Описанiе рукописей и каталогъ книгъ церковной печати библiотеки А. И. Хлудова - Поповъ А.Н.

Отдел III. Творения святых отцов догматические, учительные и полемические.
Отдел VII. Церковноисторические и литературные сочинения.
Отдел VIII. Полемические сочинения в пользу и в опровержение в русской церкви.
№254
Автор: Поповъ А.Н.
Теги: русская литература литературные памятники рукописи
Год: 1872
Похожие
Обзоръ хронографовъ русской редакціи. Выпуск 2
Изборникъ славянскихъ и русскихъ сочиненій и статей, внесенныхъ въ хронографы русской редакціи
Русское посольство въ Польшѣ в 1673-1677 годахъ. Несколько лѣтъ изъ исторіи отношеній Древней Россіи къ Европейскимъ державамъ
Всеобщая библіотека Россіи или каталогъ книгъ для изученія нашего отечества во всехъ отношеніяхъ и подробностяхъ
Текст
                    ИИШІ! ОМІМІЙ
11
ШІИ КНИГЪ ЦЕРКОВНОЙ ПЕЧАТИ.
Изданіе А. II. Хлудова.
ТІ
ШАЖЪ тгъ ЦЕРКОВНОЙ пштя
БИБЛІОТЕКИ
А. И. ХЛУДОВА.
(ЗостпаХнлъ
МОСКВА.
1872.
Въ Сѵнода.іьноГі тшюітафіи. на Никольской у.іицѣ.
ПРЕДИСЛОВІЕ.
Издаваемые А. И. Хлудовымъ «Описаніе рукописей и Ката-
логъ книгъ церковной печати» его библіотеки составлены мною
по просьбѣ владѣльца. Въ ряду значительныхъ библіотекъ Мо-
сквы, издавна славной именами собирателей, настоящее собраніе
отличается своимъ своеобразнымъ характеромъ. Первое начало
ему было положено покойнымъ А. И. Озерскимъ, извѣстнымъ
любителемъ письменной и книжной старины, въ особенности же
церковной, имѣющей отношеніе къ исторіи раскола въ русской
церкви.
По переходѣ къ настоящему владѣльцу, небольшое собраніе
А. И. Озерскаго постоянно росло, пріумножаясь новыми пріобрѣ-
теніями,— но мысль, руководившая первымъ собирателемъ, пере-
шла и къ его преемнику: въ теченіи многихъ лѣтъ пріобрѣтались
и до настоящаго времени пріобрѣтаются имъ по преимуществу
памятники, имѣющіе отношеніе къ исторіи раскола. Пе ограничи-
ваясь частными покупками изъ разныхъ рукъ, А. И. Хлудовъ
пріобрѣталъ рукописи и цѣлыми коллекціями. Такъ въ составъ
его библіотеки вошло собраніе А. Ѳ, ГильФсрдпнга, составленное
послѣднимъ во время путешествія по южно-славянскимъ землямъ,
и не менѣе драгоцѣнное собраніе рукописей покойнаго А. И
Лобкова.
Не вдаваясь въ подробности объ исторической цѣнности со-
бранныхъ памятниковъ, ограничимся нѣсколькими общими замѣча-
ніями,
Всѣхъ рукописей въ собраніи А. II. Хлудова въ настоящее
время считается 361. Число небольшое, по изъ нихъ 69 писаны
на пергаминѣ, а 109 рукописей, составляющихъ послѣдній, VIII
отдѣлъ, исключительно содержатъ въ себѣ одни полемическія со-
чиненія въ пользу и въ опроверженіе раскола въ русской церкви.
Можно смѣло сказать, что подобнаго собранія полемическихъ со-
чиненій пѣтъ ни въ одномъ изъ приведенныхъ доселѣ въ извѣ-
стность книгохранилищъ, и что настоящему владѣльцу принадле-
житъ честь перваго спеціальнаго собирателя этой важной отрасли
памятниковъ церкви и литературы.
Превосходнымъ и необходимымъ дополненіемъ къ этому отдѣлу
служитъ собраніе богослужебныхъ рукописей (VI отдѣлъ), заклю-
чающее въ себѣ 69 нумеровъ, изъ коихъ 30 писаны па перга-
минѣ. Понятно для всякаго знатока, какъ важны эти 30 хара-
тейныхъ книгъ и для критики текста богослужебныхъ книгъ,
и для разъясненія спорныхъ вопросовъ, интересующихъ и доселѣ
массу старообрядцевъ всѣхъ мнѣній и толковъ.
Но и помимо спеціальной цѣли—исторіи русскаго раскола—
въ собраніи А. II. Хлудова находятся сочиненія, въ высшей сте-
пени важныя и для исторіи славяно-русской литературы.
Изъ памятниковъ южно-славянскаго письма укажемъ на слѣдую-
щіе: 1) Слово Константина Фіілософи, XIV в.	(№	13);	2)	Пара-
липоменонъ пророка Іереміи, XIV в. (№ 195); 3)	на	рѣдчайшее
и доселѣ неизвѣстное Видѣніе пророка Исаіи,	XIV	в.	(№	195);
4) на апокрифическое Евангеліе ап. Ѳомы,	XIV	в.	(№	162);
5) Слово Іоанна Богослова, XIV в. (А« 162); 6) Мученіе Ге-
оргія, XIV в. (№ 162); 7) Слово о великомуч, Димитріи,
XIV в. (№ 162); 8) Житіе Макарія Римлянина, XIV в. (№195);
9) Сказаніе о чудесахъ Николая чудотворца, XIV в. (№ 162);
и мног, друг. Прибавимъ сюда ЛЬтовшшъ Георгія инока, XV в.
(Ха 183); Торжественникъ, XIV в. (Да 195); Патерики Скит-
скій и Синайскій, XIV в. (До 185); десять списковъ ТреФОЛО-
гія, изъ коихъ 6 писаны на пергаминѣ (ДХѴа 162—167); восемь
списковъ Пролога, изъ коихъ 4 писаны па пергаминѣ (ДХУ?
187—190),
Изъ памятниковъ русской литературы укажемъ на превосход-
ный списокъ словъ Даніила митрополита Московскаго (Да 87);
на рѣдчайшіе' списки сочиненій и переводовъ Максима Грека,
изъ коихъ одинъ, Сборникъ его словъ, писанъ въ 1563 г., па
два списка просвѣтителя Іосифа Волоколамскаго XVII в. (ДаА’а 71
и 72); па четыре списка Стог.іава, изъ коихъ первый (До 82)
по .письму относится къ XVI вѣку; иа книгу Зиновія мниха,
ХѴП в. (До 89); Великій кругъ міротворный свящ. АгаФОна,
XVII в. (Да 88); па Книгу о вѣрѣ единой, писанную ранѣе Мо-
сковскаго изданія 1648 года (Да 90); на сочиненія Захарія Копп-
степскаго (ДХМ 94, 95), Симеона Полоцкаго (Да 96), Лпхудіевъ
(ДаД’а 97. 98); на труды инока Евопмія (ДаД’а 68, 69, 77),
ЕпиФапія Славпнецкаго (ДоД'а 80, 81) и мног. друг.
Мы помянули самые главнѣйшіе памятники русской письмен-
ности; по между ними хранится въ настоящемъ собраніи еще
одинъ, который по справедливости долженъ запять первое мѣсто,
это—Творенія Іоанна Дамаскина, въ переводѣ князя А. М.
Курбскаго, съ собственноручными его замѣтками (Д« 60); руко-
пись единственная, уцѣлѣвшая случайнымъ образомъ. Одно время
опа хранилась въ старовѣрческомъ Лаврентьевомъ монастырѣ Ч
и за тѣмъ перешла въ руки извѣстнаго продавца рукописей
Пискарева, по смерти коего и была пріобрѣтена А. II. Хлудовымъ.
1) Объ этомъ свидѣтельствуетъ письмо извѣстнаго автора Окружнаго посланія
Иларіона Егоровича, написанное имъ въ отвѣтъ на запросъ настоящаго владѣльца
рукописи А. И. Хлудова.
Много драгоцѣннаго матеріала представляетъ настоящее собра-
ніе и для палеографіи, какъ можно судить уже изъ одного количе-
ства пергаминныхъ рукописей; но, что особенно важно, на многихъ
изъ нихъ съ точностію обозначено время написанія. Укажемъ
главнѣйшія: 1) Псалтирь 1212— 1213 г. (До 2); 2) Прологъ
1262 г. (Д® 187); 3) Паремейникъ, писанный до 1320 г. (До 142);
4) Евангеліе-апракосъ 1323 г. (До 29); 5) Прологъ 1370 г.
(До 188); 6) Минея служебная 1388 г. (До 146); 7) Тріодь
цвѣтная 1392 г. (Де 134); 8) Минея служебная 1401 г. (До 158);
9) Тріодь постная 1434 г. (До 139); 10) Служебникъ 1574 г.,
Молдовлахійскаго письма, па пергаминѣ (№> 113) и ми. друг.
Для исторіи славяно-русскаго искусства слѣдующія рукописи
обращаютъ на себя особое вниманіе: 1) Псалтирь съ миніатюра-
ми, ХШ в., Новгородскаго письма (№ 3); рукопись единствен-
ная; 2) Евангеліе XIV в., Сербскаго письма, съ .лицевыми изо-
браженіями евангелистовъ (№ 10); 3) Евангеліе XVI в., съ ли-
цевыми изображеніями (№ 25); 4) Лицевой толковый" Апокалип-
сисъ (№ 50); 5) Лицевой толковый Апокалипсисъ, писанный въ
поморьѣ, 1708 г. (№ 358); 4) Житіе Варлаама и Іоасафа (№
200); 5) Звѣзда пресвѣтлая (№ 231); 6) Страсти Христовы
(№ 234), и наконецъ, разные лицевые сборники (см. №№ 245,
250, 251, 252, 356, 357, 369 и 361).
Собраніе книгъ церковной печати заключаетъ въ себѣ 575 ну-
меровъ. Изъ составленнаго и издаваемаго нынѣ Каталога, сравни-
тельно съ извѣстными доселѣ хронологическими росписями, откры-
вается, что въ библіотекѣ А. И. Хлудова хранится множество
рѣдкихъ изданій, и даже единственныхъ. Для любителей старо-
печатныхъ книгъ и для библіографовъ замѣтимъ, что настоящее
собраніе по полнотѣ и сохранности экземпляровъ вполнѣ можетъ
быть названо превосходнымъ. Много лѣтъ и много стараній по-
ложено было на это владѣльцемъ ихъ. Одна и та же книга не
разъ мѣнялась па лучшій, по сохранности, экземпляръ, наконецъ
подбиралась изъ разныхъ экземпляровъ, и результатомъ вышло
то, что многія общественныя собранія превосходятъ настоящее
количествомъ книгъ, но не качествомъ и сохранностью.
Всякій, занимающіяся изученіемъ старопечатныхъ книгъ, всякій,
кому нужна справка въ томъ или другомъ изданіи, по справе-
дливости оцѣнитъ стремленіе собирателя довести свою коллекцію
до возможнаго совершенства, въ отношеніи подбора книгъ, пол-
ноты и сохранности экземпляровъ,
Въ заключеніе скажемъ, что въ настоящемъ описаніи, по
плану его, нашли мѣсто однѣ славяно-русскія рукописи и
книги, но въ собраніи А. И. Хлудова хранятся и другія ру-
кописи. Помянемъ изъ нихъ двѣ, извѣстныя въ ученомъ мірѣ,
рукописи: первая Греческая псалтирь, IX—ХП в,, съ современ-
ными изображеніями (См. объ этой рукописи статью В. М.
У идольскаго, въ Сборникѣ изданномъ Обществомъ древне-русскаго
искусства, за 1866 г., стр, 139—153), а вторая Чешская Би-
блія, на пергаминѣ, начала XV вѣка. (См. о ней статью Колара,
читанную 4 Марта 1867 г. въ Филологическомъ отдѣленіи Праж-
скаго ученаго общества).
сЯэнЭрей ЗТопо&б,
ОГЛАВЛЕНІЕ.
РУКОПИСИ СОБРАНІЯ А. И. ХЛУДОВА.
ОТДѢЛЪ I.
Священное Писаніе.
Стран.
1.	Книги пророчествъ, начала XVI в............................... 1
2.	Псалтирь, 1211—1213 г. ....................................... 4
3.	Псалтирь, съ миніатюрами, ХШ в................................ 5
4.	Псалтирь, XIV в..........................'.................... 6
5.	Псалтирь, конца XIV в......................................... 7
6.	Псалтирь, конца XIV в......................................... 8
7.	Псалтирь съ мѣсяцесловомъ, XVI	в...........................—
.	8. Псалтирь съ часословомъ, ХѴП в.............................. 9
9.	Псалтирь, въ переводѣ архіеп. Амвросія........................10
10.	Четвероевангеліе,	XIV в........................................—
11.	Четвероевангеліе, XIV в.................................•	.	11
12.	Четвероевангеліе,	XIV в........................................—
13.	Четвероевангеліе,	XIV в.......................................12
14.	Четвероевангеліе,	XIV в.......................................14
15.	Четвероевангеліе,	XIV в. . . . ...............................15
16.	Четвероевангеліе,	XIV в........................................—
17.	Четвероевангеліе,	XIV в.......................................17
18.	Четвероевангеліе,	XIV в.......................................18
19.	Четвероевангеліе,	XIV в........................................—
20.	Четвероевангеліе,	XIV—XV	в..................................19
21.	Четвероевангеліе,	XVI в.......................................20
22.	Четвероевангеліе,	XVI в........................................—
23.	Четвероевангеліе, XVI в..................................  •	—
24.	Четвероевангеліе,	XVI в.......................................—•
25.	Четвероевангеліе,	XVI—ХѴП в...................................21
26.	Четвероевангеліе,	XVI в.......................................22
27.	Четвероевангеліе, поморскаго письма. . :.................  .	—
II
Страи.
28.	Евангеліе—апракосъ и Апостолъ служебный, XIII—XIV в. .	22
29.	Евангеліе—апракосъ, 1323 года................................25
30.	Евангеліе—апракосъ, XIV в....................................27
31.	Евангеліе—апракосъ и Апостолъ служебный, XIV в. . .	28
32.	Евангеліе—апракосъ, XV в..................................... —
33.	Апостолъ, XIV в...........................................  29
34.	Апостолъ, XIV в.................................	30
35.	Апостолъ,	XIV	в...........................................31
36.	Апостолъ,	XIV	в............................................—
37.	Апостолъ,	XIV	в..........................................32
38.	Апостолъ,	XIV	в..........................................34
39.	Апостолъ,	XIV	в...........................................—
40.	Апостолъ, XVI в. . . ..................................  .	—
41.	Апостолъ,	XVI	в..........................................35
42.	Апостолъ, XVI—XVII в........................................36
43.	Апокрифическія евангелія, XIX в..............................—
ОТДѢЛЪ II.
Толкованіе Священнаго Писанія.
44.	Шестодневъ Іоанна екзарха Болгарскаго, XVI в..............38
45.	Толкованіе на Псалтирь св. А®анасія Александрійскаго, XVII в.	39
46.	Псалтирь съ толкованіемъ Ѳеодорита еп. Кирскаго, XVI в. .	40
47.	Толкованіе на Псалтирь, въ переводѣ Димитрія Толмача, XVII в. 41
48.	Толкованіе на Псалтирь, въ переводѣ Максима Грека и его
сотрудниковъ, 1790 г..........................................44
49.	Толкованіе на Дѣянія и Посланія апостольскія, 1520 г. .	45
50.	Толковый Апокалипсисъ лицевой, XIX в......................51
ОТДѢЛЪ ш.
Творенія святыхъ отцевъ
догматическія, учительныя и полемическія.
51.	Діонисія Ареопагита творенія, XVII в........................53
52.	Кипріана сочиненія, 1768 г..................................55
53.	Григорія Богослова 16 словъ, XVI в..........................61
54.	Исихія пресвитера словеса душеполезныя, ХѴП в...............65
55.	Златоустъ, XIV в............................................66
56.	Златоустъ, ХѴП в............................................68
ш
Стран.
57.	Исаака Сирина поученія, XVI в..................................80
58.	Іоанна Синайскаго	Лѣствица, XV в..............................91
59.	Іоанна Дамаскина	Богословіе, XVI	в..........................95
60.	Іоанна Дамаскина творенія, въ переводѣ князя А. М. Курб-
скаго, XVI в......................................................99
61.	Космы презвитера	слово, новѣйшая копія.......................119
62.	Ѳеодора Едесскаго главы подвижническія, XIX в. .	—
63.	Старчество, XV в................................................—
64.	Ѳеодора Студита поученія, XV в................................120
65.	Симеона новаго Богослова творенія, XVI в......................134
66.	Филиппа инока Діоптра, 1563 г.................................137
67.	Филиппа инока Діоптра, ХѴШ в..................................138
68.	Симеона Солунскаго творенія, ХѴШ в...........................—.
69.	Дамаскина иподіакона Студита Ѳезауросъ, ХѴШ в.................141
70.	Преніе іудеянина съ христіаниномъ, XVI в......................148
71.	Іосифа Волоколамскаго Просвѣтитель, XVII	в.................149
72.	Іосифа Волоколамскаго Просвѣтитель, XVII	в................—
73.	Максима Грека сочиненія, 1563 г...............................150
74.	Максима Грека сочиненія, ХѴШ в................................158
75.	Максима Грека сочиненія въ спискѣ 1862 г......................174
ОТДѢЛЪ IV.
Каноническое право 
76.	Кормчая книга, XV в....................................200
77.	Правила св. апостолъ исв. отецъ, XVII в. ..... . 201
78.	Матѳея Властаря Синтагма, ХѴШ в........................204
79.	Толкованіе Номоканона, XVII в..........................205
80.	Греко-римскаго права Левенклавія, часть первая, ХѴШ в. . 211
81.	Греко-римскаго права Левенклавія, часть вторая, ХѴШ в. . 212
82.	Стоглавъ,	XVI	в.......................................214
83.	Стоглавъ,	ХѴП	в.......................................216
84.	Стоглавъ,	XVII	в.....................................  217
85.	Стоглавъ,	новѣйшаго письма.............................221
86.	Сборникъ выписокъ изъ церковныхъ правилъ, XVII в.	—
ОТДѢЛЪ V.
Равныя богословскія сочиненія.
87.	Сборникъ словъ Даніила митроп. Московскаго, ХѴП в.	222
88.	Великій кругъ міротворный священ. Ага®она, ХѴП в.	225
89.	Зиновія мниха Истины показаніе, ХѴП в..............227
IV
Страи.
90.	Книга о вѣрѣ единой, ХѴП в................................227
91.	Сказаніе о ересяхъ въ знаменныхъ книгахъ, XVIII в. . . . 233
92.	Преніе о вѣрѣ или отвѣтное письмо Королевича Волдемара,
ХѴШ в..........................................................236
93.	Отписъ на листъ Ипатія Поцѣя, новѣйш. письма .... 238
94.	Захаріи Копистенскаго Книга о правдивой единости, XIX в. . 230
95.	Захаріи Копистенскаго Палинодія, XIX в. . . . ... 242
96.	Симеона Полоцкаго Вѣнецъ вѣры каѳолическія, XVIII в. . .	—
97.	Мечецъ духовный, XVIII в. . . ............................243
98.	Акосъ , новѣйшаго письма....................................—
99.	Разсмотрѣніе двухъ произведеній западнорусской литературы,
новѣйшая копія.................................................244
100.	Разсужденіе о книгѣ Камень вѣры, XVIII в...................245
101.	Возраженіе на книгу Молотокъ, XVIII в......................—
102.	Показаніе разностей между греческою и римскою церквами,
ХѴШ в......................:....................................246
103.	Апокрифическое толкованіе на литургію, XVII в..............247
104.	Ученіе о символѣ вѣры, новѣйшаго письма....................249
105.	Сборникъ XV в..............................................250
106.	Сборникъ, XVI в............................................253
107.	Сборникъ, XVII в...........................................254
108.	Сборникъ, ХѴП в.	•......................................259
109.	Сборникъ оЛатинахъ, ХѴП в..................................263
110.	Сборникъ, ХѴШ в............................................265
111.	Цвѣтникъ духовный, 1736 г..................................268
( 112. Сборникъ, ХѴШ в............................................269
ОТДѢЛЪ VI.
Богослужебныя книги.
113.	Служебникъ, 1574 года..................................270
114.	Служебникъ, XVI в....................................  271
151.	Служебникъ , 1602—1603 г...............................273
116.	Служебникъ, ХѴП в. ..................................  276
117.	Литургія Іоанна Златоустаго, XIV—XV в..................277
118.	Требникъ съ статьями изъ Кормчей книги, XIV в........—
119.	Требникъ, XVI в......................................  280
120.	Требникъ, XVII в...................................... 283
121.	Изъ Требника отрывокъ, XV в............................284
122.	Уставъ церковный, XV в. ...............................285
123.	Уставъ церковный, XV в.................................287
124.	Псалтирь съ возслѣдованіемъ, XVI в.......................—
125.	Октоихъ и праздничная Минея, 1428 г......................—
126.	Октоихъ,	XV-—XVI в..........................................288
127.	Октоихъ,	XVI	в...............................................—
128.	Октоихъ,	XVI	в.............................................289
129.	Октоихъ,	XVI	в................................................ —
130.	Октоихъ крюковой, ХѴП в.....................................290
131.	Параклитикъ, XVI—XVII в.....................................—
132.	Параклитикъ, ХѴП в..........................................—
133.	Тріоди цвѣтная и постная, ХШ в..............................—
134.	Тріодь	цвѣтная,	1392	г.......................................291
135.	Тріодь	цвѣтная,	XIV	в.......................................292
136.	Тріодь цвѣтная, XIV—XV в....................................293
137.	Тріодь	цвѣтная,	XVI	в.........................................—
138.	Тріодь	постная,	XIV	в.......................................294
139.	Тріодь	постная,	1434	г......................................... —
140.	Шестодневъ, XII—ХШ в........................................296
141.	Шестодневъ, ХШ в............................................—
142.	Паремейникъ, ХШ—XIV в.......................................297
143.	Минея служебная, XIV в...................•..................300
144.	Минея	служебная,	XV	в.......................................—
145.	Минея	служебная,	XVI	в......................................301
146.	Минея	служебная,	1388	г......................................  —
147.	Минея служебная, XIV—XV в...................................303
148.	Минея	служебная,	1571	г......................................304
149.	Минея	служебная,	XIV	в......................................   —
150.	Минея	служебная,	XIV	в......................................305
151.	Минея	служебная,	XIV	в......................................306
152.	Минея	служебная,	XIV	в...................................... 307
153.	Минея	служебная,	XIV	в......................................308
154.	Минея	служебная,	XIV	в......................................309
155.	Минея	служебная,	XIV	в......................................310
156.	Минея	служебная,	XIV	в......................................311
157.	Минея	служебная,	XVI	в......................................312
158.	Минея	служебная,	1401	г.......................................—
159.	Минея служебная, XIV в...................................  .	313
160.	Минея служебная, ХШ—XIV в...................................314
161.	Минея служебная, XVI в......................................315
162.	ТреФОлогій,	XIV	в.............................................316
163.	ТреФОлогій,	XIV	в.............................................344
164.	ТреФОлогій,	XIV	в.............................................345
165.	ТреФОлогій,	XIV	в.............................................347
166.	ТреФОлогій,	XIV	в.............................................348
167.	ТреФОлогій,	XIV—XV в............................................ —
168.	ТреФОлогій,	XVI	в............................................349
169.	ТреФОлогій,	XVI	в..............................................—
170.	ТреФОлогій, XVI в.	,.................350
171.	ТреФОлогій, XVI в..............................	. . . .	—
172.	Служба Михаилу Архангелу, XV в..............................351
VI
Стрпн.
173.	Каноны на повечеріяхъ пресв. Богородицѣ............... •	. 351
174.	Сборникъ каноновъ святымъ со святцами, XVI в..................—
175.	Акаѳистъ пресвятой Богородицѣ, XVI в................ .	. . 352
176.	Акаѳистъ Алексѣю человѣку Божьему, ХѴШ в..................—
177.	Ирмологъ нотный, XVII в.....................................356
178.	Святцы съ лѣтописью, XVII в...................................—
179.	Сборникъ богослужебный XV в................................	360
180.	Сборникъ богослужебный, XV—XVI в............................361
181.	Синодикъ лицевой, ХѴП в. .....................................—
ОТДѢЛЪ VII.
ЦервовноисторичесЕія и литературныя сочиненія.
182.	Палея толковая, XVI в...................................362
183.	Георгія инока Лѣтовникъ, XV в.........................  .	370
184.	Хронографъ, ХѴП в.......................................,372
185.	Патерики Скитскій и Синайскій, XIV в........................—
186.	Палладія  епископа житія святыхъ, ХѴП—ХѴШ в..............373
187.	Прологъ,	1262	г..........................................374
188.	Прологъ,	1370	г..........................................377
189.	Прологъ,	XIV	в..........................................378
190.	Прологъ,	XIV	в..........................................380
191.	Прологъ, XV в.............................................381
192.	Прологъ,	1541	г..........................................382
193.	Прологъ,	XVI	в..........................................383
194.	Прологъ, ХѴП в............................................384
195.	Торжественникъ, XIV в.....................................—
196.	Минея четія, ХѴШ в........................................420
197.	Андріяна Пошехонскаго житіе, новѣйш. письма...............426
198.	Александра Ошевенскаго житіе, ХѴП в.......................428
199.	Антонія Римлянина житіе, ХѴШ в............................435
200.	Варлаама и Іоаса®а житіе, ХѴП в...........................438
201.	Варлаама Хутынскаго житіе, ХѴШ в..........................439
202.	Василія блаженнаго житіе, новѣйш. копія "..................—
203.	Василія новаго житіе, ХѴШ в................................—
204.	Григорія Омиритскаго и Антонія великаго житія, XVI в.	—
205.	Зосимы и Савватія житія, ХѴП в............................440
206.	Зисимы и Савватія житія, ХѴП в.............................—
207.	ЕвФросина Псковскаго житіе, новѣйш. копія..................—
208.	Іосифа Волоколамскаго житіе, новѣйшая копія...............441
209.	Іосифа Волоколамскаго житіе со службою, ХѴП в.............442
210.	Петра и Ѳевроніи житіе, новѣйшаго письма..................444
211.	Никона патріарха житіе, ХѴШ в..............................—
212.	Саввы Сербскаго житіе, XVI в...............................—
VII
Стран.
213.	Сборникъ житій святыхъ, XVI в...............................445
214.	Сборникъ житій святыхъ, ХѴШ в......................... ....	447
215.	Сказаніе о чудесахъ Николая Чудотворца, XIV в...............448
216.	Сказаніе о Великорѣцкомъ образѣ Николая Чудотворца, со служ-
бою, ХѴШ в.......................................................454
217.	Выписки изъ Степенной книги, ХѴШ в..........................456
218.	Путешествіе ТриФона Коробейникова,	XVII	в...................—
219.	Путешествіе ТриФона Коробейникова,	ХѴШ	в..................—
220.	Авраамія Палицына сказаніе, ХѴП в...........................457
221.	Авраамія Палицына сказаніе, XVII в............................—
222.	Авраамія Палицына сказаніе, XVII в............................—
223.	Опись Кирилло-бѣлозерскаго монастыря, ХѴП в...................—
224.	Арсенія Суханова Проскинитарій, ХѴП в.......................458
225.	Арсенія Суханова Проскинитарій, ХѴШ в......................—
226.	Выписки изъ Проскинитарія Арсенія Суханова, новѣйш. письма. —
227.	Исторія Скиѳская Андрея Лызлова, ХѴШ в.	.	 459
228.	Записки А. А. Матвѣева, новѣйш. письма........................—
229.	Записки А. А. Матвѣева, новѣйш. письма........................—
230.	Алфавитъ, ХѴШ в.......................’.......................—
231.	Звѣзда пресвѣтлая, ХѴШ в......................................—
232.	Великое зерцало, нач. ХѴШ в.................................460
233.	Зрѣлище житія человѣческаго, нач. ХѴП в.......................—
234.	Страсти Христовы, 1765 г................................... 461
235.	Сокращеніе великой науки Раймунда Люлія, 1725 г............—
236.	Колесница о четырехъ духовныхъ колесъ, Х-ѴПІ в..............462
237.	Сборникъ, XV в................................................—
238.	Сборникъ,	1581 г...........................................476
( 239. Сборникъ,	ХѴП в............................................480
240.	Сборникъ,	ХѴП в............................................485
241.	Сборникъ,	ХѴП в............................................486
242.	Сборникъ,	ХѴШ в.............................................488
243.	Сборникъ,	ХѴШ в..............................................—
244.	Сборникъ чиновныхъ обрядовъ, ХѴП в..........................489
245.	Сборникъ,	или цвѣтникъ,	новѣйшаго письма....................490
246.	Сборникъ,	ХѴП в.............................................494
247.	Сборникъ,	новѣйшаго	письма..................................498
248.	Сборникъ,	ХѴП в..............................................—
249.	Сборникъ	лицевой,	XVII в..................................—
250.	Сборникъ	лицевой,	ХѴП в....................................499
251.	Сборникъ	лицевой,	ХѴШ в....................................501
252.	Сборникъ	лицевой,	ХѴШ в....................................504
ѵш
ОТДѢЛЪ ѵш.
Полемическія сочиненія
въ пользу и въ опроверженіе раскола въ русской церкви.
Стран.
253.	Челобитная Соловецкаго монастыря, ХѴШ в...................505
254.	Челобитная Соловецкаго монастыря, XVIII в...................—
255.	Исторія о стрѣльцахъ и челобитная Саввы Романова, новѣйша-
го письма.......................................................506
256.	Челобитная старца Авраамія, ХѴШ в............................—
257.	Аввакума протопопа сочиненія, XIX в.......................508
258.	Житіе Аввакума протопопа, XIX в............................513
259.	Ѳеодора діакона посланіе, XVII в..........................514
260.	Спиридона Потемкина слова, поморскаго письма.............—
261.	Игнатія митрополита Тобольскаго посланія,	ХѴШ в.	517
262.	Бесѣда безпоповца Ѳеодосія Васильева съ православнымъ, ХѴПІв. 518
263.	Діаконовы	отвѣты,	поморскаго	письма.......................519
264.	Поморскіе	отвѣты..........................................520
265.	Поморскіе	отвѣты............................................—
266.	Обличеніе	неправды	раскольнической, сочин. Ѳеофилакта Лопа-
тинскаго, ХѴШ в..............................................—
267.	Дополнительное обличеніе Поморскихъ отвѣтовъ, (Лічин. Арсенія
Маціевича, ХѴШ в................................................521
268.	Андрея Денисова поучительныя слова, XIX в. .................—
269.	Виноградъ Россійскій, Семена Денисова, XIX в..............523
270.	Житіе инока Корнилія, новѣйшаго письма....................524
271.	Церковный уставъ Поморскій, новѣйшаго письма..............525
272.	Сборникъ догматическихъ сочиненій поморскихъ настоятелей,
ХѴШ в...........................................................526
273.	Сборникъ сочиненій поморскихъ настоятелей, ХѴШ в.	534
274.	Торжественникъ изъ словъ поморскихъ настоятелей, ХѴШ в. . 540
275.	Спиридона Иванова посланіе, новѣйшаго письма..............545
276.	Мечъ духовный, поморскаго письма..........................546
277.	Алексѣя Иродіонова обличеніе раскольническаго лжеученія,
ХѴШ в......................................................•	. —
278.	Сборникъ сочиненій безпоповца Ивана Алексѣева, поморскаго
письма..........................................................547
279.	Сборникъ сочиненій безпоповца Ивана Алексѣева, новѣйшаго
письма..........................................................548
280.	О нововведеніяхъ въ одеждѣ и украшеніяхъ, 1780 г..........549
281.	Житіе Андрея Денисова, поморскаго письма.....................—
282.	Отвѣтъ православныхъ, ХѴШ в...............................550
283.	Никодимовы отвѣты, ХѴШ в..................................551
284.	Никодимовы отвѣты, поморскаго письма........................—
285.	Бисеръ драгоцѣнный, 1776 г...................................—
286.	Духовный щитъ вѣры, поморскаго письма.......................—
IX
Стран.
287.	Сборникъ сочиненій Ѳедосѣевца Даніила Битюговскаго, помор-
скаго письма.......................................................554
288.	Сборникъ сочиненій поморца Ивана Васильева, XIX в. .	556
289.	Отвѣты Ѳедосѣевцамъ, ХѴШ в...................................559
290.	Безпоповщинское поморское сочиненіе во 100 главахъ, помор-
скаго письма.......................................................560
291.	Показаніе о ересяхъ въ Великороссійской церкви, XIX в. . . 567
292.	Путь истинный, сочин. Якова Бѣляева, новѣйшаго письма .	568
293.	Исторія о Сергіѣ, новѣйшаго письма............................—
294.	Возраженіе Иргизскихъ поповцевъ, XVIII в.....................571
295.	Преніе съ безпоповцами о священствѣ, XIX в...................572
296.	О главныхъ отступленіяхъ въ церкви, новѣйшаго письма. . . 576
297.	Церковное утвержденіе, 1767 г.................................—
298.	Утвержденіе вѣры, новѣйшаго письма...........................577
299.	Книга возбранникъ на самоубійцевъ, ХѴШ в......................—
300.	Правила безпоповцевъ-Ѳедосѣевцевъ, новѣйшаго письма . . . 580
301.	Старообрядческіе духовные стихи, ХѴШ в........................—
302.	Возраженіе на сочиненіе Андрея Іоаннова, поморскаго письма. 581
303.	Службы раскольническія новоявленнымъ святымъ, новѣйшаго
письма.............................................................582
304.	О антихристѣ, поморскаго письма...............................—
305.	О антихристѣ, поморскаго письма..............................583
306.	Сборникъ о антихристѣ, поморскаго письма ..................... —
307.	О антихристѣ, новѣйшаго письма............................... 584
308.	Сборникъ выписокъ, составленный Аѳоніемъ Кузмичемъ, но-
вѣйшаго письма.....................................................588
309.	О священствѣ, о тайнахъ и объ антихристѣ, поморскаго письма. —
310.	Отвѣты Ивана Пошехонова, новѣйшаго письма ... ... 590
311.	О бракѣ, сочиненіе Павла Любопытнаго..........................—
312.	Историческій словарь Павла Любопытнаго.......................591
313.	Розыскъ св. Димитрія Ростовскаго, XIII в...................
314.	Возраженіе на книгу Бесѣды къ глаголемому старообрядцу, но-
вѣйшаго письма...................................................—
315.	Бесѣда старообрядца-поповца съ новообрядцемъ, 1848 г. . . 592
316.	Посланіе странника къ друзьямъ, новѣйшаго письма .... 593
317.	Краткое показаніе о моленіи за царей, новѣйшаго письма. . . —
318.	Семена Семенова церковное изложеніе, новѣйшаго письма. . . 594
319.	О трехъ церквахъ, новѣйшаго письма.........................—
320.	О ересяхъ въ православной церкви, новѣйшаго письма. . . . 595
321.	Матеріалы для исторіи единовѣрческой типографіи............
322.	Сборникъ, собранный В. А. Сопѣлкинымъ......................596
323.	Вопросы, требующіе отвѣтовъ со стороны поповщины, совре-
 меннаго письма....................................................—
324.	Отвѣты поповца Ѳомина........................................ 597
325.	Отвѣты Ѳедосѣевца Егора Гаврилова.............................—
326.	Уставъ Бѣлокриницкаго монастыря..............................599
327.	О четырехъ церквахъ, Павла Бѣлокриницкаго.....................—
X
Стран.
328.	Исторія объ установленіи Бѣлокриницкой іерархіи...........599
329.	Отвѣты поповца, пріемлющаго Бѣлокриницкую іерархію	.	.	.	600
330.	Матеріалы для современной исторіи поповщины...............602
331.	Матеріалы для современной исторіи поповщины..............603
332.	Ефима Григорьева книга объ антихристѣ, 1864	г..........—
333.	Сборникъ старообрядческій, ХѴШ в.........................604
334.	Сборникъ поморскій, новѣйшаго письма.....................607
335.	Сборникъ безпоповщинскій, поморскаго письма..............608
336.	Сборникъ правилъ и поученій, составленный безпоповцемъ, но-
вѣйшаго письма..................................................—
337.	Сборникъ старообрядческій, новѣйшаго письма..............609
338.	Сборникъ поморскихъ сочиненій, XIX в......................—
339.	Сборникъ безпоповщинскихъ поморскихъ сочиненій,	XIX	в.	.	617
340.	Сборникъ, составленный поповцами-вѣтковцами,	XVIII	в.	.	.	622
341.	Сборникъ, составленный поповцемъ, XVIII в.................—
342.	Сборникъ безпоповщинско-поморскій, XVIII в...............623
343.	Сборникъ разныхъ сочиненій и выписокъ безпоповцевъ, новѣй-
шаго письма....................................................625
344.	Сборникъ старообрядческій, новѣйшаго письма..............627
345.	Сборникъ, новѣйшаго письма...............................628
346.	Сборникъ полемическій, новѣйшаго письма...................—
347.	Сборникъ выписокъ изъ старопечатныхъ книгъ,	ХѴШ	в.	.	.	629
348.	Сборникъ выписокъ изъ старинныхъ рукописей и старопечат-
ныхъ книгъ.......................................................—
349.	Сборникъ, новѣйшаго письма...................; .... 630
350.	Сборникъ, письма 1824 г......................................641
351.	Сборникъ,	писанный	Е.	Г.	Брониной, въ 1824 г................642
352.	Сборникъ,	писанный	Е.	Г.	Брониной...........................646
353.	Сборникъ,	писанный	Е.	Г.	Брониной.........................  650
354.	Сборникъ,	письма ХѴШ в.......................................651
355.	Сборникъ выписокъ изъ старопечатныхъ изданій, новѣйшаго
письма...................................................... ....	652
356.	Лицевой старообрядческій сборникъ, ХѴШ в.......................—
357.	Сборникъ лицевой, ХѴШ—XIX в....................................—
358.	Лицевой Апокалипсисъ, писанный въ Поморьѣ, 1708 г.	653
359.	Лицевой сборникъ, новѣйшаго письма...........................654
360.	Псалтирь съ толкованіемъ, поморскаго письма, 1848 г. . . . 655
361.	Свитокъ лицевой о церкви и о антихристѣ, поморскаго новѣйша-
го письма.........................................................656
Указатель къ Описанію рукописей.....................................657
КАТАЛОГЪ КНИГЪ ЦЕРКОВНО-СЛАВЯНСКОЙ ПЕЧАТИ.
1—54
ОТДѢЛЪ I.
СВЯЩЕННОЕ ПИСАНІЕ.
1. КНИГИ ПРОРОЧЕСТВЪ,
въ листъ, на бомбицинѣ, южно-славянскаго письма, полу
уставомъ начала XVI вѣка, на 427 листахъ.
Содержитъ текстъ 16 пророковъ, сперва меньшихъ, потомъ боль-
шихъ; въ концѣ прибавленъ апокалипсисъ съ толкованіемъ Андрея Ке-
сарійскаго .
Правописаніе списка, какъ будетъ видно изъ приводимыхъ выписокъ.
Сербское.
На нижней переплетной доскѣ поздняя запись: іо лѣсново сна книга...
Далѣе тщательно затерто.
Ниже: спи вжтвна книга глеаіи бі прркх аралія ддохістрдтигд ліи^дилх
И ПреіІОДОКНДГО ІОЦД ГДйрИЛа ГіЖе ЙХ ПОДКрИЛІ'е ГОрИ ЛеСНОВЯСКЬіе постившаго се
вх іоелопо (?) дд не Е^детх іотьелідти никшіх ш вишереченаго ^ралід даніе просто
ни клвоно ндклето и проклето вк си векх вх вуд)»і]іи. и дристрдтигь сиди гне
и преподокни іоцх гдврилх дд лі^ і сѵпорьникь нд стрдшнолі^ суд)> йх ліеесто
Застѵпленіи кроліе люндстирскхскаво разореніи іі заплетеніи. писд дзх брхліонді(к
костдндинх р^ком діногогрѣшніи. прчти ібкретх йх недіх елдткд словеса.. .ліцд
секте.пріа ві...при иг^ліенд кѵ гайрилд проиЛліена кѵрила вх лето /зрѵз
(—1689—).О Лѣсновской обителисм. Записки Императорской Академіи
наукъ Т. VI, кп. I: стр.ч19, 123, 165, въ статьѣ В. II. Даманскаго.
1
2
ка двдіе.
.1. 1. Прр'ІЬСЧ'ВО СТГО ПррКД 1IV С Г і .
.1. 13 об. прдчкство стго п^рокд ііѵила.
.1. 17. ПрОрОЧЬСТВО СТГО ПррОКД ДЛИѴСА.
.1. 27. пр0чыгво стго пррка двдіе.
.1. 28. пророчьство іюни пророка.
.1. 32. п ро'і тво стго пррка аіи^м.
Л. 39. пр орочь с’Гв о стго пррка наоуаід.
Л. 42 об. пррчьство стго пррка дввАкоуліа.
Л. 46 об. пророчьство стго пррка софоніе.
Л. 50 об. пррчьство а геи пророка.
Л. 53 об. прчьсчБо стго пророка дарріс.
.1. 69. пророчьство лі а да^іино.
Л. 74. пррчьство стго пррка исдіе.
.1. 159 об. стго впифдн'ід епкпа кипрскаго іѵ иліснс
кьі іи е саліи и кдко оулір'кшс іі гд'к ле
:к е т к лі о ііі и и \ х.
Пач. і с а і а к Т; ііі і с р а и лі а оу лі р !; т х ;к с лі д н а с і’ е лі х. На гр е ч,
()рр. 88. Ерірііапіі ей. а Реіаѵіі Т. II, ра§. 238.
.1. 160. деіѵрита впкІід кѵпрьскаго (читай: кѵрскдгіѵ)
сказаніе іѵ пррчьствс Гезекіианве.
Нач. кхложиух пррка пррчьечвд.
.1. 162 об. пррчьство стго пророка іезекіилд
Л. 253. п р р ч ь с т в о стго и р р к а Г е р е лі 1е.
Л. 310 об. пррчьство стго пррка дднілд.
.1. 346. книга а и о к д а н п с и гадвы.
Л. 349. кнііга дпокдаипси іілюу стиуіѵ тд і стго андрсд
А р X І С И С К О П А К К С А р I И К А П А Д О К І И С К к( I. С Іі А 3 А Н І I А П О К А Л И П С И С Ь
стго дГіад і’еѵаисч д ііѵаннд вгосаовд.
Нач. гноу люелі\ кратоу іі причсстникоу іѵ гй радовати», ліножицею
прошень іі аіногок акковііо поле своей люкве іі силы плсквіие нсгіі|іеваніе .
Въ Описаніи рукописей Сѵнодальной Библіотеки (т. І,стр. 84—124)
доказано, что находящіяся въ библейскомъ кодексѣ, 1499 г., пророче-
скія книги заимствованы изъ толкованія на пророковъ, существовавшаго
въ переводѣ глубокой древности. Такъ по записямъ XV—XVI вѣка из-
вѣстенъ списокъ, писанный въ Новѣгородѣ въ 1047 году попомъ Упы-
ремъ Лихимъ для князя Владиміра Ярославича.
По сличенію съ Сѵнодальными списками и разсматриваемый Сербскій
представляетъ также заимствованіе изъ древнихъ толковыхъ пророче-
ствъ. Такъ:
1^ Въ пророчествѣ Осіи (л. 1.) опущены мѣста, согласно съ сино-
дальными списками: и роди чада ка'ыкеніА (1, 2); 13, 2: по
3
ОБ|>АЗ^> ИДОЛОВХ, Д'ІІЛА ^ДОЖНИІІОЙХ СОйеріІіеНА И.ІГА (л.	12);
ІДКОЖе дыліх изх троукы.
2)	Въ пророчествѣ Амоса (гл. IV) вмѣсто ст. 7, 8 и 9,
съ синодальными списками, читается только: и азь устдви^х
ндсь. прежде треліи ліцкі жетвы. тхи таііо кк лінѣ не іѵкрлтитсд
13, 3:
согласно
ДКЖДЬ ш
ГЛНЧ'Ь ГК
(л. 20).
3)	Въ пророчествѣ Авдія опущенъ, согласно съ синодальными спис-
ками, весь стихъ 15 (л. 28).
4)	Въ пророчествѣ Іоны въ главѣ I, въ стихѣ 12-мъ опущены, соглас-
но съ синод. спискомъ, слова: понеже познала азк, ідііо ліене ряди волненіе
сіе великое на вкі есть (л • 2 9).
Сверхъ того, встрѣчаются и дополненія, заимствованныя изъ тол-
кованія и сходныя съ синод. списками; напр. Михея II, 1: иліже
вкздвыгошекк Боуроуі^'ксвойіоности (л. 33);Захаріи 111, 1:
Гі ПОКАЗА ЛІИ ГК США ІСА ІерСА ВСЛНКАГО (л . 55 Об.) .
Въ текстѣ большихъ пророковъ встрѣчаемъ то же самое заимствованіе
изъ толкованія на пророчества, какъ въ синодальныхъ спискахъ, хотя
нѣкоторыя толкованія, какъ напр. отмѣченное въ синод. спискахъ
(Исаіи гл. 5, 2) въ сербскомъ спискѣ опущено. (См. Опис. сѵпод. рук.
I, 87). Въ пророчествѣ же Іезекіиля въ 28 главѣ, ст. 18 удержаны
слова толкованія, послѣ словъ текста: Гізвѣдоу іогнк іо срѣ теке при-
бавлено: йкси вкі іогнк рдждигдете, іі вхзлдгдете палліи (л. 212).
Въ пророчествѣ Іереміи (л. 254 об.) послѣ 12 стиха 2-й главы
прямо слѣдуетъ 15-й стихъ 25 главы, а послѣ главы 45 (л. 287 об.) —
прямо 52-я. Пророчество же Даніила начинается 12-ю главою о
Сусаннѣ.
Всѣ эти пропуски произошли отъ того, что были сдѣланы первоначаль-
но въ толкованіинапророковъ. Такимъ образомъ и южнославянская рукопись
вполнѣ подтверждаетъ мнѣніе составителей Описанія сѵнодал. рукописей
объ отношеніи текста библейскихъ пророческихъ книгъ къ толкованію
на оныя.
Въ образецъ языка, сохранившаго слѣды глубокой древности, и
правописанія, приводится отрывокъ: к-Г; люужь жийіи бх йдвѵлоне.
*	' п I	г.	/	’
пліе же елюу ішакиліь. п пое женоу ен же
же іерелііее прркд дбкрдд нѣло іі
ндоучистд дырерк свою по здконоу люѵсеіѵй^1. ыкше ішаііилік
іі бѣ елюу шгрАдд близь двбрд его. іі скуождддуоусе кх нелюу жидозе нліже
Б'кдше слдвнее іі)(к вксеуь. п иіврдиіе дйа етдрцд іо людпі с*5діе вх то л кто.
іѵ неюже глд йлкд . іако нзмдетх кездконіе 1І3 йайѵлона . ііі стлркцк. соѵдми
иже лін'куоу строеніе люди сіе. пр'ккистд ві> долюу і’іѵлюіліли іі пріуожд.’.іуоу
ііх нк.иоу йкси іі(гкі|іеисе. н бысть вкннгда іѵуождддуоу лісдіе ич пллдпіи. вк
Б'Г;
ГіЛИ соусднд. ДХ1|ІИ ^ЛІПЕЙД. СЕСТрА
Гі бое(|іиса ба. родители же ее прдйдивд. іі
........ к'кше ішаниліь ког.ггь бѣло.
4
ллжліне и соусднд Гі ^ождллпіе вв іогрлд'к ліоужл
<6і;л старца ввсе дн'Ги ккллзеіроу Гі Гиуод'кціоу. Гі
нрлтистА оулік сйои (л. 34).
2. ПСАЛТИРЬ.
въ 4-ку, полууставомъ 1211—1213 года,
своего, й сксліотриста іі
км йвсуотеніе іі. и 0лз
на пергаминѣ, 154 л-
Время написанія открывается изъ записей, помѣщенныхъ въ концѣ
10-й каопзмы: роіД’ (л. 70 об.) ивъ концѣ рукописи: сіе писл
ні'е пбнк дііліік. ^віркд. годл (л. 154).—Подлинность первой записи
не подлежитъ никакому сомнѣнію. Правописаніе съ ясными признаками
древняго перевода.
.1. 1. С'ІЦе ПОЧИНА? \{'ЛТкі .
. 1. 2. Подъ искусно исполненною заставкою:
Дйдл пррііл и Ц р 'к.
іылженк ліажь. иже не йде на схв'ктк ненхстивм. іі на идти грѣшны
не ста. и на сѣддлиціи гоукіітблк негкде. на вх здкон'к гни волѣ его. и
вх законѢ его поучнтсА дни Гі ноцік . Гі КАдетв глко Д|>'кво слжденное при
іісуодицій аіѵ. иже пдо сйои да вх ар'кліА свое, и ліістк его не іоплдетк и
йхгк мина Аі|іе чъоритк. оуспкеч’к. не тако нечкстивіи. не тако, на ілііо
прд его же ахдасктаетк в'ктрх іб лица деліли. сего рлди не ахскрнАТк нечх
стивіи на саЛ ни грѣшницн вх схсй'ІГ прдйены іліііѵ схвксчк гк ПАТк Пр.І
вены. и па ненастный погкііаіечъ.
Для образца правописанія приводимъ еще Псаломъ 71:
і;е садх твои цреки длжк. Гі прлвдА твоа сноу цреыу. садити люде твойлік
ВХ ПрАЙДА ІІ НИЦІИ ТВОИ ЙХ СА. ДА ПрІИЛІА ГОрЫ ІіГІрк АІСДІ’И . И 1(ЛХЛІИ
прлвдА. садити ннціи лндскы. и сіісетк сны оукогы. и слгкрй .ыенетникл. и
іірѣсАд? сх слнцелік. и пр’кжде лоункі родл родюйк. схнГід? ілііо дхжв на роуно
Гі іако кАіьгк ііаплаі]Гіа на уелілА. йхсілетк йх дни его прдйдд. и ліножьство
лінрл дондеже іоиліетсА лоунл. Гі іоіылдлетк іо люр'к до ліор'к. Гі іо р'кіж до
нонеіуі йхселенкіА лірѣ ни приіілдА еді'іоил'кне. Гі йрлуи сто прхстк поанжа.
цр'іе ^дрсіистіи Гі юстрови длріл принесА і^ріе лрАйсчіи и слвл длркі прийедА.
и поклонатса елюу вхси іцііе зелістіи. йхси Адкіци порлглѵтдАТк елюу. іако
идклымк е нГіцід іб силнл. Гі оукогл. елюу же не іѵк полі6і|іника. позади
нГіі|іа Гі оукогд. и дііІа оукогм сіісетк. іо лГі^вкі и іо неправды Гізилвитв діііа
й. и чхстно Гіліа его пр’к ніі.ііи. и жива сад?. и даса е.ноѵ іо ддлтд .іолвіи
5
СКА. Гі ПОЛІОЛАТСА	10 ННІЬ 6МН& ЙС ДНК	БЛЙАТК Й. Гі	БДДеТК оутйрхжденіе
НА ЗЫІЛН НА ВрХ ГОрК. Пр'ЬхЗНеТСА ПАЧе	ЛИВАНА ПЛІѴ	его И ПрОЦХВТДТК ГО
града кіко тр'квл зеліндл. бад'Г иліа его клвено в вкм. пр'кжде слнцд пргк
БЫВАСТХ ИЛІА ?Г0	И ВХЗБЛВАТСА	ГО неЛІК	ЙХС'к НОЛ'кнЛ	ЗМІНАА. ВХСЙ АЗкІЦИ
оуВЛАЖ* 6 • БЛйеНК	ГК 6Х ІИлеВК	ТВОрАИ ЧМДеСА СДИНК.	Гі БЛВеНО ИЛІА СЛАЙЫ
его вх в'кккі. и вх в'ккь в'кіи. и исплхнитса славы его йхгк зеліл'к. кад?
бяд7 (л. 65—66).
За окончаніемъ псалтири слѣдуетъ:
Л1ЛТВА СкГОнЧАВШОу \|г Л Т І р X .
аінГОгоділтиве и пр'кі|іедрми гй рекын. просйте Гі прі’йліете. и азх надѢ^са толму
словесй. пон&дн^са прогллти ^Алтірк сх. т'кліяіе діре вх коелік ірАлі'к идгрІЕЙ.
ли сг дрвугоаік гаа или вк поліысле. вхсе да «угодно бхди тйоеліоу члколюкііо .
И СПСИ 4ІА рАБА ТВОСГО ПО ЛІЛТИ ТВОСИ. ДА ПрНО ^ВАЛА Ч'А ДО ИЗДЫ)(АНІА
аюего. вхссгда и нин'к. н прно и вх вѣки в'ккшжк аліинх (л. 140 об.).
Л. 141. п'Г доѵіішіа в исходѣ.
Нач. ПОНЛІк ГВИ СЛАВНО БШ ПрОСЛАВИСА.
Согласно съ нынѣшнимъ текстомъ приводится 10 пѣсней.
Замѣчательны выраженія: 1) и йхзв'кстдтк прдвдг. его лнде родді|і«А
(псал. 21, 32); 2) вх ГОпх твой ягксто (псал. 44, 17); 3) на р'кіук
вАвилонст-ки (Псал. 136, 6).
3. ПСАЛТИРЬ.
»
уставомъ конца ХПТ вѣка, на пергаминѣ, въ листъ, 291
листъ.
Къ тексту приложены современныя миніатюры, числомъ 127. По
высокой ихъ важности для исторіи русскаго искусства, владѣлецъ
рукописи озаботился изданіемъ лучшихъ изъ пихъ въ трудахъ Московскаго
Археологическаго Общества. См. снимки, приложенные къ изслѣдованію
архим. Амфилохія: «О славянской псалтири библіотеки А. И. Хлудова»
(Труды Моск. Арх. Общ., Т. III, вып. I, стр. 1 — 28). Каждая
изъ миніатюръ въ указанномъ изслѣдованіи описана особо.—
Правописаніе списка русское, съ признаками Новгородскаго нарѣчія.
Приводимъ псаломъ 1_й:
ііажнх ліоужк Гіже не ііде на схв-ктх нечкетивхі^х . и на поути гр’кш
нхіул не СЧА. и на с'кдАлиі|іи гіуііитель не гкд'к. нх вх здпон'к гни йолд его.
и йх здііон'к нге іюоучиччіСА дни н нсч]іі, н поудечіі ганхі др’кво сажено вх
6
Пр'кису>ДИІ|ІИуЛ ВОДХ. еже ПЛОДХ СБОИ ДДСТЬ ЙХ ВрСЛІА СВОС. II ЛИСТХ ЮГО НС
шпддетх. и ш елико (діце) твооитх и оусігкетх. не тако нечтвии не тако -:
нх іако паа\х кго же кхдлі'Ьгаетх в'ктрх Гб лиі^а зеліли •: сего ради не
вхскрноутх нечтвии на соудх •: ни гр'кшници вх св'ктх плавьднхі. іако схв'ксчъ гь
поѵть правьднхі^ь •: и гнуть нечтивхі^х погхівнеть-: (л. 7).
4 ПСАЛТИРЬ,
въ 4ку, полууставомъ XIV вѣка, на пергаминъ, 116 л.
Начала и копца недостаетъ. Листы 17, 31, 72, 89, 96, 100,
101, 105, 112, писаны на бумагѣ почеркомъ 17-го вѣка. На л.
114 об., внизу листа, замѣтка: вх л-кто ^з іі п іі з (7087—1579)
кисть пора за сланой и в'кчролгь сЦй и порази вьед лозига и дрсвса плодна
и неплодна по вьсеи зежли іако и не вило никогда тако.
Правописаніе сербское. Для образца приводится псаломъ 78:
ке придоше с-зиг^и вх доіание (?) твое . искврьнише црквь стоую твою
положите иерлжа іако овоірное ^рднилиіре. положите троуіііід ракь твои^ь
кратно птицажь нкниліь. пльти пркны^ь твои)(ь зв'крежь зеліниліь. пролиіапіе
крьвь и^ь. гако водоу окрть ерл-иа
соускдожь ншиліь подр'кжание
гн'кваешисе
твои на езикы незнаюціее теке •:
и на і^ртвиіа гаже илгени твоего
лгксто его опоустише •: непожени
варет ни іредроти твое гй. гако
сіісителк наіпь : слави ради ижени
наше ижени ч-воего ради •: да некьгда рекеуть езици где
и сув'ксть се вь езигукуь пр'кдь очижа ншиліа. .
пролитие—
да внидеть пр'І* те вьзди^ание окованни^ь-: по величаю ліиші^е
снакди сни оужрьі]івлениі(ь •: вьздлжь соус'кдожь ншижь седжорицею ві
и)(к поношснис и^ь ижже поносите теке гй •:
жи же ліое твои и овце пажит и твоее •: испов,к.п се тек'к ііе вь в ккы :
вх ро и ро вьзв'кетижь ^валоу твою (л. 43—44).
и
вь коньць разгоритсе
и не к'к погр'ккаеи. киуожь поношение
пороугание соуі|іиліь крть нась. докол'к
гако огнь рквенис твое. пролай гн'квь
не призваніе. іако поіадоше иіакова и
нашить кезакони привить •: скоро да
окниі|иуожк 5'кло-: пожози наліь ке
твоего гй изкави нась •: оіуксти гр'к^и
нсть
жьсть крьве ракь
кь нХь •:
твои^ь
твоее:
5. ПСАЛТИРЬ,
въ 4-ку, полууставомъ конца XIV вѣка, на пергаминѣ, 243 л.
Правописаніе русское, по, судя по употребленію носовыхъ звуковъ
часто мѣняющихся между собою, можно полагать, что оригиналомъ
служилъ списокъ болгарскій. Письмо превосходное. Заставки предъ
каѳизмами и начальныя буквы украшены золотомъ.
Для образца правописанія приводится 1-й и 50-й псалмы:
клджёнк ліажк йже не идё на схв'ктк нечхстивы. и на пяти гр'кшны не
ста. и на с'і;дааи(|іи г^китбА не гкде. НА йх ЗАКОН-к ГНИ БОЛ’к его. И ЙХ
ЗДКОН'к ёі’6 ПООуЧИТСА ДНК и ноірк Гі бадсчъ ілко Др'кйО сдженное при йс^іоди
ціи^к віо. Гіже пліодк сбои да йх вр'кліА своё и листа его не шнддетк. Гі
вхгк елика ді|іе творить оусігкетк. не тако нечхстивіи не тако. на іако прд
егоже вхзлі'кчдеч’к й'&грь. іо лица зеліли. сего рлди не вхскрхснАч'ь нечкстивіи
НА САДХ. НИ Гр'ІИПНИЦИ ВХ СВ'кч'Х ГірАйеДНЫ ІЛКО СХВ'ксЧЪ ГК ПАТК праведны,
и па нечхсччівы погывне (л. 1).
по велінуки /імти
. или паче оліыи
ыко везлконіе люе а'зх знад.
. И ЛАКайОб Пр'Ё’ Ч’ОКОА схтворй.
й. и пр'кпрнши вхнегда садити.
літи люа. сё во истина бхзлибиль еси.
пр'ІыіАдрбсч'и ткоеА іавилк ліи еси. окропити ліа
ліа и паче сн'кгд оуггклАСА. слоу^оу люё/іі^
1	' твоё іо грчс
и вхгк кезаконід люа біуксти. срце чіісто схзижи вх /іін'Ь ке. и д^к
іокновй вх Ачрок'1; люёи. не іоврхзй
не іоиліи іо ліене.
(ЮЛІИЛОуИ /ПА се I
біуксти кездконіе люе.
люего очисти
вина . теігк
оправданій вх
ЗачА ёс/іік
кезв'ктгнаа Гі
ПОЛІК .
радо и веселіе. возрадоуАСА іюсч’и слгкрёныА. іоврдч’И лііце ч
.. —.	«I	л. /	л.	I
твоей и по лініогы іредріотд
ліа іо
ЛІА.
ёдйноліоу схгр'Іипй
словесе свой
вх гр'ксч; роди ліа
Ч'ДИНЛА
И ІОЧИЦІМСА оліыеши
кездконіА люёго
и гр'К люіі и
ліене іо лица чвоёго
II л
се во вх
твои.
. и іо гр'^д
А ЛІНОА ё
ІЛКО дд
кездконй
і ссо
ДАСИ
ЛЮЙ.
ПрАВК
и д\д стго твоего
н
йкздж ліи радо сіісеніа твоего. и д^о влчолш оутврхдй ліа . нлоучд ііеза
конныа ПАЧ'ё ч’вой. й нечкстивіи к тёв'к онратАч сА. изкави ліа іо крхвіи
« ііе сіісеніа люего вхзраоуАСА измк люи правд'к ч-воеи. гй вусчн-к ліи
іоврхзеши. й оусЧ-а люа вхзв'кстА ^йдла тбоа . гако аі|іе іжі вхс^оч-кль жрхтвд.
дал пи оугю. вхсёсхжагдедіад не клгойолиіни, жрхтвд коу дул схкроуіпенк. срце
схкр^шено и слгкрено вх не оуничііжй. оукалжи гй клгозоленіедік чвой сіюнд.
и дд схзижаса сч-кны іерллІскыіа. тогда блгойолипіи жрхч’ВА прдйд'к. вхзно
ііісніе и вхсесхждгделідд. ч’огдд вхзложа на іолыгар ч’вой телцл (л. 70
"б—72 об.).
8
6. ПСАЛТИРЬ.
въ 4-ку, на
пергаминѣ, полууставомъ конца XIV вѣка, на
231 л.
сильно пострадала отъ времени. Начало и конецъ утра-
край листовъ сгнили.
Рукопись
чепы. Нижніе
Правописаніе Сербское. Приводимъ начало псалма 67-го:
Да ВКСКрнеТК
видеіреи нго.
ЛИЦА ІОГНЮ.
вкзвеселечсе
поите
тие пр'іГнилік. сжетоутсе іо лица кго оцд сирыи^к.
НК ВК ЛІ'ІІСТ'к СТѢЛІК СВОКЖК. КК ВКСеЛГАКТК НДИНОЛІЫСЛКНЫН
П	/	’
ШКОВ4ННЫК ЛКуЯіЬСТВОіІІЬ. Т4КО7М
КС. ГК
бк и рдзыдоутсе врази кго и да к'кжетк ш лица кго ненд
іако исчезднтк дылік. да исчезнути. іако тантк воскк іи
. ТАКО ДА ПОГЫБНОуТК Гр'кіННИЦИ И? ЛИЦА БЖИА. А ПрДВеДНИЦИ ДА
. да вкрауютсн пр'к блІк . ндслддетсе вх веселии. вкспонте Боу.
йліени к. гнути створите вкшкшолюу на запади, гк ііліе кго и ріоу
----------------’ ‘ ~ ............................ и соудин ВДОВИЦКК.
вк долги. изводе
прогн'кваю(|іек, живоуціен вк грок'І^к. не
нгдд исуождаше пр'кдк людлги своиліи. кгда лгилю^ождадше вк поустыни зеаіліа
потрдсесе ибо икса клноуше ш лица ба синаина . ш лица ба ислнва . дкжк
волкнк іѵлоучиши б7 достогані'ю твонлюу. и изнелюже ты же свркши ю. живоч’.
НАА твога живоутк НА нни. оуготовалк кси клгостию своню ницюлюу
ДАСТК глк клгов'кствеуюціиилік СИЛОЮ ЛІНОІ'ОЮ. Црк СИЛЫ» ВКЗЛЮБЛКНААГО Л'кпО.
тою долюу раздѣлити користк. аціе поспите ліежоу (ір'клк. крил'к голоукини
посрекрен'к. и лгежоурдлгик кго вклкціани злата, кгда рдзкнкствитк нксныи
црк на нки шсн'кжетсе вк селлюн'к. горл кжйіа горл тоучнА горл оускіренл,
гора тоучна. вкскоую непціоукте горы оусырнны. гора юже Благоволи вк жити
вк нни. пбш гк вкселич’се до конца, колесница бжии тліаліи тыикк тысоуіре
гоБЗ«уюціий. гк вк ни^к вк синаи вк ст'клік. вкшелк кси на вкісюч'оу. пл'книлк
кси пл'кнк принлк кси ддганиса вк члвц'к^к. нкіѵ противеціенсе вкселити. гк
кк клвенк. блвлннк гк днк дне посп'кшитк нллік кк спсении напіи^к . кк
напік . бк спити и гнга йс\одиі|іа' склірктнда. бвдче кк сккроушитк главы
врагки своими, врк^к влдскк пр'Цодеціии^к вк пр'кгр'кшений свои^к (л. 64—66).
7. ПСАЛТИРЬ СЪ МѢСЯЦЕСЛОВОМЪ.
въ 8-ку, полууставомъ XVI вѣка, на 386 листахъ.
Первые 16 псалмовъ утрачены. Правописаніе болгарское. Для
образца приводится одинъ псаломъ:
аіре вх истина ’мю правда глете. право сАдііте снюве члчччи. ибо вх
срци везаконіе д’клаеч е на зе.нли. неправда рдкы ваиід схікѵктдАтк. шч-еуждени
9
ЕкІИІА ГрѢііІНИЦИ Ш ЛОЖССНХ. 3АГ.ЛАДИША Ш	ГЛАША ЛХЖА. ідрость йѵь
ПО ІѴВрАЗ^ ЗХЛІІИН^. ІАКО АСПИ ГЛ^ЬИ Гі 3АТМКДА )?ШИ СЙОИ. ІДЖе не СЛЫШИТЕ
ГЛШ ІѴЕАЙДАІ|1Й. ІѴЕДВДеЛІХ ІѴЕДЙДеЧ’СА іѵ ПрѢліАДрД . ВХ СХКр^ШИТЬ З&ЕМ йул
ЙХ $СтѢ Й. ЧрѢнОЙНЫА ЛХЙОЛІЬ СХКрОуШИЛХ I ГЬ ОуНИЧНЖАТСА (ДНО ЙОДА
ЛІИЛІОТеКАЦІІА. НАПрАЖСТЬ ДАНЬ СЙОИ ДОНДСЖС ГіЗНСЛІОГАТЬ. (ДНО ВОСХКХ рАСТДАЙХ
іѵиліетсА. пдде іѵгнь нд нй н не видѢша слнцд прѣжде ддже не рдз^ліѣтн
трхні'д вдшего рдлінд. гако жийьіи ідно вх гнѣвѣ погнать й. вхзвеселитсА
прдведникх егдд вйдить ліьсть. рАцѣ сйои ^"ліьіеть вх крхви грѣшника. н
лече члкх діре ^ео е пліѵ прдведникд, ^во вх сада иліх нд зеліли (пса-
ломъ 57).
Съ л. 254 начинается Мѣсяцесловъ: Послѣдованіе вселѣтндю
..	ж»г	'Я-	..	(1	/
с ь в р д н і д н д ч ь н ш е іѵ лі ц д с е в р і д до ліцд двгъстд п р е и лі ш с е
тропари же и но прдзнико намочити.
Мѣсяцесловъ писанъ другою рукою XVI—XVII. Правописаніе
сербское.
Подъ 21 Октября: прѣнесеніе лі о ці е лі ь стго ілдрііѵнд епкд
ліегленскдго.
Подъ 13 Февраля : в х т ь ж д е дньп рп’вн аго іѵ ц а н д ш е г о с ѵ лі е іѵ н л
с а К К С К А Г О НОВАГО лі ѵ р О Т О Ч Ц А .
8. ПСАЛТИРЬ СЪ ЧАСОСЛОВОМЪ.
полууставомъ ХѴП вѣка, въ 4-ку, на 433 листахъ.
Псалтирь письма русскаго, но по правописанію видно, что она снята
съ болгарскаго списка. Приводимъ первый псаломъ:
л. 1. влдженх ліажь иже не нде на схвѣтх нечьстийм. и нд пати
грѣшны не стд и на сѣддлиціи гоуЕитель не сѣде. но вх здконѣ гни вола
его и вх законѣ его пооучитсА днь н ніѵціх. и ВАдетн ідно дрѣво слгкденно
прі ис^одиірй вод. нже плод свой . ддсть вх врѣліА свое й листх его не іѵ.
пдде. н вса елинд діре творить оуспѣеть. не тако нечкстийіи ни тако, но
ідно прд его же вхзліѢча? йхтрх іѵ лица зеліли, сего ради не вхскрн^ть
нечкстийіи НА СА НИ Гр-ІЛПНИЦИ ЙХ СХвѢч'Х ПрАйедНМ. ІДКО схвѣсть ГЬ ІІАТЬ
прдйедніл. й поут нечьстиим погивнеть.
Л. 161. ЧАСОСЛОЙСЦЬ ЙліѢа ноірноун И дневноук слоужвоу. оусТАВА
СТГО САВЫ.
Въ Сѵмволѣ вѣры читается: ссудити живыліх и ліртвыліх его
цртвім нѣсть КОНЦА. И ЙХ Д1(Д СТГО ЙСТІННАГО Гі ЖИВ0Ч’В0рАІ|ІАГ0 (л. 196 об.).
9
10
9. ПСАЛТИРЬ,
въ переводѣ съ еврейскаго Амвросія Зертисъ-Каменскаго,
архіепископа московскаго, пис. конца ХѴШв. въ 4-ку, 182 л.
См. Словарь Дух. пис., митр. Евгенія, 1827, стр. 24; Обзоръ
Русской Дух. лит., архіеп. Филарета, кн. II, стр. 51. Въ предисловіи
къ переводу говорится: «Пять лѣтъ употребилъ опъ (т. е. переводчикъ),
исправляя переводъ псалтыри съ Еврейскаго на Славенскій языкъ,
знаніе Греческаго, Еврейскаго и Латинскаго языковъ въ сихъ трудахъ
ему предводительствовало. Наполненная книгами святыхъ отецъ и толко-
вателей Священнаго Писанія собственная его кпигохранительница
въ семъ переводѣ ему способствовала. А совѣты и помощь знающаго
совершенно Еврейскій языкъ ученнѣйпіаго мужа Донскаго монастыря
Архимандрита Варлаама Лащевскаго, облегчая его въ семъ дѣлѣ пред-
пріятіе, учинили сколько можно совершеннымъ сей книги переводъ»
(л. 23).
10.	ЧЕТВЕРОЕВАНГЕЛІЕ
( евангеліе-тетръ),
на пергаминъ, въ листъ, уставомъ XIV вѣка, на 303 листахъ.
листа оставлены бѣлыми. Сохранились три лицевыя
Послѣдніе два
изображенія евангелистовъ: Матѳея, Луки и Іоапна.
Правописаніе сербское. Рукопись пріобрѣтена въ Македоніи. Для
образца правописанія приводится отрывокъ:
ВЬ НДЧ6ЛО Б'к слово И СЛОВО Б'Ь' КБ Боу И БЬ Б'Ь'
коу.
жіво с‘к' св'і;
члвкь послднь
телкствоукть о св'кт’к, дд вси в’к^оу илюу иліь не Б'Ь* ть сй'іі нб дд св'Ь
д’кчтльствоук о св'кт’к. бѢ св4Г истинный, йже щіосв'кі]ідк всдкого члвид Г|іс_
Доу 1|ІД ВЬ Л1І)»Ь . ВБ Ліір'к Б'к' И ЛІИ(Ж Ч”ЕіІК БЫ й лирь КІ О не ГЮЗНД . ВІ> СВОГД прі-
иде, и свои кі о не п^иніие. клиі^и же іі(>икше кго да иліь область чедоліь бжик
быти. в’кроуюірий вь иліе кго. иже не іѳ крьві' ни ш поуоти пльекык, ни і’й
поуоти люужкекык, нк ш бд цодишесё. и словю иль бы й вкселисе вк ны. и
ВИД'куОДІК елдвоу КГО, СЛДВву ІЛКО 6ДІНО|)ОНАГО «І ()ЦД ИСПЛКНК БАТИ и истины,
іюднк св'Іпгелксч'воук ш нк, и вкзвд глк. ск бТ; кго же (і’куь йже по лін'к' іуедый.
Б'Ь' СЛОВО И СЛОВО Б‘к' КБ Боу И БК Б'Ь' СЛОВО. С6 Б'к' ИСКОНИ КБ
всд ч"кліь Быш'ё, и вез него ничтоак бы кже бы. вь толіь живо б^'. и
члвко. и св'ІГ вь тлгк' свьті^гсё. и члід кго не оветь. бы
Г. г	Я \\	?	ч	Л
ю бд. иже клюу ішдннь.-ск П|)іиде вь свѣтельство, да св'к.
йже іцюса'кірдк всдкого члакд Г|іс_
11
прѣ лгною бы. гако пркв'ки лгене К'к. й ш иснлкнкнига кго ,им кси прикуолік. и
БИТЬ КК 3Б^ТЬ- гако 3АКОНК ЛІЮусеоЛІК ДАНЬ БЫ. БЛЧ'К Же ИИСЧ’ИНА іу ^ЛГК БЫ.
Ба никто же вид'к нигд'к же. еді’нородны снк сый кк лон’к начни, тк
исгіок'кдА. и сё к свѣтелкство і'шднново. ига послАігге жидове іо іерлилід 'іереи
и левитё, да вкпросе кго. ты кто кси. и испоз'кдл и не іовркжесе. и исііо-
8'кдА гако н'кслік азк у. и вкпросише кго что оуко. илиа ли кси ты. й гла
ьтксагк. прркк ли кси ты. и шк'к(|іА, ни. р'кше же к.іюу кто кси да іов'кч’к
далікі послдкшин.й ны. что глкши о теБ'к саліолік. ре азк гла ві>ііикі|іаго кк
поустыни, йспрдкиті' поу-гнк (л. 239—240).
11.	ЧЕТВЕРОЕВАНГЕЛІЕ.
♦
въ листъ, полууставомъ XIV вѣка, въ два столбца, на пер
г аминѣ, 252 л.
Правописаніе сербское. Для образца приводится молитва Господняя:
юче нашк иже кси на нвТук. да ститсе илге твок. да приидетк г^ггвик
Твок. да коудетк волга твога гако на нбси и на зелгли. ул'кй.нлшк нлсоуГ]1СТКЫІЫ
ДАЖДК НАЛГК ДНК. Й ІОСТАВИ НАЛГК ДЛКГЫ НАШе. ІАКО же И ЛІкі ІОСЧ'ЛКЛІЛК.ІІ
длкжниколгк ндшилгк. и не вккеди на кк искоушеник. нк изкбаки на іо лоуклваго.
ГАКО ТВОК К цртво И (ИЛА И СЛАВА ВК В'Ькы. АЛІИНК (.1. 11).
12.	ЧЕТВЕРОЕВАНГЕЛІЕ.
въ листъ, полууставомъ XIV вѣка, на пергаминѣ, 292 л.
Начала не достаетъ. Начинается 5-ю главою Евангелія отъ
Матѳея, словами: донд-кже кДг ік нилік на поути. да не пр'кдАстк теке
(«упкрнікк оудіи (л. 1).
Правописаніе сербское. Для образца приводится молитва Господняя:
шчв ндшк нжс кси на нБск^к. дд сч'итсе нлге ткок, да пріидетк цр'гкик твок.
ДА веудетк ВОЛГА ТВОГА. ГАКО НА НБСИ II НА зеліли. ^Л'ккк НАШк НАСОуі|іНкІИ ДАЖДк
НАЛГК ДНК. ІІ ШСТАВИ НАЛГК ДЛКГЫ НАШе. ГАКО же И ЛІЫ И ІОСТАЫЫКЛІк ДЛКЖНИКГОЛІК
НАШН^Н не вкведн на кк нскоушеник. нк іізбави на іо лоуклвААго. іако ткок
к цртво и сила й слава вк в'кккі аліинк. (Еванг. отъ Матоса гл. 6).
12
13.	ЧЕТВЕРОЕВАНГЕЛІЕ.
въ листъ, полууставомъ XIV вѣка, на пергаминѣ, 294 л.
Владислава.
бголіь .
Правописаніе сербское. На л. 82 об. позднѣйшая, скорописная
замѣтка 1457 года о смерти короля
Л. 1. тетроеѵлк починделіх СЬ
Л. 2 об. (КАЗАНИе ВЬКрДТЦ'Е Ш 'I IТ И р ( кулист'Еу».
Л. 3. НДДПИСДИІК ЛІДТДеА.
— БлджэнАГооучител'Ендшего костднтинд ф и л о с о ф а .
слово.
Нач. прогллсык стаго кулига, гако пррци прорекли соуть пр'Ежде.
Слово	—
Гильфердингу, издано съ замѣчаніями И. И. Срезневскаго въ Извѣ-
стіяхъ Император. Академіи Наукъ, Т. VII, вып. II, стр. 145—148.
Доселѣ остается подъ сомнѣніемъ, принадлежитъ ли оно Первоучителю
Славянъ Кириллу—Константину, или же Константину Болгарскому, жив-
шему въ Х-мъ вѣкѣ. Изданный Печскій списокъ принадлежитъ изводу
Болгарскому, а находящійся въ настоящей рукописи—Сербской рецензіи.
Приводимъ вполнѣ это слово, въ виду его высокой важности. Замѣтимъ
прежде, что въ приведенномъ выше заглавіи его въ словѣ » блажэнаго»
буква э глаголическая, соотвѣтствующая кириловской е.
проглАсьі'к стдго кулига, гако же пррци прорекли соуть пр'Еже.
гредетк кзыкы сьврдти. св'Еть бо
прозретк. глоуси оуслышеть слово
достоять. т 'Е лі ж е «услышите
это по списку Печскаго Евангелія, принадлежавшаго г.
К БССЛІОу ЛІИроу. р'Еше ко шни. слѣпы
БОуКОВНОК. А БА ПОЗНАЮТЬ ІАКО Же
СЛОВ'Ене ВС И. ДАрЬ БО КСТЬ Й БА СЬЬ
ДАНЬ. ДАрь ВТК И И ЧеСТЬНЫИ деСНИК чести К. ДАрЬ ДШАЛІЬ НИКОЛИ Же ТЛ'Ек 1) ДШАЛІК
ч’Ежь кже приилюуть. се же к длрк. ліддеи. лідрко. лоукл. ишань. «учеть
вьсь нлродь глюі|іе. клико л'Епотоу дшаліь свойліь. видите любите и рдд^итесе.
клико же ^отеть гр'Еук тліоу йвр'Еіри. н ліирд сего тяіоу йложити. клико
ЖИТИК рАИСКОК ЙКр'ЕсЧ'И. И ИЗБѢЖАТИ Й ШІ нѢ ГОрФірАГО. ВЬИМгЕче НЫНІД
й свокго «улід слышите слов'Еньскм родь вьс.ч. слышите слово й ба бо 2) приде.
слово кже крьліить діііе члвчьскьік. слово кже крьліить э) срі|А іі оушы. слово
зсд готоваго ба познати. гако же бо Безь св'Ета радость не внудеть. шноу і) .
і) Въ Печскомъ спискѣ: тл'Еник. 2) Союза бо въ Печскомъ спискѣ
пѣтъ, з) Въ Печск. спискѣ: крѣпить. 0 Въ Печск. сп. правильнѣе:
о к о ѵ.
13
ЬІдеіроу ВЖИЮ ТВАрЬ всоу. нь все НИ Л'ІПО НИВИДИДЮ КСТЬ . ТАКО и дшл
всакд кезчвоѵковь ») не вѣдеіри вжига закона добрѣ. закона книжна дробнаго #)
(ілко равий соуі|іе и гако) 7) рай вжии гавлѣюіре. кьі ко слоу^ь гролінаго тоутна
не слышдвь люжеть вд вогатисе. нозри же пдкьі цвѣта не оу^аюірии кдко
. глеліь свѣть подваюірь. йже члвкы все шлоучити
. тоуждидіь
тако бо стьі
разоуліѣють бжик чюдо. оустд же гаже сладька не чюють ») гако калина твореть
члвкд. паче же всего дшд Безьвоуковнд дірьтвд гавлѣютсе вь члвцѣ^ь. сеже все
дна врдтиё заліышлѣюіре. глеліь свѣть подваюірь. йже ................ т......
ш житига скотьскд и лопотни, дд не оуліь йдюуіре не рдзоудіьнь
кзыколіь слышоуіре слово гако ліѣднд звона глдсь слышите.
пдвль оуче р?. дслитвоу свою воу вьздк прѣже. гако ^оіроу словесь петь йзреіри.
да и все врдтига разоуліѣють. неже тліоу словесь нердзоудіьнь. кьі бо члвкь
не разоуліѣнть. кьі’ не приложить притче люудрик. сказаюірд весѣди правый
нажь »). гакоже бо тлѣ пльтеуь ндстойть все тлеіри. и паче гнога гнокіри.
нгда саокго Брашна не нлідть. тако и дшд всдкд шпдкть жизни. вжига не
йліоуіри живота. кгдд словесе вжига не сльішетх. йноу же притчоу пдкы люудроу
зѣло дд глеліь члвци лювеіре се. ^отеіре расти бжидіь рдстодіь. кто бо вѣры
сек нѣсть правый ю). гако сѣдіене пдюіра на нивѣ. тако на ерци^ь члвчь
сцѣ^ь трѣвоуюіре дьжда бжи воуквь . кто люжеть притче все швличаіоіре
кезы снигь кзыкьі и), не вь гласѣ сліысльнѣ глюірд. ни діре кзьікы всд
оуліѣють. люжеть сказати нелюірь си^ь. шваче свою притчю да приставлю,
діно ь оуліь вь лідлѣ рѣчи кдже. пазы бо вси бсзь книгь кзыци. крдтисе не
люгоуіре кезь шроужига. сьпротивникодіь день нашить, готови на пл'Ьнь ліоукьі
в’Ьінык юже 12) бо кзые^и не люБите іэ) врага, врати же се ліыслеіре с ниліь
З'Ьло. шврьз’кте прилежно оудюу дверии. шроужик прикліьше тврьдо ннга. кже
коують книгы гне главоу троуіре непригазни велліи. воукви бо сик йже прийдееть.
мудрость ^ь глеть. и дше вдше крѣпить, лили сь прркы вси иже во си^ь
словеса глюіреи. побни веудоуть врдго оувити. поб'кдоу п р о с е ір е и) кь воу
довроу. пльти Б'кжеіре тлегноканик. пльтию кже животь гако вь сн-Ь не па"юіре
крѣпко же стоюіре. кь воу гавльшесе гако храбри, стоюіре шдесноую престола
вжига. кгдд шгнеліь соудить кзыкодіь. рдуюіре се сь агли вь в’Ькыи. прно
бд слдвеіре ділтнвдго. всегда книжьнидіи п кліи. воу поюіре члвкы ліилоуюіроліоу
гако тодюу побдкть веккд
и сь пр'кеты.иь д)(одіь. вь
слава, честь же и \вала вжига виноу із) сь шцеліь
вѣкьі вѣкодіь. ш всей тваои аліинь.
5) Въ Печск. спискѣ: кезхсловесьна, о) Въ Печск. сп: доушевь
наго. і) Отвѣченнаго скобками въ Печск. сп. пѣтъ. в) Въ Печск. спискѣ:
не рлзоулі'кілть. э) Въ Печскомъ сп. это мѣсто испорчено: вескдхі
п р д в и н а ді х. ю) Въ Печск. спискѣ: кто во в’крхі сиіа не вѣсть правы.
п) Печскій списокъ возстановляетъ текстъ: вез'л книгх газхікхі. іа) Въ
Печск. спискѣ: иже. із) Въ Печск. спискѣ: не лювдть. и) Въ Печск.
спискѣ: приноедште. и>) Въ Печскомъ спискѣ: вьсьгда.
14
И БЬ ык СЛОВО. СЕ Б'к ИСКОНИ Кк
ЖЕ не БкГ. КЖЕ Бкі. ВК ТОЛІК
БЕЗК НЕГО НИЧЕСО
и скФтк вк тклгк свктитсе. и тли
ГіЛІЕ клюу ИПІАНК. СК ПрИНДЕ ВК
К ПЛІК. НЕ Б'к
Б'к св’ктк йстиннкіи. нже просв’к
Замѣтимъ, что въ Мѣсяцесловѣ, помѣщенномъ въ концѣ Евангеліи,
подъ 14-мъ Февраля положена память: «Кирила философа» (л. 284 об.).
Для образца правописанія текста Евангелій приводится отрывокъ:
ИСКОНИ Б'к СЛОВО. И СЛОВО Б’к КК Боу.
Боу. И йсФ ТКЛІК ВЫШЕ. Гі
ЖИВОТК Б'к. И ЖИВОТК Б’к СВ'ктК ЧЛВКОЛІК.
КГО НЕ
свѢтелкство. да свѣтЕлкствоуктк іб СвФт'к . ДА ВСИ Б'кроу йлюутк й,
ТК СВ’ктК НК ДА СВ'ЬТЕЛКСТВОуКТК 10 СВ'ктФ. Б'к СВ’ктк ИСТИННкІИ. Г
1|ІАКТК ВсккоГО ЧЛЙКА ГрЕДОуі|ІАГО ВК ВКСК ЛІИрК. ВК ВСЕЛІК ЛІНр'к Б'к И ВКСК ЛІИрК
"	"	- -	 СВОІД ПриДЕ и свога КГО НЕ ПрИКШЕ.
БкІТИ .
ни ГО
вк нк!
ІОБЕТК. БЫ ЧЛВКк
ПОСЛАНК ГО БА
Т'кліК БЫ. Й ЛІИрК
КЛИКО ЖЕ Й\К кго
КГО НЕ
ПрНКТК. ДАСТК
в'к^оуюірилік ВК ЙЛІЕ кго.
полоти люужксккік нк ГО
Н ВНД'к^ОЛІК слдвоу кго.
НСТИНКІИ. ІШАНК СВ'ЕТЕЛКСТВОуКТК 10 НЕЛІК СИ. ВКЗВАИ ГЛЕ
іуЕдм по лін'к. п^'кдк ліною бкі. гако п^кв'кк ліене Б'к.
ЛІКІ ВСИ ПрИК^ОЛІК. И БЛАГОД'ктК ВКЗК БЛГАТК.
'С*	*	о»
Бкі.
поднл•
НЕ ГО
ВК
ЙЛІК (ОБЛАСТЬ. ЧЕДОЛіК БЖИКЛІК
кркви. НИ ГО ПОЛОТИ ПЛКТКСКкІК.
И СЛОВО ІІЛКТК БкІ. II ВкСЕЛНСЕ
КЖЕ
БА рОДНШЕСЕ.
СЛАВОу ГДІлО КДННОЧЕДДАГО ГО ІОЦА. ИСПЛКНК БЛГТИ Н
СК Б'к КГО ЖЕ р'к^К
и ГО исплкнЕнига кго
гаКО ЗАКОНК ЛІОНСЕІОЛІК ДАНЬ
БЛГТК Й ИСТИНА Гск \ЛІК БЫ.
БА НИКТОЖЕ НИГДЕ ЖЕ НЕ ВИдФ. ТККЛІО КДИНОЧЕДКІ СНК СКІ ВК ЛОН’к ІОЧИ ТК
ИСПОВ'кдА. СЕ КСТК СВ’ктЕЛКСТВО ИІОАНОВО. КГДА ПОСЛАНІЕ ИЮДЕИК ГО КрЛЛІА ИКрбИК
ЛЕВГИТИ ДА ВКПрОСЕТК Й ТКІ КТО КСИ. И ИСПОВ'кдА И НЕ ГОйрКЖЕСЕ. И ИСПОВ'кдА
Н'ксКЛІК АЗК ^К. И ЙКПрОСИІІІЕ Й КТО ОуБО ТкІ КСИ. ’— -------- -------
И ГЛА Н'ксКЛІК. ПррКК ЛИ КСИ ТкІ. И ГОв'кі|ІА НИИ. рЕКОШЕ ЖЕ клюу
КСИ. ДА Гой'ктк ДАЛІКІ ПОСЛАВШИЛІК НАСК. ЧТО ГЛЕШИ ГО ТЕБ'к САЛІОЛІК. И рЕ А3К
I	•>	,	V	?
ГЛАСК ВкПИЮЦІАГО. ВК ПОуСТкІНИ. ИСПРАВИТЕ ПОу'ГК ГНК. ІДКОЖЕ рЕ ИСАИІД П^>|)КК.
И ВКП()ОСИШЕ И рЕКОШЕ КЛЮу. ЧТО ОуБО КрКЦІАКШИ. АІ|ІЕ
НИ ІІ^КК. ГОк'кі|ІА ИЛІК НІѴАНЬ гле. АЗК К^КІ|1АЮ вкі
СТОИТК КГО Вкі НЕ В'ксТЕ. СК К ГрЕДкІИ ПО ЛІН'к. ИЖЕ
ЖЕ Н'ксКЛІК ДОСЧ'ОИНК АЗК. ДА ГО|>'кшоу ^ІЕЛІЕНК САІІОГОу
И ВКПрОСИШЕ Й КТО ОуБО ТкІ КСИ . ЧТО оуБО. МЛИІЛ ЛИ КСИ ТкІ.
’’	І. И ГОй'кі|1А НИИ. рЕКОШЕ ЖЕ клюу кто оуко
и послд^у ГО фАлисЕИ.
ткі нФси ^к. ни илига
ЙОДОИ, ПОСрКДК ЖЕ ВАСЬ
пркдк ЛІНОЮ БкІ . клюу
кго (л. 202—204).
14. ЧЕТВЕРОЕВАНГЕЛІЕ.
въ листъ, полууставомъ конца XIV вѣка, на пергаминѣ, 307 л.
Правописаніе сербское. Для образца правописанія приводимъ молитву
Господнюю: ГОче нашк иже кси на НКС'ІГ^К. да ститсе йліе твок . да при.
ДЕТК Цр'І’ВІЕ ТВОК. ДА ІЮуДЕТК ВОЛГА ТВОА . ІАКО НЛ НБСИ И НА 3ЕДІЛИ, ^Л'ІЖК
15
НДШК ни Ну ЦІКСТвкНЫ .
ліы остдклгакдік
дджк нддш днк. 11 ійсч’Лби нддік длмкі ніііе. ідкожс Гі
ДЛКЖНИкбдіК НДШИДІк Гі НС КККСДИ НД КК НДПДСТК. НК Г13БДКИ
гако ткок к црткіс Гі СИЛА и сла кк вѢііКІ ддіинк. (.1.
14 об.).
15.	ЧЕТВЕРОЕВАНГЕЛІЕ.
въ листъ, полууставомъ конца XIV в., на пергаминѣ, 339 л.
Правописаніе сербское. На об. послѣдняго листа замѣтка киноварью:
СИ ТІТ^ЭСуДк ДДДС ІІОбДНк І«уфННКк ІіЛрДКСЬ ВЦП Ч^КНОГОрКОИ. II П|)'ксТДВИСе
' ДІЦД февд КД ДНК.
Ниже другая замѣтка: діцд дкгоу а днк пр'кстдкисе кк ^д кд
кдгоа*к^нін и ^тодибикыи ( . . . имя затерто . . .) снк мговѣрндго и ^сто_
дибнвдго Гі пр'квисокдго......Окончаніе оторвано.
Начало рукописи утрачено, начинается 6-ю главою Евангелія отъ
Матѳея, зачаломъ 19-мъ.
Для образца правописанія приводится выписка:
не нудите дд не иудидіи коудстс, ЙДІЖС бо соудодік нудите, нудетк
кддік . Гі кк ни же дѵЪроу дгкрите вкздгкритсс кддік, что же киши соучкцк иже
и кк оіук Брдтд ткокго. д Брккнд кже к кк оіук твокдік нечоукши.
кдко ^7ши Брдтоу ткокдюу. остдки иддіоу соучкцк ГіЗК очесс ткокго.
_ _ '	I _ '	I ’ ... ________I... .._
иди
и се
Брккнб вх оц'к твокдік, ди^еді'кре. издіи пркк'кк Б|іккно изк очесс ткокго и
тогдд оузриши йзети соучгцк изк очесе Брдтд ткокго. не дддите стго нсодік.
ни подгЬгдите Бисерк кдшн прѣ скиніддіи, дд не іюпероутк й ногддіи свойдіи.
н Б|іді|ікше се (>дст|)і-.гноут ккі. прогкте и дХтсе кддік Гіі|гкте н бБ^кціете.
тлкіукте Гі (овркзетсс кддік. кедк ко просей прикділктк. Гі Гн]ікй ов^ктдктк
(Евангеліе отъ Матѳеа, гл. VII).
16.	ЧЕТВЕРОЕВАНГЕЛІЕ,
въ листъ, полууставомъ конца XIV вѣка, на пергаминѣ, 263 л.
Послѣдніе два листа писаны на бумагѣ, пис. XVI—XVII в.
На поляхъ двѣ миніатюры: Евангелиста Марка (л. 76 об.) и
Евангелиста Луки (л. 123 об). Правописаніе смѣшанное: сербско-
средпеболгарское. Можно думать, что оригиналомъ для списка служилъ
текстъ среднеболгарскій.
16
СНК ЧЛЧККЫ Пр'кдАНК БЙДЕТК Ар^ИКрЕШЛІК
Й НА СКЛІрКТК. И Пр'кдАДЙТК Й НА ПОрйГДНИК
ВК ТрЕТИИ ДНК ВКСКрНЕТК. ТКГДА ПрИ-
лросиши. ГЛА нлюу. рЦИ ДА САДЕТА енгл
нденк шшоуй теке кк цртвы твонлік.
НЛІК ЖЕ АЗК КрІ|ІйСА КрТИТИСА. ГЛАСТА
А
КрІ|ІЕНИКЛІК І
ЧАШЙ ОуБО ЛІОЙ ИСПИКТА. ИБО И КрІ^ІЕНИНЛІК НЛІК
•. ІіѢ Л1ОК
НЕГОДО-
Й3ИКК
КА. Нй
ДЕСАТК
кніази
Для образца приводится выписка:
ІС^ОДА ІСК КБ І'ЕрЛЛІК . ПОЙТК НДИНЫНАДЕСАТЕ ОуЧЕНИКЫ НА ПЙТК НДИНИ.
Н рЕЧЕ НЛІК СЕ ККС^ОДНЛІК ВК НрЛЛІК. И СНК ЧЛЧККЫ Пр'кдАНК БЙДЕТК Ар^ИКрЕШЛІК
И КНИЖНИКОЛІК . и ій С й Д А т и
ЙЗНКОЛІК. Н БИННИН Гі ПрОПАТИК. И
СТЙПИ К НЕЛЮу ЛІАТИ СНОу ЗЕВЕДЕШВОу. СК СНОЛІА СВОИЛІА КЛАН'кйІ|ІИСА. ПрОСАЦІИ
Н'кчто Ш НЕГО. ШНК ЖЕ рТ НИ ЧЕСО
СНА ЛІОКІА . КДЕНК ШДЕСНО№ ТЕБЕ. Й
ШК'кірАВК ЖЕ ІСК рЕ. НЕВ'ксТА ЧЕСО ПрОСИТИ. ЛІОЖЕТА ЛИ ПИТИ ЧАШЙ НЙЖЕ
ИЛІАЛІК А3К ПИТИ. ПЛИ " ........... " "	—	.............------ "------
нлюу ЛІОЖЕВ'к. ІІ ГЛА ИЛІА.
ЖЕ АЗК КрІрАйСА КрТИТАСА. А НЖЕ СІСТИ ШДЕСНЙЫ ИЛИ ІОШОуй ЛІЕНЕ
ДАТИ. Нй ИЛІКЖЕ Оуі'ОТОКАНО НСТК Ш ШЦА ЛІОНГО. СЛИШАВКШЕ ЖЕ
ВАШЙ (О ШБОН БрАТОу. НК ЖЕ ПрНЗВАВК й рЕ. В'ЬтЕ
ГКСТКОуйТК ИЛІИ. Н ВЕЛИЦИ ШБЛАЙТК ИЛІИ. НЕ ТАКО ОуБО
ИЖЕ і............ ....... .........................
^ОІ|ІЕТк ВК ВА БЫТИ Пр'бнИИ. ДА БЙДЕТК ВсДліК рАБК.
НЕ ПрИДЕ ДА ПОСЛОуЖЙТК НЛЮу. Нй ДА ПОСЛОужИТК. И ДАТИ
леник за ліногий (Отъ Матѳея гл. 20).
Въ Евангеліи отъ Іоанна, съ л. 191 об. до
правописаніе сербское безъ примѣси болгарскаго,
можетъ служить слѣдующій отрывокъ:
БрАКК БЫ ВК КАНА ГАЛИЛЕИ, Й Б'к ТОу ЛІТИ і’сОВА. 3ВАНК ЖЕ БЫ І?К И
оучЕнйци кго нд Брдкк. н не достдвшоу виноу. Н ГЛА ЛІТИ иовд К НЕЛЮу ВИНА
।	і	-	л.	..	.
Аі|ІЕ ^ОІ|ІЕТК ВАЦІИИ БИТИ ВК ВАСК. ДА БЙДЕТК ВАІНК
-----------------	‘ -------- ............. . ІАКО
ІАКО
БЙДЕТК БЬ
СЛОуГА. Н ИЖЕ АІ|ІЕ
ЖЕ Іі СНК ЧЛЧКСКЫ
ДШЙ СВОЙ И3БДВ.
конца рукописи,
Для образца
НЕ ИЛІОуТК. ГЛА НИ ІСК. ЧТО Н ЛІН'к И ТЕБ'к ЖЕНО НЕ ОуБО ПрНДЕ ЧА
ГІІОН . ГЛА
ЛІТИ НГО СЛОуГАЛІК . ИЖЕ А 1|ІЕ ГЛЕТК ВАЛІК СТВОрИТЕ. Б'к ЖЕ ТОу ВОДОНОСК КАЛІЕНК ШЕСТЬ
ЛЕЖЕІЦК. ПО ШЧИІ|ІЕНИН ЖИДОВКСКОу ККЛІ'ксТЕІЦК ПО ДВ'кліА ИЛИ трслі ЛІ'крАЛІК.
ГЛА НЛІК ІСК . I	 ............-	.....
почркн’ктЕ нніа и прин'кгктЕ стАр'кишин'к пироу. ші
ВККОусИ СТАр'кіШІИНА пироу ВИНА БЫВШАГО Ш ВОДЫ.
Л * п	I I п	>
. II
ИК . НАПЛКНИТЕ ВОДОНОСК ВОДЫ. И НАПЛКНИШЕ ДО ВрЦА. іі ГЛА НЛІК
(ОНИ ЖЕ ПрИНЕСОШЕ И ІАКОЖЕ
I. Й НЕ В'кд'кшЕ йкоудоу кстк.
А слоугы В'Ьд'кіА^'Оу ПОЧрЫІШЕ ВОДЫ. И ПрИЗВА ЖЕНЕ1|!АГОСЕ СТДр'кГіШ ИНА ПИроу. Гі
ГЛА НЛІОу. ВСАКК ЧЛвѢкк ПрѢжДЕ ДОБрОН ВИНО ДАНТК. ТЫИ КГДА ОуПИНЧ'СЕ
ТКГДА ТАчѢн. ТИ ЖЕ СКБЛОуДЕ ДОБрОН ВИНО ДОСЕЛ'к. СЕ СТВОрИ НАЧЕТККК 3НАЛІЕНИІО
йк ВК КАНА ГАЛИЛЕИСіуки. И ЫВИ СЛАВОу СБОИ Гі вѢрОВАШЕ ЕКНК ОуЧЕНИЦИ НГО.
ПО СЕЛІК СНИДЕ І*СК ВК КАПЕрКНАОуЛІК САЛІК И ЛІТИ НГО Іі БрАТИІА НГО. Гі
ОуЧЕНИЦИ НГО. Н Т«у НЕ Л1НОГИК ДНИ Пр'квы тоу. И БЛИЗК Б'к ІІАС^А ЖИДОВКСКА
Н ВКЗНДЕ ГІІК ВК црковк. И (ѴБр'ктЕ ВК црквн ПрОДАНірЕ. ШВКЦЕ іі волы, и
ГОЛОуБЫ. И П'кнЕЖНИКИ С'кдЕІЦЕ. и створивк БНЧК Ш ВрКВИ Н ВСЕ ИЗГНА ИЗК
ЦрКВЕ. ШВЦЕ И КОЛЫ . И ТрКЖНИКОЛІХ рАСИПА П'кнЕЗЫ. И ДКСКИ ИСІІрОВрКЖЕ про-
ДАНІ|ІНЛІК ГОЛОуКК. 1 рЕЧЕ ВК3ЛІЕТЕ СИН ШСОудоу. НЕ ТКОрИТЕ ДОЛІОу ШЦА ЛІОКГО .
до.ноу КОуПКНАГО. ІІОЛІЕНОуШЕ ОѴЧЕНИІ^И НГО ІАКО НАНИНО НСТК. ЖАЛОСТЬ ДОЛЮѴ
17
твокго снѣсть ліе. ібвеі|ідвь Гсь ргіе иліь ^зорите црквь сию и трьліи
дньліи вьздвигноу ю. рѣше же жидове іі и шести лѣты создана бы црковь
сига. шн же глдше ш і^ркви тѢла сконто. кгдд же оуео вьста іб лірьтвіух
поліенеуше же «ученица кго гако се глдше, и вѣроукше книгаліь и словеси кже
рече іск.
кгдд же бѢ вь крлиліѣ вь пдс^оу прдздникь и лінози вѣровлше кь иліе
кго видеціе зндліенига кго. гаже ствдрдше. саліь же Гсь не вьддвдшесе вь вѣроу
н^ь. иліже саліь кѣдѣше все. гако не трѣвовАше дд кто свидѣтельствукть ш
члвцѣ. салі бо вѣдѣніе что вѣше вь члвѣцѣ (Евангеліе отъ Іоанна гл. II).
17.	ЧЕТВЕРОЕВАНГЕЛІЕ,
въ 4-ку, полууставомъ конца XIV вѣка, на пергаминѣ, 246 л.
Правописаніе смѣшанное: сербско-среднеболгарское. Для образца
приводится выписка:
шу же рожхш^сА вх видлееліѣ іоудеистѣліь. вх дни іродд црѣ. н се
вльсвн ш востокъ пріидошА вх іеросдлиліь. глаціс. где к рожейса црх іоу
деискь. видѣло,и бо звѣзда его на вхстсцѣ. Гі пріидоуо.ик поклонитиса елюу.
'	'	. Гі СХБрА вхса др^іе
. они
пнсднно к. пррколіь. Гі
. ис теве
слышдвь же іродь црь сліатиса и вьсь іерлиліь сх ниліь.
ред и книжникы людьскыа. іі вхпрдшддше ш ни^ь где \с рджддетсА.
же рекошА елюу вх ві’длееліѣ і’оудестѣліь. тдко бо і
ты відлееліе зеліле юудовд ничилі же ліенші еси вх влка^ь іоудовд^ь.
во изыдетъ влкд	нже «упдсеть людіи люа	іслѣ. тогда іродь	таи призвл
влк^ви. н испыта	ш ни^к	врѣліА ідвлкш&АСА	звѣзды.	И ПОСЛАВЪ	и^ь вх вн,$,
лееліь. рече шьдше нспытдич’е извѣстно ш оч’рочдти. егдд же ОБрАціете
е вхзвѣстите ліи. гако дд	и дзь ше поклонаса елюу.	шни же	послоушдвше
црѣ идоша. Гі се	звѣздд	хже видѣвше на	вхстоцѣ.	идѣдше	прѣ нилін.
дондеже пришедши ста врх^оу. идеже бѢ отрочд. видѣвше звѣзда вхзрддо
ВАШАСА рАДОСТІА ВСЛИКОХ зѣло. Гі ПрНШЪДШС ВХ ^рДЛІИНХ ВИдѢпіА ОЧ’рОЧА.
сх лідріеА лідтеріж его. Гі пддше поклонишаса елі^>. и шврхзшд скровнірд
свод. прннесошА елюу ддры. злато й Ливанъ и зьліирнх. Гі вѣсть пріеліше
ВХ схнѣ не ВХЗВрДТИШАСА КЬ Иродоу. НХ инѣліь ПДЧ'ѢліЬ ШТИДОША ВХ СЧ’рДНА
своа (Евангеліе отъ Матѳея, гл. 2).
18 —
18. ЧЕТВЕРОЕВАНГЕЛІЕ.
въ малый листъ, полууставомъ конца
гаминт, 141 л.
XIV вѣка, на пер-
Начало утрачено. Нач. словами Ѵ-й главы
.. .десете Л’ктіу. гаже врдчелік издавши все илѵкник.
исц'кл’кти.
Правописаніе сербское. Приводимъ
и словш Б'к Кк Боу
Боу. вса т'клік выше и везк нкго ни что же бы. кже
.. _	....... _ !і СВ'ктк ЧЛВКШЛІК . Н СВ'ктк Вк ТЛіѢ СВкТИТсе .
посланк й ба йліе кліоу ііоАннк-: ск приде
телкство да св'кдтелствоуктк ш св’кт’к. да вси в'кроу йлюутк йлік. не
СВ'ктк. нк да св'ятелкствоуктк й св’кт’к. Б'к СВ'ктк йстинныи. нже
І|ІАКТк ВСАК0Г0 ЧЛЙКА. ГреДіуі]1Д Вк ЛІИрК. Вк ЛІИр'к Б'О, й ЛІИрк Т'клік
ліирк кго не П03НА. вк свога
, Д4СТХ
не Й КркВИ . НИ Й ПОЛОТИ ПЛКТкСКЫК. I ”
родишесе. н слово плвтк БкХ. и вкселисе йк ны. и вид'к^оліь слдвоу
ІЛКШ КДИНОрОДНАГО Й ОЦА ИСПЛкНк БЛГТИ И ИСТИНЫ. ІШДННК л
телкствоуктк іб нклік, н вкзвд глк. сб Б'к кго же р’к^к. _
л	Ф „	I	_ |»	- ". и(ПДьнннига ^го
вк начілш Б'к' словш
Іік I
ВШТК Б'к. Н ЖИВШТк Б'к
нго не шветк. Бкі члвкк
приктк й
нго. иже
Нк й ба
нго сллвоу
Евангелія
не вкзлібже
отъ Марка:
й кдиного
ни
выписку:
И Бк Б'к СЛОВО.
БкХ
Б'к ИСКОНИ
ТОЛІк жи
й тли
Вк свѣ
Б'к Тк
просв'к
БкХ. И
пріиде, и свои нго не принше. клико же й^к
ИЛІк ШБЛАСТк тедшлік БЖИКЛІК БкІТИ В'крОуЮІ|ІІИЛІК Вк йліе
НИ Й ПОЛОТИ ЛМуЖкСКкІК
ее
вь
прѣ ліною бы. гако пркв'ки ліене Б'к'.
іі блгтк ВкЗБлгтк. гако законк дійѵсешлік дднк бы. блгтк же
бы л. (64—65).
к свѣ
по лін'к гредыи,
ЛІкі ВСИ ПрНК^ОЛІК
н истина ’іс ^лХк
19. ЧЕТВЕРОЕВАНГЕЛІЕ.
въ 4-ку, полууставомъ конца XIV вѣка, на пергаминѣ, 190 л.
сербское. Для образца при-
Конца не сохранилось. Правописаніе
водится молитва Господняя:
шче нашк нже кси на нвск^к да ститсе йліе твок
твок. да кіудетк волга твога гако на нбси и на зеліли. ^л'квк нашк ндсіуірк
СТВкНЫИ ДАЖк НАЛІк ДНК. И ШСТАВИ НАЛІК ДЛКГЫ ндше ІІ .Ъ "	' "	’
л	Ф*
длкжниколік нашилік. іі не вкведи на вк нала, нк избави
гако твок к цртвик. и сила и слава вк в’ккы аліинк л. (13 об.—14).
да пріидетк цртво
гако н лім шстдвлгакліь
НА Й ЛіуКАВДГО .
19
Приводится еще выписка:
вь оутрѣи же видѣ іюань Гсд гредоуірд кь
вьзмикн гр'Ь^ы ліфоу. сь к іо нклі же дзь
нже жною бы. гако п^ьвѣи ліене бѢ. и
і^ілкви. сего |>ади пріидоуь азь вь водѣ крсте.
емко видѣть д^ь с^одеірь гако голеунь сь неьесе
не кго. нь послдвыи ліе катити вою
др, с^одеірь и п^Ѣбьівдюі|ік на	~
нклік.
ССБ'О. И ГЛА . СО АГНЬЦЬ БЖИИ.
р’к\ь. по лен'к греде люужь .
азь не вѣ^ь кго. нь да гавитсе
И СВ'ЕТеЛЬСТВОВА ІІОАНЬ глк.
. Гі П(ГккЫ на нкліь. іі азк
ть лін-к рі. нддьнже «уз^ииін
ть к к^теи дрліь стьіліь. и азь
анд*к^ь. и св'йтельствовд^ь. гако сь к снь кяіий (л. 163).
20. ЧЕТВЕРОЕВАНГЕЛІЕ.
4-жу, полууставомъ XIV—XV вѣка, на пергаминѣ и бом-
бицинѣ, 241 л.
Правописаніе сербское. Съ л. 116 до копца рукописи писано на
бомбицинѣ.
Для образца правописанія приводятся выписки:
се дггль гнь вь снѣ гависе Іосифоу глк, вьставь лоиліи штроче іі ліа
терь кго и вѣжи вх егѵпть. й ьоуди тоу дондеже тй рекоу. ^оіретк бо
Н|>одь искати іѵтрочете да погоуБнть к. іѵн же вьставь поить ютроче й
лите^ь кго ноірию и йиде вь егѵпть. и бѢ тоу до ОуЛІ|)ЬТИГД ЙрОДОВА .
да сьвоудетсе рТное й га п^околіь глюціелі. іо егѵпть вьзва^ь снь ліои.
тогда нродь видѣвь гако лороугАнь ньТ й вль^ьвь (іАзгн'квдсе згкло. и
пославь изби все дѣти соуірек вь видлееліѣ и вь вгк^ь прѣдѣлѣ^ь н й
двою лѣтоу и нижше. по врѣліени иже испыта й вль^ввк. тога сьБысе рёнон
иередіикліь п^коліь глюірліь. гласк вь рдліѣ СЛЫИІАНЬ БЫ. ПЛАЧЬ й рыдднин
и вьпль ліногь. рл^иль плАчюціисе чедь свои^ь. и не )(от'кше оутѣшитиши (?)
гако нѣсоуть (л. 16).
вь ндчелш Б'к сло. и слово Б'к кь ноу и нь Б‘к слово, се Б'к искібни
кх Боу. вхса т'кліь выше и Без нкгб ничти) же бы. еже бы. вь толік
животх Б'к и животі, Б'к св'кть члколіь. и св'Б вь тьлгк свктитсе. н тьлід
его не шбькть . бы чкь послань й ба йліе і
телство. да свѣтелствоуеть й св'кте. да вси в'к^
св'К. нь дд св'Ителствоуеть іо св'кте. н'І; св'кть
ВКСДКОГО ЧЛКД ГрСДОуціАДГО ВЬ ЛІНрЬ. ВЬ ЛІИр'к Б'ІІ, Н ЛІИ|)Ь
его не позна. вь свои пріид'к, и свои его не преніе, елико же
дать иліь шбласть чсдолік бжІкліь БЫТИ в'к^’юі|іиліь вь иліе его (л. 196).
Во второй половинѣ рукописи, писанной па бомбицинѣ (сь л. 116),
буква о имѣетъ начертаніе треугольника: Д.
Н.іюу (ЮАНЬ, сь п^іиде вь свѣ.
илюуть илік. не Б'к' тв
йстини йже
т'кліь
п^іосв'кі|іАеть
БЫ, И ЛІИрк
й іі|)Геть й.
20
а ЧЕТВЕРОЕВАНГЕЛІЕ.
въ листъ, полууставомъ XVI вѣка, на 280 листахъ.
Въ началѣ не достаетъ нѣсколькихъ листовъ. Края листовъ сильно
повреждены.
Правописаніе сербское. Для образца приводится молитва Господняя:
шче нашк иже кси на нбсЦк, да сткітсе йлдс твок. дд пр’идеіъ
н^тво твок. дд Боудетк волга твога гако нд неси и нд зелми. ^лѢбк ндшь
ндсоуіркстквныи дджк ндлік дн?. и шстдви ндліь длкгы ндше. гако н лім шс
тдвлгаклік длкжникшлік ндшилш. и не вкведи нд вк ндпдстк. нк нзкдви нд ш
лоукдвдго. гако твок к і^твіе й силд и слава. вк вѣку дліинк (Евангеліе
отъ Матѳ. гл. VI, зачало 16).
22. ЧЕТВЕРОЕВАНГЕЛІЕ.
въ листъ, полууставомъ XVI вѣка, на 292 листахъ.
Правописаніе русское, хотя и встрѣчаются мѣстами носовые звуки.
23. ЧЕТВЕРОЕВАНГЕЛІЕ.
въ 4-ву, полууставомъ XVI вѣка, на 283 л.
Правописаніе русское.
24, ЧЕТВЕРОЕВАНГЕЛІЕ.
въ листъ, уставомъ начала XVI вѣка, на 359 листахъ.
запись: сига
На об. 1-го листа, оставленнаго бѣлымъ , поздняя
"	И	~ і	,	/	^
(ТЛА и кжнткенАд КНИГА ГАМіитк ббАНХГМіе ТАКО Д4С ИЛІА ЗНАТИ положи
лзк йліенелік ганхк^лд ш гт»дк дедово сига книга еѵглйе дд сл’ьжй вх ^галіх
21
стдго лр^непнкЧ’пл дін^нлеинскдго ч^отко^д ні'колАга. за «шю дііГ*5 Гі его Гі
ГО (ІОИТСЛИ ШЦД ВССЛИНХ м китокрте ВХ ЛСТО гдне д^дід.
На об. послѣдняго листа слѣдующая драгоцѣнная запись:
(іро)( лілтію * сжіею дріепкш д.е і^стинідніе всіі блхгдрш срнлк и
прчи.
слгкрніе /ііоб пншб. дд се днд?. кдко прііідо вх бго^дниліос лгісто ганкво
нр вхсе бсірнно ліітрдіте кір никднор. іі приде і« на. ки петр герзТн
II ИрЛОЖИ СІЮ КНІГ^ ТСЧ’рСѴЛІС црве д^истртиг^ ліи^дГіл^ Гі гдвДилЧ Чіілд
кдничке ліа^длс и ддси или вишерннАД црвд сію кніг^ ники не шсділіьн^.
II НА СС 5$ Со БМ сіе ндше писдніе ВХ ВСДКО СХ^рАНИНІС Гі Сверженіе. ВХ Л'К
/Знн (—1548 года—) дпрлід ді днх. И затѣмъ слѣдуетъ собственно-
ручная подпись архіепископа цвѣтными, зелеными, чернилами. Янево
находится въ старой Сербіи, близъ Приштины.
Правописаніе списка сербское: отсутствіе носовыхъ звуковъ, е вм.
А 7 Іі ВМ* % .
Для образца языка приводимъ молитву Господнюю:
іііче ндшк нже еси нд несешь да ститсе йліе твое. дд пріндетк цр’во
твое, дд Боудеть воды твод. гако нд нбси. Гі нд деліди. ^л'Ьбк нашк ндсеуіц
нкіи ддждь ндлік днГ. Гі остдви ндліь длхгкі ндше, гако же и лікі оставлід
елік дакжникш ндшіилік Гі не вьведи нд вк напасть. нк ндЕдкн на іодоукдвдго.
гако твое н цр-во и сила вк в'кккі дліинк (Евапг. отъ Матѳ. гл. VI).
25.	ЧЕТВЕРОЕВАНГЕЛІЕ,
въ листъ, полууставомъ XVI—ХѴП вѣка, на 521 листѣ.
Приложены превосходно исполненныя и украшенныя золотомъ из-
ображенія евангелистовъ.
Правописаніе списка русское, позднѣйшее. Для образца его при-
водится молитва Господняя:
оче ндшк Гіже есн нд нксе^ь да стіітса Гіліа твое, дд пріидечк і^твіе
ч вос. да бхдТ вола твоа . гако на неси Гі на де,пли. ^ѵккх ндшх ндсоуі|інкін.
ДАЖЬ НА/ІІХ дне. Й ОСТДВИ НДЛІХ ДЛХГКІ НАША, гако Гі ЛІКІ НІСТАВЛА? длхжнико
нашилга. Гі не вхведи на вх напасть, но избдви на йі лоукдвдго. гако твое
ІІ цртвіе Гі сила Гі слава вх віккі аліинь. (Еванг. отъ Матѳ., гл. VI).
22
26.	ЧЕТВЕРОЕВАНГЕЛІЕ.
въ листъ, уставомъ начала XVI вѣка, на 359 листахъ.
Первый листъ подписанъ позднѣе; послѣдніе 9-ть сильно постра-
дали. Съ л. 13 по листамъ запись: дѣтд /зрдѳ (—1627—) год^ ноАБрА
бх кд дни живондчдднма (...далѣе стерто...) планы селл новдго дрни ода
ндкна березы ^гианинх ддиаіпии вдсйевх сынх прозвиіре лопы ддлх в «до
новое...(далѣе стерто...) еѵдіе ндпрестолное тетрх рддФньедіх и продіыслодгл
но ивднд дндр'кевд еынд потдповд, іі зд того его длндіпиа при живот’к
по.ііиндтв зд здрдвие д по міерти зд Упокой.
Правописаніе русское, позднѣйшее.
27.	ЧЕТВЕРОЕВАНГЕЛІЕ
современнаго поморскаго письма, въ 4-ву, на 342 л.
Списокъ интересенъ, какъ образецъ поморскаго письма. Заставки
и изображенія евангелистовъ замѣчательной работы.
28.	ЕВАНГЕЛІЕ-АПРАКОСЪ.
(подѣльное, т. с. расположенное для церковнаго употребленія но недѣлямъ, начиная съ наехн)
0 АПОСТОЛЪ СЛУЖЕБНЫЙ.
въ 4-ву, полууставомъ ХІП—XIV вѣка, на пергаминѣ, 313 л.
Первый листъ полусгнилъ. Въ отношеніи языка рукопись замѣчатель-
ная. Носовые звуки употреблены смѣшанно. Звукъ ы имѣетъ мѣстами
начертаніе хі, а 3-3", г вм. к по преимуществу. Губные не
смягчаются посредствомъ д; х и ь употреблены смѣшанно; Ф замѣняетъ
иногда а. Въ 3-мъ лицѣ мѣстами опускается флексія: напр. изыд&
вм. идыд^чъ. Приводимъ для образца выписку:
вь вр'кдіА юно. вкдФзыіиу иоу вк корды,. по не.ш, ндош* «ученица (-го.
и а быть трхсь ведеи ві. лори. гако кордкю погрхждтигА вді.нд.пи. тіі ,ъе
23
спѣаше. іі присч-дпше оучсншуі его ВВЗКОуДИШД И ГЛАІ|ІЕ. ІИ СІІСІІ НВІ ПОГВІ
блелів . Гі глд или, что страшливи ссте лілловѣрнн. тогда ввсч’двв запрѣти
вѣч’ровн и ліорю. Гі квита тишина вели'іі. члов'кци же чіодииімса глаі|іе . гако
сый есть, ілко вѣч'ри и люре послоушдетв его (л. 30).
Въ текстѣ Апостола—слѣды древняго перевода:
сѢде же итерв юноша иліенелів евтоу. ввздр'кліаввсА снолів ташвколів .
гаАЦіоу пававу на длвзѣ. пр’кклонисА іо сна спаде іо трикровника низ«у
(Дѣянія XX).
блюдите оуко секе и всего стада, вх неліх же вы постдви ствіи д)(в
счражд (Дѣянія XX, 28).
ілблѢетв во сл гнѣы. ки с нггсв на все нечестие и неправды члбколів.
свдрвж/^і|іилів истина іб нЕііравдѣ. занЕ разоуліноЕ коу мвѣ есть в ни^в. бв
БО ИЛІВ гавн НЕБИДИЛіаГО Со СІ<ЗДДНН*Е ВСЕГО ЛІИрД . ТВДрЛІИ поліышаѣеліа вн
ДИЧ’ВСА (къ Римл. I, 20).
акстн злонравна. шеігглии'і; и клеветы бголірвсквіА дослдитела. величѢввіа
грвдвіА (къ Римл. 1, 30).
егда ко азыі^н не Гілі'кдтк закона родолів закона творлтв (къ Римл.
П, 14).
скд^АДоуАСА ск ндолві стыа крадЕіпи (къ Римл. II, 22).
что оуво лі-ууо НЮДЕЮ ИЛИ ЧТО ПОЛ63Ѣ еПрИАТОКД ліного ПО 6СЕИ ипостаси
(къ Римл. III, 1—2). Въ Апостолѣ Шитатовац. изд. Миклошичемъ,
1853 г. это мѣсто читается: что оуко аиуок нюдѣіовн, или кад полвза
ПЕрЕТОЛіИИ (стр. 51).
гако же двдв глетв. клаженв кств члбкв клюу же са і;в прнчнтдЕтв
(къ Римл. IV, 6).
ілко закона о у с т о и т в члвкоу . вв елико ко лѣтв живдтв (къ Римл.
VII, 1).
ввслджд ко са законоу паю. по вндтрвнелиу члвіюу (къ Римл. VII, 22).
такоже и дув сналіи засч’дпдеч'к нелюців ндшд (къ Римл. VIII, 26).
ілко же слово оукраі|іЕно (къ Римл. IX, 28).
постигд іірдйдлч гаже іо в'крві (къ Римл. IX, 30).
сего ради оуко вв вса зеліа извідх вѣіраниѣ иув (къ Римл. X, 18).
ТЫ ЖЕ с ве р ѣ п о лі а С Л И Н Е Н В ЕСИ ПрИіуЬіІІСА иув (къ Римл. XI,
17)—согласно съ ІПишатов. спискомъ.
ТЫ ЖЕ вѣрой СТОИШИ НЕ ВЫСОКОЛІйдроуИ НД БОИСА. ДІ|ІЕ БО БВ роДИ
телвныхв вѣтви не поірддѣ. еда клко ни текѣ поі|іддитв (къ Римл.
X!, 21).
нд гако же еств писано ввнврадАтв ти иліже ввзввѢстиса ш нелів
(къ Римл. XV, 21).—Въ спискѣ ПІишатовац.: нв іако же кств писано
суЗретв тии, илів же не ввзвѣсти се іб нклів (стр. 70).
бвстдвлѢа же валів фокиАсестрд вашд сді|ід диѣконид (къРимл. XVI, 1).
24
слкд’кчесА іѳ чжорАЦіиук рлсіірл и сьблд^нм пр'кзк ^чени'к (къ Римл.
XVI, 17).
Пр'кліАДрОСТК КО ЛІИрД «ГО. ІАроДКСТВО оу ІІД 6СЧК (къ Корииѳ.
ІІІ, 19).
діре й влск садиткса веск лінрк (къ Корипѳ. IV, 2).
дд не Блдзнить влск непри’кзнк зд крдсА вдша (къ Корииѳ. VII, 5).
вс*ккд дшд влдстелелік вышниліь дд повиноуетксА (къ Римл. XIII, 1).
діре ко ліркчвн не вьсчдатк то ни ^к вкстл (къ Корииѳ. XV, 16).
ді|іе со скрккнлік й ндшелік оугкиіени и спсенні. дддірилік вк ч'ркп'кни.
и вк свои^к стрддксд^к еже ліві стрджелік (2-е къ Корииѳ. I, 6).
идад ко вонѣ склірктнд кк склірктк. д животкнд'к вх жизнк. и кк «люу
оуко кто постижкнкі Н'Есалік со гако лінозн проддАіре слово сжне (2-е
къ Корииѳ. II, 16—17).—Въ спискѣ Шишатовац.: НФсклік со ідко
лінознн (стр. 98).
оупрострднистесд вкі (2-е къ Корииѳ. VI, 13).
ни й члвкк прнл^к кго. ни ид^чи^кса. на 'квениелік не ууоволік (къ
Галат. I 12).
ккіти чесолюу. ’ккови же прФж’е’ кФиіа. ничкеоже лпгк
члвчкекд кк не прнелілетк лін'Ь же лінАіресА ничего же
ркнк оувФд'квше (къ Галат. II, 6). Въ спискѣ
нк штквркнк вид'квкше (стр. 115).
й лінаі|ін^к же
не рдзлАчѣеть. лицд
не пов'кддшА. на й в
Шишатовац. также:
ді|іе жндовинк ксн и жикеши стрднскы. кдко гжзкіккі надиши (къ
Галат. II, 14).
шедче члвкоу оутвкженк здконкннкк николн же не йліетдечк. н н по-
ст рдѣете (къ Галат. ІІІ, 14). Въ Шишатовац. спискѣ: никктоже
сотклгкчдктк ли прнповел'квдктк (стр. 117).
прншедкши ко в'крн гючолік ткслікі подк кдздтелелік (къ Галат. ІІІ, 24).
ді|іе шер'кздние и еі]іе ец>оііов*кдд^. почч’о единдче к нилік еслік. оупрд.
Зниткса оуко скклдзниА іцжовк. оуне дд шстдначк р д з в !; і|і д в д а і|і е вдек
(къ Галат. V, 11—12).
ді|іе ли дроугк дроугд ^дпете (къ Галат. V, 15).
вса повина подк Н03Ѣ его (къ Ефес. I, 22).
дд прѣдкпосчдвитк сек'к слдвнкіа цркве. не Гіліаціа скв^кнм ни клосенк.
ни иного тдкого (къ Ефес. V, 27). Въ Шишатовац. спискѣ: не
иліоуціоу сквркнкі ни врдекм или ктеро тдковкіи^х (р. 131). Въ печати,
текстѣ: не илЛ’ір^ скверни или порокд или нФчч’о ш тдковкіул.
на ннѣ велліи пдче вк непрншествие люе. кролі’І; салци леи (къ Филип.
II, 12).
ни единого оуко нлодлік рдвнддіпеА. еже прнснѣ оуко и) кдек попечетксА.
вси ко своего нціатк д не ^вд (къ Филип. II, 21).
25
еже естк испрквА п^ка’Іінеі^к из
ВК іурКВАуК ЛІАКеДОНИИСКЛуК (2-е
нд потворение СПСНОС (къ Солун.
ук есть глава т’Елоу црковноліоу.
лірктвыук (къ Колос. I, 18)/
ПІАЗАХ ВАЛІК БЛГОД4ТК БИА . ДАНЛА
къ Корине. VIII, 1).
Еко не положи бк на вк гнѣвк нл
V, 9).
ни тоуне улѣкд ѣ с о лі к ни оу кого же вдск (къ Солун. III, 8).
противъ улдожкствоу днѣволю (къ Ефес. VI, 11).
оуБоилісА )>бо едл когда іоставитк оно іок'Етовдние. и внити в покоиіре
кго лінитк кто іб васк липіенк сый. есліы бо клАГок'Ерілтвокдни Ѣко же и
ібни (къ Евреямъ IV, 1).
покоритесь Боу противите же са сотон'Е (Посл. Іакова IV, 7). воле
НН'Е БОГАТИ ПОПЛ4ЧИТССА ЗА ДрКЗААІ|іеСА ВК СТрАСТСуК ГрАДЛІ|1ИуК НА ВКІ
(Посл. Іакова V, 1). Чтеніе это согласно съ Шишатовац. спискомъ.
Приводимъ цѣльный отрывокъ:
рддостк ліо'Е всѣлік валік естк. іо печѣли ко ліногкіл и тхгы срчныл
писдук валік ліногкіліи слкздліи не шскрккитесА нл да лкбовк рлзоулгЕвдете.
іАже илідлік изклиуд к валік . Аі|іе ли кто ібскрккич’к. то не ліене ібскрквитк
НЛ ІО ЧАСТИ . ДА не СТЛЖАЛ ВС'ЕліК ВАЛІК . ДОВОЛНО БО ТАКОВЫЛІК ОуКАЗАНК скіи
иже іо ліногкіух. тѣліже іо сквркнк ліногыук. Гбддти пдче Бківделік оут'Ешдти.
да не како лишкше скркБил пожркте клдетк тдковкі. тѣліже ліла вы оутвркдити
в наск ліобовк . нд а бо писдук. да рдзоуліѣл ііскоушение влше. 4І|іе вк кселік
послоушливи есте. елюу же что іодллтк. Гібо азк іоддук дціе что ібддук вдск
рАди. іо лиіуі ув'Е. дд не видиліи (?) кхделік іо непри'Езни. не рдзоулгі;
вделік ко его поліышлени. пришкдк же в% тро'Едл кк еулие уво
ібвркзкшисА велиіуЕ іо ги. и не и.ігЕук покоѣ дуолік люилік. здне
тоух ТИТА. БрАТА ЛЮСГО. НЛ ЙреККСА ИЛІК. ИЗЫДОуК В ЛІАКСДОНИА
Корине., 3—13).
И ДВСрЛІИ
не іокрѣ
(2-е къ
29.	ЕВАНГЕШ-АПРАКОСЪ.
въ листъ, полууставомъ 1323 года, на пергаминѣ въ два
столбца, 219 л.
Рукопись хорошо сохранилась. Письмо тщательное. Заставныя буквы
изображены въ видѣ птицъ, драконовъ, змѣй.
Время написанія открывается изъ слѣдующаго послѣсловія:
4
26
К Л'ІІ ІИ ЛА Л’ІІ (ІОЧ.ГГХІ КАННА КНИГХІ СИ ПИСАТИ 4ІЦА НОІА А БОНЧАШАСА
ЛІЦА АВГ'Ч НА ПАЛПА СТАГО ОЦА ЛЮИСС'кіА ШурИНА. А ПИСАЛХ рДКХ БЖІИ ИроДИІОНХ
нгъшен^ ліонгкк. шци и Брди. ци гд'к куду па полігалх или переступилх ипірд
влче чтите, и ба д'іыа. а не клкн'кче. а вага бх клгвитк аліи, гй по,поди
рдву вйю игуліену шоигЬо.
кЦи дай кліу гй ЖИ60ЧХ и
(л. 219 об.).
А ВАГА БХ КЛГВИТК АЛІИ . ГЙ ГЮШодИ
содддвшешу книгхі си сваток. еуле. ггки гжи
СЙИИК И ІѴДДНИК гр'куоліх полуѵити бѴ наш?
Судя по языку этой записи, писецъ Иродіопъ былъ Новгородецъ.
Упомянутый же игуменъ Моисей—есть Св. Моисей, архіепископъ
Новгородскій. На архіепископію онъ былъ выбранъ въ 1324, а хирото-
нисанъ въ 1325 году.—Можно думать, что Евангеліе писано для Успен-
скаго Еолмова монастыря, нынѣ упраздненнаго.
Въ житіи пр. Моисея говорится: «Иже послѣди пріиде ново на
Колмово къ преп. Макарію, стрыю своему, и ту въ болшій подвигъ
вдасть себе... и достоинъ бысть честнаго пресвитерства, посемъ постав-
ленъ бысть архимандритомъ отъ боголюбиваго архіепископа Давида
тогоже града» . По свидѣтельству того же житія пр. Моисей былъ
большой книголюбецъ: «Собра же многи писца книжныя, наятъ
ихъ преписывати книги святыя» .Изъ рукописей,писанныхъ по его поруче-
нію, извѣстно Евангеліе 1355 года, писанное писцами Л е о н и д о мъ и
Григоріемъ (см. Описаніе рук. Сѵпод. библ. № 23., и Матеріалы
для исторіи письменности М. 1855, стр. 32—38). Такимъ образомъ
въ настоящее время извѣстны имена трехъ писцовъ, трудившихся по
заказу преп. Моисея.
Имя Іисусъ въ большей части случаевъ, когда писано безъ титла,—
съ двумя Іи, но чья-то пзувѣрческая рука позволила себѣ мѣстами
сдѣлать подчистку. Укажемъ сначала выскобленныя мѣста:
1)	л. 13, 1 столбецъ, 8 строка сверху.
2)	л. 19, 2 столбецъ, 7 строка сверху.
3)	л. 35 об., 2 столбецъ, 4 стр. снизу.
4)	л. 36. 1 столбецъ 7 стр. снизу.
Въ слѣдующихъ мѣстахъ сохранилось вѣрное написаніе:
1)	сконча иТсх (л. 37 об., 2 столб., 2 стр. снизу).
2)	сверши и'ісх (л. 3 7 об., 1 столб., 10 стр. спизу).
3)	нача і й с х глдти (л. 39., 1 столб., 12 стр. снизу).
4)	начата и і с х л. (39 об., 2 столб., 2 стр. сверху).
5)	иих рече и<их (л. 114, 1 столб., 9 стр. сверху).
6)	ВХ ОНО БОННИ ВеДОША Й І С А НА ДВОрХ КАіафинХ. (л. 186 об., 2
столб., 2 стр. снизу).
7)	БОННИ рАСІІАША ЙІСА (л. 188, 1 столб., 9 стр. спизу).
2 7
1 столб., 11 строка).
Для образца приводится выписка:
8)	иТс хво ржтво сице б-і: (л. 200, 2 сто.тб., 5 строка сверху). Бъ
этомъ мѣстѣ первая буква И заставная, писанная двумя красками.
9)	не оБр4>тош4 телесд га йі'са (л. 217 об.,
Правописаніе списка русское.
ВК ОНО ПрИБЛИЖДШеСА прздникх НДрИЦДНЛІХІИ ПАС^А. И ИСКДуоу Др^НКр'ки
и КНИЖНИЦИ. КАБО Й БЫША ОуБИЛИ.
ВХ икдоу . НДрИЦЛКЛІДГО СКАрИОТА .
ГЛА АрЬ^ИКреоЛІХ И ВОКВОДАЛІХ . КАБО
схв'кцідшд клюу дати сревро.
но коіауоусА л»дии. вхниде же сотона
суірд іб ѵислд обомнадссать . и шедх же
КГО Преддсть ИЛІХ. И ВХЗрАДОВАІПАСА. ІІ
И ИСПОВ'кдА ИЛІХ. И ИСКДШе
вреліА преддсть йлік кез ндродд. приде же днь опр'кенокх.
Б'к жр'кти пде^оу. и посла петрд ііѵднд рекх шедхшд оуготовлитд
пде^оу да иліх. онд же рекостд к.поу. кд’к ^оціеши оуготовдкв’к ~
илід. се вхшедхшелід валід вх грддх схрАіреть вд» члвкх . г........
носа, понеліь йдетд вх долга вонь же вводить и рмуктл гноу долку, глетк
оу теке «учитель, кд’к ксть окитель Гід-кже пде^оу сх оученикхі люиліи схн'кліх.
и тх вдліА покджеть горницм велипоу постлдноу. й т«у оуготовлитд. шедхшд
же оба овр'ктостА гако же рече иліа. іі оуготовистд пдеуоу. й кгда бхТ година
и рече к ниліх. жаданиклік вхжадд\х.
ГАБО
КАНО й вк подокно
ВОНЬ Ж6 ПОДОБНО
НДЛГА
. онх же рече
вх скоуделници водоу
ф.
в'лзлеже іі обанадссать оучнкд с ниліь.
си» пдс\оу мсти ск вдліи. прежде ддже не прииліоу люукхі. гл» ко вдліх.
шеел'к не илідліх мсти ш него, дондеже кончдктьса вх цртв’к бжии. и при
иліх чашк ^вдлоу вхзддв'А рече. прийлгкте й рдзд'клите сеггк гл» ко вдліх
ібсел'к не іілідліх пити ш плода лозьнаго. дондеже црьч’во бжик придеть.
и приилгл ул'ккх ^вдлоу вхзддвх прелоліи. и ддсть иліх гла . се кстк т’кло
ЛІОК ДДКЛ1ОК ЗА вхі. се творите ВХ 410» ПДЛІАТК. и чдш» тлкоже ПО ВечерА
НИИ
гла. си чаша новхіи здв'кгх шок» крови». гаже продивдктьсА зд ВХІ
165 об—166).
30. ЕВАНГЕЛІЕ-АПРАКОСК
въ листъ, уставомъ XIV вѣка, на пергаминѣ въ два столб-
ца, на 213 листахъ.
Къ тексту приложены четыре лицевыхъ изображенія евангелистовъ.
Рисунки исполнены изящно. Заставныя буквы отдѣланы тщательно зе-
леною и красною краской. Правописаніе русское.
Для образца его приводится выписка:
ИСКОНИ Б'к СЛОВО. И СЛОВО Б'к Іо БА И БХ Б'к СЛОВО, се Б’к ИСКОНИ іо
ба . и всА т'Еиь кхішд и Без него не бьі нітгоже. кже бы втолік животх
К’к и животх Б'к св'ктх ѵлвко.пх. и св’ктх во тлгк св'ктитсА. іі тліа кго
28
кліу же иліА ііоднх. и приде вх ев4і
св'кт'к дд ксн к'кру иліутк кл6>. не Б'к
іб св'кт'к. Б'к св'ктх истинкнхіи иже
Ні ОБАТХ. Б'аТ ЧЛВК'Л ПОСЛДНХ іо БД
дителкство дд св'кдителкствуктк о
то св'ктх. но дд св'кдителкствуктк
І1рОСВ'кі|ІДКТК ВСАКОГО ЧЛВКД. Г^АДуЦІДГО ВХ ЛІИрХ вх ЛІИр'к Б'к и ліирх т'клік
кы. й ліирх кго не поднд (л. 2 об.).
31 ЕВАНГЕЛЕ-АПРАКОСЪ И АПОСТОЛЪ ЫУИШ
въ листъ, полууставомъ конца XIV вѣка, на пергаминѣ, 207 л.
Начала и конца не сохранилось. Для образца правописанія при-
водится выписка:
Законники ктерк прииде кк йсоу. искоушдга н гла. «учителю что сктворд
дд животк в'кчкнкі ндсл-кдоуга. іо же рТ. вь здкон'к что пиеднно кечъ. кдко
чтеніи, іонже шв'кірдвк уе. вкзлюкиши гд кд свокго ш срі^д свокго. и всед
дшек свока и всел кр'кпостига свокга. и искркн'кго свокго гако и сдлік са.
рГ кліоу іск прдво шв'кі|ід. се сктвори и живк бадсши. іо же іопрдвдитисА
уоТА. рТ кк ісоу КТО НСТК ИСКрКННИ ЛІоЙ. ІОВ'кірДВК ІСК рТ кліоу. члвкк ктерк
суожддиіе іо крллід вк н у и у ж. и вк рдзкоиниккі вкпдде. йже и сквлккиіе и
іддвкі вкзложкше й ібтидх. ібстдвлыие и клгк жива схірд. и по прилоучдю же
креи ктерк. суожддше пхтелік т'клік. и вид'квк ліилю иде. тдкоже и левгитк.
кмвк нд толік лгкст'к. приишедк и выд’квк ліилю иде. сдлідр'книнк же ктерк
грхдкіи й прииде нд дкнк. вид'квк и лілрдовдвк й. и прист^плк й іобазд
строупкі кго. й вкзклига вино й ібл'кй. й всддивк нд свои скотх. и приведе
іі вк гостинниіух. и прнлеждше йлік. й нд оутрига йзкшкдк й изелік двд
ігкнАЗд. й дд госткникоу. и ре кліоу. прилежи клік. йже діре приживеши й.
ДЗК КГДД ВКЗКВрДІ|ІХСА ВКЗДЛІК ти. й кто кстк оуко треук тѣ йскркнии ЛІНИТКСА
быти . вкпддіііолюу вк рдзБоиниккі. іб же рТ сктворивкій ЛІЛТКІНА СНИЛІК. л?
кліоу кк. йди й тм и створи тдкожде (л. 126 об.—127).
32. ЕВАНГЕЛІЕ-ЛПРАКОСЪ.
въ большой листъ, полууставомъ XV вѣка, на пергаминѣ,
въ два столбца, 28 л.
Начало и конецъ утрачены.
Правописаніе русское. Для образца приводится выписка:
29
гь влид'кте и не родите о единоліь й си\х лгалхіух. гл» ко валіх гако
ДГГЛИ ЛЮИ ВССГДД ВИДАТЬ ЛИЦС офі ЛЮСГО Н6НАГ0. П^ИДС БО СНХ ЧЛВЧЬ 63НСКАТХ
и спстх погхібшдго. что са валіх лінить ді|іе гЛдеть едино.иѴ» члену. овеі^ь
и здвлудить едина й нидх. не оставитли ч и д нд гордух. и шедх иціеть
Здклужкшдга (л. 1).
33. АПОСТОЛЪ.
(расположенный по чтеніямъ церковнымъ, начиная съ пасхи)
въ листъ полууставомъ XIV вѣка, на пергаминѣ, въ два
—	столбца, 236 л.
Заставныя буквы разрисованы съ замѣчательнымъ искусствомъ.
Л. 1 об. Подъ заставкою:
Лила на стоу» плену. ш дигании ст^х апл.
Нач. пьрок слово стно^нул о всДул іи феофил-Е.
Правописаніе русское. Для образца его приводится отрывокъ срав-
нительно съ спискомъ 1324 года, изданнымъ Миклотичемъ. Приводится
именно то мѣсто, которое въ указанномъ изданіи приведено въ спимкѣ.
По списку Хлудова.
не .е. д п л х. кх р и л л: Брд.
Блговолсніга діокго ср^д и лілтва йже
к воу. за идль. ксть вх спсенТк. по
слоушьствоу» бо ижх гако зависть бжик
ижоуть нх не по ^дзоушоу. не св'Едоуіуе
бо вжига првьды. свога же п^двдхі
иі|ікі|іе оустдвити. прдвд-к кжии не
повиноушдсА. КОНЫ^Ь БО ЗАКОНОу ^Х
....и п^двьдеу. вселіоу в'Ероуиіреліоу. люи
еии бо пишеть прдвдоу гаже й закона.
иио створная іи М ЧЛВКХ ЖИВХ БОуДСТЬ
 нн^х. прдвьдд же гаже й в'Іфы. сице
Глдголетк не рцн вх с^и саок.иь кто
вхзндстк нд нко. рекхше схвести
По с п и ск у «А п о с т о л а» ІП и ша-
товац., изд. Миклошичемъ.
ІІрЛК 6ЛГ0В0ЛКНИК люкго срцд и
лгаткд гаже кь коу по йзли к вь
сіісеник. св'Ед'Етельствоу» ко пліь гако
рьвеник вжнк нлюуть. нк не по ул
Зоуліоу. не св'Едоуі|іе ко бжик прдвдкі.
И СБОИ Г................
првд'Е кжии не повиноушесе.
ВО ЗАКОНОу ^к. вь п^двдоу всдколюу
В'Е()ОуЮІ|ІОу<ИОу 4ЮЙСИ бо пишеть прдвдоу
гаже й закона гако створей га члвкь
живь коудеть вь ниуь. д правда іаже
й В'І^ЬІ тако глкть. не ^и вь с^ци
свокдік кто вьзидечъ на нко рекше
^д свести. или кто снидеть вь кездноу
НЬ ЧТО ГЛМТЬ КНИГЬІ . БЛИЗЬ ти и
гль к вь еусч"куь твоиуь и ціци тво
прлвдоу ^отеіре пограбити .
”	. КОНЧИНА
или кто сянидеть вх кездноу». ^екхше | синр'кчк уд вьзвести нзк лірьтвьі^ь.
\д й ліь^ьтвхін возвести, нх что глтк. і
клизх теве слово ксть вх оуст'Е^х
30
ТВОЙ . И ВХ с'рЦИ ТВОНЛІК реКХІІИ слово
вѣрное. няи пропов'кдАнліх. гако не
ПОВ'ксИ вх суст'кул свой га іса. іі вх
ЗВ'крСуНШИ ВХ СрЦИ СВОНЛІК ІДКО вх
вхскрѣсилх кстк іо лікрктвхій (л. 62
об .—63).
иль. сиирѣчк глк вѣры иже пропо
б'кдднлік. гако діре исповѣси сусткі сво
иліи гд на. и вѣрсу Гіліеши вк ерци
СВОНЛІК. ІДКО КК ВКСКр'ксИИ ИЗК ЛірК
твкі.
Приводится еще выписка:
СТАрСЦК ЙЗКрДНХіН ГОСПОДХІНИ И ЧАДОЛІХ НІД. ІДЖе д’зх ЛЮБЛЮ вх йстинсу.
и нс дзх единх нх вси рАЗсулі'квхшеи йстинсу. йстиинхі дѣлга пр'ккківАюірдга
вх НДСХ. И СХ НДЛІИ НСТе ВХ В'кнхі . БЛГТК й лілтк. й ліирх ІО БА й 6ца 1)
Й ІОБрѢтХ^Х ІО ЧДДХ твойул. уот'кшд 2) ВХ истиноу. Й ІДКОЖе ЗДПОВ'кдк при
ід\оліх іо оцд. нхін'к люлю та гне не гако здпов'кдк пишю токѣ новсу. нх
ісже йлгк^оліх ЙСПКрВД. дд любиліх дрсугх дроугд. СИ НСТК ЛЮБХІ. да ^одиліх
по ЗАпов'кдклік кго. си нсте здпов'кдк. ідко же слхішдсте испкрвд. дд вх
ней ^одисте. гако лінози лес’геци внидошд вх ліирх йже не испов'кддютк іса
^А П Р И О Д А І|І А ВХ плхтиз). НСТС ЛССТКЦК ДНТИурТХ . БЛЮД'ктеСА ДА НС
погоукиліх. кже сд'клд^оліх. нх лікздеу полису приклілеліх. й вск престсупленик
іі не привківАкте вх сучений ^вѣ. се оцд й сна не идите (л. 183).
Въ Мѣсяцесловѣ приводятся и славянскія имена мѣсяцевъ: Сентябрь—
рюинх; Октябрь—листопадх; Ноябрь—грсуденх- Декабрь— стсу
денхіи; Гепварь—просинеі^к; Февраль—скченх; Мартъ—ссуухі и;
Апрѣль—керезозолх; Май—трдвенх; Іюнь—изокх; Іюль—червенх.
Окончаніе Мѣсяцеслова съ 23 Іюля въ спискѣ утрачено.
34 АПОСТОЛЪ.
въ листъ, полууставомъ XIV в., на пергаминѣ, 189 л.
Правописаніе сербское. Приводимъ начало Дѣяній.
прквок оуво слово створи^к іо вск ш деіофиде. іо ни^же ндчетк іс
творити же и сучити, до нкго же дне злпов’кдсук діілодік дрік сткмік. и^же
изкрд вкзнесесе. прѣ ниліи же и постдвкі секѣ жіива по стрднн своклік. вк
ліноз'к^ь. зндліеній днкліи четиридесети. гдвлксе йлік й глк гдже іо цртвкі
і) Нѣсколькихъ словъ сравнительно съ нынѣшнимъ текстомъ не до-
стаетъ . 2) Слѣдуетъ читать: о д а ір д. з) Въ нынѣшнемъ текстѣ: при
шедшд во плоти. Въ спискѣ Апостола 1324г.,изданномъ Миклошичемъ,
другое чтеніе: гредЦід вк плктк (р. 213).
31
кжіи. и і ни,ни іадіи повелѣвдше йлік ііі і'ерллід не іѵлоучдтисе. нк чдіати
ов’ктовдніе іѵчек кже слк'ішдсте Го лене. гако іюднк оуіиб кртилк н водою,
вы же кртитесе іілдте д^олк стиль. не по лнодѣ^х днѣук си. гони же оуво
сьшешесе выірдшд^оу кго. глюіре. гй діре вк лѣч о се оустрдіанши і^рч’во
іслкво. ре ткс кк ниль. нс вдше н рддоулѣти врѣленд Гі дѣчд, гаже Пдцк
ПОЛОЖИ СВОКЮ (ОВЛДСТІЮ. нк прилѣче сплоу ндшкшоу стлоу Д^оу НД БЫИ . и
квудете ли свѣтелк вк іердлѣ. Г< вк всѣй иоудеи. и сдлдрй. н ддже до
послѣдніаіа делли (л. 1).
35. АПОСТОЛЪ.
въ листъ, полууставомъ XIV в., на пергаминѣ, 193 л.
Начало утрачено. Начинается съ 8-й главы Дѣяній. Правописаніе
среднеболгарское. Приводимъ для образца выписку:
видѣвк силонк. іако вкдддгдние р,з.кь дпдхскк. ддктса д^к стыи. принесе
ИЛД СрСБрО ГЛА. ДДДИТД ІІ ЛІіѢ ВЛДСТК СИА . дд нд него же вкдложх р^цѣ
прииліеть д^к стыи. печ'рк же рече к нелб». сревро твое с тобоа дд к^детк
вк погывѣд. гако ддрк бжии лниши сревроль прич'Аждти. нѣсть тевѣ части
ни жрѣвиіа вк сдоаеси сель, ср”це бо твое нѣсть право прѣдх король, по
кднса оуво го дловѣ своей. сей. Гі ділиса вви діре гостдвичса тевѣ по
лкішдение срцд твокго. вк горесть по лютости и вк свхдѣ неправеднѣ виждх
Ч А схірд. іов'к(|ілвк же сплюнь рече лГлитдса вкі дд ла кь вгоу. гако дд
ни кдннд приидечъ нд ла кже глдсч’д (л. 1).
36. АПОСТОЛЪ.
въ листъ, полууставомъ XIV вѣка, на пергаминѣ, 172 л.
Начальные 4 листа приписаны на бумагѣ почеркомъ XVI—ХѴП вѣка.
Послѣдніе листы Мѣсяцеслова утрачены. На л. 5-мъ, первомъ пергамин-
номъ, сверху замѣтка писца: полоди гй дѣло кжие ддчдтн и скончати.
Правописаніе сербское. Для образца приводится выписка изъ
Дѣяній, главы 10-й:
шврьдк же петрк оусч’д своіа й ре. вк истиноу рддоулѣвдю іако не нд
лицд дритк бк. нь вк всдколіь кдкііуѣ вокисе вд. и твореи прдвдоу принтии
ндік нстк. слово. нже послд сйоволк своилк. влговѣствоук лирк и уолк.
32
ск нк вкгклік гдк. вкі к'кстс глк кківшиук по всей йюд’ки. Гі ндченк ГО гдлилен
по кркі]іени нже пропов'кдА иѵд. Гса иже ГО ндддредд. и гако полілдА А бгк
силою, паи проиде Блготвореи. и ісіукли вксе ндсилокднкік ГО
БК Б’к С НИЛІК. И
Д^ОЛІК СТКІЛІК й
непригадни. гако
ліи ксліе свѣтелик всклік иже створи. вк
деліли июдеисіуки и вк нрлилгк кго оукиише ГОгЛиікше нд др’кв'к. сего бк вкскрси
вх г днк. и ддстк клюу ивитисе не вкгклік люделіь. нк свѣдѣтелелік прежде
нлреченкілік ГО ба ндлік. йже га^олік и пи^олік ск нилік по вкскрени кго ГО
ліртвкі\к. и повелѣ ндлік проповѣдлти люделік. и дАсвид’ктелкствовАтн. гако тки
нк ндрТнм ГО ба соудий живкі'лік й лірктвкіилік. ГО селік вкси пррци св'кд'ктелкствоу
ютк. ГОдднин гр’к^овк принти иліенелік его. вкс'клік в’кроуюі]іилік вкнк (л. 23).
37 АПОСТОЛЪ.
въ листъ, полууставомъ конца XIV вѣка, на пергаминѣ
въ два столбца, 160 л.
Время написанія опредѣляется княженіемъ Великаго Князя Василія
Димитріевича (1389—1425), какъ видно изъ слѣдующей записи въ
концѣ рукописи:
ндписднхі бхішд книгхі сиіл при влгов'крнѣлік и ко^рднилі'клік кнлди
ндше василки дліитреевй всега руси. при лруиепп’к ндш’е кѵприган'к всега руси.
ллца феврдлд вх ді днк. на ііаліа стго ЛОу^енТИИ . А ІІСАЛХ иул ліногогр’кш
нхій рдкх бки куделікл дкгакх вхддвиженкскхіи. лі|іе дѣ суду поліалса чтит
испрдвА а не клен’кте Брде ба д’клд (л. 192).
Имя писца, Кузмы, встрѣчается и въ началѣ рукописи и въ
срединѣ:
1) ПОЧАТО ЛІІ^А ЮКТАБрА ВХ КД НА ПАЛІАТК СТХПД АНАСТАСКИ. ГИ ПОЛЮдИ
рАБоу своелюу кудлик. дай в"е еліу списати си... кнгкі блгнхсліх АруиліАндри
чилік сердпиіоновхіліх (л. 1).
2) гй поліоди рАБу своеліу кудлі’к (л. 143).
Правописаніе русское.
Для показанія болѣе важныхъ отличій текста и правописанія при-
водятся отрывки.
л. 56 об. Бр.Те. ЛІНАИСА СТОИТИ ДА БЛЮД6ТКСА ДА СА НС ПАДетк НАПАСТК
н а с х н ’к га л а но точкю чдвчкскдга. в’кренх же бх иже не оставитк васх
і) Въ пынѣш. текстѣ: искушеніе васх не достиже. Въ спискѣ 1324 года
изд. Миклош. ндпАстк васк не ппинтк.
33
в наплети багги. ч к р е с х ложенке в а іи г. 2) но створить по наплети изведенье.
гако же ліоціи валіх подхгати. т'кліх же вхзлюг.леньн люи К'кгдите Го слоуженыл
коуліирьенд. дкхі люудрюліх глк «удите бхі еже реву. чаша г>лгвленыл іоже
клгвиліх . не окьцінд ли о у то з) к^ове ;\вхі есть. и ^л'квх иже прелдлілгаелг/.
не не ошринд ли о у т о т’клд увл есть. іаііо единх ул’ккх едино ткло лінозіі
есліх. вси ко іо единого т’клд 0 (къ Корине. I, X, 12—17).
Л. 57. дд вгкліх оугдждк не своего ехтрога я) нх ліногиул дд са
сіісутк (къ Корни. I, X, 33).
Л 57 об. л'кпо ли есть жен'к не понровеною глвою кби лілтву тко
рити. или не родк. и едлід ч’д вецік не лишить ли вдех (къ Корпію.
I, XI, 13).
Л. 139. гако лінози лжиии пррци изидоіпа вх ліирх. іо сего (іАзулгкі-лг/,
ДуХ ККИ. И ВСАКХ Д^Х ИЖ6 НС ИСПОВ’кдДСТК І? \Л БХ ПЛОТЬ ІІрИДОІІІА «)
(Іоанна I, IV, 3).
Л. 144. сч’Дрици я) ізкрдн'кй и господхінии и чддолік біл. іако же Л37.
лкклм во истиноу. и не азх единх но и вси рдзулгквніе истину, іетинхі д’клд
ПреКХІБАКЦІДГА вх ндсх
Ліирх 10 КД ОЦА. (О
уоддціА во истин'к. гако же зАпов'кдь приілуоліх іо оцд.
господхіни. не дкхі здпов’кдк
. и сналіи есть в в'кки. есть сналіи и клгтк и лілтк и
ГА ІС уЛ ВХЗрАДОВАСА З’кло ОКр'к\ОЛІХ іо чддх твоиух
И НХІН’к ЛІОЛМ ТА
ниппе тоБ'к новоую же «) илгкуоліх исперьял.
дд люкиліх дрЧ друга. и се есть люкхі да уодиліх по здпов'кделіх его. се есчі,
Здпов'кдк еже елхііпдете испервл да б ниух уодите. іако лінози лесч’ыуі вии
донга вх ліирх. иже не йспоз'кдлитк и ^д п р и о д а і|і А во и л о т и. я) ч 6
есть лкстецк и днтиук. клюд’кте са да не погоукиліх еже сд’клдуоліх но лжзду
полну приілі(оліх. (Іоан II, 1—8).
2) Въ сн. 1324 года согласно съ нынѣшн. текстомъ: паче кже люжсте.
з) Примѣры употребленія су то см. въ словарѣ Востокова.«) Въ нынѣшн.
текстѣ и въ сп. 132 4 года: \л'кі;д. ») Въ нынѣшн. текстѣ и въ си.
1324 года: пользы. «) придоша—очевидная описка. Въ спискѣ 1324
года: вх плкч'к пришкдкшА. Въ нынѣшнемъ текстѣ: во плоти при_
иіедіид. я) Въ сп. 1324 года согласію съ нынѣшнимъ текстомъ:
стдркцк. «) Слѣдовало бы: нокоую по юже. «) 'Гакъ и въ нынѣшн
текстѣ: пришедшд во плоти; но въ спискѣ 1324 года: гредЧціл вк
ПЛКЧ’К .
5
34
38.	АПОСТОЛЪ.
въ 4-ку,полууставомъ концаXIV вѣка, на пергаминѣ, 307 л,
Копца недостаетъ. Правописаніе средпеболгарское. Для образца
приводится отрывокъ;
Понеже гит|)к Гіже вх ^дсгкдни сл.і|ій іоудеш.пь и вывши ^тіднодіь,
кипи посланіе оучително. понеже ко Го юудеи в'кровдшл;, оутврьжддечь й. и
іі|>кв'І;е оуко пов-кддеть и сказать. іако гаже вх ^д вНсрд іо п^кк вхзь'к
стиса и т'Ьии вхзв'І:і|іено вы іі^вій его ГідЕлвленіе. и гако т'Іыіи и азьіко
клгов'кстишл вхск. вх не же жела&чь дггли прин^княти. тдже схв'кі|ідвь доино
Звдвшдго пожити повел'квдеч'ь іі цдрд почитдти. жендлі же и лижеліь. вди
нолі^дріе вхзв'кі|ідетк. іі ш нкрдв’ІГ ндказдвь лгало, ндзндліен^’ечъ гако іі вх
дд'к кьі Гѵ гд П|)опов'кді, сіТсенід іі вхсіфсенід. дд и п^кже оули^шеи вхскрнкть
Гі схдатса сх пльтіа. кл’гтил; же вхсіфсенід пр'ккхд^.. и гако кончина вхск
«уже П|іиклнжисА и тр'кЛхтк вхси готови выти. гако словш шддвд^і|іе с^ді'и.
Гі тдко скончдвдеть посланіе (л. 100 об.—101 об.).
39.	АПОСТОЛЪ.
въ 4-ку, полууставомъ конца XIV вѣка, на пергаминѣ, 272 л.
Начало утрачено. Правописаніе сербское . На л. 272-мъ запись:
4- й Л'ІГ ^ЙЦІІГ коупи сию книН> . . . попь дрдгослдвль
скопьее оу дліитрд лідиковд. и тоаі\> свести ишсифь ’’
15 ліауале п^онко.іо водна, попк д^дичинв. и г^о
попь гаковь. и п^одднь. нпед ч^евичк. и николд.
ліполить.
деспоть.
п^гакь.
ш говрьл'квд $
и попь николд.
и ш довридоль.
40.	АПОСТОЛЪ.
въ 4-ку, полууставомъ конца XVI вѣка, на 241 листѣ.
Окончаніе утрачено.
Заглавіе:
Л п л х сх б.іі к п о ч и н д е лі ь, р е к ш е п р д ?; и і. в л в и ш ч е . н а с тг. л
и л с. д ’к д н и д с т ы у ь д п л х.
35
Правописаніе средпеболгарское, смѣшанное сь сербскимъ. Бъ
образецъ языка приводимъ выписку:
Схшьже петр'А кь ліажеліх ре ч дзь еслѵі. его же вы иціеч-е. что вина
елике рдди придете, они же рФшг.. корні’лх схтникх. ліажь прдведень. й коа
ипл вгд. схвѣд-Ьгедьствовднх іо всего &зыкд йюдеискд. гллно елюу кьі іб
дггла стд. призвдти та вь доліь свои и слышати глы іо теке. призвдвже я.
«учреди. вьоутрФн же петрх вьстд. изыде сь ниліи. н етери ш врдтиг. иже
ш опи& сь ниліь идг. вь кесдриА. корнил же кѣ чла йух. сь^вдвь родх свои.
й чрФльш^А дрыгы(?). егдд же ш вьнити петроу. ср'кте и корнилх. й пддх
нд ногеу его поклониса елку, петрх же вьдвиже й гла. вхстдни. и ддь сд.иь
члкх есліх й сниліь весФдоуа вниде й оврѣте ськрдны ліногы. ре к ниліх. вы
вФсте іако не покдеть ліджоу Гподею придФпдАтисА й сьлгішідтиса сх йнонде
ліенникы (25 об—26. См. Дѣянія св. Апостолъ глава X).
41.	АПОСТОЛЪ.
въ 4-ку, полууставомъ конца XVI вѣка, на 407 л.
Съ заставками и лещевыми изображеніями: 1) Епифанія Кипрскаго, 2)
епископа Дороѳея, 3) Апостола Луки, 4) Іоанна Богослова, 5) Апостола.
Іуды, 6) Апостола Павла. Въ началѣ предпосланы двѣ статьи:
Л. 1 . с т ы д п л х п е т р д и п д ѵ д д й в с ч; ві, н д п и с д и и з х іа с н и н 4;
коиліх шкровен і еліх стми ніііфдні'Гі епкпх кнпрхскін. гдф
ко и ж до иух проповФдд. й г д *к скончдіидса. стыа челесд й
в к о й лі Ф с т е д е ж д т х.
Нач. кто довіоденх іо поузд.іх прптчіе киміи'мо нринесч’н йлідть.
Л. 7 д о р о ф -к ід е п к п д т и р ь с к д лі ж д д р е в н а . й в г о н іо с н д.
и лі^ченд вьівііід во врелід дикинигане. й при кіонстднтнне
і^рф изврднТе стыух седліидесАтй оучнкх ^вы^х й дпах.
Нач. сен же плежереченнын совершенный сдовь и ліоѵжь.
См. Саѵе Нізіогіа Шіегагіа I, 164.
Тексту посланій предшествуютъ сказанія, а оглавленіе то же самое,
что въ Синодальныхъ спискахъ полной Библіи. Правописаніе русское.
36
42.	АПОСТОЛЪ,
въ 4-ку, полууставомъ XVI—XVII вѣка, на 239 листахъ.
Въ началѣ приплетены два пергаминныхъ листка изъ Евангелія
отъ Матѳея (зач. 15, 16). Окончаніе рукописи съ 202 листа такъ
истлѣло отъ сырости, что письма почти невидно.
Правописаніе сербское.
43.	АПОКРИФИЧЕСКІЯ ЕВАНГЕЛІЯ.
въ 4-ку, современнаго письма, на 63 листахъ.
Л. 1. Е в а и г е л і е А п о с т. Іакова. Предисловіе.—Нач. Сіе
Евангеліе прежде называлось ргоіеѵащщііипі или предъ-уготовитель-
пымъ Евангеліемъ, и въ семъ имѣетъ огіо великое преимущество.
Гаковъ, коему приписывается сіе Евангеліе, есть меньшій изъ братьевъ
Господнихъ, именуемый праведнымъ; онъ былъ епископомъ во Іеру-
салимѣ. Въ древнія времена сіе Евангеліе нѣкоторыми весьма любимо
и уважаемо было; напротивъ другими и большею частію оно было от-
вергаемо съ разными доказательствами и сужденіями. Между тѣмъ
утверждаютъ, что въ древнія времена въ Восточной церкви оно было
соборпо читаемо въ церквахъ. Заслуживаетъ ли оно какое либо ува-
женіе въ наши времена или нѣтъ, или что нѣкоторые считаютъ оное
сомнительнымъ, на то мы ничего не скажемъ. Только намъ не безъ-
извѣстію, какъ приняты были еще не задолго предъ симъ, и даже еще
въ паши времена. многія другія писанія, напримѣръ посланіе къ Евреямъ,
второе посланіе Петра, посланіе Іуды и даже самый Апокалипсисъ,
которые однако, вопреки всѣмъ симъ сомнительностямъ, достигли ка-
нонической своей достовѣрпости. За тѣмъ мы желали бы сіе Евангеліе
помѣстить только между апокрифическими книгами.
Л. 19. За текстомъ Первоевангелія слѣдуютъ «Примѣчанія» къ
нему, въ концѣ коихъ замѣчено: «Переведено изъ Берлепбург-
ской Библіи А.у.и.омъ. Е.р.н:ромъ (л. 23).
Л. 21. Евангеліе отъ Никодима. Предисловіе. Сіе Еван-
геліе у древнихъ много довѣрія имѣло. Доказательствомъ тому служитъ
могутъ часто приводимыя изъ онаго свидѣтельства, какъ удостовѣри-
елыіыя мѣста, именно: Іустинъ мученикъ приводитъ оное. Тертулліанъ
ыікже \поминаетъ объ ономъ. Еѵсевіп. Епифаній, Хризостомъ, и многіе
— 37 —
іругіе. Но тогда оно называлось не Никодимовымъ, и не Евангеліемъ
выдавалось, но какъ изъ многихъ писанныхъ экземпляровъ видно, что
оно тогда называлось Исторіею Пилата о с т р а д а н і я х ъ I и с у с а
Христа, ибо содержаніи матеріи совершенно между собою согласны.
И естьли кто отвергаетъ сіе Евангеліе, то навѣрно можно надѣяться,
что онъ не можетъ отказать сему писанію въ томъ, что оно по край-
ней мѣрѣ есть апокрифическое, за каковое оно здѣсь и представляется
благосклонному читателю для безпристрастнаго испытанія.
Л. 63. Въ копцѣ Примѣчаній къ Евангелію Никодима повто-
ряется запись переводчика: «Изъ Берленбургской Библіи. Переведено
съ Нѣмецкаго. А. К:р:н:р:мъ. Іюля 30 дня 1829» .
ОТДѢЛЪ II.
ТОЛКОВАНІЕ СВЯІЦЕНИАГО
ПИСАНІЯ.
44, ШЕСТОДНЕВЪ ІОАННА ЕКЗАРХА БОЛГАРСКАГО,
въ листъ, полууставомъ XVI вѣка, на 260 л.
.1. 1. п р 'К і л 6 в і і в г книгу ш г с т о д н г в н и к а і о а н н а е іі с а р а .
Нач. что КрАСН'Ь и что ли сллждшее кголнкі^еліх иже по ИСТИНІ НАСЛУДА
ЖИЗНИ вѣчнкід.
Л. 9. Безъ заглавія: о первомъ днѣ мірозданія.
Нач. ВХ НАЛЮ схтвори КХ НКО И ЗСЛМА. КЖІА дѣлоу вхселіоу. СІА книги
КОрё ІК И ИСТОЧННКХ ІІ СИЛА ВХ ТБАрИ С6И ЗНАМіѢ.
Напечатано у Калайдовича по сербскому списку 1263 года, стр. 143—
163. Заключается слово обращеніемъ къ князю Симіону, какъ и вообще
въ позднѣйшихъ спискахъ, отмѣченныхъ Калайдовичемъ въ его изслѣдо-
ваніи о Іоаннѣ, Екзархѣ Болгарскомъ, см. стр. 9.
Л. 47. слово ш в т о р о лі х дни второе.
Нач. чюдно дѣло и дивное прхвого дне склзАвше противоу своей нешоіри
іакоже слышавши іи сткі оць радости сд исплхниуб.
Л. 96 об. Безъ заглавія: слово о третьемъ днѣ.
Нач. твореіух когх прткін сі'.т. оутвдрв знделюул. оучвори вхеѣши крдсотд.ни
елнир.нх и ліцешх и звѣзддліи.
39
поаіыіплаа дѣло се великое, дивласа
. іоклича і) ли прежде ндсі'дд словесл внѣшній или по^вллоу
І^рКОВНуА— И^рКОБНуй-—) истиноу. АІНОГО 10 ёсч'вѣ БесѢдоВАША
ч’о же едино слово не люжетсА вх ни «утврхдити и
секе. н& послѢднаа словесл й прхвдл рлзорАй. да ігк на
ЮНѢ ІѴБЛИЧИЧ'И. довлѣдт КО САДІИ ССБС СЛІОВССА рАЗОрАТИ
тоиже конечное
10; см, у Калайд., стр. 143—244).
.1. 149. слово ю четверто дни четвертое.
Пач. треч’ідго дне великдл дѣла и чюднаа скдздвше. проч’ивоу своей сил'к
и стйА тріуй прѣслдвкнйА цвллАше прѣстйпделіь нд четверхтдго дне дѢла.
Дни пятый и шестый не отдѣлены подъ особое заглавіе.
По правописанію списокъ принадлежитъ къ русско-болгарской семьѣ.
Юсы замѣняются часто одинъ другимъ.
Для сличенія съ древнѣйшимъ сербскимъ спискомъ 1263 года
приводится выписка:
ВХ НАЧАЛИ! СХЧ'БОрИ БХ НКО И зелілк.
НеВХЛіѢй 6Г0 НАЧАТИ
ЦрКОВНОуА (-ВМ.
елинкстіи философи.
стати не позвікад
трйдл никоегоже
дроу дрвугоу. иже ко кд не оувѣдѣшд, иже ё вседюу чвореіу».
погыБедід прочее скончашаса (л.
На первыхъ 28 листахъ внизу на поляхъ слѣдующая запись,
почеркомъ XVII вѣка:
СИГА КНИГА ГЛАГОДеліАІД сло велико СТИНИКА И БГОНОСИАГО ОЦА влеилига
кисдриіа каппддокискиід нліен^етсА шестодне взата за сАвлею посреди лито
ско гдртвА в стонодіх грдде вйне. а вза сѣе книЛ пдч еле ліАкде кдугкё,
л подне чело ^длри др^’гу своеліЪ1 и приідтелю грию тдрдевичю Ллюроков^ а
подписд сіи кгод^новенную книгу д пднтелё своею р)>к6ю.
Сверху начальныхъ 8 листовъ запись почеркомъ конца XVII или
ХѴШ вѣка: сна книга діонлетырд линского при цркви стм аплх петрд и павла.
45.	ТОЛКОВАНІЕ НА ПСАЛТИРЬ СВ. АѲАНАСІЯ АЛЕКСАНДРІЙСКАГО.
въ листъ, полууставомъ XVII вѣка, на 7 и 334 листахъ.
Вся рукопись писана въ два столбца: въ лѣвомъ столбцѣ полууставомъ
текстъ псалмовъ,раздѣленный сообразно толкованію,въ правомъ—-мелкимъ
почеркомъ толкованіе.
Въ началѣ недостаетъ нѣсколькихъ листовъ оглавленія. Правописа-
ніе русское.
*) о клича, вм. оклича, или собственно вмѣсто ОБЛИЧИ.
40
Л. 4 . И ЛІ 6 Н А Т О Л Іі О В Д В Ш И ЛІ X Іі Н Г 0 у СІЮ ф Д А Т БІ р І>, Гі с Іі А 3 Д Н І і 10
н ну х 6 л? і вида к р ели н д Гі л 'іі т д, іі іо и лі д о и г. м л х. Гі іо іі о е г и) с л и л
Н Ч Й Н Д Б’ІІШД.
Нач. По воскрсеніи гдд бгд и сіісд ндшего ісд дотд и по вознесеніи
его нд нбсд. первьіГі ндчд толііовдти фдлткірк преліде іопдденіА его бригенх снх
леонидд сфеннолгінкд.
За перечнемъ именъ толкователей замѣчено: вгк^х же си^х толііо
вдніа іо гречесндго газьікд нд роускін газы прелоліи лід^иліх грекх Гінонх стыа горкі
ддонсіііа . во дни блгоч’І’Нвдго великд іінза вдсиліа ивдновичд всед р)>сіи сдлюдерліЦА
прдваі|ідго скифетры велиіііа росіи вл'ктд / з іі д в слде^ престкіА трі^і ііл^а Г
СНД Н СТДГО Д](Д. НН'ІІ И ПрНШ Н ВО В'кііН В'кііОЛІХ ДЛІИНК (л. 6 об.).
Л. 1. и лі е во ст вц х іо ц д н д ш е г о д д д н д с і га в е л и к д г о д р і ё и и
сіішпд д л е д н х д р і іі с к д г о т о л к о в д н і е ф л о лі о ддвдд п р р іі д и ц р а .
слліенх лі^ліх
сов'ктх нечтивмул
нмух не стд и нд
не с’Ісде.
иліе не иде нд
н нд пЬти гр'кш
скдддиіііи г^вителк
г о д іі о в д н Т е. пррчество сокер
шдеч'х ю іоснф'к дриліодейсч"кліх. гако
не пріиде ко іюдеоліх и нд эдітд ііоех тео
рА^.свойство ліе словесй его.дд іілліитх
-----... ......................... ни к
или і;ес
ВСАІІО ЧЛІіД . не ПрНЧДірДЮірДСА
СТДЮІ|ІД 5ЛД СОВ'кі]!ДВДЮІ|ІИ^Х .
ЧИНО ^ОДАІ|ІН1(Х.
46.	ПСАЛТИРЬ СЬ ТОЛКОВАНІЕМЪ 0ЕОДОРИТА ЕПИСКОПА КИАГО.
А
въ 4-ку, полууставомъ XVI вѣка, на 557 листахъ.
Рукопись очень рѣдкая. Первый листъ подписанъ полууставомъ въ
недавнее время. Въ заглавіи его стоитъ, подъ заставкой, вязыо:
фдлтвірк црга ддвидд проронд толііовдніе деиідоритд еіііід іі и р с іі д г о.
Л. 2. Начинается словами: лілтвд вдіпд е<ъе нх Гпи словословіе.
б л ;к е н н д г о д с ш д о р и т д 6 п іі д іі ѵ п р к с іі д г о (?) с іі д з д н і е іо
ф д л лі -к х.
Нач. нн'к оуко по^от'кніе Бмвдше ігаче вскух ин'Б іінигх. прочьство великаго
,івдд сіідздти.
На поляхъ встрѣчаются замѣтки и глоссы: 1) па л. 83-мъ почер-
комъ 17 вѣка: ѵійе аіічсі, 2) на л. 570-мъ противъ словъ текста:
н д реце вд в ѵлон ст'I;іі на полѣ варіантъ: на ренд вд килон
41
скиух, 3) на л. 547-мъ противъ словъ: иЗчи всГ; нд та оуповдютя.
ТО. 6 дико СТІ'И ЧЛЦМ ВС'И 10 Ч И нд вгд взирдютх.
На л. 567-мъ крупнымъ уставнымъ письмомъ, отличнымъ отъ письма
рукописи, запись: слдвд вгоу вх т^ы. дліинк писднд бы сід книгд вл'ІГ іо
(ЮТКССТВД ЗКДВИТСЛА ндшего ^А.ф.|. оу зеліли П|ШКІА. д докондса лфд
двг&тд и7 днь. Нд столище керкоу. (?).
Правописаніе русское. Юсы встрѣчаются постоянно, но употреблены,
по большей части, неправильно.
47.	ТОЛКОВАНІЕ НА ПСАЛТИРЬ.
ВЪ ПЕРЕВОДЪ СЪ ЛАТИНСКАГО ЯЗЫКА ДИМИТРІЯ ТОЛМАЧА,
въ листъ, полууставомъ конца ХѴП вѣка, на 447 листахъ.
Судя по почерку, рукопись писана однимъ изъ писцовъ Евфимія
іеромонаха.
Толкованіе на Псалтирь, переведенное въ 1536 году Димитріемъ
Герасимовымъ толмачемъ, сотрудникомъ Максима Грека, составлено въ
XI вѣкѣ по разнымъ источникамъ Брюпономъ, епископомъ Гербиполсп-
скимъ, или Вирцбургскимъ. Тексту толкованій предшествуютъ слѣдую-
щія статьи:
Л. 1. ндстоАірдго д'клд Гі з х оі б р [; т д т е л а поувАлен'іс и с п р д
влении и починении ф д л т ы р и п р о л о г х клткенндго в р н о н д
е п п д гирвиполенскдго к р д т к о е поувдление, і к д к о полезно
есть чті|іиліх гни фдлтырь влгое возстдвленис й подвигд
в о сп о лі и н д н і е.
Нач. не новда учинлелія. но встала поновласліх. обычаи ГіліѴтх видѣ
ТИСА НОВД.
Л. 3 об. е я? е сна ф д л т ы р к р д д и р д з л и ч । а т о ч е к х и р е ч с
ні’н едины у я дд не гЛ1 д е т х ко іи б рд знныух испрдвліаелід,
н и л? е Гі н ы у х к т о ід 6 в р д 3 й с п у д в л а т и .
Нач. егдд оуко кто или ті|іетныА славы яіелдід, или кичені'еліх нддліенх,
или не |>дзЛдньі.пх и не рдзслютрителныліх клдгогок'книеліх попеченіе ГіліѢа.
микд ;ке чтетх препрдвлАти сггіипитх, люлиліх, дд не виною іи того рдз
личіА пріелілелюю, или к слокеселіх сел ндшел фдлтыри иныух фдлтырей рече
ніеліх ііііеліѣненіА почнетх т^’дитиса, но п^іеяіде дд рдзслют^итх діре В03
ліояістх, ді|іе фдлтыри скоса тоіітке рз^ліх, его я?е ндшис слокесд. или иные
еодеряідтх.
6
Оік Х.ЬЭІІІѴ^Ю
ІЧТЕц.яЕ ЗЯ!!].ѴИ Г
• у.Хи чяіэігоіЬі зоннѵзииѵн
903. 01
хязі.о.і. хХзііі. оѴ ічѴЕя.яЕ зо.ь т зяіз и ‘Х-ьѵ^еА зііяоѴоіі
,	|	ш	у	у
•ѵзил.^.іѵп знпіиѵЕи • иіііэяіояэі'іі ч.ьѵззѴиіѵТзз Я 03. хз.&ігѴ^.я ѵТ
хХічннѵэии э^іиз	хязко.ь хХзікі. оѴ зяіѵѴ ічл^зк
* ^нояпь ^ѴЕ:|.яЕ иѵи—
хниѴз зязз зш ххзгк^.іѵиііи ѵ|/
 ѴЗ Л, Я V ѴЯ
и я к о л, И і л.
3 Я! О Я V • Г И О V И Н з IV
_ • 01\ПИІРЯГЭ('и ^лЛзк ХЛ.ИіІЕ^ ИѴОЯ І].Ѵл И •
^ЯЗ^ІИЭ ^лЛзк ^ІІІѴЯІЗѴ иѵи оѴяліоя
ИОЯОЯѴОЛ. И ІЧ Л. V V А И 3 3
с	До
иѵи * ѵѴЕірнЕ унэ иѵи—г.ьзк
я и ііі ѵ з о н іѵ з я; п :•
V И 3
и Т я з яі о іѵ о V ф у • д • р
ѵ ь з о и
і и 3
ѵ н Е • и іч з. ѵ V ѵ}1 п з з я ч л. з 03. к "33 п
• хз.зѵяі(Ьял.А иллчя озѵл.з ѵХѵ эинзіііззои •злл’яэічЕі штизн
/	V	'	г» г*	I	«ѵ,	’• Л ’ п
и ^яічЕуі ^ІѴОЯЛІЗІІЯЭ ЗМІИ
• ѵикиѵЕѵЛ иіяиз^іѵ
•хіѵииоіЬи зяго.чѵ он ‘ѵзхиѴия
ѴІЯѴЗЯ
ѵзл.икАзііи иинѵзип
хХірл. т охкин зя! хіѵѵн
хіѵічнзѵи^яояоэ ѴНЗІѴЗ^Я ѵл. я ічіѵѵг}' зшояуі И • ЗИНЗѴірі'ЕѵіІ ИИЗѴѴЛОЗ
‘х.ьиѴ^з оѵѵі.гн ѵіѵ^Еѵіі олѵни зяі иічЦ.н • ѵХѵ зинѵяикр зя; иіЕ^Ѵ
1 I •&> 3(ііЧЛ,ѴѴ.]| ОЯ ИЗЛ.М
ѵн ил.иѴо9Э()и ѵяонЕн олол.
•ѵз^Хѵои хіѵонгз^ѵ оя
ХІѴОЗѴѴЛ
ЗЯ! ИІНИ
‘ИАІЧЗ ХЛ.МѴЗ ѵХиЛ.3 ЗИНЗНЗІѴзЛіІ ѴІѴѴѴу]і ИіѴ ЗЯ! Иічііфн
ои ОяА ЗЯ! ѴІѴѴѴ.^ ииѴ • зояз^і)
я.ѴЕ ч.ьзз зязікзн иѴѵіі ОЛОЛ. • ОЛѴЯЗИІѴЯѴ^И ГІІ1ІЗ ічл.ияин ѵнйѴл снінѵЕѵяз
I	ѵ	п"	№	“
оняоѴои ^іѵол. зінѵЕѵяэ и зяі хл^тиц • и я
ѵз.ьз^яѵол.оі)и ияз^ііои зяіз •у.ііэиіі’зз
иіяэзкз^л ои • ѵ ѵ з э иязизііяэ ои • гіѵѵѵ^ѵіиV
зііл и зѴяіояѵл.
хХиЯЗІѴИіі ГП ЗЯ! ИічЦл • ОНЗТЗЯЗііи ОНЛ.З!].яЕи
олэ
ѴНѴЗ Я()1ЧЛ1ѴГ.}| ГН ЗЯ!3 иіяоѵзиѴз^и Я И(^
И ІЧ Л. V V Я ЗЯ!И ѴІѴѴѴ.]і ѴіѴ ----------------
•Ч(Н1 зтѵір ѵѴлз Х933333| ХНЗ ХЯ^ ’Ь’ВЦ
• х я т іѵ ѵ ѵ .]і и і н ѵ з и іі
Тѵн о і з ѵзик и хХір^іЯ!|. и и ір Ді зі о я л. и иінзѵяѵхзА (у) ’90 ‘р
хл.зѵнолоі'іі
•чіііоіѵои ѵн ічѵллѵ хл.зѵяічЕи<іи •хл.зѵтпНіА итѴ хяопѵѵг.^ зинц.и ‘ызн
х X іч н и і
9 ІГ
•оН
•оіѵзѵяіріѵ^ЕѵЗ
о я х іѵ о Е ѵ Л я т х іѵ и о я '90 д ‘ р
•озгязпзЛяЭ инзіѵэии
ічл.ѵзѴ ^Еѵікіо ои экзсі хіѵиноіізи ояи чл.зэ ч<Іічл.ѵѵ.}і 'хііоѴоиззѵя ’он
• V 3 л. м у 3 И V V і О Л. к И ІЧ IV V V ,]і И Ч і) ІЧ .Ь V V .]і Ч Л. 3 3 О Л. к • С • р
улѵѵои хіѵияі].н
Я ИѴИ ’ЧНИІѴѴ иѵи у V Л 3 3 я
‘ѵіѵѵѵ.]і гіѴ зяг
' И ИІЯЗЗк
•з.інѵзии и ’хяічЕѵ ніяэіізіідЭ онл,э!|.яЕи иіІі^Ѵ^я хяояиняояѵол
и іі іч л. ѵ ѵи о я з и з т ѵ н я
II олѵязиі/ѵззя ѴІѴИЗѴЯ ОЗѴЯИѴЗЯ
э
зт иіязнічл.ѵѵ ои
хл.м^яѵол.о()и иіязни.ы’ѵ
•олгязин ѴІііоЛИікі
I ІЧАИЯИН
ч л. 3 і і и з _____
V
и олѵязиіѵяѵіін гимна
•иіЬѵлоніѵ ѵэл.муз
ѴЛ.ГіЬ
• ічноіѵзТ
• х я т іѵ ѵ ѵ ,]і х X ѵ ѵ и з т
И і> ІЧ Л. V V Ц.ЕоѴоЛиН ѴНИ.кзАоЛЯѴ ОЛѴЛ.З ѴИНѴѴД ’90
• ѵэхмул ічіѵѵѵ^ ічЕѵ^яоі иіѵзііл. • х <і о V о і з з ѵ я
^.л,іІХ п !],Ѵз т хХ^.іѵѵѵ^
•ѵнЕзѵои и ^нил
ЗИ ОЯ ѴНкИѵЕѵ^ ѴИНЗНѴ(ІЛ>ЗОіІиЗѴ^ И ѴИНГЯОЯѴОЛ. НЗѴЗЛ.ИкА ояАо ІЧЛ.З ’ЬЩ
• !}Л Л, V І Я Я V V V я X о и И І Н Г Я О Я V О Л. ІЧЛ.З 01	90	• р
— гт —
43
пролежи й\х ндписдно. то іѵ еврейски^х книгх преложено дд
по феодосіановоу уже уво преложенію, иже простотою слова іѵ
не рдзлик^етх.
.— іѵ п ѣ с н ѣ х с т е п ѣ н н ы х.
Нач. пѣсней же оуко степенны^х числоліх Лть еі-
Л. 8 об. послѣ д^1ютх лілтвы пр е ж е н е ж е лілтвы
— іѵ толковницѣ^х сна фдлтыри, внюже
у ч и т е л еці
рдз'Ьлгккдітх.
преводниковх
НДЧН^ТСА.
О /ИНОГИ^Х
учителей с о б р д толковдніа б р н о н х епкпх гервиполенскии.
Нач. Первый нерониліх прозвитерх старѣйшій.
Л. 9 об. іѵ преводнице библіи си рѣчь в'кт^дго и новаго
Здвѣтовх ш е в р е й с к д нд г р е ч е с к о. преводницы или толковь
НИЦЫ БИБЛІИ БЫШД 41 Н О Г О р Д 3 Л И Ч Н І И .
Нач. вѣдолю есть еже преводинцы и толковницы библіи.
Л. 11. іѵ толковдніиух цреннаго писдниа вѣтрго и но
вдго 3 д в ѣ т д с к д 3 а н и е вкратцѣ.
Ндч. Еѣдолю дд есть еже все сфенное писаніе.
Съ л. 13-гоначинается текстъ толкованія. Подъ заставкою: совра ніе
т о л к о в д н ’і е лі х н д
н ы р учителей.
книги (то и п а т д е с а т х фдлліовх іѵ р д 3 л и ч
11 ОТ р^ Л? I н и і 41 X БЛЖеННДГО Бр^Н ОН Д і пкп д
гервиполенскаго.
Л. 408. пѣснь исдіа прркд. кі глава.
Л. 409. пѣснь езекіи црл.
Л. 411. об. пѣснь стыа днны.
Л. 414. пѣснь люисеовд іѵ исхода.
Л. 416 об. лілтвд д в в д к лі д прркд іѵ невѣддніи^х.
Л. 420 об. пѣснь люисеовд іѵ втораго здконд.
Л. 426 об. ^валд п4: с н и триеух отрокх в Даниловѣ
п р р ч е с т в 'к.
Л. 427. п ѣ с н к з а а р і и прркд.
Л. 428. об. п'кснк стыа двы ліріи бцы.
Л. 430. п'кснк с и ліе іонова.
— люление гдкско6 к лідтфеи глдвд 5. в лц"к ді.
Л. 431. испов*кддние прдвослдвныА в'крыеже преддшд дпли.
Л. 446. Послѣсловіе переводчика подписано кѣмъ-то въ недавнее
время.—Выдержки изъ него см. въ Описаніи рукоп. Сѵнод. библ.
Отдѣлъ II, № 77, стр. 105—107.
44 —
48.	ТОЛКОВАНІЕ НА ПСАЛТИРЬ,
ВЪ ПЕРЕВОДЪ ПРЕПОД. МАКСИМА ГРЕКА И ЕГО СОТРУДНИКОВЪ
писано одною руною въ 1790 году, въ листъ, въ четырехъ
отдѣльныхъ томахъ, на 1896 листахъ.
Списокъ содержитъ объясненіе всѣхъ псалмовъ и вполпѣ передаетъ
трудъ пр. Максима. Въ первомъ томѣ, па 466 листахъ толкованіе на
псалмы 1—36. Два лицевыхъ изображенія: 1) Максима Грека, въ
молитвенномъ положеніи, и 2) Царя Давида. Во второмъ томѣ,
на 566 листахъ толкованіе па псалмы 37—76. Въ третьемъ томѣ,
па 430 листахъ, толкованіе па псалмы 77—108. Въ четвертомъ томѣ,
па 419 листахъ, толкованіе на псалмы 109—150 и 10 пѣсней. Одно
лицевое изображеніе: переходъ Израильтянъ чрезъ Чермпое море.
Въ началѣ перваго тома: предисловіе п с д л т и р и к л г о в ѣ р
ІіеИШеЛІ^ И БЫШШеЛІ^ Ц р Ю ІІ Іі Г О ^р Д Н И /й О ЛІ $ ГДрЮ великоліъ
і; н з ю Василію и е а н о к и ч ю в с і а р*>> і і и. й ж і во й н о ц ѣх
іі а йлі і н к ші и лі д іі ліх ст о г о р ь і кіи лі ет а ні е 6 же ш г д ѣ с лі кренѣ
творю.
Нач. есако ддАніе іідго іі всакх ддрх совершенх свыше.
Воздавая похвалы Великому Князю Василію Ивановичу перевод-
чикъ замѣчаетъ:
кх вычислены Гіны іілги иліи же црьскііі твои рдз^? вогдтАіце никогддже
оск^дѣвдетх. сіе и ннѣ во истинн^ возхдвиже твою державѣ к превожені'ю
толкованіи псдлдішвх, по ліншгд лѣта вх книгоцрднилницѣ заключены^
нывши й люлеліх едины вх іддь прТлеждвши^х. члколіх же никою полз^ по
да'вшй. но і|ртво твое иі прекывдюі|ііА е тепѣ влти рдз^ліо просвѣчено
ідкоже предрѣух и дшею вжтвеньіА ревности исполнено схіѵіні]ідетх двіе со
вѣтх пресіреннѣншелі^ на гдѣ ші^> своелі^ гдн^? вдрлддлі^ ліитрополит^ всса
р^сіи. іі того тдко схдышѴ’і|ід іі оусерднѣйшд иЗврѣтаетх. и люлитв^ ш него
и блгосдовеніе пріеліх скорѣйшее писліены непрдздныліи. но клдсы члколюбіа
изхшвилнѣ плодоносачиліи . прочѣ’ Гі иноколіх вх стѣіі горѣ превывлюіри.
призывдлсА ш честный окители вдтопеди сдвѴ’ нѣкоего единого съі|ід иі йже
в ней честны сі|Іенникх. но еш^1 3л старость ііірекш^сА кх црьств^юі|іелі^
всед р'ьсіи преслдвнѣйше.и'ь грдд*^ ліосквѣ. вліѣсчо того послднх бысть писдвый
сіа лід^идіх люнд^х, ндиліеньшій иго.ііолецх твоса державы, идѣже приии и
сіренн^ю книг^1 сію вр^ченн^ю иліѢех ш твоса державы сх клгословеніе стѣй
шдго варлддлід ліитрополитд и іюсѣі|іеніе,ііх ііжтвеннѣйіии.нх по лѣте едино
и пати ліѣсАі^е. сподобивса в конецх извесч’и толкованіи преложеніе й
греческІА рѣчи нд рУсхскую.
45
О сотрудникахъ своихъ Максимъ говоритъ:
(ХТр'іДИВИіЙ Же {ІА {О ЛІНОЮ И ІірИЧаГГНИКОІВХ дѣла ЕкІЕШИ^Х ЕЛД{Д и
.инти тол.ііачеіі и .ниуаила ліедокарцока и еилкана инока Гі г.рд’гд нашего
пнедрей Гі лідл’киши^х ел^жекниковх іфч’кіА твоего и поунати дд Гіуколиши и
тр^’довх по.пиндти. лін'к же и еЦііилік ео ліною к^дті’и воувраіреніе ко еткн
го|)'к уд ксе іі|)О{аі|іи даровач’и дд Гіуколиши. ш долг'іа «а печдли екокодити.
воуддн паки наек доврѣ и шпден'к чеетноліЧ лінчрю кдтопади . иуддкнд наех
ЖДЖ,б’і|і^ (л. И).
Въ концѣ четвертаго тома запись списателя:
веегйлндго вга к чроиі^м оГуд Гі енд Гі етдго д^а Гі престкіл кл'іцы нашел
кіуи и прно дккі ліріи ііо.поі|Гіи. Гі еткі^А некеенкіук еилх, и (ткіул п^м«х
Г ДПТЛК Гі ЛІЧНКК Гі ПрПЕНкІ^К ОЦХ, И Егкук {'Іъіук дук діншгогакшнми и
недостойный ко кееагк и п^едк векши поноуди^ел р^кои шоек іукшнок пре
пиедлк {'Іи етоук Гі кгод^новенн^ю КНЙЛ’ і['ДЛТкірК толковою клженндго ДЕДД
прркд іі і^рА. которДА *стк { предиеловіеліх перекедендл кголіоудры лиужеліх
Г ГіуАЦінкіліх ,5,ило{офо гіреподокнкіліх лід^иліоліх греколі ех еллинекдго гдумкд
пд роуекекііі. в труд’к^х люГі^х гріипнкі^х протече вреліл тридеелть двд ліцд.
1	~	. ді|-е ли удквеніеліх Гілй недорду^лііеліх
і е челіх погр'кшилх. прочитаю
а окончалх к л'кто іб ада,на ^-уечй-го.
ЛЮЙЛГА К ПреіІИГаНІИ КНИГИ {ІА (ТкІА фалЧ’МрН
І|ІИ,ПХ I ЛЮБОВІЮ, Гі ПОСЛ^І1іаЮІ]ІИ1(Х с В'крОЮ КЖТВеНЫ^Х е ней ндписдннм^х
слоекх {Ткіліх ді(оліх чреух пррка дедд паженнаго ііроіій» иепракить. Гі лмт
гр4шіндго е то іік проеч’ичъ. дд Гі шіи іо оЕіраго нашего елки г да іса ^рта
толюуже (іюдоБитесА прошенію по гдню словеси внюже лгкр^’ лгкрите воулгк
(ЖТГА КДЛІХ . И Е{И ВХКОуіІ'к ПрОСЛаКИЛІХ ШІ^Д И {НД Гі СТДГО Д^Д. НЫН'к и ПрНО
и ко в'кки к4;ко.пх. ааіинк.
во ксей фалтыри чиелб.пх тетратей Тль, листокк ^ашчз.
49.	ТОЛКОВАНІЕ НА ДѢЯНІЯ И ПОСЛАНІЯ АПОСТОЛЬСКІЯ,
въ листъ, полууставомъ 152Э года, на 727 листахъ.
За вырѣзкою одного бѣлаго листа сохранилося слѣдующее окончаніе
выходной .записи: поаожилх на екое ок'Іпраніе, а кч'о поріре еію кнйг^
какою ^итроетію оевоич'и или и лідндегкірА инеети, то.іі^1 Лдй егх.
Л. 1. Отаго аила п е т р а и п д ѵ л а і и н 4; к с 4; в і с п и е а < и у
•дени н 4; к о и іѵкровен і е лі х {т кі и <• п и ф а н і іі епІіх к й п р к е кій. г д *к
46
К 6 Л? Д О Й ГІрОПОВ'кдД. Г ГД'к СКОНЧДШа СТД А Й\Х Т(ЛН4 II Н
к 6 и % лі 'к с т е л і л? 4 т х.
Нач. кто доволенх ш по^вдлх прйтчю болш^м прінести йлідть.
Статья очень распространенная въ старинной письменности. См.въ
рукоп. Сѵнод. биб. № 35 (л. 163) и № 102 (л. 1). На Греческомъ
языкѣ у Фабриція показана подъ рубрикою неизданныхъ и отчасти со-
мнительныхъ сочиненій Епифанія Пері тыѵ ауімѵ Лтіоеоімѵ ттоѵ
ехаоѵое ех^ѵ^е, сіе 88. Арозіоіогит иЬі диіздие еогит ргаеііісаѵй,
тогіииз еі зериііиз езі. ВіЫіоіІі. "гаеса по изд. 1737 г., ѵоі. ѴП, р. 429).
Л. 3 об. ДОроф'ІІД і П II 4 ТИрСК4 ЛІЖ 4 Д р I В Н 14 'І БГОНОСНД.
І ЛІЧНКД БЫВШД ВО В (И ЛІ 14 Л И К И Н Ы4 Н і I К О С Т 14 Н Т И Н Ф ЦрИ.
Й 3 Б р 4 Н I І С Т Ы О Д П Л X .
Нач. сен п^ерембнным соврхшеннып словы л$жх писаніи различна шста
ВИВХ Н4ЛІХ.
Въ греч. подлинникѣ издано при Пасхальной хроникѣ (СЬгопісоп
разсѣаіе), по Бонскому изд.ѵо!.П,р. 120—129. См. также Фабриція
ВіЫіоіѣ, ^гаеса. ѵоі.. VI, р. 145—147.
Л. 7. Подъ заставкою :
Т о л к о в 4 н і е д Ф га н Т е 41 х сты^хлплхйже в о с т ы іи ц 4 нашего
ІШ4ННД 5Л4Т0уСТДГ0 Гі И Н Ы у X і Т Ы у X Ш Ц X . ГЛДВД П е р 6 Д 4 .
Первое «уко слово сотворнух ш вгІГ ш фсшдиле. еже ндчдтх іс творити
и «учити.
Толкованіе і'іод злдоустдго. Нач. Почто ради феіодилѣ восполіин&етх
бѵлі'б, гако дд й свое опасеніе поклжетх. иво ндчиндд веірі оно Гі глетх.
изволисА и лінФ послФдкствшвдвш'л Гіспервд ш вгкух во истина ПОрА
писати тев'к, и не свойліх свФдФтелкство точііо доволенх вывдетх. но все
на прочй дплх возлдгдетх гла. гако преданы на нывшей пспервд сдлювні^ы
й слжгы словесй. т'кліже слово достоверно тдлю сотвори. не трекдтх зд'к
много состоанід, ёдіною оучнк^ в'кробдбшй. і іѵн'Ьпн опасеніе своед истины
восполіиндд.
На основаніи ниже приводимой записи, помѣщенной въ концѣ
Дѣяній, открывается, что начиная съ зачала 31 и до конца, т. е.
включительно до 51-го, въ настоящемъ спискѣ мы имѣемъ трудъ преп.
Максима Грека и его сотрудниковъ.
Сообразно съ этимъ разсмотримъ первоначально первую половину,
съ зачала 1-го по 30-е включительно. Въ текстѣ Дѣяній апостольскихъ,
сравнительно сь пынѣ принятымъ чтеніемъ, встрѣчаются слѣдующія
отличія:
Иух же положи шцх с_воеі« швлдстію (I, 8);—бФ же народа діе вкоупФ
(1, 16.);—ш сею овою единого прійти вх причетх слоужепіа сего Гі аплкства
47
(I 12 5);—к'ч’н'» (II, 2):—оуждсд^сл кси (II, 7);—іако ліхстолсх>)
исиолнени путь (II, 13);—и илд Гі іыіѣніа И|юддді^ (II, 45);—гако да
пфид'ьтх вреліенд ій дм\днід ій лица г-на (III, 2);—іако со (іддѴліно дна
аіен'й бмстк Гыід (IV, 16);—никто же слі-Ьше водБрлнити и^х (V, 13);—
іако и на п^ти идносити (V, 15);—и всддишд а кх теліниі^ лкдск^
(V, 19);-—книдоиід ко «утреню ко стлиі|іе (V, 21;—не ддпокѣдію ли дапо
в-кдауоліх ка.нх(Ѵ, 28);—кх слоуженіе катаднекное (IV, I);—кдженикх силенх
(V III 27);—оу н'І.'коего си.ионд ки^іа оуслід^А (IX, 43);—предакх его чет
кереліх четкероднекнмліх коиноліх (XII, 4);—й окоуіісА вх сднддлі'д ткод
(XII, 8);—дане питдііиса стыдна н;\х ій іі^а (XII, 20).
Въ толкованіяхъ па текстъ Дѣяній, кромѣ Іоанна Златоустаго,
встрѣчаются имена слѣдующихъ писателей: 1) Аѳанасія Александрій-
скаго , 2) А п о л и н а р і я, 3) Северіапа Гевальскаго, 4) Григорія Нисскаго,
5) Кирилла Александрійскаго, 6) Иринея еп. Лугдунскаго, 7) Евсевія,
8) Исихія пресвитера, 9) Епифанія Кипрскаго и 10) Аммонія.
Па поляхъ рукописи, какъ въ разсматриваемой части, такъ и въ осталь-
ныхъ, на поляхъ приводятся разночтенія и исправленія. Боль-
шая часть приходится па долю описокъ, педописокъ, грамматическихъ
ошибокъ и измѣненія древнихъ удлиненныхъ глагольныхъ формъ на
новѣйшія.
Начиная съ зачала 31-го встрѣчаемъ незначительныя отличія отъ
нынѣ принятаго текста:
Скончдвше слоужку (гл. XII, 25); — іфодд четверовлдстникд клекрет
(ХШ, 1);—іако в4;^ Гілідтк сііселісА (XIV, 10);—ліоужх речивх (ХѴШ,
24);—сен кФ ндученх пуоти гдню (ХѴШ, 25); ілко и нд недоуж
НМД НОСИТИ Л’ддри И (&ІННКМ и нсцѢлитиса ііліх ій недоугх (XIX,
12); — лінбди же ій сотворникх чД|ім (XIX , 19) ; — при оконцм
(XX, 9); — ндоучени же соутк ій теке (гл. XXI, 21); — ддк'Цідкд а
кончдні'е днеліх исполнены (XXI, 26);—п^іосацік нднк іціа (XXV, 16);—
ддрокдти ни единогш же члкд нд погикелк (XXV, 16);—пдалоу же люлАі|іоусА
влюденоу быти елюу кх оукѣдѣніе чтндго (XXV, 21);—Гі вшедше к послоу
шдлиі|іе і тмсоуціникм (гл. XXV, 23);—жестоко ти есть на рожны ндстоупдти
(гл. XXVI, 15);—оутдитнсА во е-ноу что ій сіцх не кѣроую нн едино (XXVI,
26);--СНИДО^ОЛІХ КХ ЛІѴр)> ЛИК'ІНСіА’іО (XXVII, 5);-дрАІ|ІИЛІХ НД ЛІІЕ^ и к
лгкстшліх (XXVII, 12);—сокрдвшоу же пдклоу сеуі(дрід ліншстко и водложкш)?
нд шгнь (гл. XXVIII, 3).
Въ образецъ языка перевода Максима Грека приводится слѣдующій
отрывокъ:
’) ліхстх—;'Лейхое, ппіяішп. Въ нынѣшнемъ текстѣ: кі'ноліх.
48
По тріедх же лііукух везоуолісл в кордкли
островѣ, ндзндліендноліх діюскріо. сирѣ двѣлід
шсса вх сирами превыугб дни три. іотоудоуже
н по единіб дни. возвѣдвиіоу юпу во вторый ДНЬ ПрІИД01(10 В "
идѣже шкрѣччие крдтію, оуліолени кы^іо іо ни^х прекыти дни 3. і
риліх пріидоуоліх. Гі тоу крдтід слышавше гаже іо ндсх Г"
наше, толкованіе, ібккічдй нѣкый кѣ, ндипдче вх дле^дндрѣйскы кордклеух.
нд носоу, нд десной Гі нд іиоуей странѣ окрдзоліх си^евыліх кывдти. Гі зднеже
тогда Гі еіре Гідолослоужительство влддычествовддіпе. того ради ндписдни кѣііід
диіоскори сирѣчь два отрока зевсовд и іо сего послѣд^етх рдзоуліѣти. чюждь.
сирѣчь идолослоужйтеленх кѣ кордкль. Ісаіа глетх возлетлтх вкордклеул чюжй,
іі люре вкоупѣ грдкАтх (л. 143 об—144).
Въ	_
длексдндрійсч'к занчліѣвіііе вх
ОЧ’рОКОЛЫ 3СБССБЫЛІД. іі ІОВеЗ
ІОБІПСДШе ПрІИДОуіб В рИГІЮ.
В ПОЧ’ИІОЛХ .
І ТДКО В
ГіЗыдошд б стр'кченіе
заключеніе толкованія на Дѣянія помѣщена слѣдующая запись:
Л. 150. кшц тіоковднію дѣаніёліх сты^х. діілх лѣченіе
СТГО ДІІЛД П Д В Л Д .
при нероне кесари рйаіскіо, люученх сысть стый діілх пдвелх. ліеч? главѣ его
ІОсѢченѢ ВХ Л5 Л'ІІТО СЧ’рч‘’Н СПСД НДІШГО ІСД ХР'Д • Бх КД ІМНА СХВСрШИСА стый
ДПЛХ СВОІІ ЛІОученГе. ВХ лѢч’О ПрИІІіеСТВІД СІ1СД НДІИСГО Гс. ХрТД. СД«ИХ
сый кысть тогдд лѣчіо ?}и. есть оуко все вреліА іо негоже посчрддд т и
л лѣтх до црьствд четвертаго лѣта дркддіева, чречіАго же оноріевд. двои
крдт^. сдлюдрхжм^евх іі двгоусч’ОБх. іо чтѣух же црч'-вд до ндчалд кнАжёнід
роускдго сирѣчь рюрикд у оа лѣто. ш рюриковд же ндчдлд до крі|Іенід равнаго
дплоліх великаго кнза влддиліерд ркн лѣтх. іо кріренід же стго влддиліерд іі
всед рѴ’си даже до ндстоаі|ідго сего і^ртвід ііатдго нддесАте лѣта клгочч'ивдго
вдсил'ід кжіею лілчч'ю гдрл іі сдлюдрхжцд всед (Д. и девАтдго лѣтд стльствд
варлалід ліич'рополич’д і) всед р)>си ср и кд лѣта. а іо стрдддніА йже
схвершисА стый діілх пдвелх до сего вреліени $л. ѵ.
лінръ / 3 к и лѣто. полюірію кжіею Гі повелѣніелох стѣніидго вдрлддлід ліитро
полйтд всед роуси написано тюлкованіе дѣдніелгл стм^х діілх іо чридесАче
перваго здчдлд до кіонцд зало нд. іі преложено сх греческаго ідзыкд нд р^скын
люндуіб лід^Гыііб сткід горы афонА. велікыд окйтели. клгоа'кіііенід прч'ыА кцд.
вдтопедА люндстырА. дд влдсіеліх толлідчеліх лдтынскы і неліеіуім. впреиліе
нитіо и слдвніо градѣ люсквѣ. 6 ЦР’ГВО КЛГОЧ'ІИВДГО. Гі ^ртолюкивдго вдснлід.
кжіею лілчію гдрА и саліодрху всед роусіи и великаго кназа. ё чеч верч-ое
нд десАте лѣч’о гдрьствд его. 2) в лѣто. 3. лідртд. ІІ3.
Го страддніА йже
НД лѢч’Х. іо НДЧДЛД
тшлкованіе дѣдніеліх сты^х діілх іо чридесАче
’) Варлаамъ избранъ на митрополію изъ архимандритовъ Симонов-
скихъ въ 1511 году, Іюля 27.2) Василій Іоапповичъ вступилъ па пре-
столъ въ 1505 году.
49
енмух і іб си сеіі'ІіГі вѣре.
Изъ этой записи открывается. что переводъ вышеуказанной частд
изъ Дѣяній апостольскихъ оконченъ Максимомъ Грекомъ въ 1519 году, а
вся рукопись, писанная одною рукою, относится къ 1520 году. По оконча-
ніи Дѣяній апостольскихъ три листа оставлены бѣлыми.
Съ листа 152-го начинаются толкованія па Апостольскія посланія.
Л . 1 5 2 . 'Г О Л К О Б Д Н І і і д іі о в л и с о к о р Н О ДІ о у п о с л д н Г и г л Д Б д л
Ідковх кгоу і гдоу ісоу уоу рдкх. іоБІідіднлдесАч идіх колѣно еже в рду
сѣілніи рддобдчисА то. і іба н н д злду. ВіИЖДО ДІІЛХ ПОСЫЛДА 6 налъ
подонное своедіѴ1 посланіи свое достоинство поллгдетх . се же есть. еже сподо
БИТИСА \ВХ рЛКХ НАреі|ІИСА. ІЛІІОЖС ІОКрѢзАНІИ СМИ ДІІЛХ ІІАІІОВХ бѢроВАЕІІІИ ІЙ
ДБАНАдеСАТИу-А КОлѢнХ Іидеіо ІІОСЛЛНІе ПОСЫЛАечх.
Въ числѣ толкователей на посланіе Іакова, кромѣ Іоанна Злато-
устаго, поименованы: Дидпмъ, Оригенъ, Психій, Севиръ, Лполинарій.
Кириллъ, Василій Великій.
Л. 174. первое поеллніе петрово іб еже іб урт'I; паіііі
к ы т и іа Гі іб т е р іі ѣ н і и і с іі ш
Л. 194. петрово поелдніе второе.
Л. 201 об. и бани обо поелдніе первое.
Л. 220. і ш д н н о к о поелдніе второе.
Л. 221. ішднново поелдніе третіе.
Л. 222 об. юудино поелдніе сопорное.
Л. 230. слово прквое пдвлд діілд прѣдчпндедю іінигадіх
I И ЛІX.
Нач. Диковнодюу сученіи Гі тірлніи. диблкса ч-воеГі лиіібн іѵче чтныІі. со
счрдуоліх й ііокореніеліх послоуіпда .
Статья Евѳалія діакона та самая, что въ рукоп. Сѵнод. бпбл.
Л? 1, л. 873, ивъ толковомъ Апостолѣ той же библ.А: 95, л. 2.
Л. 237. гаавопочитдніа чтені'еліх колГіііо іідаждо нііисч'оліа
главы н.ііатк и св'йч елсч віи іі грлне .
Л. 238. присловіе риснмА епистолід.
Нач. Сіи посылдечх іб норинфд. не оу еі|іе вида риділАнк.
Въ Сѵнод. спискѣ библіи, .V 1. л. 819.
Л. 240. іі-х риділАнодіх еписч олиіл ііабкла ліілл. прквое нѵглксііое
«ученіе Гі іо соуіриух вн'ііоѵдЧ1 клгти увы Гі іб с\’і|іиух вх клгчи и б
ОуіІОВАНІИ И ІО жичіи дуовн'к.
Начинается прямо съ толкованія: плвелх. потго Гыіа его і;х слоу
лоліх гледю. плвелх преи.пеновл.
Согласно съ полнымъ Сѵнод. сине, библіи ,Ѵ I. и толковымъ
Апостоломъ Л:. 95.
.1. 324. предисловіе кори11,о,Ійсіііа ніисчоліа.
— 50 —
Пач. ппо поуціаргх іѵ дсіііскаго пфесл.
С'м. Сѵпод. списокъ библіи А: I, л. 829 об.
Л. 325. написаніе ко^иидіііскігл епистоліА пе^вмА.
Л. 410 об. сказаніе но(>инді'Гіскід епистоліА кто|іыа.
Съ л. 411-го начинается Посланіе второе къ Коринѳянамъ сь тол-
кованіемъ .
Л. 468. сказаніе галатскіа епистоаіа.
Л. 468 об. написаніе галатскіа епистолід. здч. ри.
Л. 494. скдздніе бфескыА епѵстолІА.
--- ГЛАВА А ефніікІА епистолигд.
Л. 521. скдздніе ф и л и п п и сій скі а епистіѵдиА.
Л. 521 об. п^іотолковАніе филипписсіГіск'ІА епистоліА.
Л. 544. скдздніе коласанскма епистолііл.
— кх кодослеліх пабла епистолііл.
Л. 559 об. скдздніе фесдлонисккіА прайма Іііистоаіа.
Л. 560. Начинается 1-е посланіе къ Солунянамъ.
Л. 577. скдзАніе фесдлоническкіА к_іа епистоліА.
Л. 577 об. Начинается текстъ 2-го посланія къ Солуияпамъ.
Л. 587 об. скдздніе тиліодеевы епистолііл.
Л. 588. зд‘к починдетсА к тилюфею.
Л. 612. скдздніе бчо^ыа епистолід Павловы іі тилюдек.
Л. 612. Начинается 2-е посланіе ап. Павла къ Тимоѳею.
Л. 630 об. скдздніе титовм епистоліА.
Л. 631. Начинается посланіе къ Титу ап. Павла.
Л. 640 об. скдздніе филилюнскмА епистоліА
— Начинается посланіе къ Филимону ап. Павла.
Л. 644. скдздніе бв^'кнскыА епистолііл.
Л. 665 об. Начинается текстъ посланія къ Евреямъ.
Л. 716. с к а з а н І е извѣстно іі ж е п о в с а д н и г л б а лі х д 4; а н і а
(ТЫ^Х А П Л X .
Подобный списокъ указанъ только въ Описаніи рукописей графа
Толстаго, Отд. I, № 297-й.
Г) 1 --
60.	ТОЛКОВЫЙ АПОКАЛИПСИСЪ.
въ листъ, письма XIX вѣка, на 2 и 124 листахъ, съ 184 лице-
выми изображеніями.
На первыхъ 4-хъ листахъ (внѣ общаго счета): II а д писаніе с т !; Іі
книги д и о ка л и и си са.
.1. 1. д п о к а л п и с и с х і7д усд Г- же да де (лі кгх показати
I»дкіоліх свіопліх. ііліх же ііодобаетх быти вхско^’к.
-- ТОЛКОВАНІЕ. Нач. АПОКААИІІСІІСХ ОуБ'.О ЕСТЬ СОК()О8ЕННЫ1(Х ТАИМХ ІІІК|)ОВЕНІЕ .
Кромѣ сокращеннаго толкованія Андрея Кесарійскаго, обыкновенно
встрѣчаемаго въ рукописяхъ, здѣсь помѣщено еще другое толко-
ваніе, подъ заглавіемъ: «Сие инаго т о а к *5» , или просто: «Инаго
толіА», но не ко всѣмъ стихамъ.
Приводимъ все толкованіе къ 1-му стиху: сис инаготоліЛ1. книлілГі
НДПИСАННОЛі'ь СЛМШАІ|ГІИ ІАКО СІИ ЕСТЬ АІІОКАЛифи ІСА \СД, ЕЖЕ ДДСЧ'Х ЕЛі\ ІІІ
КГА Гі КОЗК'ІП]ІЕННО АНГЛОЛІХ, ПОНЕЖЕ ЛІНОЗИ С^ТЬ ГЛЮІ|ІИ, ІДКО СНХ 6 ССК'І;
НЕ ЛІОЖЕТХ НИЧТО ЖЕ ТВОрИЧ’И ТОЛИКО ІІІ ОІ^А ВСА Н.ІгксТХ ІІ|ІИНОСАІ|ІЕ
ПИСАНИЕ. "же СНХ СЛІИ^АІ01|ІИСА КО ОІ^ ГЛА . ГДКШ С^Ч’Ь ІІІЧЕ П(>ОСЛДВИ
ДІА. ГЛЕТХ ІАКЮ ЧЛКХ. ПО БЖТК*5 ЖЕ ГЛЕТХ П^ОСЛАВИ ЛІА, П^ИрЕЧЕ, СЛАВОЮ ЮЖЕ
иліѣух оу ТЕБЕ ПРЕЖДЕ СОТКО^ЕНИА ЛіІ^А, И ПАКИ АКИ ЧЛКХ ГЛЕТХ. ІАКО НЕ
Т6О(ІЮ ВОЛА ЛЮЕА. НО ВОЛЮ ПОСЛАВШАГО ЛІА ІѴІ^А. А ГАКО БГХ ГЛЕТХ. ВСЕ ЕЖЕ ОІу*
ТВОЦИЧ’Х СИА И СНХ ТВОрИТХ ГАКО ІѴіуХ ВОСК^ЕШАЕТХ ЛІЕ^ТВЫА . ТАКШЖДЕ И СНХ
И^Х ЖЕ ^'ОЦІЕТХ ЖИВИТХ. НЕ (1ЕЧЕ КО ПЦОКАЖЕННО.И^ И ЕЛі)> ЖЕ ДІ|ІИ 0уД1И(ІДІІІЕ
И П|)ОЧИЛІХ ПОЛІОЛЮ ІІІі^А, НО Ч ОКАЮ: ИДИ ДІ|!И ТВОА ЗДРАВА, И 1(ОІ|І^ ОЧИСЧ’ИСА .
СНА Ч’КО|ІАШЕ ГЛКО БГХ. А ИЖЕ ГЛЕЧ’Х ІАКО СИА ТАИНЫ АКЛЕНІЕ ИЛІ'Ь ІІІ ІСА уСА
Ч|>ЕЗХ АНГЛА. ЕЖЕ ЕЛІ*5 ДАСТХ БГХ, СИЕ БКІСТЬ ПО ЧАЧЕСЧВ^. ОуКИД'к ЖЕ СИА ЗА
ЕДИНАГО КІ?МІО|>АСЛЕННАГО БЖ'ГВА со ійцеліх своиліх и дуоліх СТЫАІХ. А ЕЖЕ
ГЛЕЧ’Х. ІАКЮ ЧЦЕдХ АНГЛА СИЕ ЕЛІ^ И3ІЛВИ, К'ІІЛІЫ ОуБО ІАКО КЖ'І’ВО НИКОГДА ЖЕ
НИ ЕДИНО.і6 НЕ ГЛА. НО ВСЕГДА ИЛИ Ч^Х АНГЛА ИЛИ ІІ^ІКА, ИЛИ ННАІіІѴ . ІАКО
ПДВЕЛХ ГЛЕЧ’х: ЛІНОЧАСЧ’Н'к И ЛІНОГОІОі;|ІАЗЯ'к Д|)ЕКАЕ БГХ ГАА ІІІЦЕЛІХ ІІ^ІКИ НА
ІЮСЛ'кдоКХ ЖЕ Л'кч’Л ГЛА ІІДЛІХ СНОЛ1Х СВОИЛІХ. И ДОНДЕЖЕ Бжч’во НА ЗЕЛІЛІО НЕ
(НИДЕ И ПЛОТИ НЕ 6ОСП|)ИА. ВСЕГДА ОНО СЛОВО ІЦІЕВ'кчНО, ПІ1САНІЕЛІХ АНГЛОЛІХ
НА|ІИЧЕЧ'Х, А ИЖЕ ГЛЕТХ, ІАКО СИЛІХ ПОДОБАЕЧ’Х БЫТИ ВСКО|>'к ІоАННХ СТкіІІ ПИША,
ЕЖЕ нлиу$> ТО БЫТИ КО К|)ЕЛІЕНА П|Я1Д^І|!АА АВЛАЕЧ’Х, АКО СИА КЕІ|!И ИЛІАуЧ
НАЧАЧ’ИСА КСКО^к, НО НЕ К ЕДИНО К|)Е.ІІА И НЕ КСКО|>'к ВСЕ.Іі'і ИСІІОЛНІГГИСА. АПЛХ
ЖЕ ГЛЕЧ’Х ИЖЕ оу КГА ДНК ЕДІІНХ АКІІ ^А А’кч’Х, И ПАКИ Л'кч’Х АКИ ДНЬ ЕДИНХ,
и ЕЛІ.ЛІА КГХ ЛІНОЖИЦЕЮ ІІ^ЕІ|ІЕНІЕ СВОЕ ОуДЕ|ІЖИВАЕТХ ОЖИДАА ОБ|ІЛ І| ‘ЕІIИ А ІІІІІЕГО,
ІАКО ЖЕ II НЕПЕВІІТАІІО.ІІХ И ІІ|ЮЧИЛІХ СОТВОРИ, ("ііЛЧЕ ЖЕ ВСАКДГО ЗЛОЧЕСТИВАГО
Г) 2
И ІИ КАІОЦІАГОСА ІИ ЛІИІІЕЧ'Х ЗАДА е.и\ оугочовдинАд. Ч’АКОЖДЕ И КЛГАГО ІИ
ЛІИНЕТХ ІІДДГДА ЕЛіЧ’ окФціаннаа.
Между «ипыми толкованіями» за толкованіемъ Андрея Кесарій-
скаго о 12 камняхъ стѣны града (Апокал. гл. 21, стихи 19—20) слѣ-
дуетъ статья, извѣстная и по древпимъ русскимъ рукописямъ, и по разнымъ
сборникамъ, хронографамъ 16— 17 в. и позднѣйшимъ космографіямъ, подъ
заглавіемъ: и н о скдздніе о п (> і ж д г у і ч г н н кі х к а лі е н і и дох. ако
в бет сФліх за вФтФ н а п Е|> с нЪ к д о с іЛ1 ввдани ва^’ почина ко
дФнх снонх из^лебыдол ідже подагаше Г е і Гі к е р *!? (іи 3 м и ,|Т0
ЗНАЛИНОВА^ (л. 111—118).
На послѣднемъ листѣ, 124-мъ, запись:
Ч'ФліЖЕ ЛЮДИ ВАСХ И Прош'ч В«ГШ ДОТИАНСКАГО (ІОДА ЕДИКА 6 КОЕЛІХ МОВНИ ПО
Г(іФшЕНА Гі НЕИСП(1АКДЕНА , Й 6 ТОЛІХ ЗАБВЕНІИ ІІ НЕДООуЛіФнІИ И НЕ КДЕНИ'ГЕ ЛІА
іуФшНАГО. НО БГА (1АДИ СОТВОРИТЕ ВО ВСЕЛІХ П^ОЦІЕНИА. ДА ТАКО И ВЫ ПОД^
ЧИТЕ Ш ДОТА ІіГА вФ’ІНОЕ П|)ОІ|ІЕНИЕ, Н ВЕДИА ЛІАТИ ВХ вФііИ. АЛІИНК.
ОТДѢЛЪ 111.
ТВОР1ЛІШ СВЯТЫХЪ ОТЦЕВЪ
ДОГМАТИЧЕСКІЯ, УЧИТЕЛЬНЫЯ И ПОЛЕМИЧЕСКІЯ.
• 51. СВ. ДІОИ АРЕОПАГИТА ТВОРЕНІЯ.
СЪ ТОЛКОВАНІЕМЪ СВЯТАГО МАКСИМА ИСПОВѢДНИКА,
въ 4-ку, скорописью конца ХѴП вѣка, 565 л.
Л. 1. Книга гасла іа д е о н и с і іа др сопа гита гл^кино пре
лі д р о с т н а г о философа.
Понеже ЛІН03И ИеДо'іЛіѢкДЮТСА СЖС ІО Іінпуе СТ4ГО ДІОНИСІА рАДИ ІІГОСЛОКІА,
И ТОГО ГЛИКИНЫ СЛІ^І|ІЛКІ|ІИСА, й оункікдюі|іи И ГЛЮІ|ІИ НИКТОЖС ЛІОЖСТХ еже
ко столгх діонисіи рдзЧпѣти писанное к ниліх же достоитх рсі|ій которюе
дѣланіе дробное, Гели тѣлесное ліожетх йсполнич'иса іо нскреженіА й лѣности,
пли ті|іссла6іа. 6% зло^итр^ во рече дшЪ не ліожетх винти пре.пЧдростк.
но акс оу'ко сх кжіею колею сліиренолі^дріеліх прошеніе іА’пно стдждти
іі(іежс исч'ркікдти двери прслі'ідркіул д не когдтыух ті|іето Гі о^'ііо оупрдздші
тсса и рдз^ліѣііче ідко дз'л сслік бгх. й ажс 6 гс й того п6.поі|Гію оу
дверіи рз^іід П(>естоАти. й еже іикерзеніА двери чертога получити прослі|іи.
двери Чко с^’ті, ппелід. кн'угренее же дкерій чертога сокровенное к неліх лімсліи.
неизрсчснндА доброта истиннаго ду^д. й члко клгопожддтелкно толхіукліх й
прочтсліх елико козліожно іоліногдіри, й таковое сокрокиі|іе рдз*5лід і^>п'мо<|іе
ІОБрАіреЛГА, II БОГАТСТВА СГО НАСААдГіЛІСА, ВСАКХ КО ІІрОСДЙ ПрІСЛІЛб'ГХ И "Іі|ІАІІ
скрѣтдетх, и ч'оліЛ’і|іелб’ іоткерзАстсА Гі тогда ді|іе чисчіаліх и с.ііиренкіліх
ері^ліх все прореченное люжечх к кнйзе сен разумѣти, діііе ли же кчо всЧе
54
прочич’АЕТХ и \ нЕВ'крІЕ.ігл ні полум рдди дпІЕвіікіА по йірл слобесх дліікі др\гл
іціЕП^'к'ги, и ддкы сене иного діУдр'кйшЕ пошудти. й дліепі'еліх гордосчи
ШАЧ’АЧИСА ІѴВСЮдУ Ч’АІІОВкІА НИ ІЧ'ОЖЕ ПОЛЕЗНО ОБрАІ|ІЕЧ'Х. ТОЧНО СЕКЕ ПрЕЛкірАЧИ
НАЧИНАІОТСА. ІІ ПАКИ ЛІ^ДрОСЧк ПЛОЧСКАА МІрЧЧ. ГЛЕЧ'СА. Іі СН.ІІХ ЖЕ АІ|ІЕ уоі|!Е
ШИ ИЗВѢСТНО ЦАЗ^.ІІ'ктИ СІЮ КНИгУ, ПрОЧЧ'И ЛІОИСЕОВкІ КНИГИ ПАТЬ И ДрОуіІА
ПО СИуХ ПррЧЕСКІА ІінІіГИ. И ІОІІрОВЕНІЕ ІОАННА БОГОСЛОВА И ГрАНОБНЫА ЛОГИКИ
И ИКСА И ПроЧІ.ЧуХ И ВКрАЧЧук рЕІ|ІИ ВЕСк ЗАІІОНХ ВЕЧ’уІИ И новый ИЗВѢСТНО
ІірОЧЕТХ ОБрАірЕЧ'Х ВСЕ ІбііроВЕННО. АЛІИНЬ. СІИр'кчк АрИПК.
Л. 2 об. гл а в ы еже е с т к в к и і 3 ’к с т а г о д і о н и с і а . Перечисляются
помѣщенныя въ рукописи творенія и указываются утраченныя по ссылкамъ
въ сохранившихся: ДОСТОИТХ ЕСЧЪ рАзУ/ІІ'кч'Н ІАКО и иныух своиух СПИСАНІИ
ПАЛІАТк ТВОРИТХ 6 СИЕІІ КНИЗ'к СИіуе. (О БЖЕСЧ'ВЕННкіуХ ГіЛІЕНХ ВО ГЛАВІІЗІІ'к
В . . . И	ПО	Н'ккоиух ВХ Д ГЛАВИЗН’к	Й	ПАКИ Гі ЕЛИІІЛА ИНАА ^ЕЧЕННЛ КкІІІІЛ IV
НАСХ ВО	ИЖЕ	IV АП'ЛКЕІІИуХ СВОМСТВАуХ	Н	Ч.ЧНАуЛ. Й ПАКИ Й ЕЛНІІА ДрУі'АА І’6
НАСХ ВО	ИЖЕ	IV ДШИ И30ЧТЕННА КкІІПА	И	ПрИ КОНІ^кІ ПАКИ ТОЕЖДЕ Д ГЛАВИЗНЫ.
ЕЖЕ ЕСЧ'к КД ГЛЕТХ (л. 3) .
Л. 4. ПРЕДИСЛОВІЕ. Нач. ІІЛГОрОДІЕ оуко И ЕЖЕ СВ'кч'ЛОЕ 6 ІІОГАТСТБ'к
БЕЛНКАГО ДІОНИСІА.
Принадлежитъ пр. Максиму исповѣднику.
Л. 9 об. IV ТОЛКОВАНІИ Н’ккоЕГО у А рАДИ ТРУДОЛЮБИВАГО
Л1 У Ж А .
Нач. ДОЛЖНО ЕСТк В'кд'кти АКО Н'ЦіИ ІО вн'кіпниух ЛЮНОПрЕ.ІіУдрЕЦХ .
Л. 11 об. СІА ПАНАДЕСА Г Л А 6 Й 3 Н кі 6 К к Е ЛІ Л 10 Т Е Ж Е ІО Н Б Н О /II X
сір е ннон ачаліи слова (оглавленіе).
Л. 14 об. КО СірЕННИІ.А Ч’И,ПО ДЕЮ ДІОНИСІЙ СірЕННИКХ ІО
н б н о лі х с і|І е н н о н а ч д л к с ч' в 'к. Въ 15 главахъ.
Л. 114 об. ГЛАВЫ ИЖЕ ІО БЖЕСТВЕННЫ Й ,11 Е Н Е.
Л. 120 об. СІ|ІЕННИіЛ ТИ/ПО(|)ЕЮ ДІ'оНИСІЕ СірЕННИКХ ІО
БЖТВЕННЫуХ ИЛІЕНЕуХ.
Л. 384. СНА ГЛАВИЗНЫ ШБНЕЛІЛЮТХ ЕЖЕ 10 ЦрІіОВНИЧЕСКОЛІХ
с і|і е н н о н а ч а л і и (оглавленіе).
----- Д И 10 НИ СІА АрЕОІПАГНТА Е П К II А А ф И Н Л С К А ГО Іі Т И ,11 О Д Е 10
ЕПКпУ IV ЦрІІОВН ИЧЕСКОЛІХ С І|І Е Н Н О Н А Ч А Л І Н .
Л. 491. СНА ГЛАВИЗНЫ ІО К X Е ,11 Л 10 Т к ЙЖЕ IV Т А И Н СЧ’ВЕ Н Н О.ІІХ
б г о с л о в і и (оглавленіе).
-----ДИ IV НИ СІА АрЕІѴПАГИТА Е П Іі II А АЧИНСКАГО Іі Ч’ И .11 О ф Е Ю
е п к п У іѵ т а и н с т бе н н о ,и х Бгословіи (5 главъ).
Л. 508. тогожде посланіа различна. Всего 10 посланій.
Первыя 4 надписаны Гаю рабу (л. 508—516); 5-е Дорофею
служителю, сирѣчь діакону (л. 516); 6-е Сосипатру священнику
(л. 516 об.—518); 7-е Полпкарпу святителю (л 518—527): 8-е
Дпмофи.іу рабу (л. 527 об.—540); 9-е Титу іерарху (л. 540 об.
— 559)'; 10-е Іоанну Богослову (л. 559 об.—563 об.).
Л. 5 6 3 . Гі з аі|і наго к фидософцх дбіѵдо^д и е д и а с н лі д.
ІО С Лі С КОСА КИНЫ ІО Г Л Д К Ы X с т нр к 4; Н 1^ Ы К 'I И Н I Н Ы Б ы ш д
II И I А Т И С А .
Нач. ЛІНОГИА ІАКО К 'Ііоксгкснныул ОБ^ІДЗ'А носитъ вгЦх ВИНОВНАГО БОГА .
52. СВ. КИПРІАНА КАМШАГО СОЧИНИМ.
въ переводѣ съ латинскаго языка, 1768 года, въ 4-ку, на 28
и 762 листахъ.
Рукопись очень рѣдкая.
Л. 1. П р е д п с л о в і е и а с о ч и и с н і я б л а ж е и и а г о Кипріана.
Благочестивый ч и т а т с л ь.
Нач. Когда достохвальныя оныя славнаго въ древности мужа
Кипріана, епископа Карѳагенскаго, сочиненія со внимательнымъ раз-
сужденіемъ разсмотришь, безсумііѣпія оправдаешь ты мнѣнія многихъ
знаменитыхъ церковныхъ учителей, которыя они въ похвалу его при-
писали, и до сихъ поръ нынѣшняго времени просвѣщенные мужи
въ образецъ краснорѣчія, чистоты слога и движенія въ выраженіяхъ,
слова его употребляютъ.Вышеисчисленпыя причины побудили и меня
чрезъ приступленіе къ переведенію славныхъ его сочиненій послужить
по возможности моей общей пользѣ, чтобъ когда протчіе латинскій
языкъ знающіе довольствуются пользами поученій его, и Россійскія благо-
честивыя церкве дѣти, которые или латинскаго языка не знаютъ, или
хотя и знаютъ, но не умѣютъ, не вездѣ оныя книги имѣются,
равномѣрно сладкихъ его наставленій не лишались, ибо врожденное
себѣ люди имѣютъ любопытство знать бывшія въ древности вещи...
Что принадлежитъ до переведенія книги сея, старался я сколько можно
яснѣе представить слогъ его и простѣйшими словами, пе напрягался
къ краснорѣчію, котораго въ себѣ не нахожу, но памѣревая удобнѣй-
шему понятію перевода. А хотя за древностію автора, и для пере-
писателей, и для разновременныхъ тисненій нѣкоторыя въ словахъ
погрѣшности въ немногихъ мѣшались, я сколько могъ ближе къ мыслямъ
автора подходилъ, предобпадѣживаяся благосклонностью читателя, что
онъ мнѣ проститъ въ неискуствѣ.
Л. 4 об. Благопочтеннѣйшему отцу Лаврентію Пукцію
титулу четырехъ святыхъ кардиналу Герасимъ Роте-
родамъ здравія.
5 6
Нач. Въ толь великомъ письменныхъ вещей пораженій.
.1. 11 об. О лиги пн блаженнаго Цецилія Кипріяпа.
Выписка изъ церковной исторіи Евсевія.
Л. 12. Примѣчанія Десидерія Герасима Ро тер о дама
и зъ К и п р і я п а изъ книги первой.
Л. 20. О і' л а в л е н і е и л и п о р я д о к ъ с о ч и и е п і й святаго
Ц е ц и л і я К и п р і я и а.
Въ концѣ оглавленія—интересное свидѣтельство о времени перевода
и о переписчицѣ настоящей рукописи:
«В ъ подлинникѣ, которой писанъ непосредственно
съ Латинскаго, написано въ семъ мѣстѣ сіе:
«Сочиненія святаго священномученика Цицилія Ки-
пріяна епископа Карфагепскаго, начаты переводить
третьяго сентября 1768 года.
«II ереписася сія книга и точно въ схо дств еипо сти дл я
свидѣтельства прочтена въ 1781 году августа 6-го дня.
«А писана была о па я книга руками Москов. купца
Бориса Андреевича Осипова и Гавріила IIларіоновича
Скачкова и II вапа Алексѣевича Дугина, или Василь я
Львова Жаворонкова.
«Съ которой п ер епис апа с ія р у к о іо Ердоѵ.іт]
В(іоѵ'і]ѵа т. е. Евдокіи Гавриловой Прониной» . О пей
см. ниже въ отдѣлѣ старообрядческихъ сочиненій.
Л. 25. Страданіе св. свящеппомучеппка Кипріана
Іі а р ф а і' е и с к а г о. и з д а п и о е II о н т і е м ъ е г о д і а к о и о м ъ.
Нач. Во времена Валеріана нечестивѣйшаго царя.
Въ концѣ примѣчанія Герасима Готердама. За ними подъ повою
нумераціею слѣдуетъ текстъ сочиненія: «Святаго Цециліа Кипрі-
ана епископа Карфагепскаго посланій книга первая»:
Л. 1. Посланіе 1-е. Кипріанъ брату Корпилію здрквія.
Нач. Познали мы возлк блеппѣйіпій брате.
Л. 5. Посланіе 2-е. Къ Корпилію.
Л. 10. Посланіе 3-е. Къ Корпилію о чести священниковъ.
Л. 31. Посланіе 4-е. О Марціалѣ и Василидѣ.
Л. 38 об. Посланіе 5-е. Къ Рогатіану презвитеру о соблюденіи
ученія и вѣры.
Л. 42. Посланіе 6-е. Къ Магну о крещеніи еретиковъ.
Л. 51. Посланіе 7-е. Ениктету о Ѳортупатіапѣ.
Л. 55. Посланіе 8-е. О пяти священникахъ.
57
Л. 61. Посланіе 9-е. Къ презвптерамъ и діаконамъ и пародѵ
Фурпитапскому.
Л. 63. Посланіе 10-е. О комедіантѣ.
Л. 64 об. Посланіе 11-е. О дѣвицахъ.
Л. 69. Посланіе 12-е. О истинномъ крещеніи въ каѳолической
церкви.
Л. 72 об. Блаженнаго Цецилія Кипріана епископа
Карфагенскаго посланій книга вторая.
— Посланіе 1-е. О поставленіи отъ еретикъ.
Л. 75 об. Послапіе 2-е. Къ Допату.
Л. 89. Послапіе 3-е. Къ Цецилію о таинствѣ чаши Господни.
Л. 101. Посланіе 4-е. Къ Моисею и Максиму презвптерамъ, и
прочимъ исповѣдникамъ.
Л. 104 об. Посланіе 5-е. Къ презвптерамъ и діаконамъ.
Л. 106 об. Посланіе 6-е. Къ мученикамъ и исповѣдникамъ.
Л. 110. Посланіе 7-е. Отвѣтъ презвитеровъ Кипріану.
Л. 116 об. Послапіе 8-е. Къ Корнилію.
Л. 119 об. Посланіе 9-е, 10-е, 11-е и 12-е. Къ Корнилію.
Л. 126 об. Блаженнаго Цецилія Кипріяна епископа
Карфагенскаго посланій книга третія.
— Посланіе 1-е. Къ Лукію.
Л. 129. Посланіе 2-е. Максиму и Никострату.
Л. 130. Посланіе 3-е. Къ Максиму презвитеру.
Л. 132 об. Послапіе 4-е. Къ презвптерамъ и діаконамъ въ
Римѣ пребывающимъ.
Л. 133. Посланіе 5-е. Къ презвптерамъ и діаконамъ въ Римѣ
обрѣтающимся.
Л. 135. Посланіе 6-е. Къ тѣмъ же.
Л. 136 об. Послапіе 7-е. Къ Лукію.
Л. 138. Посланіе 8-е. Къ Фиду презвитеру о крещеніи мла-
денцевъ .
Л. 141. Посланіе 9-е. Къ Рогатіану епископу.
Л. 143 об. Посланіе 10-е. Къ презвптерамъ и діаконамъ.
Л. 146 об. Послапіе 11-е. Къ Корнилію папѣ.
Л. 149. Посланіе 12-е. Къ нему же о раскольникахъ.
Л. 149 об. Посланіе 13-е. Къ Стефану о Мартіанѣ.
Л. 154. Посланіе 14-е. Къ презвптерамъ и діаконамъ.
Л. 156. Посланіе 15-е. Къ мученикамъ и исповѣдникамъ.
Л. 159 об. Посланіе 16-е. Къ братіи.
Л. 161. Посланіе 17-е. Къ презвптерамъ и діаконамъ.
8
58
Л. 162. Посланіе 18-е. Къ презвптерамъ и діаконамъ.
.1. 163. Посланіе 19-е. Къ презвптерамъ и діаконамъ.
Л. 164. Посланіе 20-е. Къ Калпдонію брату.
.1. 165. Посланіе 21-е. Къ презвптерамъ и діаконамъ въ Римѣ
пребывающимъ.
Л. 166. Посланіе 22-е. Къ клиру.
.1. 167. Посланіе 23-е. Къ Фортунату и прочимъ о нестерпѣвшихъ
мученія.
Л. 168. Посланіе 24-е. Къ презвитерамъ и діаконамъ.
Л. 170. Посланіе 25-е. Къ мученикамъ и исповѣдникамъ.
Л. 175. Блаженнаго Цециліа Кипріана епископаКар-
ѳагепскаго посланій книга четвертая.
— Посланіе 1-е. Къ Сеагрію и Рогатіану менпіему и прочимъ
исповѣдникамъ.
Л. 177 об. Посланіе 2-е. Къ Антопіану о Наватіанѣ расколникѣ.
Л. 196 об. Послапіе 3-е. Къ Моисею и Максиму презвитерамъ
и прочимъ исповѣдникамъ.
Л. 198 об. Посланіе 4-е. Къ презвитерамъ и діаконамъ о наказаніи
за грѣхи.
Л. 204.	Послапіе 5-е. Къ презвитеромъ и діакономъ о Келеринѣ
исповѣдникѣ.	
Л. 207.	Посланіе 6-е. О гоненіи.
Л. 215.	Послапіе 7-е. Пишетъ къ Магну о тѣхъ, которые на
одрѣ болѣзни получаютъ благодать.
Л. 219 об. Посланіе 8-е. Къ Корпилію.
Л. 221. Посланіе 9-е. Къ Флорептію Пупіану.
Л. 227 об. Посланіе 10-е. Къ клиру о посвященіи во презвитера
Нумидпка исповѣдника.
Л. 228. Блаженнаго Цециліа Кѵпріапа епископа Кар-
фагенскаго разныя сочиненіи.
Л. 228 об. Сочиненіе 1-е. противъ Димитріана.
Нач. Поносящаго и противъ Бога, который есть единъ истинный.
Л. 245. Сочиненіе 2-е. О одѣяніи дѣвицъ.
Л. 261. Сочиненіе 3-е. О простосердечіи властей.
Л. 279 об. Сочиненіе 4-е. О суетствѣ идоловъ.
Л. 287. Бла ж с н н а г о Ц е ц и л і я Кипріана епископа К а р-
ф а г е н с к а г о разныя поученія.
— Слово 1-е. О милостыни.
Пач. Многая и великая суть возлюбленнѣйшая братія благодѣянія
Божія, которая во спасеніе наше щедрая и изобильная милость Бога
Отца и Христа пзліяла,.
59
Л.	304	об.	Слово	2-е.	О	зависти и ненависти.
Л.	315	об.	Слово	3-е.	О	терпѣніи.
Л.	329	об.	Слово	4-е.	О	смерти благочестивыхъ	и нечестивыхъ.
Л.	342	об.	Слово	5-е.	О	падшихъ и вѣнчавшихся.
Л. 361. Слово 6-е. О молитвѣ отче нашъ.
Л. 379. Блаженнаго Цецилія Кипріана сочиненіе
едино къ Фортунату, въ немъ увѣщеваетъ къ мучениче-
ству и раздѣляется на 12 главъ.
Нач. Требовалъ ты отъ мене любезнѣйшій мнѣ Фортупате.
Л. 398 об. Книга первая блаженнаго Кипріана про-
тивъ Іюдеовъ коего содержаніе въ нижеслѣдующемъ
къ Квирипу посланіи изъясняется. Кипріянъ къ Квпри-
ну сыну здравія!
Нач. Исполнить надобно любезнѣйшій сынъ духовное желаніе
твое, с коимъ ты усерднѣйше просишь о божественномъ ученіи.
Л. 412. Книга 2 противъ Іюдеевъ.
Л. 452 об. Блаженнаго Цецилія Кѵпріана къ Квири-
ну книга 3-я.
Въ началѣ предпослано оглавленіе (120 главъ) 3-й книги.
Л. 479 об. Къ ІОваіяну о крещеніи еретиковъ. Кипрі-
янъ Іуваіану брату здравіа!
Нач. Писалъ ты ко мнѣ брате изъясняся, что ты желаешь знать
мнѣніе наше, что какъ намъ кажется о еретическомъ крещеніи, кото-
рое внѣ церкви обрѣтается.
Л. 492 об. Къ Номпію противъ посланія Стефанова.
Нач. Хоть довольно мы о томъ, что надобно думать о крещеніи
еретиковъ изъяснили.
Л. 500. Къ Квирипу. Кипріанъ Квирипу брату здравія.
Нач. Увѣдомилъ меня любезнѣйшій брате Лукіанъ сопрезвитеръ
нашъ, что ты требовалъ отъ меня о извѣщеніи.
Л. 502 об. Мнѣнія епископовъ о крещеніи еретиковъ.
Нач. Какъ вкупѣ въ Карфагепѣ собралися.
Л. 516. Сочиненія которыя кажутся ложно Кѵпріану
приписанными. О горахъ Синаи и Сіонѣ противъ I у д е-
овъ трактатъ.
Нач. Мѣста въ священныхъ писаніяхъ содержащіяся, которая въ
ветхомъ завѣтѣ образовательно писана, чрезъ повой завѣтъ духовно
разумѣть должно, ибо они чрезъ Христа во истиппѣ исполпилися.
Л. 525.ТрактатъО обрѣтеніи главыІоанпаКрестителя.
Нач. Повѣствуетъ Іосифъ, что Іоаннъ Креститель въ городѣ Ма-
херонтѣ былъ связанъ.
60
.1. 532. Изложеніе на символъ апостолскій.
Нач. Хотя, благовѣрпѣйшій папа Лавреіітіе, къ сочиненію столь
охоты сколь и способности я не имѣю.
Л. 568. Сочиненіе о особности клириковъ.
Нач. Обѣщался подлинно я вамъ прежде сего любезнѣйшіе дѣти
посланіе учинити.
Л. 608. Ко святому Корнилію папѣ о главныхъ дѣ-
іахъ Христовыхъ до вознесенія его ко Отцу. Предисловіе.
Нач. Обыкли матери новорожденнымъ младенцемъ при самомъ ихъ
па свѣтъ произшествіи взявши съ нѣкоторыхъ или предваряющихъ...
Л. 609 об. Предисловіе на слѣдующее сочиненіе.
Нач. Высокія матеріи требуютъ сочинителей остроумнаго разсужденія.
Л. 616 об. О рожествѣ Христовѣ.
Нач. Наступило всевожделѣнное и давно ожидаемое Христово
рожество.
Л. 625. Слово о обрѣзаніи Христовомъ.
Нач. Между всѣми ветхозакоппыми таинствами въ древнѣмъ благо-
честіи ничто столь торжественно не праздновапо какъ обрѣзаніе.
Л. 629. О звѣздѣ иволхвахъ и о избіеніи младенцевъ.
Нач. Какъ родился Спаситель въ Виѳлеемѣ услышали.
Л. 634 об. Слово о крещеніи Христовомъ ио явленіи
Т р о и ц ы.
Нач. Педоволно того, что апгели сказали пастыремъ.
Л. 639 об. Слово о крещеніи Христовомъ.
Нач. Сего возлюбленнаго Сына твоего Господи ты повелѣваешь
послушати.
Л. 642 об. О постѣ и искушеніяхъ Христовыхъ.
Нач. Въ тридесятый годъ по воспріятіи плоти крестившуся Господу
во Іерданѣ.
Л. 655. Слово о вечери Господней, и первомъ уста-
новленіи сего таинства совершающаго вся таинства.
Нач. О воскресеніи Лазаревомъ разпеслся слухъ.
Л. 666 об. Слово о умовеніи ногъ.
Нач. Уже таинство тѣла своего апостоломъ Господь раздѣлилъ.
Л. 671. О помазаніи мѵромъ и другихъ таинствахъ.
Нач. Днесь сей многочисленными таинствами почитается въ сей день.
Л. 675 об. О страстяхъ Христовыхъ.
Нач. Господи услышалъ слухъ твой и убояхея.
Л. 684. О воскресеніи Христовомъ.
Нач. Куппвпіе ароматы для помазанія Господа.
Л. 691. Слово о вознесеніи Христовомъ.
Пач. Совершивши на крестѣ торжественную побѣду.
Л. 696 об. Слово о святомъ Дусѣ.
Нач. Пріиди Святый душе, и утѣшеніе твое ожидающимъ.
Л. 705. О добропорядочествѣ и чистотѣ сочиненіе
неизвѣстнаго творца, однако ученаго.
Нач. По обязанностей должностей моихъ кажется мнѣ.
Л. 714. Къ Поватіапу еретику.
Пач. Какъ я помышлялъ и нестерпимо духомъ колебался.
Л. 727. Молитва за мучениковъ св. Кѵпріана мученика.
Нач. Святъ, святъ, святъ, святе святыхъ Отче отцевъ нашихъ.
Л. 728. Молитва св. Кипр іана мученика, которую имѣлъ
предъ страданіемъ своимъ.
Нач. Господи святый, отче святый, Боже святый и святый Боже мой.
Л. 731. Слово Августиново о святомъ Кипріанѣ мученикѣ.
Пач. Столь благопріятное и благочестивое торжество, въ которое
празднуемъ страданіе блаженнаго мученика.
Л. 734. Святаго Цецилія Кѵпріяпа мученика къ Форту-
пату о сугубомъ мученичествѣ.
Нач. Многократно и многообразно благодареніе возсылаю, о
Фортупате, мнѣ въ господѣ возлюбленный.
Въ копцѣ настоящаго перевода сочиненій Кипріяпа слѣдующая
запись съ изданія, съ котораго былъ сдѣланъ переводъ:
«Въ Василевѣ въ типографіи фроніапскоп, стараніемъ Іеронима
фравепска, Іоанна Гервасія и Николая епископа 1530 года мѣсяца
Іанпуаріа» . (См. 1. АІЬегН ГаЬгісіі ВіЫіоіЬееа Іаііпа, по изданію
1868 г., т. I, р. 409).
53.	ГРИГОРІЯ БОГОСЛОВА 10 СЛОВЪ.
СЪ ТОЛКОВАНІЕМЪ НИКИТЫ ИРАКЛІЙСКАГО,
въ листъ, полууставомъ XVI вѣка, на 715 л.
Слова расположены по порядку дней, въ которые назначается ихъ
чтеніе, начиная съ Пасхи.
Внизу по листамъ подпись: л’Ьгд И613^ года деЦ»А в-л іи дні,
СНА ІІНИІ4 г'/Й.ІМА Г|>ИГО|)С І1ГОСЛ0 ТОЛКОВоГі ДО.ІІ0К4А БНЛІЛТШ5Д СІНД ІІ ІІ|)*ІЧЪИ ІІЦЫ
62 —
Гі стаго шика чюдотворцд николы Гі ир'к'кндго дилінрига чкдотвоу прилуцко
ші|іаго лінтырА корежеліхскдго положила селіеновл женд аннкиевдго Строганова
евдоігкд нестеровнд Гі СНХ ел петрх СеЛіеНОВИ ЗДрДВІ'А рлдн своего I ВѢЧНАГО
рАДИ КЛАЖЕНСЧ'ВА СеГ.’к И ЧАДОЛІХ СВОИЛІХ НН'к И В ДНИ В'ккА. ДЛІИНЬ.
Л. 1. укл ГЛАВА книги ССА.
Л. 2. йже вх стм іѵцд ндшего грнгор'іА кгословд слово нлвхскрніе
га ндше к уд, Гі на шпоженіе. слово первое.
Нач. вхскрнід днв и начало десно.
Л. 25 об. предисловіе втораго слова еже нл сто у и пдц\1.
Нач. дввдкоудіх пррокх зрАіпе ліногмул схкллжнАе.Нкі^х. Это предисловіе
взято собственно изъ начала самаго толкованія.
Л. 2 7 .йже во сты^х ііЦ д ншего грнгорнд др^іеппд кон
СТ А Н Т И Н А Г р А Д А КГОСЛОВД НА СТОуЮ ПЛСру. СЛОВО В.
Нач. нл сч'рджи люей стлноу ре чюднмй лввдк^ліх.
Раздѣлено на 67 отдѣленій.
Л. 84. того же в ново у и ндлю ш весн'к іі ш с т ’клі х ліч н иі^е
лі л лі о н т е. п ш к н о в л е н і и и р е с л о в і е г.г о с л о в л.
Нач. торжественно вид'кніе.
Л. 185. йже во с т ы^ х ііі ц л ншего гр и г о р і л др^неппл к о н в
стіа н т и н л грдд л кг о с л о вл. в новоую нелю іі ш весн'к. и ш століх
лі ч н ц -к лі л лі 6 н т ’к.
Нач. поновленіе чтете се ветхій з.іконх.
Раздѣлено на 2 7 отдѣленій.
Л. 227 об. предисловіе д-го слова.
Нач. торжественное вид'кніе й сіе слово Гілілть.
Л. 228. йже во ствцх ш ц д ншего грнгорид лр^неппл кон
с т га н т и н га грлдл кгословд нл стоую гпдтдесгатницоу. слово д.
Нач. ш прлздннце лілло дл люкопреліоудрьствоуеліх. дд д^овн'к прлзднв
ств^елех. Раздѣлено на 24 отдѣленія.
Л. 299. об. предисловіе 6-го слова.
Нач. вх лілкклвейски^х книгами пишетса.
Л. 300. лі ц д л вгоу с тл л днк Гі же в х ст м ііі цл н ііі е го г р и г о
ріл А р і е П П А КОНСТАНТИНА грлдл КГОСЛОВД, IV ЛІ А к к о в е о . СЛОВО (7.
Нач. что же лідкклв’кн си\х ко ндстодірее ч-рхжество. Раздѣлено па 21
отдѣленіе.
Л. 346 об. предисловіе ь_го слова.
Нач. выше, ндз'іанзд гора Т. глоусокыіа стрклінинкі нлюуіре.
Л. 347. Иже в х с т ы х ііі і^ д ншего Григоріи а р і е п и а
стантина грлдл кгословд, и; лі о у ч е н и ц е кнпрідне.
Нач. лило кнпріднх оук'кжд ндсх ііі ччреч'ы.
Раздѣлено на 30 отдѣленій.
К о н
слово з-е.
Л. 387 об. иже
КОНСТАНТИНА Г Л Д Л
I о у л 1 д н в или
Л. 386 об. того іѵ словесе Гі іѵ срлвнители оуліАне иреди
с л о в і е.
Нач. всАПо риторско слово (Мзд-клАетсА в сов'ктиое и препирдтелное.
во стыд'х іѵ ц д нш его г р и г о Г л др^іеппд
іігословд. іѵ словеск^х. іѵ срлвнители
іоулідн'к в илю сткіух іѵ і| в пр рж'гволіх '(воаіь. слово д.
Нач. что лгітлкство еже и ліовве присно люучиліхсА. кда люа прелюудро
и мужество. Раздѣлено па 29 отдѣленій.
Л. 428 об. предисловіе слов*5 ржтвд '(вл.
Нач. нлстоАірее тркжествено слово идді в констднтине грлде.
Л.429. иже во стыр іѵцд ншего григоріА лррепнл кон
стіантннд грддд сгослова нл рожество ^во. слово й.
Нач. рдждетсА слдвите.
Л. 474. предисловіе де ватд го слова.
предлежлірее слово сіе по іѵ шествіи пгословд іѵ констан
тина грддд на великаго василка г р о к о лі х и з г л д с и с е. т 'к лі х ж е
И НАДГрОКНО ЙліеИОВАСА.
йже во сткіух ш цл ншего григоріА Арреппл Константина
грддд кгословд нддгрокное вели колю у Василіи. слово д.
Нач. Б'кшл оуко ліногкі ндлік веіри словесх прно пр'еложивх великіи влсиліе.
Л. 546 об. предисловіе дссатаго слова.
Нач. тркжественое слово посл'кдително.
Л. 547 об. иже во стмух іѵ ір ншего грн горіл лруіеппд
ЕГОСЛОВА СЛІѴВО НЛ СТД А II р О С В 'к І|І е Н І А . слово 7.
Нач. плки і?х люіі, паки тдинкство. тдиньство непрелестно, ниже не
оукрлшено.
Л. 562. предисловіе слова лі .
Нач. ндстоАірее сіе слово тцідтелні'к оукддоуетх.
Л. 562 об. иже во сткіух іѵ ц д ншего григоріА др^іепп а
костантинд грддд кгословд нл стое крі]7еніе. слово ді.
Нач. вкчерд св'ктліи просв’кіііенід днк прдддновдвше.
Л. 604 об. предисловіе ві слова.
Нач. сіе сліѵво чисто естк поувдло. а не нддгрокное ілко же н’кціи лін'кшд.
ТТ РЛС . .	_ .	. -.. гтт.....- .
Л. 605. йже во сты^х іѵцд ншего григорід дрре піід кон
слово ві.
д р)(Г е п п а к о н
С'Г АНТИ н д ГрДДД кгословд. IV С Т 'к ЛІ X Л Д Л Н 4 С I И .
Нач. д,ундсіл увлли докрод'кчелк по^валаю тогоже.
Л. 633. Гі ж е во етіі][* ш ц л ншего григоріА
стантинд г р Д Д Д И Г О С Л О В Л IV I’ р И Г О р I і Г» (I Д Т ( В Д С Н Л I і В і . н а с т а в
•и его по іідЕрдні» всего сокорА сир'кчь и о ^и рото ні и. слово гі,
Пач. дреугоу в'крноу н'кстк Гідлскны іѵ соуіри^х ничтоже.
— 64 —
Л. 640. ЧОГОЖС IV 11 р Н 111 і С ВІ И (; II ІІ 1. СКОрНО рІІ. СЛОВО ді.
В Л 6 И ІѴ Ч С . Сі СЛОВО Ч Т С Т С А В X ДНК Г р И Г О р І л В Г О С л О В А . Г е Н К Д (1 А К6 .
Нач. ІСЛКО ВАЛІК НДШС IV Д|»у5Н ІІДСЧЪІрІС . Гі СПАСЧ’ВеНИЦИ.
Л. 662. иіке вх стыр іѵцд ніпего григорі’А а р р і п и а к о и
СТАНТННД грддл ВГОСЛОВДІѴ ниціелювкстіи. слово еі. сіе СЛОВО
Ч Т і Т С А В Н А Л К> ЛІ А С О П \ С Т Н 10 .
Нач. люужіе и крдтіе и своувози. ницни во всн Ежчвенныд елгчи просич-е.
Л. 694. предисловіе 5 і словд.
Нач. совѣтно оуво ндстоАірее слово преоувѣждА в члколювіе.
Л. 694 об. Гі же во сты^х ш цд ншего григорід АруіеікІд
КОНСТАНТИНА І'рЛДД В Г О С Л О 6 А . IV ІѴ Ц И ЛІ о Л Ч л 1|1 и ід 3 в ы рлди
срддл. СЛОВО 5 1.
Нач. ччо рддорАете чина поувдлАілік.
Л. 712. т о г о ж е в г о с л о в а к д и л а г р і к іѵ в ѣ т н о.
Л. 712 об. того же вгословд (же іѵ кесдри врдч',І; его.
— скдздніе словеселік григорід вгословд іѵ слова еже в но
в о у ю н д л ю.
Л. 713 об. ІО д'I:аніГі дпласки^ь в толковдніе.
Л. 714. іѵ тогоже.
Какъ по составу и расположенію словъ, такъ и по языку настоящій
списокъ принадлежитъ къ исправленной, повой редакціи перевода словъ
Григорія Богослова, и сходенъ съ списками Рум. № 85 и Сѵпод. библ.
№ 120. Для сличенія съ выпискою, приведенною въ Описаніи Сѵпод.
рукописей (№ 120), и для показанія отличій отъ древняго перевода (XIв.),
приводится соотвѣтствующее мѣсто изъ начала 11-го слова, о крещеніи:
По списку Сѵнодал.
№ 120.
вчерд. свѣтлый просвѣі|іеніА днк
прдьновдвиіе. йво подокліпе рддоггнд
положити спнію нАіпелі*5. Гі вАірше
пдче врдчнкі Гі рожественкІ Гі й'ліени
призвднід, лювотелеснаі. кносчнд Гі нд
селнд Гі вселѣч-нд. блікд же Гіна тор
жестами чліул.
По Списку Л. И. Хлудова
(л. 562).
вкчерд свѣтліи просв'кціеніл днк прдзд
новАвше Гіво подовАіііе рддостнд поло
жити сіісенію ншелну. Гі вАцікше пдче
врдчны^х и ржтвеныух н иліени при
ЗВДніа. лквотелеснылік кностнд ндселнд
и вселѣтнд, елико же (и) на чгор
жеств\’ктк члсуи.
Правописаніе списка русское, по сохранилось и значительное число
сербизмовъ; особенно въ частомъ употребленіи буквы ь, какъ въ пред-
логахъ (вк, кк), такъ и въ родовыхъ окончаніяхъ: чинк, человѣкъ,
цвѣта, долга.
65
54.	И(Ш ПРЕСВИТЕРА КЪ ѲЕОДУЛУ СЛОВЕСА ДУШЕПОЛЕЗНЫЯ.
въ 4-ву, полууставомъ XVII вѣка, на 59 листахъ.
На первыхъ шести листахъ подпись прежняго владѣльца рукописи:
сіа книга. . . люнд^д у.аіыпе, стіа гори дюндстирд ^илинддрд подхписдлх
во сто/ііх грдд^ ?ер)>сдлиді^ 1785 дідртд 15 числа. Владѣлецъ рукописи
сличилъ ее съ греческимъ текстомъ и выписалъ изъ него текстъ 7-ой,
8 и 9-ой главъ (л. 2 об.—3 об.). На л. 17 об. сдѣлана замѣтка на полѣ
противъ 61-ой главы: «го в греческой не іоБрето^одіх даже до конца. На л.
23 также на полѣ, противъ конца 81_ой главы, сдѣлана замѣтка: сегіо еже
во вдіѣстнтелнодіх в греческодіх нѣсть.
Правописаніе списка, въ основныхъ чертахъ, русское, съ немно-
гими уцѣлѣвшими признаками сербскаго языка.
Л. 1. ісѵ^ід презвѵтера кх деод^л^ словеса дшеполсзнд іб
трезвѣніи Іі довродѣтели, ібглдвнтелнд начала и р о с вѣ і|і е
НІА Д117 и ИСТИНІИ СОвѢ'ГИ ГДДгблеДІДА СОІірОТИВОр’БЧНДА и
дюлнтвеннДА.
глава а. Нач. трезв'Іжіе есть ^дожество двойное іб стрдстнму подіи
иіленій н словесх, и л^кдвкі дѣлх, всеконечно члвѣкд сх ксодіх изБлвлАиі|іее,
Здкосн’квлмірее н оусерднѣ іі^тешесч'б'ьедюе.
Л. 28. втор да сотница тогіоже. д. Нач. еідд вжественньі^х
й преччъіу тдйнх ^ртд великаго кгд и црА нашегю счрдшндгіо стрдіяню
сподобіідіса недостоиніи, еі]іе паче трезвеніе Гі Блюденіе оудід и іѵпдсство дд
покджедіх.
Кончается списокъ слѣдующимъ обращеніемъ: с'іа ти, деод^ле, вез
діолвіА ч-езоидіените, дціе и дѢаніа погрѣшишд, но негли не ндшд, но еже
вгх ддде йже во бцѣ и снѣ Гі стѣдіх дсѣ удлйлікін же Гі сллвидіьін іо вса
кдгіо словесндпо есч'ествд дгглювх же и челіовѣкх, Гі в«а твдри иже неизречен
нда тру содѣтельсч вовд, 6ДПНХ БГХ б'го же И ДІБІ свѣтлое ЦрЧ'ВІ'е, ДЮЛИЧ'
вддіи пречтмд куі ДД ПОЛ^ЧИДІХ, Й ДІЛТВДДІИ ПрПБНКіуХ бу ндшй, бЛІ^1 же
бг'і непостижйдюдіЧ1 слдвд вѢчнда ддіинь (л. 89 об.). См. въ Великихъ
четьихъ минеяхъ митропол. Макарія, мѣсяцъ Февраль, подъ 11 числомъ,
(Сѵнод. библ. №№ 991 и 179).
66
55.	ЗЛАТОУСТЪ
ИЛИ СОБРАНІЕ ПОУЧИТЕЛЬНЫХЪ СЛОВЪ СВ. ІОАННА ЗЛАТОУСТАГО.
въ 4-ку, полууставомъ конца XIV вѣка, на пергаминѣ, 118 л.
Правописаніе сербское. По выбору поученій рукопись весьма
замѣчательная. Начало текста утрачено, въ срединѣ не достаетъ нѣсколь-
кихъ листовъ. На об. 1 л. слѣдующая запись:
с л д в д сквркшителю ко у в к В'к к м д лі и н к. ндписд^ь книгоу
сии и дроугоуд гыркість (?) и третий пооучениіа. и типикъ тетрдвднгелоу
ддк гр'кшни диіачиіж кренкною роукою и оулюлік тл'кннилік. дд к сик
ПНСДНИК гноу НД СіІсеННК. НД ВКТОрОК ПрИШЬСТкВИК )(ВО И Пр'ксТОЛД вдчнд.
Имя списателя открывается изъ замѣтки , сдѣланной на полѣ
34 л. об.: спв ^к дд прости кролюнд^д чркнорисі^д ди
лі и т р и д .
Л. 2. Начинается словами: докрод-ктели же кже илгк іѵложи.
Л. 5. Вк не. сиріЛ’ стдго іія^д ншего іоднд злдтооустдго слово
іѵ и о к д ід н и .
Нач. вид’ксте ли вк іііноу нелю. коренин и поыкдоу.
Л. 10. вк не лі е по у. и ша н д
Злдтооустдго слово ш второлік
ПрИШкСТВИ.
Нач. по вкзнесени гни. кже нд
и се іависе нлік днглк гнк гле. что
вдсь нд нко
ствин.
икса. и оучениколік ВкЗкірлюі]іилік нд нко.
стоите Зреіре нд нко. се іск ввзнесесе іѵ
. придете оуко и пов'клік вдліь. кдко коудечъ страшной пришв
іѵкддчдн всдко ди^дник. іавич’ ко се прввок зндліеник снд члвчд. нд
неліже рдспетсе. носилік днглк клксчеіре се. іако лілкнша. и прч; ниліи ліи^аилк
троукеп . и вкзкоуждк оускпшек. ш дддлід до ііончаниіл в'ккд.
Л. 16 об. тоже стдго і іѵднд 3 л д т о о у ст д г о сло іѵ люукд^ь.
Нач. поткірнлісе вкзлюкленниі оук'кждти в'кчник ліоукн,
 Л. 19. вь сткіе поте: стдго ііѵднд злдоустдго сло іѵ пррц1^
иіѵнд й иі ддннл'Е. й іѵ чре іѵ р о ц гк к. и іѵ покдгании, й іѵ
п о с т 'к.
Нач. веселин ндлік н днк.
Л.24об.вьсоу ліТпоуноу. ііѵднд злдтооустдго сло нд оу ЛІИ
рдиірнліи и іѵ оут'кшенми и ^вдл-к кжи. и іѵ вкзкрдненм кез
годндго плдчд нев'крнн^к,
Нач. прквдго члвкд Бк сктворы ск всею твдрьііо.
Л. 34. вк нед е по. иіѵднд 3лдтоустдго по\вдлд іѵ сткі^х
л) Ч Н кІ Ц 'к к .
67
Нач. БЛГОвр'Ьпенн’к оут.о дд рекоу блгтк бжию.
Л. 36. стдго и іѵ д н д злдтооустдго
лдзари.
Нач. іако се літи чедолйвківд.
Л. 38 об. пр4;повндго шцд ншго ніѵд
в нелю цв4;тноу.
іѵ четркднквкнслі
Злдтооустдго сло:
IV
IIV А Н А злдтооустдго слово
IV
к р 4; с т ’Ь
Нач. ш чюск нд чіосд гніа йд4;лік врдтий. ид'Елік іѵ силоу нд силн.
Л. 47 об. вк ткже днк слово ііѵднд злдтооустдго
с ЛІ О К О В Н И 1^ КІ.
Нач. понеже пр'Ьже скдзд^олік іѵ слюковниі^и.
Л. 49 об. вк сткіи вели вкторнй г
7 двк.
Нач. егдд жизни скорой скончднкік
кроугк.
Л. 54. вк стоую и великоу
блоуднн І^И.
Нач. нд вксдко вр4иіе допро и сіісно покдіаник.
Л. 56 об. вк стм вел: чё: ніѵднд злдтооустдго іѵ пр4;ддни ^в4і.
Нач. ^от'ііль пдтриіар^овоу вегкдоу вдлік пдккі простр4іти.
Л. 65 об. вк ткже днк стдго ніѵднд злдтооустдго сло:
іѵ то гако же іѵче ді|іе вкзлюжно к чдши сен: дд ліилю иде іѵ
лі е н е.
Нач. ничесоже не іѵстдвите і^рквнкі оучителик. літри чедолюБмцн.
Л. 71 об. вк ткже днк ніѵднд злдтооустдго сло : іѵ 1 _к
и іѵ р д з б о й:
Нач. великд оуво к твдрк нбо.
Л. 74. стдго ііѵднд злдтооустдго слово н д с т о у ю
тридневндго вкскрсенкііа гд ншего іс ;\д.
Нач. днк вкзлювленни. ткліндіа лгЬстд іѵбцодитк влкд ншк.
Л. 75 об. вк ткж’е днк сло: иіѵднд злдтооустдго
крТнне ро.
Нач. и се. в. б'іістд іѵ ни йдоуірд поутелік.
Л. 78. стдго ііѵднд злдтооустдго сло: нд триднкнон
вккркнин гд ншего і7 ^д.
Нач. добро к вр-Ііліе днк. всЪік ндлік вкзоупити.
Л. 84. стдго и іѵ д злдтооустдго вк пр'кполоеленик прдзникд.
ивкзидеиквк
Нач. шнпкк й
Л. 87 об. в к
нд вкзнесеник г не.
Нач. благк годк дні». вгіілік ндлік вкзоупити.
рдзоулгіію. и л'ІГ конски текоуцік
А .	_	п
ср'к ііѵлнд злдтооустдго іѵ
пд с^оу.
НД ВКС
црквк. оу ліелкис4;д4:ка. слово пркво.
ІДБЛККО и фнникк й прочей.
чё. б. не-, стдго иіѵднд злдтооѵстдгс
слово
68
.1. 91. кк соу: н: ноу иіѵднд 3л д ч’оо у с ч’д г о слов: іѵ
» у С к П Ш И у К .
Нач. не уоціелік оуко нек'Кти кд крдтик.
Л. 95. вк т к ж е д н к ишднд злдтооустдго сло: о у т 4; ш н о іѵ
оуліріи иук.
Нач. н'Ьстк ліногдіри. слово оут'Ьшдти кол'кдни.
Л. 100. кк не: н: ноу: ишднд злдтооустдго сло:
Нач. нко ндлік днк км зелілга.
Л. 105. кк т к ж е днк и іѵ д д злдтооустдго сло: нд р с д л ю:
Нач. кзкікк днк рдздѣлиншиід клгтк. не ддстк лікі се когати кзкічнин
ниірети.
Л. 107 об. Тшдд друнепкпд костнннд грддд злдтооустдго
слово іѵ н с с т му к.
Нач. іѵнелиже чисти прдздникк н. нкі. приуодд дуд стго створиуолік.
Л. 113 об.—118. Оставшійся пробѣлъ замѣщенъ позднѣйшими
приписками, письма 17, 18 и 19 вѣка.
Такъ на л. 113 об. почеркомъ 17 вѣка приводится отрывокъ изъ
слова объ Андреѣ Юродивомъ: «сло стго и клжендго дндред иже
уд рд о у род и вд го» ; за тѣмъ слѣдуютъ выписки почеркомъ 18-го вѣка;
а на поляхъ замѣтка, помѣченная 1867 годомъ: «1867 се престдни
.идти люід вирсдкід люндуініа лщх ноелінрід въ к днк...» Изъ этой при-
писки видно, что до 186 7 года рукопись хранилась въ одномъ изъ
сербскихъ монастырей.
56.	ЗЛАТОУСТЪ
ИЛИ СОБРАНІЕ ПОУЧИТЕЛЬНЫХЪ СЛОВЪ НА СВ. ЧЕТВЕРОДЕСЯТНИЦУ И НА
ПРАЗДНИЧНЫЕ ДНИ,
въ листъ, полууставомъ XVII вѣка, на ЗОО листахъ.
Сборникъ подъ названіемъ Златоустъ изданъ въ Почаевѣ въ 1795 году.
Настоящій списокъ во многомъ отличается отъ этого издапія, особен-
но во второй половинѣ, и содержитъ много вноспыхъ статей изъ
Прологовъ и Патериковъ.
Л. І.недедд іѵ лікітдри и іѵ ф д р и с !; и полученіе ііѵд з л д т о
«у стаго.
Нач. приндите оуко крдтід днесь иослоуіиделіх укд глд.
Въ Почаев. пзд. 1795 г., слово I, л. 1. Іоанну Златоустому не
принадлежитъ.
69
Л. 2. нел^ДА іо клоудноліх сноу, слово Гі іі і» пчч.і Гі по
о у 'і е н і е іѵ 6 ѵ л іе ’і ю д н д длдустдго.
Нач. се пріспѣвдютх вхдлюкленні'и дни чтндго стго поста.
Въ Почаев. изд. 1795 г., слово II, л. 3.
Л. 3 . в со у т о у лі ід с о п У с т н У ю п о о у ч (н і е і іѵ д длдустдго еже
НС ПЛДКДТИ ПО 0 у <11 р <11 6 <11 X .
Нач. прно йліѣйте, врдтіе, вх пдлістн днк сліртный.
Въ Почаев. изд. 1795 г., слово III, л. 5—11. На греческомъ см.
Орр. Сіігувозі. 0(1. МопіГапс. ѵоі. IX. 8ригіа, р. 807.
Л. 6 об. в неЛію лидсопУстноую слово стдго пддддіід лінГцд
іѵвтороліх пришествіи \ве Гі и? стрдшно со удѣ гі іѵ во у до у і|і ей
люуцс і іѵ оуліилсніи дши.
Нач. нын'к гісповѣждк дііІе і нРгіі .оуліилисА слсды точдірс нспрсстднно.
Въ Почаев. изд. 1795 г. и вгь рукописномъ Златоустпикѣ (Сгнод.
библ. №. 231) положено другое слово: именно, Іоанна Златоустаго
о второмъ пришествіи.
Л. 20 об. в средоу сыропУстнУю п іѵ о у ч і н Г е іѵ ц д д^овндго
К Д Ѣ Т С 41 X IV С Л 0 В ( с и І IV Д длдтооустдго.
Нач. желдю, люкиліичс, спссніа твоего тѣ<п же клгвсніс длю ти.
Въ Почаев. изд. 1795 г., слово V, л. 14.
Іоанну Златоусту не принадлежитъ. Сочиненія русскаго. Обращено
къ какому-то важному лицу (можетъ быть князю) и содержитъ, между
прочимъ, слѣдующія наставленія относительно пьянства:
С( Яіі ПрСЖС ГЛДух ТИ, ЧДДО ЛЮЕШЛІОС, IV дЛОЛГА ПІАНСІ’бѢ. того НС
послоушдтн. Д Н Н 'к СЧ’0уЖИІ(СИ IV ТСК'к ВСЛ<ІІИ. понеже ВПЖЮ ТА Гі вх ПОСТНЫА
ДНИ ПКАНСТВО.ІГА ПОкѢжСНД . Д ск ДНИ ІірТІАНОЛІХ нд іѵцыі]іеніс грѣ ддны.
гі нд егіеніе дши. д ты в на дни невѣрный прекывдеши оупивдіасл.... иже са
чдето оупивдетх КОЖДО ВДСХ НССОбрХІПСНХ оуліх ВХ НС<ІІХ. ВХ ПІІДНЬСГвѢ КО ни
жіч'сйскы ні дшевныух іѵроудей Гіспрдвы нѣсть, пьюнчивх нндьі) делілю
поусч’оу ткоритх. не право соудитх, влдстсли оу соудд <прти ддкывдютх
в питіи ліноде.... се вѣдый сноу, престдни іѵ длдго пілнетвд, люлю та. й
не пій до баѣдд никогда же, то ко нс.иоі|іь тѣлоу, д дши пдгоукд
еечь.
Л. 21 об. в п іа т о к х с ы р о п У с т н ы а или п о о у ч е н і е і о д н д
д л д т о о у с т д г о іѵ ч т о т 4; д ііі е в н е й.
Нач. ндвыкне.пх ко что есть йже не сквернитх чліід.
Въ Почаев. изд. 1795 г., слово VI, л. 15—17.
Л. 2 3. в с о у к 6 ч’ о у с ы р о п о у с т н У1 ю п о о у ч е е і іѵ д д л д т о о у с ч1 д г о.
Нач. діре ре гдь іѵсі’дклідстс члколіх согрѣшеніА.
') Въ Почаевскомъ изданіи прибавлено: пыанчивый црь или кндь.
Въ Почаев. изд. 1795 г., слово VII, л. 17 об.
Л. 24. к ндю скі^оп'Ъгтн'ью полученіе і іо а злдоустдго.
Нач. рдзоуліно Гі сліысдено посдоушдГіте, врдтіе, іѵ стели селіх постѣ.
Въ Почаев. изд. 1795 г., слово VII, л. 19—21 об.
Л. 25. бх понедѣдникх а нди пота пооучее ііѵд злдоустдго.
Нач. довраго Гі подезндго поста теченіе.
Въ Почаев. изд. 1795 г., слово ѴШ, л. 21 об. Іоанну Злато-
устому не принадлежитъ.
Л. 27. во е т о р н и к х а нди поста пооѵчіе. дд п р е с т а н е лі х іѵ
гр'Цх н ш и \ х.
Нач. ліногоу печаль вх срцм своеліх вижю ед дѣлга, чддд люа. понеже
никакоже віжм еы преліеніша іо д'клх сеои^х неподокны^х.
Въ Почаев. изд. 1795 г., слово IX, л. 24 об.—27. Сочиненіе
Серапіоиа епископа Владимірскаго (+1275). Издапо въ прибавленіяхъ
къ Твореніямъ отцевъ церкви. М. 1849 г. ч. I.
Л. 28 об. ех средоу а нди поста пооученіе ііод злдтооустдго
іѵ среде Гі іб пгдтннце.
Пач. врдтіе приспѣ БреліА добраго Гіспобѣдднііа и поспѣла еже к вгоу.
Въ Почаев. изд. 1795 г., слово X, л. 27. Іоанну Златоустому не
принадлеяіитъ. Между прочимъ пишется, что въ случаѣ болѣзни
дозволяется наблюдать только среду и пятницу великаго поста.
Л. 30 об. ех четвергх а нди поста, вхспросх. гоу гдю і|і*!>
дгѣеліх. люе есть злато, люе есть сребро. дд елюу же о і|і о у
д а лі х. да е с а к х ли оу ко ч л к х іѵ в г а іѵ к о г д т ѣ е т х си.
Нач. глдно се есть Гі писано, елюу же }(оі]іоу и ддліх.
Въ Почаев изд. 1795 г., слово XI, л. 20. См. соч. Анастасія
Синайскаго у Сггеізег. і. XIV, Оиаезі. XI.
Л. 31 об. вхпросх калю есть ползд при но сити иліѣніе
ЦрКЕАЛІХ или ниіридіх.
ііібѣтх. Пач. гдь ^вдлитх одесноум севѣ глга. пріидѣте влюсловеніи
іѵцд люего.
Въ Почаев. изд. 1795 г., слово XII, л. 32. Изъ того же Анастасія
Синайскаго, вопросъ п отвѣтъ XIV.
Л. 32. бх пато д.ід нди поста сдбю ііѵд злдтооустдго іб
6 ѵ Л К С К И X х С Т М О у К А 3 А н і и.
Нач. посдоушдГіте колико ти еть различны^ оуказаній дшеполезнм^х.
Въ Почаев. изд. 1795 г., слово XIII, л. 32.
Л. 34. сказаніе нектаріи патріарха, что ради прдздноуеліх
6 соусотоу л.ю нди поста с т г о великаго лічника еодора тиронд.
Нач. пріидѣте Гі слышите бѣрніи како вдгыГі ^7 вгх ншь. не іѵстдви насх
вх оѵловленіе лоукдвдго.
71
Въ Почаев. изд. 1795 г., слово XIV, л. 35 об.
Л. 35 об. вн'елю д_ю поста пооученіе і о а д злдоустдго.
Нач. «5 сддіФух кеціей видесте, боздіоклснніи , постною полз'і.
Въ Почаев. изд. 1795 г., слово XV. Іоанну Златоустому не принад-
ѴИ НА ГргкуИ.
лежитъ .
Л. 37. бх понелн'ікх в.гд нли поста стго і’іѵ нд злдтеустдго
IV Б Г А Т Ы X И Н і Лі Л Т И Б кі у X .
Нач. не глю оуко нд бгатыа Гіже докр'к Гі податіве живѴгх. но оукорАіо
ЗАМО-
ВЪ Почаев. изд. 1795 г., слово XVI, л. 41. Приводятся, между про-
чимъ. слова Максима исповѣдника.
’	2	и-	0	•-«
Л. 3 8 об. Л с е п р и л о ж к слово с т а г о Іѵ д кизила іѵ с чг р д с е б ж і и.
Нач. всегда люкилідіа врдч’ііа и сестры Гілгкігге предх іѵчилід своилід стрдух
бжііі .
Въ Почаев. изд. 1795 г., слово ХѴП, л. 42 об.
Л. 39 об. во вторникх б_а нди поста слово іѵ сгіистоліи
П АБЛА АПЛА.
Нач. тдко гк прокіѵліх глетк. доколе оуко схгр'кшдете. іі пріклдддете
ГрФ
Въ Почаев. изд. 1795 г., слово ХѴШ, л. 44. Апокрифическаго со-
держанія, и составляетъ извлеченіе изъ слова о видѣніи ап. Павла, из-
даннаго по списку XV вѣка, Н. С. Тихонравовымъ. См. Памят. Отреч.
Рус. лит. т. II, стр. 40 — 58; а также Л. II. Цыпина: Памятники
старин. рус. лит. выпускъ ІІІ, р. 129—133. Въ послѣднемъ изданіи
второй варіантъ сходенъ вполнѣ съ помѣщеннымъ въ Златоустѣ.
На Греческомъ языкѣ изд. Тишепдорфомъ, см. Аросаіурзез аросгурЬае,
Лейпцигъ, 1866 г., р. 34—69.
Л. 40 об. 4 се приложи слово Іоанна злдтеустдго іѵ л'кчд
І|І и р а іѵ к о л Ф 3 н е Іі в іѵ л х у в о в д н і е лі х.
Нач. ЖИТІА СеГО НАБОДИЛІАА НДЛІХ СКОрКН ДА іі л и ііліФнію ли
іп е н і е.
Въ Почаев. изд. 1795 г., слово XIX, л. 45. Іоанну Златоустому
пе принадлежитъ.
Л. 41 Об. Б Средоу В-А НЛИ СЛОВО ІѴІ^К КДКО ЖИТИ КрТКАНОЛІХ.
Нач. крдтіе іі сестры слышите оученіА сты^х.
Въ Почаев. изд. 1795 г., слово XX, л. 47 об. Русскаго сочиненія,
неизвѣстнаго времени.
Л. 43. бх четьергх в_а нли поста піѵо ученіе нФкоего ;\'рто
ЛЮКЦД КХ Д^ОБНОЛІА КрАТОЛіА ІС ТОЛКОВА НА ЛІ 0 у Д р О С Т К . ІІ ПрИТЧД
А п л к с к Г д.
Нач. беликііі дплх петрх рече іако всіакое книжное слово.


74
Въ Пояаев. изд. 1795 г. слово ХЫ, л. 106.
Л. 78. ЧТ И П О р А Д Ч СЛ060 С Ч' Г О НифоНТА К А К О П О А О Б А і’Ѵ г.
с тиуостію й лілхчаніе ліх 6 к 4; дати на трдпЕЗ'к всдколі^ крч‘ь
А Н И Н О у .
Пая. н'ккогдд рдд прѣкный нифонтх вида члки с'кдіаірд й ог.'кддюі|ід.
ВъІІояаев.изд. 1795 г. слово ХЫІ, л. 108.Изъ житія пр. Нифонта.
Л. 78 Об. Б НЛЮ Д-Ю ПОСТА П О Оу Ч і Н І і ІОАНА ЗЛАТАОу ста г о.
Пая. пріидете нн'к ЦЕрковнАіа чада да обычное бдліх створю пооучЕні'Е.
Въ Пояаев. изд. 1795 г. слово ХЫП, л. 108 об.
Л. 80. бх по н і дФл н икх 6-а нли поста слово Тоанд длдтооус
Ч АГО ПОБ'ксТБ ЖИЧІА ДШЕПОЛЕ3НА И ЧТО ЕСТЬ ЖИТІЕ СЕ НАСТОА
і|і е е п о ч и н о у притчд о д 6 о р !; й іѵ з лі !; и.
Пая. ВСІА оупо ВХ3ЛЮБЛЕНІИ ГАЖЕ БХ ВрЕЛІЕНА.
Въ Пояаев. изд. 1795 г. сл. ХЫѴ, л. 110 об.
Л. 84. ВО БТОрНИІІХ 6 нли ПОСТА слово іо лоуни СВ АТА СО
6ѴЛІА IV БГАТОЛСХ И ЛАЗА р И.
Пая. О ІІГАТЕЛІХ и
Въ Пояаев. изд.
ЛАЗОрЕБД ПрИТЧА ВСИЛІХ НАЛІХ НА ПОЛЗОу.
1795 г. слово ХГѴ, л. 116 об.
Л. 85 об. слово стаго іодина з.лдтооустаго іб крч'кАнств'к.
Пая. СЛЫШИТЕ »уКО ЛІН03И соутв СЛЫЧКЕЛІХ КрЧЪАНЕ.
Въ Пояаев. изд. 1795 г. слово ХЬѴІ, л. 118 об.
Л. 86 об. БХ СрЕд'ч 6 НЛИ ПОСТА СЛОВО IV ЛІОЛЧАНІИ.
Пая. (-Л.ІІА ЖЕ ТрЕКОуЕІІІИ ІірАЧ’Е ЛІоЙ Присный СЛОВЕСИ.
Въ Пояаев. изд. 1795 г. слово ХЬѴП, л. 120 об.
Л.91. ВХЧЕТВЕрГХ е НЕ ПОСТА СЛОВО (V Е П И С Т О Л І А П А 6 Л А АПЛА .
Ная. СНОВЕ ЧЛЧВСЧ’ІИ БЛГВИТЕ БЕЗІІрОСТАНІ ИГА.
Въ Пояаев. изд. 1759 г. слово ХЬѴПІ, л. 126.
Л. 95. 6X11 А 6 НЛИ ЦОС Ч’А СЛОВО СТ ГО ІАКОВА IV В'крЕ. I IV ЛЮБВИ
ЕЖЕ Іі БГОѴ.
Пая. искони схтбори бгх ибо іі зелілю. зе.іілід же Б'к невидиліа и не
(уКрАШЕНА.
Въ Пояаев. изд. 1795 г. слово ХЫХ, л. 131 об.
Л. 98. БХ ПАТО БЕЧЕрХ ЛІО ІIV А ЗЛАТОуСТАГО НА П О \ В А Л
ст’кй слвнФй блчц'і; наше а кцм.
Ная. Е03СІА НАЛІХ СВ'ЬгХ ДНЕСК ПрАбСДГОЕ СЛНЦЕ.
На Грея. СИ.Орр. Іоап. Сіігувові. І. X, р. 791.
Л. 100. ЛіІ^А АПр'клА
ЛІ А р І И Е Г И П Т Е Н И Н Ы .
Паи. ТАІІН^1 І^рЕб\1 добро
Въ Пояаев. изд. 1795
6 X А А Н Ь Ж И Т І Е ІІ Ж І 3 Н 6 П р Е П О д О Іі Н Ы ІА
ЕСТК Ч АИТИ, А Д’ІІЛА ІІЖІА Пр ОІІОВ'кдАТИ.
г. пѣ.'Ъ сего житія.
75
Л. ПЗ об. вх со у е нли слово Іоанна злдтооустдго ю
трь пѣніи влго^вдленІА дд не ліного іб оулірхшиі(я плдчелісд.
Нач. прно ііді'кнте пдліати дне сліртньіА.
Въ Почаев. изд. 1795 г. нѣтъ сего слова.
Л. 118 об. вх недѣлю б-і« поста стго Іоанна злдтооустдго.
Нач. кончдтисід по ліалѣ ^оіретх постх сіи.
Въ Почаев. изд. 1795 г. слово Ы, л. 138.
Л. 120 об. 6 тоііже днь слово ста го ліатдел еѵл:
Нач. рече гь влжни ниі|пи Ахоліи. гако т'Цх есть і^рчво нйное.
Въ Почаев. изд. 1795 г. сего слова нѣтъ.
Л. 122. вх понідѣлникх 5 нли поста слово іоднндзлдтооус
ТАГО іб АЛКАНІИ.
Нач. днесь возлювленніи врдчеви дшевнолі^ поклонилісіа позмвдюціелб» идея
нд исцѣленіе.
Въ Почаев. изданіи положено на этотъ день иное слово, именно
Ефрема Сирина о второмъ пришествіи.
Л. 124. во вторннкх 5 нлн слово стдго пророка исдіи енд
Амосова. с рыдлніемх и со слездліи провидѣ д^оліх стыліх іб
нсслѣдни^х дне)(х ртгаірир выти нд ны.
Нач. тако глетх гь послоушднте снове члчтіи. н внелілите глм оустх люиух.
Въ Почаев. изд. 1795 г. положено иное слово.
Л. 128 об. вх средз нли постд слово іоднд злдтдоустдго іб
«умиленіи дши.
Нач. горе тевѣ дше .иоа жеддеши спсніа, по вса дни гр'І^и схтворАеши.
Въ Почаев. изд. 1795 г. положено иное слово.
Л. 130 об. вх четвергх 5 ндли поста слово іодннд злтооустдго
іб воздержаніи.
Нач. йже молитса ^оу днь и ноіць.
Въ Почаев. изд. 1795 г. положено иное слово.
Л. 133. вх ПАТО 5 нли слово сты^х шцх іб о умиленіи.
Нач. горе тевѣ дше ліоа, «увы мнѣ оужикм ліоа.
Въ Почаев. изд. 1795 г. положено иное слово.
Л. 134 об. вх с«у цвѣтною стдго клнліента слово и поувдлд
іб ЛАЗАрН.
Нач. )(ртвА воскресеніА се предтече свѣтозарное торжество.
Это самое слово въ Почаевскомъ изданіи 1795 года и въ Спюд.
спискѣ XVII вѣка № 231 ложно приписано Іоанну Златоусту. По изслѣ-
дованію покойнаго В. М. Ундольскаго это слово дѣйствительно при.
надлежитъ Клименту, епископу Словенскому, и древнѣйшій списокъ его
въ бомбиципиомъ сборникѣ XIV вѣка хранится въ Древлехрашілив^ѣ
76
Погодіша. (См. статью Упдольскаго въ Бесѣдахъ Общ. любит. рос.
іловесп. вып. I, стр. 35).
Л. 136 об. вх нш цвФтн^к іо в^одф въ градъ іерлидіъ нд
страсть в о а н У ю гд ншего. слово Іоанна злдтооустдго.
Нач. іо чидеснд чюдеса гдна, іделіх БраткА іо силы нд силУ.
Въ Почаев. изд. 1795 г. положено иное слово.
Л. 139 об. бъ стый велнкы понедФльннкъ пооученіе Гіже бо
сгы^х іѵ^д ншего Кирилла іерУсдлиліскдго.
Нач. ліного ндліъ члколюкіе бгх покдзд.
Въ Почаев. изд. 1795 г. положено иное слово, именно св. Ефрема
о Іосифѣ прекрасномъ.
Л. 141 об. во с в а т ы и великій вторника п о о у ч е н і е і о д н н д
Злдтооустдго.
Нач. лквилііи по лідле поста сій кончитса ^оіретх.
Въ Почаев. изд. 1795 г. положено иное слово.
Л. 143. вх сред^ великдго поста іодннд злдтооустдго іѵ
по.мкіслФ^х.
Нач. егда врдте лоукдвый ти поліыслъ люутити начнетъ.
Въ Почаев. изд. 1795 г. положено иное слово, именно продолженіе
вышеуказаннаго слова Св. Ефема.
Л. 144 об. бо стый великій четвертокъ слово влженндго
и в с Ф в і а епископа д л е л н д р ь с к л г о іѵ в ш е с т б і и іодннд предтечи
къ д д ъ и іѵ преданіи гн(;.
Нач. возливленіи достоитъ реіри кдко блдгобФстилъ есть предтеча.
Въ Почаев. изд. 1795 г. сего слова нѣтъ.
Л. 150. ЧТИ ПО рАДОу С Л 6 Б О IV П р И Ч А С Т І И ІОАННА ЗЛАТОУСТАГО.
Нач. црз который или кназк діре к коеліУ грддУ пріидетк.
Въ Почаев. изд. 1794 г. слово ЬХШ, л. 196. Іоанну Златоусту
не принадлежитъ.
Л. 151. бъ стый великій патокъ слово іѵ снат'іи с кртд іі іѵ плдчи
С Т Ы А Б Ц Ы .
Нач. чюдесд гна Гі силы ігго възлюБленніи вхглетх.
Въ Почаев. изд. 1795 г. положено иное слово.
Л. 154 об. во сті« великою ск6тслово іѵ положеніи
ГНИ 60 Г р О Б X Г р И Г О р І А А И Ч І О \ І Й С К А Г О і II П А .
Нач. что се днв кезліолвіе нд зеліли ліного і люлчднке.
Въ Почаев. изд. 1795 г. слово ЬХѴІ, л. 210.
Л. 156. чти по рАдоу слово бпифдньА кипрскаго.
Нач. всюдУ прелесчк сдлід са іѵсл'ІаіЛАетх.
.1. 160. ВХ Н Л 10 Г_ІО по ПДСЦ'Е слово кирилд ліниуд IV ліиро
Р О С И 1^ А \ X IV С К А 3 Д Н І А 6 V А Л к С К А Г О ПОХВАЛА ІОСИфУ.
77
Нач. прдздникх ш прдздникд чтьнѣ приспѣвдетх.
Это слово принадлежитъ Кириллу епископу Туровскому (См. Рукописи
графа А. С. Уварова, т. II, вып. I, стр. 25). Въ Почаев. изд.
1795 г.—иное слово.
Л. 164. вх нлм д по пдсцѣ слово кирилд ліниуд іерлиліскдго
ш рдзслдвленнѣліх.
Нач. неизлгкрнд нбнда высота. не испытана преисподнАА глоукинд.
Принадлежитъ также Кириллу, епископу Туровскому, а не Іеруса-
лимскому. Въ Почаев. изд. 1795 г., слово ЬХХ, л. 228.
Л. 168 об. вх сред^ А нлн по пдсцѣ нд препловлені'е слово
іоднд злдтооустдго.
Нач. ч'ри велицыи вѣша прдздници жндовсчіи.
Въ Почаев. изд. 1795 г. слово ЬХХІ, л. 234.
Л. 169 об. и вх стыѵх шцд ншего іодннд дддідскинд слово
НА БЛГОК'кШІНІІ ПрССВАТМА ВЛЧЦІІ НШСА БЦМ.
Нач. ннѣшнеліу честной н црколі^ схкрднію.
Въ Почаев. изд. 1795 г. не помѣщено.
Л. 180. вх нли е по пдсцѣ іѵ сдлідрАнкінѣ слово іоднд
Златоуста.
Нач. не чкдесьі токліо гв.
Въ Почаев. изд. 1795 г. слово ЕХХІГ, л. 237.
Л. 181 об. вх нли б по пдсцѣ слово мирила ліниул іер^сд
л и лі с к л г о іѵ слѣпцѣ.
> Нач. лілть бжіи и члколмкіе гдд ншего іс ул.
Это слово принадлежитъ Кириллу, епископу Туровскому, а не Іеру-
салимскому.
Въ Почаев. изд. 1795 г. иное слово: «Златоустаго о слѣпцѣ» и только
въ концѣ выписки изъ слова Кирилла епископа Туровскаго.
Л. 186. вх четвергх з нли по пдсце слово сбатдго іоднд злдтоустдго
нд вознесеніе гдд вгд и спсд ншего ісд уд.
Нач. тріе прслдвнкіА г дна чндесд цз первкіух вреліенх.
Въ Почаев/. изд. 1795 г. слово ЬХХІѴ, л. 241.
Л. 187 об.вхнлкз по пдсце слово мирила лі н и у д
с к д г о н д совбрх с т м у х й і^х.
Нач. гако же историки н битіа рекше лѣтописцы. Принадлежитъ Кириллу
епископу Туровскому. Въ Почаев. изд. 1795 г. иное слово.
Л.193. впонедѣлникхвпон не.пооученіеііѵддзлдтфустдго.
Нач. велицін нджх лювиліі’н іѵ вгд ддніи ддрове.
Въ Почаев. изд. 1795 г. слово ЬХХѴНІ, л. 249.
Л. 194. нла н. слово глдное пророколіх дгѣеліх.
Нач. глдно 7 и ндписдно елл^> же уоіріу дддіх.
і е р с д л и лі
78
Л. 195. нла д по плсу слово стмух дидя Гі стм^х ціул іѵ
п о с т е 6елиі^іліх п е т р о в е и филиповЕ.
Нач. ПОСЛОуШАПТЕ БрДТІЕ И СЕСТркІ И ВСИ СТАркІЕ И ЛІЛАДкІЕ.
Въ Почаев. изд. 1797 г. слово СХІІ, л. 338.
Л. 200. епистолі'д ГА НШЕГО I СА IV СТ'кГі КЖТВЕн’кГі
НЛИ. НЕД'клА 7 ПО ПАСЦ'к.
Нач. 6ПИСТОЛІА ГА НАШЕГО і7х ^А ПрІШЕДШИ В ДІИ^Я ЕЯ ОЛТАрк СТкІ\Х
ДПЛХ ІІЕТрА Гі ПАВЛА ВЕр^ОВіЛ’ю АПЛк. рЕКШ^ НШЕЛІ^ Гс ІЛКО Ткі ПЕЧ’рХ
НА ТОЛ1Х КАЛІЕНИ.
Въ Почаев. изд. 1795 г. слово СХІ, л. 334 об.
Л. 203. Н Л А А I СЛОВО ІОАННА ЗЛА т дуста Г О IV ПОКДАНІ и.
Нач. іѵ испов'кддніи гр'к^овх, в неліх же есть корснк спасеніа .
Въ Почаев. изд. 1795 г. слово СѴП, л. 318 об.
Л. 209. НЛАВІ ПОуЧЕНІЕ Н'ккОЕ шу ДВОЕНАГО К Д’ктЕДІХ.
Нач. сну люй чадо, приклони оу^о послоушдп Іѵу СВОЕГО.
Въ Почаев. изд. 1795 г. слово СХ, л. 331.
Л. 212. В ПОНЕДЕЛНИІІХ СТГО Д^А СЛОВО К ВСЕЛІ^ ліир’ь НА
СПСЕНІЕ ДША.
Нач. тру іѵу іі снх Гі сткін д^х гдк бгх ніііх ісх ^ртосх.
Въ Почаев. изд. 1795 г. слово ЬХХХѴПІ, л. 273.
Л. 215. НЕЛА ГІ ПООуЧЕНІЕ IV ЛЮБВИ В Е І|І к С Т В О р И С А СТрЛІІНІ.І
В К І Е В О П Е Ч Е р С К О ЛІ X ЛІ Н Т р 'к .
Нач. Б'кстд ДВА БрАТА ПО Д^Оу бБАГрІИ ДІГЛКХ И ТИТХ ПОПХ.
Изъ Кіевопечерскаго патерика.
Л. 216 об. НЕЛА ДІ IV ТІ|ІЕ СЛАВІЙ слово Гі IV ВкІСОКООулГІИ.
Нач. пов'кддшд ндліх н'ккі’н іѵцх іѵ Гіноіук н'ккосліх.
Л.219.ЛІЦдфЕВрАЛАВКД ІѴБр'ктЕНІЕГЛВ'к ІОАННАПрЕДОТЕЧИ.
КрТЛА ГДНА.
Нач. Бкістк во дни ирода ус’ккновЕнн'к глдвк ивднд кртитЕЛА.
Л. 224. ліцд лідртд в д. стм^х лічнкх л7 иже в севдсч е
ГрАДЕ ЛІЧНк<)(Х.
Нач. ВХ ДНИ ЛИКІНкІА ЦрА Б'к ГОНЕНІЕ НА КрЕСТЫаНЬ.
Л. 228. ЛІіу АПрІЛА ВХ КГ ДНК ЛІЧНІЕ СТГО ВЕЛИКОЛІЧНИКЛ
Г Е IV р Г І А .
Нач. ПрЕВЕЧНОЕ оуко ЦрТВО ГА НАШЕГО ІСА )(А НИ НАЧАЛА ДНЕЛІХ ГіЛМТК, НИ
житію нону ГіЛІАТЬ.
Л. 238 об. слово на ржтво Годна предотечи.
Нач. ВХ ПрАЗДНИКХ СТкІ^Х Гі СКОрЕІ(Х Г.ЖТВНкІ1(Х Гі ВСЕНОІ|ІНкІІ(Х БД'кнІИ\Х
и п'ксн'к^х.
79
СТЫуХ іо ц д ншего ііѵднд злдтооустдго
поувдлностоую іі
Л. 244. ііжг во
Д Т і П И С КО П Д КОНСТАНТИНА
С Л А В Н 0 у Гі 6 і р у О Б Н Ы у X А ІІ Л X
г-* л	'?ч СІ \
ГрАДА С Л IV 6 О
ІІЕ'ГрД И ПАВЛА.
Нач. ибо Гі зеліла трхжтв^га веселітса в настоаціиі прдздникх.
Л. 247. СЛОВО ИВАНА злдтооустдго I
ИЛЬИ.И 04 БДОБИЦ'к.
Нач. СЛЫШИТЕ БрДТІЕ рдзоуліно. И При ИЛЬИ
Л. 250 об. 41 ЦА И Іо 6 К днь поувдлд
Нач. нн'к СБ'ктоЗАрНОЕ СЛНІ^Е небеснаго нроугд бшестбіеліх.
ЦА иіо БХ ІіД страсть стоую дочнкоу ворисд И гл'квд.
'	БЛГБЕНІИ БОуДЕТЬ.
41 А КОВЕИ ели
10 ПрЕСЛАВНОЛІХ П р р 'к
ліЕртвсіух Б'к.
жить а п р р к д ильи.
нелѣпо есть
Злдтооустдго нд
Здпов'кддбх елюу.
н д о у (п 'к н і і с т ы а
6 1 днь слово
Л. 254. л»і
Нач. рОДХ ПрАБЫух БЛБИТСА рЕЧЕ СО ПррКХ II С'к'ЛІА Гіух БО
Л. 264 об. ліцд Авгоустд д днь стрть стыух
ЗДАрА Іі рЕА ІІ С0Л0Л10НЕИ И 3 СНОВХ е А.
Нач. ІѴНТІО^ црю сноу СЕОуЛЕКСЕЕБ^ ОуБИБШОу ПТ0Л04ІЕА.
Л. 266. БХ Т X Ж і ДНЬ СЛОБШ злдтооустдго 14 Іі о
Б Н 'к Ш Н И М И П Е 1|І И С А , НОПДЧС 41 И р С К И 41 И .
Нач. схгр'кшдюі|іАА прЕДх всклои іѵбличан. дд и дроуз'іи зрАірЕ т'кух стрлух
Іідіоуть .
Л. 267. бх тхже днь слова» стго бдсилі'а «5 восполіиндніи
6СТВД ЧЛЧД.
Нач. ВЕЛИКА ЛІрТЬ БрА’ГЬЕ ЖИТЬА СЕГО ПРЕБЫВАНІЕ.
--- 40ЦА ДБГОуСТА Б 5ДНЬ СЛОВО ІОАННА
П р і 10 6 р А Ж Е НІ Е Г ДА Н Ш Е Г О І‘7 А у р Т А .
Нач. БГХ ПЕрБАГО ЧЛКА СХТБОрИБХ В рДИ ВСЕЛИ 6Г0
Л. 275. ЛОЦД АБГуСТА 6Х
ВЛЦЫ НШЕА БЦкІ.
Нач. ст'кй и прЕСЛАвной бцы.
ГрОБХ ГА НШЕГО КАДИТЬ у0ДАІ|ІИ.
Л. 282 . вх т х д н ь слово н д
Нач. 6ГДА ГЬ БГХ НАШХ ПрИІАТН ИЗБОЛИ 414'рь СВОИ АНГЕЛОЛІХ.
Л. 283 об. ВХ ТХЖЕ днь слово СТГО ВДСИЛЬА 10 41 Н О Г О И 41 А н ы.
Нач. 6ЖЕ Ч^уждго ЖЕЛАЕТХ ТО ПО ЛІАЛ'к ДНИ ПО СБ0ЕЛ1Х ркІДДЕЧ'Х.
Л. 284. бх тхже днь слово іб оуз^-кліх поути.
Нач. П0Д6ИЗДЙТЕСА БрДТІЕ Т'ксНЬІЛІХ ПОуТЕЛІХ 66ОДАІ|ІИЛІХ вх жизнь.
Л. 285. 41 Ч А АБГОуСТА БХ 51 П р И Н Е С Е Н І Е Н Е р у К О Т 6 О р Е Н Н А Г О
10 К р А 3 Л ГА НШЕГО І?А урИСТА IV 6ДЕСА БХ ЦрЬ ГрАДХ.
Нач. ПОДОБАЕТХ »6 ТОЛІХ ЛІАЛО ПОБЕскдОвДТИ об САЛІОП Г.ЛГТИ.
Л. 286. вх тхже днь об жен'і; 3ді;лдкіиеГі д'ктиі|ід своа.
Нач. ПОБ’кдАШЕ і'бць паладіп гла ідко слышлух.
Л. 289. 41 ц д двгоустА В ДІ ДНЬ ЛІЧНІЕ СТГО ВЕЛИІІОЛІЧ нка
рутовд А Н Д р'к А стрггилдтд.
И ПрНОД'кв'к ЛІАрІИ ПО ІѴБЫЧАІО нд стый
о у С П ’І; Н I і П р ’Г кі А В Л к( Н ІІ1 Е А і; І^ Ы .
80
Нач, цртв5>юі|іоу лідкснліиган'^ і^рю риліско.шу.
Л. 295. вата же днь слово іѵлілтвѣ іако «5 всакоа напасти
избо уд(ліа.
Нач. докро есть Брдті'Е аілтвою бесѢдовати с бТоліх.
Л. 296. слово іѵ стѣн трцы ко вссоу лінроу с л ы ш А і|і и л< к нд
с п 1 (н і ( д ш д лі г.
Нач. кгх едина есть іѵца и сна н сткш д^а ва состлвѣ^х тре^а.
нЕрАздѣліастсА ежтеоліа.
Правописаніе списка русское, позднѣйшее.
57.	ИСААКА СИА ПОУЧЕНІЯ
въ 4-ку, полууставомъ начала XVI вѣка, на 415 листахъ.
На послѣднемъ 415 листѣ запись почеркомъ XVII вѣка: книга
И С А С Н р Й ПрИЛ^ЦКА 41 Н Т р А .
Листъ первый,заутратою первоначальнаго листа, приписанъ новѣйшимъ
почеркомъ вмѣстѣ съ заглавіемъ: іѵ 4іолчанін и бе 341олвіи и о житіи
ти^о. еже састдвліатисіа аі о г Я і|і прЕЖЕ всего іѵ ошаанід ід з и
кд. и кротости ері^д. вн’еже и аідлд похвала іако іѵ прости
• у с т е н а приноси41 д прП6НО41Я 6 ц іедкоу СИрІДНИН$ (41 Ъ ЖЕ к
КНЦ^ оукдза БГОНОСНЫ ЕГО словеса. БЛВИ IV.
Нач. велика сагрѣшЕнід. и іѵн^ злоіуімнд.
Л. 20 об. сказаніе извѣстно глава ндстоАірід сиа книги.
Всѣхъ главъ 91. Отъ изданнаго Греч. текста отличается порядкомъ.
Л. 26 об. Гіже вь сти оцд наше Ісаака сѵріднинд. посч’никд
Гі ОШЕЛНИКА БЫ ВША ЕпГіД ^рИСТОЛНБИвТ ГрДДА НІНЕ6ІА. СЛОВЕСА
ПОСТНІЧЬСКА. НАПИСАНІИ ЪБО ІѴ НЕГО СВОИЛІА А3КІК0. СКА3ДННЛ
ІѴ ПрПОБНи IV Цк НАШИ, АВВЫ ПАТрИКИА. Гі АВВЫ АВрДДЛІІА. ЛЮБО
пр4іры Гі без4іолвника иже в лаврѣ безліолкствовавши^х. вх
СТКІ ІѴЦА НАШЕГІѴ САВКІ. ( ІѴБрАЗа таковы словес’е СИ 41 а. о
ІѴрЕНІН ИНОЧЕСТ'ІГ ЖІТИИ. ЗИЛО ПОЛЕЗНА И СПТЛНА Гі 0 у СпѢшНД.
СЛОВО А. 6ЛГВИ ІѴЧЕ.
Нач. 0ТрА БЖІЙ НАЧАЛО 7 добродѣтели .
Въ Греческомъ подлинникѣ слово 1-е.
Л. 34. О БЛГОДАрЕНІИ БЖІИ Вн’ГжЕ Гі ПОУЧЕНІЕ ІѴГЛАВЛЕНО.
СЛОВІѴ 6.
Нач. БЛГОДАрЕНІЕ ПрІЕ4ІЛЮІ|ІЛГО, ПОДкГіЖЕ ДАЮІ|'А 6ЖЕ ДАТИ ДАрОВАНІА БЛХША
правы.
81
На Греч. слово 30.
Л. 42. тожі м кгг^ко восуоди дша кх сдіотренію прлГрти
БЖІА й Т ВА() і Гі І. А 1|І і ОуЛІОКНЕТк Ш 41 Н () А . Н П і Ч А Л і Н Ж Н Т і Н С К Ы .
тогда ко ліожТ р д з лі ’к т н I с т в о свое н н у ж е иліа кноутрь
• у діг к()окі и и м с х к р о в и і|і к. слово г.
Нач. еГА БНИДОу нзхкноу ПЕЧАЛИ ЖИТЕНСКкІ НА дшоу. НЕ ПрЕБЫВА? НА
ТсТБ'к СВОЕЛІХ .
На Греч. слово 3.
Л. 44. ТОГО IV БПрОЕ'ІІ Н Шб'Ьт'ІІ. СЛОВО А.
Нач. ЧТО I ЕСТЕСТ6ЕН0Е ОуСТАВЛЕНІЕ ДША.
На Греч. слово 83.
Л. 49 об. ТОГО О ЧЮВЬСТВА. СЛОВО ё.
Нач. ЧЮВЬСТВА іуклолюуДрЕНАА Н СХБ|)АНАА СЛІИрЕНІЕ ЦАЖАЮТХ дшы.
На Греч. слово 44.
Л. 55. ТОГО Ш БЛГОЮТрОБКИ В Л Ч к 6 Н Е . Е Г О Ж Е (М Д И Ш В Ы С О Т Ы
ВЕЛИЧЕСТВА С 6 оТ К Н Е ЛІ О <|І И Ч Л В Ч К О И С Н I Д Е . СЛОВО 5 .
Нач. ПАШ ГК НАШК ПО ШКрАЗ^’ Л1ЛТИ СВОЕА ПрОЛІЫШЛЕНІА схтворк.
На Греч. слово 45.
Л. 57 об. тогоже шгр'ксіі воны и невонкінш никоего
СЛОуЧАІД Б кі Б А Ю Ц1 Й . СЛОВО 3.
Нач. естк Гр'ІІ Ш НЕШОІ|1И БЫВАЮЦІК. 6ОНЖЕ НЕ ВОЛЕЮ ЧЛВКХ П(>И6ЛАЧИТК.
На Греч. слово 41.
Л . 61 об . ТОЖЕ Ш у А Н Е Н I И Н БЛЮДЕНІИ. ЕЖЕ Ш СЛАБЫ Н
Л ’к И Н Б М . И 14 К О Ш П () І Б Л І Ж Е Н І А . Ц (I Т В Т НА Ч Л 6 Ц 'к Л Н 6 И СЛАБОСТЬ
Н НСПОЛНАеТК Ш Б С А К кі А С Т |) Т И НЕЧТКІА. Н ЕЖЕ СХ^АНІТИ
СЕБЕ Ш П І 6 Л І Ж Е Н І А Ю Н 'к Н Ш Й ДА НЕШСКБЕ^НІТСА ? Б Б Л Н кі у X
П О ЛІ КІ с л о сло. и.
Нач. КХБ|>АНАІЛИ ОуСТА С6ОА Ш КЛЕВЕТЫ }((>АнЙ С(ЭЦЕ СВОЕ Ш СТАТЕЙ.
На Греч. слово 43.
Л . 69 . Т О Г О Ж Е ш
т'Ьліх (слово 9-е).
Нач. СЕИ уинх Ц'клошрны Й БГОВИ ЛЮБЕЗЕ.
На Греч. слово 7.
Л. 73. ТОГОЖЕ ПОВѢСТЬ СТЫ Ліоужіи Й СЛОВЕСА прп’кнд АЖЕ
Ш н Н у X СЛЫША Н Ш Д І 6 н О ЛІ X Т ’Ь у X П Е Б Ы 6 А н Г И . СЛО.
Нач. ВХ ЕДННХ Ш ДНЕЙ Йдш В КЕЛЬЮ Н'ккОЕГШ Б()АТА ста.
На Греч. слово 75.
Л. 74 об. того пов'к ш встуо стА|>цн. слово аі .
Нач. Ар^ГОИЦИ ПАКЫ НДО К Н'ккоЕЛШ вет^ стлрцоу.
На Греч. слово 76.
л. 76. ТОГОЖЕ IV ДЦ^ГО СТ.І()ЦІ. пов-кстк. СЛОВО
ЧИНО у НО6ОНАЧАЛНЫ (и) Н I П р И К Л 4 Н Ы у X
кі.
11
82
Нач. идо н'ккогд в к'клмо н'ккоЁ іб оцк.
На Греч. слово 77.
Л. 77 об. того же іѵ 6о п рѵ ш е ні и су лт д. слово гі.
Нач. вхп^ошенх км н'ккогд тхиже стдрЕЦк іб н'іжоего срдтд.
На Греч. слово 79.
Л. 79. то гоже іѵ о у кобеніи к^ідта. слово ді .
Нач. оуко^ЕНх кы некогда н'ккыи Б|М. іако не схтворі лілч'кініа.
На Греч. слово 79.
Л. 83 об. того гк е іб рдзли чій 7 вх а ез 41061 и рлзсоу женіа.
Гі іб о у лі н •!; и власти, и докол'к и лі а сик влдстк. еже подвиги
Т И С В О А Д 6 І Ж Е Н І А . Б А 3 Л И Ч І И іб Б |) Д ЛІЛ Т 6 Н М . И К Ы И ЕСТЕСТВА
ДАНЫ ПрЕД'ІІ ЛІЛЧ’ВНКІИ. ІІ ДАЖЕ ДО КОЛ'кнД іб КЛАДА ЕТЬ 6 Т О ЛІ X
/НОЛИТИСА. Гі ЕГО ЖЕ П^ЕуОДА II Е Д’к/I А НЕ СЫТИ СЕ И ЛІОЛИТБ'к
А 1|| Е И Н А Ц И А Н И Е ЛІ X ЛІ О Л И Т В А ГЛЕТкСА С В Е р Ш А Е ЛІ О Е . СЛОВО 01.
Пач. СЛАВА Й 3 Л И А В ІІІ Е ЛІ 0 у КАТН'к С60ІЛ ДД^ОВДНІ А ВХ ЧЛВЦ'ІІ.
На Греч. слово 31.
Л. 84 об. о чт'к и лілтв'к. слово ьі.
Нач. ако же оуко бсакд сілд законх и заііов'і;ди.
На Греч. слово 32.
Л. 90.ТОГОД'клО ДШИ Иі]ІОуі|ІИА ГЛУБОКОЕ БІД'кнІЕ. ЕЖЕ II О
Г^ІОуЗИТИСА В НЕ. IV II Л О Т к С К М II IV/II Ы С Л X . Гі Ж Е Іб ПА/ІІАТИ
В Е (|І Е Н . СЛОВО 31.
Нач. 6САКА ВЕІ|ІК БкІСОЧАНШИ ГіНОА, ОуКркІСІД Іб ОНОА, ЕАЖЕ Ё БЫШШИ.
На Греч. слово 67.
Л. 93 об. ТОГО ПО 6П()0СА. СЛОВО йі.
Нач. по колиіук іѵкрАЗ'І; й (іазнкства прІЕлілЕ ві'д'кніЕ есгва.
На Греч. слово 84.
Л. 99. іѵк|іазх Гі притча еже по бсіа не д'к ла Гі с акоты
у ДЗ^ЛІ'кнІ А. СЛОВО ді.
Нач. НЕД'клА ТАИНКСТВА Е рдзоуліл ИСТИННАГО, ЕЖЕ ПЛОЧІЮ И К|)ОВН .
На Греч. слово 74.
Л. 101. ТОГО ПОВСЕДНВНоГі Н^ЖН'киШЕ ВОСПОЛІІНДНІЕ. И ЗЕЛО
ПОТРЕБНО С'кд А І|І Е ЛІ 6 К'к Л к И С60ЕН. Н Б С Е К ТОЧІИ БНІЛІДТН
В0ЛАІ|ІА. слово к.
Нач. н'ккыи іѵ крА написд сиа и полагаше а П(іедх сокон выйноу.
Па Греч. слово 80.
.1. 103. ТО Г О ЖЕ ПО ВОПРОСА Гі ІОВ'кч' оу. СЛОВО. КД.
Нач. Ч’ДКОБОІО СХЮ30ІО СХДЕ(1ЖИТСА СріуЕ ЕЖЕ НЕ ТЕІ|ІИ НА 3ЛАІЛ.
ІІ:і Греч. слово 85.
Л . 130 об . Т О Г О К Е С ‘к Д А О Ё Ж Е Н Е П О\' О Д И Т И С К О р К к Ч’ Е ЛЕ С I
Ч’ І|1 А Л И 6 О ЛІ А . С Л О а О КЗ .
83 —
Нач. ^ече н'ккто іи (та\і. ілііо швдечх т'кло любовно гр'к\о
На Греч. слово 47.
. тогоже послдние ндписднное к н'ккоелюу ЕрлтЪ
Л. 131 об.
л к г. а і|і е лі о у ке з лі о л ві е. слово нг.
Нач. занеже позндвдіо та люкацід лілхчдніе й
На Греч. посланіе 1, стр. 525.
Л. 136. того ійв-І? к н'кііоеліз. врдт^ 'ествен^.
сплетде тга
ДКА6О.
Б'кдАІ|ІД 7 Гі лі о Л А і|і д 6 пісднй. прі ити
ліир'к и ж о у і|і о у від'кти е. слово кд.
Нач. не іакоже сдлгл непіроуеши ліы сі'лны есліы іо клжне.
К Н і лі о у
Й Д X о к н 'ь
Ж И В 1|І * 6
На Греч. посланіе 2, стр. 531.
Л. 137. того же іо чу ее шсрлз’І; у д з о у лі д й рдзличии д’кіа
нТдй ирдз^лювхи^х. й іѵ в ‘к р Ъ д ш е в н о и й п о г д т с т в ’к т д и н *к“
схкровен'кліх ей. Гі но ли ко л и к ор дз н к ств&ет ь д з ♦ у лі г ліирд
сего вх іѵ срдз4; свой. Гі простоты в4;ры. слово не.
Нач. дшд вх стхзд жітелкствл. й вх поу в'кры прі^одАіци.
На Греч. слово 62.
Л. 143 об. чінх прхвы рдз^дід. слово кз.
Нач. егд желднию плосколі^ рлз'Г посл’кд^етк.
На Греч. слово 63.
Л. 145 об. чинх вторый рдз^лід. слово П3.
Нач. егдд же остдви кто чинх прхвыи вх поліышлениух.
На Греч. слово 64.
Л. 146 об. чинх третіи рдзулід. еже оу бо Т чй свершенГд.
слово ки.
Нач. кдко оуко тонитса кто й
На Греч. слово 65.
На л. 147
рд з оу лі д.
На Греч. въ
Л. 149 об.
лі ы с л е и р д з н к с т в д р д 3 лі д. слово кд.
Нач. рдзоу живыи в відиліы или вх чювьств-^ пріелілга.
На Греч. слово 66.
Л. 150 об. окра лілтвы н прочй иже по ноужи
всегдашней пдліати Гі ліночп^н'к ползоукцій. ді|іс
с о у ж е н ’і й п р о ч и т д га р д н н с і д. слово л.
Нач. еже изв'кствовлтисА колЛ’ вх прошени лілчвы своа.
На Греч. слово 33.
стаждвдсть дуовное.
оо.
трее рдз&ліовх.
словѣ.
томъ же 65-мъ
П Д Іі Ы ГЛДВІ'ЗНЫ схкрді|існы по
Нач.
А ]*•
И н ѣ
чинх прхвыи
іѵг.рдз-кр
Й С К О <11 ы о
к т О крд
84
Л. 156. IV іѵ ш е л к с т в 4 ід к о не и о д о в д Т к о а т и с а Гі с т р д ш и т и.
но оутве^ждти с^це в кгд над ежою Гі дрхждти нес длинною
в'к^ою. гако иліаі|іЙ схблюдітсла Гі ^рлнітелА бгл . слово ла.
Нач. діре когда 0Б|шрешисА ошельсткоу достоинх. илюуірелі^ легкд креліенд
ВХ І^ТВИ СВОБОДЫ 6ГО.
На Греч. слово 3.
Л. 159. іѵкоудоусх^днАСТСА трезв'кние оуліное.ежевн^ь
вх дши кыклелюе. Гі шкжд^ в^одитсонхй стоуденость в
ііысль и оугдшдТ тепліѵтг. стоую іѵ дши н оулір]ібАСть еже в бга
желднйе ііі лікіель. и теплоты д^кны и нбны. слово лв.
Нач. н'ІГ ліоірно Гіл6>і|іыліх доБрдід желдніА іѵ спротивленід возврднитисА.
На Греч. слово 61.
Л. 161 об. іѵ излі'кненіи ліногы посл'кдоу іоці й сліысл^ и
.плтвою иск^шделікі. слово лг.
Нач. егд же оуко пре^дзе^ждлти блгос ^от'кні’е
На Греч. слово 59.
Л. 163. іб нже близь кгд жік^і|ій и в
С К О А П О В О Ж Д Д Ю 1|1 Й . СЛОВО
желльл]ідго і .
Ж І 3 Н И () А 3 Ж Л< 4 дни
* ЛД-
Нач. стд^іець н'ккьій кдпісд нд
СТ'кнА КСЛЬА
скоса словесл и ліысли
.пногоіѵкрАзнкід.
На Греч. слово 37.
Л. 165. О Л Ю К В І ЛІ И Д 3 І Л о
Нач. слово
СТАЖАТИ ЛЮБОВЬ
гне истинно еже
бжію.
полезно.
^і'іе гако не
(. ле.
«?
дюже
КТО С ЛЮБОВІЮ ЛІИ^А
На Греч. слово 4.
Л. 167 об. 6 еже не подокдеть кролі'к ноужд ж е л д т и и л и и с к д
ти зндліені’А н'Ькда гавленнд и лі 'к т и к у о у к л ндшй. слово лз.
Нач. вх всако вредіА. внеже гь близь к здет^пленіе стыл’І' своиліх.
На Греч. слово 36.
Л. 170 об. КОБА же |>дди вины состакласть бгх искхше
Н І А Н Д Л Ю Б А І|1 И X е г IV . СЛОВО ЛЗ .
Нач. іѵ люкве са же показаны стии к коу.
На Греч. слово 38.
Л. 172 об. іѵ еже (ідз&лі'кти в коен лі4;р'к стой кто іѵ
внеліх движ^ірнсА полікіелх. слово ли.
Пач. члвкх елико 1 в не^дд’кни іѵ часа сліертнд боитса.
На Греч. слово 38.
Л. 177. почто члаци дшвніи врз^лгк взимаю вх д^внаа
нкііАА піѵ телеенкі^х добльства. и кдко люж? возвыситиса
кі с л ь іѵ него й когда и в которгЕ лі о і|і и п р е в ы т и ліысли. к р о
н к ЛіеЧТАНИА В ЧАСХ СЛУЖБЫ. СЛОВО ЛЛ),.
85
Нач. бглвна почесть гна іѵврхдАюцГд дверь пре нджі дд не иліджы прошеніе.
На Греч. слово 35.
Л. 179 об. іѵ жлтв'к и іѵ покаідніи следх чтенид ліолчаниа
п 'к Н И А Н П Д К Ы IV П О К Д А НІ И ( л о к е С Д . СЛОВО /іі.
Нач. да не вхчтеши прддность протАженіе лілитвы.
На Греч. слово 34.
Л. 182 об. іб ліолчаний. слово лід.
Нач. плче всѣ жолчдніе водлюві іако пріближдТ ти са кх плодоу.
На Греч. относится къ тому же 34-му слову.
Л. 187 об. послдние п&ірено к н'ккоёлі^ любилі^ его іі «учи
же вн"е еже іѵ тдпньствд беджолвиА. іі кдко лінодиддёжене
видѣти й. нерАДА в д'кллние сё дівное. и га к о ліноди оудержАшл
Гі н о к х. и с х
С Л О . 416 .
с •к д 4 н и е келейное, іѵ п р и а т и а о д а і|і й посреди
с г к р а ір е н н и с х б р д н и е* дожніі повѣсти б е з лі о л в і а .
Нач. врдте понеже понвудйсд іѵ должна послати тек'к.
На Греч. 3-е посланіе, стр. 533.
Л. 192. Оупрджнениднідвленіе іаже ^по вхсв'кдитёстбАіѵ
различны рдд^лі'кній на а е потрекд коеліяжо си^х. слово ліг.
Нач. чювьство дивное вхкдчьстившеесА придти силоу внд'ктелноу.
Па Греч. слово 69.
Л. 196. к а к о д о л ж е н х ё с і р а з с д и т е л н вц х с 'к д 4; т и в б е з
<полвіи. слово <іІд.
Нач. слыши люкижиче дірс ^оіреши дд не к«уд^ д'клд твоа соуетнд.
На Греч. слово 12.
Л. 199. іѵ чин^ тонкаго рддс^жениА. сло же-
Нач. внежли ссбН; о люкиліиче прно и виждь в частости д'клх твой.
На Греч. слово 8.
Л. 203. іѵ исгинн'кжх рдд&лгк іі іѵ и с тушеній и іѵ еже
идв4істно р а з ж 'к т и. іа к о не т о ч і і« н *к ц и о у д и и не ліоір н и
и не іѵ Бучены, но и сп о д обльіп елі с а Бестртил кхенителн'к
и достигше схвершение жхдровлниа. н клидь к ы в ш е чисто
п	'	і
ты Аже сх «у ж е р ыр в е н и е ж х спрджненныА б ы в д е т ь к ниліх.
и о п о у і|і е н і е лі х лі л т и д а п а д е н і е г о р д м н а . слово жз.
Нач. по единой й единой колнкдіри престоуплють н*кіуи. и вх покоании
ВрАЧЮЮТЬ дшю свою.
На Греч. слово 49.
Л. 208 об. «уліх главизны сед рАд&ж'кнжи рённы в нежх.
слово жд.
Нач. сжыслх же ехг.рлнх глАвідны сел 7. еже рдд^іі'кти пджх нд всакх чдех.
На Греч. слово 50.
86
Л. 212 об. іѵ различи и доіірод’кт елей іі схвершени и всегіо
Г і 'I І н И Д IV В Е (л и) 'I И И <11 А ’Г НА ІІ А 10 К Б Е Ч Л В Ч А ПО IV К р 43 Д у О В Н О <11 .
С X В Е р Ш А 10 ір і АІ X Б С ’Б СТ^Х. НЛ1ЖЕ В О Д р 0 у 3 И С А ВнЙ К Ж ’Г Б Н О і ПО
д о б и і б а м і; в и его богатой аже іі 3 л и іа на в с а сны чача, слово лі и.
Нач. схвЕршеніе всего теченил вх тре сй I.
На Греч. слово 81.
Л. 220. главизна исполнена жизни іб в’кр’к іі іѵ сліирЕно
ЛІ р и и. сло <пд.
Нач. іѵ члче ^оудьіи, ^оіреши ли іѵвр'ксти жіво. в’кроу іі сліирЕНИЕ оудрх
ЖИ Б ССБ'к.
На Греч. слова 72 и 73
Л. 229. іб П03И еже богатства ’) лінрА. іако вх йспы
Т А Н И И . Гі 6 Н А Т И Й ПрЕЛір’ГИ. ПОБ'кдІШД ібци сей ІѴБрАЗХ. слово н.
Нач. кр'кпокх Т во пстиноу, и ноуженх и неоудовенх подвигх бываеліыи вх
йлі'кні иух.
На Греч. слово 6.
Л. 230. іѵ онѣ Гі <іі і ж е ста жати, кто боз<ііожТ. Гі 3 <и 'к н е
н і е с х к (і
НАГО. СЛО. НА.
Нач. елико кто Т в нестажаніи. ис^ожен’іе живота восходи вх сліыслх его прно.
Па Греч. слово 71.
Л. 2 3 5 об. іѵ б д 'к н і и н о ір е й. іі іѵ различны ш б р а 3 ’к у х д -к л а
ниа того, слово нв.
о в е н н ы р а з о у <и ѣ н і и. по Гі 3 лі *к н е н і и жительства б ы ш
Нач. внегд ^оіреіпи встати вх слоужвоу кд'книА твоегіѵ, поспгкшьсткоую
іроу ТИ Боу.
На Греч. слово 28.
Л. 237 об. іѵ еже коли ко у почесть нліать сдіиренолі&дри е
іі к о л и к о в ы пі ь ш и е степень его. слово нг.
ВХЗГЛАТИ. IV ВЫСОіук ВЕІ|ІИ С.ІІИ
Нач. ^оціоу Гѵвресчи оуста люа врае. и
рЕНОЛІ^ДрИА. ІІ ИСПОЛНАІССА СТра^А.
На Греч. слово 20.
Л. 243. іѵ впроск^х іі іѵб'кт’к^х.
Нач. Аіре доБро I іѵ вс'кух поіѵіррАкірй
На Греч. слово 86.
Л. 245 об. того же послдние кх
селіеіѵн^ чндотворцю еже іѵ кесдр'кл. сло не.
Нач. послдние твое іѵ стый, не словесд ндчертдннд соу.
На Греч. посланіе 4-е, стр. 540.
Л. 279. 6 іѵреніи іі иноческо пре бываній, слово нз.
сло нд.
СТрТИ ОуДАЛАТИСА.
п р п б н о <п о у IV Ц Я н А Ш е <ІІ Ч1
) Слѣдуетъ читать: іѵ бѣгства.
87
ёдиноліх покои иліать.
іѵ
е ж і
іѵ
н3.
ЧЛВКОЛІХ
оуддлити С І К і ІѴ ЛІ И р А И КС'Цх
почть с^гоуБыліх оучениёліх.
ІА КО ПОЛЕЗНА попоусти Б X ДШИ П р І А Т Н 'к
Нач. ДША БА ЛКБАірИА
На Греч. слово 25.
Л. 292 об. бс скд д
с лі о у 1|1 а н і]і й о у лі х. сло
Нач. ліногоу бх дастб
На Греч. слово 5.
Л. 306 об. кескдА
быти ст^т?. сло. ни.
Нач. еже един-Еліж ккіліх с п^ипддениёліх гр'кул поползатиса.
На Греч. слово 56.
Л. ЗІ806.16 чин^ Гіноческдгіѵ житслкства Гі скорости же,
И рАЗЛІЧИА. КАКО же Н КОЙЛІХ ІѴБрАЗІѴЛІХ рАЖАМТСА ДОБрОД'к
ТСЛИДр^ГА IV др^’гыА. с. нд.
Нач. іѵ ноужндго д'клдниА рдждетсА теплотд кезлі'крндіа рАзгАрдёлід вх
НОВЫ ПОЛІКІСЛХ.
Греч. слово 9.
ко у в с р іу и скоеліх. Гі что Гістиннаа ки
скровно поліоців. и каа пакв'і кина вс
срци іѵ
На
Л. 32О.шрдзличии іѵ крл3х р а т и.
С Н О ЛІ X и О у Т И П р і И ЛІ Я 111 И ЛІ X ЛІ И р X ш і С Т В 0 у 1|І и. сло. |.
Нач. НЛ14 ШБкРІАИ дшволч «ПОСТА нашк. ііжс в ПОДВИГЪ ССИ В^ОДАірИ.
На Греч. слово 51.
Л. 328 об. главизна о у ч а ір и а іѵ ч его пол3 ;&ет с а ч сло в'к кх.
вх ёже при слижи тиса г " ~--	--- .........•" - ••
НА ПрИБЛИЖАЮ І]ІАА ё ЛІ X
Д О у 1|І И А ЧЛЕНА Б X С ЛІ І р е Н І е . СЛОВО ?$А .
Нач. клженх члвкх рдз«улгквААЙ сбои нелюі]іь.
На Греч. слово 21.
Л. 333. іѵ словес'Цх кожественнлго писаниа. еже к покаанию
П О IV І|І р А И І|І Й. ІАКО ЗА Н е ЛІ О І|І к члкчск^й' рСКОШ АС А. ДА НС по
г и к н а т к іо к а жива, іа к о не подока? ккин'І; еже с х г р *к ш д т и
п р і е лі а т и сй. слово ^в.
Нач. люужьство его же положиша іѵі^и в п’ісдн'ій.
На Греч. слово 70.
Л. 335 об. вх челіх і
жителвствА Гі кыи о б р а кжткенд славословиа.
Нач. подокле инокоу квіти вх ксІІ скон^х ыЗб^дз'іі, іѵкрлзх ползві зрл
іриліх егіѵ.
На Греч. слово 10.
Л. 337 . іѵ прелгк не ніи й п у е к р а і|і е н и и кмвделі'кліх. шествьи
і]і и лі х в п о у т и к е з х лі о л к и а . Гі ж е іѵ ба к ч и н е н о лі х. п р и к л іс ч д е т ко
с а с ’к т о к а н і е Гі д ііТ б н о оудивлениё. и в н е 3 л д п о у д д о с т к Гі нео
К М Ч Н А А теплотд. СЛАВА Н А П р А К Л А К 1|1 I ЛІ П Т И НА ІІІ А. АЛІИ. СЛО. ^Д.
іікі ш діавола. нже к т'к
СХ^рАНАСТСА Д О Б р О Т А Гі Н О Ч К С К А Г О
. СЛОВО. 5Г.
— - и 
88
Нач. йже схвшедыи оу.іюліх своиліх в везліолвіе пожити.
На Греч. слово 14.
Л. 338. іо безліолЕкствоуюі|ій, коса начинаютъ разоулі'к
ти г д 'к д о с т и г іо іи а кд'клцх с в о и х, в н е п р о о А и лі о лі х лі о р и.
с и р 4 ч х п р і б ы в а н и б і з лі л к и д. и когаоуповати а» ало, іа к о начаша
д л в а т и т "к лі х т р о у д и й плоди, сло | е.
Нач. глю тев'к всі|іб и да не врежиши сію.
На Греч. слово 15.
Л. 339 об. бже неподовае рдкоу вжію оБниіравш^ іо ліірх
си ы й и з ш ’с ш о лі х на в 3 ы с к а и и е е. за 7 недостигн&тн п о с т и
Зание истины страго селія престати взысканіа и и стыдити
теплоты ражйзаеліыА іо лювве бжтвны. и испыта ніа тай й.
иліиже ібвразы пре вы о у ли у ликситисл к пдліати стртен. сло. ^5.
Нач. три соуть чйнове к нй же пресп'квде чбкб.
На Греч. слово 11.
Л. 341 об. іо овраз'Цх еже бх на надежѣ й коліоу подо
ваеть «уповати на ва. іі кто V. йже несліыслен'к и нераз^лін'к
илі'Ьаи надеждѣ. слово з.
Нач. вывае надежа на на срчною в'крою лже е доБра.
На Греч. слово 22.
Л. 345. іо отречении ліира и іо св'кнении еже кх члколіх
дерзновениА. слово ?$и.
Нач. егда возлюби Б'кжати іо ліира и странни ліиркскы быти.
На Греч. слово 2.
Л. 348. іако полезно в е злі олвн и ко. празность попеченіи й
вреденх вуодх и ис^одх. сло.
Нач. члкх ліногопечалокникх кротокх и везліолвенх выти не ліоже.
На Греч. слово 13.
Л. 350. іо поуте ежепривлижитисА вви. т в о р а і|і й. авлас
лі ы ч л в к & іо с л а д к ы д 'к л х н о ір н а г о б д 'к н і а . и іа к о йже в пре
вываніи селіх д'клаюіреи. ліедоліх питаютсл вса дни живота
й. сло. о.
ідко вх ые д'кланіи иноческо.
Нач. да не ліниаіи іо члвче
На Греч. слово 29.
Л. 354. о сил'к Д’киства злы гр'к^а іо кы схстлвлаюса. й
кы престаютк. сло. о а.
Нач. дондеже оуко йстиною іо срца не возненавидитк кто гр'к^а.
На Греч. слово 42.
Л. 359. о ураненіи срца и ви д'кніи тон чаііш еліх. слово о в.
Нач аіре наеднн'к еси вх ккльи твоей поаучисА прно в поученіи.
89
На Греч. слово 68.
Л. 360 об. зналіеніе дѣйства лювве вжіа. сло бг.
Нач. любовь бжіа топла "е естхство. Гі егда кездіѣрно.
На Греч. слово 24.
Л. 361 об. іѵ іѵвразѣ добродѣтели с'іцевы. сло. бд.
Нач. постничьство ЛІТИ стна і.
На Греч. слово 16.
Л. 363 об. іѵ неск^днѣліх поі|іении, Гі еже схкрати секе вх
е д н н о лі г лі ѣ с т ѣ й что йже с й р а ж а е лі л . Гі іа к о в р а з о у лі ѣ р а с о у
жениА н а о у ч е н х бы извѣстно твореніи с и іу е в ьц х. сло. бе.
Нач. вх ліноз'к вреліени йсіяушаеліх в десны Гі шоуГі^х.
На Греч. слово 26.
Л. 371 об. іѵ люлчаніи и веліолвіи. сло. ба.
Нач. еже прно люлчати и ^раненил везлібвіа іѵ тре сй винх бывдютх .
На Греч. окончаніе предыдущаго 26-го слова.
Л. 372. іѵ движеніи тѣла. сло. 63.
Нач. движение же долнй оудовх тѣла еже кроліѣ поліыслх острѣіішй
вываелюс неподовныа сласти.
На Греч. слово 27.
Л. 374 об. іб видѣ^х различиы искушеніи. Гі коликѣ Гілідть
сладость. Аже іѵ истинѣ вываеліДА Гі чг е р п и ,н а а . и с т е и е н и чи
нове. в ни же члвкх раз^лінѣ шеств^мть і). слово би.
Нач. добродѣтели др^гх др^га прі'елілють занеже не быти поутеве й тАжесноу
и ТАЖКОу.
На Греч. слово 46.
Л. 378. іб гордыни, с. бд.
Нач. йскоушениа же вываюіраА іѵ попоуірен'ГА бжиа.
На Греч. одно съ предшествующимъ словомъ 46-мъ.
Л. 380. сказание іѵврдзово добродѣтелей, и кда крѣпоко
еждо й и кое различие. сло. іі.
Нач. добродѣтель телеснад в кезліолвіи тѣло іѵчиірдТ іѵ тины его
На Греч. слово 17.
Л. 382 об. б іѵчіі|іеніи тѣла дша же Гі ліа. сло. па.
Нач. шчиціеніе тѣла е прпсие іѵ скверны.
На Греч. окончаніе предшествующаго слова 17-го.
Л. 383. словеса заст*іпителнд Гі веціи полезны исполнено
преліоудрости стго д^д. Гіл’іже зачало іѵ вѣрѣ., сло. іів.
Нач. вѣра е дверь танналіх, гако же телеснѣи очи чювкствены веіре.
На Греч. слово 72.
*) Слѣдуетъ читать: шеств^ечь.
90
Л. 383 об. <> покади іи. с. іі г.
Нач. клгтв сх (ілггию поііаание дасчъсд члколіх.
На Греч. окончаніе предшествующаго 72-го слова.
Л. 385 об. колика кмка? лі'кра рад^ліа и лі'кра в'кры. сло іід.
Нач. есть раз^ліх прЕДварАА б'крд и ‘і раз^ліх ражагасА іѵ в'кры.
На Греч. слово 18 .
Л. 388. схвати полдм Гісполнени. и^же в любви гла.ііже
бх с л і і а і н і и послушаю ш и ліх его. сло. іі е.
Нач. нѣ лімслк блгд. не соуі]ін іѵ клгти нтктвенмА кпдддні|іи кх
На Греч. слово 73.
Л. 396 об. іѵ а г г л к о д в и ж е н і и еже п р и с п 'к н і ю дш и вх д в н ы.
и р о лі ы с л о к ж і ё в о 3 в ж д л е лі ы в на. сло. іі а.
Нач. псрваА ліыслв аже іѵ члвколюбиа бжіа вплдаюі]іил вх члвка.
На Греч. слово 39.
Л. 398. 6 в т о (і 'В д *к а а н і и в х ч л в цгк. сло. и д .
Нач. д'кланиЕ ино по селіь. егда шествуетъ члвкх докр'к и житЕЛСтв'к БІІд'к.
На Греч. слово 40.
Л. 399. 6 іідлі'кнЕні и вх дііІи в м в а ю ір и лі х на вс ако врЕЛід
с в 'к т а и т лі ы іі п о н о у ж е н и е в д г с н ы и ш ’ь й в ы в а I лі о. с л о в о іі и.
Нач. внд'Енх ш лювиліи^и вх діііаух наши вх ча лілтвкі аірЕ ижалікі
вид'кннЕ бк гранссЕ поучЕнид іі лілтвы.
На Греч. слово 57.
Л. 401. главы ліалывнйжЕс^рад^лі'книАразлі'ІнЕннд. внй
т А	<1 ПІ п	п	-
«учи врЕ рЕвности БЪАга, и гк е ілкоже блиц и бжественоліх стра\х
ЖЕ И п о лі о ір в кротости С X ІІ Н Ы ЛІ И IV Б р а 3 ы. сло. п д.
Нач. ЧЛВКХ рЕВНИЧ'Е НЕ КТОЛЮу ДОСП'квЛЕ СЛІИрЕНІЕ СЛІкІСЛЛ.
На Греч. слово 58.
Л. 408 об. іѵ полікі сл*кхх лукавы нЕволнкі. егке іѵ рлзрЧ
ШЕНИА НЕВрЕЖЕНИА, Гі Ж Е ПрЕЖДЕ ТѢ БЫВШАГО рАЖАЕЛІЫ.СЛО. Ч.
Нач. соутв н'кіри ^тбЕржаісірЕИ т'кло и желлні|іеи упокоити е 3а д'кло
вжіЕ ліало.
На Греч. слово 60.
Л. 413. 6 ТЕрП'кнІИ Е IV ЛЮБВИ БЖИЕІІ. ІІ КАКО ЗАСТХПЛЕНІ
IV Б р *к Т а Е Т С А Б ТО. СЛО. Ч Л .
Нач. елико ПрЕНЕКрЕЖЕТЬ ЧЛВКк СЕГІѴ Ліира. Й ПОТЦІИТСА ВХ СЧ(М БЖІІІ.
На Греч. слово 25.
Настоящій списокъ относится къ исправленной редакціи, и схо-
денъ съ Сѵнод. списками .V Л» 131, 132, 133. 134, 137, 138, 139.
Приводимъ параллельную выписку для сличенія съ Сѵнод. спискомъ
Л: 131-й.
91
По списку С ѵпо д альному
№ 131.
Лі|іе срце не ^прдзнитсА вх рдз^ліѣ.
не люжеть стерпѣти схліАіреніе оу
стреліленід тѣлесе. Гі іаіюже 'мю тАжесть
ліѣры іѵстротою ^клоненід /пѣрилндго.
прѣлю схлб><|іенію вѣтренелі'ь. тдко Гі
стрдліх іі стрд оуклоненіелп» поліыслд. Гі
ПрАЛІО іѵскоудѣнію стрдуд Гі СрА/ІІД 6ИНД
вмвде оули пдрити прно. Гі іѵсюд^1 иікоже
оуко сдлювлдстное прА.по іѵсч’Апленію
стрд ІѴ ДША, ЛІАТеЧ’СА /П'іірило ПОЛІЫСЛД
- ---- ------- ------ ЧАШИЦА
ОТАЖИ6
лыуаніа
ЛІЫСЛБ,
СрД/ІІА .
колѢба
По списку А. 11. Хлудова
л. 30.
йіре срце не оупрдзнитсА в рдз^лгі;
не люже стерпѣти сліоуціеніе оустрелі
ленід телесе.
ліѣрм остротой оуклоненід лгі
и іірА/ію сліоуціенію вѣтренеліоу. ч
стрд оуклоненіеліх поліьіслд.
ідкоже оувіѵ тАжесчъ
Ѣрилндгіб .
ГАКО Н
срдліх іі стрд оуклоненіеліх поліыслд. и
прАліо іѵсіЛ’дѣнію сч'рдуд Гі СрАЛІА 6ІНД
Бывде оулі'Ь1 пдрити прно. Гі іѵсюда ілкоже
, оуво сдлювлдстное прАліо іѵсчХпленію
сч'рдуд ІѴ ДША .ЛІАТеТСА ліѣрнліѵ ПОЛІЫСЛД
салю Гі таліо , прочее іако же чашица
ЛіѢрИЛНЫА ІѴ Ч’АЖКЫА ЛіѢрМ ОТАЖИВ
шесА неоудоьнѣ іѵ вѣтренАго дыудніА
ліѣрили колеклетсА. сіце й шмель.
ІѴТАЖЧДВШИ іѵ стрдуд БЖИА П СрАЛІД.
неоудокнѣ преврАі]ідеч’СА іѵ іюлѣвлюцій
сдлю Гі талю . прочее ьііюже
ЛіѢрИЛНЫА Ш ТАЖКЫА ЛіѢрМ
шсса . не^довнѣ ій вѣтрхнАго
/мѣрило колѣвлетсА. сице и
ІѴТАЖЧДВШИ ІѴ СТрДуД БЖІД Гі
НеоуДОБІіѢ ПреврАЦІДеЧСА іѵ
ЦІИЙуХ ТА.
Правописаніе русское.
въ большинствѣ случаевъ неправильно. Слѣды древней редакціи сербскаго
перевода сглажены при перепискѣ.
Юсы встрѣчаются рѣдко и употреблены
58.	ПРЕИ ІОАННА СИНАЙСКАГО ЛѢСТВИЦА,
въ 4-ку, полууставнаго письма XV вѣка, 314 л.
На л. 287-мъ слѣдующая запись, писанная почеркомъ XVII вѣка,
отличнымъ отъ текста:
ш соеоре бголіх сокрднныи іѵ уе іѵцм Гі крдтіе цркое преніе люліо оуво
МК, Н ШНЛХ (А дѣю И колѣно ВАШИЛІХ КАСАЮСА. ПрОЧИЧАЮЦіе книгоу СІЮ. Гі ЗрАІ|іе
ннудовреніе уіудожсствл. или погрѣшеніе іѵкрѣтдд,
тажктн нд дшоу преписдвшдго Гі троудившдгосА іѵ неи.
словесх и г " "--------- "	"
чтоу. > неи же уд рдди поліАните
прегрѣшеніи люй дд Гі дзх полоучивх нѣкоуі
не порецѣте гд рдди
но приніцдюі|іе в силоу
ш си »упнвдюі|іесА оуліиленід вино, рдждюцій стрд бжіи и лілтвоу
грѣшнаго ліене. дд іѵпоусти ліи т.ны
40 ЧАСТЬ іѵ /ІІЛТВХ ЕАІІІИ ВХЗДрДуКСА
дшем, и вхзвелнсА дуоли іѵ вдшеи любви, понеже любы есть бгх. щшуже
слава вх вѣки.
92
Написана же км книга сіа к лѣто ліі^д иоуді'д кк Й днѣ вк і^'ригрАДЕ
ВК ІѴБИТЕДИ ПрТЫА КЦЫ доВОЛІОЕ бБЕрГЕЧ'ИІ^А. рОуКОЮ ЛІНОГОГрѢшНАГО СІ|ІЕННО
ИНОКА ОуВЕНАЛІА .
Настоящую рукопись можпо призпать за трудъ священноинока Юве-
налія, хотя вышеприведенная запись приписана
возстановлена, по случаю утраты листа, потому
коемъ опа помѣщена, вставпой, подшитый.
Л. 1. ПОСЛАНІЕ IV Ц А ІІѴДННД ГіГОуЛІЕНА
позднѣе,
что листъ
или точнѣе
287-й, на
Р А И Д С К А К К ІIV А Н Н Ч’
ДОСТОЙНОЧЮДНОЛЮу ІІ Г О у <11 Е Н О у ГОркІ СИНДИСКкІА.
Нач. БкІШЕ ёсТЕСТВЕННОЛІоу Гі рАВНОДГГЕЛНОЛІОу.
Л. 2 об. СКрИЖАЛИ А^ОВНкІА. ІІѴАННК ІІѴАННО6И рд Д ОБА ТИСА.
Нач. БКСПрІА^К ГАКІѴ ПОДОБАЮІ]ІЕ6 ЧТНО.ІІ^ ТВОЕЛІоу.
Л. 4 об. ПрЕДКСЛОВІЕ СЛОВА. 6 ЛІО у ЖЕ Гі Гі <11 Е Н О К Д Н І 6 СКрИЖАЛИ
А О Б Н кі Д .
Нач. ДОБродѢтЕЛІИ Проводи БКС^ОДкІ .
Л. 5. ЖИТІЕ вккрдтцѣ ІѴ Ц А ІІѴДННД ПГ0у<ПЕНА ГОркІ СИНАИ
С К кі А . Н А р Е Ч Е Н Н А Г О СХОЛАСТИКА 6 К С Т К ПО Гі С Т И Н Ѣ . С II И С А Ж Е С А
ЖИТІЕ СЁ ІѴ ДАНИЛА ИНОКА С ЛІ Ѣ р Е Н Н А Г О рДИДСКАГО ЕЛКИ IV.
ДОБЛААГО СЕГО И ВКСПИТАБкІИ ПрЕЖЕ
Нач. 6же оуьо кто приживкіи
счрАДАЛндго его житі'д.
Л. 10 об.—11 об. Оглавленіе
заглавіе отъ житія.
Л. 12. слово п о с т н й с к о с
и
степеней, не отдѣленное подъ особое
О Ц А ІІѴДННД И Г 0 у <11 Е Н А И В СИНАИ
горѣ ЛІНИ^О. IV О ВЕрЖЕ НІИ СО у ЕТ НАГО ЖИТІА. Е И ПОСЛА КК IV Ц Ю
І'.ѴДНН^ Гі Г О у <11 Е Н рДИДСКОлЛ’. ПОНИЖЕ НК Б ы IV НЕГО СПИСАТИ.
СЛОВО А .
Нач. БЛГАГО И ПрЕБЛГАГО И 6СЕБЛГДГ0 НАШЕГО БА И ЦрА .
Л. 20 об. IV БЕЗ'ЛСТрДСТІИ. СЛОВО 6.
Нач. Гіже истиною гд вкзлюБивкі.
Л . 24. IV с т р д н н и ч в с т б ѣ. слово г.
Нач. СТрАННИСТБО 6 ОСТАВЛЕНІЕ.
Л. 2 9 . ІѴ Т О Г О Ж Е СЛОВА. 6 СОНІЙ 6 К С Л Ѣ Д Ю І|І Й Н О 6 О 6 К В Е Д Е Н кі и .
Нач. ІАКО оуьо НАШЕГО рАЗОу.ПА оулік.
Л.ЗОоб.ІѴ БЛЖЕНН'к Гі ПрИСНОПДЛІАТнѢ ПОСЛОуіПАНІИ. сло д.
Нач. кк тр^’дниколік ндшиліь.
Л . 70. 6 П О К А А Н И П О II Е Ч Е Н Н Ѣ Гі Гі С Т И Н Н Ѣ ЛІ К . 6 К Н Е <11 Ж Е П IV
Т Е <11 Н И 1^ И Б г о о у г о д н ‘I; И С Т X К IV С О у Ж Е Н И К К . СЛОВО е .
Нач. ІІОКДДНІЕ е ВКЗВДНІ'е КрЦІЕНІА.
На листахъ 70 и 73 об. выписаны на полѣ слова изъ греческаго текста
Лѣствіщы.
Л. 84. IV II А <11 А Т И сдііітнѣи. СЛОВО 5.
93
Нач. ксакого оуко слова.
На листахъ 86 и 88 об. приводятся па поляхъ замѣтки изъ Гре-
ческаго текста.
Л. 88 об. 6 радостоткорнѣліь плачи, сло д.
Нач. плачь по кодѣ есть.
Л. 100. іѵ кедьгнѣкіи іі кротости, сло. и.
Нач. іако же кодѣ кх плаліень.
Л. 106. іѵ д л о п о лі и н а н і и. слоко д.
Нач. прпкныа оуко добродѣтели.
Л. 109. іѵ оклекетани. слоко 7.
Нач. но кто же іѵ докрѣ сліыслаі|іи^х.
Л. 112. іѵ лі н о г о с л о к і и. (и іѵ) лі о л ч а н и. слоко аі.
Нач. речено оуко км наліи.
Л. 113 об. іѵ лжи. сло. бі.
Нач. породх оуко каліени и желѣдоу огнь.
Л. 115 об. іѵ оуныніи. слоко гі.
Нач. едині сіи іѵ ліногослокіа.
Л. 118. іѵ ксю до у слокацііи и іѵ клада іо і|і и и ло у какѣ и
оутрокѣ. сло ді.
Нач. ртлціе іѵ оутрокѣ глти.
Л. 125. іѵ кестлѣннѣ кх тлѣнны іі іѵ тр^>до и потокх
чтотѣ и цѣлолюудри. СЛО. 61.
Нач. чтота Т кестѣлеснаго Істка оускоеніе.
Л. 143 об. іѵ срекролккіи. слоко іи.
Нач. ліножаиши іѵ лици.
Л. 144 об. іѵ нестАжани. слоко ді.
Нач. нестАжаніе е попеченію іѵложеніе.
Л. 146. іѵ нечюкстки рекше оулірцікени діііи іі слірти оуліныа преже
слірти дшекныа. слоко ні.
Нач. нечюкьсч'кіе и при чѣлѣсе^х и при д'ісѣ.
Л. 149. іѵ снѣ Гі іѵ люлиткѣ Гі ю й кх скорѣ пѣніи, сло. ді.
Нач. сонх е естьсчкл ш части схстлкленіе.
Л. 151. о б д ѣ н і и т е л е с н ѣ и к а к о п о д о б а е т о п р о о д и т и .с л о к.
Нач. делінмй црсліь іѵки оуко кедьюрЧ’жни.
Л. 153. іѵ н е лі ж с т к н ѣ с т р а о к а н и. сло ііл.
Нач. аі|іе оуко кх окціе житіи.
Л. 155. іѵ лі н о г о іѵ кр ад н ѣ тіреслакн. слоко іІк.
Нач. нѣіуіи оуко скоеколнм чиноліх.
Л. 162 об. с? ир е до р к ст кѣ. сло кг.
Нач. предорьсч’ко е кл іѵкерженіе.
94
.1. 170 об. іѵ кротости Гі простот'к Гі незлові и Гі лоукдв і<
с т к 'к. слово кд.
Нач. претичеть оуво слну оутреніи св'ктх.
Л. 174. іѵ стртнѣ погоувлени вышнелік сліѣренолюудрін
в и д и лі ѣ лі к ч ю к к с т к о /И х. слово ке.
Нач. иже лювве гна.
Л. 192 об. іѵ рдзАждени полшелкнче и стрдсткнѣліх и
довродѣтелнѣліх. сло кз.
Нач. разжженіе е. вх водный оуво еже о ссвѣ тѣ истинное познаніе.
Л. 231 об. іѵ сі|іенн‘клік и прііБнѣлік т'клд и дши везліолви.
слово кз.
Нач. ліы оуво едко прно іЛплени нѣціи.
Л. 245 об. іѵ сфеннѣи и літри довродѣтеле влженнѣн
лі л т в ѣ. и ж е в н е и о у лі н д г о и ч ю в с т в е н д г о п р е с т о д н і е. с л о в о Пи.
Нач. лілч-вд е по тод оуво твор^ схс^і|іеств'іе и схед инені’е члвіЛ1 и ко у.
Л. 254 об. іѵ зелін-к и нбнѢлів и кгоподрдждтелн'кліь
6 е с т р т і и и свершеніи и в х с к р с е н и д ш д п р е ж е іѵ в ір д г о в х с  р с е
нід. слово кд.
Нач. се прочее Гі лікі положенин в ровѣ нев'кденід.
Л. 258. іѵ с х ю з 'к д о г. р о д ѣ т е л н ы д т р ц д в х д о в р о д 'к т е л е у х.
слово л.
Нач. нынѣ же прочее по вск пререченныух.
Л. 263. іѵцд ііѵдннд иг^ліенд иже в синдист'ки гор'к иноко слово
к х пастырю.
Нач. вх долн'ки оуво книз'к.
Л. 283. Безъ заглавія, для коего оставленъ пробѣлъ, о соимен-
ныхъ преп. Іоанну Лѣствичнику подвижникахъ.
Нач. понеже вх книз'к сеи ндрицделіѣи лѣствиі^д ліногажды ііѵдннд увдлиліа
и влджилід слышиліх.
Л. 285 об. толковдніе не оудовк позн д в д е лі ы ліх вх писано
и у х р ѣ ч е лі ь понеже положени с рѣчи вх книга іѵ н д ч а л н ы у х
прево Д НИ КХ IV 60 с л о в ѣ н с к ы. Гі н о с р к к с к ы. и д р $ г д д в о л г д р с к ы.
йнд гречеекы. и у же не оудовлишасА преложити нд р^свскм.
Нач. Коудв произволеніе. Кончается объясненіемъ слова: доушев
нмй влудх. (Издай. Калайдовичемъ въ Іоаннѣ Екз. Болгар., стр.
196—197).
Л. 287. Приведенная выше запись священноинока Ювеналія.
Л. 289. с к д зд ні е Гі з б'к стн о іѵ ч ю д е с ч; п рч' ы д влч і^ д н д ш д и г ж д
пречистыд дбы Гі вцд лірід. еже пречтою и чтном иконою (?а
с х д ѣ д с а . іл р и лі л а н кі н и н д р и ц л е 'г о в кі к ш и . ч к т е т с а . в н е л ю д и о.
Нач. вксА оувіѵ л'ктолік елиііл ніѵ л'ктоліх по родѣ Гі родѣ вківделідд.
95
Зта послѣдняя статья писана инымъ почеркомъ, чѣмъ Лѣствица, по,
судя по правописанію и начертанію буквъ, современна ей.
Переводъ Лѣствицы извѣстенъ въ двухъ редакціяхъ: древнѣйшей—
Болгарской (см. Румшщ. муз. № 198 и Сѵпод. библ. № 141), и
исправленной въ XV вѣкѣ, Сербской (см. Сѵнод. библ.Л» № 142—146).
Настоящій списокъ принадлежитъ къ исправленной Сербской ре_
дакціи. Въ Описаніи Сѵпод. рукописей Отд. II, стр. 214—215 при-
ведены параллельныя выписки изъ обѣихъ редакцій. Для сличенія съ
ними приводится начало 7-го слова:
плачь по конѣ есть сѣтоБдніе дшевное. колѢзньна срцд «устроеніе прино
ЖАДделіьід неистовѣ взысі&д и к погрѣшенн того колѣзньнѣ гона. Гі ва слѣда
того с колѣзнім вапі’А (л. 88 об.).
Предпосланныя Лѣствицѣ статьи и сопровождающія ее въ копцѣ,
за исключеніемъ послѣдней, помѣщены въ Румянц. и Сѵпод. спискахъ.
Правописаніе сербско-русское. Замѣтимъ сербизмы: і;езь концд (л. 100),
нечмвьствіе (л. 146 об.), кезьюр^жни (л. 151), другь кк др^г'ь (л. 155),
«зьглдвное (л. 162 об.), вк сріуі (л. 163), кезкчьстіе (л. 69).
59.	ІОАННА ДАМАСКИНА БОГОСЛОВІЕ,
ВЪ ПЕРЕВОДЪ ІОАННА, ЕКЗАРХА БОЛГАРСКАГО, И ДРУГІЯ СТАТЬИ,
въ 4-ку, полууставомъ конца XVI вѣка, 181 л.
Л. 1. Книга стгоиванна д а лі д с іі и н а слово а . іокзе. глва а .
Л. 2 об. іѵ глдннѣліь и неглдголдннѣліь Гі вѣдолюліь Гі невѣдолюліь.
ГЛВА 6.
Л. 4. сіідзані'е гііііо есть кга. глва г .
Л. 7 . что есть г,га іаііо недобѣдоліо. глвд д.
Л.	9. іако	е"нь ва а не лінози. глвде.
Л.	10.	іѵ	словеси г,жіи	Гі іѵ	дсѣ. глва	5.
Л.	11.	іѵ	стѣліа дсѣ.	глвл	з.
Л.	13.	іѵ	стѣн трцы.	ГЛВА	й.
Л. 27 об. еже іѵ П3Ѣ глелю. глва д.
Л. 29. іб кжтвенѣлік совокдаіѣ Гі различіи глва 7.
Л. 30. еже іѵ плотнѣліь іѵкрдзѣ глелю. габа а7.
96
Л. 33 об. (6 ТБАрИ. САБА ГІ.
--- IV ДГГА'Ц. ГАБА ДІ.
Л. 38. іѵ діабоае сже рЕЧЕТСА сбадите іі клеветникъ й іѵ Е'ксіі. габа еі.
Л. 40. IV ЗДАНІИ БИДИЛІ'кліК. ГАБА ЪІ.
Л. 40 об. іѵ нкси. ГАБА 31.
Л. 45. іѵ свѢте й іѵгни іі іѵ свѣтилниіук^к. габа йі.
Л. 53. іѵ боздасе^к Гі іѵ вѣтрЕ^ь. габа д7.
Л. 54. IV ВОДДуХ. ГАБА К.
Л. 56. іѵ з^нли і ‘іте іѵ неа. габа йа.
Л. 60 об. IV рДИ. ГАБА КБ.
Л. 64 об. іѵ чав-Це. габа кг.
Л. 70. іѵ сласті. габа Ед.
Л. 71 об. IV ЧЮВкСТБ’к. ГАБА кс.
Л. 74. IV САЛІОБААСТІИ . ГАБА КЪ.
л.	75. IV КкІБАІОірЙ. ГАБА Е3 .	
л. л. л.	7 6 Об. КОСА рАДИ БИНкІ СААІОЕАДСТНИ Бкі^ОДІХ. ГАБА НИ . 78. IV ПрОЛІБІСА'к. ГАБА А. 82. IV ПрОвѢдѢнІИ И ПрооуСЧ'АБЕ. ГАБА АА.	
л.	85 об. іѵ кжтвене стройтЕлствс і іѵ ндшелік заступленіи.	ГАБА ЛБ.
ХХХІІІ-й главы «о образѣ Божія словеси пріятію» за двухъ листовъ недостаетъ въ спискѣ. тг	_ —	гл	•-*. и	П	ттт	и		утратою
Л. Л. Л. л. л. л. л. л. л. л.	О 7 00. ПОЧТО СНХ КЖІН БОЧЛЧИСА А НЕ ІѴЦХ НИ СТкІИ Д^к . 90 об. IV Б'крЕ Й IV КрірнІИ. ГАБА АС. 95. IV крч^'к Й IV Б'крЕ. ГАБА ЛЪ. 98. IV ІІОКЛАНАНІИ НА ВОСТОКЪ. ГАБА Л3. 99 об. IV СТкІ ІірЕЧТкІ^Х ТАИНД^Х. ГАБА ЛИ. 107. IV ПОЧЕСТИ рОНІА ГНА Й СТкІА КЦИ . ГАБА ЛД. 112 об. IV ПОЧЕСТИ СТкІ І IV ЛЮЦІЕ. ГАБА ЛІ. 116. IV ИКОНА\. ГАБА ДІА. 119. IV ПИСАНІИ. ГАБА л'іБ. 122. ІАКО Н'кстк ЗЛ^ БИНЕНХ КХ. ГАБА 41Г.	ГАБА АД.
л. сотвори Л. Л. Л. л. л.	124 об. ПОЧТО ІіроПОБ'кдкІИ КГХ СОір'кшДЮІ|ІАА НЕІІОКААННкІ соуі|іл А. ГАБА 41Д. 125. НА ЖИДкІ (V СОуКОТЕ. ГАБА .110. 129. IV ЧТОТ'к. ГАБА АІЪ. 132 об. IV АНТИ^рИСТЕ. ГАБА ІІ3. 135 об. IV БХСКрНІИ ЛірТБкІ. ГАБА /СІИ . 141. IV Б'крЕ. ГАБА 4ІД.	
л. оучдір*. Л.	148 об. КДКО ІѴ внѣшни ПрИБЕДЕ. Б'крОБАБХ ПИСАНІЮ Й IV ГАБА Н . 152. ІАКО Н'кстк БН'к ПОДОКкІ бостані’с. ГАБА НА.	ВОСТАНІИ
97
.1. 153. ідко .ііоцніо есчк ко кса сосчлккі члческід плоти (М/3111ИШМ
Й ІОКЦІИНМ КО СКОА КО.ІІаЖДО ПрИЧННИТИСА . ГЛВА НК.
Л. 15 7. НеК'к’рНДГО КОІІрОСХ. ГЛВА нг.
Л. 163. п^иклади о костдніи из'л лірткых'х. глва ид.
Л. 165. кокчорникх скѣтлкіА нли па су и склудні'б изк'ксч'
НО 115 Ч М Д і С !; Іір'ГкІА ІІІІОНкІ II р Т кі А КЛЧЦКІ НАІІІСІЛ КІ^Л. и Прно
ДКкІ ЛірІА. КІАЖС рИЛІЛАНС ОКкІКОІПД НАрИЦАТИ ОДИГИЧ'рІА.
Сказаніе это писано почеркомъ ХѴШ вѣка.
Л. 172. СКАТАГО ГеНАДИА ПДтр'ІДр^Д К ОН СТ АНТ И НОІІОЛ С ІІД ГО
115 к !; р с .
Стоглавъ этотъ, извѣстный по многимъ спискамъ, писанъ скоро-
писью XVII вѣка.
Списокъ Богословія Дамаскина по содержанію и расположенію глава,
вѣрно передаетъ трудъ Іоанна, Екзарха Болгарскаго (см. Калайдовича
«Іоаппъ, Ексархъ Болгарскій» и Оппс. рукописей Сѵпод. библ. X 155),
за исключеніемъ только одного предисловія переводчика, коего не-
достаетъ. Сочиненіе это въ спискахъ XVI—ХѴП в. обыкновенно
носило названіе «Небеса» и дѣлилося, какъ въ настоящемъ спискѣ,
на 54 главы (см. Сѵпод. библ. .V. 156; Румяпц. муз. № 190).
Какой видъ, подъ перомъ русскихъ переписчиковъ, къ копцу XVI
вѣка принялъ языкъ древняго перевода Богословія Іоанна Дамаскина,
можно видѣть изъ слѣдующей параллельной выписки изъ главы оба>
антихристѣ.
II о списку Л. И. Хлудова,
л. 132—133.
Треке есть к'кдѣти гако сст лити
^ристх ПрІИЧ’И . КСА КО НС ИСПОК'кдАА
СНА кжід и кд прииіедшд ПЛОТІЮ и
СЯЦ1А БА СОКрЫІИНД И ЧЛІІА СОБркІІИНД
СО ПрСКкІТІе КГА СОІІОСЧ’А ССТк,
ІѴБАЧС СКОСІОКрАЗНб ІІ ІОСОКНС ЛИТИ
Христо ГЛСТСА.еК конецх кѢііа Пр'ІИДС.
П0Д0БДШС оуко ПрСЖС ПОБ'кдАЧ Й еѵтлііо
ко вскух АЗкпуІ; икожс рече. и тог
дл пріиде нд шіивленщ жидевкское.
рече ко си гь. ддх прі'идо ко Гі,ііа
оца люего іі не прі'елілетс ліене.
прі'иде и ш іі,пени свое того пріидите.
і діілх глетх ддне люкке Гісчинііма
не іірідщд нд спн'щ йліх. дд сего рдди
По Сѵпод. списку XII вѣка
X 155, л. 169.
Трекокдно нстк в’кд'кти. гакожс
6СТК АНЧ'ИурКСЧ'Оу ІІрИЧ'И . КСІ.ІКХ ко
оуко не іюк'кддіАИ сна кжиа. и кд
ИрПІИЬДХІИА ІІЛХТИІО . н соуірд КД СХКрК
шеііл и члкіід ехкркшенд. сх прекхггис.іік
КД СОуГІОСЧ'АЧ’Х есчк Х°У ’ оіи‘іе СБ0Н
окрдзі.н'к и сокчн'к днч’рихркстх глть
сіл. иже кх конкцк к'ккд придхіи.
ііодокд же оѵііо преже пок'кддтисА
; еклнм елмо. кх ккс'кух ід^хпукух ідно же
| рече гь. ч'и. ч'хгдд придетк нд ока
вленик жидовкско. рече ко едліх гк
і
| ДЗХ придоух КХ И.НА оцд ,ноего. ч и
' не прне.плеч'е ліене. придечх инх кх
и,пени сііок.пк . и ч его іірииліеч-е. и
1 :’>
98
после иліх дѣйство льсти, ідкожх
вѣковати й лжи, дд іѵс’ь’датса и
невѣровдшд истинѣ. но идволишд іѵ
непрлйд'к. дд жидоке оуко сна кжі’д
с\і|ід гд ісд ул и кгд не прі'діид. д
лестк^д кд секе глюіре пр'іилі^ д іако
кх прозокетсА. дітл дднілд оучд сііуе
рече. к к" шіул свой нерддйліѣю. и
дГілх глть. дд никто вд прелстит
никіиліже іѵкрддо ді|:е не пр'іиде
іѵстоупникх перкіе.
діілх ддне лккхве истовхид не придшд . на
сіісение иліх. дд еего (улди) посхлеть
иліх кх дѣйство льсти. іакоже вФрокАти
иліх лхжи. дд осоуддтьсА вси иже не к*к
ровдшд истинѣ, нх изволыиевхне правь
дне. дд жидове оуко снд кжиіа соуірд. гд
иТс и кд не приіашд. д лмтьцд кд секе
глюцід прииліоуть. д іакоже кх сіа продо
веть дньгх дднилд оучд сиі^е рече. кх коу
же оць своиух не рддоулгкеть. и дплх дд
никто кд не прельстичь никхіиліь же
окрддхліх. діре ко не приидеть отх
стоупх прьвок.
Буква ж встрѣчается почти на каждой страницѣ. Не говоря о томъ, что
очень часто она употреблена неправильно, особенно же въ дател. падежѣ,
приводимъ примѣры правильнаго употребленія, въ корняхъ и флексіяхъ,
свидѣтельствующіе, что у насъ въ обращеніи, помимо древнѣйшей
русской редакціи, безъ юсовъ, обращались списки и юсовые:
сдлюсйі|інд (л. 14), живйіриліь (іЬій.), сйірество (іЬій.), діддрость (л. 15),
раЗллгмА (л. 18), кйдетх (л. 20), икона—вин. пад. (л. 21), іѵлд
чделіи (л. 23), реіи (л. 2 4), не рдстйпноліь сйіриліь (,і. 26), идиі|іе
(л. 36), индіи—вин. пад. (л. 41), илійтх (л. 42), вх Л'кпотй (л. 97),
врдчитх (л. 103), елдкй (л. 118 и 124), длчдтх (л. 127), протАЖ&іре
(л. 128), осйдитисА (л. 130), клйдникх (л. 131), вх прдвдй (л. 136),
вхспроііій дни (л. 136), прорекйтх (л. 145), ндвыкнйти (л. 145), прі‘_
идійтх (іЬій.), пристдпль (л. 149), влекйірд (л. 154), ддстяпитх (л. 155).
то нд кам нкі потрекл сй части (л. 159).
99
60.	ІОАННА ДЖИНА ТВОРЕНІЯ.
ВЪ ПЕРЕВОДЪ КНЯЗЯ АНДРЕЯ МИХАИЛОВИЧА КУРБСКАГО,
въ листъ, полууставомъ XVI вѣка, на лощеной бумагѣ,
на 11 + 31 + 1 + 51 + 2 + 54 + 1 + 51 + 136 и 247 листахъ.
Рукопись единственная, съ собственноручными замѣтками князя
Курбскаго.
На первомъ изъ листовъ помѣщена новѣйшая замѣтка, писанная
извѣстнымъ авторомъ Окружпаго посланія Иларіономъ Егоровымъ 0 въ
то время, когда рукопись хранилась въ одномъ изъ старообрядческихъ
монастырей:
Пр еоу ведолілі ні г кх читателю. Извѣстно ти соуди влгордужныи
читателю, гако сіа сфенндА книга прпбндго оцд ншего полна дАлідскянд со
держдірАА вх севѣ: д его книги, іі прочіА главы по граліенто. іако то: іѵ
&ОПШИ, іо сйдно ДНИ, И про. ПОТО ЛОѴКА, АКО ДНАЛеКТИКА, И поб'кстк IV
прпвньі п^сткінножител’Е^х, сх еллинорншскАго газкікд нд слдвенскіи діАлектх,
во дни клгочтивдго гдрА црА и великдго йіѵдннд ВАСИЛЬеВИ. 2) ксед роусіи. ТрЧ'
долюкезнм рлчнтеле сіреннм^х писаній блженнмА паліати кну^е дндреелік коурк
скиліх, собственною его р^’кою. іі преА"слоз'и іірТложеное его сочиненіА гавств^ет
са. и во лінбгй лгіістд сед сііІеннмА книги нл неѴдордз'міныА рѣчи оих
'**	ж	<1	' л	I
ИЗБОЛИ ПОЛОЖИ НД ПОЛА пдзпжденіе ОШЛІК. и ПДКН ПО ІІОНЦ’К, лоѵки нд
листѣ |з, его поАсненное скАздніе кх нелі же пр$ситх ^рті'днх влгочтивы іо
Храненіи и блюденіи сед сфеннкіа книги і.івлас же са іѵтоуд^, ако и собес!;дс
вдти сподо’са привнолі^1 лід^іілі^ грек^. свидѣтелкств'ью'г же іѵ неліх и сочи
нители исторіи россійскаго і^ркстка в толгі^х, гако и казанскій, псхеалаа до
клестк іі лі^жестко, которѴю сій герой оупотрекА противх казански тдтлрх,
ПОВарАА ПО ВЛГОЧ'І’ІИ, И ЗА()ІИІ|ІДА ліосковское ГДрКСТКО, не І^АДА и пролитіе
крови К^ПНО СХ КрДТОЛІХ СКОИЛ1Х рОЛІАНОЛІХ. СІА Тр*5ДО СОКрДННАА КНИГА ПАИ
ЗерцллА гавлАетх. іі пдче тр^бкі пропов'кд'ье ревность и «усердіе еже ГіліАяіе
ВЛЖеННАА ОНА ДША КХ КЖТКНОЛІ^ ПИСАНІЮ. КАА КЛГОрАЗ^ИНАГО читдтелА не
б лідлое оудикленіе дюже привести, «ко толикаго клгородід сЧіци, еі|»е ж? ч
ѵу і стдрости тр^жддшесА вх вго^годноліх се Д'Ьѵк. іѵ ХР’'І; і^; ’.Н н.іше.
елюу же слава во вѣки кѣкшліх дліинк.
Въ этой замѣткѣ все справедливо, кромѣ млѣнія, что вся рукопись
писана собственною рукою Курбскаго. Курбскому принадлежатъ
только пояснительныя замѣчанія, разсѣянныя по листамъ всего списка.
Всѣ онѣ, безъ сомнѣнія, сдѣланы Курбскимъ при окончательномъ пере-
9 Свѣдѣніе объ этомъ сообщено самимъ Иларіономъ Егоровичемъ на-
стоящему владѣльцу рукописи, а) Иа полѣ выписка: ішаклей КАіие к л'і?«х‘ні.
10 0
смоірѣ руі.опік и. іи, за собственноручныя можно признать только тѣ
изъ нихъ. кои нисаны скорописнымъ почеркомъ.
.1. 2. І І|іедислоБіе лн,і|іш греупи испіѵлхненд.
Пач. слддбк’д оуко <не пдче пни іѵвоі|іеи.
Предисловіе это, драгоцѣнное въ литературномъ отношеніи, по на-
стоящей рукописи издано вполнѣ въ Библіографическихъ Запискахъ,
1858 года, № 12, столб. 355 — 366. Текстъ переданъ въ изданіи
вѣрно, за исключеніемъ слѣдующаго мѣста: но по чуІждсч'ІіуА (?) чд
коки^х (столб. 363). Знакъ вопроса здѣсь лишній, стоитъ только иначе
разставить слова: но почуекд с ч-кул чакоббі (л. 8).
Л. 10 об. Новѣйшая замѣтка, писанная тѣмъ же лицомъ, какъ
и выше приведенная: ліоліоса дд не кхзліннтх....
Л . 11. ГЛАВЫ ІД Ж і С 0 у Ч’ К Б Іі Н П 3 і Се Б ПЕРВОЙ.
Слѣдуетъ оглавленіе 1-й книги Богословія Іоанна Дамаскина (20 главъ) •
Л. 1. (Повой нумераціи). Подъ заставкою:
Иже не іѵ с а з А е ді о есть к ж т в о и ничесоже и о ч у е к а Гі с п кі
ч овдч'и к^о.іі'і; ч "І;і(х кои нд.пхГѵстм п^ковх и діідіо н еѵли
СЧ'ОВХ под дни м со уть. КНИГА д.
Славянскій переводъ Богословія Іоанна Дамаскина совершенъ въ
глубокой древности Іоанномъ, Екзархомъ Болгарскимъ, и дошелъ до
насъ въ спискѣ копца ХП вѣка (см. Описаніе Сѵнод. рук. №№ 155—158).
Переводъ Іоанна Екзарха, какъ извѣстно, не полонъ: онъ содержитъ
только выборъ нужнѣйшихъ и болѣе доступныхъ для тогдашнихъ чи-
тателей главъ. Князь Курбскій зналъ этотъ древній переводъ, и не-
полнота его, сравнительно съ греческимъ подлинникомъ, побудила его
къ новому труду.
Трудъ этотъ состоялъ въ слѣдующемъ: что нашлось въ старо-
славянскомъ переводѣ, то было вновь пересмотрѣно, сличено съ под-
линникомъ (по греко-латинскому изданію), подновлено въ слогѣ, а
чего не оказалось, то было переведено вновь. Вотъ собственное сви-
дѣтельство объ этомъ самого князя Курбскаго: и іѵК|ГІ;чоуА ее (т. е.
книгу Іоанна Дамаскина въ старо-славянскомъ переводѣ) не чт6к,ію
/	гт»	А	ІГ
П|іеведеноу не	доК(»е.	албко	іѵ п^еписоуіві|імуА іѵноу	^ідстл кнноу.	но и ко
ЕБірдзоуж'Іінііо неоу докноу. и нико.поу же позндБлелюу. к ч'оліоу же инеспонд
прекеденоу. и	ндкм	кннгоу іуеіуси	по единой	счудн'к	писдноую.	д	нд	другой
счудііе ііо^и.ііхсііи и	к	ч'о.поу	д'кдоу	прнзнд и	оулюлй	б ііожоі]ж	сок'і;	діпудилд
лн.ціеевА снд іѵколенкскдго (ідже есчъ з родоу іінглжач'Х чер.игоБхскй) сд.іга ко
селюу недокоденх км почеже бо сч’.ііЮсч'и оуже философ'Аскй исімусч’Бх при
оучлуш . Д ІѴ.ГА 50 .ІНДДМ Л ІІ'І С П|>0 ІЙ И И НД»у Ч'ЬѴАСА. Гі ІІДЧД у'А Гі С II р Д Б
лглчи, А чего не кылоб на шеи словенской скізнобд и і> е в о д и ч’и.
'л. 3 об. предисло/іг).
101
Въ изслѣдованіи Калайдовича «Іоаннъ, Ексархъ Болгарскій» приведены
параллельно три главы Богословія по Греческому тексту, по Екзар-
хону переводу, по Еппфапіеву и Амвросіеву. Въ дополненіе къ нимъ
приводимъ начало первой книги по переводу князя Курбскаго сравнительно
съ переводомъ Іоапна Екзарха.
По переводу Князя Курб-
скаго, книга I, глава 1.
Гігд ниугоже кид'І; николиже: едино
|нѵныи снх, иже скіи 6 недре нічы, то
йпюкФдллх. неизглднно оуко кж'гво и
непос'і'ияіилю: ниуго же ко к'Іідлетх
йцл токаю снх. А ни сна токаю
іѵіух. паки дух сткіи тлкх к'ксть Т'к
кои кжіи соуч к. іако чачи к'Іісч'к иже
в неаіх соу. кроаіФ кжч’кеннлго и пре
паженнаго сстесч’кд ниуго же николи
же кгл «укФдллх, аіре коаіоу не слаіх
ніьумлх, не чокаю іѵ члкокх. но и
іи кезч елеснкі і) сй. кезплотнм глю,
йже соуч-к, ^ероукидіи іі серфиаіи. л
ксіако никакоже имтлкй на кгх кса
киаіх нек'кд'кніеаіх его юглч'ны : и
наипаче ксііаіх к'кд'Іл-не, йже кгх есть,
ііі него но естесч’коу вложено есч-к и
в^оженно. но и сдаюё ліирд сотво^е
н'іе, й его достойное сложеніе, коупно
и оусч’рбеніе келіічесч-во кж'гвённлго
поклзоуетх есч'есч'вл. й слаіх перкие
Злконо и пррки, гюч'оаіх ёдино|)юнкіаіх
сніѵаіх своиаіх. г.ііх й йзклкичелеаіх
нлшиаіх. ісаіх ^/нх. елико нлшл не
аюі|ік іюеаіле. нлаіх сёкіл іюзнлниіл
дл оучлсч’ие: кгі; ко ёлиіра поданные
оутк законоаіх и пррки, лплхліи, й
еѵлисчм, іі|іисліа’е и исіюк'кдаеліх, по
чтгле.пх, ничесоже крбді'к ч"І; измсіиуіо
і]'е. понеже оуко кагх кгх сый, всілкого
іілгл податель есть, не зависимо алко
И Па полѣ варіантъ: кезилоч ны.
По п ер е в о ду I о а пн а, Екз ар_
ха Болгарскаго.
Бога нпктоже пиколиже не ви-
дѣ; пночадыи Сынъ, сый въ ядрѣхъ
Отчіихъ, тъ псповѣда о пемь.Пе-
пзглаголано Божьство и невѣдомо.
Не вѣсть бо пикътоже Отца, развѣ
Сына, пи Сына вѣсть кто, развѣ
Отца. II Святый же Духъ тако вѣсть
Божье все, яко же душа чсловѣчь-
ска вѣсть вьсе, еже есть въ чело-
вѣцѣ. По пьрвѣмь же и блажепѣмь
естьствѣ, не увѣдѣ нпктоже ни-
колиже Бога, развѣ емужс тъ самъ
яви; пе отъ человѣкъ тъкъмо, пъ
п отъ тѣхъ самѣхъ Апьгелъ. Обаче
не остави пасъ Богъ въ невѣдѣпіи
всякомъ бъхма; иъ творя чловѣка въ
естьствѣ, ему дая разумъ вѣдѣти,
яко есть Богъ. II спже вся тварь,
и строенье ей и правленье являетъ
величьство естьства Божія. II за-
копъмъ же и Пророкъ прежде, по-
том'ь же и Сыномъ едшючадыпмь,
Господьмь же Іисусъ Христосомь,
Богомъ папіпмь, противу мощи на-
шей , дасть пы разумъ. Все убо, еже
есть предано намъ закоиъмь п Про-
роки, и Апостолы и Евапьгелпсты,
пріемлемъ, и вѣмь, и чьтсмъ, и
любіимъ, ппчьсоже мимо се ищуще.
Добродавьць Богъ сы, всему добру
давьць есть, пе зависти, пи зч>.іп
пикоеііже повппыгь сы: далече бо
есть Божія естьстьства зъль исяка,
102
того бо едино естьство Божіе бё.>‘
вреда и бе-зависти. Да якоже вы-<.
вѣдый, и еже комужьдо насъ на
строй есть, такоже е и устрой:
еже ны и бысть ино видѣти, тому
же ны разумъ дасть; егоже ли
нашъ умъ не можяшеся домыслити,
о томьже помлъча. Да симъ и преда-
нія любимъ, ипребываимъ въ нихъ,
не прелагающе уставъ вѣчьныихъ,
ни преступающе Божія ученья.
ч е н ы. ш в ѣ д іи лі ы и н е в ’Е д ш лі ы
страстью нѣмкою шкхіатыи. далеко ко
кжіга естества. (кое кезстрно и едино
клго есть) іестоитх і). іако $бо гсеке
діаірь іі все елико полезно провидіаціь. и
елико полезно нд рдзоуліѣти іинх ій
крылх: а которы^х тіаготы понести не
ліожеліх, тѣ люлхчдніеліх здкры. тѣ
оуко дд люкиліх, и в тѣул дд прекы
вделіх: д ни предѣловх прекѣчною волею
Здліеренны преу>діаі|іс, и никдко же кжт
венное преданіе престоупдюіре (л.1—2).
Л.2. ІѴизреченны и неизре
глдвд в.
Нач. Подокдетх оуко и5 кзе дно глдти, дко слышдти ^отіаіцеліоу.
Л. 3 . ^0 у к д з д н і е й'же кгх есть, глд ~
Нач. Иже вх йстинноу есть кгх.
Слова текста: «д не
тоуны дко кдзоу (л. 5).
Л.5. (? ж е кгх есть
Нач. Бгд оуко выти іакно есть, д что есть по соуціествоу
Слѣдующія слова текста на поляхъ рукописи
с с т и уі и—с х е Д е лі с н т о в х (л. 5); и 3 а т і е лі х—л и ш е н Г е лі х (л. 6);
о у т ке р ж д т е л н о—о укрѣпильно и д л ь к о к о н ф и у лі д т и в е (л. 6).
Л. 6 об. Иже единх есть бгх д не лінози. глдвд е.
Нач. Иже оуво бгх есть доволне скдзд^оліх.
Л. 7 об. IV словеси кжіи и сноу кжі"е доводное оукдздніе
г.
случдю» пояснены на полѣ
Н I П О I ТИ Ж И ДІ Ш і К Ы Т И і .
(ІІ
(М
глоссою:
д не фо^
ГЛДВД д.
и
пояснены
естествоу.
глоссами:
Л. 7 об.
ГЛДВД й.
Нач. Сдліх
Л. 8. IV дру с т о лі х довольное о у к д 3 д н Т е. глдвд 3.
Нач. Подокдетх оуко и словоу сдлюліоу др иліѣти.
Л. 9 об. IV п р е с к іа т с и троите. глдвд и.
Нач. Ііѣроуеліх оуко во единаго кгд, во едино начало.
Слово текста «силы» пояснено на полѣ словомъ: «ліоцы» (л. 10).
Л. 13. IV іо іук и і ы н ѣ. г л а. д.
Нач. Дд коуде ліи в полюірь, иже нддх вскліи сый.
Въ этой главѣ на поляхъ листовъ нѣсколько замѣтокъ, кои всѣ можно
приписать князю Курбскому; по слѣдующія изъ нихъ можно считать за
оуко единый кгх не кезсловесенх е.
его собстнеішоручпыя:
') На полѣ варіантъ: чоуждо.
103
1)	Противъ словъ текста; »аір« ко и д^х стыи іѵ ШГ0 исходи: ;к- .« е-
ъестволіх но ис^огкеніміх»—па полѣ замѣтка, писанная скорописью: зри дул
стмн іѵ іѵца исходи (л. 14). Религіозные споры православныхъ съ ка-
толиками начались въ юго-западной Русп еще при жизни кпязя Курбскаго
(н-1583), и послѣдній самъ въ нихъ принималъ не малое участіе.
2)	Противъ словъ текста: «в’Ьддти оуко подокаетх итоженнаго голю
нилюуліх ккічи»—на полѣ: сіи. по грецюу голіоннліоуліх, л пориліеки еквивокоу,
д послбвеньски не едино зналіАноунірее, д сіе дндлектніусн глетх даліаскинх
(л. 14).
3)	Противъ словъ текста: «иединх енх роженнмй» ,—на полѣ скорописью
замѣчено: зри единх д^х іо шцевскон истньсти происходить (л. 14 об).
4)	Слова текста: «д окразх ко истинноу ржтва Гі извожденіи не пости
жиліх е,л скорописью на полѣ исправлены такъ: зри д спосо роженн и
положены рдз&ио лйскій недостигненм ц (л. 15).
Л. 16. IV с т о лі х Д}(^. г л а в д 7.
Пач. Также вх единаго стго дуа вѣроуеліх га й животворимаго, іѵ іѵца
исходам4го-
Противъ приведеннаго начала 10-й главы скорописнымъ почеркомъ
замѣчено на полѣ: зде ч и т д и іо сто животворили д^ й іѵ его истнь
сти и ваадзы Б03 . . .и іѵ по^ожени іѵ единаго іііца (л. 16).
Противъ словъ текста: іѵіул ко кезх вини и нероже: ибо не іѵ инаго
есть понеже іѵ севл едлюго свое ккітіе иліѣетх: ничесоже с тгіі елико илгкетх йжь
кы іѵ драгаго иліѣлх. а саліх паче начало есть й вина вычли .... а енх іѵ іѵі^д
рожествбнне,ад)(хстыи и саліх іѵ іѵі^а воистинноу не рожественне но исподне си,—
сдѣланы замѣтки на полѣ: первая изъ пихъ писана почеркомъ XIX в.,
вѣроятно рукою старообрядца: іѵ селіх зри катили коль. посл'Ь сен книги
чрезх ліного лѣтх какх ндпечдтанх; вторая же—стариннымъ скорописнымъ
почеркомъ: зри іѵць Т начало и вина сн^ и ,$)$. роженье, а д^
стліу по^ожене (л. 16 об.).
Л. 17 об. IV разделенін тре ѵпостасей, глава ді.
Нач. Подокаетх в'кддти иное вмті'е дѣлоліх сліатрАелю быти.
Противъ словъ текста: «и лі ѣ к ці е д ііі о у р а 3 о у лі н «у и с лі е р т н о у» —
•;адѣтка полууставнымъ письмомъ: «Ска. рекше разрешителноу ііі пло до
йрыіАнн воскрніи. а не іако епикоуріинА глм нірезателноу» (л. 18).
Въ копцѣ главы, на полѣ, повторяются скорописнымъ почеркомъ
: пііоварью слова текста: зри іѵ сна др стго не глаголеліх. іѵ
і’зжеи читай в гла бі (л. 20).
.1. 20. IV т'Цх кои іѵ кз 4; глютса. глава ві.
Нач. Гігх простх е и не сложенх.
I 21 ^об. IV к ж т в е н н о е д и н с т в е и р а 3 д е л е н і ю. г л а к л
’.іпч. Шііьіе о^ко всѣ вкоупе во вселгл кжч'ве достоич’х разоѵлгкчи.
<ы
тоже
104
.1. 22. IV т'к\х егке г лит с а іѵ иде т ели не. глава ді •
Пач. Понеже лініѵгое іѵ кде телесне во століх писаніи.
Па полѣ скорописная замѣтка: дри іа діаешх роз^ігкти іѵ чіовства
кжий: а кодство \ кёіѵкрддно (т. е. кедюкрадно) и невидимо (л. 22 об.).
Л. 23 об. IV тотх же. глава еі.
Нач. Тѣ оуко ш сіренны наоучаелісА.
Л. 24. Паки іѵ кжтвенны йліана прил'кжнеи. глава йі.
Нач. 6га кгх не іѵсАдделіх ё. і иліани во истинноу не лідетх.
На полѣ 26 листа замѣчено скорописнымъ почеркомъ: «дри іѵць
д^д стго производитель» ; а на оборотѣ того же листа тѣмъ же почер-
комъ: «зри зде превратный лдтьінник^. іѵцх жродло, и причина е сна и д)(Д» .
Немного пиже: «зри не іѵ сна д}(х, лле сноліх длесга. дух стый іѵ едного
ІѴІ^А» .
Л. 27. IV лі’кст’к кжіиліх еже единх кгх еже единх кгх не
ІѴПИСДННЫИ. ГЛАВА ді.
Нач. /И'ксто телесное е юнаго.
Л. 27 об. IV Лі'ксцоу А Г ГЛА И ДШИ И (V ОПИСАНІИ рДдоуЛІНОЛІХ.
ГЛАВА ИІ.
Нач. Дгглх оуко телесне не одержіыіх кывдс.
На полѣ, въ началѣ главы, замѣчено скорописнымъ почеркомъ:«зри
рАЗНОЛИЧІе кгд и аггла и днТл» (л. 28).
Л. 28 об. С о кр д н і а ю кго у іѵ цо у сноу, столюу Ару, слов)>.
Д^)>. ГЛАВА ДІ.
Нач. Непрелгкнныи оуко тогда кх.
На листѣ 29-мъ, на полѣ, отмѣчены два интересные варіанта: въ
текстѣ: юкыкновеніА—па полѣ: идвддки; въ текстѣ: качество—
на полѣ: іа к о с т ь.
Л. 30. ІѴ своиствдух кжтвенндго естества, глава іі.
Нач. Не сотворенное, кедндчдльное, кедсліертное.
Л. 31. Оставленъ бѣлымъ.
На слѣдующемъ листѣ, оставленномъ ненумерованнымъ: главы в
книги (30 главъ), и за тѣмъ, подъ новою нумераціею и подъ повою
заставкою, слѣдуетъ вторая книга Богословія:
Л. 1. Книга в іѵ в 'к к о у слово, глава а.
Пач. ІѴнх в'кки сотворилх, пже сый прежде в'ккх.
Къ слову «вѣкъ» сдѣлана замѣтка скорописнымъ почеркомъ: зри
в'ккх нддывдетсА тысіачд Л'ктх (л. 1 об.).
Л. 2 об. іѵ твари слово, глава в.
Нач. понеже оуко клгіи іі преклгіи кх.
— іѵ а г г е л е \ /,. глава г.
Пач. са.ііх кх е агглсііі'Гі создатель и творець.
105
На поляхъ слѣдующіе замѣчательные варіанты и замѣтки:
1)	Въ текстѣ: скорош ествіс,—па полѣ киповарью, полуустав-
нымъ письмомъ: пр^дкости.
2)	Въ текстѣ: его же с^ціествд окрдзх и видѣніе единх тво
рець вѣсть,—на полѣ скорописнымъ почеркомъ: зри власносчь дітльскук
едина вх вѣсть.
3)	Въ текстѣ: неизврдтно,—па полѣ киповарью: непремѣнно.
4)	Въ текстѣ: во влдзѣ,—на полѣ киноварью: в докрѣ (л. 3 об.).
5)	Скорописнымъ почеркомъ на полѣ того же листа замѣтка: зри
дггл^ по шпдденім нѣлы покданід, понеже везплотенх е.
6)	Въ текстѣ: имѣмтх три окрдзы величествд,— на полѣ
полууставнымъ письмомъ глосса: всако ко тѣло три швразы величества
имѣетх, сирѣчь долготѣ, широтѣ, толхетот^ (л. 4).
7)	Скорописнымъ почеркомъ: зри. іѵ дггле нѣмдшх вѣдомости если
ровни Лть ведл^гх натуры длбо если іаіЛт« разность мдм, того не вѣдае
(л. 4).
Остальныя замѣтки скорописнымъ письмомъ состоятъ въ простомъ
повтореніи словъ текста.
Л.	5 об. IV ді'лволе и дѣмонѣ^х. глдвд д.
Нач. О* тѣ^х дгглкидх тд гаже старѣйшинство имѣла.
Л.	6 об. IV созданіи видимомх. глава е.
Нач. Се кгх ндшь нже троими и единсткомх слакимх.
Л.	7. ІѴ нбси. глдвд з.
Нач. нбо е шБгатіе видимаго и невидилідго созднига.
На поляхъ слѣдующія замѣтки и глоегя:
1)	Въ текстѣ: стирд,—на полѣ: едементх (л. 7 об.).
2)	се кр)»го мовга быти нѣкоторые на некѣ,—эта замѣтка, писанная
скорописью, повторяетъ слова текста.
3)	Слово «денница» протолковало: денницѣ глнтх егда пре елнце.пх
воз^одитх. верниц^ же по елнц^ зд^одАціоум (л. 8).
4)	Скорописная замѣтка: зри нѣкоторые моыа по землей быти ночи
и дни (л. 8 об.).
5)	Къ словамъ текста: к о 3 д о у х нбо н а р и ц д т и, понеже зримх
его к горе,— на полѣ глосса полууставнымъ письмомъ: іѵрдно по
греческий, а пословескии горезрѣн'на (л. 9).
6)	Къ словамъ текста: а ці е и се к р о у г о в х за с е м ь н к с х р а з о у м ѣ
ти восѵоіііешх,—на полѣ глосса, полууставнымъ письмомъ: гдечх аіпе
семы кръговх сирень семь пеутеи по ни^же планиты блі очинне по бжію оусч-роенім
шестввуктх, коч’орые креуги дльбо поути «учители црковные всѣ во единомх
нбси, рекше в тверди быти раз«уліѣючх, никако правда оумддііч'сд, іі сице по
кжтвном^ павлоу три нбсд имѣч’и коуде. ейречь первое нбо нііное. потомх чверь.
14
106
последи же воздоу. ко и то писаніе неколіх ндречетх, гако здѣ ддлдекпнх
свидѣтелкствоуетх (л. 9).
.1. 10. IV огни, с в ѣ т і . и іѵ с в е т и а е с л н ц о у іі л о у н і іі іѵ
ЗВ-кздлр. глава 3.
Нач. ІѴгнь единх іѵ четыре стихіи есть.
На поляхъ слѣдующія глоссы:
1)	Къ словамъ текста: клуддцііА планеты—замѣчено на полѣ
полууставнымъ письмомъ: клоудАі|ііе сего ради ндрицдютхед, йжх тогда по
правду елнцд, тогда же по левоу грддоутх, не іако же елні^е, гаже по едино»
чертою ^одитх, котордса черч'а еклипхтикд ндриі^детсд (л. 11).
2)	Замѣтка скорописнымъ почеркомъ, киноварью: зри весна починдесіа
іѵ .парта іи. а кончитса іюнга ді дніа (л. 12).
3)	Тѣмъ же почеркомъ :л'кто починаеч'сса сирѣчь среднее ліежи весною и есенью.
4)	Слово текста «колета» объяспепо такъ: колеты звѣзды ^воста
тые, ако тѣлх подокные (л. 14).
5)	Слово текста «ценктро» пояспепо: ценьтроулх есть точка лдлдіа
среди са.пые зеллн (л. 15).
Кончается глава словами: вх четвертый же днь, іако же реко^олх со
ч'воренно есть. Противъ этого окончанія замѣтка бѣлорусскою скоро-
писью: тад глд не 'е вса. ко в лдтйско дала: еі|іе дали есть приписано
(л. 15 об.).
Л. 15 об. IV вхздоу^оу Гі іѵ вѣтре. глава й.
Нач. йоздоудх есть сти^иіа зело тонкдіа.
Подъ разрисованнымъ довольно искусно кругомъ вѣтровъ слѣ-
дуетъ въ самомъ текстѣ слѣдующая вставка:
Ока йндреа. аі|іе в кроузе не рдзоулѣетх іѵ двоунддеедтй вѣтре. іѵ
четыре^х велики^х и іѵ прочй іѵели. сіе іѵ толіх толкованіе, да поне тоу по
Знаетх, ко на коижои стрдне по три Гі^х, сир'кчь іѵ востока три, іѵ 3а
пдда три, іѵ полудни три, іѵ пол)>но!|іи три, рекше іѵ востока еуроусх с по
кочныли, іѵ запада зефироусх сх покочныли, іѵ подсудны доустерх с покоч
ныли, іѵ полоуноціи дквГілыѵ С ПОКОЧНЫЛИ. ІУоуроу с своили ТОВДрИІ|ІИ теплх,
и с'? чдетократх и ысенх кывлетх. йквидмѵ со своили п стоуденх, и соу. Гі
возкоуждюціе грады, Гі лолниы. Гі снѣги, а разгоніаюірь дожьжи. Зефироусх со
своили стоуденх, и влдженх, ліглынх, Гі непогоденх. Доустерх со своили е
тепх, лскрх и дожжанх (л. 16 об.-—-17).
Л.	17. IV в о д ѣ и л о р е Гі п о у ч и н а. г л а в д д.
Нач. (?стк оуко едино іѵ четыре стихіи, зѣло докрое кжіе сотвореніе.
Па поляхъ слѣдующія глоссы, писанныя уставнымъ письмомъ:
1)	Слово текста «акты» толкуется: каленнылх гордлх иристдн^ід
(л. 17 об.).
107
2)	Слова текста: «п іѵіілаки роддч'СА нисі(одАі|іе:і сладкой водѣ-
поясняются: слдкдга вода Г13 люрд вытАгдедіаіа іѵ слнца ия;раі|іаетсА во .пглЧ,
которага пріидеть в среднюю часть коз,\оу^оу талю Гѵ стоудени аера 3Г0уцідегса ,
и рдзтоплгаетсА іѵ слнцд. длкко іѵ дроугй звѣзда. и кыкдета дожча (л .18).
3)	Слово текста «поіакости» на полѣ имѣетъ соотвѣтствующее
толкованіе: по качеству (л. 68 об.).
4)	Слово текста «драконы»—протолковано на Іюлѣ: зліиеве великие
(іЫ<1.).
Л.	19. IV 3 е лі л ѣ й іб т 'I; р га же іо н е га соуть. глава 7.
Нач. зелслга едина іѵ четыре стихни есть.
На поляхъ слѣдующія замѣтки и глоссы:
1) Скорописью: зри кгды сга вода зевралд кжиеліа повеленіе
тогды и горы стдлисга (л. 19 об.).
і п и ф и г и—протолковано: окезіаны (л. 20).
I лѣтордслеГі—вылей (л. 20).
і крина—рожа (іЬі<1.).
нд в р д ч е в а н і е—нд цельвоу (іЬі<1.).
іѵсоты—волчець алко принд
. 21. IV раю слово, глава
в сонлм
СБОИ, 1
2)
3)
4)
5)
6)
Л.
Нач. Понеже кга іѵ видилідго и
О.
Л. 24. IV члвце. глава ві.
Нач. Сице рдзоуліно естество ставила на ига.
На поляхъ слѣдующія глоссы:
1)	Въ текстѣ: прировнднны
2)	—	—	лежати
3)	—	—	и салюлгл вмроз^ліѣніелгл—
4)	—	—	н а п р и д о с т ѣ. и ш ьі и
5)	—	—	^вдлителА
(л. 20 об.).
ді.
невидиліаго сотворила члзка.
24).
(іЬій.).
На полѣ: уподокленны (л.
— — Здключдютса (іЬій.)
— и единмліа оулюлгл
— — прендрочитѣншып(л. 24об.).
— —поклонника (л. 25).
6) — — искуствд	— —художества (іЬі(1.).
Къ словамъ текста:— «и г. о юные гі о е с т в о у а т 'к п о і; л г о д а т и» —за.
мѣчено па полѣ: сирѣчь челесные чоувствы поесчестбоу,дпоі;лгодлти рлзоулінме,
кесліертные, Безплотные, рекше дша оуліндга и словесндіа, и совѣсть (л. 26).
Слово «колера» въ слѣдующей фразѣ: «колера оуподоклдетсА огню нко
тепла е и соу^а»—толкуетсл: «желтдд коурчина» (л. 26).
.1. 27 об. IV слдстѣ^а. гла гі.
Нач. Сласти іѵкы соуть дшевные, а дроугі’е телесные.
Л. 28 об. ІѴ печали, гла ді.
Нач. Печали четыре осокм і) соуть.
— IV к о іа з н и. гла еі.
і) На полѣ глосса: лица.
108
А С«уі|ІИЛІХ
долждйше
Пач. Делитсл оуко коідднк нд шесть крдтх.
.1. 29. IV гн-кв'І;. глдвд ііі.
Пач. Гн'квх е ддіідлені’е крови гаже шкртх ср^д.
Къ словамъ текста: "	"	'
гнѣвоу полдгдетх
гнѣвх пословенски.
кк идгрекнгаліх, нжк
дріуг'ій гн'квх і
р'квшелюу. егдд рддгоритсА долго вх желѣде горАчесть его и теплотд кывдетх.
чреткАга іосокд гн'квоу инфенсиіѵ ндрицдесА. сіа оуподовлгаетсд іогнк в троу
дозой іоуке вверженоу в нѣгакие веіри сокровенне и не гавне горАі|іе,
иже коснстса всѣ истрекллетх, понеже іокои^х тѣул горше и
прекывдетх не оугдедюіре (л. 29).
Л. 30. IV в ы іо к р д ж д и і|і е и с и л 'к. г л д ді.
Нач. Силд вошкрдждюірдга силд е части дши кедсловесные.
Л. 30 об. IV чоувстве. глдвд йі.
Нач. Чоувкство естк силд дшевндга приилідтелндга.
Л. 33. ІѴ силе поліы шлателн ои. глдвд ^і.
Нач. вилы поліышленые соу. рддсоуженіа, рддкирдні'А.
Къ словамъ текста: и свидѣтелкствд по^ченеи,-—глосса:
ткі ндоукх (л. 33п об.).
Л. 33 об. IV силе пдлігати, глдвд к.
: «шсокы оуко гнѣвд три»—слѣдуетъ глосса:
три ШСОБКІ ДЛККО три крдтенх. первый ирд пориліеки,
а приклдддетсА таковый гн'квх к лен^ воепдленнолюу, длкко
проутчдйше и делкне водгдрдетсА, а скоро и оугдедетх.
ирдкоундига ндриі^детсд оуподоклАетсА шгню в желѣде рддго
и дргоуліен
Нач. Силд пдлігатндА есть паліати . и в с п д лі а т о в д н і ю р д н и л и ір е.
Л. 34 . іѴ в н о у т р е н н о лі х р д д с о у ж е н Г ю в е ір е й и ш вн ѣ ш н о лі х.
глдвд кд.
Нач. Пдки рддсоужденіе рддделгаетсА.
Л. 34 об. іѴ терпѣнію и ш дѣле. глдвд кв.
Нач. Терпѣніе единыліх иліенеліх ндрицдетсА.
Къ словамъ текста: понеже не чюветвенне терпгатх, не скор
катх,—па полѣ поясненіе: гако водд грѣелід, делілгд оролід, и древо но
секдедю, сиречк не чоувктвеннкі, сего рдди ч'ерііАТх кед скорки, длкко кед ко
лѣдни (л. 35).
Л. 39 об. ІѴ дѣле. глдвд кг.
Нач. Потрекд нжк км ё'сліА вѣдали всѣ прежереченнкіе силы.
Слово «Шлрддоздтелные»—имѣетъ глоссу: реліесленые (л. 40).
.1. 41. IV докроволноліх и н е д о к р о в ол н о лі х . глдвд кд .
Нач. й ижк проидводителк не вк гаковоліх дѣлѣ естк.
Л. 43. ІѴ с д лі о в л д с т і и длкко іо свок одной волѣ гаже к нд
естк. глдвд ко.
Нач. IV сдіюзілеч’ію слово сирѣчк іи то.нх.
Къ слову «лідрлі.:нію» слѣдуетъ на полѣ глосса: сирѣчк оурочиіре не
109
г л д в д ка.
нд соуть.
р Д Д И ВИНЫ СДЖОВЛДСНЫ К Ы О ЛІ X .
ко шво зрително, а дроугое дѣлд
Ібжѣнное, КЛЮДоу ЬВ'кзДОЧС'ГкІ ІІІ ІІСрСКИ^Х 6ОЛД6ОКЛНІІІ НДБЫКШЫ, Д не ШЧ’С
истинные дсіуологіи (л. 43 об.).
Л. 44 об. (V к м в д и ір ы.
Нач. Бывдюірі'е нѣкоторые в
Л. 45. ІѴто іі о т о р кі е
г л д в д КЗ •
Нач. Глеліх оуко кжтвне.
Слова текста: слокесндго
телно есть,—поясняются слѣдующею глоссою: Скдзх. оуліх члчкі'и
люудрые нд двое рдзделгаетх, еднноу чдсть зрительныліх ндрицдю которы кх
чоувстколіх ничесоже ижѣетх, но ш кзе поліышліде. и ш кезплотны силд
жеччдечх, тдкоже и ш соедини веірд, и нд жывоч'ѣ коудоуірежх лікіелнтх. д
Дроуі'ОуН ЧДСТЬ ОуЖДдѢлДТеЛНМ НДрИІ^ДЮТХ. КОТОрЫ ЧОуВСТВО КЛИЖДИШЫИ н ПОЛ5Ы
елкі сердечныл гакочрё послы вноутрены чоувствх приносижые. рдзеоуждде и
оупрдклгае и в дѣло производить повел'квдетх (л. 45).
Ниже слѣдуетъ другая глосса къ словамъ текста: «д е с л и с і е по но у
же пристдеч х ко словесно ж^ с д ліовлдстное длко нѣсть слове
сно»—Яки кы реклх діре ккі кыло по ноуже гако н'Цыи глоупдютх, ижь ро
диса іѵсиііа члкх тдкокх. и по тдковою звѣздою. длко в тдкі'іо чд. невозможно
о	ѵ (1 ,,
оуже еліоу преліенитисА. ч’дкокыліх ддлідскинх ндсліекдетсА шкличдюіре и кезыие,
іако читдюіре вырозоуліѣвдешх рдзоуліх православны (л. 45 об.).
.1. 46. IV тѣ^х гаже н
Нач. Иже не соуть в ндсх
іб Т'І; гаже в нд соу.
Л. 46 об. IV промысле
Нач. Прожыслх оуко ё. еже
Л. 49. IV прёоуви дѣнію и ю прёоустдвленію. глдвд л.
тг	ТТ	Т ' I	’ ,	-	г А
Нач.	Нотрекд	е в’кддти	ижх все предвѣдде	кх.	но не всѣ преоустдвлАетх.
Къ словамъ текста:«поне средниик^ и веі|і и кы со^рдне,ні”е за
конд»—слѣдуетъ глосса: рекше среднии жежоу кд н веіри созанх кы ддджх,
сирѣчь ліежоу члѣні'д іі неч’лѣні'д и попоуіренно его произволенію Гіскоуситисд
если послоушенх коу кы кы, и не вкоусилх ш здповѣдднндго іовоі|іоу, и мре
кы оусч’оллх ко своеліх чпноу и ежелдюірердвенх кыти коу, ддровд кы кьі вѣчны
неч лѣн'іежх гако дггли. Ина ко. Срёніи коу и кеіри кыкх, дки кы реклх, ниіріпи
ка а выши кеіри, рекше вмши всАк'іе кеі|іи сосанные, (понеже на всѣжи цре.их
постдвленх кылх, тбкжо единожоу коу послоушенх) нкб всакда кеірь іб четы
реул сч’иуі'и сложеннд іако іі тѣло ндше Гі чоукствы, и діре кы послоушдлх
ЗЛіюв'кди, а не совѣтд 3.11'іинл и жены, ккі кы по клгоддти, сііречь
и нечлкніежх безконечны оукрдшенх, д йже вожелѣлх веіри нишши
ііондлх волею ч’Л'кнію, и сдаіх нд са нлвелх с.прчъ, и в правдѣ шсоудилсА
і с о у в н л . Г Л А к а к и.
тѣ нѣкоторые лгаютх ндчдтки, рекше вины
СЛОВО. Г Л Д В Д 15,0,.
іб і;д ‘е. кывдюі|ідіа нддежд.
И ДІ|іе
КЖІИ
г;еус.ііе->ііб.іГА
сек'к
110
6 уе.імів рдзсыпдтисА іб неіл же сосана кы , ідно и всАіііе веціи ііі чего со
Зданны в той раЗСЫПАЮТСА (л. 51).
На слѣдующихъ, оставленныхъ ненумерованными, двухъ листахъ:
ГЛАВЫ Г КНИГИ.
Н Д Ш і ДІ а
и ш
Ш КЖ ТВ С ННО его
соединеннаго ко
слѣдуетъ на полѣ глосса: Ока3а. ако послѣднилгл, сире
ш літріи гако члка ііі
И затѣмъ, подъ новою нумераціею и заставкою:
Л. 1. Книга г ш сжтбінно строительствѣ
3 а с т о у п л е н і и. глдвд а.
Нач. Сила оуко прилшголіа испервд злдго врага.
Л. 3. IV шкразе пригатига кжіід слова и
воплощенію. глава в.
Нач. Ико аггла гни послана кы ко стой двце.
Л. 4 об. IV дву естества^», глава г.
Нач. Неизвратне во йстинноу и не шліѣнне.
Къ словамъ текста: «глеліа юнаго быти
п о с л ѣ д н и лі а» —
шкоуды ІІЗЫДЕ, реКШЕ ш Піцд ПО КЖЧ'Боу, іако ко ш кга,
члка, по селіоу и саліа сна члвчкіи наречесд (л. 7 об.).
Л. 8. IV П р Е ЛІ Ѣ Н е Н І Ю . ГЛАВА Д.
Нач. Понеже оуко иное е соущество.
Л. 9. Ш сіяете сства. глава е.
Нач. Иже истинне вк кжтвѣ едино естество.
О	!
Л. 11. И Ж К ВСАКОЕ К Ж Т ВЕННОЕ ЕСТЕСТВО ВО ЕДИНОЙ ВСА 41 ОИ
сокѣ ѵпостаси СОЕДИНЕННО есть в с е лі о у ч л ч к о лі о у Ествоу.
а не часть части, глава 5.
глава и.
Нач. Йже іокі|іие іі всѣ вкоупе соуть.
Л. 13 об. IV едінои сложенной ѵпостаси сна кжіа. глава 3.
Нач. Предварити оуко кезвреліЕнне.
Въ копцѣ главы обширная глосса: Оказа. миганіе здѣ глета неестбо
кжч'бенное .... (л. 15).
Л. 15 об. Ко вопрошаю щ иліа есликьі к великости цѣлой
кьіл и кы ііі во ж і н ы гни Естества, или ко ра3 дѣл н о и.
Нач. Дще же кчо вопрошае ш гни естества.
Къ словамъ текста: «ико неисповѣдоуеліа выти по ѵпостаси
д в о у е с т в а в ы а» — слѣдуетъ глосса: 0 к а 3 а. сіе слово написала далід
скина глоупеч’ва ради и кесчоудигд еретическаго, кл/веі|іоута ко ереч’ици нд црковь
І(Д в іуклііікы глдли двоу \ва по числоу, понеже правовѣрный исповѣдоуюч а
глюціе, ижекжтве. рекше. в совершеннолгл. и ва цѣло члвчтве. и сего ради
сие рекла. шправдаючи црко... (л. 16).
Л. 16 об. Сопроч ива тѣдіа которые глюта йже не выло
естество сд.по к сокѣ» стіогліре. глава д.
Нач. Гісако аіре нѣечь есчесчао.
111
Л. 17 об. ІѴпрнложеннюГіш^вдл'к ете тртое нАриі^детсд.
ГЛАВА 7.
Нач. СОчоуды приложеніе в трисвгачоліа.
Л. 19. IV естестве в осокН; и в нердзд'кл-кніи зрилюи, и
и? различіи соединенна и воплбціенига. глава ді .
Нач. Естество длкко единою лікіслию зритсд.
Л. 21 об. Иже двцд ліріга кца достойна ндрицдтисд.сопро
г и в а несториганоліа. глава бі .
Нач. БГуоу іі лідтерк кжію и своиственне.
Л. 24. IV свойства дв'і естества, глава гі.
Нач. (/свершеннаго кд испов'кддюіре.
— IV в о л га а н с а лі области га г Я нашего и с д у д. глава ді.
Нач. Д нже оуко увкі два естествд соу.
Къ тексту на поляхъ листовъ прибавлено 14 глоссъ, довольно
обширныхъ.
Л. 30 об. IV Д'клё гаже со уть ко ге нашеліа иеуе. глава еі.
Нач. Двои оуко д'клд пов'кдделіх во ге ндшелгл ісе уе.
Л. 38. Протива т'куа гаже глюта діре оуко дко у естества
и д ’к л а естк ч л к а, подокаета и во у е тре ёстества и также
ліного и д 'к л а постановити, глава ві.
Нач. Гісдкіи ЗАисте члка слагастса ііі двоу ества.
Л. 40. (V шкженію ёстествд плоти гни и воли, глава 31.
Нач. К толюу б'кддти подоклета.
Л. 41. Паки ш б о л е и с д лі о в л д с т і ю, в кі р о 3 о у <іі ’к н и ю, и о 3 н а
НІЮ, И ЛІ 0 у Д р О С Т И . Г Л А Б А Йі .
Нач. Ба совершенндго и члвкд совершенндго.
Л. 44. IV к г о лі о у ж н кі лі а д'клднію. глава ді .
Нач. Бжч-веннкіи дишнйсии новое н'кгакое.
Л. 45 об. (V естественныуа и невинны у а т е р и 'кн и га у а.
глава к.
О
Нач. Испов'кдоуеліа оуко иже вск естественные.
Л. 46. (V неоулгкнію Гі ш рдккстве. глава кд.
Нач. Подокдетх нлліа Б'кддчи. иже незнделюе и рдкие приіллх ество.
Л. 47 об. (V иреси’кганию. глава кк.
Нач. Преспевдч’И оуко ндрицлетсд люудіюсчію.
.1. 48(V коіазни. глава кг.
Нач. Иліа коіазни соугоукое Гілгкечх вілроз^лѵкніе.
• I. 49. (V лілтве г неи. глава кд.
Нач. /Иолитва есть возгореніе оудід ко коу.
.1. 50 об. (V присвоенію, глава ке.
Пач. Подоклеч'а оуко в’кдАч и. йжк соугоѵкое соѵ присвоеніе.
112
Л. 51. IV ТЕрпѣні и и л о *г и к о Гі и іб н еч чу и а і|і е е г о к ж ч"'в ѣ.
глава йв.
Нач. (Оно оуко КЖІЕ слово всѣ поило плотію.
Л. 51 об. И Ж і НЕ рАЗдѢлНО ПрЕКЫВАЛО К Ж 'Г В О СЛОВА іб д ш и
И Т 'ІІ Л А К С ЛІ р Т И Г Н і И И И Ж Е Е Д И Н А ПрЕКЫВАЛА ѴПОСТАСЬ.
ГЛАВА П3.
Нач. Неповинный и КЕЗгрѣшныи кывше.
Л. 52 об. IV разсыпанію и тл'кнію. глава ни.
Нач. Разсыпаніе иліа двое зналісноуЕча.
Л. 53 об. IV сложенію во ада. глава кд.
Нач. Книде во Ада дша іо кженндід.
Листъ 54-й оставленъ бѣлымъ. На слѣдующемъ не нумерованномъ
листѣ: главы д книги.
Далѣе, подъ новою нумераціею и новою заставкою:
Л. 1. Книга д іо т ѣ а іа же по в о с к р с е н і ю из лі р т в ы а.
ГЛАВА А.
Нач. По ВОСКрНІИ оуко ІО ЛірТВЫуЛ. всѣ СТрДНІА СОВЛЕКа.
Л. 1 об. (V СЕД'кнІЮ ІОДЕСНОуЮ ІО Ц А. ГЛАВА В.
Нач. ЦІдЕсноую оуко кга іоца р глЕліа.
------ (/ОуПрОТИВа Т'Ца иже глюта АІ]ІЕ соугоукАЕГо е7тва \7,
АКО СОТВОРЕНІЕ ^ВАЛИТЕ, ЕТВО СОТВОРЕННОЕ ^ВАЛАЦІЕ, АКО ЕДИ
НО ІСТВО В А Л И ЛІ О Г Л Е Т Е, А ДроуГІОЕ НЕ В А Л И ЛІ О. ГЛАВА Г.
Нач. Сна кжіа со ібцоліа и со д\оліа ^валилгл.
Л. 2 об. Почто сна кжііі вочлчилса а ни ібца. ни стый
д^а. а еочлчивса что исправила, глава д.
Нач. ІѴтЕца ібтЕца а не сна. сна сна а не іоца.
Л. 4. Ко ВОПроШАЮ I] I И А І|І Е ѴПОСТАСЬ ГНІЛ СОТВОрЕНА АКО НЕ
СОТВОрЕНА. ГЛА. в-
Нач. Ѵпостась кжіа слова прЕЖЕ воплоірЕнііа.
Л. 4 об. Когда ндзвАна Т ^7. глава в.
Нач. Не іако нѣкоторыЕ ложне присоіороужлюта.
Л. 5 об. К о в о п р О Ш А Ю 1|І И ЛІ а А 1)1 Е ДВА ЕСТЕСТВА 3 А Ч 4 Л А С Т А ІА
К Ц А. ІІ ЕСЛИ ДВД ЕСТЕСТВА НА К р Т Е ВИСЕЛИ. ГЛАВА 3.
Нач. ѴсТЕСТВ^ оуко НАЛЕЖИТа НЕрОЖДЕННОЕ И рОЖДЕННОЕ.
Л. 6 об. К А К О ПЕрВОрОДНЫ И НАрИЦДЕТСА ЕДИНОроДНЫ И С Н а
Г. Ж І И . ГЛАВА Й.
Нач. ПЕрВІОрОДНЫИ I ИЖЕ ПЕрВНЕ НДроЖЕНа ЕСТЬ.
Л. 7 об. Ко вопрошаю ір и лі а если н великости цѣлой іо но
САТСА ДВА ЕСТЕСТВА ИЛИ КО р А 3 Д Ѣ Л Н О И . ГЛАВА .
Нач. Гни ЕСТЕСТВА А НЕ ЕДИНЫЛГА Т'кліо соуть, А НИ бЕруіі, д ни линиею.
Л. 8. IV В'крЕ И КрЕІ|ІЕНІЮ. ГЛАВА 7.
113
ЕДИНО КрІЦЕНІЕ 60 ІѴС'ГДКЛЕНІЕ Гр'к\05Х .
Ді .
Е. ПОНЕЖЕ В'крД ІО СЛОуДД.
. гл д ед бі.
КрЕСЧ’НОЕ .
или іако
СОЖНЛІДЮТСА,
п
Нач. Нспов'кдоуеліх оуко
Л. 11. IV 6 Ѣ р Е . Г Л Д 6 д
Нач. К'крд оуко соугоукд 7.
Л . 11 об . IV К р Т Е Гі іб 6 'Іі р Е .
Нач. Олово кртноо погиклюцій оуріѵство есть.
Къ словамъ текста: силд же бжід 7 слово
ВОѴ ЕЖЕ 7 слірти ПОКЕЖЕНІЕ, СИНІЙ НДДІХ ПОКД3ДСА!
V А	я	„	т»
кртоу СрЕНИЛІХ оуко СОГКОЖДЕНІЕЛІХ СОДЕрЖдСА II
и бжіею силою высотд и глоукинд, ДОЛХГОЧ'Д, Н ШИрОТД СИрЕЧЬ ВСАЬ'ДА вида
.«діа и не видилідіа твдрь содсржитсл,—сдѣлано на полѣ слѣдующее по-
ясненіе: Оиліа ЧЕТВЕрОКОНЕЧНОуЮ снлоу КрТД ПОІіДЗОуЕТа, СИрЕЧЬ ИЖЕ ^7, рЕКІІІЕ
кртоліх ЧЕТЫрЕ КОНЦЫ ЛІИрД СОГВОЗДИЛ’Л К'крОЮ, ИБО И 6 ВЫ.СОТЕ СИрЕЧЬ. нд
НБСЕ ПроСЛДВИЛХСА, В03НЕСШИ ПЛЕН'Л С СОБОЮ ІѴТО ДДД КО ШЦОу, И СЕД'кнІЕ ДЕ
СНОЕ со прніатою ПЛОЧ’ІЮ, Гі К'Л ШИроТ'к спрЕчь в конце^х всее вселенные п^опе
ВЕДИЮ бѴЛЬСКоЮ, Гі ВО ГЛОуКИНЕ СИрЕЧЬ ВО ДДСКИ ПроПЛСТЕ ПЛЕНІДфЕ ЕГО, Д ВСА
сна кртоліх испрдвилх (л. 11 об.). При этомъ поясненіи въ кругу начер-
тано изображеніе четырекопечпаго креста.
Л. 14. IV поклоненію нд востока, глдвд гі.
ИЛІЖЕ ЛІОЦІНОЕ
ЧЕЧЪІрЕ КОНЦЫ
ч'Дііо же
ВСАЬ'ДА
Нач. Не просто ни гако же прилоучилосА нд востока поклонілеліса .
Л. 15. IV сты^а и прочисты^а ^вы^а тдннЕ^а. глдвд ді.
Нач. БЛЖЕННЫИ И ВСЕБЛЖЕННЫН И ІірЕБЛЖНЫИ БГХ.
Л. 20. IV почте родд гни истые де би цы когоро ди цы. глд
ВД 61 .
Нач. IV СТ'ьН И ПрЕ^КДЛНЕіІ Прно Д6Е И БЦЫ ЛІДр’ІН.
Л. 23 об. IV СТЫ И IV ПОЧЕСТЕ Лі6І|ІЕіі. ГЛДВД ІІІ .
Нач. Почести стыда іако дроугокх двыда.
Л. 26. IV поклоненію икона, глдвд чі.
Пач. Иже н'кцыи ндса іѵблнчдютх, иже поклонае.ііса.
Л. 28. IV писаніи слоко. глдвд Йі.
Нач. Ѵдина есть ка ііі ветддго и нокдго здв'ктд.
Въ пользу «внѣшней пауки» находится па полѣ глосса, которую
можно считать за собственноручную Курбскаго; именно противъ словъ
текста: «дціе что іѵто внѣвны приіѵкрЕсти ліожеліх не іііліетно е»—па полѣ:
НЕ Ш КОДИ II Ч^1жй ДОКЧ'ОрО писліо чГггдти (л. 29).
Въ копцѣ этой главы находится интересное въ историческомъ отно-
шеніи замѣчаніе, писанное полууставнымъ письмомъ, не рѵкою Курбска-.,
го, но очевидно его сочиненія. Оно вызвано воспоминаніемъ о М о с квѣ,
о Кирилловскихъ старцахъ и 0 с и ф л я п с к и х ъ мнихахъ,
о друзьяхъ и недругахъ, именно противъ словъ текста: «кддолігіЕскиул
ЕІІИСЧ'ОЛЕІІ СЕДЛІК : ИІДКОВЛІД ЕДИНД, ПЕТрОВЫ ДВ’І;, ІОДНПОВЫ три, ІЮДИНО ЕДИНО»-
на полѣ: С К ДЗХ. Кд^ОЛИЦХКИЕ, сир'кчь ЦЕрКОВНИЧЕСКИЕ ПОЧЕЛі'і НДрИЦДЮТСА? по
15
114
то.поу нже	оутвЕрЖАіоіЦЕ б рдзскі.інии соуіркі писали са.іікі лили, а не
Ч'АІіХ Г.'.ІІО Н'кіуИИ БЛАДОуЧ'Х, ИЖЕ ІІКІ СГД^ЦКІ ДКО ПрЕЗВИТЕрМ ПИСАЛИ И\Х І^рІіОБ
нвіе, а не лили, и потоліоу нлрмчоутсд і^ркоанкіЕ, и тич’улкі лГіДКСІіИЕ мести
I рдди приписали іі ниліх: с и іо ко ЕрЕск ндлюскв'к слмшд^х й н'кноторкіух
/	Іі V р И Л О В X С Іі Й ЛІ НИЗОВА, ПОНЕЖЕ ЛІЕЖДОу Н'кііОТОркІЛІИ Й ТАІіОВАІЛ СЕІІЧ’Д
ІіркІЕТСА, ІАКО И ЛІЕЖДОу ШСифлАНСКН^Х ЛІНИ^ОВХ НЕБкІТНАга ЕрЕСК . ТОГО НО рАДИ
люты и безчеловѣчны и лоуіідви З'кло, и властей и иліѢней жалачели, йліе не
НАД’ккТСА ЗА вс'к ПрЕГр'кшЕНІИ ЙВ'к'ГА ДАТИ НА соуд'к. В ТОЛІХ ТО Й ЛІОНАСТкІрѢ
 ПрЕПОДОБНО АІЧІІІІХ БА (КІАНА ВЕНЕіуХ ЛЮуЧЕНИА ІірИАЛХ Й БГА (ИЯІЕ БЫЛА ІІІ ПОІІО
/ Л'книіа ВЕЛИІіЙ ІІНЖАТХ ЛКЧ’О6ХСІІИ1(х) И Лі А іі с И Лі X фиЛОСофх ЗАІІЛІОЧЕНИЕ ТЕЛІ
Г НИЧНОЕ ІІ ІОІІОВкІ ЛІНОГО л4іТХ ПрЕЧ'ЕрКП'клХ Й ниух. И ННкІЕ ЛІНОЗИ СТкІЕ и
V ПрПКНкІЕ Лі)»ЖИ Й нй рАЗЛИЧНЕ ПОСЧ'рАДАЛИ, БО ГОТО6И СОуТк СО ПОТХЦІАНИКЛІХ ПО
(л. 30 об.). См. Востокова Описаніе
ш \е глютсд. глвд ді.
ГЛАВА Іі .
ЗАВИСТИ ПрАВОВ'крНкІ ШКЛЕ&ЕТАЧ'И»
рукоп. Рум. музея, стр . 243.
Л. 30 об. IV т 'к у х і.і ж е
Пач. Ои\Х ГАЖЕ ІИ ХрТЕ ГЛІОТСА ЧИНібвх ІОБЦІкіуХ ЧЕЧ’кІрИ СОуЧ’К.
Л. 35. Ибо нѣстк зла вин о ее нх бгх. ------ -
Нач. ПоТрЕКА ЕСТК вѢдАТИ ПЖЕ ІѴБкІЧАИ .
Л. Зб^об. II Ж Е НЕ СОуТк ДВА НАЧАЛА. ГЛАВА ІіА.
Нач. Иже не два начала едино довро, а дроугоЕ зло.
Л. 38. Про что провид'квх бгх с огрѣш а іо іц кі и н е іі об а іл н н кі
С О у І|І И X СОТВОрАЕТХ И^Х. ГЛАВА. ІіВ.
Нач. Бгх БЛГТІІО Й НЕКкІЧ-’ПА ВХ БкІТкЕ ПрИВОДИТХ.
Л. 38 об. IV ЗАІІОН-к БЖІИЛІХ. ГЛАВА ІіГ.
Нач. Блі'ОЕ БЖТЕО И ПрЕБЛГОЕ И ЕГО 6ОЛІА.
Л. 39 об. Оопротивх ЖИДОВХ ІО СОуКОТЕ. ГЛАВА ІіД.
Нач. Соунотд СЕДЛІкІИ ДНК НДр.ЧІ^АЕТСМ.
Л. 42 об. іѴчистот'к. глава ііо.
Нач. Чистотоѵ ^оулілтх П.ібч оЛІОКНкІЕ.
Л. 44 об. IV ІОБр'кзА НІЮ. ГЛАВА ІІ5.
Нач. ІѴіір'кзАНІЕ ПрЕЖЕ ЗАІІОНЛ ДАНО ЕСЧ’к ДВрААЛІОВИ.
Л. 46. IV АНТИурГіСТЕ. ГЛАВА ІіЧ.
Нач. й'кдАЧ'И ПОДОБАЕЧХ ИЖЕ ІІОТрЕБА Антиурнсччу пріити.
Л. 47. IV возстанію 113 ліртбкі^х. глава ііи.
Нач. Гі'кроус.пх оуко и воспрІіііо ліртвкі.
На листѣ 51-мъ оканчивается 4-я, и послѣдняя, кппга Богословія.
Оборотъ 51-го листа занятъ оглавленіемъ всѣхъ ниже помѣщен-
ныхъ сочиненій (числомъ 12) Іоанна Дамаскшіа , подъ общимъ
заглавіемъ:
ГлАВКІ фрАГЛІЕНЧО. І.ІЖЕ соуч’і» ЗА КНИГА.ПИ ИІІАНД Д .1.11 Л ( Іі И Н С Іі Л г о.
115
пеиереведічі-
того же ^одд
ИСП|)ДВЛАТИ нн
и не клгочинне
оусч’оупоую йс
Въ копцѣ оглавленія— замѣтка относительно оставшихся
пыми вновь сочиненіи Іоанна Дамаскина:
ІІОТОЛІЬ ГІ’ІННИ вск, СИ|)Е І^ІІОСЫ, КАНОНЫ, Счфы И Д|Л>ГІЕ
дуоДВИЗАЧ'ЕАНЕ СО НЕГО СЛОЖЕНЬИ, ИЖЕ НДЛІХ ПОВОДИТИ АЛІЮ
6ИДЕЛОСА ДОТО. КО ДАВНО ПРЕЖДЕ НА ПОВЕДЕНЬИ Д1]ІЕ ГД’к [ЛдЕТХ
ІІрЕВЕДЕННО ИЛИ ІѴ П(1ЕПИСОуіОІ|1Й ИСІІО|ГІЕНО. Гі А3Х ЛЮуД(1'кЙШИ/ІІХ
ПрДБЛАЧ'И.
Статьи и сочиненія, помѣщенныя въ оглавленіи, слѣдуютъ подъ повою
нумераціею. Изъ ппхъ два—первое и десятое—приводятся по старому
ихъ переводу, остальныя же переведены вновь съ латинскаго языка.
Л. 1. I ІОАННА /ІІНИуА Д А ЛІ ЛС КН НА НД IV ИЖЕ В В'к(1Е О у С О II 111 ы,
ІДКО ЕЖЕ IV НИуХ К ЫВАЕ/ІІЫЕ СЛОуЖКЫ Й БЛГОЧ’ВОрЕНІА под
3 о у и т х и у х. Сіе слово д д в н о п р е ж е на и е в е д е н н о.
Пач. Йже іѵ сн’кдеи честные Гі сладкіе. П|>елагде,ііые діножчі^іо.
Л. 15. IV соудноліх дни.
Нач. Слыши.пх ЕГА еѵгліе п^очитделіо кывдечх счудіинми глдсх. Въ но-
вомъ переводѣ.
Л. 18. ІІѴДННД ддлідскинд ко ііѵднноу н д с в а ч’'I; й ш е ,п о у
Е II И С К О П О У Л А О Д И Іі ІІ Й С К О ЛІ 0 у .
Пач. Ко и.ііа Гѵіуі й снд стго дуд. еже едино г.жтао достойно е.
Въ 10 главахъ. За послѣднею 10-ю главою: С к а з х анд^са. дд ііадечх
Б'кдоЛЮ ЙЖЬ СІЕ ГЛЕЛІОЕ ІІЕ|І6ОІІОСЧ’АНО8ЛЕНІЕ, |>ЕІІ НЕ (V ВСАІІИуХ ЕСТЕСТБАуХ И ІіуХ
силдух, ТОГО (ІАДИ ДАДІДСІіИНСКІИ БКрТіук НДІІИСЛЛХ, И ЗД'к ГІОЛОЖИЛХ, ЧАСЧЪ
БЗАБХ ІѴ ДИАЛЕКЧ’ИКИ, А Н'ІіЧЧ’О /ПАЛО IV философіи, ПОНЕЖЕ уОІ]ІЕЧ'Х IV ЛІОуДрЬіуХ
ВЕІ|!ДуХ НДН(ІЕДИ СЛАТИ, СОП(ЮТН6Х Е|)ЕЧ’ИІІОпХ КО|)АІ|ІЕСА Гі ДОВОДАМИ НЕ П|ІЕ()ЕІІО
ЛІЫЛІИ А^ГеуЛІЕНЧ'Ы АНО СВЧД'кчЕЛЬСЧ'ВМ IV уВЕ ВОЧЛЧЕНІК
ІІ(ІА6О5,І:рНМ ДОГ/ІІАЧ'Е. Й ОуЧ.ЧНИЛХ СІЕ АКИ	'
оу.ІІАГЧИЛХ ІѴГНЕ/ІІХ НЕОуЛІАГЧЕННОЕ ЖЕЛѢЗО. СИіуЕ
ідііосч’и Гі прочіе (іАзд-клилх ідвственне, йже бы (ідзжегіііиса
КРАТКО ІІИСАНІІМ ІѴ КГА СОТВО|)ЕННЬіуХ И |)АЗЛИЧНЫ ЕСЧ’ЕСЧ'БД И БИДЕ
ІІ(>ИСЧ'ОупГіАИ, И ВМ|1О30у/ІгклИ ІѴНМЕ КГОСЛОВНМЕ ВЫСОКІЕ
единые СЛОВЕСА, ІАКО ІІ|>ОЧИТАІ«І|!И лоучіііЕ »уЗ(>ИІ1ІИ (.1.
Л. 26. ІІѴДННД ДД/ІІД СКИНА іѵ увыух двоу
іѵ д о у г й е с ч' е с ч' в е н н ы с в о и с ч- в л у х.
Нач. Йже два есчтства и едино лиі^с
КНИЖКИ
п _•
ІѴ Г А
клЕіри пока
г Л (
II шн
, й іѵ йныух вс'кух
ЛІ
, ИЖЕ
ЫІ^ЛЧ'^Е
іѵуотоіо в ч'кух
оудокн'кіініе
НДІІ(ІЕДИ ПИ
г>ы оудоанЕи
естественные
іі
Въ концѣ замѣтка: копеіул чг6е і
Л . 61 . ІІ Л Ж Е Н Н А Г О ,11 А К С И ,11 А
С Ч' Б А У X .
Пач. іІ(>ін чуи лміул йсіюткддЕЧ’х.
Л. 62 об. ІІѴДННД ДАЛІАСКІНЛ IV с Е С !; )
Нач. [Іст.ух СЕІІЧ X Й е^ІССЕЙ («ОДЫ соучч» ЧЕЧ Ы(і«.
II ,ІІ»уД^ЫЕ
25 об.).
В О Л 1.1 \ X
К II И Г Д .
ВО ГЕ НДШЕЛІХ.
СОБЕ|) ІІЕІГА (.1. 60 00
идшего ѵсд уд двоѵ есгі'
116
Въ копцѣ статьи—замѣчаніе князя Курбскаго, подъ заглавіемъ:
По вопросу и ііі вѣ то у». Пач. Чего рдди даліаскинх сіа Ереси крдтцЕ
Зело іѵііисалх. См. въ Описаніи рукописей Румянц. музея Востокова,
стр. 241—242.
Л. 89. ІІѴАНА ДД ДІА (КИНА ПОСЛАНІЕ IV ТО ЛІЯ ЕЖЕ І^рКОВЬ
ВОСПЕВАЕТЬ СТЫИ КЖЕ, СТЬІИ КрѢіІКІИ, СТЫИ К Е 3 С ЛІ (1 Т Н Ы И, СО
II р О Т И 6 X Т '11 у X, ГАЖЕСНОу ЕДИНО Лі оу ВОЗЛАГАЛИ три СВАТОпѢнІЕ.
Нач. ЧЕСТН'ІяІШЕЛІОу «5 ге и КЛГО'ІЕСТНВОЛІоу лі^’жоу.
Л. 109 об. ІІѴАНА ДА ДІА СКИНА КН (ГА, 6» НЕНЖЕ IV П И С 0 у Е Т С А
ГАДАНІЕ урИСТИАНИНА С САрАЦЫНИНІѴЛІХ.
Нач. Д||ІЕ КЫ ВОПрОШЕНХ БЫЛХ іб САрАІ^ЫНИНА уТО ЕСТЬ уС; ЙІвѢі|ІАИ Елюу.
СЛОКО КЖІЕ .
Это сочиненіе і
князя Курбскаго, въ
Л. 115. І (V А Н А
ДО КЛЕрЫ СЕСТрЫ.
Нач. ІѴсліь есть
Л. 117 об. (і*то
издало въ
> Вилыіѣ, въ
Д А ЛІ А С К И Н А
томъ же самомъ, новомъ, переводѣ
1585 г., въ типографіи Мамоничей.
С Т А Ч’ Е Гі Н Ѣ К О Ч’ О р ЬІ у X (V С Т А Т О К X
стрч’ЕІі, снидіи
ЖЕ ИЗЛИШНЕ БорЮТСА ЧЛЦЫ .
ГірАКОСЛАВНОуіО НЕЛЮ ИIV А НА ЛІ Н И у А И ПрЕ
3 Е Е Т Е Р А Д А ЛІ А С К И Н А СЛОВО С К А 3 А Ю І|І Е IV СТЫ И ЧЕСТНЫуХ ГіКОНАуХ
КО Б С А К О ЛІ 0 у ^рТІАНИНОу И КО Ц А р Ю КОНСТАНТИНОу К А Б А Л И И 0 у
Гі Н А Б С ’Ь Е р Е Т И К Н .
Нач. Понеже оуко дінози начаша схчиневати повѣсть.
Выше въ оглавленіи (на листѣ 51-мъ) объ этомъ сочиненіи замѣчено:
«сіе слово преже насх пребедено» . Кончается оно на листѣ 134 об.
Далѣе на листахъ 135 и 136-мъ слѣдуетъ оглавленіе діалектики Іоан-
на Дамаскина, которая и слѣдуетъ ниже, подъ особою нумераціею:
Л. 1. ІІѴАНА ДАЛІА СКИНА ДІАЛЕКТИКА, АКО Л IV V К А . Н А С Т ’ІІ Іі
ІІІ Е ЛІ 0 у Гі IV К 3 Е Ч Е С Т Н О Лі 0 у ІВ Ц 0 у К 6 3 Лі Ѣ Е П П 0 у ЛІ А Ю Н С К О ДІ 0 у .
ІIV А Н X С ЛІ И р Е Н Н Ь( И (I О 3 Д р А Б Л Е Н І Е .
Нач. Не НЕКЕЗХСч’'рАІ1ІІЕ оуко ОуЛІА, И НЕСОБЕріІІЕНЬСЧ’БО І.І3ЫКА ЛІОЕГО
В'ЕдоуІ|!Е .
Переводъ новый съ латинскаго языка.
Л. 60. СО ДроуГІЕ ДИАЛЕКТИКИ Гі IV Н А СПАИНХКЕГЕрА IV СИЛО
Г И 3 ЛІ Е 6ЫТОЛКОБАНО .
Нач. Кто КЫ ВОПрОСИЛХ ЧТО СИЛОГИЗЛІХ ТОЛКОуЕЧ’СА.
Для поясненія причины прибавленія этого посторонняго сочиненія о
силлогизмахъ помѣщено слѣдующее заявленіе князя Курбскаго:
Л. 65 об. О к а 3 х дндрѣіа чего рдди сіи НАПИСАНЫ.
ГіС'і; ЛИ Ч’Ѣ СИЛІѴГИ3.ІІКІ СИрЕЧЬ СЛОГНИ ПрАБДОу ІѴКрОНАЮЧ’Х? НЕ всѣ: (ѴНМЕ
ПрАБДоу ІѴКрОНАЮТХ СЛОВЕСНОЮ СИЛОЮ Гі ГіСЧ ИННЕ ПО.ІІАГАЮЧ’Х, А ІѴВЫЕ СОПрОЧЧІБХ
ПрАЗДМ ГЛЮЧ'Х, Гі ГіСТИННЕ СОПроТНВНО оуіірЕПЛАЮЧ'Х, А нѢііОЧ’ОрЫЕ ІІІ'ІАСТИ
117
СОІІ^ОТИВЛАЮЧСА , А НАИПАЧЕ В Ч'куХ
НАЕТСА ІѴНОШЕНІЕ ПО НЕОуДОКНОЛЮу .
пе^ваа иже вм есч'е в'кдллн чина и
НЗОІѴК|)ЕСЧ’Н и ГД'к ПОЛОЖИТИ. ВЧО()АА иже
^Азд'клити п^АВдоу с неправдою, и рдзсоудити
егда коудоутх ПРАВДЫ сопротивниі^м ложнылін
ТОГДА КкІСТЕ оулгкли ИЛІХ сопротивлдтисА. и
оустд иліх загладити прАвеныліи ІѴНкІЛІИ
Н6603ЛЮЖНМЕ И .................. "...—
вж*ксто того
словеснкіе силы навыкши лоуклве сопротивх правды Д’кІісчвоуючх. іі прочила
^АДИ ТАііовмуа
истинные і
той словесной
и
ЛІ
Н’ІІГДЕ ПОБОЧНО ІѴК^’ктАЕТСА, ГД'к НАЧИ
СІЕ ПИСАЛХ ЕСИ? ЛІНОГИ ^АДИ
вина:
НАЧТО
лгіі^оу силюгизліовх. й гако в ни следоу
~	л	I
вы есте познали и оу^Азоулгкли
ИСТИННЫЕ Й ЛОЖНЫЕ. Т^ЕТКА.
ТМЛІИ СЛОВкІ нстиноу воурити 1)
ІѴВЕІ|ІАЮІ|ІЕ ПИЖОНИТИ П^АВДОу. И
I СИЛШГИЗЛІАЛІИ. Гі ОуКАЗАТИ иліх йжв
НЕОуДОКНМЕ НАЧЙНАЮТХ. Н СЛОВЕСНОЮ силою лоуклве дѣйствоуютх
гако Г.Ы ПИЖОНИЛИ П|>АВД0у и оутвЕрди(ли) нстиноу. А ІѴНИ
СІЕ НАПИСАЛОСА, ПОНЕЖЕ БС'Ь Ё|ИТНЦЫ СОІІрОТИКХ ПРАВЕДНЫ
В'І^Ы СИІ^Е ДѢЙСТВОВАЛИ, А СТкІЕ НЛШІЕ СТРАНЫ П|ІЕЛІ^кІЕ
 “ СИЛЕ, И ПОЗНАВШИ ІІ ОурАЗОуЛІ'квШИ ЕС'І> ІѴНЫЕ Е()ЕСИ
ДОВЕЛИ НА ШНМ ПлАВОГЛЮШИЛІИ СИЛІѴГИ3ЛІАЛІИ , ИЖЕ
А	| о	V
---- ---- ------- (ІАДН И
ПОТОКА
догліатх
НАВЫКШИ
(ѴКЛИЧИЛИ II ПОСЛАЛІИЛИ,
юные еретицы словесною силою ложне н неп^авене дѣпствоуютх. а т’К
инмух винх таковые написашаса. гако единх п^еліяд^ый рече, все
ВЫДАТИ, ДА НЕ вселюу Вѣрити, НО ТОЧІЮ П^АВД'к П ПСТИННЕ.
Л. 66 об. Лнд^’кіА КО У рп СКА ГО СКА IV ЛОИКЕ.
Се оуже К^АТІА Е03ЛЮКЛЕННМЕ И ЕДИНОІЛЗкІЧИкІЕ ЗА КЛГОДАЧ’ІЮ ^)ТЛ
НАШОГО
И ДИАЛЕКТИКА, АКО ЛІѴИКА, НАОуКА ІѴНАА СВЕТЛ'кЙШАА СЛОВЕСНАА ПОВЕДЕНА ЕСТЬ.
(IV НЕЙ ЖЕ ВОСПОЛІАНОууХ 60 ІІ(ІЕДОСЛОЕІИ ЛІОЕЛІХ НЖЕ НЕ ЛІОГХ ЕСЛІИ ВКОуПЕ СО
КНИГОЮ ДАЛІАСКИНСКАГО ПрЕВЕСТИ ЕА НАПАСТЕЙ (I А Д И ЛІ О И у х) 2): ОуЧИТЕ
ЖЕ И НАВкІКАЙЧ'Е ЕЕ НЕЛ'ІШОСНЕ, Гі АІ]ІЕ ЕЕ ДОГ,|ІЕ НАВЫКНЕТЕ, ОуДОКНЕ 6АЛІХ С&ДЕ
ЧИЧ'АТИ И (ІАЗ^ЛІ'ЬгИ ПИСАНІА фиЛОСофкСКІЕ, ІАКО НАШИ ВЕЛИКИ ОуЧИТЕЛЕІІ
у^Ч'ІАНСКЙ, Ч’АІІХ И ВН'кшнЙ философовх. КО СІА СЛОВЕСНАА НАОуКА СИЦС СОСТАВ
ЛЕНА И ОуГОТОВАНА КО П(ІЕЛІаД^оЙ фиЛОСоф'ІИ БЫрЗОуЛІ’кн'ІЮ, АКО ПОЗНАНІЮ,
НЕ ГіНДКО АКИ КЫ КЛЕІ|ІИ оу КОВАЧА ІѴ ТВЕРДАГО ЖЕЛ^А ЧИНЕННЫЕ КО оуЛІАГЧЕНІЮ
АЛКО рАЗКАреНІЮ КЯЛАЧ’А, АКО ЖЕЛ^А, ИЛИ МКОБкІЕ ТВЕ(>Д'кЙ НІЕ ВЕІ|Ш КО ВкІІѴКрА
ЖЕНІЮ, АКО ПОДОБІЮ НА ЧТО И КХ ЧЕЛЮу уоІЦЕТХ . И ІАКО ОуЛІЫСЛИ |)ЕЛіеСНИКХ,
АКО унчуЕіуЛ СОТВОРИТИ ЛЮКО ЧТО. ТАКХ ЖЕ И философскіе ВЕіуИ АірЕ уТО
і) Па подѣ варіантъ: сок(»уиіАти. з) Дѣйствительно, въ предисловіи
(см. выше) есть оговорка, что Курбскій, вслѣдствіе неблагопріятныхъ
обстоятельствъ, отказался отъ мысли перевода Діалектики: «Послѣди
•ніо книги сее обрѣтохъ діалектику, зѣло парочпту паписану и отъ фило-
софія указанія, послапу къ Козьмѣ, епископу ЛІаюмскому, и иные
потребные и прекрасные повѣсти, ихже у пасъ нѣсть проведено. Лзъ
же ктому по могохъ прійти за бѣдами и напасть ми
страпьства моего, иже бы моглъ преложити до копца
всю книгу священную и м но го п ол езп у ю. См. Библіогра-
фическія Записки, т. Г, сто.іб. 360.
118
^ОЦІЕЧ’Х ЧИЧ АІОЧИ рАЗоуЛІ'кч'И. НА ДОВрОЛІХ Срцоу АКИ БЫ НА НАКОБДНЕ. оуЛЮЛІ
АКИ ВМ ЛІЛАТОЛІХ оуДАрАЕТХ Ч'рОудОАІОВНЕ СО ІІОЧ І|1АТЕЛНМИЛІХ рАЗОуЛІОЛГЛ Т'ІЫІИ
словеснмліи клеціаліи аки ч'роудолюкноіо роукою д'кло дробное держАціе прил’кж
НкІЛІХ рдзоуліоліх ГіЗЕАрАЕТХ И ОуЛІАуіАЕТХ, сиречь ВкІрАЗОуЛІ'квШН И П03НА6
ШИ ЛОуЧШІЕ ІІ ЧИСТ'кГіШІЕ СОГЛАСНЫЕ ВО ВСЕЛІХ сфннМЛІХ ЕОуКВАЛІХ з), И ПО
ЛОЗНЫЕ ІІ ГіСЧ’ИННЫЕ Й философіи ПрІІАВШИ ШСТАВЛІДЕТХ ІІ ПрІІцеІіЛАЕТХ ІАКО
ЧИСТЫЕ ЧИСТ'кііШИЛГХ, А НЕ ПОТрЕВНЫЕ И ВЛГОЧ'І’ІЮ НЕСОГЛАСОу 10І|ГІЕ АКИ ШГАрКИ
НЕЧИСТЫЕ Й ЯІЕЛ'кзА, СИрЕЧЬ, ЛОЖНЫЕ И СОПрОТІІЕНМЕ ирдков'крию, йліеі|іоутх.
Ш Т'к^х ТО НАОуііА^Х СЛОБЕСНЫ^Х ЛІ А К С И ЛІ X Н'к К О Г Д А Й НАСХ ВОПрОШЕНХ Г.ЫЛХ,
АЦІЕ КЫ БЫЛИ Оу НИ^Х Е ГрЕЦкІЕ? ШНЖЕ Йб'кі|ІА НАЛІХ, НЕ ЛШИ ОуКО ІІЖЕ КЫ
КкІЛИ Т‘к оу НДСХ СОБЕрШЕННЕ ПО рАЗроуШЕНІІО ЦркСТБА ГрЕЦКАГО. КО
- І5 НА, И\Х ЛАТИНЫ ПрЕБЕЛИ НА СБОИ ИЛІХ СД3ЫКХ,
ПОТОЛІХ
Гі ПрЕБЕДНіе
)М
ЕЛКНИНОБХ оуЧЕНІА, СИрЕЧЬ, фиЗНК^ Гі ЛІЕЧ’ДфиЗИК^, Гі Ч’^ІО ТО ЛШИіЛ’, АКО
ДИАЛЕКЧ'ИКОу. А НАЛІХ Пр’ІИДЕ СІА Іі р^ПА Й Иул рИЛІСКА ІАЗЫКА, фиЗИКД И ЛІЕ
тлфизиіід, ДІ|!Е Гі КрАТЦЕ
ЕМШКрАЖЕНА В КНИГА СЕГО
КрАТКО й НЕГО НАПИСАНА.
ТОЕ ВЕІ|ІИ, рЕКІІІЕ КНИГИ
ПрЕЛидрАГО Гі стго ліджа
ІірЕЧЕСНАА И НАДрАЖАНШАА.
ЕСЛИ ПО ЗАВИСТИ НЕ ОБУЧИЛИ,
дроугдго ІАЗЬІКА (іАКО рЕКо) СІЕ КХ ДАЛХ. А СЕГО рАДИ АІ|!Е ЛоуЧИТСА
вдч'и коліоу ктді. ва рдди не давайте не ііскоуснмліх философхски^х
НО НАрОЧІТГМЛІХ ЛІХЖЕЛІХ И ГіСКОуСНМЛѴА Б ІІИСАНІА. и сліиренолі&дріеліх
НкіуА, А не ГіСПОЛ^ ІІИСАНІА оуЛѵкю<|ІИЛІХ, АКО ІІреЗОрНБМЛГА
ЛІНАІ|ІИЛІСА БЫТИ люудрыліх И НИЧЧ'О ЖЕ р -........'	"
ліхжей ^то книги ііреписоуеч’х, діре и лідло в чо
КЫВАІОЧ’Х. ВО ТО не Л'ктоПИСНЫЕ КНИГИ . АКО
и г.езх великиуА содЕржднсй рдзоуліА пишоутсА, а
читаіочи й леігГ; рдзслютрите.
Л. 69. II З'А IV ВрА Ж Е Н І е Д ІІІ 6 ПОЛЕЗНОЕ
ШІІСКІЕ СТЛАНЫ ГЛЕЛІМЕ ИНДІЙСКІЕ. '
ІАКО ДОСТАЛИ
наши пожили (ліншгіе рдди зависти) е:ке были ндил'кпшиЕ прелюудрі
О	П	I ____ІІ ”	... .1	"	<1	'	(7	»
, НО ЗЕЛЙ ПОЛЕЗНО ІІ доводне, АКО СБИД'ктЕЛСТбОВАННЕ
СТГО. А ДИАЛеКТИКА ІАКО САДІА В СОК'к ЛІДеЧ’СА, діре и
А ТА прошоу ІІ ЛІОЛЮ СТрЕЖТЕ ЖЕ ІАКО З'кнГіЦкІ ОКА
я ггт /	'7?"	<*
ч'ое сі|інные
написана "
Гі й
ГАЖЕ Й ТАКОВАГО И ТА ВЕЛИКАГО Гі
есть, КО ТО НЕ ІІЛО^АА 6ЕІ|ІЬ, НО Гі 5ЕЛШ
Греціи газика к нлліх не ир'іиде, не
ЛВО ПО НАШЕіІ ЛѢНОСТИ НЕПребЕДЕНО,
. А СЕГО рдди АІ|!Е ЛоуЧИТСА
Б'клгл
но й
преписо
ПИСАЧ И,
оукрдіііеіі
и гордьыіх,
рдзоулгкіоіііиліх. во аі|іе преліхдрмух
- Л НАрОушЙ. оуіке НИ ВО ЧТО ЯІЕ
кроники просч-е к«з гаданеГі
ч"к не сііце, но іако прил каіне
 Гі з х 6 н о у Ч’ р і и н ы і й ф и
ШІІСКІЕ СТрАНЫ ГЛЕЛІМЕ ИНДІЙСКІЕ. ВО СТЫИ ГрАДХ II р Е Н Е С 6 II О
ішанноаіх ліни^оліх люугКЕЛіх честнмліх Гі д о пр о д'к т е л н м лі х ,
С 0 у 1|І А Г О й ЛІ О Н А С Ч' кі Р А СТГО С А Б М .
Нач. 0Л.ИЦМ Д^ОЛІХ ІГКИЛІХ ВОДІІЛІІЛ соуч ь, СІИ соуч ь СНОВЕ Іі КІІі, В'кірАЕЧ'Х
КЯІТВЕННкІИ ПАВеЛХ ЕЛіЕ СТГО ДІ(Л СІІОДОІІТГЙ. ІІ СІІОЛІХ БіБІИЛГЛ БЫТИ.
з) Г>а]ііантъ на полѣ: книгаліх (л, 6 7).
119
Можно думать, съ большимъ основаніемъ, что переводъ князя Курб-
скаго послужилъ оригиналомъ для западнорусскаго изданія житія Св.
Варлаама и Іоасафа, папеч. въ типографіи Кутеинскаго монастыря
въ 1637 году. Въ пользу этого предположенія говоритъ то, что глоссы
настоящаго списка, въ большинствѣ случаевъ, повторяются и въ Кутейн-
икомъ изданіи.
61.	СЛОВО СВЯТАГО КОСМЫ ПРЕСВИТЕРА.
НА ЕРЕТИКИ ПРЕПР-БНІЕ И ПОУЧЕНІЕ ОТЪ БОЖЕСТВЕННЫХЪ КНИГЪ.
Современная копія, спятая изъ Макарьевской мипси (мѣсяцъ Ав-
густъ, подъ 31 числомъ), писанная въ 4-ку, на 83 листахъ.
62.	ѲЕОДОРА ЕДЕСЖАГО ГЛАВЫ ПОДВИЖНИЧЕСКІЯ.
въ 4-ку, полууставомъ XIX вѣка, на 52 л.
Л. 1. главы д о и р о д !; ч- е л ь н ы пхиннаго ш а нашего д е ш д о а
6 д е с іі а г о.
ГЛАВА А. Нач. ПОНЕІКЕ ОуКО БЛГОДАЧ’ІМ ІіЛГАГО ИГА ШНЕ^ГШЕСА САТАНЫ ІІ
ЕГО дѢлХ Л0уі5АКЫуХ .
Судя по правописанію, рукопись снята со списка XVII вѣка. Всѣхъ
главъ 100. Древнѣйшій изъ извѣстныхъ доселѣ списковъ—конца XIV
вѣка, въ Сѵпод. Библ., № 754. Въ новомъ переводѣ изд. въ Доброто-
любіи (М. 1822), стр. 126 и слѣд.
63.	ШИКЪ ПОЛИНЫХЪ СЛОВЪ.
ТАКЪ НАЗЫВАЕМОЕ СТАРЧЕСТВО,
въ 16 долю листа, полууставомъ XV вѣка, на пергаминѣ,
на 236 л.
Многихъ листовъ въ началѣ недостаетъ.
Л. 1 об. Сіи 15 ІІ г А . . ,С 7. Г> О н и і; х повѣсти сты ібцх...
Пач. ІАКО ДДЕ.ІІА НА.ІІХ Ш Н'ІІІІОЕГО ЛІОКЬЕЕ |'АДІ1.
Л. 12 об. (ІІ СТА()ЕЧЬСТ6Д.
120
Л . 17. сло СТГО ГО II) 4 I Ю А Н А .. .
Начало утрачено.
Л. 42. сло стго ефреліл си рви на ико повлеть ндліа вни
41 4 Т И СХ КС А К НЛІК ТІ|І4НН'е.
Нач. придѣте лювиліици люи. придѣте ГОци н срдтига люга.
Л. 45 об. слово стго ефреліл му^ьгані: «5 тѣрпѣнвн.
Нач. влікна по истинѣ юна члвка.
Л. 46 об. того ГО н і и лі і|і I терпѣнига.
Нач. неиліѣніга долгот'крпѣныа.
См. Творенія св. Ефрема Сирина, въ русскомъ переводѣ, М 1849 г.
64.	ѲЕОДОРА СТУДИТА ПОУЧЕНІЯ.
въ листъ, разными почерками XV вѣка, на 313 л.
Л. 1. Преподовндго юна ншего исповѢдника деГОдорд
г. О	I?	*	п	п
ПГОуЛИНА СТ&ДІНСК4 СЛОВО ШГЛ Л Ш і Н О на С В О И 41 X 6 41 о у Ч Н Іі О <11 Іі.
гако пюдовдеть нл ва единю рдзличитіи жити, и вниліати
севѣ саліѢліЬ’ и готовы выти нл слірть васегдл. евлоисона
плтера: слю 4.
Нач. ГОци ліон н врдт?4 и чада. діре оуко ГО ннбліа нѣкоелік ва.ііх
тѣлеснѣліь и зелінѣлік воудеть подвига.
Л. 5. гако п ГО в л е т ь н а лі а с а что» совѣстію с л о у <к в Я на
чатн и не творити дѣло г на н е р а д и в о. сло в.
Нач. крлТ люга и ГОци, ндсѣгатель рддоуетсА сѣга сѣліенл в зелілю.
Л. 8. гако пювАеть нлліа. с в о е л ю в и е и гордыню ГОложн
тн. ею<ке сапддо^о са высоты англійскаго ваведеннА. слово г.
Нач. ГОірі ліон Гі врАті'А и чада лгало видѣти кх престогаірилік, не вх
са^отѣ^а потаити гласа люего.
Л. 10 об. еліе ^рлннтн грлдх дшв наши ГО лоуклвы начина
ні'н кік'гвены зАповѣдеи. слово д.
Нач. врдтіА и ГОі^и, вестрдстно оуво есть Гі ннѣ слб\|іенТю вывііі^ вх
^рті'Ане.
Л. 15. ГО с лі е п р и г в о з д и т и с а н а лі а с т р а с ѣ в гк і и. гако не
ГОвЛАДАТИ НАЛІХ С 6 О И ЛІ И П О \ О Т Ь ЛІ И . СЛО. в-
Нач. і;рАТА ліоа Гі ГОі^и Гі чада, нѣчто ва.ііх вх первѣлік ГОглдшеніи
ВОСПОЛі'іНА .
121 —
Л. 1 6.14 Іі О II IV Іі А і Т X Н А <11 X 6 X «ДИНО Б КІ ‘Г И Д О В Н О I Н Л НИ Д ‘к л о
НО и 6ЛГО)(ВДЛНО, И КЛГОПОДВИТКНО ПрИЛ’кжДТИ II '1; Л і ТК А І|І и
НА4ІХ П О Д 6 И Г X . СЛО 5 .
Нач. ІірАТІА 41011 И ШЦИ ІІ ЧАДА, ВИДИТС ВХ ІІКПІ ДНК ВИД'І^О ЛОуііАВАА
И ЗЛАА.
Л. 18 об. ІА Іі О ПІѴБАеТК НАЛІХ ТВОРИТИ, 4ЛІІ4ТИ Гі
Е с А К ’в м д р о у г н т ’к с н о т $ п р І И 41 4 Т И ІІ ДО С 41 р т и.
В О Д А (|І Я НА К О у СХ НИ4ІХ Б О у Д і 41 X . СЛОВО 3.
”	"	ІѴЦИ ІІ ЧАДА, ІѴ СХІІЛКЧЫИАА ЛІИ СА ПО
Ж4Д4ТИ, И
И Іі О ТК і П (> И
гр'к^оу люелі\
Нач. Б()4ТІА
вол’кзни .
4ЮА И
Л. 23 об. іѵ еже не с’кддти на сов’ктное іѵ с ’к іі а н б е д р о у г \
но еже д о с т и г н о в е ні е на у а 3 р ’к ш е н і е д^шалік
по толіъ еже по
6 X Ж Н Т І’ Н С Т і и
. СЛОВО I .
во истиной (10 ІОНО.Ііг. СІрННОЛі'і
П IV 6 4 е Т К НД Т ір 4 Т И С А Гі Тр^ЖАТИСА Іі X Д О 6
ДА Б О С П I И ЛІ 'к 41 X	Т р X II 'к Н І і 41 Ь
6 ’к Н Ц 4 .
сх дроуголік
н А Ш И Лі к . СЛОВО И .
Нач. брАТІА ЛІОА ІІ ІѴЦИ ІІ ЧАДА, П4ІІИ ГіСІІ^ШйнТе. П4ІІКІ СХБЛД3НХ.
Л. 26 об. іѵ еже терп’кти наліх вс а ко, гаже схіілкчАКірдга
С А Й С Іі О у ПИ н I 4 ПО IV Б 1|І і 41 Я Н 4 Ш і ЛІ ЖИТІИ ПО Т О Лі і Ж і Г 0
лсучити НАЛІК цр т" во н Г; н о е . слово д.
Нач. іѵци люи Гі е^дтіе Гі чада блгословм бга іѵір люего на всаіік днк.
Л. 29 об. іѵ еже не соуетн’к жити нд. вх жичіистен сеГі
К()ДСОЧ"к БГА рАДИ ІѴСТ4ВЛКШИ ВС А. “	~
Нач. БрАТІА ЛІОА И ІѴЦИ ІІ ЧАДА, I
ГЛАСОу. БГОСЛОВЦОу.
Л. 33. гако А '
н о лі о у подвигѣ. га іі о
СЛОВО 41 .
Нач. БрдтіА ліоа Гі іѵір и чада, доБро естк Блгодкганіл не таііти бжиа
Л. 36. іѵ вхздержАніи ^ечендго в нелм ліАСопоустнеуи.
СЛОВО ВІ .
Нач. БрАтіА люід Гі іѵци Гі чада, т’кеенх и вез«зкіченх еслік.
Л. 39 об. с'же не ліалодцікнолік быти или нерзоулі'кти
С X Іі Л И Ч 4 14 І|1 Й С А НАЛІХ НАПАСТИ ІѴ В^АГА. СЛОВО ГІ.
Нач. БЦАТІА ЛІОА Гі ШІ^И Гі ЧАДА, ноужно 6С‘ГК всегдд оут’кшително СЛОВО
Принести Д'клд|4(|ІИЛіК Гі ТроуЖ4І4І]ІИЛІСА НА Д'кло БЖІ'е.
Съ листа 40 по 278-й писано въ два столбца.
Л. 42. іѵ лі л т и Гі о в х з д е ж а н І и. слово д і.
Нач. Б|іач’іа ліоа и іѵі^и Гі чада люц оут'кшение приччд еже іі вдліх естк
БескдовАти іѵ вз’к ^азличкствовати .
Л. 43 об. еже о іѵс'кченіи свое а порти Гі іѵ іѵк'кжднки
Злаго дерзновенига. слово е і.
Нач. БрАтіА и іѵци Гі чада д’кло «пое вкі цсте о гй, сего |іади не трудно
лін естк Гі нет'кено.
16
122
огнь поротный Й ТА
Гі С К о у Ш і Н И А . С Л О В О 51 .
ЛІН есть КХ ВАЛІХ ВХСПОЛІИ
Я. 45 об. і’ліі прЕтѣрпѣвдти наліх
Ж і С Т 11 II О С Т Н К , А Н і II р і К ЬІ Б А Т И Б X В 0 у ? И
Пач. БрАТІА ЛІОА Гі Іѵіуи И ЧАДА, БС3Х3ЛОБНШ
НАМ ПІНИІД ВАШЕГО Й ІДВЛАН5 ОуБО ІАКО ГоДОВОЛД.
Л. 48 об. ГАКО ПІѴБАеТЬ НАЛІХ ВО НСПОвѢдАНЬИ Й Б ЗВАНЬИ
ПрѢ БЫВАТИ Гі Лі ж і ПрНЗВА НАСХ БГХ, А НС ПЛНірЕВАНІА рАДН ПО
ГОуБИТИ, ІІЖЕ ЛІНОГДА НАША И С П р А 6 Л і Н Ы А . СЛОВО 31.
Нач. ШЦН И БрАТІА и чада, рдшнрн бх оуліх ЛІОН ВХ рДЗОуЛіѢньЙ.
Л. 52 об. О еже СОГрАЖДТИ НА сбои дша д овро дѣт ельлі н,
іа'КО ЛІ Н О 3 Н БорКТСА С НАЛ1Н С ВЫСОТЫ.
Нач. ШЦН ЛІОН И ВрАТІЕ И ЧАДА. ДА «5 ПрИТЧА НДЧНСЛІЬ ОГЛАШ4ТН.
Л. 54 об. О БДГОДАрЕНІ'Н Гі іѵ терпѣньи. СЛОВО ді.
Нач. ІѴЦН Гі КрАЧ'І'в й ЧАДА ліоа. свѣтнльннкх ГОрАІ|ІЬ.
Л. 56 об. IV еже СХВХКОуПХЛАТИСА НАЛІХ на дробный по
двигх Гі еже не оукрАшлтнсА. слово к.
Нач. ГБцн и БрАтіе и чада іакоже оуко ш оуностн звани с*мре іѵ літрьнд
слово иі.
вхскорх л іле нГд.
Л. 60 об. ш трезвѣні'и, еже творити достойндіа влжендго
п о к о р е н і а , іі еже в н и лі а т и с а лі о лі Я
Нач. ІѴЦН Гі БрАТІА ЛІОА И ЧАДА. ПАКИ
іѵглАшеніе вх^одити.
Л . 6 3 . ІД К О 5 Ѣ Л О Д О Л X Ж Н Ы е с ЛІ ы
же кх іѵглдшены же й оученнеліь. слово кв.
Нач. БрАТІА ЛІОА Й ІОІ^И ІАКОЖЕ КОЖДО В4СХ ИЛІАТЬ СЛОЖЕНІЕ БХ СЕЛІЬ СтѢліХ
СХБорНІ|1Н .
Л. 64 об. ІАКО ПІѴБАЕТЬ Т Е І|І И ВХ П О ЛІ ЬІ Ш Л Е Н И X . И ВЗНрАТН
НА Ж И Т І А 6 Ц Ь НАШИ, Й ТАКО П IV 6 Н О ИЛІХ ТВОрИ Т И. СЛОВО К Г.
Нач. ІѴЦН ЛІОН И БрАТІА й ЧАДА. КХ СХКЛМЧ4МІ|1НЛІСА НАЛІХ СКОрБН й печали
Н Н4П4СЧІИ ДОСТОНТЬ рЕІ|1Н НА ВСАІіХ ДНЬ.
Л. 66. еже НЕ ібк ДЕБЕТОВАТИ
секе. слово кд.
НАЧЬнѢліХ по лѣтѣ по ІѴБМЧеЮ
И ЛЮуЖЬСТВОВАТН. П О Т О ЛІ
БХ ДРОВНО ЛІ к 1(0 ЖЕ НІИ но
БЕсѢдоВАТН довроук БЕсѢд^ДроуГХ КХ ДроуГОу. ЕЖЕ ПО 6 Ѣ ЖАТИ
Борцд. СЛОВО КГ.
Нач. іѵцн люи й крдчід н чада, крдтіуі: Л’ірн ноі|ін, н часы люлаціеса
с пѣніеліь.
Л. 67. еже вмшнаго на свершити .цовн^ю жизнь, слово кд.
Пач. Гбі^и люи й врАтіе й чада, долхжное вх таііобѢліь ліножьггвѣ,
6ЖЕ Ш НАСХ Брдтьствѣ.
Л. 69 об. іѵ неизхречЕНнѣліх покореніи нАіпе.пх й еже не
ВЕЛИКЫ Лінѣти IV НЕЛІХ. СЛОВО КС.
Пач. іііци люи й г.рлч'іе й чада слава воу «уговьзившАГо пасх Гіі]іребА
дггрЕ г.і іиа нд сфенное іѵвѣ,і|ідніе се.
123
Л.71 об. іѵ століа прдздннц'к стаго кгогавленнА. словокз.
Нач. юцн люи и брлб и чада пакы прѣпрдзньствд оглашеніе по ржтв’к ув'к.
Л. 73 об. ю ваздерждніи вавоженіА нашего. сатворено
вх соукотх лАзлревоу. слово П3.
Нач. шци люи й БрдтіА и чада, сё рддостнмн днь присп-ѣ.
Л. 75 об. ю с п с % н *к и стцти и о единеніи, слово ни.
Нач. Брлтіе ліоА и юци и чада, Блгоувдлена если дуоліь.
Л. 78 об. еже не роптдтн ю т'кснот'к телесньі тр'кво
ваніи. слово кд.
Нач. юци й крдтіе й чада д'кло вдше есть се й подвига неБол'кзиена.
всегдл ГЛ4ТН И ВХСПОЛІИНАТН .
Л. 82 об. га ко пшБдеть наліх внилідти сеБ'к сдлі'клі в рдз
личн'к Брлшн'кух й ш ваздерждньн. слово л.
Нач. БрАТІА ЛІОА Й ЮЦН. 4і|іе НД ВСАКа днь скверньнд О у СТА.
Л. 84 об. еже Блготрап'кти ГіскУшеніА іо ул ндііиа жизни.
СЛОВО Л4.
Нач. иіеди люи й крАтіе й чада, на свога д'клесд взнрдю.
Л. 86. ю ваздерждньн не токлю Брлшена, но и стрдстіи
списано ва стын поста, слово лв.
Нач. юцн люи й крАтіё й чада оуддлиусА постигнути.
Л. 89. еже нел'книтнсА «5 свое спнін до слірти. слово лг.
Нач. юцн люн й крдтід й чада ндпрдвителм свое есть нАпрдвлАтн
іюрАБЛь нд пр'Блсждірее шествіе.
Л. 91 об. іако пр'ккмвАють нлліа ва послоу ш н'Б п окореніи
В О С П р І И ЛІ ‘Іі в 'к ч н У ю ЖИЗНЬ, слово лд.
Нач. юци люн й крдтіё й чада трУднлнсА есте оуже юта пр'кшедшдго
БД’кнНА .
Л. 93. еже наса токлю вазнрдтн нд т’клеснУю свою
дшУ. слово л«.
Нач. юцн люн н крдтіе и чада нѣ се юглдшеніе то і;а ндд'кюі|інусА
вавоженню. Н'ІГ во ни коегождо достойна.
Л. 96. еже не шкланатнса но прнклдиАтнсА выти за по
в 'к д е лі а б ж і и лі ь . слово лід.
Нач. юіуі люн Гі Брдтне й чада, клгоддрн ба люего всегдд ю вдсх.
Л. 97 об. га ко слінреноё ндше юглдшеніе й лінбго прню
Б р ’І; т е и і е в а с н о в ь с т в У д ш д лі ь н д ш н лі а творити к л г т ь к
убою, слово лів.
Нач. юци люн й крдтие й чада, вхпрошдю киуа рдди вина Бывлеть юглд
шеніе. 6Д4 оуко токалю члсоліа почнтаніа оустрдклАЮ ваша слУум получити.
Л. 98 об. гако доБр’к текУіриліь лежить еже прАведиын
в’кнеца. слово ліг.
124
Пач. люи и врАтіс и чада должснх еслік баса топлю іюліазаватн
с/овескі оут'кшнкілін.
Л. 100 об. еже иЗвр'кі|ін ндліх вс а ко оунвіннс н вхстати
іі х д 4; а н і 6 лі ь д о в н кі лі к си. слово лІд.
Нач. іііци люи н врдтів и чада, іакоже ііождо басх Гістаздслік с своего
СЛіуЖСНІА Д’клА.
Л. 102 об. ій престрдіатнсА на доброд-ктелкліи вх сов’к
Т’к^ХБрАЖкИ^Х. СЛОВО ЛІ6-
Нач. ІѴЦН ЛЮИ И БрАТІ’б И ЧАДА, Тр^ЖАІЛНСА Д’клДТСЛЬ НА ССЛ’к СВОСЛІХ.
ТАКО стрджеть Тр*5ДОЛІк .
Л. 104 об. еже вннліатн ЗАПр'кіренкі оучснін стмн шцх.
СЛОВО ЛІ5 .
Нач. іііци люи Гі Брдтнс и чада занс д’кло люс и сложеніе слово иЗглд
іііініа н нсл'кностнос.
Л. 106. ежснсГоБ’кгдтн БрлтіА й бннліатн ссв’к. слово ліу.
Нач. ІОЦИ ЛЮИ Гі БрАТІб Н ЧАДА йжоуд’к НАЧкНОу ВДЛІХ соуірсс 0ГЛАШСНІ6 ГЛАТН .
Л. 108. еже не сіірківдтн наліх лоуіідвкі полімслх, но ши
А В Л А Т И Н С П О В ’к Д А Н Т С ЛІ X . С Л О В О ЛІИ .
Нач. ші^и люи й врдтіе и чада ш н’кііоеліх вдліх проб’кірАВАЮ.
Л. 111. ій с т р а ш н ’к лі в дни с о у д н ’к лі к й непостоАнн’клік.
і 10 Д ’к Гі С іі кі Б X С Д И Л И 1|І А ЛІ Н р к С Іі А А Н А 41 к Н С Б X 6 О Д И Т І С А . СЛОВО ЛІД .
Нач. Ібі^И ЛЮИ Й БрАТНС Й ЧАДА. ЧТО »уво (ЮЛ306АСА ВДЛІХ вх сліирснслік
люслік соглашеніи.
Л. 113 об. еже т с р и ’к т и не о у в а д н о теченіе н с и 3 х с ч е н
НАГО Н А ІІІ С Г О II О К О р С Н I А . СЛОВО Н .
Нач. Гоі^и люн и врАтіс и чада при^одАіріи часх ійчиірдств васх .
Л. 115 об. ІА Іі О ПОДОБАСТк Н А Л*І ЛІЛАДСНЦСЛІХ ПОДОБЛАТНСА.
СЛОВО НА.
Нач. іоі^и люи н вжатіе й чада прлздннкх прдзднънлік ржтвд ’\ва н
достойнАіа исполни.
Л. 117 об. мііо поліал^ нд БхздержАніе дов^од'ктелн же
6ДИІІОН П^НЛ’кжАТН. СЛОВО Н6.
Пач. иіци и вр'гие н чада ни іоііоуд^ же начинаю но тоіілю иЗглАшеніе
творю, ілііо елнііо же ГбверЗАЮ оустд люіа.
Л. 119 об. и5 Блгоддренін н «3 блдз’клік оучснін. слово нг.
Пач. юцн люи й прдтие н чада, довро вдліх ііх іоглашснію ^отаі|іилів
РАЗЛИЧНО н прсрАдлично илі’кти слово.
Л. 121 об. 6ЖС ПО ДОВИТИ С А СТкЦХ ШЦХ ЛІ^ЖкСТБ^ й довле
с н ’к т і р п ’к т и сложеніе, слово н д.
Нач. іііци люи й іірдті’е Гі чада Гіліжс ійврАЗоліх и далсчс п^ткшсств^иліх
по лѵкстоліх.
125
.1. 124 об. іѵ т ір д н і н Гі іѵ пр-к даніи до про д'ктЕлндго житіа
нлііі его. слово не.
Нач. іѵі^и и крлті'б Гі чада довро оуко и глатн н вхсполіинатн достоЙнаа.
.'I. 126. оуч’кшнтЕлно к сдкхкоудншноу Ердтоу. словонз.
Нач. ІІОСЛАЛХ с"си врАТЕ и чддо досто^кдлное н іако достойно Б'к ДОБрОЛМу
ТКОбЛЮу БЛГОГОВ'кніЮ .
Л. 127 об. іѵ іѵліетаньн лінркст'клік. б^е вх трипилиіані н
БрД'ГІН. СЛОВО НЗ-
Нач. іѵцн и Брдті’е довл'ке равно достойнаго ради іѵглашеніа.
Л. 128 об. ш тЕріі'кньн к сдкхкоуднднкст'кн Брдтьн.
слово ни.
Нач. Брдті'е люга Гі іѵци ныігк во Гістиноу и доброе ваше положеніе.
Л. 130. ОуТ'кшЕНІ'б КХ С А К X К 0 у Д Н А Н О ЛІ к И КХ СТ'кн ^ИСТО
ф О р О В 'к Б р А Т К и. слово н д.
Нач. Брдтвн И ІѴЦИ ВОЗВЕСТИ наліх прнішдкін НКОНОЛІХ.
Л. 132 об. іѵ д х О В Н *1і ЛІ К Н А Ш і ЛІ X В О И Н К С Т 6 'к К С А К X к о у Д И А
Н О ЛІ к И СТГО хрнстофорд БрАТКИ. СЛОВО |.
Нач. врдтіб Гі чада, іако преже ішслух. всн іѵ гк живете н поживете.
Л. 134 об. влгодАрЕнТе кгоу внега нзнтн наліх не теліннцд.
к^’пно Гі оут'кшнтЕлно. еже терп'ктн доБЛЕН'к и влгоддрн'к
II р И X о Д А 1|І А ІД СКорБИ. К САКХІІОуДИДН'клІХ, И КХ СТ'кн ХРИСТО
форОВ'к Б р А Т к Н . СЛОВО ?}Д.
Нач. іѵци н врдті'е блгын нашк бх Гіже вскор'к лілтик и блгнлін ціЕдро
ДАТИ оулюленх БЫВАЙ.
Л. 136. іѵ единопрЕБЫбДні’и кх соуірнліх, иже оу стго
Хрнстофорл. Гі Ж Е КХ С А К^ДНАНОЛІк БрАТКИ. СЛОВО |б.
Нач. Брлч'не ліоа н оци не іако изв'ктоліь бивдетк еже посмлдти
К ВАЛІХ.
Л. 138. ПОНЕЖЕ IV БЛГО6ОЛЕНІН Й IV ВХЗЕрЖАНІН 6ЖЕ КХ
СВ'ктН ТрНПНЛІАНКН'кліЬ БрАТКИ. слово ^г.
Нач. Брате Гі чадо афдндеі'е понеже блгоизволи бх придти наліх польза
ВХЗДерЖАНІА нашего .
Л. 141. 6 О С 'к І|І Е Н I Н ПОХ°ТН НАШІА КХ С А КХ КО у Д И А Н к СТ'кн
БР А Т к Н. СЛОВО |д .
Нач. брате Гі чддо люе софрон’Ге нлѵки слоужені'е свое не оулідлено.
Л. 142 об . 6 ЕЖЕ ВННЛІАТН СЕБ'к КХ С А К X К 0 у Д І А Н О ЛІ X БрА
т к н. слово .
Нач. БрДТІЕ Н ІѴЦН НДДЫЛІДКСА іако Лі'кхх ІѴ НЕб'крНМХХ БрАЧЕХХ.
Л. 143 об. IV ЕЖЕ ВННЛІАТН СЕБ'к КХ С А Іі X КО у Д Н А Н О ЛІ к БрА
Тк Н . СЛОВО ^5 .
Нач. Бодткіі Гі іѵцн егдл изидиче иконоліх не оув'кд'кхх еже <ѵ васх.
^о 090 ѵі чѵояпчѴ нінчЕоя т іі. нзз и .1, г іѵ и н у. я и зтѵн
" <“ " < “ ।
) ‘чі|’9і Н Ѵ933ѴЭ011 ХЗ ѴЭИДіѴЕѵД. И 'О V Г .1.3 3 09 X3
АотѴ АонзіѵАодл ч д. з ѵи о У т іі о я и ‘90 &9І "ІГ
. іі и\іт и ѵіоіѵ зи.ьуАэ ‘ьвц
) і х и ш іі, Е и оі з м! 9
у Е н д. г л ѵ ѵ о и .
• снгіЬц.зоЛи і].нн хіѵѵэ ояѵя ѵѴѵі.
НО О 9 О V 3 ' Н Ч Д> V А 9 X IV О Н V Н У Я
ХЯѴЭ ХЯ Ѵ.І Н 3 А Н II’ 3 ОДЗІЛГН Н I Н 3 (I О 9 Д. Ч IV ф Н Д. 3 О V V (! О ,69Х ’р
•зѴэ зіііяѵѵ^.ѴЕѵ(і нчдлчіэ хя ѵѴѵк н нЬт и иоіѵ Ѳнд^ѵЗя ‘ызц
•Ео О9ОѴЗ ‘ Н Ч Я. V А 9 Н^.Д.3
чнунТ^яхяѵэ хя нд.ч'ѵтічіѵои зн хУночз зік9 'до оэх ‘р
•|Ч1ѴЭЗ ЗШЧІѴЗНЯ ЧІѴЗЭ 1},ѴѴ(ІД ХЯ ѵѴгк н нЬт И ЭНДіѵАя 'ЬВЦ
• 50 О 9 О V 3
• н ч д. ѵ А я и^.д.эчнѵіГАояхяѵэ хя зшЭ зінзЛѵѴодѵэ ’ро 691 Т
• НД.ѴѴД ХІѴѴІѴН 33
АѵАот и АоГмзт ннѵАя изтѵн ѵэнііікнѵсІѵдЕхя оя нііт и 9ид.ѵ(іэ 'Ы?ц
• ЭО о 9 о V 3 • Н 1 Д. V к 9 И !}. Д. 3 Ч Н V I У Я X Я V 3
хя йінзАояоіз чіѵфЕѵѵя т н ніАг^іѵонз Аніѵэ т -90 891 "ІГ
• хзѵ9 т зтз фіѵоноян т ^.нічн н хХірГняАо ѵѴѵк н нЬт н зидлчія -ы?ц
•То О 9 О V 3 • Н Ч Д. V (I 9 ѵАофоД.1нА)(
одод.3 хя зшз нінѵѴ^яоизн Х9 зягз ніниАзд. т фр
• НІНЗѴЯѴД.ЗХЗ
хіѵзтѵя чи^.Еѵѵ9 чи'ояѵэд т хііиіѵ и іуѵя чд.ду9 н^іт н зндл^э 'ьщ
•до О9оѵэ •хи'знѵнѵни хя нінц.иіізд. т ‘90 991 ’р
•хіѵѵн ѵтнд.э^.яЕхэ ѴІД.Ѵ1І9 игпіхѴзтн^и хіт хя зіиЭ нЬт н зід.ѵ^9 ’Ь'ВН
•90 ояоѵэ -нчДіѵЛэ Н^.Д.1%
хя зтз н ‘ѵііят ѵічнззяоѵз ид,няд,эоіі ^.(ЬоѴ зягЭ •^ді ’р
•а.ѵЕ зд.зз
1|.Е0НІѴ 09 ^.Н)ЧН ОЯИ ‘мѵѴц.ЯЗ Н ірѴ1|,9 ѴТѴК Н 31Д.ѴІІ9 Н НОИ' нііт ЬЕЦ
•ур 090 V 3 • Н Ч Д. V (I 9 О Н VI V Аоя X Я У 3 ХЯ Н 1 Н 3 V 9 V Д. 3 X 3 т • 90 391 'Р
• хіі'з.інзноѵяои хіпчннѵэннѵн і|.нічн хзуэ м^Аі нЬт н знд.ѵс!э 'ьец
•р 090ѴЭ •НЧД.ѵАя чіѵонѵнѴ
Аояхяѵз хя нчнзі(іѵАд.эт чшзтѵн чіѵі).няоХѵ т "90 Т*ЗІ "ІГ
•мінзэиз ^іѵзтѵя ^іѵонд.к хя хіѵѵіѵн онд.инАиодѵэ ’нЬт и знд.ѵАэ ‘ьвд
Уё ояоѵз •НЧД.ѵАэ ЧИ'ОНѴН'Т^Я
хяѵэ хді зтн чіѵ^.д, я нтѴ ірѴоХэи т и няямѵ р '90 8^1 'ІГ
ѵінэ ѵѵнэзѵзд. ояА» зяіэ •ПОИ' ѵТѵк н иЬт н ЗИД.Ѵ(ІЗ ’ьвп
(V	11	33 1*3	*А1	и	Л_|>
•н| ояоѵэ
нчд.ѵАя хя н,інзт^.д.Ао т зшз з н н з т^. д. Аоз А и ‘90 9^1 *р
•хУц.Ѵѵк хКнояз т ^тічѵз
ЗІИЗ ОП’ЯОД, ОН ‘онн ЗШ ОД.КНН НОЯОН Н ЗІНѴѴЗШ зоіѵ нііт Н 31Д.ѴСІЭ ’ьіш
у	|У ••	у	ДХ*	“	XX
•Е§ 0 9
ОѴЭ ИЧД, ѵАи Х1Г0 И У Н V А О Я ХЯ V 3 ХЯ Н I А Г IV О Н 3 А И IV 3 О ’С^І -р
921
127
Пач. іѵцн .пои и врдтие и чддд лідло оустдвивхиін^х вдшн^л л'ктх.
Л. 166. гако и іѵ д о в д е т ь к подвизаніи іі в х и г ч д л и н д лі х
интн 6х д о в н 'к лі х с о н лі и ір и до с<іІрти. дондеже в'кнчдиліьса
прдведнылгн б'кнцн ю всНіх црл и вд. слово гі.
Нач. врдтие люга іі іѵцн и чддд гако попрніре тек^гре полезно.
Л. 168. гако піѵдовдетк по словеси пасти словесны а овца
р м Гі «ученіе »у т 'к ш н о 6 б л г о п р е в ы в д н і и й іѵ прилежаніи,
еже оустрдгатнсА с д лі 'к лі х нд всако поіренГе правое. створено
по едннолів дне сты^х и р о с в'к ір е нін. слово па.
Нач. врдтие люга и шцн и чада понеже порддовд^олгьсА.
Л. 171 об. еже сходни тиса «5 лоукдвыга совѣсти и ш
н е п о л е 3 н е лі х и іѵ н е в р е лг е н н ’к лі ь дерхзновенін и іѵ терпѣньи
Гі іѵ твореньи постнаго ійт'кшненІА. нд оуповдньепрострднь
СТВД И бХСПрНГДТІД Б’кчНЫ влгх. слово пв.
Нач. Гѵци Гі врдтіе Гі чадд. гако сладхкаа словесл и вговидндга.
Л. 174. о зл'кліх вывшеліь тр^с'к Гі іѵ скончаньи В’ккд сего
иооученье оут'кшно іѵ тхгрдн'іи Гі о прнлеждньн нд д*клд здпо
в'кден вжьн. слово пг.
Нач. врдтие люга Гі іѵци и чада о тр^сн'Еиь стрдгк вывшеліь нд ндсх.
Л. 176 об. іѵ лмввн еже кх нгоуліен^ и іѵ трхп'кньн іі іѵ
страданьи непосрдлгнтнсА еже преддного дггльскдго іѵ в р а 3 д.
с л о в о іі д.
Нач. врдтие люга и іѵци и чддд. полголчд^х лило, елико же вреліене
Злд преиде.
Л. 178. гако лідлднсеупротивнд доврод'ктель.зловнАгаже
влгополезнд и низх н о с а гр ’і и. сего рдди п р ч т н ’к и ш и и троуд
н'киши пр'кводаіріи ндсх нд т о у крдннкм доврод'ктель.
еюже полеучнліь присною іѵвнтель. слово ііе.
Нач. крдтіе Гі іѵци еже глміре.
Л. 180. іѵ прил'кжАнви словесны іѵвецв ^в'к^хи іѵБ'кгдньн
в р д т Г д н а ш е а Гі о у т в е р ж а е лі и еже к х в г о у ж и т і а н а ш с г о.
СЛОВО ІІ5.
Нач. врАтие люга и Гѵі^и не люжеть двигноути нАпрдвителі» дондеже
корАклк не воудетк вовлеченх в люре,
.1. 182. гако потревд поліышлати что есліь или іѵк^д^
е с<іів. что ли кы в а иліх. Гі к а<н о паки Гѵ о д иліх. елико аір е
д о к р 'к поживши^ п р и и <и е лі х в 'к ч н ы а іѵ в и т е л и. слово Н3.
Нач. ІѴЦИ ЛЮИ И ВрАЧ’І'е и ЧАДД вижоу Гі рДЗХСЛІАТрАМ ако йнде Н'ІГ
наліх поуч'И полезна.
Л. 184. га ко піѵдовдстк Гігоу.пеіД1 нд поутк лі о у ч е н ич ь с к ы Гі
ид гіокоренТе ндводити вс а. Гі творити докры. елико ндпо^вдле
128
і н (
НА II о т р О у Ж і Н I 6 , Д О Н Д і Ж і о у Л 'I И ЛІ Ц р Т 6 о
ІІІ' і II ріі Б О Д ИТ И . ДА НА Б У> А Г И II О Іі Чі Д \ 63ЕЛІЫІІЕ ВЧіНЦА К’ІІ'I И Ы Л ІІІ
ТрО у Д О II О Л О ЖН И К А Іі А БХ СХ Пр І И ЛІ Т Б , СЛОВО ПИ.
Нач. БрАТИЕ ЛЮІЛ И ІѴЦН ПЛОТНИ ТСіЛі|ІН^Х ВХБ'ІірАЮТСА КОТОрІИ соутіі
ІірНЕЛІЛЮЦІЕ КХ ПОДВИГОЛІХ.
Л. 187 об. IV ЛЮБВИ 6 ЖЕ ЛЮБИТИ НАСХ В Л Ц 'Іі р’у ІІ ІДКО ЛІ ноу Іі
трсудоліхіі ПОТОЛІХ ИСПРАВИТИ ДОБрОД'ЬтЕЛБ НПОДОБДЕТХ
О у ЛІ 4 Л А Т И С А Н А /Н X Г  ’ ..." ~	------" 1-  • ” "і-
Н Б Н О Е . СЛОВО ІІД.
Нач. КрАТНб ЛІОІА ІІ
ВЗНрАЕТБ.
Л. ІЭО.ІАКОПОДОСАЕТККЛГОДВАЛН'ІіІІбЛІ'ОПОЛОЖН'к Д'ІІЛАТИ
НАЛІХ, СО ВЕРШЕНА ІА 6 ЖЕ КХ С ІІ С Е Н І Ю Д ІІІ И . ІІ IV В В Е Д Е Н І И (I р Е Л О
ЖЕНІ'4 СЛОЖЕНІИ. СЛОВО Ч .
ГГГ	п .1	лѵ	I
іѵци всако оучЕніс и ^мтрость кх своей конбчинч;
Нач. ІѴЦН ЛІОН И БрАТИб и ЧАДА СТАД^І 0уЛІНОЖАЮІ|Л>СА ІІ 6ХЗр4СТ4ЮІ|І^.
Л . 192. 14 К О II IV Б А Е Т Ь ІІ Г 0 у ЛІ Е Н Д Ш ПОЛОЖИТИ 34 С Л О В Е С
Н БІ И IV В Ц 4 . ІАКОЖЕ ІІ С Т А 3 А Н X БЙДЕТК СЛОВО. 6 ЕДИНО КОЕЛ1БЖДО
ВХ ДНБ С^ДНБІИ И ШС'кі|ІЕНН ПоуоТИ СБОЕА. СЛОВО 44.
Нач. ІѴЦИ ЛІОН ІІ БрАТІ'б й ЧАДА. К4КО ІѴПЕЧ4ЛНСТЕ ЛІОЮ СЛІИрЕн'ьЮ ДЙЙ>.
Л. 194 об. IV ОуСПЕНІИ КрАТА ^4 ЦНТ0Н4, И Б Е 3 X ЛІ А Т Е Ж Н О И
Л1 И р Н О ТВОрИТИ В В 'Ь р Б Ш Е Е С А НАЛІХ СЛОЖЕНІЕ. СЛОВО Ч К.
Нач. БрАТИЕ И ІѴЦИ СТрАШЕНХ ОуБО СЛірТКНЫН СЛОу^Х. НО Гр'ЬшНЫЛІХ ЖЕ
ПАЧЕ СЛАСТБН'Ье И ДЕрХЗНОВЬНнЪ.
Л. 196 об. 6 ч и с л 4; Гі г о у лі е н х д а л лі а т с к ьі . й іѵ с лі и р е н о лі
дри и, гако ТИ С$ТЬ ИСТИННЫ И рАЗ^ЛІХ п р ЕЧ т н и ііГе «уловити
ЛІ^Д^ОСТЬ. слово чг.
Нач. БрАТИЕ И ІѴЦН ДОЛХЖНИ 6СТЕ ПОСЛОуШАТИ ЛІОН СЛІИрЕНБІ^Х СЛОВЕСХ.
Л. 198 об. IV Б X 3 Д Е (I Ж 4 Н І И ІІ IV СЛІ'к^ЕНОЛіуД^ІИ. слово чд.
Нач. ШІ^Н И 6(І4ТН6 КОЛИКО ДОВ^О ВХЗДЕрЖАНИЕ. И ТОГО рдди ІАВЛАЕЧСА
БЛГОДОСТОИНКСТВО ВХ СП'ЬшЕНКИ БЖТВЕННЬІ^Х ЗАПОВ'ііДИИ.
Л . 200. IV С ЛІ и р Е н і и лі и р А ІІ е Ж Е В ЛІ и р 'Е, ІІ о у ч е н І Е 6 ж е
СХЛЮБОБІЮ ПрІИЛІАТИ С Б О И X П О И С Т И Н Н'к Н 4 Ш Е Б В О Ж Е Н І 4, С Т К О
р Е Н О ВХ Д Н к ЛІАПОуСТА. СЛОВО 46.
Нач. ІѴЦИ ЛІОН И ВрАТИЕ, К4КО 6ЖЕ КХ ВАЛІЬ СЛОВОЛІЬ ЕГО СЛІИрЕНІА рАДИ.
Л. 202 об. IV О у ТУШЕНІИ ІІ КАКО ПІѴБАЕТБ ПроТНВИТИСА
Б о р ц Я дьгакол^. СЛОВО Ч 5 .
Нач. ЙЦН ЛІОН ІІ БрАТНЕ ІІ ЧАДА ЛіН'Е оуво ГЛАТН НЕ Л'ІІНБ ЕСТЬ, ІАКОЖЕ
рЕЧЕ СЛОВО. ВАЛІХ ЖЕ ТКЕрДО.
Л. 205 об. іѵ о у Т 'ІІ 111 Е н і и коупно Й ІѴ ПОХВАЛЕНЬИ. СЛОВО 43.
Нач. ІѴЦИ И БрАТИЕ Гі ЧАДА ІАКО СЕ Н'ІІКТО Д'ІІЛАТЕЛЬ вида свою нивоу
ПрОЗАБАЮІ|Юу .
129
ПОКАІЙННО іб О у С П і Н І Н Г Н А р А ф А И Л А ИСТИННАГО
слово нд.
10 СХБЛЮДЕНІ И. СТрАДАНІД
СОЛОЖЕНАГО. Гі Лі Ж і ІІСПОВ’к
слово рк.
Л. 207 об.еже довлен'к Гі лі^’жьствен'к преподати по ко ре
Н І А Т р А Д Ы Й С X С Т р 4 О ЛІ Ь 6 Ж к И ЛІ Ь Н СХ р 4 3 ЛІ О ЛІ X С Л^ЖСНІе
II рІ И ЛІ Ь Ш і ПреЙДСЛІЬ ВХ СЛАВ^ ПОКЛОНЕНІА НЛІСНИ ЕГО. СЛОВО чи.
Нач. ібци Гі крдтиб Гі чада днь іоглдшениа всегда днь великнга щадости
Л1І БЫВДЕТЬ.
Л. 209.
П О К О р НІ К А .
Нач. ШЦН Й БрАТНб прно ОуБО ДОЛХЖНЫ 6СЛІЫ спсенеую слірть ТЮЛІННАТИ.
Л. 212. ІЙ КО ВОібр^ ЖИВШИ ЛІСА ДоБроД'ктЕЛЬЮ.САЛІН САОГрА
я» А Ю 1|І і 0 у Д ОБЬ ПОПрЕЛІЬ ГОрКАГО НАЛОЖНАГО ДІАВОЛА НИ3ХЛДГА
и ЦІ І его РАЗЛИЧНЫ А Й ЛІ НОГООБрАЗНЫ А о і; р А 3 кі прелювод'кин
НЫА. СЛОВО р.
Нач. БрАТНб и ШЦИ ІЮрХЛІННКХ БХ КОрДЕЛИ и войннкх в вонньств'к.
Л. 214 об. іб чести чтаго нашего жнтіа й еже тепл'к
ВХСТ4ІЙТН НА слоужсние ІАКО С Г О у ВХЗНОСАІ|ІОу Д'клА не НА
рАБОТЬСКЫ приноснти КХ Б р А Т Ь Н . СЛОВО рА.
Нач. ІОЦН Й БрАТІ'е и ЧАДА ІОГЛАШЕНІЮ «уже ПО ІОБЫЧАЮ БЫВ4Ю1|І0у.
Л. 216 об. оученне еут'кшно
НАШЕГО и п о к о р і н і а не ложнаго. Гі
ДА^ОЛІСА Пр’К Б Г О ЛІ К И П р Чі ЧЛКЫ.
Нач. «ІЦН Н БрАТІЕ И ЧАДА ЧТО оуЧИТЕ НАСХ КЖТ6ЕННЫН АНЛХ.
Л. 219 об. іб оут'кшеньн Гі на іісуодх СТГО ПОСТА, и іб
втор'кліь пришествіи, слово рг.
Нач. ібци люи и Брлтие и чада, не тако іб вдех есть глати нн'к,
мкоже древле вх прріук^х.
Л. 222. іб «утѣшеніи како противитнсА, и п о в 'к д и т и
К О 3 Н I ДІАВОЛА. Й ІЙ КО ЛІНОГО НАЛІХ ПОДОБАЕТЕ ВХСПрАН^ТИ
НА ВСАКХ ДНЬ. СЛОВО р Д.
Нач. іоі^и люи й врАтіе схлыш^ просите слінренТ люего словесе.
Л. 2 2 3 . іб о у т 4; ш е н ’і и и іо своего р а з лі 'Іі н і а й іо с лі и р е н і и,
й еже в к о у п 'к быти, слово ре.
Нач. ші^н люи й крАті'е. рдз^ліно пр'кдстАтелкствА еднове.
Л. 226. іб неліилоВАнін соуетндго й тл'Ьннагожитіа. ^ва
л ы же и лкбве бж и ій жит’іа. й іб п остн'кліь н аш елі ь теченіи.
СЛОВО р5.
Нач. Брдтіе й ібци теченіе что есть <б насх жнтие н теченіе не единою
НИ ДВАЖДЫ.
Л. 229 об. ій к о и б б а е т ь н д лі х в п о д в и 3 'к быти й р а г, р 'к и
ШИЛІЬ ВХ Д^БЬН'кліЬ НАШеЛІЬ БОИНЬСТБ'к НА ВЛАГАЮ І|І А Г О НАЛІХ
с1_	'	II р И Лі ’к ЛІ Ь іб р К О п ОЛ ОЖ Н И К А \А.
С П р О Т И 6 Н Ы 4 П О Лі Ы С Л Ы ДА
СЛОВО, рз.
17
130 —
Пач. ібци люи Гі крАЧ’ие ид^іе йд-кліх в п'Ьть ліирнмй.
Л. 232 об. іб прил'кждньи плодоносьи дивнаго ндшего ви
н о г р А д 4.слово рН .
Нач. іоіуі люи Гі крдчие вчерд подоблше ндліх ібкхилідти виногрддх.
Л.234. 6 сх^рднені'и Гі іб ц4иреніи чювьстві'д и іб вхдв'к
||| і н ь и л о у К 4 В ЬІ П О Лі Ы С Л X . СЛОВО рд.
Нач. Ібі^И ЛЮИ Гі БрАТІ’ё Н Ч4ДД рД^уЮСА ПРИСНО. ВИДА В4СХ ^ОДАірЙ вх
еДИНОЛІЫШЛеНІИ .
Л. 235 об. е гк е стати ндліх лпученичьскы. Г< крѣпко кх
кестртьнолі^ н д ш е лі покоренію. и сх в л г о д 4 ре н »е лі ь п р і и лі д т и
га А і Н 14 Іб ПреДДВДЮірИр. СЛОВО рі.
Нач. шци люи и врдтіе и чддл кх ліллыліх ноіреліх лідло Гі ібглдшені'е
твори.
Л. 238 об. егке не пріилідти схв'ктд злонрдвньід дліі’А но
йгр'кБАтисА іб кодни е га и с п о в ’к д д н і е лі х. слово рді.
Нач. ібци Гі крАтие Гі чддд літи любить свога чддд вхскорхліити.
Л. 240. о ібтхк’кженіи врдтд елпидига й іб возврірньн
е в с а д л и в ’к. Гі іб п р о лі ы ш л е н Т и свершити д ’к л д н і е по достои
н ’к и н д ш е и с и л ’к. с л о в о рві.
Нач. крАтие и ібірі Гі чддд гако во истннн^ пишетсд. гако недосмти бы
вдеть оу^ослмшднід.
Л. 242 об. іб сліиреньй ко игоуліен^ й пооученіе д'кгані'А
іте іб кз'к житиа й еже не в^одити вх кесдрню кл^дд рди.
слово ргі.
Нач. ібци й врдчіе й чддд пдстоууоу своелі^. гако же достигнеть прилежд
н'іеліь.
Л. 245. еже подобитиса ндліх бгоносньіліх ібрліь нш н
шв'кгдти же стртіи веірстньі. й іб вд’кнін. й іб тр'ь’д’к, еже
іб посп’кшені'и дшдліь ндшнліх. слово рі.
Нач. шци й вртие й чада гкганіи й ждтв'к й іобхиліаніи врііА есть
ученое.
Л. 247. гако подокдеть непорочно й несложно сх^рдни
т н лі н и ш ь с к о е ж и т и е ндше. й іб ч’ е р п 'к н і и в с а к о а н а п а с т и
до слірти здпов'кди рдди бжиа. слово ре<.
Нач. ніци й врдтие й чддд. вх пнсднід лгксто дввд петрх.
Л. 249. гако подокдет* прекывдти подх стдр’кишинон врАА
вгол'кпно. и іб истинн'к влго п р н га тх н д го ндшего житГд. д
і же ібк'кгноути ндліх злопогывелндго дерхзновені'А. сло
во рэі.
Нач. ші^и й врдтие й чада виж^1 Гі рдзоулгквдю коею вхзрАсті'ю Д'кло
еже к вгоу.
— 131
Л. 251 об. сже терп-кти г,-кд но е покореніе Гі подпали нію
лріиліати здпреіреніе ш игоуліенд Гі еже жити по по доки и
( Т X й ц х. слово рзі .
Нач. йци ліон й крдтие Гі чада люлхчдти ліи кх валіх не подокдетк.
Л. 253. іо с т л гк вх к ж т в е н д г о
в 'к ж к с т в о у и лі х ліногоіѵкрддндго
во у ір е. слово рйі.
Нач. йци люи й крдтие Гі чддд йже
Н'кліХ ДОКЛКН'к.
Л. 255. га ко п о к д е т к н д лі х д о к л к н *к кх кестртнолю^ по ко
ренію й еже вхнилідти оученію кгоносивм
Л	п	*
лгк с т о п и сд н'ід. гако не
пр'клюкод'киствд. зд'К
Н I
ж и
по коудоуірелі^ іѵглдшению дд
(ТА
й ц к. й н епр ибли
ж д т и с а кх с о у е т н ы лі к. й ко в р е лі е и н ы лі х. слово рді.
Нач. йци ліон й крдтие й чддд истАддюсл вдліх ддти пшені'чноую лі'кроу
всегда.
Л. 257. іако неподокдеть л'книв'к прил’кждти ндліх вхпри
шедхшее стое п о ір е н и е. іа к о д а н е п о г о у б и лі пр’кддннмд ндліх
докрод'ктели. й іб прдддннц’к цв'кто но с н'кліх й іб стрте.
слово рк.
Нач. йци люи н крдтие по поути текоуіре. понеже нд повуіреніе.
Л. 259 об. іѵ кд'кні'и паствины ко нгоуліенолік. йже іб сло
весны іо в ц а. елико же о у ч е н і д р д д и б г о д у в н д г о п и с д н і а Гі іо
о у к 4> ж д н і и д ш е и а г б н ы с х в ’Е т х 5 лі і и н х й іб о т х с ’к і|і е н і и с в о е іа
ВОЛА, слово ркд.
Нач. йци люи й врдчіе й чддд д'кло пдствиное что есч’к ино еже при
л'кждти пдсч-оу^ пріилішелі^1 стддо тр'кзвити и кд'кти.
Л. 262 об. іа ко подоБдеть в'кроу нерддорилюу ко йгоуліе
ноу йлгкти, приклдддти докрод'ктели днь й дне. сдлі'кліх
скрывдти й сподобитиса по чиноу ж р е б и ю ствцх. слово ркв.
Нач. йци люи й крдті’е й чддд. діре и непотревно слово люе кх валіх
и неполезно.
Л. 265. іб добр-кліх ндшеліх с о к х к о у п л е н Г и. й еже не вхзи
лити д д р а . но ібгр'ккдйтесА присно и нд оунхшее приводите,
слово ркг.
Нач. іоци люи й крдті'е й чддд. иніи оуко соврдвшесА й совхкоупившесА.
Л. 267 об. іб сх^рдненіи вжтвенм здпов'кдіи и не сх
гкстволіх повел'квдти га ко перво лі вх кратки, слово ркд.
Нач. йци люи й Брдті'е й чада, се оуже присп'квдетк сі|Генное л'кто
постд.
Л. 269 об. еже в х н и лі д ч’ и
Ш Боуд^>1|1й НО З'кло взирдти нд п р и у О Д А І|І Д А . слово рііб
о у ч і н Г і Гі не «5 іі а д л т и
IV Ч К С Іі О Е
132
Нач. іѵци люи Гі Брдтіе й чддд во истинѣ н'ьжно наліх глдти. не .но
ЖСЛІХ ПОЛЮЛЧДЧ’И IV ДОСЧ’ОИНЫуЛ.
Л. 271 об. ете плдкдтиса іѵ погыкшы^х врдтѣ ндшиух
й іті & х з д і ? я; а т и с в о а га 3 ы к ы. слово .
Нач. брдтіе й іѵци й чада гави^х вдліх вх пришешіи іѵглдшеніе.
Л. 273 об. іѵ прилѣждніи слоуженід й іѵвдѣнін своего ради
с п с е ні а. слово ркз.
Нач. іѵци леи й врдтие й чада се прегрѣшеніе люе и ваше.
Л. 275 об. йдх корное ко упно й поо ученіе, слово рки.
Нач. іѵци н врати? й чада іако ікі сё сѣеть дѣлатель да всегда по
жнеть. й что ради троуждетьсА коупець да всегда приіѵбрАціеть.
На листѣ 277 об. слѣдующее поясненіе, писанное однимъ почеркомъ
съ текстомъ: Сице сказаніе кдко подовдеть чести іѵглашеніа йже вх прѣвьны шца
. ДО ’	..	»	-1	" Л.
нашего фею ра аруиліарита стоудіисклго, вывшаго іѵ К3Ѣ исповѣдника, еже
іако и когда слово коеждо прлзникх. сличие иліать. трѣвоуеть во слово
празникл іако й прлзникх словеси. и лзх оуничьженый неразоуліѣ. й іако
скотх кы оу теве тІный іѵче друіліарите. но овлче твойліь вголювіеліь оувѣ
женх бы. и твоел»^ повелѣніи, и никакоже никогдде повин^выиса повиноуусА.
ІЮН^ДИуХСА приникхноути ВХ книгоу СІИ И ПОТЦІДуСА проводити СКВ03Ѣ НА.
й троудолювно не оуныривы Гіскдниеліь едва вхзлюго іѵврѣсти исколю? н
желделюе полоучй. іако же не тцід ліи бы нддежд, но дд стдноу глати. Г«
ддліх іѵврді|іеніе слов^. й оудовно? судовъ йзхрексу. гакоже се глю:
в нелю ліХпсу: глд вг.
нд вгогавле: глд к&.
в соу лдздревоу: глд. К3.
іѵ стрти спсвѣ: глд ки.
вх стыи по: глд лв.
іѵ стрдшн’ІГ соу: глд л'Ід.
нд ржтво уво: глд нд.
нд ржтво пртче: глд бе.
в нолю по вгоіавле: глд пд.
в нелю ЖАПоу: глд че.
в^одаи в по: глд рг.
в нелю цвѣтоносную и о страстенъ: глдвд
нд
нд
вх
рк.
влгціее: слово нг.
вознесёе гне: сло ли.
нелю а по ве: сло. чд.
нд сшествіе стго д^д: слово рі.
Далѣе не дописано и оставлены пробѣлы: правый столбецъ листа
278-го и весь оборотъ этого листа.
133
.1. 279. Житіе	прявнаго іоі^а нше п4ісѢа к і	л І к 4 г о и спи
С 4 Н О П [I П Н КІ ІІІ	і ЛІ X	Н 4 ІИ И І IV 4 Н О	ПОЛОВО. Г Н Іі Л Г К И	Ш Ч і .
Нач. ІЛІІОЖС Кр4СН4А ЛІИра «ГО ІІ ІШі С0уі|І4 Н ТлѢнН44. ІІ Пре^ОДІЛІЛА
вѢдАТЬ ЛКБАІ]ІИ^Х	Т4.	ПрІВЛ4ЧИЧ'І КЬ	Ж6Л4НИК СІЛ1Х, ЛІ4ЛЫА	р4ДИ СЛаДОСТИ.
чювьство колѣкати	оуліх	кх стрччліх.	парити творАіра гако	презирати не
тьчию іѵкычьны^х блгы^х. но Гі того салюго творца.
Первая половина житія преп. Паисія (съ л. 279—298) писана
инымъ почеркомъ , чѣмъ творенія Ѳеодора Студита,—крупнымъ
уставнымъ письмомъ XV вѣка; вторая же половина съ листа 298-го
и до конца—однимъ почеркомъ съ твореніями Ѳеодора Студита.
А;
(л.
виж'і Гі раз»уліѣваю. кое» вхзрастік дѣло
. Й ДИВАСА свой НСДОСТОЙНЬСТВОЛІЬ . схкр^
и трепеі|іоу оуліалАіасА. како
Гі наставлгати васх по гни оугоженію. и
Правописаніе списка русское. Какъ рѣдкое исключеніе встрѣчается
какъ напр. въ словахъ: БАдеть (л. 4), польза (л. 138), живаціс
199), трАдх (л. 209), праіоіу?. (дат. пад.), по оноліа (л.29 об.).
Въ примѣръ правописанія приводится выписка:
СОци люи н Братие Гі 'и
кх Бгоу прт статеаьства вашего
’ шстраіреноую дш*5 люю. н схоулінАюсл.
” "і паствити
ни вывода ни вуода. нн здравіа ни Болѣзни. ни ползы
йнога схключаюірагасл избѢстныа оставленій ліи принесоуіри.
о печалоуксА й прекланАКСА и елико ба^х люіренх. толико есліь коленх. изх
"	" I. *	_	- ВХддДТИ уа клгага житиа
гако кх силіь подвизакі|і^
кто нже не люжеть. кто ііже не
Застоупленіб стыа кца. влкх нашн^
оца люего и ші^а вашего сх вашек
'	ч* лі
еще
шак
вхзлюгоу наказати іі
ни дне ни часа, г
ни радости. ни
А	-	-
НО
неліагаю дшек іі тѣлолі. іако спстиса наліх.
жертва кгооугодноу. како оуво прочее лінѣ коудеть,
ліи са. кто иже не коудеть полюірникх.
Защитить, кто йнх токлю клгть бжиа іі
пртча и кгословіуі. й лілтваліи гна нашего
клгок іі схсщеннок любовію. се бо како кх коуд^ірей ноужи поу. гаже творить
насх внѣ ліанастырл на посѣщеніе вратіи наши^х. достойно бо тѣліь по
далти достойнаА (л. 249 ).
— 134 —
65. СИМЕОНА НОВАГО БОГОСЛОВА ТВОРИ.
въ листъ, полууставомъ XVI в®ка. на 148 л.
Л. 1. П р і П ОД О Б Н 4 Г О Ш ЦД Н Ш і Г О С И ЛІ і IV Н А Н О К А Г О БГОСЛОКД.
игоуліенд смыла й предки тера іѵ кители іпго лідліднтд.
іѵ е же к а к о подокаетх п р е н кі к д т н й н о к о лі х й кдко подо
к д е т х сложити по нд4; н р д т и а лі х. й о иже с х н е к р е ж е н и е лі х
преккікдиірй кх клатиа^х. іѵче каки. слоко а.
Нач. крдтиА й іѵци. ^оціУ пдкм кхсполіанУти кдліх иже нд полдУ.
Л. 14. тогоже іѵ д4;лдни д^окн'клік. й что н'Іі и д-клание
дрекнн^х сткцх. й кдко сие испрдкити к х д лі о ж е лі х. да и лі м
причдстници га к о же и они простого н у д е лі х д}(д. слоко к.
Нач. нрдтід Гі іѵци. елліа оуко келиккі н'кціи лінАціе секе.
Л. 22 об. тогоже о схкркшенн'ки линки й что естк
тога д'Ьистко. й га ко д ір е не сх потіраніеліх іѵ с и д У о у ж е
стдго іѵнеірници кУделіх. ниже к'крни ниже ^ристилне
люже бити. но ниже сноке и чддд сжі'д ндречелісА. слоко г.
Нач. нрдтід и іѵци. йже донрод'ктелк лестн^ про^одл.
Л. 27. іѵ еже н'кгдти гонители кі и тлеткорнмй^х члкх. й
слокесх й^х іѵкр а ірат и с а. и с х д "Ь л а н и о у прхколіУ кхдстаати.
й іѵ еже достоитхсхлідтр'ЬтидіііеАже ш влаженьсткх к х
кх сен'Ь йліалікі. йоследд^х оуліилені'и. слоко д.
Нач. нрдтіб й іѵци кхгккх йже окрести ^оіретх нгд, дд іѵкркжетсА секе.
Л. 44. тогоже іѵ покддні'и й оуліилені'и й іѵ кый сіа д'клх
ст'Ьждти люціно.йгакок
й кестрдстие кхнити к о лі У. слоко в.
Нач. понеже оуко іѵци й нрдтіе сти іѵцд ндшего сіліеіѵнд стУдіискдго
нгодх^ноненнаА ккісоч'Ьішіи^х его д'каніи прочитдитхсл схписдниа.
Л. 59. к ж т к н кі п •к н і и ж е л д н і а . йже к х с т кц х
сіліеіѵнд нокдго кгослокд. игУліенд й предкитерд
т'Ьли стго ліаліанта ^ирокерскддго. слоко 5.
Нач. пріиди ск'Ьте истиннкіГі.
Л. 60 об. что и н о к х іі ч т о т о г о д л д н і е й нд
ролі'к следх. некхдлюжнокхчнсч'от^
іѵцд ндшего
к кі к ш а іѵ к и
к а к о н У к кі с о
тУ схи нжткенкіи іѵцх кгокид'кніА кхдмде. слоко д.
Нач. йнокх иже ліре кто чистх естк ліира.
—о у ч и т е л к с т к о к х и н о к о лі х іѵ р е к іи и и лі с а н и н *к лі и р а. й
гаже к х лі н р 'I;. й іѵ еже к а к о к У кто д л х ж е н х е с чт к к ‘Ь р о у к х с к о
еліУ йлгкти ГѵцУ. слоко й.
Нач. іѵстдки лінрх до конца и ажс кх лінр’І;.
135 —
.1. 62 об. алфакидж и о в е л *к в д ю і|і і н и н а ст л б л *Ь ю і|і Г и нага
сж в^жженое жителбсатво вжтЕіри. иже нин-к аін^а іовркгша
Г ОСА. СЛОВО Д.
Нач. начало сжтвори ВЖ уА и топлоую В‘к()\>.
Л. 63 об. ч е т в е (> о с т и ш н д г о. еже кж кіЧ’ того іавл'кюірАА
ЖЕЛАННА. слово!.
Нач. како іі шгнь есй ист'ккАА. капо Гі воД? опошленіи.
-----Лі Л Т В А Т О Г О Ж Е га Ж Е К ж Б Г . Гі АКО В іА СЖЧЕТАВкІИСАНСЛД
6*» Б Ж Г Ю 3(1 А И ВЖ СЕБ'к д'киств^юір^ о у Д И ВЛ'к ЕТ С А. СЛОВО ДІ .
Нач. КАКЖ ТЕКЕ вжнутрк Л1ЕНЕ Л’і|І^ ПОКЛДНЮСА.
Л. 64 об. ПОВЕЛЕНІЕ ВЖ ПОКДДНІЕ. Гі КДКО ВОЛ’к ПЛЖТкСКАД
ВОЛИ ДуоВН'ки СЖЕДИНИВСА БГОВИДНА ЧЛКА СЖД'квДЕТк. СЛОВО ВІ .
Нач. ПЛАЧИ И ЖИЛА СА Д'кю. ЕГДА Сб'ктж ЛІИ ВЖСІАЕТк.
Л. 66. Б Л Г О Д А (I Е Н Г Е КЖ К Г 6 Ж Лгк С Т О Д А (I А . 6 ЛІ О у ЖЕ ІІ5 НЕГО
С II О Д О В И С А И ГД К О СТ (>А Ш Н О И А Г ГЛОЛІЖ С ф Е Н Н И Ч Е С Т В А Н Й Г ЛІ Е Н К
С Т 6 А ДОСТОИНкСТВО. СЛОВО ГІ.
Нач. АЗ'Ж ДІ|ІЕ И у6|||^ ВЛКО ГЛАТН. НЕ ЛІОГ^.
Л. 69 об. іб лі кі с л ь н *к лі ж ні к (і о в е н і и д'кнстжвндго бжтв<
НАГО СВ'ктА Гі Д'кдніи оулін'кліж ЖЕ И КЖТВЕН'кліЖ ДОК(ІОД'ктЕЛ
НАГО ЖИВОТА. СЛОВО ДІ.
Нач. ібстдви ити вж келі’и ліа. единаго заключена.
Л . 73 об . К Л Г О Д А р Е Н I Е іб И 3 Г Н А Н І И Гі с к (> а к е у ж Гі у ж е п у 4 т у А
Т(ІЖП'к. ВА ЕЖЕ 6 НЕ ЛІА ГОНЕНИИ. СЛОВО 61.
Нач. КЛГОДАрЮ ТА ГЙ.
Л. 75. ЛІОЛКД Гі ЛІОЛЕНІ'е ТОГОЖЕ КЖ бг^’. П О ЛІО І|І и 6 г о рдди.
СЛОВО 51.
Нач. блко уЕ, влко дше спсителю. ВЛКО КЖЕ вс'куж видилікіуж.
Л. 7 6 . іа к о л^чкшЕ есть ндстдвл'к тиса нежели непоко(іаю
І|І А А С А НДСТДВЛ'ктИ. Н И К кі И БО 6СТБ П (I И Б кі Т 6 К Ж . 0ЖЕ ИН'куЖ
Т І|І А Т И С А СИТИ. СЕБЕ ЖЕ (ІДДИ ОН’к^Ж П()ЕСТ А ТЕЛкСТ БД ПОГУБИТИ,
слово 31.
. ИСПОВ'кдАНІЕ ЛІЛТВ'к СЖЕДННЕНО И іб СЖЧТДНИІ
И іб БЕСЖТрДСТІИ. СЛОВО Йі .
Нач. ОуДДЛИ^СА ЧЕЛОВ'ккОЛЮБЧЕ.
Л. 80 об. 6 лікіслкн’кліж (ми св'ктлдго вговид'кнід. н б
6 ЖЕ БЖ НЕЛ1Ж Д^'кв'к ЖИВОТН’кліА. СЛОВО ДІ .
Нач. БЛГВЕНЖ ЕСИ ги.
.1. 82 об. ЛІЛТВА КЖ БГ^ іб Б кі В Ш Й НА НЕЛІк Б Л Г О Д ’к Т Е Л к С Т
6 И \ Ж ЖЕ (А1 II Н О И Іі Л Г О Д А (1 Н кі. СЛОВО К .
Нач. гй ддждк ліи сжлікіслж.
(ІДК5 СБОЕЛІ^.
Нач. (іжі^и
Л. 79 об
'А СТАРО
136
Л. 83 об. гако игке бга іб все а дшд ваджелѣвын ненавидя
лі и р а .
Нач. с'Ьні'ю дрхжиліх есліь.
---Іб Г Л А В Й Н X С Т А Г 0 С И ЛІ Е іб Н А НОВАГО БОГОСЛОВА.
Нач. діре ібреірисА уоіреши лшра.
Л. 86. тогоже стго силіеібнд новаго бгослова о лілтвѣ.
Нач. вхуодх оврѣте дідволх сх вѣсы.
Л. 89. тогоже силіеіѵна о лі л т в ѣ.
Нач. три СУТЬ ВХНИЛІАНІА Й ЛІЛТВКІ ОБрАЗИ, ИЛІИ же ДША 6ХЗВ0ДИТСА или
НИВОДИТСА .
Л. 90 об. о втор'кліх вхн иліа ніи то го же бгослова.
Нач. вхторое же вхниліАніе сие естк.
Л. 91. о т р е т і е лі х в х н и лі а н і и .
Нач. се н о третіеліх вхнилідніи глати ндчинделіх.
Л. 91 об. начало третід лілтвкі.
Нач. не іб еже ехкирдти горѣ начинастса.
Л. 97. стго силіеібнд новаго бгослова.
Нач. иже вхзнендвидѣти ^оіретх ліирх, лювовх іб глубины дшевныд иліѣти
долженх есть.
Л. 99. ста г о с и лі е іб н а новаго бгослова. главн.
Н ач. ліного и везхврѣліенное ехкрушеніе еріу» полірдчАетх й поліуцідетх ліысль.
Л. 103. скдздніе лідлое григорід йнока синаита іб кёлілх
ВІИ ВХ ГЛДбЙНА^Х ПАТНДДеСАТИ^Х іб IV 6 Р А 3 Ѣ Л1ЛТ6Ы. А .
Нач. два іб'врдзи соу схединениА. пдче же вуоди.
Л. 112 об. т о гож е гр и го рі а с и н а и т а вѣдѣніе извѣстною
безліолхвіи и іб лілтвѣ . 6 ір е же й іб 3налі еній влгтн ы й пре
лестны, й кое различіе теплоты й дѣйства, й гако кроліѣ
наставника оудовь схвхс^одитхпрѣлесть. глдвд ВІ.
Нач. подовдше оуво ндліх реіри по вжтвенноліоу оучтлю.
Л. 131. йже вх сты ібцд ншего василиа великаго слово
пооученіе б отвержении ліирд. й схврхшеніи
іб ч е.
кх лінѣ вси тЛ’ждншеисА.
Л. 131. йже
ПОСТНИЧКСКО и
дровно ліх. блви
Нач. прйидѣте
Л. 141. оукдздніе ведно (?) й веаліи дшеполезно іб глава
всѣ ДОБрОдѢтСЛСИ. и ж е подоБдТвсАколі^^ртиднин^иліѣти.
Нач. первое оуво веровлти вх ібцд творьцд Ларь нкЪ1 н зеліли.
Правописаніе русское, но списокъ снятъ съ сербской рукописи, какъ
можно видѣть изъ слѣдующихъ примѣровъ: вх дѣлани (л. 14), ердвндюіре
(Чэісі-), лнвовх (л. 14 об.), ехдѣлдніоу (л. 27), вхсѣкх (л. 27 об.), оут^чнѣелід
(л. 32), всѣко (л. 32), снове вмшнѣго (л. 32 об), оуклр'келіи (іЬ'кІ.),
оутѣснѣеліи (іЬісі.), ібвесчьститисА (іЬі(1.'),и не вхеккого двѣре свер'кігкніпііі есть
137 —
и жесточ'кишін (д. 34), опдл'келікіи (іЬісІ.), гуЬгкЛ{Июі|іиА (л. 34 об.), вхгк
вмѣсто вса (л.39), вкісоч-киши^х (л .44), ібвк (л. 45), ндс*гдкл-Ькі|ііи (л. 62 об.),
ндстдвл'ктисА (л. 70), нин'к (л. 62 об.), оудивл'кетсА (л. 63), покда
ніб (л. 64 об.), вол'к—имен. под. вола (л. 64 об.), Божіею вх с»
швѢ вхноѵтрь вдсх иліѢціе ВХ НеК'кжИ^Х сѢі|ШТВ0, сѢгѢккіиух вхскко Суі|ІК
ХТВО (л. 65), Ш рДД (л. 86).
66.	ДІОПТРА ИНОКА ФИЛШША.
въ листъ, полууставомъ 1563 года, письма южнославян-
скаго, на 268 листахъ.
Время написанія указано въ записи, помѣщенной въ концѣ списка:
ІЛДВИлТліоу В ТрИЦИ бѢ. СЛА ВХ В'кііД ДЛП. ВХ Л-Г /304 при ГгѢліенд стефана
ИероЛЮНД . Ѣ ЛІОНДСТИ продріѵ.
Первые два листа оставались бѣлыми и въ послѣдствіи исчерчены
разными замѣтками; напр. дд се дндетх кіота смше петре ддкх наліасты
хлепче скети продрѢліх...
Л. 3. ліиі(днлд пселосд «0034; глелі'ки діоптра, ндшилі же
к3и кол»х ндрицдетсе зрьцдло.
Нач. лоуче к рече лідло праведникѣ паче богатства гр'кшніи^х лініѵгда.
Л. 4. с'г и с и Константина н *к к о е г о й в е с т д 6 к н и з гк г л е лі е й
д’іо п т р д.
Нач. Гі?ке сію книгѣ ^оте прочисти.
Въ концѣ объявляется имя сочинителя: ді|іе же ^оціеши й пліе ув’Едети
писавшаго, се й то ндписоую ти й исчеть оБр‘кі|іеіии. осклік писліенк йлідть.
й соутк іѵ нм скглдснд петх. троесложно к посл'кднід. по трі пйсліенд же
йлід кодждо. прочла же в'кіршдА. всего же число к сторице тріціи три. й
десетины дкді|іи четверицею. рекше все число идчктк сиі(ь деветь со й осліь деть.
Выходитъ: ф і л і п п о с.
Л. 5. скпислтелеви стиси. іѵ в 4 ці а т 4 л н ы га в 'к га к о к к екпро
т и в л га ю и лі с е.
Нач. нендсучени кх нендоученилік іѵ ниул же люгѢ глю.
Л. 6 . п л д ч е в е й р кі д д н і а й н 6 к д г р 'к ш н д й с т р д н н д. слово
п р к в о.
Всѣхъ словъ пять. Второе начинается съ л. 16, третіе съ л. 68,
четвертое съ л. 142, пятое съ л. 182-го.
Послѣднее изъ словъ оканчивается статьею:
ІѴГЛДНІА ІАКО же КХ Л Ю БОЗ А 3 о р н ылг х (л. 267):
Правописаніе Сербское. См. Рум. музея, №. 95, и Сѵнод. библіотеки
№№ 170—171.
18
— 138 —
67.	ДІОПТРА ИНОКА ФИЛИППА,
СЪ ИНЫМИ СТАТЬЯМИ,
въ 4-ку, скорописью конца ХѴШ вѣка, на 199 листахъ.
За Діоптрою съ листа 186-го слѣдуютъ: списокъ съ печатнаго Мо-
сковскаго изданія Катихизиса 1649 года и выписки изъ Московскаго
изданія Псалтири 1651 года.
68.	СИМЕОНА АРХІЕПИСКОПА СОЛУНСКАГО ТВОРЕНІЯ
ВЪ ПЕРЕВОДЪ ИНОКА ЕВѲИМІЯ,
въ листъ, полууставомъ начала ХѴШ в., на 27 и 464 листахъ.
Л. 1. Свѣдѣнія о славянскомъ переводѣ: книга сіа блженндго сѵліешнд
ДЕССДЛОНИКІГіСКДГО ГАЖЕ ЕЛЬЛИНСКИ ТИПОИЗДАНД В ЛІОЛДОВЛДуТи В ГИД3Ѣ 1) : ПДТ()ІД()
^І’и І’ЕЦЛИЛІГКТа ВО «ІКИТЕЛИ ПЕріхВОВЕ^КуоВНМуА ДПЛХ ПЕТ^А И ПАВЛА, КЖЕ КЛЖЕН
нѣншііі и лі^дрѣйші’Гі 'ІЕрЛИЛІСКТп ПАТф'Д^Х ГДИНХ ДОСИДЕН прислд К ВЕЛИКОЛІ^
ГДИН*5 СтѢішіЕЛІ*»? кѵрх ІОАКИЛІ^ ЛІОСКОВСКОЛІ^ И ВСЕА рОССІИ И ВС’І’^Х сѢвЕрНкіуА
... г.	по Гр^|“|Ші|Г0 ТіѵДК’ГаіА ПДТрІАр^А КЛГ0СЛ06ЕНІК ПрЕ
В І^рВСЧ'Б^КІ|ІЕЛГА ВЕЛИКОЛГА ГрАдѢ
, И ВЕЛИКАГО АруІЕрЕА ДЛЕ^ІД
нѣкіиліх Грѣшны НЕГЛИ ЛІОНД^ОЛГА. В НЕДО^ЛіѢн
стрдни ПАтрі'др^Ч: гаже
ВЕДЕСА С ЕЛІМИНСМ НД СЛАВЕНСКІИ ДІАЛЕКТА і
ЛАОСКвѢ. ВО «ЖИЧ’ЕЛИ стдго Аруистрдтигл ЛІИ^АИЛД,
ЛІИЧ’рОПОЛИЧ'Д, ЧКДОбѢ ЗОВЕЛІоГі,
нвіуА же нѣкіиуА реченіиуА испрдвисА с древлиніА р^ііопнсАнныА книги елвлински
ПИСДННМА 6 лѣто /ЗлТв. Е САЛІОЛГА ірддѣ ДЕССАЛОНИкѢ . ВО «ЖИТЕЛИ стдго
ГіррКА ПрТЧН Н КрЕСТИТЕЛА (ІОАННА . «ЖрѢтАКІ]Н«АСА Оу ^ЧИЧ’ЕЛЕН ЕЛВЛИНСКАГО
ДІАЛЕКТА ІЕрОЛІОНА^ОВ’А ИОАНИКІД и СофрОНІЛ САЛІОБрДЧ’ОВХ ЛѴКудІЕВМуА. Суі|ІИу'А
Ш ОСТрОВД КЕфдЛИІ 114. НДЧДСА ЖЕ КНИГА СІА ПрЕВОДИТИСА С ЕЛИНВСІІАГО НД СЛД
ВЕНСКІТІ ДІАЛЕКЧ'А 6 лѢтО ^ЗрЧД (------1686------) ІАНН^ДрІА В «3 ДЕНЬ. СОВЕрШИСА ЖЕ
в лѣто /зрз (—1689—) окчоврід вл 7 день ... .ПспрдвлАти же что суі|ій
здѣ уоТАИ НЕ ІІІ СЕНЕ СААІАГО ДД ИСПрАВЛАЕТЯ, ДД НЕ САЛІОЛІНИТЕЛЕНЯ , НИЖЕ
оуДОВОДЕрЗОСЧ'ЕН'А , КЕ3 ГрЕЧЕСКИ\Х КНИГА И ѴЩ СОвѢч’Д КТО ЛИБО ДД іЛ’дЕ. ДД
НЕ ОуПОДОКИТСА ІірИВОлбі ПрДБИЛ^ ПрАБАА КрИВАірЕЛі’і’ ( ПО ПОСЛОВИЦѢ ГЛІОірЕП I )
КрИБОЕ ПрДБИЛО И ПрДВОЕ КрИВИЧ"А . Гі ДД НЕ КАКО ЛІНГАСА нѣчч'0 ИСІІрДВЛАЧИ и
ПрЛВОПОЛОЖЕННАА ИСНрИБИТЯ. НО ВСАЧЕСКИ ПОГрѢіІІЕНДА ЗдѢ ^ОЧ'АірДА ИСПрАВЛАТИ
ПОДОБАЕ С ГрЕЧЕСКИ КНИГА НСІ1|)ДВЛАТИ Л НЕ ИНДЧЕ.
1) т. е. въ Яссахъ.
139
ѵі. 2. Силіеон а паженнаго др^іепкпд д есс а а о н и іііГі і к а г о на
ереси, и іб един’кн правѣй і(рч’іа н с тѣ й нашей вѣрѣ, сірен
и ы\х же с а у ж б а у х и т а и н ь с т в а у х і^ р к к о в н ы у х р а 3 г а а г о а а н і е,
іб ежтве н нѣліх же урдліѣ и с^іриух в неліь, аруіерееух же и
іерееух и діакон-Цх. и іб снух с ір ен ныібдежддух. и ліи же
кійждо іѵдѢаютса. Гі іб Бжественноліх с ір е н н о в о ж д ь с т вѣ. іѵ
с ѵ лі в о а ’к же толкованіе прдвослдвныд у р т і д н с к Г а в !> р м , й
т о го р е ч е н і и изложеніе. шк^д^соБрдшдсА. Гі н д к і и у х сложена
Дтк. 6іре же іѵкдержительнкіА главы или члены двднддесАТк.
и іа к о с і а шб д ер ж нтх с ір е н н ы іі с ѵ лі в олх. Гі іѵ іѵ бк ат елк н ы у х
А о в р о д ѣ т е л е у х. іѵ в 'к т ы же н л н ѣ н д а в о п р о ш е н і а а ру і е р е а.
іі вопрос ившеліего. Гі к о н е ч к н о е іѵ с ір е н ь с т в ѣ. с ниліи же
ліѴдрѣн ш д го и словеснѣйшдго лідркд евгеника лі ит р о и о л и т а
ефесскдго пов'кствов а ніе црюіовндго послѢдобдніа.
Нач. свѣтлѣйшей^ славн'кйшелі^ вагочестивѣйшелі^1, тишдйшелі^ же и
великолѣгін'кйшеліъ гдрю й кназю всел люлдовлдуіи трсч’іелі^ и оукрайны пер
волі^ гдин^ гдрю іібаннЧ1 д&ѣ воеводѣ іѵ стѣліь дсѣ сын\1 лювезнѣйшеліъ
нашел лгкрности діілкское Блгословеніе в ст'кліь локздніи.
Посвященіе Греческаго изданія отъ лица патріарха Іерусалимскаго
Досиѳея. Здѣсь, между прочимъ, говорится о Греческой типографіи
въ Валахіи: понеже во вреліендух гдрьсч'вд вашего (т. е. Іоанна Дуки)
Бкістк и род^? ндшеліѴ еллинское ч-исненіе і) чрезх него же вселі^’ ліир^
дуовное веселіе Блговѣствуетсл и і^рк оуко і'осі'а нниг’ь закона прочетх пред
лицеліх грАд5ііраго во іерлиліх иТла поувдлдечсА. тбса же свѣч-лосч-к преддюіри
тисненію книгъ сію в кадоаичесіЛ’ю і^рыіовк. не сѣновн'ъ ивлАюір^’, но всю
еѵдлксіЛ’ю истинѣ, и наипаче во вредіени подог.дюіреліх оуклдждетсА. Въ конДѣ
подпись: вх лѣтѣ ^дупг в лііук ліарч'к іо андрианопоаА. доси^ей ліач'ію
Бжіею пдтріарул стаго града іераиліа и ліоаичвенникх іѵ твоей св'ктаосч'И.
Л. 4 об.—б.Досидей лілтію кжіею пдтрідрух стдго й по
каоннаго спаса ншего ;\ртл и ко га востдніа нрочитдюіры
п р и с і|і е е и р д в о с л д в н кі лі х р ч“ і д н о лі х. с ір е н н ы ж е и л ю д и н о лі х.
крдтіеліх и ч д д о лі х нашел лгкрности в ст'кліх д 7 !; наго
д а ’Г в св ы ш ш е к д (; л о лі х с и с и т е л к н ы лі х .
Нач. всаііій ловеіул ^доженх скій и излірн'кйшх іб ловитваух дитрецх.
Въ этомъ предисловіи къ читателямъ патріархъ Досиѳей, говоря
о важности твореній Симеона Солунскаго, замѣчаетъ: Б’к же даже до
нігк гако ібградх закаюченх Гі йсточникх здпечатднх ліногиліи нев'кжествѴеліыГі,
но кагочесч’ив'кйшій правитель всел дюлдовлддіи и оукраины гдинх ііѵаннх д^мса
і) На полѣ выноска: еллинскій тѵпх.
140 —
«оеводд. и «уже по дотѣ люлившилісА приведе сіе в' св4;тх. еллипскиліи
і
цѣнный лідтери своей стѣй Бжіей цркви даровати
X /ЛГ	....	.(_*_ г
$
послѢдованіа повѣствованіе) оувѣдите сі’е полезное іі нуждное. (л. 6).
Л.7. (оглавленіе) веці ей Блдженндгосиліеіѵнддруиепкпл
^ессллонитскаго.
Л. 8—27. п і на^х сирѣчь скрижаль г л а в х н а с ір і а книги.
Предъ началомъ текста помѣщенъ рисунокъ въ листъ, изображающій
церковь въ видѣ корабля, вверху надпись: «коравль зналіен^юірь црковь
воюці^ю и ш еретиковх гонилі'хю нд зеліли» .
Л. 1. Блженнѣншаго д р у Г е п и с к о п д е с с а л о н и к ій с к д г о
сѵліеонд рдзглдгольство в ^ртѣ на вса ереси и ш единѣй
вѣрѣ г да и вга и спса нашего і"са хрта & сіренны^х служ
б а)(х же и таиньства^х всѣ^х црьковны^х. ничто же свое
собственное и лі ѣ ю ір е, но Гб с т ы р п и с а н І й н о ц е в х с о б р а н
ное и лі х и сложенное по силѣ: швѣты д а ю ір е коелі^ждо
ІІИСЛІС
НЫ И ДІДЛеКТОЛІХ ПОвелѢлХ ИЗШБ(МЗИТИ СВОИЛІИ ИЖДИвСНЬЛІИ. и іако ддрх ЛІНОГ®
цѣнный лідтери своей стѣй Бжіей цркви даровати. про'іитд»і|?’Ги оуко книгЪ’
сію (еже приложисд и лі^дрѣйшаго ліарка ефесскдго сослютрителное црьковндго'
по вреліеналіх вопросившыліх.
Нач. в дотѣ единороднѣліх снѣ кгд и оцд и Г.3Ѣ ндшеліх жив^ірей
лЛ’дрости.
Содержитъ 32 главы.
Л. 68. IV свіреннм тайна^х.
Нач. врате паче ліене просилюе. Главы 33—373.
Л. 317 об. Тогожде толкованіе іѵ кжтвеннѣліх урдліѣ
н с^іри^хвнеліх сіренницѣ^х ж е и ді а ко н ѣ^х, ардоерее^х же,
и о и лі и ж е к і и ж д о с и х х одежддліи сіренныліи іѵ д ѣ а е т с а . не
токлю же. но и іѵ Бжтвеннѣліх тдйноводствѣ. коелі^ждо
даюірее слово с^іри^ь в неліх совершаеліьцх сжтвенно и
с ір и лі х в к р и т ѣ в л д г о ч е с т и в ы лі х п р о с и в ш и лі х пославшее
с А.
Нач. ш любви кжтвенныА подвижени ко еже видѣти чти когда ивлаютх
силіволы . Главы 1 —103.
созрително на прдвослдв
Л. 342 об. Тогожде толкованіе
н ьі й и н е п о р о ч ь н ы й н а ш е а вѣры р и с т і а н с к і а б ж е с т в е н н ьі й
и с ір е н н ы й с ѵ лі в о л х.
Нач. іѵ сіреннѣйшеліх сѵліволѣ истинныа Гі единыл ^рістіднскіА ндшел
вѣры нужно оуво.
Л. 367. Изложеніе тогожде н ж д н ѣ й ш е е. ш р е ч е н і и у х
с ір е н н а г о с ѵ лі в о л а іѵ к*ь д с о б р д ш л с а и н л к і и^ х тда сложена.
Нач. докро изложити и ГѵіЛ’д^ сіреннѣйшій ііі вж'Івенныр іѵі^евх сло
жиса сѵліволх да знаеліх. Главы 1—21.
141
.1. 373. ІѴвдерЖДТеЛНЫА 14 КО ЛІОЖНО і Д И Н Ы А ^рт'ІДНСК'ІА
НДШІА вѣры Г 44 вкі ДВДНДДесАТЬ. ГД Ж е нѢцЫИ члены зов^тх
В 'ІІ |» Ы, ГД В Л і Н К Ш і I Л О Ж і Н Н Ы А Ш К Л Ж і Н Н 4 Г О Др^ИбПКПД Д і 11 4 Л О
Н И К і Гі С К 4 Г О С V ЛІ і IV Н 4 . ІІ ІЛК О (ІА ІѴБДерЖИТХ Б Ж і с т в е н Н кі и
е ѵ лі в о л х. и іѵ и? в д і р ж л т е л н ы -к допродѣтеле^х.
Нач. истиннда и единд доітТднх ндсх в'крд пдче оулід сущій и словд.
Л. 377. Тогожде швѣты нд нѢкда вопрошеніА ліитропо
л и т д пентдпольскдго к ѵ р х г д в р і и л д. п р е д с л о в Т е.
Нач. подовдше оуво тдковда вопрошеній вышшда сущіДА н пдче ндсх, іѵ
сіренный алко и во ^ѣ пожелдннѣйшій Брдте.
Всѣхъ вопросовъ и отвѣтовъ на нихъ 83.
Л. 437. Тогожде іѵ сщІенствѣ к н'ккоеліУ влговѣйны^х
люнд^овх сщТенндго слУженіА еудостоившеліУса. ещіе іі іѵ
архіереи суіреліх тогдд в степени презвѵтерд.
Нач. вх ^ртѣ лін'к любсзный и искреннѣйшій крдте, долголіх лювве
всѣліх по здповѣди долженствующіе.
Л. 448 об. /ИУдрѣйшдго и словеснѣйшдго лідркд еѵгеникд
.ііитрополитд едесскдго повѣствовдніе црковндго послѣ до
В Д Н I А .
Нач. подовдше оуко по повелѣвдющіей заповѣди непрестанно ліолитиса вх
дсѣ и истинѣ поклоненіе вгУ приносити.
На послѣднемъ, 464-мъ, листѣ замѣтка Греческаго изданія:
ндпечдтдсА в гідсіи люлдовіи иждивеніел’і оуво всесвѣтлѣйшдго йгелюнд
едина іодннд дУки воеводы всед люлдовлдуи гдрл и повелителд всед оукрдй
ны. потщідніеліх же й испрдвленіеліх словеснѣйшдго гдинд 'ііѵдннд люливдд
перинд’ід іѵ вголювезнѣйшдго епкпд ^Усіскдго гдинд ліитродд. вх лѣтѣ /Д^пг.
О славянскихъ спискахъ сочиненій Симеона Солунскаго, см. въ Описа-
ніи славянскихъ рукописей Моск. Сѵнод. библ. №Л« 179—184.0 пер-
вомъ Греческомъ изданіи, съ котораго былъ сдѣланъ переводъ Евѳимія,
см. у Фабриція ВіЫіоіѣеса ^гаеса, ѵоі. X, р. 326—327.
69. ДАМАСКИНА ИПОДІАКОНА СТУДИТА ѲЕЗАУРОСЪ Ш СОКРОВИЩЕ.
въ листъ, скорописью ХѴШ вѣка, на 831 листахъ.
Переводъ новый ХѴП—ХѴШ в. Писанъ, судя по почерку, однимъ
изъ переписчиковъ извѣстнаго переводчика инока Еволмія.
Л. 1. К н и г д и ді е н у е .и д а д и (д ѵ р о г х (н р ѣ ч ь с о к р о в и ір е иже
списд иже вх «иондсѣ^х ддлідскинх, ѵпод'ідконх и студітх
142
д і і с а л о ні 'г с іі і и . зд'к іюложишдса и пила н'іікда словеса іі о л і 3
нда седліь нд конц'к книги, ч’дже и толкованіе отче ндіих.
На Греческомъ озаглавлено:
Иі(і)лоѵ оѵо/іа&рьѵоѵ Ѳ)]0аѵ{>6$ отцу оѵѵе-/^аірато, о
ЛаілаО7.Т[Ѵ<к о ѵлодіа7.оѵо$ хаі	еіс.
Л. 2. Оглавленіе.
Л. 3. Д а ді д с к и н х лі о н а у х ѵподіаконх о к р 4; т а ю ір и лі с а
радовдтисА.
Приводимъ все предисловіе; Вертограду здключену и источнику запечд
слово: еже
же и дзх
ліноги/ііх ч'ако
весь же:
овр'ктди
сего сло
простите
сію, ліною
ПОТірДСА
тл'кну кда во овоиух польза, лкоже глдголетх оное написанное
прочетх азх лідл'кГішіІі подоклти судиух незаключенх оставити вертогрддх,
сир'кчь писдніа лдвѵриндово или сфііти гддателное реченіе, ч'ако
церкве ндшел рдзуліх писаніи не ано таковый суіріп, но ако
лін'кч-и. т'кліже нуждно судиух не ч'дко осч-двленх той илгкти, не
но елико нсіідвше взысканы, но простыми н'ккіиліи словесы сеи...
ірмлісА творАТх, а наипаче взыскдвшыліх, Акоже суть сіа разула
весд авич’И люгутх. окдче получившій вр*мук пріелілюіре люлич'есА и
Зане ученіе и лучше в’кдуюАіріи дд внесутх что дико дкіе вх книг^
ко не елико к'к достоинствд рдди, но елико изавлсніа рдди толико
И НДПИСДСА. Л'ІШО же уко И СТІуДЛІИ ПрЛВОПИСЛТИСА и риторсколіу художеству
посл'кдовлти, но еже сиух презр'кух, ако простдА суірд разулѵкніА и иза
вленіе. сего ради в’кдып дд испрдвитх, д наліх Благодать дд иліать паче же
ддвшеліу ногу, здрдвсч'вуГіте.
Л. 3 об. Олово п о в *к с т в о в л т е л н о е на Божественное б л л г о в 'к
ір е н і е преплдгословенныА владычицы нашеа Богородицы и
приснод'квы лідріи. со г. ранное отх различимую пр списаніи,
купно же и претолковд ное нд окірііі а3ыкх отх иже вх ліона
скую ліал'кншаго да діа скина ѵподіакона и студита. слово 1.
Нач. обычдГі иліутх цдріе егдд поидутх нд лгксто, длюже восуотдта
перв'ке посылдютх слуги скоа да устроАЧ’х и уготовлтх лгксто оное.
Л. 16. Ддлідскинд лі о н д у а ѵподіакона и с чг у д и т а
еже по плоти рожество господа нашего
слово 2.
Нач. уподоБЛАИТСА прдздницы церкве ндшел.
Л. 32. Д а діа скина люн дуа ѵподіакона и студита слово на
с в а т о е б о г о а в л е н і е господа ндшего і и с у с д у р и с ч’ д. слово 3 .
Нач. вседержитель вогх и ліноголіилостивх создатель.
Л. 50. Далідскинд люндуа ѵподіакона и студита слово нд
четыре д е с а т о д н е в н о е с р *к т е н і е господа ндшего і и с у сд у р и с т д.
слово 4.
Нач. всако Д'кАніе и ведкое д'кло клдгое, Благословеніи урисчідне.
слово
іисусд у р н с т а.
г н о я ѵ і V о іі л ѵниязѵп’ѵѴ ххо зоннѵЕѵмз ѵІі 3 О Н О V !|, Я О II ѵілі'оэл
Г !І И Н 3 I, А II’ С Я И V 3 9 ОЛѴН9ѴѴЭ О Л Г I. V 9 3 3 I Н 3 I. А Д7 ’ 00 061 ’ ]/
 іпніпѵіЬкя ояѵ эн хяинТЕѵі'и ‘ ояллзшікм. ияѵи и хяинГЕѵіііі ияѵи 'ввц
 д [ О 9 О V 3 • И I і V IV 19 9 ц. т
О Н 3 И І II И 19 і) И V О (I О Л О ’Л V 3 ІІІ V Н 19 Іі И к 19 V V V 9 V 19 Н 3 9 О V 3 О Л V V 9 3 (III
у, V о X э ѵ н г л. и V к л з и г н о іі г і V о и л ѵ X г н о іѵ ѵ н и я з г іѵ ѵ р 181 ' р
 ГІПГН ѴІНѴЭИ11 ХХМѴОЛѴѴ I
ЗЯЗ ОЯѴ ‘зНѴІХЭиЗХ МІНЗЯОѴЗОЛѴѴЯ ‘у.Хі|.ЭЯ ХЯірЯОѴЗк ѴЧНѴОЛ.ЗГН И(ІХ 'ВВЦ
•61 ОЯОѴЭ И 1(1 V IV І9ЯІ|,ГОНЗИ(Іи и
19 Іі И Г О і О .1 О У V 3 т Г И 19 Іі И к 19 Г Г V 9 V 19 Н Н 3 9 О V 3 О Л Г V II 3 (I и 3 1 Н I). И 3 А V н
оэоѵз ѵхитАхэ и ѵнояѵі.Ѵопл ѵХѵноіѵ ѴНИЯЭГІѴѴ^ ’ІІІ Т
’ Х9ИѴ!].І1(ІЗХОЛѴОГ ‘у,|іЭ!І
ОІІхАоЛѴѴЯ ХЛОЯ І|.ННЗЭЛ.ЗЭ,І.ЗЗ 9X33 ХЛОЯ ОЯѴ ХП’зАѴірЯОІІЭИ И ХІѴзА(к|.Я ВВЦ
’ Ц оэоѵз
• V Л.3 И^Х V3 Аз И I О ,1 3 ПІ Г Н ГЭѴІІЭ и ѴЛОЯ И ѴГОПЭОЛ ЭІНЗЯЗѴ<ЬоЗ(1и VII
О9ОѴЗ ѴЛ. ИѴАл. 3 И ѴНОЯѴіѴоиИ V X ѴНОІѴ ГНИЯЗГІѴГр ’^СІ -р’
•|9Іі(І09Л. ХЛ.МѴЛ ЭЯЗОЯѴ ‘ѴІЯЗОЯ ѴІНѴѴЕоЭ VННЗѴ1].ѴЕѵЗ ЧхАз иЛь ѴН 'ВВЦ
• о I о я О V 3 ’ 011 X 3 О Я И X Н 3 1.1
ѵ н и ѵ У А V о л ѵ н ѵ з л. и х ф я з о (і и и олѵхѵяззсіи зіяхззтоз ѵн
ояоѵз ѵхиі'Ахз и ѵнояѵіѴопл ѵХѵноіѵ ѵнияэѵіѵѵ^ ’ОН ’ІГ
•зіязоэ зіэоѴои и хЕѵііяо
9X53 И Ѵ5ХЗѴОЛѴѴЛ ‘ ОІІЯЮЯ А'іЛ(і ЗІНГѴЕ 9Л.ЭЭ ОЯѴ ОяА ХЯ1].90ѴЭк ‘ВВЦ
• 6 о я о ѵ з  ѵ л. з и А7 ѵ з А з и і о л з пі ѵ н ѵ V о и з о л зінзззнЕод з о н ѵ з л. и э ѵ п з
ѵн оэ о ѵ э ѵх иѴ Ах з и г н о я г і V о и л г X' у н о іѵ ѵ н и я з ѵ іѵ ѵ^ ’851 ’ІГ
 хлоя чѵзхгѴЕоэ хіѵѵэ и ояА он ‘ѵіязоя ѵінѵѴЕ ѵзя -ввц
‘8 0 9 0 ѵэ -АХэ ѵп
ѴН И V X 5 И И V 3 А 3 И ) олзпіѵн ѵѴопзол ЗІНѴХ5ОЭ ЭОНВЗНѴиііх ѵн
О9ОѴЗ ѴХИѴАхЗ И ѴНОМѴіГОІІИ ѵХѵнОІѴ ѴНИЯЭѴІѴѴ)/ 601 ’Е
 ХХ0ІѴЯІ9Я
ХНИЯ хХз(ІХ ХХ0 ‘ ХП'ОЯЦ.ЯОѴЭк ѴЗХМѴкАѵЗ ЗЯЗѴ ‘ИХЭѴПѴН И ѴѴІ’Е ВВЦ
’ Д О 9 О V 3 • X Т V 0 9 3 I Я X 3 3 ПІ 3 V Н И V 19 Л. 3 3 (I П 9 к V V II
ѵн и ѵ х з и і X ѵзАэиі ОЛЗПІѴН V Т О 11 3 О Л ЗІНЗЯЗІІЛОП эонэзѵ^холоя
ѴН 0 9 О V 3 ѴХИѴАхЗ И V н О Я V I V о П А ѵХѵНОІѴ V Н И Я 3 V IV ѵ У іб ц
• ѴлА(ІѴ ояиѵ
ОЛЗОМ ИХИХЗОлА ХЛ.ѴЛ.оХіО9 ѵѴЛЗ ‘ИЯІОІѴѴЗЭ И ЭіМі ХхАіѴИ ИѴкІЯЯО ‘ВВЦ
додоѵз-иіѵѵіѵя хз ояохзисІХ зінзл.^. (Із ѵн і|, я з (I ѵ Е ѵ ѵ мінѵхзоя о и
09 0 Ѵ5 ѴХИѴАхЗ И V н О Я V ,1, V О 11 А ѵХ ѴНОІѴ ѴНИЯЗѴІѴѴ^ ‘98 ’ІГ
•ЭОНЛіоХоіі И Э0НЛ,30(ІѴ ‘ЗОН5Э9ОѴЗ ЗЯЗ 9X33 ѴНЛ.ЗѴкИііх ѵѵяэзісря
ОѴЗк ѴГпАѵ ѴЗХэАнЗІѴИ ЗШ хХиН У.Л.0 ‘ѵі9Н93П1Ат яхАэ ИХЗѴк искъ ’ВВЦ
•д 090 ѴЭ • О Я 3 (I V Е V V 3 І Н V X Э О 9 ЗОНЯЗНѴоіІЗЯХЗк VII
О Я О V 3 V Л, И V А Л. 3 И V Н О М V I V о II Л V X V Н О IV V Н И Я 3 V IV V • ро 1 9  р
— 8Н —
144 —
и студита кх люнл гк^х лілл’кншаго, окхелілелюе купноион’к
к і и х х ч а с т н ы \ х ч и д і с •к х х н о к ’к с т ь. с а о в о 14.
Нач. праздницы и торжества нашед, влагословенніи христіане.
Л. 213 об. ДаЛІ4СКИН4 ЛІ0Н4р V П О А І 4 К О Н 4 И С Т у А И Т 4 О ііКі
не з'кло плакати отшедшихх с к а з у е лі о о н ’к к о е лі х н4Ч4лни
ц’к. слово 15.
Нач. оу слышите нлчллницы ученіе и подвизаніе услышите.
Л. 222. ченТе ув’кці4телное о п о с т ’к ск4з4но отх нх
НОНЛС’куХ ЛІ4Л’кІіШ4ГО А 4 ЛІ 4 С!і И Н 4 ѴПОДІ4КОН4 И СТОуДИТЛ КХ
нед'клю с ы р н о у ю вечера. слово 16.
Нач. обычлй илі’кютх царіе, вллгословенніи христіане, егдл иліугх воины
ПОСЛ4ТИ Н4 БрЛНЬ.
Л. 231. /Мученіе с д а т а г о сллвнлго великоліученика д е о д о
рЛ СТ04ТИЛ4Т4 склзу'елю ОТХ ЛІЛЛ’кііШЛГО вх люнлск^х Д 4 Лі 4
СКИН4 ѴПОДІ4КОН4 И СТуДИТ4. СЛОВО 17.
Нач. инное н’ксть сладчайшее во кллз'ки душе Благочестиваго челов'ккл.
Л. 247. Даліаскина ліондр ѵподілконл и студитл пов’ксть
члстны^х чкдесх и и с т о р е и бывши^х отх всевеличлйши^х чи
НОН4Ч4ЛНИКХ Лі И 4 И Л 4 И Г 4 В р ’( И Л 4 . СЛОВО 18.
Нач. Н4 три чини разд’клАеліа суть здлнід божіа.
Л. 282. Поученіе сватлго вели к о лі ученика 6 в с т а д і а но
В 4 Г О 1064 И дружины СГО деопистіи И Ч4ДХ его 4Г4ПіА и
деопістд сказанное отх лілл’кншаго вх люнаск^х далі4скина
ѵподіакона студита. слово 19.
Нач. дже злла искушенІА слушадсл челов'кколіх отх т^х винх
БЫВЛЮТХ.
Л. 302. Житіе и жизнь преподобнаго отца нашего ніколаа
архіепископа лі ѵ р л и к і іі с к а г о чндотворца реченное отх лі а л ’к н
шаговх лі о н л с ’к у х даліаскина ѵподіаконаистудитл.слово20.
Нач. прідтно есть, Благословеніи христіане рука живописцевх.
Л. 334. Даліаскина люнаха иподіаконаи студитаслово о
притч’к ліытарА и фар'ісеа, овхелілетх же сице о еже не п л л
кати и сліпреніи и испов'кданіи, слово 21.
Нач. видАціе издалече БллгооБразныд вертограды.
Л. 368. Даліаскина люнаха ѵподіакона и студита слово
о притчи Блуднаго, соовхелілетх же сіе слово и о покланій.
слово 22.
Нач. веліе н'кчто зло есть, влагословенніи христіане отчлдніе.
Л. 386 об. Даліаскина люнаха иподіаконаистудитаслово
о скончаніи л і і р а и о антиуристе но второ ліх пришествіи гос
пода нашего Іисуса х р и с т а преведесд с слова иже во сваты хх
145
С Т Ц Д НДШЕГО И П П О Л И Т 4 (I Л П Ы (1 И .11 С К 4 I’ о И (1 (1 і і ДІ Н И і; Л С Б А Т Ы \
Д И О С Т О Л X . СЛОВО 23.
Нач. овычдй иліѣютх царіе, влдгословенніи христіане, егдд пойдутъ Н4 Бранч.
Л. 412 об. Ддлідскинд діонд^4 ѵподіакона и студита сло
ВО О ИЗГН4НІИ 4Д4Д14 И О ЛІ И Л О С Т Ы Н И . слово 24.
Нач. дкоже человѣкъ егда нліать поити куплю дѢати не двизаетсд, аціе ід
вопроситъ.
Л . 426. Д 4 ДІ 4 С К И Н Л ДІ О Н 4 р ѴПОДІДКОНД И СТуДИТД Повѣсть
О С В А Т кі Р И К О Н 4 р , ОТІіуду Н 4 'I 4 С А С И р Г О Н і Н І’ і И КІИ ІО
нителіе и съ нидіи поборницы, купно же и рдди кіа вині.;
п р і а р ді х п р 4 в о с л 4 в і е сокершдтивъ первое в о с к р е с е н ’і е с т ы \ к
постовъ, слово 25.
Нач. господь нашъ Іисусъ Христосъ сынъ и слово Божіе и богъ подвиз.іа
человѣковъ ко ученью клаголіу рече во сватодіъ еѵангеліи.
Л. 454. Ддлідскинд дюндр ѵподіакона и студитд слоко
вх поклоненіе честнаго и ж и в от во р а і|і а г о креста гледюе вх
г-ю недѣлю свАтмр постовъ, слово 26.
Нач. уподоБлдетсА днешній сбатын день, благословенніи христіане, ді о
же егдд единъ царь идетъ на рать и побудитъ враги своа, послѣди ;г.е
возвраі|іаАЙсА пріити вх полату свою.
О перстосложеніи въ этомъ словѣ слѣдующее паставлепі- :
но кдко долженъ есть творич’и кіиждо Благочестивый христіанинъ кресч л
свой? первѣе уко да совокупитъ три своа персты 34 свлчую троицу: вели
кій перстъ и другіА два суціал близъ его, тлже пербѣе уко дд положитъ ю
нд челѣ своеліх, второе нд чревѣ своеліх, треч’іе нд прдвѣ.нх раліѣ, и чет
вертое нд лѣволіх раліѣ. егдд творитъ тако, тогдд зндліенуетъ истинный
крестъ (л. 458).
Л. 462. /Иѣ С А Ц а 4 П р И Л І А ВЪ 1 Д і Н I. В X П А Т О і В О С К р I С і Н 11
сваты а четыредесдтницы житіе пре подобны а ліаріи егі:
п е т с к і а ддлідскинд лі о н а х 4 ѵподідконд и студитд. слово 27.
Нач. веліе нѣчто клаго есть, Блдгословенніи христіане, покалніе и сицекс=
клдго есч'ь, ако всакдго человѣка спасаетъ.
Л. 472. Ддлідскинд лі о н д ѵподідконд и студитд словое/.
нлю доліину. слово 28.
Нач. три суть великіА добродѣтели, Благословеніи христіане, вѣрд, і:.;
дежда и любовь .
Л. 486. Ддлідскинд ліонах4 ѵподідконд и студитд слово
вх недѣлю лі проноси цх. слово 29.
Нач. СЛ4ДЧ4ЙШІА АДИ И ПИЧ’ІА, егдд присно носатъ а нѣцыи нд трлпе2'у
Л. 501. Ддлідскинд люндха ѵподідконд и студитд сло г. <•
вх недѣлю разславленнаго, слово 30.
19
146
Пач. ч"клесныА неліоіри, лже вх челов’кіукул суть, клдгословенніи дристі
ЛНе, инн'іи БО ИСцѢлАЮТСА ОЧ’Х ВЫр'кзДНІА, ЦНІИ Же ОТХ ПЛДСТЫреЙ.
Л. 518. Ддлідскинд июнд^д ѵподідконд и студитд слово
О Б І|І И ЛІ X А 3 Ы Іі О ЛІ X В X Н і Д 'к Л Ю с д лі д р а н ы н и. слово 31.
Нач. человѣцы иже ркіютх глувину зеліную и иірутх сревро.
Л. 533. Ддлідскинд люнд^д ѵподідконд и студита слово
с вой ствен н ыліх азыколіх вх недѣлю слѣпдго. слово 32.
и слддше вх человѣцер, клдгочестивіи ^ри
ЛІОНД^Д ѴПОДІДКОНД и студитд слово
вх недѣлю с в а т ыр 318 богонос
Нач. ако нѣсть честьнше
стідне, Акоже любовь родителей.
Л. 550 об. Ддлідскинд
свойственны ліх азыколіх
нкцх отецх. слово 33.
Нач. древле еллиніи иліѣшд обычай ако кій человѣкх сотворитх повѣду нд врдни.
Л. 568. Ддлідскинд Ліона ^д ѵподідконд и студитд слово
оБі|іеглдголителное вх нед'клю всѣ^х сватм^х. слово 34.
Нач. отнел'к же окончи^оліх сватьій прдздникх ПАт'ідесАтниі^ы.
Л. 577. Поученіе сватдго слдвндго в е л и к о лі у ч е н и к д ди
ліитрі'А ліѵроточивдго претолковднное нд ОБірІЙ А3ыкх отх
ЛІОНД^ОВХ ЛІАлѢйшАГО ДДЛІДСКИНД ѵподідконд и студитд со
окхелілетх купно н ѣ к и х чюдесх пов'кстк. слово 35.
Нач. обвічдй иліутх і^дріе, клдгословенніи ^ристідне, егдд ртАтх угостити
други СВОА, не СТОАТХ СДЛІИ служити, НО П0СТД6ЛАЮТХ СВОИ^Х рДБОВХ Б'крны^х.
Л. 595 об. /Иученіе сватдго слдвндго великоліученикд
деодорд тиронд ИЗТОЛКОВДСА НД ОБірІЙ А3ыкх вх лі о н д с ѣ х
ЛІАлѢйшАГО ДДЛІДСКИНД ѵподідконд и студитд. гле ТСАВХ д-ю
су квоту ПОСТД. слово 36.
Нач. егдд лідксиліканх и ліаксиліінх двд тіи цдріе еллинстіи цдрствовдшд,
тогда и велі’А вѣдд БАіие вх урисчіднеул.
Этимъ словомъ оканчиваются слова иподіакона Дамаскина, и затѣмъ
слѣдуютъ приложенія подъ заглавіемъ:
Л. 607. Вх си^х ндчиндютса словесл ліногда полезндд
и н у ЖН Д А КО В С Аколіу р и ст’ід н и н у которіи суть с е ДЛіь. СИ
рѣчь. 0 ЛЮБВИ.
Нач. ійсх ^ристосх и вогх всѣр здвѣірд сватыліх своиліх учениколіх
и дпостололіх рече: ліирх люй длю вдліх.
Л. 611. 0 искушеніи.
Нач. Акоже рѣ^х выше о люкви, тдко пдки дд реку вдліх о искушеніи
егдд кх ндліх пріидетх нѣкое искоушеніе.
Л. 613. 0 сревролювіи.
Нач. дд возглдголю валіх и осревролюы|еух, иже иліутх богдч ство и ^рднлч’х.
Л. 616, 0 лі и л о с т ы н і и
147 —
Нач. пророкх глетх ліилулГі укоги^х, кх заиліх ддетх ногу.
Л. 617 об. О завистіи.
Нач. изначала Б'к зависть и еіре днесь оврѣтаетсА.
Л. 623. О ПОІІ4АНІИ.
Нач. илідліх донести вашей любви, аково есть покданіе и како польза
члка творити е.
Л. 625. О исповѣданіи.
Нач. человѣцьі елицыи ^отатх душу свою спасти и наслѣдовати вѣчное
царствіе подопдетх всѣліх притеціи со слезаліи исповѣдатисл ко дрвныліх от
целіх своиліх.
Л. 628. О отче н а ш х.
Нач. отче нашх, иже еси нд некесѣ^х, кдко исповѣдаетх нѣкто триста звдти
отцеліх.
Сочиненіе Дамаскина иподіакона Студита на народномъ новогре-
ческомъ языкѣ издано въ Венеціи въ 1628 году. (см. ВіЫіоіЬеса Стаеса
ГаЬгісіі, ѵоі. X, р. 501).Второе изданіе вышло тамъ же, въ 1664 годуі).
Крузій замѣчаетъ, что «Ѳезавросъ» Дамаскина иподіакона было очень
распространено въ Греціи и читалось по церквамъ: «Іііс ііііиз ІіЬег
<Ѳг|ааоро'{> іп ра^огит Сггаесіае еі ТЬгасіае іешрііз, зиіз Ботіпісіз еі Гезііз
іІіеЬиз, циіЬиз еіиз Абуоі іпзсгіріі зипі а засегйоіе а<1 рориіит 1с§і зоіеі,
иі ай О. Сгегіасіішз (Тигсо—Отаесіа, издан. 1584—1594 г., р. 53).
Въ славяно-русскомъ переводѣ описываемый списокъ можетъ счи-
таться единственнымъ. 26_е слово, заключающее въ себѣ наставле-
ніе о троеперстномъ крестѣ, напечатано въ Скрижали, изданной
въ Москвѣ, въ 1656 г. (л. 756—789), въ томъ же самомъ переводѣ,
какъ въ разсматриваемой рукописи. Отсюда можно заключить, что
переводъ сочиненія иподіакона Дамаскина оконченъ до 1656 года.
Въ предисловіи къ Скрижали читаемъ:
кнеГі же (т. е. Скрижали) и ины а подоб4юі|Гіа в е і|і и такоже
п р е в е с т и п о в е л ѣ х с г р е ч е с к а га з ы к д н а с л а в е н і к і и , п е ч а т-
н ы лі х же т и с н е н і е лі х и з д4ти п о ве лѣх, икоже слово прелі^’д-
р ѣ іі ш а г о ѵ п о д і а к о н а д а лі а с к и н а с т д і т а іо к р т ѣ, в не лі ж (
изложено гако т р е лі и персты десны а р к и и з іо б р а ж д т и вса_
коліъ ^ті тнинъ нд лицѣ ское дна лини кртд ко окра стма
е Д И Н 6 С 1|І Н М А И рДВНОСЛДВНЫА Т р Ц М .
Отъ раскольниковъ пе укрылось значеніе этого свидѣтельства.
См. Исторію о вѣрѣ Саввы Романова (Лѣтописи Рус. Лит., изд. Н. С.
Тихонравовымъ, Т. V, стр. 140) и Поморскіе отвѣты (отвѣтъ 92).
і) Экземпляръ послѣдняго изданія 1664 года находится въ библіотекѣ
А. И. Хлудова.
148
70.	ИЕ ІУДЕЯНИНА СЪ ШСПАНШВ,
ть 8-ку, полууставомъАполовины XVI вѣка, на 350 листахъ.
Л. 1. Отіазаніе ^ртііанинл і нд'канина. еиже Гіліена оувіѵ
р т и а н и н т и лі ш ф е й. іі іо д "к іа н и н ж с а н о у л 4. Бывшее в х а л е к
сандрий. вх дни курила ар^иеппа тоа алекелндрии. гй елг.
Нач. іавлению спса нашего іі ^л. вывшоу по вгки вселенн’кй и пррчеекыліх
эучениеліх св’ктАірилісА и вФ'к іаже вх ст^ю и единоЛ’ірн^ю троііцю по вскн
гіхѵкн'кн.
Правописаніе списка русское. Для образца приводится отрывокъ:
Ёх ёдинх же ці днии. скддше акоула на лгкст'к н'ккіѵёліх ііюдеііетеліх.
Бес'кдоуюі|іиліх ііид'келіх ій си\х. іі си елі^’ глі|і*5. тиліофеіі н’ккто
А '	; его глміра. створивх еже н5 ісѣ зна
	'	~	..л. л ... Л.... ._ о.._	......і1.л_
'! г’лше і
иіенеліх урч’ианинх престол и слышавх его
чние еже есть зндлгкніе ч'гнаго кртд на чел'к іІ на срци своеліх. рече лк'М'к
:эі|іеши ли да пыуов'к сФдчіа на лѵксте н’ккоёліх ш си стА34ніё створила
б стыух книги. Гпод'кіі рече. ей. аі|іе уоіреши створив'к. уртилнинх рече. коли
•,оі]іешч. Гіюд’кГі рё ’угро. и кисть нл ЪтрИА. гкдшиліА ііліа на лѵксте реко
тклѵх дролюсх. и пшсл^шАтеделіх схшедшелісд ліногыліх. АЕиё июд'кіі рече.
іб кй іі которыух книгх рощеніи слово створити, ш члвче (л. 3—4).
Выдержки изъ Библейскихъ книгъ по древпему переводу приводят-
(ч часто дословно. Приводимъ отрывокъ изъ стязанія о Св. Троицѣ:
11 ілвисА гь Авр.ѵіі^ оу дук.і лілліхвриискА скдАі|!іо еліг оу дверей Л(|ІИ своед
полхдне іі вхзрк АВрл.ііх вид'к й се три ліоужи грддоуірд свыше
;тдвх дврлАліх Гіде вх і 1 1
іх. гке оуклонитесА вх лін'к вх ноуі|ію. и да ^лікіо ногы ваша
і оустоудитесА шй доуколгл. Гі по си^х іѵидите нл поуть вашь. и
л сі	оГ	'ч*	*	#	Л
л	*
его. и
ср'кт'кние ііліх, іі піѵклонисд Гыіх до зелілл. іі рече
'	'	ВОДИЛО .
рече гк
,шлі^. ТАКШ СХЧ’ВОрИ ІАІІОЖе рі. ІІ ПШ'ГІ|ІАСД ДБ^ЛЛІК В л’ірю КХ САрр'к ЖСН'к
?еи піѵч'ірнсд іі вхагкси. три лгкры селіидАЛН іі схтвори ійпр'кснокы. й вя
; отада тече аврААлгл и поіатх ыгг^ьде телеір» ^"нх іі дшкрх іі дасть н
:ідх доліхліх его (л. 68).
На Греч. см. у Монфокона въ Описаніи Коаленевой библіот. (сой.
299, л. 69).
Л. 16 4. ш д 'к в с ’г а ’к.
Нач. двствиі ді|іе все ііліатк.
Л . 164 об . В О Іі АІ А ій Ц 4 ІІ СНА И I т 4 Г О Д у А Т р І^ И Н е р 4 3 А 'Ь А
:иу. треліи же сокьствы совок^плделі^. в'кр'к исправленіе
: р т И В ІІІ Й С А ІІ 10 А (; Я. В X Л ф р И К И Й ІІ 6 X Іі 4 р X ф 4 г е н 'I;. Г И Е А Г В И . ш ч е.
Пач. кывшеё зналіениё паче чюдо вх дне налііі изеоачса ліне гр'кшнолі'і ГпйсифЧ’
:пл?;і.|і іно лі^ ііі иіод'кй описати, да слышивше ползы ліногы помѣчать діііи
149
НАША . И ЧЛІіОЛІОКЦА КІ'Д ІІрОСЛАБА'ГК . НЕ ^ОТАІЦДГО НИ СДИНОЛіЧ ЖЕ ЧЛБІіЪ
ПОГИБНУТИ. НШ БГІЫІ’А Г^'ІШІНИШѴЛІХ СПСЧНСА. НкІН'к $ЖО ЛІОЛЧАННЕ дадите
ЛІИ. Гі ВНЕ.ІІЛЕ’ГЕ СЯ ІОНА СЕНИ ЕЛІ’А ГЛЕШкІЛІЯ . И ИСПОАНк ПОЛ^кІ. СВЕ^ІШИСА ГіСПО
Б'кдАНІЕ. іфк Гі|)АНЛИЙ ПЮКЕЛ'к ВЕдДЕ И ВСЮд'З іфтИТИ ИІОД'кіл'нШДГА. П С'АШЕДШК
Б'А дф(>ИКИІ« ГЕІОрГкК С*М |1Ю СПА^ ТШГДА ІІОВЕЛ'к ДД СЯБЕ^Е/ЛСА К НЕЛЮу ВСИ .
Кончается словами: ддя Гийсифя іліпо іі^іедя бгііміх елико слыша и видѣ
сиГі Гі ндписдул. ВО СЛЛвЧ БГД ІОЦА АЛІІНЬ.
71.	ПРИТИТМЬ ПРЕПОДОБНАГО ІОСИФА юиошсмго.
въ 4-ку, скорописью ХѴП вѣка, на 483 листахъ.
Изданъ въ Православномъ Собесѣдникѣ (1855—1857 г.); варіанты,
представляемые спискомъ, не важны.
72.	ПРОСВѢТИТЕЛЬ ПРЕПОДОБНАГО ІОСИФА ВОЛОКОЛАМСКАГО.
въ 4-ку, скорописью XVII вѣка, на 508 листахъ.
Л. 1—378. Просвѣтитель Іосифа Волоколамскаго, въ 16 сло-
вахъ, но съ пропускомъ 12 слова, часто опускаемаго въ спискахъ.
См. Правосл. Собесѣдникъ за 1855—1857 гг.
Л. 3 79—450. Защитительное посланіе ключаря Іоанна Насѣдки къ
патріарху Филарету объ исключеніи изъ молитвы на освященіе воды
слова: «погнемъ» и о другихъ неисправностяхъ въ Богослужебныхъ
книгахъ. Безъ обозначенія главъ.
Нач: «к'кднын и ліногог^'кіинкіГі не члкя смГі но песя сккЕрнкін д не поля
ИБ.ІНЯ СЕЛА КЛЕ.ІІЕНТкЕБА.
Выписки изъ этой рѣчи см. въ Описаніи рукоппс. Сѵпод. бпбл., ЛЬ
233, стр . 348—355).
Л. 450—503. Безъ отдѣльнаго заглавія—сочиненіе возразительное
того же Іоанна Насѣдки противъ ложныхъ мнѣніи Антонія Под оль_
скаго объ огнѣ просвѣтительномъ. Безъ обозначенія главъ.
Первая статья надписана: 0 словеси бжіи коплоірйсА н го|і.і,олі\1 Антонѣ
ПОДОЛСКОЛіЧ нону ЕрЕСк СОСТАБЛА»І|І*5 .
150
Пач. что бЧнствены Ч»ліо возносишисід нд рдз^’ліи стм^х іііцх .
См. выше указанную рукопись Сѵнод. библ., Л» 233.
Л. 504. Грамота (1623 г.) Патріарха Александрійскаго Герасима
о прилогѣ въ молитвѣ слова: «и огнемъ» .
Издана въ житіи преп. архимандрита Діонисія (см. изд. 2-е М
1855 г., стр. 84—89).
73.	МАКСИМА ГРЕКА СОЧИНЕНІЯ,
въ 4-ву, полууставомъ 1563 года, на 424 листахъ.
На послѣднемъ, 424-мъ, листѣ запись одного почерка съ рукописью:
Л'К ^3 СЕД4ІХДЕСА Д.ГО СХВЕ^ІХШЕНА КМ КНИГА СІ'Д АВГУСТА АІ .
Въ рукописи помѣщено только 25 главъ сочиненій Максима; осталь-
ныя съ 26-й по 73-ю включительно, по замѣткѣ приводимаго ниже
оглавленія, составляли особую книгу, которая, быть можетъ, и до-
селѣ хранится гдѣ либо.
Л. 1. приліовіЕ сказакі|іе вк^лтце сил^ книжки сеа.
Нач. НАСТОАІ|ІДД Н0В0С8ЧИНЕННДА КНЖКА . ДД(1Х ОуБО Т ВСЕСТГО І П0КЛ0НАЕ4ІДГ0 Д\А .
Предисловіе это принадлежитъ собирателю словъ препод. Максима и,
\/ судя по настоящему списку, составленному спустя^? лѣтъ по кончипѣ
I Максима,—первому изъ собирателей. Издано въ Правосл. Собесѣдникѣ
за 1859 г., Февраль, стр. 7—10. Въ копцѣ за словомъ «аминь» помѣ-
щены три строки, не находящіяся въ изданномъ спискѣ:
П|Ш)ЧИТАЮІ|ІЕИ 410
ЛИТЕСА Гі 6 4ІН'к
0КДДНН041Х:
Л. 4. сказаніе извѣстно глава гд же с оу т к в к н и 3 ѣ с х и:
Приводимъ вполнѣ это оглавленіе для показанія—изъ какого коли-
чества словъ и въ какомъ порядкѣ состоялъ древпѣйшій сборникъ со-
< чинепій Максима Грека:	'
А.	ИСПОВѢДАНІЕ П^ДВОСЛДВНВІД вѢ^М ЛІА^ИЛІА ИНОКА.
В.	ЛІЛТВА К8 Прчтѣи КЦИ . В ТОИ И ІІІЧАСТИ ВИНОСЛШВІЕ Ш СТрТИ СПСОВ'ІІ.
Г. ПЪ КЛГОДАрСТВЕНА К8 ІцГт'ЬЙ ТрЦЫ. ГЛЕ4ІА ВХ ВСК СБ'ктЛ^К НМ).
Д. СЛШВЕСА Ш ЛИЦА ПЕТ(1Д АИЛА ЕГДА ШВЕрЖЕСА 1(Д Гі ПЛАКАСА г6()К0 .
6. СЛОВО Ш (ЮЖЕСТВ'к СПСОВ'І;. В ТО ЖЕ Гі »и иоудѣю.
5. СЛОВО Ш6ЛИЧИТЕЛКНО НД ЕЛЛИНЬСК^ІО ПРЕЛЕСТЬ.
151
в то же (обличеніе и нд
Гі оуліыслившдго ІА (КЫф
фл ліааліеда . 6 нё те и
3 . СЛОВО ПО^ВАЛНО СТЫ АПЛІѴ ПЕТрОу и пдвлоу.
ЛАЧ’кІНкСКЫА Ч’рИ БІѴЛШЫА ЕрЕСИІ
Й. СЛОВО ОБЛИЧИТЕЛНО НА АГАрАНЬСКОуЮ ПрЕЛЕСТк
НАГО фд діаадіеда:
Д. СЛОВО В. IV ТО ЖЕ КХ БЛГОВ'крНЫ НА БГОБОрЦА
СКАЗАНІЕ ШЧАСТИ Ш КОНЧИН'к В'ккА СЕГО!
7. СЛОВО ІѴБЛИЧИТЕЛНО КІѵМгк I рАЗВрАЦІАТЕЛНО ЛЖИВАГО ПИСАНІА АфрОДИТІАНА
НЕрСАНИНА ЗЛОЖрЕНАГО.
АІ. СЛОВО ІѴвѢчАТЕЛНО IV ИСПРАВЛЕНІИ КНИГХ р^СКкІ. В НЕ ЖЕ И НА ГЛЦІкІ,
ІАКО ПЛОТк ГНА ПО ВХСКрНІИ IV ЛІрТВЫ НЕ ОПИСАНА Б!
ВІ . СЛОВЦО ІѴВ'кчАТЕЛкНО IV КНИЖНО ИСПрАВЛЕНІН.
ГІ . СЛОВО IV ТО ІАКО ПрОЛІкІСЛО БЖІ'ЙЖХ А НЕ 5В'І>'ЗДАЛ1И І КОЛЕСО СЧАСТІА
ВСАЧЕСКАА оуСТріѴАЮТСА .
ДІ . БЕСѢДА ДШИ І ОуЛі'ь’ ПО ВОПрОСОу Н ШВ'кт^ IV ЕЖЕ ШКОуД^ СТрАСТИ
рІѴЖАЮТХ ВНИ . В ТО ЖЕ Й IV БЖТВЕНО ПрОДІкІСЛ'к И НА ЗВ'ЬьДОЧЕТЦЕ I
61 . СЛІѴВЕСА ДШЕПОЛЕЗНА Б'Ьлб ВНИЛІАЮЦ1Ы ЙуХ. БЕС'кд^ЕТХ Оу КХ ДШИ СВОЕН.
В ТО ЖЕ Й НА ЛИуОИЛІХСТВО.
51 . СЛОВО IV ПОКААНІИ.
51 .
3> . СЛОВО НД НЕСЫТНОЕ ЧрЕВО.
Йі. СЛІѴВЕСА НД ІѴБШ^Ю ПЛЕЛЕСЧ
ЙІ. СЛІѴВЕСА НА <ѴБІ|І^Ю ПрЕЛЕСТк ШЕЧТАЕЛІЫ ВО СН’к СІѴНІИ.
ДІ. СХВ'ктХ КХ С'ЛБОр^ ПрАВОСЛАВНОЖ^ НА ИСАКА ЖкІДОВИНА.
К. СЛОВО IV ПОКААНІИ ДШЕПОЛЕ3НО КЕЛЛІИ.
КА. СТАЗАНІЕ О ИЗВѢСТНО ГіНОЧЕСКО ЖЫТЕЛкСТВ'к, ЛИЦА ЖЕ СТА5АЮЦ1ЫСА
ЛЮБОСТАЖАТЕЛНкіЙ . ДА НЕ СТАЖАТЕЛНкІИ I
КВ. СЛОЖЕНІЕ 6 БкШІЕ ПОЖАр'Ь ТВЕркСКО, ОуЛІИЛЕНІА Гі СТрА^А ИСПОЛНЕНО:
КГ. СЛОВО БЛГОДАркСТВЕНО О БЫВШЕЙ ПОВ'ІІД'Е НА КркІЛІСКАГО ПСА. ВЛ'к 41Д И
ТЫСАЦІА.
КД. СЛОВО К НАЧАЛкСТВ^ЦІЫЛІХ НА ЗЕЛІЛИ .
ке. глдвкі піѵоучитЕлны Й3 к нАЧАЛкствоукціы прдвов'Ьрно.
Этою главою оканчивается описываемая рукопись.
К5. СЛОВО прострднн’ке ИЗЛАГАІСІ|ІЕ СХ ЖАЛОСТІЮ НЕСТрОЕНІА И БЕСЧИНІА ЦрЕИ
ВЛАСТЕТЕЛЕ ПОМАДНАГО В'ккА СЕГО.
Противъ этой главы на полѣ сдѣлана замѣтка списателя рукописи:
СЕА ГЛАВЫ К5.А И ПроЧАА ГЛАВЫ НЦ1И ВО Др^ГО КН3І (л. 5 об.) .
Й3. СЛОВЦО КХ СЛІ'кюціЫ трижды ГЛАТИ АЛЛИЛ^ІА ЧрЕЗХ ПрЕДАНІА ЦрКВНАГО,
ЧЕТВЕрЧ’ОЕ СЛАВА ТЕБ'к БЖЕ.
КН. СТроКА ТОЛКОВАНА IV 6ѴЛІА 6ЖЕ Ш ?ОАННА НИ САЛІОЛІ^ ЛІНЮ ВСЕЛІ^ 4ІИр^
влгкстити ПИС^Е/ПЫА КНИГИ.
КД. СКАЗАНІЕ ПрОТИВ^’ ГЛЦІЫ (АКО ПЛОТКСКЫ СХВОК^ПЛЕНІЕЛГЛ Гі рОЖбСТВО ^ОТАЦІЕ
ИІНІѴЖТИСА ЧЛЧЬСКІЙ рО. АІ|ІЕ Й НЕ СХГр'кшИЛИ ПрАІѴЦкІ.
Л . Ч’ОЛКОВАНІ'б іѵ СВкІШНЕ ЛІИр'к й синій діпх нашы гі; полііѵлиліса .
и
А
152
ЛА .
лв.
лг.
лд.
лй.
Л5.
ПОЛІЮ іі
ПАТрІАр^А . АКИ ВХ ОБЛАСТИ БЕЗБОЖНЫ Ч’ОурііОВХ
ЛЗ . СЛОВЦО КХ ^О'ГАЦІЫ ОСГАВЛАТИ ЖЕНЫ СВОА БЕ3 ВИНЫ ЗАКШННЫА ІІ ІТИ ВХ
ННОЧЕСІіое ЖЫТІ'й .
СЛОЖЕНІЙ ВІірДТіуЕ БЛГОДАрКСТВЕНО 6 БЫВШЕ ПОЖДр'к ТВЕрСКО. ВТО ЖЕ И
ПОХВАЛА Ш ОБНОВЛЕНІИ ЦрКОВНЕ.
л,6,. р'кчи АКИ ІЙ АМВОНА іі ВОЦ\ОДАІ]ІЫ НЛ не ІІОПО ІІ ДІАКОНОЛIX .
М. СКА ІІАКО ЗНАМЕНОВАТИ ІірТНЫ 3НАМЕНІЙЛІХ.
ли.
СКА
а
сіи
я
сіи
сій
сіи
сій
НА
О ПЧ'НЦИ НЕАСЫТИ.
о іоуд'к прЕДАТЕли на дполиндріА.
ІІОТОрыЙ ОуБО К ЧЛЧКСІіО ЕСТВ'к ПЕрВЫИ Гр'К.
іі вопросіікшоліоу к колюу уе прЕЖЕ вск сніІсе грАлютд сослана бы .
115 ВЕНЦ'куЛ СВАДЕ6НЫ.
Іі ШрИЦЛЮЦІЫЛІСА НА ПОСТАВЛЕНІИ НЕПрІИМАТИ ПОСТАВЛЕНІА НА ЛІИТрО
ВЛЧЬСТВА ІЙ рИЛІСІІАГО ПАПЫ ЛАТИНКСКІА В’крЫ . И ІЙ ЦрЕГрАСКАГО
ІІ ПОСТАКЛЕНАГО ІЙ НИ;\ НЕ ПрІИМАТИ.
ОуГОЖАТИ ЧАІ0ЦІЫ.
ВХСТАВЛАТЕЛНА Іі ПОКААНІИ. В ТОЖЕ ГЛАВ'к Д СЛШВЦА ПОДДАНЫ .
IV фоЛІАИД'Іі МЕЧЕ ОуііИТ'к ІЙ СВОЕГО СВЕІІрА.
О ПОТАЛІІИ .
и
СТрШІІЫ 51 СЛОЖЕНЫ М'ІіроЮ ЙрОІСІІОЮ И ЙЛЕГІНСІІОЮ. А ТОіЛ’еТХ В НИ ІІАКО
ВуО'Г'И ВХ СТЫА урАЛІЫ КЖІА.
СЛОВО ІАІІО НЕПОДОБАЙ ВНИМАТ ГЛІ|ІЫ НЕ БЫТИ ПрОЧЕЕ Й ЛИТОурГІИ НЕ ПО
КХ ЧТЕНІИ БЖ'ГВЕНАГО ЙѴЛІА.
СЛОВО 115 ИСПРАВЛЕНІИ ИНОЧЕСКАГО ЖЫТІА Іі Н'кііоЙ ЧТНЫМХ ННОКЫНА .
ПОСЛАНІЙ К Н'кііОЕМ^ Др^ГОу йГО . В НЕМХ ЖЕ ТОЛКОВАНІЕ Н'кііОИ рЕЧЕНІЙ
ЛІ. СКА ІІАКО ЗНАМЕНОВАТИ ІірТНКі 3НАМЕНІЙЛІХ .
ДІА. СЛШВЕСА АКИ ІЙ ЛИЦА ПрЧТЫЛ БЦМ ІІХ ЛИ^ОИЦШ И СКВЕрНЫ ІІ ВСАІІІА 3ЛОБЫ
ИСПОЛНЕНО. А КАНОНЫ ВСАКЫМИ ? рДЛИЧНЫЛІИ П'ГіЛІИ
МВ. МЧНІе Н'ккоего НОВОІАВЛЕНА МЪНИІіА ВХ ГрЕСТ'ІіЙ ЗЕМЛИ.
ЛІГ. СКА Ш СІ]ІЕНІИ ВОД'Е на здоутріА СТЬІ КГОиВЛЕНІІі .
лід. СЛОВЕСА	’	"	'	'
О ІШАНН’ІІ ТрЕВЕЛИІІОМХ.
6 ДрЕВНЕ ЛІЧНіуЕ его ІІМА НЕВ'ІІДОЛЮ.
ЛІе. СЛОВЕСА СІА схтворй ТВОрЕЦХ КНИГИ СЕА 6 СЕБ'к В ТЕМНИЦЫ ЗАТВОрЕ
СКОрБА. ІІЛІИ ЖЕ СЕБЕ ОуТ'кіПАШЕ іІ ОутВЕрЖАШЕ В ТЕрП’кнІИ .
М5 .
ПОДОБАЙ
МЗ .
сп’квшы
ми.
-Ій-
НЕ ОуДОБК рАЗ^ЛІ'квАЕЛпй В БЖТВЕНО ПИСАНІИ.
Н. ПОСЛАНІЙ КХ ІІНОМ^ Др^Г^. ВНЕЛІХ СКАЗАНІЙ ТрІЕ Н'кііОИ ВЗЫСКАНІИ Н&КНЬІ
ВСАІІОМ^? рАЧИТЕЛИ ІІНИЖНОМ^.
НА. ПОСЛАНІЙ К
В ПНЛЬНИКХ ДНК.
НВ. ПОСЛАНІЙ Іі
БЫТИ ІЙ СОТОНИНА
Ч’АНІИ . СТЪЖАЕМ5!» И
НГ. ПОСЛАНІЙ К
ПрЕЛЕСТИ ЗВ'кзДОЧЕТКСТ'кіІ
НД . СКАЗАНІЙ КХ
Н'ккойМ^1 КНА310 просивш^ оу НЕГО СЧЕГО пошло гасти скороліно
Н'кііом^ Др'м оу ЕГО С‘к,І,АІі!*5 В ТЕМНИЦЫ И ПрОСИВІІІ^ ІілІіО 1І3
ІіСіЛ’іПЕНІА БЫВАЕМ^ ІСЧ’ИЦАНІІО СКВЕрНОЛІ^1 ВО СН'Ь И Ш СКОК
ПОММСЛШВХ ПЛОДНЫ ІІ ІЙ МАЛОДШІА.
Н’ккоЕМОу ІІН310 СЛОВО ПШОуЧИТЕЛНО. ВІІОуП'кжЕ ІІ ОБЛИЧИТЕЛИ©
і. II ОѴТ'кіПИ’ГЕЛНО жые\ігым ВХ СКІІ’ЛІІЕ .
- и 1	>	, 1	_	/
ГЛЦІМ Г.МІО ВХ ВСЮ СВ'КЧ'ЛЧ ПАЮ СЛНЦг НЕ ЗАВОДА СТОАЛО.
153 —
о неліецкой прелести глелгкй форт'ыгк.
не. ПОСЛАНІЙ К Н'кііОб.ІіЧ’ ЙГ&іинѴ?
в тонже и на николаа н'кліченинА.
Н5. ПОСЛАНІЙ 6 сліиреніи К БЫВШОЛіѢ ліитрополитѢ ДАНИлѢ.
НЗ. ТЮКОВАНІЙ строкѣ Й ^АЛЛІА рв_го ОБНОВИТИСА ІАКО орлЧ ННО ТВОА.
ни. посланій к нѣкоеліѢ желАюі|іѢ нтн вх иноческое жі'тій коснаціѢ же.
нд. сказаній о сіренно бврлз'к спсд ул. йго же называю оуныні'й.
слово на кезѢлінѢ» прелесть жрхствѢкі|іы іако погревАнід дла оутоплендго
И «уВИТАГО БЫВАЮТХ СтѢжЫ ПЛОДОТЛИТеЛНИ зелінм ПрОЗАВАНІИ.
|д. сказаній о то іако не шсквернАИтсА стда Аі|іе Гі ліншгд лѣтд шила
дайлім сѣть грддшве й поганы.
^В. СКАЗАНІЙ нд ЙІ ^АЛЛіѢ.
ГТ	Я	Л	•**	* 1	Л
§г- ..........................................................
I «м X
гр'куо в
§6.
ска что пш крто нд цркви внеже вхдрѢженх дни ліцх лілд.
слово нд потоплАеліьГ и пшгыБлеліы БезѢліА кголіерзхскы содоліхскы
ліоукд вѣчны.
СЛОВО НА ^ѢлнИКЫ ПрЧТЫД БЖІА ЛІТрй •
слово на лрліеньской зловѣріе.
ЙвѢтЫ Хрті'дніѵ противоу АГАрене ^ѢлАЦІЫ НАшѢ ПрАВОСЛАВнѢм вѣрѣ
втоже и нд
жытелств'к.
Л. 10. И с п о в 'к д д н і е
т ьі а г о р (ы Гі) лі х ж е и 3 в 'к і|і д е т х о \ (р и с т 'к
Л /	' “ '
7
н непрелі'кннву.
|3- ’
урНСТІАНЬСкѢю .
^Н. СЛОВО протнвеу ЛЬСТИВАГО СПИСДНІА НИКОЛАА нѢліХЧИНА ЛАТЫНИНА.
^д. скдзАніе о еже како подобаТ извѣстно блксти испов'кдАні'е прАвослдв
НЫА В'кры.
О. СЛОВО ІО неизлднно ВЖІН ПрОЛІЫСЛ'к ВЛГТИ И ЧЛВКОЛНВІИ.
ЛН^ОИЛІСТВ^КІ|1Ы .
од. повесть стрдшнд Гі достопаліатнд и ш схкрхшеноліх нноческо
ов. словеса соупротнвнл кх іоанн)> лодовик)» толковникѣ сі|іенныА кннгы
СТГО АВГвусТННА еППА НППОНСКАГО.
ог. словесл сѢпротивнд противоу ГЛАВХ САЛіѢила йвреинл.
Л. 10. Испов'кддніе пр а во славны а в'кры ліа^нліа инока
; і с) в с а к а г о право
авнаго (сіре)нникд же и кназа. что по вселіѢ Гі ст и н н 'кГі іп и
прдвосла ве нх Гін окх, в с и прдвослдвнѢк в'кр& сх і;лк дла ц'кл *
. ГЛАВА а.
Нач. не прекнювенн вывлте і йллиноі ’і иоуд'кш.
Отмѣченныя скобками буквы въ заглавіи перваго слова прожжены и
возстановлены нами по другимъ спискамъ. Обращаемъ на это вниманіе изъ
предположенія, что въ подлинникѣ было паппсапо: «о р и с т ’к Г и с Ѣ с 'к» .
Ниже это предположеніе подтвердится, а здѣсь з амѣтимъ, что рукопись при-
надлежала, до поступленія въ собраніе А. II. Хлудова, людямъ, для кото-
рыхъ і су сх, а не Гнсусх составляетъ одну изъ причинъ отдѣленія отъ
православной церкви, и для которыхъ невыносимо было видѣть въ ста-
рѣйшемъ спискѣ Сочиненій Максима Грека написаніе Гисуся.
20
154 —
Исповѣданіе вѣры см. въ Правосл. Собесѣдникѣ 1859 і.
стр. 23—39.
Л. 25 об. ЛІА^ИЛІА Гі Н О іі А СТОГОркСКА ГрЕКА ЛІЛТКА К8 ПрЕЧТ'ки
БЦЫ. ВТОП ЖЕ И ІІІ ЧАСТИ В И Н О С Л іб 6 І 6 6 СТрТИ СП'соВ'к. слово 6.
Нач. ТЕБЕ ПрЕВОС^ОДАІ|І*5Ю БЕ3ПЛШТНЫ КЖТ6ЕНкІ^8 ЧИНІѴ68.
См. въ Правосл. Собесѣдн. 1861 г., стр. 432—440.
Л. 33 об. ТОГО ЖЕ ИНОКА ЛІА^ИЛІД Г р Е К А П’к С Н к БЛГОДАрІ»
СТКЕНА Іі 8 П р Е С Т ’к И Т р Ц И . Г Л Е ЛІ А Б8 КСЮ С В ’к Т Л Ю НЕЛЮ СТЫ А
а су ы. слово Г.
Нач. СЛАВА ТЕБ'к ПрЕБЛГІИ БЖЕ ОЧЕ ВСЕДр8ЖЫТЕЛЮ.
См. въ Правосл. Собесѣдн. 1861г., стр. 440—445.
Л. 38. К А К А А СЛІѴВЕСА р Е К Л 8 БЫ ПЕТр8 ЕГДА ІІІ В Е р Г 8 С А у А
И П Л А Іі А С А Г О р К О . Д .
Нач. ГОрЕ ЛІН'к ОКААННОЛІ^ ГОрЕ ЛІН'к. оувы ЛІИ, оувы ЛІИ оувы.
См. въ Правосл. Собесѣдн. 1861 г., стр. 445—446.
Л. 39 об. ТОГОЖЕ ИНОКА ЛІ А И ЛІ А ГрЕКА СЛОВО О рЖТВ'к ГА
И БГА И С ІІ С А НАШЕГО (і) И С А уА. ВТОЖЕ Г НА І 0 у Д'к А . 6-
Нач. СЕЙ ВЕрТЕПЗ Гі ІЛСЛИ Гі Н0В0р0ЖЕН8 ЛІЛАДЕНЕЦ8.
Отмѣченная скобками буква (і) въ заглавіи слова въ подлинникѣ
умышленно прорвана.
См. въ Правосл. Собесѣдн. 1859 г., стр. 39—51.
Л. 50. ТОГОЖЕ ИНОКА ЛІ А И ЛІ А Г р Е К А СЛОВО (ОБЛИЧИТЕЛНО
НА Е Л Л И Н к С Іі 10 ПрЕЛЕСТк. СЛО 5 .
Нач. ПОНЕЖЕ оуко БЖТВЕНОЮ ІІОЛІОірІІО ОІІЛИЧіІуіѴ ОуЖЕ ЕЖЕ НА СПСА уА
Гнуд'кГісііоЕ бѢсшваніе.—На л. 5 7 об. современная списку глосса на
полѣ, киноварью, къ слову: «клллиоиГа» : «калліопіа еди е іѵ д лі^са. іаже
ПО ЕЛЛННЕ ПрЕСТОИ ТКОрІ^ОКОИ ПрЕЛІ^ДрОСТИ, СИрѢ оуЛІ^ДрАІ ТВОрІ^О ІірЕКрАСНЫ
книгы С8ЧИНИВАТИ» . На л. 61 глосса киповарью иа полѣ, къ словамъ:
«СЕ В'ксТІ» С8В0іЛпИТИ НА САЛІОЛІ^ <ірАНН’кГіШОЛІ^ ЖЕЛАНІЮ»-’Г. КрАИН'киШЕ
ПрОЧЫ ЖЕЛАНІИ СД/110( 0 ВСЕДЕрЖЫТЕЛА НАрИЧЮ СТ'ІИ БГОСЛОВЦЫ.
См. въ Правосл. Собесѣдн. 1859 г., стр. 62—77.
Л. 64. ТОГОЖЕ Гі н о іі а Лі А % 11 Л) А г р е іі а слово поувдлноЕ
СТЛІ8 АПЛІѴ ІІЕТр^ Гі НА ВЛ^, ВТО ЖЕ Й ОБЛИЧЕНІЕ НА ЛАТЫНЬ
СИМА три Б О Л ІІІ ІА 6 р Е С ’І. С Л О 3 .
Нач. 68СП0Н ДШЕ БЖТВЕННЫ АПЛ8 ПЕТрА И ПАВЛА.
См. въ Правосл. Собесѣдн. 1859 г., стр. 180—212.
Л. 93. ТОГО ЖЕ ИНОКА ЛІА^ІЛІ А Г р Е Іі А СЛОВО ОБЛИЧИТЕЛНО НА
.1 Г О Р А Н Ь С Іі 10 ПрЕЛЕСТк. Гі 0 у ЛІ ЫС Л И К III А Г О 6 А С Іі В Е р Н А Г О ([' А
ЛІ О Л,II 6,0, А. сло. Й.
Нач. ГоуДЕНСІЮЕ оуво ЗЛОК'крІЕ Г СЛЛИНкСКОЕ НЕЧЕСТІЕ. На л. 127 об.
двѣ глоссы почеркомъ, современнымъ списку:
155
Первая изъ іш\ъ объясняетъ пророчество Орфея, именно слѣдующія
слова текста: орфЕіі древній творе п^е.іці'ІііішіТі оу еллине сине гла о уФ
ідвьственФпши. ус доіре родити іб дбкі ліріи, и проч.— «то: есть пррчьство
СІЕ ЧЮДЕСИ ,ИНОГО ДОСТОЯНО ІЛ НЕ ТОКАЮ ІЛКЬСЧ'ВСН'кііШЕ ПрбІІрОПОкФдЪе еЖЕ
СІІСА уА «ЛКЛЕНІ’Е В ЛІИр СХ. НО 6Ц1Е I (}ЖЕ ПО ПрЕуоЖЕНІИ ЛІНІѴГЫ Л'К рАСКрОКЕНІЕ
СВОИ ЛЮІ]іеГі ПрЕрЕКХ НЕ погрФшй. При КОНСЧ'ДНЧ’ИнФ ВО I ГіринФ клгокф»рньіліи
цри ОБрЕТЕ ВХ фрАКІИ Ш нФкОбГО рАЧ’АА В НАДрА ЗЕЛІНЫ рАКІ ЛЮЦІЕЙ ЕГО. МЖЕ
рОСКрМВШЕ ОБрФтТ СА ЖЕіук Гі ДІ|1ІІ^А ЛіФдЕНА НА НеГіЖЕ НАЧЕрТАНО кФ еже О
сіісФ уФ пророчтво. но ш пророчЕствФ се толико довлФіТ» . Вторая глосса
объясняетъ слова текста: «влх у о вн и ы сивиллы» ,— «а гаже волуовницы
СІВИЛІИ ІіррЧЬСТВІА НАіа'сТВЕнФЙША 6 ІАЛЕНІИ СІІСА уА. I СІІСИЧ’ЕЛНЫ его стртІЕ.
Г еже Й ЛІрТВЬІ вхскрнІА его Г всч“ іѵ бФка оулірхшй» .
См. въ Правосл. Собесѣдн. 1859 г., стр. 77—130.
Л. 139 об. то гоже инока лі а § и лі а г р е к л сло в. о то же кх
БЛ Г О В Ѣ рН КІ Н А Б (' О Б р X Ц А ф А ЛІ А А ЛІ 6 Т А . В Н Е Ж Е Н С Іі А 3 А Н I е IV Ч А С Т И
6 К О Н Ч И Н Ф В 'Іі К Л СЕГО.
Нач. но елико оу КЖІА ВЛГТК СВЫШЕ НАСТАВЛАИІ|ІИ ДАСЧ'Х ГЛАТИ.
См. въ Правосл. Собесѣд. 1859 г., стр. 131 —150.
Л. 155 об . ТОГО ЖЕ ЛІ А % И ЛІ А ГрЕКА СТ О ГорЦА СЛОВО IV 6 Л И
ЧИТЕЛНО вкоуп'к Гі рА вр А І|І А Т Е Л Н О ЛЖЫВАГО ПИСДНІА дфрОДИТІА
НА Пр X САНИНА ЗЛО,Н рЕНАГО. СЛОВО 7.
Нач. НАЧАЛО ГЛЧ'Ь СЛОВЕСХ твой ИСТИНА.
См. въ Правосл. Собесѣдн. 1862 г., стр. 125 —149.
Л. 177 об. ТОГОЖЕ ЛІ А И ЛІ А ГрЕКА СЛОВО ІѴВЕЧДТЕЛНО о ис
ПрАВЛЕНІИ КНИГХ роуСКЫ. ВНЕЖЕ И НА ГЛІ0І|ІЫ ІАК О ПЛОТЬ ГНА
ПО ВХСКрНІИ Го 3 ж Ліртвы НЕ ОПИСАНА Б Ы . Ч Т 0 у ||| Е И ВНИЛІАТЕ
Прилфжно ИрАСОуЖАИТЕ БГООу ГОДНО ВКОуііФ ІІ ЧЛВКІѴЛНБНО.
СЛО . А I .
Нач. кгх Гіже всчГ схдФте и гь еди вФды еріу» члвчьскаа.
См. въ Правосл. Собесѣдн. 1862 г., стр. 60—79.
Л. 195. СЛОВНО іѵвФчатёно 6 КНИНО ИСПРАВЛЕНІИ. СПИСАНО
^оудшоуны ГіНОКО ЛІА^ИЛІО Й СТЫА горы. СЛО ВІ .
Нач. свФдФтела кд гддліх люи пр’елогдю.
См. въ Правосл. Собесѣдн. 1862 г., стр. 80—92.
.1. 205 об. ТОГОЖЕ ИНОКА ЛІ А И ЛІ А ГрЕКА СЛОВО Ш ТО. ІДКО
ПрОЛІЫСЛО КЖІЙ А НЕ Б Б Ф 3 Д А ЛІ И I КОЛЕСО СЧАСТІА КСА ЧЛЧЬСКАА
I у СТ р А А К Т С А. СЛО. ГІ .
Нач. ЛІНІИГА И СА Гі рдличнд ПрОЧЕ ПИСАНІА урТІАНКСКА ЖЕ Гі СЛОЖЕНА
внФшниліи лірЕіуы.
См въ Правосл. Собесѣдн. 1860 г., стр. 377—398.
156
Л. 224 об. тогоже инока
’ у <11 'ь ПО В О II р О С Ч’ И ІѴ К ’к 'Г оу. б
□ тоже і о іі е с тк і н б ( чи т:
я в ѣ з д о ч 1 ц е. слово ді.
Нач. ДША. ОуЛІЕ ЛЮБЕ3НЕ ЛІИ, К ТЕбѢ БО В НАСТОАЦІЕ БЕС'кдОуА СИЦ'І
ОБЫЧН'ІІ.
<11 А И ЛІ А Г (1 і К А Б і С ’Б Д А Д Ш И I
ете ій к оу д оу страсти р о ж а го с а .
Б Ж і С Т В і Н О ) П р О ЛІ Ы С Л 'Ь И НА
См. въ ІІравосл. Собесѣдн. 1860 г., стр. 52—88.
Л. 257 об. ТОГОЖЕ Н Н О К А Лі А И Лі А ГрЕКА СЛОВЕСА Д Ш Е П О Л Е 3
НД В'ІІЛШ В Н И Лі А Ю І|І Ы И^Х. БЕскд^Е 0 у КХ ДШИ СВ0ЕІ1 ВТОЖЕ 7 НА
ЛИ^О ИСТВО.
Нач. ЧЕСО рАДИ 10 ЛИБЕЗНАА ЛІИ ДШЕ.
На поляхъ киноварью глоссы почеркомъ, современнымъ списку.
Приводимъ изъ нихъ болѣе замѣчательныя: 1) л. 262. ліеонидо—на
полѣ: т. 6<ііирб. 2) л. 265. нѣсть ти «укорх Гллсворб вычистити—на
полѣ: ІЛЛЕВОрХ БЫЛІЕ ’і ЧИСТИТЕЛНО ЧЕрНЫА Кр^ЧИНЫ. 3) Л. 284. НЕ оу
подоблаи себе губителны кифинш—на полѣ: сир'іГ тр^тне. 4) л. 297 об.
СЕГО ЛІИ СЕГО БЖЧЪЕНАГО фиНА ПОТЦІИ СТАЖАТИ СЕбѢ—па полѣ: финх і животи
Г I	«4-	г л	Ф тжт „Г
ииі|іе нѣкое1 крилдто тончдіние м же пра еже рождесд ш дікін глюковъ
ГЛЕЛІЫ ОЛІНДХ. ІуЖЕ САДОВНИЦЫ 1 НАрОКОЛІХ Б'ІШІАКТХ НА ДОБрЫ СЛІОКОНИЦА НА
«уКрѢпЛЕНІЕ ПЛОДОВХ Й рЮЖАЕЛІІИ БО ІО ОЛИНДХ ф’ІНІ ПрИлѢтАКЦІЕ ’І ПрИЛИІІАЮЦІЕ
КХ КОНЦА СЛІОКОВНЫ КрѢпА СЛІОКВМ Г НЕ ШПАДАЮ ПрЕЖІЕ Зр-ІІЛЬСТВА .
См. въ Правое.!. Собесѣдн. 1860 г., стр. 5-—52.
Л. 299. ТО ГОЖ Е ИНОКА ліа^иліа г р е к А О ПО К ДАНІИ. 51.
Нач. нелѣностно дше пребывай.
См. въ Правое.!. Собесѣдн. 1861 г., стр. 148—152.
Л. 303 об. ТОГОЖЕ ГіНОКА ЛІ А И ЛІ А ГрЕКА СЛОВО НА Н Е С Ы ’Г
НОЕ чрево 7 БЕС ЧИСЛЕНЫ ыіі Л X ВИНОВНО ИНШЧЕСТВ^ЮЦІЫ. 3 I .
Нач. іб чрево безстудно і николи же насыі)Шліо.
См. въ Правое.!. Собесѣдп. 1861 г., стр. 153—154.
Л. 304 об. ТОГОЖЕ ИНОКА ЛІ А И ЛІ А ГрЕКА НА О Б ЦІ У М ПрЕ
ЛЕСТЬ Лі Е Ч Т А е <11 Ы ВО С Н Ѣ СІѴНІ'И^Х. СЛОВО Йі .
Нач. ВХСКУІС іб зл'кишіи I ГУБИТЕЛЬНЫЙ ДШАЛІХ ЧЛВЧЬСКЫ ВрАЖЕ.
См. въ Правое.!. Собесѣдн. 1861 г., стр. 154—156.
*	|»у?
Л. 307. ТОГОЖЕ ИНОКА ЛІ А К С И ЛІ А ГрЕКА С X В'Б КХ СОЕОрУ ПрА
В О С Л А В Н О ЛІ У НА ИСАКА ЖЫ ДОВИНА ВЛХ^ВА И ЧАрОД'ІІА 7 ПрЕЛЕСЧ'
НИКА. С Л О . Д I .
Пач. кроткое Гі ти^ое 7 еже кх злшбалі члвчьскы трхпѣливоЕ.
См. въ Правое.!. Собесѣдн. 1859 г., стр. 51—55.
Л. 310. ТОГОЖЕ ИНОКА ЛІ А И <11А ГрЕКА СЛОВО б ПОКА 4 НІИ
ВЕЛЛІІІ ДШЕ ПОЛЕЗНО В'ІірОІО И ЛІСБОВІИ Н Е Л И Ц Е ЛІ 1'р Н О И ВНИ
ЛІАІСЦІЫ его И С рАЗУЛІО ТрЕЗВЕНЫ П р О Ч И Т А М 1|І Ы ЕГО. СЛО. К.
157 —
ЛЮБОСТАЖАТЕНкІИ ДА НЕ СТАЖА ТЕНкІ И.
ЖЕ ЛЮБОСТАЖАТЕЛНкІИ. ІІА.
К кі О у К О К СОД'ктЕЛЮ В С 'Б Е П П X
С X Ж Ж Е Н & Б кі В ІИ А СХБОрНОЛІЙ р А ЛІ & И В С Е ЛІ & ДВОрЖ
илі'кні'блі Гі саліолі& градх, и лінюжАнііікі ннм Гі
. Гі ли де и іѵ г о р !; в іи кі гн'кво кж'і'й. в л'кч’Е л'Іе-ліх
Л* п
И Н Ы II
вгі;
и дворій
Нач. СЕ ДіІІЕ ЛІОА ОКААННАА.
См. въ Правосл. Собесѣдн. 1861 г., стр. 119—147.
Л. 335. ТОГОЖДЕ ИНОКА ЛІ А К С И ЛІ А ГрЕКА СТАЗАНІ’в О
Й В 'к С Т Н О И Н О Ч Е С К О ЖкІТЕЛСТВ'к. ЛИЦА Ж Е СТА 3 А Ю і|і кі С А . ф И Л О К Т И
ЛІОНХ. ДА АКТИЛ1ОНХ. сирѣ і
Н А Ч И Н А і
Нач. рцкі ЛІИ Ткі ИЖЕ НЕСТАЖАНІЮ оуво ^ВАЛИТбЛк.
См. въ Правое.!. Собесѣдн. 1861 г., стр. 89—118.
Л . 361. К А К кі А р *к Ч І р Е К Л X
Т В Е Р к С Іі І И .
ЕГО, Гі
у р А ЛІ IV
IV С ЛІ к< А Т к( С А І|І кі І О у Л І А Іі Е Гі К А КІ И ІЙ В Ѣ І|І А Е 6 ЛІ 0 у Б Г О Л 'к И Н 'к 6 С Ѣ
Г к . Гі ЛІ Ж Е И 6 Н И ЛІ А Т И ГІ О Д О Б А 6 т X С X с т р А о Г< в 'к р О М Н Е Л И Ц Е лі 'к р
НОИ. СХСТАВЛЕНО ЛІ А И ЛІ О ГрЕКО І Н О Іі О М С Т кі А Г О р кі. СЛОВО ДВА
Д Е С А ВТОрОЕ.
Нач. прости ЛІА лілрдх ЛІИ БХДИ ВЛКО.
См. въ Правосл. Собесѣдп. 1861 г., стр. 260-—276.
Л. 377. СЛОВО К Л Г О Д А Р ІІ С Т В Е Н О К X Г X Н А ІИ Е ЛІ I Ту Я О Б кі В ІИ Е и
ПрЕСЛАВН'іі ПОБ’кдб НА К р кі ЛІ С Іі А Г О фл. П р еТт А Т Е С Т В О ВЛ'чЦкІ
НАИІЕА БЦкІ. ГІ р Г БЛГОВ'крНО ЦрИ ВЕЛИКО КН3И ІВАН’к В А С Й 6 В И Ч Ѣ
ВС ЕД рХСІИ.В Л'кто ЛІД ОСЛІкІА Ч'кІСАЦІкІ. СХ СТАВЛЕНО ЛІА^ИЛІО.
ИНОКО ГрЕКо: СЛОВО ІІГ.
Нач. кчо вхзглетх силы гна.
См. въ Правое.!.
Л. 388. тогоже
лі & в р & с и. к д.
Нач. лінога оуко и
См. въ Правосл.
саніемъ царю Іоанну Васильевичу.
Л. 397 об. оставленъ бѣлымъ.
Л. 398. ТОГОЖДЕ ИНОКА ЛІ А И ЛІ А Г^ЕКД. ГЛВМ ПШОуЧИТЕЛНкІ
К Н А Ч А Л к С Т В О у М І|І кі ЛІ X ПрАВОбѢрНО. СЛО. КС-
Нач. ліажество оуво тѢлесное . тѢлеса низлагати вѣсть. Въ 2 7 главахъ.
См. въ Правосл. Собесѣдн. 1861 г., стр. 157—184.
Къ числу особенностей списка принадлежитъ двоякое написаніе
имени Спасителя. Въ большинствѣ случаевъ опо было написано такъ: ійс,
и только въ немногихъ случаяхъ: іс" (см. л. 35 об., 37, 185 об., 309
об., 311, 359, 397, 413). Пзувѣрческая рука прежнихъ владѣльцевъ
рукописи по всему списку уничтожила первую букву і такъ, что нынѣ стоитъ
ис, но вычищенныя и умышленно выжжепыя п прорванныя
Собесѣдп. 1861 г., стр. 277—289.
ИНОКА 41 А И ЛI А ГрЕКА СЛОВО Іі Н А А Л Ь С Т В А И 1|1 О
ИНА 1%. ОуПОДОБЛАИІ|ІАА.
Собесѣдн. 1861 г., стр. 346—357, съ надпи-
158
мѣста остались живыми свидѣтелями прежняго написанія. Выжжено
имя іисуса на л. 10 въ киноварномъ заглавіи (см. выше), прорвана
буква і въ этомъ имени на листахъ 18 об., 19,34, 39 об., 109, 161
об., вытерта въ слѣдующихъ мѣстахъ: 11 об., 18 об., 21, 21 об.,
36, 37,40 об., 49, 92 об., ПО об., 111 об., 114 об., 115 об.,
123 об., 124 об., 129, 129 об., 133, 139, 151 об., 152, 153,
158, 163, 165 об., 174 об., 183 об., 188, 195, 334 об., 378,
382, 383, 385, 381, 390, 391, 393, 396, 400, 407 об. Сверхъ
того вытерта буква і, но слабо, въ слѣдующихъ мѣстахъ: л. 126 об.,
224, 301, 325. Въ этихъ мѣстахъ еще ясно можно прочесть: «не.
74.	МАКСИМА ГРЕКА СОЧИНЕНІЯ.
въ 4-ку, поморскаго письма ХѴШ вѣна, въ двухъ отдѣль-
ныхъ книгахъ, на 973 листахъ.
ИЗСЛѢДИТИ и
возжел'Ьста с'іе
снискані'а. при
нддслютрЕньліи
БЛГОЧЕСТИВЬЫІХ
ТІ|ІАТЕЛЬСТВ’Ь ЖЕ КНИГОСОБрАНІА ЛІНОГІА ПОДВИГИ, ЛІНОГШІА
ПОТЫ ПОЛОЖИрЛІХ. первое. ВО ИСПрАВЛЕНІИ СО КН И ГАЛІИ
X	п |
Въ первой книгѣ главы отъ 1 до 77, во второй отъ 78 до 146.
Л. 1. ЧИТАТЕЛЕЛІХ Л Ю Б Е 3 Н Й Ш И Лі X .
Нач. КНИГИ СТЫА И БГОД^НОВЕННЫА (чИТДТЕЛІЕ БЛГОЧЕСТИВІи) З'кло ПОЛЕЗНЫ
^рТЧАНОЛІХ прдвослАвныліх, потрЕБны и нуждны суть.
Въ предисловіи этомъ передаются слѣдующія подробности о собраніи,
исправленіи и расположеніи словъ препод. Максима: в-кдАірд сіе лкБоліудрАА
НДСТОАТЕЛА, КХ ПрОЧИЛІХ ЛІНОГОрДЧИТЕЛЬНЫЛІХ Ш КНИГА\'х прил'кждн'іА^х В03ЖЕ
ЛЕСТД книгу ДИВНАГО і ИЗАЦІНДГО В фиЛОСОф'к^Х ЛІД^ИЛІА ГрЕКА.. . ЛЮБОТІ|1АТЕЛЬ
НЫЛІХ ИСКАНІЕЛ1Х И ЛІНОГОТрудНЫЛГЛ ПОДВИЗАНІЕЛІХ прилежно
БЛГО&ЕрдНО СОБрАТИ И ПрАВЕДНО СОГЛДСНВШЕ ГіСПрАВИТИ . И ЕЖЕ
И СОТВОрИСТД. книгу СІЮ ТОЛИКИЛІИ ЛКБОТруд'ІИ ліногол'ктнл
СТДВЛЬНЬЛІИ ЛИБОТЦІАТЕЛЕЙ , ПОДВИЗДНЬЛІИ СВОБОДИТЕЛЕЙ ИСКуСНЫ)(Х И
ШПДСНЫЛІИ СОБрАН^, НАПИСАНу И СОІ'ЛАШЕН^ НА СВ'кі|ІНИКХ ЧТЕНІА
ПОСТДВИСТД. во
Тр^ДЫ, ЛІНОЖДІіШІА
Л1НОГИЛІИ И ИЗВ'ксТНЫЛІИ СВОДАІ|іЕ Й СОГЛАШАЙТЕ, И С ПЕЧАТНЫЛІИ ШБр'ктДЕЛіАА
СЛОВЕСА ЕГО СОСЛДГДИІ|ІЕ СВИД'ктЕЛЬСТВОВД^ОЛІХ I и іовсюд)? ГіСК^СИВШЕ, НЗВ'ксТНАА
ГіСПрАВИВШЕ НАПИСА^ОЛІХ А ІАЖЕ СОЛІНИТЕЛЬНАА БЛГОрАЗ^ЛІН'кЙШИЛІХ НСПрАВИТИ
ШСТАВААЕЛГЛ. ВТОрОЕ. В СОБрДНІИ СЛОВЕСХ И
ПОСЛАНІИ стаго: ПОНЕЖЕ ДВ'І;
КНИЗ'Е ЛІА^ИЛІА ГрЕКА ШБр'ктДКТСА, ОВА ЛІ А Л А А (іАЖЕ ІІОВСМд)» ШБНОСИЛІА ЕСТь)
ИЛІ'ккірАА ГЛАКХ ОЗ, ОВД ЖЕ вели к да (іаже во шбители чюдоткорцд
СЕрГІА ЛЕЖИТі) СОДЕрЖАІ||ДА В СЕкІ> рбі ГЛАВА. ИНДА ЖЕ СЛОВЕСА СТГО ЛІА^ИЛІА,
— 159
ВО ИНЫ ДрЕВНИ^Я КНИГА^Я (ѴБр'ктАКТСА. ВСА СІА ЛІНОГОКрЕЛІЕННО ПИСАКШЕ СОбИрД
уОЛІЯ, КСА ЛІНОГОЧ’ЩАТЕЛЬНО СОВОК^ПИБШЕ В КНИГ^ ПОЛОЖИуОЛІЯ. ТОКЛІО СЛОВЕСА
ИЛИ ГЛАВЫ ПрЕКОДА ЛІЛ^ИЛЮВА (сИ ЕСТЬ ЭД^СА уЕДИНЕНАГО ИСТОрІА НА ВОЗДВИЖЕНІЕ
ЧТНАГО КрТА! СТАГО НАСИЛІЙ ПОуКАЛА ЛІЧНИКЪ КАрЛААлб». И ДН'к ТОГОЖЕ ГЛАВЫ
НрАКО^ЧИТЕЛНы) ІДКО НЕНуЖДНО НАЛЕЖАЩАА К СЕН КНИЗ'к І ИН^дѢ' ОБрѢ'ГАИЩААСА
ІѴСТАВИ^О/НЯ. ТАКОЖДЕ И ПрЕДСЛОНІЕ НА фдЛТЫрЬ Ч'ОЛІІОвЧ’и, И О СТ'кліЯ Дс4і
СЛОВО КТОрОЕ НАПЕЧАТАННОЕ К КНИЗ'к КИрИЛОН'к ІІ К ОСОБНОН КНИЖИіук ЛІА^ИЛІОК'к
ПЕЧАТНОЙ. ІАКО КЯ СВОИЛІД ІІНИГАЛІА НАДЛЕЖАЩИМИ ЗД'Е не нАписАуолія. чиня же
СИ ЕСТЬ ПОрАДОКЯ ГЛАНЯ И (ОГЛАВЛЕНІИ ПрЕЖДЕ ЛІАЛЫА КНИГИ ІАКОКЯ В НЕИ
СОДЕрЖИТСА іуклИ СОурДНИуОЛІЯ, ПО НЕЛІЯ И3Я ВЕЛИКІЙ СЕрМ'ІЕ-ІѴБИТЕЛЬСКІЙ І И3
ИНЬіуЯ КНИГИ СОКрАНЫА СОЧИНИВШЕ НАПИСЛуоЛІЯ, 3АНЕ ЖЕ ЛІАЛАА КНИГА ВСИД^
(ѴБр'ктАЕТСА. ОуБО И ГЛАВЫ ОНОА ДА Б^’д^’тЯ ОНОН СОГЛАСНЫ. ПрОЧІЙ ЖЕ ГЛАВЫ
ИЗ ИНЬіуЯ КНИГИ ПРИЛОЖЕНЫ. ОуБО И КЯ ЧИСЛ'к (ОГЛАВЛЕНІЙ ПРИЛАГАТЕЛЬНАГО ДА Бу
Д$ГЯ. К НАЧАЛ'Ь ЖЕ КНИГИ СЛОНА (V ПрИШЕСТВІИ ПрПБНАГО И3 ГрЕКЯ К рОССІИ,
IV ЖИТІИ, ИЗГНАНІИ И КОЗКрАЩЕНІИ ЕГО И СЛІЕрТИ I ПІ КНИГИ С ТАБЛИЦЫ НАДГрОБ
НЫА И ПАИСІИ ЛІНИ^Д ДЕрАПОНТОВА ЛІНТрА СОКОК^ПИКПІЕ СІА КіЛѴі'к ПОЛОЖИуОЛІЯ I
ДА ПІКСИД^ ИЗВѢСТНОЕ Б*кд'кнІЕ ІО ПрПБН'кліЯ. ІАКО ІО ПрЕЛІ^ДрОСТИ Гі рАЗ^ЛІА
ЕГО, іако IV ЖИТІИ И рЕКНОСТИ БГО^ГОДНЕН. ТАКО IV НЕПОКИНН'кліЬ И ЛІ^ЖЕСТКЕН
Н'кліЯ ЕГО СТрАДАНІИ, ТАКО IV КОЗВрАЩЕНІИ ІІ КЛГОЧЕСТН'ЬііИ ПрЕСТАКЛЕНІИ И СТОСТИ
ЕГО НЕ ЗАБЛ^ДН'к БОСІЙЕТЯ, И ЧТЯЩІЙ Гі СЛЫШАЩІЙ ПрОСБ’ктИТЯ рАДОСТН'к . И
СІА Тр^ДЫ ТОЛИКІЙ Й ПОТЫ КО ТЩАНІИ СОБрАНІА Гі ГіСПрАКЛЕНІЙ КНИГИ СЕА. НЕ
ЙНАГО ЧЕСОГО ради ТОЛЬ ОуОТНО ПрОИДОуоЛІЯ рАЗК'к ТЕПЛ'кГіІПІА ЛЮБКЕ И ЖЕЛАНІЙ
К БГОЛІ^ДрЫЛІЯ СЛОКЕСЕЛІЯ СТАГО ЛіуЖЛ И ОБЩ'ІА рАДИ 6ЛИКО ЧИЧ'АНЩИМЯ СО
Ш^ОТОК), ТОЛИКО ПОСЛ^ШАЮЩИ^И СО ПрИЛ'ЕжАНІЕЛіЯ МрИСЧ'ІАНЯ ИЗК'ЬсТНЫА ПОЛЬЗЫ,
КОЛЬ К К'ІІДЕНІК IV ДОГДІАТ'ІІМЯ И ПрЕДАНІА^И КДфоЛИЧЕСКІА уККЕ ПрИСТОАЩІА,
ТОЛЬ ІО НОВОСЧ’ЕМЯ И ПрНЛОГАМ’* ИНОСЛАБНЫМЯ К ЗНАНІИ нуждно НАДЛЕЖАЩІЙ
(л 2 об.—4 об.).
Предисловіе это подписано такъ: «к бголибивЪіія іѵкщЕжитЕлнстк'к
БГОАВЛЕНЬСКІА КИНОВІИ И ПрПБНОИ ОІ^’ 30СИЛІЫ И САВКАТІА СОЛОКЕЩІОИ ЧИДО
Творцѣ. ВЯ Л'кчо ПІ СОТКОрЕНІА ЛІИрА /ЗСКД-Е (1721) /ІІАІА ВЯ Л. ИСАКИ^Я
ДОБрь^Я И ПОЛЕЗНЫМИ КСЕОуСЕрДНІП БЛГОЖЕЛАТЕЛІЕ ВА.ІІ КИНОВІАЧ'Е БГОІЛКЛЕНСТІИ
(.1. 6).
Д. 6 об . СКАЗАНІЕ IV ЛІ А И ЛІ ’к
СТЫА Горы А ф О Н Ь С К І А ПрЕСЛАВНЫ А (ОБИТЕЛИ В А Т О II Е Д К С К І А .
кже зд'к пострлдА довольна л'кч'А за истину.
Нач. іѵсліоГі оуко тысащи наставили кя ді л'кто.—Здѣсь сказано, что
В. К. Московскій Василій Ивановичъ: Піксрзс црьскАА сокровища дрск
НИМИ КНАЗЕІІ ПрАрОДИТЕЛЕЙ СКОИуЯ. Гі (ѴКр’ктЕ В Н'ккОЧ ОрЫМЯ ІЮЛАЧ'АМЯ БЕ3ЧИСЛЕН
НОЕ ЛІНОЖЕСЧ’КО ГрЕЧЕСК-Иуя КНИГЯ, СЛОКЕНЬСКИЛІЯ ЖЕ ЛИДЕЛІЯ ІѴНІОДЯ НЕрДЗ^ІІНЫ,
И БЖЧЪЕННОЮ рЕВНОСЧ ІК ІІОДВИГСА, ПОСЛА ВЯ ЦрКСТЕ\іОЩІІІ ГрЛДЯ СО ЛІІ’ОГИЛІЯ ЛІОЛЕ
НІЕЛГЛ К ІІАТрІАрМу, ЧЧ'ОБЫ ПрИСЛДЛЯ ТАКОКА ЛіуЖА ИСТОЛКОВАТИ КНИГИ ГрЕЧЕСКАГО
философѣ ИЖЕ К Ы С Ч' Ь И Н о к я
1(і()
ызыкд нд словенскій. ПАЧ ріАрул же (6 седіх ч ірдніе соч’корилх, іі на взысканіе посла
ко дрАк'ію, и к ліАкедонію, и к сол’ьнк, несли козлюжеч'х іѵБр'ксти такова ліужл
ЛІОГуЦІАГО ПрАКОСЛАКНАГО ГДрА ЖеЛЛАНІе ИСПОЛНИЧ’И . Б'к же тогда келіА скудость іѵдер
ждше греческою зелілю людкліи ліужеіі философокх, и по ліноготрудн'кліь
ОНОЛІХ ВЗЫСКАНІИ, едКА ОБр'ктоіПА ВО АфоНСТ'кЙ горѣ дву иноковх: единоліу
иліа даніилх, друголіу же ліа^иліх. ПАтріАр^х же едвд улюли единдго іѵ ниул
ліа^иліа и посла его к прАвослдвнолі^ гдрю с великою честію, г/к же келкліи
'(итрх еллинсколіу наказанію и рилісколіу ислокенсколіу и іѵ кн'кшни^х уче
ній ничтоже утдисА іѵ него, іі іб кжтвенн'кй философіи несытно рдчителв-
ство иліѢа (л. 7). Максимъ, по прибытіи въ Москву и по осмотрѣ
греческихъ книгъ, заявилъ: ыко ни к греіукух толикое ліножестко книгх
сподобила внд'кч’И. сего рдди, пресллкный сдлюдержче и госуддрк, из греческІА
Зеділи к западныа стрднкі іі5 лілддыух ногтей кда^са нд ученіе, понеже не
іѵБр'ктоух вх гречест'кй стрдн'І: философскАго ученІА, рдди великі'А скудости
КНИЖНЫА. егдд уко БеЗБОЖНІИ Ч'урци ІѴБЛАДАША црксч'буЮІ|ІИЛІХ грддоліх, ТОГДА
н'кціи Блгочестикіи кзаша ліножесткенное ліножестко гречески^х
СОБЛЮСТИ БЛГОЧеСТІА Гхл’ .............................    —*.......
; книга '(оч Аіре
К'кр^1, дд не до конца оугдснетх свѣтило греческое прдко
слдкіе іѵ кезБожны^х и Боголіерскиул турокх. и тдко іоплміпд люреліх к риліх.
лдтинстіи же люді'е ччреслдкни зѣло и іѵ ліногиул лѣтх желдуу восточны^х
«учителей сііисдніа кидѣти, но гречестіи цри не изколишд седіу быти, рдди
ІѵступленіА ц\х іѵ прдкослдкіА, егдд же оулучишд вреліА принесенныл оуко і'б
грекх книги ко ской риліскій газыкх преложишд, греческІА же книги іѵнюдх
кса огнеліх сожгошд. и тдко конечнѣ іѵск^дѣ оу грекх философіА. дзх же
нынѣ, преслдкнын госуддрк кдсиліе сддюдержче, никогда толико кидѣ^х грече
скдго люколіудріА, іако же ндше сіе цркское рдчителкстко іѵ кжчъеннѣлік сокро
виіри (л. 8 об—9). Великій князь Василій поручилъ Максиму раз.
смотрѣть греческія книги, и отобранныя имъ, какъ непереведенныя на
славянскій: і
дд не сліѣсны кудутх
пренести, юже седлік келикиух «учителей к рдзличндА креліенд
инокх же
покел'к ^рднителеліх осокно и^х блюсти и писдніе полагати,
с прочили. ли^иліъ же покелѣ фдлтырк толковую
" і -	истолковала,
со усердіеліх
нуждд же еліу быстк ліолити гдрл чтобы кполюцік далх
оу совершенно
иже послѣди іѵ люБоліудрыух ко едино сочетАіпд.
покел'кнноліу книлідше.
риліскиув толлідчей диліитрід и власі’а. пдчеже же ліа^иліх не
слокенскдго «зыка клоненіе слокесх срАліліАтическою ^нтросткю яндАше (л. 9 об.).
Переводъ былъ принятъ благосклонно, и Максимъ: д л-ктх препроводи
труды оудручадсА, книги прелАгдА и дрекле прекеденнмА испрлклАА, понеже
кѣди ко ліногиул книгдул н'ккоторыд рѣчи нердз^ліны или древній перскодники
не достигоіпд рдетолкокдти. Гіли іо преписуюіііи^х книги рдстл'киідсА и немспрдк
леніеліх произыдошд ко ліноговреліенныл лѣтд, и сице к сиул везпрестАки оупрдж
нааса. Оклеветанъ Максимъ былъ по злобѣ враговъ,— «прілвх покои
іб Ч(Чоненііі'—ндинсд исповѣданіе (6 іітѣй и гыесллкн'кй к'кр'к ур'Ііднстѣй.
161
ЧТО ОНХ ИСч‘'ИННкІН ПрАБОСЛАВНкІН урТІАНИНХ, ОЧИі|ІАА СЕБЕ IV БсѢ)[Х ПЛЕ6ЕЛХ
ЕрЕТИЧЕСКИ\Х НАПНСА СЛОЕНА ІѴБЛИЧИТЕЛНА НА ІИДЕИ Н НА 6ЛЛИНХ, НА ЛАТИНХ, Н
НА АГАрАНХ, І ИНДА ЛІНОГАА СЛОВЕСА ОБА ПОучИТЕЛНА, ИНДА ЖЕ ПО ВОПрОСОЛІХ
ЦІвѢткІ, Н ЙЖЕ и5 НЕВ’ІДОЛІкІ^Х БЕІЦЕ^Х. И ТАКО МНОЖЕСТВО ПИСАНІЕ ОСТАВИ.
ТОЖЕ ПОСлѢдИ ЛІИЛОСТИВкІЛІХ ЦрЕЛІХ БЛАГОЧЕСТИВкІЛІХ ПрАВОСЛАВНЫЛІХ ГОСуДАрЕЛІХ
ВЕЛИКИЛІХ КНАЗЕЛІХ ИВАННОЛІХ И3БЕДЕНХ БкІСТк ИЗО ТВЕрИ И ЖИТИ ЕЛіУ ПОВЕЛ'Ь
ВО ОБИТЕЛИ ВСЕП'ЬткІА И ПОКЛОНАЕЛІкІА ПрСТкІА ТрЦкІ В СЕріІЕвѢ ЛІН'ГрѢ. И ТАКО
60 СТАРОСТИ ВЕЛИЦ'Ь ПрЕСТАВИСА лѢтА /3|Д-Г0. А3Х ЖЕ ПИСА^Х СІЕ СЕГО рАДИ,
ІАКО Л1Н0Г0Е /МНОЖЕСТВО ПИСАНІИ ЕГО ОСТАВИСА, И ПОСЛ'ІІ ДНИ ЛІХ Л И Д Е ЛІ X ЛІ Н О
ГИЛіХНЕбѢдОЛІХ КТО ЛІД^ИЛІХ . ДД СІА ПрОЧЕТХ И рДзУліѢйТХ IV НЕЛІХ . И КО ліУжх
ИСТИННО БЛГОЧТИВХ И НИ ЕДИНАГО 6 НЕЛІХ ПороКА ЕрЕТИЧЕСКА Н'ІІСТк . АЛІИНЬ
(л. 11 об.—12).
Л. 12. В ТрЦКОЛІХ ЛІНТрѢ П р П* Б Н А Г О СЕрГІА
НАГО /И А И Лі А ГрЕКА НД ТАБЛИЦѢ НАПИСДСА СИЦЕ.
Нач. при ДЕрЖАвѢ ВЕЛИКАГО КНА3А.
Л. 14. ЧИДО ПрЕПБНАГО ЛІ А И Лі А ГрЕКА.
Нач. б лѣто / з р н д.
Л. 15. тропдрк ПрП’БНОЛіУ ЛІА^ИЛіУ ГрЕІіУ СТкІ А
Нач. здрЕю д)(Д.
Л. 16 об. БкІПИСАНО ИЗ ГДАрЕВкІ грдлюткі. что прислднд Іі
БЕЛИКОЛіУ КН АЗ И ВАСИЛІИ ИВАНОВИЧИ IV С04 ТА НІИ В.Г О БрАКА И
ІѴ РАЗЛИЧЕНІИ ПЕрВАГО БрАКА ЧАДОрОДІА рАДИ.ТБОрЕНІЕПАИСІИ
* Т А р Ц А ДЕрДПОНТОВА ЛІНТкІрА.
Нач. Й НрАБНАА фиЛОСофсКАА ОуЧЕНІА ТБорИТИ, НЕ ВСА ГЛЕЛІХ.
Л. 22 об. ПОСЛАНІЕ ЧЕТкІрЕ^Х ПАТрІАр^Х.
Нач. ОНИЖЕ ВЕЛИЦкІИ.
Л. 24. ПОСЛАНІЕ IV СТкІ А горкі ИНОКХ.
Нач. Б ТАЖЕ ВрЕЛІЕНА.
Л. 28. златоустаго рѣчь.
Нач. Естк здлогх тѢлесныи.
Выпись эта издана въ томъ же самомъ видѣ въ Чтеніяхъ общества
исторіи и древн. 1847 г. > 8, стр. 1—8.
Л. 28 об. Безъ заглавія: о св. горѣ Аѳонской.
Нач. СТАА ГОрА ЕСТк 6 ЛіАКЕДОНСтѢй рЕКШЕ Б ГрЕЧЕСТ'Ьн ЗЕЛІЛИ.
Л. 29 об. СКАЗАНІЕ стдрцд КЛИЛіЕНТА ІѴІЕрЛЛІСКИ^Х ЛІНТрЕ^Х
К СТАрцУ ВАСІАнУ. Приводимъ ВПОЛНѢ: ІѴ ІЕрЛИЛІА ДО ЛАВркІ сч'то САВкІ
61 БЕрСТХ, А IV ЛАВркІ СТГО САВкІ ДО ерИ^ОНА 01 6Е0СТХ, IV брИ1(0НА ДО
ПрТЧЕВкІ ЛАВркІ, ГДѢ КрЧИЛСА ГДк Г ВЕрСТЫ, А ТОіІ ЛІНТрк СТОИТХ НА БЕрЕІ’У
ІорДДНА. А «5 ТОГО ЛІНТкірА ДО ЛІНТкІрА СЧ^АГО ГЕрДСИЛІА Г ВЕрСТкІ, А IV ГЕрА
СИ/И06А ДО ДЕОДОСІЕВА ІѴБІЦЕЖИТЕЛА ЛІНТрА ПОвѢдАИТХ Г ВЕрСТкІ, А IV ДЕОДОСІЕВА
21
оу ГрОБА ПрПЕ
Г О р М . Г Л А С X Й.
162
н а
КБ.
51.
сочиненій Максима Грека А» 191, л. 67.
ИНОКА ЛІ А КС И ЛІА СКА3АНІЕ Ш еѵТліА
ДО СВДНЛІІЕКА ВЕЛИКАГО ЛІЙТрА ВЕРСТА. А 'ГІИ ВСИ ЛІШГрИ ПуСТИ СОутК НН'Ь,
К|)ОЛІ'к ЛАВрЫ СТА! О САВЫ*. ЕІ|!Е ЛІЛТВ'Л ЕГО {АДДИ ЖИВуТХ ЛІНИ^И И НН'к.
Л. 30. ПРЕДИСЛОВІЕ С К А 3 А 10 ||| Е ВКрАТЦЕ С И Л $ КНИГИ СЕА.
Нач. НАСТОАІ|1АА НОВОСОЧИНЕННАА КНИГА.
См. въ Правосл. Собесѣдн. 1859 г., февраль, стр. 7—10.
Л. 31 об. сказаніе гла валіх в книз’к сен. Показано 146 главъ
(согласно съ текстомъ, но глава 45 показана дважды).
Л. 40. И С ПО Б'к ДАНІ'Е ПрАВОСЛАВНВІА В'кры. ЛІ А И ЛІ А ИНОКА.
Нач. НЕПрЕТКНОВЕННІИ БЫВАЙТЕ.
Первыя двадцать пять главъ дословно тѣ же и въ томъ же порядкѣ,
какъ въ предшествующемъ спискѣ 1563 г., что совершенно подтверж-
даетъ слова предисловія о неполныхъ спискахъ сочиненій Максима.
Л. 346. ТОГОЖЕ ПОВ'ксТВ К Сонорѣ ПрАВОСЛАВНОЛіу
ИСААКА ЖИДОВИНА ВОЛОВА И ЧАрОД'кл И ПрЕЛЕСТНИКА. ГЛАВА
Нач. кроткое И ТИ^ОЕ.
См. въ Казанскомъ изданіи сочиненій Максима Грека, ч. I, стр.
На это изданіе мы и ссылаемся ниже.
Л. 349. СІА СЛОВЕСА сотворилх ЕСТЬ ЛІА^ИЛІХ ГрЕКХ слово
ПрОСТрАНН'кЕ И 3 Л А Г А ЮІ|І Е Е С ЖАЛОСТІЮ НЕСТрОЕНІА И БЕ3ЧИНІА
ЦрЕЙ, ВЛАСТЕЛЕ^Х ПОСЛ'кдНАГО бФііА. ГЛАВА К3.
Нач. піЕствуА по пути жЕстоіук.
См. Сочиненія Максима Грека, ч. II, стр. 319.
Л. 362. того же і
1|І И ЛІ X трижды ГЛАТН
ЧЕТВЕрТОЕ СЛАБА Т Е Б ’к
Нач. ПрЕДАНІЕ АПЛкКОЕ.
См. Сѵпод. списокъ
Л. 368 об. того же
Ш І ІО А Н Н А . ГЛАВА К Д .
Нач. НЕДОулгкюТСА ЛІНОЗИ.
См. Сочиненія Максима Грека, ч. ПІ, стр. 38.
Л. 371. ТОГО ЖЕ ИНОКА ЛІА^ИЛІА ГрЕКА С К А 3 А Н І Е ПрОТИВ^
||| И X АКО П Л О Т С К И ЛІ X С О 6 О К П Л Е Н I Е ЛІ X И р Ж 'Г Б О ЛІ X О Т А І|І Е
Ж И Т И С А Ч Л Ч Е С К І Гі рОДХ.АІЦЕИНЕ С О Г р ‘к Ш И Л И ПрАОТЦЫ. I .
Нач. елкліл же н'кки^х.
См. Сочиненія Максима Грека, ч. I, стр. 541.
Л. 375. ТОГО ЖЕ ИНОКА ЛІ А % И лі А ГрЕКА С К А 3 А Н І Е IV ПЖ Е СВЫШЕ
Ліир'к И IV СПАСЕНІИ ДШХ НАПІИ^Х Г^Т ПОЛІОЛИЛ1СА, ГЛАВА ЛА.
Пач. еліиііл ЖЕ ПО Ч ВОЕ.Ііу .
См. Сочиненія Максима Грека, ч. III, стр. 90.
ИНОКА Лі А И ЛІ А Г р і К А СЛОВЦО КО С ЛІ 'ІІ10
АЛЛИЛу I А 'I р і 3 X П р Е Д А Н І А ЦрІіОВНАА. А
БОЖЕ. ГЛАВА КИ .
еже
Г Л 10
ЛІ н о
Г л А К 4 Л .
163
Л. 379 • тогоже и пока діа? илі а грекд с клзл ніе о іітиц'к
Н і М ( Ы Т И . ГЛАВА . ЛВ .
Нач. неіасьіть птица.
См. Сочиненія Максима Грека, ч. ІІІ, стр. 272.
Л. 380. тогоже инока лі а и лі а с іі а 3 а н і е іб и ю д 4; п р е д а т е
ЛИ. НА АПОЛИНАрІА. ГЛАВА ЛГ.
Нач. понеже оуко ліногажды.
См. Сочиненія Максима Грека, ч. ІІІ, стр. 150.
Л. 382 об. тогоже инока ліа^иліа с к а3л нІе которой «у во
во челов'Ьческоліх естеств'к первый гр'кух есть, глава лд.
Нач. первый гр'Ьух есть.
См. Сочиненія Максима Грека, ч. I, стр. 546.
Л. 383. тогоже отв’ктх к вопросившелі^ к колі^ рече пре
же к с 4; у х с нксе граліота сослана б ьі с т ь. глава ле.
Нач. с ніісе грдлютА.
См. Сочиненія Максима Грека, ч. Ш, стр. 286.
Л. 383. тогоже ска3анГе о в ’Е н ц е у х свАдеБныух. глава лб.
Нач. в'Енцы ижи же.
См. Сочиненія Максима Грека, ч. Ш, стр. 117.
Л. 384. тогоже инока лі а и лі а сіідздніе ко іо тр и ц а іо іу и лі
с а н а с т д в л е н і й и к л е н ір и лі с а с к о и лі х р у к о п и с а н і е лі х р Ѵ> с к о
ліуліитрополит^. и вселі^1 с ір е н н о лі с о ко р е ж е н е п рі илі ат и
II о с т а в л е н і й НА ЛІ и т р О П О Л Г Ю И НА В Л А Д ЬІ ч е с т в о іѵ р И ЛІ С К А г о
II А П ЬІ Л А Т И Н С К І А В 4і р Ы ІѴ Ц р і Г р А Д С К А Г О II А Т р І А р у А , АКИ ВО
ОКЛАСТИ г.езБожныух турковх ПОГАНОГО Ц р А іѵ н и у х не пріи
ЛІ А Т и . ГЛАВА ЛЗ .
Нач. риліскдго оуко папы.
См. Сочиненія Максима Грека, ч. Ш, стр. 154.
Л. 385 об. то го ж е и н ок а лі д илі л словцо к у от а ір и ліх іѵ с т а
влати жены своа б е 3 вины за конны а . и іі т и во иноческое
житіе, г Л А В А ли.
Нач. понеже изволилх еси.
См. Сочиненія Максима Грека, ч. П, стр. 231.
Л. 392 об. Р'ІІЧИ АКИ IV АЛІВОНА ВО I у О Д А ір ИЛІХ НА неліх
11 О П О ЛІ X И Д І А Іі О Н О ЛІ X . ГЛАВА ЛД .
Нач. дліконх азх пре^уиірренх.
См. Сочиненія Максима Грека, ч. П, стр. 295.
•I. 393. тогоже инока лі а и лі а с к а з а іі і е к д к о 3 н д лі е н а т и с А
іі р т н ы лі х з н а лі е н і е лі х. глава <іІ .
Нач. іѵ неліх же предвдривх.
164
См. Сѵнод. списокъ № 191, л. 64, и Руднева Разсужденіе о
ересяхъ и расколахъ, стр. 207.
Л. 397. того же инока лі д и лі д грека словеса аки іѵ лица
аресты а бі|м к лиуоиліцдліх и скверны лсх и всакіа злобы
исполненылех л каноны всакиліи и различныя!и и 'к с н ь лі и оу
гдждти чдюі|силіі велліи дшеполезнд. глдвд лід.
Нач. тогда лін'Ь еже.
См. Сочиненія Максима Грека, ч. П, стр. 241.
Л. 399. тогоже инокд пов'ксть сдліовидцд кывш д ліоучен Гю
и ’ккоего новогавленнд лічнкд. в гречест'кн 3 е лі л и. глдвд лів.
Нач. во истину оуповдвшТи о гд'к.
См. Сочиненія Максима Грека, ч. Ш, стр. 242.
Л. 401 об. тогоже инокд лід^илід іѵ осіреніи вод'б
ндддутріА сты сгоавлгній . скдздніе к н'ккоелі^ кназю.
глдвд ,ііг.
Нач. о неліхже спрдшдлх еси.
См. Сочиненія Максима Грека, ч. ІП, стр. 118.
Л. 404 об. тогоже инокд лід^илід стогорі^д словеса вод
стдновителнд кх п о к д а н і ю. глдвд ЛІД .
Нач. іогнк и прно изн^рАА червь.
См. Сочиненія Максима Грека, ч. П, стр. 247. Въ этой же
главѣ помѣщены: похвальное слово о преп. Іоаннѣ (см. Сочин. Мак-
сима Грека II, 447), о блажен. Ѳомаидѣ (П, 448), о Потаміи (П,
449), о неизвѣстномъ по имени мученикѣ (П, 450).
Л. 408 об. сіа словесд сотворилх стыи инокх лід^имх
в теліницѣ здтворенх и скорвл, и ліи же се не оутверждше и
о у т *к ш д ш е в терпѣніи, глдвд. лів.
Нач. не тужи, ни скорви.
См. Сочиненія Максима Грека, ч. П, стр. 452.
Л. 409 об. тогоже инокд слово како подовдетх бродити
ВО С т Ы А р Д ЛІ Ы Б Ж І А . ГЛДВД ЛІ5 .
Нач. егдд же в вжтвеннын сей ^рдліх в^одиліи.
См. Сочиненія Максима Грека, ч. ІІІ, стр. 288.
Въ этой же главѣ: Драгій переводх т ’к х же строкх по со
враній р е ч е и.
Нач. егдд же вводишь.
См. Сочиненія Максима Грека, ч. ІІІ, стр. 289.
Л. 412. тогоже инокд лідк^илід грека гако не подовдетх
вн и лідти гдюі|іи не выти прочее и ліх к ж т в е н ’к й литургіи не
п о с п 'к в ш и лі х ко чтенію в ж т в е н н д г о е ѵ л і а . глдвд ліз.
165
Нач. оно же н'ккн^х соуЕліудренкіух.
См. Сочиненія Максима Грека, ч. III, стр. 98.
Л. 417. ліногогр'кшнкій инокх лід^иліх грЕКх честнкіліх
ИНОКИНАЛІХ Ч і л О 41 X С І і Т X .
Нач. К ВАШЕЙ ЕАЖЕ ПОКА3АСТЕ КО ЛІН'к ЛЮБВЕ .
См. Сочиненія Максима Грека, ч. П, стр. 394.
Л. 418. тогоже инока ліа^иліа грЕКА слово ш испрдвлЕНІи
иноческаго ж и т і а посланіе кх н гк к о и лі х инокиналіх, еже
П р О С И Ш А оу НЕГО ЕЛИКО ВДОБрОД'ктЕЛЕуХ ИСПРАВИТИ СЕБЕ. ГАА
ВА ЛІИ.
Нач. ПрОСАТХ у ЛІЕНЕ.
См. Сочиненія Максима Грека, ч. П, стр. 396.
Л. 432 об. ТОГОЖЕ ИНОКА ЛІА ^И ЛІА ГрЕКА ПОСЛАНІЕ К Н'ккОЕЛІ^
Другу ЕГО ТОЛКОВАНІЕ Н'ккоИуХ рЕЧЕНІА НЕуДОБЬ рАЗ^ЛІ'квД
Е ЛІ КІ \ X В БЖТ6ЕНН0ЛІХ ПИСАНІИ. ГЛАВА ЛІ^,.
Нач. вНиіх гако велліи желаеши.
См. Сочиненія Максима Грека, ч. ІІІ, стр. 5.
Л. 445 об. ТОГОЖЕ ИНОКА ЛІА^ИЛІА ГрЕКА ПОСЛАНІЕ КО ИНОЛІ^
Н 'к К О Е ЛІ Др5?гЧ’ В Н Е ЛІ Ж Е СКАЗАНІЕ Т р І Е у X Н К О И у X ВЗЫСКАНІЙ
нужнмух 6 С А К О ЛІ рАЧИТЕЛЮ КНИЖНОЛІ^. ГЛАВА Н.
Нач. ПОНЕЖЕ ТВОЕ БЛГОрОДІЕ.
См. Сочиненія Максима Грека, ч. ІІІ, стр. 245.
Л. 455. ТОГОЖЕ ИНОКА ЛІА^ИЛІА ГрЕКА ПОСЛАНІЕ К Н’ккОЕЛІ^ К Н 3 Ю
ПроСИВШЕЛІ^ оу НЕГО С ЧЕГО ПОШЛО НЕ МСТИ С К О р О ЛІ Н А ВХ ПНЛЬ
НИКХ ДНК. ГЛАВА НА.
Нач. ПОНЕЖЕ СЛЫШАЛХ ЕСЛІК ЧТО ТВОЕ БЛАГОРОДІЕ.
См. Сѵнод. списокъ № 191, л. 84.
Л. 456 об. ТОГОЖЕ ИНОКА ЛІ А И ЛІ А ГрЕКА ПОСЛАНІЕ КХ Н "к К О
Е ЛІ другу С *к Д А 1|І у ВХ ТЕЛІНИІ^к И просившу оу НЕГО, КАКО И3
БЫТИ Ш ИСК^ШЕНІА САТАНИНА БМВАЕЛІА ИСТИЦДНІА СКВЕрНАГО
во сн*к и Пі скоктаній стуждЕлі^ и поліысловх Блуднкіух И Ш
ЛІ А Л О Д Ш І А . Г Л А 6 А НИ.
Нач. ПОНЕЖЕ ПрОШЕНІЮ ТВОЕЛіу.
См. Сочиненія Максима Грека, ч. П, стр. 248.
Л. 458 об. ТОГОЖЕ ИНОКА ЛІА^ИЛІА ГрЕКА ПОСЛАНІЕ кн-Ькоелі^
Іі И А 310 СЛОВО ПО^ЧИТЕЛНО ВК^П’Ь ЖЕ И ШБЛИЧИТЕЛНО ПрЕЛЕСТИ
ЗВ-кздоЧЕТСТ'Ьй И ут'кіИИТЕЛНО жив^іриліх в скорБЕух. ГЛА
в А НГ .
Нач. іакоже в тл'кнноліх селіх телеси.
См. Сочиненія Максима Грека, ч. I, стр. 535.
1С6
Л. 467. ТОГОЖЕ ИНОКА ЛІ А % І ЛІ А ГрЕКА СКА3АНІЕ К Г А ІС І|І И ЛІ л
ІАКО ВО ВСЮ Сб'ктлую НЛИ СОЛНЦЕ НЕ ЗАХОДА СТО АЛО И ТОГО рА
ВСЮ СВ'ктлуЮ НЛИ. ГЛАВА нд.
Грека, ч, III, стр. 164.
Г р Е К Л ПОСЛАНІЕ К Н 'к К О
X 10 Н 'к 41 Е Ц К О ІІ ПрЕЛЕСТИ
ГЛАВА не.
ди глаголютх е д и н х днь
Нач. веліе во истину.
См. Сочиненія Максима
Л. 471 об. ТОГОЛІЕ ИНОКА 41А % ИЛІ 4
Е 41 И Н О К $ Б кі В Ш Е 41	6 0 И Г у 41 Е Н 'к X
ГЛЕ4І0Н форту Н'к И 10 К О Л Е С ’к 6 А.
Нач. ліногиліх суціи4іх.
См. Сочиненія Максима Грека, ч. I, 446.
Л. 478. НА НИКОЛАА Н’к 41'I И Н А ПрЕЛЕСТНИКД И 3 6 ’к 3 Д О 'I Е Т Ц А .
Нач. Ліиру оуко ПРЕДСТАВЛЕНІЕ.
См. Сочиненія Максима Грека, ч. I, стр. 455.
Л. 478 об. ТОГОЖЕ ИНОКА ЛІА^ИЛІА ГРЕКА ПОСЛАНІЕ 10 СЛІИрЕНІИ
к Б кі 6 Ш Е 41 ліитрополит^ Д А Н І ИЛ^ЖЕИЗВЕрЖЕНу. Г Л А 6 А Н5.
Нач. ЗАПОб'Ьдк И ЗАБ'ЬрАНІ’Е.
См. Сочиненія Максима Грека, ч. II, стр. 36 7.
Л. 485. ТОГОЖЕ ИНОКА ЛІА^ИЛІА ГрЕКА ТОЛКОВАНІЕ Іб флЛЛІА
рв строки ОКНОбИТС А АКО О р Л у ЮНОСТк Т В О А.
Нач. клжннкін црв.
См. Сочиненія Максима Грека, ч. ПІ, стр. 23.
Л. 486 об.ТОГОЖЕ ИН ОКА 41 Д^Н4і А ПОСЛАНІЕ К Н'ккоЕ4і^ ЖЕЛАЮІ|І
Ш вр Е І|1 ИС А 41 И р А. И И Т И ВО ИНОЧЕСКОЕ Ж И Т І Е , К О С Н А Ц1 у ЖЕ. ГЛАВА НЗ .
Нач. іо прЕліудрві^х И рАЗуЛІНкІ^Х.
См. Сочиненія Максима Грека, ч. II, стр. 228.
Л. 488 об. ТОГОЖЕ ИНОКА ЛІА^ИЛІА ГрЕКА СКАЗАНІЕ 10 С 1|І Е Н
Н О 41 г О Б р А 3 4 СПС А хртд, ЕГОЖЕ Н Е 6 ’к 3 ір І И НАЗкІВАМТХ ОуНЫ
Н І Е . Г Л А В А НИ .
Нач. СірЕННОЕ ІОБрАЗОВАНІЕ.
См. Сочиненія Максима Грека, ч. ПІ, стр. 122.
Л. 489 об. ТОГОЖЕ ИНОКА 41 А ^И 41 А ГрЕКА СЛОВО НА БЕЗу
Лінум ПрЕЛЕСТк Б Г 041 Е р 3 С К^Ю 4іудрСТву»1|1И^Х АКО ПОГрЕБЕН'ІА ДЛА
УТОПЛЕННАГО И О V БИ ТА ГО К кі 6 А Ю Т X П Л О Д О 41 X ТЛИ И СТуЖИ 3 Е Лі
Н кі X X П р О 3 А Б Е Н ’І ІІ. ГЛАВА Н Д.
Нач. н'ккій С'Ллинскііі лі^дрецх.
См. Сочиненія Максима Грека, ч. III, стр. 170.
Главы 60_й пѣтъ пи въ текстѣ, ни въ оглавленіи.
Л. 496. ТОГОЖЕ ИНОКА 41 А И ЛІ А ГрЕКА СКАЗАНІЕ 10 Т О ЛІ X 14 К О
НЕ ІОСКВЕрНАЮТСА СТА А НИКОЛИЖЕ, А 1|І Е И 41 Н О Г А Л'ктА ОКЛАДА
Е ЛІ кі С у Т к Іб П О Г А Н кі X х . Г Л А В А ^А ,
Нач. О НЕЛІХ ЖЕ ИЗВОЛИЛХ ЕСИ.
167
См. Сочиненія Максима Грека, ч. ІІІ, стр. 156.
Л. 502. тогоже инокд лід^илід скдздніе нгідсти нд йі ^длоліх,
К Т О ЛІ У Ж і иноку. Г л А К Д |б .
Нач. о ниух же по ліногУ.
См. Сочиненія Максима Грека, ч. ІІІ, стр. 25.
Л. 508. скдздніе о толіх что под крто нд цервкве в неліх
же вод^женх дки лнр* лілддх. глдвд |г.
Нач. о селіх писліа естк греческое.
См. Сочиненія Максима Грека, ч. ІІІ, стр. 124.
слово
494.
слово
169.
нд гульники
н д д р лі е н с к о е
Л. 509. тогоже инока дідксидід слово нд потопла е4імух и
ноги вделікіух вез у лід вголіерзкиліх гнуснкіліх содоліскиліх
Г р ‘к у О 41 X 6 41 у К Д X в 'к ч н к< у х. глдвд |д.
Нач. ндчдло преліудрости.
См. Сочиненія Максима Грека, ч. II, стр. 251.
Л. 516. тогоже инокд лі д к с и лі д г р е к д
н р е с т кі а в ж і а лі т р е. глдвд .
Нач. вскліи кгодуновеннкіліи писаніи.
См. Сочиненія Максима Грека, ч. I, стр.
Л. 526. тогоже инокд лі д к с и лі д грекд
Злов-кріе. глдвд |з.
Нач. дрліенксколіу злов'крік.
См. Сочиненія Максима Грека, ч. I, стр.
Л. 535. тогоже инокд лідксилід грекд іОв'кткі
противу дгдрлнеух ^уЛАІ|1И^Ж Н А Ш У ПрДВОСЛАбнУю
С Т I А Н С К у Ю . ГЛАВА |з .
Нач. понеже чдсто.
См. Сочиненія Максима Грека, ч. I, стр. 75.
Л. 546 об. СЛОВО СПИСАНО ИНОКОЛІХ ЛІ А К С И ЛІ О ЛІ X
стогорскиліх прочивх ЛКСТИВДГО СПИСДНІА НИКОЛАА
его же схписдлх о совокупленіи ।
ГЛАВА Ви.
Нач. гдв богх.
См. Сочиненія Максима Грека, ч. I, стр. 213.
Л. 561 об. тогоже инокд лідксилід грекд скАздніе о еже
и д к о п о д о с д е т х изв-кстно блюсти и с п о в 'к д д н і е п р д в о с л д в н кі а
в -к р кі. г л а в д .
Нач. другу возлижленноліу.
См. Сочиненія Максима Грека, ч. ІІІ, стр. 54.
Л. 566. тогоже инокд лідксилід грекд слово онеизглдгола
н ’к лі к Божіеліх пролікісл-к, нл го дачи же и ч л ко л ю і;і и, в толіх
же И Н А л и у О И 41 С Т В у |« ||1 И у X . ГЛАВА б .
% Р И С Т І 4 н 0 41 X
в-кру хри
г р е к о 4і х
Н -к 41 Ч И н А
р у С Д К О 41 К (біс) И Л 4 Т кі Н О 41 X .
168 —
Нач. блаженный н чюдньій пророкъ.
См. Сочиненія Максима Грека, ч. П, стр. 185.
Л. 587 об. тогоже инокд максима грекл повѣсть стрлиінл
и достопаматнд и? совершенномъ иноческомъ жителствѣ.
ГЛАВА ОА .
Нач. повѣсть нѣкую.
См. Сочиненія Максима Грека, ч. ПІ, стр. 178.
Л. 610. тогоже инока максима грекл словесд супротикнл
ко іолнну лодокику толковнику С І]І е Н Н КІ А КНИГИ СТАГО А в г у
стина епископа нппон'інскдго. глава ов.
Нач. вскую о лодовиче.
См. Сочиненія Максима Грека, ч. ПІ, стр. 205.
Л. 629. тогоже инока максима грекл словесл супротивнл
противу ГЛАВЪ САМуИЛА в В р е И Н А . ГЛАВА ОГ.
Нач. тогда Будете люди божіи.
См. Сочиненія Максима Грека, ч. I, стр. 55.
Л. 634 об. тогоже максима грекл скдздніе о рукописаніи
Г р Ѣ )( О В Н Ѣмъ. ГЛАВА бд.
Нач. послѣднимъ невѣдѣніемъ.
См. Сочиненія Максима Грека, ч. I, стр. 553.
Л. 640 об. тогоже инока максима грекл сказаніе о стрУ
фоклмиле и о ураненіи о у м л.
Нач. струфокдмилъ животно есть окрѣтдемо во странамъ левіиски^ъ.
Л.641. максима грекл с т ьіАгоры посланіе к нѣкоторой ино
кинѣ в немъ же учитъ ндсънес корпѣти ш оу мершимъ, глава бе.
Нач. іакоже кѣмъ сепе.
См. Сочиненія Максима Грека, ч. II, стр. 425.
Л. 645. о птицѣ финишѣ юже двдъ поминдетъ. глава бз.
Нач. есть оуБо птица в велицѣй индѣи ндрицдемдд финиксъ.
646. о иной птицѣ именемъ алконостъ, глава 63.
Нач. есть оуко птица именемъ алконостъ иліѣетъ же гнѣздо на крезѣ
песка воскрлй люрд.
77-ю главою оканчивается первая книга.
Л. 648. тогоже преподобнаго максима философа скл3аніе
Ш словесъ стдго максима исповѣдника. что есть о д7ѣ
с т ѣ м ъ ^улднкдко ксакъ грѣъ устдвитсА члко/Пъ. д еже НА
стый Д^Ъ не ОСТАВИТСА. ГЛАВА би.
Нач. еже на стый д^ъ \Улд недовѣденіе сице имать разрѣшеніе.
Л. 649. послАн’іе инока максима грекл къ феодору карпу,
лѣта /§лв. глава бд.
Нач. прочетъ еже ко мнѣ.
169
Л . 670. ПОСЛАНІЕ ИНОКА ЛІ А К С И ЛІ А С Т О Г О р С К А Г О К X НИКОЛАЮ
ЛІ Н О Г О у 'И н Н О 41 у Н'ІІЛІ'ІИН^. ГЛАВА ГІ.
Нач. прЕдх лшыліи дньліи.
Л. 674 Об. ТОГОЖЕ ИНОКА ЛІДКСИЛІД ГрЕКА К НИКОЛАЮ Д А Т Ы Н А
нину ЗЛОЛіу ПрЕЛЕСТНИКу ЗВЕЗДОЧЕТЦу: ПОСЛАНІЕ ООТЛуЧЕНІИ
Л А Т Ы Н С К О ЛІ X, КАКО ЛАТЫНИ ЦІПДДОШД ПрАВОСЛАВІА. ГЛАВА ПД.
Нач. ПрЕДХ ЛІАЛЬІЛІИ дньліи вопросилъ ЕСИ НДСХ КОГДД И КАКЪ ОТЛуЧДШДСА.
Л. 691 об. ТОГОЖЕ ИНОКА ЛІДКСИЛІД грекд стогорцд К НИКО
ЛАЮ ЛАТЫ НАНИНу 3 В ’к 3 Д О <*і у Д р Е II О ЛІ у . ГЛДВД П6.
Нач. БСАКОЕ ДААНІЕ благо.
Л. 704 об. ш прдвилх сты^х йцх оу казаніе о ст’кн вод4
КГОАВЛЕНІА. ГЛАВА ІІГ.
Нач. ІАКО ЖЕ суть Н'кцЫИ шлучдюіріи СЕБЕ IV СТЫА ВОДЫ рДДИ акуШЕНІА.
Л. 707 об. ТОГОЖЕ ИНОКА ЛІАКСИЛіА ГрЕКА слово противу
Т 1|І А І|1 И }( С А ЗВ'ІіЗДОЗр'ЬнІЕЛІХ ПрЕДрИЦАТИ 6 у Д у І|1 И }( X И О САЛІО
ВЛАСТ ІИ ЧЛЧЕСКОЛІХ. ГЛАВА ІіД.
Нач. в подвигх иже.
Л. 744. ТОГО ЖЕ ИНОКА ЛІАКСИЛІА ГрЕКА
ІѴЧАСТИ ЛАТИНСКАГО 3 л о в ’к р і а . В НЕЛІХ
Г Л Д Б А ІГб .
Нач. просто СЛОВО И НЕууііррЕННО.
Л. 763 об. ірлюсх П’кСНК А ТрИСТОАІ|ІЕ
СЛОВО ОБЛИЧИТЕЛНО
ЖЕ Гі НА А Л ЛІ А Н А К А .
К р ’к П К І Й . ГЛАВА П5 .
Нач. рдзуліх творцд ІрЛІОСА ТОГО СИЦЕ6Х есть, ліолитса рождшусА ІО Д’квы.
Л. 764 об. ліаксиліа инока грекд стогорцл о прДВД’к и
ЛІИЛОСТИ. ГЛАВА ПЗ .
Нач. укрдшЕніЕ нву клгл'кпно.
Л. 765. ЛІАКСИЛІА ИНОКА О ВЕЛЕДуш'ІИ и сов’кт’к. ГЛАВА пи.
Нач. вс’к^х птицх слАвн’кйші'н орЕлх.
Л. 765 об. ТОГО ЖЕ ЛІАКСИЛІА ГрЕКА СТОГОрЦА О Ар^ИСТрД
Т И Г ’к Е Ж Е поруски В О Е Б О Д 'к . К А К О 6 у Е ЛІ у Б Ы Т И В О И С П р А 6 Л Е н І И
3 Е ЛІ С К О ЛІ X . Г Л Д В А ПД.
Нач. ВЕЛИСДрІи лрцистрдтигх.
Л. 765 об. о проскурниц’к. глдвд ч.
Нач. что проскурницы НЕ адатх.
Л. 766.
творенъ и скоркА
П’кні’и Б 3-Е И л'І-
Нач. не тѵжи, ни скорки.
Л. 767. ЛІ А КСИ ЛІД ИНОКА стогорцл ПОСЛАНІЕ КХ С А ЛІ О Д Е р
ЖАВНОЛіу Ц А р Ю ивдну ВАСИЛЬЕБИЧЮ. ГЛАВД 46.
Нач. ниже кровоточивую ону в'крную ЖЕну, отан крлдшую.
сіа словеса сотворилх есть инокъ в теліниц'Ь за
ИЛІИЖЕ СЕКЕ у Т 'кш А Ш е И уТВЕрЖАШЕ В ТЕр
Е Л’кто. ГЛАВА ЧА.
22
• эшЗоэа х(Іия 5}.Ѵ.і лі зл.ѵ(Ія иіпін'],нл.ззк 'ьг’Ц
' Я(І ѴЯѴѴЛ
• V ІІ 3 (I V А IV V Н И Н 14 Л. V V О Л О !І!], Н 14 Л. I]. Я О V Н О Н V ЗА, И к А О О Ш IV А IV 3
О.Чірн Х.Я ЗІНѴѴІО1І V Я 3 (I Л V IV И 3 Я V IV ѵяони зиз ОЛОЛ. ’ро ^6І Т
 ЖхЬэѵтгсЬіА ояАо чнѴ я оян ’Ы?н
'ѵі ѴЯѴѴЛ • И 1 3 3 о і ѵ з з я Ал.иѵоио(Іл.иіѵ я I і
ѴЯѴІѴ А IV 3 ПІ II 5|. Л. 3 ОЯ ѴЯЗ(І.1 V IV И 3 Я V IV ѴЯОНИ 3 I Н V V I О II ‘Д8Д ’Р
• ѵзипіияѵіііііи и зінзт^лілои эояі
итзѵнЕои зіііѵ ‘знояѵіѴ ѵяод,<ІХ ‘ ииіолиііл 5|.ул о зллчія ноіѵ зниѴоизол ’Ы?н
‘і ѴЯ V V Л • А НОЯ VI V Я.І (ІО Л 1(1.1 О Я V IV И 5 Я V IV ѴЯ О НИ 3 I Н V V 3 0 П • 98І ’ІР
'хХзз<Ізі оя Аіѵзпіні|,нл>Як ‘ЛСД
• Ѵк ѵяѵѵл • А п о п
Ал.з<Ізяиѵзз я ѵяз (I л ѵіѵйзяѵіѵ ѵяони зінѵѵзоп -90 ^82 ’р
"ѴІ1ИЗ У.НО ЫІЛ1І03Л АіѴОННЗѴЯЯѵЕоЯ АіѴЗОІѴ Ал.ѴІІЯ и Анл ’ЫЗЦ
•ик ѵяѵѵл • я і л (I о з л я ѵязііл ѵіѵизяѵіѵ зінѵѵзои ’дзА Т
• зиІолиЛл зл.ѵ(Ія и зниѴоизол ’Ь'ец
‘Ек ѵяѵѵл *яі()олн^л хя ѵ я з і л ѵ іѵ и з я ѵ іѵ зінѵѵзоп -00 І8І ’ІГ
•кяоллиМ зяѵ(І ‘иічѵии' иоіѵ чіІѴл 'Ы?}і
• ек ѵяѵѵл • и ііі з Ь г У ѵ і ф ѵ л. о Аи'зіІіяАяхзчѵѵкѴноннзфз о я и
у. л. з ѵ я!}. ѵ з я о и зш х іѵ з н я * я и я з ѵ г АшАіѵ АіѵоніѵАолѵѵя Я V 3 л. и ш
А іѵ он ни (Іо я ѵ^(Іолол.з ѵяони ѵіѵизяѵіѵ зінѵѵзоп ’8АА р
’АкИЯЗЧѴИЗѴЯ АѵИѵХиіѴ ИПІОНЯ А|ѴОнУО(ІОЛѴѴЯ 'ЫЗН
• 9к ѵяѵѵл
•^.(Іофо Л.ЗИ(ІХ О ѵфоэОѴиф ѴІѴИЗЯѴІѴ ЗШ0Л0А -00 Ш
 У.ІѴЗЗ о ѵіл.ияиѴ ЗН ѴѴ 'Ы?П
•Ѵк ѴЯѴѴЛ '5|.Ѵл О V 3 и л.
ѵяоѴѵіі кяонн хіѵиіяѵіѵ АіѵоязнАт Акияонѵяи А(Iл.зи яЕѵня
Аіѵзоіѵ яЛѵѵАэол АіѵоніѵАЕѵііолѵя и АіѵонѴоііолѵѵя ‘ТАА ’Г
(ЕАА ’г) і Аіѵонл.ояиш АіѵонззяоѵзЕзэ и зінзтѵіІяА зонѴоЗѵіін
4.1153 онЕзяяѵ и онліззк чѵоя хіѵз^іѵАЕѵ(іА ‘иѵіѵзЕ кя яояі Аяѵѵл илізоѵиіѵ кЕзя
Ѵ.ІЯ ‘ ИЛАІЗІѴЗ ОУ КѴИяА ЗЯЗЗ ОЛОІѴѴІ ІчѴѵЗОѴ НЯЗІ1ИІ КЯ5|.П^ЗЛ1ІЗН НОЛ. И ОѴ^іЕ
гнѴѵ(Іяѵ(ІэоѴ ѵѵЕоя олзоя5|.н Аѵѵіія ѵтоя^іЗ/п нічіі^н зіііяѵііли ояѵ кѵічн
зн кЬзѴияоіѵѵз у ‘5|.ніѵ ѵтяѵѴ^-яои чіѵн кѵѵппчѵз олзояірн онл.ѵня хм’ИпичѵзА
•кЕѵііЯО Иічнпролѵѵя КЯЗІІИІ ѴЗѴЯОІІѴ'У АіѴОНЗЗЯОѴзЕзЯ И ЗІІІЗ ОН ‘хяояук АяЛіЗЗХЗЗ
Аіѵонззяоѵз яікол. зн і'вмевяэ вэіиКояийп эщэіі'жйэяі.іг'оп ід ’(ОАА ’г)
«хХитѵн яш^ѵолѵѵэ АіѵонѴияонллзк я згЬз он ‘олѵязнзш и Аѵоп олѵязнзж яінѵнчЕѵіі
я яікол. зн хіѵолоэ хіѵзііиііЛіиУ удѵити^іІѵАіѵзіІіі»—ннэивневн	и нэ^
•ЧЛ133 ОНЛізАз ѴІЖОЯ ИЛі30(ІѵА1І'3(ІП оѵ^.Ѵ ониѴз ИН "ЫЩ
• Лк ѵяѵѵл
• >4 V V і Я ИЛ. И (Ія ЗН ЗШЗ О АкИЯЗЧѴИЗѴЯ Анѵяи Я(ІѴІІ Аіѵоняѵш
.ІзУоіѵ V 3 ХЯ 3 I Н V V 3 О II ѵфоюѵиф ѵіѵиёгіг О ІѴННЗМ-'ѴѴЯ '69 А Г
— ОАІ
171
С Іі А 3 А Н Іі О Н і Д О у
г р и г о р і а Б Г О С А О
КЦА уЛ'ЬбД ИНОКД
Л. 801 об.того же ннокд лід к с нлід грекл
лгкнныуа н'ккиуа реченій в кннз'к сватаго
 4 СЛОВО Д, СТНуа КВ. ГЛАВА рг.
Нач. дгеліелінону.
Л. 808. повѣсть о возвоженіи престыд
ЛІ 4 К С Н Лі 4 Г Р е К 4 . Г Л 4 Б 4 рД.
Нач. иже божій единородный сна.
Л. 812.БЛ4ЖСНН4ГО ІО4НН4 ЗЛ4ТОуСТ4ГОО ПрИНОСИ ЛІ'Ьй ф И
ЛІ І 4 Н ’к ИЛИ ф Н ЛІ И 4 ЛІ 'к . ТОЛК8 Д 4 СА испрднита ЛІ О А И Т 6 4 ЛІОА
ако филі14ліо преда тобок. глава ре.
Нач. Акоже филііАлм она рече іѵ ліногиуа дролмта слагасліа.
Л. 813 об. скдздніе о пр и сн ос^1і|і стве нн'кліа и о преелдв
но ліа роженіи единородндго енд и слова бжіа г да ндшего іс
у р И С Т А . ГЛАВА р5.
Нач. просиши у ліене изадсненіе глупдго вопросд бпифдніевА.
Л. 815 об. О ВАЛЧ'АСАр'Ѣ Ц А Р 'к ВАВИЛОНСКОЛіа. ГЛАВА рз.
Нач. вдлтАСАра і^рк вавилонскій сна новуодоносорова пирул повел'к казначс»
своеліу.
Л. 817. лі д к с и лі д г р е к а скдздніе к ж н в у і|і и лі а в о г р ’к с е у а не
ІѴСТуПНО, Д КАНОНЫ В С А к и ЛІ и И Лі Л Т В А лі и и р (ІБ н ы у а ЛІ О Л А І|І и у
СА Богу ПО ВСА ДНИ Н А Д ’Ь К I |І И у С А СПАСЕНІЕ ПОЛуЧИТИ. ГЛАВА рИ .
Нач. люлитвы ліноги и рдзличны.
Л. 818. скдздніе с е д р'Ьчиіступдйте лкдіе люи и п р о ч д а .
ГЛАВА рД.
Нач. Бжтвенныд р'кчи пророкд исаіи .
Л. 822. повѣсть о с о б о р ’к у о т ’к в ш е лі а у с т д в и т и дабы
попы и діаконы и поддіаконы Беза жена были, глава рі.
Нач. пАфнутій едина грлда горниуа фивдида.
Л. 823. скдздніе гако достоита ндліа д'клоліа исполнити
ОБ'к'ГЫ. ГЛАВА рДІ .
Нач. еже по нужи велигукн и желлнік полученід.
Л. 827. поученіе ко иноколіа о испрдвленін иноческдго
Ж И Т І А И К А А есть СИЛА В е Л И К І А с у и лі Ы . Г Л А В А рві.
Нач. вид-куа не рдзулі'квАюі]іиуа.
Л. 833. о спиридоніи ч к д о т в о р ц *к. глава рп .
Нач. по ліногиуа философскиуа взысканіи.
Л. 834 об. ЛІАКСИЛІА
и у а есть, г л а в а рді .
Нач. сивилла уАлд'кд.
.1. 836 об. ііритчл о
Пач. н'ккто родичсА на
грекл скдздніі о сивиллдуа кодико
А Н Т И у р И С Ч’ 'I;. Г Л А В А р(7і .
ЛИіук ПОЛА.
172
Л. 837 об. посланіе іодкнлд пдтрідр^д великаго града даек
С А Н Д р І И . глдвд рЗІ .
Нач. высочайшій и всесвѣтлѣйшій.
Л. 840. посланіе діонисід пдтрідруд кон ста нт и н а грддд.
глава рді .
Нач. преслдвнѣйшін.
Л. 843. посланіе (къМаксиму Греку) де од орд Карпова, глава рйі .
Нач. возливленнолу о )(ѣ.
Л. 845 об. о левідфанѣ. глава рді.
Нач. гако егда твореця лиру.
Л. 848 об. инока лдксилд грека сказаніе о вѣнцѣ спд
совѣ. глава рк.
Нач. о селія о ш н. еже пишутя иконници.
Л. 849. о свитцѣ егоже пишутя в руцѣ спдсовѣ. толкова
ніе тогоже. глава ркд.
Нач. возли ш 6-го стиуд.
Л. 849. о толя что пишутя оконду. свдтыд иконы пре
чт ы а к ц ы сице дір ду. глава ркв.
Нач. виждь ако .
Л. 850 об. восполнидніе шчдсти свдтыд горы дфонскі'д
како наречена к ы с т ь с в д т д д гора и к о и у я дѣля ради тако
прозвасА. глава ркг.
Нач. по иже страшнаго воскресеніА г да нога.
Л. 855 об. о иконѣ пречтыд бцы кже отрокя пусти на
лоре, она же прі’иде во свдт^к гору, глава ркд.
Нач. Б'к н'ккто купецъ.
Л. 861. о лін три вдтопеди. глава рке.
Нач. бысть в рилст'кля град'к.
Л. 863 об. о гавленіи о Бра 3 а пречтыд бцы нѣкоел^ старцу
дровну на утренеля пѣніи на д п'ксни. глава ркз.
Нач. старцу нѣкое.иу.
Л. 864. слово оБличително на еллинскую прелесть того же
ліл?5иліа преподобнаго инокд. глава ркз.
Нач. понеже уво вжтвенною полюціік окличиуошя «уво еже нд спаса
триста іудейское вѣсовдніе.
Л. 876. сказаніе о разрѣшеніи о б ѣ т д постнаго, глава рки.
Нач. довро есть и зѣло угодно Богу.
Л. 877 об. о ганцѣ стру фо колиловѣ. глава ркд.
Нач. гайце струфоколилово.
Л. 878. и з книги г л е л ы а с у и д ы іо т а л а н т ѣ у я. глдвд рл.
Нач. тдлантя гакоже глетя діодоря в словѣ о иже іѵ ліѣреуя.
173
Л. 878 об. тогоже инока лід^нлід грека спаданіе притчею
сада іѵ лілддолія отрочнціы. іакоже гаетя родивый сна не
у лі р е. г а а к а рлд.
Нач. четырліи нѣкиліи потреБныліи сиааліи всако паодонито древо нд
лучкшее преспѣвдетя всегда.
Л. 879 об. лід^илід грека о наказаніи бжіи да грѣ^и. глд
ва рлв.
Нач. кто достойнѣ восплдчетя толь вголіердкое Беззаконіе.
Л. 882. того же инока ліаксиліа грека посланіе к ндчдлв
с т в у к і|і ы лі я правовѣрно о исправленіи, радсужайте б о г о
угодно и человѣколювно. глава рлг.
Нач. н е в о и в с а еже п о д я н и лі я.
Л. 888 об. и з л о ж е н Г е о т ч а с т и прсБывдніАИЧиндсуі|іи)(явя
стѣй горѣ стѣиши^я лінтрей сырная и глеліыуя особы^я и іѵ
части спаданіе ако н е іѵ члкя нижечлкиноіѵБжтвенндгопро
лі кі ш л е н і а и п о лі о ір и совлюддетсА гора онддоднеск. глава рлд.
Нач. понеже уко крѣпкое и ліного^валвное гдкство твое в цре^я клго
честивѣншій и салюдержце БЖ'гвенѣйшій ліосквы и всса россі'и великій
кнАже вдсиаіе Ивановича пдаеологе вопроси ліножицею ндся сліиренкі^я о
преБківднін и устроеніи еуіри^я в сватѢи горѣ чтны^я окителей.
Л. 908. склада ліаксиліа грека сваты а горы словоо пока о
неніи сты и коня противу гававшагосА в н е лі ц е я иконоворцд
лмтора. глава рле.
Нач. покры нбсд довродѣтелк его.
Л. 917. того же инока ліаксиліа грекаскаданіео оригенѣ
еретицѣ, г л а в а рлз.
Нач. оригеня иже и дддліднтій.
Л. 922. тогоже инока ліаксиліа спаданіе о Іовѣ, глава рлд.
Нач. іовя во истину оня и доблій по истинѣ.
Л. 924. того же ліаксиліа грека о аврааліѣ. глава рли.
Нач. авраалія иже первый вя патріарсѣ^я.
Л. 927. с к а з а н і е о лі е л и с с д е ц ѣ лі а к с и лі а г р е к а. г л а в а рлд.
Нач. ліелуиседекя сіренникя Бога вышнего.
Л. 928 об. повѣств приведесА іѵ книги глелікіА суидася
лі а к с и лі о лі я и н о к о лі я г р е к о лі я о рд^ліднѣ^я. глава рлі.
Нач. рдулідне Адыкя естк влгочестивѣйшя.
Л. 930. ина повѣств того же ліаксиліа. суидася іѵ креліѣ
г д р ѣ б о л г л р с т е лі я. г л а в а рліа.
Нач. іако крелія Болгарскій гдрк по плѣненіи авдровя вопроси иуя іѵкуду
и с чего радуліѣете погике кнАдв вашя и веск Адыкя. и отвѣіраша ддне
преуліножишисА еже другя нд друга клеветы.
174 —
Л. 930 00. ИНА ІІОвѢсТЬ ТОГО Же ИНОКА ЛІ А К С И ЛІ А ГрСКА.
С у И Д А С X О в I л И 3 А р I И СТрАТИгѢ. ГАДКА р.ІіВ .
Нач. велиздріи стрдтигх сирень воеводд бѢ уво тѣлолгх преводрх.
Л. 931 об. ина повѣсть о сдтднѣ и бѢсѢ^х. глава рліг.
Нач. вѣдолю да есть ако сатана по еврейстѣй сес'ід'к.
Л. 932. скдзаніе о серумѣ. глава р<йд.
Нач. серу^ж сей родословитсд ш кол'кнд ддетовд.
Л. 932 об. вопросы и швѣты рдзлични. глава рліе.
Нач. сей днь его же сотвори гдь.
Л. 936. того же лідксилід грекд посланіе кх нѣкоеді^
К Н А 3 10 . ГЛАВА рл(5 .
Нач. не престдетх злоначальный члкоукійцА и довроненАвистникх діавола рдтуА.
Л. 941. оглАвленіе книги лідксилід грекд Аже в сергіевѣ
жнтр'к, скдзаніе главаліа вх к н и з ѣ с е й п р е п о д о б н а г о лі а к с и лі а
грекд ф н л о с о ф а .
Это оглавленіе Троицкаго списка (см. выше предисловіе): всѣхъ,
главъ показано 115.
Л. 948. предисловіе на кгьигу сі». в толіх скдздніе крдтко
о п а т р і д р ѣ г е н а д і и.
Нач. Акоже ндклзуетх насх книга люисейскдА.
Это предисловіе сочинено ученикомъ Максима Грека.
Л. 950. ГеНАДІА ПАТрІАр^А константинопольскаго по н д р е
ненію скулдрисд діологх или б е с ѣ д о в д н і е преліудрдго. н ѣ к о
т о р о е с о б р д н і' е вѣры у р т і д н с к о е з д <и ы к д ю і|і е е...
Нач. т у р ч и н х. что е бога .
Л. 966. ис книги лідилід грекд гаже в Кириловѣ лінтрѣ
прѣніе х р и с т і д н х к с р д ц ьі н о лі х.
Нач. ді|іе бы вопрошенх была іѵ срдцынинд.
Всѣ статьи съ л. 948 и до конца рукописи изданы въ Вильнѣ, въ
1585 году. Единственный, доселѣ извѣстный, экземпляръ въ Публичной
библ. изъ собранія Кастерина № 35.
75.	МАКСИМА ГРЕКА СОШНН.
въ листъ, письма 1862 года, на 800 листахъ.
Рукопись эта собрана изъ разныхъ списковъ трудами и усер-
діемъ извѣстнаго любителя и продавца рукописей покойнаго Т. С.
Большакова. Въ составъ ея вошли и нѣкоторые акты, касающіеся
175
Максима Грека. 11а оборотѣ послѣдняго, 800-го, листа помѣщена запись
писца, писавшаго съ черноваго, изготовленнаго Большаковымъ, списка:
совершйшдсА сіа д*ьшеспдсйтелн4А кнйгд лідцблід грекд в цртв^юі|іеліа градѣ
ЛІОСКвѢ. КХ лѣто ССЛІІУ ТЫСАІ|1Ь трйстд ссліьдссатаго лТі^д ген^дріА кд днь.
нд пдліать сего те стдго покбрникд БЛГОЧ'І'ІА лід^нлм грекд в еддк^ в трцѣ
еддкилідго бга ндшего, длійнь.
Въ началѣ рукописи приложено изображеніе преподобнаго Максима
Грека, съ подписью: родилега /5цііг, престдвиссд /З^Д-
Л. 1. исповѣданіе православныа вѣры лі д й лі д инокд изг
стыа горы Гіліже йзвѣірдета іо хртѣ ісѣ и нѣсть ксакдго
православнаго с ір е н н и к д и к н з а что по к с е лі $ й с т и н н ѣ и ш і и
есть православенъ. й н о к а всю православн^ю кѣрЯ с о с л ю д а а
а^ѣл^ Гі непреліѣнн^ Гі непорочн^. глдвд л.
Нач. не п р и т к н о в е н н и Бывайте.
См. Сочиненія преп. Максима Грека, изданныя при Казанской Ду-
ховной Академіи, 1859 г., ч. I, стр. 1—39.
Л. 9. лід^йлід инокд грекд стогорскдго лілтвд кх пречтѣи
бцы, вх то и ж е іо части винословіе іострти сіі с о вѣ. глдвд в_а.
Нач. текѣ превос^одАір^ю кезплотны^а ьжественны^х чинова неприішдніо
чистотою люлю.
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. П, стр.
432—440.
Л. 13. того же инокд лід?$ілід грекд пѣснь клгоддрствен
нд кх престѣн трце г л а г 6 л е лі д во всю свѣтлою ндлю стыа
ПДЦИ. ГЛДВД Г-А.
Нач. слава текѣ прекллгіи іоче вседержителю.
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. П,стр.
440—445.
Л. 15 об. т о г 6 ж е й н о к л лі л й лі д г р е к д с к л з д н і е к л к д а словесл
рекла бы петра швергсА ^ртд й плдкдса горкіо. глдвд д.
Нач. горе лінѣ бкдлннолі^, горе лінѣ. 
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. П, стр.
445—446.
Л. 16 об. тогоже инокд лід^йліл грекд слово іб ржч‘вѣ
гдд БгдГісіісд ндшего «Тд ^ртд. вх тбліже Гінд іюдеА)(х.
ГЛДВД 6-А.
Нач. се и вертепа и мели.
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. I
стр. 39—51.
Л. 21 об. тогоже инокд лід^йлід грекд слово іѵБличйтел
но нд й л л и н с к ю прелесть, глдвд ь.
176 —
Нач. понеже оуко кжч'веною п6люі|Гію обличи^оліх .
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч, I, стр.
62—77.
Л. 28 об. тогоже й н о к а лі а й лі а грека слово по^вллное
кх стыліх лплоліх петрУ й плвлУ. вх толіх же обличеніе й
нл л л т ьі н с к і а три болш іа ереси. Г Л Л В Л 3.
Нач. воспой дше вжтвенны^х лплх петрл й плвлл.
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. I, стр.
180—212.
Л. 43. тогоже йнокл ліл^йліл грека, слово швличйтелное
нл лглрАнскУк прелесть, й оулімелившаго еа сквернаго пса
людліефл. глава и.
Нач. іудейское оуко зловчіріе й еллинское нечестіе.
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. I, стр.
77—130.
Л. 67. тогоже йнокд лід^ілід грека слово ш толіх же кх
Блговѣрныліх на когокорі^д фа люаліефд, вх неліх же сказа
ніе шчасти іѵ к о н ч й н ѣ вѣка с е г іѵ. глава д_а.
Нач. но елйкд оуко кжіа блгоддть свыше ндстдвлА»і|іе ддстх глдти.
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. I, стр.
131—150.
Л. 76. тогоже инока ліа^іліа грека стогбрскдго слово»
шкличйтелно вкУпѣ й различйтелно лживаго писдніа а ф р о д и
тіАна персАнина злоліУдренндго. глава 7_а.
Нач. начало глдгблетх словесх твой\х йстинна й в вѣкх вса сУдкы
правды твобА.
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. ІІІ, стр.
125—149.
Сказаніе Афродитіана, противъ коего направлено слово Максима
Грека, издано Н. С. Тихонравовымъ по пергаменной рукописи XIII
вѣка, Императорской публичной библіотеки. См. Памятники отречен-
ной русской литературы, т. II, стр. 1—4.
Л. 87 об. тогоже инока ліа^іліа грека слово швѣірд'телно
ш исправленіи кннгх р У с с к й в неліже й нл глдгбліеіри^х гако
плоть гдна по воскрніи йз ліртвьцх не іѵпйеднд кметь. чтУ
і|ііи в н и лі а и т е прилѣжно й разсуждайте вгодУ^новенно в к У
пѣ й члколккно. глава аі.
Нач. кгх йже всѣ^х содѣтель й гдь. единх вѣдыи ерцд члческдА.
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. ІІІ,
стр. 60—79.
177
Л. 97. тогожг йнокд ліл^і'лід грекд слекцій ій в’к і|і д т е л н о
ій н с п р д к л і н і и к н іі ж н о лі г . глдвд ві.
Пач. свид'ІітелА вдліа господина люііліа.
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. ІІІ,
стр. 79—92.
Л. 102 об. тогоже йнокд лід^ілід грекд слово ій тодіа,
глко п06лімілоліа кжі'иліа. д не зв'кзддліи іі колесоліа цідстіа
ВСА ч л ч е с к і а 0 у С Т р О А Ю Т С А . ГЛДВД ГІ.
Нач. лінбгі іі сдліа іі рлзлйчнд прочета писдніа.
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. I,
стр. 377 — 398.
Л. 112 об. тогійже йнокд лід^ілід грекд вес’кдд доушй іі
оуліУ по вопросѣ іі ійв’ктУ, ій еже шкйд^ стрдети рджддютсд
ва н н)(а. ва тбліа же й ій в ж т в е н н ’к лі а прійліы сл-к, іі н д з в ’к з д о
четц'ква. глдвд ді.
Нач. доушд. еуліе лмкезныи діи, ка теві ко ва ндстоАіре вес'кдУю сйіук
ійввічн'к.
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. II,
стр. 52—88.
Л. 128 об. тогоже йнокд лідділід грекд словесд дше
полезнд 5'клій вн илі д ю ці иліа й^а вескдУета оуліа ка дУшй
своей, в тоді же іі нд ли^оиліетво. глдвд еі.
Нач. чесо рдди ій лювезнд діи дУше.
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. II
стр. 5—52.
Л. 148. тогійже йнокд лід^ілід грекд слово ій покданіи. зі.
Нач. не лкностно превмвделіа дше ниже везпечдлно.
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. II,
стр. 148'—152.
Л. 150 об. тогій же йнокд лід^ілід грекд нд несытное чре
во везч и слен н ыа зійла ви н ійвн о й н о ч е с т в У ю і|і й. глдвд 31.
Нач. ій чрево везстУдно. и николй же ндсыі|іделю.
См. Сочипепія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. II.
стр. 153—154.
Л. 151. т о г ій же йнокд лі д і лі д грекд словесд н д ш в ір У ю
прелесть .и е ч т д е лі ы а во с н ’к с о н ’і и а. глдвд Йі.
Нач. вскУю ій злкіішіи гУвителныи дшдліа челов’кческиліа врдже.
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. II,
стр. 154—456.
Л. 152 об. тогійже йнокд лід^іілід грекд слово ій покданіи,
веллій дУше полезно в’крок іі любовію н е л и ц едгкр н о ю внилідю
178 —
) Б С 'Ь /И X
Гі вселіч’
лі н о а? 4 и
Гі Д б о 6 /И я г н ’к в о лі х в ж і и лі х. бх л ’к т 'к
. Гі к а к о іѵ в 'к і|і 41 т х й лі х вгол’кпне
.	'	_ л в>кр о и
С Т кі А
і|і иліх ееіѵ. іі сх р лу Члнѵліх тр Гу ві н н кіліх пр оч итдю і|і иліх егш.
ГЛДВД ДІ.
Нач. се дше ліоа іѵкданнда, Гі б селіх л’кт’к.
См. Сочиненія преп. Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. II,
стр. 119—147.
Л. 165 об. тогіѵже йнокд лі4илі4 грекд стлздніе іѵ из
В'ксТНОЛІХ ИНОЧеСКОЛІХ ЖІІтеЛСТБ’к. ЛНЦДЖе СТАЗДМірИ^СА фи
ЛОКТИЛІОНХ. Д 4 4КТИЛ1ОНХ: С Н р ’к Ч к ЛМБОСТАЖДТеЛНкІИ, Д 4 не
СТАЖДТеЛНкІИ. НДЧИНДСТХ Ж I Л М В О С Т А Ж А Т (А Н кі Й . Г Л 4 Б 4 К.
Нач. рцм ліи ткі иже нестАждніи оуво ^вдлнтелк.
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. II,
стр. 89—118.
Л. 179. к 4 к і а р гк ч и р е к л х в кі о у в іѵ к с о д 'к т е л к
епкп х т д е р с кі и с о ж ж е н Ч’ вкі вшЧ1 сов іѵу н олір 4лі.
дворЧ1 его и вскліх йлі'кні’Аліх Гі сдлюліЧ грддЧ1. Гі <
Ш И ЛІ X ІІ И кі ЛІ X р 4 ЛІ 6 ЛІ X Гі
ЛІ5 . IV С ЛІ кі А Т кі С А І|І И І К Л А КБ.
вс’к^хгдк. иліх же внилідти подовдетх со стрд^оліх іі
нелицелі’крною.состдвленіѵ лі 4 і лі о лі х г р е к о лі х й н о к о лі х
г о р кі. глдвд кд.
Нач. прости ЛІА, лілрдх ліи вЧди влкіѵ.
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію,
стр. 260—276.
Л. 186 об. тогіѵже йнокд лід^ілід грекд словіѵ вхкрдтук
іѵ вківшеліх пождр'ктферско тдкіѵже Гі по^вдлдіѵіѵвновленіи
црковндго оукрдшені'А вкі вш д г о вголмвй бкіліх епкполіх тфер
с К II лі х а к д к і е лі х. глдвд кв .
Нач. іѵвновлені'А почитдти древній здкбнх естк.
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. II,
290—294.
Л. 188 об. тогіѵже йнокд лід^ілід грекд словіѵ вдгодлр
ственно ко гд^ ндшеліЧ’ иЧ’ Хрт^ вывшей пов’кд'к нд крылі
скдго фд пре дстдтелстволіх влчцы ндшеа престкІА кцм, при
клгов'крноліх Гі велйколіх кнз*к Гівдн'к вдснлкевич'к все а рЧ’
сіи. в х л 'к т о /зл"Ід.
Нач. кто возглдгіѵлетх силы гдна.
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. II,
стр. 277—289.
Л. 194 об. тогіѵже йнокд лід^ілід грекд слово кх ндчдл
сткЧ’юі|і еліЧ1 нд з е лі л й . глдвд кд.
Нач. лінібгд оувіѵ Гі йнд сЧтк ОуПОДОВЛАИіуДА.
ч. II,
ГЛДВД КГ.
179
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. 11,
стр. 346—357.
Л. 199 об. главы иоу ч Гі т і л н ы Гі началств^юці и ліа право
в'крно. ГЛАВА ІІ6.
Нач. .мужество оукіо тѣлесное т'Елесд низллглти.
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. II,
стр. 157—184.
Л. 211. словш прострднн'ке іі з л л г а к ір і с жалостію н е с т р о
е н і а Гі б г с ч Гі н і а ц р і и и влдстеле^а посл'Еднаго в 'к к л сего.
ГЛАВА К5 .
Нач. шеств^А по п^тй жестоці. Гі ліногй вѣда исполненнеліа.
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. II,
стр. 319—337.
Л. 219. ко слсЕюі]! иліа трйціи глдти дллилЧі а чреза пре
даніа цркбвндго, л четвертое слава тек’к кже. глава ііз .
Нач. преддніе означала прі’А)(оліа дплькое.
Въ Казанскомъ изданіи сочиненій Максима Грека пе помѣщено.
Л. 221. прп'нлго лі а й лі а грекл философа лі о н д д стыа
горы лфонскіА. сказаніе еѵТльскдго речені’А іо Іюдннд. гако
ни слліолівселі^ ліирвлгкстити пис'йеліыА книги, глава ки.
Нач. недо^лгкютсА лінози, с^чъ же йже Гі невѣрно лінатк.
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. ІІІ,
стр. 38—41.
Л. 222 об. тогоже прпБндго ліл^йлід грека сказаніа про
тйбіі глицій, гако плотскиліа совок'іпленіеліа Гі рожество ;\о
таціе лін6житиса члческіи родя, а ці е Гі не бы согрѣшили пра
ОТЦЫ. ГЛАВА КД.
Нач. ельлід же понеже н’Еки^а слыішуа глюціи^а.
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. I,
стр. 541—546.
Л. 225. тогіѵже прянаго лід^ілід сказа ні'е іо Гіже свыше
лі и р ’к Гі іб спасеніи д ш а нашила г д Я п о лі 6 л и лі с а . глава л.
Нач. бллід же по ч’воелЛ дплодерждтелнолі^ сліиреннолі^дрі'н.
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. III,
стр. 92—97.
Л. 227 об. тогоже пр явнаго лід^іліа сказаніе іб птицы
н е га с ы т и.
Нач. неідсмтк птица подобна жердвлю.
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. ІІІ.
стр. 272—273.
180 —
Л. 228. тогоже прііндго лід^йлід философа сказаніе іѵ
і ю д 4; предатели іі н л а п о л и н а р і а . глава ла.
Нач. понеже оукіѵ ліногджды оуслышдух ліногиух кр4;піук глдголюіриух.
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. III,
стр. 150—153.
Л. 230. тогоже прпвнаго лі а и лі а философа слово к % о т а
ір и лі х іѵстдвлати жены своа в е вины законны а, и йтн во
иноческое житіе. глава лв.
Нач. понеже йзволилх еси здр^житисА по вз'к со ліною.
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. II,
стр. 231—241.
Л. 234. того же инока лі а и лі д грека с к а з х к а к о з н а лі е
н а т и с а к р т н ы лі х з н а лі е н Г е лі х. г л а в а лг.
Нач. ш неліх же предвдривх вопросйлх ліа еси раскрыти.
Въ Казанскомъ изданіи Сочиненій Максима Грека не помѣ-
щено .
Л. 236 об. тогоже инока лід^йлід грека, сказаніе га ко не
подокаетх іѵнидх вниліати глюіциліх. не выти прочее іѵнидх
и лі х в ж е с т в е н е и литургіи, іі н е п о с п в ш и лі х п р і и т и к х ч т е н Г ю
кжтвенндго еѵл'ід. глава лд.
Нач. оно же нѣ-киух с^елі^дреныр илі же нед^гЪ’нтх.
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. ІІІ,
стр. 98—104.
Л. 239. тогоже йнокд лі а и лі а сказаніе іѵ с і|І е н і и в о д 4;
на затріа стыух кгоАвлені'и. глава ле.
Нач. іѵ не.пже спрашивало ліене твое клговѣинство лідло елі^ скджй.
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. ІІІ,
стр. 118—122.
Л. 241. тогоже лід^нлід йнокд грекд. слово «учителио,
в к о у п 4; же Гі іѵ в л и ч Гі т е л н о прелести б в 4; 3 д о ч е т с т в а іі оу т 4;
шително жив^ірнліх во скорк4іух. глава лб.
Нач. іако же во ч-л4;ннеліх селіх т4;лесй лінбзи нед^зи вывднтх наліх.
См. Сочиненія преп. Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. I,
стр. 435—446.
Л. 246. тогоже йнокд ліддіілід грека посланіе к н4;ко елі
нноіЛ1 кывііА’ во йг^ліене іѵ неліецкой прелести глелюи дор
т й н 4; іі іѵ к о л е с е е а . глдвд лз.
Нач. ліногиліх с’мриліх считделіыліх іѵ кжтвенндго діілд.
См. Сочиненія преп. Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. I.
стр. 446—455.
181
Л. 250. поЧч еніе ко йноколіх іо Гі с іі р а в л е н і и иноческаго
житіа, н к д а есть сила велйкіА с^йліы. глава ли.
Нач. вйд’к^х нерз'мѵШніриісА глетх вжтвенное слово.
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. II,
стр. 220—228.
Л. 253 об. словеса аки ш лица престьіА вцы кх лиуойлі
ц о лі х іі с к в е р н ы лі х іі в с а к і а блоки Гі с п 6 л н е н н и лі х, а каноны
в с а к и лі и Гі р д з л й ч н ы лі и п 'к с н ь лі и о у г о ж д т и ч а и ір и лі х. г л д в д лд.
Нач. тогда лін'к еже іѵ теке чаете іі'Іівделіое.
См. Сочиненія преп. Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. II,
стр. 241—244.
Л. 255. п о с л д н і е к н 'к к о е лі д р г $ е г 6 в н е лі ж е толкованіе
н 'I; к і и у х реченіи не о у д о к ь р д 3 о у лгк в д е лі ы у х в к ж е с т в е н н о
писаніи, г л а в а Л.
Нач. в-кліх ідко веллій желдешь.
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. ІІІ,
стр. 5—22.
Л. 262 об. тогоже йнокд лід^йлід грека скдздніе треух
н'ккіиух взысканіи н^жньіух всаколі^ рдчйтелк кнйлінолі^.
Г Л А В А Лд.
Нач. понеже твое клгородіе велгкло лін'к.
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. ІІІ,
стр. 245—251.
Л. 268 об. тогоже Гінокд лідкейлід грекд скдздніе іако во
вск св •к т л 'ь ю недѣлю солнце н е 3 д у о д а стоало. Гі того р д д и
глдгблитх единх день во вск св'ктл^и нед4;лю. глдвд лТв.
Нач. веліе во истинн^ іі спсйтелно блго есть.
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. ІІІ,
стр. 164—169.
Л. 271. лі ч е н і е никоего н о в о а в л е н н д г о лі ч е н и к а в х г р е
честей зеліли. глдвд Л г.
Нач. во йстинн^ оупобдвшіи іѵ гд'к.
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. ІІІ,
стр. 240—243.
Л. 272 об. тогоже йнокд лід^йлід грека скдздніе ко шри
ц а ю і|і и лі с а нд поставленіи Гі кл е н й і|і и лі с а свойліх р^кописд
піеліх рйсколій ліитрополйт^1 іі вселі^ сіреннолі^ совор^ еже
не п р і и лі д т и п о с т а в л е н І а н д лі и т р о п 6 л і ю Гі н д в л ч е с т в о іо
рйліекдго папы латЙнскіа в*к р ьі, й іо цр е г р д д с к д г о пдтрідруд,
ДНИ во іѵ'клдсти Ііезкбжныух т^рковх ПО г ДНА го цдрл ІІ поста
в л е н д г о іо н й у х не п р і и лі д т и . глдвд Лд.
182
Пач. рп.ііскаго оуко ндны дкн іопддша.
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. Ш,
стр. 154—156.
Л. 273 об. тогоже йнокд лідксйлід грека совѣтх кх сопорѣ
прдкослдвноліУ нд Гісдка жидовйнд волхва, и >н родѣ а, Гі пре
д е с т н и к а. глава ліе.
Нач. краткое и тй^ое еже ко Блбкдліх члческиліх.
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. I,
стр. 51—55.
Л. 274. того же пріпндго лід^йлід сказаніе іо птйцѣ неіл
сыти. глава ліб .
Нач. негасытк птица подокна жердвлн.
Сказаніе это уже было выше помѣщено въ настоящемъ спискѣ,
см. л. 227 об.—228, и здѣсь повторено по ошибкѣ писца.
Л. 275 об. того же инока ліа^иліа грека словеса возстав
л а т е л н ы а к х п о к а а н і и. г л а в а ліз.
Нач. іогнк присно ГізнУрАА.
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. II,
стр. 247.
— посланіе і іб а к и лі а п а т р і а р а а л е к с а н д р і и с к а г о, і іо а
к й лі х лі л т і и к ж і и п а п а й п а т р і а р у х в е л й к а г о г р а д а а л е к с а н
Арійскаго и с У д і а в с е л е н н ы а . г л а в а ліи.
Нач. высочайшій свѣтлѣйшій іі всачсскіа чести достоинх.
Посланіе это издано въ Актахъ историческихъ, т. Ш, стр. 339—341.
Л. 277 об. того же йнокд лід^йлід грека сказаніе кото
рыи оуко кх члческоліх естествѣ первый г р ѣ х. глава лід.
Нач. первый грѣух есть по століУ писаніи преступленіе первозданнаго а дали.
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. I,
стр. 546—547.
— тогоже йнокд лі а и лі а грекд іо в ѣ т х к х в о п р о с й в ш е лі У
кх коліУ рече прежде с нкси грдлютд сослана кысть. глава н.
Нач. а с нксе грдлютд нѣсть сослана никоди же ни коліУже.
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. Ш,
стр. 286.
Л. 278. тогоже с к а з а н і е іб в е н ц ѣ х с в а д е к н ы у х. глава на.
Нач. а венцы Гіліиже вѢнчдитса сблдккы.
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. Ш,
стр. 117—118.
Л. 278 об. сіа словеса сотворилх есть йнокх лід^иліх вх
теліницѣ здтворенхй скоркА йліиже секѣ оутѣшдше Гі оутвер
ждлше вх терпѣніи. в ^3. Гі лі. л*і7. глава нв.
183
Нач. не чѣ’жй на сворки ниже тоскуй.
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. II,
стр. 452—453.
Л. 279 об. р’кчи іѵ дліконѣ пополіх іі діаконоліх. гадка нг.
Нач. Д/ііконх дзх пре^иірренх. дѣло докропоукално.
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. II,
стр. 295.
Л. 280. тогоже йнокд лід^илід грекд кдко подовдетх к^о
Д II т И КО С Т М А (\'р А Лі кі б ж і а . глдвд. н д.
Нач. егдд же к^одиши кх кж'гкеннми сен эдипх.
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. Ш,
стр. 288—289.
— драгій прекодх т ѣ ж е с т р 6 к х по с о в р д н к ю р е ч е и.
гадка не.
Нач. егдд же к^одиши к кжткеннми сен ^рдліх.
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. ПІ,
стр. 289.
Л. 280 об. тогоже іінокд ліа^илід грекд поелдніе к нѣко
елі^’кнзю просіівшелі^ оу него сх чего пошло не гости скорбліно
кх понедѣлники. прдкидно с$диух ліальіліи п й с лі а н м разреши
т и т е к 'к і и ц е к 6 е н е д о $ лі ’к н ’і е. г д а к д на. нз.
Нач. к'кдолю оуко дд естк ткоелі^ клгородію что дрекніи сті'и шцы
ндчдлницкі нноческоиіъ житію.
При этомъ посланіи безъ всякаго основанія показаны двѣ главы
56 и 57-я.
Л. 281 об. тогоже йнокд лід^иліа грекд поелдніе кх н'Еко
е лі дрЧгЛ1 его сед а іркх ч-елі н и цкі іі с про сіі кшоу него кдко
II 3 к кі т и іо н с к ш е Н I А С А Т Д Н Й Н Д Б КІ К А е лі о лі іі стицанію с к к е р
НОЛІ^ КО С Н Ѣ, И IV СКОКТАНІИ с т^> ж д елі О ЛІ^, ІІ ПОЛІКІСЛІѴКХ
БЛ^ДНкІ^Х ІІ ІѴ ЛІДЛОДШІА. ГАДКА НИ.
Нач. понеже прошенію ткоеліЧ оудикиусА.
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. II,
стр. 248—251.
Л. 282 об. на николаа н'Елічинд прелестиикд іі зкѣздо
ч е Т Ц А. ГАДКА Н д.
Нач. лііір^1 оуко престдкленіе предкозкѣцідти сп’кшилх еси.
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. I,
стр. 455—456.
Л. 283. тогоже йнокд лід^илід грекд поелдніе іѵ сліиреніи
Бкікшелі^ ліитр о колитѣ дднйл\». оу же изкерженх ддніілх с лі и
Т р о п о л і и . Г Л Д К Д .
184
Нач. здпов'кдв здв'Іирдніе кр'Іиіко илідлім вси .
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. II,
стр. 367—376.
Л. 287. тогоже йнокд лід^йлід толкованіе іо фдллід рв.
гако 6 р л Ъ иное ть т в о а . глдвд ?$д.
Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. ІІІ,
гако ібвновйтсА
Нач. Блженный црв двдх во рв фдллгк.
См. Сочиненія
стр. 23—25.
Л. 288. тогоже йнокд лід^йлід грекд посланіе кх н-Іікоелі^
ж ел а к ір елі^ іо в р е ір и с а лійрд іі Гіттй во иноческое житіе, ко
с н а ір же, д «уже н ж д е и ни е д й н о и іб д е р ж й лі х іі е ір е про
с а ір оу него пр йтч и іі г д дд ніа Гі с л о в е с е т е лі н д. глдвд |в.
Нач. іб прл*іры^х Гі рдз^ліныдх ввіечв іі б'нх все^вдлныи лійжх.
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. II,
стр. 228—231.
Л. 289. тогоже йнокд лід^йлід грекд скдздніе іб сірен
н о лі х ібкрдзгк с п с а р т д ё'гоже ндзвівдитх оунвініе. ілдвд ^г.
Нач. сфенное ібврдзовдніе сфеннвід н поклднАелікіА ііконм.
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. ІІІ,
стр. 122—133.
Л. 289 об. тогоже йнокд лід^йлід грекд слово нд вез^лі
н^ю прелесть и в г о лі е р з с к и жртв^юіри^х, гако погревдніА
длАоутбпленндго іі оувйтдго БкІВАНТХ плода тлйтелнд Гі
с т й Ж И 3 е 41 Н кі \ X П р О 3 А В н і и. глдвд |д.
Нач. н'Ьйи еллинскіи лірецх глетх.
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. ІІІ,
стр. 170—178.
Л. 293 об. того же йнокд лідйлід грекд скдздніе іб т6жх
га к о н е іб с к в е р н а к т с а с т н а н и к о л й ж е а ір е и лі н 6 г д
ібвлддделід с й т ь іб погдны^х. глдвд |е •
Нач. іб н'Ьліх же нзволилх еси и глдлх со ліною.
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію,
стр. 156—164.
Л. 297. тогоже йнокд лі д й лі д грекд скдздніе н д
л6жх кх толі$ же йнок. глдвд .
Нач. іб нй\х же по лінбголі^ твоелЛ1 сліиреннолі^дрію.
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію,
стр. 25—33.
Л. 300 об. тогожх кѵрх лід^йлід скдздніе іб толіх что по
кр толіх нд і^ркви в неліже водр’в'жё аки ліцх лілддх. глдвд |з.
Нач. іб селіх вх неліже крты водружены сеутв.
Л'ЬтД
ч. ІІІ,
Йі ф А
Ч. ІІІ,
185
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. 111,
стр. 124—125.
Л. 301. СЛОВО НА ПОТОПААеЛІкІ\Х ІІ ПОГИБАеЛІЫ^Х кезх
о у лі а к г о лі г р з с к и лі г гн^снылгл содбліскиліх гр'Цоліх кх лій
к а \ х в 'К ч н кі х х. глава, ^и.
Нач. начало прелЛдрости стра^х гднв.
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. II,
стр. 251—260.
Л. 305. тогоже инока лі л й лі л грека слово нл Даника
прчткіА кжіа літри. глава
Нач. всЬліи д^овнкіліи писаніи оучйліи.
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. I,
стр. 495—508.
Л. 308. тогоже инока ліл^нліа слово на а р лі & н с к о е ало
в'Ііріе. глава о.
Нач. лрліенское зловѣріе іѵ различнкіул ересей сложенолгі».
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. I,
стр. 169—180.
Л. 313. тогоже инока ліа^йліл грека іѵв'І;ткі ^рт'іАноліх
лаірй наш^’ православной кр0 ^рті’Ан
с к 0 к. г л а в а оа.
Нач. понеже часто слОчлетсл валіх стазлтиса.
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. I,
стр. 151—168.
Л. 320 об. тогоже инока ліл^йліа грека сказаніе еже
к л к о подог.детх и 3 в !; с т н о к л к с т й и с п о к 4; д а н і е п р а в о с л а в н кі а
в -I; р м. г л л в а ов.
Нач. дрОгО возликленнО лідксйліх йнокх.
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. ІІІ,
стр. 54—60.
плоти в^

Л. 323 об. слово тогоже инока лід^йлід грека іѵ неизх
глднноліх бжіиліх пролімсл'Ь, клгости же іі члколюбіа. вх
толіх же и нл л и ^о й лі с т вОк ір и ^х, глава бг.
Нач. клженнкін іі чкднкіи прркх іі црь.
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. II,
стр. 185—212.
Л. 335 об. тогоже инока лілксйліл грека, повѣсть стрдш
на іі д о с ч' о п л лі а т н л Гі іѵ с о в е р ш е н н о лі х й н о ч е с к о лі х житель
ств'к. глава бд.
Нач. повѣсть ніек'мі страшной начинла.
24
186
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. Ш,
стр. 178—205.
Л. 347 об. тогоже йнокд лід^нлід грекд словесд сѢпротнб
нд к о іі в д н н Ѣ лѣ д о в и к Ѣ, т о л к 6 в н и к Ѣ с ф ё н н ы а кнгидвгѢстннд
еПКПДГіППОНЬСІіДГО. ГЛДВД 06.
Нач. всі&'к іѵ ліѵдовиче плдтбнл и дристотелА.
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. III,
стр. 205—226.
Л. 356 об. тогоже йнокд лі д і лі л грекд сѢпротивъ глд
вдліх сдліѢнлд ёврейнд. глдвд 05.
Нач. тогдд кѣдете люди вжіи.
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. I,
стр. 56—62.
Л. 359 об. скдздн’іе іѵ рѢкописдніи гр 6 вн’Ьліх. глдвд 63.
Нач. посл'Сдниліх нев’Іц'Іініеліх іі неискѢстволіх.
См. Сочиненія Максима Грека, но Казанскому изданію, ч. I,
стр. 533—541.
Л. 363. слово протйвѢ т і|і д ір и с а 5 в •!; 3 д о 3 р н і е лі х про
рицдти іѵвѣдѢіри^х й іѵ сллі о влд сті и ч е ло в'ііколіх. глдвд ои.
Нач. в подвигъ йже іи еѵдльскои йстин'Ь .
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. I,
стр. 399—434.
Л. 385. поелдніе йнокд лід^ілід грекд к дёдорѢ кдрпѢ
л'Іітд ^злв.го. глдвд од.
Нач. ли^іліх инокъ стыа горы гднѢдвдорѢ кдрпѢ нвдновичѢ рддовдтисА. про
четъ еже ко лін'І; твое поелдніе.
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. I,
стр. 347—376.
Л. 398. поелдніе йнокд лі д н лі д стогорцд к ни колли
лі н о г о Ѣ ч ё н о лі Ѣ н 'II лі ч и н Ѣ. глдвд ІІ.
Нач. предъ лідлшіи деньлій, велѣлъ ліи еси.
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. I,
стр. 341—346.
Л. 400 об. тогоже прпвндго лід^плід грекд слово іи покда
ніи веллій дше полезно, в -К р о и іі ливовіи нелицелгіірнон
внилідні|іиліх ё гіѵ іі р д 3 Ѣ лі о тре3венм п р о ч и т д и ір и е г іѵ. в
н елі же іі іѵ и 3 в с т н о лі х й н оче с ко ж ительств*!;. глдвд пд.
Нач. сё дше ліоа іѵкданнда.
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. II,
стр. 119—147.
187
Л. 413 об.тогоже йнокд лід^ілід грекд
но іѵ исправленіи иноческаго ж и т Г а к х
й н о к и и а лі х й га к о исполненіе еѵальски^х
во истинѣ стра'^х БЖІИ. глдвд пг.
Нач. просАТх оу ліене оувогдго й нйііідго.
Л. 412 об. лі н о г о г р 'Е ш и ы й й н о к х с т кі а г о р кі лі а і <и х
Г р і К X Ч ( С Т Н кІ ЛІ X И Н О Іі И Н А ЛІ X Ч ( Д 6 ЛІ X Б к I Т X . глава ІІБ.
Нач. кх вашей, егаже попадаете ко лін'Ь.
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. II,
стр. 394—395.
СЛОВО ВОСПОЛІИИДТбЛ
н к о и лі х ч е с т н кі лі х
Заповѣдей се есть
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. II,
стр. 396—415.
Л. 422. тогоже ліа^іліа грека инока слово іѵвличнтелно
шчасти латинскаго 5 л о с л 6 в Г а . вх неліх же іі на альлідна^д.
Гіже водвелер'Ьчевавша, потопа в с е лі іі р н а г о ккіти иже н 
когда п о лі и н а е лі ы х г Ѣ в и т е л к н ’Ы ш а. г л а в а пд.
слово и неоу^иціренно.
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. I,
стр. 457—484.
Л. 433 об. тогоже инока ліа^іліа грека стогбрцд посланіе
кх с а лі о д е р ж а в н о лі Ѣ ц р ю і ш а н н Ѣ в а с іі л в е в и ч Ѣ. глава пв.
Нач. влгов'ЕрноліѢ св^тл'ІійшеліѢ іі гголіх ^рднйлюліѢ.
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. II,
стр. 376—379.
Л. 435. тогоже влженнаго ліа^іліа философа посланіе кх
с алі о д е р ж а в н о ліѢ црк і'іѵаннѢ Васильевичѣ іѵ еже не брити
б р а д кі. глава ііз.
Нач. влгов'КрноліѢ црю й салюдержцѢ всел ріѵссіи, гдрю велнколіѢ кндю
пѵдннѢ Васильевичѣ.
Л. 438. БлгородноліѢ й влгорадѢліноліѢ гдрю люеліѢ кндю
Петрѣ й в а и о в и ч Ѣ ш ѣ и с к о лі Ѣ лі д і лі х й н о к х р д д о в л т и с а .
глдвд пд.
Нач. да не дивіітса велелѣпное твое Блгородіе.
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. II.
стр. 415—420.
Л. 440. тогоже ліа^нлід философа іѵ^ртофбрѣ. глава пи.
Нач. БлгородноліѢ юноши ліи^дйлѢ Васильевичѣ.
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. II.
стр. 420—421.
188
Л. 140 об. II О ( л .1 II І і ,ІІД§Г(<ІІД йнокд С Т О Г 6 р 1^ Д КХ крикнолі^
жители клго'міноліЪ1 ліЧжЧ’ Алексію і) вх неліже повел'квдетх
и ко сі]Іеннондчдлкств^иі|і елі^ іѵ тдфіА^х р е'і|і и. гадка іІд.
Нач. гдрк ліон лінлбіГі рдке уртовх.
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. II,
стр. 382—386.
Л. 442 об. посланіе кх грігбріи. глава ч.
Нач. гдііне и врдте григбріе спсетх та.
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. II,
стр. 421—423.
Л. 443 об. второе посланіе кх толі^ же Григоріи, глава чд.
Нач. гХн^ и крд'т^ люелі^ возлйкленнолі^.
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. II,
стр. 424—425.
Л. 444 об. посланіе йнокд лід^йлід грекл кх селивёстрЪ»
попй. глдвд чв.
Нач. чтн'Ышелі^ во іерёіѵ^х вкііинаго.
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. II,
стр. 379—381.
Л. 445 об. поелд'ніе йнокд лід^ілід к Григоріи дігакон^.
глдвд чг.
Нач. гдине ліон врдте іѵ гд'Ь григбріе дідконе.
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. II,
стр. 386—388.
Л. 446 об. іѵ вдлтдсдр'Ь цр'І; вдвнлбн сколіх. глдвд чд.
Нач. вдлтдедрх і^рк вдвилонскіи снх нлв^одоносбровх.
Л. 447 об. тогоже лід^ілід скдздніе сіа р'Іічи: ступайте
л и д і е лі о й Гі прочее, глдвд че.
Пач. кжтвенныА р4;чи прркд Гсдіа глиі|ііа.
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. III,
стр. 33—38.
Л. 449 об. повѣсть іѵ совбр'І; і(от'К в ш еліх о у ста вити
Д Д Б кі П О П кі И ДІ А К О Н 61 Й П О Д І" А Іі О Н 61 Б 6 3 Ж 6 Н X Б 61 Л И . ГЛДВД 45 .
Нач. пдфнбтіи единаго грлдл горниул дивдйдх.
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. III,
стр. 259—260.
Л. 450. скдздніе гако достонтх ндліх д'Клоліх исполнити
IV Б ’Ь Т 61 Н Д Ш Д . ГЛДВД 43 .
і) На подѣ 440 об. выноска: «должно бкітк дддшев^» .
189
Пач. еже но нЧждн ьелГиуІіи іі желанію.
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. II,
стр. 214—219.
Л. 452 об. поученіе ко йноколіх іѵ іІспрАвленТн иноческаго
ж и т і а и к а а есть сила б е л н к і а с и лі ы. г л а в а чи.
Нач. вйд^х нерАз^лгквАюіри^х глетх вжтвеное слово іі Гістаа)(х.
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. II,
стр. 220—228.
Л. 456. іѵ спиридбн'І; чюдотвбрц'Ь. глава чд.
Нач. по ліноги^х философски^ взысканіи^.
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. III,
стр. 269—271.
Л. 457. ш сивйллА^х коли ко йух выло. глава р.
Пач. сивилла уалд'ІіА гаже іі еврел іідіенЧетсА.
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. III,
стр. 281— 283.
Л. 457 об. посланіе деіѵдорА Карпова кх лід^ілі^ грек^.
глава рд.
Нач. водлюкленноаі^ іѵ ^рт'І; пречтн'Ьішелі^ гдну.
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. III,
стр. 274—277.
Л. 459. іѵ левідддн'Ь. глава рв.
Нач. гдко егда творецх ліір^ на іѵгненн'Ей колеси.
См. Сочиненія Максима Грека, по
стр. 274—280.
Л. 460 об. ліцл септелівр’іа вх ді
іѵ слова историческаго іѵ крт'к гдни
когда Гі в х к а а в р е лі е н а. г л а б а рг.
Нач. іі по лінбд+.ух рйліски^х і^р’Ігух і^ртвовдти.
Л. 469. восполіинаніе іѵ части сть'іа і
н а р е ч е н а к ьі с т ь с т а а гора н к 6 и \ х ради
глава рд.
Нач. по йже страшнаго воскресен’ІА.
Л. 472. іѵ чюдотворнеи Гікбн'І; пр'Гыл ві^ы
глава ре.
Нач. кк ні’кто къпеіух вх нверсколіх гур'Гкіи.
Л. 474 об. іѵ лінтр4; вдтопеди. глава рн.
Нач. вьість вх рйліст'Ьліх грдд'к к^пеіул ні'кіи.
Л. 476. посланіе г р и г 6 р ’і а вгослова іі Василію
глдвд рз.
Нач. юности же шдтаюі|і^са Гі своегіѵ іѵб'ііта іѵуодГгги уотАіриух.
Казанскому изданію, ч. ІІІ,
днь «уединеннаго
н іѵ гавлені'и на нкс^^х
горы ад 6 н скI а кдко
д'Іілх тако прод баса.
Й К і С К І А .
Б 6 Л И к О ЛІ .
190
Л. 477 об. линіи ли грека с л 6 к іѵ глдвд ри.
Нач. кто достойнѣ восплдчечх толь вголіерзско Беззаконіе.
Л. 479 об. толкованіе й'рлюсд д_го гла. пѣснь л. тристдты
крѣпкі'А. глдвд рд.
Нач. рлзУ’ліа творца ірлюса того сицѣвх есть.
Л. 480. лідксилід йнокд стогбрцд іѵ правдѣ іі лити,
глдвд рі.
Нач. оукрашеніе нбУ влголѣпно.
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. ІІІ,
стр. 236—237.
Л. 480 об. ликсили йнокд іѵ великодшіи н ш совѣтѣ.
ГЛАВА рЛІ .
Нач. бс'Е\х птица славнѣйшій іѵрелх есть.
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. ІІІ,
стр. 237—238.
— тогоже прпкнаго ли кси ли йнокд с ч" о г 6 р ц а іѵ д р х
с т р а т іі г ѣ еже п о р о с і й с к и воевода к д к о в У ё лі ъ в ьі т и во не
правленіи зелісколіх. глава рві.
Нач. велисаріи архистратига еже есть порыски.
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. ІІІ,
стр. 238—239.
Л. 481. іѵ проскУрницѣ. глава ргі.
Нач. что проскУрницы не іддатх ліАіа.
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. ІІІ,
стр. 239—240.
Л. 481 об. іѵ іайцѣ строфокалійловѣ. глава рді.
Нач. іайце строфокалінлово вѣшаютх вх цркви.
Л. 482. йже во сть'і^а іѵца ншего васйліА архіепископа
кесаріи кап пад ок’іи скіа іѵ стѣліх лічнцѣ варлаліѣ преведено
ліаі ліоліа йноколіх греколіх. глава рві.
Нач. первѣе оукіѵ стьіхх слірти плачліи оукрашахУ1сА.
Л. 484 об. тогіѵже похвална словеса прпвндго лишили іѵ
прпвнѣліх ’і іоаннѣ пре вели коли, глава рні.
Нач. се ворьва страшна й подвига неіѵкьіченх.
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. II,
стр. 447—448.
Л. 485. тогоже ліа^ііліа философа пох^ллнаА словеса іѵ
в л ж е н н ѣ и л), о ли и д ѣ лі е ч е лі а оу 6 и т ѣ й іѵ своего с в е к р л. г л л в а р§і.
Нач. доліайда да поетсА всечтнаА агница.
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. II.
стр. 448—449.
191
Л. 485 об. тогоже ліаксиліа философа по^валнлА словесд
іѵ н'к которой докропок'кднои ліУчениц’к еи же и ліа потлліІА
еже толкУетсА р'кчнлА. глава риі.
Нач. р'ккбтезоиліеннтлА ^ртовл рака.
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. II,
стр. 449—450.
Л. 486. тогоже ліа?} і ліа философа по^вллнлА словеса к
и ’к к о е лі У? п р е ч к д н о лі лі ч н іі У’ е г іѵ же и лі а н е в ’к д о лі о. глава рді.
Нач. іі соганна древле сллвУ велік.
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. II,
стр. 450—452.
Л.486 об. саженнаго Гшанна златоустаго іѵ приносилі4и
дилГіаліа или ф и лГі л н а. глава рк.
Нач. да са неправота лілтва ліоа.
Л. 487. притчи, глава ркд.
Нач. ва голУ’в’к вошь. тол. голокк птица проста кезвлокива й чиста
есть ш вшей.
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. ІІІ,
стр. 273—274.
Л. 488. нл креціеніе гдне. кгослбва. глава ркв.
Нач. еретика еже по велнчествУ1 таготы.
—7 н о к а лі а і лі а грека с к л з л н і е ііі в ’к н ц е с гі с о в ’к. глава ркг.
Нач. іѵ селіа о. іѵ. н. еже піішУ’та иконники.
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. ІІІ,
стр. 115—117.
Л. 488 об. пі евнтц’к егбже пйшУта ва рУц’к спсов’к. тол:
то г іѵ. глава ркд.
Нач. возлін іѵ пятаго сти^а з ігкснь лклдистовы.
Л. 489 пі толіа чтбпншУта іѵвоюдУ стыа иконы пречтыА
к ц ы сице. л"І р. д у. глава рке.
Нач. в’кждь ідко и писліена н пословица.
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. ІІІ,
стр. 116—117.
Л. 489 об. іависА окрлза пречтыд кцы н'ккоеліУ’ старцѣ
д^овнУ на оутренн'кліа п’кніи нл д п’кени. глава ркв.
Нач. стлрцУ н-ккоеліУ1 ді(6внУ1 стоаціУ1 во стой црнви.
Л. 490. іѵ правила сты^а іѵца
гллвл ркз.
Нач. іако же сУть н’кцыи іѵлоучліоі|Гіи
Л. 491. сказаніе инока ліл^іліл
лі 6 н л п р е ж р л г о. глава рки.
пі ст4іи вод’к кгогавленіА.
секе ш стыа воды.
стыа горы іѵ ин іі га вллса
192
Нач. ёгдл оукоі возведенх кысть нд пресчолх патріаршій фбтіи.
Л. 491 об. о учитель іі «учнкх кес’кдУютх. сіа книга или
Н У і лі А Л У С І Д 4 р І Ю С X і іі р 'I; ч к ПрОСВ'ктЙтбЛВ. Т А К О ж і С С А книги
рлзУліх и ліенУетс а лУрел г і лі лі а ейр’кчк нлдтыи вйсерх.
ГЛАВА рК^,.
Нач. ліл^іліх глета, не лУрел геліліл.
Л. 495. тогоже инока ліа^і'ліа і
н ы)[ х н ’к к и у г. р е ч е н і и у х в х к н г ’к
СЛОВО Д. СТЙ^Х КВ. ГЛАВА рл. С іі ір 6 6
к о в а н і е.
’ р е к д с к д з д н I е ні н е д о У м е н
і Т А Г О Г р И Г 6 р І А БГОСЛОВЛ.
ні іѵ р е с т 'к н п и л д д ’к. тол
Нач. дгдліелінбнУ црю бллинсколіУ.
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. ІІІ,
стр. 46—49.
Л. 498. іѵ а ф 6 н с т 4; й г о р ’к. глава рлд.
Нач. стла гора есть вх лілкедонстеи. рекше гречестеи зеліли.
Л. 499. (КАЗАн'іе инока ліл^йліл стыа горы ко стлрцУ
в а с і а н У іѵ і т 4; и г о р ’к ж й т е л ь с т в д. глава рлв.
Нач. во стой гор'к житіе рдзд’клАетсА на трое.
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. ІІІ,
стр. 243—245.
Л. 500. скАзаніе стдрі^д клйліентд іѵ Г е р л и лі с к и у лі н т ы р е у х
КО СТАрцУ В Л С И А Н У. ГЛАВА рЛГ.
IV іерлиліА до ллвры СТАГО САВЫ 61 верстх. А іѵ ллвры СТАГО САВВЫ до
ернуонд до предотечевы ллвры, гд’к кртилсА гдк. г версты, а той лінтырв
стойтх нл БрегЧ Гііѵрдлнд. л іѵ того лінтырА до лінчырА стаго герлсиліл. г.
версты, л іѵ герлсиліобл до Дбіѵдбсіевд іѵвірежйтелствл лінтырА пов’кддктх.
в. версты, л іѵ деіѵдосіевА до бвдйлііевл велйкдго лін’гырд. а. верста, д т’к
вгк лінтыри пУсты есть нн'к. кролі’к ллвры стаго сдввы. біре люлйтвх егіѵ
ради жив^тх Ліонами и нн’к.
—иже во сты^хіѵ^д ншего вдсЙліа велйкдго слово іѵ еже
не пригвоздйтисА вх житенски^х. глава рлд.
Нач. лзх «уко непіревлух. іѵ возлювленніи.
Л. 507. с т а г о іѵ ц л ншего в а с й л і а а р і е и к п а к е с л р і и к а п
п а д о к і и с к і а реченіе, глава рле .
Нач. и ді|іе св’ктлы Лтк оныа постдновленіА.
Л. 510 об. нравоученіе іѵ сесНды. кд еѵрейсклго посла
н і а . глава рлн.
Нач. «ученіе ли оуко есть оучленйцетво стыни з'кло.
Л. 514 об. нрдвоУченіе зллтоУстлго іѵ вес’кды. л. бѵрей
склго послдніа іѵ ллтйн’кух н’клб полезно, глава рлз.
Нач. не все еувіѵ возлагайте на «учителей.
193
Л. о 17 об. н р д к о 'і (н і і ій б 6 гі; д ы й. 6 ѵ р % й с кд г о и о с л д н і а .
ГДДБД (МИ.
Нач. Гі лім дд нл^члелісА тоги).
Л. 520. тогоже іі н о іи лі д і лі д толкованіе с т р о к 4» ф л л ли пд.
гди прив4іжиіре Бкістк ндліх. глдвд рлд.
Нач. слі^цідитса іо лін4і н'Цкіи пословицей сею. гдн прнБ-Кжиіре есй
ндліх. и глктх іѵглифіи ліенё ндпрлсно все де лід^іліх писдніеліх сицевмліх сво
иліх лірств&тх что ндліх оуже н4;стк прив‘І;жиі|іе кх бг^. Гізбдви лід вже ш
тдковбіа ^лкі .
Л. 521. ііѵсифд ікд'ііанинд слово іо толіх гако блгочсстн
выи п6ліыслх сдліодержецх естк стрдстеліх и се гавлаетх ш
выше естественндго терп'Ііні’д, еже кх горчдншиліх лііиліх
лідккдвеевх лі Ч ч е н ы \ х бківшиух днтііѵуоліх. глдвд рлі.
Нач. философское слово пов^ддти уотл. діре оуво сдлювлдстенх есть
стрдстеліх.
Л. 529 об. дііѵннсі'и литіи бжіск др^іепкпх костднтннд
грддд, новдго р и ли Гі вселенскій пдтрідр^х. глдвд рЛід.
Нач. пресллвн'Ьншій вкісочдншін ліЪжественн'Еишій блгочтйв'кншіи црк.
См. Журналъ Министерства Народнаго Просвѣщенія, за 1834 г.,
стр. 273.
Л. 531. предисловіе нд к н й г с і к, в толіх скдздніе іѵ
пдтрідрсѣ гендді'к. глдвд рлів.
Нач. гако ндкдз^ечх ндсх влженнкій двдх.
Помѣщено въ сборникѣ, изданномъ въ Вилыіѣ, у Мамоничей, въ
1585 году, л. 5—34.
Л. 541. сіе преніе вч'орбе вкіписдно сх книги ддлідскйно
вм в н еліх же іѵ п и сетс а г д д дні а р и сті д н и н д сх ср д цкі н и
ноліх, или сх лід^ліе'толіх. глдвд рліг.
Нач. діре бкі вопрошенх бмлх іб срдцкінинд.
Издано въ томъ же Виленскомъ сборникѣ 1585 г., л. 35—49.
Л. 545 об. вжтвенндго нѵдннд ^рисостбли слово нд пен
тикостіе. іѵ ст'Ьліх дс'Ь. глдвд рлІд.
Нач. ліногіа во истинъ йндко. коей клгоддти оучдстницм с^ть.
Л. 553 об. іерелііА лілчііо Бжіек др^іеіікпх костднтннд
грддд новдго р й лі д и вселенскій и д т р і д р \ х. глдвд р<ііб.
Нач. сліиреніе ніие іѵ клгоддти.
Л. 554 об. слово лід^ілід Гі с п о ві; д н и кд. глдвд рлін.
Нач. н'Іістк согрѣшлі<і|ісл6> Гізбіждтн в^д^ірдго с^дд.
Л. 555. пдвелх фивеАнинх. глдвд р.113.
Пдвелх фивеАнинх ндрочитое пичдніе п’Ъсч'кінное скдзд сіа велйколЛ
ндчдлник^ йноковх.
25
194
Эта отрывочная замѣтка, приведенная нами вполнѣ, безъ всякаго
основанія названа отдѣльною главою.
—Предисловіе житіи чидотворцовъ соловецкимъ. глава ржи.
Нач. іѵБновленіе почитати древній законъ есть.
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. ІІІ,
стр. 263—269.
Л. 558. нзіавленіе жд^іжд грекд і'нокд стыа горы, глава
Нач. въ д.жъ фллжѣ. но точіи в длконѣ гднн.
Л. 567 об. толкованіе инока жа^іжа ііжанъ греческимъ
іі е ѵ р е и с к иі( х и рижскимъ. глава рн.
Нач. Агглъ вѣстникъ. АГАфлггелх блговѢстникъ. агавъ свѣтелъ, дввак^жъ,
СѴреЙСКА ПОСЛОВИЦА, ТОЛК^еТСА ІѴЦЪ ВОСТАНІИ. АГАфоНЪ ВЛГХ.
Л. 573. клговѣрнѣйшеж^ н бголю би вож^ цри, преслдвнож$>
гдрн іі слжодержцъ всеА р^сін велнкож^ кнзю ііѵанн^ вдснлье
ВИЧ^ НИЦ1ІИ Ч'ВОИ гдрТвъ кгожолецъ ЖА^ІЖЪ. ИНОКЪ СТЫА
горы. ежѣ а іі нссжѢа ннско челожъ КІИ. глава рнА.
Нач. ЖНОГА оуко ІІ ННД С&ГЬ вуПОДОВЛАНЦі'ІА нвнож^ влцѣ.
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. II,
стр. 346—35 7.
Л. 577 об. посллніе къ н ѣ к о е ж	ж ж по^чнтелно нд
шбѢты нѣкоего латынина ж д р е ц а . глава рнв.
Нач. чтнѣншін врАтх іѵ гдѣ кйръ геіѵргіе.
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. ІІІ,
стр. 226—236.
Л. 581 об. пророчество ііѵсіевл. глава, рнг.
Нач. слышите слово гдне снове ійлеви.
Л. 598. стаго григорі'А кгословд іѵ ниі|іелнБі’и. глава рнд.
Нач. что не пожогделіх естествѣ вреліА ГмЛціе.
Л. 599. об. іѵ писце книги, глава рне.
Нач. дціе	ижа оувѣддти писавшаго се ти написаю іі іретъ
іѵкрАціешн й пнселіъ нждть. сіи же с'угь іѵ нн^х согласна е- троесложное.
ПОСлѢдНАА ІІ СреДНАА, ПО Три ПИСЛ1АНЫ, ИЖАТЬ КААЖДО ПрОЧАА ІІ ВАЦНПАА.
все же число есть, сторицей триціи три девАтйны. дваціи четверицею, рекше
все число іі счетъ сн\х, девдть сотъ п. вйждь рдзоуліно съ вѣрой, кдрпд
,0,6 съ въ ч’бліъ іі.иени іѵсрѣтд'ю. согла'сна е. сирѣчь, к. р. п. ф. с. та
кожде й чріе склады сирѣчь первый складъ кд р, вчорын па, третіи фос.
а число девАчъ сотъ іі и не іѵкрѣтлю, толико у. па. есть іі Гіна нліенл
троесложнд сіірѣчь троескллднА. іакоже ерьліипбсх, Ар^ипос. а кх числЪ1 нейдетъ
предъявленномъ. невѣжъ переводъ ли р^скіи оііисалса . ли паки мы не вѣжливо
догддаелісА. жогі'и же простити (должно читать: просвѣтити) да просфдетъ.
195
Л. 601. /іідкс н/На грекд скдздн'іе жик^цін/ііх ко гр'Ьскух не
(УСТУПНО Н КАНОНЫ КС АК ИЛІИ Гі ЛІОЛНТКАЛІИ Пр'І^БНЫ^Х /ПОЛА
ЦІ И \ С А бг^ по кса дни н д д 4; ю ір и с а спреніе ПОЛУЧИТИ. ГАДКА
рнз.
Нач. лілткы лінбгн н рлзліічны.
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. II,
стр. 213—214.
Л. 601 об. сложеніе лід^ілюко быти было подписи на
Д Лі Б 6 Н 4і. ГЛАКА рнз.
Нач. кх прбтчиліх Гізрлдныліх.
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. II,
стр. 295—296.
Л. 601 об. поелдніе дбліникА дру і'е п и скоп д кенетінскдго
еже посла ко ст-Еи ш еліп д т р і д р у келн к’іа антиіѵуіи к н р х
петрй и іѵ прбчиух сконух. гадка рнд.
Нач. прекысоклго пртолд еже ко днтііѵуіискои црккн.
Л. 603. іѵпнсдніе стекшаго пдтрідруд петрд кх доліннк^
АрХ'іепкп^ кенетінсколі^ протнк^ писаніа его послдннолі^.
ГЛДКД р?$.
Нач. чч'нолі^ и рдкноАгглксколі^ кліук.
Л. 612. герліАнд пдтрідруд кх ж е с т 6 к и лі х л д т ы н о лі х п о ч е'
ніе. ГАДКА р|д.
Нач. позндкше оуко возлйкленніи.
Л. 613. сі’еженспок'кддніепдпы рнліскдго. еже принесошд
іѵ в 'к т н и ц и его н д р и ц д е лі і и ф р е лі е н р і и к о с т 4; и іп с лі п д т р Г д р у
Константина грддд кГірх герлідн$. йже й сдліи іѵ н и з д п и с д іи д
СБонлінр^кдліи.лінождиіпдгордди оук'креніА. н непрелбжндго
О у Лі А И у X. при БАГОЧТИКОЛІХ ЦР'Ь І IV А Н Н 4і кдтдук. глава р^к.
Нач. іѵіух есть сокершенх кгх к секНі.
—дрг6с подписдні'е дпокрисдрін пдпнне^х. глдкд рЦг.
Нач. сіи к'кр^ ддх оуко йже іѵ чннд.
Л. 613 об. іѵ к4; і^і а н і е с т *к Гі ш д г о к с е л е н с к д г о п а т р ’і д р а іі іі р х
герліАнд н сфеннлго вгіѵ сокорл кх посаднныліх іѵ папы фре
ліен^’роліх. иже с нилін латы но. глака р^д.
Л. 618. пок'ксткіѵ воздвиженіи б ц ы у л 'Е б д. й н о к д лі д і лі а
грекд. глдкл р|е.
Нач. йже кжіи единородный снх.
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. ІІІ,
стр. 104—109.
Л. 620 об. Лі А К С Іі Лі д йнокд стогбрцд іб ПОСТ'к. ГАДКА р|г>.
196
Пач. ГірАклптх филосбдх глетх.
—лі л % і лі л йнокд с т о г 6 р ц а пі П О К А А Н І И . ГАДКА рЦЗ .
Нач. іогнь. и прно ГізнУрдетх червь.
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. II, стр. 247.
Л. 621 об. НА люторы. ГЛАВА р^и.
Нач. рече бгх кх люисеи: не сотворити сев'Ь всакаго подобіа.
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. I,
стр. 485—494.
Л. 625. пррчество ш врлт'Е^х и лі-Ер4с грддд Герлилід со
ЗДАННАГО ПО В О 3 В р 4 І|1 е Н І' И ЛИДІИ Ш ВАВИЛОНА. ГЛАВА р|д.
Нач. се же изводи грАдніи.
Л. 625 об. а ліиогоц'Енны)(х кдліеніи илі ен а с^ть сіа. глава ро.
Нач. слрдонй^х. топаз’ішнх.
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. III,
стр. 284.
—лілтва ц-ілоліУдреньіА сосанны. глава род.
Нач. возопи же сосанна гласоліх веліиліх.
Л. 626. ш третіАго вид4ініа даніилова. глава рбв.
Нач. Гі рече дані'илх новУдодоносорУ црю.
Л. 627. ііі ВИД’КНІ А IV С ЛІА ГО ДАНІИЛОВА IV АНТИ^рИСТ’Ь й
СТрАШНОЛІХ С Д "Е . ГЛАВА рОГ.
Нач. во слЕдх егіѵ вйд'Ьрл. и се зв'Ерь четвертый іі стрлшенх. Гі кр'Епко
ИЗЛИЛА.
Л. 628 об. повѣсть іб есфири. глава род.
Нач. в лісто второе цртвл АртА^ерксовд.
Л. 639. ? IV АННА ЗЛАТОУСТАГО IV ИС^ОД’Ь Д ІІІ И ІѴТ'ІСАА. ГЛАВА рбе.
Нач. попечелісА врАТіе оулюліх іѵ толіх чагЕ.
Л. 641 . ЛІ А С И ЛІ А Й Н О К А С Т О г 6 р Ц 4 IV Р А Н е Н І И ОуЛІА. ГЛАВА рбй .
Нач. сч'рУ’фокАліилх животно есть.
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. ІІІ,
стр. 271—272.
.1. 641 об. прйтчд іѵ рожденіи днтй^рнстА. глдвд рбз.
Нач. н-іікто родйтсА на лице полга.
Л. 642. его же блгодатію оукр'Еплмеліи скоро, іі прочюю
часть того слово пошлеліх внен же іѵБличеніе глАвхниколле
6мр, п о е л Гі к У кгх и 6 лі о ір ь п о д а і т х. с о тв о р и лі х, Гі \ х ж е и 3 л о
жйлх Николаи н'Елічинх, на прлвое БГОСЛОВІе все СТА ГО Л\л
ІѴВ'Еі|! Ау О ЛІ X тен’к. ЗДрАВСТвУи. ГЛАВА рби.
Пач. начало словесх твойух истина.
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. 1, стр.
267—322.
197
Л. 671. ла^йліа инока грека сто горца слово ііівѣтно кх
Николаи ллтиніанин^. глава род.
Нач. пред ліалыліи дньліи вопросила ёси насх.
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. I,
стр. 509—532.
Л. 680 об. сііа словеса аки іѵ лица колшаго словесе. ёл^ же
начало, чесо ради іѵ люкезна ліи дше. зри главй. еі. назади,
глава рп.
Нач. аіце кто истинной, а не по іѵкадннолі^ лицеліѣрію. Вышеуказан-
ная въ заголовкѣ глава 15-я помѣщена выше, см. л. 128 об.—148.
Л. 681. сказаніе іѵ п р н о с^ і|і е с т ве н нѣ й іѵ преславнолх
роженіи единороднаго сна. й слова кжіа гданшего іса ^рта.
глава рпа.
Нач. просити оу ліене нзхгдсненіА глупаго вопроса ёпифаніева и глупѣй
шдго іѵв'Ета юродиваго.
См. Сочиненія Максима Грека, но Казанскому изданію, ч. ІІІ,
стр. 260—262.
Л. 682. посланіе инока ла^ііліа грека кх стѣишел^ лака
рію лінтрополнт^1 всеіа р^сн. глава рпв.
Нач. нко вх днь. оуко оукрашаетх елнчнын свѣч’х.
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. II, стр.
357—367.
Л. 686. клговѣр нѣи ш е л^ и вы ш ьшелі^ црю й кго^ран и л о л^
г д р ю в е л и к о л к н з и в а с и а і ю івановичи в с е а р 5? с і и. нже во
нноцѣ^х на и ленші'и ла^нлх стогбрскіи летаніе ё гк е іѵ гдѣ
сл иренѣ творю, глава ргіг.
Нач. всіако даіан'іе клго. й бсакх дарх совершенх свыше.
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. II, стр.
296—319.
Л. 696. написаніечесо ради великаго новаграда ар^іепкпн
на глава^х с в о и \ х носатх бѣлой клокйкх,ане іако же прочій
ліитрополііти й ёикпи. лѣта /зіѵліе года, главл рпд.
Нач. по іавленін же стьі^х аилх.
Л. 699. іѵ птицѣ іѵ диниксѣ. глава рііе-
Нач. рече гдв во ёѵаліи. іѵкллсть йлаліх положити дій1. й паки взати ю.
Л. 699 об. іѵ епопѣ птицѣ. глава рпз.
Нач. пншелх зло словеств^АИ.
— іѵ дивнолх іѵелѣ. глава рііз.
Нач. пйшетсА вх новѣ. кто іѵстлвитх днвіа іѵельі.
.1. 700. іѵ лисицѣ, глава рііи.
Нач. дисі'іѵлогх рече іѵ лисицы.
198
Л. 700 об. іб старчества повѣсть чндна велли нд (іблзЪ
слышаціилх іѵ століа причастіи. глдвд ріід.
Нач. нѣкто стлре^х рапа ^рч^ова вопроси.
Л. 701. іѵ а с п и д ѣ аліи. глдвд рч.
Нач. аспида илѣета лице дѣвиче.
Л. 701 об. канонх кжтвеннол^ н покланаслол^ пардк
л и т . л о л е б с н а п ѣ в а е л ы и вх нлн. Твореніе йнокд л а | і л д
грекд стогбр^д. глдвд рча.
Нач. аіре Гереи глета, влгвена вга нашх.
Л. 712 об. йна повѣсть іѵ сатанѣ Гі кѣсе^х. глдвд рчв.
Нач. вѣдоло дд есть іако сатана.
Л. 713. сказаніе іѵ сер^ѣ. глава рчг.
Нач. серй^х сен родослбвитсА.
Л. 713 об. вопросы и іѵвѣты различны, глдвд рчд.
Нач. вопроса, сен день йже сотвори гдь.
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. ІІІ,
стр. 49—53.
Л. 715 об. слово в нлн ласоп^стн^н кирнлд др^іепкпд
дле^дндрі'нскдго іѵ исходѣ д ш и іѵ тѣла. н іѵ второліа при
шествіи уртовѣ. влгви іѵчс. глдвд рчв.
Нач. бонса сліертн. іако горка ли есть.
Л. 724 об. прпкндго лд^нлд грекд йнокд іѵ стыа ддонск'іа
горы слово нд лдтннова, іако не лѣть есть ни единол^ при
ложнти что, или оувдвнти вх вжественнола исповѣданіи не
іа вѣры, в села же словѣ кг слова, глдвд
рчз и рчз.
Нач. ледд глдгблнтх врдчевстін сынове.
См. Сочиненія Максима Грека, по Казанскому изданію, ч. I,
п о р о ч н ы А
стр. 235 и слѣд.
Л. 761. предисловіе кх грдлдтикѣ пдтрідруд ііѵснфд
листа ді. сказаніе іѵ л д і л ѣ грекѣ, глдвд рчн.
Нач. что же оуко ка сила.
Л. 763 об. прочее же к сила й поувдлкндА словесд се а
влженныА іі стыа книги грдллдтики дд не нерек^тсА іако
вы іѵ лица еа выти реченнылх. глава рчд.
Нач. чтЧіраго ла іако вы рече почт^.
Л. 765 об. нѣкоего вопросившаго) са лнвотрйдныла тірд
н і е л х л а % і л а й н о к а стыа горы, іа ж е іѵ г р а л лі а т и к і и и ф і' л о
софіи, іѵ еже іако да неизвѣстно е л о у іѵ ен^х, в полз^ к ли
коъчсніа раз^’лі^ егіѵ желані|Л1. глава 7.
Нач. понеже «уко іако подоканіііел^1 косн^вш^лисА.
199
Л. 772. іѵ стьіул нконд^х йлі-л же ііоклонатиса подокдетх.
(-ддкЛ 7д.
Нач. понеже н’Цми тцідчса вопрошдтн ліа.
Л. 775. спнюіа га сйдндго списка преніе дднндд ліитро
політд лі о с к о в с к д г о Гі ксед рЧ с и со нноколіх лід^ ілюліх сто
ГОрцеЛІХ. ГЛДВД 7в.
Нач. вх л'Ігго ^злг писано сице.
Издано въ Чтеніяхъ Общества исторіи и древностей, М. 1847 года,
№ 7.
Л. 788. выписано изх книги ііѵсифд лідттдфеекд іѵ ессеи
сколіх жнтелств'к. глдвд "сг.
Нач. трои во чннх законный во іюд'Ко^х.
Л. 791 об. ндписдн'іе дфдндсі'А лінн^д іерлнліскдго кх
пднкови іѵ д р е в 4 р д 3 лі н 4 лі х довр'і и зл2. глдвд 7д.
Нач. пов4:ддшд н'ІЦын іако лінбзи оучншд іѵ древ4 рдз^лін4ліх доврй
и зл^.
Л. 793 об. толковдні’е іѵ піідвицм с^ірон вх прнтчд^х.
и іѵ еже нвсд пов'кддютх слдв^ кжію. глдвд се.
Нач. цб'ктенх крт^ плет^ в4інецх.
Л. 799 об. что рдссо^дто ногою что ли жвдні'е двйчное.
глава
Нач. еже во он^іф рдсо^дтм ноги.
Л. 800. іѵ грдд4і дід^ер^ндф. глдвд сз.
Нач. грддх ндриі^делшін дід^ерйндд.

ОТДѢЛЪ IV.
КАНОНИЧЕСКОЕ ПРАВО.
76.	КОРМЧАЯ КНИГА,
въ 4-ву, полууставомъ начала XV вѣка, на бомбицинѣ и пер-
гаминѣ, на 187 листахъ.
Начало и конецъ утрачены. Первая половина рукописи, съ 5 по
90 листъ, писана на бомбицинѣ, а вторая половина съ л. 91 до кон-
ца на пергаминѣ и другимъ почеркомъ. Правописаніе указанныхъ поло-
винъ разное: въ первой—среднеболгарское, во второй—сербское. На-
чинается словами: и тако іо пдсулі ехса сбѢтадд нма праздновати гако
же и САЛІХ& ПАС^Х.
Для образца правописанія приводится отрывокъ:
0 степене^х. понеже ^ео рѣуоліх 6 степене родд и родителныг. крхве
и схроствл. пакхі глеліх. гако дондеже скончастса осліхіи степенх ажхікх и
СХрОСТБА, ДА БХНИЛІАеТСА БХ НИ Не КХІТИ БХЗАТІА КрАЧНА . А О СХрОСТбЙ Г>рАЧ
нхій. сирѣчь о свач-ово^х. естх сице дондеже скончайтса 3 степени, сирѣчь
ді&жд й женхі. Аі|іе ко иліатх та женд прхвг.г. ерАчѣмАдг. естх сх лі^желіх
женхі той четврхтдго степене. а снх крдт^чАдхі люеа, естх ліи дне^еи.
(л. 60 об.).
Л. 91. прАБИАА с т ьі апаь. и с т ьі ш ц ь наказаник п р е 3 б ѵ т е
р о лі ь и дигаконоліь. и б с е лі о у с і|Г е н и ч ь с к о лі о у ч и н о у. и к а к о
побакть презвѵтероліь иже с о у достигли р а с о у ж д с н и га. при
ИЛІАТИ А о к н о у 10 дѣчцоу И НАКА3О6ДЧИ и\ь. И ДАБАТИ ЗАІІО
вѣди II роти 60 у грѣру колюуждо. ПрАБИАО стыух А ПА К Г.
201
Пач. ліре ііо'го|)кі	ліл'кко или ліедь. пли кі» кина дсксч'о шло
киноу пли ЛІЕДОВИНОу . ИЛИ ЖИКОТНО Н'ккоК. ПЛИ СОЧИКА КЬ ШЛТДрЕВИ п^инесеть .
ск-кнь тммю ЛІЛДДЫ)(Ь сочикь Гі і роуига и ліаслд. и тьліигонд. дд изв^жетсе.
ч’лькь . кже к приносити кк іолтлрЕКи лілѣко или кино или юловиноу. или
.ІІЕДОВИНОу. ИЛИ ЖИВОТНО Н'ІІІІОК ИЛИ СОНИКА ТАКОВАГО оуко. КАИНСКАГО Й ЖИДОБЬСКДГО
СОуТЬ. ТОГО рдди И ШОПЕНА К'ЛІШЕ. НАЧЕТКА ЖЕ НОБЬІ^Ь ПЛОДОБЬ. СИ^кчь
ЛІЛДДА И ЗЕЛЕНАГО СОНИКА. И ГрОЗДИК ІІОБДКТК ПрИНОСИТИ. КК В^Ѣ/ІІЕ сьз(гкниіл
И^Ь. НД ЕЛГОДД|)ЕНИК ДАрОКАВШОЛІОу КОу. ТАКО ПОВЕДЕНО БЫ.
Л. 107 об. стго дплд пдвьлд правила.
Л. 109. юбою стоую и в^ь^обнкю дплоу пет^а Гі пдблд пр
КИЛО А.
Л. 111 об. ВС'ІІ1(К СТ)(Ь А II ЛЬ КО у ПН О ПРАВИЛѢ двѣ.
Л. 112 об. стго Гі кьселкньскдго ско^а нже кк НИ КЕИ.
Л. 114. ИЖЕ кь днкур’к стго полгкстн ДАГО СКОрА.
Л. 116. ИЖЕ КЬ ДНТИШ^ИІ СБО^А.
Л. 118. СТГО СБО^А пожѣстнддго НЖЕ К ЛАЮ ДИКИ И.
Л. 130 об. стго Гі великаго басили го.
Далѣе слѣдуютъ правила св. Діонисія, Аѳанасія великаго, Тимоѳея
Александрійскаго, и постановленія о бракахъ, согласію съ печатною
Кормчею.
77.	ПРАВИЛА СВ. АПОСТОЛЪ И СВ. ОТЦЕВЪ СЪ ТОЛКОВАНІЯМИ.
въ листъ,полууставомъ конца ХѴП в., на 17+3и 438 листахъ.
Переводъ монаха Евѳимія. Писана, судя по сходству почерка съ
нѣкоторыми рукописями Москов. Сѵпод. библіотеки, однимъ изъ со-
стоящихъ при немъ писцовъ. Рукопись въ высшей степени рѣдкая.
Л. 1 — 17. (ОГЛАВЛЕНІЕ за ко н о пр а килх сты\х діілокх и сх
толкованіи нд н и р.
На трехъ ненумерованныхъ листахъ слѣдующее интересное предисловіе:
ПрОЧИТАА КТО СІ|ІЕНН^Ю СІЮ КНіІГ^ СТЫ\Х ДІ(ОГЛИвМ^Х АІІЛХ II БГОК'кірДЮ-
1]1И)(Х стыул СѴНОДОВХ СЕЛЕНСКИ\Х Гі полѵкстны^х, Гі БГоЧлЛдрЕНЬІ^Х ШЦЕБХ
ПО ШСОБНЮ КОЕГОЖДО ПОСЛАНІА, Б НИ^Х ЖЕ И КАНШНМ Н'ккЫА ИЗЛОЖЕНЫ сѴгь,
АІ|1Е ЮК^АІЦЕТХ КДНЮНЫ ЗД’к ППСДНЫА НЕСХОДНЫ СХ КНИГОЮ БОГИНЕЮ ЗОКЕЛІОЮ,
ПЕЧАТАНОЮ БХ і^ч‘к^ЮІ|іе' Г^АД'к ЛІОСКБ'к КХ Л'ктО /З^4- нен Я5* Кх ІОІ'ОН
ЧАНІИ НАПИСАСА ІЛКО БКІ ГіСП|)АБИСА С (уЕЧЕСКІА КНИГИ, НЕ В'ІЫІХ, ДІ|ІЕ ИСТИННО
СІЕ НАПИСАСА. Г|)ЕЧЕСЧ’ІИ КО КНИГИ НЕ С*5ТЬ ТАКОВН, ГОКОКА ОНА. 3ДНЕ Б Ч’ѢГі
26
202
первопечатной корлічей К11Г13Ѣ: преліножайіпаА погрѣшеніА, и раз^иа и рече
нііі іосіЛд4;ніа, й ліѣсто сллімух канбнювх, Гінд4; толкобдніа написаиіасА не
икю ібкрѣтаетсА в саліы^х греческиул книгдух, й в древлнежх преводѣ лі^жа
лжогоФіенна й вѣд^цід докрѣ сфеннаА писані'А й родоліх грека ліа^іліа стогор
ца: Гі в кнйга^х древлниух же преводовх нікшнд черногорца, й ліатдеа властара,
и кшнстантина арліеноп^ла. но преліногал погрѣшеніА в преждепечатнвуух сла
венски^х книга\х с^тк, й^же діада нѢкда предложишасА здѣ в показаніе
прочитаюіриліх.
СокравшагіосА сѵнода в кшнстантінополи в ^рдлгк стыа Софіи в канюнх
глюірін іо аруерее^х токлио сице: аціе кіи епкпх, йли аі|іе йнх кто архіерей-
скаго достоинства вос\оі|іетх ниити к люнашесколіЪ’ житію, й іотол'к ничто
же архіерейское дѣйствовати: іб іереехх же Гі діаконѣхх постризаюіцихсА еже
не сфенствовати, стодЛ1 бнолі^ сѵнодѣ ни едино слово выстк. л в корлічей
славено прежде печачной кннзѣ лежнтх вх канонѣ бноліх іб іереехх й діако
Н'Цх посч’риздюціихсА, еже пострыгшиліСА Гіліх не дѣйствовач и сфенническаА.
еже кх греческихх кннгах'л не естк: но приписасА сіе йли іо не докрѣ прежде
преведшнух книгы бны: йли іо тѵпографовх тоа книги, а не іо стдго
онаго сѵнода ібпредѣлисА. й не іо греческихх книгх ндпечатасА. . . . К селЛ
й йнаА прелінождйіиаА погр'кіиеніА Гі несогласій к преждепечатной коллгіей кни
3Ѣ с вышеполіененныліи здѣ кннгаліи не сходнаА (паче же с книгою кано
наліи стыхх аплх, й стк^х сѵнбдовх преведенною сх ёллинскдго на славенскін
д'іалектх ліного^ченыліх й Еголі'ьдрыліх лЛ’желіх ліазі'ліо греколіх люнаході'Д бх
I	\ «I	_	|__ Л _	і	!	I	I	ГЛ	/
)
, бслікій в преждепечатной книз'к
на два раздѣленх и то нечинно.
. й четвертаго аденскаго сѵнода кано
сѵнода канони а. в. г. седліаго аденскаго
канона толкованіе. первовч'ораго сѵнода
іюгрѣіпеніА й несогласій в той преждепе.
лѣто /зкд) іако видѣти есть перваго аденскаго сѵнода канонх ді. втора'го
селенскаго сѵнода Гыіѣюціа седлік канібнкі "	“	1
ібкрѣтаетсА гавленно ако единх седліый
третего аденскаго сѵнода канони 5. 3. Г
ко. ки. шестапо аденскаго г
НИ д.
сѵнода ліѣсто втораго йстиннаго
канонх а. И йнаА ліногшда сиух
чдтноіі КНИ3Ѣ кор.пчей.
Хотаи оуко йзвѣстно вѣдѣти іб си^х, да возліетх к руки преждепечдт.
н*5Ю кбрлічію кнііг)>, й сію (паче же елдинск^ю. дціе кто знд'етх: діре же ни:
_	ч	-	' кднбноліх: подокн'І;
познаетх кда книга
кда
II СЛОЖИ6Х ІіаНОНХ Ѵк
прилѣжно: й тогда
НДІІИСДЕШкіуХ ОНкІА СТЫА КДНОНкІ. Й
корлічен книз'Ь
седлівнадесАтк надиисанніи аплд паѵла
„седліьнадесАТк гке канони надиисанніи дво;\х апловх петра
чрезх толковника) да прочтетх. й
й толкованіА: й да рдзслібтритх
истинною лікіслк Гкііатк сты^х іѵцх
не таков^.
біре в ч’опжде преждепечатной
сл'ѵнікніаАСА. Канони неизв'кстніи
ке • паки иніи
чавла лі 1І3. II еіре иніи два канона написанніи всѣх'х іЛпно апловх лТ
Пси сіи не с*угк лпл'гіи канони, но из осшыа книги списанныА клй.пентоліх
погрѣшеніе и клдзнь не
ли
и
л.
203
нултмА і’ллб: дб: лг: лій. По шсокно ко стіи лГіли кдпоновх не писл^Ѣ: но
вси оБіце, іі(;, кднбншвх ііуложивпіе ндписдшд чрё клиліентд еппа ршскаго іі
ВАІ|ІШ6 НИЧТО. Ш ниул ЖЕ СВИД'ктЕЛЬС’ГбѢЕТХ ІІ прочитати ТМА ПОВЕЛ'квЛЕТХ
шестаго селенскаго стагш сѵнода втормй КДНШНХ.
Книги же КЛИЛІЕНТОЛІХ СПИСДНМА (ну НИ^ЖЕ ЙуАШаСА ПрЕрЕЧЕННМА лв,
ЛГ, ЛІ5 ГЛЛ6Ы, ІІ ЛКИ КДНОНМ СТМ^Х ЛИЛОВА ПОДВЕрЖЕНм) ВОуБрЛНИШДСА Про.
ЧИТЛТИСА НДрОДНШ, Т’кліХ ЖЕ 6-ЛІХ КДНОНОЛІЛ ШЕСТЛГО СЕЛЕНСКЛГО СѴНОДЛ уЛ
ПрИВЛОЖЕНМА Б ТМА Ш ИНОЛІН'кнНМ^Х ТЛИЛІИЧИІ]1НЛА Н'ккЛА ІІ чѢждЛА БЛГО
ЧТІЮ НД врі" І^ркве. МКО Й СДЛІМіІ ЛПЛОБХ СТМ^Х ОСЛІЬДЕСАТХ ПАТМИ клншнх
ІІОКДу&ТХ, ТЛЛІШ ЖЕ 6 КНИук КО0ЛЧЕІ1 НД ЛІСтѢ КД.ЛІХ.
И СИІ^ЕВОЕ ПОГр'ІІШЕНІ’Е БМСТК НЕ Б ГрЕЧЕСКИ^Х КНИГЛ^Х, НИЖЕ В ПрЕДПОЖАНЕ
нмул ПрЕВЕДЕНМ^Х НД СЛДБЕНСКІЙ ДІЛЛЕКТХ . НИЖЕ В Ч’ОЛКОБДН'іИ^Х ВДЛСДЛІОНД, И
ЙНМ^Х, НО ВХ ПрЕЖДЕПЕЧДТНОіІ КОрЖЧЕЙ КНИук НЕ ^ИТрОСТНО, НО НЕрДуСЛІОТрЕН
НО ВНЕСЕНО ШСТД. И Ш СИ\Х ДОВОЛНШ.
С'ІА КНИГД СІрЕННМА СТМ\Х ДИЛА. и сты^х шцх вс'Цх СѴНОДШВХ Й ПрОЧИ^Х
СТМ^Х ШЦЕВХ ПО ШСОКНО КаНШНМ НДПИСДВШИ\А Й НД ВСА ТДА СОВЕрШЕННОЕ
йуАірн'кйшЕЕ толкованіе клженндго дсодорд вдлсдлюнд пдтрідруд днтіоуі'йскдго
Й лбдр'кЙШДІ'О ЛІОНДуД ІШДННД ушндрд, Й ДЛЕ^'іД ДрІСТІНД. Й ЛІДТ.дДД влдстдрд,
КОЛИКШ ПОТрЕБНД, ПДЧЕ ЖЕ НуЖДНД В НД^ЧЕНІЕ СІрЕННМр, Й ВХ ИСПрДВЛЕНІЕ ЙСПО
б'кддкіііи^сА. й потрЕКна еже Гыі'кти н д^овниіиоаіх, скду^Етх в нннук
НОЛІОБДНОН'к СОБрДННОЖХ ВХ СТ'кЙ гор'к ДДИІНСТЕЙ БГОВД^НОВЕННМЛІИ ШІ^М, ГЛКірЕЙ:
ІДІіО НЕ ИЛІ'кдГі СИ\Х КНІІГХ НЕ ПОСЧ'ДБЛАЕТСА ЕПІІХ ИЛИ ІЕрЕН, ПДЧЕ ЖЕ Д^ОВНИКХ.
Л. 1. КДНОНИ СТЫ^Х ДПЛХ.
Нач. КДНІѴНХ Д. вппх ДД ^ІрОТОНИС^ЕТСА Ш ЕППЮ6Х дво^х
Й Л Й Т р І Е X .
Л. 68. кдниіни в нІнеи перваго ста го й сел е н с к д го сѵнода.
Л. 100. каниіни стаго Гі ссаенскаго втораго сѵнода.
Л. 116 об. каншни стаго й СЕленскаго третЕГШ сѵнода.
Л. 131. каншни стаго й ссленскагш четвертаго сѵнода
с ір а г о в д л к и д 6 н ’к.
Л. 178. ш с т ’к лі х й с е л е н с т *Б п а т о лі х с ѵ н 6 д ’к йже в к ш н
с т а н т и н ъ п о а и.
Л. 178. об. ш ст’кліх й селенст'І? іпестоліх сѵнод’к йже
в кшнстднтин^пбли.
Л. 179 об. каншни в Константинѣ поли, в тр^лл’к цркід
палаты схшедши^са стм^х ші^евх, при і'Ѣсті нідн’к блгочти
в'кйшеліх й ^р толю би во наше і^р'к. йоув’кетителное слово
тогшжде стаго сѵнода кх блгочтиболіѢ і^рю іѢстиніанѢ. еліЧ
же поч и н и ш а іо н и у X йу ЛО Ж Е Н Н М А к д н ш н м.
Нач. Блгоччжв’кйіиеліѢ и ^ртолювиволіѢ црю іѢстинідноу.
204 —
.1. 182 об. ЗОІІАрА ТОЛКОВАНІЕ НА ПрЕДСЛОБІЕ ш і с т л г (V
С V Н IV Д А .
Нач. ПИСАНІЕ СІЕ ПроОІЛІІОН ЕСТК СПИСДНІА КАНОІІІѴ6Х .
Л. 328. Іі А Н IV Н И СТАГО И С Е л е н с к а г о С Е Д <11 А Г IV СѴНОДА.
Л. 387. К А Н IV Н И Й 3 Л О Ж И Б Ш I И С А іѵ стдго Й ВЕЛИКАГО 6 Іі о н
СТАНТ И НАПОЛИ ПЕрБДГІѴ Й БТОрАГІѴ СѴНОДА, СОСТАВАМИ А ГОСА
ВХ ВСЕЧТН'кліХ ^рА4І*к СТЫ^Х Й ВСЕ^БАЛНЫ^Х ДПЛОБХ.
Л. 422 об. КАНОНИ Й3ЛОЖЕНІ и ІѴ СТДГО СѴНОДА Б ПрЕИЛІЕНИ
ТОЛІХ (и НДНЛІЕНОВАННОЛІх) В Ж Е Г IV СЛОВА 41 Д р О С Т И )(р4ЛІ'к СОСТАБЛМПА
ГІѴСА Гі СЕЛЕНСКІИ СЕДЛІКіГі СѴНОДХ «УТВЕРДИВШАГО (и ВСЕ С^ІС4ІАТИЧЕСК0Е Й ЕрЕТІ
ЧЕСКОЕ АІЦЕНІЕ ІѴГНАБШДГО При фіѴТІИ ПАТрІАрск) .
Л. 427 об. СѴНОДХ Б КАр^ИДОН'к БМБШІЙ При КѴПрІАН’к
С Т ’к Й Ш Е 41 X ( П П ’к К А р И Д О Н С К О 41 X Й 41 Ч Н Ц ’к .
ЕаЛСД4ІОНХ. Нач. СЕП СѴНОДХ ВСХ^Х СѴНОДОБХ ПрЕДВЫЕШИШІЙ ЕСТК.
Л. 428 об. ПОСЛАНІЕ ВЕЛИКАГО КѴПрІАНД КХ ІОБІАН^.
Въ заключеніе рукописи киноварная замѣтка:
«КОНЕЦХ КДНОНІѴБХ СТЫ^Х АПЛХ Й С Т КІ X СЕЛЕНСКИ^Х С Е Д 41 И
СОВОрОБХ БГОНОСНКЦХ ОЦЕБХ (л. 438).
11 МАТѲЕЯ ВЖТАРЯ СИНТАГМА,
въ 4-ку, скорописью конца XVIII вѣка, на 530 листахъ.
Л. 1. СЧИНЕНІЕ ПО СОСТАБ’к^Х ОБХАТІИ^Х Б С ’к у X БІНХ. ЕЖТ
БЕННКІ^Х I С ір Е Н И КІ X ПрАВИЛХ, ПОТр^ЖДЕННО Ж Е Б К II ’к I
СЛОЖеННО І Ж Е Б С І]І Е Н Н О ІНОКІ^Х П О С Л’ІІ Д Н И <11 X 41 А Т ф Е О <11 X .
Нач. ІІЖЕ СІ|ІЕННКІ1(Х И БЖЕСТЕЕННКІ^Х БЕІ|ІХ ПрАВИЛХ, ПрОІ^Б'ктЕ уво іѵ
СД4І0Г0 Ч’ОГО АКОЖЕ СЛОВО рЕІ|1И БголЛ’жндго Б ЛІИр'к ЖИТЕЛКСТБД.
Л. 38. СКАЗАНІЕ ГЛАБІ'З НАЛІХ Б Н А С Т О А 1|1 К КНИГ^ СІЮ ПО
дзх Б’кди.
Л. 55. НАЧАЛО ПЕрБАГО С О С Т А Б А Й О ШБЕрГШИ^'СА НЕПОрОЧ
Н Ы А р Т И А Н С К І А Б ’к р КІ, И КАКО р А С К А А Б Ш И С А С И X П р І И <11 А Т И
ПОДОБДЕТХ. ГЛАВА А.
Нач. ІІЛГОВрЕЛІЕННО уБО ЕСТК ПО СЕ СКАЗАТИ.
Текстъ сочиненія Матѳея Вдастаря кончается на л. 505-мъ статьею:
«О цЕрковнкцх сАнок’к^х» . Въ концѣ послѣдней киноварью за-
мѣчено: «КОНЕЦХ С Б Г О <11 X ЗАКОННИКА С Іі О Н Ч А С А .» (.1. 505).
205
Л. оОб. Бывшее изокрджЕніЕ ііі црд два и р е аі'ь д р а г о кдко
ИЛіѴі’Х ЧИНА ПрЕСТОЛИ Цр К О В 11 ІѴ (I О Д Л Е Ж А ||| и х пдт^Тдр^д кон
С Т Д Н ’Г И Н Д ЛІ И Т р О II 6 Л И А .
Д. КЕСДр'ІА.
в. сфссх.
г ирдклі'А. и т. д. всего 83 митрополіи и 39 архіепископій.
Л. 507 об. лдтинсіііа рФчи.
Нач. днд^лионх по Гіліен^ проводити. дк^Гідіа прЕилі^ціи осужденіе
и т. д. Толкованіе по алфавиту латинскихъ выраженій, встрѣча тотпиуся
въ сочиненіи Матѳея Властаря.
Л. 510. IV ЕЖЕ ЧТО НАрИІ^АЕТСА Ар)(ИЕПИСКОПХ ИЛИ ЛІИТрОПО
лита, или Др^НЛІДНДрИТХ или ИГ*5ЛІЕНХ и прочій.
Пач. глютх іѵ иже кзмсіідюі|іе тр^доликиЕ о сиух.
См. печатную Кормчую гл. 67.
Л . 512. Іі л Ю Ч К Н Ж Н Ф Ш Й 6 Е І]І Е Гі книги с е А ПО Д 3 б ц Ф с к о
р д г о р д д и 6 к р Ф Т Е Н I А ИСПрДВИСА ли К ОТ 1]І Д ТЕ Л Н М ЛІ И К Н И Г X
В лфто /ЗрііИ. Ш ВОПЛОІ|ІЕНИА ЖЕ Д К І Ю Н ИА 61.
Списокъ сочиненія Матѳея Властаря по тексту и приложеніямъ
совершенно сходенъ съ Румянц. № 238 (см. Опис. Рум. рук. стр.
328—329) и съ спискомъ Упдольскаго № 41.
79.	ТОЛКОВАНІЕ НОМОКАНОНА.
въ 4-ву, полууставомъ начала XVII вѣка, на 380 листахъ.
Л. 1 об. Заголовокъ подписалъ до половины въ позднѣйшее время:
(Толкованіе ноліокднонд силечв здконопрдвилкн) с л ъ ж в д толковдн
НДІІѴДННД злдоустдго. ТОЛКОВАНІЕ сѵрЕ.
Нач. ЦрІіВИ Е ЗЕЛ1Н06 ИБО и ^рдліх ІіЖіГі.
Л. 4. IV приносф ВЕТХАГО ЗАКОНА.
Нач. ПОЧТО ПОВЕлФ оуко КГХ жидо.
Л. 4 об. ЗАКОННАГО IV Б р д з й (?) и СХвФрШНШДСА.
Нач. рЕЧЕ ГДЬ ЛІОѴСЕЮ.
Л. 6. А СЕ НОВАГО ЗАКОНА ^рТІІДНВСКД.
Нач. просфира видФн'іе извФстно.
Л. 7 об. т іѵ б ж т в е н н ы іа с л о у б м .
Нач. ГДЮ 1|І0у ДІДКОН^’. КАВИ ВЛАДЫКО. Ч’О С Іі НЕВИДИЛІОЛІ^ БЖЕСТВ^.
Л. 37 об. слово стго вдсилід ТОГОЖЕ с іііе н н ич е с к д г о
206
глетк гь.
чина, что есть ісрЕЙ. и ііочелі^1 глетк сцІенііикх и чт
ІѴСТрИЖЕНІЕ ГЛАВЫ ЕГО.
Нач. іѵцх (читай: чтеца) есть столпа лічнчкскій.
Л. 41 об. ПООуЧЕНІЕ II О П О СТГО Г р И Г О р И ІА БГОСЛОВЦА.
Нач. іѵ іГогіобе БГД вышнаго слоугы.
Л. 43. ПОУЧЕНІЕ ТОГО СТГО Г р И Г О р І а вгосло:
Нач. слышите что
Л. 45 об. поученіе стго іѵцд дфдндсига пополіже.
Нач. IV ПАСТЫрІЕ ЧТО ЛІЫ твориліх.
Л. 47 об. ПОУЧЕНІЕ СТГО ІІѴАН НА ЗЛАуСТДГО.
Нач. іѵ продвѵтЕри поліыслите.
Л. 48 об. ПООуЧЕНІЕ СТГО ІІѴАНА ЗЛА у СТА ГО.
Нач. поліыслиліа докр’Е.
Л. 49 об. пооучЕНІЕ стго іѵцд Василіи к е с д р і и с к д г о.
Нач. ПОПХ БОЛ'Ь ВСЕГО ДОЛЖЕНХ ЕСТК.
Л. 52. СЛОВО СТГО І ІѴ А ЗЛАуСТАГО.
Нач. ПАКЫ ЖЕ ТЫ ПрОЗВИТЕрЕ.
Л. 53 об. слово стго і іѵ л зла у ста г о іѵ покдіаніи.
Нач. ПОДОКАЕТХ ЖЕ НАЛІХ КрАЧ’ІЕ.
Л. 56 об. ПрАВИЛО ВСЕЛЕНСКАГО СОБОрА.
Нач. Й СЕГО БЛМД^ТК.
Л. 57. л д о у д и к і й с к д г о схкорл прдвиліѵ.
Нач. ТО ОуЖЕ СЛЫШИ І'ЕрЕЮ.
Л. 57 об. прА6ИЛIV С Е ЛІ А Г О с х к о р а .
Нач. ДА КОЖ^ЖДО (ІОДОБАЕТК ЛІОуЖЕЛГЛ.
Л. 59. слово стго
Т В О Р А ЦІ И X X .
Нач. клжни бхзлнклкшій бга.
Л. 62. ПОУЧЕНІЕ П О ПIV ЛІ X Гі ВС'кліХ ЛКДЕЛІХ ІірДВКІІД В'кры.
Нач. ПрІИД'ктЕ ПОІІОВЕ и оучтли.
Л. 67 об. СЛОВО IV СШЕСТВІИ СТГО Д^Д НА
ЦрЕЛІХ И КНЗІ, кх Е П II О ЛІ X И ПОПОЛІХ И ДІІДКОНО
славны ^ртіганіѵ.
Нач. трцА. іѵцк Гі снх Гі стыи ді(х гк нашх и ^с блвлаетх твАрк свою.
Л. 71. СЛОВО ІІѴНА ЗЛАуСТДГО ІѴГЛКІЦИ^Х в цркви.
Нач. СЕ оуко ГАЮ ДА НИКТО СА НЕ ЧЮДИ.
Л. 73. СЛО61Ѵ СТГО ІІѴАН НА ЗЛ Ау СТАГО ІѴЛІЛТЫНИ.
Нач КрАТІЕ ВНИЛІАЙТЕ СЕК'к.
Л . 76 об . С Л О 6 IV І IV А Н Н А 3 Л А у С Т А Г О ЕЖЕ Н А ,11 X Г I. С К Д 3 Д .
Нач. КТО ЛІОЖЕ ТАКО КЛГОЧ'І'ІЕ іѵкр'Ести.
6 ф р і Лі 4 СИрИНА IV БЛАЖЕННЫ И Д О Б р О
С Т к І А А П Л Ы .
И В С 'Б прлво
207
Л. 77. с к д з д н і г и заповѣдь с т м іѵ ц х н (і о о у ч і н і е о п о к а іа н іи.
Нач. первѣе илгкГіте стра^х сжін в срі^и. діре во члвкх.
Л. 83 об. правило лдіѵ"кійскдго схворл.
схстлвленм фдллиѵ дд не гдн вх і^ркви ни
Гі стм іѵцх іѵ црьковно приношеніи,
епискополх и попіѵ вѣдати чм пріилідти
Нач. первѣе иліѣГіте стрд^х вжій в срі^и. діре во члвкх.
Нач. іако дд ни ліирьскьі
неиспрдвленм книгх чтете.
Л. 8 6. с л о б о с т м д Гі л х
Нач. а се вѣдоліо ссуди
іфкокное приношеніе.
Д. 88 об. прдвило стм іоцх іѵ црковно «устроеніи.
Нач. й вх чркви с поученіе и бгобом'зньство ^іѵ"ти.
Д. 98. прдвило стм дплх и стм іѵцх.
Нач. ді|іе двоеженецх кдетсд.
Д. 108 об. прдвило никі’йскдго схворд.
Нач. ді|іе скоуденх воуде и оукрдде что, портм пли сн'кдное что.
Д. 109 об. здповѣдь стм дплх и іѵцх.
Нач. діре простецх ни сіренникх что ш цркве возліе.
Д. 110. об. прдвило стм ІІЦх и дплх.
Нач. діре же кто ново пондетсд д не кмвд прежде в покаіані'и.
Л. 112 об. оустд люде іѵ велифе постѣ.
Нач. вх всю феюдоров^ нлк по вечерни и по литургіи іасти ліирдно
^лѣвх с капустою.
Л. 114. оу ста о петроб'к говен'іи.
Нач. б пне. в и в бпа. горш.
—оустд. филиповд постд.
Нач. по филипов'к дни.
Л. 115. оустд люд? іѵ средм й іо пдтниі^ѣ.
Нач. поуди в'кдолю всѣліх.
Л. 119. д ф д н д с і іа д л ѣ к с а и д р ѣ й с к д г о к х д н т и іб х о у к н з м.
Нач. діре оудрхжилісд.—Окончанія недостаетъ за утратою нѣсколь-
кихъ листовъ.
Л. 120. стго Гсдка сирина.
Нач. ідко же не скоупо.
Л. 122. а се подоваетк б'кдати попоаіх.
Нач. діре неліоіценх члкх.
Л. 131 об. слово стьі аплх Гі шіу-л іѵ п'кніи.
Нач. іѵ сфенниі^и разоулгкйте.
Л. 132. пресловіе показанію Гі правило стм іоцх схворнм^х
б с е іа в с е л е н н м л.
Л. 138 об. слово с т м ліілх и іоцв іѵ кр'і'к в !;.
Нач. іоврл кр'інмГі нд зеліли пиипоі|ій.
Я. 141 об. словеса йврднндід іо ндлідканона.
20»
Нач. аі|іе которміі еі'іпх Л130Ю чч'к прі'иліЕтх.
.1. 143 об. послде стго тдрАсіга пАтріАр^А
Нач. р^коположници иже постаблаю еппи.
Л. 144. АррЕпиА генддига Константина грАдА іѵ поставле
н і'и б с "е е п п о лі х.
Нач. 6ППМ Г оучтлА Б ліирх ПОСЛА ГК.
Л. 145 об. ПрДБИЛІѴ СТГО СЕЛІДГО ВСЕЛЕНКСкТ СОБОрД Гі Ж Е
Б НИ КІИ Б Т О р О Е СОБрДІИАСА. ПрАВИЛО КБ.
Нач. ПОБЕЛ'кбДЕ НИКДКО ЗДЛІМІИЛАТИ ЕППОу.
Л. 146. ЛДІѴДИКІИСКАГО СХБОрД.
Нач. гако не достоитх ЕрЕтиколіх.
Л. 146 об. ^длкидонкскдго схкорд прдвило ДІ.
Нач. ПОНЕЖЕ 6 ЕТЕрЕ^Х ІѴБЛАСТЕ.
Л. 148 об. ІѴ ЛЕБГИТИКА БОСЛІОЕ.
Нач. посл'Ьдкстк зЙте .
Л. 149. стго Василій іѵ вреліЕни со г р’І; ш д к і]і й. прдвилх кь.
Б X К Р А Т Ц 'к .
Нач. прдвило А. СЛОВО к.
Л. 150 об. Ш ЛЕБГИТИКА.
Нач. ді|іе кто единмліх іѵколіх сл'кпх.
Л. 151. прдвиліѵ іѵ о у с о п ш и.
Нач. творите оусопшй ТрЕТИНМ.
Л. 152. іѵ толіхкдко кдитиса и какобд
бПИТЕЛІКга. рЕКШЕ 3 А П Р Е І|( Е НІЕ .
Нач. чЕтмрЕ сутк лгкстд.
Л. 156. СЛОВО СТГО К О 3 41 ы прозвитерд IV
Б ЛІДНДСТМрК ІІ IV Б Л Е 1|1 И С А Б Ч Е р И КІ й р И 3 М .
Нач. лінози оуко іѵ^одатк.
Л. 161. СЛОВО СТГО ДАНИЛА IV ліиркст'с ЖНБОТ'Ь И IV
(’ИЗѴ-
Нач. елмшиліх оуко іѵ наши н'ккм блазнаціиса.
165 об. прдвило СХ КГО ПОЧИНДЕЛІХ.
Л	л	X X-	ж
О Т А І|1 И
іѵити
черно
л. :
стм иліи сокорх ІІ ПрПБНМ И БГОНОСНМ
л ъе	~
Е р Е Е
г
СТ КІ
прдвилд СТМ
ЙЦх НАШИ IV
Й IV ЛІНИС'ІІ. І IV ЛЮ ДЕ ліиркскй 3 АП О Б'к ди стм іѵцх
А ПЛХ .
Нач. дзх петрх и пдвелх апли здпов'кдуЕ рлвіѵ ^вм.
л. 169
ПОБЕЛ'кнІЕ ЗАПОВѢДИ Б Ж І ІА ОБЛАДАЮ 1|І И І Е р’Е й .
Нач. да і - -	----
л. 173 <
Нач. ріѴ-ГЕЛІЕ ЧАДІѴ своиліх.
А II ЛХ
Е П П Ѣ ,
об. IV К И 3 4; ІІ IV Т'Е ИЖЕ ПО БЛДСТІК Й ІІ IV рдк'Іі
НЕ ІѴБЛАДАЕ ЕГО НИКТОЖЕ.
об. ІѴ'рЮДИТЕЛЕ И IV ЧАД'Б ПрАВИЛО СТМ ІѴІ^Х.
и
и
и
209
.1. 176 оо. іі р о но с лі ’к ш і н і іа же суть іо Селія, подсненіе.
Нач. первое нровослі'кшеніе Т.
Л. 179. іо и с п о в 'к д а н Г и тайны гр'куовх поученіе.
Нач. іако же подобаТ.
Л. 179 Об. ЧИНХ НАКО ПІОДОБА? ИСПОВ'кдАТИ.
Нач. пригати подовде.
Л. 183 об. іѵ женд.
Нач. а еже іѵ женд кол'к
Л. 186. іѵ с н ’к д е н і и.
Нач. а іѵ сн'кден'іи и питіи іакоже котордгоже ество люже носити.
Л. 190. іѵ цркви и «5 стіѵ п р и ч д і|і е н і и.
Нач. іакоже предречесд іѵ грксе.
Л. 191 об. іѵ пост‘1; велики и лідли.
Нач. повел'квделіх члкіѵліх діиркекы.
Л. 195. ЗАПов'кди іѵ оуБийствены гр'кее.
Нач. йже своею волею оувінство ехтворй.
Л. 199 об. сты дплх правило іѵ ЦрКВА.
Нач. что I прдв'кдн'кй.
Л. 201. ПрАБИЛО IV В'кр^юірй В ГАДЫ И БХЗрА ЧАСЫ И Лі І|1 И
КО ДНИ И 6 Н О 1|І И . 10 6 Й ДОБрИ А инии з л 'к.
Нач. соу бо н'кции и вх кр'ічіане.
Л. 201 об. IV ЛІАЛАКЫИ.
Нач. лідлдкію д*кдй.
Л. 206 об. стго й вселенскАго в ехкорл.
Нач. Аі|іе кто іѵ поганы 1131л пріидетк кртитисд.
Л. 208. іб сырной н ед ели.
Нач. й всю тдкоже скірн*мо ндлю.
Л. 210. а се пакы іѵ ер'ке.
Нач. іерей да никтоже сл^житх со іѵцтодіх, но виноліх и водою.
Л. 227 об. прлвилл СХБОрА А Н Т И IV у И И С Іі А Г О .
Нач. всдкАго иже сх іевр'кіѵліх.
Л. 240 об. сіи пакы ины здпов'кди іѵ законны книгх іѵ
сродхств'к й іѵ рАзличны степей е род а Гі іѵ 3 л п р е і|і е н ы иуже
и о д о б а е б л ю с т и іѵ с т г о іі р і|І е н і іа и е ж е во плотикровь. вкоуп’к
же ТАКО Й IV Б р А ч н ы р О Ж Д А Іі о (?) .
Нач. сріѵство илід естк.
Л. 271. іѵ б р 'к т о у іѵ бо с к д 3 д н і е н'ккаііо снцево быбш е и
рл3сдиуіѵ нАписАвіие преддстк.
Нач. презвитерх н'ккмй кгк не в коей веси, илгкіа жен^. мже и ліладд
іѵба Б'кстА.
27
— 210 —
Л. 290. п о Ѣ ч е н і е стго в д с и л і га
Нач. іб иноче дмче сѣдиши.
Л. 296. ш правилх стго схвора
Нач. нже діре нуди ш поганы.
Л. 297. степень сроство и іб
Законно п о с а г а ю і|і и лі х.
Нач. три суть іб вхзвранны враце.
. 1. 2 7й . іб и н о к ѣ и ш 1р !; е и р о ч а м главы и іб і лі и р і н н о .и \ д рі и
и о в і л 'I ; н 11 і т ы іо ц х т іі 7.
Пач. Гі приключаюціи вх иноко.
ко ЛІНИ^ОЛІХ.
вх д н к г и р 4; сх ш е д ш й с а .
врл11ѣ законно) и еже б(з
Л. 302 об. вторага ересь арженьскага.
Нач. гаже слышали есліе.
Л. 305. о просвирѣ н о винѣ н іб ^лѣвѣ.
Нач. ^лѣвх и чаша е.
Л. 305 об. слово стго васил'ііа великаго.
Нач. лѣпо Т члкѢ черноризцѣ.
Л.310.никифора патриар^ацрѣграда лѣтописецх вкратцѣ.
Л. 324 об. чинх «уставѣ црліх лволіх преждры како иліѢ^ чи
прч^ли ліи т рополига діх црквд полежлцілга патріархѣ кон
стантинополсколіѢ.
Нач. а кесаріа. в. ефесх.
Л. 326. ліитрополиты рѢскі’е зеліли.
Нач. іонележе кртисА.
Л. 338 об. предложеніе грдлютд ліх.
Нач. прежде грдлютх бысть жидовскла грдлюта.
Л. 342 об. ш книгх фро но графа. (Хронологическія замѣтки).
Л. 343 об. е вс ее во ш тлѣнны.
Нач. по скончаніи во /еф*. лѣтх.
Л. 346 об. еоу^іево о Аристовѣ рожденіи.
Нач. вх чеч'ыредесАчное лѣто.
Л. 349. здѣ извѣстно вхзвранны врако рдди.
Нач. вхзкраненх вракх.
Л. 357. ш снѣденіи.
Нач. ліѢжеложеству.
Л. 357 об. правило «5 вѣрѢмірй в гады.
Нач. а иже додіы покопывалх и кралх.
Л. 361 об. л се пакы ш іерее.
Нач. жена діре родитх.
Л. 365. слово стго вдсиліга како вхздержатисА ш пиганвства
Заповѣдь сты іоцх Гі аплх.
Нач. іоного же іо толіхже пише.
211
Л. 373 об. ю бытіи нкси и зеліли и не ед твдри.
Нач. ВХ Д днь ехтвори гь свѣтх.
Л. 377 об. ш невротѣ.
Нач. невро же бы ндчдлніГ.
—ш КрОН'К.
Нач. родижесА оу перваго енл ноева.
Л. 380. ш кдинов'к оуБииствѣ.
Нач. кдинх оуки двсла.
80.	РРЕКО-РЖСКАГО ПРАВА ЛЕВЕНКШ1Я ЧАСТЬ ПЕРВАЯ.
ВЪ ПЕРЕВОДЪ ЕПИФАНІЯ СЛАВИНЕЦКАГО,
въ листъ, полууставнаго письма XVIII в., на 559 листахъ.
Л. 1. епитбліи йі БЖТВСННЫуХ Гі с ір е н н ьі у х П р Д В И Л X БЫ В Ш ДА
іб в с е ч т н д г о і г в д с т д издконоположитслаис^дій дессдлонй
ч е с к д г о гдинд Константина дрліенополА.
предвиденіе. Нач. прдвилх бвд соуть стыух діілх, бвд же вселенскиуь
седліи сѵншдовх.
Сочиненіе Константина Арменопула. На Греческомъ: Епіиор'Г] таѵ
Веіыѵ хаі Іеуыѵ хаѵоѵюѵ- Согласно съ подлинникомъ, составляющимъ
1-ю книгу І-го тома Л ев енкл ав іев а Яиз Сггаесо-Котапит (изд.
1596 г. т. I, р. 1—71), раздѣлено па VI сѣченій: 1) о еписко
пдух, 2) о пресвитердух, д'ідконАух и поддідкондух и уиротоніи иух, 3) о
клирикдух, 4) о люндудух и люндстырАух, 5) о людинеух освѣірделіыух (педі
Ааі’хиг), 6) о жендух.
Л. 57. кннгдв. еюже шБдерждтх ц р с к а а з д ч и н с н і а и5 в с ці е у х
и предздконіиух ? іі с к л н і и у х іурковныух.
У Левенклавія 2-я книга 1-го тома.
Л. 164об.кнйгдг.бюже иЗвдсржАтсА изреченндА (ажкравеі?)
синоддльнда и здчиненіА ару'іеренскда констднтинополскиух
Д р у і е п п о в х и пдтрі’друовх.
Л. 228 об. книга д. ш изрсченТиух синодальныухпатріар
іи и у х же в т о р а а .
Обѣ книги, 3 и 4_я, соотвѣтствующія греческимъ ПІ и ІѴ-ой, содержатъ
въ себѣ «изречені'А и зачиненіАл Іоанна Златоустаго, Геннадія, Тара-
сія, Никифора, Сисиппія, Сергія, Алексѣя, Михаила, Константина
Хліарина, Іоанна, Николая Музалопа, Арсенія Луки, Михаила Анхіала,
Ѳеодосія, Германа, Мапуила, и другихъ «неАвленыух» патріарховъ.
212 —
.1. 286. Гі Н II ГД (;, і 10 Ж Е 10 (і Д I Ц Ж А Т С А ЙІ Т В'!» Т И , II О С Л А Н 'І А ЛІК.,
я с у ді'и (хаг и н еппж іі ітіі іоул.
Л. 383. книга 5 и разрѣшсні'А (слѣдуетъ читать: рдз^Чіиіеніи
і. е Ь711?.Ѵ0ІЫѴ') К'ГО^ДА.
5 и 6 книги составляютъ одно цѣлое и соотвѣтствуютъ тѣмъ же
ьііигамъ 1-го тома по изданію Левенклавія.
Л. 436 об. книга 3. овдс^ жаіраА Діодора валсалюнд
п а т ц і а ц а а н т і о і й с к а г о п о о у ч е н і а или ш т в ѣ т и.
Содержитъ, какъ въ греческомъ подлинникѣ (см. у Левенкл. т. I,
кн. 7), пять поученій Ѳеодора Валсамона, патр. Антіохійскаго (ок.
1190 г.). (См. у Фабриція, ѵоі. IX, р. 188).
Л. 477. книга й. еюжЕ овдЕцжатсА лідтдеа люна^а иска
н і а н подлоги (бпо Э е<ше) б у а ч н і и.
Матѳей монахъ Властарь (ок. 1235 г.) см. у Левенклавія т. I.,
кн. 8. См. у Фабриція, ВіЪПіоіЬеса §гаеса. т. X, р. 493.
Л. 545 об. книга д. а р лі е н о п о у л а ш е^егіцх.
Таже книга у Левенклавія (см. Фабриція т. X, р. 277).
Такимъ образомъ въ спискѣ содержится полный переводъ 1-го тома
Левенклавія (изъ 9 книгъ).
81.	ПЕКО-РИМСКАГО ПРАВА 1 ЖНМАВІЯ ЧАСТЬ ВТОРАЯ,
ВЪ ПЕРЕВОДЪ ЕПИФАНІЯ СЛАВИНЕЦКАГО,
въ 4-ку, прекраснаго письма начала XVIII вѣка, помѣта
постраничная отъ 843—1261-ой.
Стр. 843. лГі^аилд дндѵпдтд и судіи атталіата твореніе
Законное или п (і а г лі а т і к а п о т р^д и в ш а а с а по поведенію ц^а
лі і у д й л а д к и.
Стр. 844. бпі'Г(>ллілід.
Стр. 845. П(іедсл6віе атталіата к са лі о д е (і а? ц’ь’ лГі^дилЧ’.
Нач. ГіліѢа ш бікеетвеннѢнше і^ю.
Стр. 848. титла а. іб постдвленіи человѣка Гі раздѣленіи
л и ц 7..
Нач. ВЕИ члві^и или раки с^тв, или свокодніи.
Всѣхъ титлъ 95. См. у Левенклавія Іиз Сггаесо-Котапит 1596 г.,
т. II, р. 1—79.
Стр. 966. Г13враніе здкбновх вх сх сѣч е н н о ліх вившее ііі
лео на и Константина лі^дры^а ц а р е Гі ііі оу ста во вх Гі дігеетх
213
И К IV Д I Іі Л И н і Л |) X ВЕЛИ КД ГО I ’ь С Т І Н І л Н А ЗАЧИНЕНІИ Н Н С П (I А В
А Е Н I Е В X Ч Л В К О Л 10 К Н ІИ Е Е ИЗЛОЖЕННОЕ ЛІ Ц А ЛІ А (1 Т А I Н Д И К Т І Ш Н А Д .
Іб 3 Д А Н І А ЛІ І (I А Л 1 Т Л / 3 Т Л”! 3. П р Е Д С Л О В І Е .
Нач. влкл Гі тво^ецх вгкух.
Стр . 970. титла л. іб 3 л к о н 4; Гі и р а в д -к.
Нач. злкбнх есть окціаа заповѣдь.
У Левенклавія, т. II, стр. 79—133.
Стр. 1046. книга новыух н-ккиух зачиненій іб вЕірсух. Гі
ПОДЛОЗ'Цх Г (I А Д С К И у X ЖЕ И С^ДЕБНЫуХЦА(ІА ЛІАКЕДОНА ЗА КОНИ
Гі н е а р и н 'I; к і а .
Нач. по іб насх новіо блгочестніо.
У Левенклавія, т. II, р. 134—192.
Стр. 1126. ГЮуЧЕНІЕ іб НАІ Гіух соглдсныух.
Нач. АІ|!Е оуво ЗА прю Н’ккую.
У Левенклавія, т. II, р. 192—201.
Стр. 1141. О К А 3 X 3 А 6 ’Ь І|І Е В Л Т И ВЕТуіЙ ИЛІЖЕ ШБДЕ(1ЖНТСА
А В Н О Е 3 А В ’к ТА ГрИГОрІА НАЗ'ІАНЗИНА,ѴПАТСТВА ф Л А В І А 6 V у Е р І А
Гі флАВІА бѴАГрІА, СВ’ктЛ'кЙіІІИуХ ПРЕЖДЕ ЕДИНАГО КАЛАНДХ.
Выписано одно заглавіе и затѣмъ пробѣлъ на пяти страницахъ. На
полѣ противъ заглавія замѣтка: «зри то 2 лй 203» . Ссылка эта сдѣ-
лана на изданіе Левенклавія, т. II, р. 203—205.
Стр. 1147. КНИГА еѴСТАДІА АНТІКЕНСО^А іб
С Т О А Н I И у X Іб Лі Д Н О 6 Е Н І А ДО р Л 'к Т X .
Нач. 10 ЛІ Д Н О В Е Н І' И . А . Т()ИI]ІИ (ІДЖДДЕТХ .
См. у Левенклавія, т. II, р. 207—248.
Стр. 1217. іб р у ф А ЗА КОНИ ВОЕННІИ.
Нач. ЗАТОЧЕННЫЙ ДІ|ІЕ ИЗК'кгХ ЗАТОЧЕНІА.
См. у Левенклавія, т. II, р. 249—255.
Стр. 1227. ЗА КО НИ ЗЕЛІАЕД'клАТЕЛНІИ по
БЖЕСТВЕННЫА КОНЧИНЫ ? О у С Т І Н І А Н А .
ПрЕДСЛОЕІЕ. Нач. ВЕІ|ІИ ИЛИ ЕСТЕСТВЕННЫЛІХ.
Стр. 1228. іб ЗЕЛІ Л Е Д'к Л АТ Е ЛЕу X.
Нач. ПОДОБДЕТХ ЗЕЛІЛЕД'клАТЕЛМ Д'клАИІ|І^ СВОЕ СЕЛО.
См. у Левенклавія, т. II, р. 256.
Стр. 1242. ЗАКОНХ рОДАНХ КОЦ ДБЛНЫЙ, ЕГО ЖЕ ОуСТАВИША
БЖ ЕСТВЕ Н Н'кЙ ШІ И САЛІОДЕрЖЦЫ, ТІВЕ()ІЙ, АДрАНХ, АНТОНННХ,
ІІЕрТИНА^Х, ЛЕГКІЙ, ЕЕПТИЛІІІ1, СЕВИ^Х, П^НОЧЕСТНІИ.
Нач. Ч'ІВЕрІЙ КЕСАРЬ СЕВАСТХ.
Этою статьею заключается второй томъ Левенклавія.
Полные списки перевода Сборника Левенклавія см. въ Сѵпод. библ.
.Ѵ.Ѵ 223—226 п въ собраніи Упдольскаго .У 40. Одна первая половина
В^ЕЛІЕННЫуХ |) А 3
И 3 Б (ІА Н І 14 КНИГХ
214
въ собраніи Царскаго, № 17. Подробное оглавленіе (не вездѣ точное)
Левенклавія, на греческомъ, латинскомъ и славянскомъ языкахъ см.
въ Обозрѣніи Кормчей книги Розенкамфа, стр. 39—123. Здѣсь же
издано предисловіе славянскихъ списковъ, объясняющее исторію перевода-
Такимъ образомъ, въ двухъ отдѣльныхъ рукописяхъ, разнаго письма
и формата, заключается полный переводъ знаменитаго изданія Левен-
клавія .
82 СТОГЛАВЪ.
въ 8-ву, полууставомъ XVI вѣка, на 377 листахъ.
Старинная помѣта по тетрадямъ, коихъ всѣхъ 47, и одинъ листъ
внѣ общаго счета.
Списокъ поступилъ къ нынѣшнему владѣльцу отъ Болотова. По
составу принадлежитъ къ полной редакціи, принятой за основаніе
въ изданіи Стоглава въ Правосл. Собесѣдникѣ (1862 г.). По исправ-
ности и тщательности письма, между извѣстными доселѣ, немногими
списками XVI в., очень замѣчателенъ. Отмѣчаемъ наиболѣе важныя
особенности его по отношенію къ изданному тексту.
1)	За оглавленіемъ есть приписка (Пдліать сонорнаго оудоженіа) , при-
веденная въ Казан. изданіи между варіантами по списку № 3, (стр. 17).
2)	Въ главахъ 31 и 32 согласно съ принятымъ въ изданіи текстомъ
безъ сокращеній и съ удержаніемъ особенностей полной редакціи о кре-
стномъ знаменіи (гл. 31), о чтеніи 8 члена символа вѣры, (гл. 32) отмѣ-
ченныхъ въ спискахъ №№ 3 и 4_мъ (см. стр. 89—97; стр. 133 и 138).
3)	Въ гл. 41-й—согласно съ принятымъ въ текстѣ чтеніемъ: жи-
вописцы (см. стр. 165). Отвѣты въ этой главѣ не помѣчены чи-
слами и слова «и о томъ отвѣтъ» писаны киноварью. Въ отвѣтѣ
на 20 вопросъ—согласно съ принятымъ текстомъ, безъ тѣхъ отличій,
кои отмѣчены въ варіантѣ 4-мъ (стр. 182).
4)	О почести иконописцевъ въ гл. 43-й и о вѣнечной пошлинѣ
въ гл. 46-й согласно съ текстомъ (стр. 209 и 220).
5)	Грамоты 7059 г. митрополита Макарія въ Симоновъ монастырь, съ
припискою къ пей,помѣщенной въ варіантахъ (см. стр. 228—268) ,нѣтъ.
6)	Окончаніе 80 главы о вдовыхъ попахъ согласно съ при-
нятымъ текстомъ (см. стр. 362—364) и слѣдовательно нѣтъ грамоты
7012 В. К. Василія Ивановича, приведенной въ варіантахъ.
7)	Главы 81 и 82-я изложены согласно съ тектомъ, безъ сокра-
щеній отмѣченныхъ вч> сп. 3 и 4 (см. стр. 364—365; 367—368).
215
8)	Вмѣсто послѣдней 101 главы слѣдуютъ два соборныхъ приго-
вора (7059 Іюня 26 и Іюля 15 дпя) по жалобпицамъ новгородскихъ
священниковъ, въ Казанскомъ изданіи приведенные въ варіантахъ, на стр.
420—427. Эти же грамоты изданы по списку Строевскаго Стоглава въ
Актахъ Лрх. экспед. № 229, и во Времен. Общ. Ист., кн. 14. По-
мѣщеніе этихъ приговоровъ—составляетъ одно изъ наиболѣе важныхъ
отличій отъ принятаго въ изданіи текста. Что касается до мелкихъ ва-
ріантовъ, касающихся словъ и оборотовъ, то разсматриваемый списокъ
въ большинствѣ случаевъ сходенъ съ принятымъ за основаніе въ Казан-
скомъ изданіи, и совершенно оправдываетъ сдѣланное ему предпочтеніе.
Вслѣдъ за окончаніемъ Стоглава, въ разсматриваемомъ спискѣ одною
рукою приписана, безъ особаго заглавія, грамота Пимена Архіепископа
Новгородскаго и Псковскаго въ Псковъ (л. 360). Въ концѣ ея—время
написанія: «писана в велико новегородѣ лѣ ^з^д_го двгоуста в к днь» .Эта
дата, относящаяся конечно, къ одной грамотѣ, произвольно отнесена
ко всей рукописи въ изданномъ въ 1863 г. Кожанчиковомъ Стоглавѣ
(см. предисловіе стр. 6), и на основаніи этого о всей рукописи сказано,
что «онаписана въ Новгородѣ въ 1556 году со всѣми (?) признаками
Новгородскаго нарѣчія» .Обращаемъ на это недоумѣніе вниманіе, потому
что разъ сдѣланное невѣрное указаніе повторяется и въ другихъ кни-
гахъ (см. Правосл. Собесѣд. 1863, Августъ, стр. 489; Макарія
Ист. Рус. Церкви, т. VI, стр. 227). Грамота Пимена представляетъ
замѣчательное новое свидѣтельство о разсылкѣ но городамъ наказныхъ
списковъ, па основаніи соборнаго Уложенія 1551 г. Таковый наказный
списокъ былъ посланъ Архіепископомъ Пименомъ въ Псковъ и вошелъ)
тамъ въ дѣйствіе въ 1551 году по отношенію къ выбору поновских^
старостъ. Вотъ что писалъ Пименъ въ 1556 году: «дд посылала есліи квд^
ШВСТИ СОВОрКСКЙ СТДрОСТДЛІХ Сбою ГрДЛІОТ^ й ко всѣліа грдцкн сірнко н ді'лконо
ЧТОБЫ ВЫ ГіЗБрДЛИ ПО ЦрКОЛІ^ совѣтѣ Гі ПО с о б о р н о лі о у л о ж е н Г ю і) і
ва своеліа грдде пскове соБорны сі]Інкова патинддцдти пли двадцати йліоуцій в севѣ 
истинное слово, й ліростк вікч'венТрдзоулід. которы ліоірноцрковные чины й строенід
оупрДВЛАТИ Й ВСАКІЕ ДРОБНЫЕ дѢлД дѢлДТИ . Н НнѢ. К НЛ ПриѢ^ДЛХ ВДш(бГО
пско)вл грлдл сірннын протопопа йлдрііѵна и пдліать приве ш вдса ш шти,
соворскй староста с влшиліи ракаліи. л в плліати пишета: лѣта ^з|. треть, і
іаго по црколі^ совѣтѣ й по соворнолі^ «уложенію и по гднов^ и гдрвЪ1 слов^І
пресі|інндго пиліинл лр^іепископл великого новлгородл ІІ ПСКОВЛ ЙЗБрЛЛИ ШТИ!;
говореніе стлрости й ве совора й всего Пскова града прнцы и ділкони в говору
ные сонники веречи црквндго чинЪ’ й строенвА и всаки д^овны дѣла дѣлати
старѣйшина сіренникова. й доврѣ свѣд)ирй црквныи чина и строенье і илі^>
>) См. Стоглавъ гл. 68.
і|іГі ь сек'к истинное слово и ліросчк кікесчбенаго рдд^лід. содеиіікского ид
ДОЛІДНТОБЫ стѣны СІ|ІНкНИКД ІВЛНД, НИКОСКОГО ді’рЕКЛИ СІ|ІНКД ВАСИЛКИ, ДИЛІИ-
ТрИЕВСКОГО нд ДОЛІАНТОВЫ стѣны СІ]ІНКД Никитѣ. ПО^ВДЛКСКОГО СІрНКД ДНДрѢл,
КрЛЛГАСКДГО СІ|1НКА ПОТДПІД. КГОІДВЛЕНКСКОГО идх БродОВХ сі|інкд ліикул'ь, николк
СКОГО С^СО^И СІ|1НКА ЛІОИсѢа . ГЕШрГІЕВСКОГО д БОЛОТА С 1|іНКА ТИЛЮдѢа . ВОСКрСЕНК
скоро й доліднтовы сч’ѣны сі|Інкд Никитѣ, гЕіѵргіЕвхского сцінникд іівднд. вод
виженкского сфикд стЕфднд. ГЕіоргйкхского со вхдводд сірнкд ЛІИ^дГіЛА. тилю
дѢевхского сірнникд Еоустлф'ІіА. корисоглѣвхского сірнникд корисд. д ддпхскѳ
ВІА КодЛЮДДЛІХМНСКОГО Сі|1ЕННИКА ГЕІѴрГІА. вдрлдліского д дДПХСКОКИА сірнкд про
КОПІД. Й дДЕЕЛИЧ'ІД ПрЧТИНСКОГО СІрЕННИКД СЕЛІЕОНД. ВХСК^ЕСЕНСКОГО С ПОЛОНИірА
сфнникл ИВАНА. Ш НОВОГО ВОдНЕСЕНІА сфнкд ЕрЕЛІІЛ. ВХ СІ^ Е СЕН СКОГО С СТАДИ(|ІА
й|ІННИКД василка (л. 363—365).
О повелѣніи избирать поповскихъ старостъ—см. въ Наказпомъ спи-
скѣ во Владиміръ 1551 г., Ноября 10. (Наказные списки Соборнаго
Уложенія 1551 г., Ил. Бѣляева, М. 1863 г., стр. 10); и въ Наказ-
ной грамотѣ Митрополита Макарія въ Каргополь, 1558, Февраля 2 дня.
(Правосл. Собесѣдн. 1863, Январь, стр. 91).
й. СТОГЛАВЪ.
въ 16-ю долю листа, скорописью XVII вѣка, на 618 л.
За исключеніемъ перваго листа оглавленія, подписаннаго новѣй-
шимъ почеркомъ, списокъ сохранился вполнѣ и по составу принадле-
житъ къ полной редакціи, изданной въ Православномъ Собесѣд-
никѣ, 1862 г. На л. 526-мъ оканчивается Стоглавъ, какъ въ Казанскомъ
изданіи, словами: «дд дд ни^х по ліѣрѣ денги платити, дд тѣ
6отчины отддвдти вх поліѢстьа».
Л. 526—618. ц^кское послдние. вх почестную и веаі'ік^к окй
ТЕЛК П^ЕСТЫА И П^ЕЧТЫА ВЛЧЦД НАШЕА Цд Ч'ГНДГО И СЛДВНДГО СА «уСПЕНИА И
ПрИКНАГО ІОІ^Д НДШЕГО кнрнлд ЧЮДОТВОрі^Д.
Посланіе писано одною рукою съ Стоглавомъ. Издано въ Исторіи Рос-
сійской Іерархіи, т. IV, стр. 421—479.
Достойно вниманія, что въ гл. 31-й, о крестномъ зпамепіи, въ
двухъ мѣстахъ: 1) д нд сока ьугноЕ дндліЕн'іЕ р^ко» водлдгдчи двелід
пЕрсты, (л. 161 об.) И 2) ИЛИ НЕ ВОІОБрДЯШ ДВЕЛІД ПЕрХСТЫ (л. 163)—
въ словѣ «двелід» первыя двѣ буквы (дв) писаны по тщательно под-
чищенному мѣсту. Въ спискѣ, вѣроятно, стояло ТрЕЛІД.
217
84. СТОГЛАВЪ,
СЪ ИНЫМИ СТАТЬЯМИ,
въ 4-ку, скорописью ХѴП вѣка, на 274 листахъ.
Внѣ счета 5 листовъ оглавленія, приписаннаго въ новѣйшее время.
Л. 1—103. Стоглавъ, полной редакціи, изданной въ Право-
славномъ Собесѣдникѣ, 1862 года.
Л. 104. 4. ТОЛКОВАНІЕ ЛІрОСТИ КЖИ Софіи.
Л. 104 об. в. укд чего ради поклониеліСА на восто.
Л. 105. Г. О ИСТИНЫ ПО К ЛОНИ Ц А.
Нач. кто & истини поклоницы.
Л. 106. д. стго федоритд кдко подовде р^кою кртитисд.
Нач. сице клгословити ^кою.
Л. 106 об. е. почі,іА’ глтьса сфникх и что Т острижение
глвы его.
Нач. чте есть столпх лічническии.
Л. 107 об. 5. Нач. і^квь есть нііо зеліное.
Л. 108. 3- григорд кгословд что есть ^с.
Нач. у еечъ члвичеечво полизано ежч’во.
Л. 108 об. и. севери ід нд ей па дкдлского о д^евѣ егіееного
к |> т д. г д'Іі 0Б(гкте\
Нач. иці^тх н’Цы.
Л. 110. д. лндстлсиід ВАЖНОГО ПАТ^ИАО^А днтио^иского
и кизила а л е а н д |> ’к и с к о г о іо в гІ; у *к в о п у о ш е н и е.
Наа. вопроса, коеіа в'Цлы еси члвкх. ііівѣ. ^тиани есліь.
Апокрифическаго содержанія, однороднаго съ Бесѣдою трехъ
святителей. См. Памяти, отреч. Литер. изд., Н. С. Тихонравовымъ,
т. II, стр. 429—438, и Памятники старинной Рус. Лит., вып. IV,
169—178.
Л. 113.7. ліѣрд сп7овУ ібкраз. что в софѣе пцлірости
К Ж І И Б В е (1 у В ЛІ А К О В И Ц Ы Н А II И С А Н X .
Нач. величество его ііі вѣні^д.
Л. 113 об. аі . о величи дшд ліоа.
Нач. ІАБИСА ОБ|)А ІірЧ'ЫИ кі^ы нѢкОЕЛІ^ СТА^ д^овібл
Л. 114. ві. о старчествѣ возпросх.
Нач. что ги е пришествие твое кх наліх.
— ГІ. О СВАТОЙ ВОД'к БОГОАВЛеНІА.
Нач. подокдетх в'кдлти.
Л. 114 об. ді. повѣсть о нѣко7 юноши сложи с с с к л іноче
скй окра з'кло стлашнд.
28
218
НЖЕ
об.
колико
СТрАШНАГО воскрниід.
31. возпрш.
Нач. г/к н'ккто юноша в рилістЕіі области.
Л. 115 Об. 61. ® СТАрЧЕСТВА.
Нач. н'Ък'ін жни^х.
Л. 116. 51. БОСПОЛІИНАНИЕ Ш Ч (А С Т И СТМ Г О р КІ АДОНКСКИІД
КАКО НДрЕЧЕНА Б М Г О р А С Т А А .
Нач. по
л. 118
Нач. на
--- ІІІ. ш прдвил'Ь ДОЛІАШН^.
Нач. скдз^е оуко в толково дплгЬ.
Л. 119. ДІ . СЛОВО О ВИД’ЬнИЕ СТГО П А О ЛІ А О С р Е И П14 К ’к.
Нач. глдголлшл оцк великии па^оліии.
-- К. О Т р Е С В А ТО ЛІ X .
Нач. ВО ВрЕЛІА Н'ЬкОЕ ВО ЦрКГрАДЕ.
Л. 119 об. кд. о НЕдрЕЛіАНЕЛіх ок4 спсов'к.
Нач. БЖТ6ЕННМИ ПДВЕ дплх.
-- КВ. Ш СОТВОрЕНИЕ НБСИ И 3 Е ЛІ Л ГД.
Нач. в ПЕрвкіи днк в нлю.
Л. 120 об. КГ. СКДЗДНИЕ Ш ГрОЛіУ И Ш ЛІОЛНИЕ.
Нач. дзиліитх рЕЧЕ.
Л. 121. КД. Ш СЕДЛІИ ПЛДНИТЕ.
Нач. седлік плдни.
Л. 121 об. ке. Нач. птица неіасмть в р а н х.
Л. 122 об. К5. ЛІАКСИЛІА ГрЕКА фиЛОСОБА Ш К р Т 4>.
Нач. СОВОКУПЛЕНІЕ БО ТрЕ ПЕрСТО.
-- КЗ- Нач. ПОДОБА? БОДАТИ АЦ1Е ПрИлУчИТСА В фЕВрАЛ'Ь.
-- КИ . О ЛІ Ц Е ЛІДрТ’Ь.
Нач. 6ГДА НАЧА СТКІН СТЕфд ПЕрЛІА КАТИТИ .
Говорится объ установленіи праздника 22 Марта.
Л. 123. кд. Нач. бселіоі|інмн кгх.
Л. 124. Л. СЛОВО Ш СТАрЧЕСТВА о н'Ькоеліх ЛІНИС'Е ПОБ'кжЕн’?
Ш ДІАВОЛА.
Нач. врдтх рЕЧЕ.
Л. 126. ЛА. возпросм Й ШВ'ЪтМ ИВАНА ЗЛАТоуСТАГО.
Нач. ти^ии бо и кроткии.
Л. 126 об. лв. Нач. рЕЧЕ стдід синклитикиіа.
Л. 127 об. ЛГ. злдустх рЕЧЕ Ш СЛВ'Ь ЛІИрА СЕГО.
Нач. оуподовисга слава ліирд сего.
Л. 128. ТИТЛА ЦреКАІА.
Нач. бжію лілткю ід великии гдрк црк и великии кнгд ліирй фсодо
р О Б Й ВСЕД рУсИ .
— 219 —
Эта статья можетъ служить къ опредѣленію времени составленія
описываемаго Сборника.
— лд. с к а 3 а н и о в л д с т ц х |>оіискдго г д р т в а.
Нач. пдтридрух в росиско гдртвФ сдинх прсвывдТ.
--- ле. СТИ ШЦЬ.1 ^СТДВИШД.
Нач. д<|іе который по или ді'дкіѵ.
Л. 128 об. поученіе ивдннд златоустаго к попіи іи воз
д г р ж д н і і.
Нач. пдки же ты, іи превитсрс.
Л. 129. лэ. Нач. дстери чтни рече.
Л. 130 об. о лФствицФ.
Нач. блженх йже.
«г
— Л3. сче гречески і.
Нач. д. сна в. диб. г. трид.
Л. 131. а 3 в о у к а г р с ч с с к а га.
Нач. д длфд, в вита, г. ГДЛІД .
--- ЛИ. Ш ЛИЖОНИСД.
Нач. повода нФкии іи стдрецх.
Л. 131 об. лд. о гаденіе и пие.
Нач. діре уто іа.
Л. 132 об. лі. Нач. діре уго лдже почити.
Л. 133. жд. Нач. прыіростк е" ус.
Л. 135. вопро о ждлы д ‘к т и ір а у х.
Нач. кдко Т стати.
Л. 135 об. вопросх днтіоуд кнзіа стго дфондсига.
Нач. лінози глю.
Л. 136. сига словца и3врднна ш ж н о г а на жало. чти. вни
ЛІ ДИ.
Нач. колки л’К взга Гюсифх жрйю.
Между вопросами есть апокрифическіе.
Л. 138 об. жв. ш іеѵлиА і іи пчелы о довроте і о зловФ.
Нач. невозможно ’е члк^.
Л. 139. ліг. іи ск^дФ.
Нач. которыга ради вины.
Л. 139 об. Чистый.
Л. 140. ЛІД. ПОДОБА? Н А В Ы К Н ^Т И Д О Б р Ф СТЫ КНИГА. коси
ждо докрою рфчь рдз^ліфти I ГАТИ Н ПИСАТИ.
Нач. НАПИСАТИ И ГЛТИ ИСК^СНИИ ПИСЦЫ сугуву ЛІЬЗДу іи гд приилі'и.
Л. 140 об. же. выписано й алфавита нсдовФдоліыга рФчи
і лмди и звирие и рывы нсзндліыд.
Нач. длфдвй. ДЗБ^КОВНИКХ. АДАНА ГДЬ. ДГИІИ с-тын.
220
Л. 179 об. ліг,. водпросм и іѵб'іітм о н е д о кФ д о лі к7 ь і і|іе
Нач. вопросх. что ради у кртд пишу поногкие.
Л. 180. лід. Пач. понеліе дд 7 лнук потоиишд дФти ліидовскиід.
Л. 183. ліи. Первая строка не выписана. Начинается: и и у ко
црь дари, и астиагх и д)(а ВЕро.—Выписки изъ хронографа, второй
редакціи, 1617 г.
Л. 186. лід. і л о в о великого в д с й га а р х и е п п а.
Нач. глетк великии вдсилей.
Л. 199. Н. ПОУЧЕНІЕ стм дплх и стм шцх о црковно при
И О Ш Е Н И Е.
Нач. ш сірницм не приниліантЕ.
Л. 199 об. нд. Нач. се йліе нуди вФдолю дд никто сіга не чюди
лшогол$ народѣ в цркви.
Л. 200 об. нв. правило стм іѵцх к попо.
Нач. да не вФліх.
Л. 201. нг. слово іѵ гавлЕНИЕ стмга бцм великолі^ васйю
ЕГДЛ гла 6 ^ЛІЕНОЛІХ ПИТИЕ.
Пач. ибиса стаи кца.
Л. 202. НД. СЛОВО ВЕЛИКОГО ВЛСИЛИга ІѴ БОДЕрЛІДНИЕ.
Пач. ВЕЛИКИ ВДСИЛІЕ рЕЧЕ.
Л. 204. не. во про авва сидора і вопрашивалх стго ни
Дота.
Пач. пов* ліи га ради.
Л. 207. нь. внлю ліасопТн^ію стго ліка ипполита паим
рмского слово О СКОНЧДНИЕ ліирл Гі іѵ анти^ртФ Гі о второліх
ІІрИшТч'ВИЕ X в 'Іі.
Нач. ПОНЕЛІЕ оуко БЛЯІНИ ПррЦМ.
Л. 219. об. Н3. СЛОВО ЦДЛ А лига ЛІНИ](Д О второ ПрИШЕСТВИЕ
Гі IV страшно С^Д'ІІ И О К*5Д^І|ІЕИ Лі^цФ и О уЛІИЛЕНИЕ дши.
Нач. и нмнФ исповФяідкса.
Л. 231 об. ни. слово прѣ инаго іѵца ндшего дгдпига что
рдди члвцм іѵ ста вліяю богатство, иіенъ Гі д'ііти.
Пая. сткіи іѵцх ндшх.
Л. 236. нд. лиі а Гі ю н а іІе днк лі й е и лі и н к Гі п р е с т а в л е н и е .
іА 7* ттѵ	—• 7*"	7^	А	7і
и р 'к к н а іѵ ц а н ш е лі а к а га лі е л т о в о с к о г о и у лі е н с к о г о ч ю д о
творца.
Нач. СЕІІ ПрФкНКіІі ІѴЦХ НДШХ ЛІДКДрЕ.
Л. 250. а4іта ^днд гдрк црк и велики! кндк івд вдсйевй.
ВС ЕД русиі ВЕ ЧДСІД ЦрКСКИЛІХ ВЕЦО. . . .
.1. 251. Безъ начала выписки изъ лѣтописи о княженіи св. Вла-
диміра н о крещеніи Руси.
221
.1. 268. начало іі^айослакны і^еГі Г кмики іі н у і іі
Корень И \ 'А И 3 Ы И Д Е 11> А КГ У С ТА Цр А р И ЛІ ( Іі А Г О . А СЕ О НИ ПИСАНИЕ
и р е л і ж и.
Нач. окладамі|і^ дкг&т^ бсею вселенною. Перечень царей и великихъ
князей русскихъ кончается Иваномъ Васильевичемъ IV (л. 274 об.).
Продолженія пе достаетъ.
85.	СТОГЛАВЪ,
современная копія, въ большую 4-ку, скорописью, на 406
листахъ.
На первомъ листѣ запись: «самый лучшій списокъ Стоглава на-
ходится въ Сѵнодальной библіотекѣ подъ Л» 524. См. Исторію Карам-
зина т. IX, прим. 821.» —Не съ Суподальпаго ли списка и снятъ на-
стоящій. За Стоглавомъ приложена грамота Царя Иванна Васильевича
Грознаго въ Кирилобѣлоозерскій монастырь. См. въ Ист.рос. іерархіи
т. IV, стр. 421.
Въ Сѵнодальной библіотекѣ въ настоящее время хранится шесть
списковъ Стоглава, всѣ XVII вѣка, изъ нихъ одинъ № 647 писанъ
въ 1624 году «повелѣніемъ раба Божія Климента Ѳеодулова сына Яро-
славца» . На этотъ списокъ и указывалъ Карамзинъ, какъ на лучшій.
86.	СБОРНИКЪ ВЫПИСОКЪ ИЗЪ ЦЕРКОВНЫХЪ ПРАВИЛЪ.
въ 4-ку, полууставомъ конца XVII вѣка, на 364 листахъ.
Большое мѣсто отведено выпискамъ изъ сочиненій Іоанна Постника,
Тимооея «Александрійскаго, Никиты Ираклійскаго. Здѣсь же помѣщены:
Епифапія Кипрскаго о ересяхъ, церковное правило Іоанна митрополита
Русскаго, и въ копцѣ посланіе Симона митрополита Московскаго къ
преп. Іосифу игумену Волоцкому. (см. Изслѣдованіе Хрущева о сочин.
Іосифа Санина, стр. 214—215).
Подобный сборникъ см. въ рукописяхъ Царскаго № 390.
ОТДѢЛЪ V.
РАЗНЫЯ БОГОСЛОВСКІЯ
СОЧИНЕНІЯ:.
87.	СБОРНИКЪ СЛОВЪ ДАНІИЛА. МИТРОПОЛИТА МОСКОВСКАГО,
въ 4-ку, скорописью ХѴП вѣка, на 2-хъ ненумерованныхъ
*	и 241 листѣ.
На первыхъ двухъ ненумерованныхъ листахъ: Предисловіе н а с т о
а ір і а книги с е а .
Нач. прил^чнсА лило нѣчто и наліх двойною блгтію. д^овныліх чддоліх
д^овн^ю трлпез^ в напитаніе и в наслажденіе предложити.
За тѣмъ слѣдуетъ оглавленіе нижеслѣдующихъ 16 словъ:
Л. 1. грѣшнаго й д а г о инока Даніила лінтрополнта
вс ед р^сіи сокбрникх сокрд ш кжтвеннм писаніи, сказаніе
йзвѣстніѵ йліѢа по главаліх коегождо слова.
Нач. Здне діре чти) колі^ ключделіо в^детх. нли протнв^ еретнчески^х речен.
или ліежи ііравославнкі нѣкое стлзаніе н рѣчи, и блгтііо кжіею оврАіретх
готово кез тр^дд в коеліждо словѣ протнв^ кывделіы^х которм^х винх. кх
влгоугожденію вжію й ползѣ дшаліх. Понеже бо сіа вса соврл^х кголі^дрін на
дшевн^ю пользѣ любви вашей уотдіриліх валіх сіістиса. Потребно же есть
и ш селіх извѣстно сотворити любви вашей вголі^дріи. аціе кто йліать сіа
преписовати. да ндзндліенде главизна писані'А ідкіѵже есть, кддждо главизна,
й коа. и котораго стаго есть, іако дд прочитдАН вез слі^іренІА к^детх.
извѣстно йліѢа вса. коегождо стдгш. п іѵ селіх же люлю прочитаюіри^х й
препис^юі]іиі(х дд не здвистныліх ліровдніеліх здвистнмліх лжеврдтіеліх газшки
поіѵстритх кто нд укореніе вжтвенныул писаній.
223
Л. 1 об. (/ЛОБО А. СО СВИДѢТЕЛЬСТВА 6ЖТ6ЕНМ ПИСАНІЙ ІАКО
Я Н И 41 Д Т И ПОДОБАЕТЪ ІѴ ЛОЖНЫМЪ ПррКЪ. Гі ІѴ ЛОЖНЫМЪ уЧНТЕЛЕН.
Й гако ІѴ СЕГІѴ ПОЗНАВАЕТСА ЛОЖНЫЙ учИТЕЛЬ й ложный прркъ. IV
«ЖЕНЕ уЧИТИ ІѴ БЖТВЕНЫ^Ъ ПИСАНІЙ. НО IV 5ЛОБЫ СВОЕГО ср’цА
ПО Л^КДВСТБ^ д'ІА ВОЛИ. НД ПДГ^Б^ 41 Н О Г И 41 Ъ н гако ПрЕБЫ ВЛЕТЪ
КТО ВЪ ёѵДЛЬСКОЛІЪ ПОУЧЕНІИ. ИЖЕ ПО Н Е 41 Ъ ЛірСТЕЪАН. Н дѣй
СТЕКАЙ. ^КЛОНАЕТЪЖЕ С Е Б Е IV НЕГО. ИЖЕ СОПроТИБНДА ЖрТБ^А
И Д Ѣ И С Т 6 А . Н гако послѣдки Ір ДА БЖТВЕНЫ41Ъ. Н ЗАКОННЫ ПН
СДНІЕЛІЪ. НЕДОСТОИТЪ ИСПЫТОВАТН ГЛЮЦІЫ^Ъ ИЛИ ПНШ^ірн^Ъ.ДірЕ
КТО БЛГОСЛОВнѢ Б Г ОД^НОВЕННААПИСДН ІА СКАЗ^ЕТЪННИЧТОЖЕ
Т0 41^4І0ЖЕТЪ ВОЗБрДННТН. 3 4 Н Е СЛОВО БЖІЕ НЕ Б А Ж Е Т С А .
Нач. ПрЕБЛГАГО БГД БЛГОДДТІЮ Й ПрЧТЬІА БЦЫ ПО4ІОЦІІЮ ПОТірА^СА ЕЛИКІѴ
БОЗЛЮГО^Ъ ПроиіЕНІД БАША ИСПОЛНИТИ БГОЛІ^Др'ІИ. ЛІНОЗИ ЖЕ ОБрДЗИ ВОПрОШЕНІА
ВАШЕГО. АЗЪ ЖЕ КО Іѵвѣт^ ^ДЪ ЕСЛІЬ.
Л. 21. Ико нелѢпо есть врдждовдти др^г^нд др^гд.ной
Н Н Ѣ Ъ ВрАЖД^Ю ірИ)(СА С 41 И р Е В А Т И . Й ГД КО НЕБСЮД^ ЕСТЬ 41 Н р Ъ
ДОБрО , БЛЖЕНИ БО рЕЧЕ И 3 Г Н А Н И ПрДБДЫрДДИ.ЙгаКІѴЖЕИЖЕЗД
ПрДВД^ СТрАДДАЙ ВАЖЕНЪ ЕСТЬ. ЗД С Д 41 О Е ЖЕ ЗЛІѴ СТрДДДАН
~	" “ . НЕ 6ОЗЛ1ОЖНІѴ ЖЕ ВАГИНЪ дѣлъ ПрИлѢжД
: И IV истинѣ СТОА
СИ^Ъ Й СОБЛДЖНАКТ
НО ТВЕрД^ БЫТИ И
БЕЗЗАКОНЕНЪ ЕСТЬ.
1|1 О ЛІ V ІѴ 6 С Ѣ Ъ СЛЫШАТИ ДОБрО, Т А К О Ж Е
ір О 41 НЕ 41 Н 6 Г Н Й 41 Ѣ Т Н К р А Г И . НО А ЦІ Е 115
СА нѢцЫИ НЕ іуСТрАШАТИСА ПОДОБАЕТЪ, I
НЕП0К0ЛЕБЛЕ41І?. СЛОВО Б .
Нач. ПрЕЖДЕ БСЕГІѴ бѢдѢтИ ПОДОБАЕТЪ НАЛІЪ ।
«уБІѴ ДірЕ ЕСТЬ. НЛИ 41 АЛА НЛИ БЕЛИНА.
Л. 34. ІЯ КО ВОСХОДА ГДЬНАНБСИ БДАДЕ
IV БСАІіОИ 6ЕЦ1И. КАКІѴБА
Д Іі Л Ш ЛІ Ъ ДВА ЗАвѢтА
6 Е Т Ы Й Й НОВЫЙ. СІА П р І Е 41 Ш Е С Т І И Д П Л И . Т А Ж Е ПО Н И р Ц р К О Б
НІИ ПАСТЫ р'ІЕ Й уЧТЛИ. ИЖЕ 6СИ Д^0 41Ъ БЖТ6ЕНЫ41Х НАСТАВ
Л А Е 41 И ОБА оуБІѴ ОСТАВИША, IV В А ЖЕуЗАКОНОПОЛОЖЙШАИПрЕДАША
СтѢй ЦрКВИ. СІА ВСА Ц р К О Б Н Д А П р Е Д Д Н І А ГІ И С Д Н Д А Й Н Е П И С Д Н Д А.
уЗДКОНЕНДА НД4ІХ ІѴ СТЬІ^Ъ ДПЛЪ Й БГОНОСНЫ^Ъ ОЦЪ НДШН^Ъ.
НЕПрЕЛОЖНО ПОДОБАЕТЪ СОБЛМДДТИ. СЛОВО Г.
Нач. /Иногд й рдзлнчнд устроЕнід. чины же й оустдвы прдвилд Н 3АКОНКІ
ІѴ КЖТБЕНМ^Х ДПЛЪ Пр’ІАТЪ СТДА І^рКБИ.
Л. 49. ІЙКІѴ ПрІА^ОЛІЪ ПрСДДНІА ПИСДНЫА Й НЕПНСДНДА
й ДА ЗНАЛІЕН^ЕЛІЪ ЛИЦЕ СВОЕ КрТООКрДЗНО Й ЕЖЕ НА ВОСТОКЪ
ОБрАірДТИСАВЛІЛТВА^ъЙ ЗрѢтИ С 11 Ц Е Й ПОКЛАНАТИСА. СЛОВО Д.
Нач. ЙКО НЕ Т0К4ПѴ ПАСТМрЕЛІЪ Й уЧТЛЕЛІЪ. Й ПріѴЧИЛІЪ ЙНОКІѴЛІЪ ПОДО
БАЕТЪ Тр^ЖДТИСА В ПрОЧИТАНІИ БЖТ6ЕНЫ ПИСАНІЙ НО Й С^ірИЛІЪ ВЪ ЛІИрѢ ПО
ЕЛИКІѴ 6О3ЛІОЖНІѴ. ВЕЛІА БО ПОЛЬЗД ІѴ ІіроЧИТАНІА БЖч‘бЕНЫуА ПИСАНІИ. рДЗ^ЛІЪ
АО прдвъ ЕЖЕ прдвѣ рАЗ^ЛіѢтИ Ш Б3Ѣ. Й бѢрОВАТИ О НЕЛІЪ ЖЕ ПрорОЦИ ПрЕД
224 —
•	- г-	г-	-г.	/	;
возв4;стиша. л сч’іи апли наУіишд и предАшд. чдже по ниух ирнкніи оірі
уСТАВИША Гі узАКоноположіішл Гі ВСА прЕДд'нІА ІШСАНАА Гі НЕІіГіСАНАА іл'жс СЧ'АА
і^ркви пріАтх. не токлю же сіе, но Гі печаль іізгонаетх. іі рддосчь всажаечх.
Гі ЗЛОіЛ уКИВАЕТХ, Гі СТрТЬ ИСТЕрЗДЕТХ, И КХ ДОКрОД'Ьч'ЕЛИ В03ДВИ3А6ТХ. II ®
ЗЕЛІНЬІуХ НД НСНДА ПрЕСЕЛАЕЧ ’Х.
Въ это слово внесено извѣстное «Слово ѳеодоритово» .
Нач. Сице блгословити рукою, и крчштисА. три персты рдкно иліѣч’и
КіЛп'Ь. БОЛЬШЕЙ ДД ДВА ПОСЛ'ЕдНИИуХ . ПО ЮБрАЗ^ ТрОИЧЕСК^. БГХ ШЦХ, БГХ
СНХ. БГХ д^х стьій. (л. 50 об.).
Л. 61 об. IV к о п л о і|і е н і и гдд ншего Г7а дртд ко истинѣ про
П О В'ІІ Д Д Е ЛІ X ТОГО СОКЕрШЕНД БГА, Гі СОВЕрШЕНА ЧЛКА,А НЕ ІА К IV
аліи еретици нечестнвно глютх, по коПЛОІ|ІЕніи ГД^ Н АШЕЛІ$
^ртЪ? *АНно естетко точію бжч*’-нд Гілі4;ти. слово е.
Нач. Ёсеблгій Гі ліншголілтивый Гі безначальный Гі прино сорный Гі не
веіресткенный, Гі недоліьіслиліый, Гі неосазделіый единородный СНХ СЛОВО КЖІЕ
Гі БГХ НДШХ. п
Л. 105 об. (V неизреченной лілти влки ^рчтд. ибо не по
Знавшаго грОр ндсх рдди гр0\х сотвори. СЛОВО 5.
Нач. Ёелие Гі неизреченное еже 6 ндсХ кжіе чліюлюбіе.
Л. 110 об. ІѴ прелі^дростн слютреніА гдна вочлченіа. іа к ш
прелюудростію прерітри благо )(итрецд діавола дд вса в4;
рйюірдА конь спсе и спдсдетх. слово 3.
Нач. Подокаетх оукіѵ наліх всегда поучдтисА кжткены волаліх.
Л. 122. И К О ПОДОКАЕТХ КО К Л А С Т Е ЛІ X П О С Л Ш А Н І Е Гі Лі О т и Гі
О' іМ	/	лі	-• „	/	_
ЧТЬ ИЛІХ ВОЗДААТИ И ЕЖЕ НД ВрДГИ Б Ж I А . СЛОВО Н.
Нач. Понеже бцх Гі снх Гі стый д^х престдА іі единос^ірнАА Гі живоч’ко
рАірАА Н НЕрДЗдОлЙЛіДА Трірі БГХ НДШХ.
Л. 141 об. Не с^днте да не с^дилін ведете, слово д.
Нач. Паки нліеліса, 6ѵальскаго ученіА. паки поучделісА по ^рчовы^х
слокесО^х .
Л. 168. Ліре нОкаа 5ЛАА соткорпліх КрДТІА на'ІІІИЛІХ. Гіли
укорнліх, ГіЛН ОКЛЕКЕТАЕЛІХ ВТААЖДЕ ВПАДЕЛІХ. СЛОВО 7.
Нач. НчерА іі дне повдри в повдрнм стекаютса Гі сію «укрАшдютх и
скиты ГізліОнаютх .
Л. 177. ІѴ кжіи^х сѴдкд'^х Гі ш лілдденце уліир дюі|і и^х. и
гдко к4:дно есть не Гіспов0дати п6ліыслм своа 6целіх док
Н Ы ЛІ X . СЛОВО ДІ .
о/ / /
Нач. Ико же ко не подобдеч'х наліх непосчііжное Гі неліыслиліое Гі неизсл4;
ДОКАНОЕ КЖІЕ ЕСТЕСТВО Й 6>1|ІЕСЧ'ВО ПСПЫТОВАТИ.
Л. 199. Еси су ко члцы ліаліи же Гі велйці'и Гі всакх кождо
насх пріелішеи Бжч'венное крірені е Гі еѵгльскід запов4;ди
225
гдна должни есліы вгЬик срцЕліх свои <пі Гі всею д ііі ею своею.
Н ВСЕЮ Лі кі С Л І Ю СВОЕЮ О Б О А СІА СОБЛЮДДТИ. (Д К О Ж Е О Б Ѣ Ш Д Н І Е
, ПІ	-	—	..	/	I Т
Н Д Ш Е Е Ж Е ВО СТО ЛІ X К р І|І Е Н I И Т А К О Ж Е ІбѴСКіДЗДПОкѢдИ^рН
( Т О К Ы . СЛОВО ВІ.
Нач. КрЕЛІА ЕСТЬ БОСПрАН^ТИ НДЛІХ ІІІ ПІДНСТВД ЗД6ВЕНІА ИЛИ ПОЛірДЧЕНІА.
Л. 216 об. іѵ еже что ліііух Гі гаже в лі іі р ѣ. слово гі.
Нач. ВОЗНЕНДВНДИЛІХ ЛіЙрД И КНАЗАЕГІѴ. Іі ЛІИрДДЕрЖДТЕЛкНЫА ЕГІѴ вЕірн.
Л. 227. НЕ ПОДОБДЕТХЛІ^Ж^ІѴЖЕНкІ, ННЖЕН'ЕіѴЛІ^ЖД^ДЗЛ^
чЛтиса. р Д 3 В 4; БЛѢДНЫ А ВИНЫ. СЛОВО ДІ.
Нач. В03ЛЮБЛЕННДА ЧДДД IV НЕ ВСЕ ТІ|1ДНІЕ Н ПОПЕЧЕНІЕ ИЛіѢтіі л4ш0
?СТЬ НДЛІХ ^рТІАНОЛІХ.
Л. 232 об. по еѵлВсколісловеси не подобдетх лі^ж^ 15
ЖЕНкІ Н ЖЕН'к ІѴ Лі^ЖД (ІДЗЛ^ЧДТНСА. Д I |І Е НЕ БЛѢДНЫ А ВИНЫ,
5бычдн ЖЕ О СИ^Х Н Н ДА уДЕрЖД. СЛОВО ёі.
Нач. ПрЕЖЕ ВСЕГО ПОДОБДЕ урДЗ^ЛіѢтИ ДД 6САКД ВЕірк И НДЧИНДНІЕ н дѣлб.
И СЛОВО БГД рдди И IV Б3Ѣ ДД БЫВДЕТХ. Н ВСАІІД Н^ЖДД 6 ДШИ Н БЛГОЧТІН
ДД ЛЮБОЛІ^ДрИТСА.
Л. 236 об. іѵ вторѣліх брдц4; совок^пленіа. слово зі.
Нач. вх прБлгін вліилютЕіЛ’ір'Е житіи нд двое рдзд4;ли члчкое Житіе,
НД ДЕ6СТВЕННОЕ ІІ НД БрДЧНОЕ.
О Сборникѣ словъ митрополита Даніила см. въ Описаніи рукописей
Сѵнодал. библіотеки, № 237 (списокъ позднѣйшій ХѴШ вѣка), и въ
запискѣ И. Д. Бѣляева въ Извѣстіяхъ Императорской Академіи наукъ,
по отдѣленію русскаго языка и словесности, т. V, выпускъ ІѴ-й,
стр. 194—209.
88.	ВЕЛИ КРУГЪ МІРОТВОРНЫЙ СВЯЩЕННИКА АГАФОНА
СЪ ДРУГИМИ СТАТЬЯМИ.
въ листъ, полууставомъ начала ХѴП вѣка, на 126 листахъ.
На первыхъ шести листахъ помѣщены святцы. Въ нихъ подъ 3-мъ
Іюня показано пронесеніе мощей св. великомученика царевича Дими-
трія, бывшее въ 1606 году.
Міротворный кругъ въ таблицахъ съ листа 7 по 37_й. На листѣ
38-мъ слѣдуетъ запись и объяснительная статья священника Агаѳона:
ЁСЕСТЫА ЖИВОНДЧДЛНкІА ЕДИНоЛірНЫА ІІ НЕрДЗД'клНЛІЫА ТрІ^Д ОЦД Гі ЕНД
ІІ СТДГО ді(д КСЕЛІЛТІШГО ІІ ПрЕБЛГДГО И ЧЛІІОЛЮкГібАГО БГД ЛІИЛОСЕрДІЕЛІХ ІІ ПО
СпѢшЕСЧ'КОЛІХ... И ПО БЛГОСЛОБЕНІЮ Гі ПО ПОКЕлѢнІЮ ГДрА Прі|ІЕННДГО ІОДСДфд
29
226
ліитреполИт.!. ст'Ьиі'і'а лчітроііс.і'и ел-іді'іліидскіа Гі всеа ріѵсіи. е л'кто /злТд
ЙНДИКЧ’ІОНА ЧЕТВЕрТДГОНАДЕСАЧЪ . КроуГА СЛНІ^' ІіД. бр^іук Л'ЬтА ПАТДГО Кр^ГА
ЛОуН'Е ДЕВАТДГОНАДЕСАЧ’Ь. (IIАКТЫ ОСЛІЫА НАДЕСАТЬ. ОСНОВ4НІА ВТОрАГО. ЛІЦД
ГЕНВДрА К ДВДДЕСАТЫИ НД ПАЛІАТЬ ПрПКНДГО Н БГОНОСНАГО ІѴЦА НШСГО бОуфЙ
лііа велніідго. при ДЕрждв'к клговѣрндго й ^ртолювіівАго іфл й гдрА й вели
кдго кндА ИВАНА ВАСИЛНЕВИЧА ВСЕ А р^с'іи САЛІОДЕрЖЦА. в перво? НАДЕСАТЬ лѣто
вбзрдстд его. в седліое же лѣто гдртвд его. й при стльствѣ ПЕрвопртль
СТВОуЮІ|1ДГО ВЕЛНКІА рОССІИСКІА ЦрКВЕ . . . ГДрА ПрЕСірЕННДГО ГіОАСДфд ЛІИТрО
полита... НАПИСАНХ БЫСТЬ сей кр^гх ВЕЛНКіЙ ЛІИрОТВОрНЫИ ... ПИСДВЫЙ !) ЖЕ (ЕЙ
кр^гх ВСЛНКІЙ ЛІИроТВОрНЫЙ СТЫА ПДС^И ^рИСТІАНОЛІХ. ВЕЛНКДГО новдгрддд.
АКАДОЛИКЫА ЦрКВЕ ВЕЛНКІА СТЫА Соф'ІА ПрЕгИрОСТИ КЖІА СІрЕННДГО СОБОрА Й
СТЬЦХ ЙСПОвѢдНИКХ й чюдотвбрцовх Г^р'ІА Й СДЛІОНД І АВИВА. грѣшный
ПОПХ АГАфоНИіре ГрѢшНОЮ ру КОЮ.
Подлинникъ Міротворнаго Круга находится, по указанію Ундоль-
скаго, въ библіотекѣ Троицкой Лавры (№ 1, на 82 листахъ). (См.
статью В. М. Ундольскаго въ Архивѣ историко-юридическихъ свѣдѣ-
ній, изд. Калачова, кн. I, отдѣленіе третіе, стр. 6).
Л. 49. Безъ отдѣльнаго заглавія—сочиненіе архіепископа
Новгородскаго Геннадія о пасхаліи.
Нач. ВСЕСТЫА ЖИВОНАЧААЬНЫА ЕДИНОС^!|ІНЫА Й НерАЗдѢлИЛІЫА ТрЦД.
Выдержки изъ этого сочиненія см. въ вышеупомянутой статьѣ
Ундольскаго (стр. 4—6).
Л. 63. СКДЗДНІЕ Іб БЖТЕЕННЫ^Х ПИСАНІЙ И К О ЕГО ЖЕ БГХ
не п о в е л ѣ вѢдати о снуя не подобаетх пытати, і б глаголю
іуй ГА КІО СЕ ЛІА А Т Ы С А І|І А лѣтх ПроШЛЛ Гі ПАС^АЛЬА СКОНЧАЛДСА.
ЧТО СТІИ б Ц И СЛОЖИЛИ НА С Е ЛІ Ь Т Ы С А І|1 Л Ѣ Т X . А ВТОрДГО ДЕ
ПрИШЕСТВІА В А Н ’Ь С Т Ь . И СТІИ ДЕ 6 Ц И СОЛГАЛИ. Й Ж Е КТО А 1|1 Е
СИЦЕ ГЛЕТХ. СЕЙ СОПроТИВНАА ГЛЕТХ ВСЕЛІ^ БЖТВЕНОЛЮу ПИСАНІЮ.
Нач. ПрЕЖЕ всего ПОДОБАЕТХ выдати, каііо повелѢно есть НАЛІХ іб БЖТ
ВЕНЫ^Х ПИСАНІЙ ІО Б3Ѣ ЛІрХСТВОВАТИ.
Л. 77 об. сКА34 ніе ш гліо ір иух что ра д и н'Есть втораго при
ШЕСТВІА )(ВА ДОЛГО. А оуже ВрЕЛІА ЕЛІ^1 БЫТИ. СТІИ БО АПЛИ пи
САЛИ. ІДКО )(С рОДІІсА В ПОСЛѢДИ ІА А Л’Ь Т А, Й 0 у Ж Е Т Ы С І|1 А И П А Т Ь
СОТХ Л'ктх ПрЕЙДЕ по ^вѣ ржтв'Ь а вхтордго де его при
шествид н'Ьсть. йже сице глютх. не вѢдатх аже глютх, ни
іб ниух ЖЕ оуТВЕрЖАЮТСА.
Нач. ЙЖЕ ТАКО ГЛЮЦІЕ й АВЬСТВЕнѢ ПОКА3ЛША НЕИСТОВЬСЧ’ВО.
Л. 92. СКАЗАНІЕ іб ГЛЮІ]!И^Х ЕЖЕ СТЫИ е ф р"е НДПИСАЛХЕСТЬ
гако В С А 0 у Ж Е П р р Ч Е С Т В А Н ПИСАНІЕ С К О Ч А Ш А С А . Й НИЧТО Н Н О
1) На полѣ киноварью выноска: «прЕводіівы же тл'Екованіеліх» (л. 46 об.).
227 —
шстдло есть точки второе пришествіе гд ншего (сд )(д. н се
»у тмс^іра Гі сто дѣтх препдошд егхдд ндписддх есть сіа
стый ефрелія. д втордго пришестві'А гд ншего ісд )(д н'Ьсть.
н діре бы истинно выло писдніе стдго е ф р е лі д выло вы тог
ддже второе пришествіе гд ншего іс ^д. егдд пнсддк есть ш
сн^х стыи ефреліх.
Нач. нже сице глміре и «уть ^отдіре ввести в члки л^кдвое ліхнѣніе.
Л. 106 об. скдддние извѣстно кдко считдти пдс)(ддиа
нл еусть.
Нач. «ученіе кр^го сонечны н р^ки клгослбвли н р^ки стго пророкд кго
внді^д здконоддвцд шоунсел.
Настоящая рукопись поступила въ библіотеку А. И. Хлудова изъ
собранія Лобкова, который сообщалъ ее извѣстному спеціалисту по
части
нимъ
пасхалій Хавскому, и на послѣднихъ листахъ сдѣланы послѣд-
интересныя примѣчанія.
89.	ЗИНОВІЯ МНИХА
ИСТИНЫ ПОКАЗАНІЕ КЪ ВОПРОСИВШИМЪ О НОВОМЪ УЧЕНІИ.
въ 4-ку, скорописью начала XVII в®ка, на 479 листахъ.
Списокъ совершенно полный и исправный, писанъ одною рукою.
Издано въ Православномъ Собесѣдникѣ, 1863 года. Подлинникъ
сочиненія Зиновія хранится въ собраніи рукописей графа Толстаго,
Отд. ПІ, № 64.
90.	КНИГА о вт ЕДИНОЙ.
въ 4-ку, скорописью XVII вѣка, на 471 листѣ-
Списокъ писанъ ранѣе печатнаго московскаго изданія 1648 года.
Время «собранія» кпиги (1644 годъ) означено точно и согласно
съ показаніемъ Сильвестра Медвѣдева. (См. Оглавленіе книгъ, кто ихъ
сложилъ, № 33, въ Чтеніяхъ общества исторіи и древностей, 1846
г., № 3).
Л. 1. кннжі’цд ііди еоврдніе ш прдвоеддвнѣй вѣрѣ. ш в о с
^очной і^ркви. Гі ш йзрАднѣйшй прдвовѣрны веіре.ш вжтвен
НДГО П И С Д Н І А п^тндго рдди С Д Ч Д А в гоненіи ш ноужды вх
крдтцѣеоврднд. в дѣто ш созддніа лі Гі р д ^3. рнв ліцд ліда л.
— 228 —
ГдИ оуЧЪердЙ НАСХ КО СТКіух ЗАПОвѢдб^Х ТКОИДХ СТОАТИ. И «5 В0СЧ0К4
теке доте кх западУ не ібсч’Упати.
Л. 1 об. люлйтва.
Въ Московск. изданіи 1648 г. л. 1.
Л. 2 об. преслбвіе читателю.
Нач. влгочтиволіУ и кх писаніи люБотціателноліУ.
Въ Московск. изданіи 1648 г., л. 2.
Л. 8 об. шглдвленіе раздѣленіи.
Всего показано 30 главъ.
Л. 10. с т и й или кирши к читателю.
Въ Московск. изданіи 1648 г., л. 7.
Л. 11. йно присловіе к читателю.
Нач. козлюкленне. люлю любовь твою не Укори жоегб окданкства.
Въ Московск. изданіи 1648 г., л. 8.
Л. 14. Оставленъ съ верхней стороны бѣлымъ и заклеенъ кѣмъ-то
заставкою. Подъ нею новѣйшимъ почеркомъ вписано:
книга іб православной вѣрѣ истинное доказательство, іб
ліногй книга в краткости совранное іб стаго писдніа: дла
вѣдені'А хотаціи спастнсА. ко вѣки. АЛІИНЪ.
Л. 14 об. вѣра? истинное Ученіе ібк^дУ нзъіде. глава нлн
раздѣленіе первое, іб сіона н 3 ы д е 3ак6нх іі слово г д н е іб
іі6 р^лиліа. исаІА глд в. ліи^Ѣа глава д.
Нач. клгчію іі поліоі|іію ксеснлнасш іі преціедрдго гда кгд.
Въ Московск. изданіи 1648 г., л. 10—15.
Л. 26 об. іб едннѣіі стѣй восточной цркви іі 6 славѣ ега.
га к о іб начала ліира в гонении врата ддовднсібдолѣшдсй.глкдк.
Грдди покалѣ невѣстУ агньчю женУ. д п о к д“: глд ка.
Нач. ксеціедрАго іі преклгаго вга влгостію и члколюкісліх.
Въ Московск. изданіи 1648 г., л. 16—30.
Л. 53. іб оувѣрениинб к р і|І е н и и ршсіи. га ко по прозрѣнию
вжию ріб росііискии іб восточной цркви. діеновите іб црдгрд
да в'кр5? ^ртиднскУю іі веск чинх пріга. глвд г. Послушайте
шне да жикетх ко влгй дша ваша, и здвѣцідю валіх завѣ
К Ѣ Ч е Н X . ИСАІА не.
Нач. клкд всесйлный іі превлгіи гь ншх Гс у.
Въ Московск. изданіи 1648 г., л. 30—39.
Противъ печатной въ концѣ дополненіе, со словъ: Втрынковін
кроникдрх каноника жжудскій йже пространно іб росиш^х пишетх вх книзѣ д.
листх р.іід. сице: іб того врежене сирѣчь іб крірені'А (л. 69)—до словъ:
бозліоглх кы здѣ й ины^х свидѣтелксчвх присовокУпич’н, но ннѣ давши
229
селіЧ покой (нд нно ко ліѣсте пространнѣе ібписдно есть). ко др^зѣн гла
видн'к прсид^1. (л. 70 об.).
Л. 71. ид ис^ожении пр е с т а г о іі ж и вот во р а ір а го д^а. арти
к^’лх і) д. глдвд д.
Нач. Д1(Х твой БЛГІН гдн, дд наставитх ліа.
Въ Московск. изданіи 1648 г., л. 39—44 об.
Л. 81 об. іб пречткі тдіінд тѣла и крбве ^ртовы. глвд е.
Нач. гдк ншх і7 ^с глТ: аліинк аліинк гліо вдліх.
Въ Московск. изданіи 1648 г., л. 45—50.
Л. 91. сайдѣ телкства іб причаірении п р ч т ы А крбве сна
БЖІА . ГЛВД ІІ.
Нач. прелі^дростк бжиа превѣчндА свидѣтелкств^’Т.
Въ Московск. изданіи 1648 г., л. 50 об.—54 об.
Л. 99. свидѣтельства йі [тир писанин гако іс ^с сп7х
ншх сдліх естк главою п а с т ы р е лі х. др^иерѣеліх. іі бсновд
ніеліх. глдвд з.
Нач. дзх есліь альфа Гі ібліегл. начдтокх Гі конецх.
Въ Московск. изданіи 1648 г., л. 55—60.
Л. 108. СВИдѢтеЛЬСТВДІІІБЖ'ГВеННДГО пнсдніа гако ра'вень
ство и власть вси дГіли еднн^ пліѣшл. раздѣленіе и. глвд и.
аііловх своГі^х ПОСЫЛДА.
Въ Московск. изданіи 1648 г., л. 60 об.—66 об.
Л. 119. іб животворгаір’е кртѣ Гі б славѣ й іб пользѣ его
раздѣленіе или глава Д-іа.
Нач. лінѣ же дд не к^детх ^вдлнтиса точію іб кртѣ г да ншего Гса ^рта.
Л. 134. пристиженіе.
Нач. вѣднлю дд еУдетх іб возлюкленне.
. эдггсх спситель гк бгх ндшх стмул
Въ Московск. изданіи 1648 г., л. 67—75 об.
Л. 134 об. свидѣтельства ш ежтвеннаго писдніа б сты^х
ііконд^х Гіли бкрдзѣ^х. раздѣленіе 7.
Нач. всеціедрый Гі прелілтивый гдь Гі бгх всегда іб спасеніи члческаго
рода проліьішлАДЙ.
Въ Московск. изданіи 1648 г., л. 76—82 об.
Л. 154 об. іб д ш а с т ьі, б ра и, іі іб нк с и, и іб цр ь с т вѣ вжіи.
раздѣленіе или глава ді.
Нач. ліншгочастнѣ Гі ліногоібкрлзнѣ бгоносни оцы нши.
Въ Московск. изданіи 1648 г., л. 83—96.
Л. 177. іб славѣ Гі б призываніи стм і б лілтвѣ й. глвд
или раздѣленіе ві.
і) Въ Московск. изданіи 1648 года: изложеніе (л. 39).
230 —
Нач. Будите сти гако дзх есліь.
Въ Московск. изданіи 1648 г., л. 96—105 об.
Л. 192. с в и д ѣ т е л к с т в о іѵ Ежтвендго п и с д н и а . п д лі а т и и
в православной в ѣ р е Маіорши, шого д ѣ л а лі 6 л н лі с а о ни. и по
ліиндниа твори, глвд гі.
Нач. древле преддннкій обмчдй стда восточнда црккь соблидда.
Въ Московск. изданіи 1648 г., л. 105 об.—114.
Л. 206. нд ново^лі кі сл е н кі й чистецх. глвд ді.
Первыя три строки въ спискѣ иныя сравнительно съ Москов.
изданіемъ 1648 года.
По М о с к о в. изданію 1648 г.,
л. 114.
Прбпдстк велнкд ліеждеу ндліи Гі вдліи
оутвердйсА, гако дд ^отацііи, преитй іѵ
скд^к валіх не возліоЛ’тх; нижеіѵтоуд^
кхндліхпре^одАтх. вх пжтвеннѣліх
п и с д н Г и два ліѣстд іѵкрѣтделіх...
глава бі. о століх постѣ, его
По списку А. И. Хлудова.
СвѢсТк ГДк п$гб прдведнкі^х и
П^Тк НеЧТИВкІ ПОГИБнТ. Е X Б Ж Т В і н
нѣлсх писаніи двд ліѣстд оврѣтделіх..
Л. 211 об. раздѣленно іі л іі
же четверо крдтнѣ в г о д црковв Бжидсо^рднАеткишс^бот
Н О ЛІ X И НД ПИАНкСТВО.
Нач. постх четвертый іі постх пгатмй. іі постх седлікін.
Въ Московск. изданіи 1648 г., л. 117 об.—132.
Л. 237. р д д ѣ л е н і е и л й г л а в д іи . с к д з д н і е іѵ с ф е н н кі п и с д н і й
IV ЦрКОВНОЛІХ пѣніи ІѴ К Д Н Д Ч Д Л О ІЛІ Д Т Ь.
Нач. оучдіре и ндкдз^иіре саліѣ^х севе. фллім и пѣнии. Гі пѣсньліи д^овнкілси.
Въ Московск. изданіи 1648 г., л. 132 об.—147 об.
Л. 263. глдвд 31. 6 седлііцх вселенски соБорѣ^х.і’іѵпред
сѣдателе іі о первенствѣ нд ни. рдздѣление ді. соворх а. во
и е р с д л и лі ѣ.
Нач. нд перволіх сопорѣ апльстѣліх во иерлиліѣ.
Въ Московск. изданіи 1648 г., л. 147 об.—159.
Л. 281 об. глава или рдздѣление (йі) ако схѣздх во фло
рені^ии соБороліх не ббість ниже ндрицдтисА люжТ соворх.
Нач. іѵнмй вх дердрѣ Гі во длоренцы грековх с лдтннникдліи схѣздх.
Въ Московск. изданіи 1648 г., л. 159—172.
Л. 305 об. глдвд или р аздѣло ніе ді. о пдтридрсѣцх $клза
Н І А іако пдтрідр^о ВСА ддровднд С^ТЬ И Ч'ДКОВкІА же влдсти
Гіпдсткірствд ндписдниА приписовднд, іакоііепполіх риліскй.
Нач. первое іѵписдніе пдтридр^л тдково есть.
Въ Московск. изданіи 1648 г., л. 172—177.
231
Л. 311 об. глава Гілй рАздѣление к.
П И С Д Н И А, ІАКО СПИСКОПХ Б СТРАГО р И Лі А
н н ч і н х есть.
Нач. славы ліоса ГіноліУ не даліх. саліх гдб бх реклх.
Въ Московск. изданіи 1648 г., л. 177
Л. 331 об
восточныа цркве. глдвд или раздѣленіе кд.
Нач. кжвеннын анлх Гі еѵлистх <и5д во шкровении пишетх.
Въ Московск. изданіи 1648 г., л. 187—195 об.
Л. 346 об. глава кб. іако восточнии пдтрііарси рнліскй
еппо садили ш л Учдли и о’лістали Тпроклиндли. рдзд'кленне кв.
Нач. ВСАКАА ЛІИрНДА веірх ПОСПОЛИТАА Н'ксть ТАКО ДОБр'к ОуСТроАСЛІД.
Въ Московск. изданіи 1648 г., л. 195 об— 202 об.
Л. 358 об. глава кг. или рдзд'Ьленіекг. истинное описдние о
(Вступленіи Ш С Т Ы А В О С Т О Ч Н Ы А ц р к в е Н А р И Ц А е Лі Ы X Н Н И Т О В X .
Нач. Гізкрдннын сос^дх ^вх стыи дплх пдвелх о посл'кдни^х вреліен’е к
тилю^ек пиша глетх.
С К И Д ’к Т і Л К С Т В Д СТАГО
с х в л д с т и м с в о е м 6 г р д
об.—186.
. О ШСтУплеНІИ р Н ЛІ Л А Н X Ш Г р і К О Б X Н Ш СТЫА
. глдвд или р а з д ‘Ь л е н і е кд.
1>	Н	П ПН4	ГГѴ
Въ Московск. изданіи 1648 г., л. 203—207.
Л. 381. присАгд или кліач вд іііетйпниковх стыіа восточ
ныа цркве. й храненіе вѣрныліх. глдвд или раздѣленіе кд.
Нач. б'Еддніа рдди прАвослдвны потревню преложити присіагУ дпостд
товх і) ншй.
Въ Москов. изданіи 1648 г., л. 217 об.—225 об. Окончанія
этой главы и начала слѣдующей 25-й въ спискѣ не достаетъ. По-
слѣдняя, 25, глава начинается въ спискѣ словами: «нд тдтдры и нд
тУрки. таковаго Унѣіатове (л. 387)—, см. въ Московск. изд. 1648 г.,
л. 227.
Л. 394. глдвд или раздѣленіе кз. кдковыліи правы росід во
сточной цркви Константины грддд. і пдтрідр^У вселенсколіУ
констднтинополсколіУ подлежи.
Нач. первое право кжтвенное і діільское.
Въ Московск. изданіи 1648 г., л. 232 об.—236.
Л. 401. глава или рдздѣление К3. іако восточніи цркви
ЗаплднУк ш ересей очицідли і поелдньліи свонліи пдпУ
пддныа костелы остерегали, і исправляли Гі іа ко еппове
с т Г и, с г д д поставлгделіи Б ы к Д \ У Н А р И ЛІ с к У к столицУ. ТО А Б и е
пре пдтрідр^дліи слгочестивУм в’ЬрУ оавлали. гако н вси
ч і и іі а т (і і а р с и в з д е лі х пре собой.
Н ЗЛ
р Н ЛІ
про
і) На полѣ: «отстУпниковх» . Это объясненіе принято и въ Московск.
изданіи 1648 года, л. 217 об.
232 —
Пач. ИСТИННО есть ІДКО ОуЧТЛИе ВОСЧОЧНЫА ЦрКВИ дДІІДДНЫА цркви ій ересей
очицідли, в'кры начали, каноны посылали и испрдвлАли вх челіх Біаше потрекно.
Въ Московск. изданіи 1648 г., л. 236—243 об.
Л. 413 об. глава ки. о выявленіе рдньствий ліежи црковік
н костело.
Нач. л^чше во Б'к иліх не подндти п^ти правды нежели подндвшиліх
водврдтитисіа іо преданный йліх стыа ддпов'кди. глетх стый аплх петрх.
Въ Московск. изданіи 1648 г., л. 244—257 об.
Л. 429 об. глава кд. скддд'ние іб ст*кй трцы ій прркіовх
і шв'кты жидоліх.
Нач. вы ій ібтцд дндволд есте, )(с істинный бгх нашх реклх.
Въ Московск. изданіи 1648 г., л. 258—267.
Л. 445. глава л. 6 днтГцрист'к й о скончаніи лінрд і іо
страшно с^Д'к. свид'ктества ій стго п и с а н и а .
Нач. гдь бгх і спсх нашх іс ^7 во століх своеліх еѵліи соблндда право
В'крны тдко глетх.
Въ Московск. изданіи 1648 г., л. 267 об.—283.
Л. 470 об. слово к читателеаіх.
Л л
I НС
Ягкліх же н повскд^ преводлиБленныліх вх хрт'к гд*к правов'крныліх
тинны стыа сиібнхскііа цркве сноліх. господнеліх ійцеліх й кратки и др^го
рдкол'кпно ліетдніе до лиіуя делінаго &ииленно ддх гр'кшный, страстный и
окдАнный й лідл'кншій пдче вск^х сотвордк ій оусердІА же дшевндго прил'кжно
ліолю гдд бгд ради простите, Блгословите, и не воднендвндите шоега ^дости.
ненд^ченим ради» ни поносите, іако не едины дидлекто писд вх скорости и
недосттук книгх, і в неліоіри ддрдвіА слдкдго. а сего ради гадыко словенски
Более писд іако наліх роюліх поледн'кйшии ліежи вскліи. и віліх іако не по
искусны исправленіи писд. ій н^жды совѣсти ^лдвле іако дше лйдне Хліочдтх,
КАлинне аодопиь. к седіъ люлкі йолнБлении, не оклѢннтна і сами полезнѣй
шее, НБирдкціе спнсовдти іі прочитовдти часто сокрдндіа ддѣ, дд приоврАірете
польд^ велин. іаже ій кжтвенны писаніи, навыкните дд*Ь. при селіх паки
посотно і) 6 проціение желай Гі прош^ сподобитиса. да н са'ліи проірениА іі
БлгвениА ій вседержителА Бга сподобитсса. аліинь.
Л. 471 об. пристижение.
Чтенига наполедн'кйшаіа в книжиук сей.
а. іо ст'кн і^ркве літре вН^х на.
в. іо прчты^х тдйндцх.
г. іб клт'к жнвотворАіре.
Д. 10 СТЫ БЖИИ\'Х.
ё. іо пдлнати скончдвши^сіа.
і) На полѣ: сторицей.
233
іі. IV СТМ ІІОСТ’ІІ^’А.
3.	1(5 ЦрКОВНОЛГА П'ЬнІИ.
й. іѵглдвленіе розница с нев'крнм.
д. іѵ днч’и^рист4», Гі о страшно Л’д4і Гі 6 лі%’кд.
Сига вса полезно гако дд чдетіѵ прочитмвделіа Гі не здемвдс. ег^ же
ддвшелі^ ндчдти н Елгоизволившелі)? совершити слвд і велел’Ьпие, ччъ і по
клднение іѵц^ и сій» и сгодій д^. нн’І; и прно і во б-ііііи вѣко. дліинь.
Рукопись весьма рѣдкая и небходимая при изслѣдованіи столь
уважаемой старообрядцами Книги о вѣрѣ, Московскаго изданія 1648
года. Подобный списокъ, но менѣе исправпый, см. въ собраніи В. М.
Ундольскаго (нынѣ въ Московскомъ публичномъ Музеѣ) № 427.
91.	СКАЗАНІЕ О РАЗЛИЧНЫХЪ ЕРЕСЯХЪ И ХУМИЬ
ВЪ ЗНАМЕННЫХЪ КНИГАХЪ,
въ 4-ку, полууставнымъ письмомъ ХѴШ вѣка, на 90 листахъ.
На переплетной доскѣ запись прежняго владѣльца: «Изъ книгъ
Дмитрея Болотова» .
Л. 1. Слово к читдтеле писдніа сегіѵ.
Нач. ХотАірй сіе писдніе прочитдти. йли посл^шдти ліолк первое $гвер
дити слікісла внилідніеліа глелім здѣ Гі подати слоууд чнеч-д и прдзднд іѵ
люлвм и попечені'А житейски волна. по реченнолЛ1 оупрдзднйтесА Гі рдз’ългкнте:
кроліѣ во ^прджнені'А рдз^ліети сгд. или ЕжтвендА того ^оѵіініа нѣсть
ліоціно.
Имя сочинителя скрыто съ намѣреніемъ: потолга
лінѣніе неклдгбе Гі зависть
не полімшлати, ниже
шеліыліа. і)
Л. 2. Скдздніе
егд и нд прест^к
к н Гі г д.
Нач. уч’роком люек кол'іізн’ьк іі'іілн1!; рдспдлдксА. и дшею люею содрогд
кса. зрл іюсред‘1; цркве росіискІА возрдсчш'А терна, іѵ недоЕр'І; слікіслАціи
ндсджденми в крдсноглдсно п'Ьніи.
1) Время сочиненія сказанія открывается па л< 19-мъ въ примѣрѣ
умышленной порчи. Если бы кто написалъ такъ: «Цесдрк Госоподдри
и великолі^1 КОНА310 Алексію /ИиудГіловичЧ1.
іѵложііти ВСАКО
|ідго сіе: н
еечь писдвмй сіе, точки внилідти пй
и люкопреніе и возношеніе нд инш^ці
ПМЧ’ДТИ кто
о рдзлйчнм ересѣуа п іѵ ^’ленііца нд гдд
к ц ъ с о д е р ж н лі м іѵ н е в ’к д *к н і а в 3 н д лі е н н м
30
— 234 —
Одною изъ главныхъ порчъ въ пѣніи признается измѣненіе смысла
текста, и происходящая отсюда непонятность:
/Иы же поюще не токлю сами не внимаемх, но и уоч’дщиліх внимати
невозможно, занеже и сдліи не знаеліх еже поеліх: воздУ со точію ндполнде
крнкомх й вересканіелгА. д ползы ни едіныл бсрѣтделіх но паче н вреждделісл . ..
в пѣніи со наше точію гласх Украшаемх. и зндліенныд крюки срежеліх. д
сщенныд рѣчи до конца развращены протнвУ печатныух и писмены древни
и новы книга, и не точім развращены, но и словенскаго
неліх же роднуолісд и сщенны писаніе' Учйуолісд, чюжи
сопротивны. гдѣ со шсрдщетсд во сщенно писаніи нашего
скаго діалекта сицевыд несогласныд рѣчи, сопасо, пожерУ.
КрДСНОГЛДСНОЛіУ пѣнію.
нашего дзыка. в
и несвойственъ!. и
природнаго словен
волюнѣ. тѣмено
илю. волаелю. изеліи. люделіи. сонѣдадн. и прбчію тдковыд странныл глы.
йух же множества неволіожно нн'к пбдроснУ изчестй. за невліѣщеніе крат
каго писанінца сего. (л. 3 об.—4).
Наставники въ искусствѣ пѣнія изображаются слѣдующимъ образомъ:
Ерасногласндго же пѣніл Учнчеліе супротивно твордтх увУ повелѣнію,
егда оусо они ш кого «улюлнліи свудУтх, еже изУчитисд о ниух толіУ йух
красногласноліУ пѣнію, тогда елілютх лгдУ велию. й паче ліѣры. и «учатх
пѣти по часоліх й по ины кратки Урбчны вреліено. да аще кто й ничеліУ
п	»	(1 ЛІ	* I ІІ Л 1	*
не НЗ'ЛОу'ІНТСА оу НН^Х, НО ОНН	ЫІЛН БМІ’К^НЪК. л егдд ЙИДАТХ кого
бстровуліна естестволіх, й вскорѣ познавающа пѣніе йух й зналід: тогда они
исполньшесд зависти, сокрываютх ш «унковх свой древни ліастеровх свонух
дбсрыл переводы, й «учдч-х пѣти по перепорчены, й не с прилѣжан'Ге того
рдди, дакьі кчо ш учникх й не сы гораздіе его, точім сы онх единх слд
виліх сылх ш члвкх паче всѣух. да й ліежх сосбм тыд крлснопѣвцы «укорлм
щесд дрУгх дрУгу поносдтх. сесе же кбждо величлетх: й уваллсд глетх: азх
если» шандУровх Ученнкх: а йнх увалитсд лУкошково «ученіе: ннх же саска'ковх
переводх: а йнх дУткино пѣніе: а йнх «усольской: а йнх крчьдниновх: а про
чій прбчиух. ...ай чѣ^х йліи же сіи пѣвцы ^валдтсд несыскати: невѣ
долю кто гдѣ сылх, Гі б кочорое врелід аще й не в давные вреліена сыли
или по чьеліУ велѣнію таковое пѣніе замыслили с совѣтУ ли стыд сосорныА
цркве, й ндУченіе преліры^х нѣкоторы ліУже'и. книжное со Ученіе, аще и ели
ндліи лісужы йзосрѣтесд й в древніе врелина, но цркве сжіен йліенд йух вѣ
д'оліы: о ни же лінбзи іб сты шцх свидѣтелствУю: й всдкх Удо познати
люж? прочитали со вниліаниеліх сжч''беныА кхнйгн: селну же зна'ліенномУ на'
шеліУ пѣнію, й в неліх развращенію рѣчей начало, никто же ника'коже нигдѣ
же люжечх осрѣстй. лінбзи со іи сиух «учителей
касаклух валлющисл померли страниліи смертьліи,
шеулюліх. не тбчію же бнй сами ( -- -	"	-
нареченныл іб іерел в лілтва вѣдоліи
славніи во дни наша на
Гі пдлідть йух погикла с
цркви сжіеіі ліало вѣдолім. но ниже йліенд
і. во йстинву о снух учйтеле нѣкто рече:
іо васх самѣух востанутх люужіе глющіи развращенал (л. 6—8).
— 235
Порча знаменныхъ книгъ объясняется, между прочимъ, вліяніемъ
ереси жидовствующихъ: «лінитх же ліи са что тѣ зніиенныА книги не
лідло перепорчены и ш новгородски еретиковх жндовскда лірсч'б^кі|іи^х. иліх же
ндчдлникх с^Арі’и жидовннх. то бо обданный нд’хчнлх всакой прелести ЛІНОГИ^Х
ш йночеств^иіри^х. й ш сфенндго чннд. й^х же иліенд повѣддти не ннѢшна
го потревд вреліене. й ш ни^х тдкаа ересь рлдсѣдсд по всей велнцѣй росіи.
А	/	/г,..,9?	_	?	Я/	Л А	X	П
прдвослдвны в жидовство отведошд гако неводіожно й йзчестй. окно
X	/ О>	А»	I	п /	ттт I	_•	|
СА ТА БАДА
ересь ідвно со всакон ослабой . ш лѣтх ^бцо^, . по лѣ
нзрекошА нд гдд ндшего іс ^ртд й нд прчт^м того літрь присно дв^ вцъ. н
*>	/	- Ъ	л	.л я .у
Н НА
Н ТОАНКД
ШДШЕ БО
ТО /ЗГІ. ІАКО БЫТИ ВС'ІІ лѢч'Х ЛД . Й В ТА ВСА лѢтД БЕ ВОЗБрДНенІА ЛІНОГД ]$ЛІНІ4
НЗреКОША НА ГДД НАІШГО ІС ХР'ГД Й НА ПрЧТ^Н) ТОГО ЛІТрЬ присно ДВ^ БЦЪ. н НА
ВСА СТЫА Й ВСА БЖТВЕНАА ПИСДНІА ДПЛКДА Й ОЧЕСКАА рДЗЕрДІ|ІД^. Й ВсѢ ^рт’І
анх прелірд^. Й ВХ ЖИДОВСТВО ОТВОЖА^: И ВСАЧеСКИЛІИ СКВСрНАЛІИ сквернга^.
ЕГДА ЖЕ БДГОДДТЬ БЖІА ВОСИАЛД В СрЦД вѢрНМ. Й ВОЗбрДНеНИ 6ЫШД ВХІАвѢ
прелірдти: тогда они творліресА прдвовѣрни, втд'иже нлсѢашд нѢкіа ^’лныа
БрѢднИ В ЗНААІЕННОЛ1Х пѢніИ. ІАКОЖЕ ДИНАМИ ТДИНДНИ Й ПрОЧДА ТДКОВЫА Й
СДіѢуОТВОрНЫА глы: ІАКО ДА НЕ^ДО ПОЗНАНО БОуДЕТХ ЗЛОЕ Й^Х ЛІ^ДрОВАНІЕ.
^ОТАИ ЖЕ «убѢдДТН ВСА И\Х БАДА КОВДрСТВД, ДД ПрОЧтТ КННГву ГіЛІСНОуЕЛІ&О
просвѣтитель: тр'х и снисканіе й нд жидовскою ересь обличеніе прнвндго
ІШСИДА ВОЛОТСКДГО ЧКДОТВОрЦД. ЛІЫ ЖЕ ЕЛИКО ПОДАДЕ НАЛІХ ВЛГОДАТЬ ,ЦД СТГО
вѣдѣніе, ПОКДЖЕ БЛОЕ Й1(Х КОВАРСТВО ВО ЕДННОЛІХ ЙрДЮсѢ Д-ГО ГЛАСА пѢсНИ
3-А СТИуХ. отроки Ш ІІЕІ|ІИ ИБАВНВЫИ БЫВХ «уБО ЧЛКХ. Й СТрАЖЕТХ ІАКО СДІЕр
ТЕНХ СТрДСТІК ЛІЕрТВЕНОК. В НЕТлѢнІЕ (ОБЛИЧИ БЛГОлѢпІЕ. ... А ЛІЫ ПОЕЛІХ
ТОЙ СТН)(Х сице: отроки ОТО ПСЦІИ И36Д6ИВО. ВЫВО «уБО ЧЕЛОбѢко, СТрАЖЕТЕ
гако ліЕртвх. стрдстин ^діеріцвенок. д діертвдго стрдддніе и есть й глетса.
ЕЖЕ тѣл^ ЕГІѴ Йстлѣти Й КОСТЕ ЕГО рДЗрЪШИТИСА . Й БЫТИ ПЕрСТИ. Й ПОТОДІ^
СТДНЕ КАБЫ ^С БГХ НАШХ ВО Грокѣ ИСТлѢлХ, Гі И3Х ЛІЕрТВЫ^Х НЕ ВОСКрЛХ. ЕЖЕ
НЕ БОѴДИ. Й ТЛА ШПНСЬ ЗНАТИ ІАКО ВЫДІЬІСЛХ ЖИДОВСКОИ ЕрССИ. ОНИ ВО ОКДАН
НІИ уоуЛА НД ГДД НДШЕГО ІС уА СНД БЖІА. ГЛИЦІЕІ ГАКО ЕГОЖЕ ГЛНТХ урТІДНЕ
^Д БГД, ТОН БЫ ПрОСТХ ЧЛКХ, А НЕ кгх. (л. 21 — 23).
На листѣ 33-мъ об. списатель сказанія говоритъ о себѣ: дзх же
грѣшный слышдух СВОИЛІА оушіыід оу ГрЕКХ при пдтрідрсѣ ІЕрЛНЛІСКОЛІХ й во
СТЫ^Х ЦрііВД КНЕВСКИ ПОМТХ ТЬІА |[ЛДЛЛІЫ ПО стиуо БЕ ПрИпѢлХ ДАЖЕ ДО СТИ^ѢрХ.
л по ліоелі^ ^1долі^ рдз^лі^ ліннтса тыа припѣлы шнн неприлично припѣвдти.
Кончается сказаніе на л. 36-мъ общимъ заключеніемъ: «здрдвствѴи
те ш гдѣ всегдд й ліене во сты своиух лілтвд поліиндйте. дліинь:» Далѣе,
безъ отдѣльнаго заглавія, до конца рукописи слѣдуетъ подробный раз-
боръ, съ граматическими замѣчаніями описей въ знаменныхъ книгахъ,
того же списателя.
Нач. что ^бо рекоу й что возгаю, лініо гако не Гно" что точік пророче
ское слово.
236
Большая часть разбора посвящена разсмотрѣнію тѣхъ мѣстъ въ
знаменныхъ книгахъ, гдѣ невѣрно поется имя Божіе (напр. вго,
\со, сопдсо; отмѣчаются выраженія, искажающія смыслъ; напр. ш
двы рджддетесл—см. рджддетсл (л. 43); идѣте—вм. идетх
(ІсИ) ; С Т КІ 41 -к Д О 41 і 6 С А К Д ТВДреОБНОВЛАетеСАрДВеНОЛІОЩеНО
КО і С'Г і о ч е ц«у и с л о в у-ВМ. СТЫЛ1Х ДІ(О41Х ВСАКД тварь ювновласгса
паки іѵбрді|іді«щисА рдвнолющенх во есть іоі^ и слов*5 (л. 55 об.).
Всѣ многочисленнѣйшія описи, искажающія смыслъ и противныя
языку славянскому, произошли, по мнѣнію сочинителя, отъ безграмотно-
/	/ Л	/ ПІ
сти писцовъ и неисправности переводовъ: велика во зловд и нлда ересь
в пѣвчн^х перекбдЛГ во лінбгиул кесчислено рѣче^х ово іо перевочнковх несвер
шено вѣдущй сх греческаго азыкд на славенскін, дндивблѣіѵ г д4’
н ы р г л о у п ы и и с ц о в х всА сіа нлдід содѢашдса. (л. 76
этого предлагается такой совѣтъ: «іі вы господне наши й
и ліы вѣдные с вааіи положГіліх по рдс^жденік общій совѣтх
неліх н припддедіх ліудрокбрліндго правительства кх правители
вла кх століу и влгочтиводЛ’ сдлюдержц^ и гдр» црн Гі
в е з ді
об.). Въ силу
ші^и и крдтиА
... и привѣт
вселііірндго кора
ВеЛНКОЛб? КН5Ю
ТО4іу ІІ БЛГОЧТИВОдЛ’
дле^ію ліи^дйловичк всед р^сіи іі кх стѣйшелі^ велнколіъ гдн^ вх д^овноліх
чиноу ІОЦЪ Гі БГОЛІОЛЬЦ^ (Іосифѣ патрідр^ ЛІОСКОВСКОЛІ^ И ВССА р^сіи И ПОЛІО
лиліх еже вы исправл с печлтны^х црковны^х кннгх й с ^дрдтеііны^х книг^
Грлюлои, ірлюсы іі октди и стн^ордли в соуществено рдз^ліѣ рѣчей іі наіенх
приказати вы іі повелѣти йліх гдреліх доврыліх пѣвцоліх й зидліеньщиколіх
протіів^’ грдліліач ііческдго ^дбжесчвд й истиннаго рдз^ліа во йліенѣ^х іі гдѣ
іі вх прочи^х чдстѣ^х по согласіи точекх й здііАтмр й рдз^лід вер^ни^х
силх зналіА положити вх наученіе и в просвѣщеніе вселіу православной!^
і(ртіанстб^. (л. 85 об.— 86).
92.	ПРЕНІЕ О ВЖ НИ ОІМОЕ ПИСЬМО КОРОЛЕВИЧА ВОЛДЕ МАРА,
въ листъ, скорописью конца ХѴШ вѣка, на 32 листахъ.
Л. 1. Преніе о вере іли Валдемара Христіана грека
Шлезвигъ Голштинскаго изъясненіе законаЛюторскаго
дано 1644 году апреля 23 дпя на предложеніе светѣй-
шаго Іосифа всей Россіи патріарха. Отповѣдь раздѣлен-
ная па 2 1 главу, въ ползу читающихъ изданную прео-
священнымъ Стефаномъ Яворскимъ Архіепископомъ
Резапскимъ и Муромскимъ книгу именуемую Камень вѣ-
ры. Переведепо с Немецкаго языка 1732 году.
237 —
Л. 1 об. Грамота. Нач. Мы Божіею милостью Валдемаръ Хри-
стіанъ .
Л. 3 об. Реестръ находящимся в книге сей главамъ
Л. 4. Глава первая о разности вѣры.
Нач. В пачале по вашему дружелюбному поздравленію.
Л. 7. Глава вторая о имени христіанскомъ.
Нач. Во вторыхъ представляете вы.
Л. 8. Глава третия о символе апостольскомъ.
Нач. Что же представляете о томъ.
—Глава четвертая о седми соборехъ.
Нач. Вами объявлено.
Л. 9 об. Глава пятая о святой евхаристіи.
Нач. Объявляете вы.
Л. ГО об. Глава шестая о пріятіи вѣры отъ Христа
и апостолъ.
Нач. Вы прилагаете.
Л. 11. Глава седмая о святомъ духе.
Нач. Сожелеете вы.
Л. 11 об. Глава осмая о поклоненіи иконъ.
Нач. Сожелеете вы.
Л. 14. Глава девятая о церковныхъ уставахъ.
Нач. Вы укоряете.
Л. 14 об. Глава десятая о Люторѣ, Калвинѣ и Сербете.
Нач. Говорите вы.
Л. 16. Глава перваянадесятъ о постахъ.
Нач. Говорите вы.
Л. 19 об. Глава втораянадесятъ о происшествіи за-
кона.
Нач. Вы благочестивый патріархъ.
Л. 20 об. Глава тр етяян а д е с ятъ о крещеніи.
Нач. Пишете вы.
Л. 21. Глава четвертаяпадесятъ о доводе тройствен-
наго погруженія.
Нач. Сказываете вы.
Л. 22. Глава пятая надесстъ о исхожденіи духа при
крещеніи.
Нач. Объявляете вы.
—Глава шестаяпадесетъ о погруженіи.
Нач. Сказываете вы.
Л. 22 об. Глава седмаяпадесеть о миропомазаніи и
протчихъ при крещеніи чинахъ.
— 238
Пач. Пишите вы.
Л. 24. Глава осмаяпадесеть о уничтоженіи крещенія
Лютаранъ.
Нач. Вы же благословенный патріархъ.
Л. 26. Глава девятаянадесеть о церекрещевани въ
Греческой законъ.
Нач. Вы благословенный патріархъ.
Л. 27 об. Глава двадесятая о поставленіи іереовъ.
Нач. Описуете вы.
Л. 29. об. Глава двадесять первая о создани (читай: о
соединеніи).
Нач. Со всемъ вашимъ светымъ собраніемъ.
Переводъ отвѣтнаго письма Королевича Вольдемара отличается по
языку отъ стариннаго перевода, встрѣчающагося въ рукописяхъ ХѴП
вѣка, подъ заглавіемъ: «Переводъ с Пемецкаго отвѣтнаго письма каково
прислалъ Датцкой королевичъ Волдемаръ Христіанусовичъ к великому
господину святѣйшему патріарху Іосифу Московскому и всеа Русіи
з думнымъ дьякомъ з Григорьемъ Лвовымъ в нынѣшнемъ во 152 году,
апреля въ 25 день:» (См. Описаніе славянск. рукоп. Моск. Сѵнод.
библ. ДѴ» 279—281.; Описаніе Румянцевскаго музеума № 207). Но-
вый переводъ относится къ 1732 году и явился для пользы читателей
книги Стефана Яворскаго «Камень вѣры» , вышедшей въ 1728 го-
ду.—Другіе списки этого перевода см. въ Румянц. Музеѣ № 208:
Славяно-русскія рукописи Ундольскаго, № 429.
Л. 31. Божіею милостію смиренный Кирилъ Флорин-
скій православный епископъ Сѣвскійи Брянскій всѣмъ
возлюбленнымъ намъ и верпымъ о Христе паствы в а-
шея чадомъ радоватися о Господѣ.
Въ концѣ этой пастырской грамоты Кирилла, выданной при всту-
пленіи его на епископскую каѳедру,—помѣта: «1768 года Февраля
25 дня. На подлинной пишетъ тако: вышенаименованный Кирилъ
епископъ» .
93.	ОТИСЪ НА ІСТЬ ЕПИСКОПА ИПАТІЯ ПОДИ.
въ 4-ку, современнаго полууставнаго письма, на 96 листахъ.
Списокъ съ старопечатнаго Острожскаго изданія 1598 года.
239 —
94.	КНИГА О ПРАВДИВОЙ ЕДИНОСТИ ЗАХАРІИ КОПИСТЕНСКЛГО.
въ 4-ку, поморскаго письма XIX вѣка, на 191 листѣ.
Л. 1. Кн іі гд іѵ правдивой единости прдвов,Ьрны)(х)(ртідна
ц р к в и ВОСТОЧНОЙ. Т Д ЛІ X Жі и и р о т и в х ДПОСТДТОВХ И IV ЙКX
лживой оуніи. лілч'ію й іі6ліоі|іік сжі’ею а да влгословеніеліх
старшина чреда і е р о лі о н а д да^дрі’и копыстенскдго ндпи
сдно. часть а. глдвд а.
Нач. едино т'Ііло й едина д\а.
Л. 6. глава в. Нач. тУтх приступаю до прдвдивы^х единостей.
Л. 7 об. глдвд г. Нач. водврдтнсд тогда до предвддт'ІА ндшего.
Л. 10 об. глдвд д. Нач. црковь тожк наша восточндд.
Л. 16 об. глдвд е. Нач. црковь то есть сосрднТе й дрУжинд ^рто
вы^х прдвов'Ьрны^х.
Л. 22. глдвд 5. Нач. д котордд та'же есть в’Ерд кддолнческдд.
Л. 25. часть в. глдвд д. алтынники не сйть кддолнкдліи.
Нач. ччутх «уже лі'ксто глдти іѵ лдтынникдцх.
Л. 26. глава и. костела р и лі с к і' й не есть к а д о л іЦ к і* й.
Нач. костела тдже лдтьінскі’й не есть кддолицкіи, и не люжета нддьівд
тиса .
глдвд д. «уставы й
глава д. «уставы й каноны црковныи.
до рнліУ й до единаго члкд привддовдти едннУ црковь.
глдвд 7. который с У т ь еретики.
не только костела лдтынскій не есть кддолицкій.
глдвд ді. Нач. й така
Л. 27.
Нач. д
Л. 29.
Нач. а
Л. 37.
НИКОБХ.
Л. 42
сл'ЬдУючир старшій ваши до
Л. 47
правослдвныліх.
Л. 51 об. глава ді.
стволіх, одеровдніеліх, кдженіеліх.
Л. 53. глава еі. Нач. по третей и то нд простака прелесть есть, иже
едина же и тоежь.
Л. 55 об. глава ьі. Нач. венць и не лідлодУшьствУн и не іѵслдв'к
вдй вх вНіры.
59. глдвд ді. Нач. пдтдд прелесть йже нд пртбл'Цх епнскопски^х
й в хрдлгЦх кжіицх гЬддтх.
Л. 62 об. глава йі. іѵцркви такожь выдать потребно есть.
не есть кддолицкій.
тУтх гаже ч'іліа способоліх
іѵ лдтын
об. глдвд ВІ .
об. глдвд гі.
Нач. или речетх дпостати йлй кто г.........- "
единости с костелоліх риліскиліх приступили.
Нач. покддд'лосА выше вх глдвд^х йже ндліх
речетх дпостдти йлй кто
оны^х нд
Нач. повторе Простакова прелырдктх ндеожен
240
Нач. кг'А не влгоидволно жидбліх црковь.
Л. 66 об. глава ді . Нач. а в новоліх тесталіент-к свидіітельство илгкеаіх
не іѵ цріівд^А ліатерідльныхх.
Л. 70. глава к. Нач. не йлгкетх оуводство црковное чести в'кры.
Л. 72 об. глава на. іѵ потрепаніи кролі'к црквени той есть
цвинтаревх.
Нач. іако тогда до дралібвх н навоженствх іѵстоупниковх.
Л. 76. глава кв. Нач. поиделіх же н до новаго тесталіентѢ б'ккбвя,
іако ведх поваги.
Л. 82 об. глава кг. иже ліы людх вжіи а правовѣрный есть
цркви ісх ^вон правдивой.
Нач. покадалосд йже вышніе вх главѣ ді н ні . й вышши^х.
Л. 84. глава кд. Нач. йже правов'крнын ^ртіанесѢть црковію храмовою.
Л. 85 об. главаке.Нач. тад тежь црковь людх вжіи вѣрный надываетсд.
Л. 86 об. глава кз. Нач. людх живьіи ^ртіане правов'крнын сажи сѣть
Хралюліх й долюліх й ліешканіеліх кжіиліх и дртовыліх и ,ца престаго.
Л. 88. глава кд. Нач. а тоей цркви то есть вгк^х людей б'крны^х
сокраньд.
Л. 89 об. глава ки. не сполковати сх апостаталіи.
Нач. тѣюжх вертаюсд до даложенд рѣчи и до тоей части гделгх да
ставилх слово.
Л. 97 об. глава кд. Нач. а не люлви ліалѢю речь выти вх костела;ух
й двораул.
Л. 101. глава л. что вы то да оу.нел илі ѣла выти.
Нач. оунед есть сполнчность й дгода и вратенство одного д дроугиліх.
Л. 102 об. глава ла. оунед теперешнддстанѢти нелібжетх.
Нач. оунѣд та котбрѢю ннѣ апостатьі сх костелоліх латынскиліх.
Л. 105 об. глава лв. о у рады іѵ оунедтовх.
Нач. даже насх до такой неспасенной оунеи. такиліх іако сльішалх спбсо
воліх люучительскиліх привбддтх.
Л. 107. глава лг. Пач. покадалосд «уже да литію вжіею, йже оун'кд
ліниліад нѣсть оунеею й выти не лібжетх.
Л. 108. глава лд. Нач. сохраняющіе тоу наоукѢ вх той книгѣ*
Л. 110 об. глава ле. іб крщіеніи пригодно в недостаткѣ оу
православны^ предай тер о ба Гі подхчасх пресл'кдованІА нн*к
шни^х іѵ латинх.
Нач. а напредх то пов*кдаю, йже в'кдх лілтвы и даклинанід и церелю
ні'и на крі|іеніе шписанныи пріиліаю іако достоверное преданіе.
Глава эта, о крещеніи въ отсутствіи священства, обращена въ
свою пользу безпоповцами п часто приводится въ ихъ сочиненіяхъ.
См. ниже въ отдѣлѣ старообрядческихъ сочиненій.
241
.1 114 об. глава ль. іѵ ііспов'кди пригодной в недостаткѣ
и |) л в о с л а в н м \ х и р е з в іі т і р о в х , и п о д •/.
н н 'к ш н е г о іѵ л а т ы н о лі Ѣ д р с т в Ѣ ю і|і й Гі б
і; ы правое 'к р н ы \ х і е р е о в х наставало.
Нач. напредх то оутвержсу іѵ ііспов'кди, Гіже
нкіи лле п ліысленыи.
ч а с х и р е с л 'к д о в а н і а
мХх
гр'к^й не только оучииен
к р а а х в к о т о р
Л. 11Ѳ. глава лз. іѵ причастіи тлинх прчткцх т'кла іі
про би гда кга и сііса нашего Гс л ^рта.
Нач. вх недостаткѣ презвитера православнаго под часх пресл’кдованіА іі
в далны^х нрлііна\х.
.1. 130. глава ли. в'крѢ надх все содрднАти.
Нач. в'крѢ надх все предкове наши іі лічнцы.
Л. 134 об. глава лд. Нач. тогда н'ккто не вонтпитх іѵ в'кр'к вх
цркви восточной.
Л. 137. глава лі. Нач. возвраіраюсА до предсАвзлтіА же. аплх оу
грековх в'кроу по^валдетх и славитх.
Л 160 об. приснаго Гі паженнаго оца ііѵанна вьі ш ейскаго
вратстволіх питанх долвова Братствѣ ради в'кры и повсюдѢ.
Нач. ^ртолювйволіѢ Братствѣ лвобсколіѢ и прочіи.их кратіАліх едино
ліѢдреныл іх.
Л. 163. ччнои Гі г. л г о б'к и н о іі старицы доліникіи іоаннх
странникх іѵ гд'к радоватисА желаетх Гі спасені'А прлгнетх.
Наа. пншетх до лісна панх мреГі іако іѵ діавола пострада)(х.
.1. 175 об. кголюкиволіѢ БрлтѢ ліи. іаже іѵ ^рт'к 6цѢ іовѢ
в х с к и т х в х п Ѣ с т ы и и лі а р к о в о Гі с к и т ь с т в Ѣ го і|і о у і о а н н х г р ’к ш
н ы и с п а с е н і а а л ч е т х.
Нач. желаніе Гілгк^х нн'к посктити васх, но сѢдккм кжіа й нНпііа кол'кз
ни телеснмА преградйша.
Л. 177. БлгочестнволіѢ гдрю Василію кнажлти
сколіѢ, н вскліх правосл ави м ліх ^ртіАноліх ліалой
такх д^овнкіліх ідко св'ктскиліх іѵ вышшаго станѣ
нечнаго, Благодать, ліилость, ліирх Гі радость д а
в сердца ваша выше ни посла тиса валіх іо треипостаснаго
б ж е с т в а 6 ц а Гі сна и с т а г о д а. і іѵ а н н х з в ы ш н х лі н іі х іѵ
стыа афонскі'А горы оусердно желаетх.
Нач. процоднлх ліыслію влгксто про^лжки во іѵпов'кдной книжк'к іѵ васх
православны^ нд сокорѢ даннѢю.
о с тр о ж
россіи,
и до ко
с т а г о.
31
242
95,	ПАЛИНОДІЯ ЗАХАРІИ КОШММГО,
въ- листъ, полууставнаго письма XIX вѣна, на 324 листахъ.
Списокъ во всемъ согласенъ съ описанною сѵнодальною рукописью
№ 272. Не достаетъ только артикула 5 и 6-го четвертой части,
раздѣла перваго. Замѣчательно, что и въ спискѣ собранія Ундольскаго
№ 425 (нынѣ въ Московскомъ публичномъ музеѣ) точно такой же
пробѣлъ. По всему вѣроятію, оба списка сняты съ одного и того же
оригинала.
96.	ВЫІЕЦЪ ВЕРЫ КАѲОЛИЧЕСКІЯ И КАТИХИЗИСЪ.
СОЧИНЕНІЯ СИМЕОНА ПОЛОЦКАГО,
въ листъ, скорописью начала ХѴШ вѣка, на 257 и 87 листахъ.
Въ концѣ предисловія запись прежняго владѣльца: Сия книга Ярен-
скаго купца Петра Стефанова сына Курсива болыпего куплена у Якова
Осколкова 175Ѳ году.
Л. 1.— 257 вѣнецх вѣры кадолнческі’д нд основаніи сѵлі
вола стыр аплх изразлнчнві^х і^вѣтш.вх кгословски^хи про
н нр с о п л е т е н н ы и д ііі а лі х в ѣ р н кі х ч л к х іако д в а лі х женила
небеснаго во Украшеніе н в вони клгоу^анід дровна г о сонарѣ
женнкін т р д о л ю в і’ е лі х лі н о г о г р ѣ ш н а г о іеродюна^а сѵліешнд
петровскаго с и т и а н 6 в и ч а полотскдго. вх лѣто ш с о з д д н Г А
жира /зрои. а ш рж'гва еже по плоти г да ншего Гиса ^рта,
флуо діца Г^ніа вх девАтып днк.
Л. 1.—87 вопршсм н швѣтм ка^Г^існчесті’н. Въ концѣ за-
мѣтка: «лѣта ^зсз (-169Ѳ-) ліарта вх а днк сокрасд сіа кнга. лі.
д. а. й, (л. 87 об.).
См. Описаніе славянскихъ рукописей Московской Сѵнодальной
библіотеки, № 252.
243
97.	МЕНЕЦЪ ДУХОВНЫЙ.
въ листъ, скорописью XVIII вѣка, на 209 л.
Л. 1. /II і Ч і Ц X ДРОБНЫ И словесн ѣйш ихх іі лій дрѣйш ихх іеро
<11 О Н А О К X Ж I II Ч И 'Г і Л % И ІІѴАНІКІА II С IV ф р 6 Н І' А С А ЛІ О Іі р А Т І И
А И Д I і К кі X .
Л. 1 об. ПОДЛОГХ НА С^ірн^х ДІАЛОГОВХ ркші рАЗГЛАГОЛ
СТБХ IV (ІАЗНСТБА^Х С 0 у 1|І И X X ЛІ і Ж Д 0 у Б О СТ 6 Ч Н О К СКАТОК ЦЕрк
Б Н К И 3 А (I А Д Н О К .
Нач. ЧЛКХ ЛІААІѴ ПОСлѢжДИ СОЗДДНІА СВОЕГО ОуКЛОНИСА БХ 6ЕЛИКІА СОБЛАЗНЫ.
Памятникъ этотъ изданъ въ Православномъ Собесѣдникѣ 1866 года,
и отдѣльною книгою.
98.	МОЙ. СОЧИНЕНІЕ ІОАННИКІЯ И СОФРОНІЯ ЛИХУДОВЪ.
въ 4-ку, новѣйшаго письма, на 157 листахъ.
Л. 1. КНИГА АКОСХ ИЛИ БрАЧЕБАНІЕ ІірОТНБ^ А Д О Б И Т Ы ЛІ X
іі ола га слі ос угрызЕніЕліх злі’Гебыліх, іѵ слобесніишн^х и ліу
Д () Ѣ Н Ш И X X учителей И ІІОГОСЛОБОКХ С Б А 'Г кі А \ рI С Т О Б кі Б О С Т О Ч
Н кі А И А П О С Т О Л к С К І А Ц і р К Б Е И II р О П О Б 'Іі Д Н И К О Б X С Б А Т А Г О 6 Б А Н Г і
А ’І А, І О А Н И К I А И С О ф р О Н І А І і р О ЛІ О И А у О Б X И С А ЛІ О Іі р А Т І И А И Д І і
БЬЦХ, ИЗХ СЛАВНАГО ОСТрОВА К I ф А А О И І И . ІІ X НАЧЕРТАНІИ р А 3 Г А А
ГОЛкСТБІА КХ ОБіреЙ ПОАКЗ'ІІ и исцѣленіи АЗБХ непрдволіудр
стБуюціиух бх совершеніи тайны евхаристіи, преведшдгосА
со е л л и н с к а г о на словенскій д і а л е к т х и и к о л а е лі х с и лі е о и о
выліх, длексіеліх кириловыліх, деодороліх ііоликдрііовыліх,
у ч е и и к а лі и в м ш е р е ч е и н ы х х у ч и т е <і е й.
Л. 1 об. предисловіе. Пач. отнелѣже злодревній 3.11ІЙ.
Л. 153 об. нАдсловіе. Нач. сіа уко конецх вгкх* удобно.
Выписки изъ Акоса см. въ Описаніи славянскихъ рукописей
Московской Сѵнодальной библіотеки Л° 299.
244
Ш4АЗЩОтеНІЕДВУХЪПРОШДШЗАЩНОРУССКОЙтАТОІІ.
СЪ ПРИЛОЖЕНІЕМЪ ДВУХЪ ГРАМОТЪ,
новѣйшая копія, снятая со списка XVII вѣка, въ 4-ку, на
24 + 24 и И листахъ.
Л. I—24. Прѣніе Литовскаго протопопа Лаврентія
Зизанія съ игуменомъ Иліею и справщикомъ Григоріемъ
по поводу исправленія составленаго Лаврентіемъ Кати,
хизиса.
Нач. Въ лѣто 7135 году Февраля въ 18 день по приказу святѣй,
шаго государя патріарха Филарета Никитича.
Издано въ Лѣтописяхъ Русской Литературы, кн. IV, стр. 80—101.
Л. 1-—23. Списокъ съ свитка укоризнъ Кирилу Тран.
квиліону Ставровецкому погрѣшительнымъ словесемъ
блуженія его ересеиъ, новаго сложенія въ книзѣ Еванге-
лія учительнаго, что похваляли чернецъ Андреянъ, да
ученикъ ево черпецъ роспопа Ивашко Лисицынъ, подъ,
ячей Агейко Семеоновъ.
Нач. По повелѣнію великаго Государя царя и великаго князя
Михаила Ѳеодоровича.—См. Сборникъ ХѴП в. Московской Сѵнодаль.
ной библіотеки № 294.
Л. 23—24 об. Списокъ съ государевы грамоты.
Нач. Отъ царя и великаго князя Михаила Ѳеодоровича всеа Русіи
въ Нижней Новградъ воеводѣ нашему кпязю Мирону Михайловичу
Шеховскому.
Содержаніе царской грамоты—о преданіи огню Учительнаго Евангелія
Кирилла Трапквилліона Ставровецкаго и другихъ книгъ его сочиненія.
Въ копцѣ помѣта: «Писанъ па Москвѣ лѣта 7137 Ноября 25 день.
Назади у подлинные грамоты припись дьяка Дементья Образцова. Справа
подъячего Дмитрся Ключарева» . Подобнаго содержанія грамота, отъ
1627 года, Декабря І.го, издана въ Собраніи государственныхъ грамотъ,
т. III, № 77. См. также въ Собраніи Царскаго № 473.
Л. 1—11. Грамота, Патріарха Андріяна обрадобритіи.
Андріянъ милостію Божіею Архіепископъ царствующаго
града Москвы и всея Россіи и всѣхъ сѣверныхъ странъ
патріархъ сыновомъ мѣрности пашея и братіямъ по духу
всѣмъ православнымъ христіяномъ, желающимъ здравія
испасенія и всякихъ благъ податися отъ Бога.
245
Пач. Богъ всеблагія въ Троицѣ поемый. Отецъ и Сынъ и Святый
Духъ, своего мудростію несказанною сотвори миръ.
Издана Есиповымъ въ Раскольничьихъ дѣлахъ ХѴШ столѣтія, т.
I, стр. 64—72.
100	. РАЗСУЖДЕНІЕ 0 КІЮ КАИ ВѢРЫ.
въ 4-ку, скорописью ХѴШ в., на 31 листѣ.
Содержитъ возраженіе какого-то лютеранина на книгу Стефана
Яворскаго «Камень вѣры» . Сочинено не ранѣе 1731 года. Это
самое Разсужденіе извѣстно и подъ заглавіемъ «Молотокъ на
Камень вѣры» . См. Митрополита Евгенія Словарь духовныхъ писате-
лей, т. II., стр. 258—259, и Описаніе Румянц. музея, стр. 792.
Подробное изложеніе содержанія этого сочиненія см. въ статьѣ г. Д.
Извѣкова (Православное Обозрѣніе, 1871 г., мѣсяцъ Сентябрь, стр.
268—300).
101	ВОЗРАЖЕНІЕ НА КНИГУ МОЙОКЪ.
въ листъ, скорописью конца ХѴШ в., на 134 листахъ.
Л. 1. Возраженіе на пашквиль лютеранскій наречен.
ный Молотокъ па книгу вѣры, которой Молотокъ пока-
зался быть восковой и яко воскъ отъ огня сирѣчь отъ
слова Божія и самыя истины исчезнувши.
Сочинитель этого Возраженія—извѣстный Арсеній Мацѣевичь,
архіепископъ Ростовскій (11772). Подробное изложеніе содержанія
Возраженія см. въ статьѣ г. Д. Извѣкова (Православное Обозрѣ.
ніе, 1871 г., мѣсяцъ Сентябрь, стр. 267—ЗОО).
246
разностей п о к а 3 а н і е лі е ж д«у право
сочиненное
і т ѣ лі х к о т о р ы д не лі о г у т х
к н и г х чтеніи оупражндтсА. афліа. года
кій» . (л.
102	МАЗАНІЕ РАЗНОСТЕЙ ВД ГРЕЧЕСКОЮ Н РИСКОЮ ЦЕРКВАМИ.
въ листъ, полууставомъ ХѴІІІ вѣка, на 87 листахъ.
Л. 1. Основательное
славной г ре ч ес к о» и рилі скоки папской церковію,
всалюн краткости ради 3 н а н і д
долго кгословски^х
сснтдврд а дна.
Всѣхъ разностей показано 13. Въ концѣ объявлено имя сочинителя:
«Оліиреннын алівросіи ар^іепкпх великоновогрддцкін и великолѣпій», (л.
41 об.). О сочиненіяхъ Амвросія Юшкевича см. въ Обзорѣ русской
духовной литературы, архіеп. Филарета, кн. II, стр. 22—25.
Л. 42. фо тіа свдтѣйшаго патріарха константинопоа:
кх лі и а и л Ѣ кнази колгдрсколіу о должности кнджеской.
Новый переводъ іеродіакона Драницына какъ видно изъ слѣдующаго
посвященія: «Скдтѣйшаго правительствѣ и ціаго синода членѣ
в е л и к о лі Ѣ господинѣ п р е іѵ с ці е н н ѣ н ш е лі Ѣ Платонѣ д р і е п к п Ѣ
..—і.— - -Ѣ й кдлѢжсколіѢ й с”.............. •	--- -----
«усердное
истинный н а у к х
лі о с к 6 в с к о лі Ѣ
сфенноар^нліаидритѢ
ШІЙ ВЛАДЫКО.
Желаніе люе йзддвнд всѣ ліьісли во лінѣ й стараніе склондло кх толіѣ,
чтокх каковьіліх лйко, по ліѣрѣ снлх ліонка, приношеніеліл «удостоитсд,
Засвидѣтельствовать вашеліѢ ар^ипдстырствѢ «усерднѣй люи клгодарность, за
величдйшыд іѵказлиныд лінѣ клгодѢаніа, но доселѣ «удержана кылх различ
ныліи іокстодтельстваліи, пдче же сіиудостію сйлх люйух, не іѵкрѣтад в сенѣ
тдковьІа возліожностн исполненію желделіаго, по ліѣрѣ изліанны^х на ліенл
несравненны^ вдши^х клготвореніи. а какх «усердныд ^ота лідлобджныа
прнношенід привлекали иногда велики^х осока клгопризрѣніе:
«усердід й преданности преисполнена, 3а лучшее почелх
высокопреосфенствѢ тѣ начатки плодовх «ученід люего. іѵ израціеніи которы^х
вы не«усыпное прилагали стараніе, оны^х плодовх ш ліенд подолгѣ, вашеліѢ
высокопреосфенствѢ трековать, гако насадителю и возрастителю, достойно: а лінѣ
валіх принести	'	ь к	1 “
есть дѣло, й
сіе люе ^ота
возрѣнід. іѵ!
тр^даліх силы
с т о т р о и ц к і а сергіевы лавры
приношеніе, п р е іѵ с ф е н н ѣ й
л ю к и т е л ь и попечитель.
, пдче же сіюудостію сила ліойух, не іѵкрѣтад в сенѣ
'	о	11	.. /
ТО Н А іѵкиліеліх
принесть вашеліѢ
«удостоите ваше высокопреосфенство!
«усерднѣйшее приношеніе клголіилостивдго вашего
челіх кѢдѢчи іѵкрлдованх, кх кольшиліх
какх достодолжное, тдкх равно вождѣлѣнное и напридтнѣйшее
такх всенижайше прошѢ: і"
скѢдное, но <
когда кы й принАтІА. челіх кѢдѢчи іѵкрлдованх,
ПО ЕОЗЛІОЖНОСЧИ НАПрАГЛТЬ ИЛіѢю.
вашего высокопреосфенства лііілостивѣйшаго
лінѣ отца іі величайшаго клгодѣтелд
всенижайшій слѢга й кголюлецх
іродіаконх Густа дранііцынх.
247
Л. 43 оо. П р і д у в ѣ д о лі л е н і е нд посланіе фот'ІЕВо норв
С Іі Д С О I II Іі П Д р И А р Д А ЛІ О Н Т А К Ч І А . П О С л А Н I і К ЛІ Н X А И л К о л Г Д р
г Іі О /II Іі Н А 3 Ю IV должности К Н А Ж С Іі о и.
Пач. Заглавіе сіе солінич-елно, чтокя салія авторя положилъ; а слѣд
ВЕННО дѣлить, что КНИЖНИКИ написали.
Л. 45. об. СвидѢтельство изъ вароніи.
Нач. Богарися ііназь волгАрскіи. вида іако женд (деюдора) со отроколіъ
І|АрСТ60ЛІЯ ВОСТОЧНЫЛІЯ ВЛАдѢеТЯ.
На листѣ 47.мъ начинается самый текстъ: Фотіа сватѢишаго
іі а т р і а р а константинопольскаго посланіе к я ліи^аил^ кна
310 волга рсколі^ іѵ должности кнажескон.
Нач. Инные дары, прЕсвѣтлѣншін и возлюбленный нашя сыне лш^ю и
ВрЕЛІЕНН^Ю тѢ/ІІЯ, КОИ/ІІЯ ОНИ ПрИНОСАТСА, ПОДДЮЧ’Я ПОЛЬЗ^. Л КОТОрЫЕ СЛЛІИ
вя сеіі'і; довольны дш^ содѣлали лучшею, іѵчиціда іѵ закл^ждЕніа Гі страстЕи.
103.	АПОКРИЖЕ ТОЛКОВАНІЕ НА ЛИТУРГІЮ.
СЪ ИНЫМИ СТАТЬЯМИ,
въ 16 ю долю листа, полууставомъ первой половины
XVII в., на 102 листахъ.
Л. 1. й се новаго закона ^рт'ідньскдго. просфира відѢніе
извѣстно како подобаетъ бжтвенолі^ пріноіііЕнію вя стѣй
СЛУЖБЫ IV п р О С 6 І р Ѣ Гі IV В І Н Ѣ .
Нач. ^л'іікя и чаша 1. и в правдѣ іі истинно по подобію, тайнныа
іѵнога всрА. на неи же ^с ^л'іііія пріа Гі чаш^ вінд Гі рече пріиліитЕ и идите,
Гі піите всі се е тѣло ліоЕ и кровь ліоа, показаА іако іѵіі'і:і|ініки ны сотвори
слірти Гі славѣ Гі воскрнію своелі^.
Л. 3 . ТОЛКОВАНІЕ БЖЕСТВЕНЫЕ СЛУЖБЫ.
Нач. глюір^ діаконѣ клгві влко. чо Т к невіділюлі^ бжестб^ іѵі^ Гі сн^
Гі стлі^ д^. и того ради ГіЕрЕіі против'і вязгласитя клгвно цртво шца Гі сна
И СТГО Д^д. ЛІІро Г^ ПОЛІЛІИСА. ТО Т ЛІОЛЕНІЕ ЧЮНДГО С^ОЖЕНІД ДГГЛЬ
СКДГО ТОЙ КО ЧА БЫВАЕТЪ.
Приводимъ для образца нѣкоторыя толкованія.
Л. 4. 6ГДА ЖЕ ПОЮ ПрИдѢтЕ ВЪЗрад'ЬЕ/ІІСА ГВИ II АГГЛЪ СТАНЕТЪ ПрІ І^АрЬ
скиуъ ДВЕрЕ. ВЫ^ОЖЕ СЪ ЕѴЛІЕЛІЪ СТЫ ПЕрѢГі ІѴКрДЗЯ ЕСТЬ ПрЬВАГО ПрІ^ОДА СНА
БЖІА. Гі ВНИТІЕ ВЪ БЕ ЛІІрЪ .
Л. 9 . ЕГДА ЖЕ АИЛЪ ЧТ^ТЯ ТОГДА ВЯСТДНЕТЯ СТАрѢГіПІІН ЕрЕН С лѢвьіА
страны ПОІІЛОНІТСА епіскоп^ и положитъ ГЛАВ^ ЕГО ЕПИСКОПЪ НА ПрАВОЛІЯ ко
246
Л'Ііне. и іірекрч’ич а главоу его г.ж. и ііоч олга с правкіА сч раіікі восч аііеч А сч а
р'кйшіГі же ГіереГі сі’целгА же іѵкразо.ііА на лѢволіа колѣне и прекресч-ич А елюу
глву епіско. се же д'івно ккі ч’апггасч бо ділрдід кжід, се ко ібкразх беч’і(АГо Гі но
баго закона, егдд ко стодше епіскопх пре чрдііезою. шкд полы его презвічери
н діідкони нд два предѣла. " ‘ ----------------- ‘ "................................"с’ .........*
шдесн^ю іѵі^д, да йже преже дсснда страна <ош^1ю сѣдл ібкразх иліѣд вет^а
го здкона. и іуел^етА і]олі'і^>. то ко ва ветсе законѣ нд прАсе ношд^ иереи.
д нн'к долѣ кы «уже. д еже лѢбда его же преже шдесн^іо сѣде. іако ібкрдз'А
е новаго здконд Гі іукл^етх іблюфорл то ко здкл^жишее іѵвчд нд рдлю бзеліа
ко іѵі^ прінесе. д йже нд глдвдуА ч корй трікраты ібкрдзы кртнил сего же
дѢла нд ібвою АВЛАетА. іако лінозі ккішд стіи и б ветск здконе. стрть
проокрдз^юще преже ува прішесчкіА люуккі прЕтрхпѣшд кртнодѣтелю. Гі
жестоко прекківдніе житіа кліоддтнолі^ заііон'ъ и ті пріібкі|іишл. глю же три
штропы и с е д лі ь
"	*	.л... .......... ...
егдд вшедх нд пртлѣ садста. по суставѣ седАщдго
СНОВА
стрти лЛ’км поаша. ч’дко и жестокопрекківаніе житі’а
глю дкелА. и илі». Гі йнѣух не лідло.
же іо дбца воплощеніе іако же истінд е
Гі рдзхне
ліосеолсх
стое еѵліе
Закона да
изыдѣте
ібчи поіб
(ОГЛАШЕНІИ
двере црковны, ГіліѢа в з^к'кух стрѣлѣ,
егдд же речетх дд никто же ш бглашенмуА тогдд
же речетх вонліеліх.
тогдд ДГГЛИ ГіЛІ^І|Г
нсточдтх КО СТЪІ«
сололюніи. лінози ко пррщ дще и до увы
ДБЬСТБЕНОе ГіСІІрДВНШД.
ібвІИ СТрТЬ ГНИ проібіщдзишд. дроуз'іи
. преже ржтвд д'квд и вх ржткѣ
дѢвД. САЛІХ КО ГЬ СОБОЮ НД ДВНСТВА ЗАКОНА ОуСТАВИ .
Л. 14. потоліа же дііаконх Гідета елі^ же честі
книги и полідл^ секА чте сі есть ібкрдзх. перкіе ко гь
жидолга. дд тѣліх первіе соу коудТ тогда.
Л. 19. пібтоліх же егдд речетх діакона . елико
ВХ ТОИ ЧА СТАБдТ ДІІДВО Б .	"	*	" X *
щрени. Гі скрегчд з»км... і
дгла іиринетх діавола, й речетх елі^ что стоити зде не йліын одежд крдчнкід.
Л. 26 об. Первый членъ символа вѣры толкуется: «вѣр^ю во единаго
кгд іѵцд кседержітелА. то: не іако же лінози ліна^ глюще. іако двѣ еста
началѣ едино клго, а другое лукаво рекше зло, й іако клгое ібклддде'г нкны
ліи, д лукавое же зелінмліи. аза же не ч дко: но вѣр^ю во едіндго кгд вс'клш
КЛАДУЩАГО Гі ШЦД ВС'кліА суща.
Л. 42. егдд же стль прише ко стѣй трапезѣ
ст^ю трапезѣ й базноси пртгое тѣло, сен Т оусч’двх стаго воскрніА. діакона
а стлк стда сткіух. се естк сти коудете снове вкішнаго.
ре ножа и держаще іѵроча в р^к^> и зарѣж^ е, й крови его
чанЛ>, Гі тѣло же его рѣж^ще клдд^тх нд ^лѢка, Гі
кківдет улѣкх в тѣло Гі кровь га ніііе 7с уа. а людіе ріЛтх едй ста. едина гк.
Объясненіе на литургію кончается словами:
проче его нелющно глдч-и. паче словесе й поліышленід се ко по ліѣре ддрд
. прій бѢніа скдздуолгА вдлгА тдйн^ кжчъенкіА сл'ьж
тгк Гі дрАждвд Гі сн^1 Гі стліЧ1 д^1 ніі'к и прнш
И ПОЛІЛІВСА II ЩЛОБДКХ
р^і&1 Гі здр'кж'Г е, й кровь его
рѣж^ще клдд^та нд улѣг.А, Гі
Я	,,	/1 л	п-	г-*
ІО СТкІ
елі^ же
ХВД
БЫ.
Гі кс вѣки В'кколіх алій.
ПИСАНІИ
СЛДНД '
— 249 —
Л. 47. 4НА{ТАСІА СіНАНСКДГО Ш ПОСТАКЛІНІИ В Л А С Т I Л і Лі X
МКО НІ К{А КЛАСТІ ПОеТАКЛАЕТХ КГХ ВсѢліИ же дѢнСТК^ЕТХ.
Нач. апл^ глкцй?. вса власти ліирекмА ш кга.
Л. 48 об. о кр^чинд^х.
Нач. тріи еоу кроучінкі вх члц’Ь- желта, зелена, чрхнд. іо желтыл шгне
нда коле . н ш чернмл м»ртк. поліыслн чего в ндшеліх тѣлѣ нѣсть. кх на
ішжх тѣлѣ шгнк. знліа. нежи. крупна. дны. гліеткі.
Л. 50. ш се д ліи лі вроете парсоннкі.
Нач. кѣдан гдри келіккін прчтын. и ломка реколід словесница Л’дно седліи
лі^дростеліх.
Л. 62. ш неіасмтн.
Нач. неіасыть чадоликива птица есть.
Л. 54. стго ліа^илід.
Нач. плотхскыліх суірестволіх рдвенх 1 ксѣліх члколіх црь.
Л. 56. вх р^сіи пртли епкпід еліко и соуть.
Л. 56 об. ліитрополиті р^сч'і'и ш крцІенід кладилісрока.
Первымъ показанъ Михаилъ, а послѣдніе изъ упомянутыхъ: Афа-
насій, Филиппъ, Кириллъ и Антоній.
Л. 57 об.— 63. Перечень епископовъ Новогородскихъ, Ростов-
скихъ, Суздальскихъ, Коломенскихъ, Тверскихъ, Рязанскихъ, Сарскихъ,
Пермскихъ, Черниговскихъ, Переяславскихъ, Смоленскихъ, Владимір-
скихъ, Юрьевскихъ, Лучьскихъ, Бѣлогородскихъ и Туровскихъ.
Л. 64. пѣснь ^ер^киліскдА кже шедержитх шбычно все
ленскда црккн, а писана ншнліх азыколіх. по грецколіу складу.
Нач. и та ^р^киліх дристикосх.
Л. 65. чн и оустдвх шкр^чдю и вечанк.
Нач. цреліх іі кнзеліх іі вгЕнх пракоелд'внмліх ^ртіАноліх.
Въ Златоустникѣ, изданномъ старообрядцами въ Почаевѣ (въ
Клинцахъ?), въ 1795 году, слово 31-е, озаглавленное: «В ъ су б о ту 3 н е
дѣли поста поученіе «вятаго Григорія Богослова» ,предста-
вляетъ большое сходство въ общемъ и въ подробностяхъ съ толкова-
ніемъ на литургію, помѣщеннымъ въ настоящемъ спискѣ.
104 УЧЕНІЕ О СИМВОЛЪ БЪРЬІ
въ 4-ку, новѣйшаго письма и сочиненія, на 168 листахъ.
Л. 1. Краткое христіанское ученіе о символѣ вѣры,
предисловіе объ истииомъ благочестіи.
Нач. Силная радость и веселіе разливается въ чувствахъ смертнаго..
32
250
Л. 159. Великое таинство воплощенія вѣчнаго слова
въ посланіи къ вѣрному своему другу изъявленное к
изложенное Іоанномъ Арндтомъ 1789.
Нач. Что Ѳеофрастъ ІІарацельсъ.
105. СБОРНІКЪ,
въ 4-ку, полууставомъ конца XV вѣка, на бомбицинѣ, юго-
славянскаго письма, на 135 листахъ.
Начала и конца недостаетъ:
Начинается словами... іѵцк е бе .
Л. 4. іѵ званы силны.
Нач. егд те призовсть силныи то не іѵстоупАЙ и кгда пдче призовеч’ те.
то нендпАи.
Л. 6 об. іѵ дрьзыи^ь.
Нач. ск дрьзыГыіь неводи на поуть. дд не вьстднеть на те. ткь ко
сотворить по воли свами.
Л. 8 . іѵ с н Ф ь.
Нач. не рлзоуліивоу ліоужоу тырдл льжд соуть нлдежд.
-- IV СТ р А сФ.
Нач. д^ь кокіри^се га поживеть. и нддежл й на спсднірдго к.
Л. 8 об. іѵ д е с е т и н Ф.
Нач. не гависе пръ гліь тырь, все бо к запобФди рдди.
-- IV ЗЛАТОАКБЦІИ^Ь.
Нач. лнкен злато не іѵпрдвдитсе. нанеси рАстлѣніриА сдліь нендсмтитсе.
Л. 9 . іѵ ж е н Ф л»у к а в Ф.
Нач. воли жити сь льволіь й сь зжикліь нежели гь женок льстивою іі
леукАвом. лоуклвство жены йзліѣнгактк зрдкь кк.
Л. 9 об. іѵ кротости.
Нач. чедо кротости» прослдви дшоу свои, й даже ки честь противоу
сдноу кк.
Л. 10 об. іѵ п і а н с т в Ф.
Нач. вь винѣ не ліоужлисе, ліногы ко погоукило вино.
Л. 11. іѵ лірктвьцй.
Нач. чедо на лірьтвьцеліх источи слезы.
Л. 11 об. іѵ чти родительь.
Нач. гк просллвиль к іѵца іѵ чед'Ц .
Л. 12 об . повела кніе п рФлі о у д р ост и.
Нач. прѣліоудрость выхвалить дшоу свою и посрѣ лн свой по\влшт.се.
251
Л. 14. ш о у ч е н и га стго д іі л а а н д р е а .
Нач. ккшкшоу столюу дплоу Андрею вк скнлік ск оученікі си. ндчеше й
вкпрАШДТИ ібкоу ксте й что к кдше сло. шкеірдкк Андреи рГ к ни.
іи гдлилеискАдго кслікі оучениі^и. а слово оуко слкішдсте ш нк.ик кже
нзкіде ш икрллга. изидоше же йродигади, Гі р'кше іи оуко слкішд^олік.
нзкіде ш икрллід. изидоше же нродигади, Гі ртше іи оуко слкішд^олік. нк
нродл глклік йстіи к ^к. йже оуркднл низложикк Гі шБлічесе кх герсонксккін
в'Енцк. й иже покади ліногми кксчдкикк. иікеі|іАк же Андреи ре. послоушлн
те ліене. нріѵк йнопл'кліеникк Б'кше. снк днчипдтрд рдвд крёвл асколонита.
иршдк же ткк б'кше гоуБителк чедосувителк лі^жк лкстикь. й не Б'кше жидо
вини. ни ш пл'кліене йюдина.
Кончается словами: и кидеціилік налік кго вк г чд дне ккзнё се на нео
и гкде іѵдесноую ифа скокго. лікі же сожиддклік кго нд концк к'ккк пріичн
соудитн жикилік н ліркткмлік. кліоу же СЛАБА ск іоцелік И СТЛ1К Д^ОЛІК.
Л. 18 об. келиіидго кдсилига посланно пиніе кк столлоу
Григорію кгослокоу.
Нач. П03НД ткок послдник гако дроузн дроугшккк ской дітн.
Л. 25. лі іТ и к стго й сланнаго пркколікА й с т Ар4 іі іи и и кі лр
диділконд стефлнд.
Нач. пдліетн докриі пр'илежоуіріи ккзлюблкніи.
Л. 32. ІІОДНА ЗА А у СТА Г О Ар^ИКППА КОНСТАНТИНА ГрД СЛО КО
нд пр'Есток а ба нашего пр'кюБрдженик.
Нач. пріидете дроуз'іи дни кх кулскш нел'кнно призрилік скрокиі|іг.
Л. 36 об. йже
ЗЛАОуСТДГО
н о у ю.
Нач. іѵті» чюскк нд чіосд гнга ид'клік Брлтик.
Л. 42. кх ( ~
КК СТ^'К ПріТоБНАДГО ШЦД НАШеГО ІIV А Н А
Ар^ИКППА КОНСТАНТИНА Г р А Д А . СЛО К НОЛЮ Ц Б 4 Т
С Л 6 Кк II р'к П ОАО
С Т К ІѴ Ц А Н А Ш і Г О І 10 А ЗЛДОуСТАГО
Б Л Н Н И К П р А 3' Н И К А .
Нач. шипккк Гі гаклкко Гі финикк. и прочій шкоі|інін
.1. 46 об. IV ІѴКр'ктСНІИ Ч'Г'НАГО кртл.
Нач. КК Л'кто С6ДЛІО ЦрТКОуЮІ|ІОу костднтиноу.
Л. 48. 10 КБСТА’ГІИ ПЛАКИД'к КОККОД'к.
Нач. кх дніи іфткл тршганд цріа.
Л. 57 об. ліние сткію дплоу петрл и пакла.
Нач. бкістк прйти петроу кх рилік. и тоу оучецюу.
.1. 66 об. поувдлкніе II Р'Е А и К Н А А го я; и т и га с
ПррКА ИЛИК.
Нач. илига скк прркк бм ш зелілк чезкитксккік.
Л . 70. С Л О К О П <? \ К Д Л Н IV
створено н Гі п о лі к к л и лі е н т о лі х .
Нач.. се ннга св'Етло прлзнкстко ликкствоуюі|іе пріид'кте ехзлісблкііиіи.
плодоке.
ТІО Й Б іЛИ К А Г О
НА И р ‘Е С Ч' А К Л К Н И К П р С Т КІ К Б Ц0.
252 —
Россійской Словесности,
СТГО СНЛвесТрА П А П
кі рНЛІСКААГО И Ш К р 1|1 е
Принадлежитъ Клименту епископу Словенскому. (См.статью Ундоль^
екаго, въ Бесѣдахъ общества любителей
внп. I, стр. 35).
Л. 71. «5 житіи
НІИ СТГО р ГД ПрКБААГО КОСТАНТННА.
Нач. снк Блженіи силвестрк. тридетнок лѣто
Л. 74 об. ді ц д ноккрл вк кв днк пАліетк в ел и к о с да в н о ли ѵ
4ГІіК»у хвоу геіѵргик. се же и лпри.
Нач. ненлвидѣи Гіспрквл члкьк злосквѣтникь дигаволк.
Л. 83. словесл избрана ст^к іѵцьь.
Нач. кѣше нѣкы стлрцк нлрицАкліыи іерлкь. '
Л. 85. вьпро стго анлстлей га.
Нач. что и кже не прѣстлнно лілитисе.
Л. 88. нѣко-кго іо^а кк сноу своклиу словесл полкзндл.
Нач. сноу Гі чедо.. приклони оур твок. и послоушли.
Л. 92. СЛО ІIV А Н А лінн^л лі о н д с т ы р л СТГО САВЫ Ш Й А С А ф Ѣ
снѣ лвенирл ЦрА. КАКО измде іѵстдвивк цртвл. вк вкноутр
НИИ поусткінк 6 К 3 кі СКАТИ ДРОБНАГО СИ Ш Ц А В А р Л А Л4 А .
Нач. изкіде «уво іѵ іфтвл довлкіи іѵнь ііѵлслфь.
Л. 108. ліі^л генл діднь жнтнк нже вь стыи
ндшего прквдго Ар^іеппл всѣ СркБСКкІ и грксккі
Нач. цртбоуі|іоу гоу нлшелюу "ісоу ^оу.
Краткое, проложное, житіе св. Савы Сербскаго,
неніе Домиціапаг жизнеописателя св. Савы, издано
Бѣлградѣ въ 1860 г.
Л. 121. іѵ житіи Гі іѵ прѣстлвлкнін стго й
ндше силіеіѵнл н ели не новаго ліѵроточі^А срвскллго.
тт	П0ДІ0^ГКЬ|К не-ИАнга.
цртво тш. нде вк
кьсдоде.
П р П Б Н А Г О ШЦА
ЗМік. К V САВЫ.
Подлинное сочи-
Даничичемъ, въ
ПрПБНААГО ШЦА
Нач. ГДНк веЛИКЫ САЛІОДркЖкЦК КСС СрБСКС ЗММК и
І^ТКОКАА ІѴЧЬСТБОЛІЬ СКОНЛ1К 4ІН0ГАА
СТОуК ГОр».
Л. 123 об. 41 Ц А Д і К А Б р А. ВХ 5 ДНК ЧМ СТГО
Б А 6 И Г 410 у
лѢтА Н
ІѴСТАВЫВЬ
Н Н К О Л кі КАКО И 3
жи іѵ сьлірти.
Нач. вк врѣ.ненА і^рга Константина ліетежь бы.
Л. 129 об. ліцл іѵктелікрл кв днк лТние стго великослдвнл
ГО ЛІНКА ^вд диліитрига.
Правописапіе во всемъ сборникѣ, какъ видно пзъ приведенныхъ
выписокъ, Сербское. Замѣчательно выдержано употребленіе ьь въ родит.
пад. мн. числа: іѵцкь, др(уговкь,—чйскк, и въ словѣ скк. Въ началѣ и
въ концѣ словъ, а также послѣ гласныхъ и плавныхъ, вездѣ пишется к.
— 253 —
юа СБОРНИКЪ ПОУЧИТЕЛЬНЫХЪ (Ж.
въ 4-ку, полууставомъ XVI вѣка, на 238 листахъ.
Начало и конецъ утрачены.
Л. 1—210. Выписки изъ Кормчей книги.
Л. 210. п о в 1 с т ь діиеполезнд н 1 к о е г о с т д р а .
Нач . СТАрСЦХ НІКЫИ вх ПУСТЫНИ АінбгЫАІИ АІТЫ БЫЕХ . АІОЛАІШСА ВГ^ ГЛА .
Л. 213 Об.ПрПБНАГОІѴ ЦАПА ІІІ еГОСТСДАНА фивенскдго IV 6 Д 1
нін віеноціны. іхі вх стыа н е л а . и в х прлздникы г о с п о с к ы а
»у чиненый. повісти чмдны.
Нач. схтвореныл піснеліх чдсіѵвы никдко же не невревн.
Л. 215. и? оучительствх іѵцд а лі м о с а .
Нач. четьіри веіри сдть, Гі діре единиух йлідть чакх.
Л. 223 об. іѵ старчества.	•
Нач. шшелникх нікын вы еппх. сіи блгобіньствд пади и везліолвіа ни
ко.ноу же не зАпреіраше.
Л. 224 об. злАтоустово ш еже кх корнндеш послдніл.
Нач. ліерзость оуво естх егдд кто гнІвдетсА й досдждеть.
Л. 225. ш стдречьствд.
Нач. вхпроси авва витилііе іо^д пиліинд гаа.
Л. 225 об. йже іѵ лілтфел стго еѵглід.
Нач. сАЫШАСте іако репо бы древниліх не прелнвы твориши.
Л. 228 об. деіѵдоритово іѵ сказані'а прркд йосиа.
Нач. рече гь, ііосіе, иди й пойліи севі жен^’ бахдниц^.
Л. 230 об. іо с т д р е ч ь с к д д г о.
Нач. рече нікын іѵ стдрецх не довро есть, ниже полезно, но відно н
г^внтелно НОВОНДЧАЛНЫИЛ1Х .
Л. 232. стго ефрелід.
Нач. врдтх крдтд нАКАзовлше вх Аже по кз^ на д'Ьлдніе двоеное.
Л. 233. злАтоеустово.
Нач. егдд кто стажить бола посл'ЬдоукірА стрл^ вжіл;.
Л. 235. ІѴ ЖИТІА СТГО І ІОАННА лілтбаго.
Нач. діре се кога слышал бьі прлідрын цѵдннх іако ліилостибх есть н*Ъкын.
Л. 236. ІѴ ЖИТІА ГрИГОр'ІА ПАПЫ рИЛІСКАГО.
Нач. йже бх сты^х григоріе папа риліхскый. первіе оуво йгоуліенх ві.
Л. 237 об. ш постньцх стго басиаіа.
Нач. піо’вАет ли сх еретики или еллнньі по сличаю шврІтш^СА нігде.
или гастн сх нилін или іукловАтн й^х.
2 54
107. СБОРНИКЪ ПОУЧИТЕЛЬНЫХЪ СЛОВЪ.
въ листъ, полууставомъ XVII вѣка, въ два столбца, на 352 л:
Л. 1. И ж е ко с т кі у х іѵ ц л н д ш е г о і ш д н н а з д д тоу с т д г о. іѵ
лі ы т д р н и фл^н сен.
Нач. іакоже к ч^вхственнкі сдд'Іі рдзличніи плоди Л’тк.
Л. 5 об. иже во стмух Гѵі^д ндшего Іоанна друіепкпд но
с т е и т и н а г р д д д 3 л д т о у с ч- д д г о , слово о у ч- Ф ш н о іѵ о у лі е у г
шиух. ГЛЛ6Д 6.
Нач. в'ксч'к слово ліногдждкі оуч’сштги пол'кзіп,.
Л. 10 об. н д п р е с л д в н о е в о с к р7 н Т е г д ншего 7 с у р т л слово
і іѵ д н н д злдтооустдго. глдвд г.
Нач. клго вреліл іі все докроглдсно подокно.
Л. 13. тогоже Гіѵдннд златоустаго слово на стое воскрніе
у во. глдвд д.
Нач. з'кло ліи ніТ'І; оуліх іѵкдерхжиті,. гдкского воскрсен'ІА.
Л. 15. во второ велики и ііѵдннд ддлідскинд слово іѵоусоу
шеи слюковницкі іі іѵ притчи виногрддд. глдвд 6-
Нач. движет ліа нд глдні’е слхнечное слово кжіе.
Л. 22. Гіѵдннд злдтооустдго вдтрідруд цригрддд словонд
вознесеніе гд ндшего 7с у д. глдвд 5.
Нач. клгх года днв. все ндліх бозпити пррческое іѵно слово.
Л. 26. иже во стыух іідіуд ншего Іоанна др’уиеппа црдгрд
дд Злдтооустдго. словонд стоую ПАНТИ костію, глдвд 3.
Нач. дуовнФп клгоддти сх нкси днк наліх просветившеисА.
Л. 28. Ж И ВОТ В О р А ||| д г о кртд ГНА лі ц д ЛІДИІД ВХ 3 Д Н к вх
грддФ іерліФ. вх г чд дни. при костантинФ с н д велйкдго ко
стентинл. іі іѵ кжтвенно слютреніи не лестное исповѣданіе,
г л а в а и.
Нач. слнцд свѣтлѣиши ндстоАі|іее чоржество покдзаса.
Л. 35 об. кирилд ліниуд слово іѵ сказаніа ствіух книгхпо
у В Д Л Д с Т к( ЛІ X іѵ е ЛІ X стго н и к и и с к д г о с о к о р д. глдвд д.
Нач. іако ритори и в'ктіА сир-Ьік л'Ьгописцм.
Сочиненіе Кирилта, епископа Туровскаго. (С.ч. Рукописи графа
А. С. Уварова, томъ II, стр. 50—64).
Л. 42. во стоую великою соукочА нд оутрени слово стго
г р и г о р и а д р у і е п п д д н т и іѵ у и и с к д г о іѵ п о л о ж е н и и гни вс-
гр О Г, X . г л л в л 7 .
Нач. чоудесд гна іі силм кто возлюклеіінии возглетк.
Л. 4й. и ж е во ітіцх і'ѵіуа нашего гриіориА кгословіуд
<і а т р и а р у а іуригрддд. слово іѵ с толіх д7Ф во вели ко у и н-іуоу.
глава аі.
Пач. ріуФліх оуко іѵ століх дііф дмшоу<|іеліх.
Л. 51. в н о в о у ю н е д Ф л м по п а с іу е купила ліни^д слово іѵ по
новлФніи во с кр ні а н іѵ арч'^сФ. и іѵ фоліине испытаніи,
глава кі.
Нач. велика оучтал іі ліоудра скадателд.
Сочиненіе Кирилла, епископа Туровскаго. См. Рукописи графа
Л. С. Уварова, т. II, стр. 19—2-4.
Л. 5 7 об. внелю г_ю по па сіу Ф сгмцх ліироносніух купила
ліни\а іѵ снатии тФла ува іі іѵ ліироносиіуд^х. глава гі.
Нач. прздникх іѵ праздника ччг’хнФііши приспФлх есть.
Сочиненіе Кирилла, епископа Туровскаго. См. Рукописи графа
А. С. Уварова, т. II, стр. 25 — 35.
Л. 68. внелю д-іо по па сіу 4; курила сліиреннаго епкпа тоу
р о в с к о і- о. слово іѵ с к а з а и і а і е ѵ л к с к а г о іѵ р л з с л л б л е н н е лі х.
глава ді.
Нач. незліФрнда нііснда вмсоча.
См. Рукописи графа А. С. Уварова, т. II, стр. 36—42.
Л. 74 об. иже во спір іѵ іу а н а ш е г о. ііѵанна златооустаа
го плтриіар;ул цргаграда, слово вх преполовение. глава еі.
Нач. іід'кже влка ідко йсч’очникх телесно животѣ приидетк.
Л. 77.6 недилю е_ю по пасіуф пооучение іѵ стго ііѵаннова
еѵлиА іѵ с а лі а р а н м н и. глава 5і.
Нач. днк наліх пѵлскаго кллдаза.
Л. 85. в нлю ь.ю по пасіуе к и рила ліни^а. слово іѵ еѵлиА.
іѵ слФпцФ Гі іѵ зависти жидовстеіі. глава 31.
Нач. лілтк вжию іі человФііолюв'іе.
См. Рукописи графа А С. Уварова, т. II, стр. 43—49.
Л. 91. і іѵ а н н а златоустаго й наложнаго пастмрАнелніуФ
лі Ф р н а г о е іі п а по Гитин у к а о у г о д н и к а Гі к х с в о и лі х іѵ в іу а лі х
п о о у ч г н і е п о с л Ф д н е е в с Ф х о у ч е н і п его, е лі о у ж е е с ч' ь н а ч а
Т О К X .
Пач. БолФдно слово еже іізрече вх здточении сый.
Л. 95. слово іѵ женФ припиши іі нешфитеу йсповФдатиса.
глава, ді.
Нач. чччіын неіѵфитх докродФтелнмГі ліниул.
.1. 97. слово іѵ лілтвФліх и сулдстиіуФ. глава к.
Пач. бкість люѵжх кголикивх .
— 256
Л. 9 8 об. с л о а о іб со з о лі і н 4; како лі л т кі н ю длити н и ір с лі .
ГЛАВА КД.
Нач. виста н4кто члкх живкій во ііерлліе.
Л. 99 об. слово стго епифлниА, др^неппА кѵпрхсклго
Ш С Т р О В 4 IV Ж И Т И И СТкІА Б Ц А . ГЛАВА КВ.
Нач. ш изв'Ьстхн'кн н истинной вци.
Л. 116. СЛОВО СТГО ШЦА НАШЕГО А ф А Н 4 С И А Ар^ИСППА АЛСК
сдндр'кнскАго внлк верБноую. ГЛАВА кг.
Нач. СТрАШНА 6ОЗЛЮБЛСННН ТАИНА.
Л. 118. СЛОВО ВНСЛН Б6рБЖ Н0 у Ю . ГЛАВА КД .
Нач. дна созкіЕдетк ндсх врдтие.
Л. 122. в п н е с т р т н и и слово Толина злдтдоустдго іѵ йіѵ
енф'Ь. ГЛАВА К6.
Нач. волноуюірисА кордвланицкі вх поустаіни люрст'Ьн.
Л. 127. втожеввтро. словоішанна злдтооустдго ібТдвх.
ГЛАВА Кй.
Нач. егдд кончнноу житі'а сего поліАноутн.
Л. 132. вх дву в іл и к Т а н е л и слово іоанна 3 л а т о о у с т а
ГО. ГЛАВА К3.
Нач. ВСЕГДА кгх ако челов'Ьколіокецх.
Л. 138. в тоу сре вТ. слово стго бфрелод постникл іѵвл^д
Н ИЦ'к. ГЛАВА КН .
Нач. ЛІНОГкІЛІХ СТкІЛІХ соуіриліх ВЖИНЛІХ.
Л. 148. вх четверто кх вТ нлн евсевнА Але^дндр-кнскАго
СЛОВО Ш ЛІ Ц в ГНИ. ГЛАВА кд.
Нач. вчердшнюіо р'Ьча дна лікіелю нзр'ЬшнтнсА.
Л. 152 об. вхтонжде дньішанна злдтооустдго др^неппд
КОНСТАНТИНА Г04ДА БЕСѢДА рЕЧЕННАА ВХ ДНк II О ір Е Н И А . Г Л А ВА Л .
Нач. лить бжнн н члколнБие пропоб'Ьдлеті» твлрь вса.
Л. 157. вх па велнккіи слово ішанна злдтооустдго. іѵ толіх.
АКО А ір е В О 3 Лі О Ж Н О V ЧАША СИ ДА ЛІНЛІОНДСТЬ. ГЛДВД ЛА.
Нач. ничто же шстдвишл црквхнии «учители.
Л. 164. ВХПАТОКХЖе СЛОВО ІШАННА ЗЛАТАОуСТДГОШ рАЗВОЙ
НИЦ'Ь. ГЛАВА ЛВ.
Нач. днк вголнвное влгочтис.
Л. 167. ВХТОНЖСДНК ІіѴАННАЗЛДТООуСТАГО СЛО. ГЛАВА лг.
Нач. велнкд оуво естк твлрх.
Л. 170 об. слово стго григоріА днтнш^ннскдго во вели
коую соувот^ ш воскрсенин гі7и. глава лд.
Нач. по^вдленх і^ерковнкін сен закоііх.
— 257
Л. 178. вх соу к е л и к о у іо иже а о сткцх іѵцд ншего епнфд
Н І А Іі V П р X С Іі А Г О А Щ И ( П Іі II А . С Л О Б О Ш П О Г р і Б і Н И И Т ’І Л А Г А Н А Ш і Г О
7 С \ А . Г Л А К А АС- .
Нач. что и днь везліолвие ліного на зелілн.
Л. 192 об. СЛОВО ІШДННД 3 Л А Т О О у I Т А Г О НА воскрсение ТА
ншего (7 ^ртд. Г44Б4 45•
Нач. нынѣ не печАтлите двери і^рііовньіА.
Л. 19 9. и ш а н н а з л а т о у с т а по п о в ч е н і е н д в ш с іі р е с е н і е \ к о
ГЛАВА ЛЗ-
Нач. і^іііви стѣй приспѣ прдзниііх восіірні'га ^вд.
Л. 2 01 . ЛІ А ЛІ Д І А ВХ Д ДНЬ Лічн'іе СТГО ХрИСТофорА. ГЛАВА 4И.
Нач. б лѣто второенддесАть цртвд деіііевд.
Л. 210 об. лі а феврААА вх гі. днк ж и т и е и жизнь при а
НАГО шу ншего ЛІАрТИНІАНД. ГЛАВА Л Д.
Нач. влизх грддд ііесдріА пдлестинскіга.
Л. 222 об. ліцд іюла гі слово ш стѣаіх
ГЛАВА л7.
АрДАНТлѢ ГДБрІИлѢ.
Нач. возвеличиліх оуко врдтие.
Л. 226 об. лііуд д е к д лі в р и га вх ісв днь люученне стыа дна
стдсіга вели колічн цьі. глдвд лід.
Нач. ВХ ДНИ ДІШІІЛИТІАНД ЦрА.
Л. 230. ліцд іклі'А вх ке дни. житіе и жизнь преподоныл
літре ншса бвпрдіісии. глдвд л7в.
Нач. ВХ ДНИ БЛГОЧТИБДГО црл фешдосі'А.
Л. 248. ліі^д дпрелА во д днь жнтие и жизнь прп’вныА
:»і р і и е г ѵ п е т с к ы а . глава ліг.
Нач. ТАЙноу І^рвоу ДОБрО есть ТАИТИ.
Л. 263. ЛІ^Д ШІІТОрАБХЙ ДНЬПрПБНЫАЛІТре ндшедпе ЛАГНИ
вывшей БЛ^ДНИІ^Ы. ГЛАВА лід.
Наа. шіул Таііобх поведд наліх.
Л. 269 об. ліцд н о слі вр и га вх кд д ІІ ь ліние стыга ліеученици
е іі д т е р и н ы. глава лІе.
Нач. лѣтл третигагонддесАте Гі патого.
Л. 281 об. лі ц д деііДбріА во іід днь житіе іі жизнь и во
сты\х шца наш7 петрд лінтрополитд ііі евсіідго іі все а р^си
новаго чоудотворцд ііѵпріАноліх лі и т р о п о л и то лі х паліа его
СПИСАНА, глдвд л7з.
Нач. прдвени^и во вѣ живЧ.
Л. 292. стого полддѢа лі н и у а слово ш второ лі х пришествин.
и ш стрдш неліх ссудѣ іі ш всудоуіреи лісуцѣ и о суліилении
ДШИ. ГААБА л73-
П О р О Ц і . КАПО
р о в г в о в і (»
Гі
отроки.
ГЛАВА НГ.
Нач. нн*к ііспом.ігл д.Ііе . пігк оуліилнсА.
Л. 309. II О Б’І; ГТК ПОЛЕЗНА II О II ( р В М Гі іі о I І ІІІ Д р і Б Н А Г О ГІ и с л
НІ А СЛОЖЕНА ВО С II ОЛ! II Н А Н І А АВЛАІОірЙ П р І С Л А Б Н О Б кі Б Ш і Г О '10 у
ДЕ СИ. ЕГДА ПЕрСИ ВАрВАрИ Цр'ГБОуіОірИ Гр А 10 БЛЕ ГОША КрАН НК....
ГЛАВА ЛІИ .
Нач. В Л'ктА ЙрАКЛИА іфл ГрЕЧЕСКАГО.
Л. 318. ЛІ Ц А НОЕЛІВрИА ВШ КБ ДНК ЧвуДО СТГО ВЕЛИКАГО
У В А ЛІОуЧЕНИКА Г 6 Ш р Г И А . ГЛАВА ЛІД.
Нач. КДКО НЗрЕКОу стрАшхноую силоу.
Л . 3 2Л . Лі ф А А 7 В X 31 ДНК СЛОВО Ш Д А Н И Гі Л Е
ВИЛА сокроуши КГА. Н 3 Лі И А оулірТВИ. Гі' БТОрОЕ В
ЖЕНЯ Б КІ С Т К КО Л ВОЛГА Гі ИМЕНА КЫСТК. ГЛАВА И.
Нач. СИЙ ДАНИЙЛХ великии во пророцеух.
Л. 323. ВИД'ІІНІЕ ІІЕрБОЕ СТГО ПрОрОКА ДАНИ ИЛА
Г Л А Б А НА .
Нач. БО ВрЕЛІЕНА ІОНА Б'к Н’ккЫН люужх ВО ЕАВИЛОНЕ.
Л. 325 об. Б ТО ИЖЕ ДНК СКАЗАНІЕ Гі ПОуЧНІЕ
ІОЧ'рОКОЛІХ. ГЛАВА НВ.
Нач. ПОуВАЛИЛІХ БЛГАГО КГА. ПрОСЛАВЛАКІ|ІАГО СТЫА С6ОА
Л. 328 об . ПООуЧЕНІЕ ВС'кліХ урЧЧАНОЛІХ.
Нач. ПЕрв’кЕ йлі'кти стрдух бжіи во ср^кі.
Л. 332 об. СЛОВО ІІІ ПАТЕрИКА. ГЛАВА НД.
Нач. рЕЧЕ АВВА АНЧ’ОНИИ АКОЖЕ ркІБЫ ЛІЕДЛАірЕ.
Л . 333. ЛІ А Г Е Н В А р А ДІ ДНК. СЛОВО Ш Ж И Т І А СТГО Ш Ц А НАШЕГО
Д 6 ш Д О СІА. ГЛАВА Н6 .
Нач. столпу иіцоу нашелі^ фбіодосию.
Л . 3 3 6 об . ЛІ ф А ф Е В р А Л А В О Г Д Н К СТГО С Е ДІ И 10 Н А К Г О П р І И ЛІ Ц Л
СЛОВО СТГО Т И ЛІ 0 ,0, 'ІІ А П р О 3 Б И Т Е р А 7 Е р 0 у С А Л И ЛІ С К А Г О . Г Л А К А НБ .
Нач. се бозлкбленни ніі'к наліх почтеннаго б лоуцм бѵлін прпкндго селіионА.
Л. 338. ЛІЦА фЁ ВО вторый НА ЦА ДНК ЙЖЕ БО С Т КІ у X ІІІ Ц А
НАШЕГО ЛІ Е Л Е Н Т И А А р у И Е П П А А Н ’Г И 10 у І Гі С К А Г О . 6 X ЧОИ ДНК П р і
С Т А 6 Л ’к Н І Е йже ВО С Т кі у X ІІІ Ц Л НАШЕГО А Л Е ’к А новаго чоудо
творцд ЛІ И Т р О П О Л И Т А С Т ’к ІІ Ш И А ЛІ И ’Г р О П О Л И А К И Е В С К И А.
рву СИ. СОСНА КЛЕИ О ЖЕ Б Ы С Т I»
П А у О Лі X Е ЛІ X .
Е 6 С К А Г О И В С Е А р 0 у С И Й (О Н А ЛІ И Т р О П О Л И Т А . С П р О р А С Ж Д Е II И і ЛІ X .
ЕЖЕ Ш НЕЛІХ Ч ’ГНА Г О С О КО р А СТИТЕЛСКА. К О Л И 10 ЖЕ К Г О Л 10 К И К А Г О
Й ВСЕДЕрЖАВНА Г О ГДрА ВЕЛИКАГО КНА3А ВАСИЛКА ВАСИЛЬЕВИЧА
К Г Е А р С И Й при К Л Г О р О Д Н Е ЛІ X Й К Л Г О Ч Т И К О ЛІ X Г О С Н 0 у ВЕЛИКО ЛІ X
К II А ЗИ . ІІ ВА Н'к ВАСНЛКЕВИЧИ. ВСЕ А рОуСИ. ГЛАВА ІІ3 .
Пач. ЕЛЛІА оуко БЖч'вЕННкІЛІХ ЛІСуЖЕЛІХ уОТАЦІИЛІХ НАЧАТИ II НАПИСАТИ ,
Ш I о у С А А н ’к.
П О у В А Л А тре
И К С і А
ЖИТІИ и чоудесА 6 .И А Н А у ОЛІХ
. ПО К Л Г О С Л О 6 і Н МО Г Н А П р і О С ф і Н Н А Г О А р у И 6 II П А НИ
А	X	<1	о
Л. ,’>±;і об. лі ц л іУліа (іо і)і днк стоул'о люучсникУ ІІІІрА
Я сули ТА. БХ ТОП ЖЕ ДНК П А ЛІ А Т к КН3А К Л А Д И ЛІ Е р А КрТИВХшТ
р с у к о у н з Е ЛІ л ю.
Нач. сі. СНХ БкІСТК СТОСЛАвУ. IV ПЛЕЛІЕНИ КАрАЖЕСКАГІѴ КНА ВЛАДИЛІЕрХ ПЕрХКИЕ
КО ПДОЛОЛІХ ЛІНОГО ПОТІЦАНІЕ ткорл.
108. СБОРНИКЪ.
въ
4ку, скорописью конца ХѴП вѣка, на 274 листахъ.
1.
л.
Л.
главы,
кана служвд (Нач.
се а. Всѣхъ главъ показано 51.
листовъ текстъ начинается съ 3-й
ИСТОЛКО-
СКАЗАНІЕ ГЛАВА КНИГИ
5 . За утратою начальныхъ
оглавленіи названной; о ст'Ііи просфорѣ і’ 6 кинѣ.
. ТАІІОЖЕ НАСХ НАуЧИІПА СТМ АПЛи) . ПерВЫЯ ДВѢ ГЛЯВЫ,
по оглавленію: 1) сказаніе іѵ крЕліЕНН стыга лнторгѣн, 2) законии
ОБрАЗИ IV Хртѣ СОКЕріПИПІА.
Л. 26. ГЛАВА Д.КЛ ЖЕННАГО А ф О Н А С І А ЕПКПА АЛЕ^АНДрХСКАГО
КО А Н Т И IV У К Н 3 К IV ЛІ Н О Г Й Н У Ж Н кі \ 'к ВЗЫСКАНІЙ ИЖЕ КО С І|І Е н н ы
ПИСАНІЙ Н Е Д О У ЛГІІ Н Н Ы И ДОЛЖНЫ К С Ѣ ЛІ И \ р Т І А Н кі К Ѣ Д О ЛІ кі Б кі Т И .
воспросовх рлз. тол ико же иіѵкіітокх. Въ началѣ подробное оглав-
леніе на л. 26—33. Текстъ вопросовъ и отвѣтовъ начинается съ л. 34-го.
Нач. ПЕрКИЕ Уко К'ІІрОКАКШЕИ.
Л. 87 об. ГЛАВА 5. Притчи 6 ѵ Л I. С К И А ИСТОЛКОКАНИ.
Л.89. ГЛАКА 3- ИСТОЛКОВАНЫ ПрИЧ'ЧН вКАНГЕЛкСКИЕ.
Нач. 6ѴГЛІЕ. ПрИБЛИЖИ КО СА црчъо НБНОЕ.
Л . 102 об . Г Л А К А Й . IV С Н О К А Н І Е Д О К р Ы Д Ѣ Л X . Е Ж Е 0 у Б О Гі ЛІ Ѣ Т И
Н р А К О К'ІІ р Н У К К'ІІ 1
IV Ч Е К Л Г О С Л О К И . ДрУгое
С Л 6 К Е
Гі с Лі и р е н о КГХ НЕ Уничижи.
Нач. бѢрУіО КО ІѴіуі ІІ СНА и стго ,ца.
.1. 115 об. ГЛАКА Д. СКАЗАНІЕ I
ЛріГіСТЕ Й 6 СЛІрТИ 6 го извѣстно
У П О К А 10 (|І Й НА тлѣнное
К Л А . І IV А Н Н А
Й П р Ч Т А ІА I
Нач. ДЕІѴДИ Уко АКО
ДЛЕІіСАДрѢи .
въ
ІІ Р У. СЛОВО К Ѣ р кі р А Д И . К Л 10 Н А С II ІС Е Н І е • с Т И О Р .
К Л Г О С Л О К И . ДрУгое Н 4* П І С Д Н І Е . С Т И X и Н А р И Ц А Е ЛІ кі А СТО
Е. Д (ІІ Е II ОЛ Е 3 Н кі СУ И ЛІ Ѣ Ю ||| Й Д X СОКрУшЕ. С р Ц Е С О К р У (II Е Н О
іѵ ф е іѵ ф и л е п а т р Т а р с 4 а л е а н
. ? іи ко на кончи (на) б кі к л е
/	'?•	А
• БОГАТЕСТКО. II КАКО кирн ДНЛО СО Про
ЗЛАТОУСТАГО Гі К Н Г И (?ГО С О Ж Ж Е . И ПАКИ с лі и р и
К Ч А ПО СЛірТН ? IV А Н Н А ПЛАТО у СТА Г О.
<1-	 " СКА3У1О ВЖТКЕННАІЛ ПИСАНКА ПАТрІАр\Х БкІ ко
260 —
Л. 120. гадка 7. толкованіе «і п р р ч е с т в д и с а Гі н а іб в о п л і
І|І I Н I И Г Д Н И .
Нач. с і|і е е. йдмидетх жедлх.
Л. 121об, глава ді. скдздние іі сто ковано, что есть со діа
п р е лі р о с т к б ж і а ,
Нач. ЦрКОКЬ 6ЖІА софил.
Не достаетъ конца и заглавія слѣдующей 12 главы, которая по оглав-
ленію: ЕГО СЛОВИ А іб СВтѢй іі Ж И В О Н Д Ч Д А Ь Н 4 И I і д и н о с $ ір н е;
іі Н е р А 3 Д Ѣ Л И 41 Ѣ троимы.
Нач. едино бжтво ко тре](х состдвѣ^х.
Л. 128. гадка гі. и лідргдрнтд книги выпи.
Нач. бгх ібтеі|х гдь сакаіо.
Л. 131. ГАДКА ДІ. Іб ПСДЛДІО рѣчи кх т р о іі ч е С К О 41 У сУціествУ
Нач. бгх же іц?к ншх прежде вѣкх,
Л. 131 об. глдкд еі. слоко іб пдлеи. ёж С^ТЬ 5 0В04ІЫИ
ІОЧИ СХПИСДНО ККрАТцѢ Іб НАЧАЛА ТКАрИ.
Нач. кгх прежде ксѣух нгккх. ни начала нліьіи ни конхцд.
Л. 139. глдкд ні. скдддніе іб дддліле сотвореній.
Нач. и рече бгх сотвори члка плотанд. і соткоре кысть ддд ібто ібсліи
частей. д.е іб деліліа.
Л. 139 об. гадка ді. 7ібнг златоустый пншетх.
Нач. вса бо тварь.
Л. ‘ 141. г л д к д йі. ш д ш й і іб т е л ѣ с и.
Нач^.сііі^ ібкрддо сотвори кгх члкд.
Л. 142 об, глава ді. сдліи секѣ иреуготокд’е ксе добро
Нач. бгх же члкУ слірти не сотвори.
Л. 143. глдкд к. іб преступленій дддліли.
Нач. егдд же преступи дддліх.
Л. 143 об. глдкд кд. "Г но скдздніе.
Нач. сктый насилій рече. кѣ дддліх к рдм лі дней елико гдь постилса .
Л. 144 об. глава кк. іб сотвореніи.
Нач. сололіднх рече. никтоже дюже Гідоижр'ксти всел ткдрн сотворенныл
Л. 146 об. глдкд кг. іб кода лібскй.
Нач.^іако в сов^ делмА.
Л. 148. глава кд. іб ісУск ндкнн'к.
Нач. жикх йсУсх наккинх.
Л. 149 о(?Гглдкд іІб. іб раздѣленіи жндокстеліх.
Нач. по селіх раддѣлисА.
Л. 150. глава к5. іб н о ку\о д е нос орѣ црг.
Нач. Гі пріиде нок^оносб црь.
Л. 151. глава кд. іб сдлісонѣ силнеліх.
261
Нач. ькісча .и'?.
Л. 153 об. глдвд іІи. «3 голидде.
Нач. бмстк же во цркстви саула.
Л. 155. глдвд кд. іѵ александре цр’і ліакедонсте.
Нач. родисл црк длександрх іБ нектанова іѵ волхва.
— глдвд л. оЗ посланіи проро ІБ БГД.
Нач. Гі начд бгх поскілдти.
Л. 156 об. глдвд ла. іб Б'кганіи во егнпТо ^в'к Г ц> прчтЛі
с о и ш с и ф о і іѵ и в і е н і и лі л д д е н е. е р е лі и и гле.
Нач. гласх вх рдлгк.
Л. 159. глдвд лв. іѵ стм дотаціи прогнити в пр’ении родм
в посл'кднни вреліенд. іѵ дпостолѣ Гі іѵ стнтеле^х.
Нач. прдведникх постигнетх.
Л. 159 об. глдвд лг. іб посл'кднй вреліене пррекошд.
Нач. гако гЛд^ тр'ь’см.
Л. 163. глдвд лд. іб ржч’в'к стѣ'. бцкі.
Нач. в сего іѵблдстк.
Л. 163 об. глдвд ле. іѵ Блгов'кірен’іи ст'кй бцм.
Нач. по зачатіи Гвднове.
Л. 165. глдвд лз. іѵ іб к р 'к 3 а н і и.
Нач. по законѣ Гімдейсколі^.
Л. 167 об. глдвд лз. о поученіи ^в'к Гі о чмдес^ его.
Нач. что рдди бгх іѵ жены родисл.
— глдвд ли. іѵ воз'к и о твдри сотворены а ник тоже лі о
жетх іб б р а з а Сказати.
Нач. кіи естк іѵБрдзо бгх.
Л. 168. глдвд лд. Заглавіе ея по оглавленію: іѵ прекмвдні'и
г д н и со ч е н и к д лі и с в о и лі и по в о с к р н і и.
Нач. преккістк же гк.
Л. 173. глдвд лі. стіи іѵ ц м сотворишд книги на цркковное
п 'к н и е.
Л. 174 об. глдвд лІа. притча іѵ пхтицд.
Нач. естк оуво птица в велиц'ки индиі иліен’е діни^х.
Л. 176 об. глдвд Лв. іб зв'кри притча.
Нач. левх зв'крь илѵке три естесчвд.
Л. 17 7. г л а в д лІг. іѵ и н о в 'к р ц е.
Нач. естк рмкм ліного.
Л. 178. глдвд лТд. іѵ Гі н о в 'к р ц е.
Нач. бкістк н'ккто члкх богдтх.
Л. 179. глдвд ліе. слово стго іоцд епкпд ліедодіА пата
р о лі с к а г о іб перво род^ й о п о с л 4 д н е лі х.
262
Пач. ь'І;,І.0410 же іЛди
Л. 18-1 об. глдвд .115. іб ДДрИАІіе н.
Нач. нѣкто ддрьАнх црь.
Л. 186 глдвд .113. о фоуі; лі’ьчители.
Нач. нѣкто кысть во грдде.
Л. 186. об. глдвд л»и іѵ 03нс цри.
Нач. йнх црх.
Л. 187 об. глдвд лід. кесѣдд тре стителей вдсиліа великдго,
григорИА бго с л о в д и івднд 3 л а т о у с т д г о іи пдтерикд р и ли к д г іи.
Нач. григорей рече. ігго первый і;гд ндрече нд зеліли.
Многими подробностями отличается отъ изданныхъ списковъ въ
Памятникахъ отреч. русской литературы т. II, стр. 430—438, и въ
Памятникахъ старинной русской литературы, выпускъ III, стр. 169—178.
Л. 197 вопрошеніе ікдннд его слова сдліого ^ртд.
Нач. ги скажи ліи пришегГвие чъое нд зеділм. и которые- преже всѣух
с^дх ИЛіС приАти. Изложено въ краткой формѣ вопросовъ и отвѣтовъ.
Л. 201 об. слово іи л в ѣ.
Нач. три естествд йлмть левх.
Л. 205. притчи с т о л к о лі х.
Нач. вдсилей рече. что есть секирд уже при корени древд лѣжитх.
йбѢт. корень есть вѣрд, д древо члцы. секирд всѣліх члколіх кончина.
Василій рече. кдко иліа вол^воліх.
Л. 212. прнчд еѵльскдА іи блѣдно сне.
Нач. члкх нѣкто іліѢа .
Л. 213. притчи с толколіх.
Нач. црь поддти ниіриліх но й здповѣди положи.’
Л. 238. глдвд н слово сты іоцх.
Нач. горе чліЛ1 толі^ всако зло творитх.
Въ этомъ словѣ, между прочимъ, говорится, что въ людяхъ—
три кручины: еднндА желтд, другдл зеленд, третел чернд. іи желтые
ЗДВАзывдетсА огненндл колѣзнь, д іи зеленые нутренндА Болѣзнь, д іи черные
сліерть. а кручннд члку все авлаітса іи лишнаго питьа і спдньа (л. 238 об.).
Л. 239 об. глдвд нд. а се іи четыре врелілне. діре кто оіре
п о с т и т и с а в великій постх.
Нач. ліца лідртд ді|іе члкх поститса первою нелѣдм. в гюнедѣлникх к
сред)>. в пато четьіри дни дд причтетсл ді родоліх дврддлілиліх.
Л. 241. поученіе іи трЧ’дѣ й іи с п7ен иі и іи цртвіи кжиі.
Нач. не лѣнитесл крдтие іи своеліх сіісенн.
.1. 244 об. іи прчтѣй толковдние кдкокьип.і і что а
с т ы \ х іи ц х.
263 —
Нач. но сч рашнеліх вознесена гдд ига,
Л. 246. сказаніе чюдо лінтрд печерскаго.
Нач. во едннЧ1 ноірк пріидошд нднь рдзкоиницм.
Изъ Кіевопечерскаго Патерика, какъ и нижеслѣдующая.
Л. 248 об. се нно чюдо іѵ цркви стыа бцм.
Пач. нѣкій волдринх.
Л. 249—268. Безъ отдѣльнаго заглавія выписки изъ Скитскаго
Патерика.
Л. 268 об. слово стм іѵцх.
Нач. ді|іе не вѣете кратие кдко стрдух.
Л. 273. слово сведено прнтчдліи іб сосгаве тѣла члвча.
Нач. йже писдние рече. что есть егдд іѵп^стѣетх зелілл и црв изнелюжетх.
109.	СБОРНИКЪ О ДАТИВАХЪ,
въ 4-ку, скорописью XVII вѣка, на 167 листахъ.
Л. 1—85. Апокалипсисъ Іоанна Богослова, съ толкованіемъ Андрея
Кесарійскаго.
Л. 86. слово ііодннд злдтооустдго а р у іепископа констдн
тина града, аціе уоціеши почти стм а писані'а пли чт^ірдго
послышати поліолиса доли твою сею.
Нач. гй іс уе і'бврхзи ліи слово твое.
—с к л з л н і л полезна 6 л а т и н о у х. к о г д а іб л у ч и ш а с а іѵ г р е к х
н стма кжіа цркви, іі кдко іі з х о г, р ѣ т о іп а сек'к ереси еже
іѵ п р ѣ с н о ч н а а с л о у ж и т и. Гі у л ’ь еже на стго д у а.
Нач. вх Л'кта клгочкечивмух црен Константина и иринм літри его.
Помѣщенное здѣсь сказаніе о крещеніи Угровъ и Болгаръ см. въ
моемъ Обзорѣ хронографовъ русской редакціи, вып. 1-й, стр. 181—183.
Л. 95 об. іі с п о в’кд а ніе вх к ратц к. кдко іі его же ра д и д-ка д
іѵ л о у ч и іп а с а ііі насх лдтинд. Гі Г13 верже ни кміпд іб прхвенствд
своего н ііі іінііічі полгкннмух ид'кже пишутсА.
Нач. К'кіпл на сед.по.нх сопорѣ андр'канх папа рижскій. п гюто.пх лешнх
гаже стедднх.
На Греческомъ см. Мопшпепіа ^гаеса аіі РЬоІіиш, ВаіівЬопае, 1869 г.,
р. 154 и с.іѣд.
.1. 98 об. слово третіе іб латин'к сказаніе кі а и л \ іѵ лач'ин’к
“ іо о и р •!; с н о ц е у х .
264
Пач. кх вдліх слово іѵ ^кггрі'и рѵлілАне, ваше рдзглАсіе, і<ы сх паліи не
единствУете.
Л. 137 об. писаніе ліи^дилд пдтрідр^д Константина г рада
еже посла пдтрідр^У днтіо^ійсколіу петрУ. о ересѣ^х ла
ТННСКИ^Х.
Нач. прекджноліУ и д^овноліУ срдтУ и схслоужекникУ ніИеліУ преібефен
ноліУ пдтріаруУ кжіаго града великіа днтіо^ід кирх Петру.
Л. 141 об. посланіе доліника дрреппд венетійскдго еже
посла кх сгѣйшеліУ пдтрі др^У великіа днтіо^ід. кѵрх петру
іб опрѣснокоу же и іѵ прочн^х свон^х.
Нач. превысокдго пртлд еже вх днктиб^ійской цркви прхвопртльноліУ вели
колюу патріарху.
Л. 143 об. іб п и с д н і е с т 4; й ш а г о п а т р і а р а петра к х д о лі н и к о У
др^ГеппУ венетійсколюу противУ писанію его посла н ноліУ.
Нач. чтноліУ Гі рдвнодггльнодіУ влцѣ Гі ді(овноліУ сратУ ншеліУ.
Л. 156 об. сеже ліи^дилд сиггелд.
Нач. вѣдолю поуди гако іѵ шестаго сопора до іфкствіА люнолід^д бвличделіи
БАуУ рилілАнм.
Л. 157. г е р ді д н д п а т р і а р а к х ж е с т о к о в ы й н ы лі х
пооученіе.
Нач. поднавше оуко Ехдаюпленіи истинное православіе.
Л. 158 об. сіе исповѣданіе папы. риліекдго
несоша швѣтницы его н д р и ц д е лі і и фреліенУріи
шеліУ патріАр^У Константина града кирх г е р лі д н У
салін они записашА свонліа рукаліа, лі н іѵ ж д й ш д г о ради у к ѣ р е
ніа и непрѣжлондго оулід и^х. при влгочтиволіх црѣ ішдн
Н Ѣ В А Т А Ц Ѣ.
Нач. ібць. есть схврхшенх пх вх сенѣ.
Л. 159. іѵ в ѣ ір а н і е с т ѣ Гі ш а г о в с е л е н с к а г о п а т р і а о а кѵрх
герліана и сфеннаго его сопора кх посланнмліх іб папы фреліе
н у р е лі х и Гі ж е с х н и лі и л а т и н о лі х.
Нач. рхцѣте ндліх, іб чтніи Гѵвѣтници, стго папы.
Л. 161. здѣ приложи свидѣтельства, гако іѵ іѵі^д ед иного
и с х о д и т х д х стый, д не оуко Гі іо сна. по л а т и н с к о лі у велѣнію.
Приведены свидѣтельства изъ Григорія Нисскаго, АоаыасіяВеликаго,
Григорія Богослова, Діонисія Ареопагита, Василія Великаго, Іоанна
Дамаскина.
Л. 167 об. прпкндго ІбЦА ншего АВВА КАСІАНА рИ<11 ЛАНИНА
о з л о к н ы у х іб с лі и п о лі ы с л е \ х.
Нач. прежде іѵ вхокрАженіи 6ві|ііиліь житідліх.
Л Л Т И Н О Лі X
і а» е при
к х с т ѣ й
иже и
265
ПІ СВИНКЪ,
въ листъ, скорописью конца ХѴІІІ вѣка, на 128 листахъ.
Л. 1 об. Посланіе великаго Господина киръ святѣй-
шаго Патріарха Іосифа ЛІ о ск о в с ка г о и в с ея Р у сі и къ
Королевичу Волдемару X р и с т і я и о в и ч у въ лѣто 7152
апрѣля въ 21 день.
Начало посланію: пріпмп Государь Королевичъ Волдемаръ Хри-
стіапусовичь сіе посланіе.
Л. 5. Переводъ с пелецкаго отъвѣтпого писма,
каково прислалъ Датской Королевичъ Волдемаръ Хри-
стіапу сов ичь к великому Господину святѣйшему Іо сшфу
П а т р і а р х у ЛІ о с к о в с к о м у и в с е я Россіи з думнымъ
к о м ъ з Григоріемъ .1 п о в ы м ъ в ъ и ы и е іп н е м ъ в ъ 152 г о д у
апреліивъ23депь.
Отвѣтъ раздѣленъ па 21 главу.
Л. 29 об. Отвѣтъ патріарха Іосифа на предъидущее письмо.
Нач. Божіею милостью мы смпреппый Іосифъ Патріархъ Москов-
скій и всея Россіи.. . .Изволило твое благородіе прислать ко мнѣ
отвѣтъ племенной противъ моего малого к тебѣ писанія како вѣру
содержите и азъ прочтохъ.
Отвѣтъ патріаршій въ 12 главахъ. Согласно съ Сѵпод. спискомъ
№ 281.
Л. 48. Предпаппсаніе на собраніе до сто вѣрныхъ
свидѣтельствъ отъ божественнаго писанія противу
л ю т е р ъ с к і я и к а л в и п с к а я умствующихъ.
Л. 49. Оглавленіе книги сея. Показано 29 главъ.
Л. 49 об. В к р а т ц е собраніе отъ божественныхъ писа-
ній противу л ю т о р с к і я и к а л в и н с к і я и иныхъ е р е т и-
к о в ъ у м с т в у ю щ и х ъ и н е п о к о р я ю щ и х с я Во с т о ч н е й с в я-
т е й с о б о р и е й и а п о с т о л ь с т е й церкви.
Гл. 1. О писаніи отеческомъ. Во первыхъ глаголютъ
противницы якобы ие подобаетъ инаго писанія пріима-
ти въ церковь токмо я же содержитъ въ себѣ священная
б и б л і я. ЛІ ы л: е отвѣтствуемъ.
Нач. Яко не вся древняя и в$вая божественная словеса.
Л. 51 об. гл. 2. О заступленіи ангеловъ и святыхъ
ВЪ 31 О Л II т в ѣ.
Нач. Въ началѣ о ангелахъ.
Л. 53 об. гл. 3. О похвалѣ святыхъ.
— 2 б (> —
Пач. Л о похвалѣ святыхъ.
— гл. 4. О явленіи святыхъ во сиѣ.
Нач. Яко Макковей видя.
.1. 54 гл. 5. О почитаніи мощей.
Пач. Яко ІосіядДарь нечестивыхъ кости огнемъ сожигая.
—	гл. 6. О чудесѣхъ чрезъ мощи.
Нач. Како коснуся тѣло мужа мертва.
—	гл. 7. О истеченіи мира изъ нихъ.
Нач. Подобнѣ исшедшей водѣ.
—	гл. 8. О созиданіи церквей.
Нач. Яко вси церкви во имя.
.1. 54 об. гл. 9. О бытіи<.д р ев ле во адѣ и о изведеніи
ихъ Христомъ.
Нач. То почто Пророкъ рече.
.1. 56. гл. 10. О святыхъ иконахъ и о поклоненіи.
Нач. Сія отрицаютъ.
Л. 58 об. гл. 11. О кадилахъ и свѣтилахъ.
Нач. О приношеніи кадила.
.'1. 59 об. гл. 12. О монашествѣ.
Нач. Яко сія Павелъ о еретицехъ рече.
Л. 61. гл. 13. О п о с т ѣ х ъ.
Нач. Да речется и о постѣ.
Л. 62. гл. 14$ О пустыни и о носящихъ вретища.
Нач. Яко се удалихся бѣгйя.
—	гл. 15. О церковной молитвѣ.
Нач. Яко в церквахъ благословите Бога Господа.
—	гл. 16. О поклоне хъ въ молитвѣ.
Пач. Ихъ же не пріемлютъ противніи.
Л. 62 об. гл. 17. О церковныхъ чинѣхъ.
Пач. Паки глаголютъ.
Л. 63. об. гл. 18. О исправленіи братіи.
Нач. О исправленіи и кромѣ догмы грѣшащихъ.
— гл. 19. О епитиміяхъ.
Нач. Яко ниже и сіе въ церкви есть.
Л. 64. гл. 20. О молитвѣ за усопшія.
Нач. Паки глаголютъ.
Л. 64 об. гл. 21. О тѣлѣ и кровѣ Христовѣ.
Нач. Паки не вѣруютъ плоти и крови.
Л. 66. гл. 22. О крещеніи водою.
Нач. Глаголютъ яко неііуждпа вода.
Л 66 об. гл 23. О священствѣ.
267
Нач. Паки глаголютъ о священствѣ.
.1. 68. г.і. 24. О еже блюсти единеніе вѣры.
Нач. Глаголютъ яко во всѣхъ вѣрахъ есть/спасеніе.
Л. 68 об. гл. 25. О различіи чинов^ангелъ.
Нач. Глаголютъ якобы не право церковь разумѣетъ.
— гл. 26. О дѣлѣхъ СВЯТЫХЪ.
Нач. Паки глаголютъ яко всуе нѣціи.
Л. 69. гл. 27. О святыхъ блаженныхъ.
Нач. Паки пе пріемлютъ святыхъ.
Л. 69 об. гл. 28. О крестѣ.
Нач. Паки глаголютъ о крестѣ, якобы ему наипаче гажденію, а
не чести подлежати.
Л. 70 об. гл. 29. О еретицѣхъ нехотящихъ пріиматп
свидѣтельствъ отъ древнихъ писаній.
Нач. Паки не хотятъ пріяти.
Л. 72. Извѣщеніе о дѣлѣ Тверитинова.
Нач. Честнѣйшій и бл аг о г о в ѣ йнѣйшій святый Отецъ.
Благодарствую за ваша ко мнѣ любителная и куріозная писанія, пли
же требовасте отъ мене вѣдомости, что чинится или учинися по дѣлу
православнаго архіереа великаго Стефана Митрополита Рязанскаго и
Муромскаго и прочихъ православныхъ святителей съ еретиками Димит-
ріемъ Твиритиповымъ съ товарищи, противъ которыхъ вашихъ писаній
доселѣ пе отвѣтствовахъ того ради, понеже пе зпахъ всего состоянія
онаго дѣла и тщихся любопытно подлинно увѣдать не токмо яже суть
въ Петербургѣ, но яже въ Москвѣ дѣйства быша и како начало опое
дѣло воспріяло, дабы было вамъ вѣдомо съ начала и до конца подлин-
у-
но и елико могохъ увѣдомихся чрезъ достовѣрныхъ самовидцевъ и
свидѣтелей въ томъ дѣлѣ бывшихъ по возможности вамъ Божіею помощью
объявляю.—Начало яіе дѣлу тому бысть отъ еретическаго духа.
Документъ очень интересный.
Л. 108. Привидѣніе аглипскаго пастора въ вѣру
грекороссійскаго исповѣданія Новгородскимъ архі-
ереемъ. Въ Святѣйшемъ Сѵнодѣ № 128.
Переводъ съ латинскаго письма Михаилу Франциску
Мелардуотъ егоПрео св ященства Ф ео ф ан а архіепископа
Но в о го р од скаг о въ С. Петербургѣ сентября отъ 9 дня
1733 года.
Нач. Мужу ученн^^ему Михаилу Франциску Миларду Ѳеофанъ
архіепископъ Новгородскій спасенія о Господѣ желаетъ. Давно я съ
вами обѣщался о самомъ васъ къ Восточной церкви прпятіп раз-
говоръ иметь.
268
.'I. 10!). ТТ < ])с в о д ъ съ отвѣта ,і а т п и с к а г о я з ы к а АІ и ха-
йла А'с.і а і) да и а сто]) а агллиской епископской церкви
да письмо преосвященнаго киръ Ѳеофапа архіепископа
Новгородскаго въ С. И. 1733.
Нач. Оное что отъ меня ваше преосвященство въ письмо вашемъ
недавно.
Ш. ЦВѢТНИКЪ давм РАСПОЛОЖЕННЫЙ по алфавиту,
въ 4-ку, западнорусскаго письма 1736 года, на 17 ненумеро-
ванныхъ % 406 листахъ.
На первомъ по нумерованномъ листѣ заглавіе:
С і ід іі н и ж и ц д ц б -Іі т н и іі х д % о а н и Гі г л а г о л е лі а га и з рознили
К Н И ГХ ііі ІІІ’ ОдЧ (\Н О В І Н Н И \'к СЛОВЕСА ПГОНОСНИ\Х ШЦХ іб р 3 Л И'I
Н И \ ’А В Е І|і Е X Б II О Л 3 А Ш і Б Н М СОБрННАІД ІІ ПО А Л ф Д В И Т Ч’
с іі 0()’к іі ш д г о рди т'к^х Гі з« в р гк т е н і га рс положена» всгакбліЧ1
Б Д Ч у 0^1*0 ЛІХ Л 10 Іі О ЛІ Ч> Д ЛІИ П О Ч’Ч А Ю Ш О ЛІ Ч’С А Іі Л Д Г О II О Т 0 і Б Н АііЛ .
(I И і А	/А'І'ЛЬ.
Вслѣдъ за заглавіемъ слѣдуетъ: Реестр рзличикіух веціеіі
115 р ’ІІ Т А 10 ІІІ И X С А по длфдвич’Ч? к книз'к С е Гі ГЛАГОЛЕЛЮІі ЦБ’кт
Н И Іі X Д Ч у О Б Н кі ІІ р Д И С Іі р ’ІІ Іі ШАГО Гі X И 3 О Б (1 ’к Т і Н І А поло
Пі і Н Н Ы ІІ.
Подъ первою буквою ,А положены три статьи: о АгглЕух (л. 1),
о днтірчс'гк (л. 3), ш (л. 4 об.). Подъ буквою Б—статьи:
(б ЕЗ'к (л. 8), іб БОАЗПИ (л. 8 об.), іб БЫ6АМІ|ШуХ, I іб сЧ^ІИ\Х НЕ в
НАСХ (л. 9), <б ІІД'кнІіі (л. 9 об.), ІО ІІЕЗЛІОЛВІИ (л. 10), іб БОГДТМу'Х
ЛІИЛОСЧЪІНИ НЕ ’ГВорі|ІІ1\’А (.1. 11), іб БлЧДНИІІДуХ (л. 11) и. т. д.
Содержанія поучительнаго. Составленъ изъ выписокъ ийъ Свящ. Писа-
нія, отцевъ Церкви: Іоанна Дамаскина, Іоанна Златоустаго, Василія
Великаго, Ѳеодорита, Апастасія, отъ Патериковъ, отъ старчества,
изъ книги ЛІпръ съ Богомъ и прологовъ.
Въ примѣра правописанія приводится начало:
.1. 1 . іб А Г ГЛ Е X.
Нач. аггелх
НОЕ, ІігЧ1СЛ^ЖДІ1ІЕЕ ПО
сЧіІІЕСТВО БИА'А Н оуСЧ’АВХ ЕДИНХ ЗИЖАИТЙк’ ігестх.
ВЕІ]ІЕСГГВЕНХ.
ЕСТЬ сЧ1||ІЕСТВО оуЛІНОЕ, 'прСНОДБИЖНОЕ, САЛІОБЛДСНОЕ (ІЕТ'клЕС
ІІАГОДАТИ В ЕС'ГЕСТВ’к БЕЗСЛІЕрНОЕ ПрТЙІШОЕ. 0ГО ЯІЕ
" "	. БЕЗ'Г'клЕСЕН’А ГЛЕТСІА, Гі НЕ
112 СБОРНИКЪ,
въ 4-ку, полууставнаго поморскаго письма ХѴШ вѣка,
на 207 листахъ.
Л. 1. Иже ко с т кі ш ц а ншего Іоанна л щ і е п к п а констднти
на г р а д д златоустаго, слоко по^БдлкноестліУдплУиеѵлистУ
110 А Н Н У1 Іі Г О С Л О 6 .
Нач. йже подкиголіх вігіішниліх зрителіе, егдд нічгоего довлественд стрд
д.іліуі Гі б'іінсчника іб н'І;ііУ1дУ1 пришедшд оув'кдд.
. I. 11 об. слоко второе и о у к д л н о е. Гі ж е ко с т кі х ібцл н д
ш его і іоанна др^іепіі л Константина грддд злдтоУстдго сто
ліУ діілУ1 Гі еѵдлистУ1 игослокУ1.
Нач. іюАН'А во бдегі; асінст'іілік. і’іоанх дсідскаа похвала, пдче же вселен
Н'ІіІІ століга .
.1. 24 об. ліцд сентекрііа вх ііз днь житіе Гі дядніе и
ііічдети чюдесх. СТАГО аііЛА ? бѴЛИСТА «ІОАННА ЕГО СЛОВА. спи
с а н о п р о \ о р о лі х о у ч н іі о лі х его. к л г в и о ч е.
Нач. кметк по козшесткіи гдд ншего ім ^ртд на неса. соЕрдшдсд вси
доли вх гегриліднік.
.1. 137. (лОБрАНІе Іірдтііі а ндУ’ііи ш АртикУлд В'ЬркІ.
Списокъ съ печатнаго Московскаго изданія Катихизиса 1649 года.
ОТДѢЛЪ VI.
БОГОСЛУЖЕБНЫЯ КШІГП.
113.	СЛУЖЕБНИКЪ,
въ 4-ву, полууставомъ 1574 года, на пергаминѣ, 96 л.
Правописаніе средне-болгарское. Списокъ изготовленъ въ 1574 году
для Молдовлахійскаго Путейскаго монастырѣ, какъ видно изъ слѣдующей
записи:
Кѵ АНАСТАСІГЧНЙТ()ОІІОЛЙ СОу'ІАБСКМИ. СЬТБО^И^ ІІ ЮКОНА СІЙ СТЙА АИТ^ИІ’й.
Н ДАДе X СТАі)> ЛЮНАСТИр^ ПОутёсКЮ ВХ ПАША ИБ$. іід? Т ^А ОуСПеНІЮ іфтІИ
ВАЧІ^И НДШСИ Ци. (ІИСАЖС СА ВХ тоже ЛІОНАСТіфи. при ДрЦИАІАДрИТ'І: кѵ евстд
тіе. ракой лінюіукшндго та іерлюнд джфилюфіе Ученика вкішерЕНД прѣшсфен
НАГО ЮЦА Б ЛТО /3ІІ6 • (-- 1574 ---) АіІуА АВГУСТА В. (л. 93 Об.) .
Письмо превосходное, единственное въ своемъ родѣ. Заставки и за-
ставныя буквы и даже цѣлыя фразы писаны золотомъ.
Л . 1 . О у С Т А Б В Ж Т Б Н М А С А 0 у Ж К М В X Н і ІІ Ж і Гі Д I А К Ю Н С Т Б А .
Нач. ГИ ІІОСАН ЛІИ рака ТВОЙ . ІІІ ВьІиіН'Ьго жГіАИІ|ІЛ стго твоего Гі еукр’к
ГІИ ЛІА БХ П(Г'І;ЛЕЖлІ|І^А СЛОуЖІЬД СІЙ.
Л. 6. Подъ изящпо исполненною заставкоісг: бжтбнам слоуги иже
БХ СТМ ЮЦА НАШЕГО ПОЛНА ЗААТОуСтТ.
Въ херувимской пѣсни аллилу іа единожды (л. 20).
Па об. 35 листа запись па молдавскомъ языкѣ скорописью XVI—XVII
вѣка
271
Л. 36 . Подъ заставкою: а ж т к н а іа слоужкд и ж е вж сткцж іѵцд
олше вдсілід бнід .
Для образца правописанія приводится выписка:
Полі'кни ги с&ціаа вж поусч’ынѣ іі гюра Гі пеціерд Гі рдспаденй зеліны.
полгкнй ги йже вж двьствѣ Гі слгогов'кніи Гі постннчкств'к. й чнстѣ житіи
гі(гккківд&(|ій. полгкнй ги плгоЧкстивкіА Гі в-крнкіА црА ндпіа. й'уже опрдвдд
(СИ ЦрТВОВАТИ НД ЗМІЛЙ. шрджіеліь истины, орджіеліь БЛГОВОЛеНІД В'кнчди и.
осѣни нд главой й вж днь врани. оукр'кпи й ліыіпі|іг.. вжднесн й десніі^.
оуТВрЖДИ Й ЦрТВО. ПОІібрИ ИДИ» ВЖСА ВДрВДрСКкІА АЗМКМ. ^ОТАЦІАА БрДНС.
длроун Й ГЛ&БОК Гі НеГоеЛШ ЛІИрЬ. ВЖЗГЛИ вж срци й блгдд о цркви твоей Гі
«5 вжсѣ лкде твой. (л. 53).
Я. 64. дідкібни нд велйцѣи вечерни.
Л. 82 об. лілтвд нд коутіх стлі^1.
Л. 83 об. лілтвд нд коутіш «усшпіиіи.
Л. 85 об. чй к ы в д е лі ь н д п о с т д в л е н і е й п о д і д к ш н д.
Л. 86 об. чй кывделік нд постдвденіе дідкшнд.
Л. 90. чйнк нд поставленіе попд.
Л. 94. чй кывделіыи нд постдвденіе с вѣ ці е н о с цд п депо
т д т д.
Л. 95. чй кывделіыи нд поставленіе чьцд и пѣв!цд.
114.	СЛУЖЕБНИКЪ.
въ 8-ву, мелкимъ полууставомъ начала XVI вѣка- на
270 листахъ.
Первые два и послѣдніе два листа писаны па пергаминѣ. Содержа-
ніе этихъ листовъ не имѣетъ никакого отношенія къ Служебнику.
Правописаніе списка сербское.
Л. 4 . оу к а з ь г д д с с в ш лі к Гі е ѵ д і д лі ь в ж с к р н ы лі к. Гі а іі д о у і 6 ѵ д і и.
Л. 5 . сице п о кд е т к и р і е лі а т и и р і о д е і|і і и ь іо д д т и н с к ы к
в’кры к ж н д ш ей пр д в е й в !; р•!;.
Посч’двить его сіренй прѣ стыи іодчдрелік. к глнть іюпь. клвенк кк на.
т" трто. пото діаконства, великад вжзглл. іако попдет ти вксакд слдвд. и глкч’
елі^1 сціенникк іорицдеиіи ли се вѣры лдтГінскые Гі скотства, йже печърк г^гни
віи вк рилгк ^сч'лвилк есть. глнть онь. іорицдюсе егіо и вжсего Ччен’ід ддтнн
сісаго й іокр'кснкка йуь. и с^кбтсчвд йук й в'кр^ю вк сч\іс и едіиіос^ірн^ю
чрицЧ но изводкніЪ1 кжіѴ: й реть сфенй к'І;р\н во единого і;а ио стиу^. а
•2 72
онк но нкліь. глкчь до конца. та глнчь сіренникх лйѵгбЧ ено кже сіісе
ІІАІПЬ, \ОТеИ ВКС'ІІЛІК ЧЛІІІѴ СПСТИСе. ІІ ВХ рАЗ^ІІІ, ЙсЧ'ИННЫИ ІІрІ'ИЧ'И. ІЦІІИЛІЙ
рдкд своего сегіѵ йліе. едвд вхзнпкіш іѵ лксч’и. іі вхзліоклыпаа вх рдз^ліь
йстиннкіи пріііти. ты ко реклк еси ги. йнык іѵвце йлідлік. йже н'Ісстк іѵ дво^д
сего, Гі тык ліи покдкчь привести Гі гддск ліои ^слышетк, Гі гЛдетк едино
стадо Гі едини пдетырь. іі ^пдей его вк елдвѣ своки. и вх рдз»улгк йстинн'к.
ПО Й3ВОЛКНІЮ СТЫ\К твой Гі СЛАВНЫ АПЛЬ. Гі СІІОДОКЙ его ЗНДЛіен'ІА КЖТКВНАГО
ліѵрд. Гі причеіренГд тгнддго т'Клд іі крхви. Гі іавй его схврхшенндд рдкд. да
вх стдд'к твоелік екпричьтень гЛдетк. вк елдв'а Гі ^вдл^> величкетвід твоего.
іако все есть цртво й сила іѵца Гі сна Гі стго дуд нніа Гі прно и вх йНіііы
вѢкіѴАІК . АЛІИ .
Потіѵ ддсть елГз водЦ іірірен^. іі іѵліыкть его по лГіц^’ Гі по р^’іЛ. Гі
Л \	л	л	X	/	л	Г-*
'	....... ІіеЧАТЬ II ддрі, СЧ’ГО (цд.
не НАШК СПОДОКИБЫИ СХЕрЬ
ЗНАліеніл ліѵрд
нкліь екклкдй.
вхсегдд й нніа
его. Гі пріиліе
стго твоего
вьзрдстй вк
и прно и вх
ліджеть его ліѵролік. іаііо іі новонркіренндго. глк.
ТДЖе ПО ПОЛ1АЗАНИ ліѵрд глк нд нилік ЛІЛТВ\1 СІЮ . ги
шеннАд іавити рдкд своего ГкіІр. правою в'І;р^ йже вх т'е. Гі
стго твоего, ты вліео вьвгк^к. В'кр^ йстинн^ ід'же іі теггк вх
прдвд'к. Гі вкгкліи йже іо теке длрліи ^крдшделік.
в'кпы в'кіііѵлік. дліинк. н по сели, причеі|ідктк
Здпр'кціснТе не гасти ліесд 3л 3 дніи. нй лііцд ^ліывдти. нь іаііо новоііріренніи
да творить. ІІ ВХ іѵеліыи днь дд се оуліыктк (л. 5-—6 об.).
Л. 7 оустдвь вжтвнык с л о у ж б ы вь нкиже Гі
Нач. Хотеи сі]іенникь кжтвное сквріидти таинство.
Д І А Іі IV н С Т В А .
На л. 26-мъ указывается слѣдующая разность въ отправленіи
службы: тдже пдііы дідііо кк ере^ глк. полгкни ліе влко стыи гр'кшндго.
Гереи же. полѵкнТ те гь кь в црч'ви его. н'ІЦіи же не сице творе.
нь егдд вьнидеч’ дідііо. полдгде оукіѵ стыи дісііо на сткіі ч-рдііез'к. едліже
іѵврдірсе кади іеред. йндд же вхса по редоу творе ід'кож к писано .
Л. 42. кжч‘вндд слежка йже вх сты іѵцд ндшего вдеілід
в е л п к д д г о.
На листѣ 72 об. замѣтка киповарью: «коець лѵргілліх» . За тѣмъ
слѣдуютъ отпусты и возглашенія.
Л. 125. чГі нь г.ывделіыи нд іѵд'кдніе рдсы.
дД. 126. посл'кдовдніе лідддго іѵкрд3д еже ксть ліднті'д.
Л. 132 об. ч Гі н к кывдблік велГікдго д г г ел і. с к д г о іѵкрдзд.
Л. 157 об. ч Гі н к іѵ причеціени стмн воды.
Л. 159. ч п н ь б ы в д е лі ы и н д р л 3 л ч е н і е д ііі и .
Л. 163 об. лідтвд на Гі с и о в’к д л п і'е крАтд.
Л. 164. п о с л 'к д о в л н Г е кывлеліо іѵ ^екпшій Гіноііыи. . .
Л. 186 об. оустлві, іі'калеліыи н а ноли во оуекпшій
Л. 192. іі л н ій' стыли, іѵце.иг.
— .2 7 3
.1. 200. с 'г 'I; и іи л г о и А т рі д р р кю н ст д н т и н іа г р а к ѵ ф і л о д е А
с л о у ж к д в с ’Іі с т іа.
Л. 212. кдниі п!:влелік пр'і’ки влчци нашей кци кх бздхж
А І е . е лі о у же к р д е г у а н е с Г е . лі о л к н і д с о у ш е р а з р ѣ ш и н д лі к. со
СП ОЖЕ. ВХ Іі О Н іі Ч Н кі И 1( Ж Е ІІ’ксНЕЛІк ф'ІЛОДЕ^.	♦
Л. 219. іі ’к н і а лі о л ь б н д п ’к в а е лі д п о б н д ч т н -к и ш е у $ к і лі
II у ’к с т ’к И Б Ц И . Й ЛІ Ж Е Іі р Д Е г у А Н Е С І Е Д 3 к В ’к Д Е . Н Д К О Н К іу Ж Е I Ш 4 Н Н 4 у.
Л. 223. йндд прип'клд трончнд ігквдЕлід вх н'Тлюндоутрни
Т В О р Е Н І Е Іі V р X Г р И Г О р І Д С V Н Д І Т Д .
Обороты 223 и 224 листовъ оставлены бѣлыми.
Л. 227. т р о р и іі к іі р т 'к й б ц и с т ’к и ш д г о п д т р і д р р іі ѵ р ф ’і а о
ДЕД II СПО в’к А А Н І Е Гі люлкніе п *к Гі Лі О у і|ГІ и.
Л. 229 об. дроуз'іи тропдри побни того.
Л. 233 об. ліатвд ліолкбнд ііх пр'кст'кй вци вх днь наго
В ’к І|I е ні д.
Л . 238. Ч И Н Ь Б кі В Д Е ЛІ к Н Д ПОСТДВЛКНІЕ Н Г ЛІ Е Н А .
Съ листа 242-го слѣдуетъ пасхалія церковная.
115.	СЛУЖЕБНИКЪ,
въ 4-ву, скорописью 1602—1603 года, на 323 листахъ.
Л . 1 . Н Д Ч А А О В I Е Н 6 1|І Н А Г О Б Д ’к Н І А С Й р ’к Ч к В Е А ІІ Іі І А В Е Ч Е р Н И .
Нач. ПО ЗАЛОЖЕНІИ оуко САНЦД ПрІ'^ОДИ ПАрАЕІіАИСІІЛр^Х Іі НДСТОАТЕАІ4 .
Л. 2. ЛІ О Л Гі ’Г Б кі ВЕЧЕрНАІД. ЛІОА НТВ А АНТИфіѴНД ПЕрВДГО,
Нач. ги ірЕдрми Гі лілтивкіп.
Молитва шестая соотвѣтствуетъ пятой по нынѣ печатаемому слу-
жебнику, и па оборотъ,—пятая—шестой.
Л. 11. За утратою нѣсколькихъ листовъ слѣдуютъ утреннія мо-
литвы, начиная съ 3-й.
Нач. ІІІ НОІ]ІИ ОутрЕНІОЕТХ Д)(Х НАШк.
Всѣхъ молитвъ числомъ 11: 9 соотвѣтствуетъ въ нынѣшнемъ слу-
жебникѣ 10-й, 10-ая—11-й, 11-ая—9-й.
.1. 24. С О Б 6 (1 Н И Іі X КІ АІ Ц ЕЛІ X С Іі А 3 О у ІА гл Д В кІ Іі О Е ЛІ »у Ж Д О А II л о у
І Е V Л І 10 . Гі 3 Б (I А Н Н кі I ’Г кі Гі П (> А 3 Н и іі о Н Д Л И Т О р Г І А .
Съ листа 67-го отпусты на весь годъ.
Л. 73. по слѣдованіе иже ііх б ж е ст в е н оліо у и |і и ч а і|і е н ііз
Т’клоу Гі Крови ГА БГА Гі СІІСА НАШЕГО 7с р-
.1. 106. (ІОіу'чЕНІЕ КО ІЕрЕЕЛІХ.
274 —
-	(У °	_
196. БожественнАід
К і С Д р І А К Д П П Д Д О К I И С К I А .
с л о у ж ед прежесіреннкцх. твореніе
__/	у
с т м а Гі вели к Та четверодесАтници.
Нач. іѵ іерею ^ристовд стада пдетоуше.
Л. 107 об. оустдвх іѵ стм й вжтвенм дгнеце й совершдет
са в н е д ‘к л а стдго й в е л н к д г о поста.
Л. 110. СтѢіІШДГО Й БЛЖСННДГО дррепкпд КОНЬСТАНТИНА
ГрДДД. нбвдго рнлід. Гі ВССЛСНЬСКАГО ПДТрІАр^А . ІІѴ4ННД ЗЛА
ТООуСТДГО оустдвх БЖТВСНМА СЛУЖБЫ. КДКО достои сіренни
К о у СХ Д IА К о н о С Л 0 у Ж И Т И .
Л. 129. вожественндА с л о у ж б а йже во стм іѵцд ндшего
стѣншдго н Блженндго др^иепкпд конхстантина грд дд нова
го у н ді д вселеньскдго пАтрІАр^д. і іѵ д н н д злдтооустдго.
Л. 163. Божественнди слоужвд йже во сткі іѵцд ндшего'вд
с н л Г а в е л Гі к д г о д р і е п к п д
Л.
СтѢнШАГО Г р И Г 6 р I А ПДПкІ С Т Д р О Г О р И ЛІ Д .
Л. 217. п о с л ѣ д о в д н і е
Л. 267. столпх еѵдліАліх оутрениліх. воскрнмліх н сти^ѣ
р д лі х еѵдлкскй ч р е з х весь г 6 д х.
Л. 268 об. прокііліений д пл н і дллило ѵ н а у е і е ѵ длі а й п р и ч д
с т н ьі іѵ б ір е с т м й лі ж с егдд т в о р и лі х с л о у ж б о у.
Л. 270 об. прокііліений дллилоуЙАре носк'рнмнд литоргіи..
Л. 271 об. прокнліены і дллилоуАре й причдетнм пѣвде
лікіи нд литоргіа^х по вса дни вседліііцд. егдд Н'ксТЬ прдзд
іЛеліміі сткін.
Л. 272 об. дпли і еѵлі'А зд оу покой нд литорг іа по вса
дни в седлінцд. егдд нѣсть прдздн^елімн с т м и.
Л. 273. посл'кдовдніе іѵсіренім вод'к стм Бгогдвленіи.
Здѣсь читается: «едліх й нн'к влкіѵ іѵстіівх вод^ сію д^оліх твой
сткі й іѵгнеліх» (л. .279 об.).
Л. 282. посл'кдовдніе іѵсіренім водѣ дв го у ста ліца вх л
днь. по оустдвоу сі|Генныух пдтріАр^х.
Л. 292. чинх йже <ѵ лі ьі т и лі 6 і|і и стм й л й к р т х лі о ч и т и.
Л. 297. посл'кдовдніе іѵ п р и ч д ір е н і и с т ьі а в о д ьі. в е л н к д г о
іѵ с в а ір е н і а н д б г о а в л е н і е.
Нач. егдд нѣсть л’іГ колюу причдстнтисА стм й животворАірй пречнетьі
тдинх плоти й крови, дд по совѣтоу ді(6вндго ндстоатсла егдд вреліА при
спѣетх ДА ПрИЧДСТНТСА СіПеННМА ВОДкІ БГОАВЛеНІА.
Л	_ ----;т _ ...
ДАТИ.
л.
299. оустдвх кдко п о д о б д е п р и ч д с т іі боа» в б о р 3 ѣ
301 об. лілтвд нд йс^од дши члкоу.
302 об. лілтвд кдднлоу нд оусопшиліх.
—лілтвд н д д к о у т і е ю в п д лі а т к о у с 6 іі ш и лі х.
— 275 —
Л. 305 об. лілтвд скверно ад ііі е.но у.
Л. 306. ЛІЛТВД Ш СКВСрНЫ члк^.
Л. 306 об . В X П р Д 3 И И К X П р 6 115 Б р Д Ж ё Н И А Г Н А ЛІЛ Т В Д Н д" П р И Н О
СИ ЛІЫ ГрОЗДИІ? ВСА КОГО ПЛОДА Ш АБЛОКХ Й ПрОЧИ^Х.
Л. 307. лілтва виноу и ліёд^ и пнв^ и всаколі^ питію.
--ЛІЛТВД СОЛИ.
Л. 307 об. лілтвд члкоу влдсы стрЛчи.
--Л» Л т В А Н Д Б О Л А 1|1 С Ю ГЛАВОЮ.
Приводимъ вполнѣ:
Хс истинный БХ НАШК йже возложи чтный кртх СВОИ НА глдвй первозддн
нолі^ дддліу. ддд же ни поводѣ ' ...................            '
ГОЛІХ, ВО ИЛІА ШЦА И СНА н стдго д^д ннѣ и прно н во вѣки вѣколіх ДЛІИИЬ.
Л. 308. лілтва нд кровію лі и 6 гот і к ъ ір і ю.
—лілтвд «гдд водд вх члке здпретсд.
Приводимъ вполнѣ:
Ц)в6нх полх іёрдднд стоа три дггелы. ёдіінх важТ и второй рдзрѣшде.
й третій БГД ліолй. и вопіетх. стх. стх. стх. гь сдвдшфх. нсполнь НБО й
Зелілю слабы твоед. геіѵнх. фисонх. тнгрх. ефрдтх. поустите предо рдвоу
БЖІЮ ЙлТ. БО ИЛІА ЦД^Д И СНА И СТДГО ДДД. НнѢ И ПрНО Й ВО бѢкЫ вѣко.
ДЛІННВ.
НИ ГЛАВОЮ, ни іѵчіілід. ни йныліх недоу
—лілтвд нд іб с н о в д н і е дрдліоу.
308 об. лілт вд
309. лілтвд нд
309 об. лілтвд
и 3 кі К X . йлй ш
йлн жертвеникх.
310 об. лілтвд во шверзеніе цркви,
.... - I .. _	1 *	.. г
дрдлюу Н 6 В ОЛ1 о у.
іѵчиірёніе цркви. егдд пёсх вхскочитх.
н д и5 ч и ір е н і е ц р к в и й и5 л т д р ю. іѵ с к в е р н ь
еретйкх. й д ір е б о у д Т пороушлнх пре
л.
л.
л.
ш ен ш
столх
Л.
оулірети чело вѣко у н оу ж н о ю слі е рті ю, йлй нѣкоелі^ животноу
р ш д н т и. йлй о у лі р е т и.
Л. 311 об. лілтвд нд сосоудо шсквернкшн егдд в него вх
п р а з д е н х в п д д е т х нѣчто скверно.
Л. 312. лілтвд нддх сосоудоліх двоёоушдтыліх кдліеннм
Й Г Л н Н А Н Ы .
Л. 312 об. лілтвд внегдд что скверно впдде в сосоудх.
Л. 314. лілтвд ндд новы клддезеліх.
—лілтвд егдд что скверно впдде вх клддезь.
Л. 316. й с п о в ѣ д д н і е с к н т х с к о ё. по вса д н и к о П5 ц о у й с н о у
II СТО ЛІО У лру. ГЛДТИ СО СТрД)(О.
Нач. іо престдА трі^е. шче й сне й стый душе всенстиннын кже.
На листахъ 322 и 323-мъ помѣщена слѣдующая запись: влговоленіе
бга ші^д вседержіітелА. й поспѣшёніТ единоріѵдндго снд его гд бгд н сп7а
276
НАШЕГО ІСА І(А. II СОД'кйсЧ'ВІЕ ПрЕСТАГО Й ЖИВОЧ'ВОрАІ|ІАГО ДІ(А.
(іСЛЕЛ'кіІОЧ Оу СВо"ег6 ЕЖИ КА . СДННОСОуірНМА Й ЖИВОЧ’ВОрАІ|ІІА Гі
ТрЦКІ . II ПрЕСТМА ПрЕЧЧ'МА И ПрЕБЛГОСЛОВЕННМА ВЛЧЦМ НАШЕА
.Гвици ЛІрІИ. Й ВС'Іі СТМ. СІА ’	'
литоргій. ч
ЕІША КЕСАрІА КАПП4ДОКИСКІА.
рНЛІА ІІОАННА ЗЛАЧ’ООуСТАГО.. Й СТ'кйшАГО Й
\А. Й ПАПУ СТДрОГО рйли. БЖТВЕНМА
КЕСКрОВНМА ЖЕрТБМ ПрННОСНЛІМА. УЖЕ Іб
Й ВИНОЛІХ Й ВОДОЮ ШКрА30уЮІ|ІИ Т'кло Й Кровь 5(4 БГД НАШЕГО.
л	!	/	Л	л
ВХ СЛАКОу Г, 
НЕрАЗД'клНЛІМА
кци и прно
I. II ВС'ІГ СТМ. СІА БІ’ОДОуНОВЕННАА КНИГА СЛОуЖЕКНИКХ БЖТВЕНМА-
ТВОрЕНІА СТІЙШН ВСЕЛеНКСКМ ВЕЛИКИ ОуЧНТЕЛЕЙ. ВАСНЛІА ВЕЛИКАГО 4рі(И
. И СТ'кЙШДГО И САЖЕННАГО ПАТрІАр^А ЦрАГрАДА НОВАГО
". вел^кого ц}цд НАШЕГО ГрНГОрІА ПАТрІАр
С'ГрАШНМА, Гі ЖИВОТВорАІ|ІІА ТАИНЫ.
НИ СТМ Д^О Й3ЛОЖЕННМА, ^Л'ІЖОЛІХ
. й д'кйствоуелю
Гі ДАрОНОСИЛІО НеаГіДИЛІО ДГГЕДКСКИЛІИ ЧИНОНАЧАЛІИ Й ЛІОЛИТ6М СВОА 4р^ІЕрЕНСКІА
сотворАісіри прежде, сіии 34 сеса. т4же 34 цдрд прдвослдвхнмА. й 34 ^рто
ЛЮСНВОЕ ВОЙНХСТВО Й 34 ВСА ПрАВОСЛАВНМА урІІАНА. ІДКО ЖЕ СТАА ВСЕЛЕНКСКАА
іфкви содержи. ПО ПрСДАНІК СТМ АПЛХ Й СТМ КГОНОСНМ ІѴЦХ . НАЧАТА смша
ПИСАТИ В Л'кч’О ІѴСЛІМА ТМСАІ|ІИ .. р| . ГО ЛП|4 ЛІАА ВХ . К . ДНЬ . НА ПДЛІАТЬ СТАГО
лі^ченика фдлел'кА. й шБр'кч’Еніе лі6і]іеліх йже во стм шцд нашего алексіа
ліитршполгітА бсеа роусТи чюдотворіуі. вх в.( л'кто СЛГОЧЕСТПВМА ДЕрЖАВМ вели
КОГО ГДр.А ЦАрА Й ВЕЛИКОГО КНА3А СОрГіСА фбЮДОрОВИЧА ВСЕА роуСІИ САЛІОДСрЖК
І^А І сгб КЛГОВ'крНМА Й ^рТОЛЮІШВМА ЦАрНІ(И Й ВЕЛИКІА КНАГИНИ ЛІАр'ІИ Й САГО'
В'крндго Й ^рЧ'ОЛІОкГіВАГО іуіревичд КНАЗА ДбШДОрА КОрИСОВИЧА ВСЕА рОуСІИ. Й
при ПЕрЕОІІреГЧ’блНИКЕ СТ'кГіШЕДІХ ?ЕВЕ ПАТрІАр^е ЛІОСКОВХСКО Й ВСЕА роусіи. й при
чюдовхскб друиліАрич'е ііАфнбч’іи. вх кго урдниліб іфкствоумі|іе велико й елдв
ноліх грлд’к люскв’к. вх пречтной й великой шкйтели пречтмА сци чтндго й
СЛАВНАГО 6ГД БЛГО5'к<|ІЕНІА. Й великого ГрОЗНДГО ВОЕВОДМ СТАГО 4р;уИСТр4ТЙГА
ліи^дйла чтндго его чюдотворЕніА еже есть в убне. й великаго стйтелА алексіа
ЛІИТрОПОЛНЧ’А КИЕВХСКАГО й ЛІОСКОВСК4ГО Гі ВСЕА роусіи ЧМДОТВОрІ^А. й совер
ШЕНА же БКІСТК СІА СТАА КНИГА СЛОуЖЕБНИКХ С ПОТрЕБДЛІИ В
П 6 ЛД Е С Т Ь . ТОЕЖЕ (ОБИТЕЛИ ПОСТрИЖЕНИКА деенні^к ДІНШГр'кшНАГО сфенноіно
КА АВрАЛІІА рОСТОВЦА. Л'ІСТД. рАІ. ЛІЦА АВГОуСТА ВХ К_Й ДЕ НА ПА4ІАТК СТАГО
-* ...... /	" " ЦрККВА сфеННОНАЧАЛО Й НАСТДВНИКОЛІХ.
АОБре-—--------------------------------
ВДЛІИ
І ГіЖЕ К КІИ^Х
С ТНѴОСТІЮ НСПрАВЛАЙТЕ. НЕПОНОШАА дроугх дроугд.
Гі спсетх всіГ васх,. Гі нлсх ліолитвдлш вдшнліи
ПррКА С4ЛЮНЛА. КО С’Гк(
грднесд недов^кде. й вкі
Й КГХ ЛПІрА ДА ІЮудТ С
АЛІИН!» .
№ СЛУЖЕБНИКЪ.
въ 4-ву, полууставомъ начала XVII вѣка, на 348 л.
По листамъ вкладная запись: л'ктд /зрнд год^ лііуд гёвдрА вх г днк
при’ гдр'к іфк ліи^диле дедоровиче всеа рЧсиі й при свеч-кишешх пдч’ріАруЕ
277
НІѴСИДе ЛІОСКОВХСКО И ВПД рус'ІИ положилъ сим кнгу ілешую сл^жекнй в до
вонесёю }(б^ й Чсченик пресчеи бцм тое же цркви при^оженй ннозеліецх лін^дн
ло лідрчъіновх снх сыліБіѵровскои в воліѵгоцко уезде в коліелскон волости по
своелі^ ижѣірднию Гі по свой родителе .... (См. л. 3, 6—26.)
П7. ЛИТУРГІЯ ІОАННА ЗЛАТОУСТАГО.
въ 8-ку, полууставомъ XIV—XV вѣка, на пергаминѣ, на 213
листахъ.
Л. 1 об. Подъ заставкою: литеург'іга йшднд злдтооустддго.
Съ листа 58-го начинаются писанные инымъ почеркомъ Евангеліе
и Апостолъ, подъ общимъ заглавіемъ: сь бгліб начина! дпле.
й у л и іа. и з б о р ь п р !; з ь г о д и ці е.
Правописаніе въ спискѣ литургіи—ереднеболгарское, а въ Еван-
геліи и Апостолѣ—сербское.
118. ТРЕБНИКЪ.
СЪ СТАТЬЯМИ ИЗЪ КОРМЧЕЙ книги.
въ листъ, полууставомъ XIV вѣка, на пергаминѣ, въ два
стобца, на 244 листахъ.
Правописаніе сербское.
Л. 1. ч и н ь нд Бгогавленик. . .
Въ молитвѣ, полагаемой за царствующій домъ, сказано: спей рдвд
ТВОКГО В'ЕрНДІ’О црд ндшего. ІлТб СБ^рДНИ ПОДЬ КрОВОЛІБ ТВОИЛІБ. и покори
нлюу всдкьі враги и «упоетдти (л. 5 об.).
Л. 7. Подъ заставкою: чин кмвдмцГі стити лідсло.
Л. 27 об. Гіже вк стыи йіцд ншего іиідннд др^іеппд кон
стднтини грд... КДКО ПОБДКТК ддвдти испов'кддник кдю
і|і и лі і е .
Нач. попліи кго вьеприклілки гр^ы кго. н прѣ ставы КГО прѣ СТЫИЛІБ
ДЛІОЛІЬ .
Л. 31 об. лілтвд глкліділ ііі иерегд. или арреред нддь ^о
т е і]і и е лі ь п р и ч е с т и т и і е.
278 —
Л. 33 об. лі чистаго и с іі о б'к д а н и іа.
Л. 35. (ті'о іѵі^д нашего андстдсига вь кже рдздр'кшити'
КЛКТ6 0 у.
— лі. н д р азр'кш е н и к еже весловесн’к здкльвмисе или сло
волі ь секе с везд вь.
Л. 36. лі. в. нд рдзр'кш е н и к клетв'к.
Л. 36 об. лі. г. епитиліинк с о у ір і и с в о н и к л е т в о к с в е з д в
шире .
Окончаніе этой молитвы, какъ и нижеслѣдующій уставъ (съ л.
37—по 43-й) приписаны позднѣе, на бомбицинѣ.
Л. 37. и снк ш оустд вленм га стыр іѵі^ь. іѵ вьзврдн'кліь
н невьзврдньн'кліь в р д ц е.
Съ этой статьи слѣдуютъ выписки изъ Кормчей книги до л. 141 об.
Л. 43. стый и преслдвный діілх правила.
Подъ этимъ заглавіемъ помѣщено оглавленіе ниже слѣдующихъ
епкпд два или
гако исчитати повакть
ндреть. того друіерега
ндрицдти ррбтонига.
творили соуть. н еже
статей.
Л. 46 об. зд ко ни сир'І? правила стмр и вжтвьнмр дпль.
ЗА конь прьвы епкпд дд ріротонисоукть
трик. С К А 3 А Н И К С И р 4» Ч Ь ПрОТЛЬКЬ ІШАННА ЛІОНАр з о у н д р к.
Для образца правописанія приводится толкованіе перваго правила.
Хиротонига ндрицАктсё. кже (вставити попа, и лілитвм изрёіри и др
стго призмвдннк. простирдіоіроу роукоу арррек и влвл'ккіроу сьстдвлгакліаго
попа, пдкьі же егда изврати ртеть епкпд и нареіри. и се ндри^дние рро
тониіа илгкноуктсё. кгд ш градовь ндроди йсрдеть извирдти кпкопи, іѵвмч
но к НАродолік. и іѵ'ви оуво іѵного ливеть. іѵвиже іѵньсиіру. глк же іѵ селіь.
01	*  ц5ВоИр стрднь народи, и кокго же лінождишіи ндріѵди
дд сьтдвлгакть. и поселіоу во ндвмкорліь нзврдник
тако во іѵвр'ктактсе гако Гізврднніи стм шци тдко
изврати и нареіри кпкпа рротонисдник нарицддуоу.
сйр'кчк СЬСТАВЛКНИК. сьворь оуво иже ВЬ Л41ѴДИКІИ ВЬ петои ГЛАВ'к ЗАКОНА
глк. не повакть діротонисАніе кже изврАЧ'и и ндреіри кпкоіід глкть. пдчг
р?. кга сьврьшити архіереи. тога повдкть ліногоу ндродоу сьвирдтисе. егд же
нзврдти іі ндреі|іи епкпа. злповел'кно к несьвмрдтисе ліногмліь нд послоушд
ник. понеже прилАгдкіре лінозм нѣимк вмнм іѵ нарицдкліир кпкп'кр глк.
сь же здконь стр дпль повел'квдкть да скставлгдкть кпкпа и два кпкопд .
четврьти же здконь пркваго сьворд повеліавдкть вгкліи кпкпм кже вь дркждв'к
дд сьстдвліактсе епкпк. или понѣ трьлім. и іѵ прочій вьсѣр писдник выти,
такоже іі іѵн'кліь ртеіриліь (л. 46 об.—47 об.).
Послѣднее, 85_е, правило кончается въ началѣ 73 листа.
Л. 7 3. іѵ в ь с е а е н с к д а г о п р ь в а г о с ь в о р а с т м й т й і в г о н о с н м
іѵ Ц 'А .
— 279
Л. 74. іѵ четвертддго сворд.
Л. 81 об. поеддни здіювѣнд стго и ведикдго іѵцд ндшего
•вдеидига кх столоу длфидо^ик кпкп• у нконінекык литро
поди, присловіе стго вдсндТгд.
Нач. нердзоулндго рТ о пр'Еиоудрости ввпросивше.
клеу ввл'Ьнитсе.
Л. 109. стого вдеидии кпистодига грігорию
га к о іѵдоучитесе е о у іѵ жены соуіріи с нылв.
Нач. прочтд^к твок писдник іѵ грігорие.
Л. 110 об. епистодига генддід пдтрідруд
*** а л і ’	**	I	А
презвитереу
Л. 110 об. епистолнга генддід пдтрідруд констдндннд
грд іі еже с н и л в стго с о б о р д кь н с 4; л ь п у п б н ы лі б ли т у о п о
ДИТОЛВ И ПДІІ'Ь Р И 41 С Іі О .11 О у . Ш 6 ЬЗ И Л Д ІМ|І й злд нд повств*Ъ іі
ш при клдкціи нд злдт'Ь с р о т о н и к с и р т поповствд.
Нач. вдкд ндшь и бгк н спсв 7с ^с.
Л. 113. ёпистолига стго тдрдсим др^іепкпд констдндннд
трд новддго рнлд кк днкдриганоу пдпстго рилд. к жі не
бивати свстдвденик сіренвствд нд ддр4; ил'Ьніга тд^нндго.
Нач. лноговр’ѣленно іі лногордзднчно.
Л. 119. вьпроіпега н іѵв'ЬірІга іѵ ни^же ввпросите лннси
вьне грд цркддго постеірінсе. шв'ЬірднТе же евврдвшдго се
сьБорд тог'д вв кшстдндин'к грдд'Ь. елоу же пр'кдетдтедь
в'Ьше. стыи пдтрі'др^в никодде. при цри дде^ига колнинд.
Нач. ПОБДКТ ди лни^оу БРОДИТИ.
Л. 121.ГДДВИЗНД прдвиднд стго ш ц д ншго ііѵнд
стддго.
Нач. не повдкт во просто тдко противоу л'крм гр^д.
Л. 121 об. чинх евворд стго пдтрідруд сисинига
динд грд іѵ второврдчнилв евввкоупдени.
Л. 123 об. прдвидд стго никифорд дррепкпд
динд грд ввседенскддгопдтрідруд. ниже с н и л в
Л. 125 об. идик литроподитд
Злдтооу
констдн
і« о н с т д н
С Т ВІ В ІѴ Ц В .
Л. 125 об. идик литроподитд кр ИТСК ДД ГО ІѴВ'ЬірДННГД, IV
ни^же ввпроси кго н'Ькто лнир діонисіе.
Нач. іѵтрочетву оулирдкіроу.
Л. 126 об. побдктв в'іГти и здпов'Ьди ііже ведиккіи вдеи
ЛНК ИЗЛОЖИ.
Нач. приуодк полыедд везгр’&швнв к.
Л. 127 об.
Нач. сви во
Л. 132 об.
Нач. дціе кто
Л. 134 об.
прдвидд іѵ стго свБорд гдгрвскддго.
кустдтик іі соуціі'и С НВІЛВ.
прдвидд іѵ свворд неіѵкесдрскддго. прдвй. д.
придожитв ввждед'квш^ женоу.
іѵ стго скворд кже вк дндиіѵри.
280
Пач. "нре кочорик кіікнв свкоролів .
137 об. ІѴ СВБОрА САрДЕНСКАГО ПрДБИ 3.
Нач. КЕЗвр'кліЕнвство нше.
оборота 141-го листа снова начинается требникъ:
141	об. минь бывд’е нд іѵдѣідник рдсы.
143	об. ПОСлѢдОБАНИ К 41 4 Л 4 Г О IV Б р 4 3 А КЖЕ К Л14НДІА.
148	. ЧИНЪ БвІвДЕ ВЕЛИКАГО Іі 4ГГЛВСК4ГО IV С р А 3 А .
165	Об. ЧИНК БЫБА*Е НД р Д 3 Л 0 у'I Е Н I Е ДШИ.
169	. по слѣдованіе б мвд кліо іѵ Оу С В П Ш И ГіНОКМуВ.
192 об. по грекъ бѢлвчкв'і.
207. НЕОуДОБЬ 3 Н Д КДКО Т И П И К К СНК КНИГУ ЛІ Н О Г ЬІ и
рлзоуліѣник рѣшить, лідрко йнокв вк КДИНОНрДВНЫук
Съ
Л.
Л.
л.
л.
л.
л.
л.
с к о р 4
ж к р ц к.
Нач. діцд се. а. іѵ енкчѢ. и прѣпокнѣлік сѵліеіѵнѢ. аі|іе слутвсЕ б не.
го. та»,
въ 4-ку, полууставнаго письма XVI въка, на 527 листахъ.
Въ переплетѣ современномъ списку. Почеркъ письма превосходный,
разныхъ рукъ.
Правописаніе русское.
На первыхъ трехъ ненумерованныхъ листахъ оглавленіе.
Л. 1. послѣ ДОВДНІЕ СТГО 41 4 С Л 4 ТБОрЕНІЕ АрСЕН І 4 СТГО.
Л. 36. бѢдОЛІО Боуди Пр? ЛІЛТВХ При ЧАСТИ У ПОИТСА ЧАСУ..
Л. 66. чй НД IV С ф Е Н І 6 БОДУ.
Л. 74 об. В НАВЕЧЕрІЕ БГОІАВЛЕНІА К р ір Е Н І Е Бодѣ.
Слова и «огнемъ» въ спискѣ пѣтъ.
Л . 86. чЙшкр»уЧ4НВЮЙВЕНЬЧДНЮ Ц р Е 41 X Й 14 НА 3 Е ЛІ X Й Б С Ѣ ЛІ X
•8- л М
УТКАНО,
Л. 100 об. Л1ЛТБД ЕГДД БЛ6ИТИ ДВО0ЖЕНЦД.
Л. ЮЗ.ЧИНВЙ «укдзх. Д 1|І Е БоуДЕТВ ПОНАТИБДОБЦЮ Д6Ц4.
ЙЛИ ЗА оуношю ИДЕТЪ ВДОВИЦА.
Л. 103 об. послѢдовдние ЙНО КДКО ПОДОБАЕТЕ БЛВИТИ и со во
КУПИТИ ЛіуЖЕСКА ПОЛ^’ Й ЖЕНВСКД. ШБОИ СОуЦІИЛІВ БВДОБСТвѢ.
Л. 104 об. оустдвв БЫВДбЛІк'і еже схтворити іѵтрочд ШГЛ4
Ш Е Н О И К Р Т И Т И .
Л. 128. ЧИНХ Бр АТОТБОрЕНІА.
Л. 133. ПОСлѢдОВАНІЕ БЫ БЛЕ ЛІО IV 0 у С О (I ІІІ КІ у X ЙнОКЫуВ.
281
Л. 1С2 об. ліирАнинд попа погрЕБьсти сице.
Л. 167 об. ПОСлѢдоВДНІЕ ЛІДЛОГО ЮБрАЗД ЕЖЕ I ЛІАНЧ'ИА.
Л. 176. Ч Й Б кі Б Д Е 41 И И ВЕЛИКАГО ДГГЕЛКСКДГО Ю Г» р 4 3 4.
Л. 204. ПрАВНЛО НДГрОБНОЕ ЛІНрСКЙ ЧЛКЮ.
Л. 228 об. ЧИНХ ПОГрЕБЕНІЮ НА ЛІЛДДЕНЦЕ «уліршиліх.
Л. 230. 4 І|І Е КТО ПрЕСТАВИТК НД БХКрЕСЕНІЕ ГНЕ ИЛИ Б К О 11
ДНкДОНДЛИфоЛІИНБІ.
Л. 231. начало понд^идѣ.
Л. 242. ЗАЧДЛОЙСПОвѢдДНІЮСЕДЬЛІДГО СОБОрД Н И К Е Н С К О Г IV .
СХІ1МШНСА ВТОрОЕ. Н ЮБЫСКАШ4. ЧЛЧКАІА НЕЛІОірН ПОСлѢдНА
ГО ОД4.
Л. 253 об. чиня исповѣданію сфникю.
Л. 257. исповѣданіе йнок6ліх,
Л. 259—265, п-ос^альныа таблицы.
Л. 266. послѣдованіе црконндго «устава. йжевх іерлиліѣ
л д в у Ы преподобнаго й его нос наго ш ц д ншего сдвві. .
Л. 371. вѣдоліо н&ди н сіе что рдди пиши кондаци.
Л. 373. оукдзх іѵстдБши а п лодія і еѵднгеліеліх непрдз
н^еліыліх стыліх.
Л, 376. ю дне^х всед седліици како поите кднонх вх ю.
і лі и н ѣ е ю.
Л. 377 об. іѵ лиоргід^х подобаете вѣдати.
Л. 378. ю посте.
Л. 379. лілтвд ^рдліу, вх н? же дита родитсл.
Л. 384. лілтвд ю скверны.
Л. 385об.лію нд ржтво ^во дѣте д^овныліх нд взятіе ліаса.
Л. 387. лілтвд в толпу.
Л. 387 об. лілтвд в по й д « у і|і и лі х.
Л. 388. лілтвд в толі^Г.
Л. 390. лілтвд г в п о й д ж ір й.
Л. 390 об. лілтвд нд вхскрніе ^во дете1 д^овны.
Л. 392. лілтвд в тодіуже.
Л. 392 об. лііѵ нд вербою свѣтныд нели.
Л. 393. дно ні дртхсю.
Л. 393 об. ліо в нд дртхсо.
Л. 394. ліо нддх пде^ою. на ліасоліх ні сыродіх нд" гаицн.
Л. 394 об. ліо нд прелоліленіе дртх.
Л. 396. лілтвы преклонный нд схшествіе стго дуд.
Л. 414. ч и н х б ы в д е лі ы и н д ю б н о в л е н Г е ю с ір д е лі д г о р а лі д.
йже в неліх стыа трдпезы. по шбычаю црдгрддское црквн. й
по вс ей лі и т о о п о л і и.
36
282
I. 449. пало Гіпдиктеу с и р ’І; ч і. ноколіу л •[; т о у.
Л. 459 об. БНеі'ДА сло учите А  I С К 0 у С И Т И С А Б X СнѢ Ш ОСКБСр
н і н 1 л и о д 4; и с т к г. д і л з о л м.
Л. 464 об. кднонх стѣй бци дд шпите'ю.
.1.477. чинх ш к у д і|і л кі ір и лі с а ш с о р о ц и н х к х ч т ѣ й истиннѣй
ншей к 'к у е ^ртѣлихстѣи.
Л. 484 об. чй кдко подовдеть прииліАти при^оДА ірй ш
жидокх кх р и с т і д' н х с т е й в ѣ р е.
Л. 489. ш ересе^х подокдеть пріилідти ш еретикх.
Л. 490. чинх л ір і кто кх ереси быбх крфенх сми. к бгх
Ш Б р 4 Т и Т С А .
Л. 496 об. ш ереси дакціи^х пи саніа сирѣчь сбою бѣрг.
е р е т и ч е с к х к.
Л. 498. лі е ф о д и д стго ддповѣдк п д т р і а р д.
Л. 505. сице подовдетк прінлідти при^одАі|ій ш л4тинх
с к ы д к ѣ р ы. к н д ш е й в ѣ р е п р а в е и.
Л. 506 об. сѣдАіриліх стыліх пдтрідр^оліх вліѣсте своеліх
С Т М 4 С О Д І 4 4 Н Т І О р И С К О Лі 0 у И К О Н С Т 4 Н Т И Н 4 Г р 4 Д 4 П 4 Т р Т 4 р X
I Ш А Н Н Ж СНИ ЛІИТрОПОЛНТИ )( 4 Л К И Д О Н к С К I Й Н Н И К О Л 4 е 4ДИНК
с к і и іі лі е л е т і и и ф 4 д в с к і и. к о н к с т д н т и н х к с е д р V? с и лі д к с и лі х
лі и т р О ГІ О Л И Ч’ X .
Л. 512. ЛІЛТК4 на приноси Лі М П Л 6 Д О КСАКОГО ШКОірІА.
Л. 512 об. погрѣкеніе ліирАНоліх.
Л. 514. чинх шлімти люіри сткі^х.
Л. 518 об. чинх БкікдТ бгдд ключитса еккернх или неч'Г-а
І Л. Г.	о	’
КП дети К 41 і НЛН ЙО ино что.
Л. 519 об. ЛІШ НА СХБЛДЗНИКШИЛІХСА КО Б р 4 ш н *к.
Л. 520. ліш на шскверньшисА сос^доліх.
Л. 520 об. ліш на клддезедіх ноБойдритм.
—ліш ні шсккерникшиліСА клддеделіх.
Въ концѣ запись, позднѣйшимъ почеркомъ, поддѣльная: ш ^е
ЛІОИ свѣтѣ ЛЮН, СЛДДОСТК ЛІОА БСАКОЛІ^ БО ССИ дѣлу БЛГ^ Алфд И ШЛіеГА
дліинк. совершеніе прі'лтх лѣтд гна ^дф. (л. 521 об.).
Л. 522. чй кдко ВБорхддѣ причдетіе ддти.
Л. 523 об. СТГО 4НАСТ4ГІА вхспросх.
Л. 525 об. поне оувндѣ^оліх ш ежтвенно кріреніи слюутнѣ
нѣкдко и нер43ліно. сліешАкирн ліѵро со БЖТВеНкІ ЛІАСЛОЛІХ.
283
120. ТРЕБНИКЪ.
въ 4-ку, полууставомъ ХѴП вѣка, на 641 листѣ.
Правописаніе русское.
Л. 1 об. кано жолевв ко г^ ншмЛ’ Гс^
Л. 10 об. КАНО ЖОЛЕБЕ Г^ Н Ш і /И	НА р А Т к \ О Т А
1|І кі Лі X и т И .
Л. 28 об. кано егда дождк .много иде.
Л. 34 об. кано певд'ежх ЗА БЕ3ДШЖДІЕ.
Л. 55. чннх вківдЕЖкін еже сотворити отрочд оглашенно
и кртнти.
Л. 90. ПОСЛѢДОВАНІЕ ЕЖЕ О Лі кі Т И К р ТІ В Ш А Г О С А ВХ И ДНк.
Л. 94. чй БківАЕЛікіи на шдѣгане рдсы.
Л. 98. ПОСЛѢДОВАНІЕ ЖАЛАГО АГГЛкСКАГО ОБрДдА.
Л. 108 об. МИ БкІВАЕЖкІИ ВЕЛИКАГО АГГЛкСКАГО ОБрДдА.
Л. 149 об. НЖЕН4 К 4 Л Г І р О Ж X .
Л. 152 об. ПОСЛѢДОВАНІЕ БкІВАЕТХ ш «усопши^х ННОК'Б
егда кто Пі Брдтіи ЕржонА^х ндкідТ КО г^.
Л. 212. чннх И О у К А 3 X п о г р Е б е н гм ж и р с к о ж у.
Л. 258 об. СЛУЖБА НА оужршнжх ЖЛНЦЕЖХ.
Л. 268. ЧННХ ПОК4АНІМ 'Тноческож^.
Чины исповѣданія иноковъ и инокинь, духовныхъ лицъ и мирянъ
отличаются такою откровенностью въ постановкѣ вопросовъ и отвѣтовъ,
что ихъ нельзя предать печати, безъ оскорбленія нравственнаго чув-
ства читателя. Подобные виды исповѣданій встрѣчаются и въ рукопи-
сяхъ XV вѣка (см. въ собраніи рукописей Кирилло-бѣлозерскаго мона-
стыря (нынѣ въ Спб. Дух. Академіи) № іж), но въ разсматривае-
момъ спискѣ они еще болѣе осложнены вопросами, вызывающими на
непристойные отвѣты. Жизнь ли вызывала эти вопросы, или система-
тически испорченное воображеніе пишущихъ?
Л. 293. чннх С ір Е Н Н О И Н ОЧ Е СКОЖ^ И ДІАКОНкСКОЖ^ іі СIIо
6 Ѣ А А н і м.
Л. 322 об. БОСПрОСХ ННОКННАЖХ.
Л. 324 об. поновле'ніе женлжх Іншкмна.
Л. 340 об. поновленіе сірЕнннкожх жнрсккі.
Л. 346 об. ПОНОВЛЕНІЕ ДІАКОНкСКОЕ.
.1. 350 об. в о с п р о с х ді'аконш и попожх.
Л. 354 об. чннх нсповѣдднім жнрскбж^.
Л. 358 об. ч и н х н с п о в ѣ д а н і м ж е н с к о лі .
л. 385 об. ПОНОВЛЕНІЕ дѢтежх ЖЛЛДк'іЖХ.
2-84 —
.1. 387. поновленіе лі^желіх с л *!> ж гі в ы лі х .
Л. 394. поновленіе же ндліх воАрынл.
Л. 400. поновленіе ж е н л лі х 6 с в о е лі х естествѣ.
Л. 405. поновленіе кнАделх и воАридліх которые гиіроды1
й в иі л о с т и д е р ж а т х .
Въ этомъ, поновленіи между прочимъ—покаяніе во м з д ѣ: іілн л 13,6’
взлух в неправдѣ чрезх ліѣр^ лй>чд, или по ерц^ враждѣ ГіліѢа (л. 406);—
и въ хулѣ: огрѣшнул по^ли^х і ос^дн^х і^рл и кназа . п л т р и а р а ,
ліитрополичовх (л. 410).
Л. 415 об. воспросх жена вдоваліх.
Л. 418 об. пооученіе кназсліх іі бодало ліх іі велклюжаліх
ш дробнаго іо ц а.
Нач. гдне и сын^ кжіиліх нзволеніеліх.
Л, 421 об. пооученіе иі іо ц д дробнаго дѣтеліх коАрскнліх.
Нач. гдне сын^’, урднй здконх нжіи и заповѣди стм^х иирс.
Л. 425. пооученіе ш іо ц а дробнаго отроколіх.
Л. 426. пооученіе ііі иіа дробнаго іироковні^дліх.
Л. 427 об. полученіе иі д^обникд сіренннколіх іі влдстеліх.
Л. 432. чпнх постриженію іншкыналіх великаго дггелк
скаго ш к р а 3 а.
Л. 477 об. Б'К до ліо дд есть, діре кто п р е с т а би т с а н а с В’Кч
л о е б о с к р с е н і е или б к 6 н днк н н в д н с в ’К т л ы а с е лі н і^ ы.
Л. 480. в па в нли стго поста вече. кд обычна, нд г и
ГЛА 5.
в ндвечерін ржтвд в а.
п 'К в а е лі ы лі х б навечеріе про
Л. 570. послѣдованіе чдеоліх стртны.
Л. 605. чпнх погревені'ю с ір е н н и ч е с к о лі о у.
В О В А X . С Т р Ы НА I стрд С А ЛІ О Г Л А .
П О С Л *К Д О В А н і е Ч А С 6 ЛІ X
об. П О С Л'Ь Д О Б А н I е ЧА со
Л. 524.
л. 548
; ііі е н і а .
121.	ИЗЪ ТРЕБНИКА ОТРЫВОКЪ.
въ 8-ву, полууставомъ XV вѣка, на пергаминѣ, 16 листовъ.
Начала и конца не сохранилось. Правописаніе сербское. Содержитъ
молитвы па постриженіе власовъ и чинъ вѣнчанія.
285
122.	УСТАВЪ ЦЕРКОВНЫЙ.
полууставомъ XV вѣка, на бомбицинѣ, на 197 л.
Листы 4 и 5-й писаны на пергаминѣ.
Правописаніе сербское. Принадлежалъ прежде Маркову монасты-
рю, какъ открывается изъ новѣйшей записи на полѣ 114 листа: дндно
Б^ДН Адх НЕДОСТШІНИ НГ^ЛІЕНХ ГбрАСИЛіЬ. . . пріидоул оу ЛІДрКОБХ ліондстірх
ДОАЛІк СТІИ ДІЛІІ'трІА И НАПрАВИуХ. . . .(л. 114).
На листѣ 150 об. запись писца, писанная по-гречески славянскими
буквами:
не іу і’б Дбоу. елЕИСон ліе, тон длиртолон. будете. кді ліи кдтАрдстЕ.
Есть основаніе думать, что рукопись снята съ списка XIV вѣка.
Л. 1. С К Е Г О <11 К П О Ч И Н А і ЛІ К ТНПНКЬ И оустдвх К і ЛИ К кі К Л АВ
рИ ІЕрЛЛІКСКкІК ПрПОБНДДГО И СГ0Н0СНД4Г0 (V Ц А НАШЕГО САБЫ.
ткже чинъ бывай н въ прочли вв ікрлліѣ СТЫИ^Х ЦрКВА^К.
—скдддник ЛІАлкік вТрнк.
Нач. в соу вТ. прѣжс дд^одд ганца, иже к. 7 ча дне породить поекли
др^к И СОТВОРИТЬ ЛІЕТАНИК ИГОуЛІЕНОу .
Въ чинѣ вечерней службы читается:
СИСИ БЕ ЛЮ СБОЙ И БЛВИ ДШІДНИК СБОИ. И ПОСѢТИ ЛІИрк СВОИ ЛМТИЮ
И ЦІЕДрОТДЛІИ. И ОуКрФпИ ДрЬЖАБОу ЦрА НАШЕГО С Т Е ф А Н А 0 у р Ш Ш А . И НИдь
послн ндлік лілти твои бгатыик. лмитваліи прѣчтик ВЛЧЦЕ БЦЕ И прніѵ ДВЫ
ІІДрИК. и ЧКНкіЙ И БЕСІІЛЬТНкіЙ СИЛКК. И СТАГО ІШД ПррКА И ПрЧЕ И КрТЛИ.
и стыи пр'Цвдлнии^к аплк. й стою прдвниіюу и ьгошцоу ишдинліоу И АННИ.
И СТГО ПрВОЛІОуЧЕННКА И АЛЛА СТЕфдНА Й СТГО» И БГОНОСН4АГО ЙІЦА НШЕГО
сдвкін. (л. 2 об.).
Подъ 13 Февраля положено:
_	А	....	А
СТГО ІѴЦД НАШЕГО ЛІАрЧ'ИННІДНД. ВКТКЖЕ ДНК СТГО И П р ГІ Б
НАГО ЙІ Ц А НАШЕГО СѴЛІЕЮНА С р К 6 С К 4 Г О ЛІИрОТОЧЦА НОВАГО.
У. 51 об.).
БЖЧ'ВКНкІНЛІК СЛОВЕ
Подъ 14 Февраля: прявнаго ні ц д нашего ае^енчтим. и
стго кѵрилА фило софд оучнтЕлід слов'кнскд (л. 52).
Л. 142 . лТцА 4 В ГО у 51. ОуСПЕНИК ПрПБНАГО Й бГОНОСНДГООІЦА
НАШЕГО ІIV А К И ЛІ А САрДНДАПОрСКАГО НА ЛІДЛОИВЕрНИ.СТрЕГЛА.А.
Ёид'книклік БЫ оулюлік. оуліный СИЛК ІАКО Д'ЬлАТЕЛК .	~	".....—-
СЕЛІК ПОЛОЖЕННО ВК Т6ОКЛІК Срци. В НКЛІЖЕ ВКС^ОЖЕНИК ІАКО л>кствнцоу оутврь
ДИЛК КСИ Пр'ЕпОБНЮ. ІЛІЕ. ШЕ Н?. И ЛІОЛИШЕСЕ ДАрОБАТИ НАЛІК БЕЛНЮ ЛІИЛОСТК.
ІІШАКИЛІЕ Пр'ЬпОБНЕ СБОЮ Ш ЮНОСТИ ВкдЛОЖИЛК ЮСИ ЖИК. ^оу Бгоу НАШЕЛЮу.
ИЛІЖЕ оукрФплгдюлік. плкткешик стрти полікіелк повиноуль КСИ . ЛІКНКК ПОКАр’Ьк лоуч
ШЕЛЮу . Т'ІѵЙ ЖЕ ЛІОЛИСЕ ДДрОБАТН НА ЛІИрК И БЕ БПѴЛЮуДрЕ ІѴЧЕ НАШК . СВ'ЬтИЛНИКК
286
БЖТВЬНЫИЛІк СвѢтОЛІ ЧЬСТнѢиШЕ ЮСИІДНЛІк.
ЮЧЕ. I Ш А К И ЛІ Е . іннга гл. ТЬЖ. ТЕІНЛІН
. ТрИЧкСЧ’НМИ (Ц>ТЕ ^БЫ МСТИ ЛІЕ СИЛОЮ Т60МЮ ДА В'ЕрОЮ
Г»	_ П
НАШ И ДОЛІЬ
СВОЮЮ ГНК
БЛЖНЬ Лі 0 у Ж К
ГАВИСЕ БЕЛИКЬ, (ІіІОСВ'ІиіЫЮ ІІОСЛН'ІНДІЛ . ЧІОСК СИШІИНЛІІ, . И БЖИИЛІИ дѢіЛНЛІИ .
„А	’	'	..	|і?	, ,
шноуже по оуспении. неза^одиліыи свѣ вьсприитк. тѢліже люлисе ддроалчи
ДШАЛІк НАШНЛІ ВЕЛИЮ ЛІИЛЮ.
ПрѢпОБНЕ ЮЧЕ. Ю ЛІЛАДЬНкСТЕА. ДОБрОДАТ'клк прилежно вьзыскабь . сксоу
БЫЛЬ МСИ столпу ДХ’у. и ІѴ НСГО ПрНЮЛІК чюгъ дѣйство. ндоучилк КСН ЧЛБКЫ
не рддити ю зелілкныЙ. нніа же —~~............. і_.—і..................ч.....
просвѣти НАША поліышлюним. іліре.
покрова крѣпькк кси. *
Н ЛЮБОБИЮСЕ ПОКЛАНАЮ Й СЛАБЛЮ Ч’Е.
МвИСЕ Ш ЛІТЕрНИИ ПЕЛЕНЬ БГОНОСНЕ ЮСЕШЕНЬ СКСОѴ ЮЧЕ
I	Г	ІА Ф	<Г	п
П(ГБСТ0/Иоу АХ°У’ С’ ЧкСТНЛ П р ’К Г Лі К СИ 41НО» Вк рОуКоу
крта. бѢсовскаіа ліьчтаним до конца очб потрѣвиль КСИ. с.
б о н и с і гл. льсти лоукдвы^х Б'Ьсовь потрѣвиль КСН СИЛОЮ КОСНОЮ И оу ГД СН ИЛ
КСИ СЛАЕОу ^воу. ПрПКНЕ ЮЧЕ НАШк. С Л А И Н Н М Б. 6ЛЧЦЕ БЛГАГА СтѢи роуіуЕ
СВОИ. Кк сноу СБОКЛЮу БЬЗЕЖИ. ДШЕЛЮБЦОу И 3ИЖНТЕЛЮ оуШЕДрИТИ рАБЫ СВОЮ,
дру. стібнн гл. в. доли бф(М. енндѣлік лицн иіцк вк плли кжтнкнлго
Й ПрѢліОуДрААГО ЮЦА И Лі і. СЛАВЕІ|ІЕ ГА.
С. ЧкНА Пр'Б Г /ПК СЛірТК. ВКСЕ ИЖЕ Ш ДШЕ ПрИТ'ЕкАМЦІЕК. ВСЕБЛЖЕННОЕ.
Кк БЖТБЬНЮЛІОу ^АЛІОу ТВОМЛіОу. СПИ Ш Б'Ьдк БГОЛіОудрЕ ИШАКНЛ1Е. С. 6 Л Ж Н к
лнужь. СкБО|)к чкстнмуь шць. сьб^аСе И Ск ОуЧЕННКкІ	ь	ь
ТВОМИ ВСИ П^ИПДМЛІЬ. СЛА и ни. в гор'Ь ТЕ лици
СЛАВЕЦІЕ НЕП^СЧ'АННО (ЮЖЬСТВО ТВОЮ П^ЕсТОМ.
Житіе преп. Іоакима Сарандапорскаго,
вѣка, издано В. И. Даманскимъ въ Запискахъ
ТВОИЛІИ. рдц'к БЖТВкнѢи
бце део пою сь долніилін.
ни. к горѣ Ті лици
но списку XVI—XVII
Императорской Акаде-
міи наукъ, т. VI, кн. I, стр. 123—138.
Л. 143. ЛІЛТВА НА коутикю СТМЛІЬ ПрИНОШЕНИМ ВСАКЫЛІЬ.
Л. 143 об. ЛІЛТВА НА ШСКБ|)кНШИЛІСЕ с о у Д О Лі к .
--Лі Л Т Б А НАЧЕТИ ВИНО КИСЕЛЮ.
Л. 144. лі, в. толнужЕ.
--Лі НА ПРИНОСИ ПЛОЛІк БСАКОГО 6 В О І|І И ІА .
--Лі ТВАНАДкГрОЗДИКЛІк.
Л. 144 об. лі НА НОВО Б^АШНОЛІк.
--Лі О Л И Т Е А НА АГ^ИПНИИ.
Л. 145. СИЦЕ ПОБАМ В'БТН НАДк коутикю.
Л. 145 об. Лі Л Т 6 А рДЗ^ѢшЕНИЮ ЧЕДАА Д^ОВНААГО.
Л. 147. ЛІАННА НЕЛІОНА ИЗВѢСТНО СКАЗАНН6 ш «НДИКТ'К и
Ш ПрАЗДНИЦ'ІГ.
Л. 151 ш постѣ стый апль твже чинк исповѢданик БЫ
В А М Т к НЕП^ЕЛіѢнНО. И Вк ПОСТк СТЫИ^к АПЛк. Ю ЮДАНИ П^АЗ
НИКА ВкВЕДЕННІА. А (II Е СЛОѴЧИТСЕ 6 НЕЛЮ. ГЛ. Б.
287
123.	УСТАВЪ ЦЕРКОВНЫЙ.
въ 4-ку, мелкимъ полууставомъ XV вѣка, въ два столбца,
на 457 листахъ.
Правописаніе сербское. Письмо очень тщательно и красиво. Для
образца правописанія приводится выписка:
Ново ^оте скддтелк показати ество. бодали шбнаблаетк и кк седЛ? прі
I л -•	\ л	к	Іи	пи м	I	Ъ V
КОДИ скдѣ НСТНМКА. НЖЕ ^ОТ'КНІЕ/ИЬ Ш ДТНСТКОуЕН ГК. К(Я|ИНІА ПрОК'БДНИКД
6Л1*Ь Кі ВКПІМІК вѢрНМИ. рдоусе ГЛЛСі СТЫИ БЖІ'Й. рДДОуЙСЕ ЛЛКЧАНІЕ кончиое
вр4і\1 . рддоуисе Ліркствнд члвчд глдвндно. рддоунсе пришкствід бжі'д провкдвѣ
стіе, рдоуисе гако прТиде бсакд блгтк ш текѣ. рддоунсе' гако шбѢже всдкдд
ПрѢлКСТК ТОБОЮ. рДДОуНСе ШПЛЮВАБШИ ВИдѢніД ЛИрКСІШ. рДДОу-НСЕ рАдроуШИЕЫ
горѣстк вк жирѣ соуір'інлк. рддоунсе его же рдд'іи дднно бы покддні'е. рддоунсе
кгоже рдди рдддрѣшнсе кедколѣдніе (л. 102).
124.	ПСАЛТИРЬ СЪ ВОЗСЩОВАНІЕМЪ.
въ 4-ку, полууставомъ конца XVI вѣка, на 643 листахъ.
Въ началѣ утрачено нѣсколько листовъ. Правописаніе русское, но
судя по употребленію, въ большинствѣ случаевъ правильному, носовыхъ
звуковъ, можно полагать, что рукопись снята съ южнославянскаго
списка.
125.	ОКТОИХЪ И ПРАЗДНИЧНАЯ МИНЕЯ.'
въ листъ, полууставомъ 1428 года, на 253 листахъ.
Начала недостаетъ и первые девять листовъ полуизгнили. Минея
начинается съ листа 134-го. Правописаніе сербское. Время написанія
показано въ записи: ндписдсе сіе вк лѣте шестотнс^ірно и деветсктно и
тридесети и шесто по прѣстдвлкніи блгочтнбаго крдлд сркклк деспотд стефд
(л. 253 об.).'
Для образца правописанія приводимъ отрывки:
Днк ддк стѣнк вкпіетк «уни леи вѣше діре нд шдріе рожкшдгосе не пріедк
бы. пришк ко нд ше дркждв^ ліирд разрѣши, врдтд лгііднаа сктрк. дше еже
лркжд Прѣже КК С'АИ БХСКр'ІпЙ . СЛАБА ГИ Крксч оу твоелоу II В'АСКрСеНіІО твоеліоу.
288
Днк ДДк СТ'ЬіК ВкПІЕТІ., (1ЛЗ(І0уШИ« .1104 ВЛАСТЬ. П|Л6Д'к ЛІ|)кТІ>БЦД ІДІІО
ЕДИНОГО «І »уЛІк|Я1ІИ^К . «ГО ЖЕ ДОЖАТИ Іѵноу НЕ ЛЮГ^. Нк ПОГОуЕкі^к СХ НИЛІк
НЛІЫЖЕ І^ІТБОВА. ддк Гі.Н'^к Л1()КТБІЕ Ш Б'ІЖА, Нк СКИ БС'Е ВЬЗДБИЗАЕТк .
Днк ДДк СТЕНК ВХПІЕТк. ПОГЛк'ГН СЕ ЛІОА ДркЖДВД. ПДСТкірк рДСПЕТСЕ И
ДДДЛ1Д ВХСК^СкІ. Гіліьі ЖЕ І^ТВОВД^к лишнее, и и^же ПОЖАТИ БХЗДІОГО^к
ВХС'к^Х НЗБЛкБД^к. ГіСГ^ДЗНкІ ГрОБЫ рДСПкНІИ СЕ. НЕ К^ПИТСЕ СХДірТкНДД ДркЖДБД
(л. 192—192 об.).
Другой отрывокъ:
СЭ БкІТІД ЧТЕНІЕ. ВХ НАЧЕЛ'І; ЛТБ0()Н Бк НЕО Й ЗЕЛІЛЮ . ЗЕ4ІЛІД ЖЕ Б’Б
НЕБИЛ1Д И НЕ 0ѴКЛДШЕН4. II ТЛІД Е(Ік^ БЕЗНН . Й д)(к БЖІН НОШДШЕСЕ Врк^ ВОДИ.
И Бк ДД БОуДЕТЬ СБ'Б, II БкІ СБ'Б . Н КНД'К Бк СБѢ ІДК0 ДОБ^О И 6Д3ЛУІН
Бк лгкждоу СВ'ктОЛІк Й ЛіѢжДЕѴ ТкЛІОЮ. Гі НДрТ Бк СБЯі ДНк. А ТЛІ^ Н40Е НОІІІк.
II рЕ Бк ДД БОуДЕТк Т6(>к ПОСр’Б ВОДИ. И ДД БОуДЕТк рДЗДѴІДЕИ Пр'К ВОДИ II
ВОДИ, И БМ ТДКО. Н Сктворй Бк ТБрЬДк И (ІДЗД^ЧИ Бк ПОСрЧі боди (л. 149 об.).
126.	ОКТОИХЪ.
въ листъ, полууставомъ XV—XVI вѣка- на 212 листахъ.
Первые 31 листъ и послѣдніе два полуистлѣли.
Правописаніе среднеболгарское, какъ можно видѣть изъ слѣдующаго
образца:
К()хвиг. )(6 ТВОЕЖ ОЧркБДЕННО ИЛкТИ ТВОЕЙ З^фИ ОдѢдНІЕ. ТРЕПЕТНО
ДИБЛ'к^йСА. Лінбголіоу ТИ длхготрьпѣніоу. ДГГЛТІИ ЧИНИ ЗОБЙірЕ. БЛБНТЕ БХС'Ь
Д'клд гіН ГА ПОНТЕ, (л. 32).
127.	ОПОНЪ.
въ листъ, полууставнаго письма XVI вѣка, на 345 листахъ.
Содержитъ послѣдніе четыре гласа. Правописаніе русское. Началь-
ныя буквы, по всей рукописи, вмѣсто киповари писаны золотомъ.
Экземпляръ золотообрѣзный. По листамъ запись: сид кнга глеліаа о^тан
патаго, шестдго, СЕДлідго, ослідго овтЕКАрскдго... (далѣе нѣсколько словъ
зачеркнуто)—доліобда ? в ннѢшнеліх во ^43—(1686) год^’ «нтаб^а бх ІІ днк
СТ^М КНГ^ ЧЕТВЕ|ЮГА4(0 П'ІЖАЕ.ІІ^Ю ПИЕДННуН) С|ІЕДНИЛІХ ДОБрКІЛІХ уСТДБОЛІХ ЧЕЦНМ
И ЗОЛОТО П^ОПНСНкІЛІН САОБАЛІН ОуТАП БХ ПЕрЕПЛЕТ'к ВХ ДЕСТк ПО ОБрѢз^ 3ОЛОТО.НХ
289
кх ллзоревожх садьанѢ, доска вер^НАА вывдсліенд золотоліх, А НИЖНАА ССрС
БрОЖХ ДЛА ЖАТИ БЖІН ПрИЛОЖИуХ ВЫШеПИМННОЙ ЦрКОГО БСЛИЧІСЧЫ ОКЧеКАрСКОГО
П(ЖКАЗ^ ПОДАЧбЙ ТИЖОД'Ьй посннковх великого СВТЛА И ЧЮДОТВОрЦА НИКОЛА А
скораго пожоірннкд и теплаго заступника и чюдотворі^д сергіА радонежскаго
чюдотворцд вх урдліх вх жосковской уѣздх в село что пре сего Бывало иевлево,
д ннѣ слоку<|іее село царевой вотчины столника Никиты Ивановича ш... ва і)
жены ево вдовы дожны пдрфеньевой по свон^х родителе^х вх вѣчный пожинх
которыА писаны жоею грѣшною рукою...по дѣде и іоцѣ и лідтерн и иныух
сродннце^х свои^х, нжх же суть сна иженд иерей адонасій, новх, антнпх,
блисѣй іоднновх, Григоріи, лртежій, иіаковх, деодорх, близлрх, ндздрій,
жлднцы вдсилей, ТИЖОдѢіі, Алексѣй, дижитріи, рджднх, леонтій, прокопій,
порфирій, деклы, дндрѣй, ждкснжх, пеллгіи, евдокіи, ждріе...
На переплетной доскѣ запись одного изъ позднѣйшихъ владѣльцевъ
рукописи: «горожанина посацкого человѣка Александра Яковлева сын?
Куракина» .
Почеркъ письма превосходный.
128.	ОКТОИХЪ.
въ листъ, полууставомъ XVI вѣка, на 251 листѣ.
Начало утрачено и первые изъ уцѣлѣвшихъ листовъ сильно по-
вреждены. Окончанія недостаетъ: прерывается на 4-мъ гласѣ. Письма
южнославянскаго.
Правописаніе сербское. Для образца правописанія приводится выписка:
ВХ Ч^ 3 А О у Т р А НА^ТрЬНИ НА А СТ С Ѣ ГЛХ А. ЛЮуДрИ БЬСеЛКНнѢй
ловца ш гм прнксте лінлостнвно жлитсе нніа іо на вьпиюірй. ги спси црд и
Гр! свой, н ю іодрьжецій зль слокоди дпль рдди дше ндше. уе іокорнжоу
стенн^’ стеждвше вц«у дідрію вѣ’рнн прѣте поклоннль кси іі прнпдд'Ежк кь ней
дрьзновеник же Гіждтх кк рожьшожоу се нз нкк (л. 16).
И. октоихъ.
въ листъ, полууставомъ XVI вѣка, на 99 листахъ.
Правописаніе болгарско-сербское. Содержитъ только первые четыре
гласа. Въ средипѣ недостаетъ многихъ листовъ.
1) Фамилія зачеркнута.
37
290
130. ОКТОИХЪ КРЮКОВОЙ,
въ 8-ку, скорописью начала XVII вѣка, на 137 листахъ.
На об. послѣдняго листа запись: «р^г годУ (въ 7163—1655 г.)
ПрОДАЛХ СИМ КНИгУ ерЛІОЛДП И6ДНО6Х СНХ КорОВАеВХ ПОСіУ ГДВрНлУ И ПОДПИСАЛИ
СВОбМ рУкОМ» .
Л. 1. КНИГА Г Л е ЛІ Д А Ш Т А Н К X С И р Ѣ Ч К IV С ЛІ О Г Л А С Н И К X .
Л. 71. начало всено<|інаго бд'книга сирѣчь великТа вечерни.
Отмѣчаемъ здѣсь чтеніе: дллилоуга. дллилоуига. дллнлоуига. слава
Боже (л. 95 об.).
Л. 112 об. НАЧАЛО ЛИТОрГИИ ІОД ННД ЗЛАТОУСТАГО.
тевѣ
131 ПАРАКДИТИКЪ,
въ листъ, разными почерками XVI—XVII вѣка, на 257
листахъ.
Правописаніе сербское.
Л . 1 . Н А С X Б О Г О ЛІ К . . П А р Д К Л И Т И І К А .
Чернила па первыхъ двухъ листахъ сильно выцвѣли. Болѣе древ-
нимъ почеркомъ писаны листы 186—221.
132 ПАРАКЛИТИКЪ.
въ 4-ку, полууставомъ начала XVII вѣка, на 229 листахъ.
Начало рукописи утрачено. Правописаніе сербское.
ізз. тріоди: цотая В ПОСТНАЯ,
въ большой листъ, полууставомъ XIII вѣка, на пергаминѣ,
на 188 листахъ.
Правописаніе болгарское. Въ началѣ утрачено нѣсколько листовъ.
Для образца приводится выписка:
БрДТЬД ВБ Б'кдА. ПОСОБИВИ БМВАаТЬ . ССГО БО рДДИ рАЖДСТСА ЛІХЖЬ. БСЗ
оуліень вьсплеіреть и рдоуетсА севѣ. гако и зрцдеть своего дроугд. грѣ^о
291
ликецкже рддоуетсл кь сварьі. а жесч’осрдыи не оучъіньнеч-СА клгы. ліажь
ньскрѣнивь . выіаеть азыколіь вк зла. срце кез^лінолюу стАждвшолюу Болѣзнь.
не вёлитсА штець о снѣ ненлкдзанѣ. снь ліАдрь велить літрь своа. срце.
вёлАСА здрдвие творд. ЛІАЖК СКрЬБИВК. здСЬІІ|ідеть ксти. приелілюціи. шыто.
и не поспѣшеств^Ать елюу пАтие. нечестивы же оу
правдѣ, лице рдзоушно. шажд прѣлкудрд. іѵци же незоуліндго
гнѣвь іѵцоу кез^нень снь. стрть же рожешишь его. тьціе
бь нддр'Іі кес правды. и не посп'кшеств^Ать
клонить ПАТИ і
нд концы зміи, гнѣвь іБцоу кез^ііень снь.
тыи творить ліажь прдведень. не донро (л. 49).
134. ТРІОДЬ ЦВѢТНАЯ
въ малый листъ, полууставомъ 1392 года, на пергаминѣ,
въ два столбца, на 265 листахъ.
Время написанія опредѣляется слѣдующею записью: простите
и Блвіте исписавшаго сик колите трГша с т ы ш ь ф е іо р іо.
бі'вшдго страны т а у а и
іже дрьзнеть шиети у. да шоу . . .соупо
_ а* - ~	кьди
исписавшаго сик к о ш а т е
р о у н о и грѣшной стефана ш о н а у а.
утнторастыдеіора. і ~-------------------
стати вь днк страшнаго ссуда, в л4Г /б. д. сотне
прикше скопик. ліца гё б. (л. 265).
Начало утрачено. Съ листа 1-го по 231-й рукопись
полуистлѣла.
Правописаніе сербское. Для образца приводится
Пьзвнжесе на дрѣво волки. зеліліа іі горы. й ^лклік’і. поколѣкашесе сь
трепетоліь. стрджоуірд те видеціе. ціедре дльготркпѣливе. оуногавсе твокго
сьнитиіа сіісе адь. ліртвы. иуже поддвдаше вьскорѣ. вьспѣваиціиуь твои не
изрёченноуи силоу •:
неразоуліньій зріте евреискыи ськорь ціедре. слѣпишь іочи
ше соуціа жизнь и вьскрсеник :
выдѣвше Гізь трона вьсч авша свокго сна дво. сь апльліы
чч^аа. сь ниши же те славишь •:
на кртѣ те видѣвъ рдзвоиникь влгордзоуліны пошени ше
оудивль се силѣ твоки. і йже паче суша твоклюу страшношоу сьшотрении :
се ус жена, радоуитсе гли. лілтвно іако члколивцк. скрнь савѣ
и радостно творе члкы свои вкстаникліь •:
древлк слѣпошоу іо рожениіа іако дарова свѣтодавче свѣчъ ие. сице и
шнѣ срчник зѣницё іоврьзи разоужѣти свѣ твои повелѣнии •:
изкави ше іогніа гееньскдго. и вѣчнаго іосоужен'іа чтаа. оутиши поліышле
ні'и шоиуь свѣрепок вльнкник. й направи кь тишинѣ жизни пристаницюу
(л. 142 об.—143).
по краямъ
отрывокъ:
ддкцід. оунивад
кго рддовадшесе
вьпиіаше влко.
о*
ІДКИ
оутолѣк.
292
К. ТРІОДЬ ЛВБТНАЯ.
въ малый листъ, полууставомъ XIV вѣка, на пергаминѣ,
на 104 листахъ.
Начала и конца по сохранилось.
Правописаніе средне-болгарское. Для образца правописанія приво-
дится выписка:
ІячернА^. пч? словесно;?. слоужвя тегЛ приносишь. дднЕ идволи СІіЕ по
діиловдти ны вкскрТниід рдди свокго. ги ги не швркды НД* ІѴ ТВОКГО ЛИЦД.
нх идволи спе поліловдти ны вкскрЕНИклік си. рдоуисА і'ѵаа сионоу лити Црк
ВДЛІК . ЕЖИК СЕЛЕНИК. ТЫ КО ПрИХТК ПрѢжЕ ОСТДБЛЕНИК Гр'ЦоШК. ВКСКрЕНИІД
рдди свокго.
ГіЖЕ ІѴ КД ОЧЕ СЛОВО Пр'ІІЖДЕ Б'Ькі. рОЖЕИСА . ВК ПОСлѢдН'Ьд лФтД . ТХИЖЕ
(V крдкоу НЕИСКОуСНЫЖ. рДСПАТИК И склірктк Пр^ТрКП'ІІБК . И ДрЕВЛЕ ОуЛІрКЦІбЕН
НД ЧЛВІІД СПЕ СБОИЛИ, вкскрТниклік. Гіже ид лфьТВЫуХ твок воскрышк СЛ060СЛ0
ВИЛИ, СПЕ. КГО ЖЕ рДДИ СВОКОДИ ДДДЛІКСПЫИ ро. ІІІ ДДОБД лТтЕЛКСТБД. Іі ДДрОВД
лсирови гако ек жиднк в’Ьінж и вели,?, ліло (л. 14).
Въ текстъ Тріоди внесены слѣдующія статьи:
75. сло прскрдсндго іііѵсифд. Е Л 6 И іѵче.
Нач. Бже ДБрДДДІОВК. КЖЕ Гісдковк еже Гпдковлк.
Принадлежитъ преп. Ефрему Сирину. См. Творенія отцевъ церкви
1849 г., т. XIII, ч. 2-ая, стр. 116.
Л. 83 об. кпистолига сто нелх. нлви іііче.
л.
Сочиненіе апокрифическое, и какъ таковое—подверглось уничтоже-
нію въ настоящемъ спискѣ: два листа вырѣзаны, и уцѣлѣло одно
только начало на оборотѣ указаннаго листа. Въ Памятникахъ отречен-
ной русской литературы, Н. С. Тихонравова, епистолія о недѣлѣ
издана по русскому списку XVI вѣка. (См. т. II, стр. 314—322).
Для показанія отличій языка южнославянской редакціи приводимъ на-
чало ея:
ЧтЕНИК ГД НШЕГО ІС уД СПДДКШЕК В рИЛІК ВК ЦрКВИ СТОЮ дилоу ПЕТрД Гі
ПДВЛД. рЕЧЕ ЖЕ ГК НД СЕЛІК КДЛІЕНИ СКдЫЖ& ЦрКВК ЛІО.?. И ВрД ДДОБД НЕ ОуДО
лѣжтк ЕИ. И ДД.ІІК ТЕнФ КЛОуЧА ЦрКСТВД НЕБЕСНАГО. ДД КГО ЖЕ СВАЖЕШИ НД
дсліли кддетх свАддна Гі нд некеси. д кго же ді|іе рддр'кшиіпи нд дсліли кх
ДЕТХ рДдр'ІППЕНК НД НЕКЕЛЬ, (л. 83 об.).
Л. 84. ЛІЦД ДЕКАБрѢ. К,5,. ДНЕ сло иод длдтд оу СТДГО 6 Про
д Ф Гі о ЛІ Л Д Д Е Н Ц Е к.
Нач. Зло к дѣло вк ддвывЕник пр'кддти чткны^к ділдденецк оукикник.
Л. 86. по^вдлд іѵ ч ет вр'І; д н е вн'клі к лдддри.
Пач. Се прѣч'ЕЧЕТк св'Іггоддрнок тркжво.
.1, 87 об. слово нд ц в'І;т о н о с н ж а нела.
293
Нач. Днк скзывдкт ны крдтик.
.1. 89. бк вели па слово стго оцд ншго ебсевиід. о вьше
С Т В И И ІО А (I р Ч А в к а д К .
Нач. ЙКЗЛЮБЛСНИ докро К рЕІ|1И.
Л. 93. тогоже злдтооусцд сло нд пр'Ьслдвнок вьскрѴник
ГД НШГО 7с ^А.
Нач. Еьстд вк трети днь гь ншь іс ^ь.
Л. 95 об. ПОХВАЛА НА ВЬЗНЕНИК г не.
Нач. свѣтло лш а црковнок позориціЕ.
Л. 97. слово нд клгоб'Ьі|іенин стыа
Нач. Цркскы^ь тдинь прдзньство прдзноуиліь
БЦ А.
-с*
Днь.
136.	ТРІОДЬ ЦВѢТНАЯ.
въ 4-ку, полууставомъ XIV—XV вѣка, на пергаминѣ,
на 84 листахъ.
Начало и конецъ утрачены. Правописаніе средне-болгарское. Для
образца правописанія приводится выписка:
ЁерНАІА ПѢ И СЛОВЕСНАА СЛОуЖБА ТЕБ'Ь ^Е ПрИНОСИЛІХ . ЗАНЕ Н36ОЛИ СПСЕ
ПОЛІИЛОВДТИ НЫ БХСІІрСЕНИКЛІ СИ . ГИ ГИ НЕ ШБрХЗИ НА Ш ТВОЕГО ЛИЦА. НА
И3ВОЛН СПЕ ПОЛІИЛОВАТИ НЫ ВХСКрСЕНИКЛІ си. (л. 64).
137.	ТРІОДЬ ЩВВТНАЯ,
въ 4-ку, полууставомъ XVI вѣка, на 282 листахъ.
Но листамъ вкладная запись: л'ктд ^30 шестаго сію книг^ тришдь
ЦБ'ктН^М положи к николоу чмдотворцд ТВЕрСІіО ЖЕНСКОГО ДЮЖИНА ДД ЛІЕНШЕІ
ГрИГШрКЕБЫ Д'ІГГИ Л ПОСЛЕ НШЕГО ЖИБШТД НЕ БХСТуПАЦА НИ ДИТА НШИЛІХ НИ
ВІіуЧДТОЛІХ А ПОДПИСАЛХ... ПА6ЛОБХ СНХ Др)>ЖИНИНХ. (л. 2 —14).
Правописаніе списка русское. Съ листа 235-го писано другимъ
почеркомъ.
294 —
138.	ТРІОДЬ ПОСТНАЯ,
въ листъ, полууставомъ XIV вѣка, на пергаминѣ, на 250 л
ЛО ВКСЕЧТН44. рЗвуИСА СТЛКПе НеіІОІІОЛ'кбЫЛІЫ^. ЦрККЕЫ. р;
рИ4І44 СТ'кно . рДОу ИСА ех ЖЕ ІѴСТАІІ4ХТК ПОБ'кдЫ. ( *
р4доуИСА НЕБ'ксТО НеНЕвѢсТН44. IV П^’ІіП'Ьч’ДД
прѣстоё слово, станины ннѣшнеё приношеніи.
Листы 237—239, 241—242, 245 и 246 писаны па бомбицинѣ.
Правописаніе средне-болгарское. Для образца правописанія приво-
дится выписка.
Похіре рожтво ти ^бллилі та гаію бця. бк твоя бо вкселисА хтроноу
скдркжхи всѣ рякоя гь. іѵсты Гі просл4вы Гі Н4оучи ВКС'к^К вкпи. рддоуисА
С'кні ВЖІ4 СЛО64. р40уИСА СТ4 СТЫ^К ВОЛШИ. р4оуИСА ЖИ3НИ БЕСКОНЕЧН44 рлоуи
СА ДБКСТВН44 ПО^ВЛЛО. р40уИСА Чч‘нЫ Б'кнЧЕ. ЦрЕЛІК БГОЧЧ* ИВЫЛІк . р40уиСА ПОуВЛ
--------А------------------ -------........ ------ рІоуиСА ЦрТВЫЮ ПОБО
рЛОуИСА 6Я же Вр45И
сккроушишхсА. рлисА свѣтоу люиліоу слоужителоу: рЛОуИСА ДШИ ЛЮКИ СІіНЫК.
. IV пр'кп'кч’44 ЛІТИ рОЖКШИЛ ВКС'ІЫІК СТЫЛИ.
>. приішы нн'кшнее приношеніи, іѵ вгкію^ нлплсткі изблви вск
нл. іѵ гркдыи^к лідкк ИЗБ4ВКІ. в'крно вкпиАірй чкі ллуА. ллул. (л. 157).
139.	ТРІОДЬ ПОСТНАЯ.
въ листъ, полууставомъ 1434 года, на 263 листахъ.
Правописаніе сербское. На оборотѣ послѣдняго листа сохранились
двѣ драгоцѣнныя записи:
Сйю кніігЛ? сирѣ триіѵ нзведо^іѵ Й3 б^глрекые книги Н4 СрКБСККІ чпнк.
Д4 лко 6 нечч’о Гі недостлвено. не проклкните велліи лілю ви се. понеже не
ккі^іѵ вѢіри слов^ толіх и (? ). Гі чктей Яслютри Гі ^в'кждк довр'к Гі іѵ'плснс
или нзводей пдкм из ннй знлй. еже и колб» дллк бк Гі волше люжетк Гізве
сти. в^чил плліе бѵстрлтію попѣ ерлюнл^.
За этою записью слѣдуетъ другая, писанная киноварью:
Изволеніелік іѵцл й поспешеніелік сна и сквркшеніелш стго д^л нлпйслсе
СІ4 6ЖВН4 КНИГ4. В ДНКІ БЛГОЧТИ64ГО. Й }(р ТОЛЮ БИ 64 ГО Г0СП0р4 СрКБЛК деСПОЧ'4
гюрг4. К Л'І? ^ЙЦЛІВ (-1434'--) Гі ПИС4 гроукцк ДІ4КК. й ш'Ци стыи Гі
врлтіе прочит4Юіре влейте. 4 не проклкните. пониже д)(ь сти не пйс4. нк
рэК4 Гр'кшН4. Гі БК Д4 ПрОСТИТ БЫ.
Какъ видно изъ приведенныхъ записей, настоящій списокъ спятъ
съ Болгарской рукописи попомъ Евстратісмъ до 1434 года, и не про-
сто списанъ, а переложенъ на сербскую рѣчь. Этимъ путемъ п про-
— 295
лсходпли обыкновенно такъ называемые Болгарскіе, Сербскіе и Рус-
скіе изводы, или редакціи.
Въ трудѣ Евстратія вездѣ выдержаны особенности Сербскаго язы-
ка и не встрѣчаются болгаризмы.
Для образца приводятся выписки:
(л вто. г не по. ги йже кртоліь оувивк льстиваго, ш того йз&іаи
ліе прѣлксти. прѣлы|іенндго іі скгрѣшдюі|ід. й полік шчтив л\е дджк ліи твод
уотѣніа творити. іако да внждоу ваію рдоуюсе. чтнвіе Не стрти твое. йзноу
ри^се слд'доснкілік ороужіелік ГИ. ІІ ЛЮтѢ ВКСК оуЛірЕТВИ^Се йсцѣли й- оживи
сліѣреноую ліи дшоу. йже копіелік проводкіисе влко. й оугазвенкіе страданіи
врага. іако і|іедрк йсіуЕіивк. й чтнеіилі ти стра'стеліь причетника покажи ліе.
инь гле. в. поціеніелік ги дше просвѣтивше. споби ни кртк твой не шеоу
женно вйд'Ііти вк радости й покдонитисе св страхи) й любовію озараетк біо'
тки стрти твое волние. йуже клгоизволи достигнути ндлік, гако члколюкіу».
И вк ліинейвТ. по св'кте тиріи. про. гле. 5. велей гк й увалнк
ьѣліѵ. с. вк грдд'Ь гд ейлк, вк градѣ БД ндш7. ш ккіті'д чктее. рТ ГК БК
кк ною. вкниди тм й	вкск долік твой вк ковчегк. гако	тсбѢ	видѣук праведна
прѣ ліною вк родѣ	сёліх. Гі ш скотк	же чтьіиук вкведи	кх секѣ. седлік
седлік. люужкеккіи полк й жёнеккі. й иі	скотк нечткій	двое	двое ліоужкеккі
поле й женеккіи. й ііі	птйцк некнмиук й	ччъіиук седлік	седлік	люужеккі поле й
женеккіи й ііі птііцк нбнкіид'к нечткіиук двое двое люужеккіи поле й женеккіи.
прѣпитдти сѣліе по всей зеліли й еіре кіѵ дніи седлік. й азк ндведУ нд
Зелілю дкжк. лі дніи й /іі. нсі|Гіи й потрѣклоу вксдко выдвиженіе йже ехтво
риук ці лнцд зелілй иі члкд до скотд. и сктвори ное вксд елйкд здповѣдд
еліУ гк іІк. (л. 125). См. въ Тріоди постной, Московскаго изданія
1607 г., л. 249 об.—250 об.
Л. 250 об. вк с о у лі ё с о п о у н о у ю п о о у ч е ні е д р ^і е п к п д к о н с т д н
тинд гра дле^дндркскдго.
Нач. нніа рдзоуліѣіілік ердтіе кдковк стрді(к й трепетх йлідтк дша.
Л. 252. и о о у ч ё н і е в к н е лі ё с о п о у с н о у ю.
Нач. сГпріиде врѣліе покаднід.
Л. 253 об. слово вк не скіропУснУю. гѵче клви.
Нач. Брдтід послоушднте оулінкіе двери.
Л. 255. вх сУ а по паліе стго дешра тирона страсти его
р ц ѣ лі к к р д т і е.
Нач. оулідноу здконопрѣстоупникоу. й злочкетиволіеу. іѵстдвившолюу
СВ'ЕтК.
Л. 256. поіучёніе д не по послоушднте }(іѵлюбци.
Нач. вйд'кете ли вкзлюклкни іо сдліѣ веірествкнкіе ползе.
Л. 257 об. сло пооученіе. в. не по.
Нач. прте дроуаи й крдтне вкзлюкленное стддо ](во?
296
Л. 258 об. слово поУченіе. г. не по.
Нач. вхзлюблкнии гір'Ішоловивше стые дны.
Л. 260. пооучені'е. д. не по. и? алчв'к.
Нач. прте црквнаа чеда. ійпьічно поУченіе сьтвбриліх.
Л. 261. въ с»у. 6. не по б л г о б 'к і|і е н і е ар^аггла гавріила
двѣ А вци.
Нач. члколнбивыи лілрдьіи бь ншь. вьсегда пекыйсе роліь члчьснмліь.
Л. 261 об. слово Гі полученіе. 6. не поста.
Нач. понеж» Уыѵ врѣліени лідл'к по сый скончатисе ^бі^іеть. й по ліал'к
вр'кліени дни гнь приводить.
140.	ШЕСТОДНЕВЪ.
въ 4-ву, полууставомъ XII—XIII вѣка, на пергаминъ, на 82 л.
Начало утрачено. 2-й листъ приписанъ на бумагѣ. Письма южно-
славянскаго, въ правописаніи замѣчается смѣшеніе носовыхъ звуковъ,
какъ можно видѣть изъ нижеслѣдующей выписки:
Крть гнь по^блиліь. й погре(ве)ник его стое пѢліи почт'кліь. и вьськрТник
его по^влиліь. ідко вскрси лі^квы іѵ грока іако кь. Гі йспроврьже дрьжавг.
сьлірьти. й крѣпость диідвола. й теліныліь св'кть вьсиа.
Дггльскыжь зраколіь. оуліь оудивл'к^х си. и бТсткьныжь вскрТникліь дшх
просв’кіра^х си ліироносиі^и. и аплоліь клгов'кствова^х. вьзв'кстите вх азыцѣ
вьскрТник гне. гву посьп'кшьствеуАііюу чмдесм и подаАіролюу наліь велил лілости.
Гь лірктвк нарІсл й еуліркірвеи сьлірьть й вь 1
испражнеи. врк](оу воини гровь стр’кжа^ж. низь же
всежогкі не постижиліыи спсе сла тевѣ. (л. 3).
грокъ полежа. иже гропы
ІѴ В'ккд СБАЗДНкІ вхскрй.
141 ШЕСТОДНЕВЪ.
въ листъ, полууставомъ ХПТ вѣна, на пергаминѣ, въ два
столбца, на 77 листахъ.
Начало и конецъ утрачены. Послѣдніе три листа приписаны па
бумагѣ. Правописаніе сербское. Для образца его приводится выписка:
Крть твои гй животь и заступники лкделік твойліь н й нань надѣюіресе.
теке даспетаго па нашего славилік полілиѵи нась
297
твои ги рди ІѵврьзЕ члов'кчЕсьтѵліоу родоу. и іѵ йсч'Л'книід Гізбдвльшесе
•і'еііс рдспЕтдго кд ндшего кьсігквдклік полілоуи ндск.
/Ичнци ТВОИ ГИ НЕ ІѴБрЫ'ОШЕЕЕ ТЕБЕ, НИ ІѴСТОуПИШЕ IV ЗДПОВ'кдЕИ Ч'ВОИ^Ь.
Т'к^ь Л1ЛТ6ДЛІИ поділоуи НДЕЬ.
ЗрЕЦІИ ТЕ рДПІИНДКДІД ^Е . ТЕБЕ рОЖДЬШИй ВЬПИГДШЕ . ЧТО ЕТрДННОК ЕЕ ИЖЕ
виждоу ТДИНЬЕТВО (Ноу ЛЮИ. КДКО НД др'кв'к ОуЛІИрДЕШИ. ПЛЬЧІЮ киеиліь жидны
ЛОДДТЕЛМ (л. 3).
142.	ПАРЕМЕЙНИКЪ.
въ 4-ку, полууставомъ ХІП—XIV вѣка, на пергаминѣ,
на 171 листѣ.
За листомъ 156-мъ недостаетъ одного или двухъ листовъ. Время
написанія опредѣляется временемъ царствованія упомянутыхъ въ записи
Византійскихъ императоровъ, царствовавшихъ съ 1294 по 1320 годъ.
0ЛД ЕЬКрЬШИТЕЛМ Гоу Боу ЕТКОрЬШОЛІОу КсѢ ЛІХДрОСТИА СВОА. НБЕД И ЗЕЛІИА
Н Ліор'к. И «ЖЕ ВНЕЛІЬ. ИЗВОДЕНИЕЛІЬ ІѴЦД Гі енд н етдго др. ндпиедса
КНИГЖ ЕИА рдко.7. Ліногогр'кшног. И НЕДОИНОА НДрЕЦІИЕА рДБЬ Б6Н НИКОЛЬ д
ЗОВОЛІХ ЛІИрЬЕКЬІ БрДТД. ВЬ ДНИ КЛДГОЕ'крНДГО цр'к кирь ЯНДрОНИКД ЛДЛЕіІМОГД
И при ЕН'к люу кирь Ліиудил'к ЦрИ. НДПИЕД^Ь БрДТ^ ЕИ попоу Д'кдОЕЛДВЕу КНИГЫ
ЕИА ДД ЛІЛАВИЕА ЧЕНЫ ІѴЦИ. Гі П06Е. Н ДИЫК^НИ. И ДИГДЦИ. КЕИ ПОХЦІЕ ВХ
КНИГЫ ЕИЖ. ИЕПрДВ'клЦІЕ ПОИТЕ Д НЕ КЛЬН'к'ГЕ . Ч'к ЛІЕДХ ДІ|ІЕ И НД ЧЕрОбѢ
КОр^ЕНЬ БДДГЬ 6. ТДКО И ЕАОВД БЖІД ДЦІЕ С%- Гр^БД ИЛИ НЕИЕПрДКЕНД. НЖ КЙѢ
ЕЖ. Й ЕПЕДТСА ВЕИ ПОРЦІЕЙ В НИуЬ. ПОНЕЖЕ НЕ ПИШЕ Д^Ь ЕТЫ НЯ р«КД Гр'кшЙД
бгыфтд Е»уб ІО рДБОТЫ. ДД ПОЛгкн'ктЕ И ЛІЕНЕ Гр'киіНДДГО И рОДИЧ-ЕЛ'к ЛІИ. д
ВД БЬ ДД ПрОЕТИТЬ ВК ВЕЕЛІЬ В'ііцѢ Й ВЬ БЖІ|ІИ^Ь. ДЛІИ. (л. 170 о’б.—171).
Для образца правописанія приводится выписка:
Бы" СЛОВО ГНЕ КХ Гнон'к. Еоуліднт’книнву ГДА. ВХСТДНИ ГІДИ ВЬ НИНЕВГЫИ
ГрДДЬ КЕЛИКЫИ й пропов'кжх внеліь ІДКО КХЗЫДЕ В НЕЛІЬ 6ХПЛХ ЗЛОБЫ его ко
ЛІН’к Й ВЬЕТД ЙЮНД Б'кждти ІѴ ЛИЦД гігк ВХ ТДрСИЕЬ. Й ЕНИДЕ ВЬ ИІѴ^ИА й
ІѴБр'кч’Е кордкь ЙДЖІ|!Ь ВЬ ТДрЬЕИСЬ. Й ДДСТЬ НДС-ЛІЬ ЕВОИ Й ВЬЕ'кдЕ вьнь. ити
Е НИЛІИ ВЬ тдрьсь ІѴ ЛИЦД ГН'к. Й гь ВХЗД6ИЖЕ др ВЕЛИКЫ кх люри. Гі кордвлх
КЛДМШЕСА рДЯКИТНЕА ^ОТА. Й ОуБОГЛІііаЕА КОрДБНИЦИ. И КЬПИІДДЖ КОЖО КХ ЕОу
Екоелюу Й ИЗЛІЕТДШХ ЕЬЕЖДЫ ЕЖЦІЕЕ ВЬ КОрДБЛИ ВЬ ЛІОрЕ. ІѴБЛЕГЧДНИИ рДДИ.
ИІѴНД ЖЕ ЕЛ'кзЬ ВЬ ІІЖЧИН^ 1) КОрДБЛ'Е Й ЕПДШЕ тоу й урдпдпіЕ. и приступи
і) Въ издаваемомъ нынѣ текстѣ: ко дно кордклА.
38
298
Іі НЕЛІ«у ІІОСНИІІЬ і) !І рЕ ТЫ ѴрАПА(-ІПкІ . ККСТДНИ Й !І|ІИЯМвЛИ БД ТВОЕГО
негли кдко сІІетк ны кк. не погыкіити. іі рЕ іікжо кх искркнслюу
свое.іюу. прид'ктЕ ііліелік жр'ккиА. и ^лзоудѵкеліь кого рдди злобы сим ёстк
нд нд. и ліетдш* жр'квкіА. п пдде жр'ккьі нд ишнд. Гі рЕіюш* к нЕлюу
іюв'кжк на.іік коего рдди злобд сим есть нд нд. что твое д'клдние есть .
ШКАДОу ГрАДЕШЫ Гі КАЛЮ ИДЕШЬ!. Гі ПІ КО* СТрДНЫ 6СИ И ПІ КОИ\'Ь людей ты
ЕСИ. ІІ ЦІ К	НИЛІК	рЖ ГНЬ АЗЬ бСЬЛІЬ. И ГД 4Д НКО	АЗЬ'ІТ*.	Гіже створи
НПО ІІ	ЗЕЛІЛ'к ІІ	ЛЮрЕ ІІ соуш*. ІІ	ОуБОМШ*СА ,ІІ*ЖИв	КОМ3НИА	БЕЛИКОА. Н
рЕІЮШ* К НЕ,ноу ЧТО СЕ створи. 3ДНЕ рАЗОуЛІ'кіІІ* ЛІ*ЖЫе МКО ПІ ЛИЦА ГН'к
Е'кжДШЕ	ІДКО	ПОВОДА ГыіХ. ІІ рЕКОШ*	К НЕЛ^ ЧТО ТИ	СТКОрИЛІЬ.	ІІ ОуЛАЖЕТЬ
ДЮрЕ ІП	НД.	ЗДНЕ	ЛЮрЕ ЕКСуОЖДАШЕ И	ВІ<ЗДВИЗАШЕСА ПДЧЕ	КЛХНЕНИЕ.	Й рЕ ГіШНД
К НИЛІК ВККркЗ'ктЕ ЛІА ВК ЛЮрЕ ПІ БАСЕ . ЗДНЕ ^зоулі'куь 43К ІДКО ЛІЕНЕ рАДИ
БЛХНЕНИ6 СИЕ БЕЛИКО6. Гі 3ЛОКД СИМ ЕСТЬ НА ВАСЬ. И Н0уЖДу*СА ЛІ*ЖКІИ ШБрАТИ
ТИСА КК ЗЕЛІИ. ^ІІ НЕ ЛІОЖДу* . МКО ЛЮрЕ БКСуОЖААШЕ . Й КЬЗБИЗАу*СА ПАЧЕ НА
НА. ІІ ККЗХПИШ* КЬ Ііоу ІІ рЕКОІІІХ. НИКАКОЖЕ ГИ ДА НЕ ПОГМКНЕЛІЬ ДіІі* рАДИ
ЧЛКА СЕГО. ІІ НЕ ДАЖЕ НА НЫ КрКБЕ ПрЛБЕДНЫА. 3АНЕ ТЫ ГИ МКО ВЬСуОТ'Ь
С'І’БОрИ. ІІ (І|ІИ*ІП* ЙШНА ІІ БКБрКГОІИ* И ВК ЛЮрЕ . И СЧ'А ЛІОрЕ ПІ КЬЗЛІАірЕНИМ.
Й ОуііОІ.ІШ*СА ЛІ*ЖЫ(- стрдуоліь ВЕЛИКО,ПК БД. Й ЛІЛИІІША ЛІЛТКАЛІИ. (іожр'кш*
ІІ ПОВЕЛ'к гь кытоу велико,ноу пожр'кти йіОнд. Гі Б'к ИШНД ЕЬ
ДНИ И. Г. ноірьі. Й ПОЛЮЛИСА НШНА КК Гоу ЕОу СЕОЕЛЮу ПІ
чр'квд КИТОВА И рЕ. ЕКЗКПИук ЕК Печали Ліоеи кь^оу воу люелюу. й оуслышд
ЛІА. Г13К чр'квд АДОБА ВЕІІЛК ЛЮИ ОуСЛХІШД ГЛА ЛЮИ. ШВрХЖбф ЛІА ЕК
сріуі ЛЮрКСКААГО. ІІ р'ккы ШЕЫДОІП* ЛІА. КСА ВЫСОТЫ ТЕО* Д КЛЕНЫ
лін'к пр'кидошх. іі дзк р'куь штрын*усА Пі лиіуі шчию твоею. прилож* ли
оуко Призр'кти ЛІИ КК І^ркЙ- СТ'кн ТКОЕИ. БКЗЛИМСА на ліа кода до дша люм
И ЕЕ3ЙА ШЕИДЕ ЛІА ПОСЛ'кдКНАМ . ПОНКр'к'ГК ГЛАВА ЛЮМ БХ ПрОПАСТИ ГОрКСКЫА
снидоук. ББ ЗбЛІЛ'к *ЖЕ здтвори Б'кчНКІА. ёдд И3МДЕТК 1І3К ИСТЛ'кнИМ ЖКІБОТК
ЛЮИ К ТЕБ'к ГИ БЕ ЛЮИ. КГДА И СКОНЧААІПЕСА ПІ ЛІЕ ДША ЛЮМ ТОГДА ГА ПОЛІ'к
жрктв* гви. Гі
чр'кв'к кытов'к. г
ГЛ&БИН*
X»
ТЕО* ПО
Н*ук Й 6ГДА ПрИДЕТК ЛГГВА ЛЮМ К ТЕБ'к ГИ КБ ЦрКБИ СТ'ІІИ Т6ОКИ. урАНАІ|ІЕ
СОуЕ'ГНАА ЛКЖ* ЛІЛЧ’И СБОА ШСТАБИ111*. А3К ЖЕ СК ГЛСОЛІК уВДЛЕНИІД ГіСІІОБ'кдАНИМ
пожр* ТЕБ'к. КЛИКО ШЕ'к:|МуБ ККЗДАЛІК ТЕБ'к НЛ СПЕНИе ЛЮЕ 1411. И ПОБЕЛ'к
ГЬ КЫТОу ИЗЛОЖИТИ НШНА НА суш*. (І ЕкГ СЛОВО ГНЕ КК ИШН'к К'І'орИІ^ЕА ГЛА.
ВЬСТАНИ ІІДИ Б НИНЕБГЬІИ ГрДДХ БЕЛИКЫИ. Гі ПрОПОБ'кжК БНЕЛІК (ІрОПО^ДДНИЕ
ПрХКОЕ. ЕЖЕ АЗК ГЛЛуБ К 'І’ЕГ.'к. Й ВЕСТА ИШНА ГіДЕ 6 НИНЕБГкІИ МКО ЖЕ ГЛА ГК.
НИНЕКІ’кІИ ЖЕ Б'к грі ВЕЛИКК Кк ЕОу . МКО ИІЕСТБИМ П*ТИ ТрЕЛІК ДНЕЛІк. Й НА
ЧАТБ ЙШНД БКуоДИТИ ВК ГрД". МКО ПІЕСТКИМ ДНЕ 6ДИНОГО. Й ПрОПОБ'кдА Й рЕ.
Й ЕІ|1Е ТрИ ДНИ Й НИНЕБГкІИ рДЗОрИТСА . П К'крОВАШ* ЛІ*ЖкІ НИНЕЕГКІТКСіуЛ ЕОу.
Й ПрОПОБ'кдАШХ ПО. Й ШБЛ'ккОШ*СА БК Бр'ктНірА ПІ ЛІДЛА ДО БЕЛИКЫ. И ПрИ
БЛИЖИСА СЛО КК І^рЮ НИНЕБГЫТКСІюу. Й БЕСТА ІІІ Пр'ксТОЛА СВОЕГО. Й СКБЛ'кчЕ
2) Въ издаваемомъ нынѣ текстѣ: корлічій.
299
іѵд'кідние свое ск сна. и іѵкл'кчЕСА вх вр-ктиіре й гкдЕ нд пепе^Ь. й пропов'кдд
и рЕно кьі и вк невІ’МИ . іи цр'к Гі ііі кол'крк з) его гдлцге. члцы й скоты й
БОЛОБЕ Гі ІѴВІ^А ДД НЕВЬКОуСАТЬ НИЧЕСОЖЕ. НИ ДД ЖИроуДТЬ !) И ВОДЫ ДД НЕ ГІИХ.
И ІѴБЛ'ккОШ&СА вк Вр'ктИЦІА ЧЛЦЫ Й СКО^Ы . Гі вкукиииій КК Боу ПрИЛЕЖНО Гі БКЗВрА
ТИСА ККЖО ІІІ ПаТИ СБО6ГО Н6П|1ИтЗНИЙКСКДДГО. И ІО НЕПрАБДЫ С&Ц1Е ВХ рЗЖДуК
Гі^К. ГЛАЦІЕ КЧ'О Б'кстк Д1|ІЕ ДОКД6ТСА. Гі ОуЛІОЛЕНХ ІЪКдТтК . Й ВКЗВрДТИТКСА І5
гн'квд гіірости ч воід. и непогыбнеліь . іі видѣ іік дѣлд й^к. іако ЕхдвратишхсА іѵ
ПЖТИ СБОИТЬ НЕ ПрИГЛЗНИНКСКМ^К . Гі ПОКДІДСА БЬ IV ЗЛОБ'к. ЙЖЕ гдд створити ЙЛІК
Й НЕ створи. Й ІѴСКрМіИСА ИІѴНА СКрХКЫА БЕЛИКОА ЗАЛО. з) Й СЛІАТЕСА. И ПО
ЛМИСА КК Боу Й рЕ. IV ГИ НЕ СИ ЛИ СЛОБЕСД ЛІОГД вѢіНХ. 6ДНДЧЕ СХЦЮу ЛІИ ВХ
ЗЕЛІЛИ ЛІОЕИ. СЕГО рДДИ БАрИ^Ь Б'кжАТИ БК ТДрКСК. 3ДНЕ Б'Й^К ІДКО ЛІЛЧ'ИБК ОСИ Й
ЦІЕДрЬ Й чркп'кливк ЛІНОГОЛІЛТИВК КДДСА ІѴ ЗЛОБАМЪ ЧЛЧЬСКЫ Й НН'к влко ги
прийліи дшг. ліоа іѵ ліе. гако допрѣй ЛІН'к оулір'кти. нежели^живоу быти. Гі
рЕ гк кк йіѵн'к. ацге з'кло іѵскрьв'к ты. йзыде Гііѵнд Г13К грд й сі:де пр’клю
І’рддоу. Й створи тоу СЕБ'к КрОВЬ. И С'кд’кшЕ тоу ВК С'кни. ДОНДЕЖЕ БИДИТЬ
ЧТО БХдТ грддоу. И ПОБЕЛ'к ГК БЬ ТИКБЫ И ВКЗрДСТЕ НДДК ГЛАВОЙ ЙІѴНЫНОЯ.
Й БЫ С'кнкі (Ір'квКІШЕ ГЛАВЫ біо. іѵгкнити И ІѴ ВС'к^К ЗОЛЬ 6ГО. Й БКЗр
БАСА ЙІѴНД IV ТИКБЫ рАДОСТИл. ВЕЛИКОЕ ЗАЛО. Й ПОБЕЛ'к ГК ЧрКБОу НОЦІНОЛІОу ВЬ
оутр'ки. Й ПОГрИЗЕ ТЫКОБК. И ГіСЬШЕ. Й БЫ БН6ГДД БЬСІДОТИ СЛХНЦОу. Й ПОБЕЛ'к
ГЬ Д^ ВДрНОЛЮу рдзкдр'клиноу. И ПОрА^ САХНЦЕ нддх глдбоа йіѵныноа. й
Пр'кнЕЛІДГДДШЕСА Й ШрИЦіШІІІЕСА ДША СБОИ. И рі^ДОК^кб ЛІИ 0 ОуЖр'ктИ НЕЖЕЛИ
жывоу ВЫТИ. Й рЕ ГЬ ІІК КК ІПѴН'к ДІ|ІЕ ТЫ ІѴСКрКБ'к З'кло IV ТИКБЫ. И рЕ
З'кло іѵскрьп'куь дзь до сьлірьты. й ре гк кь ты оуво скркБЕнк вкі іѵ
ТИКБЫ IV НЕИЖЕ НЕ ТроуДИСА НА НА НИ БКСІІТ'к X. ІДЖЕ ІѴБНОІ|ІК рОДИСА И
ІѴГ,НОІ|ІК ПОГЫКЕ. АЗК ЖЕ НЕ ПОПЕКИ ЛИ СА IV НИНЕБГЫИ ГрДД'к ВЕЛИЦ'кліК. К
НЕЛІЬ ЖЕ ЖЫБЕ ЛІНОЖАЕ ЛИ ВІ ТЬЛІК ЧЛКЬ ЙЖЕ НЕ рДЗОуЛІ'кшл ДЕСНИіук СБОА Гі
шоуицг. сбоа. и скоткі йлік лінозы (л. 123—126).
Приводимъ епде отрывокъ:
ІѴ ГІ р р Ч В^'к р Е ЛІ И И . Ч Т Е . В .
Ны слово гне кк лій'к гла. что ты бидиіііи ереліИЕ. жезлк іѵгор'квкши азх
ви’жж. Й рТ ГК ІІЬ ЛІН'к довр'к. ЗДНЕ БКДрЬЛИБК АЗК 0СЛІХ НА СЛОБЕСД ЛІОІД
створки іа й бы слово гне. кь лій'к вторицел гла что бидиши. конобк подь
ГН'Еі^ІЕНЬ А3І1 ВИЖДА. Й ЛИЦЕ 0ГО IV ЛИЦА С'ІСБЕрД. рАЖЕГХТСА ЗЛД'к НА Бск
ЖИВЙІІІДХ НА ЗЕЛІЛИ. ЗДНЕ СЕ ДЗЬ СЬЗЫБАа ВСА ЦрКСТБИІЛ .^ЦрЬ IV С'квЕрД ЗЕЛІИ.
ГЛЕ ГЬ ПрИДДТЬ II ПОСТДБАТЬ КЬЖО Пр’БСТОЛЬ СБОИ НА Пр'ББЕрЫИ БрАТЬ СрЛИЛІЬ
СКЫ^Ь й НА ВСА сткны ІѴКрТЬНЫА (Іго. Й НД БСА ГрАДЫ ЙМДИНЫ. II БКзТлА
з)	Въ издаваемомъ нынѣ текстѣ: іѵ веллюжх. е) Въ издаваемомъ
нынѣ текстѣ: пдс^тса. з) См. ниже: встрѣчается Тіакже зало вм.
зѣло.
300
ск с/.;до.;ік <по:і.іі', і; ни.ик. іо неси злоітк Гіук. ыко инч Авниі™ жа Гі ііож^кш»
кголіь тоужыль. Гі поклонишл;са д-кложь р/,жк своиук. й ты прѣпотши чрѣелл
своѣ. вхстдни Гі Гыік . кгд елико здновѢда ти. не попса іѵ лііцл й^ь
ни оуст^АііідйсА пр'кд ниліи. іако с токоа адь есьліь. идилідти та глетк гь
вседрьжитель (л. 168 об—169).
Рукопись поступила къ настоящему владѣльцу изъ собранія Лоб-
кова. Выдержки изъ нея приведены въ изслѣдованіи И. И. Срезпев-
скаго Древніе славянскіе памятники юсоваго письма. Спб. 1868. стр
70, 218—219, 224.
143.	МИНЕЯ СЛУЖЕБНАЯ,
МѢСЯЦЫ СЕНТЯБРЬ И ОКТЯБРЬ,
въ листъ, полууставомъ XIV вѣка, на пергаминѣ, на 308 л
Правописаніе сербское. Для образца
П(>пкне іоче аі|іе пи счыьпоу веі|іААТы.
ни Гі троуды и рыданиіа. нь онь носиліь
дрѣво ндпдіакліо сльдаліи ч'войліи. дівишесе
ст^ашішесе. тркп'книіа твокго сѵ.пеоне прпокне.
нрповне іоче силібю кжтвнадго ,
іако нл кръ. нк онь роукоіійник вг!Г г---------
рЗД(іѣшиль кси. онь гаііо іовче. а ты іакоже ддколкніб.
а ты нд стльпь. сѵліебне прокне ліли сіістисе дшл. (л. 1).
приводится выписка:
не ки пр'кечдль вьпити. ч’вок ііолѢз
скше нежели ноиіддше. іако же
лггли. чіошесе члвци. (і'кеове оу
ліли сіістисе дшлліь ндшиліь.
дуд скокліоу гіокесе вл’іук на стль вьдыде
 *Г потрль к. ты же вьстднід стртеліь
. вкзыпль к нд крть.
144	МИНЕЯ СЛУЖЕБНАЯ.
МѢСЯЦЫ СЕНТЯБРЬ, ОКТЯБРЬ, НОЯБРЬ И ДЕКАБРЬ,
въ листъ, полууставомъ югославянскаго письма XV вѣка, въ
два столбца, на бомбицинѣ, на 351 листѣ.
Въ началѣ недостаетъ нѣсколькихъ листовъ изъ службы Симеону
Столпнику. Въ концѣ послѣдніе три листа, 349—351, полуизгпили.
Правописаніе сербское. Для образца приводится выписка:
Пр'Ііііразноуйлік лмд'і'е ^во рожкство. й вкзк.ише оу.нь кь вйдлекліоу видно
селие ліыслык. Гі оуз^и.пк вь в^ьччгк веліе тдіінство. ібв^кзе во се кделік.
301
(Іі двм ч'Гіе кд іір:ішмііи.іік сьврмііеик см. ч'іІіке кк ыкчв'І; и члвчвств'І;.
Ч'ІЫІЖЕ ЗОВ'ІЬІІМ СТМ Б6 ІОЧЕ БЕ3НДЧЕЛНМ . СТМ КрѢпКМ СНЕ ВІіПЛКІ|1ЕНСЕ. стм
БЕСІиІірВТНМ Оу'ГІІШИТЕЛЮ ДШЕ. ТрИ^Е СТА СЛДВД ТЕБ'Е. СЛМШИ НБО И ВЬНОуШИ
ЗЕЛІЛК СЕ КО СНВ А СЛОВО КД II ібцд. приводить родитисЕ ш двм нЕИСкоусо
.іюужнмЕ. (л. 279 об.).
№. МИНЕЯ СЛУЖЕБНАЯ.
МѢСЯЦЪ СЕНТЯБРЬ,
въ листъ, полууставомъ XVI вѣка, на 182 листахъ.
Правописаніе сербское.
Въ началѣ недостаетъ нѣсколькихъ листовъ. Въ концѣ приписаны
снѣтилни съ замѣткою: сіе свтлне не бм оу изводѣ, й зде й приложи,
іб дроугогд изводд. д-ліь днолш.
Тутъ и подпись писавшаго: «тд і'срлііѵнд Гшсифь» . (л. 182 об.).
Для образца правописапія приводится выписка:
НиЗЛОЖИВЬ НДОЛСКОЕ СОуЕТІЕ СІрЕННМЛІ ти словолів. оутврвдиль ЕСИ В’^ром
/рЦА НЕОуТВрВЖЕННДД. Гі КХ ЖН3НМ СТЛІО ПрѢсТАВИЛВ ЕСИ И пострдддвь ЗАКОННО
СВ'КТЕЛВ ГДК, фоКД БМЛЬ ЕСИ, СІ|ІЕННОуЮ ШДЕЖДОу, ШЧрЬВИВК КркВІЮ. СЖЕННЫЕ
ти пльти стлю іёчЕ. (л. 123).
146.	МИНЕЯ СЛУЖЕБНАЯ.
МѢСЯЦЪ ОКТЯБРЬ,
въ листъ, на бомбицинѣ въ два столбца, мелкимъ полу-
уставомъ 1388 года, на 211 листахъ.
Время написанія обозначено въ записи:
вх лѣчо	ІІИСДСЕ сим книга ДОгІЮу ЛІТрЕ БЖИ6 грднскд. ПОВЕЛ'Ь
ІІИКЛІЬ Ир'ІіЮСірЕННДГО ДруІЕПКІІД ЛИПДІДНСКДГО. КЪ СЕЛІЕШНД. бЛІОу ЖЕ В'ЬіНДД
ПДЛІЕТК (л. 211).
Правописаніе сербское.
Подъ 28 числомъ память св. Арсенію, Архіепископу Сербскому,
пріемнику св. Савы. Приводимъ вполнѣ:
302
вкдкіде нл
іі СИЛІИ
достигла
даровати
<ідслюі|іесе
ЗА(К Г. ЛИ
. СТГО Д^А ГЛЫ В'кірдкірін. троуко ДІТЛСКДГД ВС^ЛІВ
сіігр'кшдіоіріидіі» ддстоупниче,
Гі сйлік ккдводероу те, нг.ндго дрдкд приклік.
т:. "ои оучениклік си чедд своіа просверли.
1 " ~	. ліли ^д іЦ^ непрестанно
теплдіа
іѵ сренне дрсені'е ліли се іѵ дшд.
іік ткже днк кк с т м іі іѵцд нашего д р с е и и іа
с р к п к с к д а г 6. Гі іі о к лі к с т р е г л д с. п о: р д д Ч и с е.
рдоуисе пр'ІііГісіренне стаю, докрок окр'Ііть ;\во попик. Гі.іі же
вкісотоу. оученк вгоносиіа рдсплдждк. д’кли доіірод'ктели Гі сквркшдк.
колесниру иігнноук вьс^оженід си скч'воривк. кж широт'к некндго грд
кси. нвнкіи члвче. делідныи дггле. дрсеник іѵсренне ^д Па шли.
дшдлік нашили, ліирк Гі велик лілті..
рдоуисе ці сренне стліо. д'кіаниіа доБродгЕч’'І;лбй твой. нвнкіи
послнчноум просверлить. КК Бжтвнеи Вкісоте вкдносере. ОуЖНДА
стдиріи стлкпе доврод'ктелий вкзБ'крдмріи. ві.Гіспрі. бжтвндго ти дрдкд вкд
водері'и. нвнкіи члвче. дешлны дггле. дрсеник шсревднне, р кд ліли. ддровд
ти дшдлік ншй ліирк Гі велию ліл'Гк.
рдоусе Бгогливдіа главо
вкддніе глдіпдиріи. стлклік скселныче
оуте^о прит'ккдмріиліь теве,
ШБНОВИЛІ. кси іако юрклі. ННОСТК СБОЮ
нвнкіи члвче. делілнкі дггле. дрсеник прешсренне.
Ш ДША^К НАШИ.
СЛАВА ГЛА 5.	*
Ііксига всесв'ктлдіа дне стліа пдліетк. верник просвердкріи. й токкі не
скоудно Блгооу^дниіа точеріи. вкнюже скврдвшТ. цвети доБропесннкіліий.
врк^м свои оуведше пр'кшсреннддго лрсениіа. ^бала и почт'кшк. Гі сего шсре
БДННеГі глдке рлдотк ВКГЛДСИШІ.. рЛОуИСС БЖТВНАІД ЛАСТОБИІ^е. Бсежк глдсеріи
поутк покднига. рддоуисе влгооу)(Аникліь рАккі твокк. іавле житик свок. рдоуисе
нддеже Бселік ^вдлеріилік те. ш сренне древніе лілисе ш дшд.
крте. б. и нніа-:
Зрері’и те рдспинлкліА ^6 рожкшиіа те вкпимше, ’
тлиньство сноу люи. ііаі.о нд дре^к оуліирлкши плктию висе ЖИБОТОу ПОДАТеЛК.
НА СТИ, ВК IV. Г ............ ................................
Идволивк лооучкшАіа.
и ва скечлосткі сткіи богатно ккселилсе
сренне дрсеник. ліли се сіісти се дшд.
СЛАБА. ГЛСК И.
Явнаго цртвід влгти. оускою сткдек дошкшд те. і
іѵвителе^к. приклікши ндсл'іідниба ч'ё сктаори. Гі глкі твое ^БДлерёк.
довродеіднии цвктоуціек. Гі ток красоты іѵккрникд ткорере. презреннаго те
рдкоу. влгооу^аникші. іѵпнокила к. шы же кгоносноуіо ч’И паліе елдвере. стлю
дрсеник. лілиліее прилежно ліли сіістисе дшд.пк нашили..
н н гл. к. и к р.
Не тркплоу чедо дрети тег.Т; глдросч-і. ксклік подаіораго. нл др:ш'І; оуспыил
что странное кже виждоу
Гі с т л ю. гла в. с. іереи твои,
. т'Еіесе свокго поти. одискок йдслдженик коупилк кси.
*	„	’	» ж- 1 	,
; кси с ниліи же ^оу прѣсток. пръ
БК ПРОСТРАНСТВО СВОИ
. ЖИТИК
303
І.ІІІО ДА .Ц'СБЛС ІІрѢсТоуіІЛСІІИІА илоліх. сноліь іідгоукніиліь оусыішииліь. ыіітьноук
ІІ СПСНОуіО БЬДрО'ГЬ ПОДДСИ. ДБАЫ вѢірАДШе рЫДДНІ)ІІИ. нже величде.
тро. гд? '
/Илтиньш
КСИ . А^'Й|ИШЛІЬ БІК'Г'БНО 0уДОБ()СнГе .
ЗАстоунинь. ч-кліь
БЬ СЛЦІЧ’И.
Б°: ІІОЕЕД'кнНОК ТАИНСЧ'БО ПрІКЛІК
іі(і'кдстд Бссплчньіи. гле
Бьлгкі|іАкчсе неизіѵкнно
и.
ндстдвниче, іі Блгооутровига скровиі|іе. еже кгкліх шврьзль
ѵ^|6 ндшь с-лм ДрКНИК ННЦІИИЛІЬ БЫ
ДІЛИ ^А БА ПрОСВ'ктИТИ ДШ6 НАШЕ! ДА Ні БОГА ОуСНеЛІЬ
вь рдзоулгк. БЬ ^рДДІ'к ішсиф^В'к скоро
неГіскоуснѣіі Брдкоу. прѣклоней с^ожденіедік нссд.
БЬ БЬ тё КГО Же Гі БИдѢ БХ ЛОСНД ЧЪОИ. ПрІеЛІШД
рДБІИ ЗрДІІЕ. ОуЖЛСДІОСС 3БАТИ . рДОуИСе Невѣ. (д. 181).
Для исторіи настоящей рукописи интересна слѣдующая позд-
нѣйшая запись: «знлнно гЛди. дз^Ь венедикх ліона^а превивАвдліх бо
ЛІОНАСТИрХ БО ИЛИ СТИ НИКОЛАА 3О6ОЛІИА 111ИIIIебСКІА СКОПСКІА еПАр^ІИ ПрИ ЦДрА
^ЙрСКАГО С^ЛТАНХ ЛІСДЖИДА Іі ПИША ОВОС Ні ГіСЧСТНОе ПИСЬЛЮ ПрИ ЛІИТрОПОАНЧ’А
ішакилід Гі при ііг^ліенд венедлпінд Гі крдтідліх егш ді^нѵсід люнаха ддниі’лх
ЛІОНА^ ІШАННА ЛІИ1(ДИЛОБНЧА Ш ГрАДД К^ІЛКХ ПДренеНСКІА еПДр^ІН Се ПИША БО
.песеіуі сеіічеліврід кз ден ^д иі Д3. (л. 186 об.).
147.	МИНЕЯ СЛУЖЕБНАЯ.
МѢСЯЦЪ ДЕКАБРЬ,
въ листъ, полууставомъ XIV—XV вѣна, на пергаминѣ и
бомбицинѣ, на 207 листахъ-
Правописаніе сербское. Для образца его приводится рождествен-
скій тропарь:
РоЖЬС'ГЕОѴГКОК у ііе НДШЬ. 6ЫІА ЛіГірОЕИ СБ'К (ІАЗОуЛІА. БЬ НК ОуКО ИЗІС
ЗБ'кздліь сдоугкеци. и звікз^бн оучдуоусе. тев'к кдднгатни слнцоу прдвд'к и теве
Б'к'ГИ свыше БЬСТОКЬ ги елд (л. 162 об.).
Л. 145. Оставленъ бѣлымъ.	»
На листѣ 150-мъ помѣщено только пять строкъ, а оставшійся про-
бѣлъ замѣщенъ слѣдующими позднѣйшими, но интересными замѣтками:
1)	Ко Л'кч'о ш Бопдоі]іені'А гда бга и спаса ндшего іисд у\ртд: 1802.
швц'к'го^сА дзх иг*5ліень грѣшный во іеролюндсѣ^х нѵріллх шБАче^П'клш во
лѣности иікдн^ь. свое житі’е онданніи ови т'кеноти рдди, ово Гб нденліе
БЛАДгкні|ІИуЬ. ШБО НСБрѢжеНІА рдди своегш, НО ЛЮЛН БАСХ БрА'ЧН ІіроЧИЧ’АНІ|ІЫ)(Ь
сіе рі^ыте Бже шпрости рдБА своего дліинь (л. 150).
3 04
2)	Ко л'кто іо коплоіренІА г.жіл /лі['*і10,. прлкіітелсч ъ^юііімул СІНібд’Л ИЖЕ
ко цдрнгрАд'Ь посллшл ліитрополйтл бо йіопііі Гіліенеліх гдинх лнділіх Гі К’і;
Гіскоусенх бо пислніе іобачс кгк З’кліо срекролнжеіуА іо среБрелюкІА скоегіо нолю
клніонх не држлше сілпоніл кдірше Б'к к него лінтйрм. не ірлддше ниже
цркки ниже сирштх. ниже кдокицх. ниже діилосч'ііню длклше. ко лілркокх лінч'рх
к'кух лдх сліиреніи Гіг)>ліенх ^ріслндх іеролюнлух ібклче Б'кліо ко ниціет’к пре
кикл^к орлніе лілнлстирское еже ко клрклрл лінтрополитх држлше. и еіре др^ги.
н: гр? іо лінтрх ліи делілше. пнсл^х сіе скоем р^кбк лдх ^рсд: іерлін^: ко
л'кто іо дртл кгл: 1799 (л. 150 об.).
Рукопись, какъ видно, прежде хранилась въ Марковѣ монастырѣ.
См. выше Уставъ церковный XV в., .У 123.
148.	МИНЕЯ СЛУЖЕБНАЯ.
МѢСЯЦЪ ДЕКАБРЬ,
въ листъ, полууставомъ 1571 года, въ два столбца, на 184
листахъ.
На об. послѣдняго листа запись: бллкл теык Ее нлш сллкл тев'к. и плш
рекоу сллкл тев'к. изколикшоліоу длроклти нлчело и коні^ь. кхслколюу нлчинлнік
клгоу. просллклгакіроу тн се къ ннлік. нніл и кх к'ккы к'кколіь. писл сім кнігоу
іоклл'ннын и лікншн кх сфеннице по ллзлрк іо дгкстл крлтокд. кх люнлстирх....
кх ^рдлгк пр'кстме вце чтнлго н сллкнлго ен оуспеніл .	...
ноу іеродіонл^оу плклеу. сноу никѵфорл ліорознйзсклго.
ЛІЛИА ІІЛ .
Правописаніе списка сербское.
пнслсе при ігоудіе
кх л'кто /36,0,.
149.	МИНЕЯ СЛУЖЕБНАЯ
МѢСЯЦЫ ДЕКАБРЬ И ЯНВАРЬ,
въ листъ, полууставомъ XIV вѣка, на пергаминѣ, въ два
столбца, на 139 листахъ.
Начало утрачено. Начинается службою Николаю Чудотворцу, на-
чало коей также утрачено и приписано позднѣе, другою рукою, на
об. 1 листа.
305
11а оборотѣ послѣдняго листа замѣтка писца: ддло и конеі^к.
скврыпи^к повелѣніик кѵрд дсюфилд......далѣе педописано, и въ концѣ
листа замѣчено: «почини ш кмина троудд діногогрѣшнд роукд» .
Правописаніе сербское. Для образца приводится выписка изъ
д^и сюиѣ
|)ДЗОуД<ОД1К
СЬ ШЦеДІЬ
службы преп. Силвестру Римскому:
йедедюудркно сртн оудркжддк кси. и плк постниліь житиедш покин^ль неи
д)(оу дюудре - и вжтвно жилиіре. т^и вивк свѣтло лоуісдвкствигд
риль 6СИ. ЗАКОНОу БЖТВНОДІОу повинеуесе. и 6ЖТБКНДГО писднид.
оукрдшнь еллинскив Діоудры^ истинѣ НДКДЗДЛЬ КСІ. ^Д ИСПОВ'КТИ.
вьпннире. и сх д^одіь.
Йк СКСтѢвѢ еДИНОДІК ПОЗНДБДЕДІД ВКПЛКІ|ІКШАГОсе ^Д. 6ЛЖСНН6
кси. вк дкѣ воліи и дѣистви силнвестре рдзоудіѣвдедід н вѣ^ок
ЛОБОЖИВШДА зовоуіри^х ГВИ
пропок'ёдк
иже того
поедіь (л. 66).
150.	МИНЕЯ СЛУЖЕБНАЯ.
МѢСЯЦЪ ЯНВАРЬ,
въ листъ, полууставомъ конца XIV вѣка, на пергаминѣ,
на 154 листахъ.
Въ началѣ утрачено нѣсколько листовъ. Въ срединѣ текста, за
•утратою многихъ, листовъ недостающее приписано позднѣе на бомби-
цинѣ. См. л. 2—3, 6—7, 10—11, 14, 17—18, 21—22, 29—31,
36—37, 40, 52—54, 57, 60—61, 92, 136—137, 152—153.
Конца, не сохранилось. Прерывается па 27-мъ Января.
Правописаніе сербское. Для образца приводится выписка:
Ккздркжднига дідсдодік. дшевноую испдкниль кси свѣіроу д^овноук. желдк
пресвѣтлок жени^д свокго пришкві'е. ДІОЛИТВДДІИ вкдркнидіи СКБЛЮЛК кси
прпкне. и вк чрктозѣ сего вкселшисе Блжене. тѣже доино нделдженик приктк
ИСТИННОК И ПрНОС*Ы|1НОК. ЧКСКК Д'ЬбСТВИКДІЬ БГОНОСНС буДИДІИК. ДІОЛИ 5(Д БД
Гр'Ь^ОДІК Ш6ЛКНИК. (л. 115).
Подъ 14 Января—Пддістк иже вь стмр юцд ншего сдвы.
ІІ|)ЬБДГ0 Д(ЦІеПКІІА оучителд срьвскдго. НД Д1Д. вТ. Ш НД д стр..
Нач. Стлк Бгоприкткнк• и пдеткірь истинкнк стльпь непр'Циткнь. осно
бдник вѣрѣ не подвижидю. блгочтиід степень непоколѣвивыи,.
39
306
151.	МИНЕЯ СЛУЖЕБНАЯ.
МѢСЯЦЪ ЯНВАРЬ.
ІОК ТЕ
ЕЛА. ГЛА. Й. ЕАЛІО
ТВОИЛІИ ВКЗ'клАВк. ІІ
КЕИ ББИ. ІІ Ч’І’ОТОЮ
ПОДВИСЛк КЕИ ЕО
въ листъ, полууставомъ южнославянскаго письма XIV вѣка,
на бомбицинѣ, на 316 л.
Въ копцѣ недостаетъ 3—4 листовъ.
Письмо превосходное. Правописаніе сербское, строго выдержанное.
Подъ 14 Январемъ—служба преп. Саввѣ Сербскому:
6	А -*	Я* "	ГГ.	I
ь тьжі днк п а лі е иже вк і т кір> шнашего савкі. прк
В л Г О А р )( І Е П Й Іі О П А ІІ ПуЧИТЕАІА і р К К ( К А А Г О .
Нач . 0ТЛК БГОПрИКТКНК . ІІ ПАЕТЫрк ПЕТИНЬНК . ЕТЛкПк НЕПр’кврАТКНК . ШЕН06А
НИК	НЕПОДВИЖНОЮ. БЛГОЧКЕТИІА ЕТЕПЕНК НЕПОІІОЛ'ІіБЛКЛІкІИ. ЗДБрАЛО ЦрІіЕИ
НЕроуШИЛЮ. ЕТЛКЛІК ДОІіроТА. И ЧІОДЕЕкк ИЕТОЧНИІІЬ ЕАВО БкІЛк КЕИ. Т'клік ТЕ
«уБЛЖАКЛІЬ БЛГОЧкЕТИВНО П'ІІНЛІИ. ІІ ВЕЕЕІрЕННОуН ТИ ДНК ЕКбрЬШАКЛІк ПАЛИ.
0ЛНЦА ЕВ'ктЛ'ІІИШЕ ПрОЕЕ'кі|ІЕНАІА ПА/11ЕТК ТВОІА. В'крНкІЛІЬ БкЕИІА ЛМЛ1Б ТБОИЛІк.
БЖКЕТВНКІИЛІИ БЛІІЕТАНИ сГі\К ГіроЕ6'кі|>'АНІ|ІИИ. ЕДВА ВЕЕДОБЛНИ ШЧЕ ЕІ|ІЕННЕ. И
бѢеоВКН ТЛЮу ЮГОНЕІ|ІИИ. Т’ІИІЖЕ ТЕ ОуБЛЖАКЛІЬ ІІ ЛІЛКБНО ЕкЕпѢвАКЛІк . ІАКО
ШЧЬЕТВСуЛКГіЦА ІІ Пр'ІіДкЕТАТЕЛІА . ІІ ЛІЛИТВБНИІІА Ш ДША\к НАШИ. БлГООу^ДКТЬ
рАІІА ЕТГО ТИ Т'клА. ЕТЛК БГОДМ(НОВЕННЕ. ^60 610 ВкЕЕЛКНИК. ІІ БЛГООу^АНИК
БЫ. ІІ ЕЛОВЕЕИ ТВОИЛІИ БГОДМ(НОКЕНКНкІИЛІИ. КрЕЕИ ЗАОЕЛірАНкІИК НИддоЖИВК. Ай
ДИ ЕВОК ШБЛГООу^ЛЛК КЕИ . И ИНГА ЛІОЛИЛІЬ ТЕ ПОЛІЕНИ 6Е'к)(к ИЖЕ В'к(К
ПОЛІИНАІ«1]ШИ. Іік ГОу Д^ЬдНОВЕНИК ІАКО ЕТЕЖАВК БГОНОЕЕ.
ГАНО. ШАЕД'квШОуК 3 ЕЛІЛНЭ ЕрІ^А ЛЮДЕЙ ЕВОИ^к. ЕЛОВЕЕИ
ПрНО Ц6КТ0уі|ІЕК ПЛОДкІ БЛГОЧкЕТИІА. Кк НИ^К ГідрАЕТИЛк
житига ’гвокго. рлдоулікі іі^к оуіірДЕИЛк кеи. Гі на ревноЕть
вою (л. 144 об.—145).
Приводимъ еще выписку, изъ которой видно, что служба св. Сав-
вѣ составлена до Косовской битвы, т. е. до 1389 года, во время
независимаго существованія Сербіи:
Не поліиндіоі|!АА злобкі", Гілінже і;а прогн'квд^шлік. ш наее іір'Квнии оулю
ЛИТИ КГО ГІ0ТЫ|1ИТАЕЕ. Іір'кзр'ктИ ЕКГр'кшЕНИІА. ІІ Вк ПОКАІАНИК ПрИБЕЕТИ. НЕ
^01|1ЕТк БШ ЕКЛіркТИ ср'кшнкіидік ЖИВОТА ПОДАТЕЛЬ.
0к ЕНкЛІИ НБНЫИЛІИ ВЛіук ^оу ШІО Пр'кдКЕТОКІ'ІЕ. ЕК НИЛІИ ІІрПОКНИИ ЛІЛИ
ТЕЕЕ. БЛАГОВр'кліЕННО ЖИТИК ПОДАТИ ОуГОБкЗИТИ ЖЕ ПЛОДкІ ДОБрОД'ІІТЕЛКИ . ЕАВО
ІІ ЕѴЛ1ЕШНЕ, ПОКІ]ІИИ\'к ВАШОу ПАЛІЕТк .
Твоилік І'и ОуК'кжЕНК ЛІЛрДИКЛІК. ПрИІІЛОНКНкІ оуши ТВОИ. 6'А лілитвоу
НАШОу. ЕПОБИ . ІірАЛІА НАШЕГО 1) ЕК ПрЛВОК'крНИ ЕкБЛІОДИ. Гі ЕІіИПТрИИ КГО СИЛОЮ
ЕИ оутвркди. Пр'кзрЕ КЛЮу ВЕЛ Пр'кгр'кшЕНИІД: ЛІЛТВААІИ ЕТ^к ЕИ.
1) На полѣ рукою писавшаго рукопись замѣтка: «кр.іліа нашего
ла>' . Имя пе дописано: вѣроятно Лазаря, погибшаго въ 1389 году.
307
(Ѵіуксі и чч'дід іГголгги. сіІсн блчце вѣрндго си рдид. иного сю ііриБ'кжиірд
Ні ИЛІАЛІК . Ч'ЫИЛІИ ІІОІірОЕК К1» НАПАСТЕ^К. БК СІірКБИ ЯІІ ОуТ'кшЕНИК. Ч’ЕБЕ кш
ПОЛІЕНОууК НДДЕЖОу СіІСЕНИІД. И БК3КЕСЕЛИСЕ срцс ліок.
Ко. здстоупнніуе у\ріст И ГЛ Н О ЛЬ. ГІ'С. 3. ірло. ІѴтроци КК
вдвѵлшн'к. пеціи падленнык не оусоіашссЕ. кел'Ьншд лтеаккд попрдкыііЕ. посрѣ*
ібгнід вькркжЕникіи про)(лджАклии погашу: слнк кси ги се ібцкь ндшй. Бжтшіыл
си ги призр'кникліь. призри нл нм люди скок. Гі бьнли кь лільс'к рдвьь сбо
И^К ЧЛ6ІІОЛЮБЧЕ. Й3БАБИ НЛСК ір'к\'А СКЛІрКТИ дшЕгоувнын. ПОГДНКК НАРОДА. й
бсдііого шскрсслкнига (л. 154 об.—155).
Ниже слѣдуютъ молитвы о избавленіи отъ угрожающаго нашествія
Агаряпъ:
Л. 168 об. /Илч’ивд испроси НАЛІЬ и слгопрѣлі'кннА. СНА ТКОКГО И БД
сыти чтдгд ннід рдколік ткоиль. и скслюди нд іб бсдііого прилога соупротик
НД. Гі дгдр'кнксімук ГрЬДМНЮ НИЗЛОЖИТИ кьскор'к ДАЧ'Е . ПОКЛІЬ Б'А Ыі Б'кііМ.
-------Ш’ДрКІ ЧЕДОЛІК ПОГДНЫИЛІЬ ЙСЛДИАИТОЛІЬ . ВЬНКГДД ПОД6И3ДТЕСЕ НД СЧ'АДО
ТКОК. кхзкрдни СТАЮ ЛІЛЧ'КАЛІИ СИ. ІДІІО ЛНОГОДрЬЗНОКЕНЙ ІІК ^оу СТЕЖДБК .
Л. 169 об. ГЙно ннгд пр’кстолеу кдкы скокго прѣстокірдА и ібшуднили
ЗАргаліи іѵсиіакдідд. сѵліешне бгоносе. сака вголоудрЕ. лілитбдли кдю стдга.
СТрТИ Й Гр'к^Д НА ИЗСДКИТЛ. ПОГАНЬ ІІ НАРОДА. Й рДЗАИЧНкІИ^к юбьстоіднеи.
К. МИНЕЯ СЛУЖЕБНАЯ
МѢСЯЦЫ ЯНВАРЬ, ФЕВРАЛЬ и МАРТЪ,
въ листъ, полууставомъ XIV вѣка, на пергаминѣ, на 225
листахъ.
Послѣдніе два листа, 224—225, писаны инымъ почеркомъ въ два
столбца.
Правописаніе средне-болгарское. Для образца правописанія при-
водится выписка:
Иже кь шіірдз'к вжиі вь сый. вк зрднк оклечеса . рАві й ліладенеці, . іако
подк здконоліь Сківь. іоср'кзднх бы. ііА'ачъсііхі^ оувѣрѣ/ ЙСТИНХ. II ЗАКОНЧУ
о	П|	’	ф. *	« I	Л // I
ІІОКИНОуХСА. ІДІІО НЕ ПрОТИВЕНЬ БОу. ЛІНОГО КЖЧ'ВНДГО ІІЗЛГІІНН ХЗЫІІЫ ГНЧІВД.
ІІЬ СЕБЕ ПрИВЕДЕ СЛГОДДТИЛч. КГОЖЕ ЗрАІ|ІИ ДИВА'ІШІЕСА КЬС’к ТКДрЬ. II СВ ТрЕІІЕ
ТОЛІЬ ВЬЗМВДІПЕ. ЛІйДроСЧ’ИА ВЬС'кчьСІіДА С'ЛД'ктЕАЬСЧ’КОуй. ГИ СЛАВА Ч'ЕІІЕ:
ІКОрЕЦЯ ЖЕ ЗДІІОНОу ПОДК ЗАІІОНОЛК. II ЗДІІОНОу ПОКИНОуйСА. ЦІЕрЧіЗДНІЕ
ПАКТИй БК ШС.ІІЫИ ДНК ПрИЕЛІАЕТК. ЗДІІОНОу ВКСЕ іб СЕБЕ ІІСІІА7.НИБК СІІЕ НДШК.
ч'клік подабкі налік. ібвр'кздние йстиннок, срчндго ПОКрОБД. ІІЛІЖЕ ІИИІДА.
ІДІІО ІІЖИІ' ЛЮДИ? ЗНДЛІЕНОуЕЛИА . Й Ы, СПНОЕ ПрОЗБАННЕ ІѴКААЧИЧ'СА БЛІІ.І. ГАІІО
ЧЛБІІК. ІѴСК ЖЕ ЛІИрОБИ СПЕНИЕ СКД'клДБМИ (.1. 2).
308 —
Подъ 14 февраля — п р п н д г о ііі д ндшего к ѵ р и л а ф и л о 
і о ф д оучител'к словенскд (л. 145 об.).
Нач. сгри гл. д. по. дд днд. К|)дсотх пркслдвнх. дѣгани Гідгкх шче.
&і ліирк прото. д'кчедіи гако пчелд. вордзеудіид діедк пр*кстын. вь срцн
кклдгах. в'кроухі|ікідік вь единого гд. нд зеділ пришешд. и члкд шіикьшд.
ЗА ділтк Бечислкнхх н дінргое скуожение. кротокъ ділтих. и вжих лквве
нсплкнк. прдвовѣрнми те оученикк. пр'коудокр'квАедіъ кѵриле Блжеііе. грАДкі бо
н стрлньі.
См. Кирилло-Меѳодіевскій сборникъ, Москва, 1865 г., стр. 285.
На л. 148-мъ, предъ службою св. Апостолѣ Онисима, ученика св.
апостола Павла (15 Февраля), слѣдующая запись:
&3к писать вк словесн дшеспное діногогр'кшнмн и недбинк вмук ни вк
словесеук іідіа свое оукАздти. нх нддѢхса нд великое и неизренное твое
чавѣколикне сна твоего и вд ндшего. Гі теве діоласа всетктдга. и пренепороч
ндд. дво вонек’кето влчце. пскоупи зАпл'кненхх діііх дюх ш д'клиі злкі^ дші,
Гі полгкни діа, егдд осхждсна діа видиши. вк втор'кдік пришествкш стадіи
нікді. снд твоего и вд, чекѣ Гі ндлік. глхвино ркггоркі неисчетенндга. н не
изгллнндд. ш дгглк преоуднвленндга діти. вкседюу родоу члвчьскодюу и дюе
дку гр'кшинствоу. іже кце, пр’кнеизренндга и п^кнепо^очндга, прѣвеликее
ндіа твое, і^е и влчі^е, діногондіенитдга, нбндго цр'к и влкх. писавшаго'
книгх сих теве н твшх (л. 149).
К. МИНЕЯ СЛУЖЕБНАЯ.
М-БСЯЦЫ ФЕВРАЛЬ и ІЮНЬ,
въ 4-ку, полууставомъ конца XIV вѣка, на пергаминѣ
на 93 листахъ.
Начала и конца не сохранилось.
Начинается службою Симеону 'Богопріимцу, подъ 3-мъ Февраля.
Службою священпомученику Власію (11 Февраля) оканчивается фе-
вральская Минея, и за тѣмъ съ листа 66 об. непосредственно, безъ
всякаго перерыва, положены службы трехъ послѣднихъ дней Іюня.
Правописаніе русское.
309
М МИНЕЯ СЛУЖЕБНАЯ,
МѢСЯЦЫ МАРТЪ и АПРѢЛЬ,
въ листъ, полууставомъ XIV вѣка, въ два столбца, на пер-
гаминѣ, на 157 листахъ .
Начало утрачено, а также и въ і
подъ 29 Апрѣля, недостаетъ одного
Въ концѣ мѣсяца Марта запись
текстомъ:
Си ліць. ндпйсе роукон диіаііа ліилдкд
ІІК. АЛІИНК (л. 76 об.).
Правописаніе сербское, но можно
съ русскаго текста.
Для образца приводятся выписки:
СТОПОбѢдНИКК ЛІНКК Й ІЮбѢдОНОСЬЦЬ . ликъ днк дроугкіи
СКБОрК БЖТВКНКНЫИ^К СТрТОТрКПЦК. ТВрКДО ЧИСЛО ЙЗБрАННО
же ндчелникк конкдрАть. слдвни поБ'кдителк проіавйсе. Еѣтиискоу ліоудрость,
ліногопислньнй плетени. люудринліь ТВОИЛІЬ СЛОВОЛІК рлзроушилк кси дкы н
диліь. прѣувАлнын коньдрдте. ндоучдкши вѣрно и стрджеши крѣпко ПО )(Ѣ
(л. 20).
ліѣстолік поклоншисе рддоно сткілік дѣтелин іѵкроучениэ і) сіісител
нок. іѵноуже приктк. и свѣтло поч’ече докрок шьствиэ2).и водоу же прѣ
везкшисе икрдАнскоук. и вь кртичлквоу црквь рддосч’ьно вкселкшисе. и стрдн
нок свѣрѣпик докролік ЖИТИКЛІЬ ІѴЛірАЧеВА. Й ЙСТКНК'ІИ ПЛЬТК ВКЗрКЖАИИКЛІЬ
концѣ, въ службѣ св. Мемнона
или двухъ листовъ,
киноварью, однимъ почеркомъ съ
дціе Гі скгрѣшй
полагать, что-
простите. А влск
рукопись снята
гдвисе. іѵзАрАюцш
воинкство. кліоу
нок свѣрѣпик докролік житикліь іѵлірдчевд. й йсткнкчи пльтк
стго ти літи ібк()клілкниіа (л. 77).
Подъ 15-мъ Апрѣля помѣщено проложное житіе:
Е К Т К Ж і ДНК К Л Г О В 'к р Н А Г О К Н I 3 А ЛІКСТИСЛАВА.
іі р к ір і н кі с. ѣ и з ѣ н о и лі і к лі о у д е іѵ р к.
Тк БЛГОвѢрКНИ КНСЗК ЛІСтГіСЛДВК СНК Б'к СТГО ВЛАДИЛіГірА. ПО ПрѢсТАВЛСНИИ
же іѵі^а свокго. вк кикеѢ кнежеіроу кліоу. почтенъ кы іѵ ба. за добродѣтель
житиіа кго. Б'кше бо лілотивк з'кло на бсаііого члвѢка. рквность же иліы
кжтвною. скздл же і^рковь вк новѣгрддѣ стго Блговѣірениіа и вьноутрь поковд
всоу здатоліь н сревролік. й кдліеникліь дрАгилік. и висеролік ліноіукннииліь.
коунвѣ же скзда і^рковь вх иліе стго деіѵдорл. и свете к свіреникліь вели
КИЛІЬ С ЛІИТрОІІОЛИТОЛІК ЛІИуАИЛОЛІК. и ИНКІ ЛІНОГКІ ЦрКІІВКІ шсти вк дны свок,
срекрд же й злата не прилідше вь роуіук свои, здне не лювліаше бгатьства. и
вк днь пр'кстдвлениіа свокго оув'іГвк прѣже. й повел'к слоугдлік свойлік. гровк
і) Въ словахъ: «іѵкроучениэ» и ниже «шкствиэ» послѣдняя буква э
глаголическая.
А ВК СтѢліК
31 у
іеііѣ вуютоьдти. іі тдко ьлго і,"! . к .ірѣстлыісе. и грому прѣд.інь іжі. сііо.ііи
свонлж рдстисддво.ііь. Гі св колілры и лісдыии своііліы . бк црквы ю;ке вѣ слдів
СкЗАЛк Гі СТВОрИЛк 'ІкТКНЫИ ЛІОНДСТИр СТГО феіѴрД . И тоу деЖ'ІТк И до сего
дне му ндіиелюу (л. 119 об.).
Въ службѣ великомученику Георгію аллилуія трегубится:
бсык кзиіуи бміілеі|іите роукдліы. въсклѣквнѣте му сидоу ндшс.іюу. іако нл
ДрѢво ВЪЗНесесе. Гі ВВ ГрОВЬ СЫПЬ ЛДЛ ИСПрОВркЖе . Гі лірътвын вкскрѣсии. ВкІІН
юіре нліоу дллидоуиіа. длиіа. дддоуига. )(оу ввскрывоуліоу (л. 138 об.).
155. МИНЕЯ СЛУЖЕБНАЯ.
МѢСЯЦЫ МАРТЪ, АПРѢЛЬ и МАЙ,
въ листъ, полууставомъ конца XIV вѣка, на пергаминѣ и
бомбицинѣ, въ два столбца, на 331 листахъ.
Начала и конца недостаетъ. Начинается окончаніемъ службы свв.
священномученикамъ, епископствовавшимъ въ Херсонѣ (подъ 7 Марта),
а оканчивается началомъ службы св. ап. Ерму. (31 Мая). Половица ру-
кописи, въ разбивку, писана на пергаминѣ, а половина на бомбицинѣ.
Единство правописанія и тожество почерковъ не дозволяютъ думать,
чтобы писанное на хлопчатой бумагѣ было позднѣйшею припискою
въ замѣнъ утраченныхъ листовъ. Правописаніе сербское. Приводимъ
выписки:
ді цд дід ііа а стго прркд іередіии. гй ты прѣже скздтисе прордз
оудіѣль КСИ ГіереДІИК СДДБНДДГО И ГІрѢже рОДИТИСе ИЗ ДОЖИНЪ, ПррКД ІѴСТИАК
кси. іако ировѣдыи бк Гістиноу нрдвд свободной, кгоже діолитбдліи іако
дідтивк сііси дше наше. ги діре и къ кадь бкврвжень бы нередіиід стыи. нк
КрДСНОК. БАГОВОНІ'е оулінО ВКСПрІИДІДШС. ВБ рдискмук СЕлѢук ІДКО ЖЕ БЪДбДрІДКСе
КГОЖб ДІАТВДДІИ . іако БДГТДЪ вкскуь нд свурдни.
ги твоГыіи прѣсвѣтдыліи здріаліи іфркъ сиіак. и нупротивнылік зрѣніе
Бдженм чьстнк. докродѣтели ко іавѣ стыдите Гі соупостдтк. Гі муірдд іако
ндстокцідіа въС'Уожениід пр'Мудивии.
ги лціе Гі рыдлниіл гдлиіе іере.иіл стыи. нк к;ке к тевѣ веселига не іб.нрд
чий. дшеу во тепѣ \е лювовин еввккоупни. Гі оутѣшенигд не изренндд. всегда
исплвнгдшесе (л. 212).
Приведенный выше отрывокъ писанъ на пергаминѣ, а нижеприво-
димый на бомбицинѣ:
311
СіірІЖЕНОН Ч'АИНЬСЧ НО II АІТЛО.ПЬ НЕ В'кдоЛЮ ГДврІЛк оуВ'крГЛНЧЪ Ар^АІТЛк . II
Н Ч’ЕК'к ННІЛ ПрНИДЕЧ'к . НДІІНОИ НЕТЛ'кнН'ки. II ДОКр'Ьн голоувици. Гі роДА нд
іпего вкзбании. іі вміикт’ь тевѢ. ііртдід рдоуисЕ. оуготоки а. словолік Ед слово
ТВОНЛІИ ЛОЖЕСНАЛІИ принти.
св'іггонбснд ПОЛАТА. оуготовд СЕ ТЕВ'к влко. ОуТрОВА ЧТДД БГОШТрОКОВНЦЕ .
ГрЕДИ КЬ СЕН И СЬНИДИ. ОуЦІЕДрІДК СЬдДНИК СВОК. дДВИСТИЮ ВрАНЬ ПрИКЖШЕК. н
рАКОТОЮ ДркЖИЛІО ЛЬСТИВАГО. Гі довротоу прьвоую погоувльшЕ. Гі твокго спснаго
ЧАЮЦ1Е СЬШЬСТБИІА. ГАБрІИЛЬ Ар^АІТЛК К ТЕВ'к БСЕНЕПОрібчНДІД ГДвЛЕННО принта. и
вЫІИКТЬ ТЕВ'к. рАОуЙСЕ КЛЕТВ'І; рДЗДр'кшЕНИК ПАДЬШИ^Ь БкдвАНИК. рдоунсЕ кдинд
ГідВрАННДД, ГБИ ВЫВіІІИИ . рАОуНСЕ ібдШЕбЛКНЫИ СЛНЦА ШВЛДЧЕ БЬСПрНИЛЛН ВЕСПЛЬТ
НАГО БЬ оутров'к. БЬСЕЛИТИСЕ БХ ТЕ Д'ОТЕІ|ІАА (.1. 58).
№. МИНЕЯ СЛУЖЕБНАЯ.
МѢСЯЦЫ МАРТЪ, АПРѢЛЬ, МАЙ, ІЮНЬ, ІЮЛЬ и АВГУСТЪ.
въ листъ, мелкимъ полууставомъ XIV вѣка, на пергаминѣ,
въ два столбца, на 314 листахъ.
Начало утрачено. Начинается съ 14-го Марта и кончается непол-
ною службою па 31 Августа: «Положеніе честнаго пояса» .
Правописаніе сербское. Для образца приводится отрывокъ:
ІИко теченіе сьврьшн истинною и ліоучЕціи^к нидложи крѣпость. прикль
НСИ вДнЦЬ НЕ ОуБЕДАИІ|ІИ. И ГАВИСЕ ДНГЛОЛІЬ СЬПрИЧЕСТЬННКЬ.
ГЛА. И . ПО. п р ’к /П о у д р О С т ь.
Блгочьстиіа шкрдды ліоужьствоук нечьстин льсч’ь низложибь дінче.
попрдль НСИ БрАЖИН ШЕТАНИН. И ВЖЧЪЬНОЮ ЛККОВИК рАдГАрІАКСЕ (л. 69).
Согласно съ Минеею подъ .М 154 въ службѣ великомученику Геор-
гію аллилуія трижды (см. па листѣ 69).
312
157.	МИНЕЯ СЛУЖЕБНАЯ.
МѢСЯЦЪ МАРТЪ,
въ листъ, полууставомъ нач. XVI вѣка, въ два столбца,
на 179 листахъ.
Правописаніе сербское.
На переплетной доскѣ записи: вмм кннг>? к^пьі ддх піо николд дд...
вх лѣто /дркд (1613). Ниже другая запись: Ех лѣ /дрн (1642)
ндчелство призъ шкдрхжАТИ восточноую стрдноу длюрх Ллтднх нврА^илів
и идліени шврАдх прочй црЕЙ сревр*5 не )(отеше нх крдлЕв^ искаше спенду и
неки (кои рьддви шврддх постдки и ни велика т^гд по дрхжлвние его делме.
Гік лЛ’ лета &ИАЛИ. прокЕті^.
На послѣднемъ листѣ замѣтка о цѣнѣ рукописи: «послѣдни в члце
и ліьншн вх иноце игоули.... коупиух сіи книгоу И ПРИЛОЖИ НА ЕЛ^ЖБ^
етолі^1 николе... дд 7 іі Іі» т. е. за 280 аспръ.
158.	МИНЕЯ СЛУЖЕБНАЯ.
МѢСЯЦЪ МАЙ,
въ листъ, полууставомъ 1401 года, на 251 листѣ.
На первыхъ 30 листахъ другимъ позднѣйшимъ почеркомъ, въ двухъ
столбцахъ, приписана служба св. апостолу Андрею Первозванному.
Съ л. 31 начинается текстъ майской Минеи.
Правописаніе какъ предшедствующей приписки, такъ и майской
Минеи сербское.
О времени написанія на л. 251-мъ слѣдующая запись:
«Баговолкниеліь прѣшЕірЕннм д^иеппо.нь (придрѣнкЕКві) кѵрх дрЕЕНИклік
иепиеаее гига книга ліцк ліай вь поліенбк клюу іі вѣчндга клюу пали, лѣто
же бѢ тогда /5ЦД.
Слово «придрѣнвЕКві» въ приведепой записи написано новѣйшимъ по-
черкомъ по вытертому мѣсту. Цѣль этой поддѣлки объяснена въ слѣду-
ющей, ниже помѣщенной, записи 1642 года:
Лли кой е пшгінсд придре елхга с боаее да ю нѣ 5?длі^> $ пе. ерх е етго
АрСЕНІА Др^'ІЕПКПА. ТЕКЕ ЛУКАВСТВО КАЛ^ДЕрЕКО . ПАКХ ПО нѣкой ВрѢліЕНХ ЕКлѴіИЕЕ
НА ЕЛіѢрЕННВІИ ПрІИТИ БЛИ ЛІДНАЕТКірА . ІІ ОБрѢтО ВХ СІА КНИ ЕЛОуЖБОу ЕТГО
313
АНД|)Ц(; АІІЛЛ ІІ|)кБ03вДННЛ. II Б’Ад'ІІ 10 П|>'ІЦ|>ХЖАНІ'Е . И ІІ|)'І;Ч|>'А'Га СВОЕЮ |)\|ІОІС
ІІГк ДА П|)ОСЧ’И Ч КО 10 (- ШСТАБІД. II ТКО (і СТрОИТ'ІІЛЬ Гі К'ІИНЕ Іі АС^Л|ІЛ
ІІСПДЛИТЕ Т()АЗИ. ІІСКІІДА И ПО П^ГВІЮ ПАПЫ И ПОСЛАЛА. ДД Е ПАКЫ НА СЛОуЯіК'і
ГДЕ 6 И БИЛА. И ПОДПИСД СБОЕІО |Л>КОЮ А СЛИЧЕННЫЙ И ЛІН0ГШ Г|гкшН'ІИ ПАНКИ
БИВІИ ТОГДА. А^ІЕПКПХ 6Х Н^ЖДНД Бр'ІЫСІЕНА ОуБЫ ОуБІЙ. оуВІИ ЛІН'І; ГрЕШНО.
ТОГДА ДІТ^ .ПИЛЮт4;іЛ’і]Й> /зфі . Д Й (ЮЖДДСТ6А уВЛ /АДЖБ ЛІЦД <]Г КА. тогдд
ЕіЧііЕН^ су1]1^ КДЛЕСТ^. Д6кНП|Л>. ГАКО6Х ЛІОуЖ ДОБрОД'ІІТЕЛНХ . НЕ СХД^'ІИСЕ
ТОГДА ДІЫ СЯіДрЕНЫ П(ЖуоДИЖО. БОу ВОЛГА ГНІД. Н ДД НИ НЕСТЬ ЙеДІЛКЛЫ Й
СЕЕ БЖЕ Ц|>КВЕ СТГО АПЛА АНДрЕЕ . ДА Н'ЬсТЬ БЛКНО. НЬ КЛЕТО И П|)ОКЛЕТО. II!,
ЗДЕ ДД 6 НД СЛуЖБОу. ИДЕЖЕ К ЗА ОНОГО ДШ’і ТрОуДИБШАГОСА И НДШЕ грІШНСТБО
НЕ ЗД БОуТЕ. ГА рАДИ Н ПОЛОНИТЕ . И ВАЛІХ ПОДА ГЬ ПОЛІЕНА.
Для образца правописанія приводится выписка:
Ёь ДІ ДНЬ СТГО ЛІНКД ИСИДОрА. НД ГИ Б О 3 Б Д X X стрьі. глд д.
по. дд з н д лі е н и к. рднджи стцоужЕлік кожнаго лірьіралкниід рызь
СХблѢчЕСЕ. БЬ ШДЕЖДОу ЖЕ НЕТлДнИІА ІІ СБ’ЬтЛОу БАіу'ЬіИЦОу ІѴД'Ь.АН!». СКО|)О КО
др'квоу ЖНЗНЬНОЛЮу ДОНДЕ. ЖИЗНЬ ПЦИКДІЬ БХ Гістиноу НЕЦДЗОрИЛЮу». и ни
коньчноую СЛДБНЕ. НИЖЕ ННІА НАСЫІЦДКСЕ НОЮІ|ІЕ ТИ СЬБЛИДН. (И4НОСТИІ0 рДЖЬ
ГДКЛІЬ БЛГОЧЬСТИГД НСИДОрЕ. БЬШЬЛЬ КСИ ВЬ С0уДИЛИІ|ІЕ ТЕПЛ'Ь СЧ'рДНИГА . ІІ Б'ІІНЬіу»
ПОБѢДЫ дгіниче прнкть (л. 138).
159.	МИНЕЯ СЛУЖЕБНАЯ.
въ листъ, полууставомъ XIV вѣка, въ два столбца, на перга-
минѣ, на 95 листахъ.
Начало и конецъ утрачены. Начинается съ 22 Мая и оканчи-
вается 24 Іюнемъ. Въ слѣдъ за окончаніемъ майскихъ службъ кино-
варная замѣтка: «кніух діаіо» . (л. 27).
Подъ 25 Маемъ внесены статьи изъ пролога съ слѣдующею пред-
варительною замѣткою:
ЗН поставить п^ологь крЕ га не оБ^ктоук оу ІІЗВОД'І; НД рЕДОу (л. 12).
Правописаніе сербское. Для образца его приводится выписка:
Насажено д^'Кбо П|>и нсу6диі|іи воды іависе 6ьзД(ЖЖАііиід вь блго іііче В(іѢ
<1ІЕ . БЛГОІІЛОДИК ДОБ|)ОД'кі’ЕЛКИ ІАКО ВЬ ИСЧ'ИНОу ІІОДАСЧЧ» . ОНСуфрІЕ Д'ІІЫІІСК .
ЁсЕСВ'ктЛАА ЗД'ІІЗДД БЬСЕЛКН'ІІИ й поустынк БЬСИІАЛЬ кси. Гі оуысниль е:и
вѣрнмуі,. ЗАрЫДІИ ПОДБИГЬЬ. БЛГОЧЬСТИВЬІ СЬБІѴ|1Ы ІѴЧЕ НДЦІЬ П|ІІІБНЕ (.1. 60).
40
— 311 —
ІЮ. МИНЕЯ СЛУЖЕБНАЯ.
МѢСЯЦЫ ІЮНЬ, ІЮЛЬ и АВГУСТЪ,
въ листъ, полууставомъ XIII-XIV вѣка, на пергаминѣ, въ
два столбца, на 160 листахъ.
Правописаніе списка сербское, но съ полнымъ основаніемъ, мож-
но полагать, что онъ снятъ съ рукописи русской. Въ этомъ убѣж-
даютъ какъ сохранившіеся признаки языка русскаго, такъ и самый
составъ.—Приводимъ выдержки:
Подъ 5 Іюня, между прочимъ, читается:
94	—	т
ЛІ Ц А ТОГО Вк 6 ДНК ПАЛіе Ск 'ІА к КОЛЮ ІІИКЛІк НА НС се НИК НЛЛІк
стриіник вѣды.
ІІ.ІІНкСТЕИКЛІк ПОГДНИіІ^к. КГДД ^ОТЕІ|ІИЛІк ПрДБЕДНкІЛІК ИЛ'кнЕНИКЛІк И ЛІк'Ік
ндго п^'кддниід. і|'ЕдріГі же іік лілршд рди лідти кго. пдче всдкок нддеже
избаби нии ліатваліи прѣчтик Еце прснодіікі. тр. гдд. и. ^вдаиліь те уЕ
БЕ НДІИК. ІДКО ПОСАвуіІІААк КСИ рЖкШЕК ТЕ ДВкІ ЛІ'Г^Е. Гі С^ДНИАк КСИ Г’рДк
и ліоде к тек'і; прігѵкгдюціс. по (вЕ)лиіуки лити тбо(е)н. (л. 6 об.— 7).
Подъ 24 Іюля—служба св. великомученикомъ Борису
и Глѣбу:
ЛІЦД ТО Вк Гі Д СТкІК 4ІЧНЦЕ ЦИСТИНЫ. ВкТкЖЕ ДНК ТВОрНИК
И ш д и д лі и т р п о л и т д р у Ш к К Д Г О . И П 4 ЛІ Е Т к С Т о у Ю И Б Ж Т 6 Н кі 10
стр'р у у. и Бр. Борі сд и гл'Ьбд. сноу влАДИлінро. и басилиід.
ндрндго Кк СТкІЛІк Кр]І Е Н кі И. И КНЕ^Д БЛГОЧТЫ6АГО С А ЛІ О Д р Ж К
ір 6 С Е К ру (П к К кі К 3 Е ЛІ Д Е .
Служба святымъ Борису и Глѣбу извѣстна по списку XII вѣка
іюльской Мипеи, принадлежащей Московской типографской библіотекѣ.
Составитель ея Іоаннъ Митрополитъ Кіевскій, скончавшійся въ 1089
году (см. Извѣстія Императорской Академіи Наукъ т. VII, р. 3 72), а
также Древніе памятники русскаго письма и языка И. И. Срезпсвскаго,
стр. 18. Для образца сербскаго извода приводится выписка:
ІДКО ШЦД БДГО'ІТИБД АОуБОБИІО СІЖЕЗАНАІД. И ТОГО ДІОБЕІ|ІД. БЛГОЧТИВАіІІ СВ'ІІ
ТАОСТИИ ВКСИІДБкША КрТОЛІЛ ЖЕ І’Д'ІЕ БЧЗАОуГѵІкШЛГО. СЕГО рДИ 3АВИСТЫІИЛІИ
Пухшій іІСКроуіПЕНкІ БкІСТЕ.
рЗЬГН'ІЖАБкСЕ П|ІАТ0»уБИИЦ4 ГАКО ИНК Пр'ІіЖЕ. СТОІІАкКк ШКДННк!. ГАВИСЕ 3Д
КОНОІЦГІСТОуПНО. Гі КХ ЗАВИСТИ ОуБИИСТБкНО ПрПЛЕТЕ. БЛДСТИІО П|>'клкСТк ВСЕ.
И СЛЛБОЛОуКИІА ШЛІЫ|!ЕНИІД ПрБЕДКНДГО НЕ оук'кжд. К|1кБИК СБОЕ10 Іірі1()«удоу НО
СЕІ|ІА Пр'ксЛАБННДіа Гі крстк Вк СКИІІЕ'І'р ЛІ'ІіСТО. Вк ДЕСНОуіО роукоу ННІА ГіЛІ0уі|'Д.
Ск ^7лік ЦР’ВОБАТИ. ННІЛ СПОБИСТДСЕ. (ЮЛІАНЕ И ДВДЕ БОННА уы ІІЕПОБ'ІІДЙЛкІІЛ
(л. 88 об.).
315
Ьксиіл днк пр'кслдЕкндід идліечт, ваю. лічнкл ,ув.і. ролине и двде схуивдюціе
на нд по^вдленин кд ндшего. тФліь притекдюі|іе кк рдіуі; дюірн вдю. ГісіуІ;
лениіа ддрк вксприклілеліь. вм кжч'вкндід врдчл стдіа.
ино. рдуоулінок ЖИТИК СЬВрЫІІДЮ. ІІр'ІЖАЖСНС. ЦрКМЛІК Е'кнцеЛІЬ. «5 юно
сти оукрдшень прѣвогдте ролідне власть веаиіа км своклюу ючкетвоу. и всей
ТЕДрИ. т'Ьик бид'і; твои оусігі^х ^ь бь. и соудоліь своиліь нд лічник те
ПрИуВД. И Кр'ІІПОСЧЬ ТИ ПОДДВЬ С нвее. ДД ПОБ'ІІДИШИ врдгд ск двдоліь лиужьекы
СЬ БрДТОЛІЬ СИ ПОСТрДДДВКШИЛІЬ. И ЖИВЫИИЛІЬ СВОБОДОЮ (л. 89).
Замѣтимъ чисто русскую форму въ службѣ, подъ 7 Августа: в о-
р о т и вм. враты (л. 115 об.).
161. МИНЕЯ СЛУЖЕБНАЯ.
МѢСЯЦЪ АВГУСТЪ,
въ листъ, полууставомъ XVI вѣка, на 88 листахъ.
Списокъ неполный. Начало и конецъ утрачены. Начинается съ
8-го Августа и кончается 29_мъ. Листы 21—24 писаны инымъ почер-
комъ. Правописаніе болгарское, какъ можно видѣть изъ слѣдующаго
образца:
йплолік схпрѣстолникь. стлеліх красота быеь евтиуі'е. лі'інчкекы прослдвисд.
иросідлк еси гдко же ъвФудд бхса гіросв'І;і|!ДА. раубриль еси Беукожіа нбірк
глдбокда. сего ради та почитаешь. гако кжтбнми вх истина сфеннотдГіникк
Хбь. нею. іако бжіи сі]Іенникь іако служитель нбныи. гако пдетырелік па
стырь, гако стрдлцелік непоБ'Ідишь. сх вьішниліи ннФ ликы вхдвдр'ЬдсА.
сіренноч днниче, св'ктх ліи ниспосли. Гі слово ліи вхдкуни. вхсувааііти бжтвныа
стрти чвоА. Гі гоненіи й коренід. ГіурАднда лі^жьствнда. схлілѣнід костеліь.
оудолік схсФченіе. нуже рдди вьТ Блжене ехчнелень дітлю. іако кжч вныи вя
истина сіренноч’дГіникк ^вь (л. 59).
316
Й2. ТРЙМ0Г1Й Ш ИЗБРАННЫЯ СЛУЖБЫ СВЯТЫМЪ,
СЪ ИНЫМИ СОЧИНЕНІЯМИ,
въ листъ, полууставомъ XIV вѣка, на пергаминѣ, на 254
листахъ.
бѣлымъ, по-
Изъ славян-
днь.
бі кюкь оу ко
Рукопись въ высшей степени замѣчательная въ литературно-истори-
ческомъ отношеніи. На Первомъ листѣ, оставленномъ
стороннія замѣтки, изъ коихъ двѣ на греческомъ языкѣ,
скихъ заслуживаютъ вниманія четыре:
1)	ВЛ'К ^5ЦЛІ д (—1436---) ПОГЙН^ СЛКЦС ЛІЦА юунд 51
2)	блчТ ^ъцоб. (—1467—) прФгндше іі? скопа грдл
ноу^ь ліца ліаіа гі дни у ср’кд^>.
3) вь лчТ ^зцоб. сіе л'Е’т поселите ш скопа грд бі к^кь прАвослдвны
ЭДЙ'СТИА... ПОрОКД не ИЛІ'кб ВННИНИКОб. оу іуд^ реКОЛІОЛЮу КОНК^ IV АрБАНдСКЫб
Зелілй. С'/грдженоліЪ1 іо цд^д лиуліедд цр*гв^юі]Гі тогд”.
4) л'іТ^з^лб оуз'кше идк лідт'кни стога великолі’зченікд уд гбіѵркгиід
ЛІЦА ДІІрПЛА ВХ КЗ днь при ЦДрИ лО>рД вегоу.
Съ л. 2—по 185 включительно- слѣдуетъ Т р е ф о л о г і й. Правописа-
ніе сербское.
Л. 2. ліцд фервдрд д днь стддго трифоунд. и и р *к и р д с т во
су Фте н и д г н ід.
Л. 6. ліца тГ. в. срФтеник гд ндшего <7 у а.
Л. 11. ліцд то. г. стго сѵліеіѵнд кгоприклікца.
Л. 12 об. лі ц д т о. г. и д лі е т к с т д д г о и прдведнддго с ѵ лі е іѵ н а-
п у И К Лі Ш А НД |іоукоу С Б о к и гд.
Нач. сѵдіеіѵнк стдрьцк кк прАввдкнк іѵірѣкАксе ш всдкого зла. при
сФдеже оу і^ркзе лілесе коу.
Л. 13 об. лі ц д то. кд. іѵкр'ктеник чтнын глав и стддго
і іѵ а н н а и у чА' ч е.
Л. 16. лі ц д того. кд. іѵ к у (; т е н и к главы стго і іѵ д.
Пач. кгда оускченк кы ііі нродд стыі ііѵд пргчд. и вкложенд кы глава
кго бк сксоудк гнильнк.
Л. 17.	ЛІЦА ТО. Д.	СТЫИ ЛІНКК лЪ ВВ се БАСТИ лінн^к.
Л. 20	об.	ліца то.	кд.	пр*и прд кл говѣі|і е н и (л прчтик кце.
Л. 22	об.	ліцд то.	не.	клгов'кі]і ен н к стык кі^е.
Л. 27	об.	ли^д то.	ко .	слгов‘к ір ен ик пцестын влчце ндше
кі^е.
Нач. члпкіѵлюпвцч лілччівыи кк паіііч вчсегд пекиисе (іодолік члзчскы'і.пч.
Л. 31 об . ЛІ ЦА ЧО. К5і . СКО|>І. А (I у А Г Г Л А Г А у 'І И Л А .
317
Л. 34 об. .и щ а ліірй . кг. с ті о
твориліь кд'кник.
Л. -12. ліща 'го. не. стго и
л арка.
и с л а ь и а г о а (л и іі о лі н іі а г с іѵ г и а
и р 4: х в а л н а г о аила н е у а и с т а
Л. 45 об. ліца ліаіа. а. стго прркд іерсліик.
Л. 48. ліца то. й. стааго апла Гі е у аиста Ушана вгослова.
Л. 5 8 . лі ц а то.кд.стыи^к великыи^к цр е кш стТна и кл ены.
Л 62 об. ліцд У юнга. й. великолічнка д ешдора стратилата.
Л. 66 об. ліца то. ді. стый дііль вардололіеа и варнави.
Л. 72 . л< ца т о. ві. п р ‘кп ов н а го шцд нашего шноуфриа и прпк
наго оца нашего петра адонскаго.
Л. 78 об. ліца то. ді. стго пррка иелисед и стгсліедодиа
патриарр Константина града.
Л. 82 об. ліца то. кд. цожитво стго Ушана пртче.
Л. 92. ліца то. кд. стый и врцовнвіи^к аила петра и паѵла.
Л. 102. ліца то. а. сворь стый ві аіільь.
Л. 110. лі ц а июлга вь. а. стыи^в и чютворцьь весреврьнькь
к 03 лі ы и да лі и а н а и ір и н ое вр і'а а. лі цл то. 6. положеник чтнык
ризы прстык влчцд наше в ц е вь влд^ерн'к^ь. сч^ры г а а. по:
и р'к^вд л н ы •:
Нач. Полата дшевнаа ^бы едина вы. и чтноую рызоу твою вь дожу
ст'ііліь твокліь скрьвеноу. в’крныиліь дрьжавоу и ст'кноу дарова нешвориліоую.
кюже ра градь твои вголіти спсактсе. вьспівак вж’гвьноую дрьжлвоу твою.
Рызоу чтноую твою, твою ч'гнок и стою т'кло чтаа покрившоую. шдеждоу
славы дарова вскліь. и источникь истачающіь прнш живштныю воды клгти
(•еже празноукліь положеник. почитающіе те вце. вскуь почьтшоую.
Храліь твои влчце, твою сфеннооую рызоу. гако скровищіе сіренна носе-
всегда шефакть все в'крою прит'ккдющіек. и те по дльгоу влжещіек вскліь выноу*
оупованик дшаліь ндшиліь и тврьдыи покровь и дрьжавоу. ине.стре. г а. д.
по. даль 6си зндліеник-: Градь почитающій те. и подльгоу славещіи.
ограждавши всетЬтаа. ризою чтною си. ш везвожныи^ь чч’аа иноплеліенникьь.
іѵ гра же и троуса. и ліежоусовьныю брани всега. дко неискоусшврачнаа. и
сего ради славиліте прстдд вгоневіето. члвкшліь полющ нице •:
Ризоу чтноую свою, вгоклггнаа влчще. дарова грддоу твоклюу, богатство
не шелілклю. покровже и славоу и нешворилюу сч-кноу. и исіуіілкниюліь
скровищіе. и чюселіь источникь прнш чтекоущіь. пристанищіе же спсно швоуре
ваюліыиліь всегда, сего ради поеліь те пр’Ьп'ктад чтаа.
Л. 113 об. ліца тГ. д. прповнааго іѵца наше андр'ка кріт
ска го и п р п о в н ы н ліарды літре стго сѵліешна дивногогорцл.
Л. 118 об. л-ца то. Й. стааго вели коліи кл па о ко пн а.
318
Л. 124. и р о л о г к положенно р и ѵ. 'I; и и о г.і с о у. .и ц л т 6. в. поле
ж е н и е р и з 4; и п о іа с о у и р ч т кі с- к ц с и р н ш д в ы к ,п л р и.
Нач. При діібЧі веаиц4;лік и в4:рн4;й жен4; его. плгрикил два.
Л. 125. лир того. еі. стый лінкк кѵрикд и оулити.
Л. 129. лир то. 31. стик лііТцы лідрины.
Л. 132. ЛI Ц А ТОГО. ІІ. стго прркд и л и к.
Л. 136 об. лі ір то. к. и5 г н к н о к ску о ли н и е ст г о іі сл д вн л го
Прркд ГІ А И Е .
Л. 139. лі ц д то. кз. стык лі н ц е петккі. нд г и вкзвд. ііі. з
П О і ЛІ.
г л. д. по: нбснынліь.
Нач. IV пр'Ьлдвндд лінице увд. ты линскоую нЕлюірк іііложкши. Гі
люужскыи люудро вксприЕліиіи. нд соудиіри ДИАВОАІ4 посрдлін. СИЦЕ ВКПИИІ|ІИ ІІ
ГЛИЦІИ. БЫТЕ Гі СТрОуЖИТЕ т4іЛО ЛІОК . И ОГНЮ Пр4іДЛдИТЕ ЛІЕ. И КрКВК ЛЮИ
ПролѢиТЕ . ДД Т60К прйилюу КрКЦІЕНИК И'В'ЪнЦВ. рДИЦІИСЕ Гідоу КК уоу люеліоу
цри. ПОДДИЦІОЛІОу ВЕАИИ ЛІАТЬ .
144 об. <
151. ліцд двгоу
153. ЛІЦА то.
156 об. ліцд то.
и с д
164.
л.
л.
л.
л.
ншего
Л.
ді. пржпрд
Л. 167.
Л. 182.
кртлм.
лир ТОГО. КЗ . СТГО 6 Е Л И К О ЛІ Н К Д ПАНТЕЛЕИ 41 ОНА.
і в к. д. с т ы ир ЛІ Д К Д 6 Е и.
П р Ѣ Н Е С Е Н И К 41 ф Е ЛІ К П р К 6 О ЛІ Н К А С Т Е ф 4 Н 4 .
8. СТОЙ Пр'ІІШБрАЖЕНИК ГА БА И СПС 4
4ПА4 ЛІ4ТДЕ4. И І|І И .. .Н О 6 В р I 4 51. Л1Ц4 Т О
И СТГО прркд ЛІ И X Е 4 .
Б.
ЛІ ц д т о. д.
о у с п ѣ н и ід.
ЛИр ТО. 61. о у с п с н и к п р Ф с т ы к в л Ч Ц I н д ни
лірто.кд.оус'ккновсник г л в ы стго ішд ннд пр*гч е
БЦЕ.
Л. 185 об. ЛІЦ4 4 ЕГО у. А4. П О А О Лі Е Н И Е р І 3’Ь И П О 14 С 0 у СТЫ6
БЦЕ.
Приведено одно заглавіе, и за нимъ непосредственно слѣдуетъ запись,
коей и оканчивается Трофологій: «сл4 сввркшитЕЛю во у вь вѣкы
4Л(нк». Далѣе слѣдуютъ интересныя приложенія, по большей части
изъ Пролога:
Л. 186. 4 СЕ пролози. ПрАЗНИКІИ. лир СЕПТЕБрІД ДІ . ДНЕ
В11 3 В И Лі Е Н И К Ч Т Н Д 4 Г О К р Ч' 4 .
Л. 186 об. ліір то. кд. стртк стык прквол'ічнцЕ ДЕКАЫ.
Л . 187. лир ТО. ІІ5 . П р 4; С Т Д В А Е Н И К І іб 4 БГОСАОВ46Ѵ4ИСТ4.
---	- лир	ТО (Октября) 5. СТГО 4 ПАА Д О ЛІ Ы.
Л.	187 об.	лир	ТО.З.СТрТЬ сто у и лінку СЕрГИД	и кд ку 4.
---лир ТО. ЙІ . ДНК СТГО А ПАА 6ѴАИСТД АОуКИ.
Л .	188 . ЛІ Ір	Т 6 .	КГ Д Н К СТГО А П А Д I А К О В А БрА Г Н ІА	П О П А О Т Н .
Л.	188 об .	лир	ТО. КЗ. СЧ’рТК СТАГО И ВЕЛИКАГО	лінкд у БД
Д И ЛІ И Т р И .1 .
319
ЛІЦД Н О 6 ЛІ К (I І Д . А. ДНК ОуСІІЕНИК СТМИ К Е С р К Г< р К Н И КО у К О 3
д д /іі и га н о у.
• м... 0 дрхдгглд ЛІИ^ДИЛД и гдвринлд.
. СТЫИ^Ь ЛІНИКЬ ЛІИНИ и кикторд И КНКЕНТНА.
днк пдліетк стдго іоднд зддтоустдго.
лі м и д А лі и га н«у.
Л. 189. ліцд то.
Л. 189 об. ліцд то. ді.
—лі ц д топ. ,
Л. 190. ліцд то. ді. пдлить стго дплд рд фнлипд. едино
ГО Іб КІ .
ЛОЖЕНН БМШ1
л. 191
варкари.
------/II Ц А
Е II Іі Д лі V Л
Л. 190 об. ліцд то. 5і. пдліс стго 6 у листа лідл.
--/II Ц А ТО. К А . 6 К р Д К ГІ р с т м к к ц е.
Л. 191. НЦІН ДПрЙ кг Про Гбіоргин. ліцд то. л. ДНК стго
АИДА А Н А (1 е А ПрКПОЗВАННАГО И ВрКрбНДАГО Г. р А Т А П ( Т р О К А .
Сч СТМИ ІІ’Й прими БрАТК ВЕЛИК4АГО ДПЛД петрд. ПО ККЗНШНИ же гд нд
ШЕГО 7с р. ПрОПОВ^ДДШЕ ПО ВСЕ/ІЮу ПОЛЮрИИ. ВМДАНИК. ПОСЕЛІК ШТИДЕ ВЬ
СЕВАСТИ грд ВЕЛИКЫИ. ИД'ІІЖЕ ПрИЛЕЖИТД р'кц'Ь ДуНДрК. И ^АрСК. оу СЕГО
ЖЕ ТАИ. А вноутркни ЕДИІОПЛАНЕ ЖИВОуТК. Гі ПО СЕЛІК ІбнДЕ ЕК ПАТрИ А^АИСКМК
КК ПЕЛОПОНК іѵстрокк. II ТАЛЮ рДСПЕТК БЫ КК ПАТр^Ь А\ДИ6 «І АНДИПДТрД.
Гі СКОНЧАСЕ. ЧТНЫК ЖЕ ЛЮЦІИ КГО Пр'ІІНЕСЕНИ Г.МІПЕ СТЫИЛІЬ др^Еліиклік. и по
 СК СТЫН/ІІЬ лоуко еуЛИСТО/ІІК. И СК ^,ИЛІО,5,664111 ДПЛШЛ1К.
об. ліца то (—Декабря—). д. стртк стме лінце
ТО. 5. ДНК II р'І; П О БН А ГО Ш ЦА НШЕГО НИКОЛИ др\и
ЛИКИН.
Л. 192. ліцд чГ. 31. стртк сткіир г іѵтрокь днднид. 43а
рИА. АІИСАИЛА. И прркд ДАНИЛА.
Л. 192 об. КК ТКЖЕ ДНК ІІДЛІЕТК Прркд ДДНИЛА.
Л . 193. ЛІ Ц А ТОГО. К . С І|І Е Н Н О /II Н К А И Г Н А Т И А .
--ЛІЦА ТО. ржтво Г ДА НШЕГО НА р.
Л. 194. ЛІЦА ТО. КЗ. СТГО ПрКВОЛІННКА АррДИАКОНА СТЕ
ф А Н А .
Л. 194 об. ЛІЦА Г Е Н В Д Р Л . 5 . Д Н га ІО Кр'ІІЗ А Н И К ГА НАШЕГО і7р.
Л. 195 об. ЛІЦД то. 3. сккорк СТГО И СЛАННАГО ІЮ а на...
Л. 196. ЛІЦА ТО. 51. ПОКЛОН6НИН Ч'І’НМЙ ккрнгк СТГО А Іі Л А
ПЕТрА.
Л. 196 об. ЛІЦА ТО. ІІІ. СТГО ІѴЦД НАШЕГО А ,5,4 НДС НК.
—ліцд то. К6. стго юцА нашего григорнга КГОСЛОВЦА.
Л . 197. СЛО I Ю А 3 Л А о у С Т 4 Г О НА р о ж к с т к о р о.
Пач. ^оу прдкЕднолюу сднцоу. днк іб двм шіч'імк кксидкшоу. и ТЛІ4
НЕЧЕСТИВЫЙ ІбгЛжЕ. А СЕ'ІГ ПрАБЕДНМИ ДДСЕ. Д ДНК К'ЬрНМИ^К рАЗИДЕСЕ. А НЛО
і;лгод'і:аниіл процвктЕ.
і) Точками обозначаются вытцвѣттпія слова и буквы.
320
.1. 200 00. ЧТСНИК Д'к'ГкСТВА 7с ЦВА. 10 БЛІ'ВИ.
й3к дшліа ’іслкт'книнк ГізврАнн'к вкзк'ксти^к ба.ііі, ксклік. вх грАД'к Терллі'к.
слі творлдше Гк наівк 7с ^к зндліенид и чюдесд. рожейсе вв стрдн'к жидовс
іукдів видлешлгк. вь грдд'к ндздр'кте. К'кше ж; клчксчън толік штроче три
йлік л'ктоліь. Гі днжеволік вківшийліь. игрддніе штроче 7с вь ліилютекоуціи
й^к р'кчиі^^к дьжевний Гі потекоше води люугны. и скбирдАше 7с вк вир
нови, і) и твордше и^к чисти, слозолік тккліш. д не д'клолік. и ввзелік і;ре
ник ліекко. Гі створи птицк. Б'к' же сіукотд, егд творААНіе 7с ГігрАб  и ліншги
д'кти Б'к^оу с нилік Гиудні|іе. вид'квше же і'іодеиб. и швше пов'кддше ііѵсі'фоу
шіуоу его. штрокк твои твориті, игре. ввзелік врение ліекко и скткори. ві.
птиіук. его же не доить творити. Гі оскаркнити соувоти. и пришк ішсіфк
нд лгксто, и призвд ісд Гі гла елюу. почто твориши вв соувотоу и^же недб
итв творити. 7с же плеснк а) ріукл.іід Гі вкзоупи глв Гі влгви . глк Гілік ид-кте
Вкзлетите. и поліните ліе жива соуірд. зовоуіре ви вй. и вид'квше і'юдейе и
оуждсошесе. и швше ВкЗВ'кстише Гін'кліь. еже вид'кше вв зналіени. еже свтво
ри Гсв снк ежии. и се вид'квв, "Гже Б'к' книжникв тоу стов св ішсі'фолік. и
вкзвлік в'к^в вркБовк з). и оуддри вк виркови. и истекоше води. еже
Б'кше скБрдлк Гсв. и вид'кйк отроче Гі негодовд. содолілганине нечтиви и не
рдзоуліны. ЧТО ВкЗОБИДОШе виркови ЛЮИ. ТА Н^к рАЗКАЗИ и се
гако той др'кво 4). дд не принесеніи плода ни кор'кне. Гі дбмк
вв тв ча Гі пддесе. 7с же иде вв долі свои, и родителга же
приидостд плдчюірАсе штрочетд своего, й реіюстд і'шсі'фоу вижк си штроче
каково нліаши. и пдккі ид'кше скроз'к грд. ино же штроче текв ввскочи
рдлю его. и рдзгн'квдсе отроче 'Іс и ре. да не бкзврдтишисе позрдвсу
да исі^неши.
исвіие отрока
ІОСААГѵіеННААГО
нд
ІАЛІО
же идѣши, и ДБЫ6 пддв Гізкше. тогда вид'квше дроузи с нилік Бківше чюди
шесе Гі рекоше шкоу се штроче. гако слово его и д'кло готово к и пришкшд
родители его пддшадго з) и здпр'кі]гастА глюсре. таково штроче илгке не
люжеши Бкіти с наліи зе вь грддЧі селік. діре ли нлоучи его влвсвити о)
а не клети. ндше д'кти искоусни творити і)„ Гі іірнзвл ішсіфь штроче
Ш таинно глв. чедо почто тако клкнеши. и ркпіроутк на на людие вси. Гі
йзгонет ни из грд сего, и ре штроче Гс. гла люи н4Г гако глсв и^к. шкдче
теве рд дд оулілкчоутк. они
Аіидсе. Гі не слгкд^оу гн'квАти его
Золв или доБрк. Гі рдзгн'кйАсе ішсіфк на і7а.
же прийлюутк троудв и^ь. и і—
. мко вксв гла еже ре звивдетсе
и етв его 3 д в л д с и
потолів оуво
 елюу. Гілн
Гі п о т е
і) Отъ виръ — дѵогіех. Въ греч. текстѣ:	гіе Хаххоо;
По изданію Типіендорфа Еѵап^еііа аросгурЬа (Ьіреіае 1853 г., р. 134).
2) о ѵ у х р о т у о а е т « е у е I р а е. з) хас хкадоѵ Ітьа$. «) Ідо.ѵ
ѵѵѵ у.аі оѵ со;	атіоіі^аѵд-ці. ос уоѵіі? тоѵ теЯі'яото;*
Слово /его» славянскаго текста есть переводъ греческаго члена
тоѵ с) ъѵ?.оуі-іі'. ;) та уад ттаідіа і^/ійѵ Ваѵатоі.
321
ЗЛіне з'кло непено ф. Гс негодовл. докле
. |МЗ(;оини'и егд истини не веси твои ли
твои ксліь к тек’к нриидо^ь..
тоу сч'об иліснеліь здк^ей. слишдвь Гсл сіце глюі|іа кк Іііцо^
’	. таково глкть. не по ліноз'к^к дне^і
. _ .	*	Л	А
пути искати ліене и пеюкр'І
КСЛІЬ луь. 4І|І6 ли то не ГН'І
тдти
иди ліене. бкдче •
О*	д
учител к'І; ч......— ......... .........
и чюдисе з'кло. и ре ідко штроче се.
прийде кк ішсіфоу злк^ей глд елюу. ідко сліислкно іі рдзоуліно штроче іілідши
1 іі ліи цго дд гд ндоучіо книгдлік Гі вседіоу ндстдвлению. еже послоуіш
стдрі^е. и
и^к. ідко
’) дд кто люжетк лілд соуцід ^ичуд. слгкрен ко к и кротькк.
всдкии^к си. ідко же слышд іск оцд своего сигуе глд. -..............~	Т ~ л
ттт	О'	I м	—	'
си.
ДД ГІ^ЧіДдГі
•ги елюу
ЛІЛІДЧ’ИСе
ОуЧИТеЛЮ
почести всдкого и родители коідтисе Гі почитдчи. и срд
кто ш свои^к чедь почтднк коудетк. іюсифк же р? кс
. П4ЧІ
і. вкслѵкдсе и рТ здк^ешви
ти ре юі^к люи истинд к. ико вкгклік 43К ксліь гь. ви же тоуже
‘	". ідко 43К пркв'кй влск ескліь. и прі
Т	ЛІ	I	%
----	~ -------  '	' «ТВ. г
X	Л» *	г-
вашего. истиноу о учители глк.
попр'кди всего ліирд. 431» в'кди исти
Ч	»	пі
всд кже
ксте. ідко лін'к единолюу ддсе всдкд влд.
в'кй вдсь роди^се. ви же не вФсте шкоу есліь. дзк в-кде вдсь шкоу
когд родистесе. и колико лФть и животд
6Г4 ты родисе ід прѣстоглук пр'к КГЛІК
ноу. Гі тн оучителк діре ріуеши скврыиенк кытн, ты вкпрдіидй ліене, и дзк
те ндоучю всдкои пр'клюудрости. кже не в-ксть никто рдзв'к ліене послдвшдго
ліе кк вдліь. дд и 43К ндоучю вдсь. вк йстиноу оучителк есліь. ч
понкже 43К в’кде. колико л'кчк іілідши.
его же ре шцк люи. тогд рдзоулі'кеніи.
и вселюу 43К кк кслік. и ви же тоужи
_•	л |	X
ЛІ^
гель ндрицдеши се лін’к.
Зриши кртд дюего. г
ти реко^к истинл соуть.
шдвкше те іюдеиц- гли Геки. дивишесе глюціе ш пр'кдивнок чю. то поне тре
л'кть не ли штроче се л тдковд глк. такоб'і^к ко словесь не слиша^ш нико
ико же отроче се глкть. шк'І:і|ід илік глк.
л не й'кроуете. ико 43К р'к^к вдлік йстиноу. й
ПІ	I
вк йстиноу оучителк еслік. ты
. 6ГА
ВС4
нсте.
ЛІ
іако
же оучи
, те оу
елико
слы
лиже злконоуоучителы и фдрисед.
кси вн чюдичесе. а не в'кроуете. ико 43К р'Цъ вдлік іістиноу. и послави ліе
нстинкнк к. 6ГД4 ліирк вкск не ке зде. нк 43К пр'кди всего ліирл к'Цъ. слы
шдвше же і'іодеие такоки глы іі оукодшесе. никт о же ккзлюже шв'кі|ідти елюу. и
шшьшии^к ютрочеть. игрдл^оу рлв4луусе. іі досдждше глк. понеже 43К к'кде ідко
чюдни нсте. Гі лилолюі|іни есте. ідко слава вклгкнгдпіесе, нд посп'кшение шчрочете.
и ре оучич’елк кк іііцоу цго.	'	"
галіь. іюсіфк же елік д'ктиі|ід и веде его кк оучителк. оукецикАк и
елюу дзк вФде. Гі ндче оучителк пр'кди глатн. рьци. 43К. ліногоуціи ре рци.
и ре оучич’елк кк іііцоу цго. приведи его вк ндклздниб. іі дзк ндоучю его кни
---- ... . . л	.1----- ------ ...'	..«—.............. цд. й написд
. (с же
не пров'кі|ід елюу вкедини чд. Гі прогн'квдсе оучителк и оуддри его по глдв'к. и ре
елюу штроче. недосч'оинд сктвори. дзк теке ^оі|іоу оучити,
л ЛІ
4 П4ЧС ЛИ )(ОІ|І«у
в) ілі).а^ѵ аѵѵоѵ то' ыілоѵ егііьѵ осробуа.
тельное отличіе отъ греческаго текста первой и второй редакцій, из-
данныхъ Тшпендорфомъ. Ср. латинскую редакцію того яіе изданія,
стр. 161 и слѣд.
Отселѣ зпачи-
41
322
ііі теке ндкдзднв вычт
тд логоут- ліе іѵсоудігг
коулівдлк звецаюірн. ки же глл не іілідте. ни прѣліоудрости. ни
рдзоулд.
гасно. ВЕзрѣвч і'ск на оучителд злкуед. и
і|іо ли воукви. понеже не вѣси лицелгкре. да
іі наче прорицати «учителю си. слмши
9"	И	п
Зв ііііиіи оу.иеіо все. иліиже ле оучиши. и ннга ли
соутв. гако лгкдь звкнеіри. или
I ДШИ СІЛНкІИ
. ш азь до е 1Л)
рё тм не вѣси цю е лзк. а
кдко ле оучиши книгдлк. дціе
П	I
. гаво лі'кдк звкнеіри.
. рекв сице (ір'клілвче штроче. рекв ввсоу грдлідтд.
I	л	'ч-	I
ли в'кси то дд скджи ліи чтш к к. і
оучителіо и рдзоулгки. дзк. д вв стоу^ие. и рі закиси кь штрочетоу. не до
рдзоулгкюсе тдковолі^ шв'ктоу что реціи. свтвори)(к сеск и срдлюту швр'кто^ь.
ні» поиліи си і'шсіфе и) отроче свое вк доліь свои, не трвпе оугл'кддти ем
строти его. и п'кснкни^к его словесв. “ А '
ныи^к. сево шгнелік ліоі|ікнмнлік лоучн'г нми.
. коід ли лггре ложесна роднше его
шкр'кто^си оучителіа ве пролишліам срдлотоу люю іако ш д'ктиірд посрдліленв
Вкі. стдр си. и нніа іілідлік шзловленн оулр'кти. ш '
. не тркпе оугл'кддти ем
. вижоу оупш гако Н'ІГ скй члвкь ш зелілв
.....* и д'зь селюу чюжоусе шкоу
6. и дзк подвизд^се илгкти оученикд. и
ЛІ	ттѵ |	/
к
й «го штро'ите. нв люги
соуіри нд лице его зрѣти. что ^оіроу свтворити. или чтш ^оі|>оу колоу по
. ни
К Вк ДОЛІк свои.
н. либо вь либо дгглк. или н'кцю к велико не веде. Гюдешл же прѣдвстосціиліь
оу злк^ед. вкслидсе штроче і'7к. ннга принести плодм іі неплонме и слѣпы про
Зр'ктв. іі глоуси слишетк. и нердзоуліни срцеліх рдзоуліѣіотв. гако дзк ш вмш
*	ЛІ	л	л
........................... ......... ............... — "1
ліе Кк вдлік. гако же прѣстд штроче гле. и сіісени
/	тт,<	I	I	ПІ .
к
вѣдати. іѵ пр'Кложении^к ліи прдбил'к^н вкпрввик стоу^ик.
конца не в'кде что к. прийліи врдте и веди
Здчелд ни
. се со н'кіро
НМИ^к 6СЛІВ.
пов'кдд вдлік
выше 12) они
да не кльнеть
и іодино ш
оулір'І?. м) и видѣвше Гши д-кти и ігкшаа^ ») штоу. 7с стоё іідинь тоу. и
прийдостд родители. пддкшдаго штрокд. и кричдстд нл Тсд. іако тм сверьже
штроче наше. 7с же рё не д'зк сккркго\к. нк ?  ---------------- ------------ х~
дл влск нишии^к извлвлю. іі нл вмсотоу позовоу. іако же зд
ПІ	I	Л	<-	Н
ПОСАДКИ — - ----- —	--- -------
же вси пддоше клетвм ради, дд шнлн не слгкдше гн'квдти его
и^к. и потолік игрддше штро 7с нд единолік зддни висоцѣ.
~	ш двоекровникд и
отрочеть с нилів игрддше. и спддесе
шнв свдлисе неистовство дѣе.
ю) Въ греч. текстѣ: у.аІ еітиѵ аѵтм якгта та у да р/іата атіо
тоѵ а еие тоѵ ы /літа лоі.і.ѵ: Сь^тао«и; тдаѵид (р. 138). Въ латин-
ской редакціи: еі іпсіріепз ѵегвіеиіит йіхіі рег Ііііегав аЪ а ивцие асі і
ріепііег сит тика Гевііпаііопе (р. 162) и). См. латинскую редакцію, р.
163 н слѣд. 12) Въ греч. текстѣ: ?<і(од'і]оаѵ оі лпѵте; оі ѵлб і^ѵ
у.атадаѵ аѵтоѵ оебоѵтед. у.аі оіиіеіе ало тоте ЕтоЛ^ііа ларор/іоаі
аѵтоѵ, отіаі у.атадаоетаі аѵтоѵ у.аі еотаі аѵапі]дод.—Въ латин-
ской редакціи: ваіѵі Гасіі яипі отпев іпйгті циі ргоріег зегтопез еіив іп-
ГітаЪапіиг. Еі поп егаій аиві Іоциі ай сит. із) Въ греч. текстѣ: ало
го Г сВшато; у.аты аяіЭаѵе. и) Слѣдуетъ читать: Е'кжддуоу.
323
ИСіЮ'іИ Гб ДЬОСКрОБНИКД. И К ЛІрЬТЬБЬ . Ч’ОГД 7с НД ШТрОЧС ГЛК. НЛ И .11 с
елюу зниб і">) квотами. лдь ли те ськльгоѵь. и квота штроче ш сьлільти.
4 А	X"	I і	„	’ пі	.	’ X
ни ги люи. тога видѣвше кси и дикишесе. л родители его прослдкнстд грд
(слѣдуетъ читать: гд). и поклонншесе народи і7оу. и покдже не по ліноз^ь
дне^ь. юноша етерь зц'кпеше дрькд к соугкде. и прѣсече си ногоу. и нлче
оуліирдти. и лільве же бывши и стеченію, штроче же 7с прозресе скроз'к
народи, и сть его 3л вр'кдноую ногоу. и рГ елі^ теке юноше глю вьста
ни іукпи дрьжд. и поліени ліе. народи же вид'квше знлліение Бывшее,
и поклонншесе ісоу. й рекоше вк нстиноу гако бь с нилік живТ.
и соуі|і^ і7оу скончлвшоу 5 л-кть. и літи его лідрід поиде нд водоу
вьзьліь сьсоудь вк ндрод'к. и тлькноувши и рДЗБИ водонось. 7с же простьрь
ріЗоу вк нюже Б'к шкльчень. и йспльни ю води, и несе літри. и вид'квши
літи его еже сьтвори 7с й лобизд его. и пдки изиде 7с сь ші^еліь
своиліь, дд с'ке пшеницу ів) на нив'к. и с*кд шць его. й ска посподь
единь и поже и створи р кьбьль пшенице великыи^ь. и пришва 7с все оукогие и
ниірие. нд гоуліно. и рдзд йлік седкоу штрочета. сьврьши же шроче й лѣ.
и шцоу его ^итроу соуіроу п). и дѣлаюіроу н'кколюу Богдтоу соуіроу. и
оукратисе единолі^ ш прдвиль. ндрицделіыи нилать. й не йлюуірийліь лгкри.
и вьспечдловд ішсифь з'кло. и рТ елюу 7с. положи долоу оБ’к дрѣвѣ. и ста
ни нд край, и шк'к дрНок'к сьтвори рдвн'к. и сьтвори гакоже повелѣ елюу 7с
и етсе зд крд-гко дрѣво. н потезд его равно сьтвори сь дроугыиліь. и ре'
шцоу си, не сие ли ти сьткори^ь гакоже уоіреш.ч. ішсіфь ;і;с прикліь дѣтиірд
и лобзд его. и ре ,си в сек'к Блжень ксліь д'зь с тобою, гако тдково штроче дд
лін'к гь. н внд'квже ішсіфь спѣ^ь Гі возрасть и лиудро штрочетд. ;і пдкы по
ліысли е дати, гако дд не коуде не вѣдеірек книгы. и ведь и пр'кдл ннолюу
оучителю. и р? оучитель кь ішс'іфоу. конліь книгдліь ^оірешь дд ндоучю е.
и рТ елюу ішсіфь преже грьчкыиліь. потоліь и еѵреискон. и внд'квже оучитель
Ісд ^ітрд соуірд и прелюудра. и нлче Бодтисе. и ндписд клюу дзь в'кде. н
прѣдн глдше дзь. 7с же рТ по нкліь. пдкьі же оучитель рТ. нд дльз'к в'кде.
7с не глагола по неліь. й потоліь рТ 7с елюу. діре оучитель еси и в-ксн
довр'к. пов'кжь ліи а30у сіль. азь рекь в'кде. ів) рдзгн'квдсе оучитель. и
оудари его по глдв'к. штроче же 7с прогн'квдсе, и проклеть его. и пддесе
изнелюги. 7с же иде вь доліь свои, ішсіфь же шскрьБ'к з'кло. и запрети
літри его глк. не нспоуірдн его изь долюу. гако дд не стрдждоуть гн'квдкіри его.
и) Мѣсто испорчено. По греческому тексту: ѵ.аі	іраѵг]
[.і^упкгі хаі ЕІтіЕѵ	—оѵто) '/ау то оѵо{.іа аѵтоѵ іха^Еіто —
аѵаотссі; гІтіЕ цоі, яуы ое хатъраѣоѵ. ю) Въ греч. текстѣ: І'ѵа опеіфіі
оітоѵ бі; ті]ѵ %ы(№ѵ аѵтйѵ. і’) Въ греч. текстѣ: СО бе ттаті^ «гтос
тьхтюѵ і]ѵ. ів) Въ греч. текстѣ: Кауш ооі і-рго тцѵ тоі' ^^га.
• ІІІ'ІІ.'ІВ'І'ЭСІ ПО.ЧЛІШХ’Г II ИОМ.)ОІ101І.І ЪІО ОІІЫІГ.ІО ‘РАЭЭ.І,() (?<
— лрір о.і ііі :д,.т,эяол ’ноиі <і<р (іг ‘рою» лоі/оу лои мохт'іол Ісі
»»х	‘ЬО(Іл *ьд (<т ыз/.оупл» ыі лі :ц,іэяоі ‘ьэсіл ч.д (щ
оэл.чз зЕуон Эояин она улэз чя иѵзиіѵон зяз кѵ^я • икоі иір ѵл.ззѵі]Аізи и • ѵіпюіѵ
ГІІ’ИІ.01 ѴІІ’!].!ірі АоНЗОЯ 31 Ѵ.ІОХ • АоіііоХ ч\'оЯЗ(І И • отрази ЗЛ, V? ИѴ ИІПЭІІІ
о\' зі иіѵ ѵѴлох  ил.иЛодхчз АоіЬоХ оііі ѵѴ • Аоігэ чХ'пІщ.яоі чЕѵ и ѵѴ ‘эзитзі,
зи зн ііАип чн'иіІізѴиязн оі ѵ ‘ояоі ззіІізѴия ишиѵяАі ояѵя ‘Зквѵк зз и.і. Аоязяк
Іи	и	и	I	*-
з\іні иіѵ зі и • чУохяЛт ил. ѵяинэкАо чн чХохчЛіоі зн з'лзл, и чХоѴии^н ояп
Іи	іи	I и	"	1М
• чіѵоминакАо чіі'иоял. чи'иіч^юѴ *ѵѴлл0іюі)о аіІізѴия аая ашчнт ’ эзгсТЕ икт м.яо
я.хзз их пнн и • эзіІізѴия чн ‘зтиѴѵЛ эн чіі’зііч.ѵз т и ‘знѴяЛя икт ахзя.э
Іи	—	%	I и -	X I	ѵ	/I
ил» эшэпов * аѵірии омгм *мѵл аіпггпіпііичя чілЛя эаяиѴмкои и *и олѵпшияѵі нл.
иѵи зз ‘АоѴшия и иі.т Ніи ѵЕѵіі’он іі чХоѴниіІіі • чіі'ояинэкАо чіі'иоял. чіѵиічЗяоТ
•	•	V	Ш	ѵ
АоіІ’З зі II ЭѴ!|АіЗІІ ОЯѴЯ ЭІЛѴѴП1пЬіЧ9 ѴЯЯѴк И ‘4)1’3093 иУз 49 ЧП’ЛНІІЦ 4ХЗОН
-Ъ ”	1	••	г-	.	|Ѵ	V	V
яэіі и • Аоіі'э иііоял.чз зйуол эниѴз ин сяи ірязз чя нѵзип'оп зяі кѵ^я 'Икоі іроі
А»І1'Э ѴЛіЗПѴІіАіЗН ЭІЧЯГ II ‘ѴІІ’ИОЯЗ ИІ'ПкЛ ЭзАонЭОЧ И • АоіііоХ АоіІ'Э 3(1 II • МѴ’ЛіЭІІ
іѵ I	іи «	ѵ .к, ѵ	|	-
алі ѵѴ иѵ иіпзіІюХ -ц Аоігэ зі и -илиникАо АоіііоУ оііі ѵѴ Аоіі'э зі и займами
•—	,к,	и	и	-
яАіО 411’ИИІІІЭТИЯ О) ОЯП	‘ЗкЯѴк	33 ИХ АзШОІк	31 АоіГЗ зі II ‘0.401	ЗЯПЧІ'ОІІ	ИІІ'
I	••	и	р	г-	у	г*	-і,	ѵ
ѵГ *я зл ѵѵалаікАо гЕ гл изосЬгід и *зіниѵикѵ^9 чя зко^і.т зллілічт и ‘аинѵЕ
у	р	г-«	| у	ѵ
пі’оіі гн чяяѵі, зѴни^и яѵзл.икАо зла Азтчпіт • зпіѵшяЛ эн о.іѵгиіі.ѵз ѵ чл.эиѵ
г-	«	іи	ТГ и	*	і • • I
:]Аіаи омо зііізііЕ ѵѴ -ірТия і]Аіо чірониѴз т чмяѵк эпігшоУиіІи Аоіі'ол, ияакѵ^я
чя іі • ияэіачія о.іэ ѵѴіьіІи чігохои и • эіпгьАо иѵэ.і.иьАо ѵн чн •эзиі.Аоѵнэн ѵіѵэа
»	іи I	ѵ	и	іѵ -Іі, \\	Iй
икАо олониѴз ин оі чфізті ірі'ия ояи • ѵѴірскі чіі’нѵэ.і.икАо чіпр&оніі' и •чіѵояоѵз з
ѵ&чз	и ‘ зоязнзіі'эѴоѵоГи чя эн ѵ	• экнѵ&	зоіічоѴ чя ‘ ічяѵн ззл.эяіиЕчз	ѵѴ • зі	и
г	Іу	V	V	-І'
‘ О.ІЭ	ЭИНѴѴЕ 339 ЭЗИІІоЕѵіі ЗИ1ІѴ	и • ЗІІ'ОѴ ИИѴ& ЗИНѵК	ЗЗИЯ!|Лі.О11	31 зі	и ‘ѴЗІ
1	|У	V	*	«ь>
иМ'Ао и ѵѴии'ѵфя ѵззѴѵпз іі ‘ѵѵняояМі гинѵЕ зтгяіо\о(1іі л (г® чіі’ол.он и
Ѵк ЧІІ'О.І. 49 ЧѴЭ.І.ИкАо НЛІ ЭѴІіАіЗІІ • 33X3113 ѵѴ чняѵяЕѵіАо ЧНО) ЧЯЯѴк ѵ^ эяэл.
 оіѵэЛзИкАо чм л з(Ь()іі миш’ и олз до^іт чм ѵівмѵл эЬиз зкоііьт гітчѵз
—	|У ѵ	и	Аі*	и	/
ЗЯіОЯѴІ  НО93 ЧІІ'ОѴ 49 Н НТЗЯ и ‘зз ИЛ. 0ІѴ1Ѵ Н ИН’ИОІІ • ИОІІ’ З.ШІЭ ‘Я 0НИ0Л.30Г
іу	*”	«І,
я чм	іі ‘я члѵя іі чл. ояп • ч/лэз чя чхяѵнЕ иллоіЬ'АоігаЛи и ил.лѵ'л олоініи
эжнт	ѵяннэкАо ояп чХэи^іі зз экоЛл.т ч&ѵ ‘ѵзхикАо зі и • чіѵи чл.эѵАом
(У	іѵ	(V	г	IV	IV <	I- -І5
чнапіАомлі гѴа (и *зинэкАо чя зкзл, и азѵояАо и чфит.і зш яѵтічѵз *м олгяомѵлз
ѵы\	и ѵ и	*	X	>іл
ИЭЗ ЗІІ1ИЛЛ].Ѵ ояп • ОЛЗ ЧЗЭ9ОѴЗ (о? Аояхзчэол.ол И • ОЛЗ ЯИНЗкАо !].Х03Ѵ^Я
эзАоХірѴоік	и	‘493,1 зпіуол.зѴури члтніѵ зж чѴо^ѵн -олз АсХгѵтічѵз и
Аонояѵй яиннАол.зі|Ли иѴяѵ ЗГПѴкАо И • ЧІІ'ИІЧ.ЬЗ ЧІІ’ОіХѴ ИЪѴѴ.І ЗкѴН ѴІО93 ѵхзАо
Еч^ярі и ‘ (оі и«к.ьѵт чя зііізмзѵ ічлиня і|.л.і|Лю и • эіІіиѵикАо чя чігяин
эяонбчсіѵ 43 ЗѴИ 34! ЗкО^Л.П) ‘ИОЯЗ чіѵоѴ чя чіі’оливѴон чз зѴзя И ‘ чѵзл.икАо
ѵ	|Ѵ
411'зоп онзніоі іі ‘эллчЬі з ніі’ііон ох оюяоз итзгвонАо зіііѵ (у.(і)іізои :*іллшіь
у	V	V	|Ѵ	ІУ \ I
‘ІХОХГірГЭ) 3^ АоіІ’З зі II ‘ІЧ.ІМІІЯ ОѴЗѴ!|,9 Н!1 ѴѴ • 4ІІ’ОЛ.ЗІ’(І&Ч9 оіЦ'Аоіг Я 33 ЗкОікрі
Я ОІІ!|,Ѵ ‘ ЧІІ’ѴЛІЖЯ НЛЛІкАоѴН II И.ІЛІІІІ!|,Л.Ао О 13 4ЯѴіІИ|,яАо Ао.ІСІІ’ ѴІ Э !|.Н1Г ЧЯ ОЛЗ
ііГэчіі^іі • яѵ.і АоіЬізлн чііі ічичАізіі чѵзллікАо іч.зАеі'ѵ ‘ііѵ зяі ич.^Аоі'ѵ чч и
-	»	|Ѵ	-І.І	і
— т
•40)1.1 у іѵіролаі) іііі ѵиіі ;ц,іэ.чол, іідііі (і:<- ">іоо годііпі г/<2
ызті тло? і»и 'лооІ<5 »•('(*> ъНлюдон» Іпі ;	’ноПі чсу (іё
’ІТІ ’<! ‘ІЛХ ’Гі1 ‘’вфііоѴнѳти^ -Реи оп ‘адоязі иріэоьэЛі ’ид (с?
• 4НІѴР )4ЯУ|.9 49 Р9РѴЗ ЗЯ1 А«И’3 ' О23О9Э РІ101 РД 01 ЗЗИ111ОІРІѴ9РѴЗО(І11 4ІІЧ|.ЗЭ 01 3П1Р(І09.1.
ринзѵ?|Аізп • чігоѵ!|„і. и зишоАгАоіѵ зп;гя?|.ил]Ли зял 'чзян яикиѵзэ л • зіпѵкІ092.
ЗЯ1И Р39 И '411’ЯОЯЗ иМз 49 023 РЗЗЯОѴЗ ЗІПРѴйѴЯЗ 023 И2.1Р ЗЯ1 РіАріІ’ ' РІІ’ІІ
ЗЗзАоНИЯОИ ф’2 И '3093 31ІІ.ІѴ МѴірРЗ 49 ЗѴИ Л 49РЛ349 И 'ЗЯІИѴОЯИН чіроХрпіічѵз
ЗН И2.30(1ѵАоіѴір(І11 И РИЯ39 Р(1рѴ 02Р90ЯР2. ОЯИ  Я 32. 4ѴИ9.1Ѵ9 49 42 И ’ 023092.
Р99.А1. оѵи 4Н392ѴЭ II ’ чХрНЗЯЗ 49 МЗЗ 142. РННЗШѴ9 ЗПЮЯЗЗІ ЗЯ1 ИН01 ' 411’ЗЯ 4&Р 3(1 ЗЯ.’
’О «	* **	ѴѴІЫ-І,
РН01 -0233 Р2,31.0^2,01 И2.ІѴ ИЗЗ ИѴ 142. ’ 023 И(І2.ІІ' ЗПІОЯзА ЗИЗЗнАрф И 39.' ИІ1ИН
ЯЗИНЯ • И2.І49 42.ИО2.3О? НИ' Х1).2. 49 '023011' РІІ01 А« Я ЗЯ'ГІ ИѴ 32,3!|.9 ЗН 'ЗІІІЭЯ
чАяЗ ЗНЗИ’ 32.3Р93И 022.011 ’Л зі И ' 31132. !|,9оХрЯЗН ЗІІИ].94(ІЯЗ И ЗІІ13ѴО9 33 ОІ‘Зк
ЗО9ОЯР2. РІѴРН И1ІО92.43 02.1. ' зА И ' РIАріV 023 И2.1І' ЗѴИиАіІ И ' ИІЧЯЗІ.ААіі Зк2.иАі1
,к,	“	1	г-	•	<>	$
И 'ЗИННОЯРЕ І49РѴ2 42.3РГІ1 АоАЕрА ЯѴ32,ИкАо И ' чХииАр2,Э Ч2.ЭѵАиіі11.Аі1 И43 4ІІ1И2.Я.Ѵ
ОЯШ ' ЗзАоХурТик И 023 Р339ОѴЗ ЗІІІЗШІ4ѴЗ ' АоЛРІѴИНЯ И39 И ' О23Н 01 И2.!|.ІРЛоЕгЛ
АоХа.л.оХ зязірзн о» 023 АоХррпірАияя и • 02рріі'02.і. рноярЕ '023 АоХрргпАоѵзоіз
Т	V \ 43	\	X |І2	• •
ЗИѴ32,ИкАо И ' ИЭяАІІ 49 И Р2,ЗО2.І).(ІЯр1 ИН? нА.І. 011 '023 Р2.3РЯЗИ ЗіІІЗЯчАяЗ
' ЧотАзі 49 ЗЭР2.ЭИ2.Р1І9Й49 И '023 Р2.302.1].АэрІЗН II ' І].НИЯ1АоАѵ 49, ИНЗЯІоА 49 ИН?
иАл. 011 '023 И2.РЯЗІІ РАЗОГинАи II ' ГІІіАоЗ ЗНИшАоАр 49 РІЛ91І.НИ' 4Н 023 ѴІѴ32.
' іч . м	> I г ч «
ИѴоА Р2.ЭЯ.ІѵАоЕрАэН II • ЧІРѵАзі 49 ЗѴИ01 ЗІ.О(І2.О1 ' ИО93 ЯІІ’ОѴ 49 ЗЗР.ЬЗИ2.гАЕ4В
I	ѵ
• р2з зАі.іѵ и чфізті рл чіѵяои (тАонитАоАѵ Е и • тэри чяинѴЕрАп 49
' 41ѴѴ(І31 29 ЯРІ.149О1 00 023 ИѴ32.ИѴоА Р2.3ОѴи&4 ^.Ѵ 19 А«Л АиПЯРкНОЯЗ II ' 4&].39
РІѴИ И2.113 И '42.4(111'43 01 42,3113 Р? ' И.1011' 33 Я РЯ 01 ОЯРІ ЗШОЯЗі) II ' ЗЗЗІЛИ9ИѴ
ИТрАрН ЗП)91].ѴИ9 И ' АоіІ’З ЗЗИНОѴЯОН II Р2.349 ЯИ11Р И 'ЯО93 ОѴУ|.Ѵ И(І092, И ' ИНР2.Э49
ЗІ.9ѴІ. ЯѴ2 У|>932> 3(1 И 'АояАоіІ рЕ 411’3 И ' РІІІЭЯІЗѴ Р92.4(1|Ѵ РЯБѴк Ц.ѴИЭ II ' 0И'Р2. 1].Ѵи
3^ ЗкО(І2.р1 ЗШ 9РП1І4ѴЗ Н ' ІГ|.11ИѴ39 Э94Ѵ11' II Аот9І49 ЯННЗкЗ.М И ' 4ѴИѴР93 33 Ц.У
09 РЯОЗІ49 43 1].(1|і’Ао И ЗЗИѴР9Э ЧЯ9ѴІ, РИНРЕ 01 И ' А«ІѴИ(ІО92. ЯИНРѴЕ '9|.Ѵ ЗЯ! ІГІ|.Е
АоАт 011 ИО93 4ІѴ0Ѵ 49 ЗІЛЗТИ ЗѴАо.і.01 31 4ІЛ И Я 0902.02 023 ОѴЯ.Ѵ И О9ОѴЗ
АМ	X 113	I
09 339 ' 4ІІ'ЯН 49 42.ЯР91493(111 4Ѵ22Р ИѴІІ 411 ИѴІІ И2.3І.О(І2.01 411’33 4 9 0ЯР1 3111
<	— |Ѵ	“	—	*	V	|13
О5ІЗР И ' ЗЗЗПІИѴЯк И ' ЗД И(ІО92.43 02.1. О(ірн ЗЯ1 3ЛІЯ 1|Л*И9 ' И2.3РІ ЛОН’З ирѴ и у
Ніѵиои 3^. 3(1 И ' ЗЗРИІѴЗЧ9 И ЗкО(І2.О1 Р2.349 ЯІ49Р И (« ' И Э О 9 3 И (1 2. IV И V А 0 >1
4 9 И Я1 И	И Р (1И IV А О ЗН	'ИНР2.349 ' АоФи.Ы|.Ѵ 0ІѴ2 І|.93.Ь 3(1 II	'023 ИЭ4ІІ0 49
ЗзАвНЗОЯ II	' Л, И11Ао2,ЗИ(111	Н ' ИЯО93 ЩІ2.И’ 1|.Н0V РН	РІІІЗЖЗѴ ЗѴИ9	И ' О(ІОЯЗ 31.32.
И Аопі9149	ЯкРѴІІ 31 ЗШ	9РІТІІ4ѴЗ ' ОѴ^.Е 029 И2.ІѴ	ЗЗЗПІРкРѴК И	' чХэѴ!].зАоЗ 49
а,(1|ѴЛ0 ЗкО(І2.р1 ОНИ І4ЯРІ1	II ' Ч.(ІЦ'Ао РИІѵЕ Р ' ЧѴя.(І9	АоіІ’З Я.9РѴЗО	II 023 ЧѴя.<І9
РН	АонАзѴ	И	31	ЗЗИЖИѴЯНРЛ И • 023	РяАоА ^,Н31Н|Аір1	И • АояАо(і	49 023 АоНЯУ|.3
Ао	Р2.МѴ РНѴикз	• ЗИ2.3РІІХ 3(І39 РѴ	'023093 РНЗ	(сг	Р901ЯРІ РѴЗОІ) 411’02.011 II
' ИО93 4И'0Ѵ	49	3	ЭѴ39 И 31.0(11,01 яфіЗЛІІ ЧП'ЯОИ	II	' И.І.РЕРЯЗ	ЗкЭѴк О92.3кР(І9
319	42<ЗіііоХ	09	33	' Э ИѴ39 II ЗІ.Оікі.ОІ	ИЗ ИІІ’ИОН	3(1	И РэЕиАіі	рфіЗОИ ЯІ49Р II
' И.І.зАоіІОІ О2РРт9У|.Ѵ!|АіЗИ РЯ9ѴІ. И * 411’3093 И^іАз 49 411’311(1(1 4.1.301193(1 И ' АоіІ’З чХиА
— —
326
Приведенное вполнѣ аиокрифііческос Нвателіе ііі. іл;мы сен. рѣдчай-
шій памятникъ славянской письменности, существенно дополняющій
какъ греческія редакціи, такъ и латинскую (См. Еѵаіщеііа аросгурЬа,
по изданію Тишсндорфа, 1853 г. р. 134—170).
Л. 206. Сло Гіод злдустдго нд бгоивленне уво.
Нач. Хь іъ свФть великым. все свФч’лыи днь.
Л. 208 об. Слово ндвькресние уво ііоднд Аруиепкпд косч дн
ТИНА ГрДДД.
Нач. ^ВСТАВЬ Г ДНк ГЬ НАШК ІС уС. жиднь широви дде.
Л. 212. Слово ТО 6ЛЖЕННАГО Д6ЮДОСИА іірііндгостдрцд.н
чюна го стльпникд стые горыш ПОКАДНН й ЖАЛОСТИ СкШркТнФ.
Нач. Приносилюе слово бжтвкной. іо прьвыиук дни и доселФ. за прф
СТДВЛЬШИЙуСЕ .
Л. 215 об. Сло СТГО і ф р і ЛІ А ІО ПОКАДНН. КАКО іогрфкдтнее
ІО Г р Ф у Ь Н А Ш И у к .
Нач. Слышишь крдтие слово іо покддни.
Л. 219. Сло стго ефрешд іо покддни. іо ли г»ни. іб кры|іени
и іоисповФддни И ІО П О у В А Л Ф ЧТНДАГОКрТД и іо приуодеі|іый
НД С«уДЬ ІО БА.
Нач. Ничто же почтешь люкишдд врдтие.
Л. 220 об. То ефрелід іо трьгоу житейсцФшь.
Нач. Члкче все вьспрйель еси іо ба рдзоуліь.
Л. 222. Ч ю д е с д стгой великддго чюдотворцд у в а николи.
Нач. IV кратки изврднное стадо уво. и «услышишь ідсно чюсд стго иже
сьтвори нд зешли вь родф ндшиліь. члвкь нФкто живФше вь костднтинФ
глддФ. бь шфете реколіФшь елефрид. йшенеліь дшитри.
Слѣдуетъ чудо о спасенномъ со дна морскаго Димитріѣ. Замѣтимъ
выраженіе: и посади и поср'іГ уизи его заключенные (л. 222 об.),—
въ другихъ спискахъ: «въ хлѣвинѣ». См.
чудесъ св. Николая.
Л. 223 об. Сеже дроугок ЧЮДО СТГО НИКОЛИ друиеред увл.
Ико юноша б'іі нФкто никоань (?) сидонскый іогнкшь іодрьжиліь бФше.
СЬ ЛЕЖАШЕ НА ЕДИНОШЬ ШіТ. 5. лТцЬ. НЕ ТО ЕДИНО ЕЛІОу бФше . НЬ И Н03Ф
ЕШОу ІІ роуцф СКЛЕИЛИ СЕ вФуоу НЕ ЛІОГИ НИ ШАЛА ПОСТОуіІИТИ НИ ПрОСТрФтИСЕ.
нь пльздше нд стегноу свокю. й всФліи сьстдви не шождше се двигноути сь
ЕДИНОГО ЛіФсЧД. ОГНЬ ВО ВЕЛИКЬ ІОДрЬЖАШЕ ЕГО. И СЬЖЕГЛЬ вФ СрЦЕ ЕГО ВЕЛИКО
зФло. іі все тФло его вф распалено іо огни, й вси врдчеве зешле той при
уожддуоу кь нклюу. и не шожддуоу чесо полюіци елі^1. й тдко бФше рделдвлени
ІОНЬ ВЬ ВЕЛИцФ В*. ИКО НИ ВрАЧЕШЬ ГіЛІАШЕ ЧЕСО ДАЧИ. НИ СДЛІЬ ЙшФдШЕ ЧЕСО
енФсЧ'И. ІІ ІОБАЧЕ ПрИЕТЬ ЛІЛТВЫ ЧИСТИ НА СрЦИ СВОНШЬ. ІІ ІОБрАТИСЕ НД ШЛБОу
кь столюу николФ. скоролюу здетоупниіюу ВЬ скрыіфуь II ІІЕЧДЛеуЬ БС'І; . вь
ниже пергам. списокъ
327
{дни же днк рлсллкліінні.іи юноша вид'к лініѵгык люди ндоуіре нл прдзникк
[ті о николи и іік і^ркви сгб ст’ки текоуіце вселюіжзно. сь св'кірдліи Гі і к
л и’Г о у р г н д ЯІ и і) гредоуіре іік столюу. н си мюу рдсллкленнолі^ коупивьшоу
Гі толму св-кціоу. противоу оукожтвоу своелюу. Б’к во оупогь велліи. гако “ ‘
илгкннк свое рлздлл Б'к врдчелік. д никоеже ползе полоучилк ГО ни.
нлче сиі^е плкддти нл стегноу свокю по зеили.
все
и
нлче сиі^е плкзлти нл стегноу свокю по зенли. Гі поиде кк ^р^ліоу стго нн
коли. пдоуіроу же елюу поутелік свойлік пльзлк и гависе елі^ сткіи нд поути
др^иереи ^вк скории полюіркникк ре елюу. члвче ктш ткі еси. и ГОкоу греши
кллю ли идеши. что ли тр'кБоуеиіи Гі что ти бы. чесо ли толикзи троу
Л.	I Я	'	* Я п	п	' '
ПОМІЛВШИ Бк ЗЛ’ПИ НМІ0І|1И ТБОКИ. ОНЖЕ Ск С'Г^ОЛІк БМИКОЛІк ШД^кЖИЛІк
бы. Гі ііі троуднддго поути гкде нл единоліь лгб. н нлче Гіспов'кдлти елюу все
Б'кди свок болѣзни, гаже приключише елюу 34 5 лнук. ГОв'кірд стый рТ елюу
ді|іе ^оі|іеши іукль бити, греди дроуже вк слЖ ліене. и приведе его сты до
стддгб хрлліл своего, и ГОстоупи стый ГО него, рлзв'к же ГОстдше члвіуи. 7же
прийдоше ск сб4»і]ідяін и ск лиргідліи вк црковк. и нлчеше прѣстоеіри кллнга
тисе нд	верни стго.	св+лре	свое вкжегше. тдкоже же и си нлче	плкзлти вк
црквк Гі	вкниде.	и вкжеже	св^іроу свою, и приложи кк прочилік	скгііі|ідлік. и
поклонисе. и вид'к нл Гікон'к ГОвразк стго николи. кк нкіже приплкзе и гкде.
Гі познд	шкрдзь	7же	люу се ггк гавилк нд поути. и вкзоупи глсолік	великмнлік.
. ты бо гавилк ліи се еси нд поути. іі реклк
I
ДЛкЖкН БО ЛІИ КСН. И ШДЛЖк ЛІИ ДЛкГк СБОИ
вкскричд глсолік великлік и ре. двигн'кте ліе людик пжи. и йдоше іі
ГОккклі ііконоу стго николоу ІНБ'кліД роукдлід СВ0ИЛ14. и шкло
“‘і ліе. и ндчеше елюу простирдтнсе
глк. стый ніколлк полілоуи ліе.
ліи кси діре ^оціеши іукль бити греди вь сл'К ліене Гі дозе привелк ліе еси вь
ннга полілоуи ліе ’ “	....."	"	----- ’
црковк свою.
ннга.
подвигоше его.
виздше глк. теплый здстоупниче полілоуи
жили, н стлд простк ногдліл своилід нд зелілю. іі роукдлід пр'Іікркстисе триі|іи.
іі ГОстоупи ГО нкго іѵгнк жеголіи. Гі полідздсе лгаслолік ГО кдндилд стго. йзиде
из него Б'кск Тже люѵ пдкосты д'кдше. іі стодше простк Гі іукль. и зрдвк
бы бжикю полюіриіо стго николи и вси людик вид'кіпе чюдесд великд лілрдддго
Гі ЧЛВКОЛЮКИВДДГО БГД, ДДІОІ|!ДДГО БЛГ44 рдволік свойлік. лілтвдліи и лілкниелік
стго николи. всегда и ннга Гі прно и вк в'кко Ійн.
Л. 224 об. слово ГО влгов'кі|іении рожкствд лінкд ](вд ди
ЛІ Н Т р И 4 .
йк ГОнн дни црствоуіоіроу лід^иліидноу ВК СЛДВН'кліК ГрДД'к солоун4;. ІІ ПОСЛА
гк врі^овнык сіи дплкк свои^к. петрд н пдулд ГО рилід иты вк грд солоунк.
Гі ндоучити в'кровдти вк гл 7с ^а. створшдлго нко и зелілю. к4;^оу кГО людик
вси вк грдд'к толік ндоложкрі^и. егд приіідостд дплд гнга вв грд солоунк. и
Б'кше же кк вероу дню. гако слніуоу зд^одбіроу. гкдеірилід же или вк врат^к
грддоу и пр'^стобі|іий^к. коего кд в’кроуете, вы и црк вдшк. ГОни же ГОв'кі|ише
і) Выраженіе оригинально.
32&
ІЕ ДІІОЛОНА И АрАІіЛ.Т) I) II КЛ.ІІЛІІДрІІе
' кі . йв'кіра петрк й пдулі»
соу И глоуси Й КОуЛІЕрИЕ НЕ
Вк стоую тройцоу единосоуірноую.
т'кліи св'ктлвіиліи блгткі
Й ВКСК Гр’л ВЛПІК. И ТО рЕКШД АПЛД й ВКНИДОСТД ВК ГрАДк
кОІ'кІ НАШЕ
К НАДК ВС'кліІІ ІЮГкІ .
. гако н'кліи гай
. В'кроунте
Гі сна Гі стго дуа. Гі
ИЛІА II р'ІШІЕ Б'крОуЕЛІО Ьк СИЛНкІК
іі велнкддго бога лртелшди. еже
іі ре йлік (оставите когіа ваше.
ІІрИАЗНИНП. Нк оукіо ПА ЛІЛЮ ВКІ.
Гі кркстншесе вв йліе йцд
нрииліете й нкго. н
нр'кпочити •:
И слоучисе нлід йтнІ Кк доли» ,о,еш^д епдруд. поувдленнддго гюголік. гакше
же дгдодорн нлкгдринк ролів. д женд его грвкинга. й поувдлен гак црелів
деіодорв. й предд клюу црк все епдруие. слнішдв же црв й вкпроси прчістое
Б'к ІЦіеЛІК
й предд клюу црк все епдруие. слкішдв
цінув елюу. гако н'ккод два приидостд вк грддв . й гліотк в-кроуте
троицоу. Г 1 "	"	1	*	"
соутк ІОБр'кірИ Иук ДА вижоу что глютк. вкст’двк
свой, и женд его йліенелік зодонид кид'квши епдруд печдлнд, и оупросн его
гнк что к печдлк твод. едд н'ккод р'кчк й црд бм на те. ібн же ре по
вел'кнно ЛІИ К Й ЦрА ПрІІШКШІіЙ ВК ГрА 6Те(ІД н'ккод два приидостд стрдн
никд. дд поставлю нук пр'І?" црд здурд. пониже оучитд В'кр'к урИСТНАНСЦ'кн И
и вк стоую троицоу. н не в'клік ге иук іокреціоу. гуд к великк д ноцік пуіісп'клд
к. йнд же йв'кцід и уе елюу не Боудн печдлкнк гнк люи. нк
нАшелюу соутк. он же уддостенк км й повел'к привести иуі,
глк. йкоудд ліи кстд пришла сдлю. гако повел'клк лін к іурк
пр-кд нилік. петрк же оуждсесе и ре к Дбіороу рилілганинд есв'к.
бгк пропов'кддтн троицоу единосоуірноу.
цроу. НК В'кроуй ТКІ ВК БД живддго. 7
соутк нд нкн. й тм діре что просити оу нкго дд ти се. деіѵрк же ре или діре
же црк іі вкпроси
троицоу.
Гі повел'к црк деіодороу здпр'кіуениклік великкінлік. гако
'	днорк печдлк йде
I П6ЧАЛНД
Вк
п
Вк
стоую
ЛИБО
ДО.ІІК
ПІ
и вк долюу
й оупроси йук
повести
Й ПОСЛА
. дал’і тек'к глю не іодкведн
"же сктворп нкоу и зелілю.
пі	X
КАЮ
ни
КЬ
ЛІ
гаже
гМ
ІІ СК
кже
повел'к же Дбюрн поставити иліа постелю
Роу Боу ГЛЮЦІС СИЦЕ ГИ БЕ ДВрДДЛІОКк
прогавп ндлід да рдзоулгкев'к чтіо
вк тк ча гависе иліа ......................
ОуСАкІШАНА Бкі ЛІЛТВА ТВОІА Пр'к
рОДИТк СНД. Й НДрСШИ йліе
НА
Гі ВСА
СДЛІК
н йлгкние
„лі
ДГГЛК
БКІ оув'іілк ЧТО уоіроу ДАТИ ЛІИ уОЦІСТК ГК БК. ТО В'крОВДЛК Бкі
всклік долюлік своилік . аз біо и женд люга неплоднд есв'к.
стеждуов'к тіо н'к колюу составити.
ліекоу дд починбтд. іона же полілнстдсе кк
НСААКІО ІАКОВЛІІ. ВК СИ ЧА БоудіІ С НДЛІИ. Й
йв'кірдев'к ^,еіор^. Богауоу бо се оувииствА.
й гла йлід сице, вкзв'кститд деіороу гако
бглік . и се женд твога зодониа здчнетк и
диліитрие. Г
(ллкішдв же Дбіорк снд словеса й нкю. и ккзрдѵкдсб велліи іо словеси
толік. и ।I’
иук чтю йліе
есвд дплл
и іоБднгати т'кло
ІТІО
гнк.
елюу
. й той коудетк гнк грддоу селюу. и іоблдддк вк в'кки в'кколік длінк.
..«	...»	щ нкм и ЙІі^^ѴЙД(6 велліи іо словеси
ре илід чоже и азк вид'ку вксн-к. еже ліи в'кіудетл ваа.іІ вкпроси
йліе вдю. пдулк йв'кірд ііліенд соутк наю петрк й Іпдул. вркуокнд
гнга.	"
Дбіѵрн же повел'к ютроколік свонлік приготовити баню .
СТкІЮ И ДА ИЛІА Пр'кліеноу СВОЮ. И Ир'ІИТДВИ ИЛІА ТрАГіеЗОу. и
і) Ііуква о имѣетъ начертаніе глаголическое.
329
полілисе идід глс- гни дплд ій
и кркі|іеннбдік йлі же вкі
петрк же п нмік прквоую чд'шоу.
Гі СИД КрКВК ^5Д дд коудетк
чдшоу дд дешроу. Гі жен^ ёгб.
пдулк рё гако дд не извѣстно
приедік вино слоуждіпе иди. роукддід свои.на. и
еего чд В'кроую дзк ск вгклік долюлік своилі вк гд кд.
кркстисте кркстите ліене и вкск додік люи. і
и ндрё иліе уво вк Гіліе ійцд Гі снд Гі сгго др
тек^ вк кркціеник и долюу твоелюу, Гі приклі
и вс'клік пр'^стобірилік рдколік и рдкингалік. і
коуде николюу же слово сё. и вк Б'кдоу великоу вкпдднете ій црд. и повел'к
дешрк рдколік своилік извести й^к изк грддд. Гі ійт.у пр'кидостд вк фиіипоуск
грд. и тдлю пропов'кдлсч’Д слово кжие. Лвшрк же вкстд пде кк лід^йліидноу.
и рі елюу црк приве ли ?же тм р^к. оін же ійв'кірд еліоу. ноірк оусп-Елд кк
а грі к велнкк не шБр'кто^к и^к. дешрк же рдзсулгі вк срци своёдік. гако
женд его здчетк д'ктиірд. лілгаше кд днелік й ноірию. и глдше ги Ее полюзи
ліи. юже ннга рлдоулгЕ^к. гако тм гк Ек по всей зеліли. рдзв’к теке ніГ
иного Ед. й сё прниде вр'Ьліе и роди женд его д'ктиірд. й ндрече иліе еліоу
днліитри?. -- - - -	*	" _	» ТТ’..
дроужнною
постдви ёгб слоугоу сее'й
носити. днліитрие же полюірию бжикю пдче всік растете й кр'кплгашесе. вид^
ёгб црк ^рдкрд з'кло. Гі бкзлюби егб. Б'кше же бш дидіитрие шкрдзодік гаскнк.
й потолік пр'кдд еліоу вшеводство нддк вс'кліи воеводдліи. в-Цоу во срдцини
ндпдлн нд зелілю иук. лід^нліндн же прнзвд диліитрід й рё еліоу. привери вше
нд Бркз'к. й іюиди нд погдние срдцини. дз же принесоу жрктвоу. и полілюсе
сілноліоу вогоу ндшелюѵ. едд кдко полюжеч' ти " к
слмшд же тіѵ днліитрие йде ск рддостию великою.
А	Л \	'м*
и вкзрдсте ійтрочиірк. Гі предд и ійцк его пр'кстодти цреви ск
свокю. Гі внд'к его црк велліи крдснл пдче вН; дроужинк его. Гі
. н по послоужени пр'кдд едму лікчк свои й стр4ли
------------------------------------------------------------------- ----------. и полілюсе
и шдол'кеши срацинолік.
и поклонисе ійцоу своелюу
Гі літри свонй. літи же его рё ск слкзаліи сноу люи единочедм. иди ск ліирш.
гь Ек дд коудетк і токою 7с ^с ддвшоу ти сілоу. ібплкчи же се дидіитрие нд
погдние срдцнни. и шк велнкк с'Ьік сктворн ндд нндін. н црд н^к оуувдтн.
Гі здвнсгно люу бм ій бс'ІГ пр'кстобіііип^к. и ре црк не р'кук ли тн дидіитрие
ПІ	Л*	ГТТ I	п	\
. ни
сілд дд Боѵдетк
КК Цроу. ико Й3НДО
БО ЛІДрЙліНДНОу ійчк
Гі все
скороуютк полюі|ін нд. днліитрие шв'ктд не сктворн еліоу.
вкзциоувк Гі рё. кд вмшнгагб полюірк й г" " '
с ни
Гі снюсе с индіи.
и рддостенк бкі црк іб глдгол-Іс т'ІГ.
гако Б03Н ндши
Д	НІ *
Бк СВОЫІ
ск діною асегд. й ліиноувііюу вр'кліеноу лінібгоу прниде глд
ше ^длд'кдне и водм ібккеше
ство зелілга '	~ 1
тнсоуціннкм
Гі сё Гідедю противоу й дд ііок'кдидісе
ск вгклш ЧИС0уі]!НИККІ ТВОЙЛІН
пр’кстшл'к своёдік.
чкстию великою.
и ре Гідік сё Гідедю нд крднк. вм коего кд лілпте. іѵнп же р'І;ше ел'оу к
гплн'ки кк рлзв'І; когк ндшй. дполонд и дрдклиэ. и велнкоую дртелшдоу. ди иит
рнк же рё пнк Ек и. ьъе сктворн нко и зелілю и люрд и вксд гаже соутк
42
• . Гі лініѵгб пл'кннше. к'кше
тд. гаже к'к плгкненд ій ^длд'кднк. и призвд днліитрнд.
свое, й ре йлік гако прйндоше удлдедне и зелілю ндш^ попл'Ьнише.
ій. дилінтрик же рТ кк цроу. дзк
’	тм же цроу почивай на
Й Проводи Ги(К ск
. йдоуч'ііл’і же илік и призвд днліитрие изкрдннкіе тнсоуціникм.
'	' "	—. іѵнп же *........ ...... “
о
вк ннук. и толюу ^алл:у вкз.міо. и чоліоу ножрѣлік елюу же дзк слоужоу
силкпк к ііоліоціи нн уоір.етк. и рекоше елюу аіре вк си ча поліожетк ндлік.
и годолкклік ^длдеднолік. то к велпкк кк дпліич’риквк. днлш грпе ре в’кроуйч’е
и «узрите елдвоу кжню. прпиде ноі|іню й полілнее днліитрие кк гоу коу глк.
ги да коудетк с'ілд ч'Воіа Гі кртд твоего с наліи. іі дд рдзоулгкютк вси іако
ты кси кк ндшк. ндинь по всей зеліли. йного кд н*іі рдзв-к теке. ютроуже
кмвшоу ндпддоше на ^длдедне й велйкк крднк сктворише. й не госта го і(ал
деднк ничто, днліитрие же вкзврдтисе го крдни. и поутелік йдоуцін весело
поіаше полюзи лш гн полюзй ліи. ги ке люи нд те оуповд^к й нд гкнк
крилоу твокю ндд'кд^се. й прийдоше нд лгксто идеже гок црево паддлиціе. іі
призвд днліитрие велклюуже все н тисоуціникы великкіэ. г - .....................—	"
поліоже ндлік. вѣроуичт и ви вк стоую тройцоу еднносоуірноую.
вѣровдпе вси. и зндліенд н\к кр'Іолік чтныилік. йни нд счрдноу оуддлишесе.
и шмие цроу вкзв'кетише лід^йліиансу. гако днліитрие	*
коголік твоилік не В'кроуктк.
оуповд^к Гі на гкнк
и уе илік се кже гк
*	. гони же
вкзлюкленникк твои
НК ИНОГО КА ПрИЗИВАН'ГБ . ГІ ЛІНГО3Ы ІІІ ИЗКрАН
НИКК ТВОН^К В'кроВАШб I НИЛІК. И ЗНАЛіенА И^К Крч'оЛІК рдспетдго ^А. БК нліе
ТТѴ А •-* А —	ЪгИа-а	ЛІ
ГОЦД ІІ СНА ІІ СТГО ДІ(А. Н ТОЖС СЛКІІІІАВК ЛІА^ИЛІИАНК црк и оулілкчд ідко великд
лікіелк ндндде нд срце его. и посла протоскоулдторд своего, и р? елюу *
призови диліич'рнд. рдк же ^ак диліич-рие не вкс^от'к прийти кк цроу.
призБАБК БкзлювленнАдго своего горокд несторд. и рече елюу вкставк ііди
I	ЛІ	ЛІ	л і	
шк
I
НК
кк
свер'кполіоу ліл^йлшаноу. діце что вкпрдшде'г те црк то іі>Б'кі|ідгі елюу что те
ндоучитк ,цк стый и го поіасд поіасх і) свой дд елюу за пдзоу^. и ре еліоу
дціе повелит	. ..
се
ре еліоу тако юноше ч кі л о у ід пок'кдй й зд ^а люученк воудеши. л л о у а
те хрлн'кше црк вк полач'к свокй к'ко й корцд. и к*кше при полдт'к кориціе.
й вкдроуженно Б'к д сктк жел'кзныи^к раженк. нд кого же прогн'квдшесе црк
повел'квдше вести его кк лоуеви. лоуи же вкзлгкч-дше нд рджне. противитисе
не люждше никто, понеже К'к ^рАііилік го црд и люкилік. несчорк послоушд
р'кчи гнд своего диліитрид. вксч абк иде кк цроу и лшгого поклбненид сктвори.
й вкпроси его црк глк. коего Еа прмгокр'кли нсте ты и і-нк твой. нестор же
.......г ти црк кк лоуеви нд корение вкнити тго силік поіасолік гопаши
и ус ддстк ти сі'лоу и годолѣеши “Нечкстиволіоу зліек. и клгви несторд и
на кого же прогн'квдшесе црк
Гі вкпроси его црк
рече кк
люелюу диліитрию.
излгкни лице свое,
лоуеви сорц^. нестор же иде поідше лкѵгвоу твордше. ке не
люі|ік люю. ги нд ііоліоі|ік люю почірнсе. й вкзклік поаск
лідд вкзрдстодік іі поиде
. и оу^вдтн его гако ^оудоую птііцоу
грдждне же вид’квкше вкз'іюдишесе й дивишесе
глк
цроу. дціе го ки вид'клк ты поклонилк се ккі коу вкііннкліоу и гноу
А	"	“ ВК ТК ЧД ЛІД5ИДІИАНК
л *	л
и колкшоую клггк приелк кч го ка.
Гі повел'к пр'кетобірийлік готроколік вести его кк гогнкнолюу
нестор же ііде поіаше лілтвоу твораше. " "	~	“ "*
подсдсе. л н же вид'квк несторд
говче. нестор же сілою ^вою оукр'кішее.
вркже лоуіа нд ражни желѣзные.
ліон вкнліи вк
гнд своего Гі
ІАКО ВЛККК
по
лі
III
НА
II
і) Въ «словѣ поіасх» конечная буква имѣетъ начертаніе глаголическое.
331
велліи. нестор же скочивк ііі заори^а. и оустрдіиисе стрдд рд цревд Гі Б’кждти
поліисли. никто же слі’каіие оцватііти его. Гі дов'кже реколінй злдтм врл и
кдліениклік поіінше его. Гі етерже іѵ спеноулатард притече и лікчелік глдвоу
еліоу іѵс’кче. й тдко скончдсе стми несторк. ліцд іѵктеврд ке Днь. слмшав же
то днліитрие ш погоувлени несторов'к. ткліже гдко и лквк вкскочи нд лТник
Гі вкгкде нд йзв’кстнми конь сбои. Гі пришк вк дворк лід^иліидновк . і)
Л. 228 об. ліник стго Гі сддвнддго великолТннкд ^вд ге
іѵрги д.
Ек ІѴНИ
нечкстнвддгб.
ннклік црд вездконнддгб дддиднд.
ДНИ ІѴБЛДСЧ'В0уЮІ|І0у
йскдд^оу слоугн его
кездконноліоу цроу дддніаноу. вк
^ртнднскми родь ндпдддд^оу лггн
ДД БкІШ ЛЮГДкІ ІІІВрДТИТН ІѴ Б’крИ уВКІ.
л	л	‘ч"	А „ «I
ІѴБЛДСТН
. повел’к
. н
іѵврдтити кк своилік боголік коуліирскынлік. Н ЛІНІѴГО Л1НК БМ ро ^рІСТИДНСКЫ
вь цртво егб. и в’кнчдвд^оусе всн десницею вмшнддго црд н га. гако не по
жр’кше ндололік. вь тик же дни бм іѵ зелілк капддокисккік. нліенелік геіѵгне.
н смн Б’к тркговннк. и вкзе злато лініѵго н йлгкнигд свогд, Гже йлгкдше оу
севе, й разастк все оувогмнлік. Гі лшоліоірнкіилік. н бкстабк Гід'к кк полдч’к
црев’к. н внд'к ліногми^ь ^рістиднк люучилій ^д рд. Гі сдлюго црд вездкон
нддго слоужецм ндололік д ^оу роугдюціесе. "	»
кого рд сн толикоу люукоу приелілютк.
1	и	,5ч і
нддго слоужецм ндололік д (\оу роугдюціесе. и вкпроси іѵ прѣстоеірн^к тоу.
---- * ... —........   -	-л с'[ дАнеи ^отетк пожати боголіь
коулінрскыиліь. НК БК рДСПСТААГО ул В'кроуНТК. СЛМШДВК ТО Гбіѵгне шк" кк
----"...............* ’.........ь	гдко дзк ^ристнднннк еслік. не
Гілшіь Гіного ба рдзв’к рдсііетддго Хд. тм же и слоугы твое ндололік слоужетк.
. вк нстнноу не соутк К03Н. нк глоусн коуліери.
Гже біі вкскорѣ ^отеть пр’кддти в'кчн’кй люуц'к.
стго Гі не люгм іѵв'кі|ідтн еліоу ничесоже, і. ...
его гако.	-	1
влгч'ию же ^вою пр'кчркп'к стм таковик люукы.
повел'к црк бсзаконнм дддиднк люучнтн егб. псковдше ліедне сдпогп н ражТгоше
н люто по повел’кнню цревоу и іѵвоуше егб. н повел'к вести егб бк ткліницоу.
донде же оуліыслнтк нечтивн коею люукою люучнтн егб. и повел’к црк сковати
5 оудицк. Гі пдктк его рдстркздти. доврм же лініікк (\вк ты люуккі гір’кч’рк
пѣвк. и пдкм повел-к выти егб по глдв’к й выше люто дондеже потече 113
цроу дддидноу и ре еліоу дд в'ксн нечкстиве
Гілшіь Гіного ба рдзв’к рдсііетддго ^д. ’і
н боги ндрнчете сев’к дпдволи.
ЛІ	|	|
слміидвк тдковие рѣчи Гѵ
и повел'к впччі его. Гі чдко выше
...«) юі|ід еліоу внд'ктисе кн рдстркгошей. и поснпдше солню раны его.
.не бы еліоу ничесоже, и пакы
глдвоу егб ліозгк й й'з носа егб. н тые люукм пр’ктркп’квк клгоддре вд прно.
н пдкм повел'к кезаконкнми црь даднанк бкзложнтн кдліенк велнкк З'кло нд
тело егб. дондеже оулшслитк нечтивн кокю люукою люучнтк егб.
^бк кр'кпккк БМБАіпе полюірню бжіікю . гавнсе еліоу ^с ск нвсе глк еліоу люуждисе
геіѵргіе дзк кслік с тобою, гако нѵд нлідлік волшд вк пррц’к\к и теве вк ліниц'К.
лінк выти Гілідшн 5 л’ктк іѵ вездконнм^к црен. и трйкрдти склірктк вккоусншн
—..........-............  .	ліник же
гавнсе еліоу ^с ск нвсе глк еліоу люуждисе
і) Окончанія сказанія, какъ видно, не достаетъ. *) Нѣсколько буквъ
вытерто.
іі тркіір.'Тіі кксіірііюу те. четкрктовііже прпшк и нрііиліет те десница люи. гк же
ккзыде ск агглкі нд нко. кр'кпб дави рдкоу скоелі^. лінпкк же увк не сна а) цр'|;
вківдше всоу ноірк. по запов'кди гни оукр'кплкшисЕ. повел'к же незаконны црк
привести стго гешгі’а. ліник же кк соудиціоу нде глк. ги на полюцік люю ноуди.
на ііоліошк люю поткніисе. Гі ре гешіие кк цроу ш нечкетиве. ткі ск аполо
нолік іі ск араклиелік. азже ск ^о.нк. тога повелѣ кезаконни црк сквлеціи
ризи его. Гі дачи елюу рл ранк различный^ по вселюу т'клоу его. и повел’к
вк^ести его вк ткліницоу. дондеже оуліислитк каковоу люукоу дати клюу и посілаше
црк по всей шнласти своки писд книги за люди все . рекк аціе ге іѵкрЕіроутсЕ
влк^вн велицн З'кло. и люгоу развркіри ^рі'стиансккій знлліени скоро да при
идоутк кк лін'І; Гі ліного иліениа далік йлік. сна же посланиа црева елкшіавк
то великкіи влк^квк аданасие. скоро прийде кк цроу глаше цроу живи вк в'ккы.
ск ліною ій ^рі’стиднк глдти. нк вкскоре влк^овстволік люилік
разороу кго. аі|іе того д'клліа нк сктвороу. тю ііоненк коудоу скліркти. Гі
вкпроси его црк незаконный. како Гіліаши развркціи влк^кстволік ро эдметилн
еккіи. іов'кі|ід вліцбк и ре повели да прикедоутк ліи вола
вола, вкстав аданасиЕ влі-.уи Гі пошепта юлоу во ууо. и
двое, сие же вид'квк црк и вксліилсе великою радостию. и
люжеши разорити влкустволік ро ^р'Гиансккі. елкініавк то
лило цроу. да видиши чюднеи того, повел'к влк^ва принести іарелік. Гі
дданлеиб и бкпреже ібне чести вола. Гі начетк шрати гір'кдк вгкліи
тогда позел к незаконкнкіи црк прѣ вгкліи привести і
Й рЕ Црк КК столюу ТЕНЕ рЛ ПрИВЕДО^К ВЛК^ВЛ СЕГО ІЖЕ
и рТ нЕчксч’изы кк влкувЕ ккзлюнленне люи рлзвркзи ЧДрИ БКСКОрЕ. Іі разроуши
Христианкскон влкшство. і. . 7 :	.’	1
то нлжЕНнкіи Гі; ^законнаго дадиана. и
иже ^оціеши, почолік вкзрЕ на влк^воу
вижоу КО ТЕ ЧЕДО ІДКО БКСКОрЕ ДарК КЖИИ
вкзклі чашоу Гі люта чдрованиа и іотровини вкложи вк чашоу. г
и к'кеовк великкіи^к рекши скоро да оуліретк и да испити столЛ1.
вкзклік чашоу іі ре
вы елюу ничесоже.
>-•	Л \	‘ч"
г
Зналіеник ^во. да и азк в'кроую вк кго.
насиа глюціа. Гі разгн'каасе З'кло нанк. Гі повеле изв'кети его вкнк из гра Гі
оусекноути его. приетк склірк уа ра ліца ноекрд. ке. ,і
жизн в'кчноую ліле на 3а ^ріетианкі. тога незаконкнкіи
привести стго гешргиа. Гі
каковоую люукою люучитк
КТШ СЛІЕЕТК
рдзо^оу КІО
и приведеніе елюу
растоуписе волк на
ре црк кх нстиноу
влк^квк и ре пожй
і вксча
людліи,
гбіогиа и приведеніе и.
' БИДИІНИ Пр'К СОКОЮ.
и гли ск гснЗгеелік. како погоукити зл'к. елкішавже
ре ш нечтиве и злоліислкне твори
и гла кк нЕлюу иже си оуліислилк.
постиглк те
4І1НС 4Д4Н4СИК
и нл^е илібид
11. стыи ап
,не. Гі клгви чашоу нспитк. Гі не
к.
, не кк пліе твок сиси
внд'квже то адднасие влкуовк и уЪ геіѵгикви Гі азк В'крОуЮ
кк на ткосго ліниче ^вк. нни приведи ліе кк распетоліоу уу, и даждк ліи
	слкішавже то незаконный црк ада
п .	X %	-
~	I
днк вх ча. 3- нде кк
і црк дадианк повел'к
вксадити вк ткліницоу. дондеже оуліислитк нечтиви.
его. оутроу же нившоу повел'к привести стго геюгиа.
2) т. е. безъ спа.
333
СКТВОрИ КОЛО ВЕЛИКО З'кло II НАДрОуЖЕНО ГВ03КЛІИ . II ножи іѵкоюдоу ібс'ГрН .
СТЫІ ЖЕ вид'к КОЛО ВЕЛИКО ЗЕЛО, Гі оукоіасЕ Гі рЕ ІІр'кдь ВСЕЛІН ІАКО Н'К ЛІИ СЕГО
ЗЛА Г13КЫТИ. II ПАНЫ рЕ ВК СЕБ'к ЧЕЛЮу ТАКО ПОЛ1ЫШЛІАЕШН. ПОЧТО НЕ ПОЛІНИШН
гли увы. Гі вьзоупи Кк СВОЕЛІоу ЗАСТОуіІНИКОу уоу. Ти ІЖЕ врдгы СВОЕ ПОК'кжДАКШН.
.и в'крнынліь рддостк. .ГИ ІЖЕ НКА пркб'кк СКТВОрИ И ЗЕЛІЛЮ.
’	. й горы ПОСТАВНВЬ ЛІ'кроу и по бодалік уодивь.
- г 1	‘	' ндро НДСЫІ|ІЬ.
БО ТЕ послоу
снидеть лить
ЕЖЕ ЛІЕ ИНГА
ЛІНИКІѴЛІК ПОЗВАЛО.
ГИ 'ігке НАДЬ БОДАЛІИ ІЮЧИВАЕШИ
НОЗ‘1 свой НЕ ЮЛІОКрИЛЬ есн. ІЖЕ Й ПЕТИ уЛ'кнк ПЕТИЦІИ •’)
рАЗВ'к ЖЕНЬ Й Д'ктИ. ГИ В'к'ГрОЛІК И Ліороу ЗАП^ІЦЛЕШИ.
ШАЮТЬ СК СЧрАуОЛІК Гі Ч’рЕІІЕТОЛІК. "	"	%
л	।	X
ШДЮТК СЬ СЧрАуОЛІК Н Ч'рЕІІЕТОЛІК. ТЫ ННГА ВЛКО ПОВЕЛИ
ТБОІД КК ЛІН'к. ІІОЛІОЦІНИКК ЛІИ поуди Г13САБИ ЛІЕ Ш Н'кды
ІѴНКДркЖЕТЬ. ІАКО ИЛІЕ ТВОЕ ПрОСЛАВЛІАЕТСЕ ВЬ Б'ккы АЛІИНЬ <
КОЛО .
НА КОуСЕ.
КСА
Д4
СИЕ .
И КОНЧАВШОу Елюу ЛІЛТб'і Н ВЕДОИІЕ СТОГО НА
горы великык з'кло. и разронисс т'кло его
___I_	_
люе рдзоулі'китЕ. ІАКО нНістк ИНОГО КА.
ЙСПОуСТИШЕ ЕГО СЬ
рДЗрОВЛЕНО вы по
ЗЕЛІЛИ. И вид'квь ТО ЦрК НЕЗАКОННЫЙ. вьзоупи ГЛСОЛІЬ ВЕЛИ НЛІК рдзоулі'китЕ
люе рдзоулі'китЕ. іако нНість иного кд. рдзв'І; аполона и дрдклиЁ. ге к вь
урИСТИДНСКЫ ПрОПЕТИИ ус. ПОЧТО НЕ пришь" ИСТрЬГНЕЧ’Ь Г61ѴГИА ИЗ роукк нд'шнуь.
и побЕЛ'к незаконный ськрдти косты его. й ліЕтноути вь соуук доль вь днк
ТрЕТИДГО ЧД. Й ІѴТНДОШЕ ІѴТОу 6СИ НЕЧТИ6И. И БЬ ТОЛІЬ ЧД ГА6ИШЕСЕ ШБЛДЦИ И
ЛІЛЬНИЕ СЬ НБСЕ. Й СКВНИДЕ БЬ НИуК ГЬ НАШЬ 7с уС НА ІѴБЛДЦ'Б. Й БЬСКрСИ КОСТЫ
ГЕШрГИКВ'к. й доуноу НА ниук дуолік СТЫИЛІЬ Й БЬСТАВЬ живь гешгі’е ВЬЗЫДЕ Ть на
нбо. геіѵгик ЖЕ вид’квь ЦрД грЕдоуцід. и КЕС'кдоуюі|ід іб СТ'кліЬ СЬ ЛЮДЛІИ С6ОИЛІИ.
Й ПОСТИЖЕ иуь ГЕШГИЕ. Й рЕ КЬ І^роу іб НЕЧЫТИ6Е 3НДЕШИ ЛИ ЛІЕ КТО НСЛІЬ АЗЬ. И
вид'к ЕГО І^рь и прочи ВСИ. Гі глд дроугь КЬ дроугоу ГЕШГИЕ СЕ Н. И ИНИЖЕ ПОКЬНЬ н
ЕЛЮу. Дроузьі ЖЕ ІАКО С'кнЬ ЕГО ГАБЛІАЕТСЕ НДЛІК. И БКЗОуіІИ ПрЕДНЫИЛІН СТЫИ рТ. А3К
ЕСЛІЬ Г61ѴГИМ. ЕГО ЖЕ ВИ НА КОЛ'к ГірИВЕЗАСТЕ Й рАЗроБИСТЕ. ННГА Коу ЛЮЕЛЮу
НЕ В'кроуЕТЕ. й ТО СЛЫШДВ ЕДИНК IV НИ^К АТАНАЛИВОНК ІАКО ГЕШПЕ 6КСТА “
лірктвый. Й НЛЧЕ Б'кроБАТИ СЬ БС'кліЬ ДОЛІОЛІЬ СВОНЛІК рАСПЕТОЛЮу уоу. и
вид'квк НЕЗАКОННЫЙ црк. И ІІОВЕЛ'к ИЗВЕСТИ ЕГО Г13К грд и оусккноути ЕГО
(ІрОЧИИЛІИ. и пр'кддіііЕ дук СВОИ Й ИДОІПЕ ВК ЖИЗНЬ В'кчноую. ЛІЛК БА ЗА урі’
СТИАНЫ. И ІІОВЕЛ'к НЕЗАКОННЫЙ ВЕСТИ	.......... " І~ "-------------
рАЖЕІ|ІИ СК СЛЮДОЮ И ИЗВЕДКШЕИ Й 6К3НАКК ПОВАЛИШЕ Й Т^ЛІК ІѴЛОВОЛІЬ 3АЛИАШЕ
И. И ПОТОЛІК ПОБЕЛ'к КАЛІЕНК ВКЗБАЛНТИ
іако й прд'ук. И ібкЕСИТИ ЕГО
люукы НИ ВК ЧТОЖЕ Йлі'кю стый
и рджЕіри е велико з'кло. й вкложити вкнь стго. Гі вьложише Гі выше
Гі ТЫЕ люукы Пр'ктрКП’квь лТникк увх сі’лою кжиню. и повеле вести
X	ЛІ	(	П.....................
н
и
ш
то
сь
стго вь тьліницоу. Гі ПОВЕЛ'к іѵлобо
•	“	<м
НАНК БЕЛИНЫ З'кло. ДА ЕГО СКТрОуТК
СТрКЛІОГЛЛЕК. Й ДИЛІОЛІК ПОКАДИШЕ ЕГО. И ТЫЕ
. НЕЗАКОННЫЙ ЦрК ПОВЕЛ'к СКОВАТИ ЛІ'кдНА ВОЛА.
ВЕЛЛІИ .
ЕГО БЬ
тыпницоу, дондеже оуліислить НЕЗАКОННЫ коню люукою ліоучити ЕГО. оутроу
"	'	"	*	” рЕ Г.ЕЗАКОН
ВЛЖЕННОЛЮу ГЕібі'ИЮ. АІ|ІЕ СКТБОрИІІІИ ЛІИ ІАЖЕ ТИ рЕКОу. ТО И А3К
ЖЕ кывшоу. И ІІОВЕЛ'к Црк ПрИБЕСТИ СТГО НС ТЕЛІНИЦОу НА СОуДИЦІЕ. И
$	Р	лі	__ Ш
НЫИ кк
з) Должно читать: петк тис'міік .
ШІ1.1.ЦІНІЭ8---1? ?І В ІІ игп V Г .'I V 4 ()
из зкзА ояуі нАояачз и чѵЕчж ѵнзш
Аоігз иМ и оязояэ ѵѵоя ѵн иіиоѵон
чяУ ЗШЯИНІР • иіііАоз ѵяоѴя ЧІРѴІГП
иаѵѵі|,Ѵ зя.оХ ѵѵоя зшзАнчя ИОІГ чнз
зш нт ‘зіг нАоѵігон яиятзя ічаз яѵя
_	^У	Г*	У гі	г-»~*
ѴИЯѴѴѴАЗоУнѴ ЧІГЗНЗІІ’И
Еѵ чігзнѵяѵА ЧЗ II • ЧІІ'ОНОѴОПѴ ЧЗ ІЧА .... _________ _____
X у у	у	р	і	(
И • И ЗІПОѴзЯиАн II ЧІѴѴНѴАоЗ ЧЯ ОЯЗ ИАЗЗЯИ0Н чМ) Э.ѴЗЯОН II
м р	х«	I	и
яиятзя ояѵі •чи'нічяиАзчкзн чігѵиѵАоз II ’АоЛі лоіі’оннояѵЕзя
*	Р	У	<
ЯІЧЯѴ II 'ЧяУ ЧЯННІѴ
р «	>2,
• ЧѴОЯ ѴАЗЧЯ
‘ ЗИЯтЗЯ ЧяХ ЯНІР НА Я.ЯѴЯ ИНѴАЭЧЯ
гі	'2’ X -і»	У “
чѵЕчіи иігЕчя онзіи т изн чя зі
х	ѵ а.
ѴЯНѴОА V ’ЗііігАо ЧѴОЯ и
• мѵіѵзЕ
ѵѴоАѵн т зѴииАн ѵнзіи
‘АоАЬ ПННОЯѴЕзЯ ЗЯНАЗ
АоірончнояѵЕзя зА и іч.і.э ѵііія.ят ’оязояа гя чя мАоЛя.я чЕѵ н ѵѴ ’з нтнзАязчя
г-	|	***	\ и	I	р	ѵ
ніі'иояа нігѵял.ѵіг зіііѵ ѵѴ чаАоз нзн я н\ічяачАіі' чая.ѵ чХиічняэА т ОЯѴІ
—	р	І >	I	I “* Р
•оѵия зн иѵп ‘нян чя оііі и нѵ оѵия ун т ѵіѵнЕ зн за' оамин іі • ззпіѵн наѵѵоіі
чЕнѴЯ 6 ѴѴЯѵА зЕ ЧАЗЯ ЧН -ЦІІ1ѴН иЕоэ ИѴІІ з\' ИѴН * ОА ЯИНЗІГѴНЕ ИІІОЯАЧЗ ОАЯ
X	V	У	/	ѵ *-*	*	У
чіг^.я зн чн 'зтоязЕоЛн иѵоаз зняАтзя т я^іі’з зА п ояаз ѵяЕіЛі п •Аотяічя
оік ззи Аоіі'зиэ -эХ чігѵн ѵѴ ѵясМн ѵянѵзя Аоннялі ЧЯ  ИІІ1ЯѴЯ ѴЯ НАІЧЯѴѴЗ ѴН35Н
V	’З»	>4>	^0.	и
ЗкѴН и
чігчЕчя
И Н01Р
ѴИН31ГІІ . ..	.	_______ ..	_____
и	«	р	іг
• АоИ'З зА эж ѵнт • Я ИА ОЯ.к ОНЗЗИ нян чя зА
ѵ -4>
АояХ Аояннш чя ннАоЕчя и 
•в»	-Ъ
Аоа Н "ЧІѴоХ чз ззи
% У	<!>
Чкзн т иннзшѵя зА
ы	-Ііі
• иічяачАіѵ т ѵазчя
л	ліл	гі	К	|Оиг'*<
зтѵѴфяои и зтчт чя иАояачз ззиз иязЛі зтяір'ия ззи ічаАоѵз’оян ѵнзѴіч&чя чя
чязА зиз и тяояѵ і .	.	. .... ....
р	і ѴГ	р ’	’*	У
чіі'оаои и ѵАфѵ я чіѵикАоіѵ нтзѵАоч зіііз
ззиняЛя Амѵз зЛ II ЗЗНОЯѴЯНН ЧИЗЛІАСІЯЗН
I	V ѵ	/	V Г
Ен иѴиЕн яиятзя «ѵя зяза и •	_
гі	Г-	ѵ	ѵ	л*л	г-
іі ояѵѵячАн	ѵіі'ѵѴѵ я	ѵѵиАоя.кчз ѵяАоА ѵиз	зияАтзя т	Аяі'з яѵя ѵияАтзя	чя ѵяЕчя и
- х	р<,	и	и	и •- и
’Ч^ІИН ИѴІІ'зЕ ѴН ЗПЮѴѵіІ II ЧНѴН ИЯЛ|.(ІЕ ло.Ѵѵѵіиоір ЗН ОМП ’ОѴірЕ ЧЯИѴЗЯ ЧАУрЯЭ
мня яѵя он чѵнѵфѵА иАояачэ и ’язтчѴѵн ѵяоноя т ияянятЭя
г-	ѵ і	и,	хлл	и
II ‘ИѴІѴЗ& он чяоноя иннзѵА •
V	/
И1ѴИ1ЧАЗ ЧЗ Ч&|А)ѴѴЯП1 ѴН ЧЯ зѴниАн И ’0ѴІ|,Е ЧЯИѴЗЯ
•ояз ОѴЯ.Я. ЭНѴИАЭиМ чаАоіі'Ечя зн ѴѴ •ЧП'ОЯОНОЯ
\ р I	У
і чігояѵзі чз іі чігои'ѴѵАяѵ чз нтзѵАоя и -оіояа АопіѴ АоігннАн
”	V	р	•-
I И * ЯОЯОА 3 ЧІІ'ЗЯ чЕѵ ИѴЯѴН'ЕчЯ II
У	У	р і	(	V
ІНЗШЯ.ОЯЗН ЧяУ ЧЯННІГ Ѵ.1.3ЧЯ ЗНЯѴ И ’ОЯЗЗ ѵятАл
ѵ Г	у Р X
ѵзяк ѵятніг ѵѵни •чХиічяя.чАіѵ т ѵѵизАязя ѵ^ѵЕѵѵ
V	У	А*Х	_
........- 	 	 ______________ 	- .1
и.......у_____________и г-* и______________*-•
II ЧНѴН НЯ.^.(ІЕ Ао.ѴуѴІИОІР ЗН ОЯѴІ ’ОѴірЕ ЧЯИѴЗЯ ЧАУ|.ЯЭ
X X
•чіінн иѵігзЕ
зззачязоАн н
ПАЗОЧ ИіЬяЧЗ
• зян з ічѵяаѵ
о і »- Р
гі» чннѴз чя
л	р
ИАЗзАяОИ ИІЯИАЗЧкЗН І|.ѴЗЯОІЗ Н ‘ 0.1,ЯѴ Н
• чігояоѵт чз чяоноя ианАѵяЕѵА зѵзяон іі • зіпн^ояачз и чяоноя
ОІѴ.І ЗЯЭ.к АоѵнѵфѵА Аоѵяяѵ ЧЯ зА н
. 7,Ао5а" ічя
о
чз	сш	оѵірх
оѵя.Е	ояиѵзя	зтнАѵяЕѵА и	’чнчя ояз
/I	V	X р
•о.ігянзк	ѵя	^АіАоА	чя	ѵѴ^.Ан	иояз	АопіѴ
о.із ия.чАа^.Ан и ил.ззниАн иѵиіі зѵзяоіі
ЧЯ
ОХ'У|,.І. ия.Аоназір II
ианАояачз чАЬ иічннояѵЕзя зік ^.ѵэяон
ИІЧЯ.З Аоя. и нѵон ѵн <
— ъ	4 у	1	.
ояѵя чіі’я.я зн * чаиоояя. ѵинѵяояХчѵя II ’Я оя ЧНИНѴЗѴИѴѴЯ АоіІ'ЗЗ
I	у	У >2<	Р
ѵѴ тя.к -и(1ояя.чэ оѵіі і|.я^А ззАоз чя тяуі оязз ѵінАоіѵ
ЧИ'ННГІіАоЗ 3(1 И • ЗЗІІІЯІЧЯ
НА^.Я^І чз зпіназѵАоіЬі Н
ЧІІ’ОЯ. .
ч.кАогАся И  ЧЯ.АоЯ.'інІіоАіі
'ІАѴІІ’ІІ ОЯІІІОЯ  IV  ИЯОІІ’ 1],.І.ѴѴ0ІІ чя
 ,1г<'оч; ч; оь\’ зі зігіі чн ’чяѴ чяяѵк Аоігз зя.' зА 'оязояя.
И ‘ИАНкАоіГ ояз
АоЯЯѴк АоАоЯАЧЗ
ЧЛИѴЗЯ • ЧІѴНН 3
	I-	‘	(
чАй иічннояѵЕзя Я.ѴИЯ II Ѵ? НОЯЗ ОѴН ОЯЯ.Аѵ ошзоя и
і	і у -е-	у	I ѵ и
і аияхэиѵ и зтоЛіЧя^оЛі] иѵохз п • Лояхиі' и^ояал и фэѵк
Ао ѴАЗЧЯ ЧЯИНІІ’ ЭШ ИІЧЯ.З ’Аоіі’ЗОЯА Аоя мАо^і.Я чЕѵ II ѴѴ ’ИАИЯОѴН НІІ’ѴЯЯ.ЗЯ чз
1-	I	I	Р V	,Ѵ	і
ЗІІІѴ ѴѴ  ЧЯУ|.(*1’ чХиіЧНкИѴЕѵЗ
зі.ітзя оі -чМі Аоігз зі.зі) и
“ гі	У	«-•	*
ѵяя чя оіАоііц.я АояэА
ИѴОЯ.З НІГНОЯЯ. ИІІ’ГВЯ.ѴІІ’
чя.Аоз ЗИѴОЯ.З

• ЧІІ’НН У|,(Ьі ИЯГ.1.30ІІ II ЗЗЗНИі'іІ ЧІП 34! ѴН01  ОІІ’ѴЗ 0.1 НЗЭІІИі'іІ ЧПІ ИЛИ ч;і 3(1 чяХ
ЭЯ? УІИН1Ѵ 'ИІѴИОІІ' НѴЗк ЧЗ АоіГЭОЯ.І. Аоя оіАоЛуі.э чЕѵ н ѵѴ 3011' оТзк ияѵ.ьзчя и
$	а.	ѵ	— ііѵ.
" 0НЧ9Л.З(ІУ|.ЯЗН АоіІ’ЗОІГ НИ’ иЕоіІ’ОН "ИІІ’ИОЭЛ. ИІІ’ѴЭЛ.ѴІѴ ИІІЮП'ОН ИІѴ ИГОЗУѴ01Ѵ 0УІѴ1
зѴзя чн "411’4411 н чіѵоѴу].зАоз о.із н.і.ѵЕѵяон Я 31Ѵ ЧІ1'Ѵ(ІЗ И • ЧІІ’НН н чХАоѵл зш
ЭКѴІІ " ЧНЗѴЯѴѴЗѴ1І Я НѴ0ЯП1 " Ѵ.Ы1.Ѵ ".1 " ѴІІ’Н Я ЗНЗІѴ Ао ЧНЗ ОЧИ " 3^ II ѴНЗЖ АоіІ'З
>5,	I	и
ЧЯѴІІ1У1.ВП1 • ИтИѴЗІЧІѴ ЭУКЗ ОНЗУѴ НЯН ЧЯ зі ЗШ ИІЧ.І.Э "1411130 И.Ь ЧН'ѴІѴН ОЛ.І.Я.Н ОЯГІ
I “*	1*	«	-ІЬ	—	V I *
"АоіІ'З 3(1 ЗШ ѴНЗУП " ЧІІ'ЗЯ ОЛЯ ЧЯѴ(І ЧН " ИІЧЧЗНЗѴНѴГ.1 ЧЯ ГІ ЧІІ’ЗЯ.Н онзук Аоннлзн ЧЯ
«Ь	г ѵ	Л	Iй	.	*'
"НЯН ЧЯ ЧЯЛ ЧУ1ИНІѴ ЧЯѴІІІУрЯПІ "АсіРЗ ЗЗИНОѴЯОН Н ѴНЗУК VII И "ИЙЯЛ. ИУ|,ѵЕ ЧЯ
ЧН’ОЯЯѴІ. ИЗЗ ЗЗЧѴИІ.НѴЯП1 II " ИІЧЯЗІІЗѴИѴѴЛ чч я зз Аоннл.зн ЧЯ 3(1 И • ззпічяэЕоЛн
•— у	V «	“	г-	*/'Ъ
ННЗІѴѴЯ ѴН ОЯф^Ѵ ОЯГІ " ззпіяічя оѴоп. !].Ѵия и ѵнзя? эѴніиІн "НЯН ѴН ѴѴ.ІѴЧ ѵзя
н "чіі'нн Ѵі].(Іи ѵЕэііѵсІд. ззияуі н	оѵу].Е иіі’иічяиѵзя имчял.фя чз енэ.ьзнѵ н^ояачз іі
ЧНЧѴЛ.З ЗЭзЕоіін "30.1. ѵнзук ѵіѵѵЛ ч.іЬоіі "чіічѵл.3 ѵн ч.ізѵЕчя зѴя.э ЧяУ ЧЯИНІІ'
ѵ	V	*	’Л’	-І<
ЗИЯѴ II НЛ.Н30ІІН ѴНЗЯЗ ЗѴіІ "ИІІ’ИОІѴ ічГзк ЧЗ чЕѵ И ІЧ.І. нзэ.нз ѵѴ " чкиічншиѵя Ао
V V	Р Ъ	«	.	і	Р
чэч.ѵХ лото^ояі и чтгѴ чн •ипіизсн чЕѵсчіт иічязизѵиѵѵ.і очи дошия ѵнзік
I	- V ч	и	Г ѵ
• ЛОИ'ЭОЯ.Ь Аоіроѵ ЧЯ ѴНірѵУ Ц.н ѴІІ’ѴУ].Ѵ 0.10,1. ИІП3.1.К ѴЯ 0.10НІІ ОЯГІ • ЗИ.ІСПЗЛ НЯН ЧЯ
зі "ѴЯУІ.ѵХ АоіІ'ЭОІѴ АоіІ’оѴ ЧЯ У|.Н 0ЯѴ1 "НОЯЛ. ЧУ1 Ч.1 ЧЯНЯІ Аоіѵян ЧЯ ѵнзук зі и
•і.	I	«	>?,	іѵ	г- г-	V
"ЧІІ'ЗЗ ЧНЧІ.ѴѴ ОЯГІ "ЧЯЯ.ѵХ ИІѴ чѴягѵѴ ІІ ОНЗУК иЕя.Ѵ&І "Я.НЗУК ЧЯ ЧЯЛ ЧЯНІѴ 3(1 и
.	“	|Ѵ IV I	“	I “ я	< . -Ь і,
" АоПНЯОѴЯ АоіІ’ОѴ ЧЯ 0.1.1.Э ЭПІИ('оя.ЬѴЕ Ѵ.ІОЛ. II • ЧІѴОНѴЗѴИѴѴЛ зннзііояАо ѵн зѵАоя
г-	V	V	О	іѵ
V? "ѵи.ітз.1 оізн э э.ьи<Ьял.ѵЕ н АоііняоѴя ИІѴ ІІЯО&Ч^О ЧІП чн • о.із илнкАоіѵ
-»	у	\ и
.	... • Ч.І.ЗѴІѴЯѴ.ЬЗО11 иіѵ ѵѴзіІц чнЕниЛіізн н я чян.ьзчѵ знлтзл
I (с ѵ	V /с	|Ѵ	ѵ >2>	4
ОЯѴЛ чЁѵ чХнѵХѵѴ.1 ЗН АоѴОІІѴН Ч1ѴНІІ1Я0.І.ЭУ|.(І|| 4’1 чМі 3(1 ІЧЯѴІІ II "ч.Хиічял-чАѵ
ю ЗѴ	г-	V ѵ	.	м
... _______ _________ ЗН ЧѴЗИѴАО Ч.Ѵ ...	.... ..... .	..... ..................
к	***	Iм **	«
зыг олл» чя ин знѵнл.эк)К зук чХн "чіѵолоэ чіѵиикоікі и "зиѵяѵЛѵ іі Аоѵоиѵ "лмініѵ
%|ѴМ	V	Ц/ ѵ	іѵаг
Аоя чіѵнилАоѵл тХѵл,ояѵо и ѵя ззіѵолѵл.^іѵт знѵЕ уояоіі зіѵѵіѵн зн яѵэѴзн чя
ИІѴ V	"ЧНѴ	ИІЧЯЗѴЗН	ЧЯ "ЧЛ.ѴІѴІІ	ИОЯОН ЧН Ч.1.ѴІѴИ	чХя,(Ь	II	зіііѵ	ЯНЛ ЗІѴИ чя зл.
КІ	го	д	ѵ	и	I	И	01
ЗГІ1Ѵ 'Ч.ЬЗІІіИо зэиянѴосІ пяѵя ’ЗНІѴ ІЧЭ зікз чи^вонз ил, чЕѵ ЛоЛЬ иѵт
ѵ I	іѵ	ѵ	-Ф и I	|ѵю
Аоѵзон "01093 АоЕчіѵ ЗЛіНѴІѴиЕчЯ и ѵѵ^.Ѵ
ЧІѴѴІѴН ЗН II "АомАоіѵ чя ХоѴн ѵЛ олол.
“ с “1 і ‘	*
ѴѴЯОН Ч&Ѵ ЛОІѴЯ ѴІІІЯ.9Л1 н " ИЗЗ ЧѴИѴ01Ѵ
03	у	Т	М
49 ѴЭ^ ИНЗІѴИ ИН ЗЯ ЗН ^ІѴЗ 3^ И "ЗН
н чМі изоіінчд ічяѵн и • ззтііізя и • я.ѵ
нѵзнт я.ѵ я ояиѵоя Аоіѵз з() и "тзязѵ
ояѵя тчАо ц.я зн
і*	•-
т ѴѴѴА5ЧЯ ЧЯН1К
ия
т ия зіЬѵ чМі Аоіѵз 3(1 и чхоіѵіѵн
. V **	<	“ -Ь.
иѵЕѵяон НѴ.І чѵнѵХнн' ЧХЯН1ІЧЯ " И0Я01І
»-•	у
Аоноѵону Аслоэ ^ІѴОЯНѴЗЯ ЧІРЗЯ ззчѵин
ѵя олзоя ч<ІЬ Аоіѵз зЛ и "зи'яЛя оя.
— ѵ —	и -ь	Т
иѵн ѵл.^.ѵ ѵл. чн эХ ура нѵ чѵчтчз
•ояи Аоіѵз зсі зукнм "чѵчАѵАо иэз
IV	і. Х«	1“
Н1Ѵ ЗІѴІІ ЛІѴЗ Э0 ЗЯЗНО " 311'11 я нл.
ѵ -Аі ( ѵ	ѵ
______ ....................	.. .............. я ніѵ зіѵн ліѵз 30 зукно • г:::: :: ::г.
ояѵя Аоіѵз з&	и ѵнзінзЛязчя ѵшАоіѵ чЛі	ѵя&кЬ н	• ззипіѵ(Іл.зАо н	чМі	ол, зѴия и
►	^5	го	О	М	<О
"і].ѵ ‘Ф‘1 т "НЛ.ЗЧІІ1І т чукАоіѵ ѵхзчя и "яил.зч(1н чѴѵн чянѵзя чхіряз зззл.чяэо(1н
н "зинчѵіѵ и чіѵоіЬ ічя и "ч.ыъяз зззігіт ѵі» чіѵол. и • оіоіѵ Аоз.ьѵіѵ нтічѵзАо
ѵ .	I	Г	/	-	і
"ЗА 31 иоіѵ ИЛ 30 Н "ОЯН ѴН Ч930&Ч9 И09Э Я.НЯ.ѴОЯ ЧНОѴЯОН И "49^ ЧЯНН1Ѵ
'а,г*	, ~	. \	а і і	-ѣ
чяѵліэчя и •доіѵолл чя зтоззнисіи іі зтяѵллосімои чХѵ^іі чн *зтчтѵн зн иллом
.	V	ТО	V - (	4	V
АоѵяѵЗ зтѵноязѵі) н зтчт зук ічлАоѵэ • ніѵ зл.зззнн()н н • чХѵіін зл.ншАо(іл.зои тл.
зхзіІія.(^ят зн нѵ згііѵ "зл.зззнн^н ил.зоя я зіііѵ ѵѴ "Аоѵяѵіі ЗЛ.НѴН0ЯП1 чт чіѵзэзМі
I V	1°	|Ѵ	(	ЛА»У	ТО
ЧІѴѴлАоѵЭ НІЧЛ.З У|.ѴЭ90Н Н • Ѵ39 ЗЗЛ.зАон>ѴЧзАо ЗН II " 3()оіѵ 49 ЭЗнЕч^Я И ИНѴЛ.ЗЧ9 ИЗЗ
3(іол ЗЛ.З(^ И "ОНІНОІІОЛ ОНЧІІЕ ОЯИ ЗЛ.ѴІѴН Ао(1я,я ЗІІІѴ "ЧЛ.ЭПІНІІ яиѵАэ 30,1.3  АоМі
Ъ	<	р	Л	|Ѵ	V Ч’,
— 588 —
и іл.зіігіл. зіііикАоон и і ,і поял. ѵгр' эззніикиѵэячя ояп ‘ иіг чГя!!|.яои зилЛнэл пі
ѴИі'і'НѴ^ЗѴѴ ѵііі'Аі АоіРЭ 3(> II • АоіІ’ОЛ.З АоЯЛ.НѴІР ЗН! АоіІІЯѴкНОЧЗ • Ч1РИНЛ.ЗІІ1ЧЛ. 33
у	'	V	г-*	ш	—«	у	у
зіпш.Аоон зиѴмѵ нзя іі -и.і поял. ѵѵм.Ѵ зззпінѵчяЕчя ОЯП ' ЧПІѴН чм ояп чяиѵзя
ЧМ ОІЛ.Я "ЭІІИЗ ИЛ.Ч.1І ЭкѴН II ’ЧяХ ЧЯИНІР ЭЯ! яѵл.зчя • чЛзя ІЧМ И • иМі чя Аол.
*	*	-Л	_К,	У	хі,
ѵѵоіі гАо шчл.3 эяз нпічшчя іі * А«ѴнИі Ао ипіэикон іі -иоп' Аол.ѵѵон Ао иѴіюи чн
’ Ао'іІНІШ’ЧЛ. чя ЗМЗА мѵтои зн эягнѵояин АоіІ’З 3(1 ЭЯ! Ч^І 'ЧІРНОЯЛ. ЧІІ’ОЛОМ ззмн
ОѴЯОН Ѵ<ІкАоѵЕ V •нііННІІ'ЧЛі чя АоѴм.сІн ѵѴ иѵэяоіі чн ’Я чѵАониіѵ ЭЯ!М чн? ояп
|У	ТГ 1	в	и
итиѴия ИНН	33 ЧН	• ^ІІ'ЭОЯЛ. Аоя	ЗЗМНОѴЯОН	ЗЖЗѴноѴ ЗНЗІР ИѴ&1ОѴ	ЗН	чя
ѴѴЛ ЧяУ ЭЯ!	ЯІЧНІѴ	’АояАо(І 01) II	Я.ЯѴѴЛ 011	олз ѵЕмоѵ II ІЧМ чѴи)	II	‘члліЬо.Ѵ
—	і -ІЬ	«	1	/	\ У }	-	<і,	«
Э5НЛ.ИН0ѴЧ0І1 ОЯП 'чМі НІЧННОЯѴЕзМ 34! ЗПІЗНН' ’ЧІРИОЯА ЧІРОЛОЯ ЗЗМНОѴЯОН ѵТ
И1ІІЯѴПІ!|.Л.Ао ЭІѴ НѴ !].НН ЗМЗЛ. П] ояоѵэ знз чХѵінічѵз эн зязиѵояин ’иірѵяАоір ніѵн
ічні.нѵЕгіІ н иірнічѵЕ змзл. т чХічм іриі.Аоіѵ ча^ѵ чаззпі піэ зз -иѵл иіѵі]Аіѵл.з
урѵэзоѴ им зл ѵѴ Ао«Ні чя эЛ и иЬірят чяУ ЗШ ЧЯИНІР ‘ЗА МѴЯѴЛ,301і НЛ.ЗЗК
И!|АіИѴЗЯ ЧЯ II  ЧІІ’ОЛОМ ѵМчЯ! ЗЛ. МѴЯГЛ.30ІІ Гк ЧН'ОЛ. Ао и ’ иѵяѵЛу II Аоноѵону
ЗЗИНОѴЯОН ЗЗЧі(іИІЯП) И чКѵм.ѴчЗ ІЧЛ. ЗЯ!3 ИІѴ НАЗОВИ чн • икАоіѵ ЗЛ. ЗЯ!3 ззмѵя
и	іи |	I м	р
ояп ‘нірноір плоя зз нл. Аончѵя Аоіѵз зЛ и уилтзл чМі иічннояѵЕээ ѵяЕи^н н
• мАоніерЯ ЧнЕиЯ! ЧЯ ЗШОѴИ и ‘ ЗОЯЗ ЯИНІіV ЭПІѴкНОЯ П • И ИАѴѴі]Лі МкЧІР ПЯНАЗ
чкэн ірѵэяон и чаАоз эзиѵиазчЛч ояУ зіѵіі чя и  чамАо^я ѵУ чя НЛ. II ояп
•чМі иннояѵЕэм ^лѵАоЕѵс) и чУи ояголоя чУиикоЛн н •тѵнѵіѵ н хзАоиііизиѵмАо и
ЭИ(ІОЛН<)л ‘ѴНЗИ'ІІ ЧП’Н ИІІОЯЛ.ЧЗ II тХѵ ОЛЛ.З II ГНЗ II ѵ\іт ЭІѴН чя чХп ІЧЛ.ЗЧІІЯ
іі чХи А«(Іі|.я чяинп' зягя^.Ѵия 'жрнігря ічнЕияг чіѵзѵАом ИІЧНМОІІ ЗПІЯГЯО^.Я
ИІР II V? ОяХ ЯИНЗІРГН& ИН ЧЯ!ѴѴ ' ин ІіАоѵіРОН ИІЯ!М ЗМГіі ЗІІІМѴЛ олз Аолон ѵн
зпюѴпі іі ’Аоіі’зн чя зтиягиѵяиііи и • зззтипіѵ^л.зАо и нІіАоѴзікі гілтзл зіпм.Ѵия
>0,	/ ]Ѵ *	4	I
•зтпол.зон и зззтм.і^п» ЗЯ! инт ’ИІРѴЯ з АоѴиоіі ѵѴ з,ьиол.зои инАоЕчя и иязЛі
|Ѵ	V	|	►	V
п.іАоѵз зши.ьзоп чт и чяХ 'іыинір ѵ.ьгіз ічуѵ и ‘о.ізояз ѵнз т осіом ннѵлэчя
Ч	-і.'	Л іУ , ѵ 0	і
•ЭИЛЛ13Л ИОН' ЗІ.ИНІР ЗННЗѴММѴ^ЧЯ ИНѴЛ.ЗЧЯ зі И ’АмІОЛ ГН ЧЛ ЗѴИНЗ И ’ИРОЛ 3
4	г-
зпюззііхои и • оѵу|.Е чяиѵзя чзАоііл. и ічм чіѵоііл Аозѵк чіѵол. и • олян т иязМі
ІЧлАоѴЗ ЗПІ0ѴНЛ.П1 П ЧНП1И(ІЛЗ !|,^0Л ѴН ЗІІІИЯѴ.1.3ОН II ‘ОЛЗ ОѴ!|.Л. ИЛ.ЗЭ&І !].Л,оУ
И^ІИ.ЫІ	И ЭИ<І!).Я&	ЧЛ.А»ѴИИ(ІН	V? • И|[|!|.(ІЯОІІ II мАочозічя АиІОЛ	ѵн олз
ИЛ.ЗЗН ЧНГИѴѵѴ Ч(Н1 ИІЯИ.ЬЗЧІ.ЗН !|.ѴЗЯ011 И ЧЛ.Ч(І|І'ЧЗ ѵн мояз АотѴ ѵѴц.сІіз
Аол, И	‘ИОІР чХѵ	ИІІ’ИИсііІ зХ	3^	ил зі и ’АоМоял. Аоіѵзояз чя	омн ѵн
ЧЯмЛЕчЯ II •ОНЯИЛ.ѴІІ' ЗН ИЛ.ѴН'ЗИ<І|1 инѵіі ЧЯИНІІ’ ИЛОІР ЗН ‘ОЛЗ ИНѴ^ ЗШОЛЗЯЗО^Н
V	1	к,	|Ѵ
чн'янлпі п ’ол.мѵ олз зппчч и ’олз ил.и*л ч^і !|,ѵзяоп и •зЬияоѴя ѵігоѴ т ѴИЛП13Л
ИЛ.ЗЗЯИ^ІЗ чМі М.ѴЗЯ01І М.ЗѴК ЧІРОЛ. II •мз^іияоѴя чз зилтзл чнэЛоял.ѵё я Аол. ояп
«-	1	і	V	О	-О	ІИ
АоіРЗ ЗІІІѴІІ1!].ЯП1 • ЗИѴМѴ Н ЗЗОѴИ^ОЯ.ЬЧЗ ОѴМІ» ЗОЯОН 33 ОЧѴЯ  ЧІІ'ИН 3 А«&|гл эял
 ияояз ірниміАо^Ѵ чя ѵул и \іияоѴя и&зХ У|.іЬоіі ээтччзЕоЛіі оя;|.^Ѵ ірѴия и
чниоя т чниѴз ’іямЛЕчя • ніѵ л.нягАоѵзон и м.ніѵ чя чл.зѴии<)и ѵ? °олз АояоЕшкі
|« I	і	I	\ у	/
ѴЛЗ ИЗН? ОѴѴІѴ иѴМОІІ ИНН ЧН ‘Я ЧЯѴІ^Е ЧЗЧЯ ОЯП ИНН чл.зм.ѵяоѴ ИЛ. П1ЛА ’ изн чя чяУ
ТЧННІГ 3(1 И •ИІРИОЯ.Ь ИИТЯЛѴІР НБГсЬоН ЛОП’З іі.Еон и «І.ИПНЧѴЗ ГѴ ИРОЯ.ЬЧЭ ЗА МѴІѴ
-4> -4>	-*/	ѵ I	(	•-*
•АоіІ’ОЛ.З зі И ѴНЗЯ! ЗѴНЯ • !|.()Ео|І|| II АоіііИЛ.!|.Г ИкГН ѵн АонАоѴ И  ЧННІІ’Ѵ 3)1
И ‘чяі.ч'оял.чз Аочл.ѵіѵ ОЧИ гн ЧііАѵіУ II ІІОЯЗ :і.ІГЛ.)'О:І ЧІІ0Ѵ.Ч0І1 ЧЯі’Л.ЗЧЯ ЗЯІНП1
337
......1) НОВО К рЁ ГЕІѴГИЕ I
вілгк ідви сі'лоу СВОН. II прйн ДА НИ СГКЕШИ.
ПОСЛОуШАИ ЦрЕ, ПОНЕЖЕ ІІррК рЁ. С'кдЕ НД ^Ероу
. ПДКМ Прркк АББАКОуЛІК ГЛК. ГИ
оуслмшд^к слоу^к твои и оукога^сЕ. іі рдзоулгк дЪд твогд Гі днби^се. іі ре
Еліоу црцд. ЧТІѴ ВНД-к И оуБОІДСЕ. ГЕІѴГИЕ рі ПОСЛОуШАИ ЦрЦЕ. ЕГДД СНИДЕ ^С.
ІІрОЗр’Ь прркк ІІ ОуБОАСЕ. рАЗОу.Н'к 6КПЛКЦІЕНЭ ЕГО И оуДИВИСЕ. ІѴНА ЖЕ рЕ ЕЛЮу
право IV ТОЛІК ГАКШИ. ІІ ДОБрДД соутк СЛОВЕСА ТВОГД. I '	~ ~	'
ЛКСТК
ЛКСТК Іб ТЕБЕ НЕПрИІДЗНИНД. ІІ рТ ІОНА Б'ЬрОуН Л1НИЧЕ ^ВК. НК БОНСЕ ПрД
'е4	аі	%	л лі	л
Н ДОБрДД соутк СЛОВЕСА ТВОИ. НК ЛІЛИ БА ДД ШБ'ІІГНЕТК
НЕПрИИдНИНА. ГЛД НИ ГЕІѴГИЕ В'ЬроуЙ ВК ДСПЕТДАІб ^Д . ДД ІѴБ'кгНЕЧІ.
I гдко
неситк н члвкогддецк. нк полілисЕ да Гі дзк поидоу КК Боу ТВОЕЛІОу. Н В!.
Т0Л1К ЧАС'Ь ЛПІИКК ^ВК ПОКАОНК КОЛ'Ен'к. Гі ВКЗрЕВК НА НПО ГЛК ГИ Призри С!.
НК СЕ И прииліи рдкоу СВОЮ. ДА БОуДЕТк ВК Б'ЬрОу ИСТИННОуН. ІІ ВК ТОу Н0І|Ж
НЕ вккоуси СНА. оутроу ЖЕ БИВШОу ПОВЕЛ'Е Црк СЛОуГАЛІК. ДА ПрИЗОВОу ВСЕ ЛЮДИ
рЕКЬ ІІЛІК скоро ГрЕДИТЕ ДД ВИДИТЕ ЧН СЛСуЖНТЕЛІА ГАЛИЛЕНСКАА. ГрЕ'Г БО ГЕІѴГИК
ПОКЛОНИТЕСЕ К0Г0Л1К НДШИЛІК. дполоноу Гі дрдкли. НАЧЕШЕ 6СИ ТСЦ1Н НА ПОЗОрі..
X	л л	[ н	|	л I л	|	4
.....	. гако
СВОИ СІ.
IV ГЕІѴрГИК ТВО
ТМ ЖЕ
ГЕ К СНК
ГЛ
Б'Ъ снк сл'кпк. іі н*кліь іі глоу^к и сл'ккы.
ГЕІѴрГИЕ ВКСТДВИЕ Іѵ БЕЛИКЫК БОЛЬНЫ. ЖЕНД ЖЕ ТА СКВрКЖЕ В'кнЦК
л	л	А	л	«
СЛЫШАВШИ ЖЕНА ІОНА ІЯ\(
глдви. н раздрд рнзи свон: іі тече бк ндро вкпиаше глиціи .
ИЛІК ПОБЕЛ'кнИКЛІК др'кво ПроЗЕБЕ. Гі пло сктворн ІІ СЛ'кпИ Прозр'к^оу .
ННГД" ГрЕДКШИ ПОКЛОНИТЕСЕ АПОЛОНОу И ДрАКЛН. ГЛД лТнИКК уВК. ЖЕНО
Т60И. ІОНА ЖЕ рЕ СЕ Н ГИ. БКЗр'ІІВК НА Д‘ктНІ|ІД ЖЕНИ ТОН И рТ ТЕБЕ ГЛК ЮНО
ША ШК ВКННДИ БК ДОЛІК СОТОНИНК. ІІ' ГАИ АПОЛОНОу И ДрАКЛН. Н3ЛЕ3НТЕ СКОрО
ЗОВЕТ БКІ ЛІНИКК ^ВК Г61ѴГИЕ. Б'Ь БО Д^Х НЕЧИСТК БК ДПОЛОНЕ И ВК ДрАКЛН Гі
- - - - .......  	2 - 	гако ВК ІѴНИ ДНИ Кр'і’1.
Іѵкоу ПриГІДЕ САЛЮ,
ій" ч-
ЛІНИКІѴ I
ВКЗрЕВК НА НБО И рЕ СТМ ІСЕ НАЗДрАНИНЕ ПОЛІЛОуИ ЛІЕ.
СБОИ ІѴБЛИЧИ ІѴБрА СВОИ ПОКА3А БС'ІІЛІК ЧЛВКІѴ. ННІД і
ібгЛАШЕННИ ІѴТрОКД Г.'ЕсН И3МДОШЕ НЕЧТИВН. Гі СТАШЕ Пр'К
СТКІ. КТО КСТЕ БМ ЧТО СОутК Д'ЬлД БАША рЦИТЕ ЛІИ. ІѴВ'ЬціАШЕ Б'ЬсИ И рЕКОШЕ
КК СТОЛЮу. ЕГА ВАКА ГК ИКСА ОуТВрКДИ . Гі 3ЕЛІЛН {ОСНОВА. Н ПОСТАВИ рДИ ВК
ЕДОЛІЕ. Гі НА ВКСТОКК роуіук БК3ЕБК НА НБО Гі КК3КЛІК ПрКСТК Іб ЗЕЛ1ЛЕ И СКТЕО
ри ЧЛВКА. Й ГЛД НДЛІІ. ГК И ВАКА БСЕЛІоу. СИЦЕ рЕКК НАЛІК И АГГЛІѴДІК СВОИЛІК
ИДЕТЕ Гі ПОКЛОНИТЕСЕ Д'Елоу рОуКОу ЛІОКН. ІІ ПрИИДОШЕ СТАр'киШННН АГГЛІѴЛІК И
ВСА ВІѴИНСЧ’ВА АГГЛСКАА И ПОКЛОНИШЕСЕ Д'Клоу БЖИН. ЛІИ ЖЕ рЕКО^ОЛІК ІДКО ПЛДЛІІІ
ІѴГНКНИ ЕСЛ1И. Гі НЕПОКЛОНИЛІСЕ НИКОЛИЖЕ. Іі ГДК рАЗГН'кбДСЕ И ІѴВрКЖЕ •••• "
ЛИЦА СВОЕГО
ІІЛІК ПАКОСЧ'К.
ТИ Ш ѴА ЛЮЕГО И
ЛЮрЕЛІ И ЗЕЛІЛЕК ІІ БСЕ ЧЛВКМ Пр^ЛКЦІАЮ Іб СЛАБЫ Г“”* " ~
АГО НБСЕ ІІ ОБЛАКО ЗДПр'ЕціДН . Іі ВЛКНАЛІК Н ГЛОуБИНАЛІК ЛЮрСКМИЛІК.
СДЛІОГО Х°'|І‘У погоувнти. Гі рЕЧЕ ЕЛЮу СТМИ САЛІК ......................
рИЛК. ННІД ЛИ ЛІЕ ^ОЦІЕШИ ПОГОуБИТИ. НК ПОЖИ ЛІЕНЕ
но
и рі ИЛИ.
ни іѵ
твори
ГІОДКЕ
іѵклдк
трети
и тебе
С61ІС СИ НА ПАГОуБОу СКЧ'60
ДІДЛО ДАЖЕ ІІОІАСК люи
6. И Ш ТОГО ЧА сЬдИЛІК ВК горд^к. И Пр'Ькі|ІАЕЛІК ЧЛВКЫ. И
. И рЕ ИЛІЬ ЛШИКК ^ВК. IV НЕЧКСТНВИ ЛІНІѴГМК ЛІОуКМ НЛІАТЕ
.1 ГА. И рЕ ДПОАОНК ТАКО ЛІИ СИЛК ЛІОИ^К . ГДКО ННІД
1	I БЖИЕ. Гі ВКС^ОЖІу ДО
і) Одинъ листъ въ рукописи утраченъ.
43
ІЧІ.зАоН 393 ОЯѴІ зХ 31 ИІ 3(1 И • 14.1,3 09Н ѴН ИО93 яА)Ао(1 ЧТзЕ’іЭ
IV <>	«-	г-	]
•АоіІ’ЭОІѴ АоіЯ ЗЗИ1.ИѴІѴО11 ЗНЗІѴ 31,И9Ѵ.1,Зр1 VI, ЧѴѴІѴ • 0Н9И1.Ѵ1ѴЭН
ъ изЯі чХиічннояѵЕзэ чХиз 01 ОЯѴІ • 0ѴѴ1Ѵ ЗНЗІѴ 31Л93ОІІ І-І01Ѵ
г-	•—	}	ЛЛЛ	]Ѵ
ЗИ.І01Э1 3(1 И • И1.АоНЯ1],зАо 013 АоХц.АоХ -АоѴѵЛі ЧхЬгЛя чХшчн
• иііѵѵон зи о.іѵѵі.3 зтоѴзяЕи и ‘иѴз^і иі.гѵоіі зн
\	••	г-«	$
ЗИ1О191 Аоіѵоі.з зтояэіі И И9зЛ ІЧ.іАоѴЗ 393 зпюѴэя
ѴѴяЛіІ ЯкЧІѴ О.ІЭ 91'39011 II • 4(111'43 ѵн
I	V IV 1	V И)
’ •итзѵцни'чои на зз лоіроа •ишоѵои
339Н 1 4Н101
У|,ЗѴІ, 411'01, II
ЧІѴЗЗ ЧНЭкАоіѴ У|,Ѵ
ѴИ1.ѴІІЭ • Н’ѴіАоѴЗ
и	>	V Л	4},
Ефѵэяз оі‘ оія зтоѴзэн^іі и
09Э(Н1 НІІНфѴЗЗОІІ гн иѴз<)і
иЛіі II Ч(11ѴЧЗ ѴН 3331Т1ѴГІ1Ч1, 393 ИІЧ.1,3 ’ И1Л
оіі,з иѵАозрі и •ззитзѵА^.іѵоічдоюэ чХиоіѵ у и ________________
390(11 49 II иѴЕодіИ^Н Я.іАі ѵн ЧАѴѴИИ 393 013 • АоХ АоіІ'01,ЗІІЗѴ() ЗЗИПІЗѴ1НѴѴЯОО
*	•	,и 'і,	м	и (
V ‘чХи ИІ,331,33901	*	..
ЗН И -01301Ѵ Ѵ10Э И9ѴАЗО1 ИѴ ИІ, АоіѴЭ 31,3(1 И •
X и	V	и <і	4
иічннояѵЕээ чіюлои и • яАонизрд чнЕия/ 49 яоіоініѵ мояѵѵэ чз зѴит И •
я зтАонязрзАо и ‘Ѵ(іі Еи иниоіэ
фНІѴ иЕЧ(І9р1 чн
ЭкѴО ЧН -ЧІѴИІЧЯИѴЭЯ
ЧІѴИОІѴ 411’0109 ззиі,иноѵяои чшэіІіоХ
/
ѴИ.І01Э1 ѵчХ ѵяиніѵ ѵяЕиЛн чЛі
« а	4»
• ЧІѴЗкЧІѴ
і зтоѴзэЕн и •Аояі.ѵіѵ ѵѵі.з зяз ипіяѵкномд
' НІѴѴ 1499,9 9 ИІѴЯИѴЭѴѴЗоЛц зХ ИЗЗ 141, ОЯѴІ ѴѴНАО19И93 Ѵіічіэ
|Ѵ I X	.	Р	•
.......................... ... • ЗГШІІГІІ иЛяѴ ИІѴ НІІОЯЛѴЕ ЗН ИОІР чз А ИЗЗ пл •ЗІЧННЗСІ
I............%	ѵ	—	г- г-	у
0Э1<ѵЕ И.ЬѴѴОИ И ІЧ^ОЭТ ЯІ4ЯзМ1 ѴѴИ9Ѵ1.3О1 ЧІѴЗЗ 33 и 'Аоѵочііі, ѵЛ эяэ.ь из Ѵ39
•-	ѵ	ѵ	X	~
ОЯИ ИЗ’1,9 ІЧА 39 зХ 31 ИІ ’ ЗкЗ(І И 09Н ѵн чэзЛЕчэ II ’ѴѴННЗЯЗѴЯ ѵиЛ'нѵьзѵѵ
|	г- <1,	Г-. г-	V г-	ѵ	^9	V
49ѴП1ІЧѴЗ 011, И • ИАѴУ^И МкЧІѴ мАоННЗЯЗѴЯ чМі ИННОЯѴЕЗЯ І].Ѵ39ОИ И • ЗЯО93
394(ІЯ ѴИЯзАо^О 01 ИЗЗ ѴѴЯиЛн ЗИНЗІІІЧ(ІЯ 301,3 ояи’зиіІѴнѵ^зѵѵ ззнѵтѵсІкзАо ЗН 3^
ѵ	|Ѵ ѵ	ѵ	№	"Ъ
ЧяХ Ч9ИНИ’ VI01, • . _______ ________
зэѵсі Я(ІО91,ЧЗ 011,к АоіѴ01.3 49 іі И
Аоіоіѵ ЗН • ѴиЛѴнуііЭѴѴ ЗЯЗ ѴН 11393Ѵ9 •.	____ .._.	.
ИІІ13(іоі ^,Ѵ39ОН И ' ѴѴѴП1393 43 Я И1.3И43 4(Ні ЯѴЭ9 01І И •
и яѵіІАЗои оѵѵіѵ • ззиоэ зн • иян 49 и иічі,з зяз яяѵіЦлт • зіѵ гЕ ѵя иѵіѵ яиі
О9ОѴЗ 393 ЗОНИѴз ѴиЛТнѵііЧѴѴ 3 93 ѴИН393Ѵ9 ‘ЯЭ 4А4ѴІ1 ИА
V V |	|Ѵ	V
I ѵЕ Я И11И339О1 зрзѵк 4ІѴ01, я иілзяЕи Ц.Ѵ39ОИ И 'ЗЯЗІ,
________________________________________________	______ I
*		і |У "
II ОЯИ 31. Ао^ИЯ ИНН 33 ОЯИ ’ИЯН 49 31,3(1 и 4ІѴПО93 ЧІѴОІѴЛО
ИНЗШ зѴк^І 01 49ѴІП14ѴЗ ИѴЯ.ЗЗЭ 393 ЗИЯѴ1, -01Я09А
«-	АЖ4	|	V	\
иаиэАоіои 31. И41. И 'ЯѴІРзЕ И ОЭН '
ц	и	У Г-
»- |Ѵ и	и	№	-ІІ»
•ѵѵэиіііі оіѵѵні^.ярі ѵинзііічЛя чіѵзэн ояи зіѵ иАоѵіѵон ииязэ
•ихѵіѵ Езэ •ихѵіі’экікі ічяАоіѵ яічіоініѵ иііі
<2,	/	и	і
ЗЯ 3^1343 И1,ѴІѴЭИ(І|І ИІРИИнЕ1|.ѴЭ93 иііізѵя иіѵи
•ѵя т чіічнірэ ияіэіѵниіііі
оіЭл 141,3 рі ’пЬі|.9т
ѵЕэ(Ь ЧИ’ЗЯЗОН и
01 ИЭОІѴ І],1,ѴѴ0Н 49 393И ѵзд зніѵ этѵѴ^доіі 393ЯНОИ • Аоіѵо93нѵиі.5і()Х Аояілчтчѵэ
изн ѵннзкАоѵн ИІ.
“ <
ззэ.ьэіѵз и ’зодз
т чхѵіѵи
• изѵѵя
ѵилмн
V	V
... ._........................................ .. ____ ЧѴИІІО91.ЧЗ Я 09 ИЧА ’ ч\и Я
°	и ч	«	г-*	'і'
чяиѵзэ чя ояи •ѵязнзѵиѵѵі ѵѴоЛ ззннѵііЗоі иіііѵіоніѵ АоязАоіѵ иинѴѵѵі ИА иѵ Хѵѵі
Г-*	|Ѵ	П	у	X •-
ЗН ѵЬЛі Аоіѵз ѴІІ191901 ИЧЗ 4НИНѴЗѴИѴѴ1 ЗІѴ И93ОѴ49 ИЯО93 ’іАіАоі) 49 ОМИ ' ЗИ^Ѵ
НѴйЗѴѴ ^.НІѴ ^.АЯѴ 01 ’ИЯОЭЭ ИІІ(1)1 ЗкЭР И •ЗЗЗКѴѴИ ЯО93 Аоъѵѵон 49 зѴн И ’ЗЭЗЗ
ѴН ЯО93 ІЧ&М ѵсі&ѵ^ И Ч(Чі ЗЗѴ99,Н1Еѵ(і Ѵ101, • 3933 ИІІ10ІѴ0Н ЗП1010ІѴ зн ояи
«'Xе-!	*С
итѵэ иЕоэ чхАоз иэояѵя ’ічніѵАоЕзэ Линиоячіія ииніііоіѵзн зкиннояѵЕзэ и зэиіл
V	а	V	—	Г*
• ИѴ9Ѵ0Ѵ И Аоноѵонѵ ЗП1И<ІО91,43 ЗЯЗИ • Аоіѵз ѴІИ9І49 этѵѵѴя.яоп
, ,и	. ІМ	|Ѵ	х	I
<	-Ъ	ІМ	іѵ	х	• • I
•Ао^і 4я зтоѴзя и ѵяХ ѵяиніѵ зиязАоіѵ зтіѵчЕчд и чііоячз чзчя ияэ<Ці ічіАоѵз и
г-	41»	X	—
АонЕзЭ 49 39339 49 ЗЯЗ ГИѴЯѵЗѵ ’ чХѵіІЦ 013
‘ Н093 Ч5ѴІ0ІІ ИІ'Ні) ИПІэНт И • Л?П1У]ЛІП1
41,ЗН 01 • ЗкИНг(1ОІѴЗН II ЗкИН1,(11>3 01 ЗкзЗ ЧяХ 393 чминіѵ • Аоіѵзоіѵ Ао.юя ззит
ИН0Ѵ90И ѴѴ 33 ИІѴ ИѴ ѴІІ139О1 ЗН И ' ѴОІѴ ОяАоіѴН ЯИ101Э1 01 Аоіі’01,3 49 Ч(Н|
у	.....
иічннояѵЕзэ 3(1 И •
II
зиз(1зи зтя^Гиэ оѴяі, зяз зиз яояз
И('о91,43 И ЯИЧ ѵЕ ѴНОѴОІІѴ зЕ'І(І9О1І и
— 339
ЕДИНЪ ІО
Гі власти
кк слоу
ЛЮЕ НЛІЕ
яри ГілИ пррц’І;
И ВЛАСТИ ЗЛИЕ споусти ІИГНК Гі ПОЖЕЗИ и^к
НН^К. И ТОЛІК ЧАС'Іі СНИДЕ ІИГНК СК НБСЕ. I
ЗЛОЛІКІСЛКНИЕ Гі слоугкі И)(Ь. ІАКО ДО ПЕТК тисоуірь. н
ГАЛІК ЛІЛЮ БИ СЕ ПОЖИТЕ И ІИЦІЭ 1) /ПАЛО ДА ПОЛІЛЮСЕ Боу ЛІОЕ/ИОу 3А
НКІЕ ЛЮ. ІДКО вижоу ЛІНІИГИЕ ЛЮДИ ІЖЕ )(ОТЕ вѢрѢвАТИ уоу ЛІОЕЛЮу И
СЛАВИТИ. И ВКЗД'Ьк роуцѢ НА НБО Н рЕ ГН БЕ ЛІОН ІАКОЖЕ при НАВА^ОНОСОрН
ЦрН БЕЗАКОНЕЛІЬ ПОрАЗН ТЕЛО ЗЛАТО НД ПОЛИ ДЕНрАЛІЛК ПОПАЛИ ЗЛОЛІКІСЛКНИЕ
слоугкі ЦрЕВИ. И ННГА ЛІЛЮ ТЕ ГН полілоуи ЛІЕ призри НА рАКА СВОЕГО ГЕІИГНД.
И ДЛИ ЛІИ ДАрА ПрОШЕНИА ЛІОЕГО ИЖЕ ПрОШОу ТЕБЕ. ДА ІЖЕ ВСАКК ЧЛВКК бѢроуЕТК
БЬ НЛІЕ ТВОЕ И ^ОЦІЕТЬ СЛАВИТИ ПАЛІЕТК ЛЮЮ. И НДрЕ НЛІЕ рДБА ТВОЕГО Г6Ш
ГИА. ПОЛЮ3Н ЕЛЮу ГИ. БСАКЫЕ НЕДОуГЫ ЕГО ДШЕВНЫК И Т'ЕлЕСННЕ НСЦ'ЕлИ ЕЛЮу.
И СК^рАНИ И1(К Ш СКБЛАЗНИ ДИАВОЛЕ. ДА ПРОСЛАВЛЕНО БОуДЕТ ПЛІЕ ТВОЕ ВК В'ІІКЫ
ДЛІНК. И СКОНЧДВШОу Елюу ЛІЛТбоу. И БЫ ГЛА СК НБСЕ ГЛК ГрЕДЫ ДОАБрЫ /ИНИЧЕ
ЛЮИ Г6ШГН6 . гако оуслышднд БЫ ЛІЛТВА твога. И ТОГА стый пристоупи кк
слоугдлік. И рЕ ТВорИТЕ БрАТИА ПОВЕлѢнНАА ВА.ИК. И ПрИСТОуПН ЕДИНК Ш НИ^К.
И оусѣкноу СТГО. И СКОНЧАВШЕ ПОВЕлѢнИЮ ЦрА 6Е3АКОННАГО. И ПОВЕЛИ
НЕЧКСТНВИ тѣло ЕГО СКЖЕІ|ІН. И НЕСТИ НА ГОроу ВЫСОКОу. И В'ІІТрОЛІК рАЗНЕСТИ
и створишс слоугы гако же повелѢнио бы илік и скончасе лТние стго ліцд
А При. КГ. ДНК. ІИ БСЕЛІК ГД БА СЛАВЕПІЕ. ВК Е'ІІКЫ вѢкоЛІК. АЛІИ К. А/ІІН К. А/ІіНК.
I; иждеже іікткдесеч’никы СВОЕ ННІ.І НЛ СИ^К ЗЛ0ЧКСТИГ.ЫИ\К црк
............	" - -	,. ДА НЕ ОуЫІІГНЕТК НИ
ЧАС'ІІ СНИДЕ ІИГНК СК НБСЕ. И НЖЕЖЕ БЕ3АКОННЫИ Црк
И ПАКЫ рЕ СТЫИ
• СТГО ЛІЦА
СЛАВЕЦІЕ . ВК вѢкКІ вѢкоЛІК . АЛІИК . ІІІНК . АЛІНК .
Д. 237 об. Г Ж Е Б К СТКІИ^КІОЦА нашего 7 ш а ДА Лі АС кина слово
НА 6 Л Г Обѣ ір Е Н И К ПрѢсТЫК В Л Ч ЦЕ НАШЕ БЦА Н ПрНО Д В КІ ЛІ А р И Е .
Нач. ннгашнолюу чтноліоу и цркско/іюу СКБрАНИЮ. свѣтло/іюу н прѣчюдно
люу ВКСПОЛІННАНИЮ .
Л. 248. слово
Апокрифическое
приписанное Іоанну Богослову, въ Греческомъ подлинникѣ издано іТи-
шепдорфомъ въ -Аросаіурзев аросгурЬае (Ьірзіае. 1866 г., стр. 70—94).
По Славянской рукописи XIV вѣка, юсоваго письма, издано И. И.
Срезпевскимъ въ его изслѣдованіи «Древніе славянскіе памятники юсо-
ваго письма» (СПб. 1868 г., стр. 186—178; 406—416); а по спискамъ
русскимъ XV—XVI вѣка издано въ Памятникахъ отреченной русской
литературы, Н. С. Тихонравова, т. П, стр. 174—192*.
Списокъ описываемаго собранія относится къ сербской редакціи,
доселѣ неизвѣстной и въ высшей степени важной для возстановленія
текста старославянскаго перевода сказанія.
По ВКЗНЕСЕНИ ГД НАШЕГО ?А у Д . А3К ІІѴАНК ВКШКШОу ЛІИ НА ГОроу ^,АВОр
СКОуЮ. НА НКИ ЖЕ прСТОК СВОЕ БЖКСТВО ПОКА3Д НАЛІК ІІ СЛДБОу СВОЕГО БЖТВА
СТГО ІіИАННА БГОСЛОВА 1)...
сказаніе это, о второмъ пришествіи Христовѣ,
) Остальныя слова заглавія стерлись отъ времени.
340 —
. НЕЛЮІ оуЦІИЛІК 114,11:. зр’к'ГИ. Гі НАДЕРИ),ПК НИЦІ. ПА 3ЕЛІЛІС . ККШкШОу ЛІИ Іы
ді'ксто то Гі ккзр'к^к шчиліа нл нко. Гі поліліфЕ гоу глк. ги 7с оуслы
!ІИ ЛИ. И СПОКИ ЛІЕ рАІІА ТВОЕГО КЫТИ. ОуСЛкІШИ ГИ ГЛД ЛЮИ И НАОуЧИ ЛІЕ
ІО ПрИШЕС ГНИ ТВОК. ЕГД ^ОЦІЕШИ ПрИИТИ НД 3ЕЛІЛН ЧТО ^ОЦІЕТк НВО И ЗЕЛІЛИ
гі СЛНЦЕ И ЛІ'ксЕЦІ. Гі ЗВ'ІЗИ. В'ІІДЕ КІО ИКО ПОСЛОуШАЕШИ рдвд СВОЕГО. Гі сктво
рИ ПО ЛІЛ'І'И Ч'ВОКИ Гі по ліншжсткоу 1|ІЕДрШТЬ твой. Й Пр'ккЙ 3 ДНИ ЛІИСЛЕ.
Гі ПОСЕЛИ. ШКЛАКк СВ'кткЛк ВКС^ИТЕ ЛІЕ. И ПОСТДВН ЛІЕ Пр'К ЛИЦЕЛІк ГДНИЛІк.
И слыша^і. глд глиціи "ліи. кьзри ішд нд нко, Гі рдзоулѵки. вкзр'к^к же й
рдзоулі'к^к и кидѣ^к икса ГбвркстА ис^ождаше из’кбкноутрь. нкск кон'к дролідти
г.лгооу^днид лініогд. и видгкник ск'ктд лініогдд 3‘кло. пдче слкнцд скѣтлѣишД'.
И ПДКкІ СЛкІШД)(І. ГЛД ГЛНЦІК Вкзри ПрАКЕДНкІИ ІШДНЕ НД НКО ШЧИЛІА И ВкЗ... 2)
И КИД'І^Н КНИГЫ ЛЕЖОуЦІЕЕ ПО нвси. и 3 ГОрА ТЛкСТОТД И\'к. ДЛІ.ГОТИ и^
ЖЕ «улік ЧЛЧКкІ НЕ ЛІОЖЕТк рАЗОуЛІ'ктИ . Гілгкуоу ЖЕ 3 ПЕЧД. И р'І^К ги «услкіши
ГЛД рДСА ТВОЕГО И и>Ку»И ЛІИ ЧТО К ГІИСДНИК КІ. ііНИГД](К СИ^К. И СЛЫШАСЬ глд
ГЛИЦІИ ЛІИ. СЛкІШИ ПрАКЕДНЫ ІІОАНЕ. СИЕ КНИГкІ ІЖЕ КИДИІІІИ Гі В Нгіук К ПИСАНО
ВСЕ ІЖЕ НА НВСИ Гі НА 3ЕЛІЛИ. И БІ. КЕЗНД^к. И ВСДКОИ ВЕЦІИ члкчскои и ссуди
ІірДКЕДНкІ. И Р'куі. КОГА ^ОТЕТк СИІД ВИТИ. И ЧТО ПрИНЕСОуТк КрѢліЕНИ Ч’ДА
Гі СЛкІША^!. ГЛД ГЛІОЦІИ ЛІИ. СЛкІШИ ПрАКЕНкІИ ІІОАНЕ. ВІ. КрѢліЕНИ ТАА ^ОЦІЕТк
КИТИ ІОКИЛИІА ПШЕНИЦЕ и ВИНА ЛІНІОГО іако ЖЕ НТ КИЛО НА ЗЕЛІЛИ НИКОГА ЖЕ
ни ^оціетк ккіти дондеже приидоутк врѣліЕнга ТДД. ТОГА КЛАСк ПоуСЧ'ИЧ'к ІЮ
И грозк скткоритв
I НИ КОКЕЛК
ЛІ'кроу КИНА. И ПДКкІ ГЛА^к ГИ Д ПОТОЛІІ. ЧТО ^ОЦІЕШИ СкТКО
‘“е"	*-•	X	*	А яі	ггт |
................. ............... * -••• ---------! импгі’ниіаі
. Й ПАКкІ ГЛД^к Ішіри ЛІИ ГИ ДД КИЖОу КД
ГЛНІІИІ ЛІИ СЛкІШИ ПрАКЕДНкІИ ІШАНЕ. К КИД'кнИКЕ ЛИПА
\	Я	лГ	I	л | 3,	Л \	АІ
ГАДКИ ЕГО	ШСТрИ	ІАКО	И СТр'КЛИ. И	К'ЕЖИ	ЕГО	ІАКО	И
д дроугоЕ гако
1 п >
ІЮКк К.
ЕГО ЛірАЧНО.
КЕПроу ДИВИИ
Гі ЛкВОВО. 3«уки ЕЛЮу ПЕДИИ. ПркСТИ ЕЛЮу ІАКО и
ДИ. И НА ЛИЦИ ЕГО ПИШЕТк ДНТИДОкСТК.
КЕЛК ПІПЕНИЦЕ. II Л03А ЛІАТИЦА рОДИТк ТИСвуКИ ГрОЗДОВк.
ЛІ'кроу КИНА. А Кк ПрИИДОуЦІЕК Л'кто НЕ ІПКрЕЦІЕТСЕ ПО КСЕИ ЗЕЛІЛИ
ІІШЕНИЦЕ. НИ С '
0ТГИ. СЛкІІПД ГЛА ГЛИЦІИ ЛІИ СЛкІШИ ПрАКЕДНкІИ ІШАНЕ. ТОГА ІАКИТСЕ
ІПЛОуЧЕНИ Кк тлюу ГЛЕЛІИ ДНТИ^ркСТк. Г -........
СЛкІША ГЛА г“
А КЛАСИ
. ОКО ЕГО ДЕСНО ІАКО И ЗВѢЗДА соутрд ИС^ОДЕЦІИга.
СркПк. СТОПА НОГ«у ЁГО К ПЕ
КкЗНЕСЕТСЕ Й *  '
нво лі'кдно.
СКркІН ШВЛДКкІ
пдккі р'к^к ги колиію л'ктк
4 СЛкІШИ ПрАВЕДНкІ
л'ктд гако и .г.
ДО НВСЕ
И СТВО[>ИТк Лкікоу НД ПрАКЕДНкІЕ. И ТОГА СкТКОроу
поуститк НД ЗЕЛІЛИ И ЗАТВОРУ Кр'кпО К'ктркНН. И
НИИ ЗЕЛІЛИ ДА НИ В'ктрн ВКЗК'квАЕТк НД ЗЕЛІЛИ. й
^ОЦІЕШИ СИЕ творити НА 3ЕЛІЛИ. И СЛкІША ГЛД ГЛИЦЮу з) ЛІИ
ІІПДНЕ. Вк Г Л'кто КОуДЕТЬ Вр'кліЕНІА ТОГО. Й Сктворн. г.
ДО АДА СНИДЕ
ДА НИ росоу
вк посл'кд
и ниже, озпа-
2) Отмѣченное точками, какъ въ этомъ мѣстѣ, такъ
чаетъ, что въ рукописи не достаетъ одного или нѣсколькихъ словъ.
Пробѣлы эти произошли частію отъ неосторожнаго обрѣза листовъ,
частію отъ того, что послѣдніе три листа рукописи сильно пострадали
по краямъ отъ сырости и времени, з) Слѣдуетъ читать: глнціь .
341
ліііе. іако и чри нели три дни. и три дни ідко и чои члси. и чри члсгі
гако и ч ри чркчи. іако же ре прѣже прркк днк. прѣстолк его нд зеліли
покркже. оуліллилк еси дни кр'кліеніа его. шклиідлк еси его стоудолік. тогд
пойми илию и ено^д шкличеннддго Гі покджоутк его лкжд соуцід лкца. Гі тога
">	...	.....ь...	.« рё прркк днк тогд вкзложетк нд шл
ККІТИ. СЛКІШДДК
ч’огд изкліретк ксака кецік члкчд. и не
коудетк члккд жикд по зеліли. и р'І^к Ти а потолік что. слкішд глд глицюу
ліи слкіши пракеднкіи і'шдне. тога пошли дгглкі люе. н ккзлюутк рога шкн'і
лежоуціддго нд шклаіу^к. и низидоутк ккнДидоу нкск. Гі ккстроукитд ліи^дилк и
гдоуріилк кк рогк тк. іако же ре пр’кже дкдк глдсолск троукм рождни. и оуслкі
шоутк глд троукнкі ш конца Гі до конца ккселенние. Гі ш глТ того потресетсе
кса зелмса. іакоже к пр'кже рённо. по глдсолік троукнкіилік вкстанетк всд твдрк.
тогд вкітанетк всдкд в'кці члкчд ш конца и до конца кксел'Ьнник. и паки вкпро
си^к глк Ти «уліреши ли «) ш аддлід до того дне. жикоуціе вк дд^ ш в4кд шного.
и дроузи оуліершее влизк кончиноу коупно ли кси вкскрсноутк. слкішд^к гла глиціи
ліи. слиши пракеднкіи ішлне. всдкд к'кцік члкчскаа вк. л. тное л'Ето вкскрсноутк.
и паккі вкпросй люужксккіи полк и женсккіи ш оуліершй стариё а дроузи инкі
д трети лілддн кк ккскрсеник кдци вкскрсноутк. слкіша^к глд глицюу ліи слкі
х	*	1	"	нк соутк
ПАДКОСТИ
нк кси ёдинелік шкрдзолік ста
ккскрноу все веціи члкчксккік.
посдгдитк, нк соу іако аТгли
Гіли
оукиитк и^к на жертккниц'к^к. ідкоже
тдрк ткои телцд. Гі паккі глд^к ги а
гла глиціи ліи слкіши прдкенкіи ішлне.
коудетк члена жикд по зеліли. 1
потолік что ^оціетк
ши пракени ішане . гако и пчели н4ісоу рдзлоучни едина ш дроугк.
кси коупно кк единк шкрдзк и тдко -коудетк ккскрТние тоу кш нЧ?
ни чркліности ни люуринд ни различила лица.	"
ноутк и ёдинілік ккзрлстолік. гако кесплктнкіи
гако же пр’кже рё ккскрсенига ни женетсе ни
г,жий. Гі пдккі р-Іі Ти естли кк лінр*к шнолік позндние дроугк дроуга. Гіли
кра крата или шцк чедд скоса, или кксполіеноутисе долюкк г.кікшии^к, или села
Гіли виногрдди. слкішд^к глд глицюу ліи	?.... "...*	"
пр'кже дкдк. поліеноу оуко іако пркстк еслік
іако цк'Ьгк селни тако дд шцкктТ. ідко	-
толюу лі'кстд скоего,
погикноутк ксд полікшілениіа и^к.
^оціеши скткорити. слишд
дгглкі и ккзклюутк нд зеліли ксе слдкник и
_ X	**	а 1	пі
Гі непознаетк к
днк
кк тк
пі-^
слкіши прлкеднкіи ішлне. іако же рГ
1 члккк. ідко и трд дни его.
,цк проидетк кк нелік
и ккзкрдтич'се вк
....... . и
ГЛА ГЛИЦІИ ЛІИ слиши
р'К ГИ л I
прлкеднкіи
чтнкік икони
не коудетк.
Зелілю свои.
ПОТОЛІК что
ішлне. тога
I И Ч'І'ЬНЫК
пошли	_	_
сксоуди цркокниЕ. и чч‘нкіэ цркокнкік книгкі. й ксд нл шблац'К вкзнесоу икса,
и повели ккзеч’и ч'Інкіи кртк келиккіи. нд нклік же простр'Цк роуцД люи.
Гі кси чиноке дгглкстн поклонечте елюу. тогд ккзнесоутсе прдКЕДници нд шклд
'	1	соу лоукдккі иже кк кезнд^к
вкпросй Ти
тога пошли
ц^к кк ср'Ьгеник гни.
Гі на ЗЕЛІЛИ. ІірНЛ'ІКІЕЧ'КСЕ
а потолік что. слкіша^к
Гі тсгд изидоуч'к кк г " ..........
кнез’клік свойлік антидокстолік. Гі паки
гла глиціи ліи слкіши прАкеднкіи ішлне.
О Должно читать: оуліркшии.
1 гглм люе и зджегоу зеліли. и
лдкктк. и изгоретк гори келиккік
рнтк кедко дкижоуірексе по зеліли.
коудетк нд лици зеліли ничего гке дкижоуціе йсе. пАКкі ккпроси^к
.................~........................... *	" тегд і
«Згореті. хсиаі.і . іііслік ’ніцгуціи и
и клліение. и коутк ксі.ікон прау». и
и кедкд птица пероуціидсе но АЙероу
. ГИ А П0Т0Л1К
іѵпечдтетсе д.
к'ктри келици. и рдзк'кйтк все гр'к^кі
сн'кгк, и коудТ зеліли ідко й
ни КАліенига. нк квудетк лице зелілкно
Гі трдпезА. и Б'клд гако н сн'кгк. и
лг
иуго
и не
ПрДКеДНКІИ І’іѴАНе.
^дртнА.
прѣ ТОБОЙ ГИ. нѣ НА лін'к гр'к^д ни скнркни. нк оукіѵ ЧИСТА
I	‘о’	А л	»	“	-	~
оув'клисе. й пакк рТ кедко докро йсплкни’гсе. соутк стркптнкд
іѵстри поути КК ГЛАДКИе. оу'зритк ККСАКАА ПЛК епденик Ч’КОК ке
іѵчиститсе кед зеліли и исплкнитсе слгооу^днИА пониже
і скнидетк чтнкіи кртк Гі лініѵжкстко дгглк прѣ
, X лі
что. слкіша^к глд глиціи ліи. елкіши
ткркди кк йсточение и изидоутк. д.
ІО зелілк. и оук'клитсе зелілга гако и
нейлюуціи еккрьнн, ни гори ни ^лкліи
ш ккстокд и до здпд равна гако
рдзгоритсе срце зелілкноэ и нкзоупиктк зелілга кк лін'к глиціи ліи двои ёслік
прѣ тобой ги. нѣ нд лін'к гр'Ь^д ни еккркни. нк оукіѵ чистд кслік, гакоже
пр'кже ре прркк днк. ібкропише ліе исофолік іѵчицюусе. іѵліиёши ліе пдче сн'кгд
‘........... ------- ------ ------- •—	----- ------------ кк ирдкдд и
ЛЮЙ. Й ПДККІ
Р'кдк. ги д потолік что ^оціеши скткорити. СЛКШІА^К гдд глиціи, елкіши прд
кеднкіи І'іѵане. тогд г"--------*	-  ~	_	--------- ---------
^ОЦІ^ снити нд ни. тогд
лінои. гакоже пр'кже р'к^к й тогд гакитсе зндліенин сна члкчскадго ск нксе.
ск силой и слдкой ліншгой. тогд «узретк непрдкедндд д'клд Д'клдтели ск слоу
гдліи скоиліи. нкскркжецюутк зоукиліи скоиліи кси нечистии доуси. нкскгноутк
кк кр'кги. Гі тогд некидилюи сі’лой дркжиліи соутк. не йлюуціе кдлю оук'кгн^
ти. глиціе ге к сі’лд ткога. іо како ннга пр'клксти^іѵсе. и іѵстоупи^іѵ елдккі
кжик. иже илгк^іѵ іѵ него, сё трети нудити ндлік н ксеи кеціи члкчсіукн.
іо горе ндлік гако кк т’ліоу кролі'кшни послет ни. и пдккі рѣ ги д потолік
что. елкішд^к глд глиціи елкіши прдкеднкіи ііѵдне тогд пошли дгглд
и ккзоупиктк глсолік нелиелік глк елкіши зеліл'к и кр'кпл'кисе. гк нд
"	> посл'кднкіи^к. и тогд по
дгглксти й др^дгглксти
и коудетк гокорк келикк
коудетк стрд^к Гі оуждск
ЛІ
ІѴ НБСК .
те ск^о
дитк. и «услкішитсе гла аггла того, ш конца до
дкигноутсе ксе сі'лкі нкенкіе. Гі кси чиноке "
шчити ^ереунилік ш конца Гі до конца нкск
ннсе^к и подкигноучче ккнезддпоу нбсник сй. и
нгк^к Аггл'к^к. и тога рдзроушдйтсе нксд іѵ
и снидоутк на зеліли лініѵжстко дгглк кесчислкно.
і]ід нкндд. и скнес^тк кандила и ксе іілгооурние. и скнесоутк ккішнкіи іерллік
гако нек'кетоу пр'коукрАшенноуи. тогд изидоутк прѣ лінои тліи тліаліи дгглк
Гі Ар^Агглк носеціе пр'кетолк люи поиціе. стк. с. Т. кси едкдіѵ. исплкнк нііо
и зелілга слаки его. и тогд йзидетк ск силой Гі ск сланой лініѵгои. Гі оузр.ч
ліо кедкого гредоуціАдго. и поклонечте кса кол'кнд нбснда и зелілкидд й пр'к
испонкіидк. и тога шеч’дноутк икса ткціа й скнесоутк нд зеліли кедкоу кецік
ЧЛКЧИ. Й КСДКК Д^К ЛОуКАКИИ СК АНТИ^рКСТОЛІК. й стдноутк КСИ прѣ ЛІНОИ НАЗИ
іѵкр'кліенени. Гі пакбі р'кук ги цю \очечк икса іако одна юстдноутк. г
и лоунл й лі'кеецк. елкішд глд глиціи діи елмши прлкеднкін і’іѵдне. ні>зреук
И ЛІНІѴГО
НА
нд
ККСТОКА СЛНЦА Гі ДО ЗАПАДА,
н тога іѵкркзоутсе скроки
X „ '*>
іѵстАноутк. елні^е
и
343
ЦИЛ'І’Х1' АЧІКіуі.
ІНИрШЕК . 3 . ГО(Ж II ПОВЕЛИ
. Гі рЕКоуЧ’ ЛІИ ВСА ЛІНШЖЬСТВА ДГГЛЬ ЛІОИ^Ь ДА ВАДАИТСЕ
Д. |>ОГЕ И,ІІоуі|ІА. И Ч'ОГДА ПОВЕЛИ КНИГА-ПК ІЖЕ ВІІдѢ ІШАНЕ
лгньіру стати іір'І? лінши. и положоу КНИГИ Пр'ІІ
: КНИГИ АГНЫ^
ЛІНОИ. II рЕКоуЧ’ ЛІИ ВСА ЛІНШЖЬСТВА ДГГЛЬ ЛІОИ^Ь ДА ВАДАИТСЕ I
СЕЛ«у. Гі (ІЛЗГНЕч'сЕ П(ІЬВАА ПЕЧАТЬ. И СПАДНОу ЗвѢзіі Ш КОНКЦК Гі ДО КОНКЦЬ
И СКрИЕТСЕ ЛОунД И К ТОЛЮу НЕ ЕОудЕТЬ.
’ И ТОГА НЕ ЕОуДЕТЬ
л4 X X ‘
ЕГА (ІДЗГНЕТСЕ. Д.
ІАКО ЖЕ рТ ПАуЛЬ
ВСЕЛЕННИК. ЕГА (іАЗГН'кч’СЕ. В. ПЕЧАТЬ. I.............
ЕГД (МЗГН'ІѴГСЕ. Г. ПЕЧАТЬ Гі ЗАТВО(>ИТСЕ СЛНЧНЫН СвѢтК.
СВ'ЬгА. НИ ТОПЛОСТНО (ЗІС) СЛНЧННЕ НА ЛИіуЕ ВСЕЕ ЗЕЛІЛИ.
п	X к л	ЛІ	ЛІ
ПЕЧАТЬ. И [ІДСИІІЛИТСЕ ИКСА. И КОуДЕТЬ АИЕ[Ж НЕОуК(ІДШЕНЬ .
АПЛЬ. Д'Ьд (ІОуКОу ТВОКИ СОутЬ ИКСА И ТА ПОГИЕНОуТЬ. ТМ ЖЕ ПрЕБЫВАЕШН.
СГД . . .ГНЕТСЕ 5). 6- ПЕЧАТЬ. ШК(ІНИТСЕ С0уДШ(ІЕ
нднЕсоутк поучи..........	... А *
ГН'ктСЕ
. . СКЫК о) . 6ГА ^АЗГН'ЬгСЕ . 3. ПЕЧАТЬ ШК .
ГИ КОИ ЕЗЕЦН ПркжЕ 6ЫІ[І0ШЕ . . . . И [>Е ДОуСІІ НЕЧТИ СЬ АНТН^Ь . . .
ВЕЛИ ІІЛІК НТК ВК тліоу кроліѣшнноуи. И |»'іі ГИ ГЕ К ТЛІА К(ЮЛгкшНАА
ЛІИ СЛМШИ ПрАКЕДКНМИ ІШАНЕ ІАКОЖЕ ЛІОЖЕТК ЛЮуЖК. Л. Л'ктКН ВК3ЕТН КАЛІЕНЬ Про
чивоу сіл'к свокй Й ККК(ЖЖЕТК вк глоукнноу Н ЗА. Г. Л'ктА НЕ ЛІОЖЕТК ПЕНИТИ
вк дно. Гі толика к ч*лід КрОЛІ'кшНАА. И Р'Ь^К ГИ А ПОТОЛІК ЧТО. КИ ЕЗКІКЬ
ВКПроШЕНК ЕОудЕТЬ. Гі рТ ЛІИ ВЫІ|>ОШЕНЬ ВОуДЕТЬ рОДК ІЖЕ Ш АДАЛ1Е . ТжЕ К'к
роВАШЕ ВК СЛНЦЕ Гі ВК 3ВѢ3И И ВЬ СрЕСЕ^К СТОуіО бѢрОу ШСКВрЬНИШЕ. НЕ В'ІруИІ^ІЕ
....... ............... " 171 ' •"	“ ............................. К	ВК АДК.
ІАКОЖЕ рЕ'ІЕ ПрЕЖЕ П^КК ДВЬ. ВКЗВрАТЕТСЕ Г^ѢшНІПрІ ВК АДЬ. Гі ВСН Е3ЫЦЫ
ЗАВМВАИІ|ІЕИ КА. Г< рТІ ГИ КОИ ВЬП[ІОШЕНИ ^ОтѢтК КИТИ. СЛЫША ГЛА (|'ЛИ)і|ІИ
ЛІІІ СЛЫШИ ПрАВЕДНЫИ І'ШАНЕ ВКП()ОШЕНЬ КОудЕЧ* рОДК вурЕИСКЫ. ВКНЖЕ ”
ЗЛОД'Еа на кртѣ ПрИГВОЗДИШЕ.	"	ь
выти. гако
'о'	А
Іірркі» двк.
рГ. ЕЛИКО КЕЗАКОНИК СКТВО^ИШЕ. И НЕЗАКОННО погикноутк. .
ЧТО ИЖЕ К|ЖІ|1ЕННК ІірНКЛІШЕ. (Гі слы)шд ГЛА ГЛИЦІИ ЛІИ. СЛЫШИ
ІШАНЕ .... ВКПрОШЕНК КОуДЕТК (10 ^(ІИСТИЛНСКЫИ............. Крі|ІЕНИИ
тога повели агглш ..........утк к>) прАВЕдникы ш іукшннкь И .
ІірЛКЕДННЦИ гако И ДГГЛЫ И СТА .... оуи ЛІЕНЕ. И П|10СВКТЕЧ'СЕ ІАКО
ІАКОЖЕ ВИДІІШИ ЗБ'кзіі ІШАНЕ НКСНЫ6 ИКО 6СИ ВК ЕДІІНК ШК[>АЗК СОутЬ.
Сб'ктд (1АВНА НЕ Гьпоутк. ШВИ СВ'ктЛЫИ ШВИ ТЕЛІНИ. ТАКО К Ш П(>АВЕДНЫН^К
Н Ш іукшныи^к. П[>АВЕДКНИЦН просвктоутсЕ гако СЛНЦЕ, А гркшннірі П0Л1(>АЧЕНИ
коудоутк. іі р'Ь^к ги вкси ли эдйстиане вь Еднн«у лнук«у попдвуть. црнк II
(ідтрнлрен оукози н КОГАТИ. СЛЫША ГЛА ГЛИірнЙ ЛІИ. СЛЫШИ П[ІАВЕДКНЫИ ІШАНЕ. ІАКО
ЖЕ (1Е П(ІііК ДВК. Т(ІЬП'кнИК оукогми НЕ ПОГИКНЕТЬ ДО КОНІ^А. ІЖЕ Ш Ц(>И И Ш ПА
ТрііАрС'к^К . ПОГНАНП коуть гако И ЧЕТВЕ()0Н03Н II вьсплдчоутсЕ гако И ЛІЛАДЕНІ^И.
столпу ВКСКЛСЕННИ. НИ ВЬ ШІІА И СНА Гі СТГО Д^А . ТОГА ПОШЛИ
лі	ъ- Я"	і	-
5, ПЕЧАТЬ.
7) И
. в) ПО
л\е іако
. И ()Ѣ ГИ ДА ВЬ КОК ЛгксТО 1(ОТЕТК ШЛОуЧЕНИ
СКТВО[ІИШЕ ТЕКЕ. СИЖЕ ПОСЛАНИ КОуТЬ ВЬ Пр'кисПОНАА. ІАКОЖЕ рЕЧЕ
ВК3ВАШЕ И НЕ К'к (ИСАИ Н^Ь КК ГО у НЕ «УСЛЫША К. Гі ПАКЫ ДИЛЬ
‘	. . 9) р4і. А (II
ПрАВЕНЫИ
приміше.
. . . уть
Гі слнце .
ИВИН
в) Слѣдуетъ читать: ^дзгнетсе. в) Слѣдуетъ читать: поучинм люрьекык.
ч) Слѣдуетъ читать: шкрмЕтсА ддь. «) Слѣдуетъ читать: ск Антри^ьстоліь
и тогда, о) Слѣдуетъ читать: Гі пакы (>і;. 10) Слѣдуетъ читать: нзкЕ^уть.
гл |іл^'кл«'гсЕ іукипкіцн кь
п	і гй
кк шгнкноуіо р'ккоу. шви кк чрчкг
Гі ч егд |ідз'кл«ч сЕ гр’кішііпуі кк люукоу. шви
нЕоусипдюі|іи. шви вк седлюоусткіи клдденкцк. кк тик люуккі рлзд'клет’СЕ і'р’кш
НИЦИ. Гі р'І^К І’ІІ . А ПрДКЕНИі^И ГЕ СЕ ДОТЕЧ Ь Г’
СЛКІШИ ПрАКЕДНКІІІ ІШДНЕ. ШКріІКч’сЕ рДИ И БОуДЕТК
ПрДКЕДКНІНрі СК ДГГЛИ НЕрДЗЛОуЧНО. ”	'
ВКДКОріІЧ’И. СЛКІШДЛК ГЛД ГЛИЦІИ,
\ ксд зелілга рдклік. и коутк
ПрАКЕДКНІНрі СК ДГГЛИ НЕрДЗЛОуЧНО. ІАКО ЖЕ Пр'ЬкЕ рЕ Д1(К СТКІИ. ПрДКЕДНИІрІ
ккзвеселечсе іі ндсл4;детк зелілю кк в'кки в'ккд НД НЕИ. и р'к ги колико к
ЛІНШЖСТВО ДІТЛК. Гі колііко члкчско. КОН^К к ВОЛЕ. СЛКІШДДК ГЛД ГЛИІ|ІИ ЛІИ
СЛКІШИ ГірДВЕДНКІИ ІШ4ДНЕ. КОЛИКО К ЧИСЛО ДГГЛСКОЕ ТОЛНКО и члкчское. ІЛКО ЖЕ
пр'кжЕ ре прркх ДВК. ПОСТАКДКНК сн по числоу А Г ГЛК БЖИ Пр'іГлИ
езиколік. и) и р'к ги д потолік что ^оіреши скткорити, кдкокк шнк ліирк
^ОІ|ІЕТІ1 БИТИ.	Ѵ	'
ІШДНЕ. ШТОЛИ
слкіши прлкеднкіи
ни вкзйуднид. НІІ
ПДЛ1АТИ злоу НИ БрАТОНЕНАКИД'кнИга НИ ІІОуДЕТК Д'клА роучнддго. Н'ІІ НЕПрАКЕД
НИ БОЛѢЗНИ рОДІГГЕЛННК ЗД ЧЕДД. Н'ІГ ПЕЧАЛИ ЗЛДТОЛІК НИ
шкри ліи ксд. слкішл
ГЛД ГЛІ01|ІИ
НЕ КоудЕТК БОЛ'кзНК НИ ПЕ'ІДЛК.
ліи.
ни слі>зм
нкік гркдинн.
СрЕБрШЛІК. Н'К Д^Д ЛОуКДВАЛгб. Н'ЕсТК ДИГ4ВОЛД НИ СКЛірКТИ.
вр'кліЕни А'ктк. НИ ЧАСИ '
нч; ноціи ни
днк и пдстнкна едина, гако же пр'кже
Р'Ь^Ь.. гако нник ШВЧЕ Тже не соутк ш ДВОрД СЕГО, тие ЛІЙ побактк привести
И ГАД ЛІОН ОуСАКІШЕТК Гі БЙДЕТК ЕДИНО СТАДО И КДННК ПДСТНрЬ . СЛКІШДЛК ГЛА
сига ксд
НК
ВСЕ
лі
ГЛЮІ|ІИ ЛІИ. СЛКІШИ ПрАВЕНКІИ ІШЛНЕ.
ЕСИ . (I О 'I А 4 41 К
%
ЛІОН ПрТ
ІЖЕ СЛКІШДЛК
вѢрНКІН ЧЛВКШ Д НЕК’крНКІИЛІК ДД НЕ ПроСНПЛЕЛІК кисер
еі|ІЕ ЛІН СЛКІШЕІ|ІЕ НИЗК СКНЕСЕ ЛІЕ ШКЛАКК
. ИЖЕ И4ІАТК книги
СККАИДАКТК .Гілгатк
. еліоу же сака и чк и поклди'кние ші^оу и сноу н столпу цоу.
Т' А	А
скинигалпг.
ДД НЕ ПОПЕрЕТК Й Н0Г4Л1И СКОИЛІИ. Й С” ...................
И ПОСТАВИ ЛІЕ НД ГОрѢ ТДКШрКСіуЬн. БАДЖЕНИ К ДО4ІК тки.
СІК. ІДКО ЕКЕ ре ПрѢжЕ ДНГЛЬ ЛЮБ6И ЛІЕНЕ н словѣск люй
ЖИВОТК КЕЧНН .
Л. 252 об. по^вд кцн игра.
Нач. /ИтН ВЕЗЛІОуЖНДД БІ’ОНЕК'ксТО ВЛЧЦЕ лінроу ВСЕЛЮу ГЖЕ ИЗКД6ЛКННЕ
скоккелік.
163. ТРЕФОЛ 0Г1Й.
М-БСЯЦЫ СЕНТЯБРЬ - ДЕКАБРЬ,
въ листъ, полууставомъ XIV вѣка, въ два столбца, на пер-
гаминѣ, на 200 листахъ.
Половина перваго листа и л. 76-го полуистлѣли. Копца пе сохрани-
лось. Прерывается на 23 Декабря. Па л. 1 об. поздняя запись: «сига кнн
га к^пи сео рд’ишднЕ.» Правописаніе сербское. Для образца его при-
и) Въ спискѣ, изданномъ И. И. Грозненскимъ, читается: «толико
нстк родд члкчд. ІЛКО ЖЕ рЕЧЕ Прро дкдк. ІІОСТДКІІ Пр'кд'клк члк'кколік. по
числоу днТлк кнн. (Древніе славянскіе памятники, стр. 415).
345
водится слѣдующая выписка, интересная и
ничьихъ прѣпій.
ЛІЦД 'ГО. ДІ. днк вкзнТнк чтнддго
ве. по оуддрени. чд. грТть і'ереие.
швлкченкі.и идноее. чтнкіи крть. поюіуе. тро.
полдгдкть его вьноутрь вь сткіліь шлтдры. вТ:
йі]іе слоу. не. непоктсе вьскрно. ннцю. ни
нд ги вьзвд. іб. Й и поеліь стрі. глд з. А
для современныхъ расколь-
и животвореірдго к р т д.
сь еклисидр^о. вь скевофілдкіе
д. спи ги
сті ліѵ.
• З4^- (’4ЗВ'Ь блжнь ліоу.
по. всеоуповдние.
Вртк вьзвиздкліь нд неліьже вкнесенноу ти стрть пр'кчтоую п'кчи повел'к
влить твлри всей, нд толік кіо оувы. нд оувывшддго. оуліры]ікленьі вкзнесо
^ОЛІЬ. Й ОуДОБрИЛК И. И НД НБС'Ё' ЖИТИ СПОКИ гако ЛІЛрДК пр'кліножкстволік
клгости. т'клік рддоуюіре вкзнесклік его и того вьзвеличиліь великое скшь
ствик,
/Ишиси прошкрлзоуи. роуіук вкз’квк нд высотоу. поК'кждди длідликд літлга.
кртоліь ЧТНЫИЛІЬ. ть бш вѣрнкінліь ПО^ВДЛД. ЛІКШЛІЬ КрѢпО. ДПЛОЛІЬ ОуКрД
шени. прдведный вьзкрднникь. вгкліь прпокныилоь спение. Е -- -
желіь вндеі|іи всд твдрь веселитьсе. н прлзноунть елдвеіри
ірдсе ськ|>двшддго ш коньць іілгтню.
Крте пр'келдвнкі: те ^вдле чинове дгтлстыи. вьпиюіре. днь кжикліь вел'к
нннліь вкзносиши кш все тднно гадніо иіетоупльшд и вк слірть вьпддшдсе.
т'клік же срЦеліь. и суеты локзоунліь. сціеник прнклілюі|іе вкзнескте вкпиюіре.
^д клгдго кд. толіоу клднгантесе кжию подножин.
Инд сч*рд. глд 5. днк д^'кво гависе пй. ндзд. нд прѣ. прд.
Четво^оконкчныи лінць днь шсірдетсе. четверокхнечноу
вкзв’нзднліоу твоеліоу кртоу ^е ве ндшь. и рогь в'крндго црд ндшего
вкзвишдк. нд толіь бш еккроушеньноліь врджинлі роголік. велей кси ги и
ді’вьнь вь Д'кл'к^к твои^ь. слдбд теБ'к (л. 24—25).
ірдсе скБрдвшддго ш коньць іілгтию.
глд
нд
ч-
ы
ЛІО. ДО КОНЦД.
т'клік же вьзвіі
^д. т'клік рдстон
164. ТРЕФОЛОГІЙ.
въ листъ, полууставомъ конца XIV вѣка, на пергаминѣ,
въ два столбца, на 184 листахъ.
Трефологій съ 1-го Сентября по 31 Августа. На листѣ 1-мъ за-
главіе подъ заставкою: ск бголіх ндчинделік ліинеи изврд вселіу
г’одиіроу. Время написанія рукописи ближе опредѣляется слѣдующею
записью, въ высшей степени важною по возстановленію сомнительнаго
44
346
пшпд. стднкокк врать, кліоу же ліи кстк грокк ібчкство.
историческаго факта, касающагося селенныхъ отношеній извѣстнаго
героя сербскихъ пѣсней королевича Марка:
ед сккршитедіо к г о у кк кккі. дліннк. ддінк длі.
Пкісдсе снса кнкігд оу пор’Ьіи. оу сел’ѣ зоволік кддоугерецк. вк днкі кдго
вѣрнаго крддіа лідркд. кгдд ібддде додороу гркгоурокоу женоу ^ддпеноу. д оузе
женоу скою. прккокФнчднноу кденоу ^ддпенокоу дкціере. кк то крѣліе писд попоу
тодороу нд кддоугерци рддд то сдзетоу. дзк ліногогрѣшни и недіоинн и ксѣ^к
посд'кднкі недокнк ндреірисе рдкк \оу. докредиіакк рдкокк снх іб лідргдритд
д зелідід літкі.
иркстк прквд іодеждд. црккик вѣчни гости. тѣлі же дціе и коу скгр'кшилк где
дико кк коклік чркт'к. дико ск дроуголік где. д иди ндпидксе коу дд ліли кн
се. дзк докредиіакк не докнк рдкк р кд нк согни к'кчнодю рдкк. крдтиіа
лід и келикд прочитдюціе поите д не кдкнѣте нк пдче поліиндите писдкшдго
сию книгоу. и родителе кго. д кдск '\ъ іб кденоуіри\к кдетк к. д вдвеціе кдкенк
к. починѣте роуцѣ іб д'кдк д очи іб сдкзк. и оулік іо ліисдне(л. 170 об). На полѣ
листа 110 об. замѣтка современная рукописи: просткі гк додорд кои
ліи ск окд н о ж и ц к тд си перо н дпрдвкі. На л. 126 об. на полѣ
другая замѣтка, тоже современная рукописи:
ПрОСЧ'КІ К6 кока ліирхсдд. сб Е'кдоушинд КОИ ЛІИ скокд ножицк тд СИ
перо ндпрдккі. и кчо прочте. рци кк дд прой.
Правописаніе Трефологія сербское. Для образца приводится выписка
изъ службы, положенной подъ 29-мъ Декабря.
лі ц д де. кд. с ткі лі д д д ѣ н ь ц к. и з к кі к н ы іб к р о д д з д д. н д г и
ККЗКД. СО 5. И ПОКЛІК С’гркі. глд д.
скроамцід скркікдкпд. сице здконк пр'кстоуіінн нездоккікйе Д'кткі пожедк
к. и рд^кідк не оутѣшилід к. непрдкеднд зреціі оуккісткд и ліддд'кнстккноун
склірти. иже падка се. оутрокон кодецікі.
дурдліди
ккі
ККІШН1ДГО I
чкі пр'кк'кчни гн и кдгост’кклік ліддеу кикшоу дикк д'ктені кы прн'іктк
лщничноіо кркккім. не ккзліоуі]іенною дшею проск'кткікше. прдкедное же ведйе.
вк іовкггкти жпкотник. иерокоу іокличдиціе здокоу. н жестокое кезоулше.
сдд. и ННІД. прдзникоу. нд ст^’окно. ст^рм. гдд. е.
кдксккі перксккі црк. ккід'ккше ліоудркно нд зеліди рожкшдгосе црд нкндго.
іб св'к'гдне зк’кздкі кнднліиі. пр'кстпгоше кк веддесѵлік. ддрн носеіне чтние.
Злато и днкднк и зліурно и пддмпе поклонишесе. ккід'кше ко вк кркіі'к.
лідд’кнецк лежештк кезл'ктенкк. кго же ко ккід'кше гор'к днгдн. с: ре гк
г в кі лі о к лі о у:
ндчс-токк ншго сіісеніш ліеіік. вк віідлешлі'к роисе. іокддчдк ніао іокллккі
покел'кнпелік. п стр'кгоуціеи пдсч’кірие. оуслишдше дгглкское п'кние. й почк
—..................... .......нк скі же зреі|іиі кеседесе кк лон'Е
. црд кезндчеднд. црд здконопрѣстоупнд. не ижр'ктк оукчсти. іѵро
пожелк к. не злокмао ліножкстко. и^к же ск.і/кга ліенккі. гдко не лінѣпіе
цр-гкл его же к к'кккі все. кезоуленйе ижличдмціе. іб дкм роженноу
347
ккід'ііткі. Ькід'Іапе ко кк вркчті'І;. кго же во не вид'кше гор'к дГглкі
(л. 102 об.—103).
Подъ 14-мъ Октября служба пр. Петкѣ.
Нач. жнкоуі|іыі по слірткі легко г.дженндга пос-Цідкшиі кс-к^к вѣрою при
т'ккдюі|ікі. кк рдіук ткоен и іѵ дютн^к покрнкдюшиі стрткі ксегдд и іѵ вѣдь
изкддклгакшиі тишиною житкіга ліирно іѵстдвленйе (л .73).
Подъ 14 февраля—с ч' д г о к у р и д д философа. По болѣе исправ-
нымъ спискамъ служба эта издана въ Кирилло-меѳодіевскомъ сборникѣ,
М. 1865, стр. 235—297, и въ изслѣдованіи И. И. Срезневскаго:
Свѣдѣнія и замѣтки. ІІІ, стр. 65—76.
Съ листа 170 об.,въ слѣдъ за вышеприведенною записью, слѣдуютъ
приложенія, писанныя другою рукою:
Л. 170 об. к чё. ь н"е вкзнеТннн гд ндшего нсд ^д.
Л. 172 об. д се кь веанкоую соу. вТ. на гд ккзкд.
Л. 174. здоу вк стоую пд^у.
Л. 176 об. чинк кь кедн чТ.
165.	НЕФОЛОГІЙ.
въ 4-ку, полууставомъ XIV вѣка, на пергаминѣ, на 149
листахъ.
Начало утрачено. Начинается съ Октября 28 и оканчивается Ав-
густомъ. Правописаніе средне-болгарское. Для образца его приводится
выписка изъ службы великомученику Георгію:
йксн &зкЦи вксплѣі|гаите р^кдліи. вкскликнете соу споу ншелюу. гако нд
д^’кко ккзнесесд. и кк грокк скшкдк. ддд нспровркже н лірктвих кьскрѣси.
ккпи^і|іе елюу. дддуд ддлуд. ^оу ккскрѣшоу. Пѣние п'ІГни ликксткоу^іре коупно.
принеселіх ^оу. дюкецюліоу лТниккі. гако толіителѣ врдгд. докли стртрпци. зд
пенни низложиша. тѣлік кси ккпиеліь нелгаьчниліи гласи. дллоуд. дллоуд. ^оу
клготелю. Пріидете люкеіреи ^ви лінккі. пѣннхх пѣнь вкскршолюу ііі грока
^оу принеселіх. дне ко веснд рдзоуліндд вксид. оучдірахіри цкѣти словесних.
прФоукрдшендд пдліа. гешргід ліхдрдго. ведикдго лінкд. его же пондвдФіі|іе
приелгаелік. и іуЬѵкнид источникк. ск ниліи же ннФ тоголідилік. дд полюдит
са непрФстднно сіісоу. уоу ліирк поддти вкседеннеи. й дшдліь ншиліь ведид
лгать ,(л. 84 об.).
— 348
166.	ТРЕФОЛОГІЙ.
въ 4-ку, полууставомъ XIV вѣка, на пергаминѣ,
на 136 листахъ.
Начало и конецъ утрачены. Начинается съ 13 Ноября, со службы
Іоанну Златоустому, и оканчивается 15-мъ Августа. Первые 12 лис-
товъ сильно повреждены отъ сырости. Листы 120—126 и листъ 152
полуобрѣзаны. Между 6 и 7 листами, по теперешней перемѣтѣ, вырѣ-
зано два листа, и между 113 и 114—одинъ листъ.
Правописаніе сербское, но списокъ снятъ съ болгарской рукописи.
Для образца правописанія приводится отрывокъ изъ службы св. Аѳа-
насію, положенной подъ 18-мъ Января:
ПрпкнЕ іо’че адандеик. нзліад Познань бы свѣтиднииь. (игаю вид'І;
никліь свѣтдыліь. іѵкрдзкдіи всѣліи дѢтедліи. бгдтеисе сдовеси огньниліи
попддѣіой нрссн. ксеке вѣрный просвѣі|ідк. тройпру сидникліь прѣкжтвьныліь
вь кдиноліь вж'гвѣ зндкліык. й сьприсномуціноу ндриуник нлюуіроу. топ
поліодисе ддровдти і^ркви сьвьіім/пденик . ліирд н ведню лілть. прпкнЕ шче кго
ГЛД» ДДДНДСИК ТЬЗНИКЬ БЕСЬЛірЬТИІД БЫВЬ ПО НС^ОДДТДЮІІІИ шествовдвь стоузи
СвѢтЛОСТНЮ ЖИТИІД ІДвѢ ШкѢі|1АВСЕ. оулід ШЧНІ|ІЕНД вголюудрЕ нліѣн. словно
поворннкь ідвльсе (л. 88).
167.	ТРЕФОЛОГІЙ.
въ 4-ку, полууставомъ XIV—XV вѣка, на пергаминѣ, въ два
столбца, на 125 листахъ.
Начала и конца не сохранилось. Содержитъ службы Іюльскія.
Въ послѣднихъ листахъ, съ 118 листа, конечный столбецъ до такой
степени попорченъ отъ сырости, что невозможно прочесть едва вид-
ныя на немъ слова.
Правописаніе русское. Приводимъ для образца отрывокъ изъ
службы, положенной 12 Іюля:
/Иноговидн’лпд люуки прЕТЕрпѣвшЕ. свѣтовйднаіга вѣнцд прнгастЕ овд. ндд
рие н ПрОКДЕ . тѢліЬ ВДІД Вйпрдзноуй ПДЛІАТЬ. вѣрно СВЕрЬШДЕ Л«ОДАІ|1ЕСА
прилѣжно. ЕЖЕ ЛІОЛНТН О ВсѢ* НД.
ТЕрЗДНЬЕ ПЛОТИ ТВОЕІД. ПрОКЛЕ ТЕрПѢ ЕСН. вѢчноуЙ СЛКу ПрЕЗ()ѢбХ БЛЖНЕ .
Н рДНСКОЕ ЖИб. Н СВѣ БЕЗВЕ'ІЕрННЙ. В НЕЛІЖЕ СЯІН ЛЮДИ НА ПрОСвѢтНТИ ЧТОу
ірн ТА .
349
ГИко же дв'І; св'к*гнл*к лінрд п^осБ'кірдстд. чюдесх клистднкн. стрдстоносцн
гнн нлдріе и гі^окле . теаінотоу стрдстную іогндкше. тѣліх вд» вспѣвделіх пре
рддостно. празднующіе пдліа вдю (л. 36 об.).
168.	ТРЕФОЛОГІЙ.
въ листъ, полууставомъ XVI вѣка, на 79 листахъ.
Правописаніе средне-болгарское. .Начала не достаетъ. Начинается съ
13 Октября, кончается 29-мъ того же мѣсяца. За послѣднимъ числомъ,
тѣмъ же почеркомъ, прибавлено:
Л. 74 об. лГцд шкте ні пдліатк стго Гі прпкндго шцд нше
го дрсенід д ру н е и п д срхкскд.
Нач. РддоуйсА прешсщІенне стаю, докрое шнртГ уво пшкіе. нже взынде
нд высота «ученіи кгонос'і'д рдсплджддд. дѣды дшкродѣтелі'н схврхшдд. н снліи
колесницн шгнкнаа вхсуоженід си схтворпвь. кх широтѣ нкндго грддд достигла
еси. нкныи члче зеліныи дггле. дрсені'е шсіренне. ^д кд ділн ддровдтнсА дшд
ніііи ліирк й вел'ію ліл'іъ.	,
Служба эта списана съ сербскаго списка.
169.	ТРЕФОЛОГІЙ.
въ листъ, полууставомъ XVI вѣка, на 330 листахъ.
Начала не достаетъ. Начинается съ Января 3-го и кончается 31-мъ
Августа (л. 313).
Правописаніе сербское. За Трефологіемъ однимъ почеркомъ съ нимъ
слѣдуютъ приложенія:
Л. 314. ліщд двг^ ъі еже ш бдесд п рѣн е с е н'і е ст го «у кр^сл.
п стго лічннкд дноліндд. и прпкндго іѵщд ншего ншлкнли
сдрдндд п орскдго.
Слѣдуетъ служба сербскому святому Іоакиму Саралдопорскому.
Житіе его издано по сербскому сборнику житій (XVI—ХѴП вѣка)
въ Запискахъ Академіи наукъ, т. VI, кн. I, въ статьѣ г. Ламанскаго
(л. 123—138).
Приводимъ выписку:
350
Іко . гора шсогові.сіш теБ'І; ііспов-кдд іи'іе ііѵакііліе. пдггмр дшаліі, нл
шн. нед^гы йсіуІ;ліаюі]ід. поліоіцника сЧірд и ддст^пникд діи^’. ч'Епже и угм
л€і|іе кхпіедіти рдоуисе ск'ктллд йноі61юі|інлп> слаба. рдоусе ілсныи іукло
лІрд стльпе. рдоусА люужеств^ ідвѣ склзлтелное позндніе. рдоуисА р’к.иоу
дрго рзоулід гавленіе (л. 318).
Л. 321. Ижі кх сгыр йцд ншего ішдннд ддліаскина сло
ко нд влгок'кіреніе пркстые клчце ндше вце й при но дкы
лі д р 6.
Нач. Нингашнелі^ чтнолО? й цролі)? ськрні'к. св'Етлолй» й п^кчюднолі^
кксполіинднію.
170.	ТРЕФОЛОГІЙ.
въ листъ, полууставомъ XVI вѣка, на 225 листахъ.
Первые три листа и послѣдніе два сгнили. Правописаніе серб-
ское. На листѣ 209 об. слѣдующая запись:
Сід книга повездсе и поноки гледіи ліинеи т^доліх и подкиголіх й нд
стдіательстолік попк ддіитр Ш новосе и плати зд сію книг^ ш огндні^е,
лдздр лі дс тую прлежно стл0> дліит|й'ю ^тдкор . . . Ниже: понокиее
сід книгд кк л'кто /з и о (—1662—) лійд ію іе днь.
171	ТРЕФОЛОГІЙ.
въ листъ, полууставомъ XVI вѣка, на 62 листахъ.
Окончаніе утрачено. Содержитъ службы Августовскія.
Правописаніе средне-болгарское.
Для образца правописанія приводится выписка:
Иже нд горіі ддкиірт'ки п^ѣижрзиксА кк слдкѣ ке й покдздкк ^че
николік скоиліБ слдкд кжч'кд екоего. іѵздр на ск'Етолік твоего Блгорз^ліід.
Й НАСТДВИ НА СТЬЗ^ ЗАПОкѢдеИ твой. ГАКО еді’нк БАГК Й ЧАІіОАЮБеір.
351
172.	СЛУЖБА МИХАИЛУ АРХАНГЕЛУ.
въ 8-ку, полууставомъ XV вѣка, на пергаминѣ, на 13 листахъ.
Л. 1. ЛІИ^дГіАА Гі П|)ОЧИ^Х бе с па іѵт н м ух.
Нач. трислнчндго бжтва питатель св'ктл'Киши.
Окончаніе утрачено. Правописаніе русское.
ГО КАНОНЫ НА П0ВЕ®т ПРЕСВЯТОЙ БОГОРОМК
въ 4-ку, полууставомъ 1604 года, на 147 листахъ.
Начала не сохранилось. Правописаніе сербское. Запись писавшаго
на об. послѣдняго листа:
Писд іукшны вь иноіук ііѵ. вь лѣто /З^ві (л. 147 об.)
Для образца правописанія приводится выписка:
Нк ВТО ВЕ КА. П^'ЬсТ'ЬЙ БЦИ. ГЛ. Г. П’ІГ 4 І|)ЛІ.
ПІКО ГіСТОЧНИКЬ ЛІЛ^ДІА ЛИТИ. бѢдЬІТЕ БЙІТк ЛІТЕрЬ. П|>ИСТ^ПИ6Ь МАКИ
твоей блгости. дати ЛІИ оуліилкніЕ. гако ДД сѢт^Е Гі ПЛ4ЧКСЕ пр'кг^'ЬшЕніи ліой
ВССЧТА4 БЛЧЦЕ .	*
ДшевнмЙ ліи слк^к длгкь КАПЛИ. СКВАКН^’ ШЛІЬІВАКЦЙ» ЛІОЙ Д'ЫнЕИ. Гі Л^КА
В4 ПОЛІКІШЛЕНІА . ВСЪ IV 'ІИ 1|І ЛМІ|І И ДШН ЛІОЕІІ НЕЧИСТОТЪ. И ЭДШІК ТВО^ЕІЦИ ЛІИ
КЖІ4 Д1(Л. ОБОурЕВАНЛІЬ ЛІЛЬКОК Гі Т^КВЛКНІЕЛІЬ ПрѢнЕІІО^ОЧНАА. ЛіоЙ П^Ѣг^ѢшЕНІИ.
Гі ЛКтѢ ВСЕГДА БО(Ца (МБОТАТИ потАіілгакліь. Гі вк гльбынЪ’ ііогкібѢли ННІД
ІѴПОуЦІЕНК ББПІЮ ТИ. СІІСН ЛІЕ.
/Илрділ рддй ЛІЛТИ ВЛЧІ^Е вс4л . ПОЛМОЙ ІѴК4Ан)?И ЛІИ ДШ*5. И IVГНИ ГіЗБЛВИ
Б'ІІЧН^І4І]МГ0. Гі БАСОВСКАГО <ІІЕ НАПАНІА ЕЦЕ. ИЖЕ ПО КрОВК ТВОИ ННІД ПрИБ'ЬгАЮ
І|ІАГО (л . I.) .
га СБОРНИКЪ КАНОНОВЪ (ЖЬ№ СО СВЯТЦАМИ.
въ 4-ку, полууставомъ конца XVI вѣка, на 318 листахъ.
Въ концѣ утрачено нѣсколько листовъ. На листѣ 187 об. замѣтка,
писанная скорописью ХѴП вѣка: Книга глаголеліаа канонибх да сват^кі
с кондаки й с т^оімр (л. 187 об.)
352
175. АКАѲИСТЪ ПРЕСВЯТОЙ БОГОРОДИЦЪ.
СЪ СТАТЬЯМИ ИЗЪ ТРЕБНИКА,
въ 4-ку, полууставомъ XVI вѣка, на 104 листахъ.
Начала и конца не сохранилось. Правописаніе сербское.
Л. 1. Начинается акаѳистъ со словъ:
«^ДДОуЙСЕ П^ЬлкСТК Б'ЬіѴДІХ іѵвличивши. ^ддоуйсе дпѵре ПОГ^ЗИКШЕ фд^д
шнд дікісльнд. рддоунсе кддіен^ ндпойвши жежд^шее жизни» .
Л. 9 об. лі’гвы гднтее по дкддіетъ бци.
Съ листа 11-го начинаются статьи изъ Требника, но также безъ
нячяля >
Л. 11. ч и н х б ы к д е ді ы в е л й к д г о й дггльскдго іѵбрдзд.
Нач. и свечер приндшдютсА цйзы ^бтеірдго и пост^йціи. вх сты
жцхтхвникх и полдгдктсе нд поножіи стык чудпезы.
Л. 41. чинх нд с т о е б г о га в л е н і е.
Л. 60 об. здпов'кди іі «у стдвы стьГ шцх тііі йже вх никни.
Л. 66 об.п^двилд еты іѵул по здпов'Ьды стго й великдго
клеили?.
Л. 79 об. здповѣ' стго ііѵднд злдтооустдго іѵ здкон'к
ц к о к н 'к ді х.
Л. 91 об. лілтвкі нд ведк^ пот|гЬй>.
176. АКАѲИСТЪ АЛЕКСІЮ ЧЕЛОВѢКУ БОЖЬЕМУ
И СЛУЖБА ПРЕПОДОБНОМУ МАРКУ АѲИНСКОМУ,
въ 4-ку, полууставомъ ХѴШ вѣка, на 94 листахъ.
Рукопись единственная, и въ высшей степени интересная въ исто-
рическомъ отношеніи.
Л. 1. Подъ печатной наклеенной заставкою:
Предслові с ко б л г о ч е с т й в о ді 5? чнтдтелк^влго^бдн'кйшелі^
гд^м і^евичю й вели ко ді^ кнзк дле^ію Петровичи ксг^іѵссін
с к о ді .
Пріидите «услышите, й пов-Еліх вдліх вей боацііиса бгд елйкд сотвори
д^шй діоей. гд'кіѵ йзблви діій> дюк іѵ сліе|)ти, очи дюй іѵ сле'зх, й ноз^
дюй іѵ поползновеніА. й возведе діа ііі ровд стрдетей, й іѵ тидгііні'а глубины.
353
II ІІОЕ’ГДКИ НД КАЛІЕНИ НОЗ'І; люй, Й НСІІрДКИ етіѵпы ЛІОА Гі КДОЖИ ко йчд
ЛІОА ІІ^ЕНЬ НОК^, П'ЬгИ ДЙКНАА Ч^ДЕСД.
ОуЖАЕН^ЕА БО, ДД НЕ ^ПОДОБДЮЕА Д'кнЙКОЛІ^ рДБ$, ЕКрЫКШЕЛІ^ ТДААНТХ
ГДД ЕКОЕГІѴ, НО ЕДИНО ДДДЕСА Ліи, ДЕрЗАК кдшелі^ і^еколі^ Бдгородію (к ПОДЗ^
БГОЛІ^ДрЬІА ТКОЕА ДШИ, Й ПріѴЧИ^Х К'ІірНМ^х) Н'^КОТОрОЕ БДГОІДКИТИ. Ш КОТО
роліх лініѵгиліх К'^рныліх ч^дно «ть.
Кто БО ЕДМША БЖІЕ К НДЛІХ БЕЛгКрНОЕ ЛІДрДІЕ, іі не поч^дЙтса ; йдй кто
6ЙДАІ|ІИ НЕИЗРЕЧЕННОЕ ЕГІѴ ЧДКОДЮБІЕ, И НЕ ПрОЕДАКИТХ; КАКІѴ БЛЙ3Х ЕСТЬ КЕ'^ЛІХ
призыклиіркіліх ЕГО КО ИЕТИНН'Ь; КАКІѴ ОуБО ОуТАИ ЕІА ПІ ПрЕЛІ^ДрЫ^Х Й рДЗ^ЛІ
НЫ^Х, Гі шкры ТД НД ЛІАДДЕНЕТК^КІ|ІЫЛ1Х ОуЛІЬі; 6И ТДКОКО ЕЕТЬ ЕГІѴ БАГОКОДЕ
НІЕ. ПрОСК’ЬірДЕТХ БО Й ЕЕ^ірЫА ЛІДНЦКІ, Й Й3&ТХ Й'^Х ЕОКЕрШАЕТХ ^КДА^
ЕАЙКО ^6і|іТ. НЕ ЛИШНІЕ БО ЛІЛНЕТК^КірАГІѴ ОуЛІА ІІ НЕК'ІіЖЕСТК^НірІИ. КДКО
ЕАЛЮЛІ^ КрАІІНЕЛІ^ ЛІОЕЛІ^І Б^ЙеТКД БЛГОИКОАНДХ ОуЛІ^ДрІіТИЕА; НИЖЕ А3Х КО
Ученіи когда к еелі$ доетоЙноліх Б'Цх. ниже чтеніеліх книжныліх оудокодстко
КД^ЕА. НИЖЕ ЙЛгЬю КО ЧТЕННОЛ!^ дббрѴю ПДЛІАТЬ. НИЖЕ ЕЙл^ ЕАОКЕЕН^ ПІ (ІИ ЕД
НІА ЕТАЖА^Х. НО Й К ПрОЕТОЛІХ ГАГОДДНІ'И КЕЕЛІД ГН^ЕЕНХ. По ГДНірЕЛІ^ БОІ
ДІ|ІЕ Й НЕК'ІІЖДД ЕДОКО, НО НЕ рд'з^ЛЮЛІХ . ІДбЙ^ЕА К ЕІЕ БГОБДГОДДТІ'Н.
ПрИуОЖДДШЕ ЖЕ КО ЛІИ1! БОА3НЕНАА IV ЕЕ Н'КкАА ЛІЫЕАЬ . 6ЖЕ БЫ НЕ ПрИ
ЧТЕННО ЛІИ БЫЛО ЕІЕ К ЕЛАКОДЮБІЕ. ІѴБДЧЕ ЕТрд'^Х Д^НЙКДГО рДБД ОуЖДЕДШЕ ЛІА ПАЧЕ
ДА НЕ КАКІѴ Й Л1Н^ ТДІЮКХ ШК'ІІТХ ДДЕТЕА ІДКО ЖЕ Й ОНОЛі^ ГІОГрЕВШЕЛІ^
ТАДАНТХ ЕКОН К ЗЕЛІЛИ. ПО ЁдЙіЮ ДДДЕСА ЛІИ (ді|ІЕ Й НЕ К ЛІ^ДрЫ^Х ЕЛОКЕЕ'^Х,
ПОНЕЖЕ ГрАЛІЛитЙЧЕЕКАГІѴ ^ДОЖЕЕТКД НЕ ИСК^ЕЕНх) ДЕрЗН^ ІАКЙТИ. ИЖЕ ГДЪБИ
НОК ЕКОЙ^Х ПрЕіИрМ^Х Гі НЕПОЕТИЖЙЛІЫ^Х Е^ДЕБХ ПО ПрЕЛІНОГОЛІ^ ЕКОбДІ^ БДГОЕЕр
ДІ» (ГДЬ) КЕА ПОДЕНАА НАЛІХ ЧЛКОЛЮБНО ОуЕТрОЕКАЕ. ТОГІѴ БО КСА Ѵ’лі^ДрАКірДГО
БГА. ПрЕСЛАКНЫЛІХ ЕГІѴ НА ЛІА Н'КкоТОрЫЛІХ СЛІОТрЕНІЕЛІХ ШВЕрЗОСТАСА КОСНОА3ЫЧ
НАА ЛІОА ОуСТА, Й ОуДІ^ДрЙсА ЕАЛІОЕ КрДИНЕЕ ЛЮЕ НЕК'ЕжСТКО, ГДКІѴ ДА КОЕ^КААК
рДЗ^ЛІНШ. БЖТКЕННМЛІИ П'КсННЛІИ ПрЕЧ^ДНОЕ ЖИТІЕ ПрЕСААКНЫ ЕГІѴ ЕуГІѴДНИКОКХ.
СоТКОрЙуХ БО АДЕЛІИ ЧАК^ БЖІЮ (іЮТОрЫИ НДрИЦАЕЛІК I ПОСОНЙТЕАЕНХ ПОЛІОір
НИКХ) НДГОДАрОДЮДЕБНОЕ П'НнІЕ АКАДІСТОКО. ЗАНЕ ЕАЛІХ ГДЬ НАЕТАКИ НДЕХ НА
ЛІАТК^ ЕГО ПрИЗЫКАТИ. ЕАЛІХ ЖЕ ТОЙ ЧЛКХ БЖІИ IV БГОПрІАТНОЛІХ ЕКОЕЛІХ К бН?
ДЕрНОКЕНІИ ГЛЕТХ еЙце: оупокдк НА БЛГО^Трбк'ІЕ ЕГІѴ, МКШ КЕА ПрОПІЕНІА ЛІОА
ЙЕПОЛНИ. ЕЕГІѴ рДДИ ДОЛЖНО ЕЕТЬ НА НЕПрЕЕТАНО ЛІНОГОЛІОЖНАГО ТОГІѴ ^ОДАТДЙ
ЕТКА ТрЕКОКДТИ .
СоТКОрЙ ЖЕ ОНЫИ АКАДІЕТХ К ЛЙц'ІІ Е ПрИПИСАНІЕЛIX КрАЕСОГЛДЕНЫ^Х ЕТІ^ІѴКХ.
гакіѵ ДА НЕ ТОКЛІШ ЕЛЫШАТИЕА ЙЛІАТЬ ТО оушЙліД, НО ДД Й ІѴЧЙЛІА Г^ДЕТХ
КЕЕГДА ІѴ К'І;рНЫ1(Х ТОЛЙКОЕ БГО^ГОДНОЕ ЕГІѴ ЖИТІЕ Зр'ІІТИЕА. 6І]1Е ЖЕ ЙЗЛОЖЙуЛ
КЕЕНОІ]1НОБД'КнН^Ю ЕЛ^ЖБ^ Пр'ББНОЛІ^ ЛІАрК^ фрАЧЕЕКОЛіЪ. ИБО Й ЕЕИ й'Ьо ПрЕЧ^
ДЕНХ, Й П0Е^ДИКЙТЕЛЕНХ ЕСТЬ К ЖИЧІЙ ЕКОЕЛІХ. КЕК БО КЕЕЛЕНН^К ОуДНКЛАЕТХ
ЕТрАННОІѴБрДЗНОЕ ЖИТІЕ ЕГІѴ БОЖЕЕТКЕННОЕ. ЛІНІѴГИЛІХ 60 НірНМЛІХ IV ЕЕЛІ Ч>ІДНО
ЕЕТЬ, гако ПрЕЛІОЛЧд'нД БЫЕТЬ ДОЕТО^КАЛНАА ЕГІѴ пііІАТЬ ДОЕЕЛ'Ь, Й К БЖЕЕТКЕН
НЫ^Х П'КеНЕ^Х НЕ ОуБЛЖАЕЛІА. НЕ ПІЦ^ЕТЕА 60 ЛІИ IV СЕЛІХ, ІДКО Е^ДБЬІ БЖІЛІИИ
45
354
ліедленій се.иЧ выти до нн'к. нл колшее преелдвндго егш «угодникд проелдвле
ніе. іако дд сб^детса ради егш во ст'кліх еѵангеліи реченное гделіх слово, дки
бы ш сеи по^вдл'к: котордА чрё ндсх гр^вы)(х, шнол6> прпкнолЛ1 нын'к оучи
нЙса: егдд бо возрддовдсА гдь дрліх, й к бг^> ші^> рече: йспов'кддксА ти
гди невесе й зелілй, гако оутдилх еси ш преш^дры^х й рдз&ины й шкрылх
еси та лілнцеліх: еи шче, гакш тдкш есть влговолен'іе пр* тобой, во йстинн^
во сей бжіи глх в ндсх днесь йсполниса сБытіеліх. ш селіх прѣвн’кліх тдкш
гдь гавй наліх: гако во вс’к)(х пбетниіукул п^стьінны^х н'кеть рд'вндго бнолі^
лгарк^ й йзвранныліх соЛдоліх свыше ндречё баше. " ‘	' "І "
ВЛЖЕННАГО ЕГШ Т'клЕСЙ Н'ксТЬ ДОСТОИНХ ВЕСЬ Ліірх. ТОЙЖЕ Й гшры ПрЕСТАВЛАШЕ
СЛОВОЛІХ. Й СЕ ЖИТІЕ ЕГШ ПрЕЧ^ДНШ ІІ ПрЕСЛАВНО ЕСТЬ.
Он^ю ЖЕ сл^жв^ првнолі^ лідркд не ЕДИ АЗХ творйтх, но прТдЕ Л1А во
жела н'ккто оусерднш оучнннти к: вашего црекддгш превысочдйшдго %
ВЫСОКОПОЧТЕНН'кЙШИ рДБХ. ЛІН'к' ЖЕ нын'к ОНЫЙ ВЛАДЫКОЙ есть, той
влголі^драгш рдз^лід веслід йсполненх: в бжтеенноліх во писаніи ш
НАГО С6ОЕГШ рАЧНТЕЛСТВД 5'клШ ГіСіЛсЕНХ. И ГіНЫЛІХ Н'ккОТОрШ БЛГИЛІХ
ЙЗрАДНЫІІ ^ДОЖНІІКХ. СЕЙ БО 5'клШ ПрЕЛІНОГОЙ БЖТвЕННОЙ ЛИ ВО ВІЙ
ПрТВНОЛІ^ ВОЗГор'ксА. ЖЕЛЛЕ БО И ЭДШІХ ВО ИЛІА ЕГШ ВОЗДВИГНУТИ.
БЛГОВОЛЙТХ гдь.
Т'клі же ш хрч^олйвйве, ддждь слд'вУ вгУ во сты^х егш. здне
а	п\/
и еі]іе гавленно: нко
-> / *
влчствд
бо <и^
остройлі
д'клшліх
к ТОЛіУ
АЦІЕ ли
вжеское.
прЕнеиглднное егш величество, з'клш тогда прослдвлАетсА, егдд пдлідть сты^х
егш ш нага оувлждетсА. сегш рдди воздадйліх лілтвы наша, пре боаі|іиліиса
егш. Ё'Ііліх бо ш селіх іѵ бголі^д^ый гдрн: діре ли «усердно потірйшисА сіе
торжественно «устроити. Речетх бо й кх твоей совѣсти гдь, гако же жен*к
сердпдіск: по вгкре твоей б^ди тсбЪ. в'крнін же сіа вйд'квше ... по глйціеліУ.
по^валаеліУ првникУ вовеселдтсд лкдіе.
Якдднстх же члкд вжіа. дд поне в жизнь твои, внутрь бысокошврдз
ныд доліашніа своед цркви воторжеств^еши по і^д'лоліскУ: тдкш блгословлн
та в животѣ люёліх. гакш дд вей во бноліх превысочлише вшеліх црко<их
чертбз'к преБывАіоі]ііи, оусльішдвше подраждйтх кговодилюй тогіѵ жизни.
Тлкожде воспоетсд й во ^рдлѵ^х. гаже во иліа егш. йлй гд'І кто блговоли.
непці^й бо гакш ліногіа возжелдютх слышдти того востЬвделід: понеже нгІ:сть
йнНі^х житіе тдкш «уліилЕннш гако же сегш стаго преч^дное житіе «уліилно
й преелдко. желайтх бо и ліаліи й простіи еси: слышати е веслід оусерднш.
довр'к же й прилѣнш шное внелілйціи^х творйтх вс^х великод^шствовдти.
в напдет'кух й бблоБленіА^х ддетх воспріАчи дружественное терпѣніе, гако же
й сен ш свой^х елі'у нлносЙліаа блда. йношы же й д-квьі возрд’чйтельствУйтх
к чтот'к пдче. й всакх члческіи возрдстх влгочествовдти оусерднЪ вожелдетх,
непрестанно слыіидціи толикое стол'кпное егш житіе влго^вално просллвлАеліо.
Нововосп'ктаго же достовлжённ'кйшдго шцд лідркд шнын'к такожде вдше
цркое блгочестіе дд потірйтсА восп'кти. гако дд й сей. прилежно «у все
355
БЫШНАГО IV СПССНІИ БЛШСЛІХ іроД.ІТДЙсТК^еТХ . «уССрДСТб’мі К СІі IV ВГОВОдЙліе,
«усердствѣ. бо истинн^ ко ъіліі дерзновеніе йліѣютх ко гд**», егке іѵ насх
ліолЙтиса: и ліоціны с^ть нс^ода'тайствокати елйкд вос^оці^, й кашей цркон
державѣ блго^годнда и кселіЧ кѣрнолі^ лінбжеств^ БлгопотренндА, й на врагй
крѣпкою полюі|іь, й совершенное всѣ-ліх спсеніе: понеже сел$ тезвиліенйты.
сегіѵже люего да не возгнЪшаетсА каша цркаА высочайшаА прежрость ^до
Южнаго предисаокіица зрѣти, граліліатйческдгіѵ во ^дожества нѣсть во лінѣ,
и клго^иі|іренныжх словесежх не доколе, но точію во истинѣ сердечнѣй,
дерзн^х кси сіа глаголати н творити, и паки пре^сердніѵ прошй тга, іѵ
Бголмвнве: не 'ьчини сіе прерѣнніѵ: й жела'ні'ю своелій прі’итй к сіе клгое, не
даждь запреіренід. но клговолй еліЧ во Устроеніе іѵнаго блгдго торжества
свокодніѵ внйти. й да с^детх сей жалый нашх тр^дх к великій дшеполезныи
ти дарх. сегіѵ ради пріилій его докро^іѵтнмліи цркижи свойліа р^кажа лмкез
ніѵ. погрѣшй^х же гдѣ ра'з^дюжх прош& дд простйши ліа к толіх, гако
члкд проста. 3а се во оузриши блгда іер&алнжа, ко вса дни живота ткоегіѵ
іѵчйжа твойліа. здѣ же дасть ти гдь сны сніѵвх твой зрѣти и престблх не
поколѣкй (іѵтечь) і) ко вѣкх слютрети.
Л. 8. гіка'^істх преславнѣйшеж^ й дйвнож^ во сты прѣ’в
нож^ й и кгоноснож^ але^ію члк^ бж'ію.
Нагди возка, стры гласх 5. по: ксе оупованіе.
Нач. На творца твоегіѵ оупованіе возложйвх прѣкне іѵче але^іе: салю
волной ниірет^ паче кога'тства тлѣннаго возлюкйлх еси, й ычнелгі? странствіи
подобаса града едеса достйглх еси.
Къ тексту Акаѳиста приложено 26 гравюръ; на одной изъ нихъ,
именно на 23-й (см. л. 50-й), обозначено имя мастера, довольно
извѣстнаго въ свое время, Григорія Тепчегорскаго: «делиновалх г:
тепчегорскй. 1714. к люсккѣ» . Гравюры эти, по настоящей рукописи,
подробно описаны въ изслѣдованіи г. Ровинскаго «Русскіе граверы и
и ихъ произведенія» , М. 1870 г., стр. 301—304. Почтенный изслѣ.
дователь съ полною вѣроятностью предполагаетъ, что картины эти
составляли большой цѣльный листъ, который разрѣзанъ впослѣдствіи
на 26 частицъ, для вклейки въ рукопись.
Л. 64.апрйллга ке днь слежка прѣпкнагобца ншего ліа'рка
адйнскаго, жившаго в горѣ драчестѣи, гаже во е^ііѵпіи.
на жалѣй вечерни стры. гла е. подокенх: ра'д^йсд.
Нач. Еозсіа днь радостенх й праздникх всечестенх, днесь кіо воспѣвает
са преславный лирко. цріе й кнзи сра'д^нтесА сфенницы воспойте, й вей вѣр
ніи сликіѵкстк^’йте, іѵверзесА наліх крѣпкад полюціь. й іѵннѣ врагшкх
нашиух не оувойлісА.
і) Слово «іѵтечь» написано на полѣ.
— 356 —
Какъ видно изъ вышеприведеннаго предисловія, служба преп.
Марку составлена въ одно время съ акаѳистомъ Алексѣю человѣку
Божьему и однимъ и тѣмъ же лицемъ. Преп. Маркъ аѳинскій скончался
около 400 года. См. Фабриція ВіЫіоіѣеса ^гаеса, ѵоі. IX, р. 109.
Л. 83. С л о у ж к а софіи п р лі р о с т и б ж Т и.
Служба эта писана инымъ, болѣе позднимъ почеркомъ.
И молотъ нотный,
въ 8- ку, мелкимъ полуставомъ ХѴП вѣка, на 456 листахъ.
178. СВЯТЦЫ СЪ ЛѢТОПИСЬЮ.
въ 4-ку, скорописью XVII вѣка, на 308 листахъ.
Л. 1. Начало пѣннга црковнаго и соьрание вселенскаго
(слѣдуетъ читать: вселѣтнаго) по йстлв)? л л к у ы прявнаго. іі иго
н о с н л г о шца ншего с а в ы освфнного. ш ліца сентАкрнА до
лі а августа.
Хронологическія замѣтки и привносныя въ святцы статьи очень
интересны. Отмѣчаемъ болѣе важныя:
1)	Сентября 8. Нача жит'і ста^і асениі на острове ноневско в лѣта
^зца. й созда т^ ура во иліа роство пртыА в^а (л. 5 об.).
2)	Сентября 16. Инліила кѣ страны сервскиА дфи кнза серкска
сконча ш сніоуи своеА іб лггри ВАчеславлн (л. 8).
3)	Октября 14. Прпвного шца ншего костАнтина философа во ліні
шеско чнн^ кирила вывша во дн'і владиліера ліаналіауа. і) се! преложи толію
вое воскрное еѵлие в лѣ ^зшна (л. 19 об.).
4)	Октября 19. йваннх рылско кѣ в лѣта /5)(оа. принесены люіри
е й среіуі града во гра терновъ ” трапезо в лѣ. уьфг. в той днк прадн^е
сто.пу стртотепцу диліитрию црвчю ^глецкшлЛ’ новолб» чкдотворц)». *5вие
кѣ в л'К /зчд. й лѣ вораста свое. а принесены люіри его с ^глеча к ліосквѣ
к Л'К ^зрд во і^ртво вдсЙа Ивановича Шуйскаго (л. 22).
і) Указаніе на Мономаха—явное противорѣчіе съ 6851-мъ годомъ.
357
э) Ноября ». с о к іѵ с т г о д^истрдтига лінудила. Передаются
апокрифическія подробности: «сен стыи д^истрдтигх ліи^днло. видё оступ
ніка сатану спдшд с нкси. соврдвх дглкиа лики, и рТ конліс сиірѣ стдне довре.
ста не пре сотворшй ны. іі др^дглскй глдсоліх прордзишд вѣсовѣ до ада преис
понаго и 7 на к’д'ьсе сташа... сен вы стыи др^дглх ліи^ди. изначала ліно
дора сотвори члвчсколі^ род)?.- первие дддлі)? по пртплен'іи его А рай исо йне
се. и рТ іѵ си^х питайсА. и паки настави ’е на р^ніѵе дѣло повелѣ з?лк дѣ
лати. и со иіаково врасА» ... (л 31 об.—32).
6) Генваря 1-го о св. Василіи читается: «По лѣте же етери проси
шд оу вога великій Василій да дасть елі)? влгть прЕлі^дрость своиліи елі)? ^сты
приносити вЕзкровн^к жертвѣ и прійти нань д)?р стлі)?. и по 5 день іако
изуліенх вывх пришествіеліх евлтаго ду^а, вх з же днь нача сложити вг)? и нача
писати сл)?жбныа лілтвы. и в т)? но<|іь ста прЕдх ниліх гь. іавленіеліх рѣка
и чаши, и возведи вдсилі'а рекх: дд тако ліи своиліи ракаліи принеси кёкров
н)?к жертвѣ. Василіи же вскочи трепетенх и приступль ко стлі)? олтдрк ндча
глти. и пиша протчаА лілтвы литоргійныА. и по скончаніи лілтвнеліх воздви
же ^лѣвх люласа прилѣжно и гла: вонліи, господи воже нашь.
стыліх. и лкдие вси рекошд: едГ стх и рдздѣлишд ѵлѣ і
Ф	Ф;,	/1	*
уко П|ЗИА С4ЛІХ СО СТ(М)(0/ИХ н чтію иногок, вторю сокрі дд потоки И СИІ
ч’реек кже рдддні лкделіх еже стое прчт'іе. четверт^к жх вложи вх гол^вх
Злдтх и овѣси нддх стыліх олтареліх. егда
вреліА воздвиздниа стый гол§ звена стыліи
жаіри елі)? и воздвиж^цЛ7 стда и не высть
. и рече: стаи
нд д части, едін^
же сл^жаше велики'і василиі и во
крилы своиліи. единокжх сл)?
ЗналіениА іѵ голуба, гако жх Б'к
ОВЫЧДЙ ТрАСТИСА ГОЛ^БК. И П0Л1ЫШЛАКЦІИ что высть се И БИДЕ діака СВЫШЕ
ндліиздкціе нѣкоей женѣ . и повелѣ пре- олтареліх поставити на 3 день 3а т)?
спону, и тако соверши вжтвенн)?к слъжв)? и лкди распусти, ^лии кратх удлен
та црА изгнавх
ноліх. епископы
арканы, то ліы
повелѣник црев)?
или цркви наша
и сокрд вдеилие единовѣрно своа ^ртіАны и пришедх ко церкви и изгна вса
арианы из церкви и здвалАвх дверн извн)?трх колодиеліх твердо, и рече црк:
се $ люй, его же ііросн\х утеве, и чек лілтвок отверз'ьтсА двери са ^раліа
Крнстіанскок ли или аріднскок, тѣ^х вѣр)> и вѣр&ліх вси. и годенх вы црк
с^дх вдеилевх. дрпдне же стрдуд рдди цревд тдкожх рекошд вденлик: право с^
дплх еси. и соткоришд сквернък свок люлитк)? дрідне ш )>трд и до вечера не
вы гласа ни посл^шдніа. воутріи же днь прншедх Василій и с крнлосошх сво
иліх и отгнд ариднх, взеліх честный крестх и овыде со чтныліх кртоліх
церковь г" и ста' прАліо дверій и лілтвд сотворшй и зндліенд двери чтныліх
кртоліх кртооврдзно, II ЛБИЕ В ЦрККИ БЫ ГрОЛІХ ВЕЛІІКХ И ІѴВЕрЗОШД ДВЕрИ
и лкди рдсп&ти. )?лии врлтх удлен
А
ПОКОрИЛІ ТЙ СА. скоро ІірІИДЕ БбЛИСІИІ Василіи в никік по
вса еппы уристіанскиА и цркви затвори. и предд власть дрил
же рекошд ко црк: дше пріидетх вдсилиі здѣ и препрТ въдТ
X /	ж	»
ВСИ ......................- .............. ....... " ........ —
и рече црк: даліи соудх со дрідны вправди. ли увіенх куду,
паки да шверз^тсА ^ристідноліх. и повелѣ црь выти тако.
358
ЦрКОБНМА. Црк ЖЕ Н3ДИБЛІ.ЕА ІѴБЕрЗЕ ВСА ЦрІіВІІ ^рТІАНЕКІА И ДДЕТк ЕЛіу ДДркІ
ЛІНОГІА И отпусти ЕГО ЕХ ВЕЛИКОЙ ЧТІЮ, ДріАНХ ЖЕ ІІ3ГНД. Д ЕДЛІХ НЕВ'ІіроБА
(л. 69 об.—71).
7) Января 2. ПдліАтв иже
ЕТАПАПкірИЛІЕКАГО.
И ЕЛЕНЫ. СЕН ЕЕЛИКЕрЕТХ ЦрА К0НЕТАНТИН4
і»
ВО С Т М ШЦД НДШЕГО Е Е Д Н В Е (I
. ЕЕЛИВЕрЕТХ Б'Ь В Д'ЬтД ^6ШК ВО ЦрТВО КОНЕТДНТІІНД
і крести и нд ѵв)? віфѵ ндетдвн и
КрЕЕТИ И НД Б’кру
ТЕДЕЕНуЮ прокдз)? ОЧИЕТИ ЕТМДІХ КрЦІНІЕЛІХ. Црк ЖЕ ПОЧИТАЮЩІЕ ЕГО ГДКО ДГГДД
БЖИА Н ЕОТКОрИ ЕДІ^ ПОЧТк Б'ІІДкіГі КДОБ^КХ НД ГДДВ^ ЕГО И ІѴТОД'Ь ЙВОДЕНІЕЛІХ
ПрІИДЕ Й рИЛІД ВХ ВЕЛИКІЙ НОБГрДДХ И ДДЕА НД ГДАб)> ВДЕНДШ4 Ар^ИЕПИЕКОп)? НОВГО
рОДЕКОЛі)?. ЕЖЕ ЕЕТЬ И ДОНН^ ВЕЕДІИ НДЛІИ ВИДИ БМЕТЬ . А НЕ АКО ЖЕ БДЕНО
ЕЛОВЦЫ ГАЮТХ : И6ДНХ Д^ІЕПИЕКОПК Н О В Г О р О Д Е К И I Е р Л ЛІ4 НА Е Е Б А П р И
везх. н'Ьетб тдко дожх еетв. кдов^кх пріидЕ поед'і; ивдннд, іакожх ваеидТк
рЕЧЕЕА (л. 72 — 72 об.).
8) Января 23. ПрЕповндго шцд ндшего генддиа и а»
виліогрддсклго новдго чюдотворцд. ГенддіТі енх ігк великаго
ПАНА ЛИТОВЕКІА ЗЕЛІЛИ КНХ ЕЬіЙ ПрІИДЕ БХ ЛІОЕКОЕЕКуК ЗЕЛ1ЛИ ПОЕТрИЖЕНІКХ БЫ
КОрНИЛІЕЛІХ КОЛІЕЛкЕКИЛІХ. Е НИЛІХ ЖЕ КОрНИЛІЕЛІХ ШШЕДХ Ш ЕКОЕА ОБИТЕЛИ
ПОП(ЖІ]і)> И ЕОЕТДВИ ОБИТЕЛЬ БХ П&ТкІНИ Б К0ЕТр04ІЕК0<І1Х
Н0Л1Х ПОВЕЛ'Ѣ ЕЕЙ ГЕНАДИЮ ВЫТИ. ЕЖЕ БХ Л'ЕтО /ЗОГ (л. 91).
9) Февраля 14. Прпвндго ш
$ Ч И Т Е Л А ЕЛДЕЕНОЛІХ И Б О Л Г 4 р О .
ЕйрИЛХ Б'к ГрДДА ГЕЛЕНА ШЦД ^рТІАНД ЙЛІЕНЕЛІХ ДВА, Д В ЛІИр'к Б'к И4ІА
КОНЕТАНТИНХ. ЛІДрО Б'Ь ОТрОЧА 6ЕД41И Й ПОАШД ЕГО БХ ПОДДт)? Ц^Еб)? Й Ц^к
И 6 ТРЕТІЙ 4ІЦХ НА^ЧИЕЕА ВЕЕИ рТрОЕТИ И ЛірТИ
. НЕ ВОЕ^ОТЕ ЖЕ
И 4ІН0Г4 ЧЮ
ДЕГА ЕОТБОр ПОВИ3Д О ПОДВОЙ	И ЛІНОГИЕ ЕРЕТИКИ ПОСТрЛІИ И НЕВ'ІЦІНкІА
укзд'к н к ней игулі
ШЦД НШЕГО к и р и л д дилософд
ОТДДЕТХ ЛОГОДЕТ)? фиЛОЕоф^ I
И ЧЕТкЦІЛІИ ІДЗкІКИ ^илософи'і нд^чибеа и бм ЛЮБИЛ1Х ц^едіх.
ЧТИ ІЦІЕВЫ Й ЕАБкІ ЧЛБЧЕЕКИА И ШЕДХ НД ^ЕКОЕ ЛІО^Е. И БМ ЛІНЙ.
__	А Ф- о	о __।	|_	_	__
ндучи Б^Е ^БЕ Й ЗДЛІВрА Е|)ЕТИКД ЛІЛТВОЮ уЛЮрИ. И ПО ЕЕЛІХ ПрІИДЕ В ВОЛГА
|>М Й В ЕЛОВАНЕ И ПО д)>Н4К ТАКО НА^ЧИ Б'^ОКАТИ БО ^А ПО АПЛЕ ПДКЛЕ И Б
КДТДДНЕ Г^ДДЕ ЕПКПОЛІХ БМ И ПОЕТИ л"1 ДНІ’И И ЕОч‘'ДБИ ДЗБ^к)? САДБЕНЕКОЛі)? ГДЗМк)?
П|)ЕБЕДЕ ^ЕКИ А3МКО ГЦЕЧЕЕКИ ИЗМКОЛІХ НД ^ЕКИІ . И ЕОТ6О()И ЛИ ЕЛО6Х 3 ЕрТОДІХ
ЕБОИЛІХ Е ЛІЕДОДИЕ ЕПИЕКОПОЛІХ ЛІОрБЕКИЛІХ БХ А'ктА ^5Т^Г (----------6363-----855-----)
ПО ЕЕЛІОЛІХ ЕОБОр'к ВХ Л^Д Л'к'ГО ВО цртво ЛІИ^АИЛА ГрЕЧЕЕКДГО И ЛІДТЕр (ГО
фЕОДОЦМ ВО КНЖНИЕ КН3А КО()ИЕА БОГД|ІЕКДГО И |>АТИ КН3А ЛІО^ДВЕКА И КОТЕЛА
КНЗА БЛДЧ’ИЕКДГО "	‘	.......-	...
^ОКА |фі|ІЕНІ'А .
Д |))>Ек ПОШЛА
ЗЕЛІЛА іфцінд
(л. 110).
Ферваля
Б'к в л'ктд /ешдіг (5843) во црво кштгднтинд великаго |>одй каеиілнх прі
А
ш
в
В ПЕБОЕ лФ’ГО рЮрИКД КН^А КНЖНІА Е ЗД рд лѣ влдднліе
вдддиліЕрх крч'и р^ЕК^к зелілк в л'кто /ьучз (6497).
КОЛѢНА 4ДЕТОВД ОТХ ТрЕТІДГО ЕНД НоЕВД... Д ВОДГДрЕКАА
Л'ЬтО ^5ТОД (-------- 6371 -----) При ЦрИ ЛІИ^ДИЛЕ ГрЕЧЕЕТЕДІХ
29. П (і п к н г о шцд ншего кдеиіднд и ді л а н и н д. Кдсим
— 359 —
цри уілне здконопртііно
дошд его д-клюни. и не оддшд его іѵцО, і
•гл (?) его. и бодлше его с совою нд ксАкие
великоліО вдсилию когда бж'Г
о. к старо рилгк по снокид'кнію. и ко лмнчстве ѵкрд
, но шнесошд ЙО СЙОА жилицы и воспи
.....................-!	весокскиА д'клл. и д'кюіре пакости
по
гвную литургію писаніе, бдсилій же ке^дриіскиі
шбычаю скоелі^ испрдвлені'А рдди чина сложеннаго слОждше литоргию окв4шд
ризы скога колоколцы. ді|іе вОде что пре кголіх, то ни едй колоколе не
ЗДЗвонй. д вОде нечто служеніе чго колоколе едГ о ліалы здконитх. И не
кіѵгдд касилию служа пріиліАше ко цркки чтныа ддры. и тело и кро гд
нше исд ^д. и тогда д'ілюни й цркки кежше. а кдсьанх во цркки остдса
у ліестд кадилндго. и пригаса за едй кіѵлоколецх и козвен'к колоколе. и ов
Зр'ксіа василиі и вид*Е сего кдсиганд стогацід в сбі’тка^х делюнскй. и великій
вдсилиі Одари е во глвО животкорАцій к^толіх. и вооврдзи зндліение кртное
нд чел^ е. и в'кжд кдганх й цркви. и ‘
нд не. и «5 чого нача шгнь попадати
ВО СйОЙ полкх.
Олгкгаше никоторыліх азыкш глти
стго василиа шверзе еліО ~~~ ~
его в четцы, и
)>3ргкша д'клюни то зндліеніе кутное
Б'ксы. д'клюни же Б'кждшд ш кдснганд
. д кдснганд не пріилідше, онх же скита га по грдцкй Олица и не
I. Й ПорОгАШД елй? народи. й по ліоленію
-	"Й-	<1
бгх газы, и наѵіи василиі его грдліотл. и постдвн
потоліх кисть прокитерх и епискополіх постдкленх кисть,
и тоіа весны бы вода за олтдреліх, гд'к слОждше великиі вдсиліе, лужд велига
внеи четвероногое жабы, стліО вдсилию поюціО здОтреню, ониже вопишд гаасы
скоиліи свойски. и по шестой П'ксни нача чести стое еѵліе и вьТ гаасх четверо
ножны великх. вдсилиі же пристОпишд ко олтдрю и рече иліх: ліолчите жабы
^оціО чести стое еѵліе. шк'кціл еліО жабы: ты поешн по шестой п’ксни, а
ліы Оже по девлтой п'ксни вгО же слой)? всылделіх. и ОдикіТ ш селіх стый
вдсилиі и состдви прокиліенх. всгако дм^дние дд ^вдли гдд. Гі егдд пртдклкшОсА
століО Василіи и по влгослокению его кы деоктиристх епискополіх О ст’кй
кцы на 7 лгксте в кесдріи, и потоліх бысть ліитрополитоліх в ^длкидоне.
в тоже вреліА поиде црь синдгрд на крлнь. ако бы еліО в люри и йостдшд
й’ктри и ^от’кшд кордклк разнити, к тожх креліА кы О него рлдцл дкирх лірый
кртыанинх и рече царю своелюу призови стго николО, и здк’кцідй еліО здв'ктх
КДНОНХ И СВ'кціИ, И ИЗНАВИТХ Ч'А Ш ПОТОПА. И СОТВОрИ ЦрЬ ТАКО СОТВОрИША
ов’кты и (ЗБАКленх бы ш потопленига й приідошд ко свой грд. и рече црк
дкирю кто есть стый николде, призови ліи его. онх же рече: есть ліитропо
литх деоктиристх, тотх люжетх призвати стго ніколО ко іѵврдзе члка.
и призкА црк ліитрополитд деоктиристл й ^длкидонд к сегЛ и прига Блгкение
и і
полдту чисту к три дни, и николіО повел'к гасти.
црккь сктыліх ліитрополитоліх и п’кшд кднонх ліолекенх и і
николе стОю литОргию. и свцівх кднонх и кОю и нше в полатѣ цркО седошд
ЗА трапезою и готовідше лгксто століО ніколе. шни же н)>ждшд его вкОшдти
кратна, онх же рече: ако недостоитх наліх пр” николы гасти и питию, елі)>
сотвори ов’ктьі стліО николе, и по повеленію деоктиристд поставити повел’к
11	’ .и пити, и оскціенд высть
сотворишд стлі^
— 360 —
же злБ'кцід^оліх злв'ктъ. и тогда еотворишл люлв^1 великѣ іфь и инди и
веллюжи его и рекшд елі^: ложь еси ты. по девАтоліъ члее ^зр'к стый
деоктиристъ стго николд ид^ір^ іѵ і^ркви во врдтл цревд. и выскочивъ
скоро и поиде против^ со свірліи и с кандилы и пдде нл носъ николе, рече: іііче
стый, почто еси Умедлилъ, высть во здѣ на ліа люлва великл. оч'вѣірд
елі^ стый николде: кывшоу ліи на люри тивириддстеліъ и нача кордвли уто
ПАТИ, И ПрИЗВАША ИЛІА ЛІОС, И шедх ТАЛЮ И36АВИ И^Х ИЗО ДНА люрА, и уліед
ливш^ ліи талю. и рече елі^ деоктиристх: да что еси у ниух взіалх. и рече стый
николде завѢі|іаша кононх и св'кір^ и диліиіанх и даша ліи к^ре пече, тѢста.
и показаша елі^ корецъ. и рече деоктирисчх дилософиею ш лірости: азъ вы
сего д'кліа к^рцд тре степеней не стопилъ, евтый николде, слышавъ то и
возврдтисА ш полаты црвы и рече. ако годъ еси стль ндрицлешисА сотворю
на та лілтвд }(рт^ црю вг^ ншелі^, и пдде деоктиристх нд ногу стлі^
николе, и с пллчеліъ люласа и просА проірениА іфк и кнзи и веллюжи и на
лгкстники. евтый же николде вшедъ в поллту црв^ клгослови цдрд и вси
ЛЮДИ И ВрАШНО И ВИНО, И НАЧАША АСТИ и пити и веселитисА. А стый николде
не видиліх высть ш црл. едліь же і^рь кртисд и весь доліъ его и проелдвишд
бога и евтго николу, и сотворишд едіу праздникъ честенъ, д сватого феок
тиристд зд тгк три степени повелѣшд стіи іѵі^ы по три годы неполіиндти,
но понеже въ четвертый годъ поліиндютъ, тогда бываетъ висоностъ, д сглі$> ни
коле состдвишд стіи йцы праздновати во единъ годъ трижды .(л. 119—122 об).
Съ листа 293-го до конца списка пасхалія и лунникъ.
Судя но тому, что въ святцахъ не отмѣчены событія второй поло-
вины XVII вѣка (какъ-то: пренесенія честной ризы господней 1625
года, праздника грузинской иконѣ 1625 и друг.), время составленія
настоящей рукописи слѣдуетъ отнести къ первой половинѣ ХѴП-го вѣка.
179.	СБОРНИКЪ БОГОСЛУЖЕБНЫЙ.
въ большой листъ, полууставомъ начала XV вѣка, на пер-
гаминѣ, въ два столбца, на 420 листахъ.
Начало и конецъ утрачены. Содержитъ въ себѣ Октоихъ и службы
избраннымъ святымъ.
361
180.	СБОРНИКЪ БОГОСЛУЖЕБНЫЙ.
бъ 4-е у, полууставомъ XV—XVI вѣка, на 135 листахъ.
Первые 47 листовъ писаны на пергаминѣ почеркомъ начала XV
вѣка и содержатъ въ себѣ:
Л. 2. Синаксарь по оустакоу п^Ѣпокнаго юца ншего савы
йже вь іе^лл»4.
Списокъ полный. Продолженіе его, съ листа 48 об., писано на
бумагѣ, почеркомъ XVI вѣка, и содержитъ выписки изъ Тріоди, Пасха-
ліи и Требника.
Правописаніе во всемъ сборникѣ сербское.
- 1 СИНОДИКЪ ЛИЦЕВОЙ.
въ листъ, полууставомъ конца XVII вѣка, на 157 листахъ.
Къ тексту приложено 97 лицевыхъ изображеній.
о т д ъ л ъ ѵп.
ЦЕРКОВІІОИСТОРИЧЕСКІЯ
и
ЛИТЕРАТУРНЫЯ СОЧИНЕНІЯ.
К ТОЛКОВАЯ ПАЛЕЯ.
СЪ ИНЫМИ СТАТЬЯМИ.
въ 4-ку, полууставомъ XVI вѣка, на 545 листахъ.
Списокъ полной редакціи, съ обличеніемъ на жидовина. Заглавія
пе вездѣ выставлены, но списокъ полный.
Въ началѣ приложено современное списку изображеніе св. Іоан-
на Златоустаго. Исполнено изящно.
Первые листы утрачены.
Нач. «дину гдѣ быти» .
Л. 3. ш в т о р о лі х.
Нач. по селіг ндрече бгх да к^детх твердь.
Л. 5. ш третиедіх дни.
Нач. вх третій же рече днь.
Л. 9. ш четвертолі х дни.
Нач. четвертАго дни рече бгх да в^детх свѣтх на тверди.
Л. 16. первое лѣто луннаго к р г а г е н в а р а п о ч и н а е т с а .
Л. 30. Ш П А Т О ЛІ х дни.
Нач. вх е днь рече бгх да идвед^тх воды рывх.
Л. 31 об. ш п т и ц д х.
363
Нач. есть оуко ПТИЦА ГЛСЛІДга АЛКОНОСТХ.
Л. 32. ш р ы к д у г.
Нач. есть оуко рывл иже взывдмтх ліногоножицд.
Л. 32 об. ш птіце.
Нач. есть оуко инаа птица ндрицаелш з^гз^ла.
Л. 33 об. 6 финиксе.
Нач. есть оуко ПТИЦА В ВСЛИцѢи индіи.
Л. 35. ш шестолі х дни.
Нач. в шестый оуко днь рече бгх да изведетх зеліЛА.
Л. 48. 6 шестоліх дни.
Нач. в шестый днь сотвори бгх члка.
Л. 54 об. ш 3-Л1Х дни.
Нач. вх седдіый днь на падіать.
Л. 73. ш д ш ѣ и о у лі ѣ.
Нач. ДША оуко ЧАЧССКАА СНА^ ПрІА Ш КГА.
Л. 77. ш оувиеніи двелд его же оуви кдинх.
Нач. и рече кдинх ко Авели.
Л. 78. о^ погребеніи перваго ліертвецд двсла прдведндго.
Нач. паакаса и рТ ддаліх и еввд надх двелеліх л лѣтх.
Л. 79 об. сиа книга ш родствѣ члвчи вонь же днь сотво
ри БГХ АДАЛІА ПО ШБрАЗ^ Б Ж І М лі ж д и ж е н сотворивх и
клгви иух.
Нач. вопрошаю теке азх жидовине. который бгх сотвори члка.
Л. 86 об. О ПОСЛАНІИ ГОЛУБА.
Нач. и потоліх ное пусти голубь.
Л. 87. ш повеленіи изыити изх ковчега.
Нач. рече гь кгх к ноеви гла.
Л. 91. ш столпотвореніи.
Нач. при селіже столпотворение высть,
Л. 92. ш раздѣленіи газыкх.
Нач. во дни нектднд и фдлекд раздали кгх газыки.
Л. 93. ш плеліени силіове.
Нач. сіи же силювд рождені’А газьіцы.
Л. 94. сказаніе плеліени сновх удлювыух.
Нач. первое ефишпи.
—йдіена л» ѣ с т о лі х сновх у а лі о к ы у х гдѣ же с ѣ д а т х.
Нач. а египетх и совсѣліх еже есть в неліх.
Л. 94 об. ш афета сіи с^’ть рождьшТ газыки йжевстолпо
твореніи раздѣленіи газ ы цы кыш д.
Нач. д ліидіи. в кдппддокеи.
Л.95.ш6стровѣ^х.
•а (Іи а т—
• іріѵиѵѵанэн лі—
о -ро 041 т
•ѵна ѵнѵѴ и ѵяЕиіІи оэАо хіѵаа ои ‘ызц
-ц.нѵѴ лі -ро 891 ІГ
 хяаѵ ояи ѵиаои хиэѵЕоя аѵяояип аінаыМи ояАо чѴшия 'ызц
•ірѵ т -ро 99і р
•хЛѴѵМ ѵѵіѵаѵз ѵііИАи озА» чаэЭ ьізд
-фЭѴгііэУ оі 591 у
•хнояии ч'зиѵазя яі аш хіѵааои 'кец
•ѵѵіѵѵѵ(Іяѵ ѵна а я о я ѵ ѵ а и и а (I іѵ а лі • х р х • р
•хіѵояояиі оа хѵ.мѵ (эія) атѵоз ’ызц
• и ѵ я о я и и и і н а ѵ и і), Ь я А« лі • о р X ' К
о.іаоіѵ ѵна ѵноя аа 'ызц
•аѵяѵз и
аінаяоѵзо.іѵз у. а V и іі и з о я и у. яояиі хна о.іа иазчѵозоіояѵм
“	»-•	/	ѵ	г-»	У	у
•ѵяояии олаояз ѵна аяояѵзи иінаяоѵэолѵз лі -ро ^81 ’р
• хяѵѵзи зАазоэ ояи ічз • квц
• о з а о я а ѵаѵэ ояАЗчиэясІэи ѵ Е я и хяояии
-	у
о.іа хна иазѵозлі ояѵя и -іряоягѵан Аоиірѵэ лі ‘ро ддх Т
•хХиішэ хянкАо т хниѴа аш ѵѴми "ызц
•хіі’ояаАліиііѵяа Тмі лі ‘ро 291 ’ІГ
иѵи'ѵѵ^яѵ иіяиЛаи’Ао ои аш чазічз ‘ызц
иѵіѵѵѵііяѵ и.і.<іа іѵа лі ’ро 02Г ІГ
•иояа хіі'оГ хя ^іѵѵѵііяѵ эт ^піѴапіиііи ’ьвц
•і|. ниіМѵа и а (і а іѵ а ла ’ро ($61 Т
• э()оіѵоі и аіѵоѴоа я ияіАоіѵ птіиноѵяАо ’ьвд
• іѵ о V о а лі ’ 2 2 Г ' К
•олэ <^(Ья ^ХѵоАа иіІа ияі^іѵ аз и ’ьвн
и інѵЕц.іЬо лі ро 021 'ІГ
•^іѵѵпіяѵ оя *м аі.аіі и 'ьец
хѵѵоняэнѴ и лі иінѵЕ^.<ізо лі ’02І Т
•иіяэіѵиѵѵз чЛ хяаѴэаиУѵэіѵ хѴ^з и ^а ‘мзд
• аіѵѵѵ<іяѵ лі "оп • р
•ѵѵл ѵяѵѵяо оЕи чз ^іѵа экз<і и 'кец
•икиѵяояии ча^з аши хліня эи онѵзииа -ро
хіѵѵііяѵ хнлі иіѵзоѴ хАЭкаііоііи оаі» іча иѵ итаірѵ^Еѵі) гѴ ’ы?н
•аіѵѵѵсіяѵ лі 801 Т
 хнѵоаз иіп^Еѵі) хіѵічяиѵэя хіѵоікыр !).я хяічЕи нінэѵі|.ТКгЗ ои ьізц
• х іѵо н н а пі^іІЕѵк і].иѵо.і.з л> ’ро 9о
• нЕоНІѴ IіЗОіі.І.ЗО И ЭМ' Ч !,у '
- ^98 •—
365
10 І 10 С И ф ( .
. 1. 171 об. іо с лі е () т и и га к о в л и.
Нач. кисть же егда п^едста игаковх.
Л. 178. іб с и лі е іб н е .
Нач. кисть оуко силіеонх втоций снх нгакбвль.
Л. 181. іб ЛЕВГІИ.
Нач. по селіх левгій придвд кх себѢ сны своа.
Л. 182 об. іб левгій клгословеніи.
Нач. и речЕ ліи левгій ддух.
Л. 189 об. НАКАЗАНІЕ ИКДИНО К СНОЛІХ СВОИЛІХ.
Нач. по селіх іида д снх ігаковль.
Л. 193 об. дДвѢтХ ИСА^АЦОВХ іб д о кр о оу ЛІІ и.
Нач. ПО СЕЛІХ ИСА^А|)Х П^ИдВА СНЫ СВОА.
Л. 194 об. дДбѢтХ здоулонь іб ЛІЛрДІИ.
Нач. ПО СЕЛІХ ЗАОуЛОНЬ.
Л. 196. 3 А в ’к Т X ДАНА.
Л. 198. дДбѢтХ Н Е ВТ ААИЛІОВХ.
Нач. НАНА4 ГЛАТИ ПОСЛУШАЙТЕ СНОВЕ НЕЕТАЛИЛІОВЫ .
Л. 199 об. ддвѣтх гадовх іб ненависти.
Нач. п^идвд гддх сны своа.
Л. 201. ддвѣтх снровх іб дловѣ й іб деврулііи.
Нач. послоушдйтЕ чада.
Л. 203. ддвѣтх веньиліиновх іб поліислѣ чистѣ.
Нач. придвА оуко ВЕНьгаліинх сни своа.
Л. 206. 10 ПАВЛЕ АПЛЕ.
Нач. ВОСТАНЕТХ ВО Го ПЛЕЛІЕНИ ЛІОЕГО.
За листомъ 212-мъ, въ разсказѣ о исходѣ Израильтянъ, недостаетъ
нѣсколькихъ листовъ.
Л. 218 об. СКАЗАНІЕ ІО ДВ^ДДЛІА іб Б Ѣ Т О В А Н І А ДО ИСХОДА
ЛІОИСЕОВА Л Ѣ Т X у Й Л .
Нач. А Іб ПЕРВАГО лѢтА АВ(МАЛІА.
--іб ЛІЕ^Е И іб ГОЦцѢ ВОД’к.
Нач. ПО СЕЛІХ ЛІОИСЕІІ ВОдДВИЖЕ СНЫ ИЗРАИЛЕВЫ.
Л. 220. О ДВОЮНАДЕСАТЬ И С Т О Ч к Н И Ц Ѣ у X І 6 СЕДЛІИ СТЕКА і и
ф И Н Й К А .
Нач. ІОЧ’ОЛЕ ЖЕ ПОАТХ ЛІОИСЕЙ СНЫ ЙИЛЕВЫ.
СТЕлѢ^Х І іб ЛІАНнѢ.
Нач. ПО СЕЛІХ ЖЕ ВОДВИЖЕ ЛІОИСЕЙ.
Л. 221. В ^О^ЙВЕ іб Гі СТОЧЕНІИ ВОДЫ ИС КАЛІЕНИ.
Нач. ПО СЕЛІХ ЖЕ оуко П|)ИЛОЖИША ЛЮДИЕ ЕІ|ІЕ [ІОПТАНИЕ НА ЛІОИСЕА.
Л. 221 об. іб II О Г И ВЕЛИ А <11 ЛІ Аликовѣ.
--ІО КЛА
366
Пач. по селіх же іцмидс л.и.іілликх.
Л. 231. IV ДВОИНАДССАТЬ Іі А /II М Ц'Цх .
Нач. первый каліыкх нлриіуіеліый слрдионх.
Л. 247. сказаніе вторАго закона люісеовА.
Нач. рече во люисей к лкделіх ільтескиліх да не іЛ’д^тх вА/ііх вози.
Л. 268 об. ліон се о во пррчество іо вознесеніи.
Нач. и се ліужд два стаста.
Л. 269. ш с лі е р т и лі о и с е о в "к.
Нач. по селіх же рече шженете іо лиі^л.
—покАЗАн'іе іѵ бга зслілаліх рАБ^'кжім лі о и с е ю.
Нач. по селіх нзьіде діонеей іѵ Ардвлфд ліоавла на гор^.
Л. 269 об. іѵ скончаніи люисеов'к.
ГХ ЛІИ^АИЛХ.
Л. 270. іѵ пркніи дідволи со Ар^лнгелоліх.
Нач. подоклетх же выдати которого род^ кисть люисей.
—Книга сытна Гіс^са на'ввина.
Нач. и кисть по скончаніи люисеов’к рдкд ^ва.
Л. 273 об. іб В3АТІИ ери^онл ис^соліх наввиныліх.
Нач. кисть же егдд к’кАше иЛсх кх ери^он^ поліышлаа на крднь.
Л. 276. о созданіи второліх ери)(он^.
Нач. кисть оуко сие по дне^х.
Л. 280. О НАКАЗАНІИ НС^СА НАВВИНА к сноліх іилевыліх.
Нач. егдд же ііс^сх состАр'квсА прешедх дни свой и созвд вса сны
іилевы.
. по скончаніи же люисеов'к кисть Ар^истрлти
Л. 282 об. <ѵ вонньств4; імдин'Ь.
Нач. кисть по скончаніи нс^сов'Ь.
Л. 288. о рдзореніи тревникх.
Нач. вх т^ же нбірь рече елі^ гь во сн'к.
Л. 290 об. чкдо стго геіѵргі'А.
Нач. се оуко прелАГАю валіх подокство великиліх лічнколіх стрлстотерпцеліх
геіѵргиеліх. человѣконенАйіідеіух оуко дііаволх испервд погр'кшивх своего поліыслд.
Л. 291 об. чюдо стго геіѵргіл.
Нач. кисть грлдх великх во счрлн'к пдлестиньстей ндриіуіеліый.
Л. 292 об. чюдо стго великолічнкд геіѵргиА.
Нач. в 
Кончается на л. 296 об
гіа чюдно и преелдвно
п
то вреліА кисть лі^жх в диіѵспол'к йліенеліх героньтей.
„„ л. 22 3 ;б. словами: лі^чение же салю г
> КОЛИКО ЛІНОГО ПОСТрАДА ЗА ’
кожнаго іуірА диіѵклитиана ше іѵ селіх оуклжелі ти
/И ьі же на предлежлірее возврАтилісл.
Нач. по селіх ндйде ефтдй на сфр'Іым іі изки
На листѣ 229 — только 6 строкъ, и затѣмъ
стго геіор
в'кр^ ^ртиинск^ю ш кез
инд'к.
плеліА его.
пробѣлъ.
367
Л. 300. СО I,-н и іѵсліир вирдтцѣ о р’і’фѣ.
Нач. выстк же^с-гдд с^жд^ с^диа и глддх кысти нд зеліли.
Л. 302 об. СО книга де ваты ^х вк^рдтцѣ 6 сдлюиле пррце
і іѵ слоуле цри іб йнѣр пррцѣ лінбз'кр. начало йлі^іре сице.
Нач. члвкх нѣ екслрлід феліАсійфкскдго ш горы ефр'клілА.
Л. 305 об. црч-во первое полілздніе слоулд црд іѵ сдаю
и л д прркд.
Нач. вх тоже вреди испросишд паки.
Л. 307. егдд побѣди двдх сдоулд.
Нач. кыстк оуко во дни ты сокрлшдсА иноплеменницы.
Л. 308. скдзАні’е кдко покѣди дна лічникх ^вк нестерх.
Нач. тдкоже крд кѣ иногда в вере ^ртіАнстен при ліАксиліидне цри. йже
Гілише сбрцд нѣкоего преслдвнд і йзрлднд люг^цід иліенемх лна.
Л. 310. цдрьство второе «5 книга третин^х.
Нач. слвішд оуко двдх іѵ смерти сдоули.
Л. 310 об. ш принесеніи киіѵтд гдна.
Нач. по селіх же двдх всак^ ннош^ іѵ іила.
Л. 314 об' іѵ зачатіи н ш рожденіи сололюніи.
Нач. призвд же двдх вирсдвін жен^ свои.
Л. 315 об. о показаніи сололібнд нд цртво.
Нач. постдвишд сололюнд нд трекнике.
Л. 324 об. іѵ клисидстд. іѵ пѣсни сололюнд й о вочеловѣ
ченіи вкрдтцѣ.
Нач. сололюнх рече сей тдко пріиде нд горы.
Л. 325 об. іѵ діілкыхх заповѣдей.
Нач. в л'ктд ^е<|Ѵ ліцд декдкрА ке днк роди гк ндшх 7с ух іѵ двы лірІА.
На листѣ 326-мъ общее заключеніе: слаба свершители кг^> и прчтой
его літри и ксѣліх стыліх Т адіинк.
Л. 327. во дфрикеи й в кдрфдгені'и нывшее 3ндліеніе и
чі«до пдче еже о днеух ндши^х нзволиса лін'к грѣшнолі^ $лі^
Гі іѵ с и ф н 6 в о к р ці і н о лі $ іѵ іидѣ'и списати, дд слышдвше пол
3 Ы ДІНОГИ ПОЛ^ЧАТХ Д ШИ НША. ЧЛКОЛИБЦД К Г А ПрОСЛАВАТХ И
не ](отаці е ни единолі^ же члк^ погибнути но вгкліх грѣши
николіх сп 1:тиса. и нн'к оуко люлчдніе длите ліи Гі внелілите
со опАсеніеліх глеліыліх. йсполнк ко ползы оуліиленил.
Нач. црк ирАКліи повел'к вездѣ и всид^і креститисА ііодѣоліх. исшедш^
ко дфриніи геіѵргіи с^і]і^ епдр^.
Л. 399. повѣсти полезнл іѵ лдтыне когда іѵлоучишдсА іѵ
грекх. и стыа бжі'а цркви. й кдко ГізоіѵБрѣтошд секѣ ереси,
еже іѵ п р е с н о ч н д а сложити Гі і.і ж е л 'ь н л стаго д у л.
368
риліскіи.
к і дплУолдтйн'ки
^ДЗГЛДС(Е с н44,и не
глдвд л. Нач. вх лЪгд імгочтивкіул црей Константина и літри «го при
НкІ ІірССТАВЛкШ'іГ дЛОЧеСТИВОЛіУ ПКОНОБОрцУ.
Л. 407. чтн'кйшдго ^дртофилакд іі протоггелд Никиты
н и к і й с к і а цркви 6 в е с к в д с н е и с л У ж к ’к іо л д т кі н 'к х. глдвд в.
Нач. весквдснкіА сл^жкм сіир'кчь шпр'ксночнДА не преелілеліх.
Л. 413 об. герліднд пдтріАр^д йже к жестокиліх лдтм
нджх. люлекно и люведно пооученіе. глдвд г.
Нач. подндвше оуко водлювленное истинное прдвослдвие.
Л. 416 об. іі спов-кдд ніе вкрдтц-к како егоже рдди Д'клд
іѵ л У ч и ш д ю нд лдтынд. і идвержени бмша ш первенствд его
ш книгх споліенм ид'кже пнш^тх вл'І? ^зсгіз.
Нач. Б'кшд на седліоліх соворе дндр+.Анх пдпд
Л. 419. слово 6 лдтин'Е скддднйе
бпресноц'к^х. ГЛАВА 5.
Нач. к вдліх слово ш ^итріи рилілАне ваша
единствуете.
Л. 452. послдніе доліникд др^іеппд венеті'йскдго еже по
слд ко ст'кишеліУ пдтридр^У велйкил антиш^'і'а ни петрд іо
преснок’Б іі ш прочи^х. глдвд д.
Нач. превмсокдго престолд еже во днтиіѵ^ійской цркви.
Л. 453. іѵписдніе ст'кйшдго пдтрідр^д петрд кдоліник^
др^иеппУ в е н е д і й с к о лі У противУ писанію его послднноліУ.
глд. й.
Нач. чтноліУ й рдвнодггльноліУ влц'к й д^овноліУ БрдтУ ндшеліУ.
Л. 463 об. сеже ліи^дилд сеггелд. глдвд д.
Нач. в'кдолю в^ди іако ш шестдго соворд до цртві'А люндлід^д швличде
ліи ба^У полідлУ рилілАне Ш ТОГДДШНИ^Х СТкІ^Х іѵцх.
Л. 464. герліднд пдтрідр^д к жестокмліх лдтмндліх пооу
ч е н і е глвд 7.
Нач. подндвше оуво водлювленніи истинное прдвослдвие еже есть животх
и просвѣщеніе дшдліх ндшиліх.
Л. 465. сие йспов'кддніе пдпкі рйліскдго. еже принесошд
іов'ктницкі его ндрицделііи. глава ді .
Нач. фрУліенУрій ко счЧйшеліУ пдтрилр^У конхстантина грддд кирх
герліднУ.
— пописдніе дпоклисАрій папин^х- долінд дліоніа фр4;ліе
норд. ГЛАВА ВІ.
Нач. сію в'крУ ддх оуво нже 15 чина.
Л. 465 об. іов'Еірдніе ст'Ьйшдго вселеньскдго пдтридр^д
кирх герлідна й сфнндго его соворд і посллннкіліхшфреліенУ
реліх і иже с ни лдткі ндліх. глава гі .
— 369 —
1ІІІЧ. рі^ЫТС НАША IV Ч'ГПІИ ІѴвѢч'НІІІ^Ы СТГО ПАПЫ. «ГДД же не ГиповѢдасліа .
Л . 471. А Н А С Т А С И А С И Н 4 Й С К 4 Г О IV С Ч’ 1|І И г II О IV Г1р 4 3 'ь Гі по
НОД О КІЮ ГЛА ді.
Нач. п^'іиделія оуко н4 соуірдА еже по іѵврАзЧ’.
Л. 472 об. фоТІА ПАТр'ІАр^А К рИЛІЛАНОЛІА КОНСТАНТИНА
грлдл іѵ стеліх д^се і іѵ приноси лі о ліа іѵ ни^а іѵпреснок^.
Нач. Бжтвенный оуко григорей ндреченный двосслова.
Л. 474 об. Гна повѣсть никифорд кдлійскдго ш тайнѣ
вечери }(в ѣ.
Нач. вечерд га ншго Гса ^а единл вм в дош^ силіона.
Л. 479 об. іѵ сложеніи грллюты слово
Нач. греческою грллюту почала первое творити.
Кончается извѣстіемъ: «паки послѣди лѢтоліа ліногиліа ліин^вшиліа
И БЖІИЛІА ПроЛІЫСЛОЛІА О ЛІ^ЖИ ПреЛОЖИВША ІѴ ЖИДОВСКА НА греческл І13ЫКК,
н на словеньскіА книги преложилА кирй философА с ліефодіеліА в лѣтл ^5 т 6.
(6365) при ліи^лнле (фи гречестеліА. ? при Борисе кнзе колгдрсколіА. іі при
рлсч'ислАве кнзе люравьстеліА.»
Л. 480. се же на се длю ліа соборѣ іѵлоучени бміпа а р ліе ни.
Нач. егдд бысть з сопорА і не шспѣл дрліеноке на соно 1 рекли иліа
^ртилне «уже есте іѵлоучни ш наса.
Л. 482. о п р е с н 6 ц ѣ \ а е г о ж е а р лі е н и з о в Ъ’ т а причастиеліА.
Нач. оу ніі^А «уДЫБАНІе КА водѣ. «уТАА всѣ^А людей Гі В ПОЛНОІ|ІЬ кдко
вы никто не чю. ни песь не іѵврѣ^н^лА. ни кошка не ліАоукн^лд. ни коровд.
ни конь прорждлА. ни ворота, ни двери скрын^ли.
ЧЛКА не КАШЛеН^ЛА. НИ СВИСН^ЛА.
Л. 488. софѣ а прелірсть кжіа. то.
Л. 489. іѵ словеси еже на сшествіе стго Д)(4.
Нач. еже что 1 члка сѢдаи старостію іѵде^жиліА.
Л. 491. ВПАТО 5 НЛИ ПО СТГО Пр ЯВНАГО ІѴ.Ц4 АНАСТ4СИА
горы С И Н А Й С К ЬІ А . СЛОВО О 5 ф А Л ЛІ Ѣ .
Нач. подобно е постный начатока іуклоліренАго покааніа.
Л. 505
Л. 506.
Нач. кѣ
Л. 509.
подовлетА
Нач. Аіре не вѣете вратися ліоіа кака стрд^А и бѢд^ иліаліа пострАдлти.
Л. 511 об. поученіе стгоипрпБнАгошцАНАшегойлдріонА.
Нач. потіритТ люлю вы вратне к вѣчней жизни.
Л. 514. слово в притчѣ свѣдено іѵ тѣле члчестеліА н іѵ
о ѵ лі ѣ Гі д ш и Г іѵ в о і к і) е с е н і и лі р т в ы а .
не ліАоукн^лд. НИ КОрОВА.
ни ліьішь. ни ворокей. ни
об. Бѣлый.
О у 4 3 К О Й Н И Ц і С ГІ 4 ( Ш і ЛІ С А II О К 4 А Н І А 4 Д И .
нѢкТО рАЗБОИНИКА ВО СТ^>АН4)(Х ТИрСКИ^А .
СЛОВО СТГО ІѴ Ц 4 С И ЛІ і IV Н А С А П О Т О ЛІ I И С К 4 Г О К 4 К О
ВО 0 у /II Ѣ ІІ ЛІ ѣ т и днь исходный.
47
3 70
Пач. члкх н'іаіто до<^>л (>одл и ндгдди виноіудди і1 іѵплотоліь іѵіуади
. 1. 517. слово іі ш а н н л злдтооустдго іб почитаніи книги.
Нач. лінози не почіггделіх бжтвенны^х писаніи.
Л. 517 об. іѵ толіх же наказаніи іако не лѢнитиса книги
в ж т в е н ы а чести.
Нач. аіре сратие кто ^ощетх слушати словеса стал.
Л. 519. слово стаго г^иго^іа папы рилівскаго.
Нач. довро крдтіе и полезно есть всаколі^ вѣцнолі^ почитаніе книжное.
Л. 520. слово стаго дплд павла істолкованой? почитаніи
книги.
Нач. пріиделіх вратне да слмшиліх слово ползы д^овныа.
Л. 521 об. слово стго ефрѣлід сѵринл, кдко слушати книги.
Нач. егда крте лукавый ти поліыслх ліАтетх оуліх.
Л. 523. лі ц а декав|)А вх ке днь слово нд рожество гддвга
і сііса ншего и?а ^а.
Нач. ннѣ люего естества швѣтшанію ижновленіе при^одитх.
Л. 535 об. вх тоже днь на ржтво ^ртово.
Пач. в персь оувѣдѣнх бысть испервд ^сх.
Л. 541. ліца генварАвхь днь слово ііѵанна злдтооустдго
нд крцІеніе гдд ншего и7д ^д.
Нач. днс возлюБленід пріиліеліх проповѣдника іістины.
183. ЛѢТОВНИКЪ ГЕОРГІЯ ИНОКА.
въ листъ, въ два столбца, на бомбицинѣ, полууставомъ XV
вѣка, на 291 листѣ.
Въ началѣ недостаетъ нѣсколькихъ листовъ. Правописаніе сербское.
По изслѣдованію покойнаго Уидольскаго: «О временникѣ Георгія Амар-
тола» (отпечатапому, но доселѣ пе выпущенному въ свѣтъ) Лѣтовникъ
Георгія ипока не есть сербская редакція Временника Георгія Амартола,
а совершенно отдѣльное отъ него сочиненіе. Лѣтовникъ доведенъ до
839 г., и продолженъ неизвѣстнымъ по 948 годъ. Должно полагать,
судя по языку, что переводъ Георгія инока сдѣлапъ Сербомъ, вѣроятно
въ Хиландарской лаврѣ.
Древнѣйшій списокъ, 1386 года, въ Сѵнод. биб.і. № 148. Русскимъ
составителямъ хронографовъ трудъ Георгія остался неизвѣстенъ. См.
Обзоръ хронографовъ рус. редакціи, Андрея Попова, вып. I, стр.
71 — 72.
371
Л. 8 об. 3 Л Ч Е Л о л гк Т О П И С Ц А Г Е 10 р Г И ІА Гі Н О К А .
Нач. Лдалік оуко ПО Пр'клюудролюу ІІ КЖТВКНОЛІ^ Гі СІрЕННОЛІ^ ЛІібоуСЕН.
Л. 155. Шло С БГЛІК ^рТІАНСКАГО Цр'Г'ВА И Ш ВЕЛИіукліК КОНСЧ’АНТИН'к.
Нач. /Иаксенті'и же цртвовд.
Списокъ не раздѣленъ па главы и нѣтъ отдѣльныхъ заглавій статей.
Изъ приписокъ встрѣчаются слѣдующія:
Л. 2. «Поліени г ди» ,—почеркомъ позднѣйшимъ.
Л. 42. Киноварью, почеркомъ современнымъ рукописи: «поліози
ги крлоу» .
Л. 65. Отличнымъ отъ рукописи почеркомъ—можно разобрать слова:
слгкрЕННіи та^а пЕтрк. да проститЕ ібци сти.
На листѣ 185-мъ почеркомъ современнымъ рукописи: полюзи ги
рАБОу СВЕЛЮу КАЛОу Т6ШПИН. АЛІИНК.
Въ примѣръ языка приводится выписка параллельно съ соотвѣт-
ствующимъ мѣстомъ изъ Сѵнодальнаго
Списокъ А. И. Хлудова
(л.х 282).
Црк же нзиде воквати на а г а р ѣ н и.
иитдвьль вк грдд'к шрифд ппдруд. йже
не оу цреви ни ш ііуь же пооучдвААшесе.
н вк оулгк ГіліѢше твориліоу безбожника
роуск ВКЗК’ксТИ НДШЬСЧ’ВІЕ. кГівшоу оуже
оу лідвропбтдділ, н црк оуко. и пришк
сткига поути оудркждше. и чесо дѣлѣ
сига шстдви. ничесоже црпо іі люужк
СКО СКдѢлА. роуси ЖЕ ПрИСП'квШЕ ВК
ноутрк 6КІТИ ЦрКВЕ ЛІНОГО СКдѢлАШЕ
оувииство ур'Ііднолік. іі нЕіювинноу
кровк ПрОЛИАШЕ. вѢуоу ЖЕ КОрАБЛЕ 7.
ИЖЕ ШКрОЧИШЕ ГрА. ІІ ЛІНОГК СТрАуК
вкноутрк соуціиліх створйше. црк ЖЕ
оув'кд'квк КДВА ВКЗЛІОЖЕ ПрЕИТИ ск
Іідтрідр^о фоТИНЛІК ВЬ ВЛА^ЕрНОу ПрИ
идоше Гі тоу вгд ліолгадоу- тдже сх п'к
СНЬЛІИ СТИИ БЦЕ И3НЕСКШЕ ОЛІофорХ.
ВК ЛЮрЕ КрАЙ ЛІОЧИВШЕ И ТИПІИН'к
соуі|іи. АБИЕ В'ктрОЛІЬ НДІІТИЕ. Гі ЛІОрЮ
ВКЗЛІоуТИВИЮуСЕ ВЛКНАЛІЬ ВЬСТДНИЕ ЧЕСТО
БЫ. Гі БЕЗКБЖНИуХ рОуСК КОрАЕЛН ПО
ГрС-ЗОІІІЕ . ЛІАА'к.ІІК ОуБ'кі'ШЕЛІХ Іб Б'кды.
списка 1386 года.
Списокъ Сѵпод. библіо-
теки (№ 148.)
Прк же изыде воквати на Агдрдны.
шставлк кх грддѣ орифд ипдр^д, иже не
I оу ЦАрЕВИ НИ Ш И^ЖЕ ПООуЧАЕАДПІССЕ и вх
«улІ'к ИЛІ'кдіПЕ твориліоу. БЕЗБОЖНЫЙ
роуСК бКЗБ'ІИТИ НАІПЬСТВИК . кывнюу зужЕ
і оу ЛІДВрОПОТАЛІА. И ЦрЬ ОуБО И ПрИШЬ
ствига поути оудрьжлсЕ. и чесо д’клга сига
шстдви. ничесоже црьско и люужьско
скд'клл . роуси же приспѣвшЕ вьноутрь бы
ти црквЕ. ліного сьд'клдше оувииство ури
тіаноліь. и непокинноу кровь пролигаиіЕ.
в'куоу же кордклк 7. иже окрочише грддк
и ліногь гтрдірь. вьноутрь соуі|пиліь сьтво
рише. црь же оуктвь едва вкзліоже пр'ки
ти и сх пАтріАруоліх фштиклік, ВЬ ВЛДуЕр
Ноу приидостд И тоу БА ЛЮЛІААуоу, ТАЖЕ С
П'ксныіи стыи кгородицЕ иднесиіс шлю
форк. вк люре крди ііміочивіпе. и тишинѣ
соуі|іи, АБИК В'ктрОЛІК ндитик и люроу
ккз<іюутивпюусе, влкндліь вкстаніе често
вы. и кезБожныухкорлБлк погрезоиіе,ліа
леліь оук'кгшЕліь іб вѣды.
3 7 2
184 ХРОНОГРАФЪ.
въ 4-ку, скорописью XVII в., на 1048 листахъ.
Списокъ этотъ моасетъ быть причисленъ къ разряду лѣтописныхъ
сборниковъ, въ родѣ знаменитаго Карамзинскаго хронографа. (См.
Обзоръ хронографовъ русской редакціи, Андрея Попова, вып. II., стр.
252—253).
Съ листа 1—454. Хронографъ первой, старинной редакціи (1512
года), въ своемъ полномъ составѣ, начиная съ предисловія и до по-
слѣдней 208-й главы, о паденіи Царяграда. Никакихъ вставокъ изъ
послѣдующихъ редакцій нѣтъ.
Л. 454. Оглавленіе русскаго лѣтописца, ниже помѣщеннаго.
Л. 457. Имена всѣмъ градомъ рускимъ ближнимъ и дальнимъ.
Л. 461 Имена посадниковъ повогородскихъ.
Л. 462. Книга глеліагд лФтописецх. Гідіатк вк сепФ спада
ніі пространноеш іадмц'к словенстч” іі ібкЯд$ начало Гміать
р^СКДА 3 е 41 Л А . О ВСЛИКН^'Х Іі н 3 і X Гі сдлюдерж^'Е іі а Іі о іі
й ііЯ дпыша. Гі ш преложеніи к н и г х 3 греческаго іа 3 ы к а на
с л о в е н ь с к і н іа 3 м к х. іі іѵ крещеніи р $ с к и а 3 е лі л и . н ш п р о ч и х
дФаннкі^х вх древніаіа вреліена. внелілеліх н оуслмшиліх.
Нач. бгдд ккІтк по потопѣ всеіа вселеннкіА.
Лѣтописецъ раздѣленъ на 27 главъ. Доведенъ до 1629 года, но
въ концѣ не достаетъ нѣсколькихъ листовъ. Главы отъ царствованія
Ивана Васильевича Грозпаго приводятся по хронографу третьей
редакціи, 1-го разряда (См. Обзоръ хронографовъ рус. ред.,
вып. II, стр. 147 и слѣд.)
185. ПАТЕРИКИ (МШ И СИНАЙСКІЙ.
въ листъ, полууставомъ конца XIV вѣка, на пергаминѣ,
въ двухъ столбцахъ, на 226 листахъ.
Л. 1. Повѣсти сткі стдрцьіакоподоЕДНтк седкділквиіась
всѣколіь тк^іднинліь искати. Безъ раздѣленія па главы.
Нач. рече авва антонии. гдко рывы да<іюуждаді|ій нд соуши оуліирд&ть.
тако и ліниси ліоудАіце нроліѣ келиХ. ск простоя чддия живяі|іе. кк седк
лільвнѣи крѣпости іѵславѣ&тк. поклич* по іако рывм вк люрк. тако нд.пк
373
п	/	I	д
Р.І. 1,’СЛИА ТкІ|ІАТИСА . КГДД КАКО ЛІоудАЦІС КН'К ЗАКАДСЛІЬ ВНйТрЬНСК сьурдненик.
(1ГІ6 ПАКЫ . ІАКО С'ІіДАИ ВЬ ПОусТЫНИ II ВСЗЬЛІЛНСТВОуА.
.1. 142 . ІШЛНЛ и г о у ЛІ і н л горы С И Н Л И С К Ы Ж П О в*к { Т И р А ЗЛ и ч н ы.
Слово ш кротости.
Нач. нлккікнФте со ре гь ці ліене. іако кротокъ ксліь н сліѣрень срцеліь.
и ц>г>рАі|іете покои діііліь вдшиліь. р? ктерк кже всѣ^ь послѣднелюу н гр'Ьш
нФіішоу всѣуь творити все сдлюліоу. Гі иже вдрѣти клижнФго вь рлзгн'Ьвднин.
И ШрѢшАТИ ІІрЬБОК ГнѢбЬ. кротость к трьпѣнию тврьдь. лксвыи дворъ,
пдче же літи рлсяждению вина, ндоучит со рТ гь кроткыж пхтеліь своиліь
Правописаніе средне-болгарское.
№ ПАЛЛАДІЯ ШМПА КИ
СОДЕРЖАЩАЯ ЖИТІЯ СВЯТЫХЪ,
въ 4-ву, скорописью конца ХѴП или начала ХѴШ вѣка,
на 171 листѣ.
Въ новомъ переводѣ и, можно думать, по ссылкамъ и исправле-
ніямъ—автографъ переводчика.
Л. 1. пдллддід спи копа елен^полскдго к лдѵсон^ п р е п о
С І Т І С Т О р І А Ш Г. д е р Ж А ір А А Ж І Т I А п р ’Іі с н ы ж іо ц ж.
Нач. и5 ліона^іѵ житіи, нрдв'к^ж іі ^сч’двѣ^ж, ліногд лінози частно
писавши^ж лдѵсонж препосітж полезною Гсторі'ю: кассіанж кссФды: сіофроніи
ІерЛИЛІСКІН Цб'ктникж. И НОВЫЙ рдіі НАПИСАНІЕ ІІЗДАДС: іерюнѵліж нФкій ЖИТІА.
Василіи во дскитническо Уставы, долііанж и одш сод'Ьтнаа: два осачс слав
нѣнш'іи и великоГміенитіи спнсдтслс палладіи и двшдоритж, іунда писаніи вос
поліинаніи здповФддшд... же единж &іо рекше палладіи прежде латински
преведенх, по ндине е^дклидд нд свѣ изще, но не весь, ^днеже в неліж илтдв
леныліж сыти колше тридесАтй житіи, прочее недоволенж сыі(ж сй еже толі^
недостлетж. исполнити рдзв'Ь того пдки ш начала превестй. сіе же сыти
Д'І'ЛО ПДЛЛДДІД, НИКТОЖС ДА ЯЛ’ліНИТСА ПрОЧИТДАіІ ГЛАВ^1 44 КНИГИ 11 чрков
НЫА УстбрІи никифорд.
Текстъ раздѣленъ на 131 главу, изъ пихъ первая глава «ш і’сідор'Е
СТрАННОПрІИЛІіуЬ (л. 13).
№. ПРОЛОГЪ.
въ листъ, мелкимъ уставомъ 1262 года, въ два столбца,
на 148 листахъ.
На оборотѣ послѣдняго листа слѣдующая запись: кх /5. ф". ’і
ндписд)(х кннгхі сим роуко» люн» грѣшно», ддх грѣшнхі тилюфей пондлмрх
стго мковд. стану шсрдоу сч'ажднинаіь дд^дрик юлекшиничд. при попѣ
шкхстдфии. кх спсенин дши. н кселіх ^ркстьмноліх помоушд»і|іе сх стрл^оліх
гіьствкнхі^х діііеполеднхі^х словссх. ст^х бць. и пррнх. и лічнкх. которхіи
попин. БОЕОМднИКХІН прѣстом гн» прѣстол(оу) поліинди. рдкд сжим дд^дри». и
рдкоу с7» екдоки». и рдсд сим фешдорд. приилі(е)тс ліьддоу ш стго шсрддд
ГНА . ДД ПОДДСТК ЙЛІХ	ГЬ Цр'І’КО скон Гі	грѣірлі	иул потрѣсить.	Т'Цх КС'І'^Х
СТ^Х ПОЛІИНДНЛІХ ЛІИ	КХ КНИГД^Х СН^Х.	Д1|іе НТО ^мтрѣ	попх.	иди дьмкх
ПОЧИСТЬ ЦИСТИ КННГХІ	СИМ. ДЧИ НДС оци	и крдн	кх свони	гроусости соу криво
НДПИСДАХ. нсиспрдвидх	Д СДЛІИ ИСПрДКАѴС	цтите.	прииліт	іо кд	ліьддоу БАГО
словите д некльните. (л. 148 об.).
Запись эта писана однимъ почеркомъ съ прологомъ. Рукопись при-
надлежала прежде А. И. Лобкову, отъ коего и поступила къ настоя-
щему владѣльцу. Первое свѣдѣніе о ней, вмѣстѣ со снимкомъ перваго
листа и записи, было сообщено Снегиревымъ въ Русскомъ историческомъ
сборникѣ, томъ ІІІ, стр. 293—296.
Относительно времени написанія явились сомнѣнія. Въ рукописи
годъ обозначенъ ^з. ^.7. Послѣдняя буква С и вводитъ въ сомнѣпіе:
считать ли ее за недописаннее О или за Е. Если за Е—то списокъ
относится къ 6705, т. е. 1197 году; если же за 0—то къ 6770,
т. е. 1262 году. Снегиревъ предложилъ принять эту букву за Ч, но
совершенно произвольно. И. И. Срезневскій въ Памятникахъ русскаго
языка и письма говоритъ, что послѣдняя буква С въ обозначеніи года
должна быть б (—70—), но правая сторона его стерлась. Согла-
шаясь вполнѣ съ послѣднимъ мнѣніемъ, замѣтимъ, что правая
сторона С не стерлась, а не дописана.
Л. 1. Подъ лицевымъ изображеніемъ лика Спасителя на убрусѣ,
окруженнаго двумя колѣнопреклоненными ангелами и херувимами,
сверху коихъ райскія птицы, написано киноварью: прологх.
Нач. ліноди фнлософин» вел.ш кхсиілкше «ко тірдниюнь лінождншиліь
ПОЛОЖИШД НД КЬСАІіХ ДНЬ ПОАІИНДКЛІХІ^Х. СТ^Х ШІ^ЬСТБО ЖИТИН и коньць.
кдіюбх Гіліѣ кождо. кде же й когда тѣ)(х ггса^антіла оучинити.
Въ концѣ предисловія: сеже іі|)ѣложеник п^ост^лнѣк ндпшднхі пд.ііак
БМ КОСТАНЧ’ІНО.ІІЬ ^оуДХІ.ІІЬ <ІІИЧ’(>ОІІОЛИЧ’ОЯІЬ ЛІОКИППИІГлЫІЬ . 6ГА (ЫГОЧТИБЬІіѣ
жі’воуІ|ІДІД оуч ѢшДІОІ|ЦГО ЛІОЛИ.НХ ЧН СА дднк
375
Предисловіе Константина Ліокійскаго, или какъ здѣсь Мокисійскаго,
встрѣчается очень рѣдко. Оно приведено вполнѣ въ Библіографическихъ
разысканіяхъ Ундольскаго, по прологу 1339 года, библіотеки Пого-
дина, и въ педавнее время открыто въ прологѣ Бѣлградской библіо-
теки, писанномъ ок. 1310 г. (см. И. И. Срезневскаго Свѣдѣнія и
замѣтки I, стр. 12— 19). Слово. «прологи» въ разсматриваемомъ спискѣ
совершенпо правильно отнесено къ предисловію, а не сочтено за за-
главіе книги.
За предисловіемъ слѣдуетъ:
Л. 1. об. ндѵтх индиііх рекше н околій лФтоу.
Нач. вФдФти кстк іако индикта празднкноуктк кжиід і^ркхі ш дрФвкни^х
прииліхши.
Въ рукописи сохранились мѣсяцы: Сентябрь, Октябрь, Ноябрь,
Декабрь и Январь, но много листовъ утрачено. Болѣе всего пострадалъ
мѣсяцъ Ноябрь: изъ него утрачепо отъ 7 числа по 27 включительно.
Правописаніе русское, съ ясными признаками новгородскаго нарѣчія,
какъ напр. обоюдная замѣна буквъ ч и і^.; причастная форма съ
окончаніемъ на че. Носовыхъ звуковъ нѣтъ; и и ь употребляются не-
правильно; послѣ плавныхъ л и р по большей части вм. Ф—е; начер-
танія к, хі выдержаны довольно послѣдовательно.
Изь русскихъ святыхъ встрѣчается одно только сказаніе о убіеніи
В. К. Глѣба, но впрочемъ, за утратою листовъ, пельзя сказать навѣрно,
были или нѣтъ другія сказанія о славянскихъ святыхъ.
6 % тх днь о у б и и н и к СТГО КН3А ГЛФБ4. сна ВОЛОДНДІИрА.
Тк СТЫИ ГлФкх. БЫ СНХ КЛГОЧЬСЧ’ИБЛГО володиліира, иже 6КСИ зеліли роуск
скоум стлік крі|іениклік просвФти. іі іірФстависд кынбФ . іі положена бы вх
цркви стхид вце. иже саліх созда. сФдіпи на столФ сноу кго злочтиволюу
стополкоу КХІНбФ, и Н4ЧКНКШН ИЗБИБЛТИ БрДН СБОИ, оуви ПОСЛДВХ Бориса Н4
ллтф и положишь к вхішегородф. глФкк же сФдАіпе люуроліф. іі поиде в роуск
^ота видФти врати паче же Бориса, іі оусрФтоша и сжоленскФ ш стополка
послании люужи крхвопивци. Гі зарФзаша иізгна нероцкно (зіс) ліца сеіірА вк е
днк, Гі повкргоіна тФло кго стой вх лФсФ. бжтбкнимік же проивленнклік.
оувФдФно вы враліь кго іарославолік іѵ нелік. Гі пославх чтхн принесе й Гі по
ложиша н вкішегородф оу пра свокго Бориса, истачлиіра цФлкккнкпа дархі.
вселіх вФрои притекаиі|лілік книліа (л. 2 об.).
Сверхъ житій святыхъ положены и поучительныя слова: 1) Сентября
5-го слово о покаяніи, 2) Сентября 6-го слово пр. отца Давида,
бывшаго прежде разбойникомъ, 3) Сентября 7-го поученіе предъ
праздпьствомъ св. Богородицы, 4) Сентября 8-го поучительныя слова
на рождество пр. Богородицы, и многія другія.—Большая часть по-
ученій взята изъ Патериковъ.
Д.ія сличенія съ прологомъ сербскаго письма изъ собранія Л. II
Хлудова приводимъ параллельную выписку:
Прологъ по русскому
списку 1262 г.
ліца то (т. е. Декабря)
„
П А ЛІ А ПріІВЬНАГО ОЦА НАШСГО
АЛІВрОСИіаКППА ЛІИДИАЛАНЬСКА.
длівросі'й великхіи вм ш грд риліь
ска. соунклитикх. ВХ Л'ІТ великлго кос
ТАНТИНА Гі КОСТАНТА. И ЗА Пр'ЬіНО
гоую иго докродѣтель и прлвдоу. НППХ
ВьТ /ИеДИАЛАНОЛІХ.
великлго фбшдосига.
ствьноуй Гіліѣіа.
Гі пр'квм до л)?
рьвность же ве
и своводноу дшю.
кгдд видѣ великлго феиЗдосиса шгор
войньство. й секо
ЦИВШАСА. Н ПОСЛА6ША
ша вх селоуни ЛЮДИ. НЛІЖ6 СХГрѢшИША
црви. по селѣ пришьдх вх прдздьникх
^6А рЖ'ГВА . ДА ВХ^ОДХ СТВОРИТЬ Н ПО
/ИОЛИТЬСА. Гі ПрИОБеЦІИТЬСА прчтхі^х
ТАИНХ. ВХЗСрАНН И НСДАСТЬ кліоу вх
шлтдрь. рекх іако оувинцл й пдче толи
ко кртыанх. н тхцьноплеліеньнм^х цркхі
вига не приклметь. стліоу те оудивисА
црь. и почьте й. н шиде рекх. іако
нстиньнхін стль ксть. /иного те йно
пдліА достойно схтворивх. Гі оуліре и
погрѣвенх вм (л. 81).
ш «5 (уди
ВК Л'іГ СНА
КОСТАНЬТА. И
Прологъ по сербскому,
списку XIV вѣка, № 189.
«р.	_	т	%
Лі Ц А ТО 3. ПАЛИ пр ПОЕНАГО
ШЦА Н А шТ А Лі В р О С И ГА НИ П А ЛІ 6 Д II
ШЛАНЬСКАДГО.
ДЛІЕрОСНК ВеЛИКЫН.
рНЛІьСКААГО. СПНЬКЛНТІІКЬ
КОСТАНЬТННА ВеЛИКААГО Гі
ЗА ЛІНОГОуЮ КГО ДОКродѢтСЛН Й ПрДБДОу .
КПГІЬ КМ ЛіеДНАЛАНОЛІЬ. Гі прѣвьТ до дѣть
ВСАІІКААГО фешснгд. ШГОрЬЧНВША се. II
пославша войны, й йсѣкоше вь солунн
люди. нл'іте сьгрѣшивше црви. н по
ССЛІЬ пришк" ВХ ПрДЗНИКЬ рОЖТВА ^ВА.
да вь^одь творить. Гі полілить се. и
прніѵвіритьсе прѣчіГм^ь ТАИНЬ и прѣ
ЧТЪІДЬ. ВХЗПрАНН клюліоу Н НС ДАСТЬ
кліоу вьннтн вь шльтАрь. рекь. ГАКО
оувинцл пдче толико ^ртиіань. іі тьчно
плеліенны^ь. цркы виіа не прннлілкть.
столгоу те оудивисе црь. и почтснь и
штиде. рекше. іако йстиннь к стль
сьй. ліногок же ннок пдліетнк. створи
достойно, н оулір’&ть и погресень вы.
(л. 61).
Въ греческомъ подлинникѣ текстъ совершенно соотвѣтствуетъ
славянскому переводу. См. Мепоіо^іі ^гаесогиш, рагв зесипсіа, 1727 г.,
р. 13.
377
К. ПРОЛОГЪ.
МѢСЯЦЫ МАРТЪ-АВГУСТЪ,
въ листъ, полууставомъ 1370 года, на пергаминѣ, въ дня.
столбца, на 282 листахъ.
Въ началѣ утраченъ одинъ листъ. Правописаніе сербское. Время
написанія опредѣляется слѣдующею записью:
«СЛАВА СЬЕрЬШИТЕЛН ^Оу... АШН. ПИСА ГрѢшНІИ НІКОЛА ДИИКЬ ВК Л'К^й.Ш.ОИ.»
(л. 282).
Изъ надписи на переплетной доскѣ видно, что рукопись принадле-
жала нѣкогда Маркову монастырю.
Предъ житіями помѣщаются стихи. Сравнительно съ печатнымъ
славянскимъ текстомъ Пролога—очень много существенныхъ разницъ
и дополненій. См. житія Евпсихія (Мѣс. Апрѣля 9), Іереміи пророка
(Мая I.), Іова (Мая 6), Ісаіи пророка (Мая 9), Епимаха и Гордіана
(Мая 9); Исихія (Мая 10); св. муч. Петра (Мая 18); пророка
Михея (Августа 14); муч. Мирона (Августа 16) и друг.
Подъ 10-мъ Іюня—вь тьже ДНЬ ПАЛІ? СТГО дТн'ІКА ННОШоу.
ліА^илну шклАюіроу длЕ^лндрно. и эдіістіганы гонЕціоу и ліоучЕіру. оповѣно
БЫ ндюу Ш СВОН соуіроун рАБМНЮ СТО ПрѢдАНОу вывьшоу. іако ЮНОША нѣкото
“	"	\ оньже посла приведи егб. іі ліншго
рЬІИ ЛМуДрЬ ІІ КрАСЕНЬ вѣроунть ВЬ ^А.
Ліоучнвь ЗА ДНЫ ЛІНОГКІ. ТОЛІОуЖЕ НЕ ПрТКЛОНШОуСЕ КЖЕ Ш6рѢі|ІИСЕ . ДА
ИГЕЛІОНЬ ШСОуЖЕНИН НАНЬ. СТЫИ ЖЕ ПОНИЖЕ ВЬсѢ ДОБЛЬСТВѢнАА И БЛГОДА^СТВЬнѢ
прѣтдьпѣ рдди два исповѣддний
I	л	X
. ИдѢдШЕ КЬ кончинѣ рАДОунСЕ И ВЕЛИСЕ.
ПОСлѢдСТВОВААШЕ ЕЛІОу НАрШ ЛІНОГЬ. СЬ НИЛІИЖЕ И рАБА ЕГО ПрѢдЛВЬШИА ЕГО.
ВЬЗрѢбЬ ЖЕ БЛЖЕННІН И ВИдѢвЬ Ю. ПОШЛА НИ роуКОЮ ДОИТИ КЬ НЕЛІОу. ПрИШЕІИІИ
ЖЕ КН ДА НИ ЗЛАТІИ ГІрЬСТЕНЬ ЕГО ЖЕ НОШАШЕ рЕКЬ КЬ НКИ . БЛГОДАрЬСТВОуН
ТЕ ЖЕНО. ЗАНЕ ЖЕ ТАКОВІНЛІЬ БЛГІИЛІЬ ^ОДАТАИЦА ЛІИ БЫВЬШІИ. И ТАКО ПрИШ'е
и поліливьсе шсѢкоша гллвоу кліоу (л. 158 об ) .
Подъ 25-МЪ ІЮЛЯ------ВБ ТЬЖЕ ДНЬ ПАЛІЕТЬ Г ЖЕ ВЬ ІІЛЬГАрѢ
СКОНЧАВЬШІИ^ЬСЕ ^рТИІЗНЬ братіи наши.
. кѢше СНК 6ЛГОЧТИВДДГО КЛДДИЛІИрД. Н7КС ВСОу
1	"	%	грддѣ. Гі
ліоуроліѣ
й послдни
НЕ
Е7КЧБК
189. ПРОЛОГЪ.
въ листъ, полууставомъ XIV вѣка, на пергаминѣ, на 282
листахъ.
Рукопись рѣдчайшая.
Правописаиіе сербское. Списокъ полный на цѣлый годъ. Первыя 7
строкъ 1-го листа полустерты.
Л. 1. лісуд септТ вк л ндчетк новоу лѣто у и стого шцд
ншего с у лі е ш н д стльпникд.
Предъ немногими житіями положены стихиры.
Подъ 5-мъ Сентября—вктк днк оуспеник ^лѢбд стго
3 і лі л к р о у ш к к кі к.
Тк СТЫ ЛІЧНКЬ ^6К ^лѢбь.
ЗЕЛІЛН рОуШЬКоу І5рЫ|іеНИКЛ1К ПрОСвѢтИ. Гі ПрТСТАВНСе вь ккіквѣ
сьі вк іцікви стыи кце кже сьздд. сѣдшоу же нд столѣ кго сноу кго. зло
ЧТИВОЛіОу стоплккоу. нлченшоу И3БИВДТИ крдтим свои, ^лѣк же ВК Л
кнезовдше. идоуі|іоу же клюу видѣти грокк ібцд свокго. Гі срѣтоше
ш стопами. ліоужь крьвопииуи слюленьстѣ. Гі здклдше й гако дгнмц
порочна. Гі повркгоше тѣло нго прѣчтнок нл лѣсѣ ліеждоу двою клддоу.
нкілі же прогавленнкліь. іб пастырь оув'Кнк бкі. кратки кго вышекгородд прѣ
несше положите оу крата свокго Бориса, истаяли цѣлекныи длркі. всѣліь вѣроу
кі|інлік Гі при^одеіриліь к нилід (л. 10).
Подъ 14-мъ Октября—стыи прѣподБнкік петьккі. Но жи-
тія не положено.
Подъ 30-мъ Гепваря—петрд црга кльгдрскдго.Житія не положено.
Подъ 14-мъ Февраля—іірпкндго шцд ншего кирилд оучителѣ словенска
(л. 99 об.). Житія не положено.
Подъ 15-мъ Апрѣля—пдліеть клговѣрндгокнезд лістислд.
и лі о у ж е б ѣ с к д 'Іі и н о Гі лі е в к с т ѣ лі ь к р і|І е н и д е ш р к.
Тки клговѣрнкі кнезк ліксч ислдвк. кѣше снк влддиліирокь. по прѣстдклкни
ібирі свокго. вк киквѣ кнежство дрьжЕціоуліоу. нлгоддрилік кѣ Іб БД за док
родѣчель житигд кго лілтківь бо бѢше. не іілдркжднно нл вкслкого члвкд.
ревностк же йліѣк кжвьноую. екзл і^рквь новлаго ради клгокѣі|іенига. Гі поковд
к злдчоліь Гі сревроліь. Гі каліенига ліногоцѣннд положи, вк кынвѣ же екздд
црквь стго дешра. Гі стм к сі|Іениклік великкілік. ск ліитрополитолік ліи;удилолік.
Гінкі ліногкік цркви іѵстивк. вк дни свои срекра и зла вк роуіуѣ свои не прі
ИЛІАШЕ. ЗДНЕ не лмбѢше бгдтытво, Гі вк днь прѣстдвлкниід свокго. вуктвь
П(іѢсЧ'ДБЛКНИК СБОК. Гі ПОБЕЛ'к СЛОуГДЛІЬ СВОИЛІК. ГрОКЬ СЕкѢ ОуГОТОВИЧ’И. Гі ТДКО
чтнѣ ІірѢсЧ'ДВИСЕ, Гі ГрОБОу Пр'кдДНЬ БКІ. СЬ СНОЛІЬ СВОИЛІК рОСЧ'ИСЛДВОЛІЬ. и сь
Болѣрии. Гі ЛЮДЛІН СКОИЛІИ. КЬ ЧрККН СТГО ДбШра. кже створи Гі СЬЗДЛ чнкіи
ліопосч'Ырк (л. 130).
379
Мѣсяца Мая 4-го—вх тк днк па ліе н р н о кн а а г о шір наше
Д 6 ш с и га. и г о у лі е н а п е ч л р к с к о г о лі о н о с т кі р !;.
Пач. сый кашный шцк нашк дешсин. б’і; ш кдиного роустекы градк.
ндрицаклікі василевкскын. рошкекіе швллсти. юноу же селюу соуіроу. пр’кстависе
шцк кго. Гі шстави Гілгкнигл лінога іі ракы. йлгкше же н літрь. сы ян ш юно
сти вкск положисе вь стрлдк пни. и ничтоже вкзлюви радости свѣта сего,
исдодеи на д’кло ск расы своиліи.
Мѣсяцаіюня 11-го—пр’кетавлннин сткік цр цоу роу шьскык.
ш л к г кі. п р ’к лі т р е в с ’к д к к н е з к р ш к ы.
Нач. сын влженага шльга. Гіже шстлвлкши іелинкскоую заоую прѣлк шчю.
Мѣсяца Іюля 24-го—вх тк днк вк вльгарѣдь сконкчав
ш и д ь с е врати нашей.
Нач. при никифор’к цри. вк д_к а’кто і^ртва иго сккаючисе рати кы
гркколік сх влкгары.
—вк тк днк стр тк стоую лі н коу Бориса и длѣвар^шьск^ю.
а вк крірени р о лі л н к и двдь.
Нач. сига стаіа лічнка два В'кста ш зелілн роушьекык роженинліже ш гра
киква.
За окончаніемъ Пролога слѣдуетъ:
Л. 220 об. слово стго Гшаа златооустаго похвала нл оут
рига р о ж в л два.
Нач. что се знааіенин пр’кр’кканию вижоу.
Л. 223 об. стго ішаа заатооустаго подваленик ст’кн бцы.
на уриіа по ржч^в’к двѣ.
Нач. вьсиіа наліь днь елнце праведной соуціек.
Л. 225 об. тоже ішана заатооустаго подвала стго пркво
лі к а с т ѣ ф а н а.
Нач. чювкствкно оуко елнце вксиіаки на зелілю.
Л. 228 об. тоже" ішана златооустаго патриаркдл костлн
тина града подвала на стою вгоіавленик га спса наше и да.
Нач. источникь нулкекыдь оучении. шврксты йліатк потокы.
Л.231. тоже ішана златаоустаго плтриарьда Константина
града вь оутр’ки повгогавлении. поува стго ішана пр’вчю и
к р ’Г л и.
Нач. прииде іск ш галнлек кк ішну на ишрдлнк крчштисе ш ннго.
Л. 236. ліца лпрй кг паліетк стго н славного лТнкл два
Л. 236. ліца лпрй кг палить (тго н
г е ш р г и га.
Нач. вк шн’кдк днедк по вкзнесени га нашего іс да.
Содержанія апокрифическаго. Си. выше №
Л. 244. пр’к(ні’е) плнагиотл Константина
ш а з и аі -к.
162.
ск глрьдинлр
— 380 —
Памятникъ очень интересный. Конца недостаетъ, л чемъ дрсвпимт.
почеркомъ замѣчено:
д нто к шр'кзддь ш веди г листове. й чтениіа дд к ліьстннцд літи
іжигд и дд н проклечь й гд Ед. н дд гд н днддыи (л. 250 об.).
Л. 251. Сверху листа запись писца: елки ед ко стм дФло снк
и н д ч е т к ь п р ь в ы р«у к о у люки р д е д тконго» ,иза тѣмъ слѣдуетъ:
«с ь к г лі ь ПОЧИНДКЛІЬ К О К Д р Ь К С і лі о у Г О І|1 о у Й С I п те ДО Д Е г о у» .
Кончается 10-мъ Августа. Подобно Румянцевскому Прологу XIV в.,
сербскаго письма, изъ сербскихъ святыхъ не упомянутъ ни одинъ, и
подъ 14 Генваря: пдліатх стмуь йць лг ддколены^ь й глдддты^ь
(л. 82). Слово глазъ, какъ извѣстно, свойственно одному русскому
языку. Выписку изъ этого списка см. выше при описаніи русскаго
списка пролога 1262 года.
№. ПРОЛОГЪ.
въ 4 ку. полууставомъ конца XIV вѣка, на пергаминѣ,
на 104 листахъ.
Съ Сентября по 12 Ноября. Окончаніе утрачено. Правописаніе
средне болгарское. Листы перебиты.
Л. 1. П р о л о г х сьердністмух всего лѣтд й где к»жс
иди де. и где роднсд й кьіилін лФты. н л и у д лілч с нід, н л и
п о ір е ні’ д д 4; л ѣ кдко к о и ж о в ѣ н е ц х п р н ж л ь есть.
Изъ славянскихъ святыхъ подъ 11 Октября:
Пь тьже днь пронесеніе люіреліх стго нлдришнд епископа
ліеглннскдго.
Нач. цртвоу&іроу кдлоішдноу црк Ельгдрсколпу. крдтоу стдрддго ЛсЕн'І;
црО. й прѣдвшоу «у грхчьсклА зелід. ^,рдкх. лідкедонил.
Полное житіе Иларіона Меглинскаго извѣстно въ рукописяхъ ХА'"
вѣка, и' вошло въ составъ Хронографовъ, (см. Обзоръ хронографовъ
рус. редакціи, II, р. 34—37).
381
191. ПРОЛОГЪ.
въ листъ, полууставомъ XV вѣка, на бомбицицѣ, на 218
листахъ.
Августъ—неполные. Начинается
ЕЛГОВ'крНАГО К Н А 3 Д Лі Іі с т н
Начала недостаетъ. Послѣдніе листы, съ 191-го, писаны на пергаминѣ.
Правописаніе среднеболгарское; а и а употребляются взаимно одинъ
вм. другаго. Въ употребленіи буквы к видно вліяніе сербскаго списка.
Содержитъ мѣсяцы: Октябрь, Ноябрь, Декабрь, Январь, Февраль,
Мартъ, Апрѣль, Май, Іюнь, Іюль,
съ 11 Октября.
Подъ 15-мъ Апрѣля—пдліа
слаба. д кь стѣліь крціени ііі; издано иліа клюу даіодорь.
Подъ 20-мъ Іюня—стрд стго лТкд ліедодніа нппд ліордвь
с к д г о.
Для образца языка приводится выписка:
Констднтнніі келикм прквы вк ^ртиднѣ^к црь. ем же снк костднтовк
риліііскдго цр’к и нденннк. констднтд ндрнцднлід зедендго. кдиноліоу же ннѣ^ь
іцж ііродікішлению призывдАцюу. сего рдди ліилім ^ртиднкі ліиловдше. й снд
свокго оучдше вышнелюу пролікішлению нд врдне^ь просити поліоціи. д не
ІіДОЛКСКЫА. ШНАДОуже И ПО ОуЛІрКТВИІ ЙЦД СКОНТО. ЕОрАСА СК лід^ентикліь.
стринлік своіілік призвд вкішн’Ь’о пролікішленніа и вид‘к чтнми кртк нд нес^ь.
іі глд ш него глцік. костднтине силік поеѢжддк врдгкі сбоа. по селік цртвовд
И I ДОЛКА сккроуши. ІІ ЦрКВЫ ВІіЗКИЖе. и. грддм СКЗДД. іі кртк ^вь сь літриА
скока кленоА ілви. іі ліногд испрдвлениід покдздвк кк гоу (л. 149 об.—150).
Продолженіе, писанное на пергаминѣ, по правописанію также
среднеболгарское, какъ можпо видѣть изъ слѣдующаго отрывка:
ІІ К Т К ДНК. II А ЛІ А СКОНЧАВШИМСЯ В X К Л 11 Г Д р Ѣ К Е р Д Т И А НАША.
При НИКифорѢ Цри И ОЦИ СТАБрИКИКВ’к. ВХ Д ЛЧі цртвд КГО СХКЛМЧИСА рдти
Екіти грккллік ск Елгдры дкик же црви по дрііждв'1; покѣдившоу. іюселік поеѢдоа
вііЗнескшоусА іі пиіри іі питин прилежАціоу. стдкше же са ск Агры (т. е.
СХ Агры) ЕЛГДре. И НОЦІИА НД ГрКЦЕкІА когл ндпддіпе ІІ ИС'ІіІіОША. д дроугкіА
ИЗБОДОША. Іі СДЛІОГО црѣ АПІА Іі ЛІНОГО ОуЕИИСЧ'ВО ВК НИуЛ СТВОрИША. НС
СДЛІОГО црѣ. клико же И^К ИЗЕЫСТК и ти
ч’длю И31ІИША. клико же Б'к ако живы^к.
(КОНГО. ЕОрАСА СК ЛІА^СНТИКЛІк.
ііоціадѢша ни ндиного же ни
К'ІІЖДША НД ГОрКІ ГАЦІКШАА. и
ІІ НАДИЛІИ Е'к)(А ^Д ІОВрѢціИСА . И НС ПОКОрИВШеСА. КК рДЗЛИЧЕНМА СЬЛІрКТИ ВЛО
ИІСНИ КЫША . ІІ ЛІНИГД бѢнСЦК ПрИАІВА (л. 191 об.).
382
192.	ПРОЛОГЪ.
ПЕРВОЕ ПОЛУГОДІЕ СЪ СЕНТЯБРЯ ПО ФЕВРАЛЬ,
въ листъ, полууставомъ 1541 года, на 461 листѣ.
Правописаніе сербское.
Время написанія открывается изъ слѣдующей записи: коецх ъ-ліх
ЛІЦеДІХ. СЛДКД коу КХ ТрОНЦИ ДДНШОЛЮу ПО ЗА'ИЛ'І: н конецх. Толбѵ СЛДКД нх
Н'ІІІІМ кѣкіо. АЛІИ . И СХПИСД сіи кжтнн^и КН’ІГ$ ^когіи нх нноіук Гі когдти
НХ Г|»ѢсѢ ІбуоЛЮНА НѴСДуіІО Н ПрѢЯіеНОКДНІе КД(М4<ПХ. ДА КН ДА ПрОСТИ.
АДіннь. нх л'кто /зн,о, дпрй з схкркшісе (л. 460 об.).
На оставленныхъ въ .началѣ и въ копцѣ бѣлыхъ листахъ разныя
замѣтки па сербскомъ языкѣ: одна изъ нихъ 1655 года: ліонастм^х п^одуо
к^пи^но линада на село здгориче  Прочія—почеркомъ ХѴШ-го вѣка.
Л. 2 . П о л о г х с х к р А н і к с т м и х к х с е г о л ѣ т а . іо г д ѣ ж е и
к х ж о Гі з м д е и где у о д и с і. Гі к м лі и л ѣ т м. Гі л А лі н і д д ѣ л іа. или
И О І|І і Н Т А у А д н Гі КДКО іі 6 И И Ж Д О Н Ѣ Н Ц Ь П у Г і Л Ь 'і .
Предъ каждымъ днемъ мѣсяца и святымъ положенъ стихъ.
Подъ 2-мъ Октября на полѣ, однимъ почеркомъ съ текстомъ, сдѣ-
лала замѣтка:
«нх лѣ ^эцов. нх сіе лѣ. пуѣсели цуь ліеліс оэдйждни. ліцд іотонріл
н днк на стго кѵп^іднд н оустинм» (л. 69).
Подъ 5-мъ Октября вставлена повѣсть: видѣніе к0341м ліни^д
студшно зѣли) Гі полезно (л. 77).
Нач. нх третіенддесето лѣто цутьд убліднд гуьчьскдго пѣше нѣкто
ЛЮуЖЬ КХ ТЦМІК Ц(ГГК0уйІ|1Й грддѣ.
Подъ 14-мъ Октября — н ь т ь ж е днь с т ы е попонные п д у д
с к е к м 6 •
Нач. сіа стда Гі прпг.ндд пдрсііени бм ш кесм епннлтелік ндуичелід.
По сербскому изводу житіе Петки издано въ Гласникѣ друштва серб-
ске словесности, т. VIII. Авторъ его-—Евфимій патріархъ Терновскій.
Подъ 15-мъ Октября—іюнѣ нѣкоего дінй^д пользнд (л. 104).
Нач. лінй нѣкоторый ііѣше кк скитѣ, послоушлинь оц^ нх лѢта ліниігдд.
Подъ 19-мъ Октября—кь ткже днь пдліетк п^іібнаго оцд на
иі е го іш д у и л с к д г о.
Нач. стми и прпкнміі йцк ншь ішдннь неликіи нь постницѣ, нѣше оуко
ш прѣлк слдкндго гуддд суѣдкчьскдго.
Житіе Іоанна Рыльскаго пзд. въ Бѣлградѣ въ 1836 іеромонахами
Рыльскаго монастыря Неофитомъ и Іоасафомъ, другое изданіе въ Глас-
пицѣ за 1867 годъ. Особая редакція этого житія открыта и пздана
383
А О. Гильфердппгомъ (см. Собраніе сочиненій А. Гпльфсрдтшг.ч.
Спб. 1868, т. I. стр. 124—131).
Подъ 21-мъ Октяоря вх тчжі днь прѣнссЕн'іс ліоціеліе стго
и л а р і о н д е и п л лі і г л е н с к а г о .
Нач. цртвоукі]іоу кдлоі'шднноу Црк кльгарсколіу. Ердтоу стараго дсѣнга црд.
Подъ 4-мъ Ноября положена одна изъ обширныхъ во всемъ
прологѣ статей: кк тьже днк повѣсть 6 плачи іі рыданіи пррка
ІЕрЕЛІІЕ. 6 ІЕрЛЛіѢ Гі 3 А II 0 у С Т Ѣ Н І И ЕГО.И О НСТ^ПЛННИ А В И ЛІ Е Л Ѣ
^овѣ (л. 159 об.—167 об.).
Нач. ІЕрЕЛІІД СКИ ВЕЛИКЫИ прркк.
См. Памятники отреченной русской литературы Н. С. Тихонравова,
с. іо ліира суетнаго еѢждвь ....
Гі стлкліь схпрѣстблндго стго и
СИЦЕ кѢшЕ .
ккіетк оуко клгорбдн)?
т. II, стр. 273—284.
Подъ 23-мъ Ноября положена: повѣсть видѣні’д ішанна
нѢкоего иноше зѣлю полезна (л. 220).
Нач. ЕЫ нѢііОТОрЫ ЛІОуЖК ВХ ДНИ КОНСТАНТИНА ЦрА. ГіЖЕ Й ЗНАЕЛІК бѢше
САЛЮЛЮу Црк.
П о дъ 14-мъ Янв аря—пдліетьиже вь ст^ь юцд нашего прква
ГО Ар^ІЕПКОПА ерКЕСКАГО САВЫ И. ’	........."* "Х---
Нач. житія1': сего оуко блаженнаго
ІІрПОДОЕНДГО ІОЦА НАШЕГО савыи житіе
Гі прдвовѣрноу родители снь (л. 350).
Подъ 13-мъ Февраля--------пр ПОЕНА ГО ШЦА НАШЕГО сі ліе и) на
С р Ь К С К А Г О Н О В А 4 Г О ЛІ V р О Т 6 Ч Ц А . Г. ПОКОрСЕ ДОБрОЛЮу СЬвѢтОу СН4 ЦрТВО
ОКрѢ'ГЕ ЕЕСКОНЬЧНОЕ. И тѣло ТВОЕ ЛІѴрО ИСПОуЦІДЕЧЬ Гі ІѴЧКСТВО ТВОЕ ІѴСІ]ІДЕТХ .
ВХ ГІ СІЛІЕОНХ НД НЕО ВХЗлѢч’Е .
Нач. житія: ть прііокнТи йіцк ндшь сіліешнк новы ліуріоточьць зеліль
НИЛ1І1 црчъоліь НКНОЕ ЦрТВО ИЗЛІЕНИВШОу.
193.	ПРОЛОГЪ.
въ листъ, полууставомъ XVI вѣка, на 199 листахъ.
Конца пе сохранилось. Первые два листа и послѣдніе 33 полуистлѣли.
Начинается 31-мъ Августа. Правописаніе среднеболгарское, смѣшан-
ное съ сербскимъ. Для образца языка приводимъ отрывокъ:
«Сх (т. е. Іоаннъ Лѣствичникъ) 5І лі;. прѣ\6дд вхзрАСТА своего и
рАЗ^ЛІЕНХ СЫИ. ЛИКОЛІАДрКНАА Пр'ІІЛІлДрОСЧ'К ИСІІЛК СЕЕѢ. И КІ'ВЫ ЖрЬТВА СЦІЕННД
ККІ . НА СИНДИСІѵкА ГОрл КХ3ЫІІК . Гі ВХ ПОІІОрСЧ’б'І; Пр'ІГКЫКЛА . ТА ПО ДІ ты
38-1
л'Іп-к йхсчлкь іі(Иііде вх недлілбніи побить ііістоа ііі <понасткі|і'к знл.пенм
5. иночскаа ио(Иі& (і|Й’ыга (л. 45).
Слѣды сербскаго правописанія, кромѣ того, можно видѣть изъ
слѣдующаго мѣста:
кх ть днь (т . е. 2 5 Іюля) п д ж а т к и же кх кльгрѣ скончай
шире, ^'гілнь н крлтіи наши. При никіфб^к ц^н. еже кх д л'кто
цр’ка его ндьнш на кльгдрс сх ьсдккіижн г^ьчскынжи коннсткіи. тако іі ск
сбои кхс'к іок^оченіс коупно сь сноаіь стлкрикіс'. и с жи^дііло зет? сбои и
и сьразикшесА іі сьподол'ккь показа келіл пок'кдг. на ни (л. 164 об.).
194.	ПРОЛОГЪ.
въ 4-ку, полууставомъ ХѴП вѣка, на 215 листахъ.
Правописаніе русское. Содержитъ три мѣсяца: Іюнь, Іюль и Августъ.
195.	ТОРЖЕСТВЕННИКЪ.
(СЛОВА ТОРЖЕСТВЕННЫЯ И ЖИТІЯ ИЗБРАННЫХЪ СВЯТЫХЪ ПО ПОРЯДКУ
МѢСЯЦЕСЛОВА)
въ листъ, на пергаминѣ, полууставомъ XIV вѣка, въ два
столбца, на 363 листахъ.
Рукопись рѣдчайшая и драгоцѣнная по находящимся въ пей старо-
славянскимъ памятникамъ. Писала тремя писцами, какъ видно изъ ихъ
собственныхъ помѣтокъ (см. пиже листы 6, 347 об. и 348). Въ концѣ
прошлаго вѣка рукопись хранилась въ Марковѣ монастырѣ (см. л.
342 об.).
Правописаніе сербское, по рукопись несомнѣнно снята съ старо-
болгарскаго извода. См. ниже замѣтки па поляхъ.
Начала не достаетъ: судя по старинной помѣтѣ по тетрадямъ все-
го утрачено 32 листа.
Л. 1. Начинается словами изъ житія Николая чудотворца: рТ кь
етолюу дзь ксжь лггль гнь. и посла же к тск'к кь посѣтити тске и ки
д'кти ти.
На полѣ 6-го листа запись перваго изъ писцевъ: Го ги жби 7у у
сне кжіи члколюкче (іоліілоуй іі .не і (іііінлг .пліііііку
385
Л. 9. т о ,и о у Ж! іт ол о у Гі п (> п о і; н о лі у ш ц оѵіі ч к д о ч к о о ц о ѵ
.і у у і е п іі о у лі ѵ у с к д а г о г у д н и к 6 л ѣ. ч т е. в. іб •:
Нач. вк вуѣліенд цуд кшстднтинд ліетежк ем въ фуоугі'и.
Л. 10 об. Оставленъ бѣлымъ, такъ какъ пергаминъ въ этомъ мѣстѣ
сильно промокалъ.
Л. 13 об. ліцд того (т. е. Декабря) вк у днк паліетк пупп
наго шцд ндшего а лі к у 6 с и а. шче ед-:
Нач. поуцідкиіи дугоустине чі.стнмн шче.
Л. 21 об. ліцд то вк и днк стго и пуіікндго шцд ндшего
п д т д п і д ж и е и ж і д н. ш.
Нач. слдвьнь ек садвецГінуь кго вк Гістнноу. н ш селік оукш Гідволнак к
нліже твоунти чкстк и сддвнтГі.
Л. 23 об. ліцд то вь д днк ддтіе стми дннм егд да четь
пу стоую Ецоу. шче.
Нач. егд пуиканжисе вук пуушчьскыи луовеіудніи скончати уоте о тайнѣ
оутакн'Ііи ш вѣка.
Слово это составлено на основаніи апокрифическаго первоевапге-
лія Іакова.
Л. 26 об. ,н ц а то в к ді днк с т г о и и у п і; нТ ш ца на ш е г д а н і
ила стлкпника. шче-:
Нач. пуѣже всего люеиліицн пудведно к ндлік славити вкплкчнбшдгс се
на уа ед и га нашего 7у уд.
Л. 57. ліцд то" ві днк стго іі пупкнддго
дшнд епископа кѵпукскдго. жнк Гі уоженик.
р-Ж-	"	ч
коу Гі кь ет словш. Гі тк кѣ нспуьвд кк коу
Л. 76. ЛІЦД ТО Г БК ДІ ДНК стм
Гі д у о у ж и н м Гі у к. ш клеи.
Нач. вк туетіе лФто цутвд дішклитидніа. гонкніе
дуидн'к нгеліонѣ вк фивад1!;
Л. 81. лі ц а ч ов к е<
Хі,еуна. шче клеи.
Нач. ск стм Гі влженнми
ше'і:і|ідни уожксе.
Л. 84 об. ліцд то вк
ш ц а н а ш е с п Г у и
ш.
Нач. искони гЛі сабвш, уече ішанк егосаобк Гі еулистк. іі слово кѣ кі.
Гі вса т'кіік пкіше.
лінкк ф Тли Ліона, а и о л о н и и
стго с і|і е н н о лі н и к а
отуокк елевдеуіи. кѣше
г,м нд уу'іггианм. пуи
Гі е и Г с к о и а
же кдинь ш лѵгуе вк
ді и а лі е с т м у х т у е о т у о к к а н а н і е л д а
уіе діісднад Гі пуукд Даніила, елвн шче.
Нач. уоіуоу ннм повѣдати клгоую повѣсть увѣлік цуквдлік отуоккк увк
и ,пникьк ліоужствиіл.
Л. 87 об. ліцд то вк лід днь стго лінкд ува воніфдтід.
Нач. Іік плгыи члбііолкбкцк. туѣвоуе члбчд сіісевиіл уенми іфуоколік.
49
386
,1 . 90 00. .11 Ц .1 те Е'А К Л н К СТГО С ір і II Н О ЛІ ІІ К .1 И Г ІІ Л т
Н О С Ц Л . ІѴ Ч і КАКИ.
і'д і;го
Нач. н6бОП|)ИКЛІПІОу ВЛАСТЬ рІЛІКСКОуіО троідноу.
.1. 93. Вк НІ II р і Ж і \ В Л рСЧ’ВА СТЫИ П^'кіѵі^К
е ф р і ЛІ 4 IV А В |) А ЛІ 'к И I С Д А Ц 'ІІ.
Нач. П^ксЕЛІАВАКТК КЬ П^АВДИВЛЛГО АВрАДЛІА.
Л. 97. в н с п р ‘к ж д е р о ж с т в а стый іѵ ц ь к слово
ліа іѵ п *к к а с н *клі ь ііѵснф'к. іѵче блви.
Нач. БЕ ЛВрААЛЮБЬ. БЕ ИСАДКОБК. БЕ ІАКОКЛК .
Л. 107 об. ЛІ Ц А ТОГО Б К КА С Т Ы і ЛІ Н Ц Ы Т О у Л Т А н Г и.
Нач. Цртвоукі|юу ЛІА^ЙліИІДНОу іі коуліи^д слоужениіо іѵдрьжсі]іоу. Гі
лоу БЕСЕЛЕЦІОу СЕ. Гі БСЛИ'ІАИІ|10у СЕ. Гі СКБА|)'к Гі СК^ЛДЛЛІЬ ПО ВС'кліК
слово
стго
дйідво
СТРАНА
с т г о
6 Ф е
()АСП()ОСТЬ()Ы1ІИИЛІСЕ.
Л. 113. ЛІ А ТО ВЬКБДНк ЛЮу'ІЕНИК СТЫИ ЛІЧНІ^Е АНАСТАСІИ
И Д Е IV Д О Т И . IV Ч Е .
Нач. кк
эдггиіаноліь.
Л. 118.
к к р I т 'к.
Нач. Ек
Л. 120. лі а то
Нач. Ц(ггвоуі|іоу вк
ГіПАТИІО КГО.
ІѴНИ ДНИ цр’воуиі]юу ДНІѴКЛИТИІАНОу НЕЧкСТЫБОЛЮу Вкі ГОНКНИК
Лі Ц Д ТОГО Нк КГ ДНЬ ЛІОуЧЕНИН
стый 7 лі н к к к Гі ж е
нашк Гіже
НАДк вгкліи Гі ВКСАЧКСКЫИ^Ь.
6 к ІІд ДНК С Т кі И К ЛІ Н Ц Е 7
ВЕЛИіук/ІІЬ іуАД'к рулгк колюдоу.
Е у Г Е Н И К . IV . К Л І’ В кі .
. ПОСЛАНк Нк СЕДЛІоуК
Л. 129 об. ЛІ Ц А ТО Вк Ііб ДНЬ |ІОЖТВО ГА БА. іі спса ндшего
7с X А . ІѴ Ч Е Б Л Г В И .
Нач. ПРАВЕДНОЙ ВЕдКІДЕ СЛНЦЕ ДНК И ПркБОК БЬШКШААГО ВК Пр'ккЫИ П^ВксЙіДВк .
Л. 131 об. Нк Тк ДНЬ СЛО. В. НА роЖЧ'ВО ^во. Іѵ Ч Е КАВИ.
Нач. ПОНИЖЕ ЛІНОЖИЦЕН ЧЧ’НОВАБІПЕ СТЛкСТБО.
Л. 139 об. СЛО. Г. НА ржтво ](БО. толпу ЖЕ. ІѴЧЕ КЛБИ.
Нач. ^Ск ПрДБЕДНОК СЛНЦЕ ДНк ІѴ ІІ^ЧТЫК ДВЫ ВЬСИІЛВЫИ .
Л. 142. ліца то вь. кд. днь стааго п^ьволінкд аіілан а^и
Д И ІА К О Н А С Чт Е ф А Н А . ІІІ Ч Е К Л I’ В И .
Нач . КІѴЛЛІЫ ДОКро КЛГМИІ(к НАЛСЛ'кдоВДНИК . КОЛк СЛАДКО ВЕСЕЛИІЛ ИСПЛкНКНИК .
Л. 147. ліцл то вв кд днь стыир» лілнцк идкыкны у а д
ДИ ІѴ ИрОДА Ц р А . ДІ Т Ы С О у І|І Е . ІѴ Ч Е Б Л Г В И .
Нач. ^ІѴТ'клі. БкІук вмноу ДРОБНА СЛОВЕСА ПОБ'кдАТИ.
Л. 149 об. ЛІ Г| А ТО ВЬ. Л. СТЫ ЛІЧНКЬ ЛІННИК СЕВИН А А. ЛАЗА
|І А. ЛІАруфьІ. НАрСИСД. И ЛИ ІА. ЛІАНИНА. АВИВА. СИсфЕНИІА. САКА
Т А . Гі Д оу ж и и ы Гі у ь .
Пач. ВК Л'ктд СА80|ІИІЛ іфд ПЕ|)СКААГО БЫ ГОНКНИН ЭДІИСТИАНОЛІЬ. Гі ЦрКВАЛІХ
уКАЛІК .
іѵ п р 4і л м|і с н н 4; лі к
Л. Іо.З об. лі уі гонкара кк а днк. и о в 4; д а и н к пр4;пг. наго
ѵѵ ц л нашего а лі к ф і л о у н іа о п і с к о п а е кі в ш а к к и іі о н і и іѵ жити
н ч и д і і ’К стго к а с и л и іа а р у і і п к п а с кі к ш а к к к с с а р і и с л а в н ’к <п к
и к о л и у к лі к г р л д ’Ь п к к 'к лі к к а п п а д о к кі с к кі к іѵ к л а с т й. іѵ ч с
КЛЕИ.
Нач. лкБНліици не Б'к л4;по гмгооулінолік снолік шчкекааго посл'кдокач'и.
Л. 163. слово іѵ сфролгк прпоЕН'клік. іѵче елки.
Нач. Ерак пов'кетк ^6і]іву створити іѵ васили плженн'клік іі нфрелгк
сирііанн'к.
Л. 164. чм стго іѵца нашего василига іѵ анастас'Ь презву
т е р 1. іѵ ч е клки.
Нач. повода ліи се пр4;жс реннкіи. іі прно полінкішкш люужк кладки.
Л. 165 об. іѵ ж е н 'к п р о і|і с н 'к и г р 4і о лі к кк лілитвом стго
василига. іѵче елки.
Нач. жена ктера вгаткстволік и влгорбдиклік словоуціиіа.
Л. 166 об. іѵ иосиф'к нвр'кіанініа й ^итростнм врачм. іѵче
к л в и.
Нач. ііѵенфк кторк Е'к вх град-к квр'кіанннь в'кром.
Л. 168. чм стго іѵца ншего василига іѵ п р4іл кір с н н 4;лі к
іѵ ч’ р о ц і . іѵ ч е елки.
Нач. клади же вк пр'Іи;н’ки плліечи салювиду й слоуга ккікк.
Л. 171. лі ц а того в к к днк іѵ ук д 'к га н и к стго с и л в с с т р л
е п п а р и лі к с к а а г о г р а. при іі о н с т а н т и н е ц р и р и лі с ц 4; лі к.
Нач. нашк оуко іѵБрлзописцк квеевіи. іако же ігк іфковнкін пише ішонкіи.
Л. 18 5 . лі а г і н к а р а в х 5 д н к ч т е н и н н а к р і|і е н и к. іѵ ч е і; л к и 
Нач. прид'кте вкзрауилісс гви. вкскликн'клік гласіѵлік всликлік чкетнкіу
ігкснсн іік коу и сіісоу нашелюу.
Л. 191. кк - -	"
к р і|і е н и і гни. іѵ
Нач. источниіік кулксіікіул оученіи іѵвркстк йліетк потокк.
Л. 193. на и р к і|і е н и 6 у\в о что третик. іѵче елки.
Нач. ^7к кк евт всликкіи. к ск св'ктлкі днк пришк нк ііѵдноу.
Л. 196 об. слово на іірціеніе ^во іѵ с іі а з а н и га вуЛкскаго.
Нач. кк іѵни дни придс ііѵанк кртлк.
Л. 202. сло на к р ці е н и е в о іѵ с к а з а н і а о у л к с к а г о.
Нач. тіѵгда пріиде іен іѵ галнлек на ііѵрдлнк.
Л. 207. кк о у т р 4і по Егоіаклкнни слово ^вално ііѵаноу
к р т с л м. створено к л и лі е н т о лі к е п к п лі к в е л и ч к с к кі и лі к с т в о р с
НО ч т е 5 . ВЛКО Е л в и.
Это сочиненіе знаменитаго Климента епископа Словеиьскаго, пли
Велицкаго, ученика и сотрудника первоучителя Славянъ св. Меѳодія
т к ж с днк Т іѵ а н л златоуста ч т е н и н на стой
клви.
ЛІ'?4	ЛІ ,, тт»	ЛІ

только
Обще-
ІІКіКЖЕ
ІИ. спискѣ сочиненіи Климента, составленномъ Е.М. У идольскимъ  
приведенномъ въ сочиненіи II. 11. Срезневскаго «Древніе памятники
письма и языка югозападныхъ Славянъ» стр. 13, показанъ одинъ
гнисокь этого слова въ позднемъ Торжественникѣ библіотеки
ства исторіи и древностей, № 320. Приводимъ вполнѣ: і)
Прниде іс іо галмлѣй на шрдлнк. кк ііодноу кртитесе ііі нйго.
грѣ^кі іѵ.нити }(оте, толико скліотрені'е твор'кше. аддлюво прѣстоупленіб рте
погроузити вк ’нѵрданкеккіи^к водд^к. іако же пдвклк кк титоу св'^телкствоуйтк
глн. кк^ошк рече иногда пр'кечоупленіелік здвлоудили ііі поути прдбедндаго. и
иорАБоч’Длисе новотелъ Гі слдстелік рдзлычнйилік. ліркзкі^и соуі|іе й противный,
ііендв ідеіце дріугк дроугд егда же блгостинии Гі члколюбин іависе сііси
челід ндшего ка . і
Гёго ради лілрдиіл. сіісени іелнею іідккіііитеискою . да г---------
іільтксккіи^к поуот’ки, іуклодюудркно Гі праведно, Гі клгов'крно
нинідиінйнк 6‘кіук. чаіоі]іе Блаженнаго оупованиіа. и ..........
ка и сіІсл ндшего 7с \д. іже пр'клінога си ради
лілогрд'івсе нд ны
приіѵііі|іич’исе
ндше ногроузити рч е вк ішрддн'к. приде кк колеірийлік врдчк. кк здвлоужка
(НИЛІК ІОВЦДЛІК пдетирк ИСТИННЫЙ. ‘ ............" .........................   "
кк зеділкниилік
КК АДКСКЫИЛІК
(ѴБНОВЛННИЙ I
просв'ктителк.
гкни скліріггн'кй свѣ незауоден ннколнже.
кк іапраченмГыік грѣ^кі 2) вкстокк си вышныи.
на САНЙЮ ПДКЫБКІЧ’ЫГД. чтоже то к ііакыбытын да слышилік.
ігкннтк рлискок житик. изнегоже Гіспадк прѣдк
вк гр'кгкук породи нкі. г ’	"	1
і -	»	«	г •
нрѣстон
Бнвдёшк нечл'кнн'кн иго славѣ, аіре к что скурднйлік сквлдчеиідсе веч’^лго ч7кд
Гі скдегднніі его. ейрѣчк поглнкекыи^к нрдвкк, ібкетшдвшн^к нд прѣслоушаниеліь.
і6кллчдюі|іесё вк новддго кріреннйлік, сі’ир'К вк ^д. іже на д'кллід вк ниіречноу
сию пактъ скшк. зрдкк рдвкіи нд се вкспрнйлік. кк Гішрданкскыилік БОДАЛЪ
іідѣдше. потопити ((оте противнааго соуностата ндшего диіавола . его же
не дѣльк Гире ндши^к праведный^. иже створи^ііілік. нк сво
"	паккІБИтенскою. да ііівркгкшесе нечкстиіа, к
> ГІОЖИбеЛІК, В'А
СЛАБЫ ВеЛИКААГО
не вкзлюже на
того рдди оу
. прѣклонивк икса сниде. плкти кркви нашей вкс^отѣвк йскрк
. Гі бы по вселюу чліік и гр'іГ единолік не причестиіісе. нк гр'І^м
ЙБЛКНИК
I ЧЛКОЛЮБЫА.
тркп-ктн. кезкожною лкстию ге^гіоу люучителю пордкотившесе.
»>•	і X
Н
а не ліоучителіі. кк пддкшилісе вкставнтелГ.
нвсныи. кк ліртвыилік жівбтк кк сведаннкіилік разрѣшитель,
нксккрсенин. кк грѣшныилік (оправданіи. кк іосеткшднкнылж
не лірдчнкіи св'к . кк ниі|іилік Бгачтггелк . кк сл'кпилн.
кк іѵсллкленнкіилік крѣпитель слгк. кк сѣдеі]іилік вк чтііѣ Гі
. кк прѣнсподнкінлік прѣвьнспркнп.
прогоне лкстк
Гі ПрОСБ'кі(!ДК
ПрКБОЮ БЫТЫЮ
вк печали, й
. ПОБІІННИ соуірс ГіСТлѢнііЮ. Гі ПАПЫ КЫтЙгД БАНЮ ЛіѢнііТЪ
сё крціенню. йл’іже іОБ'кі|іднин ндше шкндвліакть. й іірнчесткныцн
НЛПІК ДДЛЛЖ .
і) Надъ буквою м—въ этомъ памятникѣ постоянно двѣ точки: кі,
значекъ надъ буквою к—вѣроятію означаетъ удвоеніе ея. а) Буква ч:
въ словѣ гр'к^кі имѣетъ начертаніе креста -
389
ІІОАНі. оузр'ІіВІ. І.ІКІО ІірОСТЛ 'ІЛІІА, вк
ОуЖАСОЛЖ ВКЗЛЮуТИСе. II СТрД^ШЛІІ. ІОДркЖІКІІК ВІ<30уіІН ГЛК . ‘I
Вк редн'к.пв іокрлз'к при^оде нл во.і.кі гако простк члкк
КеСПЛК'ГНкІіІ . Іір КТбКоуіІіе Вкіноу .
о	% ЛІ	V	лі	ЛІ	1
ІЛВІІ .
ете др'квлн прогавн прркоу твоелюу исдин. гкде на п(
Знесен'к. гд'к ти лінож-гво сечислкно кесплвишкіи^ силкк. еже вид'к др'квлн
данилк •
ндл живііітнд, нд ни^же те вид'к
и гксгеад влдстии же и сйдкіи, і
и д)(о,іік. почнвдншп прно. чесо тр’ккоун.
иііі^дук. егіѵ же стрдушлік трепеіроутк
ннк конце теке не вклгкстетк. 
лібре во вид'квте пок'кже внспёті.. і
вкспетк вкзврдти. д а'зк кдко прпсчоупаю кі.' непрнстоупноліоу.
строу тл'кнноун леснисуоу, кГ ’ ’’
оусиненша, не доиноу просткркк роукоу кк прно соуі|іоулюу
ф іМ	і о	п «
к ниіретн'Ьпк іѵкрлз’і; придоуі|ід
іі сек'к,
ЧТО ТВОрИШИ влко.
. гд'к ти «уть чини
: ДР'квЛК
к редн'к.іік іѵкрлз'к при^оде нд во.і.кі гако простк
..........і- пр ктекоуіре вкіноу. и тр'істоіё гі'кніе вксіілдні|іе. вь нн^жс се
. лпѵуссіѵвіі твобліоу оугодннкоу. гд'к ти ЦШТОК(ЖЛНКІН)(Ь прѣстоіаннн.
|Л п^гкстол'к вкісоіук и пр'квк
> г.ечислкно кесплктнкіи^ силкк. -— -
гліадлін 'гліи прѣстоніре, іѵкртк пр'кстолд твоего, гд'к ти четворозрдч
..................  '	|_. почивдіоцідд іібзекіилк. гд'к ч'И пр'кстолі'и
нд ни^же не рдзлоучноо славили. ск ші^ліь
1	". сниде влко, вк ншретн'клік сёлік
и ГнрезАнтк всдчкдд, нкнкіе іі зелілк
не вклгкстетк. тиі кдкмі йіѵрдднк ліожетк ч’с вклгкстнти.
. Гі сё пшрдднк вид'квте иціезё іі шкствк'іб
. кдко ли про
;і. пр'кв'кчнолюу животоу. еда ко ібпддоу вторддго
и кескліртноліоу
1,1 ш		г, ' ’	,	г
животоу. ІДКО дддалік древлн простроу роукоу ліон, кк рдзоулінолну дрѣвоу.
ктоди вид'к, коли сднцд шчиірдклід. еже св'ктолі свойлік все іоклистдктк. сё
іііѵ кріреник гр'кшнкіи ради ддлк кси, шдімвдти нлік всд пр'кгр'кшеннга. А ткі
влко кон сквркнкі іГілікітіі ^6і|іешп. т'кл'іже дзк тр'ккоун іо теке кр'Гитисе.
лли тк'і іік лпгі; греіци. іб теке ко скд'ктеліа вса іѵчиірднч’се, іѵтеке ко св'кто
ддтелііі вксдчккл просв'кціан'гсе. вк истиноу неизв'кдолід к твом си тайна,
ісже скврммдеши Гі твориаіи, іокдче ккіе гр'к\кіи іодікіти ^біреіпіі, кесквркнкнк
си кстволік. нк кр'іи ііриіикиіек нлрібдкі. Гі пр'кже вс'к\к ліене. дзк ко чуккоуи
іб теке кртитисе, д ткі іік ліігк грѣши. ібв'кі|ідвже гк кк і'іѵдноу рё. в'кд'к
ідко св'кси клгоддтіпо ддвшен ти се свыше. неГізрённддго дюего с^одд вкплк
і|іені(; іб пррік ироиялбник вид'к, іако прозорливолід іѵчишд з) вк ложесндд^кк
............\і. не скклдзнисе ш ліігк нк літрнми оусти своіа проб'кі|:дниіа
іб люкіо ко веліднііА по іѵк'ктовдниіо родисё. нк тдко л'кпо діи скончд
; и слі’креннклік вслкоу прдвоу. шстдни оукіѵ того ішдне, нк просткрк роу
воіо Гі ?;рчш ліе. теке рдди тр'ккоуіоі|ілд крірениА. нѣ ко вр'кліё нніа вкісоккі
лу. ліоуАркствовАті:. нк с.ігкренкіи^к поккства Гі года зр'ктн. іостанн оувіѵ
і!.:л:іе. ;:і оуііоккісе ддАлюв>у іір'кстоуплеііик. послоужи рекіиоуліоу тек'к про
роііо.пк. се ?із\ послю дітлд люкго пр і; лшр; люилік. Гі тк оуготовити поути
’.юе ир'І; ліноі:. ііоаіік рё то каііо пристсуплк послоужоу неизрённ'ки твоки
ч ііін'І;, еже уроувилік, Гі серлфилік стрд\оІіік вкзирдч и не слгкн. ііаііо ко ліо
Ч'Г^НЫНѴк Скі .
'/ Въ с.іои'І; іотілі.і—буква н.'іѣсті ч:!чо)'таіііс двухъ о о. н>
'Іі.ііМН Ііі, .ІІІЛг
жечь нриіюспоуч исе с-кіііѵ шгнкі ііЖ'ІЫііі'клік. ткі не сі.гсук'гн. кто видѣ
КОЛИ ВЛКОу оу рАСА ІІрОСеі|!А ІірІрНИІЛ. ІѴЧИІ|іеНІІЛ чр'кіюуісірі. вк истиноу сч-рдій
н-к, Гі оужлсн'І; ч’вориши алко нни. ткі ко кси ііоставліи нко ни нл чиліже,
и шслачак іѵслаккліи іако ризою. тм ко кси оутвркждеи зеліли нд вода^к. ткі
со кси іѵкоуздлвй лібрЕ ггксіюлік. п положи клюу ир-кла догд'к вкс^одй. ты
кси оукрдснвын ТБДрЬ ТВОЮ повел'кннклік. И СКДркЖе рукою всачкаа . й'же ннід
творіііпн нд коди сик пришк, ркд шсрзк на сек'к носё. й гла во у свон поди
сренноую роукоу поклдникши сквркнн'ки люки роуіук велиши по чвон и врк^к
кти. его же вид'квк і'іѵрдАнк иірезе. ни оуко влко вьзведн глдкоу, глдвд ко
кси вгклік. кртн пришкшек ндродк'і Гі пркв'кк вс4; ліене. чыи потоліь сдліь
сесе крьстиши. оутрьпдкт'к роуіук ліи, не' іѵкыкши творити пдче повел'книгд.
йскочити ^оціетк дшд люи. не тркпеціи твокго слгкрениід. гь же кнклюу рё.
. слдвм кж'гвкныв прозрёкдкши. нк ніГ вркліене ширити Не.
, почолік Гі на
потопит во при^оде вк воддлук сйук. пр'клкстившддго др'квлк
твокго. того рдди шклекоусе вк нк ідко вк ризоу, дд іѵвновлю
пі	„ ЛІ I I	'*>	I Ц ,, \	I
сесе крьстиши. оутрьпдкт'к роуіук ліи, нё іѵсыиши
Н ______ /	—	\	« _	__ лі X
Б'кд'к чесо Гнреши.
все со досро к вк свок вркліе, нк сё ннід повел'кннок створь,
ШНО ВЬЗИрАИ.	_	.	.	.	.»	»	I
ЗЛІИІД ПрТДА
твдрк роукою ЛІОКЮ. й да ШЛІЫЮ ВК І’іѵрдАН'к роукопиние Гр'к^ОБК КГО. И ТЛ’к
ник паііы его шслекоу, й на нкныи пркстоль вкзнеск, л
ные силыи. повыгноу ГЛК. А ' " (
шоую ліи. т'кліже
кр'геі|іАдго все невидилю іѵгнклік д^овныилік й силою.
швркзкшилісе кь нклюу. й сё ду> стыи вк вид'кни голоуспни свыше сннде на
°	гГЬ крішлій СНК ЛІИ К БЬЗЛЮКЛКНИ,
--	л< И <М і	п	II
. того по
И ПАКЫ
колюужо
' С	..	и _	<•
. ДА того рдди того послоушдич е. ТКЬ СНК ЛІОН ВЧЗЛІСГ.
I . ЛІ  // I	I -	ЛІ
, й нд веселик сесплкт
. рдуитесе ск лшою ідко шсркто^ь дрдгліоу погык
не пичди іѵ колший. нь прострк роукоу свою ирги ліе.
'. тіѵгдд стрАшно нкселік
глдвоу кго. Гі гла см сквыше ш Гѵца глк. 
скпрносоуіркнк, нерАзлоучкнк ш люн^ь ддрк. со нкл’іже влгоГізколиук.
сліушдите. тк к снк люи вкзлюклении. пришкдми пни вь слекрении,
гредьін вь слдвѣ. г.жчъа свокго соудитн уоте вкселенн'кн. п вьзддтн
противоу дѢлОЛІК КГО.	1
лени. погроузнвн вк вод'к йшрдднііСіуки гр'куып прквоздннддго адаліа, сіісан
ріѵдл чача того послоушднте. ткк к снк люи вкзлюкленып. кезндчслныіі Гі
неизглкліын. Г6 ліене рожкство йлѵкк кез літре нд нкси, Гі нд зеліли іѵ дбкі
лір'іе кезк шір рожксё, да ч'ого послоушлите. се оуко еулистк ідсно сіиздкрё.
вк оутр'кн же днк оузр-к Гиѵлнк исд гредоуірд кк сек'І;. й вкзоупи глк, се
дгнііцк кжии вк'зелілки гр'куын всего ліирд, іб сёлік іюслоуііікствовл. д'зк к валік
глк, и ко гретк вк сл'кдк ліене ліоужк. елюу же Н'кслік допнк поклоньсе рддд
р'кшііти реліенк сдпогоу
прпйліете. .......-
йлік. іѵ тшлік рё ИСАКА
впте поутк увк, прАвііп
кго. ч'ого пождите, дд ш того сквркшено кріренпк
АЗК КО ВИ Крірдіо ВОДОЮ ВК ПОКАІАНИе . А Ч’КК ІірЧ’ИТ ВЫІІ ДуоЛІК СТМ
ирркк ькппк '>) гла вкпнюі|іадго вк поустыини оугото
творите сткзе кго. ч-кліже кдід оустд вкзлюгоуч к
О Букпа к имѣетъ начертаніе г».
і. Ас^лі ‘ѵѵ.ілМѵ т онзіІнряЕчя чігнингз
ОНЯИѴ Н ОННѴІІІ.З ЯИЛ.ОкѵЕ 011 ЯО9Л.
•ч.ьзі'Ен чяічЕа і.ѵ иЗол.оя ' ѵиузз П09Л. ЧА31|.90иЗН ОЛ.Я 34! ЧІІ'Ц.Л. -уіояз ѵ\іиѵ
ЗіііЯѴЭНі'яѵЕ НИѴІ.іАч ‘ЗзАок'пѴЭНѴ ОНЛ.ЗІІЗ(іі. •ИѴ.Мг Н НѴ.1ЛѴ чХніЧІІ’ЯІр' ЗІІ1ЭІІЕ
зяЛіі -пинзЛоял. и і’ініігул и иннѵЕзл.з чіі’оХ зу чіинпѵн чн-л и мочо.і. Аояиэіѵ
ЗІІНЧ'Л 39114 ‘чЧЭЗѴМк НІЧІІ’ЯѴлЕиЗН 4 ЧЯИНЛ.31|.9ОІІ II 4 ЯИНЗі'л.ОІІ’І АоіІ’ОЛ. АоіІ'ОНІПѴі'л.З
ѵллоѵз н • чіічѴияоптз ц.ниѵл. нол. ні].нэ(ІЕизн ічя он ічл. -онэячііят уча оюзе.і.
•нЛі’ЯЛ.Ао ЯЯНІІІІЧ9 31339 II * ІЧЯЛ.ЗЧЛ II 4ЧЧѴН13 4 ЧѴОЛ.ЗІрИ II 39.' Н.І.ЗѴѴѴ9 ЧѴЛ.іМг II
зша • мннзііл.оіі'з Аоіі’оніпѵі'л.з зклЛі н зіаМи оі •чѵзл.нЗмпі
II 4 411'1].39 ЛІІіАо 411’113 •гяоііон 3311 31011' ічѴ1|.9011ѵЕ ЗШНѵА'чЗ
ЗШО.ІЗН 01 ’ ѴѴНЧ9Л.Ш9 ГЯИНкОЛ.ЭІІ
ххл	<»,	1
‘ЯОНЧѴЗѴ^ОІІ'ѴІ ЯОНЛ.О9И9! 0911.1Н' '
у X	I \
!|,Н 39!1].ѴіІ • ЧІІ'ІІЯ Н1ЧНПІНІЧ9 49
ГІ.ЧѴІ1' 39! ЯН('1|.9ЭН І'Е  ННіЧ’ХѵЕ АоіІ’ЯОЯ.І,
0Л.1|.!к1) ‘ИАЗОі'ѵАЗ Я)ЧНѴ1].Ѵ30ІІ 49 '311191411
'ЧАЗі'Еіі ЧЯІЧЕО і.ѵ и^ол.оя ' ѵиузз уюэл.
к,	ІУ	,	,	ѵ
о.юниѴя т ‘жги яинэіі
ЧН • ѴіііОІѴНИІІЗЧЭ зз АоХ'Ао
и .	и
I ЧЛ.АоѴиЕчЭ эіііэѴо^ чігѵ
і].(іа чЕѵ
нііизн чя
НПІЧП1ІЧ9
ЧІѴЯНАНЯ!
нѵ олоа
ЧѴД.1Ѵ ОНМѴЛ.А» 11.11 09
|У I
учи ічд. ‘ч)(нз ЗкѴН II
‘НД.ЗѴІ Ч.І.АоіѴП ѴѴ9П1 
іѵ • - у >о> и
зЕоіін уіинэіоііѵн чЕзэ
ИН 4ѴІІ1Аоіі)Н93 ѵніі’Е .	. .
и	••	х (	>2»	 м	'	у
ѵиод.з чп'ііоіѵ ои ѵѴ чі оіннѵЕчз чіѵяояз чХоѴн^із нл.ѵѴ 09 Еѵіічт ѵпи ѵлозАо
у	У V Р ••	і іу	|У
ЛІ • ѴННЗіМя ИІЧНѴН'ЗЕ чЛЬ ЗІѴННІІІІ ЗН 39! НѴОЯНН тд. ‘АоіІИІЯ ЗН 393Л. т чЕѵ
ллл. и	Г-*	• •	\	х&х	|У
33 09 ЭІІІѴ чл 3(1 39! АоіІ'ЗН Я ' 1І.НІѴ ЧЯ НІІІЗ(ІЛ ІЧЛ. V 4 33 НД.НлЛ| Я090Л. яА(Э
ГУ— -Ь	/	1	(	\\	ѵ	««	<!> У 4	••
ииичэ уАізчл ззАонзояисш ’чѵилоллинііи он.і.эпзііл ‘лоігониАоа.э
у % і	і і	і .	".	X	(’•
И • НІПЧ(І9ЧЗ ИИНЭ(ІЛ.0Н’3 ѴИІк'11 -Асниѵд. Аоніі)Ѵ(*д.з чннѴя 09 Ч.Ь ’ЧЧѴЛЛѴ
| У и	-	<	IV	%
ЛОЯЗСІ ЧН •ЧАУЬННѴЯ ЧЛП.ѴхМѴ ©ІПГІДі • ЭшАоігоя чн ин чнчѴѵѵнииі эн
\	Г іѵ I -іи и	.
* чѵлсЬі іі ѵМхігіЛн н  чн(Ми й ічя он чнлоач^ь • чнчнѵр он.я лоял.зчкіМіі
^2/	«	у и	4?	>2'	••	У	У	4,
•Я ЧНЧкЧЛ. ОД.Я Ао9ХЗЧ9!0(і 09 ОЛОД. ’ ГІН919 ЧД.ЛѴ9 ІЧІРЯѴЕѴЯЭ Я 09 ЧЧЛ.
<!.	//	-г	« " V “	-О
ННЭѴЯ!О(І 49 ѴЛ.ЗЧ9 ЗН ПѴЛ.Зя ѴЛ11 ІІѴ01] ІЧЯзЗ ЧЛ.ИѴѴ9А ЧД ЧІІ'ѴЗ 39! 0 1:)
»	>	і!,	‘	іу
• ИІІІЗіНрі АоѴѴЯ&ЧЗ АоИ'Я мАоНИоѴ ЧД.39!О1І'ЕЧ9 0Л.5І • одзн лі АоѴоііѵн ззАоіѵАоіііЭлЛя
1]А1Ѵ9 ЧИ'ЯОЯЗ Лі Ѵ9Л.ЗЧѴЗЛ.1].Ѵір93 АоіІІЗЗОНН^Н 0333 ѴІІІѴ09 И ‘АоНѴЛІН НІ0
чл.зѴіі оіѵуя и ‘зѴннЗи
АѵАоят ЗД.ЗЗ.9 ЗН ЧН ‘ЗД.НП1ІЧѴЗ ОЛЯ ѴѴД II 4ЧД.ЗП1нѴ ЧЛ.31Ію)( ЗІІІѴ 39!ОП’И -3(і
хх-4	Іи	••	у >з> ѵ	'	іу	»у -Ь
09 ч)ІѴ ’Я чХѴ Ѵ^Т лі ЯОН39!О() V ’Я ЧЛ.ЧѴ1) НД.ЧѴІІ ЛІ 09 ЯОН39!О(І ЧД.ЯѴПіАоѴЭ
г-^г-г-хххѵ	ур^	жжх	ѵ
ои ОЛЯ 39! ОД.Я Н ЧД.НкАо НІЧНЭ9Н II 4Ч.кЯѵѴя.9011 ѴѴН9Н ЗЗНН 01 ИІІЗ V •ЧАЯ
”	°	•- У	У I	>3/	—	***/!«
ѵѴя.эои и яѵд ѵѵнчѵіѵзЕ ѵнчѵіѵзЕ т ннзѴяіоі) зяпгіі..і. • іч'О’яѵзнѵа лі зіні.ііз ѵт
|	V	5 I	і у у	I
чіпяЛи н 39!М зззѵя,а ѵпізѵѴяічіі'Ен ЛІ ЯОІѴ V
у 1 У У	I	і	Xх**	,Іу
ЯІЧЛ.кІІи НІЧЯѴ ЛІ 093.910(1 ОНЯНѴ II * -........... ...	_______ _______
>0,	.-***<,	х	у	1	•’	(У	....
оаолАо и чѴіі.9оио(Іи ѵн •чнзшоіі і|.л.ііл,эѵіѵ нл.зоііѵл.з 49 одѵѵпіяяЛоаѵіі’ѵЕ нзі'зн
|У У /I	у I	V I	|Ѵ
01 чЕѵ V • чѵчпінбі НД.Н9ОН9Л1 I
ххх	/у ГУ	у
Я 09 ЧЧЛ. • ЧАЯѵЛѵЕоі ЧІІ'О Л.11.93 ЧП'ИІЧНЯ Л.9111 '
-а>\\	*	1	у </
. • эзихгмшнои
• ЧАНІ.Ао НІЧНЭ9Н II 4ЧАЯѵѴя.9011 ѴѴН9Н ЗЗНН 01 НІИ V •ЧАЯ
«-У	У ( I
I
» I	I <1.1
’ • ѵіі'ѵіі.Ѵ чэѵн иѵіі'зЕ ѵн ѵііоі чЕзэ
7 х I	и
‘оннѵ^л.з ічяѵи олонт ліля ічл.Аои яннѵэ
” ,	»у •• ••
и^ѵэа яояз • чнз ічнѴоЛоннѴз ѵіілі гд т эзмн
—	(	(У	хХЖ	XXX	г-
ѵѵяэкѵзч чноі ѵ  яѵііпіязеііп
і	|У У	I
зшн іі.ніѵ ѵ • ид.зѵ(І чл.яѵнон
У I |У	ТГ
і яня.і.зчіпікЬ ѵіі'Ѵіі.Ѵ ѵн
У	і I <?.
• эгіл.ір Ези яонкіі.99,іІи чл.ѵігн З9і9 • ніІіз^чЕн
і	II	ы «У	и
„	Л О9Л.ЗО0 ОЛОА ‘оЮѴПЗ II ЧІГНІЧЛ.З ЧІІ'О^Ѵ НЗ.іЛі Я
ЧЧА 4Ѵ^НІѴ 5.13549 ІчХ1].(ІЛ ЯѴІІ'нЕ'19 4 чІіЧЯѴѴ ѴИЭЛ.М1 Ч1ГѴ9 ЧЯ Ч.ІіЗІІІ О!) 33 4 ЗЗЗ.І.ІІѴ.ЧО)!
чіѵѵэ чя яннчэ -чтяо.ія ѴкЗАііЛіі чн 4ч\' чЕѵ чн'зіі.н ‘зі.зі* зяііі’іін чч ‘чіі’оі'і'і-
“ _ѵ 11	<•	"	1	< и' т
ЗЗІГІІІІІЗ.І.Зя ѴІІ’оЗ.І ІІ1|.ІІНІѴ('л.З ІЧЧ ѴѴ.І ІЮНЯ. Э9!1|.ѴіІ 4 ІІЛЛ’Г1|,1ІОІІЗІІ ЯІ1П39Ѵ1І ЯО'Г.
х»д	(У (У
ЧЗ Г
ОАЗЗ.ІР ОѴѴІѴ ѴІлАсѴ ОНИ ЧІІ’ЗЯ 01) Еѵ •
’і	"і
^іі'оа зшіі'і].а • янд.мчі нічяѴ т ѵіілі чЕзн нѵн'эЕ ѵн
39! ЭЮ^ОД.9 ’НЗІІН ѴН ѵѴіГП Ч&І
I ’І ~ с
МІ.9ѴК АОП'ЛО онтон'Ечэзн я
г-	IV	(	>&
— И)Р —
392
.> ЛІ	*	'	л
•-‘нкеіік ни оудиішію. де гцй|ікпинмі.<
ДКНИЦА рдзр'кши ЛІЛКЧАНИК ІОЩОу СИ , Гі БЫ ДНІ1ІІО рОЖКСЧ’ВО
I „ 1 л п л!	|	лі ..	'74	*
же исуодн.і.іго ти Огддже из>і,іе Гшо
..............................АЧ’іц ;ке ккспи
е . й незлопківик лілнце
I; іб тек'к прѣтчее. егдд то к ѵк, понкже по іок'к
к слоугкіи кк здудрии, ре гд'Іі к снк твои, іон же
’.............................' в'кд'к гд'к к снк
вкзкліши оіроче,
кк гор'к чоугоіо
. печдлк свою кк
т'кні’е. йродоу оукіо вкзг.'кшкшоусе нд оукмнство гнк
пскАлдюі|іоу, нёпщіевлник К'к іб тек'к «^к'ічее. 1
товднию рожен Б'к. й послабк
оів'кі|іА, азк прѣстою слоужіжноліоу іѵлтдреви виноу, н не і
люи. елисдвк^к гдб слышавши, ідко иродх изкывдктк ділнце,
йскАше лі'кстд нд скрквеннк клюу, й не іѵкр'ктьшп. приплде
ібдркжА, ВІ'ЗвТшИ СОЧИ СВОИ НА НКО, ПррЧКСКОК сло сквркшй.
гор'к глсолік великлік рекоущііи. горо кжиід при
. й рлстоуписе ГОрА ПрИКТК ІД ІѴБА. й пдкы стоу
. пржидеши бо прѣ лищеліх гнилік оуго
дати рдзоулік сіІсениіл люделік кго вк іѵстаблкник гр'к
"	. т'кліже лікіи уголюкци ндслджАюіііесе,
і. пр'ксв'ктлоую его пдліетк почитдющіе прАзноуилік.
невозврАщідющіесё на прквкік гр'к^кі, нк вса сквркннд д'клл дидволоу прківркгоуіпе
_ _	_ ••	і	ГТТ |	тгг	Л ЯІ *,	(	ЛІ	|
....... Е. ДОКрКІЛІИ ДѢЛКІ
люковию дроугь
чистотою оулік си ііросв'ктеі|іе
гк ко докрод'кт'кли пестоудл на нко бкзносита .
. ПрКВ'кк ВАрИИЛІК СТеЖАТИ.
>. длже тать не оукрдде дшкбнааго бгаткства . не
вк л'кности й вк гр'кскук і
конци что оусп'кклік. ни оувіѵ ДИАВОЛКСКАА Ч’О к лкстк. глк ко
вк нкл’іже ч е іоБр'кщіоу, вк тол’і .........*	‘ '
гании. оуподокилісе оуко нактилік шн’кліь
чд пришкшее рдкноую лікздоу прикше ск прквкіиліи.
тѣліже и ліы нечлмний вр'кдк іотр'ксоуіре. пршіАд'клік кк лілрдню кжню.
Боу приліещіоущіи. вкзоупи кк
иліи оіроче се ск літрию кго.
писе. искдвже йрбдк Гі не іокр'кте кю. й посла вк стылищіе оукытй зл^Арию
іощд кго при степеныиук іслтдрнкіи^к, й не (ѵкр'ктс се т'кло кго. крквк же
ібкр'ктоше скскдшоусе акы к.кпенк кывшоу. Гі гла бы іб иілчАрл глк ідко здудрид
оукікнк кы. и не потр'квитсе крквк кго, донд'кже прииде ліккстникк кго.
гбрд же Б'к РАБОТАЮЩІЙ ГІЛОДКІ рАЗЛКІЧНИЛІИ И крклюу ГОТОБАЮЩІИ сёлюу дивно
люу пртчи. мко же лоукдА кулистк ідснок оуклзоук рече. й к'к вк поусты
нгд^к до дне ІДВЛКНИІД свокго кк ісрдилю. 'ГАКА ти соутк ДИБНАА ЧІОСА сего
прѣтече. таково стрдшно рожтво. й дивно, таково неизрённо вкспит'кник.
вк сксв'ктлости бж'Івкник исплкненк тирстин, Гі кротостиіо и оуліилениклік
оукрдшенк. т'кліже й ібцк кго ЗД^АріА пррчкствоук д\олік сткіилік ю нклік рё.
й ты йіроче прркк вышнмго нлреши се А	'
ТОВАТИ поути кго. ,
^шліь. лілрдим рдди ЛІЛТИ ба ндшего.
СВ'ктоЗАрНААГО сего ТрКЖКСТВА
теготоу скнноую іиресклік іб секе й оукыстрилісе на покаглник
оукрАшлющіе се. постблік вкшроужкшесё на противндго врАгд.
дроугл. колшд соуірд творещіе. лілтинкю и ‘
вьперилік. 
БЫК ДІТЛОЛІК СТБДрАКТА
кончина не постыгнетк
шліаилік рекоуіре. еже і
конци что оусп'кклік. ни оувій диаволкскаа ч'о к лкстк. г.'.:Т ::с
вк нкліже те іоБр'кщіоу, вк толі ти соужоу, любо вк гр'кск^к,
1 і д'клАтелелік. іже вк
. ВИДИШИ БО
нечдіани соущіелік. кезкжкн'кліь поздкнк дкждк пддк вещіии плодк вкзрдститк.
, слдвеіре
й нны й прно и кк
А ЛІ і	••
II 10Б1<І|ІНИККІ
докрнк д'кт'клй.
тдко
ддже
ГІО.ІІМ
дд нд
ЛІ
л'кности й вк гр'кскук вр'кліе пр'кводиублік,
САЛІК ПррКОЛІК
ЛЮБО ВК ПОКА
пркБкінАдесете
пр'ксткіик троице. коупно іііцд н снд й стго дуд.
кккі,
— .І'.ІЗ —
і, -іі. Л н( .1 і міьдрд ь к 31 днк ;іі и т ік и и о і; н д г о ііі ц д
! 1 :ІІ Е I О .і II ,0, ІО ІІ II ГЛ СПИСАНО Д ,0, Д Н Д С и Й ЛІ11 А Л і Д Н Д (I I. С К Ы И <11 к.
Ьач. Ьлгоу регк скегдкитс егупктсіікін.іік 'іуііінце<ик. скрдвніл’гип, Гіли
нр'кнтн си^к пдче.
Анооній вм. Антоній употребляется во всемъ житіи. На греческомъ
см. у Фабриція ВіЫіоЫі. &гаеса,по изд. 1719 г., ѵоі. IX, р. 56. Переводъ
итого житія принадлежитъ къ числу драгоцѣннѣйшихъ памятниковъ
славянской письменности X вѣка. Запись о переводѣ помѣщена въ копцѣ
житія. Приводимъ ее вполнѣ:
Ііѵд нсдонпдго и у -к 3 к и т г р а. и у 'к л о ж ыи д г о сик.
Ое Гр'кіІІНМН д'зі. ПрОЧКТК СТКОрСНИЙ ГрИГОрИА (зіс) Ш ЖИЧ'ИИ всликдго
ІИЦД НАШЕГО ДІІДОІІИД. ІІр'клОЖЕНИЙЛІК КОНЧАВЪ. ЖАЛО ЧЧО ПОІИС'кдОКАЧ’И, ІІК
ПОСЛ«уШДЮІ|ІИ,ПК . КС'кліІі чркнце. коупно же іі просткіГілік. іі просткінй прошоу
йі ка. ді|и рѣчь зд^орноу іі не оу^кіі|ір'ёноу коудЕлік положили прелдгдк чіосд
кго, не ко н'кслін тоакліы слютркликии блинкскмй р'кчГіп. ГідмокрАзити т'К
іѵіірдзк. не ижоуіцоу тогда езмкоу слокѣнксіюу. нк нд рдзоулік ноудеіце поло
жиуолік. не толлід же рдзву.полік скоГілік. оупокдюі|іЕ поустинижител'к ішана.
его же дндоник жичін порекнокд. жкі же <пдеі]іе црковнддго ішд. гндд др^кі
епііпд. іже • ккі плтридр^к соугдрксіуки зеліли. н'ё се ткклю житик великого
андониіа. пк и прсчмндАі'о чкдо'і’Ворі^А нёііотдкндго житигд. ідко же не
соуіредік пр'кложепожк. нйккілікі же прѣ нижи, того д'кліа прииоудише ндшоу
гроукосчъ. пожк'ісливк, гдко же дд не ли^к коудетк. ни тЧ; чюткорму» кжтвк
надго и жич’ид. слов'кнксккін нзыкьк. и докр'к же іі сджк велжи не ли^Ч1
г.кіти лікздкі послоуіпдюі]ій рдди. на оусп'кук діПкнкіи. ш ГА кд сіісд іідшего
,С	ЯИ Йжоу 1).... ЗА люди стдвпюу... и^к чи... приставити )(оу коу
толюу оукю К САДВД. ск шцслік. Гі СНОЛІК Гі СТМИЛІК ДІ(ОЛІК. ННІД И НрНО
іі кк вііы вііо: (239 об.— 240).
Доселѣ о славянскомъ переводѣ яіитія Антонія въ X вѣкѣ извѣстно
было только изъ краткаго сообщенія Сахарова въ письмѣ къ М. II.
Погодину (см. Москвитяпипъ 1845 г., часть VI, Л» 12, стр. 156—
157). Запись, подобная выше приведенной, была найдена Сахаровымъ
въ одномъ Сборникѣ ХѴП вѣка. Приводимъ слова покойнаго изслѣдо-
вателя и сообщенную имъ запись:
«Мнѣ принесъ на дняхъ одинъ собиратель Сборпикъ, въ которомъ
было помѣщено: «Мѣсяца Января въ 17 день житіе пр. отца нашего
Антонія Великаго—списано Аоапасіемъ архіепископомъ Александрій-
скимъ» . Начало текста: «Благу ревность состависте къ Египетскимъ
инокомъ, рекше сравпятпсь, или превзыти ихъ изволивше, бо воздержа-
ніемъ добродѣтельнымъ и въ васъ чернеческое имя славится» .
і) Точками обозначены прорванныя буквы въ подлінпіикѣ.
50
Послѣсловіе:	ас а.гь грі шныіі Лоапасія Великаго твореніе о
житіи блаженнаго Литонія отца нашего кончавъ, йало что побесѣдуя»
къ по слушающимъ и чтущимъ житіе и прощеніе прося о сихъ: Аще
будемъ рѣчь зазорпу и пестройпу положили, прелагающе словеса сія.
Пе бо есмы извѣстно разумѣли Еллннскія рѣчи неудобство, еже словеса
ихъ на словеньскаго языка словеса прелагати яко неключимо есть се,
по на разумъ смотряюще полагахомъ; не на свой же разумъ надѣю-
щійся, пи собою дерзнухомъ па дѣло сіе, толь велико суще, но
принужденія отъ строителя церковнаго Іоанна Болгар-
скія земли. Не точію Антонія Великаго житіе повелѣни быхомъ
преложити, но и пречуднаго Петрова ученика Панкратія, яко не
сущимъ преложеньямъ никимъ же преже пасъ, до того ради припуди
нашу грубость: сіе помыслпхъ яко да пе лишенъ будетъ ни тѣхъ ве-
ликихъ чудотворцевъ блаженнаго житія Словенскій языкъ; разумѣ же яко
и самому тожу вельми не лишену быти мзды отъ Господа пашего
Іисуса Хріста, ради послушающихъ успѣха душевнаго, егда ему
будетъ за людьми своими душа ихъ чиста поставити. Тому бо честь
купно слава со Отцемъ и со Св. Духомъ, нынѣ и присно и во вѣки
вѣковъ аминь» .
И. I Шафарикъ въ своемъ изслѣдованіи «Разцвѣтъ славянской
письменности» , приведя выдержку изъ послѣсловія, сообщеннаго Сахаро-
вымъ, заключаетъ: «видно, что переводъ совершенъ по порученію
Іоанна Екзарха, слѣдовательно при царѣ Симеонѣ; жаль только, что
неизвѣстно имя переводчика» . См. въ русскомъ переводѣ—въ Чте-
ніяхъ общ. ист., 1846 г., № 7, стр. 83. Теперь изъ описываемой
рукописи открывается, что переводчикомъ былъ презвитсръ Іоаннъ.
Наименованіе же архіепископа Іоанпа «Патріархомъ бу гарь с-
цѣй земли» можно считать за описку вмѣсто «Екзархомъ» .
Въ виду такой древности перевода, приводимъ выписки.И въ серб-
ской редакціи можно замѣтить слѣды глубокой древности:
Блгоу (Ичъ скстдаГіте сгуііілкмиліь чркні^лік. сьрдвніатнсе Гіли и^-кити сиуі»
іілче изволившмік, возркжлшмік вашилік докротныиди». Гі вк влск по оуко
плечъфнк Гі чрмііічінкок Гіли наліФнитсе . п" оукш рАдоулік вь прдвдоу. лі|іе
кто помедлить лГлеі|іилне гк дл сі'врминть. пониже Бнспроси’ге . іо ліене саонеее
Блженнлдго дндонид. нлаикноути ^отеіре, кдко нлче вкзркждтисе. Гі ісіо прѣ
нилік ііі; . л кдко ііліѣ конкць житиіо. Гі лціе истинно и глнлюе іо нйлів.
дд кто кь ^кбению еллік секе приведечъ. лу ко гр'кшнын СЬ ЛІНОГОЛІЬ П0уі|И
никли» прикук влше повелідник. Гі лііі'і; велика пріибкр^ирдіо оуоігкииілл нсті..
іже ткчиіо андонига полінФти. в'Іід1!; же іако іі вми едышАвше почмженни
ЧЛл.І. ^ОІре;ГЕ рЕбІ’ОВАТИ ТОГО ІІр'іГлОЖШКІО . И КО ЧрКНІ^ЛІ!» ДОІІШ/.ІЖШ (ОГрАдь
НА БІіЯрЫКАНИН ДНДОІІІІНВО Ж ІТІК. ЕЖе ОуКО СЛЫШАСТЕ Ш НИЛИ» ІѴ (ІОЗ'кдАВІІІИ
395
и\к не ііев'і^іоупте, шало же лиіич’е Го ниун
словеслА дробила пониже изповел-кно валіб.
.ПАЛО ІОНОГО ІІО.ІІИНАВк. ІІОСЛІО Й К ВАЛІК .
соуд'к Іір'кпЛАВАЮЧ'К . ВКІІрАІІІАТИ ВАСк. Нк
'	-1	-	- '
< п	<
слкішдвше се. вслк ко уоч'вн іі^ннтіі
елико
вми же не
кокліоужо глюіроу. едва допн'І:. Боу
же ёііисч'олию нлзнлліеноую.
п^ксч'дігкте. т'Іі^к еже
і , ~
дети же іб нклік спов'кддник. Х0Т'';Х °УБ0 приклік вдшу вчнечюдіію, іі|)іі
вести н*ккото(Жк іо Ч(>кНкцк. йлі же пдче чесч'кк юккічАкл’іже секе ^ждати і) да
н*к чч о коле нлвыкк, ск'вркіііен'кк вдлік
кніігоноевцк твііілпіесе. того
Б-кд-к.	- ' '
ВАБШЛЛГО бодоу НЛ ^>оуіук КГО. II ВкПИЧ’И ДОК|)'к, ГОБ'кнкСТВОу вдіпеліоу ІІОТк
<|іА)(се. велчвекк пеккіее іб пстин'к. дд не ліножАЙшек кчо слышАВк. нев'к|)оук
н'кккіи. оув'кд'квк л'кпдлго п^кібкидитк люужА. ан.^ониіі екк к-к рдолік
б'гупч'кніінк. дов^одн'к родич'елйи. Гілгкник доволно йлі'кюі|ік, й ^Тггигднолік
соуірелікдій, Гі кк ^|)істиднолік вкзвождшесё. й тки д'ктиі|ік скі гіич"кілес- іо
(іодителк. (ідзв'к сии^к и долюу. ничесоже йного Б'кднн. понеже й визі-^делк
бы Ш|ЮКк, й оусп'кдше выстою, іенигив оуво не уот'кАіііе нАвкікноути.
св'кне быти, еже ск д'кч’ліи іобкічаи.хот’кник же все йлгк по пислнолюу.
л»	..	лі	п< ц и	-•
поуі|іоу. пониже Гі в^кліе пакета, Гі
рдди ёже еллік в'кд'к поуцідю. л*іногаі|іин ко и
. Гі вкздюго\к оув'кд'кти. Го вксл'кдъ ходившаго его годи нелідлы Гі вкзли
уібте
аккі ке
ЗЛОБЫ ЖИТИ ВЬ ДІОЛІОу СБОКЛІк. ^ОЖДАІІіе оукіо Ск ^одителкли ВК І^КЗК. ПИ
акы д'ктйі|ік '•гоужАіііе. ни пдкы выстою пр'кіокыд’кше пр'ксггквАК. нк (>оди
телклід повиновАшесе Гі чтениіл вкнилілк. и кжэ Го ни^к вксп'квАк, вк сев'к ^Аніліие.
НИ ПАКЫ АКкІ ІО|ІОКк Вк ДОЕОЛН'к ИЛгкіІИИ СкІ СТОуЖАПіе рОДИТСЛКЛІА. рАЗЛкІЧНкІК й
ліногоіукннык пиціе рлдн. ни нже Го чоіе сласти П{)ошАше. ч'к’чию же ібіукч-диіе
ч"к,іік доволкнк кнівАше. пи
Ч’кк ё'дИНк ІОСТАБЛКНк БЫ.
? л
Л'І;. пли двоюдесетоу Кківк.
6 ЛіГуі Ліиноу. ОуЛІ|)кШИ.ІІА
СкКрАБк СВОЙ рАЗкЛІкІИіЛІАИ.
все, Гі вксл'кдк идоше \а.
НОГААЛІА АПЛкСКкІИЛІЛ .
дежл на нксе\в к. сё
чести. Гі слыша гл
продАЖк все Гыгкник
ЛІИ. Й Йлгкч’И Й.ІІАШИ
вк стыиук. Гі акы еллюго его рдди кывшоу пооучению
і^кве. и Гыгкни кже йдгкдше. нив же к'клше т доК|іоплоднкі з'кло и добры
ДА Йже (?) ВСИ сЦхоу. ДА НИ ПрИ
кго. йноже елико Б-кдше уодиліАдго
йскдше. По с.іцати родичеліо
клизк Йі
іб сесч'Д печліпесё. не кже
Чрковк. й
ліножак ничесоже
сь’к единою д'кткскою сестрою, й к'кліне
Гкк же іо до.иоу, й
(іодителклы кго, й по ібкмчліо ві.
Аікіиілміие іо вксе.іік. како аплы оукіо, іостлвивше
іже д'клАнйк п^одлюіре все свок, й полАГАД^’у
нл (іазаник чуккоуіоіриилік. иди
же іюлімінлідк, г........ " •"--
глюі|ід кгдч'О/ііоу лі|іе	скв^киіенк сыти, йди
свок й (ілздаи оукогкіилік,
сі^овиі]іе нд нкск^в. йндібник же лкы іо ка плліетв йлгк
----1 -- - ......................     ю	йзкшк вкско(гк Гізв
»	п ..	3.
II ПОЛАГААХ’У Пр'Ч
СІА, И КОЛИКА СИ^К НА
вкниде вк црііпівк. й слоучисе тібгд еулик
і й
Й Й ПрИИДИЙ ВкСЛ'кдкСТВОуИ
чесоліже стоужеть елдюліоу же Гі сестр'к
ГіЛІк СКОТА, все ПрОДАВк, Гі свк^авь доволно
і) \аждачіІ—апіЪпіаге. слово что встрѣчается и въ (’упрас.іьскоіі
рукописи.
— 396 —
. ’.ѵгг іі р.і-’.'. й іосч'.ігяж:. сЕСчрм ради. і;  !
цріііоіік слыша сулик гд глюі|ід. нЁпіукч'ЕСЕ ичр'Іиіінкіи.іік. пЁ 'Г^міеи кі|е
ир'кіікікдч’и. пдмпі, да и ччу уужыиинліь. сЁсч'роу прѣддві, знакліьыік Гі кір
нмиліь дкіуыіь (л. 211—212).
Приводимъ еще выписку: Пдкмже инь іо ндрочитий іц»ииде кь нклюу
іі.нми Б'ксь. и іі'киіЕ вѣсь ть толліьі лють. іакоже йліоуіроулюу не К'кд'кч и
се. оу андониіа ли к. нь Гі дѣла свокго іобличик твордіііЕ. приведшей же чего
<ІМіл^оу ДНДОНИІД ПОЛІЛИТИСЕ ЗДНЬ. А Н ДОННИ ЖЕ лшук ШЧ'ЬрОКД ЛІЛ'ІІІПЕСЕ. ІІ
ПОЦІЬ БДЕ С НИЛІЬ. Гі сЁ ІОТЬрОКЬ КНЬЗДДПОу ПрИШЬ НД ДНДОНИА Ч'ЛЬКНОу И. кь
св’кчоу прншьшнліь же сниліь рдзгнѣвдіпЕ се нанк. рЁ дндонин. не прѣчиче
ІОрОІЮу. НЕ КО ТЬЬ К. НК ІЖЕ ВЬ НКЛІЬ Б'ксь. ЗДІір'кі]ІЕНЬ БО К Гі ІІОВЕЛ'кнГ
Й311441 вь КЕдньндл лѵксч'д (л. 231).
Л. 240. ліцд ГЕнвдрд вь ді днь житню и д'кднІЕ стаго
Ііі Ц Д II ІІІ ЕГО ЛІДКДрИД р II ЛІ Л ГД II и н Д . ні Б р ’кч- Е н д г 6 ІІІ рДІА НИ р И ІІІ К
К. 6АКО БЛ.
Апокрифическое сочиненіе это, по русскому списку XIV вѣка, из-
дано въ Памятникахъ отреченной русской литературы, т. II, стр
59—66.
Сербскій списокъ, не представляя особаго перевода, гораздо ис-
правнѣе русскаго п во многихъ мѣстахъ исправляетъ его и взаимно
исправляется имъ:
/ИлНл'іСЕ Гі ЛІЬІИ НЕДоГіНЬІ ІОЦИ, СЕрГИИ деімфиль !І ЕВГЕНЬ , Гі КСИ ИрѢіІОБ
НкІИ ІОЦИ Гі БрАТИД СЛЫШИЧ'Е. іорЕккшиліьсЕ житид сего, вьнидоуоліь КЬ ЛІДІІД
СТЬІрЬ ІІІЦД СКЛИПИД. КЬ Л1ЕСОПОТДНИИ снрьсцѣй. ЛІЕЖОу рѢкДЛІД. Гьие Ёдинод
ччігрГ. д дроузѣи кфрдть. шпѢвіне годиноу. д. скдорліь же кси на лі,ксч,к
ІІ НДЧЕ^бліК дроугь дроугд КЫІрДШДТИ. Ш ПОСЧ"к і) Й »І> вьзрьжднии, И ЛІНИІІІЬ
СТВ'к. НДИДЕ ЖЕ КДИНОЛЮу НД СрЦЕ вь сулеѣ БЖІИ. й рЁ дщофиль КЬ КрДЧ'ОЛІЛ
СВОИЛІД. КЬ СЕрГИКВЬІ Гі КбгЁноу. рЁ ^ОТ'кль вьіуь ВСА Л'кчд ЖИВОЧ'Д ЛІОІЕГО
^ОДІІЧ'Н 2) ПО ЗЕЛІЛИ. ДД ВіііЖОу гдѣ ПрИЛЕЖИТЬ НЕБО КЬ 3ЕЛІДИ. І.ИІО ЖЕ ГЛЮЧЬ
КНИГк'ІИ . ІАКО НА СТЛЬП'к^Ь ЖЕлѢзНкІЙ СТОИТЬ НБО. Й рЕКОСТД К НКЛІОѴ. Кр.ѴГ‘
ДСІофиЛЕ. ЛІЬІИ ТЕБЕ ГыіДЛІЫ ІДКО ІІІЦД. ») ДД ІДЛІОЖЕ ГіДЕШИ ТЬІИ НЕ ІОЛОуЧ-І
В'ксЕ ЧЕБЕ. Гі Ч’ОИ НОІ|ІИ ИЗНДО^ОЛІЬ тай. й йдоуоліь ВЬ ІЕрЛЛІЬ ДНИ ІІІ і) .
Гі ііоклони^олісе бжіию грокоу Гі ччънооліоу КрЧ’Оу. й Гідо^оліь кь СТЫ КЙ,0,ЛЕ
ЕЛІЬ, Й ГІОКЛОНИ^ОЛІСЕ ПЕІ|ІЕр‘к, ГіД'кжЕ рОДИСЕ ^С. Гі видѣ^оліь Зб'кздоу И БЛА
ДЕЗЬ. Й КЬНИДО^ОЛІЬ Боліе двою пьприіроу. й юкрѣтоуоліь лгксто, Йд’кжЕ
ЛГЛИИ ІІОІАХОу. СЛА вь вмііінмй воу. Й ВІ.ЗВрАТИуОЛІСЕ, Гі ВКЗИДО^ОЛІЬ НА горну
і) Болѣе вѣрное чтеніе, чѣмъ въ изданномъ русскомъ спискѣ.:
іо пок'ксч'и. 2) Въ изданномъ русскомъ спискѣ это мѣсто не имѣетъ
смысла: ^'і'ѣли іглі^х Д'одн жикоч-д свое. ») Въ изданномъ русскомъ спи-
скѣ руссицизмъ: во іоцд лгксто. і) Въ изданномъ русскомъ спискѣ: 13.
39 7
ЕЛЕІГН'.СНоуН ІІ.І.'кжЕ усі. КК3ІП.І.Е. II наіа.і придоуолік кк грллік. іі соткориуо.ик
ДНИ тоу К ») . 1(ОДЕІ|ІЕ ПО ЛІДНДСЧ’КІрЕЛІК. ЛІЛЕІ|ІЕСЕ БОу . Гі НЕНДД'кд^ОЛІКСЕ ПОТОЛІК,
ДД ВКЗКрДТИЛІСЕ ВК Ліирк . II ІОБрДЧ’І^ОЛІСЕ нд вкстокк. дни Йі. и пр'кидб^олік
р'ккоу ВЕЛИІіоу ВЕЛИКОуИ ТИГрК. Гі вкнидорлік ВК ЗЕЛІЛИ ПЕрсИИСКОуИ б) . ПД'кжЕ
Б'к СТК! ЛІЕрККОурИИ и л и и н к Брдтк (біс). И ВКНИДО^ОЛІК вк грд НЛІЕ кліоу
нтисдфонк . ГіД'кжЕ ЛЕЖЕТК СТКІ Іброі^И ДНДНИД ДЗДрИД, ЛІИСДИЛК.
СЕ ГіЛІК Гі ШІКІІІЕ ПроСЛДВИ^ОЛІК БД. Г _ *- А -
уолік ВК ЗЕЛІЛИ "	? “
не иліоуі|ік члка.
И ПОКЛОНИ^ОЛІ
. Гі Пр'кіПКШЕ ЗЕЛІЛИ ПЕрСИИСКОуИ, Н ККНИДО
йндиискоуи. д. дни. Гі іоврѣто^олік кровь ЕДИНК йндиискы
Гі вм'кзмнЕ тоу вк нк пр'клЕжауолік. ибо нѣ
к. Гі пр'кккіуолік вк кровѣ толік
В'кнЦЕ НОСЕЦІЕ ДИВНКІК НД ГЛДКЛДуК
ІІрДЗДКНК .
ВК ЗЕЛІЛИ ТОИ Грд . нк свои колюужо кровк I
ДВД ДНИ. Гі СЕ ПрИДОСТД Д6Д ЛІДЛКЖЕНД. I 1 *
СВОИ](К. Гі ВИД'квіПД ОуБШІДСТДСЕ 5'кло НД. ЛІНЕІ|ІДД ІДКО С^ОДДЧ’ДИ КСЛ1И ЗЕЛІЛИ
ЧОП. Гі ШКІПД СКБрДСЧ'Д ЛИДИН. Й ДОВЕДОСЧ’Д НД НКІ БОЛІЕ ДВ‘к тисоуірии ЛИДИ ч) .
Гі ІІрИШк'іПЕ ІѴБрктОШЕ НИ КЛДН'киіуЕСЕ Й ЛІЛЕЦІЕСЕ Боу. Й ВК3ЕШЕ ш'гнк ^ОТЕІЦЕ
ни зджЕіпи шкртк ѵралід. дд лікій оувиткиіЕСЕ йзв'кжд^олік стрд)(олік в) поср'к
ЬГ г	|	I	ЛІ	......	л	X	И
И. Іі НС К'Ь КАЛІО К'КЖДТИ. Г “ ........................ ..........................
ЖЕ НЕ рдзоулі'к^ш рЕІ^ІИ К ННЛІК. I
ч'вбриіпЕ нкі вк толік лі'ксч'к лідл'к и т'кскн'к. й
мечи ни пити водкі. ЛІКІ ЖЕ оупози ЛІЛІД^ОЛІК БД .
БЛВИ^ОЛІК БД ДО ДЕСЕЧ’ДГО ДНЕ ЗДТЬВОрЕНИІ БКІ^ОЛІК БЕ3 БрДШНД Й БЕ3 ВОДЫ
' А " СКБрДШЕСЕ ЛИДИН, Й ПрИИДОІПЕ Й ШВрКЗОШЕ I
ЛІЛЕірЕ БД: Й ШНИИ ЛШЕІ|!Е нд оуліркшЕ ГЛДДОЛІК.
ПОГНДІІІЕ НЫ вкІИІ|ІЕ нкі проучинлік. й йдо^олік.
НИКОІЕЖЕ. Й Іір'ккрЧТІВШЕсЁ, Й ПОЛІЛИ^ОЛІЬСЕ Боу
й снд й стдго д^д. Гі паккі йдб^олік лі днии.
ККЗОрОЛІК. Й ПЛОВИЧ Д 5'клб. родившЕ плодкі крдс
.... 2 .Г ( р( нд г',г и (|ЬС^ Щ ПЛ0дд
главы, ніни же зр'куу нд,
; жив'куоу. ккждо нд кдліени
ЧЕДКІ. Й ЙдорЛІК скроз'к ЗЕЛІЛИ
йноу. дд іѵни кнд4;і(іе
I НИ іб ниу». И ВКЗИДО
й ч’оу всдколіоу др'квоу
«I	. •	«
Гі СЕ ПрИДОСТД Д6Д ЛІДЛКЖЕНД.
ЮПИ ЖЕ глдуу К3ЫКШЛІК СВОНЛІК К НДЛІК. ЛІКІ
. ІѴНИИ НДЛІК рдзоулгк^оу, И ПОКЛІШЕ НКІ, ЗД
'	' ’ ' Гі ПороуЧИШЕ НЕ ДДТИ НДЛІК
ТрКПЕірЕ И ПЛДЧИірЕСЕ, Й
* " ‘ .. -
нкі.
СЧ ’ВОрИ)(ОЛІК тоу ДВ'к НЕЛИ. Гі
II ВИД'квіІІЕ НИ КЛДН'кіОІ|ІЕСЕ Гі
ІІ36ЕДКШЕ НИ Іб ЗЕЛІЛІС ТОІІ.
пі У
О . ДНИ НЕ ШКОуСИВІІІЕ ІІИІ|ІЕ
НДІІІЕЛЮу ІС - БК НЛІЕ Ібіуі
Гі іоБрЪго^олік др'квд красила
ІІКІК Гі докркік. Гі ІІрОСЛДВИ^ОЛІК ГД НДІІІЕІ 6 Гс ул
того. Гі пр'кіідорлік вк зеліліо Гіноу. вк пксин
Й НЕ ТВОр'Цоу НДЛІК ЗЛДД. по ксд ЖЕ лгкст'к
ІІД3Г1. ГН'кзДД СТВОрИІНЕ Гі живоутк СК СВОИЛІИ
Й . р . ДНИ . Прно НЛ ВКСТШІІК . Гі ВКНИДО^ОЛІК ВК ЗЕЛІЛИ
ПД К'кждѵѵ Іб НДС’*. ЛІЫ ЖЕ СЛДВЕІ|!Е кд, йзі;двлг.поі|ідГО
. ГіД'кжЕ СЛНІ^Е НЕ СИіаіОірЕ.
рДЗВ'к ГДДКК 3<І!ИКВЕ. СВНСТДНИКЛІК СЛКІПІДТИ Е^ЫДНКІ. II
. Гі КИД'ЦоЛІК ГінЙк ЗЛІКІК, ГіЛ*і ЖЕ ИЛІЕНЕ НЕБ'кд'куоЛІК . НЕ
просллки^-олік і;д ГіяБЛвлкиідго пи іб ни. и
нкі проучинлік. Гі йдо^олік.
Е4 і п г	л
на к'кжа)(оу іб ндс’Л.
^е.нк нд гороу ВЕЛіжоу Я'кдо.
імо не расч'каніЕ
лсиідь васил'кйсБкій
люгоуціЕ чригкчн
ЗЛІЫКвДД. Гі
ЖЕ ИЛІЕНЕ НЕБ'кд'куоЛІК .
I ЙЗКДВЛКПІДГд ПИ Іб НИ.
\) Въ русскомъ спискѣ: 12. о) Въ іщапиомъ русскомъ спискѣ: вк
Зелілю ііЕргию. •) Въ изданномъ русскомъ спискѣ: і баіііе пул люужк.
<) Слѣдуетъ чнтлті., согласно съ русскпагь спискомъ: і сч’дую .
• эіно.ічі'апі ѵля
зз энл ; іі,іі г.іііі м.олГфГ) (ін ’оу :фчлш.) чкояээлсі чгсоипѵГаі ч.ц («
VII 11 ’ МННѴНЗ.ЬЗ II ‘О.ІЗ ѴѴ.І ЗІІІЗтіЧѴЗ ннѴ 9 ЯІЧЛ ІчЛо.1 чіѵоѴн II • чіѵоХАонніѵ
ѵ	«	іу »,	••	л ѵ ѵ и іи
поя) ѵіінѵ эпіянііяои ѵхзиэііі. и ѵскі.з лі аяі ічір ’чігян гн о.юннѴя нн ѵзѵѵя
Ы	;	м	жи	..	••	\	•• И
я,я зн и ’чігяндт онзѵѵііпі о.ія оѵя.л, зпіѵя.я и ’иѵіі’зЕ чя яояз Аояѵѵ.і яѵінѵѵя
ІИ	” іѵ	|Ѵ \ ” I	I	И	••
І]Ли * Э5НЛ.ГНѴѴМ ЭКѴН II €ЧЧЛі 'ІШЛОІѴ ІЧН Я!],ТИЯ II • ЧіІІЯЯІВ V .ж чжі эіпѵшолзн
‘зіпѵничя и • эззтя.ѵѵіілі олзі оѵя..і. и ’о.іо.ь ѵяіАоір ч.і.Ляпі зппьѵѵііпі иіѵѵѵи и
іѵ	ы	I іѵ	и	-Ъ ѵ	। Iм	. "
‘штииіЬя нірч(ііч.і.ак эпіу|,я члаіініЬі іро.і ччя и овірѵѵн ѵііод эшояѵд. н ’Аоѵ
;|.,і. Аоіі'эзя ои мн’^нфѴфіі' шггг.іисіэя чнзЕаяиіІіі эігсря и ч.ьчяѵѵ Л Ао.ьозічд чя
, II • І|А|ОЗІЧЯ і]Ло.і 1|,ЯѴ оХі].ѴИЯ Ао.і. II ’ иинѴ 0ѴѴ1Ѵ ЧІѴѴН
о<Ь&я чіѵоХАонніѵ чіі'оХ'гііы чз и чіѵоянѵзя чи'олзи
ѵяіАоіі’ чіѵоХ'.рѴічя Аоя, і
ЧІІ’ИІПЧПІОІІ И ’ НІЧНІНЯіАоЗЛІ
аі'.і, чз ѵѴ Гоі атолчсіял) зз эші ннэшАозт яяѵ члАоз ни ’яѵд чзян чз чзѵд ічн
И	К	‘М	'*	V |Ѵ •• V	г-
эТниЛм н ’ончѵи осэ&.я чяѵк и • оѵц.Е олонп' яннѵХічѴЕчя и яинѵнэд.) и уѵи
чіі’оХѵтічѵзАо и • ніѵѵічіі'Е ои ил.я.Ѵия этѵіья зн ічѴоя и ояи ‘чяяічи'Е ончѵи
‘омнѵая о^зЕз тйьТия и ’ чл. ѵѵ\і ѵн ээіро^ншиѵнн^п и доіііашчі) мнся ©яп
ѵ	іѵ ѵг |	« ѵ\	/	и	ѵ <	іѵ
уѵ.і мін зтѵяіоХи^и и • ^Аінѵзя нѵѵі.аи чя чіѵоХоѴи и еонзоХт яиніріічсІА ічн
о.іпІімѵѴои ѵя зі!із(ІѵѴо.ті ічіг зт ѵінн -ннѴ ззя ои нд.іьичііл. ѵс'іѵз чп'тХѵшоіѵ
ѵ	г-	и	—	•-	Т	у	ѵ
зн іі ’іѵ ннѴ чіѵоХоѴн и -Аонгіід.) оіАояЦлѴ ѵн чіі>о)(оГиои и шчн олѵіпмѵзпз
‘ѵя чігоХняѵѵз н ічя нічн Хч.из н элѵо^нгп'ъллАо зтчкоііи омѵд. • ядо^Ѵнэйзѵѵ
-•	/	*	и / I ѵ и	I IV	а,	I	іѵ
Аоичѵ.ьз ѵн онни атц/і Аод, од. ’нічіѵЕ ѵнчѵи ѵ^зЕя и ічмиѵзя ічнніѵч^.ьз онззТ
-О'	I и ц н	ѵ	н
ѵн ѵ • я,яз ѵн чд.зѴічЕн ѵѴ зз.і.ия'чііѴ ч.л. эшн ѵѴ ’ чд-зГоУзи ічнѵіід.з зічдч,ѵ лі
олзз ѵііиір ічѴод лія ззя ’чд,зѴп ѵѴ ояірѵ ѵн ‘о.ь о,ьзі|.іі’ нд-Аонніѵ чд.зіІіол змія
ѵѴ ’Ѵіѵд. ззд.экиііѵн зз іі ѴД.ЗЯ.ІѴ олзз ічѴояяоя н ’нз(Ьи чянѴзліои ’ѵноѴічяѵѵХ
И	>	И ѵ	•	у	IV	I
т нічязчноѴзяѵіѵ чіИі чіІѴчнѵзязѵѵ я чѵняѵл.зои чичѵл.з ччз ’о.ія члЛчт ониіі
зппі.я и Ао^ѵіѵѵя и чпчѵлз чіі'оХод.яЛялі II ’о,і. я.зАоѵо.і ои чіѵоХоѴіі н ѵя
I -	ѵ	1 I IV « »Ѵ I ••	V	V
'ні'оХи9ѵѵіо(ііі и ‘чіі'оЯгпі нѴгЗ ипЕуло иніи ѵѴ иітн уЛи ф,мѵ©и и •нлсзня
чз чяАоѵод ііи,зѵн(1и чіѵо.ь я.іѵ ѵн иинѴ & чіѵѵн зз зялѵиіЬмкѵѵи н.і.н оіѵѵя
зііілоГ!|.9 зн чіѵоХѵнЕ эн н.і.Аои энѵЕ • эзіі'о)(ояуѵи аиі9і].'і'і].з ічЕяАо ніѵ ѵѴ ’ѵніѵчл.
ѵ.юніѵ ѵѵ.ічіѵ іря&ѵі' • чп'од. я.іі’ ѵн ѵдлряз олѵнкнѵз зіп5].я зн и • оѵі],5 яічячѴѵѵз
іі нічіоніѵ нѴоѵи зіііАоігіі ’чігоа. у|„ьзі|,іі' ѵн уѵлоніі' ѵяірЛѵ н ’оняѵі) оазі].іі’ ѵн
чіроХоѴніІи н о • ннѴ чіі’оХоѴіі АоѵАо.і.лі и • ічлѵя чъАои ѵн ѵн олѵіІіяѵл’яѵДіЗ
У	V	г-	г-	«'...••»<*«->	О
ѵн  ия.і ззчи'оХиѵігои иззтзняіАо.ьз и • чи'ямхАоиззя Аод. яѵн'зЕ Аозя чіѵоѴнз^и
<?, и о	г-	(	ѵ	•• ѵ	..	і	л I
іі ниііілозгіі чнзѵз ічѴ'іА іі  оняѵг ч.іг чіроХоліяЛіт атчтнсіи н •чіѵоянѵаз
V Д ••	IV •• I	/.<Ь	I №	V	*
чіі'о.ьзиз(Ь. н чіі’оХѵіілз чіѵоѴн и Аомнѵзя чхзѵиоііи н о.і,зі].іѵ фЕоіІяз нн зяоііи
и  чп’0,11 Яінэѵз ои чіѵоХоѴиоіІи и • чіѵѵн Аоян.коііи чнзѵз зѴн^и и • чіѵѵн зз
“	I IV	V	ѵ	••	И IV	V о	о
ЗШІІ’НІІІЭѴІІ’  ИИЛ.ЗѴПѴН II Н1ЧЯЧѴІѴ НІЧ.І.ИѴ Л) эзиз НН ЗШЗ Н9.І ЗЗІІ'оХнѴІѴОи • ЧІѴН^
>	-	(	*	А” М	и	IV >г,	$	-
оя.м е.і.к эіікіпѵиіічігЕп) (?, ннѴ д чіѵолоѴіі н • зыгмѵоммн чмѵк чѵчпіі)Лв і|.Ѵлол.
!|,я ЭІІ II  ЭШОЗЗІ1НН ИО.І, НѴІГэЕ ЧЯ ЭІІ11|,9 ЗН II  Аояиѵзя ИѴІІ’зЕ 49 ЧІІ’оХоТнірІІ
II • Ао.і. ЛОІІО.І ЧІІ’ѴН 39! Н’ИІІІЧППіЛі ’ Ѵ9ЯІЧП’Е ѴѴ.І 114(11. 3111Ао.ЮІІ' ЭН ’ ЧІІ’оХ
:|(>’.іч:і;.!гі7 ’іігоязеу ,.о-лз і.жАо н •;>>яічіі’Я чзѵ.і аіііэпіічѵз ннѴ V чн'оХоѴи
Ч.	<	|	,и	....	Г-
я (И;
ІІІ'ІІК \ОЛі:е ІІ) 1'1 рь.сЫІКі ГЛМІОЬКІ З'кло. и тоу ВИД'куОЛІК I
окіроу ьь сьраи глыіыны ток. и зліии великкіи свилксё іі'кіне
главы' до ногоу. дл когд ^от'кашс оустд своід ібар'кети дд рётк
Злікіи жилідіпе оустд не. и киілпіе ^окотолік зліыи ткь дд не
дроузи же глеи игуождуоу Гіс пропасти глкг.окык ндродоу ліногоу З'кло. Гі глд
уоу выіиісі|іе 1І3 глкнинкі, іюлілоуи ни ги полілоуи ни сне кд вкшнгдго. Гі оу
коілвынесе реколік. ги прости животь в) нашк. ідко вид'кет'к шчи ’•,) наши
1	сй. и соудк іі) нд зеліли ски. и пдкы поидолік іб
ктолік лі'кето дроугок. Гі др'квд К'к^оу нд ліч?
едина шкрдзолік слюковкныилік. на др'кв'Цк т'1; к'кше ліножство птицк
" —1...І. Гі р'кчи Гілік к'кі(оу ідко чачи. Гі все ндин'клік глТолік
-. гако ліыи скгріиіи^оиік,
ілккк Гі всек твдри. ліы же оуіізи врѣдны тла чюсд вид'квше
. полюлиуоліее гви глиціе. ги шкли наліь дд кицолік рдзоулгкли что
"і. іакоже вид'к^олік н слышд^одіь. лілеціилісе ндлц" кь коу. рд
н Гізиде гласи глк нѣ видѣно ы) видѣти тѣ.
стрд^олік и трё
страшно. Гі тоу вид'к^олік
і т'клій шроужик
ІОІГ
не ш
И А
тога
женоу простовла
школь
слово.
глктк.
чіоса дивнаа вк лгкст'І;
ліѣстд того плачіоіресё. Гі іокрѣ
л лі	«	а
ТОЛ1К. (--------------- ------------
НСІІНЫЙ. Ч’.ІІЫ ТЛІДІІІН.
БВПІ1ГЛ)(0у ГЛКІ|ІС. ШСТДВИ влко ги іюлілоуи НКІ ГіЖе
паче вгк^к ч
счрлшндл.
соутк словеса сіи.
..	Я"	„
счоуиисе зелілга прѣ нлліи. н _
НЬ ИдѢ'Ге ПОуТМІЬ СВОіІЛІК . Гі ЛІИЛІО ГіДО^ОЛІК ЛіѢсЧ'О то сь
ІіеТОЛІК ВСЛНКОЛІЬ. И ГірИИДОЛІЬ НД ДрОуГОК ЛІ'ІІСЧ'О I
ЛІоуЛІС Д. ШК|)ДЗЬ И НСЛІОЦІИ СКДЗДТН. Гі кѢше ІірѢ СТКІИЛІіІ
шстро, Гі стрѣгоуі|іе твркдо. Гі зліннве ск к^кідндлліи швксч ога\оу школо. д сё
д ліоужн ношдд^оу вѣнце нд глдвдд свой. Гі дркжд^оу пдлиі^е злдтйи. дд ліыи
оукози то видѣвше. пддоліее нд лиі^й по зеліли. вкпиіоі|іеи глд^олік. полілоу
ите на дггли і») нкныи. дд ки се нд тал шроужиіа не прикосноуле. Гі швѣірдіііе
ндлік глкіре. вкставше ид'кте поутелік свои с ліиролн». глліо же веде гк. не
і;окі|іесе ничесоже, не владё но ш'злокитн вд нйчтоже. лікі же клкдѣлік з'к
до дне соуднаагб. Гі тш лікі слыиіпавше Гі прѣкртиккшесё Гі иоклони^олісе
нздлече, Гі слдби^о-іік ка. Гі ліипоу^олік ідко діне не ііліоуіре. іі іідоуо лі днии
вк напрасн'к гласѣ Гі приде поіоір нлро лніоп" Гі клгооу^дниід Гі ч’кліиіл'нд ліно
1	...... ’	і іб гла ііоіоі|іи^к. й сонь шкоуліари ны.
тшже слыпд^оусе оустіі:”	::
ккгч'Двше Гі вид 1
ГлТоЛІК
олік,
гд з'кло нлсыты^бліксё іб ліира іі
оусноувше Гі спаяше нксчл^о.іік . 
сладости, паче ліедоу Гі ста.
ііос^'Г; щікве ш'лта|ік екзанк п) Гі посц'і;
іако лін’кти ліл'кко н.
поіл^оу ігі; дітлкскоуіо. Гі вид'к^олік Гі ккст|іб(іетдуо
іі б'динк іб ни кудснь З'кло ші^лзолік. Гі ты" ни рё пристоупивк,
. II
пкі ндшэ іо нагости Гі
дѣ^олік і^іішвь великоу З’кло. Гі
рЛ ТОГО ГіСЧ'ОЧНЙ К’клкІ воды.
Гі вид'Цодік ліоуж.ч страшны стокіре іокр'гк воды. Гі
1	"	". Гі стоііуодік гако лірктвы.
мко се к
іі) Въ изданномъ русскомъ спискѣ: и припрорлгл стрелпгк лгксте.
в) Въ русскомъ спискѣ очевидно опечатка: ліитх. с>) Въ словѣ шчи—
буква ю имѣетъ пачс])тапіе двухъ очныхъ о о. и) Въ изданномъ рус-
скомъ спискѣ: тру. іб слѣдуетъ читать: дано. ’«) Въ изданномъ рус-
скомъ спискѣ: лі ѵ ж о. і") Въ изданномъ ііусскомъ спискѣ: зндлідно’инх.
100
нсточііикк кесьлірьтнын . и гкнллк’гк праведный нлслдждтисё. и ліы сльііидыне
ТО ПДДШе ні'іцк прослави^оліь Кд. Гі ліиноу^оліь лгксто-ск сч-^д^б.іи" ВСЛНІІОДІК
Гі си рлдостиіо не шкоусивше ничесоже. Гі ігЦуоу оусч’ьньі ндше ико гііедоу и
ста. Гі доидо^сліь р’кііыи великыи з'кло. Гі напившесё насытм^оліксё слд
дости. Гі прослдви^оліі" Па. кь д люу чду соуіроу. рдзліыіплиіоі|іе что ство
риліь р'Ьук сіпи. Гі ігкше посрѣ р'Ійук той св'ІГ 3 цею ів) св'ктл'ки сею св'к
та. Гі поліли^олісс нд четыри стрдни ліирл и нПсё. Гі не в'кд^оу В'ктри ч’дци
же тон зелілн. нциже по сини, нк тон зелілн Гіндіукліь іѵкрлзоліь, здпддны
в'кчрь зелень іоврдзоліь. а ш вветока елпі^д рижь В'ктрь. д полоудньнын
страны ггклк в'кчрк іако сн'кп». Гі св'ктл-ки елнца. Гі топл'ки пдче всего
седліицею. Гі др'квд ш сй красн'кишд Гі ч'гн'киша Гі пловичад. а дроугдд
не Гіліоуіре плода Гі гори вкішьшей Гі зеліли елнцд илюуі|іид. чрьлннд и К'клд
Гі йтицё вс'кліи лицй. инакою твдрию. йлі'куелі же днии ліногш н не шкоу
сивше пиіре рдзв4; воды. Гідоуіциді же ндліь напрасно приде нд ны ліножтвш
люужь Гі женьь и дѣти ндро ліногьь. не вѣліь шкоу Гіниже ш ни грджл^оусе.
нд поскдоу дрк'здкіре Гінкі ’) (нд ни?) дроузи же дивлгд^оусе, нь К'кауоу
низциГі. ліы же внд'квше оустрдшиуэліьсе. глюі|іе едл нии Гізгоуветь. и начеуоаік
глатн чч’о дд створиліь врдтин. и рё ерьгии рдсчрескліь глдвк'іи сбои власы.
Гі оустрьліиліь сё нл нн. діре ли пов-кжеліь. чтіі из'кдеч* нии. Гі сч’вори^оліь
тако. шни же ндчеше Б'кжлти ш на. чедд свои вкс^к"і]ідкі|е. скрьжеч оуц е зоу
кми своиліи. ндо^олі же по зеліли тон дни ліногкік. шЕр’кто^О/іік дкінм великоу
З'кло рдстоліь. низвкоу лдкте ш зелілк вь вьіеотоу. н гризоуі|іе ю пр'кидо^оліь
Зеліли тоу. гдкаше же дыни тла елджьши паче ліеда Гі ста. Гі тоу дьіню гри
Зоуціе нзлгкни^оліь лица свои, посилиуолісе. н елдви^оліь Па. Гі идо^оліь
дни н не в'кдоуіре поути. нь бжикліь велиникліь вид'Цодіь стоузоу Гі
пеціероу ико члколіь оукрдшеноу. Гі внд'квше и оут'кшиуоліьсё. Гі вл'кзьше вь
ни. Гі внд'квше ідко члвче к ліетеннк вь пеірер'к. Гі вьл'кзнпе вьноутрь. не
шБр'ктохоліь ничесоже й влгооу^лник вьс^ожаіпе вь нозри наше. Гі глд^оліь крлтик
пр'ккоуд'кліь зд'к до вечера, ненли придеч’ь н'ккто на лгксто сіик. зрьі|іилі
же наліь на вьстокь Гі вид'к^оліь члчиліь ш'врдзоліь люужа страшна З'кло. и
не в'каше нд ннліь шдеже никакой, рлзв'к влдсь ігкл'ІГ ш главы до зеліли. Гі
власы искрили в'к^оу т'кло все. н греіпе кь ііеірер'к. Гі шкони діііе наше 113
далечл. Гі пасё нйць на зеліли. Гі вьпипше глк сіік, аі|іе нсте ш кд глвите
ліи сё. аіре ли неч-е ш диивелд шид’кте ш ліене гр'кшьнадгё. Гі тогда ліьіи
вьзоупи^оліь противоу нлюу. іѵче іілгыи ліьіи гр'кшныци
нлричеліее. а диаволд швры’о(\оліьсе. ччіігдд пристоупивь
роуіук свои нд нко. Гі полілисе гоу коу ндшеліоу і'с ^оу. Гі
нсліы. Гі
к нлліь.
КЛВИ ни,
КЖІИ рдвы
Гі вьзд'квь
и разложи
и) т. е. седліирицею. іи) Вт изданномъ русскомъ спискѣ: дддиноу
невелико у.
I
401
,і.і.иііі ш лш^’.
ЕГО К'ІМИ ІДКО СНКгГ.
кго гледд^блік
шпдл'к Гі покрил'к
сеоіл ю'прЕтд вк целовднии. и ггкд^оу власы
Блгооу^дник ш нкго з'кло докрою. Гі іи лице
СьОІСГ
іі ѵу I I Д
I ПІ
Гі'Іиии
КГО Б'ІІСТД се оувалили ш старости. Гі кркби КГО Б'ксТД
ыюу роуЧНкІИ Н НШЖНИИ Л4КТЕИ БИДТ^ОЛІК
'кюдоу НБСИ
и |	п А а’ лі	«.	I
у гі^ккиблмчк. н погасни нкенмн соуть тоу. ндѣже почиван нко. и
"	. ГЛДБШЕЛІОу ДГГЛОу К НКЛІ^. Й ОуБОІД^ОЛІСЕ
ВЕЛИ
лідіи
п ‘ч~
іі ре
лідлк
и при^бдитд по все вери. дд стрд^к ліе к
" -- ь-к гдн. й створиуолік
Ш ПМСТкІНК лквд. в. и поклонистдсе
Іі стго
і. Н ККІ КЖЕ БЕЧЕрК.
ЧЕД4 люга ДОБрДД ШСТвуПИТЕ Ш ЛІЕНЕ СКорО. 44
и л	/	і ч ц
Гі шчи
; шчи. а ншктйи і
кліоу Т'ІСЛО ВСЕ гако СЛНІ^С. II Б'ІШіе рДС'кдДЛОСЕ КСЕ Т'кло КГО. Й БкПроШЕНИ
КкІ^ОЛІк Ш НЕГО. Н ПОБ'кдД^ОЛік кліоу БСД ГіСТИННдД. КДКОЖЕ ПОШЛИ КСЛІкІ по
ЛІКІСЛНБШЕ ДД КИ^ОЛІк ВИДѢЛИ І’Д'к ПрИЛЕЖИТк НКО КК ЗЕЛІЛИ. Гі ІѴК'к<|ІДД лідкдрик
стми. ре к ндлід чедд люга донрдд, не люжетк члкк плкч-кнк ш женскдлго
гр'к^д родивсЕ Бид-кти тдіук^к чидЕскк. Гі силк тдіук^н гд ндшего іс р. 43К
БО Гр'кшНИКк ЛІНОГО СЕ покоупідд^к Гі плдкд^се кк Кіу, ДД БИ^К вид'клк чю то’
дд гавн ліи се дгглк гнк ноірию. и ре ліи не прогн'квди гд свокго скравшаго
ТЕ. НІІКТОЖЕ ЛЮЖЕТК ЛГІІСТД ТОГО ДОИТИ. ДЗк ЖЕ ШВ'кіІІДВК рЕКОѴк. ПОЧТО ГІІ
Ч-	ч т |	-	Л. ' I	п
люи. н ре	ліи по что	же ш лі'кстд	сего к	пркпрпі|ік грД	ЖЕЛТ3НК.	а	дроугкіи
лгкд'кнк. и за т’клга грддолга рди. йд'кже к кнлк дддлік Гі еввд. тогда вкші'
нд вкстбкк елцд зрпліо. тоу ко прплежйлю к вкн'к рдга. постдвнлк ко к гк
^Ероувнлін и сердфиліи Гі шроужин плдлі'кнно. ОуЧТЕНИ соутк стр'кцш рдй. н
др'квд ЖІІВОТНДДГО. и соутк ^Ероувпліи ш ногоу до поід'сд н до ср'кдкі ЧЛЦН.
д ш пркси лквобіі . а глдкд Гін'клік шкрдзолік. роуіук лсд'кнН;. шроужин плдлі'кнно
БК роукд НОСЕЦІЕ. БКН'к СТ'кнк грдд'к. ДД НЕ люжетк тоуд'к ліиноуті" НИКТОЖЕ.
соутк КО СПЛКІІІ стрдшнкік тоу З'кло. ЛІІЦИ ЖЕ дгглк енлнкін. и швкн'кюдоу НБСИ
соутк. Гі чоу Гір'ккИБДИТК. Г
ТШ ЛІЫИ СЛКІШДКШЕ Ш ЧЛКД БЖІІ4
ККІИЛІК СТрД^ОіІІК. Гі ПДДО^ОЛІК ЛИЦЕЛІК НД ЗЕЛІЛИ. и слдви^олік кд.
рнд. и бкзбеліічд^оліксе гако сказа ндлік чкдесд бжид
шцк пр'кпокниіі лідкдрик. ч
ПОСТОИТЕ. Д*ктиі|ід КО НЛІ4ЛІК ДБД. Гі
ЕД4 Н*ккого Ш БДСК ИСК43ИТД. ТШ ЛІКІИ ЛІНЕІ)ІЕ Ш ЧЛБЦ'к)(І
тдко й шстоуші^олік. и и приидостд
клюу. Гі лікіи ш стрд пддо^оліксе ницк, нслюгоуірс ШБ'кірДТИ. ОН ЖЕ ВКЗЛОЖИ
роуц'к СБОИ И КЛБИ А.
лін'к гостий,
глд нд'ктд кк
ЛІЛТБОу створнлік БЕЧЕрНІОЮ. Й ЛІКІИ ПрИДО^ОЛІК СК ВЕЛНККІИЛІК СТрД^ОЛІК Й ТрЕПЕ
ТОЛІК. й приидостд ЛКВД К НДЛІК кротко ВК Ср'ктЕНИК. Й НДЧЕСТД рДДОБДТНСЕ
ндлік, шБодюу ншгкі лизати поклднгаюціЕСЕ кк ндлік. 4 др;у7™:'0 ... -------------------
І|'клИВДІОІ|ІД. ІДКО ЧЛКД рД30уЛІ'кБДЮІ|І4. ЛІКІ ЖЕ роукм НДШЕ КК Боу БКЗД'І^ШЛІ
сукрОТИБШОЛЮу ЗБ'крК. й блбибшесе створи^олік БЕрНЮЮ ЛІЛТБОу. й сіедо^олік
тоу. Й Й вкпросиуп СТГО Лідкдрід ГЛЮІ|ІЕ, ШЧЕ ПОБ'кжк НДЛІК КДКО КСИ НЗЛ'кзЛК
С'клю БК СИЮ ЗЕЛІЛИ. НД СТОЙ Й БЖТБКНОК лгксто СНК. Й ШБ'кі|ІДБК рЕЧЕ к
НИЛІК, НДЧЕТИІД йскони житі'га СВОКГО НДЧЕТК НДЛІК СКД30ВДТИ КДКО К ШІІІКЛК
Ш ЛІИра. Гі рЕЧЕ ПрИКЛОНИТЕ ОуШИ БЛШИ . Й ПОСЛОуШЛИТЕ ЛІЕНЕ. ДД Бкі СКДЖОу
5 1
Гі рТ. ЧЕД'к ЛЮИ ДОБр'кн. ю ліира ЧЛВіуі Пришли СОуТК Кк
ДД ИЛІк ЗЛД НЕ створите НИКОКГО. рДБкІ ко соутк кжі'и. Н ГЛСОЛІК
лін'к кратна люга. и приклнжитксе не коитесе ничесоже, дд си
. А дроугддго ПО ГЛДВ'к
10'2
к.іі;о (ір.’шдоук с'клю д'зк гр кніііыи. йѵ.інл сыпь іілрн^дусе ы. ліирѣ, коідчл
родители, й ноужоу ліи творілеч’д родители женкниклік. й приведосч'Д ліи женоу.
й врдкь створистд. й кківнюу вечероу іако ліе ^от'Цоу положити. ндродоу же
плеі|юуі|іоу, й пріиде нд оулгк вк с^це люк. й р'к^к. сё при^одоу ліи врѣліе
к. й ліол’іже не в'кдеі|ійлік ліе, йзыдо^к іѵ чрктогд сбокго . й скрипее оу кнм
оудовице. й кыук тоу з днии. й тдд старица приношдше ліи вѣсть, й плачь
горкьі й елкзы ліногык іѵ родитель люи^х до § днии. й глд ліи стдрицд.
іѵтиди іѵ ліене дд не оувѣдетк теке здѣ' родителик твой. й лінѣ злд не створеть.
Й ВЬСТДВЬ ІЮЛ0ун6||ІИ, ЙЗЫДО^К НЗК доліоу вдовичл. й проелдви^к ГД ЛІОКГО.
л	п	яі	до	I	/ X л
--------- ------------------ _... ................... .............. ......... н Г|омд
іі не іѵсч’Дблк кго николйже. онь же роукоу пода всѣліь ліолёіриліее.
ліи дгглд рдфднлд люужд стдрд й стрднінд. Гі сё прикдижнее кь лінѣ. й дзь
вьпроси^к кго. гдѣ йдеши шче. (ѴБ'кі|ідвь ліи рече. где ты оулюліь ліыслиши.
ДД Ч'оу ДЗК Г.оу С Ч'ОЕОЮ. Й ДЗК р'к^Ь. Г ДИ, НДСТДБИ ліе нд поуть ТБОН
жівотныи. й пойдо^к Бксд'кдк кго по зеліли. й ндче^овѣ родити просеірд пиіре
оу грд. дзк не рдзоулгкук, ідко дггль гнь веде ліе. нк реко^к іако стД(іьцк к нѣ
кч'о. й ^оженик ндк кы л л'І; і) дондѣже доидо^овѣ оурекнок лгксто. й
легшд ндче^овѣ почивати й епдвже дзь оукоуди^се, й не видѣть оу секе счдрцд.
н Бксплдкдуь вк секѣ глк. кдлю се дежоу вь поустынід ейуь. й гависе глсь
глк. дзк ксліь рдфдйлк дггль гнь. приведыи те нд лгксто сик, повел'кникліь
гнилік. й сё слыишк оуч'кіпи^се. й пдкм йдо^ь не вѣды кдлю. йдоуіцоу ліи,
й ср'кте ліе диви ід к к плсыисе й здклеук й к.іІк створшдго й
поведи ліе вк лгксто жилицы члвческддго.
йдоук вксл'кдк кго двд дни й ср'кте ліе еленк,
ш ліене.
іѵ ліене.
Злд нестБоритк. дд злііи стдвь ндче глдти ко
докр'к ліи кси приіігкль рдке кжии нд лгксто снк лідкдріе, сё
иже кі ііінелиже іѵжйддктк горд сид. й лгксто оуготовднно ч
п	И г	*	*	1
КСИ ТЫ. I
кд. й рѣчк слышлвь іѵ зліид й йде прѣ ліною іоношд се
ліе й постдви ліе прѣ дврыіи пеірерѣ. и н'ккдлю седѣ іѵ ліене.
л г	л #	п > I /
. Гі р’Ць к.иоу.
дд онь поиде прѣ лінок. ддь же
Гі се оузрѣвк «день не вкзврдтисе
Гі вё ліе двд дни. й пдки ср’кте ліе злііи Гі вндѣвк ліе злГіи іѵиде
. дзь же оустрдши^се іѵ нкго. Гі ндче^к здклиндти зліид, дд ліи
дін'к гдко члвкк. и рече ліи.
*•	•* л I ।	'7*
оуко дѣть к
ііінелиже іѵжйддктк горд сид. й лгксто оуготовднно чги к. Гі клжнь
Гі пойди бк слѣдк ліене. и вкнидеши бк ліѢсто сбои іі проелдвиши
сч’ворк 2) Гі привё
н вкд'кзь вкноутрь
іѵкрѣтоук львицоу оулікршоу. д і|іенеч"к гіддчюі|Гіи се нддь нки. бк нкй ко не
іѵкр’кч'осч'д ничесоже седч’и. д'зк же и іірклідіаук гдко чед'к свои вркшиклік
дрѣвѣныиліь. д лідтерк Гілід пзнеск погреко^к. кескдоукціиліь ндлік, прилетѣ
врднк носе г пддчи ^ѵккд, іі положи прѣ ндліи й іѵлеч-к. Рече сч'Дрць. сё
рдзоулгкук нііід, ілко кжии раки ксте, кгд оурдни гк и припоусти ны пйіроу.
итого ко д'кть йлідліь здѣ, іако
ПТИЦД Ч’Д ПрИНОСИТК НЫ ПОЛЬ улѢкЫ Г< ДО
і) Въ изданномъ русскомъ
оѵсскомъ спискѣ значительный
спискѣ: г л'ІІ. 2) Отселѣ въ изданномъ
пропускъ.
ѵяѴ ѵл.зоѴиі'п зз іі • ззігнііізянТ зя.' ’літн -нЗт. иззя и иѵіі’зЕ іі Аоіін ѵМоял.
ГІ О.ІѴѴЯИѴ39 • Ѵ.Ѵ Л ОЛЗПІѴН ѴЛ чіі’оХ'иягѵзо^и II ‘Ѵ.іЭѵЯГІІ’ ѴІИЯ!!І ѴЯ9ѴК О.ІѴѴН
Ѵаэѵсіи лі чігр Аол. зііідѵппчѵз ічіг и ’знѴ о_іэі оѴ іі АошоХ и ч\оЕ'.].ѵЕіі іі или
ззуз чя ил^ззяиЗи яічнпп].і)л чн • иі'п* чХиічнѴзяѵіін чѵчтиііи чігз^.н очи • чзчн чз
Ч.НІР ЧЯ ИЯѴ.І ЧЗѴЛ НЯ' ЭѴИНІІЗ II • ЯО1Р зінояѵЕзз ОЛѴѴІІІ9ИЛ.Э:1А|Л1 • ѴЛ ОЛѴѴТіІѴИ'
1	V г-	Г-	- и	I	-4>
чѴияѵѵюЛи н *а.95 чѴір'из іі ч&рЕчн и •мноіг ихчѵо пі эяЕчЗяЕѵі) пгиі
• чіі’ноіѵ чігоѵірл. ѵн и . яяоіѵ яояѵѵл чѴѵн ѵЛзіІізи зззХзуззѵ^ чіі’яняіч чн'яинір'эяон
олн чхлѵя ѵЕ ѵло.ь и • тяиѵзя яинзіѵѵнЕ ззніІ09Л.з чУа.ѵ чХ-л ои чн'ол.оо ніѵ зя;
Аоіпэічя • эи' илАоіьзѵЕ чл ояѵі чХиЛрАмн іі • яяѵіі’зЕ чзчя зэХи^озл.з и * ц,ѵ і яил.зчіііі
чнѵілчзои чУічч н ч,ніѵ т Аяѵѵі ѵллоуіэіЬѵЕ и ѵіііикиячѵ чХнѵоіі’Аз іі •чл.зн
- Г	ѵ	и	ѵ	и ->	/
ИННУ АоЪ Аоіт 49 ЗзХоѴѴІІЧЯ ЧЯННІЛфАі ЗШ чЕѵ • ѴІІІЯОЛ.Э ѴЯіАяі' ЗкѴІІ Аониэчѵл
г- ц	/	•	и	ѵ
Ао -ѵігиояз ѵіпчон Аоіт ішѵиздші п •ічіЬіпэп чіиониТэ ірѵіАо илѵооялі
оллфіѵ ѵіѵн чХѵЕѵяоц н • ірніѵ чя ѵл^зоУиЛіл ЗН II VI чХѵяЕ II • ИО1І' чХірскі II
зіно.чѵЕза ѵікзѴия •ѵл.эѵягн) н зіѵ ѵн зз ѵл.зѵя^нлЕѵі) ѵіііиэчѵ у о.чііо.і ззУѵяѵѵи
ІЧіЬіІІЗІЗ 311 ЧІІПрѵЕіІ Н ’ѴІѴОЯуЛИѴ » ЧІіЕп'ЯЧЗ О.ЧП ‘ИОЯЗ чѵАол.З чХ1|,іі’АоЕѵі)
Ч9ѴЛ.ЗЧЯ II ЗзХАонЗІГОІІ II ’ ИѴІІ’ЗЕ !].ѴОЛ ѴН чХоЛЗѴ ЧЯИНІПІр.1 34.’ чЕѵ ‘ЗЯІОЗЗкИН
іч9 зн іі ’яоніі' чГои зЕзііні зя.' ѵно •ил.иііоял. чУч.іЬ чѴол ѵн о.чп ‘я иХяиЛіі
<?,	ѵ и	•'у	|	у у
ѵнчз лі Ч9ѴХЭ49 іі ' язн з нл.илпі.(Ьчз чХиѴЗІЧІІ’ОІІ ѴТ ЛОЛ. II • ЗЯ.'ОЯѴЯИН ЗѴЗІЧІГЗ
**-*	ѵ и	I	V
нн л>ѵ!|.Е чіі’ічяя.'зх ‘ чнзііоіі’Аочялі язн з чХолзѵ зш чЕу -ноіѵ оѵ!|,а. 339 ѵЕззлі
II -ЯОП' 44.4ѴН ѵЕ ЯО9Э АомАоіІ ИШОѴѴЕ II ІІІПП’чЕчэ ИО1Р 43ѴІО1І >1 ИІ1І9ѴХЗЧ9
• и	ѵі	іѵ
зяг ѵно • оѵѵіѵ чХикои и чХо.ізѵЕч9 чХічяиѵзз ѵ.іАоа. чэ зя.' чЕѵ • зѴнѵн зн иоіѵ
*	/	 ѵ	л	V '
иклі ѵн чнчэ іі •чХо.ізѵ зз9Ш»ряяі(ііі зн зш чЕѵ • яиѵзічір эззтч.хзір ѵтѴ ч.ніѵ
V ’ИП’ГЕчѴЗ чз ллппіті ніііілоѴп ЭКГНИѴэ ’ЧЯОУШѴ чмчѴпЛу г •ЦдЬЯЦ ни чХѵѴ н
и	/	**	ы	I у	уѵ
зз ніѵ иѵиіѵчз н • ічЛзіпзи янічхзАзи чя я чХоѴздчя и Ао.чАоіІ ѵЕ я чХн, чянн
піч.іЬ зш чЕѵ • ѵіоіѵ АотѴ чѵияоѵ чаѵ^з чѵічя ’ѵѵл ніѵ зягя чХя АоіЬ.з ззчлзяіѵ^
1	*	«	-	.	~	«/ІѴ
оэАо чЕѵ •зэякѵѵо ѵіѵі^Ѵ олоа. и • иіІізѴфэ зн ічііол нічхзАви чя чХоѴічЕіі н
чХоЛ!рЕн ѴЛОЯ ЗШО.БЯНН ЗІР ^.яАо ЗН II -нул. ЗзХоѴѵіІяАо ЧІІ'ЯѴ чіѵніІіАоікзѵн ^АіуЛэ
ѵн н • оллояз ѵяліЗчяѴ ИЛ.ИНЧІІ9МЗЛ1 иіНзхоХ зн зш чЕѵ • ѵяіАпѵ ѵЕ ИЛЛІ АоХѵігМ
ОЯЛ. НІѴ АоЯіАзН Н •ИОІР ЯИѴЗЛіИѴоі) зтзьѵн ЗІР ИЛ.ИкА<ІІ’ ѵѴ • ^Лир 49 чХір II
иііічѴ ѵяіАсір ѴЛ.ѴЛО9 •ѵіЛѵн' чірзнзіѵіі чэя ѵЬинтуі.ікі чЕѵ • зі) зя; ѵно ’зя эЛЕ зэХѵя
У	ІГѴ-Ъ	ѵ	I	>
ѵѵиАо чЕѵ ѵѴ •ззнл.ѵяѵѵи зкѵн зш ѵно *оіѵірэ ѵѵпіѵЕ изл ояѵя ия чХоязЭ іі • иіі’ѵЕчѵз
иіі’і].9Ѵ9чіІу зззтѵяѵѵи н яя ѵл.ои^ѵ зш ѵіинѵЕѵяз чЕзз ’ѵнзѵіія иіѵчѵзч зш
ѵіі’уз • А«нзтѵі)яАо чХічнзіііѵѵЕоіі чХѵл.И93 чя • ннзіѵуя ѵн зііізѴ!].з Аонзш ч&)ЛеАо іі
•олѵннояѵЕзэ иіинзшзшѵЭ лі ззил.илЛіі].іІи чХ'ѵшоіі' зн н Аяѵяодз А»ч Аол ззХиноѵяоп
Н ’чХоЕ^ѵЕн ІЧЯѴІЗ ЧНѴ ИІЛЛІЛ. И • ЗЗЯЯ.І.(ІУ1}1(І1І зн чіііон А«л. чя чХияізѵіри и я
чХишоѵоіі и чззнчя я • оязчнзш яинзіі'ѵнЕ яолАяІѴ чХ'олгрэт и чХ'оЕу|.ѵЕн чнѴ зяі
иічі)ол.я чя • изз инічЛіэАон чд я зз о.ы, зя! чХиѵэічіі' • АяЬііізіі 49 я чХияіоѵчя II ‘ я
чХэЕчЯ ЗЭЯНѴЗІЧІѴОѴЗН ИІЧНІІ1І].()л ЗЯ! чЕу Аоянчл. ОѴ5|.Е ‘АоЯЗЧНЗЯ! АоЕііі) яоуоз
Ч <)и чХоЛЛ].()яЛ1 II -311’ ИЛ.ИІ.АзіІ' ѴНѴЛ.ѴЗ ЧЛ.ЭкѴН ЗЗ ІІ • ЯИіЦіЗП ЧГ!|,і)ц ИЛ.!|.Ѵ!|.ЗОІ>
чХ'оГічЕп II Ч.Ы|.Ѵ 19 ЧП'ЗЭ У]..І.З!|,П' ѴН Ч.ѴЕ НИ’ Аошяічд • ИОІѴ чХ'ц.і'л ЗЛ.ІІППЧѴЗ э)1ІІЗ
•Ц.і.ѵу.1 411’11 ЧЛ.ЗКѴН II  ЯО93 іч\!|.()л 4ІГѴ9 ЧІГЦЛОІІЗІІ ѵѴ 011 ЧЯ!!].НЗ ѴѴ ’ЗНѴ О.ІЗЗ
— т —
404 —
и,ы ііі иоусг кіик. іі клженыи
сйці,. Гі иоіілонистдсе всклп».
хд.пк. выложите Гі Бкі роуіуі;
|ІЕ рекоуолік, ДДІКК НДЛІк с'.2
ІІЫТІИ
іиіук БК3ЛОЖИ роуіуі; нд нк. онд на ііДдосч .
Гі пдкы стдркці» г.дки га. Гі рече с'гдркцк кі.
свой нд нга. іі бдбнс’і’Д дѣтины снд. Гі ліы
слвеник іііче. дд іпьше вк ліирк гаже іѵ тек'к всд си' и
ТБОКЛІК 1) іі створивк ны ділтвоу. и ЦСЛОВД НКІ все. й пр'ккртивк
ны іідби іі лкволід дв'кдід прѣддстк ны. й доведостд ны до тклінддго лі'кстд.
II ГНКЛІК ПОБелѢнИКДІЬ ДОШКШеЛІК ндлік. н іѵвр'кто^олік кдлідроу ДЛе^ДНДрОВОу
іі тоу лквд прѣклонистд гддвоу свою. й поклонистдсе. н вкзврдтистдсе вк лгксто
свок вкспетк. ліы	же гделіь ндстдвлгакліи , придордік вк персин нд
Зеліли иліенелік іѵтолік. іі пр'кидоуолік рѣкоу тигрк. н іѵЕрѣто^олік ^рістиганы.
Гі тй вкпросише ны іѵ поути ндшелік. и скдзд^олік йлік всд гаже вид'куолік
IV ЧЛВЦ'к КЖИИ Л14КД[)|Н. Й П[)ИШКШ6 вк іерллік поклонидолісе стойну грому
Гі всклік лгкстолік стыли», н пришкше вк ліондстирк, поклони^оліксе
Гі великіѵліоу йгоуліеноу ндшелюу дсклипиіо. іі скдзд^одік
" 1	"	....... вк йліе іѵцд н снд іі стго др.
гни.
всей г.рдти ндшеи.
клюу всд чксд. гаже ксліи видѣли й слышдлн. ,
кліоу же слд й чн й дркждвд. ннга й прно й в бкы вѣкіѵ.
Л. 247. /Ицд сего вк к днк житіе стго іѵцд ндшего великд
л г о 6 у ,о, і лі и д. іѵ ч е г» л в и.
Нач. единочедыи снк й словіѵ ежнк. сквезндчдлныи и скпрносоуірньіи іѵцоу
И СКНСТБКНК.
Въ этомъ житіи на поляхъ, одною рукою съ текстомъ, сдѣлапы
интересныя замѣтки, свидѣтельствующія, что настоящій сербскій спи-
сокъ снятъ съ какого-то другаго извода, вѣроятно болгарскаго:
1)	На л. 263 об. противъ словъ текста: «нескончдноу соуцюу
црковк стго стефднд повел'к стити»—на полѣ выноска: «здѣ'
говордше несконноу соуіроу црковк: дзх (іеко нескончдноу» . Глосса драгоцѣн-
ная: «несконноу»—древнѣйшая форма старославянскаго языка.
2)	На л. 268-мъ противъ словъ текста: «ствоошдго люнд
стире тык» на полѣ выноска:—«ЗД'К говордше ток, дзк (>еко тык» .
3)	На л. 272-мъ противъ словъ текста: глд нлід докр'к троужд
ктдсе спТенига [га. гддстд [іодителга о. вк спсенід Г< досто
индга дѣлдтелгапокдживиног[)’д кго» —на полѣ выноска: «изводе
гово[»дше достодннд, дзк рекб достоиндга» .
Л. 273. /Ицд фев[іоу4[)і4 вк в днк нд сцѣтеник гд ндшего
і с у д слово іѵ кдздннга бу^лкскдго. слби іѵче.
Нач. Се пдкы свѣтло прзнкство ндстд. прдздникк П|газдникд пр'кспѣвде
Л. 274 об. /Ицд того вк г днк лешнтід епкпд новдго грд'
кипркскд. іѵ сѵ'ліеон'к й кдко п|>ік гд ндшего і'7 уд нд [іоукоу
С Б О К 10 .
і)Опущено слово: скджелх.
405
Нач Да ккзкеселетсе икса . и вьзрддоукч'се зе.илгд праведно.
Па л. 278-мъ противъ словъ текста: «не кдинѣ/іже люліь не
с ,н м с л к н кі и р а, г л нз ж і і' и л в ь» —па полѣ выноска: «сице оу нзводе гово
рдше іако же оупи^ь. дзк же діню сице не с.иисльнн^ь рдди» . Въ этой глоссѣ
ясно сказывается различіе старославянскаго извода отъ сербскаіо.
На л. 279-мъ противъ словъ текста: «глк же противно»—на
полѣ выноска: «г ли же говордше оу нзводе» .
Л. 280. /И цд того вк 4і. діоученнк стго епкопд влдсига
.и о у ч е н 4 в к с е в д с т і и г р д д ѣ. шче б л в и.
Нач. йь вр'й; юно ндбльсцѣн слоужв'Ь шдрьжефіи лінбзи члвцн сьзднию
іі твдри поклднга^оусе.
Л. 284. /Ицд того вк гі житіе прѣпоБндго ліАртіниднд.
Ш БА БИ.
Нач. Близь і’рд’ кесдрнк пдлестнньскык. горд к, іоже зовоуть ковчезно ліѣсто.
На л. 288-мъ противъ словъ текста: «идо у ір оу нн'Ьліь по^
телік»—на полѣ выноска: «ид^ір^ іі нджь поут’е. сице оу нзво
г о б о р д ш е» .
На й. 290-мъ противъ словъ текста: епкоп же веціьшоу чьсть
принесе глк»— на полѣ выноска: «у нзводе говордше честь» .Слѣдо-
вательно въ изводѣ были слѣды и русскаго правописанія?
Л. 292. /Ицд того еь кд ш срѣтеніе главы стго 1 шана и пр'те.
Нач. Бы вь дни оі^одд царга, оусѣкновеник главы стго ішаа кртлга.
На л. 294 об. противъ слова текста: «и поклонивсе»—на полѣ
/	/	А
выноска: «и поішнш» говордше у нзво» .
Л. 295 об. /Ица февроуд вь ді днь кднліентд пдпы риліь
с к а а г о. по^вдлд б д ж е н о лі о у ш ц о у ндше лі оу и оучнтелк слоеѢнь
сколюу. к р и л о у ф і л о с о ф о у. шче б л в и і).
Нач. Се вьсиіа ндліь ^блквціи свѣтоздрндд пдліеть прѣвлжендго шцд
ндшего курилд .
Въ заглавіи этого слова явная ошибка. Климентъ, названный папою
римскимъ, есть Климентъ епископъ словенскый. Слово это издано по
списку XIV в. И. И. Срезневскимъвъ Свѣдѣніяхъ и замѣткахъ, 1867 г.,
IV, р. 55—60; а ранѣе того—въ Кирилломеѳодіевскомъ сборникѣ,
1865 г., стр. 309—312.
Л. 297 об. в с* прьвоу по. люученіе стго д е ш у д стрдті
ЛАТА. БА. Ш.
1) Похвала эта должна, по порядку мѣсяцеслова, предшествовать
вышепомѣщенному слову подъ 24 Февраля, что и замѣчено въ
рукописи почеркомъ XVII вѣка (см л. 292).
106
Нач. Нко же сигантк сдні^е видеі|іи.пк, ч’дко й іѵ лТнцІіук словесд слыіие
цп'илік. Къ словамъ текста: «пдліе лічнккк длкгкк іѵ и о у ір (н іе» (л. 29 7
об.)—на полѣ сдѣлана выноска: «пдліе дікк бѣдны свобода» .
Л. 300. /Ицд дідртд вх д днк дічні'е стыир ліккк л'І. кл. іѵ.
Нач. бк дни ликинід цдріа вѣ гонкник велик нд дотиднкі.
Л. 303 об. /Ицд того бк ді. житіе и жизнк члбка кжиіа
дле^и. блей іѵ.
Нач. Бѣ члбкь Блговѣркнь бк рйлісцѣ градѣ йліенелік ефьиилнк. слдвенк
вывь црелід рилінсколід . енорикліь и аркадиклік. вогдтк дѣло йліѣдше долідчсцк
Г ТИСОуірв рдкк, БК СБИЛНД рЙЗДук Й БК ЗЛДтѢ^К ПОМсѢ^К.
По списку XIV вѣка житіе это издапо И. И. Срезпевскимъ въ Свѣ-
дѣніяхъ и замѣткахъ, IV, стр. 2—10. Въ Сербскомъ спискѣ тотъ же
древній переводъ, но есть интересныя разночтенія.
Въ концѣ слова, къ словамъ текста: «дд и више іѵ стили при ко
с но вен ик дік теле с е члбк д вж и іа» (л. 307)—на полѣ сдѣлана выно-
ска: «оу нзводе говордше дд се више іѵстдли, дзк реко дд се више іѵстили» .
Въ изданномъ спискѣ дѣйствительно читается: «дд іѵстатса» (стр. 9).
Л. 307. /Ицд лідртд вк ке. вк с т ы Кіцд ндшего і іѵ д н д друиеп к
пд костднтинга грд злдоуддго слово на Блговѣіреніе стык вце.
Нач. Ирный тдйнк прдзнкство прдзноуйлік днк. вкнк же всд твдрк веселич’се.
Л. 310. бк сткі іѵцд ндшего ііѵд дрр'епкпд костднтініа
г р А злдоустддго НД БЛГОвѢіреНИН вци.
Нач. Пакы рддіѵно Елговѣіреник. пакы свободной вьзврдіреник. пакы блго
ліоудркствик.
Л. 312 об. бк ткже днк сло іѵ вплкціени ^вѣ. іѵ цѣловдни
ЛірИИнѢ НД влговѣір ен и к. БЛВИ. IV.
Нач. Ндтккк сліѵвесь гнь истина й в вкы все соудвы прдвды кго.
Л. 317. /И ц д д п р и л і а в х а . д н ь ж й е с т ы к лі р і е егуптѣнины.
ЦІ.
Нач. Тднноу цркоу довро к таити .
Л. 327. /Ицд дприліа вк кг. днк люученик стго геіѵргід.
іѵ."
Нач. Нендвидей йспрквд члены злый сквѣтникк диіаволк. ворейсе ск уоте
іріиліи жити влговѣрно іѵ н'к.
Л. 332 об. /И Ц А А при вк. ке. люученик СТГО АИЛА Й буди
СТА 41 Д р К А . Е л Б И IV Ч і .
Нач. бк іѵнд Бр'кдіенд дііліѵдік рдзлоучшедісе. по вседюу діироу.
Л. 335 /И ц а 4і д Т д в к. а . днк п д р д л і п о лі е н д Г к р е лГі и.
Бы вкннгд плѣнной выше сніѵве ійлви цдредік удлдейскылік, глд кк кк
іередііи глк. ГерелГіик йзпрднниче люи. вксч’дни. й йзыди Г13К грд сегіѵ, ты
й вдроуук. зане погоуклю й 3а лішѵжкстко грѣіиникк жикоуірийук вк нклік.
вл.
г. л.
40 7
к посрТ. кго. іі гако ст’кнд дддлідн
пзыд-ктд. длже снлд удлд’кнскд не
ги. повели рдноу своклі^ глдти прѣ
тобою. іі рё гк. гли пзБрднниче люи «средне. Гі рТ іёреліид глк. Ти вседркжи
гелю. пр'кдлкши ірлдк свои пзкрлнныи кк роукы удлденскык. дд поувдличчс
Црк ск ліножкстволік СБОПЛІК и ретк. гако оукр-кпиусе нд грлдк сты бжин.
ни Ти люи. нк діре волга твога к, ш роукоу твокю дд погывнелік. и рі Тк кк
"іереліип. понкже Гізкрднникь люи кси. бсч’дни Гі Гізыди Г13 грл сего, чый Гі вд'роуук.
Злне гюгоуклю й 34 ліноіжкство гр’куовк жикоуірнуь вк нкліь. ни црк ко ни
силд кго не вкзлюжеть вьнити вкнк. діре не дзк пркв’кк иівркзоу врдтіі кго.
ВКСЧ’ЛНИ оуко Гі Г13ЫДИ КК двдроу^оу. Й БКЗВ'ксТИ клюу все глы сик. Гі ккстдв
ІП4 БК 6 44 НОІ|ІИ придетд БК (Т’кнкі грл Гі скджоу БДЛІД
пркв'кк погоуклю грл. никтоже не вкнидетк вк нь. г"
ліпк нд неко. Текк же іереліТд вьзв'ксти сй ксе кдроу^ови.
црковк бжГік. рдстркзд ризы свок і'ереліид.
ндчестд ійбд плдкдтисе бь ст'кліь шлтдри.
пдвіил глдвоу сбою .
іереліне ічто ти к.
,ІІЛЧ ВКІ Ко КЛІО .
’ГІНД . 6К3ВОСТК
ОКрОЧИТК кго.
і.іііо стлкнк оучвркженк
КГО . ИНІ.І оупб ВКСТДВПІД
іі рТ ГерелГід глк. ліліо те
, гако діре не ддк
си рекь, вкзыде «5 'іёу(
. Гі пришкдиід кк
Гі П0СЫП4 ПрКСТПЮ ГЛДВОу (БОЮ. и
БИД’кв ше Й ВДроууЬ пркстию ПОСЫ
. Гі |)НЗМ КГО рАСТрКЗДНЫ, Бкзоупи ГЛСОЛІК вёлНКЛІК ГЛК. ШЧе
. или ши г^'Ь^ь створише люк. злне кгд скгр'кшдуоу люк,
посмпоБлше гллвоу свою і’ерелі'ід. Гі ліліліиесе 34 люди, донд’кже шпоуіренк би
былк гр’кук йук. Гі вкпроси же й вдроуук глк. игіе іёреліик 4то чн к. рТ же
іереліига. урднисе. не рлздери" рнзк свойук. ніі пд4е рдздерив'к срцн ндю. Гі не
почркпи воды пойлиціелік. нь пл44ИБ*ксе донд'кже ндликв'к воды сльздліи
не Гілгатк бь полілобдтіі лю сиук. Гі ре вдроуук. «дче іёре.пі'е,
і'ёрелГід. гако бь пр'кддктк грл сіі вк роуіук црга удлденскд.
" -	- - -	слышдве ж вдроууь рдстркзд ризы
1	"	' "" . ПОЖИ ЛІДЛО
гако
44’0 БЫ.
пл’кннч'и лю
свок глк.
ДО ШеСТДГО
сик
іочс
44(4
II ВеСТИ К ВЬ БДБИЛОНК . і
Герелііе, кто ти сик вьзв'кстиль. Гі ре ирелііл.
ноціи. дд рдзоулі'ккши гако Гістиньнк к глк сіі. пр'ккмстд же юбд вк олтдри
ИЛ4ЧЮІ|!4СС, Гі Б'Цоу рдзрлны ризы кю. Гі пркстию посыпдн'к гллв'к кю. кгдд
гакоже ре Тк кк і'ерелііи. придетд вккоуіі'к подь ст’кны грл. іереліі'д
Гі сё выше глдси троувнии. Гі йзыдоу дТгелн ® ибсіІ, дркжеціе
роукд свойук. и стдше нд ст'кндук гр’л. вид’квшд же Черелінга н вд'
.... , плдкдстд се Гі р’кстд. нни рдзоулгкуов’к, гако нстинкнк ?	-і---
же ирелііга дТгелкі глк. не погоувите грл лілг
люкліоу 7с уоу. Гі рече Герелоід глк. лілю
Гі рТ Ть. гли пзБрднниче люи іёреліик. и ре іерелпд. сй нни рдзоулі’кук, гако
I п	Л	I	'
ЖС БЫ 44,
Гі БД^Оу\К .
св'кціе кк
роуук, 1
ЛІЛЮ
се Ти,
к глк. оулюли
“ > кк Тоѵ
ккі. дондеже поділюск
„	А
повели .пи глдти пр'Б тобою .
" -. Гі шведоутк люи кк вдвѵлонк.
Гі рече клюу гк. вкзліи
, слыпін зелілк глск скзлбчілго те вк кствии
седліию печдтіи седліию вр’кліенк. и потолік при
СкурДНИ сксоудкі слоужккнкік ДО ПрИПІКСТБИГД БКЗЛІОКЛКНД
пр'кддкши гр!” свои вь роуіук врдголіь кго. Гі ”
кдко ^оціеніи. кдлю ти к сксоудкі СЛОуЖЬБНЫК Д’кти. н
Гі пр’кдлждк к зеліли. и рци,
вібдкк. и здпечлтл’квы те і ,
Гі.пеіпи крдсотоу свою, і
дго. глд же пдкы іере.піл. .илю те Ти, поклжи ліи что створю двиліеле^оу
10Н
ліоуриноу ілко лшогкі клгтп сктвори рл'коу тіюк.иоу іередіпі ілко тіі .не Гістркжс
113 ровл. Гі не ^оіроу дд вить йсчезновениід грд и здпоуст'книіа кго. нк да полілоу
кши й дд не скрккить. И рече гк іерелііи. посли й вк виногрд дгрипіювк. к пок(>ыю
й дзк ст'кнклік гіѵры. донд'кже вьзврдціоу лю кк грд. ре гк іёреліии. иди ск люліи
вь вдвѵлонк. й пр'ккоуди тоу сниліи клгов'кствоук нлік. донд'кже к вкзкрдіроу вк
грд. іѵстдвиже здѣ' вдроу^д дд глк с нилік. сй рёкь гь, вьзыде іѵ іереліік
нд нво. іереліід же й вдроу^ь вьнидостд вь олтдрь. й вьзьлішд сьсоуды слоужьк
нык, пр'кддстд к зелілн іакоже рТ гк. й акик пожр'ктк к зеліліа. гкдостд
же іѵкд, Гі плдкдстдсе вькоуп'к. ютроу же кывшоу. посла іереліід двиліеле^д
глк. вкзліи кошк й йди нд село дгриппово поутелік гбркскыилік. Гі принеси
лило сліоквк недоужныилік ліоліь. іако нд те к'к веселик гнк. й нд глдв'к
твоки слаба люга. Гі сй рёкк іереліід, іѵпоусти двиліеле^д. Иде же двиліеле^к,
іако же глд кліоу ібреліід. ютроу же кывшоу, сё уалдеискдгл сила іѵкксчоуііи
грддь вьсь 'іёросдлилікскк. вкстроукиже великьіи дгглк глк. вкнид'кте вк грд
всд сила удлдейскдгд. секо іѵвркзошесе вдлік врата, дд вьнндечк оуко црк ск
лінбжкстволіь свойлік. й дд пл'кнеть все люди, іереліід же бкзкліь ключе црковнкік,
вьнѣюдоу грд поврьже к прѣ слнцелік глк. текѣ глк слнце. вкзліи ключи
цркве кжик. й ^рдни к до дне, вь ньже йстежеч* те гь іѵ
уоліь приставники дьжи. кціе же плдчюцюу се іерелііи. кси
ск^оу вь вдбѵліѵнь цреліь удлдейсккіліь. вдроу^ь же посыпдбк
свои. й гкде й плдкдсе плдчелік глк. почто іѵ іёрлліе пр'кдднк
вьзлнклкны^ь лкдіи, вк роукьі врджіё зд гр*Цы наше, ніі
леч’се здконопр'Ьстоуііниі^и ни дд рекоутк,
кжі'и силою нашею, пр'кдани ккі^олік прно.
ДА ВЬЗБрДТИТЬ НЫ ЕЬ ГрАДЬ НДШЬ. БЬІ
Блжени соуть шци наши дврддліь й нсддкь Гі ідкіѵвк. іако йзкідоу іѵ лінрд
сего, сй рёкь вдроу^ь, йзыде йзк грд плдчесе й глк. іако теке р'а іёрлліе йзыде
йс теке. й пр'ккы бь грбс'к. дітлоліь при^одеірнлік й пов'кддюі|іелік кліоу іѵ вск
іаже вьзв'ксти кліоу йліи. Авиліеле^к же иік принесе слюквы бк зной, и дошь
др’квд кдиного, с+хде подк гкнию кго почити лило. Гі пр'кклонк глдвоу свою
подк кошеліь слюкьбь оуспе. й сотвори спё л'ктк. й невкзккде повел'книклік.
кжикліь зд слово еже р? гк іерелііи, гако а'зк покрыю и. И поселік бкстдбк іѵ
; _	" ліи к глд, зднк не ндсьітнуе
ни^ь. іако кы
люк вл'кколіи
пркстию главоу
кы, да гр'к](ы
да не вкс^кд
іако екзліого^олік пр'ккти гра”
нк кк дд оуіредритк нкі. Гі
же живота не йлідте вид'кти.
ІДКО ГіЗЫДОу ІѴ ЛІНрД
сьнд рече. вк сласть поспать
сна свокго. н іѵкрывь кошк
рТ. ^от'к^к поспати кі|іе лило,
нзнеаюжеть іереліід іѵць люи. аіре ко не кн ты|ідлксе,
.."	„1.2 _.	.". ПОНАОу Не 3Н0Й ли не
же акик, вкзелік кошк слнѵквіи. Гі возложи й нд
долюу ни лгкстд свокго.
«-• п	!	л!
.... ..», ідко велин оуждсь
ико поутелік і 6(жсккіН/іік
лило. нк тежкд
слюкьбь, іѵкр'кте іѵ слюккек лм'кко каплюціе. й
і	/	и л л и л
іако тежкд ліи -------- _	.
к глава. нк коюсе еда оусыілю
й здкксню вкспреноути, и
не кн ліене послдлк днк. нк бкстдбк оуко бк зной ск
троудк ли всени. бьстдбь ;
рдлю сбои . й прииде вк іерллік и не позна кго. ни
ни родд свокго. ни іѵкр'кте никогоже, й ^ече. клвенк гк
ндпдде днк. н'кстк здѣ градк йстмн й здк'оуіиук,
409
, ЗДНК ДНК по
ИрелйА КО К ВЬ ВАВѴ
. й ск ниліи к іёре
іе словеси. (ллышдвк же сё двик двиліеле^к
-------------------------------------------------.. гако не л'ктк к члов'ккоу вжин до
сдждти стдр'кйшоу севе. пороугдлк ти се бм^к й реклк гако к'кскнк кси. зднк
"	_	%	*' . ді|іе више ^леви нЕснмк скшли нднь,
I ты глкши, ІАКО пл'кнкни соу люк
ліе посла іѵцк ліой іереліід, нд село
А й шк принесо^к не.
/	п	/
іірні'ідк, ндліе вкстлбк іѵ снд сконто. й тежіук соуірні гллв'к .іюни, 3л непдсміренин
скнд. здвлоуднук іѵ поути. дивно сё к йзреі|іи прѣ іёрелііею гако здклоуди^к.
Изьіде же пдкм Г13К грд й слютрнвк зндліенига грд й рТ. сё оуво грд ні,'
ЗДБЛоуди^ь. й пдкм вьзврдтивксе вь грд. й йскдвь й не іѵвр'кте ни кдиндго
іѵ свон^ь. й р?. влвень Ек. гако вёликк оуждск ндпдде нд лое днь. й пдкм
йзмде йзь грд й рё. зндліенига оуво грддндга соуть, дзк же здвлоуди^ь, й не
в'кліь кдлю йти. й скложи кбшь глк, скжоу зд'і" донд-кже гк іѵиліетк оуждск
іѵ ліене. (Я;дсі]іоу же клюу, вид'к ктерд стдрцд грсдоуірА ск сёлд. й ре к нкліоу
двиліеле^к. тев'к глк стдрче. кын к грд ск. й рё клюу стдр^к, іёрллік к.
й рече двиліеле^к. гдѣ к іереліід сіренникь кжии. й вдроу^к чкткцк. й кси
люк трд" сегіѵ. й ре стдрць двиліеле^оу. н'ксн тм іѵ грд" сего, зднк днк по
ліеноу іерелню. й вкпрдшдкшн іѵ нклік по толніук л*кть. ё-----------~	~ —
ліѵн'к ск лкіпи. пл'кнкни во соуть ндвоу^одоносореліь і^релік.
ЛІІ'д. БЛГОВ'ксТИТИ йліь й ндоучити I
іѵ стдрцд рече. діре не кн стдры^ь быль
< А 1"
рТ гако пл'кнкни выше лнк вь вдвѵлонк.
н'ксть иже вр'кліе йти йліь вь вдвѵліѵнь. л
ЕЬ БДВИЛОНЬ. КОЛИКЬ ВО ЧА
дтриппово по лгало слііѵкквк, да рдздкть колкі|іилік люлік. й шь принесешь к.
й приидо^ь подь ктеро др'кко вк зной. й С'кдо^к почити лгало. й подклониук
* '	. й поспдук лгало, й екстаек іѵкркі^к ёё лінё гако
й іѵБр’кто^ь к ліл'кко кдплюі|іек іѵ ни. гако же ерл^к к. тм же
вдвѵлонк. нк дд рдзоулі'ккши вкзліи. й
А П I	I	/	П /3 I і
іѵнелнже
к,
ГЛДБОу СБОЮ ІІОД КОШК СЛІОККВК.
Здкксн'к^к. Г
глкши, гдко пл'кнкни соутк ЛЮН ЕК (
вкзклік слюквн й іѵкрм кошк стдрцоу, й іѵвр'кте ліл+лю кдплюціек. ііид'квже
к стдрыи члвкк, й рТ. іѵ сне люи. прдведнд члбкд снк кси, дд того ра не
вкс^от’к Ек дд виши здноуст'кник грд сего, й ненднесе оуждск нд тё. се во ^5.
лчТ, іѵнклиже пл'кнкни выше вь вдвѵліѵнь. й дд оув'кси чедо, гако йстинд к
кже ти тлю. вьзрй нд нивы й вижь гако н'кстк рдіренига житолік. вижь же й
сліокбы й рдзоулгкй, гако н1?вр'кліе йлік.тогд вьзоупи двиліеле^ь глсошк великіѵліь.
и рТ. блесни гк нвсе й зелілк покойвыи дше прдведниче нд бсдколік лгкст'к. тогд
глд кь стдролюу члвкоу. кын сё к лТі^к. онь же ре. ннсд. еже к вторыинддесете.
л	гтт	'С*-	•-*	*•	Л	О	Г*	__і____-_
. вь вышній грі і’ёросдлилік. поселіь же йзыде йзь грд- ёёрллікскддго дви
" . й дггль приде. й кліь кго зд десноую роукоу. оустрой
. гкд’кдше. идср'кте же й гкдеірь вь гров-к, кгд
й вкзрТ вдроу^к іѵчилід свонлід. и вид'к слюквм но
' л'	нд нЕо. й ре. к Еь вкзддк
. глк плтьсіукіі
. треть во й прнндетк
йзвдБИтк те іѵ д'клд твокго. не кы во нд тегѵк гр4:^а.
52
й вкзкліь іѵ сліокьвь дд стдролюу члвкоу. й глд кдюу онь. Ек дд просв'ктитте
чедо.
ліеле^к. й иолілисе гви.
нд лгкст'к йд-кгке вд^оу^к с-кд'кдше. іѵвр'кте же
вид'кстд дроугь дроугд. і
КрКБСНМ вк КОШИ ДБИЛіеЛе^ОВ'к. Й БК^БІ ІѴЧИ СВОН
яікз'оу бк зд'кдник лювеі|іплік кго. й рдунсе вь т'кл'к своилік. глк
урАЛІІІН’к СБОКИ . гктовдник твок іѵг.рдтисе НД рАДОВДНИК . I
нд тё довольной.
’!!Л. Юі'гі :	'І..І.ОЛГ
и
-![.!;) (ё •ІІКН.ПіГІЯѴ.'Г ТІІ.Н'.ѴНЯОрО ПЭІІІЮЧЛІІ ір’ь'ОІІ НИ ШГОІЛШ.Э Ч.Л.Э.ЧОу (I
иі'н ічягя и чзгі'Е чіроііиір чз иѴіі ч\іил.іі оіѵ.і я.ззл. чсі и Асѵ^м чягЕэяиі'іі
V	- I» і *” I	-6	|У
• гдоУзГЗІІ’ИЯГ ГІІЮЯ 311 ЧдЧЯОІП’З 19 И ‘ОІІГОДЛИІЭ чУАн^ГЯ ЧІІ’ЙЧЯ II ’ЧІРЗЯ чнгѵз
ѵ	ѵ	у	/	•-	”	У у /	। у	и і
011 ОЯ 31 ГН • ЧѴЧІІОІ Аоігя зі II •ЧНОѴЛЯѴЯ ЧЯ ЗІИЗ ЧЛ.ЗЯ.Я И.І.ЗЗІІОѴ НѴ ИІПЗЯІОІІ’
\	I ѵ	,Ь у	\ Ч	И	I
•чХ'АоіІѵз Аоіѵя эіі іі -моніі’ ипізѵзоя иіпзіііо.Ѵ эяія чл.зз.д Асягзд гГ •э.’л.ь я чігзя
V /	у хЬ, у V	і	і	I	$	іу
ЧНГѴЗОН	•'П'ЧіІВ	ЛОП’Я эі II • II,ѴЕ	ИПІЛІІ.Ѵ О.І.К	ИІѴ ЭШ иМ	ЧІ І1ЛП МЯОЭяЬ	мико
/	' У	.К, у ЦІ	У I '	і	< I «	«	У У
ОЯ Яік’Е О) -чХічнззн Ч^ІИЛ.ІІ чХіІ.ЗЯ 01 ИЗЯ 14*1. НІЧННГ^І&І • АоіІ'Я чУАв^ГВ ЗіІ
***	~	і I ***	"	> І ѵ	Ѵ V I -іь
и • я.іЬі.я зкиняг.ьзиіііі зпіАоіІѵд азиАѵ» • зЛ и чірозѵл чіроязчкягк чѵчііоі ѵііія.доі и
- I /I	V /	/	-Ь '-	•-	—	V
Г(кі ірНЧВ ГіІІЗѴір УѵАр І|.ѴН9 II ‘ѴІІОікі чЕн эѴічЕп н чХлоіІуд ГЛЛЧЯ * нл.
гми яічяиѵзд я яинзптнЕ зі •чл.зѵАоз з.дгі нзіІкяппАоѵзоіі зн • яоязчнѵѴіІоі
яоѴод и зя» изАоязн тіі’ѵіЬі чл.зѵАоз чнчнгіікз ‘ ияппАсѵзоп зн ѵ тноѵлягд
о> никАоѵпі ‘ч.і чліяѵ.1 иоіѵ чзѵл з.і.ипіічѵзАо тзА, зГІіг •чнтѵлдгд чя иіііз.і.
а.	*к>	г-	«и. о	\ ѵ	\ѵ	\	\\
ічн ’шгѴірп (5 млэтГиІ чіѵові|.нл н -мони' дЛіі іхш тюляш и *зтѵя зіі<Ь
зззззнЕчя и • ноір иінгѴяѵЗиоі зліЭинпМчз зн ОЯѴІ ’ ІІіІІЗІІ яічяиѵзд Еп ‘яічязчлділлз
л, ‘	У	Ч	, У	у У	ч “
яѵіі’эЕ оі ічн иічѴэя&і ’чдѵиі чз ч.і ніѵ зЗ зшѵі гэззоѵз чл.лоз озАо из з.язл. я
у •—	—	\ |У Ц	I	(
Ч.ѴгѴЗОІІ ЭЯІОІ ‘иі ГЗЯ Ч.І НІѴ ЗІІ И ‘ОЛЯОЯЗ ѴѴЛ.ІѴ 3>НІ1’ ЧЯ 03 ѴѴ10Я ЧІІ'ОЯОВІГІ
« Н і	-Ъ °	<- |У I	\	/ у
и чіі'тяупн и чіі’оірѵту •ии'итун ічЬт чі ияѵл.зои зялі ч.і?|.дѵй Аонзігоя іі
• эпігн ічЕчѵз ѵн чл ѵдоГііуіѵ г<1 олзі • иічнзяіѵзоѴ и иитя!|..мАоііѵЕ иЬ ѵй ‘ и.і.
іч&і эіііэзчікчз олэз зззѵз..ь зп чэѵн я чѵндгл.зт зн ч.і ояѵі 'зіиАг<' іі зэиѵзззд нл
ѵ	/	I у	V	•-	V	“Ѵ У
лі >і і|Аізчноѵлягд грнірѵіі чд ичэ ‘мііі’3()з.і чл.зтиіі инжэ чзуіі (і чХАогІуу ччэ
чЕѵіізт АоіііАоіі'іі ‘0ІІѴОЛ.ЗИ113 ѴЭИІ1ѴН II ‘ОѴИНЧІІІ. II ЯИЛ.М ЗЭЗНИІІЦ н ‘чяічЕя
/у	ѵ	**	и	о	ѵ
яиниз.ззѵіі чд ѵѵзоя эш чХАо^ѵд • ѵХАо^ѵд т зѴилт чѵ.ілѵ чяз^ зэ и • ч.і чхяѵ.і
и I	/	/	и — іи / и -	»-
ННѴІН0ѴЛ9Ѵ9 ил.га чігонпѵпнсш эн я чіі'іі онэіЦЛігЕ н *Г(Ь чд нл.ннчд ч.і.пѵіі
зн	ѵноѵлдѵя	т нічігяѵкАоѵт зн чл	чл,яѵл 'чпіѵд	чѴѵ()л чд	ічд	АоѴэячд ч.Ѵиз ои
і	лхі ллл г,	!
II ’ИИНѴ 19 ЧЛ.З|ІОЯЛ>1 ѴѴ II ’ЧЛіЗѴАоЗ ЧНЗкАоѵт ѵѴ ‘оѴшолоя 01 ИІЧН’ЯГШѴІІ ояп
•ЧІІ’ОЯѴНІ 11'ОЯОІНЗ З.І.’лАкІ ОЯИ •ИІѴОЛ.ЗШЗ чд ояАо ИІЛИІІѴН ‘иііі’ЗіІзі ЧЯ ОЛЯ ИІІІЯѴЗ
оя	и • чѵчіірі	ѵ.ьу).яз ѵк чд ^.ззл. я	оз чл.зѴии(Ііі	• иіірзіЬі	чя	ил.уѵзоя итпі’н
ояѵя ззМпі зн -ѵліі|.яз зкинл,зі],дз -из ѵээдоѵэ ѵзя ияо.ѴАоііуд ѵѵ.і и • зѴнизііі чнл
чѵллѵ зз іі • АвУзѵзіѵмзѵ іі АоУАоііѵд ззѵіѵзііізѵір зяг зііія • чноѵляѵя чд ииі’зіЬі ииз
— іу и ѵ	у *	/	•-	ц	•	/ ” и
чдля.я я.дэѵэои олгм нѵн ц.зиЛозлл олл чагѵѴ н *сияозл, лояѵсі чэѵл нгпіАоѵзон
II	* I	V ѵ ѵ ѵ	і
•	иЛіЗлі’Аобѵіі ЗШОЛ.ЯИН чЛіЗягоіг зн зяголя ‘инзіѵн Аои'оіяиѵзз и ’ияодл, ил.эолѵя
|	V	У	\	-	V	г-.
ззяѵоіі' оля чллАо чЕн ічѴчіпчЕн •ЗЛ.З.ЗЗ ІЧННѴ()яЕіІ ’ИЛ ІІ ІІОІѴ 33 ѴІОІУ оѵнз
/	% (У	У	у	|	у	г- V У	г-	/
•	ѵіііяѵл ‘чХзѵзігияѵ іі чХАо^ѵд ззиліиѵіі' ѵлізѵн н 'иліАоя ѵн нл* иитдічз ‘чяоіѴі
ои ѵЕ ‘чноіѵляѵд чд ніірэрэ.! янз чліЗ^.д иліѵѵзоя ^.дзшоіѵЕчд ояи чл пі'ѵн
чл.ил.зі].я&чя ѵѴ ‘зз!].дцѵіуоя ѵѴ инѵлізчд • АоХзѵэіѵнду чя ѵѵл чХАосірд чязіі нд
ЫЯОЗЗ ОІОѴІІЗ ЗЛ. Л.ИНѴІІѴчЗ ѵѴ 1ЧЯГЯ ЧЛ1 ‘чдчяоіі'3 ЧІПОЯ ЧНѵЛ'чЗ ’ІЧѴЗПІЯ ЧІІ’ОѴЛ.ІѴ
нл. пѵнз.ѵзяоіі иіпи^оя.кз зіііѵ ‘ч.ьзАсз эіі(ІЗ Я03Л. II ЗШОЯѴЛ. ‘чУиН 01 ЧЛ.ЯѴІ1ѴЧ
I	|У	у	у У	ѵ	ЧІ	/
0М1|.ѴН’ ЧН • ЗіііоѴзяАоЭН II ЗІІІИІПЧІІдЗ 2||Ѵ	0:131 ’ ЧЯЧЯОІГЗ ЧІПОЯ ѴН ИІІ&ИІІІ1 ’ИПІЗЯ
іія;ои очи чАсі^.я и ' чігяояз ірѴгл.з ;|лі-іч.і,зчу'і' чя • 'нгяояз і|,гі|.л. чя ііікоііі]л'іі
ПИ —
411
ПКП .Іі'І
НК ТК
Гі тм
ДОКрО
іі не оуиокпсе врдноу. кго те исю сти нше. й не взб(»дч’исе вк
оупскисе голоукш^и. ідте триіри донесе в'кеч’к прдведноліоу
донеси докроую сию в,кстк іерелііи. й оутниколік соуі|Гіилік с
ч'И коудетк. донеси рддіѵ сию іерелііи й люлік. діре те іѵккі
ддсть
ч дко те
нилік. й
доуч’і. все іггиіуі нкснык, уоч’еціе крдтнее с токою. подвизднсе й
> дссне ни нд шоун, нк ілко те счуклд прдво
Ч'іі сил^. й не оуклоннсе ни нд
летеіци. чикоте й ткі йди силою ктнкю. і
оюутк по нклюуже поГідешн. Тогдд іѵрклк пр,кл,кт’Ь
’ й прніпк почи нд сноу ВКН'1
л <• 1 - >
Гі іѵгкпке. (ете г.кі дд в'кроу йліоутк.
к ІІк ГаВЛІДКСе ІѴЦеЛІК ндшнлік Г'
нлік. Гі ре іѵркль. тев'к глк і^ем'іе.
II ПрОЧТН Ю ВК суши ЛЮЛІК. СЛКІНІДЕШе
п	/	«•	»-•	»Г	«
іерелііи,
вк грд
вы гк вк глд
л - -
прѣ
Гі кдко іѵіуі
ліюѵсе
пристоупн
те люк вси
спсн нкі. й
ндшк. Глд
ВДІІІК .
ЛЮЛІИ .
свокго
й іоіу. чедд зр'кдше пр'кддклід нд люукоу. зрей ко іѵцд
/	И	Л ТТ7
свокго
й нніа
Гі коудетк слдвд гніа. нд вслкк
йлгкк епистолню нд вын
СКОКИ . НДС кк вдвѵлонк. Гі прншк ПОЧІ1 нд сноу вкн'кюдоу грд” нд лгкст'к поуст'к.
оулілкчлте донд'кже ліилю йдетк іереліід. едлік ко и люк йсуотддуоу Гідк грд.
проси ко іереліід оу ндкоу^оносорд глк. ддтк ліи лгксто дд погрекоу лірктвыу
люи скоіі^к. Гі ддсть кліоу і^рк. Г<д»уі|сел1 іке нлік ск лірктвкцелік. Гі плдчюі|іилі
се. приндоше пр-клю іѵрлоу. Гі вкзоупн іѵркль глк. теык глк і’ереліик йзкрдн
нн'іе ктии. иди и еккери люи Гі прииди гклю. дд оусльішетк епистолню юте
ти ирннесоу. іо вдроу^д й іѵ лвнліеле^д. Олышдвте іерелінд проелдвн кд. Гі шк
еккрд люди ск тенллін и ск д'ктию. Гі прийдоше йд'кте к'к’ іѵрьль. Гі скннде
іѵрклк нддк лірьтвьцд. Гі іѵжпке. сеже ккі дд к'кроу йліоутк. Гі дивншесе вси
люк іѵ бывшиліь. глюіре. к кк гавлгаксе іѵцеліі. ндшнлік вк поустынн
олік. Гі ндлік гдвисе шрлолік ейліь
й рдзр’Ьии епистолню сию, й —..............."	-	....."  -
Гі вксплдкдшесе и поскіпдпіе пркстию гллвы сбою. Гі глд^оу
ВКЗВ'ЕсТИ НДЛІК что створили.. КДКО ЙЛІДЛІМ пдкы вкнити
кк нилік іерелінд. всд клико слкішдсте, умните й ккветь
ндпнедвк те іереліід епистолню кк вдроууоу Гі двиліелеі(оу.
скркки вывшей йлік. кдко кти ккппе і^релік уллдеисккыік.
ііьжо зр'кдше ветелід. Г	1 '	'
свокго люучилід, покрываніе лице свок. тдкоже й іѵць. дд не витк енд
люучилід. дзк ко кксполіиндк й стене, вкзврдірдсе вь долік свои вол'к.
лілисе нд лгкст'к йд'Еже кси ткі й дкиліелеук зд люи сик. іако дд оуслышлнд
ти, гако лі.тк елико зл'Гі
й
'. й по сн\к при
іолік. й посктитк
ВС'кліИ
коудечк лілчвл ндшд. й йзкідоуч’і. іѵсоу. Глю ко
ечвори^олік, ноудеч’і. нкі глюіре. ।
глдуоліь йлік. кдко ВІ.СПОКЛП. пѣ гню, нд зеліли
везл епистолню нд вкій шрлоу, й рТ іерелінд глк,
нлек іѵкопук гк.
уу, й іѵклокизд ю. В1.31.ЛІЖС іереліід сліокви. й д,істк недоутныилік люлік. й
нр'кккі оучек іѵгр'кклтисе іѵ сі.вкрнк кзыкд вдвѵлбніл. ккі те вк днк, вкнкте
Г13ВС гк люди Г13К вдвѵлонд. ре гк кк іерелііи глк. вкстдни ткі й люк и при
йте уоіреч'к дд іѵстдвитк Д'клд вдвѵлонкскд*
енкі. й тенкі поклішек іѵ ниук люуте. й дд ирЧ;
. не послоуиідюі|іи\ те тй не
сик. Гі вкстлвніе приГііоіііе нд
ріукте НДЛІК П'ІГ Ш П'ксНІИ СНІѴНКСКЫ^К.
чктеи соуіре. Г
ИДИ СК ЛІИрс..........._.....
. II летк іѵрлк Г< приііде вк іеросдлилік. Гі дд епистолню в.іроу
п	*	,	/	П 1	Д	л
Гізве гк люди Г13К вдвѵлонд
д'кте нд іордднк. й реніи люлік.
й люуте поклініек іѵ ниук тенкі
идоуч к послоу іідюціііі .пене. н веніи к ві. іерллг
иккеі.и йук тзѵ. Л?|іеліим те глд кк ііо ііі. глы
•іі.іікІлшТ
‘чпэгжіэь—чіііо()і] (? 'Е и о X :^яэппэ ікояээлД чкопптп «щ О
Ч4'фНЗ И ‘ЧЛЭТАоЗ ЧѴ1|,Н ѴН4Ѵ9 ІЧ.ЧѴІ (і ЧІІІО()'4 И 'ИЛІЧ'4 АоНЭЯІЯЧЗ ‘ЯОНІІЭШЧІІЭ.І.
А» ОЭ'іА ЧЛиЛоЭЛЧЗ II •чХиі494.Я.9 >10X03145 ЧлАонХзіІ II VI ЧЛН^ОЭЛЗ АоНЗЭЗ
у I	*	I*» I «*	- *
ѵн ‘ноэз оѵн чігоХѵѴчэ ѵѵніяѵя іі • эзѵѵіііяѵіл ѵээ и ѵіѵпінэЕо<)н Н ' ЧлАоНУэЕоіЬ)
X	'	ѵ •*	«	/	у лі	•'
И ЧлАоЛЗѵЛЕчЭ II 'ЧѴОѴН ЧЛЭІ^ОЭЛЗ Ѵ1ѴН0ѴН ЭН ѴЭнЛѴ НЗЭ ѴѴ 4ЛиЛо94.ЧЗ II ‘ VI Ѵ('
у	ѵ	і	I	и у	I	(	ѵ	/
^.Ззон яонэшѵз ‘Аолоэиш озіріІѴ ч4.эѴііиіііі н (с Нол а.ѵ чХ^.нн ‘чХиз чХэнэіі’
5]>(ІЭ ОН 03 Ч.І.эѴАо^ • 14^|,Э ѴЛ09НЯ1 ѴЯИНѴИ4.1|.93 0.1 уѴИ’ИЗѴ4АоЭН ' ЧІѴтЯ^.Э 41Г!|.Э9
ѵлірэз • ѴЗІ ѵХ І4Н ѴІІ1МѴшАонЕчЗ 04ѴІИЯ1Я ѴНЗ ѴЯ • ИЗЭ ѴН ЭЛИЗѴѴЗОІІи ЧІѴ03Ѵ.1 ЧІР^Н
НѴЭ -Э() Н чХя.ЗЗ нЛзОН НОЗЗ 43Ѵ4 ЭЯІНЭЕЧЭ II с04М ОѴЯ.,1. 43 АоіІ’Я ѵпіѴ эѴинчя
|Ѵ	« I | V	о	”	ѵ *	5* I	и •-
’ чХэнѴ 011 ЭШ 14 Г] • ЧЛЭНѴ4.349 І4Я1}іЭ 43 ЭІІІЯѴ.1 ’ НН1' 4 ’ 0.1Я ЧЛіЬіт ЭПІІЧН
Ні^Н ЧН *04Я ЭІНОНэЛіОН ЭН ЭП13ѴП1І4ѴЭ Н • АоіІ’Я ОѴЯ,Л 43 І4ЯѴІ1 члэѴннзз 0.1Н
1 Ц	V	і	ѵ	гѵ	I	/	ѵ
ггпѴ оми ’аііія и олѵѵіііЛовнш эанѵяшііом ан яѵз аѴиЛіі чаѵл аз и •члаѵзіѵияг
**	лі	м «	,ѵ	гм	г-цѵ	и
н чХдосіѵя Ѵ413Ѵ413М и • ыою АопіѴ чХнгіімѵѴяЛіі т чннѴя оми ічм н 'члАозэАі
-	V /	Л) V	О	г-	|	**х	(V ^2,	и
он и гѴ эяіпѵя04,о.ш чѵѵодэоі] н ‘чітмЛол чи'экѵѵіі ааатѵмѵѵп н яояз ічягѵл
і	ѵ	V	/	- и	!
иилззЛн этѵнічзон н - ноэз ічЕнЛ этѵячіілзѵі) н •мии'эіЬі ѵнічіііѵАо эіпн>Ѵнз и 'изз
- IV	/	V V	.	ѵ	|	V	.
•яя 4КѴѴН ЯЯѴ ИЗЗ ЭЯЭ ЭШѴІІПЧѴЗ -Я І4Н нѵизѵлзт ‘иняэн
"I	ѵ
Чіѵтянѵээ 41ѴОЗѴ.1 ѵлзниАоЕзз н ‘эзѵлз
Ѵ1ѴННЯ ЭП10ЯЭЛ н
зянннаіііз ѵш'эі'эі зпіѵн чііт • эіііыѵ.і	. _________ .
г*	М	/ *	!	*лл	гм	у	і	г»	и
ѴЯѴѴН4Э ‘чіѴоХэѴЭІРНЗѴ Н 4И'оХАо^ѴЗ 43 иЛѵЛѴО 43 Ао41ЯОЛЗ ‘ ННГЭіЬі АоіІІЯѴ.1 И'Ч
V	V V	V	|Ѵ	V	и V
•	4лАон эн из эяэѵѴ эшяЛі ‘знээзііяз я зѵАзз чяѵзэ эяэ оянн
V	и	у I	-«а>	и
эн н • иічннэшоіЬн •щіѵэл яэзэ яѵэлняэзіЬ'эзэ ни эл яѵои’ • ічяннѴээѵіін
ѵ	V	V I	г-	>
43 ’ НІЧІѴЯ1|.ІІ ’АоЕѵИ
_ _________ __________________________________________I Ч.І.ЭЗЧЗ
«	V	II |	г-*	>
ЭЯЭЯіѴноГ " ІЧѴЭѴ^Н 4Ѵ44ѵХЛѵ ЧѴНѵХиіѴ Я01Ѵ ЯИНЭкАоОН Н • ЧІУЭіНЧѴИѴнѴЯ инѵХАоо4ѵн
І|	і ,	~	'	и о и *	Т	і	ѵ —
4ІѴИН т н >іѵоіѵ АоѵѵііЬѵрзз моэт •чмзѴѵѵз ззѵи ѵЕ н 'иои' злѵіѵ ѵЕ я.уэл я эз
«и /	•’ 1	лі ѵ	I	г-	ѵ ѵ	I
ЭЗЭнЕзЭ ЭЯ^.ѴноѴ ’ЭІѴ НЭІІ1!|1ЭЗО(І11 ‘ІЧНННЛЗН ЭЛЦ.ЗЗ •зХіЧЯИЯІ ЧЯЦі^Ѵ оѵнѴнѵя ‘4ЛЗ
•	4ЛЗ ‘ЗЛЗ ’ЯѴ.І ЭЗЭЗЭнЕчЗ ЭЯЭЭѴНОѴ Я03ЛѴ1Р ЭЗНѴІѴОН II • ЧНИѴЯ ѴІІІ’Э^ЭІ 143
ГМ	»м	|	V	Г*	ГМ	М	V	I “
Л4і)ш ЭЗОнЕзЭ ЗН? ИІ4ЛЭЗЭ? 43 ЭЯЭ 1411 ’ НННѴ '0‘ НЯѴ ѵЕ І43Л4ІІЯ' ЭІІІЭЗОН
ГМ V	<3, Л	—	—	у
ЕзЗ Н ‘ ЭЭЭІІіенАѵЛ ИНИНІІ'ЭіЬі ЭНЯѴ ЭШ ЭПТІЯяЛн •ЯОЯО3143 ЭПІѴЭ 04.3'411' 43
М	у	/	и у	Го	/	I
143	4ЛЭ343 Н • ІЧЗѵЗп 4Ѵ4.ІѴ ОН 44.3ѴИ(І1Э	’ ЭЗЭЛНѴЯОІІ ’ НѴ.І ѴІН’эЛэі ЧІІ’НН Я
5(.	V	— |М	/	I ’•	$
зт ѵѵзоц ‘уаі'Ѵіт лоіѵм аігн атомэ^ѵн и *ѵ(Ь ірмаз апіѵТЕ'із н • оллАоп ол
зі].іѵ ѵн этоУннЛн и •эээіни.ьѵЛзЕнз эш эіпві].іѵАоЕѵ<) • чзѵн т элзоѴічЕи иун.
ЯНѵЕ •ИЛЯИІІН чХніНѴЗ ЭК ИН ЧЗѴН ИН 'ЧІІ'ЯНШН ЧИ'ЭНЭІРН ѵ.іАо<ІѴ чнАосЧ' эзіѵоХ
ц	/ X	/	'	- о	и
аѵмѵЕ ом чіѵяинѵнмѵмѵЕ ‘чіѵѵн чм и.ьинчд аллчиі ан иѴи) олаз чзгн т
оѴічЕи НѴ4. II ’ІЧН ЭЛЭЦіѴиЯѴНЭНЕчЗ ОЯИ Чіпун Ѵікі 43 И4.ИН4Э ЭЛѴИ'ІІ эн эшя
ЭІІ1ЯѴ.І •ЧІІ'Н ЯИНЭ41^Л ѴН ЭНИНОѴЛЭѴЗ ЭІІ.оѴічЕн	ОѴЛЗѴЗ 43 •41'11 ЭЯЭ 11'1 І1І4ПІН<)|1
•этун олз;|.іѵ ѵн эзіѵилѵЛзЕчэ эніэѵ4.зчз 'ѵірин я эпюяэіі и ’чз ѵіі.і чз илинчз
44.Ѵ1ѴП эн ‘чіѵониноѵлэѵз эзяѵііінпі чязѵк чяѵзэ ояѵі * эіііоіі'4 чХэѵэіі'изѵ II чХАоі'
у	о	тм	V -
ѴЭ II ѴІІІ'Э(ІЭІ улз Н 'ЧІРѵЗэ.І чз этоѴниіІн н -чнѵГіІон эяі эіиоѴиірн • чноѵлзгѵ
43 ОІОЭОЗ 43 Я ЧІГИ.ІіѵЛзЕчЭ ЧН • І4Я9 43 чХніІІѴН ЧЧНЭЯЗ Н.І.ИЗѴ.І.ЗОІ ГІВ’ГП'И эн
‘АоіІ'ЯН Я ЭП1ѴѴ.1 ЧН • ЯІИ'ЭіЬі Н.ІіѴПіАоѴЗОП ЭІІГ.]..І,оХ ЭН -чХиН О) ЭзХ'ипіЗИНЭЯ!Г>і
Ч'О|| Н • АвІІ’МН М 44 Э(' ЭЯ!И І4Ѵ.І ЧІІ’НН Я Г VI 'ЭІІЭЛоХ 1І.ІП!|,Л| ЧНГіЛш
1 I 3
'бч|>мііітгс, келіікм.ні, скіаголіь
пло слоколіь «усть кго. Сдліь
дплд да плветь й вси кзыци. кгоже лзь видѣть оукрдшенд вк вселіь ліир'к.
на гбр'к елеоньсіукп. Си глкі|іоу Іерелііи ю сн'к вжин. гако приидеть кь лінрь.
пакы глы, речены , нсд'іеліь,
прнд'кте оуко не оукн
кеседид кжші. и клвнть ібтбкм да створетк
вьнидетк Гі нзыдеть, Гі Гізкереть сёкѣ ві
рлзгнѣвАшесе кси лкк Гі рёкоше, си иже соуть
...... ............ л.	глк, гако видѣть кд Гі сна кжига.
....... . НЬ КАЛіеННКЛІЬ ПОБИКЛІЬ И. скрьвнд же ВЫСЧ’Д вдроугк
“	• /	/Л	I ТЖТ	’
А ГІГ 1 ^ІІІІОааггтІЛ гжт НЛ   > >»•»<< гті .  ІІТ	I - Г, . 	. • ...
сноліь алііѵсоволіб
КЛІЬ кго скліртикі оного.
Гі Авиліеле^к. зднк ^отѣлстд слышати тайны кже вид'к. Тогда гла
іерелінд. оулільчитд и не плдчнтАсе, не Гіліоуть ліене повити,
елико вид'квк, пов'кствіук валіь. рече йлід, принегктд
ііостави Гі рече. св-кте великь, створи кдліень дд воудеть і
донд'кже тайны кже внд'Ьр,, пов'кствоук кдроу^оу н двиліеле^оу. тогда клліень
повелѣникліь кжикшь вьсприкть ібкрдзь ТерелГГннь. Гі кдліеникліь кнга^оу кдліень,
лінеіре іереліі'к. нереліига же пр'кддсть тайны кже вид’к влроу^оу Гі двнліеле^оу.
Гі потоліь приде н ста носр’кд4і лкдіи, ^бте скончати свок слютреник. Вьзоупи
же клліень глк, іб коун снове інлвн. что ліе кдліеннклік кнкте. лінеше, гако
іі^іача ксліь. се нерелид стоить посрт вдсь. кгд же видѣніе и абик текоше
НДНЬ. С^ ЛІНІѴГОЛІЬ КАЛіеННКЛІЬ.
Гі двиліеле^ь, погрекостд кго.
ндписАвше. г" 1'	-
КПИСТОЛиГі ВАроу^ОВ'к. йліь же к сла чь
д^оу. ннга Гі прно Гі вь в'ккь в'ккіѵ.
Въ русскомъ, позднемъ, спискѣ
къ ннліл
1
дондегкс бсл
ліи скліо клліень. н
вь ліон ібкрдзь.
/
н скончаніе слютрение кго. н прншкША вдроудь
іі приклішл клліень положистл нд грбк'к кго.
сь к клліень, поліоірннкь іереліиннь н всд сила ...............'	? -
НА грбк'к кго.
НАПИСАНА сн рі вь
н покллник. ібуу Гі сноу н стану
см. въ Памятникахъ
отреченной
литературы Н. С. Тихонравова, т. I, стр. 284—297.
Л. 341. ліца того вь е днь люучені'е стык н слдвнык н
д о к р о іі о к 'к д н ы к лТнце нриньі. клдгословн шче.
Нач. Вь іона вр'кліенд. цдрь лнкі'ні'н нліенеліь.
.1. 343. Л1ЦА ТОГО ВК Й ДНЬ ПОХВАЛА стго ДПЛА й еулістА
Г іб А Н Н А е іб Л 6 Г А . Іі л. іб .
Нач. Пдкы наліь сь снь принде. великыи кдины кгословь іюань.
Въ копцѣ этой похвалы запись втораго изъ писцовъ «простите
же Гр'кшНААГО докрослд ДІАКА, пившаго честь нѣкоу іб снё кннгы. ш к ідноу
дрі'д ліцд. до ібслідго дне лгаід ліца. а ба вь дд прости, ннга и прно н вь
весконьчныи В'ккі» алшнь» (л. 347 об.).
Изъ этой записи открывается, что начальная часть рукописи съ
листа 1-по 247 (до 20 Января) писана однимъ писцомъ; съ листа
247 по 347 писалъ другой писецъ, именно діакъ Доброславъ. Съ слѣ-
дующаго 348 листа идетъ третій почеркъ, менѣе четкій и красивый.
О готъ третій писецъ начинаетъ свой трудъ молитвою: «ке вк поліоі|іь
.ною вкнлііі. гн по,ііоі|іи .іін'к потм|Гісе (л. 348, на полѣ, сверху текста).
111
.1. 318. /И ц л .и а іа к і. д:7к кидѣннн с т і с пррі,.; зелвіе
і; л в и ііі ч і.
Памятникъ этотъ, приводимый вполнѣ въ настоящемъ описаніи,
принадлежитъ къ числу самыхъ рѣдчайшихъ и доселѣ неизвѣстныхъ
въ славянскомъ переводѣ. Онъ восполняетъ пробѣлъ въ обще-европей-
ской литературѣ апокрифовъ, и въ особенности важенъ для исторіи
болгарскаго богомильства, этой доселѣ мало объясненной ереси въ
православномъ славянствѣ. См. па греческомъ фрагменты у Фабриція
Сойех рвешіері^гарѣнв ѵеіегіз іевіатепіі, р. 1086—1100; англійское из-
даніе ефіопскаго текста съ переводомъ (Оксфордъ, 1819 г., въ 8-ку);
нѣмецкій переводъ Гизелера (Геттипгепъ, 1832 г.), и французскій—
въ Епсусіорёйіе ІЬёоІо^ідие і. ХХШ, р. 6-17—704.
Славянскій переводъ Видѣнія, при всѣхъ очевидныхъ недостат-
кахъ списка, имѣетъ существенную важность для возстановленія подлин-
наго утраченнаго текста и для объясненія происхожденія стариннаго
латинскаго перевода, изданнаго въ Венеціи въ 1522 году.
Вотъ славянскій текстъ по описываемой рукописи:
йк двддесетніѵе лѣто цртвоуі|іоу езекип цроу іоуденіо, принде Гісаиа снк
л '	п п	на/	Л	\	..V'-	Л	Л» 1/	ЛІ I
..........................—	..... _	.... і вкшк сѣде на одрѣ
алнѵсовк Гі дсоуск снк псдвовк . кк едекий вк іерллік-. Гі
цркстѣ. Гі кдженици сч'оіа^оу прѣ нилік. приидоу же іѵ вси и ч’селк Гі ск
ш	. Гі сніѵве пррчкстии слышлвше іако нсдид принде ііі гдлгдлк кк
Гісаиа принде іѵ гдлгдлк кк
езекі’н цѣловати нго. вккоупк же блговѢститк кліоу 6 ^отеціелік быти. Гі
вкнегд вкзглд словеса нстинндід. д^к сты нднде ндд нк іі вси видѣше. слы
шл^оу же веірднин стго д^д. пришва ко н црк н пррци вси н елико се іі^к
іѵБрѣте тоу вккоупѣ. вѣ'же ліи^егл. днднид стдрцк и іѵилк. Гі елико сѣдѣдше
іѵдесноун Гі іѵшоуіо его. Гі нгдд оуелкішдше глд стго д^д. прѣклонише колѣнд
н вкспѣше коу вышннліоу. почивдк(|іоуліоу вк стып^к. Гі тдкоу снлоу словесе
ддровдвшоу. глні|іоу же клюу СТЫИЛІ Д^ОЛІК. -
оулілк.........люу не вѣдѣдпіе стоеціи^к прѣ
горь пррци. Гі сніѵве пррчкстии
езекі'н цѣловати нго.
А	$ —	/ л
ѵ іавлнниГі бѢ. видѣ
НЬ ІѴ ПОТДННДГД. «5 ВСДКОН
 снлоу словесе
вк оуслышд....	вьнедддпоу
оулілк........люу не вѣдѣдпіе стоеціи^к прѣ пили", іѵчи же кго бѢдстд іііврк
стѣ. а оустд здтворенд. іѵкдче вкдоуновенин ,ца вѣдше с нилік. Гі не пціевд^оу вси.
іако ккспринтк бы Гісанід. пррци же рдзоуліѣше ідко вк ідвлкниГі бѢ. видѣ
нин же нже видѣіапіе. не вѣдше иі вѣка сего, нк іѵ потднндгд. іѵ всдкон
плати. Гі ига прѣстд іѵ кидѣниіа, вкзкврдтисе все поведдн ГінзекнинвГі. Гі
синови нго ндсоудоу. Гі ліи^ею Гі прочилік пррколік гле. вкннгда прорицд^оу II
слоууд нго же слышдсте, видѣд^к дгглд славна, не посллвѣ дгглк, "	*
вид'Цук. нк етероу слдвоу велию Гі стоу Гілюуі|ід. ниже не люгоу
Гі клік ліе за роукоу Гі вкзве ліе нд высоты. азк же рѣ^к. кто
нже всегд
СПОвѢдДТН.
а	л а
КСИ 'ГЫ II
О Точками обозначены буквы, коихъ нельзя разобрать.
і.иѵЕп' • чѵ.і.іѵ чяу.і'ЕАо о.юніг оя.і.зчу!оніг оянѵоя. эзХняиЕчн ЧЙ!’ II ЭЭУН ОЯГЯ.
,	г-міо	»	> V	у
'^И.І.Эк ЭІІШѴНУѴѴЗ • ІІ 11 II 'іХн ѴѴЗ II ’ ИІЧНЧѴЗНІ ЭУ ІЧѴЯ.ІѴ ІІ.ѴіІЯ ІЧУѴІІ АО.І. II -ОУП
эоя.зн ѵн оѴічЕчэ }{ • чХічнуіин нііІ>оіѵэі|.ііэ!|.і*н зуіояѵя. уХн ЗУ! ѵяуѵз ’ оіАоиззУрі
чХнАзіІІ ЧѴ.І.ІѴ ЗПіуі]АІ ИІІ1ѴОУ О.іуѴІІ)ЭГі|.3 ѴЭѴѴЗ II • чХиАоіІІ ЧѴЛЯѴ 311ІѴ!|.У ИІІІЧѴОУ
У,II II ѴЯѴѴЗ II •АоУгіОІІ ІЧУѴІІ И) II • ІЧѴЯ.ІѴ яАоіІІ II ЯІЧНЗЗІ* II ЧѴО.].3!|.(І|І чХ'я.Ѵ
пя ічяѵн Ао.і. и • зніѵіі.у игнѵоу чп’о.іоніѵ "очи ио.ьч^я.ьзк гн о.іѵіия.аіік т ЗУ!
ѴЛ.ОЗІЧЭ  ОУН ЗО.ЬЧ(ІЯ.І.ЗК гн зѴэя ЗІѴ ЗУ! ІЧЯѴН • оууѵі'о.і.я 31.141 ЗПіуі].У ЗІІІЗЯ чѵя.іу
II • О.ІѴѴІІІзѴірЗ ЯИЯОѴЗОЯѴѴЗ II • АоХѵіОН 31НН ЗУ! !].ІІ • чХніЧП’Я1|.Ѵ ОІРѴЯ. эзч.ьнѵя.Ао
ІІ.ѴЕ ЗУ! ОЯ.кИН II ’ОЯЗ ЧІІІОІРЗН ѵЕ ЭЗ.І.ИНУ.ІИ ЗН ЗШО.І.К НН НИ’ эіі II ЧѴЯ.ІѴ НИ'
ѴІІІ!].ЯП1 II ' ЭЗЧЯ.яАоНЗП’Н 1|.ѴЕ ѴіііІІР О.ІО.1. 01 ЗУІОЯ.кНН У.() II 'ОУН гн чХѵуіоХзчя
ОЯѴІ -яоіі’ ѵХѵ ѴѴЗ ЭЗЗПІѴЯОНІ|,ірЕіі ’ ЗЗЭІІІѴЯОНЭІІ’Н ЗН 0.133 ѴУ!|.Я ЧЯ.ЭІІ’ѴН ЗкГУОІ
• ІЧѴЯ.ІѴ яАоП) Н ЯІЧНЗЭѴ II • ЧѴОЯіЗііЛн ЧѴѴ1І' Ц.ѴііЯ ЭУ!ОЯѴЯ. II ОУН ЭИЯіЭікь гн
еіѵ эзЕчя' іі ' чя.иѴоХэн тіз ѵХі* ояя.з гѵ.і.іѵ оі эчг ояѵі и ’ѵнз Аоіѵя ояѵѵняѵуяѵЕчя
V	/	*	г-*	**	г-* I* ЛЛЛ	О V	г»	/
ояѵѵнкіі.я н ояѵпнпнчэ чірнніііАоі'іья ѵниі.чноу я га. ояѵі ’оѵу.Е яоянѵзя яия.з
/	7 I	чз |	'чі,	и \ 1 и	м
оѴѵЛ эзчХѵэоѴѵіІЕчя II • ЗУ! 01 Я.ѴЭ301 НШНіІЕАо эш ояя • ч^гініі.я іі ѵуіэѴпі ІІ ‘чѵоя.зя.і'н
ч	і «	«1	•“	ч	ч ч I Ч ѵ ч Ч и	I
ОУ НІѴЯ.ЗЭ ТѴН • Аоязіі чЕѵ ИЯ. ЗУ! АоіІ'Я ОІѴУЧЯ. ЧН ‘анЗЯ. ИЯ.НЯѴЯ.ЗѴН чіѵзя чнѵѵзон нѴѵіі
Т , ,	...	«	< Ч	і	,4	,	,
ОЯ 0.133 ЧУН ЛІ ‘ ДОѴЭЛЯѴ ИН ДОѴОЯ.ЭЭ.0ІІ ИН ЭЗИѴІНѴѴУОН ЗН НІИ ЯѴЯ • ЭІР НЭѴІѴЯѴ.кЗѴН
ч	-і	ч и	I .	/	чч ч ч }
‘ЧѴ.І.ІѴ ЭІѴ ИЭѴ.кЗЛІ ЗН Н •ЧІРН ЗЗИ.1.ННОѴУОН ЧІѴЗОЯЗ Н^ІНѴ гн чХоѴѵи II •чХічячіііі
>-»и	и	*	ы	іѵ	/	/	•
зкѵіі зтѵя.у ишіЬзя і].и н чХічз чѵд.іѵ ѵѵз н •ічѵ.і.іѵ зяАоіп и яічнэзѴ нян чіѵоя
/	и |	и -5,	41	ѵ ѵи	и	і
4011 ѵн іі эжояи лох ля.Ѵня ’яѵірэЕ оѴ гін о.іѵѵя'іЭи т зш очп ‘япѵчлі
«	и и	/I	и	<ь	.	***	и	и |
ЭЭЯН ЗУЗ ГД.Л1ЭІЧЯ 'ОЯН ЗОІІОДіЗ ѴН ЗІѴ ЗвЕчЗ ІЧЯѴ11 Н ’Ч-УЗУ. Я ЧП'ЗЯ ЧНѴѴЗОІІ ЗУ!
г-	\	г-» и /	(	'ц*	/«і	і	/ і
АоѵАонт Аоіѵоіѵияяѵ ода Аонз н ’ічян чи'я.н'Гзэ ѵн чіѵиіІіАоэ •иннуія я.яѵѵз ияАі
У	ѵ	(Ѵг-и	 V	«	<-|/	I
иѵз9 •ніѵ ѵѵ^ чзѵіівэт н ‘я ѵітѵнзоіі іиз я.и лоіѵоы чіѵ ©□ѵѵіиа^оз гѵаіѵ
«»-•	“/ І V	V	у I	V
чХнзоіІичя •чХічнззѴ ояѵі зтуіря зн эуі і]'И ^АоХѵіон зуі нігнн э ‘чХн чѴірѵз чз
иАзтт зтя ѵ •чіѵѵѵя чіѵіьннѴя АоХѵюи н -мАзиззУт зуін АоХѵіі.іріі Аояѵѵз зт
ч	, ч	О.	Т > Ч Ч Ч	ч ЧЧ і, Ч	Ч	ч | ч	!
зкѵи н • нѵ.ыѵ ядотт и зпіэѴя.з тяз ялонззѴт н иазчі. ялінѵзэ чз чѵ.і.іѵ зтѵ
/ѵ г-іииом ѵ*і1	и	иѵ	>	|	/	и
ірѴір чішн ѵн н чі.^ои чѵолл^іі лоа чХірѴнд н -одн Эов'НІи я ашя -иѴиЬа
зтічэ уіѵіЬАоз ѵн зіѵ зэЕчэ ЧИ'ОД.ОЦ • Эяояз ічѵііз чіѵоХі' н чд.яняАо Н • И.І.!|.ѴИЗ
итзіЬоХ эузтл ч.ьзѴииі)н эу'я.ѴноѴ ихнион чд,ѵіі'іі зн и •пѵоэгнѴ я чнѵііу ннз
'	ц»	1	/
•зр н иіі' ѵіііззт и -яннзкчѵит и •ѵѴиэѵЕ и інз чулчі я о.ы, 'иноуз.ііѵ чХу.і)
н ‘иѵігзБ ѵн чд.Аоэ я.Е чіѵічнчѴчііэу. оу ічЕѵЛут • ііТч^зя. ѵн и я ояѵд. ‘нѵіі'зЕ
41	«	1 Тг* ‘	и	ѵ ѵ	ѵ г /
ѵн и я зіи ояи • ѵѵііізѴиэѵЕ АоігоннУя одоннѴя іі ян,і.кодѵу азяаіІізэиУіОіІн о.із
'І'І	V V	и	Ы V	и	и	* Ю
1ѴИЗ н Аонод.03 И ‘янѵзя ЧНѴ0У ДОУ. чХі).?ИЭ II • чѴчЗяд. ѵн чнт Н чЕѵ ЗУ! чХоѴ
ічЕчэ -узв !],ЯЗУ1 АоіЬ1|.эЕчЭО(ІН ѵі* ‘УИ'ЧЗЯ ЧНѴѴЗОН ОУ 33 ѴН • ѴПНІ!].Н(ІИІУ П VIII
н^л'д.іряз н ‘оуѵтуоя утчѵоя и ‘мозол. э иу.ѵэоѴі|.ззя ѵііізя.оХ • упіні|.энѵчііу.оіі'3
Н ‘ ѵтиіру.о()я ИШН^ЕАо ЗНЗІѴ ОДуѴІТІЧІІІЗЭ Н ЧІЯ. яХѵѴЯ І|А1.ЬО(ІУ знѵЕ ззиѵѵяоѴ
ѵ^Ечэ	иіѵ н	ніу ѵіЬзэт ояя.оіія ояѵі • чХічу чѴуі) и • шпжІеАо АоззнЕчя ѵяя н
ЯОЭЭ	ОѴ!].Я. ЧЗ	ЗЗНЯ,НЯ.Ѵ()эЕчЭ	ІЧЯѴП ИПІЗІІІоХ ЯНѵЕ • ИЗ!|,яАо	ЭН	Л1.130ІІ’ ЗНЗП’ІІ у
*іЕу чи’зя ОЯ.Я	нпіяіріі’А«Еѵі)	ѵѴяоя. чѴоХ • • • • АоѴэяЕчя ѵѴяя	зі'	чяѵіііі|.ялі гѴ.ю ]
ЧІГІЧН	ЧЗ И.ЬѴѴ.1	ічу УНУУ НИ’	ОУ ГѴІІЗ • НІПНЗОнЕчЯ ЭІІ’ ОІІ’ГУ	II	•	ЗП’Н 3 Н І. очѵм
*	і	ч и - ѵ	і
— —
•цршц,(1?1 •уі’ІНЧГИЭ—-У. Н Г (' .1. И 1* у (ё
Я 33 ИД.Н ІЧЯ!|.ѴЗЯОІІ II  ЧѴЛ1Ѵ ЧЭЧН Ен ИІѴИІІІМОН Тѵн ЗЧІН ОэАо ИІЧЯННѴііяЕчЯ
• Н4.ічЕчЯ И1Ѵ ИІЧЯ^ѴЗЯОИ ІЧЯѴН Я О1.Я Н  НИ’ ИІ4ЯННѴ^чЕ4Я Я 01.Я • ЯОНИ’ 43 01
ѴѴІІіАоЗ ЗІѴ ОІѴѴІІІЗѴОЯ ѴѴ.ИѴ 4УиЗОі)11ЧЯ II ‘ѴЯЗЗѴт Я 34.' Ч.Е •НИЯЗЯ 4ЯННН0ЛЭ0Ѵ
У	/	—	(	У	У	1х	г-	I
41.эѴічЕ4Я ѴѴ 31.НЯ.Ѵ ЗН • НІѴ ЧП1ЯѴ1 4\ѵгп 14ѴЭ ѴѴ1 4НН ІЧЯѴН Н ‘ чХіЧЯ ЧН41.3ИЭ<)а И
у I	—	,6,	у	У	I	/
ОѴірЕ ЗЭ4ХуіОяАо П •ЧЛ.иѴоХэЯЯ И4.НЯЗ Н31.оХ Н.1.4ѴН 4Я ірѴОЯОѴ ‘4ІІІЯѴ.І ѴѴ1 яХѵііі
ічѵэ н 'ззян оіѵѵіѵѴзз чЛзнѵ ѵн зіѵ зяЕяя И ;• яѵчэз^Ѵ нѵАоя ЗЯЗНН ИЯІІОЯЭ зн
у	Г- У /	>	У У	у	11 У	1
ніѵ ѵѵі н -оѵірЕ яХ'ряяЛязт ЯЯѴШІЧѴЭ НЭ ’ОІѴ^Э ИЛ. И1.ИН(ІН ЗЭѴкНОЯ зіѵцЛ Ао зн
ЯОЯЭ 41.4ѴН 4Я Я.Я34. ЗЭИ1.ИЛ.ѵЛяЕ4Я ЗН ЗЯЗЯ 4ІѴ01. ЛІ V ' ЯІѴІІІЧНТЗЯѵЛн 41.3ЯІЗѴ нЬ
V	I /	I	У	У у	У I
4нз.я н • иѵоі>з!і.<Ін н ѵіннзкяѵнлі зязя.Ѵн  4нз оіз нічѴзконнѴя И ’Я^іт ИІЧНЭЧН
ІУУ	I у У	у	I у »-	.	1“	/	У У
4і.иѴя,з зязч.Ѵн ‘ззян оіѵѵнѴзяѵЛн ѵ1.4.93 ншнЛеАо ѵія ‘зэнтнѵзэзяЕяя н ззитяАѵсІ
I	I У •-	|	I	у	V	У _ѵ
Еяя ЭкѴІІ И1ѴѴ0Я	• 41ѴЗЭ	4.4.4.ЯЗ	ЛІ	ЗЗѴЯОѴѵ<)Е4Я ОЯѴІ О1.к	’ НІѴ ѴѴІ	ЯѴ1ѴЯѴ1.ЭѴН	зяз
I	у	і I	У	/	Г-	У У
чѵ.і.іѵ •э.ѴЕ я пѵл. Ѵ40НІГ ояп ‘чіѵгя зш мѵл •иічнлічѵи чЛиіѵ чя азАотѵсІвЕчя
•- » I >2/	1	‘	У	•-	(	О
ЗН Аои'01.я ѴѴ • ЗІѴ Аоіѵоіі)СИ4.ѴЯѴ 1.ЭѴН Аоѵпѵ ЗЭяХнѴІѴОН Н • 013 Н4.ѴІѴ 4ІѴНІІ1 ЯѴИ'Я
У	V	У Г	Г* У	У	|У -Л	и
нЛи ’иѵяояѵі. АвѵѵАоіЬнАо^ѵѴ яХалзяя н ‘ОѴН.Е зэяХѵяоѴѵЛЕяя н • иАоіЬАоэ Аои’1.
У	У	У	I	У	Г	у У	(
• 4Э4Н 141.311 ѵн яХ^Ѵня зяіи ічхц.яз яХѵ^.ніѵ ‘ иян чіѵ^ызт ѵн яХуірн ѴІЯ н
• ЗІІіу^.З 4ЯИѴЗЯ	44.1).ЯЭ Н • ЧІѴѴѴ1 4ИЧ|А1ѴЛ. ЗН Н 4Н • НЗН ЧИ’^.І.ЗН чя АоХуірѵн
ЗЯ.' ояи чіѵяАіѵі. зн чн • АоХиоіі ІЧІ.зАо ИИ’Ц.НИѴЯ НЗЯ 
у	I	У У	У	I У 1
ѵнз Аоіѵя
у '•
іі • чХп
ніѵ ѵѴ и
чХічнззѴ
ЧИ'Ц.ІѴГЗЗ
АояізѴлі
I ІЧЛ.зАо ИИ’Ч.НИѴЯ НІЯ ‘014.3 ѵХѵ Н ѴІИЯІЧ 0.14.3
У	У	~Т у |	Г* *-*	«	—	—
н •чХчля Лт лоХпѵяѵѵз н ’ѵниѴя эпіѵзл чХи ѵяѵѵз
*	I $	»“	•	- У У	У | У	/
‘ЯОНІѴ	43 ЗЯ1Н	ЧѴ.І1Ѵ Н	НИ’ИН 3 мои	чЕѵ Н	ѵѴ 33
I	у	•-• у у	у	у
ЧН • ЧѴ44Ѵ чХнАоіп нн
о.іѵѵняѵаяѵЕчя н
У	/	X	*
ІЧЯѴѴЭ ОМИ Ч.ЯоХіЧЧ • (
I	0	У	ѵ —
ѵняѵЛ чХн а.н н чЛоЕчя чннѴя АоХѵч.и’н нзя
»	ѵ -Ѣ * ,	«	Г V і
•ОЧН Э0ЛЯП1
У
ІЧЛі Ѵ4041
чіѵзклі чіѵзинч.4.оХ эзніііи4.ѵЛяЕч9 оіѵч,э н4.чѵн эн ѵ.ія ни’ ѵѵ.і
О I	/I	у ХУ	—
’ 0430И' ѴЛ ЯОН ЗяЛнкИѴЗяЕчЯ • ОІѴЗ.З Н4.ИНРН 41
 и	-	(У	г- у	і	у I	—
‘ Ч.кЗЯ.'ОИ'ЕчЯ Н4.Ц.ѴНЯ 144. зяія
Н4.ЧѴІІ чя’ ЗЯ1О4.ЯНН • знѵзн
* у *'
• ЧѴЛѴ чХнАоіп нн
у у
ѵн зіѵ зяЕчя РІ ' ИЧН
Н ’ ИШЗІѴИИ<)нЭЧЯ МОЯ)
НИ
’Ѵаз чя чіѵніііАоз чіѵоѵііѵ чнчяѵі* ніпзѵАоч
і	~ и
Ѵ404>	_
ѵ И , ѵ	у 1
іі АошЛоХт о.ія ннучліш чя ояп ’<
ѵТГжіау і ѵ	у і- -	-	»
ніччп.Ля.' чя я иі. янѵЕ • и4.ч.Ѵня ишзіііоХ іч.і. зшя •
I	У	• Г	ѵ
ЯННЧ.ѴНЯ ЧЯЯѴк ЗЭИ4.И4.Ѵ<)яЕчЯ 34.оХ ‘о.ЮНЛІ ѵЛніГ Н4.ЧѴІІ ЧЯ ЗЯ1О4.ЯНН ‘ЗНѴЗН Н4.
I	<-	'	у /	і у м
оіѵ.і • чѵнз и (р) нэп чзян чХірэя !|..і т • янэ Аояѵѵз ншия ѵѴ ояи • зчз.і. н4.эзяЕчя
011’4.3 ЧІІ'ЗЯ ЧНѴѴЭОН ЗЯ) чЕѵ ‘0.13 Ч4.ЯѴП)АоѴЭОН ІЧѴ.1.1Ѵ И ѴЭЧН ѴЗЯ Н 013ЧНЭ ИІЧ?
1	,«	I,	»	«	~	~	.
зконн и нѵы.ннзіѵн я зшз.Ѵн • мз ѵіі'иоу.ъз зчн 04ѵѵіѵѴзз ічѵнз лі чн ‘чѵі.іѵ я чли
у у	у	1 У	>	/ *ДД ц	У
Аоіп ин ѵѵол.ззр(1и ин зчн очѵѵ.і.ззш лі ‘зЛ ічяѵн н чяині^дз чн ‘
чіѵчзірн
• ЗНіуі|.М
о ніѵ :
ѵн инѵзя
• чХ'іЧЯЭЧѴ.І іѵ ЧІѴЧ4.
г- У
чіѵзэ лі зэняиѴон
У
гѴ Аоягѵз ЛОЯГІ.
А«ЧИЧ! ЛАі’ІІ'ЧѴѴЗ II
. ...... -Т і
.....	.	..	.	___________ 'зіѵ АоіѵАоііізѴоя Аоѵ.і.іѵ ч\я.ІІ II
г- у	V	У <?.	у	У У | V
... ѴНѴМк Н Ѵ1.Э Н ЗЯ1 а.Н • ЗІІіАоЯЗ.І. ОІІ'ИІѴ (ё ИНѴ(Ь.Н(кі ЧѴНЭ ІЧННк И ’Н^.Е
4.ЯѴѴЭ ЧЯ 1ЧѴ1.1Ѵ 04 чХа.ѴіІЯ ’ НЭ4Н 411'04.311 ѴН чХя.ГНЯ ЗЯ1Я ЗЯ1 ОЯІЧ ’ ЧІѴЯН
|/	г- и	1/—	І	ѵ	у у
Аояѵѵэ чХір'НЯ Н 34Н оіуѵ.і.ззпі чХ'АоѴЕчя ѵн зіѵ ліЕчя ЗЯ.' ічяуц
II ЧѴНЭ чХиііізѴоХи<)|1 зн чѵ^.Ѵня 04 ИЩ.Н • ІЧ^ІИѴ ічннѴя • ИЧН
О.кк	НІѴ ѴѴ.)	ЧѴ.11Ѵ	ЧЯѴІІ139Л1 II	 ИЧН	ОЯІЧІІ'ОЯ	ГН ЧІѴЛ1Ѵ.1.ІѴ
і	г-	«- V	-	&	х	У
ОЯѴІ  И1.ЧѴІІ НОЯѴЭЯ ЗЭНЯѴІ ЗНЗІѴІІ ЗЯЗО.ІЯ ’ чХѵ.1.0ЭІЧЯ ѴН О.ІѴГІІІ
»	V	-	У V
ѴѴІІІЛОІГІІ Аочѵѵз ОІОЧ5 ОМ'О.ІОМ ННЗІПГіѴіАо ИІІ’Г.ЬоЗчоѴ ИІНЧН
НН' ѴѴІ Н НОІѴ И4 АоШИЯ ЗЯ.'Я Я О4.к
417
снь ііжін. л нліене кліоу не ліожеши слышати, дондеже Гіс іільти свок Гізыдешн.
й іако вьзыдо^ьв'к на седлюе нко вид'к^ь тоу св'ктх днвьнь н не Гіспов'кднліГ. Гі
агглы кесчисльньі н прАведникы. внд'к^ь етери шшьшек ш шдежь пльч’нын^ь,
Гі соуіре бь шдежд^ь вышны^ь. н к'кд^оу вь еллв'к велні
на пр'кетол'к^ь своГідь не с-кд^оу і). н в'кны^н же славы н^ь не в'кд^оу
нн^ь. н вьпросн^ь дгглд н р'Ць. почто шдежоу оуко прикше д пр'Ь
в'кнь^ь славы не прнклілють. н глд лін не прнклілють ннід. донд'кже снидеть
нспрьвд окдче в'кдеть кок соуть пистоли Гі^ь. и кок в'кньци
Гі воудеть вь зрдц'к вдшеліь. н кнезь лінрд того снд его рдд
^оуі^'к сбои нднь. іі шк'кееть н нд д^'кв'к. іі оувнкть іі не
іі енндеть бь ддь. іі нага и поустд поставить, се прнзрдчие
слірть. н пл'кннкд іі сьтреть всоу снлоу его. Гі вьстднчь т^ё
о	>	па	п	| X
кѣд^оу вь еллв'к велніукн стокціе. бвдче
' НА
;сголь и
СНЬ БЖИИ, СЬИ
н кгд енндеть
лід простреть
В'кдЫН кто к.
й/иеть н кнезл
ты днь. нлгкки ктеры прдведныкы сь собою. н пошлеть свок пропов'кдныкы.
по всей вселкн'ки. н вьзыдеть пдкы на икса. тога принлюу син пр-кстолы
свок й в'кньце. н по словесе сн^ь р^ь кліоу. зднкже те вьпросн^ь на прк
в-кліь НКСН . СКАЖИ ЛІИ ^к КО Г"*-	х	х
БЫВАКЛІАІД . 3*к В'кдоЛІД СОуТК. Н ....... ~’7...." ‘
ш стойіри^к. елдвн'к и велліи пдче вьзведшддго ліе,
........ н рдзгноувь дасть лін н внд^ь писліенд. Гі кѣд^оу не ідко вѣка
. н почтб^ь е н се д'кмншд іерлліліа к'Ъд^оу тоу. н етерк члвкь внд'Ць
д'клд. Гі^/ке дзь не в'Кд^ь. оув'кд'Ць оуко вь нстиноу. мко ничто же оуч'дитксе на
седлі'кліь нксн. вь лін^'к кывакліьін^ь . н вкпроснуь дгглд. кто оуко к сик прѣ
сп'екдкн все дплм вь макѣ свокн. н ишірдвь лін рпе. се к д^дггль. лн^диль. ліо
лки ьнноу зд члв+.чьство. вид'Ць же Гі шдеже лінбгы н пистоли Гі в'кнце лінбгы
лежеіре. снк шдеже Гі пистоли и в'кнце тдіукліь клюдоліы соуть. н глд лін
си^ь шдежь ЛІН03И лншдютсе ііі оного лшрд. воровавшей словеси шнолюу. ш
неліьже глдсе текО. Гі шкрдірсе внд'Ць гд вь еллв'к велніук и оуждсьнь і;ы\ь
З'кло. Гі пристоупнше к нелюу вси ідже внд'Ць прдвеникы, н
клюу поюіре кдин'кліь глдліь. н ть кОдше покьнь
И ШН'к^Ь. Н ТОГД ПрНСТОуПИ ліи^диль и поклоннсе
нішесе Гі вьсігкше Гі пр'кшкрдзнсе пдкы н кы ідко
ШБ'ЦіАСе Л1н+> СКАЗАТИ. КАКО ВЬ ШНОЛІЬ ЛСНрѢ
н кціе леи глюіцоу с ннліь. се ктерь ш аггль
", н вгк^же дгглк. Гі показа
/ИН книги,
сего
і поклонншесе
ІІЛІЬ. ІІ КЫ СЛАВА КГО ІДКО
ІІ С ННЛІЬ вен АГГЛЫ ЦОКЛО
АГГЛЬ. ТОГА ре ЛІИ АГГЛЬ
водей ліе, селіоу поклоннсе н вьспон. н поклбни^се н вьсп'Ць клюу. и глд ліи
.	I А. .	’ 4	>	ж		-		-	.	.
I
слдвндд побнд елюу по вселіоу. н прдведницн прнстоупнше и
вьсігкше клюу. н ть вьсп'кть с ннліи. не пр'кшкрдзи же се по вндоліь и^ь.
Гі с нилік прпдоше агглы іі поклонншесе клюу. іі ре клюу дітль поклоннсе
клюу. и вьспои клюу. н поклонн^ьсе іі вьсп'кть кліоу. іі пдкы вид'Ць дроугдго
вк еллв'к велніук іізьшкша. Гі вьпросн^ь дгглд кто к сь. н глд лін поклоннсе
дгглі» іі к гь всек слабы кои вид'к. н кіре глюцюу клюу, ВИД^Ь много пр'к
*	А	ЛІ	*	л	л	Лл
поклонншесе н
і) Слѣдуетъ читать: не скд'кд^оу.
з
ѵн іі -нАот н инзэѴ ічѵззѵ нзя чн • эээтѵяоЕѵЛзоізЛн эн н •этгмзоХзчя нз.няѵѵз
“	и	-	/	г-« У	. Ц	|УІ	V у у !	*	I 4
•эззн озѵѵячііи т н • ічяуѵз гМі чіѵоХѵнчЕои эн н іріізои чз чзѵн эзнѵз,Ао АоХѵѵз
эзнэіііяпнѵѵмои и •эзэтозѵягАо и иѴчіЬ.і. ѵн эмііі ічѵззѵ нзя и эмз этчяз.Ѵня -эзяАоЕ
«	/	V	у «	(	ѵг^ууу	Т	У
ѵ^зоіз.Ли чХи АомѵЛЕ ои этѵз.з эн эмгм и ’чТчііяз. ѵн ѵіііэТоУзчя н чХэ.Ѵня и •
у I	у у	и I	и у	*	у ѵ 1	и
эпіѵнЕои
>
и
ин
ои
•озя
ГУ
озя
У
оми ѵнзои и я.Ѵия эз
у	X *' л
і нззрѴия ^.зэз. ои
• ѵз
ніѵ
лі
ин
I	" "	. “	(	1“	. I »
озя этѵз.з ч&ѵозт н ‘эннэіѵгн& ѵ? до.ь н ЧЗЛіѴЭ.З ОЗЭЗ ѴМЗ.Я
У	У I	УУУ /	(	У у	/ I	/і
•чѴчЛяЗі ѵн и	эш эѴинз	ѵззЛя	ЧІѴННІІ1 АоЗчЛЗіЗ	II	‘НЗЗН омгчіѵэом
“	4 х	І	I	“	.	" .V "
і • Аоіря эзАолинѵѵм
яояч^и ѵн н ‘яоЛозд
V /	у У
озн эоз.
эзэтнноѵмои
..і ои эзнЕѵЛяоізЛи н ’озн эоз.эи
‘и чи'оѴия ои эз оз иЕѵЛзоізЛи эн
Д,	\	у I
’о^ія яи.ііинз н яинэшиЬтуыІи
іи и	। у у	у I
иянѵзѵдэзѵн тшѵ п *оян эох
/ и	и и *»и
ѴЗО.Ь II • Аоіѵяоіѵ и.і АоіЬяѵііі
/ у у У	у у
____________________..... 1 -чХнічиззн ОѴЭк
,	У у х у | У у
и ічѵззѵ и ‘ічѵнз н ічЕэнм з.зэз. эзчзлноѵмои ѵзоз. и • энэіѵ яАонзэѴлі
^Уг-іУУ	/ У	/I'	V у и	У.#/и
!|,э п  нтэѴічЕчя ц.яуѵз н^Аіиѵэя чм чн ’иззн ои эзитиЕѵ<Ізті].(Іи
т ээнтэзэнЕчя эмг ѵзя н -чнн я эш озгіин ѵн здбѵЛ и
У У У «в.	і	-О-	| /	У
іі ’энэіѵ эзэтозчЛят янѵЕ чіѵи АоіѵоіѵэѵѴѵѵзт АоЛиіѵ н озэ
и	ЛЛЛ У /	У У	у	у	/	У	(У
• эзэзі чзіяѵнбои
,	•- «•	і	V і
•з,Гѵ чя озѵѵпіАоз ѵѵззѵ оѴ иѴн II
Іи	и/	.•'•у	уу
ЭН II •^Лпѵ
чѵѵтічѵз н
чя эяимгои ічмяѵк чз и -ѵнз
‘ипіня н ічз. эш оми • чз.эшоіі'Ечя
10 ^.ЗЭЗі ѵзя •
ІѴЗІІ НЗЗІ’АоЕѵЛ ‘ ЧѴ.ІЗѴ
/у I и	— и
эн и • чУічн
У у
озэ эпиі.из
ІУ I і
’ НЗЯ ......... ѵ .......ѵ- ѵ ....	...
• 03.М Ц.ѴНЯ ЭЗЭЗ. 03 ЭШІри ИН • НЗ.ѵЕѵмАі
03
оя этнзсЛичз ин
\ / -
Н ‘ОЗЭЗ ѵУАоѴЕчЯ ЧІѴОѴЗЗѴ чм н эш эѴинз •
. . у	<	г- у	ѵ	4
•чХірз. и оми
чЕэнм Э'Е'Ір'іІ
ѵн иннэіѵѵнЕ и эш этѵяоЕѵмоп -чіѵн чнчзои эз оз этиѵяи
и	( и	и у	у	\	*
ин АоХиои эн эм» чіѵч.з. • чХн омзяом ѵн эзяАоЕѵЛзлтЛи •;
и и	/I	ѵ у и	и и	и I	и .
янз.э()з. ѵн н эш эѴнЛи чХн АоЕѵЛзоі ои чіѵи эзняи и
и	ѵ	и	{и	ѵ	и и
эѴинз -чХ^нт н эмг оми озя чЕѵііііоі и оз я.3 •
х	Т |И *	|Ѵ іѵ	У V	Г
эн н •чХцЛэ чѵліѵ ЛеЕѵЛялі
*	I	•- ѵ	(и
•иіѵин з чХцл эмг чЕѵ и ‘
V х I	о *
этц.иля этия н
‘энѵзн иззѵАоЕѵЛ •НІѴ
и и I и	у
‘ЭЗЯН ОЗѴѴІѴУЭЗ ЛІ ЧЗ ЧЗіЭѴічЕн
•-У	ф	лхл ам	I и
33 ѴН -Ч9030ІѴѴ энэ ямѵзп
'	/ V г-	/	,
I ‘ЧІѴИ иннэіѵѵнЕ ѵѴ
ѵн н озн
Ч^НЛЭк ѵн н эм»
<
ИН ОЗЯ ЭПП|.иЗЧ9
ѵн эТннз ОМИ
( и
•н этнѵѵяХои
яэіЬАоз чшия
« V V
ізт ѵн эѴинз
01 ЧІѴЗЯ чнѵѵз
ѵѵз чХиз ои н
Г—	/	У
чниѴя оми эт
и и
этияѵѵзоііи эн н
/ *
И
У
II
и
____ .		 II		
і___|	*	у і	'
я.яоиѵЕ Аояѵѵз (эів) яомнѵэя чяѵпичѵз инз • чХнічнѴоизнзЛіі и
Т	У	ѵ • у «	/	а’УУ^УІ У
ѴН эзя
I
итэѴфз
• яѵіѵэЕ
У /
ЭПЮМЭІІ
у	и	!	ллл у /	у у	у	у
АоЕэнм нтнтАоз и •озоз. ѵмял ічЕэнм нн иѵззѵ нн •
«X	у	‘	I	і	г-мэ
чіѵоЕѵіізт ои ээнАоЕѵі’яоіз.іІи н • ‘‘	_
у	у	у |	ѵіи	и/	«~*у	уу|/
нѵАоз іі чззн чХз.зя чз нЕн.ѵэ н иѴічЕи Аонз ’ияз ѵіііяѵз озѵѵнкя.я ѵѵз чХѵтічѵз
У У У-	I/	I У У У »-	<	уу У#ІУЬ	X
ОМИ II
V У
Э(1 ЭІѴ
ЭН АоіѴОЗіМ
пігэя итѵ
и
ЧН'ОѴЗЗѴ н
эн н *чХн
• урііщѵ чя
уу»-	I і	|у	\ѵг-	<?,	г-	У і	<
чіѵэз ои и • чХічнѴэяѵіІи ч&иьзА» чя чіѵоХѵ чіѵніч.ьз я чіѵяои эмгя ‘из.з.ич(1з.
ѵ	/	и I и	/ •* X **	уу|,
О31М Ч31ЭМІ01Ѵ Ѵ<)ѵѴ ИН ЭНЭІѴН ИН эш озэ 1
,	I	/	!«	у-	-
чіѵэнтічя чя чнчкзд чниѴя я эз чѵззѵ ніѵ ѵѵз н •этѵз.з ѵіѵиѴия и чн
I	-4, У	г- ѵ	г- ѵ	ѴІ	у
ІЧѴЗ ОІѴМЧЗ. ЭН Ц.М ЧЗЗН ЧЗ.ЗЭП1 эш ѵзя • излрѴня ічяуѵз чЕѵ
• озоз. АоХѵиѵяѵѵз нзя н • чззн НЗ.ЗЭШ ѵн эѴоХзчя иззн ои чХѵпнчѵз
и / и	і *	•-	>	।	»-»
ѵѵз чХѵтічѵз чіѵохои •этіризчя н эзэтнноѵмои нзя ічѵззѵ и
н -эзэтнноѵмои
V	/
ѵѵняоХѵ ѵѵззѵ н
V >	»*	г-	V у
1|Л1НѴЭЯ ^.ѵнз чя
ЭЯ!И ІЧѴЗЗѴ нзя
и	*- и ।
ѴІѴѴЗ.ЗЧ(іяО1 чЕѵ
ннѴэяѵ^і.' чѴ'-рэя
уу	/ у-	У	«уТ
‘няѵяикои чХиічз.3 чя н •иічянмг іртііря
ѵіѵит
эшозя
н Аоз.
у У
чХѵмгоіѵ эн
эшя ічна.и
У у
• чѵнѵХііѵ ИІѴНН чз
и эзѵзізнноѵмои н
, о и № 4,аУѵз 43 эіЬэ^Е и
. і ічминѴэяѵЛи оіѵмчз. іряѵЛ • ияз эзэіііяиноѵмои чУірѴия
•ЭІѴ ИИѴЭЯЕЧЯ НН ИХЗ.ГИЯ чХоЗОІІ'ЕчЯ ЭН ОЗЭОІѴ гУг ѴІѴНІ.01
~оп ч\'чА)
• Аоігэз п
ЛіинѴэяѵЛи изя узоз. и -оіѵмчз. и ѵз,зц.изчя
•ноіѵ чз яз.яч^и Аоіѵян м ниАоз.зиіІи н -озэ
У	г- |	0	О	у	(V
чХірѴня і
НН •
эшэя ѵяуѵз эзэтиѵяи
ЧЯ И  1].'ЗЭЗ. ЧЯ 03ГѴІІЮ1ѴЧ іА'Г озѵѵмзчѵз,
і	і	іи .
ѴІѴЯѴзЕіІ ЭН ПІЭ.І.Э ѵнп чХнз
Н 0'1 ЧЗ
419
. й поклонншесе клюу Гі вьспѣшс глюціе. како прѣнде
Л ." ....	......... ” Й ТАКО ВЬЗИДС НА
. ІѴБАЧС НА всѣ
. гако вьзьідс на ссдлюе нбо. вьспѣшс й вси
вси дггли й все силы. й тогд видѣть й іако сѣдс пѵдсснсую
срѣдниліь нрѣсч’олѣ гІ;де.
ЛІИЛІО НЫ ГЬ. н нс оувѣдѣ^оліь ни поклони^оліьсс клюу.
КТОрОС, II ТрСЧ’ИК, II на чсткрьтос іі НА пстос іі шестое НБО.
НКсѢ^Ь СЛАБА КГО ПрИЛДГАШССС.
ПрАБСДНИЦИ. Н Ь...
велнкые слабы . кежс нс люго^ь видѣти. аггла д^окндаго видѣть сѣдеірд іѵшоую.
няче н гла ліи доволно ти йсдие, оувѣдѣ н^ыкс никтоше не сГ * 1 "т
СКЫН^Ь СНІѴВЬ. НИ НАКО видѣ ни оу^о СЛЫША. I	А
оуготовд БЬ ЛМБСЦІИЙЛІЬ его. Г ’’’	’
крѣліе дни твойѵь йспльннтьсс. н тогд приндешн сѣліо. сии видѣ недніа ре
СТОКЦІИНЛІЬ ІѴКрТЬ СГО. II СЛЫШАКШС син всд прѣднвндіа. проелдкише н вьспѣшс
БД. ДДВШДАГО ТДКОу БЛГТЬ ЧЛВКІѴЛІЬ . рТ ШС ЙС3СКИСВИ цроу. КОНЧИНА вѢкА ССГО,
й все видѣнис ее. сьБоудстьсе вь послѣднѣліь родѣ, й здклсть й не вьзвѣ
стити люліь йелкволіь. нй словссь сй дати нд прѣписднне ведколюу члвкоу. нь
клико діре рдзоуліѣкть іѵ црд рендга кь прріуЦь. тдковдга рдзоуліѣкте сй.
выше Боудіте іѵ стѣлі дсѣ, дд й прииліете іѵдешоу кдшоу. й прѣстолы й
кѣнцс сланы на нвеѣ^ь лешсціск. й прѣстд глки йзыдс ІѴ КЗСКИС црд. тоше
іукѣдѣ іѵ пльть
. НН НА срце члнкоу ВЬЗЬІДС, КЛИКА
й ре ліи вьзнрдтисс вк іѵдежоу свою дондѣше
крѣліе дни твойѵь йспльннтьсс. й тогд приндешн сѣлю. сии кидѣ йедніа рТ
................  “>.	Н СЛЫШАКШС син кед прѣднвндіа. прослАкишс н вьспѣшс
ДАВШААГО ТДКОу БЛГТЬ ЧЛВКІѴЛІЬ. р7 ШС ЙС3СКИСВИ цроу. КОНЧИНА вѢкА ССГО,
»	іо	О	О	1'1	' I	’	' I,
стити люліь йелкволіь. нй словссь сй дати нд прѣписднне ведколюу члвкоу. нь
клико дціе рдзоуліѣкть іѵ црл рендт кь пррцѣ^ь.
выше Боудіте іѵ стѣлі дсѣ, дд й прииліете іѵдешоу вдшоу. й прѣстолы й
вѣнце СЛАВЫ НА нбс,е	’ "	1	“	"	~
Боу НАШСЛЮу СЛАВА вь вѣкы вѣколіь ДЛІННЬ :
Л. 352.
НИКА.
Нач. вь
л. 361.
ЛІ Ц А
іюна кх кі гк ит и і
іѵ н о у ф р и га поусты н
КДИНЬ Іб ДНИИ ТЫрДНИК ЛІН БЫ.
ф.
ЛІ ЦД
НИНА КК КД ДНЬ НА р Ш Т В О І IV А Н А К р Т Л (А .
Нач. прно теши источникь бштка нспрѣстднно. н нлпдіак прѣсьі(шоую
нсвѣрьствикліь соу^отоу ДШЬ НАШИТЬ.
Въ концѣ прошлаго вѣка эта знаменитая рукопись находилась въ
Марковомъ монастырѣ, какъ видно изъ слѣдующей записи: знано гЛди
КА/ІІЬ IV ЧИТАТСЛІС СНА КНИГА ІѴБрСТАСТСА Оу СКОПСКА НА^ІД КО ЛІНТрЬ ЛІДрКОВЬ
стаго диліитрід дд нс дсрзнетк нс кіи 5лГи чкь да а ОуКрДДИСТЬ . ИКОЯІС НСЦІИ
соткорішд ко сои лінтрь КОИ КНИГА ^ЗС кой люіри ^зс іі шста лінтрь едино
ЗДДні’с ко креліе ліитрополитА ЗА^Арід то кисть обачс нс довро соткорішс ЗА
ссбѢ илідть с^дь БіКІН АЦІС НС ннѣ ЛІ^ЧДТСА ТО КО Б^Д^ЦІІЙ вѣкь діре оулірошд
БСЗЬ ПОКААНІА ГОрС НЛІЬ ГОрС Горе, ГОрС Н ЧСЛК^ ТОЛІ^ ДІ|ІС Н Іб НІіѢ ПАКИ
соткоріть нскіи подобнс первіліь 1792. (л. 342 об.).
420
196. МИНЕЯ НЕТІЯ.
МѢСЯЦЪ ДЕКАБРЬ,
въ листъ, скорописью ХѴШ вѣка, на синей бумагѣ, на
328 листахъ.
За утратою перваго листа по нумераціи, совремеппой списку, на-
чинается житіе Филарета милостиваго, со словъ: взлюБленн'іи іѵ нлжен
НАГО «ГО АіуЖД.
.1. 15. /И Ц А Д е К А Б р А ВО В ДНК житіе ПррКА А В В А К 41 А .
Нач. Стіи прркх Б'к ш пледіени сидіеоновА.
См. Великія Четій Минеи митроп. Макарія, по списку Московскаго
Успепскаго собора (нынѣ сѵнодальному) № 989, л. 22.
— Ё* тон же днь с т р"н і е стыа «и ч н ц ьі ді и у о п і и.
Нач. Стда д'квд діиропіА родйсА вх ефест'кдіх грдд4;.
.1. 16. Ё тон же днь прп’внАго дфдндсіА зАтворникд пе
ч е р с к а г о.
Нач. іізх есдіь воскресеніе н животх.
Л. 17. /И ц д д е к д б р а в х г днь житіе н скдздніе іѵ ч д с т и
чкдесх прп’вндго иіцд ндшего с д в ы нг^діенд, состдвльшдго
швитель престьіА б ц ьі. б л й 3 х звенйгородд нд ді4;ст4; ндри
д е ді 'к <11 х сторожи.
Нач. ГЙко же оуво црскі’А оутадрн.
Л. 24. /Ицд декдБрА вх д днь стрдддніе стыа дічнцы вдр
К А р Ы . БЛГОСЛОВИ іѵче.
Нач. При ліаксилііанѢ цр'к.
Л. 25 об. Ё тон же днь прпбндго шцд ндшего ішдннд дд
41 А С К И Н А . спйсдно ІіѴАННОДІХ ПДТрІ Др^ОЛІХ А Н Т И Шуі И С К И 41 X .
Нач. Иже по оврдз^ бжім со^рднившидгл.
Л. 38. Словоі иже во стыр шцд ншего ііѵанна 3л а тоіу
стдго др^і'епйскопд Константина грддд іѵ дюлйтв'к.
Нач. Двои^х рддн подовдетх чиднтиса.
.1. 41. /И Ц А ДеКАБрА ВХ ё ДНЬ житие Прп’оБНЛГО ІІІ Ц А НА
ІІІ 6 г о сдвы іѵсвфенндго. СПНСАНД бысть К и р Н л О 41 X 41 Н И Х О 41 X .
Нач. Блгословенх бгх і іѵцх гда ндшего.
См. Милютинскія Минеи, мѣсяцъ Декабрь (по сѵнод. списку № 800,
л. 133).
Л. 72 об. 6* тби же днь слово по^вдлно прп’вныліхиіцеліх
наши 41 х е в ф й лГі к в е л й к о 4і й с д в 'к ш с ф е н н о ді . сотворено
БМС'ГЬ кирйлодіх ліннуоліх.
Нач. Св’ктлд и просв4;і|іеннд наліх всечестныул ніііи\х іоіул.
1'21
С?>і. Великія ’істііг Мшіеп митроп. Макарія, ни списку Московска-
го Успенскаго собора (нынѣ сѵнодальному) № 989, л. 293.
 I • 2 . /И ц д д і кд к(ьк вх 5 днк житіе йже во і т ы ц і іѵ д
ншего ник6дкі друіепііпд дінрх днк(нских чидотворцд блго
с л ов и іѵ ч е.
Нач. /Иудрд 'іко н'&іда веірь кывдетх живопие^иіри^х рукой.
См. Милютинскія Минеи, по сѵнод. списку № 800, л. 236.
Л. 96. /И ц д тогоже вх з днь йже во с т ьі у х шцд ншего
д яі в у 6 с і д е п іі п д ді е д і іо" д д ли іі д г о.
Нач. ХотАіриліх н желдюі|іи4іх прдвд^ соблюсти.
См. Великія Четій Минеи митроп. Макарія, по списку Московска-
го Успенскаго собора (нынѣ синодальному), № 989, л. 398.
Л. 99. Ёх тон же днь п р е п о д окн д го іѵцд ндшего ннлд
стблкенскАгонновогорбдскдго новаго чюдотвбрцд. йже есть
нд островѣ с е л и г е р д езсрд по шстдшковьідіх.
Нач. Блгословенх бгх н іѵцх гдд ндшего і7д ^ртд.
Л- 107. ё’ тон же днь преподббндго іѵцд ндшего днто
НІА С|І нендго нбвдго чидотворцд.
Нач. Родители уво сего блженндго днтоніа зелмеделцьі бьішд .
См. Милютинскія Минеи, по списку Сѵнод. библ. № 800, л. 464.
Л. 109. /И ц д дскдбра вх и днь преподббндго іѵ ц д ндшего
и о т д п і а е г н п с т с к д г о.
Нач. Ёо стрдн'Ь египетст4н есть грддх ндрнцдешын фнвы.
Л. 110. /И ц д тогоже вх д днь. з д ч д т і е с т ьі а Янны. егдд
3 д ч д тх п р е с тк б ц .
Нач. бгдд приБЛижисіа вредна пррчески^х проповѣданіи.
См. Великія Четій Минеи митроп. Макарія, по списку Московскаго
Успенскаго собора (нынѣ сѵнодальному), № 989, л. 421.
Л. 112. Ё той же днь слово на зачатіе п р е с т ы а кцы і 6
і; л г о в ѣ с т і н дггело і ш л к н ді $ і д н н ѣ. ішдннд дінн^д н п р е з в н
ч- е р д.
Нач. Ёелйіііи дплх нже вжественны^х тдннх сказатель.
См. Великія Четій Минеи митроп. Макарія, по списку Москов-
скаго Успенскаго собора, нынѣ сѵнодальному, № 989, л. 425.
.1. 119 об. /Ицд тогоже вх 7 днь ст'рні’е стмр дічнкх
днінд, ерлюгенд и е]вг р а ф д.
Нач. По діоіілитідне іі лиіісиліідне і^д^х.
См. Великія Четій Минеи митроп. Макарія, по списку Московска-
го Успенскаго собора (нынѣ сѵподальпому) № 989, л. 439.
Л. 129 об. /Иі|д тогоже вх 7і днь пре под окна го шцд нлше
я
(’ ііі і д н і и л л с 'г о л іі іі и іи .
122
Нач. Н^йткде всего оуко лісііленици іцілкедію есі;, ім.ігл.
См. Великія Четій Минеи митроп. Макарія, по списку Московска-
го Успенскаго собора (нынѣ сѵподалыюму) № 989, л. 446.
Л. 153. /Ицд декдврА во ві днк во отицх іѵца ндшего спи
р и д 6 н д е п н с к о п д т р и лі и ф і и с к д г о. списанное д е иі д о р о ш х е п и
С К 6 П О 41 X Г р а д а п д ф ы.
Нач. Ёх ндчдлѣ Б'к слово, рече і'одннх еѵдлістх.
См. Великія Четій Минеи митроп. Макарія, по списку Московскаго
Успенскаго собора (нынѣ сѵнодальному), № 989, л. 486.
Л. 170. /Ицд тогоже вх гі день стрн'іе сты^х великодюу
ченнкх евстрдті’А, дв^енті'А, евгеніА, лідрддрі'А і орестд.
Нач. Цртв^юі|і^ діоклитідн^ н ликсиліідн^ властію риліскою.
См. Великія Четій Минеи митроп. Макарія, по списку Московскаго
Успенскаго собора (нынѣ сѵнодальному) № 989, л. 521.
Л. 181. /И ц д тогоже вх ді днь с т у н і е с т ы \г дічнкх и
С А , Л е В К І А, ф И Л и Лі IV Н Д, < А П О Л Л 6 Н І А . I А У І А Н А , І К А Л И Н Н И К А .
Нач. Цртввюір^ діоклнтілн^.
См. Великія Четій^Міпіеи митроп. Макарія, по списку Московскаго
Успенскаго собора (нынѣ сѵнодальному) № 989, л. 544.
Л. 185 об. /И ц д тогоже вх и днь. нже во стыр іѵцд нше
го стефднд др^іепкпд строжекдго.
Нач. Оси оуво прпкнын іѵцх ндшх стефднх.
См. Великія Четій Минеи митроп. Макарія, по списку Московскаго.
Успенскаго собора (нынѣ сѵнодальному), № 989, л. 557.
Л. 192 об. Ё’тби же днь стрніе стдго сфеннодіУченика
еле ѵдерІА.
Нач. Суодлір^ же ддрідн^ іѵ востока в риліх.
Л. 195 об. 4Цд тогоже вх зі днь стдго прркд дггѢа.
Нач. Ёо второе лѣто при ддрі'и цдрѣ.
Л. 196 об. /Ица тогоже вх 31 днь стрніе стьі^х тріе^х
IV Т Р О К X А Н А Н I А, А 3 А р І А, ЛІ И С А Й Л А . Гі СТДГО П р р К А ДАНІИЛА.
Нач. Хоір*5 ннѣ повѣсть блг^ повѣствовати.
Л. 200. Ёх тби же днь словш прпкндго шцд ндшего ефре
Лі А с и р И Н А . IV п р О р IV Ц Ѣ Д А Н І Н Л Ѣ . Гі IV с т ы у х т р і е у X ш т р О Ц 'I; у X
гакш ннѣ вреліА зліѵ "есть іі невозможно спдстнса.
Нач. Бгдд рдзелібтриліх гаже ш пррцѣ дднінлѣ.
См. Великія Четій Минеи митроп. Макарія, по списку Московскаго
Успенскаго собора (пынѣ сѵнодальному), № 989, л. 639.
Л. 208. /Ицд тогоже вх йі днь йже во стыух іѵцд ндшего
ш о д е с т д п а т р і д р д і е р о с л л и лі с к д г о.
Пач. Сеи іѵ прлносл.івны^х прозАКе родителей.
423
Л. 209. ПедѣлА и ре ржтводіх \|)товыліх сты^х шцх.
Нач. Се приспѣ Брдтіе чтнда пдліідть .
Л. 209 об. /Ицд декдврА вх ді днь стрдддніе стдго діоу
ч е н и к д в о н и д д т і а .
Нач. Бгх члколквйвыи, тревоуАи чдческдго спссніа.
Л. 212 об. /Ицд тогоже вх к днь. стрдддніе стдго сфсн
Н О 41 о у ч е Н И К Д ІІ Г Н Д Т І А БГОНОСЦД.
Нач. Пріидіш^ вддсть рйліск^к ТроАН^ цдрю.
Л. 216. Бх той же двддесАтми день житіе преподббндго
шцд ндшего григор'ІА епископд йже во шдіирнтѣ грддд тдфд
ршнд. Гі повѣствованіе ш содѢаннм^х ч к д е с ѣ х ш него, спн
сдно епкполіх негрдньскижх.
Нач. Весь нѢкда есть не ш слдвныр.
Л. 224. /Ицд декдврА вх кд день стрдддніе стыа жчнцы.
* о < п <
I 0 у л I А Н I и .
Нач. Цдрствунір^ лідксижідн^ црк.
Л. 228 об. /Ицд декдкрА вх кд днь. житіе иже во сты\х
ійцд ндшего петрд ліитрополйтд лі о с к 6 в с к д г о н в с е а р^ссі'и.
сіінсднное кипріднодіх с лі и р е н н ы лі х лі и т р о п о л н т о лі х к і с в с к и ж х
Гі в с е а р^ссіи.
Нач. Прдведницы во вѣки живоучх.
Л. 235. Ліцд тогоже вх кв днь стрдддніе стма лсоучени
ЦЫ Д Н Д С Т Д С І И ф Д р лі д к о л и т р і и, С И р Ѣ Ч Ь О у 3 О р Д З Ц Ѣ Ш И Т С л в н и ц м.
Нач. Со вредіА цдрід диоклитіднд нечестивдго.
См. Милютинскія Мипеи, мѣсяцъ Декабрь, по сѵнодальному списку
№ 800, л. 1184.
Л. 237 об. /Ицд тогоже вхкгднь стрдддніе стьіуь дічнкх
д е с а т й, йже в х Критѣ.
Нач. Бгх иже нддо всѣліи Гі во всѣ^х.
См Милютинскія Мипеи, мѣсяцъ Декабрь, по сѵнодальному списку
№ 800, л. 1215.
Л. 241. Подъ украшенной заставкою: Б’тби же днь йже во
с т м р шцд ндшего фидйппд лінтрополнтд 41 о с к ш в с к д г о Н О В 4
ГО Ч И Д О Т В О р Ц Д I Гі С П О В Ѣ Д Н И К Д .
Нач. блицы оуво дрліх бжіиліх воднліи соуть.
См. Милютинскія Мипеи, мѣсяцъ Декабрь, по сѵнодальному списку
№ 800 л. 1233—1303.
Л. 262. /Ицд тогоже вх кд днь. стрдддніе стыа преподок
ноліоученицм евгеніи.
Нач. Баіііс сіа вх цр'і’во коліодово.
421
Л, '262 об . В ТС!1 Ж і Д іі Ь II /К І КО С Т КЦ'А ІІІ ір Н ІІІ к 1 V !| ! |> !< Л
лд Арренкн.! і г ро с д л й лі с к д г о. нооученіе нл пр"ен р.»з д н ь ст во
ржтва гдд ншего і7д ^ртд.
Нач. Чистотніи совоскор,пленицы.
Л. 267 об. Пооученіе йже во (т ы р іо ц д ндшего к и у й л л д
д щ і е п и і к о п д і е р о с д л й лі с к д г о ш е в р е и с к д п о с л д н і а. в н д в е ч е
ріе ржтвд гдд вгд й с псд ндшего і7д крд.
Нач. Шко же оуко во і7д дотд нддѣелісА.
См. Великія Четій Минеи митроп. Макарія, по списку Москов-
скаго Успенскаго собора (нынѣ сѵнодальному) № 989, л. 1236.
Л. 272 об. Подъ раскрашенною заставкою: /Ицд дскДБрА ВЯ К6
днь. йже во с т ы цх іо ір ншего вдсйдід ведйкдго д р і е п к п д ке
С Д р І Н К Д П П Д Д О К I И С К І А . СЛОВО н Д р Ж Т В О Г Д Д Б г д н с п с д ндшего
ІСД хргд.
Нач. Хртво ржтво.
См. Великія Четій Минеи митроп. Макарія, по списку Московскаго
Успенскаго собора (нынѣ сѵнодальному) № 989, л. 1273.
Л. 276. Ё тон же днь слово нд ржтво гдд вгд й сп сд нд
шего ісд хртд.
Нач. Дѣвическое торжество днесь Брдтіе.
См. Великія Четій Минеи митроп. Макарія, по списку Москов-
скаго Успенскаго собора (нынѣ сѵнодальному) > 989, л. 1292.
Л. 278. Ёа тон же день йже во стьі^х ірд ншего ішдннд
Злдтооустдго д р у і е п к п д Константина грддд. словш нд ржтво
гдд ндшего ііа хртд.
Нач. Что сіе днесь зндліеніе проницанію внжд^.
См. Великія Четій Минеи митроп. Макарія, по списку Москов-
скаго Успенскаго собора (нынѣ сѵнодальному) № 989, л. 1285.
Л. 280. Ёа тби же днь стдго дпдд іідковд Брдтд гдна по
плоти, слово нд ржтво гдд кгд й сііса ндшего ісд ^д.
Нач. Бысть повелѣніе двг^стд црід.
Л. 281 об. Иже во стьцх шір ндшего ішдннд златоуста
пдтрідр^д црА грлдл. словш нд ржч‘гво ГДД БГД й сіісд ндшего
ісд Хрч'Д.
Нач. ХрчЧ? прдведнолЛ’ слнц)>.
См. Великія Четій Минеи митроп. Макарія, по списку Московскаго
Успенскаго собора (ныпѣ сѵнодальному) № 989, л. 1257.
Л. 283 об. Йже во сты^а шір ндшегш ішдннд зддтооу
СТДГШ ПДТрІДр^Д ЦрАГрДДД. словш нд ржтво гдд ншего і7л
\ Р Т л.
Нач НіІѣ .ноего естч'вд оі;стіііаіоі|іаі о .
425
XIII вѣка въ Па-
1—4; а также въ
См. Великія Четій Минеи митроп. Макарія, по списку Московска-
го Успенскаго собора (цыпѣ сѵнодальному) № 989, л. 1280.
Л. 287 об. Ех тоиин днь нд ржтво гдд ншего І7д ^тд
с к д з д н Г і ^дф у о д и ті д н д ш бьівшеліх в перстни зеліли чюдеси.
Нач. СЭ пе^сг оувѣдѣнх бь'ість ^е йспервд.
Апокрифическое сказаніе это издано по-рукописи
мятникахъ отреченной русской литературы, т. II, стр.
Памятникахъ старинной русской литературы, выпускъ ІІІ, стр. 73—75.
Л. 289 об. Ех той те днь словш нд ржтво гдд бгд и с псд
ндшего і7д ^ртд.
Нач. Ндчдло радости и веселіи д^овндго.
См. Великія Четій Мипеи митроп. Макарія, по списку Московскаго
Успенскаго собора (нынѣ сѵнодальному) № 989, л. 1289.
Л. 291 об. Иже во сты^х ійцд ншего ішдннд злдтооустдго
СЛОВО Н Д" р Ж Т В 6 ГДД НДШЕГО нд ^д.
Нач. И рождьш&А вх вифліолгк іидеіістѢліх .
Л. 296. /ИцД ДЕКДБрА ЕХ К5 ДНЬ ИЖЕ во ггыр ШЦД НДШЕ
го ішдннд злдтооустдго пдтрідр^д ЦрАГрДДД. СЛОВШ НД со
Б 6 р X П р Ч Т Ы А Е Л Ч Ц ЬІ НДШЕА БГОрОДИЦЫ Н П р Н О Д В Ы ЛІ р I И .
Нач. Сі АКЦІИ ПрЕСТЫА БЦЬІ ЗДрИ ГОрНИА.
Л. 299 об. Ёх ТОИЖЕ ДНЬ СЛОЕШ нд собора прЕстьіА бцы.
Пач. Ё03СІА ндліх днесь прдбсдноЕ слнце.
Л. 301. /ИцД ДЕКДБрА ВХІІЗДНЬ стрдддніЕ СТДГО СЛДВНДГО
ІІЕрВОЛІЧНКД Гі ПЕрВОСЛЪЖНТЕЛА ДрріДІАКОНД СТЕфднД.
Нач. ПдЛІАТИ ДОБрЬІА ПрЕДЛЕЖДЦІІА.
Л. 304 об. Ё* ТОИ ЖЕ ДНЬ НЖЕ 60 СТЫ^Х ШЦД НШЕГО ІШДННД
ЗЛДТО^СТДГО ПДТрІДр^Д ЦрАГрДДД. СЛОВО ПО^ВДЛНОЕ СТОЛІ^ др
И Д Г Д К О Н СТЕДДН^.
Нач. ЧкВЬСТВЕННОЕ оуво СЛНЦЕ В03СІА НД ЗЕЛІЛИ.
См. Великія Четій Минеи митроп. Макарія, по списку Московскаго
Успенскаго собора (нынѣ сѵнодальному) № 989, л. 1322.
Л. 307. Ё* ТОИ ЖЕ ДНЬ СЛОВО стдго г р и г 6 р і а ЕПКПД ННС
СКДГШ. Ш С Т Ѣ ЛІ X С Т Е ф Д Н Ѣ ПЕрВОЛІОуЧЕНИцѢ.
Нач. Коль ДОБро Бііги^х НДСЛ'КдОВДНІЕ.
См. Великія Четій Минеи митроп. Макарія, по списку Московскаго
Успенскаго собора (нынѣ сѵнодальному) № 989, л. 1324.
л. 310 Об./ИцД Д Е К Д Б у А ВХКИДНЬ страданіе стырлічнкх
ДВОИ ТЬЛі)> ИЖЕ ВНИКОЛІИДІИ ВХ цркви СОЖЖЕННЫ)(Х. II про
чіи^х тдкожде внѣ цркви рдзличнѣ пострдддвши.
Нач. /ИдксилйднЧ’ второе лѣто нд цртвѣ ііліѣвш^.
54
- 126 -
.1. 318 об. /ГІ ц л д і і. а к |» а кх к.ф, дни. нже ко ггм^х іо ц
ншего ііѵан на длато Истаго слоніѵ «5 і р о д !; іі іѵ лілн ц*кхх Г13
і;іі н н кіхх ш него тд ради.
Нач. Хот'кдх г.кір всегдд д^окнаа словесд пок'кдокдти.
Л. 320 об. /Ицд тогоже вх л дни житіе іі студддніе прп’г.
наго іѵ ц д ншего зотнкд п у о к д ж е н н кі лі х к о р лі іі т е л а .
Нач. Сей БАше ш стараго рили. рода чтнд и славна .
Л. 321 об. /Ицд тогоже вхлдднк житіе преподовнкіА літре
ндшеа ліеланіи рнлілАнкіни.
Нач. Докркіи плодх іѵ древа добраго рджддтесА.
197. ЖИТІЕ ПРЕПОДОБНАГО АВДИАНА ПОШЕХОНСКАГО.
СО СЛУЖБОЮ,
въ 4-ку, новѣйшаго письма, на 65 листахъ.
Л. 1. ліцд ноіакріа вх ді днк стдго прркд дкд'кА. іі стго
ЛІ ’І н К Д В Д р Л Л Лі Д . Іі П||ПБНКІ^Х О Ц X НДШН^Х ВДрЛДДЛІД II С Т КІ Н
н и к д. ііѵдсдфд ц р в ч А. и н д и Гі с к и хх. вх той же д н к іѵ б р 'к т е н і е
ліоціеГі п р п к н д г о ліченикл нг^ліенд а н д р і д н д пошехонскаго
чюдотворца.
На в е л и ц е й вечерни поёліх нд г д и во3вдхх с т и х 'к р кі. г л д с х д.
подокенх. ддлх сіи зндліеніе.
Нач. дховнкіліх желдніеліх рдспдливсА. прпкне лічнце дндреАне. и вса гаже
в ліире возненАВид'І^х.
Л. 17. лі ц д лі д р т д к х е д н к ж и т і е Гі п о д в и з и п р е п о д о б н кі х х
6 ц х н а ш и х х ДндреАнд и старца леіѵнидд н д ч д л к н и к іѵ в х чест
нкіа оБнтели оуспеніА престкіА б ц кі 30 болію а в пошехоніи
дндреАновкі.
Нач. бкістк н'Екій черноризецх реколікін Бест^жк.
Л. 21 об. іѵ здчдтіи лінтрА и іѵ
н д' ш е г о д н д р е а н д н д Гі г у лі е н с т в о.
Нач. потолік же прпенкін дндреднх сх
леіѵнидоліх.
Л. 24 об. стрдддніе прпкнАго оцд ндшего п го у лі е н д д н д р е
днд ш з к ‘к р о о к р д з н кі у х р л 3 к о и н и к х.
Нач. по пресчлілепіи спослоушеникд старца леіѵнида.
в поше^оніи
поставленіи
послушениколіх
п р п і; н д г о о ц д
скоиліх стдрцеліх
42 7
6 ГДД принесены БЫШД ліоірн.
ДНДрСАНОбѢ пустыни топило Борисова.
дидредновы пустыни бысть служебника.
Же ОБИТСЛИ
Л. 32. .іі ц .1 нодкрА в ді днк. слово нл ім к р ’І; т е и і і ді о і|і е й
стдго іі р п к н о ді ч н к д д н д р е а н а.
Нач. ВО ОБИТСЛИ оуспеніА пресчьіА вцы ндрицделюй поші^онскіа веси нд
р-Ыі нд вотд (чти: нд вѣт^ѣ) ва лѣтд /дни-го (—1550—) прпБнодму
ченикх игоуліенх дндреднх пострддд ш дв'Ьроок^дзны^а рдзвойникх. .
Л. 50. чндо а.і. внегдд принесены бышд ліногоцѣлевныл
ді 6 і)і н прпвноліучнкд и ш ц д ндшего нгоуліенд дндреднд вх
его соддднн^ю швитель п р і и г о у ді е н 4; порфнріи.
Нач. вх лѣтд /зрле (—1627—) егдд прпвнолічнкд нгоуліенд дндреднд
ліногоцѣлевныд люцін оБрѣтошд.
Л. 51. чндо в.е.
Нач. вх тд же вреліенд егдд несены ліногоцелевньіА ліоціи.
Л. 51 об. чюдо г.
Нач. вх то же врелід
Л. 52 об. чюдо д.
Нач. тога же обители
Л. 53. чмдо е.
Нач. тоа
Л. 53 об. ЧМДО 5.
Нач. тое же поше^онскі'д веси дворцовые.
Л. 54. чидод. іѵтоліхжечлкѣ.
Нач. егдд же той члкх иліенеліх лідртндна.
Л. 55. чндо й.
Нач. вх нѣкоторкі^а весела и стрднд^х бысть нѣкій члкх діонисіи.
Л. 56 об. чндо д.
Нач. тоа же іѵБители дидредновы пустыни селд пертоліы.
Л. 57 об. чндо 7. о толіх же члвцѣ нрі'и кдздриновѣ.
Нач. тон оуво члкх нрін кдздриновх поживе вх тредвѣ уліѣ доволно
врелід.
Л. 58. чидо ді .
Нач. того же селд пертоліы нѣкій поедцкій члкх гдврі'илх по реклу Новикова.
Л. 58 об. чидо ві.
Нач. во оБнтели же сен не вѣ влдсти.
Л. 60. чіедо гі.
Нач. бысть в поше^оні'и вѣловд селд ролідновскдго госуддревх гоувной
стдростд кнрилд вденльевх снх ^востовх.
Л. 61. чидо ді.
Нач. тоа же швители при бголнбиволіх же нгуліени иліи.
Л. 62 . чидо еі.
Нач. тоа же швнтели дидредновыи пустыни при бголквиволіх нгуліени
иліи.
никич’Д но реклу квдсовдрх.
сослужекникх
.1. 62 об. 'I К Д О ЬІ . КДКО ЧЮДОЧБОрІІЫА ^СІіеНІА О I, р Д 3 X
іі р ч т м а і; ц ы со;\рднё ііі о г на ц "іі бы.
Нач. н о се.ііх идки ;\оі|іоу вашей любви ііі преслдвньцх чюдесх.
Л. 63 об. ч и д о з'і.
Пач. тоа те окнтели
. I 64. ч и д о йі.
Нач. вх лѣто /з-йи
&ІНКОЛІХ своиліх стдрцоліх
Л. 65. чюдо ді.
ГІ ДНК ПрІИДС ГІрПКНШ АНД|1САНХ со
ліѣсто сіе.
ССНТАБрА в
леонидоліх нд
прпкндго дндрсАнд кдко ч к д о т в 6 р е ц х
исцѣли ІОДННД ВДСИЛЬеВД СНД ПДЕЛОВД Ш Б Ѣ С О 6 С К Д Г О нед«уI'а.
Нач. е лѣто ^зрнз-го (—1648—) вх великіи постх поше^онеіул
іодннх вдсилкевх СНХ ПДВЛОВХ ОДСрЖНЛІХ ІіѢ лукдвкі.нх К'ІІСОЛІХ.
198.	ЖИТІЕ ПРЕПОДОБНАГО АЛЕКСАНДРА ОШЕВЕНСКАГО,
СО СЛУЖБОЮ,

въ 4-ку, полууставомъ начала ХѴП вѣка, на 273 листахъ.
Л. 1. /И Ц Д Д П р Н Л А ВХ К ДНК П Д ЛІ А Т Ь II р е II О Д О К Н Д Г О ШЦД
д е іѵ д о р а трихины. Ёх тх гке дни преставленіе преподобнаго
шцд ншего александра и г о у лі е н а ндчалникд ошевьньского
ЛІОНДСТМрА.
Нач. На велнцей вечерни, влженх люу. нд гн возвд. ііостдеиліх. стм й стры.
глд в. кыліи поувдлнмліи вѣнуі вѣнчаеліх прпкндго шцд ндшего длекедндрд.
Л. 18. /И ц д дприліа ех к днь житіе и п о д в и з и прпкндго
б ц а длекедндрд, схстдельшдго прчтнх лі а н а с т ьі р ь на ч ю р ь е
гою рѣкою, вх6власти града к а р г о п о л а . б л и д ы ш о у і|і а г о лі 6 р а
о кі а н а. п о вел'к ніе ліх блі-о в-кр н а г о цр а великаго кнза ? ванна
ваенлиевича все а р о сіи і е г о кл г о в'к р н ьІ цр е в и ч е Тадиндифвш
до ра. и по Блгвс нію пр е сір н на кнрх ліитропол ита а нтоніа.
сыскано е п к п о лі х в д р л д д лі о е е л и к о п е р лі с к и лі х и в о л о г о ц к и лі х.
схстдвиса житіе пріоннаго оца ншего александра ерліона^о
ф с іѵ д о с і е лі х.
Нач. нже гь рече. азх есліь св4;тх ліироу. добродѣтель же и пра'вда Гі
исчинна свѣтх есть.
Л. 23 об. іѵ родителеул клжнна отрока Алексіи.
Пач. іѵ великій дародатель }(с да поддсть дши люей желаніе.
429
Л. 36 об. іѵ Блженне бтроц'к Алекгке. кдко ^от'кшд роди
'г (ли і го Брдкоу з д к о н н о лі б у ИЧІТ4ТН. онх гк і іѵуодитх кх
К И р И Л О В X ЛІ Н Т КІ р К.
Нач. ріѵднтелл же влженнд вхс^от'кшд его крдкоу здконноліоу.
Л. 40 об. іѵ Блджен'клік отроц-к длекски. кдко іѵ стд вх
іѴБнтели и ршдитеЛ посылдетх грдліот^ здп'кчдтленоу.
Нач. Блженнкін же отрокх длекгке схкркіСА ш дроужины своед.
Л 45. іѵ при^од'к Блженндго отрокдкх нгуліеноу.
Нач. Бжткеннмн отрокх іѵстдса іѵ дроужинкі своед. н ОБр4;те вреліА.
Л. 53 об. іѵпрдздниц'к кирилд чюдотворцдиіѵндродноліх
С X Б р д н ’і и.
Нач. прдздникоу прнсггквшоу кирилд чндотворцд престдвлені’ю.
Л. 57. ш постриженіи Блженндго длекс'кА.
Нач. влженнкій же длексі’е преБківддше вх своей слоужк'к.
Л. 64 об. іѵ при^од'к влженндгокх нгоуліеноу дд проснтх
блбні'а и іѵпі|іенТд іітти в облдсти кдргополскі'д к родителеліх.
Нач. вх единх оуко днь при^одитх влженын кх нгоуліен^.
Л. 68. іѵ при^од'к Блженнд^ кх нг^ліен^ второе.
Нач. н полідл'к вреліАни пдккі при^однтх влженнкій кх нгоуліеноу.
Л. 72 об. о при^о* блжндго в люндсткірк.
Нач. влженнкій же прише" в люндсткірк и приводи кх нгоуліеноу.
Л. 74. іѵ п р и о д ’к длексдндров'к кх нг^ліен^ третнцен.
Нач. по н'кколицеліх же вреліенн пдккі влжнкій при^одитх кх нгоуліеноу.
Л 76. о п р и у о д ’к прпБндго кх др^іей по у.
Нач. іі приводить кх др^Тепкпоу и поклони еліоу до зсліла.
Л. 77. 6 при^од'кнг^ліенддлексдндрдкндстдсі'иБОАркін’к.
Нач. и пріиде длексдндрх кх іѵной когаркіни кх ндстдсіи.
Л. 82 об. о оуедннен'іи прпвндго длексдндрд.
Нач. прпБнкій же длексдндрх іѵстдса едй оуединенх.
Л. 86. о при^ожени Брдті'н к прпкнолі^.
Нач. Гі поч’оліх ндчдшд при^однти іѵ окртнкі^х стрднх.
Л. 89 об. о п р и у О Д А 1^1 и у X ЧЛКХ КХ ПрПБНОЛІ^ П О Л 3 ы рдднн
6прННОСАІ|ІИ^Х.
Нач. еллід же тдко силіх Бывдюіриліх проис^ожддше слдвд іѵ неліх.
Л. 91. кдко прпБнкій пострй двд срони СВОА.
Нач. двд сріѵникд башс прпБндго велі'м в'кру к неліу нлі'кюіре.
Л. 94. іѵ престдвлё родите прпБндго.
Нач. лідлоу же вреліени ліин^вш^.
Л. 96. 6 скорБн прііБндго о іѵтроц'Цх.
Нач. ііршіныГі же длексдндрх велліи оскорвнсА и огхрчисА іѵ сродниіукцх.
430
Л. 97. кд прпкныіі в нед^гх вгідде і гавленіеліх чкдотворцд
Гі с ц ’к л е н і е получи.
Нач. по си^х же вреліені н'ккоелі^ лгало ліиіЛдьш^.
Л. 99 об. іѵ преставленіи прпвндго длексдндрд.
Нач. по селіх же рдзулгк преподобный «роженіе свое кх гоу.
Л. 108. іѵ приложеніи пришлешь й іѵ разношеній веірей
лі о н д с т ы р с к и х х.
Нач. по преставленіи же прпвндго іѵцд ндшего длексдндрд.
Л. 109 об. іѵ скорьви ннокх.
Нач. нноци же стоуживше сіи велліи.
Л. 111. кдко вхсх'эт'к бгх прпвндго длексдндрд ддрліи чк
десх прославити.
бк боллін своего оугодниіга ддрліи чмдесх прославити,
собраніи поселднх.
меленіи т р е х с т ы х лі о у ж е.
врелід Б'к тоу члкх лідрко нліднелік.
меленіи прпкндго длексдндрд іи ко посѣти
Л. 111 об. іѵ
Нач. празднику
Л. 114 об. ш
Нач. вк то же
Л. 122 об. іѵ
нгоуліенд лі д к с н лі л.
Нач. пр4здникоу же присп'квшоу великлго чкдотворцд николы.
Л. 126 об. «5 СОЗД4НІН ЦрКвИ ПрЧЧ’ЫА БЦН ЧТНДГО 6А
о у с п е н і д т е п л ы 4.
Нач. слышана же вьіша чкдесл стго длексдндрд.
Л. 127. о пндл'к и іѵ росол'к.
Нач. и потолік ліину лгало врелід. есть же іѵстод ш лінтрд гако верьсть
сто н седліьдесдть по іѵн'кг'к р'кіук внизк н есть лі'ксто зоволю піало.
Л. 128 об. іѵ Поповѣ сн'к кирі4к4.
Нач. н се Д4 не оулюлчдно будете поп4 н'ккоего снк нліднелік кнрідкх.
Л. 131. іѵпрпБнеліьдлексдндр'ккаковид'кегостдрецьгерА
силік 6 пож4р4 Н4 церкви.
Нач. нгоуліенк же лгаксиліх превывлд вк своелік ндстодтелкств'к.
Л. 132 об. чюдо стго іѵ Б'кснукірелісд іоноши.
Нач. ннош4 н'ккто йліднеліх длексен. гаковлевк снк.
Л. 134. чюдо стго іѵ и н о лі к члц'к тако б'к сн^ю ір елі с а.
Нач. йнх же члкх тоа же весн глеліыд слободы грнгорен нліднелік ивдновк
снх.
Л. 136. 6 нгоуліене лідксиліе.
Нач. нгоуліенк же лгаксиліх превы в люндстыр'к л'ктд доволнд велико тірдніе
сотвори.
Л. 140 об. о новогородце длексіе Гі іѵ сноу его силіеіѵн’к.
Нач. потолік же лінноу н'ккое лгало врелід.
— 431
ДБіе внднтх вх ^нжн своей свФтх н паки внднтх стол'кпна старца.
об. «5 гавлені н прпвнаго старцѣ тнліофі'ю. н іѵ на
Л. 142 об. іѵ созданіи волшой црквн.
Нач. елліа же силіх тако бківдюі|іиліх вратьство не лгало вдше.
Л. 145. гавн прпБныи александрх Василію црковнолі^
лі а с т е р .
Нач. и авіе внднтх вх ^нжн своей св'ктх и паки внднтх стол'Ьпна старца.
Л. 147 об. іѵ гавленін прпвнаго старцѣ тнлюф'кю. и іѵ нд
пнсанін іѵ в р а з а стго дледдндрд.
Нач. н по селіх оуво нгоуліенх Василій сок'кі|гаетх сх кратіею.
Л. 150 об. 6 заклей черньц'Ь.
Нач. повода лін се прежереченный діакх йванх іѵ нФкоеліх черныук закуке
Гіліднеліх.
Л. 154. нно сказаніе іѵ прпвнФліь дле^андрф.
Нач. повода ліи той прежереченный йванх діакх.
Л. 158. чюдо прпвнаго іѵца алксандра іѵ нсц'клФвшеліх
юноши весною іцелісд.
Нач. нно чюдо рціоу повидати прпвнаго александра вх град'Ь каргопо
лі; н'кквій иліднеліх александрх.
Л. 162 об. чюдо прпвнаго александра іѵ инокФ йгнат'іи.
Нач. Гі се же да повидано в^детх н'ккмй старецв нгнатій иліднеліх.
Л. 165 об. чюдо іѵ нФкоеліх юнош'Ь Гісц'клФвшеліх во о би
т е л и стго.
Нач. н'ккмй юноша лін^днло Гіліднеліх пдрлювх снх.
Л. 170. іѵ нФкоеліх кодрннФ нванф лііцлйловнч'І; юріевн.
Нач. при держдвф снлнаго црд Гі грозного гдрд нашего великаго кнза
нвана василіевичд скыпетрь дрьжацідго роснскаго цртва. Гі іѵвлдддюцгаго лінбгкіліи
іаЗкіккі йноплеліеннкіліи. Гіже ліногм поводы показа на погднм^х. царвства
Гі^х поплени. н кх своелюу цртвію присовокоупн. н црей н веллюжх полони,
и вх свое цртво прнведе.
За общею похвалою царю Ивану Васильевичу приводится инте-
ресный историческій фактъ: «И лінозн цари окладдюі|іи своиліи царствкі сх
великилін даркі послы свод посыллюціе покардюі|іесА елі^. нни же лініѵзи цари сл^
жаціе елі^. кнзей же силнкі^х н водрх великкі и велліожх державны^х Гі воеводх
крФпкы^х, н вонновх эдмвркі^х. Гі слоугх вФрнкі)(х, нліже не вФ числа, и бкість
в лФта цртва его гакоже іѵвкічай црьскіа державы жаловати елюу црей свои^х
слоужаціи^х елюу н кнзей же н водрх н велліожх. црели. оуко цртва во іѵдер
жаніе. кнзеліх же, вогароліх грады великіа, нн'Ьлі же веси, ГінФліь села, колюуждо
по достоанію. н высть же тогда іѵ велнкы^х вельлюжь Гі силны^х воа'рх
нФккій воаринх йванх Гіліднеліх ліи)(анловичь юріева. сей оуво вогатстволіх
Гі славою превзыде ліногы велліожх. еціе же н сродникх кдше клговФрной и лін
лостивой црци великой кндгыни анастлсіи. того ради наипаче превознесесд
432
БОАрИНХ Ж6 С ЛЮБОВІЮ ПрІАТХ ІѴ Н6ГО БЛГОВеНІе Й ДАрХ, I
йгоуліен же показа ел6> црво гдрево жАловдні’е грдлют^ свою
ЛІОЧ"к ПИСАНО НАЛІ'ксТНИЧИЛІХ ТИОуНОЛІХ ГіГОуДіеНА 3 БрАТІСЮ
КрТІАНХ. И ДОВОДЧИКОА1Х Н^Х НС ВКеЖЖАТИ К НИДГХ НИ ПОЧТО.
по^вдливх грдлютоу й іѵддсть нгоуліеноу. Й рече IV Н'ккоеЙ
ЛІИ ПОШЛИНА НА ВА Н НА ВАШИ^Х КрТІАН'К ЙЛІАТИ ВеД'ктИ .
гордостію, и сего гдрк і^рь пожаловаах. данх кыстк еліоу грд кдргополь ') во
іѵкьдерждніе. іѵнже нл'к^двх на грддх в велиі^ей гордости, и вх ліноз'к величдніи.
ідкоже преже того силніи кнзи вьішд на грлд'к толіх. й ліного зла и насиліа
схтворишд кртілноліх. тако же н се тірдшесА горшд сн^х творити. гк же горды
противліднсА. не попоусти тіѵлюу БГХ ТАКО БЫТИ. НІѴ зв'криноу ЗЛОБОу НА
ІѴ6ЧІЮ кротость преложи. СИЛІЬ ІѴбрДЗОЛІЬ ТАКО бысть . йгоудіенх же КАСІАНХ
СЛМШАВХ ВЛАСТеЛА ВеЛИЧАВА И гордостнд И СОВ'кі|1АВСА 3 БрАТІ'еЮ, Й ПОЛІОЛАСА спсоу
и пречтой его вголіАтери. й чюдотворцоу никол'к й препв'ноліу Гѵі^ю длексдндроу
НАЧАЛникоу. й взедік потревндд йже на почч'ь вельлюжи іѵнолюу воАриноу йвдноу
Й е^АВХ вх грддх. й приводить йгоудіенх кх воАриноу Й БЛГ6Н его Й ПОКЛОННСА
еліоу до зеділА іако есть л'кпо влдсчелю. й почч'ный ддрх положи пре нидіх.
~	и повел'к еліоу гксти.
несоудилі^ю. в грд
не соудити, ни й
кодринх же довр’к
пбшлин'к: тд деи
стдреіу. же н'ккьін
со йгуліеноліх евсквін йліАнеліх вхпрекм рече к коАрин^: не йлідть ден
тев'к, гне, нд насх, а наліх теб'к не даватіі. БОАринх же с гаростію вто
рицею рече: какх ліи вел'кти иліати на ва такх вел'кти. стдрець же шв'кі|іА:
тогда кудетх когда возліешь. Бодрин же акн зв'крь рыкн^вх, и рече: іѵ горе
черны^А сего, і^рь гдрь ліене пожаловх (читай; пожаловдвх) грддоліх кАргопол? и
всею іѵн'кгою р'ккою. и с полюріедіх елико к тон іѵбласти прилежать, сей же
чернеі^х не ^оіретх дін'к повнноватнса . й еіре вхпрекы глетх. йгоуліен же
внд'квх свое негодовлнТе, веллюжи іѵного трость й прочее іѵиде. и в люнАстьірь
возврдтиса с великою скорБію. и ліного поношдше йгоудіенх стдрцу оноліу й
рече: іако ты глеши прекы тдковолюу члкоу слдвноу воіариноу. и пргк^А вх лю
нАстырь й пов'кдд йгоудіенх всей крдті'н, и вей же печАлни бмпіа» (л. 171—
174). Отъ притязаній боярина монастырь былъ избавленъ чудеснымъ
явленіемъ Николая чудотворца и основателя монастыря.
Л. 182. чюдо іѵ н'ккоеліь члук ерлюлАн.
Нач. неподобно н сего ЗАБвені’ю предлтн.
Л. 189. скАЗАніе іѵ новкцх чюдес'к^х препв’нАго дле
К С А Н Д Р А .
Нач. преже оуво вывшее преслдвнАА знддіенід и велі'д чюдод'кйствід ежід.
й днвнаа іавленід.
Л. 190 об. чюдо іѵ н'ккоеліх іѵтроц'к.
Нач. ^оіроу же й се пов'кддтн преелдвно и дивно чюдо.
Л. 19 7 . ч ю д о п р п’в н д г о д л е к с д н д р д іѵ н ’к к о е лі ь ч л ц -к н и к іі т ’к.
О Ошевепьскій монастырь въ 41 верстѣ отъ Каргополя.
433
, Ч іѵкличінТн татей.
ПО СЕЛІЬ СЛМШАЙХ ТОН ПрЕЖЕрЕЧЕННЫИ НВАНХ ПрНШЛЕЦХ.
об. Ш ЖИТІИ И Ш ПОДКНЗ'ё. И IV СПНСАЙШІ житіе
Нач. НН ЖЕ И СЕ ДД ОуЛІОЛЧНЛІХ IV ЧКДЕС'ІІ СТГО. ЧЛКХ Н’ЬкЫН живый
нд іѵн'кгк р'кіук.
Л. 199. чкдо стго іѵ никоей отроковнц'Ь кдко нс^'клЕНІЕ
подоучн Ш НЕДОуГД СВОЕГО 0 у Г р О БД ПрПБНДГО.
Нач. НИЖЕ ЧЛКХ ВЕСН тоа глеліыд слободы жнвын клндх ІѴБНТЕЛН стго.
Л. 200 об. чкдо стдго и5 лінсділѣ нно^-Ь.
Нач. 6АШЕ ЖЕ ОуБО Н'ккыЙ ННОКХ /ИИСДНЛО НЛ1АНЕЛІХ.
Л. 204. ш стдрцѣ ванил'і; кдко исцѣленіе полоучн.
Нач. ЙЖЕ Н СЕ ДД НЕ ПОКрЫЕТСА ЛІОЛЧ4НІЕЛІХ чкдо стго. иже сотворнсА
ПрЕДХ ОЧНЛІА НАШНАІД.
Л. 205. чкдо іѵ попѣ нгндті'е.
Нач. ПОПХ Н'ккыЙ ИГНАТІЕ НЛІЕНЕЛІХ фоліннх СНХ жнлнірЕ ИЛІЫН НЕДАЛЕЧЕ
Ш ОБНТЕЛН СТГО.
Л. 206 об. ШПрЕЖЕрЕЧЕНнѢліЬ С Е ЛІ И IV Н’к А Л Е К С Ѣ Е В ’к снѣ.
Нач. ИНОГДА ЖЕ П{ЯНДЕ ВО ІѴБНТЕЛЬ ТОН ЖЕ ПрЕЖЕрЕЧЕННЫН СЕЛІІІѴНХ.
Л. 222 об. іѵ шкрѣтенін срЕврд,
Нач. н
л. 228
ПрПБНДГО.
Нач. Н СЕ ДА ПОвѢдАК ВДЛІК ІѴЦН СТІИ Н БрАТІА IV уЬ СЛЫШДСТЕ ЖИТІЕ
н подвиди Н ЧКДЕСД стго.
О себѣ лично списатель житія Ѳеодосій сообщаетъ: «но токлю по
В'кдуд СЕ, ІѴЦК ЛІОН СірНКСТВ^А Б'Ь В ВЕСН ТОН НД'кжЕ рОЖЕНЬЕ нлгкд стый.
1 ІѴБрѢтО^Х ЖЕ ТАЛЮ ЗЕЛІЛЕдѢлЬЦА нѢіЮЕГО ИСААКА ЙЛІАНЕЛІХ. той нсдкх срод
ННКХ Б'к ПрПБНОЛІ^ ВАІ|1ЬШ4ГО БрДТА СНХ АЛІБрОСНЕВХ, И ІАКО ЛІ4ЛЫЛ1Н Л'ктЫ
лінѢе ПрПБНДГО. НЖЕ ш лідлд вхзрдстд ЖНВШ4 сх стыліх. й вса вѣдын НЗ
В’кстно IV НЕЛІХ, СЕН ЖЕ ЧАСТО ПрН^ОЖДШЕ КХ ІѴЦОу ЛІОЕЛІОу. ІІ ЛІНОГ4ЖДЫ
БЕгкдОВАШЕ IV СТЛІЬ . ІѴЦЬ ЖЕ ЛІОН ВОПрОШДШЕ. ЙсДКХ ЖЕ ВСА ПОйѢдА ЕЛ«у ПО
рАДОу. 43Х ЖЕ ВСК БЕгкдоу Й^Х СЛКІШАЙХ ІІ ВННЛІА^Х, Лінѣ ЖЕ ТОГДА ЛШДОу
ТОКЛЮ НАВЫКАКіроу СТЛІОу ПНС4НІК. ПОТОЛІХ ЖЕ <ѴІ^Х ЛІОН ПрЕСЕЛНСА ІѴТуД^ НД
шн'кгоу (тккоу. В СЕЛО нѢкое 3О6ОЛЮЕ НДПОрОЖІ’Е. ВНЕЛІ ЖЕ црковк ННКОЛ4Е чкдо
творЕцх. іі тоу іѵць люй сфенств^а . . . 43Х ЖЕ по оуліртві’н ІѴЦ4 СВОЕГО
СІрНЬСТВОу СПОДОБН^СА Тоу ПрЕБЫТН. ПО ВрЕЛІЕНН ЖЕ Н*ккОЕЛІК Пр'ІНДЕ К НАЛІХ
дідкх нѣкын іівднх нліанеліх. нже ліногд л'ктд ЖИВЫ ВО ІѴБНТЕЛН. н прндтх
БЫ слоужнтн С НАЛІН Оу СТГО ДОАЛІ4. ТОН ЖЕ ЛІНОГЫЛІХ ЧКДЕСЕЛІЬ СТГО СКАЗАТЕЛЬ
ЛІН БЫСТК. 43Х ЖЕ ВСА СІА СЛЫШАВХ й'ЕіО ОуДНВН^СА. тѢлі ЖЕ ЖЕЛДНІЕЛІХ И ЛИБО
ВІК КО СТлЛ7. ІАКОЖЕ ІѴГНЕЛІХ рАСПАЛАЕЛІХ І ВЕЛНКЫЛ1Х ОуСЕрДІЕЛІХ ІАКО ЖЕ нѢіЮ
нліх долгыліх іожеліх влеколіх. в лінрьсколіх же прЕБывдні'н ліногджды покоушлусА
ДОІІТН ІѴБНТЕЛН СТГО Й НЕСПОДОБН^СА. 6ГДД ЖЕ IV ПОДр^ЖІА ІѴСТД^СА. И ПріІ
ШЕДХ ВХ ОБИТЕЛЬ СТГО. Й В ЧЕрНАА ІѴД'кдн'ІД ІѴдѢа\СА . Й ПОТОЛІХ ЛІАлЪ’ ВрЕЛІАНИ
Ліиноувіпоу. Іб ПрірИНАДГО Ар^ІЕППА ПНЛІЕНА Сі|ІнЬСТ6^ СПОДОБИЛА, Й ЮБр’ІІТО^Х
55
творЕцх. й тоу іѵць люи сі|Іенств^а . .
13 1
же чаліо древниул Гіиокх, и сдонііііх стго іо рода его, и тіи оуко лш нлчліил
ліногіѵ повѣдати іѵ стѣліх бываюі|іаа чюдесд іб вгоносндго ібцд, овд іавленнд
овд же негдвленд. ддх же елико сдышд^х іб извѣстны^х свѣдѣтелей. й ліногдже
йнд прелгкноу^х здввенід рдди, и ліногы^х рдди лѣтх прорженід, кроліѣ ко
пнсднід віаше. пНсдніа бо ни лило не иаврѣто^х, бышд бо пнсднід изгьіБноушд
некреженіеліх, иже преже ш нй кы повѣдано. и всд же сіа слыша велліи по
чюдн^сд, како не написаны пыша гакьственно втоликолѣтх. сіе же поліысли^х
и рече в севѣ нжіи строеніи нѣкоелі^ быти . еже й высть йзволёніеліх кжінліх» .
Л. 232. о іавленін прпкндго с фен н и к«у деіѵдо сім л-і. и в.е
наказаніе. и г.е преіреніеліх и казнік. й потоліь с лілтіи
і про і|і е н і е лі х.
Нач. й не оулюлчю же бжіа дАровдні’А й не люгоу потаити клгодѣаніа га
ншего. й не ^оциу скрывдти гавленід и чидеси стго преподокндго шца ншего, нова
го чудотворца длекедндрд начдлннка й ігоуліена ндшед іѵвнтели іѵшевневд ліитрд.
еже сотвори кгх нд лінѣ грѣшнѣліх. іакоже пріидо^х в ліондстырь йпрідшдлід.
йгоуліенже посгрнже лід и сотвори лід чернеца и вх черныд ризы іѵвлече лід, в
понеликь стго поста а не стго поста и вда лід нѣкоелі^ старцоу влисѣи йліенеліх.
Въ видѣніи, разсказываемомъ авторомъ житія, есть явное свидѣтель-
ство въ пользу триперстія: дзх же возбновх (послѣ видѣнія) на видѣніа
й ннкогожде видѣ, и наипаче ндчдтх плакати й рыдати понеже ліного пре
рекова^х СТОЛІ^. й оувѣдѣ КЫВША над совой, іако деендд роукд ЛІОА іѵелавѣ.
длань же ш запдсч'іи согноусд, три же перста в е р у н и у х едва возлюго^х
влгксто содвигнути, йже на лице своеліх кртное зналіеніе вопавражатй. два' же
и трепе
перста нини^х ко длани прнкорчишдсд, и вндѣвх секе, тако стрд^оліх
•голіх іѵкідтх высть (л. 236).
Кончается жизнеописаніе Александра Ошевенскаго
ли кто нолшд сй иакр'клх к^деть или извѣстнѣе слышаль.
ДДЛХ, Й ДОКрѢГіШИ і
ліы о сн^х слдвиліх и клгодариліх бга
прінліе. і болшее чти	~д*	"
Л-«	О	#
«I А1|іе
проповѣ
то
словами:
й іаснѣе
написалх . не іакоже уіуды  і лінѣе всѣ во окители,
..	той ц} [^Біу ліздоу вос
і спо’кнтсд ш ук. спісдно же бы житіе прпвндго бцд
ншего длекедндрд в лѣто ^3. бе при держдв'к і^рѣ и гдрд великого
кніазд івднд Васильевича всеа росі'и едлюдрь^а. при ліитрополитѣ всеа росіи.
филіппѣ, при ар^іеппѣ піліинѣ велико новаграда и Пскова, во шбитсли велико
николы чудотворца, в созданнѣлі іб прпвнаго люнастырѣ. йже йлідноуетсд
іѵшёневх» . (л. 241)
Л. 242. Бѣлый.
Л. 243. ліца йоуніа кд днь д'каніе й ліеученіе стьцх слав
нмр и все^валны^х аплх петра й павла. клгви ібче.
Нач. кы по нашествіи стго аила пдвла, іб гдвдоліелетсклго шстровд. прі
йти елюу вх йтдлію. слышано же кысть. иіодѣшліх соуціиліх в рнлгк. іако
пдвелх йсхпросисд прітіі в кесдрію.
435
199.	АНТОНІЯ РИМЛЯНИНА ЖИТІЕ.
въ 4-ву, скорописью XVIII вѣка, на 102 листахъ.
Л. 1. Сказаніе о житіи преподобнаго Антонія Римля-
нина, и о прихожденіи его отъ града Рима въ Великій
Новгородъ.
Нач. Сей преподобный отецъ нашъ Антоній родися во градѣ Римѣ
велицемъ иже отъ западныя страны, отъ Италійскія земли, отъ латин.
ска языка. Конч. И велѣ епископъ Нифонтъ сіе житіе преподобнаго
изложити и написати и церкви Божіей предати на утвержденіе вѣрѣ
христіанстей и на спасеніе душамъ нашимъ, а Римляномъ еже отсту-
пили отъ православныя Греческія вѣры и приложишася въ Латинскую
вѣру на посрамленіе и на укоризну и проклятіе, въ славу и честь
святѣй и живоначальнѣй Троицѣ Отцу и Сыну и Святому Духу и нынѣ
и присно и во вѣки вѣковъ аминь (л. 17).	\
Сказаніе о житіи издано въ Православномъ Собесѣдникѣ, 1858 г.,
№№ 5 и 6, и въ Памятникахъ старинной рус. лит., вып. I, стр.
263—270.
Л. 17 об. О преложеніи честнаго и многочудеснаго
тѣла преподобнаго отца нашего Антонія Римлянина,
иже въ Великомъ Новѣградѣ.
Нач. По преставленіи же преподобнаго отца нашего Антонія
чудотворца лѣтомъ минувшимъ 451-му лѣту преложено бысть препо-
добнаго тѣло въ лѣто 7105.
Л. 19 об. Слово похвалное на пречестную память
преподобнаго и богоноснаго отца нашего АнтоніяРим-
лянина.
Нач. Сего преподобнаго отца нашего Антонія житіе ясно сказаша.
Л. 30 об. Чудо святаго 1-е о игуменѣ его же отъ смер-
ти избави.
Нач. Человѣконенавидецъ.
Л. 32 об. Чудо 2-е святаго о бѣснующемъ.
Нач. По малѣ же времени.
Л. 34 об. О сказаніи тростей морскихъ преподобна-
го иже на камени принесены по водамъ и отъ нихъ быша
исцѣленія.
Нач. Нѣкогда же игумену Кирилу.
Л. 35. Чудо святаго 3-е о священникѣ, его же избави
отъ зубныя болѣзни.
Нач. Бѣ же тогда.
— 436 —
Л. 36. Чудо преподобнаго 4-е о старцѣ Дометіапѣ по
комарѣ имущу зубную болѣзнь.
Пач. Бысть еже во обители.
Л. 36 об. О проявленіи многочудеспаго ицелбоносна
го тѣла преподобнаго отца нашего Антонія.
Нач. Приложено же се да будетъ.
Л. 52 об. Чудо преподобнаго Антонія пятое явле-
ніемъ его разслабленная жена исцѣленіе получи.
Нач. Пріиде же нѣкоего священника.
Л. 53 об. Чудо преподобнаго Антонія шестое о слѣ
помъ отрочати.
Нач. Тогда же пріиде нѣкій человѣкъ.
— Чудо 7-е преподобнаго Антонія.
Нач. Тогда же въ томъ народѣ.
Л. 58. Чудо пр. Антонія 8-е ничимъ же менши отъ древ-
нихъ чудесъ.
Нач. Малъ часъ минувъ.
Л. 62 об. Чудо 9-е пр. Антопія о разслабленномъ от-
рокѣ.
Нач. Нѣкій человѣкъ.
Л. 63. Чудо 10-е преподобнаго Аптонія о бѣснующей
отроковицѣ.
Нач. Бѣ же человѣкъ.
Л. 64. Чудо 11-е пр. Антонія о бѣснующемъ.
Нач. Бысть же человѣкъ.
Л. 65. Чудо пр. Антонія 12-е.
Нач. Ину повѣсть.
Л. 66. Чудо пр. Аптонія 13-е о слѣпой женѣ.
Нач. Бѣ же нѣкая жена.
Л. 66. Чудо святаго 14-е о исцѣлевшемъ отрокѣ отъ
тростей морскихъ пр. Антонія что съ нимъ па камени
принесены быша по водамъ изъ великаго града Рима.
Нач. Царь и Господь нашъ.
Л. 68. Чудо пр. Антонія 15-е тому же подобно.
Нач. Десница твоя Господи прославися.
Л. 70 об. Чудо пр. Антонія 16-е о раслаблепномъ отро
чати, како исцѣле молитвою преподобнаго.
Нач. Нѣкій же боляринъ Андрей.
Л. 72. Чудо святаго 17-е о бѣснующей отроковицѣ.
Нач. Ниже се да умолчено будетъ.
Л. 73. Чудо святаго 18-е.
— 437 —
Пач, Человѣкъ нѣкій земледѣлецъ.
Л. 74 об. Чудо пр. Аптонія 19-е о разслабленномъ че-
ловѣкѣ.
Нач. Ниже сіе молчаніемъ да покрыется.
Л. 75 об. Чудо святаго 20-е о исцѣлевшемъ человѣкѣ
отъ болѣзни очныя.
Нач. Ниже сіе преславное чудо.
Л. 78 об. Чудо пр. отца нашего Антонія чудотворца
о разслабленной женѣ.
Нач. Ниже да покрыется молчаніемъ.
Л. 79. Сія доздѣ преиде яже о чудесѣхъ преподобна
го и богоноснаго отца нашего Антонія чудотворца и о
писавшемъ чудеса преподобнаго доздѣ сказуютъ по-
вѣсть яже о святѣмъ.
Л. 81. Се чудеса преподобнаго отца нашего Антонія чудотворца
еже писахъ отъ великихъ малая... Л. 82. Се же, братіе еже изволе-
ніемъ преподобнаго азъ многогрѣшный Нифонтъ истинну вамъ из-
вѣстну повѣмъ, не отъ иныхъ бо вся сія доздѣ видѣхъ и слышахъ,
но поученіемъ и понужденіемъ и молитвами великаго и блаженнаго
своего старца и начальника. Ананій всему тому начальникъ бысть и
самовидѣцъ. Л. 84. Списана же сія чудеса предобнаго въ преимени-
той обители живоначальныя Троицы Сергія чудотворца въ лѣто 7106;
мѣсяца Марта въ 22 день въ царство благочестиваго царя Государя
и великаго князя Бориса Ѳеодоровича всея Россіи самодержца пове-
лѣніемъ святѣйшаго патріарха Іова Московскаго и всея Россіи.
Л. 84 об. Чудеса преподобнаго и богоноснаго отца
нашего Антонія Римлянина Новгородскаго чудотворца.
— О утопшемъ младенцѣ. Чудо первое.
Нач. Въ лѣто 7154 (— 1646—) бысть въ великомъ Новѣградѣ
при великомъ господинѣ преосвященномъ Аффоніи митрополитѣ.
Л. 86. Чудо второе.
Нач. Въ лѣто 7163.
Л. 86 об. Чудо третіе.
Нач. Въ лѣто 7170.
Л. 87 об. Чудо четвертое.
Нач. Въ лѣто 7170 году мѣсяца Іюня.
Л. 88 об. Чудо пятое.
Нач. Въ лѣто 7171 году Марта въ 20 день.
Л. 89 об. Чудо шестое.
Нач. Въ лѣто 7172 году мѣсяца Іюня въ 12 день,
Л. 90 об. Чудо седмое.
— 438
Нач. Въ лѣто 7174 году.
Л. 91. Чудо осмое.
Нач. Того жъ лѣта.
Л. 91 об. Чудо девятое.
Нач. Въ лѣто 7175.
Л. 92 об. Чудо десятое.
Нач. Бысть въ лѣто 7176.
Л. 93. Чудо 11-е.
Нач. Въ лѣто 7177 мѣсяца Маія въ 21 день.
Л. 94. Чудо 12-е.
Нач. Въ лѣто 7182.
Л. 95. Чудо 13-е.
Нач. Въ лѣто 7182.
Л. 96. Чудо 14-е.
Нач. Бысть въ лѣто 7183 Іюля 15 дня.
Л. 96 об. Чудо 15-е преподобнаго отца Антонія Рим-
лянина, како явися болной женѣ именемъ Анастасіи.
Нач. Въ лѣто 7184 Октября въ 3 день.
Л. 97. Чудо 16-е.
Нач. Въ лѣто 7185 году.
Л. 98. Чудо 17-е.
Нач. Въ лѣто 7186 году.
Л. 100. Чудо 18-е преподобнаго отца нашего Антонія
чудотворца о священникѣ Савватіи великаго образа
его отъ болѣзни исцѣли и отъ демоновъ избави.
Нач. Въ лѣто 7186 (—1678—) мѣсяца Августа въ 3 день на
память преставленія преподобнаго отца нашего Антонія чудотворца
бѣ нѣкій священникъ именемъ Савватій.
200.	ВАРЛААМА 110САФА МПЕ,
въ 4-ку, полуставомъ ХѴП вѣка, на 407 листахъ.
Начальныхъ листовъ недостаетъ. Начинается словами: «Г гако ал
вины поа^. Г г&шна» . Правописаніе русское, новѣйшее. Весь спи-
сокъ украшенъ миніатюрами, коихъ всѣхъ 192.
439
201 ВАРЛААМА ХУТЫНСКАГО ЖИТІЕ.
въ 4-ку, скорописью ХѴШ вѣка, на 69 листахъ-
202 ВАСИЛІЯ БЛАЖЕННАГО МОСКОВСКАГО ЖИТІЕ.
въ 4-ку, новѣйшая копія, на 100 листахъ.
203.	ВАСИЛІЯ НОВАГО ЖИТІЕ.
въ 4-ку, скорописью ХѴШ вѣка, на 82 листахъ.
Л. 1. ЛІ'ЬсАЦЛ Л 4 р ТД кх КЗ ДНЬ ЖИТІЕ Прп’вНЛГО ШЦ4 НШЕ
го К4СН4ІА новаго, списанное прЕПодовны ліх григоріеліх учЕ
ниііоліх его. Я выписано нз велнкіа Четьи /Иин•Ьи.
Нач. вх цртко клснлі’а ликЕдонина.
204.	ПРЕ. ГРИГОРІЯ ОМИРИТСКАГО
и
АНТОНІЯ ВЕЛИКАГО ЖИТІЕ,
въ листъ, полууставомъ XVI вѣка, на 271 листѣ.
Л. 1. 41Ц4 ДЕК441ВрІ4 ВХ ДІ ДНЬ ЖИТІЕ Гі ЖИЗНЬ П р П ° 6 Н 4 Г О
о,ц4 ншего грн горіа епп4 бывш4 й ж е в х іѵ лі и р ’і т ’к г р 4 д а т 4 ф 4
р Ц) н 4. и повѣсти «5 схд-Ьанны чюді Ш НЕГО. СПНІЛНІІ IV Е II П 4
гр4д4 нЕгрансна^
Нач. ВЕ н-Ькаа е іѵ нЕмавны^ь. вх прЕд-Ы аварскы й асінскй.
Правописаніе русское. Выписку см. ниже при описаніи сербскаго
сборника 1581 года, № 238.	д.
Л. 211. ліца гЕнвуаріа вх 31 жив й жизнь й повнзи прп
Г.Н4ГО Й БГОНОСН4ГО ШЦД НшТ 4НДОНІ4 ВЕЛИК4ГО СПИС4НО 4ДО
Н 4 С І Е 41 X 4 р І И Е П ГІ О 4ЛЕ^4НДрЬЕКЬІ.
440
Нач. докр*& |)'ІГ бхздвнгноусге вх гли вх сгѵнте дінн^о. вх іяі( сіітиса.
Гіли П(ивзкідот си.
На греч. см. у Фабриція, ВіЫіоШ. ^гаеса, по изд. 1719г. ѵ.
IX, р. 56.
205.	ЖИТІЕ ЗОСИМЫ 0 САВВАТЙ
СО СЛУЖБОЮ,
въ 4-ку, полууставомъ начала XVII вѣна,
на 3 и 222 листахъ.
20В. ЖИТІЕ ЗОСИМЫ И САВВАТІЯ,
СО СЛУЖБОЮ,
въ 4-ку, полууставомъ ХѴП вѣка, на 385 листахъ.
Начало службы утрачено. Житіе начинается съ листа 81-го.
207.	ЕВФРОСИНА ПСКОВСКАГО ЖИТІЕ.
СОЧИНЕНІЕ ПЕРВАГО СПИСАТЕЛЯ.
въ 4-ву, современная вопія, на 248 страницахъ.
Стр. 1. Житіе и жизнь и подвизи преподобнаго отца
пашего Ефросина трудолюбца пустынножителя.
Нач. Ты еси царю единъ I. Христосъ, животворящее слово преже
вѣкъ безъ начала съ Отцемъ и вездѣсый и въ Бозѣ святѣмь дусѣ
владыко единъ въ Троицѣ присносый съ Отцемъ, равенъ же и нераз-
дѣленъ съ пресвятымъ Духомъ.
Второй списатель житія Евфросина, Василій, пользуясь трудомъ
перваго списателя, сдѣлалъ о немъ слѣдующій приговоръ: «Еже
о немъ (т. е. Евфросинѣ) преже насъ написаны быта труды его
и хоженіе и .чудодѣйствіе нѣкоимъ списателемъ о имяни его писа-
ніе не изъяви, нѣкако и смутію, ово здѣ, ово индѣ, и ина
— 441
много части глаголана бяху чудодѣйствія святаго, и вся, елико
возмогохъ, яко въ' едину плетеницу собравъ, или яко цвѣтцы отъ
многихъ въ едину плетеницу собравъ, или яко цвѣтцы отъ многихъ
въ едино, яко да не забвена будутъ святаго отца исправленія и чу-
деса» . (См. Памятники старин. рус. лит., IV, стр. 68). Дѣйстви-
тельно, въ трудѣ перваго списателя пѣтъ послѣдовательности: за об-
ширнымъ разсужденіемъ о пресвятой Троицѣ (стр. 1—29) непосред-
ственно слѣдуетъ разсказъ о Іовѣ философѣ и преніе объ аллилуіи;
вслѣдъ за посланіемъ Ефросина къ архіепископу Евѳимію слѣдуетъ
отступленіе отъ разсказа—объ ученикахъ Евфросина: Игнатіи, Хара-
лампіи, Памфиліи и друг. (см. стр. 106—118). Трудъ 1-го списате-
ля прекращается на чудѣ второмъ о Закхеи: Чюдо второе о томъ
же Закхеи преподобнаго отца Ефросина и како видѣ его
и явися ему святый (стр. 231).
Нач. Бысть убо иногда.
Стр. 235. Посланіе святаго Ефросина къ собору свя-
тыа Троица.
Нач. Господѣи нашей, священникомъ събору святыя Троица и
прочимъ всему священническому чипу грѣшный въ иноцѣхъ метаніе
творю.
Житіе Евфросина, сочиненное первымъ списателемъ, въ спискѣ
XVI вѣка находится въ собраніи В. М. Ундольскаго (нынѣ въ Мо-
сковскомъ публичномъ музеѣ) № 306. Замѣчанія объ этомъ спискѣ см.
въ изслѣдованіи г. В. Ключевскаго «Древне.русскія житія святыхъ» .
(М. 1871 г.), стр. 250, 252—257.
208.	ЖИТИ ІОСИФА ВОЖОШСКАГО.
СОСТАВЛЕННОЕ САВВОЮ ЕПИСКОПОМЪ КРУТИЦКИМЪ,
въ 4-ву, новѣйшая вопія, на 69 листахъ.
Издано по рукописи XVI вѣка К. И. Невоструевымъ (М. 1865г.).
56
442
209,	СИВА, НТВ И ПОШШІЯ СИА
ПР. ІОСИФУ ВОЛОКОЛАМСКОМУ,
въ 4-ву, конца ХѴП вѣва, на 189 листахъ.
Л. 1. 41Ц4 СеНТСЛІВрІА КХ Д ДНЬ. СТЫ^Х П р Д К і Д Н Ы X БГО
оул І0ДКИ41Д І АННЫ. КХ ТОН ЖЕ ДНЬ ПреСТАКАСНІе ПрПБНДГО
оцд ншего н г у ді е н д Іосифа началнніід стыа обитсаи Блидх
грд Д4 КО АО 1(444 4ІСК4 ГО.
Еечерх. Н4 ГДИ КОЗКД^Х.
Стры нд 7 прдздникз, г: і сты Бгошцедіх г: прпвноді^
нд д. глд е: по: рддуйсд.
Нач. рддуйсд сфенндд гадко, прпвне іѵче іосифе. дггаьскидіх аикожх
совесѣдннче.
Л. 14. слово ндгровное оц^ ншелі^ Іосифу твореніе доси
феа о у ч е н и к д и прного своего сродник4 багосаовн оче.
Нач. бльдід оуко всдкого словесного естествд.
Въ подлинномъ видѣ по древнему списку издано К. И. Невоструе.
вымъ (М. 1865 г.).
Л. 24. лі4 септе'вріА кх д днь житіе йподкизи прпвндго
і кгоносндго оцд ншего нг^діенд Іосифа волоцкдго чкдо
творцд.
Нач. сен алтейный оцх ншх іоснфх ш литокскід зелілн влечдшесд родоліх.
Л. 94. скдздніе о чкдесѣ^х прпвндго і вгоносндго оцд
ншего выкши^х прежде престдкленіА его иж е с л ы ш д \ о лі ь іѵ
прежднн^х стдрецх оученикокх его. к л г в и іѵче.
—0 к н з ѣ і о д н н ѣ Борисовичѣ россінскодіх. чкдо д.
Нач. по престдвленіи влговѣрндго кидд корйсд кдснльевичд волоцкдго.
Л. 97 об. чкдо второе о и с ц ѣ л ѣ к ш е лі х іѵ ,цд не чистаго.
Нач. нѣкое дд во ид^ір^1 влженноліъ оц^.
Л. 98 об. чкдо третіе о провидѣніи подхоршок повои ір а.
Нач. нѣкогдд же Блже'ннолі^ оі^> оупрджнАКір&А в кѣліи во лінбзѣ
тишинѣ.
Л 99 об. чкдо четвертое о ки3ѣ дндрѣн голенинѣ во
йноѣхх дрсеніи і о престдвленіи его.
Нач. пріиде к прпкнолі^ іѵі^ ндшелі^ нг&іен^ Іосифѣ.
Л. 103. по престдвленіи стдгоодндреѣ квдшнннѣ чкдо 6.
Нач. по престдвленіи прпкндго іѵу ншего нгъліенд іосифд.
Л. 106. чкдо й о звонй нд ліѣсте прежде приуодд стдго.
Нач. чтоже лінбго глдти и писдчи стдго и прпвндго Іосифа чкдесд й
ііспрдвленіА довродѣтелей.
• хн'зѵѵѵяХон хѵллѵ
т і ‘ чіѵэѵяѵкн^я олэн т хтун хЬт эяг тчнэиЛи • хіѵэуѵяѵѵзоЛи хіѵоХѵ хіѵічц.з
оз н хіѵонічз з хЬо эяг ялэ ’^Ѵу онѴ оя оіѵаѵш^Лаои эін^.ѵэя хХн эоншоэЕээ
и ‘ пѵзѵѴшѵЛаѵЕ ѴхЬзАо ѵѵязэкнлэЛэ і ‘ѵжизонЕп ^ѴэЛз ѵн х^іт хУічд.3 и ѵѵяз
хѵиѵ и уззяоѵз ѵѵязчкЛЛи чззнѴ' • • эшчэЕ эоязчкЛЛи ‘эінэѵянѵЛо зоязчѵллѵ ‘^ялз
31,33 ^1Ѵ01Ѵ1ІД,3^1Ѵ8ЭН ЗОННѵЛаЗоЛо ОѴЗЗ ѴЗЛЭѴѴШѵЛ Ѵ^Э ѵЗэкЯ ’ Ѵ1ЯЗЗКНД,эЛэ НЛЗЗѴ
зЛи т хіѵояннѴол^ хіѵиояз хзѵн ^н’зтчѵяѵэЕн ‘^И’зтн ^лэ ^л.ЛХ хіѵизониЛи эінэЛѵѴ
олуэ чнэТ зж нінт^нн я •иіѵчнз^и иѵоХнѵѵяХои ніѵічнчѵуялоЛэоГ ‘хяннГЕѵЛи жіѵѵн
иллоѴѵЛ ѵічнЛніѵэзя жЛоэоз ѵінэѴшод ѵннкиѴоЛолэ ѵЛэкя • аіиэ члѵіѵѵи хіѵэ^нѴЕѵЛи
чнэѴ ии(іѵол,зѵн я ^ЛзоѴ эіЬу ‘хХитн иэл,зѵЛл,з зінэкѵЛіро хллуЛоЕѵЛ н ‘хіѵнтн
хіѵѵтѴ няѵѵэо ѵінічнА» хл,зѵнолЕѵЛ зшн 'ѵш^іѵ олѵнзонолэ чл.ѵи'ѵи ѵѵннэфз
ѵлзѵн ояллэшЛол, эоЛол,я ѵілуЛя ѵѵннэѵяиѵЕоя оі жіѵун няуи зд ‘Ь^Ц
•эко ияоѵзолѵа •няилэ<)з
ѵчязѴоЛоляон ѵн онѵзанкнѵяо и : Уі Л о я л, о V »і к ^фнзоі и» э т
ѵн ^іѵонзонолэ і ^іронэ^іі онѵуяХои ояоѵз ’82І ’Е
• нкіоинііл
А"
хн'энэіѵи хлѵлоэ и жнаяѵѵз ічаѵѵѵн ѵіязч^Ь т ѵшоигзя охя^н чазічэ 'ызц
эЛлзо ^яѵіѴ о олѵа.3 оГмк и ѵѵязЛзіѵнѴѵѵя ѵзлзѵЬніі
ѵн Зиги ‘иЬэ ѵіч а. к э Л о іч н о я н и і нэ зз нэ Ли т іяоѴяк 451 'Е
•изЛфонѵ хи'знаіѵи хяонн нія^н хни хіѵѵн ѵѴ^.яои 'ызц
•хн’оиі^ѵз о ніЛфрну ^Ьонн рі іѵ оГмк 'до 'Е
"ѵяоііэ^Е
олѵірзкі ѵѴѵЛа т ѵзэшиЛл,зои нЬэ ѵічхкэЛи ц.Лллііѵ я нія^н хаѵЛэ -ызц
•эяѵнЛѵя зЬЛѵа.3 эЬонн т оѴмк ’^о ОБТ ’Е
•хннлэѵэл, оѵяэЛои иіЛлніѵнѴ хи'энзіѵн ияфі хнноя т нія^.н жяѵк ‘МЦ
ѴИ'ІЧННЗІІІѵЛяЕѵЛ Н ИІРІЧЯнЛя ИИ'ѴЛОН
ѵзнѴоЛ ѵнЛліН' ѵязЛктзям зл,укоЛл,оі о оѴик ’^о	']р
•НІѴНнЛоя У.ІѴЗНЗІѴН 1І1ЯІ},Н ХЛіѵЛя ’Ы8Ц
фЬѵоЛолояон иіѵннЛоя ^>1іоні о и оVмк ’2ТІ "Е
’нізоѴозф оі[ѵя ѵяоязи и ѵѴѵЛлояон олѵянѵэя хиянзіХЛѵ хігѵн ѵѴі^.яои ‘Ь'ВЦ
• г X э н з ѵ н ’|, Л о я V ц, н к ѵ я ѵ н ч л з іч у
3!К'И ‘фІіѴрЛолояон иузи ^.яонионнэіііз о Е оГні, 90 доі г
— —
— 444
210. ЖИТІЕ ПЕТРА И ѲЕВРОНІИ.
МУРОМСКИХЪ ЧУДОТВОРЦЕВЪ,
въ 4-ку, новѣйшаго письма, на 71 листѣ-
Новѣйшая современная копія и отчасти передѣлка стариннаго жи-
тія, изданнаго въ Памятникахъ старинной русской литературы, т. I,
стр. 29—48.
I НИКОНА ПАТРІАРХА ЖИТІЕ,
СОСТАВЛЕННОЕ КЛИРИКОМЪ ЕГО ІОАННОМЪ КОРНИЛЬЕВИЧЕМЪ
ШУШЕРИНЫМЪ.
въ 4-ку, скорописью конца ХѴШ вѣка, на 82 листахъ.
п
Издано О. П. Козодавлевымъ, Спб. 1784 г., вторично въ'Москвѣ
1817 г.
212 ПРЕП. САВЫ СЕРБСКАГО ЖИТІЕ,
СХПОВ’Ьд4НІЕ ГіЖЕ ВХ С Т ЬІ ШЦ4 НШЕГО С4ВЫ
п -	А л>
ЛІ О Н 4 С Т Ы А ^НЛ4НД4|) Н4|)НЦ4ЕЛІ4ГО. ШЧЕ
полууставомъ конца XVI вѣка, на 311 листахъ.
Правописаніе русское.
Л. 1 Подъ заставкою, украшенной золотомъ:
ЖНТІ’б И ПОДВИ3И ВХ ПОуСТЫНН СХ ШЦЕЛІХ Н ШСОБЬ^ОЖЕНІ4
И Ш ЧАСТИ ЧКДЕСХ	'	—
ПЕ|)В4ГО4^іЕПКП4 Н ОуЧТЛА С^ХБСіиГО.СХПИСДННО ПрПБНкІ ДОЛІЕН
ТІ’ЛНО ІЕ^ЬЛ1ОН4^О. .................... '	............
БЛГВИ.
Нач. Рлзоулм 34НЕ ниі|іетоі4 шдржнліх. ш оукогаго доли оу ли ліоего
НИЧЕГО ЖЕ ИЛІЫ.
Л. 267 . ЛІЦ4 ГЕН В 4 А ВХ ДІ ДНЬ. ПО^В4Л4 СТ
ншн (ИЛ1ЕОН4 іі с 4 в ьі о у ч т л іо Ср ЬПЬСКОЮ. БЛГВИ
В X ГІ ДЕНЬ.
Пач. Ов'ЬгЛЛ И Пр(В'ІГірЕНН44 Н4 ВСЕЧТНОЮ бцоу. ДНІ Крт'іЕ ВХСІ4 (14.11 А.
ПрЕСВ'ЕтЛОЮ БО СЛ4ЕОІ4 О34|)АКірИ.
ЬІ Н П рі Б Н Ы Ш Ц Ь
ШЧЕ. Н ДЕВ|)4ЛА
— 445 —
Въ копцѣ слова слѣдующее похвальное обращеніе: «способствуйте
нд. покАдніе сіггиса. и іа шчесчвіуліовцА зеліли ншоу П[іотивныліи неповоевАннУ
ліирно сх^анаич'А. глдди. слфти неужныл. г^ѣдд дшд УбінцУ И ЛіеЖЬСОБНЫА
г^дни нбавита вгк ^окліеннты лкднй свой. Ш ПОГЛОІ|іен‘ІД ПОГД . ірнто к ^оу
ЛІЛТВАЛІН СИ ВХЗБрАНАК1|ІА. И ДА НС БОГА ОукрѢпИВШ? НАНК снве кездконід. веле
рѣчісюірУ рекву. г де есть бх и сеуетенх рдкотАА елюу. црквн ваша и^ь гн
вхздвигосте плостослдвіе елеси не причастны до конца схблюддита. вдшед
В Ѣ В И [10 Ж Ь В НД ЩІТВОВДТИ БЛГОЧТНО »ТВ6|)ЖДИТД. и нд с о у
противны а ідзьіки пок'ЕдУ еліУ ш ^д испросАір а. словесное
стадо вдше стыд вдшед ограды ’) его же ги в поустынн сокрдстд.
ш ліыслены волкх н ш люужх кровін нерАсыпднно не [ідс^ыіренно нн дшею н
тѣло ЗАКЛАНО ІДКО ПАСТЬБА ДОБЫЛА СНДБДИТД Ш Н і г о же и ліене С 0 у І|І А,
(л. 310 об—311).
Ж СБОРНИКЪ ЖИТІЙ святыхъ.
въ 4-ву, полууставомъ XVI вѣна, на 393 листахъ.
Л. 1. скдздніе глва в ндстоіді|іеи сё кннзѣ.
Главъ показано 13.
Л. 2. ліцд йнла вх д днь житіе и во сгьі шцд ндшего
ф е о д о р д в о с і гд в ш д г о в поіреніи в в елнцен л д в р ѣ стго с а в ы.
по се бывшаго д^неппд во едесе г^адѢ... списано ю стго ва
силіа нерел тодже црквн ёдескнА.
Нач. кглвенх гк бгх вседержнтелк творё нбУ Гі зеліли.
Л. 108. житіе и жизнь пиленаго оца ндшего лі д к д А ди
нѣнекдго бывшаго вго[)ѣ фр'іестен. сУі|Гід оконхполх 6Диш
ПИА П р А 41 О 6 А .
Нач. повѣдд ндліх авва сС[)апі6нх сУірУ ліи внУтріннеи пУстынн.
Л. 122. ліца деврдлА вх зі днь житіе Гі подвизн прпкндго
іѵца ндшего лід[)тиніанд пдлестннхскдго.
Нач. клнзх Г|іддА кесд|)НА пдлестинск'ІА пУстына есть глелюе ковчежное
лгЕсто.
Л. 150. ліцд шктаб|)а вх в дньжГітіе і исповѣддніестго
с ір е н н о лі ч н к а киП[іеганА.
Нач. не клАзннтесА к^дтіе. но нд ліоа слезы возрнте.
О т. е. монастыря Хиландарскаго.
146
Л. 170. ліір и?ктаі;ра кх з днь слово ш стеліх Гі ьелнцеліх
дпл'І; фолгк.
Нач. по вознесеніи гдд ндшего і7д р нд ніГсд сосрдшдсА всГі лили.
Л. 179 об. ліцд О К Т А К р А В X Д днь ПрПКНДГО шцд ндшего
дндрбнникд.
Нач. пов'кдд ндліх шцх дднйлх. кьість уе'Н нг1;кіи члкх нліенеліх дндрбн
никх .
Окончанія недостаетъ.
Л. 185. ліцд с і п ч' е в у і д вх ді днь сты^х лічнкх. трофйлід.
н сдвдтіАІідорйліснтд.вхтон дньпрестдвлснісБлгов'Іірндго
н ^олибнвдго кнза ф е о д о р д сліоленьек д г о Гі гарослдвскдго.
Нач. сен бьість клгов'І;рнын н рликйвми велнкін кнзь дешдб сліолень
скін н гарослдвьскін. снх велйкдго кнза ростнслдвд. Гізхлілддд гд вхзлнкивх Гі
прчт*мо его літрк.
Сочинено около 1470г. Антоніемъіеромонахомъ .См .въСобраніиУидоль-
скаго , № 3 8 3. Ср. Степенную книгу 1,392—3 9 7, и Никон. лѣт. ІІІ, 62.
Л. 188 об. ліцд септеврід вх к днь стрть стьцх новогав
ленньі н велнкьі лічнкх і нспов’Ьднй велйкдго кн^а лін^днлд
черніговхскдго н волАринд его д 6 о д о р д вк^пе пострдддвшй
ш нечестивдго црА каты а.
Нач. что рек^ нли что возглн первіе.
Сочинено Пахоміемъ Логофетомъ.
Л. 202 об. ліцд септеврід вх ка днь П(>естдвленіе стго
ДПЛД Н 6ѴЛНСТД ІОАННА 6ГОСЛОВА.
Нач. пдкм ндліх с нбсх пріидТ вели кіи іодннх.
Л. 210. ліцд феврдлАйхгднь стго силіеонд Бгопрінліцд іі
АННЫ П^ОЧИЦЫ.
Нач. се возліекленнін ннф ндліх почте'нндго в л^цмнФ еѵліи.
Л. 215. ліцд феврдлАвхдідньгкитіенпбдвизиншчюдссх
по^вдленіе прпвндго шцд ндшего д л і и т е д вологодхскдго
чюдотво(іцд иже нд прил^цф. твореніе лідкдрі’А Гігоуліенд
тодже бвйтели.
Нач. Гіже стое жйтие поживши н вір^ бжтвсн^к со^рднши стьі.
Л. 251 об. тогоже слова похвала чіедотворц^ дилійтрііс.
Нач. но оуко прекрдтйліх слово писдти чидесд стдго.
Л. 257 об. ЛІЦД ЛІАНА вх кд днь. ПДЛІАТЬ стго цр А конь
стднт’йнд. Гі літри его црцы елены.
Нач. вх лФто з-с шнележе цртв^юцгі? констднтйн^ цри.
Л. 268. ліцд ліана вх д днь житіе іі подвйзн прпвндго
шцд ндшего пдфночід Гіг^ліенд Боровхскдго чіо’творцд.
Нач. св'Ьгелх и елд'докх есть зФлб йже довродФтели прилеждн.
447 —
Безъ начала. Слово о святомъ апостолѣ Филиппѣ. На-
словъ: И «ОТБеГОША ВСИ Ш ЛИЦА ?а. глд же филнппх кх вдр
ЛІ Ц 4 НОІАКрА Б'Л 6І ДНК ЧЮДО IV ОТроКОВИЦЫ СОТВОр
Сочиненіе Вассіапа ученика преп. Пафнутія Боровскаго. Копца
недостаетъ.
Л. 273. ліцд пина вх кб Днк пдліать сты^х чюдотворець
ЛІ о у р О ЛІ X с к ы х. влговѣрндго К Н 3 а ндрТндго во нноческбліх
Ч І Н 0 у Д В Д Д . Гі БЛГОвѢрНЫА КНГИНИ Д ( в р о и. НАрТнЫА во и н о ч е
і к о лі х ч и н 6 Д р о с и н и.
Нач. Бгоу іѵцоу Гі присносоуірелі^ слов^ бжію. сноу й престолѣ д^у.
Издано въ Памятникахъ старинной русской литературы, т. I, стр.
29—48.
Л. 297.
чинается со
ДОЛОЛіѢю» .
Л. 301.
ШЕНА СТЫЛІИ лічнки исповѣдники г^риеліх САЛІОНОЛІХ. и двн
В О ЛІ X .
Нач. ннѣ вреліА докрогодно, сх стыліх двдоліх пррколіх поюіре реі|іи.
Л. 335. ліцд дікдкра вх д днь повѣсть потрекнд 6 житіи
и 6 пре бываній влженндго и прдведндго филдрстдлілтнвдго.
Нач. житіе кгооугодно. и прекындніе непорочно лі^жд прдведнд ^оіроу
нсповѣддти вдшеи любви .
Л. 380. лі цд г ен вдр а вх кз д н ь ж и ті'е п р п бн а го шцдндшего
ксенофонтд и жены его ліріи. и чддх й. ііѵднд. і дркддиА.
Нач. вѣ лі^жх влговѣренх йліенеліх ксенодонтх. и женд его лірі'д. оба
йсполненд каста вѣры бжіа. Гі ддповѣдн его твордстд.
Правописаніе Сборника русское.
214. СБОРНИКЪ ЖИТІЙ СВЯТЫХЪ.
въ 4-ву, полууставомъ ХѴШ вѣка, на 254 листахъ.
Л. 1. с л о у ж к д препкноліоу ш ц о у ншелі^ др^илідндрнт^
д і ш н и с і ю р д д о н 6 Ж С К О ЛІ .
Л. 8 об. к дніѵнх люлекенхпрпБнолі^шц^ ді'онйс'ію д Р)(ИЛІАН
дрит^ рддонежсколі^.
Въ сѵнодальныхъ изданіяхъ канонъ другой.
Л . 19. ЛІ Л Т В А п р И Б н О ЛІ IV Ц Д І IV Н Гі С І Ю Д Р X И ЛІ А н д р И Т р Д Д о
н е ж с к о лі .
Въ сѵнодальныхъ изданіяхъ молитва иная.
Л. 21. лі ц д ЛІ д і ы в х 7 днь житіе Гі жизнь п р п к н д г о іѵ ц 4
Н 4 ІІІ его Д І IV И Й С І 4 4 р И ЛІ А н Д р И Т 4 р 4 Д О Н і Ж С К 4 Г О .
_ 448 —
Сравнительно съ сѵнодальными изданіями списокъ представляетъ
значительныя дополненія, существенно возстановляющія подлинный текстъ
этого важнаго историческаго памятника.
Л 175. ЛІЦА І^ЛіД КЯ Л ДНЬ ПДЛІАТК СТДГО ІШДННД воина іі
чюдотворцд.
Л.215. слово ш житіи и ч и д е с ѣ х с т г о лі ч е н и к д ішдннд
с т р д т і л д т д іі коинд.
Л. 247. слово нд днь стдго ішдннд стрдтилдтд.
Л. 254. стци идлвителніи сл'ьжкосодѣлокдніа.
Нач. Оу него лілтк всакх просАи взилідетх.
Хвалити кга ш вселіь подокдетх.
Ж. СКАЗАНІЕ О ЧУДЕСАХЪ СВЯТАГО НИКОЛАЯ ЧУДОТВОРЦА.
въ 4-ку, полууставомъ XIV вѣка, на пергаминѣ, на 30
листахъ.
Рукопись рѣдчайшая. Можно полагать, что въ настоящемъ спискѣ
сохранилась только половина рукописи, въ своемъ первоначальномъ
видѣ содержащей и самое житіе. Правописаніе русское.
Л. 1. О Іі Д 3 А Н Н к Ч 10 Д Е С X СТГО И ВЕЛИКАГО шцд ар^нкрѣа
Б И ІД И ЧІОДОТКОрЦА НИКОЛХІ БХІВШДГО вх ліѵрѣ^х ликишнѣ.
Докро КСТЬ НАЛІХ вратик. БИК писднік. К КДДІК вѢрНИИ КСПОЛІАНОуВШЕ
пррчьскхі ишнх глд гліоірь. ИСТИНОу ЧІОДХНХ БХ и лгать кго. вх стхГ кго.
всѣдіх ВОЛЕЮ кго вх ииух створи гако И НХІНА вх члцѣух БХІШД. ЧІОДОТВОрЦД
НИКОЛХІ. БХІВШЕЛІХ ВХ НДШИ^Х лѢтДуХ.
ЧІО. А.
Приводимъ это чудо параллельно съ текстомъ вышеописанной южно-
славянской пергаминной рукописи XIV вѣка, подъ № 162.
Списокъ русской редак-
ціи.
Члвкх нѣкто ЖИВХІ кх костантинѢ
грддѣ кх діѣстѣ рЕКоліЕліь клбоудери.
НДІЕНЕДІЬ ДКЛіИТрИИ. ИЛіѢіА вѢроу И НДДЕ
ж» ксликоу кх стдіоу николѣ. ВХдЕЛІХ
НА прчто ПрДЗДЬНЬСТВО И ПрЕСЛДВНОК.
СвѢі|ІД И ЛІДСЛО. И ВСА ГАЖЕ НА ПО
трѣкоу прдздникоу соуть стдіоу николѣ.
ПоиіЬДХШЕЛІХ ЖЕ и.пх вх кордіілиіуі іо
Списокъ южнославянской
редакціи № 162.
Члккь нѣкто живѢше вь костднтинѣ
градѣ вь ліѣстѣ реколіѣдіь елефрид идіе
неліь дліитри. идіѣк вѣроу И НДДЕЖДОу
КК ВЕЛИКОЛІОу Ёрдрх°у Николѣ. ВКЗЬЛІК
нд прѣчтно ЕГО ПрАЗНКСТВО. свѣі|іи и
ЛІДСЛО . И ВСЕ ЕЖЕ НА ПОТрѢв^ ПрДЗН И КО у
стго николоу. Іізкшьиюу ЖЕ Елюу ш елдв
НАГО Грд КОСТАНТИНД. ІІ ПОИДЕ ск слоѵж
— 449
кхвкрже кх люре.
грести. волнхі сн
сланнаго ірддд костантина . кх инолюу
ГрАДОу ИЛСНСЛК ДНДурД. Тву СО Б'к
СТАИ ЦрКХІ КХ ТОЛЬ ГрДД'Ь. ДД ТАЛО
ПО ВСА А’ЕтА ИС)(ОЖДШе СК лоужь В^рНХІИ .
КХ стлоу ННКОА'Ь И ТКОрАШе ПАЛАТЬ
стдюу. ндоуірелх те илх толь дни ш
СЛАВНАГО ГрАДД КОСТАНТИНА. Б’Ь ВО ТОЛЬ
дни ти^о люре. и кде схГ кх полоуноірн
идоуціидіх илх посредѣ лорА. кнсдлпоу
б4трХ СИАЬНХ ВХСТД . И СВЬр^Оу тоучд
ВЕЛИКА. И БхГ Б'ЬдА ВЕЛИКА. ІАКО И Прк
рДЗДрА НА ПОАХІ. И
И ^ОТА^Оу КХ КрАІО
ЛЬНХІ ПрИШКДХШе ИЗКИША илх ВЕСЛА
ИЗ роукх. и толоу кдннолоу дклитрик
дкрждцін весло, пришкдхши вхлнд. и то
лоу изрдзи нз дроукоу. и вхвкрже вх лоре
весло, и тоу тако іѵпрокрдтисА корлі;
лицк ниць. іно не нзл^зе изх оустх
клоу рАдк'І; се. стхіи ннколд полози
ли. и тако нде нд дно люрА. и гЬде
нд дн'Ь. о келикок чюдо. стрд)(х со
ла келнкх іѵкхдкржн іѵ селх крТк.
кже вхі ^0^14 сказати іѵ сель чюд'Ь.
внездпоу со тако іѵкр'ЬтесА стхіи ни
кола, и вхзелх и нд ^>оукоу свокю вх
тх чд. и нзиде из лорд. и посади
и вх ^л'Екин'к скоки, посредѣ здклю
ЧЕнѢ соуірн. И ІѴНХ ЖНАШЕСА нд днѣ
жорА сѢда. и келиколь глліь вхпнгаше
веспрестднн. стхіи николдк полози ліи.
И ТХ ГЛД СЛХІШДіре СОусѢдн. ЧЮДА^оуСА
глціе к севе. дкм глд ксть ндшего соу
сѣдд дкжитрнга. нх тх кхчерд вѣ
ІѴШКЛХ ДА КДКО К СКОрО прншклх.
кдко ли к кх грддх ВХА^ЗЛХ. А ЗД
клкчено. пондѣліх дд кндилх кх ^лѣки
нѣ. и кхжьгхше скѣірд. видѣшд ^лѣ
виноу здключеноу д глд сице (едндче)
излдзАше. стхіи николдк. полюзн ли.
и рекошд рдзвиѣліх кличь. дд видиліх
баліи кі. Гіножоу грддоу днефоритоу, г.ѣ’
ко црквь СТГО НИКОЛИ вь грддѣ толь,
и по ксд лѣтд ^ождддше длнтри. и кѣр
но ткорддше пдлеть стго. ндоціоу же
еліоу толь дни ш слдвнддго грд. вѣ
во лоре ти^о толік дни. и вмкшоу же
еліоу кь полоуноціи поср'І^ лорд. вхне
Зддпоу сі’лкнк вѣтрк кьстд вь ліори. и
скрь)(оу тоучд келикд з^Ьдо. гако вѣтрилд
кордвнд рдздрд нд поли, и вьврьже к
кѣтрь кь лоре. и ^отеуоусе кь крди при
вести, и не люждд^оу. влкни во снлнмк
прнндоше. нзкыше иль веслл 113 роукм.
крьжннкоу же дрьжеіроу весло велико,
пришьши же вльнѣ лорсіуЪн. нзрдзи
нз роуі«у егб. и вьврьже Гі вь лоре
в4трь. н толь чд изврдтнсе кордвь.
и потоноуше кси 7же с^оу вь кордвы.
йзь оусть же дилитрнев^ь нзиде глд
глк. стм ні’колдб полілоуе ле. и тако до
нде до дна лороу. и скде нд дно лорд.
о великое 'іі« врдтне. вь едннь чд іѵвр'Ъ
тесе стми посрТ лорд. н кьзеть длнт
рид нд дн4 лорд. нд роукоу скоки. і<зне
се его. и посади е поср'К ^изн егб зд
кличенные. н лн'Ькшоу еліоу. гако и нд
дн'к лорд и іѵіре садить. келнель глсоль
сеспрѣстАннд едндче кьпндше. іѵ стм ни
коАде. подідоун ле. соус^ди же егб сдм
шддуу гль его. и чнждд^оу се вь сев'Ь.
н глд^оу дроугь кк дроугоу. гако ндшего
соус^дд длитрнд глд к. нк іѵнк вкчерд
іѵшьль к нд пдлеть стддго. то кдко
толнко и прийде скоро. кдко ли вк грддь
кннде в ноірн. сё ннга грддоу здкличен
ноу соуціоу. нк поидінлк дд киднлк ^и
жоу егб. дд вндиль чтіѵ тдко вкпиеть.
н скврдшесе соус'Ьдн его. и кьжегоше вк
подоуноірк св'Ьціе лнбгне. н пондоше вь
^ижоу егб. н кид'Ькше долік его здклк
ченк. д глд егб единдче нцожддше. глк.
57
ксте.
кто
ШНИ Швѣ
ТВОИ .
весѣдоукши.
шеѢцідбя к
и и
ііля тлтин или кто. і; вяжмяше
ЛІНОГЯІ СВ'І;і|ІД. рДЗБИША ключи, и вялѣ
ЗОШД ВЯ клѣти СЯ СвѢі|1ДЛІИ ЛІН03И и
не познаша кго. пристоупишл же к
нелюу близь н познаша іі н видѣшд
ндгоу ГЛАВОу. и водоу текоуцію СЯ ГЛА
6ЯІ слдноу Ш ЛІОрА. Н СО пяртя АКЯІ
рѣка тсчашс. н рекошд клюу како
кси кялѣзля вя рѣвиноу здключеноу.
коудоу ЛИ ЧТО ЛИ ТАКО ВЯЗВрДТИЛСА
кси скоро, вячерд ШШЬДЯ. А НОЦІК сь
КЯЗЕрДТИЛЯСА кси. что ли кси ксь
люкря. оня же вса та спослоушдкя.
АКЯІ Ш СНА КЯЗБНОуВЯ рСЧС К НИЛІЯ. ДА
кде се кслік азя. и кяі
іѵже ліа вяпрдшАКте. и
І|ІАША клюу. ЛІЯІ соусѣди
вя ^лѣкинѣ скоки сѢда
да что се теке дошло, іі
нилія ре. се тяклю вѣдѣ, идоуціелія
ндлія по люрю. кянездпоу тоучл и кѣтря
келикя приде. и сократи кордклкцк нице.
И НДО](Я НА ДНО ЛІОрА. И СС НЯІНА
кде ксліь или како са ёсліь сде
шкрѣля не вѣдѣ, и свѢтаціс свѣі|ію
БЛИЗЬ КГО ЗрАХ°У • кдко те',АШе В0Л4
люркскдга СЯ ГЛАЕЯІ клюу и с пяртя.
лкы рѣкд. тягда стрл^я келикя прига.
и оуждстк ВСА позороуюцідга тоу. и
кяікшю дни тоу вя градѣ. дални и
соусѣди СЛЯІШАіре и вск грддя. ТСЧАШС
нд ЧІО ЕСЛИКОК. И ЕИДАЦІС ДИЕЛА^ОуСА.
Н СЛАВЛАуоу. П'І; ПрИНОСАЦІС сіісоу И Боу
ндшслюу. и извраникоу КГО. ТБОрАЦІС
клюу ИЗрАДНА И ДИВНА ЧЮДССА. 1)
счыіі ніколдб гіолюзи .ни. іі рекоше со у
сѣди его. рдзвиѣлік ^ижоу ск ключи. да
видилік едл татк к вкшклк вк долія его
сице же рдзБише ключе ^ижи его. и вкни
дошс сь свѣцідліи ліншгыиліи . и видѣше
ЧЛЕНА сѢдСЦІА. посрТ ^рАЛІА. И ПОЗНАШе
его гако дліитрик к. іі пристоупишс кк
нклюу. и видѣше сланоу водоу люрскоую.
ск глави его текоуціоу и шдеждд его гако
р'ккд шБкдрьжиліь. и рѣше кк нклюу ш
ДИЛІИТрНК. КАКО вкшклк еси ВК ГрАДК ЗА
ключенныи. н вьниде кь ^ижоу свок 3л
ключенноую. чтш толико пришили еси
скоро. вьчерд шшьдшоу ти. кк ноіци при
нде шкоуренк кодою.и кьпнеши тдко. н)н
же то ксе послоушдк и вкзБоудисе гако ш
сна и рТ Гіліь . ш дроузи люн ге еслік. н ки
кто ксте. і'же ліе кыірлшдете. шниже і5
вѣірдше елюу и рѣше елюу. гако ліи есліи
соусѣди твои. и се ннга вь ^изѣ своей ке
сѣдоуеши. что же се бы текѣ глди скоро
налік. и гла кк нилік. се вѣде гако поср'П
люрд вк кордвы ИдоуІ|юу ЛІИ НД ПрДЗДНИКК
стго николи. и ккнезддпоу тоучл бы вѣтрь
ко
велики з'кло кк люри. и изврдтисе
рдкь . идо^олік на дно люра. и се ннга зе
еслік. и како ли зе се если, иІБрѣль не
свѣліь. свѣціе же скетсіре близи его. зре
і|іе како течеть вода люрскаа ск глави
его. ідко рѣка тсчашс. н вси позороуюі|іс
стрд же н^к собксти великк з'кло. Гі проліче
се слово по вселіоу грлдоу. и течд4\оу на
нензренное й прѣслдвнок чюдо стго нико
ли. видеіре диБлглд^оусе вси на неизренноую
пѣ приносеіре гви ко у сгісоу ндшслюу. 113
врднникоу еговоу твореі]іолюу. нзкраннлд
и велнкд чіоса ш стѣлі Д(і^иереіі и чютворцн
^вѣ ннколи. прослдблгаеліи шцеліи іі снолік
нстыиліь д^олік (л. 222—223 об .)-
і) На полѣ (л. 4), гдѣ оканчивается приведенное чудо, почеркомъ
XVI вѣка замѣтка: «ги поліилун рапл своего иадна» .
451
Изъ сличенія русскаго и югославяпскаго текстовъ видно, что они
отличаются не по одному правописанію, не по отдѣльнымъ выраженіямъ,
по и по цѣлымъ фразамъ, оборотамъ, и взаимно дополняются одинъ
другимъ.
Л. 4. Скддх ш второліь чюдф. послоушдителіолю вхі. по
слоушднніа люковннци. чюдесе дд вхі спов'кдф. вхі же же не
лФнитесА да вхі воуде «утФ^д велик4.
Нач. Сѵліеонх иліенеліь нФкто вжни члкх. исповФдннкх чтх.
Л. 5 об. чю г.
Нач. дгрнкх нФкто иліенеліь живхіи вх стрдн'Ь Антиш^иисіуЬи влидь срд
чинх.
Л. 13. чю д.
Нач. дроугок дд вхі сповФдФ чюдо. оуношд н'ккто иліенеліь николд.
дФ/ІІОНЬСКОЛІЬ лічникліь швхдьржиліх.
Л. 14 об. чю. е.
Нач. ддх же вдліх врдк дроугок чю дд повФдФ. дд не людФте лФнитиса.
нх іасно послоушдите. попх нФкто иліенеліь ^остофорх ш грддд ліитоулинд.
ТДКО ИЛІАШС ОБХІЧДИ.
См. въ пергаминномъ сборникѣ собранія Царскаго, №. 362, л.83—84.
Л. 17. ч ю. 5.
Нач. петрх реколгліи вх влгхіи^х. Разсказывается извѣстное чудо объ
освобожденіи преп. Петра Аѳонскаго.
Слѣдующія два чуда—7-е о коврѣ, и 8-е объ оправданіи невинно
обвиняемаго, вмѣстѣ съ общимъ заключеніемъ списателя приводимъ впол-
нѣ. Они сочинены въ XI вѣкѣ (между 1043—1067 гг.),въ Констан-
тинополѣ, и по вѣрному предположенію—авторомъ ихъ былъ русскій.
См. Нѣкоторые памятники славянской письменности до-монголь-
скаго періода (Москвитянинъ, 1845 г., часть VI, № 12, стр. 140—
142).
Чю д. Понеже оуко мхішд^х. стго д^д прркліь двдліь глірл. іако же жд
длить клень нд источникхі воднхпа. тдко желФкть дшд люіа к тевФ Ее. вх
ИСТИНОу КО ЖДДАКТЬ ДША вФрНХІ^Х кртыанх НА СЛХІШ4НИК вийух чюдесх. тво
рАіриліи кго. что бо слддцфк повФж ліи рдвотАЮціиліх делінхіліх црліх пдче.
нх кже слхішдти тдинеу идх оустх црвх. воле же сего веселик дша приноснліх.
^ОТАЦІИЛІХ РАБОТАТИ НБНОуЛІоу црю^оу. СЛХІШАНИК ЧЮДССХ БЙИ. ТВОрАЦІИ^ХСА СТХІЛІИ
кго. лінФ же ^оудолюу дотацію нача'ти писати чюдо СТГО НИКОЛХІ. створив
шскса при люеи худости тхгдд вх цригрддФ. нхіне ліолюса вдліх. вФрьнии
полюірьниколіх вхіти лілтвою. погроужкноліоу. «уліьннеліь гроувости рдди. не
иліоуірд ндвхіченніа сицего дФла. се во стройно нскоусьнхі^х вх прФліоудростн
есть. пдкхі же поліиндю іоного рдкл л'кннвлго. потднвхшдго иліение гинд сво
его. д не ддвхшдго нл приплодх дешлп срдценФіІ. се же поліхішлгаіа и стрд
452
ДА НЕ СХВрАТИ ЛІХІСЛН
ИДЕ ЖЕ СТХЛПХ СТГО И ВЕЛЙКДГО КОСТАНТИНА . И
. СХрѢ'ГЕ ЖЕ И ВСЬГДА СКОрХІИ НД ПОЛІОЦІЬ
ум.ііі. ІѴКЬДрКЖИ.НХ . II р О С Ч’К р О О 1) роукоу ЛЮ» НД СЕ дѣло . кѢ ИЕІ.'ГО или.
НЕ,ПК НІІКОуЛА. ВХ ПрѢжЕрЕЧЕнѢліК ГрАдѢ КОСТАНТИНЕ роуКОдѢльСТВОЛІБ КОрОЛІЛА
піеса. вѣрнх ко коу. нліѣіа 3 двѣ то свон ко століоу николѣ. не провхдивх
ДНЕ СТГО НИКОГДА ЖЕ КЕС ІІАЛІАТИ . СИЦЕ ЖЕ КЛІоу ТВорАІЦ» НИ ПОСЛАБЛАМір».
СЛХІИІД КО ВХ СТЕЛІК ПИСДНИИ ГЛІ|ІЕЕ ЧЬТИ ГА Ш СБОИ^Х ПрАЕЕДНХЦХ ТроуДОБХ.
и присно вх оуліѣ дьржд И ДО СТАРОСТИ, коупно ЖЕ и оувожьствл. НЕ люгоуці»
ОуЖЕ дѢлАТИ. ПрИБЛНЖИБХШ» ЖЕ СА ДНИ ТХГДД СТГО ННКОЛХІ. ПОЛІХІШЛАШЕ вх
СЕкѢ ЧТО СТВОРИТИ. ГЛД ПрЕЖЕрТнХІИ СТАрЕЦЬ КХ ЖЕнѢ СВОКИ. ЖЕНО СЕ ПрИСпѢ
ДНК НДЛІД лмбилідго велйкдго друиикрѣга ^БД ННКОЛХІ. что створивѣ скоудо
сти (и) «) НДЛІД ШБЫДТОЛІА. НЕ НЛІоуі|ІДЛІД ЖЕ КЖЕ нл потрѣкоу ДНЕ того стго.
вѣрндіа ЖЕ ЖЕН4 ТД. ЦІвѢі|1АБХШН КХ Ліоужю СВОКЛіОу (рЕЧЕ) 3) кѣси КО ГНЕ
люи. іако приспѣлх КОНЬЦК ЖИВОТА на» . стдростк ТА постигхшн коупно н сх
ЛІНОК. ДНК ко нлн оутро КОНКІ^К ЖИВОТА приилісвѣ.
свокга. Н ЛЮБХВЕ гаже кх столюу. и си рскхши ПОКАЗА коворх СВОИ ГЛЮІ|ІИ.
прииліи СЕ. И ШКДХ продли. И коупи ВСЕ КЖЕ НА ПОТрЕБОу СТЛІОу НИКОлѢ. ИНОГО
КО НЕ иліабѢ ничсоже. нх тхчию се КДИНО. и СЕ НИ НД коу» ЖЕ полкзоу НАЛІА
КСТК. КДА ЧДДОЛІХ на» шстанеть. йух же не иліабѢ. слхішавх же се вѣрнхіи
СТАрііЦЬ . ПОДВАЛИ ВЕЛЬДИІИК женхі свокга. прииліх оуко коворх НЗИДЕ. ГрАД0уі|І»
ЖЕ клюу ПО АЛІКЛОу ТХрГОу.	“
Ліиноувш» КЛІоу црквк СТГО ПЛАТОНА. СХрѢтЕ ЖЕ И ВСКГДА СКОрХІИ НА ПОЛІОЦІЬ
СХ вѣрой СТХІИ НИКОЛА. БХ ШБрАзѢ нѢіЮКГО СТАрІ^А ЧТЬНА . ГЛІ|ІА НОСАІЦМЛЮу
коворх. ДрОуЖЕ ЛЮКИЛІХІИ. КДЕ ШКСТБИК ТБОК. ЦІбѢі|1А КЛІоу НОСАИ КОБОрХ.
ПОТрѢкоу ИЛІАЛІХ ДОИТИ торгоу. ПрИБЛНЖИБХШ» ЖЕ СА ОуЖЕ . ГЛА КЛІОу СТХІИ
НИКОЛАе . БЛГХ схвѣтх ТВОИ ДроуЖЕ. НХ ШБАЧЕ ПОвѢжК ЛІИ НД КОЛИКѢ уОІ]ІЕШИ
ІО ДАТИ коворх СБОИ. А3Х КО уОІ|ІЮ КОБрА КОуПИТИ. ГЛА КХ СТЛІОу СТАрЕЦК. Пкр
КОК ДАНО НА СЕЛІХ КОБрѢ. И. 3ЛАТНИКХ. НХІнѢ ЖЕ ПрИИЛІОу КЛИКО ЖЕ ЛІИ АІ|ІЕ
ІАСИ. ГЛА СТХІИ КХ СТАрЦ». ПрИИЛІЕШИ ЛИ. 5. ЗЛАТНИКХ. И ГЛА СТДрЦК КХ
СТЛІОу. прниліоу СХ рддости». Аі|ІЕ ЛІИ ДАСИ. ТОу АКИК САГХ БХ ЧПДГХ '*) рИЗХІ
СВОКГА СТХІИ НИКОЛДК. БХІНА 3ЛАТО И ДАСТК 5 3ЛАТНИ. СТАЛІАНХ . Б роукоу СТАрЦ»
И ГЛА КЛІОу. прииліи ДроуЖЕ И 6ХДАИ ЛІИ КОБОрХ. ПрИНЛІХ ОуБО СТДрЕЦЖ ЗЛА СХ
ЛАДОСТИ». ИБО НЕ ДОСТОГАШЕ КОБОрХ ТОГО, СТХІИ ЖЕ НИКОЛА ПрИНЛІХ КОБОрХ НЗ
роукоу стлрц». ШИДЕ Ш НЕГО. рДШКДХШЕЛІА ЖЕ СА НЛІД ЦІ СЕБЕ. ГЛА)(оу БИдѢвШЕ
СЧАрі^А ГЛІ]ІД КХ СТЛІОу. КДА ПрИБИдѢнИЕ БИДИШИ СТАрЧЕ ЗЛО. СТАрЧА БО
6ИДА\0у ИГЛА КГО СЛХШКЦОу. А СТГО ............. .......
НДИІІХ СТАрЦЬ. СТХІИ ЖЕ НИКОЛА ТОу
рЕЧЕІІАГО стлрцл. глга же женѢ кго.
НИКАКОЖЕ ВИДА^оу ни глса КГО. НХ ТХЧИ»
АБЬК ПрИДЕ НОСА ІЮВОрХ КХ ЖЕнѢ ПрѢжЕ
ЖЕНО ПОНЕЖЕ ЛІОуЖЬ ТВОИ ДроуГХ ЛІИ ЕСТЬ
ниже: здвѣтовм. здвѣтх; пршшдошоу
і) Вмѣсто: простьро^х. См. и і
вм. приіиЕдхіиоу. г) ю приписана позднѣйшимъ почеркомъ, з) ^іе припи-
сало позднѣе. «) чкпдгх—кармапъ. Слово это встрѣчается и въ Из-
борникѣ 1073 года.
453
ГОдакьна. того ради оулюли ліа глга. схтвори любовь сх ліною . донеси коворх
сь до жен'к люки. 43Х ко иліаліх потрекоу доити инлліх.
драни, и СЕ реко не видиліх бхѴ. жена
не схліѣ вхпрашати кто тхі кси. > *
гнѣволіь же ражьгхшисА на ліоужь свои.
иже к неи.
пившесА сх люужеліь законопрестоупнхіліь.
доБкнаа рекхши не ^оташе зр'Ьти на коворх свои, гордціи любоеию ко столну.
ліоужь же кга не в'кдхі вхівшаго и коупивх кже на потр'Ьвоу дйи стго ннколхі
ндіаше кх своей радоудсд прилоуѵенню на продание ковра, да не погр'Ь
шить лглісли свокга. пришедошю же кліоу кх ^*ліже своей. видѣвши жена кго
гн'Ьвхліь ражгхшисА на нь кхідаше кліоу словеса глціе злага. да іѵстоупнши
ІѴ ЛІЕНЕ ІѴ ДНИ СЕГО. СХЛГ46ХІИ СТОЛіу НИКОЛ'Ь. «уНЕ БО ТИ Б'к не ІѴБ'кіІіаТИ
СА ИЛИ ІѴБ'кіравХШИСА СХЛГ4ТИ СТОЛІОу НИКОЛ’к. не ЛОЖЬ ВО КСТЬ Xх (НХ ЕЖИ
(рекн) 5) никто же роукхі вх......................................................
се или ши свое
же тл прииліхши стра^оліь же и
чтьнд лнужа зрѣвхши свѣтоліь сигаюціа.
. И ГЛШЕ ЛІНАЦ1И ЗАбХІвХША СХвѢ'ГХ
И ЛЮБХВЬ ЙЖЕ «X стану, оувхі ЛІН'к рЕК0уі|ІИ НЕБ03Ѣ. схвхкоу
н ЛХжѢ наполненоліь. сн же по
тлАіри^х сен жизни не
тхчию же вх толіь
ВСЕЛІОу ЛІИроу Н ПО
н по
іѣрою призхіваеть кго (не) полоучить полюірь ш него
ИЛИ КТО вх ІІ'кд'Ь ПрИЗ’ЛІвДКТЬ КГО ПОГрѢшЕКТЬ ИЗБЛвЛЕНИга. никто
НХ ІѴЧЕ ЧТЬНХІИ СТХІН НИКОЛЛе. НЕ ЗАБХІвДН р4БХ СвОИ^Х. ТвО()АІ|1Н^Х ТИ
СЛХІШАНИЕ ЧЮДЕСХ 6И)(Х Т6ОрАІ|ІИ^	Тву С0уі|1ИЛІХ 6Х Градѣ ТОЛІХ СЛОвіу
І|ІИЛІЬ. ИЛ1Х ЖЕ И НИКТО ЖЕ ІѴ
тхклю кдинх кх. воле же стліь николою. не
іриліь цркѣліь сигакть чюдесхі. нх и по
люрю. кто коли сх е
вхскорѣ.
же.
ПАЛІАТБ Твою. КХ СТОСТИ Т60КИ. Н КХ СТЛЮу ТВОКЛІву ШБ()430у ЧЮДОТВОрАірЮ
люу И КЛ4Н АЮірИ^ХСА КЛЮу.
Чю Й. Ино ЧЮДО )(ОІ|ІЮ ВДЛІХ ПОвѢд4ТИ ЛЮБНЛІ4Г4 Вр4К И ІѴЦН . СТГО И ВС
ЛИК4ГО 4^Ие|>ЕГ4 ^64 НИКХЛХІ. ПИС4НО КСТЬ 6Х СтѢліЬ ПИС4НИИ. Т4ННХІ ЦрвХІ
докро хранити. дѣла же вжига добро проповѣдати. кѣ некто ліоуже вѣрь (?)
кх Боу. вх в'клицѣліь градѣ кхстгантине. ватх зѣло сановьнхю чьстию почьтьнх
іѵ ц рм к о с т м н т и н 4. т х г д 4 с о у ці 4 г о. иліѣга челмдк лінхгоу зѣло. вх
С^ОтѢ оуво Н4 шдиноу ПОТрѢбОу КОуПИТИ ІѴТрОКХ Н4 слоужЕву вх г днь
.піуі декгалівріа. вхзьліх литроу ЗЛ4Т4. ов ЗЛ4ТНИК4. вх сѣдо...................
........................................в)	кх лен^і и 43Х ИЗБ46ЛЮСА напасти
и іа неправьдьнхіы. гаже ліене іѵдьржить. Д4 избхіти плгодарю илиа твок стое
члколюБига твокго. іѵ худости люкіа. снже кліоу рѣкошю сь сльзалін подовь
сншх. приложи лілтвоу КХ ЛІЛТвѢ. И КХ СЛЬЗЛЛІХ СЛЬЗХІ. глга сх ввопльліь
вѣсть . нх
градѣ словоу
ЗЕЛІЛН
к Слово «реки» вписано позднѣйшимъ почеркомъ, в) Точками обо-
значенъ пропускъ, происшедшій отъ утраты одного листа, между 27
и 28-мъ по теперешней нумераціи. 7) Одно слово затерто. «) Точка,
ми означена утрата одного листа.
151
кх столюу гніііол'і; . іоцс чі,стихіи стхіи ннколлк. изкдвьничс соуі|ііыіх ісл к'І;д'І;
кижь и идіики лиа іі'кд'лі (сса) ,В'і;си во (нс) соуцію лін кх толь, кже нд лігл
гать, нд оутльм бо прзннкоу твоклюу ПрСП'квХШЮ . АЗХ же кх сс(ли)цс (?[;Д'к
с'Ьжю. сине же клюу поліолешюсА. постиже и ноціь. и сх трудоліь оусноу.
и гакигга еліу нже ксьгда скорій на полюціь кселіх кго прзхікдюі|іиліх на
полюірь сх к'Ьрю. и тоу дбик ехпддошд жсл'кзд сх ногоу кго. и кхспрноукх
поикали кд. и стого николоу кхскоук извдкикхшдго. толік же ЧД ИБИСА гноу
КГО КХ окрз'к СТрШЬН'Ь. пуЬтА клюу И ПОНОСА глше клюу. ЧТО КСИ СТБО
рлх нспркдик НА рк4 скокліь кпифднии. КИНА г.о си до теке КСТЬ. ТХІ БО
кси забхілх злата, штркд же кез винхі люучилх А И К'Ьроу соуірю к ТеБ’к.
понеже ти ксть се. не иі скокга кола, нх исконьндго вргд дыаколд. сего рди
ІАКИ^ХТИСА......................................................................!*)
ОТХИДС КХ ДОЛІХ скои сх рдостию.
г
пукддти. ндписд^х чюдесд стго и коликаго дрнкріа НИКОЛХІ
СХПДЛ1АТОКДВХ ^ОуДОСТИ (МДИ ЛІОКІА И ТОуПОСТИ ОуЛІБНХПА. АЗ БО КСЛІЬ Чрь А
не члвкх. поношьиик члкколіх и оуничеженик людьліх. но оукоіа^осА кгда забх
кению пр’Ъддліх и казнь за то приліоу. того рдн и се сткор^х. нх чть на
......................................іо)	кх скхри нашей, и к4си ко
печалнхіліх полідгдіа. гако схі лілч'ивдго ба и оученикх. ехткор лілтвьнок
изБАкленик. дд и оут'кшеник полоучьше ткоиух ради жлткх стхі^ь. елдкоу
кхсхілдкліх ^оу сноу бжию. елдкилюулюу кх три. кезндчдлно гжикоткорірліь
дс'Ь. клюу же слана кх Бссконьчнхиа к'ккхі (л. 23 об.).
Д3Х же крк и шци гукшьныи и недостоинхіи иліенс скокго писднию
ЛІДЛО Ш ЛІНОГД
Ж СКАЗАШЕ О ВМЖОКДКОЙ ОБРАЗЪ
СВЯТИТЕЛЯ НИКОЛАЯ ЧУДОТВОРЦА, СО СЛУЖБОЮ,
въ 4-ву, полууставомъ начала ХѴШ вѣка, на 93 листахъ.
Л. 1. /И*ксац4 лідід кхкдде праздноеліх прздникх.
іаваеніА ’іюдоткорндго о б р д з а к е л и к о рк ц к а г о. йже ко стьі^х
ШЦД НАШСГО НИКОЛА А Д^І’еПКОПА ЛІ И (1 Л И КІ’ Гі С К И X х чюдоткорцд.
На ліалой исчезни. На гдн козка^х. стиррм. нд д глдсх. д.
ПОДОБСНХ. НБНЫЛІХ ЧІІНОЛІХ.
Нач. с нкныліи чйнліи дггакскиліи к'Крі'и д^бкн'Ь кеселилісА.
Л. 23. Повесть ш іавлені'и чюдотк6|індго оказа велико
р ѣ ц к д г о. иже ко сты^х оцд ндшегш ннколдддр^іепкпдлінри
кіиских н вселенскаго чюдоткбрр.
») Точками означены стертыя строки. >(|) Точками обозначены стер-
тыя строки.
~ "і и и	—-
Нач, Слыіііа^оліх ліногп^х древниу/. людей іи ироАвленіи чтнаго сего
окрдзд, сіе не сліѣ^оліх злквенію преддти, везх писанід. и слыша^оліх вез
пислніа написа^оліх предд^оліх и недовѣдыи. аціс і йні’и ндписдли іи прогавле
ніи чюдотворнАго сего оврАзд, вѣдУіре выше ндсх. гаже іи тдкобы^х нд Улга
нашх непріидошд. обачс колико возлюго^олга и слыша^оліх, тдко и ндписд
долга. Во дни великидх кнзен сице бывшУ, ѢдУціУ нѣкоеліУ дотіднин^
іи сБоегіи доли нѣкід рдди потревы доліовныа. и ’^вид'Ь близх великіА рѣки
аки свѣціи горАірд ліногіа. онх же постоабх лгало нердзУліѣ бывшаго, поѣдд
в пУтк свои, пдки же еліУ ѢдУціУ бспатк к доліови своеліУ видитх тон же
свѣтх, нд толіх же ліѣстѣ, и пр'іиде близх оного ліѣстд идѣже свѣціи го
рл)(У. и видѣ тУ иконУ стоаціУ, свѣцін же невидиліи бышд . 0н же іи селіх
чюдесй Ужассса й В3А иконУ сію, и положи нд сѣно, и прі'ѣдд в долга свой
ПОСТА6И стую тУ йконУ 6 доліУ своеліх в лідлон клѣтцѣ.—
Волость, гдѣ построена была церковь во имя чудотворца Николы
и гдѣ поставленъ былъ новоявленный образъ, почасту подвергалась
нападенію казанскихъ Черемисъ, и потому жители Хлынова пере-
несли Икону въ свой городъ и «всею Вятцкою землею» поста-
вили новую церковь, а на мѣсто, гдѣ проявилась икона, обѣщались
«ѣздити сх чюдотворнылга оврдзолга по вса лѣтд непреліѣнно послѣ прдзд
никд принесенІА честнмдх люціен его кх недѣлноліУ дни. л в коа лѣтд при
несенд бысть во грддх длмновх стда сіа йкона писдніа не шврѣтодоліх,
но токлю б лѣтд /зкд. при великолга кназѢ вдсиліе іоаннобичѢ й при ліитро
полйтѣ вдрлдліѣ люскоБсколга, вх тд вреліенд была и овложенд чюдотворндА
сіа йконд. д вида в р е лі е н д про га виса писдніа не окрѣтодоліх
же, понеже в лѣтд /з$к егдд црковь вх длмновѣ грддѣ прокопі'А
Устюжскаго згорѣ, тогда й сдліда чюдотворндА сіа йконд стла ніколаа
потлѣ во единолга ліѣстѣ, идѣже написано погребеніе стдго тѣлд его.
и едва ис того пождрУ вынесошд чюдотвбрныА двѣ иконы, стла николдд
да прокопід, Устюжскаго чюдотворцд, йного же ничего не УспѢша выне
сти. Т О Г Д А й и5 п р О А В Л і Н І И чтндго сего О Б р А 3 А ч ю д о т в 6 р
наго и ліногаа чюдесд списаннаа згорѣшд. и іи ТОЛІХ пи
сдно Блдженнв/А паліач'И к великоліУ гдрю црю и великоліУ КНЗЮ іоаннУ
БАсиліевичУ всед ріиссіи сдлюдержцУ. й в лѢта /3^ феѵрУдрі'д вх кг днк при
СЛАНА1 гдревд грдлютд НА ВАТКу К БАТЦКОЛіУ НДЛіѢсТНИІіУ К БорЙсУ ИВАНОВИЧИ
сУкинУ. а велено тотх чюдотборный оврдзх великорѣцкій великлго чюдотворцд
николдд бзатк к нсліУ всликоліУ гдрю к люсквѣ. а пргЦдвх к люсквѣ попУ
Георгію с тѣлга оБрдзолга велено мбитса кдзндчею дедорУ ібановичУ сУкинУ,
ДД ^ОЗАЙнУ Юрьевичи тютинУ. и что выло счирого оклддУ на толіх чюдотворноліх
окрдзѣ и цдты и гривны и золотые переписдвх нд списокх привесть к люскве
же. и БлженныА паліати гдрк црь и велйкін кнзк іодннх вдсильевичк всед
(іоссіи сА.іюдержецх на толіх чюдоч’ворнолга 0КЛА3Ѣ потлѣлое ліѣсто
— 456
поновилх. И КЛІ'ІІСТО ІТАроГО ОКЛАД)? ОБЛОЖИЛХ НОКЫЛІХ Ч е К А Н Н Ы ЛІ X ШКЛА
доліх. д нд средину рид^ устроили златою. д старинной шклддх велѣли шддть
нд катк^ <л. 27 об—28 об)... Л. 29. покелѣніеліх сдлюдержцА црд спнсдсд с
неА чсстнда же икона стла нГколда на просвѣціеніі й люлені'е ксѣліх люделіх
ЦрЬСКА ГрАДА. ДДЖС И ДО ДН«К ВИ ЦАрСТКуИЦИЛІХ ГрАД'Ь ЛІОСКБ^ В СОБОрНОИ
кслнкон церкви престые бци чтнаго и славнаго 6а ^спсні’а . шп^ціенх же бысть
Чудотворный СВАТИТеЛА НІКОЛАА окрддх КСЛИКОр'НцКІИ С ЛІОСКВЫ НА ВАТК^ в
^лынови грддх в соворн^м церковь ВХ лѢтА ^3 |д дѵгустд вх ке днь.
Л. 30. чкдесд йже во стьі^х оцд ндшего николаа Арміей
к и а ліирликійски^х и вселенскАго чкдотворцд. сотборшисд в
рАзныа вреліенд ш чудотворнаго его обрдза великорѣцкАГо
что нд ВАТке в^лынове городѣ. в соБорной церкви СПИС4Н
Н Ы А . О С Т А 6 ШІ А Ш П О Ж 4 р Я КАКИ СОБОрНАА ЦрКОВЬ д Г О р Ѣ В
лѢтА. ^3^6_ГО года.
Первое изъ приведенныхъ чудесъ относится къ 1551, а послѣд-
нее къ 1682 году.
217. ВЫПИСКИ ИЗЪ СТЕПЕННОЙ МИ
въ 4-ву, сворописью ХѴШ вьва, на 107 листахъ.
Приведенныя выписки относятся,большею частію,къ исторіи церкви.
Ж ПУТЕШЕСТВІЕ ТРИФОНА КОШЙНІОВА,
въ 8-ву, сворописью ХѴП вѣка, на 181 листѣ.
Издано въ Сказаніяхъ русскаго народа Сахарова, т. II, стр. 137—
158.—Однимъ почеркомъ съ путешествіемъ приписанъ съ листа
142—181: канонх живоначальнолі^1 гров^ и воекрееені» гдд
ННІеГО ІС4 )(А.
Ж. ПУТЕШЕСТВІЕ ТРМА КОРОБЕНЙИКОВА,
въ 4-ву, сворописью вонца ХѴШ вѣва, на 51 листѣ.
457
220.	АВРААМІЯ ПАЛИЦЫНА
СКАЗАНІЕ ОБЪ ОСАДЪ ТРОИЦКАГО МОНАСТЫРЯ,
въ 4-ку, скорописью XVII вѣка, на 234 листажъ.
Списокъ исправнѣе перваго сѵнодальнаго изданія 1784 года.
221.	АВРААМІЯ ПАЛИЦЫНА
СКАЗАНІЕ ОБЪ ОСАДЪ ТРОИЦКАГО МОНАСТЫРЯ,
въ 4-ку, скорописью XVII вѣка, на 241 листѣ.
222.	АВРААМІЯ ПАЛИЦЫНА.
СКАЗАНІЕ ОБЪ ОСАДЪ ТРОИЦКАГО МОНАСТЫРЯ,
въ 4-ку, скорописью ХѴШ вѣка, на 113 листахъ.
На бѣломъ выходномъ лицѣ запись прежняго владѣльца рукописи:
«Изъ книгъ князя Вадбальскаго» .
223.	ОПИСЬ МРИМОБШЕРСКАГО МОНАСТЫРЯ.
въ 4-ку, скорописью конца XVII вѣка, на 188 листахъ.
Въ казенномъ переплетѣ. Опись произведена была въ 1692 году
«по благословенію государя отца нашего архимандрита Геласія, и по
приговору государя келаря старца Никифора и соборныхъ старцевъ» .
58
158
224.	АРСЕНІЯ СУХАНОВА ПРОСКЙНИТАРіЯ
въ 4ку, сворописью ХѴП вѣва, на 118 листахъ
Л. 1. кннгд гделідд проскин итдрі'іі рожденіе ко стміі грддх
і е (і л и лі я с т д р ц д д р с с н і а сУ^днокдрдздѣлАетсАнд три ч д с т и .
II і р К Д А у Б о книга ндрицдетсА С Т Д Т І и н ы іі списокъ, в т о р д а
кнгд о грдде іерлиліе і о еже внутри й окрестх ("гш, ш ітіф
лі ѣ с т д х. т р е т и а кнгд ндрицдетсА тдктиконх с и р 'к ч ь чинов
никх, кдко греки і^ р к о в н ы и чинх и гі'кние еодерждтх. і с и е
все во едино совокуплено.
Нач. /зрнд годУ лідиа вх д день по гдркУ црекУ і велико кнза
длс-5'Ьа ліи^днлокичд оукдзУ..
Вопреки заглавію въ спискѣ содержатся только двѣ первыя книги,
т. е. статейный списокъ и о градѣ Іерусалимѣ и св. мѣстахъ. Оканчивается
описаніемъ дома Захаріи и горы, скрывшей младенца Іоанна съ
матерью его.
Списокъ очень исправный.
225.	АРСЕНІЯ СУХАНОВА ПРОСКИНИТАРІЙ,
въ листъ, полууставомъ ХѴШ вѣва, на 173 листахъ.
На первыхъ ненумерованныхъ листахъ: «оглдвлені’е кнги се а
іі р о с к и н и т д р і и» .
Списокъ полный, т. е. содержитъ всѣ три книги: 1) Статейный
списокъ, 2) О градѣ Іерусалимѣ и о св. мѣстахъ, 3) Тактпкопъ, еже
есть чиновникъ. Для удобства отысканія статей всѣ три книги раздѣлены
на 46 главъ. Въ 1 части главы 1—33; во 2-й 34—45; 3-я часть
составляетъ послѣднюю 46 главу.
226.	ВЫПИСКИ ИЗЪ ПР0СКИНИТАР1Я
АРСЕНІЯ СУХАНОВА,
въ 4-ку, новѣйшаго письма, на 101 листѣ
-159
22?. ИСТОРІЯ ММ АНДРЕЯ ИОВА.
въ листъ, скорописью XVIII вѣка, на 398 листахъ.
Издана въ Спб. въ 1776 году, и въ Москвѣ, въ трехъ частяхъ,
въ 1787 году.
223. ЗАПИСКИ АНДРЕЯ АРТАМОНОВА МАТВѢЕВА,
въ 4-ку, новѣйшаго письма, на 97 листахъ.
Изданы въ Запискахъ русскихъ людей Сахарова (Спб. 1838), стр.
1—94.
229.	ЗАПИСКИ АНДРЕЯ АРТАМОНОВА МАТВѢЕВА.
въ 4-ку, новѣйшаго письма, на 98 листахъ.
230.	АЛФАВИТЪ,
въ 4-ку, полууставомъ начала ХѴШ вѣка, на 247 листахъ.
Составъ алфавита и приложенія къ нему тѣ же самые, что въ спискѣ
Румянцевскаго музея, № I.
231.	ЗВѢЗДА ПРЕСВѢТЛАЯ
СЪ ЛИЦЕВЫМИ ИЗОБРАЖЕНІЯМИ,
въ 4-ку, скорописью ХѴПІ вѣка, на 240 листахъ.
Состоитъ изъ 16 главъ.
Польскій оригиналъ этого Сборника католическихъ сказаній о чуде-
сахъ пресвятой Богородицы доселѣ еще не опредѣленъ. Въ нѣкоторыхъ
— 460 —
ппіскахт. і;г г?; і.'ин'т'-!' запись, что Звѣзда просвѣтляя переведена съ
Бѣлорусскаго языка, (См. Лѣтописи русской литературы, кп. V,
стр. 151).
232.	ВЕЛИКОЕ ЗЕРЦАЛО,
въ листъ, полууставомъ начала ХѴШ вѣка, на 44 и 572
листахъ.
На послѣднемъ листѣ запись прежняго владѣльца о покупкѣ настоя-
щей рукописи у Московскаго купца Ивана Королькова въ 1759 году.
Списокъ содержитъ въ себѣ 873 главы. По числу главъ это одинъ
изъ самыхъ полныхъ списковъ. Въ трехъ сѵнодальныхъ спискахъ:—въ
одномъ 781 глава, въ другомъ 652, въ третьемъ—821; въ Румянцев-
скомъ спискѣ—862 главы; въ спискѣ изъ собранія Уидольскаго—850
главъ.
О Великомъ Зерцалѣ см. въ изслѣдованіи г. Пыпипа «Очеркъ лите-
ратурной исторіи старинныхъ повѣстей» (Ученыя записки П отдѣленія
Императорской Академіи паукъ, книга IV, стр. 198—202).
233.	ЗРѢЛИЩЕ ЖИТІЯ ЭДОВЖМГО.
въ 4-ку, скорописью конца ХѴП вѣка, на 173 листахъ.
Переведено съ нѣмецкаго въ 1674 году.
Заглавный листъ утраченъ. Приводимъ его по списку изъ собранія
графа Толстова, Отд. II, № 451:
Зрѣлище житія человѣческаго, въ немъ же изъявлены суть дпвпыя
бесѣды животныхъ, со истинными къ тому приличными повѣстьми, въ
наученіе всякого чипа и сана человѣкомъ. Нынѣ новопреведепо изъ
нѣмецкаго языка, всѣмъ въ общую ползу, въ царствующемъ великомъ
градѣ Москвѣ, въ лѣто отъ воплощенія Бога Слова 1674.
Па первыхъ 6-тп листахъ оглавленіе. Всѣхъ главъ 134. Первая о
копѣ и возницѣ (Нач. нѣкоему коню впряженпу въ тяжкій возъ);
послѣдняя: о ж ар о в л ѣ и о лебедѣ.
Пач , пре д и с л о в і я: «Аще убо притчи сія въ тисненіи типо-
графіи наніеіі быіпа изданы, обаче не такимъ изряднымъ расположе-
ніемъ (.і. 7).
161
Подробности объ этомъ переводѣ см. въ изслѣдованіи г. Пылила
-Очеркъ литературной исторіи старинныхъ повѣстей» (Записки II отдѣ-
ленія Императорской Академіи наукъ, кн. IV, стр. 172—177).
листахъ.
234 СТРАСТИ ХРИСТОВЫ
въ 4ку, скорописью 1765 года, на 199
Къ тексту приложены лицевыя изображенія.
Въ копцѣ рукописи запись: писдшдса же сна книга в дфто ш ^жтіи
^ва	(1765) жцд генвард в ві днь на паліать стыа лічницы
татіАньі полюірТю вседе^жнтелА ега, вх еаав^ тріѵпостдснолі^ н нерадд'Ьлнол^
единолб» кг5? іо всФ^х швилюаб? и покланаміолі^ 3а его долготе^пФніа н
водное страданіе на крте. дда прочитаніА сноволіх стыа правосдавнмА цркви
^Р'гіаноліх како гдь прчтѴю свон кровь продиА насх ради и причастники
оучнТса (л. 199).
235.	С0КРАП1ЕШЕ ВМ10ІІНАЛ РАЙМУНДА ІИ.
въ 4-ву, полууставомъ 1725 года, съ чертежами, на 236
листахъ.
О времени написанія настоящей рукописи свидѣтельствуетъ слѣдую-
щая запись:
Божіею помощію и заступленіемъ пречистыя Богородицы написася
малая сія книжица вкратцѣ с великія науки кабалистичныя въ лѣто
отъ мирозданія 7233 и совсршися въ февралѣ мѣсяцѣ. Просимъ же
опасномудрыхъ трудочитателей неисправно писанное исправити, елеемъ
же милосердія павершити: еже потрудихомся, обаче тулымъ разумомъ,
есть же благоумнѣ наслаждающися араматоуханный, гроздополезный
овощъ: аще насыщаемся достодолжно разумѣніемъ ея ясно блистающимъ.
Слава Богу начати и совершити помогшему аминь (л. 236).
Полная Великая наука Раймупда Люлія извѣстна по рукописямъ
изъ собранія графа Толстова, Отд. I, № 211; Царскаго № 266;
Московскаго публичнаго музея, изъ собраній Ундольскаго, № 1334,
Большакова и друг.
162
236.	КОЛЕСНИЦА О ЧЕТЫРЕХЪ ДУХОВНЫХЪ КОЛЕСЪ.
въ 4-ку, скорописью ХѴШ вѣка, въ два столбца, на 136
листахъ.
Л. 1. к о л е с н и ц д ш ч е т ы у (](х д 6 в н ы к о л е с х с і есть іѵ четыре
послѣдни веірен. сліерти, с^дд, ддд н цртвд нбнаго, состдв
лсннда п\?те ш е ств^к ці д гіѵ в с'е ліирѣ члкд всегддшнею іѵ тѣ^
же веціе паліатію в горній іерлиліх вводаіцда.
На славянскій языкъ сочиненіе это переведено въ 1717 году.
237.	СБОРНИКЪ.
въ листъ, полууставомъ XV вѣка, на бомбицинѣ,
на 305 листахъ.
Начала и конца не сохранилось. Письма южнославянскаго. Записи
писцовъ см. на листахъ 57 об., 190 и 203 об. Сборникъ начинается
Скитскимъ патерикомъ, словами: «... лишитиса точиж» . Многія статьи
безъ падписи. Рукопись очепь замѣчательная.
Л. 1. Повѣдд наліх бцх деіѵнд гако шедш^ ліи рТ вх дле
^дндрі’ж.
Л. 1 об. нѣкыіі іѵ оцх повѣдд нд гла. гако сли|іоу ліи ре
вх констдндинѣ грддѣ.
Л. 2. того же іѵцд ддніилд іѵ евн^еѣ нже вх скитѣ.
Нач. еун^Г нѣкыіі прѣвывддше вх вхнАтрхней поустыни скита, нліѣше же
келих сбой бхддле гако йі пхприціх.
Л. 3. врдтх нѣкый и о вѣ д д н д лі х с н ц е гла. схл^’ч илі и с а р е
С Т & Ж Л е ЛІ БЫТИ ЧАСТО ІѴ БЛѢДНАГО Б Ѣ С А.
Л. 3 об. повѣдд наліх нѣкыіі іѵ іѵцк. гако глдше р? іѵцх
д е іѵ р X.
Л . 4 . крдтх Н Ѣ К Ы іі П О С Л А Н X БЫ Н А СЛОуЖБКІѴІѴЦА С В О
его.
— пдтрі друх ДНА стд сіе повѣдд нд нѣчто снцево ПОЕНО
ІІ р X б О Лі .
Л. 4 об. повѣдд нд нѣкыіі іѵ іѵцх. гако шедіп^ ліи рТ вх
А С К А Л О Н I,.
Л. 5. др^го скдздніе поено селііѵ инѣ^к слыша. Гі гако
полезно с'е вьс)(отѣ^х писдні’Ч прѣдлтн вх полкз^ слыіііх
І|І И ЛІ X .
— 463
Нач. іѵтровоБИЦД н'ккла ы>суаі|іенл кмвніи іѵ неріа'кнхГіб^доіи;а сійііх кііаЧ и
Л. 5 об. пов'кдд нд н'ккын іѵцх гдд ики кй рё н'ккып ітд
(і і ц х вели ііх.
Л. 5 об. гладей іѵ н'ккоеліх старц'к, ідко посла ^чені'кд
своего вх егѵпетх.
Л. 6 об. іб трицх женх іѵвр'ктен ыи^х вх пропасти.
Нач. пов'кда на н'ккын Го іѵцх глд.
Л. 7. 6 жен-к пришедхіи^ Гіспов'кдат и сд.
Нач. прнснополіниліый еуд'іліие докрод'ктелнын йнокх.
Л. 8. іб предвнтери іѵлйченб іѵ своего епк^па.
Нач. предвитерх н'ккын іѵ своего снпд іѵлйченх вы.
— іѵ иноліх предвнтери іѵ л й ч е н о лі х покно селі^.
Нач. пов'кда на н’кктш іѵ бцх глд.
Л. 8 об. іѵ предвнтери к р т и в ш й $лісршее іѵтрочд.
Нач. пов'кда наліх н сё ткжде іѵцк. ідко бы рё н'кши предвитерх в лд
іѵдикін и единое, вх ноціи.
— іѵ Гіноліх предвнтери вх в л й д х вхпддхшиліх.
Нач. пов’кда на и сё др^гкіи іѵцх.
Л. 9. іѵ двою вратоу нсндвиддціи^х др^гх др^га секе.
Нач. и се пов'іідлшй наліх. Б'кста рё два врата по пати.
Л. 10 об. іѵ ж е н гк бвр'ктен'кн вх бстров-к сх сноліх е й .
Нач. важный вх стыр по іістин'к іѵцх ншх ліарно.
Л. 11 об. іѵ лі н іц о п л 'к н е н ы в х а ф р и к и й.
Нач. вх странаул глеліы^х калавріа.
Л. 12 об. о Гі с п о в 'к д а в ш и лі х с в о а с х г р ’к ш е н 'Г а с т о лі старцѣ.
Нач. лінн^х н'ккын н влгопѵв'кинх нліенеліх софронне.
Л. 13. о н с п о в 'к д а в ш о лі с д к х шарадѣ га н ш е г о 7 у а.
Нач. лійжх н'ккын Гѵ славный Гіліаше в'крй всліпій.
— іѵ увогыліх иже бх ^ралі'к стый кцй кх ^длкопрдтий.
Нач. предвичерь н'ккыіі пов'кда на глд.
Л. 14. пов'кдд на н'ккто іѵ іѵцх глд. стдрё рё н-ккыи настлвникх сый
іѵві]іелі^ жити^ё.
Л. 14 об. пов'кда на авва іібаннх, ідііо единой шсш’е.
— д р г о же с е лі покно спада на іѵ і| в і іѵ д н н х.
Л. 15 об. іѵца ліаваріа оученикх дледан др'кніна пов'кда
наліх сице, ідко Н'кпогда р? уодді|ій наліх вх пустыни сх іѵ
ц е лі х лі о и лі х.
Л. 16 об. вх ёдиноліх лі'кстд страны дн діііѵ^ий. люнд
с т ы р х Т ж е н б с к ы и. Гі лі д й п о с т х н и ц х р.
Л. 17. пок'кдл нд н'кііыи іѵ бцх і.і' і; о г.м е іі'кьмн іѵшел
н и і;х д'кдо рд сй дли вх
Л, 17 об. іб ііі и < е |» а і и л 'I;
Нач. сказа наліх н'ккми Го іоцх гако ёдиного п%прні|іл вхддле стго
ПОрДДНА .
Л. 18 об. пов'кддшй ндліх и се іб бци Георгіи ндриі^де
лі'к лі х дрьселднтх.
— и другое пов'кддшй іб толіже іо ц и Георгіи.
Л. 19. в ь 3 ы д е н'Ькогдд б ц х д д н і и л х сх $ ч с н и к б свойдіх
ш с к и т д.
Л. 20. п о в "к д д н д лі х н ’к к ы и іо б ц х. р д 3 в о и н и к р Г в 'к в х
стрдн'к накоси.
Л. 20 об. лінн^х н'ккми Гіліенеліх дввдк^ліь пов'кдд ндліх
глд.
Л. 21. пов'кдд нд н'ккый бць гаа. бы н'ккый стдревхібви
т ’к л и ібцд еѵсторгід.
Л. 21 об. прниде н ’к к о г д д н *к к ьі й й н о к х рнліл'кнннх.
Л 22. пов*кдд на оцж к и р и д к х й г о у лі е н х лдврьі г л с лі ы й нд
лдлюнх йже близь стго іорддн'к.
Л. 22 об.пов'кддшй ндліх 6 йже вх сты^х бци ндшеліх ле
ібндіи пдп'к риліхст'кліх.
Л 23. в х л 'к т д ннкиты п д т р і к і д в х к д д д р г с н ’к д ф р н к и и
с т "к и бм н'ккто.
Л. 23 об. др^гын врдтх схпов'кдд ндліх. гако шедьш^ ліи
ре единое кх бц^ пдул^.
— пов'кддшй ндліх й
ёлівх гор'к синдист'ки.
се іб іоци сергіи. гако п р'квы вдйіц^
— пов'кдд ндліх и сё бць сдввдтіе. скдАір^ ліи рече в лд
вр'к бцд фі'рліинд.
Л. 24. тхиже врдтх пов'кдд на и б стефдн'к ібци.
— пов'кдд нд ібцх ^рістод^лх. гако пр"Іі лідл'кліи л'кты.
— тхже оі^х ^ристод^лх гла. гако единой творАіреліь
ндліь прлзникх стьій пендикостий.
пхприірх вхддле горы сінд
іо оць гла. -гако стдрецьре
— пов’кддшй ндліх се.
н с к ы й .
Л. 24 об. пов'кдд ндліх
н'ккми жив'кше вх скѵт'к.
— скдзд нди сё
Д'ктеленх й стх.
гако 5
н 'к к ьі и
т х и ж д е ібі^ь.гако стдрець н'ккми доБро
Л. 25. пов’кддшй на іібднх й софроні’е глАіре. гако еди
ной ш е іи е лі х н д лі х в х а л е к с д н д р і й .
Л. 25 об. пов'кддній ндліх три стдрци іо оБІт'кли сйі|іе
стго д с к л и п і д
465
.1 27. Начало заглавія утрачено. Можно разобрать
; о ж д е г р и г о р іл... с т р д н ы и т д л и и с к ы а .
Нач. вх л'ктд н'ккоего кназд ^нддлкскАго ліногд лгкстд
скы& іѵ и^х здп^ст'киій.
Л. 27 об. тогожде іб епп'к дндреи.
НаЧ. СК ОуКО БЛЖеНЫИ вх истина Гі влдгогов'киныи.
Л. 28. пов'кдд ндліх Н'ккыЙ іѵ оцх гла. бы рТ
Ж И Л И І|І і И ЛІ 'к А 6 X В X Н А Т р X н е И П С Т Ы Н I .
Л. 28 об. пов’кдд ндліх Блженын пд\?лх простый, гако йлід^к
р е <•> ч і н I к д Гі вкпддАдшевх р д з л и ч н ы & г р 'к ы.
Л. 29. бы ре
ір е н і і й житіе.
Л. ЗО.пов'кдд
й лі е н е лі х д л д.
только:.... то
страны ич’длии
н 'к к ы и іѵ ц к
н ’к к ы и лі н И X х в х д і в а и д *к
ндліх о ц х ддніилх.гако бы
ІІ Лі ’к А ВЕЛИКО по
р ? н 'к к ы и лі н и х г.
Л. 31. с т д р е н 'к к ы и п о в ’к д д н д лі х іѵ о ц и лі а к а р і’ и гла.
Л. 32. п о в 'к д д н д лі х н 'к к ы и іѵ ц х іѵ й н о ц 'к н ’к н о е лі х. лі о л а
ір ба іа кода сподобитх его быти гако же и ііѵвх.
Л. 33. глддш е н*ккыи іѵ іѵцк. гако бы р Г н‘ккыи лі дг’істр I
днх вх констдндин'к грдд'к.
Л. 33 об. тхже іѵцх пов'кдд ндлік іѵ иноліх лідгістрі дн'к.
нришедхшиліх іѵ стрдны пАлестинскыж.
— пов'кдд ндліх н'ккыи іѵ бцк. гако бы р? Н'ккыЙ ліхжх.
Л. 34. слышд^олік же н'ккоего іѵ іѵцх пов'кддхірА сице, бы
ре н'ккыи ліни^х везклілкств^й вх н'ккоеи пустыни.
Л. 34 об. близь лдвры стго сдвы іѵстодніе гако Іі пхприірх,
Л. 35. О Д А 1]І н ’к К О Г Д А ІѴ Ц ЛІ А К А р і в X н А Т р к н е и п с т ы
ни. й с р 'к т е н ’к к о е г о с т д р ц д.
Л. 35 об. влженыГі іѵцк пдѵелк простый, ^ченикх іѵцд дн
д о н Т д п о в 'к д д іѵ ц е лі х гла.
Л. 36. іѵ Бескды дшеп слезны іѵцд зосилій.
Нач. пов'кдд ндліх Ъ’ченикх іѵцд зосиліы. н'ккогдд р? с'кдАір^ ліи сх
іѵцеліь люилік. зосилій. й дшеполезныліх словеселіх глАірелік ндлік. вхпроси^х
его й іѵ селіх. кдко достойно е кол* іѵгндти іѵ секе гаро.
Л. 42. пов'кдд ндліх іѵцх пдлддие гла гако стдрецх н'ккыи
.п и р’кн и нх х ч’х кы гако би и ство сх твор и.
Л. 42 об. твжде бцх пдлддіе с'е пов'кдд ндлік. гако слыша
ре н'ккоего іѵ іѵцх пов'кддхірд сице, еліже ііліа дндред.
Л. 43. вх ^еіѵполх единое шедхшеліь ндліх н'ккыи ст.)
(і е цх и о в4; і,д ндліх іѵ н'ккоеліх оци долі'к.
— 466
Л, 43 об. вид’куоліже Гіного старца велика и по кз'к жи
Т і Л I» I Т В Д 10 І]І А . р О А О /II 11 С % 1|І Д Іі А 11 II Д Д О Іі И & .
.1. 44. ті же й ц х и г'ё п о в !: д а н д лі х. н н лі и р ё й ё ці е с %
І|І*5 вх гор'к синдист'ки.
Л. 44 об. пов'кдд нд н'ккми й оцх іако идо^х рТ вх дд
в р & йже вв с т ьі р й ц д ншего с д в м.
Л. 45. пов’кдд ндліх н'ккый й оцх й н’ккоёліх епп’к.
Л. 45 об. слмшд^оліх же много йцд пов’кдд^цід, вх дни р?
дркддиддр^иеппд.
Л. 46. бм н'ккый бшелниііх йлі'кх дв'к рид'к.
— в х а н д і й и и в е л и ц 'к и б м н ’к к кі лі % ж к.
Л. 46 об. дидконк н'ккми йдіенелік ійднх.
Л. 47 об. о йци дднил'к скиткст’клік.
Нач. сь оуво оцх ддні'илх й лілдденкствд йрёсА ліирд й жив'кшё вк
с к и т 'к.
Л. 48 об. сё Гі др^го поено селі^ скддд ндліх йнх стдрё
гла. ико бы рТ юношд н*кккіи.
Л. 49 об. прниде н'ккми ліир'книнхпостриі|іисАвх йпіреліх
ж и т і и.
Л. 50. й житі’д стдго дндонід новдго.
Нач. ск пр'кпоБнми йцх ншк дндйние. й слдвнкі^х й богдтм^х скіи.
богдткство же и слдв& остдвлк йноческое житіе вкзлнблк. й вх горг. н'кіі^г.
вкселисА. вх неи же тр^дм ліногмиліи и подвигкі секе ^др&чддше. й сице вх
везлілквии пр'квм ліногмиліи л'кткі. по си^х же прочитдхці^1 елі^ единое до
крод'кт'клеліх вжестквнкіх л'кствиі^.
Л. 51 об. й ж и т Г д стго г р ’і г о р Т д двоесловцд.
Нач. вк стрдн'к н'ккоеи глелюи н^рхсі'д презвитерк н'ккми к'к.
Л. 52 об. тогоже й пров'к епп’к.
Нач. глдше же й й пров-к епп'к іако егдд кх конц^ житі’д сего при
КЛИЖИСА .
— К х с е лі $ же н і с и е лі л х ч д т и д о й т х. йже ліи н "к к м и й в е
ликкіи^х йцх спов’кдд.
Л. 53. тогожде. се и др*5г& пов’кстк длхжно ё скдздти.
Л. 53 об. тогожде. к селі^ же и др^го побно пов'кддти
с п о лі 'к н хх. с т д р и ц д р Т н ’к к д д.
Л. 54. тогожде. ліножицех нд ^т'кшеніе ицодаціоГі дши.
Л 54 об. Заглавіе такъ выцвѣло, что разобрать нельзя.
Нач. вкси во крі|іені’и ліддденхци и вх тодік лілдденечкств'к «уліирджіреи.
Л. 55. тогоже.
Нач. й пр’кже ренндго провд еппд. й др^гы^х ді^жни пов'кддйірии^х
Чв'ІіД'і;.
467 —
-- ТОГОЖДЕ.
Нач. сі'Іиже вх стыул ГОцж вдленхдизие.
-- ТОГОЖДЕ.
Нач. Гі Гіже іокрхвЕнІЕліь кывделіаа.
Л. 55 об. вх ННОЛІЖЕ ЛІОНАСТЫрИ Ъ’вѢдѢ)(Х ЛІНІ^А нѢкОЕГО
Гі ЛІ Е Н Е ЛІ Ь ЛІ Е л Е Н X Т И Н А .
------ ЛІНОЖИЦЕЙ ЖЕ Н ВХ ЙП(ОдѢ ДШЙ ЛЮГЙ ТАИНЫ НБНЫЙ ВИдѢтИ. НЕ ВХ
СХнѢ ТХЧИЙ. Нй ЛІОЖДЕ КХДАЦІЕЛІХ ИЛІХ СЬЛ$ІДЕТСА. Ч’ѢліХ Й «3 СЕЛІЬ ІАвѢ
ПОКАЗАТИ ^ОЦІЕЛІЬ . АЛІЛІОНІД КО ЛІНИ^А ГіЖЕ ДОКрѢ И ТЫ СХбѢсИ . ТХ *^КО КЛЖЕ
НЫИ ДЛІЛІОНІЕ СЬПОвѢдА ЛІИ ГЛА. ІАКО ВХ лѢч’А ПАЧ'рІКИЕВД СЬЛірТОНОСИ^ ЛІНОГ^
БЫВИЙ) ВХ ГрАдѢ ТОЛЬ. ВХ ДОЛІ^ ПрѢжЕрТнДАГО ПАТрИКІД ШТрОЧИЦІХ бѢшЕ
В^КОАХ ГіЛІЕНЕЛІХ. ИЖЕ ВХ ЛІН03Ѣ НЕЗЛОБІИ цѢлоЛІЙДрІИ ЖИвѢшЕ. ВХ ВрѢліА ЖЕ
ТО СХЛІрТОНОСІА ІДКО ЖЕ ВЫШЕ рѢ^ОЛІХ Й ТХ ШТрОЧИЦІХ ВХ БОлѢзНК ВХПДДЕ.
Гі ДАЖЕ ДО КОНЧИНЫ СЬЖрТЬНЫЙ ПрИСпѢ. ВХНЕЗААПЙ ЖЕ ВХСѴЫЦІЕНХ БЫ ІО Сй
і|ій т$. й пдкы по лідлѣ чдсѣ вх секе п^иші гнд же своего призвати повелѢ
КХ СЕкѢ. СЕЛ»^ ЖЕ Пр'ІШЕДЬШ^ ГЛА ЁлЛ’. Д3Х НД ИКСА ВХС^ЫЦІЕНХ СЫ^'Х. Й КТО
ІѴ ДОЛІД СЕГО ^ЛІрѢтИ ;1(01|!ЕТХ ^вѢдѢ^Х. ОНСИЦА. Й ОНСИЦА Й ОНСИЦА, ты же
НЕ БОИСА. ВХ лѣто КО СИЕ НЕ ^ОЦІЕШИ ^ЛІрѢтИ . Нй ДЦІЕ ^ОЦІЕШИ ДД ЙзвѢсТИ
ШИ СИ ГАКО НД НКЕ)(Х БЫЛХ ЕСХЛІХ (АКО ЖЕ ГЛА. СЕ Й ДАрОВДНІЕ ДДСТХ ЛІИ СА.
ІАКО ДА ВсѢкЫЛІИ Й3ЫКМ КХ3ГЛА. АЗ БО ГАКОЖЕ ТЫ вѢсИ ГрЬЧЬСКЬІИ Й3ЫКХ
НЕСЬвѢліЬ НІКДКОЖЕ. Нй ШКДЧЕ ДА вѢсИ . ГАКО ГіСТИНЙ ГЛА. ПрОвѢі|ІАИ Лінѣ
ГрЬЧЬСКЫ. Й ДЗХ ШвѢціДй ТИ. КХ НЕЛІ^ ЖЕ ГНХ ЕГО НАЧАТХ КЕсѢдОВАТИ ГрЬЧЬ
СКЫИ. ТХ ЖЕ ГрЬЧЬСКЫ ІІІбѣі|ІДВАШЕ К НЕЛ 1*5. ІАКО ДИВИТИСА ВГІіЛІХ СЙЦІІИЛІХ
ТАЛЮ. ВХ ДОЛІ^ ЖЕ ТОГО ПДТрИКІД ШКрѢтЕСА рАКХ ЕГО рОДОЛІХ БЛЬГАрИНХ . ЕЖЕ
Й ТХ ПрИбЕДЕНХ БЫ К НЕЛ1*5. КЛЬГДрХСКЫИЛІЬ Й3ЫКОЛІХ ПрОГЛАТИ К НЕЛі'І. ШТрО
чиціх же тх Гіже бѢ вх Италіи родилхсд й вхспитдлх. й сице Блкгдркыи иівѣ
ЦІДВХ рЁ. ІАКО ЖЕ ДА БИ ВХ ТОЛІЬ ЙЗЫцѢ рОДИЛХСА. ВЬСИ ЖЕ СЛЫШАВШЕ ДвѢліА
СИЛЫ ЙЗЫКОЛІА ПрОГЛАВШД ЕГО. Гіже пр Ьже НІКОЛИ ЖЕ слышдлх бѢ, Гі иі про
чі’и\х вѣровдвііій ГіСТИНЙ ЕГО ГЛАЦІА. ..
Л. 56. вхпро пЕтро. страшно по истинѣ. ІАКО сицеволіЪ ддрЧ Іііро
ЧИЦІХ СПОДОБИСА ПрІЙТИ Й ТАКОВОДІ^ ПДКЫ СЙД^ ПОСлѢжЕ ПОП^СТЕНХ БЫ. ЮвѢтХ
Г р И Г О р І А . КТО ІІІ ЧЛКХ ПЕТрЕ СЙДБЫ БЖИЙ вѢдѢтИ ЛІОЖЕЧ’Х ...
На листѣ 57 об. внизу текста запись писца: и се гр^вадинь грсшни
ПИСД КЕПАЛИІА кѢлЕ ЗДГрДСКОИ И ДЦІЕ КТО ПрОЧТЕ СИІА СЛОВЦА ЛЮДИ ВИ БрДТИЕ
рКЦЕТЕ БЬ ДД Прости ГрЕШНОГД ГрОуБДДИНД. А ВАСЬ КЬ.
Си. Морошкина Именословъ, стр. 65.
Л. 62. ІІІ ЖИТІД СТГО 'ІШДННД ЛІ ИЛ О С ТІВ А Г О.
Нач. покѣдд ндліх шцх софроні'Е сх шцеліь ішднноліь.
Л. 64 об. СТАрЕЦХ ЖЕ нѣкый Ііі ВЕЛИКЫИ ШЦХ Е ЛІ Ж Е Гі ЛІ А
В И Ч' А л І Е .
--- 46(5-----
И. 65 об. іѵ цѵ. іаііовх пок'кдд ндліх. с\і|іЧ лі и р е и е ці і
д і л іі о і А.
Л. 68. іѵ жид стго дндред нже ^д |іддн ліродивд.
Пач. иреі;кібдл;і|і^ Гі еіре слженолі^ Андрею вх долб> гнд своего.
Л. 80. іѵ и д т 1р н іі д глд видны діііе полезны... е начало се
іб лі н и с ѣ к ы в ш и лі х в х синаи.
Это заглавіе, какъ и нижеслѣдующія, выцвѣли и трудно разбираются.
Нач. сііддд ндліх н'ііііми іѵ іѵцх. ліни^х рё нѢііыи живѣше вх горѣ сінди
СТ'кн. ліногылік лостоліх Гі кд'кні'еліх т'кло свое Гідн^рѣй, вх ксліи здтворивсА
ліногыліи дѣты.
--- IV р Д 3 Е О И Н И Ц Ѣ С П А С Ш И ЛІ С А П О Іі Д А Н I е ЛІ X .
Нач. БЫ рТ нѢіікІИ рДЗКОИНИІІХ ВХ ДНИ Лідвриііід ЦрѢ елдгочбстивдаго .
Л. 81. іѵ и н о іі и н і іі ѣ лі л в ш о й в к пустыни.
Нач. іѵцх і'іѵдннх поб'Ісдд ндліх гла. ідііо чрхнорі'з'іцд нѢіідд живѣше
— іѵ н 'к іі о е лі х ді ж лі и и лі с н е лі х с е р г і с.
Нач. ліні’^х нѣкыи Гіліенеліх дввдіі^ліх повѣдд ліи гла.
Л. 83 об. Заглавіе стерлось.
Нач. Гѵць ддні'илк вхзыде со ^чениколіх своиліх вх грі дледдндрід.
Л. 84. іѵ женѣ ^віенои ш ліжжд іж.
Нач. др^гкіи йноііх повѣдд ндліх. ідііо вх кипрвсііоліх іѵстровѣ.
Л. 84 об. повѣдд ндліх іѵцх дна ста сіе презвитерх.
— іѵ и н о к кі н і опрѣтенои в пустыни.
Нач. повѣдд ндліх дввд кирилх. иже жичі'д ндписд стыдх іѵцх еѵдідіід
же іі сдвж.
Л. 85. іѵ иноіімни оврѣтенон в пъстыни і’іѵрдднстѣй.
Нач. нѢііыГі іѵ велиііый Гі вгоносный іѵцх.
Л. 86 об. іѵ драгой йнокыни оврѣтенои в пустыни.
Нач. іѵшслниііх нѣкыи повѣдд ндліх гла. вх единх іѵ днии сѢдаці^1 ліи
вх пустыни.
Л. 87 об. повѣдд ндліх стдрё вдсілие бшелнинх Гіже іѵ но
в кі & л д в р кі.
Л. 89. стдрецх нѣкыи сѢда вх пустыни лѣтх о.
Л. 90. вы нѣкыи стдре йліѣг. ст р д н н о и рі елі в с т во Гіпрочи
и лі х д о к р о д ѣ т ѣ л е лі х с х т ы|і д н і с лі х прилежа.
Л. 90 об. повѣдд ндліх іѵцх еустдд'іе гла. ідііо егдд вѣ\х
в х лі и р 'к н и іі о л и ж е ід д ѣ х п р ѣ ж с з д о ж е н Г д с л н ч н д г о.
Л. 91 об. іѵ житид стго іѵцд вслиіідго вдсилид.
Нач. повѣдд ндліх нѣкыи іб оцх. ідііо шедш^1 ліи единое вх грддх ііс
СДрІИСІІМИ .
.1. 93 об. повѣдд НДЛІХ іѵцх і'іѵдннх. ІДІІО НДО^ОЛІХ нѢііоі
д д д з ж е Гі іѵ ц х с о <Ь р о н і е.
ХНЗНХѴИЗІІ ИЯ.ЗОІІГ'і'ІѴфі'іІ ’ѴІЗОІЗЧГ фМі ОЯѴЯИЯ.ЭЧІ.ОЯѴѴЯ НЗ ЖМІІІіѴОіІу.З • ЧІІОЯІіГ
нг хи'знзіѵп • чмия.иѵяниз фѴічІ) фниѴиѵя.зоя хя чжчгіѵ пчяфн ня ‘ьвц
• •% і з я ѵ і і)л 9 і'пін а іі л.іѵ ^ічн^Зм чнЕняг и зія. ня.' -уот ’Е
• У. II' н і о я
у, ІѴфЗЯ ф ѴЕ 11 Я. Н V О X II (I 11 У. Я Охі. X (Ія Я. 3 1. ПНЯ И ѴЗЯ И ИІЧЯ.З ХЯ Ѵ.І. фѵ
ѵзя о и ф я нѵі. ічяоі ояѵі -зііі ч'уя ічяѵи хіѵѵн уѵ гп ѵ V ф я о и —
' Ж Ѵ1 3 V .1. 3 ѴЗНЯѴЯ. ЗУ. (ІІІ ХИ'ОЯ. фѴ У. 11’113
у, г і|. (I и ояѵі -хіѵѵн -а т г V ф я о и и^іт ічііяѵѵ эжхічя. -ро 001 * I/
• о я з т и ѵ я
ѵХ V ѵ (I я ^іѵя. э у. я уг ч; ііі’і'яг з ѵн (I и • ѵ і з оі 9 оязтн ѵічоі и ѵзя. иярі
и іч з хизіѵЪяи ‘хіѵѵн ѵѴфяои 31 яіітэ я ч^іт н іч я $ (IV ‘001 ’І’
’ф(ІОЯ зяі ио.ь хя II’ з
ііі ? я н чг ояѵі • н і я (I т з я н Ь оі з ш іѵ о я. рі н я ѵ и зяз X ѵ у я —
•оняііізя. и ноіѵзуя ф (I о я хя
। (I ѵ я. з ф я н ж ѵ я н н ѵ з пі р ѵ я V • х іѵ ѵ н ѵѴфяои г \і оі н н я (IV —
	14 (I Я V V 01
V Н о IV И 14 3 4 Н 3 IV (рі И X IV V Н V V ф я о и
•« О Я 3 14 (I Я. 3 3 3 01 V ПІ 14 V 3 О II И X IV V н
«А»	№
н ѵ ф з я. з Іі т хя
•хЬр з^кнхя. хіѵѵн ѵѴфяои іѵз з о ня о и о я(IV 90 86 ’Е
•4ІѴОЯ.ЗфІѴ Ч IV 14 Я. 3 ѴЭ II Я.Н НО ѴЯ0І1 3 V И II ІІ II
НЯНЯ.НѴЯННЗ ѵѵяфн о я ѵі хіѵѵн ѵѴфяои ч Ѵі р ння^іІѴ —
 ѵ н н іѵ х Ь оі х іѵ ѵ н ѵѴфяои іѵ з з о н я о и —
 х я. ѵ (IЕ
ніЬфн о яѵя зкт -ѵуя ѵ \і (I ѵ я. з изоііихя г я. ѵ і я -ро дб ’Е
•фѴнѵяі'Ф1 хя ѵ я. з ѵііт оязояфн зня.иж ззіііяр хя ѵѴяояфн
чіѵоХоГн ояуі ‘хіѵѵн ѵѴфяои чЬзямѵоя.(ІХ ічяЬV ’()0 96 ’Е
• х (I ѵ г
’З'ѴІѴІІ ‘ИНОѴѴЯЗѴ ХЯ ЧЯНЯМѴОЛ. (IX У. ЯИЯ.ЭѴѴ0Х3 ННМЯ.Н 14 я --------
и	►	ъ	I
• і? н X оі н V и у
т ѵзніѵх(1я.з^ хннѵоіі хіѵзнзіѵн нічяфн хХнніѵ ‘ро рб ’Е
•зізѵя.зѵнѵ чЬоі хіѵѵн ѵѴфяои оняои зт ^іѵзз —
• V Н О Я V I V 3 (I V IV
’?тн(Іояя.хз ѵѴяз ояуі хіѵѵн ѵѴфяои хѵиѵзніѵ хііт ’рб ’Е
’З'нХоінѴнѴ 1?1ЧЯНѴЗЯ ф3(1ѵ
і<1 я.ѵи ф>ѵзіфз хіѵфнзшѵя оі чіѵѵн ѵѴфяои у.Ьоі иня(IV —
• И <1 V Я (I V я
ЯП10ѴИ|(ІН ѵѴяз ояуі -ЧІѴѴН ѴТфЯОП И 3 Н И (I II хЛіт ро ^6 Е
• Н V О II 01 з'0‘
ЧЧ НИ’ ^ІІІ'УЗ ОЯѴІ -ѴѴІ ЗИѴИЗѴЯ У.ІІО) Ч II’ ГІ! І’ГфЧОІІ • Г с [’
— 69Т —
ѴѴЯфН V I Я. V О Я • ро 66 Е
• ИV(I 4Я ЗШП ф(І|ЧЯ.3
3 И 3 V Я. 3 V И V 4^10 • 66 ' Е
ѵѴфяои энэѵѵѵ‘0' ЧІІр —
чіѵоХоѴіі 3 Ж У о н н V 9 —
170
СЛОБОЛкк ІІ Д'кло.іік . СЦ>!1ПІС> ІІЛДСДД ЦрЧГіІ СХБ’ктѴкл. ІМ.1! О ІМТііК к нр.1 і.'Гі !1 I !•»•»!.
ское цртво. к'к же іі лілч'ибь лшкх, іі вскліх ч’р'І;сА1.+л|іііліх даашс почрекндА.
З'кло же его дкБЛ'Іше црь. не тхчиа гако схродниіга своего іі синхгліітика.
Л. 110 об. рече авва кассіанх. гако глАіпе ндліх шцх люи
сіи. докро е не таити лі ы с л и.
Л. 111. и? чрянорі'зци Гшр'к.
Нач. видф^оліх чкднд лі&жд вх дівдид'к. ншрх иліа елі^.
Л. 112. житие прпопнАго шцд ндшег“ нифонтд.
Нач. тдиньство цре крыти добро. дѣлд же бжиа пропов'кдАТИ.
На греческомъ см. у Фабриція ВіЫіоШ. ^гаеса ѵоі. IX, по изд.
1719 г., р. 128. На славянскомъ извѣстенъ списокъ 1219 г., въ
библіотекѣ Троицкой Лавры; отрывокъ изъ него приведенъ въ Древнихъ
памятникахъ русскаго письма и языка, И. И. Срезневскаго (стр. 221—
222). Въ рукописи XII — XIII в. въ библіотекѣ часовни бывшаго
Лексинскаго скита. (См. Извѣстія Академіи паукъ, т. X, вып. IV,
стр. 384—387). Обзоръ содержанія, съ выписками, слишкомъ произволь-
ными по отношенію къ языку, см. въ статьѣ Костомарова Мистическая
повѣсть о Нифонтѣ, Историческія монографіи и изслѣдованія, т. I,
стр. 291—325).
Для показанія отличія южнославянской редакціи приводимъ тотъ самый
отрывокъ, который изданъ по русскому списку 1219 года въ вышеуказан-
номъ изданіи И. И. Срезневскаго. Изъ написанія буквъ 3- и а, и изъ
граматическихъ формъ видно, что оригиналъ былъ глубокой древности:
Иногда скдлір^ клженолі^ вх келіи своей, пріиде кх нелі)ь н'ккто пшлд.ы
рдди. й по шбычнолЙ? іукловАні^ с*кдош&. шв'кірдвх оуко ліяжк глетк
' ЛІШЛА ТИ СА К&Х ЛІХЗДЯ ПЛ1ЛТХ ПОДАЯІ]іеИ НИІ]ЙИЛІХ потрФк
. глеть елі^> прпвныи. не і	”
ЛІНШГА вуБО СЛЫШД^Х И рАЗОуЛГІ^Х.
-•	»-*	л
стшлі'И .
НДА ИЛІХ
члкх гла. .
оустх СЛЫШАТИ, глетх БЛАЖеНЫИ.
на ПШЛЗ-&. понеже дзк нелюіренх
ОуСЛЫШАТИ
слыши прдте.
ерей, Б’кше н'ккто члкх влгочьстно вх жити жив^. к'кше ліилосчивх з-'кло
иліа-же елі*5 созоліенх. сирФчь сіісд^иса. тхн члкх единое ліилю ^одл стьг
ны грддхскыл. зріітк іинрд нага д-'кло в-кд^ірд. ^іредривь супо егш реченыи
едшня. и схвлхкхса. дасть риз& свох. и отиде вх доліх свши. к'кше
же ж&твд. чд плддню. Гі лгало &нхвх зрить вх схн'к. гако шБрФтесд рече
въ двшр'к чюдн'к вх неліже Б'к св'ктх невеірестхвенх чистх, и цв’кти ліншго
рАдлични. шипшкже н крини. Гі сади высшкордстни зѣло, др^гдл же еддшвід
Зрич’х. и се Б'ку& схвыше до нидоу. обидна плшды плгол.уднід, другыа же сады
Зр'кше, Гілілір^ плшды вид'кніеліх крдсны З'кло, и стхблиа ГГ до зелілл вислірд.
слыша ли когда будлТе что глетх. шв'кі|ід
. Н& Х01|І^ И ® (ТЬІ^Х ТВОИ
Ех невеси іі зеліли поддстх ти слово лінша
еслік. Гі не достшйнх. діре ли же уеіреши
что чдково, послушдп хс поддетк. іі лгало ^лілхчднх глетх елі)?.
вх дни оны. егдд жив'кше вх жити кирідкх і'ер^сАлнлішвь друі
471
" др'м'х Др^ГЛ ДОПрѢиіІІЕ ПТИЦА ЖЕ рАЗЛИЧНЫЯ сѢдѢ^Я нл ниух. ПОЯЦІЕ
ЛІЕДОТІѴЧНО, ЕДИНО КХ Др^ГОЛІ^ ІІОЛ'кклѢуЯСА ЛІЛХЧАНІЕ НИКАКОЖЕ ГіЛІАЦІЕ. Др^ГХ
Ар^ГА ЗрЛЦІЕ. II ІЛКО ЛІрАВІЯ ЛІНІОЖЬСТВОЛІХ С'кдАЦІЕ нл САДО^Х, ПОА^ЯЖЕ кесх
ЛірХТН'к, ІДІІО ЖЕ ГЛАСЪ СЛЫШАТИСА Ш ЗЕЛІЛА до икса. САДИ ЖЕ ОНИ ІІОлѢк
лІ^ХСЛ СЬ СЛАБоЯ ЛІНОГОЯ, Й ЕЖЕ СЛЫШАТИ И Зрѣти САДЫ Й ПТИЦА ОНЫ
НЕИЗрТнНЯЛ СЛАДОСТЬ ТВиуЕ)(*	ІАКОЖЕ ТРЕПЕТАТИ ВЬ СЛАДОСТИ ВЕЛИ
Ц'ки. ІДІІО ЖЕ оусо СИА вид-Евше приводить нѢііТО СКОПЕЦХ ІІХ НЕЛІ^’. И ГЛЕТЬ
ЕЛІ*5 ПОСЛ'кдоуИ ЛІИ, ІОНХ ЖЕ ДКИЕ ПО НЕЛІХ НДЧАТХ ^ОДИТИ . ПЯТЬСТВОВАВ ЖЕ
ЛІАЛО, ПрИ^ІОДАТХ ІІХ оградѣ ЗЛАТОЗрДЧнѢ . Й ПрОСТрѢвШЕ ОЧИ СВОИ ВХ ІОНХ
полх. СК03Ѣ прозиіры златыя ограды й видать пакы др^гыи дворь. и пола
ты прославЕНы, и вьзиірны зѣло. дондеже оуко видѢше созоліенх, гаже кѣ^я
та,НО. СЕ ИС^ОДЛТХ ІБ ПОЛАТЫ оноя члци сиаяціе гако же слхнце крилдти, нш
САІ|ІЕ КОВЧЕГА ЗЛАТОІОдѢдНЫ ЧЕТЫрИ ПрѢсвѢтЛЬІ. ЧЕТЫрІЕ ЕДИНОЛІЪ КОВЧЕГОу
СЛ*5ЖЯІ|ІЕ ДОНЕЛИЖЕ ПрЕ^ОЖАД^Я ДИВНЫИ ІОНХ ДВОрХ ДГГЛИ КЖІИ. ^рАЗоуЛіѢ ГАКО
ІІХ НЕЛІ^ ГрАдѢ^Я НДЯЦІЕ. 6ГА КО ПрИКЛИЖИШЯСА ИСКрЬ ЗЛАТЫЯ ОГрАДЫ, Про
ТИ6Я СОЗЕЛІЕНОу СТАЦІЯ. ШЛШЖЬШЕИ КОВЧЕГЫ IV рАЛІХ СБОИТЬ. И ПОЛЮЖЫПЕ НИЗ«у
чаа^я нѢііоего велика пріити ііх ниліх, донелиже оуко чда^я. зрйтх СОЗОЛІЕНХ $
Й СЕ ЛІЯЖХ ІірАСЕНХ БИдѢн’ІЕЛІХ 3-ѢлО И ДІѴКрЬ ЛІНІѴГО. Й3ХШЕДХ Ш ПОЛАТХ
ОнѢ^Х, ПрІИДЕ КЛИЗХ АГГЛХ НХСАЦІИДЬ КОВЧЕГЫ ОНЫ. Н ГЛЕТХ ИЛ1Х. ІѴВрЬЗ'ЕтЕ
КШВЧЕГЫ СИЯ. I ПОКАЖИТЕ ЧЛКОу ОНОЛЮу ЧТО ^рАНА И^Ь. рАДИ рИЗЫ ШНОЯ
АЖЕ ПрѢдХ ЧАСОЛІИ ДАроВА рАДИ ІОНСИЦЯ НЙЦІАГО, ДКИЕ ЖЕ рАЗБрЬЗЕ ЕДИНЬ КОВ
ЧЕГЬ ЗЛАТЫЙ, НАЧАТЬ И3НШСИТИ рИЗЫ Й ОдѢдНІ'Д ЦрІіА. К'Ьл И рДЗЛИЧНА. И
ІірАСНА БИдѢнІЕЛІХ З'Ьо Й ПроСТИрДА^Я ПрѢд НИЛІХ ГЛАЦІЕ, ЕДА &О ГНЕ С030ЛІЕНЕ.
^ГІѴДНД СаТЬ твоиліа очиліа, шнже ГЛАШЕ, ни С'кнь рИЗХ СЙ1(Х вид-кти лпѵгд.
ПОКАЗОу&І|ІИЛІЬ ^КО ЕЛІ^ СВ’ІІЧ’ЛЫ& ОНЫ ризы. ВХЗЫДЕ ЧИСЛО И)(Х ДО ТЫСАЦІ^.
егда оуко показанія блі$, ілко сториіукя прияти. Й ЖИЗНЬ В'кчНЯА 6 ЕДИНОЙ
рИЗ'к НАСЛѢДОВАТИ, ГЛЕТЬ ІІХ НЕЛіЧ ПОВЕЛ'квАЯ АГГЛОЛ1Х. ТЕкѢ ГЛА СОЗОЛІЕНЕ,
СЕЛИНА КЛГАА ТЕК'к ОуГОТОВД^Ь. 3АНЕ Видѣ ЛІА НАГА Й ЯТріѴКХСТВОВД ОД'кд.
иоиди &о й твори такоже. ти длжь ницюлі^ единя риз&. й Д3 ти оуго
ТШВЛ СТОрИЦЕЯ сГі^ь.
Па подѣ послѣдняго листа, гдѣ оканчивается списокъ житія Нифон-
та, замѣчено: «житие стдго нифонта н листш. и по писано» . (л. 162).
Столько листовъ дѣйствительно и занимаетъ житіе.
.4. 162. ГІОКДІДНИЕ Й ВЬЗВИЖЕНИЕ КЬ КГ^. К ЬІ БIII Е Е ІО нѢііОЕГО
С Т р О И Т Е Л Ѣ , С И Р -к Ч Ь Й Іі О Н О ЛІ А Й ЛІ Е Н Е Д Е О ф И Л А О Д А Т А И С Ч' Б И Е ЛІ X
прчтяя БЛЧЯ нашя кця й прнодвьі Лідрия.
Нач. КЫ ПО Вр’кліЕНІ ОНО. Пр'кжЕ ДАЖЕ НЕ КУТИ НАЛОЖЕНІЕ КЕ3КЖНЫЛІХ Й
СКВрННЫЛІХ псрскноліх бь грьчьскяя ^рЧ’ОЛККНЯЯ стрдня.
Л. 166. Сверху текста замѣтка писца: г и 7 у р сііе кж'іи
и о.іі 03 и с в о (лі р а іЛ.
4 72
Л. 166. С т л г о и і іі о и л о у ст л к і, іі о с ііі е ст во в л г,ж т кяі и м л и
писаніи, о стрднноприАти кже на і^ркви. Гі инѣі(х слонгсх
д ііі г п о л і з н кі у х.
Иач. ДОууоННКІИ ЛЮИ крдтЕ, се блгодѢтиа КЖИ0А ГАКОЖЕ Гі Прквѣс. А^ІЕ
Г< НЕДОСТОЙНА СЯі]ІА.
Л. 166 об. ТОГОЖЕ К СТДрЦ^ ДрСЕНІК. . . .
Нач. сне люн дуовнкіи крдтЕ, гне люи дрсЕніЕ.
Л. 167 об. ІІІ ПОНКЦХ СТАГО ВАСИЛИ а вхспросх.
Л. 169. ІѴЖИТИА СТГО ПАИСИА.
Нач. Пр'ІИДЕ нѢкКІИ СТДрЕЦХ ИНОГДА КХ СірЕНОЛІ^ ПАИСІЮ.
----- ТОГОЖЕ КЬ С Т Д р Ц	6 ф р Е Лі 6 р Д 3 Л И И Л Ю Б 6 Е Гі П р О Ч И Й
БЕ сѣдх ПОТр к Б Н КІ.
Нач. ІОЧЕ ЛЮИ ДуОВНЫИ. п'іСТИуОЛІТИ ПрѢжЕ ВХ КрДТцѢ.
Л. 169 об. ТОГОЖЕ кк ЛІНИуоЛІК ПрѢ СЛАВНЫ А сц&.
Нач. добро &ю іѵіуи Гі всѣко довро вѣдѣти колі^жо сбоа ліѣркі.
Л. 170. ТОГОЖЕ 6 ВЕЛИцѢліК ВДрСДН^фіИ, Гі О Гі Лі Е И Е ЕДИНО
ИЛІЕНМ С Т Ы ЖЕ И ПОВрКЖЕНМ Е І|І Е И IV ГЛЕЛІКіуК СККрЬБЕНМ КН И.
ПОвѢдДНИЕ га К О ЁрЕТИЧКСКДД ІІ. с к п и с д н и а. слово.
Нач. бы визы сканіе іѵ нѣккіиух 6 велицѢліх вдредн^фіи, іі того рдди
ГіЗДДНО БЫ БѢНІЕ СЕ 6 ГИ ЗДЕ.
Краткій отрывокъ, за которымъ слѣдуютъ выдержки изъ Патерика
Скитскаго.
Л. 178 об. Оставленъ бѣлымъ.
Л. 179. Безъ заглавія. Начинается словами: н улѣвх іддѢше нд
ПОКАЗАНІЕ.
Л. 179 об. Оставленъ бѣлымъ.
Л. 180. Начинается словами: ни того нд бе сѣдх прІиліддше
Л. 181 об. Оставленъ бѣлымъ.
Л. 182. Начинается словами: вх другое врѣлі а іѵ неліже.
Слѣдуютъ выдержки изъ Патерика.
Л. 189. ИЖЕ вк стмук іѵ Ц А НАШЕГО ііѵнд ддлідскинд слово
ДШЕПОЛЕЗІІО И ЧІ4НО БЕЛКЛІИ.
Нач. вѣдолю вхди іако сѴ^вх е" члкх. сирѣчк іѵ дшх и тѣла, Л’гѣкд
оуко ИЛІДТК Гі ЧГОВХСТБД.
Л. 190. рДСЖЖДЕНІЕ БЕІЦЕЛІХ.
Противъ этой статьи на полѣ въ высшей степени важная замѣтка:
«си а глдбі'зна извЕДо іѵ к н і г кі гле лікі а д і іѵ п т р д іѵгркскд нд
Б Л К Г А Р С К О Е» .
Приводимъ начало этой статьи: Кеці'і же іѵбд слтк но Гістин'і; доврд,
овд же зла, шбдже носр'кдн'І;, Гі (іо истинѣ доврдд лицростк. правда, цѣло
лілдріЕ, Гі ліхжство. по Гістин'і: же зла. ііЕлидрокАіГіе. ііЕіір.ік,іл. вложеніе.
473
кдко побдеть скд'кти ва еезллвіи.
ЯбО НД СТОлѢ ЛНОЖДЕ тр^’дд Д'кл'к.
КДКО ПОБДЕТа глдти ллтвж.
о тола кдко повдЕта драждти вула.
К СТрД)(06АНІЕ, ПОСр'кдНЕЕ ЖЕ БОГЛТВСТВО НІЦІЕТЛ . СЛАБА Й НЕСЛА6ІЕ. ЗДрДВІЕ
Н НЕЛІОЦІЬ, ЛНОГоѴіЕНІЕ. Й НЕНА^ЧЕНІЕ И ПроЧАД. ПОСр'кдНЕЕ ЖЕ ГЛЕТСА ПО СВОИ
ств^ ни по йсті'н'к доврд. ні по йстін'к злд. нй по потрЕБ'к нлідти, йли
СІЕ ИЛИ ОНО БЫВШЕЕ, ІАКОЖЕ ВОГДТСТВО ДОБрО ? ПО ЛАЛТЫНІ рЛЗДАЕЛО. ЗЛО ЖЕ
110 СЛДСТЕДа СН'кдДЕШО. ПОЕНО ЖЕ И НІЦІЕТД добро Е. трап'клівыи.
Л. 190 об. пр-кповидго шцд ндшего ісдна Ъ’ченід й здпо
В'кди ш чин'к новондчАлны й живйціи нд Еднн'к.
Нач. ВСЕ ГОТОВІ СйЦІЕ КОЕ ЛІВО СйЦІЕ СЛОВО.
Л 192. шцд фнлнлонд шшелникд слово в е л л и ПОЛЕЗНО.
Нач. глддй ш оци фі’лилон'к бшЕлниц'к. гако вкселиса въ н'ккйй ПЕціерй.
Л. 197. ш глдвизнв стго лдркд скитвскдго.
Нач. ничто же полышлѣй ни твори, всза йже по 63'к рдз^лд.
Л. 198. 6 ижеш мностндвазрдстд постившдгосай градо
СТИ рдди ШрИНОВЕНД.
Нач. йлгкшЕ н'ккои ші^а врдтд жир'кнннд.
— ш толіа кдко побдеть скд'кти ва безлілвіи.
Нач. швогдд
— о тола
Л. 198 об.
Нач. рдз^дгки гако никтоже ш ссв'к люжста драждти ^діа.
Л. 199. иже ва стмр шцд ндшего ішднд злдтовустдго.
сло о лілтв'к.
Нач. ГЛЕТВ БЖЕСТВ6НМИ дпла. НЕІІрЕСТДНО ллитеса.
Л. 200. ш лілтв'к новопострижнолоу.
Нач. НД ЙЛІА ГД НШЕГО 7с 5(Д ГД рЕКШДГО.
Л. 201. пов'кств вид'кнід ішднд никоего кндкд. З'кдо
ПОЛЕЗНА.
Нач. вы
Л. 201
ЛЕЗНД .
Нач. ва
На листѣ 203 об. инымъ почеркомъ приписаны двѣ статьи, о коихъ
и сдѣлана слѣдующая замѣтка на полѣ: «сийуа двойка глдвйзнд^а испнсд
ф^ла прѣвЕдашЕ из грацакд нд Благдрско... (нѣсколько слоговъ заклѣено).
гы в^а ле ва пдрдшрЙЕб'к са врдтид. —
Брдта н'ккый вѣ ва стдннва і
жены н*ккыА крдсны, Г -1"
врдта ш егѵптд ва
оулр'кта. бѢже та нд наже врднв йліѢше врдта.
ЛЕВІТО свои НОЦ1ІА и вазыДЕ ва егѵпЕта. н швраза гроба бй
н'ккоторыи лижь ва дни костддинд цр"к.
об. вид'кние козлы лни^д. стрдшнд и З'кло по
трстинддЕСАТо л'кто цртвд ролдновд.
.» Приводимъ эти статьи:
; ва скит'к. й валожи ел»^ врдга палатъ
йскра Б'кшЕ й'клш. по слотрсні^ же бжиъ пріиде ина
скита, й глАцила йліа рТ. гако
. ОНЖЕ
ЖЕНД ОНОГО ЧЛКД
слышдва ваздта
Ё&, й штры гнои
6а пратйіііеліа, й вазврдтисА ва келі’а свой. й полдгддше слірдда она пр'кда
60
н іѴкліі і.ы.:;. ііѵ.ііі.іі.іл ііьС.:	і; ііоу.о'І к а;к« і;і|ініііі, іі.іі.іііііі Л
нлсытіІса, и тдко слірлдшліх лілЧАше сесе дондеже прѣстл крднк ІО негш.
Ре стлрецх ідко кѣ н'ккыи зелюдѣлдтелк стлрецх пглтх 5'клш. Гі уштл
н.іоучити сны скол зеліледѣлдні^ рё нх ниліх, чада, вѣете ли кдко рдзвогд
г'кух; Гі вы ді|іе «услышите ліа шкогдтѣете. рекошА же елюу. люлилі та іОче
повѢдаи нлліх кдкш. онх же ндченх сх уытростіх гако дл не лѢнатса, и
рё кх ниліх. естх единх дни въ лѣтѣ Гі аі|іе кто шпрАі|іетсА дѣллх вх тхн
днк оцгдтѣетх. ГО стдрости же закылх еслік который есть днк тк. да не
шклѣнитесд ^ко ниже вх единх днь дѣлАхіре едд какш ШБрАі|іетсА клвенын
днк онх. вхнже Аіре не шврАі|іетссА дѣлл^ціе вхтхі|іе тр^дитесА вселѣтш.
сице іі ліы дѢланліх непрестднно іі іѵпрдіреліх пять жизни.
Л. 204. Оставленъ бѣлымъ.
Л. 204 об. повѣстх з'кло полезнд.
Нач. иереи н'ккоіі и сх гмдгочестивыліь діаконолік .
Л. 205 об. пов'кетх з'кло дшеполезнА і шднд оусліар'к и
ЗА^АріА.
Нач. ліяжх нѣкоторый вх ліирѣ богатх. иліенеліх ііоанх.
Л. 206 об. пов'кетх іо прѣпопнѣліх іоци ндшеліх пдвл’к
п о в и н Г ц ’к.
Нач. сьи прѣпоБныГі іоць ншк вх ліирѣ сый.
Л. 207. пов'кетх н'ккоего лі н и у д полезна.
Нач. ліні’ух нѣкоторый вѣше вх скѵтѣ.
Л. 207 об. пов'кетх 6 ст'кліх Гі блженѢлік Петрѣ ліы
т а р и .
Нач. сый ьѣше вх і^ртво йоустинІАново.
Л. 208. повѣстх прѣпоБНАго шца ндшего ігаковд пост
II I К А .
Нач. ск прѣпокныи житеііекыуь всѣух шрекхсА.
— лі ц д г е ноу Арѣ. П3. прѣ несеніе лі о ці е лі ь йже вх сты іо ц а
ндшего ішана злдтооустдго. а руіепкпл костдндінд грлдд.
Пач. прѣнесение трішлАженААГо и трисллвнлго шцл ншего Гі просвѣтител'к
ішнл злдтооѵстдлго.
Л. 209 об. в ь п р о с х. ч ч' о с х т в о р и лі х, гако п р ѣ ш к р а 3 о у е т с а
бѢсх вх аггла свѣтЪі Гі прѣльцідетх члка. швѣтх. сего рдди
п о т ре и а Гілідть.
Л. 214. исі'^іл презвитерд кх дешдоул^. словесл дііІепо
л е з н л а . ш т р ѣ з в е н и и д ѣ т ѣ а и г д д в и з н ы. н а ч а т о к х п р о с в 'I; ір е
ніл дши, истинно изложеніе, глдголелідд швѣі]іАтелнАА н
ЛІ А Т 6 Н Ы А Г А АВЫ.
Нач. тр'кзненіе Т ^кдожхетво дуонно іо стртныух по.іікіслх Гі словесх іі
,і.;кл5и д'клх.
475
!. 231. слова кк наказанію дшеполезнд. велпкдговдсилна
іѵ поученіи слово а.
Нач. Л глаі|і\. грАдяіраго кк лін1!; не иженх вкнь, іі что оуво гл? и.
Л. 272, іѵ й н о к о и е р е іѵ и п р о ч а а г л д в м й о с ді ѣ р е н о лі я д р і й.
I) О 6 і л ’к Н І СТМ Т . П I 6 Ц X IV П у І К Л 10 Ч А А 1)1 І И X С А Й Н Ш К О Й і р IIV . й
иже подь властиА с^цііи. различи мй прегрѣшеній, й по^’че
ніе дше полезно т р ѣ б ъ к і|і и лі х п л д с т м р ѣ нд к о и ж д о г р ъ поло
женм нд очищеніе й здравій полученіе.
Нач. понеже нѣціи вез пнсднід различно здконв ^ставивше.
Л. 280. стго григорід ніекдго іѵче ндшь сх іѵвѣтоліх.
Нач. іѵче ндшх йже еси нд нвее^х. іѵвѣтх іѵца нарицдеши члче вга.
—слово іѵц д ЛІДрКД.
Нач. йже ^оіретв прѣити везхлілхвно лімелхное люре.
Л. 280 об. дндстдсід стго горм спндйскма. что ^5 ко е
Зндліеніесхбркшендго^ртиднинд.
Нач. іѵвѣтх вѣра прдвд й дѣла влдгочестивд.
Л. 302. слово іѵ постницѣ дліфило^и. кдко іѵ дгглд сірен
ВМ.
Нач. вметь н'іікмн ліни^х йліенеліх дліфилоуіе. зѣло прдведенх н
нлдгочкетивх.
Правописаніе, какъ видно изъ выписокъ, приведенныхъ выше,
средне-болгарское, XIV—XV вѣка.'
Юсы въ корняхъ употребляются правильно, но очень часто смѣ-
шиваются: пощади (л. 3); исповѣдуя (іЬі4); ведошя (л. 5); іѵ двцж
(л. 5); сдовеселіх ея повѣддшд (л. 9); изх дверей стх цркве (л. 10);
илідх вм. иліѢа (л. 16; л. 95 об); превмвдх (л. 21); здпъстѣшх (л. 27);
вх рдзличнмх грѣ^м (л. 28 об.); хтх вм. атх (л. 42); пріяти (л. 56);
дшя вм. дша—родит. пад. (л. 55); изн^рѣя (л. 80); своя вм. сбоа
(л. 98); тмя вм. тма. Встрѣчаются древнія формы: гіідд^я (л. 5 об.);
вміадддше (л. 28 об.); оудрхчддше (л. 50); іѵврѣтенмиі(Х, іѵ слдвнмн)(х
(л. 13). Замѣтимъ постоянное употребленіе йлід^ь вм. йліѣ^х.
— 476 —
238.	СБОРНИКЪ.
въ малый листъ, полууставомъ сербскаго письма 1581 года,
на 264 листахъ.
Указаніе на время написанія—въ концѣ послѣдняго листа: вх
/зпд. (л. 264 об.).
Начинается Сборникъ житіемъ Григорія Омиритскаго, начальныхъ
двухъ листовъ коего недостаетъ. Они приписаны въ недавнее время,
какъ открывается изъ слѣдующей записи:
Л. 1 об. сіе житіе йже ко сткцх шцд ндшего грігорид
д^иепкпд ш ді и р и т с к д г о декеді вріід во ді денх.
Ііишд двд дистд искиндтн Гі і’зіѴвдени Пі здчддото и крто^діо во д^’го
житіе его пріписд дринін иеролюнд его р^кою при нг^ліени ліисдиле іеролюнд^д
дечднцд біівшд ндстодтелА вх ліондстпрх ^рдліх еті^х д^днгедх лін^дилх и
гдвридх везпдотны^х во скопске епдруід во черннд гори вх село к^човиіре во
крміА гдБриілд ліитрополич'Д екоііекдго и % вреліА честитдго двези пдш^ т^>рс
кдго . . . ^дш.іІі' иднудр'ід . . .
Приписанные два листа взяты пе изъ рукописи, а вѣроятно изъ
печатной Минеи Четій, мѣсяца Декабря 19.
Въ старинныхъ рукописяхъ житіе начинается словами: «весь н'Ьмд
не ш МДБНЫ^Х ВХ П^СД'Еде^Х двдрскы^х» .
Въ Греческихъ рукописяхъ, указанныхъ Фабриціемъ, Григорій на-
зывается Григентіемъ (см. ВіЫіоіЬ. §гаеса, по изд. 1719г., ѵоі. IX,
р. 14—16), равно какъ и въ парижскомъ изданіи 1603 года.
Въ Славянскихъ спискахъ это житіе, или преніе съ Ерваномъ,
составляющее цѣлую книгу, встрѣчается въ собраніи гр Румянцева
№ 87; Ундольскаго №№ 247 и 248; Царскаго №№ 93, 264, 614; въ
Императорской Публичной библіотекѣ списокъ 1578 года.—Всѣ указан-
ные списки принадлежатъ по языку къ русской редакціи и въ большин-
ствѣ ихъ сохранилась запись о имени переводчика. Привожу ее по
списку Императорской Публичной библіотеки: «мдвд схврхціител» Гсу
і'Д^ ншелі^. пріінолі^ ои^ днтонім вічндт пдліать преведшелі^ іи» книгЧ
гх гречкндго газыкд нд р&кй» .
Въ описываемомъ спискѣ записи этой нѣтъ, и по правописанію
онъ принадлежитъ къ сербской редакціи: ь употребляется вездѣ вм. х;
напр: недоугъ, повцьгь, иіточниіж, кегкдовдвь;—д вм. га; папр: бсдіЛ1, корд
БЛД, рДІПрД; 6 ВМ. А; НаПр! ПрИ^ОДН)ІД, ЧІДО, ИДІШИ, КН^Х, МБИ«;-И ВМ.
ы: оБіічдіі и друг.
— 477
Для образца правописанія приводится выписка изъ
сравнительно съ русскою, по списку изъ описываемаго
сербской редакціи
собранія, № 204.
Сербская редакція
По списку Л. И. Хлудова № 238.
Цр^ СЛеСБДН^ ВСА ДОБр'к оустро
„ ". ..а СБОелгі? НД^ЦІ^. ДО6ОЛНО
ЙБШ^’ Й КЬ СБОбЛІ^1 ЙД^ЦІ^.
оуко ск вр'кліе пр’кбнвдль вя тьлюці
нін. мко реше неци. мко іѵ
повоевд нд ддконопр'кет^пндго еврейнд
ліць ехтвори шесть кх тридесетй.
Придблвь оуко влжендго григорі'А и ве-
своё в'кльлі^же й кнезі;. й глд кь
ниліь. кого рече іѵстдвй к з'кшній
полідддвше црд. сіиліже рекшй. мко
л^чши твоего цртвід ни единь н*Іі іѵ
Цр^>. ёго гь бь іѵкрі’еть цртв^ти то^
іѵстдвиши з^;. и блгочьстиви црь. вх
Зр’квь кь епкп^ рТ. сіе д'кло твое
чьстни іѵче й оучителк
	м $
нелиже
Русская
по списку А. И.
редакція
Хлудова XVI в.,
№ 204.
Црк елеевддн^ вса докр'к оустро
йвшоу й кх своелі^ цртв^ йд^ірЧ. до
ВОДНО оуко Б'к Бр'кліА преБылх вх тд
люціии^х. мко же р-кшд н-кцін. мко
іѵнелиже повоевд нд законопрестХпндго
ввр'кйнд ліцд сятворише шесть кх три
десАтй. прнзвд оуко влжнндго григо
рід И ВСА СВОА веЛЛІОЖА Й КН5А. й
X л»	'Ч* л
глд к ни. кого ре іѵстдвиліх
Здешнихх. полідддБше црд. силіже рёк
шй. мко лячши твоего цртвід ни
едіня нак іѵ нд в рддхлі'к. іѵ црк.
бгоже гь кгх іѵкрметх цртвяти того
ІѴСТДВИШИ ЗД6. Й БЛГОЧТИВЫИ црь вх
Зр'кв кх еппоу рТ. сіе д'кло твое Т
" ‘ " іѵче й оучителк ндшь: се оуже
твой ВСИ СЖТЬ. Й КН5Ы. и
й вомни, лиліи же и
вх
вя
к.
ц
й
іѵ
оуже пр'кдь лице твой вен соуть. й
кігіізіи й в'клліъжи й войни. лили же
и велици. прнзвдвь его ^бціеши вх
йліа гд ндшего 7с }(Д полижи его црд.
лікі же оуко вси іѵд'к іѵтити ^бціеліх.
др^Іепкпь рече: докр'к оуслютриль еси
іѵ чьстни цр)>. йліже іѵкрдзоліь $бо
срце твое вх р^це бжіи. тдко й гло
тбоиліх іѵ гд ддровдее. БЛГО &БО к.
нд ведко вр'клгк й лгксто. прьвее вь
прдшдти іѵцд твоего йже к нд нке)(ь.
іі тдко ико же іѵнь водить тдко до
дити. Сід рекх влжени й вьстдвь ли
ло іѵ ніиух іѵстоупивь кол'кне пр'ккло
нивь. и р^ц'к нд нбо вхз'квь полілисе
ілк: смло в'кликд й стрдшное иліе.
(л. 9 об.—Ю).
Л. 143. скдздніе другое в
софроніи д о і е п к п гк іѵ в 'к р 'к
с к о лі ь. і
ндшь.
IV чтныи
пре лице
веллюжа,
ц'іи. придвдвх его же ^оіреши,
гд ніііГ іѵ да полижи его црА.
оуко вей іѵ здё іѵити ѵоше. й
.....	» .х "__________ -
вми
ЙЛІА
м
ИМ
епископх ре дое^'Ъ оуслютрнлх еси іѵ
чтнмГі црк. йліже оуко іѵкрадо срце
твое в р&ц-к вжіи, тако й глх твои
ггг	ГЛ Я-	П
IV КГА ДДроВДСА. КЛГО ОуЕО С НД КСАКО
вр'кліА Гі лгксто прявЪ вхпрдшдти
іѵцд тво7 нже Т нд нвсё й тдко.
гако же іѵнх воли, тдко ^одітн. сід
рекх слаженный й вхставх лило іб ни^х
іѵстжпиех. кол'кне преклонная и рхіук
нд нбо вхдд'квх. поліолнса гла: сі'ло
велнкдАіі стрдшное йліа(л. Иоб—12).
ьі в ш е е в хк р а т ц 'к к х ’і е о л лі Т; при
^ртіднсц'кн и зд(ко)н’Ь евреи
СХШБШ^ С0Б0р*5 ^р'гіан сколЛ’ і е р л и ЛІ С К О ЛІ .
'нл ради слышиши « ыудсинь.
Окончанія, за утратою нѣсколькихъ листовъ, недостаетъ.
Л. 153. житіе й жиднь сгго дндр'кд іі ж с у а ради в уроди
а А ГО. КАКО КАКИ.
Нач. Житіе нгооугодно іі жизнь негюрочн^ ліоужд доарод'ктелнА уоір^
валік покедлти іѵ дроузы.
Списокъ полный. На Греч. см. въ Асіа 88 подъ 28 Мая. Русскій
списокъ внесенъ въ Великую Минею митроп. Макарія подъ 2 Октября и
изданъ въ начатомъ Археографическою коммиссіею изданіи ея. Разсма-
триваемый Сербскій списокъ сего житія представляетъ такія отличія
въ языкѣ, что можетъ быть признанъ за самостоятельный переводъ.
Сербскій списокъ.
Житіе г.гооугодно іі жизнь непо
рочн^1 ліоужд доиродетелнА ^оі|і^ вд'лік
ііокеддтіі іѵ дроузы. схнидетесе лілм
на пю повесть, и по веі|іь поддана
клгооурніе іісіипАе дровно. т'Ьііже оу
готовитесе. великодшн'І: кк кл6> вхс
пріетію.	да іі	дзк кк	сиі^евьі	кхгтд
влксе. кк веіри нАчечтЛ>. іі прчілож^
валік дуовнм'в піірм. при і^ртвіи уо
н	И	ІГ
люглікдго	льва	великАіо.	г.'киіе	некто
люужк вх констлнтпне грдд'І; Гыіенелік
,0,61ѴГНОСТХ ПрЬВО.ІІКЧНИ'ІсКОІО чьстім
ПОЧДТЕНК ІѴ КАГОЧКСТИВАГО ІірА. іі вое
ВОДА восточной стрдн'І; ІІ'ІПІИ . СК АНЮ
гкі іі ііннкі рАКм сч ежд. нослѣже ісчіи
іі дроугАго. йже нні.і іѵ ліоей уѣдостп
поліиндедікі. і;4:ше ріѵлік скѵдк сг
дд оуко гнк его іймін й пдче кгі* нд
кдзднеГнни к-Іапе. ігіаіи оуко іі ирлсыік
Ь'ІІАО іакожк піоу его ІІ.ІГІІЧТІ кх ііоужкпы
Русскій списокъ
(Минея Макарія, мѣс. Октябрь)
по изданію Археографической ком-
миссіи, столб. 80—81.
Жизнь богоугодпу и житіе непо
рочио мужа добронравна, о возлю
блсппіи, хотящю ми исповѣдати.
Приклоните себе, молюся вамъ, на
послушаніе сихъ: есть бо си по-
вѣсть якоже медъвена нѣкая воня,
каплющи масть сладку и велми див-
ну. Тѣмже уготовитеся всею душею
на се насыщеніе, да болми и азъ
самъ подвигнуся па начатіе повѣсти
сеа, и положи) предъ вами духовныя
доблести сего мужа, есть же слово
сего пачатіа сице. При царствѣ
христолюбца царя Льва великаго,
бѣ нѣкто мужь въ Константинѣ гра-
дѣ , именемъ Ѳсогностъ, иже бѣ про-
тоспафаревомъ саномъ почтенъ отъ
благовѣрнаго царя, сгоже по семъ
воеводу створи па восточныхъ стра-
нахъ. Сои же мужь челядь имѣя,
послѣди же купи и ины мпогы, въ
нихъ же бѣапіс и сей, иже ныня
поминаемъ бываетъ нашимъ смире-
ніемъ, бѣаше же родомъ Словс-
н и и ъ. Егда же господинъ его купи
сего п съ прочими, сей бѣаше мла
діе всѣхъ плотнымъ взоромъ и кра-
сенъ вельмп. яко смолитися ему у
4 70
рСІЫ <!•? ГИ\ ЖЕ Д.’.СТк И н.І'іу'ІНТИ
Г? СІрІІНМ.ІІК ІШІІГ.ІЛІК . ЕдГиі.Ѵіе бЛЛІПСКкІ
кЕседовдч’и нЕдооу<ие»і|і^> . чукздвже
сый оулюліх скоро ндвиче тогдд фдл
Ч'Ирк И ПСИфдрк И БСД ГДЖЕ іб «учи
ТМА Пр'кдДННД. ГДКО ДИ6ИТНСЕ тогдд
оучсні'ю скоро,іі'ь. николіоу же ЛІН'к'ГИ
гліти скѵфЪ1 іу личнаго ккдорд іі діііе
кндго рдз'чід Гі св'ктлости т'клЕЕНІЕ.
іі писдні'д докроти. чѣліже Гі вх но
тдрскі'Гі чинк схтворн гнь егб. іі вк
БСДіЛ’ СЛОуЖБ^. ЛКГ.ИЛІЬ оуво 5'кло ІУ
гднд же іі госпоже его Гі ш вгк^х
Гіже в долі^ его. тдвожде Гі шдеже
й.і'іже схлік ійдевдшесе. клгордз'міивд
Зрё того прилежеі|ід Гілгкні'к его.»
(л. 153—153 об.
гпстто.’птттп своего велми. и претъ
пимъ ему служити орудіи трсблс..
тая; абіе же вда его да научить
святымъ книгамъ, еще гречески мол-
вити не разумѣюще. Трезвъ же сый
отрокъ умомъ своимъ, въ скорѣ из-
учпея псалтыри и числомъ и всему,
еликоже учитель его веляше ему,
яко же дивитися учителю его ско-
рому ученію его, не мнящю пикому-
я;е, якоже словспипъ есть, личнаго
взора дѣля и душевнаго разума, и
плотныя дѣля силы и доброты дѣля
писапіа его. Сего дѣля и господинъ
его в нотарево мѣсто нача его во-
дити на всяку потребну службу со
всѣмъ прилежаніемъ и тщаніемъ
кончевая, яко милу ему быти гос-
подину своему и госпожи своей и
отъ всѣхъ сущихъ въ дому ихъ.
Многы же чести творяше ему Ѳеог-
ностъ и отъ портъ своихъ, въ пихъ
же самъ хождаше, видя его всѣмъ
сердцемъ прилежаща на имѣніе его.
Приводится еще выписка для показанія отличій въ самомъ изложеніи:
IV ЦрСТБІН 4 Н Т и X р И I ТО Б’к. Тогдд бхстынетк С4Т4Н4 4НТИ\рІІСТк (б
КОЛ'кнЛ Д4НІ0БЛ. НС 110 СБОЕіІ «уКО СИЛ’к ЧЛКк КкІВк, ДД НЕ іЛ’дЕТЬ, НЬ СХОДКИ!»
ЕГО ГЬ Кк СЬСОуДЬ СКБркНК Гі ЛОуКДБк. ІДКО ДД СЬіЛд^Ч’СЕ 10 НЮНЬ БС4 ГЛЕЛІДД
нрркіб. Гі ібр'кшитсе іо ддоБ'куь схоузь. Гід'кжЕ св'кзд его вакд 7ѵ ус. Гі вх
ішдЕТк бх (ьзднныи Е.поу сьсоудк. Гі ккзрлстмп'ч чліЛ1 Гі оукр'кплі-.шоусЕ ІІ ЦР"*’
К^Кір'ъ НДЧНЕЧ’Ь пр'клксть СБОИ ІЮКД30КДТІІ . ГДКО ЖЕ ГЛНТЬ і'іодннь БГ0СЛ06Х .
чогд бі»збигнеті« рдть нд оудоліл ібсч'рОБЕКД. іостровы соуть ІДКО ГЛКТЬ іелід
ПррКк І^рнвн езкіы, . КОудЕЧ Х ЖЕ ЦрЧ'ВО ЕГО Л'ктд Три И ІНЕСЧ’Ь ЛІЦК. II ЕкТВО
ріггк ведко кездконіе ккіч’іі. нже не ккі іо іілчедд в'ккд ниже дд коудетк. юцк
ко дкіреркі пріцбкі|іитЕЕ. іі снх ііггрп. Гі крдтк сестр'к. н коудечт» кездконіесе,
горше оукіиствд, тогдд гхпр’кжеч к ііноккі йночиіумік. іі еміь Ехклоудичъ ,іггре
Гі ДкІ|ІЕрЕ. Гі Бкзкідетк ГНИЛЕЧ’ВО ІІ ЕД'рІСЧ’БО ІДКО /ПркЗОЕЧ’к ІІр'к Г,ІІк . II ГОрКО
П(>огн'квдеч’се гк ідросч’ііо велико» нл ксЧ1 зеліли . іі повелитк гролік евоіі іі шлк
ПІ'ІО. ІІ НЛЧіАтк НЕ »удркжднно стрдуоліх ЛІІІОЗ'клік Гі шЧполіь схуодитк НЛ
ЗЕЛІДІО. ІІ ЧЛЦИ ІО ІІІѴІІЛ ЕТрЛШНкіуЛ ібіі'кдх ГрбліОВк ОуЛІІІрДІОЧ’к II ЛІН03И ЛІЛк
НІДЛІІІ ІІОЖЕЖЕНИ КОу'Гк. ГОрЕ Ж6 ОуКО ТОГЛ ЗЕЛІЛИ ІО ГН'ккД БСЕДрЬЖИТЕЛІЛ, Н
НЕИЗХЧТЕННЬІЕ І.ірОСТИ IІДуО,І,ЕІ|іОИ ПО БСЕіі КСС.ІЕІІІІ'кІІ. ч оі'Д ИЛІИ II (:І!0\0 II сноу
Г|іо,ііовЧ1 изыіікіііЕ.іік п ібііліічигшіе.іік ѵ г его и гл ндінсго іѵ \л второе
480
пришксч'впе ііроповѣдакше медіативно оускліріггичк и. нріжѣн оукмнчк Гіл'ііо.
тдже ено^д. потолі же снд гролювд. іі ёлицн не вѣр^’ютк кь нюлі^ схліркти
горкой прѣддстк. сй оуко велици іі стрдшнн гавліаютсе. вджени же воутк.
тогд нже не прѣлкстетсе. й ск ішдннолік пртчелік схчетдютсе. іі велід слдвд
пріиліетк й. вх вѣскончие вѣкм. коудет же ліеж)> нилік н ^ртолік рдтк
стрдшнд. кто не ^коитсе тогд. чедо слддкое. н влжени нже не скБлдзннтсе
тогд нд гд ндшего 7ѵ ^д. (258—259).
239.	СБОРНИКЪ.
СОСТАВЛЕННЫЙ ИЗЪ МИНЕИ ЧЕТІИ И ПРОЛОГА,
въ листъ, полууставомъ ХѴП вѣка, на 367 листахъ.
Начала недостаетъ. На бѣломъ листѣ замѣтка: «Сія книга Андріана
Иванова Озерскаго» . Начало утрачено.
Л. 1. об. /Ицл с е н т гд в р а вх а днк житіе іі ж н з н к прпвндго
іѵцд ншего с с лі и ш н д стодпнікд.
Нач. стрдннд й днвнд бмшд во дни ндшн.
Л. 10. Л1ЦД СбНТАБрА ВХ е днк слово іѵ оуБкенін стго іі
/	'о'	„ ттѵ	А«
СЛДБНДГШ П р К Д 3 Д Д р I Н ШЦД П|М Т'ИБД.
Нач. вх лѣто четверодеслтое йрод)? цркствуюці^.
Л. 11 об. ліцд сентешвріА вх 5 днк чюдо стго Друістрд
ТНГД /ИНЦДИЛД БКІВШДГО Б О Н Ѣ X .
Нач. ндчдло ддровх 'і исцѣленію блгтн.
Л. 17. ліцд сентеліврігд вх й днк слово ид ржтво стма іі
преслдвнкіА влчцд нШ6Д Б Ц Д. І (IрноДѢВМ лі рі и.
Нач. вх лъ ндписднига іѵ обою нддеслтк колѣнѣ нзрлеву.
Л. 23 об. в тон же днк пооученіе нд ржтво прчтмл влчцд
ншел БЦД.
Нач. приспѣ вренгд врдтіе спсенію ншел6>.
Л. 24 об. /ицд сентАБрл вх д днк слово стоую првнік^
Б ГОШ ЦК ІДКИ/ИД 7 диим.
Нач. видиліх возлювленніи.
Л. 27 об. вх тон же днк пооученіе стго стефднд.
Нач. не ііліѣн дружвм с женою дд не сгоришн огнедіх ел.
Л. 28. лцдсёнтАБрАВх ді днк житіе прпо’внмА літри
н ш е га ф е ш д о р м д л е к с д н д р ѣ и с к і га.
Нач. бм во дни зннонд цріа и григоркіа епдруд.
481
ПАВЛА СИПА НИК'кЙ
СИХХ-
ДНЬ
П р ( П 0 Л 3 Н іі Т Б О БОЗ
ГН А.
Л. 37. ІІІ ЦЛ сётАІ'.рА БХ БІ ДНЬ СЛОВО і Ж і НС Ш С 0 у Ж А Т И
ЛІ Н Л О Б Л Т И С О Г р ’к Ш А К 1|1 И \ X .
Нач. никто же нендкйдитх тдкоба гр'куд.
Л. 37 об. БХ то днь П Д Лі А Т Ь
скдго й пдліать стмр г женх.
Нач. пдвелх снх леонокх сказа іѵ стыуь
Л. 39 об. ЛІЦД СеНТАбрА КХ ГІ
Д Б И Ж і Н І А ЧТНДГО Гі ЖИКОТКОрАІ|І6ГО кртд
Нач. дд есть в’кдуіре врдтье.
Л. 40. бх тх днь елко сек'кріАнд епкпд гдкдлхскдго слово
IV Д р е К *к СПДНДГО К р Т Д гд'к ІѴБр'ктеСА БО ДНИ Г Н А р Д С П А ТІ А .
его же бх писаніи е к р 'к е к е о в р ’к т ш и писаніи предд^оліх.
Нач. йі|іоутх н'кцін іѵкоуд^ во спное древо бысть.
Л. 42 об. ліцд сётлврА бх дг днь слово нд Бозвиженіе
ЧТНДГО Гі ЖИБОТБОрАІ|іеГО КрТД Г НА.
Нач. бх л'кто селюе цдрстк^ні|і^ великолі^ црю Константину .
Л. 48. втх днь и во стьі^х іѵцд ншего ішд злд'тдоустдго
слово нд воздвиженье чтндго кртд.
Нач. что рек^ или что возглн.
Л. 53. ліяніе стыа лі ч н ц ы в ы е о у ф й л< і и.
Нач. іі[р‘ГБ*5гоі|іоу дііѵклитіан^ цри.
Л. 58. лі ц д сен та врл бх 31 днь слово іѵ п р и ч д і|і е ні н
ст ы р шцх. кдко подокдетх урдннти причдетіе.
Нач. еже ш причді|іеніи врдтье ліоа, то велико д'кло есть.
Л. 58 об. к тх днь слово І іѵ д д злдтооустдго.
Нач. рече влженный і’іѵднх злдтооустын.
Л. 59. ліцдсентлврА кх 31 днь лічніе сты стртотерпнць
т р і е у х д к х к 'к р ьі и ливы и н д д е ж н н лі т р н и х Софіи.
Нач. слокеси рлдс'ІіАноу выншоу по всей подневесней.
Л. 68 об. ліцд сентеліврід нх к житіе и лічніе стго лічникд
боустдфід і жены его ф е іѵ п и с т і и и чддх его дгдпіа и фе
іѵ п е н т д.
Нач. ко дни црткд троіднд црА Гі ёіре идолст’кй іѵвдерждіре лести.
Л. 80. б то днь елко ііѵд зддтдоустдго іѵ петре ліытдрн.
Нач. кх дфрикіи фригійст'кй сей вгк петрх ліытдрь.
Л. 81 об. в то днь сліѵво ііѵд злАТАоустдго іѵ сліиренін.
Нач. нже доврАА д'клд д'клдетх члкх.
Л. 82. ліфд сент"екрІА кх кд днь слоко кдко піѵвдетх жити
К р ’Г Ь А н О ЛІ X .
Нач. кртьАнинх ксакій кролгк нек'крныух дд превыкдетх.
61
482
С Н Н ЛІ X К р А Гі ВОШЛИ,
вѣ нѣкто йгоудіенх стх.
днь лі ч н і г стм л перволічнцы
об. б т х д н ь с л іѵ стго н а к л 3 а н і е г р і г о р і д ч е р
Л. 82 об. В Т X ДНЬ СЛОВО ІіОД ЗЛЛТДОуСТАГО іб О У ЛІ И л С Н I ІІ
Д Ш И .
Пач. горе грѣшникоу нд^одацін нд двл поути.
Л. 83. в то днь с л іѵ ш нѣкоеліх нг^ліене иже люлдшесд
а го у. ш свой черньцѣ. дд вьішд
Нач. повѣддше ііімнх лѣствичникх.
Л. 84. ді ца сентАБрл в кд.
ф е к л ы.
Нач. в^одді|іоу пдвлоу во иконію.
Л. 93. ліцд с е н т а к р а в х кедньслвіѵш проза йтеревпдшеліх
« преливодѣдніе.
Нач. прозвйтерх нѣкмй в констднтине грдде.
Л. 94 об. в то днь сло ш оуноши егоже сп се ? іб вгословх.
Нач. прншедх великій оученикх ^вх іоднх ^еологх.
Л. 96. в тх днь слібво кдко подовдетх стоати везш бса
кого п о лі ы ш л е н і а .
Пач. вдодатх лінози во црквь гни.
Л. 96
Н о р I 3 Ц А .
Пач. не люжеліх оуво лѣнитисд врдтье.
Л. 97. ліцд сетеврі'АБХКБлнь преставленіе стго и все^вдл
наго двьственика и на п е р с ѣ ѵ х возлнвленнблі^ с л 6 в в о 3 л ѣ г
А
ІІІ Д ГО ІІѴД БГ ш сл О кд.
Нач. шческолі^ престалх еси.
Л. 104. иже во стьі^х шца ншего Ивана златаоустаго.
слово по^вдлное столі^ гдн^> іібнвгшслібв^.
Нач. івд во ефесе дсійстеліх, иванх асінскад похвала.
Л. 111. ліцд сентдврд вх кз днь сліѵ вх притчи скдзделю
іб т ѣ л е ч л в ч и Г іб дши и іб воскрнін ліртвм.
Нач. члкх н'ккТн добра рода насади внноградх.
Л. 112 об. вх тх днь прп’внаго феібфана лілтиваго.
Нач. в газст'Епх градЧі б'к люужх вогатх з^іло.
Л. 113. б тх днь сло стго ефр'Ьліа.шкровеніеіб просфоре
соБллзнившелі^сд вратоу.
Нач. н'Ькто лінн^х поруганх вм дыавололіх.
Л. 114. в тх днь стго Гоанна златаустаго іб испов'кдд
ніи г р ’к о в х.
Пач. исповѣдайте своа грѣ^ы.
Л. 114 об. ліца октдврА вх а днь слово нл покровх стѣй
ВЦ ЬІ іб В И Д Ѣ н І И А н Д р Ѣ А .
Нач. страшное п чмдное видѣніе.
— 483 —
I. 115. СЛОВО Ш Л Н ЛІ О Н Н С Д ЧТО рДДИ не ВННДе СТ4А Б Ц 4
е >. \ р А ЛІ X К И р Ь А Іі А попа.
Нач. кнрыакх попх ллвры кллдліона иже нл століх і'ердднѣ.
Л. вх тх днк сліо ш стѣліх дндрѣи кдко са ел'і^
СХТВОрИ ^А рДДИ ПО^ДБЬСТВО.
Нач. при двѣ велнцеліх црн. вѣ люужх в костднтннѣ градѣ ііліенеліх
фвІѴГНОСТХ .
Л. 117 об. вх тх дна слово іѵ стѣліх дндрѣи оуродивѣліх.
Нач. по гавленіи же первѣліх во дрОи ноціь влженньін дндрѣн.
Л. 125 об. вх тх днк іѵ лілтивѣліх с^олдстице.
Нач. высть лиужх бголнвивх ех дскдлонѣ.
Л. 126 об. ліцд іѵ к т а в р а в д днь житіе прпбндго днхдро
Н И Іі А .
Нач. повода ндліх іѵцх дднилх. высть рече нѣкій ліоужх.
Л. 131. в тх днь слвіѵ іѵ добродѣтели. еже стаждех члкх
спТетсл.
Нач. четыре «уть добродѣтели предлеждцід ко спні’ю члчк^.
Л. 131 об. ЛІЦДІѴКТАВрАВХВІДНЬПДЛІАТЬ стго ш ц д н ш е г о
ЛІ Д р Т ЬІ Н Д Л1ЛТИВ4ГО е п п д БЫБШЛ в Константинѣ грдде гдлилѣи.
Нач. стыи шцх ншь лідртьі вы ш грддд риліскдго.
Л. 132 об. вх тх днь сло. іѵ лілтни стго дндред «уродивдго.
Нач. вх единх оуво ш дн’ін влженын дндрен \одгд по градъ.
Л. 133. вх тх днь сло стго днтіо^д ш лі з д о н лі д н Іи и іѵ
р ѣ з о и лі а н і и Г іѵ сребролюбіи.
Нач. ліьздоиліецх н рѣзонліецх и сревроливецх.
Л. 134. вх тх с л іѵ стго грі горТл папы риліскдго іѵ стрдш
н ѣ лі х соунѣ д н і.
Нач. вх лѣта же оустдрѣвшигосл тѣло погорвнтсл.
Л. 135. вх тх днь стго днтіо^д іѵ чддніи воуд^ірй влгх.
Нач. чддніе воудоуціи^х влгх.
Л. 136. вх тх днь слово того антіо^д іѵ л и о и лі д н і и.
Нач. рече гь никто же ліожетх дв’Елід гнолід работати.
Л. 137. вх тх днь слово ш стѣліх дндрѣи кдко вид'і;
вгдтдго еулірьшд.
Нач. стлі^ дндрѣеви ^одацім нд д^овное дѣло.
Л. 139 об.втх днь слово іѵ стѣліх дндрѣи кдко люллшесА
Г В И 34 Т Б О р А І|1 н X X П ЛІ Ь П 4 К О С Т И И КДКО 6 И Д Ѣ р А Н .
Нач. ^одАіроу оуво стлі^ дндрѣи посреди люди нл торгоу.
Л. 141. ліцд іѵктавра вх з* дньслоіѵрдзвонницеспсшеліСА.
ліллых рдди слезх.
Нач. при лідврикГи цри вы етерх рдзвоііникх.
484 —
Л. 142. ко тх днк стго лнт'іор іѵ дркзостн іѵ іарости
ІѴПДЛКСТВД.
Нач. подокна I гадость к члцѣ.
Л. 143. кх тх днк слово іѵ женѣ пцишцши к нео^,ит^
й с и о к ѣ д д т и с а .
Нач. чтнкіГі неофитх докродѣтелнкін лни^х.
Л. 144—159. Безъ начала:—отрывокъ изъ житія Александра
Свирскаго (начинается съ чуда 5-го), сочиненнаго ученикомъ его Иро-
діономъ въ 1545 году. Начало но ошибкѣ переплетено ниже, вмѣстѣ
съ житіемъ Василія блаженнаго.
Л. 160. Л1 ЦА С е Н Т А В р I А БХ К0 ДНК ЖИТІС Н ПреСТДВЛеНІ'е
П р П К Н КІ А ЛІАТі^( Н А Ш і А 6 ф р О С И Н І И .
Нач. вмети нѣкто вх длексдндріГістѣліх г^дде люу.
Л. 166. ЛІЦД СеНТАВрІА БХ ке днк ПДЛІАТК ПрПКНДГО іѵцд
НШЕГО С е р Г І А Гі г О у 41 ( Н а р д д о у н е ж к с к д г о чюдотворцд іѵ житіи
его Гі ш исхожденіи д ш и его.
Нач. сей прпкнмГі іѵцк ншк серг'іе роди кх грдде ростовѣ.
Л. 193. ліцд лідіа бх кг днк житке и жизни нже во стмух
іѵцд ншего леонті’д еппд ростоккскдго чюдотворцд.
Нач. Гіже ко сткі^х іѵцх ншх леонтіе келнкмн рождеГісл в Константинѣ
градѣ іѵ клговѣрноу родителѣ.
Въ Правосл. Собесѣдникѣ 1858 г., мѣсяцъ Февраль, яштіе это издано
по древней редакціи. Настоящій списокъ принадлежитъ ко второй,
позднѣйшей редакціи.
Л. 201. вх тон же днк пооученіе нд пдліатк стго іѵцд
Нач. пдкм схзыбдютх ндсх х^ювцм свѣтлое прдзнкство.
Издано въ Правосл. Собесѣдникѣ 1858 г., мѣсяцъ Мартъ.
Л. 210 об. ліцд лідід жітіе Гі поднизи и іѵчдети чюдесх
клжендго исидорд х д рдди ндрнцаелідго ткердисловд ростокх
скдго чюдотворцд.
Нач. ткердислокх в правду тезондіенно наречесл оуткерди ко «уліх сх сло
волга нкоѵпѣ.
См. въ Собраніи гр. Толстаго 292, 306; Царскаго Л» 382.
Л. 216 об. лТцд іѵктелівріа к,},. дн к преставленіе прпкндго
іѵ ц л н ііі е г о д в р д лГі д д р \ и лі а р и т д кго ідвленс кдго чюдотворцд.
Пач. прІТвнміі іѵцх ншх дврлдлііе кѣ родителю клгочч‘иБоу снх.
Л. 220. лТцд сетАлікріА кх ді днк преставленіе клгокѣр
наго и у р 'г о л ю к и к д г о к н з а ф е д о р д с лі о л е н к с к а г о иероелдвнчд.
Пач. ееіі клговѣрныГі и холюкивмГі кнзк феіѵдорх сліоленксккіГі.
— 485
Л. 233. ЛІЦДАБГОусТД КХ К ДНК житие вкрлтце н слово
по^вдлно стлі^ іі прдведнолі^ ^д дди оуродиволюу бгоіілжн
нолі^ Василію досточюдноліоу чюдотворцоу ЛІ О С К О Б X С К О ЛІ 0 у .
Нач. влвенх БГХ ШЦХ гк вседержителк. ни рожденх, НИ СХТВОрСНХ, НИ СХЗДАНХ.
См. въ собраніи Царскаго № 128.
Л. 320 об. лТцд ШТАБрА вх кд лічніе стгш слдвндго ЛІЧНКА
д р г ф кі Гі Гі ж і с х н и лі х.
Нач. вх л'Іітд оустинд црл ^олмбнваго.
Л. 328. ліцд ІѴКТДБ^ІА В ІІ5 ДНК ЛІЧНІе СТГШ Гі ВеЛНКДГО
лі ч н к д д лі и т у і а Гі ж г в с і л н -к.
Нач. лідксилікдноу же и еркоулѣю покорившоу готвм.
Л. 333 об. ліні'е стма лічнцм пдрдсковии ндреченнмд пат
ницм ііжс во иконісте грдде. шктлврА ки дна.
Нач. цртв^юі|і^ ді’оклнті'дноу нечтиволюу.
Л. 336. ліцд лідіга вх д днк пренесеніе чтнм^х ліоціеГіиже
в х с т м х шцд ншего н і к о л м д р)(і е п и д лі и р л и к 'к і с с к д г о ч ю д о
т В О р Ц Д Ш ЛІ И р X БХ к Д р X г р Д Д X .
Нач. прно оуво долхжни Хпи врдтьА.
Л. 348. лТцд лідртд 31 днк жіті е стдго члкд вжіга дле^ел.
Нач. Б'к члкх в рилгк ліоужх блгоч'гиех Гіліенеліх ефілііАНХ и женд его
дглдидд.
Л. 352 об. слово п р іі к н д г о е ф р е лі д ш и р е к р д с н о лі х і' ш с Гі ф е.
Нач. ардтіга лврАДлювх и исддковх.
Л. 364 об. пшоученіе ш пдтерикд ш влоудннце.
Нач. к селюу же и дроуг^ю приложивх рѣчк.
240.	СБОРНИКЪ.
въ 16 д. листа, сворописью ХѴП вѣва, на 532 листахъ.
Л. 1 об. ЛІЦД ОКТАБрА ВО В ДНК СЛОВО Ш СТЛІХ дндр'ки и
КДКО С А е лі сотвори р'ч- д рдди ПОХАБСТВО.
Нач. при лв'к велнцеліх Б'к ліоужх вх констднтин'к грдд'к.
Первый листъ рукописи подписанъ позднѣе.
Л. 160—279. Выписки изъ такъ называемаго Златоуста. Находятся
въ Почаевскомъ изданіи 1795 года.
Л. 280. предАніе стдрческо нобондчдлнмліх иноколіх кдко
подокдетх жити оу стдрцл в посллние.
.... 18С
Нач. аі|іе прате пришелъ «и ко .пнѣ
Л. 297 об. о н (к Ч’ ш і н і и.
Нач. аіре лоучитсА йскоушеніе ко снѣ.
Л. 303. ш гр'ксе^х..
Нач. дірс та врате соблюлъ бгх.
Л. 305. іѵ поклон'Ь^х.
Нач. л іѵ поклонѣ^ врате писали стіи сбіуа.
Л. 343. поученіе стго Шца анЪ’фригд к н ’кко е лікрат^
внове пришедш^.
Нач. вѣси ли врате колико дней.
Л. 354. иже во стм^х шца ншего Іоанна длатооустаго
<ѵ ^раненіи з а п о в 'к д е й н іѵ лі о л ч а н і и.
Нач. добро «уво враті'е и зѣло гютреБно и полезно еже воздержати азыііъ .
Л. 356. стго а ^,анасіа архіепископа александрійскаго
вопросъ.
Нач. іѵк^ нѣіун оуво на стртк влоудноу рат&лін с*угк лютѣ.
Съ листа 360-го слѣдуютъ отрывки изъ Патерика скитскаго.
241.	СБОРНИКЪ.
въ 4-ву, скорописью XVII вѣка, на 155 листахъ.
Начала и конца недостаетъ. Правописаніе сербское.
Л. 1. Начинается словами: «и давайте елі^ іѵ люн трапезе» . Отры-
вокъ изъ житія Алексѣя человѣка Божія.
Л. 2. Нач. словами: Й? уа. іѵ Еиваюірй зналіени и чюдеса.
Л. 3. Безъ заглавія слѣдуетъ апокрифическое «Хожденіе Богороди-
цы по мукамъ» . Конца недостаетъ. Вмѣстѣ съ греческимъ текстомъ
издано И. И. Срезневскимъ въ Древнихъ Памятникахъ русскаго письма
и языка, стр. 204—217. См. также Памятники отреч. рус. литературы,
Н. С. Тихонравова, т. II, стр. 23—39, и Памятники старинной
рус. лит., изд. графомъ Кушелевымъ Безбородко, вып. Ш.
Л. 10. Безъ начала отрывокъ изъ житія св. Николая.
Л. 12. сло стго іѵ ч л ншего ни коли чоудотворі^а.
Нач. агрикь некто иліенеліь живѣше вк граде анкдніѵуисце.
Л. 15 об. чюдо в стго ни коли.
Нач. члвкь некто живѣше вк кстандине граде.
Уцѣлѣло одно начало.
487
Л. 16. Отрывки изъ Пасхаліи.
Л. 20 об. третіе чюдо стго николи.
Нач. любиліици люи дд исповѣлік вксѣліж не ленитисе.
Л. 22 об. чюдопрѣнесеникліьліоі|іистгоннколндр^і бредова.
Нач. вк тисоуірнок лѣто и б. ш ккплкціені'д гл ншего 7с ^д.
Л. 23 об. слово іѵ ДНКТИ^рИСтѢ.
Нач. кдкьвь к кгдд поставить стльпь.
Л. 27. ж и т і е с т и е лТн ц ѣ п е т к ы.
Нач. ндчетккк исцѣленію ддровдникліь ^веліь. Конца недостаетъ.
Л-. 32 об. Отрывокъ изъ житія великомученика Димитрія.
Л. 37. слово кдко с х т в о р н в ь б р д с е б ѣ.
Нач. вк некд врѣліенд кеше црк селевкіе. и люклдше	іб ^е слишдти.
и желдше велико вкідети І(Д.
Л. 39. слово ііѵднд БГОСЛОВЦД І6ѴЛИСТД іѵ пришьстви гни
кдко о іц е т х пцитн нд зелілю ссудити лі и р « у в с е лі о у.
Нач. по вкзнесени гд ншего 7с і(Д дзк юдннх вхзидо^х нд гороу тдворкскую.
Издано И. И. Срезневскимъ, по списку XIV вѣка въ Древнихъ
славянскихъ памятникахъ юсоваго письма, стр. 406—416. См. также
въ Памятникахъ Отреченной русской литературы Н. С. Тихонравова
т. П, стр. 174—182.
Л. 46. слово прѣ краснаго ііѵсифд кдко проддше кго кра
т і д к о у п ц е лі х.
Нач. сеше і'дкобк. илідше сновк ві .
Л. 51. слово іѵ оуспени.прѣслвніейпрѣчтіепрннодвиБце
лі д р Г е.
Нач. стдд и прѣслвнд бцд прно два лідрТд.
Л. 58 об. лТцд дприлга кг днь скдздніе іѵ рожкстве его і іѵ
лТн Г и его стго лі н к д г е іѵ р г і д.
Нач. вь врѣліенд тд Беше члвкк некто иліѣнеліь героньтд.
Л. 73 об. слово нд вьскресеніе ^во.
Нач. веледркждвнолюу н вело чтнолі^
Л. 80 об. слово Ііѵдннд стго предитече.
Нач. вьзлюклкннн довро к реіри.
Л. 88 об. чюдо вывшее при к о с т д н т и н ѣ ц р и.
Нач. вь дни же іѵни при кстдньтине цри.
Л. 92. Мелкіе отрывки поучительные изъ уставовъ и патериковъ.
Л. 120 об. нже вх стир іѵцд ншего вѣдикдго вдснлігд.
Нач. нже \оіреть врдтіе и ліыслить жити жкзкнк неклдзкнкноую.
132 об. Безъ заглавія.
Нач. тдко глкть гк вьседержнчель. горе чепе зеліли,
Л. 136. Безъ заглавія:
486
Нач, слышігге к^д'гйн. вжід члііолюпіш Гіже кк нд.іп, ііедосч оннн.ііь
‘ГВОИЛІЬ рБО.ІІЬ.
Л. 153 об. чоудо стго дічнкд лінна.
Нач. вѣше женд іѵ зеліли фиситинсіЛ1к. нліѣии длдто іі С|Иі;ро.
242 СБОРНИКЪ.
въ 16-Д. л., скорописью первой половины ХѴШ вѣка, на 96
листахъ.
Л. 1—29. Выписка изъ каноновъ святымъ.
Л. 30—77. Выписки изъ Хронографа 2-й редакціи, 1617 года.
Начинаются съ царствованія Нерона и кончаются повѣстью о Албанской
землѣ (См. Обзоръ хронографовъ русс. редакціи Андрея Попова, вы-
пускъ II, стр. 67—121).
Л. 78. іѵ н н о ч е с к о лі х житіи іѵк$дбысть н д ч д л о.
Нач. п^еже во ндчдлд ддконд по влгоддти і вх здконѣ по влго
ддти гдд ншего исд доистд сие жнтелство вс'Цх жителствх честнѢйшие «у
стдкнса Гі почтено бысть. прете оуво закона люисеовд чиднын ліел^нседекх
ДЕВСТВЕННИКХ ВАШЕ ІІНОЧЕСКИЛIX ЖНТІЕЛІХ.
Л. 80. видѣніе ддні'илд пророкд іѵ четве^е^ь 5вѣ()ѣ^х.
Нач. ВХ 4-Е лѣто Ц^ТВД ВАЛТАСАРА црд ^ЛЛдѢнСКЛГО ДЗХ ДДНІ'ИЛХ ВИдѢ^’Х
6 видѣніи.
Л. 93—94. Выписки изъ Хропографа 2-й редакціи, 1617 года.
Л. 95. ІѴ зддтоустд ІІЗВрДННЫЕ цвѣты IV ДІ И р С К Й ПрИТЧД.
Нач. вопро. чтоіл^чши всего члвіЛ’. іѵвѣтх л^чши всего члк)? Угодити
вс)? Н СІІСТИ ДШД СВОА.
На доскѣ переплета замѣтка: «дѣтд гдна ^дфбі-го п^естаенса гд(Ша
БЛГОвѢрНДА І^ЕВНД ІІ БЕЛИНДА КНАЖНА НДТДЛІА ДЛЕКсѢеВНА ИКНА БХ Йі. А ЛІОНИН
СИЛА ВОЛОСТЬ ВЫЛА зд нею 31 лѣтх» .
243, СБОРНИКЪ.
въ 4-ву, скорописью конца ХѴП1 вѣка, на 51ф8-}-23 и 332
листахъ.
1) Л. 1-51. ЛіѢсАЦД О КТ А Б |) А В О В_Н Д Е Н Ь Ж И Т І Е Н П О Д 6 И 3 И
И ІѴЧАСТИ ЧЮДЕСХ СТДГО, П |1 Д Б Е Д Н Д Г О А Н Д р Е А \ р И С Т Л Д Д И
І« р О Д И В Л Г О ИЖЕ В К О Н С Т 4 Н Т И Н Е Г (1 Л Д Ѣ
1*9
П.тч. жизнь
2) Л. 1—8.
і о с и ф л п а т р і а р у а
с к А І|І і н н о и н о к о ліх
чину.
Нач. слышите оуко сынове и кратче. Списокъ съ печатнаго москов.
скаго изданія 1642 года.
3)	Л. 1—23. житие и подвизи и іочасти чюдесх Гіже ко
скаты ух отца нашего исповѣдника фнлнпа лі и трополита
лі о-с-к о к с к а г о и ксе а русіи.
Нач. елицы уко дуоліх вожіиліх.
4)	Л. 1—332. и з о к р а ж е н 'і е истинное у р и с т і а и с к а г о ж и ч і а ,
паче же иноческаго отх ліногиух скатыух вкратцѣ по числу
слокенскиух литерх, соврано ради «удовнѣйшагооврѣтеніА,
зѣло душеполезно.
Поморскаго письма. Въ концѣ па л. 332_мъ запись: «преписа
са сіа книга в лѣто /зсуз» . Сочиненіе раздѣлено на 90 главъ. Въ
заключеніе: а и сего ради вида к севѣ великое разлѣненіе, частію совѣстію
уАзклАеліх. к селіу собранію понудиусл, извѣіраю ти, козлювленне, іако сіа
книжица не ш люего (соурани гди вже), но ііі вжтвенныух истинныух и
исправленныух писаній вгоносныух шцевх и учителей стой сонорной восточной
цркве изображена по числу словенскаго лзыка литерх... прочее преліовезнѣйшій
гдине и врате, кникал к книжицу сію, аціе кое погрѣшеніе, или поползнове
ніе вх скудости книгх, в новоначааьноліх люнастырн (в нынѣ изоврдженноліх
совраніи селіх) или вх сокращеніи ііі стыух преписул, поползнуусл ііі сланости
скоудоуліі'А... (л. 331 об.).
г.ллгоугодну и иіит'й непорочно
поученіе кмина г о господина с к 'к т (; Гі ііі а г о
лі о с ко к с ка г о и к с с а р у сТ н аруиереоліх и
и лі и р с к и лі х и і г р і и лі х и к 11 лі у с в а ці е и и о лі у
244.	СЮРНЮ ЧИНОВНЫХЪ ОБРЯДОВЪ.
въ-4ку, полууставомъ конца XVII вѣка, на 297 листахъ-
Л. 1. чинх и поставленіе црА и великаго кнза иліркх нд
цртво и на великое кнлжестко всеа вели кна росіи.
Нач. вышедх црь и великій кнзь іліркх.
Л. 36. Свадьба государя царя и великаго князя
Михаила Ѳеодоровича всеа Росіи.
См. Древнюю россійскую Вивліоѳику, 2_е изданіе, часть ХШ.
Л. 45. Свадьба государя царя и в еликаго князя Алек-
сія ДІ и х а іі л о в и ч а всеа Росіи.
См. Древнюю росс. Впвліоонку, 2.е изданіе, часть ХШ
62
>:  91. ь і о р а л с ь а д ь <> іі и ар а Л л с к с с а ЛІ и х аи ,і о и д ..
См. Древнюю росс. Впвліоѳику, 2_е изд., часть ХШ.
Л. 111. ш іі(і и іи гі т ві и с т 4; Гі ш иух вс гл г н с кіцх плт^ідр^ов/.
В Ц (1 Т Е О у 10 ір I И Г (1 А Д X ЛІ О С К Е ПО П І С А Н I М Іі Н И ЛІ X Ш великаго
г А (> а ЦрА I ЕЕЛИКДГО К Н 3 А А Л г % ’к А ЛІ’Г А И Л О Е И Ч А ВСЕА Е ЕЛИ ІІІ А
И ЛІ А Л Ы А И В ’к Л Ы А (ІОСІИ I А ЛІ О А Е (1 Ж Ц А .
Л. 176. КНИГА ЗАПИЕНАА О С И Д ’к Л И Е С ^4 Д Н кі прИКАЗ'Е^Х
со (ііід гиід^.
Л. 216. КНИГА А Б Н Е Н ЗАПИСКА ()АЗ()АДОЛІХ каііх были в
ПОЛКА^Х Б О ІД р Е Й ВОЕВОДЫ н е посылка^ со ркд Г ІИ А .
Л. 287. спнсокх 3 галіоты великого гд^ац^а и великого
Іі Н 3 А А Л Е ?5 'к А ЛІ И р И Л О Е И Ч А ВСЕА Е Е Л И К І А Гі ЛІ А Л Ы А И Б ’к Л Ы А (ІОСІИ
С А ЛІ О А Е (1 Ж Ц А .
Граната писана къ Казанскому воеводѣ князю Никитѣ Ивановичу
Одоевскому отъ 1653 года съ извѣщеніемъ о принесеніи мощей св.
Филиппа митрополита.
Л. 292 об. спнсокх с отписки слово вх слово.
Отвѣтъ Казанскаго воеводы Князя Н. И. Одоевскаго на вышепо-
мѣщенную грамоту. Копецъ утраченъ.
245.	СИРІИ ПИ ЦВѢТНИКЪ.
въ листъ, новѣйшаго письма, съ лицевыми изображеніями
на 5і-85 и 57 листахъ.
На 1-мъ листѣ запись: «Сія книга Московскаго купца Абрама Елп.
сѣева Ерофѣева а писалъ сію книгу сыпъ его Павелъ Абрамовъ Еро_
фѣевъ» . Сборникъ названъ Цвѣтникомъ и раздѣленъ иа двѣ части.
Цвѣтникъ книга первая.
Л . 1 . ЛІ Ц А А Е Г у С Т А В Д И К Ж И Т І 0 Е К (1 А Т Ц ’к СЛОВО ПОХВАЛЬНО
Й ЧКДЕС4 СТОЛІ^ Гі ПрПБНОЛІ^1 Х(>ТА рдди ІОрб ДИВО.ІІ^ БГОБЛЖЕН
Н О ЛІ у Н О Е О ЛІ у Ч К А О Т Е 6 (1 Ц у ЛІ О С К О Е С Іі О ДІ .
Нач. БЛГОСЛОВЕНХ БГХ бцх ГДЬ ЕСЕДЕ()ЛііІТЕЛк НИ (ІОЖДЕНХ НН СОЗДАНХ БЕЗ
НАЧАЛ'кнХ И БЕ3КОНЕЧЕНХ.
Л. 20. О ПОДЕПЗЕ БЛЖЕННАГІО ЕАСИЛІА.
Нач. 6ГОАІ(НО6ЕННЫН ЖЕ ЕАСИЛ'і'Гі НЕуііЛОННО ПОДКИЗААСА Т(ЛдЫ Гі ТЕрПЕНІЕЛІХ.
Л. 29. 6 И Г Ц ’к Л Е Н І И у Г|1ОКД СТДГО ЕАСИЛІА.
Нач. О ПрккЛАЖЕННыГі НАСИЛІЕ ОуТБ’ЬрДИ СЛАБЫА И Л'кнИВЫА И НАПрАБН НЛ
СТЕЗИ ПрАКЕДНуЮ.
•191
Н Д р И Ц Д Е /II А Г О
чюдотБорцд.
ради юродивый
. 1. І2. СЛОВО ПО\ВДЛНОЕ Г, Л Л Ж Е Н Н О ЛІ у у (1 И С Т А рДДИ ЮрОДИ
ЬОЛіЪ' БД С ИЛІЮ ЛІ О С КО 6 С К ОЛІ у 'I Ю Д О Т Б О р ЦІ>.
Пач. радзнсА іакіѵ доліх свойух родителей остабилх еси, йдх лілдд4;ух
НОГТЕЙ ХР'Г'Ч7 ПОСлѢдОВДЛХ ЕСИ.
Л. 44. ЛІЦД ДБГуСТД 6 ДНИ ПрЕСТДблѢнІЕ СТДГО И ПрПБНДГО
Іі А С И Л І А БЛАЖЕННДГО ЛІ О С К О Б С Іі А Г О ЧЮДОТБорЦД.
Нач. СЕН КЛЖЕННЬіЙ ВАСИЛІЙ кѢ при БлТовѢрНОЛІ ЦрѢ и ВЕЛИІІОЛІХ ІІНАЗЕ
І’оДНнѢ ВАСИЛЬЕВИЧѢ БСЕА рОСІИ САЛІОДЕрЖцѢ .
Л. 46 об. р ДЗ Н Ы А ЧЮДЕСД СТГО Блженндго БАС Н ЛІА хртд рдди
Юродиваго ЛІ О С К 6 Б С К Д Г О ЧЮДОТБОрЦД.
Нач. ДрЕБНІА ЖХ р^ІІОПИСДННЫА ЗДПИСІІИ СБИдѢтЕЛЬСТБуЮТХ О СЕЛІХ СТОЛІХ
ліуже и сдлювольноліх страстотерпцѣ уртоволіх БДсйліи.
Всѣхъ чудесъ 29. При житіи преп. Василія десять лицевыхъ
изображеній, исполненныхъ прекрасно.
Л. 80. Пр Е ст Д БЛ ен’ІЕ і IV ЧЮДЕСЕ^Х СІІДЗДНІЕ стдго п^дбед
НДГО И БЛЖЕННДГО у р И С Т А р Д Д И ЮрОДИБДГО ІіѴДННД..........
БОЛКШаГО ІІОЛПДКД ЛI О С И О Б С Іі Д Г О Й ВОЛОГОДСКДГО
Нач. сей стыи праведный іі блаженный іодннх урнстд
НДрИЦДЕЛІЬіЙ БОЛШОЙ ІІОЛПАКХ И БОДОНОСЕЦХ .
Въ началѣ—одно лицевое изображеніе.
Цвѣтникъ книга вторая.
Л . 1. ЛІЦДСЕНТЕ <11 ВрІАЕХАІ ДНЬ ПрЕНЕСЕНІЕ .11 О 1|1 Е Й П р П Б Н Ы у X
ОЦХ Н ли и р С Е р Г І А Гі г е р лі д н д б д л о д лі с іі д г о лі о н а с т бі р а н д ч а л ь
НИІІО6Х. ИЗХ ВЕЛЙКДГО НОБДГрДДД БХ Іі Д р Е Л К С К О Й О у 4; 3 Д X БО
IV КИТЕЛЬ Б С Е ЛІ Л Т И К Д Г О СПСД НДОСТрОБХ БДЛДДЛІХНДІѴЗЕрЕ НЕБЕ
Гі Н Д П И С Д Н X БЫСТЬ IV Б р Д 3 X С Е р Г І А Гі Г Е р ЛІ А Н Д ПО КЛГОСЛОБЕНІЮ
ИЖЕ БО СТЫуХ ШЦД НДШЕГО ІОДННД Др^ІЕПД ВЕЛЙКДГО НОБДГрДДД
НОВАГО ЧЮДОТБОрЦД. ЙСПИСДБХ СІЕ ОуТВерЖДЕНІЕ ИСПрДБлѢнІА
С Т Ы ЛІ X Б Ж І Гі ЛІ X Іі Н Й Г А ЛІ X О у Т В Е р Ж Д Е Н I А П р Д Б О С Л А Б Н Ы А Б Ѣ р ЬІ НА
И у X П А ЛІ А Т Ь ЧЕСТИ СНА IV Б Л И Ч Е Н І Е Н Д Е р Е Т И К Д Гі Н Д Н Е Б Ѣ р Н Ы А
БСА П О Б Ѣ Д А и одолѣніе НД ЦрБЫ врдги и прдніе НД ВСА прелі^дро
сти йух.
Бесѣда Гі б е д ѣ н і е п р и к н ы х іѵ ц х н д ш и х и г у лі е н о б х с е р г і а
И ГЕрЛІЛНДБДЛДДЛІДГОЛІОНАСТЫрАНДЧДЛНИКОБХ ННОКОБХОБО3Ѣ
НД БОЛШОЕ СПАСЕНІЕ Гі Д О С Т 6 И Т X Т 6 ЛІ у ТАКО БЫТИ ПрОБИдѢ
СТЬІЛІИ БЖЕСТВЕННЫЛІИ К Н И Г Д ЛІ И 6 X НОВОЙ БЛАГОДАТИ ЦДрЕЙ И
Б Е Л И Іі И у\ X К Н А 3 І Й простоту ИНОЧЕСКОЮ ПОГИБЕЛЬ ПОСЛѢ ДНАГО
ВрЕ/ІІЕНИ КуДЕТХ. ПОСЛуШАЕЛІХСЕГІѴ ШЦЫ И БрДТІИ СО оуЛІИЛЕ
Н І Е ЛІ X И 6 Н И ЛІ А Н І Е ЛІ X . К Л Г О С Л О Б II О Т Ч Е .
Пач. ангельское житіе нд небесе\х св іітх покдзуЕтх. Кончается: д ндсх вкупѣ
Ліногогрѣшныух ЧЕрНЕЦОБХ БЛАГОСЛОВИТЕ ОТЦЫ И БрДТІЕ И ПрОСТИТЕ ЧТО ЕСЬЛІЫ
192
4ІНСІС і. іі(інчЕ|)нн^і іі^еыі,ѵі;лн сііачіжіііі	кііітл.ни і(і|КМЧ’.і
наііисль'А іі|!ос'і'сю своею и неученою |)укою осудили клсх гкикмух и діерчшу/.
іі(іе;кде счудішшо іі(і.ікедндго судіи господа когл н сплсл нашего іс эдіисТл,
еліу же подокаетх бслкад честь, слава и поклоненіе со кезначальнылгл его
ОТІ^еДІХ И Я»И6ОЧ’6О|)АІ|іИЛІ’А дууоліх, НЫН'Ь и присно И ВО В'ккн В'ІІКОЛІХ . ЛЛІИНЬ.
(л. 19 об.).
За исключеніемъ приведеннаго выше вступленія Апокрифическая
бесѣда Сергія и Германа, составленная противъ вотчинныхъ
правъ монашества, издала въ Чтеніяхъ Общества исторіи и древно-
стей, 1859 г., кп. 3, подъ несвойственнымъ ей заглавіемъ: «Инока
Вассіапа о неприличіи монастырямъ владѣть отчинами» . См. Православ-
ный Собесѣдникъ 1863 г., Сентябрь, стр. 95—96.
Л. 20. Свѣдѣніе о п р е п о д о б п ы х ъ о т ц а хъ нашихъ Сер-
г і и и Германѣ Валаамскихъ.
Эта историческая справка по источникамъ составлена въ новѣй-
шее время и можетъ быть спеціально для настоящаго сборника.
Приводимъ ее: «Мощи сихъ угодниковъ почиваютъ подъ спудомъ
въ соборной церкви во имя Преображенія Господня въ Валаамскомъ
монастырѣ (на одномъ изъ сѣверозападныхъ острововъ Ладожска-
го озера); память имъ творится въ Валаамской обители 28 Іюня и
Сентября 11 въ день перенесенія ихъ мощей изъ Ладоги въ монастырь
послѣ его возобновленія (1718 г.). Кто были пр. Сергій п Германъ,
неизвѣстно. Житіе сихъ угодниковъ, по случаю войнъ, опустошавшихъ
монастырь, утрачено; пхъ почитаютъ основателями Валаамскаго мона-
стыря, по о времени основанія обители также ничего пезвѣстно. Мѣст-
ныя преданія, основываясь на словахъ Нестора о приходѣ св. апостола
Андрея къ Славянамъ новгородскимъ, продолжаютъ его путешествія и
на озеро Ладогу, гдѣ будто бы благословилъ онъ островъ Валаамскій
каменнымъ крестомъ. Тѣ же темныя предапія называютъ Сергія однимъ
изъ апостольскихъ учениковъ, посѣтившаго этотъ островъ и крестив-
шаго тамъ язычниковъ, между коими былъ нѣкто Мупгъ, котораго по-
лагаютъ за Германа. Повѣсть сія извлечена изъ древней рукописи и
никѣмъ не доказана. Нѣкоторые относятъ житіе пр. Сергія и Германа
ко временамъ св. княгини Ольгп и почитаютъ ихъ греческими выход-
цами, искавшими просвѣтить сѣверъ. Пишутъ нѣкоторые начало Валаам-
скаго монастыря ко временамъ Владиміра великаго. Въ Софійской лѣтописи
сказано: лѣта 6671 (1163) обрѣтены быша мощи и перенесены пр.
отецъ пашихъ Сергія и Германа Валаамскихъ новгородскихъ чюдотвор-
цевъ при архіепископѣ новгородскомъ Іоаннѣ, по тогда страна, гдѣ
лежитъ островъ Валаамъ, не принадлежала Россіи и Іоаннъ не былъ
еще епископомъ: онъ хиротонисанъ 1165 года. А другій полагаетъ
193
еніі іѣте.іьствіі Софійской лѣтописи или вовсе несправедливымъ, или за-
ключаютъ. что писецъ обманулся въ имени Іоанна, вставивъ его не
въ томъ мѣстѣ п вѣкѣ, а надлежало бы вписать во времена архіепи-
скопа Іоанна 2-го, жившаго въ концѣ 14-го и въ началѣ 15-го вѣка,
что согласно и со временемъ присоединенія Кореліи къ россійскому
владѣнію. Въ новгородской Софійской библіотекѣ на доскѣ древней
рукописной книги содержащей правила святыхъ отецъ и седми соборовъ,
находится записка въ слѣдующихъ словахъ: въ лѣто 6836 (1329) нача
жити на острове Валаамѣ, озерѣ Ладожскомъ, старецъ Сергій. По
другимъ запискамъ значится, что къ этому основателю Валаамской
обители пришелъ въ сожительство пр. Германъ въ 1393 году; посему и
можно положить основаніе монастыря въ 14 вѣкѣ. Шведскій полково-
децъ Яковъ Понтусъ Делагарди разорилъ Валаамскій и Коневскій мо-
настыри, монахи перенесли мощи своихъ пустынноначальниковъ въ
староладожскій Никольскій монастырь, а сами разошлись. По нейштат-
скому миру 1721 г. эта земля возвращена Россіи, но еще въ 1718 году
монахи Кириллобѣлозерскаго монастыря начали возобновлять Валаам-
скую обитель. Въ 1724 году она сгорѣла и снова отстроена. Въ кле-
новой монастырской рощѣ показываютъ могилу короля шведскаго
Магнуса, который якобы занесенъ былъ на островъ Валаамскій бурею
п скончался тамъ монахомъ, но Магнусъ утонулъ въ 1372 году, псре-
ѣзягая па лодкѣ чрезъ Волмефіордскій заливъ, при Лундгольмѣ» .
Л. 23. <ѵ писаніе іѵ Гікон'Е вселіиао стика го спа'сл, іѵвр’к
т л н ір і и с а одѣсную стр а'ну царски^х вра'тх в люсковсколіх
к о а ь ш і лі х у с п е н с к о лі х с о к о р ѣ, которую п и с а л х греческій
царь ліднуилх.
Нач. бысть к великоліх нок'Еград'к кх сокбрной цркки софіи прелЛдрости
ііжіеІі ко креліА вжесткенной литургіи стоалх грекх диліитрій ^.едорокх.
Л. 26. сказаніе о и о с т а к а е н і и іѵ в и т е л и п р е с т ы а б ц ы н л
рицл елііл а донскіа, Гі іѵ чюдотвореніи отх иконы ел списано
вкра'тц'к.
Нач. кх л'к’го /зчд в царство клгочестиваго Гі ^ристоаккиваго веаикаго
государА царА и великлго кназа феодора іоанновича.
Л. 31. ч іб д о іѵ о в р а з а п р е с т ьі а б ц ы н а р и ц а е лі ы а в с ’к лі х
с і; ор в а ці и ліх радость.
Нач. л’кта /зрос ліца октолікрі’А кд днь вх цр’Гв^іоціеліх градѣ ліосккѣ.
Л. 34. чкдо престыіа бцы іѵ иконы ед стыа нарицаеліыд
ьазанскіА 6 нѣкоеліх юноше савѣ градцынѣ.
Нач. кх /зрДі году еда за умноженіе гр’куокх нашиух попусти когх
люскокское государство кголіерзколіу іѵстуіінпііу гриппіѣ растриге Отрепьеву
іі|іестолх ліоіііоксіілі о юсударсчвл разбойнически похитить.
1 Іпі’. 1,(-г.	і пг і а I Р’І'. тг"іртгр г Гр-.1 | г	I ; 1. Л  И ИII і >!'
спой литературы. выпускъ I, стр. 16й—190, а также въ Лѣтописяхъ
русской литераторы. книга IV. стр. 61 — 80.
246.	СБОРНИКЪ.
въ 4-ку, скорописью конца XVII вѣка, на 178 листахъ
Л . 1 . П р О Т Й 6 X ЧЛКД В С і Ч Т Н Д Г О К Ж І Д Т К О р Е Н І ІД 3 Д В И I Т Н О і
СУЖДЕНІЕ И ЗЛОЕ ПОВЕДЕНІЕ П р О К Л А Т О Г О Д Е ЛІ О Н Л . С ПОЛКСКДГО Ы3КІКД
ПОВЕДЕННОЕ 6 Л'ІГГО ІЙ С03ДЛНІА ЛІИрД /Зрб (—1687—).
Л. 1 об. Зптша Ни] и 8 1 і Ь г і. (оглавленіе книги се а.
Главъ всѣхъ показано 25.
Л. 2 . Р г о е т і и т а <1 1 е с I о г е т.
Нач. СЛОВО ПОЛОЖЕНІЕ СЕ ИЗВ'І;(|1ДЮІ|ІЕЕ О ДИВНОЛІХ Г1ЖІИ СОД'ЬгЕЛЬСТВ'к
ПЕРВАГО ЧЛКД ПрАОТЦД ЕС'ІІ^Х ДДДЛІД. Н IV ДДНН'кГі ЕЛІ*5 6ЛДСТИ ВХ НЕЙ ЖЕ Н НД
НД ВСЕЮ ТВДрІЮ. И 6 ПРОТ ИВЛЕНІИ К ТЕОрЦ^ СВОЕЛІ^ И КГ^. ЗДВИСТИ ЖЕ И ВСЕ
ЗЛОВН'ІГЛІХ ІірОНМрСТВ'к НДрОДОНДЧДЛНД ГІ НД ВС'Цх ІѴ НЕГО рОДИВШНДСА ІІ рОДА
1|ІИ^СА ВСЕЗЛОПНДГО СДТДНКІ СКОрКНОЕ ЖЕ П ВОДОНОСНОЕ И3ГНДНІЕ И ПрИНОБЪрНОЕ
ПрЕКЫВАНІЕ ПрДОТЧЕСКО ЕЖЕ Гі НДШЕ. ПрЕПИСДНО С ПОЛСКДГО Ы3ЫКД Й КНИЖННЦМ
НДрЕЧЕІІНЫА СУЖДЕНІЕ ДІ'ДКОЛЕ ПрОТНВ^ рОДД ЧЛЧД. ВО36'кі|1ДЕТХ , ЧТО НДЛІХ
ИЗДрЕВЛЕ С^ПОСТДТХ НДШХ уОтѢ^Х ЧТО ДО ПрИШЕСТВІА СНД НШЕГО чинилх, и
ЧТО ПО ПрИШЕСТВІИ И ДОСЕлО. ПЛЫТЬ ЖЕ рДСПОЛОЖЕНІЕ ДИВНОЮ БЕсОдОЮ. ПОСОЛ
СТВЕННЫЛІХ Н С^ДНМЛІХ ОБКІЧДЕЛІХ. ИрТпОЛІАНОВЕННОЕ I 5'кло ЧТ^ЦШЛІХ Н СЛКІШД
іриліх ПОЛЗ^ Н рДЗрОшЕНІЕ СЕБЕ Й ОШДАНІЕ ЗЛЫ^Х Д'клХ ПрИНОСИТХ. ІДВЛІДЕТХ
БО ПрЕВЕЛІЕ ЧЛКОЛЮБІЕ К НДЛІК НШЕГО ЛЪѴГИВОГО ІѴЦД, ТВОрІ^Д ЖЕ И ВЛКН.
Л. 3. ПрОТИВХ ЧЛКД ВСЕЧЕСТНДГО БЖІА Т 6 О р Е Н І ІД 3 Д 6 Н С Т
НОЕ ТВОрЕНІЕ И ЗЛОЕ ПОВЕДЕНІЕ П р О К Л А Чг А Г О ДЕ ЛІОНА. ГЛДВД Д .
Нач. БГХ ВСЕЛІОГ^І|ГЙі Гі ГДК ЕСЕДЕрЖДВНМН. СЛДВНКІН. прЕвОчнмй.
Л. 4. »ѵ ^птроліх IIрЕЛІ|ІЕНІИ ДДДЛІД. ГЛДВД в.
Пач. ПО ІѴПДДЕКІИ С ІІГ.СХ СДТДНЫ ^ЧИНИШД СЕГ.'І: ДЕЛІОНИ соврдніЕ во ддО.
Л. 8. КДКО ДЕЛІОНИ ЖДЛОК^’ ПрННОСАТХНД ГДД БГД. ГЛДВД г.
Нач. сдтднд вниде вх созЪгх со дружиною СВОЕЮ Гі пре” всОліи ждлогЛ’
ПрИНОСИТХ НД ГДД БГД ІІ ГЛЕТХ СИЛІИ СЛОВЕСКі: ИЛИ В03ЛЮБЛЕННДА крдтиід НЕ
ІІЛІДЛІЫ СОВЕрШЕННО НЕІІрДВДХ ІІІ ОНОГО БГД, НЖЕ С НЛЛІИ КО ВСАКОЛІХ Д'клО НДСИ
ЛНЕЛІХ ПОСТЪІІДЕТХ, ПрЕД'клМ ВЛДД'І'.НІА НШГО ІѴІД.
Между демонами, подававшими голоса, выступаютъ скомрахъ (пли
по толкованію па полѣ: "веседчакъ») и филеръ Г— кто оупокдетх н.і
і|іасч іЕ —).
1	” 0(1	!<"<<' I Е II О И II II Л пі;.. <> <. г	,| ,НІ г .1 Б ,і А Іі і X
і л л в а д.
Пач, по лнод'Іѵііх совѣтѣ деліоновъ.
Л. 15. кдко деліони нл нко пришли и пр* пртлх вжі и, и
Іі Л К О П р л В И Ш л ПОСОЛЬСТВО, глдвл 6 .
Нач. ВЕлі'дрх ПрИСтУпИВХ ГЛЕ.
Описаніе демонскаго посольства есть вѣрное изображеніе старин-
ныхъ посольствъ: посолъ спачала держитъ рѣчь, затѣмъ читается вѣ-
рющая грамота, и за тѣмъ излагается самая цѣль посольства.
Л, 20 об. КДКО ДЕ люн и оудо женіа привн осатх Гі чиліх себа
II р Л В А Т X И В 3 Е ЛІ Л Ю Т С А НА р О Д X Ч Л Ч Ь . ГЛАВА 5.
Нач. ПрИШЕДШЕ ДЕЛЮНИ С НБСЕ ВХ ТДрТАрХ В03бѢі|ІАЮТХ ПОСОЛСТВО СВОЕ.
л. 22. К А К IV ДЕЛЮНИ СОвѢтУю 10 Д Ш И А В Е Л Е В Ѣ. ГЛАВА 3-
Нач. ЛюфиПЕрХ ГЛЕТЪ. 6ЛЛІА НДСХ ИНАА НОуЖНДА ПОТрЕБА ПОСТИГЛА.
Л. 30 об. IV СТОЛІХ ЛІ Л р д іи сирѣчь БЛГТИ. 'ГЛАВА й.
Нач. СТЫИ ЛІИ^АНЛХ Ар^ДНГЕЛХ приступивъ К ПрТОлУ БОЖЬЕЛіУ бѢфАЕТХ СИЦЕ.
Л. 35 об. укдзх по дѣло у ІѴ ПрТОЛА бжіа. глава д.
Нач. ГДЬ БГЬ ВСЕЛІОгУірІН СЫН НА Пр'І'лѢ вѢчНАА СЛАВЫ СВОЕА СЛОуШАЛХ
дѣлд ОБОИМЪ СТрАНХ ЕЖЕ IV ЧЛцѢ Т. ЛІН^ДНЛХ ПрЕДЛОЖИ, И ДІАВОЛХ IV СВОЕА
стрдньі, И ПОЕЕлѢ ПрОЧЕСТИ Пр* всѣліи НБНЫЛІН ЧИНЛІИ И ПрЕДХ всѣліи АНГЛЬ
скиліи полкаліи, и Указъ записати вх книги живота стліУ рлфдилУ. тдко.
ВО НЛІА СТЫА ТрЦЫ НЕрАЗдѢлНЫА ЕДИНИЦЫ ІѴЦД И СНА И СТГО	СЛОуШАИТЕ
неси, слоушдГітЕ англи. Въ концѣ указано по .татыиѣ: «Ваінт іп ерагсЬіі
соеіевй а сопвііінііопс тшпіі ашю зехсеніі» (л. 39).
Л. 40. іѵ сліЕртн ддллювѣ. глава 7.
Нач. 6ГДД ЖЕ СІА рлспрлвл сотболиса вх нЕѣ ліеждУ члкд и деліона вскорѣ
дддліх в стлрости скоеГі рдзБолѣсА. Въ этой главѣ передается извѣстный
апокрифъ о посыланіи Адамомъ сына Спфа въ рай «за р о з г о го» отъ
древа животнаго.
.1. 43. іѵ потопѣ, глава лі .
Нач. ПО СЕЛІХ ЕГДА члцы вдаша себе ВО ВСАКОЕ ЗЛО ВХ Ліирѣ СЕЛІХ. гдь
БГХ ПОПОуСЧ'И БЫТИ НА НИЦХ СВОЕЙ КАЗНИ.
Разсказъ о томъ, какъ демоны узнали отъ жены Ноя тайпу, совер-
шенно сходенъ съ народною русскою легендою: «Тогда (т. е. когда
Ной сталъ строить ковчегъ) ПрІИДЕ СВОДНИКЪ ДЕЛЮНСКІИ ВЪ ГЕЕНу, ВОЗкѢціДА,
И СОВОІіроШДАСА, ЧТО СІЕ ЗИЖДЕТЪ НОИ. И АКО ЛІНОГОЕ УжЕ ВрЕЛІА. СГДА ЖЕ СІЕ
НЕ П03НАИІА И НЕувѢдѢшА, ЛіеждУ СОБОЮ ИЗБрАШД И ІІОСЛАША ІѴ СЕБЕ ДЕЛІОНОВЪ
ПОДСТАВУ И ДЫГ.ДНД, ДА ИЗкѢсТАТСА IV КОГО ЧТО ЗИЖДЕТЪ НОИ И КОЕГО
рдди СлУчАА. ПоГіДОША ДЕЛЮНИ рАДИ вѢдОЛІСТКА, II ПОДШЕДІІІЕ КХ НОЮ БОПроіНА.
ЮТЪ, ЧТО СЕ ЗИЖдУтХ. ОНЪ ЖЕ НЕ КОЗбѢсТИ ІІЛІХ. ДЕЛІОНХ ЖЕ ПОДСТАВА
БЗА ЛЕСЧ’НЫП НА СА ОБрАЗ'А ЮНОШИ БЛГОЛИЧНА ПрІИДЕ К ЖЕгіѢ НОЕБ'І; ЛІОЛД Ю,
11 БОЗкУсЧ’ИТХ , ЧТО С03НДАЕТХ ЛіуЖХ ед НОІІ. И ЧТО ПЛ|8ТХ тверичи СО ОІІМАІ7.
• БОИНГА Ч'бОрЕНІЕЛХ. ІѴбУі|і.і ОІІ.І МКО ЛІ^ЖХ СА IV СЕЛІХ НЕ БОЗвУсЧИ СЕН, Іі
нозвУстичи не уоціетх. онх же ^вУі|іаех ю Гі на’уіивх, да сотворитх нУчто
піанственное показа же ей из* чесого сіе сотворити. егдд же па сотвори Гі
ІІОДПИ НОП, ВОЗВЕСТИ ЖЕнУ, АКО Г ДБ БГХ ЗА ГрУуИ ЛЮДСКІД ПОТОПИТИ ИЗВО-
ЛИЛА ВЕСК СбУч’Х ВОДОН, КрОЛіУ Ч'ОЧІЮ ИуХ И ИЖЕ Е^Д^Т* С НИЛИ ВХ КОВЧЕ3У.
ДЕЛІОНИ ЖЕ ШЕДШЕ ВОЗВ'ксТИША ПроЧІІЛІХ IV БСЕЛІХ ГАЖЕ СЛЫШАНЫ. ІІ ІѴСЮд8
НДБЛЮДДу^ Прилежно, КДКО БЫ И НОА СХ ЧАДЫ И СХ ЖЕНДЛІИ ІѴСТДВЛкШИуХ НД
СбУтУ погоукити ЛІНОГИЛІИ ЛІЕЧТДТЕЛІіСТВМ И ПОДЛОГИ рДЗЛИЧНЫЛІИ. НО ПрЕПО
ДОЕНЫЙ НОЙ ГіЛіУ IV ТВОрЦД И БОГА ДОБроЕ НАБЛЮДЕНІЕ И СТрДЖК^ ДГГЕЛІіСК^,
НЖЕ НЕ ЛІОГОШД ЕЛ^ НИЧТОЖЕ сотворити, ч’очію зв'ІірЕЙ ліножество высУ’биша
ЙЖЕ ШЛИ ПО БОлУ ВХ КОВЧЕГА. СГДД НДЧД ВОДА ЗЕЛІЛЮ ЗДЛИВДТИ. ТОГДА ДЕЛІОНХ
АрДПХ СОЯ
['ОЛХ ЛОВЧИЛХ, А ИНЫуХ
ПОЧИНИВХ ВХ ГОНЧІА фы, Н СТрА
ІІІИЛХ ЗВ'І^И ИД^ЦІІА К КОВЧЕГ^, ДД НЕ ПОЛ^ЧИВХ поути КО КОВЧЕГу ПОТОПАТСА,
И тУуХ роДОБХ ЗвУрЕІІ ОНЫуХ и ннУ не оврУтдЕТСА» (л. 43 об.—44). Ср.
Народныя русскія легенды, собранныя Аѳанасьевымъ. М. 18 5 0 г., стр .50.
Л. 46. IV рОЖДЕСТвУ Г А Д НШЕГО іисд у а . ГЛДВД 61.
Нач. И БАШЕ IV СОЗДАНІА СЕГО СбУтД ПО нУіШуХ СЧИСЛЕНІЮ ВХ ПАТК
ТЫСАЦІНОЕ Л'ЕтО.
Л. 48 об. іѵ удтовУ воннУ нд дда. й іѵ побужденіи ада
ІІ Д І А В О Л Д . ГЛДВД ГІ.
Нач. 6ГДД Хже повУшенх КЫЛХ нд кртУ ГДЬ НДШЬ 7с ус.
Л. 53. К АКО Д ЕЛІОН X ВЕЛИ А рХ П О П Д Е ПО СЛОЛІХ К Н Б С И. ГЛД ВА ДІ .
Нач. ВЕЛІДрХ ИДЕ К НЕСИ ВЗЕЛІХ СХ СОБОЮ ТОВЛрИЦІД.
Л. 63. IV В С Е 3 Л О ЛІ X ПрОНДрНЦАНІИ ДЕЛІОНДИКАКОрОДХ ч л ч ь
ПрОКЛИНДЕТХ. ГЛАВА 61.
Нач. IV ВСЕЛІОЦІНЫЙ ГИ КЖЕ волю ТВОРИТИ ЕЖЕ ^ОІ]ІЕШН.
Л. 64 об. IV ПОВЕлУнИПОдУл^ГДДиД^ДСНАЕЖІА. ГЛДВД 51.
Нач. рдфдилх ПОСЛАНХ ЙЗЫДЕ НДЧД ЧЕСТИ ПОВЕлУнІЕ ГДНЕ П(1ЕДХ всУліи
ВЕЛЕГЛАСНО .
Л 67 об. іѵ деліон сколіх собраніи Гі д^ліУ. глдвд 31.
Нач. ВЕЛІАрХ ПОСОЛХ ВОЗВ^ДІ|ІАА П^ІИДЕ БХ ПРЕИСПОДНЮЮ.
Л. 74. IV П О К С А X Гі п р Е П И Н А Н І И X Ч Л К іѵ ЛІ X . ГЛАВА ИІ.
Нач. IV СИ^Х ВсУ^Х ДЕЛЮНОВХ ВМШЕПОЛАіА’тмух.
Л. 81 об. К^Ю СЙЛ^1 НЛІ^ТК ДЕЛІОНИ. ГЛДВД ДІ.
Нач. рЕЧЕТХ ли кто пли кто б^детх ЛлінУедтиса в сееУ Гіже тдковыух
ЛІНОГО Е. глютх ко іако дімволд нУсті».
.1. 84 об. IV фд НТАЗЛІД^Х ДЕЛІОНСКН^Х сирУчі. ПрИЗНАКД уХ.
глдвд к.
Нач. СТЫЙ АВГУСТИН* ВХ НАКАЗАТЕЛВНЫ^Х СЛОВЕСЕух СВОИ^Х ПИШЕТХ СИЦЕ.
.1. 86 об, IV бУ І|І Л ух И Ч Л р О В ІІ я К А у X . И 6 О |і О Е Ж ІД у X . ГЛАВ.І К.І,
— 497
Нач. вопроснтх ли кто іѵ бгобоаціи^са Г извѣстны^х ко благочтіи.
Л. 89. 113а з г р ц л л л окраза нл страна, и ж е липдтх злсд
Д Ы В А Т Н И ЗДЛіѢрНКаТИ И ВОрОЖИТИ. ГЛАВА КВ.
Нач. нѣкін престУпникх нночески^х окѣціаній. бѢ же преже келарь.
Л. 89 об. изх зерцала же великаго окразана страна грѣ
^отворцеліа іі к о л и к и а в с ѣ лі а лі о у к а іі іѵіидѣ предатели,
глава кг.
Нач. члка нѣкій ііліѢа в ліирѣ селіх іѵ всѣ^а доврУи славУ.
Л. 94. іѵ оучаціи^сд злы^а чародѣй скиліа и чернокниж
н ы лі а н а у к а лі а.
Нач. ва толетѣ градѣ ишпанского гдртва Удивленіи достойное д'Імо
СОТВОрИСА.
Л. 96 об. іѵ нѣкоей чаровниц ѣ й іѵ осУжденін ед. глава ке.
Нач. во вреліА кесдрд генрика третьлго.
Л. 98. расположенье лілтвы завѣфанныд гделіа ншй 7с
кртоліх. Слѣдуетъ толкованіе молитвы Отче нашъ.
Л. 104. повѣсть акира прліраго книгчига си но графа цріа
адорскаго іі наливскаго.
Нач. вх то вреліА аза лкира книгчій бѢ^х. іі лсоли^х бга нбнаго да
дастх лін чадородіе.
Отличается изложеніемъ отъ двухъ изданныхъ списковъ этой повѣсти
въ Памятникахъ старинной русской литературы, т. П, стр. 359—370.
Л. 110. Списокъ съ грамоты 1692 отъ Адріана патрі-
арха къ Іоасафу митрополиту Ростовскому и Ярослав-
скому.
Л. 121 об. списока с послдніа кнза андред кУрвскаго ко
црн государи иодннУ васильевичУ всед рУс'ін са людержцУ.
Нач. црн иі Бга пр е прославле н ноліУ.
Л. 124. повѣсть іѵ азовсколіх осадноліа сиде'нье.
Нач. кака црского величества сидѣли во азове городе аталіаны и казаки іѵ
турскаго црд крагилід. а всѣ^х Казакова сидѣло /6. іі аталіаны осадноліУ своеліУ
сидѣніи привезли к люсквѣ ко цри ліи^аилУ деодоровичи всед россін пислю.
Л. 128. слово іѵ патерика.
Нач. побѣда наліх нѣкто іѵ іѵцх палестински^ гла.
Л. 132 об. повѣсть полезна како сна літрь свои избави
іѵ люуки.
Нач. инока нѣкій повѣдд наліа гла.
Л. 135 об.—157. Выписки изъ Великаго Зерцала.
Л. 158. нсторіаіѵаполонѣ црѣ тирсколіа іі тарсіи цревнѣ
іі іѵ еже в печалѣ^а несѣтовати понеже печаль прелдгдетсА
вх радость.
63
— 498 —
Пач. днтіо\х і^і. з'І:ло гЛіліііе снлныГі вх зеліли (|іе'іест'і;й і^тб^ай
Издана въ Лѣтописяхъ русской литературы, Н. С. Тихонравова,
кшіга I, стр. 1—33.
247.	СБОРНИКЪ.
въ 4-ву, новѣйшаго письма, на 57 листахъ.
Л. 1. Лѣта /зрлі д году списокъ явленія и чюдесъ отъ
нерукотвореннаго образа Господа I. Христа, что на
красной горѣ, въ Устюжскомъ уѣздѣ.
Списокъ 1642 годаэтого сказанія см. въ сборникѣ Царскаго, ЛЬ 396 .
Л. 11. Посланіе Московскихъ купцевъ съ Москвы н
хоженіе ихъ во Царьградъ и во Антіохію и во Іеруса-
лимъ и во Египетъ и въ Синайскую гору къ патріарху
съ милостынею въ лѣта 7090 году, въ Мартѣ.
Издано въ Сказаніяхъ русскаго народа Сахарова, т. II, стр. 137—155.
248.	СБОРНИКЪ.
въ 4-ву, сворописью XVII вѣва, на 277 листахъ.
і Л. 1. книга г а і лі а га странника, соврано шписані н 6 г р а д (;
і р л И ЛІ 'Е .
Содержитъ въ себѣ одну часть Проскинитарія Арсенія Суханова,
см. выше ЛЬДЬ 224 и 225.
Л. 206. ПОВѢСТЬ IV II Е Ч Е р С К О ЛІ X ЛІ Н Т р 4; ИЖЕ во псковской
3 Е ЛІ л И .
Л. 270. описаніе рдстоанін столица нарбчитвцаградбвк
С л .1 В Н КЦ X ГПДрСТВа ІІ 3 Е ЛІ Е л ь.
249.	ЛИЦЕВОЙ СБОРНИКЪ.
въ 4-ву, полууставомъ XVII вѣва, на 244 листахъ.
Начало утрачено:
Л. 1. Начинается словами: іѵсені, подокна лЛжъ црк древле сѣдАіру нд
іці’го.ѵі;» . Передается аллегорическое толкованіе четырехъ возрастовъ.
При этомъ 4 лицевыхъ изображеній.
499
Л. 3 . С т р а п и п к ъ С т е ф а и а Н о в г о р о д ц а. Изъ этого сочине-
нія, помѣщеннаго вполнѣ, утраченъ первый листъ. Начинается словами:
«И рДЗКІіСА ПОГДНЫН И Т$ ІДШД ,0,610док и ддкддшд рогожх К03ЛІИЖХ» Издано
въ Сказаніяхъ русскаго народа, Сахарова, т. И, стр. 51—55.
Л. 9. п^тк нть нти іѵ црд грд дд ко іерлнді)».
Нач. есть іѵ і^рл грддд ко іерлилі)» по усколі^ люрк итн тристд
верстх до петдлы островд.
Странникъ игумена Даніила изданъ Сахаровымъ (см. въ Сказаніяхъ
рус. парода, т. II, стр. 11—45), и отдѣльно—Археогр. Коммиссіею, подъ
редакціею Норова (Спб. 1864). Къ нему приложены лицевыя изобра-
женія: 1) градъ Ефесъ, 2) Церковь воскресенія Христова, 3) цер-
ковь святая святыхъ, 4) Вифанія градъ, 5) Елеонская гора, 6)
гора Сіонская, 7) Церковь въ Вифлеемѣ градѣ, 8) Дубъ Мам-
врійскій, 9) жена Лота во столпѣ каменномъ, 10) градъ Тиверіада,
11) гора Фаворская.
Съ листа 62—71 листы спутаны. Тутъ же читается Сказаніе
старца Исаіи о Святой горѣ, изданое В. М. Ундольскимъ въ Чтеніяхъ
Общ. ист. и древп., 1846 г, № 4, стр. 32—34.
Л. 70. житіе и скдздніе извѣстно слдвндго и великдго н
прелійдрѣйшдго докродѣтелнд іі велеоужнджйжд. с д ж о д е р ж ц д
длексддрд великого лідкндонскдго црл. іі ндкдздніе ^рдкркі
н н ѣ ш н а г о к р е лі е н и. ч $ д н о с л ы ш д н і е.
Нач. кх коинствуні|іиліх устрелілАКЦіесА полезно и тгно слкішдти докро
дѣтелнд и нелеоужнд лі^жд. Первообразъ этой позднѣйшей передѣлки—
сочиненіе псевдо-Каллисѳена, издано Дидотомъ въ бсгіріогиш ^гаесогит
ВіЫіоОіеса ѵоі. XXVI; на славянскомъ въ Архивскомъ спискѣ лѣтописца
Малалы XV в., и въ Еллинскомъ лѣтописцѣ 1-й и 2_й редакцій (см.
Андрея Попова Обзоръ хронографовъ русской редакціи вып. I, стр.
29—43; р. 8—82).
Лицевыхъ изображеній приложено 126.
250.	ЛИЦЕВОЙ СБОРНИКЪ.
въ 4-ку, полууставомъ конца XVII вѣка, на 231 листѣ.
Л. 1—40. Предисловіе къ Синодику, съ лицевыми изображеніями
числомъ 37 (см. въ собраніи В. М. Ундольскаго № 155).
Л. 41. писжендА книгд корлчдА «5 ИКОНДІ(Х.
Нач. и\х же іб р^кх невѣрньіух ндписдныух не прі'илити.
— 500 —
Л 42. пре славное чюдо сие стіф лЛ’ченико г^ріА. саліо
- и і а в в Гі в а,
Нач. воста иногда Адыкх нечестивый, варварскій клйдх перхсовх пре
>';мваюі]іГи.
Въ началѣ приложено лицевое изображеніе св. мучениковъ.
Л. 63. ліца ноедісрІА вх л днь лі^ченіе стаго н все^валнд
го аптола а н х д р ѣ а перьводванндго.
Нач. вх іоно вреліА кѣша вси апли совралисА віЛ’пѣ раддѣлд^сА на вса
страны.
Въ началѣ приложено лицевое изображеніе св. апостола Андрея
первозваннаго.’
Л. 85 об. ліца септевр'іА вх к днь житіе и лі^ченіе стаго
в е л и к о лі ч н к а еѵвстафиА й жены и чадх его.
Нач. во дни црьтвіА троАна цард: к^ліиросл^женію іовхдержаі|і^ бысть
же нѣкто лЛ’жх стратиаатх иліенеліх планида.
Л. 107. повесть влагополеднаібдревни^х лѣтописцовх и
р И ЛІ С К И х к р о н и к о в х.
Нач. бысть в палестински^ страна^х вх нѣкоеліх градѣ, велицѣ црь слго
чтивх и докророденх и славенх дѣло. ЙліѢа літрь «у севе, и пойліх севѣ
жен^ блгочч’Ивъ.
Л 136. ш еже подокаетх стыр вжіи^х предста'телѣй н
поліо і|і н иковх стежати й вѣр^ йліѣти к ниліх.
Нач. епкпх нѣкій добродѣтельный великого аила перьводваннаго андрѣд
ліеждУ всѣліи паче же на вса стыа почнтаА.
Л. 141. повѣсть дшеполедна григорі’А папы риліскаго.
Нач. сей влженный Григорій папа родоліх королевскаго рода.
Л. 149 об. іо нѣкоеліх овидилюліх лі^чителѣ. йже ^ео
г и х подвластны свой^х одловлАга.
Нач. нѣкій великаго водвлні'А члкх нліѣган во окласти ліножество под
і1 ѵ
руіньі.
Л. 151 об. о ^донѣ епископѣ ліанхтеБ^ргсколіх. выпнса
но и!дх книги дерзала, о в р а з е ц х пАтыйнадесАть.
Нач. лѣта іб воплоіреніА бжіа слова це при анхтоне тречіеліх.
Л. 164. іб нѣкоеліх воинѣ, йже идн^ри вогатьство во слад
к и рд іа д ѣ н і й б р а ш е н х.
Пач. честна рода нѣкто н Богатый члвкх вогатьство свое нерадс^дныліи
і|іедрочаліи источи.
.1. 168. пртьіА Бірі йверьскі'А о к^пір.
Нач. се нѣкій к^пець славный во йверьсколіх градѣ когатх дѣло.
Л. 174 об. слыша оуво іб стыр ібцх докродѣльны житіе
и р о ц о д А і|і и X х.
501
Пач пьнть оуг.о нл косточн'Іаі стрдн'І; ш едины^я солнечнм;\я г^лдокх
ваше н’ккіТі иношд доврородЕня.
Л. 195. житіе и жизнь пріТбндго шцд ндшего лідркд дфи
ні'Гккдго вывшаго 6 я г о р/к фрдче ст'кн. с і|і обо ня поля е ф і
6 П I А П р А 41 О ІД 3 Ы 15 Д О Т Ѣ Н 115 Д Г О (?)
Нач. побѣда ндліх двкд сердпі'оня. с^і]і^ ліи вн^трЕНнФГі пустыни.
Начиная съ этой статьи до копца рукописи писано другимъ по-
черкомъ: скорописью ХѴШ вѣка.
Л. 208 об. Изъ Великаго Зерцала—8 главъ.
Л. 227 об. <13 ПДТЕрИКД ПЕЧЕрСКДГО Ш Ж И Т Г А ПрПБНДГО дн
Т О Н І А .
Нач. 60 ВрЕЛІА ГіГуЛІЕНСТВД БЛЖЕННДГО ПНЛІИНД.
Л. 229. из Никоновы книги ш слова нв злдт»устя іѵ по
к а а н і и.
Л. 229 об. о еже слушати стое пѢніе пдче же литургіи ся
ПрИЛЕЖДНІЕЛІЯ Гі БЛГООуЛІИЛЕНІЕЛІЯ .
Нач. три ИНОКИ ДКЦМ ГіДОШД НД ІѴсфЕНІ'Е нѢкоего ^рдлід.
Л. 230. Разныя выписки изъ Кормчей книги.
251	СБОРНИКЪ ЛИЦЕВОЙ.
въ листъ, полууставомъ начала ХѴШ вѣка, на 5 ненуме-
рованныхъ и 306 листахъ.
На пятомъ изъ бѣлыхъ листовъ, приложенныхъ въ началѣ списка,
слѣдующая запись:«1782 году Марта 26 дня, продалъ я московскому
купцу Пліе Иванову сыну Морозову собственную свою книгу лицевую
за двадцать рублей. Московской купецъ Лука Андреевъ сынъ Щерба-
ковъ» . На второмъ бѣломъ листѣ:«Сія книга принадлежитъ Аннѣ Алек-
сѣевнѣ Лобковой» . Въ копцѣ рукописи на бѣломъ листѣ: «Сія книга
принадлежитъ Алексѣю Ивановичу Лобкову» . Предъ текстомъ: 1) огла-
вленіе вещей книги сей, 2) Слово пр. отца нашего Іоанна Златоу-
стаго, 3) Поученіе св. отца нашего Генадія патріарха, 4) предисловіе
всѣмъ и поученіе притчамъ иже въ книгахъ сихъ на утвержденіе вѣр-
нымъ аще кто чести хощетъ. первѣе сію притчю прочти, иже спасъ
во евапгеліе реклъ о насъ, 5) Слово Григорія папы Римскаго.
Л . 1 . Е О і Т Ы И 6 Е Л II 15 и И П А Т О 15 Я ІТ|)Н Т Н IIА Н Л И С 15 Д 3 Д Н І' Е
Гіже ко еткця ЙІі^Д НДШЕГО ІОДННД ЕПНСКО'ПД І5ОЕТАНТННД г^д
— 502 —
да ш волкнолія стрлддніи гдд (ндшего 7 с ^ристд) кдко ;•
і к о і іс ндшего (р д д и снд сеніА) стрдстк нречерііѣ.
Нач. ннѣ вгк\я прркя прочч'вд слыііідса.
Сочиненіе это, извѣстное во множествѣ списковъ, издано старо-
обрядцами въ Супряслѣ въ 1795 году, и потомъ вновь перепечатано.
Въ настоящемъ спискѣ 35 лицевыхъ изображеній. Нѣкоторыя изъ нихъ,
напр. Распятіе Христово, изображены согласно съ правилами иконопис-
наго подлинника; Воскресеніе же Христово—западнаго происхожденія:
Христосъ представленъ въ ореолѣ вылетающимъ изъ гроба.
Л. 64. слово іо житии прпкндго шцд ндшего вдсиліа но
вдго црАгрддд ч^дотворцд і іѵ оулі ершеГі д^овнон ді]7ери
его д е іѵ д о р е. і іо воздушныя лі ы т д р с т в д я і о о у ч е н и к е его
дровно лі я снѣ Григоріи і іѵ его видѣніи стрдшндго сУдд при
шестві'А )(ртовд. і іѵ невеснкця сидд^я ? іѵ стрдшножя с^де
втордго пришестві'А гдд ндшего ісд ^р'гд.
Нач. нѣпостижілідго бгд іѵ члвчесчт родѣ преслдгдго бгд.
Лицевыхъ изображеній 145.
Л 193 об. ШЦД ИЮАА вя д днь житіе СТЫА ПрПБНЫА ЛІ А р д ы
літре стдго сѵліеіѵнд дивногорцд.
Нач. СТДА прпкнлА лідрдд рОДИСА ВЬ АНТІОХІИ.
Лицевыхъ изображеній 5.
Л. 203. ліцд іюда вя ді день житіе прпкндго іѵцд ншего
6 л < Д инокд.
Нач. вя п^стмна^я египетски елей прпснын во нноіуЦя. постническіліи
просіА подвиги.
Лицевыхъ изображеній 6.
Л. 208 об. ліцд іюла вя д день житіе іі стрдддніе прпк
Н Ы X Я О Ц Я П Д Т е р ЛІ Д І А іі к о п р І А .
Нач. і^лідня црк во хртд первѣе вѣровдвыи.
Лицевыхъ изображеній 5.
Л. 216. ліцд іюла вя 5і день стрдддніе стдго сціеннолічн
к д ддиногенд іі д е с а т и о у ч е н и к о в я е г іѵ.
Нач. во вреліенд дііѵклитіднд нечестйвдго црд риліскдго ндлеждше лютое
нд хртідны гоненіе.
Лицевыхъ изображеній 5.
Л. 222. притчд IV БОГАТЫРЯ іѵ Болгдрски^я кнігя.
Нач. члвкя нѣкій ^ожддше нд полѣ чистѣ іі не вѣ нд поли ни декрн
ни лѣсд. еузрѣ грАд^цід к севѣ льва ся велк^до.
Одно лицевое изображеніе.
Л. 224. слово іѵ пдтерикд гако не достоитя итч и іѵ цер
к в ѣ е г д а п о ю т я.
503
илл дреки маги, ксе пов'кдд ііно ндліь.
Одно лицевое изображеніе.
.1. 227. СЛОВО II О Л 4 Д І А ліни^д о второ пришествіи И IV
стрлшн'І; с^д'к ^р'і'ве. и ш с^д^ірей лі^ц'к и іѵ оуліилені'и дши.
Нач. нын-І; Гіспов'кждьсА дше. и нн-к оуліилисА и нн-к восплдчиса.
Три лицевыхъ изображеній.
Л. 243. слово 6 н’ккоеліх влу дн и не іі ліилостйн^ творАірд.
л и л & д д н е о т д с а .
Нач. тдко о селіх скдз^етх. вх Л'кто леіѵнд црд.
Одно лицевое изображеніе.
Л. 244. притчд іѵ тре^х др^з'к^х.
Нач. члкх н'ккій нлѵкшд три дрХги. двою же люплдше.
Одно лицевое изображеніе.
Л. 245 об. слово іѵ прііБноліх пдтерлі^дГи йноліх.
Нач. пдтерлі^і'й Б'к изндчддд ндолопоклбнникх.
Три лицевыхъ изображеній.
Л. 250. словесд дшеполезнд йзв'к ір ені'е іѵ дгглд бжіа ко
привн6лііѵцлідкдрію египтАнин^. іѵ тдин'к^ бжіи^х ненз
в ’к д о лі вц х.
Нач. ^оддір^ н'ккогдд прпкнолі^ іѵц^ ншелЛ’ лідкдрію по пустыни.
Два лицевыхъ изображеній.
Л. 258. пов'кдд ндліх оцх ндшх лідкдріи іѵ двою д г г л .
Нач. сей же лідкдріи прідтх клгоддть іѵ гдд.
Одно лицевое изображеніе.
Л. 261. чюдо іѵ претыд бцы ко н'ккоелі^ Болдрин^.
Нач. бысть н'ккій члкх іѵ ліенши^х колдрх.
Одно лицевое изображеніе.
Л. 262. чюдо іѵ престыд кцы 6 н’ккоеліх лі^же прелюкы
т 6 о р а (|і е лі х.
Нач. лі^жх н'ккій Гыідше жен^1. ііі нед же прелюкы твордше.
Одно лицевое изображеніе.
Л. 264. выписдно ііз ліин'ки четьи с т дропіеліен ныа из
ліцд двіЛ’стд посл'к вск^х числх. слово стдго козліы презви
т е р д н л еретики п р е п р ’к н і е іі поученіе іѵ б ж т в е н н ы к н и г х.
Нач. бысть гіопх ііліенеліх боголіилх. д но истин'к бг^ неліилх.
Одно лицевое изображеніе: изображенъ попъ Богомилъ.
Изъ слова Козмы приведенъ одинъ отрывокъ. Вполнѣ издано по
списку Московской духовной академіи въ Агкіѵи га родѵіевіпіеп зи&озіа-
ѵопяки: IV, стр. 69—97.
Л. 268. ліцд іѵктАБрА вх ки днь слово іѵ н’ккоеліх іЛ’пц'к.
ур и ( Т V Л Ю Б И В О .II X .
501
Пач ііоьѢдлше оцх н’Ккто веі|іь дивнЧ’. пользы іІсполііенЧ’.
Одно лицевое изображеніе.
Л. 270. слово прпвндго іѵцд ншего ефрелід сиринд іѵ нре
і? р д і н о лі х і о с и д е.
Нач. ЕЖЕ дврддліовх. БЖЕ І*(ДДКОВХ. БЖЕ ІГЛКОВЛЬ.
Лицевыхъ изображеній 11.
Л. 287. 41ЦД ІКЛА В2 3 ДНЬ (ТрДДДНІЕ СТЬЦХ ЛІЧНКХ ЕПИК
ТЕТД і дстішнд.
Нач. ВО ВрЕЛІА ДІІѴКЛИЧІДНД НЕЧЕЕТИВДГО і^рА рилиндго.
Лицевыхъ изображеній 9.
Л. 302. Л1Ц Д ДЕКЕЛІВр'ІАВОВДНЬ. СЛОВО IV ЛІ Е С И Т Ѣ чдрод'ки.
Нач. вх кіѵнстантинѢ градѣ вм нѣкій чародѣи л^кдвх.
Л. 303. 41 ЦД МНН^Др'ІА ВО В ДНЬ. СЛОВО IV (тѢліЬ О Ц Е НДШІ
ВДС ИЛІИ ВЕЛИ КО 41 X. КДКО НЗБДВИ ЛІЛТВДЛІИ С ВО ИЛІИ П р Е Л ЬІ|І Е Н Н Д
го отрока IV БѣСОВX.
Нач. ДИВНЫИ ЕВЛДДІН СДЛІОВИДЕЦХ бывх чкдеселіх вдсил'іевыліх. н ндліѣсгникх
Пр'ГЛ^ ЕГО. СКДЗД НДЛІХ.
252.	СБОРНИКЪ ЛИЦЕВОЙ.
въ листъ, полууставомъ конца ХѴШ вѣка, на 260 листахъ.
Л. 1 об. Лицевое изображеніе Іоанна Златоустаго.
Л. 2. Во святый и великій пятокъ страстныя недѣли
сказаніе иже во святыхъ отца нашего Іоанна архіепи-
скопа Константина града Златоустаго о волкомъ стра-
даніиГоспода нашего Іисуса Христа како волею своею
пашего ради спасенія страсть претерпѣ.
Нач. Нынѣ всѣхъ пророкъ пророчествія збысться. Всѣхъ главъ 32,
и при нихъ 33 лицевыхъ изображенія, дурно исполненныхъ.
Л. 85 . ЛІЦ Д лідртдвхкз днь житіе прЕподбсндго іі БГОНОСНД
ГО. ІѴЦД НДШЕГО ВДСИЛІА новаго СПНСДНО ГрИГОрІЕЛІХ ОуЧЕНИ
К О ЛІ X ЕГО.
Нач. Во дни благочестивыхъ царей Греческихъ Лва премудраго
и Александра брата его.
Лицевыхъ изображеній при житіи 68.
Л. 252—260. Выписки изъ Пролога, и при нихъ 7 лицевыхъ
изображеній.
ОТДѢЛЪ VIII.
ПОЛЕМИЧЕСКІЯ СОЧИНЕНІЯ
ВЪ ПОЛЬЗУ И ВЪ ОПРОВЕРЖЕНІЕ РАСКОЛА
ВЪ РУССКОЙ ЦЕРК ВИ,
253.	ЧЕЛОБИТНАЯ СОЛОВЕЦКАГО МОНАСТЫРЯ,
въ 4-ку, полууставомъ письма конца ХѴШ вѣка,
на 79 листахъ.
Издана въ 1788 г., въ Клинцахъ, при книгѣ «Исторія о отцѣхъ
и страдальцахъ Соловецкихъ» , и въ 1862 г. Кожанчиковымъ въ Спб.
254.	ЧЕЛОБИТНАЯ СОЛОВЕЦКАГО МОНАСТЫРЯ,
въ 4-ку, полууставомъ ХѴШ вѣка, на 74 листахъ.
Рукопись весьма рѣдкая.
Л. 1. Списокъ съ челобитные которая посылана ве-
ликому государю изъ Соловецкаго монастыря остаромъ
пѣніи, въ лѣто 7176 года Сентября въ 22 день, старцомъ
Кириломъ Соловецкія же обители отъ всего собора.
Списокъ отъ изданнаго раскольниками въ концѣ прошлаго вѣк
и отъ изданія Кожапчикова (Спб. 1862) отличается по изложенію.
64
506 —
.Т. 46 об. Челобитная Соловецкаго монастыря на бра
и а отъ божественныхъ писаній. Списокъ съ другой че-
ло б и т и о й.
Нач. Царю и Государю и великому кпязю Алексѣю Михаиловичу
всея великія и малыя и бѣлыя Россіи самодержцу, бьютъ челомъ бого-
мольцы твои Соловецкаго монастыря, келарь Азарей и казначей Ге-
роптей и священпицы и дияконы и соборные чернцы и вся рядовая и
больпишпая братія и слушки и трудники всѣ, въ нынѣшнемъ Государь
во 176 году мѣсяца Сентября въ 15 день, по твоему великаго Госу-
даря указу.
Л. 48 об. Списокъ скаски Соловецкаго монастыря.
Скаска Соловецкаго монастыря.
Пач. По указу великаго Государя царя и великаго князя Алексея
Михаиловича.
См. въ сборникѣ Сѵнод. библіотеки, № 641.
255.	ИСТОРІЯ О СТРѢЛЬЦАХЪ И ЧЕЛОБИТНАЯ
САВВЫ РОМАНОВА,
въ 4 ку. новѣйшаго письма, на 46 и 13 листахъ.
Издана въ Лѣтописяхъ Русской литературы и древностей Н. С. Ти-
хонравова, т. V, стр. 111—148. За окончаніемъ исторіи въ рукопи-
си приписана, подъ особою нумераціею, статья изъ помянника, подъ
заглавіемъ: Статія па панахидахъ.
256.	ЧЕЛОБИТНАЯ СТАРЦА АВРААМІЯ.
СЪ ИНЫМИ СТАТЬЯМИ,
въ 8-ку, полууставомъ конца ХѴШ вѣка, на 240 листахъ.
Рукопись рѣдчайшая.
Л. 1. Царю Государю и великому князю Алексѣю Михайловичу'
всея великія и малыя, и бѣлыя Россіи самодержцу бьетъ челомъ бого-
молецъ твой грѣшной черпецъ Авраамій па властей великаго Москов-
скаго государьства твоего, опп власти остригли мепе богомольца тво-
его, и сняли клобукъ и камилавку и мантію и градскому суду преда-
507 —
іи, и со 178 году Февраля съ 13 числа и до сего времепе держимъ
• ;а крѣпкимъ карауломъ яко злодѣй.
Памятникъ этотъ имѣетъ важное значеніе въ исторіи возникнове-
нія раскола, и по содержанію гораздо подробнѣе изданныхъ доселѣ
челобитныхъ: Савватія, Саввы Романова и Соловецкой.
Л. 193. Вѣдомо же буди и о семъ яко подобаетъ вся.
кому христіанину вѣдати извѣстно како лице свое кре-
стити крестообразно и истово, и какова есть сила кре-
стнаго знаменія, и коль велико божественное таинство
въ_уложеніи перстъ,ичесо ради нарицаемся христіанѣ.
да не посьмѣются, ни да поругаются намъ невѣрніи,
ниже да препрятъ насъ и посрамятъ еретики,своими не-
чистыми глаголы, зри опасно всякій порожденный ба-
нею паки бытія.
Нач. Во истину не презрѣ насъ Господь своимъ милосердіемъ, но
паче помилова, и призрѣ на насъ своею милостію отъ высоты святыя
своея.
Л. 203. О томъ же крестномъ знаменіи еже кладемъ
на лица своя, Максимъ Грекъ пишетъ въ своей книзѣ
сице.
Нач. Вѣдомо бо да есть тебѣ что яко же въ божественномъ кре-
щеніи треми въ воду погруженіи.
Л. 206. Преподобнаго отца Іоанна Дамаскина о по-
кланяніи же на востокъ, и о кланяющихся на востокъ.
Нач. Не просто ни безъ разсмотренія и разсужденія ни безъ ума на
востокъ покланяемся.
Л. 208. Того же иже во святыхъ отца нашего Афанасія
великаго ко Аптіоху.
Нач. Вопросъ. Что ради мы христіане покланяемся на востокъ,
жпдове же на югъ.
Л. 209. Собраніе отъ божественнаго писанія о тай-
пѣ пресвятыя аллилуія, яко же древнее преданіе свя-
тыхъ апостолъ и святыхъ отецъ еже дважды глаголати
аллилуія, а третіе слава тебѣ Боже.
Нач. Едина истинная православная христіанская вѣра такожде и
едино крещеніе во оставленіе грѣховъ вѣрну сущу кому исповѣдати
подобаетъ.
— 508 —
257.	АВВАКУМА ПРОТОПОПА СОЧИНЕНІЯ.
въ 4-ку, полууставомъ начала XIX вѣка, на 373 листахъ.
Рукопись весьма рѣдкая.
Л. 1. С казаніе священнопротопопа Авва кума и и ерея
Лазаря и діакона Феодора и инока Епифанія страдаль-
цевъ сожженныхъ о исповѣданіи православныя вѣры
и о церковныхъ догматехъ преданныхъ отъ святыхъ
апостоловъ и отъ святыхъ отецъ, обличеніе набогомер-
скихъ скверныхъ и безбожныхъ еретиковъ и оступни-
ковъ, и ложныхъ учителей, свидѣтельство о исповѣданіи
Духа Святаго въ символѣ православныя вѣры и о прочихъ
догматехъ.
Нач. Во всѣхъ московскихъ православныхъ книгахъ при благочести-
выхъ царѣхъ.
Сказаніе это обыкновенно встрѣчается въ сборникахъ сочиненій
Аввакума.
Изложеніе его содержанія съ выписками см. въ Описаніи нѣкоторыхъ
сочиненій, написанныхъ русскими раскольниками, Александра Б., ч. II,
стр. 44—57.
Л. 8 об. Свидѣтельства отъ святаго писапіа о кре.
стномъ знаменіи.
Нач. Книги Московскія печатныя свидѣтельствуютъ.
См. тамъ же, стр. 45.
Л. 9 об. О молитвѣ Ісусовѣ еже есть господи Ісусе
Христѣ сыпе Божій помилуй насъ.
Нач. И сію святую молитву нѣцыи отступници и враги Божіи и
противницы Христовы глаголютъ неистовымъ языкомъ.
См. тамъ же стр. 45.
Л. 17 об. Сказапіе отчасти вѣдомости ради право-
славныхъ. о превращеніи богомерзкихъ книгъ и о ере-
сѣхъ и плевелѣхъ насѣяно на погибель душамъ хри-
стіанскимъ, паче па истребленіе христіанскія вѣры.
Нач. По тысящи лѣтъ отъ воплощенія и страсти Господа нашего
Ісуса Христа развязанъ бысть змій древній сатана.
Л. 41. Сказаніе священнопротопопа Аввакума и иерея
Лазаря и діакона инока Епифанія страдалецъ новыхъ и
исповѣдникъ и мученикъ пострадавшихъи сожженныхъ
за вѣру Христову.
Нач, Тайпу цареву добро есть таити.
509
Заглавіе этого сказанія, сочиненнаго Ѳеодоромъ діакономъ, испор-
чено позднѣишими переписчиками. Въ подлинномъ видѣ см. въ ниже-
слѣдующей рукописи Лі 273, подъ заглавіемъ: «Священодіакона
Ѳеодора» (л. 189).
См. Описаніе Александра Б., ч. I, стр. 22 и слѣд.
Л. 44. О бо г о отметпикѣ Никонѣ достовѣрно свидѣ-
тельство иже бысть пастырь во овчей кожи, предотеча
Антихристовъ, яко церковь Божію раздра и вселенную
всю возмути и Святыхъ оболга и возненавидѣ и крово-
пролитія мпога сотвори за истинную вѣру Христовую
правую.
Нач. Богоотмѣтничество же его сіе есть и кромѣ превращенія
церковныхъ догматъ.
Л. 50. Сказаніе о томъ же Никонѣ патріархѣ.
Нач. Глаголати о семъ недоумѣю иже не у младенчества.
Л. 58 об. Книга сія сочинена отъ божественнаго пи-
саніяпротопопомъ Аввакумомъ на крестоборную ересь.
Нач. Бесѣда человѣка грѣшна, человѣка безобразна.
Болѣе исправный списокъ см. въ нижеслѣдующей рукописи № 273,
л. 152.
См. Описаніе Александра Б., ч. II, стр. 3—7.
Л. 84. Безъ отдѣльнаго заглавія посланіе Аввакума «о клобукахъ» .
Нач. Бысть въ лѣта наша въ русской земли Божіе попущеніе.
См. нижеслѣдующей рукописи № 273, л. 161 об.
Въ Описаніи Александра Б., ч. II, стр. 8—9.
Л. 92. Посланіе Аввакума, начинающееся словами: паки и паки
и еще къ вашей любви побесѣдую.
См. въ нижеслѣдующей рукописи № 273, л. 165.
Въ Описаніи Александра Б., ч. II, стр. 23—24.
Л. 97 об. Подъ заглавіемъ «разсужденіе» слѣдуетъ посланіе
Аввакума.
Въ нижеслѣдующей рукописи №. 273, л. 167 начало его опущено.
Л. 101 об. О Мелхиседецѣ.
Нач. Сей Мелхиседекъ, сынъ царевъ, отецъ его именемъ Мелхилъ.
Помѣщенныя въ началѣ историческія свѣдѣнія о Мелхиседекѣ (до
словъ: «Сей Мелхиседекъ живый въ чащѣ лѣса») кажутся позднѣйшею
прибавкою.
Въ нижеслѣдующей рукописи Л» 273, л. 168 об.прибавки этой нѣтъ
См. въ Описаніи Александра Б., ч. II, стр. 11—12.
Л. 122 об. Къ Римляпомъ посланіе святаго Апостола
Павла.
510
Пач. Братіе пе закопомъ бо обѣтованіе Аврааму п.иі	:’Г<^
яко наслѣдному быти сму миру, по правдою вѣры.
При этомъ посланіи: «Повѣсть писана въ духовномъ цвѣт-
никѣ» (л. 130).
См. Описаніе Александра Б., ч. II, стр. 12—13.
Л. 135. Безъ заглавія: «Послапіе Аввакума къ Маремь-
янѣ Ѳеодоровнѣ».
Нач. Маремьяна Феодоровпа, свѣтъ мой. еще ль ты жива голубка.
См. Описаніе Александра Б., ч. II, стр. 33—35.
Л. 139 об. Книга всѣмъ нашимъ горемыкамъ милень-
кимъ.
Нач. Любо мнѣ что вы охаете.
См. въ нижеслѣдующемъ сборникѣ № 273, л. 171.
Въ Описаніи Александра Б., ч. II, стр. 17—20.
Л. 145 об. Выписано изъ епистоліи великихъ отцѣвъ
страдальцевъ за истинную соборную и апостольскую
церковь изъ Пустозерской темницы.
Нач. Брату вѣрпу о господѣ благодати тезоименитому Іоанну
присному чаду восточныя святыя церкви радоватися.
Посланіе вызвано вопросомъ о попахъ, рукоположенныхъ до времени
возникновенія раскола, и писано лицемъ современнымъ Никону и
Алексѣю Михаиловичу.
Л. 154. Безъ заглавія: Послапіе къ Симеону.
Нач. Чадо богопріимче Симеоне разумѣвши ли кончину арапа
оного.
См. Описаніе Александра Б. ч. II, стр. 32—33.
Л. 164. Безъ заглавія. Второе посланіе къ Симеону.
Нач. Слышалъ ли еси чадо Симеоне Златоустаго ученіе.
См. въ Энциклопедическомъ словарѣ статью П. И. Мельникова,
подъ словомъ Аввакумъ.
Л. 167. Посланіе къ рабомъ Христовымъ протопопа
Аввакума.
Нач. Вопросъ твой чадо слезамъ достоинъ, да не дивися ты тому,
что нѣсть согласія между вѣрными.
См. Описаніе Александра Б., ч. II, стр. 22—23.
Л. 175. Списокъ съ грамотки отца Аввакума слово
въ слово.
Нач. Юзникъ темничный и грѣшникъ протопопъ Аввакумъ всѣмъ
святымъ живущимъ въ духовномъ Содомѣ и Египтѣ паче священнику
Стефану и брату нашему со всѣми вѣрными радоватися.
См. Описаніе Александра Б,, ч. II, стр. 20—21.
511
! 1/8 Сице но посланіе послано къ царю отъ прото-
попа Аввакума съ сотникомъ 178 году изъ Пустозерскія
т с м п и ц ы.
Нач. Царь государь и великій князь Алексѣй Михайловичъ, многа-
жды писахомъ тебѣ прежде и молихомъ тя, да примиришися Богу и
умплпся въ раздѣленіи твоемъ отъ церковнаго тѣла.
Л. 190 об. Списаніе и собраніе о божествѣ и твари,
и како созда Богъ человѣка, труды грѣшнаго протопопа
Аввакума отъ бытіи и пророкъ и святаго Евангелія над-
писалъ инокъ грѣшный Епифаній по его благословенію
па славу Христу Богу, аминь.
Нач. Рече Господь ко пришедшимъ къ нему Іюдеомъ. аще Богъ
отецъ вашъ былъ бы любили убо бысте мене.
Л. 224. Посланіе изящнаго страдалца преосвящен-
наго Аввакума протосиггела россійскія церкви крѣп-
каго поборника православныя вѣры, еже убо посла изъ
темницы своея, живый убо на брезѣ окіяна. и о всѣхъ
вѣрныхъ попеченіе имѣя не мало, яко да вси вѣрніи
рустіи сынове чада свѣтлой Росіи избранніи Богу лю-
діе церковніи и питомницы духовніи. яко да блюдутъ
себе крѣпцѣ отъ діявольскихъ ловлепій отъ еретиче-
скихъ козней. Писаша же ко всѣмъ вѣрнымъ на всемъ
лицѣ земномъ.
Нач. Братія моя возлюбленная и вожделенная яже о Христѣ Ісусѣ
яже на всемъ лицѣ земномъ, стойте твердо въ вѣрѣ и незыблемо.
См. Описаніе Александра Б., ч. II, стр. 14—16.
Л. 237 об. Бесѣда о нанятыхъ дѣлателяхъ, благосло
ви владыко благовѣстити благовѣстіе, что и священ-
никъ глаголетъ, все до конца Евангеліе отъ Матѳея,
зачало 80.
Нач. Рече Господь притчю сію. подобное есть царствіе небесное
человѣку домовиту.
Л. 252. Безъ заглавія: Посланіе къ Ѳеодорѣ, Евдокіи
и М а р і п.
Нач. Протопопъ Аввакумъ рабъ и посланникъ Господа Бога и Спа-
са нашего Ісуса Христа.
Л. 262. Безъ заглавія: Второе посланіе къ боярынѣ
Ѳеодорѣ (Ѳеодосіи) Морозовой.
Нач. Не облѣпюся и еще припомянути подвиги и труды твоя
б.іажеппая Ѳеодосія.
Издано въ Русскомъ Архивѣ, 1864 г., столб. 706—717
512
Л. 267, Безъ отдѣльнаго заглавія, приписка къ предъидущему по-
сланію, начинающаяся словами: «Многогрѣшный инокъ Епифаніи
пустынникъ честныя обители Соловецкія въ темницѣ яко во гробѣ сѣ.
дя Бога моля благословенія приписалъ» .
Л. 270. О сложеніи перстъ.
Нач. Яко же пріяхомъ креститися и благословляли.
См. въ Описаніи Александра Б., ч. II, стр. 7—8.
Л. 273. Книга старице Меланіи съ сестра ми и съ по д-
началною Анисіею.
Нач. Благаго и преблагаго отца и Господа нашего.
Л. 278. Безъ отдѣльнаго заглавія: Посланіе къ братіи.
Нач. Возлюбленны молю вы яко странники и прпшелцы отгреба-
тися отъ плотскихъ похотей иже воюютъ на душу нашу.
Здѣсь между прочимъ обращеніе: «Послушай Марковна, оле не
такъ говорю, ей такъ, чего для печешься о излишнихъ и о плотскихъ
скорбитъ. Глаголете ми не знаемъ какъ до конца доживать» (л. 278 об.).
Ниже: «Помните звѣрь Даурскій всяко распопу бѣднова, еже есть
меня протопопа, умышлялъ погубить, а не явно ли Божія милость на
Москвѣ въ руки мнѣ Богъ его рыдалъ: растеняся лежитъ предъ мною,
что мертвой. Помнитъ, жена, какъ онъ мнѣ говоритъ, ты воленъ и
со мною что хощешъ то и сотворитъ. А я постригъ его и посхимилъ
. . . . А нынѣшнюю зиму потерпите только маленько, силенъ Богъ.
Уже собакъ тѣхъ перепуталъ огненнымъ ужемъ, отдастъ намъ въ руки,
тогда умѣй спасать ихъ (л. 281).
Л. 282 об. Писмо увѣщательное отступившему отъ
православія и обратившуся и ищущу покаянія.
Нач. Господи Ісусе Христе Сыне Божій помилуй насъ. О Христѣ
нашему отцу и брату присному и другу и совѣтнику воину Ісусову.
См. Описаніе Александра Б., ч. II, стр. 35—36.
Л. 285. Аввакумъ протопопъ понуженъ бысть житіе
свое написати инокомъ Епифаніемъ, понеже отецъ ему
духовной инокъ, да не забвенію предано будетъ дѣло
Божіе, сего ради понуженъ отцомъ духовнымъ на славу
Христу сыну Божію и Богу, истинному и Богородицѣ
и Святымъ его. аминь.
Нач. Святый Діонисій Ареопагитъ во своей книгѣ пишетъ о бо-
жественныхъ именехъ.
Издано въ Лѣтописяхъ Русской Литературы, кн. VI, стр. 117—
173. Списокъ представляетъ интересные варіанты противъ изданнаго
текста.
513
258.	ЖИТІЕ ПРОТОПОПА АВВАКУМА.
СЪ ИНЫМИ СТАТЬЯМИ.
въ 4-ву, полууставнаго письма начала XIX вѣва, на 112
листахъ.
Л. 1. Аввакумъ протопопъ понуженъ бысть житіе
свое написати инокомъ Епифаніемъ, понеже отецъ
духовной инокъ, да не забвеню предано будетъ дѣло
Божіе, и сего ради понуженъ бысть отцемъ духовнымъ
на славу Христу Богу нашему, аминь.
Нач. Всесвятая Троице Боже и содѣтелю всего мира, поспѣши и
направи сердце мое.
Издано въ Лѣтописяхъ русской литературы и древностей, Н. С.
Тихонравова, кн. VI, стр. 117—173. Варіанты, представляемые спи-
скомъ, незначительны: 1) вм. пепелно (стр. 123) читается: пепе-
лесо; 2) вм. тепереча(стр. 125)—топерва (л. 15); 3) вм. Тр етьяку
Башмакову—Третьяку Башмаку; 4) вм. чепь у хватя—чеканъ
ухватя (27 об.); 5) причастная молитва помѣщена вся, а въ изданіи
приводится одно начало ея (стр. 137); 6) пропускъ, обозначенный
въ изданіи точками: «Мнѣ Пашкову.... говорить» востановляется по
настоящему списку: И велѣно мнѣ Пашкову говорить (л. 57).
За окончаніемъ автобіографіи Аввакума слѣдуютъ двѣ статьи:
Л. 96. Сицево посланіе послано царю отъ протопопа
Аввакума съ сотникомъ 178 года изъ Пустозерскія тем-
ницы.
Нач. Царь государь и великій князь Алексѣй Михайловичъ, многа-
жды писахомъ тебѣ прежде, и молихомъ тя да примиришися Богу и
умилишися въ раздѣленіи своемъ отъ церковнаго тѣла, и нынѣ послѣд.
нее тебѣ плачевпое моленіе приношу изъ темницы. Списокъ очень ис-
правный .
Л. 107. Отъ царства Василія Ивановича Шуйскаго
о повѣсти ужасной.
Нач. Повѣда мнѣ грѣшному нѣкто святый мужъ, емуже имя Богъ
вѣсть.
Повѣсть эта встрѣчается въ Хронографахъ русской редакціи. См.
Обзоръ хронографовъ русской редакціи, Андрея Попова, вып. II.
Издана вполнѣ въ Лѣтописяхъ занятій Археографической Коммиссіи,
вып. I, отдѣлъ II, стр. 52—56.
65
514
259.	ПОСЛАНІЕ ѲЕОДОРА ДІАКОНА.
въ 8 ку, скорописью конца ХѴП вѣка, на 91 листѣ.
Л. 1. IIо церкп Христовѣ юзникъ діякопъ Ѳеодоръ
б л а г о вѣрн ы мъ братіямъ и сродникомъ моимъ по п л о т и.
и о Господѣ благодать вамъ и миръ, отъ пресвятыя
единосущныя и пераздѣлныя Троицы единаго трлппо-
стаспагоБога. а отъ мене юзника благословеніе вамъ о
Христѣ Ісусѣ.
Нач. Приклоните ушеса во глаголы устъ моихъ побесѣдую вамъ
о Господѣ отчасти во славу имени его святому.
Рукопись рѣдчайшая и въ высшей степени важная для исторіи
раскола въ начальный періодъ его развитія. Къ сожалѣнію, въ копцѣ
утрачена одна осьмушка. Изданіе извѣстнымъ доселѣ сочиненій Ѳеодора
діакона, между прочимъ и настоящаго, въ сличеніи со спискомъ изъ
Древлехранилища Погодина, предпринято извѣстнымъ спеціалистомъ по
исторіи раскола Н. И. Субботинымъ.
260.	СПИРИДОНА ПОТЕМКИНА СЛОВА.
СЪ ИНЫМИ СТАТЬЯМИ,
въ 4-ку, поморскаго письма на 192 листахъ.
Рукопись рѣдчайшая. О Спиридопѣ Потемкинѣ извѣстно было доселѣ
очень немногое. См. Исторію русской церкви архіепископа Филарета,
періодъ IV,стр. 160.
Житіе Спиридона Потемкина см. ниже въ сборппкѣ, писанномъ
Брониной.
Л. 1. Книга богомудраго старца Спиридона Потем-
кина, иже богоугодно поживъ въ Покровскомъ монасты-
рѣ и преставися во 173 і) году мѣсяца Ноября въ 2 день.
—Слово 1. Окрестномъ воображеніи и о сложеніи
перстовъ десныя руки, како подобаетъ христіян омъ
креститися рукою, тако и священникомъ подобаетъ
люди благословити единымъ воображеніемъ, понеже
і) А не въ 1664 году, какъ показано въ Обзорѣ русской духовной
литературы архіеп. Филарета, ч. I, стр. 345.
515
единъ есть крестъ Христовъ, данный намъ на освященіе
вѣрнымъ отъ пастыря Христа.
Нач. Образъ есть святаго воображенія честнаго креста, иже воз-
лагаютъ православные христіане на лица своя.
Л. 16 об. Слово 2. О святѣмъ Дусѣ Господѣ истин-
нѣмъ, яко же речеся мечь духовный глаголъ Божій, а
иже похулитъ духъ истинный сіе не прощенное нече-
стіе ни въ семъ вѣце, ни въ будущемъ. Чтыи сія со вни-
маніемъ да разумѣваемъ мечь духовный глаголъ Божій.
Нач. О христолюбцы взыщите истинны.
Л. 38 об. Слово 3. Любяй вопрошаетъ любимаго о из-
браніи святыхъ отецъ,и како слѣпіи водящихъ водятъ,
понеже и въ правду то по словеси Христову, иже бо рече:
аще бо пе превзыдетъ правдаваша паче к н и ж н и к ъ и ф а р и-
сей, не имате внити въ царство небесное. Пишетъ же
и о книжномъ реформованіи и отъ 12 сатаниныхъ уче-
никовъ.
Пач. Любяй вопрошаетъ любимаго о избраніи святыхъ глаголя.
Въ этомъ словѣ Спиридонъ Потемкинъ, доказывая, съ своей
точки зрѣнія, что исправленія церковныхъ книгъ вообще быть не мо-
жетъ, говоритъ: «Вся бо церковная свята суть, и держаніе не пресѣ-
чеся ии на единъ день.. Внегда же посла сатана 12 своихъ учени-
ковъ и угодниковъ изоитовъ, сущихъ во одеждахъ овчихъ, одѣян-
ныхъ въ габпта греческаго закопа, да льстятъ народы земля россійскія,
тіп же абіе изшедше изъ вратъ адовыхъ римскаго отступленія начепше
тогда еже служити отцу своему діяволу и до нынѣ не престаютъ...
II тако по времени пачаша учити римскимъ богомерскимъ ересемъ,
наводяще хулу на церковь Христову, а по семъ и на самаго Святаго
Духа Господа истиннаго, и крещеніе еже отъ еретикъ сообщатися, и
по семъ и книги мерзости запустѣнія, хулящія святыя непорочныя
книги словенскаго языка, начата писати, и оставляти, а потомъ и
печатати осмелишися за попущеніемъ властей духовныхъ. Азъ же обычное
глаголю не пристая. аще мощно церкви въ чемъ погрѣшити, то Богъ
послалъ есть и исправляющихъ ю; аще ли же нѣсть мощно то поколе-
батися пи во единомъ словеси по словеси Господню, то исправлыпіи
не отъ Бога суть, по отъ діавола, и не исправляютъ, но во адово дно
отводятъ послѣдующихъ и къ лукавому исправленію, въ семъ словеси
смерть и животъ есть человѣка.... Азъ ти глаголю и засвидѣтельствую,
яко церковь Христова не подлежитъ пикакову исправленію, и яко мни-
міп правители искушаютъ всю вселенную, пынѣ бо и мы уже плаваемъ
въ томъ предреченномъ искушеніи, имъ же искушаетъ пасъ сатана,
— 516
да познаетъ кто Божіи, кто еговъ.... Нынѣ выходятъ книги еретиче-
скими реформороваиіи полны злыхъ догматъ изъ Рима, изъ Парижа,
изъ Виниціи греческимъ языкомъ, по не по древнему благочестію, ихъ
же прелагаютъ па словенскій языкъ, нынѣ же реформованныя съ
горыпими расколы, не токмо церковь раздирающе, но и вся книги
словенскаго, а древняго благочестія весь языкъ мерзяще отягченіемъ
превратомъ новосмысленныхъ, точію Богъ съ нами: не имутъ пособія
отъ божественныя благодати: четыре бо книги новые мѣняютъ
хрістіяне на одну старую (л. 45).
Л. 46 об. О исполненіицерковныхъио связаніи сата-
ны и оразвязаніи. слово 4. глава 4 апокалипсисъ.
Нач. Пріиде ангелъ съ небеси имѣяй ключъ бездны.
Л. 54. Слово 5. О прелести антихристовой и о пре-
до течихъ его послѣднихъ временъ, како сатана мудр-
ствуетъ своими угодники, яко не глаголати имъ на Свя-
тый Духъ лаянія хульна. сокрывати ядъ смертоносный,
еже есть истина въ неправдѣ.
Нач. Всякъ христіянинъ вѣруетъ во Христа Сына Божія.
Л. 66. Слово 6. О премудрости Божіи яжесозда себѣ
храмъ и утверди столпъ седмь.
Нач. Блаженный и праведный Давидъ царь же и пророкъ благо-
дарно вопіетъ ко Господу глаголя.
Л. 87. Слово 7.0нечювьственныхъхристіянѣхъ,иже
парицаются православный, и прелесть хулятъ: а во пре-
лести не смысленно утопоша, и не ощущаютъ.
Пач. Понеже въ божественномъ писаніи глаголетъ.
И въ этомъ словѣ исправленіе богослужебныхъ книгъ приписывается
вредному вліянію латинства: «Прелестей антихристовыхъ весь миръ
исполненъ есть и вся языки прежде просвященія святымъ крещеніемъ давно
пстопоша уже во прелести римскаго ученія во многоразличныхъ грѣсѣхъ.
и вси готови суть со жидами повипутися ложнымъ чюдесемъ антихриста
сына погибели. По о лютѣ намъ, яко и нашъ словепскіи языкъ аще и
послѣдній во просвященіи, но ни единъ отъ прежде про священныхъ
языкъ тако всещедро отъ Бога ударованъ яко языкъ пашъ, иже не
токмо полпотою благочестивыхъ Христовыхъ и апостольскихъ и собор-
ныхъ догматъ святыя вѣры исполненъ есть, изъ греческаго непорочнаго
языка вся святыя книги преведены суть: но пребогатое человѣколюбіе
являя на насъ Христосъ Богъ нашъ всецѣло языку разныхъ земель,
сирѣчь муромской, болгарской, малороссійской, бѣлороссійской, и всему
исполненію великія Россіи языку новую и всякія премудрости незави-
стио исполнспую граммоту даровалъ есть» (л. 96).
517 —
Л. 136. Списокъ съ епи стол іи великихъ отцевъ и
страдальцевъ за святую соборную и апостольскую цер-
ковь, ея же должно всякому о Христѣ живущему прочи-
тати и творити, и да угоденъ будетъ Богови, занеже
нѣсть пичто лестно здѣ, но вся истинна имущимъ умъ
отъ Господа истиннаго, аминь.
Нач. Неключимый рабъ великаго Бога и Спаса нашего Ісуса Хри-
ста діякопъ Божій даръ нареченный отъ святаго крещенія Феодоръ.
Сочиненіе Ѳеодора діакона, очень рѣдко встрѣчающееся въ руко-
писяхъ .
Л. 152 об. Посланіе Андрея Плещеева къ протопопу
Аввакуму.
Нач. Лучше намъ да погибнетъ солнце.
Въ приведенномъ заглавіи слѣдуетъ читать Плещеева, а не Пле-
щеева. Посланіе это издано въ Православномъ Собесѣдникѣ, 1858
года, Августъ, стр. 586—598.
Л. 157. Противъ же сего многокозненнаго и прелест-
наго посланія Аввакумъ протопопъ восписуетъ, льсти
и хулы исполненныя уста заграждаетъ и посрамляетъ, и
яко остріемъ меча посѣкаетъ вселукаваго языка глаго-
лы. Списатель же сему авва Спиридонъ.
Нач. Правду реклъ еси воспомянувъ дружество еже по Христѣ.
Л. 163 об. На пово умысленый чистецъ. Глава 14.
Нач. Пропасть велика между нами и вами утвердися.
Выписано изъ Нпиги о вѣрѣ, изданной въ Москвѣ 1649 года.
261.	ПОСЛАНІЯ ИГНАТІЯ.
МИТРОПОЛИТА ТОБОЛЬСКАГО,
въ листъ, сворописью ХѴШ вѣва, на 40 листахъ.
Посланія эти, въ высшей степени важныя для исторіи раскола,
изданы въ Православномъ Собесѣдникѣ, 1855 года. Въ настоящемъ
спискѣ помѣщено на двухъ листахъ предисловіе, въ стихахъ, не помѣ-
щенное въ изданіи, подъ заглавіемъ: Описаніе что обрѣтается
въ посланіи семъ.
— 518 ~
262.	БЕВД БЕЗПОПОВЦА ѲЕОДОСІЯ ВАСИЛЬЕВА СЪ ПРМОМНЫЮ,
въ 8-ку, полууставомъ первой половины ХѴШ вѣва,
на 194 листахъ.
Рукопись единственная, и какъ кажется автографъ.
Сочиненіе безпоповщинское, изложенное въ формѣ разговора между
православнымъ и безпоповцемъ. На верхней доскѣ стариннаго пере-
плета слѣдующая запись: «Сія книга тебѣ Константинъ Федоровичъ на
пользу гонимой церкви отъ насъ послана, а что еще надописано за
непразньство наше писавый Ф. В. о Господи радуйся» .
Первые 7 листовъ оставлены бѣлыми. Не къ нимъ ли относится
слово «надописано» ? Можетъ быть здѣсь должно было быть н а д п іі-
саніе, посвященіе или предисловіе.
На первомъ изъ оставлеппыхъ бѣлыхъ листовъ слѣдующія три за-
мѣтки, всѣ писанныя разными руками: 1) Сія книга держпма мною
ради вѣдѣнія обрѣтающагося въ пей мудрованія противнаго святѣй
церкви» , 2) Разговоръ съ раскольниками, 3) Изъ книгъ Питирима
арх. Нижегородскаго» .
На другой доскѣ переплета сдѣлана слѣдующая позднѣйшая, об-
веденная чернилами по карандашу, замѣтка, пытающая объяснить выше-
приведенныя записи: Сія книга принадлежитъ . . . . і) сочиненная
п собственноручно па имя Константина Федоровича подписанная Федо-
сеемъ Васильевымъ, и изъ книгъ принадлежащихъ архиепископу Пп-
тириму Нижегородскому, помечепная имъ собственноручно, что все
значится на верхней доскѣ . . . 1845 года» .
Если эта догадка справедлива, то въ настоящей рукописи содер-
жится неизвѣстное доселѣ (пе упомянутое и у Павла Любопытнаго)
сочиненіе Ѳеодосія Васильева (+ 1711). У Павла Любопытнаго
показано только 4 сочиненія Ѳеодосія и замѣчено, что были «и дру-
гія разныя посланія его въ нѣкоторыя страны къ пастырямъ и бла-
гочестивымъ мужамъ. То жъ были нѣкоторыя выписки касательно по-
кровительства Христовой церкви оть враговъ благочестія, и напут-
ствованія стада его въ нравственности; по невѣжество все утратило.
(См. Чтенія Общ. Исторіи 1863 г., кп. I, стр. 36—37).
Настоящее сочиненіе не подходитъ по своему объему и содержа-
нію къ числу указанныхъ утраченныхъ. Несомнѣнно можно сказать
одно, что почеркъ списка относится къ первой половинѣ ХѴШ вѣка.
Константинъ Ѳедоровичъ, па имя коего сдѣлала первая запись, лице
і) Точками означена вытертая строка.
519 —
извѣстное и близкое Ѳеодосію. Онъ былъ по его смерти настояте-
іемъ на Ряпипой мызѣ, въ 1718 году вмѣстѣ съ другими обратился
къ православію и былъ протоіеремъ въ Ямбургѣ. (См. Исторію рус-
скаго раскола иреосв. Макарія (стр. 295).
.1. 1. Въ лѣто отъ созданія міра 7216 (— 1708 —) Де-
кабря въ депь.
Нач. Пріиде нѣкій человѣкъ имѣя съ собою и книги отъ Нико-
нова патріаршества въновь изложенныя, Скрижаль и Жезлъ и Цвѣтъ
нарицаемы, и еще двѣ, едину въ тетратехъ изложеніе Нова митропо-
лита Новгородскаго писаную о знаменіяхъ пришествія антихристова,
и другую о томъ же напечатану изложеніе Стефана митрополита Ря-
занскаго. Ради вопросовъ отъ прежнихъ книгъ иже печатаны и писа-
ны быша до лѣта 7163 году о церковныхъ догматѣхъ, таже и о при-
шествіи послѣдняго антихриста.
Всѣхъ вопросовъ и отвѣтовъ въ настоящемъ сочиненіи 22.
.1. 193. По семъ конечный глаголъ вопросителя.
Нач. Нынѣ искусихъ Бога жива, яко во истину жестоко ми есть
противу рожну прати, нынѣ разумѣхъ во истину яко вѣра христіян-
ская чиста есть и непорочна. Нынѣ познахъ во истину, яко всѣ вѣры
прочій иже вѣрами зовутся не суть вѣры, но прелести и раздоры на-
ченши отъ латинскія и до нашихъ архипастырей и до прочихъ всѣхъ
Нынѣ увѣдѣхъ во истину, яко токмо тверда и непоколебима право-
славная христіанская вѣра въ васъ христіянѣхъ
263.	Д1ЯК0Н0ВЫ ОТВИТЫ
въ 4-ку, поморскаго письма, на 206 и 33 листахъ
Подробное описаніе этихъ отвѣтовъ см. въ Описаніи нѣкоторыхъ
сочиненій, написанныхъ русскими раскольниками, Александра Б., ч. II.
стр. 131 — 161.
520
264.	ПОМОРСКІЕ ОТВИТЫ
въ листъ, поморскаго письма конца ХѴШ вѣка,
на 401 листѣ.
Экземпляръ по письму и заставкамъ превосходный. Изъ записи на
первомъ листѣ видно, что въ 1814 году, рукопись эта принадлежала
Димитрію Иванову Серебренникову. Заставокъ пять и всѣ выложены
золотомъ. Въ статьѣ «о сложеніи перстовъ» на поляхъ изображены раз-
ные виды перстосложенія.
265.	ПОМОРСКІЕ ОТВИТЫ
въ 4-ку, поморскаго современнаго письма,
на 627 листахъ.
266.	ОИЕШЕ НЕПРАВДЫ РАСКОЛЬНИЧЕСКОЙ.
СОЧИНЕНІЯ ѲЕОФИЛАКТА ЛОПАТИНСКАГО,
въ листъ, скорописью ХѴШ вѣка, на 259 листахъ.
Сочиненіе это, направленное противъ Поморскихъ отвѣтовъ, изда-
но въ 1745 году. Съ печатнымъ изданіемъ рукопись согласна до л.
238-го.
Предъ статьею печатнаго изданія: «Объявленіе разныхъ толковъ
схизматиковъ» въ рукописи предпослано изображеніе древа, съ развѣт-
вленіемъ разныхъ ересей,—подъ нимъ стихи:
Отъ злаго древа зміинаго яда
Прелщепы суще листвіемъ прикрытыхъ
О нихъ же болитъ матерски рыдая
Како собрати имать расточенныхъ, и. т. д.
Въ концѣ рукописи, въ слѣдъ за статьею подъ нумеромъ 37, слѣ-
дуютъ латинскіе стихи, не вошедшіе въ печатное изданіе:
Іийісіі вщпит іеііиз зийоге таіезсеі.
Е соеіо іипс гех ѵепіеі рег заесіа іиіигия,
Зсііісеі иі іоіит ргаевепв сііисіісеі; огЬет, и т. д.............
521
26'/. ДОПОЛНИТЕЛЬНОЕ И« ПОМОРСКИХЪ оттовъ.
въ листъ, скорописью конца ХѴШ вѣка, на 165 листахъ.
.1. 1. Оставленъ бѣлымъ.
Л. 2. Дополпеппое обличеніе неправыхъ и лжесло-
весныхъ отвѣтовъ раскольническихъ пустосвятами Вы-
гоцкими пустынножителями именуемыми, честному іеро-
монаху II е о о и т у отъ святѣйшаго правительствующаго
Сѵнода ради увѣщанія къ нимъ посланному въ 1723-мъ
году предложенныхъ, составленное благословеніемъ
тогожь святѣйшаго Сѵнода въ нынѣшнемъ 1745 году.
Сочиненіе это, въ высшей степени рѣдкое, написано въ дополне-
ніе вышеописаннаго «Обличенія» Ѳеофилакта Лопатинскаго (№ 266).
Авторъ его Арсеній Маціевичъ.—Начало первой части сохра-
нилось въ архивѣ Сѵнода и издано въ Описаніи документовъ и дѣлъ,
хранящихся въ архивѣ святѣйшаго Сѵнода, Спб., 1868 г., т. I, при-
ложеніе ХХХѴП.
Въ приведенныхъ въ извѣстность рукописныхъ собраніяхъ извѣст-
ны только два списка этого сочиненія: одинъ въ собраніи графа Тол-
стаго, отдѣленіе IV, № 60; другой въ собраніи Пискарева (нынѣ въ
Московскомъ Публичномъ музеѣ, подъ № 84).
268.	АНДРЕЯ ДЕНИСОВА ПОУЧИТЕЛЬНЫЯ СЛОВА.
въ 8-ку, поморскаго письма XIX вѣка, на 188
листахъ.
Л. 1. Оглавленіе изъявляющее колико и кая словеса
обдержитъ книга сія.
Л. 4. Онисаніе о отцѣ Андреи Діонисьевичѣвкратцѣ.
Пач. Андрей сего общежительства киновіархъ дивный.
Л. 5. Слово о покаяніи. Его же ѳема, покайтеся приближи
бося царство небесное.
Иач. Яко же по мрачнѣй и темпѣ нощи сладкій дпевпый свѣтъ возсія.
Л. 10. Слово о молитвѣ.
Нач. Молитва есть добродѣтель усердное прошеніе.
Л. 17. Слово о святѣй и богоугодпѣй молитвѣ.
522
Пач. Веліе благо дадеся отъ Господа Бога христіанскому роду.
Л. 29 об. Слово о вѣрѣ.
Нач. Многихъ и неизреченныхъ благъ добродѣтели виновны бы-
ваютъ .
Л. 48 об. Слово о крестѣ.
Нач. Крестъ есть предивное оружіе, всепрекраспый инструментъ.
Л. 50 об. Слово о крестномъ Знаменіи.
Нач. Крѣпко есть и неподвижимо всякое дѣло съ клятвою утвер-
жденное .
Л. 52 об. Слово о страсѣ Божіи. Начало премудрости
страхъ Божій, псаломъ 110.
Нач. Царственный духопросвѣщенный псалмопѣвецъ отъ преиспол-
ненныхъ благодатныхъ сокровищъ.
Л. 58. Слово второе о страсѣ Божіи.
Нач. Богъ безначальный, превѣчный, всесильный, всемогущій.
Л. 64. Слово о чистотѣ.
Нач. Чистота есть добродѣтель, въ тѣлеси тлѣннѣмъ безтѣлеснаго
естества усвоеніе.
Л. 66 об. Слово о дѣвствѣ.
Нач. Всекраспѣйшее церковное небо, сіяющее различными добро-
дѣтелей звѣздами.
Л. 83. Слово о смиреніи.
Нач. Смиреніе есть добродѣтель еже смиренно мыслити, глаголати
и творити.
Л. 99. Слово о воздержаніи.
Нач. Воздержаніе есть добродѣтель воздержащая человѣка отъ
злыхъ дѣлъ.
Л. 102. Похвала добродѣтели.
Нач. Добродѣтель есть доброта естественная.
Л. 105. Слово о добродѣтели.
Нач. Ничто же бо тако полезно человѣку, полезно же и спаси-
тельно якоже добродѣтель.
Л. 107. Слово о любомудріи.
Ему же ѳема. Имущему бо вездѣ дано будетъ и препзбудетъ.
Нач. Яко же плечное любомудріе.
Л. 121. Слово о лѣности и слабости.
Нач. Лѣность и слабость два источника злыхъ.
Л. 123. Слово о піянствѣ.
Нач. Веліе зло человѣкомъ піяньство содѣваетъ.
Л. 124. Слово о наказаніи.
Нач. Наказаніе убо человѣку велми полезно есть.
523 —
Л. 125 об. Прикладъ десяти истязаній о а н г е л ѣ х ъ
аще суть апгсли.
Нач. Всяка вещь неизвѣстная достовѣрная извѣствуемая свидѣте-
лями, достовѣрна и извѣстна показуется.
Л. 131. Слово о человѣцѣ.
Нач. Человѣкъ есть вещь дивна велія и прекрасная.
Л. 158. О краткости времени.
Нач. Что убо изъявляютъ повѣствователи, что написуютъ предив-
ныя памяти достойное.
Л. 168. Блажени алчющіи и жаждущій правды яко тіи
насытятся.
Нач. Любовное даропосыланіе родителемъ, другомъ и честившимъ
мужемъ.
Л. 177. Сотове медовни словеса добра,сласть же ихъ
исцѣленіе души. (Притчи Соломона гл. 16).
Нач. Не вся словеса яже глаголютъ человѣцы добра суть, не вся
премудрости медомъ помажена, но вся исцѣленіе души творящая.
Сверхъ помѣщенныхъ словъ по оглавленію значатся слова, не впи-
санныя въ самую рукопись:
1)	О зависти. (Нач. Зависть есть злоба); 2) Слово надгробное на
своего сродственника Петра, вкупѣ и исторія краткая како и откуда
зачася Выгорѣцкое общество; 3) О памяти риторовъ нашихъ Андрея
и Симеона Діонисьевичевъ; 4) О произношеніи гласа. А. Д-ча.
269.	ВИНОГРАДЪ РОССІЙСКІЙ.
СОЧИНЕНІЕ СЕМЕНА ДЕНИСОВА,
въ листъ, поморскаго письма XIX вѣка, на 412 листахъ.
Списокъ полный, писанъ очень тщательно.
Въ началѣ искусно исполненная заставка. Обзоръ этого сочиненія
см. въ Описаніи нѣкоторыхъ сочиненій, написанныхъ русскими рас-
кольниками, Александра Б., ч. I, стр. 123 165.
524
270.	ЖИТІЕ ИНОКА КОРНИЛІЯ.
въ 4-ву, новѣйшаго письма, на 54 листахъ
1.	Житіе инока Корнилія иже подвизася добрымъ
подвигомъ и теченіе скопча въ пустыни Выгорѣцкой
въ пр едѣ л ехъ Олонца, града.
Предисловіе. Нач. Древо вамъ благочестивый слушатели показати
хощу.
На л. 2-мъ свидѣтельство о древней редакціи житія Корнилія:
'-но аіце вѣмъ и полезно мужа праведна высокое житіе и пресоверіпеп-
ныи доблести, писати да негли и самъ пользуюсь и чтущій и послуіпающіи
увѣдятъ и поревнуютъ, но обаче пе о себѣ па сіе изыти дерзаю, по
отъ ученика онаго б л а ж е н и а г о м у ж а, въ келіи сожитсльствуісща
ему въ животѣ, пріятъ вкратцѣ простою парод пою бесѣдою
писанное и зелпою любовію и моленіемъ онаго ученика про-
страннѣе и благолѣпотпѣе изложити просивши по силѣ моей паче же
да истинствуя явлюся, доблести точію мужа сказуя, но пе похвалу
панегирически соплетаял . Ученикъ этотъ былъ инокъ Пахомій. См.
Максимова Разсказы изъ исторіи старообрядства по раскольничьимъ руко-
писямъ, стр. 1—38 и Описаніе сочиненій въ пользу раскола ч. I, стр.
166. Житіе Корнилія сочинено въ 1731 году, см. ниже л. 34.
Л. 3 . Описаніе главамъ житія блаженнаго Корнилія.
Л. 4. О пустыни Выгорѣцкой, въ ней же подвизася
б л а ж е п п ы й К о р н и л і й, въ коемъ мѣстѣ обрѣтается, г л а -
в а 1.
Нач. Кто не вѣсть.
Л. 5. О отечествѣ и родптелсхъ и о еже въ юности
жительствѣ блаженнаго Корнилія. глава 2.
Пач. Блаженный Корнпліп.
Л. 7 об. О п о стр и женіи блаженнаго Корнилія во ино-
ческій образъ и о пречюднемъ его житіи добродѣтель-
номъ иноческомъ, глава 3.
Пач. И нѣкогда боголюбивый.
Л. 13 об. О странствованіи блаженнаго Корнилія по
о б и т е л е м ъ пользы ради, глава 4.
Нач. И понеже.
Л. 17. О ревности по благочестіи блаженнаго Кор-
нилія, и к а к о п е р в і е н о в о в в о д н о е II и к о н о в о п о з н а бла-
гословеніе. глава 5.
Нач. По погребеніи.
— 525 —
•1 19. О бѣгствѣ блаженнаго Корнилія благочестія
ради, глава 6.
Пач. Отсуду пріпде рядъ.
На листѣ 34-мъ свидѣтельство о времени составленія житія: «по-
ст ав и келію вышепредъявленнаго порога, яже и доны-
нѣ,вонь же сія повѣсть 7239 лѣта списася,стоитъ цѣла» .
Л. 34 об. О прихожденіи ко блаженному Корнилію
многихъ людей и како пріимая тыя п. о л ьз о в аше. гл ав а 7 .
Нач. По двою лѣту.
Л. 42. О пророчествѣ блаженнаго Корнилія. глава 8.
Нач. Яко отъ прежде.
Л. 45 об. О еже яко и тайнъ человѣческихъпрозрѣніе
имяше блаженный Корнилій. глава 9.
Нач. Яко же златая матерія.
Л. 47. О пр естав леніи блаженнаго Корнилія. глава 10.
Нач. Егда же благоволи Богъ.
Л. 51. О исцѣленіи соннымъ явленіемъ блаженнаго
Корни лія пр е др еченнаго Пахомія у чепика его. глава 11.
Нач. Аще Пилатовы жены.
Л. 53. Иадсловіе молебное къ блаженному Корнилію
списателя житія.
Нач. Но, освященная главо.
271.	ЦЕРКОВНЫЙ УСТАВЪ ПОМОРСКІЙ.
въ 4-ку, поморскаго новаго письма, на 500 листахъ.
Л. 1. Уставъ церковной службѣ обители паптократо.
р о в ы яже в сѣверной странѣ близъ студенаго о к и а иа
по преданію преподобныхъ отецъ Зоспмы и Саватія.
Списокъ полный, съ Сентября по Августъ включительно. По пре-
данію, сохранившемуся у безпоповцевъ, редакція этого Устава при-
надлежитъ поморцу Петру Прокофьеву,ум. въ 1719 году. О пересмотрѣ
имъ церковнаго устава свидѣтельствуетъ и Павелъ Любопытный въ
своемъ Историческомъ словарѣ старовѣрческой церкви.
Петръ Прокофьевичъ, говоритъ онъ, знаменитый житель Выгорѣц-
кой киновіи и ея отличный уставщикъ церковнаго богослуженія...един-
ственный писатель многихъ каталоговъ въ святыхъ книгахъ, знаменитый
переписчикъ житія святыхъ отецъ и ч и н овъ б о г о с л у ж с пія, при-
526
ведшій оныя въ хорошій порядокъ и устройство во всѣхъ
ихъ отношеніяхъ. (Си. Чтенія Общества исторіи и древностей, 1863 г.,
кн. I, стр. 163.)
Л.488. Уставъ молебнамъ накіиждо день святымъ
поется.
272 СБОРНИКЪ ДОГМАТИЧЕСКИХЪ СОЧИНЕНІЙ
ПОМОРСКИХЪ НАСТОЯТЕЛЕЙ,
въ 4-ку, поморскаго письма конца ХѴШ вѣка,
на 500 листахъ.
Рукопись рѣдчайшая. Составлена, какъ видно изъ предисловія, въ
концѣ ХѴШ вѣка.
Л. 1. Оглавленіе настоящія книги. Главъ показано 11.
Л. 2. Предисловіе общественное.
Предисловіе это сочинено собирателемъ сборника и слѣдующимъ
образомъ объясняетъ составъ его: «Не мни благоразумный читателю,
яко безсловесно суть наше состояніе, и по порицанію нынѣшнихъ но-
выхъ учителей пребываемъ мы въ крайнемъ невѣжествѣ и неразуміи
о истиннѣй православной вѣрѣ. Не тако, не тако суть яко они пишутъ
и глаголютъ и нарицаютъ насъ неправо противниками святѣй апостоль-
стѣй церкви раздорниками и раскольниками. Не суть бо мы раздор-
ници и раскольници православныя вѣры: но есть сущія тоя чада и
истинніи послужницы, и не отъ невѣжества отражены мы въ вѣрѣ, но
отъ премудрыхъ учителей укрѣплены, и не простыхъ, по освященныхъ,
яковы быша: Павелъ святый епископъ Коломенскій, Афоній митро-
политъ Новгородскій, Никаноръ архимандритъ Соловецкій, и премуд-
рый Герасимъ, зовомый Фирсовъ Соловецкій, о его же разумѣ доволно
видѣти и разумѣти всякому можно изъ справедливаго его сложенія о
древнемъ перстосложепіи въ крестнѣмъ знаменованіи. . . . Послѣди же
сихъ не неразумни быша и премудріи древняго благочестія наши учите-
ліе преславніи самобратія Андрей и Сѵмеонъ Дѵонисіевичи: о ихъ же
премудрости и разумѣ засвидѣтельствуетъ неложно сочиненная ими во
оправданіе древлецерковнаго содержанія противу вопросовъ іеромонаха
Неофита премудрая книга нарицаемая Поморскія отвѣты. Мнози
же и способствующій имъ едино согласпыя: овп пхъ учеппци, ови съ
ними бывшіе единомѣстные жители, такожде неоскудпп быша, яко во
527 —
внѣшнемъ, тако и въ духовпѣмъ наказаніи, каковый былъ и любо-
мудрый опъ книгочитатель Леонтій Федосеевичъ, и многолѣтно
пожившій въ духовномъ дѣтельномъ и въ внѣшнемъ умозрительномъ
наказаніи старѣйшій Трифонъ Петровичъ і) (засвидѣтельствуемый
нѣкоимъ ученымъ человѣкомъ Кондратовичемъ подписаніемъ своеручнымъ)
и вѣдущій обширность святаго писанія честнѣйшій изографъ Даніилъ
Матфеевичъ. 2) Были же и есть иные ученые въ семъ ученіемъ
просіявшемъ святомъ мѣстѣ многіе изрядные люди и неложно во
искусности наукъ, яко грамматикіи, риторики, поэтики, логики, діалек-
тики, пѣнія, арифметики, геометріи, медикіи, философіи, и отчасти
богословіи непостыдными по нашему убожеству и тѣснотѣ житія на-
рѣщися могутъ. Егда бо азъ многія разныхъ оныхъ ученыхъ мужей
увидѣлъ и получилъ разные ученые и духовныя сложенія: тогда при
удивленіи гласно нарекъ сіе мѣсто старовѣрческія Афины: ибо не
погрѣшно, елико преславны суть противу прочихъ странъ за ученіе
славные въ поднебеснѣй Афины, толико не мешпе противу всѣхъ
старовѣрческихъ мѣстъ преславно есть за разные ручьные и разумные
художества, сіе славное въ Россіи старовѣрческое мѣсто. ... Но ны-
нѣ еще о честнѣйшихъ творителей догматическія книги сея мало нѣчто
имѣю въ достоблаженную имъ честь и безсмертную память предъявити
вашему любомудрію: блаженныя памяти премудрыя и искусныя въ
внѣшнемъ и духовнѣмъ наказаніи отцы Андрей Діонисьевичъ,
и единородный его братъ Симеонъ Діонисьевичъ, такожде и
прочій диспутствующіи съ ними Трифонъ Петровичъ, Леонтій
Ѳедосѣевичъ, не точію въ зрителпомъ единомъ любомудріи доста.
течество имѣли, но множае и дѣтелнымъ обогащены были, свойствен-
ныя же главныя дарованія весьма въ нихъ порознь сіи процвѣтали.
Андрей Діонисьевичъ яко отъ природы зѣло естественно былъ остро-
уменъ, тако и отъ учебнаго художества еще наипаче остроумія силу
учинилъ просвѣщеннѣйшую, и дарованіе великое имѣлъ въ нравоученіи
и пронзительной догадкѣ зналъ опъ непогрѣшно, что по какому праву
како и поступати, и чимъ оны утѣшити, или оскорбити: и могъ до-
знавати и въ количествѣ мѣрности, елико утѣшенія ли оскорбенія чій
нравъ снести можетъ, и къ каковому концу оный привести. Симе-
онъ Діонисіевичъ дарованіе имѣлъ не малое въ памятствованіи
вещей: и отъ сего могъ на часъ, или на два часа, или хоша и болѣе
изустно поучати. еще же и въ постѣ былъ не малодушенъ.... Т р и-
і) Трифонъ Петровъ Т 1766 г., 96 лѣтъ. 2) Даніилъ Матвеевичъ Т
1776 г., 89 лѣтъ.
‘р и и ь 11 ѵ і р о г. п чъ вѣдѣніемъ писаніи. крѣпкимъ житіемъ и м\же
ствомъ, яко въ постѣ, молитвѣ и уединеніи, и во тщаніи внѣшняго
наказанія псоскудепъ дознаваніеся. Леонтіи же Федосѣевичъ
при внѣшнемъ наказаніи и разумѣ, божественнаго писанія такожде
достаточно вѣдаше и зѣло въ догадкахъ затейливыхъ какихъ подло-
говъ прозорливъ бяше. Сего пропзителствомъ разсмотреся лукавое
злохитрство Питирима Нижегородскаго въ подлоге, аки бы древле
писаннаго дѣянія соборпаго, о чесомъ доволно писано въ 9 отвѣтѣ.
И елико сія пречестнѣйшія мужи, паки о авторахъ сея книги глаголю,
тщателно великія обысканія во ученіи имѣяху, толико оныя и словес-
но повсегда со обыскателнымъ благимъ любопрѣніемъ свѣтлѣйте изъ-
ясняху: а иныя любомудрыя свои дпепутаціи и ппеменно пропзвождаху,
изъ коихъ въ пезабытную ихъ память и собрана сія любомудрая (на-
реченная догматическая) книга і) ибо о самыхъ первѣйшихъ
догматахъ православныя пашея христіапьскія вѣры имѣются въ ней
диспутателпая и показателная сочиненія о прсвысочайіпей святѣй Бого-
словіи, о крестѣ, о крещеніи, о крестномъ знаменіи, и благословеніи,
и прочихъ церковныхъ таинствахъ и преданіяхъ» .
Л. 7. Предисловіе. Нач. Всепресвѣтлое и высокопревзятое
преестественыя всеосвященныя Богословіи.
Предисловіе это сочинено Сименомъ Динисовымъ къ нижеслѣдующе-
му сочиненію: «Ѳеологическос изъявленіе»—сочиненію неоконченному
братомъ его Андреемъ Денисовымъ. Семенъ Денисовъ и окончилъ не-
довершепное его братомъ: «Попеже обрѣтохомъ по преставленіи блажен-
ныя памяти преблаженпаго отца нашего приснопоминаемаго киновіарха
Андреа: священныхъ того красотословія трудовъ, на нѣкія любопотя-
зателныя вопросы всепреизрядныя отвѣтствія, яже о преестественпомъ
превысочайшія ѳеологіи таинствѣ написана, аще и пе па вся аргументы
и заданія отвѣтоглаголапія опѣмъ сочинишася, за пресѣченіемъ прежалост-
паго смертнаго копца: откуду мы грубоумніи иныя взявше, написахомъ
яко отеческое наслѣдіе, о ставшая же дов ершити многотрудно
понудившеся сочинительно собрахомъ, да согласная каѳоличе-
ской церкви и священнымъ богословцемъ и отцемъ и писати и утвер-
ждати всеблагорачително покажемся» (л. 8 об.— 9).
Л. 10. Глава I. Ѳ с о л о г иче ско е изъявленіе па любопыт-
с т в е п п о е нѣкоего любомудраго вопроса заданіе, и любо-
прителное его хартіестязаніе о наглаго ланій во святѣй
і)	Слѣдовательно самый сборникъ долженъ называться догмати-
ческимъ. Этимъ опровергается заглавіе, данное рукописи па пере-
плетной доскѣ: . Бр а ,і і а п тъ і: е о цѣ и с• и и ы іі»
529
(• д и и о с у щ и ѣ и Трои ц ѣ человѣчества и о п р а в и л помъ р а з-
рѣшеніи л ю б о п ы т с т в е н н ѣ противоборствующаго онаго
стаза и ія, съ справедливымъ возраженіемъ въ недопуще-
ніи въ преестественномъ таинствѣ святыя единоестест.
венпыя Троицы въ Сынѣ наглаголанія быть человѣче-
скаго естества.
Согласно всѣмъ святымъ богословцемъ (съ привзятыми
отъ пихъ къ сему доводами) сочипепо и издано всепреизящ.
ными въ внѣшнемъ и божественномъ наказаніи любо-
мудрецы древняго святоотеческаго благочестія пре-
мудрыми учители единоутробными и едипосогласными
и едипомыслеными во всемъ самобратіями, вкратцѣ
кѵръ Андреемъ, пространнѣе же господиномъ Сѵмео-
помъ, честнѣйшими святочестнѣйшаго о бщежи те л ств а
кѵновіархами.
Нач. Любопытствующаго вопросозаданіе. И понеже
Сынъ Божій во двою естеству познавается, то како въ Троицѣ едино-
сущна его точію, и единоестественна исповѣдаемъ, ибо Троицу Отца
и Сына и Святаго Духа приснопоемъ единосущну и единоестествепну.
На оное вопросозаданіе отвѣторѣшеніе киновіарха
Андрея. Въ Господѣ убо нашемъ Іисусѣ Христѣ.
Л. 34 об. Надсловіе.
Нач. Се убо и всепревеликое таинство всеспасительнаго вопло.
щенія Богослова всеговѣйнѣ испытахомъ.
Л. 42. Глава 2. Показаніе велемудраго настоятеля
господина Симеона со истолкованіемъ ияснымъсвидѣ-
тельствомъ о богословскомъ реченіи образѣ, и како
оно пріемлется: овогда за видъ естества, овогдаже за
начертаніе и лице.
Нач. Аще и дерзостно есть и зѣло бѣдовметно въ вышесилпая
таинства вмстатися и въ пучину пеудобознаемую богословскаго врѣватися
моря.—Изложено въ формѣ вопросовъ и отвѣтовъ.
Л. 47. Глава 3. Диспутателная при аргументахъ
вопросозаданія любомудраго книгочитателя, и въ томъ
искуснаго разумознателя: и во внѣшнемъ наказаніи
учителямъ тшателпаго подражателя, и всего онаго пе-
премѣнноревностнаго всегдашняго снискателя Леонтія
Ѳедосеевича о крестѣ и о римской церквѣ и о прочихъ
къ вѣдѣнію нужныхъ потребахъ: для лучшаго о томъ
знанія весма тонкочастнѣ любопытственпо заданная
премудрому господину Симеону Деписьевичю: па кото-
67
530 —
рая отъ п е г о и п р е и з р я д и а я в ъ мудрости о т и ѣ т о р ѣ іп с п і я
учинена и вся она аргументаявная стязанія съ немалымъ
люботщаніемъ чрезъ пророческія, евангельскія, апо-
столскія,изасвидѣтельствованныянасоборахъсвятыхъ
отецъ богословныя церковныя главы ученымъ раз-
умомъ дѣло философски благоумнѣ разрѣшена.
Нач. О формѣ всякаго креста. Вопросъ. Форма или образъ,
иже вещи имя даетъ собственное крестъ.
Въ этой главѣ встрѣчаются отдѣльные заголовки:
Л. 58. О крестѣ Христовѣ собственнѣйше.
Л. 80. О четвероконечной силѣ креста Христова.
Л. 111. Глава 4. О римской церквѣ и о прочемъ.
Нач. Заданіе 1. Всякому книгъ церковныхъ читателеви вѣ-
домо есть.
По смыслу заглавія 3-й главы глава 4-я составляетъ ея продолженіе:
вопросы въ ней должны принадлежать Леонтію Ѳедосѣевичу, а отвѣты
Семену Денисовичу.
Л. 143. Глава 5. Изъявленіе что ради сомняемся о
нов о дѣйствуемѣмь нынѣ въ Росіи крещеніи, и для чего
крещенія по новопечатнымъ книгамъ совершаемаго не
пріемлемъ.
Нач. Ельма въ настоящая времена мнози послѣднюю нашу грубость
потязателно истязуютъ и любоиспытателыю вопрошаютъ яко высоко-
благородныя господъ персоны тако и духовныхъ властей честнѣйшія
лица: еже о новодѣйствуемѣмъ крещеніи.
Л. 144. Первое показаніе. Яко предѣлъ поводѣ йствуе-
маго крещенія съ древлецерковнымъ благочестіемъ не
соглашается.
Л. 146. Второе показаніе. Яко вины поводѣйствуемаго
крещенія съ древлецерковнымъ православіемъ не схо-
дятся.
Л. 156. Третіе показаніе. Яко совершительная креще-
нія съ древлецерковными не единствуютъ съ догматами
же и ученьми.
Л. 161 об. Четвертое показаніе. Яко дѣйства вещи
и глаголы при крещеніи ивъ крещеніи бываемыя въ
новопечатныхъ требницѣхъ не согласуютъ съ древле-
церковными чинми и преданіями.
Л. 167 об. Пятое показаніе. Яко древлецерковпаго
благочестія чадомъ на иоводѣйствуемое кр ещеніе на-
дежду сомнительно и опасно п м ѣ ти.
— 531 —
Л. 173. Г л а в а 6. Слѣдованіе правилъ о к р е щ е п і п и о
священствѣ.
Начинается слѣдующимъ вступленіемъ: «Понеже препираніе имѣется
между прочитающими святыхъ апостолъ и святыхъ соборовъ правила,
и святыхъ отецъ правила и толкованія и учительства о священствѣ и
крещеніи, и ови убо священство и крещеніе правильное утверждаютъ
точію бываемое отъ православныхъ, друзіи же препираютъ приводное
же бываемое и отъ еретиковъ, иже крещаютъ во святую Троицу и въ
три погруженія, такожде и священство правилное, иже аще и по смо-
трѣнію правилы пріятое, о семъ обысканіе предлагается» .
Слѣдованіе состоитъ изъ 9 предложеній, столькихъ же обы-
сканій съ надсловіями, и заключенія, содержащаго въ себѣ сжатое
изложеніе всего сочиненія. За заключеніемъ—обращеніе къ читателямъ:
«Помыслите еликій трудъ намъ во обысканіи чрезъ чтеніе, разсужденіе
и написаніе бяше и пе стужайте, не лѣнитеся. Извѣствую же откуду
мы на сіе убѣдихомся, понеже многажды между чтущими правила и
книжная свидѣтельства слышахъ препираніе другъ къ другу, прирази-
тельное, грубое, не полезное, точію на разореніе, а не на созиданіе
слушателей, паче же врагомъ на поруганіе, поболѣхъ душею моею....»
(л. 237).
Л. 238. Глава 7. Посланіекънѣкоему брату премудрѣй-
піаго философа и просвящеинѣйшаго богослова древле-
церковнаго святаго благочестія ревностнаго исповѣд-
ника смиреннаго инока паптократоровы обители (иже
есть во отоцѣ окіана моря глаголемѣй Соловки) Гера-
сима по реклу нарицаемаго Фирсова.
Понеже убо просившу у него брату оному ко извѣ-
щенію и вѣрѣ иже имать къ Богу и ближнему своему, во
истину извѣщенія утѣшеніе о мятежахъ новыхъ раско-
ловъ, творимыхъ отъ новыхъ лжеучителей и филосо-
фовъ, еже и получи и написано пріятъ. О сложеніи пер-
стовъ, еже которыми персты десныя руки подобаетъ
всякому православному христіанину воображати на
себѣ знаменіе честнаго креста.
Нач. Понеже прошеніе твое бысть и понудилъ мя еси еже дати
тебѣ написано твердо же и извѣстно свидѣтельство еже отъ божествен-
ныхъ писаній о сложеніи перстовъ.
О Герасимѣ Фирсовѣ (+1666 г.) см. въ Дѣяніяхъ Московскаго собора
1666—1667 года (Дополненіе къ Актамъ историческимъ, т. V, стр. 458).
Л. 275. Глава 8. Діспутаціа или разглаголство на
н овоумышляемыя вины разсужденія.
532 —
Пач. Находятся нѣкая повопрсдложспія любомудрспыхъ авторовъ
отъ страны новолюбства на страну старовѣрства, и яко бы во образѣ
чиновнаго разсужденія и осмотрительныхъ винъ, но съ порицаніемъ и
дерзословіемъ.
Диспутація раздѣлена па три части, по тремъ разсматривае-
мымъ вопросамъ, или заданіямъ.
Л. 277. Диспутаціи часть первая. Заданіе первое.
Такъ невозможно показати сего, чтобъ Лука былъ ико-
нописецъ, какъ невозможно другихъ Евангелистовъ
таковыми же художниками нарещи.
Мнѣніе это опровергается въ 3-хъ разглагольствіяхъ, съ приве-
деніемъ доказательствъ историческихъ, свидѣтельствъ старопечатныхъ
и повопечатныхъ книгъ.
Л. 302 об. Діспутаціи часть вторая. Заданіе второе.
Не во многихъ словахъ своихъ много лжи заключили
раскольники и на Луку святаго, яко бы онъ помянутую
и копу писалъ (сіе о образѣ чюдотворнѣмъ тихвинскомъ).
Для опровержепія приводятся выписки изъ сказанія о Тихвипской
иконѣ; а изъ новопечатныхъ, между прочимъ: «хощепіи ли о вещи
удостовѣритися не отъ древностей, но отъ настоящаго граждан-
ства списателей, которыя и по тебѣ могутъ быть безсумпителыіы,
и имяппо таковъ находится знаменитый авторъ проповѣдающь Матери
Господни чюдеса свіяжскій архимандритъ Димитрій Сѣченовъ въ
Высочайшее присутствіе Ея Императорскаго величества, въ придвор-
ной церкви въ Москвѣ лѣта 1742 Іюня 8 дня.... (л. 314). Противъ
этой ссылки на полѣ замѣтка: «Слово сіе напечатано въ Московской
типографіи 1742 Августа 12 дня» .
Л. 332 об. Диспутаціи часть 3. Заданіе третіе. Па
самую и копу аки бы п а пей Спасово благословеніе пока-
зывалось по ихъ мудрованію о сложеніи перстовъ, ко-
торое отнюдъ пе показуется всѣмъ смотрящимъ на тую
икону, а токмо показуется таково, каковаго употребля-
ютъ архіереи, и ерей, благословляющій людей.
Л. 399. Глава 9. Зитуменосъ или взысканіе аще дво-
перстпое сложеніе на изображеніе креста есть Хри-
стово преданіе. Апологія или отсловіе.
Нач. Аще и нигдѣ же пишетъ о семъ, яко Христово или яко не
Христово, но поелику человѣкъ разумѣваетъ божественная и человѣче-
ская .
Павелъ Любопытный приводитъ Зитуменосъ въ числѣ сочиненій
Семена Денисова, по самъ же замѣчаетъ: «Впрочемъ она сочинена
533
1711 года. Симеопъ же Діоппсьевпчт. скончался 1741. Слѣдственно, кто
иибудь другой сочинилъ, а не онъ. (См. Чтенія Общ. ист. 1863,
№ I, стр. 52).
Л. 424. Глава 10. Показательное списаніенановоявль-
шіяся философы и учители и иже отъ нихъ описатель-
ныя книги Скрижали, Жезла и Увѣта, показующее ихъ
древнимъ богодухновеннымъ писаніемъ, еще же и къ
другъ другу несогласное мудрованіе. Писано по пону-
жденію благовѣрнѣйшихъ и боголюбивыхъ отецъ и бра-
тій отъ божественныхъ писаній грѣшнѣйшимъ человѣ-
комъ, но христіаниномъ и благовѣрное святыхъ отецъ
преданіе зѣло лобызающимъ, и понеже понужденъ смот-
рѣти вышереченныя новопреданныя книги и показати
ихъ сколь оны прямо имутъ въ себѣ учительство.
Нач. Въ садъ чювственный или въ травникъ шипконосный необычный.
Павелъ Любопытный авторомъ этого сочиненія называетъ Даніила
Матвѣевича (+1776 г.), что согласно и съ предисловіемъ собирателя
сборника.
исповѣданіе вѣры
и д р ев ле_
немилосердномъ, отъ негоже
Л.479. Глава 11. Крѣпкодушнаго страдалца господина
Симеона Діонисьевича
церковнаго благочестія, бывши во узахъ въ Новѣградѣ,
при митрополитѣ Іовѣ
опредѣленъ бысть па огненное сожженіе: и тако предъ
конечною казнію
написаніе сіе (сидѣвши
немъ благочестіи, за кое
изволяше лутчее смертію
отрещися.
Нач. Господь нашъ владыка
геліи глаголетъ: аще кто хощетъ въ слѣдъ мене ити.
по повелѣнію архіерейскому
въ темпицѣ) о святомъ
безъ всякаго повращенія про-
казненъ быти, нежели онаго
учини
древ-
и содѣтель во святѣмъ своемъ Евап-
Чтобы доказать умѣстность помѣщенія 11 главы въ сборникѣ, дол-
женствующемъ имѣть догматическое значеніе, собиратель его дѣлаетъ
слѣдующую замѣтку: «Наконецъ же прошу тя, любезнѣйшій читателю,
да не зазриши мя въ семъ, что азъ при высокихъ такихъ догматическихъ
разсужденіяхъ и изложеніяхъ, положилъ и сіе послѣднее премудраго
учителя господина Симеона Дѵописіевича духовное извѣщеніе: ибо
положено сіе по такому разсужденію: понеже во опомъ часть есть
и богословскаго ученія, а при томъ и сія полза не малая намъ вѣрнымъ
утверженіемъ имать о ономъ благомъ учители наградити, разсмотряючп
сіе что котораго онъ былъ человѣкъ духа, и како предъ самою смер-
тію крѣпко засвидѣтельствовалъ древнее святое благочестіе, п коль
531
смиренно, колпкоже и умплптслпо, по всему видится что царствовалъ въ
его плоти духъ кротости и смиренія. Аще же тако, то справедливо
самъ Богъ призиралъ на вся дѣйствія его, яко разумная тако и дѣятел-
ная, по неложному сему и всеистинному своему словеси, вѣщающему
чрезъ пророка Исаію тако: на кого воззрю, но на кроткаго и молча-
ливаго, и трепещущаго словесъ моихъ.» (л. 500).
МНЮ СОЧИНЕНІЙ ПОМОРСКИХЪ НАСТОЯТЕЛЕЙ,
СЪ ПОСЛАНІЯМИ АВВАКУМА И ИНЫМИ СТАТЬЯМИ,
въ 8-ву, поморскаго письма ХѴШ вѣка, на 468 листахъ.
Рукопись рѣдчайшая.
Л. 1. Показателное списаніе на новоявлыпія ся фи-
лософы и учители и иже отъ нихъ списателныя книги
Скрижали, Жезла и Увѣта, показующее ихъ древнимъ
богодухновеннымъ писаніемъ, еще же и другъ къдругу
несогласное мудрованіе, писано по понужденію благо-
вѣрнѣйшихъ и боголюбивыхъ отецъ и братіи отъ боже-
ственныхъ писаніихъ грѣшнѣйшимъ человѣкомъ, но
христіаниномъ и благовѣрное святыхъ отецъ преданіе
зѣло лобызающимъ, и понеже понужденъ смотрѣти
вышереченныя новопреданныя книги и показати ихъ
сколь оны прямо имутъ въ себѣ учительство, тѣмъ же
и къ понуждающимъ его боголюбцемъ предисловно
предсказаніемъ написано прежде вкратцѣ сице.
Авторъ этого сочиненія—безпоповецъ-поморецъ Даніилъ Матвѣевичъ.
(-+- 1776 г.) См. выше № 272, л. 424. Павелъ Любопытный въ та-
кихъ выраженіяхъ отзывается о настоящемъ произведеніи: «занима-
тельная, пылкая, разительная, духомъ истины и благочестія испол-
ненная цѣлая пространная книга, обличающая всѣ догматы и обряды
Никономъ патріархомъ и его послѣдователями въ книгахъ Скрижалѣ,
Жезлѣ, Увѣтѣ и Обличеніи на Выгорѣцкіе отвѣты. (См. Библіотеку
старовѣрческой церкви въ Чтеніяхъ Общества исторіи и древностей,
1863 г., книга I, стр. 30; а также въ Библіографическихъ запискахъ,
т. ІІІ, столб. 336—337.
— 535 —
Сочиненіе это имѣетъ высокую важность для исторіи раскола.
Л. 98. Оставленъ бѣлымъ.
Съ листа 99-го слѣдуетъ сочиненіе поморца Андрея Денисова объ
антихристѣ, направленное противъ сочиненія митрополита Стефана
Яворскаго: «Знаменія пришествія антихристова» .
Нач. помяните дни вѣчныя, разумѣйте лѣта рода родовъ. См.
Библіотеку старовѣрческой церкви Павла Любопытнаго, и статью Е. В.
Барсова объ Андреѣ Денисовѣ въ Трудахъ Кіевской духовной академіи,
1867 г., Февраль, стр. 251—257.
Л. 109. Посланіе къ брату смиреннаго инока но и
православна обители пантократоровы...
Нач. Понеже прошеніе твое бысть, и понудилъ мя еси.
Напечатано въ Сборникѣ, изданномъ раскольниками, начинающем-
ся «Исторіею о отцѣхъ и страдальцѣхъ Соловецкихъ» .
См. Описаніе Александра Б., ч. II, стр. 62—72.
Л. 152. Посланіе протопопа Аввакума.
Нач. Бесѣда человѣка грѣшна, человѣка безобразна.
Л. 161 об. Безъ отдѣльнаго заглавія посланіе Аввакума: 0 кло-
букахъ.
Нач. Бысть въ лѣта наша въ русской земли.
Текстъ этого посланія существенно восполняется вышеописанною
рукописью сочиненій Аввакума, № 257.
Л. 165. Безъ отдѣльнаго заглавія посланіе Аввакума.
Нач. Паки и паки и еще къ вашей любви побесѣдую.
Л. 167. Безъ отдѣльнаго заглавія, и съ выпускомъ начала слѣ-
дуетъ посланіе Аввакума.
Нач. Виждь безумный зодіищикъ свою богопротивную гордость.
Опущенное здѣсь начало вполнѣ сохранилось въ вышеописанной
рукописи, № 257, л. 97 об.—99.
Л. 168. Безъ отдѣльнаго заглавія посланіе Аввакума о Мелхи-
седекѣ .
Нач. Мелхиседекъ живый въ чащѣ лѣса.
Л. 171. Книга всѣмъ нашимъ горемыкамъ милень-
кимъ.
Нач. Любо мнѣ, что вы охаете, охъ! охъ! како спастися.
Текстъ этого сочиненія Аввакума исправнѣе въ вышеописанномъ
сборникѣ его сочиненій, № 257.
Л. 182. Прѣніе свящ енн о діакона Ѳедора съ митро-
политомъ Аѳанасіемъ Иконіискимъ о сложеніи перстъ
въ знамепіи крестномъ, сеже бысть въ лѣто 176.
Нач. Митрополиту живущу на Москвѣ.
536
Издано въ раскольническомъ сборникѣ, начинающемся «Исторіею
объ отцѣхъ и страдальцѣхъ Соловецкихъ» (л. 193—-203).
Л. 189. Св ящ е п п о д іак опа Ѳеодора.
Нач. Тайну цареву добро есть таити, дѣла же Божія проповѣдати
преславпо есть. Въ вышеописанномъ сборникѣ сочиненій Аввакума
(№ 257, л. 41—44) посланіе это помѣщено подъ невѣрнымъ загла-
віемъ, и съ позднѣйшимъ добавленіемъ въ копцѣ, гдѣ діаконъ Ѳео-
доръ упоминается въ третьемъ лицѣ.
Л. 191. 177 году Февраля въ 17 день на память свя-
таго мученика Ѳеодора Тирона приведени быша мужа
два честна, зѣло и старазапроповѣдь крестнаго истин-
наго знаменія Христова.
Нач. Распрашивалъ ихъ самъ царь. Вопросъ. Коего града жи-
тели и что ваша имена суть.
Л. 196. Посланіе инока Авраамія страдальца къ нѣ-
коему боголюбцу.
Нач. Инокъ Авраамій заключенный въ духовномъ Содомѣ и Егип-
тѣ за слово Божіе.
Сочиненіе очень рѣдкое. Въ концѣ его сдѣлана выноска, интерес-
ная въ библіографическомъ отношеніи; именно послѣ словъ:«яко о семъ
времени святіи отцы со слезами воспоминали»—выноска: «Отсюду
особно во иномъ словѣ, отсюду иначе слово изображено на имя кня-
гини Феодосіи Прокопьевнѣ Морозовой» .
Л. 203. Грамота патріарха Адріана о брадобритіи.
Издана г. Есиповымъ въ Раскольничьихъ дѣлахъ ХѴШ вѣка, т.
II, стр. 64—72.
Съ листа 211-годо конца рукописи слѣдуютъ поморскія сочиненія,
по преимуществу братьевъ Андрея и Семена Денисовыхъ.
Л. 211. Безъ отдѣльнаго заглавія слово, начинающееся словами:
«Бѣзмѣстно видится, яже вводятъ новые мудрецы» .
Л. 219. Слово Андрея Денисова на текстъ: «Праведный отъ вѣ-
ры живъ будетъ» .
Нач. Многихъ и неизреченныхъ благъ.
Л. 233. Слово Андрея Денисова, начинающееся словами: «Мно-
гій плачь обыче и чюждыя на жалость склоняти» .
Л. 240. Посланіе Семена Денисова, начинающееся словами: «Гос-
подь нашъ владыка и содѣтель» .
Л. 243. Посланіе Семена Денисова къ Новгородскому митрополи-
ту Іову, начинающееся словами: «Повелѣніе вашего архипастырства
йзыде» .
537 —
Л. 257. Посланіе Семена Денисова къ Новгородскому митрополи-
ту Іову, начинающееся словами: «Ничтоже тако нуждно непщую чело-
вѣкомъ» .
Л. 261. Въ лѣто 7222 ноября въ 22 день разговоры Си-
меона Денисова и Ивана Иванова о святѣмъ крещеніи и о
прочихъ винахъ, сіи статьи согласно оба изглаголаша.
Нач. Кипріанъ съ соборомъ повелѣша всякого еретика крестити.
Л. 264. Оставленъ бѣлымъ.
Л. 265. Боголюбнаго благочестнаго сочлененія
ц ерковносовокупленнаго благовѣрнаго удосоставленія:
благочестно тожде умствующимъ и христолюбно и брато-
любезно единодышущимъ: учащимъ и учимымъ пользо.
совѣтствующимъ и кроткопо слушающимъ любезнымъ
отцемъ и братіи всякаго чина рода же и возраста людемъ
христоименитымъ, о Христѣ Ісусѣ радоватися.
Нач. Есть убо въ церковномъ благочестіи христовсажденное свой-
ство.
Л. 269. Вышняго Іерусалима гражданомъ земнаго
красновидѣнія устраненнымъ въчерныхъ дебрѣхъ живу-
щимъ, въ пресвѣтлыхъ силѣхъ устраяющимъ боголюби-
вѣйшимъ отцемъ и братіи о Христѣ Ісусѣ радоватися,
Нач. Обычай есть устраненнымъ другъ отъ другаго братіи.
Л. 273. Поученіе на текстъ: «Ядыи хлѣбъ мой возвели
чилъ есть на мя лесть».
Нач. Понеже исконный врагъ діаволъ иже выну гнѣвомъ дышетъ
на Божія рабы.
Л. 277. Поученіе, начинающееся словами» : «Всекраснѣйшія солнце
облеченныя жены, возлюбленныя пресвѣтлаго жениха невѣсты» .
Кончается: Вкупѣ же и мы сосвязанніи многоскорбніи ваши слу,
жебники прощенія и молитвенныя помощи просимъ: дабы Господь
Богъ не попустилъ немощнымъ намъ надъ силу искуситися, и помощь
свою намъ даровалъ, и связаннаго избавилъ и насъ соизбавилъ, ему же
слава во вѣки, аминь (л. 283 об.).
Л. 284. Оставленъ бѣлымъ.
Л. 285. Поученіе Андрея Денисова на текстъ: «Богъ же не
и мать ли сотворити отмщеніе избранныхъ своихъ вопію-
щихъ къ нему день и нощь, и долго терпитъ о нихъ:
глаголю яко сотворитъ отмщеніе ихъ въскорѣ».
Нач. Веліе благо дадеся отъ Господа Бога христіанскому роду.
Въ копцѣ помѣчено: «получепо Ноября 23» . (л. 292 об.).
68
538
Л. 293. Поученіе его же па текстъ: «Слышите в озлю бл си-
ній мои, рече Господь: се предъ вами дни скорбии,
и отъ всѣхъ избавлю васъ, не бойтеся, не сумнѣйтеся,
яко Богъ водитель вашъ есть».
Нач. Присно убо промышляли о родѣ человѣческомъ преблагій
и премилостивый Господь Богъ нашъ.
Л. 301. Поученіе на текстъ: «Мнѣ же да не будетъ хвали-
тися токмо о крестѣ Господа нашего Ісуса Христа».
Нач. Якоже премудрый нѣкій воевода и храбрый, предъ полкомъ
воиновъ своихъ предходя.
Сочиненіе Андрея Денисова, см. Каталогъ Павла Любопытнаго.
Л. 306. Оставленъ бѣлымъ.
Л. 307. Къ братіи во отшелной службѣ труждающимъ.
Нач. Якоже должный къ заимодавцу присно усвоятися или дарми
или трапезогощеніемъ.
Л. 315. Поученіе на текстъ: «Всякъ подвизаяйся отъ всего
воздержится» .
Нач. Воздержанный соборе, отлученный единому Богу» сонме
христообѣщанный дѣвственный полче.	,
Въ концѣ обозначено имя сочинителя (Андрея Денисова) и поводъ
къ сочиненію: «Боголюбному вашему собору многогрѣшный со благо-
послушными братіею А. Д. (т. е. Андрей Денисовъ) смиренно покла-
няемся вашихъ боголюбныхъ молитвъ, благословенія и прощенія про-
симъ и о страждущихъ С. Д. молитися молимъ. Октября 27 дня пишай
кланяюся (л. 321 об.).
Л. 322. Поученіе Андрея Денисова на текстъ: Сіи суть иже
съ женами не осквернишася, зане дѣвственници суть:
Сіи суть куплени отъ людій первенци Богу и агпьцу.
Нач. Всекраснѣйшее церковное небо сіяющее различными добро-
дѣтелей звѣздами, еже всеславно много испестренною красотою, яко
царица украшается.
Л. 334. Надгробное слово Даміапу, сочиненное Андреемъ Денисо-
вымъ.
Л. 341. Поученіе, начинающееся словами: «Свѣтло сіяетъ свѣто-
зарное солнце» .
Л. 344. Послапіе Семена Денисова къ отцамъ Выговской обители.
Имена лицъ, къ коимъ отправлено посланіе, обозначены подъ сокра-
щеніями. Начинается словами: «Хитрѣйшій и искуснѣйшій врачевъ» .
Л. 346. Послапіе Семена Денисова къ отцамъ Выговской обители
начинающееся со словъ: «Малѣйшій птенцовъ, егда отъ воспитавшихъ
я гнѣзда» .
— 539 —
21. 348. Посланіе Семена Денисова, начинающееся со словъ:
«Святѣйшія душеспасаемыя ограды» .
Л. 352. Посланіе Семена Денисова, начинающееся словами: «Воды
егда подъ землею тѣсныпими жилами текуща» .
Л. 354. Благочестія свѣтлому проповѣдникуи истинѣ
ясному исповѣднику, православія бодрому защитнику,
господину пречестнѣйшему юзнику Христову и испо-
вѣднику С. Д-вичу. старцы з братіею, старѣйшій со
юнѣйшими, здравіи съ немощными отъ первыхъ и до
послѣднихъ всикупноприпадающе со многожеланнымъ
поздравленіемъ плачевное поклоненіе и честнѣй пер-
сти юже красными наступавши ногами стократнѣ че-
ломъ бьемъ.
Нач. Благій владыка нашъ и Богъ проповѣда достойна тя сосуда.
Въ концѣ обозначено время посланія: «7222 года, Апрѣля 20» .
Л. 360. С. Д-вичу. (т. е. Семену Денисовичу).
Нач. Не скорби, не тужи юзниче Христовъ.
Л. 364. Е дин окр ов не и единоутр обне брате Димитріс,
съ приклоненіемъ колѣну и главы моею молебнопред-
лагаю ти совѣтъ о духовномъ жительствѣ, да множае
будемъ братія по закону духа, неже по закону плоти.
372. Сложеніе вкратцѣ во образѣ отвѣтствованія
къ поношающимъ странствующія, развязаніе клевето-
словія ихъ.
Нач. Велию святѣй церкви отъ невѣрныхъ или зловѣрныхъ.
Сочиненіе это направлено противъ Ѳедосѣевцевъ, и принадлежитъ
Семену Денисову.
См. о Семенѣ Денисовѣ статью Е. В. Барсова, въ Трудахъ Кіев-
ской духовной академіи, 1866 года, Декабрь, стр. 5 73—574.
Л. 383. Извѣстіе и моленіе грѣшнаго Тимофея о
книгѣ .
Нач. Еже оставихъ у васъ отцы мои святіп.
Посланіе очень интересное.
Л. 390. Собраніе въ показаніе желающимъ вѣдѣти
о надписаніи животворящаго креста во объявленіе же
хулити дерзающихъ не соизволяющыя писати четыре
буквы: I. Н. Ц. I.
Сочиненіе Андрея Денисова.
403. Странствующимъ богораднѣ въ новозавоеван-
ныхъ селитвахъ, о древнемъ благочестіи подвизающим-
~ 540 —
<• и, учащимъ и учимымъ, возлюбленііылъ мужемъ, бра'
т і и о Христѣ Ісусѣ радоватися.
Нач. Пичтоже тако исконному врагу павѣтовати тщателио, яко
же церковное соединеніе разорити.
Посланіе Андрея Денисова къ Ѳедосѣевцамъ.
Объ отправленіи этого посланія на л. 411-мъ слѣдущее свѣдѣніе: съ
сицевымъ посланіемъ посланъ бысть Иванъ Ѳедоровъ въ новозавоеваннаго
града Юрьева Ливонскаго уѣздъ, въ настоящемъ 7224-мъ году въ Генварѣ
мѣсяцѣ ко братіи отторгшимся отъ согласія лѣтъ уже десять и пріемше
они и прочетше, по многомъ глаголаніи отвѣщаша: аще хотятъ, рече,
съ нами миръ и согласіе имѣти, то да пріимутъ у пасъ крестъ съ
титлою, сирѣчь съ четырмя буквами I. Н. Ц. I., и поставятъ у себя
въ часовни: а буде не пріимутъ, и у пасъ съ ними миру и согласія
не будетъ, вопроси же ихъ посланный онъ Иванъ Ѳедоровъ: скажите
ми въкратцѣ Господа ради, аще кто на крестѣ надписаніе надпишетъ
по древнему преданію, яко же у святыхъ видится писано, еже есть
Царь Славы Іс. Хс. ника, или распятіе Господа нашего Ісуса Христа
и покланятися будетъ; оныя же по васъ Пилатовы титлы четырехъ
буквъ не папишетъ и васъ хульствовати не будетъ, такожде и сообща-
тися съ вами не будетъ, можетъ ли спастися? И отвѣщаша: можетъ
спастися. Противу же вышеписанныхъ осми вопросовъ отвѣта не
учинили...
Л. 413. Андрея Денисова сочиненіе противъ Ѳедосѣевцевъ, начи-
нающееся словами: «Господь нашъ Ісусъ Христосъ Сынъ Божій во
святомъ Евангеліи волны послѣднихъ временъ предрече» .
274.	ТОРЖЕСТВЕННИКЪ. Ш СЛОВА НА ПРАЗДНИКИ.
СОСТАВЛЕННЫЙ НАСТОЯТЕЛЯМИ БЕЗПОПОВЦАМИ ВЫГОРЪЦКОЙ ОБИТЕЛИ,
въ 4-ву, поморскаго письма XVIII вѣка, на 4 и 522 листахъ.
На 4-хъ ненумерованныхъ листахъ: «Оглавленіе настоящія
книги сея Торжественника». Всѣхъ главъ показано 46 и при
каждой выписано начало. Въ текстѣ иныя заглавія словъ не приводят-
ся. Большая часть словъ, если не всѣ, принадлежатъ братьямъ Андрею
Семену Денисовымъ.
.1. 1. Мѣсяца Сентября 8 день па рожество пречи-
сты я в л а д ы ч и ц ы н а ш е я Б о г о р о д и ц ы и п р и с н о д ѣ в ы Ма-
ріи. Слово похвальное. Глава 1.
541 —
Нач. Небо небесъ радуется днесь, слушателіе благочестивіи.
Л. 16. Слово на Рожество пресвятыя Богородицы.
Глава 2.
Нач. Рожество владычицы нашея.
Л. 34 об. Слово па Рожество пресвятыя Богородицы.
Глава 3.
Нач. О новыхъ и преславныхъ вещей.
Л. 43. Слово на Воздвиженіе честнаго и животворя-
щаго креста Господня. Глава 4.
Нач. Любовь Божія къ человѣческому естеству.
Л. 61 об. Слово на Воздвиженіе честнаго креста.
Глава 5.
Нач. Преславно во
истину и зѣло преславно намъ днесь свѣтоно-
сіе возсіяваетъ.
Л. 68. Слово на Введеніе пресвятыя
Богородицы.
Глава 6.
Нач. Превысокое и пребожественное настоящаго дпе таинство.
Л. 85. Слово на Введеніе пресвятыя Богородицы.
Глава 7.
Нач. Что сія всесладчайшая радость.
Л. 93 об. Слово на Введеніе пресвятыя Богородицы.
Глава 8.
Нач. Красный сей и пресвѣтлый настоящій праздника день.
Л. 96. Слово на Рожество Господа нашего Ісуса
Христа. Глава 9.
Нач. Нынѣшняго всепресвѣтлаго торжества.
Л. 104. Слово на Рожество Господа нашего Ісуса
Христа. Глава 10.
Нач. Вчерашнія многоцѣнныя трапезы.
Л. 115. Слово на Рожество Христово. Глава 11.
Нач. Виѳлеемъ градъ Давидовъ собираетъ днесь.
Л. 127. Слово' на Рожество Господа нашего Ісуса
Христа. Глава 12.
Нач. Вси убо праздницы Христовы и Богородицы.
Л. 139 об. На Рожество Христово. Глава 13.
Нач. Что настоящее всекрасное торжество.
Л. 143 об. Слово на Рожество Господа нашего Ісу-
са Христа. Глава 14.
Нач. Рожество Господа нашего.
Л. 159. На Рожество Христово. Глава 15.
Нач. Всекрасное ваше стеченіе.
542
•4. 162. Слово на Богоявленіе Господне. Глава 16.
Нач. Пречгодпая настоящаго всекраснаго торжества сладость.
Л. 176. Слово на Богоявленіе Господа нашего Iсуса
Христа. Глава 17.
Нач. Вся убо яже отъ вѣковъ.
Л. 187 об. Слово па Срѣтеніе Господа нашего Ісуса
Хр иста. Глав а 18.
Нач. Царьское всерадостное торжество.
Л. 197 об. Слово на Срѣтеніе Господа Бога и Спаса
нашего Ісуса Христа. Глава 19.
Нач. Днесь происходитъ царь небеси.
Л. 208 об. Слово па Срѣтеніе Господне. Глава 20.
Нач. Аще кая всесладчайшая радость преуготовапа бяше.
Л. 219 об. Слово въ недѣлю цвѣтную. Глава 21.
Нач. Всекрасное настоящее торжество.
Л. 233. Слово на Воскресеніе Господне. Глава 22.
Нач. Христосъ воскресе радуйтеся людіе.
Л. 249. На Воскресеніе Господа нашего Ісуса Хри-
ста. Слово торжественно. Сочинено въ лѣта 7240. Гла-
ва 23.
Нач. Пасхи свѣтлоносіе сіятельствуетъ.
Л. 262. Слово на Вознесеніе Господа нашего Ісуса
Христа. Глава 24.
Нач. Что се есть всепрекрасное и пресвѣтлое настоящее торжество.
Л. 271. Во вторникъ свѣтлыя недѣли. Слово похваль-
ное пресвятѣй Богородицы. Глава 25.
Нач. Время намъ всепредивпыя радости днесь всепредивно воз-
блиста, благочестивіи слушателіе.
Л. 282 об. Слово на новую недѣлю. Глава 26.
Нач. Новая недѣля нарицается настоящій день.
Л. 308. Слово па Вознесеніе Господне. Глава 27.
Нач. Радуйтеся людіе.
Л. 317. Слово на сшествіе Святаго Духа. Глава 28.
Нач. Да возвеселятся небеса и радуется земля.
Л. 329. Слово па сшествіе святаго Духа. Глава 29.
Нач. Нынѣ вся тварь свѣтло радуется.
Л. 334. Слово въ недѣлювеѣхъ святыхъ. Глава 30.
Нач. Въ настоящій святый и всекраспый день.
Л. 343. Слово на преображеніе Господа нашего Ісуса
Христа. Глава 31.
543
Нач. Преображенія всскраспос торжество настоитъ днесь, воз.іюб-
ЛСННІП.
Л. 352. Слово на успеніе пресвятыя Богородицы.
Глава 32.
Нач. Праздникъ свѣтлый и всерадостпый восія намъ днесь.
Л. 365. Мѣсяца Сентября въ 6 день на праздникъ
святаго апостола и евангелиста Іоанна Богослова слово
поучителное. Глава 33.
Нач. Вси убо святіи апостоли велици суть.
Л. 378. Слово на память святаго апостола и еван-
гелиста Іоанна Богослова. Глава 34.
Нач. Красный и всечестный восія памъ праздникъ днесь, о бого-
любивое постническое собраніе.
Л. 387. Слово на память святаго апостола и еван-
гелиста Іоанна Богослова. Глава 35.
Нач. Якоже звѣзды пресвѣтлыя сіяютъ на тверди небеснѣй.
Л. 394. Мѣ сяца С ентяб р я въ 27 день слово на память
преподобнаго отца нашего Саватія Соловецкаго чюдо-
творца. Глава 36.
Нач. Что ваше всекрасное днесь празнолюбное собраніе.
Л. 408. Мѣсяца Декабря въ 6 день слово на память
святаго Николы. Глава 37.
Нач. Се возлюбленніи приспѣ всечсстное торжество.
Л. 419 об. Мѣсяца Апрѣля въ 17 день слово на па-
мять преподобнаго отца нашего Зосимы игумена Со-
ловецкаго чюдотворца. Глава 38.
Нач. Свѣтоносная память настоитъ здѣсь Зосимы преблаженнаго
отца нашего, слушателіи пречестпіи.
Л. 427. Мѣсяца Іюня въ 24 день слово на рожество
святаго Іоанна предтечи. Глава 39.
Нач. Іоаннъ днесь раждается и кто не возрадуется, креститель
Христовъ отъ неплодныя утробы происходитъ.
Л. 441. Мѣсяца Іюня въ 29 день слово напамять свя-
тыхъ верховныхъ апостолъ Петра и Павла. Глава 40.
Нач. Восія намъ прекрасное свѣтозарное торжество божественныхъ
апостолъ.
Л. 447. Мѣсяца Августа въ 8 день слово воспоми-
нателное, вкупѣ и похвалное, о пренесеніи честныхъ
мощей Зосимы и Саватія всепреподобною отцу Соло-
вецкою чудотворцу. Глава 41.
Нач. Радостна намъ и всерадостна настоящаго всекраснаго торжества.
544
.4.466. Ожитіи преподобныхъ отецъ нашихъ Зоспмы
и Саватія вкратцѣ собранное, колико п о ж и ш а ивъ кая
лѣта бысть пренесеніе мощей ихъ. Глава 42.
Нач. Преподобный отецъ нашъ Саватій поживе со аввою старцемъ
Германомъ на островѣ Соловецкомъ пустыннымъ житіемъ лѣтъ 15.
разстояніе имущи отъ монастыря 10 поприщъ.
Л. 468 об. Слово на память преподобныхъ отецъ Зо-
симы и Саватія Соловецкихъ чудотворцевъ. Глава 43.
Нач. Яко же на тверди небеснѣй два свѣтила великая солнце и
луна.
Л. 478 об. На Рожество великаго вопророцѣхъ Іоан-
на предтечи и крестителя Господня.Слово торжествен-
ное сочиненное символически. Глава 44.
Нач. Настоитъ днесь великаго во пророцѣхъ Іоанна торжество,
слушателіе благочестивіи, торжество ближняго друга Христова пре-
славнаго, торжество предтечи Господня предивное.
Л. 498. Мѣсяца Іюля въ 20 день слово святому и
славному пророку Иліи. Глава 45.
Нач. Что здѣсь шумъ празднующихъ бываетъ, о всечестное пост-
ническое собраніе.
Л. 512. Слово благодарное егда изъ Новаграда
отъ заключенія свободился Сѵменъ Д. (т. е. Денисовъ)
за усердныя молитвы къ Богу и попеченіе общебрат-
ственное, а наипаче за неусыппый трудъ и стараніе
Андрея Д. (т. е. Денисова) и проситъ и молитъ присо-
единить его о бщ е бр а т ск о му стаду. Глава 46.
Нач. Предивнаго отеческаго о Христѣ сословія, всекраснаго цер-
ковнаго ликостоянія, всеизрядпаго братскаго совокупленія.
Слово это сочинено Сименомъ Денисовымъ, по освобожденію отъ
заключенія. См. Ивана Филиппова исторію Выговской пустыни, по изда-
нію Кожанчикова, стр. 417—418.
— 545
275.	СПИРИДОНА ИВАНОВА ПОСЛАНІЕ
О РАЗДОРЪ ВЪ КРЕЩЕНІИ,
въ 4-ку, новѣйшаго письма, на 36 листахъ.
Рукопись очепь рѣдкая.
Л.1. О раздорѣ въ крещеніи между собою тогожде и
единаго согласія, о чемъ послѣдующее сіе посланіе
явѣ покажетъ распри случаемъ. Посланіе Спиридона
Иванова отъ Малороссіи до Нижнихъ предѣловъ для
подлиннаго совѣта о искомыхъ.
Нач. Боголюбивымъ отцемъ и братіемъ Іякову и Никифору, Симеону,
Іоанну, Елисею, Емеліану, Максиму, Ермолаю, Василію и Іоанну (и
всѣмъ истину любящимъ) желаемъ мирнаго и душеспасительнаго пре-
быванія. Сѣтоваше древле Ревека, яко во утробѣ ея два несогласу-
ющая сына (Іаковъ и Исавъ) брань между собою творяху и матернюю
утробу братоборнымъ томленіемъ удручаху о перворожденіи; нынѣ же
въ насъ мати наша церковь о колико сѣтуетъ несогласныхъ ради сы-
новъ своихъ: Петра Тимоѳеѣва, Макара и Ивана Осиповыхъ и Аѳа-
насія Стрѣлкова, ревнующихъ въ брани развращенному Исаву.
Л. 25 об. Сказаніе настоящаго раздора, егоже ради
и послапіе сіе.
Нач. Предложивше убо отеческій разумъ и крещаемыхъ новоруко-
положепцами, чего ради не подобаетъ ихъ второкрестити и своеволь-
ство непокорныхъ сказавше: нынѣ же нужду имамъ явити самое дѣло,
како случися сей раздоръ.
Въ Сказаніи этомъ передаются слѣдующія историческія подробности:
«Въ прошлыхъ убо лѣтехъ до настоящаго 7220 въ Чернецкой сло-
бодѣ глаголемой Ордыни людіе великой теплотѣ вѣры христіанскія и
любви общей, правимы быша по благосовѣтію отецъ поморскихъ. . ,
И сицеваго благоплодія церковнаго не стерпѣвъ діаволъ воздвиже нѣ-
коихъ безумцевъ, прибывшихъ на той часъ отъ понизовскихъ пустынь,
а именно Макаръ, Иванъ Осиповы, Аѳанасій Стрѣлковъ, Петръ кри-
вой и иніи... мнози во слѣдъ безумныхъ словъ ихъ отвратишася, ибо
по совѣту вышнихъ въ разумѣ мужей обще положено исперва, яко
поморскихъ, тако и понизовскихъ, чтобы до числа 1677 отъ числа
1663-го крещеныхъ не второкрестити отъ тѣхъ поповъ, кои крещены
по старому, а по новому ставлены... По сему и бѣгствующихъ поповъ
кои крещены по старому, а по новому ставлены..., пе повелѣціа пре»
мудріп мужіе второкрестпть. Сіи же акы совыдцевпаго свѣта отече-
6У
— 546 —
скаго совѣта не могуще ясно видѣти, въ себѣ песогласуяся, паче же
рещи на ся восташа» .
Время составленія сказанія открывается на листѣ 33-мъ изъ слѣ-
дующаго мѣста: «Позываеми же многократно, а наипаче въ сіе на-
стоящее лѣто 7259 на соборъ да дадутъ въ дѣлахъ своихъ отвѣтъ» .
276.	МЕЧЬ ДУХОВНЫЯ
въ листъ, полууставомъ современнаго поморскаго письма,
на 11 и 470 листахъ.
На первомъ, бѣломъ, листѣ запись прежняго владѣльца «Димитрія
Иванова Серебренникова» .
Авторъ этого сочиненія безпоповецъ—Ѳедосѣевецъ Алексѣй Са-
мойловичъ (род. 1691 года, ум. въ Новгородѣ въ 1771 году).
Рукопись рѣдчайшая и, какъ общій сводъ, въ высшей степени важ-
ная для исторіи безпоповщинскаго ученія.
277.	АЛЕКСУ ИРОДІОНОВА
ОБЛИЧЕНІЕ РАСКОЛНИЧЕСКАГО ЛЖЕУЧЕНІЯ,
въ 4-ку, письма конца ХѴШ вѣка, на 344 листахъ.
Время составленія этого сочиненія относится къ 1766—1772 годамъ.
Л. 1. Обличеніе расколническаго лжеученія на четы-
ре части расположенное.
Л. 2. Предисловіе къ читателю.
Нач. Богомудрый апостолъ Павелъ.
Въ копцѣ предисловія подпись автора: «Любви твоей временныхъ и
вѣчныхъ благъ усердный желатель Новгородскаго Николаевскаго собора
протоіерей Алексѣй Иродіоповъ 1772-го года мѣсяца Декабря 17 дня» .
Предисловіе написано значительно позже текста, потому что на листѣ 66
об. авторъ указываетъ время сочиненія: «Сатана разрѣшенъ бывъ чрезъ
антихриста прельщаетъ языки не малое время, но седмь сотъ и шесте-
десятъ пять лѣтъ до настоящаго тысяча седмь сотъ шестьде-
сятъ шестаго году и прелщати будетъ даже до скончанія вѣка» .
— 547
Л. 10. Реестръ на предлежащую книгу изъявляющій
части ея, главы и доводы и обличенія.
Л. 14. Часть первая. Обличеніе расколническаго
безумнаго лжеученія о антихристѣ. Извѣщеніе глаго-
лемыхъ.
Нач. Якоже всеблагій Богъ.
Л. 86. Часть вторая. Утвержденіе православнаго
догмата о единствѣ тайны святаго крещенія, обличеніе
же расколническаго заблужденія© второкрещеніи. Из-
вѣщеніе глаголемыхъ.
Нач. Опровергше расколническое лжеученіе о антихристѣ.
Л. 169. Часть третія. Обличеніе правильное на рас-
кольническую Выгорѣцкаго лжеучителя Андреа Дени-
сова лжепроповѣдь. Извѣщеніе глаголемыхъ.
Нач. Проповѣдь нѣкая расколническая доиде въ рудѣ мои обдер-
жащая и заключающая въ себѣ едино точію невѣріе о святѣй право-
славно-каѳолической церкви.
Здѣсь на листѣ 170 об. говорится: А понеже извѣстно мнѣ есть
что лжепроповѣдь сія сочинена есть отъ Выгорѣцкаго лжеучителя Ан-
дрея Денисова, который имѣя у себя риторикію честнаго іеромонаха,
философіи же и священныя богословіи учителя Софроніа Грека Лиху-
діева, обрѣлъ въ ней въ книзѣ 2-й, во главѣ 9-й правило и руковод-
ство ко опроверженію нѣкихъ недостовѣрныхъ предложеній, по тому
правилу же и руководству сію свою лжепроповѣдь сочинилъ.
Л. 302. Часть четвертая. О формѣ креста Христова.
Глава 1.
Нач. Достохвалное и благочестивое.
Объ Алексѣѣ Иродіоновѣ см. статью Е. В. Барсова въ Трудахъ
Кіевской духовной академіи, 1867 г., Январь, стр. 47—81, и ниже
въ отдѣлѣ раскольничьихъ сборниковъ описываемаго собранія.
278.	СБОРНИКЪ СОЧИНЕНІЙ БЕЗПОПОВЦА ИВАНА АЖШ
въ 4-ву, поморскаго письма, на 199 листахъ.
Л. 1. Оглавленіе настоящія книги сія.
Л. 3. Исторія о бѣгствующемъ священствѣ.
Издана въ Лѣтописяхъ русской литературы, т. IV, стр. 53—69.
Л. 32. О власти преосвященнаго чина.
548 —
Нач. Господину честному л воину изряднѣйшему.
Л. 43. О вѣчности священства Христова суетно по-
с м л іо щ и м ъ в о з р а ж с н і с.
Пач. Мнози глаголютъ папъ священство Христово вѣчно.
Л. 51. Заключеніе г л а г о л а и и ы х ъ.
Нач. Павелъ апостолъ похваляя.
Л. 54. О истинной церкви доказ а т е л ь с т в о кую и вр а-
’і’а адова одолѣти не могутъ.
279.	СБОРНИКЪ СОЧИНЕНІЙ БЕЗПОПОВЦА ИВАНА АЛИЕВА.
въ 4-ку. новѣйшая копія на 163 листахъ.
Л. 1. Исторія о бѣгствующемъ священствѣ.
Нач. Не малъ убо во истинну.
Сочипепа Иваномъ Алексѣевымъ въ 1755 году, издана въ Лѣто-
писяхъ русской литературы, т. IV, стр. 53—69.
Л. 39. О власти преосвященнаго чина. Господину
честному, и воину изряднѣйшу, и въ мысли остроумнѣй-
іпу, взыскателю горнихъ усерднѣйшу, убожество паше
кланяется и сими словесы привѣтствуетъ и поздрав-
ляетъ.
Нач. Отъ перваго убо разговора съ тобою познахъ тя быти раз-
умна.
Л. 52. О вѣчности священства Хр іст ов а н епр авил ьн о
пріемлющимъ возраженіе.
Нач. Мнози глаголютъ намъ.
Л. 67. Доказательство о истинной церкви Хрістовой,
яко и врата адова пе могутъ одолѣти ея.
Нач. Многіе люди про нынѣшнее время тако глаголютъ: вездѣ
пыпѣ раздоры.
Л. 75. Мужу честному приславшему къ намъ четыре
нѣкія вопросы отвѣщасмъ.
Нач. Изволилъ еси ты оныя четыре вопроса къ намъ прислати.
Л. 82. О бѣгствующемъ іерействѣ и о должности
святѣйшаго преданія.
Нач. Сама собою премудрость Гожія.
Разсужденіе въ формѣ бесѣды между двумя лицами.
549 —
Въ текстѣ два отдѣльныя заглавія: 1) л. 96. Отъ житія Саввы
и Ѳеодосія. Разговоръ о Іоаннѣ Маркіоновѣ; 2) Л. 125 об. Разго-
воръ о Феликсѣ, Евдокіи и Анатоліи.
Л. 128. Вопросы не о іерействѣ, но о принадлежа-
щихъ іерейству.
Нач. Тѣмъ же оставляю глаголати здѣ.
Л. 150 об. Выписано изъ вопросовъ діаконовыхъ.
Вопросъ и отвѣтъ 58_й.
Л. 153. Изъ книги житія святаго Саввы Сербскаго
старописмепнаго.
Нач. Во утрій же день.
Сборникъ подобнаго состава см. въ библіотекѣ С.-Петербургской
духовной академіи (см. Описаніе нѣкоторыхъ сочиненій, написанныхъ
въ пользу раскола, ч. I, стр. 262—263).
Объ Иванѣ Алексѣевѣ (І 1776 г.) см. Каталогъ Павла Любопыт-
наго (Чтенія Общ. истор. 1863 г., кн. I, стр. 34—36).
280.	о нововведеніяхъ въ одавдв Я УКРАШЕНІЯХЪ.
БЕЗПОПОВЩИНСКОЕ СОЧИНЕНІЕ 1780 ГОДА,
въ 8-ку, полууставомъ 1802 года, на 78 листахъ.
Время сочиненія и переписки рукописи обозначепо въ концѣ:
«Написася лѣта 7288, апрѣля 28, а переписася лѣта 7310, генваря
16» . Сочиненіе интересное.
281 ЖИТІЕ АНДРЕЯ ДЕНИСОВА
въ 4-ку, современнаго поморскаго письма, на 3 и 2ѲО ли-
стахъ.
Раздѣлено па 30 главъ. Авторъ этого житія, по свидѣтельству
Павла Любопытнаго,—Андрей Борисовъ, киновіярхъ Выгорѣцкой кино-
віи (Т 1790 г.) (См. Чтенія Общества исторіи и древностей 1863 г.,
кп. I., стр. 12).
550 —-
282 ОТВѢТЪ ПРАВОСЛАВНЫХЪ.
Въ 8-ку, полууставомъ конца ХѴШ вѣка, на 135 листахъ.
Л. 1. Сия книга глаголемая отвѣтъ православныхъ,
аминь.
Л. 2. Во имя Бога Отца и Сына его Ісуса Христа и
пресвятаго Духа единаго во святѣйТроицѣ истиннаго
Бога.
Нач. Отвѣтъ православныхъ благочестія поборниковъ о символѣ
православныя вѣры.
Л. 46. Объ молитвѣ Ісусовѣ еже есть Господи Ісусе
Христе Сыне Божій помилуй насъ.
Нач. Сію святую молитву нынѣ нѣціи.
Л. 48. Сказаніе отъчасти вѣдомости ради православ-
нымъ о превращеніи новыхъ книгъ, і богомерзскихъ
ересѣхъвъ нихъ и плевелахъ: ихъ же врагъ человѣкъ на-
сѣялъ на погибель душамъ христіанскимъ, паче же на
истребленіе православныя вѣры сотвори сіе лстивый
с'а т а н а.
Нач. По тысящи лѣтъ отъ волныя страсти Господа нашего Ісуса
Христа развязанъ бысть змій.
Л. 108 об. Слѣдующее извѣстіе предлагаетъ о себѣ сочинитель:
«Писавый сіе имени своего не повѣда неправды ради гонителей и
мучителей что истинны церковныхъ догматъ ненавидятъ и всякую
правду святыхъ отецъ лжею закрываютъ, а новыхъ исповѣдниковъ и
мучениковъ Христовыхъ неправедно осуждаютъ, великимъ могуществомъ,
силою своею все творятъ токмо чтыи да разумѣетъ званіе трудивша-
гося. въ чисмениты двѣсти пятдесятъ ко осмимъ. въ чинѣ же священно
служенія въ численыхъ же сто пятдесятъ къ пятимъ, въ словенскомъ
діалектѣ, аллилуіа. аллилуіа. докса си феосъ. о всемъ аминь» . За тѣмъ
три листа оставлены бѣлыми.
Л. 109. Посланіе къ братіи, начинающееся словами: «Се есть
еже глагола Спасъ пашъ, братіе, предвозвѣщая намъ волны будущихъ
бѣдъ, хотящихъ постигнути вселенпую всю» .
551
283. НИКОДИМОВЫ отвѣты
въ 4-ву, сворописью XVIII вѣва, на 175 листахъ.
Списокъ черновой одной руки, съ поправками и съ пробѣлами для
вписывапія. По всѣмъ признакамъ эта рукопись автографъ сочи-
нителя.—Съ этого списка пошли всѣ другіе, см. нижеслѣдующую
рукопись, подъ № 284.
284. НИКОДИМОВЫ ОТВЪТЫ.
въ 4-ву, поморсваго современнаго письма, на 7 листахъ
и 618 страницахъ.
Ж. БИСЕРЪ ДРАГОЦѢННЫЙ.
въ 4-ву, полууставомъ 1776 года, на 230 листахъ.
Рукопись очень рѣдкая. Время написанія обозначено на послѣднемъ
листѣ: «Преписася въ лѣто 7284 маія 3» (л. 230).
286.	ДУХОВНЫЙ ЩИТЪ ВѢРЫ
въ листъ, полууставомъ современнаго поморскаго письма,
на 655 листахъ.
Сочинитель этого замѣчательнаго и рѣдкаго сочиненія безпоповецъ
поморецъ Тимофей Андреевъ, настоятель Выголексипскаго мона-
стыря (род. въ 1745 Т 1808 г.). Изъ сочиненій его доселѣ изданъ
одинъ трактатъ: «О началѣ раздора Ѳсдосіевыхъ съ Выгорѣцкимъ
общежительствомъ и о причинѣ того, чесо ради оный бысть» . (См.
Чтенія Общества ист. и древн. 1869 г., кн. 2, стр. 93—106).
О Щитѣ вѣры Павелъ Любопытный въ своей Библіотекѣ старо-
вѣрческой церкви отзывается съ большою похвалою: «Занимательная
— 552 —
и важная, духомъ благочестія и убѣжденіемъ дышущая цѣлая простран-
ная книга отвѣтовъ, именуемая Духовный щитъ Христовой церкви про-
тивъ Поповщины, ясно заблуждающихъ во многихъ частяхъ церковныхъ
догматовъ и обычаевъ церкви» .
Л. 1. Предисловіе настоящихъ отвѣтовъ.
Попеже творецъ сихъ трехъ сотъ и семидесяти двухъ вопросовъ, па
нихъ же люботруднѣ составишася сіи отвѣты, аще иугасе прекращеніемъ
своея жизни, но послѣдующія опымъ и зѣлпѣйшія защитницы ново-
дѣйствъ, еще не престаютъ тѣмъ же огнемъ сикилійскимъ пылати па
любящая древнее преданіе и правовѣрнѣ отъ правовѣрныхъ дѣйства
пріемлющая: отъ тайнодѣйствъ же новолюбцевъ оберегающихся съ ве-
ликою опасностью злохульствспнѣ ругающыя: нарицающе сихъ второ-
христораспинателями и иными безчисленными неправедными уничижепь-
ми поношающе: яко же въ вопросѣхъ видѣти есть. и сими (вопросами)
яко нѣкоими пращами на оныхъ метающыя, и вездѣ яко нѣкое ново-
изобрѣтенное Евангеліе предлагаютъ на любопрѣніе, и тѣми попоіпа-
юще пасъ яко сущихъ безотвѣтныхъ и противныхъ святѣй церкви, сіи
убо ругательныя и зѣло досадителпыя святыя церкве по нужному и
горкоплачевному времени на пребывающихъ чадъ, подобножабпо во-
піющія вопросы не точію внутрь Россіи разсѣяшася, но притскоіпа и
въ наши обскія предѣлы, мы же пребирающе оныя разумными перстами
и расматривающе тѣхъ злохульственную неправость, не могли оныя
молчанію предати, еже кромѣ отвѣтствованія на сія остави. но и апо-
столовѣщательный гласъ зѣлнѣйше насъ убѣждаетъ, еже быти гото-
вымъ ко всякому отвѣту... сего ради яко нѣкій щитъ сіи отвѣты
противу" прилетѣвшихъ намъ сихъ пращевъ представляемъ ихъ же погрѣ-
шимъ парещи щитомъ вѣры, по гласу сосуда избраннаго щитъ вѣры
воспріемше и мечъ духовный, еже есть глаголъ Божій, а попеже сіи
вопросы раздѣляютъ па пять частей, па десять же раздѣловъ, убо и мы
той же чинъ сохраняюще свои отвѣты на сіе количество частей и раздѣ-
ловъ распредѣляемъ, и на кіиждо вопрошеніе священными писаніи
отвѣтословствуемъ. Въ первомъ раздѣлѣ написуемъ, яко святая
церковь во время неимѣнія православнаго священства можетъ кромѣ
въ свободное время дѣйствуемыхъ тайпъ быти и въ пей пребывающія
могутъ спасеніе получити. Во второмъ раздѣлѣ извѣствуемъ: яко
отъ великороссійскія нынѣшнія церкве праведную и богословную имѣ-
емъ вину, еже не пріимати новодѣйствуемаго крещенія. Въ треть-
емъ раздѣлѣ изъявляемъ яко святая церковь и отъ древле бывшихъ
еретикъ, аще и отъ малыхъ не пріпмаше закоппѣ крещенія: аще же и не
пріемляше отъ нѣкихъ смотренія ради пріемляше и винъ ради благо-
словныхъ и нужныхъ. Въ четвертомъ раздѣлѣ показуемъ о пріыо-
553
жепіп и отложеніи и измѣненіи въ символѣ святыя вѣры. Въ пя-
томъ раздѣлѣ изъясняемъ яко святѣйшій Филаретъ патріархъ не отъ
многихъ, по отъ всѣхъ различныхъ еретическихъ вѣръ приходящихъ
повелѣваетъ крестити и чесо ради. Въ шестомъ раздѣлѣ засви-
дѣтельствуемъ яко еретическая хиротонія пе есть къ созиданію святыя
церкве ключима, и яко оная святыми правилы не пріятна есть. Въ седь-
момъ раздѣлѣ подтверждаемъ яко не точію во время нужное не освя-
щеніи иноцы и простіи, искусословніи, но и во время имѣнія законопра-
вилнаго свящепьства обычай имѣяху исповѣдь творити. и яко не освящен-
ному искусну сущу паче священника неискусна пріимати на исповѣдь
повелѣвается. въ немъ же и о постриженіи отъ простыхъ иноковъ за-
свидѣтельствовати имамы. Въ осмомъ раздѣлѣ доказуемъ, яко во
время нужное въ неимѣніи священьства и жертвенника браковѣнчаніе
творити зѣло правилы запрещается. Въ девятомъ раздѣлѣ глаго-
лати имамы и о началѣ святыя церкве, такожде и о концѣ. Въ чемъ
оныя дѣйствія согласоватися имутъ. и неспособности кромѣ епископовъ
созиданія жертвенниковъ и видимыхъ церквей. Наконецъ же въ де-
сятомъ раздѣлѣ изъявляемъ и о пришествіи въ миръ сына поги-
белнаго антихриста, яко во всѣмъ чувственно разумѣвати его дѣйствіямъ
зѣло несогласно покажется священному писанію...
Л. 3. Увѣщаніе.
Нач. Благочестивый читателю да не будетъ вашему велеумію
удивително, яко мы многая и готовѣйшая изъ готовѣйшихъ сочиненій
воспріяхомъ, понеже мы не признаваемъ себе за нѣкихъ вѣдущихъ
многоученпыхъ авторовъ, и на сіе подвигнухомся не ради показанія
любокичливыхъ нѣкихъ учителствъ, но единаго ради защищепія отъ
неправеднаго поношенія сихъ неправдословныхъ злохулителей.
Л. 4. Бѣлый.
Л. 5. Начинается текстъ сочиненія:
Часть Первая. Раздѣлъ 1.
Нач. Вопросъ 1. Что есть вѣра. Отвѣтъ 1. Вѣра есть яко же
глаголетъ божественный апостолъ Павелъ уповаемымъ извѣщеніе.
Сообразно съ оговоркою въ Увѣщаніи сочиненіе Тимоѳея Андреева,
дѣйствительно, составлено «изъ готовѣйшихъ сочиненій», и
руководпою питью въ выборѣ свидѣтельствъ служили ему Поморскіе
Отвѣты. Изъ источниковъ, изъ коихъ приведены выписки, указываемъ
слѣдующія: Правила св. апостолъ, Никонъ Черной горы, Стоглавъ,
Максимъ Грекъ, Книга о вѣрѣ, Катехизисъ старописменпый, житіе
Евфросина Псковскаго, Отвѣты ко Антіоху Аѳанасія Великаго, сочи-
ненія Златоуста, Ефремъ Сиринъ, посланіе Іосифа Волоколамскаго къ
епископу Нифонту, и другіе.
70
— 554 —
287.	СБОРНИКЪ СОЧИНЕНІЙ 8ЕД0СѢЕВЦА ДАНІИЛА БИТЮГОВСКАГО.
бъ 4-ку, новѣйшаго поморскаго письма, на 221 листѣ.
Л. 1. Древнія церкви преданіе.
Л. 1 об. О крещеніи поливателномъ и о единопогру-
жательномъ, яко святая древлеправославная церковь
оныя во оскверненіе вмѣняетъ. Глава 1.Свидѣтельства.
Потребникъ болшой Иосифовъ. листъ 603 и въ Потреб-
нице иноческомъ л. 262.
Нач. Проклинаю скверное крещеніе.
Всѣхъ главъ, состоящихъ изъ выписокъ разныхъ свидѣтельствъ,
120.—Послѣдняя глава подъ заглавіемъ: «Совершенное знаніе
апокалипсическихъ тайно предсказаній остается во глу-
бинѣ непостижимыхъ судебъ Божіихъ» (л. 184).
Л. 185 об. Оглавленіе часть 3.
Показано 20 главъ нижеслѣдующаго сочиненія:
Л. 188. Инокомъ простымъ по нѵждѣ повелѣвается
въ черньцы пострищи. Глава 1.
Л. 189. Свидѣтельствуютъ правила яко иноцы про_
стіи игу мень ств о в аху и постризаху. Глава 2.
Л. 190 об. Мнози отъ святыхъ не имуще священь ства
и игуменьства и постризаху. Глава 3.
Л. 195 об. Мнози святіи не имущій священьства по-
стризаху и сами пѣцыи отъ святыхъ отъ простыхъ по-
стризахуея. Глава 4.
Л. 198 об. Иноцы простіи освященныхъ постризаху.
Глава 5.
Л. 201. Иноцы не священницы и женъ постризаху.
Глава 6.
Л. 202 об. Не токмо иноцы простіи постризаху, но и
ипокиніи таковая творяху. Глава 7.
Л. 203 об. Пѣцыи отъ святыхъ сами на себе возлага-
ли образъ иноческій. Глава 8.
Л. 205. Не достоитъ совлачитися иноческаго одѣянія
аще кто облечется и кромѣ вчиненныхъ молитвъ. Глава 9.
Л. 205 об. Ипоцы пр о с тіи и б езгр амо тн іи и о стр из аху.
Глава 10.
—Аще кто поучится быти ипокь и не получивъ ум-
ретъ. съ миряны будетъ. Глава 11.
— 555 —
Л. 206 об. Аще кто постриженъ будетъ въ велпцѣй
болѣзни, яко ниже помнити ему совершаемаго надъ нимъ
и восхощетъ поврещи образъ, то и неволею удержанъ
будетъ. Глава 12.
Л. 207. Самимъ Богомъ предречено Пахомію вели-
кому, яко чинъ иноческій до скончанія сего вѣка имать
быти и како жительствовати будутъ послѣдній мниси.
Глава 13.
Л. 211. Аще кто съ вѣрою воспріиметъ иноческій
образъ, очищается отъ грѣховъ. Глава 14.
Л. 213. Велію пользу пріобрѣтаютъ, и на кончинѣ
своей пріемлютъ образъ иноческій. Глава 15.
—Инока повергшаго образъ иноческій и покаявша-
ея подобаетъ облещи его (аще восхощетъ) кромѣ вчине-
ныхъ молитвъ. Глава 16.
Л. 213 об. Якоже священноначаліе уставися въ трехъ
чинѣхъ во образъ Троицы, сице и въ христіанствѣ из-
образуются три чины во образъ Троицы. чинъ приглаше-
нія, чинъ христіанъ сущихъ, иже достоини суть прича-
щатися святыхъ Таинъ, чинъ иноковъ. Глава 17.
Л. 216 об. Аще кто иноческое житіе проходитъ, оба-
че не возможетъ получити иноческаго воздаянія, аще
не облечется во одѣяніе мнишеское. Глава 18.
Л. 217 об. Инокомъ и священникомъ повелѣно попа-
чію воздвизати. Глава 19.
Л. 219 об. Мнози святіи богословныхъ ради причинъ,
или въ гоните льны я времена измѣняху образъ иноческій
и прикрывахуся мирскими одеждами. Глава 20.
Даніилъ Битюговскій изъ Ѳедосѣевскаго согласія присоединился къ
Церкви и скончался въ Троицкой Сергіевской Лаврѣ въ 1811 году,
48 лѣтъ. О сочиненіяхъ его см.въ Библіотекѣ старовѣрческой церкви
Павла Любопытнаго (Чтенія Общ. Ист. 1863 № 1).
556 —
Ж МРИ СОЧИНЕНІЙ БЕЗП0П0ВЦА-П0М0РЦА ИВАНА ВАСИЛЬЕВА,
въ 8-ку, полууставомъ письма XIX вѣка, на 231 листѣ.
Иванъ Васильевъ или Венедиктъ, чугуевскій монахъ, по свидѣтель-
ству Павла Любопытнаго: «Славный членъ поморской церкви и учитель
окрестности означеннаго града.... Кончилъ жизнь свою благочестію
въ окресности города Чугуева, 1811 года, отъ рожденія своего 67
лѣтъ» .
Въ сборникѣ помѣщены слѣдующія три его сочиненія:
Л. 1. Извѣщеніе разглагольствія бывшаго у поморянъ
съ поповщиною въ прошедшемъ 1768 году, отъ страны
п о п ов л я п ъ говорилъ старецъ Т р и ф и л і и. а о т ъ п о м о р я и ъ
простецъ Тарасій.
Иач. Вопросилъ прежде старецъ Трифилій поморянина, скажи другъ
Тарасій почему вы именуете себе Христіанами.
Павелъ Любопытный такъ отзывается объ этомъ сочиненіи: «Ясный
и разительный, благочестіемъ и убѣжденіемъ озареный разговоръ, подъ
именемъ Тарасія съ Трифиліемъ, опровергающій начала старообрядче-
скихъ заблужденій, касательно ихъ бѣглаго священства, мудрованія о
нынѣшней россійской церкви и обычаяхъ ея» (стр. 37).
Возраженія направлены, главнымъ образомъ, противъ Вѣтковскхъ
поповцевъ.
Вотъ что, между прочимъ, онъ говоритъ о самомъ себѣ: Въ прош-
ломъ 1767 году спознался было я с нѣкоторыми школярами,
кои во учепіи богословскомъ весма доволно успѣли суть, и упражнялся
съ ними немалое время въ духовныхъ разглаголствіахъ, между коими
разговорами, такія траѳилось мнѣ слышать отъ ученыхъ тѣхъ головъ
страшныя и соблазнителпыя рѣчи, что во истину не солгу вамъ’о себѣ
сказать. аще бо не скоро отъ нихъ усколзнулъ распряженіемъ дружества,
тобъ погиблъ во вѣки отъ таимичнаго тѣхъ подъсѣяпія. А какія имянно
отъ нихъ слышалъ я слова о томъ вскорѣ узнаете. Въ разговорахъ
тѣхъ когда была у насъ рѣчь о церковныхъ преданіяхъ, и о другихъ
случаехъ бывшихъ въ древнія времена въ каѳолической церкви, ко-
торое бытіе доказывалъ я отъ правилъ апостольскихъ и собор-
ныхъ, отъ четь миней, и отъ прологовъ, и другихъ книгъ цер-
ковныхъ: на тѣ мои предложенія и доводы отвѣтствовали мнѣ опп
слѣдующимъ образомъ: много де такихъ пустошей и бездѣлицъ на-
печатано есть въ церковныхъ тѣхъ книгахъ: да и въ самыхъ апостоль-
скихъ и соборныхъ правилахъ не мало пустыхъ бредней находится, и
мы де все то кромѣ священной Библіи почитаемъ за выдумки и чело-
557
вѣчсская преданія, и ежели бы пожелалъ ты съ нами болѣе разгова-
ривать тобъ показали мы тебѣ и въ самой священной Библіи много
такихъ мѣстъ недостойныхъ пріятія: ибо и тамъ есть такія апокриоы,
которые отнюдъ не принадлежатъ до богодухновеннаго писанія. И
другихъ сему подобныхъ соблазнителпыхъ словъ весма много они мнѣ
тогда говорили, чево прежде и на умъ мнѣ не прилаживало, а нынѣ
напоминается. Однѣмъ словомъ сказать: я почти все то же самое на-
шелъ въ нихъ, что и въ лютерокалвинскихъ списаніяхъ имѣется: не
признаютъ они никакихъ мытарствъ воздушныхъ, ни рѣкъ огненъ-
ныхъ, пи езеръ, ни тартара студенаго, яже Богъ сотвори въ наказа-
ніе грѣшникомъ. А о воскресеніи мертвыхъ и о будущемъ судѣ и о
безконечномъ царьствіи чють ли они не тоже мудрствуютъ, что и
Оригенъ проклятый въ книгахъ своихъ баснословитъ. И сіе предложилъ
я вамъ о нынѣшнихъ философахъ и богословахъ, что они думаютъ, а
теперь такъ же хотя кратко перескажю вамъ, что они дѣлаютъ. Са-
мые престоловъ апостольскихъ намѣстницы и Христова смиренія по-
дражатели и ученія его божественнаго преемницы, когда изволятъ
путешествовать до храма Божія къ священнослуженію, тутъ доказываютъ
они себя людьми духовными, царствія небеснаго проповѣдниками, и
безвещественнаго житія учителями; ѣдетъ онъ въ преогромной каретѣ
въ самомъ тучномъ видѣ, въ сіяющемъ благолѣпіи, отъ персей его
сыплются блистателные искры, ибо достоиньства его знакъ весь осы-
панъ есть бриліантами. Къ колесницѣ припряженъ шестероконный цугъ
великаго удивленія; передъ нимъ то вершники скачютъ, то жезлоносцы
предваряютъ, то кучары кричатъ. О великаго смиренномудрія! ....Когда
онъ внидетъ въ храмъ Господень, какая тутъ ему бываетъ преужасная
стрѣча, не успѣетъ онъ еще переступить ногою за прагъ церковный,
то учрежденный па то хоръ піитовъ вдругъ какъ воскликнутъ великими
голосами съ разнымъ тересказаніемъ, то кажется что и мѣсто тое отъ
своихъ основаній восколеблется. Итакой то шумъ празднующихъ чрезъ
всю церковную службу совершается. О великаго хвалословія! О до-
стойнаго богопочтенія! Здѣсь то сердце сокрушенное, здѣсь то духъ
умиленія по Бозѣ! церковная пѣнія во устахъ, а увеселителная табака
въ ноздряхъ, что за благоуханіе! что за забава! На что тутъ кадило,
на что ладанъ, и безъ тово много хорошево запаху: то сикерою, то
табакою,то другими приправами......Для вящшаго у нихъ благоговѣ-
нія къ Богу епископи и попове, и діакони подстригаютъ у себя усы;
поддіаконы и діаки и пономари вычищаютъ бороды. Велможпыя люди,
кто что любитъ, иной въ парикѣ, иной въ путрѣ, и въ разномъ видѣ
одеждъ съ нѣмецкихъ маперовъ, женщины откровенными главами и
обнаженною грудью, купцы, подъячіе, и адвокаты тому же слѣдуя
— 5 5 8 —
пересыпавши свои волосы мукою, и съ подбритою брадою, туды же
спѣшатъ и тащатся (л. 83) . .. .На семъ мѣстѣ подобало бы еще гла-
голати мнѣ вамъ о богомерзскихъ ихъ играхъ и забавахъ, и сатанин,
скихъ сборищахъ, идѣже совершаются у нихъ блудныя маскарады,
театральныя мечты, и муже-женскія франкъ-масоновъ ложы: но сего
глаголати и писати отнюдъ невозможно, тайныя же дѣла ихъ открыть
и неудобнѣе: того ради со святымъ апостоломъ Павломъ согласуясь,
оставляю тая глаголати еже срамно есть цѣломудренному слуху слы-
шати (л. 84).
Л. 158. Честнымъ отцамъ Сергію, Аарону, Іосифу, и
Пафнутію и братіямъ всѣмъ поповлянскаго согласія
желаемъ мира здравія и спасенія.
Нач. Пожалуйте честніи отцы и братія разрѣшите наше сомнѣніе
о поповствѣ вашемъ, чтобы и вамъ и намъ было безгрѣшно и не-
мнително.
Непосредственно за выписаннымъ началомъ слѣдуютъ 15 вопросовъ,
предложенныхъ поповцамъ. Объ этомъ сочиненіи Ивана Васильева
Павелъ Любопытный говоритъ: «Ясные, трогательные и убѣжденіемъ
дышущіе 15 вопросовъ къ старообрядцамъ, о ихъ суевѣрномъ за-
блужденіи по предметамъ хиротоніи и крещеніи россійской церкви»
(стр. 38).
Л. 169. Безъ особаго заглавія: показаніе въ двухъ столб-
цахъ разности древней и новой церкви. Сочиненію пред.
послано предисловіе.
Нач. Благочестивому читателю предлагаются здѣсь на разсмотре-
ніе избранныя кратко отъ книгъ старопечатныхъ и новоизданныхъ двѣ
таблицы, ихъ же прочитая удобно познать можешь нынѣшнихъ и
древнихъ учителей о предложенныхъ вещахъ церковныхъ умствованіе.
Павелъ Любопытный такъ отзывается объ этомъ послѣднемъ сочиненіи
Ивана Васильева: «Важное занимательное и ясное показаніе въ
двухъ столбцахъ противоположности догматовъ и обрядовъ Христовой
церкви и Пикона, патріарха московскаго, сущими словами печатныхъ
книгъ о всѣхъ предметахъ, расположенныхъ по родамъ ихъ» (См.
Чтенія Общ. ист. 1763 г., I, стр. 37).
559
289.	ОТВѢТЫ БЕЗПОПОВЦАМЪ ѲЕДОСЪЕВЦАМЪ.
въ 8-ку, полууставомъ ХѴШ вѣка, на 104 листахъ.
Главное содержаніе отвѣтовъ—доказательство необходимости моле-
нія за царя и царствующій домъ.
Л. 1. Предъувѣщаніе.
Нач. Безъ любви пикто же узритъ Господа, глаголетъ священное
писаніе. Того ради не отрекохся ваше предложеніе пріяти, дабы несо-
вершенная между нами любовь къ пресѣченію не допустила, по силѣ
ума разсужденія моего на требованіе ваше соглашаюсь, аще и не имѣю
къ тому свободнаго времени, яко же о томъ и сами извѣстны: ибо я
обязанъ мирскими суетами, си есть куплями, домовымъ правленіемъ,
приказными изнуряемъ волокитами, обложенными оброки, попеченіемъ
къ женѣ, и стараніемъ о пищи и одѣяніи.
Л. 12. На 1 вопросъ отвѣтствую.
Нач. Не могутъ тѣ называться истинными православными христіяны,
которые не утверждаются на священномъ писаніи.
Л. 12 об. На 2 вопросъ отвѣтствую.
Пач. Благовѣріе и благочестіе состоитъ въ сугубомъ образѣ.
Въ этомъ отвѣтѣ доказывается, что «государыню нашу,
должно именовать и благовѣрною и благочестивою» .
Л. 38. На 3 вопросъ отвѣтствую.
Пач. Вы глаголете правду, что церкви у васъ нѣтъ и священства
не бывало.
Л. 45. На 4 вопросъ отвѣтствую.
Нач. Не можетъ наша Богомъ поставленная государыня причислена
быть къ таковымъ тиранствующимъ государямъ, кои лишены христіан-
скаго именованія.
Л. 51. На 5 вопросъ отвѣтствую.
Нач. Не видимъ мы апостольскаго приказанія, чтобы за государя
молити Бога поклонами поведено.
Л. 55. На 6 вопросъ отвѣтствую.
Нач. Еіце и по сіе время намъ не слышно бяше.
Л. 56 об. На 7 вопросъ отвѣтствую.
Нач. И изъ седмаго вашего вопроса заключаю я сіе о вашихъ на-
ставникахъ, яко они или мало книгъ читаютъ, или аще и читаютъ да
силы въ писаніи не разумѣютъ.
Л. 86. На 8 вопросъ отвѣтствую.
Пач. Въ вышепомянутомъ отвѣтѣ находится много повелѣній.
Л. 88. На 9 вопросъ отвѣтствую.
Нач. Пѣіюторый писатель примѣтивъ ваши поступки.
560
290.	БЕЗПОПОВЩИНСКОЕ ПОМОРСКОЕ СОЧИНЕНІЕ ВЪ 100 ГЛАВАХЪ.
въ 8-ку, поморскаго письма, на 273 листахъ.
Сочиненіе въ высшей степени важное для исторіи отношеній По-
морцевъ къ Ѳедосѣевцамъ.
На первыхъ 10 листахъ оглавленіе.
Л. 10. Свидѣтельствъ! и доводы отъ святаго писанія
и отъ прежде бывшихъ отецъ па написанныя статій,
православнаго исповѣданія и содержанія православ-
ныя Христовы церкви, въ сохраненіе отъ Ѳедосѣева и
новомоиастырскаго согласія и прочихъ соблазновъ.
Статія 1. Еже вѣру и прочее все имѣти по писанію
и союзно съ прежними отцы.
Л. 14. Статія 2. О раздѣленіи Ѳедосея Васильича.
Изъ житейника писаннаго отъ согласниковъ его.
Нач. По немъ и ипый подвигъ наста отцу Ѳеодосію, бяху нѣко-
торіи христіане бѣгающе новопреданій, иже поселишася за езеромъ
Снѣгомъ.
Приводятся выписки изъ житія Ѳеодосія Васильевича, написаннаго
сыномъ его Евстратомъ въ 1742 г. Оно издано въ Чтеніяхъ Общества
исторіи, 1869 г., кн. 2.
Выписка изъ житія сопровождается слѣдующею замѣткою: «Сло-
весно же сказуютъ: яко тогда оный Ѳеодосій (въ 7214 г.) съ прочими
своими выехавше изъ обители и прахъ ногъ своихъ отъ оныхъ отецъ
отрясоша, отрицающися и вопіюще сице: нѣсть намъ съ вами ни части
ни жребія, и въ семъ вѣцѣ и въ будущемъ (л. 15).
Л. 15 об. Отъ посланія поморскихъ отецъ къ Ѳедо-
сѣевымъ писаннаго въ 10 лѣто по раздорѣ семъ.
Нач. Ничто же тако ископпому врагу навѣтовати.
Л. 17. Статья 3. О первобытномъ Пилатовомъ напи-
саніи.
Л. 22. Статья 4. О написаніи святыхъ крестовъ бого.
лѣпными надписаніи.
Л. 29. Статья 5. О отцѣ Игнатіи
отъ
слова Андрея
Діонисьевича надгробнаго Петру Прокоеьевичу.
Нач. Егда древле соловецкія отцы не пріимаху новыхъ уставовъ.
Л. 30 Изъ исторіи о разореніи Соловецкаго монасты-
ря о томъ же отцѣ Игнатіи.
Л. 31. О т ъ п и с а п і я отца И г п а т і я о т и т л а х ъ: изъ п и с ь-
м а поморскихъ п и с а н п а г о къ О о до с ѣев ы мъ.
561
.1. 33. Статія 6. О бракахъ поганскихъ и еретиче-
скихъ бывшихъ до крещенія.
Л. 42. Статія 7. Еже якобы крещеніемъ бракъ со-
ставляется, таковаго мудрованія не имѣть. Изъ посла-
нія поморскихъ отецъ къ Ѳедосѣю Васильеву.
Нач. Отъ всѣхъ божественныхъ писаній явѣ показуется.
Л. 43. Статія 8. Еже писемъ оправдателныхъ о но-
вой I. Н. Ц. I. титлѣ и о бракахъ еретическихъ и на
отца Игнатія хулныхъ за правыя не принимать.
Л. 45. Статія 9. Еже торжещное (во обстояніи ино-
вѣрныхъ) брашно осквернено отъ рукъ иновѣрныхъ не
мудрствовати и безъ молитвы очистителныя пріимати
и ясти е.
Л. 48. Статія 10. Еже иноческій чинъ и постриженіе
отъ несвященныхъ иноковъ пріимати.
Л. 51. Статія 11. Еже во иноческомъ образѣ благо-
чинно жити, безчиннымъ же запрещати.
Л. 52. Статія 12. Еже отложившихъ иноческій об-
разъ безъ исправленія не пріимати.
Л. 54. Статія 13. Еже обычай иноческій о открывай
ніи главы пріимати.
Л. 55. Статія 14. Еже иконнаго воображенія отъ
внѣшнихъ и новоженовъ аще и по подобію писанныхъ
не пріимати.
Л. 59. Статія 15. О иконописцехъ вѣрныхъ.
Л. 62. Статія 16. Еже по еретическому преданію
иконъ не творити и въ руки невѣрныхъ святыхъ иконъ
не продавати.
Л. 63. Статія 17. О настоятелехъ.
Л. 66. Статія 18. Еже не избранныхъ и неискусныхъ
въ правленіи не попущати и наказывати.
Л. 69. Статія 19. Еже предъ крещеніемъ постъ по
уставу налагати.
Л. 71. Статія 20. Еже въ свѣтлую недѣлю креста по-
іерейски не воздвизати.
Л. 73. Статія 21. Еже молитвъ священническихъ не
читати.
Л. 74. Статія 22. О богомоліизаиновѣрныхъвластей.
Л. 82. Статія 23. Еже умершихъ безъ крестовъ не
погребать.
71
562
Л. 83. Статія 24. Еже аллилуйная поклоны въ постъ
о т п р а в л яти.
Л. 85. Статія 25. Еже земными поклонами въ празд-
ники не епитимствовати.
Л. 86. Статія 26. Еже приходныхъ по клоновъ осмь на
седмь полагати.
Л. 88. Статія 27. Еже еретиковъ при службѣ стояти
не попущати.
Л. 92 об. Статія 28. Еже во внѣшнихъ домѣхъ раз-
вращеннымъ образамъ не покланятися и покланяющих-
ся наказывати.
Л. 94. Статія 29. Еже ко внѣшнимъ службы служитьи
Христа славить неходить и молебновъ занихъне пѣть,
противно же творящихъ наказовати.
Л. 95. Статія 30. Еже приносовъ и помоясенія ере-
тичестѣй церкви не творити (аще бы и святіи у нихъ
были) и молитися туда и слушати ученія или пѣнія ихъ
не ходити.
Л. 100. Статія 31. Еже со внѣшними и несогласными
вкупѣ изъ единыхъ сосудовъ не ясти.
Л. 104. Статія 32. Еже в баняхъ со внѣшними не мы-
тися.
Л. 106. Статія 33. Еже не крещенныхъ въ исповѣдь
не пр іимати.
Л. 107. Статія 34. Еже внѣшнихъ въ вѣру ивъкреще-
ніе со искусомъ и со исповѣданіемъ пріимати.
Л. 111. Статія 35. Еже отъ внѣшнихъ младенцевъ въ
церковь безъ вѣры родителей не пріимати.
Л. 114. Статія 3 6. Еже за умершихъ внѣшнихъ некре-
щенныхъ моленія не творити кромѣ токмо за оглашен-
ныхъ.
Л. 118. Статія 37. Еже с новоженами общенія не
имѣти.
Нач. О бракахъ поганскихъ и еретическихъ свидѣтельствъ! на 6
статью написашася: кія и къ новоженческимъ бракамъ по всему свой-
ствуютъ.
Л. 123. Статія 38. Еже отъ повоженовъ и с протчихъ
испадшихъ безъ обращенія ихъ младенцевъ и всякихъ
приносовъ отъ нихъ въ церковь не пріимати.
Л. 125. Статія 39. Еже н ов ож енч е скаг о разума не
имѣти и съ мудрствующими тако пе общатися.
— 563
Л. 126. Статія 40. Еже новоженство благословляю.
щихъ и различно присвояющихъ наказывати.
•I• 128. Статія 41. Еже мужеску полу съ женскимъ
вкупѣ безъ нужды жити не попущати.
Л. 130. Статія 42. Еже за неподобныя одежды иза обы-
чаи еретическія наказывати.
Л. 132. Статія 43. Еже въ домѣхъ гдѣ бываетъ рожде-
ніе въ тѣ храмы до 40 дней не входити и входящихъ
наказывати.
Л. 133. Статія 44. Еже за молитвы на по рожденіи и въ
розговѣныи и за яблоки и пр очія простолюдиномъ нынѣ
не молитися, кромѣ что за молитвы за баню и надъ
сосудомъ и кладеземъ оскверненымъ.
Л. 134. Статія 45. Еже за всякія грѣховныя явныя вины
настоятелемъ по писанію наказывати, въ неисправле-
ніи ж е пр е б ыв аю щихъ по первомъ и второмъ наказаніи
о тлучати.
Л. 138. Статія 46. Еже о истинномъ причастіи нынѣ
невѣрія не имѣти.
Л. 140. Статія 47. Еже пр е дъ иновѣр ными вѣры и кр е-
щепіянеотрицатися, преступающихъ же сіе наказывати.
Л. 142. Статія 48. Еже христіанъв руки иновѣрныхъ
на нечестіе не продавати и дѣющихъ сіе наказывати.
Л. 143. Статія 49. Еже самимъ себе извольно смерти
не предавати. и гладомъ не моритися.
Л. 149. Статія 50. Еже въ записки и въ покореніи
царемъ пребывающимъ не винословити.
Въ числѣ доказательствъ приводится и слѣдующій отрывокъ: «Отъ
слова Андрея Діонисьевича надгробнаго Петру Проко-
пычу: Бысть же сіе общежительство вѣдомо царскому величеству и
властемъ градодержательнымъ, и милость общежительству сему исхода-
тайствовася по Христовымъ апостольскимъ преданіемъ, повелѣвающимъ
Бога боятися и царя почитати, и Божія Богови и кесарю кесарева
отдаяти. сія вся Богу помогающу благое отъ Божіихъ писаній и благо-
покорное разсужденіе общежительство сіе источаетъ» (л. 151).
Л. 153. Статія 51. Еже со всѣми правовѣрными хри-
стіяны мирно пребывати и раздора безъ сущія вины и
безчинно и безъ терпѣнія не вчиняти.
Л. 159. Статія 52. Еже съ согласіемъ монастырскимъ
и Ѳедосѣевымъ общенія не имѣти.
564
Нач. Понеже въ сихъ обоихъ согласіяхъ обрѣтаются многія церков-
ныя вины, противно святому писанію, и прежнихъ пашихъ отецъ со-
держанія. и противно симъ написаннымъ статіямъ... тѣмъ же таковыхъ
святое писаніе не пріобщенными ко святѣй церкви извѣствуетъ, и въ
раздорѣ и въ ерѣсехъ быти счисляетъ.
Л. 165. Статія 53. Еже приходящихъ отъ сихъсогла-
сіевъ крещенныхъ подъ покаяніе съ постомъ пріимати.
Л. 169. Статія 54. Еже за соединеніе и общеніе съ
сими согласіи по разсужденію наказывати.
Л. 171. Статія 55. Еже умершихъ въ сихъ согласіяхъ
въ помяновеніе не пріимати.
Л. 173. Статія 56. Е ж е и съ пр о чими н епр ав о р аз д ир а-
ющимися и неправ дому др ствующими и дѣйствующими
по первомъ и второмъ наказаніи общенія не имѣти.
Л. 175. Статія 57. Еже пріимати отъ таковыхъ раз-
дирающихся и отлученныхъ съ прощеніемъ или съ нало-
женіемъ поста по разсужденію.
Л. 176. Статія 58. Еже о умершихъ въ раздорѣ и во
отлученіи во всякихъ винахъ по писанію же и по раз-
сужденію поступати.
Л. 179. Статія 59. Еже отъ неизвѣстныхъ и отъ про-
чихъ странъ безъ разсмотрѣнія въ соединеніе не пріи-
мати.
Л. 183. Статія 60. Еже всякое церковное дѣло по
общему совѣту творити.
Л. 185. Статія 61. Еже иновѣрныхъ присягу то есть
клятву дѣющихъ по вѣрѣ ихъ, или въ мѣсто себе посы-
лающихъ за виновпыхъ почитати и наказывати.
Л. 190. Статія 62. Еже внѣшнимъ подарковънапразд-
ники ихъ безъ нужды пе носити, и отъ нихъ не пріи-
мати и поможенія и поздравленія въ томъ не творити,
противно же творящихъ наказывати.
Л. 192. Статія 63. Еже книгъ еретическихъ читать и
службъ иновѣрныхъ смотрѣть пе по пущать и наказывати.
Л. 194. Статія 64. Еже рукохудожникамъ еретиче-
скихъ и поганскихъ святынь и церквейне строить и за
сіе наказывати.
Л. 195. Статія 65. Еже безъ вѣры родителей младен-
цевъ крестящихъ наказывати.
Л. 196. Статія 66 и статія 67. Еже новоженовъ и
староженовъ явно испадшихъ по нуждѣ и безъ совер-
565
шейнаго развода въ покаяніи пріимати и подъ запреще-
ніемъ ихъ имѣти.
Л. 199. Статія 68. Еже за грѣхи до крещенія и до
оглашенія бывшія не епитим ств ов ат и.
Л. 201. Статія 69. Еже иноческій образъ не отъ за-
лога и не во искусѣ возложившимъ наказаніе токмо
пріимати, д о н е л е ж е в ящ ш е что отътаковыхъ изыщется.
Л. 203. Статія 70. Еже храмы не о священныя за о свя-
щенныя не мудръствовати.
Л. 205. Статія 71. Еже въ настоятельство избирати
по свидѣтельству и совѣту и отеческо му благословенію.
Л. 207. Статія 72. Еже за погрѣшенія наказывати
таковыхъ настоятелей яко и прочихъ, и правителство-
вати имъ по исправленіи доизволяти.
Л. 208. Статія 73. Еже пребывати настоятелемъ ме-
жду собою мирно и любовно, которъ же другъ на друга
не творити и которающихъ наказывати.
Л. 212. Статія 74. Еже и въ недостаткахъ настояте-
лемъ другъ друга исправляти любовно и наединѣ или
предъ соборомъ, братіи тайно же не клеветати, и явно
предъ людми безчинно не обличати.
Л. 214. Статія '75. Еже всякому настоятелю свою
паству более смотрѣти и судити, другія же паствы не
судити кромѣ нужнаго случая.
Л. 215. Статія 76. Еже иво исповѣдь настоятелемъ
другъ отъ друга безъ отпущенія и разрѣшенія кромѣ
нужды смертныя не пріимати.
Л. 216. Статія 77. Еже благословлять настоятелемъ
вмѣсто себя на нужды по совѣту всего братства или
всякому въ своей паствѣ.
Л. 217. Статія 78. Еже наказывати и отлучати насто-
ятелемъ послушныхъ своихъ въ силу писанія, или по
отеческому обычаю а не собою.
Л. 218. Статія 79. Еже настоятелемъ отлученныхъ
другъ другу возвѣщати и другимъ таковыхъ безъ извѣ-
стія и разсмотрѣнія не разрѣшати.
Л. 220. Статія 80. Еже ради таковыхъ церковныхъ
исправленій вкупѣ на соборъ собиратися.
Л. 221. Статія 81. Еже съ женскимъ поломъ настоя-
телемъ и прочимъ братіямъ совѣтовъ о церковныхъ дѣ.
лѣхънеимѣти.
566
Л. 222. Статія 82.Еже непзбраппымъ самовольно въира-
в л е н і е не в с т у и а т и, безъ с о в ѣ т а ж е в с т у и а іо щ и х ъ и а к а-
з ы в а т и.
Л. 223. Статія 83. Еже всякому христіанину подъ
правительствомъ быти и безъ того не быти, и въ само-
воліи безъ покоренія пребывающимъ возъпрещати.
Л. 226. Статія 84. Еже простымъ людемъ кому не-
прилично и ненужно о чемъ знати много не толковати,
паче же женскому полу.
Л. 228. Статія 85. Еже всѣмъ христіяпомъ кому слу-
чится за кѣмъ что видѣти, то настоятелемъ или старѣй-
шимъ братіямъ возвѣщати, или другъ другу воспоми-
нати, не клеветати же въ томъ другъ на друга и не кра-
молитися, противно ліе дѣющихъ наказывати.
Л. 231. Статія 86. Еже совѣтовати о церковныхъ дѣ-
лехъ съ настоятели старѣйшимъ братіямъ.
Л. 234. Статія 87. Еже всѣмъ христіяномъ крестное
знаменіе на себѣ полагати истово, и благочинно стояти
въ службѣ Божіи.
Л. 238. Статія 88. Еже грамотнымъ службы служити
вседневно, или по псалтыри кромѣ нужды.
Л. 242. Статія 89. Еже въ праздники не торговати,
не храпящихъ же сего наказывати.
Л. 243. Статія 90. Еже позорищъ не содѣвати и не
смотрѣти, и за сіе наказывати.
Л. 244. Статія 91. Еже обычаи христіянскія соблю-
дати въ стриженіи власовъ, и украшеніе излишное раз-
ное и прочее, пе по обычаю дѣемое возбраняти, и за
сія наказывати.
Л. 247. Статія 92. Еліе не глумитися и не играти:
не отстающихъ же отъ сихъ обычаевъ наказывати.
Л. 248. Статія 93. Еліе мужеску полу отъ женскаго
храненіе цѣломудренное имѣти, не храпящихъ же сего
наказывати.
Л. 251. Статія 94. Еже мясояденія и піяпственнаго
питія безъ нужды не употребляти.
Въ этой статьѣ, кромѣ выписокъ изъ Кормчей и твореній Отцевъ,
читается:
Л. 257. Уставъ поморскихъ отецъ. По симъ различнымъ
святаго писанія свидѣтельствомъ, паче ліе по разсужденію нынѣшняго
послѣдняго времени, въ лишеніи евхаристіи и брака, и прочихъ про-
567
странныхъ тайнъ о мясоядепіи и піяпствеішомъ питіи, иа кончину вѣка
дошедшимъ во уставѣ своемъ въ статій 15 пишутъ, законоположителнѣ
сице, виннаго питія и мясояденія не творити.
Изъ тетради Спиридона Ивановича. Тѣмъ же и Господу
Богу егда благоволившу отъ возмущенія преславнаго моря Ноя и су-
щихъ съ нимъ спасти.
Л. 261. Статія 95. Еже всѣмъ безвременно не ясти,
противно же дѣющихъ наказывати.
Л. 263. Статія 96. Еже въ че тыр е д е сятницу и в ъ сре-
ду и въ пятокъ ясти, кромѣ нужды и въ понедѣльникъ
скоромнаго не ясти.
Л. 266. Статія 97. Еже запрещенныхъ снѣдей не ясти,
и пировъ по обычаю поганскому не творити.
Л. 267. Статія 98. Еже другъ друга почитати, безъ-
чествующихъ же братію наказывати.
Л. 269. Статія 99. Еже лихоимствующихъ въ чесомъ
воспрещати и наказывати.
Л. 271. Статія 100. Еже во враждѣ пребывающихъ на-
казывати. по первомъ же и второмъ наказаніи не послу-
тающимъ конечно отлучати: тако и въ прочихъ винахъ.
291.	ПОКАЗАНІЕ О ЕРЕСЯХЪ ВЪ ВЫЙКОРОСЛКОЙ ЦЕРКВИ
въ 8-ку, поморскаго письма XIX вѣка, на 304-хъ
листахъ.
Л. 1. Книгаявственное показаніе о имѣющихся нынѣ
въ Великороссійской Никоніяньской церкви ересѣхъ
съ засвидѣтельствованіемъ подлиннымъ на всякую ересь
отъ со держанія ихъ книгъ,ивсякіяереси сообличенемъ
отъ святаго писанія и со уподобленіемъ.
Всѣхъ ересей показано 40. Сочиненіе очень рѣдкое.
568 —
292.	ПУТЬ ИСТИННЫЙ.
СОЧИНЕНІЕ ЯКОВА БѢЛЯЕВА,
въ 4-ву, полууставомъ современнаго письма, на. 1 нену-
мерованномъ, 14 98 и 32 листахъ.
На первомъ ненумерованномъ листѣ заглавіе:
Путь истинный пресвѣтлый и нелестный вѣдущій
любимца старинныхъ обрядовъ къ позпію единыя свя-
тыя соборныя и апостольскія церкве. Собранное изъ
священнаго писанія соборныхъ правилъ и святыхъ
отецъ церковныхъ. Въ Злынскомъ Успенскомъ старо-
обяческомъ Никодимовомъ монастырѣ послушникомъ
Яковомъ Степановымъ Бѣляевымъ въ лѣто Господне
1789-е. Книга третія. Судя по заглавію первыхъ двухъ книгъ
этого замѣчательнѣйшаго памятника не достаетъ. О сочиненіяхъ Якова
Бѣляева см. въ Обзорѣ русской духовной литературы архіепископа
Филарета, т. II, стр. 85—86.
293.	ИСТОРІЯ О СЕРГІИ
НАСТОЯТЕЛѢ УСПЕНСКАГО ИРГИЗСКАГО МОНАСТЫРЯ, СЪ ПРИСОЕДИНЕНІЕМЪ
ИРГИЗСКИХЪ ОТВѢТОВЪ НА ВОПРОСЫ СЕРГІЯ,
въ 4-ку, новѣйшаго письма, на 122 листахъ.
Л. 1. Исторія о лжемонахѣ Сергіѣ, бывшемъ настоя-
телѣ верхняго Успенскаго Иргискаго монастыря, и о
его неправилно противпо святымъ отцемъ новомъ заве-
деніи, ея:е пріяти намъ священство подправлепіемъ ны-
нѣшнихъ архипастырей соединяющее съ новшествы; за
непріятіе оного колико отъ него претерпѣхомъ злая,
обидъ и налогъ и крайняго притѣсненія, о томъ слѣдую-
щее изъявитъ слово.
Нач. Не малъ убо во истинну подвигъ.
Въ концѣ исторіи, въ слѣдующей записи, объявляется время сочи-
ненія и имя сочинителя: «Настоящаго 1797 года Октября дня напи-
сася сія исторія въ богоспасаемой обители Успенія пресвятыя Бого-
родицы что на Иргизѣ тоя же обители недостойнымъ инокомъ Феоф:
благословеніемъ и совѣтомъ отецъ и братій нашихъ, для веденія и
569
предосторожности таковыхъ впредь будущему христіанскому роду,
аминь» (л. 26).
О Ссргіѣ и его стремленіяхъ устроить на Иргизѣ единовѣріе см.
Исторію русскаго раскола преосвящ. Макарія, стр. 397—401 и
Историческія свѣдѣнія объ Иргизскихъ мнимостарообрядческихъ монасты-
ряхъ до обращенія ихъ къ единовѣрію (Православный Собесѣдникъ,
1857, т. П и ПІ). Не смотря на пристрастное негодованіе противъ
стремленій Сергія, сочинитель исторіи такъ выражается о его
первоначальныхъ дѣйствіяхъ въ пользу раскола: «Не точію въ насъ
иноцѣхъ, но даже и во всей Россіи находящимся нашего единенія
христіяпомъ Сергіево имя и учепіе сладостно бяше, а противно мудр-
ствующимъ же страшенъ бываше и яко обоюдный мечъ словомъ право-
славнаго ученія ихъ нещадно посѣкая» (л. 5).—Гоненія и опасности,
которымъ подвергался Сергій, разсказаны не всѣ. О московскомъ
его заточеніи, по возвращеніи изъ С.-Петербурга, говорится:«И для пре-
сеченія его, къ воспященію осмѣлились (т. е Московскіе старообрядцы)
* по командѣ ввергнуть въ кустодію, въ которой будучи тюрмѣ трои
судки осматриванъ при немъ бывшими христіанъ!, что не имѣетъ ли
и въ правду того у себя указа (коего и совсѣмъ не было), по между
прочимъ вмѣсто оного найдены у него въ сундукахъ канты комедіан-
скіе, просто же сказать пѣсни бѣсовскія его руки писанное, о чемъ тѣ
тамо бывшія христіанѣ спрашивали его, для чево ты ихъ у себя имѣ-
ешь, и какую отъ пихъ пользу получаешь, понеже ты инокъ, и сіе
чину вашему имѣти у себе не надлежитъ; на сіе онъ улыскаяся ли-
цемъ говоритъ, что де я имѣю ихъ для того, что когда отъ приклю-
чившагося унынія пропѣть» (л. 10). Объ освобожденіи Сергія главно-
начальствующимъ Москвы, княземъ Прозоровскимъ, не упомянуто. По
возвращеніи на Иргизъ вотъ какой ожидалъ его пріемъ: «И толико
подвигшеся ему (т. е. Сергію) честь воздати изъ часовни еже бы за
власы терзаніе и по тѣлу его метламъ біеніе, аще не бы поддержщта
силная рука согласниковъ его купцовъ Волскихъ (л. 11).—Наконецъ
что убо творитъ всезлобный' и спрошаетъ отсуду засѣдателя въ силу
насланныхъ указовъ въ пашъ монастырь ѣхать, показывая аки бы съ
нимъ у насъ много согласныхъ находится, который пріѣхавши къ памъ
спрашивалъ не мало, а по обысканію его не единаго согласныхъ не
нашлося. По семъ паки по другому повелѣнію съ исправникомъ уже
пріѣхалъ... и по второму увѣщанію никого не явилось (л. 11 об.).
О насиліяхъ, оказанныхъ Сергію и покушеніяхъ на его жизнь, умолчепо.
Л. 26. Часть первая вопросовъ. Вопросъ 1. Святая
православная восточная вселенская церковь подлежитъ
ли паденію, или не подлежитъ?—Такимъ вопросомъ начинаются
72
570
ігргизскіе отвѣты па вопросы Сергія.—Что отвѣты вышли изъ ІТргиз-
скаго монастыря и составлены, быть можетъ, сочинителемъ Исторіи,
видно изъ слѣдующаго мѣста: «О третьемъ принятіи здѣсь на
Иргизѣ: «Сицевый же чинъ о пріятіи священства и паша Иргизская
церковь пріяла отъ помянутой Вѣтковской слободской церкви» (л. 79).
На л. 78 об. ссылка на сочиненіе Матѳея Андреева: «Зри книга
его Матѳея сочиненная о православіи и отвѣты на безпоповщанъ
имѣется въ Воскресенскомъ Нижнемъ Иргизскомъ монастырѣ у насто-
ятеля Прохора въ Ризницѣ» . Прохоръ былъ избранъ настоятелемъ
на мѣсто Сергія.
Л. 92. Окончаніе отвѣтовъ.
Нач. Сице убо мы смиреніи на вся твоя воспросная заданія пра-
вильно показавше о патріархахъ, митрополитахъ, архіепископахъ и
епископахъ и презвитерахъ и отвѣтствовахомъ... Ниже: «Въ той
вышеписанной Вѣтковской церкви, и здешней Иргизской, отъ тоя
чиномъ и обычаемъ происшедшей въ православномъ исповѣданіи содер-
жащихся святыми мужи несомнительно спасеніе получити усердствуемъ
кромѣ епископовъ съ новшествы имѣющихся» .
Л. 93. Надсловіе на мѣщанина съ церковникомъ.
Нач. И тако окончивши сіи вопросы грядемъ во отвѣтствіе съ
Богомъ помощникомъ и на оставшая ваша православію противная и
со святыми учители церковными несогласующая списанія нареченная
вами въ чинѣ разглаголствія мѣщанина съ церковникомъ.
Л. 93 об. Изъ книги глаголемыя Мѣщанина съ церков-
никомъ соединяющія староцерковное преданіе с повше-
ствы.
Нач. Показываетъ Сергій, что де по пужде нашей въ нынѣшнее
время завѣдомо посвятившихся отъ Грекоросійской церкви во священ-
ство, съ тѣмъ же чипомъ принять можно безъ всякаго о нихъ омышленія.
Л. 121 об. Въ заключеніе возраженій приводится выписка изъ
предисловія упомянутаго сочиненія Сергія: «И въ предисловіи глаголе-
мыя тоя (кривоплетенныя) книги Мѣщанина съ церковникомъ
разглагольствіи пишетъ сіе: принимаютъ (говоритъ) смѣлость
предложить вамъ сей краткій посильныхъ трудовъ моихъ опытъ, кото-
рой еще въ свѣтѣ думаю что нигдѣ не видимъ былъ, и паки въ
такомъ случаѣ стремится мысль моя къ благому сему краткихъ тру-
довъ моихъ намѣренію, чтобъ могъ отдать долгъ и честь за воспи-
таніе мое отечеству издаю во весь свѣтъ сіе мое сочиненіе, дабы
могъ всякъ человѣкъ смотрѣть и безстрастно судить» .—Па сіе
оканчиваю отвѣтствіемъ: «во истину безпристрастно сказать о тебѣ, что
— 571
по весну папіему по всей Россіи старообрядству, кромѣ бывшаго старца
Никодима, таковыхъ развратныхъ и несогласныхъ съ святымъ писа-
ніемъ тетрадей не было» .
294 ВОЗРАЖЕНІЕ ИРГИЗСКИХЪ ПОПОВЦЕВЪ
НА ДОВОДЫ ПРАВОСЛАВНЫХЪ,
въ 4-ву, конца ХѴШ вѣва, на 136 листахъ.
Л. 1 об. Церковь состоящая въ Астраханской епар-
хіи. въ Саратовскомъ намѣстничествѣ на рѣкѣ Иргизѣ.
которыя еще находятся и въ Стародубскихъ слободахъ,
въ которыхъ священники со діяконы. благоугодную о
всѣмъ мире приносятъ безкровную жертву, по старо-
печатнымъ. книгамъ Доказаніе 1782 года.
Л. 2. Приводятся слѣдующія 6 обличеній, представленныхъ отъ
православныхъ: «Великороссійской церкви мнѣніе на вышепоказапныя
церкви, что аки бы оныя не могутъ быть православныя винъ ради
сицевыхъ:
1.	Понеаге не имѣютъ въ себѣ епископа.
2.	Безъ благословенія архіерейскаго построены.
3.	Не покаряются грекороссійской церкви.
4.	Поповъ бѣжавшихъ пріемлютъ.
5.	А въ раздѣленіи своемъ отъ великороссійской церкви правил-
пой причины не имѣютъ.
6.	Вещи же которыя поставляютъ въ причину раздѣленія оныя
ни Богомъ, ни апостолми, ни вселенскими и помѣстными соборами,
ниже особь коими святыми отцами узаконеныя.
Сообразно съ этими шестью доводами Иргизскія возраженія раздѣ-
лены на 6 частей. Оканчиваются они слѣдующимъ заключеніемъ: «Елико
въ лѣностяхъ и небреженіяхъ нашихъ возможемъ шествуемъ обрѣтался
въ сей святѣй описанной здѣ церкви со священники и діяконы при-
носящими безкровную жертву, въ первыхъ о здравіи и спасеніи Богомъ
почтеннѣйшей и самодержавнѣйшей великой Государынѣ, нашей Им-
ператрицѣ Екатеринѣ Алексіевнѣ всеа Россіи, о Наслѣдникѣ ея Госу-
дарѣ Цесаревичѣ и великомъ князѣ Павлѣ Петровичѣ и о супругѣ его
Государынѣ и Великой княгинѣ Маріи Ѳеодоровнѣ, и о всей палатѣ
572
в воинствѣ ихъ, духовномъ правителствѣ, о воепачалпикахъ, ірадл-
нача.ішікахъ и о всѣхъ .іюдѣхъ молимся. Да Господъ Богъ по все-
могуществу, милости и премудрости своея всѣхъ въведетъ въ царствіе
свое, аминь.
Л. 125. Книга потребникъ мирскій Номоканонъ. О
епитиміяхъ заповѣди святыхъ отецъ глава 15. Зри
ч е л о в ѣ ч е и внимай д е р ж и с я.
Подъ такимъ заглавіемъ слѣдуютъ до копца рукописи выписки
изъ Требника, по содержанію своему не имѣющія отношенія къ пред-
шествовавшему полемическому сочиненію.
295. ПРѢНІЕ СЬ БЕЗПОПОВЦАМИ О СВЯЩЕНСТВѢ,
въ листъ, полууставомъ XIX вѣка, на 167 листахъ.
Л. 1. Прѣніе съ безпоповцами о священствѣ и о про-
чихъ догматахъ закопа Христова.
Л. 2. Оглавленіе содержанію.
Л. 4. Глава 1. Сообщеніе о приглашеніи на соборъ
безпоповцевъ.
Безпоповскому старостѣ. За многими уже нашими перего-
ворами нынѣ для конечности дѣла, имѣешь ты предложить вашимъ
наставникамъ, инокамъ и старикамъ, и прочимъ безпоповской вѣры со-
держателямъ о томъ, что мы со общаго нашего согласія всего священ-
наго собора, желаемъ съ ними бесѣдовати по книгамъ святоцерков-
нымъ для общей всѣхъ пользы, сирѣчь о изъясненіи истшіной и пра-
вой вѣры Христовой, не отступая святоевангельскаго указанія и про-
чихъ священныхъ правилъ церковныхъ, того ради посылаемъ къ вамъ
нарочно съ тѣмъ: есть ли они па сіе желаютъ, то дабы немедленно
теперь же дали памъ отвѣтъ, на какомъ мѣстѣ желаютъ они быти со-
бору, да назначить день, на которой дабы съ ихъ стороны и съ на-
шей всѣ были въ готовности безъ всякихъ извѣтовъ.
Л. 4. об. Глава 2. 1-е послапіе верховному безпо-
повскому учителю. Господи Ісусе Христе сыне Божій
и о м пл у й насъ.
Почтенный отецъ. Вы прежде па словесное наше предложе-
ніе, посланному отъ пасъ изъявили свое согласіе здѣлать съ нами
соборное о духовныхъ церковныхъ дѣлахъ собесѣдованіе, и съ такимъ
условіемъ говорили: дабы на соборѣ кто что будетъ говорити о вѣрѣ
— 573 —
непремѣнно заппсывати, и все соборное дѣяніе ппсмеппо вести. По
потомъ егда мы рѣшительно васъ приглашали на соборъ, неоднократно
съ нарочпымп, словеснымъ дружескимъ прошеніемъ наконецъ и фор-
мальнымъ писмевнымъ предложеніемъ, гдѣ токмо вамъ угодно будетъ
собратися, и открыто для общей всѣхъ побесѣдовати, и праведно
предъ святымъ Евангеліемъ разсуждати, тогда вы пе токмо отъ собор-
наго дѣяпія и писменпаго на ономъ веденія отказались: но ниже еди-
ною чертою могли что па то соотвѣтствовати намъ, какого то убояв-
шись страха... Сіе крайне пасъ удивило, что кажется свойственно од-
нимъ токмо младенцамъ. По пословицѣ, боятися того, что нѣтъ никого.
А что извѣтъ вашъ, какъ вы словесно намъ сообщили, говорите:
что тамъ па соборѣ будутъ мужики и вси невѣжи. Но ето вамъ не-
праведно было: отвергати мужиковъ. Когда у васъ и вся вѣра ваша
мужиками содержится, тѣмъ паче когда мы ихъ не отвергаемъ, о не-
вѣжествѣ бо ихъ презирати грѣхъ, за нихъ же Христосъ умрети пе
отказался, а вы отъ собора отказалися. Въ прочимъ вы извѣсти-
ли насъ, что лутчше собора вы изволяете не скупо намъ собесѣдо-
вати келейно, и дали чрезъ пословъ нашихъ свое обѣщаніе, что
вы готовы всегда давати намъ на вопросы отвѣты, и въ чемъ токмо
мы педоумѣваемся, можете ясно разрѣшати: и ето мы похваляемъ,
и такимъ чиномъ по глаголу вашему начинаемъ . А такъ какъ
мы нынѣ благоволеніемъ Божіимъ, по вѣрѣ нашей, имѣемъ древ-
леправославное въ трехъ чинѣхъ священство. Ты же, брате, едва
пе надо всѣми согласіями вашей вѣры, содержиши патріяршество, по
знаку отъ устъ твоихъ изшедшему; на предлогъ нашего посланнаго, что
у васъ во многихъ согласіяхъ самыя безпоповцы другъ отъ друга пере-
крещеваютъ. Ты же рекъ еси, есть-ли азъ покрещу, то уже никто
нигдѣ болѣе не будетъ перекрещевати: развѣ одно нѣкое согласіе въ
Москвѣ можетъ быть обложетъ четыредесятодпевнымъ постомъ. Того
ради памъ сущимъ главнымъ персопамъ, потребно другъ со другомъ
любовно совопроситися, напередъ всего о главныхъ закона вѣры и са-
мого живота вѣчнаго предметахъ. И вы Бога ради пе облепитесь, по
обѣщанію своему, соотвѣтствуйте келейнымъ чипомъ па паши вопросы:
письменно, а не словесно, ибо слова какъ вѣтръ, вы сами такъ на-
передъ изъявили.
1	вопросъ. Что есть завѣтъ, и что законъ, сирѣчь одно и то-
же, или есть въ томъ разньство какое.
2	вопросъ. Гдѣ предѣлъ ветхаго завѣта или закона Моисеева,
и гдѣ начало п совершеніе повоблагодатпаго Христова, и подъ какимъ
видомъ и доколѣ закопъ Христовъ должна содержати святая церковь.
— 574 —
3 вопросъ. Вышереченное божественное узаконеніе, енрѣчь ново-
благо датпый закопъ Христовъ, имѣете ли вы нынѣ въ существенной
дѣятельности, во своихъ обществахъ гдѣ нибудь во вселенной, и по-
не чаете ли имѣти на извѣстіи, а безъ Христова новоблагодатнаго за-
кона можетъ ли быти православна и спасительна вѣра, аще гдѣ и
исповѣдуютъ Христа.
Л. 6. Глава 3. Главному безпоповскому пастору.
Проситъ не гнѣваться на ходъ, принятый предшествующими пере-
говорами, и выговариваетъ за непочтительное титулованіе поповщин-
скихъ священнослужителей: «А что касается до словесъ твоихъ къ на-
шему послу, то такъ дружески припадало представити тебѣ во нраво-
исправленіе. аще бо то была правда, почто гнѣватися, аще ли отъ
пересказовъ словесныхъ произошла пустошность, то потребно бы вамъ
для переду восползоватся: сирѣчь не предпочитати словесную отъ пис-
меннаго совопрошенія. Но и кромѣ того вскую забывавши, елико ты
въ преднихъ тетрадяхъ своихъ написалъ на насъ разное даже укоре-
ніе и нелѣпое титлованіе. А то гдѣ относилось къ лицамъ нашихъ
священнослужителей, ты же не могъ избѣжати титла ихъ, тамо пи-
шетъ тако: лѣнюсь иазывати священниками, но мы равнодушно то
переносили, снисходя человѣчеству» .
Л. 9. Глава' 4. Посланіе 3 безпоповскому главному
пастору.
Л. 35. Глава 5. Вопросы о недоумѣніяхъ безпопов-
скаго верховнаго учителя.
Всѣхъ вопросовъ со стороны безпоповцевъ девять.
Л. 37 об. Глава 6. Главному безпопов скому учителю.
Посланіе 4.
Содержаніе: 9 отвѣтовъ на вышепомянутые 9 безпоповскихъ во-
просовъ.
Л. 43. Глава 7. Посланіе 5 верховному учителю без-
поповской вѣры.
По поводу 8-го правила перваго Вселенскаго собора, и посланія
къ Мартирію.
Л. 62 об. Глава 8. Посланіе 6 къ безпоповскому глав-
ному наставнику.
Л. 73 об. Глава 9. Посланіе 7 къ безпоповцамъ.
Содержаніе: о трепогружательпомъ крещеніи, возраженіе о четвер-
томъ Римѣ, и что есть Римъ.
Л. 86. Глава 10.Посланіе 8 безпоповскому главному
н а с т а в и и к у.
575
Л. 111 об. Глава 11. Афишка пущенная но домамъ со
стороны безпоповцевъ.
Пущена афишка была: «подъ предлогомъ вопроса о двухъ безъи-
мянныхъ человѣкахъ, хотящихъ приступити къ православнѣй вѣрѣ,
съ поясненіемъ вѣры обоихъ, а по замѣчанію отмѣтокъ, первый есть
отъ Павликіянъ, предлежащій перекрещиванію, другой же отъ Нико-
піапъ, коего вѣра росписана аки бы горше перваго» .
Л. 113. Глава 12. Посланіе 9 къ безпоповцамъ.
Доказывается, что безпоповцы впали въ заблужденія: «сами они
всѣхъ горши оказалися, обаче перекрещеванію какъ безпоповцы равно
и Никоніане не подлежатъ» .
Л. 165. Глава 13. Отвѣтъ безпоповцевъ.
Въ оглавленіи содержаніе этого краткаго отвѣта обозначено такъ:
«Наконецъ всего чуднѣе отвѣтъ безпоповцевъ въ двухъ краткихъ от-
рывкахъ, съ возвращеніемъ при томъ нашихъ вышеозначенныхъ посла,
пій, съ таковымъ мнѣніемъ, яко бы на всѣ наши посланія сей отвѣтъ
ихъ краткой и яспой будетъ доволенъ» . Эти два отрывка слѣдующіе:
«Правило святыхъ апостолъ 68-е сице глаголетъ: аще кто не прилу-
нится, яко отъ еретикъ поставленъ бѣ первѣе: ибо отъ тѣхъ креще-
ніи и поставленіи не причетницы.
Діонисія Ареопагита книга его, часть 3, глаголетъ сице: пѣсть се
священникъ, нѣсть, но злый льстецъ, поругатель себя, и волкъ па
божественныя люди въ кожу овчю оболченъ аминь» .
Л. 166. Глава 14. Послапіе 10 къ безпоповцамъ.
Служитъ отвѣтомъ на предшествующую главу.
«Ахъ, бѣдный беспоповлепе! неужели токмо и знаете, одно сіе
апостольское 68-е правило, съ котораго отрывокъ нынѣ прислали памъ
во отвѣтъ на всѣ паши къ вамъ посланіи, что оное въ толкованіи
глаголетъ: аще токмо не прилунится яко отъ еретикъ поставленъ бѣ
первѣе, ибо отъ тѣхъ крещенніи не крещепи, и поставлепніи не при-
четницы: да скажите о томъ о какихъ еретикахъ опое правило тако
глаголетъ: ибо еретики отъ святыхъ соборовъ на три чины распредѣле-
ны, а вы куда два чина вторый и третій подѣвали; не боитеся ли суда
Божія, и не срамляете ли ся поне стыда людскаго, да и како вы беспопо-
влене, сколько времене держа въ рукахъ своихъ съ прочими и самое
пятое наше къ вамъ посланіе, и не видите и пе слышите, что въ немъ
гласитъ, по крайней мѣрѣ отъ листа 96-го уже къ концу слова въ за-
ключеніи свѣтло и ясно. Еда ли вы уже совсѣмъ ослѣпли, и сорав-
пилися тѣмъ, иже стоятъ среди полуденнаго солнца и ясной лучи и
сладкаго свѣта пе видятъ. Или еда уже вы совсѣмъ оглохли: аще не
576
іи:л читать можете, то чтущихъ послушати. По по всему замѣчательно,
что вы пе иначе развѣ уподобились аспидамъ глухимъ, иже пе терпятъ
глаголющихъ гласа, во мракъ утекаютъ, и уши свои затыкаютъ; вотъ
такъ и вы пепріязпевымъ закоснѣніемъ своимъ заткнули уши свои,
не хотѣли посланіи наши и слышати, по возвратили всѣ оныя назадъ
съ такимъ безгласнымъ отвѣтомъ, что нечего и слушати, пе стыдно ли
вамъ; по истинѣ и къ вамъ пыпѣ пристоятъ святоевангельскія Хри-
стовы глаголы, еже отъ Матоса глава 13, въ зачалѣ 51-мъ, яко ви-
дящи не видятъ, и слышаще не слышатъ, пи разумѣютъ. И збывается
въ нихъ пророчество Исаипо глаголющее: Слухомъ услышите и не
имате разумѣти, и зряще узрите, и не имате видѣти, отоістѣ бо
сердце людей сихъ, ушима тяжко слышаша, и очи свои смѣжиша, да
пе когда узрятъ очима, и ушима услышатъ, и сердцемъ разумѣютъ,
и обратятся и исцѣлю ихъ. Лмипь.
296.	0 ГЛАВНЫХЪ ОТСТУПЛЕНІЯХЪ Ю ЦЕРКВИ.
въ 4-ку, новѣйшаго письма, на 84 листахъ.
Начало текста: Извѣстно тя творю благочестиве въ наступающихъ
сихъ уставленіяхъ и завѣтехъ.
297.	ЦЕРКОВНОЕ УТВЕРЖДЕНІЕ.
въ 4-ву, письма 1767 года, на 182 листахъ.
Л. 1. Предисловіе благочестивому читателю.
Л. 6. Кпига глаголемая церковное утвержденіе на
противящихся святѣй церкви и пе священныхъ священ-
ная творящихъ и о прочихъ ересѣхъ.
Нач. Горе мудрымъ самымъ о себѣ.
Сочиненіе изложено въ видѣ вопросовъ и отвѣтовъ, и направлено
противъ безпоповцевъ.
Время сочиненія и имя сочинителя открываются изъ слѣдующихъ
мѣстъ: «Вы же о Христѣ братія и отцы елици прочитаете грубостію
моею сіе собранное писаніе, да пе мпптъ убо кто нпкако же яко мнѣти
мя безумна вышемудритп, яко же достоитъ мудровати... Свидѣтель мой
— 577 —
Христосъ пс отъ себе устремляетъ, по прппужепъ бывъ по благо-
вѣствованію вѣрѣ отца господина моего учителя и о Христѣ брата.
И се ти имя паписую: одна двоица съ единицею, двѣ сторицы со
осмерицею, три девятерицы со одною десятерицею и кончаемая я.
(л. 171)... Написася сія книга въ лѣто отъ Адама 7275 году... И
иже хощеши увѣдити имя и се ти написую: пять сторицъ съ пятери
цею, седмь десятерицъ съ четверицею, и десятица седмижды и стори-
ца съ кончаемою согласною» (л. 173—184).
Изъ приведенныхъ записей открывается, что имя сочинителя Василій,
а списателя Ѳеодоръ.
298.	УТВЕРЖДЕНІЕ ИІ,
въ 4-ку, современнаго письма, на 188 листахъ.
Отвѣтъ безпоповцамъ со стороны поповщины.
299.	КНИГА ВОВБРЛННИКЪ НА САМОУБІЙЦЕВЪ.
въ 4-ку, сворописью ХѴШ вѣва, на 135 листахъ.
Л. 1. Книга глаголемая возбранникъ па ревностно-
дерзающихъ различными смертми себѣ убивающихъ, отъ
божественныхъ писаній.
Рукопись весьма рѣдкая: имѣетъ цѣлью обличеніе фанатизма рас-
кольниковъ, проповѣдающихъ самоубійство въ его разныхъ видахъ.
Л. 2. Оглавленіе сочиненія, состоящаго изъ 9 бесѣдъ.
Л. 3. Предречіе къ боголюбивому читателю.
Нач. Громогласно въ поднебесной возгремѣ сынъ громовъ.
О изувѣрствѣ раскольниковъ говорится: «привмѣшаютъ олово лож-
ныхъ сказаній и бабіихъ басенъ, сопротивоборствующихъ священному
писанію, привводятъ новыя смотрительныя образа, ими же защищающе
себе въ толикое дерзнутіе, да негли безуміе пришедше дерзаютъ сами
себе различными смертми умерщвляти: овіи закалаютъ себе, другій же
гладомъ умерщвляютъ, иніи же огнемъ себе сожизаютъ, пикому же
гонящу сія вся творятъ отъ неиспытанія священнаго писанія» (л. 3 об.).
Ниже: «Вѣмъ яко вы не сущу гоненію сами на себе возбуждаете гони-
телей, ибо состраяете храмины, потопляете приличествующія къ запа-
ленію матеріи. Еже видѣвше сопротивніи тако со дѣвающаяся у васъ
73
578
тщатся возбранити въ семъ, во еже би не къ тому вамъ сожещися,
вы же сопротивляются самп храмину извпутре заиаляете, и тако сами
себе сожизаете, иніп же тишинѣ глубоцѣ сущей собравшеся въ храми-
нѣ гладомъ себе морятъ, и тако убо содѣвающе словомъ, аще и не
призываете, дѣломъ же возбуждаете на гоненіе» (л. 9).
О себѣ сочинитель говоритъ: «Не самъ бо на сіе дѣло дерзнухъ,
но многшими убѣждепъ быхъ, зѣло бо ми о семъ зѣло невѣжствіемъ
отрицающуся, яко выше моея мѣры брѣмя на мя возлагаху, обаче
настоящимъ имъ и убѣждающимъ повинухся» (л. 14) и проситъ не до-
пытываться его имени:«прочеене на мене взирайте ине именеліоего
испытуйте, но на предложенное свидѣтельство, мене же окаяннаго
благословите, а не кляните» (л. 14—14 об.).
Л. 15. Книга глаголемая возбранникъ на ревностно
дерзающихъ различными смертьми себе умерщвляти.
собрана отъ божественныхъ писаній.
Бесѣда 1. О еже во время гоненія подобаетъ бѣгати
и не предавати себе въ руцѣ гонящихъ.
Л. 23. Бесѣда 2.Яко самому себѣ аще и Христа ради
убивати грѣшно есть и душепагубно.
Л. 35 об. Бесѣда 3.0 ввергшихся древлеотъ ревности
благочестія ради во огнь и въводу.
Л. 52 об. Бесѣда 4. О ввергшисхя въ воду чистоты
ради сохраненія.
Л. 57. Бесѣда 5. О среброкузнецѣ Александріи стемъ
и Мастридіи дѣвицѣ, избодшихъ око.
Л. 61 об. Бесѣда 6.0 еже умерщвляющихъ себе гла-
домъ.
Л. 80 об. Бесѣда 7. О закаляющихъ себе самѣхъ.
Л. 91. Бесѣда 8.Оіпполитѣ антіохійстемъ, Меоодіи
патрстемъ, Аввакуме протопопе и Ѳілидине.
Объ Аввакумѣ протопопѣ говорится: «Къ симъ еще во утвержденіе
сожигательства своего представляете протопопа Аввакума, яко и онъ
благословивъ повелѣ во время гонителнаго случая во огни сожигати
себе. Многа убо вы собравше отвсюду свидѣтельства предлагаете, за-
щпщающе свое сожигателство, но сія вся ваша свидѣтельства ничимъ
же твердѣиши быти видится отъ паучиннаго паукомъ сотканнаго по-
става, мухи убо уловляюще, шершни же да не глаголю, перстъ тягостію
раздираема. Здѣ убо азъ вопрошаю молю яви ми въ коей книзѣ, и въ
коемъ словѣ сія опъ написавъ повелѣ? Нѣстлп его самого руки написа-
нія слова, въ немже опъ сія написа? Аще есть, гдѣ есть оно? Аще
ли же нѣсть, то чесому возможно вѣрить? Понеже бо мнозп еще и подъ
579
именемъ иѣкіпхъ святыхъ составляюще словеса несогласная священному
писанію, сопротивна и святыхъ богодухновенныхъ отецъ разуму въ
народное множество хотяще свою ложь содѣлати правдою пспущаютъ.
Но святая православно каѳолическая церковь яко таимичищимъ и чюждая
православію отъреваетъ и отмещетъ, понеже бо и древлѣ Римляне
хотяще свою ересь, яже о изшествіи святаго Духа и отъ Сына, утвер-
дити, представляаху во свидѣтельство святыхъ западныхъ учителей
Августина и Іеронима глаголюще: яко въ своего счиненія списаніяхъ
научаетъ Духа святаго отъ Отца и отъ Сына исходити, па сіе святый
Фотій патріархъ Константина града отвѣщая тако глаголетъ: Мы свя-
тыхъ Августина и Іеронима, яко Богу угодившихъ, и отъ него нетлѣ-
ніемъ мощей и чюдесы прославленныхъ пріемлемъ и почитаемъ и
покланяемся достодолжно. Что же писаше о изшествіи святаго Духа и
отъ Сына несогласно священному писанію, сего не пріемлемъ. Тако
п мы протопопа Аввакума вѣдомаго человѣка изъ его буихъ писаній,
что же и опъ аще бы писа, несогласно самаго пребожественнаго владыки
повелѣнію, сопротивно же и богодухновенныхъ церковныхъ учителей
преданію, всячески не пріемлемъ, яко непріимателна суть. Кто бы дерз.
пулъ отъ благомыслящихъ оставивъ свѣтъ свѣщи ко зарѣ, презрѣвъ
многія свѣтло сіятелныя звѣзды, послѣдовати бы единой малой какой
звѣздѣ? Никтоже, пикто. Сего ради невозможно есть оставивъ свѣта
мысленнаго Христа просвѣщающаго всякаго человѣка повелѣніе и
божественныхъ его отецъ заповѣданіе, послѣдовать единому кому, не
согласпу Христу и его священнопроповѣдникомъ паучающу (л. 94
об.—96 об.).
Л. 101 об. Бесѣда 9. О ввергшихся въ рѣку съ высоты
и ножемъ пребодъшихся.
Нач. Вѣмъ убо во истину вѣмъ, яко не удовлыпися сими мысли
ваши, но еще высотѣ воскачающеи и возносящейся речете: яко еще
сія и подщался еси испроврещи наши доводы.
Кончается общимъ наставленіемъ:
«Паче же бѣгай, иже ниже и смотрителнымъ согласуютъ, бѣгай
мнящихся быти духовныхъ, разума же духовныхъ чюждихъ сущихъ,
бѣгай человѣческихъ сказаній и мудрованій, послѣдуй ліе божествен-
ныхъ писаній, и упражняйся въ нихъ, да та тя упремудрятъ и наставятъ
на путь истинный, на путь незаблудный, па путь въ царство небесное
ведущій, его же буди всѣмъ намъ получити о Христѣ Ісусѣ Господѣ
нашемъ, ему же буди слава со безпачалпымъ его Отцемъ пресвятымъ
и благимъ п животворящимъ Духомъ, нынѣ и присно и въ бесконеч-
ныя вѣки аминь (л. 134 об.—135).
578
тщатся возбранити въ семъ., во еже бы не къ тому вамъ сожещпся,
вы же сопротпвлящеся сами храмину извпутре западаете, и тако сами
себе сожизаете, ппіп же тишинѣ глубоцѣ сущей собравшеся въ храми-
нѣ гладомъ себе морятъ, и тако убо содѣвающе словомъ, аще и не
призываете, дѣломъ же возбуждаете на гоненіе» (л. 9).
О себѣ сочинитель говоритъ: «Не самъ бо на сіе дѣло дерзнухъ,
но мпогшийи убѣжденъ быхъ, зѣло бо ми о семъ зѣло невѣжствіемъ
отрицающуся, яко выше моея мѣры брѣмя па мя возлагаху, обаче
настоящимъ имъ и убѣждающимъ повинухся» (л. 14) и проситъ не до-
пытываться его имени: «прочее пе па мепе взирайте ине имене<моего
испытуйте, но на предложенное свидѣтельство, мепе же окаяннаго
благословите, а не кляните» (л. 14—14 об.).
Л. 15. Книга глаголемая возбранникъ на ревностно
дерзающихъ различными смертьми себе умерщвляти.
собрапа отъ божественныхъ писаній.
Бесѣда 1. О еже во время гоненія подобаетъ бѣгати
и ие предавати себе въ руцѣ гонящихъ.
Л. 23. Бесѣда 2. Яко самому себѣ аще и Христа ради
убивати грѣшно есть и душепагубно.
Л. 35 об. Бесѣда 3. О ввергшихся древле отъ ревности
благочестія ради во огнь и въводу.
Л. 52 об. Бесѣда 4. О ввергшисхя въ воду чистоты
ради сохраненія.
Л. 57. Бесѣда 5. О среброкузнецѣ Александріи стемъ
и Мастридіи дѣвицѣ, избодшихъ око.
Л. 61 об. Бесѣда 6.0 еже умерщвляющихъ себе гла-
домъ.
Л. 80 об. Бесѣда 7. О закаляющихъ себе самѣхъ.
Л. 91. Бесѣда 8. О Іпполитѣ аптіохійст емъ, Меѳодіи
патрстемъ, Аввакуме протопопе и Ѳілидпне.
Объ Аввакумѣ протопопѣ говорится: «Къ симъ еще во утвержденіе
сожигательства своего представляете протопопа Аввакума, яко и онъ
благословивъ повелѣ во время гопителнаго случая во огни сожигати
себе. Многа убо вы собравше отвсюду свидѣтельства предлагаете, за-
щищающе свое сожигателство, но сія вся ваша свидѣтельства ничимъ
же твердѣшпи быти видится отъ паучипнаго паукомъ сотканнаго по-
става, мухи убо уловляюще, шершни же да не глаголю, перстъ тягостію
раздираема. Здѣ убо азъ вопрошаю молю яви ми въ коей кпизѣ, и въ
космъ словѣ сія опъ написавъ повелѣ? Нѣстли его самого руки написа-
нія слова, въ немже онъ сія написа? Аще есть, гдѣ есть оно? Аще
ли же нѣсть, то чесому возможно вѣрить? Понеже бо мпози еще и подъ
579
именемъ пѣкіпхъ святыхъ составляйте словеса несогласная священному
писанію, сопротивна и святыхъ богодухновенныхъ отецъ разуму въ
народное множество хотяще свою ложь содѣлати правдою пспущаютъ.
Но святая православно каѳолическая церковь яко таимичищимъ и чюждая
православію отъреваетъ и отмещетъ, понеже бо и древлѣ Римляне
хотяще свою ересь, яже о изшествіи святаго Духа п отъ Сыпа, утвер-
дити, представляаху во свидѣтельство святыхъ западныхъ учителей
Августина и Іеронима глаголюще: яко въ своего счиненія списаніяхъ
научаетъ Духа святаго отъ Отца и отъ Сына исходити, па сіе святый
Фотій патріархъ Константина града отвѣщая тако глаголетъ: Мы свя-
тыхъ Августина и Іеронима, яко Богу угодившихъ, и отъ него нетлѣ-
ніемъ мощей и чюдесы прославленныхъ пріемлемъ и почитаемъ и
покланяемся достодолжно. Что же писаше о изшествіи святаго Духа и
отъ Сына несогласно священному писанію, сего не пріемлемъ. Тако
и мы протопопа Аввакума вѣдомаго человѣка изъ его буихъ писаній,
что же и онъ аще бы писа, несогласно самаго пребожественнаго владыки
повелѣнію, сопротивно же и богодухновенныхъ церковныхъ учителей
преданію, всячески не пріемлемъ, яко непріимателна суть. Кто бы дерз-
нулъ отъ благомыслящихъ оставивъ свѣтъ свѣщи ко зарѣ, презрѣвъ
многія свѣтло сіятелныя звѣзды, послѣдовати бы единой малой какой
звѣздѣ? Никтоже, никто. Сего ради невозможно есть оставивъ свѣта
мысленнаго Христа просвѣщающаго всякаго человѣка повелѣніе и
божественныхъ его отецъ заповѣданіе, послѣдовать единому кому, не
согласпу Христу и его священнопроповѣдникомъ научающу (л. 94
об.—96 об.).
Л. 101 об. Бесѣда 9. О ввергшихся въ рѣку съ высоты
и ножемъ пребодъшихся.
Нач. Вѣмъ убо во истину вѣмъ, яко не удовлыпися сими мысли
ваши, но еще высотѣ воскачающеи и возносящейся речете: яко еще
сія и подщался еси испроврещи наши доводы.
Кончается общимъ наставленіемъ:
«Паче же бѣгай, иже ниже и смотрителнымъ согласуютъ, бѣгай
мнящихся быти духовныхъ, разума же духовныхъ чюждихъ сущихъ,
бѣгай человѣческихъ сказаній и мудрованій, послѣдуй же божествен-
ныхъ писаній, и упражняйся въ нихъ, да та тя упремудрятъ и наставятъ
па путь истинный, на путь незаблудный, на путь въ царство пебеспое
ведущій, его же буди всѣмъ намъ получити о Христѣ Ісусѣ Господѣ
нашемъ, ему же буди слава со безначалнымъ его Отцемъ пресвятымъ
и благимъ и животворящимъ Духомъ, нынѣ и присно и въ бесконеч-
ныя вѣки аминь (л. 134 об.—135).
— 580 —
300.	ЮМА ВЕЗПОПОВЦЕВЪ-ЙЕДОСШЦЕВЪ,
въ 4-ку, современнаго письма, на 42 листахъ.
Л. 1. Предложеніе различныя нужнѣйшія законныя
1;о охраненію христіяпскаго житія во образъ правилна-
го приложенія дѣйствуемъ!я.
Всѣхъ правилъ 50. Составъ ихъ интересенъ и ясно представляетъ
отличіе Ѳсдосѣевцевъ отъ другихъ безпоповскихъ толковъ.
Л. 13. Разныхъ церковныхъ повсемѣстныхъ обыча-
евъ, яже пріяхомъ отъ отецъ нашихъ отюдъ не убавля-
Ти, и вновь ни отъ кого не пріимати и не прибавляти,
дерзающимъ же таковая по наказанію аще не по кара-
ются общенія лишати.
Л. 17 об. Къ симъ же съ Божіею помощіею по благо-
словенію древнихъ нашихъ отецъ въ сходство 90 и 91
правила Василія Великаго и сіе завѣщаваемъ.
Л. 18 об. О бракахъ совокупльшихся пре я: де позна-
нія вѣры христіанскія, таже познавшимъ благочестіе и
пріявшихъ святое крещеніе.
301 СТАРООБРЯДЧЕСКІЕ ДУХОВНЫЕ СТШ.
въ 8-еу, полууставомъ конца ХѴШ вѣка, на 71 листѣ.
Л. 1. Стихъ молебный пресвятѣй Бо городицѣотъли-
ца человѣча. Нач.
Мати милосерда, ты еси ограда, отъ лютаго врага хранити мя
всегда.
Онъ лютый рыкаетъ бѣдна мя смущаетъ, скоро твоя помощь того
избавляетъ.
Л. 21. О памяти смертьнѣй. Нач.
Взирай съ прилѣжаніемъ тлѣнный человѣче
Како вѣкъ твой преходитъ и смерть недалече.
Л. 25. Молитва Іоасафа царевича въ пустыню вхо*
дяща. Нач.
Боже отче всемогущій, Боже сыне присносущный.
Боже душе параклите, многозарный миру свѣте.
См. Калѣки перехожіе II. Безсонова, ч. I, вып. I, стр. 259.
581 —
Л. 31. Стихъ Іоасафа царевича. Нач.
Восплачется младый юнотъ Асафей царевичъ предъ пустынею стоя,
Любимая моя мати прекрасная пустыня
Пріими меня пустыня яко мати свое чадо
Научи мепя пустыня волю Божію творити.
Приведи меня пустыня во небесное царство.
Л. 39. Риѳмы в о споминательны о киновиар’сѣ Выго-
рѣцкаго общежительства Апдрее Дионисьевичѣ: Въ
кратцѣ всего житія его. Нач.
Европа ты славнѣйшая, мужа сего взнесшая.
Въ Россійскомъ царствѣ храпящи, въ поморскихъ красхъ держащи.
Риѳмы эти вполпѣ изданы въ Библіографическихъ запискахъ, т. I,
стр. 50—52. На основаніи свидѣтельства Павла Любопытнаго въ его
Библіотекѣ старовѣрческой церкви авторомъ ихъ можно признать «Ивана
Иванова, Москвитина (11755), написавшаго между прочимъ, и «ясное
трогательное и прекрасное описаніе въ стихахъ житія Андрея Діонисье-
впча» . (См. Чтенія Общества Исторіи 1863 г., № I, стр. 33).
Л. 47. Стихъ о плачи прекраснаго Іосифа.
Нач. Кому повѣмъ печаль мою, кого призову къ рыданію.
302.	ВОЗРАЖЕНІЕ НА СОЧИНЕНІЕ АНДРЕЯ ІОАННОВА.
въ листъ, современнаго поморскаго письма, на 378 листахъ.
Л. 1. Обличеніе на протопопа Андрея Болшіе Охты
отъ историческаго изданія извѣстіе предв оспріемо за-
чало о древлебывшихъ Новгородскихъ стригольникахъ
и отъ и ихъ наводимое тѣмъ на старообрядцевъ благо-
вѣрное ученіе, съ непристойными къ тѣмъ гнусными
хулами и неправыми укоризнами собранное: сказуя изъ
потаенныхъ старообрядческихъ преданій.
Нач. Въ пачалѣ глаголетъ сице: повѣдаша рече ми закопопреступ-
ницы глумленія, но не яко законъ твой Господи.
Предметомъ «Обличенія» служитъ извѣстное сочиненіе протоіерея
Андрея Іоапнова: «Полное историческое извѣстіе о древнихъ стриголь-
никахъ и новыхъ раскольникахъ, такъ называемыхъ старообрядцахъ» ,—
сочиненіе, выдержавшее много изданій и доселѣ незамѣнимое, по богат-
ству сообщенныхъ въ немъ историческихъ свѣдѣній Въ раскольньп-
582
чемъ Обличеніи ссылки дѣлаются по пздапіто 1 795 года. -Много-
рѣчивый обличитель не приводитъ никакихъ новыхъ историческихъ
данныхъ и ограничивается простымъ повтореніемъ фактовъ, сообщенныхъ
уже въ опровергаемомъ имъ сочиненіи.
Рукопись очень рѣдкая.
303.	СЛУЖБЫ РАСК0ЛЫШЧ1Я НОВОЯВЛЕННЫМЪ святымъ.
въ 4-ку, современнаго письма, на 76 листахъ.
Рукопись очень рѣдкая.
Л. 1. Служба блаженнымъ приснопамятнымъ отцемъ
нашимъ премудрымъ послѣдняго хрістіянска рода учи-
телемъ пресловущимъ и съ яже отъ нихъ всѣмъ правед-
но Господеви угодившимъ.
Л. 25. Мѣсяца Марта въ 30 день преставленіе пре-
подобнаго отца нашего Корнилія выгопустыннаго.
Л. 41 об. Молитва преподобному отцу Корнилію.
Нач. О великаго и вседержавнаго царя.
Л. 43. Служба святымъ исповѣдникомъ новымъ рос-
сійскимъ страдальцемъ, пострадавшимъ отъ новолюби-
телей за дпевлевосточное церковное апостольское и
отеческое благочестивое преданіе.
Л. 60. Служба обща святымъ новымъ россійскимъ
стр адалцемъ.
304.	О АНТИХРИСТЪ.
БЕЗПОПОВЩИНСКОЕ СОЧИНЕНІЕ,
въ 4-ку, современнаго поморскаго письма, на 172 листахъ.
Л. 1. Подъ заставкою: О антихристѣ свидѣтельство
отъ божественнаго писанія.
Нач. Елико и гдѣ и о чемъ вещи недоумѣнныя приношаются, то-
лико у всѣхъ во временномъ размышленіи полагаются.
Сочиненіе раздѣлено па 35 статей.
583
305.	О АНТИХРИСТѢ.
БЕЗПОПОВЩИНСКОЕ СОЧИНЕНІЕ,
въ 4-ку, современнаго поморскаго письма, на 270 листахъ.
Начало предисловію: «Содержителю всѣхъ царю вѣкомъ» . Начало
текста: «Искони сотвори Богъ небо и землю» .
Сочиненіе раздѣлено па 70 главъ.
306.	СБОРНИКЪ О АНТИХРИСТѢ.
БЕЗПОПОВЩИНСКИХЪ СОЧИНЕНІЙ,
въ 4-ку, современнаго поморскаго письма, на 4 и 400
листахъ.
На первыхъ 4-хъ ненумерованныхъ листахъ:
Книги первый часть о антихристѣ о разномъ доказа-
ніи священнаго пйсанія. Сказаніе святаго Андрея архі-
епископа Кесаріи каппадокійскія отъАпокалипсія свя-
таго Іоанна Богослова.
Нач. Господину моему и брату и причетнику о Господи радоватися.
Л. 2. О антихристѣ бесѣдословіи основаніе.
Нач. Нѣкогда вмалѣ упразднитими ся отъ нуждныхъ моихъ дѣствъ
пріиде ко мнѣ человѣкъ въ умномъ разсужденіи.
Сочиненіе изложено въ діалогической формѣ.
Л. 217. О антихристѣ великаго ритора и философа и
изящнаго проповѣдника слова Божія блаженныя памяти
Андрея Діописьевича въ подтверягдепіе и заключенія
преждереченныхъ словесъ.
Нач. Помните дни вѣчныя, разумѣйте лѣта рода родовъ.
Сочиненіе Андрея Денисова направлено противъ книги Стефана
Яворскаго: Знаменіе кончины вѣка до пришествія въ миръ
антихристова (М. 1703 г.) Эта проповѣдь Андрея Денисова по-
дробно разсмотрѣна въ статьѣ Е. В. Барсова. См. Труды Кіевской
духовной академіи, 1867 г., Февраль, стр. 251—257.
Л. 231. Бесѣдованіе о антихристѣ и о седминѣ еже
Даніилъ глагола.
Нач. Приведу же въ среду достовѣрна свидѣтеля.
584 —
307.	0 АНТИХРИСТЪ.
въ 4-ву, полууставомъ современнаго письма, на 442
листахъ.
Къ настоящему владѣльцу рукопись поступила изъ библіотеки Моро-
зова, какъ видно изъ помѣтки, сдѣланной на І-мъ листѣ.
Л. 1. Предисловіе.
Нач. Собраніе сея малыя книжицы вина есть сія: яко грѣхъ ради
нашихъ, въ настоящая сія мпогоплачевная, во истинну и слезамъ до-
стойная времена, по предвозвѣщенію Христа Спасителя нашего испол-
нися, изсякло любы многихъ, и раздѣленія по всюду рогъ свои воз.
вышаютъ, и многія хотятъ быти учители, аще сами и пе разумѣютъ
о нихъ же глаголютъ и о нихъ же утвержаютъ: но цокмо тщатся свою
правду составити.
Л. 10. Увѣщаніе къ люботщателпому читателю.
Нач. Священный апостолъ Павелъ пиша ко ученику своему Тимо-
ѳею глаголетъ.
Л. 12. Часть I. О лжехристахъ и лжепророкахъ.
Нач. Сѣдящу же Господу на горѣ елеонстѣи.
Л. 18. Часть 2. О отступленіи, яко первѣе тщится
сатана всѣхъ христіанъ во отступленіе отъ православныя
вѣры на различныя ереси привести, и самъ яко левъ
рыкая во о гр адѣ св о ей обоити, тогоради сіе умышляетъ,
и на своихъ яко значикъ отступленіе полагаетъ, яко
самъ пріити хощетъ, то никто отъ отступившихъ да не
в озропщетъ.
Нач. Явѣ яко и святый апостолъ Павелъ глаголетъ.
Л. 46. Часть 3. О мерзости запустѣнія.
Нач. Глаголетъ Господь во Евангеліи еже отъ Матѳея зачало 99.
Л. 80. Часть 4-я. О пророкахъ, Иліи и Енохѣ, яко съ
плотію пріидутъ па землю, съ нею же и взяти быша
живи: обличити послѣдняго князя міра сего антихриста,
а вѣрныхъ въправовѣріиутвердити, невѣрныхъвъ вѣру
обратити, яко на сіе живи суть есть, и Богомъ блюдоми
суть, ихже антихристъ повелитъ убити, и тѣлеса ихъ
не имутъ погребены быти, и яко тѣлеса ихъ убіетъ. а
не души, яко души убити невозможно есть по глаголу
Господню.
Нач. Самъ Господь Богъ чрезъ Малахію пророка глаголетъ.
585
Л. 120. Часть 5. О аптпхрпстѣ. яко при к о и ч и п ѣ
сего свѣта і) пріидетъ, и отъ коего рода и племени изы-
детъ .и въ коей странѣ родитися имать. и яко совершен-
ный человѣкъ будетъ: и абіе сатана въ него внидетъ,
и вся злая имъ. яко инструментомъ содѣетъ.
Нач. О чемъ самъ Христосъ сынъ Божій (ко Іудеомъ) рече во
евангеліи отъ Іоанна, зачало 71.
Л. 160 об. Часть 6. О скверномъ имени антихри-
стов ѣ.
Въ этой части приводятся попытки толкованія апокалипсическаго
числа 666 и главнымъ образомъ изъ книги Казанье св. Кирилла
патріарха Іерусалимскаго, изданной въ Вильнѣ, въ 1596 году.
Между извѣстными, старинными, объясненіями этого числа обращаетъ
на себя вниманіе слѣдующая выкладка, по которой приблизительно
можно судить и о времени жизни сочинителя:
Л. 165, Иніи глаголютъ: франкъ-масонъ, сирѣчь вол-
ной ваменсчікъ.
В	а О	5 Л	л Н	н О	0 И	й	2	/ 70	чи 30	1 50	1	С 70 8
К	й А	А М	м Е	7 Н	н С	с Ч	ч I	1 К	й	20	/	° 1	\	звѣ 40	] 5	1	ри 50	1 200	1	н0 90	1 10	666 20	\
Л. 167. Часть 7. Яко детъ и отъ нихъ вмѣсто ковь имъ воздвигнетъ,	антихристъ къ жидомъ пріи- Христа пріятъ будетъ, и цер- и ветхій Римъ лестію взяти
имать, осмый царь надъ вселенною будетъ.
Нач. Глаголетъ самъ превѣчная правда Христосъ.
і) Къ слову «свѣта» на полѣ сдѣлана выноска: «вѣка» ,
74
586
Л. 192. Часть 8. О
царствованія, коли ко
Нач. Самъ Богъ
Л. 201. Часть
чрезъ
9. О
кратко іі ъ в р с м е пп антихристова
имать быти.
откровеніе святому Іоанну богослову показа,
печати скверной богопротивника
антихриста, иже дастъ покланяющимся ему вмѣсто кре-
ста Христова, и какъ онъ льстецъ хощетъ подобитися
Сыпу Божію.
Нач. Преподобный Ефремъ Сиринъ о печати сквернаго антихриста
сице глаголетъ.
Л. 221. Часть 10. Въ царство антихристов о не имать
именоватися имя Спасово великое и страшное: а исповѣ-
дающія лютѣ мучими будутъ, антихристъ же себе вмѣ-
сто Христа и Бога истиннаго начнетъ величати.
Нач. Глаголетъ тайновидецъ во апокалипсіи, во главѣ 13, зачало
3 6, стихъ 5 .
Л. 226. Часть 11. О знаменіяхъ и чюдесахъ ложныхъ
имущихъ быти отъ антихриста.
Нач. Тогда аще кто речетъ вамъ се зде Христосъ.
Л. 252 об. Часть 12. О скорби дней опѣхъ и гладѣ
велицѣмъ яжево время царствованія осѣбнѣсвоеобраз-
наго антихриста.
Нач. Въ книзѣ Кирила Іерусалимскаго, во главѣ 4.
Л. 284. Часть 13. О убіеніи антихриста.
Нач. Глаголетъ апостолъ Павелъ къ Солуняномъ. зачало 275.
Л. 290. Часть 14. О скончаніи свѣта и о в тор омъ при-
шествіи Христовѣ, и о судномъ дни. и о будущихъ мукахъ.
Нач. Время же пріиде и о скончаніи мира.
Л. 312 об. Вирши къ читателю. Нач.
Богъ Адама со Еввою въ рай введе.
Тамо и заповѣдь имъ предаде.
4 Л. 315. Синтоміа сказанія о антихристѣ.
Нач. Аще и мпога суть мнѣнія о царствіи антихристовѣ, но не
вся подобаетъ пріимати, токмо самая нарочитая и изящная, прочая
же подобаетъ оставляти имущимъ я. Пріятны же суть и достовѣрны
сіи артикулы. Всѣхъ артикуловъ 1-2, изъ пихъ послѣдній заключаетъ
въ себѣ четыре сказанія: 1) литеральное, или историческое; 2) алле-
горическое, или иносказательное; 3) тропологическое, или нравоу-
чительное, и 4) аналогическое, то есть возводное (см. л. 340).
Л. 359.АлексѣяАпдреевичаКаретника всепокорнѣй-
шее прошеніе.
587 —
Нач. Всепокорно прошу всѣхъ благочестивыхъ христіанъ, всѣхъ
истинну любящихъ о ниже сего предложенныхъ въкратцѣ отъ двою странъ
происходящихъ ученіяхъ, и соблаговолите мнѣ въ сіе горько плачев-
ное и многобѣдственное время подати совѣтъ и наставленіе: которому
отъ оною внимати, и съ которою страною кребывати и коихъ слушати,
и на которой сторонѣ правда обрѣтается^ понеже нѣціи глаголютъ
сице о пророкахъ Божіихъ Иліи и Енохѣ и о послѣднемъ богопротив-
никѣ антихристѣ, какъ въ божественныхъ книгахъ обрѣтается, друзіи
же инако иносказателно.
Прошеніе это содержитъ въ себѣ разсмотрѣніе мнѣній, высказанныхъ
объ Енохѣ и Иліи и объ антихристѣ безпоповцами: Ильею Алексѣеви-
чемъ, Герасимомъ Димитріевичемъ, Иваномъ Ѳедоровичемъ Ершомъ,
Ѳедоромъ Аникіевичемъ, Иваномъ Архиповичемъ, Алексѣемъ Осипови-
чемъ, Иваномъ Петровичемъ.
Л. 387. При семъ же предлагаю вамъ испро симой мною
отъ Ильи Алексѣевича и Ивана Архиповича, и отъ ихъ
согласниковъ Московскихъ и П ит ер бур гскихъ настав-
никовъ сицевой подписки, съ которой предлагаю копію.
Копія с просимой подписки.
Нач. Засвидѣтельствуемъ предъ Богомъ.
Л. 393. Прибавленіе (къ 15 требованіямъ предложен-
нымъ о ИліииЕнохѣ) о самомъ послѣднемъ антихр и.ст ѣ.
Всего 20 добавочныхъ вопросовъ. Начало перваго изъ нихъ:
Вопросъ I. Нач. Христосъ Спаситель нашъ нѣкогда обличая
невѣрныя Іудеи.
Выше показанное Прошеніе ѳедосѣевца Алексѣя Андреева издано
въ приложеніи къ «Бесѣдамъ о пришествіи пророковъ Иліи и Еноха»
священноинока Павла (М. 1870). Въ предисловіи къ этому рѣдкому сочи-
ненію священноинокъ Павелъ сообщаетъ слѣдующія свѣдѣнія, интерес-
ныя и по отношенію къ описываемому списку: «рукопись этого сочине-
нія (пишетъ онъ) находилась у покойнаго Елисея Савича Морозова,
великаго любителя сочиненій и устныхъ бесѣдъ объ антихристѣ, и онъ
весьма ею дорожилъ. Во время бывшаго у него пожара рукопись
сгорѣла; по сему случаю Елисей Савичь не разъ выражалъ мнѣ край-
нее сожалѣніе о своей потерѣ,— «я бы пе взялъ за эту рукопись
тысячи цѣлковыхъ» ,—говорилъ онъ. Между тѣмъ мнѣ удалось найдти
списокъ этой рукописи у одного кладбищенскаго пѣвца, которому
достались въ руки многія рукописи послѣ настоятеля Преображенскаго
кладбища Симеона Кузмича; этотъ списокъ я доставилъ Елисею Савичу,
а копію оставилъ у себя, по которой теперь и печатаю сочиненіе.
Ѳио составлено ѳедосѣевцемъ Алексѣемъ Андреевымъ Каретникомъ,
— 588 —
іпторый былъ современникомъ Ильи Алексѣева Ковылина. Алексѣй
Андреевъ, какъ видно, принадлежалъ къ числу тѣхъ немногихъ без-
поповцевъ, которые о пророкахъ Иліи и • Енохѣ и объ антихристѣ
мудрствуютъ согласно ученію Священнаго Писанія и отцевъ Церкви» .
(См. Бесѣды священноинока Павла, приложеніе, стр. 1).
Отсюда видно, что настоящій списокъ прошенія Алексѣя Андреева
Снятъ съ рукописи, сообщенной Е. С. Морозову священноинокомъ
Павломъ.
308.	сборникъ вьшиш и замжь.
СОСТАВЛЕННЫЙ АѲОНІЕМЪ КУЗМИЧЕМЪ.
въ 4ку, современнаго письма, сшитъ из ъ трехъ тетрадей,
подъ отдѣльною нумераціею.
Стр. 1—93. Выписки о бъ антихристѣ.
Стр. 94—102. Отчасти о священствѣ.
Стр. 1—94 (новой нумераціи). На полученное вновь раз-
крещеванское мудрованіе изъясняется здѣсь истинное
святоцерковноерѣшеніе.
Стр. 95—134. Изъявивъ лживое противныхъ мудрова-
ніе о антихристѣ, такъ же надлежитъ разсмотрѣть и
состоящее при томъ неправое оныхъ мудрованіе.
Стр. 1—24 (новой нумераціи). Новый рядъ замѣтокъ объ
антихристѣ, начинающійся словами: «Но есть ли антихристъ,
согласно мудрованію безпоповцевъ, то есть Ѳедосіянцевъ или Помор-
цевъ, не будетъ чувственный человѣкъ» .
309.0 СВЯЩЕНСЖ О ТАЙНАХЪ И ОБЪ АНТИХРИСТѢ.
СОЧИНЕНІЕ БЕЗПОПОВЦА,
Въ 4-ку, современнаго поморскаго письма, на 45 листахъ»
Л. 1. Книга о скрытіи священныхъ церковныхъ па-
стырей и бескровпыя .жертвы во время всемирнаго от-
ступленія.
— 589 —
Л. 1 об. Предисловіе къ читателю.
Христіанство, читатель доброчестивый, въ случаемыхъ нуждахъ о-
Кромѣ священныхъ лицъ состоятися можетъ: ибо тогда двѣ тайны то-
чно необходимы бываютъ ему потребны: крещеніе и покаяніе, кото-
рыми Богъ на каждый день всего мира грѣхи отпущаетъ: овымъ убо
крещенія ради, овымъ же покаянія ради. А о священствѣ и жертвѣ
и прочіихъ тайнахъ писано есть, что нѣкогда изъ всего миря по-
требятся.
Л. 2. Глава 1. Доказательства. О всемирномъ потре-
бленіи или скрытіи священныхъ церковныхъ пастырей
и о запустѣніи святыя истинныя безкровныя жертвы во
времена всемирнаго отступленія.
Нач. Ипполитъ святый глаголетъ. Принеси убо пророка Исаію.
Л. 7. Глава 2. Убо въ нужныхъ обстоятельствахъ о-
кромѣ священныхъ пастырей христіанскій родъ спа_
стися можетъ: яко и слѣдующій доводы увѣряютъ о семъ.
Л. 10. Глава 3. По скончаніи пр ав о славнаго въ мир ѣ
священства и безкровная жертва запустѣетъ.
Л. 12. Глава 4. Хотя и скрываются отъ живущихъ
въ мирѣ божественныя сіи священство и жертва тайны:
однако жъ никогда всеконечно отъ христіанъ сущихъ
они отступаютъ: ибо священство и жертва суть сугубы.
Л. 14. Глава 5. О приношеніи жертвы духовной.
Л. 17. Глава 6. О причащеніи тѣла и крове Христовы.
Л. 18об. Доводы о духовномъ тѣла и крове Христовы
причащеніи.
Л. 21 об. Заключеніе.
Нач. И такъ отъ предложенныхъ доказательствъ, читатель любо-
мудрый, ясно тебѣ показалось, что христіанство въ нужныхъ обстоя-
тельствахъ и безъ видимыхъ тайнъ священства и жертвы состоятися
моягетъ.
Л. 23. О антихристѣ.
Нач. Читатель доброчестивый: Великій Анастасій глаголетъ яко
Христосъ Богъ нашъ учитъ ны глаголя.
590
310. ОТИТЫ ИВАНА ПОШЕХОНОВА.
въ 4-ку, современнаго письма, на 363 листахъ.
Рукопись очень рѣдкая. Въ началѣ приведено полное оглавленіе.
Объ Ивапѣ Пошехоновѣ см. въ славяно-русскихъ рукописяхъ В. М.
Ундольскаго, № 509.
310 т СОЧИ ПАШ ЛЮБОПЫТНАГО.
въ 4-ку, современнаго письма, на 89 листахъ.
Л. 1. Выписано изъ книги двоположника главы 7_й»
Бракъ въ христіанствѣ можетъ священно производится
и кромѣ священства.
Нач. Понеже я выше неоднократно изражался, что какимъ обра-
зомъ духъ Христовой церкви во вся вѣка созидалъ общее благо.
Выписка направлена противъ бракоборства Ѳедосѣевцевъ. 'Содер-
жаніе ея имѣетъ цѣлью доказать, что «бракъ законный можетъ быть
и безъ іерейскаго вѣнчанія.» Въ подтвержденіе приводятся слѣдующія
имена наставниковъ: 1) Михаилъ Ивановичъ Вышатинъ, 2) Андрей
Денисовъ, 3) Федосей Васильевичъ «будучи не малый начетчикъ хотя
по слабости своего обозрѣнія и предразсудка и не допускалъ въ цер-
ковь брачный предметъ, но впрочемъ не отвергалъ оной отвнѣ при-
ходящихъ, (л. 11), 4) Семенъ Денисовъ, 5) Иванъ Акиндиповъ,
6) Спиридонъ Ивановичъ Потемкинъ, 7) Семенъ Матвѣеевичь Зарайскій,
8) инокъ Варлаамъ, 9) Иванъ Алексѣевичъ, 10) Апдрей Борисовичъ,
11) инокъ Іона, 12) Василій Емельяновичъ 13) Петръ Ѳедоровичъ,
14) Никита Марковичъ, 15) инокъ Анофрій Колмогорскій, 16) Андрей
Ивановичъ Архапгелогородскій, 17) Гавріилъ Ларіоновымъ Скочковъ,
18) Алексѣй Яковлевичъ ЗайцевсКій, 19) Иванъ Филиповичь, 20) Ан-
дрей Михайловичъ Жуковъ, 21) Яковъ Васильевичъ Холинъ, 22) Архипъ
Дсменьтьевпчъ, 23) Андреянъ Сергѣевичъ Сергѣевъ.
Л. 22. Доказательства па коихъ основана сія глава.
Л. 26 об. Краткое сказаніе о брачпомъ мнѣніи Старо-
вѣ р ч е с к и х ъ учителей Андрея и Ф е д о с ѣ я.
591
Пач. Во всѣ почти времена человѣчество угнѣтаемое презрѣннымъ
тиранствомъ и уклонявшееся обиднаго просвѣщенія всегда і оно под_
гергалося рабству.
Въ концѣ обозначено время сочиненія такъ: 18 1О/2о 17.
Сказаніе это сочинено Павломъ Любопытнымъ. См.его Библіотеку
старовѣрческой церкви. (Чтенія Общ. Ист. 1863, № 1, стр. 44).
Л. 30—89. Безъ начальнаго листа «Исторія о отцехъи стра-
дальцехъ Соловецкаго монастыря». Сочиненіе Денисова. Из-
дана старообрядцами въ Супраслѣ, въ 1788 въ 8-ку, и вторично, въ
4-ку, безъ означенія мѣста изданія, а также въ Раскольничьихъ дѣ-
лахъ ХѴШ в., Есипова, т. II, приложенія, стр. 1—55.
312. ИСТОРИЧЕСКІЙ СЛОВАРЬ СТАРОВѢРЧЕСКОЙ ЦЕРКВИ.
СОЧИНЕННЫЙ ПАВЛОМЪ ЛЮБОПЫТНЫМЪ ВЪ 1828 ГОДУ,
въ 4-ку, на 167 листахъ.
Изданъ три раза: въ Библіографическихъ запискахъ, т. ІІІ; въ
Чтеніяхъ Общества исторіи и древн. 1863 г.,кн. I., и въ Сборникѣ
для исторіи старообрядчества, Николая Попова, томъ II, выпускъ V.
311 РОЗЫСКЪ св. диипия, МИТРОПОЛИТА ростовскаго.
въ 4-ку, скорописью первой половины ХѴШ вѣка, на 342
листахъ.
По всѣмъ признакамъ рукопись списана не съ печатнаго экземпляра.
314 ВОЗРАЖЕНІЕ НА КНИГУ БЕСѢДЫ
КЪ ГЛАГОЛЕМОМУ СТАРООБРЯДЦУ,
въ 4-ку, современнаго письма, на 108 листахъ.
Возраженіе это, сочиненное неизвѣстнымъ старообрядцемъ, на-
правлено на книгу покойнаго Московскаго Митрополита Филарета:
«Б есѣ ды къ глаголемому стар о о бря дцу» .
592
Возраженіе раздѣлено па пять статей: 1) О крестномъ зпамепіп
въ перстосложепіи; 2) О имени Ісусовѣ, пишемомъ безъ иты; 3) О
пѣсни аллилуіи сугубой; 4) О святомъ крестѣ тресложномъ или три-
составномъ и о дорникѣ для печати на просвирахъ; 5) О исповѣданіи
символа: рожденна, а не сотворена. и въ Духа Святаго Господа
истиннаго» .
Сверхъ этихъ пяти статей, съ листа 58-го рукописи, слѣдуетъ:
«Дополненіе. На вышеписанныя статій о исполненіи
преданія церковнаго здѣсь прилагается дополненіе.
По содержанію своему Возраженіе не представлетъ самостоятель-
наго труда: противъ доводовъ «Бесѣдъ» противопоставляются однѣ вы-
писки изъ Поморскихъ отвѣтовъ.
315. БЕВД СТАРООБРЯДЦА-ПОПОВЦА СЪ НОВООБРЯДЦЕМЪ.
въ 8-ку, письма 1848 года, на 13 и 385 листахъ.
Л. 1. Книга б е сѣ д о сл о в іе. Предисловіе книги сея,
Нач. Благочестивіи читатели видя я ко мнѣ вашу любовь.
Время написанія рукописи открывается изъ слѣдующаго мѣста:
«Отъ сотворенія мира 7348, отъ Р. X. 1848 апрѣля 20-го начата
бысть писати и разговоръ новообрядца съ старообрядцемъ каллиграф-
скимъ художествомъ въ богоспасаемомъ градѣ Калугѣ, и совершено
августа въ послѣднихъ числахъ. Аще хощеши имя мое знати, то сице:
троесложно седмописменно, и сторицъ пятеро со осмирицею, тридеся,
тица же со осмирицею воздесятое сугубо с припрегателною. Петерица
съ петисотицею и паки сотица съ петерицею, сороковица со оницею
и вторица съ припрегателною і) (л. 385).
Сочиненіе очень интересное.
і) Ефремовъ.
593
ЗВ. ПОСЛАНІЕ СТРАННИКА КІ ДРУЗЬЯМЪ.
въ 4-ку, современнаго письма, на 324 листахъ.
На об. послѣдняго листа запись: «Сія святая и богодухновенная
книга написася въ лѣто 7357 (—1849—). Книга памятникъ благо-
дѣтелей, книга скорби и нужды, поне писася съ нуждею и страхомъ.
Единъ Богъ вѣсть» .
Содержаніе сочиненія въ высшей степени интересно для исторіи
современнаго старообрядства.
317. КРАТКОЕ ПОКАЗАНІЕ О МОЛЕНІИ ЗА ЦАРЕЙ.
СОЧИНЕНІЕ СЕМЕНА СЕМЕНОВА,
въ 8-ку, новѣйшаго письма, на 35 листахъ-
Л. 1. Краткое показаніе отъ священнаго и святыхъ
отецъ писанія о богоучрежденномъ уставѣ существо-
вавшемъ въ в етхозавѣтной и существующемъ въ ново,
благодатной церкви Христовой о моленіии жертвопри.
ношеніи за б о г о п о став л енныхъ царей.
Нач. Въ богоданномъ Моисею уставѣ.
Л. 20. Сказаніе отъ б о ж е ств енна г о пис анія и ц ерк ов-
ной исторіи о казнехъ лжеучителемъ, учащимъ не пови-
новатися богопоставленнымъ властямъ, не повреждаю-
щихъ благочестіи, и о воспрещающихъ приносити Богу
моленіе и жертвоприношеніе за иновѣрныхъ.
Нач. Воста Іюда Галилеанинъ.
75
594
Ж СЕМЕНА СЕМЕНОВА ЦЕРКОВНОЕ ИЗЛОЖЕНІЕ.
О ПРИНЯТІИ ПРИХОДЯЩИХЪ ОТЪ ЕРЕСЕЙ.
въ 4-ку. новѣйшаго письма, на 254 листахъ-
Заглавіе на выходномъ листѣ: «Древлеправославное церковное изло-
женіе о принятіи приходящихъ отъ ересей и опроверженіе ученія
безпоповцевъ о семъ предметѣ» .
Л. 1. Предисловіе. Нач. Сія книга содержитъ въ себѣ изъ
разныхъ святоотеческихъ книгъ.
ЗН. О ТРЕХЪ ЦЕРКВАХЪ.
въ 8-ку, современнаго письма, на 28 листахъ.
Л 1. Краткое показаніе о нѣкоторыхъ преданіяхъи
содержаніяхъ трехъ россійскихъ церквей.
Л. 1 об. О преданіи и содержаніи церкве.
Нач. Церковь древняя есть та, которая въ Россіи начало свое
возъимѣла посредствомъ князя Владимира.
Л. 6. О преданіи и содержаніи нынѣ господственно
существующія церкве.
Нач. По прешествіи 670 лѣтъ отъ воспріятія княземъ Владими-
ромъ православныя вѣры новый видъ церковь Великороссійская отъ
лѣта 7164 посредствомъ Патріарха Никона и бывшихъ при немъ и
по немъ архипастырей воспріимать согласилась.
Л. 14 об. О церкви единовѣрческой.
Нач. Церковь единовѣрческая есть та, которая прежде называема
была присоединенческая. Опа начало свое возъимѣла въ концѣ осмаго
надесять столѣтія.
Л. 26. Изъображеніе единовѣрческія церкве. Нач.
Явилась церковь вновь имѣя двѣ личины,
Хранитъ разгласныя уставы и всѣ чины.
Всѣмъ кажется опа что хвалитъ старипу,
Но купно содержитъ въ себѣ новину,
На двухъ ногахъ она, а храмлетъ обоими,
На всѣ страны скользитъ затѣями своими.
595
320.	РАСКОЛЬНИЧЕСКОЕ СОЧИНЕНІЕ
О ЕРЕСЯХЪ ВЪ ПРАВОСЛАВНОЙ ЦЕРКВИ,
въ 8-ву, полууставомъ новаго письма, на 191 листѣ.
Нач. Вопросъ 1. По которымъ священнымъ правиламъ пріемлете
подъ первый чинъ.
321	МАТЕРІАЛЫ ДЛЯ ИСТОРІИ ЕДИНОВѢРЧЕСКОЙ ТИПОГРАИ.
въ 4-ву, современнаго письма, на 22 листахъ.
Л. I. Святѣйшаго Правительствующаго Сѵнода и Ком-
миссіи Духовныхъ училищъ члену Высокопреосвящён-
нѣйшему Филарету Архіепископу Московскому и Коло-
менскому, Святотроицкія Сергіевы лавры священноар-
химандриту и разныхъ орденовъ кавалеру. Московской
Единовѣрческой типографіи надзирателей, Спасо-Ан-
дроніевскаго Ар химан д р ит а Гер мог ена и Единовѣрче-
скаго Протопресвитера Іоанна Петрова, нижайшій
рапортъ.
Нач. По присланному Его Императорскаго Величества указу изъ
Московской Духовной Консисторіи подъ ЛѢ 4241-мъ отъ 12 Сентября
сего 1821 года Учебпой Псалтыри мы именованые разсмотрѣ-
ніе чинили.
Л. 7. Мѣста, слова и слоги, І-е которые по опечаткамъ, и
несогласности въ смыслѣ непремѣнному наряду исправленію подлежатъ,
сходственно со старопечатными, какъ онѣ въ другихъ мѣстахъ тѣхъ
же самыхъ старопечатныхъ книгъ исправлены; 2) которые должно
выключить въ сходственность тѣхъ же старопечатныхъ книгъ; 3) ко-
торые за пропускомъ должно включить, въ сходственность тѣхъ же
самыхъ старопечатныхъ книгъ; 4) которымъ на краяхъ листовъ слѣдуетъ
подъ кавыками объяснительныя исправнѣйшія слова и слоги поставить,
по примѣру тѣхъ же самыхъ старопечатныхъ книгъ, и по прошенію
въ падсловіяхъ издателей оныхъ.
Въ концѣ подпись: «Въ подлинности приводовъ единовѣрческой
типографіи надзиратель Протопресвитеръ Іоаннъ Петровъ руку при-
ложилъ» .
— 596 —
322.	СБОРНИКЪ. СОВРАННЫЙ В. А. СОПМКИНЫМЪ,
въ 4-ву, современнаго письма, на 51 листѣ.
Л. 1. О церкви.
Нач. Спрашиваютъ насъ нѣкоторыя изъ старообрядцевъ на чемъ
Христосъ Церковь свою основа. На сіе имъ сими словами отвѣт-
ствуемъ .
Л. 12. Безъ отдѣльнаго заглавія: вопросы о іерействѣ, о св.
причащеніи, и другихъ тайнахъ.
Л. 33. Къ разрѣшенію начала просвѣщенія Россіи
свѣтомъ вѣры Ісуса Христа.
Нач. Всероссійскія церкви духовенство, міряне были согласйы въ
духовной православныя вѣры любви.
Л. 37. Поученіе священствующимъ лицамъ.
Нач. Глаголетъ святое писаніе: нѣцыи іереи или священники или
діаконы съ женами своими обрѣтаются.
Л. 41. Выписки изъ твореній Симеона архіепископа
Ѳессалонитскаго.
На послѣднемъ листѣ собственноручная запись составителя: «Сия
книга собранная изъ разныхъ книгъ тщаніемъ и усердіемъ церковнаго
единовѣрческаго старосты Московскаго 2-й гильдіи купца Владиміра
Андреевича Сопелкина къ вразумленію мнимыхъ старообрядцевъ Рогож-
скаго кладбища, въ которой сектѣ я самъ находился отъ рожденія мп-
его съ 1800 года по 1854 годъ при бѣглыхъ попахъ Иванѣ Матвѣ-
ивичѣ Ястребовѣ и Петрѣ Ермиловичѣ Русановѣ, и продчихъ, по
милости Божіи и соизволенію Государя Императора Николая Павловича
и благословенію Митрополита Филарета ревностнымъ усердіемъ моимъ
къ душевному утѣшенію многихъ прихожанъ освящена 23 Сентября
1854-го церковь во имя святителя Христова Николы на Рогожскомъ
кладбищѣ священникомъ Морозовымъ, который впослѣдствіи расколни-
ками вовлеченъ былъ во искушеніе, запрещено. . Октября священства,
и выѣхалъ въ Тверь на жителство» (л. 51).
323.	ВОПРОСЫ. ТРЕБУЮЩЕ ОТВѢТОВЪ СО СТОРОНЫ ПОПОВЩИНЫ.
въ 8-ку, современнаго письма, на 134 листахъ.
Всѣхъ вопросовъ, предложенныхъ поповщинцамъ, 268.
Начало текста: «Вѣра православная сія ли»?
— 597 —
324.	ОТВѢТЫ ПОПОВЦА ѲОМИНА НА ВОПРОСЫ ВЕЗШПОВЦА.
ѲЕДОСЪЕВЦА ЕГОРОВА ГАВРИЛОВА,
въ 4-ку, современнаго письма, на 97 листахъ.
Л. 1. По епиграфѣ: «что мя зовете Господи, Господи, и не тво-
рите, яже азъ глаголю. Отъ Луки зач. 27» .— «Почтеннѣйшій Егоръ Га-
вриловичъ, полученные отъ васъ вопросы, которыхъ въ разныхъ отдѣ-
леніяхъ, и о розныхъ предметахъ, числомъ 54, я расматривалъ» .
325.	ОТВВТВІБЕЗШШОВЦА ѲЕДОСВЕВЦА ЕГОРА ГАВРИЛОВА.
въ 4-ку, современнаго письма, на 60 листахъ.
Всѣхъ отвѣтовъ въ рукописи 20 па слѣдующіе вопросы:
Вопросъ 1. Скажите государи мои для чего вы читаете символъ
вѣры и въ немъ поминаете: во едину святую, соборну и апостоль-
скую церковь. Что такая за церковь, и почему такъ именуется и ка-
кую вы въ ней находите нужду?
Вопросъ 2. Христосъ въ той церкви что установилъ и для чего
именно?
Вопросъ 3. Кому Христосъ святую церковь поручи: священно-
служителемъ, или вашимъ настоятелемъ, именуемымъ отцамъ?
Вопросъ 4. Есть ли гдѣ писано въ священномъ писаніи или
хотя у святыхъ отецъ, чтобы во время пришествія послѣдняго анти-
христа, или царствованія онаго, не будетъ олтарной церкви и свя-
щеннослужителя на строеніе ея таинствъ?
Вопросъ 5. Ваши настоятели, когда получаютъ благодать свя-
таго Духа на строеніе тайнъ церковныхъ: въ то время когда ихъ опре-
дѣляютъ, или тогда, когда потребникъ имъ вручаютъ, и отъ кого
именно?
Вопросъ 6. Есть ли кто недарованныя себѣ восхищаетъ, что та-
ковому по смерти будетъ?
Вопросъ 7. Вѣра чѣмъ запечатлѣвается?
Вопросъ 8. Что такое за таинство и о чемъ оно совершается
и для чего именно?
Вопросъ 9. Тайны церковныя па время ли уставлены или вѣчно
и для чего пмеіщо?
598
Вопросъ 10. Тайпамъ церковнымъ кто строитель свящеішос.іѵ-
житель, или простолюдинъ?
Вопросъ 11. Ваши настоятели, есть ли впадутъ либо въ какое
прегрѣшеніе, кто ихъ отъ службы удерживаетъ и чину лишаетъ?
Вопросъ 12. Аще кто кромѣ соборной церкви о себѣ соби-
рается, и перадя о церкви церковная хощетъ творити, не сущу съ
нимъ пресвитеру, по воли епископли да будетъ проклятъ тако глаго-
лаша отцы святый. Гдѣ у васъ церковь и попъ?
Вопросъ 13. Кто въ таковой церкви до кончины живота своего
не пребудетъ, что такому по смерти будетъ?
Вопросъ 14. Ваши настоятели учатъ тако, что около двухъ сотъ
лѣтъ у насъ поповъ нѣтъ, а діакона и пе бывало; то по вашему уче-
нію гдѣ спасеніе и разрѣшеніе грѣховъ бываетъ, ибо кромѣ церкви
нѣсть спасенія и разрѣшенія грѣховъ?
Вопросъ 15. Для чего Богъ христіапомъ установилъ бракъ, и
па какой конецъ, то по вашему ученію въ чемъ онъ состоитъ, въ
естествѣ или кромѣ естества, только въ одномъ священнословіи
іерейскомъ?
Вопросъ 16. Супружество и дѣвство обща ли находится въ
Христовой церкви, или ни?
Вопросъ 17. А блудъ и прелюбодѣйство въ церкви ли нахо-
дится, или внѣ оной?
Вопросъ 18. Человѣкъ вашего согласія по своимъ обстоятель-
ствамъ паче чаянія женится какимъ бы то образомъ ни было, потомъ
пріидетъ къ вамъ на раскаяніе, говоря, что я согрѣшилъ: простите
мя грѣшнаго-, жену поялъ, то вы таковой бракъ пріемлете ли, или
прочь отвергаете?
Вопросъ 19. За всѣмъ симъ представьте во умѣ своемъ глаголъ
Божій, по всемъ тваремъ текущій, который тогда пачалъ и донынѣ дѣй-
ствуетъ и до конца продолжится, дондеже скончается миръ, то како
о семъ разумѣете?
Вопросъ 20. Въ церкви три чина обрѣтаются еретиковъ: пер-
вый чинъ требующихъ святаго крещенія, вторый чинъ не крещаеміи,
но токмо святымъ миромъ помазуеміи, третій чинъ пе крещаеміи и не
помазуеміи, но токмо свою и иныхъ ересь проклинаютъ. А потому
то сказано въ писаніи: еретическое крещеніе нѣсть крещеніе, но паче
оскверненіе. Въ такомъ случаѣ буде кто обратится къ святѣй собор-
нѣй и апостольстѣй церкви, можетъ ли таковыхъ оскверненныхъ не
освященный человѣкъ повторить то крещеніе, или исправить и по
какимъ именно правиламъ?
599
326.	УСТАВЪ БЪЛОКРИШЩКАГО СТАРОВШЕСКАГО МОНАСТЫРЯ.
въ лицтъ, современнаго письма, на 123 страницахъ.
Рукопись эта есть знаменитый, подлинный актъ, поднесенный
въ 1843 году для утвержденія Австрійскому Императору Фердинанду I.
Па основаніи этого Устава дозволено австрійскимъ правительствомъ
самое существованіе Бѣлокриницкой іерархіи. Рукопись писана въ два
столбца, на русскомъ и нѣмецкомъ языкахъ. Всѣ листы прошнурованы
и скрѣплены печатью Бѣлокриницкаго монастыря.
Составителемъ Устава былъ извѣстный Павелъ Бѣлокриницкій.
Изданіе этого подлинника Устава предпринято извѣстнымъ спеціали-
стомъ по исторіи раскола въ русской церкви Н. И. Субботинымъ.
327.	О ЧЕТЫРЕХЪ ЦЕРКВАХЪ.
СОЧИНЕНІЕ ИНОКА ПАВЛА БѢЛОКРИНИЦКАГО;
въ листъ, современнаго письма, на 73 листахъ.
На оборотѣ послѣдняго, 73_го, листа запись: «Сія книга о 4-хъ
церквахъ сочиненія инока Павла Бѣлокриницкаго» .
По числу разсматриваемыхъ церквей, сочиненіе раздѣлено на 4
главы: 1) о древлегреческой церкви; 2) о нынѣ господствующей
церкви въ Россіи; 3) о единовѣрческой церкви и 4) о безпоповской.
Къ каждой изъ главъ приложены рисунки, изображающіе различные
виды изображенія креста, перстосложенія, епископскаго жезла, одѣяній
и т. п.
328.	ИСТОРІЯ ОБЪ УСТАНОВЛЕНІЙ БѢЛОКРИНИЦКОЙ ІЕРАРХІИ.
въ 8-ку, современнаго письма, на 263 листахъ.
Л. 1. Краткая исторія о возстановленіи въ древле-
православной церкви священной іерархіи, сирѣчь хри-
стопреданпа г о въ трехъ чинѣхъ священства.
Нач. Вещи и дѣла бывшая, и бывающая, великая и малая.
Па листѣ 263-мъ запись о времени сочиненія: «Написано отъ міро-
созданія 736 7 индикта 2, мѣсяца Августа 11 дня. Давшему Богу начати
600 —
и совершити благоизволившему слава и велелѣпіе, честь и поклоненіе
Отцу и Сыну и Святому Духу» . Исторія сочинена приверженцами
Бѣлокриницкой іерархіи, подъ главнымъ руководствомъ о. Панфутія,
пынѣ священноинока Чудовскаго монастыря. Сообщаемые въ ней факты
интересны. Они извѣстны изъ длиннаго ряда статей Н. И. Субботина,
посвященныхъ современнымъ событіямъ въ исторіи раскола.
329.	ОТВѢТЫ ПОПОВЦА.
ПРІЕМЛЮЩАГО БѢЛОКРИНИЦКУЮ ІЕРАРХІЮ, ЛУЖКОВЦАМЪ,
въ 8ку, современнаго письма, на 188 листахъ.
Л. 1. Отвѣты на вопросы Лужковцевъ. лѣта отъ міро-
зданія 7366 (—1858—).
Л. 2. Главнымъ наставникомъ и всему народу Луж-
ковскаго согласія.
Нач. Получили мы смиренніи отъ вашего любомудраго смисла
составленные пятьдесятъ четыре вопроса, въ надписаніи коихъ вы
именуя себя сынами древлеправославпыя церкви просите на всѣ ваши
вопросы здѣлать отъ божественнаго писанія надлежащія отвѣты.
Въ слѣдъ за окончаніемъ 54-хъ отвѣтовъ приложено:
Л. 177. Историческое сказаніе о первопачалномъ
раздѣленіи Лужковцевъ съ древлеправославпою цер-
ковію.
Нач. Ко изложеннымъ въ сей книжицѣ на Лужковскія вопросы
отвѣтамъ за нужное признали мы присовокупить краткую історійцу
отъ чего возникло ето такъ именуемое Лужковское согласіе, и отъ
чего послѣдующій тому именуются Лужковцами, причина всему тому
была слѣдующая: Въ царствованіе Александра І.го дозволено было
Христіаномъ старообрядцамъ имѣвшимъ священство въ тайнѣ, повсе-
мѣстно въ Россіи открыто имѣть приходящихъ отъ господствующей
церкви священниковъ, независимо отъ духовной власти оной церкви.
Въ каковомъ случаѣ по высочайшей воли правительство здѣлало рас-
поряженіе, дабы всѣмъ опредѣляющимся къ какому либо старообрядче-
скому обществу священникамъ вести метріческія книги раждающихся,
бракосочетавающихся и умирающихъ каждаго общества прихожанъ, съ
каковыми и относиться къ гражданскому начальству.
Старообрядцы по преданности своей къ вѣнценосному Государю,
и по заповѣди евангелской : «Воздадите Кесарева Кесареви, а Божія
601
Боговш отнюдъ пе противились такому распоряженію правительства,
но повиновались въ томъ со всякою покорностію, и исполняли безъ-
условно земнаго царя повелѣніе. Но какъ до того времени старообряд-
цы находились въ крайне стѣсненномъ положеніи, то нѣкоторые о тѣхъ
метрическихъ записяхъ произведши разные толки, совершенно въ про-
тивную сторону; а другіе, хотя не многіе, сочли ето важною ересію,
и не рѣшались подчиняться (тѣмъ принятымъ законнымъ чинопріятіемъ)
священникамъ, которые вели обыкновенную свою прихожанъ метриче-
скую запись. Сосредоточіе сихъ послѣднихъ было посадъ Лужки, въ
Стародубскихъ слободахъ Черниговской губерніи, жители коего бывшіе
дотолѣ православные христіане чрезъ эту только причину въ послѣд-
ствіи отступили даже и отъ единенія правовѣрныхъ христіанъ и здѣла-
ли раздоръ во святой церкви. Но хотя ети новые сектаторы и не
рѣшилися уже чрезъ помянутую причину соединяться со святою цер-
ковію, и заимствоваться отъ нея священствомъ, однако не рѣшались
быть и вовсе безъ священника, почему они изъискали нѣкоего отъ
великороссійской церкви попа именемъ Іоанна съ такимъ намѣреніемъ,
чтобы имѣть его у себя ни отъ кого независимо, и такимъ образомъ
отдѣлиться совершенно отъ древлеправославной Христовой церкви.
Для принятія же вновь приглашеннаго попа, котораго они сами принять
тогда еще не рѣшились, дабы тѣмъ не обнаружить своего отступниче-
ства: то не могли пріискать другихъ средствъ, какъ только непозво-
ленной лжи и обмана, съ каковою хитростью и приступили къ на-
стоятелю Лаврентіева монастыря иноку схимнику Симеону, просящи у
него священника, будто бы для принятія отъ ереси обратившагося къ
нимъ попа.
Л. 186. Разсказавъ о томъ, какъ Лужковцы добыли себѣ попа,
сочинитель продолжаетъ: «И такимъ образомъ Лужковскіе раздорники
основали свою отдѣльную секту около 1820-го года, подъ наименова-
ніемъ Лужковское согласіе, а потому и всѣ послѣдователи ихъ стали
именоваться Лужковцами. Въ послѣдствіи же ето Лужковское согласіе
мало-по-малу распространилось и далѣе, проникло и къ Донскимъ каза-
камъ, однако не въ большомъ количествѣ: а наконецъ дошло и въ Бого-
родской уѣздъ Московской губерніи, но и здѣсь отъ того гнилаго сѣмени
не могъ произрастать большой плодъ, потому что и въ Стародубскихъ
слободахъ ето Лужковское согласіе имѣло нѣкоторую силу только до
тѣхъ поръ, донележе не открыто было Бѣлокриницкой митрополіи
священство. но потомъ и Лужковцы по общему согласію съ христіана-
ми прочихъ слободъ послали и своихъ депутатовъ для изслѣдованія
о свящепьствѣ въ Бѣлую Криницу, которые прибывъ туда и по разсмотре-
ніи увѣрившись присоединились ко святой церкви, и по прошенію ихъ
76
— іі()2 —
митрополія рукоположи і:> на черниговскую епархію епископаКопопа. ко'іо-
рый въ слѣдъ за депутатами отправился въ опредѣленную ему епархію,
гдѣ приняли его сь прочими слободскими христіанами и самые Луж-
ковцы за истиннаго и православнаго архипастыря, и въ скоромъ вре-
мени рукоположены были имъ Комоломъ для нихъ три священника.
II такъ всѣ Стародубскіе слободы бывшіе чрезъ Лужковской раздоръ
въ немаломъ смущеніи, нынѣ благодатію Христовою какъ единоутроб-
ныя чада пришли въ совершенное соединеніе единой, святой, собор-
ной церкви. Въ самомъ же посадѣ Лужкахъ, хотя не многія однако
остались того корепе дикія отрасли, то есть останки Лужковскаго
согласія. II когда у нихъ не осталось ни одного ихъ Лужковской вѣры
священника, то они для подъдержапія своей секты какого то бѣжав-
шаго отъ великороссійской церкви попа рѣшились сами принять отъ
ереси, и какъ бы посредствомъ третіяго чина переправили мужики
священника: да и того послѣдняго (самими Лужковцами принятаго
попа) въ настоящее время уже лишились, а потому и пришло оное
Лужковское согласіе въ конечное уничтоженіе. А хотя нѣкоторые по
мѣстамъ и придерживаются еще того согласія, именуясь по прежнему
Лужковцами: такъ какъ и паши со стязатели, жительствую-
щій въ Богородскомъ уѣздѣ, написавшіе упоминаемые вопросы:
но изъ содержанія тѣхъ вопросовъ всякій благоразумный читатель
увидитъ сихъ Лужковцевъ, почти ни въ чемъ не разньствующихъ отъ
безпоповцевъ» .
330.	МАТЕРІАЛЫ да СОВРЕМЕННОЙ ИСТОРІИ поповщины.
въ 4-ку, современнаго письма на 109 листахъ.
Л. 1. Общій отвѣтъ православно-христіанскій на
10—ть подъ названіемъ окружныхъ посланій, послан-
ныхъ отъ совратившагося съ пути благочестія, и укло-
нившагося подъ видомъ б л аг о че стія в ъ н е че сті е пр еж д е
бывшаго почтенаго брата нашего черноризца Антонія.
Предисловіе. Нач. Мы смпреішіи христіане православніи и
осгальцы п селеніе церкви Христовы гонимы.
Л. 8. Оглавленіе содержанію книги мнимаго епископа
А н т о н і я.
На каждое изъ 10 посланій Антонія приводятся соотвѣтствующія
возраженія.
— 603 —
331.	МАТЕРІАЛЫ да ИСТОРІЙ современной поповщины
въ 8-ку, письма 1863 года, на 102 листахъ.
.1. 1. О мышленіе православныхъ христіанъ житель-
ствующихъ въ разныхъ посадахъ и слободахъ Чернигов-
ской и Могилевской губерніяхъ, о грамотѣ названной
объявленіе объ уничтоженіи окружнаго посланія.
Нач. На пятой и шестой недѣляхъ сея святыя и великія четыре-
десятницы одинъ изъ ревностныхъ послѣдователей я учениковъ Добрян-
скаго предводителя іерея Григорія: именпо же Иванъ Алексѣевъ
ІГресѣкинъ: разъѣзжая по разнымъ мѣстамъ, а въ другіе сына своего
посылая, и съ торжественнымъ видомъ показуя грамоту наименованную:
Объявленіе объ уничтоженіи Окружнаго посланія, составленнаго 7370
(—1862—) мѣсяца Ѳевраля въ 24 день, которое объявленіе навело спл-
ное неудовольствіе и справедливое негодованіе истинно православнымъ
христіапомъ.
Л. 80. Прист е ліе н іе.
Нач. Доиде слухъ, аки бы въ царьствующемъ градѣ Москвѣ и во
окрестныхъ ея врази истины, ратующе церковное ученіе и противляю-
щіися священнымъ пастыремъ, право правящимъ слово святыя истины,
по наущенію отца лжи растлиша невинно страждущее Окружное по-
сланіе.
Л. 84 об. Увѣщаніе.
Нач. Веліе и прегорчайшее есть зло и неоплаканное душевред-
ство: единыя церкве чадомъ, единаго согласія православнымъ, единаго
сочлененія удовомъ па части раздѣлятпся.
На послѣднемъ, 102-мъ, листѣ запись: «Отъ печали многія и туги
сердца: написахомъ сія многими слезами лѣта 7371.го мѣсяца Маія.
Съ прежде писанной во всемъ согласно и вѣрпо, кромѣ неумышленныхъ
ошибочныхъ погрѣшностей преписася въ Іюлѣ мѣсяцѣ 1863-го года>' .
332.	ЕФИМА ГРИГОРЬЕВА,
КНИГА ОБЪ АНТИХРИСТЪ
въ 4-юу, письма 1864 года, на 282 листахъ.
СО-1
331 СБОРНИКЪ СТАРООБРЯДЧЕСКІЙ.
въ 8-ку, полууставомъ ХѴШ в , на 472 листахъ.
Л. 1. Собраніе отъ святыхъ писаній яко прежде всего
подобаетъ истинному хрпстіяпипу познати Господа Бога
своего, еже како вѣровати и исповѣдати о немъ, і яко
подобаетъ и скушати различныя духи учепия. доброе
содержати, несогласное же отметати, и что разумобор-
пая ересь есть, и кто еретикъ, и яко зѣльне ратуетъ и
ополчается діяволъ на благочестивую вѣру христіян.
скую, здѣ ж е и о послѣднихъ временѣхъиоразличіико-
в а р с т в ъ е р е т и ч е с к и х ъ і и н ы вѣдомости з ѣ л о н у ж н ѣ й ш і я
с о б р а п ы.
Глава 1. О познаніи Бога.
Л. 4 об. Глава 2. О святѣй и е дипо су щьнѣй и не р а з-
д ѣ л и м ѣ й т р о й ц ѣ.
Л. 8 об. Глава 3. О воплощеніи Сына Божія.
Л. 10. Глава 4. О единомъ престолѣ Святыя Троицы.
Л. 10 об. Глава 5. О единомъ царѣ и Бозѣ.
Л. 11 об. Глава 6. ОБозѣ яко безсп.тотенъ есть и не-
описапъ, пипостижимъ ангеломъ и человѣкомъ.
Л. 25 об. Глава 7. О Б о з ѣ и лі е в е з д ѣ с ы й с у щ е с т в о м ъ.
Л. 27. Глава 8. О поклоненіи честныхъ иконъ.
Л. 38 об. Глава 9. О честпѣмъ крестѣ.
Л. 42. Глава 10. О еже и скушати духи ученія и о ра-
зумоборной ереси.
Л. 59. Глава 11. О нехотящихъ послушати наказанія
вѣдущихъ, но мпящеся сами мудри быти о себѣ.
Л. 63 об. Глава 12. Діяволъ завидитъ и ратуетъ на
благочестивыхъ паче.
Л. 69 об. Гл ав а 13 . О лиц емѣр ныхъ и еретикохъ добро-
д ѣ т е л п ы х ъ.
Л. 72. Глава 14. О еретицѣхъ иже прельщаютъ писа-
ніемъ и с и л о г и з м а м и и о к р и в о с к а з а т е л я х ъ. и како п о з-
навати таковыя.
Л. 76 об. Глава 15. О послѣднемъ времени.
Л. 80 об. Глава 16. Что ересь и кто еретикъ.
Л. 82 об. Глава 17. Яко и святіи пѣчто не увѣдѣша.
Л. 99. Глава 18. Аще кто наказанъ а прекословитъ
правдѣ, таковый еретикъ есть,
605 —
Л. 100 оо. Глава 19. Не помѣ тати словесъ Божіихъ
псомъ и е п о к о р и н ы м ъ.
.1. 101 об. Глава 20. Проповѣдати о правдѣ Божіей
а и е м о л ч а т и.
Л. 105. Глава 21. О умноженіи ересей въ послѣдняя
времена, сего ради часто подобаетъ прочитати святыхъ
писанія.
Л. 107 об. Глава 22. Не благоразумпіи не пріемлютъ
праваго у ч е п і я, но б л а з и я т с я и падаютъ.
Л. 109. Глава 23. О ревпости неправыхъ и въ лукав-
ствѣ пребывающихъ.
Л. 111 об. Глава 25. О зависти па проповѣдь и о лю-
боначаліи н е д у з ѣ.
.1. 116. Глава 26. О дружествѣ неправомъ и о человѣко-
уго д и и ц ѣ х ъ.
Л. 121. Глава 27. О святыхъ, яко не токмо страданія
по и неправое воспомппаху.
Л. 125. Глава 28. О славѣ и чести нынѣшней.
Л. 126. Глава 29. О гордости богатыхъ и о нищетѣ
п о х в а л н о й.
Л. 129. Глава 30. Обычай примѣнити великъ трудъ
есть, паче же о вѣрѣ.
Л. 131 об. Глава 31. Отъ всякихъ страстей и ересей
чистымъ быти подобаетъ православнымъ но и добродѣ-
тельнымъ.
Л. 143. Глава 32. О церкви и яко изначала въ гоненіи
пр ав ов ѣрні и.
Л. 156. Глава 33. Вся и скушати писанія, согласная
токмо пріимати отъ всѣхъ, несогласная ж е и и о т ъ к о г о.
Л. 168. Глава 34. О томъ яко у еретиковъ и у невѣр-
ныхъ обрѣтаются святыя вещи и правое мудрованіе, по
не подобаетъ съ ними о б щатися пр ав о сл ав иымъ, яко же
правила заповѣдаютъ,а святыя вещи и правое что у нихъ
и е х у л и т и, и о и п о ч и т а т и, и я к о святая не оскверняются
областію нечестивыхъ.
Л. 189 об. Глава 35. Собраніе отъ святыхъ писаній о
еже единогласно пѣти и и р о ч и тат и.
Л. 202. Глава 36. Собраніе отъ святыхъ ппсапій о
п о м ы с л а х т. б л у д н ы х ъ.
б(х;
Л. 215. Глава 37. О с .ч пр е и і л л о терпѣніи л о етг
укаряти себе, а пе ближняго, и яко копи;до насъ отъ
своего произволенія в р е д и т с я пли пользуется.
Л. 232. Глава 38. О блаженствѣ за поношеніе съ
терпѣніемъ и о еже не требовати похвалы погубляющей
труды и о ласкателехъ.
Л. 237 об. Глава 39. Собраніе отъ святыхъ писаній
Златоустовыхъ,о еже въ чемъ похотѣніе ко грѣхомъ, и
яко не подобаетъ хулити плоть.
Л. 245. Глава 40. Собрапіе отъ святыхъ писаній о
чистотѣ душевной, здѣ ж е и о пищи и яко вся чиста
чистымъ.
Л. 260 об. Глава 41. О еже пе презирати малыхъ со-
грѣшеній. еже бо не бр ещи мнящихся пами малыхъ грѣ-
ховъ, то уже имать и о великихъ беззаконіяхъ не брещи.
отъ сего бо все злое бываетъ въ презорливыхъ чело-
в ѣцѣ х ъ.
Л. 267 об. Глава 42. Мѣсяца генваря въ 21 день отъ
Миней четьихъ печатныхъ вкратцѣ.
Л. 273. Глава 44. Безъ заглавія.
Нач. Егда во Псковѣ градѣ и въ монастьгрѣхъ и въ прочихъ
тамо мѣстохъ издревле утвердится обычай, невѣдомо отъ коего вре-
мени, еже глаголати пароду аллилуіа трижды, а въ четвертое слава
тебѣ Боже.	---
Л. 306. Собраніе отъ святыхъ писаніи о молитвѣ
богословпаго сего стиха: Господи Ісусе Христе, Боже
нашъ, помилуй насъ аминь, здѣ же и объличеніе на не-
покаявшихся молитвохулпиковъ и прекословцевъ.
Нач. Сей убо стихъ еже есть сію молитву, Господи Ісусе Христе
Боже нашъ, помилуй пасъ, аминь.
Л. 319—320. Оставлены бѣлыми.
Л. 322. Собрапіе отъ святыхъ писаній о еже искати
о б л а г о ч е с т і и, а п е лѣнитися, пи полагати извѣтаневѣ-
д е п і е м ъ, ибо в е л і ю казнь п р і и м е м ъ.и я к о п е подобаетъ
б л аз и ит и с я видя многія распри и к о т ор ы, по в п имати
писанію паче, согласнымъ же п вѣрнымъ по писанію
таковымъ послѣдовати.
Нач. Мните ли яко мира пріидохъ дати па землю.
Л. 341—344. Оставлены бѣлыми.
Л. 345. Выписано изъ Минѣ и четьи старописной
м ѣ с я ц ;і А в г у с т а гі о с л ѣ и с ѣ х ъ ч и с л ъ с л <> в о с в я т а г о К о з м ы
— Гі()7
іі ре:: и и т с ]) а іі а еретики препрѣніе п по ученіе отъ >1<і-
ж е с т в е и п ы х ъ к п игъ.
Л. 3 5 3 . С о б р а п і е отъсвятыхъ п и с а п і Гі о славѣ к р е с т а
X ]і и с т о в а.
Нач. Блаженный апостолъ Павелъ глаголетъ: слово бо крестное
погибающимъ убо юродство есть.
Л. 400. Оставленъ бѣлымъ.
Л. 401. Уставъ святыхъ отецъ, глава 10. Подобаетъ
нѣ дати како кадити і е р е ю и ли д і я к о н у.
Л. 431. Оставленъ бѣлымъ.
Л. 432. Древнее церковное преданіе святыхъ отецъ,
како персты с л а г а т и и к р е с т и т и с я, такой б л а г о с л о в л я т и,
о томъ въкратцѣ здѣ свидѣтельствъ!.
Нач. Въ книгѣ преподобнаго Максима Грека инока святыя горы,
писалъ убо онъ къ нѣкоему другу сице отвѣща.
Л. 437. Сказапіе 0 въкратцѣ о спорныхъ пискахъ
протопопа Аввакума, каковыя въ пихъ рѣчи и хулы
обрѣтаются, и каково бысть отложепіе тѣхъ писемъ
Ануфрія старца и прочихъ его.
Нач. Въ писмахъ Аввакума протопопа обрѣтаются таковыя хулы и
ереси, тамо сказуетъ во святѣй Троицѣ три существа и три естества
равныя, и три цари небесныя и вѣруй трисущную Троицу, о воплоще-
ніи же Сына Божія исповѣдуя кромѣ божественнаго существа. А еже
Ѳеодоръ діяконъ сопротивипкъ его исповѣда.
Сочиненіе въ высшей степени важное для исторіи раскола.
334. СБОРНИКЪ ПОМОРСКІЙ,
въ 4-ку, новѣйшаго письма, на синей бумагѣ, на 218 листахъ.
Л. 1. Господину вопр о соза дателю здравія и бла г о-
р а з с у ж д е н і я.
Нач. Ваше о исправленіи меня усердное тщаніе.
і) По ошибкѣ переплетчика ото сказаніе помѣщено въ началѣ
рукописи
— 601^ —
I. 114 об. 3 и ту меп о съ тглтт изысканіе аще увоперст-
іі ое сложеніе на. изображеніи креста есть Христово
преданіе.
.1. 157. О знаменованіи креста д в о м а персты.
335.	СБОРНИКЪ.
СОСТАВЛЕННЫЙ БЕЗПОПОВЦЕМЪ,
въ 4-ку, современнаго поморскаго письма, на 401 листѣ.
На первыхъ 10 листахъ оглавленіе, относящееся къ первому изъ
помѣщенныхъ въ сборникѣ сочиненій, раздѣленному на 101 главу.
Съ листа 267-го слѣдуетъ иное безпоповщинское сочиненіе, раз-
дѣленное па 57 главъ.
Оба изъ приведенныхъ сочиненій состоятъ изъ ряда выписокъ и
свидѣтельствъ, заимствованныхъ изъ рукописей и старопечатныхъ из-
даній .
336.	СБОРНИКЪ ПРАВИЛЪ И ПОУЧЕНІЙ.
СОСТАВЛЕННЫЙ БЕЗПОПОВЦЕМЪ.
въ 4-ку, новѣйшаго письма, на синей бумагѣ, на 5 и 304
листахъ.
Сборникъ въ высшей степени важный для изученія современнаго
состоянія безпоповщины.
На первыхъ пяти, внѣ общаго счета, листахъ,—оглавленіе къ пер-
вому, изъ помѣщенныхъ въ сборникѣ сочиненій подъ заглавіемъ:
Начало и совершеніе житія христіанскаго, како по-
добаетъ всякому православному христіанину жити и
жизнь свою въ заповѣдехъ I’о с поди ихъ совершити и
закопъ святоотеческій преданный и с п р а в л я т и, а безъ
сего творенія заповѣдей жити и спастися невозможно.
609
337.	ИНКЪ СТАРООБРЯДЧЕСКІЙ.
въ 4-ву, современнаго скорописнаго письма, на 358 листахъ.
На первыхъ 4-хъ ненумерованныхъ листахъ: «Оглавленіе кни-
ги се я» .
Л. 1. Предисловіе или сказаніе о Божественныхъ
писаній, яко подобаетъ испытати писанія, а не просто
скитатися, да не впадемъвъересьразумоборнуюииныхъ
еретиковъ.
Нач. Всесильный убо и всемогій Богъ иже вся премудростію сво-
ею сострояетъ.
Л. 13. Свидѣтельство о томъ въ кая лѣта Великій
Князь Владиміръ крестися самъ и свои его.
Съ листа 34 об. слѣдуютъ въ высшей степени важные матеріалы
для опредѣленія мнѣній Аввакума и опроверженія ихъ діакономъ Ѳео-
доромъ.
838. итакъ ПОМОРСКИХЪ соей.
въ листъ, письма начала XIX вѣка, на5 206+208 и 63 листахъ.
Л. 1. Сказапіе статіямъ о брѣт ающим ся в ъ книз ѣ сей:
много ли въ каждой статьѣ листовъ, и на какомъ листѣ
сама статья состоитъ.
Всего показано 18 статей, въ концѣ оглавленія замѣтка: «Благо-
дареніе же слава и честь нашему Господу Богу попремногу, яко да.
рова нашъ помощь и силу и прости нашъ разумъ сіи осмьнадесять
статей благополучно начати и благовремепно во славу того святую
окончати» ...
Въ статьѣ 15-й открывается годъ сочиненія—1809-й.
Л. 1. Краткое собраніе отъ священнаго и божествен-
наго писанія, или свитокъ исповѣданію православныя
истинныя и непорочныя нашея христіянскія вѣры, како
намъ вѣровати, на чемъ стояти и каковымъ писаніемъ
въ нынѣшнее послѣднее время противу разныхъ ерети-
ковъ защищатися: во извѣстіе всѣмъ и каждому симъ и
и предлагается. Господи благослови, помози и укрѣпи.
77
(і 1 о
За э'ги&і'і. заглавіемъ слѣдуетъ преі.пс.іопіе. въ і.’оторомь говорится;
«Мы нижеподписавшіеся, многогрѣшны, смирспніи и умаленніи паче
всѣхъ живущихъ тіа земли, нынѣ собрахомся во единомысліе и об-
щимъ совѣтомъ благоволпхомъ написати свитокъ ссй, сирѣчь крат-
кое собраніе православныя нашея христіанскія истинныя непорочныя
вѣры, и всего нашего подробнаго состоянія, како намъ между нече-
стивыми и зловѣрными житіе свое препроводити, на чемъ стояти, и
каковыми статіями утверждатися. Не просто же, ниже туне сіе учи-
нихомъ, но того ради едипаго: понеже бо мы смирепніи и паче всѣхъ
сущихъ на земли умаленніи достигохомъ до нынѣшняго лютаго, пла,
чевнаго послѣдняго времени, въ неже по грѣхомъ нашимъ, не видимъ
православнаго царя, пи пророка истиннаго, ниже священника, ни
помощника, ни наставника, ниже учителя и питателя душамъ нашимъ:
но вси тіи уклонишася отъ Бога содѣтеля всяческихъ. И тако по
истинпѣ совершися на насъ пророческое писанное слово, яко погибе
благоговѣйный отъ земли, и исправляющаго въ человѣцехъ нѣсть. По
таковому то нашему сиротству вси уклонишася въ суетное и скаред-
ное своеволіе: и тако всякій ходитъ, якоже кто хощетъ, и тако тво-
ритъ, якоже кто хощетъ и мыслитъ. Почему нѣцыи отъ нашихъ или
отъ невѣденія, и непаученія, или отъ гордости и высокомыслія начи-
наютъ въ два пути ходити и Богу угодити мнящеся, и суетнымъ чело-
вѣкомъ любовпи быти хотяще, иніи же и горше сего творятъ, невѣ-
дуще прямаго своего званія, явное нечестіе и извѣстное богоборство
прикрываютъ гнуснымъ и скареднымъ молчаніемъ, невѣдуще ниже раау-
мѣти хотяще, яко аще кто житіе имать и законное, молчитъ же и
терпитъ беззаконнующимъ: таковый равно съ беззаконнующими осу-
дится. Къ сему же и таковое зло постиже насъ, яко нѣсть никого же
на добро учащаго, ни послушающаго: вѣдуще бо яко вси самоволни
есмы, и невозможно имъ никого же боятся ни страшитися: а сего
ради и уклоняются сѣмо и 'овамо, яко же кому восхотѣся. Но да не
будетъ таковаго отъ насъ никому же попущенія: того ради и напи-
сахомъ сіе всякому во извѣщеніе. И тако отнынѣ аще кто во истин-
ну хощетъ спастися, и быти истинный и пеложный христіяпинъ, той
да пребываетъ тако, якоже здѣ написася: во извѣщеніе же таковаго
своего состоянія, и въ лучшее увѣреніе да подпишетъ своею рукою.
И аще кто обѣщается тако пребывати, и увѣритъ свое обѣщаніе свое-
ручнымъ подписаніемъ, съ таковымъ пребудемъ во единомысліи и во
общепіи. Аще ли же кто самочиніемъ и упрямствомъ своимъ зара-
женъ бывъ, къ сему написанному не согласится и псподпишется: той
да будетъ отлученъ и чюждъ нашего общенія» , (л. 1 об.^—2 об.)
— 611 —
Л. 4 С) томъ яко православная вѣра начатокъ, осно-
ваніе и корень нашему спасенію, и како вѣровати по-
добаетъ. Статія I.
Нач. Вселенскій учитель святый Аоанасій великій.
Л. 5. О второмъ рожденіи сына Божія Господанаше-
го I. Христа: аще бо и спи де па землю, но отъ отца ни-
какоже отлучися. Статія 2.
Нач. Аще бо прежде и паписахомъ.
Л. 7 об. О пр е б л аг о с л ов еннѣй пречистѣй и пресвя-
тѣй Божіи матери, и како оную, и чесо ради всеблаго-
говѣйпо почитати подобаетъ. Статія 3.
Нач. Аще бо сія пренепорочная дѣвица.
Л. 9 об. О честнѣмъ и о животворящемъ крестѣ Хри-
стовѣ и о четырехъ образѣхъ того: и како тыя почита-
ти подобаетъ. Статія 4.
Нач. Крестъ Христовъ прежде распятія на немъ Христа Бога
спасителя нашего древо бяше поношенія.
Л. 12. О святыхъ апгелѣхъ и архангелѣхъ и о всемъ
небесномъ воинствѣ, како и чесо ради тѣхъ почитати
подобаетъ. Статія 5.
Нач. Святыхъ небесныхъ силъ бесплотныхъ девять чиновъ.
Л. 14 об. О почитаніи святыхъ праотецъ, отецъ пат.
ріарховъ, пророковъ, апостоловъ, святителей, мучени-
ковъ, преподобныхъ, праведныхъ и всѣхъ святыхъ обо-
его пола, мужей же и женъ, иже Господу Богу угодиша.
Статія 6.
Нач. Всею силою бѣжимъ злобы и хулы еретическія, иже не по-
читаютъ святыхъ Божіихъ угодпиковъ.
Въ этой статьѣ, между общехристіанскими святыми, упомянуты:
«Со всѣми заравно и сихъ почтемъ и прославимъ, иже во время
Польскихъ и Литовскихъ ложныхъ пастырей, скареднаго митрополита
Михаила, и всѣхъ подобныхъ ему окаянныхъ ему епископовъ, отступ-
никовъ сущихъ отъ правыя вѣры, и потекшихъ ради чести и лакомства
въ Римъ лобызати колѣно римскаго папы: православніи же, священ-
иицы же и простіи обоего йола, тѣмъ ложнымъ пастыремъ не поко-
ришася, и скареднаго ученія ихъ не послушаша, и того ради отъ тѣхъ
отступниковъ различныя бѣды и скорби пріяша, иѣціи же и нужными
смертьми скончашася. Аще бо сіи вси отъ святыя соборныя церкви и
нспрославленни суть, но святѣйшій Мелетій патріархъ Александрійскій
въ пятомъ своемъ Посланіи (Кирил. кп. л. 467) мучениками ихъ па-
рпцаетъ, и со ангелами тѣхъ равняетъ: а по сему то и мы право-
славпіп и сихъ равно со всѣми святыми мученики почтемъ іі просла-
вимъ. Паки же съ тѣми заравпо и сихъ почтемъ, иже во время скаред-
наго Никона, и іюнемъ бывшихъ единомысленниковъ и того нечестія
преемниковъ множество безчисленное православныхъ христіанъ обоего
пола, не точію мужей, но и Ліонъ и дѣвицъ православныя ради вѣры
скончавшихся и замученныхъ, (л. 18 и об.)
Л. 19 об. О святыхъ иконахъ и о другихъ святыхъ
видимыхъ вещехъ, яко то, о ч е ст и о мъ и, ж ив о тв орящемъ
крестѣ, о книгахъ, и о святыхъ мощехъ:оиихъженѣціи
безумно преткнушася и хулно ре коша, яко всіи тіи по
нынѣшнему з л о м у и л у к а в о м у времени яко б ы л и ш и ш а с я
благодати Б о ж і я и и е д о с т о й и и п и малѣйшаго почитанія,
т о в о у в р а ч е в' а н і е таковаго ихъ з л а г о и лукаваго мудро,
ваніяотъ святаго писанія подадеся тѣмъ пространное и
ясное свидѣтельство таковое, яко ипкаковое осквер-
неніе можетъ къ нимъ прикоснутися, единою по сотво-
реніи ихъ отъ самаго Бога бывшимъ освященнымъ, ияко
почесть ихъ, до самого славнаго втораго Христова
пришествія въ вѣрныхъ никогда же пре станетъ, полезно
зѣло. Статія 7 .
Нач. Сія предобрая и полезная повѣсть, юже хощемъ предложити
любви вашей, о любимицы мои, печали же и радости попремногу
исполнепна есть во обоихъ.
Новые еретики, начавъ гнушаться св. иконами, крестомъ и кни-
гами, на томъ основаніи, что вся благодать отъ нихъ взята на небо,
приводили: «на подкрѣпленіе таковаго ихъ суесловія, ничто иное,
точію Цареградскую исторію: і) яже во время нашествія турецкаго,
отъ соборныя церкве святыя Софіи, отъ книгъ, и отъ иконъ, и мощей
святыхъ, вся благодать Божія взята бысть на небо, иевѣдуще ниче-
стивіи святаго писанія, преподобнаго и богоноспаго отца пашего Іоси-
фа Волоколамскаго, той бо глаголетъ въ книгѣ своей, во 8-мъ словѣ:
яко идѣлсе святое писаніе глаголетъ гадателно, или покровенно, или
по прилучаю, таковое писаніе во свидѣтельство и въ законъ пріимати
и почитати пе подобаетъ. Но сіи суесловцы не внявше сему писанію,
О Подъ Цареградскою исторіею здѣсь очевидно разумѣются: Исто-
рическая повѣсть о взятіи Царяграда Турками и «Сказаніе Ивана Пе-
ресвѣтова о Царѣ Турскомъ Махметѣ, како хотѣлъ сожещи книги
Греческія» помѣщенныя въ хропографахъ 2 и 3-й редакціи. (См.
Изборникъ, Андрея Попова, стр. 161, 166.
613
іі таковое историческое случайное писаніе, явно въ законъ
пріимше, и на томъ всесовершенно укрѣпившеся, и тако вся святыя
видимыя вещи яко оскверненныя въмѣнивше пренебрегаху: и того
ради мимо таковыхъ святыхъ вещей покланяхуся на востокъ, отрекоша
же тѣмъ и кажденіе, равно же лишиша и возжиганіе свѣщь, почитаху
бо святыя иноны яко препростыя дски, пачеже и оскверненныя, паче
же хулно гаждающе, о чесомъ и помыслити страшно велми, яко
образъ демонъ написанъ на себѣ имущими. Равно же и честный и
животворящій крестъ, имъ же бысть наше спасеніе, отъ нихъ окаян-
ныхъ поруганъ бысть, и на себе того носити престаша: глаголюще
презоривіи безстудно же и дерзостно, руцѣ бо свои скаредныя про.
стерше крестообразно, показуютъ всякому вопрошающему ихъ: вотъ у
насъ крестъ, болши того еще не требуемъ», (л. 20 об.—21).
Л. 41. О почитаніи святыхъ воскресныхъ дней и
праздниковъ Господнихъ, равно же и пречистыя влады-
чицы нашея Богородицы, честнаго и славнаго пророка
и предтечи и крестителя Господня Іоанна, святыхъ
славныхъ и всехвальныхъ апостоловъ, яко же верхов-
ныхъ 12, тако же и меншихъ 70-ти, и всѣхъ святыхъ,
ихже святая и православная церковь празднуетъ и по-
читаетъ, то по уставу церковному и намъ праздновати
подобаетъ, паче же въ таковыя дни святое писаніе
прочитати и послушати: и каковая намъ отъ того быва-
етъ великая полза. Статія 8.
Нач. Отъ Книги кормчей глава 3.
Л. 60. О святѣй соборнѣй апостольстѣй видимой
церкви, откуду начало свое воспріяла, и отъ кого имян-
но: и чесо ради опа парицается соборная, апостольская
и отческая, и доколѣ опа въ таковомъ видимомъ почи-
таніи пребывати имать,икакоотомъ познати. Статія 9.
Нач. Егда бо пребываше плотію па земли Господь.
Л. 68. О томъ яко подобаетъ намъ держати крѣпко
ииепревратпо, яже отъ святыхъ апостолъ и отъ святыхъ
отецъпріяхомъ преданіе же и ученіе: никакоже то пре-
мѣняюще сами, ниже иныхъ въ томъ послушающс, не
точію плотяныхъ и смертныхъ человѣкъ, но аще бы и
ангели съ небеси сошедше восхотѣли бы намъ новое
нѣкое ученіе предати, то и тѣхъ никакоже слушати, но
удалятися отъ таковыхъ и бѣгати. Статія 10.
Нач. Въ минувшей статьѣ написахомъ вамъ.
614
Л. 76 об. О томъ яко изъ начала и отъ самыхъ пер-
в ы хъ дней вей п р а в о с л а в и і и хріетіапе поыняще хран и-
ли повелѣніе самого Христа Спасителя нашего, и слу-
шающе святыхъ апостолъ и святыхъ богопоспыхъ отецъ:
еретиковъ же и всякаго зловѣрнаго толико чуждаху-
ся, яко съ таковыми ни согласія, ни мира, ни любви, ни
дружбы и никаковаго сообщенія съ ними не имяху, въ
капища тѣхъ не хождаху, пѣнія тѣхъ и службы гнуша-
хуся и тайнодѣйствія ихъ не пріимаху. Статія 11.
Нач. Христосъ Спаситель и Богъ истинный создатель на сіе самое
и сотвори насъ, да будемъ тому вѣрпи.
Л. 100. О томъ како имамы братися съ нечестивыми,
язычники же и еретики, и како имамы обращатися съ
ними: егда словопрѣніе случится. Статія 11.(?)
Нач. Святый великій вселенскій учитель и покаянію истинный
проповѣдникъ.
Оказывается, что двѣ статьи названы одинадцатою, и въ
оглавленіи и въ текстѣ. Такъ что всего, слѣдовательно, не 18, а 19
статей.
Л. 107. О томъ яко святая соборная невѣщественная
церковь, изъ начала отъ самаго Авеля праведнаго, на-
прасно и по зависти убіеннаго, гоненіе терпѣти начатъ:
ивътомъ гоненіи и скончатися имать. аще же и гонима
есть, но никогда же побѣждается, ниже побѣдитися или
измѣнитися имать, но всегда во единой сицѣ пребы-
ваетъ, и не старѣетъ, но юнѣетъ яко же бо женихъ тоя
и украситель Христосъ не умираетъ, ниже измѣняется,
такъ равно и невѣста его, святая церковь помощію его и
силою пе измѣнится никакоже не точію отъ человѣкъ
злыхъ и лукавыхъ непоколеблется, но даже и врата адо-
ва одолѣти оную не могутъ. Статія 12.
Неч. Церковь убо здѣ парицаю не стѣны и покровъ и зданіе
гнилое, видимое.
Л. 115 об. О томъ яко истинному и православному
христіанину хотящему истиппо и нелицѣмѣрно страши-
тися з л о л ю ты х ъ бѣдъ и напастей, наводимыхъ отъ
лукавыхъ бѣсо.въ, и отъ злыхъ человѣкъ: и не покоя,
ниже отрады искати въ нынѣшнемъ вѣцѣ, но всякія
бѣды,напасти же и скорби со многою радостію терпѣти
благодарно и и и па к о г о же р оп т ати, и б ывшія уб о скорби
забывати, па х о т я щ і я ж е впр е дъ быти, усердно и съ ра-
615
достію при готовлятися: и яко невозможно отнюдъ ни-
кому же спастися слабо и нерадиво живущимъ. Ста-
тія 13.
Нач. Послушаемъ, любимицы мои, самого Христа сына Божія.
Л. 122 об. О томъ яко многія нынѣ отъ человѣкъ, во-
первыхъ вси великороссійской церкви послѣдователи,
потомъ паки вси до единаго ожесточенная и скаредная
поповщина, а на нихъ смотря и многія тѣмъ равныя и
подобныя, елицы неимутъ праваго разума во священ-
номъ писаніи, по своимъ изволеніемъ неправое мнѣніе
имуще, ожидаютъ чювственпаго прихода святыхъ проро-
ковъ, Еноха же и Иліи, купно со святымъ апостоломъ и
Евангелистомъ Іоанномъ Богословомъ, еже обличити
имъ въ самое лицебогоборпаго антихриста, и обнажити
всю того окаянную прелесть, и на то самое отдѣляютъ
седмь лѣтъ глаголюще яко оныя на кончину вѣка сего
имутъ быти. Того ради оныя седмицы и ожидать быти
чювствепно, по прошествіи же оныхъ седми лѣтъ, абіе
наступити имать страшное Спасителя нашего второе
пришествіе, а яко сего потому ихъ суетному и ложному
мнѣнію п е имать быти, яко же о всѣмъ томъ ясно до ка-
жется отъ святаго писанія. Статія 14.
Нач. Вси елици вѣдущіи и прочитающіи святое писаніе.
Л. 132 об.Отомъ, ащеимногіяотъ человѣкъ вѣдаютъ
и познаваютъ, яко вся вселенная повидимому не и матъ
православныя вѣры многое время: начиная отъ тысящи
лѣтъ въ вѣтхомъ Римѣ, отъ тысящи же пятьсотъ девя-
носта пятаго лѣта въ Польской области: отъ тысячи же
шестьсотъ шесдесятъ шестаго лѣта въ третіемъ Римѣ,
по сіе точію тѣхъ смущаетъ и колеблетъ мысли, яко во
святомъ писаніи пишется, что лукавому антихристу
подобаетъ точію царствовати три лѣта съ половиною,
мияще то быти чювственно и видимо, а потомъ яко въ
мегновеніи ока прейдетъ образъ міра сего, и въ скоромъ
времени наступитъ страшный и великой день судный
втораго на землю Господня пришестія. Статія 15.
Нач. Послушайте, любимицы мои, и о всѣмъ томъ глаголанномъ
вами, не мало не смущайтеся.
Въ этой статьѣ открывается время сочиненія: «И тако съ тогдаш-
няго времени (т. е. съ 1187 года) до нынѣшпсго 1809 года про-
текло 622 лѣта» (л. 141).
616 —
Л. 144- об. О томъ егда бяше писано во святомъ писа-
ти и, яко попущеніемъ святаго Бога п р і и ме т ъ область
Антихристъ прельстити весь міръ: и в о время лукаваго
и коварнаго своего царствія сядетъ онъ въ церкви Божіи
и себе вмѣсто истиннаго Бога почитати велитъ, тогда
пастыри яко волцы будутъ, а священпицы лжу предпо-
чтутъ и возлюбятъ, церкви же Божіи яко простіи храми
будутъ, и честное тѣло и кровь Христова во днехъ
оныхъ пе имать явитися, служба истинная престанетъ,
и чтеніе священныхъ писаній не услышится, и богопо-
чтеніе истинное истребится, но тма будетъ на челове-
цѣхъ, и плачь на плачь, и горе па горѣ. Статія 16.
Нач. Рече Господь во святомъ своемъ Евангеліи.
Л. 158 об. О томъ егда по сему писанію вся соверши.
тися имутъ: то есть царьство лукаваго антихриста рас-
пространится, церкви Божіи яко же простіи храми
будутъ, и честное тѣло и кровь Христова пе имать явити-
ся, и пастыріе яко волцы будутъ и отъ нихъ яко отъ нече-
стивыхъ никаковаго дѣйствія непріимется, то каковымъ
образомъ тогда будетъ спасеніе родучеловѣческо му:
како проповѣдати святую соборную и апостольскую
церковь, какоже и тайны церковныя содержати: сіе
весьма нужно есть всякому, наипаче же въ мірѣ живу-
щимъ, ж.еиъ же и дѣти имущимъ, и о семъ убо должно
показати достовѣрно отъ святаго и божественнаго
писанія. Статія 17.
Нач. Всякому православному и истинному христіанину истинно
хотящему спастися.
Л. 183 об. Краткое собраніе отъ святаго божествен-
наго писанія отъ разныхъ книгъ о жительсвѣ истинномъ
православныхъ христіанъ, и яко бракъ законный до
конца имать быти, а не павремя нѣкое данъ бысть, яко
же нынѣ многія суесловцы глаголютъ, равно же и о
цѣломудренномъ воздержномъ житіи, икакоистиннымъ
православнымъ Христіаномъ женитва и мясояденіе то-
чію прощено бысть; прочія же заповѣди Христовы вся
со иноки творити равно повелѣно есть, и небезбѣдно
та'ковая преступающимъ: сіе бо зѣло полѣзно и спаси-
те л но велми. Статія 18.
Нач. Всемогущій владыка и творецъ нашъ и спасенію нашему
промысленникъ.
617
Л. 1. (Повои нумераціи) Предисловіе къ читателю
православному.
Нач. Всякая вещь подъ спудомъ, сіе есть подъ прикрытіемъ лежащая,
читателю благочестивый, никому же извѣстна.
Предисловіе это относится къ нижеслѣдующему безпоповскому
поморскому сочиненію, изложенному въ формѣ бесѣды:
Л. 17 об. Во имя Отца и Сына и Святаго
Великаго Бога помощью да подастся
просвѣтится совѣсть хотящимъ прочитати
Духа аминь,
разумъ и да
и послушати
разговоры сія, по недовѣдомымъ ивсепремудрымъВожі-
имъ судбамъ случися вещь таковая: снидошася нѣгдѣ
великороссійскія церкви протопопъ Георгій сънѣкіимъ
христіаниноммъ ему извѣстнымъ.
Всѣхъ разговоровъ 22.
Л. 1. (Новой нумераціи) Посланіе люботрудне отъ нѣко-
его невѣжды и иенаучепиаго къ заблудшему омрачен-
ному старцу Сергію.
Нач. Господи Ісусе Христе Сыие Божій.
339. СБОРНИКЪ БИОПОВЩІСМХИОМОРт СОЧИНЕНІЙ.
современнаго поморскаго письма, въ 4-ку,
на 225 листахъ.
Л. 1. Зитуменосъ или взысканіе аще двоперстное
сложеніе на изображеніе креста есть Христово пре-
даніе.
Л. 1 об. Апологія или отсловіе.
Нач. Аще и нигдѣ же пишетъ о семъ яко Христово или яко не
Христово, но поелику человѣкъ разумѣваетъ божественная и человѣ-
ческая, по толику можетъ достигнути яко сіе двоперстное сложеніе
есть Христомъ предано.
УПавла Любопытнаго неточное извѣстіе объ этомъ сочиненіи.
У него оно помѣщено въ ряду сочиненій Семена Диписова, но съ оговор-
кою: «Книга Зитуменосъ или изслѣдованіе о началѣ бытія двуперст-
наго сложенія, нѣкоторыми приписываемая ему. Впрочемъ она сочинена
1744, а Симеонъ Денисьевичь скончался 1741 года. Слѣдственно*
кто нибудь другой сочинилъ, а неонъ» . (Чтенія Общест. Ист. 1863, № I,
стр 51—52). Сочинитель Зитуменоса—Алексѣй Продіоновъ,
78
— 618 --
сынъ новгородскаго свяіщ-ппіп.а. съ дѣтства воспитанный въ Выговской
пустынѣ, ученикъ Семена Денисова, перешедшій въ послѣдствіи въ
православную церковь. Скончался протопопомъ въ Новгородѣ въ 1780
году, 70 лѣтъ отъ роду. Обзоръ содержанія «Зитуменоса»—см. въ
статьѣ Е. В. Барсова: «Алексѣй Родіоновъ, ученикъ Семена
Денисова» (Труды Кіевской Духовн. Академіи 1867, Январь, стр.
48—81).
Л. 43. Почтенному в опр о со з д ат е л ю и у сер дно му изы-
скателю истины А: С: мира здравія и спасенія.
Нач. Отъ 25 Декабря лѣта отъ Адама 7341 (—1833—) получили
мы чрезъ Ѳ: Е: ваши 10 вопросовъ на которые требуете тонкаго раз-
смотренія, ясныхъ отвѣтовъ съ пространными доводами изъ божествен-
наго писания.
Л. 43 об. Вопросъ 1. Въ дни мерзости запустѣнія, о
ней же ХристосъвоЕвапгеліирече,илипачерещиво дни
послѣдняго антихриста, въ началѣ имъ истребленія
истины и вшествія на престолъ, равно и во все время
его царствованія, будетъ ли священіе богоугодныхъ
церквей или ни?
Отвѣтъ 1. Изъ сего вашего вопроса явственно понять нельзя,
о которыхъ собственно спрашиваете вы церквахъ, о тѣхъ ли сущихъ,
которыя состоятъ изъ собранія вѣрныхъ христіанъ, или о тѣхъ,
которыя состоятъ изъ вещества, древъ или каменія. Ежели о пер-
выхъ, то священіе сихъ богоугодныхъ церквей во все означенное въ
вопросѣ вашемъ время будетъ и будетъ даже до самаго страшнаго
суда Божія.
Л. 47 об. Вопросъ 2. Видна ль будетъ человѣки, или
будетъ ли во оные времена власть, или разрушится.
Отвѣтъ. Нач. Власть церковная состоитъ въ богопреданномъ
священствѣ.
Л. 66. Вопросъ 3. Будетъ ли въ тогдашнія времена,
сирѣчьвъ началѣ антихристова царства,иво все продол-
женіе, родъ вѣрныхъ христіанъ на земли, или рещи
церковь Христова на явѣ, или отъ него истребится.
Отвѣтъ. Нач. На сей вашъ вопросъ, да отвѣтствуетъ вамъ Христосъ
Спаситель.
Л. 157 об. Вопросъ 4. Священство уставле.нное въ
новой благодати, въ какомъ видѣ будетъ въ тогдашнія
времена, или пресякнетъ?
Отвѣтъ 4. Нач. Совершенно пресякнетъ, о чемъ увѣряютъ.
619
.1. 68. Вопросъ 5. Тѣло и кровь Христова во днѣхъ
о и ѣхь, то есть въ началѣ его царства, и наконецъ даже
до втораго пришествія Христова, имать ли быти въ вѣр-
ныхъ христіанехъ дѣйствуема отъ священныхъ лицъ,
или прекратится?
Отвѣтъ пятый. Нач. Поелику въ царство антихристово священ-
ныхъ лицъ не будетъ.
Л. 69. Вопросъ 6. Семь тайнъ церковныхъ установлеи.
ныя въ новой благодати будутъ ли тогда дѣйствуемъ! въ
вѣрныхъ христіанахъ отъ іерей, или ни?
Отвѣтъ 6. Нач. Отъ самаго начала уставленія сихъ седми тайнъ.
Л. 72. Вопросъ 7. Церковь Христова, сирѣчь родъ
вѣрныхъ христіанъ яже во всей земли, изъ единого ль
уду составися и церковію наречеся или изъ многихъ?
Отвѣтъ 7. Нач. Ежели по вопросу вашему церковь Христова
есть родъ или собраніе.
Л. 72 об. Вопросъ 8. Если изъ единаго уда сирѣчь
сословія царска княжеска,или простаго народа соста-
вися, и ц ерк о в ію н ар еч ес я, тоутвердите сіе писаніемъ
духовнаго разума.
Отвѣтъ 8. Нач. Въ предшествовавшемъ отвѣтѣ объяснено, что
удъ есть одна отъ другихъ раздѣльная часть цѣлаго.
Л. 77. Вопросъ 9. А если изъ многихъ, то есть апо-
столъ, папъ вѣрныхъ, патріарховъ, митрополитовъ,
епископовъ, іереовъ, діаконовъ, инокъ и простолюдинъ
всякаго сословія, то укажите и о сем.ъ гдѣ имѣется
свидѣтельство.
Отвѣтъ 9. Если изъ многихъ удовъ или сословій.
Л. 78. Вопросъ 10. Скажите мнѣ о завѣтѣ новомъ, и
долготѣ его, и что есть онъ, и на что данъ, и на ко-
лико лѣтъ?
Отвѣтъ 10. Что есть новый завѣтъ? Новый завѣтъ есть ученіе
и завѣщаніе заповѣдей Христа Спасителя.
Л. 81 об. Заключеніе. Нач. И такимъ образомъ окончивши
на вопросы ваши наше отвѣтствованіе.
Кончается слѣдующимъ замѣчаніемъ и подписью: «А в томъ извините
что слишкомъ долго не сообщали на ваши вопросы нашихъ отвѣтовъ:
это происходило не отъ того, что бывъ затрудняемы въ разрѣшеніи,
а отъ того что по нѣкоторымъ встрѣтившимся обстоятельствамъ и
занятію пашей промышленности, имѣя едва нѣкоторые часы, и то не
каждые сутки свободными для сего упражненія. Еще вы лично изъ-
620
желаніе при копцѣ нашихъ отвѣтовъ приложить имя и фами-
лію, въ семъ отношеніи надѣясь на вашу честность, что вы пе про-
изведете изъ сего никакихъ вредныхъ слѣдствій, въ таковой на васъ
увѣренности и остаюсь покорный вашъ слуга Д: Б: 15 мая 1833 года» .
Л.84.Разсужденіе о таинствѣ евхаристіи относително
разновиднаго предъопредѣлепія во времени, пребыва-
нія ея, знаменующагося во святомъ писаніи, служащее
объясненіемъ иподътвержденіемъ второму отвѣту про-
тивъ замѣчанія, вдѣланному на оный подателемъ десяти
вопросовъ, по случаю полученія на нихъ отвѣтовъ съ
показаніемъ признаковъ праваго пути благочестія,
какой имѣетъ быть на конецъ временъ.
Нач. Милостивой государь А: Н: Долучилъ я отъ васъ письмо
чрезъ Ѳ: Е: въ которомъ вы изволили во первыхъ замѣтить изъ мо-
ихъ отвѣтовъ второй па ваши вопросы данныхъ: потомъ предложили
слова преп. Ефрема Сирина, изъ его 107 слова, и святаго Златоуста
въ четвертокъ страстной недѣли, Іоанна Дамаскина въ суботу мясо-
пустную изъ бо.ішаго Соборника, еще требуете объясненія на разновид-
ность изъявленій святаго писанія въ продолженіи таинства евхаристіи:
и наконецъ указать вамъ путь, по которому долженствуетъ итти.
Л. 127. Возраженіе замѣчаній, положенныхъ по по
гямъ книги именуемой Титинъ, нѣкоимъ Афон. Куз.
принадлежащему къ Вѣткопополянскому ученію, съ
предварительнымъ объясненіемъ къ замѣчателю.
Нач. Милостивой государь! Изволили вы читать книгу Титинъ
пли о антихристѣ, которую я испросилъ у почтеннаго своего пріятеля
доставилъ Петру Александровичи» по его убѣдителной просьбѣ. А онъ
сію книгу, какъ объяснился, вамъ сообщилъ, и получивъ я обратно
оную книгу 4 Генваря, но только въ другомъ видѣ противъ того, въ
какомъ доставлялъ. Теперь она находится вся изписана по полямъ
между строками. и въ копцѣ листовъ замѣчаніями вашего мудрованія.
И это обстоятельство для меня столь неожиданно и непріятно, не-
пріятно потому, что я долженъ оскорбить почтеннаго своего благо-
дѣтеля, возвращая испорченную книгу. А неожиданно потому, что
доставленная мною книга находясь у почтенныхъ и честныхъ особъ,
гдѣ не токмо могъ думать, чемъ бы оная была испорчена, но и еще
и почиталъ въ томъ себя щасливымъ. Между тѣмъ получа вышедшую
изъ рукъ вашихъ изъпорченную книгу, сіе противно честнымъ связямъ
заимообразное™, такъ и дѣло непочтениыхъ и неблагоразумныхъ людей,—
свойственно же несмысленымъ дѣтямъ, которыя портятъ книги, не
имѣютъ понятія въ ихъ цѣпѣ и важности, и того что онѣ свои или
621
чюжія. Но если вы. милостивый государь, имѣете дарованіе въ веде-
ніи писанія и способность къ сочиненію: то читая опую книгу и нашли
бы въ ней что несогласное мыслямъ вашимъ, должны бы сдѣлать особо
или цѣлое возраженіе на каждое ея положеніе, или осторожно прилѣ-
пить на поляхъ записочки противу тѣхъ положеній, на кои по
разсужденію своему могли бы написать свои замѣчанія. И такимъ
образомъ не испортили бы вы книги и не произвели бы никакой
непріятности.. .Но вы какъ видится изъ дѣла вашего имѣли намѣреніе
симъ нанести пораженіе автору книги сей. Но сего не сдѣлали, ибо
сотни такихъ книгъ находятся кои не испорчены, кромѣ сей
нещастной вашими книгомарателными замѣчаніями. И хозяева тѣхъ
книгъ счасливыя люди вовсе о семъ и не знаютъ. Слѣдовательно вы
симъ книгомарательнымъ замечапіемъ въ лице автора сей книги суще-
ственно пе сдѣлали никакого вреда. Здѣлали же вредъ личной собствен-
ности того, кто оную книгу пріобрѣлъ денежною покупкою; ибо оная
книга стоитъ хозяину 32 рубли. Если бы открылся случай ее про-
дать, но в теперешнемъ видѣ, въ какомъ вы ее изволили выпустить
изъ своей корректуры: то нельзя ожидать, чтобъ можно получить 10
рублей.... Если бы вы получили оную кпигу отъ самого ея автора, и
имѣли с пимъ какое сношеніе: то въ такомъ случае таковыя интриги
были бы несколко сносны. Но какъ хозяинъ книги сей есть не толь-
ко авторъ, но еще вы не знаете и того, какое онъ имѣетъ къ ней
расположеніе?, для того ли имѣетъ ее, чтобъ послѣдовать ея содержа-
нію, или можетъ быть имѣетъ ее для интереснаго збыта, будучи книго-
продавецъ,—то въ таковомъ отношеніи испортить чюжую книгу будетъ
ли извинительно!
Л. 160. Отвѣты Христовой церкви не признающимъ
вѣчнаго бытія законныхъ браковъ въ мирѣ.Санктпетер-
бургъ. 1837.
Л. 162. Оставленъ бѣлымъ.
Л. 163. Предисловіе.
Нач. Любовь и жалость избранныхъ убѣдили меня воспріять сей
трудъ рѣшенія отвѣтовъ.
Л. 165. Вопросы эти въ книгѣ отвѣтовъ сихъ для
того въ подлинникѣ прилагаются что въ нихъ онѣ на-
ходятся превращеппо положенными въ смыслѣ и въ
упущеніи важныхъобъстоятельствъ что теперь удобно
всякъ сличеніемъ ихъ видѣть можетъ.
Почтеннѣйшій и въ писаніи л ю б о т щ а те л п ѣй ш і й
Павелъ Ап у ф р і е в и ч ъ!
622
Нач. Искупленная всесвятѣйшсю кровію Сына Божія церковь его,
въ пронареченное время лишившись тѣхъ священныхъ свѣтилниковъ,
кои въ ней возжены на горѣ Елеонской самимъ Господомъ при вбз-
песеніи его со славою на небеса.
340. СБОРНИКЪ. СОСТАВЛЕННЫЙ ПОПОВЦАМИ ВШОВЦАШ.
ВЪ ОПРОВЕРЖЕНІЕ ДІАКОНОВСКАГО СОГЛАСІЯ,
въ 8-ку, скорописью XVIII вѣва, на 53 листахъ.
Л. 1. Возообьявлепіе обители Покрова Богородицы
Вѣтковскаго монастыря казначея Павла и головщика
Филарета и уставщика Изосимы и соборныхъ старцевъ
Тихона, Ѳеодосія и протчихъ.
Нач. Въ лѣто 7218 нижегородскихъ странъ скитьстіи пустынно-
жители отцы Сергій и прочій писаша въ сію нашу обитель ко отцу
Ѳеодосію и протчимъ, жалобу твориша на попа Димитрія и діакона
Александра.
Рукопись рѣдчайшая и въ высшей степени важная для исторіи
распаденія поповщины на толки.
341 СБОРНИКЪ, СОСТАВЛЕННЫЙ ПОПОВЦЕМЪ.
въ 8-ву, полууставомъ вонца ХѴШ вѣва, на 373 листахъ.
На первыхъ 153 листахъ помѣщены возраженія половцевъ діа-
коновцамъ:
Л. 1. Уставъ о церковномъ хожденіи.
Л. 5 об. Собраніе о каженіи діаконовѣ.
Л. 22. О имени Господа Бога и Спаса нашего Ісуса
Христа Сына Божія.
Л. 28 об. Слово сложенное во извѣстіе на непокори-
выхъ.
Л. 126 об. Описаніе прѣнія старца Ѳеодосія съ нѣко-
имъ миряниномъ Тимоѳеомъ Матѳеовымъ, да со учени-
ками его
ч е с т н ѣ м ъ
лѣто 7217
Васильемъ Власовымъ и съ единоволиики о
и животворящемъ кр ес тѣ 1Г о спо д н и. . . . Въ
I го и я в ъ 9 д е и ь.
623
Пач. О имени Господа нашего Ісуса Христа.
Л. 131. Исповѣданіе о крестѣ Христовѣ старца Ѳео-
досія, какъ онъ вѣруетъ и мудрствуетъ о крестѣ.
Нач. Крестъ Христовъ на немъ же распятся.
Л. 134. Исповѣданіе Тимоѳеево со ученикомъ его
Василіемъ о Христѣ Христовомъ, како вѣруютъ и мудр-
ствуютъ и тако исповѣдаша.	'Г
Нач. Нѣкто отъ инокъ озаряемъ десницею вышняго Бога.
Л. 154. Сказанія отъ божественнаго писанія, отъ
апостольскаго преданія и правилъ святыхъ отецъ, и
о новыхъ книгахъ, имать списаніе оно повѣдати сице о
трисоставномъ крестѣ Христовѣ и о крыжѣ.
Нач. Попеже убо у насъ въ россійскомъ государствѣ.
Л. 318. Сказаніе о Феофилѣпатріархѣ александрій-
стѣмъ.
Нач. Феофилъ яко же сказуетъ божественная писанія.
Л. 325. Отъ житія преподобнаго Паисія.
Нач. Простъ инокъ нѣкій бяше.
842 СБОРНИКЪ БЕЗПОПОБЩИНСКО - ПОМОРСКІЙ,
вѣ 8-ву, полууставомъ конца ХѴШ вѣва, на 121 листѣ.
Л. 1. Вѣдомо же да будетъ о семъ всякому христіа-
нину, яко предложихомъздѣ три сія нужнѣйшія главиз-
ны собраны отъ святаго писанія. Первая: о крещеніи
кромѣ іерея; вторая: о покаяніи прн смерти, аще не
при лучится іерея; третія: о причащеніи безъ священ-
ника при часѣ смертномъ.
Л. 3. Первая. Собраніе о крещеніи, яко во время
зѣлныя нужды, егда не сущу священнику, можетъ окре-
стити и всякъ человѣкъ не священный, мужескій полъ
и женскій, неточію баба служащая рожденію, новъ не-
бытность бабы и сами родителіе да крестятъ.
Нач. Изъ Номоканона божественныхъ отецъ правило 203.
Л. 15. Вторая о покаяніи и исповѣданіи грѣховъ во
время смертныя нужды егда пе прилучится священника,
и како мнози къ человѣколюбцу Богу въ сокрушеніи
-- 62 I —
с і * р д ц а и р и б ѣ г о ш а и к р о л ѣ с н и щ е п и и а. а г р ѣ х о м ь с в о и м ъ
о ставленіе н о л у ч и ш а.
Нач. Отъ книги 6-я всечестнаго Севаста и законохрапителя и судіи
Ѳсссалоничсскаго, господина Константина Арменопула. .
Л. 30 об. Третія о причащеніи тѣла и крове Господа
нашего Ісуса Христа, како подобаетъ простолюдину во
время смертныя нужды при чиститися не сущу священ-
нику.
Нач. Вопросъ Кипріана мниха живущаго во святѣй горѣ Аѳопстѣй
отъ Ефимія патріарха Трапезонскаго. (На полѣ: изъ книги преподоб-
наго Никона Черногорскаго).
Л. 42. Отца Андрея Деиисьевича въ сочиненіе рито-
рическаго слова расположеніе чрезъ вопросы.
Разсужденіе о православномъ и еретическомъ крещеніи. См. Библіо-
теку старовѣрческой церкви II. Любопытнаго (Чтен. Общ. Ист.
1863 № I).
Л. 56. О пресвятомъ тѣлѣ и крови Христовѣ, иже
приносимъ въ жертву, яко истинное есть тѣло Хри-
стово, иже насъ ради распято было, и кровь юже Гос-
подь за многихъ излія во оставленіе грѣховъ отвѣтъ
противнымъ гл. 17.
Нач. Богъ вседержитель.
Л. 63 об.—81. Выписки изъ книги Кирилла Іерусалимакаго л. 64,
308, изъ Катехизиса гл. 75, 25, Малаго катехизиса л. 33, 32, изъ
7 слова Іосифа Волоцкаго, Бесѣдъ Евангельскихъ, Соборника л. 118,
Каноника, Книги о священствѣ, Нила Сорскаго.
Л. 82. Отъ слова надгробнаго отцемъ Андреемъ Діо-
нисьевичемъ Петру Прокопьсвичю писаннаго.
Въ началѣ предпослано повѣствованіе о смерти Петра Прокофье-
вича, случившейся въ 1719 году. На л. 88-мъ начинается выписка:
«Отъ слова надгробнаго Андрея Діонисьевича» .
Нач. Блажени умирающій о Господѣ. Ей глаголетъ: да почіютъ
отъ трудовъ своихъ, дѣла же ихъ послѣдуютъ съ ними.
Л. 90. Безъ заглавія: Чипъ принятія приходящихъ отъ никоніан-
ской вѣры, начинающійся словами: «Азъ, пмя рекъ, иже отъ Никоніан-
скія вѣры днесь прихожду ко истинному православному христіанскія
непорочныя вѣры закопу преданному отъ святыхъ апостолъ- и утвер-
женному богопоспыми отцы» .
625 —
343. СБОРНИКЪ РАЗНЫХЪ СОЧЙНИЙ И ВЫПИСОКЪ ИОПОВЦЕВЪ,
современнаго письма, въ 4-ву, на 284 листахъ.
На первыхъ З.хъ листахъ (внѣ общаго счета) оглавленіе.
Л. 1. Извѣщеніе настоятелямъ о опасномъ окормле-
ніи въ нынѣшнее послѣднее время христіанскаго на-
рода. и въ какомъ смыслѣ и съ кѣмъ содержати миръ,
единомысліе и любовь.
Нач. Благосклонный читателю хощу вамъ предложити нѣчто отъ
божественнаго писанія.
Л. 9—13. Оставлены бѣлыми.
Л. 13. Бесѣды безпоповца съ поповцемъ подъ заглавіемъ: «при-
шедый поповлянъ вопрошаетъ вопросы о причастіи, и
оправдаетъ крещеніе великороссійскія церкви и оводѣ
истъвуемое, или яснѣе сказать отъ еретикъ....здѣ его
суетное мудрованіе якопаучиныя сѣти перстомъ Божія
слова раздравъ на землю повергаемъ, и очпстивше
праги церковныхъ дверей духовнаго разумѣнія, и отъ-
перши вопросителный его замокъ ключемъ божествен-
наго писанія, и отворивши дверь праваго разумѣнія,
ясно всѣмъ показуемъ христоподражателную невѣсту,
и солнцемъ одѣянную мать нашу восточную собор-
ную иапостольс кую церковь, давсякъювидѣвше чисто,
тою правды сіяющу. яко къ матери усердно прибѣгаетъ,
и-вѣчныя милости отъ тоя чаетъ.
Л. 25. Посланіе въ Польшу Ефиму Борисовичу о ново,
ясенахъ. въ лѣто 7327.
Подписано: «Афонасей Антоновъ, Тимофей Емельяновъ, Семенъ
Козминъ, Миронъ Ивановъ, Семенъ Фоминъ, Иванъ Тихоновъ Казан-
скій, и знаемый вами многогрѣшный Василей Иосифовъ, попечитель
Иванъ Михайловъ Стукачевъ, и со всѣми сиротами подписуюсь Алек-
сей Никифоровъ» .
Л. 29. О законномъ бракосочетаніи въ православной
церкви.
Л. 55. Слово о послѣднихъ дняхъ и скорбѣхъ.
Нач. Присно убо промышляли о родѣ человѣческомъ.
Л. 63. Вопросъ крещенныхъ отъ еретикъ въ три по-
груженія, со отвѣтами.
Л. 111. О трехъ погруженцахъ.
Л. 127. Указъ како изыскивати и о самехъ бѣлорус-
цехъ, яже приходящихъ отъ польскаго п литовскаго
79
626 —
государства въ православную вѣру пату греческаго
закона, въ державу московскаго государства и хотя-
щихъ быти съ нами вкупѣ християпы. и коихъ изъ тѣхъ
бѣлорусцевъ крестити достоитъ. Собрание великаго
господина смиреннаго Филарета патріарха...
Л. 135. Похвала непослѣдующимъ за отступниками
лжепастырями папежнйками си есть юнитами.
Л. 138. О еретической хиротоніи.
Л. 139 об. Еретикомъ и невѣрнымъ добродѣтели не
по лзуютъ.
Л. 141. Вси некрещенные и еретики бѣсовы суть.
Л. 141 об. За святоугодное и Богомъ приятное отъ
простолюдинъ крещение, мпожицею свидѣтельствова
Богъ зпаменми и чюдесы.
Л. 143. Отъ самогопознаниявѣры истязуются добро-
дѣтели и казнятся согрѣшающій.
Л. 143 об. Крещенію аще и отъ православныхъ дѣй_
ствуемому приходяи кто самъ же кривовѣріемъ еще
недугуя не воспользуется.
Л. 145. О приходящихъ на крещеніе и не обѣщаваю-
щихся гнусныхъ дѣлъ отступити и ни къ смерти таковый
пріемлются.
Л. 147 об. О послужившемъ сосудѣ рекше купели и
водѣ па крещеніе человѣку, како употребляется оная
вода и кое достоинство по крещеніи имать.
Л. 148. О еже не подобаетъ в крестителѣхъпо житію
достоинства избирати,но точію пе бы чуждъ былъ право-
славныя вѣры.
Л. 148 об. О пріятіи младенцевъ на крещеніе отъ
родителей единой части вѣрной, а другой нечестивой
или обоихъ нечестивыхъ.
Л. 149 об. О познавшихъ истину а отлагающихъ
крещеніе на время или къ смерти таковіи незапною
смертію наказуются.
Л. 154. Указъ о бѣлорусцѣхъ (Филарета патріарха).
Л. 178. Оказаніе о антихристѣ.
Л. 205 об. По какимъ устав ополож епіямъ староже-
намъ совѣтуемъ дѣвственное житіепровождати, а пре-
ступниковъ яко и блудниковъ наказуемъ, не по каряго-
щи х ж е с я и совсемъ общества отлучаемъ.
— 627
Нач. Бракъ старопояіенившіихся, аще и до познанія православныя
вѣры бывшій, есть несовершенъ.
Л. 209. О поданіи челобитной иноками Сергіемъ,
Савватіемъ и прочими.
Приведено одно начало, и за тѣмъ на листахъ 209 об.—216 об.
оставленъ пробѣлъ.
Л. 217. О постриженіи брады. Кормчая. Глава 43.
Л. 221 об. Аще кто и вся добродѣтели исправитъ не
крещепъ умретъ въ геену отходитъ.
Л. 223. О знамепияхъ и чюдесѣхъ многажды твори-
мыхъ отъ грѣшныхъ и еретиковъ на прелщеиіе вѣр-
нымъ.
Л. 228. Кадити простымъ церковь позволяетъ в не-
присутствіе іерея.
Л. 230. Соборная церковь повелѣваетъ инокомъ и свя-
щенникомъ сущимъ исповѣдания пріимати и правилио
исправляти, сирѣчь епитимствовати,тожде и простымъ
по нуждѣ повелѣваетъ исповѣданія творити.
Л. 233. О томъ еже православнымъ христіяномъ брадъ
не брити.
Л. 241. О имени Исусовѣ.
Л. 243. О трисоставномъ крестѣ Христовомъ.
Л. 246 об. О двучастномъ кры же.
Л. 247. О святѣмъ дусѣ истинномъ.
Л. 248 об. О дусѣ животворящемъ.
Л. 257. О крещеніи простымъ.
Л. 259. О обливательномъ крещеніи.
Л. 262. О моленіи за иновѣрныхъ.
344.	СБОРНИКЪ СТАРООБРЯДЧЕСКІЙ.
въ 4-ву, полууставомъ современнаго письма, на 242
листахъ.
На первыхъ 54 листахъ разныя выписки изъ Хронографа второй
редакціи, Кирилловой книги, Кормчей, Мипеи Четьи, Потребника
Филарета патріарха и другихъ.
Съ листа 55-го слѣдуетъ интересное въ историческомъ отношеніи
сочиненіе, изложенное въ формѣ вопросовъ и отвѣтовъ. Всѣхъ во-
628 —
просовъ и соотвѣтствующихъ имъ отвѣтовъ 14. Главная цѣль отвѣ-
товъ—доказать, что въ православной Восточной церкви содержатся
многія ереси, коихъ всѣхъ насчитывается 36.
345.	(ЖНИКЪ НОВѢЙШАГО ПИСЬМА И СОЧИНЕНІЯ.
въ 4-ку, на 123 листахъ.
Л. 1. Избранныя мысли изъ разныхъ книгъ священ-
наго писанія такоже и отъ различныхъ писателей новѣй-
шихъ учителей замѣчанія разныя для воображенія.
Къ этимъ выпискамъ приложено изображеніе, сдѣланное тушью,
трехъ собесѣдниковъ: Винокурова поповца, Сопѣлкина единовѣрца и
Лѣнивова безпоповца.
Л. 82. Хотящимъ взыти на степень священства утвер-
жденное къ присягѣ изложеніе святѣйшаго Іоакима па-
тріарха Московскаго и всея Руссіи: печатнымъ тисне-
ніемъ Московской типографіи издася по плоти роже-
ства Христова въ лѣто 1679.
Нач. Азъ ниже именованный вѣрую и исповѣдую восточную и
велико-россійскую святую церковь.
Подобнаго изданія пе было. Это очевидная поддѣлка.
Л. 88 об. Книга соборный свитокъ листъ 7 на об.
Нач. Сіе наше соборное повелѣніе и завѣщаніе.
346.	СБОРНИКЪ ПОЛЕМИЧЕСКІЙ.
новѣйшая копія, въ 4-ку, на 159 листахъ.
Л. 1 — 98. Отвѣты б езп опо в ца-п омо р ца на предло-
женные ему православнымъ лицемъ 27 вопросовъ.
Л. 94—114. О погрѣшностяхъ что и святіи яко чело-
вѣцы въ разсужденіяхъ писанія погрѣшали.
Интересныя выписки о разногласіяхъ въ старопечатныхъ изданіяхъ
и разпомысліи безпоповцевъ.
Л. 115—126. Картина. Поражепіе Гпусипу.
629 —
Аллегорическое сочиненіе безпоповца.поморца, направленное про-
тивъ бракоборца Ѳедосѣевца Гпусина, извѣстнаго наставника Пре-
ображенскаго кладбища. Къ тексту приложено лицевое изображеніе.
Л. 427—128. Собраніе Г. С. (т. е. Гавріила Ларіоно.
вича Скачкова) 1821 Іюля 29. скон. Авг. 15 того году
копія съ подлинной руки исповѣдь приходящему во
грѣсѣхъ.
Нач. Вѣруеши ли что есть.
Л. 130—142. Исповѣданіе сердечное и устное право-
славнаго христианина.
Нач. Человѣкъ есть животное словесное.
Въ концѣ исповѣданія—акростихъ, изъ коего открывается имя
сочинителя: Гавріилъ Иларіоновъ Скачковъ.
142—159. Отвѣты Ивану Игнатьеву. 1822 г. Москва.
Отвѣтамъ предпослано слѣдующее письмо:
«Трудолюбнѣйшій Иванъ Игнатьевичъ! Удовлетворяя желанію
вашему ко мнѣ поданныхъ вами вопросовъ, положивъ какія слѣ-
довало имъ изъясненія, сообщаю оныя вашему вниманію, благоволите
ихъ принять со свойственнымъ вамъ расположеніемъ, и познать силу
и цѣль отвѣтовъ духомъ истиннаго христіянства. Какого же вида были
ваши вопросы и какія имъ состоялись отвѣты за симъ оныя слѣдуютъ» .
Въ концѣ отвѣтовъ подпись: «Вашъ благожелатель Василій Сидневъ» .
347.	0П ВЫПИСОКЪ ИЗЪ СТАРОПЕЧАТНЫХЪ КНИГЪ,
СОСТАВЛЕННЫЙ ПОМОРЦЕМЪ,
въ 8 ку, скорописью XVIII вѣка, на 78 листахъ.
348.	МНЮ ВЫПИСОКЪ ИЗЪ СТАИШВЫХЪ РУКОПИСЕЙ
И СТАРОПЕЧАТНЫХЪ КНИГЪ,
въ 4-ку, новѣйшая копія, на 73 листахъ.
Выписки эти дѣлались по порученію А. И. Озерскаго.
630
349.	СБОРНИКЪ,
въ 4-ку, современнаго письма, на 514 и 5 неумерованныхъ
листахъ.
Л. 1. Книга сія изъ разныхъ евангельскихъ и апо-
стольскихъ поученій и святыхъ отецъ божественныхъ
писаній и ученыхъ мужей собрана изъ многихъ книгъ
печатныхъ и рукописныхъ древнихъ и новыхъ священ-
ныхъ и историческихъ начертаній, нѣкоторыя полныя,
другія краткія, а о чемъ и о чемъ гласящія, о томъ на-
конецъ имѣется каталогъ.
На об. 1-го листа Гербъ Никона патріарха, взятый изъ книги
Рай мысленный, изданной въ Иверскомъ монастырѣ въ 1659 году.
Л. 3. Извѣщеніе или Объявленіе совершенное низ-
ложенія Никонова и низверженія.
Л. 10. Въ книгѣ служебника печатанаго въ Москвѣ
1668 года въ концѣ же онаго напечатанъ свитокъ Собор-
наго дѣянія, а о чемъ онъ гласитъ слово до слова зна-
читъ на обороте.
Съ такимъ предъувѣдомленіемъ приводится изъ указаннаго изданія
Соборный свитокъ.
Л. 29. Хотящимъ възыти на степень священства
утвержденое прісягоизложеніе святѣйшаго Іоакима,
патріарха Московскаго и всея Росіи тиснѣніемъ въ
Московской типографіи издася отъ во плоти рожества
Христова въ лѣто 1679.
Нач. Азъ нижеименованный вѣрую и исповѣдую. См. выше №
341, л. 82.
Л. 35. Повѣсть зѣло пречудна и удивленію достой-
ная... иже содѣяшася во градѣ Казани нѣкоего купца
славна и богата зѣло Фомы Грудцына о сынѣ его Савѣ.
Повѣсть эта издана въ Лѣтописяхъ русской литературы, и въ Памят-
никахъ старинной литературы, вып. I, стр. 169—190.
Л. 62. об. Изъ книги Новаго завѣта печатной въ мона-
стырѣ Кутеинскомъ въ 1652 году выписка толкованія
на страницахъ противъ главъ апокалипсисъ Ивана
Ѳеолога.
Л. 73 об. Выписано изъ древней книги писменной
отъ законодавца.
Нач. Пепріимеши слухъ лжу и песядеіпи съ неправедными.
631
Л. 75. Выписано изъ мудрыя вещи.
Нач. Душа человѣча нѣсть яко душа скотпа.
Л. 75 об. О иноческомъ образѣ.
Нач. Рцемъ же прочіе о семъ.
Л. 79. Слово п о хв а л ьн о о тъ ст ар ч е ств а о иноческомъ
образе.
Нач. Услышите братія моя возлюбленная.
Л. 79 об. Отъ фомины же недѣли.
Нач. До сшествія святаго Духа.
Л. 80. Повествованіе на великъ день о яйце.
Нач. Человѣкъ нѣкій православныя вѣры.
Л. 81. Еже пишутъ на сшествіе святагоДуха.
Нач. Еже что есть сидитъ человѣкъ старостію одержимъ, въ мѣстѣ
темнѣ.
Л. 82. Выписано изъ особой книги преподобнаго
отца нашего Иларіона поученіе ко инокомъ.
Нач. Потщимся братіе паче всего безъ молвы Богови работати.
Л. 85. Отъ книги преподобнаго отца нашего Макси-
ма Грека слово о покаяніи велми душеполезно.
Л. 90. О неоскуденіи святыхъ даже до скончанія
вѣка. Книга Нилъ Сорскій.
Нач. Нѣцыи не слышати хотятъ яко есть благодать въ нынѣшнее
время.—За тѣмъ слѣдуютъ въ подтвержденіе выписки изъ сочиненій
Максима Грека гл. 69, 24, 25, 34, 35, 38, отъ старчества, книги
Даніила митрополита и другихъ.
Л. 102. Прологъ отъ старчества.
Нач. Братъ пріиде въ гору Фаремскую.
Л. 104. Зерцало великое, глава 6 о нѣкоемъ воинѣ.
Л. 105. О сахарѣ.
Нач. Въ испанской державе во Индіи островъ св. ап. Ѳомы.
Л. 105 об. О сахарѣ.
Нач. Какъ всякому есть извѣстно, что во время варенія сахара....
собирается на бойнахъ скотская кровь: то не будетъ ли сумпителпо
употреблять оную въ пищу и т. д.
Л. 107 об. Повѣсть отъ Патерика зѣло полезна.
Нач. Инокъ нѣкій повѣда намъ глаголя.
Л. 111 об. О яйцѣ.
Нач. Чего дѣля черлепо яйце.
— Изъ книги Іосифа Волоколамскаго и еже како
подобаетъ имѣти попеченіе настоятелю и всей братіи
о церковномъ благочиніи по церковной молитвѣ гл. 1.
632
Пач. Прежде всего подобаетъ самому настоятелю.
Л. 120 об. Изъ духовной грамоты пр. отца нашего
Іосифа игумена. Слово 1.
Нач. Глаголетъ бо се во святой лѣствицѣ.
Л. 127. О трапезномъ благовѣинствѣ и о благочиніи.
Слово 2.
Нач. Сего ради яко же въ божественней церкви.
Л. 131. Слово о нѣкоемъ милостивомъ человѣкѣкако
продаде себѣ Христа ради и въ милостыню отъдаде.
К н их а лѣтописецъ.
Нач. При Василіи великомъ въ Кесаріи Каподакійской бѣ нѣкто
мужъ.
Л. 136. Тогоже пр. инока Максима Грека слово 2 на
богоборца пса Моамефа.
Нач. Яко же азъ отъ божественныхъ писаній.
Л 141. Ересь акефолитовъ.
Нач. Отъ онаго окаяннаго Севира.
Л. 142. Минея Макарьевская Четья Августа въ 30
день при концѣ пишетъ о ереси богомилахъ бывшихъ
въ Болгарской земли.
Нач. Мужіе простые у нихъ исповѣдовали.
Л. 142. Книга священоинока аввы Дороѳея глава 44.
Нач. Ей ей душе моя въ нынѣшняя времена.
Л. 143 об. Преп. Іосифа Волоколамскаго слово 12.
Нач. Аще повелѣніе развращенно.
Л. 144. Предисловіе къ православному читателю.
Книга Кормчая листъ 1.
Нач. Еже убо видимъ въ царскихъ.
Л. 148. О фаске по еврейски что глаголемо изъ словъ
Григорія Богослова 1-го и 2-го.
Нач. Фаска по еврейски глаголется прехожденіе.
Л. 150. Глаголю же первое въ седмичныхъ днехъ и
седмицахъ о рожденіи человѣчестемъ....
Нач. Исперва Богъ по своему образу сотвори человѣка.
Л. 151. Посланіе архіепископа Новогородскаго Ва-
силія ко владыце Тверскому Ѳеодору о раю. въ лѣто
6855.
Л. 155. Св. Генадія патріарха Константина града о
дузе небеснѣй яко подобіе Божіе есть.
Нач. Дуга есть образъ божественнаго подобія.
— 633 —
.1. 156. С о ф е я премудрость Б о я; і я. толкованіе святой
соборней и апостольской церкви, въ прибавленіе къ
’і'олкованію о дѣвственныхъ.
Нач. Церковь есть небо земное и храмъ Божій.
Л. 157 об. Отъ патерика поученіе старецъ.
Нач. Рече авва Агаѳонъ.
Л. 158 об. Страсть св. мученика Перфирія.
Нач. Перфирей мученикъ бѣ при царствіи Устипіанѣ.
Л. 159 об. Выписано изъ цвѣтника слово Петра
черноризца о житіи семъ маловременномъ.
Нач. Аще кто отъ человѣкъ укоры и скорби и бѣды пріемлетъ.
Л. 160 об. Поученіе о еже сія повѣсть троесложное
умиленіе отсѣкаетъ всякое превозношеніе и гордость
человѣческую и предлагаетъ душу во источникъ слезъ
аще о семъ поучитися часто, о человѣче, вельми бо на
пользу и сладость и умиленіе души приноситъ сей по.
вѣсти поучатися о исходе души своея. Глава 17.
Нач. Днесь человѣче красуешися лѣпотою и образомъ.
Л. 164. Притча премудрая.
Нач. Етеръ нѣкій имѣя у себе въ дому нѣкую жену благородну.
Л. 164. Толкованіе притчи сея.
Нач. Етеръ именуется всякъ человѣкъ, а что есть въ дому его
нѣкая жена царьска рода то есть божественная книга псалтырь.
Л. 165. Слово о кадиле.
Нач. Кадило именуется утроба.
Л. 166. Отрывки изъ бесѣдъ евангельскихъ съ толко-
ваніемъ.
Л. 167. Печать Соломона съ толкованіемъ.
Л. 168 об. О еже честь воздавати родителемъ.
Нач. Бысть человѣкъ въ Германіи.
Л. 170. Чюдо св. Николы о трехъ друзехъ христіанехъ.
Нач Въ лѣто и во дни егда царствова Провъ царь.
Л. 172. Слово о прошеніи брашна и вина клирикъ и
о послуженіи святаго.
Нач. Во единъ же отъ дней сообравшимся клирикомъ.
Л. 174. Чюдо о иконѣ св. Николы, юже жидовинъ далъ
себѣ написати и вручилъ ей всѣ свои вещи и отъиде
въ путь.
Нач. Пишетъ Іоаннъ діаконъ.
80
634
.1. 176. Чюдо св. Николы и а п іі с ап і( о с	отъ	святѣйшаго
п а т р і а р х а М е о о д і я о з л а т ѣ о т ъ	ж и д о в и	п а	и	ѣ коему	х р п-
с т і а п іі н у в з а и м ъ д а п о м ъ.
Нач. Бѣ нѣкто отъ христіанъ.
Л. 177. Ч ю д о с в. Н и к о л ы о д в у х ъ м л а д е н ц а х ъ и д у щ и х ъ
до А ф и н ъ.
Нач. Въ едино время два младенца.
Л. 178. Чюдо св. Николы о дву сосудехъ.
Нач. Достоитъ во истину и сіе.
Л. 178. Выписано изъ книги Катехизиса Большаго.
Глава 23.
Л. 181. Изъ книги Звѣзды п р е с в ѣ т л ы я. Глава 16.
Нач. Бысть жена нѣкая отъ рода честна.
Л. 183 об. О добрыхъ двунадесяти друзѣхъ.
Нач. Первый другъ правда.
Л. 185. Сказаніе о св. вселенскихъ седмисоборѣхъ.
Нач. Первый вселенскій св. Соборъ.
Выписано изъ Хронографа 2-й редакціи.
Л. 187. Отъ гранографа описаніе лѣтъ.
Нач. Отъ Адама до потопа 2242 лѣта.
Л. 189 об. Сказаніе о образѣ иноческомъ что есть
образъ иноческаго жительства.
Нач. Постриженіе власомъ.
Л. 191. Разсужденіе изящно св. отецъ о мантіи.
Л. 193. О скуфіи что ради попу скуфія.
Л. 195. Слово о первомъ небеси.
Л. 199. Свидѣтельство о сихъ седми и се.
Л. 200. О небесной славѣ.
Съ листа 201—212 выписки изъ Великаго зерцала.
Л. 212. Аще же хощеши исповѣдатися Господевп
Богу своему пли въ нощи или во утріи, въ вечерѣ со
умиленіемъ и съ воздыханіемъ и съ сокрушеиымъ серд-
цемъ и со слезами и с п о в ѣ д а и г р ѣ х и с в о я с и ц е г л а г о д я й.
Нач. Боже очисти грѣхи моя.
Л. 221. Указъ скитскихъ отецъ како глаголати псал-
т и р ь за всякую церковную службу иноку или м и р я н и и у
начало и отпустъ якоже указася во псалтырѣ.
Нач. За вечерню четыре кафизмы.
Л. 222. О причащеніи безъ священника (Изъ слова
Глюпмія Терповскаго къ Кипріану).
635
I. 22 і об. II „ і, ,к л і іа пр . IIи ко и а \ ч еа а ка о.і <і ж с а .і..
( ергія чюдотворца. Книга печатана па Москвѣ 7151-го
года, выписано съ 178 и 179 листовъ.
Л. 227. Указъ Его Имп. Величества самодержца Все-
россійскаго. Изъ С.П.Б. Духовной Консисторіи данной старо-
обрядческой церкви Срѣтенія Господня, что за Черною рѣчкою,
священнику Андрею Андрееву.
См. ниже л. 495-й.
Л. 238. Выписано изъ особой писменной книги изъ
книги Іосифа Волоколамскаго изо многихъ книгъ ко
увѣдѣнію.
Л. 250. Первое истязаніе философское.
Л. 260. Чинъ како пріимати отъ раскольниковъ и от-
ступниковъ къ православной вѣрѣ приходящихъ.
Списокъ съ печатнаго Моск. изд. 1720-года.
Л. 268 об. Мая въ 9 день притча Соломона.
Л. 270. О гадинѣ и о древѣ и о человѣческомъ житіи.
Нач. Весна же рекше отъ вѣтровъ.
Л. 272. Гисторія о зачатіи и о рожденіи и о воспи-
таніи великаго Государя Царевича Петра Алексѣевича
и о бунте стрельцевъ во 190 году и о прочемъ.
Нач. Во дни благочестивѣйшаго Государя царя и великаго князя
Алексія Михайловича.
Баснословная исторія эта—отрывокъ изъ 1-й части оставшагося
въ рукописи сочиненія Крекшпна—безъ имени автора была издава-
ема нѣсколько разъ. Первоначально же въ 1789 году издана Ту май-
скимъ въ собраніи записокъ о Петрѣ Великомъ (I, 233), и въ томъ
же году Вороблевскимъ, со списка изъ библіотеки графа Шере-
метьева .
Л. 285. О бунте московскихъ Стрельцовъ и отъ воз-
мутителей и сообщниковъ ихъ. Въ 7190 году лета Гос-
по’дня 1682 месяца мая 15 дня на самую память святаго
страстотерпца благовѣрнаго царевича и великаго кня-
зя Димитрія Іоанновича всея Россіи.
Предисловіе къ читателю.
Нач. Никая у живущихъ сего умнаго свѣта въ центрѣ человѣкъ.
Записки графа Андрея Артемоновича Матвѣева, изд. Туманскпмъ
въ собраніи разныхъ записокъ (1785 г.), и Сахаровымъ въ Запискахъ
русскихъ людей (1841 г.); стр. 1—94.
.1. 372. Копія съ духовной св. Димитрія Ростовскаго,
писанная въ Ростовѣ въ 1707 г. Апрѣля іъ 4 дсп г.
636
Т 374. П и с і> зі о м и т р о п о л и т а П о и г о р о д с к а г о Т о в ;і
Григорію Петровичу (Чернышеву?) отъ 1714 г., Октября
20-го, съ приложеніемъ статьи: «О святомъ крещеніи».
Л. 381. Выписано изъ писменной книги.
Нач. Во градъ крѣпокъ невозможно впити развѣ враты.
Л. 401. Выписано изъ книги св. Иванна Дамаскина
одно начало изъ слова 35. О вѣрѣ и о крещеніи.
Л. 402. Выписаны нѣкоторыя статьи изъ синодика
въ концѣ 16 столѣтія писаннаго неповиновенія кому
вечной памяти, а в послѣднемъ проклятія.
По содержанію выписокъ синодикъ этотъ долженъ относиться къ
концу пе 16-го, а 17 столѣтія. Анаѳема провозглашается: Аввакуму,
Лазарю, Епифанію, Стенькѣ Разину и другимъ.
Л. 405. Списано изъ книги печатной въ Москвѣ 1677
поученіе о благоговѣйномъ стояніи въ храмѣ Божіи и
слушаніи божественныя литургіи.
Нач. Писано есть домъ мой домъ молитвы наречется.
Л. 414. Поученіе отъ іереовъ сущимъ подъ ними въ
паствѣ ихъ о еже пребывати имъ во всякомъ благоче-
стіи и не пѣти бѣсовскихъ пѣсней и не творити игръ
и всякаго безчинства, паче не ходити къ волхвомъ и
чародеемъ, ниже призывати ихъ въ домы.
Нач. Не мнити яко пріидохъ воврещи миръ на землю.
Л. 424 об. Поученіе о благоговѣйномъ стояніи во
храмѣ Божіи.
Нач. Земпородніи человѣцы когда пребезначальнаго.
Л. 435 об. Выписано изъ кн иги писм ен н о й ис правилъ
св. апостолъ писано на одномъ столпце прежней, а на
другомъ нынѣшній переводъ, и списано изъ прежняго
персв ода.
Л. 438 об. Св. отца нашего Василія архіепископа Ке-
саріи Каппадокійской ко Амфилохію епископу Икон-
пійскому. Посланіе канонное 1.
Нач. Вопросъ о чистыхъ сказанъ есть.
Л. 449. Мѣсяца Декабря въ 6 день житіе и чюдеса
иже во св. отца пашего Николы архіепископа чюдо-
творца. (Изъ древле писанной книги).
Нач. Во дни прежняя благоволи Богъ взыскати.
Л. 453. Слово Іоанна Златоустаго на свѣтлое вос-
кресеніе.
Нач. Въста въ третій день.
637 —
Л. 460. Второкрещенцамъ предложеніе.
Нач. Господи Ісусе Христе сыне Божій помилуй насъ. Почтенныя
воздержники, законнаго брака не имущій, а безъ женскаго пола мало
живущія, разныхъ толковъ Господа второкрещенцы, къ вамъ сіе слѣ-
дующее братолюбнически кратко начертанное во исправленіе вашего
заблужденія полагается предложеніе.
Указываются главныя заблужденія безпоповцевъ, именно о воца-
реніи антихриста, надеждѣ на спасеніе безъ участія тайнъ Христо-
выхъ и . безъ общенія съ истинной церковію. Въ разсужденіи о
написаніи имени Спасителя находятся интересныя историческія и
библіографическія указанія, съ помощью которыхъ опредѣляется вре-
мя написанія настоящаго предложенія. Указавши па старопечатныя
изданія Острожскія, Виленскія и Кіевскія, гдѣ встрѣчается напи-
саніе: Іисусъ, сочинителъ говоритъ: «И въ книге древлеписмен-
ной толкованіе па пророчества, которая писана въ Новѣградѣ велико-
му князю Владимеру Ярославичу болшему въ лѣто 6555, а начата та
книга писати Маія 14, а кончена Декабря 19, во оной книгѣ на
многихъ мѣстехъ, идеже имя Спасителево обретается написано всюду
сіце: Іисусъ и Иісусъ, Іисуса Христа, Іисусу Христу, и Іисуса.
Оная книга имѣется въ книгохранительницѣ Чудова монастыря подъ
номеромъ 116, всѣхъ же листовъ въ той книгѣ щетомъ 922. И
еще въ древлеписменной книге Максима Грека въ слове на бого-
борца Моамефа самимъ Максимомъ положенное краестрочіе мудрыя
Сивиллы, въ томъ же краестрочіи показуетъ Максимъ преподобный
имя Спасителево сице написанное: Іисусъ, а въ другомъ мѣстѣ
Иісусъ. И въ словѣ 9 3 тояже книги написано сице: сію жизнь
безконечную Іисуса Христа жду. Сия книга находится въ По-
морье въ Выгорецкомъ Даниловскомъ скиту, которой
самовидецъ бѣ Олонецкаго уѣзда Оштинскаго погоста Тиморецкой
волости житель Алексѣй Иродионовъ сынъ Поповъ, кото-
рой самолично тамо бывши виделъ оную книгувъпрош-
ломъ 1746 годѣ. Въ свидѣтельство приводимомъ поморяниномъ Ан-
дреемъ Дионисовымъ о титле иже па крестѣ что у Антонія Римляни-
на въ Великомъ Новѣградѣ па самой дскѣ латынскими литеры на
единомъ распятіи сице изображено Іис тоже и на другомъ Хрс.
II сия литеры означаютъ имя Христа Спасителя сице: Іисусъ Хри-
стосъ. Дозде изъ тетради Андрея Дионисова.............Паки
въ Вышегорецкомъ Даниловскомъ скиту у старообрядца Ману ила
Петрова есть книжицаі древлеписмеппая въ четверть листа, въ
пей же въ началѣ положено житие святаго Владнмера апостола Гос-
— ІІ-Р'' .
і іі . Тоже с.іовеса раз.іьчиа святыхъ отецъ о посіипческомь жіі?
тіи и пекая отъ словесъ преи. Максима Грека, за шши же стихиры
Господу Іисусу, не оныя яже въ копопппкахъ, но иныя, яже мнятся
Максимова сочиненія, понеже подъ его словами положены суть. Въ
тѣхъ убо стихерахъ во многихъ мѣстахъ имя Іисусово звательнымъ
падежемъ написано есть тако: I и с у с е со двѣма литерами гласными.
Паки въ томъ же скиту Выгорецкомъ есть книга древле писменная
юсовая слова Афанасія Великаго, въ нихъ же въ премногихъ мѣстахъ
имя Іисусово писано есть со Іотою тресложно: аще и перьвая лите-
ра і и половина и ты заглажено отъ нихъ, исправлено сице: Ісусъ,
Ісуса, но сіе ихъ всезлобное лукавство ясно видится, ибо не точію
скоблены литеры, по и проскобленная бумага и многія диры, не пре-
подобными руками ихъ сотворенныя обличаютъ противность ихъ, име-
нс же Іисусова правость писанія ясно засвпдельствуютъ. И сія убо
вышеупомянутый Алексѣй Иродіоновъ Поповъ въ сочиненіи своихъ де-
сяти саморучныхъ показаній намъ извѣсти, понеже онъ не малое время
въ согласіи Поморскомъ единомысленникомъ находился (л. 470—471).
Упомянутые Алексѣй Иродіоновъ и Мануилъ Петровъ—
лица хорошо извѣстныя на Поморьѣ. Первый ум. въ 1780; второй
въ 1759 году.
Л. 472. Выписка о беспоповныхъ. Господи ІсусеХри-
сте сине Божій помилуй насъ.
Нач. При нынѣшнихъ многочисленныхъ разногласныхъ послѣдова-
ніяхъ между старообрядцами въ чемъ оное состоитъ, которое упова-
тельно что очень не многимъ вѣдомо, понеже равно нарицаются ста-
ровѣрами и книги едины содержатъ древле православныя, и по содер-
жащемуся въ оныхъ книгахъ ученію послѣдованіемъ безъ нарушенія
несомнительно спастися сказуютъ, но весма великое и важное имѣется
у нихъ между собою несогласіе.
Выписка эта составлена съ цѣлью объяснить главное отличіе ученія
безпоповцевъ отъ половцевъ. Рукою прежняго владѣльца рукописи
(Озерскаго?) означено противъ вышеприведеннаго заглавія имя сочи-
нителя: «Макара Захарова Петрова».
Л. 49 5 . Копія с ъ д о клада Синода Императору П а в л у
Петровичу отъ 8 Марта 1798 и съ указа, послѣдовав-
шаго за нимъ (1798 г. Марта 12), о дозволеніи старо-
обрядцевъ Нижегородской епархіи: имѣть у себе цер-
ковь и особенныхъ священниковъ, рукоположенныхъ
отъ епархіальнаго архіерея для о т п рав л е п і я с л уж б и
1 > о ж і е іі и о с т я і) о п о ч а т п ы м ъ к и и г а м ъ.
6 3 9
• і. 502. Благодарственное заявленіе П р а в ит е л ь с г в ѵ-
к'іцему (.'иноду отъ старообрядцевъ Нижегородскихъ
(Марта 22, 1799).
Въ концѣ подписи: купецъ Трофимъ Пономаревъ, меща-
нипъ Алексѣй Рязановъ, Алексѣй Пирожниковъ со об-
ществомъ.
Л. 502. Копія съ указа Синоду о расширеніи правъ
изложенныхъ въ указѣ 12 Марта 1798 и на Московскую
епархію.
Л. 503. Ермонаху Питириму отъ старообрядцевъ со-
гласія діаконова писаніе.
«Пречестному во іеромопасехъ господину игумену Питириму. Убо-
зіи и упичижепіи черпорамепскихъ лѣсовъ скитожительствующія ипоцы
іеродіаконъ Александръ, старецъ Варсонофій, старецъ Герасимъ и про-
чій ииоцы и бельцы раболѣпно и низостно кланяемся. По указу вели-
каго Государя Царя и великаго князя Петра Алексеевича всея великія
и малыя и бѣлыя Россіи самодержца, и по благословенію преосвящен-
нѣйшаго Стефана митрополита Рязанскаго и Муромскаго с прошлаго
707 году велено тебѣ пасъ вѣдать въ духовныхъ дѣлехъ и аки бы
заблуждыпихъ отъ пути истиннаго учити и обращати. О чесомъ въ
нынешнемъ 716 Генваря 1-го изволилъ прислать къ намъ убогимъ съ
посланіемъ вопросы. А въ посланіи лишеніи, яко чрезъ многія лѣта
имѣеши намерепіе, еже бы съ нами гдѣ собратися на опредѣленномъ
мѣстѣ и о раздѣленіи, иже между нами и вами въ вещахъ церков-
ныхъ отъ св. писанія побсседовати. Того ради о нихъ же имѣеши къ
намъ слово, написалъ вопросы числомъ 130 и прислалъ къ намъ за
подписаніемъ руки своея, прося да противу тѣхъ твоихъ вопросовъ
написати отвѣтствованіе со всякимъ подлиннымъ свидѣтельствомъ отъ
святаго писанія, а вопросы того ради написалъ да многимъ и свобод-
нымъ временемъ таковыя вопросы и отвѣты между нами и вами удо-
брейше утвердятся и всякая правда и неправда предъ всѣми на среду
изыдетъ такожде и наши вопросы о чесомъ аіце будутъ къ тебѣ обе-
щалъ ответствовати и къ намъ отсылати. И мы неослушніи и всепо-
корніи раби его царскаго величества указу не противляемся и проти-
ву твоихъ присланныхъ къ намъ вопросовъ поелику краткость ума на-
шего достигнетъ, толику за помощью всесилпаго Гога и’ отвстствова-
ти будемъ отъ божественнаго писанія, отъ святыхъ церковныхъ древ-
нихъ славенороссійскихъ книгъ всероссійскою церковью пріятыхъ и
повеленіемъ благочестивыхъ царей и благословеніемъ православныхъ
архіереовъ печатнымъ тисненіемъ изданныхъ, яже мы пыпе тыя святыя
печатныя книги содержимъ и по нихъ Господеви Богу молитвы свои
640
дневныя и нощныя по церковному уставу совершаемъ безъ всякаго
сумнепія, по нихъ яіс православпіп архіереи правляху церкви своя
безпорочно даже до лѣтъ Никона патріарха Московскаго. Отъ лѣтъ
же Никонова патріаршества печатнымъ тисненіемъ начашася издавати-
ся книги и до днесь издаются, во ихъ же чинехъ и уставехъ явишася
мпогая несогласія противу прежнихъ святыхъ книгъ до лѣтъ Никонова
патріаршества печатанныхъ, за что мы таковымъ новопечатнымъ кни-
гамъ вѣрити опасаемся и сумнѣваемся и долженствуетъ памъ пыпе та-
коваго ради сумнѣнія первее честность вашу вопросити, тебе же до-
стоитъ яко учителю избранну па таковое дѣло отвѣтствовати паче же
рещи уветствовати, ибо не отъ насъ вина раздѣленію церковному
бысть, по отъ новоизданныхъ печатныхъ книгъ учинися въ людехъ
смущеніе и соблазъ за изничтоженіе и пременіе некихъ древнихъ от-
ческихъ преданій, понеже бо новое что и необычное всегда випа бы-
ваетъ смущенію и развращенію. А мы новаго самосмысленнаго ученію
виновнаго соблазну и раздѣленію никоего не вносимъ, но на гото-
выхъ преданіяхъ отческихъ непревратныхъ почитаемъ и за самую су-
щую и истинную правду въменяемъ, и тщимся ихъ веленія всемъ
сердцемъ сохранити неизмеппо боящеся страшнаго ихъ запрещенія и
клятвы. Того ради написахомъ вашей честности вопросы числомъ две-
сти четыредесять и просихомъ на наше вопрошеніе отвѣтствованія и
чистаго рѣшенія отъ божественнаго писанія, отъ святыхъ древпихъ
книгъ свидѣтельствоваппыхъ святыми отцы кромѣ внѣшней мудрости
риторскихъ и аттическихъ силлогизмовъ и указаній внешнихъ отъ хи-
трословесія, зане мы въ таковыхъ имѣемъ опасеніе, но достовѣрное
и извѣстное увѣтствовапіе да будетъ, и намъ удоборазумпо во умство-
ваніе пріидетъ, ибо и св. Златоустъ глаголетъ духовными духовная
разсуждаю, и нигдѣ же не требую внѣшнія премудрости, ниже умы-
шленій уготовати. И аще будетъ отвѣтствованіе ваше по всему согла-
сующеся божественному писанію, апостольскимъ и пророческимъ и от-
ческимъ ученіемъ, кромѣ извитія словесъ и внѣшнія мудрости, то го-
товы есмы таковое учепіе кромѣ всякаго сумненія всеусердне пріяти.
Аще ли же не имать кое любо слово ученія вашего показанія и свидѣ-
тельства отъ божественныхъ писаній, то опасни есми таковое ученіе
пріяти и вѣрити. Сія же мы восписующе вашей честности ничесого ради
иного, но хощемъ вашу честность къ нашему убожеству милосердыхъ
и благоуветливыхъ быти и о предложенныхъ нами здѣ вопросехъ же-
лаемъ вашего отеческаго решенія и благоуветливаго и кроткаго и вес-
ма смиреннаго врачеванія со известнымъ и достовѣрнымъ свидѣтель-
ствомъ божественнаго писанія. И аще каково либо и досажденія воз-
мпится честному вашему лицу чрезъ пашу грубость и пепаказапіе, то
641
просимъ да отчески милосердіемъ заглаждено будетъ, а о нихъ же
имамы слово вашей честности тое зде ниже писано предлагаемъ сми-
ренно и низостно кланяемся» .
Приведенное писаніе не вошло въ изданіе «Объявленія, како преосв.
Питиримъ съ раскольническими учителями размѣнялся вопросами и
отвѣтами» , изд. въ Москвѣ, 1782 г.
Л. 505. Объявленіе како преосвященнѣйшій Пити-
римъ епископъ Нижегородскій и Алатарскій съ расколь-
ничими учители при собраніи множайшемъ духовнаго и
мирскаго чина людей розменялся вопросами и отъве-
тами и что при томъ говорено и учинено и кто притомъ
собраніи людей были. Изъ онаго выписаны некоторые
статьи.
Списокъ съ вышеуказаннаго Московскаго изданія 1782 г.
Л. 514. Копія съ предписанія г. Министра полиціи
къ С.-Петербургскому Оберъ Полицейместеру, отъ 6 С е-
тября 1811, за № 554. Объ оставленіи «по прежнему» до
общаго разсмотренія, старообрядческой часовни въ до-
мѣ купца Королева.
Л. 514. об. Копія съ копіи указа Имп. Павла Петро-
вича, отъ 30 Іюля 1798 Владимірскому Губернатору
Руничу, съ повелѣніемъ отправиться въ Саратовскую
губернію за огражденія тамошнихъ старообрядцевъ«отъ
притѣсненій,» коимъ они подвергались отъ губернскаго
начальства.
На послѣднихъ пяти ненумерованныхъ листахъ помѣщено подроб-
ное оглавленіе сборника.
350.	СБОРНИКЪ.
въ 4-ку, письма 1824 года, на 152 и 132 листахъ.
Л. 1. Безъ заглавія. Нач. Многочастнѣ и многообразнѣ.
Противъ этой статьи на полѣ замѣчено совершенно справедливо:
«сіе сочиненіе повожена» . Въ концѣ открывается имя списателя руко-
писи: Захара Ѳедоровича Бронина, писавшаго въ 1824 году (л. 29 об.).
Л. 30 об. Сомнѣніе чесо ради отлучаемся Велико-
россійской церкви.
81
642
Всѣхъ сомнѣній покачано 85. Въ копцѣ: «копецъ о разліпіппхъ
винахъ, коихъ числомъ всѣхъ 85 статей. Списаны съ черновыхъ,
браты у протопопа Ивана Петровича Полубенскаго, 1823 года мѣ-
сяца Ноября» .
Л. 42. Аввакума протопопа въкратцѣ отъ многихъ
его писмъ собрапая.
Выписки сдѣланы изъ Розыска и Полнаго историческаго извѣстія
Андрея Іоаннова.
Л. 43. Ѳедора діакона.
Нач. Что се Господи будетъ.
См. Полное историческое извѣстіе, по изданію 1799 г., стр.
83—84.
Л. 54. Исторія о старцѣ Опуфріи.
Нач. Въ лѣта бытія Никона патріарха.
Л. 73. Вопросы и отвѣты о вѣрѣ, числомъ 55.
Въ копцѣ ихъ, рукою Пронина: «Сіи вопросы заданные секты
діаконовой Борисомъ Андреевымъ Московскимъ купцемъ, отвѣтствовалъ
Илья Алексѣевъ Кавылинъ согласія Федосеева. Списаны 1823 года
мѣсяца Ноября, кои браты отъ Ивана Петровича Полубенскаго (л.
152 об.).
Въ началѣ вопросовъ на оставшемся бѣломъ листѣ рукою Авдотьи
Прониной замѣчено: «Сочинитель сихъ вопросовъ Московскій купецъ
Борисъ Андреевъ сынъ Осиповъ (имѣлъ родителя въ Москвѣ Андрѣя
Григоріевича Осипова, чиномъ криксъцалмейстера) прежде бывшій ис-
повѣданія православныя Грекороссійскія церкве, потомъ уклонившійся
въ секту діакоповщины, а напослѣдокъ перешедшій въ согласіе помор-
цевъ, въ которыхъ жизнь свою окончилъ 1797 въ Декабрѣ мѣсяцѣ.
А отвѣтствовалъ же на оные Московскій же купецъ Илья Алексѣевъ
Ковылинъ» .
Л. 1. (повой нумераціи) А л ф а в и т ъ или азбуковникъ.
351.	СБОРНИКЪ.
ПИСАННЫЙ Е. Г. БРОНИНОЙ ВЪ 1824 ГОДУ,
въ 4-ку, на 70 т 4 и 142 листахъ.
Л. 1. Слово обличительно на ересь новыхъ разврат-
никовъ православныя христіанскія вѣры, Лютора гла-
голю и Калвина, и па Ѳ е д о с ія черица р ек о ма г о Косого
613
еретика, сппсажесяслово Зипов іс ’і ъ б і> г о л іо б с и !'• /і
шилъ О т и п пустыни.
Пач. Глаголютъ еретицы посему ложно учители рустіп епископы и попы .
См. Истины показаніе Зиновія, пздап. въ Правосл. Собесѣдникѣ за
1863 г.
Въ концѣ запись: Списано сіе изъ книги нарицаемой малый Со
борникъ 1823 месяца Февраля и напечатана сія книга въ лѣто 7150_е
при благочестивомъ царя Михаилѣ Ѳеодоровичѣ въ первое лѣто патрі-
аршества Іосифа (л. 67).
Л. 67 об. Посланіе святаго Іоанна м и тропо ли тарус-
скаго къ Клименту папѣ римскому. Книга старойиспая
зборпикъ посланій русскихъ и греческихъ патріарховъ,
г л а в а. 5 7 .
Греческій текстъ и древній славянскій переводъ этого посланія
изд. В. И. Григоровичемъ въ Ученыхъ Запискахъ II Отд. Академіи
паукъ, книга I, стр. 1—20.
Л. 68 об.— 70 Отрывокъ изъ житія Лазаря Муромскаго и посланія
Іоанна митрополита Никейскаго.
Л. 1. (новой нумераціи) Книга богомудраго старца Спи-
ридона Потемкина Предисловіе.
Нач. Любезный читателю пичтоже ино полезнѣе и сладостнѣе
намъ быти можетъ, яко же пропитаніе святаго и божественнаго писанія.
Л. 4 об. Сказаніе главамъ о б р ѣ т а ю щ п м с я в ъ кинзѣ с е й.
Л. 1. (новый нумераціи) Книга богомудраго старца Спп-
ридопа Потемкина, иже богоугодно поживъ въ Покров-
скомъ монастырѣ на убогихъ, и преставися ту, въ лѣто
7173 Ноября во вторый день.
Слово 1. О крестномъ вообраяіеніппослояіеніппер-
стовъ како подобаетъ христіаниномъ рукою креститися,
п священникомъ подобаетъ люди б л а г о с л о в л я т и единымъ
воображеніемъ, понеже единъ есть крестъ Христовъ
даппый намъ отъ пастыря Христа.
Нач. Образъ креста святолѣпнаго воображенія честнаго креста.
Л. 10. Слово 2. О святѣмъ дусѣ истпнпѣмъ, яко же
р е ч е с я мечъ духовный глаголъ Б о ж і й, а и ж е похулитъ
духъ истинный сіе непрощенное нечестіе пи въ семъ
пи въ будущемъ.
Нач. О христолюбцы! взыщите истинны, Бога ради истиннаго.
Л. 23 об. Слово 3. Любяй вопрошаетъ любимаго о
избраніи святыхъ, п како слѣпіп видящихъ водятъ по-
ие же п въ правду то по словеси Христову, иже рече
644
іц ѵ іі с п р е в з ы д е т ъ правда ваша паче к и и л; и и к ъ и фа р п-
< с‘ й, п е и м а т е впити въ царство небесное. Пишетъ же
и о книжномъ реформованіи и о 12 сатаниныхъ уче-
и икахъ.
Нач. Любяй вопрошаетъ любимаго о избраніи святыхъ глаголя.
Л. 29. Слово 4. О исполненіи церковномъ и о связа-
ніи сатаны, и паки о развязаніи и о хуленіи на святый
духъ, апокалипс: глава 20.
Нач. Пріиде ангелъ съ небеси имѣяй ключъ бездны и уже великое
въ руцѣ своей.
Л. 34 об. Посланіе Андрея Плещеева къ преп. Авва-
куму.
Нач. Лучше намъ да гибнетъ солнце, нежели да лишимся друговъ.
Л. 38. Противъ же сего многокозненнаго и прече-
стнаго посланія Аввакумъ протопопъвосписуетъльсти
и хулы исполненныя уста заграждаетъ и посрамляетъ
и яко остріемъ меча посѣкаетъ вселукаваго языка, спи-
сатель же сему авва Спиридонъ Потемкинъ. Слово 5.
Нач. Правду рекъ еси воспомянувъ дружество еже по Христѣ.
Л. 42. Слово 6. О хуленіи на святый духъ истинный.
Нач. Всякъ христіанинъ вѣруетъ во Христа Сына
Божія.
Л. 49 об. Слово 7. О неизрѣченной премудрости
Божіей.	---;----------
Нач. О премудросте, гдѣ еси и гдѣ живеши, яко тобою вся со-
творилъ есть Богъ.
Л. 64. Слово 8. Того же Спиридона Потемкинабесѣ-
да о нечювственныхъ христіанѣхъ, иже нарицаются
правоелавніи и прелести хулятъ, а въ прелестинесмы-
ленпо утопоша и не ощущаютъ.
Нач. Понеже въ божественномъ писаніи глаголетъ, яко прише-
ствіе антихристово будетъ по дѣйству сатанину.
Л. 97. Слово 9. Яко пе входя йдверми водворъ овчій,
но прелазяй инудѣ, той тать есть и разбойникъ.
Нач. Не входяй дверми во дворъ овчій, но прелазяй инудѣ, той
тать есть.
Л. 116 об. Слово 10. О еже соедини Господь земная
съ небесными и совокупи вся языки человѣческія со
ангельскими и устрой пѣти славу Святыя Троицы
языки человѣческими купно со ангельскими, глаголя:
аллилуіа, аллилуіа, слава тебѣ Боже.
645
Пач. Велія тайпа благочестія Богъ явпся но плоти, оправдася въ
Дусѣ.
Л. 125. На иов о умы с л енны й чистецъ. Глава 14.
Списокъ съ печати. Книги о вѣрѣ, 1648 года, глава 14, л.
114—117.
Л. 128. Выписано изъ Книги вѣры, о средѣ и пятцѣ, чесого дѣля
постимся вкратцѣ предлагается.
Изъ печатной «Книги о вѣрѣ» , 1648 г., изъ гл. 15.
Л. 128 об. Десятое посланіе Мелетія патріарха Алек-
сандрійскаго ко князю Василію Острозскому.
Выписано изъ Кирилловой книги.
Л. 132 об. Выписка изъ печатной Кирилловой книги изъ слова
объ антихристѣ, со словъ: «прежде же сихъ вѣдомо да есть о пре-
лести и лжи многія» .
Л. 141. Житіе Спиридона Потемкина.
Приводимъ вполнѣ: «Бысть убо старецъ честенъ и боголюбивъ зѣло и
премудръ и писанію святыхъ книгъ искусенъ велми,умѣя бо самъ грече-
ски и латински до конца и полски, ученъ бѣ человѣкъ, и вся дни живота
своего надъ книгами просидѣлъ, ивина и сикера, сирѣчь всякаго піян-
ственнаго питія, отнюдь не піяше отъ юности. Имя ему бѣ въ мірѣ
Симеонъ Потемкиныхъ дворянъ честныхъ по роду, жилъ въ Смоленску
до мору, послѣди же мору взятъ бысть къ Москвѣ и мало поживе,
и пострижсся на Москвѣ въ Покровскомъ монастырѣ убогомъ за Яузою,
во иноцѣхъ Спиридонъ имя ему, околничему Ѳеодору Ртищеву дядя
бѣ по родству плотскому и по старомъ благочестіи церковномъ великъ
поборникъ бысть зѣло и на всѣхъ еретиковъ православныя вѣры, паче
же на Римлянъ и уніатъ яко левъ рыкая и въ Польшѣ тамо тѣхъ
еретиковъ многихъ препрѣ и посрами, и вси езуиты и кардиналы
бояхуся его и не могуще противитися глаголомъ устъ его. И на Москвѣ
онъ блаженный старецъ Спиридонъ прося собора праведнаго у царя
Алексѣя Михайловича часто па никоніанскую пестрообразную прелесть
и на новыя книги его хотя ихъ обличити до конца, понеже зная
откуду пріидоша и что себѣ принесоша. Царь же приказуя ему съ
лестію глаголя: будетъ соборъ, отче. И тако много время манили ему,
ждуще смерти его, понеже вѣдуще его мужа мудра, и всякому нече-
стію обличителю велика, и за повыя книги никто же можетъ противу
ему стати, и царь самъ уже возлюбилъ ихъ вседушно, а старыя воз-
ненавидѣлъ, и праведнаго собора на нихъ не воздумалъ дать и прав-
дою разсудить не восхотѣлъ ихъ. Нѣкогда ліе прислалъ царь къ старцу
Спиридону племянника его Федора Ртищева звать его митрополитомъ
въ Новъградъ, и той око.іничей глагола ему: изволишь ли, дядюшка,
616
’іа митрополію ІИ. Поі;ЪГ]МД . ЛОЗІС :іМ!1Ь Ці'рІ.ЮІЮ і:,ІОЮЛ Ві с; ь . Йкі.
же рече имъ сице: Федоръ ІѴихаііловпчь! скажи Государю царю, лучше
бо азъ на висѣлицу пойду съ радостію нежели на митрополію: новые
нынѣ книги, кая ми польза будетъ въ томъ, не хощу человѣкомъ
угождатп тлѣннымъ. Племянникъ же его Ѳеодоръ рече ему: воля твоя,
иныя такія чести ищутъ и докупаются, а ты и даромъ взять пе хощешъ.
И съ тѣмъ словомъ отъиде отъ него. Старецъ же той не порадовася
чести и славѣ ихъ обѣщанной. Спиридонъ отецъ глаголаше намъ ду-
хомъ сице: братіе, не будетъ у нихъ собора, дондеже Спиридонъ
живъ, егда изволитъ Богъ скончатися ми и по смерти моей въ той
же мѣсяцъ и воскипитъ у нихъ соборъ свой. Тако и бысть по словеси
его. Преставися онъ богомудрый старецъ Спиридонъ въ лѣто 7173
(-1665-) мѣсяца ноября во вторый день во исходѣ.
За тѣмъ пепосредствеппо запись писавшей:
«Списана сія книга 1824 мѣсяца Августа, а писала Е: Г: Бро-
иина своею рукою съ доставленной отъ Андр: Серг:»
Сборникъ Брониной въ высшей степени замѣчателенъ по своему
составу. См. выше № 260, заключающій въ себѣ также слова Спи-
ридона Потемкина.
352.	СБОРНИКЪ.
ПИСАННЫЙ Е. Г. БРОНИНОЙ, --------------
въ 4-ву, на 427	3 и 54 листахъ.
Л. 1. Разговоры о разнствіи между пріемлющими
настоящихъ іереевъ и непріемлющими.
Входъ въ разговоры.
Нач. Бывшу ми иногда въ чюждыхъ странахъ (глаголетъ сіе не
пріемляй настоящихъ іереовъ) и пришедъ ко мнѣ человѣкъ нѣкій со-
гласія инаго, его же азъ с подобающимъ почествованіемъ воспріяхъ,
и сѣдпіимъ намъ бесѣдующе, и дойде до того слова, еже бы намъ о
разиостехъ нашихъ совопроситися.
Л. 2. О пріемѣ іерейстѣмъ. Начало, разговоръ пер-
вый.
Нач. Прпшсдый. Рци ми истину, кія ради випы тайну священ.
ства Христова богопредаппую, не пріемлете.
Л. 17 об. Разговоръ 2 . О Н а в а т ѣ х ъ еретикахъ г л а г о л е-
іі 1.1 х т. ч и с т ы х ъ.
Л. 22. Г' л ::; <и; о р ъ 3. Ѳ Д о и а т іі с т Ѣ X ъ.
.. 6і7 -
Г . ‘2 5 <><♦ Р І> Г О 1! О Р т. ! п Т? [• 1 ' • і і; Т» . г :? , о Я .Т !’ Г : ’•
1. 19 об. Разговоръ 5 . О М е лотіи а р х і с п и с к о и ѣ Л и т і о
х і й с к о м ъ.
.1. 54. Разговоръ 6. Чрезъ канонъ третьяго вс еле и
скаго собора о Несторіи.
Л. 66 об. Разговоръ 7.
Л. 95. Разговоръ 9 . Отъ житія с в я т а го Т а р а с і я.
Л. 106. Разговоръ 10. Отъ того же Тарасіева житія
о Павлѣ патріархѣ цареградскомъ.
Л. 110 об. Разговоръ 11. Отъ пре несенія честныхъ
мощей с в. Николы чудотворца.
Л. 115. О растлѣвапіи книгъ.
Л. 130 об. Разговоръ 12. О Флоренскомъ соборѣ.
Л. 150. Разговоръ 13. О зпамепіихъичудотворспіихъ
и ц е т л ѣ и н ы х ъ м о щ е х ъ.
Время сочиненія сихъ разговоровъ открывается изъ слѣдующей
записи: «Сочипишася сіи разговоры въ копецъ лѣта бытія міра 7252-го,
по потомъ еще дополнишася лѣта 7262.го Ноября 2-го (л. 158 об).
Л. 159 об. Артикулъ, то есть наука отговорпая про-
тиву новшествеинаго увѣщанія, увѣщавающаго ко прія-
тію новодѣйственпаго священства. Вина и случай сочи-
ненія сего.
Въ лѣто 7267 Іюня присланъ указъ изъ Кіевской губерской кан-
целяріи въ волостпую контору старовѣрцевъ, такоже и къ подполков-
нику Дмитрію Андреевичу Шмакову, па той часъ при камисіи ему
бьгвшу: кой по тому указу собравъ со всѣхъ слободъ во іюлѣ того
же лѣта волостную съѣздку, и вычиталъ имъ съ указу выписку, въ
пей же сицевъ положенъ вопросъ: «желаютъ ли старовѣрцы по старымъ
книгамъ поставити кого себѣ въ попы, дабы той у пихъ службу по
старымъ книгамъ служилъ, и звонъ бы имѣлъ какъ въ великой Россіи
къ службѣ» . Кой вопросъ слышавше собраппіи отпросишася о томъ у
подполковника между собою подумать. И собирахуся о томъ яко бы
рещи съ седмицу: и овіи убо на томъ собраніи скланяющеся на сіе,
овіи же на ипо, и прочій па прочая...
Л. 179 об. Приступъ къ поставленію по правиломъ
святыхъ апостолъ и святыхъ отецъ сице предварити по
вопросамъ долженствуетъ.
Нач. Вопросъ I. Что ты за человѣкъ.
Л. 182 об. О б л аг ов ѣ р іи и о кр е щ епіи и о св я щ е и ств ѣ.
Нач. Изслѣдовавпіе о предложенныхъ вещехъ и дѣлахъ таинствен-
ныхъ .
— 648 —
Л 20 5 , П р и д а т о к ъ д о таи іі ы р а з г о и о р о в т> о с в я щ о п-
с. т и ѣ.
Л. 205 об. Правила святыхъ апостолъ.
Л. 240. О власти преосвященнаго чина посланіе.
Господину честному и воину изряднѣйшуивъ м ы с л ѣ
остроумнѣйшу, взыскателю горнихъ усерднѣйшу. убо-
жество паше кланяется.
Нач. Отъ перваго убо разговора съ тобою о власти позпахомъ
тя быти разумна и добрыхъ нравовъ взыскателпа.
Л. 249. Во исправленіе претыкательпыхъ словесъ о
тайпѣ святыя церкви крещенія, ея же противныя цер-
кви не и мутъ.
Нач. Давидъ пророкъ, паче ліо въ Давидѣ духъ святый:
Сочиненіе раздѣлено па три главы.
Л. 278. О раздорѣ въ крещеніи между собою тогожде
и единаго согласія, о чемъ послѣдующее сіе посланіе
явѣ покажетъ распри случаемъ.
Посланіе Спиридона Иванова отъ Малоросіи до ниж-
нихъ предѣловъ, для подлиннаго совѣта о искомыхъ.
Боголюбивымъ отцемъ и братіемъ Іакову и Никифору,
Симеону, Іоанну, Елисею, Емеліану, Максиму, Ермолаю,
Василію и Іоанну, и всѣмъ истинну любящимъ.—
Нач. Сѣтованіе древле Ревека, яко во утробѣ два ея несогласую-
щая сына.
Л. 286 об. Сказаніе настоящаго раздора, его же ради
и по сланіе сіе.
Нач. Предложивше отеческій раздоръ о крещаемыхъ.
Л. 290. Во славу Божію и святыя церкве честься сія
книга о обѣтахъ и приказаніихъ Б ожіихъ изъ древнихъ и
новыхъ завѣтовъ на утверженіе сыновомъ святыя цер-
кве и созиданіе, на обличеніе же суетно пріемлющихъ
отъ сихъ доводы. Вина и случай написанія книги сея.
Нач. Понеже въ настоящая сія времена, между бѣгствующихъ
іереевъ пріемлющими.
Л. 299. Предъизвѣщеніе на священныя сея о обѣтахъ
и приказаніяхъ вѣчныхъ православнымъ благопотребно.
Нач. Не малыми убо винами движимъ есмь, потщахся изъ раз-
ныхъ законовъ.
Л. 317 об. О святѣйшей евхаристіи, на вопросъ: аще
опа имать истинная до скончанія вѣка припоситися—
рѣшенія.
649
Пач Не малаго удивленія исполненъ мп есть сен вашъ вопросъ
о священнѣйшей Евхаристіи.
.1. 337. О священствѣ Христовѣ изслѣдованіе.
Нач. Святыя соборныя апостольскія церкве преданіи и правили.
Л. 392. Къ строящимъ церковное исполненіе главы
сіи потребны.
1.	Вѣдати, что есть вѣрный.
2.	Что можетъ въ разсужденіи любовь.
3.	Имать ли разньство завѣса отъ стѣны.
Л. 406. О поливательномъ крещеніи изъ книги глава
8-я.
Нач. А естли кто въ нужныхъ случаяхъ пріемлетъ поливателыіое
крещеніе.
407. О святомъ крещеніи догматъ.
Нач. Трищи креста въ водѣ погружати самаго Господа нашего
Ісуса Христа.
Внѣ общаго счета: Оглавленіе книги сея (на трехъ листахъ).
Л. I. Извѣщанія по вопросамъ и утверженія по исто-
ріямъ и правиламъ церковнымъ разума святыя собор-
ныя и апостольскія церкве во очистительныхъ молит.
вахъ по рожденіи младенцевъ.
Нач. Понеже многимъ убо не токмо внѣшнимъ собраніямъ, но и
внутренней братіи пашей.
Л. 13. О молитвахъ очистительныхъ бываемыхъ по
рожденіихъ на загражденіе хульныхъ устъ слово отвѣт-
ное по історіямъ и правиламъ.
Нач. Противницы наши во своихъ дѣлахъ законопреступныхъ слѣ-
потствующе.
Въ концѣ замѣчено: «Сицево убо разсужденіе нынѣ о очисти-
тельныхъ молитвахъ на загражденіе хульныхъ устъ отвѣтъ давше
и вамъ сыновомъ святыя церкве во извѣстіе и утвержденіе начертавше
вручаю разумнѣйшихъ мужей правомудрствующихъ разсужденію. и
аще въ чемъ погрѣшихъ, готовъ исправити. Написася лѣта 7265
апреля 24 (л. 53).
650
353.	СБОРНИКЪ, ПИСАННЫЙ Е. Г. БРОНИНОЙ.
въ 4-ку, на 168|85 и 140 листахъ.
Л. 1. Исторія о бѣгствующемъ священствѣ.
Нач. Не малъ убо во истину сей божественный человѣческому
роду даръ.
Издана въ Лѣтописяхъ русс. литер. и древн. т. IV, стр. 53—69.
Л. 55 об. О вѣчности священства Христованеправил-
но приемлющимъ возраженіе.
Нач. Мнози глаголютъ намъ: священство Христово вѣчно, и мы
его тако содержимъ.
Л. 71, Доказательство о истинной церкви Христовой,
яко и врата адова не могутъ одолѣти ея.
Нач. Многія люди про нынѣшнее время тако глаголютъ: вездѣ
нынѣ раздоры.
Л. 85 об. О бѣгствующемъ іерействѣ и о должности
святѣйшаго преданія.
Нач. Сама собою премудрость Божія и законоположитель Хри-
стосъ Богъ претитъ глаголя.
Л. 130. Разговоръ о Феликсѣ, Евдокіи и Анатоліи.
Нач. Пришед: Благодаренъ есмь за твою толикую ко мпѣ пріязнь.
Л. 160. Изъ книги житія святаго Саввы сербскаго
старописменпаго.
Нач. Во утрій же день брата любимаго святый архіепископъ.
За тѣмъ подъ новою нумераціею:
Л. 1. Житіе протопопа Аввакума,
Нач. Всесвятая Троице Боже и содѣтелю всего мира поспѣши и
направи.
Издано въ Лѣтоп. русс. литер. и древн. кн. VI, стр. 117—173.
Л. 76. Сицево посланіе послано къ царю отъ прото-
попа Аввакума съ сотникомъ 178 года изъ Пусто зерс кія
пустыни.
Нач. Царь Государь п великій князь Алексѣй Михайловичъ, многажды
писахомъ тебѣ прежде, и молпхомъ тя да примиришися Богу.
Въ концѣ запись: «Списана сія книга 1824 года мѣсяца
маіа.писала Евдокіа Бропииа. продолжала восемь дней» .
(л. 85).
За тѣмъ три листа бѣлыхъ, и новая нумерація.
Л. 1. Разговоръ Ильи Алексѣевича Ковылина съ про-
чими о антихристѣ. Всепокорнѣйшее прошеніе.
651
Нач. Всепокорно прошу всѣхъ благочестивыхъ христіанъ. і:сѣх’’
летинну любящихъ.
Въ концѣ, на л. 140-мъ запись: Списано сіе съ тетрадей Ивана
Андр: докт: 1823 года. Писала Е: Г:
Евдокія Гавриловна Пронина, по отцу Скачкова, принадлежала
къ поморскому согласію и была замѣчательною начетчицею, какъ вид-
но изъ собранныхъ ею сборниковъ. Въ 1833 году она присоединилась
къ единовѣрческой церкви, и исторію своего обращенія изложила въ
брошюрѣ, изданной въ Москвѣ, въ 1843 году, подъ заглавіемъ:
«Повѣствованіе о обращеніи отъ согласія Поморцевъ ко святой
Соборной апостольской Восточной церкви, Московскаго купца Захарія
Ѳедоровича Бронина, художествомъ иконописца супруги Евдокіи Гав-
риловой Брониной. Писано 1833 года мѣсяца Ноября» .
354.	СБОРНИКЪ.
въ 4-ву, письма XVIII вѣва, съ отдѣльною нумераціею
на 3+96+31 и 22 листахъ.
Л. 1—3. Отрывокъ изъ сказанія о чудесахъ Свят. Николая.
Л. 1—96. Святцы. Списокъ черновой, очевидно самаго состави-
теля, съ помарками и исправленіями. Для дополненій послѣ каждаго
числа оставленъ пробѣлъ.
Л. 1—31. Книга глаголемая драгоцѣнный бисеръ о
сотвореніи свѣта, опаденіи Адамовѣ, и о царствованіи
грѣха и о упраздненіи его. о связаніи сатаны и о раз-
вязаніи его. и о изряднѣйшихъ правовѣрныхъ сложе-
ніяхъ. о святѣй церкви, отъ божественнаго писанія
вкратцѣ избрана.
Нач. Господи утверди насъ во святыхъ заповѣдехъ твоихъ стояти.
Содержитъ только начало книги: именно одну предпосланную мо-
литву, предисловіе и оглавленіе.
Л. 1—22. Краткія выписки и замѣтки маловажныя.
652
355.	СБОРНИ ВЫПИСОКЪ Ю СТАРОПЕЧАТНЫХЪ ИЗДАНІЙ.
въ 4 ку, новѣйшаго письма, на синей бумагѣ, на 132 л.
Составленъ старообрядцемъ.
356.	ЛИЦЕВОЙ СТАРООБРЯДЧЕСКІЙ СБОРНИКЪ.
въ 4-ку, полууставомъ конца ХѴШ вѣка, на 30 листахъ.
.Лицевыя изображенія представляютъ крестъ въ разныхъ видахъ,
посохи, наружные виды церквей, пер сто слоя; еніе и церковную утварь.
357.	СБОРНИКЪ ЛИЦЕВОЙ.
въ листъ, письма XVIII—XIX вѣка, на 106 листахъ.
Л. 1. О поданіи челобитной иноками Сергіемъ, С а-
ватіемъ и прочими самодержцемъ Іоанну Алексіевичу
и Петру Алексіевичу о древле церковкѣхъ законахъ и
П и к о п о в ы х ъ новинахъ.
Нач. Въ лѣто 7190 Маія въ 15 день по смерти царя Ѳедора
Алексіевича.
Исторія о стрѣлецкой челобитной Саввы Романова издана въ V
томѣ Лѣтописей рус. лит., стр. 111—148. Въ настоящемъ спискѣ замѣ-
чается сокращеніе, о чемъ и сказано въ копцѣ: «Написана сія повѣсть
самовидцемъ всего сего дѣла правовѣрнымъ христіаниномъ Саввою Рома-
новымъ, отъ пего же здѣ мало сокращеннѣе въ словесѣхъ,
а не въ дѣлѣ самомъ приписася» . Исторія писана прекраснымъ новымъ
уставомъ и украшена 7 лицевыми изображеніями.
Л. 43 — 60. Толкованіе на Апокалипсисъ Андрея архіепископа
Кесарійскаго.
Писано полууставомъ начала 18 вѣка, съ 15 лицевыми изображеніями.
.1. 60. Воспоминаніе чюдеси бывшаго отъ иконы Гос-
пода п а ш е г о Ісуса Христа.
Пач. Во градѣ Виритѣ нѣкій христіанинъ.
Однимъ почеркомъ съ Толковымъ Апокалипсисомъ.
.1. 62. С и и о д и к 'і. У в ѣ щ а п і е л ю б о т іц ателію правое л а в-
но му читателю, о предисловіи во книгу синодикъ и
пособіи м с р т в и м ъ.
Нач. Яко во всякомъ царствъ земныхъ доброустроепномъ граждан-
ство не точію законами писаными жителіе правили бываютъ, по и
добропохвальиыми обычаи.
Л. 64. Ино предисловіе на книгу глаголемую си-
нодикъ.
Нач. Сия книга спасенная и душеполезная.
Л. 68. Оказаніе святыхъ отецъ и святыхъ апостолъ
свидѣтельство предложи намъ яко полезно есть памяти
творити по умершихъ.
Нач. Приступите братіе и сынове и послушайте разумно, да скажу
вамъ силу и честь великаго сего и чюднаго помяника.
Конца недостаетъ. При помянникѣ, писанномъ одною рукою съ
Апокалипсисомъ, лицевыхъ изображеній 38, изъ коихъ большая часть
не раскрашена.
358.	ЛИЦЕВОЙ АПОКАЛИПСИСЪ. ПИСАННЫЙ В1 МОРИ.
ВЪ 1708 ГОДУ, ВЪ ЛИСТЪ.
Рукопись эта есть замѣчательный памятникъ по одному своему
составу. Опа собрана поморцемъ съ цѣлью соединить въ одну рукопись
и текстъ Апокалипсиса и толкованіе на оный. Рукопись дѣлится па
четыре отдѣла:
I. Л. 1—189. Буквальный снимокъ, поморскаго письма, съ Кіев-
скаго изданія толкованія па Апокалипсисъ Андрея Кесарійскаго
(1625 г. ) Составитель сборника предпочелъ списать съ печатнаго,
потому что извѣстпые рукописные списки толковаго Апокалипсиса
представляютъ сокращеніе, между тѣмъ какъ Кіевское изданіе
передаетъ вполнѣ подлинникъ. Текстъ списка украшепъ 72,мя лицевыми
изображеніями, отдѣланными золотомъ въ первой половинѣ рисунковъ.
Исполненіе мастерское. Замѣчательно умѣнье изящно изображать лица,
безъ нарушенія естественности и положенія фигуръ. Къ счастію для
исторіи народнаго русскаго искусства сохранилась точная
запись о времени исполненія рисунковъ; именно въ заглавіи, выписан-
номъ изъ Кіевскаго изданія читается: «Святаго отца нашего Андрея
архіепископа Кесаріи Каппадокійскія толкованіе на Апокалшісипъ спя -
6 5 4
таго апостола и евапгелист<і Христова Іоанна Богослова отъ Еллии
скаго на діалектъ славепскііі преведенное и чинно расположенное.
волею, тщаніемъ и благословеніемъ преподобпѣйшаго. и въ православіи
сіяющаго отца киръ Захаріи Копистенскаго милостію Божіею архиман-
дрита святыя Лавры Печерскія Киевскія. и во оной Кіевопечерской
лавре тѵпомъ первіе произведена въ лѣто 7133-е. А на сей драгмѣ
симъ произведеніемъ чертанія чрезъ руководпое дѣяніе изобразися.
с паписапными въ ней шаровиднаго строенія лицы. въ лѣта отъ
созданія мира 7216 году издадеся» .
II. Толко вый Апокалипсисъ, изд. въ Кіевѣ, 1625 г.
По всему вѣроятію изданіе это помѣщено для нагляднаго указанія
буквальной точности вышепомѣщеннаго списка.
ПІ. Апокалипсисъ св. Іоанна Богослова, изд. въ Ку.
тейнѣ 1652 г., въ 4-ку. Для соблюденія листоваго формата каждая
четверка наклеена на листовой бумагѣ.
IV. Уставнымъ новымъ письмомъ приписаны слѣдующія статьи:
Л. 1. Выписка изъ толковой Псалтири, въ переводѣ Максима
Грека.
Л. 10. Святаго и преподобнаго отца нашего Ефрема о антихристѣ.
Нач. Како азъ грѣшный Ефремъ исполненъ сый неведѣнія возмогу
изрещи болшая мене.
Л. 20. Блаженнаго Ипполита папы римскаго и муче-
ника слово въ недѣлю мясопустную о скончаніи мира
и о антихристе и о второмъ пришествіи Господа нашего
Ісуса Христа.
Нач. Понеже убо блаженніи пророцы очи намъ быша, сокровен-
ныхъ видѣніе намъ являюще.
359. ЛИЦЕВОЙ СБОРНИКЪ.
въ листъ, полууставомъ новѣйшаго письма, на 98 листахъ.
Всѣхъ лицевыхъ изображеній 87. По выбору изображеній видно,
что сборникъ составленъ старообрядцемъ.
-- 655 —
360. ПСАЛТИРЬ СЪ ТОЛКОВАНІЕМЪ.
въ листъ, полууставомъ поморскаго письма 1848 года, въ
двухъ отдѣльно переплетенныхъ книгахъ, на 226 и 150
листахъ.
Въ первой книгѣ, содержащей въ себѣ толкованіе па псалмы 1—76
включительно, 226 листовъ; а во второй, содержащей въ себѣ тол.
кованіе па псалмы 77—150, 150 листовъ.
Въ обѣихъ книгахъ повторяется слѣдующая одинаково составлен-
ная запись:
«Списана съ писмепнои книги а писана в литвѣ въ лѣто отъ созда-
нія мира 7085-е. а отъ Рождества Христова 1585, а совершена же
бысть сія божественная книга въ лѣто 7089 мѣсяца Ноября 30 дель
во градѣ Вилнѣ отъ нѣкоего христіанина суща именемъ Карпа роди-
телю добродѣтельну гостинаго рода христіанска и правовѣрна вельмл
суть, прошу васъ и молю братія христолюбивая и отцы аще ли и
обрящете проходя что мало въ кпизѣ сей или прочитая и гдѣ въ чемъ
погрѣшепо ивы Бога ради не клепите насъ, но поминайте глаголющс
вѣчная память имъ трижды, аще ли не вѣруетъ сему написанному въкнизѣ
сеи и таковый отъ всѣхъ святыхъ отецъ да будетъ проклятъ трижды, и
сія во истипну мы собирая съ княземъ Ѳеодоромъ ЛеоновичемъЛубенскимъ
отъ анфелогова толкованія псалтыри на краткіе толки скорости ради
па еретиковъ отъ Римлянъ пріемлющихъ ереси ихъ скверные, на Гуса
еретика и па Лртимона. епископи римскіе и иные с ними мнози побор-
ницы и противницы святому духу и святыхъ отецъ писанію прекослов-
ницы быша плотьскаго ради житія соединяющіяся съ еретичествомъ,
и многихъ пречестыхъ душъ сведоша во дно адово собою окаяппіи,
пи разумѣюще истины, коя быша православная вѣра и приступающее
къ юнитомъ иногда къ римляномъ. овогда ко ѳрягомъ, и къ латыня-
помъ, иногда к грекомъ, иногда къ намъ христіяпомъ, яко піяпи ушпі-
шися во умѣ неистовомъ шатахуся, по истинѣ сіи чада антихристова,
и мы правовѣрпіи по правдѣ ихъ отступниками парицаемъ и проклятію
ихъ предаваемъ заблужденіе ихъ. и да молимъ васъ правовѣрпіи не
смешайтеся съ ними с лехкомыслепными, отнюдъ да бѣгаемъ отъ раз-
дражающихъ Бога, да не с ними осудимъся и по сихъ во вѣки аминь» .
Запись эта (безграмотная и неправдоподобная въ историческомъ
отношеніи) подложная. Опа составлена съ цѣлью освятить древностью
оригинала новѣйшее измышленіе безпоповца—раскольника.
Время переписи съ измышленной Виленской рукописи въ обѣихъ
книгахъ обозначено въ слѣдующей, писанной современною скорописью,
замѣткѣ:
— --------
 С'ьішіііс писанной книги ічмковоп псалтыри спя половшіа псалтырк
писана дѣта отъ Адама 7357 месеца марта 13 дня, па память пронесе-
нія мощей Никифора патріарха Царяграда» . (Въ книгѣ 1-й, л. 226 об.;
въ книгѣ 2-й, л. 150).
Толкованіе на псалтирь въ настоящемъ спискѣ приспособлено къ
извѣстному ученію безпоповцевъ о воцареніи въ мірѣ антихриста, и,
безъ сомнѣнія, составлено въ недавнее время кѣмъ либо изъ послѣдо-
вателей сего ученія.
361 СВЯТОКЪ ЛИЦЕВОЙ О ЦЕРКВИ И О АНТИХРИСТѢ.
поморскаго современнаго письма
Длина свитка 16 аршинъ и одна четверть, ширина пять вершковъ.
Заглавіе и слѣдующее за нимъ предисловіе писаны киноварью.
Въ концѣ предисловія обозначено время сочиненія: «Составной сей
свитокъ отъ Адама лѣта 7349, а отъ рожества Христова по плоти
1849-го, а по новому лѣтосчисленію 1841-го» .
Текстъ начинается вопросомъ: «Коего града есте? Отвѣтъ. Мы
настоящаго града не имѣемъ, но предъидущаго взыскуемъ, странницы
есмы.
Свитокъ этотъ представляетъ драгоцѣнный матеріалъ для исторіи
тѣхъ крайне-отрицательныхъ и мало извѣстныхъ ученій , которыя
возникли въ средѣ безпоповщинскаго согласія. Сочинитель свитка при-
знаетъ связь своего толка съ поморскимъ только до 1722 года, то есть
«до инструкціи яко присланной отъ сѵнода съ Неофитомъ» . Съ того
времени благочестіе, по мнѣнію сочинителя, исчезло: «еже въ силу
императорскаго указу раскольниками ся записаша, еже яко заблудницы и
расколпицы отъ христіанскія вѣры указную хартію отъ синода пріяша,
еже присягали за злочестиваго государя, еже тропарь читать пріяша за
зловѣрнаго императора, яко за благовѣрнаго» .
УКАЗАТЕЛЬ КЪ ОПИСАНІЮ РУКОПИСЕЙ.*)
А.
Аввакумъ, иророкъ, I, 2; VII, 420.
Аввакумъ, протопопъ, ѴШ, 508, 509, 511,
513, 517, 534, 535, 578, 642, 650.
Авраамій, инокъ, ѴШ, 506, 536.
Авраамій Палицынъ, VII, 457.
Авраамій Ростовецъ, писецъ, VI, 276.
Авдій, пророкъ, I, 2.
Атаговъ, священникъ, V, 225, 226.
Аггей, пророкъ, I, 2; VII, 422.
Адріанъ, патріархъ, V, 244; VII, 497; ѴШ,
536.
Адріанъ Пошехонскій, ѴП, 426.
Азарій, келарь Соловецкаго монастыря, ѴШ,
506.
Акаѳистъ, VI, 352.
Александръ, діаконъ, ѴШ, 622.
Александръ Ошевенскій, VII, 428.
Александръ, царь Македонскій, ѴП, 499.
Алексѣй Андреевъ, каретникъ, ѴШ, 586,
587.
Алексѣй Иродіоновъ, протоіерей, VIII, 546,
617.
Алексѣй, митрополитъ, V, 258.
Алексѣй Михайловичъ, царь, ѴП, 490; ѴШ,
506, 511, 513.
Алексѣй Осиповичъ, VIII, 587.
Алексѣй Петровичъ, царевичъ, VI, 352.
Алексѣй, посланіе къ нему Максима Грека,
Ш, 170, 188.
Алексѣй Самойловичъ, Ѳедосѣевецъ, ѴШ,
546.
Алексѣй, человѣкъ Божій, VI, 352, 355;
ѴП, 406, 486.
Алфавитъ, VII, 459.
Амвросій Зертисъ-Каменскій I, 10.
Амвросій, епископъ Медіоланскій, VII, 376,
421.
Амосъ, преп. отецъ, V, 253.
Амосъ, пророкъ, I, 2.
Амфилохій, епископъ Иконійскій, VI, 279;
VII, 387.
Амфилохій, іеромонахъ, VI, 270.
Анастасій Антіохійскій, IV, 217.
Анастасій Синайскій, V, 249; ѴП, 369, 475.
Анастасій Сучавскій, VI, 270.
Анастасія, великомученица, V, 257; ѴП, 386.
Андрей апостолъ, V, 251; VI, 319; VII, 500.
Андрей Іоанновъ, протоіерей, VIII, 581.
Андрей Плещеевъ, ѴШ, 517.
Андрей Стратилатъ, Ш, 79.
Андрей юродивый, Ш, 68; ѴП, 478, 485, 488.
Алдреянъ, чернецъ, V, 244.
Андроникъ Палеологъ, императоръ, VI, 297.
Антихристъ (ученіе о иемъ безпоповцевъ),
ѴШ, 582, 583, 584, 585, 586, 588, 589, 603.
Антоній Великій, ѴП, 393, 439.
Антоній, епископъ раскольническій, ѴШ, 602.
Антоній Подольскій, Ш, 149.
Антоній Римлянинъ, VII, 435.
Антоній Сійскій, ѴП, 421.
Апокалипсисъ св. Іоанна Богослова, I, 2.
Апокалипсисъ лицевой, ѴШ, 653.
Апокалипсисъ толковый, II, 51.
АпокриФы. 1, 36; V, 247, 261, 262; VI,
292, 320—326, 327, 331, 339-344; ѴП,
379, 383, 385, 396, 407, 414, 425, 486, 492.
Апокрифическое Евангеліе св. апостола Ѳо-
мы, VI, 320.
Апокрифическія евангелія, въ новомъ пере-
водѣ, I, 36.
Апокрифическое толкованіе на литургію,
V, 247.
Апостолъ служебный, I, 22, 28, 29, 30, 31,
32, 34, 35, 36.
Арндъ Іоаннъ, V, 250.
Арсеній, архіепископъ Сербскій, VI, 301,
302, 312, 349.
Арсеній Мацѣевичъ, V, 245; ѴШ, 521.
Арсеній Сухановъ, VII, 458, 498.
Афоній Кузмичъ, VIII, 588, 620.
Афоній, митрополитъ Новгородскій, ѴШ, 526.
Афродитіанъ, VII, 425.
Афанасій Александрійскій, II, 39; V, 256,
259.
Афанасій, затворникъ Печерскій, VII, 420.
Афанасій Иконійскій, ѴШ, 535.
'< Римская цифра означаетъ отдѣлъ, арабская—страницу-
658
Б.
Бахтѣевъ Пантелей Макарьевичъ, И, 39.
Бесѣда поповца съ новообрядцеиъ, ѴШ, 592.
Бесѣда трехъ святителей, V, 262.
Бисеръ драгоцѣнный, ѴШ, 551, 651.
Богословіе Іоанна Дамаскина, Ш, 95, 100.
Борисовъ Андрей, поморецъ, ѴШ, 549.
Борисъ и Глѣбъ, кннзья, Ш, 79; VI, 314;
ѴП, 379.
Борисъ Ѳеодоровичъ, царь Московскій, VI,
276.
Бронива Евдокія Гавриловна, Ш, 56; ѴШ,
642, 650, 651.
Бровинъ Захаръ Ѳедоровичъ, ѴШ, 641.
Брюнонъ, епископъ Вирцбургскій, II, 41.
Бѣлая Криница, VIII, 601.
Бѣлокриницкая іерархія, ѴШ, 599, 600, 601.
Бѣляевъ Яковъ, ѴШ, 566.
В.
Варвара великомученица, VI, 319; VII, 420.
Варлаама в Іоасафа житіе, ІІІ, 118, 119; V,
252; ѴП, 438.
Варлаамъ, митрополитъ Московскій, II, 44,
48.
Варлаамъ, мученикъ, Ш, 159.
Варлаамъ Хутынскій, VII, 439.
Василій блаженный Московскій, ѴП, 439,490.
Василій Великій, Ш, 159, 189, 190, 192; IV,
210, V, 251, 253; VI, 271, 274, 279, 357;
VII, 387, 424, 487, 504.
Василій Димитріевичъ, князь Московскій, 1,32.
Василій Ивановичъ, князь Московскій, П, 40,
44, 48; ІІІ, 159, 161, 173.
Василій (Константинъ), князь Острожскій,
V, 241.
Василій, Новгородскій архіепископъ,ѴШ,632.
Василій Новый, VII, 439, 502, 504.
Василій, списатель житія Евфросина Псков-
скаго, VII, 440.
Вассіанъ Патрикеевъ, ПІ, 114, 192.
Вассіанъ Рыло, VII, 447.
Ватопедскій монастырь, II, 44, 45; ПІ, 172,
189.
Великій кругъ міротворный, V, 225.
Великорѣцкій образъ Николая чудотворца,
VII, 454.
Видѣніе Исаіи пророка, VII, 414.
Виноградъ россійскій, VIII, 523.
Винокуровъ, поповецъ, ѴШ, 628.
Виссаріонъ, писецъ, VII, 382.
Владиславъ, король, I, 12.
Власій мученикъ, VII, 405.
Власъ, сотрудникъ Максима Грека, II, 45.
Возбранникъ на самоубіііцевъ, ѴШ, 577.
Возраженіе ІІргизскпхъ поповцевъ, ѴШ, 571.
Возраженіе на книгу Бесѣды къ глаголемому
старообрядцу, ѴШ, 591.
Возраженіе на книгу Молотокъ, V, 245.
Вольдемаръ королевичъ, V, 236, 265; ѴШ.
ВониФатій мученикъ, ѴП, 385, 423.
Вопросы Іоанна Богослова, V, 262.
Вопросы, требующіе отвѣтовъ со стороны
поповщины, ѴШ, 596.
Вѣнецъ вѣры, Симеона Полоцкаго, V, 242.
Вѣтковскій монастырь, ѴШ, 620.
Выгорѣцкая пустынь, ѴШ, 524, 525, 538,
540, 544, 549.
Г.
Гавриловъ Егоръ, Ѳедосѣевецъ, ѴШ, 597.
Гавріилъ Архангелъ, V, 257; VI, 316.
Геннадій, архіепископъ Новогородскій, V,
226.
Геннадій Любомиградскій, VI, 358.
Геннадій, патріархъ Константинопольскій, Ш,
97, 174; IV, 193; VI, 279; ѴШ, 632.
Георгій великомученикъ, Ш, 78; V, 252,
258; VI, 317, 331, 347; ѴП, 379 , 406.
Георгій инокъ, ѴП, 370.
Георгій, посланіе къ нему Максима Грека,
Ш, 170.
Герасимъ Димитріевъ, ѴШ, 587.
Герасимъ, игумеиъ, VI, 285.
Герасимъ, патріархъ Александрійскій, Ш,
150.
Герасимъ Фирсовъ, Соловецкій инокъ, ѴШ,
526, 531.
Германъ, патріархъ, Ш, 195; V, 264; ѴП, 368.
Геронтій, казначей Соловецкаго монастыря,
ѴШ, 506.
Гнусинъ, безпоповецъ, ѴШ, 628, 629.
Григорій Богословъ, Ш, 61, 73, 189, 194; IV,
217; V, 249, 251, 255; VI, 319; ѴШ, 632.
Григорій, епископъ Антіохійскій, Ш, 76; V,
254, 256.
Григорій Нисскій, VII, 425, 475.
Григорій Омиритскій, VII, 423, 439, 476,477.
Григорій, папа Римскій, V, 253; VI, 274;
VII, 370.
Григорій, писецъ, 1, 26.
Григорій, справщикъ, V, 244.
Грубадинъ писецъ, ѴП, 467.
Грубцъ діакъ, писецъ, VI, 294.
Грудцынъ Савва, ѴШ, 630.
д-
Дамаскинъ инокъ, ѴШ, 538.
Дамаскинъ, иподіаконъ студитъ, ПІ, 141,142,
143, 144, 145, 146, 147.
Даніилъ Битюговскій, Ѳедосѣевецъ, ѴШ,
оо4, ооо.
Даніилъ, инокъ Аѳопскій, Ш, 160.
659
Даніилъ, инокъ Раифскій, Ш, 92.
Даніилъ Матвеевичъ, поморецъ, ѴШ, 527,
533, 534.
Даніилъ, митрополитъ Московскій, ПІ, 183,
199; V, 222, 225.
Даніилъ пророкъ, 1, 2; V, 258; VI, 319.
Даніилъ столпникъ, ѴП, 385, 421.
Денисовъ Андрей, ѴШ, 521, 523, 526, 527,
528, 535, 536, 537, 538, 539, 540, 547,
549, 560, 563, 590, 624.
Денисовъ, Семенъ ѴШ, 523, 526, 527, 528,
529, 532, 533, 536, 537, 538, 539, 544,
590, 591.
Димитрій великомученикъ, V, 252; VI, 327.
Димитрій, митрополитъ Ростовскій, ѴШ, 591.
Димитрій попъ, VI, 350.
Димитрій Прилуцкій, ѴП, 446.
Димитрій толмачъ, П, 41, 45.
Димитрій черноризецъ, писецъ, Ш, 66.
Діаконовы отвѣты, ѴШ, 519.
Діаконово согласіе, ѴШ, 622.
Діонисій Ареопагитъ, Ш, 53, 54.
Діонисій, архимандритъ Троицкой Лавры, Ш,
150; ѴП, 447.
Діонисій, архіепископъ Константинопольскій,
IV, 193.
Діоптра инока Филиппа, ПІ, 137, 138.
Доброславъ діакъ, писецъ, ѴП, 413.
Догматическія сочиненія поморскихъ настоя-
телей, ѴШ, 526.
Домиціанъ, списатель житія св. Саввы, V,
252.
Домникія старица, V, 241.
Донникъ, архіепископъ, Ш, 195; V, 264;
VII, 368.
Донская обитель, ѴП, 493.
Дополнительное обличеніе поиорскихъ отвѣ-
товъ, Арсенія Мацѣевича, ѴШ, 521.
Дорофей, епископъ Тирскій, I, 35, 46.
Досифсй, патріархъ Іерусалимскій, ІІІ, 138,
139.
Драгославъ, попъ, I, 34.
Драницынъ, іеродіаконъ, V, 246.
Дружининъ, VI, 293.
Дугинъ Иванъ Алексѣевичъ, московскій ку-
пецъ, Ш, 56.
Дѣдославъ, попъ, VI, 297.
Е.
Евангеліе - апракосъ, I, 22, 25, 27, 28.
Евангеліе-тетръ, I, 10, 11, 12, 14, 15, 17,
18, 19, 20, 21, 22.
Евангеліе учительное, V, 244.
Евгенія мученица, VII, 386, 423.
Евпраксія преп. V, 257; ѴП, 469.
Евсевій, епископъ Александрійскій, Ш, 76;
V, 256; VI, 293.
Евстафій, архимандритъ, VI, 270.
Евстафій, воевода, V, 251.
Евстратій, іеромонахъ, писець, VI, 294
Евстратъ, безпоповецъ, сынъ Ѳеодосія Ва-
сильевича, ѴШ, 560.
Евфросинъ Псковскій, VII, 440.
Евѳимій великій, ѴП, 404, 420.
Евѳимій, инокъ, Ш, 138, 141; IV, 201.
Единовѣрческая типогравія, ѴШ, 595.
Единовѣрческая церковь, ѴШ, 594.
Екатерина мученица, V, 257.
Елевверій мученикъ, ѴП, 385, 422.
Елена первовѣнчаиная, Хлапенова дочь, VI,
346.
Епистолія о недѣлѣ Господа Іисуса Христа,
Ш, 78; VI, 292.
Епифаній, инокъ, ѴШ, 508, 511, 512, 513.
ЕпиФаній Кипрскій, I, 2, 35, 45, 46; III, 76;
IV, 221; V, 256, 257.
Епифаній Славинецкій, IV, 211, 212.
Ефимъ Григорьевъ, ѴШ, 603.
Ефремъ Сиринъ, Ш, 72, 75, 76, 120; V, 253;
VI, 326; ѴП, 370, 386, 422, 504.
ЯЗ •
Жаворонковъ Василій Львовичъ, Московскій
купецъ, Ш, 56.
Жезлъ правленія, ѴШ, 519, 533, 534.
3.
Записки Матвѣева, VII, 459.
Захарій Копистенскій, V, 239, 242.
Захарій Олсктиничъ, VII, 374.
Захарій пророкъ, I, 2.
Звѣзда пресвѣтлая, ѴП, 459.
Зерцало великое, VII, 460, 497.
Зиновій мнихъ, V, 227.
Зитуменосъ, или взысканіе о сложеніи перстъ,
ѴШ, 582, 617.
Златоустникъ, Почаевскаго изданія, III, 249.
Златоустъ, ПІ, 66, 68; ѴП, 485, 488.
Знаменныя книги, V, 233.
Зосима и Савватій, Соловецкіе чудотворцы,
VII, 440; ѴШ, 543.
Зрѣлище житія человѣческаго, VII, 460.
И.
Иванъ Алексѣевъ, безпоповецъ, ѴШ, 547,
548, 650.
Иванъ Архиповичъ, ѴШ, 587.
Иванъ Васильевичъ, царь Московскій, Ш,
169, 170, 194.
Иванъ Васильевъ, безпоповецъ, ѴШ, 556,558.
Иванъ Ивановъ, ѴШ, 537.
Иванъ Петровичъ, ѴШ, 587.
Иванъ Ѳедоровъ, поморецъ, ѴШ, 540, 587.
Игнатій, митрополитъ Тобольскій, ѴШ, 517
660
Игнатій, мученикъ, VI, 319; VII, 388.
Игнатій старецъ, ’Ѵ’ИІ, 560, 561.
Изложеніе церковное Семена Семенова, ѴШ,
594.
Пларіонъ Егоровичъ, авторъ Окружнаго по-
сланія, ПІ, 99.
Иларіонъ Меглинскій, VII, 380, 383.
Илія Алексѣевичъ Ковылинъ, ѴШ, 587, 642,
650.
Илія, игуменъ, V, 244.
Илія, митрополитъ Критскій, VI, 279.
Илія пророкъ, V, 251; VI, 318; ѴШ, 544, 587.
Ипатій Поцѣй, епископъ, V, 238.
Иргизскіе поповцы, VIII, 517.
Ирмологъ нотный, VI, 356.
Иродіонъ, новогородскій писецъ, I, 26.
Исаакъ жидовинъ, Ш, 162.
Исаакъ Сиринъ, ПІ, 80.
Исаія пророкъ, I, 2; Ш, 75; ѴП, 414.
Испхій презвитеръ, ІП, 65; ѴП, 474.
Истины показаніе Зиновія мниха, V, 227.
Историческій словарь Павла Любопытнаго,
VIII, 591.
Исторія объ Аполлонѣ, королѣ Тирскомъ,
VII, 497.
Исторія о бѣгствующемъ священствѣ Ивана
Алексѣева, VIII, 547, 548, 650.
Исторія о вѣрѣ Саввы Романова, III, 147;
VIII, 506.
Исторія о Сергіѣ, настоятелѣ Иргизскаго
монастыря, ѴПІ, 568.
Исторія объ установленіи Бѣлокриницкой
іерархіи, ѴПІ, 599.
Исторія Скиѳская Андрея Лызлова, ѴП, 459.
I.
Іаковъ, апостолъ, I, 36.
Іезекіиль, пророкъ, I, 2.
Іеремія, патріархъ Константинопольскій, ІП,
193.
Іеремія, пророкъ, I, 2; VI, 317; ѴП, 383, 406.
Іоакимъ, патріархъ Александрійскій, III, 172,
182.
Іоакимъ, патріархъ Московскій, Ш, 138;
ѴПІ, 628, 630.
Іоакимъ, патріархъ Сарандапорскій, VI, 285,
286, 349.
Іоапнъ Богословъ, V, 269; VI, 317, 339;
VII, 413, 487.
Іоаннъ, Большой колпакъ, юродивый, VII, 491.
Іоаннъ Вишенскій, V, 241.
Іоаннъ Дамаскинъ, ІП, 77, 95, 99, 114, 115,
116, 193; V, 254; VI, 339, 350; VII, 420.
Іоаннъ Дука, воевода Молдовлахійскій, Ш,
139.
Іоаннъ, екэархъ Болгарскій, II, 38; ПІ, 95,
97, 100; VII, 393, 394.
Іоаннъ Златоустый, Ш, 66—79, 171, 193;
V, 251, 253—258, 263, 269, 270, 274, 277,
292; VI, 319, 326; ѴП, 370, 379, 387, 406,
420, 424, 425, 474, 481, 486.
Іоаннъ, игуменъ РаИФСкій, ПІ, 92.
Іоаннъ милостивый, V, 253.
314; ѴШ, 643.
Іоаннъ, митрополитъ Московскій, V, 225.
Іоаннъ Насѣдка, Ш, 149.
Іоаннъ постникъ, IV, 291.
Іоаннъ Рыльскій, ѴП, 382.
Іоавнъ Синайскій, ПІ, 91, 92, 94.
Іоасафъ, митрополитъ Московскій, V, 225.
Іовъ, инокъ, V, 241.
Іовъ, митрополитъ Новгородскій, ѴПІ, 519,
533, 536.
Іовъ, патріархъ Московскій, VI, 276.
Іоиль, пророкъ, I, 2.
Іона, пророкъ, I, 2.
Іосифъ Волоколамскій, III, 149; IV, 221;
ѴП, 441, 442; ѴПІ, 631, 632.
Іосифъ, іеромонахъ, писецъ, VI, 301.
Іосифъ, патріархъ Московскій, V, 238; 265;
ѴП, 277, 489.
Іосія пророкъ, I, 2.
Іуліанія мученица, ѴП, 386, 423.
Б.
Калутерецъ, село, VI, 346.
Камень вѣры, V, 238, 245.
Каноны на повечеріяхъ пресвятой Богоро-
дицѣ, VI, 351.
Кассіанъ Римлянинъ, VI, 358.
Катихизисъ, Московскаго изданія 1649 г.,
Ш, 138; V, 269.
Кипріанъ, Карѳагенскій епископъ, Ш, 55, 56.
Кппріанъ, Московскій митрополитъ, I, 32;
V, 257; VII, 423.
Кириллова книга, ПІ, 159.
Кирилловскіе мниси, III, 114.
Кириллъ Александрійскій, ІП, 148, 198.
Кириллъ Іерусалимскій, III, 76; VII, 424;
ѴШ, 585.
Кириллъ, Соловецкій старецъ, ѴПІ, 505.
Кириллъ Транквпліонъ, V, 244.
Кириллъ, Туровскій епископъ, ПІ, 76, 77;
V, 254, 255.
Кириллъ Философъ (первоучитель Славянъ),
I, 14; VI, 285, 308, 347, 358; ѴП, 378.
Кириллъ Флоринскій, епископъ Сѣвскій и
Брянскій, V, 238.
Климентъ, епископъ Словенскій, III, 75; V,
251, 252; VII, 387, 487.
Климентъ, старецъ, III, 161, 192.
Ключаревъ Димитрій, подъячій, V, 244
Книга возбранникъ на самоубійцевъ,ѴШ, 577.
— 661
Книга о вѣрѣ единой, V, 227; ѴШ, 517.
Книга о правдивой сдппостп Захаріи Копп-
стенскаго, V, 239.
Книги пророческія, I, 1.
Колесница о четырехъ духовныхъ колесъ,
ѴП, 462.
Кононъ, епископъ раскольничій, ѴШ, 602.
Константинъ Арменопулъ, IV, 211.
Константинъ Ивестъ, Ш, 137.
Константинъ Мокійскій, ѴП, 375.
Константинъ, царь,Ѵ, 252; VI, 317; VII, 446.
Константинъ Ѳеодоровичъ, ѴШ, 518.
Кормчая книга, IV, 192; V, 253; VI, 277,278.
Корнилій инокъ, ѴШ, 524, 582.
Косма презвитеръ, ПІ, 119; ѴП, 473.
Косовская битва, VI, 306.
Краткое показаніе о моленіи за царей Се-
мена Семенова, ѴШ, 593.
Крумъ, Болгарскій царь, Ш, 173.
Куземка, дьякъ, писецъ I, 32.
Курбскій Андрей Михайловичъ, князь, Ш,
99, 100, 103, 106, 113, 115, 116, 117;
ѴП, 497.
Курсинъ Петръ Стефановичъ, V, 242.
Л.
Лаврентіевъ монастырь, ѴШ, 601.
Лаврентій Зизаній, V, 244.
Лавсъ препоситъ, ѴП, 373.
Лазарь, краль Сербскій, VI, 306.
Лазарь, попъ, ѴШ, 508.
Лазарь, попъ изъ Кратова, VI, 304.
Левенклавій, IV, 211, 212, 213.
Левъ премудрый, императоръ, IV, 210.
Легенда о Ноѣ, VII, 495.
Леонтій, писецъ Новогородскій, I, 26.
Леонтій Ѳеодосѣевичъ, поморецъ, ѴШ, 527,
529, 530.
Лисицынъ Иванъ, V, 244.
Литургія Іоанна Златоустаго, VI, 277, 290.
Лихудіи: Іоанникій и Софроній, Ш, 138; V,
243; ѴШ, 547.
Лужки, посадъ, ѴШ, 601.
Лужковское согласіе, ѴШ, 600, 601, 602.
Лызловъ Андрей, ѴП, 459.
Львовское братство, V, 241.
Львовъ Григорій, думный дьякъ, V, 238, 265.
Лѣнивовъ, безпоповецъ, ѴШ, 628.
Лѣствица Іоанна Синайскаго, Ш, 91.
Лѣтовникъ Георгія инока ѴП, 370.
М.
Макарій, Московскій митрополитъ, Ш, 170,
197; IV, 216; ѴП, 420.
Макарій, Прилуцкій игуменъ, ѴП, 446.
Макарій Римлянинъ, ѴП, 396.
Максимъ Грекъ, П, 40, 41, 44, 45, 46; Ш,
114, 118, 150, 158,160, 161, 174; ѴШ, 632.
Максимъ исповѣдникъ, Ш, 53, 71.
Малахія, пророкъ, I, 2.
Манита, писецъ, VII, 384.
Маргаритъ, книга, V, 260.
Маремьпна Ѳедоровна, ѴШ, 510.
Марковъ монастырь, VI, 285; ѴП, 377, 384,
419.
Маркъ Аѳинскій, VI, 352, 355; ѴП, 445.
Маркъ Евангелистъ, VI, 317; ѴП, 406.
Маркъ Ефесскій, Ш, 141.
Маркъ, королевичъ Сербскій, VI, 346.
Мартиніанъ препод. V, 257; VI, 285; ѴШ, 405,
Матвѣевъ Андрей Артамоновичъ, ѴП, 459.
Матвѣй Властарь, IV, 204.
Медвѣдевъ Сильвестръ, V, 227.
Меланія, старица, ѴШ, 512.
Мслентій, архіепископъ Антіохійскій, V, 258.
Мечецъ духовный, V, 243.
Мечъ духовный, ѴШ, 546.
Меѳодій, епископъ Моравскій, ѴП, 381.
Меѳодій, епископъ Патарскій, V, 261.
Минея праздничная, VI, 287.
Минея служебная, VI, 300, 301, 303—315.
Минея Четія, ѴП, 420; ѴШ, 632.
Миніатюры, I, 5, 10, 15, 21, 22, 27, 35; П,
48, 51; VI, 361; VII, 438, 459, 461, 490,
498, 499, 500, 501, 502 , 503, 504; ѴШ,"
652, 653, 654, 656.
Минскій монастырь, П, 39.
Михаилъ архангелъ, VI, 351, 357; ѴП, 480.
Михаилъ Медоварцевъ, сотрудникъ Максима
Грека, П, 45.
Михаилъ Палеологъ, императоръ, VI, 297.
Михаилъ, патріархъ Константинопольскій, V,
264.
Михаилъ Пселосъ, Ш, 137.
Михаилъ Черниговскій князь, ѴП, 446.
Михаилъ Ѳеодоровичъ, царь Московскій, V,
244; VI, 276; ѴП, 489.
Михей, пророкъ, I, 2.
Модестъ, патріархъ Іерусалимскій, ѴП, 422.
Моисей, архіепископъ Новогородскій, I, 26.
Молотокъ, книга, V, 245.
Морозова, боярыня, ѴШ, 511, 536.
Морозовъ Елисей Саввичъ, ѴШ, 587.
Мстиславъ князь, VI, 309; VII, 378.
Мѣсяцесловъ, I, 8, 14, 31.
Н.
Наказные списки соборнаго уложеиія, IV, 216.
Наумъ пророкъ, I, 2.
Нектарій, патріархъ, Ш, 70.
Неофитъ, іеромонахъ, ѴШ, 521.
Никаноръ, архимандритъСоловецкій,ѴШ,526.
Никаноръ, митрополитъ, I, 21.
662
Никита Ираклійскій, Ш, 61; IV, 221.
ГІпкиФоръ Морозвпдскій, VI, 304.
Никифоръ, патріархъ Цареградскій, IV, 210;
VI, 279.
Никодииъ, I, 36.
Никодимовы отвѣты, ѴШ, 561.
Никола діакъ, писецъ, ѴП, 377.
Николай Нѣмчинъ, Ш, 167, 186, 196, 197.
Николай Чудотворецъ, V, 252; VI, 319, 326;
ѴП, 384, 385, 421, 448, 486, 487.
Нилъ Сорскій, ѴШ, 631.
Нилъ Столбенскій, 421.
Никонъ патріархъ, ѴП, 444; ѴШ, 509, 594.
Нифонтъ преп., ѴП, 470.
Нифонтъ, списатель чудесъ Антонія Римля-
нина, ѴП, 437.
Нововведенія въ одеждѣ и украшеніяхъ, ѴШ,
549.
Номоканонъ, толкованіе его, IV, 205.
О.
Обличеніе неправды раскольничей, ѴШ, 520,
534.
Образъ нерукотвореннаго Спаса, ѴП, 498.
Образцовъ Дементій, дьякъ, V, 244.
О вѣрѣ единой книга, V, 297.
О трехъ церквахъ, ѴШ, 594.
О четырехъ церквахъ, Павла Бѣлокриниц-
каго, ѴШ, 599.
Одоевскій Никита Ивановичъ, князь, VI, 490.
Октоихъ, VI, 287, 288, 289, 360.
Октоихъ крюковой, VI, 290.
Ольга, княгиня, ѴП, 379.
Онуфрій препод. VI, 307; ѴП, 419.
Онуфрій, старецъ, ѴШ, 642.
Опись Кирилло-Бѣлозерскаго монастыря, ѴП
457.
Осиповъ Борисъ Андреевичъ, Московскій
купецъ, Ш, 56.
ОсиФлянскіе мниси, Ш, 114.
Осколковъ Яковъ, V, 242.
Отвѣты діаконовы, ѴШ, 519.
Отвѣты Егора Гаврилова, ѴШ, 597.
Отвѣты Ивана Пошехонова, ѴШ, 590.
Отвѣты Никодимовы, ѴШ, 551.
Отвѣты поморскіе, ѴШ, 520, 521.
Отвѣты православныхъ, ѴШ, 550.
Отвѣты Ѳедосѣевцамъ, ѴШ, 559.
Отвѣты Ѳомина, ѴШ, 597.
Отписъ на листъ еп. Ипатія Поцѣя, V, 238.
Отступленія въ церкви, ѴШ, 576.
П.
Павелъ Бѣлокриницкій, ѴШ, 599.
Павелъ, епископъ Коломенскій, ѴШ, 526.
Павелъ, игуменъ, VI, 304.
Павелъ, казначей Вѣтковскій, ѴШ, 620.
Павелъ Любопытный, ѴШ, 525, 532—535
587, 590, 591, 612.
Павелъ, настоятель единовѣрческаго монасты-
ря, ѴШ, 587.
Паисій, архіепископъ, VI, 313.
Паисій, мнихъ Ферапонтова монастыря, III,
159, 161.
Палладій, епископъ ЕлинопольскіЙ, VII, 373.
Палея, V, 260; ѴП, 362.
Палинодія Захарія Копистенскаго, V, 242.
Панагіотъ, ѴП, 379.
Параклитикъ, VI, 290.
Паралипоменъ Іереміи пророка, VII, 406.
Патерикъ Кіенопечерскій, V, 263.
Патерикъ Скитскій, V, 263.
Патерики Скитскій и Синайскій, ѴП, 372.
Пафнутій, архимандритъ Чудовскаго мона-
стыря, VI, 276.
ПаФнутій Боровскій, VII, 446.
Пафнутій, священноинокъ Чудовскаго мона-
стыря, ѴШ, 606.
Пахомій инокъ, сочинитель яштія инока Кор-
нилія, ѴШ, 524.
Пахомій Логофетъ, V, 258.
Петка великомученица, VI, 318; ѴП, 378,382.
Петръ и Павелъ, апостолы, V, 251; ѴП, 434.
Петръ и Ѳевронія, муромскіе чудотворцы,
ѴП, 444.
Петръ, митрополитъ Кіевскій, V, 257; ѴП,
423.
Петръ, царь Болгарскій, ѴП, 378.
Пименъ, архіепископъ Новгородскій, Ш, 215.
Письмо королевича Вольдемара, V, 236.
Питиримъ, архіепископъ Нижегородскій, ѴШ,
526, 641.
Платонъ, митрополитъ Московскій, V, 246.
Плещеевъ Андрей, ѴШ, 644.
Повѣсть объ Азовскомъ сидѣньѣ, VII, 497.
Повѣсть о Печерскомъ Псковскомъ мона-
стырѣ, ѴП, 498.
Повѣсть ужасная, изъ временъ царя Василія
Іоанновича Шуйскаго, ѴШ, 513.
Показаніе о ересяхъ въ Великороссійской
церкви, ѴШ, 567.
Показаніе разностей между Греческою и Рим-
скою церквами, V, 246.
Поморскіе настоятели, ѴШ, 526, 534, 540.
Поморскіе отвѣты, Ш, 147; ѴШ, 520, 521,
526, 534.
Поморское сочиненіе во 100 главахъ, ѴІП,
560.
Посланіе Московскихъ купцевъ, ѴП, 498.
Посланіе странника къ друзьямъ, ѴШ, 593.
Потемкинъ Спиридонъ, ѴШ, 514, 590, 643,
645.
Похвала Богородицѣ Цареградской, VI, 344.
Пошсхоновъ Иванъ, ѴШ, 590.
663
Правила Ѳедосѣевцевъ, ѴШ, 580.
Преніе іудеянина съ христіаниномъ, III, 148.
Прологъ, ПІ, 68; VII, 374, 377, 378, 380—
384, 504.
Просвѣтитель Іосифа Волоколамскаго,ІП, 149.
Проскинитарій Арсенія Суханова, ѴП, 458.
Прохоръ, архіепископъ, I, 21.
Прохоръ, ученикъ Іоанна Богослова, V, 269.
Псалтирь, I, 4—10.
Псалтирь, съ толкованіемъ Аѳанасія Алексан-
дрійскаго, П, 39.
Псалтирь, съ толкованіемъ безпоповцевъ, ѴІП,
655.
Псалтирь, съ толкованіемъ Ѳеодорита, еп.
Кирскаго, П, 40.
Псалтирь толковая, въ переводѣ Димитрія
Толмача, П, 41.
Псалтирь толковая, въ переводѣ Максима Гре-
ка и его сотрудниковъ, П, 44.
Псалтирь съ возслѣдованіемъ, VI, 287.
Путейскій молдовлахійскій монастырь, VI, 270.
Путешествіе Три«оваКоробейиикова,ѴП,456.
Путь истинный, Якова Бѣляева, ѴШ, 568.
Р.
Разсмотрѣніе двухъ произведеній западнорус-
ской литературы, V, 244.
Разсужденіе о книгѣ Камень вѣры, V, 245.
Раймундъ Люлій, ѴП, 461.
Розыскъ св. Димитрія, митрополита Ростов-
скаго, ѴШ, 591.
О.
Савва, архіепископъ Сербскій, V, 252; VI,
305, 306; ѴП, 383, 444.
Савва Грудцынъ, ѴП, 493, 494.
Савва Звенигородскій, VII, 420.
Савва Освященный, ѴП, 420.
Савва Романовъ, Ш, 147; ѴШ, 506, 652.
Сборники богослужебные, VI, 360, 361.
Сборникъ выписокъ изъ церковныхъ правилъ,
IV, 221.
Сборники житій святыхъ, ѴП, 445, 447.
Сборникъ каноновъ святыхъ со святцами,
VI, 351.
Сборники лицевые, VII, 498, 499, 501.
Сборникъ о Латинахъ, V, 263.
Сборникъ, переводный съ польскаго, ѴП, 494.
Сборники поучительныхъ словъ, V, 250, 253,
254, 259, 265, 269; ѴП, 462.
Сборники старообрядческіе, ѴШ, 604, 607,
608, 609, 617, 620, 623, 625, 627, 629,
630, 641, 642, 646, 650, 651, 652, 654.
Свитокъ лицевой, ѴШ, 656.
Святцы, VI, 351; ѴШ, 651.
Святцы съ лѣтописью, VI, 356.
Севиріанъ, епископъ Гсвальскій, IV, 217;
ѴП, 481.
Ссливестръ, папа Римскій, V, 252; VI, 305
358; VII, 387.
Ссливестръ, попъ, III, 170, 188.
Семенъ Семеновъ, ѴШ, 593, 594.
Сергій и Германъ, Валаамскіе чудотворцы,
VII, 491, 492.
Сергій, настоятель Иргизскаго монастыря,
ѴШ, 568, 569.
Сергѣевъ Андреянъ Сергѣевичъ, ѴШ, 590.
Сидневъ Василій, ѴШ, 629.
Силванъ инокъ, сотрудникъ Максима Грека,
11, 45.
Символъ вѣры, V, 249.
Семеновъ Аггей, подъячій, V, 244.
Семенъ Кузмичъ, ѴШ, 587.
Симеонъ, архіепископъ Солунскій, Ш", 138—
140.
Симеонъ, архіепископъ Липлянскій, VI, 301.
Симеонъ Неианя, V, 252; VI, 285; VII, 383,
444.
Симеонъ, новый Богословъ, Ш, 134.
Симеонъ Полоцкій, V, 242.
Симеонъ, столпникъ, VII, 378, 480.
Симеонъ, царь Болгарскій, П, 38.
Симонъ, митрополитъ Московскій, IV, 221.
Синаксарь, VI, 361.
Синодикъ, ѴШ, 653.
Синодикъ лицевой, VI, 361.
Синтагма Матѳея Властаря, IV, 204.
Скачковъ Гавріилъ Иларіоновъ, Ш, 56; ѴПІ,
590, 629.
Скрижаль, Ш, 147; ѴШ, 519, 533, 534.
Слово Іоанна (Богослова о второмъ прише-
ствіи, VI, 339; VII, 487.
Служба Михаилу архангелу, VI, 351.
Службы раскольническія, ѴШ, 582.
Служебники, VI, 270, 271, 273, 276.
Сокращеніе великой науки Раймунда Люлія,
ѴП, 461.
Сопѣлкинъ,В. А., единовѣрецъ, ѴШ,596,628.
Софоній, пророкъ, I, 2.
Спиридонъ, епископъ Кирскій, ѴП, 385.
Спиридонъ Ивановъ, ѴШ, 545, 567.
Спиридонъ Потемкинъ, ѴШ,514,515,643,645.
Старчество, сборникъ поучительныхъ словъ,
Ш, 119.
Степенная книга, VII, 456.
Стефанъ, архидіаконъ, V, 251; VI, 318, 319;
ѴП, 386, 425.
Стефанъ, деспотъ Сербскій, VI, 287.
Сте®анъ, игуменъ, Ш, 137,
Стефанъ, писецъ, VI, 291.
Стефанъ Новгородецъ, ѴП, 499.
СтеФанъ Сурожскій, ѴП, 422.
СтеФанъ“Яворскій, V, 236, 245, 267; VIII,
515, 535.
Стихи духовные, Ѵщ, 580.
664 —
Стоглавъ, IV, 214, 216, 217, 221.
Страсти Христовы, ѴП, 461, 501, 504.
Строганова Евдокія Нестеровна, ПІ, 62.
Строгановъ Петръ Семеновичъ, III, 62.
Сумароковъ Григорій Тарасьевичъ, И, 39.
Сѣченовъ Дмитрій, архимандритъ Свіажскій,
VI, 532.
Т.
Тарасій, патріархъ Константинопольской, VI,
279.
Тверитиновъ Димитрій, V, 267.
Тимоѳей Александрійскій, IV, 221.
Тимоѳей Андреевъ, настоятель Выголексин-
скаго монастыря, ѴШ, 551, 553.
ТимоФей, пономарь, ѴП, 374.
Титинъ, книга, ѴШ, 620.
Толкованіе на дѣянія и посланія апостоль-
скія, П, 45.
Торжественникъ, ѴП, 384.
Торжественникъ поморскій, VIII, 540.
Требники, VI, 277, 280, 283, 284.
Трефологій, VI, 316, 344, 345, 347, 348, 349,
350.
Трифонъ Коробейниковъ, VII, 456.
Трифонъ Петровичъ, поморецъ, VIII, 527.
Тріоди, VI, 290, 291, 292, 293, 294.
У.
Увѣтъ духовный, ѴШ, 519, 533, 534.
Уставъ Бѣлокриницкаго монастыря, ѴШ, 599.
Уставъ церковный, VI, 285, 287.
Уставъ церковный поморскій, ѴШ, 525.
Утвержденіе вѣры, ѴШ, 577.
Утвержденіе церковное, ѴШ, 576.
Ученіе о символѣ вѣры, V, 249.
Ф.
Филаретъ, головщикъ Вѣтковскій, ѴШ, 620.
Филаретъ, патріархъ Московскій, Ш, 149;
ѴШ, 626, 627.
Филиппъ, инокъ, Ш, 137, 138.
Филиппъ, митрополитъ Московскій, ѴП, 423,
489.
Филоѳей, патріархъ Константинопольскій, VI
273.
Фотій, патріархъ Константинопольскій, V,
246, 247; VII, 369.
X.
Хиландарскій монастырь, Ш, 65.
Хожденіе Богородицы по мукамъ, ѴП, 486.
Хронографъ, ѴП, 372, 488; ѴШ, 627.
ц-
Цвѣтникъ, Ш, 92; ѴП, 490.
Цвѣтникъ духовный, V, 268.
Ч.
Часословъ, I, 9.
Челобитная Соловецкаго монастыря, ѴШ,505,
506.
Челобитная старца Авраамія, ѴШ, 506.
Ш.
Шаховской, князь, V, 244.
Шестодневъ, VI, 296.
Шестодневъ Іоанна екзарха Болгарскаго, П,
38.
Шупіеринъ Іоаннъ Корнильевичъ, VII, 444.
Щ.
Щитъ вѣры поморца Тимофея Андреева,
VIII, 551.
Ю.
Ювеналій, священноинокъ, писецъ, ПІ, 92.
Я.
Янево, I, 21.
Янкула, I, 20.
Яссы, Ш, 138.
Ѳ.
Ѳедоръ Аникіевичъ, ѴШ, 587.
Ѳедоръ Борисовичъ, VI, 276.
Ѳедоръ, діаконъ, ѴШ, 508, 514, 517, 535,
536, 537.
Ѳедосѣсвцы, ѴШ, 540, 580.
Ѳезауросъ или сокровище, III, 141.
Ѳеодоритъ, IV, 217; V, 224.
Ѳеодоритъ Кирскій, II, 40.
Ѳеодоръ Едесскій, III, 120.
Ѳеодоръ, епископъ Тверской, ѴШ, 632.
Ѳеодоръ Карповъ, ІП, 168, 172, 186.
Ѳеодоръ Стратилатъ, VI, 617.
Ѳеодоръ Студитъ, ІІІ, 120.
Ѳеодоръ Тиронъ, ПІ, 70.
Ѳеодосій Васильевъ, ѴШ, 518, 560, 561,
590.
Ѳеологическое изъявленіе, ѴШ, 528.
Ѳеофанъ Прокоповичъ, V, 267, 268.
Ѳеофилактъ Лопатпнскій, ѴШ, 520, 521.
Ѳома, апостолъ, VI, 320—326; ѴП, 446.
Ѳоминъ, поповецъ, ѴШ, 597.

КАТАЛОГЪ
к II1111 IIII1 к IIIIII <1 (I НЕ'ІПІІ

КАТАЛОГЪ КНИГЪ
ЦЕРКОВНО-СЛАВЯНСКОЙ ПЕЧАТИ
		№ по хронологическимъ росписямъ.			
№	НАЗВАНІЯ КНИГЪ.	Сопи- кова.	Саха- рова.	Кара- таева.	Хронологическій указатель Сивш- | русскихъ книгъ. |
	В-^ТСЪ хѵ.				
1	Часословъ , напеч. въ Краковѣ , Швай- польтомъ Фѣолемъ, 1491 г., въ4-ку, 96 тетрадей (384 л.).	1592	2	2	2
2	Тріодь постная, безъ выхода, напеч. въ Краковѣ, 1491г., въ листъ, 313 л.	—	3	4	4
3	Тріодь цвѣтная, безъ выхода, напеч. въ Краковѣ, 1491 г., въ листъ, 362 л.	—	4	5	5
	В-^КЪ ХГѴІ.				
4	Псалтирь , напеч. докторомъ Францискомъ І&ЧЙриною, въ Прагѣ, 1517 г., въ 4-ку, 142 л., съ кирилловскою нумераціею внизу. Перваго выходнаго листа не сохранилось. Экземпляръ доселѣ единственный. Подробно описанъ въ статьѣ А. Е. Викторова: «Замѣча- тельное открытіе въ древнерусскомъ книжномъ мірѣ» (см. Бесѣды Общ. любит. рос. слов., вып. I).	*				13 і
1
2 -
№	НАЗВАНІЯ КНИГЪ.	№ ко хронологическимъ			
		роспп		СЯМЪ.	
		Сопи- кова.	Саха- рова.	Кара- таева.	Хронологическій указатель Славяне-( русскихъ книгъ. |
5	Пятикнижіе Моисея, Бытія (94 листа, 2 гравюры), Исходъ (76 л., 1 грав.), Левитъ (54 л., 3 грав.), Числъ (74 л., 1 грав.), Второзако- ніе (66 л., 1 грав.). Переводъ съ Вульгаты доктора Франциска Ско- рины, напеч. въ Чешской Прагѣ, 1519 г. Экземпляръ превосходно сохранился.	108	10	и	14
6	АПОСТОЛЪ , напеч. Францискомъ Скориною, въ Вильнѣ, 1525 года, въ 12-долю листа, 351л. Первый листъ утраченъ.	72	13	14	17
7	Октоихъ напеч. въ Венеціи, въ типогр. Бо- жидара Вуковича іеромонахомъ Ѳеодосіемъ и ино- комъ Геннадіемъ, 1537 г., въ листъ, въ два столбца, 164 л.	—	22	24	27
8	Соборникъ, (праздничная минея), напеч. іеродіакономъ Моисеемъ, въ типогр. Божидара Вуковича, въ Венеціи, 1538 г., въ листъ, 432 л.	12950	23	25	28
9	Чиновникъ Архіерейскій (молитвенникъ), напеч. въ Венеціи, около 1538 года, безъ выхода, въ 4-ку, 280 л.	—	—	26	30
10	МОЛИТВОСЛОВЪ , напеч. въ Венеціи, въ ти- погр. Викентія Божидара, въ 1547г., въ 8-ку, 311л. Вокругъ каждой страницы Фигурныя изображенія.	669	28	31	35
11	Евангеліе напрестольное , безъ выхода, печать первой половины XVI вѣка, въ листъ, безъ перепѣты листовъ (397 л.). См. Царскаго № 12; Кастерина № 18.		—-	—•	38
12	Служебникъ , напеч. въ Венеціи, иждиве- ніемъ Викентія Божидара, іеромонахомъ Пахо- міемъ, 1554 г., въ 4-ку, 240 л. (Помѣтакприлпцей по тетрадямъ).		30	33	41
13	Служебникъ , напеч. въ Венеціи, иждиве- ніемъ Викентія Божидара, іеромонахомъ Пахо- міемъ, 1554 г., въ 4-ку, 240 л. Съ латинскою сигнатурой. См. Строева До- полненіе X2 4.			—	42'
14	Псалтирь слѣдованная, напеч. въ типогр. Викентія Божидара, въ Венеціи, 1561 г., въ 4-ку, 282 л.	1728	34	37	47
— 3 —
А-	1 I НАЗВАНІЯ КНИГЪ.	К по хронологическимъ			
			 Сопи* вова.	росписямъ.		Хронологическій : указатель Славино- , русскихъ книгъ. 1
			Саха- рова.	Кара- таева.	
15	Евангеліе, безъ выхода, печать близка къ Несвижской, ок. 1560 г., 325 л.	—	—	—	—
16	Тріодь постная, напеч. Стефаномъ отъ Скадра (Скутари), въ Венеціи, въ типографіи Ви- кентія Божидара, въ 1561 г., въ листъ, 256 л.	1534	33	36	48
17	АПОСТОЛЪ, напеч. діакономъ Иваномъ Ѳедо- ровымъ и П. Т. Мстиславцемъ, въ Москвѣ, 1564 г., въ листъ, 6 и 261 л.	73	45	54	61
18	Евангеліе учительное, напеч. Иваномъ Ѳедоровымъ и П.Т.Мстиславцемъ, въ Заблудовѣ, 1569 г., въ листъ, 8 и 399	12897	50	59	66
19	АПОСТОЛЪ, напеч. Иваномъ Ѳедоровымъ, во Львовѣ, 1574 г., въ листъ, 14 и 2о4.	74	55	67	74
20	Евангеліе наігрестольпое, напеч. Петромъ Тимоѳеевымъ Мстиславцемъ въ типографіи Мамо- ничей, въ Впльнѣ, 1575 г., въ листъ, 9іг395 л.	12893	56	69	76
21	4^ Псалтирь, напеч. Петромъ Тимоѳеевымъ Мстиславцемъ, въ Вильнѣ, въ тип. Мамоничей, 1576 г., въ листъ, 250 л.	931	57	70	77
22	Новый Завѣтъ съ псалтирью, напеч. Иваномъ Ѳедоровымъ, въ Острогѣ, въ 1580 г., въ 8-ку, 4, 490 и 53 л.	12984	64	80	86
23	Библія, напеч. Иваномъ Ѳедоровымъ, въ Острогѣ, 1581 г., въ листъ, 8, 276, 180, 30, 56 и 78 л.	109	67	82	88
24	ОКТОИХЪ, напеч. Василіемъ Гарабурдою, въ Вилыіѣ 1582 г., і№ лиртт?, 108 и 65 л.	—	69	85	91
25	' Псалтирь съ возслѣдованіемъ , напеч. въ Вильнѣ, нъ типографіи Мааі.онич’ей* въ 1586 г., въ 4-ку, 12, 284 и 75 л. « „ г См. (Жроева Дополн. № 8.	—	76	93	99
26	Сборникъ ОСТроЖСКІЙ (въ шести Отдѣ- лахъ), напеч. въ Острогѣ, 1588т., въ 8-кѵ, 6, 240, 70, 24 и 32. Въ одномъ переплетѣ съ этимъ Сборникомъ находится и другой Острожскій Сборникъ 1598 г., состоящій изъ 10 посланій.	750	80 |	96'	104
— 4 —
		К по хронологическимъ росписямъ.			
м	НАЗВАНІЯ КНИГЪ.	Сопи-	Саха-	Кара-	’ическій Славяно- виигъ.
		нова.	рова.	таѳва	Хронолоі указатель( русскихъ
27	Апостолъ, напеч. у Мамоничей, въ Вильнѣ, 1591 г., въ листъ, 3, 14, 259, 2 и 22 л.	—	86	103	108
28	Грамматика Еллино-славянская (Лдеі- <рогі]о)^ на славянскомъ и греческомъ языкахъ, напеч. во Львовѣ, 1591 г., въ 8-ку, 182 л.	225	85	“102	109
29	ТрІОДЬ цвѣтная, напеч .Андроникомъ Тимо- Феевьімъ Невѣжею, въ Москвѣ, 1591 г., въ листъ, 236, 81 и 247.	1535	87	104	112
30	Василія Великаго книга о постниче- ствѣ, напеч. въ Острогѣ, 1594 г., въ листъ, 8, 160, 292 и 143 л.	193	92	109	117 і
31	ОКТОИХЪ, напеч. Андроникомъ ТимоФеевымъ Невѣжею, въ Москвѣ, 1594 г., въ листъ, 482 л. Вторая половина.	751	91	108	118
32	Кирилла архіепископа Іерусалимск&гб казанье Объ антихристѣ , на западнорус- скомъ п польскомъ ’ІйМ^а^ъ, напеч. въ Вильнѣ, 1596 г., въ 8-ку, 224^. Славянскій и польскій текстъ подъ отдѣльною нумераціей.	—	99	116	126
33	Маргаритъ, собраніе словъ Іоанна Злато- устаго, напеч. въ Острогѣ, 1596 г., въ 4-ку, 331 и 204 л.	464	97	114	130
34 35	Псалтирь съ возслѣдованіемъ, напеч. въ Острогѣ, 1598 г., въ 8-ку, 44, 3, 7 и 439 л. «к* ЧЙ- *- Остроя&КІЙ Сборникъ, изъ десяти посла- ній, напеч. въ Острогѣ, 1598 г., въ 8-ку, 146 л.	987 и 13,123 596	108 110	129 127	136 137
36	ОТПИСЬ, на листъ въ Бозѣ велебйого отца Ипатія, ВолодидіерскогоиБерестейского епископа, напеч. въ Острогѣ,'1598 *ъ 4-ку, 57 л. Псалтирь й-Новый ЗавЗЯть безъ выхода, ок. 16С0 г., въ Вильнѣ, въ 8-ку, 1, 96 и 377 л. Царск. Л» 76.	*	789	111	128	
37		№	»	134	146
38	Евангеліе напрестолѢЙШе,, напеч. уМа- моничей , въ Вильнѣ, 1600 г., ''вълистъ, 9 и 393 л.	276	115	133	141
5 —
1 м	НАЗВАНІЯ КНИГЪ.	К по хронологическимъ росписямъ.			
		Сопн- вова.	Саха рова.	Кара- таева	Хронологическій указатель Слевяно- руссиихъ книгъ.
зе	ТрІОДЬ цвѣтная, южной печати, конца XVI вѣка, безъ выхода, 563 л., конца не сохранилось. 2СѴТТ.	—	—	—	—
40	Служебникъ , напеч. Андроникомъ Тимо- Феевымъ Невѣжею, въ Москвѣ, 1602 г., въ 4-ку, 451 л.	1332	119	140	152
41	Псалтирь, напеч. АндроникояЖ ^моФвевымъ Невѣжею, въ Москвѣ, 1602 г., въ 4-ку, 332 л.	935	120	141	153
42	ОКТОИХЪ, напеч. священникомъ Даміаномъ, въ Дерманскомъ монастырѣ, 1604 г., въ листъ, 13, 160, 146 и 7 л.	752	124	145	154
43	Служебникъ, напеч. въ типографіи Ѳеодора Болоб^ц,, въ С^я^рНѣ, 1604 г., въ 4-ку, 2, 11 и 570 сурЙницъ. * ->	‘	-ф	1333	123	144	155
44	Требникъ, напеч. въ типографіи ѲеоДора Болобана, въ Стрятинѣ, 1606 г., въ 4-ку} на 1, 7, 662 (окончанія недостаетъ) и 7 ненумерован- ныхъ листахъ, занятыхъ оглавленіемъ.	1448	128	149	161
45	Евангеліе учительное, напеч. въ Крилосѣ, 1606 г., въ листъ, 4 и 416 л.	317	132	153	163
46 і 1	Евангеліе напрестольное , напеч. Ониси- момъ Михайловымъ Радищевскимъ, въ Москвѣ, въ 1606 г., въ листъ, 206 и 262 л.	278	127	148	165
47	Минея служебная, мѣея^^ Сентябрь, на- ^іеч. Ивйиомъ Андрониковымъ Невѣжею, въ Мо- сквѣ, 1607 г., въ листъ 1 и 330 л.	640	135	156	169
48	Лѣкарство на оспалый умьхслъ чело- вѣчій, напеч. въ Острогѣ, 1607 р.,^Ь 4-ку, 183 л.”	.453	134	155	170
49	ТрІОДЬ, ПОСТНая , Яйдеч. Иваномъ Андро- никовымъ Невѣжею, въ Досквѣ, 1607 г.г, въ листъ, 502 л.	.,, •	1505	133	154	іва
50	ТрІОДЬ'ПОСТНая, безъ Выхода, напеч. вѣро- ятно въ Виіьнѣ, ок. 1609 г., въ листъ, 440 л.	—	—	164	177
— 6 —
		К по хронологическимъ росписямъ.			
X	НАЗВАНІЯ КНИГЪ.	Сопи-	Саха-	Кара-	ическій Славяво- КНИГЪ. |
		кова.	рова.	таева.	Хронолог указатель) русскихъ
51	Минея служебная, мѣсяцъ Октябрь, напеч. Иваномъ Андрониковымъ Невѣжею, въ Москвѣ, 1609 г., въ листъ, 4, 247 и 68 л..	—	142	165	178
52	Минея служебная, мѣсяцъ Ноябрь, напеч. Иваномъ Андрониковымъ Невѣжею, въ Москвѣ, 1610 г., въ листъ, 350 и 39 л. Начата печатаніемъ 7117 года, по изволенію царя Василія Іоанновича, а кончена 7119 г., Сентября 17, при Владиславѣ Сигизмундовичѣ.*	641	143	166	179
53 Л-:	Уставъ церковный , напеч. Онисимомъ Михайловымъ Радишевскимъ, въ Москвѣ, 1610 г., въ листъ, 11, 11, 134, 865, 235 и 3 л. Въ двухъ книгахъ.	1569	144	167	180
54	Книга 0 Вѣрѣ (ок. 1610 года), печать Ви- ленская, въ 8-ку, 104 л. 1-е изданіе такъ назы- ваемой книги о Вѣрѣ Азарія.	—	—	—	—
55	Новый Завѣтъ съ псалтирью, впереди, напеч. въ Евю, 1611 г., въ 4-ку, 11, 138, 203, 64, 185 и 28 л.	704	147	170	184
56	МОЛИТВОСЛОВЪ безъ выхода, напеч. вѣро- ятно въ Вильнѣ, ок. 1611 г., въ 12 д. л., на 6 не- нумерованныхъ листахъ «къчптильнику предмова», на 186 л. текстъ молитвослова.	—	—"	—	—
57	Діоптра, напеч. въ Евю, 1612 г., въ 4-ку, 8 и 182 л.	1690	149	174	189
58	ЧасОСЛОВЪ, напеч. повелѣніемъ князя Яна Острожскаго,каштеляна Краковскаго, въ Острогѣ, 1612 г., въ 12-долю л., 319 л.	1594	150	175 -у*	190
59	0 священствѣ, Іоанна Златоустаго, переводъ съ греч. іеромон. ПаФііутія, напеч. во Львовѣ, 1614 г.,въ 4-ку, 60, 448 страницъ. Въ концѣ при- соединенъ : Соборъ въ богоспасаемомъ градѣ Вильнѣ бывшій (24 страницы).	478	153	17®	*93'
60	Евангеліе напрестольное, безъ выхода, въ листъ, Московской печати, ок. 1615 г., на 133, 83, 134 и 150 л.	12898	—	189	206
61	Евангеліе учительное, напеч. въ Евю, 1616 г., въ листъ, 4, 173 и 351 л.	1	318	162	190	. 202
— 7
Ж	НАЗВАНІЯ КНИГЪ.	1 К по хронологическимъ			
		Сопи- кова.	росписямъ.		Хронологическій указатель Славано- руссвихъ книгъ.
			Саха- рова.	Кара- таева.	
62	Служебникъ, напеч. въ Москвѣ, 1616 г., въ 4-ку, 250 л.	1336	160	187	207
63	Служебникъ, безъ выхода, въ 4-ку, около 1616 г. Не въ Могилевѣ ли?	1337	161	188	204
64	Служебникъ, напеч. въ Вильнѣ, въ типогр. братства Сошествія Св. Духа, 1617 г., въ 4-ку. Начала не сохранилось. Послѣдняя страница 431-я.	—	—	194	211
65	Зерцало Богословія , соч. Кирилла Тран- квцліона, напеч. въ Нечаевѣ, въ 4-ку, 1618 г., 29 и 86 л.	387	168	197	214
66	Максима грека , Слово на Латиновъ, безъ выхода, напеч. вѣроятно въ Почаевѣ, въ 4-ку, 110 стр.	610	169	198	216
67	Грамматика славянская , соч. Мелетія Смотрицкаго, напеч. въ Евю, 1619 г., въ 8-ку, 4 и 248 л.	221	177	206	225
68	Минея служебная, мѣс. Сентябрь, напеч. въ Москвѣ, 1619 г., въ 4-ку 6, 428 и 87 л.	642	181	210	223
69	Евангеліе учительное, Кирилла Трапквп- ліона, напеч. въ Рахмановѣ, 1619 г., въ листъ 8, 363 и 180 л. Посвящено князю Чарторыйскому. Въ со- браніи А. И Хлудова хранится выходной листъ изъ Могилевскаго изданія, извѣстнаго доселѣ по указанію одного Сопикова. Къ сожалѣнію листъ Испорченъ на столько, что нельзя разобрать мѣста ІГСчатанія, но видно, что эта новая перепечатка Рахмановскаго изданія сдѣлана была «стараніемъ и коштомъ Максима Вощанки.... Могилевъ». Такъ какъ типографія Максима Вощанки была открыта въ концѣ 17 вѣка, то показаніе Сопикова о 1619 годѣ не можетъ быть принято. Другой экземпляръ въ настоящемъ собраніи съ посвященіемъ княгинѣ Вишневецкой.	321	179	208	227
70	Анѳологіонъ, яапсч. въ Кіевѣ, 1619 г., въ листъ, 16 и 1046 страницъ.	54	178	207	229
ц 2	Вертоградъ душевный:, соч. Святогорца Ѳикары, напеч. въВильнѣ,1620г.,въ 4-ку,2 и 140.	197	186	216	233
— 8 —
і !		К по хронологическимъ росписямъ.			
№	НАЗВАНІЯ КНИГЪ.	Сопп- кова.	Саха- рова. *	Кара- таева.	Хронологическій указатель Славано-І русскихъ книгъ. 1
72	Книга 0 вѣрѣ единой, соч. Захарія Ко- пистенскаго, напеч. вѣроятно въ Кіевѣ, ок. 1620, въ 4-ку, 4, 317 и 308 страницъ.	216	176	205	242
73	ТрІОДЬ ПОСТНая, напеч. въ Москвѣ, 1621— 1622 года, въ листъ, 505 л. Начата печатаніемъ въ 7128 году Февраля 20, а окончена въ 7130 Декабря въ 5 день. Печаталъ мастеръ «СофѢйскій прпъ Никонъ». Изъ подписи по листамъ видно, что въ 1622 году царь Михаилъ Ѳеодоровичъ пожаловалъ сію книгу въ свое царское богомоліе въ монастырь на Колочу.	1506	195	226	245 № '* *
74	Казанье на память пана Александра Ѳеодо- ровича Шептицкаго, соч. Павла Домжива Лют- ковича игумена Минскаго, въ 4-ку, 1622 г., на 23 листахъ, но конца не сохранилось.	—	—	—	—
	Экземпляръ единственный.				
75	Минея служебная, мѣсяцъ Январь, напеч, въ Москвѣ, 1622 г., въ листъ, 3, 284 и 205 л.	643	196	227	252
76	Полууставъ, или требникъ въ пользу всѣмъ православнымъ, трудолюбіемъ иноковъ св. обще- жительныя обители Сошествія пресвятаго и живо- творящаго Духа поновленъ, въ Вильнѣ, 1622 гб^а, въ 8-ку, 8 ненум. и 420 л. ,4-4 и 450 л.	—	198	229	254
	На об. выходнаго листа гербъ пана Оныхимов- скаго, и за тѣмъ посвященіе ему: <3ацне уро- жоному его милости пану Николаеви Онихымов- скому, старостѣ братства церковнаго Виленскаго Сошествія пресвят. и животворящаго Духа». (Нач. Матка всихъ вспхъ насъ сполная). Подпи- сано посвященіе отъ лица иноковъ: «общежи- тельнаго монастыря церкви Сошествія Пресв. и Животворящаго Духа братства церковнаго Вилен- скаго православія Греческаго» .				
	Текстъ полуустава на 420 листахъ. Затѣмъ въ одномъ переплетѣ, безъ выходнаго листа, слѣ- дуетъ полный текстъ Псалтпря, Евангелія, Апо- стола и Апокалипсиса.				
— 9 —
і		К по	хроно роепп	догачѳс СИМЪ.	КИМЪ
,ѵ	НАЗВАНІЯ КНИГЪ. 1 1 1	Сопи - кова.	Саха- рова.	Кара- таева.	। Хронологическій указатель Слапяні 1 русскихъ книгъ.
77	Новый завѣтъ съ псалтирью, напеч. въ Вильнѣ, 1623 г., въ 8-ку, 12, 112, 4, 451 и 32 л. Посвящено пану «Ѳеодоритови Сапезѣ, под- коморему Витебскому».	706	204	236	257
78 79	Потребникъ, напеч. въ Москвѣ, 1623 г., въ 4-ку, 3 и 740 л. Бесѣды Іоанна Златоустаго на 14 посла- ній Апостола Павла, напеч. въ Кіевѣ, 1623 г., въ листъ, 1, 5, 16 листовъ и 3202 столбца.	1450 и 1452 457	202 206	234 238	260 258
80	Минея служебная, мѣсяцъ Октябрь, напеч. въ Москвѣ, 1623 г., въ 4-ку, 605 листовъ. Въ послѣсловіи: «начата бысть печатати сія богодохновенная книга мѣсяцъ Октомврій... въ лѣто 7130 мѣсяца Генваря въ 28 день,., соверше- на же въ лѣто 1731 Марта 19.	—-	і		
81	Минея служебная, мѣсяцъ Ноябрь, напеч. въ Москвѣ, 1623 г., въ ^-ку, 605 л.	642	' 200	232	263
82	Минея служебная, мѣсяцъ Февраль, напеч. въ Москвѣ, 1623 г., въ листъ, 274 л. Начата печатаніемъ въ 7130 г., Января 28, кончена 7131 г., Ноября въ 1 день.	643	1 197 і	228	253
83	Номоканонъ, напеч. въ Кіевѣ, 1624 г., въ 4-ку, 8 и 175 страницъ.	726	207	239	269
84	Бесѣды Іоанна Златоустаго на Дѣянія св. Апостолъ, напеч. въ Кіевѣ, 1624 г., въ листъ, 24 и 534 страницы.	454	208	240	270
85	Минея служебная, Мѣсяцъ Мартъ, напеч. въ Москвѣ, 1624 г., въ листъ, 269 л.	643	211	243	268
86	ОмиліЯ албо казанье, на память архиман- дрита Елисеи Плетенецкаго, напеч. въ Кіевѣ, 1625 г., въ 4-ку, 60 страницъ.	787	216	249	281
87	Казанье на честномъ погребѣ архимандрита Елисея Плетенецкаго, соч. Захаріи Копіістен- скаго, напеч. въ Кіевѣ, 1625 г., въ 4-ку, па 1 л. и 46 стр.	507	217	248	280
— 10 —
Л по
хронологическимъ
росписямъ.
НАЗВАНІЯ книгъ,
Сспи-
Саха- Кара-
русскихъ книгъ.
ког.а.
ропа.
таева.
88	Минея Служебная, мѣсяцъ Апрѣль, напеч. въ Москвѣ, 1625 г., въ листъ, 240 л.	643	215	1 247. 283 1	
89	Апокалипсисъ , съ толкованіемъ Андрея архіеп. Кесарійскаго, напеч. въ Кіевѣ, 1625 г., въ листъ, 16 и 158 страницъ. Переплетенъ вмѣстѣ съ Бесѣдами Іоанна Злато- устаго, изд. въ 1624 г. (см, выше № 84).	68	222	255	'' 276 ।
90	Минея служебная , мѣсяцъ Май, напеч. въ Москвѣ, 1626 г., въ листъ, 464 л.	643	224	258	289
91	Часословъ, напеч. въ типографіи ТимоФея Александровича Вера, въ Кіевѣ, 1626 г., въ 4-ку, 4 и 294 л.	1595	228	262	290
92	Лексиконъ славянскій, составл. Пампою Берындою, напеч. въ Кіевѣ, 1627 г., въ 4-ку, 477 страницъ.	600	231	265	294
93	Катихизисъ большой, соч. Лаврентія Зи- занія, напеч. въ Москвѣ, въ 1627 г., по пе былъ выпущенъ въ свѣтъ, и потому пе имѣетъ выход- наго листа, въ листъ, 346 л. Экземпляръ превосходно сохранившійся.	555	235	268	300
94	Минея служебная, мѣсяцъ Іюнь, напеч. въ Москвѣ, 1627 г., въ листъ, 356 л.	643	236	269	297
95	I Тріодь постная, напеч. въ Кіевѣ, Пампою Берындою, 1627 г., въ листъ, 4 и 802 стр.	!	1508	232 1	266	292
96	Бесѣды Макарія Египетскаго, напеч. : въ Вильнѣ, въ типографіи братства Сошествія 1 св. Духа, 1627 г., въ 4-ку, 48, 386 и 22 стр. 1 і	105	229^	263	295
97	Евангеліе напрестольное, напеч. въ Мос- і квѣ, 1627 г., въ листъ, 351 и 144 л.	1	—	234 1 1	267	301
і 1	Экземпляръ чрезвычайно рѣдкій. Изображенія ! евангелистовъ, а равно заставки и прописныя । буквы расписаны красками и золотомъ отъ ру- ; кп. Очевидно экземпляръ былъ подносный.		1 1 1	і	
иЗ	! Дорофея аввы поученія, папсч. въ Кі- , вѣ, 1628 г., въ 4-ку, 4 листа и 452 стр.	।	1	24з'	277,! 1	311
— 11 —
1 №	НАЗВАНІЯ КНИГЪ.	К по хронологическимъ росписямъ.			
		Сопн- кова.	Саха. рова.	Кара- іаепа.	Хронологическій указатель Славяно- русскихъ книгъ.
99	Лимонарь, напеч. въ Кіевѣ, въ типографіи Спиридона Соболя, во дворѣ Кіевскаго митропо- полита Іова Борецкаго, 1628 г., въ 4-ку, 8 и 183 л.	605	246	280	312
100	Номоканонъ, напеч. въ Кіевѣ(3-е исправлен- ное изданіе) 1629 г., въ 4-ку, 16 и 175 стр.	12992	261	295	322
101	ОКТОИХЪ (1-е изд.), напеч. въ Кіевѣ, въ ти- пографіи Спиридона Соболя, 1629 г., въ 4-ку, 297 л. Первыхъ двухъ листовъ недостаетъ.	—	262	296	323
102	'Октоихъ (2-е изд.), напеч. въ Кіевѣ, въ ти- пографіи Спиридона Соболя, 1629 г., въ 4-ку, 2 и 286 л. См. Строева Дополненіе № 39.	—	—	297	324
103	Акаѳисты, напеч. въ Кіевѣ, въ типографіи Лавры въ 4-ку, въ 1629 г. Экземпляръ неполный и листы перебиты.	—	264	299	320
104	Литургіаріонъ (т. е. служебникъ), напеч. въ Кіевѣ, 1629 г., въ листъ, 11 л., 142 и 304 стр.	1345	260	294	326
105	Минея служебная, мѣсяцъ Іюль, напеч. въ Москвѣ, 1629 г., въ листъ, 456 л.	643	256	290	330
106	Служебникъ, напеч. въ Кіевѣ, прп Іовѣ Борецкомъ (безъ выхода), въ листъ, 227 и 42 л. Экземпляръ единственный.	—		—	327
107	АПОСТОЛЪ, напеч. въ Кіевѣ, въ типографіи Спиридона Соболя, 1630 г., въ листъ, 242 л.	78	267	302	338 1
108	Служба на положеніе ризы Господней, въ 4-ку, безъ означенія мѣста и времени печатанія. Печать Московская, около 1630 г., 22 л. Конца недостаетъ. Въ росписи Каратаева, по другимъ экземплярамъ, показано 23 л.				312	і I 1 і і 1 і
109	Минея служебная, мѣсяцъ Августъ, напеч. въ Москвѣ, 1630 г., въ листъ, 519 л.	643	272	308	340 I
110 1	ОКТОИХЪ, напеч. во Львовѣ, 1630 г., въ листъ, въ два столбца, 272 л.	і Въ началѣ недостаетъ предисловія на 4 л. Въ ' другихъ экземплярахъ 348 л., именно за 272 л. слѣдуютъ: «Каноны Пресвятой Богородицѣ».	і	755	270, 1	305|	337 1
12
I Ы по хронологическимъ
I росписямъ.
У	НАЗВАНІЯ КНИГЪ.	Сопп- нова.	Саха- рова.	Кара- таева.	Хронологическій і уназатель Сланано-! русскихъ книгъ. 1
111	Часовникъ, напеч. въ Москвѣ, 1631 г., въ 8-ку, 300 л., помѣта по тетрадямъ, коихъ 36 и внѣ счета 7 и 5 л. Экземпляръ сохранился превосходно. Въ послѣ- словіи: «Начата бысть печатати сія богодухно- венная книга часовникъ въ царствующемъ градѣ въ Москвѣ, въ лѣто седмь тысящъ 139-го мѣсяца Февраля въ 1 день. Совершена же бысть того же лѣта, мѣсяца Апрѣля въ 1 день».		282	328	348
112	Тріодь цвѣтная, напеч. въ Кіевѣ, 1631г., въ листъ, 5 л. и 828 стр.	1538	278	322	352
113	МОЛИТВОСЛОВЪ, напеч. въ Кутейнѣ, въ ти- пографіи Спиридона Соболя, 1631 г., въ 12 д. л., 304 и 31 л. Въ копцѣ утрачено нѣсколько листовъ. Въ Хро- нолог. указателѣ славяно-русскихъ книгъ пока- зано: 304 и 40 л.		277	320	353
114	АНѲОЛОГІОНЪ, напеч. во Львовѣ, 1632 г., въ листъ, 521 л.	55	285	331	358
115	Крестъ Христа Спасителя, поучительное слово Петра Могилы, напеч. въ Кіевѣ, 1632 г., въ 4-ку, 4 листа и 56 стр. Экземпляръ полный. Въ концѣ его приплетено: «0 знаменіи Крестномъ», съ замѣткою, что опо взято изъ грамматики въ Вильнѣ, печатанной 7103 (1595) года.	12942	287	333	361
116	Служебникъ, напеч. въ Москвѣ, 1632 г., въ 4-ку, 324 л. Въ послѣсловіи сказано, что книга начата печа- таніемъ въ 7139 г., Іюня въ 27 день, а окончена въ 7140 г., мѣсяца Мая въ 25 день.	1347	292	339	оо4 • і 1 1
117	Служебникъ, напеч. въ Москвѣ, 1633 г., въ 4-ку, 518 л.	1348	296	344	372 і ।
1181	Уставъ или Око церковное, напеч. въ Москвѣ, 1633 г., въ листъ 7, 305, 315, 6 и 38 л.	1572	295 !	342 1 і	375
13 —
Ы по хронологическимъ
росписямъ.
.V	1 НАЗВАНІЯ КНИГЪ.	Сопи- кова.	Саха- рова.	Кара- таева	Хронологическій указатель Славяно- русскихъ книгъ.
119	Азбука, напеч. Василіемъ Бурцевымъ, въ Москвѣ, 1634 г., въ 8-ку. Экземпляръ дурно сохранился, всего 71 л.	і	310	359	382 I і
120	Парамѵѳіа, или утѣшительныя мольбы, напеч. въ Кіевѣ 1634 г., въ 4-ку, 10 и 144 стр. Книга очень рѣдкая. На выходномъ листѣ сказано: «Исправлены и тѵпомъ изданы въ св. великой чудотворной лаврѣ.				!	356	388
121	Требникъ, (сирѣчъ молитвъникъ), напеч. въ Долгомъ Полѣ, въ типографіи воеводы Матѳея Басарабы, печатникомъ Тимоѳеемъ Александро- вымъ Веромъ, 1635 г., въ 4-ку, 216 л. Книга очень рѣдкая.	—	322	371	402
122	Евангеліе напрестольное, напеч. Миха- иломъ Слезкою, во Львовѣ, 1636 г., въ листъ, 12 и 412 л.	281	331	383	404
123	Канонникъ, напеч. въ Москвѣ, 1636 г., въ 4-ку, 3, 390 и 82 л.	518	331	381	406
124	Минея служебная, мѣсяцъ Сентябрь, напеч. въ Москвѣ, 1636 г., въ листъ, 417 л.	644	327	377	408
125	Минея служебная, мѣсяцъ Декабрь, напеч. въ Москвѣ, 1636 г., въ листъ, 453 л. и 13, подъ особою нумераціею, вставленные за 31-мъ листомъ. На 13 листахъ помѣщена служба Филиппу митрополиту Московскому.	644	328	378	409
126	Букварь языка славянскаго, напеч. въ Могилевѣ, въ типографіи Спиридона Соболя, въ 1636 г., въ 8-ку, 31 л. Экземпляръ единственный. Въ концѣ недостаетъ одного или двухъ листовъ.		~~	—	417
127	Служебникъ, напеч. Василіемъ Бурцевымъ, въ Москвѣ, 1637 г., въ 4-ку, 8 и 560 л.	1351	337	387	423
128	Евангеліе учительное, напеч. въ Кіевѣ, 1637 г., въ листъ, 18 и 1031 стр.	319	349	401	428
129	Варлаама и Іоасафа житіе, на западно- русскомъ языкѣ, напеч. въ Кутейнѣ, 1637 г., въ 4-ку, 12 и 363 л.	і	440	345;	396'	433;
- 14 -
X по хронологическимъ I
			ролп	СЯ'ІЪ.	
.У:	НАЗВАНІЯ КНИГЪ.	< Іоан- нова.	Саха- рова.	Кара- таева.	| Хронологическій указатель Славлво- русскихъ книгъ. |
130	Служебникъ, напеч. въ Евю, 1638 г., въ 8-ку, 4 и 166 л.	—	362	417	441
131	АНѲОЛОГІОНЪ, напеч. во Львовѣ, 1638 г., въ листъ, 7 и 637 л.	—	359	413	445
132	Потребникъ иноческій, напеч. въМосквѣ, 1639 г., въ листъ, 3, 11, 423, 92, 15 и 3 л.	1457	372	428	465
133	Потребникъ мірскій, напеч. въ Москвѣ, 1639 г., въ листъ, 7, 514, 104, 20, 15 и 3 л.	1458	373	429	466
134	Служебникъ, напеч. въ Кіевѣ, 1639 г., въ 4-ку, 16, 720, 8 и 128 стр.	1353	375	433	471
135	АПОСТОЛЪ, папеч. во Львовѣ, въ типографіи Михаила Слезки, 1639 г., въ листъ, 1, 21, 244 л.	82	377	437	473
136	Псалтирь, напеч. во Львовѣ, въ типографіи Михаила Слезки, 1649 г., въ 4-ку. Экземпляръ неполный, многихъ листовъ недо- стаетъ. Вь каталогѣ Каратаева (№ 434)и въ Хро- пологич. указателѣ (X2 470) изданіе это показа- но въ л., съ ссылкою па Максимовича (Времен. кн. IV, отд. III, стр. 4).				
137 а),	Сборникъ. Въ одномъ экземплярѣ совмѣщены четыре рѣдчайшія изданія Московской печати, одного и того же времени, именно первой поло- вины вѣка. Начало освященію антиминсу, како достоитъ святителю или епископу освя- щати антиминсы, Московской печати, пер- вой половины 17 в., на 22 л.	697		315	479
б)	Начало индикта, еже есть новое лѣто, Московской печати,первой половины 17 в. Первые 8 листовъ утрачены. У Каратаева показано 31 л.	1645	—	316	475
Е)	Чинъ како выходитъ святитель на воспоминаніе страшнаго суда, Москов- ской печати, первой половины 17 в. 2 и 3 сочиненіе подъ общею нумераціею, все- го 51 л. У Каратаева послѣднее, т. е. Чинъ, показано подъ отдѣльною нумераціею.			317	476
— 15 —
1 X	1 НАЗВАНІЯ КНИГЪ. і	К но хронологическимъ ।	росписямъ.			
		Соіш- копа.	Саха- рова. і	Кара- таева.	Хронологическій указатель Славяно- русскихъ книгъ.
г)	Чинъ бываемый въ недѣлю святыхъ праотецъ или святыхъ отецъ пещнаго дѣйства. Судя по Формату, по числу строкъ (по 15 па страницѣ), п по общей нумераціи 2 п 3 статыі можно думать, что всѣ четыре статыі вышли въ одно и то же время, въ видѣ сборника. См. у Са- харова № 549.	—	і 1 _ 1 1	318	480
138	Апостолы и Евангелія чрезъ всѣ недѣли и праздн., п избраннымъ святымъ на весь годъ, напеч. въ Луцкѣ, въ типографіи Братскаго мона- стыря, 1640 г., въ 12 д. л. Начало утрачено, именно недостаетъ выхода и начальнаго листа предисловія. Текстъ прекращается на 276 л., слѣдова- тельно недостаетъ 4 листовъ. Книга очень рѣдкая.		| 388	450	484
139	Служебникъ, напеч. въ Вильнѣ, 1640 г., въ 8-ку, 166 листовъ. Экземпляръ единственный, внесенный во всѣ каталоги изъ Іохера. Выходъ и первые пять листовъ утрачены. Текстъ прекращается па л. 166-мъ, молитвою первоюнадесять (Хвалимъ и моемъ, благосло- вимъ и благодаримъ тя Боже). Ложно думать, что этимъ и оканчивался служебникъ.		393	455	488
140	Псалтирь съ возслѣдованіемъ, напеч. въ Москвѣ, 1640 г., въ листъ, 3, 700, 2 и 3 л.	—	382	442	489
141	Маргаритъ Іоанна Златоустаго, напеч. въ Москвѣ, 1641 г., въ листъ, 7, 625 и 217 л.	465	400	463	499
142	Прологъ СО стихами, мѣсяцы съ Сентября по Февраль включительно, напеч. въ Москвѣ, 1641 г., въ листъ, 895 л. Послѣдняго, т. е. 896 л., недостаетъ.	918	398 1 1 1	461	504
143	Уставъ или око церковное , напеч. въ Москвѣ, 1641 г., въ листъ, 999 п 179 л. Въ началѣ недостаетъ оглавленія.	1573 1 1 1	397	460	505
144 1 1 1	Тріодь цвѣтная, напеч. во Львовѣ, въ типо- графіи Михаила Слезки, 1642 г., въ листъ, 6,433 и 1 л.	1541 1	421 і	485	516 !
145> 1 1	Прологъ (безъ стиховъ), первая половина (съ Сентября по Мартъ),напеч. въ Москвѣ, 1642 г., | 906 л.	।	918 і	414|	478	528 
1(3 —
по хронологическимъ
росписямъ.
Й2	НАЗВАНІЯ КНИГЪ.	г Сопп- кова.	—		Хронологическій ‘ указатель Славино ! русскихъ книгъ. 1
			Саха- рова.	Кара- таева.	
146	Сборникъ въ 12 словахъ, напеч. въ Москвѣ, 1642 г., въ 4-ку, 4, 283 и 169 л.	1387	411	475	529
147	Іосифа патріарха поученіе, напеч. въ Москвѣ, ок. 1642 г., безъ выхода, въ 4-ку, 48 л.	505	412	476	533
148	Псалтирь, напеч. во Львовѣ, въ типографіи Михаила Слезки, 1642 г., въ 16 д.л., 328 и 25 л. Экземпляръ единственный и совершенно полный.	—	—	—	—
149	Прологъ, отъ Марта по Августъ включитель- но, напеч. въ Москвѣ, 1643 и 1644 г., въ листъ, 953 л.	918	428	493	537
150	Псалтирь слѣдованная, напеч. въ Кіевѣ, 1643 г., въ 8-ку, 10 л., 890 и 233 стр. Книга очень рѣдкая.	994?	434?	500?	541?
151	Октоихъ, напеч. во Львовѣ,1644 г., въ листъ, въ два столбца, 1 и 351 л. Предисловіе утрачено.	759	443	510	546
152	Минея служебная, Мѣсяцъ Сентябрь,напеч. въ Москвѣ, 1644 г., въ листъ, 448 л.	645	440	506	557
153	Минея служебная, мѣсяцъ Январь, напеч. въ Москвѣ, 1644 г., въ листъ, 606 л., а не 605, какъ показано въ Хропологпч. указателѣ.	—	441	507	558
154	Евангеліе напрестольное, напеч. въ Мо- сквѣ, 1644 г., въ листъ, 531 л.	284 и 12895	436	502	554
155	Требникъ, напеч. въ Вильнѣ, 1644 г., въ 4-ку, 324 л. Безъ выхода. Экземпляръ единственный и пол- ный.	1459	449	517	549
156	Кириллова (такъ называемая) книга, напеч. въ Москвѣ, 1644 г., въ листъ, 15, 8 и 561 л. Экземпляръ превосходно сохранился.	569	442	509	561
157	Катихизисъ, пли собраніе науки объ арти- кулахъ вѣры, наиеч. въ Кіевѣ, 1645 г., въ 8-ку, 4 и 102 л. Очень рѣдкая книга.	557 1 1	457	527	573
158	Минея служебная, мѣсяцъ Октябрь, напеч. въ Москвѣ, 1645 г., въ листъ. 457 л.	645	451 1	520	565
— 17 —
.V	НАЗВАНІЯ КНИГЪ.	К по хронологическимъ росписямъ.			
		Сопи- кова.	Саха- рова.	Кара таева	| Хронологическій указатель Славяно- русскихъ книгъ.
159	Минея служебная, мѣсяцъ Ноябрь, напеч. въ Москвѣ, 1645 г., въ листъ, 529 л.	645	452	521	566
160	Минея служебная, мѣсяцъ Декабрь, напеч. въ Москвѣ, 1645 г.,вълпстъ, 485 л.	645	453	522	567
161	Минея служебная, мѣсяцъ Мартъ, напеч. въ Москвѣ, 1645 г., въ листъ, 307 л.	645	454	523	568
162	Минея служебная, мѣсяцъ Апрѣль, напеч. въ Москвѣ, 1645 г., въ листъ, 242 л.	645	455	525	569
163	Минея служебная, мѣсяцъ Май, напеч. въ Москвѣ, 1646 г., въ листъ, 441 л.	645	475	547	582
164	Минея служебная, мѣсяцъ Февраль, напеч. въ Москвѣ, 1646 г., въ листъ, 335 л.	645	474	546	583
165	Минея служебная, мѣсяцъ Іюнь, напеч. въ Москвѣ, 1646 г., въ листъ, 343 л.	645	476	548	584
166	Минея служебная, мѣсяцъ Іюль, напеч. въ Москвѣ, 1646 г., въ листъ, 398 л.	645	477	549	585
167	Минея служебная, мѣсяцъ Августъ, напеч. въ Москвѣ, 1646 г., въ листъ, 494 л.	645	478	550	586
168	Святцы, напеч. въ Москвѣ, 1646 г., въ 4-ку , 427 л.	1067	472	544	577 ।
169	Служебникъ, напеч. въ Москвѣ, 1646 г., въ 4-ку, 3 и 639 л.	1358	479	551	578 і
170	Требникъ (Евхологіонъ), изд. Петромъ Мо- гилою, въ Кіевѣ, 1646 г., въ лпстъ,20, 994,4, 263, 2 и 430 страницъ. Въ такомъ полномъ видѣ, именно, съ добавле- ніемъ въ концѣ 1-й части (на 52 листахъ) мнишескаго чина, Требникъ Петра Могилы чрез- вычайно рѣдко встрѣчается. Обыкновенно въ 1-й части 946 л.	1460 и 13237	469	541	592 і
171	Октоихъ (собственно Шестодневъ), напеч. въ Кутейнѣ, 1646 г., въ 4-ку, 2 и 290 л.	—	461	532	5$)4 і
172	Номоканонъ, напеч. во Львовѣ, въ тппогр. Михаила Слезки, 1646 г., въ 4-ку, 6, 84 и 8 л.	728	463	534 і	595 ;
3
— 18 —
.V	НАЗВАНІЯ КНИГЪ. і	1 К по хронологическимъ			
		— Сопи- кова.	росписямъ.		Хронологическій указатель Славино пѵсскихъ книгъ.
			Саха- рова.	Кара- таева.	
173	Катихизисъ, или краткое собраніе науки объ артикулахъ вѣры, напеч. во Львовѣ, 1646 г., въ 8-ку, 90 л. Книга очень рѣдкая. На выходномъ листѣ: «для цвиченя людій молодыхъ до друку поданное во Львовѣ при церкви св. вел.-мч. Христова Георгія року спасительнаго воплощенія Господня 1646 г. мѣсяцаМая 20 день. Друковалъ Андрей Сколскій». На об. выходнаго листа,—гербъ «ихъ милостей пановъ Желпборскихъ », и за тѣмъ на двухъ первыхъ листахъ: «Предмова» отъ лица епископа Львовскаго «Арсенія Желиборскаго. Изъ нея у- знаемъ причину, побудившую къ перепечаткѣ Ка- тихизиса Петра Могилы: «Аже тыхъ книжокъ (т. е. Кіевскаго изданія) омаль въ помененой Пе- чарской тѵпогра<іѣи выдано: я тежъ смиренный епископъ хотячи выгодити тымъ душезбавеннымъ покармомъ пастырства моего овечкамъ, казалемъ туюжъ книжку въ тѵпограФѣи моей ново-споря- ряженой выдруковати» (л. 1—2).	1402	465	536	600
	Слѣдовательно, небольшимъ количествомъ отпе- чатанныхъ въ Кіевѣ экземпляровъ объясняется рѣдкость въ настоящее время Катихизиса Петра Могилы. Львовское изданіе есть его дословная перепечатка.				
174	Службы тремъ великимъ праздни- камъ, безъ выхода, ок. 1646 г., въ 8-ку, 120 л.	—	—	—	—
175	Октоихъ,напеч. въ Кутеинскомъ монастырѣ, въ 1646 г., въ 4-ку, 2 и 290 л.	—	461	532	594
176	ТреФОЛОГІОнъ, напеч. въ Кутейнѣ, 1647 г., въ 4-ку, 4 и 390 л.	1561	496	569	606
177	Ученіе и хитрость ратнаго строенія, напеч. въ Москвѣ, 1647 г., въ листъ 224 л.	1585	490	563	640
178 і	Ефрема Сирина поучительныя слова, чи- сломъ 112, напеч. въ Москвѣ, 1647 г., въ листъ, 4 и 351 л. Въ этомъ году было два изданія. Въ- послѣ- словіи: «Совершена же бысть сія книга того же 155-го г., мѣсяца Февраля въ 1 день» . Во второмъ же изданіи сказано: «155 г., мѣсяца Августа 29» .		487	560	607
- 19 -
X	НАЗВАНІЯ КНИГЪ.	X по хронологическимъ			
		росписямъ.			Хронологическій | указатель Славино-1 русскихъ КНИГЪ. '
		Сопи- кова.	Саха- рова.	Кара- таева.	
179	Сергію и Никону Радонежскимъ служ- бы съ житіями, напеч. въ Москвѣ, 1646—1647 г., въ листъ, 4, 45, 192 и 2 л.	1326	482	555	587
180	Лѣствица, напеч. въ Москвѣ, 1647 г., въ листъ, 32 и 811 л. Экземпляръ превосходно сохранившійся.	607	486	559	609
181	Соборникъ, въ 70 словахъ, напеч. въ Мо- сквѣ, 1647 г., въ листъ, 6 и 881 л.	1389	492	565	610
182	Апостолъ, напеч. въ Москвѣ, 1648 г., въ листъ, 318 л.	84	507	580	619
183	СВЯТЦЫ СЪ ЛѢТОПИСЬЮ, напеч. въ Москвѣ, 1648 г., въ 16 долю листа, 271 л.	1068	502	575	620
184	Книга О вѣрѣ, напеч. въ Москвѣ, 1648 г., въ листъ, 289 л. Экземпляръ превосходно сохранившійся.	214	503	576	626
185	Грамматика славянская Мелетія Смотриц- каго, напеч. въ Москвѣ, 1648 г., въ 4-ку, 388 л.	223	501	574	627
186	Тріодь постная, напеч. въ Кіевѣ, 1648 г., въ листъ, 12 и 880 страницъ.	1513	506	579	628
187	Тріодь цвѣтная, напеч. въ Терговищѣ, 1649 г., въ листъ, 4, 404 и 1 л.	1515	518	591	632
	Изданіе рѣдкое. Экземпляръ превосходно со- хранился.				
188	Октоихъ, напеч. въ Москвѣ,1649 г., въ листъ, въ двухъ книгахъ, 465 и 437 л.	762	512	585	634
189	Толкованіе на четвероевангеліе Ѳео- филакта архіепископа Болгарскаго (Благовѣст- нпкъ), напеч. въ Москвѣ, 1649 г., въ листъ, 6, 238, 104, 260 и 317 л. Въ двухъ отдѣльно переплетенныхъ книгахъ.	136	513	586	638
190	Собраніе краткія науки объ артику- лахъ вѣры, напеч. въ Москвѣ, 1649 г., въ 8-ку, 76 л. Въ началѣ недостаетъ 8 листовъ, и въ концѣ— послѣдняго 77-го л.	558 1	510	583 1 1	639
— 20 -
.V-	НАЗВАНІЯ КНИГЪ.	| К по хронологическимъ росписямъ.			
		Сопи- нова.	1 Саха- рова.	Кара- таева.	Хронологическій указатель Славяно- русскихъ внигъ.
101	Уложеніе царя Алексѣя Михайловича, напеч. въ Москвѣ, 1649 г., въ листъ, 338 л. На основаніи отличій между изданіями, указан- ныхъ у Сахарова, настоящій экз. 2-го изданія, именно въ начальной стран. на послѣдней строкѣ, безъ переноса, помѣщены слова: «0 какомъ дѣлѣ бити челомъ».	1568	509	582	641
192	Кормчая, напеч. въ Москвѣ, 1650г.,въ листъ, 62 и 679 л.		519	593	643
193	АНѲОЛ ОРІОНЪ, напеч. во Львовѣ, 1651 г., въ листъ, 8 и 671 л.	58	535	611	655
194	Канонникъ, напеч. въ Москвѣ, 1651 г., въ 8-ку, 473 л.	12921	530	606	659
195	Требникъ, напеч. въ Москвѣ, 1651 г., въ листъ, 6 и 769 л.	1465 и 13238	527	602	664
196	Ефремъ Сиринъ и авва Дороѳей, напеч. въ Москвѣ, 1652 г., въ листъ, 4, 348, 1 и 168 л.	351	540	616	666
197	Евангеліе учительное, напеч. въ Москвѣ, 1652 г., въ листъ, 6 и 541 л.	326	543	621	668
198	Служебникъ, напеч. въ Москвѣ, 1652 г., въ 4-ку, 13 и 458 л.	1362	546	624	670
109	Новый завѣтъ со псалтирью впереди, напеч. въ Кутейнѣ, 1652 г., въ 4-ку, 6, 126 и 500 л.	709	550	627	680
200	Евангеліе, напеч. въ Кутейнѣ Гок. 1652 г.), въ 4-ку, 217 л.	—	—	—	—
201	Евангеліе напрестольное, напеч. въ Мос- квѣ, 1653 г., въ листъ, 516 г. Одного листа въ концѣ недостаетъ.	290	558	636	684
202	АПОСТОЛЪ, напеч. въ Москвѣ, 1653 г., въ листъ, 370 л.	85	553	631	685
203	Псалтирь, напеч. въ Москвѣ, 1653 г., въ листъ, 351 л.	944	554	632	688
204	ТрІОДЬ цвѣтная, напеч. въ Москвѣ, 1653 г., въ листъ, 615 л.	1543	эо7	635	692
— 21 —
і		Ы по хронологическимъ росписямъ.			
ж	НАЗВАНІЯ КНИГЪ.	Сопи-	Саха-	Кара-	ическій । Злавяно- книгъ.
1 1		нова.	рова.	таева	О на Й
1					© « я &
205	Часословъ, напеч. въ Москвѣ, 1653 г., въ листъ, 385 л.	—	556	634	687
206	Кормчая, напеч. въ Москвѣ, 1653 г., въ листъ, 37 и 679 л.	579	555	633	693
207	Служебникъ, напеч. въ Кіевѣ, 1653 г., въ 4-ку, 360 и 65 л.	1363	562	640	694
208	Дидаскалія о 7 сакраментахъ, соч. Силь- вестра Косова, напеч. въ Кутейнѣ, 1653 г., въ 4-ку, 4 и 31 стран.	254	564	642	695
209	Лексиконъ Славяно-россійскій, сост. Нам- ного Берындою, напеч. въ Кутейнѣ, 1653 г., въ 4-ку, 4 и 324 страницы.	601	563	641	696
210	Три чина присягъ,напеч въ Москвѣ, 1654 г., въ 4-ку, 19, 22 и 12 л. Перепечатаны въ Древней Россійской Впвліо- ѳикѣ (часть XVI, 2-го изданія).	1650	566	644	704
211	АПОСТОЛЪ, напеч. въ Москвѣ, 1655 г., въ листъ, 368 л.	86	—	650	705
212	Скрижаль, напеч. въ Москвѣ, 1656 г., въ 4-ку, 1797 страницъ. Экземпляръ хорошо сохранившійся.	1091	—	654	710
213	Служебникъ, напеч. въ Москвѣ, 1656 г., въ 4-ку, 1, 744 и 69 л.	1365	—	658	713
214	Сборникъ,(пач.вопросомъ св. Аѳанасія), на- печ. въ Москвѣ, 1656 г., въ 8-ку, 106 стр. и 115 л. Одного листа, 116, въ концѣ недостаетъ.	201	—	657	715
215	Никона патріарха поученіе о моровомъ повѣтріи, безъ выхода, напеч. въ Москвѣ, ок. 1656 г., въ 4-ку, 52 стр.	702	—	655	718
216	ТріОДЬ постная, напеч. въ Москвѣ, 1656 г., въ листъ, 709 л. и 52 стр.	517	—	659	714
217	О сакраментахъ, или тайнахъ въ пос- ПОЛИТОСТИ, напеч. въ Кіевѣ, въ типогр. Кіево- печерской Лавры, 1657 г., Ноября 26, въ 4-ку, 18 л.	795	—	664	728 1
22 —
№	НАЗВАНІЯ КНИГЪ.	К по хронодогичесияиъ 1 рослисимъ.	5			
		Соаи- кова.	Саха- рова.	Кара- таева.	Хронологическій указатель Славяно- русскихъ книгъ.
218	Новый завѣтъ съ псалтирью, напеч. въ Кіевѣ, 1658 г., въ 8-ку, 4, 144, 6, 550.и 20 л.	711 и 947	—	677	731 і
219	ТребнИЕЪ, напеч. въ Москвѣ, 1658 г., въ листъ, 10, 889, 99 и 15 страницъ.	1469	—	672	738
220	КЛЮЧЪ разумѣнія, Іоанникія Галятовскаго, напеч. въ Кіевѣ, 1659 г., въ листъ, 2 и 253 л.	576	—	686	744
221	Рай мысленный, напеч. въ Иверскомъ мо- настырѣ, 1659 года, въ 4-ку, 3, 77 и 30 л.	1038	—	683	746
222	Святцы, напеч. въ Москвѣ, 1659 г., въ 12 долю листа, 441 л. Первые 11 листовъ утрачены, а также и окончаніе. См. Кастерина № 379.	—“	—	688	747
223	Казаня , приданныя къ Ключу раз- умѣнія, напеч. въ Кіевѣ, 1660 г., въ листъ, 1 и 149 л. Въ одномъ экземплярѣ съ Ключемъ разумѣнія (№ 220).	509	—	698	762
224	Тріодь цвѣтная, напеч. въ Москвѣ, 1660 г., въ листъ, 835 п 177 страницъ.	1544		699	754.
225	Тестаментъ царя Василія, напеч. въ Моск- вѣ, безъ выхода, ок. 1660 г., 439 стр.	—	—	—	—
226	Шестодневъ, напеч. въ Москвѣ, 1661 г., въ листъ, 286 п 18 л. Въ послѣсловіи: «Начата же бысть печатати сія богодхновенная книга Шестодневецъ въ лѣто 7169 мѣс. Окт. въ 23 день. Совершена же бысть того же лѣта декемвріа въ 25 день» . Въ Хронологическомъ указателѣ ошибочно по- казанъ 1660 годъ.			694	755
227	Брашно духовное (Псалтирь съ разными послѣдованіями), напеч. въ Иверскомъ монастырѣ, 1661 г., въ 4-ку, 6, 246, 20 и 385 л.	159	—	701	765
228	Патерикъ Печерскій, напеч. въ Кіевѣ, 1661 г., въ листъ, 20, 289 и 15 л.	814	—	703	767
229	0 успеніи пр. Богородицы повѣство- ваніе, безъ выхода, напеч. въ Кіевѣ, 1661 г., въ 4-кѵ. 30 л.	824	—	705 I	768 і
— 23 —
1		К по хронологйчесиимъ росписямъ.			
і * 1	НАЗВАНІЯ КНИГЪ. і	Соби- нова.	Саха- рова. I	Кара- таева.	Хронологическій указатель Славяно- русскихъ книгъ.
230	Канонникъ, напеч. въ Москвѣ, 1662 г., въ 8-ку. Экземпляръ не полный и листы перебпты. См. Толст. № 130.	521	1 I	709	774
231	ТрІОДЬ цвѣтная, напеч. во Львовѣ, въ брат- ской типографіи, 1663 г., въ листъ, 432 л. Книга очень рѣдкая. Экземпляръ полный.	—	і		796
232	Бесѣды Іоанна Златоустаго на Евангеліе отъ Матѳея, перев. съ греч. Максимомъ Грекомъ и Сильваномъ, напеч. въ Москвѣ, въ 1664 г., въ листъ, въ двухъ книгахъ, 11, 528, 8 и 456 л. См. Царскаго № 191.	460		729	800
233	0 священствѣ св. Іоанна Златоустаго, напеч. въ Москвѣ, 1664 г., въ 4-ку, 241 л. Въ началѣ недостаетъ двухъ листовъ, внѣ об- щей нумераціи.	477		731	801
234	Небо новое, напеч. во Львовѣ, 1665 г., въ 4-ку, 8 и 145 л. Экземпляръ хорошо сохранился.	698		733	804
235	Григорія Богослова поученія, Василія В. Шестодневъ, Аѳанасія Александрійскаго па Аріанъ и Іоанна Дамаскина книга Небеса, перев. Епи- фанія Славинецкаго, напеч. въ Москвѣ, 1665 г., въ листъ, 4, 10, 220, 2, 43, 70, 2 и 58 л.	247	—	738	807
236	Бесѣды Іоанна Златоустаго на Еванге- ліе Іоанна, напеч. въ Москвѣ, 1665 г., въ листъ, 2, 16 и 669 л.	462	і 1	737	806
237	ТрІОДЬ цвѣтная, напеч. во Львовѣ, въ ти- пографіи Михаила Слезки, 1666 г., въ листъ, 442 л. Книга чрезвычайно рѣдкая. Въ концѣ; «Напеча- тана бысть сія книга глаголемая Тріодь цвѣтная при державѣ короля его милости Казпмѣра... въ богоспасаемомъ градѣ Львовѣ, въ типографіи Михаила Сліозки. Второе издадеся въ лѣто отъ създаніа міра 7104, а отъ воплощенія Бога Слова 1666 г. мѣсяца Декемвріа 19 дня».		і 1 1	1 1 г 1 I	
238	Служебникъ съ соборнымъ свиткомъ, напеч. въ Москвѣ, 1667 г.,въ 4-ку ,17 и 664 страницъ. Конецъ утраченъ. См. Строева Дополненіе № 101.	1367.		750	821
24
		X іі	 ХрОПЛЛПГИЧС' росписямъ.		кпмт
Л"	НАЗВАНІЯ КНИГЪ.	Сопп- кова.	Саха- рова.	Кара- таева.	Хронологическій утатедь Славяне- русскихъ книгъ.
239	Соборное дѣяніе, 1667 г., въ 4-ку, 16 л.	—	—	—	—
240	Выкладъ О церкви, напеч. въ Кіевѣ, 1668г., въ 4-ку, 26 л.	204		760	831
241	Житіе князя Владиміра, безъ выхода, на- печ. въ Кіевѣ, ок. 1668 г., въ 4-ку, 12 л. Въ одномъ экземплярѣ съ Выкладомъ (№ 240).	—	—	—	—
242	Мессія правдивый, соч. Іоанникія Галя- товскаго, напеч. въ Кіевѣ, 1669 г., въ 4-ку, 18, 429 и 5 л.	615	—	768	841
243	Миръ СЪ Богомъ, напеч. въ Кіевѣ, 1669 г., въ 4-ку, 30, 666 и 8 страницъ. Экземпляръ превосходно сохранившійся.	681	—	769	842
244	Наука о тайнѣ св. покаянія, папеч. въ Кіевѣ, 1671 г., въ 16 долю листа, 118 и 3 л. Выходной листъ утраченъ.	695	—	789	866
245	Трубы словесъ проповѣдныхъ, соч. Ла- заря Барановича, напеч. въ Кіевѣ, 1674 г., въ листъ, 10, 403 и 4 л.	1565	—	809	885
246	Огородокъ Маріи Богородицы, соч. Ан- тонія Радивиловскаго, напеч. въ Кіевѣ, 1676 г., въ листъ, 28, 1128 и 3 страницы.	742	—	821	901
247	Скарбница (чудеса отъ иконы Богородицы Елецкой), соч. Іоанна Галятовскаго, напеч. въ Черниговѣ, въ 4-ку, 8 и 32 л.	1089	—	826	902
248	Акаѳисты, напеч. въ Кіевѣ, 1677 г., въ 4-ку, 3 и 324 л. Выходъ утраченъ.	27	—	834	909
249	Требникъ, напеч. въ Москвѣ, 1677 г., въ 4-ку, 962 л.	—	—	830	913
250	Извѣщеніе чудесе о сложеніи трехъ первыхъ перстовъ, напеч. въ Москвѣ,1677 г., въ 4-ку, 1 и 15 л.	—	—	832	917
251	СИНОПСИСЪ, напеч. въ Кіевѣ, 1678 г., въ 4-ку, 129 л. Въ па чалѣ недостаетъ 2-хъ ивъ концѣ 3 листовъ.	1083	—	842	924
— 25 —
Ж	НАЗВАНІЯ КНИГЪ.	і № по хронологическимъ 1	росписямъ.			
		Сопи- кова.	Саха- рова.	Кара- таева.	Хронологическій указатель Славяно- русскиіъ книгъ.
252	Псалтирь, напеч. въ Уневскомъ монастырѣ, въ 1678 г., въ 4-ку, 216 и 16 л.	—	—	843	928?
	Выходъ утраченъ.Посвящено «пану Захаріашови Александрови з Шептицъ Шептицкому* ,и подписа- но: «Варламъ Шептицкій архимандритъ Уневскій». Изданіе рѣдкое. См. Толст. № 158.				
253	АНѲОЛОГІОНЪ, напеч. въ Новгородѣ Сѣвер- скомъ, въ 1678 г., въ листъ, 7, 699 и 70 л. См. Строева Дополненіе № 110.	—	—	846	926
254	Псалтирь, напеч, въ Кіевѣ, 1678 г., въ 4-ку, 22 и 208 л. Конецъ утраченъ.	—	—	848	922
255	Николаю чудотворцу служба съ жи- тіемъ, напеч. въ Москвѣ, 1679 г., въ 4-ку, 1, 3 и 268 л.	—	—	855	939
256	Тестаментъ царя Василія, напеч. въ Москвѣ, 1680 г., въ 8-ку, 1, 10 и 91 л.	1433	—	860	948
257	Псалтирь риѳмотворная, Симеона Полоц- каго, напеч. въ Москвѣ, 1680 г., въ листъ, 9,139 и 18 л.	1030	—	863	947
258	Тестаментъ царя Василія, напеч. въ Мос- квѣ, ок. 1680 г., въ 8-ку, 182 стр.	—	—	861	950
259	Синопсисъ, напеч. въ Кіевѣ, въ 1680 г., въ 4-ку, 2 и 129 л.	г-	—	873	952
260	Минея общая, иапеч. въ Кіевѣ, 1680 г., въ листъ, 10, 508 и 1 л.	629	—	876	953
261	Нерукотворенному образу служба, на- печ. въ Кіевѣ, 1680 г., въ 4-ку, 20 л. См. Толст. № 161.	—	—	875	954
262	Псалтирь, на славянскомъ и молдавскомъ языкахъ, изд. митрополитомъ Досиѳеемъ въ Яссахъ, 1680 г., въ 4-ку, 3 и 212.	956	—	867	965
263	Молебное пѣніе къ пресв. Богородицѣ, пѣ- ваемое въ нашествіи варваръ, напеч. въ Кіевѣ, 1681 г., въ 4-ку, 16 л.	12848	—	892	969
4
26 —
і	।	К2 по хронологическимъ					
і Л«	НАЗВАНІЯ КНИГЪ.	Сопи- копа.	росписямъ.		
			Саха- рова.	Кара- таева.	Хронологическій указатель Славяно- русскихъ книгъ.
264	Молебное пѣніе къ пресв. Богородицѣ, его же отъ оклеветанія въ печалѣхъ и напастѣхъ сущій да поютъ, напеч. въ Кіевѣ, 1681 г., въ 4-ку, 1 и 11 л.	12956	—	894	970
265	Варлаама и Іоасафа житіе, напеч. въ Москвѣ, 1681 г., въ листъ, 1, 13, 5 и 215 л.	439	—	882	977
266	Обѣтъ душевный, соч. Симеона Полоцкаго, напеч. въ Москвѣ, 1681 г., въ листъ, 20 и 688 л. Выходъ утраченъ. См. Царскаго № 212.	741	—	881	978
267	Увѣтъ духовный, напеч. въ Москвѣ, 1682 г., въ 4-ку, 2 и 271 л. Послѣдній, 272 листъ, утраченъ. См. Толст. №166.	499	—	895	986
268	ОКТОИХЪ, напеч. въ Черниговѣ, 1682 г., въ 4-ку, 2 и 326 л. См. Строева Дополненіе № 114; Кастерина № 494.	—	—	907	996
269	Вечеря душевная, проповѣди Симеона По- лоцкаго, напеч. въ Москвѣ, 1683 г., въ листъ, 1, 10, 522 и 182 л. См. Толст. № 167.	198	—	912	1006
270	СЛОВО благодарственное патріарха Іоа- кима о избавленіи святой церкви отъ отступни- ковъ и злыхъ навѣтниковъ, напеч. въ Москвѣ, 1683 г., въ 4-ку, 113 и 14 страницъ. См. Толст. № 168.	—	—	913	1007
271	Прологъ, полный годъ (въ двухъ книгахъ), напеч. въ Москвѣ, 1685 г., въ листъ, 1, 747 и 17; 1, 782 и 17 л. Экземпляръ превосходно сохранившійся.	921	—	—	1021
272	БОГИ поганскій, соч. Іоанникія Галятовска- го, напеч. въ Черниговѣ, 1686 г., въ 4-ку, 12 и 36 л.	149	—	950	1034
273	ОКТОИХЪ, напеч. въ Львовѣ, 1686 г., въ листъ, 4 н 350 л.	765	—	942	1031 1
— 27 —
К по хронологнчесввмъ
росписямъ.	I
.V	НАЗВАНІЯ КНИГЪ.	! Сопн- і ' вопа.	Саха- рова.	Кара- таева	Хронологическій указатель Славяно- русскихъ книгъ.
274	Души людей умерлыхъ, соч. Іоанникія Галятовскаго, нанеч. въ Черниговѣ, 1687 г., въ 4-ку, 5 и 56 л.	271	—	959	'1054
275	Молебное пѣніе въ нужди церковнѣй, напеч. въ Москвѣ, ок. 1688 г., въ 4-ку, 70 стр.	—	—	972	1072
276	Канонъ молебенъ о соединеніи вѣры и о умиреніи церкви, напеч. въ Москвѣ, ок. 1688 г., въ 4-ку, 41 стр.	—	—	973	1073
277	Послѣдованіе молебнаго пѣнія, внегда царю пти на отмщеніе противу супостатовъ,напеч. въ Москвѣ, ок. 1688 г ,, въ 4-ку, 28 стр.	—	—	971	1071
278	Тріодь цвѣтная, напеч. въ Львовѣ, 1688 г., въ листъ, 6 и 440 л.	1550	—	979	1061
279	Два поученія, о благоговѣйномъ стояніи въ храмѣ и о непѣпіи бѣсовскихъ пѣсенъ,напеч. въ Москвѣ, ок. 1688, въ 4-ку, 24 л.	—	—	975?	1077
280	Поученіе о благоговѣйномъ стояніи въ хра- мѣ Божіи, напеч. въ Москвѣ, ок. 1688 г., въ 4-ку, 28 стр.	—	—	—	1070?
281	АПОСТОЛЪ, напеч. въ Москвѣ, 1688 г., въ листъ, 1 и 351 л.	91	—	968	1063
282	Требникъ напеч. въ Москвѣ, 1688 г., въ 8-ку, 340 л. ’	1481	—	981	1067
	Извѣстенъ только по Опыту россійск. библіо- графіи Соппкова.				
283	Прологъ, съ Сентября по Ноябрь включи- тельно, безъ выхода, печать Московская, второй половины 17 в., 490и 23 л.	—	—	1	—
284	Вѣнецъ Христовъ, соч. игумена Антонія Радивиловскаго, напеч. въ Кіевѣ, 1688 г., въ листъ, 20 и 543 л. См. Толст. X9 174.	213	—	976	1058
285	Минея Четья, мѣсяцы: Сентябрь, Октябрь и Ноябрь, напеч. въ Кіевѣ, 1689 г., въ листъ, 5 и 657 л.	371	—	993'	1096
— 28 —
№	1 НАЗВАНІЯ КНИГЪ.	К по хронологическимъ			
		Сопи- кова.	роспясниъ. !		
			Саха- рова.	Кара- таева	| Хронологическій указатель Славино русскихъ КИНГЪ.
286	Страсти Христовы, напеч. въ Су пряслѣ, 1689 г., въ 4-ку, 172 л. Изданіе очень рѣдкое. Въ послѣсловіи сказано: «Сія святая и бого- дохновенная книга нарицаема страсти Христовы, напечатася въ типографіи Супрасльской, въ лѣто 7197, съ преже печатанной въ Краковѣ».	-	—	—	1101
287	Шестодневъ, напеч. въ Львовѣ, 1689 г., въ 4-ку, 2 и 297. Выходъ и первые два листа предисловія утраче- ны; въ концѣ недостаетъ одного или двухъ листовъ. Изданіе очень рѣдкое.	—	—	—	1103
288	Псалтирь слѣдованная, напеч. въ Кіевѣ, 1690 г., въ 8-ку, 3, 258 и 3 л.	962	—	1005	1106
289	Полууставъ, напеч. въ Кіевѣ, 1691 г., въ 8-ку, 18, 144, 516 и 8 л.	833	—	1011	1113
290	Литургіаріонъ (служебникъ), напеч. во Львовѣ, 1691 г., въ листъ, 4, 228 и 43 л. Печаталъ «Симеонъ Ставнецкій маистеръ». Эк- земпляръ превосходно сохранился.	1372	•—	1013	1115
291	Новый вавѣтъ со псалтирью впереди, напеч. въ Кіевѣ, 1692 г., въ 4-ку, 8, 118 и 439 л.	712	—	1021	1122
292	Зерцало Богословія, соч. Кирилла Тран- квиліона,напеч. въ Уневскомъ монастырѣ, 1692 г., въ 4-ку, 5 и 99 л.	389	—	1023	1127
293	Тріодь постная, напеч. въ Москвѣ, 1693 г., въ листъ, 1 и 720 л. Книга очень рѣдкая. Извѣстенъ только одинъ экземпляръ въ библіотекѣ Троицко • Сергіевой Лавры.	—	—	1034	1135
294	АНѲОЛОГІОНЪ, напеч. въ Львовѣ, 1694 г., въ листъ, 4 и 615 л. Въ концѣ недостаетъ многихъ листовъ, всего должно быть 671 л.	62		1057	1151
295	Букварь Каріона Истомина, напеч. въ Москвѣ, 1694 г., въ листъ, 42 л. Въ послѣсловіи: «Сій букварь счини іеромо- нахъ Каріонъ, а знаменилъ и рѣзалъ Леонтій Бунинъ, 7202 года».	168	—	1042	1164
— 29 —
1 1 I	НАЗВАНІЯ КНИГЪ.	X по хронологическимъ | росписямъ.			
		Сопи- кова.	Саха- рова.	Кара- таева.	Хронологическій указательСлавяно- руссвнхъ книгъ.
296	Вѣнецъ молитвъ седмичныхъ, напеч. въ Кіевѣ, 1694 г., въ 4-ку, 18 л. См. Толст. № 182.	212	—	1049	1154
297	Іоанна воина житіе со службою, напеч. въ Москвѣ, 1695 г., въ 4-ку, 68 л. Строева Дополн. № 125.	—	—	1058	1171
298	Минея четья, мѣсяцы: Декабрь, Январь и Февраль, напеч. въ Кіевѣ 1695 г., въ листъ, 6 и 764.	371	—	1064	1177
299	Поученіе святительское къ новопоста- вленному іерею, даемое ему на свитцѣ частаго ради прочитанія: выписанное изъ правилъ свя- тыхъ апостолъ и святыхъ отецъ. (Нач. Се тебѣ чадо Господь поручи), напеч. въ Москвѣ, 1696 г., въ 8-ку, 8 л. Въ концѣ: «Изобразися въ царствующемъ градѣ Москвѣ въ лѣто 7205 г., отъ воплощенія же Божія слова 1696 г., індикта 5 мѣсяца Декемвріа». Брошюра очень рѣдкая.	859		1087	1200
300	Евангеліе учительное Кирилла Транкви- ліона, напеч. въ Уневскомъ монастырѣ, 1696 г., въ листъ, 4, 363 и 184 л.	1687	—	1088	1189
301	Православное исповѣданіе вѣры, напеч. въ Москвѣ, въ 1696 г., въ листъ, 14 л., 194 стр.	883	—	1078	1198
302	Псалтирь съ краткимъ толкованіемъ, напеч. въ Кіевѣ, 1697 г., въ листъ, 7, 32, 260 и 84 л.	1022	—	1091	1221
303	Руно орошенное, напеч. въ Черниговѣ, 1697 г., въ 4-ку, 11 и 107 л.	1060	—	1097	1230
304	Псалтирь, напеч. въ Черниговѣ, 1698 г., въ 4-ку, 4 и 208 л. На выходномъ листѣ сказано, что книга на- печатана по благословенію архіеп. Іоанна Макси- мовича «тщаніемъ всечестнаго господина отца Лаврентія Крщоновича, архимандрита Троицкаго Илинскаго Черниговскаго». Экземпляръ единственный.				
305	Октоихъ, напеч. въ Кіевѣ, 1699 г., въ листъ , 3, 367 и 3 л.	—	—	1143	1255 1
X	НАЗВАНІЯ КНИГЪ.	К по хронологичесйпяъ роепп іг>гь.			
		Сопи- кова.	I Саха- Кара і рова. таена. 1 і		Хронологическій указатель Слаѵлно русскихъ книгъ.
306	Небо новое, напеч. въ Могилевѣ, въ типогр. Максима Вощанки, 1699 г., въ 4-ку, 2, 216 и 9 л.	700		11401259	
307	Перло многоцѣнное, соч. Кирилла Трап- квиліопа, напеч. въ Могилевѣ, въ типогр. Мак- сима Вощанки, 1699 г., въ 4-ку, 234 и 4 л.	821	—	11411260	
308	Уставъ церковный, напеч. въ Москвѣ, 1700 г., въ листъ, 1, 4 и 674 л.	—	—	11741267	
309	Шестодневъ, напеч. въ Москвѣ, 1700 г., нъ 4-ку, 2 и 443 л.	1671	—	11731268	
310	Минея четья, мѣсяцы: Мартъ, Апрѣль и Май,напеч. въ Кіевѣ, 1700 г., въ листъ, 1 и 676 л.	—	—	1166 1280	
311	Сказаніе неложное, отъ мужа праведна и свята западныя церкве великаго учителя Іеронима о Ігодѣ предатели, печать Кіевская, ок. 1700г., въ 4-ку, 12 стран. См. Пекарскаго, т. П, № 45.	1088	—	11361304	
ХѴІТІ В'ііКЪ.			
312 Ефрема Сирина Паренесисъ и авва До- рОФей, напеч. въ Москвѣ, 1701 г., въ листъ, 1, 5, 1, 6, 518, 1 и 126 л.	356	—	11771802
313 Букварь Славяно - греко - латинскій, изд. Ѳ. Поликарповымъ, въ Москвѣ, 1701 г., въ 4-ку, 2, 8, 121 п 17 л.	172	—	11751303
314 Минея четья, мѣсяцы: Сентябрь, Октябрь, и Ноябрь, напеч. въ Могилевѣ, 1702 г., въ листъ, 2 и 657 л.	373	—	11891320
315 Полууставъ, напеч. въ Черниговѣ, 1703 г., въ 12, долю листа, 10, 493 п 4 л.	835	—	12111328
316 Новый завѣтъ, напеч. въ Кіевѣ, 1703 г., въ 8-ку, 18 и 438 л.	—	—	12131332
317 Евангеліе благовѣстное (Ѳеофилакта Бол- гарскаго) напеч. въ Москвѣ, 1703 г., въ листъ, 2, 4, 192, 86, 209, 259 и 16 л.	138	—	12201337
— 31 —
	1	( К по хронологическимъ росписямъ.			
	і	НАЗВАНІЯ КНИГЪ.	1 ! Сопп-	Саха-	Кара-	= а 5 М 5 <х> «е ее гд*
	і і	кова.	рова.	таена.	Хронолоп указатель ( ПѴССКИХЪ
318	Ариѳметика, сост. Леонтіемъ Магницкимъ, иапеч. въ Москвѣ, 1703 г., 18 и 306 л.	99	—	1217	1342
319	Преславное торжество свободителя Ливоніи, напеч. въ Москвѣ,1704г.,въ 4-ку,52л.	1446	—	1233	1351
320	Лексиконъ треяЗЫЧНЫЙ, изд. Ѳ. Поли- карповымъ въ Москвѣ, 1704 г., въ 4-ку, 8, 206 и 189 л.	602	—	1230	1359
321	Алфавитъ, риФмами сложенный, I. Максимо- вича, напеч. въ Черниговѣ, 1705 г., въ листъ, 9 и 140 л.	46	—	1248	1373
322	Минея четья, Мѣсяцы: Іюнь, Іюль и Августъ, напеч. въ Кіевѣ, 1705 г., въ листъ, 1 и 790 л.	371	—	1252	1375
323	Псалтирь съ возслѣдованіемъ, напеч. въ Мо- гилевѣ, 1705 г., въ 8-ку, 10, 238, 8 и 37 л.	1009	—	1253	1380
324	Зерцало отъ писанія божественнаго, соч. іеромонаха Антонія, напеч. въ Черниговѣ, 1705 г., въ листъ, 2 и 48 л.	393	—	1249	1372
325	Псалтирь, напеч. въ Москвѣ, 1706, въ 4-ку, 256 л. Экземпляръ единственный.	—	—	—	1404
326	Толкованіе на 5О-й псаломъ, напеч. въ Кіевѣ, 1707 г., въ 16 долю листа, 1 и 117 л.	—	—	1280	1406
327	Истолкованіе молитвы Господней, напеч. въ Кіевѣ, 1707 г., въ 16 долю листа, 83 л.	—	—	1275	1405
	Находится въ одномъ переплетѣ съ предше- ствовавшимъ № 326-мъ.				
328	Богородице дѣво, сочпн. Іоанна Макси- мовича, напеч. въ Черниговѣ, 1707 г., въ листъ, 16 и 300 л.	151	—	1274	1426
329	МОЛИТВОСЛОВЪ, напеч. въ Кіевѣ, 1707 г., въ 8-ку, 479 л.	684	—	1281	1407
330	Ѳеатронъ нравоучительный, соч. Іоанна Максимовича, напеч. въ Черниговѣ, 1708 г., въ 4-ку, 5 и 424 л.	1682	1	1292 і	1430
— 32 —
		по хронологическимъ росписямъ.			
№	НАЗВАНІЯ КНИГЪ.	Сопи-	Саха-	Кара-	ичесЕІй । Кавано-! книгъ. '
		яова.	рова.	таева.	Хроиолог указатель ( оѵссвихъ
331	Царскій путь креста Христова, соч. Іоанна Максимовича, напеч. въ Черниговѣ, 1709 г. въ 4-ку, 12, 188 и 2 л.	1589	—	1307	1461
332	Акаѳисты, напеч. въ Кіевѣ, 1709 г., въ4-ку, 4 и 281 л.	—	—	1305	1454
333	Ѳеатръ и зерцало монарховъ, перев. съ греческаго Петра Беклемишева, напеч. въ Амстер- дамѣ, 1710 г., въ 8-ку, 119 страницъ.	1683	—	1320	1466
334	Минея четья, мѣсяцы Сентябрь, Октябрь и Ноябрь, напеч. въ Кіевѣ, 1711 г., въ листъ, 6 и 598 л.	372	—	1329	1483
	Извѣстна только по указанію Сопикова.				
335	БогоМЫСЛІе, соч. Іоанна Максимовича, напеч. въ Черниговѣ, 1711 г., въ 8-ку, 12 и 361 л.	150	—	1331	1484
336	Манифестъ о разрывѣ мира съ султа- номъ Ахметомъ, напеч. въ Спб., 1711 г., въ 4-ку, 18 л.	611	—	1330	1482
337	Вѣнецъ въ честь тревѣнчанному Богу, напеч. къ Черниговѣ, 1712 г., въ 8-ку, 2 и 114 л.	211	—	1342	1488
338	Катихизисъ, напеч. въ Кіевѣ, 1712 г., въ 4-ку, 12 и 111 л.	885	—	1339	1492
339	Іоанна Златоустаго бесѣды на Дѣянія Св. Апостолъ и толкованіе св. Андрея Кесарій- скаго на Апокалипсисъ, напеч. въ Москвѣ, 1712 г., въ листъ, 1, 1000, 288 и 50 столбцевъ.	455	—	1335	1494
340	Псалтирь, безъ выхода, печати первой поло- вины 18 в., въ 4-ку, 195 л.	—	—	—	—
341	Требникъ (уніатскій), напеч. въ Супраслѣ, въ 4-ку, 2 л., 752 стр. и 4 л.	—	—	—	—
	На выходномъ листѣ: «Изданъ въ Лаврѣ Су- праслской лѣта отъ Рождества Христова», по годъ вытертъ. Печать первой половины 18 вѣка.				
342	Иѳика іерополитика, напеч. въ Кіевѣ, 1712 г., въ 12 долю листа, 8, 174 и 2 л.	447	—	1337	1493
— 33 —
!	 к	НАЗВАНІЯ КНИГЪ.	1 К по хронологическимъ росписямъ.			
		Сопн • нова.	Саха- рова.	Кара- таева.	1 Хронологачесвій указатель Славяно- 1 русскихъ книгъ.
343	ОКТОИХЪ, напеч. въ Москвѣ, 1712 г., въ 2-хъ книгахъ, въ 8-ку, 1, 16, 495, 1, 10 и 474 л.	774		1336	1499
344	ИлІОТрОПІОНЪ, перев. съ латинскаго Іоанна Максимовича, напеч. въ Черниговѣ, 1714 г., въ 4-ку, 4 и 286 л.	405	—	1361	1523
345	ДіалоГИЗМЪ духовный, соч. Варлаама Голенковскаго, напеч. въ Кіевѣ, 1714 г., въ 8-ку, 9 и 257 л.	565	—	1364	1524
346	Разсужденіе о образѣ Божіи и подобіи, соч. св. Димитрія Ростовскаго, напеч.въ Москвѣ, 1714 г., въ 8-ку, 55 л.	—	—	1357	1531
347	Новый завѣтъ, напеч. въ Москвѣ, 1715 г , въ 4-ку, 8, 206, 9, 221, 24 и 16 л.	714	—	1367	1537
348	АПОЛОГІЯ, напеч. въ Черниговѣ, 1716 г., въ 4-ку, 20 л. Апологія въ утоленіе печали, соч. св. Димитрія митроп. Ростовскаго, напеч. въ Моги- левѣ, 1716 г., въ 4 ку, 20 л.	12817	—	1382	1549
349		71		1383	1555
350	Надежда добрыхъ и долгихъ лѣтъ, слово Ѳ. Прокоповича, напеч. въ Спб., 1717 г., въ 4-ку, 8 л.	1693	—	1389	1572
351	Слово въ день рождества Христова, соч. Ѳеофана Прокоповича , напеч. въ Спб., 1717 г., въ 4-ку, 11 л.	1107	—	1391	1571
352	Слово похвальное о баталіи Полтав- ской, соч. Ѳеофана Прокоповича, напеч. въ Спб., 1717 г., въ 4-ку, 12 л.	1120	—	1390	1573
353	Новый завѣтъ, напеч. въ Черниговѣ, 1717 г., въ 4-ку, 1, 5, 497, 1 и 40 л.	715	—	1402	1576
354	Соборъ на Мартина еретика, напеч. въ Москвѣ, 1718 г., въ 8-ку, 76 л.	1397	—	1409	1583
355	Соборъ на Мартина еретика, напеч. въ Москвѣ, 1718 г. Апрѣля, въ 4-ку,1, 12 и 48 л.	1396	—	1408	1584
356	Баронія, дѣянія церковныя и гражданскія, (въ сокращеніи іезуита ПетраСкарги), напеч. въ Москвѣ, 1719 г., въ листъ, 6, 1443 г., 22 и 2 л. і	.272		1417	1595
о
— 34 —
	НАЗВАНІЯ КНИГЪ.	। К по хронологическимъ । росписямъ.	I		
		Сопа- аова.	Саха- рова.	“ с* СТ» 	?	 “	 Хронологическій указатель Сл^вян русскихъ книгъ
357	Объявленіе, како Питпримъ епископъ съ раскольническими учителями обмѣнялся вопросами и отвѣтами, напеч. въ Спб.,1720 г., въ 4-ку, 17 л.	737	—	1 14321601
358	Пращица, соч. Питирима, епископа Нижего- родскаго, напеч. въ Спб., 1721 г., въ листъ, 410, 3 и 31 л.	—	—	14441630
359	Грамматика славянская, Мелетія Смо- трицкаго, напеч. въ Москвѣ, 1721 г., въ 8-ку, 2, 5 и 283 л.	224	—	14451628
360	О блаженствахъ (Христовы проповѣди), толкованіе, напеч. въ Спб., 1722 г., въ 8-ку, 1 и 140 л.	—	—	1463 1665
361	Грамматика славянская, ИЗД Ѳ. Макси- мовымъ, въ Спб., 1723 г., въ 8-ку, 2 л., 8,212 и 24 стр.	—	—	14871689
362	Ѳеатронъ или позоръ историческій, перев. Гавріила Бужинскаго,нап. въ Спб., 1724 г., въ листъ, 1, 6, 449, 20 и 2 л.	1681	—	1499 1697
363	О крещеніи поливательномъ, соч. Ѳео®а- на Прокоповича, напеч. въ Спб., 1724 г., въ 4-ку, 1 и 56 л.	438	—	15011698
364	Тріодь цвѣтная, напеч. въ Кіевѣ, 1724г., въ листъ, 1 и 510 л.	—	—	15101700
365	ТрІОДЬ постная, напеч. въ Москвѣ, 1724 г., въ листъ, 622 и 23. Книга очень рѣдкая. См. Пекарскаго, Т. П. № 557 л.	1527	—	15061707
366	Слово напогребеніеИмператораПетраІ, соч. Ѳеофаномъ Прокоповичемъ, напеч. въ Спб., 1725 г., въ 4-ку, 4 л.	1121	—	15151725
367	Правда ВОЛИ монаршей, соч. Ѳео®ана Про- коповича, напеч. въ Москвѣ, 1726 г., въ листъ, 5 и 43 л.	871	—	15371733
368	Камень вѣры, соч. Стефана Яворскаго, напеч. въ Москвѣ, 1729 г., въ листъ, 12, 38 и 1099 стр.	514	—	15631775
369	Новый завѣтъ, напеч. въ Кіевѣ, 1732 г., въ 4-ку, 492 л.	—	—	— 1797
— 35 —
X	НАЗВАНІЯ КНИГЪ.	И йо хроиологичесвнмъ росписямъ.			
		Сопя- кова.	Саха рова	Кара таева	Хронологачесвій указатель Славпис русскихъ кнвгъ.
37С	Синодикъ, изданный безъ означенія года, въ Москвѣ, въ листъ, 42 л. См. Кастерна № 774.	—	—	—	1777
371	Библія (неконченная и не выпущенная въ свѣтѣ) безъ выхода, временъ царствованія Импе- ратрицы Анны Ивановны, въ листъ, 1112 столб- цевъ. Подъ текстомъ приводятся разночтенія. Книга рѣдчайшая.	111			1866
372	Акаѳисты, на молдавскомъ языкѣ, напеч. въ Яссахъ, 1732 г., въ 4-ку, 57 л.	—	—	—	—
373	Арндта о истинномъ христіанствѣ, напеч. въ Галѣ, 1735 г., въ 8-ку, 18, 1400 и 24 стр.	100		—	1825
374	Молитвословъ, напеч. въ Могилевѣ, 1735 г., въ 8-ку, 4, 526 и 2 л.	—	—	—	—
375	Симфонія на Посланія и Апокалипсисъ, Андрея Богданова, Императ. Академіи наукъ те- редорщика, напеч. въ Спб., въ 1737 г., въ листъ, 2, 3 и 304 л.	1079	—	—	1848
376	ОКТОИХЪ, напеч. въ Кіевѣ, 1739 г., въ два столбца, въ листъ, 9 и 412 л.	777	—	—	1863
377	Исповѣданіе православныя вѣры, на- печ. въ Спб., 1740 г., въ 8-ку, 1, 15л., 332 стр.	—	—	—	1886
378	Псалтирь, на Молдавскомъ языкѣ, 1740 г., въ 8-ку, 383 л. Въ концѣ нѣсколькихъ листовъ недостаетъ.	—	—	—	—
379	Псалтирь СЪ толкованіемъ, напеч. въ Кіе- вѣ, 1742 г., въ листъ, въ два столбца, 9 и 333 л.	1024	—		1897
380	Слово въ недѣлю шестую по сошествіи СВ. Духа, священника Іоанна Комаровскаго, напеч. въ Москвѣ, 1742 г., въ 4-ку, 1 и 8 л.	1215	—		1914
381	СЛОВО при присутствіи ея Императорскаго Величества въ домовой ея церкви проповѣданное Маркелломъ епископомъ Корѣльскимъ и Ладож- скимъ, напеч. въ Москвѣ, 1742 г. ,въ 4-ку, 1 и 12.	—	—		1939
— 36 —
А	НАЗВАНІЯ КНИГЪ.	К по хронологическимъ росписямъ.	।			
		Сопи- 1 1 нова. ।	г । Саха- і рова.	Кара-. 1 таева. ! )	Хронологическій у иазатеаь Славяно- русскихъ книгъ.
382	Тріодь цвѣтная, напеч. въ Москвѣ, 1742 г., въ листъ, 1 и 323 л.	—	—	—	—
383	Минея общая, напеч. въ Москвѣ, 1743 г., въ 8-ку, 1 и 390 л.	—	—	—	—
384	ТрІОДЬ постная, напеч. въ Почаевѣ, 1744 г., въ листъ 4 л. и 746 страницъ.	—	—	—	—
385	Новый завѣтъ, напеч. въ Спб., въ 1739 г., выпущенъ 1745 г., въ листъ, 3 п 546 столбцевъ. Экземпляръ подносный.	721	—	—	2035
386	Розыскъ о раскольницей вѣрѣ, св. Димитрія митрополита Ростовскаго, напеч. въ Москвѣ, 1745 г., въ листъ, 4, 205 и 45 д.	1047	—	—	2026
387	Обличеніе неправды раскольническія, соч. Ѳ. Лопатинскаго, напеч. въ Москвѣ, 1745 г., въ листъ, 3, 150, 65 и 6 л.	733	—	—	2027
388	Служебникъ, напеч. въ Уневскомъ монасты- рѣ, 1746—1747 г., въ листъ, 2, 293,3 и 1. Въ концѣ 293-го листа выходъ: «Господу Богу поснѣшествующу изволеніемъ ясне въ Богу преосвященнаго его милости киръ Аѳанасія на Шептпцахъ Шептицкаго, метропо- лита всея Россія, епископа Львовскаго, Галицкаго и Каменца Подолскаго, Кіевопечерскаго и Унев- скаго архимандрита. Сія книга реченная Служеб- никъ начася печатать! въ типографіи монастыря Уневскаго року Божія 1746 г., дня 14 Апріля. (вишже реченпому преосв.архіепископу всея Россіи метрополиту дня 30 Ноемвріа, часу 3 с полунощи року тогожде 1746 г., преселшуся отъ времен- ныхъ къ вѣчнимъ) совершііся тщаніемъ и ижди- веніемъ преч. отца Ипатія Бѣлѣнского чину св. Василія Великаго протоархимандрита, дня 18: Септемврія 1747».	і I ] і		-	2072
	На послѣднихъ двухъ листахъ: сСлужба о пре- святой Богородици Рожанцовой». См. Кастерияа 852.				
389	НОВЫЙ завѣтъ, напеч. въ Черниговѣ, въ 1748 г., въ 4-ку, I и 210. Въ Хронол. указателѣ число листовъ другое.	' 1748			2093?
— 37 —
И по хронологическимъ
росписямъ.
1 &	НАЗВАНІЯ КНИГЪ.	Соии- кова.	Саха- рова.	Кара- таева.	Хронологическій указатель Славяно- русскихъ книгъ.
390	Камень вѣры, соч. Сте*ана Яворскаго, на- печ. въ Москвѣ, 1749 г., въ листъ,12,38 и 1099 стр.	516	—	—	2112
391	Молитвословъ, напеч. въ Черниговѣ,1749г., въ 12 долю листа и 2 и 601 л. Въ двухъ переплетахъ. Въ выходѣ: Напечатася книга сія Молитвословъ въ типографіи обители свято-троицкой Иліинской Черниговской при архимандритѣ Иракліи въ лѣто отъ сотворенія міра 7257». Съ листа 250-го начинается «Акаѳистъ пр. Богородицѣ». Обѣ книги золотообрѣзныя въ пергамин. пе- реплетѣ . См. Кастерина 860.	1062			2095
392	Алфавитъ духовный, напеч. въ Черниговѣ, 1751 г., въ 8-ку, 5 и 215 л.	—	—	—	2151
393	Библія, 1-е исправленное изданіе, напеч. въ Спб., 1751 г. въ листъ, 46, 1744 и 504 столб. и 24 л. Въ текстъ внесены гравюры изъ нѣмецкой би- бліи, и подъ ними подписаны надписи по-сла- вянски.	112		—	2167
394	АПОСТОЛЪ, напеч. въ Кіевѣ, 1752 г., въ листъ, 1, 12 и 320 л.	—	—	—	2170
395	Аттостолъ, напеч. въ Кіевѣ, въ 1752 г., въ 8-ку, 1 и 360 л.	—	—	—	—
396	Поучительныя два слова, отъ книгъ все- ленскаго учителя св. Іоанна Златоустаго, ново- преведенныя на славяно-россійскій языкъ,1752 г., печать Московская, въ л., 34 л.	—	—	—	—
397	Первое ученіе отрокомъ, напеч. въ Кіевѣ, 1753 г., въ 8-ку, 8 и 72 л.	—	—	—	2198
398	Жеялъ правленія,напеч. въ Москвѣ, 1753 г., въ листъ, 4 и 123 л.	361	—	—	2200
399	Оглавленіе книгъ священнаго Писанія, напеч. въ Кіевѣ, 1755 г., въ 8-ку, 1 и 202. л. Первоначально было напечатано въ Библіи 1751 г.	101	—	—	2222
— 38 —
К' по хронологическимъ /
росписямъ.	!
X	НАЗВАНІЯ КНИГЪ.	Соин- кова.	Саха- рова.	1 Кара- таева.	Хронологическій указатель Славино - русскихъ книгъ.
400	I Катихизисъ, напеч. въ Могилевѣ, 1757 г., въ 8-ку, 1 и 128.	—	—	—	2261
401	Полууставъ, напеч. въ Супраслѣ, 1757 г., въ 8 ку, 16, 864, 48 и 64 стр. См. Толстаго 259.	—	—	—	2265
402	Служба СВ. Димитрію, Митрополиту Ро- стовскому, соч. Арсен. Мацѣевпчемъ, напеч. въ Москвѣ, 1758 г., въ 4-ку, 26 л.	1318	—	—	2275
403	Новый Завѣтъ, напеч. въ Кіевѣ 1759 г., въ 8-ку, 1 и 281 л.	—	—	—	2284
404	Евангеліе напрестольное, напеч. въ Мос- квѣ, 1759г., въ листъ огромнаго Формата, 1, 323 и 17 л.	310	—	•—	2294
405	Патерикъ печерскій, 1-е исправленное из- даніе, напеч. въ Кіевѣ, 1760 г., въ листъ, 2,10, 11, 209 и 15 л.	816	—	—	2307
406	Чиновникъ архіерейскаго служенія, напеч. въ Москвѣ, 1760 г., въ листъ, 2,161 и 20 л.	—	—	—	2312
407	Катихизисъ, напеч. въ Могилевѣ, вторымъ изданіемъ, въ 1761 г., въ 8-ку, 1 и 128 л. См. у Кастерина № 895.	—	—	—	2334
408	Розыскъ о раскольнической вѣрѣ, на- печ.въ Москвѣ, 1762 г., въ листъ, 1,7,205 и 45 л.	1050	—	—	2371
409	Евангеліе напрестольное, напеч. въ Мо- сквѣ, 1763 г., въ листъ, 1 и 248 л.	—	—	—	2374
410	Уставъ церковный, напеч. въ Москвѣ, 1763 г., въ листъ, 1 и 547 л.	—		—	2381
411 1 і	Стихи избранные изъ священнаго Пи- санія, служащія ко утѣшенію всякаго христіани- на, напеч. въ Москвѣ, 1763 г., въ 4-ку, 2 и 41л. Въ предисловіи говорится: «сверхъ всего того можно тебѣ, любезный читатель, представить со- чинителя книжицы сея седмидесятилѣтняго старика, который высокаго званія будучи въ жизни своей а при старости неповинно и изгнаніе претерпѣлъ». Избиратель этихъ стиховъ гр. А. 11. Бестужевъ.	1427			2383
— 39 —
Лг	НАЗВАНІЯ КНИГЪ.	К по хронологическимъ			
		Сопн- лова.	росиисныъ.		Хронологическій | указатель Славино-і русскихъ книгъ. )
			1 Саха і 1 ропа.	Кара таева	
412	Слова поучительныя Палладія, еписко- па Рязанскаго и Муромскаго, напеч. въ Москвѣ, 1763 г., въ 3-хъ ч., 1 и 359. л.	1421		і-	2385
413	Маргаритъ, поучительныя слова Іоан- на Златоустаго, напеч. въ Москвѣ, 1764 г., въ листъ 1, 21, 536 и 160 л.	467		—	2408'
414	ТрІОДЬ цвѣтная, напеч. въ Кіевѣ, 1765 г., въ листъ,1, и 496 л.	—	—	—	2435
415	Чинъ исповѣданія, напеч. въ Москвѣ, 1766 г., въ 8-ку, 51 л.	—	—	—	2484
416	Іоанна Златоустаго бесѣды на книгу Бытія, напеч. въ Москвѣ, 1767 г., въ двухъ ч., въ листъ, 2, 249, 1 и 258 л.	571	—	—	2513
417	Дорофея аввы поученія, напеч. въ Впль- нѣ, 1767 г., въ 8-ку, 3 и 229 л. Напечатана съ Московск. изданія 1652 г. См. Кастерина № 911,	—	—	—	2504
418	Іоанна Златоустаго бесѣды на Дѣянія св. Апостолъ и Толкованіе на Апокалипсисъ, соч. св. Андрея Кесарійскаго, напеч. въ Москвѣ, 1768г., листъ, 1,1000, 32, 20, 288 ибОстол.	456	—	—	2517
419	Ефремъ Сиринъ, напеч. въ Вильнѣ, въ ти- пографіи Троицкаго монастыря (уніатскаго), въ 1768 г., въ 8-ку, 1 и 584 л. Напеч. съ Московскаго изданія. 1652 г. См. Кастерина 913.	—	—		2523
420	Православное ученіе, или сокращенная христіанская Богословія для употребленія Его Импер. Высочества всероссійскаго наслѣдника благов. госуд. и велик. князя Павла Петровича, сочин. Его Императ. Высочества учителемъ Іеро- монахомъ (что нынѣ Сѵнодальнымъ членомъ свято- троицкія Сергіевы Лавры Архимандритомъ) Пла- тономъ, напеч. въ Московской типографіи, 1768 г., въ 4-ку, 2, 8 и 107 л. Экземпляръ подносный, золотообрѣзный.Изданіе это извѣстно только по указанію Сопикова I, 155.	155			2519
— 40 —
1		і К по хронологическимъ 	росписямъ.			
1 »	НАЗВАНІЯ КНИГЪ.	1 Сопи*	Саха-	Кара	г І й и е и ё э = 5,4 «
1	і 1 I	нова.	рова.	таева	Хронолог указатель ( русовахъ
421	Служба преп. Нилу, иже на езерѣ Селигерѣ, напеч. въ Москвѣ, 1769 г., въ 4-ку, 28 л.	і	—	—	2543
422	Игнатія Богоносца 12 посланій, перев. архіеп. Амвросія Камейскаго, напеч. въ Москвѣ, 1772 г., въ 4-ку, 3 и 81 л. См. Кастерина 922.	398		—	2584
423	Кирилла архіеп. Іерусалимскаго огла- сительныя и тайноводственныя поученія, перев. Амвросія Каменскаго, напеч. въ Москвѣ, 1772 г., въ листъ, 2, 18 и 232 л.	572	—	—	2585
424	Чинъ сопричисленія къ православной цер- кви и св. мѵропомазанія великой княжны Натальи Алексѣевны, обрученной невѣсты вел. кн. Павла Петровича, напеч. въ Москвѣ, 1773 г., въ 4-ку, 19 л.	1632	—	—	2596
425	Іоанна Златоустаго бесѣды на 10 псал- мовъ Давидовыхъ, перев. съ греческаго Ст. Пи- сарева, папеч. въ Москвѣ, 1773 г., въ листъ, 2 и 78 л.	481	—	—	2598
426	СИМФОНІЯ, избранная іерод. Германомъ и Сте®аномъ, напеч. въ Спб., 1773 г., въ 4-ку, 1 и 172 л.	1080	—	—	2600
427	Увѣщаніе митрополита Платона къ раскольникамъ, напеч. въ Москвѣ, 1773 г., въ 8-ку, 1, 4 и 233 л.	—	—		69? (до- пол.)
428	Іоанна Дамаскина Богословіе, перев. ар- хіеп. Амвросія Каменскаго, напеч. въ Москвѣ, 1774 г., въ 4-ку, 1 и 104 л.	152		—	2610
429	Іоанна Златоустаго слова (числомъ шесть) о священствѣ, перев. съ греч. Писарева, напеч. въ Спб., 1775 г., въ листъ, 3 и 64 л.	485	—	—	2622
430	Макарія Египетскаго слова, перев. съ греческаго іерод. Германомъ, напеч. въ Спб., 1775 г., въ 4-ку, 1 и 8-1 л.	1098	—	—	2624
431	Чинопослѣдованіе присоединяемымъ изъ иновѣрныхъ къ православной церкви, напеч. въ Москвѣ, 1776 г., въ листъ, 2 и 80 л.	1630	—		2640
— 41 —
№	НАЗВАНІЯ КНИГЪ.	№ но хронологическимъ			
		Сопи- кова.	росписямъ.		
			Саха- рова. і	Кара- таева.	Хронологическій указатель Славяно- 1 русскихъ книгъ.
432	Амвросія Медіоланскаго, о должностяхъ, напеч. въ Москвѣ, 1776 г., въ листъ, 1, 5 и 95 л.	49	—	—	2642
433	Катихизисъ сокращенный для свлщенно- и церковнослужителей, напеч. въ Москвѣ, 1777 г., въ 8-ку, 1 и 57 л. Экземпляръ единственный.	—	—	—	2664
434	Іоанна Златоустаго бесѣды къ Антіо- хійскому народу, перев. Луки Сичкарева (пере- водчика Святѣйшаго Сѵнода), напеч. въ Спб., 1778 г., въ листъ, 1, 3, 2-и 219 л. Въ Хронологическомъ указателѣ показано это изданіе Московскимъ.	491			2682
435	Амвросія Медіоланскаго, сочиненія, пе- рев. Іоанна Харламова, напеч. въ Спб., 1778 г., въ листъ, 1, 2 и 94 л.	50	—	—	2684
436	Народовѣщаніе, или слово къ народу ка- ѳолическому, напеч. въ Почаевѣ, 1778 г., въ4-кѵ, 8 и 303 л.	—	—	—	83 (до- пол )
437	Библія съ изображеніями, изд. 2-е, напеч. въ Кіевѣ, 1779 г., въ листъ, 49, 574,158 п 45 л. Экземпляръ подносный, въ двухъ пергампп. переплетахъ.	121	—		2689
438	Евангеліе, напеч. въ Почаевѣ, 1780 г., въ большой листъ 7, 257 и 40 л. См. у Кастерина 952.	—	—	—	2704
439	Псалтирь, напеч. въ Кіевѣ, 1780 г., въ 24 долю листа, 2, 14 и 338 л.	—	—	—	2717
440	Псалтирь съ толкованіемъ, напеч въ Кіевѣ, 1781 г., въ листъ, 9, 37 и 337 л.	13119	—	—	2723
441	Бесѣды св. Іоанна Златоустаго на ев. Матѳея, перев. Ростовскаго Богоявленск. монаст. архимандритлмъ Амвросіемъ, напеч. въ Москвѣ, 1781 г., въ листъ, 12 и 592 л.	461	—	—•	2730
442	Иліи Минятія, собраніе поучительньіхъсловъ, перев. съ греческаго Степ. Писаревымъ, напеч. въ Москвѣ, 1781 г., въ листъ, въ 2-хъ ч., 4 и 169; 1 и 105 л.	1418	—	—	2734
6
— 42 —
Лі	НАЗВАНІЯ КНИГЪ.	№ по хронологическимъ			
		Сопи- нова.	росписямъ.		
			! Сахи- Кара :	і		| Хронологическій указатель Славяно- русскихъ книгъ.
			 роса І	таева	
443	Краткія поученія на каждый день года, напеч. въ Москвѣ, 1781 года, въ листъ, 1, 12, 68, 68, 65 и 63 л.	866		—	2735
444	Азбука, напеч. въ Супраслѣ, въ 1781 г., въ 8-ку, 60 л.	164		—	2737
445	Объявленіе, како преосвящ.Питиримъ сърас- кольнич. учителями размѣнялся вопросами и отвѣтами, напеч. въ Москвѣ, 1782 г., въ 8-ку, 32 листа. См. Кастерина № 958.	738			2755
446	Собранія краткія науки о артикулахъ вѣры, напеч. въ Почаевѣ, 1782 г., въ 8-ку, 78 л.	—	—	—	2764
447	Псалтирь, съ краткимъ толкованіемъ блаж. Ѳеодорита, напеч. въ Спб., 1783 г., въ 4-ку, 3 и 216 л.	1029	—	—	2766
448	Собранія краткія науки объ артикулахъ вѣры, напеч. въ Почаевѣ, 1783 г., въ 8-ку, 78 л.	1405	—	—	2783
449	Катихизисъ, Лаврентія Зизанія (Большой), напеч. въ Гродно, съ Москов. изд. 1627 г., въ 1783 г., въ листъ, 4 и 347 л.	556	—	—	2767
450	Евангеліе, напеч. въ Москвѣ, 1783 г., въ 8-ку, 9 и 211 л.	—	—	—	—
451	АПОСТОЛЪ, напеч. въ Почаевѣ, 1783 г., въ листъ,6 и 232 л.	—	—	—	—
452	АПОСТОЛЪ, напеч. въ Москвѣ, 1783 г., въ 8-ку, 1, 226 и 21 л.	—	—	—	2771
453	Сокращенный катихизисъ, для священ- но и церковно-с.туяпітелей, напеч. въ Москвѣ, (2-мъ изданіемъ) въ 1784 г., въ 8-ку, 1 и 55 л.	—	—	—	2800
454	АПОСТОЛЪ ТОЛКОВЫЙ, напеч. въ Почаевѣ, 1784 г., въ листъ, 1041 л. См. Царскаго 260; Кастерина 966.	97	—	—	2787
455	Кормчая книга , напеч. въ Варшавѣ, 1785 г., сь Московскаго изданія 1653 г., въ листъ, 38. 60. 679, 15 (послѣ 641 листа) и 1 | листъ.	1	580	—	—	2804
— 43 —
.V	НАЗВАНІЯ КНИГЪ.	К но хронологическимъ росписямъ.			
		Сопи- і Саха- ’		Кара- таева.	Хронологическій [указатель Славяно- 1 русскихъ КИНГЪ.
		нова. і	рова.		
456	Лѣствица, перев. Дм. Ульянинскимъ, напеч. въ Москкѣ, 1785 г., въ лпстъ, 1 п 192 л. Зонаръ, правила св. отецъ и апостолъ; безъ	609	—	—	2823
457	выхода, въ 4-ку, 137 л. См. Царскаго 284; Кастерина 965.	—		—	2802
458	Службы преп. отцамъ Печерскимъ, напеч. въ Кіевѣ, 1785 г., въ листъ, 2 п 151л.	1325	—	—	2812
459	Требникъ (уніатскій), напеч. въ Нечаевѣ, 1786 г., въ 4-ку, 14, 486 и 16 л. См. Кастерина № 973.	—	—	—	2828
460	АлЬФа И Омега, напеч. въ Вильнѣ, 1786 г., въ 4-ку, 302 л. См. Царскаго № 265.	48	—	—	2832
461	Кириллова (такъ называемая) книга, напеч. въ Гроднѣ, 1786 г. (съ Московскаго изданія 1644 г.), въ листъ, 15, 8 и 562 л.	570	—	—	2834
462	О прелюбодѣяніи, сказаніе отъ святаго писанія, печать переводная, безъ выхода, въ 4-ку, 18 л.	—	—	—	2779
463	Россійскимъ всѣмъ святымъ служба, напеч. въ Гроднѣ, 1786 г., въ 8-ку, 152 л.	—	—	—	2835
464 465	Служба въ великую субботу и въ свѣтлую седмицу, напеч. въГроднѣ, 1786г., въ 8-ку, 132 л. См. Царскаго Xй 266. Россійскимъ чудотворцамъ служба и	—	—	—	2836
	похвала, напеч. въ Супраслѣ, 1786 г., въ 4-ку, 81 и 1 л. См. Царскаго № 264.		—	—	2858
466	Канонникъ съ скитскимъ покаяніемъ въ началѣ, напеч. въ Почасвѣ, 1786 г., въ 8-ку, 96 л. Изданіе раскольннч., съ ІосиФОвекаго Кано- ника 1651 г.	—	—	—	2861
467	Катихизисъ Лаврентія Зизанія, напеч. въ Гроднѣ, 1787 г., въ 4-ку, 4. 395 и 1 л. См. Кастерина X2 976.		—	—	2866
— 44 —
	НАЗВАНІЯ КНИГЪ.	К по хронологическимъ росписямъ. 1	‘			
		Сопи- кова.	Саха- рова.	Кара- таева.	I Хронологическій I указатель Славяне ' русскихъ книгъ.
468	Богословіе нравоучительное, напеч. въ Почаевѣ, 1787 г., въ 4-ку, 3, 214 и 14 л. См. Кастерина № 986.	—	—	1 _	2884
469	АЛЬФЯ и Омега, напеч. въ Супраслѣ, 1788 г., въ листъ, 685 л. См. Кастерина № 993.	47	— •	—	2909
470	Канонникъ, переводной печати, въ Гроднѣ, 1789 г., въ 4-ку, 2, 281 и 16 л.	—	—	—	—
471	О ШИТІИ христіанскомъ, напеч. въ Су- праслѣ, 1789 г., въ 8-ку, 78 л. См. Кастерина 1000.	—	—	—	2914
472	Сынъ церковный, безъ выхода, напеч. въ Почаевѣ, въ 8-ку, 110 л.	—	—	—	28787
473	ДороФея священноинока Цвѣтникъ , напеч. въ Гроднѣ, 1790 г., въ 4-ку, 483 л.	—	—	—	2945
474	Сергія преп. Радонежскаго житіе , вкратцѣ собранное, напеч. въ Москвѣ, 1790 г., въ 4-ку, 38 л. Извѣстно только по указанію Сопикова.	365		—	2949
475	Василія Великаго творенія, въ четы- рехъ частяхъ, напеч. въ Москвѣ, 1787—1790 г., въ листъ, 1-л часть, 73, 91 и 33; 2-я—475 и 15; 3-я—10, 362 и 50; 4-я -2, 106 и 4 л.	194		—	2950
476	Исторія объ отцахъ и страдальцахъ Соловецкихъ, безъ выхода, въ 4-ку, 203 л. См. Толст. .V 273; Царскаго .V: 270.	—	—	—	2911
477	Цвѣтникъ, выборка словъ изъ соборника 1647 г., напеч. въ Львовѣ, въ типографіи Брат- ской, въ лѣто 7298 (—1790), въ 4-ку, 159 л. По всему вѣроятію выходъ поддѣланъ раскольни- ками .				
478	Іоанна Златоустаго бесѣды разныя п по- хвальныя слова мученикамъ, перев. свпщ. Ивана ' Иванова, напеч. въ Москвѣ, 1791 г., въ листъ, 1, 2 и 370 л.	1	492 1	—		2954
— 45 —
Л»	1 НАЗВАНІЯ КНИГЪ.	| К по хронологическимъ ।	росписямъ.			
		Сопи- нова.	Саха- рова.	Кара- таева.	Хронологическій указатель Славяно- русскихъ книгъ.
479	1 Псалтири толкованіе Иринея Клементьевска- го, напеч. въ Москвѣ, 1791 г., въ 3-хъ частяхъ, въ листъ, 4, 263, 1, 240, 1 и 232 л.	1437	—	—	2957
480	Псалтирь, напеч. раскольниками, въ Яссахъ, (съ изданія 1646 г.), въ 1791 г., въ 4-ку, 383 и 1 л.	—	—	—	—
481	Увѣтъ ДУХОВНЫЙ, сочин. патріарха Іоакима, напеч. въ Москвѣ, 1791 г., въ 4-ку, 2 и 203 л.	501	—	—	2962
482	Патерикъ азбучный, напеч. въ Супраслѣ, 1791 г., въ 4-ку, 10 и 563 л.	820 и 13210	—	—	2967
483	АПОСТОЛЪ, напеч. въ Яссахъ, 1791 г., въ листъ, 318 л. Перепечатанъ съ изд. 1648 г. См. Толстаго № 275; Царскаго А« 273.				2972
484	Служебникъ уніатскій, напеч. въ По- чаевѣ, 1791 г., въ листъ, 3 и 347 л.	—	—	—	2973
485	Цвѣтникъ, переводной печати, 1791 г., въ 4-ку, 91 л. Выходъ: «Сія книжица Цвѣтникъ, дадеся типомъ въ друкарни его Королевскаго Величества, въ Вильнѣ, во академіи 1791 г.»	—	—	—	
486	Прологъ, напеч. въ Москвѣ, 1792 г., въ лпстъ, 1 и 366 л. Содержитъ только три мѣсяца: Сентябрь, Ок- тябрь и Ноябрь.	13108	—	—	2981
487	Іоанна Златоустаго избранныя слова , перев. свящ. Ив. Ивановымъ, напеч. въ Москвѣ, 1792 г., въ 2-хъ частяхъ, въ листъ, 4 и 146, 1 и 149 л.	493	—	—	2982
488	Служба на понедѣльникъ св. седмицы, напеч. въ Москвѣ, безъ выхода, въ 90-хъ годахъ 18 в., въ 8-ку, 72 л.	—	—	—	—
489	Служба на вторникъ св. седмицы , напеч. въ Москвѣ, безъ выхода, въ 90-хъ годахъ 18 в., въ 8-ку, 73 л.		—	—	“I [
490	Служба на среду св. седмицы , напеч. въ Москвѣ, безъ выхода, въ 90-хъ годахъ 18 в., въ 8-ку, 72 л.	1	—	—	1
— 46 —
№	НАЗВАНІЯ КНИГЪ.	К по хронологическимъ росписямъ*				
		Сопи- кова.	Саха- рова.	іара- гаѳва.	Хронологическій указатель Славяно- русскихъ книгъ. ।	
491	Служба на четвертокъ св. седмицы, напеч. въ Москвѣ, безъ выхода, въ 90-хъ годахъ 18 в., въ 8-ку, 72 л.	—	—	—	—	
492	Служба на субботу св. седмицы, напеч. въ Москвѣ, безъ выхода, въ 90-хъ годахъ 18 в., 72 л.	—	—	—	—	
493	Служба св. Іоанну Богослову, напеч. безъ выхода, въ Москвѣ, въ 90-хъ года 18 в., въ 4-ку, 136 л.	—	—	—	—	
494	Служба на Рождество Іоанна Предтечи, напеч. безъ выхода, въ Москвѣ, въ 90-хъ годахъ 18 в., въ 4-ку, 132 л.	—	—	—	—	
495	О служеніи и чиноположеніяхъ Греко- россійской церкви , соч. Гавріила митропо- лита, напеч. въ Спб., 1792 г., въ листъ, 2 и 104 л. См. Кастерина X 1004.	797	—	—	2987	
496	Соборникъ, напеч. въ Львовѣ, 1793 г., въ листъ, 6 й 871 л. Перепечатка Московскаго Соборника 1647 г.	1392	—	—	2994	
497	Іоанна Златоустаго бесѣды на Еванге- ліе Іоанна Богослова , напеч. въ Москвѣ, 1793 г., въ листъ, 11 и 482 л.	463	——		299В	
498	О церкви и таинствахъ къ старо- обрядцамъ, протоіерея Егора Михайлова,напеч. въ Москвѣ, 1793 г., въ 4-ку, 4 и 79 л.	810		—	3001	
499	Толкованіе на соборныя посланія Іакова, Іоанна Богослова и Іуды, сочпн. митр. Га- вріила, и на первое посланіе ап. Петра, соч. архіеп. Тихона, напеч. въ Москвѣ, 1794 г., въ листъ, 1 и 96 л.	1435			3030	
500	Петра блаж. Хризолога, архіеп. Равен- скаго, поучительныя слова, перев. съ латинскаго архіеп. Иринеемъ; напеч. въ Москвѣ, 1794 г., въ 2-хъ частяхъ, въ листъ, 3 и 110, 3 и 138.	1095		—	3031	
501	Добротолюбіе, словеса св. отецъ , напеч. въ Москвѣ, 1794 г., въ листъ, въ 4-хъ частяхъ, 11, 114, 1, 126, 1, 107, 3 и 229 л.	263		—	3032	1
— 47
Л5	НАЗВАНІЯ КНИГЪ.	К по хронологическимъ росписямъ.				
		Сопи- кова.	і Саха-1 Кара-		Хронологическій указатель Славяне русскихъ книгъ.
			рова.	таева.	
502	Георгія Кедрина дѣянія церковныя, перев. свящ. I. Сидоровскаго, напеч. въ Москвѣ, 1794 г., въ 3-хъ книгахъ, въ листъ, 2, 202,1, 229, 1 и 632 л.	273	—	—	3039
503	Житіе Василія Новаго, переводной печати, (вѣроятно въ Клинцахъ), въ 4-ку, 164 л. См. Царскаго № 276.	586	—	—	3044
504	Іоанна Златоустаго и другихъ св. от- цевъ поученія, напеч. въ Почаевѣ (съ пере- вода древняго писменнаго), 1795 г., въ листъ, 8 и 353 л.	—	—	—	3047
505	Никона Черногорца Пандекты и Так- тиковъ, напеч. въ Почаевѣ, 1795 г., въ листъ, 16, 576, 11 и 212 л.	595	—	—	3049
506	Страсти Христовы, напеч. съ Супрасль- скаго изданія старообрядцами, въ типографіи поз- воленной высочайшею властію, въ 4-ку, 186 л.	13226	—	—	3065
507	Іоанна Златоустаго бесѣды на псалмы, напеч. въ Москвѣ, 1795 г., въ листъ, 2 и 435 л.	—	—	—	124 (ДО- ПО л.)
508	ДІалогизмъ, напеч. въ Москвѣ, 1796 г., въ 8-ку, 1 и 95 л.	—	—	—	3081
509	Чинъ избранія архіерейскаго, напеч. въ Москвѣ, 1797 г., въ 4-ку, 44 л. См. Кастерина й 1016.	—	—	—	3103
510	Послѣдованіе въ недѣлю православія, напеч. въ Москвѣ, 1797 г., въ листъ, 13 л.	—	—	—	3105
511	АкаФИСТЫ, безъ выхода, напечат. въ Почаевѣ, ок. 1798 г., въ 4-ку, 316 л. Ср. Хронологич. Указатель X 3112, но число листовъ иное.	37?		—	—
512	Псалтирь, на славянскомъ и польскомъ язы- кахъ, напеч. въ Почаевѣ, 1798 г., въ 8-ку, 262 л. См. Царскаго .V 280.	984	—		3110
— 48 -
Ж	НАЗВАНІЯ КНИГЪ.	К по хронологическимъ росппснмъ.			
		Сопи- кова.	Саха- рова.	®	в» ІЯ	"О ЕВ	СВ Хронологическій указатель Славаж русскихъ книгъ.	
513	Чиновникъ архіерейскій, напеч. въ Мо- сквѣ, 1798 г., въ листъ, 2, 163 и 20 л.	—	—	—	3127
514	Михаила Ярославича Тверскаго житіе, соч. архим. Макарія, напеч. въ Москвѣ, въ 4-ку, 1 и 64 л.	366	—	—	3130
515	Арсенія Тверскаго житіе, напеч. въ Мо- сквѣ, 1798 г., въ 4-ку, 22 и 7 л.	—	—	—	3131
516	Благовѣстникъ Ѳеофилакта Болгарска- го, переводная напечать, безъ выхода, печатанъ съ Московскаго изданія 1649 г., въ лпстъ. Тоже число листовъ, какъ ивъ 1-мъ изданіи.	—	—	—	—
517	Златоустъ, переводной печати, въ листъ, 8 и 334 л. Въ концѣ выхода, безъ означенія года, ска- зано: «Сія святая книга нарицаемая Златоустъ, напечатася съ древлеписьменнаго перевода, въ типографіи Почаевской» , но безъ сомнѣнія въ Клинцахъ.				
518	Служба и житіе Іоанна Богослова , безъ выхода, въ 4-ку, 4 и 207 л. См. Царскаго Ж 285.	—	—	—	184 (до- пол.)
519	Никандру Псковскому служба, съ жи- тіемъ, напеч. въ Москвѣ, 1801 г., въ 4-ку, 42 и 123 л.	*	—	——	3182
520	Василія еписк. Селевкійскаго поучи- тельныя слова, перев. съ греческаго, архіеп. Иринея Клементьевскаго, напеч. въ Сбп., 1802 г., въ листъ, 2 и 157 л.	1097	—	—	3225
521	Розыскъ о раскольнической вѣрѣ, напеч. въ Москвѣ, 1803 г., въ листъ, 1, 7, 205 и 45 л.	1053	—	—	3256
522	ГораПочаевская, напеч. въ Почайнѣ, 1803 г., въ 4-ку, 114 л.	—	—	—	3263
523	Толкованіе воскресныхъ евангелій, НикиФора Ѳеотокп, перев. съ греческаго іеро- діакона Гсрвасія, напеч. въ Москвѣ, 1804 г., въ двухъ частяхъ, въ 4-ку. 6, 370. 3 и 429 л.	1439	—	—	3289
— 49 —
4
X	1 НАЗВАНІЯ КНИГЪ.	К но хронологическимъ росписямъ.			
		Сопи* нова.	Саха- рова.	Кара- таева.	лрояологвіесвін указатель Славвно- | русскихъ книгъ.
524	Грамота святѣйшаго Сѵнода, напеч. въ Спб., 1806 г., 2 л. Въ заглавіи : «Святѣйшій Правительствующій Сѵнодъ православныя всероссійскія церкви архи- мандритамъ, игуменамъ, пресвитерамъ, діаконамъ, монашествующимъ, всему причту, и всѣмъ право- славнымъ христіанамъ , желаетъ благословенія отъ Всевышняго ко исполненію ихъ должности». Нач. Неистовый врагъ мира и благословенныя тишины Наполеонъ Бонопарте, самовластно при- своившій себѣ царственный вѣнецъ Франціи. Грамота имѣетъ цѣлью разоблачить намѣренія На- полеона , и между прочимъ въ ней говорится: «наконецъ, къ вящшему посрамленію оной (т. е- христіанской церкви) созвалъ во Франціи іудей- скія синагоги... и теперь помышляетъ Іудеевъ, гнѣвомъ Божіимъ разсыпанныхъ по всему лицу земли, устремить ихъ на испроверженіе церкви Христовой и (о дерзость ужасная, превосходящая мѣру всѣхъ злодѣяній!) на провозглашеніе лже- миссіи въ лицѣ Наполеона» (л. 1 об.)				
525	Іоанна Златоустаго бесѣды на посла- нія св. апостола Павла къ Коринѳяномъ, перев. архіеп. Иринея, напеч. въ Москвѣ, 1806 г., въ листъ, 1, 2 и 310 л.	495	—	—	3326
526	Патерикъ Печерскій, напеч. въ Кіевѣ, 1806 г., въ листъ, 3, 10, 11, 209, 1 и 15 л.	13044	—	—	3343
527	Толкованіе на посланіе св. апостола Павла къ Римлянамъ, Иринея Фальковскаго, напеч., въ Кіевѣ, 1806 г., въ 8-ку, 574 стр.	1441	—	—	3344
528	Варварѣ великомученицѣ служба, съ акаѳистомъ и житіемъ, напеч. въ Кіевѣ, 1806 г., 4-ку, 5 и 54 л. Въ Хронологич. указателѣ (X 3347), со ссыл- кою на Сопикова (5і 12802) изданіе это показано подъ 1807 годомъ.				
529	Толкованіе на посланіе св. апостола Павла къ Галатомъ, Иринея Фальковскаго, напеч. въ Кіевѣ, 1807 г., въ 8-ку, 2 и 208 стр.	1442		—	3348
7
— 50 —
1 &	1 НАЗВАНІЯ КНИГЪ.	К по хронологическимъ росписямъ.			
		; Соби- нова.	Саха- рова.	Кара- таева.	Хронологическій | указатель Славяно- русскихъ книгъ.
530	 Амвросія Медіоланскаго поучитель- ; ныя слова, напеч. въ Москвѣ. 1807 г., въ 8-ку, 1л. и 231 стр.	51		—	3357
531	Повѣсть о началѣ и основаніи Печерскаго (Псковскаго) монастыря, сост. Иринеемъ Кле- ментьевскимъ, напеч. въ Москвѣ, 1813 г., въ 4-ку, 2 и 161 стр.	825		—	3358
532	Зерцало православнаго исповѣданія, соч. св. Димитрія, митрополита Ростовскаго, напеч. въ Спб., 1807 г., въ 8-ку, 1 и 75 л.	392	—	—	3359
533	Поученіе святительское къ новопоста- вленному іерею, напеч. въ Москвѣ, 1808 г., въ 8-ку, 32 л.	—	—	—	3368
534	Ѳеодорита блаженнаго толкованіе на книгу Пѣснь Пѣсней, напеч. въ Москвѣ, 1808 г., въ 8-ку, 1 и 140 л.	1433	—	—	3369
535	Ирмологъ, напеч. въ Москвѣ, 1810 г., въ 4-ку, 4 и 244 л.	—	—	—	3380
536	Исаака Сирина словеса, перев. Паисія Величковскаго, напеч. въ Нямецкомъ монастырѣ (въ Молдавіи), 1812 г., въ листъ, 20 п 173 л. См. Толст. № 279; Кастерина № 1025.	—	—	—	3398
537	Отвѣты Старообрядцамъ, сочин. Никифо- ромъ Ѳеотоки, напеч. въ Москвѣ, 1813 г., въ листъ, 3, 12 и 362 стр.	—	—	» —	3407
538	Скришаль новая, сочпн. архіеп. Веніамина Румовскаго, напеч. въ Москвѣ, 1816 г., въ 4-ку, въ четырехъ частяхъ, 6, 76, 2, 214, 2, 64, 7 и 177 стр.	—	—	—	3445
539	Библія, напеч. въ Москвѣ, 1816 г., въ листъ. 1, 38, 224, 205 и 265 л.	—	—	—•	3440
540	Діонисію Радонежскому канонъ, съ присовокупленіемъ житія его, напеч. въ Москвѣ, 1817 г.,въ-4ку, 1 и 7 л. Житіе напечатано граж- данск имъ шрифтомъ (10 стр.).	—	—	——	3458
— 51 —
і 1 к	НАЗВАНІЯ КНИГЪ.	К по хронологическимъ росписямъ.			
		Сопи- кове.	Саха- рова.	Кара таева	Хронологическій указатель Словпно- руссвихъ книгъ.
541	Макарія Египетскаго слова, напеч. въ Москвѣ, 1817 г., въ 8-ку, 2 и 104.	—	—	—	3459
542	Чинъ священнослушенія и обрядовъ, наблюдаемый въ большомъ Успенскомъ соборѣ, напеч. въ Москвѣ, ок. 1818 г., въ 4-ку, 20 л.	—	—	—	3481
543	Чинъ мѵроваренія, напеч. въ Москвѣ, ок. 1818 г., въ 4-ку, 13 л.	—	—	—	3479
544	Духовный регламентъ, (сочин. 1721 г.), напеч.въ Москвѣ, 1818 г., въ 8-ку, 1 л. и 255 стр.	—	—	—	217 (до- пол.)
545	Библія, изданіе Москов. библейскаго обще- ства, напеч. въ Москвѣ, 1819 г., въ 4-ку, 1, 251, 212, 54 и 72 л.	—		—	3486
546	Григорія Назіанзина поучительныя слова, напеч. въ Москвѣ, 1820 г., въ 4-ку, въ двухъ частяхъ, 3, 16, 142, 2 п 227 л. Переведены съ греческаго архіепископомъ Иринеемъ.	—		—	3502
547	Саввѣ Вишерскому акаѳистъ, напеч. въ Сиб., 1821 г., въ 8-ку, 1 и 7 л.	—	—	—	3516
548	Симфонія на Евангелія и Дѣянія св. апостолъ, Іоанна Ильпнскаго (переводчика Ака- деміи наукъ), напеч. въ Москвѣ (вторымъ изда- ніемъ), 1821 г., въ 4-ку, 3 и 179 л.	—	—	•—	3514
549	Симфонія на 14 посланій св. апостола Павла и на всѣ соборныя посланія и на апокалипсисъ, напеч. въ Москвѣ (вторымъ изданіемъ), 1821 г., въ листъ, 1 и 191 л.	—	—		3518
550	Симфонія на Псалтирь, Антіоха Канте- мира, напеч. въ Москвѣ (вторымъ изданіемъ), 1821 г., въ листъ, 3 и 74 л.	—	—		3519
551	Святцы, напеч. въ типографіи единовѣрче- ской церкви, въ Москвѣ, 1822 г., въ 8-ку, 206 л.	—	—		3523
552	ЧасОВНИКЪ, напеч. въ типографіи едино- вѣрческой церкви, въ Москвѣ, 1822 г., въ 8-ку, 168 л. Двухъ листовъ въ концѣ недостаетъ.	—	—	। і	3522
— 52 —
№	НАЗВАНІЯ КНИГЪ.	К по хронологическимъ росписямъ.			
		Сопи- нова.	Саха- рова.	®	№ ЪЗ №	® Хронологическій указатель Славяно- русскихъ книгъ.	
553	Симфонія на пятикнижіе, сост. Парфе- ніемъ Сопковскимъ, напеч. въ Москвѣ, 1823 г., въ листъ, 3 и 328 л.	—	—		3535
554	Симфонія на книгу Іова, Притчи Со- ломона, и проч., напеч. въ Москвѣ, въ 1825— 1826 г., въ трехъ частяхъ, 2 и 209; 2 и 194; 2 и 195 л.		—	—	3548
555	Служба и житіе препод. отца нашего Моисея , архіепископа Новгородскаго чудотворца, напеч. въ Спб., 1828 г., въ 4-ку, 19 л.	—	—	—	3566
556	Уставъ Новгородскаго Юрьева мона- стыря, напеч. въ Москвѣ, въ листъ, 1832 г., 4 и 36 л.	—	—	—	3588
557	Книга правилъ св. апостолъ, святыхъ соборовъ вселенскихъ и св. отецъ, на гре- ческ. и славян. языкахъ, напеч. въ Спб., 1839 г., въ листъ, 2 л., 455 стр. и 2 л.	—	—	—	374 (до- пол.)
558	Правила святыхъ апостолъ, св. собо- ровъ вселенскихъ и св. отецъ, напеч. въ Спб., 1843 г., въ листъ, 1 л. 379 стр., 52 стр. и 1 л.	—	—	—	3626
559	Псалтирь слѣдованная, напеч. въ Москвѣ, въ единовѣрческой типографіи, 1849 г., въ листъ, 36 и 646'л. Экземпляръ подносный, въ пергам. переплетѣ.	—	—	—	—
560	Канонникъ, безъ выхода, въ 4-ку, 2 и 538 л.	—	—	—	—
	Хотя и сказано въ самой книгѣ: «напечатано въ типографіи Почаевской», но печать Москов- ская.				
561	Житіе Андрея юродиваго, въ 4-ку, 1 и 139 л. Издано старообрядцами. Печать Московская.	—	—	—	—
562	Сказаніе о сынѣ церковномъ, безъ вы- хода, въ 4-ку, 120 л.	—	—	—	—
	Издано старообрядцами. Печать Московская.				1
— 53 —
НАЗВАНІЯ КНИГЪ.
К по хронологическимъ
росписямъ.
Сопи-	Саха-	Кара-	ЭЯ к «э Б
кова.	рова.	таева.	ч
			Б
			О
			И
указатель Славаио-!
русскихъ книгъ. |
563	Часовникъ, изданъ старообрядцами, безъ выхода, въ 4-ку, 4, 172 и 60 л.	1	—	—	—
564	Святцы, изд. старообрядцами, безъ выхода, (съ указнаго дозволенія высшаго начальства), въ 8-ку, 1, 183 и і л.	—	—	—	—
565	Уставъ малый, изд. старообрядцами, безъ выхода (съ указнаго дозволенія высшаго началь- ства) въ 8-ку, 1 и 127 л.	—‘	—	—	—
566	Царскій путъ, безъ выхода (въ Іогансбургѣ), въ 8-ку, 19, 2, 175 1 и 86 л.	—	—	—	—
567	Сборникъ сочиненій о бракахъ, въ 4-ку, 6 и 236 л. На послѣднемъ листѣ: «Издадеся въ типографіи А. Г—ва, въ Іогансбургѣ въ П.»	—	—	—	—
568	Собраніе краткія науки о артику- лахъ вѣры (малый катихизисъ), переводной заграничной прусской печати, въ 8-ку, 88 л.	—	—	—	964 (до- пол.)
	На л. 1 об.: «Нынѣ же препечатася ни въ чемъ не отмѣненно съ древле-печатной, въ градѣ 1о...ргѣ, въ типографіи А. Г—ва въ П>.				
569	Щитъ вѣры, или отвѣты на вопросы ПОПОВЩИНЫ , заграничной прусской печати, въ 8-ку, 1 и 201 л.	—	—	—	—
570	Псалтирь, заграничной, прусской, печати, въ 4-ку, 388 л.	—	—	—	—
	На об. 388 л: «Издадеся сія книга Псалтирь изъ псалтири древлепечатанной при Іосифѣ па- тріархѣ Московскомъ и всея Россіи въ градѣ Іо...ргѣ въ типографіи А. Г—ва въ П» .				
571	Іоанна Златоустаго книга о дѣвствѣ, заграничной печати, той же типографіи А. Г—ва, въ 8-ку, 108 л.	—	—	—	—
572	Святцы, заграничной печати, той же типо- графіи А. Г-ва, въ 24-ю долю листа, 138 и 10 л. Въ копцѣ послѣдняго листа: «Напечатася въ Іогансбургѣ, въ типографіи А. Гонсѣровскаго». 1	—		—	3674
— 54 —
ЗЁ	НАЗВАНІЯ КНИГЪ.	К по хронологическимъ росписямъ.			
		Сопи- кова.	Саха- рова.	Кара- таева.	Хронологическій указатель Славяно- русскихъ книгъ.
573	Церковной исторіи, часть Ш-я, сочин. Павла Бѣлокриницкаго, заграничной печати, въ 8-ку, 1 и 222 стр. Первыя двѣ части вовсе не были напечатаны.		—	—	—
574	Окружное посланіе, сочип. Иларіона Егоро- вича, напеч. въ Яссахъ, въ типографіи А. Бер- мана, 1864 г., въ 8-ку, 24 л.	—	—	—	—
575	Отъ верховнаго святителя Бѣлокри- ницкой митрополіи архипастырское по- сланіе и отъ верховнаго Святителя Бѣлокриницкой митрополіи всероссій- скому освященному собору мирная гра- мота, сочин. того же Иларіона Егоровича, напеч. въ Яссахъ, въ типографіи А. Бермана, 1864 г., въ 4 ку, 38 и 15 л.		—		1007 (до- пои.)