Діііан. Доііі—полный, тюрк.
— 412 — vk.com/aristorika Ч- уіббо—уменьш. отъ {Ji6pajil. Цібрарі—Гавріилъ, араб. ср. ropijil. Е. Еіваз—араб. 1’іво—уменьш. отъ Еіваз. Еіріі. Eljac—Илія, отъ араб. о-У1, ср. Iliija. Elo—уменьш. отъ Аіеісан. О 0. 3aja—см. въ словарѣ. Зума]а. Sbixapja—Захарія ср. евр. нэіу —награда, срав. араб. 1. І^уда—Іуда, евр. гпігр—хвала, lijy—Іовъ, евр. зѵк—преслѣ¬ дуемый, страдалецъ. Іі$о—Іисусъ, отъ евр. УІйТ'ГР —спаситель. Ікко—уменьш. отъ Ысхак. Iliija—Илія, евр. rvbn отъ Ьн —господинъ и лі—гргѵ—Богъ, т. е. господипъ котораго есть Богъ. ІІііса — Егише, евр. — боіъ-помоп;ь. IpaMja—Еремія, ср. евр. —котораго Богъ основалъ. Іса—Іисусъ, чрезъ араб. s$~?. Іса-хап — Іисусъ-князь, араб.- перс. Ісма’іі—араб. см. І^ма’іі. Ісра’іі—Израилъ. Іччо—уменьш. отъ ЬІсхак. Igaja—Исаія, евр. -ігруил—спа¬ сеніе (отъ) Бога. І^ма’іі — услышалъ Богъ: ідма сокращ. древ.-айсор. <}ма — услышалъ, И—Богъ; ср. евр. —котораго Богъ слы¬ шитъ, которому Богъ вни¬ маетъ. J. Лалѵуры—евр. rv—Богъ и *Ѵ)К —свѣтъ. Ja5yQanaT—евр. гпгр и пои/— т. е. поставленный или дан¬ ный Богомъ. Лард—ср, евр. тр—течь. Лапт, Лафг—ср. евр. пер отъ пи©—быть широкимъ, быть распространеннымъ. Jiikyn—Яковъ, ср. евр. пру>— который держитъ пятку. Ледгар—перс. Лонан—Іона, отъ Лона, см, въ словарѣ; ср. евр. пУр —голубь. Лону—уменьш. отъ Лонііи.
— 413 — Jociu — Іосифъ, дрсв.-айсор— набавилъ, умножилъ; ср. евр. грѵ—который отнимаетъ, по другимъ: который приба¬ вляетъ. Jy’il—ср. евр. пЬхуѵ—да помо¬ жетъ онъ. JyjakiM — Іоакимъ, ср. евр. суѵ —котораго Богъ поднимаетъ. JyKUHja—ср. евр. —кото¬ раго Богъ укрѣпляетъ. Jурам—Арамъ, ср. арм. МршіГ* грея. Ъорар. Jyciifiyc—Іосифъ, чрезъ греч. ’IeoaVjcp или 9Іа)ау]фО£, ср. Jocin. JyraM—ср. евр. вгп1 — Богъ цѣлъ, ср. І)йтам. JyxiiHHaH — Іоаннъ, ср. евр. ргпгр—къ которому Богъ ми¬ лостивъ. Jygiija—ср. ІІ<;о. К. Каку—умепын. отъ КакуШі. Каітаран—возвращающій, тюргс. Кііьраман—перс. сБ,**'. Кіізіір—Лазарь, евр, 11Э—быть твердымъ, храбрымъ. К а і и—Каинъ, заработалъ я, ново-айсорск. kuiilii; ср. евр. гор—пріобрѣсти, зарабаты¬ вать. Kakylla. Камбар—араб. /г*. Каріб—странникъ, чужеземецъ, араб. Каріб-цан — странникъ-душа, араб. Курбан—близость, араб. ср. айсорск. курба—близко, евр. этр — быть близкимъ, приближаться. K. с Карам—милость, щедрость, араб. (/, ср. евр. П"іэ—быть бла¬ городнымъ. Кііна—чистый (старо.-айсор.). &ІУРУ5- Кбчу—кочевье, тюрк. &/. L. Базар—Лазарь, см. Казар. Ьачын—соколъ, тюрк. Баііі—дядька, тюрк. *4 Бамк. » Liuii — ср. евр. ^—вѣнокъ. Бука—Лука. M. Маму—дядя, отъ старо-айсор. мамуна, ново-айсор. амува.
— 414 — vk.com/aristorika Мансур — побѣдоносный, побѣ¬ дитель, араб. Марогін. Ma^lala’il—араб. Маіік—царь, ср. евр. араб. ^,<1. « Маікіздык—Мельхиседекъ, царь чистый, царь святой: маікі— царь, здык въ ново-айсор. заддііка—чистый, святой; ср. евр. —царь и —спра¬ ведливость, право. Маікіідо—царь-Іисусъ. Мараі—господинъ мой. Марку с—отъ лат. Marcus= Maricus отъ mas—мужъ. Маттаі—Матѳей, евр. пвв— посохъ, скипетръ. Матту^іах — умеръ послалъ: матт древ.-айсорск. —умеръ, ?1ах—послалъ; ср. евр. го о —умереть и гЬъ)—посылать. Мі1йо=МаІік. Мірза,—сокращ. Амірзада. Міі£&—Мисаилъ, еіф. —кто есть то, чт6 есть Богъ? Мтмму. Муччу. Му?і, My<jil—Моисей, изъ воды взятый: му—вода, Qi отъ ckalta—взять, ср. евр. ліг/d отъ пк/d—вытаскивать. Н. Нахур—Нахоръ, ср. евр. ліпз —хрипящій. Науаб—араб. Натай—ЬІаѳанъ, уши наши, ср. евр. |го [—]Гоѵ]—т. е. кото¬ раго Богъ далъ. Натні’іі—уши Бога: натні мн. ч. отъ нйтэ—ухо, И—Богъ; ср. евр. —котораго Богъ далъ. Ніісая—см. въ словарѣ. Нікадіімус—побѣдитель народа, греч. Nih6Sy][ao£. Нбвтаііі—ЬІефоалимъ, евр. —моя борьба. Нону—уменып. отъ JoHaH. Нух—Ной, отдохни, успокойся, см. въ словарѣ ні]ахтй; ср. евр. гп:—спокойствіе. Нунна, Нун—уменьш. отъ Jo- пйп. Иыстурус—Несторъ, греч. Ns- отсор отъ ѵіорш-возвращаюсь. О. Одіі;о—Авдій, слуга Іисуса: од отъ овда—слуга, Іідо—Іисусъ, ср. евр. "DV—рабъ и деньги —спаситель. Ора—умелыя, отъ Авра^ым.
— 415 — Оргінус —рожденный на горахъ, греч. Оріква—уменьш. отъ Авра^ым. О. Осі—уменьш. отъ Jociu. Ocj—уменьш. отъ Усана. П. ІІіпку—уменьш. отъ Біпіаміп. С И. с ІІаиус—отъ греч. Фаѵо$. ІТарт,ад—перс. jLV. Парс—Персъ. Патрос—Петръ, греч. Штро$ —скала, камень. С f ІІарху—ср. евр. ПП9- отростокъ. Iliijyc—отъ лат. Pius—благо¬ честивый. с Иііра—см. въ словарѣ, ср. евр. пэ—молодой быкъ. С ІГоІус—Павелъ, лат. Paulus и греч. 1ІаиХо$. с с Ilpanca, I Грансыс—Французъ. Г. Гадуіа—Ранула, крючкотворецъ (древ.-айсор.), ср. евр. Ьэч— клеветать. Радід—храбрый, араб. *&>. Рувіі—Рувшгь (сынъ Іакова н Леи), ср. евр. быть бо¬ гатымъ, плодоноснымъ; ср. греч. Тобр^Хо;. Руі>ан—духовный, араб. Рустам—перс. г1"-’- Рыфа’іі, Panajil—Рафаилъ, ср. евр. ?К5Л — котораго Богъ исцѣлилъ. С. CajaT, Са)ада—см. въ словарѣ, ср. евр. "і'Х—охотникъ. Сарухан—у груз. Саму—отъ сама, см. въ словарѣ. Сайар—араб. см. въ сло¬ варѣ. Саргіс—отъ арм. Сармаст—перс. '-"■ѵ", пьяный, ошалѣлый. Сархо?—перс. иг^/“=Сармаст. Слыіву—крестъ его, отъ слыіва, см. въ словарѣ. Соломоп—Соломонъ, ср. Сііімун и Сѵіеіман. т Соріісу—надежда Іисуса: сбр, cowpa ста ро-айсор. —надежда, iifjy огь Іі?о—Іисусъ. Сѵіеіман—Соломопъ, чрезъ араб. Ср. (JliiiiVU. СуІ’Ьш—см. въ словарѣ, ср. V араб. —царь, евр. —господствующій. Cylaka—отъ Cyilaka, см. въ словарѣ.
— 416 — vk.com/aristorika Тыімаі—отъ тыіма, см. въ сло¬ варѣ. Тыіматі’ус—греч. Tip.dS’sog, лат. Timotheus. Тыттус—ср. лат. Titus. с с мі Тавву ' с >—уменьш. отъ Іарверді. Тару ) Тарх—Ѳарра (отецъ Авраама), евр. тп отъ гпп—медлить. Тадцаі—Ѳаддей. с Таіку—теряющійся, древ. форм, отъ тіакта, см. въ словарѣ. с с Тамму—уменьш. отъ Тума. Тамраз—перс. lw**», у груз. с Тарверан—Богомъ данный, тюрк. с Тйрверді—Г>огъ отдалъ, тюрк. 3^.з JjK. С Темір—перс. Тііді—уменып. отъ Туадурус. Туадурус—греч. Ьг6оюро$, лат. Theodoras. С С Тірванда—уменьш. отъТіірверді. Тума—Ѳома, отъ старо-айсор. ты^ума—глубина, дно. Ухху—уменьш. отъ Луханнан. Удана—осанна, слава, хвала, ср. евр. гипп—спасти, по¬ могать. г X. Хан-гаіді - князь пришелъ, тюрк. Хам—Хамъ, см. въ словарѣ, ср. евр. СП—теплый, горячій. Хамму—нагрѣлся, древ. форма отъ хам. Хзыіран—см. въ словарѣ. г Хіддір—тюрк. Хінанііду—милость Іисуса, да¬ яніе Іисуса: хінан старо-ай¬ сор.—даяніе, милость, ііду— Іисусъ; ср. евр. рп—быть милостивымъ и VWiV—спа¬ ситель. t г Хіналуа—Ханаанъ, милость bo¬ ra: хінан—милость, ja—Богъ. Хнух. Ходаба —нерс* Ходій—нерс. Xy6j£p. Худа-верді—Богъ отдалъ, перс.- тюрк. Худй—Богъ, перс. ^ Хысрун — древ.-айсор. умень¬ шились, тюво-айсор. бысруп отъ бысарта, см. въ словарѣ; ср. евр. чэп—уменьшиться. Уса—уменьш. отъ Лосій.
— 417 — <?■ £а1юаз—нерс. 3^. Cah-гаіді—царь пришелъ, перс.- тюрк. £а!і-су1тан — царь-царь, перс.- араб. Qally—уменьш. отъ (^аііыітан. (^аііыітан—стар.-айсорск. вла¬ ститель, ср. Суітан. Qa6y—уменып. отъ Саіібаз. Qa’yl—Саулъ, ср. евр. bwiv— требуемый. Сахху—ср. евр. nitf—убитый, дім—Симъ. Qit—Сиѳъ, стар.-айсор. шесть, ср. евр. m—задній. ^Ііімун — Соломонъ, стар.-ай- сорск. мирный, ср. евр. ло/tz/ —смирный. С^му’іі — Самуилъ, услышалъ Богъ: ?му отъ ^ матта—слы¬ шать, И—Богъ; ср. евр. —лѣвая сторона. £о<;ан—лилія, евр. арм. £ума—уменьш. отъ £1іімун. (^умбуіа—уменьш. отъ (^ыммун. ^ыммун—Симонъ (древ.-айсор.), ср. евр. рушу. Qbixalii—перс.-араб. ЬІ. ЬІстадыр—заимств. съ англій¬ скаго Stoddard (фамилія из¬ вѣстнаго въ Урміи, бывшаго американскаго миссіонера). ЬІсхак—Исаакъ, ср. евр. prw —насмѣшникъ. Женскія. А. А^етэ —см. въ словарѣ. Ажжи. Анна—ср. Ханна. Аедн=Ажжы. А Аввіігіі. » а Аністэ. AcjS,T. Acli—араб. Асмйр—смуглая, араб. г~]. Аедо. Б. Б&ты^ва—седьмой домъ: бат— домъ, $ва-семь (древ.-айсор.), ср. евр. пп—домъ и yatf— семь. 27
— 418 — vk.com/aristorika Бо<;а—цыганка, тюрк. Бузі.р. В. Варді—женск. р. отъ варда. Г. Гат,вар — драгоцѣнный камень, перс. Гбзаі \ і. s >—красивая, тюрк. Гозаііі) Гуі-гас—подобная розѣ, перс.- тюрк. УУ. Гуіістан— цвѣтникъ изъ розъ, перс. ГуНі—розистая, перс.-тюрк. Гуі-нар—цвѣтокъ граната, перс. -.и/ . Гуі-ніірі—роза-гурія, перс. Гуі-сабба—утренняя роза, перс.- араб. У ГуЦан—перс. сг^=Гу]істап. І)І1ІІНІ. Ізуспі—красота, араб. д. Діуа, Даіу — бабушка (старо- айсор.). Даміна—Домна, Доминика (у мельхитовъ), рим.-греч. Domi- па и Дб[хѵа. Дііпа—Дина, судъ (стар.-айсор.); ср. евр. л л—предметъ спора. Дывура. у. ІА1еіран — джейранъ, козуля, тюрк. Жожб—заимств. отъ француза Josephine (у мельхитовъ). 3. Зарру—золотистая, перс.-тюрк. I. ІІі^ва— богъ седьмой: II—Богъ, <}ва—семь (старо-айсор.), ср. евр. —богъ и jntf—семь. Іиціітэ, Інуіі — эмаль, тюрк. Істір—Эсѳирь, звѣзда, ср. перс. евр. iriDX. J. JctSp—хватитъ, тюрк. гі. Jylijja—Юлія, лат. Julia -(у мельхитовъ). J у хавар —Іохаведа. K. Капдап—сахарная вода, перс.
— 419 — Кызбаз. Кыімаг—цѣна, араб. L. Laija — Лея, ср. евр. піА— усталая. Leili—ночь, ср. араб. евр. ЬЪ или nW\ Ьуза—заимств. отъ фр. Louise (у мельхитовъ). Lyliuap—пазваніе раст., чрезъ тюрк. Аи изъ перс. /"А*. M. Maijo — умепьш. отъ MapjaM. Манны. MapjaM, MapjaM—Марія, съ Господомъ: Mapja—Господъ, амъ—съ. Мартэ, Марта—женск. р. отъ мара, см. въ словарѣ. Марганіітэ—см. въ словарѣ. Мері—заимств. отъ англ. Магу. Міімі—уменьш. Мімі. Міінй—лазоревый цвѣтъ, перс. L~« «• # Мшасіір—лазореваго цвѣта го¬ лова, иере. II. Набат—см. въ словарѣ. НазхЙтун—нѣжная, коветливаіі женщина, перс.-тюрк. Нану—Нина. Наргіз—нарцисъ, перс. Шсііму. Нубар—новый, свѣжій плодъ, перс. г!У. O. Ордак—см. въ словарѣ. Й. г ІІарангіс. Г ■* Hapijji, Ларі—гурія, перс. Srt. Пірнатва—ІІерпетуя, лат. Рег- petua (у мельхитовъ). P. Рахыі—Рахиль, евр. і>гп— овца. Рйліка—Ревекка, ср. евр. прэт —веревка съ петлей* Ре^ані—базиликъ (раст.), араб. —пахучая, благовонная, ср. въ словарѣ рехаиа,—нтэ, Ріцііна. Руза—заимств. отъ лат. Rosa (у мельхитовъ). С. Садат—счастіе, араб. . Садо—уменьш. отъ Садат. Сарра—Сарра, ср. евр. ліу— сварливая (царица)* Савво—ср. греч. 2агссра>. Сйібі—араб.
vk.com/aristorika — 420 — Санам—см. въ словарѣ. Capacap—отъ головы до головы, отъ конца до конца, перс. Capo—уменып. отъ Сарасар. Сона—см. въ словарѣ. Cofija—отъ греч. Socpfoc. Сынці. Сыпура. Т. Тажжо. с Т. Тамар-Тамара, чрезъ груз.^Зь^, евр. non—финиковая пальма. Таріан—соколъ, тюрк. сА5. Табі—покорная, араб. Таза-гуі—новый цвѣтокъ, тюрк.- перс. с с Тазо—уменьш. отъ Тазагуі. Трізіі)'а—Терезія, греч. чрезъ франц. ТЬёгёБІе. f х. Хазаііі—созерцаніе Бога: хаза, въ ново-айсор. хзета—видѣть, Ш отъ И—Богъ, ср. евр. 7К’Т. Хан-зада—княжна, перс. ? г Ханзі—уменьш. отъ Ханзада. г Хан-ыіму—княгиня моя, перс.- тюрк. Н*. Хан-ым-цан — княгиня-моя-ду- ша, барыня-моя-душа, перс.- тюрк.-араб, Хава—Евва, жизнь, ср. евр. піп, араб. X*»-. t Ханна—милость, ср. евр. п:п. t с -I Хатун—женщина, тюрк. Хурма—см. въ словарѣ. t . Хуру.мсііна — Рипсимія (чрезъ арм.). Ч. Чірро. £акар—см. въ словарѣ, ср. евр* при/—ложь, обманъ. QalyM—отъ £Іама, см. въ сло^ варѣ, ср. евр. cbvJ—миръ. £іірін—сладкая, перс. с>ігг. £іітб—ср. евр. ппш—госпожа, повелительница. £у<;ан—Сусанна, см. ^одап.
МАТЕРІАЛЫ ИСТОРИКО-ГЕОГРАФИЧЕСКАГО СЛОВАРЯ R Г. Вейденбаума. Л * БЫПУСЕЪ I.
vk.com/aristorika Списокъ сочиненій, на которыя сдѣланы ссылки въ этомъ выпускѣ „Матеріаловъ1*. 1. Бакрадзе, Дм. Кавказъ въ древнихъ памятникахъ христіанства. (Въ Запискахъ общества любителей Кавказской археологіи. Книга I. Тифлисъ 1875). Трудъ покойнаго Д. 3. Бякрадзе заключаетъ въ себѣ описаніе христіанскихъ архитектурныхъ памятниковъ Кавка¬ за, расположенное въ алфавитномъ порядкѣ именъ. Матеріа¬ ломъ для описанія послужили печатные источники, преиму¬ щественно труды Дюбуа и Броссе, и отчасти личныя изслѣ¬ дованія автора. Трудъ требуетъ значительныхъ исправленій и дополненій. 2. Броссе, академикъ. Критическій обзоръ грузинскихъ лѣтописей новѣйшихъ временъ по русскимъ документамъ. На¬ печатанъ въ журналѣ Министерства Народнаго Просвѣщенія за 1846 г., часть 1Л. Цѣль этого сочиненія—разсмотрѣть и дополнить новѣй¬ шую грузинскую исторію русскими памятниками. Во испол¬ неніе этой задачи, авторъ дѣлаетъ краткій обзоръ диплома¬ тическихъ сношеній Московскаго государства съ Закавказь¬ емъ съ 1492 по 1598 годъ. Нынѣ документы, которыми поль¬ зовался академикъ Броссе, напечатаны цѣликомъ въ сборни¬ кѣ Бѣлокурова. Географическое положеніе населенныхъ пунк¬ товъ и урочищъ, упоминаемыхъ въ этихъ докумептахъ, оста¬ влено акад. Броссе безъ разъясненія. .4. Броссе, М. Переписка, на иностранныхъ языкахъ, грузинскихъ царей съ россійскими государями, отъ 1639 по 1770 г. С.-Петербургъ 1861.
4 Сборнику этому предпосланъ „Историческій обзоръ ди¬ пломатическихъ сношеній между россійскими государями и грузинскими царями и владѣтелями, составленной па фран¬ цузскомъ языкѣ Францискомъ Плоеномъ, актуаріусомъ при глинномъ архивѣ, и переведенный на русскій языкъ чинов¬ никами того-же архива44. Этотъ обзоръ, составленный въ на¬ чалѣ нынѣшняго столѣтія, заключаетъ въ себѣ много оши¬ бокъ, проистекающихъ отъ недостаточнаго знакомства соста¬ вителя съ языкомъ динломатическихъ актовъ 16 вѣка. 4. Brosset, М. Histoire de la Georgie depuis l’antiquite jusqu'au XIX sifecle. Traduite du g^orgien par M. Brosset. I partie. Histoire ancienne, jusqu’en 1469. S.-Petersbourg 1849; Additions et eclaircissements. S.-Petersb. 1851; IIpartie. Histoire moderne. Deux livraisons. S.-Petersb. 1856—1857; Introduction et Tables des matieres. S.-P6tersb, 1858. 5. Будаговъ, Л. Сравнительный словарь турецко-татар¬ скихъ нарѣчіи. Два тома. С.-ГІетербургъ 1871. 6. Бѣлокуровъ, Сергѣй Ал. Сношенія Россіи съ Кавка¬ зомъ. Матеріалы, извлеченные изъ Московскаго Главнаго Архива Министерства Иностранныхъ Дѣлъ. Выпускъ 1-й. 1578—1618 гг. Москва 1889. 7. Бѣлокуровъ, Сергѣй. Арсеній Сухановъ. Часть первая. Біографія Арсенія Суханова. Москва 1891. 8. WaUhoucht. Description g6ograpbique de la Georgie, publiee d’apres Toriginal autographe par M. Brosset.—S.-Рё- tersbourg 1842. Грузинскій текстъ съ французскимъ переводомъ этого замѣчательнаго и важнаго для исторіи и географіи Грузіи, труда. Царевичъ Вахугатъ былъ побочнымъ сыномъ грузин¬ скаго царя Вахтанга VI, вынужденнаго политическими обстоятельствами покинуть Грузію и удалиться въ Россію не¬ задолго до кончины Петра Великаго. Поселившись въ Мо¬ сквѣ, царевичъ предался всецѣло научнымъ занятіямъ.
5 vk.com/aristorika 9. Вейденбаумъ, E. Путеводитель по Кавказу. Тиф¬ лисъ 1888. 10. Веселовскій, H, И. Памятники дипломатическихъ и торговыхъ сношеній Московской Руси съ Персіей. Томъ I. Царствованіе Ѳедора Ивановича. С.-Петербургъ 1890. 11. Вороновъ, И. И. Изъ путешествія по Дагестану. (Въ I и III выпускахъ Сборника свѣдѣній о кавказскихъ горцахъ. Тифлисъ 1868—1870). Авторъ совершилъ служебную поѣздку по Дагестану осенью 1807 г. 12. Hammer, J. de. Histoire de ГЕтріге Ottoman, de* puis son originc jusqu’a nos jours.—Traduit de l’Allemand par J. J. Hellert.—18 vols. Paris 1835 — 1843. 13. Guldensttidt, J. A. Reisen durch Russland und im Caucasischen Gebttrge. Herausgegeben von Pallas.—In 2 Bd. St.-Petersbourg 1787—1791. 14. Дорнъ, E. Каспій. О походахъ древнихъ русскихъ въ Табаристанъ, съ дополнительными свѣдѣніями о другихъ набѣгахъ ихъ на прибрежья Каспійскаго моря. С.-Петер¬ бургъ 1875. 15. Зубаревъ, Д. Поѣздка въ Кахетію, Тушетію, Uma- вію, Хевсурію и Джаро-Бѣлоканскую область. (Въ журналѣ „Русскій Вѣстникъ“, 1841 гм т. 2). 16. Kazem-Beg, Mir за А. Derbend-Nameh, or the His¬ tory of Derbend. Translated from a select turkish version and published with the texts and with notes, —St.-Petersburg 1851. 17. Карамзинъ. Исторія Государства Россійскаго. Печа¬ тано подъ наблюденіемъ нроф. П. Н. Полевого. — Въ 12 то¬ махъ. С.-ІІетербургъ 1892. 18. Книга, глаголемая Большой Чертежъ. Изданная Г. И. Спасскимъ. Москва 1846. 19. Комаровъ, А. В. Народонаселеніе Дагестанской об¬
6 ласти. (Въ Запискахъ Кавказскаго Отдѣла Географическаго общества. Книжка VIII. Тифлисъ 1873). 20. Комаровъ, А. Списки населенныхъ мѣстъ Дагестан¬ ской области. (Въ Сборникѣ статистическихъ свѣдѣній о Кав¬ казѣ. Томъ I подъ ред. Н. И. Воронова.—Тифлисъ 1869). Изданіе это остановилось па нервомъ томѣ. 21. Лопатинсній, Л. Рѵсско-Кабардипскій словарь, съ указателемъ и краткою грамматикою. Тифлисъ 1890. 22. Миллеръ, Г. Ф. Описаніе Каспійскаго моря и чи¬ ненныхъ на ономъ россійскихъ завоеваній. С.-Петербургъ 1763. Описаніе это основано, главнымъ образомъ, на журна¬ лѣ Ѳедора Ивановича Соймонова, занимавшагося изслѣдова¬ ніемъ Каспійскаго моря по повелѣнію Петра Великаго. 23. Николаи^ баропъ Л. П. Кавказская старина. Вы¬ писки изъ дневника. 14 выпусковъ. Тифлисъ 1872—1874. Выписки изъ дневника генералъ-адъютанта барона Ле¬ онтія Павловича Николаи обнимаютъ періодъ времени съ 1848 но 1857 гг. и касаются военныхъ дѣйствій въ Дагеста¬ нѣ и Чечнѣ. 24. Olearius, Adam. Vermehrte Newe Beschreibung der Mnscowitischen und Persischen Reyse. Schleswig 1556. 25. Пущинъ, H. Каспійское море. Гидрографическое описаніе и руководство для плаванія. С.-Петербургъ 1877. 26. Reineggs Iacob. Allgemeine historisch-topographische Beschreibung des Kaukasus. Erster Theil. Gotha und St.-Pe¬ tersburg 1796. Zweiter Theil. Hildesheim und St.-Petersburg 1797. Извѣстный авантюристъ Рейнеггсъ, настоящая фамилія котораго была Элихъ, жилъ въ Грузіи при царѣ Иракліѣ II и потомъ, по протекціи князя Потемкина, вступилъ въ рус¬ скую службу. Въ составленномъ имъ описаніи Кавказа лю¬ бопытныя свѣдѣнія перемѣшаны съ ошибочными и умышлен¬ но ложными показаніями.
7 vk.com/aristorika 27. Соколовъ, Лл. Замѣтки о Каспійскомъ морѣ. Саль- яны, островъ Сара, Апшеронскій проливъ. (Въ Запискахъ Гидрографическаго Департамента, ч. IV). 28. Соколовъ, А. Е. Путешествіе мое въ Имеретію съ линіи Кавказской, мое тамъ у царя пребываніе, съ нимъ сно¬ шеніе и обратное оттуда путешествіе въ Грузію. Москва 1874. Соколовъ былъ въ Имеретіи и Груши въ 1802 г. 29. Соловьевъ, С. М. Исторія Россіи съ древнѣйшихъ временъ. Изданіе товарищества „Общественная Польза“, въ шести книгахъ. С.-Петербургъ. 30. Сухановъ, Арсеній. Проскинитарій. (Составляетъ третій выпускъ УП тома Православнаго Палестинскаго Сбор¬ ника. С.-Петербургъ 1889). Сухановъ былъ дважды въ Грузіи: въ 1638 г. въ со1 ставѣ посольства и въ 1652 г. на обратномъ пути изъ Іеру¬ салима въ Москву. 31. Толочановъ, Н. М. Статейный списокъ посольства Никифора Михайловича Толочаиова вь Грувію, 7158 (1650) года. (Въ Древней Россійской Вивліоѳикѣ, изд. Николаемъ Новиковымъ. Й8д. 2-ѳ, часть V. Москва 1788). Толочановъ былъ въ Имеретіи при царѣ Александрѣ. Ста¬ тейный списокъ его напечатанъ съ значительными ошибками и искаженіями текста. 32. Усларъ, П. К. Этнографія Кавказа. Языкознаніе. Абхазскій яэыкъ. Изданіе Управленія Кавказскаго Учебнаго округа. Тифлисъ 1887. 33. Цашрели, А. А. Грамоты и другіе историческіе документы ХѴНІ столѣтія, относящіеся къ Грувіи. Томъ I. Съ 1768 по 1774 годъ. С.-Петербургъ 1891.
vk.com/aristorika Аку—крѣпость па берегу Чернаго моря въ Абхазіи, упоминается въ запискѣ капитана Языкова 1770 г.: <кр. Аку, въ которой гарнизонъ и всѣ обыватели турки >. Изъ донесенія капитанъ-поручика Языкова 1771 г. видно, что въ то время начальникомъ кр. Аку былъ ближній родственникъ владѣтеля Абхазіи. (Цагарели, Грамоты, I, 261, 279). По описанію Рейнеггса, Аку или Агуа—крѣпость, расположенная на усту¬ пахъ трапповой скалы, защищаетъ Сухумъ (Reineggs, Be- schreibimg cles Kaukasus, II, 5, 7, 9). Аку или, правильнѣе, Акуа есть абхазское названіе Су¬ хума. По мнѣнію барона Услара, названіе это, вѣроятно, одного корня съ словомъ аккуа, означающимъ въ абхазскомъ языкѣ берегъ моря, заваленішй камвями (77, К, Усларъ, Абхазскій языкъ, стр. 157). Алавердинская лука. Московскіе послы Нащокинъ и Леонтьевъ, бывшіе въ Кахетіи въ 1601 —1603 гг., по воз¬ вращеніи въ Москву, жаловались на разнаго рода безчестья, причиненныя имъ кахетинскимъ царемъ Александромъ и его сановпиками. Перечисляя всѣ полученныя обиды, послы за¬ явили, что на обратномъ пути изъ гор. Загема „отвели их... в лѣс в Алавѳрдинскую луку и поставили их па пустом мѣ¬ стѣ в лѣсе и кормъ давали скуденъа. Въ 1604 г., въ быт¬
10 ность въ Москвѣ кахетинскаго посла старца Кирпла, отъ не¬ го требовались объясненія по жалобамъ Нащокина и Леон¬ тьева. По поводу стоянки въ Алавердинской лукѣ, старецъ Кирило сказалъ, „что он такова мѣста не знает и про то не слыхал* (Бѣлокуровъ, Сношенія, I, 386). Изъ этого можно заключить, что названіе Алавердивская лука было не мѣстное, а данное русскими послами одной изъ многочисленныхъ излучинъ р. Алазани близъ Алавердинскаго монастыря. Алонь, Волонь, Еленъ ЕЛОНЬ, Олонь—селеніе въ Кахегіи. По разсказу посла князя Звенигородскаго, быв¬ шаго въ Кахетіи въ 1589—1590 ггм царь Александръ кахе¬ тинскій пріѣзжалъ въ это село «тѣшиться > т. е. охотиться. По словамъ посла Татищева сел. Алонь находилось верстахъ въ 20 отъ Крыма, т. е. сел. Греми. Въ статейномъ спискѣ пословъ Нащокина н Леонтьева (1601 —1603 гг.) записано, что состоявшіе нри посольствѣ стрѣльцы „ходили на торгъ в селѣ Волонпи. Очевидно, что вмѣсто Волони слѣдовало напи¬ сать въ Олови (Бѣлокуровъ, Сношенія, I, 201, 221, 31 Зг 388, 490). Селеніе Алонь давно не существуетъ: уже царевичъ Ва- хуштъ не упоминаетъ о немъ. Но сохранилось названіе Алони или Алвани: оно дается равнинѣ между селеніями Бактріоии и Лалискури при р. Алазани. Равнина служитъ зимнимъ пастбищемъ. Близъ нея, на правомъ берегу Алазани, находится знаменитый соборный храмъ, первоначальное названіе коего Алонъ-гверди, т. е. алванская покатость, со времени нашествія на Грузію Мурвана-Кру передѣлано въ А тверды, означающее по татарски «Богъ далъ» (Wakhoucht, Description, 319, 321, 484). Гюльденаітедть видѣлъ въ трехъ верстахъ къ востоку отъ сел. Бактріоаи, на лѣвомъ берегу Алазани, развалины церкви и остатки города Алевани, бывшей царской резиден¬ ціи (GuldensUidt ,Reisen, 1, 245). О развалинахъ дворца царя
11 vk.com/aristorika Левана и церкви Рождества Богородицы ва Алванскомъ полѣ упоминаетъ и Зубаревъ въ началѣ сороковыхъ годовъ (Зуба¬ ревъ, Поѣздка въ Кахетію). Здѣсь, конечно, слѣдуетъ помѣстить сел. Алонь или Елонь московскихъ пословъ. Арпелп, Ерпели — селеніе (кабакъ) въ Кумыцкой землѣ. Терскій воевода князь Андрей Хворостининъ, въ от¬ пискѣ отъ 7 сентября 1689 г., называетъ его селеніемъ гор¬ скихъ черкасъ. Въ отпискѣ воеводы Лобанова-Ростовскаго (6 іюля 1596 г.) сказано, что кабакъ Ерпели принадлежитъ Бѵдачею съ братьями, которые могутъ выставить до 400 кон¬ ныхъ воиновъ. Въ 1604 г. селеніе это было взято воеводою Бутурлинымъ во время ііохода противъ шамхала Тарковскаго {Іу7ьло?суроѳъ, Спошенія, I, 74, 77, 293, 480). Кумыкское селеніе Ерпели или Эрпели существуетъ и нынѣ подъ этимъ же именемъ. Оно лежитъ въ 10 в. къ за¬ паду отъ гор. Темиръ ханъ-шуры, на восточной покатости Ка- ранайскаго хребта. Въ 1844—45 гг. ерпелинцы, по военнымъ обстоятельствамъ, были переселены подъ защиту нашихъ укрѣпленій, по окончаніи же войны въ Дагестанѣ возврати¬ лись на старое мѣсто Селенія Эрпели, Каранай и Ишкарты не входили въ со¬ ставъ владѣній шамхаловъ Тарковскихъ: они составляли осо¬ бое бекство эрпелинское и имѣли независимое отъ шамхаль- ства управленіе. Эрпелинскіе беки извѣстны подъ названіемъ карачи-бековъ. Названіе это до сихъ поръ не объяснено удо¬ влетворительнымъ образомъ. Вѣроятно оно тожественно съ титуломъ Карачи или карачи-бекъ, который въ Крымскомъ хапсгвѣ принадлежалъ наиболѣе приближеннымъ въ ханамъ лицамъ главнѣйшихъ бексквхъ родовъ и имѣлъ значеніе вѣр¬ наго слуги, наблюдателя, министра. Будаговъ производитъ его отъ джагатайскаго глагола карл.м<ш=смотрѣть, наблюдать, ждать, искать, откуда Карачи, т. е. смотри, исполни доне¬ сеніе безъ всякаго лицепріятія, о всѣхъ кто приходитъ и ухо-
12 дотъ (Будаговъ, Сравнитаіьный словарь турецко-татарскихъ нарѣчій, II). Крымскій титулъ Карачи встрѣчается и въ на¬ шихъ старинныхъ актахъ. Такъ, въ 1572 г., Мях. Ив. Во¬ ротынскій разбивъ крымскаго хана, „убилъ у него лутчихъ людей, карачеевъ и князей и мурзъ, о которыхъ Крымъ сто¬ ялъ, со сто человѣкъ и болыпи44 (Карамзинъ, Исторія, X., пр. 79). Въ одной изъ своихъ грамотъ къ правителю Году¬ нову, крымскій ханъ называлъ его „большимъ визиремъ и добрымъ карачеемъ и въ боярахъ вачальнѣйшимъ44 (Соловьевъ, 2-я книга, 645). Эраелинскіе карачи-бекп считаютъ себя потомками древнихъ правителей, стоявшихъ во главѣ кумыкскаго народа до появленія арабовъ въ Дагестанѣ. Размножившись и раз¬ дробивъ родовыя земли на мелкія части, они обѣднѣли и об¬ щественное положеніе ихъ, съ давняго времени, мало разнится отъ положенія простолюдиновъ. Тѣмъ не менѣе карачи-беки и нынѣ пытаются сохранить за собою сословную исключи¬ тельность и избѣгаютъ браковъ съ людьми простого происхо¬ жденія. Въ дѣлахъ но кровомщенію требуютъ они удовлетво¬ ренія, полагающагося по обычаю лицамъ высшаго сословія. Карачи-беки живутъ также въ селеніяхъ Губденѣ и Карабу- дахкентѣ. (Свѣдѣнія эти взяты изъ оффиціальныхъ докумен¬ товъ, а также добыты мною на мѣстѣ). БаТЦКІѲ гребѲНИ. Въ августѣ 1589 года прибыло въ Терскій городъ посольство князя Звенигородскаго, отправлен¬ ное изъ Москвы къ кахетинскому царю Александру. На раз¬ спросы посла о наилучшей и безопасной дорогѣ въ Кахетію, терскіе воеводы сообщили ему, что по полученнымъ ими свѣ¬ дѣніямъ „итти послом безстрашно на Метцкие грѳбени, на Шихово племя, на Бурнагаеву да на Амалѣеву землю, да на Батцкие гребени; а владѣет тою Батцкою землею государь Александръ кахетинскій44 (.Бѣлокуровъ, Сношенія, I, 128). Изъ статейнаго списка кн. Звенигородскаго видно, что онъ
13 vk.com/aristorika предпочелъ обычный путь по СунжЬ и Тереку, такъ какъ дальнѣйшіе разспросы обнаружили, что по дорогѣ, указанной воеводами, „конеым людей со вьюки проход по горам нужен и далек“ (Бѣлокуровъ, Сношенія, 1, 131). Приблизительное направленіе труднаго с далекаго пути черезъ главный Кавказскій хребетъ, предложеннаго послу тер¬ скими воеводами, можетъ быть опредѣлено но названію Батц- кіе гребеии, означающему Батцкія горы или Батцкій горный хребетъ. Въ верховьяхъ Тушинской Адазани (Андійскаго ѵ Койсу) живетъ родственное чеченцамъ горское общество, на¬ зывающее себя бацби (въ единственномъ числѣ бацавъ). Вер¬ ховья Андійскаго Койсу лежатъ по сосѣдству съ истоками Аргупи па сѣверѣ и западѣ и Кахетинской Алазани на югѣ отдѣляясь отъ тѣхъ и другихъ горами, достигающими предѣ¬ ловъ вѣчныхъ снѣговъ. Съ береговъ Аргупи нѣсколько гор¬ ныхъ тропинокъ ведетъ чрезъ высокіе перевалы въ ущелье Андійскаго Койсу п далѣе въ верхнюю долину Кахетинской Алазапи, извѣстную подъ названіемъ ущелья Папки съ. Вѣ¬ роятно названіе Батцкіе гребни, нынѣ совершенно неизвѣст* ное, произошло отъ упомянутаго выше народца бацавъ иди баіфи, живущаго на одномъ изъ истоковъ Тушинской Алаза¬ ни (Андійскаго Койсу). Боіітаиь или Буятанъ, одна изъ зимнихъ резиден¬ цій кахетинскаго царя Александра, упоминаемая въ статей¬ ныхъ спискахъ московскихъ пословъ въ концѣ 16 и началѣ 17 столѣтій. Здѣсь представлялись царю Александру послы Совиеъ и ІІолухаповъ въ декабрѣ 1596 г. и жили въ избахъ, въ раз¬ стояніи полуверсты отъ царева двора. Въ январѣ 1605 года былъ въ Боатани у царевича Юрья (Георгія), сына царя Александра, посолъ Мих. Игв. Татищевъ. Царевичъ жилъ въ шатрахъ, изъ коихъ одииъ былъ отведенъ йодъ помѣщеніе посольства. Здѣсь царевичъ, въ присутствіи своихъ сановни¬ ковъ, скрѣпилъ печатью запись и цѣловалъ крестъ на поддан-
u ство царю Борису Ѳедоровичу Годунову за своего отсутству¬ ющаго отца, за себя и за сына своего Іессея. (Бѣлокуровъ, Сношенія, I, 295, 478, 491). Правильное названіе этого селенія Боетапи, Оно находилось въ предѣлахъ нынѣшняго Закатальскаго округа, на лѣвомъ берегу Алазани, близъ сліянія ея съ Белакнисъ- цкали, т. е. Белаканскою рѣчкою (Wakhoucht, Description, 307). Въ настоящее время селеніе не существуетъ и даже самое имя его изгладилось въ памяти народной съ тѣхъ норъ, какъ лезгины, вытѣснивъ отчасти грузинское населеніе изъ Закатальсваго округа, заняли своими хуторами при-алазан- скую лѣсистую плоскость. Брянца, рѣка, упоминается въ отпискѣ царю Ѳедору Ивановичу воеводы князя Андрея Хворостинина съ товарища¬ ми, отъ 1589 года: „какъ нриѣхали мы... на Терек въ твой государев Тюменской острогъ,—і Михайло Бурцовъ да Ке¬ ларь Протасьевъ дали нам роспись, что погромили Терскіе атаманы и казаки на рекѣ на Брянце вещев Калского узде¬ ня Аплана Боранскаго; а на погроме взяли у них трех че¬ ловѣкъ... да с ними 45 лошадей да 3 седла да 3 саадака да саблю да шапку желѣзную да 9 лисицъ. (Бѣлокуровъ, Сношенія, I, 73). Рѣка Брянца есть Врянцова протока, упоминаемая въ „Книгѣ Большаго Чертежа* при описаніи Терской дельты. Протока эта отдѣлялась отъ Терека съ лѣвой стороны, ниже протоки Подстепной Быстрой, и впадала въ море отдѣльнымъ устьемъ. (Изд. Спасскаго, 65). Въ настоящее время Брянцова протока не существуетъ, но названіе ея сохранилось въ имени Брянской косы, близъ которой она ваадала въ Каспійское море. Около нынѣшняго селенія Брянскаго въ терской дельтѣ находится множество озеръ и ериковъ, указывающихъ на существованіе здѣсь въ прежнее время рукава Терека.
vk.com/aristorika — 15 — Вульфъ и НаргвНЪ—острова, закрывающіе входъ въ Бакинскій заливъ. Первый находится въ 14 в., второй въ 9 в. къ го.-в, отъ гор. Баку. Оба состоятъ изъ сплошного плитняка. Вульфъ имѣетъ въ длину около 17, в., въ шири¬ ну около 100 саж.; Наргенъ въ длину 23/* в.? въ ширину 3/4 в. У мѣстныхъ жителей Вульфъ называется Киникъ-змре, т. е. малый островъ, Наргепъ—Беюкъ-зире, т. е. большой островъ (Пущинъ, Каспійское море, 120). Капитанъ фонъ-Верденъ и лейтенантъ Соймоновъ, про¬ изводившіе въ 1719 и 1720 гг., по повелѣнію Петра Вели¬ каго, опись Каспійскаго моря, назвали эти острова Нарге¬ номъ и Вульфомъ по сходству ихъ съ одноименными остро¬ вами, лежащими противъ Ревеля (Г. Ф. Миллеръ, Описаніе Каспійскаго моря, 42). Гези, Гезъ—селеніе въ Имеретіи. Во время пребыва¬ нія въ Кабардѣ московскаго посла Никифора Толочанова, от¬ правленнаго въ 1650 г. къ имеретинскому царю Александру, къ послу приходили дигорцы и, на распросы о дорогахъ че • резъ главный Кавказскій хребетъ въ Имеретію, показали, что „отъ стигорцевъ до первыя деревни до Геза половина дни ходу; а нынѣ та деревня за Александромъ царемъ, а до царя отъ Гези два дни ходу, а переходъ де отъ ихъ (дигорцевъ) владѣнія до Александра чрезъ горы нужной, мочао итти на лошадяхъ со вьюки, а только де поразгаирнть дорога, и то де мочно сдѣлать и телѣгами ходить®. (Голованова, Статей¬ ный списокъ, стр. 148). <Стигорцы> есть осетинское селеніе Стыръ-Дигѵръ на Урухѣ, откуда идутъ тропы черезъ снѣжныя горы къ исто¬ камъ Ріопа. Гези есть селеніе Геби въ Рачинскомъ ѵѣздѣ, при истокахъ Ріопа, на высотѣ 4539 ф. подъ уровнемъ моря. Это первое имеретинское селеніе, встрѣчающееся путнику, идущему съ верховьевъ Урѵха на южный склонъ Кавказскаго хребта. Этимъ путемъ слѣдовалъ Соколовъ въ 1802 г. По
16 его описанію <Геби выстроено довольно порядочно изъ камня со многими высокими башнями или бойницами, по обоимъ бе¬ регамъ рѣки Ріона. Жители этого селенія хотя признаютъ царя имеретинскаго своимъ владѣтелямъ, но между собою властей не терпятъ. У нихъ нѣтъ ни моурава, ни иного стар¬ шины; существуютъ же безъ всякихъ правъ, кромѣ относящихся къ собственности личной каждаго. Царь имеретинскій Соло¬ монъ I, ихъ покорившій, не взыскалъ съ нихъ никакихъ по¬ датей, но для сохраненія добраго согласія съ дигорцами, и именно съ селеніями черкесѳтовъ, отдалъ право старшинамъ оныхъ, что когда они будутъ пріѣзжать въ Имеретію, чтобы жители Геби безъ платы давали имъ угощеніе, и къ симъ же старшинамъ относились на расправу въ случающихся между ними распряхъ, что и до нынѣ существуетъ» (Соколовъ, Путешествіе мое въ Имеретію, 19, 20, 22). Необходимо имѣть въ виду, что статейный списокъ То- лочанова напечатанъ очень небрежно, съ значительными ошиб¬ ками. Поэтому легко можетъ быть, что Гези вмѣсто Геби есть простая опечатка. Горячій КОЛОДезь, при р. Сунжѣ, близъ Османов- скаго перевоза, упоминается въ статейномъ спискѣ пословъ князя Семена Звенигородскаго и дьяка Торха Антонова, хо¬ дившихъ изъ Москвы въ Кахетію въ 1589—90 гг. Посоль¬ ство, на пути изъ гор. Терки, стояло при Горячемъ колодезѣ на Сунжѣ съ 14 до 17 сентября 1589 г. (Бѣлокуровъ) Сно¬ шенія, I, 70, 147, 149). Такимъ-же именемъ названо это мѣсто и въ < Книгѣ Большаго Чертежа»: <а ниже пладязя Горячаго пала въ Терекъ рѣка Сушпа> (изд. Спасскаго, стр. 64). Подъ названіемъ Горячаго колодезя разумѣются здѣсь Брагунсвіе сѣрнистые источники, вытекающіе близъ сел. Бра- гуны съ сѣверо-западнаго склона хребта Корахъ, въ углу, образуемомъ сліяніемъ Сунжи и Терека. Источники эти, самые горячіе изъ всѣхъ, извѣстныхъ на Кавказѣ (темпера¬
17 vk.com/aristorika тура ихъ до 721/2° P), были изслѣдованы впервые въ 1717 г.г по гговелѣнію Петра Великаго, его лейбъ-медикомъ Готлибомъ Шоберомъ и названы имъ Теплицами св. Петра. Горячій колодезь, за Тарками, упоминается въ от¬ пискѣ терскихъ воеводъ Ѳедора Лобанова—Ростовскаго и Ва¬ силія Щетинина 1598 года: <за Тарками у Горячево Коло¬ дезя у Шеввалова сына у Ахматкана ВО человѣкъ конныхъ». {Бѣлокуровъ, Сношенія, I, 293). Здѣсь разумѣются Таркинскіе или Талгинскіе сѣрнистые источпики, которые находится въ Темиръ-ханъ-шурияскомъ округѣ Дагестанской области, въ 13 верстахъ къ ю.-ю.-з. отъ сел. Тарку, въ урочищѣ Талги. ГурнелСКая земля—упоминается въ наказѣ послу Кузьмѣ Совинѵ, отправленному въ 1596 г. къ кахетинскому царю Александру: <да писал к великому государю нашему царю и великому князю Ѳедору Ивановичу всеа Русиі само¬ держцу Олекеандръ царь, что он по царскаго величества повелѣнъю з зятем своим с Симоном помирился вековым ыи- ром; и которые земли от них отстали—Миглерская и Гурпел- ская и Мамурчанская, и тѣх хотят доступат и под государеву руку их привести». (Бѣлокуровъ, Сношенія, I, 275). Подъ именемъ Гурнельской земли равумѣѳтся здѣсь Гу- ріельская земля, т. е. Гурія, правители или владѣтели кото¬ рый назывались гуріели.—Миглерская земля есть искаженное названіе Мингреліи. Въ статейномъ спискѣ князя Звениго¬ родскаго, бывшаго посломъ въ Кахетіи въ 1589—90 гг. (Бѣ¬ локуровъ, Сношенія, I, 220) Мингрелія названа Миірели. Форма эта близко подходитъ къ грузинскому имени этой стра¬ ны Мегрели.—11о предположенію академика Броссѳ названіе Мамурчанской земли дано въ посольскомъ наказѣ грузинской области Самцхе или Саат&баго, по имени Манучара, бывша¬ го ея правителемъ (атабѳкомъ) во, время посольства въ Ка- хетію Совиііа. (Броссе, Критич. обзоръ, стр. 120).
Диды- народъ въ Дагестанѣ. Во время пребыванія въ Кахетіи въ 1589—1590 гг. московскаго посла князя Семена Звенигородскаго къ нему явились русскіе люди, состоявшіе на службѣ у кахетинскаго царя Александра, съ просьбою о выдачѣ имъ корма. Посолъ оставилъ ихъ при себѣ. Тогда Александръ, употреблявшій русскихъ для защиты Кахетіи отъ дагестанскихъ горцевъ и очень дорожившій ихъ служ¬ бою, просилъ не уводить ихъ въ Россію: „стояли у меня от Шевкалского и от Дидов по щелем в засгаве руские люди, которые ко мнѣ пришли отъ зятя моего от Семена, и к Се¬ мену пришли с Терки своею охотою: а иные полоняники ру¬ ские ж пришли ко мнѣ ис турских городов и ис Черкас и от Семена от зятя... и вы б тѣх рѵских людей оставилі у меня... А мнѣ ими не оборонитца ж, всего их человѣк з 20; толко бы слава была, что в моей землѣ по заставам стоят руские людіи. (Бѣлокуровъ, Сношенія, I, 208, 209). Подъ названіемъ Диды надо разумѣть горское общество Дидо, занимающее верховья Андійскаго Койсу и отдѣляемое отъ Кахетіи главнымъ Кавказскимъ хребтомъ. Сами себя ди- дойцы называютъ Цеза, аварцы именуютъ ихъ Цунта или Цунталъ, грузинское ихъ названіе Дидо. По наружному ви¬ ду, одеждѣ женщинъ, обычаямъ и языку дидойцы рѣзко от¬ личаются отъ всѣхъ своихъ сосѣдей (Комаровъ, Народонасе¬ леніе Дагестанской области, 13; Вороновъ, Изъ путешествія по Дагестану, 8—22). Но словамъ Вахушта, дидойцы были въ его время идолопоклонниками и дикарями (Wakhoucht, Description, 325—327). Изъ Кахетіи въ Дидо ведетъ нѣ¬ сколько горныхъ тропъ черевъ Кавказскій хребетъ. Наиболѣе удобною считалась и считается та, которая поднимается отъ сел. Енисели по ущелью р. Инцоба къ Кодорскому перевалу. ЗерИСЪ-ДИХе—крѣпость владѣтеля Мингреліи. ГІорав- скаэу Соколова, въ 1802 г. было получено въ Тифлисѣ из¬ вѣстіе, что имеретинскій царь Соломонъ, взявши у дадіана
19 vk.com/aristorika (владѣтеля Мивгреліи) крѣпость Цхывши, подвинулся далѣе до кр. Зерисъ-цихе, въ которой дадіанъ однако-же укрѣпил¬ ся; что царю едва-ли будетъ возможность крѣпость сію взять, потому что къ оной приблизиться не инако возможно, какъ дефилеею, весьма опасной и войсками дадіааа защищаемой и со всѣхъ сторонъ замками укрѣпленной (Соколовъ, Путеше¬ ствіе мое въ Имеретію, 171). Названіе Зерисъ-цихе неизвѣстно изъ другихъ источни¬ ковъ. Поэтому можно думать, что оно искажено Соколовымъ. Вѣроятно рѣчь идетъ о кр. Мурисъ-цихе въ Лечхѵмѣ, на лѣвомъ берегу Цхенисъ-цкали. Вахуштъ (Description, 351) говоритъ, что никто пе могъ взять или разрушить эту крѣ¬ пость. Тожество Мурисъ-цихе съ Зерисъ-цихе подтверждается какъ показаніемъ Соколова о положеніи Зерисъ-цихе относи¬ тельно кр. Цхывши, т. е. Дчквиси, такъ и лѣтописными свѣдѣні¬ ями. Въ 1792 г. имеретинскій царь Соломонъ вторгся въ Лечхумъ, взялъ кр. Дчквиси и осадилъ Мурисъ-цихе, но не могъ овладѣть ею. Въ 1802 г. Соломонъ вновь появился въ Лечхумѣ, но опять потерпѣлъ неудачу подъ Мурисъ-цихе, въ которой находился самъ дадіанъ съ своимъ семействомъ (Brosset, Histoire de la G6orgie,II partie, 2 livr., 259, 275). Это послѣднее показаніе лѣтописца совпадаетъ съ разсказомъ Соколова объ осадѣ Зерисъ-цихе Соломономъ въ 1802 году. ИнДИЛИ, земля и городъ, упоминается впервые въ ста¬ тейномъ спискѣ посланниковъ Родіона Биркина и Петра Пи- вова, бывшихъ въ Кахетіи въ 1587 году: < пошли с Суншина городища в Грузинскую земію на Черкасы на Алкаса князя мимо Горскіе 8емлицы—Ококи, Кумуки, Минкизы, Индили, Шибуты; а пришли подъ Алкасовъ кабак июля въ 27 ден>. (Бѣлокуровъ, Сношенія, I, 33). Въ октябрѣ 1588 г. прибылъ въ Москву посолъ отъ Шиха князя Окуцкаго. Въ привезен¬ ной посломъ грамотѣ Шиха, между прочимъ, сказано: «холоп- есмі твой; для тебя яз в Желѣзных ^оротех много нужітер-
20 пѣлъ есмі и саблю есмі за тебя доводилъ. Толі наша вина: 500 человѣкъ было казаков и яз Ших мирза в голова*, тобѣ сдужачі, Индили словет город и с тѣмъ 7 городов взяли есмя>. (Бѣлокуровъ, Сношенія, I, 63). Подъ именемъ Индили скрывается извѣстное кумыкское селеніе Эн дери, извѣстное у насъ болѣе подъ названіемъ Андреева. Начиная съ 1592 г. искаженное имя Индили не встрѣчается болѣе въ дипломатическихъ актахъ и замѣняется названіями Ондреевскій городъ, Ондреева деревня. Изъ раз¬ сѣянныхъ по этимъ актамъ отрывочныхъ свѣдѣній видно, что царь Ѳедоръ Ивановичъ, по просьбѣ кахетинскаго царя Але¬ ксандра, посылалъ противъ шамхала рать подъ начальствомъ воеводы князя Григорья Осиповича Засѣкина, который взялъ у шамхала и сжегъ Ондреевскій городъ. (Бѣлокуровъ, Сно¬ шенія, I. 253, 266). Годъ этого событія нигдѣ не указанъ, но судя по приведенной выше выпискѣ изъ грамоты князя Шиха, участвовавшаго въ взятіи города Индили, надо пола¬ гать, что походъ князя Засѣкина противъ шамхала состоялся въ 1588 году. Предположеніе это подтверждается и письмомъ, посланнымъ въ 1589 г. къ шамхалу терскимъ воеводою кня¬ земъ Хворостининымъ: <Государь послалъ былъ на тебя рать свою, и ему билъ челомъ Муратъ-Кирей Царевичъ (зять твой) что бы на тебя рати своей еще не посылалъ... >. Въ бума- гахъ-же 1590 г. сказано: <Шавкалу утѣсненіе великое учи¬ нено, и рѣку Койсу Государевы люди у него отняли, и го¬ родъ на Койсѣ хотятъ ставити, и Шевкалъ Государю бьетъ челомъ». (Карамзинъ, Исторія, X, примѣчаніе 119). Въ 1598г. терскіе воеводы Лобановъ-Ростовскій и Щетининъ доносили царю Ѳедору Ивановичу, что въ Оядрѳевѣ деревнѣ живутъ щевкаловы дѣти Салтанъ-Магмутъ съ братьею, а у нихъ кон¬ ныхъ 200 человѣкъ. (Бѣлокуровъ, Сношенія, I, 292). Въ 1604 г. Ондреева деревня была вновь такта воеводами Бутур» ливымъ и Плещеевымъ во время похода, окончившагося въ
vk.com/aristorika слѣдующемъ году гибелью почти всей русской рати (Бѣлоку¬ ровъ, Сношенія, I, 480; Карамзинъ. Исторія, XI, 36, 37, 43. Карамзинъ неправильно называетъ сел. Задери Андрія или Эндренъ). Въ 1614 г. терскій воевода Петръ Головинъ доносилъ царю Михаилу Ѳедоровичу, что для приведенія Го¬ сударева непослушника Оалтавъ-Магмута съ братьею подъ высокую царскую руку, онъ, воевода, посылалъ противъ вихъ ратныхъ людей, которые разорили Оедрееву деревню и вы¬ гнали изъ нея владѣльца. (Бѣлокуровъ, Сношенія, I, 536). Нынѣ Эндери или Андреевой-обширное селеніе Хасавъ- юртовскаго округа Терской области, на правомъ берегу Акта- ша, при выходѣ его изъ ущелья на плоскость. Населеніе со¬ стоитъ изъ кумыковъ, чеченцевъ и дагестанскихъ горцевъ (тав- линцевъ). Калакура—селеніе (кабакъ) въ Дагестанѣ, упоми¬ нается въ отпискѣ отъ 6 іюля 1598 г. терскаго воеводы Ѳе¬ дора Лобанова - Ростовскаго: <ка6ак Калакура, а в нем Усмый княз, у него с 500 человѣкъ конных, с 700 чело¬ вѣкъ пѣших> (Бѣлокуровъ, Сношенія, I, 293). Калакура есть искаженное названіе сел. Кала-Корейшъ или Кала-Курейшъ въ Кайтахо-Табасаранскомъ округѣ Да¬ гестанской области. Округъ этотъ составился изъ владѣній Кайгахскаго и Табасаранскаго. Жители Кайтаха гордятся тѣмъ, что они первые иэъ горцевъ Дагестана приняли исламъ отъ арабскихъ завоевателей въ 8 столѣтіи. Правителемъ Кайт&ха арабскій полководецъ назначилъ Эмиръ-Гамзу и пожаловалъ ему титулъ исми, т. е. именитый, который впослѣдствіи былъ искаженъ въ уцми и уъ^мій. Въ приведенной выше отпискѣ титулъ этотъ является въ формѣ Ус.мьш князь. По народному преданію первые уцміи жили въ горномъ селеніи Кала-Корейшѣ (=крѣпость Корейшитовъ), потомъ пе¬ решли въ Уркарахъ и, наконецъ, перенесли свою резиденцію на прикяспійскую плоскость въ селенія Маджалнсъ и Ян-
22 гикентъ. Изъ отписки Лобанова-Ростовскаго видно, что они пребывали въ Кала-Корейшѣ еще въ концѣ 16 столѣтія. До¬ стоинство уцмія было уничтожено Ермоловымъ въ 1820 году. Въ сел. Кала-Корейшѣ изготовляются сукна (Вейденбаумъ, Путеводитель по Кавказу, ПО. 111). Капра— рѣка въ Кахѳтіи, на границѣ съ Ширваномъ, упоминается въ статейномъ спискѣ московскаго посла Тати¬ щева, бывшаго въ Кахетіи въ 1605—1605 гг.: <и тѣ Кивыл- башские люди сперва стали на рубежѣ у Капры рѣви> (Бѣ¬ локуровъ, Сношенія, I, 483). Капра есть слегка искаженное названіе Кабри или Кабры, подъ которымъ извѣстно у закавказскихъ татаръ нижнее те¬ ченіе рѣки Іоры. Названіе это извѣстно и персидскимъ исто¬ рикамъ (см. отрывки изъ исторіи Искендера Мунджи у Ѣгоъ- set, Histoire de la Georgie, II partie, 1 livr.,>458, 475). Кара-Теревъ—рѣка между Малкою и Терекомъ, близъ Екатеринограда. (Соколовъ, Путешествіе мое въ Имеретію, 5). Кара-Терекъ значитъ Черный Терекъ и соотвѣтствуетъ незначительной рѣчкѣ, впадающей съ правой стороны въ Малкѵ противъ ЕкатеряноградскоЙ станицы. На 5-верстной картѣ показана подъ именемъ Чернорѣчья. Вваре или Сухава—крѣпость въ Имеретіи. По раз¬ сказу Соколова, въ 1802 г. жилъ въ кр. Кваре, подъ покро¬ вительствомъ имеретинскаго царя Соломона II, Сабудъ-паша, ахалцихскій, изгнанный изъ Ахалциха Шерифомъ-пашею. Послѣдній предложилъ Соломону значительную сумму за го¬ лову Сабѵдъ-паши. Соблазнившись этимъ предложеніемъ и въ надеждѣ воспользоваться также и сокровищами, нривезенны- ными Сабудъ-пашею, 'Соломонъ приказалъ умертвить его въ кр. Квара. Голова паши была представлена ІПерифу, кото¬ рый прислалъ въ подарокъ царю 12 кисъ серебра, а царицѣ образъ въ богатомъ окладѣ. Доставшіяся Соломону сокровища Сабуда цѣнили не менѣе, какъ въ 200 кисъ или ЮООООиіа-
vk.com/aristorika — 23 — стровъ(Соколовъ, Путешествіе мое въ Имеретію, 29, 30, 118 — 120, 124, 125). Царевичъ Вахуштъ говоритъ, что Квара есть сильнал крѣпость на высокой и скалистой горѣ, близъ сел. Схова, на правомъ берегу Крихулы, лѣваго притока Ріона (Wakhoucht, Description, 377). Нынѣ кр. Квара въ развали¬ нахъ и имени ея нѣтъ на 5-верстной картѣ. По грузинской лѣтописи Сабудъ-паша былъ умерщвленъ въ кр. Мухура, но Шерифъ-паша обманулъ Соломона и не далъ ему никакой награды за преступленіе (Brosset, Histoire de la Georgie, II partie, 2 livr., 275). Кизларъ, рѣка близъ Терскаго города, упоминается въ отпискѣ отъ 8 января 1605 г. изъ Кахетіи московскаго посла Михаила Игнатьевича Татищева: га нагаи... нынѣ ко- чюют блиско Терсково города по Кизларуа. {Бѣлокуровъ, Сношенія, I, 470, 525). Рѣка эта есть одинъ изъ протоковъ Терека лѣвой или сѣверной группы. Въ „ Книгѣ, глаголемой Большой Чертежъu (изд. Спасскимъ, стр. 65) онъ названъ Кызла: „а изъ Тер¬ ка съ лѣвыя страны протока Подстепная Быстрая, а изъ не¬ го потекла протока Кызла, и пала опять въ Быструю же4. По Олеарію протокъ этотъ подъ названіемъ Еизиларъ отдѣ¬ лялся отъ Терека въ 8 миляхъ выше гор. Терки, былъ ме¬ локъ и въ жаркое время почти совсѣмъ пересыхалъ. Имя свое получилъ вслѣдствіе того, что вмѣстѣ съ пескомъ несъ зерна, блестящія какъ золото. (Л. Olearius, Reyse, р. 739). По описанію академика Гюльдепштедта, подробно изслѣдо¬ вавшаго Терскую дельту въ 1770—73 гг., Терекъ непосред¬ ственно ниже Кизлярской крѣиости дѣлился на три рукава: Кизларъ, очень узкій и маловодный, Сінарый Терекъ и Цксаіі или Терекъ. (Giildenstaedt, Reise, I, 164—167). Нынѣ про¬ токъ или рукавъ Каэларъ совсѣмъ не существуетъ, по край¬ ней мѣрѣ въ томъ видѣ, какой онъ имѣлъ во времена Гюль- денгатедта. На 5-верстпой картѣ показана, впрочемъ, незна-
24 чительная рѣчка Кизлярка, впадающая съ правой стороны въ рукавъ Таловку. При протокѣ Кизларѣ, гдѣ онъ отдѣ¬ лялся отъ Терека, была заложена въ 1735 г. Кизлярская крѣпость (нынѣ городъ Кизляръ), названная по имени прото¬ ка. Слово Киз-ларъ значитъ по татарски дѣвицы. Для объ¬ ясненія этого названія нѣкоторые писатели ссылаются на ле¬ генду о какихъ-то дѣвицахъ, утонувшихъ въ рѣкѣ. (См. Griildenstaedt, Reise, I, 166, гдѣ сказано, что кмзг=дѣвица, ларъ= утонувшая. Это неправильно: ларь есть окончаніе мно¬ жественнаго числа въ тюркскихъ нарѣчіяхъ). Но правиль¬ нѣе производить названіе Кизларъ отъ Кизилъ-яръ=красный яръ, краспый обрывъ. Въ „Исторіи Дербенда“ (Дербендъ-на- мэ) сказано, что персидскій царь Ануширванъ построилъ крѣ¬ пость Сурхабъ на томъ мѣстѣ, гдѣ нынѣ стоитъ крѣпость Кизляръ. (Kazem-Begy Derbend-Nameh, 6, 7, 29). Названіе Сурхабъ подтверждаетъ правильность приведеннаго выше объ¬ ясненіе имени Кизларъ, такъ какъ по персидски сурх-абъ— красная вода. КрЫНЪ—городъ въ Кахетіи, упоминаемый въ „Книгѣ Большаго Чертежац и въ дипломатическихъ актахъ о сноше¬ ніяхъ Московскаго государства съ Кахетіей въ 16 и 17 сто¬ лѣтіяхъ. „А съ верху рѣки Лабапи протоку 30 верстъ; а на ней градъ Крымъи. (Книга, глаголемая Большой Чертежъ, изд. Спасскимъ. Издатель спрашиваетъ въ примѣчаніи къ этому мѣсту на стр. 60: что это за городъ? Не имѣетъ-ли онъ отношенія къ Крыму или Тавридѣ?). Въ городѣ Крымѣ бывали у царя Александра кахетинскаго послы князь Звени¬ городскій (въ 1589—1590 гг.), Совинъ и Полухаповъ (въ 1597—1599 гг.), Нащокинъ и Леонтьевъ (въ 1601— 1603 гг.), Татищевъ и Ивановъ (въ 1604—1605 гг.). Въ числѣ жителей его были торговцы-армяне. Царевъ дворъ состоялъ изъ палаты и столовой избы. Близъ двора находил¬ ся садъ, который посолъ Нащокинъ называлъ „дохтуровымъ
25 vk.com/aristorika огородомъu. Послы помѣщались или въ своемъ шатрѣ или въ простыхъ шалашахъ (плетееицахъ) Въ посольскихъ отчетахъ упоминается о двухъ церквахъ въ Крымѣ: Воскресенія Хри¬ стова и св. Архангеловъ (Арханильскій монастырь). Духов¬ ные плены посольства князя Звенигородскаго осматривали подробно монастырь и узнали, что онъ построенъ около 1565 года. Въ числѣ утвари находился антиминсъ съ греческой надписью: „во имя Господа нашеги Исуса Христа кир Ни- кодим митрополит при благовѣрной царѣ десподе Георгие в лѣто 6949й. На замѣчаніе, что антиминсъ, судя но надписи, показывающей 1441 г. отъ Р. X., гораздо старѣе храма, настоятель архимандритъ Аѳанасій объяснилъ, что онъ взятъ изъ другой церкви. (Бѣлокуровъ, Сношенія, I, 159, 196, 197, 201, 221, 304, 312, 313, 363, 383, 386, 387, 419, 489). ' Крымъ есть искаженное русскими людьми названіе преж¬ ней царской резиденціи, вынѣ селенія Греми въ за-алаяан- ской Кахетіи, при р. Греми, близъ впаденія ея въ Алазань. По Вахушту Греми сдѣлался городомъ въ 1466 г. Въ нача¬ лѣ 17 столѣтія шахъ Аббасъ разорилъ его и увелъ въ плѣнъ большую часть жителей. Памятникомъ прежняго значенія это¬ го селенія остался прекрасной архитектуры храмъ во имясв. Архангеловъ, въ которомъ погребенъ кахетинскій царь Ле¬ ванъ II ( Wakfomcht, Description, 316, 317). Надпись на антиминсѣ Архангельскаго монастыря въ Греми, о которой сказано выше, обратила на себя ввиманіе академика Броссе. Опъ справедливо усматриваетъ въ вей под¬ твержденіе разсказа грузинскихъ лѣтописей о томъ, что гру¬ зинскій царь Александръ сдѣлалъ царемъ Кахетіи сына сво¬ его Георгія УІІ1 въ 1445 или 1447 г. Но при этомъ Броссе упустилъ изъ виду, что надпись указываетъ болѣе раннюю эпоху, именно 1441 годъ. Затѣмъ онъ ошибается, говоря, что митрополитъ Никодимъ освятилъ одну изъ церквей въ реми. Въ статейномъ спискѣ князя Звенигородскаго сказа-
26 во только, что антиминсъ былъ взятъ въ монастырь изъ дру¬ гой церкви (Brosset, Histoire de la Georgie, Ilpartie, 2 livr., 337). Лозань—искаженное названіе p. Алазани въ статей¬ номъ спискѣ князя Звенигородскаго, бывшаго въ Кахетіа въ 1589 —1590 гг. (Бѣлокуровъ, Сношенія, I, 155, 206). Въ „Книгѣ, глаголемой Большой Чертежъ44 (изд. Спасскаго, стр. 60), рѣка эта названа Лабанъ, въ нѣкоторыхъ спискахъ Ла¬ балъ: „а противу града Кгенжа пала въ Куру рѣка Лабанъ, течетъ изъ горъи. МиМОГОрская земля упоминается въ „Историче¬ скомъ обзорѣ дипломатическихъ сношеній между Россійскими государями и грузинскими царями и владѣтелями44, соста¬ вленномъ по-французски Францискомъ Плоеномъ и переведен¬ номъ па русскій языкъ. (Напечатанъ въ изданной академи¬ комъ Броссе Перепискѣ на иностранныхъ языкахъ грузин¬ скихъ царей съ Россійскими государями. С.-Петербургъ 1861). На страницѣ II этого обзора сказано, что московскіе послан¬ ники Родіонъ Биркинъ, Петръ Пивовъ и подъячій Стефанъ Полухановъ, направляясь въ 1587 г. изъ Россіи въ Грузію, проѣзжали чрезъ владѣнія Алкаса. государя земли мимогор- ской, окотской, кумыкской, малказиской, индилиской и шир- бутской. Изъ статейныхъ списковъ посла Биркина видно, что Мимогорская земля есть плодъ ошибочнаго чтенія Фр. Плое¬ номъ подлинныхъ актовъ. Въ посольскомъ отчетѣ сказано, что отъ Суншина городища послы направились въ владѣнія князя Алкаса мимо юрскихъ землицъ: ококи, кумуки и пр. (Бѣлокуровъ, Сношенія, I, 33). Такимъ образомъ въ Историч. обзорѣ Фр. ГІлоена заключаются днѣ неправильности: указа¬ на несуществующая Мимогорская земля и Алкасъ названъ государемъ горскихъ землицъ, мимо которыхъ проѣзжали по¬ слы, направляясь въ владѣнія этого князя.
27 vk.com/aristorika Морканъ, также Моркачъ, Морканчи, Маркан- ЧИ—мѣсто въ Кахетіи, въ которомъ жили въ 1601—1603 гг. московскіе послы Ив. Аѳан. Нащокинъ и Ив. Леонтьевъ. Статейный списокъ пословъ и ихъ отписки не сохранились, но изъ документовъ, относящихся до пребыванія въ Москвѣ кахетинскаго посла старца Кирилла въ 1603 —1604 гг., видно, что Морканъ находился въ мѣстности возвышенной, лѣсистой и прохладной, вслѣдствіе чего служилъ лѣтней резиденціей царю Левану кахетинскому, отцу царя Александра. Послы наши жаловались на дурное содержаніе и говорили, что царь кахетинскій ихъ <послал в пустое мѣсто в лѣс в Морканчи. и тут имъ стоянье было нужное, подѣланы им были плете- ницы нароком, и кормъ им давали скуден». Но старецъ Ки- рило объяснялъ, что <въ Марканчи послы стояли во дворех; а Морканчь мѣсто великое, въ прежних лѣтех... Леонтей царь приѣзжал туто по вся годы и жил всегда въ лѣтнюю пору для своего прохладу. А то в Ыверской землѣ издавна в обычае ведетца, что дѣлают избы плетеные; и гдѣ каковы хоромы лучились, въ такихъ послов і ставили> (Бѣлокуровъ, Сношеніи, I, 382, 896, 429). По этимъ признакамъ можно предполагать, что Морканъ находился близъ сел. Тіонети въ долинѣ Эрцо, имѣющей воз¬ вышенное положеніе, здоровый прохладный климатъ и пре¬ красные буковые лѣса. Населеніе долины было прежде густое {Wakhoncht, Description, 295), но лезгинскіе избѣги заставили жителей покинуть свои селенія. На картѣ № 4 царевича Ва- хушта показано въ долинѣ Эрцо несуществующее нынѣ селе¬ ніе Мерекяни, которое очевидно, есть Морканъ нашихъ по¬ словъ. Мерекани находился близъ нынѣшняго сел. Нокорна, которое на нашей 5 верстной картѣ искажено въ Иодокра. Названіе Морканчи объясняется тѣмъ, что въ грузинскомъ языкѣ мѣстный надежъ образуется приставкою къ имени ча¬ стицы шм. Такимъ образомъ Мерекан-ши значитъ: въ Мере-
28 кани. Отсюда, для не знающихъ грузинскаго языка, легко могло возникнуть названіе Морканчи. Осм«ановскіи шляхъ или перевозъ, Осмяновщи- НЯ, АсманОВЩИНЯ на р. Сунжѣ, упоминается въ статей¬ номъ спискѣ князя Семена Звенигородскаго, ходившаго пос¬ ломъ въ Кахетію, и въ отаискахъ терскаго воеводы Петра Головина. Съ 14 по 17 сентября 1589 г. Звенигородскій, на пути изь гор. Терки въ Кахетію, стоялъ близъ Османов- екагс шляха. Изъ отписокъ же Головина 1610 —1614 гг. видно, что выше Османовскаго перевоза находилось урочище Асмааовщина или Османовщина (Бѣлокуровъ, Сношенія, I, 147, 535, 541). Въ 16 и 17 столѣтіяхъ нижнее теченіе Сунжи служило границею между кумыкскими и кабардинскими владѣніями. Чрезъ Осмавовскій бродъ проходила тогда большая дорога, ведшая изъ Кабарды въ кумыкскія владѣнія (въ Кумыки), въ гор. Терки и во владѣнія шамхала тарковскаго. Для наблю¬ денія за этой дорогой былъ поставленъ московскимъ прави¬ тельствомъ острогъ на лѣвомъ берегу Терека противъ устья Сунжи, а при Османовскомъ бродѣ терскіе казаки содержали караулъ, пропускавшій чрезъ Сунжѵ только людей, подвласт¬ ныхъ преданнымъ Москвѣ кабардинскимъ и кумыкскимъ вла¬ дѣльцамъ и снабженныхъ надлежащимъ пропускомъ отъ эіихъ послѣднихъ. Вслѣдствіе установленія такого порядка, имѣвшаго цѣлью прекратить хищничества кабардинцевъ и другихъ гор¬ цевъ на территоріи, состоявшей йодъ управленіемъ или влія¬ ніемъ терскаго воеводства, кабардинскіе и кумыкскіе вла¬ дѣльцы, присягнувшіе на иодданство Россіи, ходатайствовали обыкновенно о разрѣшеніи имъ свободной переправы черезъ Сунжу. Такъ въ 1614 г., сынъ Сурхай-шевкала Гирей-мурзаг принявъ присягу (шерть) па подданство, <бил челоѵ, чтобъ ' ево пожаловати перевозом на Сунгае пониже Асманошцииы, -для того что которые де ево Гирѣевы уздени и черные люди
29 vk.com/aristorika на тотъ неревоз станут ѣздити ис Кумык въ Еабардѵ пли ис Кабарды в Кумыки с печатью,—и государѳвым бы ратный людей городовым и волным казаком тѣх людей его не громи- ти и не побивати; а которые де Кумытцкие люди на тот пе- ревоз станут ѣздити ис Кумык в Кабарду и называтися ста¬ нут его Гирѣевыми людми, а печати у них не будет,—и го- сударевым бы людем городовым и волным казаком тѣх Ку- мытцких людей громити>. Ходатайство это было уважено тер¬ скимъ воеводою Головинымъ, который приказалъ сдѣлать се¬ ребряный перстень съ вырѣзаннымъ на немъ, въ видѣ печа¬ ти, львомъ и послалъ его Гирею-мурзѣ для прикладыванія оттисковъ къ пропускамъ. Во время стоянки посольства князя Звенигородскаго у Османовскаго брода сторожевые казаки замѣтили вечеромъ партію незнакомыхъ кабардинцевъ. Казаки погромили ихъ, четырехъ взяли въ плѣнъ, остальные успѣли переправиться эа рѣку, въ Кумыки. Въ числѣ плѣнныхъ оказался кабар¬ динскій князь Алкасъ, встрѣтившій передъ тѣмъ посольство и вызвавшійся проводить его подъ своею охраною до Грузин¬ ской земли. Алкасъ объяснялъ свой поступокъ простымъ не¬ доразуменіемъ, но Звенигородскій не принялъ его оправданій и потребовалъ, чтобы Алкасъ представилъ въ заложники сво¬ его сына. ГІовидимому посолъ подозрѣвалъ Алкаса въ тай¬ ныхъ сношеніяхъ съ враждебнымъ тогда Россіи шамхаломъ Тарковскимъ. Изъ статейнаго списка Звенигородскаго видно, что Осма- новскій шляхъ проходилъ у Горячаго Колодезя (Бѣлокуровъ, Сношенія, I, 147). Такъ какъ подъ именемъ Горячаго Коло¬ дезя разумѣются здѣсь Врагунскія минеральныя воды, то ОсмановскіЙ бродъ или перевозъ долженъ былъ находиться между сел. Брагуны и нынѣшнею станицею Умаханъ-юртсгв*- ского. Здѣсь дѣйствительно имѣется бродъ черепъ Сунжу. До подчиненія русской власти части Чечни, расположенной между
30 Аргуномъ и Качвалыковскимъ хребтомъ, дорога изъ крѣпо¬ сти Грозной въ укр. Умахань-юртъ шла черевъ сел. Брагуны и упомянутый выше бродъ. Этимъ путемъ проходили и наши отряды, слѣдовавшіе съ Сунженской ливіи на Терскую, или п;е на Кумыкскую плоскость (Берже, Чечня и чеченцы, 70). На мѣстѣ переправы Сунжа широка и быстра, такъ что бродъ доступенъ только для конныхъ (баронъ А. IL Николаи, Кав¬ казская старпна, У. 16). Османовскіц шляхъ названъ очевидно по имени какого- то Османа. Вѣроятно это былъ правитель Ширвана Османъ- паша, получившій въ 1583 г. отъ турецкаго султана пору¬ ченіе отправиться изъ Дербента въ Крымъ для низложеніе хана Могамедъ-Гирея. Османъ-паша направился съ своею арміею черезъ шамхальство тарковское и кумыкскія владѣнія въ Сунжѣ, чтобы отсюда степями сѣвернаго Кавказа, черевъ Темрюкъ и Тамань, проникнуть въ Крымъ. Въ лѣсу, покры¬ вавшемъ лѣвый берегъ Сунжи, русскіе сдѣлали засаду и на¬ пали на туровъ когда уже треть арміи совершила переправу. Тѣмъ не менѣе Осману-пашѣ удалось пробиться, хотя рус¬ скіе въ теченіе трехдневнаго преслѣдованія причинили ему значительныя потери. Переправившись съ трудомъ черезъ Те¬ рекъ, Османъ-паша сталъ лагеремъ при Бештау (Бешъ-те- пе). Тогда русскіе зажгли степь, такъ что турецкая армія осталась безъ фуража и два дня не имѣла воды {Rammer, Histoire de ГЕтріге ottoman, VII, 116). Вѣроятно замѣча¬ тельное событіе это усвоило пути, которымъ слѣдовалъ Ос¬ манъ-паша, и переправѣ его черезъ Сунжу названія Осма- новсваго шляха и Османовсваго перевоза. Псыхуясъ—рѣка въ Кабардѣ. При ней расположено осетинское селеніе Кубатіево, на высокомъ мѣстѣ, у подо¬ швы Черныхъ горъ (Соколовъ, Путешествіе мое въ Имеретію, 5). Сел. Кубатіева, существующее и нынѣ подъ этимъ име¬ немъ, находится у подошвы Черныхъ горъ, при выходѣ на
vk.com/aristorika плоскость рѣки Урсдона, лѣваго притока Терека. У русскихъ эта рѣка извѣстна болѣе подъ именемъ Бѣлой, такъ какъ по осетински урс-допъ значитъ бѣлая рѣка. Псыхужъ по-кабар¬ дински имѣетъ то-же значеніе: тгсы=рѣка, хуж=бі.лая (.Іо- патипскій, Русско-кабардинскій словарь). Редоносъ, Руданосъ, Рудоносъ, островъ на Кас¬ пійскомъ морѣ, упоминаемый въ статейномъ спискѣ Григорія Борисовича Васильчикова, бывшаго посланникомъ въ Персіи въ 1588—89 гг. „На морѣ насъ ждали турскіе люди межь Баки и Гилянскіе земли и туркменсково пристанища на ос¬ трову, на Рѵданосѣ, и отъѣзжая по морю на дву каторгахъ, да на дву стругѣхъ“. „Сказывали Григорью (Васильчикову) въ Гиляеехъ гилянскіе торговые люди:... ждутъ Григорья на море на дву катаргахъ да на дву стругѣхъ турскіе люди;... а стоятъ деи выне межъ Баки и туркменсково пристанища тд Гилянъ, на острову на Редоносе, и по морю отъезжая въ катаргахъ, Григорья берегутъ, чтобъ однолично Григорья мо¬ ремъ не пропустить... А стоитъ деи на Рудоносе самъ ба¬ кинской воевода и стерегутъ Григорьева походѵ“. (Веселов¬ скій, Памятники, I, 7. 105. 106). Положеніе Рудоноса между гор. Баку, ГиляномъиТюбъ- Караганомъ или туркменскимъ пристанищемъ показываетъ, что его надо искать въ группѣ острововъ Апшеронскаго про¬ лива, чрезъ который и ныпѣ проходятъ всѣ суда, плывущія изъ Астрахани и Тюбъ-Карагана въ Баку, Ленкорань и Ги¬ лянъ или обратно. Въ прежнія времена, когда па Каспій¬ скомъ морѣ умѣли ходить только отъ пристани до пристани, Апшеронскій проливъ давалъ паруснымъ судамъ хорошую стоянку, гдѣ можно было спокойно выжидать благопріятнаго вѣтра. Между островами апшеронской группы Рудоносу со¬ отвѣтствуетъ и по имени и по свойствамъ самый восточный изъ нихъ, называемый у русскихъ Жилымъ, а у персіянъ Ранасъ, По предавію островъ этотъ служилъ Разину для от-
32 дыха и дѣлежа добычи. На сѣверо-восточной сторонѣ его на¬ ходятся сѣрно-щелочные ключи и остатки бывшихъ строеній, нынѣ занесенные пескомъ. Русское названіе его ноказыва егь, что онъ удобенъ для жилья: на немъ имѣются обильные колодцы съ хорошею прѣсною водою. До 1852 г. существо¬ вала рыбная ватага, при которой рыболовы держали рога¬ тый скотъ, развели огороды и виноградники. Растительностью Жилой не богатъ, но первенствуетъ надъ прочими островами группы, не исключая и Святого. На немъ растетъ трава, попадаются кусты винограда, гранатъ и инжиръ, (Пущинъ, Каспійское море, стр. 96 и 108). Къ западу отъ Жилаго на¬ ходится небольшой островокъ или камень, опасный для мо¬ реплавателей и называемый Уруносъ или Ураносъ. (Миллеръ, Описаніе Каспійскаго моря, 40; А. Соколовъ, Замѣтки о Кас¬ пійскомъ морѣ, 126; Пущинъ, Каспійское море, 126). Назва¬ ніе это, быть можетъ, есть только искаженное Ранасъ. Персидскій поэтъ 12 столѣтія Хакани сообщаетъ о по¬ ходѣ русскихъ въ Ширванъ въ 530—590 году геджры (=1135— 1193 г. по Р. X.). Потерпѣвъ полное пораженіе отъ шир- ваншаха, русскіе удальцы укрылись на островѣ Руинасѣ. Объясняя разскавъ поэта, Ханыковъ полагалъ, что островъ Руинасъ соотвѣтствуетъ или Нар гену въ бакинской бухтѣ, или о-ву Сари у талышинскихъ береговъ. (Дорнъ, Каспій, 84. 527). Но очевидно, что Руинасъ есть островъ Ранасъ—Жи¬ лой. Руинасъ значитъ по-персидски маренный, т. е. на ко¬ торомъ растетъ марена (Дорнъ, Каспій, 84). Самская земля или Самцыхе упоминается въ рус¬ скомъ переводѣ грузинской грамоты, писанной въ 1604 г. старицею Анною, матерью сонскаго эрястава: „а шахова рат воюет Самскую землю, а преж сего та земля была Грузин- свих царей. А наперед того шах поимал у Турского царя многяе городы по сю сторону вѳливие Арменьи Самцыхе, а в греческомъ языве имянуетца Триполья; и ныне шахова
vk.com/aristorika *><■> •it) —■ болшая рат стоит hot Триполі»(но“. (Бѣлокуровъ, Спотошл, I, 455, 45В). Упомипаемаи въ этой выпискѣ Смекая земля или Самцы- хе есть древнѣйшая грузинская область Салшхе—ЬъЦЪ^ часть которой входитъ нынѣ въ составъ Ахалцихскаго ѵѣзда Тиф¬ лисской губерніи. Царевичъ Вахуштъ предложилъ два объ¬ ясненія этого названія. По одному, оно происходитъ отъ име¬ ни Мцхетоса, старшаго сына миѳическаго родоначальника грузинъ Картлоса, и имѣло прежде форму Самцхето^ ЬЗ^Ьц^т, т. ем въ переводѣ, пладѣпіе Мцхетоса. По другому толко¬ ванію, Самцхе есть сокращенное Сами-цыхе, ЬЗп-дпк*), т. е. три крѣпости. Въ 14 столѣтіи, когда правители области Смм- цхе, именовавшіеся атабеками, сдѣлались независимыми отъ царей Грузіи, укрѣпилось за областью также и названіе Са- атабаго, т. е. владѣніе атабека. (Wakhoucht, Description, 75, 77). Въ грамотѣ старицы Анны принято второе изъ приве* денныхъ выше объясненій названія области, такъ какъ Три* польн, т. е. Tpi-oXtc есть точный переводъ па греческій языкъ грузинскихъ словъ Сами-цтс—туи крѣпости. Схета, Цхетя, Цхсто—великая церковь, гдѣ поло¬ жена риза Христова. Упоминается неоднократно въ перепи¬ скѣ между царемъ Михаиломъ Ѳеодоровичемъ и грузинскимъ царемъ Теймуразомъ, просившимъ у Россіи помощи и защи¬ ты противъ персовъ, завладѣвшихъ Карталипіею и святою церковью Схетоіо. (Броссе, Переписка, 8, 10, 24, 25, 33, 38, 44; Бѣлокуровъ, Арсепій Сухановъ, I, 122, 12G). Арсе¬ ній Сухаповъ, посѣтившій церковь въ 1Я52 і\, оставилъ по¬ дробное и любоіштпое оппсапіс ея въ своемъ Прошшитаріп (стр. 109, 110). Подъ этимъ искаженнымъ именемъ скрывается Міьхсіпъ, правильнѣе Мцхета, 9ok50en:>,—древній грузинскій городъ, ны¬ нѣ небольшое селеніе при слілпіи Куры и Арагвы. Памятли¬ вомъ былого значенія этого мѣста остается обширный п не-
34 ликодѣішый соборный храмъ. (Walchoucht, Description, 209 — 215; Бакрадзе, Кавказъ въ памятникахъ христіанства, 106 — 109, гдѣ указана и литература предмета). Рейнеггсъ пере¬ иначилъ названіе Мцхета въ Цгеттал Метти, Мецгита, Мггта и утверждаетъ, что всѣ эти, имъ же самимъ приду¬ манныя, названія происходятъ отъ грузинскихъ словъ хиди=» мостъ и пихе= крѣпость. (Rcineggs, Beschreibung des Kau- kasus, II, 85—88). Таирили, селеніе въ Имеретіи, па правомъ берегу Ріона, упоминается въ статейномъ спискѣ московскаго посла Никифора Толочанова: „1650 г. октября въ 18 день пріѣха¬ ли въ село Таирили, а въ селѣ церковь во имя Архангела Михаила, и въ той церквѣ лежатъ власы Динары Царевны, а сказывали, что отъ тѣхъ власовъ проща и исцѣленіе боль¬ нымъ бываетъ". Таирили было предпослѣднее селеніе на Рі- опѣ, чрезъ которое прослѣдовало посольство Толочанова, на¬ правляясь обратно изъ Рачи, черезъ снѣжный хребетъ, къ верховьямъ Черека въ Балкаръ (Толочтовъ, Статейный спи¬ сокъ, стр. 249). Селеніе Таирили неизвѣстно въ верхней Имеретіи и, кромѣ Толочапова, никѣмъ и нигдѣ ие упоминается. Подроб¬ ности, сообщаемыя о немъ московскимъ посломъ, показыва¬ ютъ, что Таирили соотвѣтствуетъ инолні; сел. Уцера илиУт- цера, расположенному на правомъ берегу Ріопа въ Рачип- скомъ уѣздѣ. Царевичъ Вахуштъ говоритъ, что въ селеніи этомъ находится большая церковь (сіоиъ), въ сводѣ которой хранится будто-бы часть волосъ царицы Тамар» (Wakhoucht, Description, 38). Тебелская петля упоминается въ грамотѣ отъ 15 іюня 1594 г., прислапной кахетинскимъ царемъ Алексан¬ дромъ, съ послами Хуршитомъ и Арамомъ, къ Борису Ѳедо¬ ровичу Годунову: „близ нашио земли в горах есть землица невеликая, Тебелская земля словѳт; ино мошно будет, и яз
— 35 vk.com/aristorika пойду сам с своею ратью воевати нх“. (Бѣлокуровъ, Сно¬ шенія, I, 263). Изъ этой выписки видно, что Тебелскал земля находи¬ лась но сосѣдству съ Кахетіей въ нагорпомъ Дагестанѣ». Та¬ кому положенію вполнѣ соотвѣтствуетъ аварское общество Тсбель или Тлебе.Ѣу состоящее ивъ 7 селеній и расположен¬ ное близъ границъ Кахетіи при р. Джурмутъ или Чееръ-оръ, правомъ истокѣ Аварскаго Койсу. Въ прежнее время Тоболь¬ ское общество, вмѣстѣ съ другими шестью сосѣдними обще¬ ствами, составляло сильный Анкратльскій союзъ. ГІыпѣ оно входитъ въ составъ Бугунсваго наибства Даргинскаго округа Дагестанской области. (А. В. Комаровъ, Списки населен¬ ныхъ мѣстъ Дагестанской области, стр. 62; cw же, Народо¬ населеніе Дагестанской области, стр. 9). Въ Закатай кекомъ округѣ, часть котораго занята выеелеицами изъ нагорнаго Дагестана, тебельскіе выходцы вошли въ составь селенія Му¬ хахъ, гдѣ и до сихъ норъ образуютъ особое подраздѣленіе подъ названіемъ Теиелипекаіо табуна. Тога, То нагъ, Тонъ—селеніе и царская резиденція въ Кахетіи, упоминается часто въ статейныхъ спискахъ мо- сковскихъ пословъ, посѣщавшихъ Кахетію нъ концѣ 16 и на¬ чалѣ 17 столѣтій, причемъ нѣкоторые изъ нихъ употребляютъ неперемѣнно названія Тога и Тонъ, а нъ посольскомъ отчетѣ Кузьмы Совина встрѣчается даже названіе Томасъ. Первое упоминаніе о Тогѣ находимъ у князя Звенигородскаго (1589- 1590), затѣмъ у Сокина и Полуханова (1596-15991 и у Та¬ тищева (1601 - 1605). Послы бывали здѣсь у царя Але¬ ксандра кахетинскаго въ зимніе и весенніе мѣсяцы, съ ноября но мартъ. По разсказу князя Звенигородскаго, царь Але¬ ксандръ ежегодно въ осеннюю пору собиралъ свои войска около Тоги, дѣлалъ имъ смотръ, переписывалъ и затѣмъ отпускалъ ио домамъ. Па одномъ изъ такихъ смотровъ присутствовалъ князь Звенигородскій со всѣмъ составомъ посольства.
36 Съ княземъ Звенигородскимъ прибыли въ Еахетію икон- нивп, которыхъ царь Александръ, при отъѣздѣ посольства, не отпустилъ обратно въ Москву, такъ какъ поручилъ имъ писать ізъ церкви сел. Тога стѣнное письмо и мѣстные обра¬ за. Церковь эта находилась, одпако, ие въ самомъ селеніи, а въ разстояніи двухъ верстъ отъ него, „на пусте мѣстец по выраженію статейнаго снисва. Опа была только что отстроена и царь Александръ предлагалъ свящеішкамъ, состоявшимъ при посольствѣ, освятить ее, по они не нашли это удобнымъ. (Бѣлокуровъ, Сношенія, I, 124, 171, 172, 185, 186, 191, 192, 300, 312, 418, 483, 487, 488). Мѣстополоасеше Тоги опредѣляетъ царевичъ ІЗахуштъ: „на возвышепіи, омываемомъ рѣкою Матцисъ-цкали (прито¬ комъ Алазани) находится Тога или Мадчи, прекрасная лѣт¬ няя царская резиденція. Здѣсь Матцисъ-цкали соединяется съ другою рѣкою, текущею съ востока на западъ. Долина эта, густо населенная, была опустошена шахомъ Аббасомъ и лезгинами". Wakhoiicht, Description, 313 и карта № 4, гдѣ вмѣсто Тога ошибочно нанисапо Торга). Въ настоящее время въ народной памяти не сохранилось ни названія, ни преж- шіго значенія этой резиденціи-крѣпости. Она находится въ Снгнахскомъ уѣздѣ Тифлисской губерніи, близъ штабъ-квар¬ тиры Лагодехи, при сліяніи Большого и Малаго Мазымъ-чал. Здѣсь видна площадь пространствомъ около двухъ десятинъ, обнесенная каменными стѣнами. Сѣверная и южная ограды еще сохранились на половину, восточная и западная разру¬ шены до основанія. На площади видны развалины церкви св. Оеодора, большого зданія въ видѣ казармы и двухъ водохра¬ нилищъ. На камнѣ одного изъ этихъ послѣднихъ сохрани¬ лась грузинская надпись. Лезгины называютъ эту крѣпость Лерисъ-кала, т. е. крѣпость волшебницы и утверждаютъ, что опа была построена противъ грузинъ. Грузиіш-жо, въ боль¬ шинствѣ случаевъ, относятъ построеніе крѣпости къ време-
— 37 vk.com/aristorika намъ царицы Тамары, нѣкоторые-же называютъ это соору¬ женіе Тишьтта-Мартесса, по именамъ какихъ-то двухъ красавицъ. (Изъ письма ко мнѣ Л. Ф. Млокосѣвйча, отъ 2 сентября 18У1 г. тъ Лагодехъ). Подъ названіемъ Перпсъ кала крѣпость показана и на 5-верстной картѣ! Имя Тина- TLIIMJ носила супруга кахетинскаго царя Левана (1520 — 1574). ДХЫ ВШИ—крѣпость, неоднократно упоминаемая Соко¬ ловымъ. Но сто словамъ она находилась въ Лечхумской обла¬ сти, подвластной дадіану (владѣтелю Мингреліи) и была по¬ строена въ концѣ 17 столѣтія. Построеніе ея повлекло за со¬ бою подчиненіе дадіану также и области Суаии (Сванетіи). Въ бытность Соколова въ Имеретіи (лѣтомъ 1802 г.) царь Соломонъ II находился въ сел, Хопцкари, откуда руководилъ осадою кр. Шивши. Но блокада шла очень вяло, такъ какъ крѣпость было вооружена пушками, осаждающіе-же не имѣли артиллеріи {Соколовъ, Путешествіе мое въ Имеретію, 28, 35, И, 43, 56, 61, 62, 64, 65, 68, 72, 73). Цхнвши есть искаженное Соколовымъ ыазваиіе Дчквиси. По описанію Вахушта, Дчквиси называется скала посреди равнины, разстилающейся при восточной подошвѣ того горнаго хребта, который раздѣляетъ долины Ладжанури и Аски-цка- ли, правыхъ притоковъ Ріо на. На скалѣ находится сильная крѣпость того-же имени (Wakhoneht, Description, 351 ). Развалины Дчквиси показаны на 5-верстной картѣ подъ-име¬ немъ Чвиши. Шатъ-гора — названіе горы Казбека. Въ сентябрѣ 1589 г. посолъ князь Звенигородскій, проѣхавъ Ларсопъ ка¬ бакъ, стоялъ два дня на рѣкѣ Теркѣ йодъ Шатомт-горою. Въ іюнѣ 1605 г. посолъ Татищевъ, возвращаясь изъ Грузіи, шелъ на р. Терку, на Шатъ-гору (Иѣлокурооо, Сношенія, 1, 149, 152, 154). Впослѣдствіи названіе это было перенесено на Эльбрусъ.
38 Шемта, Шунта, мѣсто въ Кахстіи, упоминаемое въ отчетахъ и отпискахъ московскихъ пословъ Нащокина (1601 — 1603 іч\) и Татищева (1604—1605 гг.). Въ нѣкоторыхъ актахъ навивается Шувайтезъ н Щувсштезъ. Носолъ Тати¬ щевъ жилъ нѣкоторое время въ двухъ верстахъ отъ Шемтм. во дворѣ алавердскаго митрополита. (І>?шкуровъ} Сношепія, I, 382, 397, 429. 460, 464). Названія эти представляютъ искаженіе грузинскаго Шуа- мша, подъ каковымъ именемъ извѣстенъ монастырь въ 5 в. къ западу отъ Телава, па правомъ берегу р. Турдо, при дорогѣ, соединяющей Тифлисъ съ Телавомъ чрезъ Гом- борскій перевалъ. По словамъ царевича Вахушта, мопастыръ построенъ Тинатииою, женою кахетинскаго царя Левана II, вступившаго на престолъ въ 1520 г. Названіе получилъ огь го¬ ры, которая питаетъ истоки р. Турдо и занимаетъ центральное положеніе на пути изъ моиастыря Самѳба (близъ ссл. Ханши на р. Іорѣ) въ Тслаиъ, почему именуется по-грузински Шуа~ мта, т. е. срединная гора. (Wakkoucht, Description, 317). Д. о. Вакрадзс переводитъ шуа-мта въ смыслѣ среди-горъ и полагаетъ, что названіе это вполнѣ соотвѣтствуетъ топогра¬ фическому положенію монастыря, окруженнаго съ трехъ сто¬ ронъ высокими лѣсистыми горами. (Д. Іуакра0зс} Кавказъ въ памятникахъ христіанства, 167j. Замѣчательно, что ни На- ЛУЖиГГ^Іи Татищевъ не говорятъ ни слова о самомъ шуам- тишаоСР монастырѣ.