КРАТНОЕ РУКОВОДСТВО
для
НИЖНИХЪ ЧИНОВЪ ИЗЪ ЭСТОНЦЕВЪ.
ЬОНІКЕИЕ ЕЕ8ТІ 80Е0АТІ
КА8ІРААМАТ.
ПЕТРОГРАДЪ.
Тиію-Литографія «К. Биркенфельдъ» (В. О., 8-я линія, №
1915.
КРАТНОЕ РУКОВОДСТВО
для
НИЖНИХЪ ЧИНОВЪ ИЗЪ ЭСТОНЦЕВЪ.
ЬОНІКЕИЕ ЕЕ8ТІ 8ОЕОАТІ
КА8ІАААМАТ.
ПЕТРОГРАДЪ.
Типо-Литографія «К. Биркенфельдъ> (В. О., 8-я линія, №1).
1915.
Напечатано по распоряженію Командира запасного баталіона Л.-Гв. Финляндскаго
полка Полковника Цытовича.
Общія свѣдѣнія.
1.	Кто такой солдатъ?
Солдатъ есть слуга Царя и
отечества и защитникъ ихъ отъ
враговъ внѣшнихъ и внутрен-
нихъ.
2.	Какое главное качество солдата?
Онъ долженъ быть храбрымъ.
3.	Что такое быть храбрымъ?
Вѣрить въ Бога, не бояться
смерти. Жизнь не въ нашихъ
рукахъ, а въ Божьихъ.
4.	Что такое отечество?
Отечествомъ нашимъ назы-
вается все наше обширное и
великое государство—Россія.
5.	Кто внѣшніе враги?
Германцы, австрійцы и турки.
6.	За что мы воюемъ?
Австрія напала на Сербію и
хотѣла уничтожить ее. Нашъ
0іеШ(Іі8е<і іеаіегі.
1.	Кез оп зоШаі?
8о1<1аѣ оп Кеізгі іа ізатаа
іеепуа ]а пепйѳ каііяеіа зізе-
тізіе ]а ѵаіітізіе тѵаепіазіе
еезі.
2.	Міззп§ипе оп зоИаіі реа ота-
йпз?
Та реаЬ ѵаЬѵа оіета.
3.	Міз іаЬегкіаЬ-хѵаЬѵа оіета?
Нзкшіа ішпаіа зіззе зигта
рбіаіез; еіи еі оіе теіе хѵаісі
Дитаіа каез.
4.	Міз оп ізатаа?
Меіе ізатаа оп кбік теіе
Іаіаііпе іа зииг гіік — АѴепе-
таа.
5.	Кез оп хѵаіітізеД ѵаепіазесі?
8акз1азе<1 аизігеаіазеб іа ііігк-
Іазей.
6.	Міііе еезі теіе збсііте?
Аизігіа ѣиіі ВегЬіа ѵазіа іа
іаЬііз іейа ага Ьа’ѵѵііаба. Меіе
1
4
Великій Государь заступился за
нашихъ братьевъ Сербовъ, а
за Австрію—Германія. Прокля-
тые нѣмцы давно думали на-
чать войну, хотѣли забрать весь
свѣтъ и сдѣлать всѣхъ своими
рабами, и только искали пред-
лога. Предлогъ нашелся, и вотъ
со своими пушками и пуле-
метами набросились они на
Бельгію, Францію и на насъ.
7.	Кто наши друзья?
Франція, Англія, Сербія, Чер-
ногорія, Японія и Италія.
8.	Кто внутренніе враги?
Люди, которые живутъ въ
Россіи и не повинуются Госу-
дарю, законнымъ властямъ и не
исполняютъ законовъ.
9.	Какъ титулуютъ нашего Го-
сударя—Верховнаго Вождя рус-
ской арміи и флота?
Его Императорское Величе-
ство Государь Императоръ Ни-
колай Александровичъ Самодер-
жецъ Всероссійскій.
10.	Какъ титулуютъ наслѣдника—
шефа?
Его Императорское Высоче-
ство Наслѣдникъ Цесаревичъ
и Великій Князь Алексѣй Ни-
колаевичъ.
8ннг Кеізѳг азіиз ѵаЦа 8ег-
Ъіаіазѣо кайзекз, а§а Закзатаа
ііЬіпез Аизітіа&а. Ыееіші закз-
Іазей тбііезіуѵасі ат ти§і збйа
аіизіайаз, кйіке ііта ота аііа
ѵбМа, кбікі ота огуабекз ѣеЬа,
піп§ оізізшай зеііекз рбіцпзі.
8ее Іеійиз ка ]а ота зиигеійк-
кібе§а з’а кии1ірі1<іиіаіе§а Іап-
§езі<1 пай Ве1§іа, Ргапі зизетаа
За мгіітакз теіе рѳаіе.
7.	Кез оп теіе збЬгай?
Ргапізизетаа, 1п§1ізтаа, 8ег-
Ъіа, Тскето^огіа, Іаарапі ]а
Лаііа.
8.	Кез оп зізетізей ѵаепіазеб?
Зізетізіекз ѵаепіазі.екз пі-
теіаіакзе пеі<1 іпітезі, кез \Ѵе-
петааі еіаѵаб, Кеізгі збпа еі
кииіа ]а зеайизіезі йіе азіи-
хѵа<і,
9.	Міззи^иле аиипіті оп Меіе
Коізгі!-Кбг§е1 ѵйѳ іиЬаІаіаІ?
Тегоа Кеізегіік Мауезіеві.
Кеізег Иікоіаі АІекзашігожізсЬ,
УѴепетаа Лзетеаііі^а.
10.	Міззи§ипе аиипіті оп Аии-
уагіерагцаі—ро]§и аииіііктеі?
Тета Кеізегіік Кбгдиз Аии-
]аг]ерагуа Тзезагеѵіізсіі 8ииг-
ѵіігзі Аіекзеі КікоІаеѵіізсЬ.
5
11.	Что такое присяга?
Присяга есть клятва на крестѣ
Спасителя и Святомъ Евангеліи,
которую каждый солдатъ даетъ
въ томъ, что будетъ служить
вѣрою и правдою Государю, Его
Наслѣднику и отечеству.
12.	Что значитъ служить вѣрою
и правдою?
Значитъ свято исполнять всѣ
требованія службы, безъ ропота
переносить холодъ и голодъ;
быть храбрымъ въ бою и без-
прекословно исполнять прика-
занія начальства.
13.	Что такое знамя?
Знамя есть полковая святыня,
которую надо защищать до по-
слѣдней капли крови. Знамя
есть свидѣтель жизни и исторіи
полка и его славныхъ подви-
говъ.
14.	Почему знамя для полка свя-
тыня?
Потому что оно дано самимъ
Государемъ, какъ благословеніе
своимъ воинамъ на честное и
храброе выполненіе святого
долга—всѣми силами защищать
свою вѣру, своего Царя и свою
родину, не щадя жизни и помня,
что только храбрый воинъ стра-
шенъ врагу.
11.	Міз оп тѵаппе?
УѴаппе оп ібо-іиз, дппізіе^уа
гізіі ]а рйЬа е«ап§еііиті еѳз,
шіба і§а зоісіаѣ аппаЪ, зеііѳ
йіѳ, еі зааЬ іеепіта изйз іа
бщизез Кѳізгііе, Аиціагіера-
гіуаіе іа ізатааіе.
12.	Міз іаѣепсіаЪ-іеетта изиз іа
ібез?
ТаЬ.еп<іаЪ: рйЬаІікиП кбікі
іеепізіизе пбийтізі іаііта, киі
ѵаіа оп, ііта пигізетаіа кйіта
Іа пйі^а йга каппаіата, 1акіп§из
ѵѵаЬѵѵа оіета іа ііта ѵазіира-
петаіа іііетаіе казкизі Шііта.
13.	Міз оп Ирр?
Ьірр оп ро1§и рйЬайиз, тіба
зигтапі ѣиІеЬ каіізіа. Ьірр оп
ро!§и еіи іа ауаіоо іа іета
кап§е!азе іе§и<1е іиппізіаіа.
14.	Міззрагазі оп іірр ро!§и рй-
Ъабиз?
Зеііерйгазі, еі Іа оп апіші
Кеізгі рооіі, киі бппізіиз ота
здіатеезіеІеаиизакз-ѵѵаЬмгакз ко-
Ьизѳ ійіітізекз—кбі§езі ібизі
каіізіа ота изки, Кеізгіі іа
ізатааб, ка ота еіиіаііез; зезі
аіпиіі ѵаЬлѵа збіаіпеез оп
ѵгаепіазеі кагбеіатѵ.
6
Дисциплина.
15.	Что такое воинская дисци-
плина?
Дѣлай все то, что начальникъ
прикажетъ. А противъ Госу-
даря не дѣлай.
16.	Что требуетъ воинская дисци-
плина?
Дисциплина требуетъ точнаго,
немедленнаго, безъ разсужденія,
исполненія приказаній началь-
ника.
17.	Что значитъ исполнить при-
казаніе точно?
Такъ, какъ прикажетъ на-
чальникъ, безъ всякихъ отго-
ворокъ.
18.	Какимъ долженъ быть солдатъ?
Онъ долженъ свято исполнять
присягу, всею душою быть пре-
даннымъ Государю и отечеству,
правдивымъ, храбрымъ, безпре-
кословно повиноваться началь-
никамъ, терпѣливо переносить
всѣ нужды, холодъ и голодъ, помо-
гать товарищамъ всѣмъ, чѣмъ
можно, и выручать ихъ изъ
опасности, особенно въ бою, не
. щадя своей жизни.
19.	Какой видъ долженъ имѣть
солдатъ?
Онъ долженъ всегда и вездѣ
по формѣ и прилично быть
ОІЗІЗІрІІІП.
15.	МШез зеізаЬ збіамгае (іізізі-
ріііп?
Тее кбік, шіба іііѳтиз к&зіЬ
а§а Кеізгі ѵазіп ага іее.
16.	Місіа цбиаЬ збіадѵае сііяізі-
рііін?
Бізізіріііп коЬизіаЬ рипкіі
реаізеіі, ]а ііта мгазіи іаизи-
• таіа йіетизе кйзкизі Шіша.
17.	Міз іаЬепбаЪ каяки рипкіі
реаізеіі іаііта?
№і, киі іііетиз казіЪ, ііта
ѵазіагайкітаіа.
18.	Міязи^ипе реаЪ зоібаі оіета?
Та рѳаЬ ота ѵаппеі рііЬаІі-
киіі ійііта, оіета кбі§е Ьіп-
§е§а Кеізгі іа ізатаа рагаіі,
бі§1апе ]а \ѵа!вѵа оіета, іарі-
рааізѳіі йіетаіе збпа кииіта,
ііта пигізетаіа кіііта іа паі§а
ага каппаіата, зеіізітеііі аііа-
та кощена, ті11е§а пеіб Ьа-
сіазі Ьоіба лѵбіЪ, ізеагапіз ІаЬіп-
§из, киі ка пепбе еезі зигта
тіппа іиіекз.
19.	Міззидипе дѵа1іапа§етіпе реаЬ
зоібаііі оіета?
Та реаЪ і§а1 аіаі іа і§аз ко-
Ьаз Гогті іагеіе іа коггаіікиіі
7
одѣтымъ. Строго соблюдать воин-
скую вѣжливость и чинопочи-
таніе. Онъ долженъ помнить
всегда, что по тому, какъ онъ
будетъ вести себя, будутъ су-
дить не только о немъ, но и
о той ротѣ, въ которой онъ слу-
житъ.
20.	Кто твои начальники?
1)	Всѣ офицеры русской арміи
и флота. 2) Подпрапорщики и
унтеръ - офицеры своей роты.
3) Военные врачи, чиновники
_ и нижніе чины, которымъ ты
подчиненъ хотя бы временно.
21.	Кто называется прямыми на-
чальниками?
Свой отдѣленный командиръ,
свой взводный, фельдфебель,
ротный командиръ и т. д.
22.	Кто называется непосредственнымъ
начальникомъ?
Самый ближайшій прямой началь-
никъ (свой отдѣленный командиръ).
23.	Кто старшій у рядовыхъ?
Отставные офицеры, военные
врачи, военные чиновники, свя-
щенникъ и діаконъ своего полка,
всѣ строевые нижніе чины
званія выше рядового и рядо-
вые съ Георгіевскимъ Крестомъ.
гіійез каіта. Нооіе^а зОіа^ае-
1І8І тізакизі ]а аииапіітізі
зіітаз рйіата. Та реаЬ тееіез
рііата, ег зеііе уагеіе, киШаз
іета еппазі іііеѵаі реаЬ, зааЬ,
тШе аіпиіі іета, тѵаі(1 іегмгѳ
зеііе гоойи йіе оізизіаіий, к’из
іа ІеепіЪ.
20.	Кез оп зіпи йіетаіі?
1)	Кдік октізегісі ігепѳ таа )а
іаѳіѵа іѵаез. 2. АІат ргарогзск-
ІзсЫкші іа нніег-оіпѵіізегій
оша гоойиз. 3. ёоіаѵѵае агзШ,
Іа аіатѵаеіізесі, кеііесіе кази
аіі аіаппѵаеііпе іеепізіизе азіиз
оп, екк ка аіиіізеіі.
21.	Ке<іа пітеіаіакзе оізекоЬезекз
іііетакз?
Ота іао йіет, ота ѵзѵгоойи
котапйег, ГеІНГееЬеІ, гоосіи
котапйег і. п. е.
22.	Кеба пітеіаіакзе ІаЬстакз йіетакз?
ЪаЬетаІ оізекоЬез! йіетаѣ (оша
]ао котапбег).
23.	Кез оп ІіЫзоІсІаѣіГ чѵапетай?
Оізіаіѵки оЪхѵіѣзѳгісі, з<Уаѵйе
агзіій, атсіпікий, ота ро1§и
ргеезіег іа сііакоп, кбік аіат-
ѵѵаеіізе іаг^ші, тіз ІіЫзоІйаіізі
к8г§ета(1 іа ІіМзоШаѴкі Оеог^і
гіз!і§а.
8
24.	Какъ нужно стоять передъ на-
чальникомъ?
Нужно стоять смирно. Если
головной уборъ надѣтъ, то при-
ложить руку и держать до
• тѣхъ поръ, пока не получитъ
разрѣшенія опустить ее.
25.	Какъ нужно отвѣчать, если
начальникъ обратится съ во-
просомъ или поздоровается?
Отвѣчать коротко, ясно, до-
бавляя титулъ начальника или
старшаго, стоять смирно.
24.	Киісіаз рѳаЪ йіета еез зеізша?
Тагчгізоп зеізіа піі, па§и
зб] а чг&е брезеабизеЛ казі-
ѵаб. Киі шйіз реаз оп, зііз
казі іеша іиигез Ьоіба іа шіііе
еппе ага тѵбПа, киі йіетиз
зеііекз ІиЬа оп апбпші.
25.	Киісіаз ѵазіаіа, киі йіет зіпи
(рооіѳ) кйзітизе^а робгаЬ, еЬк
іегеіаЬ?
XV азіаіа Іііііісіаіі, зеі^еіі,
йіета аиипіті іииге Іізайез,
зеізіа зігёѳзіі, па#и брезеайи-
зеЛ казеіѵаб.
26.	Какъ нужно подходить къ на-
чальнику?
Подходя къ начальнику, если
головной уборъ надѣтъ, за че-
тыре шага приложить руку къ
головному убору и, не доходя
двухъ шаговъ, остановиться и
докладывать.
27.	Какъ долженъ вести себя ниж-
ній чинъ?
Каждый нижній чинъ дол-
женъ вездѣ и всегда имѣть
бодрый и молодцоватый видъ,
быть по формѣ одѣтымъ, стоять
и ходить по правиламъ строе-
вого устава, быть трезвымъ, съ
посторонними вѣжливымъ. У кого
на рукахъ оружіе,—осмотрѣть и
протѳреть. Сапоги вычистить,
і. Киісіаз оп іагѵіз йіета еііе
іітисіа?
Піета еНе іітийез, киі ка-
еіий реада, зііз пеЦа затти
іада кйзі тйізі іииге тѵоНа,
]а каѣе затти іа§а зѳізта
іаайа іа гйакісіа.
27. Киісіаз рѳаѣ еппазі аіатіѵае-
Ііпѳ йіез рійата?
Лда аіаптйеііпе реаЬ і§а!
коѣаі іа а]а1 ѵагзке іа кап§е-
Іазѳ ѵа1іапа§еті8ѳ§а оіета,
нгогтіз гіійез каіта, зеізта іа
кдпсііта іеепізіизе зеайизе гее-
§1ііе іагеіе; реаЪ кагзк оіета,
сѵбегазіе казіи ѵіізаказ. Кеііе
каііе збіагіізі оп апіисі—зейа
риЬазіайа іа ѵаайаіа. Заарасі
9
одежду починить. Вымыть руки
и лицо, обтереть шею холодной
водой, утираться своимъ поло-
тенцемъ.
Обученіе стрѣльбѣ и винтовкѣ.
*
1.	Для чего солдату дана винтовка?
Бить врага: на дальнемъ раз-
стояніи пулей, а на близкомъ—
штыкомъ и прикладомъ.
2.	Какъ называется наша вин-
товка?
Трехлинейная винтовка.
3.	Изъ какихъ частей состоитъ
винтовка и для чего каждая
часть служитъ?
Изъ 7-ми:
1. Стволъ со ствольною ко-
робкой, отсѣчкой, отражателемъ,
спусковымъ механизмомъ, при-
цѣломъ и мушкой. Стволъ для
направленія полета пули, от-
сѣчка-отражатель для отдѣленія
патроновъ и для выбрасыванія
гильзъ или патроновъ. Въ
ствольной коробкѣ помѣщается
затворъ. Спусковой механизмъ
состоитъ изъ крючка, спусковой
пружины и шпильки. Онъ слу-
житъ для выстрѣла. Прицѣлъ
служитъ для стрѣльбы на раз-
ныя разстоянія. Прорѣзъ при-
цѣла и мушка служатъ для при-
цѣливанія.
рпЬазІаіа, гіійей рагашіайа.
Кйей, раіе ]а каеі кіііта ѵее§а
резеіа }а ота каіегйіікп^а
киІАѵаіасІа.
РІ188І ]а віМітіве бреіиз.
1.	Міз іагп'із оп зоібаііі ріізз?
ѴѴбііІетізекз каепіазе^а:
каи§е таа 1а§а1і кии!і§а, а§а
ІаЬебаІі ііки^а за рйззі 1ае§а.
2.	Киібаз пітеіаіакзе теіе рйззР
Коітеіііпііізекз рйззікз.
3.	Мівзи^изеб заой оп рй88і1 за
тіііекз і§а за^и іапѵіШакзе?
7-тезі:
1.	Рйззі гаікі йЬез гаиа кагЬі§а,
ібикгаиа^а, ІаЬШазктізе теііа-
пізтизе, зіЫгаиа ]а кігЬида
Ваий зиЫЬ кииіі )оокзи, ібике
гаий ІаЬиіаЬ раЬопій ]а туізкаЪ
кезіай еЬк раігопій ѵаіза. Вапа
кагЪіз зеізаЬ Іиккгаий. Еазке-
лѵагк зеізаЬ кооз копкзизі, Іазке-
лѵейгизіза роійікезезі. Теба іаг-
ѵііаіакзе Іазктізе іапѵіз. ЗіМ-
гаий оп тйтезидизіе каидизіе
реаіе Іазктізе іагѵѵіз. ЗіНгаиа
8ооп ]а кігр оп зіМітізе іагшіз.
— 10 —
2.	Затворъ для досыланія па-
троновъ въ патронникъ и за-
пиранія ствола при выстрѣлѣ.
3.	Магазинная коробка для
помѣщенія патроновъ и подаю-
щаго механизма.
4.	Ложа для соединенія частей
винтовки и для дѣйствія вин-
товкой.
5.	Ствольная накладка для
предохраненія рукъ отъ ожога
нагрѣтымъ стволомъ.
6.	Штыкъ, чтобы колоть.
7.	Приборъ для соединенія
и скрѣпленія частей винтовки;
два ложевыхъ кольца, винты,
упора и хвостовой.
2.	Іиккгаиб заайаЬ райгопій
райгопірезаззе ]а рапеЪ гаиа
кіппі Іазктізе адаі.
3.	Раігопізаіѵѵе такиіаіакзе
ра<Ігопі(1 ]а тѵіппгаий.
4.	Іаасі йЬепйаЪ рйззі озасі
да оп рйззі ѣагзѵіѣатізѳ ^иигез
іагіѵііік.
5.	Капа каіе каіізеЪ кйзе кии-
такз Ійіпші гаиа еезі.
6.	Рйззі іікк—еі ѣог§аіа.
7.	Ійіеозаб: рйззі озайе йЬеп-
сіизе ]а кіппііизе Іагтѵіз; какз
Іае гбп^азѣ, кгимгій: піре ^а 4 5
заЬа кгизуіб.
4. Изъ чего состоитъ при-
надлежность для чистки вин-
товки?
Шомполъ, муфта, шпилька,
протирка, дульная накладка,
отвертка.
4.	Міззп^изей оп рйззі риЬазІизе
аЪігіізІасІ?
РііззвѵагЬ, тѵагсіагитпі, огк,
пйЬкгаий, рйззі зиикаіе, рббг-
гаисі.
5. Въ какомъ порядкѣ происходитъ пол-
ная разборка винтовки?
1. Снять штыкъ. 2. Вынуть шомполъ
3. Вынуть затворъ. 1. Снять стволь-
ную накладку. 5. Отдѣлить стволъ
отъ ложи. 6. Отдѣлить магазинную
коробку. 7. Разобрать затворъ. $ Отдѣ-
лить крышку съ подающимъ механиз-
момъ. 9. Отдѣлить защелку. 10. Разо-
брать спусковой механизмъ.
5.	Міззп^ияез коггаз яааЪ Іаіеіікпіі рйяз
Іаііѣі чѵбеіші?
1.	Тікк ага лѵбѣѣа. 2. РііяяіхѵагЪ
ага м’бІТа. 3. ЬнккгаиИ лѵаІ.іам'дНа.
4. Каиакаіе ага лѵбѣѣа. 5. Ваий ага
Іаііиіайа Іаезі. 6. Ма&азіпі заГѵѵ ага
мйа. 7. Ьиккгаиб. ІаЫі \ѵбИа.
8. ЛѴіппгаий йЬея каазе^а ага лѵбііа.
9. Ьіпк ага ѵгбНа. 10. Ьаякедѵагк ага
Іа 1і и Ъа<1 а.
- 11 —
6.	Въ какомъ порядкѣ собирается вин-
товка.
1. Собрать спусковой механизмъ.
2. Вставить, защелку. 3. Вложить крыш-
ку магазинной коробки. 4. Собрать
затворъ. 5. Вложить стволъ въ ложу,
б. Надѣть ствольную накладку. 7. Вло-
жить магазинную коробку. 8. Вложить
затворъ. 9. Вложить шомполъ. 10. На-
дѣть штыкъ.
7. Какъ производится неполная
разборка винтовки?
1. Святъ штыкъ. 2. Вынуть
шомполъ. 3. Вынуть затворъ.
4. Отдѣлить крышку магазин-
ной коробки.
8. Какъ чистить винтовку?
1. Надѣть шомполъ на муфту
2. Вставить шпильку въ дыру
муфты поверхъ головки шомнола.
3.	Надѣть дульную накладку.
4.	Навинтить протирку до от-
каза вырѣзомъ лезвія отвертки.
5.	Разравнять паклю. Пере-
гнуть ее пополамъ и ровно
обмотать нарѣзку протирки
Концы вмотать такъ, чтобы
при обратномъ движеніи шом-
пола пакля не размоталась. По-
томъ вставить протирку въ ка-
налъ ствола падѣвая дульную
накладку и только тогда плавно
начать протираніе. Окончивъ
протираніе съ дульной части,
довести протирку до дульной
накладки и только тогда . лишь
снять дульную накладку съ
6.	МІ85и§и8в5 коггая зааЪ рйзз кокки
рап4и4?
1.	Ьаякеѵагк кокки раппа. 2. Ьіпк
кокаіе раппа. 3. ЧѴіппагаисІ кааае§а
раі§а!е раппа. 4. Ьиккгаий раі^аіе
раппа. 5. Ваий Іаеззе раппа. 6. Ваиа-
каіізе реаіе раппа. 7. Ма^азіпізаіѵ
раідаіе раппа. 8. АѴагЬ зіззе раппа.
9. Ьиккгаий раі^аіе ]а. 10. Тікк оіза.
7.	Киісіаз тѵОеіакзе рйзз рооіікиіѣ
ІаЬѣі?
Тікк ага ѵбііа. Ьиккгаисі ]а
чѵагЪ нгаЦа кбііа. АѴіппагаисІ
лѵй1}а лѵОііа.
8.	Киісіаз рйззі риЬазіаба?
Тагаіз гитпт дѵагсіа оіза рап-
па. РоЫікепѳ гитти аи^изі
ІаЪі різіа, йІелуаИ рооіі пгагсіа
реасі. Вапа зиикаіе іѵагсіа оіза
раппа. МііЬкиг чѵагсіа оіза
рббгаіа рббггаиа іега§а. Рак-
1а4 іазап(1ас1а]а йЬеіазазеІі пйЬ-
кигі аи§изі ІйЪі чѵбііа. Оізасі
піі кеегиіасіа, еі іа§азі ібтЪаті-
зеі ракіай ІаЬіі еі ІаЬекз. Зііз
пйЬкиг гаи а ббпеззе різіа, ка
зиикаіе оіза раппапіп§ аііез
зііз Ьакаіа іазакезі риЬазіата.
Рйззі зии ^ао8 ага Юреіасіез,
пйЬкгаис! кипі зиикаііепі ібіп-
таіа ^а зііз нгбіЬ пйЬкгаисі
іга1]а лѵбііа ]а риЬазіатаЬакаіа
Іиккгаиа рооіі кйЦезі. Реаіе
еііелѵааіііки риЬазіизе бгпаіі
таагісіа кбік гаиа ]аосі—рии
— 12 —
шомполомъ и начинать проти-
рать каналъ ствола со стороны
затвора. Послѣ тщательной
чистки слегка смазать всѣ
металлическія части винтовки,
не смазывая дерева. При
чисткѣ затвора затворъ разби-
рается. Необходимо умѣть бы-
стро разобрать и собрать за-
творъ.
9.	Что называется выстрѣломъ?
Выстрѣломъ называется вы-
брасываніе пули изъ канала
ствола пороховыми газами.
10.	Какъ происходитъ выстрѣлъ?
Ударникъ ударяетъ по кап-
сюлю, получается искра, искра
зажигаетъ порохъ; отъ сгоранія
пороха получаются газы. Газы
стремятся выйти вонъ, назадъ
не пускаетъ гильза и боевая
личинка, въ стороны—утолщен-
ная часть ствола, а потому они
толкаютъ быстро пулю’ по на-
рѣзамъ впередъ.
11.	Что значитъ прицѣлиться?
Значитъ, правильно навести
винтовку въ цѣль.
12.	Какъ нужно прицѣливаться?
1.	Крѣпко вставить винтовку
въ плечо и крѣпко держа пра-
вой рукой за шейку ложи всмо-
ілйагітаіа ]аНез. Ьпккгаиа
риЬазіийе ]иигез—зааЪ лѵіітапе
ІаЫі дѵбеіий. Тагѵгіз оп тбіяіа
гиШі Іиккгаий ІаЫі чѵШа ]а
кокки равна.
9.	Мійа пітеіате Іаеп^икз?
Ьаеп^икз пітеіаіакзе кииіі
рйззі гаиазі тгаЦа шзкатізі
рйззі гоЬи §аазійе§а.
10.	Киісіаз зйппіЬ 1аеп§?
Ьббкгаий ЮбЬ карзіі реаіе,
зйпйіЬ зайе, зййе рапеЬ рйззі-
гоЬи рбіета ]а зеіІеійЬі зйппіЪ
§ааз. 6-ааз 1ип§іЬ луй1]а: іа§а
рооіе еі ІиЪа зейа кезі каѣеі-
рооі оп ракзий зеіпасі ]а зеііе-
рйгазі петай Ібика^гай кіігеіі
кииіі зоопезі тббйа еііе.
11.	Міз ШЬепйаЪ зіЬйіта?
ТйЪепйаЬ, іикііта рйззі іаг-
хѵіііки зеізакиззе.
12.	Киійаз оп Іаглѵіз зіЫійа?
Кбчѵазіе рйзз 61а дѵазіи Ьоісіа
]а кб^азіі рагета кйе^а Іае
каеіазі кіппі Ьоійез іѵаасіаіа,
- 13 -
трѣться въ цѣль и выбрать на
ней точку прицѣливанія. 2. За-
жмурить лѣвый глазъ, накло-
нить голову, а правымъ смо-
трѣть черезъ прорѣзъ прицѣла
на вершину мушки. Взять муш-
ку посрединѣ прорѣза прицѣла
наравнѣ съ краями и въ та-
комъ положеніи подвести къ
точкѣ прицѣливанія такъ, чтобы
вершина мушки была видна
подъ этой точкой. Подводя вин-
товку плавно, нажимать на
спусковой крючекъ и когда
подведешь — спустить курокъ,
всегда стараясь найти упоръ.
13.	Для чего служитъ прицѣлъ?
Для стрѣльбы на разныя
разстоянія.
14.	Какой бываетъ прицѣлъ?
Постоянный и по разстоянію.
15.	Какой прицѣлъ постоянный?
Когда хомутикъ отодвинутъ
до отказа назадъ, а рамка
лежитъ вдоль прицѣльной ко-
лодки.
16.	Какой прицѣлъ по разстоянію?
Когда хомутикъ на какой-
либо ступеньки прицѣльной ко-
лодки или поставленъ на какое
либо дѣленіе прицѣльной рамки.
кики зіЫіба ѣиІѳЪ іа зеаі рипкіі
Іеіііа. Ракеш зііш кіппі рі^ізЫа,
реа шаа рооіѳ кишагбаба іа
ѵѵаасіаіа ІаЫ зікігаиа іоопе кігки
Ьаг]а реаіе. \ѴоНа кігр кезкеіе
зіЫгаиа ]оопі іа піілѵіізі іикіісіа
іеаіамга рипкііззе, піі еі кігЬи
кагі оіекз пака аіірооі зе<іа
шагкі. Киі бі§езіі оіесі зікііпий,
зііз ѣазаееіѣ Іазкекопкзи реаіе
жциіаііа. Аіаіі рШІа рйззі іи§е
Іеіііа.
13.	Міз Іагѵіз оп зікігаисі?
Міііпеви&изіѳ каи§изіѳ іа§а
Іазкшізекз.
14.	МІ88и§ипе оп зікігаші?
Нагііік ]а каи^изіе іагеіе.
15.	Міззи^ипе оп Ьагііік зіЫгаиб?
Киі зікігаиа рйеіѵбги іадазі
зааЪ ібттаіиб, кипі Ібрипі іа
гаат зікігаиа реаі.
16.	Міз8и§ипе оп каи§изіе іа§а
8іЫ;гаиб?
Киі іѳіігаий топе азіте реаі
оп, екк оп рапбий тбпе іа о
реаіе іеіігаиа гаатіз.
— 14 —
17.	Какъ долженъ быть устано-
вленъ хомутикъ?
Хомутикъ долженъ быть при-
двинутъ до упора въ ступеньку.
18.	Почему на 900 шаговъ нужно
ставить прицѣлъ 10, на 700—8,
на 1000—12?
Потому что, пускай лучше
будетъ перелетъ, чѣмъ недолетъ,
такъ какъ тогда всетави пуля
можетъ попасть въ наступаю-
щихъ сзади, да кромѣ того при-
цѣла 9 нѣтъ.
19.	Отчего можетъ быть невѣр-
ный выстрѣлъ?
1.	Отъ неисправности вин-
товки. Береги мушку и при-
цѣлъ.
2.	Отъ погоды.
3.	Отъ самого стрѣлка.
20.	Когда можетъ быть невѣрный
выстрѣлъ отъ самого стрѣлка0
Если стрѣлокъ не можетъ
брать однообразную мушку по-
срединѣ прорѣзи прицѣла на-
равнѣ съ краями. Когда стрѣ-
локъ спуститъ курокъ не плавно.
Когда стрѣлокъ, опасаясь отдачи,
подаетъ плечо впередъ. Когда
винтовка не твердо вставлена
17.	Киісіаз реаЪ зеізта іеіігаисі?
Та реаЪ заата Кікаіші кипі
азіте Ібрипі.
18	Міззрагазі оп 900 затти
реаіе іапѵіз Іазіа 10, 700 — 8
а§а 1100—12?
Зеііерагазі еі рагет тѵбітаб
кииіісі йіе Іап^есіа, киі еііе, зііз
тѵбіѵаб паб кпккиба іа^аіі
реаіе іип^цаіе реаіе ]а рѳа1е§і
іеіігаиба 9 еі оіе^і.
19.	Міііезі ѣиІеЪ ѵаіе 1аѳп§?
1.	Міііе Ъеазі рйззізі.
Ноіа кігри ]а яіЫгаиба.
2.	Лтазі.
3.	ЗіЪіцазі епезезі.
20.	Міііаі тѵбіЬ оііа ѵаіе 1аеп§
зікіцазі епезезі?
Киі зіЪіца еі озка чѵдііа йке-
іазазі зіЪігаиа зоопе кезкоЪіа
кігри. Киі іа кикке Ьакіѣзеіѣ
таЬа ібтЪаЪ. Киі іа, іа^азі
ІОбкі кагіез, оіа еііерооіе ЬоіаЬ.
Киі рйзз кйііаіі кіпбіаіі діа
лѵазіа еі оіе. Киі іа еі Ьоіа
1ііп§атізі кикке ібтЬатізе )’ии-
- 15 -
въ плечо. Когда не притаитъ
дыханіе при спускѣ курка.
Когда стрѣлокъ неправильно
опредѣлитъ разстояніе.
гез. Киі іа мгаіезіі каи^изі оп
тодіпиб.
21.	Что обязанъ сдѣлать каждый
стрѣлокъ при стрѣльбѣ?
1.	Выбрать мѣсто удобное для
стрѣльбы. 2. Слѣдить за по-
явленіемъ цѣли, быстро на-
ходить ее и всегда быть гото-
вымъ къ выстрѣлу. 3. Вести
мѣткій огонь, точно исполняя
приказанія начальства. 4. Слѣ-
дить за результатами своего
огня и сосѣднихъ стрѣлковъ и
исправлять ошибки. Бережно рас-
ходовать патроны и вести имъ
счетъ.
22.	Что долженъ сдѣлать каждый
стрѣлокъ, когда онъ на позиціи?
Выбрать мѣсто для стрѣльбы,
найти или устроить упоръ и
опредѣлить разстояніе до види-
мыхъ предметовъ и устроить
себѣ укрытіе.
23.	Что можно употреблять для
устройства упора?
Лопату, топоръ, снаряженіе.
Твердыхъ упоровъ избѣгать,
напр. камней, поверхъ такихъ
упоровъ класть дернъ, землю,
снѣгъ и пр.
21.	Мі(1а оп кокизіаіпсі і§а рйззі
Іазкза—Іазктізе а]а! іе^ета?
Рагета коЬа Іазктізе іагчѵіз
лѵйЦа лѵаіісіа. Ьазктізе тйгкі
кооіе^а ійкеіе раппез. Тагжз
Іазіа Шріреаізеіі іиій апйа, зо-
паіаизитаіа йіета казки Шііез.
Нооіеда раігопіб Ьоіба )а пепбе
агѵѵи іеаба. Ота іиіеапбтіве
іадаргдезі зіітаз рібаба ]а ѵѵідазі
рагапбаба.
22.	Міз реаЪ і§а рйззі 1азк]а зб)а-
АѵйЦаІ іе§ета?
РеаЪ отаі кока чѵаііта Іазк-
тізе іагягіз* екііата екк Іеійта
іиде риззііе, йга апѵаіа пйкіа-
лѵаіе аз]а(іе каи§изі ]а отаіе
дѵаг]и кокі іека.
23.	Мкіа лѵбіЬ іое екііизекз іапѵі-
іасіа?
ЬаЪібазі, кіпѵезі, зеЦакгааті.
Кбтабе аз]а(іе еезі, па§и кітѵісі,
коіба, каііа іиіек пеій іи§езі
іигіѵ’азіеёа, таа#а, 1ите§а і. п. е.
- 16 —
24.	Какое самое выгодное положе-
ніе для стрѣльбы?
Лежа, такъ какъ при этомъ
бываетъ болѣе мѣткая стрѣльба,
а тотъ, кто стрѣляетъ, мало за-
мѣтенъ противнику.
25.	Рядовой находится въ цѣпи,
какъ у него винтовка?
Винтовка всегда должна быть
заряжена,
26.	Съ какимъ прицѣломъ вести стрѣльбу
на разстояніи до 600 шаговъ?
Вести стрѣльбу съ постояннымъ при-
цѣломъ, однако, при стрѣльбѣ по мел-
кимъ цѣлямъ на разстояніи въ 400 ша-
говъ и менѣе вести огонь съ при-
цѣла 4.
27.	Съ какимъ прицѣломъ стрѣлять по
кавалеріи до 1000 шаговъ?
Всегда съ постояннымъ прицѣломъ,
но цѣлиться обязательно въ голову
лошади.
28.	Куда нужно цѣлиться?
Всегда подъ цѣль, но началь-
никъ можетъ приказать цѣлиться
и не подъ цѣль, а еще куда-
либо.
29.	Сколько патроновъ должно быть
у каждаго стрѣлка къ концу
боя?
Не менѣе одной пачки съ
15-ю патронами.
24.	Киібаз оп коі§е зоо^ііауѵат
рііззі Іазіа?
Рікаіі оііез, зѳзі зііз оп кбі§е
рагет зіЫійа ^а зіЬіца ізѳ чѵаеп-
Іазеі кбі§е чѵйЬѳпі Іакеіѳ рап-
ба^.
25.	Киійаз реаЪ кеіііз оііез рйзз
оіета?
Та реаЪ аіаіі Іаеіиб оіета.
26.	Міззи^изе зіЬігаиа^а Іазіа кипі 600
заттипі?
Ъазіа аіаіізе зіЫгаиа^а, киій \ѵаі-
кезіе тагкИе реаіе Іазіез 400 зат-
типі Іазіа зіМгаиа^а 4.
27.	Міззи^изе зіМгаиа^а Іазіа гаізаѵѵае
реаіе 1000 затти Іа^аіі?
Лкка аіаіізе зіЫгаиа^а, киі<1 зіММа
ЬоЪизе реа реаіе.
28.	КиЬи Іагшз зіЫлсІа?
8іЫі(1а аіаѣі зіЬіітізе тЯ,г§і
аііа, киіб йіетиз лѵбіЬ^ка каз-
кісіа киЪи§і тщаіе зііГіісіа.
29.	Киі раіщ реаЪ і^аі Іазк^аі
раігопіб оіета 1аЪіп§и Іориі?
МШе лѵакет киі икз ракк
15 раѣгопща.
— 17 —
30.	Какъ можно стрѣлять но аэро-
плану?
По приказанію начальника-
офицера.
31.	Когда стрѣлокъ докладываетъ о
патронахъ?
Когда израсходована поло-
вина патроновъ.
32.	Сколько патроновъ долженъ
имѣть стрѣлокъ?
120,	не меньше, а больше,
тѣмъ лучше.
33.	Что такое «рѣдко начинай»?
Это значитъ стрѣлять по оче-
реди справа и слѣва.
34.	Что такое «часто начинай»?
Значитъ, стрѣляй безъ оче-
реди, но всегда хорошо прицѣ-
ливайся.
Полевой уставъ.
1. Кто высылается впередъ, когда
войска на походѣ?
Впередъ высылается аван-
гардъ. Отъ авангарда высы-
лается головной и боковые отря-
ды, а отъ нихъ походныя за-
ставы, а отъ заставъ дозоры.
30.	Киісіаз іазіа аегоріаапі реаіе?
ІІІетизе — оЬхѵіІвегі кази
іагеіе.
31.	Міііаі аппаЪ Іазк^а раігопі
агѵги іеайа?
Зііз киі йіе рооіе )иЬа ага
оп киіиіаіисі.
32.	Мііи раѣгопісі реаЬ і§а11азк)а1
оіета?
120.	Міііе дѵаііепі, киі гоЬ-
кет, оп рагет.
33.	Міз ійЬепсІаЬ «Ьагіѵаіі Ііакка»?
Зее ІйЬепсІаЬ Іазіа когга
Іагеіе рагетаіі ,)а раііетаіі
рооіі.
34.	Міз іаЬепсіаЪ «зайѳсІазІіЬакка»?
ТаЬепсІаЪ Іазіа ііта коггаіа,
киісі і§а1 )иЫипіізе1 Ііеазіе зііі-
іісіа.
ѴѴШ]а зеабиз.
Кез заайеіакзе еііе, киі зо)а-
тѵа§і ІаііеЬ ѵаепіазе іѵазіи?
Еііе заасіеіакзё асѵапдагсі
(авангардъ). А\ѵап§аг<1кІезі заа-
йеіакзе еііе реа ]а кйііе заі-
§ас1, петіезі зазіаѵісі ]а пеп-
сіезі ееітѵаіікі.
2
— 18 —
2.	Какой силы бываютъ походныя
заставы?
Взводъ и болѣе, но можетъ
быть и рота.
3.	Какъ охраняется рота при по-
ходномъ движеніи?
Дозорами или цѣпью.
4.	Сколько дозоровъ высылаетъ
рота?
Четыре: впередъ, вправо,
влѣво и назадъ.
5.	Какой силы дозоры?
Пять человѣкъ или больше.
6.	Въ какомъ порядкѣ двигается
дозоръ?
Три впереди цѣпью, а два
сзади (начальникъ дозора и си-
гнальщикъ), передъ которыми
остальные не менѣе полверсты.
7.	На какомъ разстояніи дви-
гаются дозоры отъ походной
заставы?
Въ полверсты.
Между собой они должны на-
ходиться въ такомъ разстояніи,
чтобы видѣли другъ друга.
8.	Разскажи обязанности дозоровъ
при походномъ движеніи.
1.	Дозоры должны открывать
непріятеля заблаговременно; что-
2.	Міззидпзез зиигпзѳз оп зазіа-
ѴІ(І?
ѴѴзшюсі ,]а гоЬкет, а§а мгбіЬ
ка гооЛ оііа.
3.	МШе§а каіізіакзе гооби зб.іа-
каікиз?
Ее1тѵаЫі(1е§а еЬк ксІіі§а.
4.	Киіра1)и ееВѵаЫізі заабаЬ гоосі?
Хеіі: еѣѣе, рагетаіе раЬетаІе
Іа ІаЬарооІе.
5.	Міззпёизез знигизез оп ееІчѵаЫ?
ХѴііз іпітезі екк ка гоЬкет.
6.	Мі88и§изе8 когсіаз 1іі§итѵай ееі-
лѵаііісі?
Коіт ееі кеіііз )а какз іагеі
(ееЪѵаЫібе йіет )а тбгдиапдіа)
пепбе мгаЬе тіііе йіе рооіе
тѵегзіа.
7.	Міз каи§изез ІіщитѵасІ ееІѵаЬіб
зазіатѵазі?
Рооіѵегвіа.
Епба кезкіз реалѵаб піі
каи§е! Ііікита, еі іікзѣеізѣ пііе-
тѵаб.
8.	бпіизіа ееГѵѵаЫісіе коЬизеб 8б]а-
тѵае Шкитізе а)а1.
1.	ЕеІѵѵаКісІ реаѵѵаб «ѵаепіазе
іиіекиі бідеіаіаі іеабизіата; еі
— 19 —
бы онъ не напалъ на заставы
и войска, идущія сзади, неожи-
данно.
2.	Они осматриваютъ мѣст-
ность впереди и по сторо-
намъ и особенно тщательно лѣса,
разныя закрытыя мѣста, кустар-
ники, овраги, дома.
Людей, которые встрѣчаются
на пути, дозоры задерживаютъ
и отправляютъ къ начальству
заставы. Замѣтивъ непріятеля,
пыль, блескъ оружія, доложить
немедленно начальнику заставы,
а самимъ продолжать наблюдать
дальше, стараясь быть не замѣ-
ченными. Дозоръ даетъ знать
о появленіи непріятеля выстрѣ-
ломъ только тогда, когда встрѣ-
тится неожиданно и донести
начальнику заставы не имѣетъ
времени.
9.	Въ какомъ строю двигается рота подъ
дальнимъ ружейнымъ огнемъ?
Въ боевомъ порядкѣ: выслана цѣпь
и есть резервъ, а фланги охраняются
дозорами.
10.	Для чего разсыпаются въ цѣпь?
Чтобы было удобно дѣйствовать
ружьемъ и чтобы можно было возможно
больше нанести потерь противнику.
11.	Для чего назначается цѣпь?
Для того, чтобы огнемъ подготовить
атаку и вмѣстѣ съ резервомъ атако-
вать противника.
іета тіііе ее1\ѵа1гЬі<1е іа іагѳі-
Іиіе'игаіе ѵа§ейе1е реаіе еі іип-
§ікз, ооіатаіаіі.
2.	Метай реатай іагеіѵаа-
іата таакокИ ееі ^а кОгка!
Іа ізеагапіз еІѣѳ'ягааѣІікиН теі-
зазі, к0ікзи§изеій каіШий коЫа-
8ій, рбезаіі, кигізіікизі, та]азі.
Лпітезі, кез іееітѵазіи іиіѳтѵай,
еекѵакій реатѵай кіппі. да заа-
йахѵай ееіѵаійійе йіета іпигйе.
ХѴаепІааі іакеіераппез, іоіти,
еЬк збіагіізіайе 1аі§еі, іеайиз-
Іайа зіітаріік ееіѵаіііійе Оіе-
таіе, а§а отаі лѵаіѵаіа ѵаеп-
Іазе 1іікитізѳ»іаге1, еппазі зеаі-
Іиигез тШѳ 5ѵа1)аапйа. ЕеГигакій
аппаѵай Іеайа ѵаепіазе іиіекиі
рй88І раи§и§а 8ііз, киі ігѳкига-
кай игаеп1а8е§а кокки ооіатаіа,
киі еі оіе игбітаіизі іеайизіайа
ееіѵаіііійе йіетаіе.
9.	Міззи^изез кокіаз Ііі&иЪ гооб \ѵаёп-
Іазе каи^е іиіе аіі?
86]	а зеізикогбаз: ѵаЦазаадеіиб кеіі
За ка .іагеімга&і, а§а Ііілѵасі каііз-
іакзе ееІУѵаЬіібезі.
10.	Мікзрагазі Іаоіакзе кеііі?
Еі оп коііазет рйззі^а йтЪегкаіа
,Іа еі оіекз ѵѵбітаіиз уѵаепіазеіе гоіі-
кет каіци іеЬа.
11.	Міз іагЪекз таагіакзе кеіі?
Зеііерагазі, еі іиіе^а ѵаітізіаба
іогтуоокзиіе за йЬеззеІІе^а ка іа^азі
ібгіиба хѵаепіазе реаіе іип^ітізі.
2*
— 20 —
12.	Для чего назначается резервъ?
Для усиленія цѣпи и для того, чтобы
отразить противника, когда онъ напа-
даетъ внезапно и для атаки вмѣстѣ
съ цѣпью.
13.	Что дѣлаетъ цѣпь, попавшая подъ
артиллерійскій огонь?
Перебѣгаетъ быстро всей цѣпью изъ
мѣста, обстрѣливаемаго артиллеріею.
14.	Какъ наступаетъ рота съ 1400 до
800 шаговъ?
Перебѣжками, сначала взводами, по-
томъ отдѣленіями и звеньями.
15.	Что дѣлаетъ рота, когда подойдетъ
къ противнику ма разстояніе до
800 шаговъ?
Пріостанавливается, окапывается,
усиливаетъ цѣпь, пополняетъ патроны,
и развиваетъ сильный огонь.
16.	Какъ наступаетъ рота съ 800 до
100 шаговъ?
Перебѣжками по одному, перепол-
заніемъ. Отдѣленія и взводы во время
бѣга прикрываются огнемъ сосѣднихъ
взводовъ.
17.	Что дѣлаетъ рота, когда подойдетъ
на 400 шаговъ къ противнику?
Развиваетъ самый сильный огонь.
Начинается подготовка къ атакѣ.
18.	Какъ наступаетъ рота съ 400 до
50 шаговъ?
Переползая и развивая самый силь-
ный огонь. Подготовка къ удару въ
штыки.
12.	Міціаокз пітеіакзе аЪі\ѵа&і.
АЬіѵга^і пітеіакзе іоеіпзекз кеііііе
зеііезаокз, еі агаЪоіба уѵаепіазі, киі
іета рааіе Іап^еЪ ооіатаіа, еі каііаіе-
іипдітізі ага Ъоіба.
13.	Міз іееЪ кеіі зиигеійкі іиіе аііа
заііийез?
.ТоокзеЪ кбі^е кеіі&а зоііезі коказі
есіазі, тіз зиигеійкі іиіе аіі оп.
14.	Киісіаз азіиЪ хѵаЦа гоосі 1400 кипі
800 заттипі?
ІТГеіоокзисіе^а, еппе хгзѵѵосіосіе^а,
рагазі іаозкоп(іа(іе§а.
15.	Міз іееЪ гоосі, киі 1і§іпеЪ хѵаепіазеіе
кипі 800 заттипі?
ЛаеЬ зеізта, каеіѵаЪ каііяе еііе, еі
^ѵаепіазе кииіійс еезі каіізіиб оп;
ШсіаЪ раігитб ,]а агепсІаЪ кап^еі іи-
Іеапйтізі.'
16.	Киісіаз іип^іЬ реаіе гоосі 800 кипі
400 заттипі?
ЁПезоокзи^а йкзахѵаі, йіегоотаті-
зе^а. Кб'гхѵаі ^аозкоппасі ]а хѵзѵѵойий
йіеіоокзи а^аі ахѵаАѵаб кап§е іиіе.
17.	Міз іееЪ гоосі, киі Іі&іпеЪ \ѵаеп1азе!е
400 заттипі?
АгепсІаЪ кап^е іиіеапбтізе. АѴаІ-
тізіаЪ іогтцоокзиіе.
18.	Міззидизеа коггаз заттиЪ гоосі
тсаепіазеіе 400 кипі 50 затти ІаЪе-
пейез?
КопіЪ ]а агепйаЪ хѵаЦи іиіеапй-
тіяе. Еііе^ѵаітізіатіпе ііккиячлі-
Іизеззе.
— 21 —
19.	Что дѣлаетъ рота, когда по-
дойдетъ къ противнику на
50 шаговъ?
Бросается въ штыки съ кри-
комъ «Ура».
20.	Наступленіе цѣпью на про-
тивника дѣлается для того, что-
бы, подойдя къ противнику, уда-
ромъ въ штыки уничтожить его
окончательно. Главное въ бою—
штыковой ударъ.
21.	О чемъ долженъ думать сол-
датъ, когда идетъ въ атаку? •
О томъ, чтобы вмѣстѣ съ то-
варищами побѣдить врага во
чтобы то ни стало. Всегда во
всемъ помогай товарищу. Храбро
иди впередъ.
22.	Что такое боевая задача роты?
Приказаніе, отданное ротѣ въ
бою, для того, чтобы исполнить
что-либо (нанр., овладѣть не-
пріятельскими окопами, занять
деревню, овладѣть вершиной).
23.	Почему боевую задачу дол-
женъ звать каждый солдатъ?
Потому что во время боя мо-
гутъ выбыть изъ строя всѣ на-
чальники, тогда стрѣлки, зная
боевую задачу роты, не должны
унывать, что они остались безъ
19.	Міз іееЬ гоосі, киі Н^іпеЬ
мгаеоіазеіе кипі 50 запітипі?
АзіиЬ ііккингбіііизеззе ѵаЦи
Ьбі8каті8ѳ§а «Нигаа».
20.	Реаіе іип§ітіпе ѵгаегііазеіе
кеіііз іаг'іѵііакзе зеііорагазі, еі
ѵапіазеіе іі^іиесіез Ібриііки
Ьоорі ашіа. Реаазі гікки лѵбіііиз
21.	Міііе йіе реаЪ зоІЛаі тбііеша,
киі азіиЬ хѵбіііизеззе?
Зеііе йіе, еі ііЬез збЬгайе^а
лѵаепіазі йкз кбік тіз Ьіппа
резі ага іѵбііа, аіаіі ,)а іцаз
азуаз збрга атѵііасіа. іѴакіѵаІі
іліне ейазі.
22.	Міз оп гоойи іі-іезаппе 1а-
Ьіп§из?
•Ъаішщиз апіий казк гоойиіе,
зеііекз, еі іаііа, тійа^іі (паіі.
ѵаепіазекаіізекгааѵійіігаѵбііа,
кіііа йга тѵоііа, кбг^изіік ага
ѵѵбііа).
23.	Мікзрагазі реаЬ іеайта і§а
зоійаі ІаЪіпйи йіезаппеі?
Зеііерагазі, еі 1а1ііп§иа)а1
гійайезі уѵбшай тѵа1)а!ап§е(1а
кбік йіешизей, зііз, киі кйііій
іеамгай 1аЬіп§и йіезаппеі гоо-
йиз, еі петай ііта йіетизеіа
— 22 -
начальника, а должны храбро
продолжать наступленіе до тѣхъ
- поръ, пока не выполнятъ задачу.
24.	Разскажи обязанности рядо-
вого въ разсыпномъ строю.
1)	Каждый стрѣлокъ долженъ
знать боевую задачу роты (что
приказано сдѣлать).
2)	Наблюдать за полемъ боя
и за непріятелемъ и обо всемъ
докладывать своему ближайшему
начальнику.
3)	Ни въ какомъ случаѣ не
оставлять своего мѣста въ цѣпи.
Раненъ, отправляйся съ разрѣ-
шенія начальника на перевя-
зочный пунктъ; винтовку захвати
съ собою, а патроны и лопату
отдай своему товарищу. Тяжело
раненъ, отползи въ сторону и
жди носильщиковъ.
4)	Помогай товарищу, чѣмъ
только можно: огнемъ, штыкомъ,
лопатой' и собственной спиною.
5)	Держи связь съ товари-
щами по звену. Сохрани ука-
занное начальникомъ направле-
ніе и передавай приказаніе по
цѣпи.
6)	Выбрать удобное мѣсто для
стрѣльбы и устраивать себѣ
упоръ для винтовки.
ІаМез реатѵай-тѵаіітѵаіі реаіеіпп-
§ітіаі іаіката, кипі кбік ота
йіезаппеі оп Шііпші.
24.	Лиіизіа аіатѵаеіізе кокиаесі
кейз.
1)	Іда кіШ реаЬ іеабта Іа-
Ьіпди йіезаппеі гообиз (тіба оп
казіисі іаііа).
2)	Іакіпди іа ѵѵаепіазе іагеі
ѵѵаішаіа ;а кбідізѣ Іеаіаба ота
Іакета йіетизеіе.
3)	МіпдізидизеІ коггаі еі іокі
ота коМа така ;аНа акеіаз.
Нааѵѵаіиб, тіпе иіетизе 1иЪа§а
зібитізекоііаіе; рйзз ѵѵбНа кааза,
а§а раігипій іа ІаЬійаз аппа
ота збЬгаІе. Оіей газкезіе
Ьааѵаіий, гопі кбпѵаіе іа ооіа
кашЦаісі.
4)	Аііа зеіізітеезі, киіз ѵѵбі-
таіік: Іиіеда, ііккида, ІаЬібада
Іа ота ібида.
5)	Ноіа йкепбиз зекзітеезіе^а.
Ноіа аіаі зіМ піетизе^а іа
аппа ебазі казкизі акеіаз.
6)	ѴѴаІ]а ѵѵаііізеба кокапе коМ
Іа зеаба аіипе рйззі іагѵѵіз.
- 23 —
7)	Самостоятельно открывать
и вести огонь на разстояніи, съ
котораго можно стрѣлять съ по-
стояннымъ прицѣломъ.
25.	Почему нельзя помочь ране-
ному товарищу при наступленіи?
Потому что нельзя оставлять
ни подъ какимъ предлогомъ
своего мѣста въ цѣпи.
Останешься съ раненымъ:
оставляешь на произволъ своихъ
товарищей, которые идутъ впе-
редъ. Если всѣ будутъ перевя-
зывать раненыхъ товарищей,
то некому будетъ вести на-
ступленіе и боевая задача не
будетъ выполнена.
26.	Что значитъ поддерживать
связь съ товарищами?
Видѣть или слышать его.
27.	Почему каждый долженъ умѣло
вести огонь съ постояннаго
прицѣла?
На разстояніи постояннаго
прицѣла до противника началь-
никамъ невозможно руководить
огнемъ, да ихъ можетъ и не
быть.
28.	Почему стрѣлокъ въ цѣпи не
можетъ оставить своего мѣста?
Если одинъ оставитъ, то и
другіе могутъ пойти по его прп-
7)	Ізезеізуѵаіі аягайа ]а рі-
йасіа (иіеашііпіпе; иЬекаи§изе1
]а аіаіізеі шаг§і1.
25.	Мікзрагазі еі гоЫ аісіаіа Ьа-
алѵаіиб зеіізітеезі реаіеіип^і-
тізе а]а1?
8е11ерйгазі, еі еі іокі ота
коМа ]аііа тіііе тіпдізидизеі ііп-
дітізеі.
ЬакейЬаа^аіи іиигйе )а іаііасі
зеіізітекей зааіизе Ьооіекз, кез
ейазі Ійѣечѵасі.. Киі коік заехѵасі
зеіізітеезіе Ьаадѵазі зісіита,
зііз еі оіе ке11е§і1 тѵдітаіизі
реа1еіип§ітізі іаікаіа ]а ІаЬіп&и
иіезаппе ]аеЬ іаіітаіа.
26.	Міз ШІіепбаЬ Ьоісіа йкепсіизі
зеіізітеезіеда?
Кака еіік кииісіа іесіа.
27.	Мікзрагазі оп іаглѵія тОізіа
іиМапсІа аіаіізе зіііігаиада?
Аіаіізеі тагдіі кипі лѵаепіа-
зепі, йіетизеі еі оіе лѵдітаіизі
іда когіі з’иііаішіа іа пекі еі оіе
каі§акогс! оіетаз.
28.	Мікзрагазі кйіі кеііія еі хѵоі
Іаііа ота коМа?
Киі йкз іаііаі), зііз лѵоіхѵасі
ка іеізе(1 кеііізі лѵа1]а ійесіа,
- 24 —
мѣру, тогда противникъ разо-
бьетъ насъ и мы не выполнимъ
боевой задачи.
Потому и за оставленіе строя
грозитъ смертная казнь.
29.	Что должно взять у раненаго
или убитаго непріятельскаго
офицера?
Взять записную книжку, но
не грабить.
30.	Грабежъ и воровство у уби-
таго—грѣхъ и позоръ и жестоко
наказывается.
Сторожевое охраненіе.
31.	Какъ войска располагаются
на отдыхѣ?
Бивакомъ: въ полѣ въ па-
латкахъ-, квартиро-бивакомъ—
1 половина въ полѣ, а другая
подъ крышею; по квартирамъ—
всѣ подъ крышею.
32.	Что выставляютъ для своего
охраненія отдыхающія войска?
Сторожевое охраненіе.
33.	Кто занимаетъ въ стороже-
вомъ охраненіи сторожевой уча-
стокъ?
Рота.
8ІІ8 яаеніапе ѵгбіЬ теі4 ригикз
гаіиЛа ]а теіе. еі Шііткі епсіі
8б]а1ізі йіезаппеі.
Зеііерагазі зааЬ гсата!іа]а
ітіпе 8игліапиЫ1и8е§а кагіз-
іаіий.
29.	Міз реаЬ ага лѵбіта Ьаамгаіий •
екЬ зитші тгаепіазе оіпѵіізе-
гііі?
Агапгбіта іазкигаатаіи, а§а
тШе гіізийа.
30.	Зигпи гіізіи гіізийа да тагаз-
ѣасіа оп ЬаЬізІауѵ ]а кагізіакзѳ
киг^аП.
ѴѴаІіі ваідасі.
31.	Міззи^іізез зеізикогбаз азе-
іакзе зб]адѵа§і риккизеіе?
Теік: жіЦаз раіаіійез; когіег-
іеік—икз рооі таа рооі, іеіпс
рооі каіизе аіі; когіегііез—кбік
каіизе аіі.
32.	Міз зеаіакзе ’ѵѵііЦа каіізекз
риЬкаѵѵ’аІе чѵаеіе?
ѴѴаЬі заік.
і
33.	Кез ІііісІаЬ хѵаіхѵеі оіе^ѵаі
хѵаііі ^аозкопсіа?
Коой.
— 25 —
34.	Какъ охраняетъ рота свой 34. Киісіаз лѵаІѵаЬ гоосі ота
участокъ?	іаозкопЛа?
Заставами (не менѣе взвода), «Гаозкоп(іа(1её;а (тійѳ ѵаЬет
изъ коихъ одна главная.	тевшюсіи) тіііезі йкз игапет
(реа) оп.
35.	Что выставляетъ отъ себя 35. Міз аппаЬ игаЦа ізеепезезі;
застава?	ѵакі (кагаиі)?
Полевые караулы.	\ѴЩа ѵаМсі.
36.	Изъ сколькихъ человѣкъ со-
стоитъ полевой караулъ?
Не менѣе 7 человѣкъ.
37.	Почему изъ семи?
Три смѣны:—часовой и под-
часокъ (шесть) и начальникъ
полевого караула.
38.	На какомъ разстояніи высы-
лаются полевые караулы отъ
заставы?
Не болѣе полвѳрсты.
39.	Гдѣ располагаются полевые
караулы и на какомъ разстояніи
другъ отъ друга?
На такихъ мѣстахъ, откуда
можно наблюдать большое про-
странство. На такомъ разстояніи
другъ отъ друга, чтобы каждый
караулъ по возможности видѣлъ
днемъ всю мѣстность до сосѣд-
нихъ карауловъ.
36.	Міітезі іпітезезі зеізаЬ кооз
ѵаЦа тѵаііі (кагаиі)?
Мійе игаЬот киі 7 іпітѳзі.
37.	Мікзрйгазі зеіізтезі?
Коіт гѵаѣеіизі: — іиппітеез
)а іета аЫ (кииз) )а рбііи ка-
гаиіі Шет.
38.	Киі каи^е таа реаіе заасіе-
іакзе гѵа1)а кагаиІИ?-
Рооіе ѵегзіа реаіе.
39.	Киз зеаіакзе чѵйЦа кагаиІИ
(ііез ]а киі каи§е! йкзіеізезі?
Ніізи^изіез коЫабез, киз ѵбіЬ
каи^ѳ шаа реаі ага пака. №і-
зи^изе таа реаіе йкзіеізезі, еі
і§а кагаиі паекз, ѵбітаіизі
тббсіа, кбік ріаізі кипі 1і§ета
кагаиіійепі.
- 26 -
40.	Полевой караулъ на возвы-
шенности; наступила ночь: что
дѣлаетъ начальникъ полевого
караула?
Переводитъ постъ съ вер-
шины горы къ подошвѣ, т. к.
фигуры людей ночью виднѣе
на небѣ снизу.
41.	Что такое пропускъ и отзывъ
и кому они сообщаются?
Секретныя слова для того,
чтобы отличить своихъ отъ чу-
жихъ.
Пропускъ сообщается всѣмъ
нижнимъ чинамъ, а отзывъ—на-
чальникамъ дозоровъ полевыхъ
карауловъ, разъѣздовъ, секре-
товъ и заставъ.
42.	Что выставляетъ отъ себя по-
левой караулъ?
Сторожевой постъ: часового
и подчаска.
43.	Какъ располагаются часовой и
подчасокъ?
Рядомъ; могутъ лежать, си-
дѣть, ночью же воспрещается
лежать, такъ какъ часовой мо-
жетъ заснуть.
Если часовой на деревѣ, подча-
сокъ у дерева. Часовой долженъ
все видѣть, а самъ быть не-
видимымъ противнику.
40.	ѴѴа1)а кагаиі кбг^ивііккиі;
каііе ібшіізбо: тіз іѳѳЬ лѵаЦа
кагапіі иіет?
\ѴііЬ тгаЬі кока кбг^изіікиіі '
аііа зеііерйгазі, еі іпітезей
раізіаѵай ййзеі 8е1§езіі аіі огизі
ѵаайаіез іаета реаі.
41.	Міз оп ІаЬіІазке збпай?
Кеей оп заіа збпай, зеііе
іаг\ѵі8, еі отазій чѵбегазіезі
ага іипйа. Езітезі іеайшій
кбік аІашАѵаеІізеі рбііи іеепіз-
іизез, іеізі ада ееЫакіійе, гаі-
залуаЬіібе-рбІІи кагаиіій^а хѵаЬі-
заікайе Шетай.
42.	Кесіа заайаЪ епезезі рбііи ка-
гаиі н^аЦа?
ТиппітѳЬе аЫІізе&а.
43.	Киійаз зеізауѵай іиппітеез аЪі-
Іізеда?
Ёкзіеізе зеЦа іада, тсбілѵай
Іатайез, еЬк ізіийез, киій бозеі
кееіаіакзе Іататіпе, зезі іиппі-
теез лѵбіЪ тадата ]аайа.
Киі іиппітеез рии оізаз, зйз
оп, аЫПпе рии аіі. Типпітѳез
реаЪ кбік пакета, ада ізе
ѵѵаепіазе рооіі іакеіе рапетаіа
.Іаата.
— 27 —
44.	Чьи приказанія исполняетъ
часовой и подчасокъ?
Начальника полевого караула,
начальника сторожевой заставы,
начальника сторожевого участка
(своего ротнаго командира).
44.	Кеііе кйзки кппІаЬ іиппігаеез
Іа іета аЪіІіпе рбііи кагапііз?
Кагаиіі іііета казки, ѵѵаИізаІда
йіета |а ѵѵаКі іаозкоппа іііета
казки (ота гоосіи котапйег).
45.	Обязанности часового въ поле-
вомъ караулѣ:
1.	Часовой обязанъ ни подъ
какимъ видомъ не оставлять
своего мѣста.
2.	Долженъ бдительно смо-
трѣть впередъ и по сторонамъ.
3.	О всемъ замѣченномъ ча-
совой черезъ подчаска докла-
дываетъ начальнику полевого
караула.
4.	Пропускаетъ онъ дозоры,
секреты своей роты и своихъ
прямыхъ начальниковъ, если
знаетъ ихъ въ лицо.
5.	Всѣхъ остальныхъ людей,
которые подходятъ къ посту,
останавливаетъ въ 50—100 ша-
гахъ окликомъ—стой, а ночью,
какъ только завидитъ.
6.	Если на окликъ подходя-
щій не остановится, часовой
предупреждаетъ, а потомъ стрѣ-
ляетъ.
45. Типпішеііе коЬизес! рбііи ка-
гаиііз:
Та еі ІоНі тіі^іі ІііщітізеІ
ота коЬаІі Іаіікисіа.
Та реаЬ ееі |а каГіе! рооі оіе-
ѵѵасі таагі Іегазеіі зіітаз рісіата.
Кбі§езі, тійа Іа ІаЬеІѳ оп
рапписі, аппаЬ іиппітеез ота
аЪіІізе ІаЪі рбііи кагаиіі йіе-
таіе іеагіа.
ЬаЬі ІазеЬ іа ота гоосіи
ііім'тѵаЫізій, ]а кии1а)аі(1 іа ота
оізе кокезеісі йіетаіб, киі пеісі
пао іагеіе ІишіеЪ.
Кбіке іеізі іиітезі, кез іиппі
кокаіе 1і§іпѳтѵас1, іинпітѳез
реаіаЬ 50—100 затти каи§и-
зеі, а§а Оозеі пііреа, киі паеЪ.
Киі Ѣи1е)а іиппітеііе Ьййсіе
реаіе тіііе зеізта еі іаа, зііз
іиипітеез ІюіаІаЬ сѵееі когга
Іа зііз ІазеЬ.
— 28 —
7.	Людей непріятельской арміи
не окликаетъ и если нельзя
захватить въ плѣнъ карауломъ,
то стрѣляетъ.
8.	Если часовой находится
недалеко отъ непріятеля, то о
всякомъ движеніи, прибытіи и
уходѣ войскъ даетъ знать на-
чальнику полевого караула.
46.	Почему часовой не долженъ
сходить съ мѣста?
Если онъ уйдетъ, то против-
никъ можетъ напасть на отды-
хающія войска врасплохъ.
47.	Кому докладываетъ часовой обо
всемъ замѣченномъ?
Начальнику полевого караула
черезъ подчаска.
Ѵаепіазе зоійаііі еі Ъййіа ]а
киі іейа кіппі ѵбііа тсбітаіік
еі оіе, зііз таЬа Іазіа.
Киі іиппіпіеѳз ѵаепіазе 1а-
кейаі зеізаЪ, зііз аппаЬ іа кбі-
§езі зб]атѵае Шкишізезі, ага-
тіпекизі, за зиигіѳ іиіекизі
кагаиіі йіетаіе іеайа.
46. Мікзрйгазі еі іокі іиппітеез
кокаіі ІаЪкийа?
Киі іета ага оп, зііз хѵОІЪ
каепіапе Ьакіізеіі зб]атае реаіе
іиііа.
47. Кѳііеіе аппаЬ іиппітеез кбі-
§езі іеаіа?
Рбііикагаиіі йіетаіе аЪПізе
ІаЬі.
48. Къ посту подходитъ нашъ сол- 48. Типпі кока рооіе іиІеЬ теіе
датъ, что дѣлаетъ часовой?
Останавливаетъ его въ 50—
100 шагахъ. Если онъ дви-
гается, беретъ на изготовку и
знакомъ показываетъ, что бу-
детъ стрѣлять; если продол-
жаетъ идти—стрѣляетъ.
ота зоИаі, тіз іееЪ іиппітеез?
РеаіаЪ 50 затти іа§апі. Киі
іа ейазі ІиІеЪ, ѵгбіаЬ рйззі ]а
ЬоіаіаЬ іейа, киі зоійаі ейазі
іиІеЪ, зііз ІазеЪ.
49.	Къ посту подходитъ нѣмецъ,
что дѣлаетъ часовой?
Докладываетъ своему началь-
нику черезъ подчаска, и стрѣ-
49.	Типпі кока ]ииге ІиІеЪ закза
зоійаі, тісіа іееЪ іиппітеез?
АппаЬ йіетаіе іеайа аЫІізе
ІаЪі ]а ІазеЪ закзіазе реаіе, киі
— 29 —
ляетъ по нѣмцу, если нельзя
его захватить людьми полевого
караула.
50.	Обязанности подчаска:
Подчасокъ помогаетъ наблю-
дать часовому; обо всемъ замѣ-
ченномъ докладываетъ началь-
нику полевого караула или вы-
зываетъ его условными знаками.
51.	Часовой и подчасокъ на посту,
какъ у нихъ ружья?
Заряжены пятью патронами
и курки на предохранитель-
номъ взводѣ.
52.	Гдѣ располагаются остальные
люди караула?
Въ 10—50 шагахъ сзади
часового и подчаска, укрыто
или въ окопѣ, могутъ сидѣть,
лежать, но не спать. Заставы,
полевые караулы и посты всегда
окапываются.
іесіа кіппі мШа мгбіщаіік еі
оіе.'
50.	Типпішеііе аЫІізе коЬизей:
Теша аііаѣ іиппішеѳзі мгаа-
іашізе уиигез уа кбі&езі шіз ій-
Ьеіе оп рапйий, апнаЪ кагапіі
йіешаіе ісасіа, хѵбіЪ ка шйгкісіе
аЪіі.
51.	Типпітеез аЪШзе§а оп іиппі-
коЬаі, киісіаз оп пеіі рйзз?
Ьаеіші 5 раігопі§а, кикк
ееіѵіппакиз.
52.	Киз зеізатуаб іеізеб рбііи ка-
гаиіі іпітезеб?
50—100 затти каи^изеі зе-
Цаіаёа, ѵѵагіаіиіі каіізекгааѵѵіз,
тѵбімгаб ізішіа, Іатеба, а§а тіііе
тадаба. Каіізе заідаб рбііи ка-
гаиііб |а іиппі кока оіеуаб оп
ікка каеѵѵікиіез.
53.	Что такое наблюдательный
постъ?
Не менѣе 3 человѣкъ вы-
сылается впередъ; обо всемъ за-
мѣченномъ доноситъ началь-
нику, выславшему его.
53.	Міз оп іиппі коЫ (икзік)?
Міііе тѵаііет киі 3 іпітезі
заайеіакзе еііе ]а кбіёізі тіба
паб зіітакай, аппаѵай іеаба
зеііеіе, кез пеіб ѵаЦа зааііз.
— 30 —
54.	Для чего высылаются дозоры
отъ сторожевой заставы?
Для связи, для осмотра впе-
реди лежащей мѣстности и для
повѣрки бдительности часовыхъ
и полевого караула.
55.	Сколько человѣкъ назначается
въ дозоръ для осмотра мѣстности
и наблюденія за противникомъ?
Звено—5 человѣкъ, одинъ за
старшаго, одинъ въ качествѣ
посыльнаго.
54.	Мізіапѵіз заайеіакзе кипіа^ай
каіізе заі^азі?
Ёкепйизе іагчгіз, еѳзрооі оіе-
луа кока ^ааіашізекз ]а Іиппі-
іпеезіе іа кагаиіі ійгеіе ѵгааѣар-
тізекз.
55.	Мііи іпітезі; заак кии!а]акз
пітеіаіий, ееі оіеѵга таа лѵаа-
Іатізекз?
Ьйіі—5 іпітезі, йкз оп тсапет
,)а йкз іеаіе лѵііа.
56.	Обязанности дозора для осмотра
мѣстности:
1.	Во время движенія осма-
триваетъ всѣ закрытія, вре-
менами пріостанавливается, при-
сматривается. 2. При встрѣчѣ
съ одиночными людьми захва-
тываетъ и отправляетъ на бли-
жайшій полевой караулъ, а самъ
продолжаетъ обходъ.
57.	Дозоръ для связи и его обязан-
ности:
2 человѣка повѣряютъ бди-
тельность часовыхъ и готовы ли
прочіе люди караула.
56.	Маа кии1а]а йіезаппе:
1.	Ейазі Ііікитізе азаі лѵаа-
іак 1юо1е§а кбік каеіий кокай
ІйЫ. 2. Киі іа йкзіки іпітезіе^а
кокки іикіик, лѵбіаЪ пай кіппі,
заайаЬ рбііи кагаиіі ]а ізе чѵаа-
іак ейазі.
57.	Ёкепйизе іагчгіз кииіа^а іііез-
апйей:
2 іпітезі АѵааіаАѵай, каз іип-
пітеез ]а аЪіІіпе кооізай оп
отаз атеііз, іа піізата ка іеізей
кагаиііз о!е]ай.
— 31 —
58.	Что такое секретъ, когда и отъ
кого онъ выставляется?
Выставляется отъ заставы, не
менѣе 3 человѣкъ, онъ распо-
лагается скрытно. Наблюдаетъ
за непріятелемъ ночью, а иногда
и днемъ. Люди, назначенные
въ секретъ, идутъ скрытно и
безшумно пробираются на ука-
занное мѣсто. Не курятъ, не
разговариваютъ. Прислуши-
ваются, не приближается ли
непріятель. Никого не спраши-
ваютъ и никого не останавли-
ваютъ. О всемъ, что замѣтятъ,
доносятъ на заставу или ка-
раулъ посредствомъ условнаго
знака или черезъ посыльнаго.
Секретъ не стрѣляетъ, если
же онъ обнаружитъ значитель-
ныя силы противника такъ
близко, что не можетъ сообщить
на заставу, долженъ, открывая
огонь, дать знать своимъ. Не
долженъ допустить захватить
себя, не сдѣлавъ нѣсколько вы-
стрѣловъ. Отъ секрета зависитъ
судьба твоей роты, полка,
дивизіи.
59.	Ты въ дозорѣ, отбился отъ
своихъ, тебя окружаютъ около
10 нѣмцевъ, что ты будетъ
дѣлать?
Буду стрѣлять, колоть шты-
комъ, бить прикладомъ. Вуду
58.	Міз оп заіа кіш1а]а, шіііаі ]а
кеііе рооіі іеба пітеіаіакзѳ?
8ааЪ мгаЦа рапбиб каіізѳ
за1§а рооіі, тіііе ѵййет киі
3 іпітезі, реатуаб пйдетаіа
рййбта оііа. ХѴааіаЪ ѵаепіазе
Ійгеіе ббзеі, а§а тбпікогб ка
раетѵаі. Іпітезѳб кез кииіаіакз
оп заабѳіиб ІйЬеѵгаб піі, еі
пеіб еі паЫа |а рййаѵаб Пта
тіігаіа ота кокаіе зааба Еі
зиіізеіа, еі а]а ]иііи. Кииіатаб,
каз кизкіі еі оіе мгаепіазі іііки-
таз. КеПе^і каезі еі кйзі ті-
ба§і ]а кеба§і еі реа кіппі.
Кбі§езі, тіба паіпиб оп іеаіа-
ѵаб каіізезаіка, еЬк кагаиіі
тагкібе аЪіі, еЬк іеаіекапб]а§а.
Кииіа]а еі Іазе, киі іа мгаеп-
1азе§а Ьакізеіі кокки ]и1ііиЪ,
)а епат іѵбітаіік іеабеі апба
еі оіе зііз реаЪ раи&и 1аЬі іеа-
іата отабеі. Міііе еппазі кіппі
ѵбііа іазіа ііта раи§и§а шатки
апбтаіа. Кии1а]азі гірриЬ ага
зааіиз зіпи гообиі, роі^иі, бі-
кіізіі.
59.	Оіеб кии1а]акз, ісізіезі ІаЬки
]аапиб, зіпб ріігалѵаб итЪез 10
закзіазі ііпіЪез, тіз за іееб?
8аап іазкта, ііки^а різіпіа.,
рага§а ІбОта. 8аап 'чгбіііета
— 32 —
биться до послѣдняго вздоха;
пробьюсь или умру, но не сдамся,
потому что иногда плѣнныхъ
мучатъ и убиваютъ
60.	Ты начальникъ дозора; дозоръ
окруженъ, пробиться нѣтъ воз-
можности, что ты будешь дѣ-
дать?
Буду биться до послѣдняго
человѣка и если не пробьюсь,
то умру, но не сдамся.
теіітазе чгбітаіизѳні; іип§іп
ІаЬі еѣк зигеп, а§а тап§і еі
аппа, зезі туап^ізіб іеіпекогй
мгаеѵаіакзе з'а іареіакзе йга§і.
60.	8а оіей кии1а]аіѳ іііет, кии-
1ауа<1 оп зіззе ріігаіий, мгйЦа-
зааба еі оіѳ тѵбітаіік тіз за
іеей?
8аап ѵбіііета, кині ѵіітазѳ
теѣепі ]а киі ІаЪі еі піигга, зііз
зигеп, а&а ѵап§і еі аппа.
61.0 чемъ солдатъ долженъ думать,
когда идетъ въ бой?
Долженъ думать о томъ, какъ
бы побѣдить врага, во чтобы
то ни стало.
61.	Міз реаЪ зоійаі тбііета, киі
Іакіпёиз ІакеЬ?
РеаЬ тбііета, киібаз лѵаеп-
Іазі заакз, тізіаЪез, лѵбіѣа.
Гарнизонный уставъ.
багпізопі зеагіаз.
1. Кто называется часовымъ?
Часовымъ называется всякій
солдатъ, поставленный на постъ
съ ружьемъ или холоднымъ обна-
женнымъ оружіемъ.
2. Обязанности часового при не-
сеніи гарнизонной службы:
1) Часовой обязанъ бдительно
охранять свой постъ и все, что
1.	Кейа пітеіакзе іиппітеЪекз?
ТиппітеЬекз пітеіакзе і§а
зоійаі, кез іиппі кока реаіе
рйззі§а еіік раЦа кйіта збіагііз-
іа§а оп рапйий.
2.	ТиппітеЬе коЬизей §агпізош
іеепізіизез:
1)	Типпітеез реаЪ Ьооіе^а
ота іиппікока ]а кбікі іета
- 33 —
ему поручено. 2) Часовой не
долженъ оставлять своего поста,
пока не будетъ смѣненъ или
снять, хотя бы жизни его
угрожала смерть. 3) Онъ дол-
женъ исполнять приказанія Го-
сударя Императора, своего
караульнаго начальника, ка-
раульнаго унтеръ-офицера и
своего разводящаго. 4) Часовой
ружья изъ рукъ не выпускаетъ,
никому его не отдаетъ, кромѣ
Государя Императора. 5) Часо-
вой не долженъ садиться, спать,
ѣсть, пить, курить, пѣть, раз-
говаривать, отправлять есте-
ственныя надобности и прини-
мать деньги или еще что-либо
отъ постороннихъ людей для
охраны или въ подарокъ, по-
тому что въ этихъ случаяхъ
онъ не можетъ слѣдить за
своимъ постомъ.
Ьооіѳ аііа нзаісіисі аз)П каіізета;
2) Типпітеез еі іокі іиппікока
реаіі ага тіппа, киі іейа роіе
ѵакеіаіші еЬк ага ѵбѳіий, киі
ка іа еіиіе кайаокі акѵѵагйакз.
3) Тема реаЪ Кеізгі Мауезіѳейі
ѳпезе каезі зааіисі, кагаиіі йіе-
та, кагаиіі ипіег-октізегі ^а
ота іиппі реаіе ту а казки
ійііта. 4) Типпітеез еі ѣоЬі
рйззі каезі ага равна е§а ка
ке11е§і1е ота рйззі апсіа, зее
^икіитіпе така агтаіисі, киі
зеііекз Кеізгі Епезе каезі кази
зааЪ. 5) Типпітеез еі іокі та-
каізіисіа, та§а<1а, зййа, ]ииа,
іикакаі рбіеіасіа (зиіізеіайа),
Іаиііа, щііп а]а<1а, Іоотиіікки
іагтіизі ійііа ]а гаііа екк тиій
аз)и ѵазіи чгбііа, о!§и ка коій-
тізекз. пепйе каезі, кеііеі
бі^изі еі оіе іетаіе казкизій
апба. зезі зеіі коггаі еі заа іа
кооіе^а ота ішіпі кока уагеі
ѵаіѵаіа.
3.	Какъ стоять часовые на на-
наружныхъ постахъ?
Часовой можетъ ходить по
всему охраняемому мѣсту, ружье
держать, какъ удобнѣе.
4.	Какъ стоятъ часовые внутри
помѣщенія?
Стоятъ на томъ мѣстѣ, куда
3.	Кийаз зеізаѵгасі іиппітекей
тѵаіітізіе іиппікокіасіе реаі?
Типпітеез лѵОіЪ кбіке зейа
таай тббйа каіа, тійа іа каіі-
зеЬ ]а рйззі піі коійа, кидая
рагет оп.
4.	Кидая зеізаткі іиппітекей зі-
зетізіе іиппікокіайе реаі?
Йеізатай зеііе кока реаі кики
— 84 —
поставленъ. Ружье держатъ у
ноги.
па<1 аі^изезі рапіисі зай. Рйззі
рѳаѵѵаб пай ]а1а іиигез Ьойта.
5.	Когда часовой употребляетъ въ
дѣло оружіе при несеніи гарни-
зонной службы?
1) Для защиты охраняемаго
поста или лица, 2) когда кто-
либо нападаетъ на часового,
3) по арестанту, который убѣ-
гаетъ, если онъ его караулитъ.
Винтовка у часового заряжена
4 патронами.
5. Міііаі реаЪ Іиппітеез §агпізопі
іеепізіизез збіагіізіа іатѵііата?
1) Каіізе аіі оіеѵѵа іпітѳде
еЬк іиппікоЬа каіізетізѳкз.
2) Киі кее§і іета каііаіе іип-
§ІЬ. 3) 'ѴѴап^і іѵ аз іи, кез рб§е-
петаз оп. ТиппітеЬе рйзз реаЪ
пеЦа кииіі^а Іаеіий оіета.
6. Что дѣлаетъ часовой, если къ
посту кто-либо подходитъ?
Всякаго подходящаго къ ча-
совому посторонняго человѣка
часовой громко спрашиваетъ за
50 шаговъ: «стой, кто идетъ».
Если онъ продолжаетъ идти на
часового, то часовой окликаетъ
второй разъ и одновременно
беретъ на изготовку винтовку
и окликаетъ третій разъ въ
10 шагахъ, и если сдѣлаетъ еще
хоть одинъ шагъ по направле-
нію къ часовому, то убиваетъ.
6. Міз реаЪ іиппітеез іе&ета,
киі іиппі кокаіе кее§і ІаЬепеЬ?
ѵѵбега, ізіки каезі, кез
іиппітеЬеІе ІаЬепеЬ, кйзіЬ іа
«зеіза, кез за оіеб». Киі ѵѵбегаз
ікка ейазі ІиІеЬ іиппітеЬе
рооіе, зііз іиппітеез ЬййаЬ іеізі
копіа іа ііЬез зеііе&а ѵѵбіаЪ ка
рйззі Іазктізекз ѵѵаітізіа ЬййаЬ
коітаі копіа кйтпе затти
каи^изеіі іа киі зііз ѵбегаз
ѵѵееі йЬе затти ІееЪ, ІазеЪ
іиппітеез іа таЬа.
7. Разскажи общія обязанности
часового, буде то въ сторожевой
цѣпи пли въ гарнизонной службѣ.
Часовой долженъ бдительно
охранять свой постъ и все по-
7. Лиіизіа іиппітеЬе йіеййізей
коЬизеі іиппіреаі зеізіез еіік
§цгпізопі іеепізіизез.
Типпітеез реаЪ Ьооіе^а ота
іиппікоЬа іа кбікі іета Іюоіе
— 35 —
рученноѳ его надзору; не оста-
влять своего поста до тѣхъ
поръ, пока не будетъ смѣненъ
или снятъ; винтовку изъ рукъ
не выпускать и никому, кромѣ
Государя, не отдавать.
аііа пзаііисі азіа каіізепыц’ѳі
іокі іиппікока реаіі ага тіппа,
киі Хееіа роіе ѵакеіаіші екк
йга лѵбе1и<1; рйззі еі іокі каезі
ага раппа іа ка тіііе кеііѳ&ііе
апйа, реаіе Кеізгі Маіезіеейі.
Окопное дѣло,
Каіізе кгааѵѵісіеоі.
1. Для чего солдату дана лопата?
Для того, чтобы устроить себѣ
упоръ (насыпать кучу земли и
окопъ).
1. Міз іагтѵіз оп зоісіаѣііе ІаЫііаз
апіий?
8е11е Хагтѵіз, еі ота каіізе
ібккеіі іа кгааѵізіб іека.
2. Какая польза отъ закрытія и
окопа?
2.	Міз казп оп каіізе кгаатуійезі?
Стрѣлять съ руки труднѣе,
а съ упора легче. Поэтому въ
бою для стрѣльбы нужно распо-
лагаться за бугоркомъ, вали-
комъ, стѣнкой и другими за-
крытіями. Изъ-за закрытія не
только удобно стрѣлять, но еще
та выгода, что непріятелю видна
только голова стрѣлка, цѣлиться
противнику труднѣе; у насъ
меньше будетъ убитыхъ и ра-
неныхъ и къ концу боя мы бу-
демъ сильнѣе, когда пойдемъ
въ штыки.
Каереаіі Іазіа оп газке, а^а
ібкке реаіі кег^еш. Зеііерагазі
оп Іакіп^из іагдѵіз еппазі кипка,
зеіпа екк тбпе іеізе ібкке іака
йга реііа. Тбккс іа§апі еі оіе
тіііе йкзі кег&ет Іазіа, таіб
оп тѵееі зеѳ кази, еі зііз мгаеп-
Іапе пйек аіпиіі Іазкіа реаб,
Іа зеіі кошкеі оп іаі газкеш
зікіісіа; шеіі іййЬ зеі кошкеі
гоккеш іпішезі іагеіе, іа Іакіп^и
Ібрриз киі шеіі іиіек іікки
мгбіііизеззе тіппа оіета теіе
іи§еѵата<1.
- 36 -
3.	Какъ устраивается окопъ лежа? 3. Кийаз зааЪ Іатайез каіізе
кгаачгі іекіисі?
Каждый стрѣлокъ, какъ только
перебѣжитъ въ цѣпи на новую
позицію, долженъ выбрать мѣсто,
съ котораго удобно стрѣлять;
если такого нѣтъ, то долженъ,
лежа на лѣвомъ боку, вынуть
лопату и вырыть себѣ яму и
насыпать кучу земли предъ со-
бою, чтобы можно, положивъ
винтовку на нее, стрѣлять лежа.
Вотъ это и будетъ окопъ лежа.
«Г§а іазкіа, киі іа ота ииеіе
зеізи кокаіе йіе рокзеЪ, реаЪ
піізидизе кока тѵаЦа ѵаііта
кизі іаі рагет Іазіа оп; киі
піізи§изі еі оіе, зііз реаЪ ракета
кйііе реаі Іатаіез, ІаЬійа ѵаЦа
мгбіта, отаіе аи§и каемчата ]а
тиііа киипіки ота еііе а]ата
пбтіа раЦи, еі тѵбіЬ рйззі зіппа
реаіе ранпез рікаіі оііез іазіа.
8еѳ оп§і рікаіі оіеки каіізе
кгаак.
4.	Какъ устраивается
колѣна?
Если есть время, или огонь
непріятеля затихъ, надо поль-
зоваться этимъ и копать глубже,
бросая землю попрежнему впе-
редъ, къ сторонѣ непріятеля.
Рыть яму до тѣхъ поръ, пока
можно будетъ стрѣлять съ ко-
лѣна, положивъ винтовку по-
верхъ насыпи. Такимъ образомъ
получится окопъ съ колѣна.
5.	Какъ устраивается окопъ стоя
на днѣ рва?
Долго стрѣлять съ колѣна уто-
мительно. Въ окопахъ съ ко-
лѣна укрытіе отъ шрапнель-
окопъ съ 4. Ктіаз екііакзе каіізе кгааѵі,
тіііе іадапі ѵбіЬ рбИѵе реаі
Іазіа?
Киі ае§а оп, екк киі гѵапіапе
каікіЪ, оп іагчѵіз веба казиіі-
киіі іагжіасіа, )а каіізе кгаа-
ѵізі 8й§аѵатакз каеѵаіа, тиі-
(1а капіазе рооіе кипікиззе Іоо -
рібез. Каетѵата реаЪ піі каиа,
киі ѵбіЬ ]иЪа рбГтеіІі Іазіа,
рйззі кипіки реаіе раппѳз. Зейа
тоойі зааЪ каіізе кгааѵ екі-
іаіий кизі гѵбіЬ роілѵііі Іазіа.
5. Кийаз екііакзе каіізе кгаадѵі,
кизі хѵбіЬ рйзіі Іазіа?
Каиа рбітѵііі Іазіез хѵдіЬ ага
•ѵѵазііа. Каіізе хѵаШ іа^а еі оіе
1азк]а тіііе казіі зкгарпеііі
— 37 —
ныхъ пуль плохое. Если есть
время, нужно рыть еще глубже,
а землю бросать впередъ. Когда
будетъ удобно стрѣлять на днѣ
рва, получится окопъ для стрѣль-
бы стоя на днѣ рва. Для того,
чтобы можно было проносить
раненыхъ вдоль окопа, рыть
еще глубже, оставивъ ступеньку,
до тѣхъ поръ, пока получится
ровъ глубиною 2 аршина; это и
будетъ окопъ стоя, со ступенькою.
Окопы не должны отличаться
отъ окружающей мѣстности.
Если мѣстность кругомъ окопа
покрыта травой, то окопъ дол-
жно покрыть дерномъ. Если
окопъ на вспаханномъ полѣ, то
насыпь окопа должна быть подъ
цвѣтъ вспаханной земли.
кииМе ѳезі каіізіисі. Киі оп
ае^а, оп іагтѵіз лѵееі зи§ата-
такз каеѵаіа ]а тиШ іиІеЪ
еііе рооіе ѵізаіа піі капа, киі
оп )иЪа іѵбітаіік кгааѵі рбіцаз
зеізіез рйзіі Іазіа. Зеііѳ ^аикз
еі оіекз ѵбітаіік Ьатѵаіиіі тбб-
йа кгаалѵі есіазі капда, оп іаг-
ѵіз кгаалѵі ѵееі зй^атѵатакз
каеѵаіа, итЪез 2 агзЬіпа 8(1§а-
тѵизепі.
Каіізе кгааѵій еі іокі тіііе
ѵаЦараізіѵай оііа. Оп йтЪег-
кашіи таа гоЬи§а каѳіисі, зііз
іиІеЪ ка каіізе кгаатѵі тііій
ЪаЦа іигЪа§а каііа. Киі каіізе
кгааиг кйпіий рбііиззе каѳ^ѵе-
іакзе, зііз реаЪ іа кйпіисі таа§а
іікіе зиіата.
Боевыя награды нижнимъ
чинамъ.
1. Какія награды получаютъ нижніе чины
въ военное время?
Георгіевскій крестъ жалуется только
за личные подвиги. Георгіевская ме-
даль жалуется за личные подвиги, а
также можетъ быть пожаловано цѣ-
лой части нѣсколько медалей.
2. Сколько степеней имѣетъ Георгіевскій
крестъ?
4 степени:
1-я—золотой крестъ съ бантомъ
2-я— >	> безъ банта.
ѴѴаЬѵѵиве аитИгдісі аіатѵѵйе-
Іізіеіе.
1) Міззи^изеій аитагкізій заауѵаб
аіатчѵаеіізеб. зб]а адаі?
Сеог^і гізі апіакзе аіпиіі ізікііки
\ѵак\ѵизе езѣ. Сеог^і аигаЬа апѣакзе
ка ізікііки \ѵа1нѵи8е еезѣ, з’а \ѵбіЪ ка
іегхѵе заизкоппаіе тііи гаЪа апіий
зааба.
2.	Мііи загки Сеог§і гізіізі оп оіета»?
4 іагки:
1 киіб гізѣ Ііпбі^а.
II >	» ііта Индіи.
— 38 -
3-я—серебряный крестъ съ. бантомъ
4-я	>	> безъ банта.
III ЬбЬе гіэѢ 1іп(іі§а.
IV >	> ііта Ііікіііа.
3.	Какими преимуществами пользуются 3. Міз еезбі^изеб. оп пеіі, кез оп Сгѳог§
нижніе чины, получившіе Георгіевскій гівіі заапиб?
крестъ?
Ежегодная денежная выдача:	1§а аазіаііпе раіик.
по 4-й степени . .	. .	36 рублей	4 іаг§и	отапікиіе . .	. . 36 гиЫа
> 3-й	>	. . 60	>	3 >		. . 60 »
> 2-й	>	. .	. . 96	>	2 >	> . .	. . 96 >
> 1-й	>	. .	. . 120	>	1 >	> . .	. . 120 >
Выдача эта происходитъ и послѣ
увольненія въ запасъ.
Нижніе чины, награжденные Геор-
гіевскимъ крестомъ 2-й степени, при
увольненіи въ запасъ производятся безъ
экзамена въ подпрапорщики, а при
пожалованіи же крестомъ 1-й степени
производятся въ подпрапорщики и на
дѣйствительной службѣ. Рядовые при
пожалованіи Георгіевскимъ крестомъ
4-й степени производятся въ ефрей-
торы, а при пожалованіи 3-й степени
въ унтеръ-офицеры.
Раіикіб яааЪ ка реаіѳ Іеепіяѣияезі
уѵаЦа аэіитіяѣ.
Аіатчгаѳіізей, 2 загди Оѳог^і гізіі
отапікисі, ѣа&ауѵага хѵакке агдѵаіеэ
ѣбэѣеѣакэе ііта екяатііа аіат Іірпі-
кикз а§а I заг^и гіяіі отанікий ібэ-
ѣеіакзе аіатіірпікикз ка іеепеэіизе
а]а1. Аіапшаеііпе 4 ]аг§и Сеог§і гіэіі
отапікий ібэіеѣакэе іеігѳііогікя а^а
3 заг^и гізѣі отапікий — аіат оішіі-
яегікз.
4.	Сколько степеней имѣетъ Георгіевская
медаль и что она даетъ?
4 степени:
1-я—золотая медаль съ бантомъ—де-
нежная выдача 36 руб., 2-я—золотая
безъ банта—денежная выдача 24 руб.,
3-я—серебряная съ бантомъ—денежная
выдача 18 руб., 4-я—серебряная безъ
банта—денежная выдача 12 руб.
4. Мііп іагкп Сеог^і аигаказі оп оіе-
таз за тіз пай аппачгасі?
4 затки:
1 іаг^и киіб гака ііпбі^а, раіик—
36 гиЫ. 2 заг^и киіб гака ііта ііп-
(Иѣа, раіик—24 гиЫ. 3 заг^и кбке
гака Ііпбі^а, раіик—18 гиЪІ. 4 з'аг^и
ІіоЪе гака ІіпсІгЬа—12 гикі.
— 39 —
Уставъ внутренней службы.
1. Обязанности дневальнаго по ротѣ въ
казармахъ:
Очередной дневальный безотлучно
находится въ ротѣ, слѣдитъ за цѣ-
лостью оружія, казеннаго и собствен-
наго имущества нижнихъ чиновъ. Изъ
постороннихъ безъ разрѣшенія дежур-
наго никого не пропускаетъ въ помѣ-
щеніе роты. Наблюдаетъ ночью за
освѣщеніемъ въ помѣщеніи. Въ случаѣ
тревоги или пожара, будитъ людей.
Дневальный по ротѣ подчиняется де-
журному по ротѣ и отлучаться безъ
его разрѣшенія не можетъ.
2. Обязанности дневальнаго въ лагерѣ:
Одинъ очередной дневальный нахо-
дится на линейкѣ, а другой въ распо-
ряженіи . дежурнаго. Очередной дне-
вальный обязанъ громко передавать
всѣ приказанія. При вызовѣ дежур-
ныхъ, громко кричитъ: сдежурные, на
линію». Наблюдаетъ за цѣлостью ору-
жія, казеннаго и собственнаго имуще-
ства нижнихъ чиновъ.
Зізетізе іеепізіиве зеабизегі.
1. Кооби коггаріба]аѣе кокизеб каяаг-
тиз:
Коггаріба]а гообиз оп бозскитбі
кази аіі ]а ііта хѵіітазе ІиЪаѣа еі
Іокі кизкііе гообизѣ Іаккиба, РеаЪ
кгоопи за зоІбаШе ега кгааті Ьоібта.
Кеба&і ііта ІиЪаѣа казагтиззе Іазкта.
бзеагаіізеі іиіііитізеі екк іи1екак)ц
коггаі іпітезі йіея агаіата. Обзеі
іиіебе іагеі хѵаіѵѵаіа.
2. Коггарібазаѣе кокизеб Іаа^гіз:
Икз коггарібаіаіезі зеізаЬ іііпі реаі,
ѣеіпе а§а коггатеке (дежурный) кази
аіі. Коггаі зеізда коггарібаза оп ко-
кизіаіиб кбік каяиб кбіѵазіі ебаяі
апбта. Киі коггатеезі іагѵгіз оп
\ѵаЦа киізиба зііз коггарібаза ЪййаЪ:
«коггатекеб Іііпіаіе». Реаіе зеііе
хѵааіахѵаб кгоопи ]а зоібаѣіѣе аз}абе
Іагеіе.
оооо
ООО