Текст
ВОЗНЯК Р.П., СТУПЕНЬ М.Г., ГУЦУЛЯК г.д.
ЗЕМЕЛЬНО - ПРАВОВИЙ
ПРОЦЕС
Підручник
“Новий сувіт - 2000”
Львів - 2008
УДК 349.414
ББК 67.9 (4 УКР) 307 я 73
В 64
Рекомендовано Міністерствам освіти і
науки України як підручник
(пистМ' 1.4/18-Г-408 від 14.02.2008 р.)
Рецензенти:
Михасюк І.Р. - доктор економічних наук, професор, академік
академії вищої школи, завідувач кафедри економіки підприємства
Львівського націоначьного університету ім. Івана Франка;
Лесечко М.Д. - доктор економічних наук, професор, завідувач ка-
федри органів місцевого самоврядування та управління Львівського
регіонального інституту державного управління Націоначьної ака-
демії державного управління при Президентові України;
Іванов А. О. — кандидат економічних наук, догіент кафедри права і
підприємництва Львівського державного аграрного університету.
В 64
Возняк Р.П., Ступень М.Г., Гуцуляк Г.Д.
Земельно-правовий процес: Підручник для студентів вищих нав-
чальних закладів. - Львів: 200$. - 327 с.
І8ВЯ 966-418-004-1
В підручнику розглянуто поняття земельно-правового процесу; проце-
суальний порядок відведення земель для державних та громадських потреб;
формування сільськогосподарських підприємств; створення фермерського гос-
подарства; оренди землі; вилучення (викупу) та надання земельних ділянок
громадянам для індивідуального житлового будівництва; приватизації земель-
них ділянок громадянами; правового регулювання плати за землю; процесу-
альний порядок купівлі-продажу землі; правовий процес спадкування землі
та майна; процесуальний порядок зміни цільового призначення земельної
ділянки; процесуальний порядок вирішення земельних спорів та державного
контролю за використанням та охороною земель.
Підручник буде корисним для студентів, бакалаврів, спеціалістів, магістрів,
аспірантів та викладачів правознавчих, аграрних та землевпорядних вищих
навчальних закладів, а також практичних працівників землевпорядного вироб-
ництва.
Возняк Р.П. Ступень М.Г. 2008
“Новий світ - 2000” 2008
ЗМІСТ
Вступ .....................................................7
Тема 1. Процесуальний порядок відведення
земель..................................................12
1. Поняття передачі земель у власність та надання у користування....12
2. Поняття відведення земель у власність або користування.14
3. Повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого
самоврядування щодо розпорядження землями...............15
4. Порядок порушення клопотань і погодження місця розташування
об’єктів при відведенні земельних ділянок................20
5. Порядок підготовки та оформлення матеріалів
відведення земель........................................29
6. Відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам та
втрат сільськогосподарського та лісогосподарського
виробництва.............................................34
Тема 2. Процесуальний порядок формування
сільськогосподарських підприємств ....46
1. Загальні положення про реструктуризацію землеволодінь і
землекористувань.........................................46
2. Прийняття рішень та відкриття справи про реструктуризацію
сільськогосподарських підприємств........................49
3. Створення нових організаційно-правових форм
господарювання..........................................51
4. Розробка проекту формування землекористування нових
сільськогосподарських підприємств.......................54
5. Здійснення угод з земельними частками (паями)..........71
6. Передача земельних часток (паїв) у натурі..............73
Тема 3. Процесуальний порядок створення та
діяльності фермерського
господарства............................................76
1. Загальні положення.....................................76
2. Право на створення фермерського господарства...........78
3. Процесуальний порядок надання земельних ділянок для ведення
фермерського господарства...............................80
4. Склад земель фермерського господарства,
їх приватизація та викуп................................83
5. Права та обов’язки фермерського господарства
та його членів..........................................86
6. Державна підтримка фермерських господарств.............88
7. Майно фермерського господарства........................89
8. Діяльність фермерського господарства...................91
9. Припинення діяльності фермерського господарства........95
Тема 4. Процесуальний порядок оренди землі...98
1. Загальні положення про оренду землі....................98
2. Правові засади оренди землі...........................100
3. Суборенда земельних ділянок...........................101
4. Порядок надання землі в оренду........................101
5. Договір оренди землі..................................106
6. Орендна плата за землю.................................ПО
7. Права та обов’язки орендодавця та орендаря............125
8. Зміна, припинення та поновлення договору оренди землі.130
9. Вирішення спорів та відповідальність сторін за невиконання
зобов’язань за договором оренди землі..................132
Тема 5. Процесуальний порядок вилучення
(викупу) та надання земельних ділянок
для індивідуального житлового
будівництва............................................134
1. Загальні положення вилучення (викупу) та надання земельних
ділянок громадянам.....................................134
2. Порядок та умови вилучення земельних масивів для розміщення
індивідуального житлового будівництва..................136
3. Порядок надання земельних ділянок громадянам для
індивідуального житлового будівництва..................141
Тема б. Процесуальний порядок приватизації
земельних ділянок громадянами..........................144
1. Загальні засади приватизації землі....................144
2. Приватизація земельних ділянок для будівництва та
4
1 обслуговування житлового будинку і господарських будівель
(присадибна ділянка), які знаходяться в
користуванні громадян......................................149
3. Приватизація земельних ділянок садівничих товариств.......160
4. Створення об’єднань співвласників багатоквартирного будинку і
передача їм земельної ділянки.........................165
Тема 7. Правове регулювання плати
заземлю...............................................179
1. Поняття плати за землю.............................179
2. Нормативно-правова база для визначення розмірів
І плати за землю......................................182
3. Порядок визначення розмірів ставок земельного податку.....183
і 4. Надходження платежів за землю, їх використання.........186
5. Пільги щодо плати за землю.........................188
6. Обчислення і строки сплати земельного податку......191
7. Відповідальність платників за несвоєчасну сплату земельного
і податку та орендної плати...........................192
Тема 8. Процесуальний порядок купівлі-
продажу землі.........................................194
| 1. Загальні положення і правові основи купівлі-продажу землі.194
2. Порядок укладання договорів купівлі-продажу земель.196
| 3. Продаж земельних ділянок на конкурентних засадах..........201
Тема 9. Правовий процес спадкування землі
та майна..............................................224
1. Поняття та значення спадкування і спадкового права.224
2. Відкриття спадщини.................................226
3. Спадкування майна і землі за заповітом.............228
4. Спадкування майна і землі за законом...............232
* 5. Порядок реалізації спадкових прав..................233
і Тема 10. Процесуальний порядок зміни цільового
( призначення земельної ділянки......................236
1. Поняття цільового призначення земельної ділянки....236
2. Процесуальний порядок зміни цільового призначення
; земельної ділянки...................................238
5
3. Зміна цільового призначення особливо цінних земель.....244
4. Наслідки порушення порядку встановлення та зміни цільового
призначення земель.....................................245
Тема 11. Процесуальний порядок розгляду та
вирішення земельних спорів.........................248
1. Поняття земельного спору...............................248
2. Права і обов’язки сторін при розгляді земельних спорів.252
3. Судовий порядок розгляду земельних спорів..............260
4. Звернення до органів державної виконавчої служби при вирішенні
земельних спорів.......................................262
5. Нотаріальний захист земельних прав.....................266
Тема 12. Процесуальний порядок здійснення
державного контролю за використанням
та охороною земель....................................269
1. Загальні положення................................269
2. Поняття адміністративного правопорушення та адміністративної
відповідальності......................................278
3. Організація перевірок земельного законодавства....280
4. Провадження в справах про адміністративні правопорушення... 282
5. Оформлення матеріалів при проведенні перевірок та виявленні
фактів порушень земельного законодавства..............293
6. Накладення адміністративних стягнень..............307
Бібліографічний список...............................313
б
ВСТУП
Регулювання земельних відносин грунтується на правах та обов’яз-
ках суб’єктів земельних відносин. Вони визначені в законодавчих актах
про землю, які мають двоякий характер. З однієї сторони вони визна-
чають конкретні права та обов’язки, а з другої - визначають порядок
досягнення цих прав та обов’язків або визначають процесуальний по-
рядок здійснення матеріальних прав.
Встановлений законом порядок діяльності органів виконавчої
влади, місцевого самоврядування та інших органів, власників землі
та землекористувачів щодо реалізації матеріальних норм земель-
ного права іменуються земезьно-правовим процесом. Матеріальні
норми права дають відповіді на питання: “Що потрібно робити?”. Зе-
мельно-правовий процес вирішує питання: “Як це робити”.
Існує ще адміністративний і цивільний процес, які не поширюються
на земельні правовідносини. Адміністративний процес стосується
сфери державного управління, а цивільний стосується цивільних,
сімейних, трудових і господарських відносин.
З точки зору юридичної термінології є поняття зечезьного процесу,
який розглядає питання земельних відносин з сторони адміністративно
правового процесу, зокрема вирішуються питання земельних спорів,
порядку захисту прав власності чи користування землею тощо.
Поняття земельно-правового процесу дещо інше і стосується сут-
ності управління земельними ресурсами, особливо щодо землевпо-
рядкування, земельного кадастру тощо. Як відомо земля є особлива
цінність, яка потребує особливих підходів до регулювання земельних
відносин, що проявляється в понятті земельно-правового процесу.
Земельно-правовий процес - це самостійний вид процесуальної
діяльності державних правових органів, який спрямований на забезпе-
чення найбільш продуктивного використання землі у всіх сферах на-
родного господарства.
Суб’єктами земельно-правого процесу є як відповідні органи, так і
юридичні та фізичні особи, заінтересовані у вирішенні земельних пи-
тань.
В залежності від характеру матеріального права процесуальні зе-
мельно-правові відносини бувають: правонаділяючі, правозабезпе-
чуючі, правозупиняючі, правоохоронні.
7
Правонаділяючі земельно-правові відносини регулюють порядок
реалізації одержання земельної ділянки у власність чи користування,
визначають права суб’єктів на земельні ділянки, правоздатність суб’єкта
отримати землю і визначають порядок виконання дій.
Провозу пиняючі або вилучення, повинні строго відповідати діючим
гарантіям прав на землю, які дає держава. Правозупиняючі і право-
наділяючі земельно-правові відносини між собою чітко пов’язані.
Правозабезпечуючі норми дають основу для реалізації своїх можли-
востей суб’єкта права на використання земельної ділянки.
Правоохоронні норми мають завданням збереження землі, як
національної цінності, як засобу виробництва, просторового базису,
природного ресурсу і дуже важливого фактору виробництва. Ці дії
здійснюються шляхом державного контролю, моніторингу земель,
відновлення порушених прав тощо.
Реалізація норм земельного права, що відбувається встановленим за-
коном порядку іменуються земельним процесом. В залежності від зав-
дань він поділяється на види.
Найбільш поширеними видами земельно-правового процесу можна
назвати:
• передача земель у власність, надання земель у користування,
* проведення землевпорядкування,
* здійснення державного контролю за використанням і охороною
земель,
* вирішення земельних спорів,
* моніторинг земель,
* укладання земельних угод,
* створення і функціонування інфраструктури ринку тощо.
В кожному з цих видів земельно-правового процесу можна вбачити
певні стадії. Зауважимо, що окремі стадії земельно-правового процесу
можуть випадати в залежності від видів земельно-правових відносин.
Стадіями, або змістом земельно-правового процесу можна назвати:
• порушення клопотання або подання заяви;
* розгляд клопотання;
* винесення рішення по суті;
* реачізація рішення;
* оформлення і видача необхідних документів.
8
Земельно правовий процес являє собою законодавчо встановлений
порядок здійснення окремих землевпорядних дій. У Земельному ко-
дексі України немає чіткого визначення його стадій. На підставі поло-
жень статей 118, 123, 151 і 184 можна виділити такі стадії:
ініціювання проведення землевпорядних дій;
підготовчі роботи;
розроблення прогнозів, техніко-економічних обґрунтувань вико-
ристання та охорони земель, схем, проектів землеустрою;
державна землевпорядна експертиза;
розгляд і затвердження проектної документації;
перенесення проектів у натуру (на місцевість);
оформлення і видача землевпорядних матеріалів та документів;
авторський нагляд за здійсненням проектів землеустрою.
Ініціювання проведення землевпорядних дій здійснюється шляхом
подання зацікавленими особами письмового клопотання або заяви.
Заявниками можуть бути власники землі, землекористувачі або орен-
дарі, а також органи державної влади чи місцевого самоврядування.
Клопотання або заява подається до державної адміністрації того рай-
ону, де розташована земельна ділянка власника, землекористувача чи
орендаря. Адміністрація приймає рішення про початок проведення зем-
левпорядних робіт або про відмову в задоволенні клопотання чи заяви.
Відмова може бути оскаржена до вищого органу виконавчої влади або
в судовому порядку.
Підготовчі роботи являють собою вивчення умов і підготовку
відповідної інформації та матеріалів для складання проекту. При цьому
провадяться такі дії:
> вивчення стану землевпорядного об ’єкта;
> збирання, оцінка, оброблення та підготовка інформації про
об ’єкт;
> підготовка графічних та інших матеріалів;
> проведення польових обстежень і розвідувань, необхідних для за-
безпечення проектування;
> розроблення та погодження проектного завдання.
Завершальним документом цієї стадії є акт проведення розвідуваль-
них, підготовчих та інших робіт.
Розроблення прогнозів, техніко-економічних обгрунтувань вико-
ристання та охорони земель, схем і проектів землеустрою - це основна
9
стадія земельно-правового процесу. Головним юридичним документом
на цій стадії є проект землеустрою. Він складається з графічної (про-
ектний план) і текстової частин. У проекті економічно обгрунтовуються
основні напрями найбільш раціонального та ефективного використання
земель з урахуванням особливостей землевпорядного об’єкта.
Державна землевпорядна експертиза На цій стадії провадиться
державна землевпорядна експертиза. При цьому перевіряються : правове
забезпечення проектних рішень; відповідність передбачених заходів
проектному завданню, а також вимогам раціонального використання
та охорони земель і нормативно-технічних документів; запропоновані
проектною документацією способи зняття, збереження і використання
родючого шару грунту при проведенні робіт, пов’язаних з порушенням
і рекультивацією земель; еколого-економічна ефективність заходів за-
побігання негативному впливу на земельні угіддя за межами ділянок
охорони агроландшафтів. Результати державної землевпорядної експер-
тизи викладаються у вигляді висновків, які є підставою для прийняття
або неприйняття державними органами рішення про затвердження про-
ектів. Рішення про затвердження проектів є правовою підставою пере-
ходу до наступних стадій земельно правового процесу.
Розгляд і затвердження проектної документації. Це система дій
з розгляду замовниками або відповідними органами та прийняття або
неприйняття державними органами рішення про затвердження про-
ектів. Рішення про затвердження проектів є правовою підставою пере-
ходу до наступних стадій земельно-правового процесу.
Перенесення проектів у натуру (на місцевість) здійснюється за
участю представників зацікавлених сторін. При цьому межі ділянок
закріплюються межовими знаками встановленого зразка. Додержання
передбаченої порядком землеустрою організації територій є обов’язко-
вим для власників, землекористувачів та орендарів земельних ділянок.
Оформлення і видача землевпорядних матеріалів та документів.
На підставі затверджених і перенесених у натуру проектів землеустрою
власникам земельних ділянок і постійним землекористувачам вида-
ються державні акти на право власності, право користування або право
володіння землею чи вносяться зміни до раніше виданих актів.
10
Питання для самоконтролю
1. Чилі відрізняються матеріальні і процесуальні норми права?
2. Що таке земельно-правовий процес?
3. Які інститути характеризують процесуальні форми норми
права?
4. Які бувають земельно-правові відносини в залежності від харак-
теру матеріального права?
5. Що регулюють правонаділяючі земельно-правові відносини?
6. Що регулюють правозабезпечуючі земельно-правові відносини?
7. Що регулюють правозупиняючі земельно-правові відносини?
8. Що регулюють правоохоронні земельно-правові відносини?
9. Які є види земельно правового процесу?
10. Які стадії характерні для передачі земель у власність і користу-
вання?
11. Що таке порушення клопотання при передачі землі у власність
та користування?
12. Що таке розгляд клопотання при передачі землі у власність та
користування?
13. Що таке вирішення питання по суті при передачі землі у
власність та користування?
14. Коли складається проект землевпорядкування при передачі
землі у власність та користування?
15. Коли здійснюється перенесення проекту в натуру при передачі
землі у власність та користування?
16. Що є правовою базою складання проекту землевпорядкування
та перенесення проекту в натуру?
11
Тема 1
Процесуальний порядок
відведення земель
План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
1. Поняття передачі земель у власність та надання у користування.
2. Поняття відведення земель у власність або користування.
3. Повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого са-
моврядування щодо розпорядження землями.
4. Порядок порушення клопотань і погодження місця розташування
об’єктів при відведенні земельних ділянок.
5. Порядок підготовки та оформлення матеріалів відведення зе-
мель.
6. Відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам та
втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.
1. Поняття передачі земель у власність та надання у користу-
вання
В процесі використання земель країни відбувається перерозподіл зе-
мель між власниками землі і землекористувачами. У спеціальній літе-
ратурі такий перерозподіл земель включає в себе процес вилучення
(викупу) земель, надання земельних ділянок в користування, передачу
у власність і в цілому носить назву відведення земельних ділянок у
власність або користування.
Слід розрізняти поняття «передача земель у власність» та «надання
в користування». Виходячи із розділу IV Земельного кодексу "Набуття і
реалізація права на землю” ці терміни можна трактувати таким чином.
Передача земель — це процес зміни власника землі шляхом перехо-
ду права розпорядження землею від держави до конкретних грома-
дян, тобто отримання громадянами земельних ділянок у приватну
власність.
Особливе місце в цьому процесі займає приватизація громадяна-
ми земельних ділянок, які перебувають в їх користуванні. Безоплатна
12
Тема 1. Процесуальний порядок відведення земель
приватизація громадянами земель, що знаходяться в державній і кому-
наявній власності направлена на соціальний захист громадян України.
Надання земельних ділянок - це система землевпорядних дій із
зміни користувача або власника земельної ділянки, як правило, без зміни
форми власності на землю.
Вилучення земель - це припинення права власності або права кори-
стування землею з метою передачі її у власність або надання в кори-
стування іншим громадянам, підприємствам, установам і організаціям
за згодою попередніх власників землі і землекористувачів на підставі
рішення органів державної влади, чи місцевого самоврядування, або за
рішенням суду.
Така ж дія виконання з оплатою попередньому власнику землі гро-
шової суми, що відповідає вартості земельної ділянки, носитиме назву
викупу.
Практична діяльність з вилучення і надання земельних ділянок
здійснюється при складанні проекту відведення земель. Зауважимо,
що проект відведення , в окремих випадках, може складатись і не для
потреб зміни власника або користувача землі. Наприклад, зміна цільо-
вого призначення земельної ділянки, які перебувають у власності гро-
мадян або юридичних осіб
Слід підкреслити, що процес надання та вилучення (викупу) зе-
мельної ділянки взаємопов’язаний. Адже всі земельні ділянки крім
земель запасу, резервного фонду, загального користування та деяких
інших земель в населених пунктах знаходяться у власності або користу-
ванні конкретних громадян і юридичних осіб і держава забезпечує їм
рівні умови захисту прав на землю. Через це, надати земельну ділянку
можна лише попередньо вилучивши (викупивши) її, а це можна зроби-
ти лише за згодою власників землі і землекористувачів або за рішенням
суду.
Право власності на землю або право постійного користування
на земельну ділянку виникає після одержання її власником або кори-
стувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного
користування земельною ділянкою та його державної реєстрації.
Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення догово-
ру оренди і його державної реєстрації.
Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її
меж в натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує пра-
во на неї, та державної реєстрації забороняється.
13
Земельно - правовийпроцес ___________________________________
Право власності або право постійного користування землею
посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджу-
ються Кабінетом Міністрів України. Право оренди землі оформляється
договором, який реєструється відповідно до закону.
2. Поняття відведення земель у власність або користування
Відведення земель — ие перерозподіл земельних ресурсів шляхом пере-
дачі земель у власність і надання їх у користування на підставі рішення
органів державної влади або місцевого самоврядування відповідно до
їх повноважень. Відведення землі має юридичну і технічну сторони і
включає наступні дії:
1) порушення справи;
2) розгляд клопотання або заяви;
3) прийняття компетентними органами рішення про вилучення та
надання земельної ділянки;
4) відведення землі в натурі;
5) правове оформлення відведення земельної ділянки.
Порушення справи - це звернення до органу який має право на ви-
лучення земель із клопотанням або заявою про передачу або надання
землі. Клопотання подають юридичні особи, а заяви - громадяни.
Розгляд клопотання або заяви, це складний багатоетапний про-
цес вивчення та підготовки відповідних документів і погодження їх з
спеціально-уповноваженими та зацікавленими органами. Звичайно, тут
можна виділити окремі етапи: вибір земельної ділянки, попереднє по-
годження місця розташування об’єкта, складання проекту використання
земельної ділянки, складання проекту відведення земельної ділянки.
Прийняття компетентнішії органами рішення про вилучення та
надання земельних ділянок є вузловими в сукупності дій, які розгляда-
ються. Попередні процедури носять підготовчий характер, а посліду-
ючі направлені на його реалізацію. Рішення компетентного органу про
вилучення і надання земельної ділянки є правовим актом індивідуаль-
ного значення. Це рішення встановлює цільове призначення земель-
ної ділянки яка відводиться, її розмір, місцеположення, основні умови
користування землею, визначає конкретного суб’єкта права власності
на землю або землекористування і його обов’язки щодо відшкодуван-
ня втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва та
збитків попереднього землекористувача в зв’язку з вилученням земель.
14
________________________Тема 1. Процесуальний порядок відведення земель
Відведення землі в натурі -це процес визначення і закріплення меж
і конфігурації ділянки яка передається або надається на місцевості, тоб-
то відмежування її від інших ділянок, що носить юридичний характер.
Правове оформлення відведення земельної ділянки полягає в скла-
данні, видачі та реєстрації документів, що посвідчують право на землю
(державні акти, договори оренди).
Надання земельних ділянок здійснюється за проектами землеуст-
рою щодо відведення земельних ділянок які розробляються в порядку
затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня
2004 р. № 677.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розроб-
ляється на об’єкту цілому незалежно від кількості власників землі
та землекористувачів, у яких вилучаються земельні ділянки. При
розміщенні об’єкти на території кількох місцевих рад проекти роз-
робляються окремо по території кожної ради.
Розробка проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок,
перенесення їх меж в натуру (на місцевість) і виготовлення документів,
що посвідчують право на землю здійснюється на замовлення сільсь-
ких, селищних, міських рад, районних, Київської або Севастопольсь-
кої міських держадміністрацій, власників землі або землекористувачів,
інших осіб. У разі прийняття судом рішення про надання земельної
ділянки у користування або передачу у власність замовником проекту
її відведення є фізична або юридична особа, на користь якої прийнято
рішення.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розроб-
ляється на основі завдання, затвердженого замовником. Умови і стро-
ки розробки проектів відведення земельних ділянок та перенесення їх
меж у натуру (на місцевість) визначаються договором, укладеним між
замовником і виконавцем цих робіт.
Вимоги до складу, змісту та оформлення проекту відведення земель-
ної ділянки встановлюються нормативно-технічною документацією із
землеустрою.
3. Повноваження органів виконавчої влади та місцевого са-
моврядування щодо розпорядження землями
Вивчення процедури надання земельних ділянок потребує чітко-
го усвідомлення питання розмежування повноважень органів місце-
15
Тема 1 Процесуальний порядок відведення земель
Земельно-правовий процес ________________________________________
вого самоврядування і органів виконавчої влади які безпосередньо
пов’язані з розмежуванням земель державної і комунальної власності.
“Перехідні положення” Земельного кодексу визначають термін дії
повноважень органів місцевого самоврядування і органів виконавчої
влади у галузі розпорядженнями землями - до розмежування земель
державної і комунальної власності. До цього моменту сільські, се-
лищні, міські ради здійснюють повноваження щодо розпорядження
землями в межах населених пунктах, крім земель, переданих у при-
ватну власність та земель, на яких розташовані державні, в тому
числі казенні підприємства, господарські товариства, у статутних
фондах яких державі належать частки(акції, паї), об’єкти незавер-
шеного будівництва та законсервовані об’єкти, а за межами насе-
лених пунктів - відповідні органи виконавчої влади. Повноваження
органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування щодо на-
дання у користування визначенні ст. 122 Земельного кодексу України.
У більшості випадків відведенню земель передує їх вилучення, а тому
повноваження доцільно розглядати також відповідно до статті 149 Зе-
мельного кодексу України (Рис. 1.1).
До компетенції сільських, селищних, міських, районних і обласних
рад віднесено надання земельних ділянок у користування із земель ко-
мунальної власності відповідних територіальних громад для всіх по-
треб. При цьому, районні і обласні ради наділені повноваженнями пред-
ставляти при вирішуванні цих питань спільні інтереси територіальних
громад, тобто розпоряджатися землями, що знаходяться в спільній
власності відповідних територіальних громад.
Районні державні адміністрації на їх території наділені повнова-
женнями надавати земельні ділянки із земель державної власності у
постійне користування у межах сіл, селищ, міст районного значення
для всіх потреб та за межами перелічених населених пунктів для на-
ступних цілей:
для сільськогосподарського використання;
для ведення водного господарства, крім випадків передбачених ст.
ст. 149, 150 Земельного кодексу України;
для будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів
територіальної громади відповідного району ( школи, заклади культу-
ри, лікарні, підприємства торгівлі тощо).
їх Рис. 1.1. Порядок вилучення земельних ділянок з постійного користування, за згоден землеко
ристувачів (стаття 149 Земельного кодексу України)
16
Земельно-правовий процес
Для всіх но- " треб (крім \ випадків, що вирішує Кабінет Міністрів Ук- раїни) Для всіх по- треб (крім випадків, що вирішує Кабінет Міністрів Ук- раїни) - Рілля, багаторічні насадження, ліси для несільськогос- подарських потреб, площею понад 1 гектар -Земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення (крім випадків що вирішу- ють районна, обласна. Київська, Севастопольська міські державні адміністрації. Рада Міністрів А.Р Крим та у випадках, визначених статтею 150 Земельного кодексу)
Для всіх потреб(крім випадків , шо вирішує Кабінет Міністрів України) - -
Для всіх потреб (крім випадків, що вирішує рай- онна державна адміністрація та Кабінет Міністрів України) Для всіх потреб (крім випадків, що вирішує рай- онна державна адміністрація та Кабінет Міністрів України)
•
- • •
- • •
Обласна держав- на адміністрація Київська. Се- вастополь-ська міські державні адміністрації Рада Міністрів А Р. Крим ’ І Кабінет Міністрів України
Закінчення Рис. 1.1. Порядок вилучення земельних ділянок з постійного користування, за згодою земле-
користувачів (стаття 149 Земельного кодексу України)
18
Тема 1. Процесуальний порядок відведення земель
Обласні державні адміністрації на своїй території вирішують питан-
ня надання земельних ділянок із земель державної власності в користу-
вання у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів
для всіх потреб, крім випадків передбачених компетенцією районних
державних адміністрацій і Кабінету Міністрів України.
До повноважень Кабінету Міністрів України віднесено надання
земельних ділянок в користування із земель державної власності, які
мають особливе значення для держави. Сюди відносять випадки коли
надаються:
> рілля, багаторічні насадження для несільськогосподарських по-
треб, лісп для несільськогосподарських потреб площею понад 1
гектар;
> земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного
призначення;
> землі, які віднесені до особливо цінних земель.
Чинним законодавством до особливо цінних земель в нашій дер-
жаві віднесено: чорноземи нееродовані несолонцюваті суглинкові на
лесових породах; лучно-чорноземні незасолені несолонцюваті суглин-
кові ґрунти; темно-сірі опідзолені та чорноземи опідзолені на лесах і
глеюваті; бурі гірсько-лісові та дерново-буроземні глибокі і середньог-
либокі; підзолисто-дернові суглинкові ґрунти; торфовища середньогли-
бокі і глибокі осушені; коричневі ґрунти Південного узбережжя Криму;
дернові глибокі ґрунти Закарпаття; землі дослідних полів науково-
дослідних установ і навчальних закладів; землі природно-заповідно-
го фонду; землі історико-культурного призначення. Перелік особливо
цінних груп ґрунтів затверджено наказом Держкомзему України від 6
жовтня 2003 року № 245.
Вилучення земель, іцо віднесені до особливо цінних для несільсь-
когосподарських потреб не допускається, крім випадків їх надання
для будівництва об’єктів загальнодержавного значення, доріг, ліній
електропередачі та зв’язку, трубопроводів, осушувальних і зрошуваль-
них каналів, геодезичних пунктів, житла, об’єктів соціально-культур-
ного призначення, нафтових і газових свердловин та виробничих спо-
руд, пов’язаних з їх експлуатацією. Розміщення перелічених об’єктів
здійснюється за постановою Кабінету Міністрів України або за
рішенням відповідної місцевої ради, якщо питання про вилучення
земельної ділянки погоджено Верховною Радою України.
19
Земельно-правовий процес
Законодавством України може бути заборонено вилучення й інших
особливо цінних продуктивних земель.
4. Порядок порушення клопотань і погодження місця розта-
шування об’єктів при відведенні земельних ділянок
Відведення земель передбачає цілий ряд дій як зацікавленої особи,
так і органів управління. їх можна представити у вигляді окремих блоків
(Рис. 1.2). Ці блоки включають в себе погодження місця розташуван-
ня об’єкту (вилучення земельної ділянки); проектування забудови, або
складання архітектурно-планувального завдання, містобудівельно-
го обґрунтування; організація фінансування робіт; складання проекту
відведення; перенесення проекту в натуру; виготовлення і видача доку-
менту, що посвідчує право на землю і, на кінець, реєстрація земельної
ділянки
Рис 1.2. Основні блоки виконання робіт при відведенні земельної
ділянки для будівниіітва, яка є у власності або користуванні
20
Тема 1. Процесуальний порядок відведення зе г. іь
Підприємства, установи, організації або громадяни, заінтересо-
вані у вилученні (викупі) земельних ділянок, до початку проектуван-
ня об’єктів, звертаються з відповідними клопотаннями (громадяни з
заявою) про попереднє погодження місць розташування об’єктів до
відповідної сільської, селищної, міської
ради, районної, Київської чи Севастопольської міської дер-
жадміністрації за місцем розташування земельної ділянки, до повнова-
жень якої належить вирішення питання про вибір земельної ділянки.
У клопотанні зазначаються:
• обґрунтування необхідності відведення земельної ділянки;
• орієнтовний розмір земельної ділянки;
• бажане місце розташування об’єктів із зазначенням їх на
відповідному планово-картографічному матеріалі;
• умови вилучення земельної ділянки. (Рис. 1.3)
До клопотання (заяви) додаються такі документи:
нотаріально завірені право установчі документи (статут,
свідоцтво про державну реєстрацію, довідка обласного стат-
управління);
містобудівне обґрунтування розташування об’єкта (на тери-
торії існуючої забудови).
Сільська, селищна, міська рада, районна, Київська чи Севастополь-
ська міська держадміністрація в п’ятиденний строк передає матеріали
на розгляд постійно діючій комісії з питань вибору земельних ділянок
утвореній відповідною радою або держадміністрацією, яка, відповідно
до постанови Кабінету Міністрів України від 31.03. 2004 р., протягом
двох тижнів обстежує бажане місце розташування об’єктів, погоджує
орієнтовний розмір земельної ділянки, умови її вилучення або зміни
цільового призначення з урахуванням містобудівної документації,
місцевих правил забудови та комплексного розвитку території; вивчає
питання щодо запобігання негативному впливу на навколишнє природне
середовище, забезпечення формування екологічної мережі, поліпшення
малопродуктивних вгідь шляхом нанесення родючого шару грунту, зня-
того під час будівництва об’єктів тощо; пропонує інші земельні ділянки
для можливого розміщення об’єктів насамперед з малопродуктивних
земель та земель несільськогосподарського призначення. Користую-
чись матеріалами державного земельного кадастру та землевпорядку-
вання відповідної іериторії. комісія повинна враховувати необхідність
З е м е л ь 11 о -11 р а в») в л л п р о ц е с ___________________
максимального збереження цінних продуктивних угідь та існуючої
організації території, припинення ерозійних процесів, заболочення зе-
мель, уникнення недоліків у землекористуванні землекористувачів, від
яких вилучаються землі, а також найдоцільнішого використання капіта-
ловкладень, витрачених на поліпшення земель, в будівництво меліора-
тивних мереж тощо.
Для розміщення об’єкта вибираються земельні ділянки в декількох
варіантах, межі яких наносяться на копію плану відповідного землеко-
ристування, визначається загальна площа ділянки та склад її за угіддя-
ми по кожному варіанту окремо. На копії плану показується межі всіх
раніше відведених ділянок. Копія плану засвідчується підписами голо-
ви і членів комісії і скріплюється печатками, а також заінтересованих
осіб.
Результати роботи комісії оформляються актом, в якому зазна-
чаються:
а) склад комісії;
б) назва об ’єкта, для розміщення якого здійснюється вибір земель-
ної ділянки, його основні характеристики, орієнтовний розмір земель-
ної ділянки з урахуванням перспективи її розширення тощо;
в) умови вилучення (викупу) земельної ділянки;
г) основні характеристики земельної ділянки (правовий режим зе-
мель, склад угідь та їх продуктивність, якісна характеристика ґрун-
тового покриву, наявність особливо цінних земель, будівель, споруд, ба-
гаторічних та деревно-чагарникових насаджень тощо);
ґ) орієнтовна сума збитків, яка підлягатиме відшкодуванню власни-
ку землі чи землекористувачу;
д) орієнтовна сума втрат сільськогосподарського та лісогоспо-
дарського виробництва, ров ’язаних з вилученням земель;
ж) можливість поліпшення малопродуктивних земель шляхом на-
несення родючого шару ґрунту, знятого під час будівництва об ’єктів,
тощо.
У разі неможливості вибору земельної ділянки про це в акті зазна-
чається мотивоване обґрунтування відмови.
Акт вибору земельної ділянки для розміщення об’єктів підписується
головою і членами комісії і скріплюється печатками.
22
'Гема 1. Процесуальний порядок відведення земель
Початок Рис. 1.3 Зміст основних блоків виконання робіт при відве-
денні земельної ділянки для будівництва, яка су власності або кори-
стуванні (за ст. 151 та 123 Земельного кодексу України).
23
Земельно-правовий процес
Закінчення Рис. 1.3 Зміст основних блоків виконання робіт при відве-
денні земельної ділянки для будівництва, яка су власності або кори-
стуванні (за ст. 151 та 123 Земельного кодексу України).
24
Тема 1. Процесуальний порядок відведення земель
До складу комісії включаються
> заступник голови місцевої ради або заступник голови дер-
жадміністрації (голова комісії),
> представники районного (міського) органу земельних ресурсів,
> природоохоронного органу,
> представник органів лісового господарства,
> санітарно-епідеміологічної служби,
> органів містобудування і архітектури,
> охорони культурної спадщини.
> власники та користувачі земельних ділянок, які пропонуються до ви-
бору
> представники заявника.
У разі відведення земельної ділянки для розробки корисних копалин або
забудови території на площах їх залягання, комісія може залучати до роботи
в ній представників органів державного геологічного контролю та органів
державного гірничого нагляду для отримання додаткової інформації щодо
можливості вибору земельної ділянки для розміщення об’єкта.
Крім акту комісії, найбільш доцільне розташування ділянки і умови її
відведення погоджуються у вигляді висновків органів, представники яких,
як правило, були членами комісії.
Акт вибору земельних ділянок для розміщення об’єктів разом з ма-
теріалами, що використовувались під час його складання передається
заінтересованій особі для подання до місцевої ради, районної, Київської
чи Севастопольської міської державної адміністрації з метою прийняття
відповідного рішення.
Відповідна сільська, селищна, міська рада чи місцева державна
адміністрація згідно із своїми повноваженнями розглядає подане клопотан-
ня і в п’ятиденний строк з дня реєстрації направляє його разом викопіюваннм
з генерального плану або іншої містобудівної документації населено-
го пункту, копією плану земельної ділянки з нанесенням на ній варіантів
розміщення об’єкта із зазначенням загальної площі, яку необхідно вилучи-
ти, із зазначенням складу угідь земельної ділянки, що вилучається, та умов
її відведення, на розгляд органів земельних ресурсів, природоохоронних і
санітарно-епідеміологічних органів, органів містобудування і архітектури
та охорони культурної спадщини. Зазначені органи протягом двох тижнів з
дня одержання клопотання надають свої висновки відповідній сільській, се-
лищній, міській раді чи місцевій державній адміністрації, які з урахуванням
одержаних висновків протягом десяти днів приймають рішення про погод-
З с м с л ь 11 о - п р а в о в и й процес____________________________
жеиня місця розташування того об’єкта, під який мають право самостійно
вилучати земельну ділянку, або мотивоване рішення про відмову
Якщо погодження місця розташування об’єкта провадиться районною,
обласною державною адміністрацією, Радою міністрів Автономної Рес-
публіки Крим. Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою України,
сільська, селищна, міська рада готує свій висновок і подає матеріали на
погодження до Верховної Ради Автономної Республіки Крим, облас-
ної, Київської чи Севастопольської міської, районної ради або районної,
Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації.
Районна державна адміністрація розглядає у місячний строк матеріали
погодження місця розташування об’єкта, під який має право вилучати зе-
мельну ділянку', або подає свій висновок до Ради міністрів Автономної Рес-
публіки Крим, обласної державної адміністрації.
Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна
адміністрація розглядають подані матеріали і погоджують місце розташу-
вання об’єкта, під який мають право вилучати земельну ділянку.
Матеріали погодження місця розташування об’єкта, що провадиться
Кабінетом Міністрів України, подаються Радою міністрів Автономної Рес-
публіки Крим, обласною, Київською чи Севастопольською міською дер-
жавною адміністрацією із своїм висновком центральному органу виконав-
чої влади по земельних ресурсах, який розглядає ці матеріали і у місячний
строк подає свої пропозиції до Кабінету Міністрів України який приймає
відповідне рішення.
У випадку розгляду питань, що погоджуються Верховною Радою Ук-
раїни, Кабінет Міністрів України подає їй свої пропозиції.
Після отримання попереднього погодження місця розташування об’єкту
підприємство, організація та установа приступають до складання проекту
будівництва об’єкту, тобто детального проектування розміщення будівель
на ділянці, уточнення технологічного процесу, визначення системи інже-
нерного обладнання території тощо. В результаті проектування уточнюється
розмір земельної ділянки. Причому, якщо виникає потреба збільшення її
площі, то це погоджується додатково з усіма зацікавленими органами та
особами.
Слід мати на увазі, що погодження органами місцевого самоврядування
матеріалів попереднього вибору земельних ділянок відносяться до питань
регулювання земельних відносин і тому, відповідно до Закону України “Про
місцеве самоврядування в Україні” віднесені до виключної компетенції
сесій рад.
26
________________________________Тема І. Процесуальний порядок відведення земель
АКТ
ВИБОРУ ТА ОБСТЕЖЕННЯ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ
для розміщення об’єкту
”200 року
Комісія у складі:
- голова комісії (заступник голови сільської,
селищної, міської ради або заступник голови
місцевої держадміністрації)
Члени комісії:
- начальник районного (міського) відділу зе-
мельних ресурсів
- начальник органу містобудування та
архітектури
- начальник природоохоронного органу
- представник органу лісового господарства
- головний санітарний лікар
- начальник органу охорони культурної
спадщини
- представник замовника
У разі відведення земельної ділянки для розробки корисних копалин або
забудови території на площах їх залягання комісія може залучати до роботи в
ній представників органів державного геологічного контролю та органів дер-
жавного гірничого нагляду. (Постанова Кабінету Міністрів України від 31 бе-
резня 2004 р. N 427)
провела вибір та обстеження земельної ділянки для (використання та ад-
реса земельної ділянки)
1. Обгрунтування необхідності відведення земельної ділянки
Земельна ділянка необхідна для розміщення
2. Характеристика земельної ділянки
Земельна ділянка площею га розташована
Згідно обстеження земельна ділянка, за рахунок якої намічено розміщення
об’єкту являється (категорія земель та склад угідь).
Земельна ділянка межує
із півночі_______________________________________________________
із сходу_________________________________________________________
із півдня________________________________________________________
із заходу
З с м е л ь н о • п р а в о в и л 11 р о ц е с
Обмеження, обтяження__________________________________________
На земельній ділянці розміщені будівлі та споруди
Інженерні мережі -............._ __
Шляхова мережа -______________________________________________
Використання ділянки на час видачі Акту -
Наявність і характеристика зелених насаджень
3. Юридичний статус земельної ділянки
Загальна площа земельної ділянки становить_____га і виділяється за
рахунок земель,___________________________________Належить до зе-
мель (категорія)Угіддя -
4. Висновки комісії.
Розглянувши клопотання (юридичної або фізичної особи), керуючись По-
становою Кабінету Міністрів від З 1.03.04 № 427, комісія вважає, що обстежена
земельна ділянка при дотриманні умов зазначених у пункті 5 даного акту при-
датна для розміщення обєкту
5. Містобудівні вимоги та особливі умови.
Проектування об’єкту вести в відповідності до архітектурно-планувально-
го завдання (АПЗ).
При розробці проектно-кошторисної документації;
- передбачити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земель-
ної ділянки в установленому законом порядку;
- сплатити втрати сільськогосподарського та лісогосподарського виробниц-
тва;
- відшкодування збитків;
- розрахунок орендної плати.
Акт вибору земельної ділянки для розміщення об’єкту дійсний про-
тягом одного року.
Додаток до акту :
викопіювання з плану землекористування або плану населеного пункту
М 1; 500, 1:2000, 1:5000.
Голова комісії підпис
Члени комісії: підпис
підпис________________
підпис________________
підпис________________
підпис________________
підпис________________
Примітка
Склад комісії може бути доповнений іншими представниками інших служб
та організацій.
28
Тема 1. Процесуальний порядок відведення земель
5. Порядок підготовки та оформлення матеріалів відведення
земель
Після затвердження проекту будівництва та виділення коштів на
його здійснення, підприємства установи, організації та громадяни звер-
таються з відповідними клопотаннями (заявами) про виділення зе-
мельних ділянок до районної, Київської та Севастопольської міських
державних адміністрацій або сільської, селищної, міської ради.
До клопотання (заяви) додаються документи, що обґрунтовують її
розмір, призначення та місце розташування. До таких документів слід
відносити:
матеріали погодження вибору земельної ділянки;
проект будівництва об ’єкта з зазначенням на ньому черговості
забудови;
титульний список або довідку про фінансування будівництва;
проект рекультивації порушених земель або поліпшення малопро-
дуктивних угідь (при відведенні земельних ділянок для розробки
корисних копалин відкритим способом або для будівництва,
пов ’язаного з порушенням ґрунтового покриву).
Відповідна районна державна адміністрація або місцева рада роз-
глядає клопотання (заяву) у місячний строк і дає згоду на розроблен-
ня проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Крім
того, підставою для розробки проекту відведення може служити судове
рішення.
Розробку проектів відведення земельних ділянок, перенесення їх в
натуру (на місцевість) і виготовлення документів, що посвідчують пра-
во на земельні ділянки здійснюють фізичні або юридичні особи, які
мають ліцензію на проведення робіт із землеустрою.
Замовниками на виконання вказаних робіт виступають сільська,
селищна, міська рада, районна, Київська або Севастопольська міська
держадміністрація, власники землі або землекористувачі, інші особи.
У випадках, коли проект відведення земельної ділянки розробляється
на підставі рішення суду, замовником проекту є фізична або юридична
особа, на користь якої прийнято рішення про надання земельної ділян-
ки у користування або передачу у власність.
Умови та строки виконання робіт з складання проекту відведення
земель обумовлює пікся договором який укладається між замовником і
29
Зсмсльііо-п равовийпроцес _______________________________________
виконавцем проектних робіт, невід’ємною частиною якого є затвердже-
не замовником завдання на розробку проекту землеустрою.
На основі матеріалів погодження вибору земельної ділянки, проекту
будівництва і обстеження цієї ділянки в натурі виконавець робіт скла-
дає графічний проект відведення земельної ділянки, використовуючи
для цього матеріали геодезичної зйомки.
У разі необхідності складається оглядовий картографічний матеріал
більш дрібного масштабу.
При потребі додаткового відведення земель для існуючих об’єктів
проводиться детальне обстеження раніше відведених земель, пе-
ревіряється використання їх за призначення, а також стан робіт з ре-
культивації використаних земель.
Додаткове відведення земель під розробку корисних копалин відкри-
тим способом і промислове добування торфу проводиться, як правило,
після приведення раніше відведених земельних ділянок у стан, придат-
ний для господарського використання, і повернення їх колишнім земле-
користувачам.
При складанні проекту відведення земель здійснюється визна-
чення збитків, заподіяних землекористувачам вилученням у них зе-
мельних ділянок (невикористані затрати, вартість будівель, споруд і
багаторічних насаджень тощо), та втрат сільськогосподарського та
лісогосподарського виробництва.
Проект землеустрою включає в себе текстові та графічні ма-
теріали, обов’язкові погодження, встановлені завданням на розроблен-
ня проекту, інші дані, необхідні для вирішення питання щодо відведен-
ня земельної ділянки. Вимоги до складу, змісту та оформлення проекту
відведення земельної ділянки встановлюється нормативно-технічною
документацією із землеустрою, що розробляється та затверджується
центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів
(еталон проекту відводу).
До проекту відведення земельної ділянки додається пояснювальна
записка, в якій висвітлюються такі питання:
• підстава для розробки проекту відводу;
* кому, для якої мети та на який строк відводиться ділянка, місце
її розташування, ким і коли затверджено проект будівництва;
• від кого вилучається земельна ділянка, її площа, скпад угідь та
фактичне її використання;
ЗО
_______________________________Тема 1. Процесуальний порядок відведення земель
• строк забудови ділянки по періодах;
• наявність коштів для будівництва об’єкта, на відшкодування
втрат сільськогосподарського, лісогосподарського виробництва
та на оплату землекористувачам збитків у зв ’язку з вилученням
земель;
• рекультивація земель і повернення їх попереднім землекористу-
вачам;
• переселення населення та інші питання залежно від конкретних
умов;
• зміни у землекористуванні у зв ’язку з вилученням земельних діля-
нок та їх вплив на виробничу діяльність власника землі (землеко-
ристувача);
• обгрунтування неможливості розміщення будівництва на непро-
дуктивних землях (якщо відведення земель передбачається за ра-
хунок сільськогосподарських угідь).
При відведенні земельних ділянок, вкритих лісом, незалежно від
підпорядкованості господарства, додається акт технічного обстежен-
ня (таксаційна характеристика) ділянки і викопіювання з плану на цю
ділянку.
У справах про відведення земель, повинні бути такі матеріали'.
> затверджені матеріали вибору земельної ділянки;
> згода відповідного органу на розробку проекту відведення зе-
мель;
> затверджений проект будівництва об ’єкту;
> затверджені списки власників землі і землекористувачів, які пере-
селяються в зв ’язку з відведенням земель, з визначенням розмірів
належних їм земельних ділянок згідно з земельно-обліковими до-
кументами;
> затверджені матеріали оцінки збитків власників землі (землеко-
ристувачів);
> затверджені матеріали визначення втрат сільськогосподарсь-
кого виробництва;
затверджені матеріали визначення втрат лісогосподарського
виробництва;
> акт технічного обстеження земельної ділянки (за встановле-
ною формою), що проектується до відведення із земель лісового
фонду;
31
Земельно-правовий процес __________________________________________
> погодження власника землі (землекористувача);
> погодження органу земельних ресурсів;
> погодження природоохоронного органу;
> погодження санітарно-епідеміологічної служби;
> погодження органу містобудування і архітектури;
> погодження органу охорони культурної спадщини;
> погодження органу державного геологічного контролю та ор-
гану державного гірничого нагляду ( у разі відведення земельної
ділянки для розробки корисних копалин або забудови територій
на площах їх залягання);
> графічний проект відведення земельної ділянки;
> пояснювальна записка до проекту за підписом виконавця робіт.
Погоджений проект відведення земельної ділянки подається на
державну землевпорядну експертизу, яка перевіряє відповідність
проектної документації вимогам земельного законодавства і норма-
тивно-технічних документів. Державна землевпорядна експертиза про-
водиться відповідним органом земельних ресурсів.
При наявності позитивного висновку державної землевпорядної
експертизи проект відведення земельної ділянки подається на роз-
гляд до сільської, селищної, міської ради, районної, Київської та Сева-
стопольської міської держадміністрації, яка розглядає їх і в місячний
строк і в межах своєї компетенції приймає рішення про надання землі
або в установленому порядку подається до інших органів, до повнова-
жень яких належить надання у користування або передача у власність
земельних ділянок.
При наданні земельної ділянки обласними державними
адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або
Кабінетом Міністрів України сільські, селищні, міські, районні, об-
ласні ради, районні державні адміністрації за місцем розташування зе-
мельної ділянки подають свій висновок відповідно обласній державній
адміністрації, Раді міністрів Автономної Республіки Крим.
При наданні земельної ділянки Кабінетом Міністрів України Рада
міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська, Севастополь-
ська міські державні адміністрації подають свої висновки та проект
відведення земельної ділянки центральному органу виконавчої влади
з питань земельних ресурсів, який розглядає ці матеріали і у місячний
строк подає їх до Кабінету Міністрів України.
32
Тема 1. Процесуальний порядок відведення земель
Затверджений у встановленому порядку проект відведення земель-
ної ділянки переноситься е натуру виконавцем робіт у присутності
представника замовника, для якого відводиться ділянка, представника
землевласника (землекористувача) із земель якого вилучається ділянка,
і в разі необхідності в присутності представників суміжних власників
землі, землекористувачів.
Відведена земельна ділянка закріплюється в натурі межовими
знаками встановленого зразка. Для кожного межового знаку скла-
дається картонка прив’язки до зовнішніх меж землекористування або
інших сталих контурів і об’єктів.
Місце розміщення межі погоджується з усіма сусідніми власника-
ми чи користувачами. Про це з кожним окремо складається відповідний
акт.
При поступовому освоєнні земельної ділянки за прямим призначен-
ням в натурі визначаються також і межі частини ділянки, що освоюється
в першу чергу.
Перенесення в натуру (на місцевість) або відновлення всіх поворот-
них точок межземельноїділянки здійснюється сучасними геодезичними
методами з прив’язкою їх до пунктів, державної геодезичної мережі
і закріпленням довгостроковими межовими знаками які передаються
на зберігання новому власнику землі (землекористувачу). Здійснюється
кадастрова зйомка земельної ділянки з наступним вирахуванням коор-
динат поворотних точок меж і площі ділянки. За результатами вико-
наних робіт складається технічний звіт зі складання документа, що
підтверджує право на земельну ділянку.
Державний акт на право власності на земельну ділянку або пра-
во постійного користування земельною ділянкою складається у двох
примірниках, підписується органом, який прийняв рішення про пере-
дачу (надання) земельної ділянки , та відповідним державним органом
земельних ресурсів.
Державна реєстрація державних актів на право власності на зе-
мельну ділянку, на право постійного користування земельною ділян-
кою, договорів оренди землі здійснюється структурними підрозділами
Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України.
Після закінчення строку, на який було надано земельну ділянку в
оренду, або якщо відпала потреба в земельній ділянці, такі ділянки
підлягають поверненню тим власникам землі (землекористувачам), з
користування яких вони були вилучені, а при неможливості - іншим
33
Земельно-правовий процес__________
власникам землі (землекористувачам) після приведення цих ділянок у
стан, придатний для господарського використання на загальних підста-
вах.
Земельна ділянка, що підлягає поверненню, обстежується в натурі
комісією в складі представника районної державної адміністрації або
органу місцевого самоврядування, представника державного органу
земельних ресурсів, представника землекористувача, для якого вона
була відведена, та представника власника землі, якому ділянка повер-
тається.
Результати обстеження оформляються актом, в якому зазна-
чається площа ділянки, для якої мети вона відводилась, стан робіт щодо
її рекультивації (в разі порушення її ґрунтового покриву) та для яких
потреб вона призначається при подальшому використанні.
Угода про передачу права власності підлягає нотаріальному
посвідченню і державній реєстрації.
6. Відшкодування збитків власникам землі і землекористува-
чам та втрат сільськогосподарського та лісогосподарсько-
го виробництва
Власникам землі та землекористувачам (відповідно до ст. 156 Земель-
ного кодексу України) відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок-.
а) вилучення (викупу) сільськогосподарських угідь, лісових земель та
чагарників для потреб, не пов ’язаних із сільськогосподарським і лісо-
господарським виробництвом;
б) тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових зе-
мель та чагарників для інших видів використання;
в) встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок;
г) погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних вла-
стивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників;
ґ) приведення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагар-
ників у непридатний для використання стан;
д) неодержання доходів за час тимчасового невикористання зе-
мельної ділянки.
Відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам
здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядуван-
ня, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділян-
34
_______________________________Тема 1. Процесуальний порядок відведення земель
ки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування,
громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права влас-
ників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у
зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного за-
бруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими
відходами і стічними водами.
Відшкодування збитків при вилученні та викупі сільськогоспо-
дарських угідь, лісових земельних ділянок і чагарників не пов’язаних із
сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом проходить і
при вилученні для потреб індивідуального житлового будівництва.
Порядок відшкодування збитків вказаний в Постанові Кабінету
Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284.
Відшкодуванню підлягають:
вартість жилих будівель, включаючи не завершене будівництво,
крім випадків, коли особи для яких відводиться земельна ділянка буду-
ють нові будівлі, для тих осіб, в яких земля вилучається.
вартість плодоягідних та багаторічних насаджень,
вартість лісових насаджень, чагарникових насаджень,
водних джерел ( колодязі, ставки, свердловини).
Якщо виконано повний комплекс робіт з весняного посіву, то мо-
жуть відшкодовувати і в результаті не отримання доходу.
Обсяг збитків визначають в повному обсязі відповідно до реальної
вартості майна.
Отримані кошти використовуються на поліпшення якості землі з
врахуванням кадастрової оцінки та на завершення сільськогосподарсь-
кого виробництва ( оранка , внесення добрив).
Збитки відшкодовуються власникам землі і землекористувачам та
орендарям підприємствами, установами, організаціями, що заподіяли
збитки за рахунок власних коштів не пізніше одного місяця після за-
твердження актів комісій, а при вилученні (викупі) земельних ділянок -
після прийняття відповідною радою рішення про вилучення (викуп)
земельних ділянок у період до видачі документа, що посвідчує право
на земельну ділянку підприємства, установи, організації або грома-
дянина.
Крім збитків землекористувача, визначаються втрати сільсько-
господарського та лісогосподарського виробництв відповідно до по-
станови Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 р. № 1279
3.'
Земельно-правовий процес
Втрати сільськогосподарського виробництва, спричинені вилу-
ченням сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень,
сіножатей, пасовищ) для використання їх у цілях, не пов'язаних із ве-
денням сільського господарства, визначаються на основі нормативів
цих втрат по Автономній Республіці Крим, областях, містах Києву та
Севастополю за формулою:
Рв = Пд- Не- — Кінт.
Бо
Де:
Рв - розмір втрат сільськогосподарського виробництва, тис. гри-
вень;
Пд - площа ділянки сільськогосподарських угідь, гектарів;
Не - норматив втрат сільськогосподарського виробництва, тис. гри-
вень;
Бд - бал бонітету ділянки сільськогосподарських угідь, що вилу-
чається;
Бо - бал бонітету сільськогосподарських угідь по Автономній Рес-
публіці Крим, області, містах Києву та Севастополю;
Кінт. - коефіцієнт інтенсивності використання сільськогосподарсь-
ких угідь (відношення показника диференціального доходу оцінки ріллі
землеоцінного району, в якому відводиться земельна ділянка, до ана-
логічного показника в цілому по Автономній Республіці Крим, області,
містах Києву та Севастополю).
Втрати лісогосподарського виробництва, спричинені вилученням
лісових угідь (вкритих лісовою рослинністю земель, незімкнутих лісо-
вих культур, лісових розсадників, плантацій, рідколісся, згарищ, загиб-
лих насаджень, зрубів, галявин, лісових шляхів, просік, протипожежних
розривів тощо), для використання їх у цілях, не пов’язаних з веденням
лісового господарства, визначаються на основі нормативів втрат по Ав-
тономній Республіці Крим, областях, містах Києву та Севастополю за
формулою:
Рв-ІІо- Не- Кі,
де
Рв - розмір втрат лісогосподарського виробництва, тис. гривень;
Пд - площа ділянки лісогосподарських угідь, що вилучається, гек-
тарів;
36
____________________________Тема 1. Процесуальний порядок відведення земель
Не - норматив втрат лісогосподарського виробництва, тис. гривень;
Кі - коефіцієнт продуктивності лісових угідь за типами лісорослин-
них умов (визначається за таблицею).
Втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва,
спричинені обмеженням прав власників землі і землекористувачів,
у тому числі орендарів, або погіршенням якості земель, зумовленим
впливом діяльності підприємств, установ і організацій, визначаються
за формулою:
Рв = {\-К} Не-Пд,
де
Рв - розмір втрат, тис. гривень;
К- коефіцієнт зниження продуктивності угіддя;
Не - середній розмір втрат з розрахунку на 1 гектар, що визначається
відповідно до пунктів 1 або 2 цього Порядку;
Пд - площа ділянки, гектарів.
У разі повернення сільськогосподарських і лісових угідь, наданих у
тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, менш цінними
розмір втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва
визначається як різниця між розмірами ^трат цих угідь.
Якщо сільськогосподарські і лісові угіддя надаються на умовах ос-
воєння нових земель або поліпшення існуючих угідь, відшкодування
втрат сільськогосподарського виробництва провадиться з урахуванням
витрат на проведення цих робіт.
Відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарсь-
кого виробництва, спричинених вилученням сільськогосподарських і
лісових угідь для цілей, не пов’язаних із веденням сільського і лісо-
вого господарства, провадиться юридичними і фізичними особами в
двомісячний термін після затвердження в установленому порядку
проекту відведення їм земельних ділянок, а у випадках поетапного
освоєння відведених угідь для добування корисних копалин відкритим
способом - у міру їх фактичного надання.
Земельно-правовий процес
Додаток до постанови
Кабінету Міністрів України
від 17 листопада 1997 р. № 1279
НОРМАТИВИ
втрат сільськогосподарського і лісогосподарськоговиробниц-
тва, які підлягають відшкодуванню
(тис. грн. за 1 га)
а) сільськогосподарського виробництва
І Регіон 1 Рілля |Багаторічні| Сіножаті| Пасовища |
1 1 1 (насадження | 1 1
1 1
І Автономна 1 96,59 І 415,26 І 20,77 | 20,09 І
Республіка Крим 1 1
| Області: |Вінницька 1 1 1108,25 | 1 579,99 | 1 28,58 І 1 25,44 |
І Волинська 1110,64 І 180,13 | 92,28 І 74,02 |
|Дніпропет- 1 82,87 | 145,53 | 20, 3 | 20,64 |
ровсь ка [Донецька 1 91,04 | 320,46 1 26,4 | 26,13 |
|Житомирська 1 80,8 | 652, 9 1 74,34 | 56,89 |
І Закарпатська 1135,58 | 342,48 1 81,76 | 62,91 |
І Запорізька 1 69,37 | 148,38 1 17,48 | 15,82 |
|Івано- Франківська )111,19 | 135,32 1 34,36 | 34,36 |
І Київська 1116,74 | 615,34 1 69,34 | 43,31 |
ІКірово- 1 82 | 95,37 1 24,19 | 20, 67 |
градська |Луганська І 65,89 | 371 1 37,62 | 18,84 |
|Львівсь ка 1109,55 | 142,53 1 45,9 | 42,4 |
|Миколаївська 1 65,78 | 230,94 1 17,37 І 17,04 |
1 Одеська 1 75,36 | 289,76 І 27,73 І 19,22 |
|Полтавська 1 95,4 | 288,48 І 36,25 | 25,47 |
І Рівненська 1121,1 І 197,75 1 89,49 І 59,22 |
|Сумська 1 97,47 | 195,32 1 50,59 | 33,04 |
|Тернопільська|124,58 | 198,58 1 54,57 І 40,12 |
І Харківська 1 86,25 | 322,74 1 24,84 І 20,18 |
|Херсонська 1 77,43 | 232,44 1 13,71 | 12,62 |
І Хмельницька 1107,92 | 378,48 1 34,43 | зо |
ІЧеркась ка 1122,95 | 331,96 1 57,17 І 23,85 |
1 Чернівецька 1139,94 | 574,3 1 43,52 | 32,33 |
1 Чернігівська 1 93,33 | 156, 7 1 67,48 | 52,36 |
|м.Київ 1116,74 | 615,34 1 69,34 І 43,31 |
Ім.Севастополь| 96,59 | 415,26 1 20,77 ( 20,09 |
б) лісогосподарського виробництва(тис. грн. за 1 га)
38
Тема 1. Процесуальний порядок відведення земель
І Регіон |Перша група лісів І Друга група лісів І
І Автономна | 123,1 | 1
Республіка Крим
І Області: | 1 1
І Вінницька | 84,7 1 50, 2 |
(Волинська | 77,7 1 46 |
ІДніпропет- | 145 І 1
ровсь ка
(Донецька | 163,1 | 1
(Житомирська | 75 І 44,4 |
(Закарпатська | 29,8 | 17,9 І
І Запорізька | 250,9 | 1
ІІвано- | 31,9 | 19,1 |
Франківська
(Київська | 80,5 | 47,7 |
І Кіровоградська| 159,1 | 94,3 |
(Луганська | 118,6 | 1
(Львівська | 70, 1 | 41,6 |
(Миколаївська | 241,6 | 1
(Одеська | 141,8 | 1
1 Полтавська | 130,5 І 1
І Рівненська | 74,1 | 43,9 |
І Сумська | 79,6 | 47,1 |
(Тернопільська | 100,4 | 59, 5 |
(Харківська | 91,9 | 1
(Херсонська ( 167,3 ( 1
(Хмельницька | 93, 2 | 55, 2 |
І Черкаська | 75, 8 | 44,9 |
(Чернівецька | 31,1 1 18,7 |
1 Чернігівська | 75 | 44,4 |
|м. Київ | 80, 5 | 1
їм. Севастополь! 123,1 І 1
Примітка. Нормативи індексуються за галузями народного
КОЕФІЦІЄНТИ ПРОДУКТИВНОСТІ
лісових угідь за типами лісорослинних умов
Ступінь зволо- ження грунтів (гігро- топи) Группа лісів Група родючості грунтів (трофотопи)
А В С 0
39
Земельно-правовий процес
0-1 І II 0, 496 0, 387 0,734 0,734 0, 971 0, 98 1,21 1,22
2 І 0, 6 1 1,32(1,92) 2,19(3,61)
II 0, 559 1 1,35(1,73) 2, 22(3, 6)
3 І 0, 548 0,867(1) 1, 53(2,58) 3,13(5,59)
II 0,474 0,834 (1) 1,53(2,82) 3,17(5,59)
4 І - - - 0,896
II - - - 0, 906
4-5 І 0, 496 0, 600 0, 584 -
II 0, 387 0, 558 0, 592 -
5 І - - - 0, 584
II - - - 0, 591
Примітка. У дужках - для лісів гірської зони Закарпатсь-
кої, Івано-Франківської, Чернівецької та Львівської об-
ластей .
Від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарсь-
кого виробництва звільняються юридичні та фізичні особи у разі
надання їм вилучених сільськогосподарських і лісових угідь у тим-
часове користування, в тому числі на умовах оренди, на період будівниц-
тва об’єктів (комунікацій, ліній електропередачі, тимчасових під’їзних
шляхів, майданчиків для складання ґрунту та будівельних матеріалів
тощо), для здійснення розвідувальних робіт та видобування торфу за
умови повернення їх у стан колишнього використання, а також під
будівництво шкіл, дитячих дошкільних закладів, державних об’єктів
охорони здоров’я, культури, фізкультури та спорту, соціального забез-
печення, доріг державного та місцевого значення, адміністративних
будівель органів державної влади та органів місцевого самоврядуван-
ня, аеропортів (за винятком ділянок під капітальні споруди), культових
споруд релігійних організацій, кладовищ, меліоративних систем, про-
тиерозійних, протизсувних і протиселевих споруд, під індивідуальне
житлове і гаражне будівництво, при розміщенні внутрігосподарсь-
40
_______________________________Тема 1, Процесуальний порядок відведення земель
ких об’єктів сільськогосподарських і лісогосподарських підприємств і
фермерських господарств, під об’єкти і території природно-заповідного
фонду.
Кошти від втрат сільськогосподарського і лісогосподарського ви-
робництва відправляються на спеціальні рахунки відповідних рад:
> обласній раді - 25%
> районній раді - 15%
> сільській, селищній, міській радам - 60%
> Київській, Севастопольській міським радам - 100%
Кошти, які йдуть на відшкодування втрат використовуються
для поліпшення якості відповідних угідь, охорони земель відповідно
до розроблених програм і проектів землеустрою.
Розмір збитків та втрат визначаються комісією в склад якої вхо-
дять.
представники рагідержадміністрацй (голова комісії);
землекористувач та власник даної земельної ділянки;
юридичні особи, які будуть відшкодовувати збитки;
представники відділу земельних ресурсів;
представники архітектури;
представники сільських, селищних, .міських рад, на території
якої здійснюється будівництво.
Розрахунок збитків і втрат здійснюється відповідно до нормативних
документів.
Робота комісії з визначення розмірів збитків і втрат сільськогоспо-
дарського та лісогосподарського виробництва завершується складан-
ням акту, в якому вказується
• склад комісії,
• розміри земельної ділянки,
* втрати сільськогосподарського та лісогосподарського виробниц-
тва
• та розміри збитків землекористувача.
Втрати сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва
компенсуються незалежно від відшкодованих збитків.
41
Земельно-правовий процес
райдержадміністрація
“”200_р.
РОЗПОРЯДЖЕННЯ
про створення комісії для визначення збитків і втрат сільськогос-
подарського та лісогосподарського виробництва
Керуючись Земельним Кодексом України ст. 207-209 та Постановою
Кабінету Міністрів “ Про розміри та порядок визначення втрат сільськогоспо-
дарського та лісогосподарського виробництва, що підлягають відшкодуванню”
від 17.11.1997р. №239 райдержадміністрація створила комісію для визначення
збитків власникам землі та землекористувачам та втрат сільськогосподарсько-
го та лісогосподарського виробництва складі:
Голова комісії:представник райдержадміністрації
Члени комісії:власник землі, землекористувач
(орендар),якому заподіяли збитки
представник підприємств,
організацій, установ, які будуть
відшкодовувати збитки, втрати
с.-г. і лісогосподарського.
виробництва
представник відділу земельних
ресурсів
представник райфінвідділу
представник районного відділу
містобудування і архітектури
представник сільської, селищної,
міської ради, на території яких
знаходиться земельна ділянка
Голова райдержадміністрації:
(підпис) (прізвище та ініціали)
42
Тема 1. Процесуальний порядок відведення земель
АКТ
визначення збитків власникам землі та землекористувачам
і втрат сільськогосподарського і лісогосподарського
виробництва в зв’язку з відведенням земельної ділянки з
землеволодіння, землекористування
( назва
_____________________________________________________району
землекористувача, власника землі ) (назва)
області для будівництва___________________________
(назва) (назва об’єкта)
____________________, який знаходиться____________________________
(місцезнаходження об’єкта)
«___»199_р.
Комісія, яка діє на підставі розпорядження
облдержадміністрації від «___»199_р. №___________________в складі:
Голови комісії, представника облдержадміністрації
( прізвище, ініц.)
членів комісії:
землекористувача, власника землі,
якому заподіяні збитки, ,
( прізвище та ініціали )
представника підприємства організації, установи,
які будуть їх відшкодовувати______________________________________
(прізвище, ініц.)
представника районного відділу земельних ресурсів
(прізвище, ініц.)
представника райфінвідділу
(прізвище, ініц.)
представника районного відділу
містобудування і архітектури,
( прізвище, ініц.)
депутата сільської, селищної, міської ради
(прізвище, ініц.)
провела визначення збитків землекористувачам, власникам землі і втрат
с.-г. і лісогосподарського, виробництва в зв’язку з відведенням з землекори-
стування, землеволодіння земельної ділянки
(назва господарства, громадянина) ( кому,
для яких потреб і місцезнаходження об’єкта )
43
Земельно-правовий процес
і відповідно до розрахункових відомостей які додаються до акту; встано-
вила:
а) збитки пов’язані з держбюджетними асигнуваннями на будівництво
меліоративних систем в сумі тис.грн.;
б) збитки землекористувача, землевласника в сумі____тис.грн.;
в) втрати сільськогосподарського виробництва в сумі_тис.грн.;
Кошти, які визначені комісією для покриття збитків землекорисгувача, зем-
левласника і втрат сільськогосподарського виробництва в 3-х місячний термін
після відведення ділянки в натурі повинні бути перераховані
( назва організації, підприємства,
установи, якому відводиться земельна ділянка)
а) збитки по держбюджетних асигнуваннях
б) за збитки власнику землі, землекористувачу
(назва господарства; прізвище та ініціали громадян)
на рахунок №_________________в________________________________
(населений пункт) ( назва контори Держбанку)
в) втрати сільськогосподарського виробництва на рахунок
( назва)
Визначення розміру збитків власнику землі, землекористувачу проведено
на підставі порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та
землекористувачам, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України
від 19.04.93 р. № 284.
Визначення розмірів втрат сільськогосподарського виробництва проведено
на підставі порядку визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарсь-
кого виробництва, що підлягають відшкодуванню, затвердженого Постановою
Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 р. № 1279 та нормативами
втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва.
Акт складено в 5_примірниках.
Голова комісії: підпис
( прізвище та ініціали )
Члени комісії: підпис
( прізвище та ініціали )
підпис ____________________________
(прізвище та ініціали)
44
Тема 1, Процесуальний порядок відведення земель
Питання для самоконтролю
1) Що таке вилучення земель?
2) Які документи посвідчують право на землю?
3) Коли виникає право власності або право користування землею?
4) Що таке відведення земель, які дії вона включає?
5) Яких вимог слід дотримуватись при відведенні земель?
6) Які компетенції рад щодо надання та вилучення земель?
7) В яких випадках застосовується особливий порядок вилучення зе-
мель для державних та громадських потреб?
8) Що таке особливо цінні продуктивні землі, яка їх особливість?
9) Який порядок порушення клопотань при відведенні земельних
ділянок?
10) Який порядок попереднього погодження місця розташування
об ’єктів при відведенні земельних ділянок?
11) Який порядок підготовки та оформлення матеріалів відведення
земель?
12) Як здійснюється перенесення проекту відведення земельної
ділянки в натуру?
13) Який порядок відшкодування збитків власникам землі та земле-
користувачам, ким і як використовуються отримані кошти?
14) Який порядок відшкодування втрат сільськогосподарського та
лісогосподарського виробництва, ким і як використовуються отри-
мані кошти?
15) Хто звільняється від відшкодування втрат сільськогосподарсь-
кого та лісогосподарського виробництва?
Тема 2
Процесуальний порядок
формування сільськогосодарсь-
ких підприємств
План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
1. Загальні положення про реструктуризацію землеволодінь і зем-
лекористувань
2. Прийняття рішень та відкриття справи про реструктуризацію
сільськогосподарських підприємств
3. Створення нових організаційно-правових форм господарювання
4. Розробка проекту формування землекористування нових сільсь-
когосподарських підприємств
5. Здійснення угод з земельними частками (паями)
6. Передача земельних часток (паїв) у натурі
1. Загальні положення про реструктуризацію землеволодінь і
землекористувань.
Після проведення паювання земель стала проблема реструктуризації
землеволодінь існуючих господарств. Потрібно було зробити механізм
формування, процедуру розподілу земель і напрямки їх подальшого ко-
ристування на базі сертифікатів, які отримали громадяни шляхом фор-
мування землеволодінь і землекористувань (далі - землекористувань)
товарних сільськогосподарських підприємств ринкового типу, фер-
мерських господарств, які базуються на приватній власності на землю
та засоби виробництва.
Стало необхідним замінити старі організаційні форми господарю-
вання новими. Це потрібно було зробити виходячи з світового досвіду
на базі приватної власності, як передумови інтенсивного використання
землі.
Правовою базою реструктуризації сільськогосподарських під-
приємств є Земельний кодекс України, Указ Президента України від З
грудня 1999 р. “Про невідкладні заходи щодо реформування аграрного
сектора економіки”, Закон України “Про оренду землі” та інші норма-
тивні акти.
46
Тема 2. Процесуальний порядок формування сільскогосподарських підігриеств
Реструктуризація землеволодінь проводиться після паювання землі
в такій послідовності:
• прийняття рішення і відкриття справи про реструктуризацію;
• створення нових організаційно-правових форм господарювання;
• здійснення передбачених законодавством угод з земельними ча-
стками (паями);
• розробка проекту реструктуризації сільськогосподарського
підприємства;
• виділення земельних ділянок в натурі та видача документів, що
посвідчують право на землю.
Учасниками реформування є власники сертифікатів на земельну ча-
стку (пай), власники землі і землекористувачі, підприємці і виробничі
формування, які виявили бажання прийняти участь.
Реструктуризація проводиться на добровільних засадах за ініціати-
вою самих підприємств в умовах вільного доступу його членів до
вирішення всіх питань, що при цьому виникають. Кожний член
підприємства є самостійним і незалежним під час прийняття рішення
щодо майбутнього використання своєї земельної частки.
Рішення щодо розпорядження землями, які знаходяться у
спільній сумісній власності членів недержавних сільськогосподарсь-
ких підприємств (під господарськими шляхами та прогонами, гідро-
технічними спорудами, лісовими насадженнями, солонцями, солон-
чаками, солодями, пісками, перезволоженими землями, кам’янистими
місцями, порушеними землями, покинутими та діючими господарсь-
кими дворами, тваринницькими фермами і комплексами тощо) прийма-
ються на загальних зборах членів цього підприємства
Фінансування робіт повинно здійснювати господарство, яке прий-
няло рішення про реструктуризацію. В окремих випадках фінансування
здійснюється за рахунок коштів бюджету', заінтересованих власників
сертифікатів на земельну частку (пай), інших юридичних і фізичних
осіб. Оновлення, при необхідності, планово-картографічних матеріалів
на територію господарства, а також інформації щодо стану ґрунтового
покриву сільськогосподарських угідь може здійснюватись при належ-
ному обґрунтуванні за рахунок коштів державного та місцевого бюд-
жетів (Рис. 2.1).
47
Земельно-правовий процес
Рис. 2.1. Послідовність та механізм формування землеволодінь після
паювання землі та майна
48
Тема 2. Процесуальний порядок формування сільскогосподарських підприєств
2. Прийняття рішення та відкриття справи про реструктури-
зацію сільськогосподарського підприємства
Початок реструктуризації повинен починатися з загальних зборів
власників сертифікатів, на яких затверджується склад комісії, що по-
винна робити реструктуризацію.
До складу комісії входять :
власники сертифікатів,
провідні спеціалісти господарства,
’Ь пенсіонери з числа працівників господарства,
представники органів місцевого самоврядування,
Ч> представники громадських організацій,
органи управління районної ради тощо.
Комісія повинна дати роз’яснення загальним збором права влас-
ників сертифікатів, варіанти використання паїв і порядок реалізації
своїх прав.
Загальні збори власників сертифікатів приймають рішення про ре-
структур изацію.
Це рішення передається в районний відділ земельних ресурсів, який
у 5-денний термін повинен:
• відкрити справу про реструктуризацію і
* повідомити про відкриття справи місцеву раду та управління
сільського господарства райдержадміністрації.
Повідомлення про відкриття справи про земельні впорядкування
публікується в місцевій пресі та визначається дата проведення
засідання комісії з реструктуризації. Як правило засідання поводиться
через 2 місяці, але не більше 75 днів з часу публікації.
В цей період збирається інформація про майбутніх правонас-
тупників, визначаються організаційні форми нових господарств,
планується - хто бере на себе лідерство.
Після здійснення державної реєстрації новоутворених переформу-
вань, комісія, відповідно до вказаних в оголошенні термінів, проводить
засідання представників нових формувань. За цей час нові переформу-
вання працюють з власниками сертифікатів на предмет передачі їм
землі (як власники сертифікатів готові передати землю конкретному аг-
роформуванню в оренду). Перед засіданням представників агроформу-
вань збирається, опрацьовується і аналізується інформація, як власники
49
Земельно -правовий процсс________________________________________
сертифікатів визначились з своїми паями. Якщо пайовики визначилися
із своїми земельними частками (паями) у кількості 90% і більше, тоді
приступають до подальшої роботи, якщо менше, то проходить далі про-
цес підготовки.
Земельні ділянки тих, хто не визначився, передаються сільською ра-
дою в оренду агроформуванням, які виявили бажання їх взяти в оренду
на час поки власник сертифікату визначиться.
Комісією господарства проводиться опитування членів господар-
ства щодо їх намірів відносно розпорядження земельними паями та
роз’яснення їм:
> суті здійснюваних робіт щодо створення нових типів госпо-
дарств, які дозволені чинним законодавством;
прав громадян щодо розпорядження земельними паями;
> можливих позитивних і негативних наслідків їх дій щоОо розпо-
рядження власними паями.
Комісією виявляються потенційні керівники майбутніх госпо-
дарств, в тому числі з власників фермерських господарств, які бажа-
ють розвинути власне господарство. Розгляд кандидатур майбутніх
керівників та формування пропозицій загальним зборам здійснюється
комісією з залученням громадських організацій.
Зазначені особи повинні мати достатні знання в агрономії, зоо-
технії, техніці, технологіях, економіці, маркетингу, а також певний
досвід практичної діяльності, вміти працювати самостійно, напружено,
ініціативно, не боячись ризикувати і нести відповідальність; бути здат-
ними, при необхідності, рішуче внести зміни в цілі та напрями вироб-
ництва, в залежності від змін в попиті та пропозиціях.
Виявляються бажаючі працювати на землі самостійно, створити се-
лянське (фермерське) господарство. При цьому комісія господарства, за
допомогою фахівців, які розробляють проект, зобов'язана роз’яснити
майбутнім фермерам, за яких умов (площі сільськогосподарських угідь,
напрямків спеціалізацій, обсягів виробництва, операційних витрат та
капіталовкладень) їх господарства можуть бути конкурентоздатними,
високорентабельними. Бажано на підготовчому етапі передати комісії
господарства типові мінімальні параметри рентабельного виробниц-
тва певних спеціалізацій в природно-кліматичних та соціально-еко-
номічних умовах регіону.
50
_____________Гема 2. Процесуальний порядок формування сільськогосподарських підприєств
Виявляються побажання членів господарства щодо:
> організаційно-правових форм, перетворення існуючого господар-
ства, ного внутрішніх підрозділів, якщо в основному господар-
ство збереже свою територіальну та виробничу цілісність;
> організаційно-правових форм новостворених господарств, якщо
є наміри членів господарства щодо їх розукрупнення, особливо в
умовах, коли в господарстві є декілька населених пунктів.
Проводиться роз’яснення, що новостворені господарства можуть
бути спеціалізованими сільськогосподарськими, обслуговуючими, пе-
реробними або поліфункціональними. В будь-якому випадку необхідно
рекомендувати вибір таких форм і розмірів господарств, їх структуру
виробництва, які забезпечать постійну зайнятість мінімальної кількості
працюючих без залучення додаткових робітників на виконання основ-
них технологічних операцій.
Наголошується, що напрямки спеціалізації новостворених госпо-
дарств, їх потужність повинні також пов’язуватись з розмірами
цілісних майнових комплексів, зокрема тих, що відносяться до сфери
обслуговування сільськогосподарського виробництва, доробки, пере-
робки продукції, її транспортування (Рис 2.2).
3. Створення нових організаційно-правових форм господарю-
вання.
Першим кроком у подальшій роботі є укладення установчого до-
говору власників сертифікатів, які об’єдналися і приступають до скла-
дання проекту реструктуризації господарства, уточнюють площі земель,
які повинні бути закріплені, площі земель запасу і резервного фонду.
Проект реструктуризації повинен створюватися в тісній ув’язці
• з проектами роздержавлення і приватизації, тобто визначення
земельних часток (паїв)
• з вимогами раціональної організації території і компактності
земельних масивів.
Землі резервного фонду і запасу передаються в оренду новим агро
формуванням, які виявили бажання їх взяти в оренду.
Учасникам новостворених господарств (пайовикам) виплачуються
орендна плата в розмірах передбачених статутом цього підприємства
(неменше 1% від вартості землі). Указом Президента від 2 лютого
2002 р. зі змінами 13 вересня 2003 р. рекомендується 1,5%.
51
Земельпо-правовий процес
Рис 2.2. Відкриття справи, прийняття рішення, створення нових
агроформуваиь
52
____________Тема 2. Процесуальний порядок формування сільскогосподарських підприєств
Утворення нових агроформувань здійснюється на основі приватної
власності і оренди, на цих же умовах може створюватися і фермерське
господарство.
Для виділення конкретної земельної ділянки складають проекти
відведення земель і видаються державні акти на право власності або
укладаються договори оренди. Власники земельних часток (паїв), які є
іноземними громадянами, можуть мати землю лише на умовах оренди,
а значить передати новим агроформуванням не можуть.
При реформуванні колективних сільськогосподарських підприємств
передбачається на засадах приватної власності на землю і майно запро-
вадження усіх організаційно правових форм, які використовують землю
в сільськогосподарських цілях.
Найбільш прийнятними вважаються:
Товариство з обмеженою відповідальністю - визначається това-
риство, .що має статутний фонд, розділений на частини, розмір яких
визначається установчими документами. Учасники товариства несуть
відповідальність в межах їх вкладів.
Із досвіду створення і роботи товариств з обмеженою відповідаль-
ністю вважається, щоб їх засновниками було не більш 10 власників
майна і землі. Решту майна і землі товариство бере в оренду з обов’яз-
ковим укладанням відповідних договорів, угод. .
Приватне (приватно орендне) підприємство з орендними відно-
синами. Власник землі і майна бере в оренду землю і майно у інших
членів колективного господарства що реформується з обов’язковим
укладанням договору, де визначаються розмір плати за оренду майна і
землі та права і обов’язки сторін.
Сільськогосподарський виробничий кооператив - підприємство
створене для спільного виробництва продукції сільського, рибного і
лісового господарства з обов’язковою трудовою участю в його діяль-
ності.
Рекомендується, щоб засновниками виробничих сільськогосподарсь-
ких кооперативів була незначна кількість власників майна і землі ( в
межах 10 осіб), що є більш ефективно. Решта майна, і землі береться в
оренду ( єдиним масивом) на відповідних, договірних умовах.
Фермерське господарство - у нього є власна земельна ділянка, а та-
кож земля у користуванні, бере в оренду земельні і майнові паї у інших
власників на відповідних договірних умовах.
53
Земельио-правовий процес_________________________________________
Крім цього передбачено право фермерських господарств на вільний
викуп земельних ділянок, які перебувають у їх користуванні (понад
норму, що приватизується безкоштовно).
4. Розробка проекту формування нових сільськогосподарсь-
ких підприємств.
Розробка проекту формування землекорнстувань передбачає роз-
поділ території між такими підприємствами, враховуючи економічні,
географічні та інші природні характеристики та вирішення таких пи-
тань:
визначення розмірів новостворених господарств: сільськогоспо-
дарських кооперативів, товариств, фермерських господарств
та інших новостворених господарств з урахуванням кількості
та розмірів паїв.
розміщення новостворених землеволодінь та землекорнстувань
проводиться з урахуванням місця проживання, розміщення на-
селених пунктів, погодження місця розташування та зональні
особливості;
проектування системи захисних лісонасаджень, протиерозійних
гідротехнічних споруд тощо;
формування мережі польових доріг та інших елементів інфраст-
руктури;
визначення площ деградованих, забруднених земель, земель, що
підлягають консервації, залуження
Практично розподіл між господарствами здійснюється методом
поступок та дискусій. Ділянки резервного фонду і земель запасу пе-
редаються тим підприємствам, які хочуть взяти. При наявності двох
або більше претендентів, передача здійснюється на конкурентній
основі (тобто хто платить більшу за розміром орендну плату з тим і
укладають договір).
Результати розподілу земель оформляються протоколом, доповіда-
ються загальним зборам і передаються проектній організації для оформ-
лення. Робота із формування землекорнстувань здійснюється відповідно
до “Тимчасових рекомендацій, щодо формування недержавних сільсь-
когосподарських підприємств у процесі реструктуризації існуючих
господарств,” які підготовлені авторським колективом за редакцією
О.Я. Новаковського (Київ, Держкомзем, 30.10.1997 р.)
54
______Тема 2. Процесуальний порядок формування сільськогосподарських підприєств
Обгрунтування формування землеволодінь землекорнстувань
здійснюється в порядку складання проекту' землеустрою.
При опрацюванні проектних рішень враховуються специфічні
відміни і особливості у територіальному розміщенні, якісному стані та
складі угідь земель різних форм власності, а також поселенської ме-
режі, виробничих комплексів, інженерної та соціальної інфраструктури
тощо.
Розробка проекту формування землеволодінь і землекорнстувань
фінансується господарством, в якому на загальних зборах прийнято
відповідне рішення. При зміні в процесі розробки проекту умов раніше
затвердженого завдання або вихідних даних, замовник зобов’язаний
повністю оплатити виконані роботи, які підлягають переробці.
Розробка проектів виконується спеціалізованими проектними ор-
ганізаціями, які мають на це право, за договорами з замовниками
робіт.
Розробка проектів, виконується в такій послідовності:
> підготовчі роботи;
> обґрунтування попереднього проекту;
> розгляд проектних рішень та їх затвердження;
> оформлення проектної документації і посвідчення новостворе-
ним господарствам права власності на землю і користування
нею.
Підставою для розробки проекту є завдання, яке готується комісією
господарства за участю спеціалізованої проектної організації. Зміст
завдання може уточнюватись з урахуванням специфічних місцевих
умов. При складанні завдання замовником обумовлюється необхідність
варіантного опрацювання відповідних обґрунтувань. Завдання на роз-
робку проекту за погодженням з районним (міським) відділом земель-
них ресурсів затверджується загальними зборами або зборами уповно-
важених.
Проектні пропозиції погоджуються із зацікавленими сторонами
(відповідними комісіями господарств та майбутніми суб’єктами госпо-
дарювання) і затверджуються загальними зборами.
Підготовчі роботи.проводяться з метою
• встановлення фактичного складу угідь, площ землекорнстувань
господарства, що прийняло рішення щодо реструктуризації та
розподілу земель;
55
Земельпо-правовийпроцес __________________________________________
• визначення достовірності планово-картографічних матеріалів
та інформації про стан ґрунтів, грошову оцінку сільськогоспо-
дарських угідь;
• уточнення складу співвласників земель колективної власності і
виконання, при необхідності, відповідних розрахунків.
В процесі підготовчих робіт проводиться аналіз земельно-кадаст-
рових, статистичних і планово-картографічних матеріалів, результатів
польових обстежень і вишукувань, а також обґрунтованості встанов-
лення меж населених пунктів, площ і розміщення земель запасу та ре-
зервного фонду земель.
В порядку підготовчих робіт уточнюється розміщення, потужність
(нормативна і фактична) та стан майнових комплексів господарства, в
тому числі об’єктів соціально-побутового призначення, які підлягають
передачі на баланс місцевих органів самоврядування.
Проводиться уточнення розміщення та потреба у розміщенні площ
(з урахуванням дотримання санітарних і зооветеринарних норм) водо-
забірних і питних споруд, кладовищ, смітників, об’єктів, що створені
для задоволення потреб місцевого поселення.
Встановлюється структура населення в розрізі поселень, в тому
числі кількість власників земельних паїв з метою оптимального подаль-
шого перерозподілу земель резервного фонду, запасу.
Виявляється наявність худоби у власності населення (по кож-
ному селу окремо), тенденції зміни її чисельності, традиційні способи
утримання в пасовищний період, забезпеченість природними кормо-
вими угіддями.
Визначається кількість та характеристика фермерських госпо-
дарств, ступінь довіри населення до їх керівників, економічні резуль-
тати діяльності, бажання і здібності до розширення господарства.
Здійснюється аналіз матеріалів щодо діяльності промислових
підприємств на території господарства, встановлюються перспективи
їх територіального розвитку, в тому числі об’єктів добувної промисло-
вості, межі гірничого відводу, а також розвиток поселень.
В процесі підготовчих робіт збираються, систематизуються і вивча-
ються такі матеріали:
1) плани землекористувань недержавного сільськогосподарського
підприємства, щоресшрукпіуризується, і територій відповідних сільсь-
ких (селищних) рад в масштабі 1:10000 або 1:25000 та топографічні
карти в цих масштабах;
56
________Тема 2. Процесуальний порядок формування сільскогосподарських підприєств
2) матеріали проектів землеустрою, які виконувались на території
господарства до передачі земель у колективну власність, постійне і
тимчасове користування в межах здійснення заходів земельної ре-
форми;
3) матеріали проектів встановлення меж рад і меж сільських і на-
селених пунктів;
4) матеріали проектів роздержавлення і приватизації земель,
технічна документація по паюванню земель;
5) матеріали технічної документації щодо видачі державних актів
на право власності і користування землею;
6) матеріали передпроектних і проміжних розробок, які стосу-
ються територій господарств, де здійснюється реструктуризація, а
також тих регіональних розробок, зміст заходів яких може вплинути
на проектні рішення щодо організації використання сільськогоспо-
дарських угідь новими господарськими формуваннями;
7) матеріали ґрунтових, агрохімічних, геоботанічних обстежень
та їх наступних корегувань;
8) матеріали радіологічних зйомок та зйомок техногенного забруд-
нення території;
9) показники фактичного накопичення забруднюючих речовин в про-
дукції рослинництва і тваринництва в агроландшафтах господарства
та на прилеглих територіях інших категорій земель, які використову-
ються у виробничих цілях жителями сіл цього господарства;
10) матеріали щодо ефективності сучасного використання земель-
них угідь господарства, які знаходяться у його власності, а також
тих, якими воно користується;
11) відомості щодо якісного стану земель, інтенсивності прояву
ерозійних процесів;
12) матеріали бонітування ґрунтів і грошової оцінки угідь;
13) статистичні і звітні матеріали про розміщення сільськогоспо-
дарських культур на момент реструктуризації, виконані технологічні
заходи під майбутній урожай сільськогосподарських культур та їх
вартість.
В процесі польового обстеження території встановлюється дос-
татність повноти перелічених матеріалів, визначається фактичний стан
тих угідь, які знаходяться в критичному екологічному стані.
Здійснюється інвентаризація земель (спрощене коригування
угідь), які знаходяться у власності та користуванні господарства, в тому
57
Земельмо-правовийпроцес __________________________________________
числі в спільній сумісній та спільній частковій власності. У випадках
розбіжностей у фактичному стані та площах земельних угідь з даними
відповідних документів, які посвідчують право власності на землю та
право користування нею, в останні вносяться зміни у встановленому
порядку.
Склад земельних угідь встановлюється окремо для земель, які
знаходяться у спільній частковій власності членів господарства та
землях, які перебувають у спільній сумісній власності.
Виходячи з екологічних міркувань, вивчається
необхідність зміни цільового використання і напрямків консер-
вації угідь;
Ч> шляхи диференціації ріллі по інтенсивності використання на ос-
нові агроекологічної оцінки придатності ґрунтів для розміщення
сільськогосподарських культур з урахуванням можливості виро-
щування техногенно незабрудненої та забрудненої без переви-
щення допустимих рівнів продукції рослинництва.
Дані щодо фактичного розміщення сільськогосподарських культур
та понесені затрати під урожай майбутніх років встановлюються при
обстеженні території на підставі опитування фахівців господарства та
даних бухгалтерського обліку.
Аналізується стан меліоративних угідь, значущість перезволо-
жених земель як геохімічних резервацій та джерел живлення і регулю-
вання стоку поверхневих та підземних вод, можливості їх подальшої
охорони; уточнюються території мережі природно-заповідного фонду, а
також територій, зарезервованих з метою наступного заповідання.
Вивчаються доцільність і можливі обсяги виконання культур-
технічних робіт, рекультивації порушених земель, землювання ма-
лопродуктивних угідь та інших заходів, спрямованих на подальше
поліпшення стану агроландшафтів і забезпечення їх стійкості.
Встановлюються стан і ефективність дії лісомеліоративних на-
саджень та гідротехнічних протиерозійних споруд. При незадовільному
їх стані виявляються причини, фіксуються порушені споруди, визнача-
ються орієнтовні обсяги ремонтних робіт, фактори, що сприяють підви-
щенню надійності експлуатації зазначених насаджень і споруд. Особ-
лива увага звертається на вершини ярів і балок, тальвеги і вододіли,
місця витоків малих річок, джерела ґрунтових вод.
Визначається спрямованість заходів щодо системного розвитку
природних територій в агроландшафтах, можливості та засоби кон-
58
___________Тема 2, Процесуальний порядок формування сільскогосподар ськихпідприєств
отруювання культурних ландшафтів, уточнюється режим використання
земель в водоохоронних і прибережних смугах, санітарно-захисних зо-
нах.
Здійснюється обстеження стану тваринницьких ферм господар-
ства, інших господарських дворів; встановлюється необхідність і мож-
ливість їх перепрофілювання або консервації в зв’язку з очікуваними
змінами в господарській структурі товарного сільськогосподарського
виробництва.
Підсумковим картографічним документом підготовчих робіт є
креслення вихідної інформації до проекту формування землеволодінь
і землекористувань господарств.
На кресленні (в тому числі в окремих таблицях) зазначається, зок-
рема, наступна інформація:
склад населення в розрізі населених пунктів - всього, вікова струк-
тура, працівники соціальної сфери, власники сертифікатів;
> поголів ’я худоби в громадському та приватному секторах;
> розміщення комунальних об ’єктів населених пунктів (кладовищ,
водозабірних та водоскидних об ’єктів, сміттєсховищ, скотомо-
гильників тощо) та потреба в їх розміщенні;
> межі:
• гірничих відводів;
* сільських рад;
• окремих сільських громад (якщо вони встановлені поперед-
ньо);
• населених пунктів;
• земель запасу;
• резервного фонду земель;
• інших землеволодінь і землекористувань;
> розміщення та потужність об'єктів загальногосподарського та
сервісного обслуговування (майстерень ремонтних, пошивочних,
столярних, автогаражів, складів пально-мастильних речовин,
складів газових балонів, складів продовольства, зерносховищ та
споруд по доробці зерна тощо);
> розміщення та характеристика водогосподарських та меліора-
тивних об'єктів, побудованих на кошти господарства;
> розміщення та характеристика (проектна потужність) тва-
ринницьких ферм;
59
Земельно-правовий процес ________________________________________
> інші комунікації (автошляхи, лінії електропередачі, трансформа-
торні підстанції, траси водопроводу, каналізації, газорозподільні
пункти, газові мережі, греблі ставків, свердловини тощо), побу-
довані за рахунок господарства;
> адміністративні, культурно-побутові будинки і споруди, що зна-
ходяться на балансі господарства;
> лісові насадження, в тому числі захисні, створені на кошти гос-
подарства;
> характеристика земель колективної власності;
• фізичні площі;
• шифри агрогруп, грунтів, коефіцієнти (індекси) родючості
(шкали);
• показники середньозваженого бала бонітету земель;
• кількість земельних паїв в межах окремих ділянок;
• розрахунки площ, необхідних для створення раціональної
мережі місцевих шляхів, будівництва протиерозійних спо-
руд, створення лісонасаджень;
• площі та території, що підлягають консервації шляхом за-
луження і заліснення;
• площі угідь, які додатково необхідні для створення пасо-
вищ сумісного використання в розрізі населених пунктів
для випасання худоби.
Креслення вихідної інформації може доповнюватись іншими, додат-
ковими довідковими даними, які дозволять найбільш повно обгрунту-
вати рішення попереднього проекту.
На підготовчому етапі, в установленому порядку, при необхідності,
проводиться уточнення розміру земельного паю кожного члена не-
державного сільськогосподарського підприємства.
Виявляється кількість та обсяги паїв, які на момент формування зем-
леволодінь і землекористувань нових господарств не будуть витребу-
вані, визначається порядок їх подальшого використання.
Обгрунтування попереднього проекту
Рішення попереднього проекту спрямовані на допомогу селянам у
виборі обґрунтованого шляху подальшого розпорядження належною
їм власністю у їх власних інтересах в узгодженні з необхідністю одер-
жання максимальних обсягів продукції з мінімальними затратами та
без шкоди для довкілля.
60
Тема 2. Процесуальний порядок формування сільскогосподарських підприєств
Обґрунтування рішень попереднього проекту здійснюється на
підставі вивчення матеріалів підготовчих робіт.
Розробляються варіанти формування землеволодінь і землекори-
стувань, які максимально узгоджуються з намірами власників земель-
них часток, які виявились на підготовчому етапі.
При цьому за укрупненими показниками повинні обґрунтовуватись
попередні програми виробничої діяльності новостворених господарств,
як правило, максимально спеціалізованих.
Обґрунтування рішень попереднього проекту полягає у визначенні
економічної доцільності:
’Ь збереження існуючих землекорнстувань господарств та заміни
лише правового і організаційно-господарського їх статусу в за-
конодавчо встановлених формах;
створення на базі існуючих господарств кількох нових госпо-
дарських структур в поєднанні окремих сімейних та суто вироб-
ничих, де їх члени не мають родинних зв ’язків.
При необхідності, зокрема, в крупних господарствах обгрунтову-
ються найбільш доцільні форми кооперації новостворених виробничих
структур між собою та з постачальницько-збутовими, переробними і
іншими сервісними структурами, що створюються на базі господар-
ства, яке розкрупнюється, а також з іншими існуючими підприємствами
і організаціями.
Обов’язковою умовою формування землеволодінь і землекорисгу-
вань є необхідність обґрунтування заходів, пов’язаних з охороною
земель від дії несприятливих природних і антропогенних процесів, за-
безпечення функціонування екологічно сталого навколишнього середо-
вища, умов виробництва незабруднених продуктів харчування.
При обґрунтуванні проектних рішень щодо формування тери-
торій землеволодінь і землекорнстувань майбутніх господарських
структур необхідно враховувати, що до їх складу будуть входити землі,
які знаходитимуться у їх членів у власності, у постійному чи тимчасо-
вому користуванні. Потребує обґрунтування розподіл земель, які знахо-
дяться у спільній сумісній власності членів недержавних сільськогос-
подарських підприємств.
При цьому доцільно обґрунтувати, при необхідності, розміщення і
площі резервного фонду земель та фонду земель запасу з урахуванням
поселенської мережі, людності населених пунктів, кількості працівників
соціальної сфери в них та умов і обсягів виробництва.
бї
Земельно-правовий процес
Формування землеволодінь і землекористувань повинно здійсню-
ватись з урахуванням територіального розміщення інших суб’єктів
землекористування, розташованих в межах території сільради, а також
можливого розвитку кооперації з ними у виробничих цілях.
Необхідно передбачити заходи щодо ліквідації черезсмужжя, інших
недоліків землекористування, здійснення яких провадиться у встанов-
леному порядку.
У варіанті збереження землекористування існуючого господарства
опрацьовуються заходи щодо удосконалення його внутрішньої ор-
ганізаційної структури, поглиблення спеціалізації виробництва, дифе-
ренціації використання земель, охорони природного середовища.
Оптимальним повинно вважатись формування нових товарних
господарств на базі окремих населених пунктів з метою максимально
можливого наближення місць роботи до місць проживання населення
з урахуванням трудових ресурсів, виробничих потужностей майно-
вих комплексів, суміжних площ земельних паїв, достатніх для сталого
функціонування товарних господарств певних спеціалізацій.
У випадках, коли в господарстві, яке поділяється на кілька нових, на-
селення розміщено в одному селі, території землекористувань розміщу-
ються по відношенню до них таким чином, щоб максимально при-
близній їх до тієї частини села, працездатне населення якої буде мати
можливість самостійно господарювати на агроекологічно споріднених
угіддях.
Сучасні тенденції реформування земельних відносин зумовлюють
необхідність формування нових землеволодінь за розмірами, узгодже-
ними з можливостями виконання основних технологічних операцій в
рослинництві і тваринництві працездатним населенням окремого насе-
леного пункту або його частини.
В умовах специфічного прояву негативних природних і антропоген-
них процесів в агроекосистемах питання формування територій нових
господарських структур вирішуються в кожному випадку окремо.
Особливостями організації нових виробничих структур в умовах тех-
ногенного забруднення території є необхідність забезпечення найбільш
повної агроекологічної однорідності сільськогосподарських угідь, в
першу чергу ріллі, а також спільності виконання контрзаходів, спрямо-
ваних на зниження негативного впливу техногенного забруднення до
допустимих норм.
62
Тема 2. Процесуальний порядок формування сільскогосподарських підприєств
Площі землекористувань окремих господарських структур
доцільно визначати кратними розміру земельної частки. При цьому
враховуються територіальні особливості розміщення та площі меліоро-
ваних земель, садів, виноградників, природних кормових угідь. Не
доцільний розподіл компактно і відокремлено розташованих переліче-
них угідь між окремими господарствами.
Мінімальні розміри території нових господарських структур певної
спеціалізації не повинні бути меншими, ніж розміри раціональних фер-
мерських господарств.
Межі територій нових господарських структур встановлюються
з урахуванням недопущення географічного і фізичного черезсмужжя,
в тому числі викликаного відчуженням техногенно забруднених земель.
Як правило, межі територій повинні узгоджуватись з межами природ-
них елементів ландшафтів (лісосмугами, каналами, шляхами з твердим
покриттям, межами ділянок певної щільності техногенного забруднення
території") тощо.
Не рекомендується розділяти між декількома господарствами пер-
винні водозбірні площі, де вимагається створення закінченого протие-
розійного комплексу.
Формування нових господарських структур повинно здійснюва-
тись з урахуванням існуючих майнових виробничих комплексів:
• підприємств і ферм для утримання худоби і птиці,
• підприємств і дворів із зберігання і переробки сільськогоспо-
дарської продукції, ремонту, технічному обслуговуванню сільсь-
когосподарських машин і знарядь та автомобілів;
• по виготовленню будівельних конструкцій, виробів і деталей з
місцевих матеріалів; філій і цехів переробних та інших проми-
слових підприємств;
• ветеринарних закладів;
• теплиць і парників;
* матеріальних складів;
• транспортних, енергетичних та інших об'єктів, пов'язаних з ви-
робничою сільськогосподарською діяльністю; комунікацій, які за-
безпечують внутрішні і зовнішні зв'язки виробничих комплексів.
При плануванні використання виробничих комплексів повинні вра-
ховуватись організаційно-господарські, санітарно-гігієнічні, зоовете-
ринарні, будівельні, протипожежні і архітектурно-планувальні вимоги і
умови, територіальне розташування техногенно забруднених земель.'
Земельно-правовий процес
При плануванні використання виробничих комплексів новоство-
реними господарствами необхідно надавати перевагу розвитку існую-
чих потужностей, сумісному використанню окремими господарствами
існуючих інженерних комунікацій.
Доцільно опрацювати варіанти використання існуючих вироб-
ничих комплексів на договірних засадах спільно з іншими господар-
ствами, включаючи селянські (фермерські) та особисті підсобні госпо-
дарства, які мають переважно товарне спрямування діяльності.
Розташування об’єктів виробничих комплексів новостворених
сільськогосподарських підприємств не допускається на радіоактивно
забруднених землях, де додаткове опромінювання працюючих може
перевищити 1,0 мЗв (0,1 Бер) в рік понад дозу, яку отримували вони
на цих об’єктах в доаварійний період. Розташування об’єктів вироб-
ничих комплексів на територіях іншого техногенного забруднення уз-
годжується з органами Міністерства охорони здоров’я України в кож-
ному конкретному випадку окремо.
Необхідна площа ділянок для розміщення виробничих об’єктів
при опрацюванні рішень попереднього проекту реструктуризації ви-
значається за діючими укрупненими показниками на розрахункову оди-
ницю (голову худоби, тону продукції тощо).
Одночасно з обґрунтуванням виробничих комплексів необхідно пе-
редбачати розташування поза межами населених пунктів санітарно-
технічних споруд комунального призначення (водозабірних та
каналізаційних споруд, сміттєсховищ, зооветеринарних об’єктів, кла-
довищ тощо) При цьому доцільно передбачати передачу цих земельних
ділянок у відання сільрад.
Обґрунтовуються заходи щодо екологічного облаштування агро-
ландіиафтів в цілому в межах господарства, яке підлягає реструкту-
ризації.
При цьому передбачаються заходи по відтворенню водності малих
річок, струмків, відновленню замулених джерел. Крім захисних насад-
жень, обґрунтовується розвиток і системне розташування “плям” при-
родної рослинності в агроландшафтах в тісному поєднанні “коридо-
рами безпеки” з існуючими природними ландшафтами, територіями і
об’єктами природно-заповідного фонду. Площа природних територій в
агроландшафтах повинна складати не менше 3 - 5% їх загальної площі.
За рахунок малопродуктивних еродованих і ерозійно-небезпечних угідь
64
Тема 2. Процесуальний порядок формування сільскогосподарських підприєсгв
намічається розвиток суцільних лісових насаджень з метою отримання
товарної деревини, палива для місцевого населення, вирощування но-
ворічних ялинок, заготівлі лікарської сировини, розвитку народних
промислів тощо.
Обґрунтовуються заходи щодо розвитку раціональної мережі
шляхів місцевого значення. При цьому враховується необхідність за-
безпечення транзитних перевезень шляхами з твердим покриттям від
існуючих фермерських господарств, колективних садів і городів, а та-
кож тих господарських структур, що передбачається створити на землях
запасу та ділянках першочергової приватизації, а також внаслідок ре-
структуризації. Напрями основних шляхів встановлюються, виходячи
з необхідності забезпечення найкоротших відстаней між кінцевими
пунктами при проходженні їх по території з мінімальною кількістю пе-
репон, що вимагають будівництва містків, складних водовідвідних та
інших інженерних споруд.
На підставі аналізу існуючого складу і площ сільськогосподарсь-
ких угідь, можливостей поліпшення їх стану шляхом здійснення
меліорацій, в тому числі в зв'язку з необхідністю зниження негативного
впливу техногенного забруднення, встановлюються агроекологічна од-
норідність угідь, найбільш доцільне їх використання в землеробстві.
Попередньо визначається необхідність внесення змін в склад і
співвідношення угідь.
Склад, площі і розміщення сільськогосподарських угідь ново-
створюваних господарств повинні забезпечувати необхідні тери-
торіальні умови для інтенсивного використання земель при певній
спеціалізації виробничої діяльності, а також відтворення їх корисних
властивостей та мінімальне забруднення сільськогосподарської про-
дукції шкідливими речовинами, попередження міграції забруднюючих
речовин в ландшафтах.
Склад сільськогосподарських угідь для кожного з новостворених
господарств визначаються з урахуванням:
> передбачуваної спеціалізації виробничої діяльності; фактич-
ного стану угідь, щільності їх техногенного забруднення; мор-
фологічних і генетичних ознак ґрунтового покриву, механічного
складу, вмісту гумусу і поживних речовин, агрофізичних і фізгіко-
хімічних властивостей грунтів;
інтенсивності переходу забруднюючих речовин з грунту в куль-
тивовану рослинність;
65
Земельїіо-цра в о в и й пр о ц е с___________________________________
> можливості застосування ефективних екологічних контрзаходів,
спрямованих на зниження техногенного забруднення сільськогос-
подарської продукції.
При організації сільськогосподарських угідь новостворених госпо-
дарств необхідно передбачати вільний зв’язок тваринницьких ферм, в
першу чергу, великої рогатої худоби, з масивами пасовищ та орних зе-
мель з метою запобігання переміщення худоби через землеволодіння і
землекористування суміжних господарств.
Для кожного з новостворених господарств повинна здійснюватись
диференціація використання земель з урахуванням екологічних ви-
мог - виділені землі різної інтенсивності використання: без обмежень;
з обмеженнями, які зумовлюються агроекологічними властивостями
грунтів та забрудненістю території; з обмеженнями, зумовленими ланд-
шафтними особливостями.
На техногенно забруднених територіях при організації сільськогос-
подарських угідь новоствореним господарствам пріоритетно необхідно
вирішувати завдання виробництва “чистої” сільськогосподарської
продукції для харчування місцевих жителів. З цією метою визнача-
ються можливості одержання в межах існуючих норм забрудненості
радіонуклідами, важкими металами, пестицидами і нітратами овочів,
ягід і фруктів на присадибних ділянках, ділянках для ведення особи-
стого підсобного господарства, а також ступінь забрудненості кормів,
що використовуються для годівлі домашньої худоби і птиці. При не-
обхідності, виконуються розрахунки площ природних кормових угідь
та ріллі, які необхідні для забезпечення угіддями особистої худоби і
птиці населення з метою виробництва ним тваринницької продукції без
перевищення нормативів граничних показників забруднення.
В процесі організації сільськогосподарських угідь вирішуються пи-
тання щодо використання новоствореними господарствами земель, які
знаходяться у державній власності. При необхідності обґрунтовується
доцільність їх територіального перерозподілу.
В порядку обґрунтування організації сільськогосподарських угідь
обраховуються умови забезпечення кормами худоби тваринницьких
ферм, які на етапі підготовчих робіт визначені як такі, що повинні
функціонувати в майбутньому. Розрахунки виконуються за укрупне-
ними показниками, за якими необхідно передбачити повне забезпе-
чення такими кормами власного виробництва, які потребують великих
витрат на транспортування.
66
Тема 2. Процесуальний порядок формування сільськогосподарських підіїриєств
При формуванні в процесі реструктуризації масивів землекори-
спіувань фермерських господарств необхідно виходити з наступних
вимог:
створення територіальних умов досягнення високої ефектив-
ності виробництва:
масиви цих землекорнстувань повинні мати зручний вихід на
шляхи з твердим покриттям;
площі окремих масивів земель та їх взаємне розміщення повинні
забезпечувати можливості узгодженого розміщення груп садиб
фермерських господарств;
окремі земельні ділянки розташовуються в місцях, сприятливих
в інженерно-будівельному, санітарному, естетичному відношен-
нях для розташування садиб фермерських господарств;
не повинні утруднюватись умови діяльності інших господарств;
відокремлені земельні ділянки повинні бути достатніми для
організації не метне одного товарного господарства певної
спеціалізації;
масиви земель для організації фермерських господарств новітні
розташовуватись узгоджено з масивами земель запасу.
Для кожного з новостворених господарств визначаються ділянки
першочергового виходу з них членів, якщо в цьому буде необхідність.
Ділянки першочергового виходу повинні визначатись площею не менш
10% площі сільськогосподарських угідь господарства.
Розгляд проектних рішень попереднього проекту формування
землеволодінь і землекорнстувань недержавних сільськогосподарсь-
ких підприємств та їх затвердження полягає у ознайомленні членів
господарств з усіма аспектами формування по кожному із опрацьо-
ваних варіантів.
З цією метою варіанти ймовірного формування землеволодінь і
землекорнстувань визначаються на кресленні, до якого додаються ор-
ганізаційно-виробничі показники, зокрема:
• площі земель, в тому числі сільськогосподарських угідь (приват-
них, спільної сумісної власності, які знаходяться у постійному
користуванні і тимчасово використовуються на правах оренди);
* кількість зайнятих, у тому числі з належними їм землями та
майновими паями, а також тих, хто буде залучений до роботи
за контрактом;
67
Земельно-правовий процес ________________________________________
• спеціалізація виробництва, обсяги виробництва, в тому числі
тваринницької і рослинницької продукції;
• потреба в засобах механізації і собівартість продукції, імовірна
прибутковість.
Розробники попереднього проекту доповідають його на засіданні
відповідної комісії господарства, приймають участь у роз'ясненні його
положень членам господарства, надають консультації щодо найбільш
доцільних організаційно-правових форм сільськогосподарського ви-
робництва та сервісного обслуговування, можливих варіантів вироб-
ничої та іншої кооперації.
При розгляді проектних рішень узгоджуються спірні питання
щодо меж, площ та складу земельних угідь майбутніх господарств.
В результаті обговорення в господарстві варіантів проектних рішень
опрацьовується узгоджений варіант, який виноситься на затвердження
загальних зборів. У разі, коли при обговоренні проектних рішень зали-
шаються спірні питання щодо розподілу землі, вони розглядаються на
загальних зборах.
Загальні збори затверджують узгоджений варіант формування зем-
леволодінь і землекористувань.
Оформлення проектної документації і посвідчення новостворе-
ним господарствам права власності на землю і користування нею
На основі узгодженого варіанта проектних рішень складається про-
ектний план розмежування земель між новоствореними господарст-
вами. На проектному плані:
> показуються межі цих господарств;
> визначаються території та обраховуються площі земельних і
сільськогосподарських угідь (загальні та в розподілі за формами
власності і користування, в тому числі на умовах оренди);
показуються основні рішення щодо облаштування агроланд-
шафтів та екологічні, технологічні і спеціальні обмеження гос-
подарської діяльності в них;
> наносяться система захисних і охоронних насаджень, в тому
числі суцільних, які повинні створюватись внаслідок консервації
малопродуктивних і деградованихугідь;
> визначається основна сітка магістральних доріг.
Проектний план розмежування погоджується керівниками но-
востворених господарств, районним (міським) відділом земельних ре-
сурсів.
68
Гема 2. Процесуальний порядок формування сільскогосподарських підприєств
Місцеві ради за ініціативою створених сільськогосподарських
структур приймають рішення про оформлення права власності на
землю, а також про передачу їм земель у власність чи оренду.
Організація території новостворених господарств
Організація території новостворених господарств здійснюється,
як правило, на їх замовлення. В окремих випадках, коли на території
господарств, що мають складні ландшафтні умови та велике антропо-
генне навантаження, необхідно виконати комплекс заходів, пов'язаних
з охороною земель, замовником робіт може виступати обласне (міське)
управління земельних ресурсів.
При опрацюванні проектних пропозицій враховуються специфічні
особливості і відміни у використанні земель різних форм власності,
якими користується новостворене господарство, а також імовірні зміни
в землекористуванні, в зв’язку з подальшим розвитком його подрібнення
в перехідний період.
Проектна документація розробляється на основі апробованих ме-
тодів контурно-меліоративної організації території.
В процесі реструктуризації заходи по організації території новоство-
рених господарств доцільно опрацьовувати в ув’язці з рішеннями щодо
оптимізації землекористування в суміжних господарствах та на тери-
торії сільської (селищної) ради в цілому.
При проектуванні елементів устрою території сільськогосподарсь-
ких угідь доцільно керуватись навчальним посібником:
Третяк А.М. Землевпорядне проектування: Теоретичні основи і те-
риторіальний землеустрій: Навч. посібник. — К.: Вища освіта, 2006. -
528 с.
При опрацюванні окремих деталей проектування рекомендується
використовувати методичні рекомендації-.
"Методические рекомендации по разработке почвозащитноїі
системи земледелия с контурно-мелиоративной организацией
терриіпории ", Держагронром УРСР, ВАСГНІЛ, 1989;
‘‘Техническая документацій по внутрихозяйственному земле-
устроіїству сельскохозяіїственньїх предприятий в Украинской
ССР", Міпсільгосн УРСР, 1984;
“Временньїе методические указаних по организации территорші
сельскохозяйственньїх землевладенпй її землепользований, под-
вергшейся радиоактивному загрязнению вследствие аварии на
69
Зсмельио-прав овийпроцес __________________________________
Чернобьільской АЗС”, Институт зелшеустройства, УНИИСХР,
Институт радиозкологии, 1992.
Зазначені рекомендації використовуються в частині, що не втратила
значення в сучасних умовах.
В залежності від конкретних природнокліматичних, економічних і
соціальних умов, рівня існуючого протиерозійного устрою території
та територіальних умов, які виникли після реструктуризації, проекти
організації території новостворених господарств складаються в пов-
ному обсязі, передбаченому чинною технологією складання проектів
внутрігосподарського землеустрою сільсько господарських підприємств,
або здійснюється лише удосконалення сівозмін та організації викори-
стання природних кормових угідь.
За бажанням замовника організація території новоствореного гос-
подарства може обмежитись лише встановленням диференційованого
розподілу земель за інтенсивністю використання та обґрунтуванням
екологічних, технологічних і спеціальних обмежень господарської
діяльності в агроландшафтах.
При організації території новостворених господарств необхідно
враховувати наступне.
> польові сівозміни, де концентрується вирощування основних
товарних сільськогосподарських культур, доцільно розміщати
повністю на землях однієї форми власності;
> при одночасному використанні в сівозміні земель різних форхі
власності, орендованих земель останні повинні складати, як пра-
вило, окремі поля;
У найбільш доцільною є організація сівозмін з короткою ротацією,
що дозволяє здійснювати поглиблену спеціалізацію господар-
ства.
При цьому тривалість ротації сівозмін з культурами, які мають дов-
гий період повернення на попереднє місце вирощування (наприклад, з
льоном, соняшником), може бути зменшена шляхом вирощування цих
культур на половині поля з поперемінним їх розміщенням на кожній
половині через рік; сівозміни з короткою ротацією повинні, по можли-
вості, узгоджуватись з мережею населених пунктів з метою максималь-
ного наближення місць роботи до місць проживання населення.
Як правило, на кожний населений пункт, з урахуванням трудових
ресурсів та наявних виробничих потужностей, повинна проектуватись
70
_____________Тема 2. Процесуальний порядок формування сільскогосподарських підприєств
окрема сівозміна, достатня за розмірами для забезпечення наявними
працівниками для здійснення повного виробничого циклу без залу-
чення додаткової робочої сили.
На підставі обґрунтування організації території, намірів щодо ор-
ганізації виробництва розробляються економічні плани діяльності
новостворених господарств (бізнес-плани).
При цьому необхідно враховувати перспективи розвитку підробки
і переробки сільськогосподарської продукції, створення на селі до-
поміжних промислів, організації сервісних структур.
Крім того, повинна встановлюватись доля орендованих земельних
угідь.
В економічних планах доцільно обґрунтовувати маркетингову
політику господарств (ринки збуту, обсяги замовлень, посередницька
діяльність тощо).
При обґрунтуванні чисельності працівників в нових господарських
формуваннях необхідно встановлювати:
• кількість членів господарства, які мають в ньому земельні та
майнові паї і будуть працювати в них;
* кількість членів господарства, які мають в ньому земельні і (або)
майнові паї і власною працею не прийматимуть з тих чи інших
причин участі у виробничих процесах;
* кількість найманих працівників, які працюватимуть за контрак-
тами.
5. Здійснення угод з земельними частками (паями)
Власник земельної частки (паю), в тому числі посвідчених сер-
тифікатами Львівського зразка, мають право здати свій земельний пай
в оренду юридичним і фізичним особам, фермерським господарством,
господарським товариствам, приватним агрофірмам тощо.
Між орендодавцем і орендарем укладається договір, який містить
інформацію про умови оренди, права і обов’язки сторін, розмір орендної
плати інше.
Договір повинен пройти державну реєстрацію. Як відомо, в оренду
можна давати лише конкретний об’єкт (земельна ділянка). Оренда зе-
мельної частки (паю) здійснюється за тим самим правилом, що й оренда
земельної ділянки. Це є тимчасове явище, поки не будуть замінені сер-
71
Земельно-правовий процес____________________________________________
тифікати на земельну частку (пай) на державні акти на право власності
на землю.
Як правило в оренду земельні ділянки беруть конкретні підприємства,
фермерські господарства. Якщо особа передала свою земельну частку
в оренду конкретному користувачу, то в подальшому, при заміні сер-
тифіката на державний акт на право власності на земельну ділянку, як
правило, вона отримає державний акт, який прив’язаний до ділянки
цього користувача.
В договорі оренди повинно бути вказано:
• орендар,
• орендодавець,
• умови оренди,
• права і обоє ’язки сторін,
* розмір і форма орендної плати,
• відповідальність сторін при дії непереборних сил (повінь, земле-
труси)
• термін договору оренди.
Договір оренди може бути нотаріально посвідчений за вимо-
гою однієї із сторін, але обов’язково повинен пройти державну
реєстрацію.
Земельні частки (паї) можуть використовуватись лише для сільсько-
господарських потреб.
Орендар не має права земельну частку продавати, заставити або
відчужити іншим методом, якщо інше не передбачено угодою сторін.
При цьому слід враховувати пункт 15 Перехідних положень Земельного
кодексу України про мораторій на продажу землі.
Спадкування земельних часток (паїв) здійснюється відповідно до
Цивільного кодексу України.
Угоди з купівлі-продажу земельних часток (паїв) можливі за загаль-
ними правилами купівлі-продажу, тобто з нотаріальним посвідченням,
але Земельним кодексом України, пунктом 15 перехідних положень,
сказано, що до 1 січня 2008 року не допускається:
а) купівля-продаж земельних ділянок сільськогосподарського при-
значення державної та комунальної власності, крім вилучення (викупу)
їх для суспільних потреб;
б) купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних діля-
нок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок,
72
_____________Тема 2, Процесуальний порядок формування сідьскогосподарських підприєств
які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення
товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок,
виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв)
для ведення особистого селянського господарства, а також земельних
часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки
на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу)
земельних ділянок для суспільних потреб.
Купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних діля-
нок та земельних часток (паїв) запроваджується з 1 січня 2008 року за
умови набрання чинності законами України про державний земельний
кадастр та про ринок земель, визначивши особливості обігу земель
державної та комунальної власності і земель товарного сільськогоспо-
дарського виробництва.
Угоди (у тому числі довіреності), укладені під час дії заборони на
купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та
земельних часток (паїв) в частині їх купівлі-продажу та іншим спосо-
бом відчуження, а так само в частині передачі прав на відчуження цих
земельних ділянок та земельних часток (паїв) на майбутнє є недійсними
л моменту їх укладення (посвідчення)».(Пункт 15 розділу X Земельного
кодексу України із змінами до Земельного кодексу України, внесеними
згідно із Законом № 490-У від 19.12.2006 р.)
Окремим групам громадян, які цього бажають, виділення земельних
часток (наїв) може здійснюватись масивами або у складі майнових
комплексів. Крім цього можлива передача землі у спільну часткову
власність, коли одна особа отримує державний акт, а інші є співвлас-
никами.
6. Передача земельних часток (паїв) в натурі
Передача земельних часток (паїв) в натурі здійснюється в процесі
заміни сертифікатів на державні акти. Основою для встановлення меж
земельних ділянок є землевпорядна документація. Правовою осно-
вою її розробки є Закон України “Про порядок виділення в натурі (на
місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)” від
5.06.2003 року № 899-ІУ
Підставою для виділення земельної частки в натурі є рішення
відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної
адміністрації. Особа, яка хоче отримати земельну частку (пай) повинна
73
Земельно-правовий процес _________________________________________
подати до відповідної ради заяву про виділення земельної частки
(паю).
Виділення як правило проводиться одним масивом, але допускається
виділення двох земельних ділянок із різним складом сільськогоспо-
дарських угідь (рілля і сад, рілля і пасовище).
У разі виходу власників більшості земельних часток (паїв) у межах
населених пунктів розробляється проект землеустрою. У проекті ви-
значається:
> місце розташування земельних ділянок,
> обмеження, щодо їх використання,
> виключаються деградовані, техногенно забруднені земельні
ділянки, що підлягають консервації, заболоченні і земельні
ділянки, що недоцільно використовувати для сільськогосподарсь-
ких цілей (при цьому в окремих випадках при згоді всіх власників
сертифікатів можливе уточнення розміру земельної частки
(паю).
Проекти підлягають проходженню державної експертизи (20%
проектів) термін експертизи не повинен перевищувати 20 днів.
Списки учасників виділення земельних ділянок в натурі оприлюдню-
ються за 10 днів до початку проведення розподілу. Розподіл земельних
ділянок проводиться за згодою 2/3 учасників, у випадку відсутності
згоди проводиться жеребкування, при цьому звертається увага на те,
щоб розподіл здійснювався із забезпеченням гласності. Результати роз-
поділу оформляються протоколом.
Оформлення державних актів, щодо власності земельних часток
(паїв) здійснюється організацією, яка виконала землевпорядні роботи
із розподілу земельних ділянок між власниками сертифікатів. Власнику
однієї або більше земельних часток у межах земель, що перебувають у
користуванні одного підприємства видається державний акт.
Питання для самоконтролю
1. Які нормативні акти є правовою основою реструктуризації
сільськогосподарських підприємств?
2. Яка послідовність формування нових землеволодінь після паю-
вання землі?
3. Хто є учасниками формування нових землеволодінь після паю-
вання землі?
74
Гема 2. Процесуальний порядок формування сільськогосподарських підпрлєсгв
4. З чого починається реструктуризація сільськогосподарських
підприємств?
5. Які завдання .має комісія з реструктуризації сільськогосподарсь-
кого підприємства?
6. Як і хто відкриває справу з реструктуризації сільськогосподарсь-
кого підприємства?
7. Як здійснюється аналіз визначеності громадян з своїми земель-
ними частками (паями) ?
8. Що таке установчий договір і для чого він складається?
9. Яким вимогам повинен відповідати проект реструктуризації
сільськогосподарського підприємства?
10. На якій основі власники земельних часток паїв можуть переда-
вати землю новоствореним агроформуванням?
11. Який мінімальний розмір орендної плати рекомендується при
укладенні договорів оренди?
12. Яка інформація повинна бути в договорі оренди земельної ча-
стки (паю) ?
13. Які особливості нотаріального посвідчення договору оренди зе-
мельної частки (паю) ?
14. Як може розпорядитись своєю земельною часткою (паєм) її
власник?
15. Які особливості відчуження земельних ділянок відповідно до пе-
рехідних положень Земельного кодексу України?
16. Хто здійснює оплату робіт з реструктуризації сільськогоспо-
дарського підприємства?
75
Тема З
Процесуальний порядок
створення та діяльності
фермерського господарства
План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
1. Загальні положення
2. Право на створення фермерського господарства
3. Процесуальний порядок надання земельних ділянок для ведення
фермерського господарства
4. Склад земель фермерського господарства, їх приватизація та ви-
куп.
5. Права та обов’язки фермерського господарства та його членів
6. Державна підтримка фермерських господарств
7. Майно фермерського господарства
8. Діяльність фермерського господарства
9. Припинення діяльності фермерського господарства
1. Загальні положення
Фермерство - нова для сучасного періоду форма господарювання на
землях сільськогосподарського призначення. Отже, це явище, яке харак-
теризує сільськогосподарський сектор економіки, а через нього - всієї
економіки України.
Певні зародки фермерства в Україні (особливо в західному її регіоні)
існували давно, але від переходу в 30-х роках (на Галичині - в 50-х) до
суцільної колективізації сільського господарства вони були придушені
монополією колгоспів і фактично зникли.
Сильний поштовх розвиткові фермерських господарств дало прого-
лошення України суверенною незалежною державою та пов’язані з цим
радикальні економічні реформи.
Принципово важливим положенням нового Земельного Кодексу
України, прийнятого Верховною Радою України 25 жовтня 2001 року,
щодо фермерських господарств є те, що розміри земельної ділянки, яка
може перебувати у власності, або в оренді фермерського господарства
не обмежуються.
76
_________Тема 3. Процесуальний порядок створення та діяльності фермерського господарства
Нині в Україні зареєстровано біля 36 тисяч фермерських господарств.
Вони використовують 1004,2 тис. гектарів сільськогосподарських угідь,
але це лише біля 2% від їхньої загальної площі. У середньому в Україні
на одне господарство припадає 28 гектарів земель.
Найбільше фермерських господарств зареєстровано в Одеській
(4329), Миколаївській (4203), Херсонській (2998), Дніпропетровській
(2755), Кіровоградській (2036) областях. Певного мірою це зумовлено
наявністю значних площ земель сільськогосподарського призначення в
цих областях, а тому багаті на земельні масиви там і фермерські госпо-
дарства (у середньому від 49 до 25га). Станом на початок липня 1998 р.
у Львівській області існує понад 1200 фермерських господарств (се-
редня площа сільгоспугідь - 19 га), Закарпатській - 1351 (4 га), Івано-
Франківській - 632 (15 га), Волинській - 537 (17 га), Рівненській - 436
(13 га).
Невелика поки що питома вага виробництва продукції фермерсь-
кими господарствами: 7,5 - 3,0% до всієї продукції рослинництва. 1 все
ж таки фермерство сьогодні стало загальним всеукраїнським явищем.
Головна причина цього полягає в тому, що воно яскраво відображає
якісно нові процеси, що відбуваються в сучасний період в економіці
Правовою основою створення фермерського господарства є Закон
України “Про фермерське господарство”, який був прийнятий 19.06.2003
року № 973-ІУ. Дія цього Закону не поширюється на громадян, які ве-
дуть особисте селянське господарство або які використовують земельні
ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, госпо-
дарських будівель і споруд (присадибні ділянки), садівництва, город-
ництва, сінокосіння та випасання худоби.
Земельним кодексом 1992 року та відповідним Законом України вжи-
вався термін “селянське (фермерське) господарство” Зараз за Земель-
ним кодексом 2001 року вживається термін “фермерське господарство”.
Ці два терміни говорять про одну і ту ж форму господарювання.
Фермерське господарство є формою підприємницької діяльності гро-
мадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти
товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та
реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, нада-
них їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.
Фермерське господарство може бути створене одним громадянином
України або кількома громадянами України, які є родичами або членами
сім’ї, відповідно до закону.
77
Земельно-правовий процес
Фермерське господарство має своє найменування, печатку і
штамп і діє на основі Статуту. У Статуті зазначаються наймену-
вання господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета
діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи
управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до госпо-
дарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законо-
давству України.
2. Право на створення фермерського господарства
Членами фермерського господарства можуть бути подружжя, їх
батьки, діти, які досягли 14-річного віку, інші члени сім’ї, родичі, які
об’єдналися для спільного ведення фермерського господарства, виз-
нають і дотримуються положень Статуту фермерського господарства.
Членами фермерського господарства не можуть бути особи, які працю-
ють у ньому за трудовим договором (контрактом).
При створенні фермерського господарства одним із членів сім’ї інші
члени сім’ї, а також родичі можуть стати членами цього фермерського
господарства після внесення змін до його Статуту.
Головою фермерського господарства є його засновник або інша
визначена в Статуті особа. Він представляє фермерське господарство
перед органами державної влади, підприємствами, установами, ор-
ганізаціями та окремими громадянами чи їх об’єднаннями відповідно
до закону. Він укладає від імені господарства угоди та вчиняє інші юри-
дично значимі дії відповідно до законодавства України.
Голова фермерського господарства може письмово доручати ви-
конання своїх обов’язків одному з членів господарства або особі, яка
працює за контрактом.
Право на створення фермерського господарства має кожний
дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку, виявив ба-
жання та пройшов професійний відбір на право створення фермерсь-
кого господарства.
Громадяни, що створили фермерське господарство, мають право
облаштувати постійне місце проживання в тій частині наданої для
ведення фермерського господарства земельної ділянки, з якої забез-
печується зручний доступ до всіх виробничих об’єктів господарства.
Якщо постійне місце проживання членів фермерського господарства
78
Тема 3. Процесуальний порядок створення та діяльності фермерського господарства
знаходиться за межами населених пунктів, то вони мають право
на створення відокремленої фермерської садиби, якій надається по-
штова адреса.
Для облаштування відокремленої садиби фермерському господар-
ству надається за рахунок бюджету допомога на будівництво під’їзних
шляхів до фермерського господарства, електро- і радіотелефонних ме-
реж, газо- і водопостачальних систем.
Переселенцям, які створюють фермерське господарство в трудо-
недостатніх населених пунктах, перелік яких визначається Кабінетом
Міністрів України, надається одноразова грошова допомога за рахунок
державного бюджету у розмірі, що встановлюється Кабінетом Міністрів
України.
Професійний відбір громадян, які виявили бажання створити фер-
мерське господарство, проводить районна (міська) професійна комісія
з питань створення фермерських господарств, склад якої формується і
затверджується районною (міською) радою.
Положення про порядок проведення професійного відбору з питань
створення фермерських господарств затверджується спеціально упов-
новаженими центральними органами виконавчої влади з питань аг-
рарної політики і з питань праці та соціальної політики за погодженням
з Асоціацією фермерів та приватних землевласників України.
До складу професійної комісії з питань створення фермерських гос-
подарств включаються:
• представники органів державної влади,
• органів місцевого самоврядування,
* представники Асоціації фермерів та приватних землевласників і
* громадських організацій.
Висновок професійної комісії з питань створення фермерських гос-
подарств про наявність у громадянина достатнього досвіду роботи
у сільському господарстві або необхідної сільськогосподарської
кваліфікації є умовою для державної реєстрації фермерського госпо-
дарства і надання (передачі) громадянину у власність або оренду зе-
мельних ділянок для ведення фермерського господарства із земель
державної і комунальної власності відповідно до Земельного кодексу
України.
79
Земельно-правовий процес
3. Процесуальний порядок надання земельних ділянок для
ведення фермерського господарства.
Для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної
ділянки державної власності з метою ведення фермерського госпо-
дарства громадяни звертаються до відповідної районної державної
адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної
ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського
господарства громадяни звертаються до місцевої ради.
У заяві зазначаються:
бажаний розмір,
місце розташування ділянки,
кількість членів фермерського господарства,
наявність у них права на безоплатне одержання земельних діля-
нок у власність,
обгрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспек-
тив діяльності фермерського господарства.
Заява адресується до сільської, селищної, міської ради або рай-
держадміністрації (за місцем розташування земельної ділянки). Вона
подається від громадянина України з зазначенням його прізвища, імені,
по батькові, року народження, адреси та соціального стану.
До заяви додається рішення професійної комісії з питань створення
фермерських господарств щодо наявності у громадянина достатнього
досвіду роботи у сільському господарстві або необхідної сільськогос-
подарської кваліфікації. Комісія також з’ясовує основний напрям ви-
користання земель і характер господарювання (рослинництво, тварин-
ництво тощо.
Подана заява повинна бути зареєстрована за місцем її прийняття з
зазначенням дати прийняття.
Заяву громадянина про надання земельної ділянки у власність або в
оренду районна або міська державні адміністрації або орган місцевого
самоврядування розглядають у місячний строк і в разі її задоволення
дають згоду на підготовку землевпорядною організацією проекту відве-
дення земельної ділянки.
Розробником проекту землеустрою може бути фізична або юридична
особа, яка має ліцензію на проведення робіт із землеустрою відповідно
до закону Проект землеустрою розробляється відповідно до завдання,
затвердженого
80
Тема 3. Процесуальний порядок створення та діяльності фермерського господарства
Проект землеустрою складається з:
1) завдання на виконання робіт;
2) пояснювальної записки,
3) . графічних матеріалів,
4) матеріалів погодження та затвердження проекту: акт польо-
вого обстеження і погодження меж;
Погоджений проект землеустрою підлягає державній експертизі
відповідно до законодавства.
Проект відведення земельних ділянок розробляється за рахунок
Українського державного фонду підтримки фермерських господарств.
Проект відведення земельної ділянки погоджується та за-
тверджується відповідно до закону. Він погоджується відповідно до 123
статті Земельного кодексу України зі:
> землекористувачем,
> органом по земельних ресурсах,
У природоохоронним органом,
> санітарно-епідеміологічним органом,
> органом архітектури,
'г’ органом охорони культурної спадщини.
Після одержання висновку державної землевпорядної експертизи
по об’єктах, які їй підлягають, проект відведення земельної ділянки
подається до відповідної державної адміністрації або сільської, се-
лищної, міської ради, які розглядають його у місячний термін і, в ме-
жах своїх повноважень, приймають рішення про надання земельної
ділянки.
Земельні ділянки для ведення фермерського господарства переда-
ються громадянам України у власність і надаються в оренду із зе-
мель державної або комунальної власності.
У разі відмови органів державної влади та органів місцевого само-
врядування у наданні земельної ділянки для ведення фермерського гос-
подарства питання вирішується судом. Рішення суду про задоволення
позову є підставою для відведення земельної ділянки в натурі (на місце-
вості), видачі документа, що посвідчує право власності або укладання
договору оренди. Відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості)
проводиться після збирання врожаю на цій ділянці попереднім земле-
користувачем.
Громадянам України - членам фермерських господарств пере-
даються безоплатно у власність надані їм у користування земельні
81
Земельно-правовий процес
ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарсь-
кого підприємства, розташованого на території відповідної ради. Це
положення не поширюється на громадян, які раніше набули права на
земельну частку (пай).
Земельні ділянки надаються громадянам для ведення фермерського
господарства єдиним масивом з розташованими на них водними
джерелами та лісовими угіддями, наближеними до існуючих шляхів,
електро- і радіотелефонних мереж, газо- і водопостачальних систем та
інших видів інженерної інфраструктури.
Землі лісового і водного фондів, що входять до складу сільськогос-
подарських угідь, не можуть передаватися у приватну власність для ве-
дення фермерських господарств, за винятком невеликих - до 5 гектарів
ділянок лісів у складі угідь фермерського господарства і невеликих -
до 3 гектарів ділянок під замкненими природними водоймами. Фер-
мерське господарство має право проводити залісення частини земель
та будувати замкнену водойму на земельній ділянці, що належить фер-
мерському господарству чи його членові на праві приватної власності.
Після одержання державного акта на право власності на земельну
ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його
державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній
реєстрації.
Державна реєстрація фермерського господарства здійснюється у ви-
конавчому комітеті міської, районної у місті ради або в районній, рай-
онних міст Києва і Севастополя державних адміністраціях за місцем
проживання особи або місцезнаходженням земельної ділянки.
Для державної реєстрації фермерського господарства голова фер-
мерського господарства або уповноважена ним особа особисто або по-
штою (рекомендованим листом) подає до органу державної реєстрації:
а) засновницькі документи (установчий договір про створення фер-
мерського господарства та Статут фермерського господарства);
б) реєстраційну картку встановленого зразка, яка є заявою про
державну реєстрацію фермерського господарства;
в) копію документа, що засвідчує наявність у громадянина на праві
власності чи оренди земельної ділянки сільськогосподарського призна-
чення;
г) документ, що посвідчує внесення плати за державну реєстрацію
фермерського господарства.
82
Тема 3. Процесуальний порядок створення та діяльності фермерського господарства
Для реєстрації фермерського господарства забороняється вимагати
інші документи або відомості, ніж перелічені у цій частині.
Підписи громадян на установчих документах про створення фер-
мерського господарства посвідчуються нотаріусом.
Державна реєстрація фермерського господарства проводиться за на-
явності всіх необхідних документів протягом не більше п’яти робочих
днів. Органи державної реєстрації зобов’язані протягом цього терміну
внести дані з реєстраційної картки до Реєстру суб’єктів підприємницької
діяльності та видати Свідоцтво про державну реєстрацію фермерського
господарства.
Свідоцтво про державну реєстрацію фермерського господарства та
копія документа, що підтверджує взяття його на облік у державному
податковому органі, є підставою для відкриття рахунків у будь-яких
банках України та інших держав за вибором суб’єкта підприємницької
діяльності і за згодою цих банків у порядку, що встановлюється
Національним банком України.
Після державної реєстрації фермерське господарство одержує пе-
чатку із своїм найменуванням і адресою, відкриває поточні та
вкладні (депозитні) рахунки в установах банку і вступає у відносини з
підприємствами, установами та організаціями, визнається органами дер-
жавної влади та органами місцевого самоврядування як самостійний
товаровиробник при плануванні економічного і соціального розвитку
регіону.
4. Склад земель фермерського господарства, їх приватизація
та викуп
Землі фермерського господарства можуть складатися із:
а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерсь-
кому господарству як юридичній особі;
б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерсь-
кого господарства на праві приватної власності;
в) земельної ділянки, що використовується фермерським господар-
ством на умовах оренди.
Права володіння та користування земельними ділянками, які зна-
ходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює
фермерське господарство.
83
Земельно-правовий процес___________________________________________
Члени фермерського господарства мають право на одержання безоп-
латно у власність із земель державної і комунальної власності земель-
них ділянок у розмірі земельної частки (паю).
Членам фермерських господарств передаються безоплатно у
приватну власність із раніше наданих їм у користування земельні
ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарсь-
кого підприємства, розташованого на території відповідної ради. Зе-
мельні ділянки, на яких розташовані житлові будинки, господарські
будівлі та споруди фермерського господарства, передаються безоп-
латно у приватну власність у рахунок земельної частки (паю).
Названі права не поширюється на громадян, які раніше набули права
на земельну частку (пай).
Громадяни України, які до 1 січня 2002 року отримали в постійне
користування або оренду земельні ділянки для ведення фермерського
господарства, мають переважне право на придбання (викуп) земельних
ділянок розміром до 100 гектарів сільськогосподарських угідь, у тому
числі до 50 гектарів ріллі, у власність з розстрочкою платежу до 20
рокій. При цьому слід звернути увагу на рішення Конституційного суду
України від 22 вересня 2005 року № 5-рп / 2005, яким визнано такими,
що не відповідають Конституції України (є неконституційними), поло-
ження пункту 6 розділу 10 “Перехідні положення” Земельного кодексу
України щодо зобов’язання переоформити право постійного користу-
вання земельною ділянкою на право власності або право оренди без
відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпе-
чення.
На землях фермерських господарств особи мають право вільного
проходу, проїзду всіма видами транспорту по дорогах, пересування на
човнах, купання у водоймах на належних фермерським господарствам
на праві власності або праві оренди земельних ділянках, розміщення
наметів і проживання в них, розведення багаття та інші дії, що дозволя-
ються за згодою їх власників, крім випадків встановлення за рішенням
суду земельних сервітутів, за умови збереження природних компонентів
в екологічно чистому вигляді.
Юридичні особи - власники об’єктів (газо-, нафтопроводів, ліній
електропередач, зв’язку тощо), що проходять через земельні ділянки
фермерських господарств, мають право доступу до таких об'єктів на
підставі угоди, укладеної з відповідним фермерським господарством,
84
Тема 3. Процесуальний порядок створення та діяльності фермерського господарства
відповідно до затвердженої документації із землеустрою або встанов-
леного земельного сервітуту.
Земельні ділянки, розмір яких перевищує розмір, встановлений За-
коном, передаються громадянам у приватну власність для ведення фер-
мерського господарства на підставі цивільно-правових угод, зокрема
викупу.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня
2000 р. № 118 “Порядок викупу земельних ділянок громадянами (по-
над норму, яка приватизується безкоштовно) для ведення селянсь-
кого (фермерського) або особистого підсобного господарства’’'’ ви-
купу підлягають земельні ділянки, що надані громадянам (фермерам) у
користування згідно із законодавством України.
З метою викупу земельних ділянок громадяни подають заяву (клопо-
тання) до сільської, селищної, міської ради або уповноваженого нею ор-
гану за місцем розташування земельної ділянки. У заяві громадянина
України - суб’єкта підприємницької діяльності зазначаються:
* відомості про заявника: прізвигце, ім ’я, по батькові;
• паспортні дані: серія і номер, ким і коли виданий;
* місце проживання;
* ідентифікаційний номер фізичної особи-плапшика податків та
інших обоє ’язкових платежів,
У клопотанні юридичної особи України зазначаються:
найменування,;
> місцезнаходження;
г’ банківські реквізити;
> організаційно-правова форма;
> ідентифікаційний код.
До заяви додаються:
державний акт на право постійного користування землею або
договір оренди землі;
у разі відсутності державного акта на право постійного кори-
стування землею -рішення відповідної ради про надання земельної
ділянки у користування та кадастровий план земельної ділянки;
копія свідоцтва про державну реєстрацію фермерського госпо-
дарства.
Сільська, селищна, міська рада або уповноважений нею орган у
місячний термін приймає рішення про продаж земельної ділянки або
85
Земельно-право в ийпроцес ______________________________________
про відмову в ньому. Відмовити в продажу земельної ділянки відповідна
рада або уповноважений нею орган може на таких підставах:
• неподання документів, необхідних для прийняття рішення щодо
продажу такої земельної ділянки;
• виявлення недостовірних відомостей у поданих документах.
Рішення сільської, селищної, міської ради або уповноваженого нею
органу є підставою для укладення між продавцем і покупцем договору
купівлі-продажу земельної ділянки.
Організацію купівлі-продажу земельних ділянок здійснюють дер-
жавні органи земельних ресурсів.
Договір купівлі-продажу земельної ділянки підлягає нотаріальному
посвідченню і є підставою для оформлення відповідного державного
акта на право приватної власності на землю після повної сплати вар-
тості земельної ділянки.
Вартість земельної ділянки визначається державними органами
земельних ресурсів за методиками грошової оцінки земель, затвердже-
ними постановами Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 р.
№ 213 із змінами від 31.10.1995 р. №864, 30.05.1997 р. №525 та
08.08.2001 р. №951.
Сплата вартості земельної ділянки може здійснюватися за згодою
сторін із розстроченням.
Рішення про відмову в продажу земельної ділянки доводиться в
десятиденний термін до відома покупця земельної ділянки у пись-
мовій формі органом, який прийняв таке рішення.
Рішення про відмову в продажу земельної ділянки, а також зали-
шення заяви громадянина без розгляду терміном понад місяць може
бути оскаржене в суді.
5. Права та обов’язки фермерського господарства та його
членів
Фермерське господарство та його члени відповідно до закону мають
право'.
а) продавати або іншим способом відчужувати земельну ділянку,
передавати її в оренду, заставу, спадщину;
б) самостійно господарювати на землі;
в) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та
інших культур, на вироблену сільськогосподарську продукцію;
86
Тема 3. Процесуальний порядок створення та діяльності фермерського господарства
г) на відшкодування збитків;
ґ) споруджувати житлові будинки, господарські будівлі та спо-
руди;
д) реалізовувати вироблену сільськогосподарську продукцію на
вітчизняних ринках і поставляти на експорт;
е) інші права.
Порушені права власників земельних ділянок підлягають понов-
ленню в порядку, встановленому законом.
. Фермерські господарства, у власності яких є земельні ділянки, на-
дані їм для ведення фермерського господарства відповідно до закону,
зобов’язані;
а) забезпечувати використання земельних ділянок за їх цільовим
призначенням;
б) додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля;
в) сплачувати податки та збори;
г) не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та
землекористувачів;
ґ) не допускати зниження родючості ґрунтів та зберігати інші ко-
рисні властивості землі;
д) надавати відповідним органам виконавчої влади та органам
місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та
інших природних ресурсів;
е) дотримуватися санітарних, екологічних та інших вимог щодо
якості продукції;
є) дотримуватися правил добросусідства та встановлених обме-
жень у використанні земель і земельних сервітутів;
ж) зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зро-
шувальних і осушувальних систем.
Законом можуть бути встановлені інші обов’язки власників земель-
них ділянок.
Фермерське господарство має право споруджувати житлові будинки,
господарські будівлі та споруди на належних йому, його членам на праві
власності земельних ділянках відповідно до затверджених документації
із землеустрою та містобудівної документації у встановленому законом
порядку.
Будівництво на орендованій земельній ділянці житлових будинків,
господарських будівель та споруд фермерське господарство - орендар
погоджує з орендодавцем.
87
Земельно-правовий процес
Фермерське господарство має право використовувати для потреб
господарства загальнопоширені корисні копалини (пісок, глина, гравій,
торф тощо), лісові угіддя, водні об’єкти та прісні підземні води, що зна-
ходяться на земельній ділянці, відповідно до законодавства України.
6. Державна підтримка фермерських господарств
Новоствореним фермерським господарствам у період становлення
(перші три роки після його створення, а в трудонедостатніх населених
пунктах - п’ять років) та фермерським господарствам з відокремле-
ними садибами надається допомога за рахунок державного і місцевого
бюджетів, у тому числі через Український державний фонд підтримки
фермерських господарств.
Кабінет Міністрів України щорічно в проекті Державного бюджету
України передбачає кошти на підтримку фермерських господарств.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування
щорічно передбачають кошти в проектах місцевих бюджетів на
підтримку фермерських господарств.
Кошти Державного бюджету України спрямовуються на меліорацію
земель, у тому числі їх зрошення та осушення, а також на консервацію
та рекультивацію малопродуктивних сільськогосподарських угідь, на
придбання сільськогосподарської техніки (комбайнів, тракторів, авто-
машин, бульдозерів, сівалок тощо).
За рахунок місцевих бюджетів фермерським господарствам може на-
даватися допомога у будівництві об’єктів виробничого і невиробни-
чого призначення, мситла, проведенні заходів щодо землеустрою.
Порядок використання коштів Державного бюджету України для на-
дання підтримки новоствореним фермерським господарствам та фер-
мерським господарствам з відокремленими садибами встановлюється
Кабінетом Міністрів України.
Український державний фонд підтримки фермерських госпо-
дарств є державною бюджетною установою, яка виконує функції з
реалізації державної політики щодо фінансової підтримки становлення
і розвитку фермерських господарств, діє на основі Статуту, який за-
тверджується центральним органом виконавчої влади з питань аграрної
політики України.
88
_________Тема 3. Процесуальний порядок створення та діяльності фермерського господарства
Кошти Українського державного фонду підтримки фермерських гос-
подарств надаються фермерським господарствам на безповоротній ос-
нові та па конкурсних засадах на поворотній основі.
На безповоротній основі кошти надаються на такі цілі:
• відшкодування вартості розробка проектів відведення земель-
них ділянок для ведення фермерського господарства;
* відшкодування частини витрат, пов ’язаних із сплатою відсотків
за користування кредитами банків,
* часткову компенсацію витрат на придбання першого трактора,
комбайна, вантажного автомобіля,
• будівництво тваринницьких приміщень, включаючи вартість
проектно-кошторисних документів,
* пільгові умови кредитування, страхування фермерських госпо-
дарств;
• підготовку, перепідготовку, підвшцення кваліфікації кадрів фер-
мерських господарств у сільськогосподарських навчальних закла-
дах;
* розширення досліджень з проблем організацій і ведення вироб-
ництва у фермерських господарствах, видання рекомендацій з
питань використання досягнень науково-технічного прогресу в
діяльності фермерських господарств;
• забезпечення гарантій при кредитуванні банками фермерських
господарств;
• забезпечення функціонування Українського державного фонду
підтрццмки фермерських господарств та його регіональних
відділень.
Поворотна допомога надається для виробництва, переробки і збуту
виробленої продукції, на здійснення виробничої діяльності та інші пе-
редбачені Статутом Українського державного фонду підтримки фер-
мерських господарств цілі під гарантію повернення строком від трьох
до п ’яти років.
7. Майно фермерського господарства
До складу майна фермерського господарства (складеного капіталу)
можуть входити, будівлі, споруди, облаштування, матеріальні
цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в резуль-
89
Земсльпо-цра повий процес ________________________________________
таті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на
підставах, що не заборонені законом, право користування землею, во-
дою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, облад-
нанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну
власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського гос-
подарства до його складеного капіталу.
Майно фермерського господарства належить йому на праві влас-
ності.
Майнові права, що входять до складеного капіталу фермерського
господарства, передаються йому на визначений у Статуті термін.
У власності фермерського господарства може перебувати будь-яке
майно, в тому числі земельні ділянки, житлові будинки, господарські
будівлі і споруди, засоби виробництва тощо, яке необхідне для ве-
дення товарного сільськогосподарського виробництва і набуття якого у
власність не заборонено законом.
Фермерське господарство має право здійснювати відчуження та
набуття майна на підставі цивільно-правових угод.
Порядок володіння, користування і розпорядження майном фер-
мерського господарства здійснюється відповідно до його Статуту,
якщо інше не передбачено угодою між членами фермерського госпо-
дарства та законом.
Член фермерського господарства має право на отримання частки
майна фермерського господарства при його ліквідації або у разі припи-
нення членства у фермерському господарстві. Розмір частки та порядок
її отримання визначаються Статутом фермерського господарства.
Майнові спори між фермерським господарством та його членами
вирішуються судом.
Фермерське господарство несе відповідальність за своїми зо-
бов’язаннями у межах майна, яке є власністю фермерського госпо-
дарства.
Звернення стягнення на земельні ділянки, надані у власність для
ведення фермерського господарства, допускається у випадках, коли
у фермерського господарства відсутнє інше майно, на яке може бути
звернено стягнення.
За порушення кредитно-розрахункової і податкової дисципліни,
санітарних і ветеринарних норм, правил, вимог щодо якості про-
дукції та інших нормативно-правових актів, що регулюють здійснення
90
_________Тема 3. Процесуальний порядок створення та діяльності фермере ькогогосподарства
господарської діяльності, голова фермерського господарства несе
відповідальність, передбачену законом.
Фермерське господарство як цілісний майновий комплекс включає
майно, передане до складеного капіталу, не розподілений прибуток,
майнові та інші зобов’язання.
За рішенням членів фермерського господарства відповідно до закону
фермерське господарство як цілісний майновий комплекс може бути
відчужене на підставі цивільно-правових угод громадянам України,
які мають право на створення фермерського господарства, або юри-
дичним особам України для ведення товарного сільськогосподарського
виробництва. Проте слід пам’ятати, що відповідно до п.14 Перехідних
положень Земельного кодексу України.(Зміни внесені Законом України
№ 490-У від 19.12.2006 р.) до 1 січня 2008 року забороняється внесення
права на земельну частку (пай) до статутних фондів господарських то-
вариств.
Громадяни, які придбали майно фермерського господарства як
цілісного майнового комплексу на підставі цивільно-правової угоди,
подають у встановленому порядку Статут фермерського господарства
на державну реєстрацію.
Успадкування фермерського господарства (цілісного майнового
комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону.
Якщо фермерське господарство успадковується двома або більше
спадкоємцями, то земельна ділянка поділу не підлягає, якщо в резуль-
таті її поділу утвориться хоча б одна земельна ділянка менше мінімаль-
ного розміру, встановленого для даного регіону відповідно до Поста-
нови Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 р. № 1908.
Науково обгрунтовані регіональні мінімальні розміри земельних
ділянок визначаються центральним органом виконавчої влади з питань
аграрної політики України та Українською академією аграрних наук і
затверджуються Кабінетом Міністрів України.
8. Діяльність фермерського господарства
Фермерське господарство діє т умовах самоокупності. Всі витрати
господарство покриває за рахунок власних доходів та інших джерел, не
заборонених законодавством.
Фермерське господарство самостійно визначає напрями своєї діяль-
ності, спеціалізацію, організує виробництво сільськогосподарської про-
91
Земельно-правовий процес ___________________________________________
дукції, її переробку та реалізацію, на власний розсуд та ризик підбирає
партнерів з економічних зв’язків у всіх сферах діяльності, у тому числі
іноземних.
Фермерське господарство має право вступати в договірні відно-
сини з будь-якими юридичними або фізичними особами, органами дер-
жавної влади та органами місцевого самоврядування.
Спори, що виникають під час виконання договорів, укладених фер-
мерським господарством, вирішуються відповідно до закону.
Фермерське господарство зобов’язане дотримуватися встановлених
відповідно до законодавства екологічних, ветеринарно-санітарних пра-
вил і норм щодо якості виробленої продукції та інших вимог.
Реалізація сільськогосподарської продукції, що виробляється фер-
мерським господарством, на вітчизняному ринку та її поставки на екс-
порт, а також розрахунки з українськими та іноземними партнерами
здійснюються відповідно до законодавства України.
Фермерські господарства разом з іншими сільськогосподарськими
товаровиробниками мають право створювати обслуговуючі сільсько-
господарські кооперативи, спілки, інші об’єднання, а також бути за-
сновниками (учасниками) господарських товариств.
Створені за участю фермерських господарств обслуговуючі сільсь-
когосподарські кооперативи не є прибутковими.
Трудові відносини у фермерському господарстві базуються на ос-
нові праці його членів. У разі виробничої потреби фермерське госпо-
дарство має право залучати до роботи в ньому інших громадян за
трудовим договором (контрактом).
Трудові відносини членів фермерського господарства регулюються
Статутом, а осіб, залучених до роботи за трудовим договором (контрак-
том), - законодавством України про працю.
Трудові спори у фермерському господарстві вирішуються у встанов-
леному законом порядку.
З особами, залученими до роботи у фермерському господарстві,
укладається трудовий договір (контракт) у письмовій формі, в якому
визначаються строк договору, умови праці і відпочинку (тривалість ро-
бочого дня, вихідні дні, щорічна оплачувана відпустка, форми оплати
праці та її розміри, харчування тощо).
Видача трудових книжок членам фермерського господарства і гро-
мадянам, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом),
92
Тема 3. Процесуальний порядок створення та діяльності фермерського господарства
та їх ведення здійснюються відповідно до законодавства України про
працю.
Розмір оплати праці і тривалість щорічної відпустки осіб, які
працюють у фермерському господарстві за трудовим договором (кон-
трактом), не повинні бути меншими за встановлений державою розмір
мінімальноїзаробітної плати і передбачену законом тривалість щорічної
відпустки.
Голова фермерського господарства створює безпечпіумови праці для
членів господарства і громадян, які уклали трудовий договір (контракт),
забезпечує дотримання вимог техніки безпеки, виробничої гігієни та
санітарії, пожежної безпеки.
Фермерське господарство веде бухгалтерський облік результатів
своєї роботи і подає відповідним органам фінансову звітність, стати-
стичну інформацію та інші дані, встановлені законодавством України.
Фермерське господарство має право відкривати на свій вибір у будь-
якій установі банку поточні та вкладні (депозитні) рахунки, розпоряд-
жатися власними коштами.
Фермерське господарство самостійно визначає розмір ліміту залишку
готівки, що постійно знаходиться в його касі, на поточні витрати.
Списання коштів із поточних та вкладних (депозитних) рахунків
фермерського господарства, крім платежів до бюджету, може провади-
тися лише за його згодою або за рішенням суду та в інших визначених
законом випадках.
Платежі до бюджету вносяться в порядку і терміни, що встановлю-
ються законодавством України.
Фермерське господарство має право одержувати у фінансово-кредит-
них установах довгострокові та короткострокові кредити на підставі
укладеного договору.
Фермерське господарство одержує кредит під заставу майна, пору-
чительство (гарантію) та інші види забезпечення зобов’язань.
Під заставу майна може прийматися фермерське господарство як
цілісний майновий комплекс, окремі товарно-матеріальні цінності або
інші речі, щодо яких можуть виникати цивільні права та обов’язки.
Відсотки за використання кредитів, що надані для підтримки фер-
мерським господарствам, можуть сплачуватися за рахунок коштів
Українського державного фонду підтримки фермерських господарств,
на поповнення яких у Державному бюджеті України передбачаються
відповідні фінансові ресурси.
93
Земельно-правовий процес _________________________________________
Фермерське господарство несе повну відповідальність за дотри-
мання умов кредитних договорів і розрахункової дисципліни.
Страхування манна фермерського господарства здійснюється
відповідно до закону.
Оподаткування фермерського господарства провадиться у порядку,
встановленому законом.
Держава гарантує дотримання і захист майнових та інших прав і за-
конних інтересів фермерського господарства.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування
здійснюють контроль за діяльністю фермерського господарства у ви-
падках, передбачених законом.
Незаконне втручання в господарську діяльність фермерського
господарства органів державної влади або органів місцевого самовря-
дування, їх посадових осіб забороняється. Збитки, заподіяні фермерсь-
кому господарству неправомірним втручанням в його діяльність, підля-
гають відшкодуванню відповідно до закону.
Спори про відшкодування збитків вирішуються судом.
Представницьким органом фермерських господарств України є
Асоціація фермерів та приватних землевласників України.
З метою забезпечення прав і законних інтересів громадян України,
які ведуть фермерське господарство, а також створення сприятливих
умов для розвитку фермерських господарств Асоціація фермерів та
приватних землевласників України:
а) представляє інтереси громадян, які ведуть фермерське госпо-
дарство, перед Президентом України, Верховною Радою України, цен-
тральними та місцевими органами виконавчої влади та органами місце-
вого самоврядування;
б) вносить пропозиції щодо вдосконалення законодавства, що ре-
гулює діяльність фермерських господарств, на розгляд центральному
органу виконавчої влади з питань аграрної політики України.
Президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України
може входити до складу колегії центрального органу виконавчої влади з
питань аграрної політики України, брати участь у її засіданнях з правом
дорадчого голосу.
Керівник обласної Асоціації фермерів та приватних землевласників
може входити до складу колегії відповідного органу виконавчої влади з
питань аграрної політики з правом дорадчого голосу.
94
_________Тема 3. Процесуальний порядок створення та ді яльностіфермерськогогосподарства
Члени фермерського господарства і особи, які працюють у ньому за
трудовим договором (контрактом), підлягають загальнообов’язковому
державному соціальному страхуванню і пенсійному забезпеченню в
порядку, встановленому законом.
Фермерське господарство у встановленому законом порядку
реєструється як платник внесків на загальнообов’язкове державне
соціальне страхування в органах Пенсійного фонду України і Фонду
соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду
загальнообов’язкового державного соціального страхування України на
випадок безробіття, Фонду загальнообов’язкового державного соціаль-
ного страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних
захворювань України.
Час роботи у фермерському господарстві членів господарства та
осіб, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом), за-
раховується до загального і безперервного стажу роботи на підставі за-
писів у трудовій книжці і документів, що підтверджують сплату внесків
на соціальне страхування.
Членам фермерського господарства та особам, які працюють у ньому
за трудовим договором (контрактом), призначені пенсії виплачуються у
повному розмірі без урахування одержуваного заробітку (доходу).
Фермерське господарство відповідно до чинного законодавства несе
матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну його членам і особам,
які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом), каліцтвом
або іншим ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням ними своїх
трудових обов’язків.
9. Припинення діяльності фермерського господарства
Діяльність фермерського господарства припиняється у разі:
1) реорганізації фермерського господарства;
2) ліквідації фермерського господарства;
3) визнання фермерського господарства неплатоспроможним (бан-
крутом);
4) якгцо не залишається жодного члена фермерського господарства
або спадкоємця, який бажає продовжити діяльність господарства.
Рішення про припинення діяльності фермерського господарства
приймається:
95
Земельно-правовий процес
а) власником у разі реорганізації або ліквідації фермерського госпо-
дарства - відповідно до закону та Статуту фермерського господар-
ства;
б) у разі якщо не залишається жодного члена фермерського госпо-
дарства або спадкоємця, який бажає продовжити діяльність госпо-
дарства)’ порядку, встановленому законом;
в) у разі банкрутства фермерського господарства - відповідно до
закону.
Спори про припинення діяльності фермерського господарства
вирішуються судом.
Кошти, одержані від продажу майна фермерського господарства,
спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановле-
ному Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника
або визнання його банкрутом”.
Майно, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, роз-
поділяється між членами фермерського господарства відповідно до
його Статуту.
Спори щодо розподілу майна фермерського господарства, яке при-
пинило свою діяльність, вирішуються судом.
У разі припинення діяльності фермерського господарства до
закінчення терміну надання господарству податкових пільг господар-
ство сплачує до бюджету за весь період його діяльності суму податку,
обчислену в розмірі, встановленому для фермерського господарства,
крім випадків, передбачених частиною Законом, та викупу земельної
ділянки для суспільних потреб чи примусового відчуження її з мотивів
суспільної необхідності.
Питання для самоконтролю
1. Що таке фермерське господарство?
2. Яка правова основа створення фермерського господарства?
3. Хто може бути членом фермерського господарства?
4. Які землі передаються фермерському господарству безоплатно?
5. Як здійснюється професійніш відбір при створенні фермерсь-
кого господарства?
6. Який порядок надання (передачі) земельних ділянок для створення
фермерського господарства?
96
Тема 3. Процесуальний порядок створення та діяльності фермерського господарства
7. Які вимоги ставляться до голови фермерського господарства?
8. Чи можуть передаватись у приватну власність фермерському
господарству земельні ділянки лісового та водного фонду?
9. Який може бути склад земель фермерського господарства?
10. Яку площу землі можуть викупити громадяни України для ве-
дення фермерського господарства?
11. Чи можуть фермерські господарства споруджувати будівлі і
споруди на земельних ділянках, які належать їм на праві власності?
12. Які можуть бути підстави припинення діяльності фермерсь-
кого господарства?
97
Тема 4
Процесуальний порядок
оренди землі
План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
1. Загальні положення про оренду землі
2. Правові засади оренди землі
3. Суборенда земельних ділянок
4. Порядок надання землі в оренду
5. Договір оренди землі
6. Орендна плата за землю
7. Права та обов’язки орендодавця та орендаря
8. Зміна, припинення та поновлення договору оренди землі
9. Вирішення спорів та відповідальність сторін за невиконання зо-
бов’язань за договором оренди землі
1. Загальні положення про оренду землі
Завданням оренди землі є регулювання відносин з метою створення
умов для раціонального користування земельною ділянкою, забезпе-
чення захисту прав орендарів та орендодавців.
Оренда землі - це засноване на договорі строкове п латне володіння
і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для прове-
дення підприємницької та інших видів діяльності.
Відносини, пов’язані з орендою землі, регулюються Земельним ко-
дексом України, Цивільним кодексом України, Законом України “Про
оренду землі”, законами України, іншими нормативно-правовими ак-
тами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Відносини, пов’язані з орендою земельних ділянок, на яких розта-
шовані цілісні майнові комплекси підприємств, установ і організацій
державної або комунальної власності, а також заснованих на майні, що
належить Автономній Республіці Крим, та їх структурних підрозділів,
регулюються Законом України “Про оренду землі” з урахуванням особ-
ливостей, передбачених Законом України “Про оренду державного та
комунального майна”.
98
______Тема 4. Процесуальний порядок оренди землі
Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юри-
дичним особам України, іноземним громадянам і особам без громадян-
ства, іноземним юридичним особам, міжнародним об’єднанням і ор-
ганізаціям, а також іноземним державам.
Об’єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності
громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.
Земельна ділянка може передаватися в оренду разом з насадженнями,
будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них.
Орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи,
у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними
особи.
Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній
власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визна-
чених законом.
Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у спільній влас-
ності територіальних громад, є районні, обласні ради та Верховна Рада
Автономної Республіки Крим у межах повноважень, визначених зако-
ном.
Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній
власності, є районні, обласні, Київська і Севастопольська міські дер-
жавні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та
Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом.
Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким
на підставі договору оренди належить право володіння і користування
земельною ділянкою.
Орендарями земельних ділянок можуть бути:
а) районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні
адміністрації, Рада міністрів Автономно ї Республіки Крим та Кабінет
Міністрів України в межах повноважень, визначених законом;
б) сільські, селищні, міські, районні та обласні ради, Верховна Рада
Автономної Республіки Крим у межах повноважень, визначених зако-
ном;
в) громадяни і юридичні особи України, іноземці та особи без гро-
мадянства, іноземні юридичні особи, міжнародні об’єднання та ор-
ганізації, а також іноземні держави.
Громадяни власники сертифікатів на право на земельну частку (пай)
до виділення їм у натурі (на місцевості) земельних ділянок мають
99
Земельно-правовий процес ________________________________________
право укладати договори оренди земель сільськогосподарського при-
значення, місце розташування яких визначається з урахуванням вимог
раціональної організації території і компактності землекористування,
відповідно до цих сертифікатів з дотриманням вимог Закону “Про
оренду землі”.
Після виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок влас-
никам земельних часток (паїв) договір оренди землі переукладається
відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку
на тих самих умовах, що і раніше укладений, і може бути змінений лише
за згодою сторін. Припинення дії договору оренди допускається лише у
випадках, визначених Законом.
2. Правові засади оренди землі
Орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в
порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодек-
сом України, Господарським кодексом України, Законом “Про оренду
землі” та іншими законами України і договором оренди землі.
У разі набуття права оренди земельної ділянки на конкурентних за-
садах підставою для укладення договору орендй є результати аукціону
чи конкурсу.
У разі дострокового припинення договору оренди землі за ініціати-
вою орендодавця земельної ділянки, право оренди якої набуто за ре-
зультатами аукціону чи конкурсу, орендодавець відшкодовує орендарю
витрати на його набуття у строки, визначені умовами договору та зако-
ном, і збитки, які понесе орендар внаслідок дострокового припинення
договору оренди, якщо інше не передбачено договором оренди.
Земельна ділянка, обтяжена заставою, може бути передана в
оренду в разі згоди заставодержателя.
Право на оренду земельної ділянки переходить після смерті
фізичної особи-орендаря, якщо інше не передбачено договором оренди,
до спадкоємців, а в разі їх відмови чи відсутності таких спадкоємців -
до осіб, які використовували цю земельну ділянку разом з орендарем і
виявили бажання стати орендарями в разі, якщо це не суперечить вимо-
гам Земельного кодексу України та Закону “Про оренду землі”.
У разі засудження фізичної особи-орендаря до позбавлення волі
або обмеження його дієздатності за рішенням суду право на оренду зе-
100
_________________________________Тема 4, Процесуальний порядок оренди землі
мельної ділянки переходить до одного з членів його сім’ї, який виявив
бажання і може відповідно до закону стати орендарем, а в разі його
відмови або відсутності таких - до осіб, які використовували цю зе-
мельну ділянку разом з орендарем, за їх згодою, якщо це не суперечить
вимогам Земельного кодексу України та Закону “Про оренду землі”.
3. Суборенда земельних ділянок
Орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орен-
дарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передба-
чено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця. Якщо
протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідом-
лення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка
або її частина може бути передана в суборенду.
Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися
умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому.
Строк суборенди не може перевищувати строку, визначеного дого-
вором оренди землі.
У разі припинення договору оренди чинність договору суборенди
земельної ділянки припиняється.
Договір суборенди земельної ділянки підлягає державній
реєстрації.
За згодою сторін договір суборенди земельної ділянки посвідчується
нотаріально.
Передача в суборенду земельних ділянок, на яких розташовані
цілісні майнові комплекси підприємств, установ і організацій дер-
жавної або комунальної власності, а також заснованих на майні, що
належить Автономній Республіці Крим, та їх структурних підрозділів,
забороняється.
4. Порядок надання землі в оренду
Особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель дер-
жавної або комунальної власності, подає до відповідного органу вико-
навчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем розташу-
вання земельної ділянки заяву (клопотання).
До розмежування, відповідно до закону, земель державної і кому-
нальної власності орендодавцями земельних ділянок у межах населе-
101
Земельно-правовий процес_________________________________________
них пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, є відповідні
сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні
органи виконавчої влади в межах повноважень, визначених Земельним
кодексом України.
Розгляд заяви (клопотання) і надання земельної ділянки в оренду
проводяться у порядку, встановленому Земельним кодексом України.
(Рис.4.1.)
У заяві зазначається бажаний розмір ділянки, місце розташу-
вання (адреса), цільове використання земельної ділянки (назва
об’єкта, який планується розташувати на земельній ділянці).
До заяви (клопотання) додаються:
> графічні та інші матеріали, що обґрунтовують площу земельної
ділянки, її розміри, цільове використання та бажане місце роз-
ташування об’єкта (адреса);
> доручення керівника юридичної особи або нотаріально посвідчене
доручення фізичної особи щодо ведення справи по оформленню
документів на право користування земельною ділянкою (за не-
обхідністю);
> статут (положення) юридичної особи (нотаріально посвідчена
копія);
> свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи (но-
таріально посвідчена копія);
> довідка про внесення до єдиного державного реєстру підприємств
та організацій України;
> свідоцтво про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької
діяльності фізичної особи за необхідністю (нотаріально
посвідчена копія);
> довідка про присвоєння ідентифікаційного коду (для фізичної
особи);
> інші документи (за необхідністю).
102
Тема 4. Процесуальний порядок оренди землі
Рис. 4.1. Процесуальний порядок укладення договору
оренди земельної ділянки.
103
Земельно-правовий процес
У випадку, коли земельна ділянка знаходиться в межах населе-
ного пункту, подане клопотання розглядається в термін до 10 днів,
направляється разом з документами до головного управління містобу-
дування та архітектури, яке у строк до 1 місяця розглядає матеріали, на-
дані замовником та готує висновки щодо умов використання земельної
ділянки та наявності містобудівних обмежень й обтяжень землекори-
стування, а також готує схему-генплан з нанесенням на ній варіантів
розміщення об’єкта із зазначенням меж земельної ділянки, яка про-
понується до відведення, та її площі. Після погодження замовником
схеми-генплану зі службами, перелік яких визначає головне управління
містобудування та архітектури, матеріали, звернення, висновки голов-
ного управління містобудування та архітектури та погоджена схема-ген-
план направляються до управління земельних ресурсів для подальшого
розгляду щодо надання земельної ділянки в оренду.
Управління (відділ) земельних ресурсів опрацьовує представлені
матеріали і, при можливості подальшого їх оформлення, подає на роз-
гляд до постійних профільних комісій відповідної ради (або органів,
яким надано повноваження представляти матеріали на сесію або в
держадміністрації). Постійні профільні комісії розглядають надані
матеріали в термін не більше 10 днів та повертають їх до управління
(відділу) земельних ресурсів із позитивним висновком, яке готує про-
ект ухвали ради або рішення держадміністрації про дозвіл на складання
проекту відведення земельної ділянки. У випадку негативного висновку
комісія повинна письмово обґрунтувати свої зауваження.
Якщо документи представлені в неповному обсязі, матеріали не роз-
глядаються, а в термін до 7 днів повертаються на доопрацювання.
Після прийняття ухвали або рішення замовник укладає договір з ор-
ганізацією, яка має ліцензію на виконання робіт з складання проекту
відведення земельної ділянки.
Проект відведення земельної ділянки погоджується із землекори-
стувачем, органами по земельних ресурсах, головним управлінням
містобудування та архітектури, відділом охорони навколишнього при-
родного середовища міської ради, міською санітарно-епідеміологічною
станцією, відділом охорони культурної спадщини.
Проект відведення земельної ділянки підлягає державній землевпо-
рядній експертизі.
Після подання замовником проекту відведення, погодженого зі служ-
бами, та висновку Державної землевпорядної експертизи управління
104
___________________________________Тема 4, Процесуальний порядок оренди землі
(відділ) земельних ресурсів готує проект ухвали ради або рішення дер-
жадміністрації про надання земельних ділянок , які приймають їх.
У разі надання земельної ділянки в оренду юридична або фізична
особа звертається до управління земельних ресурсів для погодження
проекту договору оренди землі.
У разі недосягнення згоди з юридичною або фізичною особою
щодо умов проекту договору оренди землі, на розгляд ради або дер-
жадміністрації виноситься рішення про відмову в наданні земельної
ділянки.
Після прийняття відповідного рішення замовник отримує в управлінні
(відділі) земельних ресурсів витяг з рішення про надання земельної
ділянки та документи, які необхідні для нотаріального посвідчення до-
говору оренди землі, у разі надання ділянки у довгострокову оренду,
або договір на короткострокову оренду землі. Крім того, замовник по-
винен звернутися до відповідної проектної організації для отримання
матеріалів про перенесення на місцевість меж земельної ділянки.
Орендарі земельних ділянок сільськогосподарського призначення на
період дії договору оренди можуть обмінюватися належними їм пра-
вами користування земельними ділянками шляхом укладання між ними
договорів суборенди відповідних ділянок, якщо це передбачено догово-
ром оренди або за письмовою згодою орендодавця.
Орендар, який відповідно до закону може мати у власності орендовану
земельну ділянку, має переважне право на придбання її у власність у
разі продажу цієї земельної ділянки, за умови, що він сплачує ціну, за
якою вона продається, а у разі продажу на конкурсі (аукціоні) якщо його
пропозиція є рівною з пропозицією, яка є найбільшою із запропонова-
них учасниками конкурсу (аукціону).
Орендодавець зобов’язаний повідомити в письмовій формі орендаря
про намір продати земельну ділянку третій особі із зазначенням її ціни
та інших умов, на яких вошт продається.
Передача в оренду земельної ділянки не є підставою для припи-
нення або зміни обмежень (обтяжень) та інших прав третіх осіб
на цю земельну ділянку.
Ризик випадкового знищення або пошкодження об’єкта оренди несе
орендодавець, якщо інше не передбачено договором оренди землі.
У разі прострочення орендодавцем або орендарем установлених до-
говором оренди землі строків передачі об’єкта оренди ризик його ви-
105
Земельно-правовий процес
падкового знищення або пошкодження у цей період несе сторона, яка
допустила прострочення його передачі.
Об’єкт, який передається в оренду, може бути застрахованим на
період дії договору оренди землі за згодою сторін у порядку, встановле-
ному законодавством України.
У разі невиконання свого обов’язку стороною, яка повинна згідно
з договором оренди землі застрахувати об’єкт оренди, друга сторона
може застрахувати його і зажадати від іншої сторони відшкодування
витрат на страхування.
5. Договір оренди землі
Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов яза-
ний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і кори-
стування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати
земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного за-
конодавства.
Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням
однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.
Типова форма договору оренди землі затверджена Постановою
Кабінету Міністрів України від 3.03.2004 року №220.
Істотними умовами договору оренди землі є:
об’єкт оренди (місце розташування та розмір земельної
ділянки);
строк дії договору оренди;
орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм пла-
тежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідаль-
ності за її несплату;
умови використання та цільове призначення земельної ділянки,
яка передається в оренду;
умови збереження стану об ’єкта оренди;
умови і строки передачі земельної ділянки орендарю;
умови повернення земельної ділянки орендодавцеві;
'V існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної
ділянки;
визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження
або знищення об ’єкта оренди чи його частини;
'V відповідальність сторін.
106
___________________________________Тема 4, Процесуальний порядок оренди землі
Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, пере-
дбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6 (Орен-
дарі, орендодавці, право оренди землі), 11 (Ризик випадкового знищення
або пошкодження об'єкта оренди) 17 (передача об'єкта оренди), 19
(Строк дії договору оренди землі) Закону “Про оренду землі” є підста-
вою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для
визнання договору недійсним відповідно до закону.
За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші
умови, зокрема якісний стан земельних угідь, порядок виконання зо-
бов’язань сторін, порядок страхування об’єкта оренди, порядок відшко-
дування витрат на здійснення заходів щодо охорони і поліпшення
об'єкта оренди, проведення меліоративних робіт, а також обставини, що
можуть вплинути на зміну або припинення дії договору оренди, тощо.
Невід’ємною частиною договору оренди землі є:
* план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду;
* кадастровий план земельної ділянки з відображенням обме-
жень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних
сервітутів;
* акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);
* акт приймання-передачі об ’єкта оренди;
* проект відведення земельної ділянки у випадках, передбачених За-
коном “Про оренду землі'’.
У разі якщо договором оренди землі передбачається здійснити за-
ходи, спрямовані на охорону та поліпшення об’єкта оренди, до договору
додається угода щодо відшкодування орендарю витрат на такі заходи.
У разі згоди орендодавця передати земельну ділянку в оренду сто-
рони укладають договір оренди землі відповідно до вимог Закону “Про
оренду землі”.
Передача земельної ділянки, межі якої визначено в натурі (на місце-
вості), в оренду без зміни її цільового призначення здійснюється без
розроблення проекту її відведення.
У разі зміни цільового призначення земельної ділянки надання її
в оренду здійснюється за проектом відведення в порядку, встановле-
ному законом.
У разі надходження двох або більше заяв (клопотань) на оренду
однієї і тієї самої земельної ділянки, що перебуває в державній або
107
Земельно-правовий процес
комунальній власності, відповідні органи виконавчої влади чи органи
місцевого самоврядування проводять аукціон або конкурс щодо на-
буття права оренди земельної ділянки, якщо законом не встановлено
інший порядок.
Порядок проведення конкурсу чи аукціону та набуття права оренди
земельної ділянки на конкурентних засадах визначається законодавст-
вом.
Передача об’єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у
строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом
приймання-передачі.
Договір оренди землі набирає чинності після його державної
реєстрації.
Строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але
не може перевищувати 50 років.
При передачі в оренду сільськогосподарських угідь для ведення то-
варного сільськогосподарського виробництва строк дії договору оренди
земельних ділянок визначається з урахуванням періоду ротації ос-
новної сівозміни згідно з проектами землеустрою.
При передачі в оренду сільськогосподарських угідь, які розташовані
в межах гірничого відводу, наданого для розробки родовища нафти або
газу, строк дії договору оренди земельних ділянок визначається з ура-
хуванням строків початку будівництва свердловин та виробничих
споруд, пов’язаних з їх експлуатацією, на орендованій ділянці або на її
частині.
Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації.
Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку,
встановленому законом.
Державна реєстрація договорів оренди проводиться відповідно до
постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 р. №2073 “Про
затвердження Порядку державної реєстрації договорів оренди землі”
виконавчим комітетом сільської, селищної та міської ради, Київською
та Севастопольською міськими державними адміністраціями за місцем
розташування земельної ділянки.
Забезпечення реєстрації договорів оренди покладається на відповідні
державні органи земельних ресурсів:
> районні відділи земельних ресурсів;
108
'Гема 4. Процесуальний порядок оренди землі
> управління (відділи) земельних ресурсів у містах обласного і рай-
онного підпорядкування;
> Київське і Севастопольське міське управління земельних ре-
сурсів.
Для державної реєстрації договорів оренда юридична або фізична
особа (заявник) подає особисто або надсилає поштою до відповідного
державного органу земельних ресурсів :
'V заяву про державну реєстрацію договору оренди;
'V договір оренди (у трьох примірниках);
'V план (схему) земельної ділянки, яка надається в оренду (у трьох
примірниках);
рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самовря-
дування про надання в оренду земельної ділянки, що перебуває у
державнії! або комунальній власності;
'V результати конкурсу чи аукціону-уразі набуття права на оренду
земельної ділянки на конкурентних засадах;
копію державного акта на право власності на землю, що пере-
буває у власності фізичних або юридичних осіб.
Крім зазначених документів до заяви додаються:
• акт перенесення меж земельної ділянки, яка надається в оренду,
на місцевість - у разі не визначення їх у натурі;
• проект відведення земельної ділянки - у разі надання її в оренду
із зміною цільового призначення.
У раз і державної реєстрації договору суборенди земельної ділянки до
заяви про державну реєстрацію договору суборенди додається договір
(у трьох примірниках) та акт перенесення меж ділянки на місцевість -
якщо передається не визначена в натурі частина орендованої земельної
ділянки.
Усі подані заявником документи формуються в окрему реєстраційну
справу.
Державний орган земельних ресурсів у 20-денний термін перевіряє
подані документи на відповідність чинному законодавству та за резуль-
татами перевірки готує висновок про державну реєстрацію або обґрун-
тований висновок про відмову у такій реєстрації і передає реєстраційну
справу відповідно виконавчому комітету сільської, селищної та міської
ради, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям
109
Земельпо-правопий процес
за місцем розташування земельної ділянки для засвідчення факту дер-
жавної реєстрації або відмови у такій реєстрації.
Факт державної реєстрації засвідчується у 10-денний термін гербо-
вою печаткою та підписом голови відповідної ради, Київської, Сева-
стопольської міської державної адміністрації або уповноваженої ними
посадової особи.
Печатка та підпис ставляться на всіх примірниках договору оренди
(суборенди).
Після засвідчення факту державної реєстрації договір оренди
реєструється у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди
землі, яка ведеться державним органом земельних ресурсів за формою
згідно з додатком.
Книга записів державної реєстрації договорів оренди землі ведеться
окремо в розрізі кожної сільської, селищної, міської ради, а також у
розрізі Київської, Севастопольської міської державної адміністрації.
Книга прошнуровується, засвідчується підписами сільського, се-
лищного, міського голови та начальника районного відділу, міського
управління (відділу) земельних ресурсів і скріплюється печатками.
Датою реєстрації договору оренди у Книзі записів є дата засвідчення
факту державної реєстрації.
Рішення про відмову у державній реєстрації приймає у 10-денний
термін голова відповідної ради або голова Київської, Севастопольської
міської державної адміністрації. До рішення додається обґрунтований
висновок державного органу земельних ресурсів про таку відмову.
6. Орендна плата за землю
Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орен-
додавцеві за користування земельною ділянкою.
Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встанов-
люються за згодою сторін у договорі оренди.
Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з ура-
хуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором
оренди.
110
Тема 4. Процесуальний порядок оренди землі
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 3 березня 2004 р. N 220
ТИПОВИЙ
договір оренди землі
___ ___________________________________________“____”20_________________р.
(місце укладення)
Орендодавець (уповноважена ним особа)
(прізвище, ім’я та
по батькові фізичної особи,
________________________________________________________________, з одного боку, та
найменування юридичної особи)
орендар____________________________________________________________________________
(прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи,
найменування юридичної особи)
_______________________________________________________, з другого, уклали цей
договір про нижче наведене:
Предмет договору
1. Орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне
користування земельну ділянку,
(цільове призначення)
яка знаходиться_______________________________________________________________
(місцезнаходження)
Об’єкт оренди
2. В оренду передається земельна ділянка загальною площею
, у тому числі____________________________________________________
(гектарів) (площа та якісні характеристики земель
окремих категорій за їх складом та видами угідь - рілля, сіножаті,
пасовища, багаторічні насадження тощо)
НІ
Земсліяю-правовий процес
3. На земельній ділянці знаходяться об’єкти нерухомого майна
(перелік, характеристика і стан будників, будівель, споруд та інших об’єктів)
а також інші об’єкти інфраструктури
(перелік, характеристика і сі.ні іііінїних споруд,
інших об'єкіів інфраструктури, у тому числі доріг майданчиків з і вертим ік-крипям тощо)
4. Земельна ділянка передається в оренду разом з __________________________
(перелік, х.ір.ік і срис іпка
і стан будинків, будівель, споруд та інших обікппі
5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки сіановіпь іривеїіь.
6. Земельна ділянка, яка передається в оренду, має такі
недоліки, що можуть перешкоджати її ефективному використанню _______
7. Інші особливості об’єкта оренди, які можуть вплинути на
орендні відносини___________________________________________________
Строк дії договору
8. Договір укладено на років. Після закінчення строку договору
орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому
разі орендар повинен не пізніше ніж за днів до закінчення
строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продов-
жити його дію.
Орендна плата
9. Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі
(розмір орендної плати: грошової - у гривнях із зазначенням способів внесення за земельні
ділянки приватної власності, а за земельні ділянки державної або комунальної власності також із
зазначенням відсотків нормативної ірошової оцінки земельної ділянки або розміру земельного
податку,
112
Тема 4. Процесуальний порядок оренди землі
наїу раїїьпоі - перелік кількість або частка продукції, одержуваної із земельної ділянки, якісні
показники
продукції, місце, умови, порядок, строки поставки; відробіткової - види, обсяги, строки і
місце падання послуг, види, обсяги, строки і місце виконання робіт)
10. Оочислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної влас-
ності здійснюється з урахуванням (без урахування) індексації.
(непотрібне закреслити)
Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або
комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення
та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими
Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання
або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.”.
11. Орендна плата вноситься у такі строки
12. Передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати
оформляється відповідними актами.
13. Розмір орендної плати переглядається у разі:
(періодичність)
зміни умов господарювання, передбачених договором;
зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів зміни
коефіцієнтів індексації, визначених законодавством;”.
погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря,
що підтверджено документами;
в інших випадках, передбачених законом.
14. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим
договором, справляється пеня у розмірі несплаченої суми
(відсотків)
за кожний день прострочення.
Умови використання земельної ділянки
15. Земельна ділянка передається в оренду для
(мета використання)
16. Цільове призначення земельної ділянки
113
Земельно-правовий процес
17. Умови збереження стану об’єкта оренди
Умови і строки передачі земельної ділянки в оренду
18. Передача земельної ділянки в оренду здійснюється
без розроблення (з розробленням) проекту її відведення.
(непотрібне закреслити)
Підставою розроблення проекту відведення земельної ділянки є:
Організація розроблення проекту відведення земельної ділянки
і витрати, пов’язані з цим, покладаються на орендодавця (орендаря).
(непотрібне закреслити)
19. Інші умови передачі земельної ділянки в оренду
20. Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у
(строк)
після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.
Умови повернення земельної ділянки
21. Після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві
земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її
в оренду.
Орендодавець у разі погіршення корисних властивостей орендованої
земельної ділянки, пов’язаних із зміною її стану, має право на відшкодування
збитків у розмірі, визначеному сторонами. Якщо сторонами не досягнуто
згоди про розмір відшкодування збитків, спір розв’язується у судовому
порядку.
22. Здійснені орендарем без згоди орендодавця витрати на поліпшення
орендованої земельної ділянки, які неможливо відокремити без заподіяння
шкоди цій ділянці, не підлягають відшкодуванню.
23. Поліпшення стану земельної ділянки, проведені орендарем за письмо-
вою згодою з орендодавцем землі, підлягають (не підлягають)
(непотрібне закреслити)
відшкодуванню. Умови, обсяги і строки відшкодування орендарю витрат за
проведені ним поліпшення стану земельної ділянки визначаються окремою
угодою сторін.
24. Орендар має право на відшкодування збитків, заподіяних унаслідок
невиконання орендодавцем зобов’язань, передбачених цим договором.
114
Тема 4. Процесуальний порядок оренди землі
Збитками вважаються:
фактичні втрати, яких орендар зазнав у зв’язку з невиконанням або не-
належним виконанням умов договору орендодавцем, а також витрати, які
орендар здійснив або повинен здійснити для відновлення свого порушеного
права;
доходи, які орендар міг би реально отримати в разі належного виконання
орендодавцем умов договору.
25. Розмір фактичних витрат орендаря визначається на підставі докумен-
тально підтверджених даних.
Обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки
26. На орендовану земельну ділянку встановлено (не встановлено)
(непотрібне закреслити)
обмеження (обтяження) та інші права третіх осіб
(підстави встановлення обмежень (обтяжень)
27. Передача в оренду земельної ділянки не є підставою для припинення
або зміни обмежень (обтяжень) та інших прав третіх осіб на цю ділянку.
Інші права та обов’язки сторін ( Визначаються відповідно до
Закону України “Про оренду землі”)
28. Права орендодавця:____________________________________________
29. Обов’язки орендодавця:________________________________________
ЗО. Права орендаря:_______________________________________________
31. Обов’язки орендаря:___________________________________________
115
Земельно-правовий процес
Ризик випадкового знищення або пошкодження
об’єкта оренди чи його частини
32. Ризик випадкового знищення або пошкодження об'єкта оренди
чи його частини несе орендар (орендодавець).
(непотрібне закреслити)
Страхування об’єкта оренди
33. Згідно з цим договором об’єкт оренди
підлягає (не підлягає) страхуванню на весь період дії цього договору,
(непотрібне закреслити)
34. Страхування об’єкта оренди здійснює орендар (орендодавець).
(непотрібне закреслити)
35. Сторони домовилися проте, що у разі невиконання свого обов'язку
стороною, яка повинна згідно з цим договором застрахувати об’єкт оренди,
друга сторона може застрахувати його і вимагати відшкодування витрат на
страхування.
Зміна умов договору і припинення його дії
36. Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за
взаємною згодою сторін.
У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір
розв'язується у судовому порядку.
37. Дія договору припиняється у разі:
закінчення строку, на який його було укладено;
придбання орендарем земельної ділянки у власність;
викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчу-
ження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, вста-
новленому законом;
ліквідації юридичної особи-орендаря.
Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.
38. Дія договору припиняється шляхом його розірвання за:
взаємною згодою сторін;
рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою
________________________________________Тема 4. Процесуальний порядок оренди землі
стороною обов’язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового
знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно переш-
коджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
39. Розірвання договору оренди землі в односторонньому
порядку допускається (не допускається).
(непотрібне закреслити)
Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є
40. Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої
особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря
є(не є) підставою для зміни умов або розірвання договору,
(непотрібне закреслити)
Право на орендовану земельну ділянку у разі смерті фізичної особи
- орендаря, засудження або обмеження її дієздатності за рішенням суду
переходить (не переходить) до спадкоємців або інших
(непотрібне закреслити)
осіб, які використовують цю земельну ділянку разом з орендарем.
Відповідальність сторін за невиконання або
неналежне виконання договору
41. За невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть
відповідальність відповідно до закону та цього договору.
42. Сторона, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідаль-
ності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини.
Прикінцеві положення
43. Цей договір набирає чинності після підписання сторонами
та його державної реєстрації.
Цей договір укладено у трьох примірниках, що мають однакову юридичну
силу, один з яких знаходиться в орендодавця, другий - в орендаря, третій - в
органі, який провів його державну реєстрацію
(назва органу державної реєстрації за місцем розташування земельної ділянки)
Невід'ємними частинами договору є:
план або схема земельної ділянки;
кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтя-
117
З с мел ь но -правовий процес____________________________________________
жень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів;
акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);
акт приймання-передачі об’єкта оренди;
проект відведення земельної ділянки у випадках, передбачених законом.
(інші документи, що додаються до договору)
Реквізити сторін
Орендодавець
Орендар
(прізвище, ім’я та по батькові
фізичної особи, паспортні дані
(серія, номер, ким і коли виданий),
найменування юридичної особи, що діє на
підставі установчого документа (назва,
ким і коли затверджений),
відомості про державну
реєстрацію та банківські реквізити)
Місце проживання фізичної особи,
місцезнаходження юридичної особи
(індекс, область,
район, місто, село, вулиця,
(прізвище, ім’я та по батькові
фізичної особи, паспортні дані
(серія, номер, ким і коли виданий),
найменування юридичної особи, що діє на
підставі установчого документа (назва,
ким і коли затверджений),
відомості про державну
реєстрацію та банківські реквізити)
Місце проживання фізичної особи,
місцезнаходження юридичної особи
(індекс, область,
район, місто, село, вулиця.
номер будинку та квартири)
номер будинку та квартири)
118
Тема 4. Процесуальний порядок оренди землі
Ідентифікаційний номер Ідентифікаційний номер
(фізичної особи) (фізичної особи)
Ідентифікаційний код Ідентифікаційний код
(юридичної особи) (юридичної особи)
Підписи сторін
Орендодавець Орендар
МП МП
(за наявності печатки)
Договір зареєстрований у_________________________________________________
(назва органу державної реєстрації за
____5
місцем розташування земельної ділянки)
про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від
“___”20______________________р. за N_____
МП _________________________________________________________________________
(підпис) (ініціали та прізвище посадової особи, яка провела державну реєстрацію)
Земельно-правовий процес
Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у дер-
жавній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів,
розподіляється і використовується відповідно до закону і не може пе-
ревищувати 10 відсотків їх нормативної грошової оцінки. У разі ви-
значення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений
більший розмір орендної плати, (відповідно до статті 22 Закону України
"‘Про оренду землі”)
У разі визнання у судовому порядку договору оренди землі недійсним
отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі
не повертається.
Плата за суборенду земельних ділянок державної і комунальної
власності не може перевищувати орендної плати.
Орендна плата може справлятися у
> грошовій - коли платіж виражений певною сумою коштів;
> натуральній — коли платіж є визначеною кількістю чи часткою
продукції, одержуваної з орендованої земельної ділянки;
> відробітковій - шляхом надання орендарем певних послуг орен-
додавцю
Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних
форм орендної плати.
Якщо орендні платежі передбачаються у натуральній формі, то у до-
говорі оренди повинен визначатися перелік продукції, її якісні показ-
ники, вартість, місце, умови, порядок та строки поставки.
Якщо орендні платежі передбачаються у відробітковій формі, то у
договорі оренди визначаються види послуг, їх вартість, місце і строки
надання.
Надання послуг та передача продукції в рахунок орендної плати по-
винна оформлятись відповідними актами, засвідченими підписами
орендаря і орендодавця.
Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у державній і
комунальній власності, справляється виключно у грошовій формі.
Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком пе-
рерахування коштів через фінансові установи.
Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної влас-
ності, які передані в оренду для сільськогосподарського використання,
переглядається один раз на три роки в порядку, встановленому зако-
ном або договором оренди.
120
____________________________________Тема 4. Процесуальний порядок оренди землі
Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності
фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.
Орендар має право вимагати відповідного зменшення орендної
плати в разі, якщо стан орендованої земельної ділянки погіршився не з
його вини.
Плата за оренду земельних ділянок сільськогосподарського при-
значення, земельних часток ( паїв), які укладаються відповідно до
Указу Президента України “Про додаткові заходи щодо соціального за-
хисту селян — власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)”
від 2 лютого 2002 р. № 92/2002 із змінами, внесеними згідно з Указом
Президента України № 830/2002 від 13 вересня 2002 р. повинна бути
у розмірі не менше 1,5 відсотка визначеної відповідно до законо-
давства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю) та посту-
пового збільшення цієї плати повинна залежно від результатів госпо-
дарської діяльності та фінансово-економічного стану орендаря.
Встановлення граничних розмірів орендних ставок нормативно-
правовими актами не суперечить принципам ринкової економіки.
В розвинутих капіталістичних країнах з метою захисту економічних
інтересів як громадян, так і держави регламентується нижня й верхня
межа орендних ставок. Це робиться для забезпечення прибуткового
(доходного) використання усіх земель незалежно від форм власності
на них. Наприклад, у Німеччині органи державної влади та місцевого
самоврядування можуть у судовому порядку вимагати від орендодавця
зменшення орендної плати, щоб його земельна ділянка не залишалася
не використаною.
Орендна ставка може визначатися як відсоток від вартості зе-
мельної ділянки, зокрема від її податкової вартості. Це положення
закріплено ст. 2 Закону України “Про плату за землю”, згідно з якою
орендна плата визначається залежно від нормативної грошової оцінки
земель.
У багатьох країнах орендна ставка дорівнює 3-5% від податкової вар-
тості земельної ділянки. Наприклад, якщо грошова оцінка присадибної
земельної ділянки площею 1000 м2 становить 24000 грн., а орендна
ставка визначена на рівні 3%, то річна орендна плата дорівнюватиме
720 грн. (24000 грн. х 0,03).
При визначенні ставок орендної плати повинні враховуватись
здійснення поліпшення землі (зрошення, осушення, хімічні меліорації),
а також будівлі, споруди, водойми тощо та об’єкти рухомого майна, які
121
Земельно-правовий процес__________________________
забезпечують функціонування орендованої земельної ділянки за ви-
значеним цільовим призначенням. У цьому випадку у розмірі орендної
плати включається процент на капітал, вкладений в землю:
О, = Оп + К - П,
Де О. - орендна плата за забудовану земельну ділянку або (та) за
земельну ділянку, де проведені поліпшення землі;
Оп - орендна плата за земельну ділянку;
К - капітал, вкладений в земельні поліпшення та забудову;
П - ставка доходу на вкладений капітал.
Наприклад, якщо на ділянці, орендна плата за землю якої становить
720 грн., розташований будинок, балансова (залишкова) вартість якого
на дату укладання договору оренди 45000 грн., то при ставці доходу на
вкладений капітал у 5% орендна плата за земельну ділянку в цілому
дорівнюватиме 2970 грн. (720 грн. + 45000 грн. х 0,05).
При обчисленні орендної плати за землі сільськогосподарського
призначення слід брати до уваги чи орендується цілісний виробничий
комплекс, чи лише рілля. В останньому випадку орендна плата повинна
бути вищою і перекривати плату за землю тих ділянок і угідь, які зали-
шаються практично без використання, а також прибуток, який орендо-
давець втрачає внаслідок невикористання цілісного виробничого ком-
плексу.
Орендна плата збільшується на величину витрат на охорону землі,
якщо ці заходи не виконуватимуться орендарем, що повинне бути
зафіксоване в договорі оренди.
Розмір орендної плати — важлива умова орендної угоди, який в
свою чергу залежить від інших істотних умов договору оренди:
* місця розташування та розміру земельної ділянки;
• терміну договору оренди;
• цільового призначення, умов використання і збереження якості
землі;
* умов повернення земельної ділянки орендодавцеві;
* існуючих обмежень і обтяжень щодо використання земельної
ділянки;
• сторони (орендодавця чи орендаря), яка несе ризик випадкового
пошкодження або знищення об ’єкта оренди чи його частини;
• відповідальності сторін.
Таким чином, фактори, які визначають розмір орендної плати, можна
поділити на три групи:
122
__________________________________Тема 4. Процесуальний порядок оренди землі
фізичні - розмір ділянки, її конфігурація, протяжність фронтальної
лінії, якісний стан земельних угідь, інженерно-геологічні умови, місце
розташування;
економічні — рівень цін та доходів, ризиків, обсяги вкладень на
поліпшення землі та земельні поліпшення;
адміністративні — умови використання та повернення земельної
ділянки, встановлені обмеження та існуючі обтяження, порядок вико-
нання зобов’язань сторін.
Фактори різних груп тісно пов’язані між собою і взаємообумовлені.
Тому дуже важко визначити внесок кожного окремого фактора у форму-
вання розміру орендної плати. Так, фізичні параметри земельної ділянки
безпосередньо впливають на доходність та обсяги додаткових вкладень,
необхідних для її належного використання. Водночас, вони значною
мірою зумовлені адміністративними факторами, які визначають гра-
ничні розміри земельної ділянки, її місце розташування залежно від
функціонального призначення. Адміністративні фактори певною мірою
є визначальними і для економічних умов господарювання на орендо-
ваній земельній ділянці: рівень доходів та ризиків сторін закладається
терміном та умовами використання і забудови земельної ділянки, вста-
новленими зобов’язаннями.
Більшість із зазначених факторів враховується при грошовій оцінці
земель певного функціонального призначення, що дозволяє визначити
розмір орендної плати залежно від результатів за інтегрованим показ-
ником.
З розвитком ринку оренди землі, передусім вторинного ринку, де
орендодавцями виступають громадяни та юридичні особи, які мають у
власності земельні ділянки, все більшого значення набуватиме ринкова
орендна плата.
В основі ринкового механізму встановлення розміру орендної плати
лежить економічна концепція одержання населенням чи підприємством
максимальної вигоди в межах доходів, які вони мають. Тобто орендна
плата за земельну ділянку, яка характеризується певним місцем розта-
шуванням, визначатиметься тим розміром, який спроможні сплатити
сім’ї різного достатку, зберігаючи свій попередній життєвий рівень, чи
підприємства за умови збереження ними максимального прибутку.
Розмір ринкової орендної плати коливається між мінімальною гра-
ницею, визначається фактичним рентним доходом із земельної ділянки,
123
Земельно-правовий процес
та максимальною, яку потенційний орендар готовий заплатити, вихо-
дячи з очікуваних доходів від її облаштування і забудови та пов'язаних
з цим витрат.
Інакше кажучи, ринкова орендна плата - це, з одного боку, той
мінімальний розмір плати, за який орендодавець може надати земельну
ділянку в оренду, а з другого - той максимальний розмір плати, за який
орендар може взяти земельну ділянку в оренду. Тому для визначення
ринкової орендної плати має бути проведено аналіз найтиповіших умов
оренди, для місцевого ринку земельних ділянок конкретного призна-
чення.
При зіставленні орендних ставок з метою визначення вартості оренди
на відкритому ринку необхідно зробити поправки до значень орендних
ставок, виходячи з припущення, що:
власник готовий надати земельну ділянку в оренду:
перед датою оцінки був достатній період (який враховував ха-
рактер земельної власності та стан ринку) для належним чи-
ном організованого маркетингу та угоди щодо орендної плати
й інших умов надання в оренду і для завершення угоди стосовно
оренди;
стан ринку, рівня цін та інші обставини були на будь-яку попе-
редню дату укладання угоди про оренду такими ж, що й на дату
оцінки;
не береться до уваги будь-яка додаткова пропозиція ціни можли-
вим орендарем з особливим інтересом;
'Ь встановлений строк, істотні та інші умови договору оренди не
є надто обтяжливими або вигідними для оренди даного типу зе-
мельної власності;
орендарю не надаються пільги, і будь-який період безплатного
користування можливий лише за час, який знадобився б орен-
дарю, який вступає в свої права, для підготовки земельної ділянки
до використання;
обидві сторони в угоді діяли компетентно, зважливо та без при-
мусу.
Таким чином, ринкова орендна ставка - це найбільш ймовірна ве-
личина орендної плати, за яку обізнаний та незобов ’язаний надавати
свою земельну ділянку в оренду орендодавець згодився б надати, а
обізнаний та незобов ’язаний орендувати орендар погодився б узяти цю
земельну ділянку в оренду.
124
___________________________________Тема 4. Процесуальний порядок оренди землі
Договір оренди земельної ділянки за бажанням однієї із сторін може
бути посвідчений нотаріально. Розмір мита при цьому складає 0,01
відсоток грошової оцінки земельної ділянки, яка визначена відповідно
до законодавства. Якщо грошова оцінка земельної ділянки не встанов-
лена, то державне мито справляється в розмірі 1 відсотка суми зазначе-
ного договору, але не менше одного неоподаткованого мінімуму доходів
громадян відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України “Про дер-
жавне мито”. (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1993, N 13, ст.ПЗ).
Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком пере-
рахування коштів через фінансові установи.
Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної влас-
ності, які передані в оренду для сільськогосподарського використання,
переглядається один раз на три роки в порядку, встановленому законом
або договором оренди.
Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності
фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.
Орендар має право вимагати відповідного зменшення орендної плати
в разі, якщо стан орендованої земельної ділянки погіршився не з його
вини.
Указом Президента від 2.02.2002 р. № 92/2002 передбачається не-
обхідним визнати одним із пріоритетних завдань пореформеного роз-
витку аграрного сектора економіки забезпечення підвищення рівня
соціального захисту сільського населення, зокрема шляхом запро-
вадження плати за оренду земельних ділянок сільськогосподарського
призначення, земельних часток (паїв) у розмірі не менше 1,5 відсотка
визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, зе-
мельної частки (паю) та поступового збільшення цієї плати залежно від
результатів господарської діяльності та фінансово-економічного стану
орендаря.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2006 р.
N 1724 передбачається уніфікувати представлення розрахунку орендної
плати для земель державної та комунальної власності.
7. Права та обов’язки орендодавців і орендарів
Орендодавець має право вимагати від орендаря:
* використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно
з договором оренди;
125
Земельно- правовий про це с _________ __________________________
• дотримання екологічної безпеки землекористування та збере-
ження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів,
норм і правил, у тому числі місцевих правил забудови населених
пунктів;
• дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних
смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особ-
ливого режиму використання земель та територій, які особливо
охороняються;
• своєчасного внесення орендної плати.
Орендодавець зобов’язаний:
> передати в користування земельну ділянку у стані, що відповідає
умовам договору оренди;
> при передачі земельної ділянки в оренду забезпечувати відповідно
до закону реалізацію прав третіх осіб щодо орендованої земельної
ділянки;
> не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися
орендованою земельною ділянкою;
> відшкодувати орендарю капітальні витрати, пов ’язані з
поліпшенням стану об ’єкта оренди, яке проводилося орендарем
за згодою орендодавця;
> попередити орендаря про особливі властивості та недоліки зе-
мельної ділянки, які в процесі її використання можуть спричи-
нити екологічно небезпечні наслідки для довкілля або призвести
до погіршення стану самого об ’єкта оренди.
Орендар земельної ділянки має право:
самостійно господарювати на землі з дотриманням умов дого-
вору оренди землі;
за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому за-
конодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та
інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження;
отримувати продукцію і доходи;
здійснювати в установленому законодавством порядку за пись-
мовою згодою орендодавця будівництво водогосподарських спо-
руд та меліоративних систем.
126
Тема 4. Процесуальний порядок оренди землі
Додаток 1
до постанови Кабінету Міністрів України
від 13 грудня 2006 р. N 1724
РОЗРАХУНОК
розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної
власності, грошова оцінка яких не проведена,
на 200_ року
Кате- Площа, горія кв. метрів зе- (в населе- мель них пунк- тах), гек- тарів (за межами населених пунктів) У межах Ставка земель- ного подат- ку, встано- влена Зако- ном Украї- ни "Про плату за зем- лю" (в населе- них пунк- тах), копійок за 1 кв. метр Нормати- вна гро- шова оці- нка І гек- тара ріллі по облас- ті. Авто- номній Республі- ці Крим на 1 липня 1995 р., гривень Ставка земельно- го подат- ку , вста- новлена Законом України "Про пла- ту7 за зем- лю", від- сотків нормати- вної гро- шової оцінки 1 гектара ріллі по області. Автоно- мній Рес- публіці Крим (за межами населе- них пунк- тів) Коефіці- єнт інде- ксації ставки земель- ного по- датку або добуток коефіці- єнтів ін- дексації грошової оцінки земель- ної діля- нки за попере- дні роки Розмір земе- льного подат- ку, гри- вень Розмір орен- дної плати, гри- вень
Разом (назва населеного пункту)
За межами
Разом (назва населеного пункту)
Усього
Орендодавець м. П.
(підпис) (ініціали та прізвище)
Орендар м. П.
(за наявності печат- ки) (підпис) (ініціали та прізвище)
127
Земельно-правовий процес
Додаток 2
до постанови Кабінету Міністрів України
від 13 грудня 2006 р. N 1724
РОЗРАХУНОК
розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної
власності, грошова оцінка яких проведена,
на 200_ року
Кате Площа, Норматив- Ставка земе- Добуток Прийн- Розмір Розмір
горія кв. метрів на грошова льного пода- коефіцієн- ятий земель- оренд-
зе- (в населе- оцінка зе- тку,встанов- тів індек- для ного ної пла-
мель них пунк- мельної лена Законом сації гро- розра- подат- ти, гри-
тах), гек- тарів (за межами населених пунктів) У межах ділянки на (дата) гривень України "Про плату за землю", відсотків но- рмативної грошової оцінки земе- льної ділян- ки шової оцінки земельної ділянки за попередні роки хунку розміру оренд- ної пла- ти, від- сотків норма- тивної грошо- вої оці- нки зе- мельної ділянки ку,гри- вень вень
(назва населеного пункту)
Разом________________
За межами_______________________
(назва населеного пункту)
Разом________________
Усього_______________
Орендодавець М. П.
(підпис)
Орендар М. П.
(за наявності печат- (підпис)
ки)
(ініціали та прізвище)
(ініціали та прізвище)
128
___________________________________Тема 4. Процесуальний по рядок оренди землі
Орендар земельної ділянки зобов’язаний:
• приступати до використання земельної ділянки в строки, вста-
новлені договором оренди землі, зареєстрованим в установле-
ному законом порядку;
• виконувати встановлені щодо об’єкта оренди обмеження (об-
тяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди
землі;
• дотримуватися режиму використання земель природно-за-
повідного та іншого природоохоронного призначення, оздоров-
чого, рекреаційного та історико-культурного призначення;
• у п ’ятиденний строк після державної реєстрації договору
оренди земельної ділянки державної або комунальної власності
надати копію договору відповідному органу державної подат-
кової служби.
У разі якщо договором оренди земельної ділянки передбачено ви-
користання нерухомого майна, що розташоване на земельній ділянці,
пов’язані з цим витрати покладаються на орендаря, якщо інше не
передбачено договором оренди.
Орендареві забезпечується захист його права на орендовану зе-
мельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну
ділянку відповідно до закону.
• Орендар в установленому законом порядку має право витребувати
орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та
користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкоду-
вання шкоди, заподіяної земельній ділянці громадянами і юридичними
особами України, іноземцями, особами без громадянства, іноземними
юридичними особами, у тому числі міжнародними об’єднаннями та ор-
ганізаціями.
Розмір відшкодування орендодавцем збитків, завданих орендарю,
повинен бути зменшений, якщо орендар навмисно або через необе-
режність спричинив збільшення розмірів збитків унаслідок невико-
нання чи неналежного виконання умов договору орендодавцем або не
вжив заходів щодо їх зменшення.
Орендар має право на відшкодування збитків, яких він зазнав
унаслідок невиконання орендодавцем умов, визначених договором
оренди землі.
129
Земельно-правовий процес
Збитками вважаються:
> фактичні втрати, яких орендар зазнав у зв ’язку з невиконанням
або неналежним виконанням умов договору орендодавцем, а та-
кож витрати, які орендар здійснив або повинен здійснити для
відновлення свого порушеного права;
> доходи, які орендар міг би реально отримати в разі належного
виконання орендодавцем умов договору.
Розмір фактичних витрат орендаря визначається на підставі доку-
ментально підтверджених даних.
У разі дій орендаря, не передбачених договором оренди, що при-
звели до зміни стану земельної ділянки, витрати на їх здійснення орен-
додавцем не відшкодовуються.
У разі здійснення орендарем за письмовою згодою орендодавця
поліпшення орендованої земельної ділянки за власний рахунок орендо-
давець зобов’язаний компенсувати витрати на її поліпшення, якщо інше
не передбачено договором оренди.
Здійснені орендарем без згоди орендодавця витрати на поліпшення
орендованої земельної ділянки, які неможливо відокремити без за-
подіяння шкоди цій ділянці, не підлягають відшкодуванню.
Орендар вправі залишити за собою здійснені ним за власний ра-
хунок вигоди від поліпшення орендованої земельної ділянки, якщо ці
поліпшення можуть бути відокремлені без заподіяння шкоди земельній
ділянці.
У разі погіршення орендарем корисних властивостей орендованої зе-
мельної ділянки, пов’язаних із зміною її стану, орендодавець має право
на відшкодування збитків.
Збитки, завдані третім особам у зв’язку з використанням орендарем
земельної ділянки, відшкодовуються орендарем на загальних підста-
вах.
Розміри збитків визначаються сторонами договору оренди. У разі
недосягнення сторонами згоди про розмір відшкодування збитків спір
вирішується в судовому порядку.
8. Зміна, припинення та поновлення договору оренди землі
Зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою
сторін.
130
Тема 4. Процесуальний порядок оренди землі
У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі
спір вирішується в судовому порядку.
Договір оренди земні припиняється в разі:
закінчення строку, на який його було укладено;
викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового
відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в
порядку, встановленому законом;
поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря;
смерті фізичноїособи-орендаря, засудження його до позбавлення
волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від ви-
конання укладеного договору оренди земельної ділянки;
ліквідації юридичної особи-орендаря.
Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, пере-
дбачених законом.
Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На ви-
могу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний
за рішенням суду в порядку, встановленому законом.
Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не
допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.
На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути до-
строково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами
обов’язків, передбачених статтями 24 і 25 Закону “Про оренду землі”
та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження
об’єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором
використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Зе-
мельним кодексом України та іншими законами України.
У разі розірвання договору оренди землі з ініціативи орендаря орен-
додавець має право на отримання орендної плати на землях сільсь-
когосподарського призначення за шість місяців, а на землях несільсь-
когосподарського призначення - за рік, якщо протягом зазначеного
періоду не надійшло пропозицій від інших осіб на укладення договору
оренди цієї ж земельної ділянки на тих самих умовах, за винятком ви-
падків, коли розірвання договору було обумовлено невиконанням або
неналежним виконанням орендодавцем договірних зобов’язань.
У разі розірвання договору оренди землі за погодженням сторін
кожна сторона має право вимагати в іншої сторони відшкодування по-
несених збитків відповідно до закону.
131
Земельно-правовий процес
Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої
особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою
для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено до-
говором оренди землі.
Після закінчення строку, на який було укладено договір оренди
землі, орендар, який належно виконував обов’язки відповідно до умов
договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення
договору.
У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови
можуть бути змінені за згодою сторін.
У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділян-
кою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності
письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після
закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий
строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Пись-
мове заперечення здійснюється листом-повідомленням.
У разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар
зобов’язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах,
визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну
ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.
У разі невиконання орендарем обов’язку щодо умов повернення
орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов’язаний відшкодувати
орендодавцю завдані збитки.
9. Вирішення спорів та відповідальність сторін за невико-
нання зобов’язань за договором оренди землі
Спори, пов’язані з орендою землі, вирішуються у судовому по-
рядку.
У разі невиконання зобов’язань за договором оренди землі сторони
несуть відповідальність згідно із законом та договором.
Орендодавець несе відповідальність за недоліки переданої в оренду
земельної ділянки, що не були передбачені договором оренди і переш-
коджають використанню земельної ділянки за договором. У разі вияв-
лення таких недоліків орендар має право вимагати:
• зменшення орендної плати або відшкодування витрат на усу-
нення недоліків;
• відрахування з орендної плати, певної суми своїх витрат на усу-
132
Тема 4. Процесуальний порядок оренди землі
нення таких недоліків з попереднім повідомленням про це орен-
додавця;
• дострокового розірвання договору.
Орендодавець не несе відповідальності за наслідки, пов’язані з не-
доліками переданої в оренду земельної ділянки, якщо такі недоліки
обумовлені договором оренди.
У разі якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого
надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті,
що містяться у Законі “Про оренду землі”, то застосовуються правила
міжнародного договору
Питання для самоконтролю
1. Що таке право оренди земельної ділянки?
2. На який термін може надаватись земельна ділянка в оренду?
3. Які земельні ділянки можуть бути об ’єктами оренди?
4. Хто може бути орендодавцем земельної ділянки?
5. Хто може бути орендарем земельної ділянки?
6. Які є правові засади оренди землі?
7. Як здійснюється суборенда земельної ділянки?
8. Як здійснюється передача землі в оренду?
9. Які є істотні умови договору оренди земельної ділянки?
10. Як здійснюється реєстрація договорів оренди земельної
ділянки?
11. Як можна змінити умови договору оренди земельної ділянки?
12. Коли може бути припинено договір оренди земельної ділянки?
13. Що таке орендна плата та в яких формах вона може бути?
14. Як визначається розмір та які є форми орендної плати?
15. Які умови впливають на розмір орендно ї плати?
16. Як вирішуються спори щодо оренди земельної ділянки?
133
Тема 5
Процесуальний порядок
вилучення(викупу) та надання
земельних ділянок для
індивідуального житлового
будівництва
План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
1. Загальні положення вилучення (викупу) та надання земельних
ділянок громадянам
2. Порядок та умови вилучення земельних масивів для розміщення
індивідуального житлового будівництва
3. Порядок надання земельних ділянок громадянам для індивіду-
ального житлового будівництва
1. Загальні положення вилучення (викупу) та надання зе-
мельних ділянок громадянам.
Відповідно до Конституції та Земельного законодавства України
земля є основним національним багатством, що перебуває під особ-
ливою охороною держави. При цьому право власності на землю га-
рантується.
Громадяни України набувають права власності на земельні
ділянки на підставі:
а) придбання за договором купівлі-продажу, дарування, міни, іншими
цивільно-правовими угодами;
б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної влас-
ності;
в) приватизації земельних ділянок, що були ран іше надані їм у кори-
стування;
г) прийняття спадщини;
ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної 'їм земельної частки
(паю).
134
Тема 5. Процесуальний порядок вилучення(викупу) та надання земельних ділянок...
Громадяни України за рішенням органів виконавчої влади або місце-
вого самоврядування можуть отримувати безоплатно у власність
або в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування
жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва у,
межах норм, визначених Земельним кодексом України. Понад норму
безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні
ділянки за цивільно-правовими угодами.
Набуття права на землю громадянами здійснюється шляхом передачі
земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Відповідно до ст. 121 Земельного кодексу України громадяни
України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок для
будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і
споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в сели-
щах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара. Для
гаражного будівництва не більше 0,01 га.
Про передачу землі у власність робиться відмітка в паспорті один
раз для кожного виду.
Право на одержання земельних ділянок для індивідуального жит-
лового будівництва мають всі дорослі громадяни України в порядку
встановленої черги.
Для обліку людей, які бажають вести індивідуальне будівництво
в межах населеного пункту створюється черга і виділення ділянок
здійснюється в порядку надходження заяв, проте окремі категорії гро-
мадян можуть мати пільги:
> репресовані;
> потерпілі від стихійного лиха;
> учасники бойових дій.
Дії щодо надання землі для індивідуального житлового будівництва
базуються на принципах до яких відносяться:
а) надання землі у власність чи користування державними компе-
тентними органами;
б) забезпечення умов для рівноправного розвитку всіх форм влас-
ності і господарювання;
в) цільове призначення земельних: ділянок, які надаються;
г) пріоритет сільськогосподарського використання земель
д) виділення земельних ділянок оптимальних розмірів всім землеко-
ристувачам та власникам землі:
135
Земельно-правовий процес
е) забезпечення умов раціонального використання земельних ре-
сурсів в поєднанні з інтересами охорони інших об ’єктів природи.
Право власності, користування на земельну ділянку виникає після
встановлення її меж в натурі і одержання документа, що посвідчує
право на неї та державної реєстрації земельної ділянки.
Надання земельної ділянки, що перебуває у власності або у кори-
стуванні, провадиться лише після вилучення (викупу') її в порядку,
передбаченому Земельним кодексом України. Дані процеси пов’язані
між собою і розглядаються, як дві сторони одного процесу.
Вилучення землі проходить за згодою власника або землекористу-
вача.
Вилучення особливо цінних земель забороняється, крім особливих
випадків, після додаткового вивчення, за погодженням з Верховною Ра-
дою України.
При вилучені земель відшкодовуються збитки землекористувачеві.
Іноземні громадяни та особи без громадянства можуть набувати
права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призна-
чення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільсь-
когосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких
розташовані об’єкти нерухомого майна, що належать їм на праві при-
ватної власності.
Іноземні громадяни та особи без громадянства можуть набувати
права власності на земельні ділянки у разі:
а) придбанняза договором купівлі-продажу, дарування, міни, іншими
цивільно-правовими угодами;
б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об ’єкти нерухо-
мого майна, що належать їм на праві власності;
в) прийняття спадщини.
Землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину
іноземними громадянами, а також особами без громадянства, про-
тягом року підлягають відчуженню.
2. Порядок та умови вилучення земельних масивів для
розміщення індивідуального житлового будівництва.
Індивідуальне будівництво, як правило, здійснюється масивами у ви-
гляді житлових кварталів, розміщення яких здійснюється на підставі
136
Тема 5. Процесуальний порядок вилучення(викупу) та надання земельних ділянок...
генеральних планів забудови населених пунктів, затверджується у вста-
новленому порядку.
Виділення таких масивів здійснюється в межах населених пунктів,
але це не виключає можливості розміщення їх за межами населених
пунктів. В такому випадку прилеглі землі, де планується розмістити
масив повинні бути включенні в межі населеного пункту, тобто
змінюється межа населеного пункту і корегується генеральний план
його.
Межі міст змінюються Верховною Радою України, а сіл та селищ -
обласною радою.
Якщо масив виділяється за межами населеного пункту без
зміни його меж, то надання земельної ділянки здійснюється райдер-
жадміністрацією.
Для виділення масиву в межах населеного пункту із земель сіл, се-
лищ, міста, відповідна рада повинна представити рішення про погод-
ження і вибір такого масиву на своїй території. Причому така ділянка
повинна забезпечувати комплексний розвиток території і нормальне
функціонування прилеглих територій.
Вибір земельної ділянки здійснюється спеціальною комісією, яка
створюється держадміністрацією району або населеного пункту. Такі
комісії створюються за пропозицією сільських, селищних або міських
рад на території яких здійснюється будівництво.
До складу комісії входять :
представники рад (заступник голови ради, голова комісії);
власник землі чи землекористувач на землях де розміщене
будівництво;
представники землевпорядних, санітарних, природоохоронних,
містобудівних та архітектурних служб, охорони культурної
спадщини;
представники інших служб.
Після своєї роботи комісія складає акт, в якому вказується :
> склад комісії, площа земельної ділянки;
> рельєф місцевості, ґрунти, існуючі шляхи сполучення, призна-
чення, наявність джерел водопостачання, пануючі вітри;
> несприятливі умови для будівництва житла, а також можливі
їх виявлення;
137
Земельно-правовий процес
> характеристика земельного масиву (наявність будівель);
> рівень залягання ґрунтових вод;
> відповідність земельної ділянки нормам.
Акт підписується всіма членами комісії і є основою для подальшої
роботи.
Наступним етапом роботи є отримання висновків погодження
основних служб;
* землевпорядних органів,
* природоохоронних,
• містобудівних
• архітектурних служб,
• охорони культури спадщини,
• органів лісового господарства,
* сільської, міської, селищної ради.
Всі служби дають письмові висновки. У разі відмови, питання по-
годження вирішується у суді.
При виділенні масиву земель для індивідуального будівництва гро-
мадян виконуються також роботи з визначення розмірів збитків земле-
користувача і втрат сільськогосподарського та лісогосподарського
виробництва.
Кінцевим етапом виділення масиву є розробка проекту детального
планування території. До роботи залучаються проектні організації,
які мають ліцензії на виконання робіт.
Проектні роботи включають в себе погодження місця розміщення
земельної ділянки з підприємствами електромереж, зв’язку, а також із
службами, які погоджують відведення земель (які вказані вище).
Після всіх погоджень, проект розглядається і затверджується.
Відповідна рада, або райдержадміністрація, отримавши позитивні
висновки, своєю ухвалою затверджує межі кварталу індивідуаль-
ного житлового будівництва.
Межі кварталу виносяться в натуру в присутності зацікавлених
осіб. Перенесення проекту в натуру оформляється актом. До нього
додається креслення меж земельного масиву, який відводиться для
розміщення кварталу індивідуального житлового будівництва.
138
Тема 5. Процесуальний порядок вилучення(викупу) та надання земельних ділянок...
АКТ
обстеження і вибору території для розміщення кварталу індивідуального
житлового будівництва
(назва населеного пункту) (район) (область)
”___”200 р.
Комісія в складі:
представника районної, міської (міст обласного підпорядкування) ради
(потрібне підкреслити) голови комісії ,власника землі,
землекористувача (орендаря), на землях яких передбачається розміщення
індивідуального будівництва , представника районного відділу
земельних ресурсів, представника районного комітету по
охороні природи, районного архітектора,
Держпожінспекції РВВС, головного санлікаря
району, начальника РЕМ-голови виконкому
сільської, селищної, міської ради , начальника відділу зв’язку
(РВЗ) представник відділу охорони культури спад-
щини______________
провела обстеження існуючої і вибір нової території під забудову кварталу,
який знаходиться в_______________________________________
(назва населеного пункту)
Загальна площа земельної ділянки, яка передбачена для організації насе-
леного пункту, становить га і розміщена у межах землеволодіння
(землекористування)________________________________
(назва власника землі, землекористувача)
Зазначена площа характеризується:
1. Під існуючою забудовою зайнята площа га.
2. На площі га забудова зруйнована.
3. Новопризначена для забудови та організації населеного пункту площа
становить га.
4. Вибрана площа відповідає вимогам Державних будівельних норм (ДБН),
санітарного та пожежного нагляду. Площа не затоплюється, ґрунтові води на
глибині від___до метрів. Ґрунти придатні для розміщення садів і го-
родніх культур. Рельєф площі забезпечує стікання поверхневих вод і не уск-
ладнює будівництва.
5. Територія характеризується такими основними факторами:
( вказати існуючі шляхи та їх призначення, існуючі озеленення, джерела
139
Земельно-правовий процес
питної води, греблі, мости, наявність
води, придатної для використання та інше)
6. Пануючі вітри мають напрям, з них у весняний період пе-
реважає напрям.
7. Джерелами водопостачання населеного пункту можуть бути
8. До несприятливих умов для будівництва та організації населеного пункту
належать:
(вказати ділянки, які потребують гідромеліоративних заходів, укріплення
ярів, піщані
ділянки та інше а також можливість їх виправлення)
Голова комісій________________
Члени комісії_________________
140
Тема 5. Процесуальний порядок вилучення(викуну) та надання земельних ділянок..,
3. Порядок надання земельних ділянок громадянам для
індивідуального житлового будівництва.
Після затвердження меж масиву для розміщення індивідуального
будівництва, громадяни звертаються з заявами до сільських, селищних,
міських рад про виділення ділянки для індивідуального будівництва.
До заяви додається:
довідка про постійне місце проживання,
‘Ь акт обстеження житлових умов складений житлово-побуто-
вою комісією за участю депутатів,
довідка з місця роботи (навчання) заявника,
‘Ь документи, які посвідчують право на пільги,
‘Ь інші необхідні документи.
Подані заяви реєструються в спеціальній книзі реєстрації заяв
громадян про виділення земельних ділянок. Книга повинна бути прош-
нурована та скріплена печаткою. Заяви реєструються в порядку надход-
ження . а списки заявників вивішуються на дошці оголошень ради для
загального ознайомлення.
Подані заяви про надання земельної ділянки для індивідуального
житлового будівництва подаються на розгляд депутатської комісії, пер-
сональний склад якої затверджується сесією відповідної ради.
Депутатська комісія розглядає матеріали і рекомендує сесії прий-
няти відповідне рішення. Якщо рішення сесії позитивне, то в ньому
дається дозвіл на складання проекту' відведення земельної ділянки. При
відмові - заявнику дається мотивована відмова.
Заявник звертається до проектної організації, яка має ліцензію, з зая-
вою про складання договору на виготовлення проекту відведення під
забудову.
В договорі вказується:
• предмет договору;
• вартість робіт;
• порядок розрахунків;
• виконання робіт;
* завдання на складання проекту відведення, яке додається до до-
говору.
Проект відведення земельної ділянки включає такі матеріали:
"г заява на складання проекту;
'г- пояснююча записка;
141
Земельно-правовий процес
> витяг з рішення сесії про надання дозволу на складання проекту
відведення ;
> план забудови земельної ділянки;
> письмовий висновок власника землі або землекористувача, в якого
вилучається (викуповується) земельна ділянка;
> план відведення земельної ділянки з підписами начальника рай-
онного відділу земельних ресурсів, природоохоронними, місто-
будівними та архітектурними службами, охорони культури
спадщини
> розбивочне креслення перенесення проекту в натуру.
Після складання проекту відведення матеріали підлягають дер-
жавній землевпорядній експертизі.
Після експертизи матеріали передаються на розгляд сільських, се-
лищних, міських рад, які приймають рішення про відведення зе-
мельної ділянки.
Перенесення земельної ділянки в натуру здійснюється в присут-
ності відповідних представників рад, в разі необхідності власників та
землекористувачів.
Межі закріплюються межовими знаками.
Після перенесення меж земельної ділянки в натуру проводиться
виготовлення державного акту на право власності на землю і його
реєстрація.
Лише після цього громадянин має право приступати до викори-
стання земельної ділянки.
Питання для самоконтролю
1. Які розміри земельних ділянок можуть отримати безоплатно
громадяни для індивідуального житлового будівництва?
2. Скільки раз може проходити надання земельних ділянок
безоплатно для індивідуального житлового будівництва, як це
оформляється?
3. Чи може громадянин використовувати земельну ділянку в місті
площею 0,30 га на законних підставах?
4. На яких принципах базується надання землі для індивідуального
будівництва?
5. Які особливості вилучення особливо цінних земель?
142
____Тема 5. Процесуальний порядок вилучення(викупу) та надання земельних ділянок...
6. Які два підходи .можуть бути при виділенні земель для індивіду-
ального житлового будівництва?
7. Які необхідно виконати роботи, коли масив індивідуальної забу-
дови знаходиться за межами населеного пункту, за чиїм рішенням це
здійснюється?
8. Як здійснюється вибір земельного масиві для індивідуального
будівництва?
9. Який зміст акту вибору земельного масиву для індивідуального
житлового будівництва?
10. Який процесуальний порядок вилучення земельних ділянок?
11. Чи розробляється проект детального планування території
кварталу індивідуальної забудови?
12. Який порядок надання із масиву земельної ділянки індивідуаль-
ному забудівельнику?
13. Які документи входять в проект відведення земельної ділянки
для індивідуального будівництва?
143
Тема б
Процесуальний порядок
приватизації земельних
ділянок громадянами
План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
1. Загальні засади приватизації землі
2. Приватизація земельних ділянок для будівництва та обслуго-
вування житлового будинку і господарських будівель (присадибна
ділянка), які знаходяться в користуванні громадян
3. Приватизація земельних ділянок садівничих товариств
4. Створення об’єднань співвласників багатоквартирного будинку і
передача їм земельної ділянки
1. Загальні засади приватизації землі громадянами
Земельний кодекс України вступив дію 1 січня 2002 року. В ньому є
успішна спроба розв’язання проблеми власності на землю. Власниками
землі можуть бути громадяни, юридичні особи, іноземні громадяни,
іноземні юридичні особи, особи без громадянства та іноземні дер-
жави. Зразу слід зауважити, що для кожного з перелічених суб’єктів є
свої обмеження щодо отримання землі у власність.
Об’єктом приватизації є землі України, які за основним цільовим
призначенням поділяються на категорії. Вони можуть перебувати у
приватній власності. Земельний кодекс своїми статями це передбачає:
а) землі сільськогосподарського призначення - стаття 25;
б) землі житлової та громадської забудови - стаття 40;
в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного при-
значення - стаття 45;
г) землі оздоровчого призначення - стаття 49:
ґ) землі рекреаційного призначення - стаття 52;
д) землі історико-культурного призначення - стаття 54;
е) землі лісового фонду - стаття 56;
є) землі водного фонду - стаття 59;
Тема 6. Процесуальний порядок приватизації земельних ділянок громадянами
ж) землі промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони
та іншого призначення:
> промисловості - стаття 66.
> транспорту — стаття 67,
> зв’язку - стаття 75.
> енергетики - стаття 76.
Тобто всі категорії земель за винятком земель оборони можуть при-
ватизуватись.
Приватизація може бути безоплатною та платною.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян
провадиться у разі:
а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні
громадян:
б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації держав-
них і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та ор-
ганізацій;
в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної
власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земель-
ним Кодексом. (Стаття 116).
Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм зе-
мельних ділянок із земель державної або комунальної власності в
таких розмірах:
а) для ведення фермерського господарства — в розмірі земельної ча-
стки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств,
розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де зна-
ходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, се-
лищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських
підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній
по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських
підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки
(паю) визначається як середній по району;
б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0
гектара;
в) для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара;
г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських
будівель і споруд (присадгібна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара,
в селиіцах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара;
145
Земсльно-правовий процес___________________________________________
г) для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гек-
тара;
д) для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гек-
тара.
Розмір земельних ділянок, що передаються безоплатно громадя-
нину для ведення особистого селянського господарства, може бути
збільшено у разі отримання в натурі (на місцевості) земельної частки
(паю). (Стаття 121).
Крім цього слід сказати, що. громадяни, які добросовісно, відкрито
і безперервно користуються земельною ділянкою протягом 15 років
(набувальна давність), але не мають документів, які б свідчили про
наявність у них прав на цю земельну ділянку, можуть звернутися до
органу державної влади або органу місцевого самоврядування з клопо-
танням про передачу її у власність або надання у користування. Розмір
цієї земельної ділянки встановлюється у межах норм, визначених Зе-
мельним Кодексом.
Передача земельної ділянки у власність або у користування грома-
дян на підставі набувальної давності здійснюється в порядку, встанов-
леному Земельним Кодексом.
Решту випадків приватизації є платними.
Зупинимось більш детально на приватизації земельних ділянок, які
перебувають у користуванні громадян, зокрема для будівництва і об-
слуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (приса-
дибна ділянка). Основним питанням використання цих земель є забез-
печення права на житло, яке є одним з основних конституційних прав
громадян нашої країни. Відповідно до ч. 1 ст. 47 Конституції держава
створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати
житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Однією з найваж-
ливіших гарантій реалізації цього права є передача або надання грома-
дянам земельних ділянок.
На підставі ст. 40 Земельного кодексу громадянам України за рішен-
ням органів виконавчої влади або місцевого самоврядування можуть
передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні
ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, госпо-
дарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених
Земельним законодавством. Понад норму безоплатної передачі грома-
дяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених по-
треб за цивільно-правовими угодами.
146
Тема 6. Процесуальний порядок приватизації земельних ділянок громадянами
Наведена земельно-правова норма передбачає низку умов передачі
або надання земельних ділянок:
По-перше, їх власниками можуть бути лише громадяни.
По-друге, вони можуть передаватися чи надаватися за рішенням ор-
ганів виконавчої влади або місцевого самоврядування.
По-третє, ділянки повинні передаватися або надаватися для
будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських
будівель і гаражного будівництва.
По-четверте, їх передача або надання мають здійснюватись у ме-
жах встановлених норм.
Оскільки наведена земельно-правова норма вказує на громадян,
можна говорити про індивідуальне житлове, господарське і гаражне
будівництво. При цьому громадяни виступають індивідуальними за-
будовниками переданих або наданих їм земельних ділянок. Пріори-
тетним для них є зведення індивідуального жилого будинку. Водночас
земельні ділянки можуть використовуватися для зведення господарсь-
ких споруд, наприклад, сараїв, погребів, навісів тощо. Такі будівлі і спо-
руди призначені для обслуговування жилого будинку, є підсобними і не
можуть розглядатися як самостійні об’єкти індивідуального будівниц-
тва, під які мають надаватися відособлені ділянки. Таким чином, жилий
будинок, господарські будівлі та допоміжні споруди у комплексі утво-
рюють єдине домобудівництво чи домоволодіння.
Проте для набуття громадянами відповідних прав на земельні ділянки
недостатньо прийняття рішень уповноваженими органами. їх
рішення є лише підставою для передачі або надання громадянам діля-
нок. Для реалізації таких рішень необхідні юридично значущі дії, аж
до виділення ділянок в натурі (на місцевості), визначення їх меле,
видачі відповідних правовстановлюючих документів та державної
реєстрації ділянок.
Після передачі громадянам земельних ділянок у власність для зазна-
чених цілей вони набувають статусу об’єктів права приватної власності.
Отже, індивідуальне будівництво на землях житлової та громадської за-
будови здійснюється на ділянках, які належать громадянам на праві при-
ватної власності. Крім того, у даному разі має місце садибне будівниц-
тво, а земельна ділянка набуває присадибного режиму використання.
Право на забудову полягає у наданні власнику або користувачу зе-
мельної ділянки можливості здійснювати на ній у встановленому зако-
147
Земельно-правовий проїі сс______________________________________
ном порядку будівництва і надається за рішенням відповідних органів
виконавчої влади або місцевого самоврядування. Ухвалення рішення
про забудову ділянки надає громадянину статусу забудовника, у якого
виникають певні суб’єктивні права та юридичні обов’язки, наприклад,
право на замовлення проекту будівництва здійснення його погодження
тощо.
Однак реалізація права на забудову залежить від одержання доз-
волу на виконання будівельних робіт. Це, зокрема, передбачено Поло-
женням про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт,
затвердженим наказом Держбуду України від 5 грудня 2000 р. № 273.
Дозвіл на виконання робіт, пов’язаних з новим будівництвом, ре-
конструкцією, реставрацією, капітальним ремонтом, розширенням і
технічним переоснащенням будинків, споруд та інших об’єктів, являє
собою документ, що засвідчує відповідність проектної документації
нормам містобудівних вимог Він дає забудовнику та його підрядникам
право на виконання земляних робіт, підключення до інженерних мереж,
енергетичних джерел, комунікацій тощо. Зазначений дозвіл видається
інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, які
ведуть реєстр наданих дозволів па увесь строк будівництва. Вико-
нання будівельних робіт без дозволу забороняється, а їх продовження з
простроченим дозволом вважається самовільним будівництвом.
Для одержання дозволу на виконання будівельних робіт передба-
чене подання індивідуальним забудовником відповідних документів:
заяви, до якої додаються
документи, гцо посвідчують право власності або право користу-
вання земельною ділянкою,
рішення про надання права на її забудову,
належним чином погоджена і затверджена проектна докумен-
тація
та інші документи.
У разі зведення індивідуального жилого будинку на земельній
ділянці зі складними інженерно-геологічними умовами або споруд-
ження будинку у два і більше поверхів забудовник повинен подавати
зобов’язання про здійснення технічного та авторського нагляду за
реалізацією проекту будівництва в порядку, передбаченому Законом
України від 20 травня 1999 р. “Про архітектурну діяльність”.
Будівельні роботи, які виконуються на підставі дозволу, мають
бути завершені протягом зазначеного в ньому строку. Якщо забудов-
148
Тема 6. Процесуальний порядок приватизації земельних ділянок громадянами
ник не завершив ці роботи протягом визначеного строку, дію дозволу
може бути продовжено, але не більше ніж на один календарний рік. У
тих випадках, коли забудовник не приступив до виконання будівельних
робіт протягом двох років після одержання дозволу, останній втрачає
чинність.
Згідно зі ст. 18 Закону “Про основи містобудування” завершені
будівництвом об’єкти підлягають прийняттю в експлуатацію у
встановленому порядку. Тому користуватися жилими й господарськими
спорудами, не прийнятими в експлуатацію, забороняється. Крім того,
такі споруди не можуть бути зареєстровані бюро технічної інвентари-
зації як об’єкти нерухомого майна.
2. Приватизація земельних ділянок для будівництва та об-
слуговування житлового будинку і господарських будівель
(присадибна ділянка), які знаходяться в користуванні
громадян
Декретом Кабінету Міністрів України “Про приватизацію земельних
ділянок від 26 грудня 1992 р. № 15-92 та Земельним кодексом України,
громадянам України передаються безплатно у приватну власність зе-
мельні ділянки для:
ведення фермерського господарства в межах середньої земельної
частки;
ведення особистого селянського господарства;
будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських
будівель (присадибна ділянка),
садівництва;
дачного будівництва;
гаражного будівництва у межах граничного розміру, визначеного
статтею 121 Земельного кодексу України.
Передача громадянам України безплатно у приватну власність
земельних ділянок для цілей, вказаних вище проводиться один раз
для кожного виду.
Декрет Кабінету Міністрів на підставі рішення відповідної ради і
Державного акта на право приватної власності на землю передбачає
відмітку в паспорті про передачу земельних ділянок у приватну
власність за формою встановленого зразка. Запис робиться на останній
> '9
Земельпо-правовийпроцес _____________________________________
вільній сторінці паспорта чітко, чорнилом або тушшю і завіряється
підписом голови місцевої ради і печаткою, при чому виправлення не
допускається. У разі допущення помилки запис анулюється, про що
робиться запис з підписом голови місцевої ради. Земельний кодекс
України, який ввійшов в дію з 1.01.2002 року не передбачає відмітки в
паспорті, але вона повинна робитись відповідно до Декрету Кабінету
Міністрів України, який в цій частині діє сьогодні.
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадя-
нами передбачає стаття 118 Земельного кодексу України:
1. Громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки,
яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної рай-
онної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації
або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної
ділянки.
2. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самовря-
дування приватизації земельних ділянок приймається у. місячний
строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджу-
ють розмір земельної ділянки, (рис. 6.1).
Розглянемо більш детально порядок приватизації земельної ділянки,
яка є у користуванні громадянина на прикладі встановленого відповідно
до чинного законодавства порядку у місті Львові.
Підставою проведення робіт є:
1. Декрет Кабінету Міністрів України від 26.12.1992р. № 15-92 “Про
приватизацію земельних ділянок”;
2. Інструкція про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання
державних актів на право власності на землю і право постійного кори-
стування землею, договір на право тимчасового користування землею
(в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі. Затверд-
жено наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від
04.05.1999 р. №43;
3. Ліцензійні умови провадження господарської діяльності щодо
проведення землевпорядних та землеоціночних робіт, які Затверд-
жені наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від
13.02.2001р.
4. Положення про порядок встановлення та закріплення меж прибу-
динкових територій існуючого житлового фонду та надання у спільне
користування або спільну сумісну власність земельних ділянок для
150
Тема 6. Процесуальний порядок приватизації земельних ділянок громадянами
спорудження житлових будинків. Затверджено наказом Держком-
зему України, Держкоммістобудувания України, Держжитлокому-
госпу України та Фонду державного майна України від 05.04.1996 р.
№ 31/30/53/396.
Рис. 6.1. Приватизація земельної ділянки, яка знаходиться у
користуванні громадянина
Для здійснення приватизації замовник повинен представити
такі документи (на прикладі м. Львова):
1. заява на ім ’я заступника міського голови з питань містобуду-
вання та землеустрою від власників будинку;
2. нотаріально посвідчений технічний паспорт на будинок виданий
Львівським обласним державним комунальним бюро технічної інвен-
таризації та експертної оіцнки (вул. Липинського, 54) зразка 1995р.;
3. нотаріально посвідчене Свідоцтво про право власності на буди-
нок (Реєстраційне посвідчення на будинок) видане Львівським обласним
комунальним підприємством технічної інвентаризації та експертної
оцінки (вул. Липинського, 54);
4. викопіювання з генплану м. Львова (оригінал) масштабу 1:500,
виконані ліцензійною спеціалізованою землевпорядною організацією;
5. план сервітутів та обмежень (оригінал), виконані ліцензійною
спеціачізованою землевпорядною організацією;
6. акт встановлення і узгодження меж земельної ділянки (оригінал),
виконані ліцензійною спеціачізованою землевпорядною організацією з
підписами суміжних землекористувачів завірених начальником ЖЕКу;
7. архівний витяг про надання земельної ділянки в користування
(Обласний державний архів, вул. Підвальна, 13);
8. довідка з місця проживання про склад сім ’ї і прописку за формою
Ф-2
151
Земельно-праповий процес___________________________________________
8. копія паспорта громадянина;
9. копія довідки про ідентифікаційний код.
Розглянемо короткий зміст основних перелічених документів.
Рішення виконкомів районних Рад і міськвиконкому, прийняті в
період радянської влади відносно закріплення земельних ділянок не
втратили чинність і на сьогоднішній день. Якщо громадянин не знає чи
було таке рішення або втратив його, то він може звернутися в обласний
Державний архів, де йому підготують архівний витяг з рішення, або
видадуть довідку про неприйняття рішення.
Громадяни можуть представляти довідки із земельно-шнурових книг
про площі земельних ділянок, які колись буди в межах приміських сіл
сільських рад.
Технічний паспорт (надалі техпаспорт) на житловий будинок
індивідуального житлового фонду повинен бути нового зразку і
обов’язково з планом земельної ділянки. Якщо представляється техпас-
порт на квартиру, то план земельної ділянки дається окремо, на якому
показується вся площа земельної ділянки, яка рахується за будинком.
Громадяни замовляють техпаспорт на житловий будинок (або квартиру)
в обласному комунальному підприємстві бюро технічної інвентаризації
та експертної оцінки (надалі БТІтаЕО).
На першій сторінці техпаспорта на будинок вказується вулиця і но-
мер будинку, а також прізвище, ім’я, по батькові власника будинку і яка
частина будинку йому належить. Вказується дата, коли складений пас-
порт на будинок; підписується начальник БТІтаЕО, що скріплюється
печаткою. Зверху в лівому кутку вказується область, місто і район; а в
правому - реєстраційний номер.
На другій сторінці техпаспорта на будинок дається план і технічні
розміри , які характеризують земельну ділянку. План складається в
масштабі 1:500. На плані показуються всі основні і допоміжні будівлі,
а також угіддя - город, сад, двір тощо. Показується проїзд на вулицю,
її місцезнаходження, розміщення воріт, характер загорожі. По кож-
ному суміжному землекористувачеві, чи власнику земельної ділянки,
підписується його назва. По периметру земельної ділянки, а також по
зовнішній стороні будівель підписуються проміри в метрах з точністю
до сантиметра. Надлишки .площі земельної ділянки заштриховуються в
зелений колір. Внизу на плані наводиться експлікація, в якій показується
назва будівель ( житловий будинок, сарай, гараж і т.д.), а також характе-
152
Тема 6. Процесуальний порядок приватизації земельних ділянок громадянами
ристика земель за складом угідь. В цій експлікації додатково наводяться
такі дані: площа земельної ділянки за документами (за відповідною
нормою, м2), фактичне користування (м2), надлишки земельної ділянки
(м2), самовільне захоплення, примітка.
На третій сторінці техпаспорта дається план будівлі в масштабі
1:100 і характеристика приміщень, в якій наводиться кількість квартир;
кількість житлових кімнат; загальна площа (м2), в тому числі житлова і
допоміжна.
На четвертій сторінці техпаспорта наводиться експлікація, в якій
вказується : найменування (житловий будинок, мезонін, підвал, сіни,
веранда, сарай, огорожа і т.д.); рік спорудження будівлі; опис конструк-
тивних елементів; благоустрій (електрифікація водопровід, каналізація
газопостачання); площа (м кв.); об’єм, (м3); вартість, грн. (відновна,
знос, грн.. %; дійсна)/.
На п’ятій сторінці техпаспорта дається експлікація внутрішніх площ
до плану житлового будинку, а якій вказується; поверх, номер квар-
тири або приміщень, номер частин приміщень, призначення частин
приміщень, площа частин приміщень за внутрішнім обліком (загальна,
житлова, підсобна), площа приміщень, яка не включена в загальну (м2),
самовільно забудовану або перебудовану площу (м2), примітка. В кінці
експлікації наводяться загальні дані по кожній з перелічених частин,- а
також по квартирах.
На шостій сторінці техпаспорта вказується вид опалення житло-
вого будинку. На цій же сторінці проставляється штамп про самовільне
будівництво, якщо таке е і штамп про реєстрацію земельної ділянки. В
штампі про самовільне будівництво вказується, що розбудовано і на якій
площі. В штампі про реєстрацію земельної ділянки вказується номер зе-
мельної ділянки назва вулиці, загальна площа, основа реєстрації (номер
і дата рішення місцевого виконавчого органу ради). Цей штамп повинен
відповідати встановленому зразку, В кінці техпаспорт підписується ви-
конавцем і перевіряючим.
Такий вид технічного паспорта на індивідуальний житловий фонд
затверджений Українською республіканською асоціацією технічної
інвентаризації
Техпаспорт на квартиру затверджений наказом Державного комітету
України по житлово-комунальному господарству № 56 від 15 вересня
1992 р. в Положенні про порядок передачі квартир (будинків) у власність
громадян.
153
Земельно -правовий процес__________________________________________
На першій сторінці техпаспорта на квартиру вказуються: кому нале-
жить квартира, номер квартири і будинку, вулиця, ким зареєстрована, на
праві приватної, спільної — сумісної або часткової власності налетить
квартира і під яким номером записана у Реєстрову книгу і від-якого
числа.
Внизу вказується дата і підписується начальником БТІтаЕО та
скріплюється печаткою.
На другій сторінці показується план квартири з масштабі 1:100 (200)
на якому відображають розміщення кімнат і їх площу, а також товщину
перегородок.
На третій сторінці представляється технічна характеристика квар-
тири, де вказується: на якому поверсі і скількох поверхового будинку; з
скількох кімнат складається і їх характеристика; загальна площа квар-
тири; висота приміщень; обладнання квартири.
На четвертій сторінці підписується виконавець і перевіряючий.
Паспорт на квартиру (будинок) є додатком до свідоцтва про право
власності на житло. Переоформлення технічного паспорта на квар-
тиру (будинок) проводиться при зміні власника, а також у зв’язку з пе-
реплануванням або переобладнанням квартири (будинку). Послуги за
оформлення або переоформлення техпаспорта квартири (будинку) оп-
лачується власником.
Документом про право власності на будинок (квартиру) є свідоцтво
про право власності на житло або реєстраційне посвідчення. В цих
документах вказується номер будинку і вулиця, кому належить будинок
(квартира), і яка частка у власності громадянина а також вказується на
підставі яких документів видано свідоцтво про право власності на бу-
динок (квартиру). Таким документом можуть бути: договір забудови та
акт про право закінчення будівництва; рішення органів місцевої вади;
договори купівлі-продажу, обміну, дарування нотаріально посвідчені
або рішення судів.
Свідоцтво підписується міським головою, скріплюється гербовою
печаткою ради, після чого реєструється і записується в реєстрову книгу
за номером у (БТІтаЕО).
Довідка з місця проживання про склад сім’ї і прописку за фор-
мою Ф-2 видається в житлово-експлуатаційній організації. У довідці
вказуються прізвище, ім’я .по батькові громадянина і де він прописа-
ний; кому належить будинок (квартира): наводяться коротка технічна
154
Тема 6. Процесуальний порядок приватизації земельних ділянок громадянами
характеристика будинку (квартири). Далі вказується, хто прописаний
і родинні відносини до основного власника, дата народження, серія, і
номер паспорта, дата прописки. В кінці довідка підписується начальни-
ком житлово-експлуатаційної організації, паспортистом, бухгалтером і
скріплюється печаткою.
Викопіювання з плану міста в масштабі 1:500 з нанесенням чер-
воних ліній та охоронних зон інженерних мереж (надалі викопіювання)
є одним із основних картографічних матеріалів, на якому показується
межі приватизації земельної ділянки. Викопіювання для вирішення
питання приватизації земельної ділянки в межах міста виготовляє за
замовленням громадянина проектко-виробниче архітектурно-плану-
вальне бюро при Головному управлінні архітектури і містобудування
(надалі ГУАМ) міськвиконкому або землевпорядна організація, яка має
ліцензію. Знизу викопіювання підписує начальник відділу інженерних
мереж, транспорту та геодезичної служби, начальник техбюро і викона-
вець (інженер-геодезист), ставиться дата і штамп техбюро (організації).
На викопіюванні показуються інженерні мережі, підземні комунікації,
червоні лінії вулиць, рельєф території.
Червона лінія - умовна лінія, яка регулює обмеження містобудівного
розвитку, використання території та її забудову для прокладання нових
автомобільних шляхопроводів або їх реконструкцію з врахуванням
можливості закладання інженерних комунікацій згідно всіх вимог нор-
мативних документів.
Працівниками управління природних ресурсів та регулювання зе-
мельних відносин Львівської міської ради ведеться прийом громадян,
в процесі якого перевіряється правильність оформлення документів і
їх повнота. У разі відсутності якогось із документів пропонується за-
явникові їх додати, якщо це потрібно для вивчення землевпорядної
справи. Після перевірки документів проводиться реєстрація заяви в
секторі інформації та роботи з зверненнями громадян департаменту ор-
ганізаційного та інформаційного забезпечення.
Звернення громадян з питань, що не входять до компетенції ради,
структурних підрозділів виконкому, пересилається п’ятиденний термін
посадовими особами за належністю відповідному органу чи посадовій
особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. Звер-
нення громадян .оформлені належним чином з усіма необхідними доку-
ментами та подані у встановленому порядку, підлягають обов’язковому
прийняттю (вважається прийнятим з дня його реєстрації) та розгляду.
155
Земельно-правовий процес__________________________________________
Зареєстровані звернення з усіма необхідними документами переда-
ються голові ради або його заступнику. Як правило заява громадянина
направляється до заступника голови з питань землеустрою та плану-
вання забудови міста і розглядається на протязі двох днів з моменту
реєстрації в канцелярії. Після накладання резолюції заява пересилається
начальнику управління природних ресурсів та регулювання земельних
відносин Львівської міської ради.
Начальник управління направляє заяву із своєю резолюцією для ви-
конання у відповідний відділ, який і є основним виконавцем. Звернення
громадян, з накладеними резолюціями вручаються під розписку основ-
ному виконавцю в той же день.
Після вивчення заяви і відповідних документів, а також виїзду на
місце і складання “Акту обстеження земельної ділянки в натурі” ви-
конавець готує проект ухвали ради про передачу земельної ділянки в
приватну власність або оренду.
Порядок приватизації:
1. Підписання викопіювання з генплану та плану сервітутів та об-
межень районним землевпорядником, начальником відділу земельної
реформи, начальником Управління природних ресурсів та регулювання
земельних відносин (надаліУПРтаРЗВ);
2. Підписання викопіювання з генплану та плану сервітутів та об-
межень начальником Управління архітектури міста (УАМ);
3. Підготовка проекту ухвали про передачу в приватну власність
земельної ділянки, який візує начальник УПРтаРЗВ, начальник УАМ,
заступник міського голови з питань містобудування та землеустрою,
начальник юридичного управління, депутатом міської ради по округу;
4. Розгляд питання постійною депутатською комісією із землеко-
ристування, будівництва та архітектури та на пленарному засіданні
сесії міської ради
5. Прийняття ухвали Львівською міською радою;;
6. Підготовка та видача копії ухвали заявнику організаційний
відділом міської ради;
7. Звернення заявника в спеціалізовану землевпорядну організацію
для виготовлення Державного акту на право власності на землю;
8. Реєстрація Державного акту на право власності на землю в
Львівському міському центрі державного земельного кадастру (вул.
Староєврейська,9) (здійснює заявник або спеціалізована землевпорядна
організація);
156
Тема 6. Процесуальний порядок приватизації земельних ділянок громадянами
9. Видача Львівським міським управлінням земельних ресурсів Дер-
жавного акту на право власності на землю та його реєстрація.
Підготовка проекту ухвали включає наступні етапи'.
1. Підготуовка викопіювання для погодження структурними
підрозділами міськвиконкому.
2. Погодження викопіювання і передача всіх необхідних доку-
ментів на розгляд постійної депутатської комісії землекористування,
будівництва і архітектури Львівської міської ради для прийняття нею
відповідних висновків.
3. Після прийняття висновків депутатською комісією, готується
проект ухвали ради, які візуються посадовими особами в порядку, пере-
дбаченому Регламентом ради.
4. Надання завізованого проекту ухвали в секретаріат ради на роз-
гляд сесії ради.
Розкриємо коротко зміст кожного з вище перелічених етапів.
1. На викопіюванні наносяться межі, які пропонуються для прива-
тизації земельної ділянки і вираховується її площа. Внизу викопіювання
підписує виконавець та начальник відділу і тільки після цього підписує
начальник управління природних ресурсів та регулювання земельних
відносин Львівської міської ради.
Підписане викопіювання начальником управління подається з усіма
необхідними документами та супровідним листом, який реєструється в
управлінні і підписується начальником, у Головне управління архітек-
турри і містобудування (надалі ГУАМ) для погодження.
Погоджене викопіювання в ГУАМ за підписом головного архітек-
тора міста повертається виконавцю. Важливо, що для погодження го-
ловним архітектором міста можуть бути потрібні додаткові документи
або роз’яснення, про що повідомляється в записці виконавця.
Звернення громадянина розглядається в структурному підрозділі ви-
конкому згідно з терміном, вказаним в резолюції, але не більше 7 днів і
вирішуються у термін не більше одного місяця від дня її реєстрації, а ті,
які на потребують додаткового вивчення невідкладно, але не пізніше 16
днів від дня їх отримання.
Звернення громадян щодо передачі у власність земельних ділянок,
які потребують додаткового вивчення з виїздом на місце, графічного та
описового оформлення матеріалів, повинні бути вирішені в термін не
більше 45 днів.
157
Земельно-право вий процес______________________________________
Особи, винні в порушенні Закону України “Про звернення грома-
дян” несуть дисциплінарну, цивільну, адміністративну або кримінальну
відповідальність, передбачену законодавством України.
2. Погоджене викопіювання з усіма необхідними документами
подається для розгляду на постійну депутатську комісію землеко-
ристування, будівництва і архітектури. Воно реєструється в жур-
налі протоколів розгляду справ депутатською комісією. У цьому жур-
налі пропонуються висновки для комісії, виходячи із викопіювання.
У висновках вказується місце розташування земельної ділянки, кому
надається і для яких цілей.
Депутатська комісія, опрацювавши погоджене викопіювання і до-
кументи, заслухавши виконавця і прочитавши висновки, дає своє по-
годження. Це погодження може і не співпадати з висновками, запро-
понованими виконавцем. Тоді комісія виносить свої висновки згідно
чинного земельного законодавства із записом у журналі протоколів. Де-
путатська комісія має право вимагати в заявника додаткові документи,
роз’яснення, викликати його на засідання комісії, а також давати запити
стосовно справи у відповідні структурні підрозділи виконкому.
Після того, як депутатська комісія прийняла відповідні висновки із .
записом у журнал протоколів, робиться витяг з протоколу, який підписує
голова комісії і секретар. Термін розгляду звернень громадян і їх справ
у постійних комісіях ради та комісіях виконкому становить 14 днів.
3. Після прийняття висновків депутатською комісією готується
проект ухвали, який повинен відповідати чинному законодавству.
України, прийматись в межах компетенції ради, видаватись на бланках
встановленого зразка, обов’язково узгоджуватись шляхом візування
відповідними службовими особами.
У візі вказується посада візуючого, розшифрування підпису, дата
візування. Візи проставляються на останньою аркуші проекту доку-
мента.
Візи на проекті документа (ухвала сесії міської ради) про передачу
в приватну власність або надання в постійне користування земельної
ділянки розміщуються а такій послідовності;
начальник управління природних ресурсів та регулювання земель-
них відносин Львівської міської ради;
• начальник Головного управління архітектури і містобудування;
• начальник юридичного відділу;
158
Тема 6. Процесуальний порядок приватизації земельних ділянок громадянами
• заступник міського голови з питань землеустрою та планування
забудови міста;
• голова постійної депутатської комісії землекористування,
будівництва і архітектури;
• депутат округу;
• виконавець (внизу в лівому кутку).
Порядок візування - зверху до низу.
Згідно з ст. 121 Земельного кодексу України розмір ділянки для
будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських
будівель і споруд (присадибна ділянка) повинен бути не більше (у
містах) 0,1 гектара.
4. Повністю завізований проект ухвали разом з документами і за-
уваженнями, якщо такі є, супровідним листом, підписаним начальни-
ком управління і зареєстрованим, здається керівнику секретаріату для
включення в порядок денний сесії міської ради не пізніше, ніж за 10
днів до її початку.
Право приватної власності громадян на земельні ділянки
посвідчується міською радою, про що робиться запис у земельно-
обліковому документі - Книзі реєстрації громадян, яким безплатно пе-
редано земельні ділянки на праві власності.
Після прийняття відповідної ухвали про приватизацію земельної
ділянки міською радою, громадянин забезпечує через спеціалізовану
землевпорядну організацій виготовлення документації для видачі Дер-
жавного акта на права приватної власності на землю і встановлення
меж земельної ділянки в натурі. .
Технічна документація при складанні Державних актів на право
власності на землю, що видаються громадянам на земельні ділянки,
якими вони користуються включає в себе:
> рішення про раніше надану земельну ділянку;
> виписку з рішення ради про передачу земельної ділянки у
власність;
> абрис обміру земельної ділянки;
> план земельної ділянки, складений за результатами обміру;
> збірний план власників землі і землекористувачів;
> відомість обчислення ічлоіц;
> каталог координат кутів зовнішніх меж;
159
Земельпо-правовийпроцес ______________________________________
> матеріали погодження меж земельної ділянки з суміжними влас-
никами землі і землекористувачами.
Після встановлення меж земельних ділянок, що передастьсяу при-
ватну власність, громадяни одержують Державний акт на право влас-
ності на землю, який реєструється.
Якщо при встановленні меж земельних ділянок виявлені розбіжності
в даних про розміри земельних ділянок, переданих у власність, з фак-
тичними розмірами, то остаточний розмір площі таких ділянок ви-
значається міською радою.
Право власності на землю виникає після встановлення землевпоряд-
ними організаціями меж земельної ділянки в натурі і одержання Дер-
жавного акта на право власності на землю та його реєстрації.
Громадяни України мають право продавати, або іншими способами
відчужувати земельні ділянки, передані їм у приватну власність без
зміни їх цільового призначення.
Договір купівлі-продажу або іншими способами відчужу-
вання земельної ділянки посвідчується у нотаріальному порядку і
реєструється.
Продаж земельної ділянки проводиться за ціною, встановленою
угодою сторін, але ця ціна не може бути меншою за нормативну ціну
землі.
3. Приватизація земельних ділянок для садівництва
Відповідно до Земельного кодексу України (ст. 121) громадяни ма-
ють право на безоплатну передачу їм земельних ділянок для ведення
садівництва. Садівництво може вестися громадянами як у складі
садівницького товариства, що є юридичною особою (колективне
садівництво), так і індивідуально, коли громадянин займається даним
видом діяльності окремо і незалежно від інших громадян.
Обсяг прав громадянина на отримання земельної ділянки для
садівництва залежить від його громадянства. Відповідно до Земель-
ного кодексу лише громадяни України мають право на отримання зе-
мельних ділянок для ведення садівництва у власність. Крім цього, вони
мають також право орендувати земельні ділянки для ведення садівниц-
тва. Стосовно іноземних громадян та осіб без громадянства, то вони
можуть використовувати земельні ділянки для ведення індивідуального
або колективного садівництва на умовах оренди.
160
Тема 6. Процесуальний порядок приватизації земельних ділянок громадянами
Основним джерелом отримання громадянами земельних ділянок для
садівництва є землі сільськогосподарського призначення, які перебува-
ють у державній або комунальній власності. Однак дана стаття не забо-
роняє використання для ведення садівництва земельних ділянок, взятих
в оренду у громадян та юридичних осіб. Громадяни — власники земель-
них ділянок, наданих їм для садівництва, мають право передавати
їх в оренду іншим громадянам, але без зміни цільового призначення
таких ділянок, тобто тільки для садівництва.
Садівництво громадяни можуть вести:
в складі садівничого товариства, яке є юридичною особою;
індивідуально.
На ділянках призначених для садівництво дозволяється будівництво
та експлуатація будинків житлових і господарських для сезонного про-
живання.
В садовому товаристві землі поділяються на 2 частини:
• земельні ділянки загального користування;
• земельні ділянки, які закріпленні за конкретними членами това-
риства.
Землі загального користування садівницького товариства і земельні
ділянки, закріплені за його членами, мають різний правовий режим.
Землі загального користування садівницького товариства є об’єктом
його приватної власності як юридичної особи. До таких земель на-
лежать ділянки, зайняті захисними смугами, дорогами, проїздами,
будівлями і спорудами та іншими об’єктами загального користування.
Земельні ділянки садівницького товариства, які закріплюються за
його членами, призначені для закладення та вирощування багаторічних
плодових насаджень, а також для зведення та експлуатації житлового
будинку та господарських споруд. Такі земельні ділянки передаються
громадянам - членам товариства у власність.
Раніше земельні ділянки загального користування здавалися у ко-
лективну власність. Згідно нового Земельного кодексу України такі
землі повинні бути переданніу приватну власність.
Вся діяльність товариства регулюється статутом. Статутом не вста-
новлюється обмеження для власників ділянок під садівництво, дане
обмеження встановлюється договором. Слід мати на увазі, якщо при
створенні товариства до 2005р. складався установчий договір і в ньому
зазначенні обмеження, то вони мають юридичну силу і на сьогодні є
обов’язковими для виконання всіма громадянами.
161
Земельно-правовий процес
Основним цільовим призначенням таких земельних ділянок є за-
кладення та вирощування садів (деревних та кущових плодових на-
саджень). Однак частина наданої громадянину земельної ділянки для
садівництва може використовуватися для будівництва та експлуатації
житлового будинку і господарських будівель, необхідних для сезонного
проживання громадянина та членів його сім’ї, а також для зберігання
господарського інвентаря, вирощеної продукції тощо. Однак, викори-
стання громадянином наданої для садівництва земельної ділянки
лише для зведення житлового будинку та господарських споруд є
порушенням цільового призначення такої земельної ділянки. Закла-
дення та вирощування багаторічних плодових насаджень є основною
кваліфікуючою ознакою цільового призначення та цільового викори-
стання земельних ділянок, наданих для садівництва.
Громадянин — член садівницького товариства, якому виділена зе-
мельна ділянка для садівництва, має право на її безоплатну прива-
тизацію за умови, що її розмір не перевищує 0,12 гектара (ст. 121
Земельного кодексу України) та що такий громадянин не отримав
раніше земельну ділянку, призначену для індивідуального чи колек-
тивного садівництва, у приватну власність безоплатно. Приватизація
земельної ділянки громадянином - членом садівницького товариства
здійснюється без згоди на те інших членів цього товариства шля-
хом подання заяви до правління товариства або до відповідного ор-
гану виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування.
Садівницьке товариство є юридичною особою, яка діє відповідно до
Земельного кодексу, згідно з законодавством України та статутом то-
вариства. Статутом товариства можуть встановлюватися правила щодо
користування його членами землями загального призначення, а також
обов’язки членів щодо охорони земель, боротьби з хворобами рослин
тощо. Слід зауважити, що громадянин, якому земельна ділянка для
садівництва належить на праві власності, має право самостійно
володіти, користуватися та розпоряджатися нею на власний роз-
суд. Так, він може передати належну йому земельну ділянку іншому
громадянинові в оренду для ведення садівництва або здійснити відчу-
ження ділянки в установленому законом порядку. Статутом не можуть
встановлюватися обмеження на використання громадянином (власни-
ком чи орендарем) земельної ділянки для садівництва. Такі обмеження
можуть встановлюватися законом або договором (ст. 110 ЗК України)
162
Тема 6. Процесуальний порядок приватизації земельних ділянок громадянами
Водночас, якщо при створенні садівницького товариства його члени ук-
лали установчий договір про створення та діяльність такого товариства
і передбачили в ньому ряд обмежень щодо використання земельних
ділянок членів товариства, то такі обмеження мають юридичну силу і
обов’язкові для всіх громадян, які підписали такий договір.
Порядок приватизації садівничих ділянок розглянемо на прикладі
порядку, який відповідно до чинного законодавства застосовується в
місті Львові.
З метою приватизації земельних ділянок громадянами, правління
садівничого товариства звертається з листом на ім’я начальника
управління природних ресурсів та регулювання земельних відно-
син у м. Львові, про виготовлення “Технічної документації з виготов-
лення державного акта на право власності (на землі загального кори-
стування) садівничому товариству і видачі Державних актів на право
власності на земельні ділянки членам товариства” (надалі “Технічна
документація)’^ підтвердженням оплати робіт. Для цього правління
скликав збори садівничого товариства, на яких вирішується питання
приватизації земельних ділянок членів товариства. Результат зборів
оформляється протоколом, який підписується головою товариства, сек-
ретарем і скріплюється печаткою.
Наведемо детальний перелік документів для приватизації земель-
них ділянок в садівничих товариствах, що знаходяться з межах міста
Львова:
> рішення міськвиконкому або райвиконкому про раніше надану зе-
мельну ділянку для створення садівничого товариства;
> план земельної ділянки з відомістю координат і червоними лініями
вулиць;
У план кожної земельної ділянки (за формою);
акт про передачу і показ меж земельної ділянки в натурі;
> зареєстрований або перереєстрований статут у райвиконкомі
/відділ реєстрації господарських формувань (громадських ор-
ганізацій);
> акт передачі землі від підприємства, організації, установи -
садівничому кооперативу;
> витяг з протоколу загальних зборів кооперативу про розгляд пи-
тання приватизації земельних ділянок;
163
емельїіо-правовий процес
> заява кожного члена кооперативу про передачу йому земельної
ділянки у приватну власність;
> довідка про членство в кооперативі;
> рішення загачених зборів кооперативу про підтвердження площ
земельних ділянок кожного члена кооперативу відповідно до фак-
тичного користування;
> список членів кооперативу з відміткою про громадянство
України.
Всі названі вище та і інші документи входять у “Технічну докумен-
тацію”.
В “Технічній документації” вміщено опис комплексу топографо-гео-
дезичних робіт та юридичних документів, встановлення зовнішніх
меж землекористування для видачі Державного акта на право влас-
юсті на земельну ділянку товариству та Державних актів на право
ласності на землю членам товариства.
Пояснювальна записка, як правило, має такі розділи:
1. Загальні відомості про землекористувача (юридична адреса,
профіль і мета діяльності, загальна площа).
2. Юридичні документи, які підтверджують право користування
землею.
3. Підстава для виконання робіт (наводяться дати Постанов Вер-
ховної Ради України, Кабінету Міністрів України, розпорядження
Державної адміністрації, листа-замовленця,/Договору на виконання
проектно-пошукових робіт, технічного завдання). Правовою основою
створення і діяльності садових товариств є Закон “Про кооперацію”,
який був прийнятий 10 липня 2003 р. № 1087-ІУ.
4. Інструктивні матеріали.
5. Технологія виконання робіт (викладаються основні відомості
погодження зовнішніх меж із суміжними землекористувачами, метод
геодезичної прив’язки кутів повороту межі землекористування, мето-
дика виконання польових і камеральних робіт, технічна характеристика
□□□□□□□□□іробіт і їх відповідність вимогам діючих інструкцій).Геоде-
зична прив’язка кутів поворопу межі землекористування виконується
переважно з точок теодолітних ходів полярним методом з належним
контролем геодезичного визначення. Точність теодолітних ходів по-
винна відповідати вимогам Інструкції з топографічного знімання у мас-
штабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 (ГКНТА-2.04-02-98).
164
Тема 6. Процесуальний порядок приватизації земельних ділянок громадянами
На плані земельної ділянки із відомістю координат і червоними
лініями показуються наземні і підземні комунікації, а також погодження
з теплокомуненерго, міським радіотрансляційним вузлом, міським
підприємством електромережі, службою урядового зв’язку, міським
виробничим електрооб’єднанням, телефонною мережею, службою га-
зового господарства.
Після складання технічної документації скликаються збори, які
приймають рішення про приватизацію. Виписка з цих зборів разом з
довідкою про членство в кооперативі людей, приймається рішення про
приватизацію.
Кожний член кооперативу пише заяву на ім’я міського голови про
приватизацію, де він вказує:
площу земельної ділянки;
з якого року користується земельною ділянкою;
довідка про членство в кооперативі;
копія паспорта з відміткою про громадянство.
Матеріали подаються до заступника міського голови, який їх роз-
глядає і направляє на сесію для прийняття рішення.
4. Створення об’єднань співвласників багатоквартирного бу-
динку і передача їм земельної ділянки.
Правовою основою створення об’єднання співвласників багаток-
вартирного будинку є:
> Закон України “Про об’єднання співвласників багатоквартирного
будинку” від 29.11.2001р. № 2866 - III;
> Постанова Кабінету Міністрів України “Про реалізацію закону
України про об’єднання співвласників багатоквартирних будинків” від
11.10.2002 р. № 1521.
> наказ Державного комітету України по земельних ресурсах (Держ-
комзему України), Державного комітету України у справах містобуду-
вання і архітектури (Держбуду України), Державного комітету України
по житлово-комунальному господарству, Фонду державного майна від 5
квітня 1996 р. №31/30/53/396 “Про затвердження положення про поря-
док встановлення та закріплення меж прибудинкових територій існую-
чого житлового фонду та надання у спільне користування чи спільну
сумісну власність для спорудження житлових будинків.
165
Земельно-правовий процес
Відповідно до цих документів створюються об’єднання, які мають
свій статут, який реєструється в місцевих органах влади.
Статут об’єднання складається відповідно до Типового статуту, який
затверджує спеціально уповноважений центральний орган виконавчої
влади з питань містобудування та житлової політики. У статуті має бути
визначено наступне:
• назва і місцезнаходження об'єднання;
• мета створення, завдання та предмет діяльності об'єднання;
• перелік майна, що перебуває у спільній сумісній власності (не-
подільного майна), права та обов'язки членів об'єднання щодо
цього майна;
• перелік майна, що перебуває у спільній частковій власності (за-
гального майна), права та обов'язки членів об'єднання щодо цього
майна;
• статутні органи об'єднання, їхні повноваження та порядок фор-
мування;
• порядок скликання та проведення загальних зборів;
• періодичність проведення зборів;
• порядок голосування на зборах та прийняття рішень на них;
• перелік питань, для вирішення яких потрібна кваліфікована
більшість голосів;
• джерела фінансування, порядок використання майна та коштів
об'єднання;
• порядок прийняття кошторису, створення та використання
фондів об'єднання, включаючи резервні, а також порядок оплати
спільних витрат;
• порядок та умови укладення договорів між об'єднанням та кож-
ним власником квартири, приміщення;
• перелік питань, які можуть вирішуватися зборами представ-
ників;
• порядок прийняття у члени об'єднання та виключення з нього;
• права і обов'язки членів об'єднання;
• відповідальність за порушення статуту та рішень статутних
органів;
• порядок внесення змін до статуту;
• підстави та порядок ліквідації, реорганізації (злиття, поділу)
об'єднання і вирішення майнових питань, пов'язаних з цим.
166
Тема 6. Процесуальний порядок приватизації земельних ділянок громадянами
Статут може містити також інші положення, що є істотними для
діяльності об’єднання.
Членом об’єднання може бути фізична чи юридична особа, яка є
власником квартири (квартир) або приміщення (приміщень) у багато-
квартирному будинку.
Членство в об’єднанні є добровільним і може набуватися одночасно
з створенням об’єднання при проведенні установчих зборів, а також
індивідуально, на основі письмової заяви, в будь-який момент його
існування.
Членство в об’єднанні розпочинається на підставі поданої письмової
заяви власника за згодою об’єднання. Порядок прийняття до об’єднання
визначається статутом.
Членство в об’єднанні припиняється на підставі поданої письмової
заяви власника приміщення або з інших підстав відповідно до статуту
об’єднання.
Власники приміщень, розташованих у межах одного житлового ком-
плексу, які не є членами об’єднання, можуть укладати з об’єднанням
угоди про співпрацю та дії у спільних інтересах.
Після створення об’єднання всі співвласники багатоквартирних бу-
динків автоматично стають його членами, тобто основним документом
є статут об’єднання .
Об’єднання може бути створене в будівлях будь-якої власності з
числа тих хто приватизує чи придбає квартиру.
Для створення об’єднання скликають установчі збори, ініціатором
яких можуть бути не менше 3 власників квартир.
Повідомлення надходить за 2 тижні, збори правомочні, коли на
них присутні близько 50% власників, а рішення приймає 2/3 голосів.
Збори приймають рішення про створення об’єднання і приймають ста-
тут об’єднання зміст якого передбачений ст. 7 “Закону про об'єднання
співвласників багатоквартирного будинку”.
Як правило до статуту додаються документи:
завірені копії, що встановлюють право кожного власника на
будівлю чи квартиру;
опис земельної ділянки або план земельної ділянки;
технічний паспорт на будівлю;
проект кошторису на рік існування об 'єднання ;
167
Земельно-правовий процес
копія висновку щодо технічного стану будівлі та необхідність
ремонту;
перелік та опис кожної квартири.
Статут реєструється у виконавчих органах у раді, при цьому
здійснюється заповнення слідуючи документів:
> реєстраційна картка, яка є заявою про реєстрацію. В ній
вказується найменше об’єднання, місцезнаходження, телефон,
факс власника будинку та дата проведення установчих зборів, хто
заповняє картку;
> протокол установчих зборів про створення об’єднання у двох
примірниках оригіналу;
> одна копія статуту об 'єднання;
> список членів об’єднання співвласників багатоквартирних бу-
динків з вказанням номеру будівлі, розміру, загальної площі і ча-
стки житлових і не житлових будівель.
Після цього видається свідоцтво об’єднання співвласників будівлі.
Об’єднання після набуття статусу юридичної особи може:
• прийняти на власний баланс весь житловий комплекс;
• за договором з попереднім власником залишити його балансоут-
римувачем усього житлового комплексу або його частини;
• укласти договір з будь-якою юридичною особою, статут якої пе-
редбачає можливість здійснення такої діяльності, про передачу
їй на баланс усього житлового комплексу або його частини.
Рішення про прийняття на баланс основних фондів приймається
відповідно до цього Закону, інших нормативно-правових актів та ста-
туту об’єднання.
Балансоутримувач забезпечує управління житловим комплексом.
У разіякщоу новозбудованому будинку власники квартир, приміщень
протягом двох місяців після підписання акта державної приймальної
комісії не створюють об’єднання і не приймають на баланс основні
фонди, сільська, селищна, міська рада може своїм рішенням призна-
чити балансоутримувача.
Призначений балансоутримувач здійснює свої повноваження по
забезпеченню управління будинком до прийняття будинку на баланс
об’єднанням. Витрати на здійснення цих функцій управління розподіля-
ються між власниками пропорційно площі приміщень, що перебувають
у їх власності.
168
Гема 6. Процесуальний порядок приватизації земельних ділянок громадянами
Передача майна з балансу на баланс відбувається у порядку, встанов-
леному Кабінетом Міністрів України.
Передача на баланс майна (в тому числі земельної ділянки), яке вхо-
дить до складу житлового комплексу, але не належить об’єднанню, не
тягне за собою виникнення права власності на нього.
Частина багатоквартирного будинку може бути виділена в окремий
житловий комплекс за умови, що надбудова, реконструкція або зне-
сення цієї частини не порушить цілісності чи можливості використання
за призначенням інших частин будівлі, що не входять до складу цього
комплексу.
Спори щодо прийняття та передачі на баланс майна вирішуються у
судовому порядку.
Спільне майно співвласників багатоквартирного будинку складається
з неподільного та загального майна.
Неподільне майно перебуває у спільній сумісній власності співвлас-
ників багатоквартирного будинку. Неподільне майно не підлягає відчу-
женню.
Загальне майно перебуває у спільній частковій власності співвлас-
ників багатоквартирного будинку.
Власники приміщень володіють, користуються і у встановлених
цим Законом та цивільним законодавством межах розпоряджаються
спільним майном.
При відчуженні приміщення в жилому будинку право на частку
неподільного майна підлягає відчуженню разом з приміщенням без
виділення частки в натурі.
Об’єкти права спільної власності на майно можуть бути передані в
користування фізичній або юридичній особі або групі осіб у разі, якщо
це не пов’язано з порушенням прав і інтересів інших співвласників не-
подільного та загального майна, які охороняються законом.
Частка в загальному обсязі обов’язкових платежів на утримання і ре-
монт неподільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється
пропорційно до загальної площі приміщень, що перебувають у влас-
ності фізичних або юридичних осіб.
Частка в загальному обсязі обов’язкових платежів на утримання і
ремонт загального майна та в інших спільних витратах у багатоквар-
тирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі
приміщень, що перебувають у користуванні фізичних або юридичних
осіб.
169
Земельно-правовий процес
Частка участі співвласника квартири, власника кімнати (кімнат)
у квартирі, де проживають два і більше власників жилих приміщень,
співвласника нежилого приміщення на утримання і ремонт визначається
відповідно до його частки як співвласника приміщення.
Спори щодо визначення частки в обов’язкових платежах на утри-
мання і ремонт неподільного та загального майна, в інших спільних
витратах вирішуються в судовому порядку.
Після створення об’єднання виникає питання про закріплення меж
при будинкової території.
Прибудинкова територія — це встановлена за проектом поділу те-
риторії мікрорайону (кварталу) та проектом забудови земельна ділянка
багатоквартирної несадибної житлової забудови, яка необхідна для
розміщення та обслуговування житлового будинку і пов ’язаних з ним
господарських та технічних будівель і споруд. Прибудинкова територія
встановлюється для будинку і не може виділятися для частини будинку
(блоку, поверху, секцій квартир тощо).
Склад та поділ території мікрорайону (кварталу) на окремі земельні
ділянки прибудинкових територій визначаються необхідністю забез-
печення ефективного утримання та експлуатації житлового будинку
та прибудинкових територій на підставі дотримання встановлених
будівельних, протипожежних і санітарних норм.
Прибудинкова територія включає:
територію під житловим будинком;
проїзди та тротуари;
озеленені території;
ігрові майданчики для дітей дошкільного та молодшого шкільного
віку;
майданчики для відпочинку дорослого населення;
майданчики для занять фізичною культурою;
майданчики для тимчасового зберігання автомобілів;
майданчики для господарських цілей;
майданчики для вигулювання собак;
інші території, пов ’язані з утриманням та експлуатацією бу-
динків та інших пов ’язаних з ними об ’єктів.
Розміриземельних ділянок прибудшіковихтериторійни'мкгнмотьс'л
пропорційно в залежності від загальної площі житлових, допоміжних і
нежилих приміщень, поверховості будинків, їх розташування в межах
170
Тема 6. Процесуальний порядок приватизації земельних ділянок громадянами
населеного пункту відповідно до державних норм і правил і затверд-
женої проектно-технічної документації.
Межі земельних ділянок прибудинкових територій встановлю-
ються за проектами відведення цих ділянок відповідно до затвердже-
них у встановленому порядку норм і проектно-технічної документації.
Затверджений відповідними органами місцевого самоврядування за
місцем розташування цих ділянок проект поділу території мікрорайону
(кварталу), групи будинків є підставою для розробки проектів відве-
дення земельних ділянок прибудинкових територій будинку цього
мікрорайону (кварталу).
В проекті поділу території мікрорайону виходячи з існуючої ситуації
встановлюються також території (об’єкти) спільного користування, які
знаходяться у спільній частковій власності. Утримання та використання
вказаних територій або об’єктів здійснюється відповідно до угод, укла-
дених зацікавленими об’єднаннями власників, що створюються влас-
никами для управління, утримання і використання майна житлових
будинків, яке перебуває у загальному користуванні (далі - Об’єднання
власників будинку). Ці території не підлягають поділу на місцевості.
У складі прибудинкової території також визначаються об’єкти,
що використовуються сторонніми користувачами з встановленими
правилами експлуатації та користування (спільні проїзди, наскрізні
проходи у будовах тощо), їх межі. В проекті також встановлюються сто-
ронні користувачі.
До цих об’єктів відносяться окремі ділянки (ігрові майданчики, май-
данчики для занять фізичною культурою, для тимчасового зберігання ав-
томобілів, для господарських цілей та для вигулювання собак), об’єкти
загального призначення для групи будинків кварталу, мікрорайону. Зе-
мельні ділянки, необхідні для здійснення реконструкції, ремонту та ек-
сплуатації існуючих магістральних наземних та підземних інженерних
мереж передаються Об’єднанням власників будинків у користування,
інші види мереж - надаються у власність з встановленими правилами
експлуатації. Усі ці ділянки використовуються власниками землі з об-
меженнями, що передбачаються правилами затверджуваними у вста-
новленому порядку. Межі цих об’єктів та особливості їх використання
встановлюються у проекті поділу території (мікрорайону, кварталу) та
подаються в складі проекту відведення земельних ділянок прибудинко-
вих територій.
171
Земслі>по-правовий процес
У разі неможливості поділу території мікрорайону, кварталу,
групи будинків окремі складові якої створювалися для спільного обслу-
говування групи будинків, без ущемлення інтересів співвласників цих
будинків та порушення діючих норм і проектно-технічної документації
прибудинкова територія об’єднується в одну земельну ділянку, яка
переходить у спільне користування або у спільну часткову власність
співвласників будинків.
Замовниками проекту поділу території мікрорайону, кварталу висту-
пають, як правило, відповідні органи місцевого самоврядування.
Проект поділу території є містобудівним обґрунтуванням
виділення прибудинкових територій (земельних ділянок). Він роз-
робляється на підставі проекту забудови території опорного (черго-
вого) плану з урахуванням рішень містобудівної документації і містить
графічний матеріал — план поділу прибудинкових територій, який ви-
конується на відкоригованому топогеодезичному плані, і пояснювальну
записку.
Пояснювальна записка містить відомості про прибудинкові те-
риторії та землеволодіння під громадськими та іншими спорудами
мікрорайону (кварталу, групи будинків). Подається розрахунок площі
прибудинкових територій, яка припадає на одиницю загальної площі
будинку.
Наводиться перелік умов використання об’єктів з встановленими
правилами експлуатації, обумовленими їх загальним користуванням
(спільні проїзди, майданчики, частини споруд, наскрізні проходи у бу-
динках тощо).
У тому випадку, коли на території мікрорайону (кварталу, групи бу-
динків) є ділянки, неосвоєні згідно з містобудівною документацією або
наднормативні надлишки території, необхідно встановлювати їх межі
як резервних ділянок.
Передача прибудинкових територій (земельних ділянок) у користу-
вання чи власність Об’єднанням власників будинків здійснюється за їх
зверненням до відповідних органів місцевого самоврядування.
Дозвіл на підготовку проекту відведення прибудинкової території
видається відповідними органами місцевого самоврядування на підставі
затвердженого проекту поділу території мікрорайону (кварталу, групи
будинків).
Розробку проекту поділу території мікрорайону (кварталу) викону-
ють спеціалізовані проектні організації, які мають відповідні дозволи
172
Тема 6. Процесуальний порядок приватизації земельних ділянок громадянами
(ліцензії) на розробку проектно-планувальної документації, за догово-
ром з замовником.
Замовником розробки проекту відведення прибудинкової території
виступають відповідні органи місцевого самоврядування.
Розробку проекту відведення прибудинкової території викону-
ють структурні підрозділи міських управлінь (відділів) або районних
відділів земельних ресурсів Держкомзему України та інші землевпо-
рядні організації, що мають дозволи (ліцензії) на здійснення цього виду
діяльності, в термін, обумовлений договором.
Всі витрати, пов’язані з підготовкою та складанням проекту відве-
дення прибудинкової території, замовник бере на свій кошт.
Після затвердження проекту відведення прибудинкової території
здійснюється перенесення та закріплення меж прибудинкової території
в натуру (на місцевість).
Межі встановленої прибудинкової території закріпляються межо-
вими знаками на місцевості. Розмір та архітектурне рішення межових
знаків встановлюються відповідними органами місцевого самовряду-
вання.
Після відведення прибудинкової території складається акт про
перенесення меж в натурі. До акта додається план зовнішніх меж
ділянки із зазначенням її розмірів.
Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі бу-
динки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові те-
риторії державної або комунальної власності, надаються в постійне
користування підприємствам, установам і організаціям, які здійсню-
ють управління цими будинками з видачею державного акта на право
постійного користування.
У разі приватизації громадянами багатоквартирного жилого будинку
відповідна земельна ділянка може передаватися безоплатно у власність
з видачею державного акта на право власності на землю або надаватись
у користування (оренду) об’єднанню власників.
У випадку надання у спільне користування або спільну сумісну
власність земельних ділянок для спорудження житлового будинку
замовник звертається з клопотанням до відповідного органу місцевого
самоврядування про надання дозволу на підготовку матеріалів про по-
переднє погодження місця розташування будівництва житлового бу-
динку. До клопотання додаються необхідні обґрунтовуючи матеріали та
розрахунки.
173
Земельно-правовий процес
Відповідні органи місцевого самоврядування розглядають у місяч-
ний термін клопотання і дають замовнику дозвіл на підготовку ма-
теріалів попереднього погодження місця розташування будівництва
житлового будинку.
Замовник погоджує найбільш доцільне місце розташування будівниц-
тва житлового будинку, розміри намічуваної земельної ділянки та умови
її відведення з власником землі (землекористувачем), місцевими земле-
впорядниками, природоохоронними, санітарними органами, органами
містобудування та архітектури і подають матеріали погодження до
відповідного органу місцевого самоврядування.
Матеріали погодження місця розташування будівництва жит-
лового будинку повинні включати'.
> викопіювання з генерального плану міста або проекту забудови
населеного пункту;
> копію плану земельної ділянки з нанесенням на ній варіантів
розміщення житлового будинку з зазначенням загальної площі,
яку необхідно вилучити, а також визначення умов їх відведення.
Всі витрати, пов’язані з підготовкою матеріалів попереднього по-
годження місця розташування об’єкта, замовник громадян бере на свій
кошт. Фінансування проектних робіт до погодження місця розташу-
вання об’єкта не допускається.
Рішення про погодження місця розташування будівництва житло-
вого будинку є підставою для одержання замовником архітектурно-пла-
нувального завдання на проектування, яке видається органами містобу-
дування та архітектури.
Розробка та затвердження проектно-кошторисної документації
на будівництво житлового будинку здійснюється згідно із існуючими
будівельно-планувальними нормативами.
Після розробки та затвердження у встановленому порядку
проектно-кошторисної документації замовник звертається до
відповідних органів місцевого самоврядування клопотанням про на-
дання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки під
будівництво житлового будинку.
До клопотання додаються:
• копія генерального плану будівництва, затвердженого у вста-
новленому порядку;
174
Тема 6. Процесуальний порядок приватизації земельних ділянок громадянами
• проект організації будівництва житлового будинку;
• титульний список або довідка про фінансування будівництва;
• рішення місцевих органів державної виконавчої влади та ви-
конавчих комітетів Рад про погодження місця розташування
будівництва житлового будинку;
• інші матеріали.
Відповідні органи місцевого самоврядування розглядають клопо-
тання у місячний термін і дають замовнику дозвіл на складання проекту
відведення земельної ділянки.
Проект відведення земельної ділянки під будівництво житлового
будинку погоджується з власником землі • (землекористувачем) та
подається місцевим органам державної виконавчої влади та виконавчим
комітетам Рад, які розглядають його у місячний термін і приймають
рішення про вилучення і надання у спільне користування або спільно-
сумісну власність земельної ділянки (прибудинкової території) для спо-
рудження житлового будинку.
Проект відведення земельної ділянки прибудинкової території роз-
робляється на підставі затвердженої проектної документації.
Закріплення меж наданої земельної ділянки в натурі (на місцевості)
здійснюється у відповідності з чинним законодавством.
Земельними ділянками, наданими спочатку під спорудження жит-
лового будинку, а потім у спільне користування для обслуговування
будинку або спільну часткову власність, члени Об’єднання власників
будинків користуються за згодою всіх власників будинку, в залежності
від розміру часток у спільній власності на житловий будинок.
Прибудинкові території (земельні ділянки) передаються у
власність або надаються в користування відповідними органами
місцевого самоврядування, в тому числі на умовах оренди, Об’єднан-
ням власників будинків, для обслуговування існуючого житлового бу-
динку відповідно до земельного законодавства.
Суб’єктами права власності (користування) на земельні ділянки
прибудинкових територій можуть виступати об’єднання власників бага-
токвартирних житлових, допоміжних та нежитлових приміщень, у тому
числі вбудовано-прибудованих, багатоквартирних житлових будинків
згідно з чинним законодавством.
При переході права власності нажитловий будинок (його приміщення)
або на частину будинку разом з цим об’єктом переходить і право
175
Земельно-правовий процес
спільної власності (користування) земельною ділянкою у відповідності
з чинним законодавством.
Зміна цільового призначення земельних ділянок прибудинкової
території допускається у випадку реконструкції, зміни функціональ-
ного призначення споруд, наявності інших обґрунтованих причин у
відповідності з діючими нормами за дозволом відповідних органів
місцевого самоврядування.
Прибудинкова територія, надана у користування або спільну сумісну
власність, може використовуватися лише для властивих селищній тери-
торії та нешкідливих у санітарно-гігієнічному і вибухово-пожежноне-
безпечному відношенні функцій (видів діяльності) згідно з державними
нормами і правилами.
Частка власності (користування) земельної ділянки кожного влас-
ника квартири (квартир) чи нежитлового приміщення у спільній част-
ковій власності визначається відношенням загальної площі квартири
(квартир) чи нежитлових приміщень, що перебувають у його власності,
до спільної площі всіх квартир і нежитлових приміщень будинку.
Виділення частки земельної ділянки власникам квартир і нежитло-
вих приміщень в натурі та їх окреме відчуження не допускається.
Право власності (користування) на прибудинкову територію (зе-
мельну ділянку) кожного співвласника будинку визначається у свідоцтві
про право власності на частину будинку у вигляді відповідної частки.
Кожний власник будинку відповідно до своєї частки має право на
доходи, які можуть бути одержані від використання земельної ділянки
відповідно до законодавства, відповідає перед третіми особами за зо-
бов’язанням, пов’язаними з спільною власністю, і повинен брати участь
у витратах на її утримання. При відчуженні своєї частки у власності бу-
динку до її вартості включається вартість відповідної частки земельної
ділянки при умові власності на неї згідно з чинним законодавством.
Майнові відносини, що виникають в межах об’єднання (товариства)
власників, регулюються його Статутом. Зміни комплексу нерухомого
майна об’єднання (товариства) не тягнуть за собою зміни та переоформ-
лення права на земельну ділянку; наданого об’єднанню (товариству).
Прибудинкові території членами об’єднань (товариств) власників
багатоквартирних житлових будинків використовуються за цільовим
призначенням.
176
Тема 6. Процесуальний порядок приватизації земельних ділянок громадянами
Роботи з підвищення рівня благоустрою прибудинкових територій,
спорудження дитячих спортивних майданчиків, гаражів, автостоя-
нок, встановлення кіосків та інших споруд виконуються за рішенням
загальних зборів чи конференцією членів, визначеним його Статутом
об’єднання власників будинку з дозволу відповідних органів місцевого
самоврядування на підставі проектної документації, розробленої та за-
твердженої у встановленому порядку.
Спори, пов’язані з користуванням прибудинковими територіями між
власниками житлових будинків та іншими юридичними особами, роз-
глядаються відповідно до чинного законодавства України.
Питання для самоконтролю
1. В яких випадках і кому проводиться безоплатна приватизація
землі?
2. В яких розмірах громадяни України мають право на безоплатну
приватизацію ?
3. Які умови безплатної передачі земельної ділянки для індивідуаль-
ного будівництва?
4. Що таке дозвіл на виконання будівельних робіт, коли і як він от-
римується?
5. Який процесуальний порядок безоплатної приватизації земельної
ділянки, яка перебуває в користуванні громадянина?
6. Який процесуальний порядок одержання земельної ділянки у
власність із земель державної або комунальної власності?
7. Які документи додаються до заяви для безоплатної приватизації
земельної ділянки, яка перебуває в користуванні громадянина?
8. Який порядок проходження документів при одержання земельної
ділянки у власність із земель державної або комунальної власності?
9. Який зміст технічної документації при складанні Державного
акта на право власності на землю?
10. Яке призначення мають земельні ділянки передані для потреб
садівництва, як вони можуть використовуватись?
11. Як поділяються землі садового товариства, які особливості їх
приватизації?
12. Який порядок приватизації земель садівничого товариства?
177
Земельно-правовий процес
ІЗ. Яка правова основа створення об 'єднання співвласників багато-
квартирного будинку?
14. Який порядок створення об’єднання співвласників багатоквар-
тирного будинку?
15. Що таке прибудинкова територія, як вона виділяється?
16. Який правовий режим (форми власності) земельних ділянок при-
будинкових територій?
178
Тема 7
Правове регулювання плати
за землю
План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
1. Поняття плати за землю
2. Нормативно-правова база для визначення розмірів плати за
землю
3. Порядок визначення розмірів ставок земельного податку
4. Надходження платежів за землю, їх використання
5. Пільги щодо плати за землю
6. Обчислення і строки сплати земельного податку
7. Відповідальність платників за несвоєчасну сплату земельного по-
датку та орендної плати
1. Поняття плати за землю
Кожна країна незалежно від устрою справляє податки, які викори-
стовуються для регулювання суспільних відносин, утримання апа-
рату управління, війська тощо. Якщо дотримуватись принципів
стабільності, рівнонапруженості, обов’язковості та соціальної справед-
ливості при визначенні та справлянні податків, система оподаткування
органічно вписується в життя країни і виконує поставлені перед подат-
ками завдання. Якщо ці принципи не витримуються, надходження в
бюджет будуть не систематичні, або викликатимуть постійні нарікання
в суспільстві.
Велике значення має розмір самого податку. Він повинен бути та-
ким, щоб задовольнити потреби країни і, в той же час, не бути занадто
важким для платника. Великі розміри податку, з однієї сторони, ведуть
до неминучих злиднів, занепаду - це шлях до катастрофи. З другої
сторони, малі податки не можуть задовольнити витрати суспільства.
Податки можна порівняти з температурою тіла людини. Погано, коли
вона висока і також погано, якщо вона низька. Здорова людина тоді,
коли температура оптимальна. Аналогічно, економіка буде нормально
функціонувати при оптимальних розмірах податку.
179
Земельно-правовий процес
Використання землі в Україні є платним. Плата за землю
справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що ви-
значається залежно від грошової оцінки земель. Розмір податку за зе-
мельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначається до
її встановлення в спеціальному порядку визначеному Законом України
“Про плату за землю”.
Завдання плати за землю:
* забезпечити рівноправний розвиток всіх форм власності госпо-
дарств на землі;
• вирівнювання економічних умов виробництва на землях різної
якості;
• стимулювання власників землі і землекористувачів;
• забезпечення надходження грошей у бюджети рад для реалізації
програм охорони і покращення земель, джерелами плати за землю
повинен бути прибуток власників і землекористувачів.
Вартісною основою плати за землю служить капіталізований рент-
ний доход із земельної ділянки.
Юридичною основою справляння плати за землю є статті 91 і 96
Земельного кодексу України та Закон України “Про плату за землю”,
який був прийнятий в 1992 році, до якого були внесені зміни в 1996
і 2003 роках. Відповідно до цих Законів об’єктом плати за землю є
земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні, в тому
числі на умовах оренди, а суб’єктом плати за землю (платником) є
власники землі і землекористувачі, в тому числі орендарі, юридичні і
фізичні особи, яким земля передана у власність або надана у користу-
вання.
Згідно Земельного кодексу України, господарську діяльність
пов'язану з використанням земельної ділянки, можна починати лише
після всіановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості), одер-
жання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації.
Основним документом, який підтверджує площу земельної ділянки,
що підлягає оподаткуванню, є державний акт на право власності на
землю або на право постійного користування землею.
І Ісобхідно виділити гой факт, що відсутність державного акта, що
засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, не
може бути пійстивою для несплати земельного податку, оскільки
ішшрлеі а дія і. і і з Україні є платним.
___________________________________Тема 7. Правове регулювання плати за землю
Площа земельної ділянки, що підлягає оподаткуванню, за відсут-
ності державного акта, який засвідчує право власності або право кори-
стування, може бути підтверджена випискою із земельно-кадастрової
книги.
Важливим є питання, хто має сплачувати земельний податок за зе-
мельні ділянки, якщо протягом року право на власність або користу-
вання переходить від одного платника податку до іншого. У випадку
переходу протягом року права власності або права користування зе-
мельними ділянками від одного платника податку до іншого земельний
податок обчислюється та надається до сплати (якщо це фізична особа)
першому власнику землі або землекористувачу, починаючи з початку
року і до дня, в який він втратив право власності або право користу-
вання земельною ділянкою (включаючи і цей день), а новому - почи-
наючи з дня, який настає за днем виникнення права власності або права
користування земельною ділянкою.
За земельні ділянки, які перейшли у спадщину, земельний пода-
ток стягується зі спадкоємців, з момент)' вступу в права наслідування
(згідно чинного законодавства).
Спадкоємцям, які прийняли спадщину до настання строку подат-
кового обліку, податок обчислюється з урахуванням податкових зо-
бов’язань заповідача.
Плата за землю запроваджується з метою формування джерела
коштів для фінансування заходів щодо
> раціонального використання та охорони земель,
> підвищення родючості ґрунтів,
> відшкодування витрат власників землі і землекористувачів,
пов ’язаних з господарюванням на землях гіршої якості,
> ведення земельного кадастру,
> здійснення землеустрою та моніторингу земель,
> проведення земельної реформи та розвитку інфраструктури на-
селених пунктів.
Розмір земельного податку не залежить від результатів госпо-
дарської діяльності власників землі та землекористувачів.
Розмір земельного податку для конкретного року визначається з
врахуванням індексів інфляції, які офіційно встановлюються Законом
України який визначає бюджет країни на наступний рік.
181
З е м е л ь і ю - пр а в о в и й процес_________________________
2. Нормативно-правова база для визначення розмірів плати
за землю.
Плата за землю справляється у виді земельного податку та орендної
плати.
Земельний податок - це обоє ’язковий платіж, що справляється із
юридичних і фізичних осіб за користування земельними ділянками. Опо-
даткуванню підлягають не всі землі, а ті, які дають прибуток. Слід
зауважити, що в певних умовах всі землі почнуть давати прибуток, тому
законодавство чітко розрізняє землі, які оподатковуються, а розмір по-
датку диференціюється в залежності від місця розміщення, способу ви-
користання та цільового призначення земельної ділянки.
Орендна плата - це платіж, який орендар (той хто бере землю)
вносить орендодавцеві (тому хто здає землю в оренду) за користу-
вання певною земельною ділянкою. Розмір і форма орендної плати вста-
новлюється за згодою сторін у договорі оренди земельної ділянки. Типо-
вий договір оренди землі затверджений постановою Кабінету Міністрів
України від 3 березня 2004 р. № 220.
Відповідно до Закону України “Про плату за землю” розмір земель-
ного податку залежить від місця розміщення, функціонального вико-
ристання і площі земельної ділянки. Звичайно розраховують ставку
податку.
Ставка податку — це законодавчо визначений розмір плати за оди-
ницю площі оподатковуваної земельної ділянки.
Закон передбачає окремі підходи до визначення розміру земельного
податку для земель:
сільськогосподарського призначення;
в межах населених пунктів;
інші землі за межами населених пунктів.
В основу розрахунку ставок земельного податку покладена гро-
шова оцінка земель, яка визначається відповідно до методик розроб-
лених Держкомземом України (наказ від 27. 11. 1995 р.) на виконання
постанов Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 р. № 213, із
змінами від 31.10.1995 р. №864, від 30.05.1997 р. № 525 та 08.08.2001 р.
№ 951. Грошова оцінка земельної ділянки проводиться Державним
комітетом України по земельних ресурсах.
182
__________________________________Тема 7. Правове регулювання плати за землю
3. Порядок визначення розмірів ставок земельного податку
Розглянемо більш детально систему розрахунку ставок плати за
землю.
Так для земель сільськогосподарського призначення ставки зе-
мельного податку з одного гектара сільськогосподарських угідь
встановлюються для ріллі, сіножатей та пасовищ в розмірі 0,1 відсотка
їх грошової оцінки, а для багаторічних насаджень - 0,03 відсотка. За
сільськогосподарські угіддя, що надані у встановленому порядку і ви-
користовуються за цільовим призначенням, незалежно від того до якої
категорії земель вони віднесені, земельний податок справляється як за
землі сільськогосподарського призначення.
За землі в населених пунктах ставки земельного податку встанов-
люються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винят-
ком сільськогосподарських угідь про які було вже сказано та окремих
випадків, які обумовлені в Законі України „Про плату за землю”.
Зокрема, податок за земельні ділянки, зайняті
житловим фондом,
кооперативними автостоянками для зберігання особистих транс-
портних засобів громадян,
гаражно-будівельними і дачно-будівельними кооперативами,
індивідуальними гаражами і дачами громадян,
а також за земельні ділянки, надані для потреб сільськогосподарсь-
кого виробництва, водного та лісового господарства, які зайняті ви-
робничими, культурно-побутовими та господарськими будівлями і спо-
рудами, земельний податок справляється у розмірі трьох відсотків
суми обчисленої в загальному за землі в населених пунктах.
Податок за земельні ділянки, надані для потреб лісового господар-
ства, за винятком ділянок, зайнятих виробничими, культурно-побуто-
вими, жилими будинками та господарськими будівлями і спорудами
справляється як складова плати за використання лісових ресурсіб
що визначається лісовим законодавством.
Податки за земельні ділянки на територіях та об’єктах природоохо-
ронного, оздоровчого та рекреаційного призначення, зайняті вироб-
ничими, культурно-побутовими, господарськими будівлями і спору-
дами, що не пов’язані з функціональним призначенням цих об’єктів,
справляється у п’ятикратному розмірі відповідного земельного по-
датку, встановленого в загальному за землі в населених пунктах.
183
Земсльпо-правовий процес_________________________________________
При визначенні розміру податку за земельні ділянки, зайняті вироб-
ничими, культурно-побутовими, господарськими будівлями і спору-
дами, розташованими на територіях та об’єктах історико-культур-
ного призначення, що не пов ’язані з функціональним призначенням
цих об’єктів, застосовуються такі коефіцієнти до відповідного земель-
ного податку, встановленого за землі в населених пунктах:
• міжнародного значення - 7,5;
• загальнодержавного значення - 3,75;
• місцевого значення - 1,5.
Податок за частину площ земельних ділянок, наданих підприємствам,
установам і організаціям (за винятком сільськогосподарських угідь),
що перевищують норми відведення, справляється у п’ятикратному
розмірі.
Податок за земельні ділянки, надані для військових формувань, утво-
рених відповідно до законів України, крім Збройних Сил України та
Прикордонних військ України, залізниць, гірничодобувних підприємств,
а також за водойми, надані для виробництва рибної продукції,
справляється у розмірі 25 відсотків суми земельного податку за землі
в населених пунктах.
Якщо грошову оцінку земельних ділянок в населених пунктах не
встановлено, середні ставки земельного податку встановлюються за-
лежно від чисельності населення та спеціального коефіцієнту для міст
Києва, Сімферополя, Севастополя та міст обласного підпорядкування
(табл. 1). Ставки коливаються від 1,5 до 21,0 коп. за квадратний метр.
В цьому випадку у населених пунктах, віднесених Кабінетом
Міністрів України до курортних, до ставок земельного податку, засто-
совуються наступні коефіцієнти:
> на Південному узбережжі Автономної Республіки Крим - 3,0;
> на Південно-східному узбережжі Автономної Республіки Крим -
2,5;
> на Західному узбережжі Автономної Республіки Крим - 2,2;
> на Чорноморському узбережжі Миколаївської, Одеської та Хер-
сонської областей - 2,0;
> у гірських та передгірних районах Закарпатської, Львівської,
> Івано-Франківської та ЧернівецькЬї областей - 2,3, крім населе-
них пунктів, які Законом України "Про статус гірських населе-
них пунктів України" віднесені до категорії гірських;
184
__________________________________________Тема 7. Правове регулювання плати за землю
> на узбережжі Азовського моря та в інших курортних місцево-
стях 1,5.
Таблиця 1. Середні ставки податку за земельні ділянки в межах
населених пунктів
Групи населених пунктів 3 чисельністю населення (тис. чол.) Середня ставка податку (коп. за 1 кв. м) Коефіцієнт, що застосовується у містах Києві, Сімферополі, Севастополі та містах обласного підпорядкування
До 0,2 1,5
Від 0,2 до 1 2,1
Від 1 до 3 2,7
Від 3 до 10 3,0
Від 10 до 20 4,8
Від 20 до 50 7,5 1,2
Від 50 до 100 9,0 1,4
Від 100 до 250 10,5 1,6
Від 250 до 500 12,0 2,0
Від 500 до 1000 15,0 2,5
Від 1000 і більше 21,0 3,0
Ставки земельного податку для земельних ділянок (за винят-
ком сільськогосподарських угідь) диференціюють та затверджують
відповідні сільські, селищні, міські ради, виходячи із середніх ставок
податку, функціонального використання та місцезнаходження земельної
ділянки, але не вище ніж у два рази від середніх ставок податку з ураху-
ванням наведених вище коефіцієнтів.
Плата за землі промисловості, транспорту, зв’язку, оборони
та іншого призначення, а також за землі природно-заповідного та
іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного,
історико-культурного призначення та землі лісового і водного фондів
(за межами населених пунктів) має свої особливості.
Податок за земельні ділянки, надані для підприємств промисловості,
транспорту, зв’язку та іншого призначення, за винятком сільськогос-
подарських угідь, земельних ділянок залізничного транспорту', військо-
вих формувань утворених відповідно до законів України справляється
з розрахунку 5 відсотків від грошової оцінки одиниці площі ріллі
області.
185
Земельно-правовий процес
Податок за земельні ділянки, надані для залізничного транспорту,
військових формувань, створених відповідно до законів України, крім
Збройних Сил України та Прикордонних військ України справляється
у розмірі 0,02 відсотка від грошової оцінки одиниці площі ріллі об-
ласті, крім земель військових сільськогосподарських підприємств, з
яких земельний податок справляється як за землі сільськогосподарсь-
кого призначення.
У разі використання залізничним транспортом, військовими форму-
ваннями, утвореними відповідно до законів України, крім Збройними
Силами України та Прикордонними військами України, земель не за
цільовим призначенням, податок справляється у розмірі 5 відсотків
від грошової оцінки одиниці площі ріллі області.
Податок за земельні ділянки, надані на землях лісового фонду, за
винятком сільськогосподарських угідь справляється як складова плати
за використання лісових ресурсів, що визначається лісовим законодав-
ством. Причому податок за земельні ділянки, що входять до складу
земель лісового фонду і зайняті виробничими, культурно-побуто-
вими, жилими будинками та господарськими будівлями і спору-
дами, справляється у розмірі 0,3 відсотка від грошової оцінки оди-
ниці площі ріллі області.
Податок за земельні ділянки, надані на землях водного фонду, за
винятком сільськогосподарських угідь, що надані у встановленому
порядку і використовуються за цільовим призначенням, справляється
у розмірі 0,3 відсотка від грошової оцінки одиниці площі ріллі об-
ласті.
4. Надходження платежів за землю і їх використання
Платежі за землю від земельного податку зараховуються на
спеціальні бюджетні рахунки бюджетів сільської, селищної, міської
ради, на території яких знаходяться земельні ділянки. Далі ЗО відсотків
коштів від земельного податку, централізується на спеціальному бюд-
жетному рахунку Державного комітету України по земельних ресурсах,
10 відсотків — на спеціальних бюджетних рахунках Автономної Рес-
публіки Крим і областей, а решту грошей залишається на спеціальних
бюджетних рахунках бюджетів сільських, селищних, міських рад.
Верховна Рада Автономної Республіки Крим і обласні ради у межах
зазначених відрахувань можуть установлювати нормативи централізації
186
Тема 7. Правове регулювання плати за землю
коштів від земельного податку на спеціальних бюджетних рахунках
районів і міст, у підпорядкуванні яких знаходиться район.
Міські ради з районним поділом можуть встановлювати нормативи
централізації коштів від земельного податку на спеціальних бюджетних
рахунках районів міста.
Кошти від плати за землю, що надходять на спеціальні бюджетні
рахунки місцевих бюджетів, використовуються виключно для таких
цілей:
фінансування заходів щодо раціонального використання та охо-
рони земель, підвищення родючості грунтів;
ведення державного земельного кадастру, землеустрою, моніто-
рингу земель;
створення земельного інноваційного фонду;
відшкодування витрат власників землі і землекористувачів,
пов ’язаних з господарюванням на землях гіршої якості;
економічного стимулювання власників землі і землекористувачів
за поліпшення якості земель, підвищення родючості грунтів і
продуктивності земель лісового фонду;
надання пільгових кредитів, часткового погашення позичок та
компенсації втрат доходів власників землі та землекористувачів
внаслідок тимчасової консервації земель, порушених не з її вини;
проведення земельної реформи, а також для земеїьно-госпо-
дарського устрою, розробки містобудівної документації і роз-
витку інфраструктури населених пунктів.
Кошти від земельного податку, що централізуються, спрямовуються
на розробку і виконання державних програм щодо раціонального вико-
ристання земель, підвищення родючості ґрунтів, на відшкодування вит-
рат власників землі і землекористувачів, пов’язаних із господарюван-
ням на землях гіршої якості, охорону земельних ресурсів у комплексі
з іншими природоохоронними заходами, розвиток загальнодержавної
та регіональної інфраструктури, ведення державного земельного када-
стру, землеустрою, моніторингу земель, а також проведення земельної
реформи.
За нецільове використання коштів, що надходять від земельного
податку у відповідний бюджет, фінансовими органами нараховується
штраф в розмірі 100 відсотків використаних сум, які надходять до
Державного бюджету України на цілі, зазначені в частині першій цієї
статті.
187
Земельно-правовий процес
Кошти, що надходять від продажу землі використовується суб’єктами
господарської діяльності (юридичними та фізичними особами) на їх
розсуд.
5. Пільги щодо плати за землю
Деякі підприємства, організації, установи та частина громадян не-
спроможні сплачувати земельні податки. їм встановлюються пільги.
Від земельного податку звільняються:
• Заповідники, в тому числі історико-культурні,
національні природні парки,
заказники (крім мисливських),
регіональні ландшафтні парки,
ботанічні сади,
дендрологічні і зоологічні парки,
пам ’ятки природи,
заповідні урочища та
парки-пам ’ятки садово-паркового мистецтва;
• Вітчизняні дослідні господарства науково-дослідних установ
і навчальних закладів сільськогосподарського профілю та про-
фесійно-технічних училищ;
• Органи державної влади та органи місцевого самоврядування,
органи прокуратури,
заклади, установи та організації, які повністю утримуються за
рахунок бюджету (за винятком Збройних Сил України та інших
військових формувань, створених відповідно до законодавства
України),
спеціалізовані санаторії України для реабілітації хворих згідно
із списком, затвердженим Міністерством охорони здоров’я
України,
дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади України,
громадські організації інвалідів України,
підприємства та організації громадських організацій інвалідів,
майно яких є їх повното власністю, де кількість інвалідів, які ма-
ють там основне місце роботи, становить протягом попереднь-
ого звітного періоду не менше 50 відсотків загальної чисельності
працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів
188
___________________ Тема 7. Правове регулювання плати за землю
становить протягом попереднього звітного періоду не менше
25 відсотків суми загачених витрат на оплату праці, що відно-
сяться до складу валових витрат виробництва (обігу). Зазначені
підприємства та організації громадських організацій інвалідів
мають право застосовувати цю пільгу за наявністю дозволу на
право користування такою пільгою, який надається міжвідом-
чою Комісією з питань діяльності підприємств та організацій
громадських організацій інвалідів відповідно до Закону України
“Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні";
* установи, організації та підприємства, що віднесені до відання
Національної академії наук України;
• покупець об'єкта незавершеного будівництва на земельну ділянку,
відведену під такий об'єкт, з моменту придбання об’єкта на
строк будівництва, визначений умовами приватизації;
• підприємства, науково-дослідні інститути та організації, ви-
значені статтею 3 Закону України "Про державну підтримку
підприємств, науково-дослідних інститутів та організацій, які
розробляють та виготовляють боєприпаси, їх елементи та ви-
роби спецхімії”;
* на період дії Закону України "Про фіксований сільськогосподарсь-
кий податок " власники земельних ділянок, земельних часток (паїв)
та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та зе-
мельних часток (паїв) в оренду платнику фіксованого сільсько-
господарського податку;
• вітчизняні заклади культури, науки, освіти, охорони здоров’я,
соціального забезпечення, фізичної культури та спорту, спор-
тивні споруди, що використовуються ними за цільовим призна-
ченням;
* зареєстровані релігійні та благодійні організації, що не займа-
ються підприємницькою діяльністю.
• інноваційні підприємства сплачують земельний податок з ураху-
ванням особливостей, встановлених законом України “Про інно-
ваційну діяльність
Також не справляється плата:
І" за сільськогосподарські угіддя зон радіоактивно забруднених
територій, визначених статтею 2 Закону України “Про право-
вий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення
189
Земельно правовий процес
внаслідок Чорнобильської катастрофи” (зон відчуження, безу-
мовного (обоє ’язкового) відселення, гарантованого добровільного
відселення і посиленого радіоекологічного контролю), і хімічно
забруднених сільськогосподарських угідь, на які запроваджено
обмеження щодо ведення сільського господарства;
> за землі, що перебувають у тимчасовій консервації аоо у стадії
сільськогосподарського освоєння;
> заземлі державних сортовипробувальних станцій і сортодільниць,
які використовуються для випробування сортів сільськогоспо-
дарських культур;
> за землі дорожнього господарства автомобільних доріг загаль-
ного користування;
> за земельні ділянки державних, колективних і фермерських госпо-
дарств, які зайняті молодими садами, ягідниками та виноград-
никами до вступу їх у пору плодоношення, а також гібридними
насадженнями, генофондовими колекціями багаторічних плодо-
вих насаджень;
> за землі кладовищ;
> за земельні ділянки, в межах граничних норм, встановлених Зе-
мельним кодексом України, інвалідів І і IIгруп,
> громадян, які виховують трьох і більше дітей,
> громадян, члени сімей яких проходять строкову військову
службу,
> пенсіонерів,
> а також інших осіб, які користуються пільгами відповідно до За-
кону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціаль-
ного захисту", громадян, якам у встановленому порядку видано
посвідчення про те, що вони постраждали внаслідок Чорнобиль-
ської катастрофи.
Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, міські, се-
лищні та сільські Ради можуть встановлювати пільги щодо плати за
землю: часткове звільнення на певний строк, зменшення суми зе-
мельного податку лише за рахунок коштів, іцо зараховуються на
спеціальні бюджетні рахунки відповідних бюджетів.
Якщо право на пільги у платника виникає протягом року, то він
звільняється від сплати податку, починаючи з місяця, наступного за
місяцем, в якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протя-
190
______________________ Тема 7. Правове регулювання плати за землю
гом року податок сплачується, починаючи з місяця, наступного за міся-
цем, в якому втрачено це право.
Якщо підприємства, установи та організації, що користуються
пільгами щодо земельного податку, мають у підпорядкуванні гос-
прозрахункові підприємства або здають в тимчасове користування
(оренду) земельні ділянки, окремі будівлі або їх частини, податок за
земельні ділянки, зайняті цими госпрозрахунковими підприємствами
або будівлями (їх частинами), переданими в тимчасове користування,
сплачується у встановлених розмірах на загальних підставах.
6. Обчислення і строки сплати земельного податку
Підставою нарахування земельного податку є дані державного зе-
іельного кадастру.
Юридичні особи самостійно обчислюють суму земельного податку
а формою встановленою Державною податковою службою України
'6.10.2001 р. Розрахунок виконують станом на 1 січня і до 1 лютого
подають відповідній державній податковій інспекції. Для нових відве-
іених земельних ділянок розрахунки розмірів податку подаються юри-
дичними особами протягом місяця з дня виникнення права власності
або користування земельною ділянкою. Нарахування земельного по-
датку громадянам проводиться державними податковими інспекціями,
які видають платникові до 15 липня поточного року платіжне повідом-
лення про сплату податку. За земельну ділянку, на якій розташована
будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних осіб або гро-
мадян, земельний податок нараховується кожному з них пропорційно
тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні.
За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у
спільній власності кількох юридичних осіб або громадян, земельний
податок нараховується кожному з них пропорційно їх частці у власності
на будівлю.
Земельний податок сплачується рівними частками власниками землі
і землекористувачами - виробниками товарної сільськогосподарської і
рибної продукції та громадянами до 15 серпня і 15 листопада, а всіма
іншими платниками щоквартально до 15 числа наступного за звітним
кварталом місяця.
Платники, яких своєчасно не було залучено до сплати земельного
податку, сплачують податок не більш як за два попередні роки.
191
Земельно-правовий процес
Перегляд неправильно нарахованого податку, стягнення або по-
вернення його платнику допускаються не більше як за два попередні
роки.
7. Відповідальність платників за несвоєчасну сплату земель-
ного податку та орендної плати
За несвоєчасну сплату земельного податку справляється пеня у
розмірі 0,3 відсотка суми недоїмки за кожний день прострочення.
За порушення Закону України “Про плату за землю” платники не-
суть відповідальність, передбачену Земельним кодексом України та
відповідно до Закону України “Про податкову службу в Україні”.
Посадові особи, винні в порушенні вимог Закону, несуть
відповідальність, передбачену чинним законодавством.
Контроль за правильністю обчислення і справляння земельного
податку здійснюється державними податковими інспекціями.
Спори, що виникають з питань застосування положень, передбаче-
них цим Законом “Про плату за землю”, вирішуються в судовому по-
рядку,
Що стосується договорів оренди землі, то на будь-яку суму орендної
плати, яка не була сплачена у строки, які визначені договором, нарахо-
вуються річні відсотки за несплачену суму за кожний наступний день,
поки суму простроченої орендної плати не буде повністю сплачено.
Розмір річних відсотків визначається за угодою сторін, але у розмірі не
більше плати за недоїмку за земельний податок (ст.25 Закону України
“Про плату за землю”).
Питання для самоконтролю
1) Для чого встановлюється плата за землю?
2) Що лежить в основі визначення розміру плати за землю?
3) Що таке земельний податок і від чого залежить його розмір?
4) Що таке орендна плата?
5) Що таке ставка земельного податку?
6) Як визначаються ставки земельного податку для земель сільсь-
когосподарського призначення?
7) Як визначаються ставки податку для земель населених пунктів?
192
Тема 7, Правове регулювання плати за землю
8) Як визначаються ставки земельного податку для земель несільсь-
когосподарського призначення (замежами населених пунктів)?
9) Які особливості встановлення розміру орендної плати?
10) Куди надходять кошти від плати за землю і як вони розподіля-
ються?
11) Як нараховується і сплачується земельний податок?
12) Куди можуть бути використані кошти від плати за землю?
13) Хто звільняється від земельного податку?
14) За які землі не справляється плата за землю?
15) Яка відповідальність платників за несвоєчасну сплату земель-
ного податку?
193
Тема 8
Процесуальний порядок
купівлі-продажу землі
План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
1. Загальні положення і правові основи купівлі-продажу землі.
2. Порядок купівлі-продажу земель сільськогосподарського призна-
чення.
3. Продаж земельних ділянок на конкурентних засадах.
1. Загальні положення і правові основи купівлі-продажу
землі
Земельні правовідносини щодо купівлі-продажу землі в Україні є
об’єктивною реальністю з часу демократичних перетворень, що вперше
знайшло законодавче закріплення в Земельному кодексі. Так, у зв’язку
із закріпленням приватної власності на землю, в статті 81 Земельного
кодексу України сказано, що громадяни України набувають право влас-
ності на земельні ділянки на підставі:
а) придбання за договором купівлі-продажу, дарування, міни, іншими
ііивільно-правовими угодами;
б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної влас-
ності;
в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у кори-
стування;
г) прийняття спадщини;
ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки
(паю).
Іноземні громадяни та особи без громадянства можуть набувати
права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призна-
чення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільсь-
когосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких
розташовані об’єкти нерухомого майна, що належать їм на праві при-
ватної власності. Вони можуть набувати права власності на земельні
ділянки у разі:
194
Тема 8. Процесуальний порядок купівлі-продажу землі
а) придбання за договором купівлі-продажу, дарування, міни, іншими
цивільно-правовими угодами;
б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти нерухо-
мого майна, що належать їм на праві власності;
в) прийняття спадщини.
Землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину
іноземними громадянами, а також особами без громадянства, протягом
року підлягають відчуженню.
Юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними
особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для
здійснення підприємницької діяльності у разі:
а) придбання за договором купівлі-продажу, дарування, міни, іншими
цивільно-правовими угодами;
б) внесення земельних ділянок її засновниками до статутного
фонду;
в) прийняття спадщини;
г) виникнення інших підстав, передбачених законом.
Іноземні юридичні особи можуть набувати право власності на зе-
мельні ділянки несільськогосподарського призначення:
а) у межах населених пунктів у разі придбання об’єктів нерухо-
мого майна та для спорудження об ’єктів, пов ’язаних із здійсненням
підприємницької діяльності в Україні;
б) за межами населених пунктів у разі придбання об ’єктів нерухо-
мого майна.
Землі сільськогосподарського призначення, отримані в спадщину
іноземними юридичними особами, підлягають відчуженню протягом
одного року.
Спільні підприємства, засновані за участю іноземних юридичних і
фізичних осіб, можуть набувати право власності на земельні ділянки
несільськогосподарського призначення в порядку, встановленому для
іноземних юридичних осіб.
Купівля-продаж землі - угода, за якою одна сторона (продавець)
зобов ’язується передати землю у власність іншій стороні (покупцеві),
а та має прийняти землю і сплатити за неї певну грошову суму.
Укладання угоди може проходити двояко:
> полюбовно між продавцем і покупцем, як це переважно буває при
зміні права власності на товар;
195
Земельно-правовий процес
> на конкурентних засадах шляхом проведення земельного аукціону,
конкурсу.
Полюбовне укладання угод на купівлю-продаж землі посвідчується
у нотаріальному порядку і після сплати вартості земельної ділянки є
підставою для видачі покупцеві Державного акта на право власності на
землю та його реєстрації.
Поруч з цим, згідно чинного земельного законодавства України з ме-
тою організації більш ефективного використання земель передбачаться
проведення земельних торгів (аукціонів, конкурсів).
Правовою основою купівлі-продажу землі є Земельний кодекс
України. Проте, для повного вирішення цього питання цього не дос-
татньо. Потрібен Закон України “Про ринок землі”, але його, нажаль,
сьогодні немає. Життя не стоїть на місці і приходиться вирішувати пи-
тання за аналогами. Так робити можна, але це потребує на кожному
кроці відповідних обґрунтувань, які не гарантують від помилок.
2. Порядок укладання договору купівлі-продажу земель
Договір, відповідно до статті 657 Цивільного кодексу України,
купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, жит-
лового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у
письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній
реєстрації. .
У сфері сільськогосподарського виробництва, крім передачі зе-
мельних ділянок у власність земельним законодавством України пере-
дбачається придбання громадянами у місцевих рад земельних ділянок
у власність для ведення фермерського господарства понад площу, що
передається безплатно. Таке придбання земельних ділянок у власність
проводиться за плату в порядку, передбаченому статтею 128 Земель-
ного кодексу України.
Продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок дер-
жавної та комунальної власності для потреб, визначених Земельним
кодексом, провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою
міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого само-
врядування в межах їх повноважень.
Громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних
ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного
196
Тема 8. Процесуальний порядок купівлі-продажу землі
органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради. У заяві
зазначаються бажане місце розташування земельної ділянки, цільове
призначення та її розмір.
До заяви додається:
а) державний акт на право постійного користування землею або
договір оренди землі;
б) план земельної ділянки та документ про її надання у разі відсут-
ності державного акта;
в) свідоцтво про реєстрацію суб ’єкта підприємницької діяльності.
Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцева державна
адміністрація або сільська, селищна, міська рада у місячний термін роз-
глядає заяву і приймає рішення про продаж земельної ділянки або про
відмову в продажу із зазначенням причин відмови.
Особам, які подали заяви (клопотання) про придбання (купівлю) зе-
мельної ділянки, що не перебуває у їх користуванні, продаж цієї ділянки
здійснюється не пізніше ЗО днів після розроблення землевпорядною ор-
ганізацією проекту відведення земельної ділянки.
Підставою для відмови в продажу земельної ділянки є:
а) неподання документів, необхідних для прийняття рішення щодо
продажу такої земельної ділянки;
б) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;
в) якщо щодо суб ’єкта підприємницької діяльності порушена справа
про банкрутство або припинення його діяльності.
Рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої дер-
жавної адміністрації, сільської, селищної, міської ради про продаж зе-
мельної ділянки є підставою для укладання договору купівлі-продажу
земельної ділянки.
Договір купівлі-продажу земельноїділянки підлягає нотаріальному
посвідченню.
Документ про оплату є підставою для видачі державного акта на
право власності на земельну ділянку та її державної реєстрації.
Вартість земельної ділянки визначається на підставі її грошової
та експертної оцінки, яка проводиться за методикою, затвердженою
Кабінетом Міністрів України.
Розрахунки за придбання земельної ділянки можуть здійснюватися
з розстроченням.
Рішення про відмову продажу земельної ділянки може бути оскар-
жено в суді.
197
Земельно-правовий процес _________________________________________
Продаж земельних ділянок, що перебувають у власності держави,
іноземним державам та іноземним юридичним особам здійснюється
Кабінетом Міністрів України за погодженням з Верховною Радою
України.
Продаж земельних ділянок, що перебувають у власності тери-
торіальних громад, іноземним державам та іноземним юридичним
особам здійснюється відповідними радами за погодженням з Кабінетом
Міністрів України.
Продаж земельних ділянок, що перебувають у власності держави та
територіальних громад, іноземним юридичним особам допускається
за умови реєстрації іноземною юридичною особою постійного пред-
ставництва з правом ведення господарської діяльності на території
України.
Іноземні держави, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у
власність із земель державної або комунальної власності, подають кло-
потання до Кабінету Міністрів України.
Іноземні юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних діля-
нок, подають клопотання до Ради міністрів Автономної Республіки
Крим, обласної, Київської чи Севастопольської міської державної
адміністрації або сільської, селищної, міської ради. До клопотання
додається договір оренди землі, копія свідоцтва про реєстрацію інозем-
ною юридичною особою постійного представництва з правом ведення
господарської діяльності на території України.
Розгляд клопотання і продаж земельних ділянок здійснюються
сільськими, селищними, міськими радами після отримання погодження
Кабінету Міністрів України.
Розрахунки, пов’язані з придбанням земельних ділянок, проводиться
за договором купівлі-продажу, який посвідчується у нотаріальному
порядку. Договір купівлі-продажу земельної ділянки є документ про
сплату вартості землі й підставою для відведення земельної ділянки в
натурі (на місцевості) і видачі Державного акта на право власності на
землю.
Вартість земельної ділянки для потреб купівлі-продажу землі ви-
значається за її грошовою оцінкою, розрахованою згідно діючих ме-
тодичних положень, затверджених Кабінетом Міністрів України від
23 березня 1995 р. № 213 “Методика грошової оцінки земель сільсько-
господарського призначення та населених пунктів (тимчасова)”
198
_____________________________Тема 8. Процесуальний порядок купівлі-продажу землі
Сам продаж землі проводиться із застосуванням експертної оцінки,
яка здійснюється у порядку визначеному Постановою Кабінету
Міністрів України від 11 жовтня 2002 р. № 1531” Про експертну гро-
шову оцінку земельних ділянок”.
Договір з цивільно-правової угоди з купівлі-продажу земель спря-
мований на досягнення цивільно-правових наслідків на встановлення
і зміну цивільно-правових угод та обов’язків однієї і другої особи або
осіб, які за своїм змістом збігаються та відповідають одна одній.
Договір купівлі-продажу земельних ділянок - є правомірною дією.
Купівля-продаж земельних часток (паю) має свої особливості, діє мо-
раторій на купівлю-продаж земельних часток (паю) до 1.01.2008р., якщо
у власності іноземного громадянина знаходиться земельна ділянка, яку
він отримав у спадщин, то на протязі року він повинен її відчужити, в
іншому випадку буде проведено її вилучення.
На сьогоднішній день відсутні затверджені Кабінетом Міністрів
України типові форми договорів купівлі-продажу земельних ділянок та
земельних часток (паїв). Ті що були раніше розроблені Держкомземом
втратили чинність. Проте загальні підходи до вирішення цього питання
не можуть мінятись. Через це ми наводимо загальні вимоги до названих
документів в редакції Держкомзему України.
Договір купівлі-продажу земельної частки (паю) містить такі дані:
• місце укладання договору;
• назва покупця і продавця ;
• предмет договору;
• відповідальність продавця за не своєчасну оплату встановлення
розміру плати продавцю;
• нотаріальне посвідчення договору;
• договір підлягає обоє ’язковійреєстрації;
• продаж здійснюється відповідно до суми не нижчої за стартову
ціну земельної частки (паю).
Наведений перелік даних договору є не повним. Для його уточнення
можна скористатись наступним документом. Наказом фонду Держав-
ного майна від 12 грудня 2005 р. № 3144 передбачає договір купівлі-
продажу цілісною майнового комплексу на аукціонах або за конкурсом.
Відповідно до цього наказу договір повинен включити розділи:
Мета та предмет Договору
Порядок розрахунків за придбаний об ’єкт приватизації
199
Земельно-правовий процес
Передача об ’єкта приватизаці
Права та обоє ’язки сторін
Обоє ’язки Покупця
Обоє ’язки Продавця
Відповідальність Покупця
Особливі умови
Гарантії та претензії
Ризик випадкової загибелі об ’єкта приватизації
Форс-мажорні обставини (непереборна сила)
Вирішення спорів
Зміни умов Договору та його розірвання
Витрати
Додаткові вимоги
Продаж земельних ділянок юридичним особам із земель державної
та комунальної власності, в ролі продавця виступають органи державної
влади або місцевого самоврядування. У даному випадку потрібне
рішення вище названого органу, для земель державної власності погод-
ження обласної державної адміністрації. У цьому випадку зміну форми
власності із земель державної, комунальної на приватну форму влас-
ності, проводиться через викуп земель.
Для того, щоб викупити земельну ділянку, зацікавлена особа надає
документи:
> свідоцтво про реєстрацію суб ’єкта підприємницької діяльності;
> довідка про включення реєстрування платників податку;
> статут юридичної особи (нотаріально завірений);
> свідоцтво на право займання підприємницькою діяльністю;
> договір оренди або державний акт;
> кадастровий план земельної ділянки;
> план обмежень та обтяжень, сервітути.
Питання виноситься на розгляд депутатської комісії, яка приймає
рішення про купівлю-продаж земельної ділянки, приймається ряд до-
кументів. До числа даної документації входить проект відведення зе-
мельної ділянки або акт інвентаризації'.
Проект відведення здійснюється на нову земельну ділянку, а інвен-
таризація здійснюється на земельну ділянку, що знаходиться у кори-
стуванні. До матеріалів додаються матеріали грошової оцінки, після
рішення ради або районної державної адміністрації готується договір
200
____________________________Тема 8. Процесуальний порядок купівлі-продажу землі
купівлі-продажу земельної ділянки, який нотаріально посвідчується,
при цьому за здійснення нотаріальних дій сплачується мито (в розмірі
1 відсотка суми договору, але не менше одного неоподаткованого
мінімуму громадян).
3. Продаж земельних ділянок на конкурентних засадах
Земельні ділянки державної або комунальної власності, призначені
для продажу суб’єктам підприємницької діяльності під забудову, підля-
гають обов’язковому продажу на конкурентних засадах (земельні тор-
ги). (Стаття 134 ЗКУ).
Продаж земельних ділянок під забудову здійснюється на конкурент-
них засадах із земель державної та комунальної власності через аукціон,
конкурс. Аукціон - це продаж земельної ділянки покупцеві, який за-
пропонував найвищу ціну, яка фіксується у ході проведення торгів;
ліцитатором. Ліцитатор це фізична особа із спеціальною підготовкою,
яка безпосередньо проводить аукціон а покупець - переможець, який
здійснив у повному обсязі розрахунки за придбаний на аукціоні лот.
Розрізняють примусові та добровільні аукціони.
Примусові аукціони проводяться судовими органами, банками, для
покриття боргу.
Добровільні аукціони проводяться для найвигіднішого продажу зе-
мельної ділянки.
Спосіб продажу земельної ділянки визначається органами державної
влади або органами місцевого самоврядування. Готуються матеріали
комісією, до якої входять:
• заступники, у функцію якого входить врегулювання обов’язків
щодо земельної ділянки;
• начальники районних відділів та міських управлінь земельних ре-
сурсів;
• начальник відділу архітектури;
• представники санітарних, природоохоронних органів, охорони
навколишнього середовища;
• представники місцевих органів пожежного нагляду.
Якщо земельна ділянка знаходиться у власності чи користуванні
інших осіб, то вона повинна бути вилучена відповідно до законодав-
ства.
201
Земельно-правовий процес
Правовою основою проведення аукціонів (земельних торгів) є
Постанова Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2008 року № 90
“Деякі питання проведення земельних аукціонів”. П Урядовий кур’єр.
- 2008. 12 березня.
Відповідно до цієї постанови об’єктом земельних торгів, сформо-
ваним у лот (лот - об’єкт земельних торгів із якісними та кількісними
характеристиками, що виставляється для продажу на аукціоні), може
бути:
земельна ділянка відповідного цільового призначення (функціональ-
ного використання) державної та комунальної власності або
право на її оренду;
земельна ділянка, конфіскована за рішенням суду.
Земельна ділянка державної або комунальної власності у разі ви-
значення іншого виду її використання виставляється для продажу на
аукціоні після прийняття рішення про зміну цільового призначення та-
кої ділянки.
Замовником проведення аукціону виступає орган місцевого само-
врядування, місцевий орган виконавчої влади, центральний орган ви-
конавчої влади з питань земельних ресурсів або державний виконавець,
який здійснює продаж земельної ділянки відповідно до рішення суду;
Можливий порядок підготовки та проведення аукціону представле-
но на рис. 8.1.
Підготовка лотів до продажу на аукціоні триває не більш як три
місяці та включає:
1) формування і затвердження замовником переліку земельних діля-
нок для їх продажу або продажу права на їх оренду на аукціоні та пе-
редачу його організаторові;
оприлюднення замовником відповідних оголошень про виставлення
земельних ділянок (права на їх оренду) на аукціоні шляхом опублікування
повідомлень про такі земельні ділянки в загальнодержавних офіційних
друкованих засобах масової інформації із сферою розповсюдження у
відповідній адміністративно-територіальній одиниці, у межах якої
розташована земельна ділянка, що виставлена на аукціоні, та на веб-
сайті центрального органу виконавчої влади з питань земельних ре-
сурсів із зазначенням розміру та місцезнаходження земельної ділянки,
її цільового призначення, номера телефону, за яким можна отримати
додаткову інформаїцю;
розміщення на земельних ділянках рекламних інформаційних щитів;
202
Тема 8. Процесуальний порядок купівлі-продажу землі
2) забезпечення організатором аукціону:
складення проекту землеустрою у разі його відсутності;
визначення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та
закріплення їх межовими знаками встановленого зразка (якщо межі
ділянки не визначені чи не закріплені);
проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок (права
на їх оренду) та встановлення стартової ціни з урахуванням ринкової
вартості, що склалася у відповідній адміністративно-територіальній
одиниці. Експертна грошова оцінка лота проводиться відповідно до
Методики, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від
11 жовтня 2002 р. N 1531 (Офіційний вісник України, 2002 р. N 42,
ст. 1941). Стартова ціна земельних ділянок (права на її оренду) дер-
жавної та комунальної власності не може бути меншою від ціни,
встановленої за результатами експертної грошової оцінки;
виготовлення в установленому порядку технічного паспорта зе-
мельної ділянки;
складення разом із замовником проекту договору купівлі-продажу
земельної ділянки (права на її оренду);
визначення наявних та можливих обмежень чи обтяжень прав на
земельні ділянки, варіантів видів використання ділянок відповідно до
проектів землеустрою (в тому числі функціонального) та погодження
їх із замовником;
визначення на конкурентних засадах виконавця та укладення з ним
договору на проведення аукціону;
передачу відповідних матеріалів виконавцю.
Великий об’єм роботи при підготовці документів для проведення
аукціону складає виготовлення Технічного паспорта земельної ділянки.
Він складається відповідно до Постанови Кабінету України від 16 трав-
ня 2002 р. N 648 “Про затвердження Положення про технічний паспорт
земельної ділянки, яка виставляється на земельні торги” місцевим дер-
жавним органом земельних ресурсів на замовлення органу виконавчої
влади або органу місцевого самоврядування, уповноваженого прийма-
ти рішення про відчуження відповідних земель.
Видатки, пов’язані із складанням технічного паспорта на земельну
ділянку, а також технічної документації, що додається до паспорта, про-
вадяться за рахунок коштів відповідного бюджету'.
203
Земельно-правовий процес
ПРОДАЖ ВІЛЬНИХ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК З ПРОВЕДЕННЯМ ЗЕМЕЛЬНИХ ТОРГІВ
204
______________________Тема 8. Процесуальний порядок купівлі-продажу землі
У технічному паспорті відображаються відомості про:
а) розмір земельної ділянки;
б) місце розташування (адреса);
в) належність до державної або комунальної власності;
г) грошову оцінку земельної ділянки та її стартову ціну;
ґ) природний і господарський стан земельної ділянки;
д) цільове призначення земельної ділянки.
Технічна документація складається з чотирьох книг:
книга 1: 1) кадастровий план земельної ділянки;
2) акт погодження суміжних меж;
3) копії інших документів, використаних для складання
технічного паспорта;
книга 2: 1) експертні висновки та розрахунки;
2) відомості про обчислення площ та абриси прив ’язки ме-
жових знаків до пунктів геодезичної мережі;
3) журнали геодезичних вимірювань;
4) каталоги координат поворотних точок зовнішньої межі
тощо;
книга 3: 1) проект відведення земельної ділянки;
2) технічний звіт про перенесення меж земельної ділянки
в натуру;
книга 4: звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки.
Для складання технічного паспорта використовуються дані держав-
ного земельного кадастру, матеріали землевпорядної та містобудівної
документації, результати інженерно-геологічних, санітарно-гігієнічних,
грунтових, геоботанічних та інших обстежень і вишукувань, дані дер-
жавного реєстру земель, звіту про експертну грошову оцінку, інших до-
кументів.
Технічний паспорт складається відповідно до інструкції про загальні
вимоги до оформлення технічного паспорта земельної ділянки, яка вис-
тавляється на земельні торги, затвердженої Держкомземом.
Технічний паспорт є офіційним документом, що використовується
організатором торгів для підготовки повідомлення про кількісні та якісні
характеристики земельної ділянки, яка виставляється на земельні
205
Земельно-правовий процес
(найменування державного органу земельних ресурсів)
(кадастровий номер земельної ділянки)
ТЕХНІЧНИЙ ПАСПОРТ
земельної ділянки, яка виставляється на земельні торги,
та її місце розташування
(назва населеного пункту, району)
_______________200 рік
І. Відомості про розмір земельної ділянки
1. Площа земельної ділянки гектарів(кв. метрів)
2. Конфігурація та довжина сторін земельної ділянки, рельєф місцевості,
опис меж земельної ділянки та санітарних, протипожежних, історико-куль-
турних та інших зон, де обмежується господарська діяльність, меж частин
земельної ділянки, які містять обмеження (обтяження) щодо використання
землі, визначені на кадастровому плані земельної ділянки та в акті погодження
суміжних меж_________________________________________________________
II. Відомості про місце розташування земельної ділянки
1. Розташування земельної ділянки відносно населеного пункту:
а) відстань:
від межі населеного пункту___________________________________
від центру населеного пункту_________________________________
б) наявні шляхи сполучення__________________________________
в) плановані шляхи сполучення_______________________________
г) розташування земельної ділянкивідносно приміської зони
г) розташування земельної ділянки відносно рекреаційних територій і
об’єктів природно-заповідного фонду, історико-культурних та оздоровчих
об’єктів_____________________________________________________________
д) ступінь техногенного забруднення прилеглої до земельної ділянки тери-
торії
(у разі негативного впливу забруднення на стан ділянки)
206
Тема 8. Процесуальний порядок купівлі-продажу землі
е) наявність зовнішніх інженерних мереж та умови їх використання:
водопостачання_______________________________________________________
каналізації__________________________________________________________
енергозабезпечення___________________________________________________
2. Розташування земельної ділянки в межах населеного пункту:
а) адреса земельної ділянки__________________________________________
б) адміністративний статус населеного пункту, чисельність населення
в) наявність у населеного пункту статусу курорту або історичного міста
г) входження населеного пункту до зони радіаційного забруднення
г) розташування земельної ділянкивідносно транспортних магістралей на-
селеного пункту
д) розташування земельної ділянки відносно шляхів сполучення, які мо-
жуть використовуватися для транспортування сировини та готової продукції
е) розташування земельної ділянки відносно функціональних зон населе-
ного пункту
(сельбищна, промислова, рекреаційна,оздоровча,заповідна
територія, регулювання забудови, історичного ландшафту,
охоронні зони території, об’єкти природно-заповідного фонду,
санітарно-захисні зони промислових об’єктів, водоохоронні зони)
є) розташування земельної ділянки відносно об’єктів перевищення допус-
тимого рівня
шуму_________________________________________________________________
(специфічне промислове виробництво, залізниця, автомагістраль, аеропорт
тощо)
III. Відомості про належність земельної ділянки до державної чи кому-
нальної власності
1. Статус земельної ділянки__________________________________________
2. Найменування органу державної влади або органу місцевого самовряду-
вання, уповноваженого приймати рішення про відчуження відповідних земель
207
Земельно-правовий процес_________________________________
3. Відомості про право власності на земельну ділянку
4. Дані про державну реєстрацію:
а) встановлених обмежень (обтяжень) на використання земельної ділянки
б) земельних сервітутів_____________________________________________
5. Наявність погодження Кабінетом Міністрів України продажу земельної
ділянки іноземній юридичній особі_______________________________________
IV. Відомості про грошову оцінку земельної ділянки та її стартову
ціну
1. Вартість земельної ділянки відповідно до експертної грошової
оцінки гривень
2. Величина нормативної грошової оцінки земельної ділянки___гривень
З. Стартова ціна гривень
V. Відомості про природний і господарський стан земельної ділянки
1. Фактичне використання земельної ділянки
2. Ступінь техногенного забруднення
3. Інженерно-геологічні умови:
а) несуча спроможність грунтів______________________________________
б) глибина залягання грунтових вод__________________________________
в) періодичність затоплення поверхневими водами
г) заболоченість території__________________________________________
г) прояви небезпечних геологічних явищ (зсуви, карст, сель тощо)
д) наявність територій на земельній ділянці, порушених гірськими вироб-
ками
4. Загальна характеристика інженерного облаштування земельної ділянки:
а) водоводів________________________________________________________
б) дощової каналізації_____________________________________________
в) побутової каналізації___________________________________________
г) промислової каналізації___________________________
г) локальних очисних споруд_________________________________________
д) дренажної системи_______________________________________________
е) газопроводу_____________________________________________________
є) тепломережі _____________________________________________________
ж) електромережі___________________________________________________
з) телефонної мережі_______________________________________________
VI. Відомості про цільове призначення земельної ділянки
Категорія земель____________________________________________________
208
_______________________________Тема 8. Процесуальний порядок купівлі-продажу землі
Установлене цільове призначення земельної ділянки__________________
та можливість зміни цільового призначення і дозволеного функціонального ви-
користання земельної ділянки__________________________________________
Технічний паспорт земельної ділянки:
Склав______________________________________________________
(посада) (підпис) (ініціали та прізвище)
______________200__р.
Перевірив_____________________________________________________
(посада) (підпис) (ініціали та прізвище)
______________200__р.
ЗАТВЕРДЖУЮ
(посада) (підпис) (ініціали та прізвище)
______________200__р.
МП
209
Земельно-правовий процес___________________________________________
Організатором аукціону є особа, яка здійснює підготовку лота до
аукціону. Для земельних ділянок державної власності організатором є
центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів чи
його територіальний орган. Для земельних ділянок комунальної влас-
ності рішенням відповідної ради може бути визначено іншого організа-
тора
Організатор здійснює формування лота для аукціону з урахуванням
цільового призначення земельної ділянки відповідно до вимог проектів
землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів (планів
земельно-господарського устрою населених пунктів), генерального
плану населеного пункту, земельно-кадастрової та містобудівної доку-
ментації.
Умови продажу, оголошені перед проведенням аукціону, при укла-
денні договору купівлі-продажу земельної ділянки зміні не підляга-
ють.
Замовник аукціону має право відмовитися від його проведення не
пізніше, ніж за десять днів до його початку з обов’язковим негайним
розміщенням в друкованих засобах масової інформації, у яких публіку-
валось оголошення про проведення аукціону, офіційного повідомлення
про його скасування із зазначенням причини.
Повідомлення про скасування аукціону негайно надсилається вико-
навцю, який не пізніше ніж наступного дня після прийняття рішення
про скасування аукціону надсилає повідомлення усім учасникам, які
подали заяви про участь у ньому.
У разі скасування аукціону виконавець повертає учасникам
реєстраційні та гарантійні внески, сплачені ними у зв’язку з поданням
заяв про участь в аукціоні, не пізніше ніж протягом трьох банківських
днів.
Рішення про скасування аукціону може бути оскаржено в судовому
порядку.
Підготовка аукціону
Аукціон проводиться виконавцем на підставі договору з організато-
ром. Виконавець це юридична особа, що має ліцензію на проведення
земельних торгів та уклала з організатором аукціону договір на прове-
дення продажу об’єкта торгів на аукціоні.
Виконавець протягом п’яти днів після надходження документації
щодо сформованих лотів та підписання договору з організатором
210
____________________________Тема 8, Процесуальний порядок купівлі-продажу землі
публікує в офіційних друкованих засобах масової інформації загаль-
нодержавної та місцевої сфери розповсюдження оголошення із зазна-
ченням дати проведення аукціону та лотів, що виставляються на ньому.
Зазначена інформація разом з проектом договору на купівлю-продаж
лота розміщується також на веб-сайті центрального органу виконавчої
влади з питань земельних ресурсів.
Оголошення повинне включати відомості про:
> розмір та місцезнаходження земельної ділянки;
> цільове призначення земельної ділянки та встановлені обмеження
і обтяження прав на неї;
> стартову ціну;
> кількісні та якісні характеристики лота, що зазначені у
технічному паспорті земельної ділянки;
> інвестиційні чи інші вимоги щодо використання земельної ділянки
(якщо такі встановлюються);
> місце і час проведення аукціону;
> розмір реєстраційного та гарантійного внесків учасника і поря-
док їх сплати;
> найменування та місцезнаходження виконавця, номер телефону,
за яким можна отримати додаткову інформацію та дізна-
тися, де можна ознайомитися з технічним паспортом земельної
ділянки;
> дату початку та закінчення приймання документів для осіб, що
бажають взяти участь в аукціоні.
Документи щодо кожного лота, виставленого на аукціоні, форму-
ються виконавцем в окрему справу і після закінчення аукціону переда-
ються покупцеві, який після отримання документа, що посвідчує право
на земельну ділянку, передає їх для державної реєстрації.
З поданих організатором документів і матеріалів виконавець формує
інформаційну картку на лот.
Аукціон проводиться не раніше ніж через ЗО днів з моменту
опублікування в друкованих засобах масової інформації відповідного
оголошення.
Учасником аукціону є особа, яка відповідає встановленим законо-
давством вимогам, подала відповідні документи, зареєстрована вико-
навцем. При чому в аукціоні можуть брати участь особи, які відповідно
до Земельного кодексу України мають право на набуття у власність зе-
211
Земельно-правовий процес
мельних ділянок (права на їх оренду), а також сплатили реєстраційний
та гарантійний внески. Розмір таких внесків визначається виконавцем.
Учасник має право оглянути земельну ділянку до його проведення.
Виконавець та замовник зобов’язані створити можливості для дос-
тупу учасників до земельної ділянки, що виставляється на аукціоні або
передається в оренду, з метою її огляду.
Для участі в аукціоні учасник подає виконавцю'.
* заяву про участь в аукціоні;
• копію установчих документів (для юридичних осіб) та копію пас-
порта (для фізичних осіб);
* документи, що підтверджують сплату реєстраційного та га-
рантійного внесків.
Представник юридичної особи подає також відповідне доручення та
копію паспорта.
Представник виконавця приймає документи особисто в учасників
- фізичних осіб та представників учасників - юридичних осіб і видає
довідку про отримання документів із зазначенням їх переліку.
Виконавець після отримання документів, які необхідні для участі в
аукціоні, записує у книгу реєстрації учасників порядковий номер учас-
ника і номер лота, який учасник виявив бажання придбати.
Крім того, в книзі зазначається:
для фізичних осіб:
прізвище, ім ’я та по батькові,
зареєстроване місце проживання,
ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб -
платників податків та інших обоє ’язкових платежів;
для іноземних громадян та осіб без громадянства:
> громадянство,
> прізвище, ім ’я та по батькові (за наявності),
> постійне місце проживання за межами України;
для юридичних осіб (заснованих громадянами України або юри-
дичними особами України):
• найменування,
• місцезнаходження,
• ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ;
для іноземних юридичних осіб, спільних підприємств
& найменування,
212
____________________________Тема 8. Процесуальний порядок купівлі-продажу землі
місцезнаходження та держава, в якій зареєстрована така юри-
дична особа.
Після реєстрації учаснику видається:
> вхідний квиток,
> інформаційна картка та картка учасника (із зазначенням на зво-
ротному боці умов проведення аукціону),
> примірник проекту договору купівлі-продажу земельної ділянки
або права на її оренду.
Виконавець укладає з учасником договір про участь в аукціоні, яким
передбачаються умови повернення (або утримання) реєстраційних та
гарантійних внесків, можливість накладення штрафів на учасника у ви-
падках, зазначених в Порядку проведення аукціонів.
У день проведення аукціону до його початку виконавець реєструє
присутніх учасників. Учасник (його представник) зобов’язаний
пред’явити паспорт (доручення на вчинення дій під час аукціону,
участь в торгах та підписання протоколу про результати торгів та пас-
порт). Після цього виконавець видає учаснику табличку з номером, яка
повертається після закінчення аукціону. Реєстрація починається за три
години та закінчується за 20 хвилин до початку аукціону. Виконавець
зобов’язаний завершити реєстрацію усіх учасників, що з’явилися на
аукціон не пізніше ніж за 20 хвилин до його початку. Незареєстровані
особи на торги не допускаються.
Зразки заяв, доручень та інших зазначених документів затверджу-
ються центральним органом виконавчої влади з питань земельних ре-
сурсів.
Інформація про особу учасника (його представника), що містить-
ся в поданих ним документах, є конфіденційною і не підлягає розго-
лошенню, крім випадків, установлених законом.
Матеріали, подані учасником, є його власністю і можуть використо-
вуватися лише виконавцем у зв’язку з проведенням аукціону.
Проведення аукціону
Аукціон починається з оголошення ліцитатором порядку його про-
ведення.
Лот виставляється на аукціон за наявності не менш як двох
учасників.
Ліцитатор оголошує номер лота, зазначений в інформаційній картці,
місце розташування, розмір, цільове призначення та можливі варіан-
213
Земельно-правовий п роцес_________________________________________
ти функціонального використання земельної ділянки, а також стартову
ціну лота.
Прилюдні торги починаються з оголошення ліцитатором стар-
тової ціни (ціни, з якої розпочинається продаж лота на аукціоні) од-
ночасно з ударом аукціонного молотка (гонга), якщо один або більше
учасників сповістили про готовність придбати лот.
У разі коли про готовність придбати лот за стартовою ціною
сповістив лише один з учасників, він визнається переможцем аукціону,
а якщо про таку готовність сповістили не менш як два учасники, ліци-
татор збільшує стартову ціну або ціну, запропоновану учасником, на
розмір кроку аукціону (мінімальну надбавку, на яку в ході аукціону
здійснюється підвищення стартової та кожної наступної ціни лота.
Переможцем стає особа з числа учасників, яка у ході аукціону за-
пропонувала за лот найвищу ціну.
Значення кроку аукціону встановлюється виконавцем за погоджен-
ням з організатором до 10 відсотків стартової ціни.
Якщо протягом трьох хвилин після триразового оголошення старто-
вої ціни ніхто з учасників не висловив бажання придбати лот за ціною,
оголошеною ліцитатором, лот знімається з продажу на цьому аукціоні.
Учасникам, які відмовилися придбати лот за стартовою ціною, га-
рантійні внески не повертаються.
У ході аукціону його учасники повідомляють про намір придбати лот
за оголошеною ліцитатором ціною двома способами: підняттям таблич-
ки з номером, повернутим до ліцитатора, що засвідчує прийняття ціни,
запропонованої ліцитатором (прийняття пропозиції ціни без голосу),
або підняттям таблички і одночасним оголошенням своєї пропозиції
стосовно ціни лота, яка повинна бути більшою, ніж названа ліцитато-
ром ціна мінімум на один крок аукціону, але обов’язково кратною кроку
(пропозиція ціни з голосу).
Якщо запропонована учасникові ціна перевищує оголошену ліцита-
тором ціну, ліцитатор називає номер учасника і повідомляє про його
пропозицію.
У разі коли ціна, запропонована з голосу одним із учасників, більша
за ціну, оголошену ліцитатором, але не кратна кроку аукціону, ліци-
татор трактує таку пропозицію як згоду учасника збільшити ціну на
відповідну кількість кроків аукціону, називає номер цього учасника і
запропоновану ним ціну, кратну кроку аукціону.
214
___________________________ Тема 8. Процесуальний порядок купівлі-продажу землі
Якщо учасник підняв табличку та оголосив ціну, меншу за оголоше-
ну ліцитатором або попереднім учасником, ліцитатор повторює свою
ціну або ціну попереднього учасника, вважаючи підняття таблички
учасником, що запропонував меншу ціну, за згоду прийняти ціну, яку
назвав ліцитатор або попередній учасник. Після цього ліцитатор оголо-
шує наступну ціну, збільшену на крок аукціону.
Мовчання учасника, що першим підняв табличку з номером після
оголошення ліцитатором ціни, трактується як згода учасника на запро-
поновану ліцитатором ціну. Після цього ліцитатор називає номер учас-
ника, що першим підняв табличку, і оголошує наступну ціну, збільшену
на крок аукціону.
У разі коли після оголошення запропонованої ліцитатором ціни од-
ночасно декілька учасників піднімають свої таблички з номером (без
голосу), ліцитатор називає нову ціну, збільшену на крок аукціону, не
оголошуючи номерів учасників до того моменту, коли будь-який з них
не оголосить свою ціну або ліцитатор не визначить, який з учасників
підняв табличку першим при черговому збільшенні оголошеної ліци-
татором ціни.
Якщо при послідовному збільшенні ціни ліцитатором одночасно
декілька учасників залишають свої таблички піднятими, ліцитатор
у будь-який момент на свій розсуд може запропонувати їм оголосити
свою ціну і після першого оголошення одним з учасників своєї пропо-
зиції назвати номер учасника, що оголосив пропозицію, а також ціну,
запропоновану таким учасником, а потім оголосити наступну ціну,
збільшену на крок аукціону.
У разі коли два або більше учасників одночасно погодилися з ого-
лошеною ціною, але не погодилися з наступною ціною, збільшеною
на крок аукціону, ліцитатор може оголосити про зменшення кроку
аукціону і назвати наступну ціну, збільшену на новий крок аукціону.
Якщо після цього ніхто з учасників не висловить свого бажання придба-
ти лот за оголошеною ліцитатором останньою ціною, ліцитатор може
запропонувати їм оголосити свою ціну. Після оголошення одним з учас-
ників своєї пропозиції ліцитатор називає номер учасника, що оголосив
пропозицію, а також ціну, запропоновану таким учасником. У разі коли
ще один з учасників погодиться з такою ціною, ліцитатор продовжує
збільшувати ціну на новий крок аукціону. Якщо ніхто із зазначених
учасників не погодиться із збільшенням ціни, ліцитатор зупиняє торги
Земельно-правовий процес
за цим лотом і проводить консультації з організатором та учасниками,
після яких торги поновлюються або лот знімається з торгів.
У разі коли протягом трьох хвилин після триразового повторення ос-
танньої ціни не буде запропонована вища ціна, ліцитатор закінчує торги
за лотом одночасно з ударом аукціонного молотка (гонга) та проголо-
шенням слова «Продано», називає ціну продажу лота, номер перемож-
ця торгів і викликає його для підписання протоколу, який ведеться під
час аукціону.
В час проведення аукціону ведеться протокол, де зазначається на-
зва лота, стартова ціна та результати торгів (остаточна ціна продажу,
прізвище, ім’я та по батькові або найменування переможця). Протокол
підписується переможцем і ліцитатором та затверджується виконавцем
у день проведення аукціону.
Переможець торгів, який відмовився від підписання протоколу, по-
збавляється права на подальшу участь в аукціоні. До протоколу вно-
ситься запис про відмову переможця від його підписання. У цьому разі
протокол підписується ліцитатором та затверджується виконавцем у
день проведення аукціону, сума гарантійного внеску переможцю не по-
вертається.
За умови наявності достатньої кількості учасників, що виявили ба-
жання придбати зазначений лот, виконавець поновлює торги за цим
об’єктом у день проведення аукціону.
Усі спори (розбіжності) щодо порядку проведення земельного
аукціону розв’язуються (врегульовуються) під час його проведення
ліцитатором за погодженням з особою, уповноваженою організато-
ром.
Повторний аукціон щодо знятого з продажу лота проводиться не
раніше ніж через місяць після проведення попереднього аукціону згідно
Порядком проведення земельних аукціонів.
Гарантійний внесок перераховується всім учасникам на їх поточні
рахунки, зазначені в документах, які додаються до заяви про участь в
аукціоні, крім переможця та учасників, які не виявили бажання придба-
ти лот за стартовою ціною або на яких накладено штраф ліцитатором.
Реєстраційні внески поверненню не підлягають.
Гарантійний внесок переможця виконавець перераховує на зазначе-
ний організатором рахунок протягом 10 банківських днів після прове-
дення аукціону.
216
Тема 8. Процесуальний порядок купівлі-продажу землі
За рішенням ліцитатора під час торгів за певним лотом у залі можуть
бути присутні учасники, які не беруть участі в торгах за цим лотом, а
також запрошені організатором особи, що не є учасниками.
Після закінчення торгів за кожним лотом ліцитатор має право оголо-
сити перерву на 15 хвилин.
Під час проведення аукціону (від моменту його початку до завер-
шення) не дозволяється'.
• ведення розмов учасниками та запрошеними особами;
• втручання в будь-який спосіб у торги осіб, що не заявлені в тор-
гах за конкретним лотом;
• переміщення у залі, де проводяться торги, без дозволу ліцита-
тора;
• ведення без дозволу виконавгія прямої телевізійної трансляції,
здійснення аудіо- чи відеозапису, фотографування процесу
торгів;
• вчинення інших дій, що порушують порядок торгів.
Ліцитапюр для усунення порушень та поновлення порядку має
право-.
> усно попередити учасника чи запрошену особу про усунення пору-
шень, але не більше одного разу за кожний вид порушень;
> вимагати від учасника торгів чи запрошеної особи залишити зал
торгів за неодноразове порушення порядку проведення торгів;
> стягувати з учасників штрафи, передбачені договором про
участь в аукціоні;
> тимчасово припинити проведення аукціону та оголосити пере-
рву у разі порушення учасниками правил проведення торгів;
> не допустити за погодженням з виконавцем проведення торгів
за конкретним лотом у разі вчинення учасниками порушень,
внаслідок яких подальше ведення торгів за лотом неможливе.
У процесі проведення аукціону виконавець веде протокол, у якому
зазначаються:
номер лота;
стартова ціна та ціна продажу лота;
пропозиції учасників;
відомості про переможця;
номери рахунків, на які переможець повинен внести кошти за
придбаний лот.
217
Земельно- прав о вий процес ___________________
У разі потреби до протоколу може бути також внесена інша інфор-
мація.
Завірена виконавцем копія протоколу видається переможцю
аукціону.
Аукціон вважається таким, що закінчився, після підписання догово-
ру купівлі-продажу лота.
Організатор з поважних причин має право в будь-який момент до
визначення переможця зняти лот з торгів.
Результати аукціону
Протягом ЗО днів після проведення аукціону замовник публікує в
засобах масової інформації, в яких було розміщено оголошення про
його проведення, повідомлення про результати торгів за кожним лотом
із зазначенням:
• місця розташування та розміру земельної ділянки;
• ціни, за якою продано земельну ділянку (право на її оренду);
• цільового призначення земельної ділянки;
* інвестиційних та інших зобов ’язань покупця, якщо такі були пе-
редбачені умовами аукціону.
Виконавець протягом ЗО днів після проведення аукціону публікує в
засобах масової інформації повідомлення про результати його прове-
дення.
Аукціон визнається таким, що не відбувся, у разі:
> відсутності учасників або наявності на торгах лише одного
учасника;
> коли жоден з учасників не запропонував ціну, вищу за стартову;
> несплати в установлений строк переможцем належної суми за
придбаний лот.
Виконавець у триденний строк з моменту виникнення підстави для
визнання аукціону таким, що не відбувся, повідомляє про це організа-
тора.
Рішення про визнання аукціону таким, що не відбувся, приймається
організатором у триденний строк з дня надходження зазначеного
повідомлення.
Результати аукціону анулюються виконавцем у п’ятиденний
строк з моменту їх проведення у разі:
відмови переможця від укладення договору купівлі-продажу лота
або включення до договору умов, визначених Порядком проведення
земельних аукціонів:
218
Тема 8. Процесуальний порядок купівлі-продажу землі
відмови переможця від підписання протоколу із зазначенням ре-
зультатів аукціону
Результати аукціону анулюються також у разі:
• зміни цільового призначення земельної ділянки або її самовільного
використання не за цільовим призначенням;
• непогодження Кабінетом Міністрів України продажу земельної
ділянки іноземному громадянину, іноземній юридичній особі,
спільному підприємству - переможцю аукціону (у цьому разі та-
кому переможцю повертається гарантійний внесок у повному
обсязі).
Рішення про анулювання результатів аукціону може бути оскаржено
у судовому порядку.
Результати аукціону, проведеного з порушеннями вимог Поряд-
ку проведення земельних аукціонів, можуть бути визнані у судовому
порядку недійсними.
Визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання
недійсним договору купівлі-продажу лота, укладеного з переможцем.
У разі прийняття рішення про визнання аукціону таким, що не відбув-
ся, скасування аукціону або анулювання його результатів організатор
має право не пізніше ніж протягом шести календарних місяців з дня
його прийняття організувати повторний аукціон.
У разі проведення повторного аукціону у зв’язку з тим, що жоден з
учасників не виявив бажання придбати відповідний лот за стартовою
ціною, можливе зниження стартової ціни лота за погодженням із за-
мовником, але не нижче ціни, що визначена за результатами експертної
грошової оцінки, з дотриманням установлених вимог.
Повторний аукціон проводиться відповідно до Порядку проведення
земельних аукціонів.
У повторному аукціоні не може брати участь переможець попередніх
торгів у разі несплати ним в установлений строк вартості лота за дого-
вором, відмови від укладення договору купівлі-продажу лота або від
підписання протоколу із зазначенням результатів аукціону.
Учасник має право на оскарження дій виконавця відповідно до за-
кону. У разі виникнення підстави для оскарження порядку проведення
аукціону або прийнятих рішень, дій чи бездіяльності до моменту укла-
дення договору купівлі-продажу лота учасник протягом 10 календарних
днів після проведення аукціону та виникнення такої підстави має право
219
Земельно-правовий процес
подати скаргу виконавцю. Подання скарги пізніше встановленого стро-
ку не зобов’язує виконавця здійснювати її розгляд.
Подання скарги зупиняє процедуру проведення аукціону на строк
розгляду скарги, але не більш як на 10 календарних днів.
Протягом п’яти календарних днів з моменту надходження скарги
виконавець зобов’язаний повідомити всіх учасників, яких вона сто-
сується, про зміст скарги, час і місце розгляду та запросити їх взяти
участь у розгляді. Учасник, що не взяв участь у розгляді скарги, позбав-
ляється права на подальше звернення з вимогами, аналогічними до тих,
що розглянуті.
У разі коли питання, порушені у скарзі, не врегульовано шляхом
переговорів на підставі взаємної згоди, виконавець протягом 10 кален-
дарних днів з моменту її надходження приймає обґрунтоване рішення
із зазначенням причин незадоволення скарги або заходів, що вживати-
муться для врегулювання конфлікту, якщо скаргу задоволено повністю
або частково.
Виконавець надсилає рішення за скаргою організатору протягом
трьох робочих днів після його прийняття.
Примірник рішення щодо розгляду скарги надається організатором
учасникам, що подали скаргу, протягом п’яти робочих днів після його
прийняття.
У разі виявлення під час розгляду скарги учасника порушень по-
рядку проведення аукціону, які впливають на об’єктивність визначення
переможця, призводять до дискримінації учасників або іншим чином
порушують їх права, організатор має право визнати результати такої
процедури недійсними та зобов’язати виконавця розпочати організацію
повторних торгів.
Рішення органу, що розглянув скаргу, є остаточним, якщо учасник
протягом 10 календарних днів з моменту його надходження не звернув-
ся до суду.
Якщо організатор або виконавець не прийняв рішення у строк, зазна-
чений у пункті 42 Порядку проведення земельних аукціонів, учасники,
що подали скаргу, вправі звернутися в установленому порядку до суду.
Спори, що виникають за результатами аукціону, розв’язуються
у судовому порядку.
Проведення аукціону здійснюється за рахунок реєстраційних
внесків його учасників та власних коштів організатора.
220
Тема 8. Процесуальний порядок купівлі-продажу землі
Розмір реєстраційного внеску визначається виконавцем та обчис-
люється з урахуванням потреби у покритті витрат, пов’язаних з ор-
ганізацією проведення аукціону. Максимальний розмір реєстраційного
внеску не повинен перевищувати 50 відсотків мінімальної заробітної
плати на дату публікації оголошення про проведення аукціону.
У разі відмови організатора від проведення аукціону у п’ятиден-
ний строк з моменту прийняття відповідного рішення сплачені суми
реєстраційних внесків за вирахуванням платежів за банківські перекази
повертаються усім учасникам у повному обсязі, а витрати, пов’язані з
організацією та проведенням аукціону, провадяться за рахунок організа-
тора. В інших випадках суми реєстраційних внесків не повертаються.
Розмір гарантійного внеску визначається виконавцем у межах від
п’яти до десяти відсотків стартової ціни. Суми гарантійних внесків
за вирахуванням платежів за банківські перекази у п’ятиденний строк
з моменту укладення договору купівлі-продажу, прийняття рішення
про визнання аукціону таким, що не відбувся, скасування аукціону або
анулювання його результатів повертаються усім учасникам, які не були
визнані переможцями, крім випадків, передбачених Порядком прове-
дення земельних аукціонів.
Організатор може відповідно до договору сплачувати виконавцю ви-
нагороду у розмірі до п’яти відсотків вартості лота, але не більш як
3500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
У разі коли лот не проданий, організатор відшкодовує виконавцю
витрати, пов’язані з організацією та проведенням аукціону, якщо це пе-
редбачено в договорі.
Земельна ділянка державної або комунальної власності (право на її
оренду) не може бути придбана за рахунок бюджетних коштів.
Іноземні юридичні особи набувають права власності на лоти
відповідно до закону з оплатою їх вартості в національній валюті на
загальних підставах і лише з банківських рахунків.
Договір купівлі-продажу лота укладається безпосередньо між
замовником та переможцем. У разі придбання переможцем кількох
лотів договір укладається окремо на кожний з них.
Сума гарантійного внеску, сплаченого переможцем, зараховується в
рахунок виконання ним зобов’язань за укладеним договором купівлі-
продажу лота.
У разі відмови від укладення договору купівлі-продажу лота на умо-
вах, визначених у договорі, або відмови включити до договору умови,
221
Земельно-правовий процес_____
визначені у Порядку проведення земельних аукціонів, гарантійний вне-
сок переможцю не повертається.
Замовник, що відмовився від укладення договору купівлі-продажу
лота, повертає переможцю суму гарантійного внеску у подвійному
розмірі, а також відшкодовує йому прямі збитки, спричинені уча-
стю в аукціоні, у частині, що перевищує суму подвійного гарантійно-
го внеску. Відмова замовника від укладення договору купівлі-продажу
лота може бути оскаржена переможцем у судовому порядку.
На підставі затвердженого протоколу аукціону його переможець зо-
бов’язаний протягом 10 банківських днів після затвердження протоколу
укласти договір купівлі-продажу лота та перерахувати кошти за при-
дбаний лот на зазначений у протоколі номер банківського рахунка.
Якщо переможець не вніс належної до сплати суми в строк, пере-
дбачений абзацом першим цього пункту, гарантійний внесок йому не
повертається.
Строк оплати може бути продовжено за згодою замовника, але не
довше ніж на ЗО календарних днів, за умови сплати покупцем не менш
як 50 відсотків ціни продажу лота.
Питання для самоконтролю
1. Що таке купівля-продаж землі, як можуть укладатись угоди?
2. Який загальний процесуальний порядок купівлі-продажу землі?
3. Який зміст договору купівлі-продажу землі?
4. Які є підходи до визначення вартості земельної ділянки?
5. Які документи потрібно представити при викупі земельної
ділянки з державної або комунальної власності під будівлями, які є у
власності покупця?
6. Який порядок розгляду питання викупу земельної ділянки з дер-
жавної або комунальної власності під будівлями, які є у власності по-
купця?
7. Яка особливість продажу вільних земельних ділянок із земель дер-
жавної або комунальної власності?
8. Що таке аукціон?
9. Як повинна бути підготовлена земельна ділянка для проведення
аукціону?
222
Тема 8. Процесуальний порядок купівлі-продажу землі
10. Який зміст технічного паспорта земельної ділянки, виставленої
для продажу на аукціоні?
11. Який порядок підготовки до проведення аукціону?
12. Які документи подає покупець організаторові аукціону для
участі в ньому?
13. Хто проводить аукціон?
14. Який порядок проведення аукціону?
15. Коли може бути знята ділянка з аукціону?
16. Коли земельні торги можуть бути визнані такими, що не відбу-
лися?
223
Тема 9
Правовий процес спадкування
землі та майна
План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
1. Поняття та значення спадкування і спадкового права
2. Відкриття спадщини
3. Спадкування майна і землі за заповітом
4. Спадкування майна і землі за законом
5. Порядок реалізації спадкових прав
1. Поняття та значення спадкування і спадкового права
Спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної
особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що нале-
жали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися
внаслідок його смерті, тобто не тільки матеріальні блага, а і борги.
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення
її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з
якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 Цивільного
Кодексу).
Якщо протягом однієї доби померли особи, які могли б спадкувати
одна після одної, спадщина відкривається одночасно і окремо щодо
кожної з них.
Якщо кілька осіб, які могли б спадкувати одна після одної, померли
під час спільної для них небезпеки (стихійного лиха, аварії, катастрофи
тощо), припускається, що вони померли одночасно. У цьому випадку
спадщина відкривається одночасно і окремо щодо кожної з цих осіб.
Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спад-
кодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем
відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або ос-
новної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаход-
ження основної частини рухомого майна.
224
______________________________Тема 9, Правовий процес спадкування землі та майна
Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи,
які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті
за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття
спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а та-
кож у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування
за законом одержують особи відповідно до черговості спадкоємців (ви-
значені у статтях 1261-1265 Цивільного Кодексу).
Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Не мають права на спадкування особи, які умисно позбавили
життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або вчинили
замах на їхнє життя. Це положення не застосовується до особи, яка вчи-
нила такий замах, якщо спадкодавець, знаючи про це, все ж призначив
її своїм спадкоємцем за заповітом.
Не мають права на спадкування особи, які умисно перешкоджали
спадкодавцеві скласти заповіт, внести до нього зміни або скасувати за-
повіт і цим сприяли виникненню права на спадкування у них самих чи
в інших осіб або сприяли збільшенню їхньої частки у спадщині.
Не мають права на спадкування за законом батьки після дитини,
щодо якої вони були позбавлені батьківських прав і їхні права не були
поновлені на час відкриття спадщини.
Не мають права на спадкування за законом батьки (усиновлювачі)
та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від
виконання обов’язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина
встановлена судом.
За рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування
за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання
допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або
каліцтво був у безпорадному стані. Це положення поширюються на всіх
спадкоємців, у тому числі й на тих, хто має право на обов’язкову частку
у спадщині, а також на осіб, на користь яких зроблено заповідальний
відказ.
Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на
загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд пере-
ходить право власності або право користування земельною ділянкою,
на якій вони розміщені.
225
Земельно -правовий процес _____________________________________
До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд пере-
ходить право власності або право користування земельною ділянкою,
яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначе-
ний заповітом.
Частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загаль-
них підставах.
Суб’єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою
частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в
натурі.
2. Відкриття спадщини
Для прийняття спадщини встановлюється спірок у шість
місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприй-
няття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями,
строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з мо-
менту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її
прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він про-
довжується до трьох місяців.
Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві
з часу відкриття спадщини.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття
спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до но-
таріальної контори заяву про прийняття спадщини. Заява про прий-
няття спадщини подається спадкоємцем особисто. Особа, яка досягла
чотирнадцяти років, має право подати заяву про прийняття спадщини
без згоди своїх батьків або піклувальника. Заяву про прийняття спад-
щини від імені малолітньої, недієздатної особи подають її батьки (уси-
новлювачі), опікун.
Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкли-
кати її протягом строку, встановленого для прийняття спад-
щини.
Якщо протягом шести місяців з часу відкриття спадщини відказо-
одержувач не відмовився від заповідального відказу, вважається, що він
його прийняв.
226
Тема 9. Правовий процес спадкування землі та майна
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270
Цивільного Кодексу, тобто 6 місяців, не подав заяву про прийняття
спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину,
спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може по-
дати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем
відкриття спадщини.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спад-
щини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк,
достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від
прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею
12 70 Цивільного Кодексу.
Заява про відмову від прийняття спадщини подається до нотаріальної
контори за місцем відкриття спадщини.
Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною і
може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прий-
няття.
Якщо від прийняття спадщини відмовився один із спадкоємців
за заповітом, частка у спадщині, яку він мав право прийняти, пе-
реходить до інших спадкоємців за заповітом і розподіляється між
ними порівну.
Якщо від прийняття спадщини відмовився один із спадкоємців за
законом з тієї черги, яка має право на спадкування, частка у спадщині,
яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за зако-
ном тієї ж черги і розподіляється між ними порівну.
Частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадко-
давець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними.
Кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі.
Спадкоємці, які протягом не менш як одного року до часу відкриття
спадщини проживали разом із спадкодавцем однією сім’єю, мають пе-
реважне право перед іншими спадкоємцями на виділ їм у натурі пред-
метів звичайної домашньої обстановки та вжитку в розмірі частки у
спадщині, яка їм належить.
Спадкоємці, які разом із спадкодавцем були співвласниками майна,
мають переважне право перед іншими спадкоємцями на виділ їм у на-
турі цього майна, у межах їхньої частки у спадщині, якщо це не по-
рушує інтересів інших спадкоємців, що мають істотне значення.
227
Земельно-правовий процес________________________________________
3. Спадкування майна та землі за заповітом
Заповіт - це особисте розпорядження фізичної особи на випадок
своєї смерті. Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною
дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення за-
повіту через представника не допускається.
Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька
фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімей-
них, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
Заповідач може без зазначення причин позбавити права на спадкування
будь-яку особу з числа спадкоємців за законом. У цьому разі ця особа не
може одержати право на спадкування.
Заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають
право на обов’язкову частку у спадщині. Чинність заповіту' щодо осіб,
які мають право на обов’язкову частку у спадщині, встановлюється на
час відкриття спадщини.
Заповідач має право зробити у заповіті заповідальний відказ.
Відказоодержувачами можуть бути особи, які входять, а також ті, які
не входять до числа спадкоємців за законом.
Предметом заповідального відказу може бути передання відказоодер-
жувачеві у власність або за іншим речовим правом майнового права або
речі, що входить або не входить до складу спадщини.
На спадкоємця, до якого переходить житловий будинок, квартира
або інше рухоме або нерухоме майно, заповідач має право покласти
обов’язок надати іншій особі право користування ними. Право користу-
вання житловим будинком, квартирою або іншим рухомим або нерухо-
мим майном зберігає чинність у разі наступної зміни їх власника.
Право користування житловим будинком, квартирою або іншим
рухомим або нерухомим майном, одержане за заповідальним відка-
зом, є таким, що не відчужується, не передається та не переходить
до спадкоємців відказоодержувача.
Право користування житловим будинком, квартирою або іншою
будівлею, надане відказоодержувачеві, не є підставою для проживання
у них членів його сім’ї, якщо у заповіті не зазначено інше.
Спадкоємець, на якого заповідачем покладено заповідальний відказ,
зобов’язаний виконати його лише у межах реальної вартості майна, яке
перейшло до нього, з вирахуванням частки боргів спадкодавця, що при-
падають на це майно.
228
______________________________Тема 9, Правовий процес спадкування землі та майна
Відказоодержувач має право вимоги до спадкоємця з часу відкриття
спадщини.
Заповідальний відказ втрачає чинність у разі смерті відказоодержу-
вача, що сталася до відкриття спадщини.
Право на обов'язкову частку у спадщині (Стаття 1241 Цивільного
кодексу України) мають неповнолітні, повнолітні непрацездатні
діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні
батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту. Ця обов’язкова
частка складає половину частки, яка належала б кожному з них у разі
спадкування за законом).
Розмір обов’язкової частки у спадщині може бути зменшений судом
з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а та-
кож інших обставин, які мають істотне значення.
До обов’язкової частки у спадщині зараховується вартість речей
звичайної домашньої обстановки та вжитку, вартість заповідального
відказу, встановленого на користь особи, яка має право на обов’язкову
частку, а також вартість інших речей та майнових прав, які перейшли до
неї як до спадкоємця.
Будь-які обмеження та обтяження, встановлені у заповіті для
спадкоємця, який має право на обов'язкову частку у спадщині, дійсні
лише щодо тієї частини спадщини, яка перевищує його обов’язкову ча-
стку.
Спадкодавець має право встановити у заповіті сервітут щодо зе-
мельної ділянки, інших природних ресурсів або іншого нерухомого
майна для задоволення потреб інших осіб.
Загальні вимоги до форми заповіту є:
• Заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та
часу його складення.
• Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем.
• Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадо-
вими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252
Цивільного Кодексу України.
Нотаріус посвідчує заповіт, який написаний заповідачем власно-
ручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів.
Нотаріус може на прохання особи записати заповіт з її слів влас-
норучно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У
229
Земельно-правовий процес
цьому разі заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем і підписа-
ний ним. Якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати
заповіт, посвідчення заповіту має відбуватися при свідках (стаття 1253
Цивільного Кодексу).
Заповіти можуть бути секретними. Тоді такий заповіт
посвідчується нотаріусом без ознайомлення з його змістом. Особа, яка
склала секретний заповіт, подає його в заклеєному конверті нотаріусові.
На конверті має бути підпис заповідача. Нотаріус ставить на конверті
свій посвідчувальний напис, скріплює печаткою і в присутності за-
повідача поміщає його в інший конверт та опечатує.
Оголошення нотаріусом секретного заповіту (Стаття 1250) має свої
особливості. Одержавши інформацію про відкриття спадщини, нотаріус
призначає день оголошення змісту заповіту. Про день оголошення за-
повіту він повідомляє членів сім’ї та родичів спадкодавця, якщо їхнє
місце проживання йому відоме, або робить про це повідомлення в дру-
кованих засобах масової інформації. У присутності заінтересованих
осіб та двох свідків нотаріус відкриває конверт, у якому зберігався за-
повіт, та оголошує його зміст.
Про оголошення заповіту складається протокол, який підписують
нотаріус та свідки. У протоколі записується весь зміст заповіту.
Якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного,
може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою, службовою
особою відповідного органу місцевого самоврядування. (Стаття 1251).
На бажання заповідача його заповіт може бути посвідчений при
свідках.
В окремих випадках заповіт може бути посвідчений іншою поса-
довою, службовою особою (Стаття 1252 Цивільного Кодексу).
1. Заповіт особи, яка перебуває на лікуванні у лікарні, госпіталі,
іншому стаціонарному закладі охорони здоров’я, а також особи, яка
проживає в будинку для осіб похилого віку та інвалідів, може бути
посвідчений головним лікарем, його заступником з медичної частини
або черговим лікарем цієї лікарні, госпіталю, іншого стаціонарного за-
кладу охорони здоров’я, а також начальником госпіталю, директором
або головним лікарем будинку для осіб похилого віку та інвалідів.
2. Заповіт особи, яка перебуває під час плавання на морському,
річковому судні, що ходить під прапором України, може бути посвідче-
ний капітаном цього судна.
230
Тема 9. Правовий процес спадкування землі та майна
3. Заповіт особи, яка перебуває у пошуковій або іншій експедиції,
може бути посвідчений начальником цієї експедиції.
4. Заповіт військовослужбовця, а в пунктах дислокації військових
частин, з’єднань, установ, військово-навчальних закладів, де немає но-
таріуса чи органу, що вчиняє нотаріальні дії, а також заповіт робітника,
службовця, члена їхніх сімей і члена сім’ї військовослужбовця може
бути посвідчений командиром (начальником) цих частини, з’єднання,
установи або закладу.
5. Заповіт особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі,
може бути посвідчений начальником місця позбавлення волі.
6. Заповіт особи, яка тримається під вартою, може бути посвідчений
начальником слідчого ізолятора.
Заповіти іншою посадовою, службовою особою посвідчуються
обов’язково не менше як при двох свідках. Вони прирівнюються до
заповітів, посвідчених нотаріусами.
Свідками можуть бути лише особи з повною цивільною
дієздатністю.
Свідками не можуть бути:
1) нотаріус або інша посадова, службова особа, яка посвідчує за-
повіт;
2) спадкоємці за заповітом;
3) члени сім "і та близькі родичі спадкоємців за заповітом;
4) особи, які не можуть прочитати або підписати заповіт.
Свідки, при яких посвідчено заповіт, зачитують його вголос та став-
лять свої підписи на ньому. При цьому в тексті заповіту заносяться відо-
мості про особу свідків.
Заповідач має право у будь-який час скасувати заповіт або скла-
сти новий заповіт. При цьому заповіт, який було складено пізніше,
скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому
суперечить. Кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює
заповіту, який заповідач склав перед ним.
Нотаріус, інша посадова, службова особа, яка посвідчує заповіт,
свідки, а також фізична особа, яка підписує заповіт замість заповідача,
не мають права до відкриття спадщини розголошувати відомості щодо
факту складення заповіту, його змісту, скасування або зміни заповіту.
Тлумачення заповіту може бути здійснене після відкриття спад-
щини самими спадкоємцями. У разі спору між спадкоємцями тлума-
чення заповіту здійснюється судом.
231
Земельно-правовий процес
Недійсність заповіту. Заповіт, складений особою, яка не мала на
це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його
форми та посвідчення, є нікчемним.
За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним,
якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і
не відповідало його волі.
Недійсність окремого розпорядження, що міститься у заповіті, не
має наслідком недійсності іншої його частини.
У разі недійсності заповіту спадкоємець, який за цим заповітом був
позбавлений права на спадкування, одержує право на спадкування за
законом на загальних підставах.
4. Спадкування майна і землі за законом
Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почер-
гово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на
спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усу-
нення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або
відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259
Цивільного Кодексу.
Черговість одержання спадкоємцями за законом права на спадку-
вання може бути змінена нотаріально посвідченим договором заінте-
ресованих спадкоємців, укладеним після відкриття спадщини. Цей до-
говір не може порушити прав спадкоємця, який не бере у ньому участі,
а також спадкоємця, який має право на обов’язкову частку у спадщині.
Фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за
рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями
тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом
тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу
допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або
каліцтво був у безпорадному стані.
Черги спадкоємців за законом_
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадко-
давця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після
його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати
та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку
матері.
232
Тема 9. Правовий процес спадку і-'і .> н ід майна
У грено чергу право на спадкування *.а .акопом мають рідні дядько
та тітка спадкодавця.
У четверту чергу право на спадкх вання за шкопом мають особи, які
промивані зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до
часу відкриття спадщини.
У п’яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі
спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі
ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів
подальшого ступеня споріднення.
Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що відда-
ляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не вхо-
дить до цього числа.
У п’яту чергу право на спадкування за законом одержують утри-
манці спадкодавця, які не були членами його сім’ї.
Утриманцем вважається неповнолітня або непрацездатна особа,
яка не була членом сім’ї спадкодавця, але не менш як п’ять років одер-
жувала від нього матеріальну допомогу, що була для неї єдиним або
основним джерелом засобів до існування.
Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.
Спадкоємці за усною угодою між собою, якщо це стосується рухо-
мого майна, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.
Спадкоємці за письмовою угодою між собою, посвідченою но-
таріусом, якщо це стосується нерухомого майна або транспортних за-
собів, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.
5. Порядок реалізації спадкових прав.
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спад-
щину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умо-
вою чи із застереженням.
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час
відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо
протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного Кодексу, він
не заявив про відмову від неї.
Для прикладу розглянено список документів, які необхідні при
спадкуванні будинку та земельної ділянки за заповітом:
233
Земельно-правовий процес
> будинкова книга;
> заповіт;
> свідоцтво про смерть;
> свідоцтво про народження особи, яка отримує заповіт;
> документи на будинок:
> реєстраційне свідоцтво на будинок;
> документ, на основі якого отримано реєстраційне свідоцтво на
будинок (можливим місцем знаходження цього документа може
бути БТІтаЕО, яке видавало реєстраційне свідоцтво);
> довідка - характеристика на будівлю із БТІтаЕО (термін дії З
місяці);
> технічний паспорт будинку;
> довідка про відсутність заборон і арештів (в нотаріальному
архіві)
> підтвердження спадкоємців, що мають право на обоє ’язкову ча-
стку у спадщині про участь або відмову від спадщини;
> Державний акт на право власності на землю.
Нотаріусом справляється мито за відкриття спадщини та отримання
заповіту.
Питання для самоконтролю
1. Що входить до складу спадщини?
2. Де відкривається спадщина (місце відкриття спадщини), коли
вона виникає?
3. Хто може і не має права бути спадкоємцем?
4. Як переходить право власності на земельну ділянку до
спадкоємців?
5. В який термін відкривається спадщина, кому і які документи для
цього подаються?
6. Чи можлива відмова від спадщини, як вона здійснюється і
наслідки вона за собою тягне?
7. Які особливості спадкування майна за заповітам?
8. Що таке тральний відказ?
9. Хто мас . ;/ / обов ’язкову частку у спадщині, який її розмір?
10. Які вим'он форми запони чи може б\ заповіт секрет-
ним, що це тягне за собою?
234
Тема 9. Правовий процес спадкування землі та майна
11. Хто може посвідчувати заповіт?
12. Чи можна скасувати або скласти новий заповіт?
13. Коли заповіт може вважатись не дійсним?
14. Які особливості спадкування землі за законом?
15. Які є черги спадкоємців за законом?
16. Які особливості реалізації спадкових прав?
235
Тема 10
Процесуальний порядок
зміни цільового призначення
земельної ділянки
План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
1. Поняття цільового призначення земельної ділянки
2. Процесуальний порядок зміни цільового призначення земельної
ділянки
3. Зміна цільового призначення особливо цінних земель
4. Наслідки порушення порядку встановлення та зміни цільового
призначення земель
1. Поняття цільового призначення земельної ділянки
Землі за своїм складом є неоднорідні, мають різне використання і
відповідним чином класифікуються. В основу класифікації покладено
цільове призначення земель, лід яким слід розуміти встановлений
правовий режим, умови і межі використання земель для конкретних
цілей.
Землі України за основним цільовим призначенням, відповідно до
статті 19 Земельного кодексу України, поділяються на такі кате-
горії:
а) землі сільськогосподарського призначення;
б) землі житлової та громадської забудови;
в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного при-
значення;
г) землі оздоровчого призначення;
ґ) землі рекреаційного призначення;
д) землі історико-культурного призначення;
е) землі лісового фонду;
є) землі водного фонду;
ж) землі промисловості, транспорту, зв ’язку, енергетики, оборони
та іншого призначення.
236
____ Тема 10. Процесуальний порядок зміни цільового призначення земельної ділянки
Крім цього земельні ділянки кожної категорії земель можуть пе-
ребувати у запасі. Це стосується тільки тих земельних ділянок, які не
надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб. Так,
згідно ст. ЗО Земельного кодексу земельні ділянки державної і кому-
нальної власності, які перебували у користуванні сільськогосподарсь-
ких підприємств, установ та організацій, що ліквідуються, включа-
ються до земель запасу або ж передаються у власність чи користування
відповідно до Земельного кодексу. В цьому випадку йдеться про мож-
ливість включення відповідних земельних ділянок до земель запасу у
складі земель сільськогосподарського призначення.
Землі в межах України є неоднорідними за своєю якістю, природ-
ними, біологічними, хімічними та іншими показниками. Крім того,
окремі землі характеризуються певними особливостями і можуть вико-
ристовуватись з різною метою. Одні використовуються як засіб вироб-
ництва в сільському і лісовому господарстві, інші — як територіальна
просторова база для розміщення різних об’єктів, або ж як охоронні зони
та ін. (ст.ст. 22, 38, 112 ЗКУ).
В основі поділу земель України на самостійні категорії - основне
цільове призначення. Саме цей критерій враховують уповноважені дер-
жавні органи та органи місцевого самоврядування, які планують вико-
ристання земель, їх розподіл та перерозподіл. Цільове призначення зе-
мель визначається уповноваженими органами на підставі даних обліку
та земельного кадастру. Як головний критерій класифікації земель
України їх основне цільове призначення впливає і визначає зміст прав і
обов’язків суб’єктів земельних правовідносин, органів управління ви-
користанням та охороною земель.
Використання земель по основному цільовому призначенню не вик-
лючає можливості використання їх одночасно і для інших цілей,
наприклад, землі сільськогосподарського призначення для будівництва
внутрішньогосподарських доріг, землі транспорту в смузі відведення -
для городництва тощо.
Поділ земель на самостійні категорії, що здійснюється за основним
цільовим призначенням, представляє собою первісну класифікацію. В
середині кожної категорії земель можлива подальша класифікація
на види і підвиди в залежності від певних підстав критеріїв (суб’єкти
права власності на землю чи права землекористування, конкретне
237
Земельно-правовий процес
цільове призначення та ін.). Так, скажімо, землі сільськогосподарського
призначення можуть бути класифіковані на землі сільськогосподарських
підприємств, які використовують їх для ведення товарного сільськогос-
подарського виробництва і землі несільськогосподарських підприємств,
установ та організацій, які надаються для ведення підсобного сільсь-
кого господарства. Серед цих земель самостійне місце займають також
сільськогосподарські та несільськогосподарські угіддя. Наприклад, у
складі земель транспорту виділяються землі залізничного, морського,
річкового, авіаційного, трубопровідного, міського електротранспорту,
автомобільного транспорту та дорожнього господарства. Правовий ре-
жим кожної категорії земель визначається окремими правовими при-
писами, які зосереджені в самостійних главах кодексу. Класифікація
земель і відмінності в правовому режимі окремих категорій відобража-
ють їх положення як об’єктів державного управління, права власності і
права землекористування.
Слід сказати, що на сьогодні відсутня належним чином прийнята
нормативна база щодо чіткого встановлення цільового призначення кон-
кретної земельної ділянки виходячи із способу її використання. В своїй
діяльності органи управління земельними ресурсами користуються
класифікатором цільового використання землі розробленим Держком-
земом України. Проте цей документ не пройшов Державної реєстрації в
Міністерстві юстиції України.
2. Процесуальний порядок зміни цільового призначення зе-
мельної ділянки
Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі
рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування
відповідно до їх повноважень.
Зміна цільового призначення земель провадиться органами вико-
навчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають
рішення про передачу цих земель у власність або надання у користу-
вання, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою
або приймають рішення про створення об’єктів природоохоронного та
історико-культурного призначення
Практично, зміна цільового призначення для земель державної ти
комунальної власності здійснюється при складанні проектів відве-
дення земель.
238
Тема 10. Процесуальний порядок зміни цільового призначення земельної ділянки
ЗАТВЕРДЖЕНО
Листом Держкомзему України
від 24 квітня 1998 р.
№ 14-1-7/1205
Український класифікатор цільового
використання землі
(УКЦВЗ)
1. Землі населених пунктів
1.1. Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва
1.2. Для ведення особистого підсобного господарства, садівництва,
городництва, сінокосіння і випасання худоби
1.3. Для ведення дослідних і навчальних цілей, пропаганди передо-
вого досвіду, для ведення сільського господарства
1.4. Для ведення підсобного сільського господарства
1.5. Для ведення селянського (фермерського) господарства
1.6. Для традиційних народних промислів і підприємницької діяль-
ності
1.7. Для іншого сільськогосподарського призначення
1.8. Для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівниц-
тва
1.9. Житлових, житлово-будівельних, гаражно- і дачно-будівельних
кооперативів
1.10. Промисловості
1.10.1. Добувної
1.10.2. Металургії та оброблення металу
1.10.3. По виробництву та розподіленню електроенергії
1.10.4. По виробництву будівельних матеріалів (за винятком
буд івель них майданч иків)
1.10.5. Підприємств іншої промисловості
1.11. Комерційного використання
1.11.1. Автотехобслуговування
1.11.2. Оптової торгівлі та складського господарства
1.11.3. Роздрібної торгівлі та комерційних послуг
1.11.4. Ринкової інфраструктури
1.11.5. Досліджень і розробок
1.11.6. Іншої комерційної діяльності
1.12. ТГромадського призначення
1.12.1. Державного управління та місцевого самоврядування
1.12.2. Оборони
239
Земельно-правовий процес _______________________________________
1.12.3. Освіти
1.12.4. Культури
1.12.5. Охорони здоров ’я і соціальних послуг
1.12.6. Громадських та релігійних організацій
1.12.7. Фізичної культури та спорту
1.12.8. Екстериторіальних організацій і органів
1.12.9. Іншого громадського призначення
1.13. Змішаного використання
1.13.1. Житлової забудови і промисловості
1.13.2. Житлової забудови і комерційного використання
1.13.3. Житлової забудови і громадського призначення
1.13.4. Промисловості, комерційного використання і громадсь-
кого призначення
1.14. Транспорту, зв’язку
1.14.1. Залізничного транспорту
1.14.2. Автомобільного транспорту
1.14.3. Трубопровідного транспорту
1.14.4. Морського транспорту
1.14.5. Внутрішнього водного транспорту
1.14.6. Повітряного транспорту
1.14.7. Трамвайного і тролейбусного транспорту
1.14.8. Метрополітену
1.14.9. Зв ’язку і телекомунікації)
1.14.10. Інші землі транспорту та зв ’язку
1.15. Природоохоронного призначення
1.16. Оздоровчого призначення (для організації профілактики та
лікування)
1.17. Рекреаційного призначення
1.18. Історико-культурного призначення
1.19. Для ведення лісового господарства
1.20. Водогосподарських підприємств
1.21. Іншого призначення
1.21.1. Резервного фонду
2. Землі сільськогосподарського призначення
2.1. Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва
2.2. Для ведення особистого підсобного господарства, садівництва,
городництва, сінокосіння і випасання худоби
2.3. Для ведення дослідних і навчальних цілей, пропаганди передо-
вого досвіду, для ведення сільського господарства
240
__________Тема 10. Процесуальний порядок зміни цільового призначення земельної ділянки
2.4. Для ведення підсобного сільського господарства
2.5. Для ведення селянського (фермерського) господарства
2.6. Для традиційних народних промислів і підприємницької діяль-
ності
2.7. Для іншого сільськогосподарського призначення
3. Землі промисловості, транспорту, зв’язку, оборони та іншого
призначення
3.1. Промисловості
3.1.1. Добувної
3.1.2. Металургії та оброблення металу
3.1.3. По виробництву та розподіленню електроенергії
3.1.4. По виробництву будівельних матеріалів (за винятком
будівельних майданчиків)
3.1.5. Підприємств іншої промисловості
3.2. Транспорту, зв’язку
3.2.1. Залізничного транспорту
3.2.2. Автомобільного транспорту
3.2.3. Трубопровідного транспорту
3.2.4. Морського транспорту
3.2.5. Внутрішнього водного транспорту
3.2.6. Повітряного транспорту
3.2.7. Трамвайного і тролейбусного транспорту
3.2.8. Метрополітену
3.2.9. Зв ’язку і телекомунікації!
3.2.10. Інші землі транспорту та зв ’язку
3.3. Оборони (для розміщення та постійної діяльності військових
частин, установ, навчальних закладів, підприємств, організацій)
3.4. Іншого призначення
4. Землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та істо-
рико-культурного призначення
4.1. Природоохоронного
4.2. Оздоровчого (для організації профілактики та лікування)
4.3. Рекреаційного
4.4. Історико-культурного
5. Землі лісогосподарського призначення
5.1. Для ведення лісового господарства
6. Землі водогосподарського призначення
6.1. Водогосподарських підприємств.
241
Земельно-правовий процес________________________
Зміна цільового призначення земель, які перебувають у власності
громадян або юридичних осіб, здійснюється за ініціативою власників
земельних ділянок у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів
України постановою від 11 квітня 2002 р. № 502 “Порядок зміни цільо-
вого призначення земель, які перебувають у власності громадян або
юридичних осіб”
Зміна цільового призначення земельної ділянки проводиться за по-
данням заяви (клопотання) її власника до сільської, селищної, міської
ради, якщо земельна ділянка розташована в межах населеного пункту,
або районної держадміністрації, якщо земельна ділянка розташована за
межами населеного пункту.
До заяви (клопотання) додаються:
а) копія державного акта на право власності на земельну ділянку;
б) для громадянина - власника земельної ділянки - копія паспорта
(серія, номер паспорта, коли і ким видатні та місце проживання), іден-
тифікаційний код;
для юридичної особи - власника земельної ділянки - копія статуту
(положення) та копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної
особи;
в) документи щодо встановлених обмежень (обтяжень) та земель-
них сервітутів на використання земельної ділянки;
г) обґрунтування необхідності зміни цільового призначення зе-
мельної ділянки із зазначенням її розміру.
Сільська, селищна, міська рада або районна держадміністрація роз-
глядає заяву (клопотання) і в разі згоди на зміну цільового призначення
земельної ділянки дає дозвіл на підготовку проекту її відведення:
• складання проекту відведення земельної ділянки, якщо зміні
цільового призначення підлягаєрї частина;
* перепогодження проекту відведення земельної ділянки з
відповідними органами виконавчої влади, якщо зміні цільового призна-
чення підлягає вся земельна ділянка.
Проект відведення земельної ділянки, цільове призначення якої
змінюється, складається державною або іншою землевпорядною ор-
ганізацією на замовлення власника земельної ділянки.
Умови і термін складання проекту відведення земельної ділянки ви-
значаються договором, укладеним замовником з виконавцем робіт.
Проект відведення земельної ділянки погоджується або перепо-
годжується з:
242
Тема 10. Процесуальний порядок зміни цільового призначення земельної ділянки
> органом земельних ресурсів,
У природоохоронним органом,
> санітарно-епідеміологічним органом,
> органом містобудування і архітектури,
> органом охорони культурної спадщини.
Проект підлягає державній землевпорядній експертизі, після
якої замовник подає проектні матеріали відповідно до сільської, се-
лищної, міської ради або до районної держадміністрації для прийняття
рішення.
Сільська, селищна, міська рада розглядає проектні матеріали та
приймає рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки,
яка розташована в межах населеного пункту (крім ріллі, багаторічних
насаджень для несільськогосподарських потреб, лісів площею понад
1 гектар, а також земельних ділянок природоохоронного, оздоровчого,
рекреаційного призначення та особливо цінних земель).
Районна держадміністрація розглядає подані проектні матеріали
та приймає рішення про зміну цільового призначення земельної
ділянки, яка знаходиться за межами населеного пункту, якщо така зміна
пов’язана з наступним використанням цієї ділянки для сільськогоспо-
дарських потреб, ведення лісового і водного господарства, будівництва
об’єктів, призначених для обслуговування членів територіальних гро-
мад району (шкіл, лікарень, підприємств торгівлі тощо).
Якщо зміна цільового призначення земельної ділянки, яка розташо-
вана за межами населеного пункту, передбачає використання ділянок
для інших потреб, які не розглядає райдержадміністрація, тоді районна
держадміністрація розглядає проектні матеріали, готує свій висновок з
цього питання і подає його разом з матеріалами до Ради міністрів Авто-
номної Республіки Крим, обласної держадміністрації.
Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна дер-
жадміністрація розглядає матеріали та приймає рішення про зміну
цільового призначення земельної ділянки (крім ріллі, багаторічних на-
саджень для несільської осподарських потреб, лісів першої групи пло-
щею понад 1 гектар, а і акож земельних ділянок природоохоронного,
оздоровчого, рекреаційного призначення та особливо цінних земель).
Якщо зміна цільового призначення стосується земельних ділянок-
ріллі, багаторічних насаджень для несільськогосподарських потреб,
лісів площею понад 1 гектар, а також земельних ділянок природоохо-
ронного, оздоровчого, рекреаційного призначення та особливо цінних
243
Земельно -правовий процес_______________________________________
земель, що проводиться за рішенням Кабінету Міністрів України, рай-
онна держадміністрація подає проектні матеріали разом із своїм вис-
новком до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної дер-
жадміністрації.
Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна дер-
жадміністрація розглядає подані проектні матеріали і готує свій висно-
вок для подання Кабінету Міністрів України для прийняття відповідного
рішення.
Зміна цільового призначення особливо цінних земель, розташова-
них у межах населеного пункту, проводиться після погодження з
Верховною Радою України за рішенням сільської, селищної, міської
ради. Проектні матеріали на погодження до Верховної Ради України
подаються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласною,
Київською і Севастопольською міською радою.
Зміна цільового призначення особливо цінних земель, розташова-
них за межами населеного пункту, проводиться після погодження з
Верховною Радою України за рішенням Кабінету Міністрів України.
Проектні матеріали на погодження до Верховної Ради України пода-
ються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною дер-
жадміністрацією.
Рішення сільської, селищної, міської ради або відповідного органу
виконавчої влади про зміну цільового призначення земельної ділянки
є підставою для оформлення громадянину або юридичній особі дер-
жавного акта на право власності на земельну ділянку із зміненим
цільовим призначенням.
У разі прийняття рішення про відмову у зміні цільового призна-
чення земельної ділянки сільська, селищна, міська рада або відповідний
орган виконавчої влади протягом 15 днів письмово повідомляє про це
її власника з обґрунтуванням причини відмови.
У разі незгоди власника земельної ділянки з рішенням сільської, се-
лищної, міської ради або органу виконавчої влади про відмову у зміні її
цільового призначення спір вирішується в судовому порядку.
3. Зміна цільового призначення особливо цінних земель.
До особливо цінних земель відносяться:
чорноземи нееродовані несолонцюваті налесових породах; лучно-
чорноземні незасолені несолонцюваті суглинкові грунти; темно-
244
Тема 10. Процесуальний порядок зміни цільового призначення земельної ділянки
сірі опідзолені та чорноземи опідзолені на лесах і глеюваті; бурі
гірсько-лісові та дерновобуроземні глибокі і середньоглибокі;
дерново-підзолисті суглинкові ґрунти; торфовища з глибиною
залягання торфу більше одного метра і осушені незалежно від
глибини; коричневі ґрунти Південного узбережжя Криму; дер-
нові глибокі ґрунти Закарпаття;
землі дослідних полів науково-дослідних установ і навчальних за-
кладів;
землі природно-заповідного фонду; землі історико-культурного
призначення.
Для земельних ділянок особливо цінних земель, що перебувають у
державній або комунальній власності, зміна цільового призначення
здійснюється при складанні проектів відведення землі при вилученні
для будівництва об’єктів загальнодержавного значення, доріг, ліній
електропередачі та зв’язку, трубопроводів, осушувальних і зрошуваль-
них каналів, геодезичних пунктів, житла, об’єктів соціально-культур-
ного призначення, нафтових і газових свердловин та виробничих спо-
руд, пов’язаних з їх експлуатацією, за постановою Кабінету Міністрів
України або за рішенням відповідної місцевої ради, якщо питання про
вилучення (викуп) земельної ділянки погоджується Верховною Радою
України.
4. Наслідки порушення порядку встановлення та зміни цільо-
вого призначення земель
Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення
земель є підставою для:
а) визнання недійсними рішень органів державної влади та органів
місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок
громадянам та юридичним особам;
Так, якщо сільська рада прийняла рішення про передачу особливот
цінної земельної ділянки для несільськогосподарських потреб без по-
годження зміни її цільового призначення з Верховною Радою (за по-
данням облдержадміністрації) то таке рішення може бути визнаним не
дійсним.
б) визнання недійсними угод щодо земельних ділянок;
245
Земельно-правовийпроцес________________________________
Так, якщо громадянин присадибну ділянку (для будівництва і обслу-
говування будівлі) передасть в оренду іншій особі дл ясільськогоспо-
дарського використання, то така угода може бути визнаною недійсною.
в) відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання
реєстрації недійсною;
г) притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян
та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни
цільового призначення земель.
Питання для самоконтролю
1. Що таке цільове призначення земельної ділянки?
2. Як поділяються землі за основним цільовим призначенням?
3. Хто здійснює зміну цільового призначення земель?
4. З чиєї ініціативи проходить зміна цільового призначення земель,
які перебувають у власності громадян або юридичних осіб?
5. До кого подається заява про зміну цільового призначення зе-
мельної ділянки?
6. Які документи додаються до заяви про зміну цільового призна-
чення земельної ділянки?
7. Яке рішення приймається органом державної влади або місце-
вого самоврядування при зміні цільового призначення цілої земельної
ділянки?
8. Яке рішення приймається органом державної влади або місце-
вого самоврядування при зміні цільового призначення частини земельної
ділянки?
9. Хто і які проектні роботи виконує при зміні цільового призна-
чення земельної ділянки?
10. Ким розглядаються проектні документи зміни цільового призна-
чення земельної ділянки, яка знаходиться в межах населеного пункту?
11. Ким розглядаються проектні документи зміни цільового при-
значення земельної ділянки, яка знаходиться за межами населеного
пункту?
12. Які особливості зміни цільового призначення земельних Оіля-
нок - ріллі, багаторічних насаджень для несільськогосподарських по-
треб, лісів площею понад 1 гектар?
246
Тема 10. Процесуальний порядок зміни ш пішого призначення земельної ділянки
13. Які особливості зміни цільового при танення особливо цінних зе-
мель?
14. Які наслідки порушення порядку встановлення та зміни цільо-
вого призначення земель?
15. Які права власника земельної ділянки при відмові у зміні цільо-
вого призначення земельної ділянки?
16. Коли приймає рішення про зміну цільового призначення обласна
держадміністрація?
247
Тема 11
Процесуальний порядок
розгляду та вирішення
земельних спорів
План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
1. Поняття земельного спору
2. Права і обов’язки сторін при розгляді земельних спорів
3. Судовий порядок розгляду земельних спорів
4. Звернення до органів державної виконавчої служби при вирішенні
земельних спорів
4. Нотаріальний захист земельних прав
1. Поняття звернення та земельного спору
В житті громадян можуть виникати ситуації, які мають суперечли-
вий характер щодо права власності, користування та розпорядження
майном в тому числі земельними ділянками. В такому випадку може
виникати спір, характерною ознакою якого є наявність об’єктивно ви-
ражених різних позицій сторін щодо предмета спору. Тоді відповідно
до Закону України “Про звернення громадян” громадяни України ма-
ють право звернутися до органів державної влади, місцевого самовря-
дування, об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій неза-
лежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб
відповідно до їх функціональних обов’язків із зауваженнями, скаргами
та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або
клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних
та особистих прав і законних інтересів та'скаргою про їх порушення.
Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або
усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Відповідно до ст. З Закону України “Про звернення громадян” про-
позиція (зауваження) - це звернення громадян, де висловлюються по-
рада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місце-
вого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також
висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов
248
Тема II. Процесуальний порядок розгляду та вирішення земельних спорів
життя громадян, вдосконалення правової основа державного і гро-
мадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності
держави і суспільства.
Заява (клопотання) - це звернення громадян із проханням про спри-
яння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством
їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законо-
давства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій
незалежно від форм власності, народних депутатів України, депу-
татів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо
поліпшення їх діяльності.
Клопотання - це письмове звернення з проханням про визнання за
особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Скарга — це звернення з вимогою про поновлення прав і захист закон-
них інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями
державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств,
установ, організацій, об’єднань громадян, посадових осіб.
Звернення адресуються органам державної влади і місцевого са-
моврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від
форм власності, об’єднанням громадян або посадовим особам, до пов-
новажень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань. У
зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце прожи-
вання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження,
пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги.
Звернення може бути усним (викладеним громадянином і записаним
посадовою особою на особистому прийомі) чи письмовим, надісланим
поштою або переданим громадянином до відповідного органу, установи
особисто чи через уповноважену ним особу, якщо ці повноваження
оформлені відповідно до чинного законодавства.
Звернення може бути подано як окремою особою (індивідуальне),
так і групою осіб (колективне).
Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявни-
ками) із зазначенням дати.
Звернення, оформлене без дотримання вказаних вимог, повертається
заявникові з відповідними роз’ясненнями не пізніш як через десять днів
від дня його надходження.
Громадяни мають право звертатися до органі в державної влади, місце-
вого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від
249
Земельно-правовий процес
форм власності, об’єднань громадян, посадових осіб українською чи
іншою мовою, прийнятною для сторін.
Рішення щодо звернень громадян та відповіді на них оформляються
відповідно до вимог законодавства про мови. Такі рішення та відповіді
можуть бути викладені в перекладі мовою спілкування заявника.
Звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому по-
рядку, підлягають обов’язковому прийняттю та розгляду.
Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з поси-
ланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, вірос-
повідання, національність громадянина, незнання мови звернення.
Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади,
місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями
незалежно від форм власності, об’єднаннями громадян або посадо-
вими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін
не більше п’яти днів пересилається ними за належністю відповідному
органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який
подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних
для прийняття обгрунтованого рішення органом чи посадовою особою,
воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз’яс-
неннями.
Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим орга-
нам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.
Письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане
автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити автор-
ство, визнається анонімним і розгляду не підлягає. Не розглядаються
повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадя-
нина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, а також ті
звернення, терміни розгляду яких передбачено статтею 17 Закону “Про
звернення громадян”, та звернення осіб, визнаних судом недієздатними.
Рішення про припинення розгляду такого звернення приймає керівник
органу, про що повідомляється особі, яка подала звернення.
Земельний спір - це такий стан правових відносин між сторо-
нами, коли між' ними є розбіжності в питаннях тих чи інших прав і
обоє ’язків щодо землеволодіння або землекористування і коли одна із
сторін створює другою перешкоди на шляху здійснення другою сторо-
ною приналежних їй або передбачуваних нею земельних прав.
Земельні спори та їх вирішення є особливим видом земельних відно-
син з регулювання права володіння, користування та розпорядження
250
_______________Тема 11. Процесуальний порядок розгляду та вирішення земельних спорів
землею. В кінцевому результаті вирішення земельних спорів направ-
лене на досягнення соціально-економічної цілі управління землево-
лодінням та землекористуванням - забезпечення найбільш ефективного
та раціонального використання земельних ресурсів в інтересах України
та окремих власників землі та землекористувачів.
Земельні спори можуть бути реальні-коли є дійсне порушення права,
чи законних інтересів і уявні - коли особа в результаті помилки рахує
їх порушниками. В обох випадках при розгляді спору виясняється зміст
і правомочності обох сторін та в кінцевому результаті встановлюється
обов’язкова поведінка щодо відношення один до одного.
При дійсному порушенні - відновлюються порушені права, а при
уявному - роз’яснюються правомочності кожної із сторін.
Земельний кодекс України розділяє спори на такі види:
> спори з приводу володіння, користування і розпорядження земель-
ними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридич-
них осіб,
> спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів
та областей.
> спори щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності
і користуванні громадян,
> спори щодо додержання громадянами правил добросусідства,
> спори щодо розмежування меж районів у містах,
> спори щодо розташування обмежень у використанні земель,
> спори щодо земельних сервітутів.
Не дивлячись на їх різноманітність, земельні спори вирішуються:
судами,
органами місцевого самоврядування,
органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
Відповідно до 158 статті Земельного кодексу України виключно су-
дом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і
розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності
громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування тери-
торій сіл, селищ, міст, районів та областей.
Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у
межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебу-
вають у власності і користуванні громадян, та додержання громадя-
251
Земельно-правовий процес
нами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж
районів у містах.
Органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів вирішують
земельні спори щодо меж земельних ділянок за межами населених
пунктів, розташування обмежень у використанні земель та земельних
сервітутів.
У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням
органів місцевого самоврядування, органу виконавчої влади з питань
земельних ресурсів спір вирішується судом.
2. Права і обов’язки сторін при розгляді земельних спорів
При розгляді земельних спорів слід виконувати загальні вимог За-
кону України “Про звернення громадян”. Відповідно до цього, органи
державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи,
керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій неза-
лежно від форм власності, об’єднань громадян, до повноважень яких
належить розгляд заяв (клопотань), зобов’язані об’єктивно і вчасно
розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення
відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання,
повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Заяви (клопотання) Героїв Ураїни, Героїв Радянського Союзу, Героїв
Соціалістичної Праці, інвалідів Великої Вітчизняної війни розгляда-
ються керівниками державних органів, органів місцевого самовряду-
вання, підприємств, установ, організацій особисто, в першу чергу.
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов’язковому
порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції
якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за
підписом керівника або особи, яка виконує його обов’язки.
Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (кло-
потанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з поси-
ланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз’яснен-
ням порядку оскарження прийнятого рішення.
Скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого
самоврядування, підприємства, установи, організації, об’єднання гро-
мадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку
підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє грома-
252
'Гема 11. Процесуальний порядок розгляду та вирішення земельних спорів
дянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства,
а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим
за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.
Скарги на рішення загальних зборів членів колективних сільсько-
господарських підприємств, акціонерних товариств, юридичних осіб,
створених на основі колективної власності, а також на рішення вищих
державних органів вирішуються в судовому порядку. Громадянин може
подати скаргу особисто або через уповноважену на це іншу особу.
Скарга в інтересах неповнолітніх і недієздатних осіб подається їх за-
конними представниками.
Скарга в інтересах громадянина за його уповноваженням, оформ-
леним у встановленому законом порядку, може бути подана іншою
особою, трудовим колективом або організацією, яка здійснює правоза-
хисну діяльність.
До скарги додаються наявні у громадянина рішення або копії рішень,
які приймалися за його зверненням раніше, а також інші документи,
необхідні для розгляду скарги, які після її розгляду повертаються гро-
мадянину.
Скарга на рішення, що оскаржувалось, може бути подана до органу
або посадовій особі вищого рівня протягом одного року з моменту його
прийняття, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення громадя-
нина з прийнятим рішенням. Скарги, подані з порушенням зазначеного
терміну, не розглядаються.
Пропущений з поважної причини термін може бути поновлений ор-
ганом чи посадовою особою, що розглядає скаргу.
Рішення вищого державного органу, який розглядав скаргу, в разі
незгоди з ним громадянина може бути оскаржено до суду в термін,
передбачений законодавством України.
Громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів дер-
жавної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, ор-
ганізацій незалежно від форм власності, об’єднань громадян, засобів
масової інформації, посадових осіб, має право:
• особисто викласти аргументи особі, гцо перевіряла заяву чи
скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви;
• знайомитися з матеріалами перевірки;
* подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті ор-
ганом, який розглядає заяву чи скаргу;
253
Земельно-правовий процес
• бути присутнім при розгляді заяви чи скарги;
* користуватися послугами адвоката або представника тр\’дового
колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, офор-
мивши це уповноваження у встановленому законом порядку;
• одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи
скарги;
• висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання
таємниці розгляду заяви чи скарги;
• вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом
порушень встановленого порядку розгляду звернень.
Органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства,
установи, організації незалежно від форм власності, об’єднання грома-
дян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в
межах своїх повноважень зобов’язані:
> об ’єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;
> у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина
до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти
про це мотивовану постанову;
> на прохання громадянина запрошувати його на засідання
відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;
> скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, пе-
редбачених законодавством України, якщо вони не відповідають
закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати за-
ходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати при-
чини та умови, які сприяли порушенням;
> забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання
прийнятих у зв ’язку з заявою чи скаргою рішень;
> письмово повідомляти громадянина про результати перевірки
заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;
> вживати заходи щодо відшкодування у встановленому законом
порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину
в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішу-
вати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допу-
щено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як
у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу
місії свого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання
громадян за місцем проживання громадянина;
254
________________'Гема 11. Процесуальний порядок розгляду та вирішення земельн и х с п о р і в
> у разі визнання заяви чи скарги необгрунтованою, роз ’яснити по-
рядок оскарження прийнятого за нею рішення;
г не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим
органам:
> особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи
скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх по-
роджують, систематично аналізувати та інформувати насе-
лення про хід цієї роботи.
У разі необхідності та за наявності можливостей, розгляд звернень
громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службового
апарату, які спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в межах
бюджетних асигнувань.
Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше од-
ного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додатко-
вого вивчення, — невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня
їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні
питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, уста-
нови, організації або його заступник встановлюють необхідний термін
для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення.
При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у звер-
ненні, не може перевищувати сорока п’яти днів.
Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги,
розглядаються у першочерговому порядку.
Органи державної влади, місцевого самоврядування, підприємства,
установи, організації незалежно від форм власності, об’єднання грома-
дян, посадові особи розглядають звернення громадян, не стягуючи
плати.
Керівники та інші посадові особи органів державної влади, місце-
вого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від
форм власності, об’єднань громадян зобов’язані проводити особистий
прийом громадян.
Прийом проводиться регулярно у встановлені дні та години, у зруч-
ний для громадян час, за місцем їх роботи і проживання. Графіки прий-
ому доводяться до відома громадян.
Порядок прийому громадян в органах державної влади, місцевого са-
моврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно
від форм власності, об’єднаннях громадян визначається їх керівниками.
255
Земельно-правовий процес
Усі звернення громадян на особистому прийомі реєструються.
Якщо вирішити порушені в усному зверненні питання безпосередньо
на особистому прийомі неможливо, воно розглядається у тому ж по-
рядку, що й письмове звернення. Про результати розгляду громадянину
повідомляється письмово або усно, за бажанням громадянина.
При розгляді земельного спору можна виділити такі стадії (за бро-
шурою: Розгляд і вирішення земельних спорів/Авт.-упоряд.: Артеменко
В.П., Врублевський О.С. - К.: Ін-т громадян, сусп-ва: ТОВ “ІКЦ Леста”,
2005,-28 с.):
1) порушення земельного спору;
2) підготовка до його розгляду;
3} розгляд та розв ’язання земельного спору;
4) виконання рішення;
5) оскарження рішення щодо земельного спору
На стадії порушення земельного спору орган, що вирішує земельний
спір, зобов’язаний прийняти заяву про розв’язання земельного спору
(перевіривши, чи відноситься вирішення такого спору до його компе-
тенції). Якщо спір не відноситься до компетенції цього органу, останній
вправі повернути заяву, відмовивши у вирішенні земельного спору та
вказавши на уповноважений орган, якому підвідомче таке вирішення.
Глава 25 Земельного кодексу України деталізує систему звернень
громадян відносно земельних спорів. Відповідно до цього земельні
спори розглядаються органами виконавчої влади з питань земельних
ресурсів та органами місцевого самоврядування на підставі заяви
однієї із сторін у місячний термін з дня подання заяви.
Земельним кодексом України не визначено структуру заяви. Проте,
виходячи із загальних вимог до подібних документів правового харак-
теру, заява має бути достатньо мотивованою, містити чітко сформульо-
вані вимоги.
Подана заява повинна містити повну інформацію стосовно того, між
ким, з приводу чого, коли виник земельний спір, яке право було пору-
шено, на яких документах це право ґрунтується тощо.
Вимога щодо вмотивованості заяви означає, що разом з нею мають
бути подані документи, які підтверджують наявність у заявника пору-
шеного або спірного права, а також факту його останнього порушення.
Поруч з цим, у заяві може бути зазначено про відсутні у заявника доку-
менти (які своїм змістом можуть підтверджувати ті чи інші юридичне
256
_______________Тема 11. Процесуальний порядок розгляду та вирішення земельних спорів
значимі обставини) та їх місцезнаходження, а також про осіб, які мо-
жуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для
правильного вирішення спору.
Після завершення стадії порушення земельного спору починається
наступна стадія — підготовка земельного спору до розгляду, яка пере-
дбачає підготовку матеріалів справи для вирішення спору по суті. Про-
тягом цієї стадії орган, що вирішує земельний спір, зобов’язаний:
зареєструвати справу, дослідити подані документи, проаналізу-
вати особисто виклаОені заявником аргументи посадовій особі,
що перевіряє заяву, зокрема, висловлені підчас подання заяви;
дослідити документи та інші докази;
прийняти та розглянути клопотання; прийняти усні та пись-
мові пояснення зацікавлених сторін щодо предмета спору та
суті справи;
повідомити іншу сторону спору про прийняття заяви та пору-
шення провадження щодо вирішення земельного спору;
роз ’яснити сторонам їх права та обоє ’язки при розгляді земель-
ного спору;
надати можливість стороні (сторонам) ознайомитися з ма-
теріалами справи (заявою, доданими документами, іншими
доказами, клопотаннями та рішеннями по них, запереченнями
тощо), самостійно подавати клопотання, пояснення та запере-
чення щодо предмета спору та процедури його вирішення тощо.
Земельний кодекс України не передбачає і не забороняє створення
погоджувальних комісій. У разі виникнення складного спору можли-
вим є дослідження в складі комісії певними посадовими особами си-
туації на місцях з метою встановлення фактичних обставин порушення
суб’єктивних прав заявника. За результатами такого дослідження скла-
даються акти, що підписуються посадовими особами, які брали участь
у їх проведенні, та сторонами спору.
На стадії підготовки матеріалів справи до розгляду, а також на всіх
подальших стадіях (до моменту прийняття рішення) за сторонами
зберігається право подати клопотання про припинення розгляду спору
за примиренням сторін.
На стадії розгляду та розв ’язання земельного спору відбувається роз-
гляд та вирішення спору по суті, а також винесення рішення. Земельні
спори, належним чином підготовлені до цієї стадії, розглядаються на
257
Земельно-правовий процес
сесіях відповідних рад або засіданнях їх виконавчих комітетів (органів),
засіданнях органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Сто-
рони спору, будучи належним чином повідомлені про час та місце його
розгляду, зобов’язані взяти участь у його розгляді. Сторона спору може
завчасно подати офіційну згоду на розгляд питання по земельному
спору без її участі. У такому разі, компетентний орган, маючи достат-
ньо матеріалів (відомостей) та інших доказів для вирішення спору по
суті і за відсутності потреби в отриманні заперечень чи пояснень іншої
сторони, приймає рішення про розгляд спору без участі однієї із сторін.
В іншому випадку орган, що розглядає спір, повинен перенести розгляд
спору по суті на інший день. Повторна неявка сторони на розгляд пи-
тання щодо земельного спору може мати місце лише з поважних при-
чин, про які має бути повідомлено органу, що вирішує земельний спір.
Такими поважними причинами можуть бути хвороба сторони спору (її
близького родича або члена сім’ї), перебування у відрядженні, тимча-
совий виїзд з постійного місця проживання за умовами та характером
роботи тощо.
Відсутність однієї із сторін без поважних причин при повтор-
ному розгляді земельного спору не зупиняє його розгляд і прийняття
рішення.
У рішенні органу місцевого самоврядування або органу виконавчої
влади з питань земельних ресурсів визначається порядок його вико-
нання.
Рішення передається сторонам у 5-денний термін з часу його прий-
няття.
Земельний кодекс України гарантує сторонам спору їх безпосе-
редню участь в процесі його вирішення, передбачивши можливість
перенесення розгляд справи, якщо відсутня одна зі сторін при першому
вирішенні питання і відсутності офіційної згоди на розгляд питання без
неї.
В ряді випадків розгляд і вирішення земельного спору може бути
здійснено у відсутності однієї зі сторін, наприклад, коли сторона
ухиляється від присутності під час розгляду спору або якщо вона пись-
мово повідомляє про нез’явлення або небажання брати участь у розгляді
спору. Під ухиленням від участі в розгляді спору треба також розуміти
неявку сторони без поважних причин при повторному виклику ор-
гану, що розглядає земельний спір.
258
Тема 11. Процесуальний порядок розгляду та вирішення земельних спорів
Відповідно до статті 160 Земельного кодексу України сторони, які
беруть участь у земельному спорі, мають право:
• знайомитися з матеріалами щодо цього спору,
* робити з них виписки,
* брати участь у розгляді земельного спору,
• подавати документи та інші докази,
* порушувати клопотання,
• давати усні і письмові пояснення,
• заперечувати проти клопотань та доказів іншої сторони,
• одержувати копію рішення щодо земельного спору,
• у разі незгоди з рішенням, оскаржувати його.
За результатами розгляду земельних спорів органи місцевого само-
управління або органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів
приймають рішення, які повинні містити посилання на фактичні об-
ставини справи і норми земельного законодавства. В рішенні повинен
бути також передбачений порядок його виконання, тобто заходи щодо
відновлення порушених прав і законних інтересів власників землі, зем-
лекористувачів або інших суб’єктів, що є стороною в спорі.
Рішення, що приймається за результатами розгляду земельного
спору повинно складатися з чотирьох частин: вступної, описової, мо-
тивувальної та резолютивної.
У вступній частині викладається: де і коли винесено рішення; який
орган прийняв рішення; сторони, що беруть участь в розгляді спору.
В описовій частині фіксуються: зміст заяви; документи і матеріали,
представлені сторонами; встановлені фактичні обставини справи.
В мотивувальній частині вказуються обставини справи, встанов-
лені органом, що розглядає земельний спір.
Резолютивна частина рішення повинна містити: викладення кінце-
вих висновків про задоволення заявлених вимог або відмову в їх задо-
воленні повністю або частково; строк і порядок оскарження прийнятого
рішення.
Важливим положенням є те, що орган, який прийняв рішення, по-
винен ознайомити сторони зі змістом останнього. Формою такого оз-
найомлення є безпосередня передача прийнятого рішення сторонам.
Термін передачі рішення - 5 днів з часу його прийняття.
Рішення відповідних органів виконавчої влади з питань земельних
ресурсів, органів місцевого самоврядування вступає в силу з моменту
259
Земельно-правовий процес
його прийняття. Оскарження зазначених рішень у суді призупиняє
їх виконання.
Виконання рішення щодо земельних спорів здійснюється органом,
який прийняв це рішення.
Виконання рішення не звільняє порушника від відшкодування
збитків або втрат сільськогосподарського та лісогосподарського вироб-
ництва внаслідок порушення земельного законодавства.
Виконання рішення щодо земельних спорів може бути призупинено
або його термін може бути продовжений вищестоящим органом або
судом.
3. Судовий порядок розгляду земельних спорів
Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння,
користування і розпорядження земельними ділянками, що перебува-
ють у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розме-
жування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.
Також вирішується судом спори у разі незгоди власників землі або
землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, ор-
гану виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
Згідно ст. 6 Конституції України судова влада визнається однією з
гілок державної влади в Україні. Судовий захист є ефективною формою
захисту права власності. Головним обов'язком держави, відповідно до
ст. З Конституції України, є утвердження і забезпечення прав і свобод
людини.
Захист порушених внаслідок виникнення земельного спору прав на
земельну ділянку здійснюється судом загальної юрисдикції, господарсь-
ким судом або третейським судом. (За Курило В.І. Законодавство з пи-
тань регулювання земельних відносин: модуль (методичний посібник)
К.: Національний аграрний університет. - 2006).
Судам загальної юрисдикції (районні та міські суди) підвідомчі
справи щодо спорів, що виникають із земельних правовідносин, якщо
хоча б однією з сторін у спорі є громадянин, а також справи, що вини-
кають з адміністративно-правових земельних правовідносин. Названі
суди також розглядають справи, в яких беруть участь іноземні грома-
дяни, особи без громадянства, іноземні підприємства та організації
(ст. 24 Цивільного процесуального кодексу України ).
260
_____________Тема 11. Процесуальний порядок розгляду та вирішення земельних с п о р і в
Господарські суди розглядають справи, сторонами в яких виступа-
ють підприємства - юридичні особи (статті 12-16 Господарського про-
цесуального кодексу України).
Цивільні справи із захисту прав на земельні ділянки при вирішенні
земельних спорів на підставі ст. 17 Цивільного процесуального кодексу
України сторони мають право передати спір на розгляд третейсь-
кого суду, крім випадків, встановлених законом, а також господарські
спори з названих підстав (ч. 2 ст. 12 Господарського процесуального
кодексу України) можуть розглядатись третейськими судами в порядку,
передбаченому Законом України “Про третейські суди” від 11 травня
2004 року.
Судовий захист порушених майнових прав на земельну ділянку
здійснюється на підставі подання до суду відповідної позовної заяви.
Позовна заява, подана до суду, реєструється, оформлюється і пе-
редається судді в порядку черговості. Через наявність у судовій сис-
теми різних судів, форма і склад позовної заяви дещо різна, але вони
базуються на вимогах Цивільного процесуального кодексу України від
18 березня 2004 року. Так, відповідно до ст. 119 позовна заява подається
у письмовій формі і повинна містити:
І) найменування суду, до якого подається заява;
2) ім 'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім ’я пред-
ставника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх
місце проживання або місцезнаходження, поштовий індекс, номер за-
собів зв ’язку, якщо такий відомий;
3) зміст позовних вимог;
4) ціну позову щодо вимог майнового характеру;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;
6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, на-
явність підстав для звільнення від доказування;
7) перелік документів, що додаються до заяви.
Позовна заява підписується позивачем або його представником із
зазначенням дати її подання. До позовної заяви додаються документи,
що підтверджують сплату судового збору та оплату витрат на інфор-
маційно-технічне забезпечення розгляду справи. У разі пред’явлення
позову особами, які діють на захист прав, свобод та інтересів іншої
особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення. Якщо
позовна заява подається представником позивача, до позовної заяви
261
Земельно-правовий процес
додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повно-
важення. Позовна заява, подана після забезпечення доказів або позову,
повинна містити, крім зазначеного у частині другій цієї статті, відомості
про забезпечення доказів або позову.
Від ціни позову земельного спору залежить розмір сплати держав-
ного мита. Розмір ставок державного мита за при поданні позовної заяви
до суду визначається ст. З Декрету Кабінету Міністрів України „Про
державне мито” від 21 січня 1993 року (із змінами та доповненнями
на 1 січня 2005 року). Відповідно до ст. З Декрету Кабінету Міністрів
України “Про державне мито” із позовних заяв, що подаються до судів
загальної юрисдикції та господарських судів, стягується державне мито
в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 3-х і не більше 100 неопо-
датковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. З Декрету Кабінету Міністрів України “Про дер-
жавне мито” із позовних заяв щодо захисту прав громадян-працівників
колишніх колективних сільськогосподарських підприємств на земельну
частку (пай) і майновий пай стягується державне мито в розмірі 0,1
відсотка ціни позову незалежно від величини останньої.
4. Звернення до органів державної виконавчої служби при
вирішенні земельних спорів
Примусове виконання рішень в Україні покладається на державну
виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції
України. Створено виконавчу службу відповідно до Закону України “Про
державну виконавчу службу” від 24 березня 1998 року, що визначив
основи організації та діяльності державної виконавчої служби, її зав-
дання, правовий статус державних виконавців та їх соціальний захист.
Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці район-
них, міських (міст обласного значення), районних у містах відділів дер-
жавної виконавчої служби.
Завданням державної виконавчої служби, яка входить до системи
органів Міністерства юстиції України є своєчасне, повне і неуперед-
жене примусове виконання рішень, передбачених законом, в т.ч. і при
захисті права власності (ст. 1 Закону України “Про державну виконавчу
службу”). Виконавче провадження існує для виконання рішень судів та
інших органів, які відповідно до закону підлягають примусовому вико-
нанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
262
Тема 11. Процесуальний порядок розгляду та вирішення земельних спорів
У ст. І Закону України “Про виконавче провадження” від 21 квітня
1999 року визначено, що виконавче провадження - це сукупність дій
органів і посадових осіб, спрямованих на примусове виконання рішень
судів та інших органів (посадових осіб), як і здійснюються на підставах,
у спосіб та в межах повноважень, визначених законодавством, а також
рішеннями, що підлягають примусовому виконанню.
Державною виконавчою службою у справах про захист прав на зе-
мельну ділянку підлягають виконанню:
І) рішення, ухвали і постанови судів у цивільних справах;
2) вироки, ухвали і постанови судів у кримінальних справах у час-
тині майнових стягнень;
3) постанови судів у частині майнових стягнень у справах про
адміністративні правопорушення;
4) мирові угоди, затверджені судом;
5) рішення, ухвали, постанови господарських судів;
6) рішення третейських судів відповідно до законів України;
7) постанови, винесені органами (посадовими особами), уповнова-
женими законом розглядати справи про адміністративні правопору-
шення у випадках, передбачених законом;
8) постанови державного виконавця про стягнення виконавчого
збору, витрат на проведення виконавчих дій, накладення штрафу.
Для примусового виконання рішень державною виконавчою служ-
бою застосовуються наступні заходи:
1) звернення стягнення на майно боржника;
2) вилучення у боржника і передача стягувачеві певних предметів,
зазначених у рішенні суду;
3) інші заходи, передбачені рішенням суду.
Після набрання рішеннями компетентних органів законної сили у
справах з вирішення земельних спорів видаються виконавчі документи,
які передаються для провадження до державної виконавчої служби. Ви-
конавчими документами у названих справах є:
І) виконавчі листи, що видаються на підставі рішень, вироків, ух-
вал, постанов судів загальної юрисдикції, рішень іноземних судів та
арбітражів, якщо вони визнані й допущені для виконання на території
України у встановленому законодавством порядку;
2) ухвали судів у випадках, передбачених законом;
3) ухвали судів загальної юрисдикції про затвердження мирових
угод:
263
Земельно-правовий процес
4) накази, що видаються на підставі рішень, ухвал, постанов гос-
подарських судів;
5) постанови, винесені органами (посадовими особами), уповнова-
женими законом розглядати справи про адміністративні правопору-
шення у випадках, передбачених законом;
6) постанови державного виконавця про виконавчий збір та накла-
дення штрафу.
У виконавчому документі повинні бути зазначені:
> назва документа,
> дата видачі
> найменування органу, посадової особи, що видали виконавчий до-
кумент;
> дата й номер рішення, за яким видано виконавчий документ;
> найменування стягувана й боржника, їх адреси, номери рахунків
у кредитних установах;
> резолютивна частина рішення;
> дата набрання чинності рішенням;
> строк пред 'явлення виконавчого документа до виконання.
Виконавчий документ має бути підписаний уповноваженою особою
і скріплений печаткою. Законом можуть бути встановлені також інші
вимоги до виконавчих документів.
Виконавчі дії, як правило, провадяться державним виконавцем за
місцем проживання, роботи боржника або за місцезнаходженням його
майна. Якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться
за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Якщо
майно боржника знаходиться в декількох різних місцях, право вибору
місця виконання можуть розподілятись між кількома відділами Дер-
жавної виконавчої служби, які можуть вчиняти виконавчі дії по вико-
нанню рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить
стягувану.
У ст. 21 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено,
що виконавчі документи можуть бути пред’явлені до виконання в на-
ступні терміни:
І) виконавчі листи та інші судові документи - протягом трьох
років:
2) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розгля-
дати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох
місяців;
264
Тема 11. Процесуальний порядок розгляду та вирішення земельних спорів
3) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не вста-
новлено законом.
Зазначені строки починають свій відлік у залежності від органу, що
прийняв рішення про майнове стягнення:
1) для виконання рішень і вироків судів у частині майнових стяг-
нень - ї наступного дня після набрання рішенням законної сили чи
закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки ви-
конання рішення;
2) для виконання рішень господарських судів - з наступного дня
після набрання рішенням законної сили;
3) для виконання рішень адміністративних органів - з дня винесення
відповідної постанови.
Державний виконавець у 3-денний строк з дня прийняття виконав-
чого документа виносить постанову про відкриття виконавчого про-
вадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для
добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи
днів та попереджає боржника про примусове виконання рішення після
закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого
збору і витрат, пов’язаних з провадженням виконавчих дій. Копія по-
станови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного
дня надсилається стягувану, боржнику та органу (посадовій особі), який
видав виконавчий документ.
За заявою стягувана з метою забезпечення виконання рішення по
майнових стягненнях державний виконавець одночасно з винесенням
постанови про відкриття виконавчого провадження описує майно борж-
ника і накладає на нього арешт, про що зазначається в цій постанові.
Постанова про відкриття виконавчого провадження може бути ос-
каржена сторонами начальнику відповідного відділу державної вико-
навчої служби, яка підлягає розгляду у 10-денний строк. У разі непо-
годження з наслідками його рішення, що видається як постанова, це
рішення може бути оскаржене у свою чергу у 10-денний строк до ви-
щестоящого органу державної виконавчої влади або до суду, що виніс
відповідне рішення про примусове стягнення.
Якщо боржнику встановлений строк добровільно не виконав рішення,
державний виконавець невідкладно розпочинає його примусове вико-
нання у межах вищеназваних строків. У разі невиконання рішення у
строк, встановлений для добровільного його виконання, з боржника
постановою державного виконавця, яка затверджується начальником
265
Земельно-правовий процес
відповідного відділу Державної виконавчої служби, стягується вико-
навчий збір у розмірі п’яти відсотків від належної до стягнення суми
або вартості майна боржника.
Виконавець зобов’язаний провести виконавчі дії та виконати рішення,
не пов’язані з реалізацією майна боржника, не пізніше ніж у двомісяч-
ний строк з дня винесення постанови про відкриття виконавчого про-
вадження. Продовження строку виконання, пов’язаного з реалізацією
майна боржника, можу бути викликано складністю процедури продажу,
адже майно може бути не реалізованим протягом встановленого строку.
Якщо передане торговельним організаціям майно не буде продано про-
тягом двох місяців, воно підлягає переоцінці. Державний виконавець пе-
реоцінює майно в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У разі коли в місячний строк після переоцінки майно не буде продано,
державний виконавець повідомляє про це стягувана і пропонує йому
вирішити питання щодо залишення за собою непроданого майна.
У ст. 87 Закону України “Про виконавче провадження’’ вста-
новлюється відповідальність боржника за невиконання рішення. Так,
у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним
виконавцем строк рішення, що зобов’язує боржника виконати певні дії,
які можуть бути виконані лише боржником, державний виконавець ви-
носить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу
в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів гро-
мадян, на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян і на боржника - юридичну особу - від двад-
цяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та
призначає новий строк для виконання.
5. Нотаріальний захист земельних прав
Відповідно до ст. 1 Закону України „Про нотаріат” від 2 вересня 1993
року (зі змінами та доповненнями станом на 15 грудня 2005 року) но-
таріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого
напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених
законом.
Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на но-
таріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, держав-
них нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються
266
Тема 11. Процесуальний порядок розгляду та вирішення земельних спорів
приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси). Доку-
менти, оформлені державними і приватними нотаріусами, мають
однакову юридичну силу. Водночас існують обмеження щодо вчинення
нотаріальних дій приватними нотаріусами, які можуть здійснювати
тільки державні нотаріуси.
Приватний нотаріус не може вчиняти такі дії із захисту прав на
земельну ділянку:
1) накладати і знімати заборону на відчуження земельної ділянки;
2) видавати свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку;
3) вживати заходів до охорони спадкового майна;
4) посвідчувати договори довічного утримання у обмін на земельну
ділянку.
У населених пунктах, де немає нотаріусів, нотаріальні дії вчи-
няються уповноваженими на це посадовими особами виконавчих
комітетів сільських, селищних, міських Рад. Компетенція цих ор-
ганів щодо нотаріального посвідчення документів у сфері земельних
правовідносин обмежується такими випадками:
1) вживанням заходів до охорони земельної ділянки, що належить
до спадкового майна;
2) накладенням та зняттям заборони відчуження земельної
ділянки;
3) посвідченням заповітів щодо земельної власності;
4) посвідченням доручень на представництво інтересів власників
земельних ділянок;
5) засвідченням вірності копій документів, що засвідчують право
власності на земельні ділянки та операцій з їх відчуження і виписок з
них;
6) засвідченням справжності підпису на документах, що опосеред-
ковують земельний оборот.
Вчинення нотаріального надпису є гарантією дотримання прав влас-
ника земельної ділянки. Так, відповідно до ч. З ст. 33 Закону України
“Про іпотеку” від 5 червня 2003 року (із змінами станом на 22 грудня
2005 року) у разі невиконання або неналежного виконання боржником
основного зобов’язання іпотекодержатель земельної ділянки вправі за-
довольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення
стягнення на предмет іпотеки, яке здійснюється на підставі виконав-
чого напису нотаріуса. При цьому абсолютно не виникає погреба для
звернення за захистом права власності на земельну ділянку до суду.
267
Земельно-правовий процес
Питання для самоконтролю
1. Що таке земельний спір?
2. Які бувають спори?
3. Хто вирішує земельні спори?
4. Який порядок розгляду спорів?
5. В які терміни розглядаються земельні спори, чи стягується за
це плата?
6. Які є стадії вирішення земельного спору?
7. Що таке порушення земельного спору, які документи при цьому
представляються?
8. Що включає в себе підготовка спору до розгляду?
9. Які права та обоє ’язки сторін при розгляді спорів?
10. Який повинен бути зміст рішення за результатами вирішення
земельного спору?
11. Який порядок оскарження рішень щодо земельного спору?
12. Які особливості розгляду спору в судовому порядку?
13. Яку інформацію повинна містити позовна заява до суду?
14. Який порядок виконання рішень щодо земельних спорів?
15. Які дії із захисту прав на земельну ділянку може здійснювати
нотаріус?
16. Які нотаріальні дії можуть вчиняються уповноваженими на це
посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських
Раду населених пунктах, де немає нотаріусів?
268
Тема 12
Процесуальний порядок
здійснення державного
контролю за використанням та
охороною земель
План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу
1. Загальні положення
2. Поняття адміністративного правопорушення та адміністративної
відповідальності
3. Організація перевірок земельного законодавства.
4. Провадження в справах про адміністративні правопорушення
5. Оформлення матеріалів при проведенні перевірок та виявленні
фактів порушень земельного законодавства
6. Накладення адміністративних стягнень
1. Загальні положення
Всі власники землі та землекористувачі мають широкі права щодо
використання землі та господарювання на ній. Проте відповідно до
статті 41 Конституції України така діяльність не може завдавати шкоди
правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршу-
вати екологічну ситуацію і природні якості землі. Виконання таких
обов’язків потребує уваги держави, що здійснюється за допомогою
контролю за використанням та охороною земель. Це одна з важливих
функцій управління земельним фондом.
Контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпе-
ченні додержання органами державної влади, органами місцевого само-
врядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами
земельного законодавства України.
Законодавство передбачає такі види контролю за використанням т
охороною земель:
> державний,
> самоврядний,
'г громадський.
269
Земельно-правовий процес
Відповідно до статей 188-190 Земельного кодексу України дер-
жавний контроль за використанням та охороною земель здійснюється
уповноваженими органами виконавчої влади по земельних ресурсах, а
за додержанням вимог законодавства про охорону земель — спеціально
уповноваженими органами з питань екології та природних ресурсів.
Самоврядний контроль за використанням та охороною земель
здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та облас-
ними радами.
Громадський контроль за використанням та охороною земель
здійснюється громадськими інспекторами, які призначаються
відповідними органами місцевого самоврядування і діють на підставі
положення, затвердженого центральним органом виконавчої влади по
земельних ресурсах.
Зауважимо, що самоврядний та громадський контроль за викори-
станням та охороною земель належним чином юридично не опрацьо-
вані на сьогоднішній день.
Відповідно до Закону України “Про державний контроль за викори-
станням та охороною земель" основними завданнями державного кон-
тролю за використанням та охороною земель є:
• забезпечення додержання органами державної влади, органами
місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами
земельного законодавства України;
* забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони та
раціонального використання земель;
* запобігання порушенням законодавства України у сфері викори-
стання та охорони земель, своєчасне виявлення таких порушень
і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення;
• забезпечення додержання власниками землі та землекористува-
чами стандартів і нормативів у сфері охорони та використання
земель, запобігання забрудненню земель та зниженню родючості
грунтів, погіршенню стану рослинного і тваринного світу, вод-
них та інших природних ресурсів.
Основними принципами здійснення державного контролю за вико-
ристанням та охороною земель є:
забезпечення раціонального використання та охорони земель як
основного національного багатства, що перебуває під особливою
охороною держави;
270
Тема 12. Процесуальний порядок здійснення державного контролю за використанням...
пріоритет вимог екологічної безпеки у використанні земельних
ресурсів над економічними інтересами;
повне відшкодування шкоди, заподіяної довкіллю внаслідок пору-
шення земельного законодавства України;
поєднання заходів економічного стимулювання і відповідальності
у сфері використання та охорони земель.
Об’єктом державного контролю за використанням га охороною
земель є всі землі в межах території України.
Державний контроль за використанням та охороною земель
здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань
земельних ресурсів: Державна інспекція з контролю за використан-
ням та охороною земель і її територіальні органи.
Державний контроль за додержанням законодавства про охорону
земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з
питань екології та природних ресурсів: Державна екологічна інспекція
та її територіальні органи.
Моніторинг родючості грунтів проводить спеціально уповнова-
жений орган виконавчої влади з питань аграрної політики: Державна
служба охорони родючості грунтів та її територіальні органи.
Державний контроль за використанням та охороною земель, дотри-
манням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг
грунтів здійснюються шляхом:
> проведення перевірок;
> розгляду звернень юридичних і фізичних осіб;
> участі у роботі комісій при прийнятті в експлуатацію меліора-
тивних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасад-
жень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об ’єктів,
які споруджуються з метою підвищення родючості грунтів та
забезпечення охорони земель;
> розгляду документації із землеустрою, пов ’язаної з використан-
ням та охороною земель;
> проведення моніторингу грунтів та агрохімічної паспортизації
земель сільськогосподарського призначення.
Фінансування і матеріально-технічне забезпечення спеціально
уповноважених органів виконавчої влади у сфері державного контролю
за використанням та охороною земель здійснюються за рахунок коштів
Державного бюджету України.
271
Земельно !,. 1 ...
Держава гарантує захист честі, гідності, здоров 'я, життя, майна
посадових осіб спеціально уповноважених органів виконавчої влади
у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і
членів їх сімей від злочинних посягань та інших протиправних дій.
Шкода, заподіяна знищення,» або пошкодженням майна поса-
дової особи спеціально уповноважених органів виконавчої влади у
сфері державного контролю за використанням та охороною земель чи
членів її сім’ї у зв’язку з виконанням нею посадових обов'язків, ком-
пенсується в повному обсязі за рахунок коштів Державного бюджет}'
України з наступним стягненням цієї суми з винних осіб.
У разі загибелі посадової особи спеціально уповноважених органів
виконавчої влади у сфері державного контролю за використанням та
охороною земель у зв’язку з виконанням службових обов'язків сім’ї
загиблого або його утриманцям виплачується одноразова допомога в
розмірі десятирічної заробітної плати загиблого за останньою поса-
дою, яку він займав, за рахунок коштів Державного бюДжету України
та коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на ви-
робництві та професійних захворювань України з наступним стягнен-
ням цієї суми з винних осіб.
У разі нанесення посадовій особі спеціально уповноважених ор-
ганів виконавчої влади у сфері державного контролю за використанням
та охороною земель тілесних ушкоджень у зв’язку з виконанням нею
службових обов’язків, що перешкоджають падалі займатися про-
фесійною діяльністю, їй виплачується одноразова допомога в розмірі
п'ятирічної заробітної плати за останньою посадою, яку вона займала,
за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та про-
фесійних захворювань України з наступним стягненням цієї суми з вин-
них осіб і призначається пенсія по інвалідності.
У разі нанесення посадовій особі спеціально уповноважених ор-
ганів виконавчої влади у сфері державного контролю за використанням
та охороною земель тілесних ушкоджень у зв’язку з виконанням нею
посадових обов’язків, що не перешкоджають надалі займатися про-
фесійною діяльністю, їй виплачується одноразова допомога в розмірі
однорічної заробітної плати за рахунок коштів Державного бюджету
України та коштів Фонду соціального страхування від нещасних ви-
падків на виробництві та професійних захворювань України з наступ-
ним стягненням цієї суми з винних осіб.
272
Тема 12. Процесуальний порядок здійснення державного контролю за використанням...
Річна заробітна плата посадової особи спеціально уповноважених
органів виконавчої влади у сфері державного контролю за використан-
ням та охороною земель, що береться для нарахування розміру однора-
зової допомоги, включає всі види грошових виплат, які одержала поса-
дова особа за час роботи за останньою посадою за рік, що передував
року загибелі або ушкодження здоров’я.
До повноважень спеціально уповноваженого органу виконавчої
влади з питань земельних ресурсів у сфері державного контролю за
використанням та охороною земель належать:
а) здійснення державного контролю за використанням та охоро-
ною земель у частині:
• додержання органами державної влади, органами місцевого са-
моврядування, юридичними та фізичними особами вимог земель-
ного законодавства України та встановленого порядку набуття
і реалізації права на землю;
• виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільо-
вим призначенням;
• додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання
цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користу-
вання, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних діля-
нок;
* ведення державного обліку і реєстрації земель, достовірності
інформації про земельні ділянки та їх використання;
• розміщення, проектування, будівництва та введення в дію
об’єктів, що негативно впливають або можуть вплинути на
стан земель;
• виконання комплексу необхідних заходів щодо захисту земель від
ерозії, селів, підтоплення, заболочування, вторинного засолення,
переосушення, ущільнення, псування, забруднення, засмічення
відходами, заростання бур ’янами, чагарниками та дрібноліссям;
• дотримання строків своєчасного повернення тимчасово зайня-
тих земельних ділянок та обоє ’язкового виконання заходів щодо
приведення їх у стан, придатний для використання за призначен-
ням;
• виконання умов зняття, збереження і використання родючого
шару грунту під час проведення гірничодобувних, геологорозвіду-
вальних, будівельних та інших робіт, пов ’язаних з порушенням
273
Земельно-правовий процес___________________
грунтового покриву своєчасного проведення рекультивації по-
рушених земель в обсягах, передбачених проектом рекультивації
земель;
• дотримання правил, установленого режиму експлуатації про-
тиерозійних, гідротехнічних споруд, збереження захисних насад-
жень і межових знаків;
• додержання встановленого законодавством порядку визначення
та відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогоспо-
дарського виробництва;
* додержання строків розгляду заяв чи клопотань щодо набуття і
реалізації прав на землю;
б) внесення до органів виконавчої влади або органів місцевого са-
моврядування клопотань щодо:
• приведення у відповідність із законодавством прийнятих ними
рішень з питань регулювання земельних відносин, використання
та охорони земель;
• обмеження або зупинення освоєння земельних ділянок у разі роз-
робки корисних копалин, у тому числі торфу, проведення геолого-
розвідувальних, пошукових та інших робіт з порушенням вимог
земельного законодавства України;
• припинення будівництва та експлуатації об’єктів у разі пору-
шення вимог земельного законодавства України до повного усу-
нення виявлених порушень і ліквідації їх наслідків;
• припинення права користування земельною ділянкою відповідно
до закону;
в) одержання в установленому законодавством порядку від ор-
ганів державної влади, органів місцевого самоврядування, власників і
користувачів, у тому числі орендарів, земельних ділянок документів,
матеріалів та іншої інформації, необхідної для виконання покладе-
них на нього завдань;
г) видачі спеціальних дозволів на зняття та перенесення грунто-
вого покриву земельних ділянок відповідно до затверджених в уста-
новленому законом порядку проектів;
і) участь у розробці нормативно-правових актів з питань дер-
жавного контролю за використанням та охороною земель;
д) вжиття відповідно до закону заходів щодо повернення са-
мовільно зайнятих земельних ділянок їх власникам або користува-
чам;
274
Тема 12. Процесуальний порядок здійснення державного контролю за використанням...
е) вирішення інших питань відповідно до закону.
До повноважень спеціально уповноваженого органу виконавчої
влади з питань екології та природних ресурсів у сфері державного
контролю за додержанням вимог законодавства України про охорону
земель належать:
а) здійснення державного контролю за додержанням вимог зако-
нодавства України про охорону земель у частині:
> додержання органами виконавчої влади та органами місцевого
самоврядування, фізичними та юридичними особами вимог зако-
нодавства України про охорону земель;
> консервації деградованих і малопродуктивних земель;
> збереження водно-болотних угідь;
> виконання екологічних вимог при наданні у власність і користу-
вання, в тому числі в оренду, земельних ділянок;
> здійснення заходів щодо запобігання забрудненню земель
хімічними і радіоактивними речовинами, відходами, стічними
водами;
"г додержання встановленого законодавством України режиму ви-
користання земель природно-заповідного та іншого природоохо-
ронного призначення, а також територій, що підлягають особ-
ливій охороні;
У додержання вимог екологічної безпеки під час транспорту-
вання, зберігання, використання, знешкодження та захоронення
хімічних засобів захисту рослин, мінеральних добрив, токсичних,
радіоактивних речовин та відходів;
г додержання екологічних нормативів з питань використання та
охорони земель;
г- додержання вимог екологічної безпеки при розробленні нової
техніки і технологій для обробки грунтів, а також під час проек-
тування, розміщення, будівництва, реконструкції, введення в дію
підприємств, споруд та інших об’єктів;
б) проведення лабораторного аналізу стану забруднення земель,
г тому числі радіоактивного, в зонах безпосереднього впливу викидів
і скидів підприємствами забруднюючих речовин, а також у разі ви-
никнення аварій та надзвичайних ситуацій;
в) участь у розробці нормативно-правових актів у сфері охорони
земель;
275
Земельно-правовий процес
г) організація ліквідації екологічних наслідків аварій, залучення
до цього підприємств, установ, організацій незалежно від підпоряд-
кування та форм власності, а також громадян;
ґ) вирішення інших питань відповідно до закону.
До повноважень спеціально уповноваженого органу виконавчої
влади з питань аграрної політики при проведенні моніторингу родю-
чості грунтів належать:
організація розроблення та впровадження загальнодержавних і
регіональних програм із збереження, відтворення та охорони ро-
дючості грунтів;
розроблення та впровадження грунтозахисних та екологобезпеч-
них технологій виробництва сільськогосподарської продукції;
спостереження за зміною показників якісного стану грунтів у ре-
зультаті проведення господарської діяльності на землях сільсь-
когосподарського призначення;
проведення моніторингу родючості грунтів та агрохімічної пас-
портизації земель сільськогосподарського призначення;
формування національного, регіонального та місцевих інфор-
маційних банків даних про стан грунтів земель сільськогоспо-
дарського призначення;
ведення балансу потреби і надходження пестицидів та аг-
рохімікатів в Україну, погодження технічних умов та питань
щодо їх ввезення;
розроблення і сприяння впровадженню механізму економічного
стимулювання застосування грунтозахисних технологій та
підвищення родючості грунтів;
подання органам виконавчої влади або органам місцевого само-
врядування клопотань про обмеження чи припинення робіт, які
ведуться з порушенням агротехнічних та грунтозахисних тех-
нологій;
підготовка експертних висновків і участь у розгляді справ щодо
порушень законодавства України про пестициди та агрохіміками
у сфері охорони і відтворення родючості грунтів;
вирішення інших питань відповідно до закону.
Державні інспектори у сфері державного контролю за використан-
ням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України
про охорону земель мають право-.
276
Тема 12. Процесуальний порядок здійснення державного ^унтролю за використанням...
• безперешкодно обстежувати в установленому законодавством
порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та кори-
стуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо
використання та охорони земель;
• давати обов’язкові для виконання вказівки (приписи) з питань
використання та охорони земель і дотримання вимог законодав-
ства України про охорону земель відповідно до їх повноважень;
* складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні
правопорушення у сфері використання та охорони земель і дот-
римання вимог законодавства про охорону земель та розглядати
відповідно до законодавства справи про адміністративні право-
порушення, а також подавати в установленому законодавст-
вом України порядку до відповідних органів матеріали перевірок
щодо притягнення винних осіб до відповідальності;
* у разі неможливості встановлення особи правопорушника зе-
мельного законодавства на місці вчинення правопорушення дос-
тавляти його до органів внутрішніх справ чи місцевих органів
державної влади для складання протоколу про адміністративне
правопорушення;
• викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання
від них усних або письмових пояснень з питань, пов ’язаних з по-
рушенням земельного законодавства України;
• передавати до органів прокуратури, органів дізнання та досу-
дового слідства акти перевірок та інші матеріали про діяння, в
яких вбачаються ознаки злочину;
• проводити у випадках, встановлених законом, фотографування,
звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для за-
побігання порушенням земельного законодавства України;
• звертатися до органів прокуратури з клопотанням про подання
позову до суду щодо відшкодування втрат сільськогосподарсь-
кого і лісогосподарського виробництва, а також повернення са-
мовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк кори-
стування якими закінчився.
Державні інспектори у сфері державного контролю за використан-
ням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства про охо-
рону земель можуть мати й інші повноваження відповідно до закону і
зобов’язані додержуватися Конституції України, законів України, актів
277
Земельно-правовий процес
Президента України та Кабінету Міністрів України, інших нормативно-
правових актів. За невиконання або неналежне виконання обов’язків
вони несуть відповідальність згідно із законом.
Під час виконання службових обов’язків державні інспектори у
сфері державного контролю за використанням та охороною земель
мають право на носіння форменого одягу встановленого зразка та ви-
користовувати спеціальні транспортні засоби з кольорографічним за-
барвленням і написом з емблемою в порядку, встановленому Кабінетом
Міністрів України.
Державні інспектори у сфері державного контролю за використан-
ням та охороною земель в своїй практичній діяльності керуються Ко-
дексом України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП)
2. Поняття адміністративного правопорупіення та адміністра-
тивної відповідальності
Відповідно до статті КУпАП адміністративним правопорушенням
(проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна)
дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність,
права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку
законом передбачено адміністративну відповідальність.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення
здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування
уповноваженими на те посадовими особами заходів адміністративного
впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності до
закону (ст. 7 КУпАП).
Не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передба-
чена КУпАП або іншими законами, що встановлюють відповідальність
за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані:
крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує
державному або громадському порядку, власності, правам і свободам
громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за да-
них обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна
шкода є менш значною, ніж відвернена шкода (ст. 18 КУпАП);
необхідної оборони, тобто при захисті державного або громадського
порядку, власності, прав і свобод громадян, установленого порядку
управління від протиправного посягання шляхом заподіяння посягаю-
278
Тема 12. Процесуальний порядок здійснення державного контролю за використанням...
чому шкоди, якщо при цьому не було допущено перевищення меж не-
обхідної оборони. Перевищенням меж необхідної оборони визнається
явна невідповідність захисту характерові і суспільній шкідливості по-
сягання (ст. 19 КУпАП).
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передба-
чені КУпАП, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть
за собою відповідно до закону кримінальну відповідальність (ст. 9 КУ-
пАП).
Адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли
на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнад-
цятирічного віку (ст. 12 КУпАП).
Посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за
адміністративні правопорушення, які пов’язані з недодержанням ус-
тановлених правил у сфері охорони порядку управління, державного
і громадського порядку, природи, здоров’я населення та інших пра-
вил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов’язків
(ст. 14 КУпАП).
Іноземні громадяни і особи без громадянства, які перебувають на
території України, підлягають адміністративній відповідальності на за-
гальних підставах з громадянами України. Питання про відповідальність
за адміністративні правопорушення, вчинені на території України іно-
земцями, які згідно з чинними законами та міжнародними договорами
України користуються імунітетом від адміністративної юрисдикції
України, вирішується дипломатичним шляхом (ст. 16 КУпАП).
Особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає
відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчи-
нення правопорушення. Закони, які пом’якшують або скасовують
відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зво-
ротну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до
видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють
відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної
сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопо-
рушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем роз-
гляду справи про правопорушення (ст. 8 КУпАП). Тобто, застосовується
законодавство, яке діяло на момент вчинення правопорушення, з вра-
хуванням нових законодавчих актів, які пом’якшують або скасовують
відповідальність
279
Земельно-правовий процес____________________________________
Не підлягає адміністративній відповідальності особа, яка під час
вчинення протиправної дії чи бездіяльності була в стані неосудності,
тобто не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок
хронічної душевної хвороби, тимчасового розладу душевної діяль-
ності, слабоумства чи іншого хворобливого стану, що повинно бути
підтверджено відповідними висновками органів Міністерства охорони
здоров’я або інших органів згідно з вимогами чинного законодавства
(ст. 20 КУпАП).
Якщо особа, піддана адміністративному стягненню, протягом року
з дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового адміністра-
тивного правопорушення, то ця особа вважається такою, що не була
піддана адміністративному стягненню (ст. 39 КУпАП).
3. Організація перевірок земельного законодавства
Держземінспекція та її територіальні органи (далі - інспекційні ор-
гани Держкомзему) проводяться такі види перевірок:
> планові;
> позапланові;
> оперативні.
Планові перевірки з питань додержання органами державної влади,
органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними осо-
бами вимог земельного законодавства проводяться не частіше одного
разу на календарний рік у відповідності до квартальних планів робіт,
затверджених керівниками інспекційних органів Держкомзему. При
чому інспекційний орган Держкомзему не пізніше десяти днів до по-
чатку проведення перевірки надсилає письмово (з повідомленням) ор-
гану державної влади, органу місцевого самоврядування, юридичній чи
фізичній особі, яких планується перевірити, повідомлення про прове-
дення перевірки з вказанням:
дати початку проведення перевірки,
переліку документів, які необхідно надати інспекгрйному органу
Держкомзему до початку проведення перевірки.
порядку надання документів.
Тривалість планової перевірки не повинна перевищувати десяти
робочих днів. У разі виникнення обставин, що вимагають продовження
терміну перевірки, його може бути продовжено наказом керівника
280
______Тема 12. Процесуальний порядок ідійспення державного контролю за використанням...
відповідного інспекційного органу Держкомзему або особою, яка ви-
конує його обов'язки, але не більше ніж на 5 робочих днів. Подальше
продовження терміну проведення планової перевірки не допускається.
Позаплановою перевіркою є перевірка, яка не передбачена планом
роботи відповідного інспекційного органу Держкомзему.
У разі неможливості своєчасного повідомлення юридичних і фізич-
них осіб про проведення позапланової перевірки (обмежені строки на
її проведення тощо), вона проводиться без попереднього їх повідом-
лення, незалежно від кількості раніше проведених перевірок, за наяв-
ності таких обставин'.
• отримання доручення від Президента України, Верховної Ради
України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших цен-
тральних органів виконавчої влади, органів прокуратури, місце-
вих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування
та Держзем інспекції;
• отримання заяв, скарг чи звернень громадян, що подані в уста-
новленому законодавством порядку, у яких наведена інформація
про порушення земельного законодавства чи можливість виник-
нення аварійних ситуацій, що можуть негативно вплинути на
стан земельних ресурсів;
• проведення перевірки виконання заходів з ліквідації наслідків
аварій, інших надзвичайних ситуацій, що призвели до забруднення
чи знищення родючого шару грунту;
* виявлення недостовірності даних, поданих юридичними чи фізич-
ними особами на запит інспекційного органу Держкомзему;
* за наявності інформації щодо самовільного зайняття земельної
ділянки та використання її без правовстановлюючих доку-
ментів;
• при поданні юридичними чи фізичними особами письмової заяви
до відповідного інспекційного органу Держкомзему про бажання
проведення позапланової перевірки;
• у разі публікації/ у засобах масової інформації матеріалів, що
свідчать про порушення земельного законодавства;
• за ініціативи інспекційного органу Держкомзему, якщо ним ви-
явлені факти, що свідчать про порушення земельного законодав-
ства.
Тривалість позапланової перевірки не повинна перевищувати де-
сяти робочих днів. У разі виникнення обставин, що вимагають про-
281
Земельно-лравовийлроцес _____________________
довження терміну перевірки, його може бути продовжено наказом
керівника відповідного інспекційного органу Держкомзему або особи,
яка виконує його обов’язки, але не більше ніж на 3 робочих дні. По-
дальше продовження терміну проведення позапланової перевірки не
допускається.
Оперативні перевірки проводяться у разі:
> виявлення аварійних забруднень земельних ресурсів;
> здійснення контролю за станом виконання раніше виданих при-
писів;
> знищення або пошкодження протиерозійних гідротехнічних спо-
руд, захисних насаджень, межових знаків.
Оперативні перевірки проводяться без попереднього повідомлення
юридичних і фізичних осіб. Тривалість оперативної перевірки не по-
винна перевищувати п’яти робочих днів. Подальше продовження
терміну проведення оперативної перевірки не допускається.
За результатами перевірки складається відповідний акт.
4. Провадження в справах про адміністративні правопору-
шення
Від імені органів земельних ресурсів розглядати справи про
адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення
мають право посадові особи, яким ці повноваження надані відповідно
до ст. 238-1 КУпАП.
Органи земельних ресурсів розглядають справи про адміністративні
правопорушення, пов’язані з порушенням законодавства в галузі вико-
ристання і охорони земель та порядку регулювання земельних відносин
(статті 52, 53, 53-1, 53-2, 54, 55, 56, 188-5 КУпАП).
Стаття 52. Псування і забруднення сільськогосподарських та
інших земель
Псування сільськогосподарських та інших земель, забруднення їх
хімічними і радіоактивними речовинами, нафтою і нафтопродуктами,
неочищеними стічними водами, виробничими та іншими відходами, а
так само невжиття заходів по боротьбі з бур’янами —
тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від шести до два-
надцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових
осіб - від восьми до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів
громадян.
282
Тема 12. Процесуальний порядок здійснення державного контролю за використанням...
Державний комітет України по земельних ресурсах
(найменування інспекції та її адреса)
АКТ
перевірки дотримання вимог земельного законодавства
'____200_р. _____________________________________
(місце складання акта)
Нами (мною),___________________________________________________________________________
(повні назв» інспекторських посад, прізвища, ім’я та по батькові осіб, що
проводили перевірку)
за участю______________________________________________________________________________
(повні назви посад, прізвища, ім’я та по батькові осіб, що були залучені до перевірки)
у присутності__________________________________________________________________________
(назва посади, прізвище, ім’я та по батькові представника юридичної
особи чи прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, що перевіряється)
відповідно до вимог статей 6 і 10 Закону України “Про державний кон-
троль за використанням та охороною земель” проведена перевірка з питання
(зазначити, з якого питання проводиться перевірка, назва підприємства, установи чи організації,
прізвище, ім’я та по батькові керівника (представника) юридичної особи
чи фізичної особи, які перевіряються)
Місцезнаходження юридичної чи фізичної особи, які перевіряються
У результаті перевірки встановлено.
(зазначити результати перевірки, при виявленні порушення
земельного законодавства вказати його суть з посиланням
на акти чинного законодавства, вимоги яких порушені,
місце розташування земельної ділянки,
її площа, категорія земель та склад угідь,
фактична площа та стан використання земельної ділянки,
наявність документів, що посвідчують право
на земельну ділянку тощо)
283
лемсльпо-правовий процес
(зворотний бік акта)
План - схема земельної ділянки
Підписи осіб, які склали акт:
_____________________________________________підпис________________________
(прізвище та ініціали)
________________________ПІДПИС_____________________________________________
Підписи осіб, які були присутні при перевірці.
_____________________________________________підпис________________________
(прізвище та ініціали)
_____________________________________________ПІДПИС________________________
Підпис представника юридичної чи фізичної особи, які перевірялись:
З актом ознайомлений, копію акта отримав
___________________________________________підпис_______________________
(прізвище та ініціали)
Копія акта відправлена поштою (у разі відмови отримання акта)
_______________________________________________підпис_________________________
(прізвище та ініціали особи, (лата)
яка відправила копію акта)
284
Тема 12. Процесуальний порядок здійснення державного контролю за використанням...
Стаття 53. Порушення правил використання земель
Використання земель не за цільовим призначенням, невиконання
природоохоронного режиму використання земель, розміщення, проек-
тування, будівництво, введення в дію об’єктів, які негативно впливають
на стан земель, неправильна експлуатація, знищення або пошкодження
протиерозійних гідротехнічних споруд, захисних лісонасаджень -
тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від трьох до двад-
цяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових
осіб - від десяти до двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів до-
ходів громадян.
Стаття 53-1. Самовільне зайняття земельної ділянки
Самовільне зайняття земельної ділянки — тягне за собою накладення
штрафу на громадян від одного до десяти неоподатковуваних мінімумів
доходів громадян і на посадових осіб - від восьми до п’ятнадцяти не-
оподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Стаття 53-2. Приховування або перекручення даних земельного
кадастру
Перекручення даних державного земельного кадастру і приховуван-
ня інформації про наявність земель запасу або резервного фонду -
тягнуть за собою накладення штрафу на посадову особу від трьох до
десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Стаття 54. Несвоєчасне повернення тимчасово займаних земель
або не приведення їх у стан, придатний для використання за при-
значенням
Несвоєчасне повернення тимчасово займаних земель або невиконан-
ня обов’язків по приведенню їх у стан, придатний для використання за
призначенням, або невиконання умов знімання, зберігання і нанесення
родючого шару ґрунту -
тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п’яти до
дев’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових
осіб - від дев’яти до вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів
громадян.
Стаття 55. Самовільне відхилення від проектів внутрігоспо-
дарського землеустрою
Відхилення без належного дозволу від затверджених у встановлено-
му порядку проектів внутрігосподарського землеустрою -
тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до вось-
285
Земельно-правовий процес
ми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб
- від трьох до вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів гро-
мадян.
Стаття 56. Знищення межових знаків
Знищення громадянами межових знаків меж землекорнстувань -
тягне за собою накладення штрафу від двох до чотирьох неоподатко-
вуваних мінімумів доходів громадян.
Стаття 188-5. Невиконання законних розпоряджень чи приписів
посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у га-
лузі охорони навколишнього природного середовища використан-
ня природних ресурсів, радіаційної та ядерної безпеки або охорону
природних ресурсів
Невиконання законних розпоряджень чи приписів, інших законних
вимог посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у
галузі охорони навколишнього природного середовища, використання
природних ресурсів, радіаційної та ядерної безпеки або охорону при-
родних ресурсів, ненадання їм необхідної інформації або надання не-
правдивої інформації, створення інших перешкод для виконання покла-
дених на них обов’язків —
тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від трьох до п’яти
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від
п’яти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопору-
шення є своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин
кожної справи, вирішення її в точній відповідності до закону, забезпе-
чення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та
умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, за-
побігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання
законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).
Провадження в справі про адміністративне правопорушення не
може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обста-
вин (ст. 247 КУПАП):
• відсутність події і складу адміністративного правопорушення;
• недосягнення особою на момент вчинення адміністративного
правопорушення шістнадцятирічного віку;
• неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи
бездіяльність;
286
Тема 12. Процесуальний порядок здійснення державного контролю за використанням...
• вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної
оборони;
• видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністра-
тивного стягнення;
• скасування акта, який встановлює адміністративну відпові-
дальність;
• закінчення на момент розгляду справи про адміністративне пра-
вопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП;
• наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається
до адміністративної відповідальності, постанови компетент-
ного органу (посадовоїособи) про накладення адміністративного
стягнення, або не скасованої постанови про закриття справи
про адміністративне правопорушення, а також порушення по
даному факту кримінальної справи;
* смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається відкри-
то. З метою підвищення виховної і запобіжної ролі провадження в спра-
вах про адміністративні правопорушення такі справи можуть розгля-
датися безпосередньо в трудових колективах, за місцем навчання або
проживання порушника (ст. 249 КУпАП).
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які
фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова
особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного право-
порушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини,
що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані вста-
новлюються протоколом про адміністративне правопорушення, пояс-
неннями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності,
потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показан-
нями технічних приладів, які використовуються при нагляді за вико-
нанням правил, норм і стандартів, протоколом про вилучення речей і
документів, а також іншими документами (ст. 251 КУпАП).
Посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням,
що Грунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх
обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю
(ст. 252 КУпАП).
Посадова особа при підготовці до розгляду справи про адміністра-
тивне правопорушення вирішує такі питання (ст. 278 КУпАП):
287
Земельно-правовий процес
Ст. 238-1 Землевпорядні органи Порядок дій з державного контролю за використанням та охороною земель
1 (за Кодексом України про
Порушення ст. 52,53,53-1,53- 2,54,55.56,188-5 адміністративні правопорушення)
Порушники
Громадяни Юридичні особи
Ст. 281 Протокол та повістка
Ст. 38 Протокол складається не пізніше
2 місяців після виникнення або виявлення
правопорушення
Ст. 283 Постанова про.
Ст.284 Накладення стягнення Ст.284 Закриття справи
Ст. 277 Дається 15 днів на розгляд
протоколу
Ст. 268 Обов?язкова інформація, з
відміткою в протоколі, про права особи,
шо здійснила правопорушення, дату
складання та підпису порушника
Ст. 285 Після винесення постанови, до
З днів вона вручається порушнику
Ст.289 Постанова може бути оскаржена в
термін до 10 днів
Ст.291 Постанову може опротестувати
прокурор
Ст. 301 Виконання постанови може бути
відстрочено на 1 місяць
Ст. 304 Виконання постанови
здійснює той хто її виніс
Ст. 303 Постанова, яка не звернута до
виконання на протязі 3 місяців ? не
виконується. Винні притягаються до
відповідальності
Ст. 308 Вирахування суми штрафу
здійснюється через бухгалтерію в
примусовому порядку.
В інших випадках 0 судовими
виконавцями
Ст.ЗО7 Штраф повинен бути сплачений
на протязі 15 днів після винесення
постанови
288
Тема 12. Процесуальний порядок здійснення державного контролю за використанням...
чи належить до її компетенції розгляд даної справи;
чи правильно складено протокол (в тому числі, чи складений
він особою, яка мас на цс право) та інші матеріали справи про
адміністративне правопорушення;
чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і
місце її розгляду;
чи витребувані необхідні додаткові матеріали;
чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається
до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних
представників і адвоката.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається за
місцем його вчинення (ст. 276 КУпАП), за статтями підвідомчими для
розгляду органам Держкомзему України, в п ’ятнадцятиденний строк
з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розгля-
дати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших
матеріалів справи (ст. 277 КУпАП).
Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється
на засадах рівності перед законом всіх громадян незалежно від поход-
ження, соціального та майнового стану, расової та національної належ-
ності, статі, освіти, мови, ставлення до релігії, роду та характеру занять,
місця проживання та інших обставин.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має
право:
> знайомитися з матеріалами справи,
У давати пояснення,
> подавати докази,
У заявляти клопотання;
> при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адво-
ката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право
на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юри-
дичної особи,
> виступати рідною мовою і користуватися послугами перекла-
дача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження;
У оскаржити постанову по справі.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається в при-
сутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
289
Земельно-правовий процес
Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у ви-
падках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду
справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду
справи (ст. 268 КУпАП). Сповіщення особи здійснюється повідомлен-
ням про розгляд справи про адміністративне правопорушення.
Справа розглядається відкрито. В розгляді справи мають право прий-
мати участь:
Потерпілий, тобто особа, якій адміністративним правопорушенням
заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду. Він має право знай-
омитися з матеріалами справи, заявляти клопотання, оскаржувати по-
станову по справі про адміністративне правопорушення. Потерпілого
може бути опитано як свідка (ст. 269 КУпАП);
Законні представники (батьки, усиновителі, опікуни, піклуваль-
ники) особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, і
потерпілого, які є неповнолітніми або особами, що через свої фізичні
або психічні вади не можуть самі здійснювати свої права у справах про
адміністративні правопорушення. Законні представники мають право
представляти їх інтереси та знайомитися з матеріалами справи; заявляти
приносити скарги на рішення посадової особи, яка розглядає справу
(ст. 270 КУпАП);
Захисник (адвокат), який мас право знайомитися з матеріалами
справи; заявляти клопотання; за дорученням особи, яка його запросила,
від її імені приносити скарги на рішення посадової особи, яка розглядає
справу, а також має інші права, передбачені законами України. Повно-
важення адвоката на участь у розгляді справи посвідчуються ордером,
що його видає адвокатське об’єднання, або відповідною довіреністю на
ведення справи (ст. 271 КУпАП);
Свідок, яким у справі про адміністративне правопорушення може
бути викликана кожна особа, про яку є дані, що їй відомі які-небудь об-
ставини, що підлягають установленню по даній справі. Він зобов’язаний
з’явитися в зазначений час на виклик посадової особи, у провадженні
якої перебуває справа, дати правдиві пояснення, повідомити все відоме
йому по справі і відповісти на поставлені запитання (ст. 272 КУпАП);
290
Тема 12. Процесуальний порядок здійснення державного контролю за використанням...
(Державний Герб України)
Державний комітет України по земельних ресурсах
(найменування органу Держкомзему та його адреса)
200__ р.
(прізвище, ім’я та по батькові)
(поштова адреса особи, яка викликається)
ПОВІДОМЛЕННЯ
про розгляд справи про адміністративне правопорушення
Відповідно до статей 6 та 10 Закону України “Про державний контроль за
використанням та охороною земель”, статей 268, 276 і 278 Кодексу України
про адміністративні правопорушення повідомляю, що розгляд справи про
адміністративне правопорушення, яке
відбудеться о год.хв. “___”200_____________року
в приміщенні_________________________________________________________________
(повна назва органу, у якому відбудеться розгляд справи)
за адресою:__________________________________________________________________
(повна адреса місця, де відбудеться розгляд справи)
При собі Вам необхідно мати паспорт або посвідчення особи та індивіду-
альний ідентифікаційний номер.
У разі неявки справу буде розглянуто без Вашої участі.
(повна назва посади, прізвище, ім’я та по батькові посадової особи, що викликає)
(підпис)
291
Земельно-правовий процес
Експерт, який призначається посадовою особою, в провадженні
якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, у разі,
коли виникає потреба в спеціальних знаннях. Експерт зобов’язаний
з’явитися на виклик посадової особи і дати об’єктивний висновок у
поставлених перед ним питаннях. Він має право знайомитися з ма-
теріалами справи, що стосуються предмета експертизи, заявляти кло-
потання про надання йому додаткових матеріалів, необхідних для дачі
висновку; з дозволу органу (посадової особи), в провадженні якого пе-
ребуває справа про адміністративне правопорушення, ставити особі,
яка притягається до відповідальності, потерпілому, свідкам запитання,
що стосуються предмета експертизи; бути присутнім при розгляді
справи (ст. 273 КУпАП);
Перекладач, який призначається посадовою особою, в провадженні
якого перебуває справа про адміністративне правопорушення. Перекла-
дач зобов’язаний з’явитися на виклик посадової особи і зробити повно
й точно доручений йому переклад (ст. 274 КУпАП).
Розгляд справи розпочинається з представлення посадової особи,
яка розглядає дану справу. Посадова особа, що розглядає справу, ого-
лошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністра-
тивної відповідальності, роз’яснює особам, які беруть участь у розгляді
справи, їх права і обов’язки. Після цього оголошується протокол про
адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи,
які беруть участь у розі ляді справи, досліджуються докази і вирішу-
ються клопотання. У разі участі в розгляді справи прокурора заслу-
ховується його висновок.
Посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопо-
рушення зобов’язана з’ясувати-.
• чи було вчинено адміністративне правопорушення,
• чи винна дана особа в його вчиненні,
* чи підлягає вона адміністративній відповідальності,
* чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відпові-
дальність,
• чи заподіяно майнову шкоду,
• чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне пра-
вопорушення на розгляд громадській організації, трудовому ко-
лективу,
292
______Тема 12. Процесуальний порядок здійснення державного контролю за використанням...
• з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного
вирішення справи (ст. 280 КУпАП).
Посадова особа, яка розглядає справу, встановивши причини та
умови, що сприяли вчиненню адміністративного правопорушення,
вносить у відповідний державний орган чи орган місцевого самовря-
дування, громадську організацію або посадовій особі пропозиції про
вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов. В місячний термін
з дня надходження пропозиції відповідні органи (посадові особи) по-
винні повідомити посадову особу, яка внесла пропозицію, про вжиті
заходи (ст. 282 КУпАП).
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується
з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопору-
шення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття,
а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим право-
порушником, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).
Посадові особи органів Держкомзему, яким згідно з вимогами
ст. 238-1 КУпАП надано право розглядати справи та накладати
адміністративні стягнення, мають право застосовувати лише один із
видів адміністративних стягнень, визначених у ст. 24 КУпАП - штраф.
Штраф є грошовим стягненням, що накладається на громадян і по-
садових осіб за адміністративні правопорушення у випадках і розмірі,
встановлених КУпАП.
5. Оформлення матеріалів при проведенні перевірок та вияв-
ленні фактів порушень земельного законодавства
Відповідно до інструкції з оформлення органами Державного
комітету України по земельних ресурсах матеріалів про адміністра-
тивні правопорушення від 18.05.2004 № 147 при виявленні порушення
земельного законодавства державний інспектор з контролю за викори-
станням та охороною земель складає протокол про адміністративне пра-
вопорушення (далі - протокол). Зразок протоколу затверджено наказом
Держкомзему України від 12.12.2003 N 312 ’ТІро затвердження Порядку
планування та проведення перевірок з питань здійснення державного
контролю за використанням та охороною земель”, який зареєстровано в
Міністерстві юстиції України 25.12.2003 заК 1223/8544.
293
Земельно-правовий процес
Державний комітет України по земельних ресурсах
(найменування інспекції та її адреса)
ПРОТОКОЛ
про адміністративне правопорушення
"__”200_ р. N 00000*
Місце складання протоколу__________________________________________________
Мною.______________________________________________________________________
(посада, прізвище, ім’я та по батькові особи, яка склала протокол)
при перевірці______________________________________________________________
(питання, з якого проводиться перевірка,
найменування юридичної чи фізичної особи, які перевіряються) встановлено,
що_________________________________________________________________________
(час вчинення і суть адміністративного правопорушення, місцезнаходження земельної ділянки,
наявність документів, які посвідчують право власності чи право користування земельною ділянкою,
площа земельної ділянки (га), на якій скоєне порушення земельного законодавства, давність користування
земельною ділянкою, категорія земель, шкода (у разі наявності), яка заподіяна земельним ресурсам,
стан виконання попередніх приписів)
що є порушенням ст.Земельного кодексу України та ст.
(назва актів чинного законодавства та статті, вимоги яких порушені)
Відповідальність за скоєне правопорушення передбачена ст. Кодексу
України про адміністративні правопорушення та ст. 211 Земельного кодексу України
Адміністративне правопорушення вчинено:
1. Прізвище_______________________________________________________________
2. Ім’я___________________________________________________________________
3. По батькові____________________________________________________________
4. Дата та рік народження ________________________________
5. Сімейний стан__________________________________________________________
6. Кількість утриманців___________________________________________________
7. Місце народження_______________________________________________________
8. Домашня адреса_________________________________________________________
(місце проживання, поштовий індекс, телефон)
9. Місце роботи (навчання)
назва підприємства чн установи, поштова адріса)
294
______Тема 12. Процесуальний порядок здійснення державного контролю за використанням...
(зворотний бік протоколу)
10. Посада_____________________________________________________________________________
(зазначається тільки для посадових осіб)
11. Заробітна плата____________________________________________________________________
12. Документ, що посвідчує особу,
(назва документа)
серія N, виданий
(дата видачі та назва
органу, який видав документ)
Мені роз’яснені мої права згідно із ст. 268 КУпАП України:
“Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайо-
митися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання;
при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця
у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи
за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами
перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження: оскаржити поста-
нову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присут-
ності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності
цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її
сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про
відкладення розгляду справи”.
Відповідно до вимог ст. 63 Конституції України особа не несе відповідальності за
відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів своєї сім’ї чи близьких ро-
дичів.
Підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності
Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності:
(підпис особи, яка дає пояснення)
Мені повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбу-
деться о______год.хв. “_____________”200__________________р. у приміщенні
(назва органу, який буде розглядати справу)
за адресою:___________________________________________________________________________
Підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності
При перевірці були присутні:
І.підпис,
який проживає за адресою:_______________
2.підпис.
який проживає за адресою:_______________
Підпис особи, яка склала протокол: _ ___
295
Земельно-правовий процес
Протокол складається в одному примірнику і відповідно до статей
11, 18 та 19 Закону України “Про мови в Україні” оформляється держав-
ною мовою. Не допускається заповнювати протокол олівцем. У разі до-
пущення виправлень, вони повинні бути засвідчені підписом складача
протоколу та особи, про яку він складається.
У протоколі зазначаються .
* дата і .місце його складання;
* посада, прізвище, ім ’я та по батькові особи, яка склала протокол
(указати повністю, без скорочень);
• відомості про особу порушника (прізвище, ім ’я та по батькові,
рік народження (для осіб від 16 до 18 років - день та місяць
народження), місце народження, сімейний стан (у тому числі
кількість утриманців), розмір заробітної плати, місце прожи-
вання, місце роботи, посада (для посадових осіб);
• місце, час учинення і суть адміністративного правопорушення;
* законодавчі та нормативно-правові акти, вимоги яких порушені
і які встановлюють відповідальність за вчинене правопорушення
(з обоє ’язковим зазначенням статей (їх частин), пунктів, абзаців
тощо);
* прізвища, ім ’я та по батькові, адреси свідків і потерпілих, якщо
вони є. У протоколі може зазначатися як домашня, так і служ-
бова адреса або контактний телефон, за яким їх можна викли-
кати. Відсутність свідків не позбавляє протокол чинності;
• пояснення порушника - можуть бути викладені в протоколі або
на окремому аркуші з відміткою про це в протоколі. Особа, яка
вчинила правопорушення, має право подати в протоколі пояс-
нення і зауваження щодо його змісту, а також викласти мотиви
своєї відмови від його підписання. У разі відмови особи, яка вчи-
нила правопорушення, від пояснень у протоколі чи від його підпи-
сання, у ньому обоє ’язково робиться запис про це;
* інші відомості, необхідні для вирішення справи (наприклад:
відомості про наявність актів обстеження земельної ділянки,
відмітки про наявність документів і речей, які підтверджують
правопорушення);
* якщо правопорушенням заподіяно шкоду земельним ресурсам шля-
хом їх забруднення чи засмічення, про це також зазначається у
Тема 12. Процесуальний порядок здійснення державного контролю за використанням...
протоколі. Протокол у триденний строк направляється за на-
лежністю до органів Міністерства охорони навколишнього при-
родного середовища;
• у протоколі обоє ’язково робиться відмітка про роз ’яснення по-
рушнику його прав, які передбачені ст. 268 КУпАП, а також
про попередження його про час та місце розгляду справи про
адміністративне правопорушення. У разі відмови особи, яка вчи-
нила правопорушення, від підписання протоколу обоє ’язково на-
правляється повідомлення про час і місце розгляду справи реко-
мендованим листом з повідомленням про вручення.
Якщо протокол складається громадським інспектором з контролю за
використанням та охороною земель або посадовою особою, яка зазда-
легідь не може знати про час і місце розгляду справи, то реквізит про
час і місце розгляду справи складачем протоколу не заповнюється;
Протокол підписується особою, яка вчинила адміністративне
правопорушення, та особою, яка його склала, а при наявності свідків
і потерпілих протокол може бути підписаний також і цими особами.
Відмова порушника від підписання протоколу та надання пояснень не
припиняє провадження у справі про адміністративне правопорушення.
З метою припинення правопорушення та усунення його наслідків
порушнику видається обов’язковий для виконання припис. Зразок при-
пису затверджено наказом Держкомзему України від 12.12.2003 N 312
“Про затвердження Порядку планування та проведення перевірок з пи-
тань здійснення державного контролю за використанням та охороною
земель”, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.12.2003
за N 1223/8544.
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, посадова
особа виносить одну з таких постанов (ст. 284 КУпАП :
> про накладення адміністративного стягнення;
> про застосування заходів впливу, передбачених ст. 24-1 КУпАП
(до неповнолітніх)
> про закриття справи.
297
Земельно-правовий процес
Державний комітет України по земельних ресурсах
(найменування інспекції та її адреса)
ПРИПИС
”200_ р. N_______________
Видано______________________________________________________________________
(посада, прізвище, ім’я та по батькові представника
юридичної особи чи прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи)
При перевірці додержання вимог земельного законодавства
(найменування власника чи користувача, місцезнаходження земельної
ділянки, адреса, категорія земель)
Тема 12. Процесуальний порядок здійснення державного контролю за використанням...
(зворотний бік припису)
Виходячи з вищевикладеного та керуючись статтями 6 і 10 Закону України
“Про державний контроль за використанням та охороною земель”, приписую:
(вказати заходи, які необхідно здійснити, та термін їх виконання)
ВСТАНОВЛЕНО:
(вказати виявлені порушення, недоліки або інші обставини’
які потребують ужиття необхідних заходів)
І Даний припис належить до обов’язкового виконання. У разі невиконання
припису Ви будете притягнуті до відповідальності за ст. 188-5 Кодексу України
про адміністративні правопорушення.
Про виконання припису вимагаю повідомити до
“____”200____________________року за адресою:
і
(адреса та повна назва інспекційного органу Держкомзему)
Припис видав:
(посада, прізвище, ім’я та по батькові особи, яка видала припис)
“____”________________200_ р. ___________________
1 (підпис)
і Припис одержав (відправлений поштою)
В' (посада, прізвище, ім’я
И । та по батькові особи, яка отримала (відправила) припис)
| ”200_ р.
1 (підпис)
І
298
299
Земельно-правовий процес
Відповідно до вимог ст. 283 КУпАП та ст. 19 Закону України “Про
виконавче провадження” постанова повинна містити:
назву постанови (відповідно до вимог ст. 284 КУпАП;
найменування посадової особи (повну назву посади, прізвище, ім 'я
та по батькові), яка винесла постанову;
дату розгляду справи та номер постанови;
відомості про особу, щодо якої розглядається справа:
прізвище, ім ’я та по батькові, дата і місце народження, місце
проживання та роботи, посада (для посадових осіб), індивідуаль-
ний ідентифікаційний номер боржника;
викладення обставин, установлених при розгляді справи;
зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність
за дане адміністративне правопорушення;
прийняте по справі рішення;
порядок виконання постанови;
указівку про порядок і строк її оскарження.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення під-
писується посадовою особою, яка розглянула справу. Наявність гер-
бової чи іншої печатки на постанові не передбачено, але при надси-
ланні копії постанови порушнику, потерпілому (на його прохання) чи
до відділу державної виконавчої служби для її примусового виконання
остання повинна бути завірена в установленому в діловодстві порядку.
Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи.
Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі,
щодо якої її винесено (ст. 285 КУпАП).
Копія постанови вручається правопорушнику (потерпілому на його
прохання) під розписку, а в разі, якщо копія постанови надсилається
поштою, про це робиться відповідна відмітка у справі (зазначаються
дата та номер поштової квитанції про відправлення та прізвище і по-
сада особи, яка її відправила).
Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні ус-
ного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації
чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу поперед-
нього слідства чи дізнання, а також при наявності обставин, передба-
чених статтею 247 КУпАП (Випадки коли провадження в справі про
адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате
підлягає закриттю).
300
Тема 12. Процесуальний порядок здійснення державного контролю за використанням...
(Державний Герб України)
Державний комітет України по земельних ресурсах
(найменування органу Держкомзему та його адреса)
ПОСТАНОВА
про накладення адміністративного стягнення
________________200 _ р. N________________
Я._____________________________________________________________________________
(посада, прізвище, ім’я та по батькові особи, яка виносить постанову)
розглянувши протокол, який склав ”200____________________року
{посада, прізвище, ім’я та по батькові особи, яка склала протокол)
встановив:
Гр.,
(прізвище, ім'я та по батькові особи, яка притягається
до відповідальності)
індивідуальний ідентифікаційний номер,
який (яка) народився (народилась) “______”19______________р.
(місце народження)
проживає за адресою:____________________________________________________________________
(повна адреса із зазначенням індексу)
порушив (порушила) вимоги_______________________________________________________________
(назва законодавчих та нормативних
актів, вимоги яких порушені, номери статей чи пунктів)
а саме:_________________________________________________________________________________
(викладається суть правопорушення відповідно
до протоколу про адміністративне правопорушення,
а також обставини, установлені прн розгляді справи)
Порушенням заподіяно____________________________________________________________
І (втрати сільськогосподарського
І (лісогосподарського) виробництва)
у сумі____________грн.коп.______________________________________,
І (цифрами) (словами)
які розраховані відповідно до _______
(указати повну назву, номер
та дату прийннятгя нормативного документа, на підставі якого розраховані втрат)
301
Земельно-правовий процес
(зворотний бік постанови)
Керуючись статтями Земельного кодексу України, а також
(назва та статті інших законодавчих
та нормативних актів, якими керується посадова особа)
статтями 24, 238-1, 283, ч.І п. 1 ст. 284 та ч. _ст.__Кодексу України про
адміністративні правопорушення,
постановив:
1. Визнати гр.винним (винною) у скоєнні адміністра-
тивного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. _ст. Кодексу
України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього (неї) адміністра-
тивне стягнення у вигляді штрафу в розмірі
(цифрами та словами)
2. Роз’яснити гр., що згідно із ст. 307 Кодексу
України про адміністративні правопорушення штраф ним має бути сплачений не пізніш
як через п’ятнадцять днів з дня вручення йому (їй) постанови про накладення штрафу,
а в разі оскарження або опротестування такої постанови — не пізніш як через п’ятнад-
цять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.
У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про накладення
адміністративного стягнення згідно із ст. 308 Кодексу України про адміністративні
правопорушення буде надіслана для примусового виконання до відділу Державної ви-
конавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням
його майна в порядку, встановленому законом.
3. Запропонувати гр.добровільно відшкодувати втрати
виробництва в сумі
(сільськогосподарського, лісогосподарського)
(словами)
Штраф та втрати (у разі їх наявності) необхідно сплатити через установу Ощадного
банку України.__________________________________________________________________________
(реквізити установи банку, на які необхідно сплатити вказану суму)
Копію платіжного документа подати посадовій особі, яка винесла цю постанову.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено
протягом десяти днів з дня її винесення у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій
особі) або в суд.
(посада, прізвище, ім’я по батькові особи, яка винесла постанову)
(підпис)
302
Тема 12. Процесуальний порядок здійснення державного контролю за використанням...
Відмітка про вручення (надіслання) постанови
особі, щодо якої її винесено:
Копію постанови отримав
(отримала) особисто:
____________200 р.
(прізвище, ім'я, по батькові)
Копія постанови надіслана
________200_ р.
Квитанція N_____від
(посада, прізвище та ініціали
особи, яка відправила постанову)
---- “І
поштою:
(підпис)
І __________________________________________________________
(підпис)
І
І_ _______ ______ _______ _______ ______ _______ _С ___________ — ____________ _______ _______ ______ —і
Якщо при розгляді справи посадова особа дійде висновку, що в по-
рушенні є ознаки злочину, вона передає матеріали прокурору, органу
досудового слідства або дізнання (ст. 253 КУпАП). При цьому вино-
ситься постанова про закриття справи відповідно до вимог частини
другої статті 284 КУпАП, яка надсилається до вищезазначених органів
разом з матеріалами справи. До органів прокуратури, органів досудо-
вого слідства чи дізнання направляються оригінали документів. У разі
надсилання їх копій вони повинні бути завірені в установленому в діло-
водстві порядку.
При закритті справи за наявності обставин, передбачених ст. 247
КУпАП (випадки коли провадження в справі про адміністративне пра-
вопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю),
також виноситься постанова про закриття справи.
Бланки протоколів повинні бути надруковані в друкарні, мати єдину
наскрізну нумерацію в межах відповідного органу Держкомзему, який
їх виготовляє, зареєстровані в бухгалтерії цих органів, видаватися та
обліковуватися у відповідному порядку. Облік виготовлених, виданих
та використаних бланків протоколів та приписів ведеться особою, яка
відповідає за ведення адміністративного провадження в органі Держ-
комзему.
Винесені постанови реєструються у Журналі реєстрації постанов по
справах про адміністративні правопорушення.
303
Земельно-правовий процес
(Державний Герб України)
Державний комітет України по земельних ресурсах
(найменування органу Держкомзему та його адреса)
ПОСТАНОВА
про закриття справи
200__ р. N
Я,_______________________________________________________________________
(посада, прізвище, ім'я та по батькові особи, яка виносить постанову)
розглянувши протокол, який склав “_____”200_______________________року
(посада, прізвище, ім’я та по батькові особи, яка склала протокол)
встановив:
Гр-,
(прізвище, ім’я та по батькові особи, яка притягається до відповідальності)
індивідуальний ідентифікаційний номер___________________________________,
який (яка) народився (народилась) “____”19_______________________р.
(місце народження)
проживає за адресою:_____________________________________________________
(повна адреса із зазначенням індексу)
---------------------.--------------------------------------------------- ?
порушив (ла) вимоги______________________________________________________
(назва законодавчих та
нормативних актів, вимоги яких порушені, номер статей чи пунктів)
а саме:__________________________________________________________________
(викладаються суть правопорушення відповідно
до протоколу про адміністративне правопорушення,
а також обставини, установлені при розгляді справи,
ознаки злочину, у разі їх наявності,
та стаття Кримінального кодексу України, яка передбачає
304
Тема 12. Процесуальний порядок здійснення державного контролю за використанням...
відповідальність,
заходи адміністративного впливу, ужиті до правопорушника)
(зворотний бік постанови)
Порушенням заподіяно________________________________
(втрати сільськогосподарського
(лісогосподарського) виробництва)
у сумі грн.__________КОП.,
(цифрами) (словами)
які розраховані_______________________________________
(вказати повну назву, номер та дату прийняття нормативного документа,
на підставі якого (яких) були розраховані втрати)
Керуючись статтями Земельного кодексу України,
а також________________________________________________________________________
(назва та статті інших законодавчих та нормативних актів,
якими керується посадова особа)
статтями 21, 238-1, 253, 283, 284 та 296 Кодексу України про адміністра-
тивні правопорушення,
постановив:
1. На підставі______________________________________________________________
(зазначити пункти та статті КУпАП, на підставі яких закривається справа),
справу про адміністративне правопорушення, яке вчинив (вчинила)
гр., ЗАКРИТИ.
(прізвище, ім’я та по батькові)
2. Матеріали справи залишити на зберіганні в органі, який виніс постанову,
чи передати до__________________________________________________________________
(указати рішення, яке прийняте щодо матеріалів справи, назву органу прокуратури, органу
досудового слідства чи дізнання, громадської організації чи трудового колективу, куди пере-
даються
матеріали справи)
305
Земельно-правовий процес
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути ос-
каржено протягом десяти днів з дня її винесення у вищестоящий орган (вище-
стоящій посадовій особі) або в суд.
(посада, прізвище, ім'я та по батькові особи, яка винесла постанову)
(підпис)
Відмітка про вручення (надіслання) постанови особі,
щодо якої її винесено:
Копію постанови отримав
(отримала) особисто:
_____________200_ р.
(прізвище, ім’я, по батькові)
(підпис)
Копія постанови надіслана
поштою: |
200__ р.
І
Квитанція N від
______________________________ І
(посада, прізвище та ініціали
особи, яка відправила постанову) |
---------------------------------- |
(підпис)
___ _____ _____ _____ _____ ____ □
Журнал заповнюється особою, яка відповідає за ведення адміністра-
тивного провадження в органі Держкомзему (у його структурному
підрозділі). Допускається ведення журналів в окремих структурних
підрозділах органу Держкомзему. Журнали повинні мати пронумеровані
сторінки, бути прошнурованими та скріпленими підписом керівника та
печаткою відповідного органу Держкомзему.
Усі матеріали щодо кожного із правопорушників формуються в ок-
рему справу про адміністративне правопорушення. Справа на право-
порушника оформляється з моменту реєстрації протоколу. У справі
накопичують усі матеріали, які стосуються правопорушення, а саме:
протокол про адміністративне правопорушення, акти перевірок, при-
писи, повідомлення про попередження особи, яка притягається до
адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи (у
разі відсутності відповідної відмітки в протоколі про адміністративне
правопорушення), письмові пояснення, копії постанови про накла-
дення адміністративного стягнення, листування з порушником, з орга-
306
Тема 12. Процесуальний порядок здійснення державного контролю за використанням.,,
нами державної виконавчої служби, внутрішніх справ, документи, які
підтверджують сплату штрафу порушником, а також інші документи та
матеріали, які мають відношення до згаданої справи. У заведеній справі
оформляється титульний аркуш, на зворотному боці якого заповнюється
опис документів, які містяться у справі.
6. Накладення адміністративних стягнень
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв’язку з адміністра-
тивним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встанов-
лених законом (ст. 7 КУпАП).
Адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як че-
рез два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому
правопорушенні - два місяці з дня його виявлення. У разі відмови
в порушенні кримінальної справи або закриття кримінальної справи,
але при наявності в діях порушника ознак адміністративного правопо-
рушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш
як через місяць з дня прийняття рішення про відмову в порушенні
кримінальної справи або про її закриття (ст. 38 КУпАП).
Триваючими адміністративними проступками є проступки,
пов’язані з тривалим, неперервним невиконанням обов’язків, передба-
чених правовою нормою. Такі протиправні дії припиняються виконан-
ням регламентованих обов’язків, або притягненням винної особи до
відповідальності. Триваючі правопорушення характеризуються тим,
що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі
у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності).
При розгляді матеріалів, які направляються органами прокуратури,
досудового слідства чи дізнання у випадках відмови у порушенні
кримінальної справи, а також коли справа цими органами закрита, за
наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення,
посадова особа, яка розглядає справу про адміністративне правопору-
шення, повинна мати на увазі вимогу пункту 8 ст. 247 КУпАП про не-
можливість розпочати провадження в справі про адміністративне пра-
вопорушення, якщо є не скасована постанова про закриття справи по
тому самому факту щодо особи, яка притягається до відповідальності.
Попередня постанова про закриття справи підлягає обов’язковому
скасуванню, і тільки потім можливо накладати адміністративне стяг-
нення.
307
Земельно-правовий процес
Стягнення за адміністративне правопорушення накладається в ме-
жах, установлених КУпАП та іншими законами України. При накла-
денні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення,
особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що
пом’якшують чи обтяжують відповідальність (ст. 33 КУпАП).
У відповідності до вимог ст. 34 КУпАП обставинами, що пом’як-
шують відповідальність за адміністративне правопорушення, виз-
наються:
• щире розкаяння винного;
• відвернення винним шкідливих наслідків правопорушення, доб-
ровільне відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди;
• вчинення правопорушення під впливом сильного душевного хвилю-
вання або при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин;
• вчинення правопорушення неповнолітнім;
* вчинення правопорушення вагітною жінкою або жінкою, яка має
дитину віком до одного року.
Законами України може бути передбачено й інші обставини, що
пом’якшують відповідальність за адміністративні правопорушення. По-
садова особа, яка вирішує справу про адміністративне правопорушення,
може визнати пом’якшуючими і обставини, не зазначені в законі.
У відповідності до вимог ст. 35 КУпАП обставинами, що обтяжу-
ють відповідальність за адміністративне правопорушення, визна-
ються:
> продовження протиправної поведінки, незважаючи на вимогу
повноважених на те осіб припинити її;
> повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення,
за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню;
> вчинення правопорушення особою, яка раніше вчинила злочин;
> втягнеиня неповнолітнього в правопорушення;
> вчинення правопорушення групою осіб;
> вчинення правопорушення в умовах стихійного лиха або за інших
надзвичайних обставин;
> вчинення правопорушення в стані сп ’яніння.
Посадова особа, яка накладає адміністративне стягнення, залежно
від характеру адміністративного правопорушення може не визнати дану
обставину обтяжуючою.
Посадові особи органів Держкомзему України, які уповноважені
308
Тема 12. Процесуальний порядок здійснення державного контролю за використанням...
розглядати справи про адміністративні правопорушення (ст. 238-1
КУпАП), можуть накладати адміністративні стягнення, передбачені
КУпАП, у межах, наданих їм повноважень і лише під час виконання
службових обов’язків (ст. 217 КУпАП).
Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п’ят-
надцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а
в разі оскарження або опротестування постанови - не пізніше як через
п’ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або про-
тесту без задоволення (ст. 307 КУпАП.). Штраф, накладений за вчи-
нення адміністративного правопорушення, уноситься порушником в
установу Ощадного банку України, якщо інше не встановлено законо-
давством України.
У разі несплати порушником штрафу у строк, установлений части-
ною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення адміністра-
тивного стягнення надсилається для примусового її виконання до відділу
державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи
або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому зако-
ном (ст. 308 КУпАП). Постанова надсилається рекомендованим листом з
повідомленням про вручення. Крім постанови до супровідного листа (до-
даток 6), додаються інші матеріали, які необхідні для розгляду справи.
Постанова про накладення штрафу, за якою стягнення штрафу про-
ведено повністю, з відміткою про виконання повертається посадовій
особі, яка винесла постанову (ст. 310 КУпАП).
Порядок оскарження та опротестування постанов по справах
про адміністративні правопорушення, контролю за їх виконанням та
веденням діловодства у справах про адміністративні правопорушення
визначено в “Інструкції з оформлення органами Державного комітету
України по земельних ресурсах матеріалів про адміністративні правопо-
рушення”, затвердженої наказом Держкомзему України від 18.05.2004
№ 147, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 09.06.2004 за
№710/9309.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може
бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим
(ст. 287 КУпАП).
Скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення
може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови. У
разі недотримання зазначеного строку з поважних причин цей строк
309
Земельно-правовий процес
за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено
органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу (ст. 289
КУпАП).
Постанову про накладення адміністративного стягнення, яка вине- |
сена посадовою особою, може бути оскаржено у вищестоящий орган І
(вищестоящій посадовій особі) або в суд (ст. 288 КУпАП). І
Скарга на постанову про накладення адміністративного стягнення |
протягом трьох діб надсилається разом із справою органу (посадовій |
особі), правомочному її розглядати (тобто, вищестоящій посадовій 1
особі, якій вона адресована).
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може
бути опротестовано прокурором (ст. 290 КУпАП).
Подання у встановлений строк скарги зупиняє виконання постанови
про накладення адміністративного стягнення до розгляду скарги.
Винесення прокурором протесту зупиняє виконання постанови до
його розгляду (ст. 291 КУпАП).
Скарга і протест на постанову по справі про адміністративне право-
порушення розглядаються правомочними органами (посадовими осо-
бами) в десятиденний строк з дня їх надходження, якщо інше не вста-
новлено законами України (ст. 292 КУпАП).
Посадова особа при розгляді скарги або протесту на постанову по
справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і об-
грунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень:
залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задово-
лення;
скасовує постанову і надсилає справу на новин розгляд;
скасовує постанову і закриває справу;
змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним ак-
том про відповідальність за адміністративне правопорушення, з
умовою, однак, щоб стягнення не було посилено (ст. 293 КУпАП).
Якщо буде встановлено, що постанову винесено органом (посадо-
вою особою), яка неправомочна вирішувати цю справу, то така поста-
нова скасовується і справа надсилається на розгляд компетентного ор-
гану (посадової особи).
Копія рішення про розгляд скарги (протесту прокурора)на постанову
про накладення адміністративного стягнення протягом трьох днів над-
силається особі, щодо якої її винесено. У той самий строк копія рішення
310
Тема 12. Процесуальний порядок здійснення державного контролю за використанням...
надсилається потерпілому на його прохання. Про результати розгляду
протесту повідомляється прокуророві (направляється копія рішення)
(ст. 295 КУпАП).
Скасування постанови із закриттям справи про адміністративне
правопорушення тягне за собою повернення стягнених грошових сум,
а також скасування інших обмежень, пов’язаних з цією постановою
(ст. 296 КУпАП).
Рішення по скарзі на постанову по справі про адміністративне
правопорушення може бути опротестовано прокурором. Протест на
рішення по скарзі вноситься у вищестоящий орган (вищестоящій поса-
довій особі) відносно органу (посадової особи), який прийняв рішення
по скарзі (ст. 297 КУпАП).
Питання для самоконтролю
1. Які є види контролю за використанням та охороною земель?
2. Які завдання державного контролю за використанням та охоро-
ною земель?
3. Які джерела права є правовою основою контролю за використан-
ням та охороною земель?
4. Які завдання державного контролю за використанням та охоро-
ною земель?
5. Які органи здійснюють державний контроль за використанням
та охороною земель?
6. Що є об ’єктом державного контролю за використанням та охо-
роною земель?
7. Який порядок організації перевірок земельного законодавства?
8. Які повноваження органу, який здійснює державний контроль за
використанням та охороною земель?
9. Які права інспекторів , які здійснюють державний контроль за
використанням та охороною земель?
10. Які гарантії захисту честі, гідності, здоров 'я, життя, майна
посадових осіб, іцо здійснюють державний контроль за використан-
ням та охороною земель передбачає чинне законодавство?
11. Які справи про порушення земельного законодавства розгля-
дають органи земельних ресурсів відповідно до Кодексу України про
адміністративні правопорушення?
311
Земельно-правовий процес
12. Який зміст та порядок складання протоколу про адміністра-
тивні правопорушення ?
13. Який порядок накладення адміністративних стягнень?
14. Який зміст та порядок складання протоколу про адміністра-
тивні правопорушення ?
15. Який зміст та порядок складання постанови про накладення
адміністративного стягнення?
16. Який порядок оскарження та опротестування постанов?
312
БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК
1. Конституція України 11 Відомості Верховної Ради України. - 1996.
-№30.-Ст. 141.
Кодекси України
2. Господарський кодекс України від 10.01.2003 р. № 463-ІУ //
Відомості Верховної Ради України. - 2003. - №№ 18, 19-20, 21-22. -
Ст. 144.
3. Господарський процесуальний кодекс України від 6 листопада
1991 р. № 1798-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - №
6. - Ст.56.
4. Земельний кодекс України від 25.10.2001р. № 2768-ІП // Відомості
Верховної Ради України. - 2002. - № 3-4. - Ст.27.
5. Кодекс України про адміністративні правопорушення від
07.12.1984 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. - 1984. -
Дод. до №51. - Ст. 1122.
6. Кодекс України про надра від 27.07.1994р. № 132/94-ВР П Відо-
мості Верховної Ради України. - 1994. - № 36. - Ст.340.
7. Кримінальний кодекс України від 5.04.2001 р. № 2341 -III // Відо-
мості Верховної Ради України. - 2001. - № 25-26. - Ст. 131.
8. Лісовий кодекс України від 21.01.1994 р. № 3852 XII // Відомості
Верховної Ради України.- 1994. - № 17. - Ст.99. (У редакції Закону
№ 04-ІУ від 08.02.2006 р.).
9. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-ІУ П Відомості
Верховної Ради України. — 2003. - № 40-44. - Ст.356.
10. Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004
року № 1618-ІУ//Відомості Верховної Ради України. - 2004,- № 40-41,
42, ст.492
Закони України
11. Про архітектурну діяльність: Закон України від 20 травня 1999
р. № 687 -XIV // Відомості Верховної Ради України. - 1999. - № 31.
— Ст.246.
12. Про відновлення платоспроможності боржника або визнання
його банкрутом. Закон України від 14.05.1992 р. № 2344-Х1І //Відомості
Верховної Ради України. - 1992. - №31- ст.440.
313
Земельно-правовий процес
13. Про виконавче провадження: Закон України від 21.04.1999 р.
№ 606-ХІУ // Відомості Верховної Ради України. - 1999. - № 24. -
Ст.207.
14. Про державний контроль за використанням та охороною земель:
Закон України від 19.06.2003 р. № 963-ІУ // Відомості Верховної Ради
України. - 2003. - № 39. - Ст. 350
15. Про державну експертизу землевпорядної документації: Закон
України від 17.06.2004 р. № 1808 - ІУ // Відомості Верховної Ради Ук-
раїни. - 2004. - № 38. - Ст.471.
16. Про державну виконавчу службу: Закон України від 24 березня
1998 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1998. - № 36-37. - Ст.
243.
17. Про державну підтримку підприємств, науково-дослідних
інститутів і організацій, які розробляють та виготовляють боєприпаси,
їх елементи та вироби спецхімії. Закон України від 21 вересня 2000 р.
№ 1991 -III.// Відомості Верховної Ради України. - 2000. - № 48. -
ст.406.
18. Про державну податкову службу в Україні: Закон України від 4
грудня 1990 р. № 509-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. -1991.
-№6.-Ст. 37.
19. Про землеустрій: Закон України від 22. 05. 2003 р. № 858-ІУ//
Відомості Верховної Ради України. - 2003,- № 36. - Ст.282.
20. Про захист конституційних прав громадян на землю: Закон Ук-
раїни від 20 січня 2005 р. П Урядовий кур’єр. - 2005. - 27 січня.
21. Про звернення громадян: Закон України від 02.10.1996 р.
№ 394/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. -1996. - № 47. -
Ст.256.
22. Про інноваційну діяльність: Закон України від 4 липня 2002 р.
№ 40-ІУ // Відомості Верховної Ради України. - 2002. - № 36. - Ст.266.
23. Про кооперацію: Закон України від 10.07.2003 р. № 1087-ІУ //
Відомості Верховної Ради України. - 2004. - № 5. - Ст.35.
24. Про місцеві державні адміністрації: Закон України від 9.04.1999
р. № 586-ХІУ // Відомості Верховної Ради України. - 1999. - № 20-21.
-Ст. 190.
25. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від
21.05.1997 р. № 280/97-ВР П Відомості Верховної Ради України. - 1997.
-№ 24.-Ст. 170.
314
Бібліографічний список
26. Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку: За-
кон України від 29.11.2001р. № 2866-Ш // Відомості Верховної Ради
України. - 2002.- № 10. - Ст.78.
27. Про оренду державного та комунального майна: Закон України
від 10.04.1992 р. № 2270-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. -
1992,-№30. -Ст.416.
28. Про оренду землі: Закон України від 6.10.1998 р. №161-ХІУ//
Відомості Верховної Ради України. - 1998. - № 46-47. - Ст.280. (У ре-
дакції Закону № 1211-ІУ (1211-15) від 02.10.2003 р. // Відомості Верхов-
ної Ради України. - 2004. - № 10. - Ст. 102).
29. Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні: Закон
України від 21.03.1991 р. № 875-ХІІ П Відомості Верховної Ради Ук-
раїни. - 1991. - № 21. - Ст.252.
30. Про основи містобудування: Закон України від 16.11.1992 р. №
2780-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 52. - Ст.683
31. Про особисте селянське господарство: Закон України від
15.05.2003р. № 742-ІУ // Відомості Верховної Ради України. - 2003. -
№ 29. - Ст.232.
32. Про оцінку земель: Закон України від 11.12.2003 р. № 1378-ІУ.
Відомості Верховної Ради України. - 2004. — № 15. - Ст.229.
33. Про плату за землю: Закон України від 3.07.1992 р. №2535-Х1І //
Відомості Верховної Ради України. - 1992. -№ 38. - Ст.560. (У редакції
Закону № 378/96-ВР від 19.09.1996 р. // Відомості Верховної Ради Ук-
раїни. - 1996. -№ 45. - Ст.238.
34. Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних діля-
нок власникам земельних часток (паїв): Закон України від 05.06.2003
р. № 899-ІУ // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 38. -
Ст.314.
35. Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного за-
бруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи: Закон України від
28.02.1991 р. № 796-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. - 1991.
-№ 16.-Ст.198.
36. Про приватизацію державного майна: Закон України від 4 берез-
ня 1992 р. № 2163-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. - 1992. -
№24.-Ст.348.
37. Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу при-
ватизацію): Закон України від 6 березня 1992 р. № 2171-ХІ1 //Відомості
Верховної Ради України. - 1992. - № 24. - Ст.350.
31?
Земельно-правовий процес
38. Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисгу: За-
кон України від 22 жовтня 1993 р. № 3551-Х1І // Відомості Верховної
Ради України. - 1993. - № 45. - Ст.425.
39. Про статус гірських населених пунктів в Україні: Закон України
від 15.02.1995 р. № 56/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. -
1995. -№ 9. -Ст.58.
40. Про третейські суди: Закон України від 11 травня 2004 р. № 1701-
IV // Відомості Верховної Ради України. - 2004. - № 35. - Ст.412.
41. Про фермерське господарство: Закон України від 19.06.2003 р.
№ 973-ІУ П Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 45. -
Ст.363.
42. Про фіксований сільськогосподарський податок (діє до
31.12.2009 р.): Закон України від 17.12.1998 р. № 320-ХІУ // Відомості
Верховної Ради України. - 1999. - № 5-6. - Ст.39.
Постанови Кабінету Міністрів України
43. Деякі питання оренди земель: Постанова Кабінету Міністрів
України від 13 грудня 2006 р. № 1724 [Електронний ресурс]: Законода-
тельство Украиньї. - 2007. -№5 - К.: СП-изд-во «Инфодиск», 2007. - 1
злектрон. опт. диск (СП-К.ОМ): цв; 12 см. - Систем, требования: ПК не
ниже Р-233, ОЗУ-32М6 с ОС АУіпсіокуз 95О8К/98/ИТ 8Р6/2000/ХР.
44. Деякі питання реалізації громадянами, які постраждали
внаслідок Чорнобильської катастрофи, права на отримання земельної
частки (паю): Постанова Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2001
р. [Електронний ресурс]: Законодательство Украиньї. - 2007. - №5 - К.:
СО-изд-во «Инфодиск», 2007. - 1 злектрон. опт. диск (СП-КОМ): цв; 12
см. - Систем, требования: ПК не ниже Р-233, ОЗУ-32М6 с ОС АУіпсіоууя
95О8К/98/ИТ 8Р6/2000/ХР.
45. Деякі питання проведення земельних аукціонів: Постанова
Кабінету Міністрів України від22 лютого 2008 р. № 90. // Урядовий
кур’єр. - 2008. - 12 березня.
46. Методика нормативної грошової оцінки земель сільськогос-
подарського призначення та населених пунктів: Постанова Кабінету
Міністрів України від 23 березня 1995 р. // Урядовий кур’єр. - 1995. -4
квітня.
47. Правила користування приміщенням житлових будинків і при-
будинковими територіями: Постанова Кабінету Міністрів України від 8
жовтня 1992 р. // Урядовий кур’єр. - 1992. - 16 жовтня.
316
г
Бібліографічний список
48. Про експертну грошову оцінку земельних ділянок Постанова
Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2002 р. [Електронний ре-
сурс]: Законодательство Украиньї. - 2007. - №5 - К.: СО-изд-во «Ин-
фодиск», 2007. - 1 злектрон. опт. диск (СО-КОМ): цв; 12 см. - Систем,
требования: ПК не ниже Р-233, ОЗУ-32М6 с ОС Убпсіолуз 95О8К/98/Т4Т
8Р6/2000/ХР.
49. Про затвердження мінімальних розмірів земельних ділянок, які
утворюються в результаті поділу земельної ділянки фермерського гос-
подарства, що успадковується: Постанова Кабінету Міністрів України
від 10 грудня 2003 р. № 1908 [Електронний ресурс]: Законодательство
Украиньї. - 2007. - №5 - К.: СО-изд-во «Инфодиск», 2007. - 1 злектрон.
опт. диск (СО-КОМ): цв; 12 см. - Систем, требования: ПК не ниже Р-
233, 03У-32М6 с ОС У/ішіолуз 95О8К/98/МТ 8Р6/2000/ХР..
50. Про затвердження Положення про технічний паспорт земель-
ної ділянки, яка виставляється на земельні торги: Постанова Кабінету
Міністрів України від 16.05.2002 р. № 648[Електронний ресурс]: Зако-
нодательство Украиньї. -2007. -№5 - К.: СО-изд-во «Инфодиск», 2007.
- 1 злектрон. опт. диск (СО-КОМ): цв; 12 см. - Систем, требования: ПК
не ниже Р-233, ОЗУ-32М6 с ОС У/ішіокуз 95О8К/98/ИТ 8Р6/2000/ХР.
51. Про затвердження Порядку вибору земельних ділянок для
розміщення об’єктів: Постанова Кабінету Міністрів України від ЗІ бе-
резня 2004 р. [Електронний ресурс]: Законодательство Украиньї. - 2007.
- №5 - К.: СО-изд-во «Инфодиск», 2007. - 1 злектрон. опт. диск (СО-
КОМ): цв; 12 см. - Систем, требования: ПК не ниже Р-233, 03У-32М6
с ОС ХУіпбоУУЗ 95О8К/98/Т4Т 8Р6/2000/ХР.
52. Про затвердження Порядку державної реєстрації договорів
оренди землі. Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998
р. № 2073 [Електронний ресурс]: Законодательство Украиньї. - 2007.
- №5 - К.: СО-изд-во «Инфодиск», 2007. - 1 злектрон. опт. диск (СО-
КОМ): цв; 12 см. - Систем, требования: ПК не ниже Р-233, ОЗУ-32М6
с ОС У/іпболуз 95О8К/98/ИТ 8Р6/2000/ХР.
53. Про затвердження Порядку зміни цільового призначення земель,
які перебувають у власності громадян або юридичних осіб: Постанова
Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 р. № 502 [Електронний ре-
сурс]: Законодательство Украиньї. - 2007. - №5 - К.: СО-изд-во «Инфо-
диск», 2007. - 1 злектрон. опт. диск (СО-КОМ): цв; 12 см. - Систем,
требования: ПК не ниже Р-233, ОЗУ-32М6 с ОС 'Л/іпс1о\уз 95О8К/98/МТ
8Р6/2000/ХР.
Земельно-правовий процес
54. Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою
щодо відведення земельних ділянок: Постанова Кабінету Міністрів
України від 26 травня 2004 р. N 677 [Електронний ресурс]: Законода-
тельство Украиньї. - 2007. - №5 - К.: СП-изд-во «Инфодиск», 2007. - 1
злектрон. опт. диск (СП-К.ОМ): цв; 12 см. - Систем, требования: ПК не
ниже Р-233, ОЗУ-32М6 с ОС ХУіпсіоууз 95О8К798/КГ 8Р6/2000/ХР.
55. Про затвердження Типового договору оренди землі: Постанова
Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 р. № 220 [Електронний ре-
сурс]: Законодательство Украиньї. - 2007. - №5 - К.: СП-изд-во «Инфо-
диск», 2007. - 1 злектрон. опт. диск (СП-К.ОМ): цв; 12 см. - Систем,
требования: ПК не ниже Р-233, ОЗУ-32М6 с ОС ''Уіпсіохсз 95О8К/98/ЛТ
8Р6/2000/ХР.
56. Про затвердження Типового договору про розроблення проекту
землеустрою щодо відведення земельної ділянки: Постанова Кабінету
Міністрів України від 4 березня 2004 р. [Електронний ресурс]: Законо-
дательство Украиньї. - 2007. - №5 - К.: СП-изд-во «Инфодиск», 2007.
- 1 злектрон. опт. диск (СО-КОМ): цв; 12 см. - Систем, требования: ПК
не ниже Р-233, ОЗУ-32М6 с ОС У/іпсіочуз 95О8К/98/ЛТ 8Р6/2000/ХР.
57. Про затвердження форм державного акта на право власності на
земельну ділянку та державного акта на право постійного користуван-
ня земельною ділянкою.: Постанова Кабінету Міністрів України від
2.04.2002, № 449 [Електронний ресурс]: Законодательство Украиньї.
- 2007. - №5 - К.: СП-изд-во «Инфодиск», 2007. - 1 злектрон. опт. диск
(СП-КОМ): цв; 12 см. - Систем, требования: ПК не ниже Р-233, ОЗУ-
32Мб с ОС У/іпсіохуз 95О8К/98/ИТ 8Р6/2000/ХР..
58. Про затвердження форми сертифіката на право на земельну ча-
стку (пай) і зразка Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну
частку (пай): Постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.1995 р.
N 801 [Електронний ресурс]: Законодательство Украиньї. - 2007. - №5
- К.: СП-изд-во «Инфодиск», 2007. - 1 злектрон. опт. диск (СП-К.ОМ):
цв; 12 см. - Систем, требования: ПК не ниже Р-233, 03У-32М6 с ОС
ХУіпсіоууз 95О8К/98/МТ 8Р6/2000/ХР.
59. Про організацію робіт та методику розподілу земельних ділянок
між власниками земельних часток (паїв): Постанова Кабінету Міністрів
України від 4 лютого 2004 р. [Електронний ресурс]: Законодательство
Украиньї. - 2007. - №5 - К.: СП-изд-во «Инфодиск», 2007. - 1 злектрон.
опт. диск (СП-КОМ): цв; 12 см. - Систем, требования: ПК не ниже Р-
233, ОЗУ-32М6 с ОС ХУіпбосуз 95О8К/98/МТ 8Р6/2000/ХР.
318
Бібліографічний список
60. Про порядок ведення державного земельного кадастру: Постано-
ва Кабінету Міністрів України від 12 січня 1993 р. № 15 [Електронний
ресурс]: Законодательство Украиньї. - 2007. - №5 - К.: СП-изд-во «Ин-
фодиск», 2007. - 1 злектрон. опт. диск (СП-КОМ): цв; 12 см. - Систем,
требования: ПК не ниже Р-233, ОЗУ-32М6 с ОС УУіпсІом/в 95О8К/98/ЛТ
8Р6/2000/ХР.
61. Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам
землі та землекористувачам: Постанова Кабінету Міністрів України від
19.04.1993, №284 [Електронний ресурс]: Законодательство Украиньї.
- 2007. - №5 - К.: СП-изд-во «Инфодиск», 2007. - 1 злектрон. опт. диск
(СП-К.ОМ): цв; 12 см. - Систем, требования: ПК не ниже Р-233, ОЗУ-
32Мб с ОС У/Іпсіом'з 95О8К/98/ЛТ 8Р6/2000/ХР.
62. Про порядок викупу земельних ділянок громадянами (понад
норму, яка приватизується безкоштовно) для ведення фермерського або
особистого підсобного господарства: Постанова Кабінету Міністрів
України від 24 січня 2000 р. № 118 [Електронний ресурс]: Законода-
тельство Украиньї. - 2007. - №5 - К.: СП-изд-во «Инфодиск», 2007. - 1
злектрон. опт. диск (СП-КОМ): цв; 12 см. - Систем, требования: ПК не
ниже Р-233, ОЗУ-32М6 с ОС Мшіо^з 95О8К/98/КТ 8Р6/2000/ХР.
63. Про реалізацію Закону України “Про об’єднання співвласників
багатоквартирного будинку”: Постанова Кабінету Міністрів України
від 11.10.2002 р. № 1521 // Офіційний вісник України. - 2002. - № 42.
-Ст.1938.
64. Про розміри та порядок визначення втрат сільськогосподарсь-
кого і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуван-
ню: Постанова Кабінету Міністрів України від 17.11.1997р. №1279 //
Офіційний вісник України. - 1997. №47. - Ст. 40.
65. Про створення єдиної системи державної реєстрації земельних
ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земель-
ного кадастру: Постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003
р. [Електронний ресурс]: Законодательство Украиньї. - 2007. - №5 - К.:
СО-изд-во «Инфодиск», 2007. - 1 злектрон. опт. диск (СО-К.ОМ): цв; 12
см. - Систем, требования: ПК не ниже Р-233, ОЗУ-32М6 с ОС ЗУіпсіохуз
95О8К/98/ИТ 8Р6/2000/ХР.
66. Про утворення Державної інспекції з контролю за використан-
ням і охороною земель: Постанова Кабінету Міністрів України від
25.12.2002 р. [Електронний ресурс]: Законодательство Украиньї. - 2007.
319
Земельно-правовий процес
- №5 - К.: СП-изд-во «Инфодиск», 2007. - 1 злектрон. опт. диск (СО-
КОМ): цв; 12 см. - Систем, требования: ПК не ниже Р-233, 03У-32М6
с ОС ХУіпбошз 95О8К/98/МТ 8Р6/2000/ХР.
Укази Президента України
67. Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - влас-
ників земельних ділянок та земельних часток (паїв): Указ Президента
України від 2 лютого 2002 р. // Урядовий кур’єр. - 2002. - 14 лютого.
68. Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи
у сфері сільськогосподарського виробництва: Указ Президента України
від 10 листопада 1994 р. 11 Голос України. - 1994. - 16 листопада.
69. Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аг-
рарного сектора економіки: Указ Президента України від 3.12.1999 р.
№1529 11 Землевпорядний вісник. 1999. -№ 4. - С.49-50.
70. Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність
сільськогосподарським підприємствам і організаціям: Указ Президента
України від 8 серпня 1995 р. // Урядовий кур’єр. - 1995. - 12 серпня.
71. Про приватизацію та оренду земельних ділянок несільськогос-
подарського призначення для здійснення підприємницької діяльності:
Указ Президента України від 12 липня 1995 р. // Урядовий кур’єр. -
1995. - 18 липня.
72. Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського при-
значення. Указ Президента України від 19 січня 1999 р. // Урядовий
кур’єр, - 1999.-23 січня.
Інші літературні джерела
73. Временньїе методические указания по организации территории
сельскохозяйственньїх землевладений и землепользований, подверг-
піейся радиоактивному загрязнению вследствие аварии на Чернобьіль-
ской АЗС. Институт землеустройства, УНИИСХР, Институт радиозко-
логии, 1992.
74. Методические рекомендации по разработке почвозащитной сис-
теми земледелия с контурно-мелиоративной организацией территории.
Держагропром УРСР, ВАСГНІЛ, 1989.
75. Методичні рекомендації щодо здійснення провадження у спра-
вах про адміністративні правопорушення в органах Державного коміте-
320
______________________________________ Бібліографічний список
ту України по земельних ресурсах: До листа Держкомзему України від
Ц.06.2004 р. № 14-26-7/5241 // Збірник нормативно-правових актів
здійснення державного контролю за використанням та охороною зе-
мель І За ред. О.М. Нечипоренка. - К.: ЕКМО, - 2005. - С.51-63.
76. Про земельну реформу: Постанова Верховної Ради УРСР від 18
грудня 1990 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. - 1991. -
№ 10.-Ст. 100.
77. Про прискорення земельної реформи та приватизацію землі:
Постанова Верховної Ради України від 13 березня 1992 р. // Відомості
Верховної Ради України. - 1992. - № 25. - Ст. 355.
78. Положення про порядок встановлення та закріплення меж при-
будинкових територій існуючого житлового фонду та надання у спільне
користування або спільну сумісну власність земельних ділянок для
спорудження житлових будинків: Наказ Держкомзему України, Держ-
коммістобудування України, Держжитлокомунгоспу України та Фонду
державного майна України від 5 квітня 1996 р. 11 Бюлетень законодавст-
ва і юридичної практики України. - 1997. - № 6.
79. Положення про порядок передачі квартир (будинків) у власність
громадян: Наказ Державного комітету України по житлово-комуналь-
ному господарству від 15.09.1992 р. № 56 [Електронний ресурс]: Зако-
нодательство Украиньї. - 2007. - №5 - К.: СБ-изд-во «Инфодиск», 2007.
- 1 злектрон. опт. диск (СБ-К.ОМ): цв; 12 см. - Систем, требования: ПК
не ниже Р-233, 03У-32М6 с ОС ХУіпОолуз 95О8К/98/ИТ 8Р6/2000/ХР.
80. Порядок відмічення в паспорті громадян України факту передачі
безплатно у приватну власність земельних ділянок. Наказ Держкомзему
України та МВС України від 12 липня 1993 р.// Бюлетень законодавства
і юридичної практики України. - 1997. - № 6.
81. Порядок грошової оцінки земель сільськогосподарського призна-
чення та населених пунктів: Наказ Держкомзему України, Мінсільгосп-
проду, Держкоммістобудування України та УААН від 27 листопада 1995
р. [Електронний ресурс]: Законодательство Украиньї. - 2007. - №5 - К.:
СБ-изд-во «Инфодиск», 2007. - 1 злектрон. опт. диск (СБ-КОМ): цв; 12
см. - Систем, требования: ПК не ниже Р-233, 03У-32М6 с ОС АМіпсіохуй
95О8К/98/ИТ 8Р6/2000/ХР.
82. Порядок розгляду органами Державного комітету України по зе-
мельних ресурсах справ про адміністративні правопорушення земель-
ного законодавства: Наказ Державного комітету України по земельних
321
Земельно-правовий процес
ресурсах від 8 квітня 1993 р. № 25 [Електронний ресурс]: Законода-
тельство Украиньї. - 2007. - №5 - К.: СО-изд-во «Инфодиск», 2007. - 1
злектрон. опт. диск (СО-КОМ): цв; 12 см. - Систем, требования: ПК не
ниже Р-233, ОЗУ-32М6 с ОС Мпсіом/з 95О8К/98/ИТ 8Р6/2000/ХР.
83. Про державне мито: Декрет Кабінету Міністрів України //Відо-
мості Верховної Ради України.- 1993.- №13. - ст. 113.
84. Про затвердження Інструкції з оформлення органами Державно-
го комітету України по земельних ресурсах матеріалів про адміністра-
тивні правопорушення: Наказ Державного комітету України по земель-
них ресурсах від 18.05.2004 р. № 147 // Зб. нормативно-правових актів
здійснення державного контролю за використанням та охороною зе-
мель / За ред. О.М.Нечипоренка. -К.: ЕКМО, 2005. - С. 25-47.
85. Про затвердження Інструкції про загальні вимоги до оформлення
технічного паспорта земельної ділянки, яка виставляється на земельні
торги: Наказ Державного комітету України по земельних ресурсах від
10 липня 2002 р. № 114. [Електронний ресурс]: Законодательство Ук-
раиньї. - 2007. - №5 - К.: СО-изд-во «Инфодиск», 2007. - 1 злектрон.
опт. диск (СО-КОМ): цв; 12 см. - Систем, требования: ПК не ниже Р-
233, 03У-32М6 с ОС ХУіпйоте 95О8К/98/ИТ 8Р6/2000/ХР.
86. Про затвердження Інструкції про порядок складання, видачі,
реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну
ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та дого-
ворів оренди землі (станом на 02.07.2003): Наказ Держкомзему України
№ 43 від 04.05.1999р. [Електронний ресурс]: Законодательство Украи-
ньї. - 2007. - №5 - К.: СО-изд-во «Инфодиск», 2007. - 1 злектрон. опт.
диск (СО-КОМ): цв; 12 см. - Систем, требования: ПК не ниже Р-233,
03У-32М6 с ОС У/іпсіоууз 95О8К/98/МТ 8Р6/2000/ХР.
87. Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської
діяльності щодо проведення землевпорядних та землеоціночних робіт:
Наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та
підприємництва і Державного комітету України по земельних ресурсах
від 13.02.2001 №28/18 [Електронний ресурс]: Законодательство Украи-
ньї. - 2007. - №5 - К.: СО-изд-во «Инфодиск», 2007. - 1 злектрон. опт.
диск (СО-КОМ): цв; 12 см. - Систем, требования: ПК не ниже Р-233,
03У-32М6 с ОС ХУіпйошз 95О8К/98/МТ 8Р6/2000/ХР.
88. Про затвердження Методичних рекомендацій визначення оренд-
ної плати за земельну ділянку та земельну частку (пай) сільськогоспо-
322
Бібліографічний список
царського призначення: Наказ Державного комітету України по земель-
них ресурсах від 24 грудня 1999 р. № 125 [Електронний ресурс]: Зако-
нодательство Украиньї. - 2007. - №5 - К.: СО-изд-во «Инфодиск», 2007.
- 1 злектрон. опт. диск (СО-КОМ): цв; 12 см. - Систем, требования: ПК
не ниже Р-233, 03У-32М6 с ОС ХУіпсІом'з 95О8К/98/ЛТ 8Р6/2000/ХР.
89. Про затвердження переліку особливо цінних груп ґрунтів: На-
каз Державного комітету України по земельних ресурсах від 06.10.2003
№ 245 [Електронний ресурс]: Законодательство Украиньї. - 2007. - №5
— К.: СО-изд-во «Инфодиск», 2007. - 1 злектрон. опт. диск (СО-КОМ):
цв; 12 см. - Систем, требования: ПК не ниже Р-233, 03У-32М6 с ОС
иїпсіоууз 95О8К/98/МТ 8Р6/2000/ХР.
90. Про затвердження Положення про порядок надання дозволу на
виконання будівельних робіт: Наказ державного комітету будівництва,
архітектури та житлової політики України від 05.12.2000 № 273 [Елек-
тронний ресурс]: Законодательство Украиньї. - 2007. - №5 - К.: СО-
изд-во «Инфодиск», 2007. - 1 злектрон. опт. диск (СО-КОМ): цв; 12
см. - Систем, требования: ПК не ниже Р-233, 03У-32М6 с ОС ХУтсІоте
95О8К/98/1ЧТ 8Р6/2000/ХР.
91. Про затвердження Положення про порядок оформлення, видачі
і реєстрації приписів у разі виявлення порушень земельного законодав-
ства: Наказ Державного комітету України по земельних ресурсах від
09.03.2004р. №67 [Електронний ресурс]: Законодательство Украиньї.
- 2007. - №5 - К.: СП-изд-во «Инфодиск», 2007. - 1 злектрон. опт. диск
(СП-КОМ): цв; 12 см. - Систем, требования: ПК не ниже Р-233, ОЗУ-
32Мб с ОС ХУіпбошз 95О8К/98/ЛТ 8Р6/2000/ХР.
92. Про затвердження Порядку одержання документів, матеріалів
та іншої інформації, необхідних для здійснення державного контро-
лю за використанням та охороною земель: Наказ Державного комітету
України по земельних ресурсах від 19.05.2005р. № 132 [Електронний
ресурс]: Законодательство Украиньї. - 2007. - №5 - К.: СП-изд-во «Ин-
фодиск», 2007. - 1 злектрон. опт. диск (СО-КОМ): цв; 12 см. - Систем,
требования: ПК не ниже Р-233, ОЗУ-32М6 с ОС АУіпсіогуз 95О8К/98/1ЧТ
8Р6/2000/ХР.
93. Про затвердження Порядку підготовки та внесення до органів
виконавчої влади або органів місцевого самоврядування клопотань з пи-
тань дотримання вимог земельного законодавства: Наказ Держкомзему
України від 14.12.2004 № 407 [Електронний ресурс]: Законодательство
323
Земельно-правовий процес
Украиньї. - 2007. - №5 - К.: СП-изд-во «Инфодиск», 2007. - 1 злектрон.
опт. диск (СП-КОМ): цв; 12 см. - Систем, требования: ПК не ниже Р-
233, 03У-32М6 с ОС ХУіпбошз 95О8К/98/МТ 8Р6/2000/ХР.
94. Про затвердження Порядку планування та проведення перевірок
з питань здійснення державного контролю за використанням та охоро-
ною земель: Наказ Державного комітету України по земельних ресурсах
від 12 грудня 2003 р. № 312 [Електронний ресурс]: Законодательство
Украиньї. - 2007. - №5 - К.: СП-изд-во «Инфодиск», 2007. - 1 злектрон.
опт. диск (СП- КОМ): цв; 12 см. - Систем, требования: ПК не ниже Р-
233, 03У-32М6 с ОС \Уіпбош8 95О8К/98/МТ 8Р6/2000/ХР.
95. Про затвердження Порядку проведення експертної грошової
оцінки земельних ділянок: Наказ Державного комітету України по зе-
мельних ресурсах від 9 січня 2003 р. № 2 [Електронний ресурс]: Законо-
дательство Украиньї. - 2007. - №5. - К.: СП-изд-во «Инфодиск», 2007.
- 1 злектрон. опт. диск (СП-КОМ): цв; 12 см. - Систем, требования: ПК
не ниже Р-233, 03У-32М6 с ОС ХУіпсІот 95О8К/98/1ЧТ 8Р6/2000/ХР.
96. Про затвердження форм Зведеного розрахунку суми земельно-
го податку, Довідки до уточненого Розрахунку та Порядку їх подання
до органу державної податкової служби: Наказ Державної податкової
адміністрації України від 26.10.2001 р. № 434 [Електронний ресурс]:
Законодательство Украиньї. - 2007. - №5. - К.: СП-изд-во «Инфодиск»,
2007. - 1 злектрон. опт. диск (СП-КОМ): цв; 12 см. - Систем, тре-
бования: ПК не ниже Р-233, 03У-32М6 с ОС ХУіпсІошз 95О8К/98ЛЧТ
8Р6/2000/ХР.
97. Про затвердження форми Типового договору оренди земельної
частки (паю): Наказ Держкомзему України № 5 від 17.01.2000 р. [Елек-
тронний ресурс]: Законодательство Украиньї. - 2007. - №5. - К.: СП-
изд-во «Инфодиск», 2007. - 1 злектрон. опт. диск (СП-КОМ): цв; 12
см. - Систем, требования: ПК не ниже Р-233, 03У-32М6 с ОС ХУіпсІошз
95О8К/98/МТ 8Р6/2000/ХР.
98. Про практику застосування судами земельного законодавства
при розгляді цивільних справ: Постанова Пленуму Верховного Суду
України від 16 квітня 2004 р. [Електронний ресурс]: Законодательство
Украиньї. -2007. -№5. - К.: СП-изд-во «Инфодиск», 2007. - 1 злектрон.
опт. диск (СП-КОМ): цв; 12 см. - Систем, требования: ПК не ниже Р-
233, 03У-32М6 с ОС \УіпсІ0А¥8 95О8К/98/ЛТ 8Р6/2000/ХР.
324
Бібліографічний список
99. Про приватизацію земельних ділянок: Декрет Кабінету Міністрів
України від 26 грудня 1992 р. № 19-92 // Відомості Верховної Ради Ук-
раїни. - 1993. - № 10. - Ст. 79.
100. Про створення єдиної системи державної реєстрації земельних
ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земель-
ного кадастру та удосконалення структури державного підприємства
«Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті
України по земельних ресурсах»: Наказ Державного комітету України
по земельних ресурсах від 23 травня 2003 р. № 135 [Електронний ре-
сурс]: Законодательство Украиньї. - 2007. - №5 - К.: СО-изд-во «Инфо-
диск», 2007. - 1 злектрон. опт. диск (СО-КОМ): цв; 12 см. - Систем,
требования: ПК не ниже Р-233, 03У-32М6 с ОС ХУіпсІом'з 95О8К/98/МТ
8Р6/2000/ХР.
101. Рішення Конституційного Суду України у справі за консти-
туційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності
Конституції України (конституційності) положень статті 92, пункту 6
розділу X “Перехідні положення” Земельного кодексу України (спра-
ва про постійне користування земельними ділянками) від 22 вересня
2005 р. № 5-рп/2005 // Урядовий кур’єр - 2005. - 5 жовтня.
102. Техническая документация по внутрихозяйственному земле-
устройству сельскохозяйственньїх предприятий в Украинской ССР.
Мінсільгосп УРСР.-1984.
103. Тимчасові рекомендації, щодо формування недержавних
сільськогосподарських підприємств у процесі реструктуризації існую-
чих господарств. За редакцією О.Я. Новаковського. К.: Держкомзем.
-30.10.1997 р.
104. Андрейцев В.І. Земельне право і законодавство суверенної
України: Актуальні проблеми практичної теорії. - К.: Знання, 2005.
-445с.
105. Возняк Р.П., Бочуляк Я.Я. Земельне право: Збірник задач. -
Львів: Львів, держ. агроуніверситет, 2003 - 93с.
106. Возняк Р.П., Ступень М.Г., Падляк І.М. Земельно-правовий
процес: Навч. посібник. - Львів: Новий світ - 2000, 2006. - 224с.
107. Гнаткович Д.І., Сохнич А.Я., Солярчук Ю.Д., Звозда ТІ. Земель-
но-правовий процес приватизації земельних ділянок в містах: Навч.-ме-
тод. посібник. - Львів: Львів, держ.. агроуніверситет, 1997. - 90с.
108. Державний контроль за використанням та охороною земель: 36.
нормативно-правових актів / Авт.-укл.: В. І. Курило - К.: НАУ, 2005.
325
Земельно-правовий процес
109. Законодавство України про землю - К.: Юрінком Інтер, 2002.
-353 с.
110. Земельне право. Методичні рекомендації до написання курсо-
вих робіт для студентів стаціонарної та заочної форм навчання землев-
порядного факультету спеціальності 7.070904 “Землевпорядкування та
кадастр”, - Львів.: Львів, держ. агроуніверситет, 2005. - 55с.
111. Земельне право України: Підручник / За ред. О.О.Погрібного,
І.І.Каракаша - К.: Істина, 2003. - 448 с.
112. Земельне право України: Підручник І За ред. М.В.Шульги. - К.:
Юрінком Інтер, 2004. - 368 с.
113. Земельний кодекс України з постатейними матеріалами: 36.
нормативно-правових матеріалів та судової практики: За станом на 1
лютого 2006 р. / Упор.: А.М.Мірошніченко. -К.: Фізична особа-суб’єкт
видавничої справи Романчик Р.С., 2006. - 720 с.
114. Земельний кодекс України: Коментар.-Харків: ТОВ “Одіссей”,
2004.-604с.
115. Землі сільськогосподарського призначення: права громадян Ук-
раїни. Наук.-навч. посібник І За ред. Н.І.Титової. - Львів: ПАІС, 2005.
-368 с.
116. Курило В.І. Законодавство з питань регулювання земельних
відносин. Модуль: (Метод, посібник). - К.: Нац. аграр. ун-т, 2006.
117. Курило В.І., Моторіна ТС. Основи земельного права України:
Навч. посібник. /За заг. ред. В.З.Янчука. - К.: Магістр - XXI сторіччя,
2006.- 160с.
118. Розгляд і вирішення земельних спорів / Авт.-упоряд.: В.П.Арте-
менко, О.С.Врублевський. - К.: Ін-т громадян, сусп-ва; ТОВ «ІКЦ „Лес-
та », 2005. - 28 с.
119. Титова Н. Фермерство в Україні: основні правові засади. Пи-
тання та відповіді. - Львів, 1998. - 181с.
120. Третяк А.М. Землевпорядне проектування: Теоретичні основи
і територіальний землеустрій: Навч. посібник. - К.: Вища освіта,.2006.
- 528 с.
121. Федорович В. Правові основи створення та діяльності сільсь-
когосподарських кооперативів в Україні. - Львів, 1998. - 144 с.
122. Шеремет А.П. Земельне право України: Навч. посібник. - К.:
Центр навч. літ, 2005. - 632с.
326
Возняк Р.П., Ступень М.Г., Гуцуляк Г.Д.
ЗЕМЕЛЬНО - ПРАВОВИЙ
ПРОЦЕС
Підручник
Підписано до друку з оригінал-макета 18.02.08 р.
Формат Умови, друк. арк. 10,82. Гарнітура Тайме Нью-Роман
Видавництво ПП “Новий Світ-2000”
а/с 2623, м. Львів-60, 79060, Україна,
Е-іпаіІ: поууІ8УІі2000@ІУІуТаг1ер.пеї.
Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи до Державного
реєстру видавців і розповсюджувачів видавничої продукції: серія ДК
№ 59 від 25.05.2000 р., видане Державним комітетом інформаційної
політики, телебачення та радіомовлення України.
327