Латинская Синонимика Шмальфельда - Шмальфельд

Автор: Шмальфельд
Теги: латинский язык
Год: 1890
Похожие
Бытъ грековъ и римлянъ
Разысканія въ области гото-славянскихъ отношеній. Готы и ихъ соседи до V века
Очеркъ древнейшей исторіи прото-словенъ. Глава вторая
Внѣшній бытъ народовъ съ древнѣйшихъ до нашихъ временъ. Исторія одежды, вооруженія, построекъ и утвари Т.1. Ч.2
Текст
                    ЛАТИНСКАЯ
СИНОНИМИКА
ШМАЛЬФЕЛЬДА.
и і: г к и о д ъ
Александра Страхова
(Посмертное изданіе).
МОСКВА.
Университетская твлографіа. Страспо* бу»».
1890.
Отъ издателя.
Богатство матеріала и тщательность его обработки доставили
книгѣ ПІмальфельда выдающееся мѣсто среди небольшаго ко-
личества крупныхъ пособій по изученію латинской синонимики.
Опредѣленія понятій нерѣдко достигаютъ у ПІмальфельда весь-
ма большой синтетической силы; тонкіе оттѣнки, при строгомъ
анализѣ и искусномъ сопоставленіи, получаются въ ясномъ, от-
четливомъ изображеніи; многочисленныя ссылки на авторитет-
ныя имена филологовъ и лингвистовъ даютъ возможность изу-
чающему освѣтить дѣло еще въ большихъ подробностяхъ; всѣ
толкованія поясняются множествомъ примѣровъ изъ писателей,
преимущественно изъ Цицерона и Цезаря.
Капитальный трудъ ПІмальфельда представляется весьма по-
лезнымъ какъ для высшихъ, такъ и для среднихъ учебныхъ за-
веденій, а также для составителей словарей н грамматикъ,
вслѣдствіе чего покойный переводчикъ не рѣшился передѣлы-
вать его и ограничился полнымъ переводомъ, полагая, что этотъ
переводъ кромѣ того облегчитъ примѣненіе синонимики по
ІПмальфельду къ современнымъ требованіямъ русскихъ гимназій.
Книга ПІмальфельда состоитъ изъ трехъ отдѣловъ: 1) имена
и глаголы, 2) предлоги, 3) нарѣчія и союзы.
Переводъ сдѣланъ съ 4-го изданія (АІІепЬпг^, 1869).
V *

Имена и глаголы
1.	Т)отиз, аесіез, іесіит, саза, Іидигіит, іпзиіа, дотісіігит,
МЫіаііо, тапзіо, зесіез, аеді^ісіит, тоіез.
Т)отиз ') значитъ домъ, въ смыслѣ мѣста, гдѣ извѣстная
семья съ своей святыней и прислугой у себя, дома,— и поэто-
му ни зданіе общественное, какъ напр. дума или ратуша (са-
па), ни строенія, которыми извѣстный римлянинъ владѣетъ
въ деревнѣ *), не могутъ быть названы (Іошпз. Нужды нѣтъ,
что у поэтовъ значеніе слова сіопшз бываетъ и шире: насто-
ящій смыслъ этого слова видѣнъ не только изъ сіотит и доті,
которыя часто значатъ: къ себѣ, на родину, домой, у себя, на
родинѣ, дома-, ной изъ того, что нерѣдко (Іоніи®, домъ, значитъ
прямо семейство, Гатіііа, да и изъ словъ: (іоіпісіііит, сіоші-
іш8. (Іотезіісиз. Но аесіез въ единств. числѣ собств. зн. вся-
кое строеніе о четырехъ стѣнахъ съ кровлей и притомъ съ
одною только жилою комнатою, слѣд. домъ небольшой, а кро-
мѣ того, еще бываетъ синонимомъ съ іепіріига, см. § 3. Въ
смыслѣ (І01ПП8 слово аесіез во время Цицероново почти не
встрѣчается, а говорится такъ въ рі., аесіез, аедіит: этимъ
послѣднимъ словомъ паз. строеніе въ нѣсколько комнатъ безъ
спеціальнаго оттѣнка постояннаго помѣщенія семейства, жилья.
Это значеніе видно и изъ словъ аесіііісаге и аесіійсіпш 3): по-
слѣднее значитъ всякое строеніе. Уменьшительнаго отъ сіотш
') Но корню оор-с;, отъ но смыслу сона.
См. ѵіііа.
а) Большое, очень крѣпкое, высокое и просторное строеніе будетъ тоіез.
Моіез ргорііиіші ппЪіЬііч агсініз. Ног.
1
нѣтъ, но есть отъ аегіев — аегііспіае, агиш. Слова въ смыслѣ
помимо, двореиъ ‘), въ классическое время нѣтъ; надобно пе-
реводить его словами гіопшв и аегіев съ разными эпитетами,
либо выражать описательно. Сава наз. хижина, избушки. не-
большое, мелкое жилье, да еще и просто шалашъ, только прі-
ютъ отъ непогоды; это же значитъ и іиригіипі, отъ іе§о;
но іесіиш, отъ того же глагола, употребляется въ смыслѣ
гіошив нли авгіев, только съ болѣе или менѣе замѣтнымъ от-
тѣнкомъ надежнаго, вѣрнаго пріюта, безопаснаго уголка. Іпвп-
Іае называлось нѣсколько совмѣстныхъ квартиръ, и для этого
бывали либо отдѣльныя строенія, либо пристройки къ гіопшв
или къ аегіев; онѣ отдавались въ наймы мастеровымъ, разно-
щикамъ и подобнымъ людямъ; чтобы лучше можно было ви-
дѣть разныя мастерскія жильцовъ п легче было пройти къ
нимъ, для этого іпвпіае строились такъ, чтобы, на манеръ
острова, около нихъ со всѣхъ сторонъ были либо улицы, либо
открытыя площади.
Вошісіііпш есть всякое мѣсто, гдѣ отецъ семейства съ сво-
ей семьей, прислугой и святыней постоянно живетъ и гдѣ онъ
хозяинъ. Яегіея, сидѣнье, мѣстопребываніе, наз. мѣсто, гдѣ из-
вѣстный человѣкъ выбираетъ для себя осѣдлость, & звѣрь ло-
говище, слѣд. гдѣ для человѣка гіошісіііит. для звѣря сиЪіІе.
Бошісіііит и весіев употребляются и въ переносномъ смыслѣ,
какъ русскія слова: мѣсто, пунктъ, главный пунктъ, точка
опоры, основаніе, родина, источникъ, рудникъ. НаЬііаііо наз.
помѣщеніе, эиилье, особенно наемное, шапвіо временное при-
станище, особенно ночлежная квартира, пріютъ на ночь,
ночлежный домъ *). Тдотив теа іПа ргоре Іоіа ѵаспа еві, ѵіх
рагв аед/іит теагипі гіесіпіа агі Саіиіі рогіісит ассеввіі. Сіе.
Вот. 44. Вотив атоепііав пои аеііі^ісіо, вегі вііѵа сопвіаЬаі.
Кер. Аіі. 13. АЪвоІиіиіп іпѵеііі іо аеЛіЪив іиія іесіит. Сіе.
(^иіпі. і'г. 3, 1. Аейі/ісіигп сігситгіаіит еві вііѵа, иі і'еге випі
Сличи § 37-
') Что конкретное значеніе произошло изъ отилеченпаго, это иидао изъ
окончаніи слова.
дэтісгііа Оаііогиш. Саез. В. О. 6, 30. Сіаийіит, диі аегіез
іп тоніе Соеііо ЬаЬеЬаІ, аіщигев іиввегапі сіетоіігі еа, дио-
гит акііийо ой'ісегеі аиврісііз. Сіаийіив рговсгірзіі іпяиіат,
ѵепйійіі, етіі Р. Саіритіив, диі со§ноѵіі розіеа Сіаийіит
аейез ргозсгірзізве. диаш езі сіетоіігі дивзиз. Сіе. ОЙ". 3, 16.
ЫЬегаз аеЛез сои]ига1і іттіпепіез ѵіае ап^ивіае. диа йезсен-
сіеге ай і'огит гех зоІеЪаі, зитрзегипі. Ьіѵ. 24, 7. Тетроге
іііо а§гі соіі зипі соеріі аідие іп сазгз еі іидигііз каЪііаЬапІ.
Ѵагго В. К. 3, 1. І)е іесііз тоепіЪиздие йітісаЪапі. Ьіѵ. 1,
15. Тесіа ргаезіеііа сопіга Гегаз іпѵепегипі. Сіе. Тивс. 1,25.
Гшійоз еі іпзиіаз атіеіз апіеропипі. Ій. Еіп. 2, 26. Вотісі-
Ііит іи Ііаііа АгсЫав ЪаЪиіІ. Ій. Агсіі. 4. Вотісіііит ітрегіі,
§1огіае. Ій. Ог. 1, 23, 105. Неіѵеііі аііисі (Іотісііігіт, аііаз
зесіез реіипі. Саез. В. &. 1, 31. 8едез Іихигіае. Сіе. Рготиі-
^аѵіі 1е§ет, диа тегеейев ІіаЪііаііопит аппиав сопйисіогіЬиз
йопаѵіі. Саев. В. С. 3, 21.
2.	Аесіі/ісаге, ехаеЛі/ісаге, зігиеге, ехзігиеге, сіѵ.сеге, ехсііаге,
сопАѵиеге, ропеге, сопдеге, [ипсіаге, /ипііатепіа ]асеге. Аейі-
Йсаге значитъ просто строить, т.-е. или самому каменщикомъ
либо плотникомъ дѣлать что-нибудь или заставлять другихъ
такихъ людей дѣлать какую-нибудь савага, тоіеш, корабль или
что бы то ни было, напр. деревяннаго коня Эпеева. Ехаесіійсаге
значитъ выстраивать, сооружать, возводитъ, т.-е. вполнѣ
оканчивать, выработывать (либо заставлять ок., выр.) построй-
ку чего-нибудь. Йігиеге, перв. вести правильную кладку, строй-
ку, а потомъ — смотря по предмету постройки и матеріалу —
насыпать, складывать, а часто и вообще правильно размѣ-
щать вещи одну на другую или одну подлѣ другой ')• Въ ех-
зітпеге вмѣстѣ съ понятіемъ яігиеге выражается еще то, что
предметъ, насыпанный либо складенный, еще и очень высокъ,
и большихъ размѣровъ. Сопвігпеге то же, что зігпеге, только
выражаетъ особенно постройку сплошную и плотную. О ка-
менныхъ стѣнахъ, могилахъ и обо всемъ въ этомъ родѣ, что
бросается въ глаза болѣе длиною, говорилось большею частію
*) Сличи зітиез § 145
1*
— 4 —
гіисеге, я о башняхъ или такихъ предметахъ, которые велики,
главнымъ образомъ въ вышину, употребляли еще ехсііаге. Соп-
<1еге перв. только складывать, слаживать, потомъ значитъ осно-
выватъ, т.-е. вызывать къ существованію, къ жизни города,
гражданскія общества, царства соединеніемъ въ извѣстномъ
районѣ всего того, чѣмъ городамъ и пр. нужно жить и дер-
жаться. Рѣже говорится это слово о такихъ вещахъ, о кото-
рыхъ уже принято говорить аейііісаге либо ехзігнеге Блп-
йаге значитъ полаіатъ твердое основаніе чему-нибудъ, но въ
классической прозѣ оно употребляется только метафорически,
а въ прямомъ смыслѣ вмѣсто него говорится Гинбашепіа па-
сете
О ропеге см. § 155. Аееіі/ісате боппші. игЬега, ѵіііаш, сіаз-
зеш. Сіе. Саез. Кер. Сопсіеге игЪеш, геспшш, сіѵіШет, ме-
таф. сагптеп, ІіЬгит, а аейііісаге обо всемъ этомъ не гово-
рится. Сіи^иіо, диоб оррісіиш ЬаЬіепиз сопзіііиегаі зиадие
ресиніа ехаесІі{ісаѵегаі, ай Саезагеш 1е§аіі ѵепіипі. Саез. В.
С. 1, 15. Ке §гаѵегіз ехаеді/ісаге іб ориз, диосі іпзіііиізіі.
Сіе. Ог. 1, 35. Мііез еігихіі а^егет. Тас. Вігиеге асіеш.
8іг. іпзібіаз. Сошропеге еі зігиеге ѵегѣа. Сіе. І.е^аіі іиш
ехігспі, диит заііз аЛііибо тигі ехвігисіа ѵісіегеіиг. Кер.
Тііет. 6. Миткіі езѣ согриз еа сопзігисіит ргорогііопе, диат
йіхі. Сіе. ІТпіѵ. 5. Наес йізсірИна поп тойо /ип^аіа, зей
еііат ехзігисіа езі. Ій. Еім. 4, 1. Сіоасаз іп ТіЬегіт сіихіі.
Ьіѵ. 1, 38. Мпгшн, Говзаві йисеге.
3.	Тетріит, аесіез., (апит, ^еІ.иЪг'ит^ ееііа, засеііит, засга-
гіит. Всякое пустое мѣсто, освященное авгуромъ съ извѣст-
ными обрядами, произнесеніемъ узаконенныхъ словъ, есть іеш-
ріипі;—все равно, выстроено ли будетъ тутъ, или нѣтъ зданіе
въ честь какого-нибудь бога. Даже и соніііішп, сашрнз Маг-
ііиз. сигіа и всякое зепасиішп были Сеіпріа. Но такъ назы-
*	) Слѣд. сспйеге только въ томъ отношеніи есть синонимъ съ предъиду-
щими глаголами, что и эти послѣдніе и сопйеге часто гов. объ одинаковыхъ
предметахъ, т.-е., ейіроитпъ, созидать гов. вы. основывать и наоборотъ.
О метафорическомъ употребленіи помянутыхъ глаголовъ см. примѣры.
Сличи § 34.
вались особенно такіе храмы, которые формально и торже-
ственно были посвящены авгуромъ; а ассіен, аесііз ’) означало
храмъ, посвященный только какимъ-нибудь іпащвѣгаіпв или и
другимъ лицомъ, назначеннымъ для того въ роли та^івѣгаіпз.
Впрочемъ аейез можетъ значить храмъ не отдѣльно само по
себѣ, а только или съ эпитетомъ засга, или съ род. пад. име-
ни бога, да потомъ въ аесіев какая-нибудь часть можетъ быть
и іеіпрішп. Далѣе, такъ какъ настоящій, формальный іегпріипі
бывалъ храмъ большой, каковъ напр. былъ національный храмъ
на Капитолійскомъ сііѵиз, а посвященный какимъ-нибудь ша-
щбігаіпв или кѣмъ-нибудь другимъ храмъ бывалъ невеликъ и
авгуромъ не освященъ: поэтому подъ аесіев и надобно пони-
мать вообще храмъ поменьше, а подъ іетріцт храмъ по-
больше ). Гапит ’) наз. всякое мѣсто, посвященное какому-
нибудь богу жрецомъ и изъятое изъ употребленія людскаго
(«святыя мѣста-»), а потомъ и построенный на немъ какой-
нибудь храмъ, каплица, божница, моленная. Это слово упот-
ребляется особенно о храмахъ не—римскихъ. БеІиЪгшп—если
отъ сіеіио — наз. мѣсто очистительныхъ и умилостивительныхъ
молитвъ и жертвъ въ какомъ-нибудь іетріппі или гапит, но
у писателей употребляется большею частію съ такими оттѣн-
ками, что всего лучше говорить его вмѣстѣ съ тѣми словами.
Сеііа, засеіішп, васгагішп — каждое можно выразить словомъ
капелла, часовня, божница. Сеііае были тѣ отдѣленія въ хра-
махъ, гдѣ стояли зіцпа боговъ, которымъ храмы были посвя-
щены. Въ Капитолійскомъ храмѣ были три сеііае: Іоѵіз, Іипо-
пІ8, Міпегѵае; въ другихъ храмахъ было только по одной, съ
вірнпп или 8І«па боговъ, во имя которыхъ былъ извѣстный
*	) Сличи § 1.
’) Такъ какъ авгуръ іетріиш очерчивалъ съ четырехъ странъ свѣта, по-
втоиу Іешріиш и производятъ обыкновенно отъ тгрѵвіѵ п іетріиш по корню
считаютъ—г е [ЛЕѴО5. Однако, такъ какъ первымъ иристуиомъ къ дѣлу у авгура
было „наблюденіе явленіи небесныхъ" юЬзегѵаге <1е соеіо), то іешріиш, по-
добно сопіешріагі, можво бы хорошо съ Баррономъ производить и отъ іиегі»
смотрѣть.
•	) Отъ Гагі, касательно чего сличи далѣе приведенное мЬсто Ьіѵ. 10, 37.
— 6 —
храмъ, 8асе11шп было мѣсто съ алтаремъ какого-нибудь бога,
обнесенное стѣной, но безъ кровли, йасгагіипі было мѣсто въ
храмѣ либо въ домѣ частнаго лица, гдѣ хранилась главная
святыня, или гдѣ совершались положенные обряды вѣры и бла-
гочестія. Раіаіішп Котики?, Кешин Аѵепѣіпит а<1 іпаиригап-
йит іетріа саріині. Ьіѵ. 1, 6. І<ТІ8І іп Іосо рег аи^игепі соп-
зіііиіо, циой істріит арреііаіеіиг, непаіив сопникит Іасіит
еззеі, іизіипі ій поп Гиіі. Ргоріегеа еі іп сигіа Нозііііа еі
іп Ротреіа еі розі іп ЛЧіИа, диит ргоіапа еа Іоса Гиіззспг,
іетріа зипі рег аи^игет сопзіііиіа, иі іп ііз зепаіиз сопзиііа
Іпбіа ііегі роезепЬ Коп отпея аеііез засгае іетріа зипі ас не
аейев диійепі Ѵезіае іетріит еві. Ѵагго ар. Сеіі. № А. 14,
7. ЕаЬіик всгіЬіі іп еа ри^па Яоѵіз ЗЫогів аееіет ѵоіат, иі
Котиіиз апіе ѵоѵегаі, кесі /апит іапіипі, ІЙ еві іоспб іепіріо
еЙ’аІиз засгаіиз іиегаС Ьіѵ. 10, 37. Езі тіііі іесит рго йе-
огит іетрііз ас (ІеІиЪгіз сегіатеп. Сіе. Каі. В. 3, 30. ІМп-
ит тоета йівзесіа {апауие йееегіа геіесіС Кер. Тіт. 5. Еа-
пит Негсиіів (въ Оайез) Саез. Апѣопіив агтаіок іп ссііа Соп-
согйіае, диит зепаіит ЬаЪегеі, іисІивіС Сіе. Ріііі. 3, 12.
Саесіііа ехііі іп диоййат засеііит отіпік саріепйі с'аивза. ІЙ.
Біѵіп. 1, 46. Тііетізіосіез сит йііа Моіоззі ге°І8 рагѵпіа ке
іп засѵагіит, диой витта соІеЬаіиг саегітоміа, соп]есіЬ №ер.
Тііет. 8.
Примѣчаніе. Когда мы говоримъ метафорически: храмъ
наукъ, храмъ музъ, храмъ мудрости, то нельзя употре-
бить полат. ни Іешріиін, ни аейез или засеііит, Гапит,
засгагіиш, но надобно брать йошіеііішп, вейсз.
4.	Ага, сЛіагіа. Ага называется жертвенникъ либо изъ
земли, либо изъ камней, либо изъ дерна, либо изъ роговъ
жертвенныхъ животныхъ. Но аііагіа—дорогая надставка на
жертвенникѣ, а потомъ всякій большой, пышный жертвен-
никъ '), главный алтарь, великій жертвенникъ. 8із Ъоішв о
*) Такъ говоритъ Фоееъ къ Ѵіг^ Есі. V, 66. Замѣтку у Сервіл къ этому
мѣсту изъ Варроиа: Біа кирегік аііагіа, ІеггевігіЬіік агаь, іиіегіа іосоз сіісигі,
нельзя считать правильной. По сказанному передъ тѣмъ, ага относится къ
аііагіа почти такъ, какъ Ёя/аря къ /Зшціі.
— 7
Геііхсріе іпіз! Еп циаііиог агаь: ессе (Іиаз ііЬі, Варкііі, Лиая
аііагіа РИоеЬо. Ѵігіг. Есі. 5, 66.
5.	Засгі/ісаге, васга /асеге, іттоіаге, тасіаге, Ійаге, ІіЬаге,
рагепіаге, ргодвге, оЬ)ісеге. Приноситъ жертву или въ жертву
будетъ засгійсаге и засга іасеге, только при засга іасеге не
можетъ быть имени предмета въ вин. падежѣ. И одно Іасеге
бываетъ въ смыслѣ: приноситъ жертву, *) но въ такомъ
случаѣ употребляется съ творительнымъ имени предмета, при-
носимаго въ жертву. Іттоіаге собственно значитъ посыпать
тоіа ваіва, а тасіаге а) только закалить, но потомъ оба глаг
гола получаютъ еще и общее значеніе: приносить жертву,
если дѣло идетъ объ убиваемомъ жертвенномъ животномъ.
Ьііаге значитъ: приносить жертву съ благопріятными предзна-
менованіями, т.-е. посредствомъ жертвы получать или въ самой
жертвѣ находить благопріятныя предзнаменованія или еще—о
самомъ жертвенномъ животномъ—давать благопріятныя пред-
знаменованія. ЫЬаге ’) значитъ: отпивши напередъ самому,
сейчасъ затѣмъ часть вина приносить въ жертвенный даръ
богамъ, либо приносить и другіе . дары, особенно безкровные,
напр. і’пщез, сегіаз Ьасаз, пѵаш. Рагепіаге значитъ прино-
сить жертву въ честь умершихъ. Эти глаголы употребля-
лись и въ переносномъ смыслѣ: тмасіате-сокругиатъ, уничто-
жатъ’, ІіЬаге-б-щииъ что-ниб. изъ какого-ниб. цѣлаго, наби-
рать изъ массы какихъ-ниб. предметовъ, обирать; Ійаге, а осо-
бенно рагеійаге-убійствомъ одного радовать другаго, мститъ.
Но приноситъ жертву въ смыслѣ платитъ, платиться
чѣмъ-ниб., жертвовать, отдавать на жертву будетъ ргобеге,
обреете. Раіег ше ай агагп асісіихіі, арші циаш засгі/гсаге
іпзіііиегаі;.—Раіег Яоѵі Ііозііаз іттоіаѵіі. Кер. Нанн. 2. Ке
*) О падежахъ при іасеге и слѣд. глаголахъ см. грамматику.
’і Происходитъ отъ одного корня съ	[лх-уаіра, (скотобойный ножъ.
Нот. Піаіі. 8. 270 слѣд.), тасеііипі, сііпіісаге. Но тасіаге въ хорошую сторону,
тасіаге аіідиет аіідиа ге, происходитъ отъ одного корня съ ша^нив, шасіе.
3) Производятъ обыкновенно отъ	Въ приводимомъ теперь значеніи
у Цицерона это слово не встрѣчается.
8 —
оѵев диісіст Іісеі Сопсіеге, піяі ргіів саСиіо /есегіз. Соіитп. 2,
22. Іипопі яоярііае сопяиіея /асеге песеяяе евС. Сіе. Миг. 41.
Мапііик е^геще Іііаѵіі. Ьіѵ. 8, 9. С^иигп СгіяСівяіта ехСа віпе
сарііе СиегипС, ргохіта ІювСіа ваере Іііаіиг риісііеггіте. Сіе.
Віѵіп. 2, 15. ЛіхіС еС іп ігіепяат Іаіісит ІгЬаѵгі Ьопогет.
Ѵіг^. Аеп. 1, 736. Ма)огез пояігі ЕеЬгиагіо тепяе ра-
гепіагі ѵоІиегипС. Сіе. Ьер. 2, 21. Нипс еі Ііищя восіов Си,
ІирріСег, ѵіѵоя тогСиовдие аеСеглів яирріісіів тасІаЫз. И.
СаС. 1, 13- КиІІа се ѵіпсиіа ітресііипС иіііия сегСае сііясі-
рііпае ІіЬазцие ех отпіЬия, циосісипдие Се тахіте яресіе
ѵегіСаСія тоѵеС. 16. Тияс. 5, 29. (^иат роСеяСія Р. ЬепСиІо-
тасіаге ѵісСітат ^гаСіогет, циаш ві Ь. ѣ'іассі яаіщиіпе ііііия
пеіагіит іп поя отпея обіиш яаСигаѵегіСів? Ыіетиз щіСиг
Ьепіиіо, рагепіетиз СеСІіе&о. геѵосетия е]есіоя. ІЙ. Еіасс. 38.
АЬ ітрсгаСоге сіе РеСге^і еі Аігапіі ѵіСа реСипі, пе—яиов
ргодѵііззе ѵісіеапіиг. Саев. В. С. 1, 74. ЬедаСит ех виів
яеяе таено сит регіеиіо асі АгіоѵівСит тіввигит еі Иотіпі-
Ъия іегія оЦесіигит (Саеваг) ехівСітаЬаі. ІсІ. В. С. 1, 47.
6.	басгііісішп, васгит и васга, ІюяСіа, ѵісСіта, ргаетіиш,
тегеев, роепав сіаге, Іиеге. Засгііісшт—принесеніе жертвы,
жертвоприношеніе. Васгит — все, посвященное богамъ, а
въ частности: а) приносимая жертва и Ь) какъ и яасга,
съ Сасеге, жертвоприношеніе. Объ ІювСіа и ѵісСіта нельзя
найти чего-ниб. рѣшительнаго ни въ разсказахъ у Древ-
нихъ, ни въ объясненіяхъ у Новѣйшихъ. Одни говорятъ,
напр., что ІювСіа—жертва изъ животнаго неболыпаго, а ѵіс-
Сіта изъ большаго; но это нейдетъ къ такимъ выраженіямъ
писателей, какъ напр.: Нояііа егіС ріепа гияііса рогсив Ііага.
ТіЪ. 1, 10, 26, а параллельно съ этимъ: еС шіпог ех Ііишііі
ѵісііта рогсив Ііага. Оѵ. Апі. 3, 13, 16 и Сіе. ІиѵепС.
2, 31, гдѣ объ однихъ и тѣхъ же животныхъ, которыхъ на-
добно было гнать въ Спарту на жертву, четыре раза гово-
рится Ьояііае, но только однажды—безъ всякой оговорки—ѵісСі-
іпае. Въ виду этихъ и подобныхъ мѣстъ нельзя принять и той
разницы между этими словами, что будто ІюяСіа могла быть
отъ каждаго, но только прежде сраженія, а ѵісСіта только
— 9 —
уже отъ побѣдителя. Тѣми мѣстами опровергается и другая
разница, что будто Ііозііа—жертва умилостивительная, очисти-
тельная, а ѵісіііпа—благодарственная. Въ виду тѣхъ-же мѣстъ
несостоятельна, наконецъ, и та разница, что будто Ііозііа зна-
читъ жертвенное животное убиваемое, а ѵісіііпа—украшенное
ѵіііа (отъ ѵіеге). Развѣ бывала повязка на жертвенныхъ жи-
вотныхъ до приношенія ихъ въ жертву? Однако, хотя и нѣтъ
ни одного опредѣленія этихъ словъ, подъ которое подходили бы
всѣ мѣста у писателей, но нѣтъ также ни одного, которое не
подтверждалось бы, повидимому, тѣмъ или другимъ отдѣльно
взятымъ мѣстомъ. Только та разница достовѣрна, что ѵісіііпа
говорилось и метафорически, а Іюзііа никогда. *) По всему
этому и еще въ виду того, что тотъ, кто убивалъ жертвенное
животное, назывался ѵісіішагіпз, можно бы принять, что Ъовііа
и ѵісііша—одно и тоже, только при ѵісіііпа было на умѣ
главнымъ образомъ убиваніе животнаго, а при Ііозііа—посвя-
щеніе его передъ жертвенникомъ съ торжественными обря-
дами. Но если мы хотимъ правильно перевесть обороты въ
родѣ: <Онъ былъ жертвой своей вѣрности, безумной отваги» и
т. п., то, смотря по смыслу, надобно употребить въ приличной
обстановкѣ ргаетіит, тегсев, роепаз Ласе, съ эпитетами или
безъ эпитетовъ. Раіег іп Нівраніат ргойсізсепз СагіЬаціпе
Іоѵі Ііояііаз іішпоіаѵіі. Кер. Напн. 2. Послѣ извѣстія о побѣдѣ
изъ Азіи: 8нрр1ісаііо іп ігійиит йесгеіа езі еі диайгаціпіа
таіогез Ііозііае іттоіагі іивзае. Ыѵ, 37, 52. Зесипсіат еаш
Раиііив, вісиі егаі, ѵісіогіат гаіиз ѵісііпіаз сесіЛгі. Ісі. 35, 7.
Сличи еще Саез. В. (3. 7, 16. Бесіие—е сонііпепіі §епеге
ье іегііат ѵісіітат геі риЫісае ргаеЬиіі. Сіе. Ніи. 2, 19.
7.	Овііит, уапиа, /огіз, /огез, саіѵае, рогіа, уапиз. Ойііппі,
Іаііиа, рогіа, ^апиз—двери въ смыслѣ доступа, входа въ тѣ
*) Кромѣ авторовъ ио части еииояимики ееть различныя указанія и объ-
аевенія у Поймы нзд. Рихтера, р. 520 и 805 слд., у Фосса къ Ѵігд. беопр
2, 147, у Гартунга, 1іе1і§. <1. Кошег 1, р. 162, у Герцога къ Саев. В. С. 6, 16.
у Корссена въКгіі. Веііг. киг Іаі. Когшепіеііге р. 60, у Паули Веаі—Епсу*
сіор. водъ васгіГісіа, т. 6, р. 666. НовПа надобно производить отъ іегіге, а
ѵісііша, конечно, отъ ісеге съ дигаммой.
10
мѣста, которыя можно запирать, загораживать; іогів, Гогез,
ѵяіѵае,—двери въ смыслѣ преграды къ доступу, входу куда-
нибудь. Ояіішп—всякое отверстіе, всякій входъ или выходъ, а
отсюда и входъ или выходъ у дома, у комнаты. Іанна глав-
нымъ образомъ двери дома, у которыхъ караулилъ .(апііог или
08Ііагіп8. Еоіі8—дверь у комнаты, но Гогев были створчатыя
двери, которыми былъ входъ въ цѣлый домъ, отворявшіяся на-
ружу, слѣд. )аіша въ большихъ размѣрахъ. Ѵаіѵас отворялись
на внутреннюю сторону и были такъ же изъ двухъ половинъ,
которыя сами были складныя. ') Роіѣас, ворота, были входы
и выходы у города, у лагеря, у храма, у дворца, у цирка,
слѣд. именно то, что у насъ ворота въ сравненіи съ дверьми.
Такимъ образомъ, рогіа, іапна и обіішп служили только для
входа и выхода, а Гогі$, Гогез, ѵаіѵае служили только для за-
гражденія входа; но ]апи8 былъ переходъ, проѣздъ либо между
двумя улицами или между улицей и Гогнт—ЬіГгопз, либо-даже
и между четырьмя улицами—диасігіігопв. ®) Е§о ѵего, іпдиаш,
& рогіа Евдиіііпа ѵісіео ѵіііаіп іиаш.—Кавіса, дииш асі роеіапі
Еппіигл ѵепіевеі еідие аЪ овііо (изъ дверей въ комнаты) Еп-
піит апсіііа йіхіввеі сіоті пои езве, Казіса вепвіі іііат сіотііл
Іивеи сііхіззе еі іііит іпіиз еззе. Раисіе рові сііеѣиз сит асі
Кагісат ѵепіззеі Еппіиз еі еит а уапиа (у входа въ домтЛ
диаегегеі, ехсіатаі Кявіса зе Йоті поп езве. Сіе. Ог. 2, 68.
Агіеіотасйиз {огет сиЫсиІі сіаизіі. ІЙ. Тизс. 5, 20. Озііит
сагсегів. ІЬ. 5, 5. Рогев іп ІітіпіЬиз ргоГапагит аесіішп
попгіпапіиг. Ісі. Каі. В. 2, 27. Сопѵиізіз гера^иіія, еНгасйз
ѵаіѵіз (храма) сіетоіігі 8і§пит—сопапіиг. Ісі. Ѵегг. 4, 43.
Тгапйіііопез регѵіае ,)аш. Ісі. Каі. I). 2, 27.
8.	Еоггз, і'огаз. Еогія, внѣ, наружу, на дворѣ, внѣ дома,
на улицѣ, въ лагерѣ, въ отличіе отъ іпіиз, сіоті (во всѣхъ
значеніяхъ послѣдняго слова), а также—извнѣ, снаружи, съ
*) І'Оге- ргоргіе (ЦсипСиг, диае іогав арегіипіиг, ніеиіаригі ѵеіегеь ГиН: ѵаі-
ѵае апіеш випі, иі (ІісіС Ѵагго, диае геѵоіѵипіиг еі ве ѵеіапі. Бегѵ. Ѵіір'-
Аеп. 1, 440.
*) Объ іапі и ходьбѣ въ впхъ ем. Геііндорфа къ Ног. 8аі. 2, 3, 18.
11
длины въ собственномъ и переносномъ смыслѣ. Ротпропіа [огія
соеііаѣаі. Сіе. ()п. Гг. 3, 1, 6. Сопзиіев оііит бопіі ас {оггв
ІіаЬиеге. Ьіѵ. 3, 65. І)іоп Іеішп /оггз (снаружи) Па^ііаЪаі.
№ер. Ьіоп. 9. Іп ірва агіе іпкіі, поп /огіз реШиг ехігепіиш,
і. е. аіѣів ей’есііо. Сіе. Гіи. А, 7. ') Гогав, отъ т. е. изъ
дому, изъ города, изъ лагеря, рѣдко употребляется въ пере-
носномъ смыслѣ. 3 /огая. Ріапѣ Рессаіппі іппт еіаіпт /огаз
еві. Тег. РЬогпі. 5, 7, 65. Апііпив осіиз (Ьис, въ жилище
блаженныхъ) рсгѵоіаѣіі, зі іат іліт, ^иит егіі іп согроге,
етіпеЬіі {отаз еі; еа, диае ехіга египі, сопіетріапк диат та-
ите зе а согроге аЪзітаѣеі. Сіе. Вер. 6, 29, гдѣ сотри»
сравнивается съ гіотия души. Сличи ІЬ. 3, 7., гдѣ Гогав ска-
зано въ противоположность съ ІПІП8, а это послѣднее разу-
мѣется въ смыслѣ переносномъ.
9.	Сіаизігит, сіаѵіз, реззикиз, геркідиіит, оЪех, зека. Сіагі-
(Іеге, ргаесІиЛеге, оссілі&еге, гесішіеге, оЬзегаге, гезегаге, аре-
гіге, рапйеге, раіе/асеге, Ііізсеге. Сіаивігиш,	—-чаще
сіаизіга, огиш—есть все, чѣмъ можно запереть или загоро-
дить доступъ, входъ въ какое-ниб. мѣсто или выходъ оттуда,
слѣд. дверь, ворота (если они заперты), засовъ, замокъ, ограда,
валъ, плотина и т. д., а въ особенности на военномъ языкѣ
ключъ къ какой-ниб. мѣстности, морю и т. д. -) Сіаѵіз, хЛтД;,
называется ключъ, которымъ засовъ, ходящій на внутренней
сторонѣ дверей, при запираньи выдвигается впередъ, а при
отпираньи задвигается назадъ. Въ переносномъ смыслѣ сіаѵіз
не употребляется, а поэтому и Сіаѵіз Сісегопіапа неправильно.
Реззиіі *) были двѣ задвижки на комнатныхъ Гогез: онѣ сквозь
ипсі, скобы на дверяхъ, входили каждая въ пазъ, сдѣланный на
стѣнѣ вверху и внизу, либо на серединѣ, либо оба на одномъ
*) Точно такъ же говорилось Гогіз азвптеге, что у Циц. Ог. 2, 89 чередуется
съ ехігіпвесііз аззитеге. Это п надобно замѣтить начинающимъ, чтобы ве
ограничиваться однимъ только общимъ ехігіпвесік, объ употребленіи кото-
раго будетъ сказано въ § 546. Еще прибавимъ: і'огіз соотвѣтствуетъ гречес-
кимъ 5о,с«б<,	а і’огеа—
’) Отсюда нѣм. кіозіег.
3) Такъ же какъ и піасаХо; отъ	ио нѣсколько отлично по значенію.
— 12 —
.мѣстѣ, а слѣд. похожа были на ходящія вверхъ и внизъ зад-
вижки. какими у васъ одна изъ двухъ половинъ створчатой две-
ри закладывается на растворѣ. ') Веращііит и оЪех 5)=похожіе
другъ на друга поперечные засовы, которые лежали въ пазу
стѣны: при запираньи они посредствомъ сіаѵіз выдвигались и
загораживали двери, а при отпираньи опять тѣмъ же сіаѵіз
убирались назадъ. Только та разница между этими словами,
что оЬех есть пошей беіесііѵшп. 8ега поперечный запоръ, ко-
торый при запираньи накладывался па двери, а при отпираньи
отнимался прочь. Сіаибеге 3) значитъ запирать, а потомъ затво-
рятъ, закрывать, останавливать, оканчивать. На военномъ
языкѣ сіаибеге значитъ: 1) замыкать, быть въ замкѣ, въ концѣ, и
2) окружать. Ргаес1ибеге=бля безопасности завораживать, за-
пирать на входѣ, спереди', въ военномъ смыслѣ: запирать или
заграждать доступъ куда-ниб. Осс1пбеге=с1аибеге, запирать
отъ всѣхъ, запирать совсѣмъ, крѣпко, т. е. сіаибеге съ до-
бавочнымъ смысломъ предлога оЪ, о которомъ будетъ впослѣд-
ствіи; оЪ8ег&ге=закладыватъ запоромъ, запирать замкомъ, на
замокъ', гесіибеге - отпирать: гезегаге - отнимать запоръ
прочь, снять замокъ и слѣд. отпирать: арегіге 4) вообще
открывать ходъ, входъ, доступъ куда-ниб., вообще убирать прочь
то. что запирало, загораживало собою, закрывало, скрывало;
равбеге=створчатыя двери или ворота разводить и так. обр.
отворять; раІеГасеге—давать проходъ, дѣлать доступнымъ,
проходимымъ. У поэтовъ рапбеге часто значитъ открывать
вообще, въ смыслѣ арегіге. ЕіТгііщі тиііагпш Гогез, геѵеііі
сіаизіга. Сіе. Ѵегг. 4, 23. Ѵесіщаі киЬ зщпо сіаизігізцие геі-
риЫісае розііит. Іб. Лдгаг. 1, 7. Іб оррібит аиіе ірза Тетре
*	) Такъ по йаітаь. Ехегсіі. Рііп. р. 649.
*	) Еера^піит отъ рапбеге; оЬех,	отъ оЦісеге.
’/ Отъ одного корня съ х).иы и относится къ нему, какъ Іепііо къ геіѵш.
*	) Раскрывать ротъ, пикнутъ, заикнуться, т.-е. не сказать в полнѣ, а
-только показать намѣреніе сказать что-то, когда сказать нельзя, не слѣдуетъ,
будетъ Ьіксеге, отъ одного корня съу_«<тхеіѵ. Таніив раѵог ігешогдие отніиш
тетЬгогит тиііегет серіі, иі <1іи Ъівсеге поп роезеі. Ьіѵ. 39,12. А у поэ-
товъ Ьіьсеге часто и=і1ісеге.
—- і !> —
(входъ въ Македонію) іп ГаисіЬпз яіѣит Масеііопіае сіанзіга
ѣ.иѣіззіта ргаеЬеѣ еѣ іп ТЬезяаІіат оррогѣипит МасейопіЪия
(Іесигвит. Ьіѵ. 42, 67. Сіойіо отпев Ъоггеогпт сіагез ѣгасійііяѣі.
Сіе. І)от. 10. Апиз ГогіЪиз оЪсІіѣ реззиіит. Тег. Неаиѣ. 1, 2,
37. Іп Гегпріо Іоѵія ѵаіѵае сіаизае герадиііз зиЪіѣо зе іряае
арегиегипѣ. Сіе. Іііѵіп. 1, 34. Ваѣигпіа йетпряегаѣ аррояіѣаз
рогѣае зегаз. Оѵмі. Газѣ. 1, 265. ОЪісез рогѣагиш пгЪіз виЪ-
ѵегзі, сарѣа езсепзи гаиігітепѣа. Тас. Апп. 13, 39. Ащпен
сіаш/еге. Тгіагіі розѣгепюз сктсІеЪапі. Ьіѵ. 37, 39. АГгі (въ
сраженіи при Ганнахъ) піох согпиа ехіегкіепсіо сіаизеге еѣ аЪ
ѣег§о Вотапоз. Ісі. 22, 46. Еа сіѵіѣая соЬогѣез (Баррона)
е]есіѣ рогѣаздие ргаесіизгі. Саез. В. С. 2, 19, но немного
повыше о такомъ же обстоятельствѣ сказано сіаизіѣ. Ареггіе
аіідиіз озѣіит. Тег. Арегіге аегагіитп. Саез. РаІ(^асеѵе рогѣат,
іѣег. Саез.
19. Сопсіаѵе, сцЪісгЛит, тетЪгит, соепасиіит, ігіеііпіит,
соепаііо. Сопсіаѵе называется комната, которую можно запи-
рать', сиЫсиІшп — комната, устроенная такъ, что можно тамъ
сиЬапз спать, отдыхать, обѣдать, заниматься и вообще дѣлать
все, что Древніе дѣлали лежа. МешЪгпш — отдѣленіе, часть
дома, отдѣльное помѣщеніе. Соепасиіит—столовая въ верх-
немъ этажѣ, называвшаяся п ѣгіеііпіит, отъ бывшаго тамъ
обѣденнаго дивана, окружавшаго столъ съ трехъ сторонъ и
называвшагося ѣгіеііпіит, а въ латини серебрянаго вѣка сто-
ловая называлась и соепаѣіо. ') Соепаѣнз снЬіѣині іп іііет
сопсіаѵе сит (ІиоЪиз айоІезсепѣіЬиз і'ііііз іѵіѣ. Сіе. Атег. 23.
(^иит Ѵеггез еііат сиѣагеѣ, іп сгіЫсиІит іпѣгоііисѣиз еьѣ. Ій.
Ѵегг. 3, 23. ВіЫіоѣѣесае айЬаегеѣ йогтіѣогіит тетЬгит. Ех
аііо Іаѣеге езѣ тосііса соепаііо, диае ріигііпо зоіе Іисеѣ. Ш.
Еріяѣ. 2, 17. ГЫ соепаЬапѣ, соепасиінт ѵосіѣаЬапг розѣеа
диаш іп зирегіоге ранѣе соепіѣаге соерегипѣ, зирегіогіз (Іошиз
ипіѵегза соепасиіа сіісѣа. Ѵагг. Ь. Е. 5, р. 162 ей. 8реп§.
*) Изъ сейчасъ потомъ приводимаго мѣста Варронова выходитъ, что соеп*-
сиіиш назывался и весь верхній этажъ.
14 —
Аргопнщ іп Ігісііпіо (ІесиЬпіІ. Сіе. Ѵегг. 3, 25. рпапсіо
іи Не ігіеііпіо Іио ехіЬіз? 1(1. Ог. 2, 65.
11. Ѵісіиз, сіЬиз, сіЬагіа, репиз, аіітепіа, еМіа, ехса, орзо-
міит, риіпіепіит, Ъеііагіа, тепза зесипда, сиредіа, сота, іепіа-
сиіип, ргапйіит, тетепЛа, [егсиіит, сопѵіѵіит, ериіит, ериіае,
дарз, сотіззаііо. Ѵісіив, отъ ѵіѵеге, значитъ, 1) образъ жизни
касательно пищи, питья, вообще въ матеріальномъ отношеніи,
а потомъ и .2) пропитаніе, содержаніе вообще, а въ особенно-
сти пища и питье. СіЬііз ,)=ииада, т. е. все, что ѣдятъ или
можно ѣсть, говорится какъ объ людяхъ, такъ и объ живот-
ныхъ. Это слово употребляется иногда и метафорически. Езса 2)
пища приготовленная, кутанье, блюдо', 3) отсюда еще при-
кормка, а отсюда, хотя и рѣдко, приманка, соблазнъ. СіЬагіа—
все. что идетъ въ пищу и изъ чего ее можно дѣлать, особенно
хлѣбъ; репив—запасъ съѣстнаго, съгъстные припасы, домаш
няя провизія. Аіітепіа—пища въ смыслѣ пропитанія, т. е.
то, чѣмъ кто-ниб. поддерживаетъ свою жизнь; метафорически
то, чѣмъ поддерживается продолженіе чего-нибудь. Есіиііа. Ч
ішп и огиш, съѣстное всякаго рода, прямо ли для утоленія
голода, или только для лакомства. Орзопінт, бфомоѵ, кушанье,
блюдо, перемѣна, особенно говядина либо рыба. Рпітепіпт и
рпітепіагіа—лат. выраженія вм. орзопішп, т. е. опять ку-
шанье, блюдо. ’) Мепза «есипба и Ьеііагіа, огпт, все, что
подается на десертъ, напр. плоды, орѣхи, конфекты, высшихъ
сортовъ вина и т. п. е) Сиреіііа, огпт, и спресііае, лакомства,
лакомые куски, йосгаіез гевропсііі ее іпегнізее, пі еі ѵісіиз
Яиоіісііавне іп Ргуіапео риЫісе ргаеЬегеіиг. Сіе. Ог. 1, 54.
Аііісив сіЬо ве аЬяІіпиіі. Кер. Аіі. 22. Петеігіо Рііаіегео
апіті іііе сиііиз егаі диаві диісіат сіЬиз Ьитапііаііе. Сіе. Кіи.
*) Производятъ отъ ’/еоор-аі,
’) Отъ евзе ѣсть.
’) Поэтому обѣденный столъ евсагіа шепза, а не сіЬагіа. Ѵагг. Ь. Ь.
3, 25 іп.
‘) Отъ ейиіів,—е, но бываетъ и втораго склоненія. Корень еііеге ѣсть.
О производствѣ отъ риіра и значеніи сличи Гейндорфа къ Ног. 8аІ. 2,2, 20.
*) См. Гейндорфа къ Ног. 8аі. 2, 2, 121.
— 15 —
5, 19. Мііііев ріпв йітісііаіі тепвія сіЬагіа зесипі Гегипі. Сіе.
Тивс. 2, 16. СіЬагіа сосѣа <1есет сііегипі сотраі-агі дияніі.
Кер. Еит. 8. Ерісигив сопіепіііззітіч еасіа еі роііопі-
Ьиа пгііюгет ѵоіиріаіет регсірі, диат ехдиізіііязітіз ай ери-
іаіиіит. Сіе. Еіп. 2. 28. Ріаіо езсат таіогипі арреііаі ѵоіир-
Шет. Ій. 8еп. 13. Іп ееііиіат абіе раігія репит соп^егеЬат
сіапсиіит. Тег. Еии. 2, 3, 19. Аіітепіа геропете іп Ьіетет
поппиШиз гаііопіз езі. (^иіпііі. 2. 16. Уасгійсапіиг аЬ есІиІіЬѵз
Ейизае, а роііопе Роіінае. Ѵагго, ар. Ъ'оп. р. 75 еЕ ОегІ.
Вонаѵіі гех Тііепаізіосіі Муипіет, ипбе орзопіит ЬаЬегеЕ
Ьтер. ТЬет. 10. А^еаПаиз ргаеіег ѵііиііпа еі Ііщивтойі де-
пега орзопіі, диае ргаезепз іетриз сІезійегаЬаі, иііііі ассеріі,
зеситЛат тепзат зегѵіз сіізрегіііі. Кер. А§ен. 8.
Надобно .замѣтить выраженія объ обѣдахъ и пирахъ: іепіа-
сиіпт завтракъ послѣ пробужденія, утренняя закуска; ргап-
<1іит второй завтракъ въ полдень, тегенйа послѣдняя закуска
до обѣда-, обѣдъ, главный, большой столъ—соена1), къ которому
собиралось все семейство: онъ встарину бывалъ вечеромъ,
а позднѣе лѣтомъ около 9 часовъ, а зимой около 10 дня *)•
Впрочемъ не видно, чтобы у всѣхъ Римлянъ въ означенные
часы бывали эти четыре стола: сенаторы и должностныя
лица встарину ргапііііші или тегеіміапі брали съ со
бою въ карманъ, либо покупали. Кромѣ того, зепіаснінш и
шегешіат уже и Древніе принимали за одно и тоже съ рган-
(Ііит. А что не одно и то же съ ргашііиш было ]еііІасиІит,
видно изъ словъ: Ѵііеіііил ерніаз ігіГагіаш ьетрег. тіегсіиш
циаіігіі'агіат іІіярегСіеЬаі, іп іепіасиіа еі ргапсііа еі соепаз
сошізяаііопеядие. 8иеі. Ѵіі. 13. Но іиегеийа встрѣчается толь-
ко у грамматиковъ: выходитъ, что ея совсѣмъ не было въ
обычаѣ въ тѣхъ кругахъ, гдѣ засиживались писатели золотаго
вѣка, сочиненія которыхъ до насъ дошли.
•) Слово соепа производить то отъ хоіѵч, то отъ ЗЛѵг), но всего вѣрнѣе
отъ со-ез-па, др. лат. сезпа, то-есть общій столъ.
’) См. Корте къ Сіе. Оіѵ. 9, 26. іоіі. Гейндорфъ къ Ног. 8аі. 2, 8, 3.
3) Регсиіиш, еобств. посадки, нотомъ значитъ даваемая часть кушанья,
х^шаяъе, перемѣна, блюдо кушанья.
— 16 —
Согѵіѵішп называется дружеская пирушка, застольная бесѣда,
на которой главное дѣло было не столько въ ѣдѣ и питьѣ,
сколько въ живыхъ, одушевленныхъ разговорахъ, какъ на гре-
ческомъ тли-бъюѵ. Ераіпш — пиръ, столъ, обѣдъ празонич-
ный, большой, ври религіозныхъ или религіозно - политиче-
скихъ торжествахъ, настоящихъ праздникахъ, похоронахъ, по-
священіи храмовъ, тріумфахъ, играхъ и т. п., даваемый госу-
дарствомъ или частными лицами, сенатомъ, при похоронахъ
часто только друзьями и родными, а иногда—какъ и при дру-
гихъ случаяхъ—всѣмъ народомъ. Ериіае—пиръ, устроенный
и данвый частнымъ лицомъ, на которомъ главное дѣло было
въ томъ, чтобы кушанъевъ было мято и дорогихъ. Парв, обык-
новенно въ ріиг. барев, жертвенный обѣдъ, ио у поэтовъ и
позднѣйшихъ писателей м всякій богатый, отличный, гастро-
номическій обѣдъ, при которомъ однакожъ не нужно вообра-
жать непремѣнно и постороннихъ гостей. Сотізкаііо—попой-
ка *). Вепе піа^огез повігі ассиЬіііопет ериіагет ашісогит,
диі ѵііае сопіипсііопеіп ЬаЪепі, сопѵіѵіит ііотіііагппі, те-
Ііин диат (Ігаееі, диіа ]іос ібет Іпт сотроШіопет (т.-е.
порікбсіоѵ) ішп сопсоепаііопет (т.-е. сбѵ^ьтѵоѵ) ѵосапі. Сіе.
8еп. 13. Ериігіт ф. Махішив раігиі зці потіпе (т.-е. іп тогіе
сеІеЪгапба) рориіо Вотапо баЬаі. Іб. Миг. 36. Іп диіЬизіІат
медие ресипіае шобик езі педие ѣопогіз псс ИЬібіпши пес
ериіагит пес геіідиагтп сирібііаіит. Сіе. Гіп. 1, 16. Тиш
ргітшп ,Ьоѵе ехітіа саріа бе цгеце васгит Негсиіі абІнЬііів
аб тіпівіегіиш дарепцие Роііііін—і’асішп. Ріпагіі ехііз айезів
аб ееіегат (іарет ѵепегипі. Ьіѵ. 1, 7. Коп Вісиіае дарее биі-
сет еІаЪогаЬипІ варогет. Ногаі.
Примѣчаніе. Пища, метафорически=вспомогательное
средство, поддержка, опора, можно переводить и аіііпеи-
*) СогпІЕбаііо, отъ	хы.и.ч» первоначально ипачило прогулка со
улицамъ (съ музыкой, пляской, пѣснями и всяческими забавами), прежде или
послѣ попойки. Но впослѣдствіи послѣдняя статья до того стали главнымъ
дѣломъ, что соіпіккаііо, кикъ ькдио ивъ Киеіоп. Ѵі(. 13, употреблялось прямо
въ смыслѣ попойки.
17
гпт либо аііпіепіа, во лучше глаголомъ аіеге, напр.
Новое аііі агіеь.
12. Іиейга, уертіит. }еріпііаз, [атев, евигівз, еяиііііо. Іпе-
гіін—неяденье, неупотребленіе, непринятіе пищи, доброволь-
но ли наложено будетъ кѣмъ-нибудь на себя воздержаніе отъ
пищи, либо лишеніе будетъ невольное. Ле]ипіигп—воздержаніе
ияг и«щш, постъ, н добровольный, и невольный. .Іеінпііав по-
вастоящему несеніе ^еіппіі, состояніе въ іе]ипіит, но употреб-
ляется почти только метафорически = сухость, безжизненность
въ рѣчи. І’атев — голодъ, лишеніе пищи; евигіев и евпгіііо,
голодъ, алканье, алчба. Оба послѣднія слова, чрезвычайно рѣд-
кія, замѣняются словомъ і'апіев, которое у поэтовъ употребля-
ется и въ переносномъ смыслѣ, а въ прозѣ словами: сирійі-
ІЯ8, аѵійііав. Пе^иНгз ѵщіііів еі іпеЛіа несаіив еві. Сіе. Еіп.
5, 27. Іпебіа еі ѵі ірвіив шогЪі сонвнтіив еві. Ій. Ьіѵ. 16,
10. Сегегі уеуипшт іпвіііиіит еві. Ьіѵ. 36, 37. Аііі огаіогев
іп іфтііаіе сопсіппіогев випі. Сіе. Ог. 1, 6. СіЪо ес роііопе
(апіет віііпщие йереіііпіив. Ій. Гіп. 1, 11. Опій пои шогіаііа
ресіога со§ів аигі васга [атез. Ѵігц. Аеп. 3, 57.
12 Ь. Едеге, сотеНеге, і-езсі, разы, сіег-огаге, каигіге, тапЛе-
п. соепаге, ерггіагі. Ейеге (евве) ') значитъ ѣстъ, т.-е. упот-
реблять пищу, а потомъ съ винительнымъ падежомъ=употреб-
лять въ пищу, говорится больше о людяхъ. Ѵевсі—питаться
чѣмъ-нибудь, употребляется больше о людяхъ, но говорится и о
безсловесныхъ. Мапйеге—жевать а потомъ и тапйепйо ейеге.
Соепаге—обѣдать, т.-е. быть за соепа: ерпіагі — пировать-,
сотейеге—съѣдать; йеѵотате'—проглатывать, пожирать въ
послѣднемъ смыслѣ сильнѣе слово сотейеге. Метафорически
ейеге бываетъ только у поэтовъ = грызть, терзать, пожирать,
сокругиать-, равсі—сильно .побитъ что-нибудь = йеіесіагі, даже
и въ прозѣ, а ѵевсі такъ не употребляется; сотейеге—растра-
чивать, проматывать-, йеѵогаге—а) быстро сокрушить (про-
*) ЕПеге (езве) а съ дигаммой въ началѣ ѵ-евсі, какъ и нѣмецкое еззеп н
русское псть, отъ одного корни съ еѲш = еоЭии. Разсі отъ одного корня еъ
яа'отмЭаі, обладать, наслаждаться, вкушать.
— 18 —
Ѣсть), промотать; Ь) жадно читать, слушать: с) проглатывать,
переваривать (терпѣть, переносить) непріятность. Нангіге—
проматывать, Ь) сокрушатъ, истреблять, объ огнѣ, водѣ и
т. п. ')—Есііі еі ЬіЬіі унснініе. Сіе. Ай. 13, 52. Ѵегпін іііпй
е§1, диосі сіісіѣиг, іпиііов тосііое ваііз віпіиі едепЛоз ез^е, иі
атіеіііае іпииик ехріеіит кіС Іб. ЬаеІ. 19. Ьасіс, сазео, саг-
пе ѵевсог. ІЙ. Тивс. 5, 32. СІаийіия, дииіп риііі поп разсе-
гепіиг, іпег^і еоа іп ациат ,]'и88Й, иі Ьіѣегепі, оиопіапі езве
ноІІевЬ 1(1. КаЬ 1). 2, 3. Ровігешо а<1 мі ѵепіиш іпоріае еві
Сазіііпі, иі Іота гіеігаейшдие всиі.ів реПев, иЬі Гегѵіба іпоПіб-
еепі адиа, татіеге сонагепіиг. Ьіѵ. 23, 19. СоепаЪаш арий
Берни, дішш иігідие позігшп а 1е геййііае випі ІіЙегае. Сіе.
Іііѵ. 9, 7. О» йеѵогаіит іаисе ІіаегеЪаѣ Іирі. РИаеііг. ІИн е§о
гериз разсог, Ііів йсіесіог. Сіе. Рівов. 20. Сотесіеге Ьопа, раі-
гішопіит. Сіе. 8е§иііиіп пе^И.цатіі8, дпі ге§ иоѵак диаегіі,,
поп дно ѵеіегсіп сотейегіі, ішііапі епіш ІіаЪиіі: зесі Ііапс
іркат гесепіет поѵат Неѵогаѵіі. Сіе. Іііѵ. 11, 21. (^иісі епіш
ііЬі Гасіат, диі іііов ІіЬгов (<1е ЕериЫіса) 'Леѵогазііі Сіе. Аіѣ.
7, 3. Нотіпипі іпегііав ас еіиіііііав, диае сіеѵогапсіае поЬія
8ппі, поп ІегеЬаІ. 10. ВгпС 67. Ногае тотепіо ацдіегет ас
ѵіпеак іпееікііит Ішизіі. Ьіѵ. 5, 7. Миііоа ітрегИой папйі
аці іпѵаіійоз—Ішизеге ^иг^ііев. И. 5, 38.
13. ВіЬегс, роіаге, Ііаиѵіге, ЫЬиІиз, роіоі. роІаІог,ргоріпаі е.
ВіЪеге, питъ, значитъ иросто употреблять какую-нибудь жид-
кость въ питье :). Но роіаге—жадно, постоянно, много питъ,
кутитъ, иъянстсова/тъ Нангіге, выпитъ, у поэтовъ и позд-
нѣйшихъ, но впрочемъ уже у Ливія. Віішіив, охочій питъ, но
въ прозѣ такъ не употребляется, а только о вещахъ, напр.
о пескѣ, о пропускной бумагѣ, которыя жидкость впитываіотъ,
вбираютъ, всасываютъ.' Роіог и роіаіог—кутила, пъямпш,
") Сличи Мііігеіі къ Сигі. 4, 12, 4 р. 207 1>.
:) „Оиъ ш.еіъ“ любить нить и много льетъ—будетъ не ЫЪіі, во ѵіпі аѵі-
іііог еьі, роіог еаі.
г) Вирочемъ еупипы и .. ... роіцщ, роіаіищ употребляются в въ смыслѣ
недостающихъ ьтихъ формъ отъ ЬіЬеге.
19
питухъ. ВіЬо, роіо отъ одного корня съ ~Ью, а ргоріпаг
прямо изъ греческаго -гсзотѵсіѵ ')^=питъ за чъе-нибудъ здоровье,
Ъ) отдавать, даритъ. Ьагіиз іп ііі"а, дишп адиапі іигЪісіапі
ЪіЫвзеі, печаѵіі иидиаш не ЬіЬіззе ]исиіійіи8. Сіе. Тизс. 5, 34.
Роіапз іп гона. И. Гіп. 2, 20. Тоіоз іііез роіаЬаіиг, Сіе. Ріііі.
2, 27. Аіехапсіег ассіріі росиіит Ігаигіідгіе іпігсрісіив. Сигѣ.
3, 15. 8ор1юшзЬа— росиіит іпігерйіе Ііаияіі. Ьіѵ. 30, 7.
фиет ксіз ЫЬиІит Іідиісіі тесііа гіе Іисе Еаіегпі, соегва Ьгеѵів
Іиѵаі. Ног. Еріні. 1, 14, 34. Рагосііиз піі зіе теіиіі, піаі
асгез роіогев. 14. 8аі. 2, 8. 37. ТНегатепен: Ргоріпо, іпциіі.
Ьос риіего С-гіѣіае- Сіе. Тизс. 1, 40. Нипс сотебепсіиіп еі
еЪіЬепсІит ѵоілз ргоріпо. Тег. Еип. 5, 8, 57, гдѣ см. при-
мѣчаніе Бентлея.
14.	Роііо, роіив, каияіиз, роіаііо, роіив, еЪгіиз, еЪгіозиз,
іетиіепіив, кіпозиз, ѵіпоіепіиз, еЪгіеіав, еЪгговгіав, стариіа. Не
смотря на этимологическую связь съ роіаге, роііо и роіиз —
если не говорится, пожалуй, съ особеннымъ удареніемъ — не
употребляются въ смыслѣ привычки пить и пьянства, но роііо
значитъ только: а) питье въ смыслѣ дѣйствія (ЬіЪешІі, а не
роіаікіі), Ы питье или напитокъ, въ конкретномъ смыслѣ,
также питье лѣкарственное, волшебный напитокъ, чары-, роіиз
аі пмтье напитка и 1>) самый напитокъ, конкретно. Наизіиз
глотокъ, о питьѣ. Но роіаііо—кутежъ, пьяная пирушка', сли-
чи соіпізваііо § 11. Кто порядкомъ, много, лишнее выпилъ,
тотъ роіив, егЪіиз; кто напился, пьянъ, тотъ ѵіпоіепіиз, чрез-
вычайно пьяный, п въ этомъ же смыслѣ у старинныхъ поэтовъ
и позднѣйшихъ писателей употребляется іетиіепіив, которое
въ прозѣ золотаго вѣка мало употребительно. ЕЬгіозия охот-
никъ пить, ѴІПО8П8 преданный вину (отчаянный пьяни-
ка). ЕЬгіеіае состояніе не въ своемъ видѣ, нетрезвый видъ,
имѣлъ; еЬгіозііаз — охота питъ, пьянство; стариіа — пря-
мо греческое храптаЛ-^— винный чадъ, винные пары, хмѣль *).
’) С»і. Толкователей къ ВешозіЬеп. 01. 3, § 22.
) Ни одно изъ приведенныхъ въ этоыъ параграфѣ словъ не употребляется
метафорически, и потому, отуманенный, оньяітлый, въ чаду напр. отъ ра-
дости. и т. и. надобно переводитъ оборотами изъ еіаіиа, аЪгеріив, іишеив и т.
9*
— 20 —
СіЪо еі роііопе іатетп вііішдие ЛереІ'.іпіпз. Сіе. Гіи. I, IV
Борігіщ. ІшпеГасбші іштоЛегаСо роіѵ аідие разіп. ІЛ. ТИѵіл.
2. 29. Наизіив адпае шіігі песіаг егіі. Оѵііі. Меі. ІІпо каизіи—
вя одинъ глотокъ. Вошиш Ьепе ро/ив геЛіегаш. Сіе. Біѵ. 7, 22.
ГегзопаЬапі отліа ѵосіЬпз еЬгіогит. ІЛ. РЬі]. 2, 41. 8ііІро-
пет Гегипі еЪгіозит Гиівзе. 1(1. І'аі. 5. Тетиіепіиз ргосеввіі.
ІЛ. КеЛ. 8еп. 6. Наес иігит ѵоЪіз езяе сопвіііа ѵіЛепіиг, ап
ѵіпокпіѵгит бошпіа? 1(1. Адгаг. I, 1. ЕЛогті сгарйкіт еі
ехѣаіа. ІЛ. Ріііі. 2, 12.
15.	(Запео, пероз, азоіиз. Саиео, человѣкъ, который таскается
по §апеае, саиропае, роріпае, т. е. по кабакамъ и тракти-
рамъ, вмѣсто того, чтобы заниматься дѣлами, приличными лицу
п^епшіб или даже поЫІія, человѣкъ распутный, безпутный.
Кероз, распутникъ и глазнымъ образомъ мотъ. Аноѣпз, асштос.
безпутный, неисправимый негодяй, совсѣмъ пропащій человѣкъ.—
дапео, дпіз пероз, диів регЛііиз іііѵепігі роіееі, циі 8е
сшп Саііііпа пои Гатіііагіззіше ѵіхівбе ГаіеаТиг? Сіе. СаС 2, 4.
Агізіо ЛісеЬаі ровзе азоіоз ех Агікііррі, асегЪов е Хепопіа
всѣоіа ехіге. ІЛ. Каі. Б- 3, 31. Это же слово Сіе. Гіп. 2. 7.
16.	Ѵаз, йоііит, сира, вегіа, са&ив, Іадепа, сиіеиз, атркога,
ита, сопдіив, вехіагіив, суаіііив, вііиіа и вгіеііа, оепоркоггіт,
игсеиз, іевіа. Ѵа8, вообще всякій сосудъ. Самые большіе со-
суды ’) для жидкостей, всѣ глиняные, были: (Іоііиш (въ ееііа
ѵіпагіа, чаще врытый въ песчаный грунтъ подвала), вегіа, сира;
оба послѣдніе были меньше, чѣмъ Лоііпш, но болѣе слѣдую-
щихъ, и, такъ-же какъ и тотъ, были болѣе или менѣе пузаты
и въ видѣ тыквы. Болѣе похожи иа кувшинъ, но все изъ боль-
шихъ сосудовъ, только меньше предъидущихъ, были: огса, са-
Лик, ха^, ашріюга,	и Іа^епа,	всѣ съ двумя
ручками и всѣ глиняные. Что касается самаго вина, то, какъ
скоро оно перебродило, разливалось на храненіе (ЛіЙинЛеЬаІиг)
въ саЛов или алірЪогай, закупоривалось пробкой (согіех), за-
*) Болѣе точное, но короткое описаніе слѣдующихъ сосудовъ, безъ рисун-
ковъ и множества ссылокъ на изслѣдователей, показалось мнѣ невозможнымъ.
— 21 —
яечатывалось смолой или гипсомъ; на дощечкѣ (іеязега), остав-
ленной въ смолу или гипсъ, дѣлалась лоіа (названіе вина и
имена консуловъ того года, въ которомъ оно приготовлено);
въ такомъ видѣ вино и подавалось на столъ. Игла была
кувшинъ: имъ черпали воду и въ иемъ ее держали въ
домѣ, обыкновенно съ ручками, а потомъ и урна для же-
ребьевъ и для храненія праха умершихъ; она бывала дере-
вянная, глиняная, каменная, металлическая. Для черпанья воды
и для выниманія жеребьевъ, т. е. ихъ перетряхиванія, упо-
треблялась еще зііпіа или уменьшительно вііеііа. Пгсеиз былъ
кувшинъ для черпанья, въ видѣ кружки, такъ же, какъ и игпа,
изъ разнаго матеріала. Оепорііогшв, оіѵо^ороѵ, посудина для
переноски въ ней либо на ней вина. Тезіа, метонимически,
всякая глиняная посудина. СуаіЬнв, хиа&ос, съ ручкой или
ушкомъ, служилъ вмѣсто ковша, похоже на большую чашку '),
и онъ же принимается за единицу мѣры вмѣстимости: именно,
въ гиіеиз, о которомъ см. § 18. было 20 ашрИогае, въ сасіиз
три игпае, въ ашріюга двѣ игпае, въ урнѣ четыре соп^іі, въ
соп^іив шесть вехіагіі, въ зехіагіиз двѣнадцать суаіііі.—№тіа
ѵеіизіаз поп ІіаЬеі зиаѵііаіет: пшп іцііиг, ві циів роіаге ѵеііі,
сіе Аоііо зіЬі Ьаигіешіиш риіеі? Сіе. Вгиі. 83. Сличи С->1ит.
И В. 12, 4 и 6. Ееіеѵі оішііа йоііа, отпев вегіаз. Тег. Неапі.
3, 1, 51. I» зегіав зіпциіаз. диае віпі атркогагит веріепит,
аіІШіо теііісатіпів (спеціи въ вино) ропсіо ипсіаш еі зегіриіа
осіо. Соішп. 12, 28. Сирав Іаеііа ас ріее геГегІаз сіе шиго
ЛеѵоІѵипІ. Саез. В. С. 2, 11. 8аере огсае іп Ніврапіа
іегѵогс тизіі гиріае. Ѵагго В. В. I, 13, и сличи толковв.
къ Ног. 8аі. 2, 4, 66. Жпс тйіі іцтовов ѵеіегів рго-
іегіе Каіегноз сопзиііз еі Сіііо зоіѵііе ѵіпсіа саЛо. ТіЬ. 2,
1, 28, и сличи съ этимъ Ног. Сапа. 3, 21, 1 (указаніе 1>ек-
кера, Саііиз, 2 р. 160 слѣд.). Ѵиірез Іадеппе соііит ігизіга
ІатЬеЬаі. Рііаеііг. 1, 16, 10. Оиаіегпов бепагіов іп вт^иіав
ѵіиі атркопіз рогіогіі потіпе ехе^іі. Сіе. Копі. 5. Іп еа
іеіга (въ Арголвдѣ) ун^егит пиши Йеноз ѳг диіпов Леіюв
*) Сдачи Сгиііа, «іпцжіит, § 17.
— 22 —
сяіев.9 І'егі ѵіпі. Ѵагго Г?. К. 1, 7. ТіЬі езі орн.ч Іідпігіі пои
ашрііия ита ѵеі суаіію. Нпг. 8аЬ 1, 1, 54. Сопдіі оіеі іп
яіп^иіов ѵісоя гіяіі .чипѣ Ьіѵ. 25, 2. Атркога соеріі іпяіііиі,
сиг игсеия ехіі. Ног. 8іМІа аііага сві, иі. воНігепІиг. Ьіѵ.
25. 3. МіЬі Йіпбаі аѵііиш сопяиІіЬпя ргіясік сошіііа іеніа
(=ашрІіога) тепіт. Оѵпі. Лш. 2, 696.
17.	Сгаіега, (сгаіег), рпсиіит, саііх. есуркия, тпПшгия,
раіега, аііпгіит. сагскеямзп, зсарМчт. супЛпит, снІйКив, ігнііа.
Сгаіега, съ ушками, высокій въ видѣ кубка или жбана, у
поэтовъ стоіег, хрят^з, есть сосуда для разсыропки, пуншевая
чаша'. въ ней вино смѣшивали съ водой, прежде чѣмъ сосу-
домъ суаіѣив, о которомъ см. § 16, либо сосудомъ Ігиііа '),
съ ручкой, наливали въ бокалъ. Для этой-же цѣли служилъ
зііпрпінпі, которымъ дѣлалась либаиія, религіозное возлія-
ніе. Сосуды, которыми пили, назывались: роспіпто, отъ одного
корня съ роіаге, стаканъ, бокалъ, но еще и самое общее
названіе всякой посуды для питья, деревянный либо глиня-
ный, я у богатыхъ изъ дорогихъ металловъ, изъ драгоцѣн-
наго камня, а позднѣе и стеклянный. Не надобно забывать,
что питейные сосуды Древнихъ не слѣдуетъ всѣ—на иа-
неръ нашихъ—воображать въ глубину больше, а въ ширину
меньше За росикші слѣдуетъ всурііпз,	очень упо-
требительный,—по .преданіямъ, въ первый разъ имъ пилъ Гер-
кулесъ - -большой питейный сосудъ съ ручкой, пожалуй, чара,
кубокъ ’). Саііх, хѵ/!?, также очень употребительный, былъ въ
родѣ чашки, на ножкѣ, опять съ ручкой, а точно такъ-же и
сапіііагпя, хяѵіЬро?, посвященный Вакху, большая, очень пу-
затая чаша ’). Раіега, похожая на саііх, въ раскрышкѣ ши-
рокая, но съ плоскимъ дномъ. СагсЬезіит, х«руѵ;аісѵ, опять
кубокъ для питья, названный Вакховымъ,’ съ ручками въ видѣ
ушковъ, которые выдавались надъ краями и шли до дна, въ
’) Си. Геіікдпріра къ Ног. .Чаі. 2, 8, 143.
') Сличи примѣчаніе къ § 16.
’) МасгоЬ. 5, 21. 8егѵ. Ѵігк. Аео. В, 278.
4) МасітЬ. 1. 1. Фоссъ къ Ѵігі>. Есі. в, 17
— 23 - -
серединѣ съуженный. СіЬогішп, хіршршѵ, бокалъ, чара, чаша,
сверхѵ широкая, кинзу узкая, похожая на тѣ литейные сосуды;
которые Египтяне дѣлали себѣ изъ листьевъ тамошнихъ бобовъ
Соіосазіа ') Большой сосусь для питья былъ и спіпііиз, чаша.
СушЬіипі и хс.іріііішг—небольшія чарки, которыя были похожи
на суіпЬа и зсарііа. Сгаіегав тарная зіаіпппі еі гедіпа ітріе-
ѵіі тего раіегат. Ѵігц. Аеп. 1, 724 и 728. Іппосепііз росиіа
ЕезЬіі бпсея зпЬ шпЬга. Ног Сагт. 1, 17, 21. Віпоз ЪаЬеЪат
веуркое-. .іпЪео ргоші пігоздпе. Сіе. Ѵегг. 2, 4, 14. Ргоні спідпе
ІіЬйІо езі, з ссаі іпаедиаіез саіісез сопѵіѵа зоіиіиа ІедЪпз іпзапіз.
зеи циіз саріі аегіа Гогііз росиіа зеп шоЛісі.ч пѵезсіѣ Іаеііиз,
Ног. 8аі. 2, 6, 67. Еі §гаѵіз аіігііа решІеЬаі сапікагиз апза.
Ѵігр. Есі. 6, 17. Сагскеянігн ргосегит еі сігса тебіит сот-
ргезяині, апзаішп тегііогсііег апзіз а зитіпо ай іпйтпит рег-
ііпепііЬиз: раіега, иі еі ірзиш потен іпдіеіо езі, ріапит ас
раіепз езі МасгоЬ. §аі. о, 21. І.сѵіа Маззісо сіЪогіа ехріе.
Ног. О<1. 2. 7, 21, 22. Саре Маеопіі сагскезіа Васс’пі. Ѵіг§.
Сеогц. 4, 380. Ніѵез апгеіз тегсаіог сиіміііз ѵіпа 8уга гера-
гаіа шегее. Ног. Сагт. 1, 31, 11
18. Гіег. сиіеиз, зассиз, соіит, ѵезіса. Іііег —- кожаный
лоыг длв временнаго храненія или для перевозки воды, вина,
масла; надутый воздухомъ, онъ употреблялся и для переправы
черезъ рѣки Сиіепз—большой кожаный лоѵиюкъ или куль я);
въ такой мѣшокъ, между прочимъ, зашивали отцеубійцу и въ
немъ живаго бросали въ воду. Засспз—холщевый для процѣ-
живанія, очищенія вина (засспз ѵіпагіиз) мѣшокъ, для храненія
или ношенія сухихъ предметовъ, напр. хлѣба, денегъ, а еще
иногда просто кусокъ матеріи, вмѣсто холодильника для вина
*) Фоссъ 1. 1. 4, 20. Ѵагго Е. Ь. 5, 26. Вообще см. Толков. къ мѣстамъ, гдѣ
у поминается объ утихъ предметахъ.
*) Изъ всѣхъ этихъ словъ только росиіит употребляется въ переносномъ
смыслѣ, и только метонимически = иитье, кутежъ, напр. іп роеніи, а не мета-
форически. Слѣдоватезъио чаша ридостп, страданія и т. п. надобно выражать
оборотомъ илъ Ъаипге, ехЬапгіге.
3) Сличи вашо § 16.
2* —
у бѣдныхъ (засспз піѵагіпв) *)• Ѵезіса, собств. пузырь, а
потомъ сдѣланный изъ него кошелекъ и т. п. Еишепев ішре-
гаѵіі диапі ріигішов иігеа аідие еііагп сиіеов сотрагагі (передъ
переходомъ изъ Мидіи по безводной, пустынной сторонѣ). Кер.
Епт. 8. Менват ропі ^нЬеѣ аідне е№тйі зассоз ппттогит.
Ног. 8аі. 2, 3, 149. Миіогит ГегеЬаі аііег іитепіез тиііо
зассоз Ьогйео. Рііаебг. 2, 7. 3
19.	Імпзг, раііпа, раіеііа, саііпиз. Ьапх было блюбо, па
которомъ подавали кушанье, разной величины, смотря по на-
добности, и изъ разнаго матеріала, смотря по средствамъ хо-
зяина,—очень плоское г)> а раііпа была скорѣе глубокая миска,
и опять разной величины и изъ разнаго матеріала. Раіеііа
есть йетіп. отъ раіега. плошка, блюдо, сковорода. Саііпиз
нельзя хорошенько отличить отъ раііпа :‘). Спгѵаі арег Іапсез
саглет ѵііапіік іпегіет. Ног. 8аі. 2, 4, 41. бгаініез гЬотЫ
раііпаецие ргаініе і'егппі ппа сит батпо йейесиз. ІЬ. 2, 2, 45.
(^иатѵіз Іаіа §егаі раіеііа гІютЬит, гІютЪиз сві іатеп Іаііог
раіеііа. Магі. 13, 81. Ііптапе ѵіііит езі апдизіо ѵадов різсез
иг^еге саііпо. ІЪ. 2, 4, 77.
20.	СиЪіІе, Іесіиз, іесіиіиз, ііміатиз, іогиз, дгаЬаІив, зрюпсіа.
СиЬіІе, всякое мѣсто лежанья, ложе, т. е. всякое мѣсто или
площадка, которую человѣкъ или звѣрь занимаетъ или зани-
малъ снЪапйі саиба. Но только для человѣка служитъ Іесіиз
или, какъ обыкновенно говорили въ образованномъ кругу, Іесіи-
іиз, постель или диванъ, смотря по тому, спать-ли ложились
на нее, либо только отдыхать, читать, обѣдать, безъ кузова,
похожая на нашъ диванъ безъ спинки, только въ головахъ съ
прислонимъ, изголовьемъ (ріиіеиз) ’). СгаЬаіиз, храрато;,
*) Настоящая цѣдилка—холодильникъ = со1иш.
’) Слѣд. похоже на плоскую чашку вѣсовъ, а это еще и значитъ Іацх.
3) Сличи примѣч. къ § 10 и Толкователей къ мѣстамъ изъ Горація, а осо-
бенно Гейндорфа къ мѣстамъ изъ Сатиръ.
4) Безъ сомнѣнія, Іесіив отъ одного корня съ Аех°с, Аех-троѵ, вѣм.
Іе^еп (р. лежать, ао-лагать). Бесіиіив часто значитъ, какъ думаетъ Гальмъ
Сіе. Са(. 4, § 17, „<1ав БіеЪе Вей“ („любезная койка“); но впрочемъ часто,
повидимому, стоитъ только дли выраженія непышпости ложа.
25
низкій, простой диванъ или кушетка. Йропгіа—кроватный ста-
нокъ т. е. кровать для Іесіи.ч или Іесіпіпз, а потомъ и а) самая
постель и Ь) погребальный одръ, носилки для мертвыхъ. Тогиз—
набитый матрацъ, лежавшій на тесьмахъ, также подушка,
перина и Ь) самая постель или спЬіІе. ТксЛатиз, ЯаХаріос;,
спальня, а потомъ и, въ частности, стоящая тамъ постель, ложе
брачное. Анахарсисъ говоритъ: Мібі смЫІе Іегга езі. Сіе. Тпзс.
5, 32. Сапіз Нащіаге снЫІе соеріС РЬаесІг. 1, 19, 9. Іпѵепѣі
дцпі бпо едпііез, диі яезе іііа ірза посіе раиііо апѣе іисет то
іп тео Іесіиіо іпІегГесіигоз еззе роПісегепѣиг. Сіе. Саі. 1, 4.
Гііопузіия соііосагі (извіі Вапюсіет іп аигео Іесіо (обѣденный
диванъ). Сіе. Тпзс. 5, 21. РгаеЬпіѣ ИегЬа іогит. Оѵ. Нег. 5,
14. І'чоп езі ргоЪаЪіІе беоз іттотіаіез сопспгзаге отпіит
тогіаііит поп пюгіо іесіов, зей ейат дгаЪаіоз еі, диит зіег-
іепіез аіідиоз ѵійегіпі. йіз оЪрсеге ѵіза еіс. Сіе. Сіѵіп. 2, 63:
здѣсь именно етаЬаіі противополагаются высокимъ, а у богачей
часто и пышнымъ Іесіпіі. Тогиз езі (1е тоІИЬиз ніѵіз ітро-
зііиз Іесіо зропд.а рейіЪиздие заіщпіз. ОѵіД. МеС 8. 655, о
постелѣ простой.
21.	Вігаіит, зігадиімт, зігадиіа гезііз, Іосііх. регіреіаята,
регізігота, іарез или іареіе, аиіаеит. Зігаіиш 1)—все, что
можно разложить на чемъ ниб. вмѣсто покрывала, въ частности.
постель, одѣяло, попона для лошадей, для муловъ. Это слово
есть рагйс. отъ зіегпеге, такъ какъ и зіггщиіипі—средній родъ
прилаг. 8іга!іп1п8=.ма»г/»аг«г, одѣяло,—все, что можно разло-
жить на чемъ-ниб., слѣд. чехолъ дивана, наволочка или про-
стыня постели и т. п., а потомъ и одѣяло, чтобы покрываться.
Тоже и зіпщиіа ѵезііз, которое никогда не говорится о платьѣ, !)
и регізігоша, ігЕрі<ітрюр.а; а Іоіііх, кажется, называлось соб-
ственно покрывало, одѣѣю. і) Реі'іреіазта, 4> пертетатріа,
*) Кіга-виіия, какъ н зігаіиш, ироисходитъ отъ эіегпеге, отъ одного корня
сь Оторіасіі, аѵршалі.
•) Гвйид. Ног. 8аі. 2, 3, 118.
3)	Толков. къ Лиѵеп. 6, 197.
*) В’ОгѵііІе къ Сііагіі. р. 628 еіі. Ьірз.
главнымъ образомъ нее, что развѣшивалось занавѣсомъ передъ
чѣмъ-нибудь, но нельзя хорошенько отличить его отъ чаще
встрѣчающагося Іарез, іареіе,	Послѣдними, іареііа,
(ковры, пестрѣвшіе вытканными на нихъ фигурами,) увѣши-
вались стѣны, покрывались полы, столы, постели; употребля-
лись они и вмѣсто попопъ. Апіаеиш, аб'лаіа, запавѣсъ въ
театрѣ, съ вытканными на немъ фигурами героевъ либо побѣж-
денныхъ варваровъ, прп началѣ представленія опускался, а
при концѣ поднимался,—еще балдахинъ надъ ігісііпіипі. Л4
іоіііігпа еі і’п1{піга та]ога ргогіреге ае е яігаіо 8пЪ Іесіптдие
сопОеге зоІеЬаѣ (Саіщиіа). 8иеі. Саі. 51. (^иіеіеш печие шоііі
8Ігаіо пес зііепііо агсезееЬаі. Миііі заерс тііііагі ваииіо орег-
іит Ііиті .іасепіет сопврехегипі. Ьіѵ, 21, 4. Миііз $Ша
(Іеігаііі ]'и1и‘і. Ігі. 7, 14. ГЛопузіиз соііосагі іиззіі Ватосіет
іп аигео Іесіо, зігаіо риісѣеітіто іехіііі зігадйіо. Сіе. о, 21.
Хат педие іига ріитае (въ сиісііа, о которой см. § 22) иес
зігадиіа (вс. ѵевііз, одѣяло) ріеіа ворогет—сіисеге роззеі. ТіЬ.
1, 2, 77. Сопсііуііаііз Рошрер регівіготаігз вегѵогит іп ееііів
зігаіов Іесіоз ѵкіегев. Сіе. РЬі]. 2, 27. Ръе»іа іесіа реіипѣ
ровіѣідие ІарсііЪиз аііів типега сит Іідиігіо саріипі Сегеаііа
Вассію. Оѵісі. Меѣ. 13, 638. Аиіаеит ѣоііііиг. Сіе. Соеі. 27.
Іпіегеа аизрепва ^гаѵіз аиіаеа гиіпаз іп раііпат Гесеге. Ног.
8аі. 2, 8, 54, и здѣсь см. Гейндорфа *}.
22.	Сиісііа, ріЛѵіпиз, рійѵіпаг, сиЪііаІ, сегѵісаі. Сиісііа была
набитая пухомъ либо шерстью подушка, тюфякъ, большей пж
меньшей величины, главнымъ образомъ на постели, слѣд. яе-
рина, подушка. Что сиісііа была на постели, то былъ, мягко
набитый рніѵіпик на диванѣ для болѣе спокойнаго положенія
человѣка, лежащаго за обѣдомъ, либо запинающагося чтешемъ
или письмомъ. Риіѵіпаг — пышная подушка — изъ тѣхъ, шія
клались при Іесіікіегпіа богамъ для лежанія илп сидѣнья, я
какія впослѣдствіи употреблялись императорами. СиЪііаІ—-по-
душка, неподвижно лежащая подъ лѣвымъ локтемъ, при ле-
жаньи па Ігісііпіпіп. Сегѵісаі—изю.ювъе, подушка (въ голо-
Гейвд. 1. 1. 2, 8, 54. Фоссъ къ Ѵіі'^. Сеогб- 3-
— 27 —
вахъ). Спісііа іп іегга іясеі, е"0 іи сиісііа. 8еп. Ер. 87. Ке-
дие аертпп дпетдиэт (Сіашііпз) ѵіеііаѵіі, пізі ехріогаіо ргіиз
сиЬісиІо снісііізцае е( зіга&иіія ргаеІепШіз еі ехспззіз. 8иеі.
СІаікІ. 35. Еріяіоіат яиЬ риіѵіпит (Агсѣіаз ассиЬаля) зиЬ}е-
сіг. Хер. Реі. 3. Роняя іпвщпіа піогЬі Еазсіоіаа, сиЪііаІ, Ео-
саііа еіг. Ног. 8аІ. 2, 3, 255., и см. здѣсь Гвйндорфа. Тіп^е
сараѣ папіі Еоііо, сегпсаі оіеЬіЕ. Магі. 14, 146.
23.	Рогпіх, агсиз, сатега или сотаго, іезічиіо, ікоіиз,
іесіит, Іасипаг, Іадпе,агіа. Ь'огпіх а) отдѣльная перемычка,
арка, въ древнія времена и тріумфальная арка, а потомъ Ь) по-
толокъ, кровля изъ сводовъ. Въ золотомъ вѣкѣ и позднѣе тріум-
фальныя арки были больше и богаче и назывались уже агснз;
а сначала такъ назывался охотничій лукъ, потомъ радуга, ма-
тематическая дуга и вообще все дугообразное. Сатега или
сатага, хаиаоа, есть самое общее выраженіе для понятія
сводъ. Тезііпіо—сводъ, кровля черепахой, Еогпіх іезЕнсііпеаІиз;
ѢІЮІИ8, Яблос, круглое зданіе съ куполомъ, подражаніе Яо’/.о$
Аѳинскому. Нів ріііз (ропііз) /огпісез— сепзогез Іосаѵегипі
іпіропеп(1о8. Ьіѵ. II, 37. А дна Магсіа (водопроводъ) Коіпапі
/отісіЪиз зігисііз регііисіа езі. Рііп. 31, 24. Еогпіх ЕаЬіі.
Сіе. Ог. 2, 66. Рогпісез іп шито егапі асі ехеиггепйит аріі.
Ьіѵ. 36, 23. Гкритггргсоѵ і'іЕ, иі іезішіо тарпа, сатега іес-
Ін8. Ѵагго К. В. 3, 7. Тиіііапиш (сагсегеш Котпаншп) пш-
піииі ишіідие рагіеіез аЦие іпзирег сатега Іарйіеіе }огпісі-
Ъиз ѵіпсіа. 8а11. Саѣ. 55. Вепаіиз (Бгизсй тагтогеит агсит
сит 1гораеІ8 ѵіа Арріа (іесгеѵіі. 8иеі. СІаисІ. 1. ОптіЬиз
ехс1«8І8 соттепШшп еит іп цпайат іезішііпе іиівве. Сіе.
Вгиі. 22. Раг іасіез Іеіпріі: тіііиз ргосиггй іп іііо атщиіиз,
а ріиѵіа ѵіікіісаі іпЛте ікоіив. Оѵйі. Еаві. 6, 282: это мѣсто
надобно прочитать въ контекстѣ. Гезихій говоритъ: ѲоЛэ^
СТроууоХоЕібг,? оіхо^ хорйе$ іл.аѵ харіяра, хата^р-/]отглй$ ог о!хо$
еі$ с^о атсоТ.'^уоооа^ т$ѵ отЁут]ѵ.
Тесінпі вообще потолокъ. Но Іасипаг и іадиеагіа потолокъ
Ене сводомъ) наборный, штучный съ разными болѣе или ме-
нѣе дорогими и искусными украшеніями. Еніцепіет ^Іасііиш е
Іасинагі зеіа едиіна арѣит іІенііШ .іикьй. Сіе. Тизс. 5, 21, а
съ этимъ сличи: Лбвіаійе оре ЬагЬагіса, іесііз саеіаііз, Іадие-
аііе. ІЬ. 1, 35 и Вереіпіепі ІусЬпі ІауиеагіЪиз аигеін іпсепзі.
Ѵігц. Аеп. 1, 726. А что различаютъ эти слова такъ, что
будто Іасппаг собственно промежутки между украшеніями,
клѣтки потолка, а Іаднеагіа украшенія, фигуры, то практически
это ничего не значитъ. ')
24.	8еЛПе, зедез, зеззіо, зеііа. зоііит, ііігопиз, зиЪзеІІіит,
зсатпит, зсаЪеІІит, саіііедга, ехИіеЛга или ехебта. 8ейі1с въ
прозѣ золотаго вѣка не употребительно, а значитъ вообще что-
ниб. такое, на чемъ можно сѣсть. Зеззіо сидѣнье, т.-е. сидячее
положеніе въ противоположность стоянью, ходьбѣ, лежанью, а
потомъ Ь) засѣданіе, собраніе, присутствіе, сопзеззнз, и еще
с) мѣсто, помѣщеніе, т. е. возможность или случай - сѣсть
куда-нибудь. 8ебез, а) мѣсто, гдѣ сидятъ или можно сидѣть, Ь) спе-
ціальный приборъ для сидѣнья, кресло, стулъ-, это слово упо-
требительнѣе. чѣмъ весіііе: с) тоже, что зеззіо въ третьемъ
значеніи, только въ смыслѣ конкретномъ, и (1) употребляется вм.
зеііа, Бсаппшш, зпЬзеІІіиін :)- МетЬга вепех.іиББІІ розііо геіе-
ѵаге зесіііі. Оѵій. Меі. 8, 639. ЗесІіІгЬиз (мѣста въ театрѣ) тар-
ный іпргітіз едиез —вейеі. Ног. Ерой. 4, 15. біаіий, іпсевзиз,
зеззіо, ассиЬШо, ѵиііиз, осиіі, тапиит віоіиз ІепеаЩ іііисі
оесогиш. Сіе. ОЙ'. 1, 35. Коп езі Ьоснппшб іювігае ротегі-
біапае зеззіопіз. Сіе. Ог. 3, 30. Ніс Вреикіррик, Іііс Хеіюсгаіев,
ѣіс е]’ие аийііог Роіешо, сціиз ірза іПа зеззіо Гиіі, диат ѵійешив.
Сіе. Гіи. 5, 1. Тиш Сгаззиз риіѵіпоз ророзсіі еі отпез іп ііб
зеЛіЬиз, диае егапі внѣ ріаіапо, совБейегипі. Сіе. Ог. 1, 7.
Сеіегі (велее) іп зеЛіЬиз бніб ігисійаіі бнпі. Ьіѵ. 5, 41, а не-
много повыше объ этихъ же предметахъ сказано Беііае еЬигпеае.
8е11а •’)—кресло, стулъ, тронъ, смотря по опредѣлительному
*) Различаютъ на основаніи производства Іаснпаг отъ Іасив, впадина, вы-
емка, отсюда Іаснпа перв. зв. тоже,—а Іадиеагіа отъ Іадиеив; но, можетъ-
быть, и оба слова происходятъ отъ одного корня съ Іасив, Іасипа, н 1а<]иеагіа
так. обр. будетъ испорченное Іасиагіа.
*) О другихъ значеніяхъ слова вейев см. § 1.
’) Такъ же какъ йей ііе, еевзіо, ве<1—ев, и веііа т. е. ье<1—Іа происходитъ
отъ ведете.
— 29 —
слову, напр. ге§іа, сигиііз (тронъ или кресло, украшенное сло-
новою костью, сначала для римскихъ царей, а потомъ и для
высшихъ та"І8ігаіня сплііеа). Тронъ—употреблялось въ спе-
ціальномъ смыслѣ всегда объ иностранныхъ государяхъ и озна-
чалось коііипі '), а позднѣе и іЬгопиз, Ярбѵо^.Зсатпигп,скамья,
скамейка, которую можно было употребить и вмѣсто подножки
и вмѣсто сидѣнья-, зсаЬеІІшп, скамеечка, въ томъ же родѣ.
ЙпЬвеІІіа—скамьи, на которыхъ сидѣли сенаторы въ спгіа, судьи,
тяжущіеся и свидѣтели на трибуналѣ претора, зрители въ те-
атрѣ, некурульные та"І8ігаіиз,—словомъ, самое обыкновенное
названіе скамьи, лавки, назначенной только для сидѣнья. Са-
іііеііга, хаііе^ра, стулъ, съ подушкой на сидѣньѣ для дамъ, изнѣ-
женныхъ мущинъ, а въ позднѣйшее время и для публичныхъ
лекторовъ. -) ЕхЬесІгае, правильнѣе ехебгае, были залы съ мѣ-
стами отдыха, особенно для бесѣдъ философовъ, учителей
краснорѣчія и другихъ любителей науки. Саесіііа іп веііа зе-
•ІеЪаі. Сіе. І)іѵ. 1, 46. Лиііі іпѵепіі 8ппі (въ лавкахъ и мастер-
скихъ), <]иі поп ірзпш іііпіп ёеііае (рабочій стулъ, прилавокъ)
аідие орегіз еі диаезіиз диоШіапі Іосит заіѵит еззе ѵеііпі.
М. Саі. 4, 8. Меіз сопіепіиз Ъопезіоз ІазсіЬиз еі зеХІіз (і. е.
сигиІіЬиз) поПет тіЬі зитеге. Ног. 8аі. 1, 6, 97. Вех воііо
тейіііз соішесііі аѵііо. Ѵіг§. Аеп. 7, 169. Моге раігіо зесіепз
іп воііо сопаиІепііЬиз (те (1е]иге гезропйегет). Сіе. 1-е^. 1, 3,
10. фиа зітріісі зсапзіопе зсапйеЬапі іп Іесіит поп аіііпп,
зсаЬеІІит, іп аіііогет, зсатпит (ОісеЬапі). Ѵагго Ь. Е. 5, 35.
Апіе і о соя Іоіщіз сопзісіеге зсатпіз тоз егаі. ОѵісІ. Газі. 6,
305. Аііегит зеііеге іп ассизаіопип знЬвеШів ѵкіео. Сіе. Атег.
6. Роепііиіі шиііоз ѵапае зіегіііздие саіііейгае. Іиѵеп. 7, 203.
Сопзіііиапіиг іп ігіЬиз рогіісіЬиз ехеіігае, іп циіЬиз рЬіІозорЫ,
геіііогез ге^^ііе, цпі зішіііз (Іеіесіапіиг, зейеге роззіпі.
Ѵіігиѵ. 5. 11.
’) И воіішп происходитъ отъ зеііеге: е могло перейти въ о, какъ папр. въ
Косова, а «I въ 1, какъ въ Іасгіта отъ йахро. Древніе воііиш производили отъ
воіив, потому будто бы, что оно стало сѣдалищемъ только для одною какого
ниГ>. человѣка или бога.
’) Гейндорфъ къ Ног. Йаі. 1, 80 сдѣд.
1
— 30 —
25. Зидуезіит и аиддезіиз, гозіга, Іосив зирегіог, ІгіЬипаІ.
биццевіит и вцецевіив, отъ зѵд-дегетс, оба означаютъ возвы-
шеніе. сдѣланное изъ дерева, камней, земли, въ городѣ, чтобы
оттуда говорить къ народу, или въ лагерѣ—кт> солдатамъ. На та-
комъ ви^евіия на ібгиш Вошапиш были вдѣланы корабельные
носы, взятые у жителей Антіума. Оттого эта ораторская ка-
недра и называлась говіга, огню; но «говорить съ этой ка-
ѳедры» выражалось не іп говігін или ех гозігіз, а рго гозігія
йісеге; но бе гобігіб (Іезсепбеге, (кбисеге, (ІеіигЬаге и т. п.
говорили. Йпц^езіиш былъ и ІгіЬипаІ, полукруглое возвышеніе,
на которомъ при уголовныхъ и государственныхъ процессахъ
помѣщались въ Римѣ консулы, полководцы и правители (рго-
соввиіев, ргоргавіоген) въ провинціяхъ, при судопроизводствѣ
преторы съ судьями, свидѣтелями п тяжущимися сторонами. ')
Ьосиб вврегіог—вообще всякое возвышенное помѣщеніе ора-
тора передъ слушателями, слѣд. такъ можно назвать и 8и§-
йезінш, гоеіга, ІгіЬипаІ: можно этимъ словомъ переводить и
слова: «каѳедра въ церкви, алтарь, престолъ, жертвенникъ,
амвонъ, балконъ.» Біовуніив. цннш іп сошшшііЬия виддеяНі»
сопвівіеге поп аибегеі, сопсіопагі ех іиггі аііа воІеЬаІ. Сіе.
Тинс 5, 20. Эта башня могла быть названа и Іосин вирегіог.
С. Маепіив іп зиддехіи гоаіга беѵісіів АпііаѣіЬив ііхегаі.
Рііп. 34, 11. Нос бесгеіо Соеіімш сопсіопагі сопапіеш сіе
гозігіз сіебихіі. Саен. В. С. 3, 21, а немного повыше о та-
комъ же случаѣ: С. ТгеЬоиіиш (ргаеіогеів игЬапиіп) сіе ігі-
Ъипаіі сІеІигЬаѵіі. Гегосііег и<1 ІгіЬипаІ ііпрегабогік сопсиггипі.
Ьіѵ. 28, 26. Мар,па еІо(]пенііа ені иіеікіипі аіцие ііа ѵеіиіе
хирегіоге Іосо совсіоішшіиш, иі Іюпііпея шогіеш Іішеге <1еві-
БіапС Сіе Тиас. 1, 4'1.
26. ІшЛгитепіит, зиреііех, иіепаіііа. Всѣми этими тремя
словами выражаются понятія очень различныя. Іпяігиіпеійши,
*) О мебели для цхъ засѣданія ем. предънд. §. Замѣтимъ, что ІгіЬинаІіа
примѣрно ео временъ Катона Цензора помѣщались въ базиликахъ. Еще: ИО"
вѣйшее „трибуналъ*1 ~ судъ, надобно, емотря но евязн рѣчи, переводить обо-
ротами изъ іжіісіині, .іисіех, іікіісиш еоііееініп в. соивіііиш, напр. геетіі -ипі-
даимі, верховный судъ.
отъ іпяігиегс, означаетъ совокупность вещей, ') нужныхъ для
правильнаго снаряженія на дѣло, на работу по какой-ниб. про-
фессіи или ремеслу, слѣд. матеріалъ, снаряды, орувія, сред-
ства, запасы и, смотря по приставленному имени прилага-
тельному или родительному падежу, ремесленныя орудія, земле-
дѣльческія, охотничьи, военные снаряды, корабельные припасы
и проч. 8иреІІех, домашняя утварь, домашній скарбъ, озна-
чаетъ всю движимость, посуду, орудія, мебель,  какія есть у
кого-ниб. въ хозяйствѣ для нуждъ либо удобства жизни. Іпзігп-
піеніиіп и зпреііех употребляются и въ переносномъ значеніи,
а первое слово тогда бываетъ и въ ріпгаііз. Въ такомъ слу-
чаѣ іпзігшпеікшп значитъ средство, орудіе, а зпреііех—за-
пасъ, средства, а иногда, въ виду эпитета либо по связи рѣчи.
рѣдкость, украшеніе, или драгоцѣнность, алмазъ. ) Іпзігитеп-
іиіп гизіігипі, =) паиіісипі, шіійаге, ѵенаіогіипі, Ьеііі, ІііЪег-
погиш, ѵіііае. Саез. Сіе. Ьіѵ. Киіі регтацнит орііті ропбиз
аг&епН, ргеііоза ѵезііз, тика еі Іаиіа зирёПех. Сіе. РіііІ. 2.
27.—Ѵегесишіиз егіі изиз огаіогіае циазі зиреііесііііз. Виреііех
езі елііт диосіат шосіо позіга, циае езі іп огпатепііз аііа
геппп, аііа ѵегЬогит. Сіе. Ог. 24. <\)иі<1 аиіет зіиіііиз, циат
ееіега рагаге, <ріае раганіпг ресипіа, ециоз, іатиіоз, ѵезіет
ертс^іаш, ѵаза ргеНоза, атіеоз поп рагаге, оріітат еі риі-
сііеггітаіп ѵііае, ік ка (Іісаіп, зиреІІесНІет. Іб. Ьаек 15, и
здѣсь см. Зейфферта.
Ьіепзіііа означаетъ все, что нужно въ житейскомъ обиходѣ
но это слово не цицероновское. Кес тіппз теійріа иіепзіііа,
циіЬпз аиі аійиг ііотіішт уепиз аиі еііат ехсоіііиг, іпбіце-
Ьапі гесіо. Соіиш. 12, ргаеГ,
) Отсюда выходить, что „отдѣльныя инструментъ- мастера или художника
нельзя перевесть іпвігишепіипі.
“) См. Зейфферта Сіе. Ьаеі. 15 § 55.
3) Варроиі В. К. 1, 22 перебираетъ весь іпзігішіеціипі гиэіісиш, цо тутъ
же говоритъ: іявігишеиіиш еі Биреііесіііет гивіісаіп оншеш еіс., какъ будто
говорилъ объ обоихъ. Овъ выразился такъ въ томъ смыслѣ, что ие одна вещь
въ хозяйствѣ ееть вмѣстѣ утварь <зире11ех) и орудіе занятій (іизігитеиіиш і
а шеизае, Іесіі, роеиіа и т. и. едва-ли когда называются іиаігишепіиш.
<2
27. Мепва, аЪасиз. Мепва—всякій столъ, а въ особенности
тотъ, на которомъ ставилось кушанье (еясагіа), Ь) тотъ, на
которомъ выставлялись товары, с) столы мѣнялъ (шепзагіі,
агрепіагіі, пшпшиіагіі). АЬасий, яряЕ, аріу-юѵ •), лерв. играль-
ная либо счетная доска, а потомъ столикъ обыкновенно о трехъ
ножкахъ, болѣе или менѣе пышный, для выставки на немъ куб-
ковъ, бокаловъ, вообще дорогой посуды, галантерейныхъ ве-
щей. Іііопувіня сотріигев аЬасоз огпаѵіі агдепѣо аигодие сае-
Іаіо. Тиш ай тепзат риегов .іиззіб сопзізісге сіііщепіегдие
гпіпіеСгаге. Сіе. Тивс. 5, 21; здѣсь аЪасі именно столики съ
рѣдкостями, а піепза собственно столъ обѣденный.
Хотя и говорится аіІЬіЬеге віепяае внае = абѣіЪеге соепае,
щепка е Ііаіісае Йугаснзіаедие (къ богатому, лакомому, роскош-
ному ериіае). однакожъ <во время стола, -за столомъ, просить
къ столу, садиться за столъ, имѣть, держать хорошій столъ>
и т. п. надобно переводить выраженіями изъ соепа либо ери-
іае, соепаге либо ериіагі. •
26. Ъаріз, Іаріііиз, захгіт, зііех, саиіез, соз, саісиіиз, гирез,
зсориіиз, реіга. Ьарів, можетъ быть отъ одного корня съ Хас,
значитъ камень а) въ отличіе отъ другаго матеріала, напр.
дерева, металла, Ь) небольшой камень въ отличіе отъ вахиш
и с) особенно камень, отъ природы или отъ обработки полу-
чившій извѣстный видъ или форму, слѣд. жернова, межевые
камни, надгробные, драгоцѣнные камни, жемчугъ. 3) $ахипі—
горнокаменная порода, скала, въ отличіе отъ другихъ состав-
ныхъ частей почвы, все равно, въ видѣ ли только конгломе-
рата, или сплошной, чистой массы, но съ добавочнымъ поня-
тіемъ дикости, жесткости, нескладности, а поэтому еще Ь)
утесъ и с) каменная глыба, большой камень, въ отличіе отъ
Іарік. Рудокопъ и каменоломъ работаютъ надъ захиш и заха,
) Арахгоѵ, ёр’ ой ёхй^еооѵ хаі гу’ ой гойс >.0710^00; епоіойѵго. |>екк. Апесй.
1 р. 323.
*) О драгоцѣнныхъ камняхъ в жемчугѣ весьма часто говорится и ІаріПив,
напр. Ног. 8а(. I, 2, 80: здѣсь піѵеі ѵігі«?еедпе ІаріПі значитъ жемчугъ и
изумрудъ.
— 33 —
а каменьщикъ надъ Іарійез; но эти Іарійез, если очень велики,
могутъ быть названы и захиш, заха. Вирез ’) скала, утес.
т-е. голая, оцѣпенѣлая, твердая каменная масса, особенно на
сушѣ, а сапісз или ясорпіиз, ахо-глоі;, торчащая острая скала
или рифъ, главнымъ образомъ въ морѣ, скрытъ ли онъ больше
пли меньше подъ водой, или выставился изъ воды. Реіга, ~гтра,
то же, что захигп и гнрез, вошло въ языкъ въ серебряномъ
вѣкѣ, напр. часто встрѣчается уКурція. 8і1ех твердый булыж-
никъ, кремень, голышъ, какими мостили улицы въ Римѣ, шос-
сировали большія дороги, особенно базальтъ. Соз—шерохова-
тый, рѣзкій камень, особенно точильный камень, оселокъ. Саі-
сиіиз ')—гладкій, круглый либо кругловатый камешекъ, какіе
въ старинныя времена употреблялись при подачѣ голосовъ, а
всегда при счетѣ и въ игрѣ въ шашки. 8ііШсійі сазнз Іарі-
Лет саѵаѣ Ьіісгеі. 1, 314. Руггішз Іарісіе ісіиз іпіегііь ?,ер.
Ке§. 2. Хозіі шаіегіегае шеае Гипйппі, диі езі ай диаіѣиш
еі ѵісезішит Іарійет ѵіа 8а1агіа а Кота. Ѵагго В. В. 3.
2 р. тей. Іп таге ргохітит §еттаз еі Іарісіез (жемчугъ)
тійатиз. Ног. Сагт. 3, 24, 48, и здѣсь см. толкователей.
Моп езі е захо зсиіріиз аиі е гоЬоге Йоіаіиз заріеиз. Сіе.
Асай. 2, 31. 8ахгг/т Тагреіиш.—8ахигп іпуепз, зіѵе ітЪгіЬиз
зіѵе шоіи іеггае ІаЬеі'асІит, ех Сарііоііо ргосійіі. Ьіѵ. 35,
21. Сарііоііит захо диайгаіо 3) зиЬзігисіит. Ьіѵ. 7, 4. Вирез
Тагреуа.—Оррійиш ех отпіЬиз іп сігсиііи рагііЪиз аіііззішаз
гирез йезресШздие ЬаЬеЬаі. Саез. В. С. 2, 29. Каѵез піЫІ
злха саиіезцле (во время отлива моря бывшіе наружу) ііше-
Ьаиі. ІЬій. 3, 13. Ветщиш рагз ай зсориіоз аіііза іпіегі'есіа
езі. Саез. В. С. 3, 27. Зсориіиз захиш етіпепз. 8егѵ. ай
Ѵіг8’. Аеп. 1, 45. Вепюзіііепез саісиііз іп оз сопіесііз зиіпта
ѵосе шиііоз ѵегзиз ипо зрігііи ргопипііаге сопзиезсеЪаЬ Сіе.
Ог. 1, 61. Зііісе зешііііат ехсийіі АсЬаіез. Ѵіг§. Аен. 1,
1) Вѣроятно, отъ одного корни съ гипіро, гирі.
’) Отъ одного корня съ саіх и хауТч?.
•) Въ Винѣ былъ часто уномпнаеяый писателями вахиш циагігаіипі, плнт-
няаъ, который употреблялся иа постройку древнѣйшихъ тамошнихъ зданій.
3
34
174. Аііиіп Каѵіиш Ьаиб сипсіаніег йівсііііеае поѵасиіа соіет
Гегипі. Ьіѵ. 1, 36.
Изъ этихъ словъ употребляются и въ переносномъ смыслѣ:
1) метонимически саіспіпб въ смыслѣ расчета, итога, напр.
въ выраженіяхъ: ай саісиіоз геѵосате, саіси’об ропеге, саісиіоз
биМисеге еіс.і метафорически 2) Іаріб, Бахипі, саиіез—впро-
чемъ всѣ три главнымъ образомъ у поэтовъ—въ смыслѣ тупо-
умія, невоспріимчивости', 3) бііех въ смыслѣ безчувственности,
жестокости сердца, даже и въ прозѣ, и 4) даже и въ прозѣ
«сориіие въ смыслѣ трудности, опасности *). Коп зіігсе паѣ
бипіиб, кесі езі паіига Гете іп ашпіІБ іепегиш диісійат ас
тоііе, диой аецгіішііпе, диабі іешревіаіе диаііаіиг. Сіе. Тивс.
3, 6. Неьіаге ііЬі ѵісІеЬаІиг бегѵогиш ноіпеп, дио, диабі іп
рогіиіп, геіесіиб а ееіегіе биарісіопіЬиб, сопііщеге роббеб, иЪі
зсорніит оДепйіз е)и8іпосІі, иі поп шойо аЪ Іюс егііпеп гезіііге
ѵійеаз, ѵегшп опіпеіп бивріеіопет іп ѵоятеѣ ірвоб гесійеге
іпіеіііуаб. Сіе. Атег. 29.
29.	Ьаіег, іедціа, ітЪгех. Ьаіег кирпичъ, іе&иіа отъ іе§еге,
(обыкновенная) кровельная черепица, ітЪгех отъ ігпЪег, чере-
пица жолобчатая. ЬаіегіЬи$ Іиіодие тизсиіий сопіе»ііиг. Саез.
В. С. 2, 10. Меаб сопігедікіі ітЪгісез еі іедиіаз. Ріаиі. МіІ.
2, 6, 24.
30.	Тідпит, ігаЬв. ТЦпипі вообще строевое дерево, бревно.
Но ігаЬб главнымъ образомъ болѣе или менѣе длинный брусъ,
перекладина, балка. 8ирег еа іідпа ігапзѵегбаб ІгаЪе8 іпрсіині.
Саев. В. С. 2, 9. Надобно прочитать всю эту главу, а еще
Саез. В. (т. 7, 23 и В. С. 2, 10; въ послѣднемъ мѣстѣ іга-
Ъев (ехігешае). очевидно, тоже, что сейчасъ впереди названо
іщпа (Ьірейаііа, въ два фута толщиною). Но что іі"ппш вы-
ражаетъ болѣе общее понятіе, слѣдуетъ и изъ того, что плот-
никъ по-лат. іщпагіив; а что ігаЪв главнымъ образомъ значить
длинный брусъ, видно в изъ того, что ІгаЬб метонимически
употребляется въ смыслѣ дерева въ лѣсу, судна, корабля. 8І1-
*) Сличи Зейфферта І.аеі. р. 321.
— 35 —
ѵа ігедпепя ігаЫЪие. Оѵій. Меі. 8, 329. Ьі ігаЪе Сургіа Муг-
іошн раѵйіиз паига зесеі гоаге. Ног.
31.	Ъідпит, таіегіа, таіегіез. І.іцпит дерево, въ отличіе
отъ камня, земли, металла и другаго матеріала, а въ частно-
сти Ь) дерево на топку, полѣно. Маіегіа, у Цицерона гораздо
чаще таіегіез имѣетъ болѣе обширный смыслъ, именно,
означаетъ всякій матеріалъ, годный или употребленный на
что-нибудь. Въ частности озн. оно Ь) деревянный, лѣсной
матеріалъ, годный либо употребленный на постройку, лѣсъ,
или и на топку, топливо, и с) деревянный матеріалъ и въ жи-
вомъ деревѣ, въ отличіе отъ листьевъ, кистей или гроздовъ и
другой растительности. Оііт ігппспз егат йспіпнз іпиіііе Іід-
пиіп. Ног. 8аі. 1, 8,1. Віззоіѵе Ггіциз Іідпа зирег Госо 1аг§е
геропепз. Ій. Сагт. 1, 9, 5. Маіегіа Ьірейаііз, т. саеза, т.
агійа. Саез. Иаѵаіія таіегіа. Ьіѵ. 26, 47. Аі иЬі ѵіпо сопзи-
Іітиз, ѵіііз еііоііиг, циае еі іп Ггисіи ѵаіеі еі іп таіегіа. Со-
Іит. 3, 2 іпіі.—Очень часто таіегіа или таіегіез метоними-
чески значитъ матерія, предметъ, источникъ, причина, по-
водъ, случай. Езі еііат йеіогтііаііз еі согрогіз ѵігіогпт заііз
Ъеііа таіегіез ай ]оеапйит. Сіе. Ог. 2, 59.
32.	Мигив, тоепіа, рагіез, тасегіа. Мпгпз есть всякая
стѣна, но съ оттѣнкомъ прочности, крѣпости, порядочной
вышины и толщины. Моепіа, которое прямо указываетъ на
иішііге, древн. тоепі.е, наз. стѣна, какъ защита. Рагіез
стѣна, какъ составная часть комнаты, дома, строенія; по-
этому въ рінгаііз прямо = домъ. Масегіа есть ограда, заборъ
и т. п. у дворовъ, садовъ, виноградниковъ, невысокій, иногда
каменный или кпрничпый, а иногда изъ земли со щебнемъ. ')
Метафорически бываетъ тигпз = защита, оплотъ, но очень
рѣдко, и потому лучше такъ не употреблять. Мигоз Аіііеніеп-
зіиш гезіііиіі. Кер. Тііеіи. 6.І)ошісі1іа соіципсіа, циаз игЪез
йісішиз, тоепіЪиз заерзегипі. Сіе. 8езі. 42. Иіз ІаЪиІіз іпіе-
')	Но Кинраду .Іеои. Шиеіідеру, Грана. р. 483; иодробиѣе Гаазе Кеіь. Ѵогі.
Иранѣ ч. 94 а 99.
*)	Сличи Герцога ни Сацэ. В. Іі. 7, 69 и еще Ѵаіто К. В.. Г, 14.
гіогез ісшріі рагіеіез ѵезііеЬапіиг. Ій. Ѵегг. 4, 55. Іпіга ра-
гіеіез йотезіісоз (въ четырехъ стѣнахъ, не выходя изъ дому).
Сіе. Но когда Сіе. Ой’. 2, 8 говорится: РагіеТез гооПо нгЬіз
вѣапі еі піапепі: гет ѵего риЪІісат реіпіиз атізітие, то здѣсь
разумѣются просто аегіев, йопшв, сіотпіеіііа. Напс іп Ьогіо
тасегіат рЬе дігиі. Тег. Ай. 5, 7, 10.
33.	Сігситпсіаге, сіпдеге, заеріге, ѵаііаге. Сігсипиіаге значитъ
окружать, сіпдеге метафорически тоже, собств. окружать
какъ-бы поясомъ, полосой. 8аеріге, огораживать, ограждать,
съ такимъ оттѣнкомъ, что ограда есть застава, которая не
даетъ ни взойти въ огороженное мѣсто, ни выйти оттуда. Ѵаі-
іаге—выраженіе военное и = окружать ѵаііо (валомъ и пали-
садомъ). Метафорически ѵаііаге = укрѣплять, оборонять, зае-
ріге больше = охранятъ, дѣлать безопаснымъ, сіпдеге = обло-
житъ, затретъ безвыходно, впрочемъ послѣднее очень рѣдко.
ЬгЬепі пюепіЬиз, согопа сігсипкіаге и сіпдеге. АѣЬепіепзез
(Іеоз риЫісов виоздие раігіоз ас репаіез, дио Гасіііиз роззеві
йеГепйсге, тигіз заерзегипі. Иер. ТІіепі. 7. Сазіга ѵаНапІет
ЕаЫиш асіогѣі випі. Ьіѵ. 9, 41. Зісіііа ипйідие сіпсіа регіеиііз.
Сіе. Мап. 11. Иоп ѵісіеі, диіішз ргаезіеіііз рІііІозорЪіае ваеріиз
8Іт. Ій. Ьіѵ. 16, 23. Рориіиз Вотаішз арегиіі ЬисиІІо іпіре-
ганѣе Ропіиш еі тедіік диопсіаш оріЪив еѣ ірка паѣига гещо-
пів ѵаііаіит. Ій. Агсіі. 9.
34.	Гипсіиз, /иггдатепіит, Ъазіз. Гипйив значитъ низъ, исподъ,
дно посудины, либо ящика, сундука; і'нпйапіепіит или—такъ
какъ вта форма мало употребительна—Гипбашепіа'—фунда-
ментъ, основаніе зданія, а отсюда и метаф. въ ед. и множ.
основаніе, опора чего-ниб.: Ьаяіз пьедесталъ статуи. Іто Кѳ-
геп8 сіеі аедиога {ипсіо. Ѵігд. Аеп. 2, 419. Ніс іп Раіаііо
ргіша игЬі /ипЛатепІа )есі. Ьіѵ. 1, 12. Рипдатепіит екі
Іивйііае Гійез. Сіе. ОГГ 1, 7.
35.	ѴіШа, ргаед/іит, /ип(Ъ‘.з, гиз. Ѵіііа ')—вообще всякое
загородное строеніе такого рода, что въ немъ можно жить, въ
*) Сдѣлалось изъ ѵіс—Іа, слѣд. отъ одного корня съ о/хос, ѵіена, ѵісіпив,
ѵісіпіа н прочими слонами итого корпя.
— !>7 —
отличіе отъ ГІ0ПШ8 или аебез пгЬапае; напр. даже ѵіііа риЫіса
на Сашрпя Магііпз, устроенная для сепяоге.ч на тѣ случаи,
когда они сепвпш рорніі а^егепі *). Потомъ ѵШа значитъ
усадьба, помѣстье, имѣніе въ тѣсномъ смыслѣ, состоявшее
изъ трехъ частей: а) ѵіііа нгЬана, устроенная на житье для
владѣльца, Ь) ѵ. гпзііса, въ которой помѣщалась необходимая
въ хозяйствѣ прислуга, скотъ и іпзігитепінт гивіісит;
с) ѵ. ігисіиагіа, въ которой хранились продукты хозяйства
Потомъ въ частности ѵіііа значитъ и просто дача, т. е. когда
и не предполагается особенныхъ построекъ для сельско-хозяй-
ственныхъ занятій. Ргаесііипі, помѣстье, имѣніе, одинъ либо
нѣсколько земельныхъ участковъ вмѣстѣ съ ѵіііа. Гшісіиз
недвижимое имѣніе, земельный участокъ, земля, тоже, что и
предъидущее, только при этомъ нѣтъ въ виду необходимыхъ
для хозяйства на ней строеній, т. е. безъ ѵіііа. Впз также
усадьба, помѣстье, но употребляется особенно въ отличіе отъ
имущества, собственности городской 3). Кпііоз ЬаЪиіі Ьогіое,
ііиііаш виЪигЪапат аиі тагііітат ѵіііат, пецие іп Ііаііа ргае-
іег Агсіеаііпиш еі Котепіапшп, гизіісит ргаесііит. Иер-
Аіі. 14. Сопзіаі Ьипс поп тобо ргаеЛііз соіенсііз ргаеішззе,
весі сегіів /ипсііз раіге ѵіѵо ігиі зоіііит еззе. Сіе. Атег. 15.
НаЬеі гиз атоениш еі зиЪпгЪапит. ІЬ. 17, 45.
36.	Ап, сазігит, сазіеііит, сазіга, типіііо, типітепіит.
Агх *), такъ же какъ ахротгокі;, построенный на возвышенности
крѣпкій замокъ, ‘укрѣпленіе, для защиты какого-нибудь города
или мѣстности въ смыслѣ убѣжища для нихъ въ опасное время,
а также и для господства надъ извѣстнымъ городомъ или мѣст-
ностью, для удержанія ихъ въ повиновеніи. Савіппп 5), мѣсто,
окруженное окопами, а такимъ образомъ и укрѣпленное; изъ
*) Сличи Ьіѵ. 4, 32.
’) Подробно объ атомъ Соіит. 1, 6.
•) Но не отъ долю: отъ него отличается ѵіііа. Еще: при Тизсціапнш, Еог-
шіаниш есс. надобно иодразумѣвать но ргаеіі.иш, а гив.
*) Отъ агеете.
Отъ одного корня съ сагеиа, саалів: і вынало, а окончаніе слова такое
же, какъ въ аоішгиш, 1иЫ.гит азъ тонете и Іиеге.
— 38 —
такихъ мѣстъ, впрочемъ, часто впослѣдствіи вышли и насто-
ящіе города юррісіа). Савіга— укрѣпленный военный лагерь.
СавіеЛпіп—небольшой савігшп, небольшое укрѣпленіе, фортъ.
Мппіііо 1) укрѣпленіе (дѣйствіе) валомъ, окопами, стѣнами,
а 2) и въ конкретномъ смыслѣ укргъпленіе, редутъ, слѣд. гоп-
пітоепішп, собств. средство къ защитѣ, безопасности. Агх
Вошапа. Агсет Зугаспвів, щіапі шипіегаі Ьіопувіив асі игЬеві
оЬкісІепсІап], а Гишіапіепіів с1І8]есіі. Кер. Тіш. 3. І’ІізгпаЪагиз
АісіЬіасІі бгшііит сіесіегаі, сазігит іп Гіігура. Кер. Аіс. 9.
Ьоса сазіеіііз ісіоыеа сотшипіѵіС 1(1. МіІС 2. Агіоѵівіив тівіі,
Чиі Н06ІГ08 типіііопе ргоІііЬегепі. Саез. В. О. 1, 49. Мипі-
ііопсв поп іп игЬет пюііо, вей іп Еігигіат еііат вресішйев,
§і диа іпде аихіііа ѵепіапі, орровиеге. Ьіѵ. 5, 5. Іп8іаі’ тші
ііае ваерев шипішепіа ргаеЬеЬапі, дио поп тосіо іпігагі, еед
пе регвріеі диісіет роввеі. Саев. В. Сг. 2, 17.
Метафорически агх значитъ убѣжище, защита, но иногда и
цитадель для угрозы, угроза- но пшпішепішп оплотъ, впрочемъ
не очень часто. Римъ называется агх оіппінт денііит у Сіе.
Саі. 4, 6, ІгіЬипіііа роіевіав агх ІіЬегѣаііз у Ьіѵ. 3, 45, но
Коринѳъ наз. игЪв, диат рго агее (передовой постъ, чтобы
оттуда грозить) ІіаЬіінгпв айѵегвив Сгаесіае сіѵіШев Ріііііррив
еввеС Ьіѵ. 33, 14.
37.	Аиіа, гедіа, раіаііит. Апіа, айЛт;, дворецъ, палаты вла-
дѣтельныхъ, царственныхъ лицъ; ге"іа 8С. сіошиз, зейев, дво-
рецъ, царскія палаты, жилище царя, сличи § 1. Раіаііит сна-
чала наз. палатинскій холмъ, а потомъ императорскій дво-
рецъ (сіошив Аиршвіа), бывшій на томъ холмѣ. Міііі рагѵиіиз
аиіа Іисіегеі Аепеав, диі іе іашеп оге геГеггеі. Ѵіг"'. Аеп. 4,
318. Нос ігасіи орріеіі (Аіехашігеае) раг8 егаі геціае ехщиа,
іп циат ірве ІіаЪііашІі саивва іпіііо егаі іініисіив. Саев. В.
С. 3, 112. ()иае ііипс виЪ РІюеЪо сіисіішвдие раіаііа Гиі^епі,
диісі, піві агаіигів ЪиЬив равсиа оііт егавЬ Оѵі<]. Ат. 3, 119.
38.	ТаЬегпа, о{{ісіпа, /аЬтіса. ТаЪегпае ’) были екміды,
лавки, въ деревянныхъ баракахъ или ларяхъ, въ которыхъ
’) Отъ одного корня еъ СаЬиІа доена. Сличи еще више іпеиія.
39 -
производилась продажа между прочимъ и книгъ, питей и съѣст-
ныхъ припасовъ, а еще занимались своимъ дѣломъ и аг^еіі-
Іагіі. У мелкихъ ремесленниковъ ІаЪегпа была и мастерской.
ОіТісіпа—изъ оріГісйіа—значитъ вообще мастерская, заводъ,
фабрика. Но мастерская, заводъ, фабрика ремесленника или
художника, работающаго надъ матеріаломъ твердымъ, напр.
желѣзомъ, мѣдью, твердымъ деревомъ, наз. ГаЪгіса, отъ і'аЪег.
Если вмѣсто ІаЬгіса въ означенномъ конкретномъ смыслѣ
можно употребить и оЯісіпа, то, однако, никогда абстрактно,
а именно а) въ значеніи труда, работы надъ твердымъ, жест-
кимъ матеріаломъ и Ь) въ значеніи искусной работы. Ногпіп
Ііотіпит диаезіиз оссіизіз ІаЬетіз тіпиі зоіеі. Сіе. Саі. 4,
8. Офісіпаз агтогит шзіііиіі. Хер. А§ез. 3. Ѵиісаппз Ьешпі
(аЪгісае ргаеіиіі. Сіе. № В. 3, 22. ІаЬгіса аегіз еі і’еггі, ГаЪ-
гіса піишіі. Сіе.
Метафорически ойісіпа значитъ мѣсто образованія, школа
чего-ниб., по какой-ниб. части, въ хорошемъ и дурномъ смы-
слѣ. Такъ сказано: ойісіпа йісешіі. Сіе. Вгні. 8. ОіТ. заріен-
Ііае. И. І.е". 1. 13. СНУ. недиіііае. Ій. Атег. 46. А ІаЬгіса—
впрочемъ только у поэтовъ—значитъ хгітростъ. Хоппе аіідпатп
[аЬгісат іищіС Тег. Неані. 3, 2, 34.
39.	Веѵегзогіит, саиропа, Ііозріііит, іаЬегпа, роріпа, дапеа
или дапеигп. Беѵегзогіит, хатаусоугіо^, заѣзжее мѣсто ( сіеѵегіі),
подворье, постоялый дворъ, домъ, станція, будетъ ли это имѣ-
ніе самого проѣзжающаго, либо дача, домъ знакомаго, либо
собственно постоялый дворъ. Нозрііінт пріютъ, постой, квар-
тира у знакомаго. ') Саиропа е) трактиръ въ городѣ либо
на большой дорогѣ. Таѣегпа шинокъ въ городѣ, гдѣ можно
было не только выпить и закусить, а и ночевать; и хо-
дили туда именно бѣдняки. Роріпа ) харчевня. трактиръ, а
ршеа или ^аиешп, пожалуй, вертепъ,—то й другое въ городѣ,
') Если Ьовріііит и йеѵегзогінт были собственностью самого (Іеѵегіепв,
то, разумѣется, ничего не платили.
Ч Сличи § 40.
Отъ одного корпя съ ігг^аі, сварить.
— 40 —
и ходилъ туда народъ, эпитеты котораго выставлены выше въ
§ 14 и § 15. * *) ѣ’аіегаиіп тіііі ветрег ігіопешп ѵівит езі Не-
ѵегвогггіт. Сіе. Біѵ. 6, 19. Ех ѵііа ііа йіяссгіо іапдиаіп ех
Іюярйіо. Сіе. 8еи. 23. Колне ііЬі пох егіі рго сііе? саиропа
рго оррібо? Сіе. Ріб. 23. Іп роріпіз, аіеа, ѵіпо іешрив аеіаііз
отпе сопбшпбіі. ІсІ. ГІііІ. 13, И. Пио Іютіпеб диипі іп еап-
(іет ІаЪегпат беѵегіібвепі, біпші соепаге еі іп еосіет Іосо
Боттли сареге ѵоіиегипі. Ы. Іпѵеиі. 2, 4.
Лримѣч. Саиропае и ІаЪегпае въ городѣ, еще больше ро-
ріпае, а особенно ^апеа въ глазахъ римлянина знатнаго и
берегущаго свою честь были пріютами презрѣнными; ходила
туда только чернь, а изъ знатныхъ распутные. Саиропае на
большихъ дорогахъ только очень рѣдко могли быть нужны
знатному римлянину, — частію по множеству разбросанныхъ
всюду имѣній, а частію по Ьобріііа ргіѵаіа или рцЫіса, какія
бывали у нихъ.
40.	Саиро, Ііоьреа, козріііит, коврііаіііаз. Саиро, отъ одного
корня съ ѵлт.тр^ — шинкарь, трактирщикъ, содержатель
саиропае, о которой см. § 39. Нозрев г) былъ тотъ, кто съ
кѣмъ-ниб. другимъ, жившимъ въ чужихъ краяхъ и называв-
шимся, въ свою очередь, также Ьозрев, сдѣлалъ уговоръ о
взаимномъ даровомъ пріемѣ и угощеніи, гостепріимецъ (знако-
мецъ),—тотъ, кто принималъ, и тотъ, кто былъ принимаемъ.
Отношенія между двумя іюврііев назывались Ііоврііініп, госте-
пріимство (хлѣбосольство, знакомство), Іюврііаіііав, гостепрі-
имность (готовность принимать къ себѣ). 3) АІіег асі саироп&т
(Іеѵегііі, а<1 Іимрііет аііег. Сіе. ІЛѵіп. 1, 27. Сиш 8сіріо-
ніЬпб егаі еі поп шоііо Іюзріігит. ѵегиш еііаш бошевіісиз
Н8П8 еі сопБиеішІо. Сіе. Ашег. 6. Вайіие Сашрипиз Сгінріію
Вогнано Иозріііит геішпііаѵіі. Ьіѵ. 25, 10. Кесіе и ТІіео-
рЬганіо езі Іаийаіа Іижрііаіііав. Сіе. ОЙ. 2, 18. — Въ нервное-
') Въ иереи. смыслѣ бываетъ только (Іеѵегвогіши, иаир. ііеѵегв. Гіаі'іііогиіи.
Сіе. Атег. 46.
Сродио съ ЪоЫіб и употреоляетси чисто такъ, что значитъ только въ.
болѣе ласковомъ, въ болѣе дружескомъ тонѣ „пріѣзжій, ииостранецъ".
*) Разумѣете», Ъовріііиш могло устроиться ц безъ уговора ц обязательства,
послѣ сдучаииихъ иріеыовъ.
— 41 —
номъ смыслѣ Ьозрііет евзе Іосі или іп ге, какъ напр. Сіе. Огаі.
1, 50, = быть незнакомымъ съ чѣмъ-ниб., неопытнымъ въ
чемъ-нибудь.
41.	Ароікеса, ееііа, агса, сізіа, сарза, зеппгит, агтагіит,
агтатеніагіит. Ароіѣеса, акоЭт(х-/;, всякое мѣсто, комната,
подвалъ, кладовая, куда что-ниб. складывалось и тамъ хра-
нилось, слѣд. магазинъ, складъ, депо, амбаръ. Сеііа см. § 139.
Агса, отъ одного корня съ агееге, крѣпкій сундукъ, съ
крѣпкой, запирающейся крышкой, — главнымъ образомъ для
храненія денегъ, платья и другихъ вещей, которыя не прямо
нужны въ хозяйствѣ, а должны быть защищены отъ по-
тери либо порчи,—да и гробъ. Сівіа, хістт), круглый ящикъ,
коробка, также съ крышкой, только не всегда придѣланной къ
коробкѣ и запирающейся *); въ немъ либо временно, либо
постоянно хранились разные предметы.—деньги, платье, книги,
плоды, а еще брали его и въ дорогу вмѣсто сундука дорож-
наго. Сарза, отъ саріо, ящикъ, всего больше для храненія книгъ.
Въ йсгіпіпт ’і хранились только книги, свитки, ѵоіпшіпа, и
бумаги (документы): онъ могъ быть и въ дорогѣ перевознымъ
сарза съ замкомъ, слѣд. ягцикъ съ бумагами, секретерка. Аг-
тагіит, отъ агта, собств. среди, родъ отъ имени прилагатель-
наго, котораго однакоже въ языкѣ нѣтъ.—былъ запирающійся
шкафъ со многими ящиками для храненія весьма различныхъ
вещей, которыя, кромѣ того, можно было держать и въ агса,
сівіа, сарза. Агтатепіагішп, отъ агпіашепіипі, собств. сред-
ній родъ отъ несуществующаго прилагательнаго, цейхгаузъ,
арсеналъ. Кііііі егаі сіаивиш, пііііі оЬві^паіит, піЬіІ зегіріиш:
ароікесае іоіае педиіявітіз ІіопіішЬив сонйопаЬапіиг. Сіе. Ріііі.
2, 57, надобно просмотрѣть въ связи рѣчи. Коп ііііс ані ароікеса
ргосів іпіасіа езі ані реенз. Ног. 8аі. 2, 5, 7, гдѣ см. Гейндорфа.
Рориіиз те віііііаі, аі пііііі ріаініо ірзе сіоті, зітніас пптп-
•) Въ этоыъ случаѣ сомаѣватьсл заставляетъ мѣсто Соіиш. 12, 14, гдѣ у
сівіа крышка подвижная.
’) Отсюда иіім. „ЬсЬгеіп-, шкафъ (сл. малор. „скрыня'-). О звачевіп этого
слова ирн иииераторахь си. Ілигепс. Ьучі. 3, 5 и 35 еі Газе. Такъ оно пе-
решло и въ средніе вѣка.
— 42
тов сопіепіріог іп агса. Ног. 8аі. 1, 1, 67. Еойеш аппо
сіиае Іариіеае ') агсае осіопоз Геггое рейев Іопцае, диаіетоз
іаіас іпѵепіае зппі. Ьіѵ. 40, ‘29, и тутъ же потомъ разска-
зывается, что въ одномъ агса лежало тѣло Нумы, а въ другомъ
книги, имъ написанныя. Саквіит сарзіз Гатя еві е§ве КЬгіздие
атЬизіит ргоргіія. Ног. 8аІ. 1. 1(), 63. Сізіат ейгасіат еі
8ііІ)(1исІа ѵіаііса рІогаС 14. Еріві. 1, 16, 54. ІМе те Сгіеріпі
зсгіпга Ііррі сопірііабве риіез, ѵегЪит поп атрііик асігіат. Ій.
8яі. 1, 1 ехіг. Сеііав геГге^іі отпей гесіиеіідие агтатіит.
Ріаиі. СарС 4, 4, 10.
42.	СогЫз, /гзсіпа, диаіиз, сапізігит. саІаМшз, зрогіа и
зрогіиіа. Невозможнымъ представляется точно различить всѣ
эти корзины, сплетенныя изъ ивы, тростника, ситника и т. и.
СогЪІ8 (одного корня съ КогЪ, коробъ) наз. корзина для сбора
и переноски нажатаго хлѣба, намолоченныхъ зеренъ, фу-
ража и другихъ растительныхъ запасовъ. Такъ по Баррону
В. В. 1, 50 и 52. ГіБсіпа—сличи йзсив—корзина для поклажи
смоквъ, винограда и другихъ плодовъ, а еще и для выжиманія
винограда и вмѣсто формы для сыровъ. Такъ у йсгіріѣ. Веі
Кнвіісае, напр. Соішпеііа 12, 39, и сличи Фосса къ Ѵіг&. Есі.
10, 71. уиаіііб, корзина, которая употреблялась для процѣжи-
ванія вина, меду, деревяннаго масла, а еще, такъ же какъ и
саіаіііпз, вмѣсто рабочей корзинки, ко дну уже. Такъ Соінт.
9, 25. 12, 19. Ног. Сагт. 3, 13, 4. Сапізігит, х.аѵа<ггроѵ, г)
корзина, деревянная, а у богачей и серебряная, въ которой
подавались къ столу хлѣбъ, плоды и другія кушанья; для ку-
шаньевъ несухихъ она служила, кажется, только подносомъ
или судкомъ для посуды съ этими кушаньями. Такъ по Гейн-
дорфу къ Ног. 8аі. 2, 6, 105 въ связи съ 8сгѵ. Ѵіі-о. 1, 710,
гдѣ выраженіе саьівіга кіссагіа дѣлаетъ вѣроятнымъ показан-
ное значеніе. Саіаііш», хаЛаЗос, корзинка, въ видѣ чашечки
'> Изъ того, что ат« обѣ били аггае Іарі/Іеае, не надобно такими же вооб-
раздать и другія, которыя дѣлались просто изъ дерева.
8) Одного корня съ упоминаемымъ уже у Гомера въ такомъ же родѣ х««е5ѵ,
хйѵсСѵ,
— 43 —
лиліи, особенно дамская рабочая корзинка, куля клали шерсть
при пряденьѣ, а потомъ корзинка для цвѣтовъ. Тоже самое
значитъ и латинское слово дпавіПшп или дпазіііпз. 8рогІа,
большая корзина для разныхъ надобностей по хозяйству, для
храненія денегъ или напр. и для откармливанья въ ней куръ.
Такъ по Азсоп. ай Сіе. Ѵетт. 1, 8 и Соінт. 8, 7. 8рог1п1а,
небольшая зрогѣа, въ которой приносились отъ богатыхъ людей
кліентамъ ихъ подарки изъ съѣстнаго либо денежные; отсюда
и подарокъ '). Ношо піеззогіа согЪе зе сопіехіі. Сіе. 8езѣ.
38. Нотіпі іізсіпат і'іеогпт оіуесі зіі. Ісі. Е’іасс. 17. Сазеоіоз
щпсеа {ізсіпа зіссаі. Ѵіг^. Сор. 17. Тн зріззо ѵішіве уиаіоз
соіадие ргаеіогшп іішіозів бегіре іесііз. Ѵіг&. Сеог§. 2, 241.
Ртнпа еі іп раінііз гесіоіепііа таіа сапізігіз. Оѵісі. Меі. 8,
675. Ѵоз Іанат ігаіііііз саІаШзцае регасѣа геі’егііз ѵеііега.
Іиѵеп. 2, 54. Боті іпіег диазіііа ( = іпіет саіаіѣоз = въ пря-
дильнѣ) пптегаЬаІиг аигит. Сіе. Рійіірр. 3, 4.
43.	Ъосиіиз, зассиіия, татзиріит, разсеоіиз, гопа, сгитепа
или сгитіпа, рега, тапііса. Эти слова, кромѣ Іосиіиз и—по-
жалуй—зассиіпз, взяты изъ греческаго языка, съ большимъ
или меньшимъ измѣненіемъ. І.оснінз, мѣстечко для поклажи
туда чего-нибудь, ящикъ. Отсюда Іосніі ларчикъ, шкатулка съ
разными ящичками, куда шали деньги, туалетныя вещи, счет-
ные камни; деревянный либо изъ слоновой кости басспіиз
холщевый мѣшечекъ, особенно для храненія денегъ, слѣд. ко-
шелекъ 3). Магзнріипі, иарейтлоч или р.яраіігіоѵ отъ іларсодрс
или іларатоі * *), кожаный денежный кошелъ, мѣшокъ. Раз-
сеоіиз, ех аіпіа зассніпз, какъ гов. Мои. р. 151 есі. Сегѣ,
слѣд. также кожаный кошелекъ, можетъ быть по-
меньше, чѣмъ шагниріши. Хопа,	денежный кушакъ,
которымъ обвязывались, и который носили особенно солдаты.
Сгишепа или епшііпа, одного корня съ уриріаіа, денежная
') Отсюда нѣм. „8рогСе1п“.
*) Сличи Гейидорфа къ Ног. Заі. 1, 3, 17.
•) Сличи Авеип. аіі Сіе. Ѵегг, 1, 8.
*) Сличи Хеи. АпаЬ. 4, 3, 4.
- 44 —
сумка, которую носили на шеѣ. Рега, сума, котомка,
и тапііса, въ сущности одно и тоже, только послѣднее
слово, можетъ быть, поблагороднѣе. Онѣ привѣшивались на
плеча и носились либо сбоку, либо на спинѣ; ихъ имѣли
люди дорожные и нищіе для того, чтобы въ нихъ носить
либо собирать съѣстное *). Севііі пшнтоБ іп Іосиіоз (іетіііеге.
Ног. Еріві. 2, 1, 175. Ініегеа ріепо диит іигдеі зассиіиз
оге, сгезсіі атог питті. Іиѵеп. 14, 138. Китті осіііщепіі
аигеі іп тагзчріо асИиегипі, сепіиш бепагіа Ріпіірреа іп^аз-
сеоіо зеогкив. Ріаиі. Іііиі. 5, 2, 26. Мііііев пе<гоііап(Іі саизва
агцепіит іп гопіз ЬаЬепіев іп сопнпеаііЬив егапі. Ьіѵ. 33,
29. Гі ѵаіеіийо сопііпцаі аЪшкІе еі тинсіив ѵісіив поп деі'і-
сіепіе сгшиепа. Ног. Еріві. 1, 4, 11. Регаз ітровиіі поЬіз
Іиррііег диав: ргоргііе геріеіат ѵіііів рові іегрщт йесііі, аііе-
пІ8 апіе ресіив виврегкііі ^гаѵет. РЬаегіг. 4, 9, 1 4). Кипс
пгіЫ сигіо Іісеі іге тиіо ѵеі ві ІіЪеі ивдие Тагепіит, тапііса
сиі ІитЬов опеге иісегеі. Ног. 8аі. 1, 6, 106.
44.	Агз, агіі/гсіит, агіез, Ііііегае, ориз, ІШегаіига, еіетепіа,
йосігіпа, егисігію, (Іізсгрііпа, ргаесеріа, зсгепііа, поііо, поііііа,
іпіеііідепііа, содпіііо, регсерію, Ііитапііаз. Слово агв, произво-
димое то отъ ё'роеіѵ — рг&іѵ, Г.РГ12, откуда горуа, ?руоѵ,
то отъ араршу.гіѵ, означаетъ прежде всего творческую, изобрѣ-
тательную дѣятелшость. Она предполагаетъ 1) знаніе и усво-
еніе средствъ, ведущихъ къ цѣли, слѣд. а) знаніе теоріи,
метода, по которому надобно дѣйствовать, и Ъ) умѣнье, на-
выкъ дѣйствовать по теоріи, вообще искусство, ловкость, умѣнье
приложить теорію къ практикѣ. Потомъ агв означаетъ и 2) са-
мую теорію и методъ и, въ приложеніи къ опредѣленному
предмету дѣятельности, а) ту или другую науку въ смыслѣ
совокупности правилъ и замѣчаній, • которыя надобно имѣть въ
виду при обработкѣ извѣстнаго матеріала. Но когда теорія
переходитъ къ практическому приложенію, то аг8 становится
*) Еели тапііса, по-видимому, одного корня съ рссп^,	то
выходитъ, по крайней мірѣ,то, что оиа висѣла на рсмнп.
*) Въ этой корзинѣ начинающій узнаетъ сейчасъ помянутый оттѣнокъ.
— 45 —
Ь) вообще занятіемъ, профессіей,—либо собственно искусствомъ,
либо ремесломъ, мастерствомъ '). Наконецъ агз можетъ при-
нимать и нравственный смыслъ, и тогда значитъ а) благород-
ныя качества, благородные поступки, похвальная сторона,
Ь) качества неблагородныя, и въ особенности уловка, продѣлка,
хитрость, махинація. 7епо сепзеі агііз шахіте ргоргіпт
езке сгеаге еі ^і^пеге. Сіе. Каі. Б. 2, 22. 8е<1 йпт йіаіес-
іісат сопіетніі Ерісигиз, циае сопііпеі оптет—зсіепііатн-
ѵіа ас гаііоне йізриіанйі, гиіі іп йісепйо, пес еа, циае (Іосеге
ѵиіі, иііа агіе (свѣтомъ теоріи) сіізііп^иіі. Ій. Еіп. 2, 6. Еа
поп ІіаЪегетиз, пізі тапиз еі агз ассеззіззеі. Сіе. ОЙ‘. 2, 3.
Еез гоПіі ѵійеіиг іасиііаіе (на практикѣ) ргаесіага, агіе (какъ
теорія) піесііосгіз. Агз епіт еагит гегит езі, циае зсіипіиг.
Сіе. Ог. 2, 7, гдѣ агз можно принять въ смыслѣ теоріи, а
также и науки. С^паш дпізцпе погіі агіет, іп Ьас зе ехегсеаі.
Ій. Тизс. 1, 18. Перечень различныхъ агіез ІіЬегаІез, оріітае,
Ьопае, въ отличіе отъ зогйійае есть у Сіе. Ог. 3, 32. Ішре-
гіит Гасііе Ъіз агііЪиз геіінеіиг, циіЪиз іпіііо рагіит езі. 8а11.
Саріі еайет агіе зині, циа серегаві ЕаЬіоз. Еіѵ. 2, 51.
Агіііісіит—практика, производство по части какого-нибудь
искусства или ремесла, промыселъ, мастерство, профессіи, а
потомъ 2) мастерство, т. е. высокое искусство, художествен-
ный стиль, вкусъ, манера, 3) теорія искусства и 4) уловка,
хитрость, продѣлка. Отсюда видно, что агіііісіпш отъ агз
отличается спеціальностью понятія, представленіемъ практиче-
ской стороны искусства. Іат йе огй/гсш еі циаезііЬпз, циі
1:Ъега1ез, диі зогйійі зині, ѣаес Геге ассерітиз. Сіе. ОЙ’. 1,
42. Зтшіасгит зіщ'иіагі агіфіеіо регГесіит. Ій. Ѵегг. 4, 33.
Ѵегсіііёеіогіх йіхіі поп ѵігіиіе ѵісіззе Еошапоз, зей агіі/ іо
цаойат еі зсіепііа орри“паііопіз. Саез. В. О. 7, 29.
Іаііегае означаетъ письменность, письменные документы
и науки, насколько онѣ заключаются въ книгахъ, а метоними-
чески еще а) занятія наукой и Ь) научную образованность,
А) Ага метопимически ~ художественное произведеніе11 бываетъ іодько у
ПОЭТОВЪ.
— 46 —
пріобрѣтенную изученіемъ философскихъ и другихъ сочиненій.
Но Іійегае никогда не означаетъ отдѣльную науку, и поэтому,
напр., «наука врачеванія» никогда нельзя перевесть Ііііегае піе-
бісіпае, тегіісогпш, но только ага тейісіпа, ага теііісогит.
Далѣе, ІіМегае бгаесае не греческія науки, а греческая лите-
ратура. Надобно еще замѣтить, что слова литература ни-
когда нельзя переводить Ііііегаінга, а труды, работы писателя
(сочиненія написанныя)—орега. Дѣло въ томъ, что Ііііегаіпга
есть только а) писанье буквъ, 1і) обученіе, языку, ірамматика,
а орега, говорится только о работахъ по искусствамъ (живо-
писи и т. д.) Но въ ед. чис. орнз, въ смыслѣ: трудъ, работа,
занятіе, правильно можно сказать объ отдѣльномъ сочиненіи.
фио<1 Нііегіз ехзіеі, РИегесуйев 8угінз ргііпнз біхіі апііпов 1ю-
пііпит еззе зепірііегпоб. Сіе. Тизс. 1, 16. ІЛНегіз зіибеге =
быть заняту ученымъ дѣломъ, наукой. Мипс пііііі пііііі ІіЬгі,
пііііі Ііііегае (занятія наукой), пііііі досігіпа ргобезі. 1(1. Аіі.
9, 10. Наес 8сіріо іііе—поп шіеІІі^еЬаі: іи віпе иііа бона
агіе, віпе китапііаЬе, віпе ііщепіо, віпе ІШегіз іпіеіііуів еі
)и(Ііса8. 1(1. Ѵегг. 4, 44. Тіосіи.ч Огаесіз ІіИеггз аідие ЬаііпіБ
(греч. и римск. литература). Сіе. Ілііегае агіевдие = искус-
ство и наука. Наііео ориз таещиш іп шапіЬпБ (большой ли-
тературный трудъ). Сіе.
Носігіпа, отъ (Іосіог, значитъ теоретическія наставленія,
теоретическое преподаваніе учителя по какой-пибудь наукѣ или
искусству, и при этомъ имѣется въ виду главнымъ образомъ
пониманіе дѣла въ преподаваемыхъ предметахъ. Потомъ дос-
ігіпа означаетъ 2) плодъ такихъ наставленій — методическую,
систематическую, т.-е. многостороннюю научную образован-
ность и 3) науку въ объективномъ смыслѣ—средство пріобрѣ-
тать теоретическую образованность; отсюда досігіпае вѣтви
науки, отдѣльныя науки, нужныя для той образованности.
Пійсірііпа, отъ дівсірнінв, методическія, т.-е. теоретическія и
практическія наставленія, руководство, воспитаніе, выдержка въ
теоріи и практикѣ настолько, насколько такая выдержка тре-
буется для той или другой профессіи, званія, сферы, слѣд.
школа, выдержка, воспитаніе, дисциплина. Потомъ (Іівсірііиа
— 47 —
значитъ еще 2і пріобрѣтенная выдержкой практическая спо-
собность, умѣлостъ или Ь) твердое, благородное поведеніе. Да-
лѣе йі<сір1іпа есть 3) отдѣльная наука, искусство, профессія и
т. д., бывшая предметомъ наставленій, средствомъ выдержки,
наука напр. войны и пр., а отсюда 4) особенная система на-
уки и пр., и въ частности отдѣльная философская школа, сек-
та ') Ірка іііа, циае (йе агіе йісепйі) іп сотшепіагішп іпеип.
геіиіі, зипі еіизтойі, пои аііциа тіііі Лосіггпа ігайііа (вну-
шенное), зей іп гегит изи саиззіздие ігасіаіа. Сіе. Ог. 1,
48. А ргіта аеіаіе те отпіз агз еі (ІосЪгіпа ІіЪегаІіз еі тахіте
рѣііозоріііа йеіесіаѵіі. Ій. Біѵ. 4, 4. Сличи выше мѣсто Сіс.
Аіі. 9, 10. Аіідиапйо сіе йосігіпае зіийііз айтопетпиг. Ій.
Вер. 1, 9. Те аЪ іпіііо аеіаііз тетогіа іепео зитте отпішп
длсігіпагит зіийіозит Гиіззе. Ій. І)іѵ. 4, 3. Миііі іп дізсірііпат
Впіійит сопѵепіині іп еадие сііасіріта аппоз поппиііі ѵісепоз
регтапепі. Саез. В. Сг. 6, 14. Ъізсірііпа риегіііз, какъ одно
изъ основаній общественнаго и государственнаго порядка. Сіе.
Вер. 4, 3. Рошреіпз е Іисіо еі риегіііае йізсірііпа — ай раігіз
ехегсіішп аідие іп шіііііае йізсірііпат ргоіесіиз езі. Ій. Мапіі.
10. Что здѣсь названо іпіііііае йізсірііпа, (обученіе военному
ремеслу), тоже можетъ значить и йізсірііпа шііііагіз; но по-
слѣднее выраженіе большею частью значитъ военная дисци-
плина, т.-е. выдержка, слѣд. разумѣется элементъ нравствен-
ный. Еі ееіегііаіе еі сорііз йосиіі, диісі рориіі Еошапі дізсі-
рігпа (практическая ловкость, находчивость) аідне орез роз-
зепі. Саез. В. (л. 6, 1. йсаеѵоіа Ьошо йізсірііпа )пгіз егийіііз-
зішиз Гиіі. Сіе. Ог. 1, 39. 8ей еііаш, диііі а зіп^иііз рііііозорѣіае
ііізсірііпіз (философскихъ школъ) йісегеіпг, регаесиіі зиппіз.
Ій. Еіп. 1, 4, и еще: Ерісигі гаііо, а сейчасъ йотомъ еа Лізсі-
рііпа. ІЬій. 5. Къ йосігіпа по смыслу очень близко егшііііо и
часто ставится вмѣстѣ съ тѣмъ. Ближайшимъ образомъ это
*) Но ученіе Христово будетъ не ііосігша, а ргаесеріа Сіігізіі щнае вши
<1е—). „Христіанство" лучше ііізеірііиа СЪгівііаііа, чѣмъ Лосіііиа Сііг. „Уче-
ніе о беосмертіц -- ргаесеріа или циае рі'аесіріииіиг, чиае 8ииІ ргаесеріа
4е* . „Христіанство" христіанскій духъ, христіанскій образъ мыслей и дѣй-
ствій =• Ііишаиісаз (СВгівііаииі.
— 48 —
слово означаетъ -школьное либо домашнее обученіе всѣмъ тѣмъ
предметамъ, которыми долженъ владѣть теоретически и практи-
чески человѣкъ съ образованіемъ. У Грековъ требовалась, между
прочимъ, музыка; у Римлянъ музыка была не нужна, а требоваг
лось философское, ораторское, литературное и юридическое обр&г|
зованіе. Потомъ егийіііо означало результатъ обученія всему
этому, слѣд. образованность, въ томъ смыслѣ, какъ мы этимъ
словомъ выражаемъ признакъ люд, й, прошедшихъ полный курсъ
наукъ. Но позднѣе = ученость. Сісего повіег поп севваѵіі арий
гііеіогеш: сіе е}ив егидлііопе диосі ІаЬогев, пііііі еві, диопіат
іпрепіит е.іив повіі, БІийіиш е§о ѵійео. Сіе. 1}и. Ег. 3. 1 ехіпі
Піий аиіет тахіше гагит §епив еві еогит, диі аиі ехееііеніе
ін^еніі пищпііийіие аиі ргаесіага егидіііопе аідие досігіпа
(научное образованіе въ школѣ} аиі иігадие ге огваіі враііищі
еііаш йеіібегаікіі ІіаЪиегипІ, диет роііввіпіиіп ѵііае сигвиші
(карьера) вециі ѵеііеиі. Ій. ОЙ'. 1, 33. Ніс пиііат егисілііопет
евве йихіі, інбі диае Ъеаіае ѵііае йівсірітат зиѵагеі. Ій. Гій
1, 21. О Грекахъ: Зипппат егидіііопет Сггаесі вііат сепве{
Ъаиі іп пегѵогит ѵосипщие сапІіЬив. Ій. Тивс. 1,2. Пиіпашт
Іав, въ разрядѣ именно предъидущихъ словъ этого §, есть кругъ^
содержаніе, совокупность всей образованности ума и сердца,
въ томъ видѣ, какъ она получается посредствомъ егийіііо, йоС}|
Ігіиа, йівсірііна; отсюда — образованность высокая, высшая,
утонченная, а въ смыслѣ нравственномъ деликатность, благо*]
родство чувства, сердца, а часто то и другое вмѣстѣ, какъ
напр. Мои іиііі иііов Ііаес сіѵііав аиі ^Іогіа сіагіогев аиі аисІО’І
гііаіе йгаѵіогев аиі китапііаіе роііііогев Р. АГгісапо С. Ьаеііо
Ь. Гигіо, диі весиш егийіііввішов Ііотіпев ех Сігаесіц раіап)
вешрег НаЬиепші. Сіе. Ог. 2, 37.
Зсіепііа, безъ «еші. оЬ)есІ., зн. знаніе, пониманіе—либо въ
самомъ общемъ смыслѣ, вообще познанія, свѣдѣнія, либо гов.
въ отличіе 1) отъ опыта, опытности (ивив), 2) отъ личнаго
простаго мнѣнія (оріпіо). Съ )>еіііІ. оіуесііѵив оно означаетъ
знаніе, ясное понятіе о свойствахъ, практическомъ приложе-
ніи и пр. какого-нибудь предмета. Моііо прежде всего знакомт
ство съ чѣмъ-нибудь, свѣдѣнія о качествахъ чего-нибудь, ано-
11
— 49 —
томъ представленіе, понятіе (въ философскомъ смыслѣ и въ
простомъ). Ыоііііа знакомство, а потомъ, какъ и плгіо, пред-
ставленіе или понятіе, составленное но какимъ-нибудь при-
знакамъ. Цицеронъ оба слова объясняетъ словами: ?ѵѵо».а и
крбАт;фіс. ') Іпіеіііцепйа—понятливость, способность замѣтить
и понять, сообразительность, проницательность (смыслъ, пони-
маніе дѣла) въ чемъ-нибудь. Сощііііо въ юридическомъ языкѣ
розыскъ, слѣдствіе, а въ обыкновенной рѣчи узнаваніе, изслѣ-
дованіе, т.-е. вниканіе въ сущность какого-нибудь предмета, а
еще,—впрочемъ рѣдко, и результатъ узнаванія, понятіе. На-
конецъ регсерііо ясное, отчетливое понятіе. Оінпез ІгаЬіпшг
агі сощііііоііій еі зсіепііае сирісіііаіепі. Сіе. Ой. 1, 6. Огаіогіз
отпіз асііо оріпіопіЬпз, поп іп зсіепііа ) сопііпеіпг. Сіе. Ог.
2, 7. Ній бійіснІІаііЬпз биае гез егапі зиЬзібіо, зсіепііа аЦие
іізиз тіііпіпі. Саез. В. О. 2, 20. Зсіепііа Ііпщіае СаПісае, зс.
геі тііііагіз. Саез. Аб сепзогез, поп аб зепаішп, поііопет бе
ео регііпеге бісеЬапѣ. Ьіѵ. 27, 25. Іп отпішп апітіз поііо-
пет Веі іпіргеййіѣ паіига. Сіе. Каі. I). 1, 16. Наес іпіег пое
пирега поііііа абтобит езС Тег. Неаиѣ. Нейпіге аіідшб аб
соттипе іибіеішп рориіагепщие іпіеііідепііат ассотпюбаіе.
Сіе. Ог. 33. Ногит зіибіа ѵііадие отпіз іп гегит содпі-
Ііопе ѵегзаіиг. Сіе. ОЙ. 1, 44. Ііеогит іпйііаз ѵеі роііиз
іішаіаз содпіііопез ИаЬетий. Іб. Хаі. I). 1, 17, и сличи это
съ приведеннымъ выше мѣстомъ Іб. ІЬіб. с. 16. Агз дпае ро-
іезі еззе, пізі цпае ех пшіііз апіті регсерііопіЬиз сопзкаС Іб.
Асаб. 2, 7.
45.	фиаегеге, ѵезіідаге ъіпѵезіідаге, іпѵепіге, гер&гіге, іпсіа-
цаге, зегиіап, регзсгиіагі, гітагі, ехрізсагі. (^паегеге (съ ви-
нительнымъ) 3) значитъ искать вообще, но особенно часто
бываетъ еще въ значеніи домогаться, добиваться (стараться
Сіе. Асаіі. 3, 10 и Тор. 7.
*) Зсіепііа, со&піііо въ смыслѣ познаній, знаній, свѣдѣній вообще надобно
употреблять какъ яіи^иі. іапішп, а іиіеііі^еиііа только такъ и встрѣчается.
*) Но циаегеге йе—значитъ назначать розыскъ, слѣдствіе, наігр. ііе шогее
аіісщив.
4
50 —
достать) *). Ѵеніщаге—а чаще іпѵезіщяге—значитъ -идти по
слѣдамъ чего-нибудь, слѣдитъ за чѣмъ ниб., выслѣживать.
а потомъ—особенно въ регіесішп и ріимріанір., «выслѣдить»,
еще = слѣдя отыскать, тоже, что герегіге и іпѵепіге. ') Іп-
сіадяге чутьемъ отыскивать, пронюхивать.—метафора, взя-
тая съ охотничьихъ собакъ. Къ одному значенію < дѣлать ро-
зыски надъ однимъ предметомъ, съ тѣмъ чтобы найти въ немъ
или съ нимъ другой» сводятся зсгиіагі и—сильнѣе—регясгн-
іагі = перерытъ, перещупать, гітагі — разрывать, раскапы-
вать, разыскивать, доискиваться, ехріясагі — метафора съ рыб-
ной ловли—вывѣдать, разузнать отъ кого-нибудь. Те диаеге-
Ъаѣ, Сіігеше. Тег. Неаш. 4, 8, 3. (^иаегете (Ііѵіііаз, ^Іогіапі.
Іпѵезіідаге ѵегиш. Сіе. Саиввав гегипі ѵезіідаге. Сіе. Ог. 2, 39.
Ти диігіциігі іпйацагів бе ге риЫіса, Гасііо, иі всіат. Іб. Ай.
2, 4. Отпіиш йопюй ароіііесав паѵев Гигасіеяте зсгиіаЬагіз.
Іб. Ѵаі. 5. Кавігій Іеггаш гітагі. Ѵігу. беогр;. 3, 534. Нос
диодие гітаіиг диапіиш роіеві Ройійоніпй. Сіе. Біѵіп. 1, 57.
Ке«сІБ те аЬ іііо отпіа ехрізсоіит. Ій. Ьіѵ. 9, 19.
46. Мопзігаге, соттопзігаге. йетопзігаге, сотргоЬаге, ргоЪагв,
соп/ігтаге, (ігтаѵе, овіепйеге, озіепіаѵе, ргае зе {егге, зе рте-
зіаге, зе ргаеЬеге, зе дегеге, згдпі/ісаге, десіагаге, писіаге, рог-
іепдеге, гпіісаге, де{егге, ехзізіеге, аррагеге, зе е$'егге, еіисеге.
Моіжігаге, отъ топйігиш—а это отъ шонео,— показывать,
указывать, напр. пальцемъ либо на мѣсто чего-нибудь, либо
на присутствіе того здѣсь или тамъ, а потомъ 2) показывать
путь, примѣту, средство, снаровку, пріемъ, которые нужны для
узнанія либо выполненія чего-нибудь. Тоже, въ усиленномъ
смыслѣ, сошшопйігаге. Въ йепюіізігаге предлогъ служитъ 1) для
большей выразительности смысла: ясно указывать на что-ви-
будь, а потомъ 2) удостовѣрятъ, ясно показывать, пояснять,
разъяснятъ, (напр. ехеіпріів), у Цезаря часто зн. только упо
*) Часто „старатъся" есть только форма рѣчи, и въ такомъ случаѣ выра-
жается только однимъ ргаевенв или ішрегГ. такъ называемаго сопаіив. См.
Грамматику.
•) Но идти по стомамъ, слѣдамъ = заступить мѣсто, подражать по лат. бу-
детъ ѵевііі'іів аіісиуов інртеДі либо іпвівіеге, ѵевіівіа аі. вециі, ѵѳв(і#іа рге-
шеге, ітріеге.
— 51
манатъ, сказывать. Въ смыслѣ доказывать этого слова упот-
реблять нельзя: въ этомъ значеніи употребляется еотпргоЪаге
и ргоѣаге — дѣлать такъ, чтобы что-ниб. было признано одоб-
реннымъ т.-е. истиннымъ, солНгіпаге и Ягшаге = подтверж-
дать, — дѣлать такъ, чтобы какое-нибудь сужденіе, заявленіе
надобно стало признать основательнымъ, да п просто (Іосеге.
регзішіеге. Ояіеіхіегс, изъ оЪяіепбеге, какъ азроіѣаге изъ
аЬярогі.аге, выставлять либо держать что-нибудь насупротивъ
или передъ глазами, слѣд. давать увидѣть, показывать, а
еще 2) давать понимать, д. замѣчать, чувствовать, заставлять
ожидать, предполагать. Озѣетйаге, синонимъ съ ргае зе іегге,
выставлять на показъ, есть усиленный терминъ къ озіешіеге
и значитъ показывать, выставлять на видъ или заставлять ожи-
дать тономъ рѣшительно необыкновеннымъ, внушительнымъ,
надменнымъ, жестами, словами, либо какъ-нибудь иначе '). Но
себя показывать такъ или иначе т. е. съ тѣми или другими
свойствами, рѣдко переводится зе озіепйеге, обыкновенно зе
ргаезіаге. доказать, что я (то либо другое), зе ргаеЬеге, по-
казать себя (такимъ либо другимъ), — съ какимъ-ниб. име-
немъ, — или зе цегеге, вести себя, съ нарѣчіемъ, — или еззе
съ именемъ признака (именемъ прилагат., род. или твор. на-
деженъ) 2). При этихъ глаголахъ, т. с. показывать себя, тре-
буется признакъ: но оказываться = являться, выступать на
сцену, надобно переводить ехзізіеге. аррагеге, зе еИегге. На-
конецъ, если это понятіе надобно оттѣнить признакомъ пора-
зительности, блеска, то подходящее слово будетъ еіпсеге. 8іе-
піі'ісаге значитъ: какимъ-ниб. знакомъ, напр. жестомъ, словомъ,
дать знать (д. понять, заявить, показать} о какомъ-ниб. осо-
бенномъ положеніи дѣлъ, о какихъ-ниб. мѣрахъ, распоряже-
ніяхъ, дѣйствіяхъ и т. и., иди дать узнать, распознать, по-
нятъ, удостовѣрить въ чемъ-ниб. т. е., что что-ниб. ѵже есть,
либо будетъ. Песіагаге значитъ вообще ясно давать узнать,
ясно показывать, открывать; употребляется еще и какъ зщпі-
‘) Но обыкновенно только еъ внндт. и. имени, а не съ ассил. с. іпГіи.
Си. Грамматику.
— 52 —
Гісаге, въ смыслѣ значитъ, означатъ, если рѣчь идетъ о зна-
ченіи словъ. Рогіенсіеге, принадлежащее особенно къ языку
авгуровъ, возвѣщать, предрекитъ, щъедсказывать, предзнаме-
новать что-нибудь, что случится либо должно случиться. Ііиіі-
саге показывать, обнаруживать, дѣлать заявленіе о чемъ-ни-
будь, что до этой минуты оставалось въ секретѣ, было скрыто,
а иногда и просто дать знать, объявитъ, ') извѣститъ. Въ
смыслѣ: объявить подлежащему присутственному мѣсту, на-
чальству, техническій терминъ сіеі'епе а<1, вапр. ніацізігаішіі,
зепаіит. Ьосиіл сазігіз іііопеиш сіі^ііо топзІгаЬаі. Кер. Баі.
11. фиаііі Ноінегісиз Ѵііхез Веіі ее раігпапі ѵісііззе сііхіі, Іюсііе
топзігапі еаікіет. Сіе. Ье&. 1, 1. Ти ізііс, 8І диісі ІіЬгагіі
шеа ніаии (зегіріипі) поп іпіеііі.цепі, топзігаЪіз. Іб. Віѵ. 16>;
22. ВътопзігаЬо ііег: Аигеііа тіа ргоГесіиз езі. Ісі. Саі. 2.4.
І'аЬіиз йетопзігаѵіі ше а іе ріигіші ііегі. Ісі. Віѵ. 3, 4. Еа-
гиш паѵіині іогшаш шосіишдие йетопзігаі. Саез. В. С. 5, 4..
Вслѣдъ за словами Эпикура о важности дружбы говорится:
№едие Іюс огаііопе зоіиш, зесі тиііо таріз ѵііа еі Гасііз
сотргоЬаѵіі. Сіе. Гіп. 1, 20. Мнѣніе, что добродѣтель достаг
точна для счастія жизни, было сііШсіІе ргоЬаіи, но очень важно,
иі еіаЪогапсІиів зіі, дно Гасіііиз рпЬеІиг. Ій. Тпзс. 5, 1 Іи-
Ьені нозіга соп(ігтаге аг^ишевііз ас гаііопіЬиз, сіеіпсіе соп-
ігагіа геіиіагс. Ісі. Ог. 2, 19. ТаЬиііз Іюс сепзогиш, шетогіа
тиііогит /ігтаЬо ас йосеЪо. Ісі. Нагизр. 14. Гаги ітрисіепв
езі, иі шиіііз іезііЪиз сопѵісіиз ога ^исіісипі асізрісеге, оз
зиит рориіо озіепдеге аисіеаі. Сіе. Ѵегг. 1, 1. Розіего діе
Іюзіез іи соІііЬиз сопзіііегипі гагідие зе озіеп&еге (появляться)
соерегипі. Саез. В. С. 5, 17. Соноп озіепсИі зе сиш ге^е
соііодиі ѵеііе. Кер. Сов. 3. Медие рицназ наггаі иецие сі-
саігісез ьиаз озіепіа!.. Тег. Еин. 3, 2, 29. ІІігріз ехііиз Ъеііі ех
аііега рагіе саеііеш, ех аііега зегѵііиіет озіепіаі. Сіе. Оіѵ.
4, 14. 8есі ргиезіа (докажи, что! іе еиш, диі пііііі а іепегіб,
иі Сгаесі сіісипі, шійиісиііз ез соцііііиз. 1(1. Віѵ 1, 6. Рапеа
піиііоз шізегііз Іеѵаѵіі еі зміи Іііз піаііз Іюпііпешргаебиіі. Й-
•) Мийаге, обнажать, открывать, ея. § 446.
— 53 —
Т)іѵ. 15, 17. І)о)орея сопіптасіия яе девзегапі. Иер. Сіт. 2.
Еріятосіі тоііЪиз яегто сіеііеі ѵасаге, пе аиі іга еязвадісй аиГ
сирйіііая аііциа аиі щпаѵіа аиі іаіе аіідиісі аррагеаі. Сіе. ОЙ.
1, 38. Аіііепіз ргітит яе огаіог ехіиі.гі. Ій. Вгиі. 7. Нос (1е-
согит, цпосі еіисеі іп ѵііа, тоѵеі арргоЪаііопет еогпгп, циі-
Ьиясит ѵіѵііиг. 1(1. ОіТ. 1, 28, а немного впереди тамъ сто-
ятъ аррагені (просто = являются, выступаютъ, видны тосіегаііо
еі іетпрегапііа). Саяіга, иі Гшпо аідие і^піЬия зідпг^ісаЪаіиг,
атрііия тіІіЬия разяипт VIII іп Іаіііпйіпет раіеЪапі. Саея.
В. (т. 2, 7. Сапея аіипіиг іи Сарііоііо, иі зідпі/гсепі, зі Гигея
ѵепегіпі. Сіе. Атег. 20. Миііа ѵегЬа аііий пипс ояіешіипі,
аііікі апіе яідт/гсаЪапі (значили). Ѵагго Ь. Ь. 5, 1. Еа, еріае
сіісіі, ііа яепііі, иі ѵегЪа зідпі/ісапі. Сіе. Еіп. 3, 12. ВісеЪаі
Ьепіиіия ех ІіЪгіз 8іЬу11іпія гецтпіт Вотае ігіЬив Сотеііія
рогіепЛг. 8а11. Саі. 43. Ірза сопяоіаііо Ііііегагит іиагит Йе-
сіагаі яиттат Ъепеѵоіепііат. Ій. Віѵ. 5, 13. ѴегЪіз иіатиг
изііаііззітіз еі циат тахіпіе аріія, і. е. гет йесІагапііЪиз.
Ій. Еіп. 3, 21. Ехріісеіиг, диісі йесіагеіиг ео потіпе. ІЙ. Вер.
1, 24. Іпвісаі ѵиііив, диет а<1 тосіипі апіто айесіі яітия.
ІЙ. Ее". 1, 9. 8і диіз іпсіісаѵіззеі сіе сопіигайопе, ргаетішп
йесгеѵеге. 8а1І. Саі. 31. Еа гез (убійство Тасгетія) Не^етігіг
ай Саезагеш. Саея. В. О. 5, 25.
47.	Агіірех, орі{ех, {аЪег, орегагіиз, орете, тегсепагіиз,
сопЛисіісѵиз. Агііі'ех назыв. тотъ, диі агіет і'асіііаі. слѣд. во-
обще всякій, кто занимается чѣмъ-нибудь такимъ или вырабо-
тываетъ что-нибудь такое, *) для чего нужна дѣятельность твор-
ческая, талантъ и способность, изобрѣтенія, а въ тѣсномъ смыс-
лѣ художникъ, артистъ (живописецъ, ваятель, архитекторъ, ак-
теръ, ораторъ, писатель), и метафорически а) мастеръ, артистъ
(въ чемъ-нибудь), Ь) твореиъ. Орііех тотъ, диі ориз іасіі,
слѣд. всякій, кто занимается производствомъ, поставкой ка-
кого-нибудь ориз, т.-е работы, дѣла, заказа, а въ частностп
нанятый для такой работы ремесленникъ, т.-е. работникъ—
труженикъ, оп, котораго при занятіи дѣломъ требуется толь-
‘) См. объ агз 44.
— 54 —
во механическій трудъ по извѣстнымъ правиламъ; въ перенос-
номъ смыслѣ — вообще тотъ, кто своими трудами что-нибудь
выработалъ, выработываетъ, даже и художникъ—творецъ, толь-
ко въ такомъ случаѣ главнымъ образомъ имѣется въ виду не
столько изобрѣтеніе и идея, сколько прилежная работа и от-
дѣлка всѣхъ подробностей. І’аЪеі, отъ Іасеге, изъ Гас—Ьег,
какъ іі'Ьиіа изъ іщЬііІя, наз. тотъ, кто работаетъ надъ гру-
бымъ или твердымъ матеріаломъ, кузнецъ, плотникъ, либо камне-
тесъ, а въ ріпгаіік—если нѣтъ какой-нибудь опредѣлительной до-
бавки—часто вмѣстѣ и кузнецы, и камнетесы, и плотники, вообще
рабочіе, мастеровые, ремесленнвкп. Орегае, орегагіі, рабочіе, на-
нятые для опредѣленнаго дѣла, какъ напр. каменьщики, плот-
ники. Ліегсепагіі и сошіпсіісіі въ сущности то же самое, но по-
томъ въ частности наемные солдаты. Меііісі ГиІІопез і'аіігі агйй-
сев у Варрона В. К. 1,16. Ареііе» еі Ьувіррик агіі^ісез согрогіз
бішиіасга щпоііз поіа І'асіеЬані. Сіе. Віѵ. б, 12. 6га есі (1і-
сешіі агіііісез еі йосіогев. Іб. Ог. 1, 6. Йехііив Ьісіпіияцпе
агіі/ісез ,]ат іоі ашіогиш ики Сгасіаіиіі апііпов рІеЬіз—.Ьіѵ.
6, 36. Веив игіі/ех тишіі. Сіе. Ѵніѵ. 2. и Орі[ех аейііісаіог-
цие тишіі Веие. Іб. Каі. В. 1, 8. Орйфгсез отнев іи вогсіійа
агіе ѵегвапіиг. И. ОЙ'. 1, 42. Е^о те Рііісііаіп евве таііет,
циапі ѵеі оріішит /аЪгит іі^пагішп (плотникъ). 1(1. Вгиі. 73.
Такъ І'аЬег аегагіиз и 1'еггагіив, мѣдникъ и кузнецъ. Орегае
сотрагапіиг. Ій. Аіі. 1, 13. Орегагіі аиі Ьа^иИ сіеевве вов
роввипі. Ій. Вгиі. 73. Бегѵів поп шаіе ргаесіріииі, циі ііа
ріЬеиі иіі, иі тегсепагііз (наемный): орегаш ех^етіат, іиві&л
ргаеЬепсІи. М. ОЙ. 1, 13. Агіихегхев Іріімтаіет ргаеіесіИ
ехегсііиі сопйисіісго. Иер. ІрЬісг. 2.	Л
48.	Саеіаге, ясиіреге, заііреге, тсиіете. Саеіаге, торЕОЕмД
значитъ: выдѣлывать на металлѣ, особ. на серебрѣ, рѣзцомъ,
саеіиш, выпуклыя фигуры (Неііеів), либо покрывать металлъ
такими фигурами. Въ такомъ случаѣ, наружной выпуклости
фигуръ на внутренней сторонѣ соотвѣтствуетъ ямина; но зсиір-
іог выработываетъ фигуры только на наружной сторонѣ. Ьсві-
реге значитъ і) выработывать выпуклыя фигуры на деревѣ,
слоновой кости, мраморѣ, стеклѣ, дригоцѣннѣхъ камняхъ, а
— Гій -
иіе 2) дѣлать изваянія изъ этихъ металловъ, и слѣд. фигуры,
которыя можно ставить на мѣстѣ и переносить съ мѣста на
мѣсто, йсаіреге, соб. чесать, царапать, потомъ особенно зна-
читъ инструментомъ ясаіргиш на которомъ-ниб. изъ помяну-
тыхъ матеріаловъ ѳыріыывать, гравировать, напр. печать на
.перстнѣ, штемпель на монетѣ. Наконецъ, іпсіііеге значитъ спе-
ціально вырѣзывать слова. Саеіиіига апго, аг^епіо, аеге, і'егго
орега ейісіі: всиіріига еііаш Іщпшп, еЬпг, тагпіог, ѵіігшп,
_'<!щпіа8 ргаеіег еа, <ріае внрга <1іхі, сотріесіііиг. І^иіні. 2,
21, 9. Ыапс зресіет Разііеіез саеіаѵіі аг^епіо. Сіе. Біѵіп. 1,
36. Агцспіиіп саеіаіит, серебрянная посуда съ барельефами.
ОІіт диаегеге атаЬат, диісі всиіріит іпі'аЬге, диісі і’изит
<1игіиз езнеі. Ног. 8аІ. 2, 3, 22, гдѣ см. Гейндорфа. Коп еві е
захо всиіріиз заріепз аиі е гоЬоге сіоіаіиз. Сіе. Асасі. 4, 31.
8саІреге іеггат ипциіЬиз соерегипі. Ног. 8аІ. 1, 8, 26. Кояігі
шешогет зериіего зсаіре циегеіаш. 14. Сагт. 3, 11, 52. Ье-
цез іп аез іпсіваз іп риЫісо ргорозиегипі. Ьіѵ. 3, 57.
Цримѣч. Все это сказано особенно по Отфр. Мюллеру,
АгсЬаоІ. (Іег Кипзі § 308 и § 311. Въ рукописяхъ писателей
^зсаіреге и зспіреге варіируютъ до безконечности; предыдущія
..объясненія. терминовъ сдѣланы на основаніи того, что нынче
^принимается за вѣрное
49.	Імѵаііо, Іаѵасгит, Ьаіпеит или Ьаііпеит, Ьаіпеае или
Ъаііпеае, ікегтае, идиае. Ьаѵаііо а) .иыжье себя, Ь) нужныя
для этого приспособленія, заведеніе, мыльня, которая въ позднѣй-
шее время—въ первый разъ у Геллія ')—называлась и Іаѵа-
дятпи. Ваіпешп или Ьаііиеит, ) ЗаХаѵгіоѵ, и Ьаіпеагіа. огпт,
въ золотомъ вѣкѣ, по Баррону Ь. Ь. 9, 41 ‘) наз. мыльня,
баня въ домѣ частнаго лица, Ьаіпеае или Ьаііпеае, а еще—имен-
но у поэтовъ—и Ьаіпеа, огпт, баня общественная, гдѣ можно
было вымыться за деньги, въ древнѣйшее время за цпаіігапз.
г-----------
Ч См. Вебера С'еілше&ісііиіе стр. 86, заиѣч. 61.
- ’) Си. Шнейдеръ, КогпіеиІеЬге, с. 482 Г.
*- •) Согласно съ этимъ говорить Раііаіі. В. В. 1, 40, гдѣ оиъ описываетъ
рлавъ и устройство Ьаіпеипі.
— ЙО ----
Были отдѣленія для согрѣванія себя (саМагіит) и для потѣнія
(аисіаіогшпі); при нихъ, однако, была и холодная мыльня (ігі-
(ШІагіит). Въ первый разъ, при Августѣ, Агриппой были по-
строены въ Римѣ ТЬеппае, Лерра, снабженныя всѣмъ, что
только требовалось для удобства и роскоши; потомъ, по примѣру
Агриппы, разные императоры, папр. Неронъ, строили, одинъ
другаго великолѣпнѣе, бани—дворцы подъ тѣмъ же названіемъ
и даромъ открывали для публики ') Адпае наз. (цѣлительныя)
воды, Ь) а потомъ мѣсто, гдѣ есть такія воды. Ьаѵаііо саііба
еі вепіЬив еі риегія аріа еві. Сеія. 1, 3. ЬаЬгит, яі іп Ъаіпео
ідиосі еві іп Тіьсиіапо повіго) поп еві, Гас, иі ыі. Сіе. Віѵ.
14, 20. Оссійііиг а(1 Ъаіпеав Гаіаііпав а соепа гебіепв Возсіия.
И. Атег. 7. (^иіб Ь’егопе реіив, диііі Ніегтгз теііив Кегопі-
апів. МаПіаІ. 7, 13, 4. Риіо иігшіпрзе аО адиав (вс. Сшпапав
в. Ва^апав весіеге). Сіе. 1)іѵ. 16, 24, и тамъ Кортте. Адиае
Вехііае и другія мѣста носили названія отъ тамошнихъ цѣли—
тельныхъ водъ.
50. Сігсѵб, сггсиіиз, согопа, огЫв, дуггіе, зріга, сггстиз.
Сігсі !), хірхос, были площади, имѣвшія фигуру полѵэллипси-
са, разрѣзаннаго по оси пополамъ, первонач. были назначены
для конскаго бѣга, а потомъ и для другихъ состязаній, и для
пышныхъ зрѣлищъ всякаго рода, съ рядами мѣстъ, въ нѣсколь-
ко этажей, для зрителей и разнообразно-убранными ходами. а)
Въ силу этого значенія, сігсиіпк не есть уменьшительное отъ
сігспв: сігсиіив—штематичесжая круговая линія, окружность,
но часто означаетъ и то, что на нее похоже, напр. круговое
движеніе, круглую, овальную форму, кольцо, и даже кругъ обще-
ства. Согопа образовавшійся около оратора и т. п. кругъ слу-
шателей или зрителей. ОгЬів наз. к/л/мая фигура, сдѣлан-
ная изъ чего нибудь, кругъ, именно а) круглая линія, а по-
*; Суди ио всему, помѣщенія и уходъ въ ТЬегтае не очень отличались отъ
турецкихъ бань въ Копстантипополѣ.
’) Еели Сіе. Ііер. 6, 16 чтеніе сігеов огЪеьцие правильно, то сігсив бы-
ваетъ то же, что и сігсоіив, только рѣдко такъ употреблялось.
*) Сігсив Махіпіив списывается у Діон. Галикари. В, 6 и у Плни. И. №
36, 15. Впрочемъ они не совсѣмъ согласны иеікду собою.
— 57
томъ и Ь) круглая плоскость, дискъ, а въ переносномъ смыслѣ
с) все, чтд имѣетъ округленность, законченность формы, какъ
кругъ. Оугик, убро;, круговое двгіженіе, круженье, круговой
путь, а въ переносномъ смыслѣ Ь) всякій путь замкнутый и
строго-очерченный. 8ріга, сггіра, круговидные извивы змѣи и
раковины улитки и то, что на нихъ похоже. Сігсіпия, циркуль,
т.-е. инструментъ, которымъ описывается круговая линія. І)иае
Гогпіае ргаеяіапіея яппі, ех яоіиіія "ІоЬия, ех ріапія сігсиіиз
апі огЫз. Сіе. Каі. Г). 2, 18. (^иит іп сггсиіит ѵепіяяеі, іп
цио аиі гіе ге риЫіса аиі сіе рЬіІозорѣіа яегто ІіаЬегеІиг, пип-
диат івсіе ргіия (ііесеяніі, циат асі і'івет еяяеі яегто аскіис-
Іия. Кер. Ерат. 3. ТіЬі іряі егіі рго іе тахіта согопа саияяа
сіісешіа. Сіе. Тияс. 1, 5. Сігсиіиз Іасіеия называется млечный
путь во многихъ мѣстахъ у Плинія, огЬія .Іасіепя у Цицерона
Вер. 6, 15. Мііііея огЪе Гасіо яеяе беГепсІеЬапІ. Саея. В. С.
4, 37. ОгЫз Іеггаіпш или огЬія Іеггае и просто огЬія земной
таръ. Гаясея іп огЪет яиаш спіиядпе (десяти децемвировъ)
ѵісет рег отпея іЬапІ. Ьіѵ. 3, 36. Сігсиііпт еі диаяі огЪет
ѵегЬогит (округленный періодъ) сопГісеге. Сіе. Ог. 3, 51. Іи
дутое іге соасіпя «чріия. Оѵісі- Ат. 3, 384 Ех ііщепіі диосіапі
іттепяоцие сатро іп ехіцишп яаве дутит огаіогет сотреі-
Іііія. Сіе. Ог. 3, 19. ГІитеп І)иЬія, иі сігсіпо сігситсіисіиіп,
раепе Іоіиш оррніиш сіп<ці. Саея. В. (4. 1, 39. Здиатеия
іп ерігат яе соііщіі апатій. Ѵіго-. Неога;. 2, 155.
51.	СгЪз, орріЛит, игЪапгіз, оррйіапііз, тгтіегріит, ргае-
{есіига, сіѵііаз, гез риЫіса, соттгте. Постоянный, непередвиж-
ной, политическій, религіозный, торговый и военный центральный
пунктъ для жителей какого-нибудь округа, составляющихъ, въ
сейчасъ указанныхъ отношеніяхъ, одну собирательную общину,
есть шѣв; но укрѣпленія при пгЬя изъ Еояяа, ѵаіініп, шоепіа,
агх, въ которыхъ самый игЬя и всѣ члены^ общины, живущіе
на территоріи внѣ его. имѣютъ для себя и своего имущества
вѣрное убѣжище, называются оррйіпіп. Эти опредѣленія выхо-
дятъ изъ ѴаігоЬ. Ь. 5, 32. Сіе. Кер. 1, 26. Саез. В. Ст. 5,
21; въ послѣднемъ мѣстѣ окопы Кассивеллауна называются
орркішп. А отсюда понятно, почему игЬя составляетъ противо-
— 5й —
положпость съ пія. адті,—пгЪапив съ гизіісиз, а^гезіів, а оррі-
!Іиш и орркіапі (живущіе въ оррйіитп) такъ часто противо-
полагаются осаждающимъ непріятелямъ. Отсюда понятно еще
и то, почему пгЪв и орріііиш—послѣднее здѣсь будетъ сопіі-
пепз рго ге сопіепіа, окружающее вмѣсто окружаемаго—упо-
требляются объ одномъ и томъ же мѣстѣ, смотря по тому, ко-
торое изъ двухъ представленій выступаетъ на первый планъ.
Теперь, если пгЬб есть центральный городъ гражданской об-
щины, то и не удивительно, что Римъ, ьебев іпірегіі Ноіпапі,
у Римлянъ назывался просто ІТгѣв. Но то различіе, въ первый
разъ предложенное, кажется, Томазіемъ '),—что игЪв относит-
ся къ орркііпп, какъ пьіінв къ пгіішя, бываетъ только тогда,
когда надобно особенно выставить на видъ противоположность
между главнымъ городомъ извѣстной провинціи и столицею
государства. Наконецъ, такъ какъ игЬапив говорилось о томъ,
что имѣло постоянное мѣстопребываніе либо было въ обычаѣ
въ Римѣ, главномъ и большомъ городѣ, поэтому орркіаішз
перешло къ значенію мелкогородный, провинціальный, въ кото-
ромъ оно часто встрѣчается *). Мипісірііші наз. городъ, соб-
ственныя учрежденія котораго Римомъ хотя и были болѣе или
мевѣе отмѣнены, но граждане (шппісіреь) были въ то же вре-
мя и сіѵев Кошапі, и по Іех .Іиііа и іех РІаиііа Рарігіа,
когда переѣзжали въ Римъ, имѣли не только обязанности, но
и всѣ права полноправныхъ римскихъ гражданъ, слѣд. даже
]и8 вийгаціі еі Іюпогиш ’). Ргаеіесіигаг, прежде принятія Ри-
момъ упомянутыхъ законовъ, были города, потерявшіе свою не-
зависимость, но получившіе римское сіѵііаіеш, только безъ^ив
зийгаціі еі Іюпогиш; ежегодно изъ Рима (отъ ргаеіог игЬаішв)
въ нихъ пріѣзжалъ ртаеіесіив для наблюденія надъ судоироиз-
*) См. НісЪіег къ Аивоп. Порта ь. Сіѵііав.
’і До сихъ поръ иридумаивие корми слова игЬв ничего не значатъ для его
значеніи. Точно также не умѣемъ ми снизать понятіе слова оррі<1иш съ про-
изводствомъ Курціуса, Сгишіяи^е ііег цгіесЬ. Еіут, I, 67; и Дедерлейнъ, про-
изводящій его отъ іпіпЖоѵ, дѣла дли пасъ вс облегчилъ. Оно относится
едва-ли ие къ іш-рей-іге, ргае-ре<1-іге, ігейа».
ь О питіе. и ргаеіесівга см. Древности.
— 59 —
водствомъ. полиціей и пр. Послѣ тѣхъ закоповъ опи стали
піипісіріа, а свое названіе удержали больше по давней при-
вычкѣ и въ память старины Ьаеііпз еі Всіріо гив ех игЬе,
іапдиаш е ѵіпсиііз еѵоІаЬапі. Сіе. Ог. 2, 6. Ниті е^о ѵіѵеп-
іепі, іи ііісіз іп -игЪе Ьеаіиіп. Ног. Ер. 1, 13, 10. Огаѵе іеш-
риз еі Гогіе аппиз резіііепз егапі игЪі адгівцие. Ьіѵ. 3. 6.
ПгЬапае ігіЬиз и гикіісае ігіЬиз. ЬгЪана ѵііа и ѵ. гизііеа.
Тгаіаііопе (метафорами) ігециепііззіше зеппо ошпіз піііиг,
поп пюсіо игЪапогит, зе<1 еііагп гизііеогит. Сіе. Ог. 24. Еи-
ііеіпиз ііег іп Масесіопіат іасіепз Рііегаз ѵепіі, диае егаі
игЬз іп Тііезяаііа іиш айпюсіитп поЬіІіз: іп ео іуііиг оррігіо
ае^гиіп Еийешшп і'иіззе. Ій. Біѵіп. 1, 25. Ьецаіоз, циі аЬ ге<ге
Регзео ѵепегапі, іп оррісЬит (въ ограду, въ стѣны Рима)
іпіготіій поп ріасиіі. Ьіѵ. 42, 36. (^. Гиіѵіиз рег Арріае
піипісіріа диаедие ргоріег еат ѵіат зипі, 8еііат, Согат, Рапи-
ѵіит (словомъ, небольшіе провинціальные городки) ргаетізіі,
иі соттеаіиз рагаіоз еі іп игЫбив ііаЬегепі ргаезкііадие іп
игЬез сопігаЬегепі. Ьіѵ. 26, 8. 8иЬ ѵезрегпт Саезаг іпііііез
ех оррідо ехіге іизвіі, пе диат посіи орріеіапі аЬ шіІіііЬиз
ііцигіаіп ассірегепі. Саез. В. О. 2, 33. Оррйіапит упосШаш еі
іпсошіііиш "епиз ііісешіі. Сіе. Бгиі. 69. Ти ез ех типіеіріо
ипіідиіззішо Тизсиіапо, ех ди о ріигіиіае іапііііае зипі сопзи-
Іагев. Сіе. Ріапс. 8 — о Тускулумѣ, который уже прежде Іех
Лиііа имѣлъ полное римское сіѵііаіеіи. Сипсіае еагиш гецюпиш
ргае/ссіигае Саезагеш гесіріипі. Саез. В. С. 1, 15, исм. здѣсь
толкователей.
Сіѵііаз, собств. качество, дѣлающее кого-ниб. (римскимъ)
гражданиномъ, прежде всего значитъ право іражданства, а
2) община изъ собранія лицъ, имѣющихъ право гражданства,
слѣд. граждане (юродской міръ), Ь) юсударство и с) городъ
въ смыслѣ государственной либо городской общины, народа,
міра; но сошпнше-сосгавлено по образцу греч. хоіѵбѵ—собраніе
нѣсколькихъ городовъ или государствъ одной мѣстности, земли,
*) Слѣд. вашъ проинпціальвый, небольшой мелкій городъ будетъ типіеіріит,
Х>га.еі*есПіга, оррійиіиіи.
— 60 -
которыя составили случайный, временный либо постоянный со-
юзъ. Вея риЫіса прежде всего наз. вещь, въ которой государ-
ство заинтересовано въ смыслѣ владѣльца или какъ-ниб. иначе,
а потомъ 2) въ смыслѣ собирательномъ, государство, какъ
совокупность всею тою, что относится къ устройству, жизни
и выгодамъ государства. слѣд. а) общественная польза, госу-
дарственные интересы, Ъ) то. чѣмъ, они охраняются, государ-
ственныя учрежденія, конституція, и с) правительственныя рас-
поряженія, управленіе, политика. СіѵіШс сіопаге. Сіе. Ьіѵ.
Оппіія сіѵііаз Неіѵеііа іп цнайиог рацоя (Ііѵіяа езі. Саея. В.
(т. 1. 12. Нія оЬѵіаіп ппіѵегяа сіѵііаз іп Рігаееит (ІезсешНі.
Кер. Аіс. 6. АйІііЪеЫіпг геіргМісае саияяа яеѵегііая, віпе дна
абтівіяігагі сігйіаз поп роіезі. Сіе. О1Г. 1, 25. 8ипіта гез
риЫіса = высшіе, государственные интересы. Ре те риЫіса =
ученіе о государствѣ, т.-е. о государственныхъ интересахъ. Ай
гепі риЫісат ассесіеге = вступить въ управленіе, въ государ-
ственную службу. Нчіс еііаш Кошае ѵійетпя іп Ьаяі кіаіиапіт
тахітіз Ийегіз іпсіяшп: А соттѵті 8ісі1іае. Сіе. Ѵегг. 2, 59.
52.	Рауиз, ѵісиз, геуіо, ІгіЬиз, та, ріаіеа. апдірогіиз, (ип-
диіа. У Ливія 31, 30 Аѳинскіе послы говорятъ: БеіиЬга яіЬі
Гиівве, диае диопдат радаііт ІіаЫіапіея іп рагѵія іііія сазіеі-
Ия шейдие сопвесгаіа не іп ипат риідет игЬет сопігіЬиіі
(Тезеемъ) та^огея «иі (Іеяегіа геіідиегіпі: здѣсь ра<>п8 прини-
мается въ смыслѣ б'?(р.о: и означаетъ 1) сельскій округъ сь
опреды,ленными границами, въ противоположность съ нгЬз,
городомъ,— округъ, либо подчиненный тому или другому городу,
либо—какъ было въ различныхъ областяхъ Италіи, Гельвеціи,
Германіи—самостоятельный, а съ другими рарі соединенный
въ одинъ союзъ, слѣд. = участокъ, земля, поле, 1)) округъ, во-
лость, 2) деревенскихъ жителей, земледѣльцевъ, скотоводовъ
и т. ц., жившихъ въ той или другой волости и соединенныхъ
въ одну селыжую общину и называвшихся ріщапі, сельчане
(жители деревень) ')• Сплошной рядъ дворовъ, хуторовъ въ
’) О предметѣ сличи оеоб. Акгітешог. ей. Ьаскшаии иші ДиіІоіѴ 11,
стр. 239 слѣд., еще Герцога къ Саев. В. (і. 1, 12 Ііиегргеіі. къ Тас. Оегш.
— 61
одномъ ра^пз называется ѵісия, т.-е. когда они стоятъ болѣе
или менѣе близко одинъ къ другому, пожалуй — деревня, мѣ-
стечко, слобода. Въ одномъ ра^из могло быть нѣсколько ѵісі,
даже оррйіа для вѣрнаго убѣжища. Ѵісия въ городѣ іигЪз),
пожалуй — кварталъ, частъ, опредѣленный участокъ домовъ, '}
подраздѣлъ извѣстной ге^іо или ігіііив со времени Сервія
Туллія,—съ тѣхъ поръ какъ и сельскіе ра§і сдѣлались подраз-
дѣлами сельскихъ геціопея или ігіЬиз. Ве«іо собственно озна-
чаетъ только сельскій округъ либо городской околотокъ, частъ,
кварталъ, а ІгіЬиз владѣльцевъ недвижимой собственности
(гражданъ1 округа, части; впрочемъ въ ІгіЬпя часто подразу-
мѣвается ге^іо, во никогда наоборотъ. Тгіипіѵігое сгеагі _)иа-
віі, циі іп отпіЬиз радѣ, і'огів. сопсіІіаЬиІіз отпет соріапі
іп^епиогит івзрісегені. Ьіѵ. 25, 5. І8 радиз арреІіаЬаіиг
Тщигіпиз: паю отпіз сіѵііае Неіѵеііа іп диаііиог раусѣ йіѵіза
еаі. Иіс радиз ипиз, циига бото ехіязеі, Ь. Саявіит сопаиіені
іпіегіесегаі еі еще ехегсііит зиЬ іщцит иіівегаі. Саее. В. 6.
1, 12. Неіѵеііі оррісіа зиа отпіа, пипіего аб йиойесіш, ѵісое
асі диайгііщепіоз, сотЬигипі. Ііі. В. (т. 1, 5. Нія Іосиз (въ
Римѣ) ай ІіаЬііапбшп йаіив, диепі йеіпйе Тияспт ѵісит 2)
арреііагипі. Ьіѵ. 5, 14. АЙегипіиг Ііііегае циоіійіе ВііЬуиіае,
циае пипс ѵезіга ргоѵіпсіа езі, оісоз ехизіоз езае сопіріигев.
Сіе. Мап. 2, гдѣ ѵісі едва-ли только отдѣльныя дачи или хутора.
Ѵіа въ городѣ улица между рядами домовъ и Ь) въ полѣ
большая дорога, шоссе, напр. ѵ. Арріа, ѵ. Ьаііпа, ѵ. Ецпаііа
и мн. др. Ріаіеа, ~/атАа, улица или переулокъ, площадь между
рядами домовъ. Агщірогіиь и апцірогіиш переулокъ т.-е. соеди-
нительный путь между двумя (большими) улицами или вообще
въ отличіе отъ улицы. Еипйиіа тупой переулокъ. Миііів ра$-
ьіш ацшіиіЬив рег оишез ѵіаз сиш сіашоге іп і'оіиш сштііиг.
12,—Аиь. Рориіа 8. ѵ. говоритъ: І'аці 8ипІ ѵіііае гивіісаиае іи еоііеш стасіи
еі рагіе ііуічиЬ ііізроміае, Цісіае а рапуетіо. Опредѣленіе здѣсь неточно,
но ироизводетво слова лучшее изъ всѣхъ, сдѣланныхъ доселѣ.
*) Сл. Геішдорфа къ Ног. 8аІ. 1, 9, 13. По словопроизводству отъ корца въ
оімг.
’) Сы. Гейцдорфа къ Ног. 8аІ. 2, 3, 228.
Ьіѵ. 2. 23. 8і іе іп річіеа оі'і'сшіего Ііас рояі иімріяіп, ре.гі<4і.
Тег. Еип. 4. 8, 3-ѣ. Ех ѣоггеія (іігеріпт еЯіжитпдпе ігитепгип)
отпев ѵіая апсррогіикцую. сопкігяѵсгаі. Сіе. Ьіѵ. 1, 32. Еип-
(Ічіас а Іигиіо. дисні ехіішп поп ѣ.тііепі яе регѵіит поп е4.
Ѵагго Ь. Ь. 5, 32.
53.	НаЫіаге, іпсоіеге. соіеге. Наііііагс, въ прозѣ = житъ
(имѣть помѣщеніе, жительство), и въ этомъ случаѣ мѣсто озна-
чается предл. іп, но не рѣдки обороты и съ арімі, ептп и съ
нарѣчіями мѣста. Страдательная форма даже и въ прозѣ упо-
требляется и лично, и безлично *). Іпсоіеге значитъ какъ житъ
(помѣщаться), такъ и .занимать, населять, и въ послѣднемъ
случаѣ ставится съ вии. пад., — какъ и употребительное въ
такихъ же конструкціяхъ, только рѣже употребляемое соіеге,—
а въ первомъ значеніи никогда не бываетъ съ іп, но употре-
бляется только съ сів, Ігапз, іпіег, ргоре либо съ нарѣчіями 2).
Спапіі ІіаЪіІаз? Іп пгЬе ЬаЪіІаге. НаЬііаге арікі аіідпепі, ІіаЪ.
сипі аіідио. Соіііиг еа игЬів рагв еі ТіаЫіаіиг Ггедиепіівзіте.
Сіе. Ѵегг. 4, 53. Сегтаыі Іганз Вѣепит іпсоіипі. Саез. В.
Сг. 1, I. Еаш игѣет Ьусіі іпсоіеізапі. Сіе. Ѵегг. 4, 10. Упо-
мянутое значеніе глагола соіеге есть дальнѣйшее движеніе
значенія соіеге а^гньп; о переносныхъ значеніяхъ этого слова
рѣчь будетъ ниже въ § 113. Іпсоіеге въ переносномъ смы-
слѣ не употребляется, но ЬаЬіІаге очень часто, особенно
у Цицерона, частію въ смыслѣ: быть съ чѣмъ-ниб. вполнѣ
знакомымъ, освоиться, свыкнуться съ чѣмъ-ниб., а частію
въ смыслѣ: исключительно или — по крайней мѣрѣ — глав-
нымъ образомъ заниматься, дѣйствовать гОѣ-ниб., либо надъ
чѣмъ-нибудь, быть, дѣйствовать неразлучно съ чѣмъ-ниб. аі
^е<1 Іпі]'н8 Іосі 8ППІ ргоргіа дпаеііапі а Тііеорііганіо дпаезііа
вііЫіІіия, чиі ІіаЫіаѵгі, иі бсііік, іп ео ^епеге гегипі. Сіе. Ье».
3, § 14. НаЫіаге іп Гото, Іі. іп говігіз, 1і. іп оспіів рориіі
•) Си. Кребсъ, АпІіЬагЬ. б. ѵ
’) ИЛѢ 8. ѵ. Слѣд. вмѣсто іпеоіппі іп игЬе надо говорить іпсоіииі, игЬеш.
’) Си. принѣри изъ Цицерона и ихъ объясненіе у Эллендта къ Сіе. Ог. 1
62. Сличи Ъоэрііет еаве § 40.
— 63 —
(ня глазахъ у народа) и прекрасное выраженіе: ргоіесіо іп
осиіів каЫіаі апігппз. РІіп. Н. К II, 54.
54.	Аддег, тоіея, ѵаііит, согопа, ѵіз. А^ігег, отъ айкегеге.
снесенныя или свезенныя въ груду: земля, камни, лѣсъ, въ ка-
чествѣ матеріала на постройку плотины, вала, искусственной
насыпи либо для засыпки рва. болота, ручья и т. п., а 2) ра-
боты изъ этого матеріала: самая плотина, гатъ, валъ, окопъ.
Моіея сдѣланная изъ камней крѣпкая плотина, особенно про-
тивъ напора моря или разлива рѣки, а 2) всякая постройка,
поражающая величиной и массивностью частей. Ѵаііінп валъ,
окопъ изъ а^щег и ѵаііі (палисады; для защиты лагеря, города,
либо въ угрозу имъ. Но согопа наз. солдаты, разставленные
на окопахъ болѣе или менѣе густою цппъю около осажденнаго
пункта. Цпйе аддег сотрогіагі роззеі, піЫІ егаі; геіірппт.
Саез. В. С. 2, 15. СгаііЬпз аідпе ацдеге раіпсіет ехріеге
сопаЬаіпг. М. В. С. 7, 58. Коз оррісіпт ишпіііззітипі ѵаііо
еі і'озка сіпхіпіиз: аддеге тахіто ѵтеіз—пе^оѣіит соні'есітиз.
Сіе. АЙ. 5, 20. Агіііиз інзиіае іпипііі тітійсіз тоІіЪиз егапі.
ГЬісІ. 4, 16. Коп Сасііе іоіипі ориз піііііиіп согопа сін^і ѵісіе-
Ъаінг. Саез. В. О. 7, 72. Въ переносномъ смыслѣ іпоіез зна-
читъ ') 1) подавляющая величина, крѣпость, тяжесть, 21 чрез-
мѣрная трудность, а ѵаіішн = защита, оплотъ. Ион і’асііе
ѣапс іапіаіп тоіет іваіі а еегѵісіЬпз ѵезігіз гІерпИззепі. Сіе.
Саі. 3, 7. Тапіае тоігз егаі; Вошапаш сонйеге «епіепі. ’Ѵ.іп?.
Аірішп ѵаііит Цицеронъ Різ. 33 говоритъ въ смыслѣ крѣп-
кой ограды противъ нападеній Галловъ.
55.	Соасегѵаге, асегѵаге, ситиіаге, еааддегаге. аддегаге.
Соасегѵаге зн.: складывать, сваливать, сносить, свозить въ
одну (большую) груду. Рѣдко встрѣчающееся асегѵаге зн. про-
сто сваливать (безъ разбора) въ одну кучу, асегѵпз. Спншіаге
значитъ: накладывать, набрасывать, укладывать, городить одно
на другое, наваливать черезъ край, громоздитъ, либо 2) пере-
полнятъ, умножатъ, усиливать, увеличивать, наполнять (за-
Къ атому сличи ѵіз $ 517,
— 64 —
валить, напр Гок.чаз согрогіЬпз), пополнять, Ь) исполнятъ, вы-
полнятъ, 3) покрытъ, осыпать, но въ прямомъ значеніи и въ
значеніи выполнять въ прозѣ золотаго вѣка встрѣчается только
рѣдко. Точно также а^егаге въ прямомъ значеніи и совсѣмъ
не употребляется; и ехадгегаге въ атомъ значеніи встрѣчается
отнюдь не часто, но весьма употребительно въ переносномъ,—
именно, говорится о вещахъ, въ смыслѣ усиливать или преуве-
личивать ихъ важность или силу, особенно въ рѣчи о нихъ.
Поэтому кто аІідиі<1 ехаддегаі, тотъ умножаетъ, усиливаетъ,
увеличиваетъ (на словахъ) только интенсивно, а кто что-ниб.
сипшіаі, тотъ умножаетъ, увеличиваетъ экстенсивно, такъ какъ
вставляетъ свое что-ниб. тамъ, гдѣ не было ничего, или при-
бавляетъ что-нибудь къ тому, что было на дѣлѣ. Поэтому пра-
вильно будетъ сказать: ехадатаге апішшп, ѵігіиіет аіісирія
напр. огаііопе, Іашіе, но неправильно: ех. а1іс]иет; впрочемъ
одинаково правильно сшпиіаге аіідиет Іаисіе и сит. ѵігіиіеш
аіісиріз Іаисіе; потомъ, правильно и ситиіаге іп.іигіав и еха§-
регаге іпіигіав, только въ различныхъ смыслахъ: первое зна-
чило бы «прибавлять обиду къ обидѣ», а послѣднее «выстав-
лять оскорбленія большими, чѣмъ каковы они на самомъ дѣлѣ.»
Респпіае сорпвіиг еі соасегѵапіиг. Сіе. Артаг. 2, 27. Оівві§
§енегІ8 агша ситиіаіа іп іпрепіет асегѵпт випі. Ьіѵ. 45,
33. Аігісапив еіодиепііа ситиіаѵіі Ъеііісат ріогіаін. Сіе. ОЙіс.
1, 32. Сишиіог тахішо раийіо. Сіе. ІЛѵ. 9, 14. VI сегпаі
(Іиріісі йейесоге ситиіаіат йотиш. 1(1. АПіс. 12, 5. Миііі (1е-
Іесіапіиг ге і’анпііагі, еаш ехаддехапіез. Сіе. Ойіс. 1, 26.
Кедие Ьипіііепі еі аі^есіаш огаііовеш пес іііпііб аііапі еі
ехаддегаіат ргоЬаІ. Ій. Ог. 57. Хепосгаіев ѵігіиіеш ехаддегапз.
Ій. 'Гизе. 5, 18. Сісего ішшапііаіет раггіеіеііі ѵі огаііопів ехад-
дегаі. (^иіпі. 9, 2, 53.
56.	Розза, іо'сеа, зсгоЪіз или зсгоЪз, риіеиз, [ойіпа, теіаііа
и теіаііит, Іарісійіпае, Іанітпіае. ѣ'онва ') всякій ровъ, канава.
Гоѵеа особенно волчья яма, западня, въ прямомъ и метафо-
*) Сдѣлалось изъ іовзит отъ і’ойеге, отъ котораго происходитъ и Гоѵеа,
равно какъ и Гойіпа.
— <55
рическомъ смыслѣ; всгоЪіз или всгоЬя особенно яма, вырытая
съ тѣмъ, чтобы туда что-ниб. зарыть, посадить дерево а
послѣ, когда что-ниб. въ этомъ родѣ будетъ сдѣлано, чтобы
опять завалить ее. Рніепк особ. вырытый колодецъ; ГоДіпа
яма рудокопная, рудникъ, въ смыслѣ котораго въ золотомъ вѣкѣ
говорилось шеЫІипі—чаще шеіаііа; Іаиіитіае, ’Латоіліаі, каме-
ноломни въ Сиракузахъ и въ Римѣ (Тпіііапит), бывшія вмѣстѣ
и тюрьмами; Іарісібіпае 2) всякая каменоломня. Впрочемъ надобно
замѣтить, что зсгоЪів, точно также какъ и іоѵеа, иногда упо-
требляется въ смыслѣ не глубокой ямы, а рніепв, напротивъ,
бываетъ въ смыслѣ ямы глубокой. Віонузіиз /оззат Іаіаш си-
Ьісиіагі Іесіо сігсипкІеДѢ. Сіе. Тпйс. 5, 20. Іп {бѵеат Ьеіиа
іпсіДіі. И. РЫІ. 4, 5. ОДог ех аг«епгі /осііпіз іпітіеиз отпі-
Ьив апітаІіЬик. Рііп. Н. X. 23, 31. РІіегесуДеб, диит ѵіДінзеі
Ьаизіат ациат Де рг^іриіео (заключилъ это изъ ея вида), іег-
гае тпоішп Діхіі іпзѣаге. Сіе. Піѵіп. 1, 49. І’ііщеЪаі Сагпе-
аДез іп СЬіогпш Іаргсйііпіз сарні ехзііііззе Рапізсі. ІЬіД. 13.
57.	Раіиз, гйілса, зисіез, аіірез, ѵаііиз. Раіпв 3) наз. всякій,
вбитый въ землю, круглый, снизу заостренный столбъ, осо-
бенно для того чтобы привязывать къ нему виноградныя де-
ревья, рабовъ для наказанія, либо преступниковъ, дѣлать устои
для укрѣпленія забора; толще шеста, регііса, о которомъ § 387,
тоньше колоды, чурбана, зіірез ВіДіса колъ, тычина съ гра-
нями, обколотая и обтесанная, изъ толстаго ствола либо сука,
сверху и снизу заостренная, для привязыванья виноградныхъ
лозъ. 8нДея ') свая, бхоХоф, употребляемая особенно для цѣлей
военныхъ—вредить непрітелю, какъ скоро онъ на нихъ на-
ткнулся бы. Зіірея колода, кряжъ, толстый древесный стволъ
и сдѣланное изъ него крѣпкое, толстое бревно, столбъ, при
случаѣ и заостренный; въ переносномъ смыслѣ = «дерево,
пень, чурбанъ» (глупая голова). ѴаІІіь, /аза?, колъ. палисадина.
‘) См. Соіиш. 5, 5 и 6 п въ ду. м.м. Саез. В. С. 7, 73.
’) Образовалось изъ Іарійепі саедеге.
’) Сдѣлалось изъ ра#-1из отъ пг, -/ѵирі:, Йгат^ѵ.
‘) Сличи Герц. къ Саез. В. О. 7, 73.
5
— 66 —
Въ одномъ мѣстѣ, гдѣ рѣчь идетъ объ уходѣ за виноградомъ:
Раіоз ппа орега саебеге еі ехрніаіоз (обрѣзавши сучья) асп-
еге (снизу) сеіііиіп пнтего роіев, гійісаз аніепі дпегпеаз 8Іѵ<
оіеаріназ ііпдеге бебоіаіа® пігадие рагіе (сверху н снизу)
ехаснеге іпітего вехарініа. Соінпі. 11, 2. 8іаЬапі ай раіит
аЛі^гаіі поЬіІізвіпп )иѵене:?. Ьіѵ. 2, 5. Віра егаі асиіія засШтъ
линій». Саея. В. (Ь 5. 18. Тгипсі агЪогиш, какъ скоро обдѣ-
ланы.. будутъ яіірііез. ІЬій. 7, 73. Іп те диісіѵів Ііагит гегипі
солѵелй: диае аипі сіісіае іи зіиііит, сашіех, зіірез^ азішіз,
ріитѣеив: іп іііиіп піі роіеьі. Тег. Неаиі. 5, 1. 4. МіЫе.<
ѵаДит весит Гегипі. Сіе. Тияс. 2 16.
58.	РориѴиз, рІеЬз, ѵѵіциз, тгМІІиск). Въ древнѣйшія вре-
мена Рима были только господа и покровительствуемые, раігез
или раѣгіеіі и сііепіе?. Въ тѣ времена только первые были
рориінв, который, дѣлясь на 30 сигіае, одинъ имѣлъ въ сво
ихъ рукахъ выборъ властей, утвержденіе законовъ, уголовный
судъ, и одинъ владѣлъ правами сіѵйаіів. Но когда больше
и больше стали принимать въ Римъ иностранцевъ, то все
больше и больше появлялось между ними людей очень бога-
тыхъ и съ вѣсомъ, которые поэтому уже не хотѣли оста-
ваться кліентами, однако не имѣли доступа въ куріи на каста,
а черезъ это и къ гражданскимъ правамъ народа, рорніпк
Въ это время и образовалось состояніе рІеЬз или ріеѣев, ко-
торое, въ силу Іе^ез Ьісіьіае и въ силу ряда Іе.цпт (Іо Іех
О^иіпіа, получило всѣ политическія права, бывшія до тѣхъ поръ
въ рукахъ у однихъ патриціевъ. Поэтому, когда впослѣдствіи,
т.-е. послѣ 301 г. до Р. X., явилось рориіив ріеЬевдие, то
это значитъ: весь народъ римскій, патриціи и плебеи. Выра-
женіе: еепаіпв рориінвдпе Еошаішн значитъ, пожалуй: «сенатъ
и граждане Рима». Если стоитъ одно рориііія или рорпкь
Еошапиз, то это выраженіе означаетъ весь Римскій народъ;
а если стоитъ одно рІеЪв, то тутъ исключаются знатные, въ
раннее время называвшіеся раігев, а съ 1. Ьісшіае—ноѣііез.
Потомъ, мало-по-малу, изъ цѣлаго состава рорпіі образовались
сословія: огбо вепаіогіив, оніо ециеніег и ріеѣее. Съ этихъ
поръ ріеѣеь сталъ тѣмъ, что мы можемъ назвать —пожалуй—
67
мѣщанствомъ: но вмѣстѣ съ тѣмъ, въ силу взаимныхъ отно-
шеній и увеличенія пропасти между ріеѣез и двумя высшими
опііпев, изъ этого политическаго значенія развилось соціальное
значеніе низшаго круга, мужиковъ, простонародья, городскаго
сброда, черни. ') ѴпІ^из, і'/Лэ;, простая необразованная толпа,
особенно простонародья, черни-, піиШСпсіо, то к'бг’йос, ѵ. -5ХХ0І,
большинство, масса простонародья; оба понятія смысла соці-
альнаго. Мипііиз рориіі Вошапі значитъ посланный по госу-
дарственному дѣлу раіег раігаіпб. Ьіѵ. 1, 32. Арріиз сІісеЬаі,
поп рориіі, яеб рІеЫя ешп шачізігаіит (народные трибуны)
евзе. Ьіѵ. 2, 56. Варіепііз .рісіісішп а іигіісіо гшіді (іізсгераЬ
Сіе. Вгиі. 53. Ѵиіуиз іпзіріепііиш. Ісі Тизс. 2, 26. Коп іе
сІссеС питегагі іп ѵиідо раігопогиш. И. Вгиі. 97. Ні іаша
еі .(исіісіо тиІігіиЛіпів тоѵепіиг. Сіе Тизс. 2, 26, а немного
впереди сказано іпвіріепіішп.
58 о. РиЫісиз, рориіагіз, рІеЬетив, ѵиіуагіз, соттипіз, /о-
гепзгз, изііаіиз, тіів, сопіетріліз, уѵедагіиъ. РиЫіспз есть эпи-
тета всего того, чтЬ принадіжитъ государству, касается его,
выходитъ отъ него !). Но рорпіагія значитъ то, что принадле-
житъ рорпіо, для него устроено, касается его. выходитъ отъ
него, 2) проникнутый любовью къ народу, демократическій, а
рорпіагіз въ смыслѣ имени существ. а) демагогъ, Ъ) землякъ,
соотечественникъ. Р1еЬе]и8 все, что принадлежитъ рІеЬі, вы-
ходитъ отъ него, а отсюда еще Ь) мелкій по общественному
положенію, значенію. Ѵиіцагіз все, чтб по своимъ качествамъ
согласно со вкусомъ, работой, манерой ѵиіці либо разсчитано
на ѵні^ив, Ь) что по своимъ качествамъ въ духѣ ежедневности,
обыкновенный, ежедневный, буднишній. Сопшпіпій наз. то, что
обще извѣстному отдѣлу, классу, сорту людей либо вещей,
либо Ь) (всему) государству, с) что обыкновенно, общеупо-
требительно, въ ходу и 2) обходительный, снисходительный.
Ь’огепзіз, случающійся на Гогпт,— мѣстѣ, гдѣ бываютъ іиііісіа
*) См. Римскую исторію либо Древности. РІеЬев и рориіив (послѣднее че-
резъ удвоеніе согласной корни) подходятъ подъ корпи ріео, коГог.
“) Но ртоіііте іп рпЫісит=являться публично.
5*
— ()К —
и сопсіопез рориіі, Ь) публичный, требуемый публичностью,
устроенный для нея. имѣющій дѣло съ ней, публично предла-
гаемый, излагаемый. І'зііаіиз общеупотребительный, обычный,
т. е. чтб есть въ обыкновенной практикѣ, что въ обычаѣ. Ѵіііз
дешевый, что дешево достается, а отсюда Ъ) ничего нестоющій,
пошлый, низкій. Сопіешріпз презираемый, т. е что считается
ничтожнымъ, низкимъ, презрѣнный. (тгещігшз съ шііея, едиез,
рядовой солдатъ—пѣхотный или конный; вмѣсто чего, если
очевидна противоположность старшимъ, начальству, гов. и про-
сто шііе>, ециек. РиЫіса саизза, р. ресипіа, гез риЫіса. 8ас-
гіііс іа риЫіса еі ргіѵаіа. РориІагіЪиз ѵегЬіз езі а^епйшп еі
изііаііз, дииш іодиішиг йе оріпіопе рориіагі. Сіе. Ой’іс. 2,
10. Рориіатез 1е§ез, = которые принялъ рориіиз въ сопііііа.
Рориіагіз аига = народная любовь, популярность. Рориіагіа
зипі—е1е»апііога йезійего. Сіе. Еіп. 4, 10. Апішиз ѵеге ро-
риіагіз, заіиіі рориіі сопзиіепз. 1(1. Саі. 4, 5. Нос Тііаісз
Апахішалйго рориіагі еі зобаіі зио поп регзиазіі. ІЙ. Асасі.
2, 37. 8ипі аіиріае еі Ііовезіае Гашіііае ріеіщае. 1(1. ЛІиг. 7.
Ѵезіііиз азреге Нас ригрига ріеіеза ас раеле Гизса. Ісі. 8езі.
8. 8ипі а(І ѵиідатет ззориіагетдие зевзиш ассопппосіаіа ош-
піа щелега Іі^из /огепзіз позігае Йісііопіз. Ісі. Ог. 1, 23.
Міііо Ьазсе агіез ѵиідагез, содиоз, різіогез, Іесіісагіоз. Ій.
Атег. 46. Йаіиіеш теаго оЫиІі рго соттипі заіиіе. 1(1. 8езі. 1.
Солшшліз ѵііа жизнь, какъ она идетъ въ данной дѣйствитель-
ности. Апіісшп зіпіріісеш еі соттинет (обходительнаго) еі
сопзепііепіеш еіщі раг езі. 1(1. Ьаеі. 18. Ѵезіііпз [отепзіз въ
отличіе отъ йоіпезііепз. Ій. Еіп. 2, 24. Ѵзііаіа ѵегЬа часто
въ Сіе. Ог. Кііііі іат ѵііе ведпе іаіп ѵиідате езі, сиуиз иііаш
рагіет геіідиегші. Ій. Атег. 2с. Сопіетрііззітае езсае еі
роііопез. Ій. Еіп. 2, 28.
59.	РиЫісаге, ѵиідаге, (Ііѵиідаге, рет'ѵиідагс, регѵадатг, рго-
зсгіЬеге. Въ значеніи: «объявлять во всеобщее свѣдѣніе, пре-
доставлять на пользу публики» рпЪІісаге у Цицерона и его
современниковъ не встрѣчается, но значитъ у пихъ только
братъ въ казну, конфисковать. Ѵпі&аге предоставлять всѣмъ,
Ь) объявлять всѣмъ. Тоже значитъ (ііѵиіраге и регѵиіцаге,
только предлоги нагляднѣе представляютъ распространеніе изъ
одного пункта и въ большомъ кругу. 1) Регѵа^агі, распростра-
няться, растдимѣся	проходитъ по—, доходитъ до—(дѣлать-
ся извѣстнымъ либо доставаться на долю). РгоясгіЬеге въ пись-
менномъ объявленіи выставить на продажу, объявить въ. про-
дажѣ, отдавать на откупъ, въ—наймы, 2) чье-нибудь имя вы-
ставлять на дощечкѣ съ объявленіемъ, что онъ опальный, въ
опалѣ, и что его имѣніе конфисковано. ВіЫіоіѣесаз Огаесав
еі Ьаііпаз риЪІгсаѵй. 5неі. Саез. 44. АІсіЬіасІіз Ьопа риЫі-
саіа зшіі. Ыер. Аіс. 4. Ѵгіідаіиг гнтог йиаз сіееззе ІаЪиІаз.
Ьіѵ. 3, 34. Тзіѵиідаіо (когда стало извѣстно) Вотіііі сопзіііо
тііііез зесеззіопет Гасіипі. Саез. В. С. 1, 20. Ѵоіо еит ІіЪ-
гит длѵиідагг (чтобы эта брошюра была выпущена въ свѣтъ).
Сіе. Аіі. 12, 40. Еаз ІаЬиІаз поп оссиііаѵі, зей йезсгіЬі аЬ
отнпіЬиз зіаіітп ІіЬгагііз, йіѵійі рпззіт еі регѵиідагг аідие ейі
рориіо Вотапо ітрегаѵі. Ій. 8и11. 15. Моіезііае Іаеііііае,
сирісіііаіез іітогез зітііііег отпіит тепіез регѵа^апіиг. Сіе.
Ье§'. 1, 11. Сіаисііиз ргозегірзіі іпзніат, ѵепсіісііі. Ій. Ойіс.
3, 16. Ргозсгіріі §пиі (а биПа) Ііотіпез, <ріі айѵѳгвагіі іиіззе
риіаЪапіиг. Ій. Атег. 6.
60.	Раіат, ргораіат, рйЫісе, сиідо, арегіе, ІіЪеге. Раіат
значитъ передъ всѣми, передъ цѣлымъ свѣтомъ, кто только
захочетъ это услышать или увидѣть, противоп. сіапі. Ргораіат
то же самое, съ добавочнымъ смысломъ: атакъ-таки вслухъ,
рѣшительно во всеуслышаніе.» РйЫісе, по распоряженію, по
повелѣнію правительства, на казенный счетъ, именемъ прави-
тельства, въ видахъ государственной пользы, противоп ргіѵа-
ѢІпі. Арегіе, вслухъ, не конфузясь, нисколько не скрываясь,
против. оссиііе. Ѵиі^о вообще, вездѣ, т. е. всѣ, всѣмъ и т.
под., против. аіідніз, днійат, зипі, (ріі. ЫЬеге—насколько оно
сюда относится—съ благородною откровенностью, искренно,
отъ души, против. азреге, сирійе, либо ееіаіе. Арегіе раіатдие
) Мадингъ къ Сіе. Гіи. 2, 5 говоритъ: Гегѵа§агі говорите:! сіе геЬиа ии-
ііііа Іаіе шаиапііЬив, регѵиІ§аіПиг гев и»и еі роаьеааіоие, но о регта§агі
трудно доказать такое рѣшительное мнѣніе.
— *|| —
(Ііхй. Сіе. Ѵегг. 1, 7. Наес ргораіат бісеЬаі. Ілѵ. '34, 33.
Еіііае Аіжкііз ^тЫісе аІсЬапІпг. Ъ'ер. Агібі. 3. Ѵцідо іоііз
сіШгіб гезіашеійа оЬзіріаЬаійиг. Саев. В. (т. 1,39, Сопвіііит
(Іаге атіео ангіеятнв ІіЪеге. Сіе. ЬаеІ. 13.
61,- Ргіѵаіиа, ресиііагів, втдиіагіз, ргоргіиа, теив, іииз,
8ии8. Ргіѵаіия. против. риЫісие, а также и сопіпшпіь '), есть
эпитетъ 1) лица, въ отличіе отъ лицъ должностныхъ, членовъ
правительства (тарів/таіиз), отъ сената, и вообще отъ госу-
дарства (гев риЫіса), частное лицо, 2) вещи, принадлежащей
Ііотіпі ргіѵаГО, сдѣланной имъ, касающейся его. Респііагіз
(отъ респііпп), собственность, пріобрѣтенная рабомъ, сыномъ,
дочерью или женой, независимо отъ имущества господина (йо-
шіпнз) или отца, семейства (раГег Гагоіііав), съ его позволе-
нія),— озн. 1) то, что составляетъ собственность упомянутыхъ
лицъ, 2) то, чтб независимо, отдѣльно отъ всего подобнаго или
однороднаго, одиночно, составляетъ особенный, спеціальный
предметъ владѣнія, завѣдыванія, занятій, разсмотрѣнія, част-
ную собственность, — против. соппипнія. О впщиіагіз см. § 67.
Ргоргіиз, часто употребляемое вмѣстѣ съ ресиііагіз либо съ
шеи?, ііш8, нозіег, ѵезіег, против. соттипія, — есть эпитетъ
того, что принадлежите 1) какому-ниб. лиѵ/у по праву, по
его личному положенію, но его существу, 2) какой-нибудь
вещи, по ея сущности, отличительнымъ ея качествамъ, соб-
ственный. Но если слова: мой (твой...) собственный употреб-
ляются въ противоположность съ аііепнв, т. е. въ значеніи не
другому кому-пиб. принадлежащій, то они переводятся только
словами: шепв, інпб, кппв. Разсматриваемыя прилагательныя
получаютъ еще значеніе:  свойственный, характеристичный,
спеціалъно-принсйілежащій мнѣ. тебѣ, ему.. > отъ природы,
по характеру, по мѣсту, и тогда при нихъ бываетъ еезе съ
родительнымъ падежемъ )- Нсіріо ргіѵаіпй (тгассЬиіп іпІегГе-
сіі. Сіе. Саі 1, 1. ЬіЬепіег іе аінііо циасипдие сіе ге, риЬ-
Ііса ргіѵаіа, гизйса игЬапа. 1(1. С^и. Ег. 2, 10. Моп сиш ииі-
*) Въ смыслѣ значенія этпхъ словъ но § огі Ь.
’> См. Грамматику.
— 71
ѵегво іекііит ееиеге сопі'іщо, ѵепіо пипс а<1 ресиігагет іиіпп
іезіеш. Ігі. Еіасс. 21. Ехогііиг ресиііаге есіісіит, пе цніа
Ггитепіит <1е агеа іоііегеі. И. Ѵегг. 3, 14. Тгіа ргаесііа Са-
рііопі ргоргіа ігагіипіиг. Ісі. Атег. 8. Нос поп ргоргіит
зеиесіиііз езі ѵіііит, вей соттипе ѵаіеіисіігііз. Ісі. 8еп. 11.
62.	Агсапиз, зесгеіиз, оссиііиз, тузіегіит, іпіііа, сіапі, (Лапси-
Іит, оЬзсиге, оссиііе, іп оссиііо, ех оссиііо, {йгііт, зесгеіо. агсапо
Агсапиз, ') тайный, наз. то, чего не знаютъ никто другіе,
кромѣ посвященныхъ въ дѣло. Отсюда агсапо, втайнѣ, тайна,
т. е. такъ, что непосвященные ничего не знаютъ о чемъ-ни-
будь, и агсапиш, тайна, въ томъ же смыслѣ, йесгеіиз, *)
тайный, наз. то, чего не должны знать никто другіе, кромѣ
посвященныхъ, либо вообще никто изъ постороннихъ, и съ-
этимъ именно добавочнымъ смысломъ зесгеіо зн. тайно, зесге-
іип) тайна. Оссиііиз. !) тайный, эпитетъ того, что какимъ-
ниб. находящимся напереди либо помѣщеннымъ спереди пред-
метомъ закрыто и так. обр. скрыто отъ глазъ, Ь) въ пере-
носномъ смыслѣ = нарочно скрытый, спрятанный. Поэтому
оссиііе скрытно, украдкой, іп оссиііо въ скрытномъ мѣстѣ,
въ засадѣ, тайно, ех оссиііо изъ засады, тайно. Музіегіа,
рліеттіріа, а по-латпни въ смыслѣ этого гов. іпіііа, огиш, были
тайные обряды религіознаго характера, скрываемые отъ непо-
священныхъ. Сіаш ’), и неупотребительное въ прозѣ золотаго
вѣка сіапсиіиш, зн. тайно, т. е не давая никому замѣтить
что-ниб. ОЬзсиге ’ѣ во мракѣ т. е. не при свѣтѣ, не на-виду,
не открыто либо не просто. Еигйш воровски, украдкой, плу-
товски “). Аі цпіеипі іоса зегіа, иі сіісііиг, рпіеит агсапа,
Чиісиіп оссиііа ошпіа? Сіе. Еіп. 2, 26. Потіііиз агсапо сшп
раисіз СатіІіагіЬиз зиіз соііоциііиг. Саез. Б. С. 1,19, а сей-
*) Отъ агееге. Припомнимъ Гораціево Осіі ргоіапит ѵиі^из еі агеео.
’) Сличи § 188 и § 531.
о См. § 63.
Ч Архаически еаііиі, слѣд. отъ одного корпя съ хялСкгш, оссиіеге. ееіаге.
Сродно съ всиіиіп, покрапало, по мнѣнію Курціуса, ^гіееіі. Еіут. I, с. 138.
‘) Противоположные термины см. § 60.
— 72 —
часъ потомъ тутъ о томъ же говорится яесгеіо соііодпі, т. е.
такъ, что, хотя солдаты и видѣли переговоры, однако имъ
было ясно, что содержанія переговоровъ ови знать не должны.
Аіііепае пііііі шеііиь ререгегшИ іііія тузіегііз.—Іпіііа арреі-
Іапіиг. Сіе. Ье&. 2, 14. АІ> оссиіііз ІіотіпіЬив саѵешіит. Ьіѵ.
25, 16. (^иі(! аці ріасеаі, оссиИе іпТсг ве сопяіііііиііі. Саея.
В. 6. 7, 83. Миіія сіаіп (1е іпейіо гетоѵеЬаЬ Сіе. Атег. 8.
Маіит оЬзсиге яегрепв тиібая ]аш і»гоѵілсіае оссираѵіЬ Сіе.
СаС 4, 3. Кедие ісі оЪзсиге Гегеііаі пес (Ііяяітиіаге «По тогіо
роіегаі. 1(1. Сіиеп. 19. Маіег пояіга Іа^епая еііаш іпапея
оЬящпаЬаі. пе (Іісегепіиг іпапея аіідиае Іиіяяе. диае /игііт
еявепі ехяіссаіае. И. 1)іѵ. 16, 16.
63.	Сеіаге, оссиіеге, оссиііаге, іедеге, аЪсй’ге, сопдеге,гесоп-
<іеге. аЬзсопсІегс, Іаіеге, Аеіііезсеге. Сеіаге ') держатъ что-ниб.
въ тайнѣ, умалчивать, скрывать, такъ чтобы то не дошло ни
до чьего свѣдѣнія, или, по крайней мѣрѣ, для извѣстныхъ лицъ
осталось неизвѣстнымъ. Осспіеге и оссиііаге значитъ: какой-
ниб. предметъ, закрывши его другимъ предметомъ, удалить отъ
глазъ, отъ наблюденія, скрытъ, спрятать, утаитъ. Течете,
закрытъ, прикрытъ, такъ чтобы что-ниб. не могло быть узнай»,
въ своемъ существѣ, истинномъ характерѣ. АМеге удалить что-
ниб. отъ взоровъ, отъ наблюденія, помѣстивши то въ такое
мѣсто, гдѣ того нельзя видѣть или наблюдать, спрятать тамъ,
скрытъ. Соіміеге собств. отнести или положить что-ниб. въ
ящикъ или въ кладовую на храненіе, а отсюда Ь) въ перенос-
номъ смыслѣ = старательно, крѣпко стеречь или скрывать.
Впрочемъ въ атомъ переносномъ значеніи въ хорошей прозѣ
это слово неупотребительно, вмѣсто него говорится аЬясоп-
(Іеге '-)  удалятъ изъ сферы наблюденій, для того чтобы бе-
зопасно сохранить либо скрыть. Тоже значитъ и гесошіеге,
только здѣсь сильнѣе выставляется на видъ тотъ оттѣнокъ, что
предметъ удаляется, устраняется отъ наблюденій, становится
недоступнымъ наблюденію либо пониманію, выдѣляется отъ
) О корнѣ си. подъ сіаіи § 02.
•) Но аЬассшіІеге и гесоікіеге объ лицахъ не уиотреблллцсъ.
всего. Кто сеіаі и оссиііі либо оссиИаі либо іе^іі, тотъ остав-
ляетъ предметъ тамъ, гдѣ онъ находится, а только ставитъ
передъ нимъ загородку либо накидываетъ на него покрывало;
по кто аіиііі, аЬзсоінііі, гесопбіі, сопбіі, тотъ не оставляетъ
предмета на прежнемъ мѣстѣ, а удаляетъ его изъ той сферы,
гдѣ онъ до тѣхъ поръ былъ. 8егтопепі Т. Агаріі іе поп сеіаѵі.
Сіе. 1)іѵ. 2, 16. Ріегоздие, цпі гесерегапі, сёіапі посіицие
рег ѵаііит етіііипі. Саез. В. С. 1, 76. Арріі ѵиіпега арра-
гепі пес оссиіі роязипі. Сіе. Аіііс. о, 15. Магіиз зепііе сог-
риз раІисІіЬиз оссгйіаті сіетегзит. 1(1. 8езі. 22. Кеіідиі і'идае
зе тапНагипі аіцие іп ргохітаз зііѵаз аЬЛійегипі. Саез. В. Сг.
1, 12. Тоіит яе іп Ііііегаз аЪЛеге=удалиться отъ шума пло-
щади и совершенно погрузиться въ науки. Сіе. Віѵ. 7. 33.
Сличи Сіе. АгсЬ. 6, гдѣ сказано Ііііегіз. Сошіеге і'гишепіит
іп Ьоггео. тогіиоз іп зериіего. Езі диісійат, циоіі оссиііаіиг,
диогі дио зішііозіиз орргітііиг еі аЪзсопЛИиг, ео таеіз етіпеі
еі аррагеі. Сіе. Атег. 41. Апопіит тіЬі аііциепі еіі.каз гесоп-
ЛИчіш еі йегеіісіиіп. И. Ѵегг. 3, 84. Іпіегіогез еі гесопсіііаз
Ііііегаз зегиіагі. Ісі. Ы. В. 3, 16, гдѣ гесопсіііиз зн. «глубо-
кій и малодоступный». Апіітасіп—сагтеп гесопсіііит (стихо-
твореніе, далекое отъ простаго смысла.темное). Ісі. Вгиі. 52.
І.аіеге *) зн. быть скрыту, спрятану. быть ег скрытномъ
мѣстѣ, быть недоступнымъ для глазъ. Веіііезсеге укрываться,
прятаться, въ смыслѣ неупотребительнаго зе аЬзсопсІеге. Оба
глагола употребляются и въ переносномъ смыслѣ. Іп оссиііо,
іп іепеЪгіз, аініііе Іаіеге.—ІЬі зееіпз Іаіеі. Сіе. Апіег. 40.
Везііае іп спЬіііЬиз (іеіііезсипі. Сіе. К. В. 2, 49. Коп Гигаіиз
езі сіѵіі.тіеіп, поп іп аііцио ітршіеиіі тешіасіо ііеііініі. И.
ВаП» 2.
64.	Саѵегпа, вресиз, зреіипса, апігит, гесеріасиіит, ІаіеЪга,
ІаііЪиІит. Іизігыт. Саѵегпа і), пещера, такъ окруженная со
всѣхъ сторонъ, что входомъ туда — если онъ есть — служитъ
только небольшое, относительно, отверстіе. 8респз, сродное
') Сродно съ ІаЛеГѵ.
а) Такъ-жс какъ и еаѵеа, отъ еаѵш.
74 —
съ п мрекшса,	часто, повидимому, значатъ
одно и то же и употребляются объ одной и той же вещи. Но
въ частности вресик наз. разсѣлина, гпрегцина на землѣ, подъ
ногами, п всякое отверстіе, ущелье въ горахъ, и пустота ели
проходъ, лещина, ущелье за разсѣлиной пли наружнымъ отвер-
стіемъ, ущельемъ, входомъ; греінпса наз. пегцера или гротъ,
который образовался изъ углубленія въ горахъ. Апігппі, оАт-.оѵ,
у поэтовъ=8ре1ішса съ добавочнымъ представленіемъ тѣни,
прохлады, укромнаго пріюта. Мащіаі ѵіз саіогіз Іеітае сопііпе-
гпг саіеурі& (пустоты во внутренности земли). Сіе. I). 2,.
9. ХшіііаЬаіиг іп НпіЬгіа ех зрёіипса диасіаш ехеигзіопез
аппаіогшп іп а§гоз йегі. Іп еаш вреіппсат репеігаішп сит
8І§пі8 езі еі ех ео Іосо оЬзсиго тиііа ѵиіпега ассеріа тахі-
тедие Іарібит ісіи, (Іопес аііего сресие е^из оге—пат рег-
ѵіиз егаі—іпѵепіо иігаечие Гаисев соіщезііз Іі^піз ассепвае
8пні.—. Ьіѵ. 10, 1. Зресиз Ьіѵ. 1, ‘21. наз. гротъ въ рощѣ
Эгеріи, тѣнистый, откуда вытекалъ Гопв регеипіз ацпае. 8ре-
сив разсѣлина на землѣ, которую заставилъ закрыться Курцій.
Ьіѵ. 7,’6. бреішіса пещера Филоктета въ Лемносѣ. Сіе. Еіп.
2, 29. йреіипсае пещеры въ нѣдрахъ земли, подземелья, куда
Плутонъ увезъ похищенную Прозерпину. Сіе. Ѵегг. 4, 48.
Ьресиз еще о водосточной труби, у Циц. Аійс. 15, 26. Саез.
В. С. 3, 49, если только чтеніе здѣсь правильно, и 1(1. В.
Аіех. 5. Кои е#о ѵов ровіЬас ѵігиіі ргоіесіпв іп апіго ѵпіеію.
Ѵігр. Есі. 1, 76.
Весеріасиіипі наз. мѣсто, куда кто-нпб. удаляется либо мо-
жетъ удалиться для защиты, безопасности, пристанище-, Іаіеѣ-
гае мѣсто, гдѣ і.то-ниб. спрятался, въ родѣ русскаго притонъ,
нора, вертепъ, трущоба. Но ІаіеЬга, въ единственномъ числѣ,
рѣдко употребляется въ этомъ прямомъ значеніи, а чаще въ
переносномъ <увертка, изворотъ, лазейка*. ЬаііЬиІппі убѣжище,
нора у безсловесныхъ. Ьизітиіп. собств. болото, лужа, а по-
томъ логовище, берлога звѣрей. Міііігійаіез поп Ропіо педпе
Саррайосіае ІаіеЪгів зе осспііаге ѵиіі, зесі іи Аяіае Іисе ѵег-
кагі Сіе. Мапіі. 3. Еегае ІаііЬиІів ке іещіпі. Сіе. КаЪіг. Рові. 15.
ІПіс киш заііик ас Іиеіга Гегагиш. Ѵігц. Стеогр. 2, 571.
75
65.	б'еиад®, зехиз, депз, {атіііа, зіігрз, іггтсиз, /огта, рагз,
зресіез, паііо, рорѵіиз, депііігз, депіііісіиз, депіісиз. бепня,
уёѵос, отъ архаич. депо. родъ, порода, происхожденіе, но въ
смыслѣ <потомства> въ золотомъ вѣкѣ не употреблялось, а
также не часто говорилось и въ смыслѣ «члены дома, семей-
ство.» Но очень часто въ прозѣ денпз означаетъ предметы,
лица и вещи, конкретные и отвлеченные, у которыхъ вообще
либо въ извѣстной степени есть общіе внутренніе либо внѣш-
ніе признаки, либо условія, отношенія, по которымъ ихъ
должно разсматривать, слѣд.=7)одг> (лог.), сортъ, классъ, часто
еще облаетъ, сфера, спеціальность, частъ. КоЪіІі цепеге тіа-
ІН8. Сеннз іштаншп или ѣопіігшпі, апіпіаііитп, різсіиіп. Ѵагія
ренета Ьонііннпі. 8ипІ еіідепсіі і'ігші еі зІаЫІез еі сопаіапіея
ашіеі, сіциз депегіз еві шадпа религія. Сіе. Ьаеі. 17. (іепия
Іюс еві ридпае. Саез. Іп со депеге = въ этой области, по
этой части. 8охп8 зн. полъ, физическія отличительныя черты
мужскія и женскія. Ношіинш депиз еі іп зехи сопзіеіегаіиг,
ѵігііе, ап шиІіеЬге зіі, еі іп паііопе—. Сіе. Іпѵепі. 1, 25.
Въ философскомъ языкѣ депиз значитъ родъ, іогша и зре-
сіез или еще рагз—отдѣлъ рода, видъ, но только старались
избѣгать формъ дресіегппі и зресіеЪиз какъ вообще, такъ и
въ этомъ значеніи. Еогтае зипі ііае, іп циаз депиз зіпе иіііиз
ргаеіеппіззіопе (Кѵіііііит. Сіе. Тор. 7.
Сг'епз, точно такъ же отъ депо, зн. группа такихъ римскихъ
гражданъ, у которыхъ было общее ношен и общія каста, и
которые правительствомъ и закономъ были цризнаваемы потом-
ками одного предка, хотя бы на самомъ дѣлѣ общаго проис-
хожденія и не было, * а напр. оно явилось бы по усыновленію,
какъ и было съ младшимъ 8сіріо Аі’гісапиз: онъ изъ депз
Аешіііа РаиІІотшп по аііорііо принятъ былъ въ депз Согпеііа
йсіріоішіп. Подраздѣленія (вѣтви, отрасли) депііині наз. іаші-
Ііае, у которыхъ общимъ было содпотеп. Такъ въ Р. Сопіе-
1ііі8 Йсіріо—Согиеііиз озн. депз, бсіріо одну изъ различныхъ
іатіііае, на которыя раздѣлялся тотъ депз. Часто іашіііа зн.
и домашніе, семейство. Вноііесіт /атіііае Роііііогит ( = деп-
ІІ8 Роііііае) ео аппо ехзііисіае зипі. І.іѵ. 6, 1*2. Сличи Сіе.
— 76 —
Т’ор. 6. Въ смыслѣ словъ: цепв или і'ашіііа, а особенно въ
послѣднемъ значеніи, употребляется еще зіігря, но оно не одно
и тоже съ тѣми. Ніігрв собств. знач коренъ дерева или дру-
гаго растенія одинъ либо вмѣсти, со стволомъ, вѣтвями, стеб-
лями, которые выросли ближе, къ корню, либо однѣ только тѣ
части ствола или отростка, которыя ближе къ корню. Поэтому
1) въ деревьяхъ стволъ, собств только нижній комель, а 2) от-
водокъ, деревцо, кустъ, и вообще растеніе. — классическое
слово, въ смыслѣ котораго не надобно употреблять ріапіа. *)
Стволъ въ отличіе отъ корня, сучьевъ, вѣтвей, листьевъ наз.
ігипсия, метаф. безжизненная глыба, дерево, чурбанъ, дуракъ.
Метафорически зіігрз наз. 1) родоначальникъ, Ъ) отрасль,
вѣпівъ дома, еще крѣпкаго и сильнаго, либо о которомъ прямо
идетъ рѣчь, 2; тотъ или тѣ, отъ жизни которыхъ зависитъ
бытіе и продолженіе рода, семейства, черезъ которыхъ оно
обезпечено, представитель рода, наслѣдникъ имени, 3) родъ,
домъ, въ смыслѣ общаго происхожденія, если домъ еще суще-,
ствуетъ. Агоогшп аііііидо поя йеіесіаі, гасіісез зіггрезуре
поп ііеін. Сіе. Ог. 43. АгЬогев еі зіігрек. Ісі. Еіп. 5, 11.
Віігрімт яітііез аиі Ъезііагшп. Ісі. К. О. 2, 13. Лишаю Гаті-
Ііаш а віігре асі Ьапс аеіаіет огсііпе епитегаѵіі. Кер. Аіі. 18.
Вгеѵі зіігрз ѵігііій ех поѵо піаігітопіо Гиіі. Ьіѵ. 1, 1. Ве°іа
яіігрз — члены царскаго дома. Іп агЪогіЬия поп ігипсиз, поп
гаті, поп і'оііа—. Сіе. Ог. 3, 46. Ласеі ііщепв Ііііоге іггтеиз
аѵиізитдие сариі. Ѵіг&. Аеп. 2, 557. <^иі роіе.чі енке іп ещ8-
іпосіі ігипсо заріепііа? Сіе. Рів. 9. Еатіііа въ переносномъ
смыслѣ, между прочимъ, наз. философская школа, секта, а
віігрв коренъ т. е. источникъ,, начало, изъ котораго что ниб.
развилось. Мащінв Іосив а РІаіопе—іоіадие Регіраіеіісогит
/атіііа ігасіаіив иЬеггіше. Сіе. Віѵ. 2, 3. віігрв ѵігіиіів. 8ііг-
рев пгівегіае, віігрез віиіііііае. Сіе.
Какъ цепв = родъ въ цѣлой массѣ римскаго народа, такъ
еще народъ, племя въ цеішв Ішіпапиш пли Іі отишіи. ІІро-
') См. Мадвнга къ Сіе. Кіи. 4, 5. Кребсъ Апіііі. „Р1апІа“.
*) Зейффертъ къ Сіе. І.аеІ. 13 § 48.
77 —
исхожденіе, языкъ, имя, обычаи, характеръ будутъ примѣтами?
отличающими другъ отъ друга отдѣльные уепіся. Но паііо наз.
особенная порода, раса, ') и означаетъ народъ, племя, насколько
оно отличается своими физическими и духовными (умствен-
ными и нравственными) особенностями Потомъ, какъ одинъ
^епя обнималъ нѣсколько іатіііае, такъ въ смыслѣ группы на-
родовъ обнимаетъ нѣсколько пайопев, народностей. Такъ напр.
йена Оегиіапогнт раздѣляется на йахопев, Егівіі, Йпеѵі, Ап"Іі,
Ваіоагіі, Нсіѵеііі еіс., которые всѣ имѣли спеціальные харак-
теристическіе признаки. Но какая-нибудь данная группа нарож-
давъ отличается отъ другихъ группъ въ свою очередь спеціаль-
ными характеристическими признаками: поэтому паііо можетъ
означать и группу народовъ одной опредѣленной національно-
сти, но съ рѣзкими отличіями отъ другихъ группъ: напр.
Славяне и Германцы рѣзко отличаются другъ отъ друга и въ
этомъ смыслѣ сами называются паііопез, и въ то же время
части ихъ называются цепіеэ. Въ отличіе отъ обоихъ преды-
дущихъ понятій рорпіпй есть народъ, насколько онъ соединенъ
казюю-нгіб. политическою связью въ одно цѣлое. Еслп въ такой
внутренней связи находится только одинъ городъ, то рорпіпз
можетъ быть=сіѵііаз, какъ напр рориіиз АіЬепіепзішп = сі-
ѵііая АНіепіеизіиііі. бенз Сііісиш, репз Вопіапа. биеѵогиш
поп ипа, иі Сііаііогиш Тепсіегогитдие депз. Маріею епіт
Сегтавіае раііеін оЪііпепі, ргоргііз асіііис паііопіЪиз попгіпі-
Ьивдие ііізсгеіі, диатдиат іп сошлите 8иеѵі ѵосепіиг. Іпзі-
^пе ^епіік оЫічиаге сгіиеш поііоцие зиЪзІгіп^еге. Тас. Сепп.
38. Ргае^паиіен азіпаз орете Іеѵапі. Ѵепіег епіт ІаЬоге па-
ііопет (породу) геіійіі ііеіегіогеш. Ѵагго В. В- 2, 6. Маііо
езі отніе Сіаііогиш аЛшосІшп бечіііа геІі^іопіЪиз. Саез. В. О.
6, 16, тогда какъ онъ говоритъ напр. ^еп8 АІІоЪго§цт еіс.
Примѣчаніе. Слово <племя^ мы беремъ, разумѣется, не въ
смыслѣ племени цѣлаго человѣческаго рода,— племени кавказ-
скаго, монгольскаго и пр., но въ смыслѣ болѣе частномъ, какъ
Сы. Примѣчаніе.
говорится, напр., племя англо-саксонское, испанское и пр.
Въ поясненіе этой трудной разпицы мы приведемъ, еще то, что
говорилось только .(Пб ^епіінпі, никогда р паііоішт, только <?еП8
Вотана, никогда лаііо Вотана, только пЬі депііині, никогда
«Ъі паііоішт, а безъ огіие или лаіив только паііопе, напр.
Стгаесик, а не репіе бгаесив.
бепіііез наз. принадлежащіе къ римскому депя. (тепіііісіив
наз. то, чтб принадлежитъ римскому §епв или еепіііеь, касает-
ся ихъ. (тепііспз некласспческое слово,—то, что свойственно
извѣстному народу, національный.
66.	(мтегаИя, отнія, іоіиз, ипіѵсгзиз, сипсігіз, (іепегаШег,
депегаііт, отпіпо, ипгѵегяс, яиттаііт. Оепегаіія есть эпитетъ
того, что характеризуетъ цѣлый реішв, принадлежитъ ему, ка-
сается его. Относящееся сюда нарѣчіе цепегаіііег въ классиче-
ское время употреблялось только очень рѣдко и замѣняется сло-
вомъ репсгаііт. Послѣднее 1) значитъ по классамъ, по различ-
нымъ родамъ, видамъ, на которые раздѣляется цѣлое, 2) ука-
зываетъ на то, что берется именно цеипв, цѣлый родъ, видъ,
масса, а не только единицы или отдѣльныя части. Отпія, пас,
выражаетъ то, что извѣстное сказуемое надобно понимать о цѣ-
ломъ ^еішв т.-е. обо всей группѣ или массѣ предметовъ, ко-
торая разумѣется подъ даннымъ существительнымъ. Если при
ошіііз нѣти, существительнаго, то его надобно подразумѣвать по
связи рѣчи, либо одно оіипе8=оіввез Іютіпев. Въ зіп". оно
въ такомъ случаѣ значитъ либо каждый, либо весь, а въ ріиг.
всѣ. Но когда отній выражаетъ то, что что-нибудь разумѣется въ
своей идеѣ, сущности, то оно часто и = оіппе реппв т.-е. вся-
каго сорта, всѣхъ возможныхъ родовъ, = всякій (всѣ), какъ и
кас,. Тоіив, оАос, — весь, т.-е. со всѣми частями какого-ниб.
цѣлаго, а не только отдѣльными отрывками. Ошѵегбиз, 5й|лтах;,
весь, всѣ, массой, толпой, разомъ, вмѣстѣ, ина оіппІ8, ина
опшев '). Сипсіив, ат.ас, весь, всѣ, такъ что ни одна часть не
’1 Надобно остерегаться „нація11 всегда переводить словомъ паііо; большею
частію пригодны цепе и рораіив.
Ошнеа :.й иниглювсѣ до одного, иногда и просто ай иіпіт въ томъ ае
смыслѣ; сы. объ атомъ Зейфферта къ Сіе. Ідеі. р. 497.
іістраняласъ сама либо не была устранена, — весь, всѣ безъ
исключенія. Оіипігіо, см. § 607. Ипіѵегзе вообще, т.-е. въ от-
ношеніи къ цѣлому, въ отличіе отъ того, что имѣетъ дѣло съ
частями, единицами, подробностями. Битпіаііпі, суммарно, т.-е.
останавливаясь па глаоныаъ пунктахъ и безъ ближайшаго
вниканія въ частности и ихъ связь, (лспегаіе циоббаш бесогшп
іпЫііщтиз, диогі іи опті Іюпезіаіе ѵегзаіиг. Сіе. Ой'іс. 1, 27:
здѣсь вмѣсто цепегаіе могло бы стоять и цепиз ііопезіі. СаІІіа
отпгз біѵіза езі іп рагіез Ігіз Саез. В. (3. 1, 1. Отпез Ію-
нііпез, гріі зезе яіибепі ргяезіаге еіе 8а1І. Выраженія: опіиез
Іюшіііез шогіаіез зипі, ошпіз Іюню пюгіаііз езі, Ііошіпез тог-
Іаіез и Іюню іпогіаііз езі въ сущности одно и то же и —все,
что подходитъ подъ понятіе «человѣкъ», только ошпіз и отпез
вызываютъ представленіе недѣлимыхъ, которыя есть на самомъ
дѣлѣ. Отпі зирріісіо (всѣми возможными, какія только можно
представить) песаге. ОтпіЬиз геЪиз во всѣхъ отношеніяхъ.
ТоИгіз Гете Саіііае 1е°аІі аб Саезагст ѵепегииі. Саез. В. 6.
1, 26. Тоіа Сгаесіа въ цѣлой Греціи. ()иае зедишііиг, зипі
іоіа Вепіосгііі. Сіе. Гіп. 1, 6 *) Хегхез ипіѵегзае Сгаесіа»'
Ьеііипі іиіиііі (т.-е. не только Аѳинянамъ). Кер. Тііені. 2. ()иоб
іп гтіѵегзо езі ргоЬаІипі. ісі іп рагіе ргоЬагі езі песеззе. Сіе,.
Ог. 13. ТЬепіізІосІез (Сгаесоз) ипіѵегвоз рагез еззе (Регзіз)
іцеЬаі, сіізрегзоз ІезіаЬаіиг регііигоз. Ыер. Тііет. 4. Розі іп
ееіегіз Азіае рагііЪиз сипсіадие Сгаесіа абѵепіпз е^из ееіе-
ЬгаЬаіиг Сіе. АгсЬ 3. Сипсіа орріба сазіеііадие безегіа егапі.
Саез. В. С. 2, 29. Тешриз депетіііег деііпіге Піѣісііе езі.
Сіе. Іпѵепі. 1, 26. Аиі риЫісе сіѵііаіев ізіоз Ьопогсз ІіаЬепі,
аиі депегаіѵт Ііошіпез, иі огаіогез, иі тегсаіогез, иі паѵісиіагіі.
Сіе. Ѵегг. 2, 55. Сегппші депегаИт соріаз сопзіііиегипі. Саез.
В. С. 1, 51. Ре Іііз циісі е§о зііщіііаііш роііиз, циапі депе-
гаііт еі игііѵег'&е Іочиаг? Сіе. Ѵегг. 5, 55. Наес, диае 1ои§і-
огеиі огаііопеіи безібегаиі, зигптаііт регзегірзі. Сіе. Аіі. 5, 16.
*) Тоіі апиі, цѣлые годы, т.-е. не только иѵдѣлп, мѣсяцы; отнее апні безъ
Ій, іі. І11І—было бы<=іотпе аеѵит, несъ вѣкъ, все время. Но ішіѵегзі апиі или
сипсіі ашіі можно употребить развѣ только о хронологіи. Еще: произошло ли
сшісіі изъ соіуипсіі, дѣло, признаться, сомнительное.
Ю) —
67.	8оІиз, >ѵІі(агііі8, ипиз, гіпісгіз, зіпдиіі, зіпдиіагіб, зесте-
іи$. гіпісе. загдіііаігт, зіпдиіагііег, зерагаііт, потіпаііт. 8о1ие ')
одинъ только, т.-е. нѣтъ въ данномъ случаѣ никого другаго,,
никто другой тутъ не помогаетъ либо не терпитъ чего-ниб.
вмѣстѣ: отсюда уединенный, Ы покинутый,—впрочемъ въ по
слѣднемъ значеніи только у поэтовъ, да п въ значеніи «уеди-
ненный > въ прозѣ очень рѣдко: въ вей въ этомъ смыслѣ гово-
рится зоіііагіия; послѣднее употребляется еще въ смыслѣ одинъ
только, отдѣльный, стоящій особнякомъ, еерагаіпе. ІТпп8
одинъ, только одинъ, одиночный, единицей, т.-е. не нѣсколько,
иногда, по видимому, стоитъ въ смыслѣ 8ОІП8, но ипив отвѣ-
чаетъ только на вопросъ, сколькимъ подлежащимъ приписы-
вается данное сказуемое, а 8ОІН8 отвѣчаетъ на другой вопросъ,
сколькимъ подлежащимъ сказуемое приписывается исключитель-
но. Еніснз, единственный, только одинъ, 1) о сынѣ или доче-
ри, 2) единственный въ своемъ родѣ, особенно въ хорошую
сторону. >ііщп1і, гІізігіЬиііѵпіп къ ипиз, противоположное къ
ипіѵегзі, зн. по одному, т.-е. всякій разъ одинъ, каждый от-
дѣльно, одинъ только всякій разъ, во всякое извѣстное время,
въ каждомъ данномъ случаѣ; иначе одинъ только будетъ про-
сто пипв. .ъііщпіагів существующій, встрѣчающійся, разсматри-
ваемый только одиночно не съ нѣсколькими или не въ нѣсколь-
кихъ вдругъ экземплярахъ, единицахъ, индивидуумахъ-, 2) только
одного отдѣльно касающійся, только одному отдѣльно принадле-
жащій; а потомъ, метафор. 3} единственный въ своемъ родѣ
т.-е. только въ одномъ экземплярѣ, видѣ, случаѣ, только
однажды встрѣчающійся такъ, какъ въ настоящемъ случаѣ—
въ хорошую либо и дурную сторону, бесгеіив особо, спеці-
ально назначенный для того или другаго лица (особый,
спеціальный). Ппіге совершенно особеннымъ образомъ, вы-
ше или больше всѣхъ другихъ, чрезвычайно, необыкновен-
но, БІпщІІаІіш поодиночкгъ, порознь, 8Іп§п1агіІег особенно, весь-
ма, верагайш отдѣльно/, особнякомъ, потіпаііт съ обозна-
’і Отъ одного корни съ іі.ог,
ь' Т.юии и ьіп§іі1і сродно съ іі', ден. еѵос.
— 81
ченіемъ или съ прибавленіемъ имени, именно, прямо. Ьоіит
еже = быть безъ общества, безъ товарища, безъ товарищей.
Іп роёііз поп Ношего зоіі Іоспз. Сіе. Ог. 1, 4, кромѣ Го-
мера есть и другіе, которые признаются за поэтовъ, признает-
ся Гомеръ не съ устраненіемъ другихъ. Вогтшіо ѵізпт езі
иііііиз еоіит, диат сит аііего гецпаге. Сіе- Ойіс. 3, 10.
Іп Іосіз 80ІІ8 таезіиз еггаЪаз. Ісі. Г)іѵіп. 1, 28. Ното зоіііа-
гіиз еі іп агго ѵііат йе§еп8. Сіе. ОЖс. 2, 11. Ѵпиз Ното
поЬіз еипсіашіо гевіііпіі гет. Еппіиз у Цнцер. Рошреіиз
ріиз роіезі ипиз, еріат ееіегі отнее. Сіе. Аіііс. 6, 1, 3; здѣсь
ипи.ч можно перевесть словомъ ойаднг, отдѣльно, но, однако,
сейчасъ видно, что оно значитъ: «даже только (м) одинъ».
Ошіііо іппишегаЬіІез ѵігоз, диогнт зіпдиіі заіиіі Ьиіс сіѵііаіі
йіегипі.— Ппит Гіос сіейпіо (одно только—). Ісі. Вер. 1, 1.
ТЧиІІа ге ипа та§із огаіог соштепсіаіііг, диат ѵегЪогит
аріешіоге еі соріа. Сіе. Вгиі. 59. Цпиз огппіит тахіте =
безъ всякаго сравненія. Гііішп ипгсит ІіаЬео. Тег. Неаиі. 1,
1, 41. Тиа во8 поп ша^ів ѵігіив, диат ипіса сошііаз ас Ьепі-
щіііаз ег»а сіѵез поеігоз сопсіііаѵіі ІіЪі. Еіѵ. 23, 42. Ешп
а§тит Ііоііезйиз ѵоз ипіѵегзі, диат зіпдиіі (всякій отдѣльно
извѣстнымъ участкомъ) роззіеіеііз. Сіе. А§г. 2, 31. Кеіегі, диі
аисііапі: зепаіиз, ап рориіиз, ап ішііеек: Ггедиепіез, ап раисі,
ап зіпдиіі. Сіе. Ог. 3, 55. 2\’е аіпдиіагі диісіеіп Ьошіпі шідиаш
Нос іешроге аппі зешііае раіиегані. Саез. В. 6. 7, 8: здѣсь
замѣчаніе Герцога, будто 8іп"и1агІ8=шш8, не вѣрно. Нозіез,
иЬі ех Ііііоге аіідиоз згпдиіагеа ехпаѵі еотейіеніее сопзрехегапѣ,
асІогіеЬапІиг. ІЬісІ. 4, 26. 8іпдиІагет Бенз Ііипс гаипйипі аВріе
ивщепаш ргосгеаѵіі. Сіе. І піѵ. 4. Віпдпіаге ішрегіит = едино-
властіе, монархія. Сіе. Агіеіоіеіея іп рііііоворіііа ргоре зіпди-
Іагіз езі. 1<і. Асасі. 4, 43. Віпдиімгів агиіасіа. Сіе. Мая еі і'е-
иііііа зіпдиІагіЪиз ас зесгеііз ѵосаЬиІів (особыми спеціальными
названіями, терминами) арреііаіі зппі. Ѵагго Е. Е. 9, 9, § 141.
Цѣісе сШі^еге. Сіе.- Ог. Іпіі. (^ніеі ецо сіе ееіегіз ьіпдіЦаіііп-
Іоднаг? І<1- Ѵегг. 5, 55. віпдиіагііег (1і1і§еге. Сіе. Ве Іюпезіо
еі сіе 8ШИШ0 Іюпо ІіЬгі зерагаііт зипі. Ій. Тизс. 5, 7. А’оті-
6
— 82 —
паііт РуЙііа ргассеріі. иі Мііііайеіп віЬі ішрсгаіогет зите-
гепі. Нер. МіІІ. 1.
68.	Ргодепіез, ргоіез, аи.Ъокз. Ргоцепіез значитъ 1 > происхож-
деніе, родъ, но въ этомъ значеніи употребляется гораздо рѣже,
чѣмъ яіігрв, 2) поколѣніе, потомство, сынъ, дочь, дѣти, по-
томки: ргоіея, употребительное болѣе у поэтовъ, отъ неупотр
о1еге = расти, значитъ тоже самое, отлично только по корню.
Но виЪоІез, отъ того же корня, (собств. отпрыскъ, отрасль), зн.
подростки, молодежь, молодое поколѣніе, которое должно замѣ-
нять убыль отъ умершихъ. Небііііа езі еі а шаіогіЬиз зіаіиа,
диае піиііоз рег аппоз ргодепіет еіиз Іюпезіагеі. Сіе. Ріііі. 9, 2.
АроПіпеае ѵаіійо піедісапіше ргоііз геййііа ѵііа езі. Оѵій.
Меі. 15, 533. Біпіііе ѵегі езі еоз аііа аЦие аііа зиЪоІе .і'ипі-
огиш ай Ьеііа изоя еззе. Ьіѵ. 6. 10.
69.	Котеп, арреііаііо, содпотеп, содпотепіит, ргаепотеп.
Кошеп, очоріа, имя лица или вещи *), арреііаііо, титулованіе,
Ъ) титулъ. Но въ связи съ сорпопіеп и ргаепопіеп—попіеп
означаетъ цепіеш. къ которому кто-ниб. принадлежитъ, со^по-
піеп добавочную, частную, семейную фамилію, и наконецъ
ргаепопіеп личное имя, которымъ кто-ниб. отличается отъ сво-
ихъ братьевъ, либо вообще отъ другихъ членовъ того-же семей-
ства. Сорвошеи означаетъ еще и прозваніе, которое кто-ниб.
получилъ лично по какому-ниб. поводу. Это же значитъ и рѣд-
ко употребляемое—по крайней мѣрѣ, въ хорошей прозѣ—
сорпошепіит. Так. обр. въ Р. Согпеііиз 8сіріо Аеигіііашіз
Аігісапиз Кишапііпив— РиЫіиз есть ргаепопіеп, Согпеііиз
примѣта того, что онъ принадлежалъ къ репз Согиеііа, пошеп,
а Йсіріо—Киіпапііішз будутъ соцнопііііи. Нотіпе арреііаѵіі
^иае8Іѵі^^ие, чиа йе ге а<і Сгавзиш геіиіінзеі. Сіе. Ог. 1,56.
Наес геііи» потіпа рояиегипі. І<1. Тизс. 3, 5. ВіЪиІиз ѵоіиіі
Ііас йпапг арреііаійте (по титулу ііпрегаіогіз) поЬів еззе раг.
Ій. АИіс. 5, 20.
') Отъ моего имени ниир. кланяться будетъ шеіе ѵегілз, а выраженіе ііошіпе
шео... или сип) цсті. значитъ во имя, въ силу, и 1) по порученію, именемъ
отъ имени, во имя—,2) по причинѣ, ради, за, особенно при названіи преступ-
ленія. См. Зейфферта къ Ьаеі. р. 464.
— 83 —
70.	Яотіпаге. потеп <іаге, содпотеп (Іаге или гпйеѵе, арреі-
Іаге. ѵосаге, сіісеге, аііоциі, іпѵііаге, сііаге, еѵосаге, сѵеаге,
{асеге, ыфісеге, ге/гсеге, сареге, Іедеге, ргойеге, сооріаге, сіе-
яіупаге, десіагаге, гепипііаге, пипсираге, еіідеге, Леігдеге, зеіг-
деге. №отпіпаге въ смыслѣ «давать имя> встрѣчается очень
рѣдко, а есть прямой терминъ для понятія: указывать съ озна-
ченіемя имени, по имени прямо, либо только произносить имя
лица или вещи. «Давать имя> по-лат. потеп <1аге аііспі * *), и
вм. регі. раяя. къ этому выраженію обыкновенно служитъ потеп
езі аіісиі. Но оба выраженія употребляются больше при ука-
заніи на собственныя имена- о нарицательныхъ именахъ—хоть
не всегда, но большею частію—говорится ропеге или ішропеге
потеп геі, т.-е. вещь, предметъ—все равно, конкретный, или
отвлеченный—означить именемъ или словомъ, при произнесеніи
котораго представляется или долженъ представиться воображе-
нію предметъ, который означается или долженъ означаться име-
немъ. Это же значитъ и арреПаге, собств. обращаться съ
употребленіемъ имени, называя по имени, съ тѣмъ отличіемъ
отъ аііодпі. что это послѣднее значитъ обращать рѣчь къ ко-
му, говорить кому-ниб. Всего чаще арреііаге встрѣчается въ
смыслѣ нарекать, называть, давать титулъ, прозваніе, и въ
этомъ же смыслѣ послѣ Августа о собственныхъ именахъ ста-
ло употребительно и соцнотіпаге. Ѵосаге звать, въ смыслѣ
призывать, — а потомъ, какъ и ѵосііаге, звать, въ смыслѣ
прозывать, т.-е. предмету либо названному по имени, либо
какъ-ниб. ясно означенному, дать прозваніе, которое должно
быть именемъ предмета и характеризовать его вполнѣ ). ІИсеге
зн. передавать словами, высказывать какое-ниб. обстоятельство,
и поэтому ііісеге шешіасіипі значитъ не произносить слово
1 Но пошеп ішіеге, такъ же какъ и со^потев іпйеге, значить дать кому
прозваніе, выражающее какое-ниб. качество въ лицѣ или вещи. Мисіо розіеа
Ьсаеѵоіае содпотеп ішіііиш. Ьіѵ. 2, 13. (^. Мегеііо ех ѵігіиіе Масесіопісі
сояиошеи ішіііиш егаі. Ѵеіі. 1, II.
*) Поэтому цвет ѵоеаві, циі іііскиг = такъ называемый. Уериісго Негшав
Ьов, циов ѵосапі, поп ІіееЬаІ ііпропі. Сіе. Ье§. 2, 26. Ѵезіга ѵего диа>- Лісііаг
ѵііа иіога еаі. Сіе.
6*

— 84 —
шепбасіит, во высказать что-ниб. ложное, а потомъ еще, съ-
опущеніемъ еззе, называть какъ-нпб., т.-е. говоритъ о предме-
тѣ, что онъ есть то либо другое, Кипсираге зн. по фор-
мамъ, оффииіально, торжественно потеп ппропеге или по-
пііпаге. Ех апюге атісіііа потіпаіа езі (получила имя). Сіе.
Ьаеі. 8. Е&о потіпо пешіпепі (не называю, не указываю по
имени). Ісі. Мапіі. 13. 8и11а, днені Іюпогіз саинза потіпо. Іб.
Ашег. 2, гдѣ оно значитъ только: «имя котораго я произношу—.»
На потеп (іаге. потеп еві примѣры см. въ грамматикахъ, въ
статьѣ о дат. п.—ІПі, диі Ьаес потіпа (апіепііа и йетепііа)
геЬнз рокнепші, ьепзегипі ісіет, дшиі 8іоісі. Сіе. Тизс. 3, о.
<2иі ргітиз ошпіЬиз геішз іяпрозиіі потіпа. ІЬісІ. 1, 25. Мав
еі Гетіпа яііщиІагіЬиз ас зесгеііз (каждый полъ особымъ—)ѵо-
саЬиІіз арреііаіі зипі. Ѵагго Ь. Е. 9, 9, § 141. Ріасеі Зіоісіз
вио диатоие гет потіпе арреііаге. Сіе. І)іѵ. 9, 22. Мііііаііен іу-
гаппив арреііаі'ііз еві. Кер. Мііі. 8. Сигіо ипіѵегзі ехегсііин соп-
сіатаііопе Ітрегаіог арреііаіиз езі (получилъ титулъ: Ішрега-
Іог). Саез. В. С. 2, 16. РЬосіоп со^пошіпе Вопнв арреііаінз
еві. Кер. РИос. 1. Ііадие ішв ііііні, диой егаі а Вео ваінт,
потіпе ірзіив Веі пипсираЬапі, иі і'гирез Сегегет, ѵшит аи-
Іеш Вассішпі арреііатиз. Сіе. Каі. 1). 2, 23. Теніагиш виі-
Ггаріа АНіепіензез остряхіси&ѵ ѵосапі. Кер. Сіт. 3. Решеігіив,
диі РЬаІегеив ѵосііаіиз еві '). Сіе. Каіі. Розі. 9. Ігаш Ешііив
йіхіі іпіііит іпвапіае. 1(1. Тиее. 4, 23.
Примѣч. Так. обр., въ обыкновенномъ языкѣ, Ріаіопет
потіпо зн. указываю на Платона по имени или: произношу имя
Платона; арреііо Р1. обращаюсь со словами къ Платону, ѵосо
Р1. зову Платона; сіісо Р1. можно бы сказать только въ пояс-
неніи—я разумѣю здѣсь Платона. Но Ріаіопет арреііо рініо-
воріюгшп ргіпсіреіп, т.-е. Ріаіопет съ прибавкой признака—
даю Платону прозваніе князя, главы философовъ. Если мы
здѣсь поставимъ йіео, то это будетъ значить: утверждаю, что
*	) Это значитъ не только: который получилъ прозваніе „Фалерейекаго", і|0;
который означался иросто „Фалераиннъ". Говіеа, иі бегііпі ІЧшІегем, аишр-
Іиоіа і'іегі Гипега соерегииі. Сіе. Сее. 2, 26.
Яі —
Платонъ—глава философовъ; скажемъ ѵосо—тогда мысль бу-
детъ такая: указываю на Платона, о которомъ, даже и не на-
зывая его по имени, х«т І&уур говорятъ: глава философовъ.
А если о Платонѣ же говорить, что по преданію онъ сначала
названъ былъ Агізіосіез, а Ріаіо названъ впослѣдствіи, по широ-
кимъ плечамъ, то объ атомъ надобно бы сказать по-лат. такъ:
пошеп йейіі еі раіег Агізіосіі, Атіяіосіі пошей (содпотеп)
іпйійсгипі Ріаіопі, а отсюда: Агізіосіев, диі Ріаіо арреііаіив
или ѵосаіия ені, названъ, прозванъ.
Ѵосаге ай—, приглашать къ чему-ниб., часто получаетъ зна-
ченіе привлекать, т.-е. приглашать къ участію въ чемъ-ниб.,
въ работѣ надъ чѣмъ-пиб., но съ тѣмъ отличіемъ отъ іпѵііаге,
что въ послѣднемъ съ понятіемъ привлекать соединяется пред-
ставленіе пріязни, надежды, ободренія или обольщенія. Оба
слова употребляются и метафорически. Сііаге, отъ сіеге, вызы-
вать, требовать по дѣлу, особ. къ суду тяжущіяся стороны,
свидѣтелей, а отсюда метафорически сііаге іезіеш аіідпет. =
основываться на чъемъ-ниб. свидѣтельствѣ, ссылаться па кого-
ниб. п не въ судебномъ смыслѣ, когда хотимъ сказать только:
это знаетъ (знаютъ) такой-то (такіе-то). Но никогда не гово-
рилось сііаге Іоснпі напр. Сісегопів=приводить мѣсто изъ
Цицерона *і. Это понятіе надобно выражать безъ слова Іосиз,
либо оборотомъ изъ аріні, либо посредствомъ іііші съ ^епіі.
именп писателя, либо посредствомъ оборота изъ пошіпаі. име-
ни писателя съ какимъ-ниб. ѵегЬшп йісепйі, который глаголъ—
если-бы долженъ былъ стоять въ ргаевепз или регГесіиш, час-
то и опускается. Ѵосаге ай соепат, ѵ. ай цціеіет, ѵ. а<1 віийіит.
Кех есщйз езі, циі зепаіогеш рориіі Вогаапі Іесіо ас йото
поп іиѵііаі? Сіе. Ѵегг. 4, 11. Ай гщгит ігиепйит іпѵііаі аі-
<ріе аііесіаі яепесіиз. Ій. 8еп. 16. Сііаге зеиаіогез (іц сигіат),
с. ассизаіогет, сіі. геит, с. Іеяіеш. Сііаіиг Баіатіз сіагіззіта
іезіь ѵісіогіае. Сіе. ОН'іс. 1, 22. Ргаесіаге Ріаіо либо ргае-
сіагит йіий Ріаіопів либо ргаесіаге еві арий Ріаіопет ')» вегі-
*	) Сличи Зейфферта, 8с1і. Іаішае 11. р. 161. Не такъ строго рѣшаетъ Кребсъ
ві. Аитибарб. в. ѵ. сііаге.
’) См. Зейфферта въ іірпв. м.
— 86 —
Ьіі РІаіо—,Р1аіо—іпщЩ—.Еѵосаге значитъ 1} вызывать вонъг
о кот. см. § 531, 2) въ выраженіи о лицѣ съ роіеМж- или
ішрегіпш = требовать заполученіемъ приказа, либо къ отвѣ-
ту, 3) приглашать въ военную службу, особ. солдатъ, выслу-
жившихъ срокъ, ня службу волонтерами. Тиіііа етосасіі ѵігшп
е ситія. Ьіѵ. 1, 48. Ріоіешаеив а<1 саияваш бісепиапі а Сае-
наге еѵоеаіиз еяѣ Саея В. С. ?, Юб. Котіпаііш ех ошпіЬив
сіѵіШіЬия поЬіІізкіпіині дцепщие еѵосачпі. Саее. В. С. 1, 39.
Сгеаге ’) и і'асеге употребляются прежде всего а) о кон-
сулахъ, преторахъ, диктаторахъ, интеррексахъ и Ь) о народ-
ныхъ трибунахъ, которые всѣ производили выборы кандидатовъ;
ивъ нихъ упомянутые подъ а) открывали выборы кандидатовъ
(на должность консула, претора, курульнаго эдила, квестора)
въ сопііііа сепіпгі&іа. а. упомянутые подъ Ь) производили вы-
боры кандидатовъ (на должность трибуна, плебейскаго эдила
и т. д.) въ сошіііа ігіЬиіа, слѣд. выбирать, производитъ вы-
боры, а центуріи, трибы или отдѣльные граждане, подающіе
голоса, бі< шіі = нарекаютъ, (назначаютъ, выбираютъ, балло-
тируютъ) желаемыхъ. Впрочемъ въ этомъ значеніи глагола
гіісеге, т. е. избирать, употребляются и сгеаге, І'асеге, особ.
въ страдат. залоіѣ. Веіісеге зн. а) устраивать выборъ ка-
кого-ниб. должностнаго лица опятъ (и) на слѣдующій годъ,
Ь) снова выбирать, а впй'ісеге а) устраивать выборъ, либо
Ь) избирать—на мѣсто умершаго либо смѣщеннаго либо
отказавшагося какочо-ниб. оолокностначо лииа, и при этомъ
надобно думать, что при выборахъ во второй разъ, и при вы-
борахъ замѣстительныхъ наблюдался тотъ же порядокъ, какъ
и при первыхъ. Выбирать въ ініеггех, ргосіеге, либо и сгеаге,
могъ только Сенатъ либо другой шіеітех; нарекать, назначать
въ ііісіЦог, гіісеге, ) могь только консулъ; кого-ниб. въ іиа-
ріИег едпііпш назначить, (іісеге, могъ только бісШог; дѣвицу
выбирать въ весталки, кого ниб. во Паінен, сареге ), могъ
*	) Сродно съ егевсеге, сгеЬег, рѣдко въ винченіи „производить, рождать,“
какъ вавр.: Ошііішп гегито, диав еі сгеаі лаіига еі іиеіиг. Сіе. І’іп. 5, 13.
*	) Впрочемъ говорится и сгеаге, напр. Віѵ. 2, ]Н.
') См. ниже.
только ропіііех ілахітиз. Если какая-ниб. коллегія, положимъ,
коллегія жреповъ, напр. апяпгез, пополняла явившійся недо-
четъ въ своей средѣ выборомъ въ пополненіе собственнаго
круга, то это называлось сооріаге,—словомъ, которое часто
означало и назначеніе со стороны диктатора въ та^ізіег ецпі-
Ішп. О выборѣ въ сенатъ, производившемся обыкновенно цен-
зоромъ, говорили Іечеге іп зепаіппі. Аііецеге очень употреби-
тельно у позднѣйшихъ вм. Іецеге, но точнѣе значитъ «къ на-
личному числу выбирать въ прибавку». Т. (^ціпсііиз іпіеггех
сгеаі сопзиіез Ь. Рарігіит Ь. Зегпргопіит. Ьіѵ. 4, 7. ТгіЪипі
рІеЬія сгеаіі чипі (Іио. Ьіѵ. 2, 33. Соштипііег (ігіЬипірі.) е<1і-
сипі, пе цпіз Ь. (^піпсіішп сонзпіет /асегеі. Ьіѵ. 3, 21. Ме,
(^иігііез, сопзиіет {есівііз. Сіе. Ацгаг. 2,1. Отъ лица отдѣль-
наго гражданина: Аііпш іасіат сопзпіет (свой голосъ на кон-
сульство подамъ за, въ пользу другаго). ІЫсІ. Мпг. 21. Еозсіеш
сопзпіез ееіегае сепіпгіае зіпе ѵагіаііопе пііа йгхегипі. Ьіѵ. 24,
9. Раігез (^иіпсііиш сопзиіеш ге/ісіеЪапі. Ісі. 3, 21. Ви^есіиз
іп Ьисгеііі Іосшп М. Ногаііиз езі. ІЬісІ. 2, 8. Іпгегге^еш а
раѣгіеіо ргойі песеззе езі. Сіе. Бош. 14, а въ Ьіѵ. 4, 7
и во многихъ другихъ мѣстахъ говорится сгеаге іпіегге-
оепі. Сопзпі біеіаіогеш Т. Мапііцш ех апсіогііаіе зепаіия ді-
хіі: сіісьаіог шааіізігит ециііиш А. Соззит Аіхіі. Ьіѵ. 7, 26.
С. Еіассиз Патеп саріиз а Р. Ьісіпіо ропііі'ісе тахіто егаі.
Ьіѵ. 27, 8 и сличи Оеіі. 1, 12. АЬ Ногіепзіо сооріаіипъ те
іп соііеі’іит аи^игиш гесопІаЬаг. Сіе. Вгиі. 1. Ноз Еіатішиз
еі Аеііиз сепзогез іп зепаіит Іедегипі. Ьіѵ. 23, 23. Осіаѵіа
«епз а Тагдиіпіо Ргізсо ге«е іпіег Еотапаз «епіез аііесіа езі.
8иеі. Осг. 2.
Сареге употребляется и въ болѣе общемъ смыслѣ, напр. въ
сареге іисіісеіи, агЬіігиш, раігоігаш, ша^ізігиш, Ь) Іосиш,
іешріиіи, и въ этихъ случаяхъ, если рѣчь идетъ о лицахъ,
оно значить брать или выбирать кого-ниб. съ тѣмъ, чтобы
тотъ выполнялъ обязанности судьи и пр.; а если рѣчь о мѣстѣ,
то сареге значитъ «выбритъ, назначить для извѣстной цѣли» ‘).
И Іе^еге имѣетъ дальнѣйшее значеніе = изъ данной массы,
') Но никогда ихогет сареге либо ѵігит еареге.
— е*
подлежащей разбору, выбирать и так. обр. отличать. Если
надобно выставить особенно понятіе выбора, изъятія, то упо-
требляется еііреге; а если надобно оттѣнить особенно выборъ
съ извѣстною опредѣленною цѣлью, то говорится беііцеге. На-
конецъ яеіщеге употребляется тогда, когда надобно означить
выборъ изъ множества пли толпы однородныхъ лицъ или вещей
одного кого-ниб. либо чего-нпб. съ особенною, спеціальною цѣлью.
Но вти три сложные, глагола отъ Іецеге не употребляются въ язы-
кѣ юристовъ,—кромѣ только выраженія з’ндісев веіесіі, которымъ
означались судьи, выбранные изъ всего числа судей для уголов-
ныхъ процессовъ. Сядете Іосшв саеігіе ісіопеиш. Саез. Агісіпі
ІиЛісст рориіип) Кошапипі серег о. Ьіѵ. 3, 7. Ье«еге .іибісез,
1. ѵегЬа, I. іп неваіит. ѴегЬа Іесііееіта. Ех таііе еіідеге ті-
піша орогіеі. Сіе. ОЙ. 3, 1. Асі еая г ее сопГісіепйав Огаеіо-
гіх еіеіідііиг. Сае$. В. С.1, 3. Иоп иіеіиг ітргшіепіег Ьае
соріа, вей отиіа ехрешкѣ еі веіідеі. Сіе. Ог. 15.
Въ дѣлѣ выбора должностныхъ лицъ сіесіагаге значитъ объ-
являть для общаго свѣдѣнія, что тотъ или другой выбранъ въ
консулы либо въ другую должность, и объявленіе дѣлалось
либо избиравшей массой (провозглашеніе), либо герольдомъ
(ргаесо), объявлявшимъ голоса отдѣльныхъ центурій, либо са-
новникомъ, тарібігаіив, производившимъ выборы. Для озпаченія
оффиціальнаго объявленія о выборѣ отъ производившаго вы-
боръ должностнаго лица, отъ герольда, отъ центуріи—прямой
терминъ есть геішпііаге=о</^жмьяо объявлять кого-ниб.
выбраннымъ. А такъ какъ оба глагола указываютъ на одинъ
и тотъ же результатъ, то часто и бываетъ сіесіагаге въ смы-
слѣ гепппііаге, напр. Мпгепаш сопвиіеш гепипііаѵі и Мигели
сопвпі а ше сіесіагаіив езі. Сіе. Мпг. 1.
71. Бея’, гедіпа, Іугаппив, ргіпсерв, ргітиз, ргітогів, ргосе-
гев, оріітаіев, ргітагіиз, ігпре/аіог, йих, йисіог, ртае/есі/иі,
ргаеіог, Іедаіив, аисіог, іпѵепіог, сопйііог, вегіріог, іезііз, гедіш,
гедаіів. Вех царь; ') ге«е8 цари, но еще Ь) царь съ царицей,
с) царь съ царскимъ домомъ, слѣд. съ царицей, царевичами и
’і Понятіе гех объясняетъ Сіе. Еер. 1, 26.
— 89 —
царевнами. Царица безъ царя, одна, будетъ ге&іна, а царе-
вичи и царевны—ге^іі риегі, ге^іі абоіезсеніез, Гіііі ге^із, ге-
ціае риеііае, Гіііае ге&із. Тугаппия, тораѵѵо?, узурпаторъ, Ь) дес-
потъ, тиранъ, мучитель. Ріоіетаеиз еі СІеораіга ге^гез Аецуріі.
Глѵ 45, 13. Отпез ІіаЬепіиг еі сіісипіиг іугаппі, диі роіезіаіе
зипі регреіиа іп еа сіѵііаіе. сріае ІіЬегіаіе иза езі. Кер.
Мііі. 8. Тугаппиз = тиранъ Сіе. Ьаеі. 15. Тивс. 5, 20. Ргіп-
серз вообще ія, диі ргітит Іосит саріі, т. е. 1) тотъ, кто
первый по времени дѣлаетъ или терпитъ что-нибудь, а отсюда
Ь) тотъ, кто въ чемъ-нибудь предваряетъ другихъ и своимъ
предвареніемъ побуждаетъ, учитъ дѣлать или терпѣть одно и
тоже, слѣд. = зачинщикъ, вожакъ, коноводъ, 2) тотъ, кто въ
какомъ-ниб. извѣстномъ разрядѣ людей по сану и значенію
занимаетъ первое мѣсто, слѣд. первый, глава, краса, свѣтило,
а со времени -императоровъ—государь', императоры были и
ргінсірез зепаіпз, а поэтому и приняли титулъ Ргіпсерз (безъ
вепаіпв). Ргітпя говорится просто въ смыслѣ счета и значитъ
просто первый, т. е. прежде другихъ причисленный въ ряду
единицъ, числу, разряду.—все равно, по мѣсту-ли, по времени,
или по другимъ основаніямъ дѣленія. Но если начальное мѣсто
въ ряду единицъ занято на основаніи какого-ниб. отличнаго
качества, то ргішиз становится= ргіпсерз въ первомъ значе-
ніи. Ргіпюгів то, чтб въ чемъ-ниб. находится впереди, во главѣ
всего, и 1>) первый по степени, по значенію; впрочемъ въ зіп-
{•піагіз вообще употребляется не часто, а въ ріпгаііз ргітогев,
іріа-^г;,=ргіпсірез во второмъ значеніи, п одно и тоже со
стихотворнымъ и принятымъ въ обыкновенный языкъ послѣ
вѣка Августа ргосегев, вельможи, знать. Оріііиаіез, сі аритгоі.
оі ре/ліотоі, оі хаАсі хауайоі, значитъ партія знатныхъ (поЪі-
Іев), партія сената, въ противоположность демагогамъ и ихъ
шайкѣ. 1)цх, вожатый, мущина или женщина, а) проводникъ
(въ дорогѣ), Ь) вожакъ, вождь, глава, руководитель и т. п.
Если этимъ словомъ надобно означить именно полководца, глав-
нокомандующаго, то надобно сдѣлать это понятнымъ либо по
связи рѣчи, либо выразить какой-нпб. добавкой, напр. Ьеііі, ехег-
сііиз, либо еще говорится описательно: диі Ьеііиш асішінізігаі,
— 90 —
ад <ріет ватта іпірегіі гесііі, сріі екі сит ітрегіо, или какъ
ниб. иначе въ такомъ родѣ *). Бпсіог называется вообще ко-
мандиръ, начальникъ, т. е. либо цѣлаго войска, либо только
какой-ниб. части его, напр. когорты или центуріи, офицеръ.
Ітрегаіог былъ сначала почетный титулъ, который давали сол-
даты полководцу, одержавшему побѣду, и который потомъ оста-
вался у него и на будущее время. Но и вообще отличные пол-
ководцы, Римскіе и иностранные, какъ напр. Аннибалъ, назы-
вались у писателей этимъ именемъ, слѣд. не было въ виду
всякій разъ упомянутое пожалованье. Впослѣдствіи это слово
стало титуломъ главы государства и поставлялось впереди соб-
ственнаго имени лица. Ргаеіесіпв ів. диі ргаееві, слѣд. началь-
никъ и блюститель, старшина, которому порученъ надзоръ за
производствомъ, мѣрами, распоряженіями въ какомъ-ниб. дѣлѣ,
на языкѣ военномъ 1) начальникъ конницы, 2) начальникъ
такъ наз. восіогиш, 3) нач. осадно-машиннаго дѣла, 4) нач.
флота, адмиралъ, 5) генералъ либо адмиралъ какого-ниб. ино-
страннаго народа либо царя. Ргаеіог, изъ ргае—і—іот, древ-
нѣйшаго названія главнокомандующаго на войнѣ вмѣсто йісіа-
іог и С0Н8ПІ, впослѣдствіи употреблялось для перевода словжі
страт/]уб<;. Ье^аіие, состоящій по особымъ порученіямъ, упол-*
помоченный, называется въ особенности помощникъ главнона-
чальствующаго (при сопвпіев, ргосоивиіев... вообще еогиш, диі
сшп ігорегіо вині) въ провинціяхъ и на войнѣ. Число лега-
товъ было не всегда одинаково, и назначались они, по жела- 1
нію главноначальствующаго, сенатомъ, и всегда съ прямыми 
спеціальными обязанностями и правами, указанными главно, 
начальствующимъ. При императорахъ Іе&аіі Саевагів были кя
намѣстниками въ императорскихъ провинціяхъ. НаішіЪаІ /га^я
серз іп ргоеіііпп іЬаІ, иіііпшз сопвегіо ргоеііо ехсесіеіші.
Ьіѵ. 21, 14. Тшіе еиш, циеіп аисіогет евве всеіегів сошре-
гівіі еі ргіпсірет соіуигаііопів, ехіге раііегів? Сіе. Саі. 1, 11.
2епо ргіпсерв йіоіеогиш Гиіі. Сіе. Еисіохив іп авігоіоціа ііі-
сііе ргіпсерз егаі. 1<|. Ьіѵіп. 2, 42. Ргіпсерв (первенствующій
1 Либо употребляютъ должностной титулъ сопвиі, ргаеіог и т. под.
— 91 —
членъ) «еваіиз (§епіі.), рг. рѵепіиііз. Ргіпсірез сіѵііаііз, влія-
тельныя лица въ обществѣ, которые большею частію— но не не-
пр емѣнно— были иоріітаіез. Еѵосаіасізе Маззіііепзіитп циішіе-
сіпі ргітоз. Саез. В. С. 1, 35. РгітопЪиз ІаЪгіз аіщииі
аііііі^еге. Сіе. Вехіиз ргітогев сіѵііаііз (въ Габіяхъ) пііегеіпіі.
Ьіѵ. 1, 54. Вио «епега зешрег іп ііас сіѵііаіе Гиегипі еогиш,
(щі ѵегзагі іп ге риЫіса аіцие іп еа зе ехееііепііиз "егеге
зіисіиегипі: цшЬия ех «епегіЬид аііегі зе рориіагез, аііегі
оріітаіеа еі ІіаЬегі еі езке ѵоіиегшіі. Сіе. 8езі. 45. Рисе по-
Ьіз ориз езі (въ собствен. и переноси, смыслѣ). Ерз Іе§аііопіз
Віѵісо ргіпсерз (во главѣ) і’піі, циі Ьеііо Саззіапо сіих (глав-
нымъ распорядителемъ! Неіѵеііогит і'иегаі. Саез В. Ѳ. 1, 13.
Хозігі, циісі зіпе ітрегаіоге асіоіезсепіміо сіисе ейісеге роз-
зепі, регзріеі сиріеЬані. ІЬісІ. 3, 21. Хоп тосіо сіѵ.сіогев позігі
(какъ напр. Ііесіі), зей еііаш ехегсііиз асі поп йиЬіат тог-
іет сопсиггегипі. Сіе. Тизс. 1, 37. Айсіііит 1е§і, пе циіз,
иЬі ігіЬипиз тііііипі Гиіззеі, розіеа огйтит сіисіог еззеі.
Ьіѵ. 7, 41. Ротрерз ео ргоеііо ітрегаіог арреііаіиз езі. Нос
потеп оЫіпиіі аЦие ііа зе розіеа заіиіагі раззиз пецие іп
Ііііегіз, циаз зсгіЬеге езі зоіііиз, пецие іп ГазсіЬиз іпзі°піа
Іаигеае ргаеіиііі. Саез. В. С. 3,71. Ргаеі'есіиз игЬі паѵіит,
тогиш, аппопае, аегагіі, ргаеіогіо (при императорахъ). Ргае-
іесіпз ГаЬгпт, рг. едиііит, зосіогит. А(1 Тіззарііегпет. ргие-
/ескит ге^із Вагеі, зе сопіиііі. Хер. Аіс. 5. Аіііепіепзез
сгеаві йесет ргаеіогее, циі ехегсііиі ргаееззепі. Хер. Мііі. 4.
ІПе розіиіаі Іедаіит аіі Іаитт ЬеІІиів. Сіе. АІап. 19.
Аисіог наз. вообще тотъ, отъ кого прогізошло бытіе ка-
кого-ниб. предмета ели дѣла, слѣд. виновникъ, зачинщикъ,
основатель, ‘) вождь, двигатель, ревнитель, въ особенности
ручатем, порука, показаніемъ котораго подкрѣпляется какое-
ниб. извѣстіе, сужденіе, синонимъ съ іезііз, точно такъ какъ
апсіогііаз съ іезіітопіиш, но съ тою разницею, что іезііз и
іезііпюпішп только подтверждаетъ показаніе, сужденіе, а аис-
*) Въ этомъ значеніи синонимъ съ рагеиз --= отецъ ьъ переносномъ смыслѣ,
напр. Нетоііоіиз рагеив Ьізіогіае.
— 92 —
іог и аисіогііая присущимъ себѣ вѣсомъ защищаетъ и под-
держиваетъ. Іпѵепіог изобрѣтатель. Сошіііог—сличи сошіеге
•§ 2—наз. тотъ, кто соединяетъ, перемѣшиваетъ и организуетъ
въ одно цѣлое все то, что требуется для образованія того цѣ-
лаго, основатель, строитель. .Зсгіріог писателъ, стихотворецъ
или прозаикъ: аисіог въ этомъ смыслѣ употребляется только
либо вмѣстѣ съ названіемъ сочиненія въ род. пад., напр. ІіЪгі,
саппіпіз. либо если какъ-ниб. по связи рѣчи можетъ быть
видно, что аисіог зн. не зачинщикъ, порука, свидѣтель, а
именно писателъ. ’) Ь. Вгиіиз аисіог поѣііііаііз іиае (отъ
котораго родилось благородство твоего рода). Сіе. Тизс. 4, 1,
между тѣмъ какъ М. Вгиі. 14 онъ же называется Ь. Вгиіиз
поЫІііаіів ѵезігае ргіисерз. т. е. которыё въ линіи твоего бла-
городнаго рода занимаетъ первое мѣсто (по времени). Но ргіп-
серз сопіигаііопіз было-бы = сариі сощигаііопіз аисіог соп-
.Іигаііопіз значило бы зачинщикъ, кто заговоръ устроилъ. Аисіог
1е<ре 11 кто законъ предлагаетъ, 2) кто въ качествѣ виазог хо-
датайствуетъ о принятіи его народомъ. 3) кто его утверждаетъ,
какъ часто у Ливія. Раігек (сенатъ) аисіогез Гіипі. Ме... аис-
іоге = по моему... старанію. Аисіогет еззе аіісиі, иі = у кого-
ниб. выхлопотать, достигнуть, побудить его къ тому, чтобы
онъ—. Арий диовйат ѵеіегез аисіогез поп іпѵепіо Ьисгеііит
сопзиіет. Ьіѵ. 2, 8. Лісепсіі §гаѵІ88Іти8 аисіог еі ша§І8Іег
Ріаіо. Сіе. Ог. 3. Кедие Ііііегагит (лгаесагит пес рііііозоріііае
.(ат иПиіп аисіогет (руководителя, образца) гедиіго. 1(1. АсасІ. 2,
2. Сіаисііиз к‘"ит Іаіог соп&ііогсрж Копіапі (игіз. Ьіѵ. 3,
58. Коѵ нетрег зспріогев аиі іп геЬиз сегііик аііциііі аііа-
іигой зе аиі зсгіЬеімІі агіе гшіеіп ѵеіизіаіет яирегаіигоз
сгесіипі. Ьіѵ. ргаеі.
Ііе'бив, царскій, наз. то, что принадлежитъ царю или его
дому, выходитъ отъ него; но ге^аііе, царскій, т. е. царствен-
ный,—то, что существуетъ въ такомъ видѣ, какъ у царя, чтб
идетъ къ силѣ, важности и богатству царя. Со'ігпв зе іп те-
*) Сличи Кребеа, Автибарб. 8. ѵ. Веберъ, ПеЬвпдззеВиІе стр 205.
*) Ьіѵ. 9, 26: еа сарііа сопіигаііопіз і'иегипі.
— 93 —
СІІ08 ітіпІ8іі йозіеэ ѵезіе іагаиіагі, пе роззеі а^позсі, §і еззеі
огпаіп гедіо (какое онъ имѣлъ и носилъ въ качествѣ царя).
Сіе. Тияс. 1, 48. Кеща зейез, г. бопіпз = резиденція царя.
ІиЬеЬаі еоз, циі аийіеЬапі, зесиш ірзоз со^ііаге ріеіаш іп
ІаЬиІа ѴоІирШет, риісііеггіто ѵезіііи еі огпаіп гедаіг. Ій.
Гіп. 2, 21. Ве»аІіз йопіиз, ге§а!е зоііит, ге^аіе 8серігит=чер-
тоги, тронъ, скипетръ не въ смыслѣ именно принадлежащихъ
царю, но свойственныхъ, идущихъ къ (приличныхъ) царю.
72.	Недпит, ргіпсіраіив, Ноттаіиз, Лотіпаііо, сііііо, ітре-
гіит, роіезіаз, роіепііа, тадізігаіиз, Ііопоз. Ве§пит наз. цар-
ская власть, т. е. монархическій образъ правленія, власть,
сила, права" царя, Ь) царство, т. е. владѣнія царя, и въ перен.
см. а) — тронъ, престолъ, корона метаф. (санъ царя), Ь) сфера,
въ которой тотъ или другой состоитъ властелиномъ. Ргіпсіра-
іпз 1) преобладаніе, первенство, главенство одного лица среди
другихъ согражданъ, Ь) одного государства, области или го-
рода среди другихъ государствъ, областей или городовъ,
[лоѵіа, 2) при- императорахъ: царственное положеніе и цар-
ствованіе. Бопііпаіиз и йотіпаііо, первое — извѣстныя условія
лица сами въ себѣ, второе—тѣ-же условія въ примѣненіи на
практикѣ, — неограниченное господство, деспотизмъ, который
находится въ рукахъ одного государства, области или города
въ отношеніи къ другимъ государствамъ, областямъ или горо-
дамъ, одного лица къ другимъ членамъ общества, какъ сіопішиз
къ своимъ слугамъ. ІИііо. отъ йаге въ значеніи йеііете, озна-
чаетъ такое положеніе государства, города, страны, наро-
да, въ которомъ они подчинены господству 1) одного лица,
органа власти, партіи изъ своей собственной среды, либо 2)
внѣшняго, иностраннаго государства, города или народа.
Въ послѣднемъ случаѣ формула подчиненія была: зе зпадпе
оппііа іп і’ігіеш рориіі (Вошапі...) йеііеге, веке ітрегаіа і'асіи-
і'оз. Ішрегіиш есть качество тѣхъ іпа&ізігаіииш, которые либо
сами по себѣ, либо въ силу особаго полномочія имѣли право
отдавать приказанія и налагать штрафы подъ такимъ условіемъ,
что караемые не могли избавляться посредствомъ ргоѵосаііо
ай рориіши или арреііаііо Ігіішпогиіп ріебіз. Роіезіаз, власть,
— .11 -
нрава,—тотъ характеръ всѣхъ гоя"І8іга(и$. въ силу котораго
каждый тащаігаПів имѣетъ право приводить въ исполненіе
законы и распоряженія по назначенному ему вѣдомству. От-
сюда выходитъ то, что ітрегіипі. въ отличіе отъ роіезіаз, есть
понятіе частное, я роСезіае общее: при всякой ітрегіипі есть
и роіебіак, но не наоборотъ не при всякой роіечіав есть іт-
регіипі. Только сопвиіея, <1ісШоге«, ргосопяиіев или еще тѣ,
которые, какъ папр. Р. 5сіріо АГгісаппв та]ог, экстренно
(ехіга огбіпеш) получали ітрегіипі, владѣли ея правами, а
всѣ остальные піарізігарщ были только съ роѣеяіав. Далѣе,
такъ какъ таоізігаіпз сохраняли ішрегіит, кромѣ экстренныхъ
случаевъ, только въ полѣ, на время похода, ') а въ чертѣ го-
рода даже и противъ <ІісІа(ог разрѣшено было ргоѵосаііо жі
рориіпш и арреііаііо ігіЬ. рі.: то отсюда со временемъ и
произошло то различіе между понятіями, что ішрегіит назы-
валась (неограниченная) военная власть, а ша§І8Ігаіи8 и ро-
Гевіач (принадлежащая извѣстному вѣдомству частная) граж-
данская власть. Со времени этого различенія и говорится іт-
регіит сопзиіаге (о положеніи походномъ), а о дѣятельности
въ городѣ только роіезіак еоп8и1агі8. и роіезЬаіез зн. граждан-
скія власти, а ішрегіа либо отдѣльныя приказанія какого-ниб.
піащкігаіик, облеченнаго правомъ ішрегіі, 5) либо 2) высшія,
начальственныя должности по отдѣльнымъ частямъ. Ішрегіит
озн. еще покорно признаваемое господство одного народа надъ
другимъ, а наконецъ, и сферу господства народа, напр. ітре-
гіипі Котапит = римское государство. Роіепііч зн. полѵ.гпиче-
скій перевѣсъ какого-впб. гражданина надъ другими гражда-
нами, какого-ниб. государства, области или города надъ дру-
гими государствами, областями или городами, преобладаніе, но
никогда не зн. превосходство въ военномъ отношеніи: это вы-
ражается большею частію въ такомъ родѣ: (ріиз) ѵаіеге пи-
*) Такой акстреипий случай ’бивалъ, напр., тогда, когда сенатъ постанов-
лялъ: ѵійегепі сопвиіев, не диісі геариЫіеа йеігішепіі сарегеі.
гІ И въ другихъ отношеніяхъ метафорически. 8і тепш ітрегішп ехведиі
ѵоіиіавев, ініегетріагп орогіий. Тег. Яеаиі. 4, 1, 22.
— 95 —
того шііііит, едиііаіи... оріЬиз... Марізігаіиз зн. всякая оффи-
ціальная не—жреческая должность, полученная отъ верховной
власти и именемъ этой власти исправляемая, а потомъ и лицо,
имѣющее такую должность. Новой, почетъ, почетное поло-
женіе, санъ, а можетъ означать еще и жреческую должность
(засепіоііпт), и главнымъ образомъ выражаетъ отличіе, при-
даваемое должностью лицу, облеченному ею,—право дѣйство-
вать во имя верховной власти, (^ишп репез ипиві езі отпішп
зшпта гегипі, геиегп іііиін ипиш ѵосапшз еі гедпит еіиз геі
риЫісае зіаішп. Сіе. Вер. 1, 26. Ке^пипі арреіеге, ге§п.
айёсіаге — домогаться короны, престола, трона. НаппіЬаІ іп
Ргизіае тедпо егаі. Мер. Напп. 12. Апіізі гедпит і'огепзе (я
уже не господствую на іогипі). Сіе. Ьіѵ. 9, 18. Сітоп ееіе-
гііег аіі рггпсіраіит регѵепіі. Вер. Сіт. 2. Еа игЬз аЪ Аіе-
хаікіго іугаппо сгисіеіі йотіпаіи іепеЬаіиг. Сіе. Ьіѵів. 1, 25.
Ьасесіаегаопіі АіЪепіепзіит йотіпаііопет геГге§египі. Кер.
Ьуз. 1. Вез риЫіса іп раисогит роіепііит ]из ас (Шіопет
совсеззіі. 8аІ1. Саі. 20. Еа $?еп8 (Оісасісз) іп рагіе та§із,
дцапі іп Ліііопе СагіЬа^іпіепзіиш егаі. Ьіѵ. 21, 5. Ь. Ѵіг§і-
піиз Йііат зиа тапи оссіиіі роііиз, циат еа Арр. Сіаийіі
(Децемвира) ІіЬійіпі, диі іипі егаі зитто ітрегго, (Іейегеіиг.
Сіе. Еіп. 2, 20. СгаѵіогіЪиз Ьеіііз зіпе соПе^а опте ітрегіит
позігі репез зіпупіоз еззе (въ рукахъ диктатора) ѵоіиегипі,
цпогипг ірзиш иошеп ѵіш зиае роіезіаііз іпдісаі. Сіе. Вер. 1,
40. Сп. Рошредиз ргосопзиі а<1 игЬепі сиш гтрегіо (во главѣ
войска, въ качествѣ лица властнаго, съ властью въ рукахъ)
геі риЫісае саизза гешапеЬаі. Саез. В. Ѳ. 6, 1. Саезагіз
ітрегіит (приказъ) Ііпіппогіх пеіДехіі. ІЬі(1. 5, 7. Саіо Сеп-
8ог сиш Еіассо іасіиз зеѵеге ргаеіиіі еі роіезіаіі. Ь’ер. Саі. 2.
ІІЫ еоз іпѵеніешиз, циі копогез тадівігаіиз, ітрегіа роіезіаіе^
аіиісіііае поп апіеропапі. Сіе. Ьаеі. 17. Тиш поп })оіепііа,
зе<1 )иге і'ез риЫіса аіІшіпізігаЪаіиг. Кер. Саі. 2.
73.	Мипиз, типіа, офісіит, ргоѵіпсіа, Ііопоз. Мипиз ') наз.
обязательное занятіе тѣмъ, что кто-ниб. долженъ дѣлать на
*) Ріигяііі въ значеніи, о которомъ теперь рѣчь, пишеіа н типіа.
— !>п —
данномъ постѣ, въ данномъ положеніи, въ которомъ онъ на-
ходится въ силу государственныхъ, общественныхъ, либо есте-
ственныхъ условій. Ой'ісіипі ') зн. обавательное занятіе тѣмъ,
что кто-ниб. обязант, или считаетъ себя обязаннымъ дѣлать для
удовлетворенія нравственному долгу. Поэтому, если пшішв можно
переводить дѣло, служба, должность, служебная обязанность,
то ойісіиш будетъ а) обязательство, долгъ, обязанность нрав-
ственная, а потомъ Ь) услуга, одолженіе, угожденіе, с) услуж-
ливость. Ргоѵіпсіа * *) спеціальная задача, которую кто-ниб. при-
нимаетъ на себя на извѣстномъ постѣ, или по должности, или
по особому порученію, или по командировкѣ. Нопон см. § 72.
8епех ЬопогіЬпк еі геі рпЫісае танеггЪиз (лежащихъ на немъ,
какъ на гражданинѣ) регіипсіик. Сіе. Огаі. 1, 45. 8і сопзи-
ІепѣіЬие гезропйегет (де іиге), зепесіиііз ѣопезіо тише
і'иіщегег. И. Ье^. 1, 3. Нщив типегіз соіепйі еШсіеікІісще
саивва паіі виюив. ІЬі<3. 5. Отпіа Ьаес зипѣ о^гсіа. песеззагіо-
гит, типіа сапсіісіаіогит. 1(1. Миг. 35. Ното 8и1Іае Гашіііа-
гібзііпиз о^іеггздие сощипсііззіпіиз. М. 8и11. 20. Тит Согпе-
1ІП8 Шаги 8ІЬі ргоѵіпсіат (Іеророксіі, иі те іп тео Іесѣиіо
ігисісіагеі. ІЬі(1. 18. Ргоѵіпсіа игЬава — служебная задача са-
новника ргаеіог игЬапиз. Въ значеніи «провинція» это слово
сюда не относится.
74.	Нопов, (Іідпііаз, ІктеёЬит, Іаиз, ехізіітаііо. /ата, ги-
тог, потеп, діогіа, діогіаііо, ІаиЛаііо, ргаедлсаііо, ргаесопіит,
еіодіит, сіатог, ріаизиз. Ноіюз, оказываніе чести, наз. осо-
бенное уваженіе, выказываемое дѣйствіями. Пі^пііаз, отъ од-
ного корня съ сіесеі, (іесиз, есть нравственное, а особ. поли-
тическое мѣсто, положеніе, значеніе, присущее лицу либо вещи.
Поэтому оно въ род. пад. при словахъ “гаііив, Іосив, веііез
можетъ идти и въ смыслѣ <санъ»—почетная должность; но
Попов въ этомъ смыслѣ употребительнѣе. •) Нонезіаз зн. а) хо-
*) Отъ оЬ—йсеге, дѣлать что-ниб. напротивъ кого-ииб., но въ видахъ пріязни.
’) По Нибуру-ли Ебш. ОевсЬ. III, стр. 727 = ргоѵепІив • - - проасбо;, или но
Дедерлейну, отъ одного корня съ ѵісез или ѵісив, ѵіеііше,—дѣло сомнительное.
•) Наир. ад аишшиш Шепііаіів Іосиш регсіисеге, іп зипипипі іііупііаіі»
іосиш аьсеікіеге, «ІідіпіЬаііь рпаііиш оЬіінеге н т. д.
— 97
рошая нравственность, благородство, Ь) нравственное досто-
инство, значеніе, честь; Копевіпю нравственно-доброе. Ьапв *)
зн. 1) похвала, выраженная на словахъ, и 2) метонимически
похвальныя качества или поступки, заслуги, которыми кто-
ниб. отличается. Ехізіііпаііо, оцѣнка, критика, а потомъ хо-
рошая репутація, уваженіе, которое кто-ниб. пріобрѣлъ у
людей. Рата, — ѵгІу.-гІ, ходячіе разсказы о вымышлен-
ныхъ либо дѣйствительныхъ событіяхъ прошлаго времени, =
преданіе, сага, !) либо общіе, ходячіе толки, слухъ, молва о
случаяхъ настоящаго времени, и 2) хорошая или худая репу-
тація, которую кто-ниб. имѣетъ. Вишог наз. слухъ или толки
о дѣйствительномъ или мнимомъ случаѣ настоящаго времени,
распускаемые болѣе или менѣе тайно. ') Понятію гншог про-
тивополагается достовѣрность, а понятію і’ата—личное присут-
ствіе при чемъ-ниб. ') Ѳіогіа 5) слава, т. е. громкая и далеко
разошедшаяся извѣстность и хвала, пріобрѣтенная отличными
качествами или дѣлами. И потеп часто значитъ одно и тоже
съ і'атаа либо Іаиз, ріогіа. Сгіогіайо превознесеніе похвалами,
встрѣчается рѣдко. Ьаисіаііо похвальная рѣчь, въ особ. на
судѣ либо на форумѣ въ честь умершаго (надгробная рѣчь).
РгаейісаНо громкая хвалебная рѣчь о чемъ-нибудь. Ргаесо-
пішп 1) должность герольда (ргаесо), 2) громкое н всенарод-
ное восхваленіе, превознесеніе. Сіашог одобрительный крикъ,
ріаизив одобрительное рукоплесканіе. б) Еіо^ішп въ значеніи
«похвальная рѣчь» у классическихъ писателей не встрѣ-
чается. Іп ОгщіпіЬнв Саіопіе езі; (а та]огіЬп8 позітіз) Ъ.опо-
гет роеііз (ЬаЪіішп) поп Тпівве. Сіе. Тшзс. 1, 2. Поэтому
*) Ъаив отъ одного корня съ сіііео, хДбш, и относится къ ітимъ словамъ
гакъ, какъ паѵив къ уііаѵив, піііог къ хѵіав и сіашіо къ добавочной формѣ
екпіо.
9 Но этому іаша езі = раві».
Поэтому часто говорится зегріі (крадется, ползетъ во мракѣ) гитог.
*) Дедерлейнъ, ч. 5, с. 234.
‘) Отъ одного корня съ 1ан8, только съ удержаніемъ небнаго звука, и къ
Іанв относится, какъ Сіобіив, ріойо, ріовігит къ Сіаийіиз, ріаиііо, ріаиаігит.
“) Не надобно говорить арріаивив.
7
— 98
въ Римѣ невозможна была награда, полученная въ Аѳинахъ
Софокломъ отъ народа за «Антигону». Ѵепизіаіет тиІіеЬгет
(іисеге йеЪетиз, йгдѣііаіет ѵігііет. Ісі. ОЙ. 1, 36. Веііпеге
іп геЬиз азрегіз йідпііаіет. Ісі. Ог. 2, 85. Йесипсішп Іосит
Лідпііаііз (полит. значенія) Кеті оЬііпеЪапІ. Саез. В. 6. 6,
12. Ніпс рисіог (чувство нравственное), сопііпепііа, Ги₽а
іигрііисііпіз, арреіепііа Іаисііз еі Іюпезіаійз. Сіе. Вер. 1, 2. Те
зшпшіз Іагід.іЪиз а<1 соеішп ехіиіегипі. Ісі. Ьіѵ. 9, 14. Рою-
ре)из Ъеііісіз ІаидлЬиз аЬишіаЬаІ. Ісі. ОЙ'. 1, 22. Іп еа ге
ехізіітаііо (репутація) Іиа поп ѵіоіаЪіІиг. Ісі. Біѵ. 13, 73.
Ьузапсіег ша^паю зиі {атат геіідиіі. Вер. Ьуз. 1. Рашауы
огЬепі Іеггагиш регсгеЪиегаі Ротре]шп а Саезаге оЬ&ісІегі.
Саез. В. С. 3, 43. Вііііі регі’егіиг ай поз ргаеіег гитогез йе
орргеззо БоІаЪеІІа, заііз іііоз диісіет сопзіапіез, зесі айііис
зіпе аисіоге. Сіе. Віѵ. 12, 9. ВоЫІііаіе ас та§пііис1іпе ео-
гит, шео диі потіпі ойісіепі, те сопзоІаЬог. Ьіѵ. ргаеі. Миііі
ЬеІІшп диаезіѵегипі ргоріег діогіае сирісіііаіет. Сіе. Ой. 1,
22. (^иапі Іаигеат сиш Іиа Іаисіаііопе сопГегаш! 1(1. Віѵ.
15, 6. Езі іп тапіЬиз (произнесенная Катономъ) ІаидаІюЛА.
8еп. 4. Ѵігіиз діогіаііопе бірпа езі (достойна восхваленія). Ій.
Еіп. 4, 18. Воп ѵегеог, ие Ііаес піеа ѵезігогиш Ъепейсіогит
ргаесілсаііо поп «таіа роііиз, диат агго^апз ѵісіеаіиг. Ій. На- ।
гизр. 8. Ьі&агіапат ргаесіаге ѵешіісіізіі: розіііас циісідиісі
зегірзего, ііЬі ргаесопіит сіеіегапі. Ісі. Аіі. 13,12. Вешоезііі
диі поп тапйагі ѵегзіЬиз зиогшп ІаЬогит ргаесопіит раійЛ
Іиг. Ісі. Агсіі. 9. Сіатоге ас іаѵоге отіпаіі зипі і'еііх і'ииз-
іитдие ішрегіиш. Ьіѵ. 26, 18. Ріаизи тахіпю езі тіііі «га-
іиіаііо зірпійсаіа. Сіе. Аіі. 4, 1.
75.	Ітиіаге, ргаесіісаге, сеІеЬгаге, ^ас^а^е, діогіагі. Ьаийаге,
хвалитъ, значитъ выстшлятъ на видъ, отличатъ въ выраже-
ніяхъ одобрительныхъ и высоко-почетныхъ. Вмѣсто Іаисіаге
говорится и іапсіет ІгіЬиеге аіісиі, ІаисІіЬиз еЙ'егге., 1. ЮІІеге і
аііциеіп ‘). Ргаесіісаге говоритъ о предметѣ громко, передъ мно-
') Ьаи<1аіе аисіогет говорится еще въ смыслѣ: ссылаться га кою-яиб., «в
слова чъѵгниб., и, конечно, резонно: у Гелліл 2, 6 и Феста это слово выдаеты
за однозначащее нервоиач. съ пошіпаге. Кстати замѣтимъ: если легко обі-
— А
гими и часто и такимъ образомъ превозносить, расхваливать,
восхвалять. СеІеЪгаге сильнѣе, чѣмъ Іашіаге и ргаеііісаге
каждое порознь: оно значитъ «дѣлать такъ, чтобы слышали
многіе» и такимъ образ. 2) возглашать торжественно хвалу,
славу предмета. Но Іашіаге и сеІеЬгаге мало употребляются
для означенія похвалы самому себѣ; это именно понятіе есть
главное въ еіогіагі, восхвалятъ себя а ргаесіісаге употреб-
ляется въ томъ и другомъ смыслѣ. Отношеніе къ самому под-
лежащему выражается и глаголомъ іасіаге а) аіідиісі, говорить
хвастливо, свысока о вещи, которая у кого-ниб. или дѣйстви-
тельно есть, или на которую есть претензія, Ь) зе, говорить
хвастливо, свысока и о самомъ себѣ. Сличи озіепіаге § 46.
І)іопеш ІіЬегаіогеш раігіае ргаесІісаЬапі. Кер. Віоп. 10. Агіо-
ѵізіиз <1е зпіз ѵігіліііЬиз піиііа ргаедісаѵіі. Саез. В. Сг. 1, 44.
8етрег ііііиз «гаѵііаіет, сопзіапііат, Гійет ргаезіапіет іп ге
риЫіса іиегкіа аідие ргисіепііат отпіит тогіаііит Тата сеіе-
ЪгаЪіі. Сіе. РЫІ. 9, 5. Ѵісіогіазиа інзоіепіег дІогіаЪаіиг. Саез. В.
Сг. 1,14.1)отіііиз игЪапат «гаііат (1і«пііаіетдие ^асіаЬаі. Ісі. В.
С. 3, 83. Лсіаі зе (атсіисіиіп еі паггаі зе етіззе. Сіе. Ѵегг. 4,21.
76.	№гагг, асітігагі, зизріееге, 8Іиреге, оЪзіирезсеге. Мігагі,
удивляться, просто выражаетъ, что кто-то считаетъ что-ниб.
явленіемъ чрезвычайнымъ, необыкновеннымъ и достойнымъ вни-
манія, но по связи рѣчи можетъ значить и «дивиться, съ удив-
леніемъ смотрѣть, глазѣть.» Но айшігагі имѣетъ опредѣленное
значеніе: смотрѣть на что-ниб. съ удивленіемъ, или Ь) почте-
ніемъ, изумленіемъ, когда что-ниб. кажется необыкновеннымъ,
чрезвычайно-великимъ ’). 8пзрісеге, поднимать глаза, взгляды-
вать, смотрѣть на что-ниб. съ изумленіемъ, благоговѣйнымъ
страхомъ, при чемъ выражается чувство собственнаго ничтоже-
ства, и потому это слово —часто видимо съ намѣреніемъ—упо-
асвить, что Іашіаге могло получить болѣе спеціальное значеніе: называть съ
отли>ц'е.ио, то, наоборотъ, трудно повить, какимъ образомъ это слово могло
имѣть послѣднее значеніе и въ то же время еще ослабленное. Это противъ
Зѵѣфферта Сііг. стр. 159 слѣд.
*) О легкомъ измѣненіи значенія въ разныхъ конструкціяхъ е.м. Грани.
’) Сзнчи а<1 § 528.
7*
100 —
треблялось наряду съ адшігагі. $іпреге, ') изумляться, оіяіи-
резсег.. оцгьпемътъ, значитъ: отъ внезапнаго впечатлѣнія, про-
изведеннаго какимъ-ниб. предметомъ, потерять свободную дѣя-
тельность разсудка. Мігагі заііз ііотпініз пе^іщепііат поя дпео.
Сіе. АП. 10, а. І1»і ргітит іпзиеѵіі ехсгсііпз рориіі Котапі
зі^тіа, ІаЬиІаз ріеіаз, ѵаза саеіаіа тгтагі. Каіі. Саі. 11.
АЛтігаЬапіит пои ]апі сіе ео китріипі еязс зирріісіиі». Ыер.
Еит. 12. Нанс цепіез іп сіѵііаіііш.ч ріигіпппп ѵаіеге раззае
зипі, диат 8Ы$рісегепі отпез, диапі аЛтігагепішг, циаш зе
аззедиі роззе (іійіііегелі. Сіе. Ог. 28.
77.	Яесеззе езі, орогіеі, содеге, (ІеЬеге, сілсеге, ориз езі, раг
езі, теит, іиит... аііси/из езі, рагііс. /иі. разз. Объективная,
безусловная необходимость, связанная съ самою сущностью пред-
мета либо обстоятельства, выражается словами песеззе езѣ =
понужденіе нераздѣльно съ самой сущностью дѣла, требуется
неизбѣжно, аѵа-укг,, и въ силлогизмѣ, совершенно въ духѣ это-
го греческаго слова-—изъ этого необходимо слѣдуетъ. Но ес-
ли о чемъ-ниб. говорится, что оно только признается нами
безусловно необходимымъ, то это будетъ орогЬеІ=7?азул« го-
воритъ, что я долженъ..., и представитъ себѣ дѣло можно
только такъ, что... Нужду что-ниб. опредѣленное сдѣлать или
такъ либо иначе поступить, наложенную на насъ извнѣ, озна-
чаетъ со^ііииг, аѵауу.а^6[лейа; близость этого выраженія по
смыслу къ песеззе езі видна изъ того, что нерѣдко говорится:
песеззііаіе соасіпз. Но къ орогіеі близко подходитъ (ІеЬео,
= обязанъ, долженъ, г) а съ отрицаніемъ не смѣю, не *
могу по уважительнымъ для меня нравственнымъ либо логиче- і
скимъ основаніямъ. Песеі, благовидно, прилично, сообразно съ
требованіями хорошаго вкуса либо нравственности. Ориз езі,
6'еі, знач. нужно, интересно, для меня важно, т.-е. считаю нуж-
нымъ, вижу нужду,—означаетъ нужду для извѣстной цѣли, въ |
') Сродства этого слова съ зііреь, о которомъ см. § 57, конечно, нельзя
отвергать. См. Кура. I, с. 185.
'•) Этого обязанъ = долженъ не надобно смѣшивать съ обязанъ — одолжет,
получилъ, (ІеЬеге а1ідиійн>ассерНип гсГегге. С.і. і? 462.
— 101 —
оидагъ чего-ниб. Раг езі, ?огле=согласно съ сущностью дѣла,
съ обстоятельствами, правильно, законно, какъ слѣдуетъ, близ-
ко къ орогіеі. Мешп. Інит... ітрегаіогіз езі, связано съ истин-
нымъ положеніемъ моимъ, твоимъ... главноначальствующаго то
обстоятельство, что—долженъ. Наконецъ, рагіісіріиш іиі. разя,
выражаетъ предстоящую задачу сдѣлать или потерпѣть что-
ниб., — предстоитъ, грозитъ мнѣ, тебѣ... Ношіпі песеззе езі
шогі. Сіе. 8і зрез езі ехзресіаііо Ьопі, таіі ехзресіаііонет
еззе песеззе езі теіит (то отсюда слѣдуетъ, что—). 1(1. Тизс.
4, 37. ИіНіі іп Ьеііо орогіеі сопіетпі. Нер. ТЬгаз. 2. 8егшо-
пе ео сІеЪетиз иіі, (щі паіиз езі поЪіз. Сіе. СЖ 1, 31. Ога-
Іогеш ігазсі шіпіпіе йеееі. 1(1. Тизс. 4, 25. Нос і’іегі еі орогіеі
еіоризезі. 1(1. АН. 13, 25. Раг езі ргітитп ірзшп еззе ѵігит
Ъопит, Іит аііегит зітііет зиі диаегеге. Ід. Ьаеі. 22. Езі
жіоіезсепііз таіогез паіи ѵегегі. 1(1. СЖ 1, 34.
78.	Ьех, гоуаііо, ргіѵііедпѵт, іпзіііиіит, сопсііііо, /огтгеіа,
погта, гедиіа. Ьех. наз. постановленіе, изложенное письмен-
но, предложенное какимъ-нибудь должностнымъ лицомъ на-
родному собранію, этимъ послѣднимъ либо отвергнутое, либо
утвержденное и такимъ образзомъ ставшее обязательнымъ для
всего рориіиз. Такое постановленіе называлось Іех какъ уже
послѣ утвержденія, такъ еще и тогда, когда предлагавшее
его должностное лицо занималось приготовительными работами
для внесенія его въ собраніе. Именно, это лицо задуманный
законъ объявляло во всеобщее свѣдѣніе, публично вывѣшивая
доску съ нимъ за 17 дней до собранія, которое должно бы-
ло утвердить его либо отвергнуть, іп Ігіішшііпит рготнІцаЬаІ,
и дѣлалось это особенно для сельскихъ обывателей, которые
обыкновенно только на пипсііпае пріѣзжали въ городъ '). Если
народъ въ назначенный день (сошііііз, на этотъ случай обык-
новенно ІгіЬиІіз) собрался, то 1’егеЪаІ Іецет ай рориіит та§і-
зігаіиз (въ этомъ случаѣ обыкн. одинъ или нѣсколько ІгіЬипі рі.)
для голосованія; это дѣйствіе сановника наз. еще и Іецет го-
*) См. Сіе. 1’ЬІІ. 5, 3 в 1, 10. Прибавимъ, что ргопш1«аге происходитъ отъ
шиісаге „бить.1*
102 —
₽иге, такъ какъ при отомъ обращались къ народу съ прось-
бой о принятіи. Если іех былъ принятъ, прошелъ, говоря по
нашему, то сановникъ Іе^еш регіпііі. Отъ Іереш годоге нпро-
изошло потомъ то значеніе слова го^аііо, что такъ называлось
предложеніе сановника народу о принятіи изготовленнаго за-
кона. Слѣд. если Іех будетъ законъ, то гораІю будетъ толь-
ко предложеніе закона, и гораііонет Гсгге дѣлать предло-
женіе народу о принятіи извѣстна! о Іех, предлагать про-
ектъ закона. Но надобно замѣтить, что не только законы къ
вашемъ смыслѣ, но и всякіе прошедшіе означеннымъ поро-
комъ у народа проекты и постановленія назывались Іе^ез.
Утвержденіе или принятіе какого-ниб. закона народомъ назы-
вается уиЬеге, зсізсеге, о которыхъ см. § 80 Запрещать,
останавливать законъ, то есть, не допускать внесенія его къ
народное собраніе и юлосовавія, говорилось ѵеіаге, главнымъ
образомъ о ігіі-шіі рі.; а о народѣ говорилось іереш аыі-
дшіге, «отвергать проектъ закона» Ьецеіп аЬгораге гово-
рится о савоввикѣ и значитъ: «посредствомъ новаго голосова-
нія заставить отмѣнить» что-ниб. допущенное, утвержденное
народомъ, будетъ ли то Іех, или какая-ниб. статья въ Іех. Іііьй-
ініипі, устройство, порядокъ, порядки въ самомъ обширномъ
смыслѣ, т.-е. постановленія по части гражданской, предписанія
по религіи, политическія учрежденія, а потомъ и всѣ учреж-
денныя для поддержанія порядка должности, присутственныя
мѣста, корпораціи, праздники и т. п. Поэтому сенатъ, чвнов-1
ники, жрецы будутъ точно также інзіііиіа, і.акъ и самые Іереа. 1
Впрочемъ іпзіііпіипі въ частномъ смыслѣ отличается отъ Іех |
тѣмъ, что йодъ іпяіііиішп разумѣется учрежденіе несуществу-
ющаго, а подъ Іех регламентація существующаго. І.ех кясаяеі|
всегда цѣлаго сіѵііаз, но ргіѵііе^іиш былъ Іех ргіѵів яеирп-і
ѵаііз іюшіпіішб ігго&аіа, слѣд. такой Іех, въ которомъ содер-*
жались постановленія касательно только одного лица. Уже у
позднѣйшихъ оно стало значить преимущество, привилегія. Н&-»
') О различіи между Іех, пщаійі, рі'іѵііе&іит сличи Сіеіі. Л. А. 10, А*, 5
1 Впрочемъ говорится и Іех іиЪеі, Іех ѵеіаі. О ргошиі^ап* ѵ. апіирі»»
сличи Ьіѵ. 1<рі(. 49.
103 -
конецъ, Іех есть всякое ненарушимое предисапіе, правило, кото-
рое должно исполнять при той или другой профессіи, при тѣхъ или
другихъ отношеніяхъ, на томъ или другомъ мѣстѣ, и т. д. Гоп-
біііо наз. (предлагаемое либо состоявшееся) опредѣленіе усло-
вій. которыя важны для начала и сохраненія извѣстныхъ от-
ношеній, состоянія и пр. Еогпшіа, формула, положеніе, вырабо-
танное либо адвокатами—практиками, либо учеными изслѣдо-
вателями, либо изъ какой-ниб другой области, изложенное
письменно, которое въ видѣ предписанія, правила, опредѣленія со-
держитъ въ себѣ общія требованія, указанія, по которымъ должны
состояться рѣшенія или дѣлаться распоряженія въ отдѣльныхъ
подходящихъ случаяхъ, по текущимъ дѣламъ. Коппа '), собств.
угломѣръ, наугольникъ, а въ перен. см. образецъ, т.-е. то, что пока-
зываетъ путь, образъ дѣйствій, и отъ чего уклоняться запрещает-
ся. Ве&піа линейка, правило, въ перен. см. правило, мѣрка, кри-
терій, т.-е. то, съ чѣмъ должно соображаться въ сужденіи или
въ поступкахъ, если хотимъ быть правы Рах (Іаіа РІііІірро іп
Ьав Іедез езі, пі еіс. Ьіѵ. 33, 30. Ы іпігапсіиш, шауогез а<1ео
іп рояіегшп ргоѵіиівве: іп ргіѵов (Байтеръ — ргіѵаіов) Ііоші-
пев Іе^ев іеггі поіпегипі: ііі еві епіш ргіѵйедіит. Сіе. Ье§.
3, 19. Іпзіііиііз раігіае рагиіС Хер. Ацез. 4. Еесіі іпіег
ТЬгаяуЬиІипі еі еоз, (|иі игЬега ІепеЬапІ, расет Ііів соисййо-
піЪия. иі, циі сгиііеіііаіе егапі иеі, аЙісегепіиг ехіііо. Хер.
Тіігав. 3. Сепяив іп ііз соіопіів ех {огт/иіа а Котапів сепво-
гіЬик гіаіа асіив еві. Ьіѵ. 29, 15. Саіо ѵііаш аб сегіат га-
Ііопів погтат сІігі^еЬаІ. Сіе. Миг. 2. Реж ечі ]игів аіцие
іпіигіае гедніа. Ы. Ьер. 1, 6.
79.	Рагеге, оЪеЛіге, (ІЬзедиі, оЪзесипскіге, сіісіо агиііепіат
еззе, аизсиііаге, пюгепі дегеге, тогідегаиі, оЫетрегаге. Рагеге,
протнвопол. ішрегаге, гедпаге, значитъ ітрегаіа і’асеге, бытъ
подвластнымъ, означаетъ безусловную и притомъ невольную
подчиненность превосходству или силѣ. Это слово ѵпотреб-
*) Отъ /і7>-^гх11>=,7ѵшиі.>у, но солнпті'льно. с.і(далось -ІИ ИЗЪ чѵ^ши-у;, ьс.
ста Эрч.	г
104
ляется и і;ъ смыслѣ переносномъ, какъ и оЬебіге Послѣд-
нее, собств. «внимательно слушать кого-ниб.», антитеза къ )ц-
Ьеіе, значитъ «слушаться приказанія, внушенія, требованія»,
и выражаетъ послушаніе такого рода, что оно бываетъ не безъ
согласія на него со стороны повинующагося. 1)іс1о ашііепіеш
еззе. исполнять по слову, слушаться приказа, представляетъ
повинующагося состоящимъ въ роіезіаз приказывающаго; это
слово никогда не употребляется въ переносномъ смыслѣ. ОЬ-
зедиі, противоположное къ го«аге, — «подчиняться, уступать
желаніямъ, требованіямъ чьимъ-нибудь», все равно, по убѣжде-
нію, или по слабости характера, и означаетъ, какъ и оЬзесші-
сіаге, болѣе или менѣе добровольную уступчивость. Согла-
шаться на что-ниб. изъ угожденія или уступчивости будетъ
тогеш ііегеге, рѣже пюгі§егагі. ОЬіетрсгаге есть антитеза
къ ргаесіреге и значитъ «чью-ниб. волю, желаніе ставить въ
законъ для своихъ поступковъ.» Аизснііаге въ классическое
время употреблялось мало и значитъ 1) внимательно прислу-
шиваться къ кому-ниб. и 2) слушая того и повиноваться ему.
(^пі Ьене ішрегаі. рагиегіі аіідиапбо песеззе езі. Сіе. Ье^г.
3, 2. Киііа ійіі сіѵііаз, диіп Саезагі рагегеі аЦие ішрегаіи
ііасегеі. Саез. В. С. 3, 81. Кесеззііаіі, сирійііаіі, пйііШі
рагеге. Сіе. Кои зоішп, иі оЫ&трегепі сіѵез оЬе&іапІдие та«і-
зігаііЬиз, «ед еііат, иі еоз соіапі дііірапідие, ргаеясгіЬітия.
Сіе. Ьер. 3, 2. Рошрер ѵоІипІаііЬиз поп тодо сіѵез азяепзі
зині, зосіі оЫстрегагипі, Іюяіея оЪеЛіѵегипі, зед еііат ѵепіі
оЬзесижІагтІ. Сіе. Мапіі. 16. ѴоІиріаііЬиз, ѵепігі, гаііопі
оЬесІіге. Сіе. Иаіашез, еізі а іпаіоге ге аЬзігаІіеЪаіиг, іатеп
ге^із ѵоіипіаіі тогет дегепЛит риіаѵіі. Кер. Ііаі. 4. Киііае
шщиаш іп Сгаесіа соріае та§із Лгсіо аийіепіез дисі іиегииі.
И. ІрЬ. 2.
80.	Весегпеге, ясізсеге, іиЬеге, зіаіиеге, сопзіііиеге, Лісеѣ,
напсіге, сопзіііит сареге, двяігпаге, оЪяііпаге, йс{гпіге, Іеті-
паге. Бесепіеге на оффиціальномъ языкѣ Римлянъ значило
*І Сложное изь оЬ и аисііге; объ атомъ словѣ, а также и объ оііеециі,
ообесишіаге, оЫешрегаге сличи § 529.
105
опредѣлять, рѣшатъ, назначатъ,—право сената. Такъ гово-
рилось вепаіиз Лесгеѵіі аіісиі ігііипрЬшп, зирріісайопет, рто-
ѵіпсіаш, или зепаіиз Десгеѵіі, иі—, не—Но выражались
этимъ словомъ и о сенаторѣ лично = сензеге, а также и о рѣ-
шеніяхъ другихъ собраній либо присутственныхъ мѣстъ своего
собственнаго правительства, либо правительствъ иностранныхъ;
съ іпііпіііѵиз == послѣ предварительнаго обсужденія рѣшитъ
или рѣшиться. 8сізсеге и іпЪеге означали народныя рѣшенія
въ сотпіііа ІгіЬиіа или въ сот. сепіигіаіа, т.-е. принятіе, утверж-
деніе предложенныхъ народу законопроектовъ; а различались
эти два термина между собою, кажется, тѣмъ, что зсізсеге
значило просто принять, утвердить проектъ, а іпЪеге вмѣстѣ и
поручить новый законъ особенному наблюденію ’). 8Шпеге и
сопеШпеге, собств. устанавливать, были выраженія неоффиці-
альныя: они значатъ: 1) рѣшительно полагать, ивъ этомъ слу-
чаѣ бываютъ во всѣхъ конструкціяхъ, въ какихъ бываетъ сіе-
сегпеге съ извѣстнымъ значеніемъ, 2) задумывать, рѣшаться,
и въ этомъ смыслѣ къ зіаіиеге часто прибавляется арші апі-
гіішп. Сверхъ того, зіаінеге съ асспз. с. іпйп. значитъ то же,
что циіісаге, быть рѣшительно тою мнѣнія, что—; а соіізіі-
іпо въ этомъ простомъ смыслѣ употребляется рѣже: оно есть
синонимъ съ сіейпіп = рѣшитъ окончательно. Вісеге, обозначить,
указать, прежде всего терминъ судебный = назначить кому-ниб.
срокъ, къ которому тотъ долженъ явиться въ судъ, а уже по-
томъ говорится и о другихъ случаяхъ. 8апсіге=формально и
ненарушимо постановить, употребляется съ выраженіями: 1е-
цепі, ІП8, Іе^е, XII іаЬпІів, .інге, егіісіо и др., либо и безъ
этихъ выраженій, но всегда только о постановленіяхъ прямо
закона, либо въ смыслѣ, съ силой закона. Сопзііішп сареге
зн. принять планъ, рѣшеніе, намѣреніе,—слово ежедневнаго,
неоффиціальнаго языка. Такого же тона и безйпаге '). Послѣд-
*) Что ьсіьсеге первонач. говорилось именно о сотігіа Ігіішіа, а елѣд. о
рІеЪз, это памъ очень хорошо извѣстно, но впослѣдствіи не наблюдалп строго
этой стороны значенія.
’) Оезіінаге произошло отъ кіаге и значитъ собств. >для извѣстной цѣля)
при себѣ крѣпко держитъ, оЪвгіиаге ставитъ передъ кѣмъ иди противъ кото,
ргаевііиаге доставать (себѣ), пріобрѣтать.
— 106
нее собств., а у Цезаря и очень часто=привязывать, укрѣп-
лять на мѣстѣ, метафорически 1) впередъ выбрать, съ вин. лица
или вещи,—того, что имѣется въ виду, и съ дат. либо асі—,
для выраженія цѣли выбора, 2) крѣпко, твердо задумать, съ
іпііпіі. Но обыкновенно въ первомъ случаѣ переводится про-
сто «назначить», а во второмъ «рѣшиться.» ОЬвііпаге значитъ
(не смотря на физическія илп нравственныя препятствія) рѣ-
шиться твердо, смѣло, упорно. Пеі'іпіге, собств. назначить
область, границы, по мѣсту пли по времени, внутри которыхъ
что-нибудь, по принужденію либо по праву, можетъ дѣйство-
вать, а потомъ, въ логическомъ смыслѣ, опредѣлятъ, обозна-
чать родъ, видъ, качества, сущность чего-нибудь. Теглііпаге,
собств. означить гратімы, въ которыхъ что-ниб. держится или
должно держаться, потомъ получаетъ значеніе логическое: опре-
дѣлять предѣлы понятія, т.-е. указывать границы, въ которыхъ
надобно понимать какое-ниб. опредѣленіе предмета. Причастія
отъ означенныхъ глаголовъ очень понятны; только о віаіпв на-
добно замѣтить, что оно (=постановленный разъ навсегда)
употребляется только о праздникахъ или регулярно повторяю-
щихся случаяхъ, а о сопвіііпіпв, что оно часто — рѣшгипелъно
постановленный, опредѣленный. Аеіаіепі ргосні а ге риЫіса
1іа.Ьеп<1аш десгеѵі. 8аІ1. Саі. 3. Саеваг Еііепит Яшнеп ігап-
зіге сіесгеѵіі. Саев. Сопвиіев Іе^епі сепѣигіаіів сотіііів Іиіеге,
иі, диогі ріеѣев іиззіязеі, рориіит іепегеі. Ьіѵ. 3, 55. Тетрив
іосипщие яІаЬиеге и сопяііінеге, напр. соііодиіо. ѣіаіиеге ров-
ная ішргоЫв. Сіе. Сопеіііиіі, иіііс евве аііциііі, (]ишІ поп іюпев-
ішп еввеі. Сіе. Ой‘. 2, 3. ЯіаігіеЬат пііііі Ііпс, піві регі’есіит
іщепіо, еІаЬогаіиш іпііивігіа аііеггі орогіеге. Сіе. Мапіі. 1.
Бе Еитепе Апіі'іопиб воіив сопзіііисге поп аивив еві. Хер-
Еиш. 12. Саіѣііа^іпіепвев яіаігіегипі Ьеііі Гіпеіп іасеге. Ііі.
Нат. 1. Іп Тивсиіапит іге Ксаеѵоіа сопёіііиіі. Сіе. Ог. 1,62.
Навс іііеш орегі Гасіипсіо (Ііхегаі. Сіе. Ѵегг. 1, 57. Іп опіпе
іетрив цгаѵі (Іоситепіо запсіге еов іиввіі, не диів сіѵеіп Во-
тапит тііііетѵе оррогіипит іпіигіае ііисегеі. Ьіѵ. 28, 19.
Два патриція жалуются на усиливающуюся дерзость народныхъ
трибуновъ и говорятъ въ своемъ кругу: Сопвпіагев і'авеев, ргае-
— 107 —
іехіат сигиіетдпе зеііат пііііі аіііиі, диат ротрат Гипегіз ри-
іепі, сіагіз іпзі^піЬиз ѵеіиі іпіиііз ѵеіаіоз асі тогіет сіезііпагі.
Ьіѵ. 2, 54. Саезаг іпіесііз ііз,диае а§еге Лезііпаѵегаі, аЬ игЬе
ргойсізсііиг. Саез. В. С. 1, 33. Аиі ѵіпсеге аиі тогі оЪзііпа-
ѵетапі апітіз. Ьіѵ. 23, 29. 8ииз сиідие Іосиз сіе/іпііиз езі.
Саез. В. О. 7, 81. Ріасеі і§ііиг, диопіат оіпліз сіе оИісіо
сіізриіаііо іиіига езі, апіе сІе{іпіге, диісі зіі ойісішп. Отпіз
епіш, диае а гаііопе зизсірііиг Де аіідиа ге інзіііиііо, сІеЬеі
а сіеііпіііопе ргоі’ісізсі, иі іпіеііщаіиг, диісі зіі ісі, сіе дио
сіізриіеіиг. Сіе. ОЙ’. 1, 2. Ерісигиз Ьопа іегтіпаѵіі ѵоіиріаіе,
таіа сіоіоге. ІЫсІ. 3, 33 и Отпе Ьопит ѵоіиріаіе, таіит сіо-
Іоге (1)-{іпіге. Ісі. Тизс. 5, 26, такъ какъ въ сущности все рав-
но, опредѣляю ли я значеніе предмета по его содержанію, говоря
сіеііпіге, либо сферой его вліянія, говоря іегшіиаге. Ізііітіо-
гит зіаіит Іийіспіт асіегаг. Ьіѵ. 33, 32. Стзіііиіа сіізсірііма
Зіоісогшп. Сіе. Сопзіііиіа сііез, опредѣленный, условленный
срокъ, день, сіісіа сііез, срокъ, назначенный кѣмъ-ниб. другому.
81.	Аисіогііаз, дгаѵііаз. зепаіиз аисіогііаз, зепаіиз сопзиі-
іит, есіісіит, зсііит, уиззит. Аисіогііаз, выраженіе юриди-
ческое, наз. качество аисіогіз какого-ниб. дѣла, слѣд. совѣтъ,
мнѣніе, воля, желаніе, помощь, гарантія, и 2) всякія качества,
въ силу которыхъ кто-ниб. можетъ выполнить что-ниб., сдѣлать
по своему, слѣд. значеніе, вліяніе. Огаѵііаз, качество нрав-
ственное, означаетъ значеніе, вѣсъ лица или дѣла по твер-
дости правилъ и по благородной серьезности характера, очень
близко къ сіі^нііаз, о кот. см. § 74. А на основаніи сказан-
наго гыше зепаіиз аисіогііаз будетъ желаніе, мнѣніе, воля
сената, заявленная и изложенная письменно' сенатъ самъ по
себѣ не имѣлъ власти законодательной, но въ сплу обычая,
въ важныхъ и экстренныхъ случаяхъ управленія и законода-
тельства, былъ приглашаемъ назначенными къ тому сановни-
ками подать свое мнѣніе; но зепаіиз сопзиііиш значитъ рѣ-
шеніе сената, опять, конечно, изложенное письменно, имѣю-
щее силу закона, если іпіегсеззіо народныхъ трибуновъ не
сдѣлало его недѣйствительнымъ: если это случилось, то рѣше-
ніе оставалось только зепаіиз аисіогііаз. Надобно, наконецъ,
— ]ПЧ —
замѣтить, что сенатъ только въ такихъ случаяхъ приказывалъ
сопяпііит составлять письменно (регвсгіЬеге), когда онъ—напр.
въ вопросахъ высшей полиціи, финансовыхъ, о распредѣленіи
провинцій—могъ въ силу обычая рѣшать дѣло самостоятельно.
Это же надобно имѣть въ виду и о рѣдкомъ выраженіи: вепаіик
десгеіит. Но словомъ десгеіит назывались еще рѣшенія су-
дебныхъ мѣстъ. Спеціальный терминъ для означенія объявленій
и приказовъ отъ управленіи по извѣстному вѣдомству есть
едісіипі. РІеЬівсіішп, рориіівсііит и рориіі .іивзиш, аЪІаі. уизаи,
объясняется изъ § 80. 8і диів Ііиіс зепаіиз сопзиііо інісгсевзе-
гіі, зепаіиі ріэсеі зепаіиз аисіогііаіет регесгіЬі. Сіе. І)іѵ. 8,
8. Веярондіі ііа ех аисіогііаіе вепаіив солеи). Ьіѵ. 7, 31. Если
извѣстное опредѣленіе де ВассІіапаІіЬиа у Ливія 39, 17 два
раза наз. вепаіив сопепііит, а у Цицерона Ьец. 2, о аепаіив
аисіогііая, то Ливій, какъ ему и слѣдовало, выставляетъ на
видъ особенно понятіе государственнаго акта, а Цицеронъ
только взглядъ высшаго собранія гражданъ. Кецпе ех едіеіо
пецие ех десгеіо ресипіаш деровііаш ІіаЬені. Сіе. Ціѵ. 13(
56. 8осіеіаіет а Вотапіз ііа ѵоіеѣапі реіі, иі еа де те пиі-
Іиш зсііит рориіі і’іегеі. Ьіѵ. 45, 25. Регнісіоза еі пцизіа
рориіі уизза девегірвегипі. Сіе. Ьец. 2, 5.
82.	Недпаге, ітрегаге, сіотіпагг, есіісеге, ']иЪеге, ргаееж,
рташдвге, ргаесіреге, тапдаѵе. Вецпаге, отъ одного корня съ
течете, бытъ царемъ, властвовать по царски, а отсюда и ме-
тафорически = «господствовать, играть главную роль» въ силу
признаваемой всѣми въ предметѣ апсіогііаіів. Замѣтимъ, что
не должно никогда говоритъ гедиагс рориіиш, іеггапі, но ге-
цпаге съ обстоятельственными выраженіями мѣста, напр. Ео-
шае, Іііс, пЬі, или напр. іи бгаесіа, рег Ііаііаш, либо ішре-
гаге, или ітрегііаге напр. рориіів, либо гецеге напр. гетрпЬ-
Исаю, сіѵііаіез. Ітрегаге собств. значитъ сиш ішрегіо екве,
ітрегіит ІіаЬеге, отсюда впослѣдствіи — быть императоромъ.
Потомъ это слово значитъ приказывать въ качествѣ сановника
съ ітрегіит—либо аіісиі аііциід (приказывать, представить, 1
выставить, выслать), либо съ иі или ассиа. с. іпііп. рабзігі. *
Отсюда ітрегаге переносится и на другія отношенія, въ кото-
109 —
рыхъ дѣйствуетъ роіезіаз одного надъ другимъ, а потомъ упо-
требляется и метафорически, «обуздать», напр. (Іоіогі, сириіі-
Іаіі, кіЬі. Ігпрегаіа і'асеге=подчиняться, покоряться. Ьопіі-
пагі = быть сіопііпия, распоряжаться, господствовать, т. е. имѣть
такую-же власть, какую имѣетъ, въ качествѣ гіотіпі, раіег
І'атіііаз надъ своимъ семействомъ и прислугой, съ іпіег аііцноз,
іп аііциет, либо съ обстоятельственными выраженіями мѣста,
какъ ге^паге. Метафорически оно значитъ «господствовать
неограниченно, властвовать», іп ге, іп аііциеш. Антитеза къ
ге^паге есть оііесііге, оЬіешрегаге, къ ішрегаге — рагеге, къ
(Іошіпагі—вегѵіге. Есіісеге значитъ дѣлать объявленіе въ ка-
чествѣ правительственнаго органа, издавать эдиктъ. ІпЬеге
говорится о народномъ собраніи; см. § 79. А вообще оно
значитъ повелѣвать, приказывать, требовать на правахъ
лица, имѣющаго апсіогііаіеш !|; оно слабѣе, чѣмъ ішре-
гаге. но сильнѣе, чѣмъ годаге. Ргаеезве, быть во главѣ,
должно опираться на роіезіаз, либо ітрегішп, либо даже
только на порученную или присвоенную аисіогйаз. Ргаезі-
(Іеге у классическихъ писателей золотаго вѣка нигдѣ не зна-
читъ только предсѣдательствовать, ’) но вездѣ либо «за-
щищать», либо еще—но, впрочемъ,. рѣже — руководить, на-
правлять. Въ ргаесіреге, давать хорошій совѣтъ, наставленіе,
указаніе, наказъ, скрывается предположеніе, что у того, дні
ргаесіріі, взглядъ глубже. Маіпіаге зн. поручитъ, т. е. при-
казывать либо просить кого-ниб., чтобъ онъ исполнилъ то или
другое. Кошиіпз зеріеш еі Ігіціпіа аппоз гедпаѵіі.—Іп ециі-
ішп сепіигііз геупаз (і. е. аисіогііаіе ѵаіез). кСіс. Віѵ. 9,
16. АІІегиш еві іг»{Ь]пхіѵ, іп дцо ипо гедпаі огаііо. Сіе.
Ог. 37. ітрегаге, роііеге, гедпаге, сіотіпагі. Ііі. Кер. 3, 12.
Ітретге і'гитепіииі, піііііез, паѵез сіѵіІаІіЬиз. Саез. Рісіаіог
ігіЬипіз піііііит ітрегаѵіі, иі загсіпаз іп шіит соіуісі ,]иЬе-
гепі. Ьіѵ. 3, 28. А о трибунахъ военныхъ теперь можно было
сказать: іпірегаЬапІ, иі—соіціеегепіиг, но также и; загсіпаз
*) Поэтому іиави лепатив п ех аиссогісаіе аепаіиз въ сущности одно п то же.
’) Это иаз. большею частію ргаееззе.
— 110 —
гопіісі. Ітрсгаге зіѣі тахітит ішрегіит ееі. 8еп. 8іЬі а.іипі
ргаезіаге диатѵіз іогіипат раіі, диат аі) Іііз рег сгисіаіит
іпіегі’ісі, іпіег диоз Лотіпагі сопзиеззепі. Саез. В. (г. 2, 31.
Гогіипа іи отпі ге Лотіпаіиг. 8а11. Ехегсііиі, сіаззі, шѣі,
ргоѵіпсіае. не.еоііо ргаееззе. Ѵоз, йіі раігіі, диі Ііиіс игѣі
аідие лпрегіо ргаезійеіів, іезіог. Сіе. 8и1І. 31. Аііі, иі игЪі
ргаезиіегепі, геіісіі. Ьіѵ. 22, 11. НгЪапіз ргаезіЛеге геЬиз. Саез.
В. С. 1, 85. ТіЬегіиз ргаезеЛіі Асііасіз Іибіз еі Тго.іапіз Сіг-
сепзіЬиз. 8иеі. ТіЬ. 6. ІиЪео раисіеге іе. Сіе. ЕЛіхіі Мет-
пііиз ргаеіог, иі асіеззеі Ѵаіініиз сііе ігісезіто. Сіе. Ѵаі. 14.
Его ізіоз а риегіз сигаѵі, (Іосиі, топиі, ргассері (зс. ііз)
зетрег, диае роіиі, отпіа. Тег. Асі. 5, 9, 6. Ѵоіизепо та-
сіаі, иі ехріогяііз отюіЬиз геЬиз асі зе диат ргітит геѵег-
іаіиг. Саез. В. 6. 4, 11.
83.	Босеге, еЛосеге, регйосеге, егиЛіге, ргаесіреге, іпзШиеге,
тадізіег, йосіог, ргаесеріог, раейадодиз, Ііііегаіог, дгаттаіі-
сиз, ІМегаіиз. (Іосіиз. егиМиз, регііиз. дпагиз, зсііиз. Восеге,
учитъ, зн. сообщать кому-ниб. главныя понятія п практиче-
скую ловкость (пониманіе и умѣнье) по какой-ниб. части. Въ
ейосеге къ предыдущему понятію прибавляется то, что обу-
ченье произведено вполнѣ, съ начала до конца, во всѣхъ по-
дробностяхъ. Но это слово употребляется не столько о предме-
тахъ ученья систематическаго, сколько о приключеніяхъ и слу-
чаяхъ житейскихъ. Нѣтъ этой односторонности въ регсіосеге,
учитъ полно ѵ, основательно. Ргаесіреге, толковать, внушатъ,
наставмтъ, имѣетъ дѣло не съ систематической стороной
преподаванія собственно, а должно сообщить только правша
и принципы, которыми надобно руководствоваться при разра-
боткѣ какого-ниб. предмета. Інзіііиеге, наставлять, имѣетъ
въ виду не теоретическую сторону ученія, какъ (Іосеге и ргае-
сіреге, но практическое руководство и упражненіе. Объ этомъ
словѣ и о слѣд. сличи § 121. Въ егшііге, наставлять, обра-
зовывать, воспитывать, главная задача—-невѣжество, темноту
головы замѣнить пониманіемъ и умѣлостью, грубость чувства і
нравствственнымъ благородствомъ (Ішшапііаз). Кеіаіиш Іе^еві, ,
диіз шизісаш йосиегіі Ерапппопгіаю. Иер. ргаеѣ Еок іііе !
111
еЛосисгаі, днае сіісі ѵеііеі. Саез. В. Ст. 7, 38. Вегит ѵагіеШе
аІг]ие изи ірзо регсіосіиз еві. Сіе. ВаІЬ. 27. Наес щііиг Іиа
езі Йізсірііпа? 8іс Іи іпвіііиіз айоіезсепіез? Сіе. Соеі. 17.
Ніс отпіЪиз Йосігіпіз НІіит егиЛіѵіі. Мер. АП. 1. Кит ріа-
ееі, сит де еіодиепііа ргаесгріав, аіідиій еііат де Іеяіітопііз
Йісешііз ігаііегс? Сіе. Ог. 2, 11. Сличи еще § 121.
І)осіог, учитель, наз. человѣкъ, который систематическимъ
преподаваніемъ сообщаетъ пониманіе и умѣнье по той или
другой части, означенной родительнымъ падежомъ либо име-
немъ прилагательнымъ. Ргаесеріог наз. учитель, если онъ вну-
шеніемъ основаній, правилъ, совѣтовъ объясняетъ методъ, ко-
торымъ пріобрѣтаются свѣдѣнія по какой-ниб. части, усвои-
вается извѣстная наука, искусство, спеціальность. Въ йосіог
отличительный признакъ—поучительность предмета, въ ргае-
серіог методичность руководства: въ тасізіег ') главный приз-
накъ тотъ, что учитель или вообще, или въ извѣстномъ отно-
шеніи есть старшій, руководитель, вождь, Гіосіог долженъ
имѣть йосігіпаш, ргаесеріог ргийепііаш и пзит, тащзіег
аиеІогйМет. Раеіііщо^из, -а'.охумубс, рабъ, который долженъ
былъ водить дѣтей господина въ школу и изъ школы и вообще
смотрѣть за нпми. Ьіііегаіог занимался начальнымъ обученіемъ,
а высшій курсъ ученія—объясненіе писателей, упражненія въ
сочиненіи и т. д.—велъ дташтаВсиз, •';оаі*.и.атіх6с, или Іііѣега-
Іпз,—слово, означающее и вообще ученаго филолога и исто-
рика. '1 Но йосіпз зн. не просто ученый, но научно, высоко
образованный- Тоже значитъ и епіііііпз; одиночно это слово
зв. еще и опытный, развитый практикой по какой-ниб. части,
а оба эти слова вмѣстѣ всегда выставляютъ на видъ противо-
положность съ ітнііз, человѣкомъ темнымъ, профаномъ. Регііиз,
опытный, искусный, умѣлый, наз. тотъ, кто пріобрѣлъ свѣ-
дѣнія по какой-ниб. части изи, т. е. опытомъ въ дѣлѣ или раз-
работкой предмета. Впрочемъ это слово употребляется и без-
относительно, т. е. безъ опредѣленнаго дополненія. Сіпагиз
*) Отъ одного корни съ іиааниь, шадіз, шаушгаиь, слѣі. пожалуй ~ стар-
шина, какъ шаяізіег ециіішіі, рориіі.
’) Сличи ііеригарди, Кот. Ьііі. СісасЪ. Аппіегк. 26.
112
наз. тотъ, кто знающъ въ какомъ ниб. дѣлѣ,—все равно, опы-
томъ ли онъ достигъ того, или какъ-ниб. иначе. Йсііиз, умный,
въ золотомъ вѣкѣ встрѣчается главнымъ образомъ въ выра-
женіи 8сіішв езі іііий, напр. Саіопіз= умно, мѣтко то словцо
Катона. Напротивъ, регііиз и цпагиз въ золотомъ вѣкѣ о ве-
щахъ, въ смыслѣ страдат., не встрѣчаются, но йосіиз, а осо0ц^|
егийііиз о вещахъ говорится весьма часто. Моп іііа сопіепто,
диае Ѳгаесі сіісепсіі агііі’ісез еісЬосіогез геіідисгипі. Сіе. Ог.1,
6. КЬеіогіеиз сіосіог. ІЪііІ. 19. Ѵеіиз диійет іііа йосігіпа еасіет
ѵійеіиг еі гесіе іасіепйі еі Ьене йісепйі тадізіга, педие (Ііз-
з’ипсіі Лосіогез, зей іійет егапі ѵіѵепйі ргаесеріогев ас біееікіі.
ІЬісІ. 3, 15. Іи іюс §епеге риегі арий тадізігов ехегсепіиг
отпез. ІЬісІ. 1, 57. Ноз асі тадізігое зі диа іе іогіипа, Саіо,
сит ізіа паіига Йеіиііззеі, пои іи диісіет ѵіг теііог еззез пес
Гогііог пес іетрегапііог пес з'изііог, зей раиііо асі Іепііаіет ,
ргорепзіог. Ісі. Миг. 31. Тиа поѣііііаз ІютіпіЬиз ІШегаііз еі
Иізіогісіз езі поііог, рориіо ѵего оЪзсигіог. ІЬісІ. 7. Наес арий
Лосіоз зетійосіиз ірзе регсигго. Ій. Ог. 2, 43. Посіиз ѵіг еі !
(тгаесіз Ііііегіз егийііиз. Ій. Вгиі. 30. Ерісигиз поп заііз ро-
Іііиз езі ііз агііЬиз, диаз диі іепепі, егийііі арреііапіиг. Сіе.
Гіп. 1, 7. А риегіз егийііі агііЬиз тіііііае іоі зиЬасіі аідие,
Йигаіі Ьеіііз. Ьіѵ. 42, 52. Егисіііа сіѵііаз, егийііае аигез, еги-
йііа огаііо. Саііійі Ьотіпез еірегііі. Сіе. Примѣры на регііп.8
и §пагиз с. §епіі см. въ грамматикахъ.
Примѣчаніе. Для выраженія понятія: начальный учитель, го-
дится Ііііегаіог, но въ смыслѣ «учитель» для выраженія вообще
состоянія, званія, надобно употреблять описаніе изъ йосеге ,
или іпзіііиеге (риегоз, айоіезсепіиіоз) ай Ьшпапііаіеш.
84.	Кисілз, сгисіиз, і&іоіа, ітрегііиз, гдпагиз, іпегімійиз.
Кисііз зн. грубый, дикій, т. е. что-ниб. въ томъ видѣ, какъ
оно вышло изъ рукъ природы, а 2) говорится о людяхъ, и въ
этомъ случаѣ обыкновенно съ родительнымъ над. либо съ іи
с. &Ы.—незнающій, недмѣлыи, профанъ въ чемъ-нибудь. Сги-
сіиз 1) въ рѣчи о пищѣ а) невскипѣвшій, Ь) несеаренный,
*) Собств. сгиі<1ив, отъ сгиог, слѣд. первонач. гов. о мясѣ съ кровью, сы-
ромъ мяеѣ.
I
2) о плодахъ—(солнцемъ) недоведенный до зрѣлости, незрѣлый,
и 3) о людяхъ—человѣкъ, разстроившій себѣ желудокъ, а у
поэтовъ употребляется часто въ смыслѣ пкіія. Ібіоіа, ІО’м-г^, че-
ловѣкъ изъ черни, толпы, простецъ,—человѣкъ, совершенно тем-
ный. Ігпрегііиз и остальныя слова объясняются изъ § 83. Аез
гпбе. Моіез гибіз о хаосѣ у Овидія. Ьапа гибіз. Вибіз Огаеса-
гиш Ііііегагиіп. Вибіз гегит отпіит, гибіз іп ге риЫіса, г. іп
Іиге сіѵііі. Сіе. Сгиба ехіа, сгиба рота. Сгибъ розігібіе зе
гигзиз іп§иг"ііапі. Сіе. Еіп. 2, 8. Іп Неі засгагіо егапі зі^па
риісііеггіта. фіаііиог, диае еііат ібіоіав беіесіаге роззепі.
Сіе. Ѵегг. 4, 2.
85.	Ботіпиз, Ііеги.з. Ботіпиз, собств. хозяинъ дома и не-
ограниченный владыка живущаго въ домѣ семейства и при-
слуги, потомъ зн. всякій неограниченный владыка', но Ьегиз
наз. господинъ только въ отличіе отъ рабовъ. Аебійсіі боші-
П118. Сіе. № Б. 1, 26. Отпіппі цепііит ботіпиз. Іб. Ріапс. 4.
ЕЬо, диаезо, Іаибаз зегѵоз, циі Ііегоз Гаііипѣ? Тег. Неаиі. 3,
2, 26.
86.	Ратиіиз, тіпіеіег, абтіпізіег, асіриіог, атіегіз, зегѵиз,
риег, гегпа, ѵегпаегіігіз, тапегріилп, апсіііа, аррагііог, віаіог,
ассепзиз, Іісіог, ѵіаіог, заіеііез, зііраіог.
Еатиіиз собств. = зегѵиз, но означаетъ раба не въ смыслѣ
зегѵиз, въ законныхъ или, лучше, въ безправныхъ отноше-
ніяхъ его къ господину, а только въ отношеніи подчинен-
ности господину, слѣд. = слуга, а і'апшіа будетъ = служанка,
и оба слова употребляются, какъ и русскія: слуга, рабъ, раба,
и въ переносномъ смыслѣ, о другихъ подобныхъ отноше-
ніяхъ; но зегѵиз и зегѵа такъ не употребляются. Міпізіег,
отъ іпаішз, наз. свободное лицо, которое состоитъ у другаго
какъ-бы подъ рукою и старается исполнять порученія и жела-
нія другаго, слѣд. слуга, орудіе, подчиненный, работникъ, посред-
никъ, довѣренное лицо, уполномоченный,—смотря по обстоятель-
ствамъ дѣла. Абшіпізіег, въ сущности то же самое, но только
указываетъ на особенно близкія отношенія. Міпізіег и абпіі-
нізіег подчинены своею личностью и служатъ именно ею, но
аб^иіог наз. человѣкъ, который ободряетъ и подкрѣпляетъ
8
— 114 —
другаго всѣмъ своимъ состояніемъ ивсіми своими средствамі
но лично стоитъ на равной ногѣ съ тѣмъ. Ашісиз, другъ, въ
соединеніи съ гері.ч. ргіпсірів, часто получаетъ значеніе «ми-
нѵсмръ». Ѵегпа ') навивался рабъ, родившійся дома, въ дом-
господина. Мапсіріит навивался рабъ въ томъ смыслѣ, что
онъ по закону дѣлился только какъ вещь, которую йошіпиз;
какъ свою собственность, подобно всякой другой вещи, могъ
продать, купить, оставить въ наслѣдство. Рпег было ласковое
названіе рабу всякаго возраста, но особенно такъ назывались
рабы, которые прислуживали за столомъ, скороходы, письмо-
носцы. АпсіІІа, служанка, раба, въ золотомъ вѣкѣ было обы-;
кновенной формой женскаго рода отъ зегѵиз, Гаіппіин, рпег.
Негіз іп /о.тиІОЁ айІііЬепба заеѵійа езі, «і аіііег іепегі поп
роззппі. Сіе. (Ж 2. 7. Ьещнп чпіпізігі тадізігаіиз винѣ. И.
Сіиеій. 53. Мтівіег ѵеіиіі рпег Еаіегпі ш^ег тіііі саіісек.
Саі. 27. 2. АЬ ашіеів поп (ІеЬез розіиіаге, иі аиі ІіЬійіпй
тіпізігі аиі аі^иіогез зіпі ай іщигіапі. Сіе. Ьаеі. 10. Миііае
ьипі агіев ехішіае ІіеПаіійі ѵігіиііе а^тіпізітае. соіпііезцие.
Мап. 13. Тіпіагсіпйев егаі а&тіпізіег ізііив сирійііаѣиш. Сш
Ѵегг. 2, 54. Роявійеі еа тапсіріа Апіупіаз. Ій. Кіасс. 32$
Ѵепіі апсШагит риегогитдие соіпііаіи. Іб. МіІ. 10.
Состояли еще при правительственныхъ лицахъ на службѣ]
1) аррагііогев, т.-е. диі аррагепі еі ргаевіо яипі ай оЬ8е<
циіипі, слѣд. всякіе должностные прислужники сановниковъ, быв-
шіе при нихъ писцами, переводчиками, герольдами, послан*
цами. Но особенно на виду были между ннми 2) зШогев,
состоявшіе главнымъ образомъ на посылкахъ, разсыльные, 3) Ис-
іоге8;,)съ Газсез въ рукахъ: они ходили при ге^ев, а впослѣд-
ствіи при шао'ійігайі» піаіогея и при всѣхъ сановникахъ, обле- ।
ленныхъ ішрегіо, и ходили для очищенія имъ дороги въ толпѣ
') Отсюда пряно ѵегпасиіив „туземный, отечественный, домашній", то же,
что йотевііенв.
*) Ьаиг. Ьу<1. Йе Мац. 1, 44 ничего не говоритъ о томъ, что аррапГоге>
были спеціально при ІгіЬипі рі.: онъ говоритъ только о йчр-оаюі, оіхегаі.
’) Отъ іі^аге, ве. а і раіиіп, для того что-бы сѣчь	а потомъ сѣкирой
отрубать голову.
— іП -
и для исполненія ихъ приказаній. ’) 4) ѵіаіогез, состоявшіе
при сепзогез, ігіѴпіпі ріеѣІ8, аейііеь ріеЪія, цпаезіотев птѣапі,
при которыхъ не состояли Іісѣогея, а также и при тѣхъ ша-
цівігаіпз, при которыхъ іісіогея состояли, слѣд. вмѣстѣ съ
послѣдними, для того что-бы созывать сенатъ, посылать по-
вѣстки о явкѣ въ судъ, производить аресты ит. п.,5) ассетві,
пристава, для того чтобы вызывать тяжущихся, охранять по-
рядокъ во время засѣданій и т. п., а также и вообще служи-
тели при тащйігаіпв пііпогез, не имѣвшіе і’аясез, для испол-
ненія ихъ приказаній. 'Типа аррагііог, ратѵа тегсейе сошіис-
ІП8, сіе агаіогит Ьопія ргаейаЪіѣиг. Сіе. Ѵегг. 3, 78, гдѣ
разумѣется ястіЪа. Ьійегаз а іе тіѣі зіаіог іииз гедйідй. Сіе.
Віѵ. 2, 17. Кес йісШогіз пес аррагііагит еіи& ѵох аисііе-
Ъаіиг, а немного потомъ: Верепіе зігерііив апіе ситіатп Іісіо-
гит (біеіаіогіз) вшпшоѵепішт (для того чтобы очистить мѣ-
сто диктатору) аисіііиг. Ьіѵ. 8, 33. А ѵіііа іп яепаіитп агеев-
БеЪапѣиг, ех цио, циі еоз агсевзеЪапѣ, ѵіаіогез (Іісіі зині. Сіе.
8еп. 16. Абоіезсепіез поЬіІея аіаЪапѣ пііііі сейепіез ѵіаіогі
(Ѵоіегопік ігіЪшп рІА. Ьіѵ. 2, 56. ТеЦіив Іит ассепзив Кегопі
і’иіі. Сіе. Ѵегг. 1, 28.
ваіеііііез наз. вооруженные тѣлохранители у восточныхъ го-
сударей и всякихъ властелиновъ, охранявшіе ихъ особу и испол-
нявшіе ихъ приказанія сейчасъ на мѣстѣ, а отсюда потомъ
метаф. наемныя, вооруженныя шайки отдѣльныхъ римскихъ
внатныхъ лицъ, исполнявшія ихъ приказанія о разрушеніи и
насиліи. Зііраіог чей-нибудь наз. тотъ, кто постоянно прово-
жаетъ другаго въ качествѣ епзіоз согрогіз. Но это слово не
употреблялось метафорически и никогда не имѣло ненавистнаго
смысла слова ваіеПев. йаіеііііев Ме<1і еі Ае§ургіі Раизаінапі
ведиеЪапіиг. Кер. Рапв. 3. С. Маіііав ашіасіае заіеііез аЦие
аіііпіпіяіег іиае. Сіе. Саі. 1, 3. Аіехапсіег Рііегаеия ргаетіі-
іеЬаі сіе зііраіогіЪкз зиів. Сіе. ОЙ. 2, 7.
87.	8егѵіге, тіпізігаге, пррагеге, іпзегѵіге. Йегѵіге значитъ
1) съ вегѵііиіеш или безъ этого слова быть рабомъ, 2) въ
') Объ этомъ п о слѣдующихъ см. Древности.
8*
— гл
оборотѣ аіісиі или арий аіідиепі, «служить съ покорностью г
усердіемъ раба», Ъ) въ оборотѣ аіісиі геі, усиленное рагеге,
съ усердіемъ и подчиненностью раба направлять свои дѣйствія
къ сохраненію, полученію, отъисканію какой-ниб. вещи или къ
правильному ея употребленію и разработкѣ. Къ вегѵіге весьма
близко подходитъ іпзегѵіге 1) аіісиі = выказывать свою услуж-
ливость и угодливость кому-нибудь, 2) аіісиі геі = быть оза-
бочену или заняту чѣмъ-ниб., не сводить глазъ съ чего-нибудь.
Міпібігаге, аіісиі аіідикі, подносить, доставлять, доставать что-
ниб. кому-нибудь нъ качествѣ гоіпізігі или Гатиіі. Аррагеге
аіісиі = служить кому-ниб. въ качествѣ аррагііогіз. 8тт
аигіЬиз аіісищз, сошшосіо, сирИііаіі, іаисіі, §Іогіае, іепіроіъ
А дио ріигііпипі зрегапі, еі роііззігаит іпзегѵіипі. Сіе. ОЙ. 1,
15. Тиш ІіопогіЬив іпзегѵіге соері. ІЬісі. 2, 1. Росиіа тмп-
зігаге аіісиі. Сіе. Агсіепіез Гасез Гигііз Сіосііаіпз раепе ірве
сопки! тіпізігаЬав. Ісі. Різ. 11. Ѵоіего диаііиог еі ѵі^іпііііс-
іогее аіі сонзиііЬиз аррагеге. Ьіѵ. 2, 55. Но Хер. Еит. 13
употреблено оно о службѣ Эвмена въ качествѣ секретаря или
министра.
87 I). Огсіо, соііедіит, Іосиз. Оніо наз. состояніе или зва-
ніе въ смыслѣ политическаго класса или корпораціи, и взято
съ огйінев іп асіе солдатъ. Ьосив наз. состояніе или званіе
сс стороны знатности либо незнатности, но главнымъ образомъ
говорится о состояніи, къ которому лицо принадлежитъ по
происхожденію. Поэтому говорится оніо кепаіогіив, едиезіег, I
огсіо ІіЬегіівогиш, о. риЫісапогит, агаіогиіщ тегсаіогит, !
всгіЪагит, также огсіо аііір1ікьіпш8 = яеііаіогіия, но іосив зит- :
тиз, поЬіІіз, поЬіііквітиз, тесііосгІБ, ііипіііін, іпіішив *). О кор-
пораціяхъ чиновниковъ, жрецовъ, художниковъ и ремесленни-
ковъ огсіо не употребляется, а говорится объ нихъ со11е$шВ| і
напр. ігіЬипогипі рі., ропііі'іешп, іаЬгиш еіс.
88.	ІііЪегІиз, ІіЪегігпиз. ЬіЬегіив зн. отпущенниіа въ отно-
шеніи къ господину, диі тали іпівіі, а ІіЪегііпив въ отношеніи ।
‘і Если говорится Іосив веваіогіив, 1. іаЪгиш, 1. БсгіЪагипі, то этииъ озна-
чается состояніе со стороны политическаго или общественнаго его значеніе
117 —
къ политическому состоянію, въ которое отпущенникъ посту-
паетъ, въ отличіе отъ зегѵі и отъ іпцепні и поЬіІев. При И-
Ьегіик помянутое отношеніе означается родительнымъ наде-
женъ либо мѣстоименіемъ прилагат. Рііаебгив Аиещзіі ІіЬегіиз.
ЫЪегіив шеия. Гесі ех зегѵо, иі еяяез ІіЪегіиз тіЬі. Тег.
Ашіг. 1, 1, 10. СтгассЬиз ІіЪегІіпоз іп игЪапаз ігіЪиз ігапзіи-
Ііі. Сіе. Ог. 1, 9.
89.	ІлЬег, ІіЬегаге, ѵіпсіісаге, Іеѵаге, іттипіз, ІіЪегаІіз, Іъ-
Ъегі, іп/'апіез, /атіііа, іпдепииз, депегозиз, поЫІіз, раігісіиз,
ра/гез, зепаіогез, ІіЬетіаз, Іісепііа, гттипііаз, ІіЬегаІіІаз. ЬіЬег,
свободный, означаетъ указанное въ законѣ отличіе отъ вегѵиз,
а еще—съ аЬ или однимъ аЫаі.—свободу и независимость отъ
предмета, означеннаго творительнымъ падежемъ. Если гово-
рится о вещи, то ІіЬег означаетъ 1) то, чтб не связано ни-
какими внѣшними ограниченіями, а потомъ 2) то, чтб происхо-
дитъ отъ созвавія свободнымъ лицомъ своего состоявія, не
подчиняется никакимъ ограниченіямъ, недостойнымъ лица сво-
боднаго. Дать рабу свободу, отпуститъ ею на волю, наз.,
со стороны господина, піапи пйііеге зегѵппі. иначе ІіЬегаге,
ІіЬегіаіеіп сіаге зегѵо, но сдѣлать свободнымъ цѣлый народъ,
страну, область, городъ, наз. ІіЬегаге, іп ИЬегіаіеш ѵішіісаге.
Потомъ ІіЬегаге съ аЫаі. либо съ аЬ и аЫаі. значитъ осво-
бодить кого-ниб. отъ того или другаго его недостатка, а ѵіп-
(Іісаге а ге зн. предохранить, охранитъ отъ того или дру-
гаго грезившаго недостатка. Ьеѵаге, собств. облегчать, потомъ
(съ аЫаі.) значитъ освободить отъ чего-ниб. такого, чтб да-
витъ какъ бремя. Если надобно выразить свободу отъ личныхъ
или другихъ государственныхъ повинностей, то гов. іттипіз;
если освобожденіе касается въ частности одной повинности,
то употребляется это слово съ аЬ или аЫаі. ІйЬегаІіз, въ рѣчи
о лицахъ, означаетъ того, кто держитъ себя такъ, какъ дол-
женъ держать себя Іюню ІіЬег, Ь. ііщеппиз; Ь) если рѣчь о
вещи, то оно зн. совершенно приличный лицу, называющемуся
Іюню ІіЬег, И. іпяепииз. Сличи еще § 509. Нужныя для этого
качества, характеръ, наз. ІіЬегіав, (отъ которой отличается
Іісепііа, необузданность, своеволіе, разнузданность), а также
іпітилііав и ІіЬегаШаз. Іиге сіѵііі, диі езі тпаіге ІіЪега, ІіЬег
езі. Сіе. К. Ь. 3, 18. ЫЬегит агЬіігішп, ІіЪега тпагк!а1а =
неограниченное полномочіе. ЫЪегат ѵосет пііііеге или есіеге
(сказать прямое словцо}. Ыѵ. Ацгі іттипее ас НЪегі. Сіе.
ЫЪег аі) опіпі тоіевііи, ошпі теіи. Ы. Бегѵов отппез риЬе-
геб ІіЬеіиѵегипі. Саее. В. С. 3, 9. Еоз зегѵов Сіосішз пити
тізіі. Сіе. Міі. 22. Йсаеѵае, зегѵо (}. Сгоіопіз, ІіЪегіав
езі. К. ВаЬіг. І’егсІ. 11. ЫЬегаге раігіаш а яегѵііиіе, игЬеві
оЬзігііопе. СаПіаш іп ІіЬегІаіет ѵгпЛісаге. ЫЬегаге аіідиет
сиіра, шеіи, регіеиіо. Варіенііа по» а ІіЬкІішші ітреіи еі а
Гопиніішіш іеггоге ѵіпсіісаі. Сіе. Еіп. 1, 14. Ьаіміет еогит
(вс. огаіогшп) аЬ оЫіѵіове Ьотіншн аідие а еііепііо ѵішІісаЬо.
Ы. Ог. 2, 2. Іттипіз шіііііа. Ьіѵ. Кедие варіепіія екі—пес
ІІЬегаІіз сипі ішригі.ч аідие іюіпаніЬиз аеіѵегаагіі» (Іесегіаге.
Сіе. Вер. 1, о. Мев» ІіЪегаІіз, агіез ІіЪегаІев. Сіе. Ретіпае
уаш опшіиюа гегит ІіЬегІаіет, іпппо Іісепііат, зі ѵега сіісеге
ѵоіиши», (Іевісіегалі. Ьіѵ. 34, 2.
Но ІіЬегі, свободные люди, означало спеціально свободныхъ
членовъ данной Гапііііае, т. е. всѣхъ домашнихъ, состоящихъ
подъ рукой у какого-ниб. (Іошіпиз. Отдѣльное дитя, которое
еще не умѣетъ говорить или вообще очень мало, наз. іпГапз;
если оно доходило до лѣтъ отрочества, то называли его риег
(сличи § 80) или рпеііа. Но і’апиііа называлась еще и въ
частности находящаяся подъ рукой у (іошіпик прислуга, рабы.
Поэтому, если нужно выразить понятіе «семейство, домъ» въ
нашемъ смыслѣ — жена и дѣти, то надобно сказать іиі, шеі.
ЬіЬег будетъ и отпущенникъ, но ііщепнив *)—только родив-
шійся отъ свободныхъ родителей и Ъ) тотъ, кто ведетъ себа
такъ, какъ слѣдуетъ свободнорожденному. Въ рѣчи о вещи
ііі«евииз наз. то, что вполнѣ прилично человѣку свободно-рож-
денному. КоЬІІіз 2) наз. человѣкъ, принадлежащій къ кругу
или классу тѣхъ, чьи отцы и дѣды бывали въ пнщізігаіиз си-
•) Отъ ее»», стар. форма = йі^по.
*) Отъ корня, который въ поьсо; поэтому поЬііів и не имѣетъ значенія
нравственнаго, которое есть въ іивепиие, йепеговиз, ІіЬег, ІіЬегаІіз.
— 119 —
гиіез 8. тпаргея, и которые, въ знакъ этого, имѣли .іпз іша-
(гіпигп, слѣд. знатный, (благородный, родовитый), ставшій та-
кимъ по заслугамъ предковъ. Но раігісіпз наз. человѣкъ, при-
надлежащій къ такимъ родамъ или семействамъ, которые вплоть
до Іех Ьісіпіа одни владѣли правомъ на піаоікігаіиз сигиіез и
часегсіоііа,—все равно, умѣли ли они воспользоваться черезъ
заслуги этимъ правомъ и послѣ того Іех, либо не умѣли. По-
этому раігісіпз только тогда былъ и поЪіііз, когда члены его
дома и послѣ Іех Ьісіпіа бывали въ курульныхъ должностяхъ,
а поЪіііз только тогда былъ и раігісіпз, когда онъ происхо-
дилъ изъ древнихъ родовъ, бывшихъ съ привилегіями и прежде .
выхода означеннаго Іе^із Ьісіпіае. Если плебей, какъ напр.
Катонъ Старшій, Марій, Цицеронъ, такъ хорошо успѣвалъ
поставить себя, что ему поручали исправлять ша§і8Ігаіи8 сп-
гніез, то онъ назывался Ьотпо поѵпз; при этомъ онъ посту-
палъ въ классъ поЬіІез. ХоЬіІіз и раігісіп* понятія политиче-
скія, но "спегознз, угѵѵаЪс, хотя первонач. также человѣкъ
благороднаго, т.-е. знатнаго рода, но въ обыкновенномъ языкѣ
говорится въ смыслѣ нравственномъ и означаетъ человѣка съ
природнымъ благороднымъ сердцемъ, урождегінаго дженггілъмена,
и Ь) дѣло, свойственное, приличное такому человѣку. Ііще-
ііші8 гов. въ отличіе отъ зегѵиз, зегѵіііз, ІіЬегаІіз отъ зогйі-
<1из, репеговиз отъ ѵи1<го, ѵи1§агіз, изііаіиз, сопнпипіз. Отсюда
понятно значеніе существительныхъ: ііщепиііаз, о-епегозііаз,
ноЬіІііаз; только о поЫІііаб надобно еще замѣтить, что оно
значитъ и знагпъ = кругъ поЬіІез. Ошшз іпдеггмогит Ііопгіпиш
а(1езі тиііііиііо. Сіе. Саі. 4, 7. Арегіе огііззе та^із іпдепиі
езі, диат ііопіе оссиііаге зепіепііаш. Ій. Ьаеі. 18. Ѵійепшз,
циапіа зіі іп іпѵійіи ариіі диозйат ііошіпез поЪъІеа поѵогит
Іюішпит ѵігіиз еі іпйивігіа. Сіе. Ѵегг. 5, 72. МоЫІі Іосо па-
іиз.—Зипііз, пізі циі раіг'ісіиз зіі, пешіиет Ьопо еззе §епеге
паіиш. 1(1. Миг. 7. біепегоза ас поЫІіз ѵігуо. Сіе. Руггііиз
гех денегозиз ас роіепз. Сіе. 1(1 пагига ірза еі диаейат депе-
гоза ѵігіиз зіаііш гезриіі. Ій. Тизс. 2, 6.
Члены сената, составлявшаго зитшшп сопзіііипі сіѵііаііз,
назывались зепаіогез, и вслѣдъ за выходомъ Іех Ьісіпіа Де сопзи-
— 120 —
Іаіп составили особенное сословіе въ государствѣ, въ отличіе
отъ еднйев и рІеЬв. Въ массѣ, именно въ обращеніи рѣчи къ
нимъ (раігея сопвсгіріі) назывались они еще раігез, но объ
отдѣльномъ членѣ сената никогда не говорилось раіег, а толь-
ко зепаіог, шш8 е раітіішз, е раінші пишего. О теіпЬгит 8
паіиз не можетъ быть и рѣчи.
90.	Р«ег, аМевсепв, іиѵепіз, айиііиз, риЪез, еркеЪиз. По
Варрону, — Сеизог. йе йіе наіаіі, 14, Римлянинъ назывался
рнег до 15 лѣтъ, айоіезсепв съ 15 до 30 лѣтъ, ]'иѵепія съ 30
лѣтъ до 45, съ 45 до 60 лѣтъ зепіог, а съ 60 лѣтъ зепех.
Однакожъ часто названія рнег, айоіевсепй и зпѵепіз не огра-
ничивались помянутыми предѣлами, а именно, рпег часто —
молодой человѣкъ, айоіезсепз — юноша, подростокъ, діѵеміз =
человѣкъ крѣпкій, здоровякъ, отборный, бравый молодецъ.
Айиііив значитъ взрослый-, риЬез возмужалый, совершеннолѣт-
ній, отсюда способный носитъ оружіе. ЕрІіеЬпз, Е©-/]р05, моло-
дой человѣкъ отъ 18 до 20 лѣтъ, говорится только о Грекахъ.
Наконецъ, хотя говорили а рпего, а риегіз, однакожь никогда
аЬ айоіезсеійе пли а іпѵепе, но, въ смыслѣ этого, аЪ іпеивіе
аеіаіе. аЬ іпіііо аеіаііз *). Риег, ргіивдиапі риЪез еввеі, ѵіпи
ериіізцие оЬгиеЬаіиг. Еер. ТЯоіі. 4. Айоіезсепііз езг та]огея
паѣи ѵегегі. Сіе. Ой'. 1, 34. Веціі зиѵепез оііиіп сопѵіѵіів іеге-
ЪапЬ Ьіѵ. 1, 57. Г1іопу8Ш8 а йІіаЬиз виіз, дииш ,}ат еті
адиііае (стали взрослыми дѣвушками), Геітит гетоѵіі. Сіе. Тизс.
5, 20. Ройідиаш еркеіиз Гасіив еві, раіаекіге орегат йаге
соеріС Иер. Ераіп. 2.
91.	АНорііо, аггодаііо. По ОеІІ. И. А. 5, 19, айорііо назы-
валось такое усыновленіе, по которому человѣкъ изъ раігіа
роіееіак своего, еще живаго, кровнаго или природнаго отца,
по законному акту претора, поступалъ въ роіевіаз другаго ли-
ца и становился сыномъ послѣдняго со всѣми правами и обязан-
ностями сына по крови. Если уже совершеннолѣтній изъ-подъ
власти отца былъ принимаемъ вмѣсто сына, то для этого требо-
валось аггодаііо сошіііів сигіаііз.
*) Сличи Зейфф. Сіе. Ьаеі. р. 230.
121
92.	Ѵіг, Ъото, тогіаіія, таз, сопуих, тагііиз, раіег іатіііая,
таіег (атіііаз, ихог, тиііег, /етіпа, тагііа, таігопа. Ѵіг
значитъ мужъ въ отличіе отъ риег, мущина въ отличіе отъ
тиііег, Гешіпа со стороны физическаго и нравственнаго пре-
восходства, а поэтому выражаетъ—между прочимъ—твердость
характера, нравственное благородство и энергію, серьезность,
степенность въ рѣчахъ и поступкахъ. Рѣдко ѵіг значитъ еще
мужъ въ отличіе отъ пхог, жены; а обыкновенно о мущинѣ
въ этомъ смыслѣ, даже и о богахъ, говорится тагііиз, мужъ,
супругъ, а женской формой къ этому слову, даже и о богиняхъ,
употреблялось обыкновенно ихог. Въ отношеніи къ прочимъ
домашнимъ тагііиз или ѵіг называется раіег іашіііаз, а ихог
тпаіег Гашіііаз. Со стороны пола женщина наз. і'ешіпа, а му-
щина шае, и употребляются оба эти слова о людяхъ, богахъ и
звѣряхъ, т.-е. и въ смыслѣ словъ: самецъ, самка, употребляе-
мыхъ въ рѣчи о звѣряхъ. И сощих, супругъ, супруга, мужъ,
жена, употреблялось одинаково и о богахъ, и о людяхъ, а у
поэтовъ и о звѣряхъ', этимъ словомъ обозначалась связь другъ
съ другомъ, пргшадлежностъ другъ-другу по браку. Еепііпа вы-
ражаетъ отличіе отъ ѵіг или таз съ физической стороны, а сло-
вомъ тиііег въ отношеніи къ ѵіг выставляется на первый планъ,
вмѣстѣ съ физическимъ, еще и нравственное отличіе: тиііег наз.
женщина въ смыслѣ женской натуры, и разумѣется существо,
отъ природы въ такой же степени лишенное физическихъ силъ
мущины, какъ и твердости, энергіи, серьезности, степенности
его характера. Поэтому это слово и употребляется о женщи-
нахъ—людяхъ, незамужнихъ и замужнихъ, но никогда о боги-
няхъ; точно также только о людяхъ говорится и таігопа, дама,
почетное названіе замужней женщины всякихъ лѣтъ, въ отли-
чіе отъ ѵігніпей и женщинъ низшаго круга.—Какъ аѵдрсо-кос
относится къ аѵг;р, такъ Іюню къ ѵіг. Именно Іюню ') наз.
человѣкъ вообще, въ отличіе отъ Ьгиіа апішаііа и ітшогіаіез
йіі, потомъ извѣстное лицо, личность, т.-е. человѣкъ со всѣми
его сторонами, каковъ весь онъ сталъ отъ природы и обстоя-
*) Нопіо въ отличіе отъ другихъ Ііошіпев чаето=.ищо, личность.
122 —
тельствъ, слѣд. выше или ниже по своимъ дарованіямъ, луч-
ше или хуже по наклонностямъ, тверже или слабѣе по харак-
теру въ борьбѣ съ природой и обстоятельствами, а, наконецъ,
и со стороны положенія, въ которое его поставило счастье
или несчастье. Ношо значитъ и «смертный», какъ скоро это-
му слову не придается особеннаго вѣса: въ случаѣ особаго
вѣса надобно говорить пюгбаііз Ііопіо. Но во множественномъ
числѣ піогіаіез съ ошнез, тнііі, ріегідпе, сппсіі часто го-
ворится безъ всякаго особеннаго вѣса, просто вмѣсто Іюті-
пее. Рон8 ііег ІюзііЬнз йейіі, иі ипиз ѵіг іиіззеі, Ногаііиз
Сосіев. Ьіѵ. 2, 10. Кециігез іи, иі тагііие зіз циат орііінае,
Ьаес, иі диаш орііто ѵіго ниріа зіі. Сіе. Іпѵепі. 1, 31. Ра-
ігее іашіііав попне оріаііззіпшт віЬі риіапі еззе ііііоз зиоз
геі Гашіііагі тахіте вегѵіге? Ісі. Ашег. 15. ЬісеЪаі тапегеіп
раігіа, сит ихоге, сит ІіЬегіз. Ій. 06". 3, 27. Реіиіаніег іасі-
шнб, зі іпаігет Гашіііаз зесиз, диаш таігопагит зансіііаз
розіиіаі, потіпатиз. Ій. Соеі. 13. Еі тагез йеоз еі Іеппш
е8яе йісііів. Ій. X. Н. 1, 34. Везііагиш аііае тагез, аііае іеіиі-
пае зипі. Нлй. 2, 51. Бе сопіидит ѵезігагит ас ІіЬегогит
аиіта ііойіе ѵоЬіз .рійісапйит езі. Ій. Саі. 4, 19. Рапзашаз
іпа°пиз Ііото, зей ѵагіиз іп отпі ^епеге ѵііае іиіі. Хер. Раиз.
1. Нос циійеш отпез тогіаіез еі іиіеііщипі еі ргоѣапі. Сіе.
Ьае]. 7.
93.	СоппиЫит, таігітопіит, сопуидіит, сопІиЪегпіит. Соп-
пиЬіигп значитъ 1) признаваемый государствомъ бракъ рим-
скаго гражданина съ женщиной, съ которой онъ имѣлъ право *)
законнымъ образомъ вступить въ полноправный бракъ, слѣд.
бракъ со стороны законной его полноправности, 2) право всту-
пать въ такой бракъ. Но со стороны отношеній (физическихъ
и нравственныхъ бракъ будетъ піаігішопіиш,—отношеніе, ко-
торое можетъ быть даже и между такими лицами, которыя
*) До Іех Сапи1е|а Де сопниЬіо еіс. браки между патриціями и плебеями
не были полноправны; но но выходѣ итого іех были полноправны браки вооб-
ще римскихъ гражданъ съ гражданками и браки Римлянъ съ женщинами та-
кихъ земель, съ которыми Римъ постановилъ уив сошшЬіі—если были совер-
шены въ законной формѣ.
1-2
вступить другъ съ другомъ въ соплиЬішп права не имѣли, слѣд.
напр. между Римляниномъ и лицомъ изъ такой области, кото-
рой соппиЬішн ?. ,ін8 сошшЬіі дано не было. Сон)и§іит наз.
бракъ въ смыслѣ связи по глубинѣ, задугиевности сожитія му-
іцины и женщины (шагіз спт Гетіпа), сопІиЬегпіапі сожитіе
раба съ невольницей, Ь) конкубинатъ. Ле соппиЫо раігнт еі
рІеЬів ІгіЬітня рІеЬін 1е§ет Іиііі. Ьіѵ. 4, 1, п сличи Ьіѵ. 1,
9. Сітоп ЬаЬеЬаІ іп таігітопіо зогогет §егтапат киапі.
Іѣциз сопуидіі сиріііив СаІІіая ГиіЬ Хер. Сіт. 1. Миііег, іе 9-
Меіеііі таігітопігіт Іепиівее зсіеЬая. Сіе. СоеІ. 14. ІТЬі іііисі
сопіиіетіит (конкубинатъ) тиІіеЬгіз тіііііае? Сіе. Ѵегг. 5, 40,
при чемъ на умѣ и сопіиЪегпіпш въ смыслѣ житья въ лагерѣ
солдатъ вмѣстѣ въ одной палаткѣ, человѣкъ около 10.
94.	Ѵхогет йисеге, іп таігітопігіт сіисеге, пиЪеге. Ь’хо-
гет сіисеге и іп піаігітопішп сіисеге (женщину) приводить къ
себѣ женой, такъ какъ женихъ уводилъ невѣсту изъ дома ея
отца къ себѣ домой, жениться; слѣд. оба эти выраженія мож-
но употреблять только о мущинѣ; но пиЬеге, собств. накры-
ваться, какъ и покрывала себя невѣста въ день свадьбы покры-
валомъ Яаттешп, гов. только о женщинѣ, выходить за-мужъ.
95.	Соп/аггеаііо, соётрііо. изи$, йі^аггеаііо, гетапсіраііо,
сііѵогііит, герисіѵит, гершііаге. гепипііаге. Самый древній и
самый торжественный обрядъ совершенія брака было сопіаг-
геаііо, передъ ропі. шах. и при десяти свидѣтеляхъ, съ уста-
новленными молитвами и жертвами, и при этомъ брачущіеся
съѣдали аіідиісі і'аггів; отсюда и названіе обряда. Не столько
торжественно было совершеніе брака посредствомъ соёіпрііо,
при которомъ главнымъ дѣйствіемъ былъ выкупъ женихомъ не-
вѣсты изъ подъ раігіа роіезіаз ея отца. Самая скромная фор-
ма совершенія брака было изив, т.-е. бракъ состоялся, если
женщина цѣлый годъ прожила съ мущиной въ брачныхъ от-
ношеніяхъ. Разводъ изъ брака, совершеннаго посредствомъ
сопіаггеаііо, можно было получить только по обрядамъ и съ
молитвами, затруднявшими дѣло,—-именно посредствомъ ііійаг-
геаііо, а изъ брака по соёіпрііо разводъ получался только по-
средствомъ гешапсіраііо. Всякій видъ развода со стороны жен-
12 1
тины либо и по взаимному согласію обѣихъ сторонъ наз
(ііѵогііиш, а гериіііиш наз. разводъ изъ брака или отказъ отъ
брака послѣ помолвки со стороны мущины. Подходящіе сюда
глаголы будутъ: гсрибіаге, отказываться отъ жены, невѣсты,
мужа, жениха, послѣ свадьбы, послѣ помолвки, разводиться, рас-
ходиться; или еще геригіішп гепппііаге, гсрийіиіп гешійеге.
Іп заспѣ ліЬі! геІі^іо8Іи§ сопраі'геаііопіз ѵіпсиіо егаі поѵаедие
пиріае Гаггешп ргаеЪеЬаІиг. Рііп. Н. X. 18, 3. Аінігопів ихог
Ѵаіегіа диаего, изи ап соётрііопе іп тапит сопѵепегіі. Сіе.
Ласе. 34. РаиІІа Ѵаіегіа (Ііѵогііит зіпе саияза. дио біе ѵіге
ргоѵіпсіа ѵеігіигиз егаі, Гесіі, Соеі. ариб Сіе. Віѵ. 8, 7;
Ьепіи1и8 сиш Меіеііа Гасіі йіѵогіѵит. Ісі. АЙ. 13. 7. Лиііае
ТіЬегіі пошіие герийлит гетівзит е.81. 8иеі. ТіЪ. 11. І11І8
тергкііит гепшгііеі, Ьапс бисаі. Тег. РЬогіп. 4. 3, 73.
96.	Ііііиз, сегітопіа, гпое, сопзиеіисіо, иеив, зсіепііа, гаііо. Еі-
ІП8, обрядъ, . начитъ основанный на сущности дѣла характери-
стическій спеціальный мегподъ, манера, пріемы 1) извѣстнаго
дѣла, особ. дѣйствія религіознаго, какъ оно идетъ, выполняется, 2)
обычные пріемы всякій разъ прямо указаннаго рода, класса
живыхъ существъ, боговъ, людей, звѣрей, какъ они поступаютъ
въ тонъ или другомъ случаѣ, 3) манеры отдѣльныхъ боговъ
или людей, которые принимаются за представителей рода. Сегі-
иіопіа значитъ благоговѣніе (трепетъ, страхъ, преклоненіе ду-
хомъ), съ которымъ смотрятъ на дѣло, занимаются имъ, и 2)
благоговѣйное дѣйствіе, въ которомъ выражается такая настро-
енность души. Мое. наз. наклонность, обычай, характеръ, духъ
поступковъ, поведенія какого-нибудь народа, извѣстнаго класса
людей, либо какого- нибудь отдѣльнаго человѣка, образовавшій-
ся вслѣдствіе особенностей натуры народа и пр. Сопзпеішіо,
пргмычка, обычай, значитъ только 1) привычный пріемъ, мане-
ра, съ которою извѣстное лице дѣйствуетъ либо во всякихъ
случаяхъ, либо только въ одномъ какомъ-ниб. данномъ, 2) дру-
жеское обращеніе съ кѣмъ-нибудь, и 3) свойства, характеръ,
пріемы, формы р»п>чи, языка. Гепз, употребленіе, выражаетъ
частое обращеніе са какимъ-ниб. предметомъ, неразлучность
съ лицомъ либо вещью, а отсюда потомъ 2) пользованіе, рас-
пораженіе чѣмъ-нибудь, 1») опытъ, практику, практическую
опытность въ чемъінибудь, и 3) полученіе услугъ, совѣта,
помощи, знакомства, связь, сношенія съ кѣмъ-нибудь. Практи-
ческой опытности противоположный элементъ будетъ гаііо, а
П8П8 и гаііо составляютъ ясіепііат, которая, однакожъ, если
стоитъ вмѣстѣ съ П8Н8, то означаетъ больше теоретическое
значеніе. Іп Іе*те езі, иі (1е гіііЬиз раігііз соіапіиг орііті. Сіе.
Ье§. 2, 16. Ьаігопит гііи ѵіѵеге. Сіе. Миііегит гііп аііег-
сагі. Ьіѵ. 3, 68. Ресигіит, Гегагит гііи, Негсиііз гііи. Нос
яасгагіит зитта соіеѣаіиг сегітопіа. Кер. ТЬет. 8. ІЯита
сегітопіаз Ьеііісаз ргосіісііі. Ьіѵ. 1, 32. МогіЪиз еогит поп
роіегаі іпіегйісі зосего "енег. Хер. Нато. 3. Озіенсііі тогез
іегоз іпітапетдие наіигат. Сіе. Атег. 13. Сегтапогит Ііаес
езі сопзиеіиАо а таіогіЬиз ігасіііа, диісипдие Ъеііит іпГегипі,
гезізіеге пес йергесагі. Саез. В. Сг. 4, 7. Іп сопзиеіийіпет
ргоѵегЬіі ѵепіге = быть понимаемымъ, какъ пословица, обра-
титься въ пословицу. Сопзиеіисіо ѵісіиз, зегтопіз, Іодиепйі,
ѵііае. Сіе. Сопзиеішіо іаііпа, римская, латинская рѣчь. Сит
МеісІІіз еі ЗсіріопіЬиз егаі еі йотезіісиз гізиз еі соп&иеіисіо. Сіе.
Атег. 6. Таиіит изи диоіійіапо еі ехегсііаііоне ейісіипі. Саез.
В. О. 4, 33. ІІзгіт ЬеІІі ІіаЬеге. ІІзиз гегит отпіит та§із-
іег. Саез. Ні атіеіііат пес изи пес гаііопе ЬаЬепі со§пііат.
Сіе. Ьаеі. 15. Зсіепііа аідие изи паиіісагит гегит Ѵепеіі
геіідиоз апіесеііипі. Саез. В. Ст. 3, 8.
97.	Аидиг, аизрех, Ігагизрех, ехіізрех, Ішгіоіиз, ѵаіез, аиди-
гіит, аизрісіит, ѵаіісіпіит, ргаезадіит, рѵаесіісііо. Аи^игез,
о’соѵотсбХоі, дно»! аѵез §египі, была коллегія жрецовъ, съ не-
одинаковымъ числомъ членовъ въ разныя времена, со времени
Суллы изъ пятнадцати, непремѣнно настоящихъ Римлянъ; чле-
ны этой коллегіи, по порученію и въ видахъ правительства,
при помощи науки, которою они владѣли, испытывали по явле-
ніямъ въ природѣ, именно, по полету или крику птицъ, волю
боговъ, т.-е. благоволятъ-ли боги къ тому, о чемъ ихъ вопро-
шаютъ, или не благоволятъ. Слѣд. они не были собственно пред-
сказателями, но только вопрошали боговъ, угодно или неугодно
имъ какое-ниб предпріятіе, рѣшенное къ исполненію, или ужь
— 12.
и начатое. Аизрех, ойоѵосх&тгос, циі аѵеш врссіі, самъ но се-
бѣ не есть какое-ниб. особенное должностное лицо: такъ назы-
вается всякій, кто въ данномъ отдѣльномъ случаѣ наблюдаетъ
пли приказываетъ наблюдать полетъ, крикъ, ѣду птицъ, а осо-
бенно такъ называется шащвігаіпз съ ішрегііпп, который имѣетъ,
въ силу этого, право назначать авспиціи. Встрѣчаются еще
аиврісеб лирііагит, но они не только наблюдали надъ птица-
ми, а вообще были посредниками, сватами. Наконецъ, такъ какъ
отъ результата авсппцій зависѣло выполненіе какого-ниб. дѣла,
то у поэтовъ аиврех употребляется и въ смыслѣ аисіог, тѣмъ
больше, что въ Римѣ піЬіі пізі аизрісаіо легегеіиг. Нягщрі-
сез, іаросхбтоі т.-е. ігрссхбігоі, приглашались подавать совѣтъ
въ такихъ случаяхъ, когда нужно было отвратить гнѣвъ боговъ,
открывшійся въ страшныхъ знаменіяхъ. Этимъ занимались Эиі-
руски: они умѣли указывать и отклонять грозящую бѣду глав-
нымъ образомъ посредствомъ наблюденій надъ внутренностя-
ми жертвъ. Ехііврех, диі ехіа ересіі, латинское слово вм.
Ііагиврех, но на практикѣ употреблялось не объ однихъ дѣй-
ствовавшихъ въ Римѣ ѣагизрісез изъ Этруріи,, но и о всякомъ
гадателѣ, напр. и о Грекѣ, который занимался наблюденіями
надъ внутренностями. Аіщигііз еасегсіоііоцие аиуигит іаіііик
Іюноз ассеззіі, иі піійі Ьеііі сіоішдие пізі аизрісаіо §егегеіиг,
сонсіііа рориіі, ехегсііиз ѵосаіі, зииппа гегит. иЪі аѵез поп
жішізікзепі, (Іігішегепіиг. Ьіѵ. 1, 17. Еуо ргоѵійиз аизрех
озсіиепі ргесе зизсііаЬо 80Ііз аЪ огіи. Ног. Кіі Деврегапйит
Теисго <1исе еі аизрісе. Іб. <^иі(1 ЬаЬеі кагизрех, сиг риішо
ІПСІ8П8 еііат іп Іюпіе ехііз сіігітаі іеіприк еі ргоі’егаѣ (Ііет?
диісі аидиг, сиг а йехіга согѵик, а зіпізіга согпіх і'асіаі га-
ішп? Сіе. Іііѵ. 1, 39. Нас ехіізріеит (Ііѵіпаііопе зиЫаіа ош-
пІ8 Ьагизрісіпа биЫаіа езі. ІЬііІ. 2, 18. Ехііврісез ргоргіе
Ііагиярісея Йісіі, дио<1 ехіа вріеіапі. Моп. 8. ѵ.
Нагіоіив— простонародный колдунъ, терминъ презрительный;
но ѵаіев—человѣкъ, іііѵіпо циоііаш зрігііи іпііаіиз, слѣд. вдохно-
венный свыше провидецъ, тайнозрителъ, открывающій волю
Божества не только касательно настоящаго или прошедшаго
времени, какъ огьсимшкь, но и касательно времени будущаго,

— 127 —
какъ предвѣшатель, прорииатель. Вошапі заере Ішггоіогит
еі гаіит ГпгіЬнпбав ргаейісііопея аигііепбаа риіаѵегипі. Сіе.
Віѵіп. 1, 2. О вапсіізвіта ѵаіез (ЙіЬуІІа). Да Еаііо сопвійеге
Теисгоз. Ѵігп. Аеп. 6. 78.
Аиілігіпт наз. не только профессія авгура, но и наблюдаемое
имъ знаменіе. Апврісіпт собств. наз. наблюденіе только надъ
полетомъ, крикомъ и ѣдой птицъ, и 2) знаменіе, которое въ
атомъ является, но потомъ, обнимая собой и понятіе апцн-
гіиго, употребляется въ смыслѣ и всякаго знаменія, разрѣшаю-
щаго или отклоняющаго какое-ниб. предпріятіе. Ехіізрісіиш
значитъ только профессія наблюденія надъ внутренностями.
Ѵаіісініипі, пѣснь, изречете какого-ниб. ѵаіев, прорицаніе,
предвѣщаніе, а самое дѣйствіе какого-ниб. ѵаіісіпапііэ ѵаііэ
наз. ѵаіісіпаііо. Ргаезацішп значитъ предвидѣніе, предугадыва-
ніе, предчувствіе, ргаейісііо предсказаніе будущаго. Но всякое
прорицаніе было испытаніемъ и раскрытіемъ воли боговъ по
знаменіямъ, которыя — предполагалось—были посланы именно
ими; поэтому и искусство предвѣдѣнія—въ чемъ бы оно ни со-
стояло—называлось йіѵіпаііо, занятіе предметами йіѵіва. Гла-
голы этой области: анцнгагі, ѵаіісіпагі, ргаезаціге. ргаесіісеге.
йіѵінаге, съ ихъ коренными и метафорическими значеніями, изъ
предъидущаго понятны сами собой.
97 Ь. Ьаеі'іів, зіпізіег, йехіег. Ьаеѵпв. Хаіб<;, и йінізіег, лѣ-
вый, 1>) неловкій, с) на римскомъ авгуральиомъ языкѣ было на-
званіемъ такихъ явленій, которыя принимались за предвѣстія
(ошіііа) счастливыя а, напротивъ, йехіег, ог.1>.о^,=правый.
т.-е. находящійся на правой сторонѣ, было названіемъ пред-
вѣстій, грозившихъ бѣдою. Но чѣмъ болѣе греческіе взгляды
проникали въ Римъ, тѣмъ болѣе всѣ привыкали словомъ сіехіег
называть предвѣстія счастливыя, а словами йіпізіег и Іаеѵпэ
несчастныя, какъ это дѣлали Греки своими <5г^ібс и аріегтербс.
Ѵагго Ь. Ь. 7, стр. 289 ей. 8рещ>\ Ілѵ. 1, 18. Рііп. Н. №. 2,55.
98.	Згдпит, ѵізит, ргоііідіит, рогіепіит, озіепіипі, топз-
ігит, Місіит, ѵезіідіит, отеп. Знакъ, въ самомъ обширномъ
смыслѣ,—то, но чему молено или должно что-ниб. узнать, за-
мѣтить, отличитъ, выставить особенно на видъ, указать, наз.
— 128 -
яршш Ѵівит наз. явленіе, видѣнное на самомъ дѣлѣ либо
во снѣ, видѣніе.. Ошеп наз. яолемгс, изъ котораго кто-ниб. вы-
водитъ хорошее или дурное предвѣстіе, либо и само хорошее
или дурное предвѣстіе. Предвѣстія брались частію изъ совер-
шенно естественныхъ явленій, если они приходились въ такое-
то именно время и при такихъ-то именно обстоятельствахъ, а
частію изъ явленій необыкновенныхъ либо и совершенно противо-
рѣчившихъ обыкновенному ходу вещей; такія явленія, чтобы не
предвѣщать бѣды, имѣли нужду въ ргоспгаЫо (слпчи § 102).
Послѣдняго рода явленія спеціально назывались: ргойіціиш, вся-
кое рѣдкое либо неестественное явленіе, даже предвѣщающее и
удачу, рогіепіпш, всякое явленіе страшное, шопвіппп, явле-
ніе въ размѣрахъ громадныхъ, невообразимое, озіепішп, вся-
кій случай, возбуждающій вниманіе. Хотя не въ смыслѣ ошіпа,
однако всетаки примѣты бываютъ въ іпйісіпт, 1) указаніе,
возвѣщеніе, 2) остающійся налицо признакъ, примѣта,—то, что
служитъ либо можетъ служить доказательствомъ, что то пли
другое есть и теперь, либо было прежде; потомъ ѵеЩіціиіп, 1)
отпечатавшійся слѣдъ ноги, стопа, 2) слѣды, колея, т.-е. ходъ,
который что-ниб. приняло, путь, по которому кто-нибудь по-
шелъ, 3) печать, слѣды, вліяніе дѣйствія, оставленное чѣмъ-ниб.
или кѣмъ-нибудь. Гіагоіпінз сопвні пеціехіі, еідпа гегит Гиіи-
гагит тацпа сит сіаііе геі риЪІісае. Сіе. ІНѵ. 1, 35. 8от-
пп8 §іпе ѵІ8І8 воттогиш. Іб. Ти8с. 1,41. Аетіііа РаиІІо Рег-
зат (она говорить о собачкѣ съ кличкой Регва) регівзе, диой
раіег отеп ассеріі. Ій. І)іѵ. 2, 40. Вопа отіпа, іпаіа отіпа.
Сіе. С^иосі овіепйипі, рогіепйипі, топзігапі, ргаейісипі, озіепіа,
рогіепіа, топзіга, ргодлдіа Оісипіиг. 10. 1)іѵіп. 1, 32. Нос
регреіийаііз аивріеіо ассеріо «есиіиіп аііиб ша^пііийшет іт-
регіі рогіепйепв ргогіщіиш еві: сариі ѣишапит івіещ’а і'асіе
(Іісііиг аррагиізве. Ьіѵ. 1, 55. Наес ауепіі рогіепіит ІеггіЬіІе
ѵізит: апщііз ех соішппа Іщпеа еіарвив ресіие гсщй анхіі»
ішріеѵіі ситІ8. Ьіѵ. 1, 56.
*) Ьірпит (Іаге зн. дать знакъ, сигналъ къ чему-ниб., напр. ріірпаийі; по
вірпірісаііопеіп іасеге зн. представить признакъ, доказательство чего-ииб., папр.
ргоЬііаіів. Зейфф. Ьаеі. 9 § 32.
— 121
99.	Імгез, репаіев, уепіі. Ъагея ') бываютъ ргіѵаіі, і'аіпіііа-
гея, риЫісі, сошрііаіев, гигаіея, регшагіпі, ѵіаіев, слѣд., безъ
сомнѣнія, духи—геніи умершихъ либо божества низшаго раз-
ряда, чтимые въ смыслѣ геніевъ-хранителей извѣстнаго дома,
семейства, города, дорогъ и пр., слѣд. большею частію опре-
дѣленныхъ мѣстностей,—либо но одному тамъ и сямъ—встрѣ-
чается и Іаг,—либо по нѣскольку въ одномъ мѣстѣ. Репаіея,—
въ йіп". не встрѣчается,—наз. такіе боги высшаго разряда,
которыхъ чтило, въ смыслѣ своихъ хранителей, какое-ниб.
отдѣльное семейство, либо извѣстный юродъ- въ первомъ слу-
чаѣ они были ргіѵаіі, а во второмъ риЫісі; назывались они
біі, но безъ всякихъ эпитетовъ отъ мѣстности, по которой
означались Іагея; слѣд. опи были, конечно, охранителями не
данной мѣстности, но даннаго семейства или собственно го-
рода; поэтому, именно, и Эней увезъ съ собой изъ Трои не
Іагея, а репаіея. И если по корнямъ можно объяснять эти
слова такъ, что Іаг = Іаг или Іагв, по-туески = хозяинъ, гос-
подинъ, а репаіея отъ одного корня съ решія, репііпя, репея,
репеіго, т.-е. хозяева самой внутренней, центральной части
дома, т. е. домашней святыни—то, по происхожденію, Іагея
можно принимать за боговъ Тусскихъ, а ренаіея за латин-
скихъ. Оепіі, отъ "ено — §і§'по, наз. охранители мѣстъ или
отдѣльныхъ лицъ; они назначали человѣку рожденіе, участь
и смерть, впрочемъ представлялись навѣдывающими болѣе ду-
ховною жизнью человѣка, чѣмъ физическою 2). Ьіипс еяіія
раирегів сивіоііоя а"гі Іагея. ТіЪиіІ. 1, 1, 20. Лаппа зресіаі
Іагет (въ атріумѣ). Оѵііі. Каяі. 1, 136. Арри1е]п8 сіе Баепіо-
іііо Косгаіія, Мапез, ішцііі, яі аедиі еі Гаѵепіея еяяепі, Іаге-з
арреІІаЬаіііііг. Негѵ. Ѵіг". Аеи. 3, 63. Ѵаіто Іагез пипс евяе
іпаііея еі іііео Мапіапі шаігеш еяяе со^пошіііаіат Іагит,
пипс аёгіоя гигяия ііеоя еі Ііегоая ртопипііаі арреііагі, пипс
Къ этову § иадобно сличить Гартуніа, Кот. Веі. ч. 1. въ подходящихъ
главахъ. Съ нашимъ изложеніемъ дѣла согласенъ, во главѣ всѣхъ, МасгоЬ.
8аі. 3, і.
•) Что иные приставляли къ каждому человѣку двухъ цепіоз, бѣлаго доб-
раго и чернаго алаго, объ этомъ сказываетъ 8етѵ. Ѵіг^. Аеи. 3, 63.
9
і.чи -
.шііцногшп кепіепііак яеднепв І.чгѵав еяяе Іаг&і, пиая
цпожіаш депіов еіейшеіотит. Ѵагго лр. АгпоЬ. с. ПепІ., ІП). 3.
Сотрііаііа сііек аНгіЬіііив ІагіЪиь сотріѣаІіЬив о.Т.с. Ѵагго Ѣ.
Ь. 6, 25. Репаіеа, цні випі іпігіпвесия аТцио іи іпіітпів репе-
ігаІіЬиз соеіі сіеов евве пес еогит пнтпегит пес потіпа ясігі,
И. ар. АгпоЬ. 1.1. Ѵіішп езве репаіеь еі тарпоз гіеов. 8егѵ.
Ѵіг#. Аеп. 3, 148. Те Апрепаіев герік ехсерегипі. Сіе. І)е,іоі. 3.
Йсіі Оепіиз, паіаіе сотев циі (епірегяі авігит. Ног. Ерізі. 2,
2, <183. Связь того или другаго Сепіив съ умомъ п сердцемъ
подтверждается и выраженіемъ: репіо ішіи1е;еге. потакать себѣ,
быть снисходительнымъ къ себѣ.
100.	Мать, итЬгае, Іетѵгез, Іагѵа, ьітиіасггіт, регіона,
рагіеь. Мапев *) наз. души усопшихъ, которыя представлялись
благодѣтельными сугцествами, если не были оскорблены. А
такъ какъ души умершихъ не имѣютъ плотныхъ тѣлъ, подобны
тѣнямъ, то называются онѣ и ншЪгае. Ьетнгез наз. тѣ духи
или геніи умершихъ, которые въ ночную пору бродятъ и пу-
гаютъ людей. Ьагѵае наз. злые духи, которые также пугаютъ
и въ особенности производятъ помѣшательство (галлюцинацію);
только это не однѣ души усопшихъ, но и другія существа со
злобнымъ характеромъ. Вішиіасгиш наз. всякій, похожій на.
тѣнь, образъ, явившійся въ зеркалѣ, привидѣвшійся во снѣ, ш
отсюда толю., что и шпЬга душа умершаго.—Ьагѵае въ Ател-
ланскихъ сценахъ представлялись пугающими масками. Поэтому
Іагѵа зп. и маска, но всегда съ оттѣнкомъ непріятности, какъ
бываетъ со всякой маской. Но общее названіе маски актера
есть регзопа, и такъ какъ маской актеръ представляетъ кого
ниб., играетъ чыо-ниб. роль, рагіев, отсюда регвопа меті
2) роль, положеніе, мѣсто, занимаемое человѣкомъ въ іюнѣс.
помъ дѣлѣ и въ извѣстномъ обществѣ. 2) Ііеопші Маиши
унта вапсіа вппі: ѣов, Іеіо <1аіов, іііѵов ЬаЬепіо. (’іс. ех ХІІ^
іаЬ. Ьее. 2, 9. Апцііае таись іаіИпіп «Іеоь рпіапі: рег со"
*) Въ ед. ч. неупотребительно. Какъ различію уже и Дренніе представм.
себѣ предметы, о которыхъ гои. въ отомъ 4^,—индію ивъ 8егѵ. Ѵігк- Аеп. 3,63.
’) О регвопа иъ смыслѣ личности см. § 92.
— 131
Ле]егапі, соя иі огасиіа сопяиіипі еі циае веди. Меі. 1, 8,
8, въ параллель съ Рііп. Н. ЬГ. 5, 8: Аи"і1ае іпісгоя іапіит
соіипі, и Ногой. 4. 172. ') Косіигпоя Іетигез рогіепіадие
ТЬевяаІа гійся. Пог. Еріяі. 2, 2, 209. Ьагѵае Нипс адііапі
зепрт. І’іяпі. Аиі. 4, 4, 15. Сатрапит іп тогЪипі (сильно
безобразившіе лицо наросты, шишки), іп Гасіет тиііа ,іоса-
1іія, раяіогет піі яаііагеі Сусіора, гоуаѣаі: піі іііі Іагѵа аиі
Ігацісія ория еяяе соіѣигпія. Ног. 8аі. 1, 5, 64. Регзопат
ігащсяпі ѵиірея ѵйіегаі. Рііассіг. Коп йиЬііо Гоге, циі Ііос
"епия ясгіріпгае поп яаіія (Ііщіит яиттогшп ѵігогит регзо-
піч ішіісепі. Кер. ГгаеГ. Соіцигаііопе Гасіа Іаііог еі ге еі
рсгзопіз (которыя въ немъ играли роль) іасіа еяі. Ьіѵ. 9, 26.
101.	І)еи$, еііѵиз, питеп. Беия, Яеб?, тотъ или другой богъ,
одинъ изъ боговъ, а во времена философской образованности
и Божество, вообще Богъ, 1’ёіге япргёше. І)іѵпя, женск. йіѵа,
божеская натура, божественная личность, богоподобный, небо-
житель, а потомъ эпитетъ обоготворенныхъ императоровъ.
Ыитеп, отъ пнете, ѵгое>.ѵ, собств. кивокъ головой, а потомъ
воля, сила того или другаго бога, богипи, Бога, Верховнаго
Существа, (^ианіо іюс езі ііео Гасіііия, Сирія питіпі рагепі
ошпіа! Сіе. Іііѵіп. 1, 53. Лсі (Ііѵоз саяіе айсипіо. Сіе. ех XII.
іаі). Ілщ. 2, 8. ІУІѵиз Аиещяіия.
102.	Ехріаге, ріаге, Іизігаге, ріасаге, расаге, зесіаге, рго-
сигате, ргозріееге, ртоѵіЛеге, сопзиіеге. Ехріаге зн. 1) иску-
пать неправду, преступленіе а) жертвами и вообще помощью
религіи, Іі) раскаяніемъ, наказаніемъ, и въ послѣднемъ значе-
ніи: платить ехріаге употреблялось не только въ религіоз-
номъ смыслѣ, но и въ житейскомъ, 2) путемъ религіи очищать
людей или мѣста отъ оскверненія грѣхомъ. Въ этихъ же зна-
ченіяхъ употребляется и неупотребительное въ прозѣ ріаге,
но значитъ еще умилостивлять, примирять съ собою того
или другаго бога жертвами и надлежащимъ поклоненіемъ ему.
*) Съ :»тіімъ согласно мнѣніе Рутшмана, Муііюі. II, с. 239, который слово
піапев сравниваетъ съ Мани, Мапев, (древнѣйшій царь Фригійскій), Міиов,
Міиуав, Мапп, Менис/і и дѣлаетъ его = МеввсЬен.
9*
— 132 —
Подобно глаголу ехріаге, и Ііікігаге ') значитъ: надлежащи^
жертвами и поклоненіемъ очищать человѣка, народъ, войско;4|
только при этомъ терминѣ не представляются воображенію
священные обряды и во главѣ дѣла жрецъ, но главнымъ обра-
зомъ полученіе чистоты и устремляющій церемонію царь, цен-
зоръ или консулъ. Не входятъ въ авгурскій языка, слова: ріа-^
сате, успокоительными средствами умилостивлять, примиЛ
ряжъ съ собою огорченныхъ или разгнѣванныхъ боговъ пли л».
дей, вебаге, 2) обуздывать страсти, желанія, унимать болѣзни, і
укрощать, останавливать силы природы, прекращать ссору, I
войну—все равно, кроткимъ, ласковымъ или насильственный!
образомъ, расаге, силою оружія принуждать къ миру и ти-
шинѣ страны, народы, но въ расаіив этого спеціальнаго ски-
сла часто не бываетъ и оно зн. просто спокойно, мирно но-
строенный (спокойный, мирный), (^пет роіев гесопіагі іп ,
ѵііа ііЬі ііінхібйе <1іеш Іаеііогеш, диат диипі ехргаіо (ого—(е
ботиш гесерівіі? Сіе. РИіІ. 1, 12. Ітрегаіит раігі, иі ііііиііі
ехріагеі. Ьіѵ. 1, 26. Ехріаіае Іе^аіогиш ііуигіае випі. 1(1. 1,
14. Рг общія (открывшійся въ этомъ гнѣвъ боговъ) ехріаія
8нпі. Іб. 33, 31. ТеПигеш рогсо, 8іІѵапиш Іасіе ріаЬапі. Ног.
Еріві. 2, 1, 143. Сиіраш тогіе ріаЬипі. Ѵііщ. Аеп. 2, 440.
Ехегсііит виоѵеіаигіііішв ІияігаѵИ. Ьіѵ. 1, 44. Ріасаге (Іео-
гит пииіеп. Саев. В. бі. 6, 16. Вепеі'ісіів аіідиет ріасаге,
Ьіѵ. 4, 33. Саевагів ітрегаіогів (Іисіи еае Іе^іовея опшеш
СаПіат Сегтапіатдие расаѵегипі. Саев. В. С. 1, 7. 8е,Лаге
таге, Паптіат, іепіревіаіеш, Ьеііиш, бівсогбіав, вебіііовеш,
сирібііаіев, іпѵібіат, віііт, (аіпепі, боіогеш.
Ргосигаг" аіідиіб значитъ: непосредственно наблюдать м
правильностью исполненія, распоряженій, обращенія съ чѣмъ-
ниб., присмотра, улучшенія чего-бы то ни-было,—лица, вещи
но въ частности, въ соединеніи съ ргобіціа. зн. прими ым
*) Отъ Іиеге — Іаѵаге, вымыть. По Варропу Е. Ь. 6, 2, отъ 1иеге = во1ѵеіе,
такъ какъ (объясняетъ онъ) на пятилѣтиемъ Іивіпші уплачивались ѵесііщьііа
иі иііго ЬгіЬиІа. По Дедерлейну, .по ѵегЬіші Гасііііѵиш къ Длиаснѵ, слѣд.—
дѣлать блестящимъ, свѣтлымъ (сапсіісіив), (наводить глянецъ, лоскъ, отчистить).
*/ Собств. заставлять сѣсть (Гасеге, иі ЛевіЛаі), {.сажать}.
133 —
мѣры противъ хуіыхъ предзнаменованіи. Ео(1еш тосіо сеіе-
гая агЬогея ргосигаіо (такимъ-же манеромъ ухаживай и за
прочими сортами деревьевъ). Саіо К. В. 43. Ьаеіі Ьепе ^евііа
согрога геЬпя ргосигаіе (подкрѣпите пищею и питьемъ) ѵігі.
Ѵіг|». Аеп. 9, 158. Іігпйіея яасгііісіа рпЫіса ас ргіѵаіа рго-
сигапі. Саея В. О. 6, 13. Т. Ріпагіпз ргосигаі гаііопез не₽о-
ііацпе Оіопуяіі позігі. Сіе. Віѵ. 12, 24. Ргосигиіа ргогііріа
яппі. Ьіѵ. 5, 18. Ргояріееге аііциііі зн. 1) изъ большаго или
меньшаго отдаленія а) смотрѣть на что-нибудь, Ь) вгідѣть,
замѣтитъ то, все равно, чувственному-ли наблюденію досту-
пенъ предметъ, или только умственному, и въ послѣднемъ
случаѣ ргояріееге зн. думать о будущности, предусматри-
вать въ будущемъ, а 2) на основаніи ожиданій въ будущемъ
уже напередъ принимать мѣры къ сохраненію либо благососто-
янію чего-ниб. Въ ргояріееге главное понятіе предусматри-
вать въ будущемъ, думать о будущности, но въ ргоѵібеге
главный оттѣнокъ осторожность, принятіе мѣръ въ настоя-
щее время, 1) безъ дополненія—бытъ осторожнымъ, или дѣй-
ствовать осторожно, и 2) въ конструкціи аіідппі зн. по осто-
рожности принимать мѣры къ цѣлости, благоустройству чего-
ниб., 3) предвидѣть, заранѣе видѣть, вслѣдствіе благоразум-
наго разсмотрѣнія вещей и обстоятельствъ. На основаніи предъ-
идущаго различаются оттѣнки н въ выраженіяхъ: аіісиі или
аіісиі геі ргояріееге и ргоѵіііеге принимать мѣры въ пользу
чего-ниб.; но въ сопяиіеге с. ііаі. отличительная черта —
забота, думы о томъ, чтобы достать или сберечь, сохранить
вещь либо хорошее состояніе лица. Снгаге аіісиі геі будетъ
не по-латини. Миііо аиіе іанциаіп е ярееиіи ргозреті іешрея-
іаіет іиінгаін. Сіе. Віѵ. 4, 3. Зегіеш яепесіиіі ѵеяігае рго-
зріеітиз. Ьіѵ. 4, 49. Соп&иіііс ѵоЬія, ргозріеііе раігіае. Сіе.
Саі. 4, 2, говоритъ Цицеронъ сенату. Мебісия піогЬшп інщга-
ѵеясепіепі гаііоііе р/оі'іііеі, іпяііііая ішрегаіог, іешреяіаіея ^и-
Ьегпаіог. Сіе. 1)іѵ. 2, 6. Ргѵѵісіеге ігишеніиін (ехегсііш), геш
ігишепіагіапі. Саея. А ііія ѵііае іюпіішип соняиіііиг еі ргоѵі-
деіиг. Сіе. К 1). 1, 2. Сопяиіеге яіЬі, ишіео, і'ашае, иіііііаіі. Сю.
1П4 —
103.	Засепіос, /Іатеп, апіізіез. Вассгбоз наз. всякій жрецъ, (
Чіііа васга ііаі 8. Гасіі. КІаівеп былъ жрецъ отдѣльнаго ка-
кого-ішб. бога; этотъ богъ н видѣнъ изъ прибавленнаго при-
лагательнаго (Оіаіів, ЛІагСіаІіз, ЦііігіпаіІ8, Ѵиісанаіік...). Лпіі-
8іе8 былъ предстоятель какого-шіб. храма; ихъ и при одномъ
отдѣльномъ храмѣ бывало нѣсколько. Сличи Сіе. Ьец. 2, 8.
Ьіѵ. 23, 11.
104.	Ноггеге, аЫюггеге, аѵегвагі, аЬотйшгі, ііеіезіагі, сіеѵо-
ѵеге, ехзесгагі. Съ той стороны, съ которой эти глаголы по
значенію сходны, Іюггеге (аііциііі или с. іиіініѣ.) зн. видѣть,
слышать, чувствовать, воображать что-ниб. съ ужасомъ, отъ
котораго встаютъ дыбомъ волосы и но всему тѣлу пробѣгаетъ
дрожь. Слѣдующіе глаголы всѣ выражаютъ чувство отвращенія,
и часто въ этомъ смыслѣ, безъ всякаго добавочнаго оттѣнка,
говорится аѵегваг аіідиеів, чувствовать отвращеніе къ кому-
нибудь. Но особенные оттѣнки есть въ глаголахъ: аЫюггеге
(а ге, аііднкі), уклоняться, удаляться отъ чего-ииб. съ ужа-
сомъ, или, но крайней мѣрѣ, чувствовать антипатію къ чему-
нибудь; аіюпіінагі аііуині. желать, чтобы исчезла злая сила,
вредное вліяніе въ чемъ-нпб. такомъ, отъ чего можетъ быть
несчастіе; (Іеіевѣагі (аіідикі либо и іп аііднеіп, аЬ аіідііо))
гнушаться и проклинать, выражать отвращеніе къ чему—все
это съ призываніемъ боговъ; (Іеѵоѵеге (аіідикі, аіісиі ііео), объ-
являть что-нпб. васгиш, слѣд. 1) вообще посвящать какому-
ниб. богу, 2) въ частности, посвящать богамъ подземнымъ т.-е.
обрекать на смерть; ехвесгагі (аіідиеіп, аіідиі(і), говорить ко-
му-ниб. касег езіо, объявлять кого-ниб. достойнымъ проклятія,
проклятымъ, объявлять, что онъ во власти боговъ подземныхъ.
Ііеогиш сопБсіепІіаіп Іюггеиі. Сіе. Кіи. 1, 16. ,1ат Іиш егі-
тев ІіоѵгеЬаз. 1(1. Ѵегг. 5, 29. Ноггео (Іісеге. Ьіѵ. 7, 40. АЬ
оріітагит агііит уішііін ас (ІІБСІрІіпа ецо пиііиіп сопГііеог
аеіаіів теае іетрив аЬкоггиівве. Ій. ЛгсЪ. 1. Лііі ргесез аш-
ваЬапіиг (не хотѣли ихъ слушать). Ьіѵ. 3, 12. Рогіб іпепііо-
нет ѣапі іоесіі іасіпогіБ аЬотінаЬаіиг. Ьіѵ. 40, 4. ОпіпеБ те-
тогіаш соішиІаІиБ Іиі йеіевіапіиг. Сіе. Ріа. 40. Лінііег ів
сарні еогит пипав регіеиіадие Аеісвіаіа езі. Ьіѵ. 39, 10. А#»-
— 135 —
шетпоп Іііапае Гіііат Леноѵіі. Сіе. (Ж 3, 25. Еипюірйіае
АІсіЬіаіІеш (Іеѵоѵегипі. Кер. Аіс. 4. Оіппез іе обегипі, йЬі
рееіепі ехоріапі, Іе ехвесгапіиг. Сіе. Ріа. 40.
105.	І'ёі, Іпііи, яіотаскиз, іпѵйіга, Ііоог, ойіит, зітиНоз,
оЫгесІаПо, иетиіаііо, ітііаіго. Ееі зн. желчь въ смыслѣ части
тѣла у людей и у другихъ животныхъ, желчный пузырь, точно
также, какъ части тѣла іеснг, сог, рпіінопез. Но Ьіііз наз.
горькая жидкость, которая образуется и выливается изъ желч-
наго пузыря въ печень и другія части тѣла въ томъ случаѣ,
когда животное или человѣкъ приходить въ возбужденное со-
стояніе н подвергается болѣзненному припадку. ') Л потомъ оба
слова— первое особ. въ стихахъ, а второе особ. въ прозѣ—
употребляются еще метонимически въ смыслѣ гнѣва, раздра-
женія, досады, тоски, унынія. Іп еосіет езі (еі, поп оіппіЬиз
баіиш апііпаіііпіз. Ециі, піиіі, азіпі, сегѵі—поп ЬаЪепі. Ноші-
пиіп раисіз поп еві, циогиіп ѵаіеіиііо і'ігпног еі ѵііа Іоиціог.
8е<1 іп /еііе пщго іпзапіае саизза Іюшіпі. ІІіпс еі іп пюгез
егіпіеп ЫГщ пошіпе. Рііп. И. Ы. 11, 74 и 75. Осиіогиш зиГ-
іизіопез /е//е Іюініпія занакіиг. ІЬісІ. 28, 1 (2 еб. Мііі ). 8і
ЫІІ8 тоіеніа іиѵепсо езі, ѵепіег іпіниіезсіі пес еіпііііі ѵепіоз.
Соіипі. 6, 30. Ніс ѵего Аісібае Гигііз ехагзегаі аіго /еііе боіог.
Ѵігу. Аеи. 8, 220. Вііеін шоѵеге, еошпіоѵеге= поднимать желчь.
Впрочемъ въ смыслѣ досады чаще говорится зіоіпасініз, только
опять метонимически (сличи 182), а часто и вмѣстѣ съ Ьіііз.
Такъ говорится: зіошасішш шоѵеге, соіпшоѵеге, іасеге аіісиі,
зі. егишреге іи аіііріені. Іи зіошасію гібеге = іп іга іосагі.
Сіе. 1)іѵ. 2, 16 ехіг.
іпѵііііа употребляется въ дѣйств. и страд. значеніяхъ и зн.
зависть, подозрительность, нерасположеніе, ревность, недовѣр
чииость, а потомъ, метонимически, и происшедшая изъ тѣхъ
чувствъ злоба, неіишисть '). Ідѵог, собств. синета въ лицѣ,
*) Что іеі гоиорител не объ однихъ только безсловсснцхъ, а Ьііів не только
желчь въ тЬлѣ людей, какъ то и другое утверждаетъ Фсрд. Шульцъ, Синои.
§ 117, это видно изъ мЬстъ приведенныхъ здѣсь и изъ многихъ другихъ.
’) Оть іиѵіЗив, таігь-же какъ старинное гііѵііііа »= іііаыепзіо,	»гъ
іііѵійив, слова, конечно, ие ходячія.
136 —
я потомъ, метонимически, зависть, подозрительность, такъ какі
эти свойства часто производятъ тотъ цвѣтъ въ лицѣ; Ііѵог
сильнѣе, чѣмъ іпѵібіа, ненависть глубокая, смертельная, (по-
жирающая)- Обіппі, отвращеніе, антипатія. НітиНяя, нерѣдко
встрѣчающееся на ряду съ іпііпісіііае объ одномъ и томъ же
предметѣ, какъ напр. Ьіѵ. 39, 4 и 5, и съ тѣми же глаголами
(^егеге сиш аіиріо и т. д.), какъ іпітіеіііае и бівсогбіас,-—зв.
вражда и соперничество, происшедшія отъ стремленій често-
любія либо отъ духа политической партіи Віпінііав выра-
жаетъ главнымъ образомъ чувство соперничества, отъ котораго
происходятъ возможныя при этомъ враждебныя дѣйствія, но
оЬігесіаііо зн. униженіе,—дѣйствія, которыми одно лицо уни-
жаетъ заслуги другаго, такъ что основаніемъ тутъ іпѵібіа. Аепш-
Іаііо, соревнованіе, соперничество, ревность, страстное желаніе
чье-ниб. перебить, сколько возможно, въ чемъ-ниб. другаго>
какъ въ хорошемъ дѣлѣ, такъ и въ дурномъ. Слѣд. аетиіаііо
состоитъ въ томъ, что стремится къ цѣли высшей, чѣмъ со-
перникъ, съ которымъ оно имѣетъ дѣло, но въ ішііаііо, под-
ражаніе, соревнованіе, задача—одинаково сдѣлать дѣло, кото^і
рое на рукахъ. Іпѵиііат Масебопшп иоіііііиш ѵегеЬаіиг. КеЯ
Ешп. 10. Сеіѣо зепзи еі ѵего бе поЪіз не ]ибісепі, тяіёѵЯ
кпііа еі Ііѵоге іпіребіипіиг. Сіе. 1)іѵ. 11, 10. Миііав яітиІіЛ
іев рагііпі овЬсигаб, рагііпі арегіаз вивсері. Ісі. Маи. 24. в
сличи, что разсказываютъ Риііо и Ѵогепиз у Саев. В. 6. 5,
44. Миііогиго оЫгесІаІіо еіеѵісіѣ ипіив ѵігіиіеш. Кср. Нави. 1.
Аетиіаііо еі іп Іаибе еі іп ѵіііо еві. ЭДапі еі ітііаііо ѵігіи-
Ѣіб аетиіаііо біеііиг еі еві аетиіаііо ае^гііибо, ві со, еуиоб
солсиріегіі, аііик роііаіиг, ірве сагеаі. Сіе. Тизс. 4, 8.
106.	ІЛсаге, (Іедісаге, сопяесгаге, іпаиуигаге, іпіііате. 1И-
саге зн. давать отъ себя объявленіе, что извѣстный предметъ
долженъ принадлежать такому-то человѣку либо богу, аІІ(|иі(1
аіісиі, слѣд. отдавитъ во владѣніе, въ собственность, посвящать;
отсюда ве бісаге аіісиі = привязываться, приставать (въ смыслѣ
') Корею теиенъ, или, но крайней мѣрѣ, еще не совсѣмъ выяснены мѣси
либо съ вітиііав, либо сь ьітиі.
— 137 —
пріязни) къ кому-нибудь. Въ значеніи: «при содѣйствіи ропіКісіз
піяхіпн посвящать что-ниб. какому-ниб. богу (аеЛет, агаіп, зіти-
Іасгит, Іосиш, аіісиі (Іео, аІісп|пз гіеі)» чаще предъидущаго упо-
требляется (ІегІісаге, рѣдко метонимически аііциеш (іеиш ')—
посвящать какому-ниб. богу храмъ; но въ латини серебрянаго
вѣка весьма часто — посвятитъ, подноситъ, напр. сочиненія, сти-
хотвореніе и т. п. Сопзесгаге аііцпйі зн. дѣлать что-ниб. гет зас-
таю, принадлежащимъ какому-ниб. богу, и слѣд. аііциігі аіісиі
Лео —посвящать въ собственность какому-ниб. богу, но 2)
сопзесгаге аііциет —обоготворятъ, т-е. дѣлать, объявлять бо-
гомъ. Далѣе, такъ какъ принадлежащее богамъ участвуетъ въ
ихъ существенномъ качествѣ непреходимости, то сопзесгаге
3) зн. дѣлать безсмертнымъ, увѣковѣчивать,—терминъ болѣе
громкій, чѣмъ іттогіаіііаіі соттеікіаге. Но «посвящать, обре-
кать себя на смерть» будетъ сариі (Іеѵоѵеге, а посвящать се-
бя искусству, наукамъ и т. д. зе йаге, зе «Іесіеге. Сличи § 104
и § 507. Іпап^нгаге въ смыслѣ глагола непереходнаго зн. толь-
ко производить, устроивать аидигінт (гаданіе по аѵез), а въ
смыслѣ глагола переходнаго зн. посвящать, посредствомъ уза-
коненныхъ религіозныхъ дѣйствій, какое ниб. мѣсто или какое-
ниб. лицо какой-нпб. опредѣленной цѣли, назначать для цѣли,
мѣсто назначать сценой какого-ниб. опредѣленнаго дѣйствія,
лицо какой-ниб. опредѣленной должности, особенно, жреческой ’).
Іпіііаге аііцпеш ге, напр. шузіегііз, зн. посвящать кого-ниб.
въ тайное ученіе, въ тайные обряды, съ аЫаііѵнз имени уче-
нія или обрядовъ. Еиашіег: Лоѵе паіе, іпциіі, піаіег сесіпіі
шеа Ніи агат Іііс Лісаігіт ігі. Ьіѵ. 1, 7. (^иійаіп іиш гиіоіез-
сеніез Сгазко зе (Іісагані. Сіе. Ог. 3, 3. Си. Еіаѵіиз аесііііз
сигиііз аеііені Сопсоіііае (Ыісаѵіі. Ьіѵ. 9, 46, — мѣсто, ко-
торое надобно сличить съ Ьіѵ. 10, 23, и Сіе. 1>ош. 51. ЕиІ-
ѵіиз шапиЬіаз Мизіз еопвесгаѵіі. Сіе. АгсІі. 11. Аіі ѵех зе
') Напр. «ѣчііеаге Ароіііпеіп, аеііепі Ароіііпі илп Ароіііпів «Іеіііеагс.
*) Слѣд. кто пре доставляетъ зданіе для богослуженія, тотъ ііісаі з. <1еі1іеаЦ у
нѣмцевъ предстоятель церкви освящаетъ храмъ сонвесгаЦ синодъ канонизируетъ
сопвесгаі, енвекопъ ноевлщаетъ іпаи&игаі, сельскій пробстъ мѣста для бого-
служенія іпаиаигаі.
138 —
ііііій сялйеІаЪппп сіагс йолаге, Лісаге сопзесгаге йоѵі. Ій. Ѵегг.
4, 29. Еит йісо ІлЬегит, чиет лозігі пиуогев аицивіе еапс-
іечие сит Ссгеге еі ЬіЬега сопчесгѣѵегипі. Ій. М. I). 2, 24.
8осг.Н.І8 тиіііріех гаііо йізриіашіі еі ііщеіііі шацпіішіо І’іаіо-
пІ8 тетогіа еі Ііііегіз (письменными воспоминаніями) соя-
зесгиіа езі. Сіе. Тизс. 5, 4. Каша ехіегаі аидигез іизяоз
айеззе ай КеціІІит Іасит Іосипмріе інаиуигагі, нЬі аинрісаіо
сит рорніо арі роззеі. Ьіѵ. 3, 20. Еіатіиеш Іііаіет інпиуи-
гаге. Ій. 27, 8. Іпіііаіие езі, циае Ігайшііиг інувіегііз. Сіе.
Тизс. 1, 13.	|
107.	Міііа, песезыішіо, итіеіійі, Іатіііаѵііаз, несеазагіиз, аті~-
сиа, І'шіійігіз, імііших, иесеззііав. Знакомслшю, въ общемъ смыс-
лѣ, безъ тѣсныхъ связей и отношеній, будетъ ноііііа, но которому
одинъ знаетъ другаго только но наружности, даже—пожалуй—
только но имени (потіпе Іаиіит). Напротивъ, песевзііийо зна-
читъ ітьсная сѵяіъ, возникающая из'ь сношеній по службѣ, по
какому-шіб. спеціальному занятію, либо и изъ дружбы. Друж-
ба въ тѣспомъ смыслѣ наз. ашісіііа, которая, если переходитъ
въ простое, нещепетильное, искреннее обхожденіе, дѣлается
Ганііііагііая, ішыжан дружба. Соотвѣтственныя сопегеіа будутъ
поіиз, песеввагіиз, апіісиз, Гашіііагіз, къ которымъ надобно при-
соединить еще іиіітий, иіьрнѣйшш другъ. Кесеззагінз собствен-
но называется все, что требуется необходимостью положенія,
нуждою; но соотвѣтственнымъ аЬбігасіипі въ прозѣ золотаго
вѣка рѣдко бывало несевзіішіо, а несравненно чаще песеныіая,
необходимость, нужда, а <по нуждѣ» вездѣ говорилось только
несеввагіо, песеввііаіе, или песеззагіа те соасіив. ІІаес івіег
ііок ннрег поШіа аііиниіиін езі. Тег. Неаиі. 1, 1, 1. /асунііні
ай Іііоіичн ргоріег иоііііиш іпігоиіінзі знііі. №;р. Ніон 9. Піоіі
Віопузінні (своего родственника) заіѵніи екке ргоріег песезьіЫі-
пет, шація еііат бногниі санява «ІшІеЬаі. Ля<1. 1. ЕциЛе»
Кошапі ай піе рго песе&чііікііпе, циае шіііі еяі епш іііо ог-
йіве, саиззапі геі риЫісае регіеиіацие гегиш кііагиш «Іеіиіегипі-
Сіе, Май. 2. Пеня ргодгеіііеіж /атіііагііаіет еІГесіі. Ій. Ѣ’ііі.
1, 20. ЛтісИіа езі онпііиш йіѵіпагит ііитапагппідие гегиш
сит Ьспеѵоіенііа еі сагііаіе вшита соіюеіізіо. 1<1. Ьаеі. 6. Ап
139 —
е»о поп ѵепігет сопіга аііепит рго /атіііагі еі песеявагіо?
1(1. Р1111. 2, 22. І)іоп егаі іпіітиз 1)іопу8Іо, поп пііпив ргор-
Іег піогев, (ріапі ргоріег аіТіпііаіеіп. Кер. Иіоп. 1.
108.	Лінаге, іиіатаге, іШідеге, /'аѵеге, вііиіеге, [дсеге, атог,
сагііиа, ріеіав, [аѵог, вішИит, Ьеп.еш>1еп1іа, сиріііііав, дгаііа.
Апіаге, любить, и аіпог, любовь, составляютъ ггайос, слѣд.
сердечную расноложенноетъ, при случаѣ доходящую и до стра-
сти; но (Ііііцеге, любить, собств. отличать и предпочитать дру-
гимъ, основывается на вниканіи въ предметъ и родившемся от-
сюда уваженіи. ОНіяке составляетъ противоположность къ апіаге,
а къ (Іііі.цеге она будетъ пеі>ііуеге. Но ііііесіик въ классиче-
ской прозѣ не употреблялось, и поэтому не должно говорить,
напр. ші ііііесіе Сісего, но только ші Сісего. Сагііак есть тркх;
и означаетъ любовь, возникающую изъ такого нравственнаго
развитія человѣка, по которому онъ все то, что для человѣка
должно быть важно н дорого, п считаетъ важнымъ и дорогимъ,
слѣд. людей, боговъ, родныхъ, друзей, отечество, согражданъ,
и поэтому значить въ частности любовь къ ближнему. Приба-
вимъ, что это слово, какъ и аіпог, употребляется и въ дѣй-
ствительномъ, п страдательномъ значеніяхъ. Внушаемая долгомъ
любовь ц преданность къ богамъ, отечеству, родителямъ, къ лю-
дямъ, сдѣлавшимъ для пасъ особенно много добра, будетъ ріе-
іак.—Абашаге зн. сильно, крѣпко любить, беапіаге страстно
любить. Те вепірег атаѵі сіііехідие. Сіе. І)іѵ. 15, 7. 8сііо
епш а ню поп сііііуі зоіипі, зеб еііаш атап. ІЬіб. 13, 47.
Аіпісіііае сагііаіе еі атоге сетнипіиг. Сіе. Рагѣ Ог. 25. Сагііав
хоіі ракіогшп сопѵепагипцуие рІеЬеш сопвосіаѵіі. Ьіѵ. 2, 1.
Аиі сагііаіе піоѵепіиг Іюпііпсз, иі беогиш, иі раігіае. иі
рагепііиіп, аиі атоге, иі соиіицині, иі і'гаігипі, иі ІіЬегогипі.
ІЬіб. 16. ІЧеІаз егуа раігіапі аиі рагепіе» аиі иііоз запгіиіііе
соіі)ипсіо8 оЙісіиіи сопаегѵаге піопеі. Сіе. ІпѵепЬ 2, 22. Ріа-
іопені Піоп абео аііатиоіі, иі ве іоіипі еі ігабегеі. Кер. Иіоп.
2. ІІІаіп ідпаііж іиив шиііок аппов ііеатаК Ріаиі. ЕрііІ. 2, 2, 35.
Ь’аѵог, особ. заявленіе одобренія актеру въ театрѣ, означаетъ,
въ противоположность къ іпѵібіа или оЬігесіаііо, одобреніе и
І/нолъ или иначе выражаемую бмюсклонность, съ которою мы
140 —
сочувствуемъ предпріятію, поведенію либо поступку чьему-ниб.
или и самому лицу въ томъ, въ чемъ оно выражаетъ себя, а
при случаѣ и поддерживаемъ его или поощряемъ. Выказывать
такую Гаѵогет наз. Гаѵеге. Сгаіія зн. дружески сочувствен-
ная, симпатизирующая настроенность, такой складъ дуиѵп
какого-либ. лица, въ силу котораго оно склонно дѣлать для
другаго то. чтй тому пріятно или чего тотъ прямо хочетъ и
домогается. Что оказывающій Гаѵогет или цгаііат всегда дол-
женъ быть въ глазахъ нашихъ высшимъ, этого утверждать нель-
зя. Если ^гаііа происходитъ главнымъ образомъ изъ желанія
быть другому полезнымъ и выгоднымъ всегда или въ какомъ-ниб.
частномъ случаѣ, то оно становится Ііепсѵоіепііа, желаніе до-
бра. А если е;га(іа усиливается до горячаго усердія къ интере-
самъ другаго, то она дѣлается вішііиіп, преданность кому-ия-
будь, пристрастіе къ кому-нибудь, въ хорошую и въ худую
сторону, но спеціально въ послѣднемъ смыслѣ говорится сирі-
ііііаз. Относящіеся сюда глаголы будутъ Ііепе ѵеііе аіісиі, віи-
<1ете аіісиі. Еоѵеге употребляется собств. о курицѣ, которая
грѣетъ и бережетъ цыплятъ у себя подъ крыльями, а потомъ
о врачѣ, который припарками старается пользовать больныя
части тѣла; метафорически значитъ «поступать съ какимъ-ниб.
лицомъ такъ, чтобы оно оставалось въ хорошей настроенности,,
въ хорошемъ расположеніи духа, или чтобы пригиго въ нею,
слѣд., пожалуй, пригрѣвать, поддерживать хорошее располо-
женіе духа, ободрятъ, не давать сбиться съ прямой дороги,
покровительствовать^. ,1ат [тг піепіек іепеі (вс. аресіап-
ііипй еі (Іегіяигі, поп аресіаіигі аеііепі. Рііаесіг. 5, 5, 25. Ея
тахіпіа іпѵііііа іп угаііат еі і'атгет поЬіІііаіік Лицигіііа ѵе-
піі. 8а11. .Ііщ. 13. РаоеЬат еі геі риЪІісае, сиі ветрег (ат,
еі Йщпііаіі ас р;1огіае іиае. Сіе. І)іѵ. 12, 7. Міііі сит ііоіііі-
піЬиа іііа еі угаііа еі песеввіілиіо еаі. Соеі. ар. Сіе. Оіѵ. 8, 14-
Ветѵоіепііае (вс. сопірагаіиіае) ргаесеріа ѵйіеатиа, циае циі-
Йеіп сарііиг ЪепГіспв тахіпіе, яесипсіо аиіет іосо ѵоіипіаіе
ЪепеГісіа Ъепеѵоіспііа тоѵеіиг. Ы. <ИТ. 2, 9. Маіо йеаійегагі
а іе ртисіепііат теат, фіат Ъепеміепііат (готовность услу-
жить тебѣ). ЕІ. Ог. 1. Сосііич яігійггіі Саііііпае сопзиіаіим
— 141
ііегит реіепіі. Ісі. Соеі. 5. Е"о ІіЬі оппгіа, зіийіа еі ойісіа
рго позіга несеззіітііпе еі сіеілііззе те сопНіеог еі ргаезіі-
іівзе агЬіігог. Ісі. Миг. 3. йсгіЬія <1е Саезагів зитто іп поз
атоге: Ьипс еі іи {оѵеЪіз еі поз, диіЪизсиіщие роіегітиз
геЬиз, аіщеЬітиз. Ісі. С^и. Гг. 3, 1. Енроіетиз еі Кісосіатиз
ри^папіез ІіогіаЬапіиг еі ргоре сегіа {оѵеЪапІ зре, ]ат Місап-
(Ігит ех сотрояііо асИоге еі іег§а іюзііит іпѵазигит. Ьіѵ 38, 6.
109.	Зосіиз, сотев, рагіісерз, сопзогз, зойаіів, сотпіііііо, сотроз,
весіаіог, аззесМог, аззесіа. 8осіиз, отъ 8ециі= ЕтсгсЭаі= приста-
вать, примыкать, наз. такой человѣкъ, который присталъ къ дру-
гому, съ тѣмъ чтобы либо всегда, либо въ извѣстныхъ случаяхъ,
при извѣстныхъ условіяхъ помочь его планамъ, поддерживать его
дѣло, раздѣлить его участь, слѣд. товарищъ, компаньонъ, союз-
никъ, членъ общества, товарищества, шайки. Имя предмета
занятій товарищества ставится въ род. падежѣ. Основано ли
товарищество, союзъ на договорѣ, какъ напр., въ предпріятіяхъ
торговыхъ, въ откупахъ ѵесіщаііптп, въ политическихъ союзахъ
между различными государствами, налагаются ли имъ взаимныя
обязательства, или нѣтъ,—для употребленія слова это все рав-
но *). Сопіез, отъ сот=сипі и іге, 2) зн. 1) спутникъ, прово-
жатый, кто сопровождаетъ другаго въ дорогѣ, 2) метафориче-
ски, такой человѣкъ, который, подобно попутчику, не поки-
даетъ другаго въ его предпріятіяхъ, дѣлахъ, неудачахъ, цѣляхъ
и планахъ, слѣд. вообще—товарищъ. Обстоятельство, въ кото-
ромъ онъ не покидаетъ другаго, означается род. падежемъ.
Эта же конструкція бываетъ и при рагіісерз, т.-е. диі рагіеиі
саріі, зизііпеі, принимающій участіе ъъ чемъ-ниб., участникъ
въ дѣлѣ, часто употребляемое вмѣстѣ съ сотез, зосіпз, афи-
•) Если Іогііта и ІаЬог принять въ коренномъ значеніи, то предъидущія
объясненія будутъ согласны съ приводимыми у Дедерлейна и у другихъ ѵегзиз
іиешогіаіев:
Сопзогіе» іогПша ешіеш, зосіоз ІаЬог ісіегп,
8еД сагов Гасіипі зеЬоІа Іиііиз теиза воііаіев,
но слова у Рорта р. 152: Ьосіиз а^еніеш аіІ)иѵаі, какъ-то стѣсняютъ понятіе.
*) Такъ же какъ ециез отъ едио іге, ре<1ез отъ реіііЬиз іге, аиіізіеа отъ
апіе зіаге.

142 —
(ог.—только съ тою разницей, что рагіісеря выражаетъ соб-
ственно участіе въ дѣлѣ, я н₽ отношеніе къ. другимъ участни-
камъ въ томъ же дѣлѣ. Сонвогк, по управленію одинаковое
съ рагіісерв, выражаетъ тотъ главный оттѣнокъ, что участіе
въ чемъпиб. произошло отъ случая или отъ обстоятельствъ.
Яогіаііз ') зн. особенно товарищъ чей-ниб. въ весельи того съ
своими гостями, слѣд. особ. въ сопѵіѵіа и ерпіае. При этомъ
словѣ пе бываетъ цспіі. оіуесі., потому что опо само собою
выражаетъ занятіе вполнѣ. Отрои, отъ сот съ роі, отъ ко-
тораго рояяе, выражаетъ только то, что извѣстное лицо есть
владѣтелъ вещи, означенной прп псмъ род. падежомъ, а не
укатываетъ на участіе во владѣніи другихъ. Соіптііііо наз.
тотъ, дпі ина сиги аіідно тііііаі, боевой товарищъ, соратникъ.
ІІП|Ц8 Ьсііі еро рагіісеря еі аосша еі жііпіог ея.че сорог. Сіе.
Аіііс. 9, 10. Ія еі сот^ піеиз іиіі іііо Іепіроге еі оіппіит
ііпіегит паѵщаііопит, ІаЬогит регіеиіогшп теогит жіия.
И. 1)іѵ. 13, 71. 8осіоя Вііііупіае (общество риЫісапопті въ
Виоиніи) шетогся еззе еі ргаіоз сорповсев. ІЬмі. 13, 9,—пись-
мо, въ которомъ съ начала до копца говорится объ нихъ. Во)08
гесеріов а<1 ве жіоз (іііпегів, Ъеііі) ансінснпі. Саев. В. О. 1,
5. Мпіі ргаѵаіі вагсіпів іііапі (Іпо: ипнв іегеЬаІ Гівсоя епш
ро.сипіа, аііег диіеіив сошея ведиііиг. Рііаесіг. 2, 7. 8о1ив Іюню
ехіоі апііпапііипі репегіішв гаііопів еві рагіъссря. Сіе. Ьер. 1,
22. ()ііі(1 гевропйеЬо ІіЬі сопяогіі іпосіпп Іенірогиіп іПогиш?
]<1. Миг. 37. Наіші ветрег жіаівв.—ЕриІаЬаг сит жІаІіЬш
тобіее. 1(1. 8еп. 13. Мспіія, ІіЬегіаІів, раігіае, ѵоіі с.отров.—
Бесіаіог, отъ весіагі, и аявесіаіог, провожатый, паи. люди,
которые сопровождали какое-ниб. знатное лицо во время иска-
нія имъ должности (въ качествѣ кандидата), во время поѣздокъ
съ порученіемъ въ провинціи, во время управленія провинціей
*) Войаііз не можетъ происходить пи отъ віиіек, ни отъ ьгДео, пи отъ ёЗас,
ейы (е«о5«), ни отъ ишкіегс. Можетъ быть, оно происходитъ отъ яІ — въ
аѵіаѵш, аіеіѵ. Н будетъ дигамма, точно такъ, какъ въ вепірег отъ аіѵ кер,
ветро отъ ёрпш, вейео отъ с’Ссрж, ёйог, а « перешло въ о точно такъ, какъ
изъ корни словъ я’лсш, аІъигтД, «>.«{, рвіяхос, таіас, сдѣлались шоіо,
тоірев, 80І, шоПів, Іоііо, ѵосо.
— 143 —
либо въ какихъ бы ни было предпріятіяхъ; они имѣли въ виду
поддерживать вліяніе лица и за это получать отъ него тѣ или
другія милости (особыя порученія, второстепенныя и мелкія
должности). Въ переносномъ смыслѣ въ латини серебрянаго вѣка
этими словами назывались еще приверженцы системы какого-
пиб. философа. Нѣтъ этого добавочнаго значенія въ аззесіа
или аззеспіа, также отъ зечпі. Это слово означаетъ только
человѣка, который поступаетъ въ свиту къ знатному, отъѣзжаю-
щему въ провинцію, и именно только для того, чтобы получить
отъ него какія-ниб. выгоды; это слово и употребляется въ худую
сторону. Аі зесіаѣапіпг епт (та^ізігаіит реіепіет) тиііі.
«Лосс, тегседе: сопсебат еззе сгітеп. Нос цикіет геіноіо
(|ПІ<1 гергеѣетііз?» «(^икі ориз езі, ііщиіі, 8есіаіогіЪи^п Сіе.
Миг. 34. АЪ АГгісано ѵеіиз аззесіаіог ех питего атіеогиш
поп ітрсігаѵіі, иіі зе ргаеі’есіит іп Аігісат бисегеі. Ісі. Ѵегг.
2, 11. Аііісиз поп Десеге зе агЪіігаЬаіиг, цииш ргаеіигаіп
^егеге поіиіззеі, аззесішп еззе ргаеіогіз. Ь'ер. Аіі. 6.
Примѣч. Изъ сказаннаго видно, что смыслъ сейчасъ раз-
смотрѣнныхъ словъ такъ спеціаленъ, что ни одного изъ нихъ
нельзя употреблять въ общемъ смыслѣ: послѣдователь или 2)
въ частности послѣдователь какого-ниб. учителя. Въ послѣд-
немъ смыслѣ лучше брать аиііііог, ііізсіриіиз, или ужъ какой-
нпб. оборотъ съ зедиі.
110.	Сотііагі, рговеуиі, регзедиі, ііесіисеге, зііраге, хеерсі,
сопзеуиі. Сотііагі аіідиега зн. сопровождать кого-виб., быть
спутникомъ въ дорогѣ, въ путешествіи, къ какой-ниб. цѣли,
I») метафорически = бытъ евязану, соединену съ чѢмъ-нпб.,
сніп йаііѵо, только очень рѣдко. Ргозечиі аііцпет, слѣд. за
кѣмъ-ниб. или сопровождать кого-ниб. на какос-ниб. разстоя-
ніе а) въ качествѣ преслѣдователя, Ь) что бы составлять при
немъ почетную свиту. Но регзециі зн. преслѣдовать въ об-
щемъ смыслѣ, безъ отношенія къ величинѣ или малости раз-
стоянія. Ііеііисеге, насколько оно относится сюда, зн. состав-
лять почетную свиту при комъ-ниб. на пути въ засѣданія се-
ната, па форумъ, либо оттуда домой. Йііраге, окружать густой
толпой (людей съ оружіемъ въ рукахъ, бандитовъ, нрмвержеи-
— 1(4 —
девъ). Въ смыслѣ <приставитъ къ кому-ниб. въ качествѣ
спутника, послѣдователя, приверженца» будетъ кециі аіідиспі.
Но очень часто ого слово зн. еще и «бытъ соединепу, связану съ
чѣмъ-ниб.» Такимъ-же образомъ употребляется и сопзециі, толь-
ко въ ятомъ глаголѣ всегда удерживается тотъ главный оттѣнокъ,
что сопровождающее надобно понимать плодомъ или слѣдстві-
емъ чегО'Ниб. другаго. Ех игЬе рагнт сотііаіив ехііі. Сіе.
Сяі. 2, 2. Нозіе.ч Іосо сейеге со^еЬапІ, вей Іонціие руозциі
Гищеліев поп роіегапі. Саез. В. С. 2, 41. Зепаіогев сот-
ріигек ('.Іпііат ге^ет, дншп едио іп нгЬеіп ѵеііегеіиг) рговесиіі
зцпі. ІЫЙ. 44. Еипега, ехзедиіав ргояедиі------. Наес яипі іряа
ЬопогаЬіІіа, ваіиіагі, арреіі, Ммсі, гесіисі, сопкніі. Сіе. 8еп. 18.
Сяііііпа зііраіиз сЬого іиѵепіиСІБ. І<1. Мпг. 24. Атісогпт ѵо-
Іипіаіек айіиѵапйае яиЩ, тойо пе (игрііийо яециаіиг. Іб.
ЬаеІ. 17. Сіиоб йісіит тацпа іпѵійіа стізесиіа екі. Еер. І)іоп. 6.
111.	Ліапдігі, раіраге. тиісеге, адиіаті, азяепіагі, іпзти-
аге, т/іиеге, іггереге. Выказывать особенную нѣжность, при-
вязанность, любовь поступками или словами либо тѣмъ и дру-
гимъ способомъ вмѣстѣ, по тѣмъ или другимъ причинамъ,
«ласкать кто-ниб., ласкаться іа кому-ниб.п и «льститъ, нра-
виться^, по лат. будетъ Ыапйігі аіісиі, и этотъ глаголъ упо-
требляется съ подлежащими и изъ именъ предметовъ неоду-
шевленныхъ, какъ напр. ѵоімріая, ѵегЬа. Унизительный смыслъ
въ Ыашііііае бываетъ только тогда, когда они неприличны
положенію того, кто ихъ дѣлаетъ. Віаікііііае могутъ выра-
жаться глаголами тиісеге и раіраге или раірагі—гласишь, лас-
кать, съ тою разницею, что первое должно шероховатое сдѣ-
лать гладкимъ, жесткое мягкимъ, и такимъ образомъ Ь) что-
ниб. укротитъ, усмиритъ, а послѣднее должно возбудить гла-
женьемъ въ предметѣ чувство удовольствія. Айиіагі (аіідиеш
аіісиі)—тропъ, взятый отъ собаки, которая, всячески прося отъ
хозяйской милости подачки, вертитъ хвостомъ и извивается
у йогъ, и перенесенный на такое искательство и лесть, кото-
рая выражается въ подобострастныхъ, рабскихъ ужимкахъ и
словахъ, и бываетъ вслѣдствіе униженія себя. Имена предме-
товъ неодушевленныхъ подлежащими при этомъ глаголѣ не
— 111 —
бываютъ. Лззепіагі аіісиі, отъ аязепіігі, наз. дѣйствія такого
заискивающаго льстеца, который своимъ собственнымъ умомъ
и характеромъ, совершенно жертвуетъ другому и своими сло-
вами. жестами, минами, поступками рѣшительно подлаживается
къ его желаніямъ. Агіиіаііо противорѣчитъ достоинству сво-
боднаго лица, а аззепіаііо достоинству благороднаго характера,
[іа пай зишиь, иі, ЪІапЛггі роззітаиз ііз, а диіЪиз зіі реіеп-
(Іито. Сіе. Ог. 1, 20. Сегѵиз тиісепда соііа шапіЬиз ргаеЪе-
Ьаі. Оѵі<1. Меі. 10, 118. Миісепіет іщгез еі аценіета сагшіпе
диегсиз. Ѵігц. Ниіс шаіе зірафеге, гесаісіігаі инбідие іиіиз.
Ног. Аііісиз педие роіепіі айиіаіия езі Апіопіо пес сіезре-
гаіоз геіідиіі. Кер. Аіі. 8. Тасе іи, циет е?о іпіга тйтоя
оіппея риіо. Ката диі Ъиіс аззепіагі апітит ішіихегіз, е Пат-
та реіеге іе сіЬит роззе агЬіігог. Тег. Еип. 3, 2, 37. Сіѵі-
ит Ьепеѵоіепііат Ыапсіііііз еі аззепіапсіо со!1і§еге іигре езі.
Сіе. Ьаеі. 17, 61.
Но вкрадываться нельзя выражать ни однимъ изъ предъиду-
щихъ глаголовъ, а надобно переводить оборотомъ іпзіпиаге зе
іи аіідиісі или іпзіпиаге іи аіідиісі, аіісиі, вообще — стараться
проникнуть въ душу, въ сердце чье-ниб., либо іггереге іп аіі-
циі(І — мало-по-малу, незамѣтно проникнуть во что-нибудь, либо
іпПиеге іп аііциісі —легко, безъ помѣхи проникнуть во что-
нибудь. Ниіс Регзеиз ііаі таашіаіа, иі рег отапе оЪзедиіита
іпзгпиагеі зе іп диат тахііие і'атіііагеш изиіп (Ггаігіз Ііетеі-
гіі), иі еіісеге отпіа агсаиа зресиіагідие аЪіІііоз е^из зепзиз
роззеі. Ьіѵ. 40, 21. Огаііо шоііо регГгпщіі, ішліо іггеріі іп
аиіпіоз Ікнпіпшп. Сіе. Ог. 28. Иііііі іат і'асііе іп апіиіоз іе-
пегоз аідие тоііез ім/іиіі, диатѵагіі сапепсіі зопі. ІО. Ьец. 2,15.
112.	Сопіетпеге, зрегпеге, азретагі, йезріссге. Если пре-
зирать значитъ въ отношеніи къ какому-нибудь предмету не
отдавать должной цѣны его качествамъ, его достоинству, его
физической и нравственной сторонѣ,—цѣны, на которую онъ
имѣетъ право и которая ему всѣми другими воздается, и слѣд.
трактовать его мелко, не отдавать ему должной цѣны, не
оказывать должнаго уваженія, то употребляется сопіешпеге.
почти=рго іііініо сіисеге, рго піііііо ІіаЬешІиш риіаге. Но
10
— 14Г. —
если презирать значитъ не хотѣть ничего знать о предметѣ
или не гптѣтъ имѣть никакого съ нимъ дѣла, и поэтому спрова-
живать его отъ себя, пренебрегать имъ, бросать ею, то это бу-
детъ зрепіеге. Усиленный терминъ къ этому будетъ аярегпагі —
«нпвергатъ съ неудовольствіемъ, съ отвращеніемъ». Наконецъ,
(Іеврісеге зн. съ настоящей либо ложной точки зрѣнія смот-
рятъ на предметъ презрительно, свысока ')• Отпіа апйепіепі
сопіетпеі ВалшЬаІ, пііііі іетеге арепіет теіиеі. Ьіѵ. 22,39.
Еа гев еі ііііе сопіетпепІіЬив (Тридцати, которые оставили
Тразибула безъ вниманія) реглісіеі еі еі Лезресіо (на котораго
тѣ, въ сознаніи своей силы, смотрѣли презрительно) яаіпіі іиіі.
Кер. Тіігаз. 2. Нипс ге^еш іп ігіитрѣо йисіит РоіуЫия
Ьаибдиадиат зрегѣепйиз аисіог ігасііі. Ьіѵ. 30, 45. бизіаіиз,
диаю сііо ісі, диосі ѵаісіе биісе езі, азрегпаіиг ас гезриіі. Сіе.
Ог. 3, 25.
113.	Жеімеге, іітеге, {огтідаге, г^огтіЛаге, раѵеге, ігері-
даге, ѵегегі, ѵепегагі. аДогаге, соіеге, оЬзетѵаге съ относящи-
мися сюда именами сугцествителъными. Меіиеге—у Цезаря
этотъ глаголъ не встрѣчается—и іпеіиз употребляются чаще,
нежели іітеге;—ѵегегі говорится въ противоположность зре-
гаге, зрез, апіаге, аіпог, бі!і§еге, сагипі ИаЬеге, —и употребля-
ются эти глаголы тогда, когда нужно выразить однимъ словомъ
ай'есііопепі 8. регіигЬаііопеш апіпіі, составляющее сущность
всякихъ видовъ страха. А въ отличіе отъ своихъ синонимовъ,
теіив значитъ безпокойство, тревога въ сердцѣ изъ опасенія,
что можетъ встрѣтиться какая-ниб. неудача, бѣда. Если при
этомъ словѣ есть ^еп. оЬ]., то имъ означается либо а), пред-
метъ, столкновенія съ которымъ, вреда отъ котораго боится
*) Соиіепмге еЫ рагѵі йисеге, сіезрісеп: іиіі а ье ехіыішаге, хрегпеге сиш
іавіійіо геуісеге еі ее^ге^аге. Роріпа ей. ВісЬі. р. 174. Но очевидв.., цто ьс4
эти понятія сродни между собой, и поэтому встрѣчаются мѣста, гдѣ стліп
(іееріееге, а можно било ожидать соиіетпеге либо арегпеге, и наоборотъ
Впрочемъ, если хорошенько вникнуть въ этн мѣста, то окажется, что еслибы
поставлено било въ нихъ слово, котораго ми ожидали би, то сейчасъ и;імі-
видея бы оттѣвокъ мысли, бывшій въ виду у писателя. Кромѣ того сличи § 119>
147 —
тотъ, диі шеіпт ІіаЬеІ, либо Ъ) предметъ, при мысли о кото-
ромъ онъ смущается и чувствуетъ робость, боится его оскор-
бить или даже просто имѣть съ нимъ дѣло. Поэтому шеіиеге
зн. тревожиться изъ опасенія возможной неудачи и т. п. и
гпеіпеге аіідииі зн. либо а) опасаться, что извѣстный предметъ
вмѣшается въ дѣло, либо Ъ) бояться имѣть дѣло съ предме-
томъ, затронуть, оскорбить его. 8і зрез езі ехзресіаііо Ъопі,
ніаіі ехзресіаііопеш еззе песеззе езі теіит. Сіе. Тизс. 4, 37.
Меіиі зе, диат атагі таІеЬаІ. Кер. І)іоп. 9 Осіегіпі. сіиіп
теіиапі—МегпЬга теіи беЬіІіа зипі; апітиз ргае Итого оЬ-
зіириіі. Тегепі. АсІеІрЬ. 4, 4, 74. Езі теіиз іиіигае ае^гііи-
сііпіз зоііісііа ехзресіаііо: іп диет аиіеш теіиз (вс. сайіі),
іп еипсіеш /огтігіо, Іітісіііае, раѵог, і§паѵіа (сасіаі езі пе-
сеззе). Сіе. Тизс. 5, 18. Езі теіиз а гаііопе аѵегза саиііо.
ІЬісІ. 4, 6. Сличи ІЬісІ. с. 30. ІНопузіиз сиіігоз Іопзогіоз те-
іиепв сапйепіе сагЬопе зіЬі айигеЬаІ саріііит. Сіе. ОЙ. 2, 7.
и сейчасъ потомъ: Оиі зе теіиі ѵоіепі, а диіЬиз теіиепіиг,
еозсіет теіиапі ірзі песеззе езі;—о теіио, пе..., иІ...,не
поп..., с. іпГіп. говорится въ каждой грамматикѣ. Тітог зн. тру-
сость, робость. Если при этомъ словѣ есть ^епіі. оЬ]. либо аЬ
с. аЫ., то эти падежи означаютъ угрожающій предметъ, кото-
рымъ возбуждается то чувство,=боязнь, робость передъ—.—
въ виду—.Поэтому Іішеге =чувствовать робость, боязнь, аіі-
дній, аЬ аіідпо — передъ чѣмъ-ниб., въ виду чего-нибудь. По-
этому, въ свою очередь, Іішісіиз наз. тотъ, кто легко можетъ
встревожиться, сробѣть, испугаться, и, наконецъ, Іішісіііаз бу-
детъ качество Іішісіі, робость, боязливость. Еоппніаге, а силь-
нѣе теГогпіі(1аге=испытывать чувство трепета, ужаса, оцѣ-
пенѣнія, а1ідиііІ =передъ чѣмъ-ниб., отъ чего-нибудь. Рагеге зн.
со страха дрожатъ. Ігеріііаге быть въ безпокойствѣ, въ тре-
вогѣ. Поэтому соверпіенпо справедливы слова Дедерлейна (Си-
нон. II. стр. 191), что шеіиз наз. страхъ въ смыслѣ ггредстав-
ленія, мысли, а Іііпог въ смыслѣ чувства; но послѣднее на-
добно имѣть въ виду и при существительныхъ именахъ одного
корня съ послѣдними названными глаголами Гогшійо, раѵог,
10*
— 148 —
ігерійаііо, и при самыхъ ятихъ глаголахъ ')• Наконецъ, ѵегсгі
зн.: вслѣдствіе знакомства съ силой, величиной, свойствами*
вліятельностью предмета чувствовать къ нему почтеніе, бла-
гоговѣніе, страхъ. Саѵеге йеееі, іітеге поп йеееі. Сіе. Тп8С-
4, 31. ^поз (?с. СішЬгов Теніопоі?дие) аіідпатйіп іпегтоа
гітіегапі, Іюз розіеа агтаіоз зирегяѵегипі. (Солдаты Марія).
Саев. В. С. 1, 40. 0>иі<1? Ѵеіегапоз поп ѵег&тиг? Каіп іітегі
$е не ірві диійегп ѵоіипі. Сіе. РІііІ. 12, 12. МеіиёЬапі ешп
вегѵі, ѵегеЬапіиг ІіЪегі, сагиш отпеа ЬаЪеЬані. Ій. 8еп. 12.
(}ппт оЬксигаіо воіе ІепеЬгае Гасіае еввепі герепіе, Аіііепі-
епвіит апітов виттив іітог оссираѵіі. 1(1. Вер. 1, 16. Ті-
тоге гаогііз (изъ страха смерти) впіог іиш сопГеввиз еві еі
диае веди. РЬаейг. 1, 14, 10. Нщив іпвйііова сіепіепііа Йекс-
іапіиг, ііііив ігапі {огті&ті. Сіе. Аіі. 8, 16. Айіипципіигре-
гіеиіа ѵііае іигрівдие аЬ Ііів /огтігіо пюгііз (страхъ и тре-
петъ смерти! ГогііЬие ѵігів орропііиг. ІЙ. Кер. 1, 3. Раігев
юі ипо гетроге шоііЬин апіпаі іигЬаіі ІгеріеІаЬапі та§І8, диат
сопвиІеЬапі. Ьіѵ. 21, 16. ЦЪі іпігаѵіі апітов раѵог, ій зоіит
теіиипі, циой ргігаит (огтіЛт соерегипі. Сигі. 4, 16, 62.
Ѵегетиг циійет ѵов, Нотапі, еі 8І ііа ѵиііів, еііат ігтетиз,
вей ріив еі ѵегетиг еі іітетия йеов. Ьіѵ. 39, 37. 2). Этотъ
примѣръ показываетъ, въ какомъ смыслѣ ѵегегі йеов значитъ
біояжься боговъ. Но ѵепегагі йеов значитъ изъявлять передъ
богами (или, подобно имъ, чествуемыми людьми) свою покор-
ность и благоговѣніе чистотою сердца, молитвами, колѣнопре-
клоненіемъ, поверженіемъ себя на землю (ргосишЬеге), айога-
ііопе въ смыслѣ грос7.6ѵг(іц<; либо другимъ какимъ-ниб. благо-
говѣйнымъ дѣйствіемъ. Ай огаге, собств. — обогащаться съ молъ-
бой, чествовать молитвой, аііциій, молиться о чемъ-нибудь;
2) ігроохиѵЕіѵ, т. е. выражать почтеніе посыланіемъ рукой по-
') Надобво еще замѣтить, что іііпог, і'огпііііо, раѵог употребляются и ві
ріигаіів, а піеіиь никогда, и что страхъ ГогпіііІаіИів, ігеріеіапіів, раѵепііз ви-
дѣвъ и въ наружности, со стороны.
•) Ьъ ѵегеог не—н ѵегеог иі—смыслъ глагола часто такъ ослабляется, что
первое часто = моэмті статься, пожалуй, а послѣднее ~ едва-ли (нѣмец.
йіекі, ат Епйе—віРтгІіск, Зейффертъ Ьае). р. 77.)
км —
цѣлуя и т. д. '). ОЬяегѵаге зн. обходиться съ какимъ-ниб. че-
ловѣкомъ почтительно, съ уваженіемъ. Сильнѣе значеніе гла-
гола соіеге: онъ значитъ вообще усердно заниматься чѣмъ-ниб.;
поэтому соіеге а1ідиет = изъявлять кому-нибудь (богу или че-
ловѣку \ благоговѣніе, почтеніе, чествованіе, уваженіе сред-
ствомъ, которое въ этомъ случаѣ означается твор. пад., или
вообще словами, дѣлами либо мыслями 2). Существительныя
имена, сюда относящіяся, будутъ: ѵепегаііо, айогаііо, оЪзег-
ѵапііа, сиііия, но сиііига зн. только присмотръ, уходъ за чѣмъ-
ниб. (т. е. старательное занятіе), оЬзегѵаііо только наблюденіе.
І)си8 регііпенз рег наіигаш сщиздие геі, рег іеітаз Сегез,
рег піаге Керіипик, аііі рег аііа, роіегипі іпіе11і§і оиі диаіез-
дие еіпі—, Ьов сіеоз еі ѵепегагі еі соіеге беЪетиз. Сиііиз
аиіет сіеогит езі оріітиз ісіетдие сазііззітиз аідие запсііз-
зітия ріепіззітиздие ріеіаііз, иі еоз зетрег рига, іпіе§га,
іпсоітиріа еі тепіе еі ѵосе ѵепегетиг. Сіе. Ы. Б. 2, 28. Ѵе-
пегагі ге^ет (Регзагит Сопоп гесизаѵіі). Кер. Соп. 3. Еиіі
ѣос іп атіеіііа диазі диосМат ,]из іпіег іііоз, иі тіііііае ргор-
іег ехітіат ЬеІИ §1огіат Аігісаиит иі сіеит соіегеі Ьаеііив,
сіоіпі ѵісіззіт Ьаеііит, диосі аеіаіе аніесесІеЬаі, оЪзегѵагеі іп
рагенііз Іосо Всіріо. Сіе. Вер. 1, 12. Аиййіиз оЪзегтпііа,
диа те соііі, ассебіі ай ргохітоз. 1(1. Віѵ. 12, 27. Беоз
ѵевігоз риЪІісоз шеоздие ііа айогаѵі, иі тіЬі сіе ѵоЪіз сопсог-
сііае рагіае ^Іогіат Йагепі. Ьіѵ. 7, 40.
114.	Ридо), риЛепз, рийісив, ршіісіііа, ѵегесипсііа, ѵегесип-
(ІН8. Рініог, чувство стыда, стыдъ, наз. сознаніе неприличія
или безнравственности какого-ниб. поступка, выражающееся
или сопровождаемое, въ высшей своей степени, краской въ
щекахъ, бываетъ-ли оно уже вслѣдъ за поступкомъ помянутаго
сорта, или оно будетъ нравственною боязнью сдѣлать его; по-
этому часто (и въ этомъ смыслѣ одно только это слово и упо-
требляется) зн. нравственное чувство, чувство нравственной
*) См. Древности.
Что іа, циі соііі аііцисш, имѣетъ въ виду особенно польза или выгоду
для себя, съ этимъ нельзя не согласиться.
Гій —
чести. нравств. дама. Сюда относится ріиіепз, чувствующій
ршіогепі; потомъ рікіісиз, стыдливый, стыдящійся. особенно
тотъ, кто наблюдаетъ требованія цѣломудрія и нравственности,
и ршіісіііа=цѣломудріе, нравственность. Ѵегесшиііа зн. за-
стѣнчивость. т. е. боязнь нарушить (іесогппі и тѣмъ возбудить
въ другомъ досаду: ѵегесшкіиз наз. тотъ, у кого есть эта за-
стѣнчивость. Ридотет гиЬог, іеггогеш раііог сопзедиііиг. Сіе.
Тизс. 4, 9. Могіегаіог сирібііаііз ргіЛог. Ісі. Еіп. 2, 34. Ри-
Логе ') а (ііееіиіо еі іігоібііаіе ііщепиа, гейщізіі. Сіе. Ог. 2,3.
Хііііі іп ео пщепиит, пііііі тойегаіиш, пііііі риЛепз, пііііі
риЛісит. И. Ріііі. 3, 11. ЕгиЬезсшіі рийісі еііат Іоциі Йе
ршіісіііа. 1(1. Ьее\ 1, 19. Ѵегесипсііат паіига Ііотіпі йейіі
циазі диепйапі ѵііирегаііопіз поп іп^пзіае ііпюгет. 1(1. Вер. 5,
4. Ѵегесипйіае рагіез зипі (Ьотіпез) поп оЕепйеге, іп щю
тахіте ѵіз регзріеііиг бесогі. Іб. ОЕ. 2, 28. Іппосепіез еі
ѵегес'ітді зипі, иі Іепе аибіапі, иі пітогет Ъопит соііщапі.
Сіе. Ье<ц 1, 19.
115.	Теггеге, іеггог, раѵог, Іюггог, сопзіегпаге, сомзіегпаіго.
Теггеге, пуиітъ, зн. приводить въ испугъ, т. е. возбуждать въ
комъ-ниб. іеггогего, испугъ, или и раѵогею, Ьоггогеш, о ко-
торыхъ сличи § 113 и § 104, либо іітогет. Сопзіегпаге,
вмѣсто котораго Цицеронъ употребляетъ сопсііаге, регіеггеге,
сопіигЬаге, зн. приводитъ людей или звѣрей, напр. лошадей,
въ тревогу, въ замѣшательство. Происшедшее отъ этого дѣй-
ствія состояніе будетъ сопзіегпаііо. ЕдиіііЬи.ч ішрегаі, иі циаш
гоахітиш іеггогеш ІіозііЬиз іпіегапі. Саез. В. С. 7, 8. баііі—
ай агша сстзіегпаіі Виксіпопеіп— сонѵепіипі. Ьіѵ. 21, 24.
Ѵісіі регсиізідие, дио Гогз іиіегаі, сопвіетаіі ргоГиріипі. Саев.
В. С. 8, 19. Аихіііа зиЬзісІіагіа Апгіосііі раѵоге еі сопзіегпа-
ііопе диа(1гі§агиш іаісаіагиш іеггііа іп іираіп ѵегза зиш.
Ьіѵ. 37, 42.
116.	ТаеЛеге, іаеЛіит, Іазіиііге, /азИдіит, паизеа. Неци-
цероновское существительное іаейіппі означаетъ отвращеніе^
*) К. Цицеронъ боялся висъупить публичнымъ ораторомъ: оиъ боялся сдѣ-
лать каіую-ниб. неловкомъ, если-бы, не чувствуя внутренняго нриввапія, вс
таки выступилъ ораторомъ.
151
въ смыслѣ пресыгценія чѣмъ-ниб., когда надоѣла продолжгі-
гпелъпость какого-ниб. состоянія, однообразіе тѣхъ или дру-
гихъ явленій. Поэтому Іаебеі піе=я чувствую пресыщеніе,
мнѣ надоѣло что-ниб., и мнѣ тошно выносить то, что мнѣужь
надоѣло. Газікііпт наз. отвращеніе отъ пищи (аіісиріз сіЬі),
вслѣдствіе чрезмѣрнаго раздраженія желудка и вкуса; 21 также
отвращеніе, брезгливость къ извѣстнымъ предметамъ, какъ слиш-
комъ обыкновеннымъ, слишкомъ пошлымъ, происшедшее отъ
чрезмѣрнаго раздраженія чувства эстетическаго, вкуса умствен-
наго и 3) спѣсь, смотрящая на все обыкновенное слишкомъ
свысока. Кѣмъ владѣетъ такое Газіісііпш, тотъ Газіісііі. <^пет
Іаеііеі геі, тотъ потерялъ терпѣніе:, рпі іазікііі геш, тотъ
потерялъ вкусъ, чувство чего-нибудь Но папзеа, ѵаотіа, зн.
морская болѣзнь и Ъ) вообще отъ тошноты позывъ на рвоту.
Таесіеі ашііге еасіеш шііііез. Тег. Ріюгш. 3, 3, 2. Зашнііез
ірзоз Ьеііі сопігасіі ІаеЛггіт серіі. Ьіѵ. 8, 21. Внсіеш еззе
оіппіпо іп позігіз (незнакомымъ съ нашей литературой) ай!
іпег1І88іпіае зещііііае езі апі {азіідіи сіеіісаііззіші. Сіе. Еіп. 1,
2. ВпрегЪаз апгез ЬаЪешнз, зі рппт сіотіпі зегѵогнт поп
/азіісііапі ргесез, поз го§агі аЬ Іюпезііз Гетіпіз іпсіщпатпг.
Ьіѵ. 34, 5. Жѵщаѵітпз зіпе Іітоге еі паизеа. Сіе. АП. 5, 13.
117.	8ирегЪиз, іпзоіепз, аггодапз, еіаіиз, ѵапиз, зирегЪіа,
іпзоіепііа, аггодапііа, еіаііо, ѵапгіаз, зрігііиз, /азіиз, /азііЛігыѣ.
ЗирегЬнз наз. тотъ, кто гордится дѣйствительными либо вооб-
ражаемыми преимуществами своего положенія, слѣд. надмен-
ный, гордый во взглядахъ на вещи и въ рѣчахъ, капризный,
деспотичный въ поступкахъ, контрастъ съ аецпиз. У поэтовъ
зпрегЬиз говорится иногда и въ хорошую сторону = тотъ, кто
или то, что выдается надъ обыкновеннымъ уровнемъ, отли-
чается. Іпзоіепз, непривычный (т. е. не привыкшій), напр. геі,
2) непривычный т. е. необыкновенный, а поэтому 3) и тотъ,
кто. въ виду своихъ дѣйствительныхъ или воображаемыхъ дос-
тоинствъ, либо внутреннихъ или внѣшнихъ преимуществъ, не
обращаетъ вниманія на тонъ и обычаи общества, пренебрега-
*) Такъ по Дрлерлейну.
— 152 —
еть имъ. п поэтому колетъ ого, высокомѣрный, спѣсивый, за-
дѣвающій, оскрбляющій спѣсью, и Ь) тѣ предметы, въ кото-
рыхъ обнаруживается это качество лица. Противоположные тер-
мины будутъ пюбегаЩз, шосіезіиз. Предметъ, объявляющій
претензіи на права, вниманіе, значеніе, цѣну высшія, чѣмъ
какихъ стоитъ, субъектъ заносчивый, съ претензіями, наз.
агго§ап5. въ отличіе отъ аЬзііпепб, сопііпепз. Еіаіиз, въ отли-
чіе отъ беішбвиз, зиЬшіззиз, наз. тотъ, кто приведенъ или при-
велъ себя въ расположеніе духа смѣлое, гордое, къ взглядамъ
широкимъ, возвышеннымъ, Ь) предметъ, произведенный такою
настроенностью духа. Но ѵапиз наз. надутый, пустой хвас-
тунъ. въ отличіе отъ ѵегнз, зішріех. Сообразно предъидущему
надобно опредѣлять и слова: зирегЬіа, іпзоіепііа. агго^апііа,
еіаііо (апіпіі), ѵавііаз, а по § 116 Газіиз и іазіііііипі. Но
между тѣмъ какъ еіаііо, насколько оно относится сюда, про-
исходить главнымъ образомъ изъ благороднаго самосознанія,
зрігііиз (ріпг.) основывается на слишкомъ высокомъ мнѣніи
либо о достоинствахъ собственной личности, либо о важности
мѣста, занимаемаго лицомъ. Гігнш зирегЪіогет іе ресшііа
іасіі, ап (|нос! іе ішрегаіог сопзиііі. Сіе. Біѵ. 7, 13. Ѵісіогіа
паіига іпзоіеж еі вирегЪа езі. Сіе. Магс. 3. Тагцшпіиз 8и-
регѣиз.—Іп геЬиз ргозрегіз еі асі ѵоіипіаіеіп позігапі і'іиеп-
ііоиз бирегЪіат ша^по орете, {аМгилп аггодапііагпдие Ги^і-
авіиз. Сіе. ОЙ. 1, 26. Если ораторъ захочетъ защитить на-
родъ противъ лицъ высокопоставленныхъ, которыя, между тѣмъ,
іпіоіегапііиз зе ]’асіапі еі аедиаЬіІііаіет уигіз сошпіипіз ргае-
зіапііа сіі'щііаііз аиі Гогіинае зиае ігапзеипі, то онъ скажетъ,
что великія ихъ заслуги не даютъ имъ никакого права на ве-
ликую съ ихъ стороны іпвоіепііаш и іаьіісііиш. Сіе. Ог. 2,
52. Еі, сгесіо (иронически), диа іп игЬе Ііомішез іп ѵеіеге
йі^пііаіе і'огішкщие ваіі соріат гегит то&егаіе Іегге іюп
роіиепші, іп еа ізіі ѵезігі заіеііііез тосіеяіе іпзоіеггііат зиаш
сопііпеЬипі. И. А&гаг. 1, 6. Агіоѵізіиз іапіоз зіЬі ьрігііиз,
іапіаш аггодапііат вишрвегаі, иі іегешіиз поп ѵійегеіиг.
Саез. В. О. 1, 33. Коп егаі Кезіогі ѵегепйиш, не ѵега сіе
зе ргаесіісапз пітіз ѵісіегеіиг аиі іпьоіепа аиі Іоциах. Сіе.
— 153 —
8еп. 10. Кііііі шщиапі іпзоіепз аиі діогіовит ех оге Тітоіе-
опіів ехііі. Йер. Тіт. 4. КоІеЬаі аггодапз іп ргаесіріепсіо
рориіі ЪепеГісіо ѵйіегі. Саев. В. С. 3, 1. Апіто та"по еіаіо-
дие Іштапав гев (іеврісеге. Сіе. ОЙ. 1, 28, и Еіаііо апіті.
ІЬісІ. 19. ІЛл ѵапиз апітив аига саріив ігіѵоіа аггіриіі іпзо-
Іепіет вііп Нйисіат, Гасііе асі (Іегівит віиііа Іеѵііав «Іисііиг.
Рііаесіг. 5, 7, 1.
118.	Титеге, іитезсеге, іигдеге, Іигдезсеге, іитог, Іитйіиз,
іигдіеігіз. іиЬег. Послѣднее слово означаетъ опухоль или возвы-
шеніе на тѣлѣ человѣка либо звѣря, особенно болѣзненное, и
не употребляется метафорически. Титеге, распухнутъ, опух-
нутъ, въ прямомъ значеніи въ прозѣ не употребляется, и въ
главныхъ чертахъ своихъ—точно также неупотребительному
въ прозѣ іигдеге, раздуться-, только въ послѣднемъ есть оттѣ-
нокъ переполненности, готовности разорваться, лопнуть. Но въ
метафорпч. смыслѣ іишеге въ прозѣ употребляется и означаетъ
кипѣніе (волненіе) страсти, надутость гордости, напыщенность,
надутость рѣчи. Іпсііоаііѵа Іптевсеге и іигдезсеге оба упо-
требляются метафорически, а первое и въ прямомъ значеніи:
іитог, ішпісіив, іигдіііив въ прозѣ употребляются въ обоихъ
смыслахъ. Кит іиаиив аЙесіа гесіе еві, диит іп іитоге еві?
Аиі вши аіідиойріат тешЪгит ІитіЛит ас ігігдісіит поп ѵі-
ііове ве ІіаЬеі? 8іс і^іѣиг інЙаіия еі іитепз апітив іп ѵіііо
еві, варіеиіів аиіет апітив ветрег ѵасаі ѵіііо, пипдиат іиг-
дезсіі, пиіщиат іитеі. Сіе. Тивс. 3, 9.
119.	ЕериЛіаге, гезриеге, гедіееге, гергоЪаге, /азіійіге. Ее-
ртііаге зн. презирать или отвергать что-ниб. предлагаемое либо
собственное по безполезности либо вредности', гезриеге, усилен-
ное, болѣе выразительное аврегнагі, отвергать съ презритель-
ной миной; п^ісеге отклонять, не принимать, отвергать вооб-
ще, безъ всякаго особеннаго оттѣнка; гергоЪаге высказывать-
ся противъ чего-ниб., протестовать, т--е. отказывать въ своемъ
согласіи, одобреніи, ѣ’авіійіге, о которомъ сличи § 116, зн.
пренебрегать, отвергать что-ниб. изъ брезгливости, изъ гордо-
сти. 8аере еѵепіеі, иі ѵоіиріаіев ѵерийіапйае віиі. Сіе. Ни.
1, 20. Согпеііат ихогет иі гершііагеі (развелся), сошреііі
<54
Саевяг а (Исіяіоге ппііо пюгіо роіиіі. 8иеі. Саез. 1. Хето
сіѵІ8 еві, ди» ѵоя поп осиііз Гиріаі, аигіЬиз гезриаі, апіто
аярегпеіиг. Сіе. Рія. 20. Сотііііопея, диая геуесегаі, гигяиь
арреііѵіі. Нігі. В. Аісх. 39. Ерісигив сопГігтаІ іікиі ѵе) піахі-
те, дисн] ірза пяіпга авсівсаі ѵоІирШет, тергоЪеі сіоіогет.
Сіе. Еіп. 1, 7- Хе /азіісііегіз поя іп яасепіоіит пптепші яссі-
регс. Ьіѵ. 10, 8.
120.	Ле/еііеге, гесіагдиеге, геѵгпееге, соп/иіаге, гфііаге.
Если «опровергать» зн. резонами либо фактами доказывать,
что то или другое мнѣніе, показаніе ложно, невѣрно (опр.
что-ниб.), либо 1>і что кто-ниб. представилъ ложное, невѣр-
ное мнѣніе или показаніе (опр. чого-ниб.), то это будетъ геГеІ-
Іеге '), противоп. сопііппаге: въ этомъ случаѣ должно быть
отстранено дѣйствительное или предполагаемое Гака. Но если
«опровергать» зн. резонамп либо фактами доказывать, что тѣ
или другія атрпшепіа, т.-е. резоны, обвиненія, положенія, пока-
занія несильны, неубѣдительны, либо что Ъ) кто-ниб. съ сво-
ими резонами и т. д. не заслуживаетъ вѣры, то это наз. гейаг-
дпеге '), противоп. ргоЬаге: въ этомъ случаѣ должны быть
ослаблены, отстранены аг^птеніа, пущенныя въ ходъ. Срав-
нительно рѣдко употребляется геѵіпсеге '); оно значитъ: побѣдо-
носными доводами либо поразительными фактами выяснятъ либо
а) вѣрность, либо Ь) ничтожность какого-нибудь показанія или
обвиненія, либо 2) о комъ-ниб. доказать, что онъ въ своихъ по-
казаніяхъ либо обвиненіяхъ либо а) говорилъ правду, либо Ь)
утверждалъ неправду. йсЛеу/Еі». слѣд. либо опровергать, либо
доказывать, уличать- главный оттѣнокъ тотъ, что дѣло выводится
на чистоту, и ложь оказывается ложью, а правда правдой.
Соій'иЬіге ') собств. зн. «кипятокъ воды подливомъ холодной
воды довести до того, чтобы онъ утихъ, улегся», а потомъ,
метафорически, унимать, утишатъ чувства, страсти, заста-
витъ молчатъ, опровергнуть показанія, обвиненія, когда чув-
') Сличи § 537.
*) Отъ соііГипйеге. Супинъ отъ Гишіоге истарнну билъ Сиіит нм. іТівиві. Сліь
соиіишге--іишіешіо со^те, геГиіаіе піыіешіо гергіпіеге.
155 —
ства, страсти, показанія, обвиненія рвутся одолѣть,—заставитъ
молчатъ, унять, поразить лица, которыя со всѣмъ этимъ вы-
ступаютъ на сцену. Въ геіиіаге ') коренное значеніе, кажет-
ся, пропало: оно зн. 1) сторониться отъ чего-ниб . отвергать
что-ниб., не принимать чего ниб., а поэтому 2) отражать, опро-
вергать показанія, обвиненія, направленныя противъ кого-ниб..
заставитъ молчатъ лица, которыя выступаютъ съ показаніями
или обвиненіями. Именно, еопі’піаге отличается отъ геіиіаге не
тѣмъ, что выражаетъ большую энергію дѣйствія, и не тѣмъ,
что обращается только противъ жалкаго и мелкаго, но по сло-
вамъ Дедерлейна, тѣмъ, что въ геіиіаге особенно выступаетъ
на видъ понятіе защиты. Ііа паіі зигпиз, иі роззіпшз ісі, диой
іпіешііпіиз, сопі’ігпіаге еі ігі, диоіі сопіга (Іісііиг, ге/еііеге. Сіе.
Ог. 1,20. Виппла сіепіцие Ъиріз ь;епегІ8 ѣаес еві, иі, 8І іп ге{еІ-
Іепйо агіѵегзагіо іігігіог еззе огаііо, диат іп сопйгтапбіз позігіз
геЬиз роіезі, ошпіа іп іПшп (зе. асіѵегзагіит) Іеіа сопіегат:
зіп позіга ргоѣагі і'асіііиз. диат іііа гесіагдиі роззипі, гіесіи-
сеге апітоз а сопігагіа (ІеГепзіопе еі асі позігат сопог Іга-
(Іисеге. ІЬііІ. 2, 72. Сгітіпа геѵісіа геЬиз соп/иіа.ге, пііііі аііі-
пеі. Ьіѵ. 6, 26. Кипдиат АгсЬіаз геѵіпееіиг. Сіе. Агсіі. 6.
Соп{иіаѵіі ѵегЬіз агііпогіши ігаіит раігет. Тег. Рііогт. 3, 1,
13. Огаіог аиііасіаш соп/иШ агіѵегзагіі. Сіе. Рагі. Ог. 38.
8іве зизріеіоие Іиае сирйіііаііз поп роіегіз ііііиз сиріііііаіет
ге/иіаге,. Ы. Ьіѵ. 1, 9 ехіг. Ріиз е«о іп ііас саизза ІаЬогіз
сопзито іп розсешііз Іезііѣиз, диат ееіегі сіеі’епзогез іп гери-
іапііів. 1<і. Ропѣ. 1. ВЬеІогез позіга щѣепі поз сопі’ігпіаге
агцитепііз, сопігагіа геіиіаге. Іб. Ог. 2, 19.
121.	Іоттаге, іп^огтаге, соп(огтаге, {іпдеге, геМеге, е^іп-
деге, іпзіііиеге, сопвіііиеге, іпзігиеге, рагаге, сотрагаге, арра-
гаге, ргаерагаге. Еогтаге, образовывать, давать видъ, зн. при-
водить въ правильный или хоть въ желаемый впдъ, въ желае-
мое устройство, положеніе. Рііщеге—насколько оно относится
сюда—зн. по предносящейся идеѣ либо по инстинкту произво-
дитъ, творитъ, создавать изображеніе либо ремесленно-искіісное,
•) Сл. § 537.
156 —
либо Ь) художественное, и 2) матеріалъ или предметъ обра-
ботывать такъ, чтобы его форма, его наружность достойно со-
отвѣтствовала идеѣ, носящейся передъ тѣмъ, кто выполняетъ
обработку, слѣд. об})азовыватъ, давать форму, видъ *). «Пре-
образовывать, передѣлывать во что-ниб.» будетъ гейгіеге, о ко-
торомъ см. § 335. ІпГогтаге зн. заранѣе давать форму, видъ
чему-ниб. для какого-ниб. назначенія т.-е. формировкой заранѣе
приготовлять, а еще и 2) начертывать, составлять образъ, иде-
алъ чего - ниб. Съ Гііщеге сродно сопі'огтаге = до такой
степени образовать или выработать, т.-е. привести что-ниб. въ
настоящій видъ, устройство, состояніе, что оно соотвѣтствуетъ
вообще своей цѣли, или какой-ниб. цѣли особенной, назначен-
ной, какъ напр. это особенно видно въ выраженіи ве сопібг-
піате а(1 ѵо’ппіаіет аіісцщв у Сіе. І)іѵ. 1, 8 2). Еще: тогда
какъ человѣкъ Гіпрепн создаетъ совершенно новый образъ, со-
отвѣтствующій его идеѣ, человѣкъ соніопнапв только при-
способляетъ къ своей цѣли образъ, уже данный. Но въ томъ
сходны между собой предъидущіе глаголы, что они или долж-
ны имѣть при себѣ дополненіемъ въ винительномъ падежѣ имя
предмета, который долженъ выдти изъ образующаго дѣйствія,
именно течете, соніоттаге, — или, по крайней мѣрѣ, мо-
гутъ имѣть такой винительный, именно ііпцеге. Гогшаге, іп-
і'оггааге; но при ейііщеге бываетъ винит. падежъ уже отдѣлан-
наго произведенія, отсюда ейііщеге = представить гхтотгоѵ. т.-е.
выполнить образъ, копію чего-нибудь, ехргішеге Ііпеапіепѣіз 8.
ріщпепіів, огайоне в. ѵегЪів еіс. аііциіб. Соніогшаге, іпГог-
шаге, і'ііщеге, Гоппаге, въ соединеніи съ приличнымъ допол-
неніемъ, бываютъ еще синонимами глаголовъ, разсмотрѣнныхъ
въ § 83, между которыми есть и іпнШиеге. Съ другой стороны,
іпбіііиеі'е=установлятъ, устрашатъ, заводитъ, вводитъ, т.гв.
съ винит. пад,-—дѣлать распоряженія, принимать мѣры къ тому,
*) Луриіусь, Нгишіи. 1. стр. ІБІ.Ііикеге ставитъ на рліду съ .Эс/сЬ и готск.
Деі^ап (плаоміи); по, кажется, оно относится къ ЕІКП, я похожъ, откуда ёыха,
точно такъ, какъ Ггапао къ ро'/ііѵаі.
’} Сличи ае Гііщеге въ мѣстѣ изъ Сіе. Ог. 8.
157
чтобы что-ниб. явилось, было налицо; съ інйпіі. = дѣлать не
обходимыя распоряженія, принимать мѣры къ тому, чтобы что-
ниб. сдѣлалось, и часто = начинать, но никогда = рѣшать, рѣ-
шаться; послѣднее съ іпйпіі. будетъ только сопзііінеге, о ко-
торомъ сличи § 80- Потомъ, между тѣмъ какъ іпзіііиеге аіі-
Чист, по §83, зн. обучать, воспитывать практическими наста-
вленіями, упражненіями,—інзігпеге аіідиепі, аііциій зн. приво-
дить въ надлежащее устройство либо снабжая необходимыми
средствами, либо спеціально пргіготовляя, слѣд. = снабжать,
дѣлать способнымъ, правильно приготовлять, правильно устра-
ивать. Сродны съ этимъ глаголомъ по значенію 1) рагаге=
приводить въ готовность, приготовлять либо приготовляться
къ чему-ниб., аіідпій (не ай аіідиій), либо съ інГіпіі. и Ьі прі-
обрѣтать, доставать' 2) сошрагаге аііднісі = заготовлять нуж-
ныя средства къ чему-ниб.; но изготовляться къ чему-ниб., Ь>
снаряжаться, собираться, будетъ зе сошрагаге ай аііциій—
такъ въ большинствѣ у писателей,— а не сотраго съ іпТіпіі.;
3) ргаерагаге = (уже) заранѣе приготовлять къ тому, чтобы
что-ниб. было налицо, какъ скоро то или другое ожиданіе
исполняется, но рѣдко зе ргаерагаге асі аііциій: въ этомъ смыс-
лѣ гов. зе сошрагаге ай аіідній *); 4) аррагаге аіісріійсдѣ-
лать нужныя приготовленія къ чему-ниб., съ такими же допол-
неніями, какъ и рагаге, а особенно съ Ьеіінш и словами, озна-
чающими пиры, зрѣлища, празднества. Хозіга рііузіса сопііиеп-
Іиг ейесііопе (образующая сила) еі шаіегіа (вещество, матерія),
цпаш /гпдгі еі [оппаі ей’есііо. Сіе. Асай. 1, 2. Могши рніа-
Ьаиі зінйіа еззе еі цпазі сопзнеіийівеш, днаш рагііпі ехегсі-
іаііоиіз аззійиііаіе, рагііпі гаііопе СогтаЬапі. ІЬій. 1, 5. Ідгта-
Ьаі ошиез еі ай Ьеііі еі ай расіз нзиз. Ьіѵ. 1, 45. Ѵоіисгез
/іпуигіі еі сопзігиипі пійоз, арез /іпдипі і'аѵоз. Сіе. Аіехангіег
аЬ АреІІе роііззіпшіи ріп§і еі а Ьузірро /ігщі ѵоІеЬаі. Сіе.
Агз [іпдепйі — скульптура, пластика. Ні педие ѵиіідші /ждете
(притвориться спокойными) педие іпіегйиіп Іасгішаз іепеге
Но кто приступаетъ къ дѣлу извѣстному для него, илъ самимъ задуман-
ному, тотъ, конечно, будетъ рагаіцз къ йену, а не ргаерагаіиа.
- 153
роіегалі. Сяев. 13. О. 1, 39. Еогіпапі Іоііня геі рлЫісае ѵеііт
тіііав ех диа (іпдеге те ровяіт. <'и-. Аіі. 6,3. М ѵоіиліа-
іепі, аИ ягЪіігіѵт еі лиіилі аіісиіив іоіит зе Ігпцеге. Сіе. Ог.
Я іліі. ХиЛа гея тадо (чѣмъ изложеніе ораторское) репеіглі
іп аліліоя (аиНіелііит) еовдие (іпдіі,1'огтаі, і'іесііі. ІИ. Впіі.
38. Нія агііЬпя аеи» риепіія асі Ііиілапііяіегп іп[огтлп яоіеі.
ІИ. АгеІ). 3. Едо іл яиіптло огаіоте ЛлцелПо іаіет іп/огтвЬо.
диаіія (огіавяе лето Гиіі. ІП. Ог. 3. Аліпіипі еі тепіет театп
со^ііаііоле Іютілшл ехсеііепііипі соп/огтаЪат. ІЬіП. 6. Ей
еліт огаііо. сом/огтап&а лол воіипі еіесііопе, веН еііаіл сол-
яіпіеііопе ѵегіюппп. ІИ. Ог. 1, 5. Еаіига ііа вресіеіп Гота-
ѵіі огів (лица), иі іл еа репііиз тесолИііов тогев е$гпдегеі,.
ІИ. Ьец. 1. 9. Іпзіііиеге лаѵев, ропіеш, ѵіпеав, Неіесіит,
тарівігаіиз, лотомъ іпяііі. іасеге, всгіЬеге, іге. Ііошит ехог
ваіаш аідие іпзігасіат і’еге геППіПсгаі івіе лиПат аідие іла-
иеш. Сіе. Ѵегг. 2, 2, 34. Белесіив аПоІевсепіиІов йосеі, іпзіі-
Іші, ші оліле ойісіі тилие іпзігиіі. ІП. 8ел 9. Іпзігиеге іляі-
Л\ляърагаге ѵпзгЛіаз. Сіе. Тиггея рагаге ас іасеге соерегипі
Саея. Іпзігисіит еі рагаіит сопѵіѵіит. Сіе. Рагаі іге, рго-
іісіясі, іасеге. Рагаге, іргле рагапіиг рссипіа, едиоя, і'атиіоя,
ѵевіет екге^іапі, ѵава ргеііояа, алііеоя пол рагаге яіиііиш
еві. Сіе. Ьаеі. 15. Сопіратге піііііея, агпіа, сіаввені, гепіеИіит,
сопѵіѵіит, іпвіПіав. ІаиНет. 8е атірагаге аП ііег, асі геяроп-
ОепПиш. Зато Іюс іряит ргаеваціепв аліто ргасрагагіегаі апіе
лаѵев. Ьіѵ. 30, 20. Саеваг ац^егеш аррагаге, ѵіпеав а^еге,
іиггев Пиав сопвіііиеге соеріі. Саез. В. (і. 7, 14.
122.	Ейисеге, ед/исаге. ЕНисеге «вскормитъ, выраститъ»,
тр^срЕіѵ, относится къ охраненію, заботамъ по части нуждъ
тѣлесныхъ, но ейисиге = воспитывать обнимаетъ заботы либо
о нуждахъ тѣлесныхъ и духовныхъ вмѣстѣ, либо~и такъ всего
чаще—заботы объ одномъ духовномъ, умственномъ и нрав-
ственномъ образованіи, таіОЕбгіѵ ')• Ннпс еНихі а рагѵніо. Тег.
АПеІрІі. 1, 1, 23. Аррагеі Ті. еі С. Сггассіюв поп іат ів
кгеіпіо ейисаіоя, диат іп зегшопе шаігів. Сіе. Вгиі. 58, гдѣ,
') < л. Ік-рпгарди, Кит. Пн. 11р. 2й.
159 —
впрочемъ, главное удареніе падаетъ на воспитаніе духовное.
Нос езі Ьотіпе іпгеппо ііЬегаІііегцпе едисоіо (~ет:а>оеи[лгѵоо)
<Іі#пшп. Ісі. Ог. 1. 31.
123.	Аіеге, пиігіге. Аіеге, продовольствовать, поддерживать,
содержать, тргэеіѵ, зн доставлять необходимыя средства жизни,
но пиігіге, питать, кормить, зн. доставлять пищу и питье. Стра-
дательной формой отъ аіеге часто бываетъ ѵезсі, и во всѣхъ
формахъ глаголъ этотъ часто значитъ поддерживать въ смы-
слѣ метафорическомъ, т. е. покровительствовать, двигать,
содѣйствовать успѣху, а пиігіге въ этомъ смыслѣ употреб-
ляется только у поэтовъ. ІіісеЬаі (Сгаззиз) непііпепі еззе <іі-
ѵііеш, пізі диі ехегсііиш аіеге розаеі зиіз ігіісііЬиз. Сіе. Ра-
га<1. 6. Нопоз аііі агіез. Сіе. Риегоз Іира пиігіі. Оѵісі. Разі.
124.	Ріпдеге, соп/іпуеге, соттіпізсі. ехсодііаге, вітиіаге,
гіівзітиіаге, /ісіив, соттепіісіиз. При дальнѣйшемъ развитіи
значенія, указаннаго въ § 121, ііпцеге получаетъ потомъ смыслъ
думать про себя, мечтать, воображать, т. е. создавать мыс-
лію образъ, который будетъ не что иное, какъ чисто продуктъ
мысли, либо Ь) создавать мыслью образъ, который бѵдетъ жить
внѣ дѣйствительности п истины, будетъ протпворѣчить ей,=
выдумывать. Сопнпіпізсі, *) придумывать, выдумывать, зн. по-
думавши, что-ниб. найти, изобрѣсть,—все равно, будетъ-ли то
протпворѣчить дѣйствительности и истинѣ, или не будетъ.
Ехсодііаге, выдумывать, придумывать, зн. подумавши, доис-
каться. ёіпшіаге •), аііциіеі либо съ асс. с. іпііп. = притво-
ряться, принимать или надѣвать личину, выставлять предлогъ,
лицемѣрно увѣрять, что со мной что-ниб. дѣлается или что
я чему-ниб. вѣрю, какъ-ниб. думаю, тогда какъ со мной этого
нѣтъ, или я такъ не думаю, атому не вѣрю. Но сііззііпиіаге,
иііциііі либо съ ассиз. с. іпііп. = притворяться, показывать
видъ, что со мной чего-то не дѣлается, либо что я чего-то не
думаю, чему-то не вѣрю, а между тѣмъ со мной то дѣлается,
*| Отъ одного корня сь имЬілцннь въ себѣ удвоеніе теіпіп:, тенв, ріѵо;,
ркѵтш'.ш, р«роѵ« (р. мню''
’) Отъ одного корня 01. Л1111ІІІ.
160 —
либо я то думаю, тому вѣрю, утаивать, скрывать, слѣд. си-
нонимъ съ сеіаге, осспііаге, іецеге, даже и съ перяге, іпГйі-
агі. Поэтому Лсіпя зн. выдуманный: я) невѣрный или не соот-
вѣтственный дѣйствительности, Ь) отвлеченный (абстрактный);
сопііпеліісіив вымышленный, т. е. а) изобрѣтенный, идеальный,
отвлеченный, І>) ложный; Бішпіаіик притворный, выставленный
на видъ, подъ личиной, подъ предлогомъ (чего-ниб.), (Ііяяііпіі-
Іаіпв скрытый, скрытный, скрывши, не давая замѣтить. Нпде
(вообрази, предположи, допусти । аіідпеш ііегі каріепіет, пол-
<1піп евве. Сіе. Асаіі. 2, 36. Ріпдііе сорііаііопе ітаціпет сол-
Ііііопів теае. І<1. МіІ. 29. Мацік іішео, п<' пніііа сгітіла
рпшіеппіПеге, диат не чиа іп івіит [іпдеге ехіяіітег. 1(1.
Ѵегг. 1, 5. Саіаѵіі ((ІісеЬапі) вегѵит ргісііе ѵегЬегіЬие (а ве)
савіідаіиіп рег ігат сгііпеп (а вс іпсешііі сопі’іаіі) соттепЫт
в88в. Ьіѵ. 26, 26. Наес ѵегепн Ерісигив топодгапппов (безтѣ-
лесныхъ) ііеов еі піЬіі ацепіев соттепіиз еві. Сіе. К. В. 2,
23. РІаийеЬапі (публика въ театрѣ) іп ге [ісіа: диісі агЬііга-
піиг іп ге ѵега і'асіигов іиівве? Ы. Ьаеі. 7. Соттепіісіі еі
{ісіі (Ііі. ІН. Ь. ІЛ 2, 2ь. Соттепіісіа сіѵііав Ріаіопів. ІЬ. 1,
53. Соттепіісіит сгііпеп. Ій. Атег. 15. <^иі<1 іпаіі аиі все-
Іегів /йедъ аиі ехсодйагі роіеві, циосі Саііііпа поп сопсерегіі?
Ш. Саі. 2, 4. 8оІо і'игеге яе зітиіаѵіі. Сіе. Ой'. 1, 30. Ко-
піиіив аецгііийіпет аіііші сІіззітиІаЬаІ. Ьіѵ. 1, 9.
125.	Содііаге, адііаге, ѵоіѵеге, гериіаге, регретіеге, теНі-
Іа/гі, соттепіигі, ЛеІіЬегаге, сопаиіеге, содііаііо, тейііаііо, сот-
інепіаіів, (ІеІіЬегаІіо, сопяиііаі-іо. Съ прибавкой или безъ при-
бавки апішо, іп апіпіо, іп шепіе, шепіе, весиш, уже само по
себѣ адііаге аіідикі зн. «свою умственную дѣятельность направ-
лять на что-ниб., наниматься чѣмъ-ниб. въ мысляхъ», обддмы-
чатъ, соображилнь, разбирать въ умѣ, по смыслу сродно сь
нецицероновскимъ ѵоіѵеге = рабвпшть головою набъ планами
чего-ниб., носиться съ ними. Вериіаге, съ прибавкой или бевъ
прибавки вести, сиш апіпіо вио, аіідиііі, либо съ вопрос
тельнымъ предложеніемъ, разсчитывать, взвгъгииватъ, оббуми-
ватъ, соображать, для того чтобы составить вѣрный взглядъ
па что-нибудь. Регреікіеге = строго, отчетливо взвѣшивать,
— 1ЙІ —
обдумывать что-ниб. (аіідпіб, на основаніи чего-нибудь, ас?
яііцпіс), аіідоп ге. чтб служитъ мѣрой), для того чтобы опре-
дѣлить пѣну, установить взглядъ и. въ случаѣ нужды, рѣшить
надлежащія мѣры. Со^ііаге не произошло изъ со.цеге, а есть
сложное отъ іщііагс, ') зн. заниматься чѣмъ-ниб. въ мысляхъ
• безъ дополненія, аііпиісі, сіе ге. съ вопрос. предл..), обдумы-
вать что-ниб., думать о чемъ-ниб., а съ іпііпіі. = задумывать
т. е. хотѣть, имѣть намѣреніе, но рѣдко съ асс. с. іп+іпіѣ
и никогда = полагать, утверждать. Месіііагі, образовавшееся
изъ ілеЛЕтаѵ, ) зн. размышленіемъ, изученіемъ, занятіями по
какому-ниб. предмету приготовляться къ собственному прак-
тическому выполненію или обработкѣ (аіідиісі, сіе ге, вопросит.
предл., іпНпіііѵив, но никогда асс. с. іпГіпіі.), особенно = за-
ниматься чѣмъ-ниб., обдумывать что-ниб., напр. рѣчь и т. д.
Сопппепіагі, отъ сотшіпізсі, собств. зн. сопппепіа. т. е. то.
что мы соображеніемъ открыли, приводитъ въ порядокъ, раз-
бирать, связывать, обрабатывать въ систему, составлять
планъ, чертежъ, для того чтобы—если встрѣтится случай къ
выполненію, разработкѣ чего-ниб. на практикѣ—бытъ заранѣе
готовымъ къ дѣлу, аіідиісі сіе ге, съ вопрос. предложеніями
или вести, а также сит а!іс]ио, и безъ дополненія = зани-
маться, работать, напр. надъ рѣчью, излагая въ тоже время
мысли и на бумагѣ, либо и не дѣлая этого. Поэтому тесііШіо
занимается особенно заготовленіемъ матеріала, а соттепШіо
больше приведеніемъ его въ порядокъ и изложеніемъ. ВеііЬе-
гаге, отъ ІіЬга, одному и съ кѣмъ-ниб. другимъ (сит аіісрюі
взвѣшивать, обдумывать всѣ шансы за и противъ касатель-
но чего-ниб. (аіідиісі, сіе ге, вопросит. предлож.), какъ надоб-
но будетъ поступать, если представится случай. Сопвиіеге зн.
обдумывать, обсуживать (таіе, Ьепе...), т.-е. про себя размыш-
лять, либо съ кѣмъ-ниб. другимъ совѣтоваться о томъ, какой
планъ, какія мѣры (сопвіііа) надобно принять. Существительныя
имена, ‘производныя отъ объясненныхъ глаголовъ, очень понят-
') Сдѣлалось изъ соі^ііаге, какъ соцеге изъ сосете.
) Сличи К. Л. Шнейдера Еіешепіагі. етр. 266 сдд.
11
1Д2 —
ны сами собою: надобно только отличать ихъ отъ причастій
того же корпя. Именно, существительныя означаютъ а) дѣя-
тельность, Ь) возможность либо наклонность, с) спеціальный
образъ дѣйствій, спеціальные пріемы, либо 6) опредѣленное
содержаніе мысли и т. д., а причастія показываютъ продукта
(результатъ) размышленія и проч. Но такъ какъ содержаніе дѣй-
ствія. напр. размышленія, тѣсно связано съ продуктомъ размыш-
ленія, то отъ этого и выходитъ то, что напр. содііаііо часто
повидимому употреблено или и дѣйствительно употреблено и въ
смыслѣ сощіаіиві '). АррагеЬаі ша^нз Натіісагет, диат диоб
ііегегеі, адііаге іп анішо Ьеііиш. Ьіѵ. 21, 2. Регяеиз Ьеііит
іп анішо ѵоІѵёЬаі. Іб. 42, 5. Ьоп§е шіѣі аііа тепв езі, івдиіі
Саіо, сит гез аідие регіеиіа воБіга совБІбего еі сит еевіеп-
ііае вопииПопті тесит гериіо. 8а1І. Саі. 48. Ргітипі Саіопі
ѵііаіп аб сегіат гаііонів вогтат бігі^епѣі еі бі1і§епіІ88іше
регрепДепіг тотеніа ойісіогиіп отпіит гезропбеЪо. Сіе. Миг.
2. Восіо еі егибііо ѣовпві ѵіѵеге езі содііаге. Іб. Тизс. 5, 38.
Ех Авіа гебіевБ (диит сегвегет іоі орріба, диае диовбаш
ПогевіІББІта Гиегиві, випс ргозігаіа еі бігиіа) соері е^отеі
тесию еіе содііаге-. Него, поб ѣоівипсиіі івбі§патиг, бі диін
вовігиш іпіегііі, сит ино Іосо іоі оррібогит сабаѵега рго-
.Іесіа іасеапі? Сіе. Ніѵ. 4. 5. Содііа, диетабівобиш абішс
Іогіива поЪІБсит е«егіі. ІЬіб. Лнітаі пііііі а^евБ ве содііагі
диісіеш роіезі (не значитъ: «нельзя себѣ представить (Гів^і)»,
но: «рѣшительно не такой предметъ, которымъ мысль, мышле-
ніе можетъ заниматься, интересоваться, придумать съ нимъ что-
нибудь».) Іб. Асаб. 2, 12. БеБІвапі Гигеге еі ргоБсгірііовев
еі біеіаіигак содііаге. Іб. Саі. 2, 9. МебііаЬѵг, циоівобо сшп
іііо Іодиаг. Іб. Аіі. 9, 17. СавбібаіиБ ассиБаііовеві тедііагі
ѵІБііБ еві. 16. Миг. 21. ИешоБіІіенез регіесіі таіііапйо, иі
вето ріавіий Іосиіиз біі. Іб Анітабѵегіипі еа, диае боюі
і'іипі, сигіоее інсіріинідие соттепіагі аіідиіб еі бібсеге. (Дѣ-
ти на первой степени своего умственнаго развитія). І<1. Гіи. 5,
') Наіемсбахъ, Стилист. стр. 156. слѣд. (Русск. пер. стр. 163 слѣд.І. Кребсі
АіЛІЬагЬ. в. содіыііо.
— и.) —
15. Наес тіЫ ѵіяия езі ізіе ех аііа огаііопе сіесіатаге, диат
іп аііит соттепіагеіиг. Ісі. Атег. 29. Нія ргохітія Копія іп
іюгіоя О. Вгиіі аицигія соттепіапЛі саияяа (для занятій) ѵепе-
гатия. Ісі. Ьаеі. 2. Ма^іяіег Ыс 8атпіііит (і. е. ^Іаоіаіогит)
яитта ]ат яепесіиіе еяі еі диоіібіе соттепіаіиг (практикует-
ся въ своемъ искусствѣ). Ісі. Ог. 3, 23. Вет а те яаере Леіі-
Ъегаіат гедпігія. 1(1. Асасі. 1, 1. ВеЛіЬегаіиг сіе Аѵагісо, ін-
сепсіі ріасегеі, ан сІеГепсІі. Саея. В. О. 7, 15. Еі ргіия, циат
іпсіріая, сопзнИо еі, иЬі сопзиіиегіз, таіиге Іасіо ория еяі.
8а11. Саі. 6. Ехегсііаііо, теЛііаііо, сопяиеіибо и ехегсііаііо,
сопяиеіисіо, соттепіаііо Сіе. Тияс. 2, 17 и 18 употреблены
почти рядомъ другъ съ другомъ объ одномъ и томъ же предметѣ.
126. Ъізсеге, сареге, регсіреге, сопсір&ге, сотргеНепЛеге,
гпіёііідеге, содпозсеге, позсеге, адпозс&ге, апітайѵеііеге и апі-
тит оЛѵегіеге. саііеге, зсіге. Біясеге зн. стараться пріобрѣсть
знаніе того или другаго предмета, узнаваемаго теоретически
(науки, исторіи или просто новостей дня), либо ловкость въ
занятіяхъ предметомъ практики (искусствомъ, ремесломъ и т.
Д-),—стараться пріобрѣсть посредствомъ ученья у другихъ, по-
средствомъ собственнаго изученія, практическихъ упражненій,
а часто и изъ простыхъ разсказовъ. Для полученія желаемаго
результата отъ ученія, требуется, чтобы учащійся могъ сареге
т.-е. понимать, цѣнить предметъ ученья, его важность, гра-
ницы, истинное значеніе. Если учащійся до этого дошелъ, то
онъ можетъ «предметъ ученія постигнуть основательно, вполнѣ,
усвоить, сдѣлать своею духовною собственностью т.-е. регсі-
реге *)». Отъ послѣдняго отлично сопсіреге: этотъ глаголъ зн.
только воспринять своимъ сознаніемъ, именно а) почувствовать,
Ь) представить въ умѣ, понять что-нибудь, либо с) повѣрить
чему-ниб., или наконецъ (і) представить ходъ, возможность чего-
нибудь,—все равно, по внѣшнему ли настроенію, или по соб-
ственному желанію і). Выше указанное значеніе глагола регсі-
*) ДрУ1'ое значеніе см. сейчасъ далѣе.
=) Надобно замѣтить еще еоисіреге аііциіб, съ ѵегЬіз или и безъ него, наир.
)Ц8 іигаисіиш, Іе^еіп, есіісіит, Соеііиз — „выражать, излагать словами11.
ц*
164 —
реге происходитъ отъ того, что онъ первонач. значитъ сж-
титъ. замѣтитъ глазами, ушами, вообще чувствами, и есть
синонимъ съ апітпін шіѵегіеге или апітшіѵегіеге, — съ тою
разницей, что дѣйствіе «замѣтить», выражаемое послѣдними
глаголами (а. асіѵегі. и апішаЛѵ.), принимается за результатъ
собственно вниманія. Но если надобно сказать, что кто ниб.
тотъ предметъ, которымъ занятъ его умъ, не только схваты-
ваетъ въ цѣломъ объемѣ и содержаніи, но и твердо держитъ
его въ умѣ, то слѣдуетъ употребить сопіргсІіепНеге '), обыкнов.
съ апішо, піепіе, иіешогіа, зсіепііа, сорііаііопе. Слѣд. понимать,
проникать, т.-е. доходить до смысла предмета и такимъ обра-
зомъ получить (вѣрное) представленіе объ немъ, будетъ ве
сошргеііепбеге, а іпіеііщеге. Тотъ, диі івіеііщіі, получаетъ
знаніе только тѣхъ или другихъ, общихъ пли частныхъ, сто-
ронъ предмета, напр. бытія, важности, величины, истины, спра-
ведливости, ложности, причины, основанія, цѣли, намѣренія,
вліянія, буквальнаго смысла и подобныхъ сторонъ, которыя и
означаются опредѣленными глаголами. Поэтому нельзя сказать:
Іпіеііірр Пеній, но только івіеііі^о езке Пеню, днаііз, дпап-
ін8... еіѢ Пепе. И если, послѣ Цицерона, говорится, напр.
11, 10: йосгаіев аЬ іюшіпіЬиб 8иі іешрогів рагипі іпіеііі-
^еЬаіиг, то здѣсь надобно разумѣть не личность -’) Сократа,,
но его значеніе, вліяніе, важность и т. д. Потомъ, хотя можно
сказать іюс, іііші, тарща.. іпіеііщеге, съ добавкой словами
диаіе зіі, днаііа віпі..., но нельзя сказать агіепі іпіеііщсге
безъ екке или какой-ниб. изъ выше упомянутыхъ добавокъ. Но
(искать знанія того или другаго'предмета самого по себѣ, узна-
вать, разбирать его натуру, отличительный характеръ», будетъ
сордюзсеге (аіідиісі), такъ какъ соцпобсо именно и означаетъ
разузнавать что-ниб. изъ чужихъ разсказовъ либо посредствомъ
собственнаго наблюденія, изученія (аіідиіб, <1е ге, ассив. с.
іпііп., вопросит. предлож.). Узнаваніе въ этомъ случаѣ всегда
) СотргеЬепбеге ѵегЬів, раисіе, Ьгеѵі... аііциісі — „вырааить... словами1.
Сличи еще сотріесіі.
•’) Си. Стилистику Нэгельсбаха, стр. 137, Рус. нер. стр. 143.

165 —
имѣетъ въ виду внутреннюю, коренную натуру предмета, между
тѣмъ какъ позсеге, узнавать, знакомиться съ чѣмъ-ниб., обра-
щается болѣе на наружные признаки, напр. на имя, фигуру и т. п.
А"позсеге зн. «соглашаться, (охотно) признавать, принимать
предметъ за то, чтд онъ есть или за чтб его выдаютъ», тогда
какъ <‘б"поясеге иногда значитъ признавать, только въ смыс-
лѣ хорошо узнавать безъ особеннаго указанія на согласіе,
готовность. Сл. Нэгельсб. стр. 310. (Русск. пер. стр. 326). 8сіге,
знат, означаетъ результатъ дѣятельности того, диі іпіеііехіі,
со^поѵіі; но саііеге аіідиісі зн. вслѣдствіе опытности или про-
должительной практики быть знатокомъ, мастеромъ въ чемъ-
ниб., владѣть какимъ-ниб. дѣломъ. Но владѣть латинскимъ,
греческимъ языкомъ будетъ не іпіеііі^еге или саііеге, но зсіге
Іаііпе, «таесе. І)ізсеге Ііііегаз, агіепі, Іаііпе Іодні, ййіЬиз,
раіаезігат, <]иі(І Котпапае геі регаінг. Наес ііа ша^на еззе
іаіеог, иі еа ѵіх си]издиат тепз аиі со^ііаііо сареге роззіі.
Сіе. Маг. 2. РЬіІозорЫа огаіогі песеззагіо регсіргепсіа езі. Ід.
Ог. 1, 51. Тарквиній говоритъ, обращаясь къ авгуру Атту
Навію: Ао'еііпт, іпаи§ига, йегіпе роззіі, дпогі пипс е§о тепіе
сопсірю (вмѣсто этого потомъ сказано апіто адііаге). Ьіѵ. 1,
36. Въ числѣ способностей, съ которыми человѣкъ является
на свѣтъ, есть и такая: Ргіпсіріа гегит отпіит диазі айит-
Ъгаіаз іпіеііщепііаз сопсеріі. Сіе. Ье§. 1, 22. Опой ііа ]ига-
іит езі, иі тепз сопсірегеі йегі орогіеге, іД зегѵапдит езі.
Ій. Ой’. 3, 29. Сопсіреге зрет, ігат, зееіиз. (^иае аЬ адоіез-
сепііа риісііеггіте а заріепііззітіз ѵігіз ігайііа тетогіа еі
зсіепііа сотргекепЛізіі, ііа Іюс іетроге иіаге. Й. І)іѵ. 6, 23.
Оио та^із шепіет аЬ осиііз зеѵосо, ео тіпиз іб, диоА іи
ѵів, роззит тепіе сотргекепйеге. 1(1. Ы. Н. 3, 8. Рисіегеі те
(ііееге поп іпіМідеге (ізіа), зі ѵоз ірзі гпіеііідегеііз, диі ізіа
(Іеіепйіііз. ІЬиі. 1, 39. Іп рііііозоріюз ѵезігоз зі диапсіо іп-
сі(1і—, ѵегЬиіи ргогзиз пиііипі іпіеііідо (ни одного слова со
стороны смысла). 1(1. Ог. 2,14. Ех Ііас ге іпіеііідііит—отсю-
да видно, ясно. Содпозсете ех аіідио, ех Ііііегіз, рег Ііііегаз.
Саезаг еаз диоцие паііопез айіге еі ге^іопез содпозсеге ѵоіе-
Іті. Саез. В. С». 3, 7. Содпозсеге ѵегит. Сіе. Ьепіиіиз еі
Ібіі —
біртіиіп еі таіпіпі зиат содпоѵіі. 1(1. Саі. 3, 5. Ароііо, диит
<№$се іе> бісіі, Іюс (іісіі: Козсе апітит іиит. М. Тизс. 1,
22. 1)еит адповсів ех орегіЬиз. ІЬісІ. 29. Аріз гех ЬеоіусЬібеіп
Нііит поп адпогаі. №ер. Ар. 1. Іевозсо ііЬі, зі Роепогиіп
.Іига поп саііев. Сіе. ВаІЬ. 14.
127.	Нотіагі, топеге. Ногіагі, сродное съ орѵѵіи, бріѵо>,
топеге, Гасііііѵит къ тетіпі; если за ними слѣдуетъ иі, ии
оба зн. напоминать, уговаривать, побуждать, но различаются
тѣмъ, что первое обращается къ волѣ другаго и побуждаетъ!
его къ рѣшимости, побуждать, заставлять, а второе имѣетъ
въ виду подѣйствовать на разсудокъ и пробудить пониманіе,
соображеніе какихъ-ниб. обстоятельствъ или послѣдствій. Гдѣ
топеге = «приводить на память, заставлять подумать, сообра-
зить» требуетъ послѣ себя асспз. с. іпііп., тамъ невозможно
замѣнить его словомъ Ііогіагі. Ротрещін еѣ Іюгіагі еі огате
еі, іат ИЬегіпз асспзаге еі топеге, иі тацпат іпіатіат Ги§іа(,
поп сіезіцііпіиз. Сіе. Піѵ. 1, 1. Ѵоз рго теа іп гетриЫісат
(Іііщепііа топео, рго аисіогііаіе когіог, иі расі, иі заіиіі, пі
ѵііае ѵезігае сопзиіаііз. Іб. Миг. 40.
128.	Метіпізве, гетіпівсі, гесогдагі значатъ вспоминать, но
тетіпіззе точнѣе зн. удерживать, имѣть въ памяти, не за-
быть, шешогіа іепеге; но гетіпізсі = «приводить себѣ на
память», а тесогйаі’і=«оживлять въ своей памяти и вдумы-
ваться^. Едиібет тетогіа іепео, циаііз Тлцагіиз ѣиегіі еща
іе, веб рагит езі те Ьос тетіпізяе, зрего еііат іе, диі
оЫіѵізсі пііііі зоіез, пізі ііуигіаз, гетіпівсепіет гесогдап. Сіе
Ьщ. 12.
129.	Метогіа, гесопіаііо, тетопае бгайеге. тет. ргойт,
т&п. тапдаге, Нііегіе ЬгаЛеге, Іііі. ташіаге, пипііив, питійі-
Ио, оіпипііаііо, тетогате, соттепюгаге, тепііо'пет ]асеге. По
предъид. § гесопіаііо есть воспоминаніе и, при помощи его,
орктвленіе въ мысли чего-ниб. прошедшаго. Но тетогіа наз.
качество, т.-е. способность хранить что-ниб. въ мысли и снова
то припоминать себѣ, память въ смыслѣ силы духа; а потомъ
оно зн. и 2) воспоминаніе, память предмета въ смыслѣ объ-
ективномъ, а отсюда. $) историческое извѣстіе, преданіе о чемъ-
— 167 —
нибудь и 4) время, къ которому относится фактъ, сообщаемый
преданіемъ. Сличи § 396. Отсюда тетогіае ігабеге, потомъ
іпетогіае ргосіеге зн. въ исторіи разсказывать, тоже, чтб и
Ііііегів ігасіеге; но тапсіаге Ііііегів зн. только «излагать пись-
менно, записывать», а тетогіае тапсіаге только «запечатлѣ-
вать въ памяти». Метогаге, а чаще соттетогаге, особ. въ
такъ назыв. ргаеіегіііо: дпісі соттетого? диісі соттепю-
гет? *),== «приводить на память, напоминатьи тѣмъ отли-
чается отъ тенііопет Гасеге, «упоминать, заводить рѣчь», что
въ послѣднемъ исчезаетъ понятіе о памяти, и главный оттѣ-
нокъ здѣсь только «обращаться мыслями къ чему-ниб. > Отъ
историческаго разсказа о прошедшемъ, отъ тетогіа, отличает-
ся «устный разсказъ о чемъ-ниб. современномъ, настоящемъ»,
пипішв. Но пппііаііо наз. дѣйствіе и право агщигіз, диосі (при
авспиціяхъ. произведенныхъ по порученію какого-ниб. та§і-
зігаіпз, либо по собственному желанію) сіе соеіо зегѵанзеі, объ-
являть то извѣстному та§І8ігаіиз. Сюда надобно прибавить
оЬпппІіаііо, дѣйствіе и право извѣстнаго тащзігаінк объявлять,
на основаніи замѣченныхъ неблагопріятныхъ знаменій, что ка-
кое-ниб. предпринимаемое, начинаемое государственное дѣло,
напр. выборы, противно волѣ боговъ и поэтому не можетъ при-
нести съ собою ничего хорошаго, прочнаго (гаіпт) Сличи
§ 249. І8 раігіз гесогеіаііопе еі тетогіа ііеіиш рориіо тоѵіі.
Сіе. Ог. 1, 53. Метогіа тіпиііиг, піві еат ехегсеаз. Сіе. Ео
ПЬ’го Аііісиз ошпішп гегит тетоггат Ьгеѵііег еі регДИщепіег
сошріехиз езі. Ісі. Вгиі. 3. Нос регзаере еі раігит еі пок-
іга тетогіа ассіеііі. Сіе.
130.	Ногіиз, когіі, ратагіит, ѵігіеіагіит, ѵігеіит. Ногіиз ।
всякій садъ, но особ. огородъ и фруктовый садъ. Но Ііогіі наз.
садъ увеселительный, декоративный, со всякимъ разнообразіемъ
въ картинахъ, съ раздѣленіемъ на полосы, съ искусной обдѣл-
1 > Въ такъ наз. ашріійеаііо и ргаеіегіііо; сличи Зенфф. ЯсЬоІ. ЬаС. I. стр.
62 и стр. 70 слѣд.
’) Сличи Сіе. РЫ1. 3, 32. Віѵін. 1, 13.
’) Какъ Луцилій/еір выражаетъ Ьіг, такъ и ІіогСив = ірТо; = заборъ, паркъ, '
сродное съ сося, соііогз паркъ д.та звѣрей, какъ еще часто ѵ Варпона.
168 —
кой растеній,-—похоже ва то, какъ онѣ обдѣлываются въ такъ
наз французскихъ садахъ, а, по обдѣлкѣ деревьевъ въ разныя
фигуры, в въ голландскихъ. ') І’отагіиш фруктовый садъ;
ѵігійагііші садикъ на внутреннемъ дворѣ дома въ городѣ, въ
маломъ видѣ то, что Ііогіі въ большомъ видѣ на дачѣ, въ де-
ревнѣ. Ѵігеінт всякое мѣсто, гдѣ есть зелень, зеленая трава.
Ногіит яигісоіае виссиііат аііегаш арреііапі. Сіе. 8еп. 16.
РуіЬіив іп ІЮТІ08 іпѵйаѵіі С-апіит іп розіегит сііет. Сіе.
О(Г. 3, 14. Ногіів еі ротагіія гез гизіісае Іаеіае еипі. И.
8еп. 15. Сугиз а]еЬаі ѵігіИагіа поп іат еззе зиаѵіа. Ісі. Ай. 2,3.
131.	Ротит, рігит, таіит, Ъасса или Ъаса. Ротит наз.
всякій фруктъ-, таіит, изъ и.ялоѵ, дорич. = яблоко в
всякій плодъ въ видѣ яблока; рігит груша-, Ьасса ягода, особ.
оливка, а потомъ и всякій древесный плодъ на деревѣ. 8іаЪаі
асііпіс сіпгіз Гіснз йеп8І88Іта ротіз. Оѵ. Га§і. 2, 253. Ма№
евзе разіі ѵійепіпг. Сіе. Ьіѵ. 7, 15. А^гісоіа дпшп Яогеві
оіеае ѵісіеі, Ъассат диодие §е ѵівигит риіаѣ Ісі. Ьіѵ. 2, 6.
132.	Расетия, иѵа, согугпЪиз. Васетиз наз. виноградная
кисть и подобныя плодовыя вѣтки; иѵа самый виноградъ; со-
гутЬив,	всякій, подобный виноградной кисти, пукъ
цвѣтовъ или гроздъ фруктовъ, особ. кисть плюща. ІІѵае гасетія
сіерепсіеііѣ Рііп. 15, 28. Несіегае согутѣі. Ѵіг§. Есі. 3, 39,
133.	Ѵіпит, гпегилп, іетеіит, тивігіт, тгіівит. Ѵіпит,
вино, которое Древпіе пили, обыкновенно смѣшавши его съ
водой. Не смѣшанное съ водой, слѣд. чистое, голое вино наз.
тепли. Тешёіипі всякое опьяняющее питье, отъ одного корня
съ Іегаиіепіик, аЬвіепііиз; піивіиіп виноградный сокъ; шиізип),
отъ піиісеге, зс. ѵіішш, вино, разведенное медомъ, медъ (пи-
тейный). Ме ѵіпсаі Раніайя Вакяиш шиііі гпегі атуБІісІе. Ног.
Ой. 1, 36. 13. Сагепі Іегпеіо оптез тиііегез. Сіе. Вер. 4, ('•
Ииісе гпизіит. Ѵігр;. Сеог#. 1, 295. 8иа(1еЬаі Сігапіив, ЦІ
тиі&ит ЪіЪегеі. Сіе. Ог. 2, 70.
134.	Маіигив, ргаегпаіиги&, ртаесох, ітгнаіиг-ив, іетреніі-
ѵив, іпіегнревііѵия, гпаіиг’е, гпагге. Маіигив, зрѣлый, спѣлый,
*; Сличи Рііп. Ерші. 2, 17 и 5, 6.
— 169 —
говорится о плодахъ, а потомъ и въ переносномъ смыслѣ —
зрѣлый, іодный для какой-ниб. цѣли. Ргаешаіигіій, созрѣвшій
рано, т. е. прежде (обыкновеннаго) времени, преждевременный',
ргаесох, отъ содиеге=приводить въ зрѣлость, по смыслу не
отличается отъ ргаетаіигиз, только въ прозѣ рѣдко употреб-
ляется; въ смыслѣ метафорическомъ оба слова употребительны,
только ргаспіаіигиз говорится болѣе о тѣлѣ и всемъ тѣлес-
номъ, а ргаесох болѣе о качествахъ душевныхъ. Тетрезііѵпз
наз. то, что является въ надлежащее, законное время, прихо-
дится на него, имѣетъ надлежащій срокъ, бываетъ вд-время:
но іешреяііѵа сопѵіѵіа, іетр. ерпіае наз. ранніе пиры, начи-
нающіеся рано, т. е. еще днемъ. Противоп. къ іепірезііѵиз
будетъ іпіепірекііѵи», ') какъ къ таіигиз—іпппаіигиз. Маіиге,
заблаговременно, заранѣе, т. е. а) въ надлежащее время, во-
время, Ъ) преждевременно, рано, скоро, неожиданно; но какой-
ниб. начинающій можетъ смѣшать піаіиге съ иіапе = утромъ:
первое говорится въ отличіе отъ кего. а второе—отъ ѵеврегі,
внѣ піегкііеш еіс. ІИаІига рота. Сіе. 8еп. 18. Рго^епіез та-
іига еві тіііііае. Ьіѵ. 42, 57. Ргаетаіиті ігисіив, ргаенэ. са-
піііев. Ьщепіит ргаесох. Тетрезііѵі Ггисіив. Сіе. ОіГ. 2, 4.
Мопсіит Іетрезііѵо асі паѵі§аш.Іит тагі Йісіііат абііі. 1(1.
Мао. 12.
134 Ь. 8ріса, агізіа. 8ріса, сродное со чтауис;, весь колосъ;
агІ8іа= аіЦр, ость, острая, конечная соломинка, игла у колоса,
но метоним. и = вріса. Ѣріса ІіаЬеі §1шнапі, ^гаішпі, агйіат.
Лгізіа еві, дпае, иі асив іениів, етіпеі е »1иша, ргоішіе иі §гапі
Піеса 8ІІ уіипіа. Ѵагг. В. В. 5, 10.
135.	Ргисіия, [гидеи, /ёіиз и подходящія сюда имена при-
лаіателъныя. Егисіив въ ед. ч. не значитъ отдѣльный экземп-
ляръ плода, напр. отдѣльное яблоко: въ этомъ смыслѣ по лат.
говорится роіішпі или Ьасса, о которыхъ см. § 131. Егисіпв -)
*) Впрочемъ надо замЬтвть, чти іпіешрезсіуа соиѵіѵіа не будетъ значатъ
нпры, начинающіеся вб-времи.
*) Что Гтиеіиз, ііи#ев (ігих) и ііиі сродны между собою, это ясно; но об-
щій корень ихъ теменъ: иодожнмъ, что ігног сродно съ но трудно объ-
яснить звукъ А.
— 170 —
зй. только прибыль у растеній, особ. у деревьевъ и винограда,
въ еД. и во мв. числѣ: по въ переносномъ смыслѣ: плодъ =:
хорошій результатъ, польза, употребляется обыкновенно въ
впщпіагіз. Ггп^ез наз. сѣемыя плп сажаемыя плодовыя расте-
нія сами вмѣстѣ съ плодомъ, слѣд. і'гптепіа и іерлітіпа, но
обыкновенно зн. главнымъ образомъ плодъ; рѣдко это слово
означаетъ и плоды древесные, какъ, съ другой стороны, і’піс-
іиз не часто означаетъ то-же, чтд і'пщез. Метафорически
Іпщез не употребляется: рѣдко употребляется оно—а (гисіад
такъ говорится часто—и въ смыслѣ дохода или выгоды отъ
стада, поля и вообще всего того, чѣмъ кто-нпб. владѣетъ. Ее-
ІИ8, ') въ рѣчи о звѣряхъ, дитенытъ, дитеныши, о землѣ —
произведеніе, плодъ, а потомъ гов. п метафорически. Отпей
тогіаіек віс ІіаЬепІ, ехіегпак сотпіосіііаіез, ѵіпеіа, зе^еЦ
оііѵеіа. пЬеПаІет {'гидит еѣ Ггисіиит—а <ііч зе ІіаЬеге. Сіе.
И.’ В. 3, 36. Саіііа а сіе о [гидит Ііоішпиігщие Геіѣіііз Гиіі, оі
аЪипдапз піиИіІиіІо ѵіх гері ѵійегеіиг роззе. Ьіѵ. 5, 34. Оѵез
ііедие зивіепіагі педие иііит /гисіит есіеге ех не зіпе сиііі
Іюіпіиит еі сигаііопе ронзипі. Сіе. Ы. I). 2, 63. (ііогіа езі
[гисіив ѵегае ѵігіиіів Ьопезііззітин. І<1. Рів. 24. <2иае тиііі-
ріісез /еіиз ргосгеапі, иі еиев, сапез, Ьів таттагит <Ыа
еві шиііііисіо. Сіе. К. О. 2, 51. Арег поп нетеі агаіиг, дио
теііоген роззіі І'еіиз еі •ігаімііогея с<1еге. Ісі. Ог. 2, 30. Ех
дно (изъ стремленія къ знанію, коренящагося въ силахъ духа)
ігіріех іііе апіпіі /еіия ехікіеі («с. метафизика, иоика, логика).
Сіе. Тн8с. 5, 24. Изъ именъ прилагательныхъ сюда относятся:
і'гисіиозиз, доставляющій много дохода, выгоды, пользы: і’гир-
тег, приносящій много і’гицез; іегах, плодоносный, гов. о
томъ, что можетъ приносить много плодовъ; ГегііПз, плодо-
родный, гов. о томъ, чтіі приноситъ много плодовъ; Гесиікіпз,
родящій, производящій много, или могущій родить, производить
много, какъ и Егпсіиозия, гов. и о животныхъ, только въ пос-
лѣднемъ на первомъ планѣ—произведенія, плоды сами по себѣ,
'і.Оті КЕО, откуда и іесишіак. іеііх и другія слова.
і) Н«- должно употребллп. сі. ро,і. паа.. также какъ и иЬе:
71
к въ первомъ— польза ихъ. Кромѣ і'егіііів, всѣ означенныя при-
лагательныя, къ которымъ над. прибавить еще иЬег — бо-
гатый. обильпый, употребляются приличнымъ образомъ и мета-
форически. А$іег, ([паіпѵія {'егііііз, яіпе сиііига [гисЛиозия еаяе
поп роіеяі, и: Аргі поп опіпея /гиді/егі яилі. Сіе. Тияс. 2, 5.
8оІитп Ае^уріі ііа /есипсіит езі, иі аііпіепіогипі іп ияиш Ію-
гпіііитп пиііа іегга {егасіог і'иегіі. .Іияііп. 2, 1. С^иігі бе ѵіііЬиа
оііѵеііядие (іісапі, циогит иЬеггіті Іаеііявітіяие ігисіия яипі?
Сіе. К 1). 2, 62. Сиш іоіа рІііІояорНіа /гиді/ега еі /гисіиоза
8Іі, іипі пиііия {егасіог іп еа Іосия еяі пес иЬегіог, циаіп бе
ойісіія, а риіЬия соііБіапіег Ьог.еяіерие ѵіѵетиіі ргаесеріа би-
сипіиг. ІЛ ОЙ. 3, 2.
136.	8етеп, зетепііз, заііо, хетіпаѵіит. 8етеп, изъ зез—
теп, отъ зего (безо), еймя; зепіепйв посѣвъ, въ отличіе отъ
тпеяяія; заііо сѣянье или сажанье (дѣйствіе); яепшіагішп раз-
садникъ, питомникъ. 8еіпеп. особ. яеіпіпа, яеіпіпагшш и зе-
піепііз—впрочемъ послѣднее рѣже—употребляются и метафо-
рически (сѣмя). Тегга зетеп зрагзшн ехсіріі. Сіе. 8еп. 15.
Зетгпа Ьеііі. Ьіѵ. VI зетепіет іессгія, ііа теіез. Сіе. Ог. 2,
65. Ветепііз таіогшп. Сіе. Іп іиреге Ьеопііпі ;щгі шебіпіпит
і'еге ігііісі яегііиг регреіиа а^ие аедиаЬіІі заііопе. Ісі.
Ѵегг. 3, 47. ()иі ѵіпеат ѵеі агіпіяіипі сопзіііиеге ѵоіеі, зеті-
пагіп ргіиз і'асеге <1еЬе1)іі. Соішп. Агі». 1. Ь^иісея. яешіпа-
гіпт яепаіия. Сіе.
137.	8егеге, сопзегеге, ріап^аге, зепііпаге. Классическое слово
въ смыслѣ сѣять, т. е. высыпать, сыпать сѣмя чего-ниб.. въ
прямомъ и ьъ переносномъ значеніи (поселить, внести, завести,
основать и подд.), такъже какъ и 2) въ смыслѣ садить, сажать
(опять въ прямомъ и переносномъ значеніи, т. е. основать,
устроитъ и подд.), и 3) засѣять, засадитъ, впрочемъ, въ этомъ
смыслѣ чаще сопзегеге,—есть зегеге. Однозначащее яешіпаге
и ріапіаге вм. яегеге во второмъ значеніи не имѣютъ на своей
сторонѣ настоящаго классическаго авторитета. Епіпіепіа * гсге.
*) ІІЪег также относится къ ооЭар, какъ АеоЭерс; къ ІіЬег, и, м
отъ одного корня съ ііѵео,	оси.
172 —
Саез. В. 0. 5, 14. 8игси1оз зегсп-. Сіе. Ог. 2, 69. Тоі шіііа
Іицега заіа егапі іп арго Ьеопііпо. Ій. Ѵегг. 3, 47. 8егеге
Іііее, сІІБсогНіаз, Іе^ез, іпвіііиіа, гетриЪІісагп. Сіе. Нопіепт
яетіпаге, артит зетіпаге. Соіипі. йіоіопея ріапіаге. Рііп.
138.	(Згатеп, саезрез. Ѳгатеп, отъ щтеге, старо-лат. се-
геге, откуда Сегез, растущая трава, саеерез, дернъ. БііГицеге
піѵез. гедеипі уаіп цгагпіпа сатріе. Ног. Ага де саеврііе Гіаі.
Оѵкі. Тгібі. 5, 5, 9.
139.	(деііа, ситега, Ііоггеит, угапагіа, 8Ігиз. Мѣстомъ хра-
ненія съѣстныхъ припасовъ и напитковъ, назначенныхъ для
кухни и стола хозяина, была ееііа, чуланъ, кладовая, находив-
шаяся не въ землѣ, какъ нашъ погребъ, а на поверхности
земли. Хлѣбъ въ зернѣ, плоды у мелкихъ хозяевъ (а^гіеоіае)
хранились въ сигпегае, глиняныхъ сосудахъ, которые вмѣщай
отъ пяти до шести тпосііі, либо еще и больше, и были похожи
на йоііа *)• У крупныхъ хозяевъ были «гапагіа, отъ "гаішга,
отдѣльные амбары, въ которыхъ зерновой хлѣбъ хранился до
продажи либо до домашняго употребленія і). У иныхъ были
іхгаиагіа и въ портовыхъ городахъ, для того чтобы за извѣст-
ную амбарную пошлину хранить тамъ до продажи хлѣбъ, пои
везенный изъ Сициліи, Африки, Египта 3). Во Ѳракіи, Каппа-
докіи и другихъ краяхъ внѣ Италіи хлѣбъ хранили въ ямахъ,
вігі, -ТЕ'.роі, какъ и теперь дѣлается въ нѣкоторыхъ мѣсто
стахъ Германіи (8і1о). Амбары, склады, магазины—называшсь
Іюггеа, іорЕіа; они и съ запасами бывали собственностью от«|
дѣльныхъ лицъ и общинъ; складывался въ нихъ хлѣбъ и друЛ
гія хозяйственныя произведенія, тѣ или другіе товары, хозаіл
ственныи орудія, и все это назначалось либо на продажу, либо
для будущаго домашняго употребленія. Ма^оген поеігі Сарп&ш
ееііамг аіцие Ііоггеиш Сашрапі а&гі еяве ѵоіиегипі. Сіе. А^-
гаг. 2, 33. Сиг Іи а ріпв Іашіев ситегів угапагіа понігів. Ног-
8аІ. 1, 1, 53. Сличи Соіиш. 1, 6.
	
•) ВсЬоІ. Ног. Ваі. 1, 1, 53.
Ѵагго К. К. 57.
“) Мадввгъ, къ Сіе. Еіп. 2, 26.
— 173 —
140.	Вііѵа. 8аІ(и8,тетиз,Ігіси8. 8і1ѵа,оть одного корня съ ’/Л/),1)
зн. лѣсъ, въ отличіе отъ другихъ видовъ обработанной или необра-
ботанной почвы, либо и отъ голыхъ горъ и степей 2). Метафориче-
ски зііѵа зн. «необозримое множество, туча, лѣсъ». Заііпз наз.
мѣстность, состоящая изъ горъ съ промежуточными долинами,
болѣе или менѣе покрытая лѣсомъ, а, пожалуй, представля-
ющая и хорошій выгонъ 3). №піпз, чіиос, роща, дубрава, наз.
лѣсъ въ отношеніи къ впечатлѣнію, которое онъ производитъ
на чувство своею тѣнью, зеленью, пустынностью и т. п. Ьисиз
наз. мѣсто въ петиз, очищенное отъ деревьевъ настолько,
чтобы тамъ между оставшимися деревьями могли привольно
пастись жертвенныя животныя. Впрочемъ часто Іпспз, пови-
димому, означаетъ и всю пешпз, а пешиз всякую священную
дубраву *). Іпіііо «епив ѣишапипі іп гоопііЬиз ас зііѵіз діазі-
раіипі егаі. Сіе. Ог. 1, 9. Гигсиіае Сашііпае заііиз дно аііі
ап&изіі зііѵовірие зипі, шопііЬиз сігса регреіиіз іпіег зе іипсіі.
Ьіѵ. 9, 2. Заііиз Ругенаеі. Миііоз петага зіігаедие сошшо—
ѵені. Сіе. 1)іѵ. 1, 50. Ьисиз іЪі ігециепіі зііѵа еі ргосегів
аЬіеііз агЬогіЬиз зеріиз Іаеіа іп піедіо разсиа ЬаЬиіі. Ьіѵ. 24,3.
141.	Мопз, уидит, сіогзипі, соіііз. сіігиз, Іитиіив, Іосия есіі-
іиз, дгитиз, піопіиозиз, топіапиз. Моп§ ’) зн. юра, но также
и горы, въ смыслѣ горной массы; а ігопіез—рядъ, совокуп-
ность отдѣльныхъ горъ. Ли^шп ') рядъ или цѣпь соединяю-
щихся между собою горъ, горная цѣпь, горный хребетъ, ме-
тафорически и богзпш, но никогда іег^пю. Соіііз ’) наз. либо
образовавшійся естественно холмъ, возвышенность, либо и гряда
') Такъ объясняютъ корнесловы, хотя письмо $у1ѵа и неправильно.
*) Собств. вообще деревянный, древесный матеріалъ.
*) Ѳроітро? ггеЛ'оіо. Нош. Заііив можно производить отъ заііге, ио это про-
цаводство очень сомнительно, также какъ и сродство съ аіае<;, ’АХгсс.
4) Сличи Рудорфа, Авгішепв. II, р. 261. йегѵ. Аев. 1, 310. Гартунгъ, Кеі.
4. Нбшег, 1, стр. 148, который защищаетъ и сродство Іисив еъ Іих, Іисеге.
соі-іисаге (прочищать, прорубать, вырубать лишнія деревья).
•) Отъ корня въ е—шіиеге, рго—шінеге, іпнпіпеге
’) Отъ уипееге, слѣд. какъ бы = шоиСен уиисіі, сопііииі.
') Отъ кормя нъ ех-—ееііеге.
174
или часть гряды. Сііѵпь, ') покатость, отлогость, т. е. либо
всходъ, либо спускъ съ возвышенности на равнину. Въ соііів
главный оттѣнокъ—возвышенность, а въ сііѵиз крутизна либо
покатость, подъемъ либо склонъ возвышенности. Тиншіиз 2) наз.
холмъ, поднимающійся на ровномъ мѣстѣ, слѣд. не соединяю-
щійся съ другими возвышенностями либо горами,—все равно,
природою-ли образованный, или сдѣланный руками человѣчес-
кими, а еще могильный курганъ. Босое есіііик наз. мѣсто,
пунктъ, выдавшійся, выставившійся надъ окружающей мѣст-
ностью,—все равно, Ш0М8-ЛИ, или соіііз, или ІиіпиІнБ; но ёгитив
зн. бугоръ, кочка, низкій іипіиіиз. Мопіиозиз гористый, шоп-
іапиз горный. Мопз Ареппіішв, Таигив. Соіііз егаі Іенііег аЬ
ііпо ассііѵіз. Саее. В. О. 7, 71. Беіпйе раиііо Іаііог раіезсіі
сшприв: іпбе соИез аееигщіпі. Ьіѵ. 22, 4. Іп сііѵит Сарііоіі-
пшп егщипі асіеиі. Ьіѵ. 3, 18. АшЪгасіа Ігмпѵіо азрега зиЬ-
Іесіа еві: РегапіЬеш іпсоіае ѵосапі. Ісі. 38, 4. Ех дгито ех-
сеІБит іѵлниіит саріеЬаі. Аисі. В. Нізр. 24. Ареппіпі (1ог$о
Ііаііа (Ііѵісііѣиг. Ьіѵ. 36, 15.
142.	Оиегсиз, ііех, гоЬиг, аезсиіив. (^иегсиз наз. лѣтній
дубъ, отличающійся широкораскинувшимися вѣтвями и сучьями;
ііех всегда зеленѣющій дубъ съ иглистыми листьями; гоЬиг
каменный дубъ, отличающійся твердостью дерева, 2) всякое
твердое дерево; аезснінз малорослый дубъ, посвященный Юпи-
теру, съ годными въ пищу желудями Наес Агріпаііиш
диешю а&поБсііиг еасре а те Іесіа іп Магіо. Сіе. Ье& 1, 1.
8оваі ісіа весигіішк ііех. Ѵіг^. Аеп. 6, 280. Лоѵі тахігаа
ігошіеі аевсиіин. Ѵіг§. Сеог^. 2, 18. Наріепе поп еві е вахо
зсаіріиь аиі е гоЪоге боіаіиз. Сіе. Асаб. 2, 31.
143.	Ііатиз, зигсиіив, зіоіо, ѵігуа. Ватиз, сукъ, вѣтвь де-
рева, выросшая вверху изъ ствола; вигсиіие молодая вѣтвь,
побѣгъ, отпрыскъ, выростающій па стволѣ внизу либо на гаші,
употребляемый и для разведенія дерева, посадокъ, черенокъ',
') Также какъ х’Мгйг, отъ одного корни съ йіѵш, іп—еііпо, (1е—сііпо.
) Отъ ОДНОГО корня СЪ Г')р./3ог.
о Фоссъ, ѴІГЬ'. Сеогу. 2, 29. Есіов- ?> 1.
— 175 —
яіоіо вредный отростокъ, выросшій изъ корня, отнимающій у
дерева жизненность; ѵігца прутъ, розга, сличи § 338. Наес
ріаіапиз а<1 орасашіиш Ьішс Іосши раіиііз езі (Іііі'иза гатіз.
Сіе. Ог. 1, 7. Иа пііЪі ех ізіа агЬоге, циоз зегаш вигсиіоз.
ІЬмІ. 2, 69. 8. Ъісівіиз 81оіо ргоріег (Іііщепііапі сиііигае 81о-
Іопипі сопНппаѵіІ со^потеп, цио<1 пиііиз іп ерз іишіо ге-
регігі роіегаі зіоіо, дио<1 еНоЛіеЬаі сігса агЬогез, е гасІісіЬиз,
циае паясегепіиг е зоіо, диоз зіоіопез арреІіаЬапІ. Ѵагг. В.
В. 1, 2.
144.	Оиітеп. саситеп, (азіідіит, ѵегіех,зитти$, арех. Си I-
теп ') наз. самая верхняя, свободно выдающаяся частъ какого-
нибудъ предмета, выдающагося между другими предметами,
слѣд. куполъ, высшая точка, вышка, вершина, верхушка, въ
рѣчи о горахъ, строеніяхъ и подобныхъ предметахъ. Сасишеп, :)
шпицъ, острая вершина, острый конецъ, т. е. оканчивающійся
остріемъ конецъ какого-ниб. предмета, дерева, вѣтви, трост-
ника, копья, оканчивающейся конусообразно горы и подобныхъ
предметовъ,—конецъ или самый верхній, или выдающійся гдѣ-
нибудь въ другомъ мѣстѣ. Разііціит 3) скатъ, покатость или
степень покатости, съ которою боковая поверхность какого-ниб.
тѣла поднимается съ основанія къ вершинѣ, особ. покатость
кровли, а) конекъ, фронтонъ, Ь) самая кровля, а отсюда вся-
кая самая высокая, остроконечная вершина какого-ниб. пред-
мета, которую можно сравнить съ покатостью кровли. А Ѵег-
іех темя, макушка головы, а отсюда всякій высочайшій пунктъ
предмета, т. е. та высшая точка, въ которой сходятся всѣ ли-
ніи, ограничивающія боковыя плоскости даннаго предмета. Арех
въ прозѣ только верхушка конической шапки жрецовъ Пашіпез,
а отсюда метафорически самый лучшій уборъ, самая лучшая краса,
*) Отъ корна въ ехееііеге, аиіеееііеге.
*) Мозкио произвесть отъ асиеге и сравнить съ сагсег отъ агееге,—точно
такъ, какъ, на-обороть, напр. сродны хаяро? а арег. Сличи Кэрссена, Кгіі.
Веііг. с. 1 сл.
3) О сомнительномъ корнѣ сличи Курціуеа, 1, 164. Корссенъ, стр. 197.
*) Впрочемъ можно ирииимать за первое значеніе и о нагость именно кровли
и фроитоиа, и отсюда выводить прочія значенія.
176 —
такСиг Метафорически употребляются и сиітпеп, впрочемъ
рѣдко, — высшая точка, степень, кульминаціонный пунктъ, и
Газііщипі, не рѣдко у Ливія —высота положенія, мѣста, зани-
маемаго однимъ предметомъ въ отношеніи къ другому. Но если
нужно означить только самый верхъ предмета, безъ указанія
на фигуру или какое-ниб. другое качество, то употребляется
ешінппв, и так. обр. напр. Біпптпб топя — вершина горы;
въ переносномъ смыслѣ зиттне зн. высшая степень, высшій
разрядъ, нанр. вшита Іапв, зптпіа еІодпевНа, випппа іпоріа,
«итюит ітрегіит, а тахітиз означаетъ только очень боль-
шую массу. Вопіаноз сиітіпа Аіріит оссираге сопагі баііі
8ІЬі регбиавиш ЬаЬеЬапЬ Саев. В. Сг. 2, 2. Аігох сипі ѵевіо
іешреяіав /азіідіа Іешріогит а сиІтіпіЪпз аЬгирСа (Ііввіраѵіі.
Ьіѵ. 40, 2. Ве^пит Масейопит а зитто сиітгпе Гогіипае
(при Александрѣ В.) асі иКітит Гіпет сеніит диіпдиа§іпіа
аппов вІеііС. Ьіѵ. 45, 9. Тгипсів агЬогит асітобиш Гіппіз
гатів аЬвсіввів аЦие Іюгит ргаеасиіів сасгітіпіЪиз Говзае
(ІисеЬапІиг. Саев. В. в. 7, 73. АЬ оррібо сіесііѵів Іосив 1е№
і'авіщіо ѵег^еЬаі. Ісі. ІЬісІ. 1,45. ВісШигае /азіідіит ветрег-
аИіив (диат сопвиіагів роіевіаііз) Гиіі. Ьіѵ. 6, 33. Р. Зсіріо •
(АГгісапив) асі ісі /азіідіипі геЬив ^евіів, ЬопогіЬив рориіі Ко-
шапі регѵепіі, иі еіс. Ьіѵ. І^пев, циі ех Аеіпае ѵегіісе егині-
рипі. Сіе. Арех вепесіиіів еві аисіогііав. Ісі.
145. Асегѵиз, зіггіез, ситиіиз. Если хотимъ означитъ просто'
кучу, груду вещей, наваленныхъ или набросанныхъ въ одно
мѣсто, то возьмемъ асегѵиз 2)> а если захотимъ означить груду
, вещей, накладенныхъ или набросанныхъ одна на другую сло-
ями, рядами, то употребимъ зігиев 3); а если груда такого
рода, что она своей величиной, а особ. вышиной какъ бы на-
громожденныхъ другъ на друга вещей особенно сильно дѣй-
") Слѣд. въ сиігаеп главный 'оттѣнокъ—высота, въ еаситпеп—заостренность
гдѣ-нибудь на краю, въ іавііріші, ѵегіех и арех яркость, видиость, замѣт-
ность, и притомъ въ іаыід'ішп сходятся площади, въ ѵегѣех линіи, въ арех
господство вершины надъ всѣмъ, прочимъ.
’) Отъ о'Цірш, и относится къ этому послѣднему такъ, какъ агѵа къ аго, аріи.
‘) Отъ вігиеге.
— 177
ствуетъ на чувство, то это будетъ сшппіпз. Поэтому, такъ какъ
сптиіиз наз. груда, сравнительно большая обыкновенной мѣры,
то это слово часто и зн. прямо лишекъ, прибавокъ, т. е. то,
что къ извѣстной мѣрѣ еще прибавляется впридачу, напр. чет-
верикъ, мѣра верхомъ, съ половомъ. Метафорически употреб-
ляется это слово въ смыслѣ: верхъ, вѣнецъ Саппепвед саш-
ров асегѵі Кошапогпт согрогиш Іе°ипІ. Ьіѵ. 22, 59. Асегѵі
Ггитепіі, аегіа, аигі. Моіет ех ’питапогит согрогиш зігие
Гасіипі. 1(1. 22, 2. бирегкіаЬапі ситиііз саезогит согрогиш.
Ісі. 22, 59. ВепеГісіит ситиіо аи^еге (сдѣлать верхъ услуги і.
Сіе. Ьіѵ. 13, 62.
146. Аііиз, есіііиз, ееізгіз, ехееізиз, зиЪІітіз, ргосегиз, аг-
сіииз, ргаегиріиз, ргаесерз, рго/ипйиз. АНиз означаетъ верти-
кальные размѣры предмета, и, смотря по тому, у подошвы-ли
предмета, или на вершинѣ его берется точка зрѣнія наблю-
дателя, зн. не только высокій, но и глубокій, и притомъ а) съ
прибавкой терминовъ мѣры (футъ, локоть и подд.) въ матема-
тическомъ смыслѣ (вышиною, глубиною), и Ь) гдѣ этой при-
бавки нѣтъ, въ смыслѣ сравнительно либо вообще очень вы-
сокій, очень глубокій г)-А1іиш зн. спеціально—открытое море,
рѣдко глубокое. Синонимами къ аііиз въ первомъ значеніи бу-
дутъ: еііііпв, о которомъ сличи § 141, поднявшійся, выдавшійся
на равнинѣ или среди другой какой-нибудь окрестности; ееівпй ’)
зн. поднимающійся, простирающійся прямо вверхъ, синонимъ сь
егесіпв, имѣющій такое положеніе, при которомъ онъ, стоя
прямо, безъ малѣйшаго наклона, производитъ эффектъ, ка-
жется больше, а поэтому и выше; ехееізид выдающійся надъ
другими предметами, особенно высокій; впЫішіе '), употреби-
тельное особ. у поэтовъ и послѣ Цицерона, а) поднимающійся,
высящійся въ высшія, надземныя, воздушныя пространства, Ь) на-
) Ситиіив еві іпденв ѵів гегиш сошрозііатит. Рорта, р. 14, ей. КіеЬіег.
Отъ аіеге, слѣд. собств. = сдѣлавшійся большомъ.
Отъ ееііете въ ех—,аи(е—,ргаесе11еге.
БиЫішів Дёоерлейнъ связываетъ съ зцЩезіив, виЫеѵаге, Іеѵів о произ-
водитъ ихъ, отъ одного корня; конечно, виЫеѵаге зн. и „поднимать вверхъ'.
12
— 178 —
холящійся въ этихъ высшихъ пространствахъ; агбппк, крутой,
т. е. снизу кажущійся труднымъ для всхода; ргаегпріпя, собств.
спереди оборванный, обломленный, круто обрѣзанный, такъ-
что всходъ и сходъ оказывается труденъ или невозможенъ
ргаесерв, ') первонач. зн. ринувшійся головой внизъ, потомъ
говорится о мѣстностяхъ — утесистый, {стремнинный), такъ
что, если что разъ двинулось по немъ, то неудержимо падаетъ
внизъ; ргосепій, длинный и тонкій, стройный, говорится о
людяхъ, деревьяхъ и другихъ предметахъ, если ихъ длина или вы-
шина рѣзко бросается въ глаза въ сравненіи съ шириной или
толщиной, & высокій значитъ только тогда, когда вышина при-
даетъ особенную важность. РгоГпшіив, глубокій, говорится о
томъ, чтб—если смотрѣть съ его поверхности внизъ—далеко
имѣетъ у себя основаніе или дно. слѣд. это слово имѣетъ
смыслъ безотносительный и никогда не употребляется съ озна-
ченіемъ мѣры, футовъ, локтей и т. д. Метафорически о голосѣ
аііиз не употребляется никогда, но высокій голосъ говорится
аспіа ѵох: сіяга ѵох зн. звонкій, громкій голосъ, нгаѵі$ ѵох
толстый голосъ, басъ. Употребляется аіѣпа въ смыслѣ высокій,
возвышенный, въ рѣчи о томъ, что возвышается надъ другими
предметами своего класса, надъ массой обыкновеннаго, напр.
аііа шепв, аНик апііппв: не употребляется въ смыслѣ эстети-
ческомъ: ВЪ ЭТОМЪ смыслѣ говорится ТОЛЬКО (1ІѴІГШ8, 811ЫІ111І8,
бпЫііпііав 3). Говорится еще аііпш бііепѣіит, акиз вошши,
глубокая тишина, глубокій сопъ. СеІ8П8=выше толпы по сво-
ей точкѣ зрѣнія, по своему образу мыслей, а еще и думающій
о себѣ высоко, высокомѣрный; чаще употребляемое ехсеівиз
зн. выше другихъ въ смыслѣ общественномъ, умственномъ,
нравственномъ, по своему чину или сану, по уму, характеру,
вліянію. Апіпць = трудный для достиженія, сильнѣе, чѣмъ <1іі-
ІІСІ1І8, съ которымъ часто и встрѣчается вмѣстѣ. Ргаесерв ча-
сто бываетъ усиленнымъ терминомъ для понятія сеіег, какъ
’) Сличи съ ргаеасиіив, ргаеПхиь.
*) Собств. „головой впередъ".
’) Впрочемъ виЫішіб и виЫііпіІав иривадлежаті. латипи серебрянаго вѣка.
— 179 —
напр. ргаесерз Нща, Ь) синонимомъ съ іетегагіизг '*>ес08, а
отсюда еще с) неудержимо увлекающій въ бездну, къ погибели.
Ргоі’инйиз употребляется особенно о страстяхъ и желаніяхъ —
ненасытный; или ужь надобно брать выраженія: ппщпи8, зшп-
іпиз, сііѵпіиз, ехітіа. зіпциіагіз, либо превосходную степень,
напр. зптгоа сіосігіпа, зитта рах, йосііззітиз,—выраженія,
которыми можно переводить слова: высокій или глубокій. Аііі
пюпіез. АИиш Пптен. Саііііпа іттойегаіа, іпсгеАіЬіІіа, пішіз
аЙ« зетрег сиріеЬаі. 8а1І. Саі. 5. Иаиіае іетрезіаіе іп аііит
Іасіаіі. Сіе. МіІ. 8. Соіііз егаі раиііиіит ех ріапіііе едіііиз.
Саез. В. 6. 2, 56. Веиз Ьоіпіпез Пито ехсііаіоз ееізоз еі
егесіоз соизіііиіі. Сіе. № I). 2, 56. Ното ееізиз еі егесіиз
еі еа, даае Ііотіпі асскіеге роззипі, отпіа рагѵа сіисепд. Ій.
Тизс. 5, 14. Ехсеіяиз тона, ехееізиа Іосиз. Саез. Те иаіига
ехееізит циепйат ѵійеііееі еі аііит еі Питана йезріеіепіет
цепиіі. Сіе. Тизс. 2, 4. Ехсеізо еі іііизігі Іосо зііа еаі Іаиз
Іиа. Ісі. Ніѵ. 2, 5. ВиЪІітет гареге. Оѵісі. Меі. 4, 363. От-
піз сіе ипіѵегзо ещаезііо іп соеіезііа, зиЪІітіа, Іеггепа йіѵійі-
іиг. КиЬіІа, ітЬгез, иіѵез, Іопіігиа, диаесипдие аёг і'асіі ра-
Іііигѵе, зиЫітіа йісітиз. 8еп- М Ціи. 2, 1. Аезсііуіиз зиЫітіз
еі §гаѵіз еі ^гапйііодииз заере издие ай ѵіііит. фиіпі. 10. 1,
66. Саісеатеиііз иІеЬаІиг аіііизсиііз, иі ргосегіог, диат егаі,
ѵійегеіиг. 8иеІ. Аи». 73. Оррійит егаі йіЙ'ісіІі азсепзи
аЦие агйио. Сіе. Ѵегг. 2, 4. Ітргішіз аѵЛиит ѵійеіиг гез.>
^езіаз зсгіЬеге. 8а11. Саі. 3. Егаі аиіеш оррійаиіз сіій’ісіііз
еі ртегиріиз ай ГІшпеп йезсеизиз. Саез. В. О. 8, 40. Іп йе-
сііѵі ас ргаесірііі Іосо іпсііаіоз едиоз зизііпеге сопзиегипі.
Саез. В. 6. 4, 33. Ното ашеиііззітиз аЦие іп отпіЬиз соп-
зііііз ргаесерз еі йеѵіид. Сіе. Ріііі. 5, 13. Таш ііпргоѵійе зе
еоПе^апщие еі ргоре Іоіат гешриЫісат іп ргаесерз йейегаі.
Ьіѵ. 27, 27. Маге ргоііт&ит еі ітіиеизшп. Сіе. Ріапс. 8.
С^иіз еиіиі ірпогаі, зі ріигез ех аііо етег^еге ѵеііиі, ргоріиз
і'оге еоз диійет ай гезрігапйииі, циі ай зиштат ]аш адиаш
арргоріпдиаиі, зеіі піііііо піа^із гезрігаге родзе, чиат еоз,
дці зипі іп рго/итіо. Сіе. Еіи. 4, 23. Котаиі ііцизіі рѵо/ипсіа
аѵагіііа соштипез опіиіипі Ііотіппт іюзіез. 8а1І. Ди^. 81.
12*
180 —
147.	Нипііііз, аЬ^с/из, деті&чив, зипітівзив, інйідпив. Ни-
»пі1І8. ') низкій, невысокій, если что-ниб. или совсѣмъ не воз-
вышается надъ уровнемъ почвы, или возвышается только не-
много (сравнительно). Метафорически = низкій по мѣсту и
значенію въ смыслѣ общественномъ либо правительственномъ,
либо эстетическомъ, п Ь) уничижающій либо только смиря-
ющій себя до означеннаго положенія въ поведеніи, настроеніи,
образѣ мыслей, поступкахъ. Низкое, пошлое, гнусное, въ нрав-
ственномъ смыслѣ, наз. ішіщпшп, напр. Гасіппз. Впрочемъ
послѣднее прилагательное не говорится о лицахъ. Ретіззив
говорится или синонимически съ Ііишіііз, низкій, невысокій,.
или о (вообще либо относительно) низкомъ уровнѣ, низменный,)
мелкій. Кромѣ того, оно значитъ еще опущенный, поникшій,'
напр. въ связи съ сариі, ѵнііпз. Изъ обоихъ этихъ значеній'
происходитъ метафорическое значеніе держащійся скромнаго
тона въ своихъ рѣчахъ и поведеніи, Ъ) поникшій головою,
униженный, покорный, сломленный, сокрушенный, убитый
въ сердцѣ, въ надеждахъ, замыслахъ. Порицанія этимъ сло-
вомъ не выражается; выражается оно рѣшительно въ зшшпіз-
8Н8, когда это слово говорится не только о голосѣ, рѣчи =
безстрастный, безъ жару, паѳоса (вялый), но ^—чрезмѣрно
униженный, или просто=ползающій, пресмыкающійся. Аіуес-
іик зн. 1) унылый, убитый, и означаетъ того, кто потерялъ
надежду, бодрость, Ъ) гов. о дѣлахъ, въ которыхъ показы-
вается такое расположеніе духа; 2) о лицахъ и вещахъ, ко-
торыя не удостаиваются выполненія требованій приличія и ува-
женія, презрительный, презрѣнный', 3) о неодушевленныхъ
предметахъ еще — ничтожный, мелкій, ничего нестоящій. Аг-
Ьогез еі ѵііея еі еа, диае зипі Иитіііога педие зе іоііеге
а іегга аіііиз ровзиві. Сіе. Тизс. 5, 13. Нитііі Іосо паіие.
Аиі гшііа аиі Ішпіііі аіідиа агіе ргаесіііі. Сіе. АгсЬ. 5. Лаіп-
Ьив (гедиеиіібвітин еві іп іів, диае йетіззо аідие Ііитііі зег-
шопе йісипіиг. Ій. Ог. 58. Ѵійе іпоіііііепі апііпі: диі апіеа
Боіііиз еввеі іасіаге не тпарпіі'іееіііізкііпе, иі іііе іииі Ііитіііз,
‘) Сличи Ьишив § 152, замѣтку 4.
— 131
иі Л&тівзив егаі- 1(1. Аіі. 2, 21. Сапірезігіа ас /Іетізза Іося.
Саев. Ѵійепйипі еві, пе опій Іштііе зиЪтіззит, тоііе ей’е-
тіпаіит, (гасіит аЬіесіитрие іасіатиз. Ісі. Тизс. 4,13. Ласеі
Ше пипс ргозігаіиа еі ее регсиівит еі аЬуесіит езве зепііі.
ІЙ. Саі. 2,1.
148.	Авцииз, ріапиз, ісіет, аедиаііз, аедиаЬіІіз, раг, ріапі-
Ііез, сотри?, агеа, аедиог. Если Барронъ К. II. 1, 6 гово-
ритъ: Сашревіег Іосив ів шеііог, диі іоіив аециаЪіІііег іп ипапі
рагіет ѵегціі, диапі ів циі еві а(1 ІіЬеІІат аесрииз, диой ів,
диит адиае поп ІіаЬепі сіеіарвипі, Гіегі воіеі иііціпозиз. Ео
та^із, ві циів еві іпаедиаЬіІів, ео сіеіегіог, циосі йі ргоріег
іасипав адиозив, то отсюда выходитъ, что словомъ аеципв,
ровный, означается такая площадь, которая идетъ совершенно
горизонтально (ай ІіЬеІІат, по ватерпасу), слѣд., уровень ко-
торой вездѣ одинаковъ, и на которой ни въ какую сторону
нѣтъ поднятія или склона. Это же понятіе выходитъ и изъ вы-
раженія аецна ІіЬга, когда чашки вѣсовъ держатся наравнѣ
одна съ другой. Потомъ, въ военномъ смыслѣ аедпив Іосив
наз. такая позиція, отъ которой на сторонѣ непріятеля нѣтъ
никакого перевѣса, удобная, выгодная. Какъ въ этихъ случа-
яхъ значеніе основывается на представленіи вѣсовъ, такъ это-
же представленіе служитъ основаніемъ и остальныхъ значеній
этого слова, когда оно выражаетъ равенство условій юридиче-
скихъ, политическихъ, общественныхъ, нравственныхъ или дрѵ-
гихъ какихъ-ниб. для всѣхъ лицъ или вещей, которыхъ каса-
ются тѣ условія, слѣд. = одинаковый для всѣхъ, справедливый,
безпристрастный, или одинаковый со всѣми, равный всѣмъ
Но если это слово употреблено тамъ, гдѣ можно-бы пожелать
больше, чѣмъ простаго поставленія наравнѣ съ другими, го
аециив зн. хорошо расположенный, благосклонный. Требованіе
поставить наравнѣ съ другими, дать одинаковыя права будетъ
аедишп езі — вполнѣ справедливо, прямо слѣдуетъ. Наконецъ,
если душа не волнуется ни страстями, ни чрезмѣрною радостью
либо чрезмѣрной печалью, то она, подобно ровной поверхно-
сти, съ одной стороны не заносясь слишкомъ (зе еЙ'егепві, а,
съ другой, не унижаясь слишкомъ ((Іетіввив), будетъ аедиия
- 182 —
аліппів ~ равнодушіе. хладнокровіе, душевный покой. Но рія-
ші8 по Сіе. К. И. 2. 18: Рпае іогпіае ргаевіаліен знпі, ех
зоіідів ^ІоЪпз, ех ріапіз сігспіиз а«і огЬіз, очевидно, означаетъ
поверхность или плоскость гладкую, ровную, поверхность ма-
тематическую, т. е. такую, на которой нѣтъ нигдѣ пи возвы-
шенія. ни углубленія, и вообще ппкакой неровности, и коти-
рую слѣд. можно хорошо видѣть во всѣ стороны. Метафори-
чески ріаішв зн. доступный осмотру, ясный, очевидный.—Ае
щіиз озвачаетъ. какъ мы видѣли, одинаковость самаго уровня,
проходящаго надъ массой предметовъ, и для всѣхч, нихъ общаго;
но аедиаііз озн. тотъ или другой уровень для предметовъ соб-
ственно различныхъ, подъ который, однако, ихъ можно под-
водитъ и такимъ образомъ ставитъ рядомъ другъ съ другомъ
и уравнивать. Слѣд. аедиаіів зн.: вышина, величина, возрастъ ')
(періодъ, вѣкъ), достоинство, вліяніе даннаго предмета равны
вышинѣ и пр. другаго. Нарѣчія ае<]не и аедпаіііег какь-
будто помѣнялись между собой значеніями, въ сравненіи съ
именами прилагательными, отъ которыхъ происходятъ. Отъ
связи ихъ именно со сказуемымъ аедие получаетъ значеніе*
въ равной степени, одинаково, а аедиаіііег—равномѣрно, по-
ровну, только одно аедие можетъ связываться съ еі, ас. Аедиа-
ЫІІ8 наз. 1) что можетъ быть поставлено, оиѣнено, уважаемо
наравнѣ съ другимъ, 2) однообразный, остающійся неизмѣн-
нымъ (не измѣняющійся;, а отсюда 3) о рѣчи,—продолжающійся
въ равномѣрномъ, т. е. спокойномъ тонѣ. Раг, по смыслу
весьма близкое къ аедиаѣз, съ которымъ часто и ставится
вмѣстѣ, означаетъ равенство одного предмета съ другимъ по
величинѣ, силѣ, цѣнности и т. д.; по въ этомъ случаѣ пред-
меты пе взвѣшиваются или мѣряются на вѣсахъ, но сравнива-
ются, сличаться прямо другъ съ другомъ. Отсюда раг зн. еще
стоящій на уровнѣ, на высотѣ задачи, цѣли, и раг езі силь-
нѣе. чѣмъ аецишн езі—слѣдуетъ, требуется. Ріаніііез, ров-
ная поверхность (равнина),. и аедпог, равнина (на сушѣ),
Такъ какъ величина человѣка зависитъ, въ Извѣстной степени. »пъ его
возраста.
183 —
впрочемъ такъ употребляется почти только у поэтовъ, на-
добно различать сообразно словамъ: аедииз и ріапин. Сатрия
зн. открытое поле, поляна, поле, — все равно, обработано
оно, или нѣтъ, въ отличіе отъ лѣса и горъ, отъ соііія, пюпз,
заііиз, яііѵа, слѣд. равнина не въ математическомъ смыслѣ, но
въ физическомъ. Въ переносномъ смыслѣ сапіриз, какъ и русск.
поле, зн. сцена, театръ для тѣхъ или другихъ дѣлъ. Агеа наз.
открытое мѣсто въ городѣ, передъ храмами и т. д., а потомъ
еще токъ, гумно. Вгепппз Иапсі егаі сІиЬіиз, еі бе яирегіоге
Іосо Вогнано» сіериііззеі, іасііегп іп аедио сашрі Іапіиш зи-
регапіі шиііііисііпі ѵісіогіат Гоге. Ьіѵ. 5, 49. Ьосит аецишт
(Саезаг тіііііііиз) а<1 ііітісашіит бебіі. Саев. В. С. 3, 73.
Те ІіаЬео аеуиіззітит еогшп зіагііогит, диае іиіііі соиппи-
піа Іесшп зипі, ехізіітаіогет еі іибісет. Сіе. Іін. 3, 2.
Аедиит іоесіиз наз. союзъ, при которомъ союзники другъ съ
другомъ равноправны, ни одинъ не имѣетъ преобладанія, пе-
ревѣса надъ другимъ. Сопзедпегіз (огаііопе), иі еоз ірзоз,
с(иоя сопіга зіаіиаз, аедиов ріасаіовдие гіітіііав. Сіе. Ог. 10.
Аедио апіто еззе. і’егге. Меіеііиз асіет іп ріапит сіесіисіі.
8а11. Зир. 49. ЕЙісіепсІшп езі, иі паггаііопез ріапае зіпі, иі
Ьгеѵез, иі еѵісіепіез, иі сгесІіЪіІез. Сіе. Тор. 26. Ріапит іа-
сеге аіідиігі. ТЬетізІосІез аециаііз і'еге іиіі Агізіійі. Хер.
Агізі. 1. Рессаіа, цпоиіаш ех ѵііііз тапапі, зіиі аедиаііа пе-
сеззе езі. Сіе. Рагаіі. 3, 1. Вазіагпіз 8согс1ізсі 1іп§иа еі шо-
гіЬиз аедиаіев зипі. Еіѵ. 40, 57. т. е. стоятъ съ ними на
одинаковой степени (развитія). Оиосі аіііпг еі сгезсіі, шоіи
циосіапі иіііиг сегіо еі аедиаЫІі. Сіе. К. В, 2, 9. Рагі зраііо
Ігапзпгіззия ех Сіаіііа езі іп Вгііаппіат аіеріе ех НіЬегпіа.
Саез. В. Іт. а, 13. Рагев сиін рагіЪиз ѵеіегі ргоѵегЬіо і’асіі-
Ііте сопртеоапіиг. Сіе. 8еп. 3. 8иеѵіз пе Ііеоя риісіеш рагез'
екзе роззе. Саез. В. С. 4, 7. Орегі рагет еззе. Еппа езі Іосо
ргаесеізо аідие есіііо, дио іп зшпшо езі аедиаіа арті ріапіііее.
Сіе. Ѵегг. 4, 48. Ііаіія еі Агіарѣегпез зиаз соріаз іп сат-
рит Магаіѣопа сіеііихегшіі. Ьтер. Мііі. 4. Іп Ьос Іапіо Іаш-
цие ііпіпепзо сатро ііееі огаіогі ѵарагі ІіЪеге. Сіе. Ог. 3, 31.
Нопогіз еі “Іегіае сатрнЁ раіеі оіппіЬиз. Рііп. Миіііішііпеш
- гм —
агса СаріМіі ѵіх саріеЬаѣ Ьіѵ. 25, 3. Ехогііиг еііісіит, пе
диів і'гнтепіпт сіе агса ТоІІегеі апіе, диапі сиш сіесипіапо
расіи? евзег. Сіе. Ѵегг. 3, 14.
149.	Весііѵі^ Леѵехиз, ргаегиріиз, аЬгкріиз. аЬзсівиз, ргосіі-
?•«;, ассііѵіе, рігорепзиз. ргаесер^,, ргопиз, зиріпиз, гезиріпиз.
Сесііѵіз, для котораго сличи сііѵиз § 141. покато идущій съ
какой-ниб. высоты или возвышенной площади къ равнинѣ (до-
линѣ, лощинѣ), отлогій, покатый, ргосііѵів не наравнпнѣ подни-
мающійся, или спускающійся, но только идущій внизъ, ведущій
вглубь. Противоположный терминъ къ обоимъ словамъ будетъ
ассііѵін. І)еѵехп8 остающійся, находящійся на плоскости, иду-
щей внизъ, или двигающійся по ней. Ргаегирінв уже объяснено
въ § 146. Тогда какъ въ этомъ словѣ главный оттѣнокъ былъ тотъ,
что 1осп8 ргаегпріиз образовался изъ внезапнаго, обрывиста-
го ската вглубь,—въ аЬгиріпн главный признакъ тотъ, чтоуіо-
сп8 аЬгпрІпБ, при крутомъ, внезапномъ обрывѣ, нѣтъ никакой
и отлогости, и оттого невозможно по немъ сообщеніе съ окру-
жающей мѣстностью. Тоже значитъ аЬясіяпз, отъ аЪвсісІо, только
скатъ таковъ, что какъ-будто сдѣланъ нарочно, искусственно.
Ргаесерз уже опредѣлено въ § 146. Ргонпв зн. наклонившійся
впередъ, 1>) наклонившійся внизъ. Въ первомъ случаѣ ему противо-
положно зпрінпз, которое, впрочемъ, зн. и лежащій на спинѣ,
а—въ рѣчи о положеніи молящагося небеснымъ богамъ—обра-
щенный. устремленный вверхъ-, во второмъ случаѣ ргоішв бу-
детъ отличаться отъ зпрега, впрегіога. То же, чтб и 8пріпп8,
но только у поэтовъ и съ болѣе сильнымъ смысломъ навзничь,
назадъ, зн. гезирінпв. Въ переносномъ смыслѣ зиріпив (геви-
ріпив) зн. гордый; носъ вздернутъ, поднятъ высоко, голова от-
кинута назадъ. Ргопив, у Цицерона рѣдко употребляемое въ
переносномъ смыслѣ, зн. «расположенный къ чему-ниб.», но
ргосііѵія «легко склоняющійся на что-ниб.». а ргорепвив, какъ
уже можно видѣть изъ корня '), зн. «одержимый неодолимой
склонностью къ чему-нибудь.» Соіііч аЬ впито десііѵія а<1 Пшпеп
*) Отъ ргорешіеге.
185
8аЪіш еві. В. О. 2, 18. Рііііороетеп адтеп рег апдпзіат еі1
ргосііѵет ѵіат гарііт сіисі ѵісііі. Ьіѵ. 35, 30. Атісіііа сІеЬеІ
еззе асі отпет сотііаіет і’асіікаіеіпцие ргосііѵіз. Сіе. ЬаеІ.
18. Із іисіех ргорепзиз асі тізегісогсііат егаі. Ісі. Возс. Ат.
31. Мііиз сіізсиггіііп ога зеріет Аеѵехиз аЪ Іпсііз (і. е. а топ-
ІіЬиз АеіЬіорит). Ѵігд. Сгеогд. 4, 293. Реіга іп аііііийіпет
XXX зіасііа етіпеі ипсіідие аЪзсіза еі аЪгиріа. Сигі. 7. 11.
Ьепііег ассіггпз асіііиз. Саез. В. О. 2, 19. ІТгЪз ргопа іп ра-
Іисіез егаі. Ьіѵ. 4, 59. Зіегііі виріпиз. Ног. 8аІ. 1, 5. 19.
Апхііисіо ргопа асі Іисіит. Сіе. Вер. 2, 41.
150.	Ассііпаге, іпсііпаге, ѵегдеге, зресіаге, ргозрісеге, рго-
зресіаге, регііпеге, аіііпеге. Ассііпаге прислоняться, Ъ) приста-
вать, соединяться, въ метафорическомъ значеніи этого слова,
которое, однакожъ, чаще переводится зе арріісаге. Іпсііпаге,
съ тѣмъ же значеніемъ предлога, какъ въ іпГгііщеге, іпсісіеге,
въ переходномъ смыслѣ значитъ дѣлать такъ, чтобы что-ниб.
перестало держаться прямо, стоя, твердо, и пошатнулось, накло-
нилось, нагнулось, ослабѣло, съ одной стороны покачнулось,
наклонилось на другую; употребляется и въ непереходномъ значе-
іи, и въ обоихъ залогахъ гов. и метафорически. Ѵегдеге,
зресіаге и регііпеге, въ смыслѣ терминовъ географическихъ,
различаются такъ: ѵегдеге зн. простираться по направленію
къ предмету, на который указано предлогомъ (асі—, іп—), идти
въ ею сторону, лежать въ его сторону, но зресіаге зн. перед-
ней, боковой либо задней стороной быть обрагцену къ предме-
ту, на который указано предл. (асі—, іп—), смотрѣть, выхо-
дитъ къ нему, въ его сторону, регііпеге асі—простираться
до ч. н., достигать ч. н. Употребляемое у поэтовъ ргозрісеге
и послѣ Цицерона употреблявшееся въ томъ же смыслѣ ргозрес-
Іаге съуживаютъ понятіе зресіаге — открывать видъ чего-нгіб..
бытъ обрагцену къ чему-ниб. (аііцпісі), такъ что какой-нибудь
предметъ видѣнъ. Но регііпеге употребляется еще и метафо-
рически: именно, означаетъ (впрочемъ только съ подлежащими
изъ именъ неодушевленныхъ,—конкретныхъ либо отвлеченныхъ)
рядъ побужденій и вліяній (со стороны выгоды, вреда, нрав-
ственности), которыми одинъ предметъ дѣйствуетъ на другой
186 —
(аб), или которыя сямъ получаетъ отъ того 'опять съ асі): по-
этому оно значитъ состоятъ, (находиться, бытъ) въ связи, быть
связану, соединену съ—, имѣть или производитъ вліяніе, имѣть
или доставлять выгоду, невыгоду, имѣть связь, относиться,
касаться, обусловлияагпъ либо обусловливаться, устраивать,
Оплатъ либо устраиваться, дѣлаться, происходить отъ—.
Вообще, регішеге означаетъ связь между двумя предметами
объективную (дѣйствительную, матеріальную); но аіііпеге (асі—)
показываетъ связь только такую, которую, въ противополож-
ность той, можно назвать субъективною, хоть, напр. = что-
ниб. должно, можетъ бытъ важно для—,этого требуетъ мой...
интересъ. Но у писателей золотого вѣка аііінеі встрѣчается все-
го больше безлично съ іпіішііѵиз въ предложеніяхъ съ диосі,
пііііі, поп, диісі? слѣд. поэтому совершенно правильно: диосі
асі ше аііілеі, зсііо ііівс іп Огаесіаш спе аЪііигиіп, если смыслъ
таковъ: «я долженъ тебѣ сказать, что такъ какъ мои интере-
сы требуютъ и т. д.». Но: Что касается до моего брата, то онъ
поѣдетъ со мной=братъ мой поѣдетъ со мной, слѣд. Ггаіег
диісіет шеиз шесиш аЬіЬіІ. Потомъ: Что касается до того, что
ты пишешь—(или: а что ты пишешь — ()іюс1 ксгіЬіз, Те еіс.
Что касается до твоего возврата, то знай — (или: касательно
твоего возвр., знай, или: А о возвратѣ твоемъ зпай)=Ве ге-
сіііи. зсііо—. Сличи циііеш, диоб, сіе. Саеіга Іиіпиіо зипі
ассііпаіа. Ьіѵ. 44, 3. Наисі ргаѵаіе ассІіпаЬапі зе асі зепіепііаш
непаіиз. Іб. 4, 48. Сариі іпсііпаге іп бехігиш. (^иіпѣ. 8о1 зе
інсііпаі, во! іпсііпаі. Ьіѵ. Олега а. раирегіЬи» іп сііѵііев іпсіі-
паге. Іб. 1, 48. Асіей іпсііпаі, іпсііпаіиг. І<1. Еогіипа вс іпсіі-
паѵіі. Саев. В. С. 1, 52. Опа рагь Неіѵеѣіогшп ѵегдіі аб веріеп-
Ігіопех. Ісі. В. <т. 1, 1. Ренна^ш іпѣегееѣ, дно Гепекіііб ѵіііае
ьресіепі. Ѵагго В. В. 1, 4. Веірае р&гііпепі асі іпіегіогеш
рагіепі ВІіепі. Саев. В. С. 1, І.ѴіІІаів пкшіе зипппо розііа
рговресіаі 8іси1шп еі ргозрісгі Тивсиш ліаге. РІіаебг. Сопзіаі
ІЮПІ8 івіег ЬоіЮ8 диаві песеввагіаш Ьепеѵоіепііапі еазе, зесі
еабегп Ьопііаз еііаш аб піиііііибіпепі регііпеі. Сіе. ЬаеІ. 14.
Кешо шіЬі регвиайеЪіД аиі раігеш іииш аиі биов аѵов ІаШ
езве сонаіов, диае асі ровіегііаіів інешогіаіп регііпегені (могло
бы вызвать, обусловить память о нихъ у потомства), піеі апіто
сегпегепС ровіегііаіеіп агі вс регіЪпеге (находится съ ними въ
связи, касается ихъ). Ы 8еп. 23. ІЧоп еві оЪвсигпт, а<1 (ціет
юіярісіо таіеіісіі регііпеаі (кто имъ затрогивается). ІЛ. Атег. 7.
Мііііі іпсепяі яипі зіибіо, цпосі асі ацгипі соІепЛиіп аіііпеі.
ІЬіб. 17. Тапіитпе аЪ ге іиа еві оііі ІіЬі. пі аііепа сигев еа,
<ріае пііііі а<1 іе аіііпепі? Тег. Неаиі. 1, 1, 24. аіііпеі
<|иепи|иаіп попііпагі. (^ипі аіііпеі (іісеге, диісі зепііапі?
150 Ь. Репсіеге, каегеге, ітрепдйге, ЛерепАеге, іттіпеге,
тіпагі, іпзіаге, игдеге, ргетеге. Если точка опоры предмета,
которой цѣль либо случайная способность поддерживать пред-
метъ, находится выше иентра тяжести предмета, то объ немъ
говорится: решіеі, виситъ. А такъ какъ съ такимъ положені-
емъ предмета бываетъ обыкновенно связано и то обстоятель-
ство, что части предмета (на гвоздѣ, веревкѣ и т. под. держась
не твердо) внѣ точки опоры двигаются или носятся, то репЛеге
значитъ и носиться. Поэтому репбеге выражаетъ противополож-
ность другимъ положеніямъ тѣла, въ какихъ оно бываетъ напр.
при стояньи, лежаньи, ходьбѣ и т. д. Напротивъ. Ьаегеге озна-
чаетъ такое положеніе тѣла, въ которомъ оно держится или
задержано твердо, такъ что физическіе законы (движенія, па-
денія) либо воля (существа, одареннаго ею) не могутъ или не
хотятъ нарушить этого положенія, = сидѣть крѣпко, висѣть
крѣпко, держаться крѣпко, или засѣсть, повиснуть, пристать
крѣпко. Отсюда метафорически репсіеге = быть въ безпокойствѣ,
сомнѣніи и 2) репсіеге ех ге, зависѣть отъ чего-ниб.: а 1іаегеге=
метафорически взятому прямому значенію. Іпіреіміеге, нависнуть
(аіісиі геі, надъ чѣмъ) и —нависнуть надъ чѣмъ угрожающимъ
образомъ, если паденіе нависнувшаго предмета можетъ сопровож-
даться послѣдствіями опасными; отсюда въ переносномъ смыслѣ=
носиться угрожающимъ образомъ (надъ чѣмъ-ниб., надъ головой
чьей-ниб.). іпзіаге зн. предстоять, грозитъ, и оттого ежеминут-
но быть въ виду, заставлять ожидать себя. Верепііеге, пос.іѣ-ци-
цероновское слово, зн. только висѣть на чемъ-ниб. и никогда
не должно быть употребляемо въ переносномъ значеніи: зави-
сѣть. Ііпіпіпеге (геі, аіісиі), въ прямомъ смыслѣ — находиться
— 188 —
вблизи какого-ниб. предмета и надъ нимъ выдаваться, ширить-
ся либо быть слишкомъ наклонену надъ нимъ, въ переносномъ т=
а’І держаться вблизи какого-ниб. предмета и грозить паденіемъ
на него, положеніемъ своимъ составлять для него угрозу; Ь)
имѣть какой-ниб. предметъ въ виду п думать забрать его въ
свои руки (геі; іп гет). Міпагі на словахъ или минами гро-
зить кому-ниб. чѣмъ-ниб, (аіісиі аіісріісі), т.-е. давать понимать,
что ему предстоитъ та или другая непріятность. Съ іпзіаге 1)
аіісиі, въ смыслѣ: наступать на кого-ниб., врываться къ комѵ-
ниб.. приставать, не давая возможности ему защититься
отъ нападенія и 2) геі, а также и аііщікі, въ смыслѣ: съ жаромъ
хлопотать о чемъ-ниб. до полнаго успѣха, совершенія, состав-
ляетъ синонимъ пг^еге аіідпепі —не давать кому-ниб. покоя,
не выпускать его на свободу, такъ чтобы готъ, утомленный.
насиліемъ, пришелъ въ затрудненіе, сталъ въ тупикъ, аіідийі,
не выпускать чего-ниб. изъ рукъ, не давать вырваться, но дер-
жать крѣпко. По причинѣ сродства значеній, пг^еге и іпзіаге
бываютъ рядомъ другъ съ другомъ и другъ-друга дополняютъ;
рѣже въ такомъ случаѣ употребляется ргешеге: оно значитъ
давитъ, жатъ, тѣснитъ, т.-е. какой-ниб. предметъ (аіідпепі,
аіідийі) давленіемъ, нажиманіемъ удерживать крѣпко на мѣстѣ,
внизу, подъ собой, за собой, толкать впередъ или назадъ и
так. обр. не давать предмету двигаться свободно, в Ь) мета-
форически =тѣснить. преслѣдовать, сидѣть, лежать на чемъ-ниб.,
покрывать, скрывать, подавлять, превосходить и т. п., вообще въ
метаф. смыслѣ понятій: оавить, подавлять, частію=приводить
въ грудное положеніе и такимъ обр. парализировать чыо-ниб.
свободную дѣятельность, цѣли и планы. Ѵійеіів ^епс/еге-аііов
ех агЬоге, аііоз ѵегЬегагі. Сіе. Ѵегг. 3, 26. Коіо іпсегіаш еі
яизревваві рІеЬеш Вотапаш оЬвсига вре еі саеса ехзресіаііопе
репЛеге. 1(1. А^гаг. 2, 25. Іпсоіитііаіі іиае іиогивщие, диі ех
іе репйепі, сопвиіе. ІЙ. Ьіѵ. 0, 22. Ьеіоіагиш, дінмі каегеп
яепехіп едио розееі, агітігагі воІеЬашие. 1(1. Ье). 10. Оніиисе
ІшегеЬаі Іирі. Рііаейг. Наегеі іеіиш. Ѵігр;. НаегеЪапІ Тііешіь-
іосіі іп шешогіа, диаесиіщие еі аийіегаі еі ѵі(1егаі. Сіе. Асай.
2, 1- Наегегет, піві іи ше ехреіііьвез. Ій. Різ. 30. (ИаОіия е
— 189 —
Іасипагі зеіа ецпіпа аріив ітрепйеЪаі ііііиз Ьеаіі (і. е. Ьа-
тосіі) сегѵісіЬин- 1(1. Тизс. 5, 21. Ьісеі игиіідие отпез іп
те іеггогев регіси1а(]ие ітрепйеапі. И. Атег. 11. С'оеіит
іттіпеі огЬі. Оѵій. І)чо гецея Ъоіі Авіае гттіпепі. Сіе. Ма-
піі. 5. ІМігпіз іттіпеЪаі ргоріег ргоріпдиіСаіеггі Аеціпа Рігае-
ео. Сіе. ОіГ. 3, 11. Хох іпвіаі. Еитепез аегііег ЬойііЬнй іп-
8ІІІІІ. Ьер. Еит. 4. ^иатоЪгет игде, іпзіа, рег/гсв. Сіе.
Аіііс. 13, 32. Ргдегепі рІііІояорЪогит іе «ге^ез ,]ат аЬ іііо
Гопіе еѣ сарііе ёосгаіе: іпзіагеі Асайетіа, циае, циіециіб йіхіз-
зез, ій Се ірзит пецаге соцегеі. Ій. Ог. 1, 10. Ѵгдегі аЪ Ьояіе.
Ргеті аЬ Ьозіе. .Тиз Сгаззиз игдеЪаі, диой ѵіѣіі ѵеийіеог поп
йіхіззеѣ зсіепз, ій ороПеге ргаѵзіагі: аециііаіет (игдеЪаі) Апіо-
піив, диопіапі ій ѵіііит іцпоіит 8ег§іо поп і’иіззеі, циі іііаз
аейез ѵепйійіззеі. Сіе. Ой’. 3, 16. Ап«нет рейе ргетіі. Ѵігц.
Аеп. 2, 380. Нозѣез ап§изіо ехііп рогіагшп зезе іреі ргете-
Ьапі. Саез. В. О. 7, 28. Ргеті іпѵійіа, аеге аііепо, іпоріа.
Сигзшп ігщепіі Сиі, Бгиіе, ргетіі Ьаес ішрогіипа сіайез сіѵі-
Ші§. Сіе. ВгиС. 97.
151.	СиЬаге, іасеге, зіі-ит еззе, ровііит ев8е. Если і лежатъ >
есть дѣйствіе собственной чьей-ниб. воли, для того чтобы спать,
отдыхать, лѣчиться и т. п., то оно будетъ сиЬаге; ') а если
лежанье будетъ слѣдствіемъ внѣшняго либо внутренняго при-
нужденія, которое что-ниб. свалило, то «.лежать» будетъ іасеге.
Послѣднее слово употребляется еще въ смыслѣ географиче-
скомъ, но, впрочемъ, въ этомъ смыслѣ гораздо чаще говорится
віѣшп ) еяяе, розііпш еззе; яііипі еззе еще обыкновенный тер-
минъ и въ смыслѣ «лежать похоронену». Метафорически зііиш
евзе и рояіішп езве іп аіідиа ге, іп аіідио значитъ «основы-
ваться на—, зависѣть отъ—» и есть синонимъ съ сопзізіеге,
по іасеге а) въ рѣчи о лицахъ, быть бездѣйственную лишену
анергіи, Ь) о предметахъ неодушевленныхъ—бытъ непризнава-
ему, неупотребляему. Роіешагсішз, уииш іяіе еііапі сиЪагеі,
*) СиЬо, безъ сомнѣнія, отъ одного корна еъ х/ш, отъ котораго хгш,
’) 8ііиб отъ аіпо, которое такъже относитса къ кео, т.-е. гы, отъ котораго
ес«і, чсЛа», какъ Ііпо къ Іео.
1!І0 —
іи спЬісиІиін ііііпміисіия езі. Сіе. Ѵегг. 3, 13. Рагепз шо«
гепя іасеЬаІ іп Іесіо. І<1. РЬіІ. 2, 18. Лияііііа дасеі. Сіе. ОЙ
33. Еа 5Іпит аЬ аііо сІянііИ, іп дно агіа езі СагіЬа^о.
Ьіѵ. 30, 24. ЬеІоБ іп Аераео піягі розііа езі. Сіе. Мапіі. 18.
152. Тегга, Іеііия, кютиз, яоіит, іеггеыв, іеггепиз, ІеггвИІгія,
/ісШіз, ііитапиз. еііѵіпѵз- соеіезііз. Земля въ смыслѣ стихіи.
въ смыслѣ матеріала, въ смыслѣ; міроваго тѣла, въ смыслѣ су-
ши въ отличіе отъ моря (воды вообще) '). нъ смыслѣ произво-
дительницы того, что изъ нея выростаетъ или добывается изъ
нея на людское обогащеніе, даже и въ смыслѣ богини будетъ
Іегга: съ опредѣленной прибавкой (Ііаес, іііа, Иаііа. Іпсііа,...)
ото слово означаетъ еще и отдѣльную страну. Но гдѣ «земля» —
совокупность находящихся на землѣ странъ, слѣд. = міръ, тамъ
надобно говорить іеггае, слѣд. огЬіз Іеггагпш, ніЬіІ іп іеггіз
(если не хотимъ употребить выраженіе изъ Ьшпапив) <1іи Ъеа-
Іиш, Коша сариі Іеггагипі Гиіі. Теііия *) зн. земля въ смыслѣ
богини, а вм. Іегга говорится почти только въ стихахъ или въ
прозѣ, подражающей рѣчи стихотворной. Нпіпиз 3) собств зна-
читъ почва (та земля, которая у насъ подъ ногами), надъ ко-
торой трудится человѣкъ, когда пашетъ землю, разводитъ садъ,
копаетъ могилу и т. п., которую оиъ обработываетъ. выкапы-
ваетъ. роетъ, а потомъ въ формѣ Ігаіпі. которое употребляет-
ся буквальной мѣстѣ и метафорически (о низкомъ положеніи),
а у поэтовъ и въ другихъ формахъ, — значитъ вообще земля,
какъ мѣстность, на которой можно стоять *). Почва (твердая)
') Это отличіе всего яснѣе показываетъ, что Іегга надобно производить не
отъ іегеге, но отч. корня въ Э«ре<г, Эгрораг.
•	1 Отъ одного корна съ Іегга:—Іик есть окончаніе, какъ въ ѵеііия, сродномъ
с.ъ Ірач (шерсть, волна).
•	) Не находится ни въ какой свази съ ішшог. Ііцгреге, пакъ видео уже изъ
количества слоговъ, а принадлежитъ къ одному корню съ /«рас,
*	) Пи съ влажностью, ни с.ъ низменностью Ьишив ве имѣетъ никакой связи.
По нѣтъ ничего страннаго нъ томъ, чтс Римляне, народъ, первоначально и
впослѣдствіи долгое вреия занимавшійся сельскимъ хозяйствомъ, Іпітиз упо-
требляли объ обрабатываемой землѣ, въ отличіе отъ растеній, растущихъ вверхъ
и высокихъ, и оттого явилось Ііигпі и подобное, н что они все, то. чтб не
4
въ смыслѣ основанія, на которомъ, въ предѣлахъ извѣстнаго
пространства, что-ниб. возведено или должно быть возведено
природою или искусствомъ, либо обоими вмѣстѣ, будетъ 80ІППІ,
слѣд. дно рва, ямы, моря, полъ комнаты, зданія, площадь зем-
ли подъ лѣсомъ, огородомъ или садомъ или даже площадь цѣ-
лой страны, и въ переносномъ смыслѣ къ Гипсіагаепіит отно-
сится такъ, какъ грунтъ, на которомъ можно что-ниб. построить,
относится къ іишіатепіпт. фундаменту, который есть уже часть
самаго строенія *і. Теггеиз зн. земляной, т.-е. состоящій, сдѣ-
ланный изъ земли, Іеггепиз тоже самое, но еще —земной,
т. е. помѣщающійся на землѣ, а не въ морѣ, не въ огнѣ; Іеггезігіз
только въ значеніи мѣста, а) = находящійся на землѣ, а не
въ воздухѣ, не въ водѣ, не на небѣ, Ь) == сухопутный, т.-е.
живущій, или происходящій не въ водѣ, не въ морѣ, но ни-
подлунный, въ смыслѣ бренный', это будетъ Ьитапиз.
Точно также и небесный, если говорится не собственно въ смыс-
лѣ мѣста, надобно переводить не соеіезііз, а сііѵіппз. Но для
«сдѣланный изъ персти, бренный въ смыслѣ сд. изъ глины,
глиняный* обыкновенный терминъ есть йсііііз. Маргез позігі
раггісніае соеіпт, «оіет, адиат іеггатдие айетегапі. Сіе.
Атег. 26. Сііга Ьос ехрептексит тика зипі, диае еі диісет
іеггат еі ігшпепііз ЬаЪіІеш зщпііісепі. Соі. К. В. 2, 2. Тег-
га сегиііиг Іосаіа іп теіііа зеііе тишіі. Сіе. И. Э. 2, 39.
Отпіа, диае іегга "і^піі, шаіигаіа риЬезсипі. ІЬісІ. 1. 2. Теі-
Іигеш рогсо ріаЬапІ. Ног. Ер. 2, 1, 143. Теііиз педие тоѵе-
Іиг еі іпйпіа еві еі іп еат іегипіиг отпіа ротіѳге. Сіе.
8отп. 8сір. 3. Нипіі паіигат шишіі депііог регреіиа І’есип-
сіііаіе ііопаѵік Соіиш. ГгаеГ. 1. 8ей ех Ьіз пііііі іпеііиз гезо-
Іиіа Іѵито, диат <1епза ргоѵепіі. ІЬііІ. 1, 2. Егитепііз заі егіі,
зі аедие Ьопа ниЬегіІ Ьіреііапеа китиз". агЬогіЬиіз аіікийо диаі-
Іиог ресіит аЪишіе езі. ІЬій. Нитиз зиЬасІа и зоіит зиЬас-
иодцимается вверхъ, подобно деревьямъ, но, подобно многимъ овощамъ, дер-
жится земли, называли Ьиті, Ьитііів, и оттого послѣднее слово зн. вообще
низкій, низменный. Наконецъ, вм. киіпиз почти вездѣ можно употребить и іегга.
*) И вм. 80ІШИ, если почвой, основаніемъ служить земля, можно сказать
Іегга, какъ и вм. Ііишие, если только рѣчь идетъ не о пырытой землѣ.
192
іига одинаково часто говорится. Похороненные, циоз китив
іпіесіа іе^іі. Сіе. Ье§. 2, 22 и китиз вырытая изъ ямы земля
Ѵігр. Сеог^. 1, 232. Ниті іасеге и Ііиті сиЬаге и метафо-
рически въ Нос ѵкіеіиг еззе аіііиз, циат иі і<1 ноз киті зігаіі
зизріееге роззітиз. Сіе. Ог. 3, 6, и съ этимъ сличи Ьіѵ. 26,
41. Еоззае воіит. Саез. В. 11. 7, 72. 8егеге іп зо?о. Сіе.
Вгиі. 4. аедиаге. Воіиін раігіае или раігіиіп, и безъ ра-
ігіае въ зоіипі тиІаге = отечество, отечественная земля, 8оІит
ііеіаііраіиш, ехііе, зріззипі, Іаеіині, зіссипі, заізиіп еіс. осо-
бенно часто у Зсгіріі. Веі В. Огаііопіз Іюс циазі зоіит
цисдсіат аідие іитіапіепіит езі ѵегЬогит изиз еі соріа Іюпо-
гит. Сіе. Ог. 3, 37.
153. Адег, агѵит, гиз, агаііо, адгезігз, гизіісиз, гизіісапиз,
адгіеоіа, гигіеоіа, агаіог, соіопиз. А§ег, сродно съ аурб<;, наз.
всякая выгодная земля, прггнадлежащая либо частному лицу, либо
общинѣ сельской или городской, либо цѣлому народу,—все равно,
подъ хлѣбами ли она, подъ садами, подъ лугами, или подъ
выгонами, часто надобно переводить: предѣлы, облаетъ. Агѵит,
отъ агаге, вспаханное либо пахатное поле, пашня. Виз *) зн.
деревня, въ отличіе отъ города, но только въ смыслѣ мѣстопре-
быванія: а если хотимъ означить принадлежащія кому-ниб. зем-
ли, деревенское, сельское имѣніе, то надобно употребить аргі.
Агаііо -), отъ агаге, зн. арендованное имѣніе какого-ниб. агаіог
или какого-ниб. зосіеіаз агаіогшп. которые заарендовали рим-
скія государственныя земли (ацег риЫісиз). Адег, циашѵіз і'ег-
Ііііз, зіпе сиііига ігисіиозиз еззе поп роіезі. Сіе. Тизс. 2, 5.
Соіопае Іосиз іи адго Тгоадіз езі. Кер. Раиз. 3. Адег Во-
шапиз, Іюзіісиз, риЫісиз, ргіѵаіиз.— Саііііпа поп зоіипі ех
игЬе, ѵегит еііат ех адгіз іп^епіет питегит реічіііогині
Ьоваіиит соПе^етаІ. Сіе. Саі. 2, 4. Ргаіа еі агѵа (1і1і<>шііиг,
диой ігисіиз ех ііз саріииіиг. Ѵагго В. В. 1, 45. Ьаеііиз еі
Йсіріо заере гиз ех игЬе іапциат е ѵіпсиііз еѵоіаѵегипі. Сіе.
Ог. 2, 6.
---------- .. <
‘) Опять отъ иреш, аго: а отброшено, какъ въ гпиі^ео, которое одного вор-
вя еъ арілуиі, теікеп (доить), млеко, молоко
*) Разумѣется, метонимически.
— 193 —
«Лечь на полѣ чести» по лат. будетъ спгп Іаікіе піогі.
Аугезіів наз. все, чтб по своему происхожденію или по образу
бытія встрѣчается въ деревнѣ, не затронутое культурой город-
ской, слѣд. мужицкій, грубый, нецивилизованный, необразо-
ванный, въ дикомъ, естественномъ видѣ; гпйііспз все, чтб дер-
жится въ деревнѣ и Ъ) чтб по своему происхожденію либо по
образу бытія встрѣчается рѣшительно только у домоводовъ,
занятыхъ своимъ сельскимъ хозяйствомъ, выдержка которыхъ
не въ духѣ образованности городской, слѣд. =деревенскій, му-
жицкій, грубый, невѣжественный-, гпвіісаппз все, что носитъ
на себѣ признаки занятій сельскимъ хозяйствомъ. А^гісоіа и
въ стихахъ гпгісоіа наз. тотъ, кто свой анег соііі, слѣд. жи-
ветъ въ деревнѣ и (или по крайней мѣрѣ) есть сельскій хо-
зяинъ. Кто ведетъ сельское хозяйство на земляхъ государ-
ственныхъ Гарег рпЫіспз). снятыхъ имъ на аренду съ уплатой
десятины, въ большомъ видѣ, тотъ называется агаіог. Соіо-
лпб наз. тотъ, кто занимается земледѣліемъ,—все равно, на
своей-ли собственной землѣ, или какъ агаіог, либо въ маломъ
видѣ, т.-е. какъ арендаторъ одной государственной дачи либо
частнаго имѣнія. Хоп езі поЪія Ііаес огаііо НаЪепсІа іп іпіре-
гііа тпіііішііпе ані іп аіісціо сопѵепіп адгезііит. Сіе. Мпг. 29.
Ѵекіііиз адгееігв. Хер. Реі. 2. Музіегіів ех адгезіі іпппапідпе
ѵііа ехспііі асі Ьитапііаіет зптнз. Сіе. Ьен. 2, 14. Адгезііа
рота (дикія, неулучшенныя). Ѵіг»’. Нотіпез гизіісі, въ про-
тивоположность Ьопнпез пгЬапі. Мпв гшііспз. Ног. Ѵііа Ііаес
гцзііса, цпаш Іп а^гезіет (грубой, черной) ѵосаз, рагзіто-
піае, (Ііііцепііае, .іивііііае ша<Ц8іга езі. Сіе. Атег. 27. ЗІагі-
И8, п<8ііс<тѵ8 ѵіг, зей ріапе ѵіг і'иіі. Сіе. Тизс. 2,22. Верганія
оріітиз раіег іаиііііаз еі бііщепііззіпіиз адгіеоіа еі ресиагіив Ііа-
Ьеііаіиг. Ііі. Хутрііо агаіог тарпаз агаііонез сопсіисіав ІіаЬеЪаі.
Ііі. Ѵегг. 3, 21. Наес езігаііо ас зсіепііа соіопі, иі еа. диае
иазсапіиг е іегга, і'гисіит йісіапі. Ѵагго В. В. Ргаеі. Ніс со-
1(тіз соіміисіит (Іе Саезеппіа ІіаЬеЬаі Гшкіпт. Сіе. Саес. 32.
154. Хос«8, Іоса, Іосі, яраііит, іпіегѵаііит, йівіапііа, гедіо,
ріада. ігасіиз. Ьосив, смотря по связи рѣчи, означаетъ мѣсто, *?
) Но не въ смыслѣ „мѣстечка" (деревни, городкад
194 —
участокъ, позицію, помѣщеніе, жилище, что все сходится въ
понятіи опредѣленною пункта въ пространствѣ. ') 8раііит
зн. пространство, т. е. протяженіе въ пространствѣ въ длину
и ширину, либо только въ смыслѣ длины и — промежутокъ,
разстояніе, если даны предметы у начала и конца, зраііі !),
Прямой терминъ въ смыслѣ промежутка, разстоянія, озна-
чающій разобщенность между предметами, есть іпіегѵаііпт; но
бізіііііііа зн. не разстояніе, а—въ переносномъ смыслѣ—внут-
ренняя далекость другъ отъ друга, различіе, (Іікзівііііішіо. Ьоса
наз. совокупность мѣстностей, странъ, но при этомъ на пер-
вомъ планѣ представляются качества физическія. Ьосі обык-
новенно только тогда бываетъ въ ріпгаііз отъ Іосиз, когда это
слово означаетъ пунктъ, мѣсто въ какой-ниб. области умствен-
ной, на которомъ мысль остановилась или должна остановиться,
и которое мы хотимъ только еще раскрыть или доказать, или
ужь выставляемъ какъ вещь доказанную, = предложеніе, тема,
предметъ, матерія, положеніе, доказательство, обыкновенная
формула. (Іосп8 сопппнпів), либо Ь) частъ, отдѣлъ, статья,
мѣсто (разсужденія, сочиненія, рѣчи), гдѣ тотъ или другой
предметъ разъясненъ или долженъ быть разъясненъ 3). Съ Іоса
тѣсно связано гещо, собств. направленіе; поэтому и такъ какъ
всякое опредѣленное направленіе непремѣнно проходитъ въ
опредѣленныхъ границахъ, то тещ о — направленіе и гранищ
въ которыхъ находится та или другая мѣстность на землѣ, на
небѣ, въ странѣ, въ городѣ и т. д, а отсюда а) сторона, край
на землѣ, на небѣ, округъ, уѣздъ, область, Ъ) границы, въ
которыхъ дѣйствуетъ тотъ или другой предметъ. Тогда какъ
тещ о вызываетъ въ воображеніи представленіе обоихъ измѣ-
реній—длины и ширины, всегда пропорціонально присущихъ
другъ другу,—въ ігасіпз, какъ и въ словѣ черта, открывается
передъ мыслью главнымъ образомъ только измѣреніе въ длину,
и так. обр. та или другая мѣстность на землѣ или на небѣ
') То-есть въ значеніи постоянною помѣщенія въ извѣстныхъ предѣлахъ.
г) Какъ сгсьйѵ; относится къ віийіит, къ вріса, такъ апядіоѵ, эол. ==
агідіоѵ, къ ераііипі. Такъ но Курціусу, Огипсіхіі^е I, стр. 237 и И, с. 2С6.
’) Сличи Зейфф,, Ьаеіінв, стр. 310 и 316.
195 —
развертывается въ воображеніи только со стороны длины. Ріаца
обыкновенно наз. «земной или небесный поясъ».—Касательно
разнообразныхъ переносныхъ значеній слова Іосин замѣтимъ
еще, что изъ прямаго значенія: «мѣсто чему-ниб., просторъ
чеыу-ниб.» у него происходитъ метафорическое значеніе: «.слу-
чай, поводъ» .къ чему-ниб. Оссавіо есть случай, поводъ, явив-
шійся къ счастію, благопріятный случай: Гасиііав собств. зн.
выполнимость, возможность-, роіевіав, право, возможность, опи-
рающаяся или на позволеніи чьемъ-ниб., или на складѣ обсто-
ятельствъ; соріа, возможность, основанная либо на присутствіи
налицо средствъ и путей къ чему-ниб., либо на вѣрной на-
деждѣ имѣть ихъ.—браііит и іпіегѵаііит употребляются и о
времени, а іпіегѵаііит говорится еще объ музыкальныхъ интер-
валлахъ. Потомъ, со враіішп. пространствомъ, въ предѣлахъ
котораго что-ниб. дѣйствуетъ, можетъ дѣйствовать, будетъ си-
нонимъ сштісиіипі, поприще, разстояніе, которое что-ниб. про-
ходитъ, хочетъ, должно пройти, прошло въ предѣлахъ того
пространства (враііит), въ предѣлахъ котораго оно дѣйству-
етъ, и Ь) колея, по которой что-ниб. двигается въ предѣлахъ,
пространства; сигвпб, взятое съ хода свѣтилъ и кораблей, зн
особенный, спеціальный ходъ, который что-ниб. получаетъ въ
своемъ рѣшительномъ движеніи, и Ъ) особ. карьера лица по-
литическаго, оратора и т. д. ') Отсюда выходитъ, что «.прой-
денный житейскій путь, прожитое», хотя можно выразить
и буквально: сигвив ѵііае, ѵіѵепйі, но въ видѣ заглавія сочи-
ненія нельзя выражать ни этими словами, ни спггіспіиш ѵііае,
а надобно говорить только ѵііа. Іп шшін Іосит сонѵепіге.
Саез. Ех Іосо вирегіоге йісеге. РиЪііаііові, вреі Іосит йаге
(ІиЬііаііоні Іосит геііпдиеге, ри^паініі Іосит папсіясі. Ніс
Іосив Іаіе раіеі бе паіига иви<]ие ѵегЪогит. Сіе. Ог. 48. іо-
со8 диовбаш (Ріаіопіз еі Агівіоіеіів) Ігапвіегат. Іб. Кіи. 1, 3.
Еа Іоса Саііі інсоІеЬаиі. Саев. В. (т. 2, 4. Ееіідиит зраігит
*) Сличи Зейфф., Ьаеі. стр. 271 и 498. Кто йеНесііі Де зраііо, тотъ за-
ключается въ тѣсный кругъ дѣятельности, а кто іІеП. Де сштісиіо или Де сигзи,
тотъ сбивается па другой путь или направленіе. Это же гов. и Зейфферть.
13*
196
тпопз сопііпеі. ІЬій. 1. 38. Кес ѵего ѵеііт (ксигзо зраііо ай
сагсегез а саісе геѵосагі. Сіе. 8ел. 23. Кппс діюпіат те ех
сотрагаіо еі сопвіііпіо зраііо йеіепзіопія іп ветіііогае сиггі
сиіит соёдізіі, рагеЬііпг. Ій. ВаЬіг. 2, Г». Сиггісиіит ѵііае-
Ьгеѵе. Сіе. Іпіегѵаііо Іосогпт еі Гетрогит йі.ч)ипсіі виппіз.
Сіе. Віѵ. 1, 7. Могит зіийіогшпчио дізіапііа. Ій. Ъаеі. 20.
Еесіа гедіопе. Саев. Ееріо аднііопагіз, гещ’о аизігаіів. Сіе/
Наес гедіо (страна въ этомъ направленіи) піагіііта еві отнія.
Саез. Ьапгепз ігасіиз. Ьіѵ. 7, 25. фиой еві апіе рейев, пето*,
вресіаі, соеіі зегпіапіпг ріадаз. Сіе. Віѵіп. 2, 13.
155.	Ропеге, Іосаге, соііосаге, зіаіиеге, зізіеге. Если слова:
сажать, ставитъ, класть, значатъ: дѣлать такъ, чтобы что-
ниб. стояло, лежало, находилось на опредѣленномъ помѣщеніи
(мѣстѣ въ пространствѣ, мѣстѣ по достоинству}, означен-
номъ словами, или понятномъ по связи рѣчи, то это будеть-
ропеге=посадитъ куда-ниб., назначитъ, поставитъ куда-ниб.,
положитъ куда-ниб., положитъ на землю, на полъ, сложитъ =
оставитъ, отвергнутъ, заложитъ = основать. Прибавимъ,
что ропеге въ прямомъ значеніи принимаетъ при себѣ допол-
неніями только имена предметовъ неодушевленныхъ, или та-
кихъ одушевленныхъ, которые можно понимать въ смыслѣ не-
одушевленныхъ. Въ страд. розііпт евве=лежатъ, въ смыслѣ
географическомъ; сличи § 151. Ьосаге и чаще употребляемое—
въ прямомъ значеніи и во многихъ другихъ—соііосаге значатъ:
лицу или вещи назначитъ помѣгценіе, сообразное съ назна-
ченіемъ, которое они должны выполнитъ, помѣститъ ихъ на
приличномъ, должномъ мѣстѣ или въ должномъ, приличномъ
положеніи, біаіиеге зн. ставитъ, т.-е. дѣлать такъ, чтобы
что-ниб. гдѣ-ниб. стояло. 8івіеге, іасііііѵиш съ удвоеніемъ отъ
яіаге, какъ іптаѵаі отъ огбѵаі, зн. останавливать, т.-е. дѣ-
лать то, чтобы предметъ двигающійся сталъ неподвижно, спо-
койно; въ судебномъ языкѣ — выставлять, представлять, напр.
ѵайітоппші, зегѵшп '(на допросъ подъ пыткой), и являться;
въ послѣ—классическомъ языкѣ оно употребляется и въ смы-
слѣ зіаінеге. Ропеге іп аегагіо. Р. сизіойет аіісиі; здѣсь
сивіоз, какъ въ военномъ языкѣ ехегсііиз еіс., принимается въ
— 197 —
-смыслѣ предмета неодушевленнаго. Р. зіаіиагн іп (ого. Р.
агта (сложить). Р. пгЬепі (основать). Хоппе пиіи Лоѵіз О. М.
і'асіипі еззе ѵісіеіиг, иі ео ірзо іепіроге зщішш зіаіиегеіиг,
цио соііосаіо ошпіа раіеіасіа ѵісіізііз? Сіе. Саі. 3, 9. Зізіеге
едииш, Іеціопез, ациаіп, ігареіиш.
156.	Іасгез, оз,ѵиІіиз, Ііпеатепіа огіз, /гопз,/ідига, зресіез,
/огта. Характеръ наружности предмета наз. Гасіез. Въ тѣс-
номъ смыслѣ это слово означаетъ человѣческое лицо (перед-
нюю частъ лица}, особ. его природный и эстетическій харак-
теръ, выразившійся въ Ііпеатепіа и въ рисункѣ той или дру-
гой части. Оз, собств. ротъ, рег зупессІосЬеп обыкновенный
терминъ въ смыслѣ цѣлаго лица, передней, лицевой части го-
ловы человѣка и безсловесныхъ, особ. въ томъ случаѣ, когда
на лицѣ выражается нравственная настроенность души. Ѵц|-
Іиз, выраженіе лица въ минахъ, физіономія, мина, всегда
означаетъ игру оттѣнковъ, отражающихъ въ себѣ смѣну движе-
ній чувствъ, происходящихъ въ глубинѣ души, ') а Ііпеатепіа
(огіз) зн. только лицевыя линіи или черты лица, изъ соеди-
ненія которыхъ образуется іасіез. Ггопз наз. передняя сто-
рона, перёдъ, лицо, напр. передняя сторона лагеря, фронтъ
войска іи асіе, фасадъ зданія; часто еще Ггопз означаетъ до-
полнительную часть къ понятію оз, какъ главное мѣсто ѵиі-
іиз, а оттого и употребляется еще метонимически въ смыслѣ
послѣдняго, особ. когда это послѣднее не соотвѣтствуетъ
настроенію души (но зіпшіаііо. либо сііззітиіаііо). Іцпоіі
Ацезііаит, {асіет іцшт іпіиегепіиг, сопіешпеЬапі. Хер.
А§ез. 8. і^шЬиз геЬиз регшоіа сіѵііаз аідие ітшиіаіа [асіез
игЬіз егаі. 8а11. Саі. 31. Іп оге зипі опшіа: іта§о апіші
ѵиИиз езі. Сіе. Ог. 3, 59. Хаіига зресіет ііа Гогтаѵіі огіз,
иі іп еа репііиз гесошіііоз іпогез еЙіп$>егеі. Ісі. Ьео. 1,
9. Тогѵиз ѵиііиз, Ііііагіз ѵиііиз. Еі§ига еі Ііпеатепіа Ьозрііае
(ІеІесіаЬапі. 1(1. Ѵегг. 2, 37. Ьісеі ога сегпеге ігаіогиш аиі
еогииі, (]иі аиі ІіЬісІіпе аііциа аиі теіи еошшоіі зипі аиі ѵо-
') Если производство отъ одного корня съ ѵеііе, ѵоіо, желать, справед-
ливо, то легко и объясняется ѵиііив въ смыслѣ выраженія страсти.
—
Іиріаіе піпііа р^ііипі: диогит отппіитп ѵиійиз, ѵосев, гпоіиз
тиіапіиг. 1(1. 0Й‘. 1, 29. Ггопз езі апітпі ^аппа. (^. Сіе. Ре-
НС Сопа. 11. Ішацо езі сиіігіз апіпіі. Сіе. Ог. 3, 59. Іп/гояй
обіепіаііо, іпіив ѵегііак егаі. Сіе. Гіп. 2, 24. Ггопіет ехріі-
саге, геіахаге, съ противоп. солігаіісге, .‘«Іьігілнеге.
Еірига. отъ Гіп§,еге, означаетъ видъ предмета со стороны
архитектоники, т.-е. со стороны рисунка наружности, отноше-
нія частей къ цѣлому, а цѣлаго къ его цѣли, передъ судомъ
разсудка: вресіез видъ предмета, со стороны впечатлѣнія отъ
его наружности на чувство зрѣнія; Іота видъ предмета, со
стороны впечатлѣнія отъ него на чувство эстетическое. Потомъ,
то, что дѣйствуетъ на внѣшнее чувство, часто бываетъ только
наружностію, личиной, въ противоположность качествамъ
внутреннимъ, которыми наружность, личина часто уличается
во лжи; а то, чѣмъ увлекается чувство эстетическое, есть видъ
прекрасный, красота. Поэтому зресіев въ выраженіяхъ: рег
бресіеш. вресіе, іи 8ресіет = 5Іпіи1аііопе, вітиіапз, вітиіаіо,—
Ы, = личина, а Госта также множество разъ —- Гогпшііж,
да первое еще п гораздо чаще употребляется въ значеніи: кра-
ста, чѣмъ послѣднее. Іідига еі Ііпеашепіа Іюзрііае (Іеіесіа-
Ьапі. Сіе. Ѵегг. 2. 37. 14аіига ііа Гоггпаѵіі зресіет огів (лица),
иі іп еа репііи» гесопсіііоз шогез ейіпцегеі. Сіе. Ьер;. 1, 9.
Наес шиііег ргаеіег {огтаіп пііііі а<1 зіпіііііийіпеиі Ьопіівія
геяегѵаѵіі. Ій. Сіиепі. 70.
157.	Тмппозиз, зресіозиз, риісііег, Ьеііиз, ѵепизіиз. Рогшокиз
наз. то, что своимъ появленіемъ радуетъ глаза, имѣющій ко-
ротій видъ, красивый-, кресіоки» то, что является глазамъ съ
особеннымъ эффектомъ, имѣетъ видъ поразительный, необыкно-
венный, или бросающійся въ глаза, блестящій-, ѵелибіия,
прѵАлекателыѣій, милый, что привлекаетъ къ себѣ симпа-
тію души; Ьеііпй то, чтб по наружности, по внутреннимъ ка-
чествамъ п по дѣйствіямъ приходится гго душѣ, отлично, мило,
прелесть-, наконецъ риісііег, изящный, прекрасный, наз. то,
что соотвѣтствуетъ идеѣ изягцнаю, Мейлу, а еще и прекрас-
1У9 —
вый нравственно '). Риісйег, Ъеііиз, дресіозив, рѣже ѵепизіиз,
употребляются еще о дѣйствіяхъ и состояніяхъ, (^иаезіѵіі Хеи-
хія, циая (огтозаз ѵіг^іг.ез ііаЬегепі. Сіе. Іпѵепі. 2, 1. Миііег
зресгоза жіиііегіі гіашпаіа. (>)шпІ. 5, 10, 49. ЖЬіІ езі ѵігіиіе
[огтозгиз, піЬіІ риісѣгіиз. Сіе. Віѵ. 9, 14. Нос езі Ьотіпіз
Ьеііі еі Ьшпатп. Ісі. Гіп. 2, 31. Ѵиііи іиіі асіео шосіезіо, асіео
сепизіо, иі піЬіІ зирга. Тег. Аисіг. 1, 1, 92.
158.	Ве/огтіз, /оейиз, іаеіег (Іеіег), іигріз. ВеГогшіз есть
контрастъ съ Гогілозиз, безобразный, уродливый, гов. о томъ,
чтб не соотвѣтствуетъ эстетическимъ требованіямъ отъ вида
наружности; Гоесіиз, отвратительный, противный, гнусный,
отъ чего съ отвращеніемъ сторонятся зрѣніе, слухъ, обоняніе,
вкусъ, осязаніе; Іаеіег или Іеіег, ужасный, мерзкій, чтб въ
чувствахъ и въ сердцѣ возбуждаетъ содроганіе либо испугъ.
Тигріз, гадкій, противный, въ прямомъ значеніи, т.-е въ зна-
ченіи непріятнаго, оскорбительнаго для чувства эстетическаго,
въ прозѣ почти не употребляется, а только въ отличіе отъ
Ііопезіиз, въ смыслѣ нравственномъ,=постыдный, низкій, без-
честный, безнравственный, С^иае рагіез согрогіз ай паіигае
гесеззііаіет сіаіае аіізресіит еззепі &$огтет ЪаЬіІигае аідие
іигрет, еаз сопіехіі паіига аідие аЪсІісІіі. Сіе. Ой. 1, 35.
Хоп ешп роепііеі поп йе[огтет еззе паіит. Ій. Соеі. 3. О
Пизонѣ: ііптаиІ88Іпітіі еі /оейіззітит пюпеігит. Ій. Різ. 14.
1'оесіа Іетрезіаз. Ьіѵ. Воеііит Гасіииз. 8а11. Тугаипо педие
іаеігіиз педие {оеіііиз пес іііз ЬошшіЬиздие іпѵізіиз апітаі
со&ііагі роіезі. Ісі. Кер. 2, 26. Кес Ьопезіо диіедпат Іюпез-
Ііиз пес іигрі іигріиз. Сіе. Гіп. 4, 27.
159.	Вітиіасгит, ітауо, е$Ідіез, зідпит, зіаіиа, ргсіига,
ІаЬиІа. ТаЬиіи наз. только произведеніе живописи, рісіига про-
изведеніе живописи и вышиванья, зіаіиа, ейщіез и зщпиш про-
изведенія ваянія, зішиіаспип и ініа^о произведенія ваянія, живо-
писи, изображенія въ зеркалѣ, образы фантазіи, образы сно-
видѣній, фигуры тѣни, и еще образы умершихъ; іпіауо, ейііііе»
РиІсЬег лучше связывать съ ріасеге, а не съ	Ьеііиз, конечно,
сдѣлалось изъ Ъепиіиз (отъ Ьопиз), какъ риеііа, рпеііизнзъ риегиіа, риегиіив.
— 200 —
/добавочный терминъ къ кресіев), рѣдко .чіпшіасгипі, наз. еще
и картины, сдѣланныя словомъ. Ейіріев и іта^о могутъ быть
полными фигурами, либо только грудными изображеніями; осталь-
ныя изображенія представляютъ полную фигуру. Въ частности,
яшпіасгипі, отъ одного корня съ зіпіііів. -іоадЛоѵ, есть или изо-
браженіе— копія, снимокъ съ предмета дѣйствительнаго, или
изображеніе—созданіе, видимый оттискъ фигуры предмета во«
обряжаемаго, особ. употребляется объ изображеніяхъ боговъ!
ваяніемъ или живописью; пва<го, ітіѣаіго. отъ одного корня съ|
іпгііог, аепшіпк, зітіІЬ, еіхыѵ, наз. снятый образъ, подобіе,'
снимокъ, списокъ, копія, въ противоположность какому-ниб.
дѣйствительному или воображаемому оригиналу, еШщез, ахтиігоѵ,
отъ еЙ'івреге, слѣпокъ или отпечатокъ, вѣрное, живое, характер-
ное изображеніе какого-ниб. подлинника; 8І§пиш, можетъ
быть, отъ зесаге, какъ ді^ппз отъ Лесей, изображеніе, фигура,
даже и аллегорическій знакъ, служащій средствомъ для сохране-
нія памяти объ истинномъ подлинникѣ, особ. изображеніе боже-
ства, и еще печать ’); зіаіпа, изображеніе человѣка въ стоя-
чемъ положеніи. рісШга. изображеніе, картина сама по себѣ
(рисунокъ;; ІаЬпіа, -іѵаг, картина, рисунокъ вмѣстѣ съ листомъ,
доской или матеріаломъ, на которомъ картина написана, и вслѣд-
ствіе котораго живописное изображеніе можно переносить съ
одного мѣста на другое. Метафорически зіншіасгиш съ родит.
падеж. наз. что-ниб. такое, что подобно предмету, означен-
ному родительнымъ пад., что служитъ образомъ, картиной пред-
мета; ііпаяо наз. что-ниб. такое, что напоминаетъ о предметѣ
дѣйствительномъ или воображаемомъ, но часто, но выражаемой
этимъ словомъ противоположности между образомъ и оригина-
ломъ. —призракъ, только тѣнь: прочія слова въ смыслѣ: образъ,
партійна, метафорически не употребляются. Изъ этихъ замѣ-
чаній и изъ § 121, и изъ примѣровъ, приведенныхъ тамъ и
здѣсь, будетъ понятно, какъ можно переводить выраженія:
При ьііііиіасгіпп ближайшій вопросъ: что долженъ представлять втоп
образъ? При еві^іев: къ чего сдѣланъ этотъ образъ? При віцииів: что выра-
жаетъ, значитъ зта фигура? При ііпа^о: что именно такое, какъ называется
то, что я теперь вижу?
— 201
«представить образъ, рисунокъ, картину чего-ниб.»,—если нель-
зя перевесть ихъ словами: ехропеге, сіісеге, зегіЬеге... и от-
носительнымъ предложеніемъ съ дпаііз, диапіиз еіс. Ѵіх соп-
ѵепіге ѵійеіиг, диепі ірзит Ьотіпет сиріапі еѵегіеге, е]из
І1І08 е^ідіет зітиіасгитдие зегѵаге. Сіе. Ѵегг. 2, 65. Ап циит
яіаіиаз еі іпіа«іпез (здѣсь, конечно, зн. бюсты), поп апітогит
зітиіасга, зей согрогит, зіийіозе тиііі геііциегипі, ѵігіиіит
позігагит е^ідіет поп тиііо таііе йеЬетиз, зипппіз іп§епіІ8
ехргеззат еі роіііат? ІЙ. АгсЬ. 12. Зітиіасга йеогиш. Ьіѵ.
Сіе. Відпит Йоѵіз О. М. Сіе. Саі. 3, 9. Кес Іедез иііае зипі
пес і’ийісіа пес отпіпо зітміасгит аііциой сіѵііаііз. ІЙ. Ьіѵ.
10,1. С. Магсеііі зіаіішт Йеіе^іі: зепаіит соё^іі, иі еі зітиіа-
сгит Мегсигіі роііісегеіиг: зепаіиз роПісеІиг зідпит. Ій. Ѵегг.
4, 40. ВеіпозіЬепіз пирег іпіег ітадіпез Іиаз ітадіпет ех
аеге ѵійі. Сіе. Ог. 31. Ерісигі ітадіпет поп тойо іп ІаЪиІіз
позігі і'атіііагез, зей еііат іп росиііз еі іп апиііз ЬаЬепі. Ій.
Г'іп. 5, 1. Меогит іепірогит ітадіпет ѵісіео іп геЬиз іиіз.
ІЙ. Віѵ. 1, 6. Ітадо езі ѵиііиз апіті. Сіе. Ог. 3. 59. Наес
(характеры въ драмахъ) сопіісіа агЬіІгог а роёііз еззе, иі
ейісіоз ІЮ8ІГО8 тогез іп аііепіз регзопіз ехргеззатдие ітаді-
пет позігае ѵііае диоіійіапае ѵійегепіиз. Ій. Атег. 16. ІІпа
езі агз гаііодие рісіигае йіззіпгііііпгідие Іатеп іпіег зе Хеихіз,
А^іаоріюп, Ареііез. Ій. Ог. 3, 7. Ке°о иііат рісіигат пецие
іп ІаЬиІіз иецие іп Іехіііі іиіззе, диіп сопциізіегіі, аЬзІиІегіі.
Ій. Ѵегг. 4, 1. 8щпа еі іаЪиІаз ееіегацие огпапіепіа Сгаесо-
гиіп оррійогиш ітрегаіогез позігі Іоііеге зоіепі. Ій. Мапіі. 14.
Такъ какъ ІаЬиіа зн. еще документъ, актъ и пр., то. для озна-
ченія именно картины, къ ІаЬиіа надобно прибавлять ріеіа,
какъ скоро изъ свази рѣчи не видно собственно это значеніе.
160.	Пхетріит, еаетріаг, зресішеп. Въ ехешріипі р толь-
ко для благозвучія: это слово происходитъ отъ ехішеге, стар.
ехешеге, и означаетъ единственный (конкретный) предметъ,
случай, событіе, служащіе образчикомъ, экземпляромъ (спискомъ,
копіей), моделью, образцомъ, по которымъ можно узнать каче-
ства цѣлой массы, класса, рода. Ехешріаг, стар. ехешріаге,
слѣд. собств. средній родъ имени прилагательнаго, произведен-

— 202 —
наго отъ ехетріит, означаетъ то, что можетъ или должно
служитъ ехетпрішп. А что можетъ быть ехетріит чего-ниб.,
то есть пли снимокъ, копія, оттискъ (списокъ) чего ииб., либо
что-ниб. такое, чтб можетъ или должно носиться передъ нами,
какъ образецъ, идеалъ для соображеній или поступковъ. Впро-
чемъ ясно, что часто будетъ все равно, назову ли я что-ниб.
ехетріит, или ехешріаг, а потому и часто, напр. Сіе. Мпг. 31,
ехетріит йаЬеге ай ішііапйиіп и ай ітпііапйипі ргороеііит
ехешріаг говорится на-ряду одно съ другимъ. Но въ значеніи:
событіе, фактъ, напр. привести примѣръ, указать, взять от-
куда-ниб.. представить примѣръ, слѣдовать примѣру, встрѣчает-
ся только ехетріит потшаге, аНегге, ех. напр. веѵегііаііз
ейеге, ех. реіеге аЬ или ех—, сареге ех—, витеге аЬ—, ех.
ропеге, а трудно найти ехешріаг. '). йресітеп собств. наз. какое-
ииб. средство, а потомъ всякій предмету даже лицо, черезъ кото-
рые то, чтб означено зависящимъ отъ зресітеп именемъ въ род.
падежѣ, дѣлается или должно сдѣлаться нагляднымъ. 8і тег-
сет ірві диі ѵенйііапі, аіішійе ехетріит (образчикъ) диаегііепі,
аиі еі асегѵов ігііісі зе йісапі ЬаЬеге еі еогпт ехетріит
рирю поп ІіаЬеапі, диой оаіепйапі, гійісиіит ѵійеЪііиг. Аисі.
ай. Нег. 4, 6. Рошреі Ііііегагит ехетріит ай сопзиіет аііиііі.
Сіе. Аіі. 8, 6. 2еихів Неіепат рісіигиз: РгаеЬеіе тіііі, диае-
8о, іпдиіі, ех ібііз ѵіг.иііііЬиз, іогтовіззітаз, йит ріп^о ій,
циой роііісііив 8иш ѵоЫв, иі пшіит іи вітиіасгит ех апішаіі
ехетріо (съ живой натуры) ѵегііаз ігапяГегаіиг. Ій. Іпѵепі.
2, 1. Егаі іііе ехетріит іппосепііае. Ій. Ог. 1, 53. Такъ ех.
сабпіаіів, )и8ііііае и под. Ке»аі зе тоге еі еаетріо (по преж-
нимъ примѣрамъ) рор. Кот. рокбе ііег пііі рег ргоѵіпсіат
йаге. Саев. В. (л. 1, 8. Нпат геш ехетріі ^.гаііа ргоіегге.
Кер. Ьуз. 2. Ѵегиіп атіеит диі іпіиеіиг, сашіиат ехегпріаг
(повтореніе, отраженный образъ, копію) іпіиеіиг виі. Сіе. Ьаеі.
7. М. Саіоиі, (ріо ошпез диазі ехетріагі ай іпйивігіаш ѵігіи-
іешдие йисішиг, іісиіі Тизсиіі зе іп оііо йеіесіаге. Ій. Кер.
*) О переводѣ выраженія: „напримѣръ-' см. иі, ѵеіис, циійеш, а главнымъ
оврагомъ 3/'ііф<]іери>а, 8с1ю1. Т.аі. 1, сір. 180 слѣдд. и II статьи объ Кхеіпрішп.
— 205 —
1, 1. Еапі Ііііегагиш ехетріаг ІіЫ тізі. Ій. Сіѵ. 10,31. 8сае-
ѵоіа Іетрегапііае ргийепііаецие зресігп&п егаі. ІЙ. К. В. 3, 32.
161.	Ѵісіеге, сегпеге, гівеге, сопіиегі, іпіиегі, вресіаге, соп-
зрісеге, асіярісеге, сопіетріагі, сопзіИегаге. Ѵійеге, отъ одного
корня съ ійеіѵ, видѣть, зн. постигать чувствомъ зрѣнія- сег-
пеге, сродное съ хрічс, регі. ѵійі, зир. ѵіяиіи, различать чув-
ствомъ зрѣнія, узнавать что-ниб. между всѣмъ, его окружаю-
щимъ. Оба слова употребляются еще и о духовномъ зрѣніи, такъ
что ѵійеге зн. а) постигать умомъ, синонимъ съ со§позсеге, Ь)
доживать до чего-ниб., гіспытывагпъ что-ниб., с) устремлять
внимательный взглядъ на что-ниб., смотрѣть, чтобы, съ слѣ-
дующимъ относительнымъ предложеніемъ, иі, не. А сегпеге=
ясно постигагпъ, узнавать. Ѵійегі=казаться, вещь извѣстная,
а сегні (іп ге, ге) открываться, обнаруживаться. Ѵізете, отъ
ѵізшп, желать ггмѣтъ вѣрный взглядъ, осматривать, посѣщать
изъ любопытства, любознательности, желанія поглазѣть и т д.
8ресіаге, часто взглядывать и 2) смотрѣть на ходъ чего-ниб.
такого, чтб состоитъ изъ отдѣльныхъ единицъ. Отсюда въ пере-
носномъ значеніи а) зресіаге аіідиій=имѣтъ въ виду, добивать-
ся, домогаться, Ю ьресіаге съ ай аіідиій, ео, иі и съ други-
ми айѵегЬіа Іосі,—клониться къ чему, имѣть цѣлые что-ниб.
Сопіиегі, окидывать взоромъ что-ниб. во всѣхъ его частяхъ,
слѣд. тѣмъ отличается отъ зресіаге, что сопіиепз разсматри-
ваетъ части цѣлаго вдругъ, а аресіапа одну за другою. Іпіпегі
пристально смотрѣть на что-ниб., не спускать глазъ съ чего-
нибудь или съ глазъ чего-нибудь въ прямомъ и переносномъ
смыслѣ, но айзрісеге 1) только обращать взоръ на что-ниб.,
взглядывать на что-ниб., а совзрісеге ’) замѣчать глазами
(увидѣть), и сюда въ смыслѣ рагі. регГ. асі. сонврісаіиз. Соп-
Іешріагі ) со вниманіемъ останавливать на чемъ-ниб. взоръ
а) физическій, Ь) умственный, особ. въ эстетическихъ илинрав-
') А<1арісегс ц сонзрісете отъ аресіо, которое происходятъ отъ одного
корпя съ ахётггастЯаі; шеіаіііезіз не мѣшаетъ этому.
Отъ (еінріиіп, пространство, полоса на небѣ, явленія на которон наблю-
далъ авгурь. Сличи § 3. Тетріиш, можетъ быть, сродно съ Іиегі въ значеніи
„ разсматривать “.
204 —
ственныхъ интересахъ; сопвісіегаге подробно ражматриватъ что-
ниб. въ интересахъ любознательности, для того чтобы то
зналгь во всѣхъ подробностяхъ, и Ъ) въ переносномъ смыслѣ =
обдумывать, для того чтобы составить взглядъ на то, мнѣніе.
Еіепіш 8І пипс аіідиій ве янвсциі риіапі, диі ояііипі Ропіі
ѵйіегипі еі еав ап^ивііав, рег диав репеігаѵй Аг^о, диогі
іапйеш вресіасиіиш Гоге риіашив. диит (вс. іпогіиів поііів)
іоіаш іеггят сопіиегі ІісеЬіі...? Меж епіш пипс (такъ-какъ
земному взгляду то или другое мѣшаетъ видѣть ясно) осиіік
пол сегпітж еа. диае ѵиіетия. Сіе. Тивс. 1, 20. Моп роіеві
ів іПа ошпіа сегпеге, диі Іапіишшойо айзрехеггі. Ісі. Ог. 3,
36. Ій ргііииш ѵйіеатив, диаіепив атог іп аіпіеіііа рго^гейі
йеЬеаі. Ій. Ьаеі. 11. Нае ѵігіиіев іапіае випі іп Ьос ипо,
диавіае іп оппііііив геіідиів ііпрегаіогіЬив, диов аиі ѵідігпиі
аиі аийіѵіпшв, іиегипі. Ій. Мапіі. 11. Ѵійепд/ит езі, пе та]‘ог
ніі Ьепі^пііав, диат іасиііаіев: йеіпйе, иі рго йі^пііаіе сиідие
ІгіЬиаіиг. Ісі. ОЙ’. 1, 14. йизііііа сегпііиг іп зииш сиідие
ігіЬиепйо. Сіе. Тапіа і'иіі опшіиіи ехвресіаііо ѵгзтсіі Аісі-
Ьіайів. Мер. Аіс. 6. Неге. пе те вресіез'. те ітриізоге Ііаес
поп іесіі. Тег. Еии. 5, й, 18. Бресіаге Ішіов. Лиѵепев тпа^тіа
зресіаге йеЬепі. Сіе. Вев ай йейіііопеіп зресіаЬаі. Ъіѵ. Іпіиегі
воіепі айѵегвипі педиііів. Сіе. 8ошп. 8сір. 5. Ірзіиз (РЪійіае)
іп тепіе іпеійеЬаі вресіев риісіігііисііпів ехппіа диаейат, диат
іпіиепе іп еадие (Іеі’іхив асі ііііив вііпіііішііпет тапиз еі агіеш
(ІігіреЬаІ. Ій. Ог. 2. (^иае дшкдие ргіта зі^па соп&рехгі, ай
Ііаес сопзііііі. Саев. В. С. 2, 21. Артеп Аейиогиш сопзрі-
сиіи& ііег еогшп ішрейіі. ІІяй. 7, 40. Асіврісів іпе еі диійеш,
иі ѵійегів, ігаіив. Сіе. РЬІІ. 2, 30. АЪ ошпі рагіе паіигаш
Іосі сопіетрІаЬаІиг‘. Ьіѵ. 35, 28. Ьісеі ,)аш гешоіа виЫіІіІаіе
йівриіаийі осиііе диойишшойо сопіетріагі риІсЬгііисІіпет ге-
гиш. Сіе. К. I). 2, 38. Ргоропе ііЬі сіиов ге^ев еі ій анішо
сопіетріиге, диой осиіів поп роіез. Ісі. Ііеіоі. 14. Рісіогев
еі іі, диі вірдіа ГаЬгісапІиг еі ѵего еііат роёіас вииш диівдие
орив а ѵиі&о атзиіегагі ѵиіі, иі, ві диій гергеііепвшп віі, ій
соггщаіиг. Ій. ОЙ’. 1, 4. А&е ѵего, сонзйіегаіе, циаііз еіс. въ
переходахъ къ дальнѣйшему у Цицерона.
— Л‘& —
162.	Ѵізеге, /'гецие'півге. сеІеЪтаге, соттеаге, оЪіге. По предъ-
идущему § ѵівеге значило желать имѣть вѣрный взглядъ,
осматривать. куда примыкаетъ значеніе: «посѣщать для обо-
зрѣнія, подробнаго разсмотрѣнія, разслѣдованія». Объ оЪіте
см. § 529, а объ соттеаге см. § 352. Ггеднепіаге, дѣлать
такъ, чтобы какое-ниб. одно мѣсто было густо наполнено
людьми, или Ьі чтобы какое-ниб. большое число людей было
въ одномъ мѣстѣ, а потомъ 2) говорится: аііцнет Іоснт, аіі-
<]пет а) объ одномъ лицѣ: часто ходить куда-ниб., часто по-
сѣщать, Ь) ходить, посѣщать большой толпой, все равно, часто
дѣлать это, или сдѣлать за одинъ разъ '); 3) аіирііс! = часто
употреблять что-ниб., заере пзпграге. СеІеЬгаге, насколько
оно относится сюда, само по себѣ одно бы и тоже съ Ггесріеп-
іаге, только употребляется въ смыслѣ прямаго термина о
посѣщеніяхъ праздниковъ и торжествъ, участіи въ нихъ, а по-
томъ, кажется, выражаетъ еще добавочный оттѣнокъ особенной
ревности, горячности участія въ чемъ-ниб., интереса къ чему-
ниб. ѴгЬез зіпе Ііошіпит соеіи поп роіиіззепі /гесіиепіагі.
Сіе. Ой'. 2, 4. Ргоріег Ьос 8І°пит Сирйііпіз Тііезріае ѵіяип-
іиг: пат аііа ѵізепйі саизза пиііа езі. Сіе. Ѵегг. 4, 2. Лиѵеп-
іиз, циае Саііііпае ііотит /ге^иепіаЪаі, рагит Ьопезіе ри-
•іісіііат ЪаЪеЪаі. 8аІ1 . Саі. 10. ^с ргіиз <ііез сіуиздие /ге-
циепіаге (Іезііі, ^иат °гапс1І8 паіи. 8иеі. Аіщ. 53. ѴегЫ ігапз-
Іаііо (тропъ) іпзіііиіа езі іпоріае саизза, {гедиепіаіа (іеіесіа-
ІІ0ПІ8 (зс. саизза). Сіе. От. 3, 38. АЬ Ьіз йотиз позіга сеІеЪ-
гейиг. Ііі. Миг. 34. СеІеЪгаге (Ііез іезіоз, Гипиз. СеІеЪгаге
і^епиз (Ііѵіпаііопіз. Сіе. Піѵіп. 1, 2. Арші Рііііопет еііат
Ьагит саиззагит сощііііо ехегсііаііосріе (предметъ ревност-
ныхъ занятій) сеІеЪгаіиг. Ісі. Ог, 3, 28. Что о посѣщеніяхъ
для врачебной помощи либо дружескихъ можно говорить ѵізеге,
а въ приличномъ случаѣ и і'геяпепіаге либо СеІеЬгаге, а два
послѣднія слова и о посѣщеніи церкви, театра,—это ясно: но
когда хотимъ сказать: Гай хочетъ сейчасъ идти въ театръ, то
это будетъ: Садиз іі зресіаіиіп Ішіоз; Г. ходитъ въ латинскую
') Такъ какъ понятіе: „часто" можетъ содержаться уже въ „большой то.пиь".
— іда> -
школу=С. риЫісі.з піа^ізігіз (ргаесеріогіЬпз) ігасіііиз Ьгаесі?
Ііііегіз еі Іаііпія іпзіііпііиг еіс. Всего чаще для перевода вы-
раженія: посѣщать, ходитъ куда-ниб. годятся: заере (диоіійіе)
ѵепіге асі—. іп—, ѵепіііаге асі—; ваере асііге, сопѵепіге.
163.	Ехзресіаге, ргозресіаге, оррегігі, тапеге, тогагі, ргае-
зіоіагі. Изъ кореннаго значенія глагола ехзресіаге «въ страхѣ,
ревности или надеждѣ часто и съ нетерпѣніемъ глядѣть на
что-нибудь (высматривать чего-ниб.)» выходятъ потомъ зна-
ченія ждать, дожидаться, ожидать (аіідиет, аіідиісі, иі—)
либо пережидать, выжидать (йиш— ,зі—). Ргозресіаге имѣ-
етъ смыслъ главнымъ образомъ тревожнаго ожиданія. Орре-
гігі зн. не покидать какого-ниб. мѣста, поста, и дожидаться
тамъ либо выжидать (аіідиеш, аіідиісі, бшп); о тогагі см.
§ 349; ргаезіоіагі быть готову явиться къ кому-ниб. и испол-
нить его приказанія, порученія, въ лучшей прозѣ встрѣчается
рѣдко: тапеге, гдѣ-ниб. медлитъ, оставаться, съ личнымъ
субъектомъ — ехзресіаге аіідиепі, аіідиісі, сіиш — встрѣчается
рѣдко, а чаще съ субъектомъ неодушевленнымъ (аіідиід іпапеі
а]щиет)=ждать—предстоятъ неизбѣжно, въ рѣчи о смерти,
неудачахъ, несчастіяхъ, приключеніяхъ и т. п. Кеіідиа ехзрес-
іаЪат Тііеззаіовісае. Сіе. Аіі. 2, 10. Ехегсііиз сіісіп сіе діе
ргозресіаЬаі, есдиос] аихіііиш аЪ (Іісіаіогс ѵепігеі. Ьіѵ. 5, 48.
Оррегіаг ѣотіпеш Ьіс. Тег. АЙ. 3, 3, 92. ТіЫ асі іогипі
Аигеііиш ргаезіоіапіиг агшаіі. Сіе. Саі. 1, 9. Мапзигиз раі-
гииш раіег езі, йиш Ішс асіѵепіаі. Тег. Рііогш. 3, 1, 16.
Коз отпей ипа тапеі пох. Ног.
164.	Саесиз, Іизсгозиз, Іизсіііозиз, Іизсиз, Іизсіпиз, сосіез, зіга-
Ъо, раеіиз, Іітіз. Саесиз 1) слѣпой, т.-е. лишенный зрѣнія, въ
прямомъ и переносномъ смыслѣ, 2  въ смыслѣ страдательномъ =
невидимый (чего не видно или нельзя видѣть), 3) о мѣстѣ —
темный, мрачный, гдѣ ничего не видно: впрочемъ въ двухъ
послѣднихъ значеніяхъ встрѣчается главнымъ образомъ у по-
этовъ. ЬизсіоБиз и ІизсіііОБПБ слабый глазами, худо видящій,
іизсиз и Іизсіпиз одноглазый, кривой отъ какого-ниб. несчаст-
наго случая. Сосіез есть переводъ хйхЛсоф и слѣд. означаетъ
одноглазаго отъ рожденія, но также и потерявшаго одинъ глазъ
207
въ сраженіи, такъ какъ отъ этого по крайней мѣрѣ по числу
глазъ кто-ниб. сталъ похожъ на циклоповъ. Ногаііия названъ
Сосіез. ЙІгаЬо, кто по неправильной организаціи либо по порчѣ
глаза отъ болѣзни, либо по дурной привычкѣ коситъ глазами,
раеіиз, кто это дѣлаетъ съ какой-ниб. извѣстной цѣлью. Ід-
лпиз, ') косой: отсюда Іітпіа съ оспііз и безъ этого слова, особ.
съ абярісеге—смотрѣть на что-ниб. скоса, искоса, т.-е. гла-
зами, обращенными всторону. Осиіо РЬіІаепіз зеаірег аііего
ріогаѣ <^ио Гіаѣ ізіші, диаегіѣіз, шобо? Еизса езі. Магі. 4, 65.
С. ГаЬгісіиз Ьизсіпиз. Бе С’осіііипі ргозаріаіе еззе агЪіігог:
лагп Ііі зині ипосиіі. Ріаиі. Сигс. 3, 23. ВігаЪопет арреііаі
раеігіт раіег. Ног. Баѣ 1. 3, 44. Е«о Іітіз зресіо рег Ла-
ѣеііиіп сіапсиішп. Тег. Еип. 3, 5, 53.
165.	Апітиз, тепз, сог, апіта, зрігііиз. Апітиз, съ апіта
отъ корня въ ат.рл, зн. принггмающая впечатлѣнія и волнуе-
мая чувствомъ и вмѣстѣ съ тѣмъ чувствующая потребности
и желающая душа человѣка и безсловесныхъ; затѣмъ=серд-
це, чувства, характеръ, ’ расположеніе духа, мысли, намѣреніе,
желаніе. Потомъ апітиз зн. вообще душа, когда надобно вы-
разить это понятіе въ отличіе отъ тѣла. Мепз, отъ одного
корня съ піетіпі, сошшіпізсі, зн. мыслящая и познающая
душа, слѣд. умъ. мысли, образъ мыслей, соображенія, потомъ
еще сознаніе, совѣсть и еще цѣль, планъ, если имѣется въ
виду что-ниб. сдѣлать. Понятія «духъ» въ смыслѣ элемента,
противоположнаго всему матеріальному, у Древнихъ не было:
они знали только противоположность между тѣломъ и душой.
Поэтому, если приходится переводить слово духъ не въ смы-
слѣ собственно души, а въ смыслѣ, напр., виды, цѣли, сущ-
ность, направленіе и т. п..—то надобно это слово замѣнять и
выражать въ томъ смыслѣ, какой оно имѣетъ въ данномъ от-
дѣльномъ случаѣ. Кромѣ общихъ терминовъ: апітиз и тепз
можно употреблять слова съ дополнительными понятіями къ
*) Ьішия. подобно оЫічииа, Іітез, отъ корня Ііс, къ которому оно отно-
сится такъ, какъ вьішпіиа къ яііс, астиіиз къ іс. ЗігаЬо, подобно агрское,
отъ одного корня съ отрерш.
— 208 —
апітпя и тевя: івкепіит, гаііо. шогея, соляисішіо, обороты
съ (ріа)ія, нарѣчія (яеѵеге въ духѣ строгости). Сот, сердце
въ смыслѣ части тѣла, метафорически употребляется только
въ выраженіи: согсіі еяі аіісиі (аіідийі, иі—). Аліта рѣдко ~
апітия, а всего чаще дыханіе, какъ основа жизни, ярігііия
прежде всего только дышаніе, вбираніе и испусканіе воздуха,
а потомъ и самое вбираемое и испускаемое дыханіе, и мета-
форически = высокое мужество, одушевленіе, надменность. Апіто
соняіатия еі согроге. Сіе. Гін. 4, 19. Вевііагит апіті гаііо-
НІ8 ехрегіея яилі. Іб. Тияс. 1, 33. Атгітит аііепбеге. Апіті
ае^гіішіо. Ма.цпііисіо апіті. Апітоя ѣотіпит соттоѵеге. Вопо
апіто еяяе. Аедио апіто Гегге. Еяі тіѣі іп апіто. Мепіі
герпшп іоііия апіті ігіѣиіит еяі. Сіе. Тияс. 3, 5. Мепіе сот-
ріесіі. Іп тепіет тіѣі ѵепіі. Мепіе саріия, піепіія сотро«.
Еа агіегіа алітат, диае бисіа еяі зрігііи, еапбет а рпіто-
піѣия геярігаі. Сіе. №. Б. 2, 54. №е сігсиііия ѵегЪогит ("пред-
ложеніе) яіі іоіщіог, диат апгта раііаіиг. 1(1. Ог. 3, 50. Апі-
тат ейіаге. Апітапіішп ѵііа іепеіиг сіЬо, роііопе, ярігііи.
И, №. В. 2, 54. Нія геЬия іапіит Тідисіае ас врігііив Рот-
реіалія ассеяяіі, иі ѵісіяяе ]апі яіѣі ѵійегепіиг. Саея. В. С. 3,72.
166.	Іпдоіез, іпдепіит. боіев, (асиНаіез, ѵігіиіев, ІаиЛев. Іп-
йоіея, () употребляемое въ классическое время только въ едив.
ч., означаетъ задатки, способные къ развитію, особ. со сто-
роны нравственной, напр. ѣопа, ѵігіпіія (добра). Но тогда
какъ ішіоіея указываетъ на что-ниб. такое, что изъ него мо-
жетъ выйти.—іп^епіит сказываетъ о томъ, какъ въ томъ или
другомъ индивидуумѣ проявляются или проявились на самомъ
дѣлѣ умственные или нравственные задатки по своимъ различ-
нымъ особенностямъ, по величинѣ, силѣ, степени и т. п. По-
атому ііщеніит и не можетъ никогда имѣть при себѣ репіі.
оѣіесі., но вмѣсто послѣдняго бываютъ имена прилагательныя.
Боіев іп^епіі, согрогія говорится только у поэтовъ и у писа-
телей послѣ Августова времени; но Гасиііая іп^еніі охуждать
нельзя, хотя почти всегда вм. этого хорошо идетъ іпренішв.
*) Отъ іпііп, стар. = іл и оі—нъ оіевсеге, отъ котораго а<Іо1оксеіе и дрр
— 209 —
Ѵігіпіев, преимущества, достоинства, качества, стороны,
умственныя или нравственныя, смотря по опредѣлительнымъ
словамъ: Іаисіев, преимущества, достоинства, стороны, качества,
признанія которыхъ другими можетъ искать какое-ниб. лицо
въ награду за свои заслуги. Нас егаі НаппіЪаІ гпсіоіе ѵігіиіиш
ас ѵіііогигп. Ьіѵ. 21, 4. Ігщепіипі рисіісит, тііе, йигит: іп-
цепіит (іосііе, іапіит, та^пит, ргаевіапв, виттит. Нае
ѵігіиіев іп іпцепіі аіідиа {асиііаіе аиі апіті тадпііийіпе
ровііае ѵійепіиг евве. Сіе. Ог. 2, 84.
167 и 168. Сгіпіз, саріііиз, сота, саевагіев, сіпсіппиз, сіг-
гиз, рііиз, зеіа, ѵіііиз. Сгіпев и саріііив, лучше, чѣмъ егіпів
и саріііі, наз. головные волосы собирательно, саріііиз и волосъ
животныхъ. Сота, хоит;, опять собирательно, какъ-ниб. искусно
убранные повисшіе длинные волосы, саезагіев особ. развѣваю-
щіяся кудри у мущинъ. Сіпсіппиз искусственные локоны, сіг-
гив натуральныя кудри, рііиз отдѣльный волосъ, зеіа отдѣль-
ный толстый волосъ, особ. волосъ животныхъ, напр. свиньи
(щетина), (съ ециіпа) лошади и т. д. Ѵіііиз косматая шерсть
животныхъ. Сгіпев равві, сошріі, іпсошріі. Ііа ге^іае ѵіг°'шез
іопсІеЬапі ЬагЬапі еі саріііит раігіз. Сіе. Тпвс. 5, 20. Егапі
іііі сотріі саріііі еі іпайепіез сіпсіппогит іішЬгіае. Ій. Рів. 11.
Аііег ипциепііз аЙ'ІиеЬаі саіатівігаіа сота. Ій. 8еві. 8. Ат-
Ъгасіае ргііпшп саріііит йепіріиш, ііеш сіггоз асі АроИшеш
ропеге воіепі. Ѵагго ар. Хоп. р. 94 іпіі. Мипііае зипі раі-
реЪгае іапдиат ѵаііо ргіогит. Сіе. № Б. 2, 57. Ме сазіог.
риісііег еві еі ІіЬегаІів ѵізиз: саезагіев диапі йеееі. Ріаиі.
МП. 61. 1, 1, 64.
169. С'иііз, реіііз, согіит. іегдиз, иіиіа, ѵеііиз, тетЪгапа,
согіех, ІіЬег, егчізіа. Сиііз ‘) наз. гладкая кожа человѣческаго
тѣла; изъ животныхъ у однихъ кожа хотя и гладкая, но тол-
стая и жесткая, іегуиз, -) а у другихъ покрытая вомсамгі,
реіііз -1), у овецъ покрытая шерстью, ѵеііив 4). Согіит наз.
Сродио сь нѣм. Наиі, какъ сариі съ Наирі.
!) Отъ одного корня съ Іеійиіп.
3) Сродно съ иѣм. Евіі.
4) Ѵеііив отъ одного корня еъ	какъ Іеііиэ съ Леры.
14
— 210 —
какъ сырая, въ сыромъ видѣ кожа животныхъ, такъ и еыдп.
.іонная изъ нея твердая, жесткая кожа, а аіиіа мягкая. Мед,
Ьгаііа наз. всякая тонкая, болѣе или менѣе прозрачная кожа
или кожима. какъ напр. -Ерібсгтгоѵ, кожица, покрывающая
глаза и т. п. Впрочемъ, надобно замѣтить, что спіія употреб.
лялось и о гладкой кожѣ нѣкоторыхъ животныхъ, реПів, ѵеІ]ц$
и неупотребительное въ классической прозѣ іегцив и о сня-
той кожѣ; что реііів, а у поэтовъ и ѵеііпя—о всякой кожѣ
животныхъ, но послѣднее только <• снятой, и, наконецъ, ед
сиіій, согінпі, тетЬгапа, но не реііів и іегепв,—и о кожѣ
или шелухѣ, скорлупѣ плодовъ, растеній и под. вещей,—ко-
нечно, всегда съ различными оттѣнками, сообразно коренному
значенію каждаго слова.—Согіех, сродное съ согінпі, здд
шелуха, скорлупа, кожииа деревъ и различныхъ плодовъ, и
частности пробковое дерево, пробка', ІіЬег, находящееся пой
твердою корою дерева лыко, ‘) сгпвіа. сдѣлавшееся изъ со-
гивіа, слѣд. сродное съ согіех, жесткая корка, одѣвающая
Какую-ниб. мякоть, напр. хлѣбная корка, и—ігіасіее покры-
вало воды. Іпіга сиіет аіідиісі виЬеві иісегів. Сіе. Ьіѵ. 10,18.
Сиіет сигаге. Ног. О шкурѣ слоновъ: Ііигіввіпіит сіогво Й-
уиз, ѵепігі тоііе, веіагшп пиііит іе^итепіит. Рііп. Н. К. 8,
10, и сейчасъ потомъ наз. она сиіік. Вапа ги^оват іпПапЬ
реііет. Рііаесіг. 1, 24, 4, но Вигвив іпіепбіі сиіет (гап^
ІЬісІ. 6. Реііез еагипі оѵіипі ргоріег риІсЬгіішИпет Іапаеюа-
.Іоге ргеііо, диат аііа пеНега тегсапііЬив ігагішііиг. Соішп. 7(.
4. Реііев рго ѵеіін аіиіаеуие іепиііег сопіесіае егапі. Саев.
В. О. 3, 13. Ѵеііега Іеопів (геркулесова львиная шкура). ОѵЙ.
Раві. 2, 340. Авішапііит аііае согііе випі, аііае ѵіііія ѵеяШае.
Сіе. К. В. 2, 47. Тиггев согііз іпіехегапі. Саев. В. 6. 7,
22. Каіига осиіов тетЬгапів іепиіввішів ѵевііѵіі. Сіе. № В- 2і
57. ОЬдисипіиг ІіЪго аиі согіісе' іГипсі. ІЬій. АШв аЬ азігів
адиііа всориіиш вирег Йигапі іііісііі іевіибіпів сог'іісет. РЬаебь
2, 6, 12.
') Такъ-же относится къ ^ІиЬеге, какъ Іас къ 7ХІ70С, 7>‘а«итсс.
— 211
170. Мегѵия, /ІЪта, скогда, /ісіез. Вегѵі. ѵгира, сухія жилы
пли связки, отъ которыхъ въ тѣлѣ человѣка и животныхъ за-
виситъ упругость, а отсюда тетива у лука и струна у музы-
кальнаго инструмента. Метаф. пегѵиз—а особ. часто легѵі—наз.
то, на чемъ основывается сила и энергія чего-ниб. ЕіЪга, сродное
съ ііішл, і'ішЬгіа, жилки, волокна въ тѣлѣ человѣка, животныхъ,
внутри и снаружи у растеній. Сііопіа, у орб /;, кишечная стру-
на музыкальнаго инструмента. Гісіез, ріиг. іапі., струнный
инструмента, въ отличіе отъ ііЪіае еіс. Еі поп ѵепіз, поп
пегѵіз, поп О88ІІШ8 сопііпепіпг. Сіе. Ы. Б. 2, 23. Рег іпе соп-
согсіаві сагшіпа пегѵіз. Оѵіб. Меѣ. 1, 518. Жегѵі аеіаііз, ѵіг-
іиііз, огаііопіз, пегѵиз Ъеііі. Сіе. Аисіеаіпиз поп зоіиш гатоз
атриіаге, зесі еііат габіеит /іЪгаз еѵеііеге. Іб. Тизс. 3, 6.
№гѵі іп /ісІіЪиз ііа зопапі, иі зипі риізае: пат сКогсІае іпіеп-
Іае асі диетдие іасіит гезропсіепі. Іб. Ог. 3, 57.
171. ІЯазиз, пагез. Казиз есть носъ, апагез ноздри; послѣд-
нее употребляется и въ значеніи: носъ всего больше тогда
когда разумѣются только носовыя отверстія. Казиз ііа соііо-
саіпз езі, ні диазі шигиз іпіег]есіиз осиііз еззе ѵісіеаіиг. Сіе.
№ Б. 2, 57. Кагез ео, диосі огапіз осіог асі зирега Гегіиг,
гесіе зигзшп зипі. ІЬісІ.
...172. Осіог, бі/асіиз, осіогаііо, осіогаіиз, осіог агі, бЦасеге, оіеге,
пійог, зи$1теп, зи^ітетіит. Осіог запахъ; съ нимъ въ связи,
оіеге (аіідніеі), распространять запахъ, пахнуть (чѣмъ-ниб.).
Обогез зн. духи. ОИасеге воспрзинимать чувствомъ обонянія,
обонять, но оИасіиз для выраженія чувства обонянія есть сло-
во послѣ—классическое: классическое слово для этого понятія
есть .осіогаіиз, но осіогагі зн. слѣдить, чуять, пронюхивать
что-ниб. (аіідийі). Осіогаііо наз. только собственно актъ обо-
нянія, но, можетъ быть, употреблялось и въ смыслѣ способно-
сти обонянія, т.-е. въ смыслѣ осіогаіиз. №с!ог, паръ, чадъ,
кийішепіииі, у поэтовъ зиЙ'ішеи, ладанъ, курительный поро-
шокъ. Оіпіііз о&ог асі зирега і'егіиг. Сіе. К Б. 2, 57. Вепе
оіеге, диіа пііііі оіеіапі, ѵісІеЬапіиг. М. Аіі. 2, 1. Оиае 61/асі-
тиз, еизіапіиз, аисііпшз. Ісі. Тизс. 5, 38. КіЬіІ песеззе езі бе
ірізіаіи еі осіогаіи 1ос]иі. Ісі. Асасі. 2, 7. Іп еа сига ѵегзог,
14*
— 212 —
иі одогег, дикі вепііапі. 1(1. Ог. 2, 44. Беіесіаііо осиіогиіп,
іасііопиш, одогаііопит. 1(1. Тивс. 4, 9. Зіеіітиз іп ^апеагит
іиапіт пйіоге ас Гпто. 1(1. Рів. 6.
Тіримѣч. Въ связи ли пібог съ хѵісга, подлежитъ вопросу;
но не такъ темно то, что вийіо, откуда виіТішеп и виіПіпеніип),
есть сложное изъ ііо и внѣ, а Но здѣсь принадлежитъ къ одно-
му корню съ 5іи>. Сличи Гиівив и то явленіе, что греческое1
по лат. чаще переходитъ въ і, какъ, напр. &ххри перешло
въ Іасгіша,	въ Ѵііхев. Оба послѣднія слова и =
іеѵіг показываютъ еще и то, что обог, оіеге, с&оса принадле-
жатъ къ одному корню. Сличи Шнейдера, Ьаі. Еогпіепі. стр.
44 и стр. 255.
173.	Ѳизіаге, вареге, дизіиз. дивШиз, зарог, іийісіит, еіедапііа.
Сгіівіаге аііднісі, уеосіха!, отвѣдывать, пробоватъ, зн. принимать
немного какой-ниб. пищи или питья, но вареге отзываться,
имѣть вкусъ, т.-е. на языкѣ принимающаго пищу илп питье
производить извѣстный вкусъ (таіе, Ьепе), и вареге аІіо_иі(1=
отзываться чѣмъ-ниб., имѣть вкусъ чего-ниб.—Метафорически
щівіаге а1і(ріі(1—знакомиться съ чѣмъ-ниб., узнавать что-ниб.
въ извѣстной степени, слѣд. не во всемъ объемѣ того, не во
всей глубинѣ, а вареге (гесіе, таіе, пііні, рінв...) смыслитъ,
понимать, судитъ. Спвіпв, пробованье, отвѣдыванье, т.-е. при-
нятіе части какой-ниб. пищи или питья, а ужь только у позднѣй-
шихъ писателей=варог, вкусъ, который чѣмъ-ниб. производит-
ся на языкѣ, тогда какъ рпвіаіив, хотя бываетъ—зарог, но
обыкновенно означаетъ только чувство вкуса. Однакожъ, если
о человѣкѣ, имѣющемъ эстетическій вкусъ, и можно сказать
: гесіе) варіі, то эстетическій вкусъ можно, между тѣмъ, пере-
весть только інбісіипі или еіедапііа, а иногда віотасіінв ')•
Ііа іеінппв іиі, иі не адиат (щісіепі дизіагет. Сіе. Ьіѵ. 7,
26. Савеив іисишііввіпіе заріі. Соі. 7, 8. Кон ведиііиг, иі,
сиі сог варіаі, еі поп заріаі раіаіив. Сіе. Гіп. 2, 8. Ргітів,
иі сіісііиг, ІаЬгів дивіаге рЬувіоІощат. 1(1. Ы. I). 1, 8. 1>опп-
‘9 Сличи Нэіелъсбахи, Стили ст. стр. 29 (Русск. иер. стр. 27). Зейфферпп,
Раіаевіга, указатель. О віошасЬик см. ниже, § 182.
— 213 —
1Ш8 ірзе рапіз роііоніздие Ъопііаіет дизіи ехріогаі. Соі. 1, 8.
Меі ргоргіо депеге зарогіз йиісе еззе зеніііиг. Сіе. Г'іп. 3,
10. Ротогит зисиіиіиз поп дизіаіиз зоіит, кесі обогаіиз еііат
еі аіізресіиз езі. Ісі. К Ь. 2, 63. (хизіаіиз зепііге ’еогит,
циіЬиз ѵезсітиг, депега сІсЬеі: ІіаЬііаі іп оге. ІЬісІ. 56.
174.	ЬатЪете, Ігпдеге, Ігдгѵггге. ЬатЪете, отъ одного корня
•съ 'к&кхиѵ, лизать, а съ винительнымъ дополненія= облизы-
вать, употребляется и метафорически объ огнѣ и (= омывать)
о водѣ. Ілпдеге, сродно съ кеіуеіѵ, елглзыватъ, облизывать, и
Іідигіге, сіезісіегаііѵипі къ Ііпдеге, быть лакомымъ до чего-ниб.,
лакомиться чѣмъ-ниб. (аіідиісі), а метаф. бытъ жаднымъ до чего-
ниб., быть охотникомъ до чего-ниб. (аіідиісі). Ѵиірез Іадепае
соііиіп Ігизіга ІатЬеЪаІ. Рііаесіг. 1, 27. Ьоса, диае ІатЫі
Нусіазрез. Ног. Ізіа Ііпдиа, зі изиз ѵепіаі ііЬі, роззіз стеріеіаз
Ііпдеге сагЪаііпаз (і. е. соепо оЬсІисіаз). Саі. 98, 4. Бешезоз
різсез іеріеішіідие іиз Іідигіге. Ног.;8аі. 1, 3, 80. ІтртоЬіз-
Біта Іисга Іідигіі. Сіе. Ѵегг. 3. 76.
175.	ЪаЬгит, ІаЫит иІаЪіа. Всѣ эти три слова, отъ корня
въ ІашЪеге, значатъ: губа’, только два послѣднія классической
прозѣ неизвѣстны, а употребительное въ ней ІаЪтипі значитъ
еще и край рва, сосуда и т. п. Арез іп ІаЪгіз Ріаіопіз риегі
сопзссііззе сіісипіиг. Сіе. Іііѵіи. 2, 31. ЬаЪгит зирегіиз. Саез.
В. С. 5, 14. РгіпюгіЪиз ІаЬгіз аіііпдеге аіідиісі. Сіе. Ог. 1,
19. ІліЪга Гоззас. Саез. В. (л. 7, 72.
176.	Гаих, диіа, диііиг, іидиіит. Гаих наз входъ въ горло:
отсюда і'аисез узкій проходъ, ущелье, биіа, сродное съ дизіаге,
уёбы, ппщепріемное горло; диііиг, сродное съ диіа, горло, имен-
но, дыхательный и нищепріемный каналъ и даже съ гаеей *)
Потомъ диіа зн. аппетитъ, желудокъ у гастрономовъ—лако-
мокъ, диііиг глотка у прожоры. Лидиіипі ’), собств. ключевая
кость, ключица, а потомъ зн. особ. углубленіе, впадина на (шеѣ
или) горлѣ. Оз сіеѵогаіипі [аисе ИаегеЬаі Іирі. Рііаесіг. Сиіае
’) Поятому ^иіозик лакомка, но ^иісигокиз человѣкъ съ зобомъ, каковы кре-
тины ни Альпахъ. ЗеЬоІ. Іпѵеп. 13, 162.
Отъ .] пишете.
— 214 —
рагеі. Ног. 8аі. 2, 7, 111. Хиті<1ае педие заіеіп пес нііа
іггііагпеліа дикіе длаепілі. 8'аН. ./ир-. 89. Ѵііічт ѵенігія еі
диііигіз аеіаз ОоллліЬиз аи/хеі. Сіе. Соеі. 19. Ыцпніпт диМ/иге
сапіаі яѵір. Оѵі<1. Атог. 1, 13, 8. .Тидиіит, иі сарііѵия. рог-
гі/уі (соверіпешю какъ—подъ ножомъ). Ног. 8аі. 1, 3, 89.
177.	МимК8,раІта,ридпив. Мализрука, раіта ладонь, ри«пп8
(сжатый; кулакъ. Хено, дишп согнргеяясглі «Іі&ііоя 2)1і.0пит(1^в
іесегаі, іііа/есіісапі а|еЬаі е)из ліосіі еззе: диит аиіет
хегаі еі тапит гіііаіаѵегаі, раітае іПіия кітііепі еіодислііат
е.ч«е (ІісеЬаі. Сіе. Ог. 32. Метонимически іпапнз зн. не только
наіпе «рука»—почеркъ, ной индивидуальный сшилъ художни-
ка. «Подать руку» обыкновенно говорится (Іаге (Іехігапі, а
баге таіннп—сдаваться, уступать.
178.	Тегди/т, іеѵдиз, Лвгзит. Тег^иш и рѣже употребляемое
іег^ия обыкновенно означаютъ (вертикальный) хребетъ, спину
человѣка, (Іогвит (горизонтальный) хребетъ, спину животнаго
и похожую на хребетъ животнаго поверхность горъ .§ 141),
моря и т. п. Регаз ініройиіі ноЬіе Лирііег сіиав: ргоргііз
геріеіаіп ѵііііз розі іегдит сіесііі, аііеніз аніе ресіия зизрепсііі
^гаѵеш. Рііаеііг. 4, 10. Сігаѵіиз АкеІІі еіогёо яиЬііі ония. Ног.
8аі. 1, 9, 29.
179.	Агтиз, Ііитегиз, Іисегіив, Ътекіит, иіпа, сиЫіия или
сМит. Аггпив въ прозѣ зн. передняя лопатка животныхъ,
а у поэтовъ и плечо человѣка, которое въ прозѣ наз. Ьишсгиз.
Ьасегіив верхняя частъ руки; Ьгасіііиін, хотя сдѣлалось, мо-
жетъ быть, н изъ (5ра/(ыѵ, какъ иіпа изъ діАІ'і'г;, однако зна-
читъ, какъ и это послѣднее, нижняя частъ ргуки, часть руки
отъ локтя до кисти. СпЬііпз или сиЬіішп, сродное съ хб,3ос,
хоръ, локоть, локтевой сгибъ, но, подобно ‘К'е^/ус, и иіпа, и вся
нижняя частъ руки, а отсюда—локоть, мѣра. (Нірроіпепез
шпіаіае) спгѵаліиг іп ші'піез, ех китеггя агті і'іипі. Оѵ.
Меі. 10,700. Ьаисіаі (іі^ііоядие піапизцие ЬгасЫауие еі
либоб шесііа ріиз рагіе Іасегіоз. ІЬі(]. 1,500. Інѵепіі Еигуііі-
сен сирібівдие ашріесіііиг иігггя. ІЬій. 11, 63. ІПе сгиоге
Лиепв сиЫо іагпен аііеѵаі агіиз. ІЬій. 7, 343.
215 —
180.	Махіііа и таіа, депа, Ъисса. Махіііа и, по словамъ
Цицерона Ог. 45, сдѣланное изъ іпахіііа, для легкости произ-
ношенія, таіа—означаютъ собств. челюсть, а потомъ и щеку,
^епа наз. мясистая часть между глазомъ и скуловою костью и =
щека, Ьпсса скула, скуловая часть щеки, т.-е. часть между
таіа и "епа. Ітршз іюгіаіпг те ігаіег, иі піеоз таііз тапсіе-
гет паіов. Сіе. Ог. 3, 58. Сиг тапаі теаз іасгіта рег депая.
Ног. О<1. 4, 1, 34. (^иісі саиазае, циіп ігаіи» -Іиррііег атЪаз
Ъиссаз іпПеі. Ісі. 8аі. 1, 1, 20.
181.	Ѵпдиіз, гъпдиіа. ІТпциіз наз. ноготь у пальцевъ на ру-
кахъ и на ногахъ у людей, коготь у животныхъ, а ші§и!а
обыкновенно только копыто. Ипдиіа (копыто у Іо, обращен-
ной въ корову, когда она снова получила видъ человѣка) іп
ерііпоз аЬзишііпг гіпдиез. ОѵісІ. Меі. 1, 742.
182.	Ѵепіег, аЪсІотеп, аіѵгіз, гепігіеиіиз, зіогпаскиз. Ѵепіег,
гѵтгра, брюхо, животъ, и желудокъ', въ послѣднемъ значеніи
особ. для выраженія обжорства, кутежа или голода (голодное
брюхо). АЪсІотеп жадное, толстое брюхо, пузо, аіѵпз нижняя
частъ живота, гдѣ кишки; ѵепігіепіиз желудокъ въ собств.
смыслѣ, а ѵепігіеиіиз согсііз полость сердца. 8іогаасЬиз, <гто-
и.а/ос, пищепріемный каналъ въ своемъ отношеніи къ желудку,
а так. обр. самый желудокъ со стороны хорошаго или худаго
пищеваренія, и въ переносномъ смыслѣ а) воспріимчивость,
вкусъ, т.-е. способность переносить то или другое безъ изну-
ренія; Ь) досада, раздраженіе. Сличи § 173 и § 105. КаЪа
ѵепіег іпПаіиг. Сіе. Віѵіп. 2, 58. 8о1еі осиіогиш еі аигішп
сіеіесіаііопі сМотіпіз ѵоіиріаіез апіеГегге. Ісі. Різ. 26. Аезси-
Іаріиз ргішив ригцаііопепі аіѵі іпѵепіі. Ісі. № В. 3, 22. Сіт.
іЪісІ. 2, 54 зцц. Ѵепігіеиіиз гесеріасиішп сіЬі езі. Сеіз. 4, 1.
Ѵепігіеиіиз сопііз. Сіе. Ц. В. 2, 55. Ьіп§иаш асі гасіісез е^из
Иаегепз ехсіріі зіотаскиз, цио рппіипі ШаЬипіиг еа, циае
ассеріа зипі оге. ІЪісІ. 54. Сиш заіе рапіз Іаігапіеш зі&тасіііт
Ъепе іепіеі. Ног. 8аі. 2, 2, 18. Совзиеіисіо сііиіигпа саіішп
оЬсІпхіі зіотасію піео. Сіе. Віѵ. 9, 2. Опіпіпо, еі циаегіз, Ішіі
аррагаііззіті егапі, кесі поп іиі зіотасіѵі'. сов]есіигаш і'асіо Йѳ
— 216 ~
тео. ІЬі<]. 7, ]. Нос айерегеі, иі всігеа. те іатеп іп віотаско
зоіеге гкктс. Плгі. 2, 16.
183.	Іпіезііпа, ѵізсега. ехіа. Іпіеаііпа, отъ іпіиз, ьѵ?6<;, км«ь
хи. собств. есть средній родъ прилагательнаго іпіевііппв, ко-
торое, подобно нашему «внутренній», употребляется и въ пере-
носномъ смыслѣ, но съ іпіезііпа этого не бываетъ, а бываетъ
съ ѵівсега: это послѣднее означаетъ не только внутренности
человѣческаго тѣла, но и внутреннія части или области чув-
ственныхъ и сверхчувственныхъ предметовъ, которые сравни-
ваются съ человѣческимъ тѣломъ Ехіа наз. въ особенно-
сти внутренности, разсматриваемыя при наблюденіяхъ надъ
жертвой: сердце, легкое, печень, (^петадпіойпт геіідиіае сіЫ
йереіѣчпіпг, ішп айзігііщеііііішв ве ігііезііпія ішп геІахаиііЬщ,
Ьаисі сіійісііе (Іісіи еві. Сіе. X. Г). 2, 25. Іпіезііпит Ъеііит,
таіит, іпіевіінив сіоіог Сіе. Е ѵірегіпо тогви ѵепае ѵізсе-
ггѵт ѵепепо ітЬиіае іаеігов сгисіаіш; сіенѣ. 1(1. Тизс, 2, 7.
Ѵізсега іеггае, геі риЫісае. Сіе. Аііі аііо тоге ехіа іпіегрге-
іапіиг. И. Піѵіп. 2, 12.
184.	Ваш/иіз съ сгиог и производными отъ нихъ именами при-
лагательными. бапниіз, айда, наз. кровъ въ общемъ смыслѣ, а въ
особенности находящаяся въ тгьлгь живая кровь, въ отличіе отъ
сгиог, у Гомера, вытекающая или вытекшая изъ раненаго
пли какъ-ниб. иначе поврежденнаго тѣла кровь. Поэтому не
сгиогеш, а ваіщиіпет бііігеи5ащріІ8=кровное родство, и еще,
какъ и бывающее часто вмѣстѣ съ еапцніб, виссиз = сила но
здоровое развитіе гл дѣйствіе. Изъ прилагательныхъ ваіщиіпеиз
зн. кровяной, кровавый, кровянаго цвѣта, Баіщиіпагінк крово-
жадный, ваіщиіпоіепіив—у Цицерона нѣтъ этого слова—покры-
тый кровью, сгиепіив запятнанный пролитіемъ крови, лютый,
жестокій. Вапдиіз рег ѵепав іп ошпе сотри» (Іійипсіііиг. Сіе.
X. Г). 2. 55. Сопіпшпіо ятдиіпія. Сіе. Атег. 25. Аіпівіпіия
оіппеш поп тойо виссит еі яапдиіпет, весі еііат соіогет еі
Напр. предложеніе: „Зло гнѣздится въ сердцѣ государства" такъ-же хоро-
шо можно перевесть: Іпіевйпит еві таіит сіѵііаіів, какъ и: Іп ірзів ѵізсе-
гіішв геі риЫісае таіит іпвіеіеі.
— 217 —
। вресіет ргізііпат сіѵііаііз. Ій. Аіі. 4, 16. Виссиз еі запдиіз
огаііопіз. Сіе. Ьасегаіиз диійат тогзи ѵеИетепііз сапіз ііпс-
іит сгиоге равет піізіі таіебсо. РЬаейг. 2, 3, 2. Ьарійеиз
аиі вапдиіпеив ітЬег. Сіе. Ыѵіп. 2, 28. Запдиіпеа Вазіа. Ьіѵ.
1, 32. Ме^аЬоссЬик еі Ьаес запдиіпагіа з'иѵепіиз. Сіе. Аіі. 2,
7. Ѵісіі е^о, диавіиз егаі, Гизит іеііиге сгиепіа, ресіога
Іасіапіет запдигпоіепіа ѵігит. Оѵ. Нег. 3, 10. Апіопіиз сгиеп-
іггв запдіопе сіѵіит Вотапогит, диое Вгипсіівіі осскіегаі.
Сіе. Ріііі. 4, 2.
185.	АЛерв, зеЬит или веѵит, агѵіпа, Іагсіит, регпа, вадіпа,
ріпдиіз, оЪезив, орітиз. Агіерз, сродное съ і'Аеіірсо, Ата, озн.
жиръ вообще, зеЬит или веѵит сало изъ сальника у живот-
ныхъ, агѵіпа, слово чрезвычайно рѣдкое, густой жиръ, густое
сало, Іагйпш свиное сало, регпа, сродное съ или “грѵа,
окорокъ, ващпа, сродное съ оат-ш, кормъ, пгіща, а потомъ
откармливанье и происшедшая отъ него тучность. Ріп§иі8,
сродное съ тга/о<;, насколько оно относится сюда, зн. не столь-
ко жирный, т.-е. въ которомъ много жиру, сколько толстый,
дородный, т.-е. въ которомъ много мяса, при чемъ совершен-
но обыкновенное дѣло п надлежащая жирность. ОЬезпз, рагііс.
отъ неупотреб. обесіо, откормленный, отъѣвшійся, диі согриз
Тесіі. Оріпіиз, отъ одного корня съ орз, оріітиз, жирный,
говорится о животныхъ, когда они, какъ убойный скотъ, обѣ-
щаютъ или доставляютъ богатый барыгиъ. Въ этомъ значеніи
хорошей прибыльности, доходности, оріпіпз метафорически
употребляется и о другихъ предметахъ, на которые можно смо-
трѣть съ этой точки зрѣнія, напр. о землѣ, мызахъ и т. п. Но
рііщшѣ говорится о почвѣ (зоінш) только тогда, когда она подъ
плугомъ является толстыми, тяжелыми глыбами,—жирный, туч-
ный, сочный. Но подъ дородностью тѣла часто не быстро дѣй-
ствуетъ умъ; поэтому рііщиіБ часто метафорически = гпяже.гый,
неповоротливый, тупой, глупый. Адерв еиіііпв, апзегіпиз. Ѵаг-
го. Саззіі асіірез (Кассій съ своимъ жиромъ, корпуленціей).
Сіе. Саі. 3, 7. Согпщега зеЬо рищиеесиві. Рііп. Ріндиіа сиг
І11І8 {щвіепіиг Іагсіа Саіешііз, го^аз. ОѵісІ. Еаві. 6, 169. Коп
е"'о диіедиаш есіі ргаеіег о1сі8 Гитозае сиш реііе реѵпае. Ног.
— 218
&іі- 2, 2, .17. Рага сѣреоз еі крісоіа іег"шіі агѵіпа. Ѵіг&
Аеп. 7, 627. 8адіпа апвепші, оѵіиш. Ѵаіто. Ріпдиез ТІіеЬапі
(=~ау Ец, а еще п іѵаіяЯг/гоі). Ріпдие іп^епіитп. Оріті Ьоѵеч.
Орітив арсг. Азія, ргоѵіпсіа орітпа. Сіе.
186.	ЛЛетЪгѵт, агіив, агіісиіиз. МеілЬгиів членъ, въ смыс-
лѣ части тѣла, а отсюда метафорически гов. и о другихъ пред-
метахъ, напр. о рѣчи, въ которой видѣли цѣльный организмъ ').
Агіик :) наз. суставы, члены съ суставами, отъ органической
связи которыхъ зависитъ произвольность въ движеніи и покой
тѣла. Отдѣльный суставъ, въ растеніяхъ отдѣльное колѣно, наз.
агііенійв. МетЬгогит, і. е. рагііпш согрогіі? аііа ѵйіевіиг ргор-
Гег изипі а паіига е88(> (Іоііаіа, иі піапив, сгига, ресіев: аііа
аиіеві виНаш оЬ иіііііаіет, иі саиба раѵопі еіс. Сіе. Еіп. 3,
5. 088а виіуесіа согрокі тігаЬіІев сошпііззигав ЬаЪепі еі асі
ошнеш согрогіз асііолет: Ііис а<1(1е ііегѵоз, диіЬи» агіиз
сопііпепіиг. 1(1. № 0. 2. 55. Ві{ціогит соттіввигае еі агіиз.
ІЬісІ. 60. Тегепііа та^поз агСісиІогит боіогев ЬаЪеі. Ісі. Аіі.
1, 5. Аісек сгига 8Іпе посіій агіісиііздие ІіаЪепі. Саев. В. Ѳ. 6, 26.
187.	Рагз, Іиіѵ.8, рогііо, Іосиз. Рага зн. частъ, въ отличіе
отъ цѣлаго, а потомъ = сторона въ смыслѣ направленія, и тѣмъ
отличается отъ Іаіия, что послѣднее всегда означаетъ только
правую либо лѣвую сторону (бокъ), въ отличіе отъ передней,
задней, верхней, нижней. Часть, отдѣленіе рѣчи, разсужденія
и т. п. называлась не рага и не рогііо, а Іосив. Рогііо наз.
такая часть или доля, которая достается или дается кому-ниб.
сравнительно съ другими- впрочемъ въ золотомъ вѣкѣ было
употребительно почти только рго рогііове—рго гаіа рагіе=
по (принятому) отношенію, мѣрѣ. 8ехііи8 Іе^епі ргопші^аѵіі, І
иі (Іебисіо ео (Іе сарііе, диосі ивигів регпишегаішп еввеі, і(1 )
диоб бирегевзеі, ігіеппіо аедиів ротііопіЪия регаоіѵегеіиг. і
Ьіѵ. 6, 35.	)
1) Но никогда віетЬгиш — сочленъ, членъ какого-иио. общества: это ііонл-
•ііе шраікаетсл или словами: косій», коііаіі^, нли .нарицательными именами,
означающими качество должности, напр. ігіЬццив рі., Ѵіг^о Ѵекіаіів, РопШ'ех,
ьеиаіог^ членъ коллегіи и т. д.
’І Агічя. арЬрю. отъ корня въ араріяхш.
188 и 189- Рагіігі, соттипгсаге, соп/егге, ратійяраге, іт-
регііге, Лізрегііге, (ІізігіЪѵ.еге, сііѵісіеге, сіізропеге, сіідегеге, дА$-
р^пзаге, огЛіпате, сотропеге, рагШіо, бізрозіііо, сіізрепзаііо,
сотрозііго, {іпСІеге, зсМеге, сіігітеге. ЛіѵеИеге. зерагаге, зерип-
деге, зедгедаге, зесегпеге. Рагіігі,разлагать на части, употреб-
ляется особ. тогда, когда одно лицо дѣлится въ чемъ-ниб.
съ другимъ (сшп аіідио), или нѣсколько лицъ дѣлятъ что-ниб.
между собою 'іпіег зе). Производное отъ этого глагола раг-
ііііо употребляется особ. о распредѣленіи матеріала въ рѣчи,
разсужденіи и т. п. -- расположеніе. Соштипісаге. дѣлать такъ,
чтобы одинъ имѣлъ, получалъ, выполнялъ что-ниб. сообща съ
другимъ (сшп аіідио, аіісиі), въ качествѣ дающаго или полу-
чающаго, либо чтобы нѣсколько лицъ сообща между собою
(іпіег зе) имѣли и т. д., часто употребляется въ смыслѣ:
сообщитъ въ разговорѣ кому-ниб. что-ниб. или о чемъ-ниб.
(аіідшй, напр. сопзіііа. сіе те, напр. сіе сопзиіаіи реіепйо):
рагіігі въ этомъ смыслѣ не употребляется, но сопіегге го-
дится; впрочемъ и это послѣднее чаще значитъ: сообща пого-
воритъ, сообща обдумывать. Рагіісіраге частію заключается въ
рагіігі = дѣлать такъ, чтобы другой вмѣстѣ съ кѣмъ-ниб. (сшп
аіідио) въ чемъ-нпб. (аіідиісі) получилъ долю (сдѣлался рагіі-
серз), частію, но очень рѣдко = имѣть долю въ чемъ-ниб.
(аіідиісі), но вообще этотъ глаголъ употребляется рѣдко. Ішрег-
ііге (аіісиі аіідиісі) доставитъ, сообщить кому-ниб. что-ниб.,
и именно либо а) подѣлиться, уступить часть того, что у
насъ самихъ есть, либо Ъ) надѣлить, дать то, чтб мы можемъ
раздавать, чѣмъ можемъ распоряжаться. Візрегііге зн. раздѣ-
ломъ или раздачей разъединять, раздроблять, сІізігіЪсіеге раз-
дѣломъ или раздачей помѣщать на извѣстное надлежащее мѣ-
•сто; слѣд. въ первомъ глаголѣ имѣется въ виду главнымъ об-
разомъ дѣлимая масса, а въ послѣднемъ распредѣленіе или
расположеніе на надлежащемъ мѣстѣ. І)іѵі<1еге зн. 1) дѣлить
на части, раздѣлять, разлагать, а потомъ еще 2) отдѣлять отъ
-чего-ниб., уничтожать связь съ чѣмъ-ниб.; если это слово
употреблено въ первомъ значеніи съ сіаі. ріиг., либо съ іп с.
ассиз., либо съ іпіег, то въ послѣднемъ случаѣ почти не отли-
— 220 —
чается отъ рагіігі. а въ первыхъ случаяхъ отъ дізѣгібиеге, но,
между прочимъ, есть спеціальный терминъ для означенія раз-
дачи оффиціальной (земли, денегъ, хлѣба). І)іаротіеге зн. сдѣ-
ланныя либо данныя части какого-ниб. цѣлаго распредѣлять
по пзвістному плану и съ извѣстной цѣлью, при чемъ каждая
часть занимаетъ назначенное мѣсто, я каждое мѣсто прини-
маетъ назначенную часть; поэтому в въ рѣчи или на бумагѣ
разсматриваемые, а при іпѵепііо открытые пункты распредѣ-
лять такъ, чтобы каждый пунктъ на томъ мѣстѣ, гдѣ онъ на-
ходится, могъ производить желаемое дѣйствіе на слушателя
или читателя. Отсюда ясно значеніе слова сііярошііо. Рі§егеге
зя. безпорядочно перемѣшанныя части какой-ниб. массы раз-
мѣщать, приводитъ въ порядокъ, во съ тѣмъ отличіемъ отъ йіаро-
пеге и (ІіяігіЬнеге, что при этихъ словахъ не имѣется въ виду
бывшаго безпорядка. Пізрепкаге правильно раздѣлять посред-
ствомъ взвѣшиванья, особ. суммы денегъ, при чемъ каждый по-
лучаетъ по мѣрѣ своихъ правъ, а потомъ переносится и на
другія отношенія, какъ-бы = такъ распредѣлять, чтобы всякій
разъ отмѣренная доля была соразмѣрна съ тѣмъ, что тре-
буется или можетъ потребоваться на томъ мѣстѣ, куда она
поступаетъ. Слѣд. это слово близко подходитъ къ сііѵісіеге,
(ІібігіЬиеге, а особенно къ ііі^егеге и (Няропеге. Огйіпаге зн.
вообще приводитъ въ порядокъ, при чемъ не предполагается ни-
какого дѣленія, раздѣла цѣлаго, но имѣется въ виду только
то, чтобы въ составѣ цѣлаго былъ порядокъ: сошропеге зн.
изъ раздѣленнаго или разстроеннаго составлять стройное цѣ-
лю, устроитъ, поправить; сюда относится и суіцеств. имя сот-
ровіііо. Пиши іп еа, <рае (іеспіі, тетЪга рагіііиз езі. Сіе.
ІІіііѵ. 7. ^иіЪи8Сшп ѵіѵі Ьопа повіга рагіітиг, іів ргаеіог
аДітеге воЬія тогіиія Ьопа Гогіипабцие роіегіі? Сіе. Ѵегг. 1,
44. Весіе ІіаЬііа іп саиява рагііііо іііивігет еі регвріеиат
іоіаіп ейісіі огайоиет. Ісі. Іпѵ. 1, 22,—во всей главѣ рѣчь
о рагііііо. Ед’о ргоѵіисіат Саіііаш сиш Апіовіо соттипймѵі.
Сіе. Рів. 2. Бепопев Гіпііітів сіѵііаііЬия сопвіііа соттитсаЪапІ.
Саея. В. О. 6, 2. (^иоіісііе іпіег ноа еа, еріае аисІіеЪаіпия,
соп/егеЬатив. Сіе. Гіп. 1, 5. Ьисгеііив вии» Іаисіез рагіісіраі
— 221
спш Каевопе. Ьіѵ. 3, 12. <2«і аііегі ехіііиш рагаі, еитп зсіге
орогіеі зіЬі рагаіаш резіет, иі рагіісгреі рагет. Асс. ар.
Сіе. Тизс. 2, 17. Іпйі^епІіЬизсІе ге і’атіііагі ітрегііепсіит езі.
Ііі. СЖ 2, 15. АІідийІ гтрегИѵіІ ІіЬі сопзіііі зиі. Ій. Ьіѵ. 5, 2.
Ітрегііге Іаигіет аіісиі. Ісі. 8сіріо ехегсііит рег оррійа (Ііз-
регііі. Ьіѵ. 29. 1. Саезаг соасіиз езі іедіопез іп 8Іп§и1аз сіѵі-
іаіез (ІізігіЪиете. Саез. В. О. 5, 24. Метіпізііз те ііа дЛ&ігі-
Ъиіззе іпіііо саиззат іп егітеп еі іп аисіасіато. Сіе. Атег. 42.
Отпе согриз зесагі ас сігѵісіі роіезі. Ісі. У. В. 3, 12. Саіііа
езі отпіз сііѵгза іп рагіез ігіз.—Саііоз аЪ Адиііапіз Сіагитпа
Нитеп сІіѵгЛіІ. Саез. В. (Ь 1, 1. Адгоз Копшіие, диоз Ъеііо
серегаі, ѵігіііт сіѵіЬиз (Ііѵізіі. Сіе. Вер. 2, 14. Віѵійеге ѵі-
гііігп, зс. тіІіІіЬиз, сіѵіЬиз, гов. весьма часто. Тгіитѵігі сарі-
іаіез ѵі^іііаз рег игЬет (ІізропеЪапі. Ьіѵ. 39, 14. ІЯзрозіііо
езі гегит іпѵепіагит іп огсііпет сІізІгіЬиІіо. Сіе. Іпѵепі. 1,7.
Сличи Сіс. Ог. 2, 42, гдѣ есть сіізропеге огаСіопет и сіізро-
зіііо апщтепіогит. .Іиз сіѵііе іп цепега дідегаі, §епегит
диазі диаесіат тетЬга сііерегііаі. Ісі. Ог. 1, 42. Сопопі рег-
іпізіі, диет ѵеііеі е!і§еге асі сіізрепзапсіат, ресипіат. Хер.
Соп. 4. Огаіогіз езі—іпѵепіа поп зоіит огсііпе, зесі еііат
пютепіо диосіат аідие ^исіісіо (Іізрепзаге аідие сотропеге.
Сіс. Ог. 1, 31. Іріпсгаіез іп еат сопзиеіисііпет соріаз асісіи-
хіі, иі дишп ргоеііі зі§пиш аЬ ішрегаіоге еззеі йаішп, зіпе
(Іисіз орега зіе огсііпаіае сопзізіегепі, иі зіп^иіі а регіііззіпю
ішрегаіоге сіізрозііі ѵісіегепіиг. Хер. ІрЬ. 2. Ьио ітрегаіогез,
диі сотропегепі гез, іп Масесіопіат тіззі зипі. Ьіѵ. 45, 17.
Сотрозііго ѵегЪогит, гегит. Сіс.
Въ словахъ, о которыхъ шла рѣчь до сихъ поръ, главный
оттѣнокъ—раздѣленіе цѣлаго на опредіьленныя доли, а въ слѣ-
дующихъ онъ будетъ раздѣленіе на неопредѣленные куски,
клочки, раздробленіе плотнаго. Гііпіеге колоть, не предпола-
гаетъ непремѣнно насилія, а только всегда означаетъ раздѣле-
ніе, раздвоеніе, какое бываетъ или по естественнымъ слоямъ
тѣла, слѣд. обыкновенно въ длину, или отъ давленія на тѣло,
а не отъ растягиванія, разрыванія либо битья, ударовъ. 8сіп-
<1еге, сродное съ схібѴ^рц, ахео'аѵѵори, разрывать, рас-
-- 222 —
называть. хотя можетъ быть и отъ давленія, натиска на тѣло,
однако, въ большинствѣ случаевъ бываетъ отъ растягиванія,
разрыванія, разбиванія, и во всякомъ случаѣ отъ усилія, насилія.
Сличи гшпреге. Рігішеге, сложное изъ сіів и етеге. натискомъ
или распорола, раздѣлитъ, раздвоитъ какое-ниб. цѣлое, либо
лишитъ взаимной связи, раздѣлитъ два или больше предметовъ,
которые были связаны между собою такъ или иначе физиче-
ски либо нравственно, а потомъ отдѣлить, оторвать предметъ
отъ предмета (а ге). Отъ отдѣленія другъ отъ друга партій,
между которыми идетъ борьба, или войскъ, борьба прерывает-
ся, разстроивается: отсюда сіігішеге и получило значеніе: ка-
кимъ-ниб. обр. «прервать, разстроитъ, уничтожитъ тяжбу,
переговоры, совѣщаніе, общество и т. п.» ВіѵеІІеге силой что-
ниб. или расколоть, разорвать, или оторвать отъ чего-ниб. дру-
гаго, гов, о связи физической п нравственной. Изъ слѣдую-
щихъ глаголовъ, сложныхъ' съ предлогомъ, вс, о которомъ см.
ниже, употребляемыхъ въ физическомъ и нравственномъ смыс-
лѣ, зесеглеге произведеннымъ разборомъ отдѣлять, отлучать (аіі-
днав гея, аі» аіідна ге аіідпій): ве^п^ете выводить что-ниб.
изъ связи, которая у него есть съ чѣмъ-ниб., отдѣлять (а ге,
ех пишего); ее^ге^агс выдѣлять что-ниб. изъ круга предме-
товъ, въ которомъ оно находится, отлучать, устранять, изгонять
(а ге, ех аіідио пишего): верагаге (а ге, ех аіідио пишего),
помѣщать особнякомъ, отдѣлять что-ниб. отъ того, съ чѣмъ оно
уже связано, или можетъ, должно быть въ связи, такъ чтобы оио
жило и дѣйствовало только особнякомъ. Раігіов (іп&е-ге вагсніо
а&гов. Ног. Тшпійиш таге {іпйеге сагіпа. Ргор. 3, 9, 35.
РІ8&а Гегагшп ищшк. Ьисгеі. 4. 683. Іп Іарісійіпів вахо $/-
/І880 сариі ехвііііі Рапівсі. Сіе. І)іѵіп. 1, 13. Нас іпвиіа диаві
говіто /іпдііиг ИЬгепив. Ій. Ье^. 2, 3. Ргіті сипеів всіпЛеЬамі
йввііе Іі^пит. Ѵіг$. Ѳеог$. 1, 144. Напс ерівіоіат сиг поп
зсіпсіі ѵеііт, пиііа саивва еві. Сіе. Віѵ. 5, 20. ВгЪв, Ѵиііигпо
Пиівіпе аігетріа (разрѣзанный, разорванный на-двое), Еаіег-
пшп еі Сашрапшп а&гов йіѵійіі. Ьіѵ. 22, 15. Анвае виві
тиііегев 8аЬіпае дігітеѵе іпіевіав асіев, сіігітеге ігав. Ій. 1,
13. СоппиЬіит діггтеге. Ій. 4, 6. Ій зиуиш тейіат Огаесі-
— 223 —
аш (Іігітіі. Ій. 36, 15. Еріситз атісіііат пе^аѵіі & ѵоіиріаіе
рояве ййеііі. Сіе. Гіп. 2, 26. ВеІІиае весетипі резіііега а
8а1иіагіЬп8. 1(1. 1С В- 2. 47. Бесекпг Ыапсіиз атіеиз а ѵего еі
іпіегпозсі роіезі. И. Ьаеі. 25. Апітиз а зре веіипді поп ро-
іезі. Ій. Гіп. 1. 20. РегГісіат ргоіесіо, иі Ьипс зе^гецапйит
а питего сіѵіит поп риіеіія. 1(1. Агсіі. 2. Аейиі зизсеріо
Ъеііо сопзіііит а ееіегіз зерагаге поп аибепі. Саез. В. С. 7, 63.
190. Мепзига, тойиз, гаііо, тосіезііа, тоНегаііо, іетрегаііо,
іетрегапііа, аЪзііпвпі.іа, сопііпепііа, теіігг, теіагі, тодегагі,
іетрегаге. Мепзига. отъ піеіігі. собств. измѣреніе, мѣрянье,
въ смыслѣ мѣры зн. а) единииа, по которой или которою из-
мѣряются линіи, площади или толши, а потомъ Ъ) счетъ еди-
ницъ мѣры, которыя содержатся въ линіи, площади или толщѣ,
слѣд., напр. не только вообще локоть, но и число локтей, со-
держащихся, напр. въ высотѣ какой-ниб. башни. Сюда отно-
сится іпеіігі, мѣрять, отъискивать, опредѣлять мѣру чего-ниб.,
по даннымъ налицо или напередъ извѣстнымъ единицамъ мѣры,
а отсюда метафорически — обсуживать что-ниб. на основаніи
чего-ниб.; но въ прямомъ значеніи гов. еще теіігі аііцпйі
аіісиі — отмѣривать кому-ниб. что-ниб.. напр. Гпіпіепіит
тіІійЬиз. Но теіагі въ классическомъ яз. употреблялось глав-
нымъ образ. въ зн. отмѣривать въ смыслѣ отрѣзывать. на-
мѣчать, дѣлать нарѣзъ, напр. отмѣчать мѣста для лагеря
(теіагі сазіга). Мосіпз 1) прежде всего зн. размѣры длины,
площади, толщи, которые есть или должны быть у какого-ниб.
матеріальнаго предмета, т.-е. которыхъ онъ достигаетъ или дол-
женъ достичь, или изъ которыхъ онъ не выступаетъ либо не
долженъ выступать, слѣд. величина, степень, опредѣленная, на-
стоящая мѣра, границы. Поэтому можно говорить даже о то-
(ІП8 тензитае аіісиіиз геі, напр. гщгі, но нельзя толковать о
юепбига піосіі аіісиіиз геі. О нематеріальныхъ предметахъ
піосіпй зн. 2) основаніе, норма, по которой должны быть цѣ-
нимы сила, значеніе, цѣнность, сортъ и т. п. качественныя сторо-
*) Можетъ быть, отъ одного корня съ теіігі, регроѵ, рейірѵо;, шоіііиз. Сли-
чи Шнейдера, Еіеіпепіагі, стр, 256.
— 224 —
яы (степень того или другаго качества), способъ, пріемы, съ кото-
рыми надобно за тѣ качества предмета приниматься, распоряжать-
ся, заниматься ими. Способы, пріемы въ чемъ-ниб. можно означать
еще словомъ гаііо, во только тогда, когда это слово, собств. =?
счетъ, расчетъ, можетъ имѣть смыслъ и руководящей теоріи
чего-ниб., системы или методъ, плана дѣйствій '). Із тоііиз
тепаигае (ѳта величина единицы мѣры) тейіпіпнз арреііаѣнг.
Кер. Аіі. 2. .Мепзигаз еі рогкіега іпѵепіі РЬііІов Аг§іѵиз аЩ
Раіатпедез. Рііп. Н. №. 7, 56. Еа, диае нѣегкіа ассерегів, та-
уоге тепѵига, зі віогіо роззіз, )ііЬеі геййеге Невіобнв. Сіе.
0%. 1, 15. АІодоз, диіЬик теіітепіиг гига, аііиз аііоз совзіі-
ѣиіѣ. Ѵагго К. К. 1, 10. Езѣ тойиз іп геЬиз, винѣ ееіѣі йелі-
дие Гіпез, диоз иіѣга сіѣгадие ведиіѣ сопзізѣеге гесѣит. Ног.
Нос... той о, Ьшіс... іп тойит, Ііипс... ай тобит, либо съ
именемъ нрилагательным'ь или родительнымъ опредѣлительнымъ
пад., которые въ этомъ случаѣ указываютъ на основаніе оцѣнки.
Напр. зегѵііеш іп піойніп сгисіагі еѣпесаге=мучить и уби-
вать ва такой манеръ, какимъ мучатъ и убиваютъ рабовъ. №а-
ѵез аб Ьипс шойипі Ѣасѣае. Саез. В. С. 3, 13, пожалуй, ко-
ротко = слѣдующимъ образомъ, но точнѣе=способомъ, качества
котораго можно понять изъ слѣдующаго описанія. Ѵіа еѣ гаѣіопе
или гаѣіопе еѣ ѵіа напр. «Іосеге аіідиісі. Сіе. Іѣеіідиа, диа га-
ііопе арі ріасеаѣ, сопкѣіѣииііѣ Саез. В. (т. 7, 37. Іііпипіегаге
зѣеііаз еѣ теіігі шиікіі та^ніѣийіпеіп. Сіе. ОС. 1, 43. Ошпіа
диаезѣи піеѣігі. Сіе. Котані сазѣга іп ргохітіз ѣиіпиііз теіап-
іит. Віѵ. 29, 28.
Мойегагі зн. не давать какому-ниб. предмету въ его движе-
ніяхъ, проявленіяхъ своей силы, въ дѣятельности, въ отноше-
ніяхъ къ другимъ предметамъ за шойиз брать себя, т.-е. слѣ-
довать собственнымъ наклонностямъ, вкусамъ, и заставлять
его принимать для себя мѣру, направленіе, цѣлъ, кругъ дѣй-
ствій, границы отъ того, кто піойегаѣиг, 0 ~ направлять, ру-
*) Сличи Нѵіемсвааа, Стилист. стр. 167 слѣдд. (Руеск. иер. стр. 175 слѣдд).
*) Ливопіив Рорта р. 386, вслѣдъ за Фронтономъ, говоритъ: Мойегагі еві
Гіцеш ііаровеге; надобно бы ему еще прибавить аіаіиеге, соіміііиеге.
— 22ѵ
поводитъ, Ь) умѣрятъ,—значеніе, которое годится особ. тогда,
когда дополненіе поставлено въ дат. падежѣ. Тетрегаге а’і-
<ріі(1 зн. давать предмету такое устройство, чтобы ни одна изъ
содержащихся въ немъ составныхъ частей, ни одна изъ его
силъ, сторонъ не имѣла перевѣса, вреднаго для цѣлаго и его
назначенія, слѣд. составныя части, силы предмета приводить
въ правильное отношеніе между собою, правильно располагать,
приводить въ порядокъ, давать имъ правильный строй; Іетре-
гаге аіідиісі ге какой-ниб. предметъ примѣсью, прибавкой чего-
виб. приводить въ такое устройство, чтобы содержащіяся въ
немъ составныя части, силы пришли въ положеніе, согласное
съ его назначеніемъ; Іетрегаге зіѣі или аііітіз воздерживаться,
удерживаться и Ъ) съ дательнымъ, напр. Іпщиае, ігае, Іаеііііае,
шапіЬиз, обуздывать, удерживать, с) а те, рѣже ге, удержи-
ваться, воздерживаться отъ чего-ниб., а еще и 4і аіісиі и аіі-
сиі геі, лицо постороннее и вещь постороннюю щадить, ува-
жать; впрочемъ во всѣхъ четырехъ случаяхъ отличается отъ
синонимическихъ соІііЬеге, соёгсете, аЬзІіиеге, рагсеге, именно
тѣмъ, что дѣйствіе Іешрегапііз бываетъ слѣдствіемъ обладанія
своими чувствами, самообладанія. Іп (Іесііѵі ас ргаесірііі Іосо
іпсііаіоз едиоз зизііпеге еі Ьгеѵі тосіегагі ас і'іесіеге. Саез.
Б. Сг. 4, 33, т.-е. сдерживать ихъ горячность. Мепз (Ііѵіпа
Іеггат Іиеіиг, тагіа тссіесаіиг (не даетъ имъ выступать изъ
границъ (изъ береговъ) и заливать сушу). Сіс. Тоіае ге» гизіі-
сае ідизтосіі зипі, иі еаз поп гаііо педие ІаЪог, зеіі гез іи-
сегііззішае, ѵепіі іетрезіаіездие тоЛегепіиг. Сіс. Ѵегг. 3,
98, т. е. вѣтеръ и погода заставляютъ земледѣліе соображать-
ся съ ними во времени и случаѣ къ работамъ, дѣлаютъ ихъ
зависимыми отъ себя. Апіпіо еі огаііопі тоАегагі, сит зіз
таіиз, поп піеЛосгіз езі ііщепіі. 1(1. фи. Гг. 1, 1. 13. Веіі-
диа огаііо (посла Ангіохова) і’иіі, иі (Котапі) шетогез Іиипа-
пагиіи гегит еі зиае іогіипае тоЛегагепіиг еі аііепаш пе
игцегепі. Еіпігепі Еигори ітрегіипі; ісі диодие ішпіепзиш еззе.
Ьіѵ. 37, 35. 8о1із ішп ассеззиз шосіісі Іит гесеззиз еі Ггі°о-
гі» еі саіогіз тосіииі іетрегапі. Сіс. Л. I). 2, 19. Тешре-
гаге гетриЫісаш еі Іе^іЬиз еі іпзіііиііз. Сіс. Тетрегаге ѵіпит
15
— 226 -
афіа. теііе, и безъ адпа. такъ какъ это было обыкновенное
средство отнимать у вина извѣстную степень крѣпости, “ес
зіЬі Іюпііпея іегоч і-етрегаіиго^ ехівіішаЬаі, дпіп іп Ргоѵіпсіапі
ехігепі. Саез. В. 6. 1. 33. Кецие еов іетрегаіигоз аЬ ііупгіа
еі юаіей'сю ехізііпіяЪяі. ІЬіб. 1, 7. Мои геспво, дпіп ііа аи-
йіаіів те, иі. зі сиідпаш пПа іп ге іетрегаѵегіі, ѵов диодие
еі іетрегеііз. Сіе. Ѵегг. 2, 2. 6. Тепіріів 1)еипі Іетрегаіѵт
езі. Ьіѵ. 1, 23.
На основаніи предъидущаго, шойегаііо должно быть такое
дѣйствіе или I») качество, которымъ какая-ниб. сила налагаетъ
на какой-ниб. предметъ (геі, іп ге) мѣру, границы, цѣль, на-
правленіе, іетрегаііо такое дѣйствіе и Ь) такой образъ дѣй-
ствій, такіе пріемы, которыми составнымъ частямъ, силамъ из-
вѣстнаго предмета придается требуемое цѣлью равновѣсіе, либо
прибавкой чего-ниб. надлежащее противовѣсіе, противодѣйствіе;
іепірегапііа обратившееся въ привычку качество того, кто на-
учился зіЬі іетрегаге и принялъ это за основаніе своихъ рѣ-
чей п поступковъ. Мойевйд качество того, кто пюйевіив. т.-е.
такого человѣка, у котораго есть чувство надлежащей мѣры,
границъ, приличія, деликатности1). АЬеііпеиііа и сопііпепііа =
воздержность, впрочемъ тѣмъ различаются между собою, что въ
первомъ главный оттѣнокъ—удаленіе себя отъ интереснаго на
видъ предмета, часто = безкорыстіе, а въ послѣднемъ подавле-
ніе, обузданіе въ себѣ желанія обладать тѣмъ предметомъ, и
только при первомъ бываетъ #епіѣ. оіуесі.—Аідпе Ш Саіііі
і^'пев пои шойо ііііііі посепі іеггів геЬпвдие іеггевігіЬив, вей
ііа рговипі, иі, ві піоіі Іосо віні, сопНа^гаге іеггав несевве
віі а іапіів агйогіЬив тойегаііопе еі іетрегаійте виЪІаіа. Сіе.
К. И. 2, 36. Меаш дишп іп оіппі ѵііа, іиш іп йісепйо
пйівгаіібпет тыШітдие сощювсе. Ій. Ріііі. 2, 5. III Іетрегог
ііо согрогій, циит еа соіщгиипі іпіег ве, е диіЬив сопвіашив,
яапііав, еіс апіті йісііиг, дииіп ерів .щйісіа оріпіопевдие соп-
У Какъ близки между собою шойегаііо, іепірегапііа, тоііеаііа, это видно
изъ того, что Цицеронъ поперемѣнно употребляетъ ихъ для перевода а-воролло!-
Сіе. Гіп. 3, 8.
227
сопіапі еадие апіті езі ѵігіиз, диаіп аііі ірзахп Іетрегапілапі
гіісипі езке. аііі оМетрегаіПет іетрегалгііае ргаегерііь. 14.
Тизс. 4, 13. КиІІа ге совсіііаге Гасіііиз Ьевеѵоіепііат тикі-
ішііпіз роззипі іі, диі геіриЫісае ргаезипі, фіаіп аЪзііпепІіа
еі сопііпепііа, 1(1. ОіГ. 2, 22.
190 I). Мойісиз, тойетаіиз, іетрегаіия, тедіосггз. Мойісия
наз. то, чтб держится въ опредѣленныхъ границахъ, приличный
(по важности, по сану), Ь) умѣренный, т.-е. не то, чтобы боль-
шой, не то, чтобы бросающійся въ глаза, и поятому, смотря
по связи рѣчи, и «сравнительно мелкій, неважный»; тейіосгіз
то, что занимаетъ середину между ничтожнымъ, мелкимъ и
большимъ, между обыкновеннымъ или простымъ, низкимъ и от-
личнымъ. совершеннымъ, средняго сорта, средней руки, но по
сличенію съ какимъ ниб. имѣющимся на умѣ или налицо образ-
цомъ л —только сносный, мелкій. Тепірегапз, іешрегаіиз и
тойегаіиз очень понятны изъ § 190. Меа респпіа езі ай
ѵні^і оріпіопет теЛіосгіз, ай іпат ниііа, ай іпеат тодііса.
Сіе. Рагай. 6. 2. Апітиз іетрегаііз езсіз роііопіЬпздие то-
Аісіз ііа езі айесіиз, иі зорііо согроге ірзе ѵі°і!еі. Ій. Біѵіп.
1, 51. Ізіа тедіоегі еіодиепііа сопіепіі зитиз. Ій. Ог. 2, 27.
Ме&іосге іп^епіит. Сіе.
191.	Ргийепз, заргепз, саііісіиз. азіиіиз, ѵегзиіиз, са{ег,
ѵеіегаіог, сіоіозиз, згМоІиз, /гаидміепіиз, /аііах, сарііозиз. Хо-
тя бы и не признавать мнѣнія, что ргийепз сдѣлалось изъ
ргоѵійепз, съ которымъ связываетъ его уже Цицеронъ, однако
сродство по значенію между ними фактъ: ргийепз означаетъ
такого человѣка, который здраво смотритъ на существующее
въ данную минуту положеніе дѣлъ и умѣетъ пользоваться
имъ осторожно и благоразумно,-=пронггцателъный, тонкій,
основательный, осторожный, предусмотрительный,—все такія
прилагательныя, которыя могутъ быть эпитетами и при зиЬзіап-
ііѵа аЬзігасіа, названіяхъ поступковъ того, кто ргийеиз. Если
при ргийепз стоитъ іп сит аЫ., либо ^епіііѵиз, то оно дѣ-
лается синонимомъ съ регііиз, но сильнѣе выставляетъ на
видъ понятіе умственнаго господства надъ предметомъ, чѣмъ
послѣднее. Сейчасъ упомянутой грамматической конструкціи и
15*
— 228 —
сродства по значенію съ регіінз с. 'щііігіѵо нѣтъ у заріепк:
это слово собств. означаетъ только такого человѣка, у кото-
раю столько (достаточно) разсудка и смысла, чтобы понятъ
данный случай, во потомъ это слово стало означать и того,
кто въ своихъ рѣчахъ и поступкахъ соображается съ разум-
ными и благородными правилами и цѣлями, выбираетъ лучшія
пѣли и для лучшей цѣли вмѣстѣ и лучшія средства; оно бы-
ваетъ эпитетомъ и при зиЬзіапііѵа аЬвігасіа, т.-е. бываетъ
эпитетомъ поступковъ, качествъ означеннаго характера.—СаШ-
((не. отъ саііеге, т.-е. получить мозоли отъ продолжительныхъ
и внимательныхъ занятій однимъ какимъ-ниб. предметомъ, а
также Ь) получить практическую опытность въ своемъ дѣлѣ,—
нав. тотъ, кто въ какомъ-ниб. ремеслѣ или предпріятіи знаетъ
и употребляетъ практическіе пріемы, обороты и расчеты, а от-
сюда— опытный, наторѣвшій, знающій, искусный', но такъ какъ
неимѣющій такого важнаго качества дѣйствуетъ обыкновенно1
нѣсколько глупо, а нравственно неразвитый человѣкъ часто-
пользуется своею глубокою опытностью на счетъ честности, то-І
Ь) и=хитрый, тонкій, лукавый. И это слово, какъ и всѣ слѣ-
дующія, кромѣ, разумѣется, ѵеіегаіог, бываетъ эпитетомъ и при
потіпа аіМгасіа. Азіиіик, пройдоха, лукавый, хитрый, наз.
тотъ, у кого отъ природы умъ тонкій, а употребляетъ онъ его-
на то, чтобы, держа въ секретѣ свои настоящія цѣли и упо-
требляя средства, указывающія на цѣли совсѣмъ другія, противо-
положныя, подходить къ цѣли неожиданно и проводить дру-
гихъ. Воіовие, лукавый, коварный, кто хитростью старается'
дѣлать вредъ другимъ и въ этомъ себѣ искать выгодъ; кнЫо-
Інв ') тотъ, кто мастеръ особ. на то, чтобы свои, вредныя для
другихъ, цѣли прикрыть и утаить; Ггашіиіепіш,, плутъ, чья
профессія і’гаив (о вещахъ: обманный, плутовской)', Гаііах,
мастеръ и охотникъ солгать, обмануть, измѣнить. Сарііозия,
хитрый, запутанный, софистическій, злоумышленный, ковар-
ный, гов. о вопросахъ, логическихъ опредѣленіяхъ, положеніяхъ
и обстоятельствахъ, которыя сбиваютъ съ толку и запутыва-
') Не ₽= „нѣсколько коварныйэто было бы виМоІовиэ
— 229 -
ютъ, такъ какъ умѣютъ представить въ ложномъ свѣтѣ то, о
чемъ идетъ дѣло. Ѵаіег, продувной, прожженый, пройдоха,
хитрый, лукавый, кто настолько хитеръ и находчивъ, что хитро-
стями и продѣлками выпутывается изъ хлопотъ въ такихъ слу-
чаяхъ, которые честнаго человѣка поставили бы въ тупикъ.
Ѵеіегаіог ')—тотъ, кто въ своемъ дѣлѣ многолѣтней практикой
изучилъ и умѣетъ пустить въ ходъ всѣ хитрости и извороты,
которыми можно запутать, перевернуть наизнанку истину и
правду, хитрецъ, плутъ, пройдоха, адвокатъ-крючокъ, крючко-
творецъ. Так. обр. всѣ, разсмотрѣнныя теперь, слова, кромѣ
саііійиз, употребляются въ худую сторону; но и кромѣ саііі-
сіия. еще и ѵегзиіиз 2) не говорится прямо въ худую сторону.
Именно, это послѣднее слово означаетъ изворотливаго, кото-
рый съ помощью быстраго соображенія и проницательности,
какъ саііітіпз съ помощью практической ловкости, умѣетъ най-
тись въ данномъ случаѣ; впрочемъ, находчивость послѣдняго
(ѵегзиіиз), даже когда она нисколько и небезчестна, все отзы-
вается больше продѣлкою, пронырствомъ, чѣмъ откровенностью,
честностью, настоящимъ благородствомъ и высотой характера.
Сличи § 193. Апіоншз егаі ѵіг паіига регаспіиз еі рггаіепв.
Сіе. Ог. о. Хедпе іигріз шогз і'огіі ѵіго роіезі асскіеге, пес
піізега заріепіг. Ісі. Саі. 4, 2. Нос ееіапйі §епиз поп езі арегіі,
поп зіпіріісіз, поп ііщеппі, поп іпзіі, поп ѵігі Ьопі, ѵег&иіі
роііиз, оЬзсигі, азіиіі, /аііасіз, шаііііозі, саіійіг, ѵеіегаіогіз,
ѵаргі. Сіе. Ой’. 3,13 8). Саііідмт іпѵепіиш (въ хорошую сторо-
ну). Кер. Ешп. 5. Ѵегзиіоз еоз арреііо, диогиш ееіегііег шепз
ѵегзаіиг, саііісіоз аиіет, диогит іапдиат шаішз ореге, зіе
апітиз изи сопсаііиіі. Сіе. ОЙ. 3, 10. Азіиіа ѵиірез. Ног.
Ідоіоза ѵиірез (которая дѣлаетъ ворону безъ сыра). Рііаейг. 1,
13. Въ видахъ привлеченія на свою сторону вліятельныхъ лицъ
въ другихъ городахъ: Ниіс геі йіопеоз Іютіиез (диоз тіііегеі)
<1е1і{*еЬаІ, циоіит диіздие аиі огаііопе зиЫоІа аиі атіеіііа
*) Отъ ѵеіив.
Отъ ѵегвив, рагііс. отъ ѵегіеге.
Сл. черты личностей въ Сіе. ОЙ. 1, 30.
_ —
іасііііте сарі роввеі. Саев. В. О. 7, 31. Ѵепсііііопев [гаи<1м-
Іепіае. Сіс. Ой. 3, 21. Ьеѵев йотіпез аідие /аііасез асі ѵоіип-
іаіет Іодиепіев отпіа, пііііі асі ѵегііаіет. 1(1. Ьаеі. 25. Аііе-
гит еві, диосі /аІІасіЬиз еі сарііоягз іпіеггоцаііопііпів сігсипі-
всгіріі аідие сіесеріі дикіат, диит еав (Пввоіѵеге поп роввипі,
(Іевсівсипі а ѵегііаіе. Ісі. Асасі. 2. 15. Ні іп Ъас саивва ео-
ріив аисіогііаіів ІіаЬепі, диіа, диит сіе ѵіго Ьопо диаегііиг,
диет арегіит еі віпіріісет ѵокшіив евве, поп випі іп сііври-
іапсіо іафті, поп ѵеіегаіогез, поп таііііові. Сіс. Вер. 3, 16.
№>в ехриііі іПе (изъ нашего имѣнія), іііит аиі педиіііев аиі
та[п інвсіііа ]игів ') ехцеііеі аиі Ііегев. Ног. §аі. 2, 2, 131.
Сеіііерив іп саиввів риЫісів піЬіІ, іп ргіѵаіів ваіів ’ѵеіегаіог
ѵісіекаіиг. Сіс. Вгиі. 48. Сличи Сіс. Ой’. 3, 32.
192.	ѣітріех, зіпсегиз, тпйі&из. Простой, прямой, открой
венный, чистосердечный, въ мысляхъ, словахъ и поступкахъ'
и ни на умѣ, ни на сердцѣ не питающій зла. будетъ вішріех ;)я
чистый, непорочный, безъ малѣйшаго пятна будетъ употребляй
ембе поэтами въ нравственномъ смыслѣ сапсіісіия 3); вѣрный,
настоящій, неподдѣльный, безъ фальшивыхъ прикрасъ, неиспор-
ченный, безъ изъяна будетъ віпсегив. 8ітрІісет еі сопвепііеп-
іеш, диі геЬив іівНет тоѵеаіиг, атісит еіщі раг еві. Ьаеі. 18.
Тат Геііх иііпат, диат ресіоге сапМ/из, еввет. Оѵ. Гопі. 4,
4, 43. 8есегпі еі іпіегповсі роввипі отпіа Гисаіа еі вітиіаіа.
а зіпсегів еі ѵегів. Сіс. ЬаеІ. 25.	1
193.	СаИгдІіаз, азіиііа, азіиз, сіоіиз, /аііасіа, [гаиз. Авіив
наз. поступокъ коварный, Ггаив поступокъ обманный, обманъ;
остальныя имена этой категоріи различаются между собою сооб-1
разно объясненнымъ въ § 191 именамъ прилагательнымъ. 81
азіи гет ігасіаѵіі, диат ѵегагп Іаисіет саріеі Рагтепо. Тег.
Еип. 5, 4. 2. Новіев віпе Гісіе Іеіврив еі оссавіопет /ѵашііз
ас боіі диаегипі. Саев. В. С. 2, 14.	|
*) Эго-же и ,іиз апсерв. Ног. Ваі. 2,6, 34, гдѣ ВсЬоІ. Асг. замѣчаетъ: (р01*
роіеві исгіуие ргойезве рго іп^епіо іпіегргеіапіік.
’) Не изъ зіпе рііса, а изъ зіп,—сличи .чіп—ёцй-—и рНсаге. >
•)С.-. С' 233.
— 231 —
194.	ВгаиЛаге, етмпдеге, сігситзсгіЪеѵе, сігситѵепгге, /ги$1-
гоуі, ѵегЪа даге, ітропеге, /аііеге, (Іесіреге. Г’гашіаге, обма-
нывать, проводитъ, надувать, т. е. обманомъ оставлять кого-
ниб. (яііриепі) безъ вещи, которая тому слѣдуетъ: если при
этомъ будетъ и имя вещи, въ которой сдѣланъ обманъ, то оно
ставится въ аЫаііѵия; рѣдко говорится і’гаийаге аііфікі =
утаивать, удерживать у себя. Етипееге аііциет ге, у ко-
миковъ, въ родѣ нашихъ: «надутъ, поддѣтъ» *). СітситзсгіЪеге
около кого-ниб. (аіідиет) или около чего-ниб. (аіідпісі) опи-
сать кругъ и этимъ его а) ограничить, а потомъ еще Ъ) устра-
нитъ отъ чего-ниб., обойти въ чемъ-ниб. и так. обр. с) обма-
нутъ въ чемъ-ниб. (ге). Какъ сігсшпзсгіЪеге взято изъ упо-
мянутаго дѣйствія математическаго и въ употребленіи развито
дальше, такъ сігсншѵепіге аііднепі —какими-ниб. коварными
путями и продѣлками дѣлать кому-ниб. вредъ, убытокъ тамъ,
гдѣ онъ того совсѣмъ не ожидалъ, могло быть взято изъ окру-
женія на войнѣ. Ггнвігагі 4) обманывать или хотѣть обмануть,
готовить обманъ кого-ниб. касательно исполненія его ожида-
ній, обманывать или х. обм. чьи-ниб. ожиданія (аіідиеш, крегп...
аііспіиз, рѣдко аіідиепі 8ре...і, часто можно перевесть и: < сдѣ-
лать безполезнымъ, напраснымъ, разрушитъ, уничтожитъ».
ѴегЪа сіаге аіісиі не значитъ просто только: «дать, подарить
кому-ниб. только слова, отдѣлаться отъ кого-ниб. только сло-
вами, проводить на словахъ, а того, что было сказано или
обѣщано, заставить ожидать напрасно»: это выраженіе, какъ
объясняетъ уже Геллій, ;1) употребляется даже и тогда, когда
не было сказано ни слова, не было дано никакого обѣщанія;
') Епшпдеге, ѵегба йаге, ітропеге въ серьезной и возвышенной рѣчи не
употребляются.
*) Еітівігагі отъ (тана, ІТашІів. Двугласная аи перемѣнилась на и такъже.
какъ въ сііиіо, іп—, гесіийо отъ сіаидо, а сі печезло передъ 8І, какъ въ сіаи-
вігиіп отъ сіаиііеге.
’) См. мѣста, приведенныя Рамсюрномъ въ примѣрахъ. Можетъ быть, это
выраженіе основано на томъ, что кто обманетъ проницательность хитреца,
тотъ возбуждаетъ о себѣ толки, п это—единственное утѣшеніе, которое ос-
тается перехитренному.
— 232
оно значитъ; «обмануть чью-ввб. проницательность и бдитель-
ность. перехитритъ его». Ітролеге аіісиі — навязать что-ниб
кому-ниб., т. е. дѣлать такъ, чтобы тотъ повѣрилъ чему-ниб..
чтд неправда '). ЕаПеге, обманывать, значитъ «дѣлать такъ,
чтобы кто-ввб. вообще оставался въ невѣдѣніи насчетъ чего-
ниб.. пли чтобы тотъ обманулся въ своихъ ожиданіяхъ>» (аіі-
циеиі, аНси/ик яреш, іиіепі: ярея. оріпіо, тетогіа і'аіііі аіі-
дпет) Весіреге, обойти, напустить туману въ глаза, сдѣ-
лать такъ, чтобы кто-ниб. не замѣтилъ злаго умысла, который
имѣется противъ него, или чтобы не замѣтилъ только ошибки,
въ которую хотятъ ввести его (аіідиеш). Раігей тііііега ргае-
(Іа /гаиЛаѵегипі. Ьіѵ. 2, 42. Ргаисіаге сгсчіііогев. Сіе. І’ЫІ. 6,
4. Бііретііиго едийиіп {таиМапі еі. ргаегіат отпега (Іоіпшп л
аѵегіебапі. Саея. В. С. 3, 59. Нобіе те аліе отпез сотісоя
еепея ѵогаагія аідие етипхегіз Іаиііяяипіе. Роёіа ар. Сіе.
ЬаеІ. 26 бепаіик, сгеііо, ргаеіогет еит сігсгітзсгірзіззеі
(едаа-ли поставилъ-бы его въ законныя границы). Сіе. Міі. 33.
(Лгситзсгіріів (за устраненіемъ) ірйпг іія яеніепіііз, фіае ро-
зиі. ‘еі іія, §і диас вішііез еагига §ииі, геііпдиііиг, иі биттши
Ьолиго 8іі ѵіѵеге— совѵепіепіег соп«гиепіегдие паіигае ѵіѵеге.
1(1. Гіп. 3. 9 Тееіатепіа виЬіісіипі аиі ѳрсіипі ѵісішь
аиі асіоіезсепіиіок агситзсгіЪиліі (обманываютъ). И. Ріпі. 14.
3. біпііе ітреігаге, диі ее іп ѵееігаш соттігіі Гісіеіп, не ешп
сігситшіімпі іпідиі іггійеапі. Тег. Нес. Рго]. 46.0 Ьопе, не
іе /гизіг&ге. Ног. 8аі. 2, 3. 32. 8аере іаіп те Ьаес ярея
/гизбгаіа езі. Тег. Атіг. 2, 2, 37. Сіоеііа /гизігаіа, сивіойея
еві (обманула надежду часовыхъ не дать кому-бы то нибыло
убѣжать). Ъіѵ., 2, 13. (^иагігій’агіия? іп ЛппаІіЬив: Соіпіпіия,
Моаетъ-быть, эта метафора изита съ того, что кто передаетъ другому
ложь, тотъ на послѣдняго какъ-будто накладываетъ ношу, которую этотъ дол-
женъ нести вмѣсто того.
*/ Вмѣсто формъ, производныхъ отъ сунипа, для Гаііеге берутся обыкновенно
формы отъ ііесіреге; слѣд. не і'аіьи.ч ниш. но (Іесеріив витп, напр. вре, (Іоіо.
Въ самомъ дѣлѣ, все равно, сказать-ли: Я этого пе воображалъ, я введенъ въ
ошибку, или: Я не замѣтилъ злаго умысла.
’) См. Мадвѵла къ э. м.
— 233 —
іпдиіі, диа езсешіегаі (іп Сарііоііигп), йезсепбіі аідие ѵегЪа
СіаІІіз ЛеЛіі (заставилъ ихъ попусту прождать его). ѴегЪа Со-
гпіпіит баіііз гіед.іззе (іісіі, диі піЬі! диісдпат сиідпат <1іхе-
гаі, педпе еиш (Іаііі, диі Сарііоііит оЬзісІеЬапі, езсешіепіет
ѵійегапі, зеЛ ѵегЪа сіегііі, Ііаий зесиз розиіі, диат зі іи йі-
сая: Іаіиіі аіцие оЪгерзгі. ОеІІ. К. А. 17, 2. НаппіЪаІ сіаизиз
Іосогит ав^изіііз посіи зе ехребіѵіі: ГаЬіо саііійіззіто ігаре-
гаіогі ѵегЪа ЛеЛіі. №ер. Наші. 5. Еитепез яітиіаіа (іебіііопе
Апіідопо ітрозиіі. №ер. Еит. 5.111а аао'роліа (огасиіі), диае
Сгоеяит сіесергі (сдѣлала то, что Крезъ не замѣтилъ настоя-
щей мысли оракула—предостеречь его), ѵеі СЬтузіррпт роіп-
іязеі (аііеге (могла бы ввести въ ошибку). Сіе. Біѵіп. 2, 56.
Тапіо зііепііо іп зппшіит еѵазегииі, иі поп сизіобез зоіит
(аПегепІ, зей пе сапез диісіет ехсііагепі. Ьіѵ. 5, 47. Еаііеге
ярет, оріпіопеш, ййет аііси.іиз: зрез, оріпіо, тетогіа Ыііі
те: іаіііі те=і'иіщ ше. Рег соііодиіит йесіреге. Саез. Рег
Іаз еі Гійет (іесіреге. Ьіѵ. 1, 9. 8ре, оріпіопе, но не тето-
гіа, йесірі.
194 1). Раізиз, айийегіпиз, зйЬЛйиз, зиЬ&ііісіиз, зригіиз.
Еаізиз, ложный, въ рѣчи о предметахъ неодушевленныхъ,
означаетъ а) выдуманное или сочиненное съ злымъ ѵмысломъ,
Ъ) либо по ошибкѣ признанное вѣрнымъ и основательнымъ,
а 2) говорится и о лицахъ, а) такихъ, которыя говорятъ не-
правду съ злымъ умысломъ, и Ь) о тѣхъ, которыя говорятъ
ее по ошибкѣ. Асіиііегіпиз, неподлинный, ненастоящій, под-
дѣльный, фальшивый, что предлагается, употребляется, отыски-
вается на мѣсто настоящаго, подлиннаго, правильнаго, закон-
наго,—все равно, юридическихъ-ли только признаковъ недоста-
етъ у предмета, или и физическихъ, либо нравственныхъ, для
того значенія, которое ему приписывается. ЙиЪйііпз наз. то,
чтд вкладывается, вставляется, подставляется на мѣсто чего-
ниб. мнимо—или дѣйствительно—недостающаго, т. е. вообще
на мѣсто того, чего нѣтъ налицо, либо для замѣщенія убыли,
либо на мѣсто чего-ниб. нужнаго для извѣстной цѣли,—все
равно, для обмана-ли, или нѣтъ. ЗпЬйііісшз теперь будетъ то,
что имѣетъ всѣ признаки зпЪйііі. Йрпгіиз, егхотю;, кто ро-
234 —
дился не отъ законнаго брака. Еаіні іезіен, апгісі, гптогев;
Гаізае ііЫегае, іаЬиІае, «гіпп’ла; Гаіза зрез, оріпіо. Гаіза гов.
очень часто въ противоп. ѵега (истинѣ}. Айпііегіпа зір'па
(печати), шіпігегіпа сіяѵів, адикегіпиз лшпппіз. ЯиМііит іев-
іаюепгию, о чемъ можно-бы сказать и Гаіяшп, чпЬ<1. гитог,
зиЬЛгиз еі а реііісе паінз. ЕіЪгі зиЬсІііі, по другпмъ яиМііі-
сіі. $иіпі. 1, 4, 3. 8иЬ(іііи))і ѵегЬит. Зригіиз Йііиз. Но вм.
ѵегяпк зригіиз, Іосиз зригіиз надобно говорить ѵегзив зиіхііііік,
или—пожалуй—зиЫІйісііщ, Іосиз ѵагіаіин, и даже вм. ііііин
зиМйпз Цицеронъ обыкновенно говоритъ іпсегіо раіге наіич.
195.	ГіЛсз, /ідисіа, /йіеіііаз. /іЛепііа, соп/ійепііа съ отно-
сящимися сюда именами прилагательными и глаголами. Еійез
есть торговый и нравственный кредитъ въ дѣйствительномъ
и страдательномъ смыслѣ, т. е. во-первыхъ, такой кредитъ, ко-
торый мы оказываемъ кому-ниб., а во-вторыхъ, тотъ, который
мы получаемъ отъ кого-ниб., довѣріе, довѣренность, надеж-
ность, правдивость, совѣстливость, честность, вѣрность (въ смы-
слѣ сдержанія даннаго слова) '). Вѣрность въ смыслѣ привя-
занности, преданности будетъ ПсІеНіпз. Гідисіа съ §епіі. оіідес-
гіѵн8 означаетъ оовѣренностъ, крѣпкую надежду на силу,
твердость, вліяніе или на ообрюжелагпелъство, сочувствіе, го-
товность поддержатъ. предполагаемыя въ томъ предметѣ,
который означенъ тѣмъ дев. оЬдесііѵиз; безъ этого родитель-
наго оно=самонадѣянность, самоувпренносгпъ, слѣд. тоже,
чтб і’ісіисіа киі; въ судебн. смыслѣ —ручательство, обезпеченіе,
залогъ. Гпіепііа будетъ качество того, кто Іібепв, слѣд. вѣра
въ себя и бодрость, ясность духа, при которой нѣтъ мѣста
ни малѣйшему страху; сопіиіепѣіа наз. излишняя вѣра въ себя,
отвага, удальство, фантазерство. Затѣмъ іііііш будетъ на-
дежный. вѣрный, Гіёеііз привязанный, преданный, Шеив имѣ-
ющій вѣру въ себя, сопйгіелв самонадѣянный, отчаянный; но
сопШеге и рѣже употребляемое въ прозѣ іісіеге — і'іііисіагп
іп ге соііосаге, возлагать свои надежды на что ниб., разсчиты-
') Вѣроятно, оті ПіЪ—. корня въ піІЗш. яея<5оѵ, піічѵс.;. т'атіс. Но никогдаГніев
ве = религіоавая вѣра, потому-что у Древнихъ ве било никакихъ обѣтованіе.
335
вать па что-ниб., полагаться на что-ниб., но Гісіет ІгіЬпеге,
ІіаЬрге или (Ія го — имѣть довѣріе и чьи-ниб. слова, увѣренія
считать за правду. Орргіті те опеге оіТісіі таіо, циат ій.
гріоИ тіЬі спт /гс?е (съ полнымъ довѣріемъ, вполнѣ довѣр-
чиво; ') ітрозііпт езі, аЬрсеге. Сіе. Возс. Атег. 4. і'ісіеъ
(торговый кредитъ) сопсісііг. Ісі. Мапіі. 7. Ьіііегае дпаіп Ъа-
Ьеге рдет аиі чиаш аисіогііаіет роззипі. Ісі. ГІасс. 9. Ве-
•диіиз ргоріет {ісіет (данному имъ слову), диат дебета! Ьозіі,
Сагіѣадіпеіп гедііі. Ісі. Віп. 2, 20. Рег і'ісіегп Гаііеге. Сопіта
(ісіет (въ противность долгу и совѣсти). Ручаться честнымъ
словомъ і'іііеш іпіегропеге. Рісіет ассіреге = получать (фор-
мальное) удостовѣреніе, но Іібнсіат ассіреге получить залогъ.
Иоп іііі ігсіеіііаз ег"а раігіаіп сіеі'иіі. Сіе. Віѵ. 10, 17. Ноз-
гі8 зирегЬаш /ійисіат ѵітіит озІепіаЬаІ. Ьіѵ. 6, 23. РіЛепііа
езі, рег (|пат тадпіз ес Ьопезііз іп геЪиз пшііит ірзе апі-
тиз іп зе /йіисіае сегіа ешп зре соііосаѵіі. Сіе. ІпѵепС. 2, 54.
Аііа саизза езі соп/гбепііае е! іетегііаііз Іиае. Ісі. Ріііі. 2, 40.
196 и 197. Саиіиз, ргоѵісіиз, сігситзресіиз, сопзісіегаіиз,
саиііо,ргоѵібепііа. Саиіиз, осторожный, предусмотрительный.,
кто старается сдѣлать себя безопаснымъ отъ потерь или не-
пріятностей; ргоѵібиз, предусмотрительный, кто умѣетъ по-
нять опасность и уклониться отъ нея, либо ее отстранить,
употребить въ дѣло вѣрное средство, найти вѣрный путь къ
цѣли, и сдѣлать вѣрнымъ для себя результатъ; сігсптзресіиз,
часто встрѣчается въ языкѣ серебрянаго вѣка, —осмотритель-
ный, кто всѣ шансы, которые могутъ или должны встрѣтиться
въ данномъ случаѣ, надлежащимъ образомъ принимаетъ въ
расчетъ и обдумываетъ; сопзйіегаіиз, кто хорошо сообразитъ
и обдумаетъ, прежде чѣмъ начать дѣло, сообразительный, раз-
судительный. Изъ этихъ объясненій можно понять и соотвѣт-
ственныя имена существительныя. Напримѣръ саиііо, Преду-
смотрительность, осторожность, вообще поведеніе того, диі
саѵеі; ргоѵібепііа предвидѣніе, предусматриваніе, Ь) забота о
’) Спт й(1е чаще говорите и въ смыслѣ страдательномъ =» добросовѣстно,
вѣрно, честно.
— 236 —
будущемъ чего-ниб.. о его безопасности, пользахъ, предусмо-
трительность, заботливость, с) безъ опредѣлительнаго сло-
 ва= Промыслъ, Провидѣніе, въ нашемъ смыслѣ, но только ужь
съ серебрянаго вѣка. НИ ргоріег і&ііок іпвкііав (противъ кото-
рыхъ они не приняли мѣръ и въ виду которыхъ не употреби-
ли нужныхъ для своихъ цѣлей средствъ) рагнш рпіапіиг саиіі
ргоѵідіуие і'иіззе. Сіе. Вовс. Атег. 40. Сіаіпііпк люсіо сігсит-
ересіпв еі ващіх, то(1о іпсопьиіСиь ас ргаесерн іиіі. 8иеі.
Сіаѵгі. 15. Пііиі сопзйкгаіі ііепііпіз езве риіаѵіі, диа сіе ге
іиге (Іесегіагі орогіегеі, лгаііз пои сопСепсІеге. Сіе. Саесіп.
1. Наес саиііо еі іішіііііав ргоріег ргаевіапіеиі ргиіІеіПіат
Сгавзі поп ве^іщеіпіа егаі. Сіе. Ог. 2. 74. РгоѵіЛепііа еаі,
регдиаш Гиіигит аіідиігі ѵісіеіиг. Ісі. Іпѵепі. 2, 64. Ііеогит
ргоѵѵіенііа пшнсіив аііпшіівігаѣш’. Ісі. Іііѵіп. 1, 51.
198. Миіаііо. соттиіаііо, ѵіс&т, ѵісе, іп ѵісет, ѵісіззіт,
ѵісіззііщіо, піиіииз, тиіио, аііегпиз, іпіег поз..., роіуріоіоп изъ
оііег, аііиз, либо изъ именъ существительныхъ. Миіаііо зн.
всякое измѣненіе, перемѣна въ чемъ-ниб. или отмѣна, смѣна
чего-ниб., соштиіаііо такая перемѣна или отмѣна, при кото-
рой вмѣсто прежняго является противоположное Тому, чтд было
до того, часто=переворотъ, поворотъ въ противную сторону.
Имя существительное, отъ котораго въ языкѣ удержалось ѵісеш,
ѵісе, ѵісек, ѵісіЬпк. означаетъ 1) происходящее или уже со-
вершившееся поступленіе какого-ниб. предмета на извѣстное
мѣсто, въ извѣстное положеніе и вмѣстѣ означаетъ соединен-
ное съ мѣстомъ или положеніемъ состояніе, участь, обязатель-
ства, 2) поступленіе или дѣйствительное либо воображаемое
перемѣщеніе въ положеніе, состояніе другаго предмета, 3) по-
ступленіе какого-ниб. предмета въ положеніе, состояніе, усло-
вія, происходящее или происшедшее въ собственной области
предмета, и приносящее съ собою перемѣну, переворотъ въ его
положеніи и т. д., перземѣна, 4) поступленіе двухъ или болѣе
предметовъ въ такое положеніе, при которомъ дѣйствіе или
вліяніе одного предмета всегда вызываетъ или обусловли-
ваетъ соотвѣтственное дѣйствіе или вліяніе другаго предме-
та, соотвѣствіе, вознагражденіе, возмездіе, дѣйствіе попере-
— 237 —
мѣнное, взаимное, поочередное, смѣна. Ѵісіячіііміо наз. сторо-
на дѣла, отъ которой происходитъ то, что ни одинъ изъ пред-
метовъ извѣстнаго рода или класса либо ни одно изъ явле-
ній, происходящихъ въ области одного извѣстнаго предмета,
не •продолжительно, но всегда одно переходитъ въ другое,
а послѣднее опять въ первое, перемѣнчивость, смѣна, взаим-
ная замѣна, дѣйствіе, появленіе поперемѣнное, поочередное-
Сюда отнесемъ мы и 1) ѵісе с. "епіі. и.іп съ ргоп. афес-
Ііѵ. = на мѣсто, вмѣсто, Ь) въ роли, въ качествѣ какого-
ниб. предмета; 2) ѵісет с. §епіі. либо съ ргол. асЦесі.=з«,
для, для меня... за меня... т.-е. а я стану на твое... мѣсто. Но
не надобно употреблять неклассическаго ѵісе ѵегза, а вмѣсто
этого надобно говорить ѵісіеяіт. Это нарѣчіе противопостав-
ляетъ либо положеніе какого-ниб. предмета при данныхъ об-
стоятельствахъ одновременно положенію при тѣхъ же обстоя-
тельствахъ другаго какого-ниб. предмета, либо разновремен-
но, положенію одного и того же предмета при другихъ обстоя-
тельствахъ, въ другое время, т.-е. прежде — но теперь—, но
тогда—, но ѳъ то время, но въ другое время напротивъ, со-
всѣмъ иначе, наоборотъ. Іпѵісет или іп ѵісет означаетъ про-
сто однократную либо многократную смѣну какихъ-нибудь
обстоятельствъ одного предмета на обстоятельства другія, ли-
бо однократное или многократное поступленіе одного предме-
та въ обстоятельства другаго, можно сказать = на мѣсто,
вмѣсто (кого-нибудь, чего-нибудь). Но если рѣчь идетъ о
нѣсколькихъ отдѣльныхъ предметахъ, и ни сами эти предме-
ты, ни ихъ обстоятельства не противоположны между собою,
то іпѵісет зн. поперемѣнно, поочередгі. 2) обоюдно, взаггм-
но. Указанія на время, а вмѣстѣ съ тѣмъ и различенія вре-
мени одного отъ другаго въ этомъ словѣ нѣтъ: поступленіе
одного на мѣсто другаго можетъ быть преемственное, тотчасъ
или черезъ промежутки времени, но въ смыслѣ очереди мо-
жетъ быть и одновременно *). Миіппз, взаимный, и тніио
взаимно, означаютъ одинаковость какого-ниб. качества или дѣй-
*) Сличи иііго еі сііго § 545.
до —
ствія у двухъ или болѣе другъ противъ друга стоящихъ пред-
метовъ. Аііегппз, поперемѣнный, выставляетъ на впдъ правиль-
ное чередованье въ одномъ и томъ же дѣйствіи между двумя
дѣйствующими предметами. Взаимность одного и того же дѣй-
ствія между двумя и болѣе предметами выражается посред-
ствомъ іпіег ноз, іпіег ѵоз, іпіег зе, іпіег ірзоз; отъ іппіио
ати выраженія отличаются тѣмъ, что въ нихъ не противопола-
гаются другъ другу отдѣльныя дѣйствія каждой стороны; а въ
піиіпо эта отдѣльность выражается. Выраженія: аііег аііёгіиз, л
аііег аііегі, аііег аііегиіп, аііег аЬ аііего можно употреблять
только о двухъ лицахъ, которыя взаимно что-ниб. дѣлаютъ другъ 1
надъ другомъ или терпятъ другъ отъ друга. Выражается ли въ I
въ аііег аііегіпз и проч. взаимность, это зависитъ отъ связи Ч
рѣчи и отъ сказуемаго; напр. нѣтъ ея въ аііег аііегиіп песаі,
и нѣтъ необходимости принимать ее въ аііег аііегі іпѵійеі.
Нѣтъ взаимности и въ выраженіи аііиз аііиш и проч. Но подоб-
ный оборотъ (роіуріоіоп) изъ существительныхъ находится подъ
одинаковымъ условіемъ съ аііег. Есть, напр. взаимность въ
сіѵез сшп сіѵіЬиз рищіапі, но она не необходима въ сіѵез
сіѵіЬиз івѵійепі, и нѣтъ ея въ сіѵез а сіѵіЬиз саейиніиг. По-
этому, если надобно ясно выразить взаимность, то употреб- !
ляется іпіег поз... съ прибавкой или безъ прибавки шиіпо,
либо даже одно только послѣднее. Сопзіііі тиіаііо оріітпз еві |
рогіиз роепііепйі. Сіс. РІііІ. 12, 2. Ногиш айѵепіи іаніа ге-
гпт соттиіаіго езі і'асіа, иі позігі ргоеііит гейіиіеотагепі.
Саез. В. 6. 2, 27. 8о1ѵііиг асгіз Іііетз §гаіа ѵісе (наступ-
леніемъ) ѵегіз еі Гаѵопі. Ног. Ой. 1, 4. 1. Йиссеззі іп ѵісет ,
ітрегіі Іиі. Ьіѵ. 38, 48. Ап тіііі ипі песеззе егіі еі іпеаш еі
аііогипі ѵісет (при поступленіи въ ихъ положеніе) регіішезсеге.
Сіс. Вош. 4. СетеЬапі ігізіеш Гогіипае (зс. зиае) ѵісет.
Рѣаейг. 5, 1, 6. Бретеліет зрегпе, зедиепіі геййе ѵісез.
Оѵ. Меі. 14, 35. Оіегит посіішпдие ѵісіззіішііпез. Сіс. Ье^.
2, 7. ЫіЫІ езі арііиз ай Йеіесіаііопет Іесіогіз, диат іетро-
гшп ѵагіеіаіез іогіипаедие ѵісіззііисііпев. Сіс. І)іѵ. 5, 12. Ми- л
гит игЬі сосіо Іаіеге сігситйейіі агепае ѵісе Ьііипііпе іпіег- "
зігаіо. йизііп. 1, 2. Нос е§о тео і'асіо ѵаійе йеіесіог: пііпі *
239
епіш йсгі роііііі аіпапішя: сопяісіега пипс ѵісіззіт іишп. Сіе.
Віѵ. 3, 6.: здѣсь сказуемыя одинаковы: въ йеіесіог само со-
бою подразумѣвается чииш сопяйіего. Тегга Ногеге, (Іеіигіе
ѵісіззіт іюггеге роіеві. Сіе. К. В. 2, 7. Такія же условія дѣла
выражаются, напр., въ Негі іи тадпа Іосиіия ез, Ьогііе іасея
г;ісіззіт, и Негі іи, іниііе едо ѵісіязіт даигіео. 8иеѵі ^иоіап-
пІ8 зіпдпіа іпіііа агтаіогипі Ьеііапсіі саияяа ех йпіЪия есіисипі.
Веіідиі, чиі тапяепіпі, яе аідие іііоя аіипі. Ні гигяп8 гпѵісет
аппо рояі іп агпііз зипі: Ші гіоті гетапепі. Саез. В. С. 4,1. Веі'а-
іідаіія іпѵісет іпіедгі яиссейипі. ІЬ. 7, 85. Еігиясі піиііів гпѵісет
саяіЬияѵісіі ѵісіогеядие йіегипі. Ьіѵ. 2,44. Санія еііирия яаіи-
іапіея гпѵісет гезіііегипі. РИаесІг. 3, 7, з. Миііа іпіег пое рагіа
еі тиіиа ойісіа іпіегсебипі. Сіе. Віѵ. 13, 65. Отпі іетроге
яшпта яіисііа оіТісіі тиіио іпіег поя сегіаііт сопяіііегипі. ІЪісІ.
10, 34. АНегпіз ігаЪіЪия ас яахія. Саея. В. С. 7, 23.
199. Яевсіге, ідпогаге, пезсігіз, іпзсіиз, іпзсііиз, іпзоіепз,
ідпапіз, ітрггиіепз, ідпогаііо, ідпогапііа, іпзсіііа, іпзсіепііа,
ітргиЛепііа. Ідпогаге, отъ одного корня съ позсеге. т. е.
дпоясеге, не знать чего-ниб.. не быть знакому съ чѣмъ-ниб.,
въ соединеніи съ вонроситт. предложеніями или съ ассия. с.
іпііп. = не знать о чемъ-ниб., не слыхать, не имѣть извѣстій,
значитъ «не имѣть познаній объ особенныхъ, спеціальныхъ
сторонахъ» предмета, т. е. его качествахъ, характеристиче-
скихъ особенностяхъ, наклонностяхъ, примѣтахъ и пр.; но пе-
ясіге зн. ничего не знать о—, не слыхать, то есть, «не имѣть
никакого понятія» о предметѣ. Слѣд. кто ідпогаі, тотъ не
знаетъ, не умѣетъ вообразить, описать, вспомнить второсте-
пенныхъ частностей, а кто пеясіі, тотъ не знаетъ и пр. самой
сущности предмета. Отсюда и происходитъ то, что пеясіо въ
соединеніи съ іпііпіііѵпя зн. я профанъ въ чемъ-ниб., не по-
нимаю, не знаю, не умѣю, значеніе, въ которомъ оно соеди-
няется и съ нарѣчіями Іаііпе, дгаесе, и съ творительнымъ па-
дежемъ, напр. съ іійіЬня: въ первомъ случаѣ подразумѣвается
Іодиі, а въ послѣднемъ сапеге ')• Моп щпого выражаетъ рѣз-
•	) Будто пезеіге зи. не знать тото, что можно узнать соображеніемъ и ра-
зумѣніемъ, а іцногаге зн. не знать того, чтб узнается опытомъ п наблюденіемъ,
- 240 —
ко-утвердительный смыслъ; во не говорится въ этомъ смыслѣ
поп певсіо, а поп зшп пезсіиз. Кромѣ этого оборота пексіня
у Цицерона нигдѣ не употребляется. Рѣдко, и въ этомъ же
ПОЧТИ смыслѣ, говорится ООП 8ШН ІП8СІП8. Но ііі.чсіив имѣетъ
еще болѣе широкій смыслъ,—именно, означаетъ такого чело-
вѣка, который касательно разсказываемаго событія или извѣст-
наго предмета совершенный профанъ, не смыслитъ рѣшительно
ничего. Іпзсіепз относится къ іпзсінз, частію какъ временное,
минутное къ постоянному, обычному, частію какъ низшая, бо-
лѣе слабая степень одного и того же качества къ степени
дальнѣйшей, болѣе высокой, = тогда какъ я... не зналъ, по
незнанію, по непониманію, ненамѣренно. Іпзсііи® въ большин-
ствѣ случаевъ гов. только о предметахъ неодушевленныхъ, и
только однажды у Цицерона зн. неумѣлый. глупый. Съ этимъ
сличи § 83, изъ котораго легко можно объяснить и ірнагик,
ітрегііив, ітргибепй. Только надобно замѣтить, что ішрги-
бенв употребляется очень часто еще въ смыслѣ: не сообра-
зивши напередъ, не обдумавши, необдуманно. Сюда относятся
1} ітргисіепііа, отсутствіе осмотрительности и предусмотри-
тельности, 2) іпвсіепѣіа. отсутствіе умѣнья или знанія, незна-
комство съ дѣломъ, незнаніе, 3) шзсіѣіа, неумѣлость, непрак-
тичность въ обработкѣ или въ употребленіи чего-ниб. '), 4) іщіо-
гаііо, состояніе непониманія или незнакомства съ дѣломъ въ
данномъ какомъ-ниб. случаѣ или передъ какимъ-ниб. предме-
томъ (который означенъ родительнымъ над.;, 5) ірпогаійіа а)
постоянное неумѣніе или непониманіе, Ъ) невѣжество, непо-
ниманіе дѣлавъ какомъ-виб. слѵчаѣ (означенномъ родит. над.),
какъ и іщюгаііо, только Цицеронъ въ послѣднемъ случаѣ пред-
почитаетъ іртюгаЦо, но у другихъ писателей это послѣднее
слово встрѣчается рѣдко, у Цезаря, напр., никогда. -) Изъ но-
съ этимъ мы'не согласны: наблюденіе и опытъ безъ соображенія и разумѣнія
никогда не могутъ принести никакого знанія. См. и примѣры.
*	> Три упомянуть»! имена существительныя могутъ имѣть при себѣ и родит.
падежъ.
*	) Цезарь говоритъ іцногапііа В. С. 3, 68 въ такой связи рѣчи, гдѣ Цн-
.перовъ, конечно, нанисалъ-бы щпогаііо.
— /41
казаннаго различія между словами легко понять, почему іпзсі-
ііа и іепогапііа. чаще, нежели синонимическія іпзсіепііа и т. ,т.,
выражаютъ понятіе порицанія *). №зсіо сіеоз (Тег. Неаиі. 5,
4, 15), говоритъ атеистъ, но І^погаге зе Агізіійет (у Мер.
Агізі. 1), говоритъ человѣкъ, который хорошо знаетъ о суще-
ствованіи Аристида, но не знаетъ ничего объ его характерѣ
и т. д.—8осгаіез пе^аЪаі диетдиат іп ео йізегішп еззе роззе,
дпосі пезсігеі. Сіс. Ог. 1, 14. ІУезсіге потеп аіісиіиз. Незсіо
диіз, дно тосіо... пезсго, ап—, конструкціи, въ которыхъ іцпо-
гаге никогда употребить нельзя. Зіоісі отпіпо ігазсі пезсѵшпі.
Сіс. Ог. 3, 18. Ма]оге зіисііо ЬиспІІпв рІііІозорЬіае йейііиз
іиіі, диат, диі іііит ідпогаЪапі, агЬіігаЪапіиг. Ісі. Асасі. 2, 2.
ОЪзсига езі Ьізіогіа Вотапа, зі диісіет Апсі Магііі ге§із таі-
гет ЬаЪетиз, ідпогатиз раігет (какъ его звали, каковъ онъ
былъ). Сіс. Вер. 2, 18. Кезсітнз значило-бы: «мы совсѣмъ и
не знаемъ объ отцѣ Анка, т. е. не знаемъ, былъ ли у него
отецъ»,—безсмыслица. лѴои яшп пезсіиз ізіа іпіег еоз сіізсер-
іаті еі сіізриіагі зоіете. Ісі. Ог. 1. 11. Мейісогпт ргаесеріа йісі
ѵеге поп роззепі, зі диае іпзсіі ітрегііідие рго заІиіагіЪиз тог-
іііега сопзсгірзегіпі. Ісі. Вещ 2, 5. босгаіез зе отпіит гегит
іпзсіит Нп^еЪаі. Ісі. Вгиі. <85. Іпзсіепз, ітргисіепз, іпзсіиз іесі
и Іпзсіепіе те..., ітргисіепіе те..., іпзсіо те... і'асіит езі.
Іпсиісатиз рег ітргийепііат заере ѵегзиз. Ій. Ог. 56. Апі-
тасІѵегіеЪаі Ератіиопйаз іоіит ехегсііиш ргоріег ргаеіогит
іпзсіепііат ЬеІІі регііигит. Иер. Ер. 7. ВагЬагогит («еп.
зиЬ].) іпзсЖа. Сіс. Віѵ. 9, 3. Саиззагит ідпогаііо іп ге поѵа
тігаііопет Гасіі: еасіет ірпогаііо зі іп геЬиз изііаііз езі, поп
тігапшг. Ій. Віѵіп. 2, 22. Опогпт ргіта аеіаз ргоріег Ьиті-
Іііаіет еі оЬзсигііаіет іп ірпогаііопе ѵегзаіиг. Ій. Ой. 2, 13.
Ідпогапііа Іосі. Саез. В. С. Зі 68 и ідпогапііае Іесіогит оссиг-
гапі. №ер. Реі. 1. Еггогет еі іетегііаіет еі ідпогапііат- аі
оріпаііопеіи а заріепііа гетоѵеЬаі. Сіс. Асай. 1, 11.
200.	Асиічлз, регзрісах, задах, агдиСгіе, зиЪііІів. Асиіиз, имѣ-
ющій острый конецъ, переносится и на умъ=зорко проника-
') Обь упомянутыхъ именахъ еуіцеств. сличи Герцош къ Саез. В. И. 3, 9.
Маднига къ Сіс. Кіи. 1, 14, Зейфферѵла къ Сіс. Ьаеі. 19, § 70.
16
— 242 —
ющій въ находящіеся передъ нимъ предметы и так. обр. м-
дяшій истину. съ острымъ взглядомъ, проницательный, остро-
умный, острый. Регкрісах, съ яснымъ взглядомъ, легко прони-
кающій въ тайное, скрытое. 8апах, взятое съ гончихъ собакъ,
легко что-ниб. угадывающій, предчувствующій, вообще смѣтли-
вый, зоркій, дальновидный, отъ одного корня съ ргаеваціге.
ЗиЬіЯІБ, тонкій, т. <. умѣющій вѣрно, тонко различать по-
дробности и отдѣлять ложное, негодное, неважное. Агриіив
отъ аг^иеге, только въ дѣйствительномъ значеніи, поражакщѵй,
увлекающій особенною проницательностью, остроуміемъ, изо-
брѣтательностью, хитростью. Ното ѵакіе езі асиіия еі тиі-
інш ргоѵійень. Сіе. І)іѵ. 6, 6. Раігет поѵівіі, циат біі рег-
зрісах. Тегепі. Роббплі еншнегаге, цпае біі ів Гі^игів апіпіап-
ііит еі циаш воііегв яиЪШіздие йебсгірііо рагііиш. Сіе. И.
Р. 2, 47. виЬігІіз (ІеПніііо, зиЬі. огаііо. Сіе. Саіопе диіе ^га-
ѵіог іп Іаитіатіо? асегЬіог іп ѵііиреганйо? іп БепіепіііБ агди-
ііог? іп (іосеікіо е<1І8Бегепс1офіе 8иЫИіог‘! Ій. Вгиі. 17.
201.	ВіиНив, зІоІйИмз, гпзіріепз, еіирйіиз, кеЬез, іперіиз, аЬ-
зигдиз, іпзгйзиз, /аіииз. 8іи11из, противоп. къ варіепБ, глупый,
безъ толку въ сужденіяхъ и поступкахъ. По смыслу почти не
отличается отъ иего іпвіріепБ, недалекій, недальняго ума, не
имѣющій качествъ баріепііб. Зіоіійпб, противоп. къ ргпйепв,
безразсудный, одурѣлый, отъ большихъ претензій или отъ не-
основательной вѣры въ свои силы и въ свой умъ. йіпрійик,
отъ ьіиреге, оцльпенѣлый, одурѣлый, кто предъ такими явле-
ніями яіиреі (т. е. не знаетъ, какъ на нихъ смотрѣть, что
съ ними дѣлать), въ которыхъ на то нѣтъ совершенно никакой
причины. НеЪев, тупоумный, тупой, не имѣющій проница-
тельности ума въ данномъ случаѣ для пониманія дѣла. Іперіив,
не идущій къ дѣлу, негодный, атоко<;, кто-либо что какъ самъ
или само по себѣ, такъ и по особеннымъ условіямъ мѣста или
времени или по другимъ обстоятельствамъ протглворѣчитъ цгьли,
какъ объясняетъ самъ Цицеронъ Ог. 2, 4, 17. АЬвипІиБ *),
’) По ДёОерлеііму отъ ьагс1аге=шІе11щеге, приводимаго изъ Нэьія у Фест»,
и произошло, по его мнѣнію, такъ же, какъ іпвиівив отъ ааівив. шьиііаге отъ
— 243 —
нескладный, безвкусный, нелѣпый, чтб или само въ себѣ заклю-
чаетъ противорѣчіе, или, по крайней мѣрѣ, противорѣчитъ
тому, чего требуютъ умъ и вкусъ; Ь) въ рѣчи объ умствен-
ныхъ способностяхъ—впрочемъ это бываетъ рѣдко, = неспо-
собный. Ілзпізиз, отъ заі, безвкусный, безтолковый, нелѣпый,
лишенный проницательности и смысла для угадыванія того, чтб
правильно или прилично. Каіинз, безсмысленный, одурѣлый,
усиленное зіиііиз. 8іиІІі яишиз, циі позтеі ірзоз сит Сіойіо
сопіегге ѵійеапіиг. Сіе. Міі. 8. фиісі езі іигріиз, диапі зарі-
епііз ѵііат ех іпзіріепііит зегтопе репйеге? Ій. Кіп. 2, 15.
Солзиі агтаіоз раиііізрег сопіігшіі, иі зіоіійат ййисіат іюзіі
аидегеі. Ьіѵ. 34, 46. Хоругиз зІирісСит еззе Йосгаіет йіхіі.
Сіе. Раі. 5. (^иіЬизйат іп ге»іопіЬиз кёЬеігога зипі Ііопгіпит
іпдепіа ргоріег соеіі ріепіогет паіигат. Ій. К. Б. 2, 6. <^иі
аиі іетриз циій розіиіеі, поп ѵійеі, аиі ріига Іоциііиг аиі зе
озіепіаі аиі еогиіп, диіЬизсит езі, ѵеі Йі^пііаііз ѵеі соттоііі
гаііопет поп ІіаЪеі, аиі бепіцие іп аіідио §епеге аиі іпсопсіппин
аиі тиііиз езі, із іперіиз йісііиг. Ій. Ог. 2, 4. <^иій іат аЬзиг-
йит, диаш йеіесіагі тиіііз іиапіЬиз геЬиз, апіпіо аиіет поп
Йеіесіагі. Ій. Ьаеі. 14. Іпуепіит бетргопіае Ііаий аЪзигсІшп:
роззе ѵегзиз іасеге, з’осит тоѵеге, зегшопе иіі ѵеі тойезіо
ѵеі юоііі, ргосасі. 8а11. Саі. 25. Ти тіЫ ѵійегіз ЕрісЬаппі
асиіі пес іпзйізі Ьошіпіз зепіепііат зедиі. Сіе. Тизс. 1, 8. Бі
іе регйиіпі іи^іііѵе: ііа поп піойо педиат еі ітргоЬиз, зей
/аіииз еі ашепз ез. Ій. Бер 7.
202.	Атепз, сіетепз, ехсогз, ѵесогз, іпзапиз, ѵезапиз, сіеіі-
гиз, тепіе аііепаімз. Какъ аѵіпз наз. тотъ, кто находится на
тропинкѣ, идущей въ сторонѣ отъ дороги, а йеѵіиз только
тотъ, кто сходитъ съ обыкновенной настоящей дороги и ищетъ
окольной дороги, такъ и ашепз зн. безумный, сумасшедшій,—
ваііаге. Звиффертл къ Ьаеі. стр. 328 желалъ бы понимать зто слово въ смы-
слѣ Ііоггіііив, суда напр. но аЬвпгсІе еааеге. Сіе. Тивс. 2, 4 = сапеге, циоіі
аЬ аигіЬив аЫіоггеаІ, и ири этомъ указываетъ на синонимическій оборотъ:
ѵох аЪзш’іІа еі аЬзона. Сіе. Ог. 3, 11. А Курціусъ Еіушоі. I, стр. 321 под-
водитъ это слово йодъ одинъ корень съ аоріц^, аирі^гіѵ, визиггиз. Ни одно,
словопроизводство не убѣдительно.
16
— 244 —
кто потерялъ рсмйуЭокг, здравый смыслъ, но (Іеіпепв безсмыс-
ленный, идущій наперекоръ здравому смыслу, кто лтстуйаегь
ніи отступилъ отъ того, чтб основательно и разумно. Ехсогз *)>
безмозглый, безсмысленный, кто потерялъ вкусъ или смыслъ для
разумнаго, справедливаго; ѵесогз, полоумный, сумазбродъ, кто
рвхнулся ума. Іпвапш, съ нездоровой головой, слабоумный,
ІЛ сумасшедшій; ѵезапиз, сумасшедшій, помѣшанный. Ьрііпіб •),
слабоумный, на первомъ плавѣ упадокъ умственныхъ силъ. Въ
смыслѣ помѣшанный съ медицинской точки зрѣнія точныя вы-
раженія будутъ: тепіе аііепаіа, тепіе аііепаіиз; впрочемъ и
ііетенз, івзагнз, ѵе&тиз и (ІеІігиБ употреблялись въ патоло-
гическомъ значеніи. ГШЬііагеі, сгегіо, Іюню агпепіівзітиз аідие
іи ошпіЬиь ргаесеря еі (Іеѵіив 3). Сіс. РШІ. 5, 13. Атепіез
герепііпиз іеггог геріов іесіі. Ьіѵ. 32, 12. Іп ігапдшііо іет-
реБіаіеш оріаге детепііз еві. Сіс. ОЙ‘. 1, 24. Ти ірзе раиі-
1о апіе 8ШППЮ8 ѵігов (Іевіреге, (Іеіігаге, (Іегпепіез*) евее сіісе-
Ъав. Сіс. іЬі(1. 34. ІПе Сгаесиз диі(1 тігит, кі та^пііікііпе
іітогіБ а сопБіапііа аідие а тепіе аідие азе ірзо йізсеззіі?
диа регіпгѣаііопе анігпі диае, бапив диит еззеі, іітеЬаі, пе
еѵенігепі, еа (Ігтепз еѵепіига е.чяе ДісеЬаі. І<1. Г)іѵіи. 2, 55.
Иос диі поп ѵйкі, ехсогз езі. Й. РЬіІ. 5, 2. Ѵесогз (Іе ігі-
Ъипяіі гіесиггіі. Ьіѵ. 4, 50. фиі айесіі зипі, гпзапоз арреПагі
песеззе езі. Сіс. Тизс. 3, 4. Іпзапае гооісб. Сіс. Іпкапа іге-
рійаііо. Ьіѵ. Бігісііб ^1а<1іІ8 сигви іп Ііобіет іегипіиг: отпіа
іга тііііагів ргоре ѵезапо ітпреіи е#іі, Ьіѵ. 19, 13. Ѵезаѣив
роёіа. Ног. НаппіЬа! гезротІіБяе Гегіиг тиков ве деіігоз зе-
пез ѵкіізее, веб диі тя^із, диат РЪогпгіо гіеіігагеі, петіпет.
Сіс. Ог. 2, 18.
’) Аналогія въ ехапітіе, ехяап^піз.
’) Вѣроятно, отъ Ііга, взратая земля, подоса между двумя бороздаіш (бпісі),
въ которую послѣ дѣйствій йегаге н іегііаіе сѣялось сѣмя, слѣд. = отклоня-
ющійся отъ Ііга.
’) Ііеѵіив, судя по связи съ ргаесере н но аѵііів, употребляется и метафо-
рически. Всю фразу какъ показываетъ егміо, надобно попинать въ смыслѣ
ироническомъ. Сл. Яейффертя, Ьаеі. стр. 525.
4) Употребленіе наряду съ таквмп словами, какъ йевіреге, (Іеіігаге. а въ схѣ-
гуюгцей цитатѣ <Кзее<1еге а тепіе, показываетъ правильность вашего объясне-
нія слова ііетеоа.
— 2І5 —
203.	Вигог, гаЫез, атепііа, ЛвтепЫа, ѵесог^іа, іпвапіа. ск~
Іігаііо, ѵеяапіа. Кигог наз. такое состояніе духа у человѣка,
прн которомъ разсудокъ и разумъ потеряли свою силу, а между
тѣмъ низшія умственныя способности, способность представ-
лять образы, воображеніе, фантазія, способность желать, рѣ-
шаться возбуждены до напряженной, усиленной дѣятелвося
и до соотвѣтственныхъ такому состоянію проявленій въ сло-
вахъ и поступкахъ, экзальтація, восторгъ, изступленіе, бѣ-
шенство, ярость, иаѵіа. ВаЬіез, собств. собачье бѣшенство,
потомъ говорится н о человѣкѣ, для того чтобы еще сильнѣе
выразить жестокость бѣшенства п ярости, чѣмъ выражаетъ ото
і'пгог. Остальныя слова легко объяснить ивъ § 202. Кедаі І)е-
віосгііив еіпе /игоге дпетдиат роёіат подпшп езве розяе.
Сіе. Віѵіп. 1, 37. 1га (игог Ъгеѵів езі» 8еп. НеспЪат риіапі
ргоріег апііпі асегЬііаіет дпапсіат еі гиЫет ііпні ш сапепі
еезе сопѵегзлт. Іб. Тизс. 3, 26.
204.	Вопиз, ргоЬив, рюіѵя, Ъопезіиз, гесіиз, етепіаіиз,
ѵегиз, ѵегг кітіііз, ргоЬаЫІіз, ѵегах, рінз, засег, вапсіия, сасго-
яапсіия, геіідмзиз, Ъепе, ргоЪе, гесіе, гііе, ѵегг, ыго, эапсіе,
риге, тегііо, Ъопит. Ъопа, копезіит, копезіаз, пенею. іѵгііаз,
Воииз, хорошій, означаетъ нравственную, физическую нлн дру-
гую какую-ннб. исправность, нормальность, совершенство, со-
отвѣтствующія данной дпьркш или цѣли '). Но Ьопиш зн. не
нравственно-доброе въ тѣсномъ смыслѣ, но благо, польза, счастіе
или имѣніе, достояніе, т.-е. собственность интересная, полез-
ная, выгодная, только не=рг.тегІіит, но ріпг. Іюпа= блага,
добро, употребляется какъ въ нравственномъ, такъ и въ матері-
альномъ смыслѣ н так. обр. дѣлается синонимомъ сь і’огінпае,
гоб Іапгіііагів, ргаебіа. РгоЬиз паз. то, въ чемъ пѣтъ никакою
недостатка, порока или фальшивой примгьси, слѣд., смотра по
тому, физическую ли сторону надобно означить, или нраястазн-
иую, — выдерживающій пробу, неподдіъ.гьный, настоящій, ио-
Вела не умзаао ва аграниѵеніг въ употребхедія слоя», го, впмхп, име-
на врилагат., о жоторнх» говорите* вь параграфа», упограбмютсл олииа»
яаво о лица» и ьещаі*.
«г-
— 246 —
прочный, крѣпкій, способный, бодрый, храбрый, честный.
.Іи№, отъ.щб, какъ гоінівіпя отъ гоЬиг, прежде всего наз. то,
что основывается на правѣ, законѣ, правомѣрный, законный,
2) въ нравственномъ смыслѣ, справедливый, 3) то, что не ни-
же,, не хуже противъ мѣры того, чѣмъ оно называется, над-
лежащій, совершенный, исправный. Нопевіиз, отъ Ъопог, какъ
бееіезйія отъ асеіив, чтд въ чести и уваженіи, приноситъ, дѣ-
лаетъ честь, заслуживаетъ, имѣетъ къ себ'ѣ уваженіе, 2) нрал-
ственм-хорошій, а отсюда Іюнезіит нравственно-прекрасное,
нравсто.-доброе (нравственная красота, нравственное совер-
шенство). Весіиз, раіѣіс. отъ гереге, то, направленіе чего (гори-
зонтально или вертикально) прямо, 2) что совершается по
опредѣленнымъ правиламъ и законамъ, 3) что сообразно съ
требованіями разума и законовъ нравственности: прямой, пра-
вильный, приличный, справедливый, хорошій. Во второмъ и
третьемъ значеніяхъ это слово не употребляется о лицахъ: точ-
но такъ же, если брать въ образецъ языкъ Цицерона, не го-
ворится о лицахъ и етешіаіив, свободный отъ недостатковъ,—
и отъ ргоЬиз отличается только тѣмъ, что въ послѣднемъ глав-
ный оттѣнокъ—отсутствіе недостатковъ, а въ ешегкіаіия—про-
исшедшее удаленіе ихъ. Ѵепі8 есть либо качество рѣчей или
мыслей, и въ такомъ случаѣ зн. а) истинный, основанный на
дѣйствительности, на фактахъ, Ь) соотвѣтствующій мысли,
цѣли, правильный, дѣльный, основательный, либо 2) оно есть
качество вещи, существа, и въ так. случаѣ выражаетъ то, что
существо соотвгьтствгуетъ своей идеѣ или нормально, слѣд.
подлинно, совершенно въ полномъ смыслѣ слова, есть то, чѣмъ
должно быть по составленному объ немъ понятію '). Отсюда
ѵепші зн. истина, приеда, т.-е. то, что носитъ на себѣ харак-
теръ, имѣетъ всѣ признаки истины, вѣрности. Ѵегі вігііііів
и ргоЬііЬіІіх, вѣроятный, гов. только о предметахъ неодушев-
ленныхъ, и различаются между собою тѣмъ, что въ первомъ
главный оттѣнокъ—присутствіе налицо признаковъ истины, а
') Слѣд, ѵегиь аіліеив зн. больше, чѣмъ Ьошін или ргоЬііь аіпіеиз. Ѵепи
ашіеие удовлетворяетъ идеѣ дружбы, Цопни а. личному взгляду, ргоЬив а-
етараетея не измѣнить ни въ чемъ дружбѣ.
— 247
въ послѣднемъ—личное убѣжденіе въ присутствіи налицо всѣхъ
существенныхъ признаковъ истины. Ѵегах. истинный, правди-
вый, выражающій, содержащій въ себѣ истину либо любящій
ее. Ріпя есть качество того, кто свято сохраняетъ и выпол-
няетъ обязанности почтенія и любви къ богамъ, отечеству, роди-
телямъ, братьямъ и сестрамъ, друзьямъ, роднымъ, а въ рѣчи о
предметахъ неодушевленныхъ наз. то, въ чемъ выражается
вѣрное соблюденіе тѣхъ обязанностей. 8асег, сродное съ ау.о',
ірбс, а'Соо.а', изъятый изъ употребленія людскаго и посвященный
богамъ, а) священный, Ьі проклятый, т.-е. посвященный под-
земнымъ богамъ. 8апсіич, отъ запсіо и отъ того же корня,
какъ и засег, священный, т.-е. закономъ формально объявлен-
ный неприкосновеннымъ, ненарушимымъ, а потомъ 2) кто или что
соблюдаетъ законъ и благочестивые обычаи какъ святыню, слѣд.
совѣстливо. Ііеіідіозия наз. то, что должно быть соблюдаемо
чтимо съ щекотливою, тонкою добросовѣстностью, съ благоговѣ-
ніемъ. и Ъ) тотъ, у кого есть эта щекотливая, тонкая добросовѣст-
ность, благоговѣніе. Засговапсіпе наз. то, за нарушеніе, оскорбле-
ніе чего назначена смертная казнь.—Имена существительныя:
Ьоііііак, ргоЪігав, ]'ияѣіѣіа, йопезіач, ѵегііан, ріеіав означаютъ ка-
чества, свойства либо характеръ того, кто Ьопнз и т. д. Изъ этого
выходитъ, что «говорить истину, правду» можно сказать только
ѵегпш <1ісеге, ѵега сіісеге, ѵеге <іісеге. потому что это выра-
женіе значить: «говорить что-ниб. такое, что носитъ на себѣ
признаки истины (говорить согласно съ требованіями истинно-
сти)», а не «что-ниб. такое, что есть только признакъ, дока-
зательство истинности.» Но можетъ ѵегііав, на основаніи предъ-
идущаго, означать и признаки подлинности и очень часто —
подлинность, но іп аЬеігасіо; а іп сопсгеіо тутъ будетъ гев. Ан-
сііѵі яаере Ъопит роёіапі петіпет 8Іпе іпПаттяііопе апітогнт
ехівіеге роззе. Сіе. Ог. 2, 46. Коп езі ѵігі Ъопі еггаге еі гіііщеге
ісі, оио<1 рег зе поп зіі ііі1і"еп<1піп. И. Ьер. 1,18. Ісі аг«епіит
ргобит поп езве цнаезіогез гепипііаѵегшіі. Ьіѵ. 34, 2. О агіі-
Псет ргоЬит. Тег. РЬогт. 2, 1, 29. ЕЙ’ісіеіиг, иі ргоЫ, иі
Ьепе пюгаіі, иі Ъопі ѵігі е8ве ѵісіеапіиг. Сіе. Ог. 2, 43. Эизіа
ихог законная жена. Лгізіібев іияіиз. Зизіия ехегсііиз. тивіит
— 248 —
Иег і дневной переходъ}, уизіа асіее (правильное, настоящее
построеніе войска къ сраженію}. Нопсзіив Іюню еі поЬіІів.
Нонезіѵ Іосо пйіи.5. Нопезіа саивва. Нопезіа ѵііа. Нопезіит Ш
іпіеіідеітив, диод іч/е еві, иі сіеігасіа отиі иіііііаіе зіпе иііів
ргаетііб ІгисІіЬивѵе рег во ірвшп роввіі .іиге Іашіагі. Сіс. Еіп.
2, 14. Несіа (вс. ѵіа) рег^о іп ехііішп. Сіс. Саі. 1, 9. Опіпез
(асііо диосіапі велей, диае кіиі іп агііѣив ас гаІіопіЪив гесіа
ас ргаѵа, йцшіісапі. И. Ог. 3, 50. Іпіегевзе орогіеі, иі іпіег
гесіит еі ргаѵит, зіс іпіег ѵегит еі іаікіпн. Ісі. Асаіі. 2, 11.
Етепдаіі пюгев. Етенсіаіа Іосиііо. Сіс. Ѵега а і'аіеів іпіег-
повсеге, песета еге. Наес отпіа ѵега, гесіа, йеЪіІа риіапіев
іасіипі іп <1оіоге (чтобы заглушить въ себѣ чувство боли). Сіс,
Тивс. 3, 27. Ѵега атісіііа. Ѵегиз ас ^тілапш? Меіеііив. Сіс.
Ііоппіепіі ѵіза оссиггипі гегасіа. Ісі. Іііѵіп. 1. 29. Ірзі раігіае
сопсіисіі ріоз сіѵев ЬаЬеге іп раігіаш. Ісі. (Ж 3, 23. 8аПа
Іесіа ащііиш засгагит Іосогишдие сопппипішп іиегі. Ісі. І)іѵ.
13, И. ^еваіогев запей еі гейдіозі. Ісі. Аіпег. 15. ѴісіеЬаі
еогиш ѵіііаз ві^віб еі ІаЬиІів геіегіаз заегіз еі геіідіозіз. И.
Ьер. 3,13. ТгіЬипі ріеіпз ровіиіапі, иі засгозапсй ІіаЬеапІиг,
диіѣив ірві сіі педие васп педпе капсіі випі. Ьіѵ. 3, 19.
Значеніе выше исчисленныхъ нарѣчій легко і—р 7оо"бра-
зить но значенію ихъ первообразныхъ именъ ирі п.Пглѵг-
только въ частности надобно замѣтить, что Ьепе въ соедине-
ніи съ именами прилагательными или съ другими нарѣчіями —
рѣшителъна, весьма. РгоЬе исправно, мастерски, отлично, пре-
красно: ^ивіе правильно, }иге справедливо, законно, т.-е. на
законномъ основаніи или безъ нарушенія какого-ниб. правила или
закона; піегііо по заслугѣ, въ дѣйствительномъ и страдатель-
номъ смыслѣ, т.-е. по выслумь и по услугамъ, слѣд. по праву,
законно] гесіе а) прямо, горизонтально либо вертикально, Ь)
правильно, какъ слѣдуетъ, с) по важнымъ причинамъ; гііе
съ должными обрядами и гаданіями, наблюденіями, сообразно
гаданіямъ, наблюденіямъ, на основаніи принятыхъ обыча-
евъ, пріемовъ, но общепринятому; ѵеге сообразно съ исти-
ной и дѣйствительнымъ положеніемъ вещей и обстоятельствъ,
сообразно съ истиной, точно, вѣрно, на основаніи истины,
— 249 —
и въ этомъ смыслѣ часто еще = по всякому праву; ѵего см.
§ 560. Бепе іасіз, циосі ше афіиѵяв. Сіе. Еіп. 3, 4. Вепе шапе
ііаес зегіряі. 1(1. Аіі. 4, 9. Ай Атапига ехегсііит аіѣіихі
ваіів ргоЬе огпаіит аихіііів. Іб. Віѵ. 2, 10. Тиі вітііів рго-
Ье. Тег. Неаиі. 5, 3, 19. РгоЬе зсіге, тетіпівве. Сіе. №е-
шші рагеге апітив ѵиіі, піві уизіе еі Іе^іііте ітрегапіі. 1(1.
ОЙ. 1, 4. ЕІассив еі Ротрііпиз ргаеіогев тег Но ас уиге іаи-
(Іапіиг. И. Саі. 3, 6. Аііае аіоті гесіе, аііае оЫіфіе Гегипіиг.
Сіе. Еіп. 1, 6. Тиас ііііегае гесіе врегаге іиЬепі. 1(1. Аіі. 13,
7. Весіе не соттіііеге аіісиі. Саев. В. С. 1, 75. Сопвиі
васгіі'ісіит піе регреігаѵіі. Ьіѵ. 44, 37. АйЫЪеаТиг ргітипі
(Ііѵіпагит Ьитапагитдие гегит зсіепііа, циае роіеві арреііагі
гііе варіепііа. Сіе. Еіп. 2, 12. Зиііит Саіійит еіеоапііввітит
роёіат повігат іиіівве аеіаіет ѵеге ѵісіеог сопіепеіеге. Кер.
Аіі. 12. Арріив (Ііхіі ве доситепіо і’иіигиш, иігит арреііаііо
овіепіаіа іапіит іпапіЬив Ііііегів, ап ѵеге (Іаіа аіі. Ьіѵ. 3, 56.
205.	Маіиз, іпуивіиз, ітргоЪиз, таііііозиз, таіідпиз, таіе-
/ісиз, ргаѵиз, педиат, регАііиз, Лерег&ііиз, соггиріиз, регѵегзиз,
дергаѵаіиз, іпсіисіиз, реуог, деіетіог. Маіив, худой, плохой, не-
годный, злой, смотря по тому, въ физическомъ, или нравствен-
номъ смыслѣ надобно выразить противное понятію Ьоппв; точ-
но такъ же и іпаішп несчастіе, бѣда, вредъ, зло', но въ нрав-
ственномъ смыслѣ, постыдная, позорная вещь, позоръ, гнус-
ность будетъ іигре, іигрііиііо. Іі^ивіив и ішргоЪив будутъ
антитезы къ рівіив и ргоЬив, но въ классической прозѣ упо-
требляются особ. въ нравственномъ смыслѣ, первое— неспра-
ведливый, а послѣднее = безчестный, нравственно-негодный,
злодѣй. Маііііовив зн. пропитанный злостью и плутнями
(злобный мошенникъ), іпа1і»пп8, всегда готовый сдѣлать вредъ
или убытокъ другому въ чемъ-нибудь, поэтому и есть синонимъ
съ іпѵпіив, шаіеѵоіив в Ь) съ рагсив, скряга, слишкомъ ску-
пой ')• Но между тѣмъ какъ піаііцпив только желаетъ, чтобы
случился кому пиб вредъ, таііііовив будетъ уже тотъ, кто злые
•) Къ шиіив отиоеи'гея такъ же, какъ Ъеиідииз къ Ъоииа, во у Цицерона не
кетрѣчается.
япо —
умыслы противъ другаго старается осуществить ж дѣлѣ; я
если. не говоря о намѣреніяхъ, надобно выразить только то,
что лицо поступаетъ худо, то оно называется таІеЯсия. Ргя-
ѵпв есть антитеза къ гесіия и поэтому означаетъ прежде все-
го то, что по свое# формѣ противорѣчивъ математической либо
эстетической правильности, а потомъ гов. и о характерѣ, п<
ступкахъ, и выражаетъ, что они совсѣмъ не таковы, какъ тре-
буетъ блаюразуміе и нравственность, безобразны, уродливы,
въ логическомъ, либо нравственномъ отношеніи. И регѵегяігі
зн. безобразный, уродливый, — но безобразіе и уродливость здѣсь
вдутъ наперекоръ тому, чтб естественно либо разумно,—какое-
ниб. заблужденіе ума, либо пятно нравственное. Вергаѵаіиззн.
обратившійся въ ргаѵиа и сохраняетъ значеніе причастія: сличи §
206, и еще о регбііив. берегбііиз, іпбисіив. Хедиаіп, въ класси-
ческой прозѣ гов. только о лицахъ, неіодный, ни на- что не-
нужный, ничего нестоящій субъектъ, есть антитеза къ Ьошо
ігщгі. ргоЬпя, Ьепе тогаіиз.—Ре^ог	кто хуже, негоднѣе,
злѣе другаго, уже и съ своей стороны худаго, негоднаго, злаго:
(іеіегіог * *), кто ниже по достоинству, хуже, чѣмъ былъ прежде,
когда имѣлъ цѣну, былъ хорошъ, либо хуже другаго, который
имѣетъ цѣну, хорошъ. Маіиз йпіог. іпоріа ЛерегМиз, тебіеі-
паш соеріі і'асеге. РЬаебг. 1,14, 1. Поіог таіит диійеіп езі,
веб аііа ре)ога. Сіе. Тиас. 2, 6. 8о1емѣ ІіЬегіі педиат еі
йнргоЬі іп раігопипі вииіп сиірат сопіегге. Сіе. Атег. 45.
Нос ееіапбі цепиз Ьотіпія еві ѵегвиіі, азіиіі, Гаііасіе, таій
ііові, ѵеіегаіогів. ѵаі'гі. Сіе. (Ж 3, 13. Маігііоеа іигів іпіег-
ргеіаііо. ІЬіб. 1, 10. Біопузіиз іп геЬиз регепбія ѵіг егаі
асег еі івбивігіия, ііет іатеп гпоіе^ісия. Ісі. Гизе. 5, 20.
Маіідпа іпбопіет бергіініі яияріеіо. РІіаебг. 3, 10, 36. Опі-
пев іасііо диобапі зепзи, диае віпі іп атІіЬив ас гаііопіЬіш
гесіа ас ргаѵа, бцибісапі. Сіе. Ог. 3, 50. Регѵегяа яаріепііа.
Іб.Мт-. 36. ТЬеорІігазіия аисіог Ііаиб (Іеіегюг еяі.Іб. Ьец. 2,6.
') Ре,)ог, ре]егаге, реевіпшв, реееаіш (= ревіііепііа), ревііа, реьіііепііа всѣ
происходятъ отъ корвя, который находится въ основѣ и нѣм. Ъове (слав. біьсъ'?)
*) Ьеіегіог образовалось изъ сіе точно такъ-же, какъ ехѣег изъ ех, іпіепог
В»1 івіег.	изі шрі р/тозасп изъ ріга.
— 251
206.	Соггитреге. ѵіііаге, айиМегаге, йергаѵагс, регдеге,
реыимп (Іаге, іп—, аМисеге, И—, реі—, аііісеге. соггирііо,
мггиріеіа. іііесеііѵа. Причинитъ упадокъ, привести въ упа-
докъ значитъ или то, что происходитъ ухудшеніе, порча хоро-
шихъ физическихъ либо нравственныхъ качествъ предмета,
или еще сильнѣе, что вмѣстѣ съ тѣмъ совершается физическое
либо нравственное разрушеніе, сокрушеніе, уничтоженіе пред-
мета. Къ первой категоріи относится 1) особ. соггитреге,
о'і«(рЯгі5с’л,= посредствомъ произведенной внутренней, суще-
ственной перемѣны въ качествахъ, характерѣ предмета, сдѣ-
лать ею хуже, настроитъ на худое, между прочимъ, подку-
питъ, а еще часто сдѣлать негоднымъ, испортитъ и т. д.,
рѣдко — разрушитъ, истребитъ, уничтожитъ', 2) ѵіііаге, во-
обще дѣлать такъ, чтобы въ какомъ-ниб. предметѣ явился ка-
кой-ниб. ѵіііиш, портитъ, поддѣлывать; 3) асіиііегаге, поддѣ-
лать, испортитъ разными хитростями; 4) йергаѵаге, сдѣ-
лать такъ, чтобы какой-ниб. предметъ изъ гесіпз, Ьоппз сдѣ-
лался ргаѵиз, о которомъ см. § 205. Ко второй категоріи от-
носятся 1) регйеге и 2) неупотребительное у Цицерона, Це-
заря и Ливія реязипг <1аге, какой-ниб. предметъ физически или
нравственно сокрушитъ, погубитъ, уничтожитъ; 3) регѵегіеге,
что-ниб. стоявшее опрокинуть, повалитъ, и—смотря потому,
чѣмъ кончилось паденіе, опрокинутіе—разорить до основанія,
разрушить, уничтожить. Соггирііо зн. упадокъ, порча, перемѣ-
на къ худшему, въ дѣйств. и страд. смыслѣ; соггпріеіа, то,
чтб производить перемѣну къ худшему, а потомъ развращеніе,
обольщеніе; іІіесеЬга, средство увлеченія, соблазна, развраще-
нія, обольщенія. Въ понятіи: увлекать а) подстрекать, соблаз-
нятъ на злое, дурное, сходятся іііісеге и реііісеге, Ьі = убѣж-
дать, склонятъ, въ смыслѣ безразличномъ или къ чему-нибудь
хорошему, будетъ аііісеге. Въ такомъ же родѣ аікіисеге, см.
§ 528, вообще приводить къ чему-ниб., доводить до чего-ниб.,
все равно, хорошаго, или худаго; но івйнсеге, насколько оно
относится сюда, обыкновенно зн. впутывать, вовлекать, вво-
дишь въ непріятности, въ обманъ, въ нехорошее дѣло или подо-
женіе. Ьаіегев еі согіа, пе і^пі ас ІаркІіЬпв соггитрапіцр,
— 252 —
сепіопіЬиз сопіершіиг. Саез. В. С. 2, 10. Ргитепіі диой
зиЬій» роіиепші, аѵехегипі: геіідипт Литіпе аідпе іпсешііо
согтрегипі. Саез. В. Ст. 7, 55. Л.отебоп горній Агіахегхів
Ератіпопсіапі ресипіа соггитрепЛит зивсерегаі. Хер. Ерат.
4. Ьіііегаз і'аівяз еззе еі а зсгіЬа ѵіііаіаб зірпитдие абиііегі-
пиш ѵиір) іп гефа ГгетеЬаиі. Ьіѵ. 45, 55. Зітиіаііо іоіііі
Ішіісіиш ѵегі аідие аМіегаб Сіе Ьаеі. 25. Еа, циае соггіреге
ѵиіі. тіЬі диігіет йергаѵаге. ѵідеіиг. 1(1. Гіи. 1, 6. Сапіиит
ііпісебіпе ыггѵфіеіацм. тогез йергаѵаіі випі. 1(1. Ъер. 2, 15.
.Іиррііег игЬев (іеіеѵіі, Ггиеек рргдмііі. И. Атег. 45. ОЬ еат
аеЬіІіШеш апіті (переносить скорбь) тиііі рагепіев, пшІЙ
атісок, воппиііі раігіат. ріегідие аиіеіп 8е іреов репііив
регЛіЛегіті. 1(1. Еіп. 1, 15. Регѵеѵіеге іиггіт. 1’1 аиі. Саеваг
ошпіа іига біѵіпа айріе Ігатапа регѵегііі. Сіе. ОіТ. 1, 8. ІІЬі
азрегяіиш ѴііеІІіит еі Віяевши регѵегіі розве (т.-е. что его
казнь можетъ быть выхлопотана) §аіІ8 раіиіі, (Іаіае Ь. Ѵііеіііо
(іеШіолів рагіез. Тас. Нізі. 3. 38. РессапДі тахііпа іІІесеЬга
8рез ітрипіШів. Сіе.
207.	Ьазсіѵиз. реіиіапз. ртоіепив, ргосах. Охота подразнить
кого-ниб., пошутить на чей-ниб. счетъ, въ веселую минуту, по
живости, рѣзвости характера, когда все дѣло оканчивается ско-
рѣе шутками и смѣхомъ, чѣмъ оскорбленіемъ и досадой со
стороны другихъ, и когда главнымъ образомъ шутнику весело,
а ближнему не больно—это будутъ признаки того, кто наз.
Ьшсіѵіш, кто шалунъ, повѣса, буффонъ, и — вѣтренникъ, без-
путный, какъ скоро не соблюдаются границы приличія. Во
всякомъ случаѣ, то лицо или вещь, къ которой идетъ помяну-
тый эпитетъ, придирается къ другимъ только случайно, мимо-
ходомъ, но въ слѣдующихъ трехъ прилагательныхъ болѣе или
менѣе главная черта именно желаніе придраться. И вопер-
вых'ъ. реіиіанв, отъ реіеге, гов. о такомъ лицѣ либо выходкѣ,
которыми затрогивается другой (особ. на словахъ), съ тѣмъ
чтобы болѣе или менѣе досадить тому и тѣмъ отвести себѣ
душу, слѣд. наглый, въ смыслѣ болѣе рѣзкомъ, чѣмъ Іансіѵпа,
залорный, забіяка, нахалъ. Ргоіегѵіщ, буйный, буянъ, сорванецъ,
кто не смотритъ на нравственность и приличіе и тѣмъ оскор-
— 253 —
бляетъ другихъ. Ргосах, наглый, буйный, кто, въ особ. въ сво-
ихъ претензіяхъ, безъ стыда и совѣсти попираетъ честь и
приличія, сильнѣе, чѣмъ ргоіегѵиз. Ѵеііипі ііЬі ЬагЬат Іазсіѵі
риегі. Ног. 8аі. 1. 3, 134. 8іаіепиз Гегѵісіо циобат, реіиіа/піі
еі Гигіово "енеге <1ісеп<1і изиз езі. Сіе. Вгиі. 68. (^иаГіипі
Гепезігаз ,)иѵепея ргоіегѵі. Ног. Ой. 1, 25, 2. АіЬепае цииш
Погегепі аециія ІещЬиз, ргосах ІіЬегІаз сіѵііаіет тізсиіі.
РЬаейг.
208 и 209. Не/аз, зсёіиз, егітеп, таіе/гсіит, /Іадіііит,
(Іеіісігіт, рессаіит, сиіра, [асіпиз, /асіит, гез дезіае, съ прила^
гателъными отъ пе/аз и зсёіиз. КеГаз 1), §епіі. пеГагіі зееіегіз,
пеіагіі Гасіпогіз, наз. то, чтд воспрещено богами и священны-
ми ихъ законами и слѣд. то, чтЬ оскорбляетъ боговъ и нару-
шаетъ ихъ волю, преступленіе, вина противъ боговъ, противъ
религіи. Отсюда пеіагіив, въ комъ или въ чемъ есть всѣ при-
знаки пеГаз; пеГашІнз, котораго Цицеронъ избѣгаетъ, и кото-
рое въ классической прозѣ не употребляется о лицахъ, до ти-
хой степени преступный, безбожный, гнусный, что наду-
маешься, какъ его и выговорить; іпіапйиз, вообще гов. только о
вещахъ или поступкахъ, но не о томъ только, что пеі'аз, а обо
всемъ такомъ, что поражаетъ величиной, необычайностью,
чудовищностью, слѣд. до такой степени чудовигцный, ужасный,
что нѣтъ силъ и выговорить его *). Когда Плиній Н. ІЯ. 25,
3 говоритъ: Пес Ъезііагшн зоіипі асі посешіппі зееіега зипі,
-чей іпіеійит а^иа^ит фіосще еі Іосогит, и ІіЬ. 2, с. 95
іпоіиз іеггае называетъ зееіега паіигае, то, безъ сомнѣнія,
либо Плиній ошибся на этомъ словѣ, либо оно первоначально
означало попраніе порядка, дѣйствіе наперекоръ ему. Если такъ,
то потомъ и будетъ зсеіиз самое сильное выраженіе для поня-
тія: преступленіе, злодѣйство,—т.-е. то, что, нарушая строго
заповѣданный религіозными или гражданскими законами къ об-
щему соблюденію порядокъ, и, насколько достаетъ силъ, разру-
*) Отъ іагі происходитъ іаз, повелѣніе боговъ, слѣд. леГаа то, что противно
повелѣнію боговъ. Сличи Корссена, Веііг. р. 197.
•; Слѣд. въ іиГашІиз главный оттѣнокъ есть возстановленное соботвенное
шачеиіе глагола іагі говорить.
— 254 —
пгая его. для всѣхъ вредно, гибельно ') Слѣд. зсеіпз непремѣю
йо называлось только преступленіе, какъ поступокъ, А уже
отсюда, именно, изъ того первоначальнаго значенія надобно
объяснять, какимъ обо. вто слово сдѣлалось ругательнымъ, вѣ
родѣ—шельма, язва, чума. Отсюда зсеіезіиз, изъ зсеінз такъ
же, вагъ Іюпейпв изъ Ьопог (Іюпоз), преступный, злой, зло-
дѣйскій, въ комъ или въ чемъ есть всѣ признаки згеіин, кто
занимается зсеіик либо готовъ на него; Бсеіегаіиз, кто или
чтб нібелъно, Ь) осквернено преступленіемъ, злодѣяніемъ, с)
кому или чему 'іибелъныи, проклятый обратилось въ прозваніе;
,чеіегози8=р1ения зсеіегіз или зсеіегпгп. Сгітеп обвиненіе
въ дѣйств. и страдат. значеніи, а Ь) метонимически то, чт$
даетъ основаніе для обвиненія, употреблявшееся въ судебномъ,
и несудебномъ языкѣ, но никогда не зн. преступное дѣло ІЙ’’
соисгеіо. Это послѣднее будетъ таіеіісіиш, насколько отъ него
терпятъ вредъ другіе, а если надобно означить только то, что
извѣстное дѣло есть отступленіе отъ закона и порядка, то это
будетъ деіісіпѵк впрочемъ оба слова часто значатъ и мягче,
проступокъ. Изъ послѣдняго замѣчанія объясняется и то об-
стоятельство, какимъ образомъ йеіісіиіп сдѣлалось юридическимъ
терминомъ но преимуществу, для означенія всякихъ проступ-
ковъ противъ отдѣльныхъ лицъ либо противъ гражданскаго
общества. Расіппз наз. особенное, выдающееся дѣло, заставля-
ющее дивиться либо а) но своему величію, либо Ь) по своей
чудовищности, безобразію, и въ послѣднемъ случаѣ оно есть
синонимъ со зсеіиз, таіеі’ісішп, а въ первомъ съ гез (аЬ аіі-
(рю, аіісиіиз) ревіае—дошедшими по исторіи дѣлами, въ исто-
ріи содержащимися фактами, безъ оттѣнка величія, 2) съ
і'асішп, означающимъ всякій поступокъ,—все равно, годится
ли онъ въ исторію, или долженъ остаться дѣломъ домашнимъ,
особ. въ соединеніи съ (Іісішп. Еіа^іііпт наз. поступокъ, без-
честящій того, кто его дѣлаетъ, постыдное дѣло и Ь) часто
прямо стыдъ, безчестіе, позоръ, іпі'ашіа, (Іесіесиз. Реесаішп,
Точно такъ-же и посепв, собств. вредный, подучило значеніе „преступ-
никъ*, см. объ этомъ § 429.
— 255 —
антитеза къ гесіе йлсіипі, наз. поступокъ, при которомъ винов-
никъ его, по умственной или нравственной слабости, либо по
неблагонамѣренности, пренебрегъ тѣмъ, что предписываютъ умъ
и нравственный законъ, ошибка, погрѣшность, проступокъ,
худое дѣло. Спіра положеніе человѣка, заслужившаго штрафъ,
пеню, наказаніе, въ которое положеніе кто-ниб. попалъ за на-
рушеніе или несоблюденіе какого-ниб. закона или правила,
виновность, но метонимически и поступокъ, дѣлающій винова-
тымъ. Не(а8 еззе а)ииі рІеЬеіпш сопзпіет йегі. Ьіѵ. 4, 3.
Оссісііззе раігет Возсіиз агцпііиг, зееіезіит егітеп, сіі іптіогіа-
Іез, ас пе/агішт. /асіпиз аіцие е^из тобі, дно ипо таіе/ісіо
зсёіега отпіа сошріеха еззе ѵібеапіиг. Сіе. Атег. 13. Хе/ап-
длт сгисіеііззішитдие /асіпиз зипі а^геззі іп сопзресіидие
іюзіго Ьозрйез .іищііаге еі сіе тиго ргаесірііез шіііеге соере-
гипі. АисЬ В. Нізр. 15. Іп/апЛит ге^іпа диЬез гепоѵаге бо-
Іогет. Ѵігр. Тат іп{апЛит /асіпиз пе аибіѵі диісіет. Тег.
Еип. 4, 3, 22. В.ез іат зееіезіа, іат аігох, іат пе/агіа сгебі
поп роіезі. Сіе. Атег. 22. По взглядамъ Стоиковъ: <.<.8сеІе-
гаіиз еі пе/агіиз Гиегіз, зі диіедиат тізегіеогбіа аббисіиз
Гесегіз». Еаіеіиг аіідиіз зе рессаззе еі е]из Леіісіі ѵепіат
реііі. в.Хе{аггит езі /асіпиз і^позсеге». Аі Іеѵе Леіісіит езі.
«Отпіа рессаіа зипі рапа». Сіе. Миг. 30. Рогіа зееіегаіа
ворота, въ которыя вышли 300 Фабіевъ, скоро потомъ нашед-
шихъ себѣ смерть при рѣчкѣ Кремерѣ, но ѵіа зееіегаіа ули-
ца, на которой Туллія переѣхала по трупу своего отца. Саііііпа
зе Шзіз аіі сгітіпЯпіз сігсишѵепінт. 8а11. Саі. 34. Бііие
егітеп. Сіе. Міі. 27. Ііізііпсііо роепагиш ех сіеігсіо'. ргобі-
іогез еі ітапзГицаз ех агЪогіЬиз зизренбипі, ірпаѵоз еі ііпЬеі-
Іез соепо ас раіибе шег^ипі, іапциаш зееіега озіепбі орогіеаі,
(Іиш рииіипіиг, /Іадіііа аЬзсошІі. Тас. Сгегш. 12. І)е сіагогиш
ІЮШІ1ШШ {асііз ШизігіЬиз еі «іогіозіз заііз Ьос Іосо бісіиш.
Сіе. І’ іп. 1, 11. Хепо іпіег гесіе і'аеіиш еі рессаіит шебіа
циаесіаш ІосаЪаі. Іб. Асаб. 1, 20. Саѵевбиш езі, пе пиуог
роепа, циаш сиіра зіі. Іб. ОЙ’. 1, 25.
210.	Роііиеге, оЫіпеге, тасиіаге, гп^иіпаге, сопіатінаге,
— 256 —
іп/гсеге. РоПпеге ’) въ прямомъ значеніи «замарать, запач-
кать» въ классической прозѣ не встрѣчается, но въ перенос-
номъ <осквернятъ> что-ниб., что должно быть чтимо какъ свя-
тыня, встрѣчается очень часто. ОЫіпсге въ прямомъ смыслѣ
поверхность чего-ниб. намазать, вымазать, натереть, зама-
зать, замарать, выпачкать, Ь) покрыть, усѣять, завалить,
употреб. метафорически въ смыслѣ эстетическомъ — придавать
непріятный видъ, выставлять въ непріятномъ свѣтѣ (аіідпігі ге,
чѣмъ-ниб.), Ь) въ смыслѣ нравственномъ = покрыть величай-
иіимъ стыдомъ, позоромъ чего-ниб., замарать, запятнать (аіі-
циід ге). Маспіаге, — дѣлать пятно или пятна на чемъ-ниб.
(аіідиід), метафорически =пятнать, марать, позорить чѣмъ-
ииб. Упомянутые глаголы употребляются о поверхности какого-
ниб. предмета, а слѣдующіе имѣютъ дѣло съ его внутренностью,
Іпдпіпаге, отъ соеппт, какъ іпдиіііппв отъ соіеге, прибои
лять или примѣшивать къ чему-пиб. нечистыя составныя
части (аіідиісі ге), отсюда метаф. а) въ смыслѣ эстетическомъ 
портить нехорошей примѣсью, Ь) въ смыслѣ нравственномъ
пятнать, марать, бросать -грязью. Въ этомъ случаѣ основа-
ніемъ служитъ представленіе примѣси механической, но уже
химическая закваска имѣется въ виду въ іпі’ісеге 1) окраши-
вать, а 2) метафор. = отравлять, и соніашіпаге, отъ іа^въ
іаіщеге, слѣд. собств. заразить что-ниб. прикосновеніемъ, но
обыкновенно=замарать, запятнать, заразить. Васгаро/Ыя
еі ѵіоіаіа вгші. Сіе. Ѵегг. 5, 72. Ргоіо«епев Заіувшп соецы
ойййіъгг ѵі(1еІ>аі. ІЙ. Аіі. 2, 21. Ві ветеі а Ругаеео еіоциенііа^
еѵесіа еві, ііа реге^гіпаіа іоіа Авіа еві, иі ве ехіегпів оЫіпе-
геі шогіЬив вашіаіешдие регсіегеі. 1(1. Вгиі. 13. 8ипі опшіа
(у Верреса) сиш вшпшо сіебесоге ас іигрііийіпе, іит віщчі-
Іагі віиіііііа аідие іпЬитапііаіе оЫііа. Ій. Ѵегг. 3, 4. ЕСіаш
ео пе^оііо М. Саіопів вріешіогепі тасиіаге ѵоіиегипі. 1(1.
I
‘) Отъ одного корпи съ Іиеге, /оиш, съ предл. рог, о которомъ см. въ сво^
емъ мѣстѣ, слѣд. — опрыснутъ, вспрыснуть. Сл. Корссена, Веііг. стр. В9. ѣ'да"
ѵііусъ, СгіесЪ. Еіуш. 1. стр. 335.
257
8езі. 28. Масиіаге яе раггісібіо и бЫіпеге зе раггісісііо. 1(1.
Ѵіііія зе сопіатіпаге и Г1а§ііііз зе і/ѣдггіпаге. Ій. Тизс. 1, БО.
гдѣ нравственная порча выставляется какъ бы сообщающеюся
черезъ сопПщіипі. Сіѵез Сггассііогитп заіщиіпе зе сопіатіпа,-
ѵегипі. М. Саі. 1, 12. І'оегіит сегіатеп іпдиіпапЛі Гатапі
аііегіиз Гасішп езі. Ьіѵ. 27, 37.
211.	Ітригиз, іттипсіиз, оЬзсоепиз, зригсгсз, іигріз, іпсезіиз.
Ітригиз н іпппигкіиз —антитезы къ ригнз, іпіе^ег и шипсіиз,
которыя и надобно сообразить. ОЬзсоепиз или оЪзсепиз. объ-
ясняемое обыкн. = соепо оЫііиз, тотъ, кто или то, чтб оскор-
бляетъ или только эстетическое чувство, или вмѣстѣ и нрав-
ственное, гадкій, отвратительный, противный. Йригсиз, гряз-
ный, мерзкій, подлый,—сильнѣе трехъ предъидущихъ словъ.
Тигріз въ физическомъ и эстетическомъ смыслѣ гадкій, про-
тивный, отвратительный, въ нравственномъ «безнравствен-
ный» и поэтому ^позорный, постыдный. > Сл. § 158. Іпсезіиз
антитеза къ сазіие, которое и см. Тогдпеі оЪзсоепіз зегшопі-
Ігаз аитет. Ног. Неіпо зригсіззітггз. Сіс.
212.	Резіііепііа, резііз, сопіадіо (сгтіадіит), Іиез, ІаЪез, ѵе-
пепгт. Обыыновенное выраженіе въ смыслѣ: заразительная,
эндемическая или эпидемическая болѣзнь, зараза, моръ, чума
будетъ резіііепііа, черезъ промежуточный членъ резіііенз отъ
резііз. Это послѣднее отъ одного корня съ реіог, реззітпз,
реззнт, означаетъ причину какой-ниб. заразы, болѣзни, а по-
томъ и всего такого, что производитъ великое опустошеніе,
какъ бы зараза, и поэтому даже бываетъ и названіемъ вред-
наго для всѣхъ человѣка *). Сопіадіо, у поэтовъ и позднѣй-
шихъ прозаиковъ и сопіа&ішп, отъ сопіігщеге, корень кото-
раго іа“, такое прикосновеніе, черезъ которое одинъ предметъ
отъ другаго принимаетъ вліяніе, въ особенности такое, въ ко-
торомъ онъ получаетъ вредъ, зараженіе, въ фпз:гческомъ или
нравственномъ смыслѣ. Въ томъ или другомъ отношеніи упо-
*) Слѣд. чума въ выраженіи: Въ Турціи опять ходитъ чума, будетъ рекіі-
Іеиііи; ио въ словахъ: Оиъ бѣжитъ отъ игры прочь, какъ отъ чумы, будетъ
ио-лат. ревіеіп.
17
2.5В
требляется нерѣдко и ѵепепиш ядъ, зараза, порча, смерть.
Іліе-і. въ прозѣ золотаго вѣка не употреблявшееся и замѣ-
нявшееся словами ревіііепііа. ревіів, наз. точно такъ, какъ
резіііепііа. ввдемическая или эпидемическая болѣзнь, зараза,
производимая какими-ниб. міазмами, а потомъ еще надежъ илі
моръ на домашній скотъ, и полосами вымиранье растеній. Ьа-
Ъев, *) отъ ІаЬог, паденіе, въ особ. обвалъ земли, а отсюда
метаф. всякое крушеніе, ѵибелъ, а потомъ и самый предметъ,
несущій съ собою гибель. Ео алію резіііепііа цгаѵій іпсііій
іп шѣеп) артовдие, диае Іашеп тарін іп іопцоя тогііоя, дпат
іп репіісіаіея сѵ.чбіі. Ьіѵ. 27, 23. Миіѣа гіиитѵігі ех ІіЬгй-
ріасаіиіш* (іепт ігае аѵегіепбаедие а рориіо резііз (причины
для реяйіепііаі саивва і'есеге. 1(1. 4, 25. Еигіа резіізцие рай
гіае наз. Клодій у Циц. Ьівсогбіа ѵепепит еяі оггііпиш Ііи.іин
игЬІБ. Ьіѵ. 3, 67. 0(1іит атіеіііае ѵепепит еяі. Сіе. ЬаеІ. 24.
8пЬііо іпт ІаЬіба шетЬгів соггиріо соеіі Ігасіи тіяегапсіадие
ѵепіі агЬогіЬивдие яаЙядие Іиез еі Іеіііег апшк. Ѵігц. Аеп. 3,
138. У Тацита Аип. 2. 47 причинами смертности при земле-
трясеніи наз. сначала резіів, а потомъ Іиез. Тапіі іп Ііаііа
шоіия іеггае і'асіі яипС иі шиііа орріеіа соггиегіпі, тиііія
Іосія Гасіае яіпі ІаЬез Іеггаедие (Іеяесіегіпі. Сіе. Ьіѵіп. 1, 43.
Іппосепііае ІаЬез ас гиіпа. Іё. Еіасс. 10. 8отпо яеѵосаіиз
апітия а восіеіаіе еі а сопіадіопе согрогія. Ісі. Віѵіп. 1, 30.
Саяіга диодие Вотапа сопіадіопе диасіаш реяііГега іпяапіе-
гипі. Ьіѵ. 28, 34.
213.	Масиіа, поіа, тепеіа, тепеіит, ІаЬез, ѵіііипі. Масиіа—
корень подъ сомнѣніемъ—зн. пятно, придаетъ-ли оно просто
ішжѵроту, цвѣтъ, окраску, или составляетъ пятно худаю
сорта, марающее, портящее предметъ, а отсюда метаф. позор-
ное пятно, клеймо. №оіа ;1) будетъ всякій знакъ, мѣтка, ко-
торая служитъ примѣтой какого-ниб. предмета, а въ спеціаль-
номъ смыслѣ знакъ, отмѣтка цензора подлѣ именъ сенаторовъ,
*) Можно но корню связывать съ 'орч. лормѵораі, а можно и съ лвір«с.
*) Не надобно смѣшивать съ ІаЬеь, о которомъ гов. въ § 213.
•) Отъ повсеге.
— 259 —
всадниковъ и другихъ гражданъ, на которыхъ онъ обращалъ
свое порицаніе, щпошіпіа, а отсюда=і€цпотіпіа и іпіашіа,
всякое безчестіе, стыдъ, позоръ. прежде всего въ юридичес-
комъ смыслѣ, а потомъ и въ нравственномъ. Ѵііііші есть са-
мый общій терминъ въ смыслѣ ошибки, неправильности,—все
равно, съ физической-ли стороны будетъ она, или съ эстети-
ческой, или съ нравственной. Мешіипі, *) у поэтовъ и всѣхъ
послѣ—классическихъ іпеікіа, спеціально зн. аі недостатокъ
телѣсный, пятно, шрамъ, или другая какая-ниб. неправильность
въ наружности, а Ь) описка, либо ошибка противъ правилъ
языка, но, во всякомъ случаѣ, такая ошибка или неправильность,
которая по своей относительной неважности, не дѣлаетъ ущерба
достоинству цѣлаго. Гдѣ это послѣднее обстоятельство есть,
тамъ является ѵіііипі либо ІаЪез •); впрочемъ этимъ выраженіемъ
въ классической прозѣ означалось особ. нравственное клеймо,
когда хотѣли выразиться сильнѣе, чѣмъ какъ звучитъ шасиіа.
Боа тасиііз іпзцшіз еі аІЬо. Ѵіг§. Беіепйа поЪіз еві іііа та-
сиіа МііЪгійаіісо Ъеііо зизсеріа. Сіе. Мап. 3. Іи согроге шог-
Ъиз езі ѵіііит. Сіе. Тизс. 4, 13. 8і пііііі езі ів рагіеііЪиз
(зс. ііопіиз Йиііапае) аиі ів іесіо ѵіііі, ееіега тіііі ргоЪаЬип-
іиг. Ісі. Біѵ, 9, 15. Оппіі ѵігіиіі ѵіігит сопігагіо попііпе ор-
ротіиг. Ісі. Еіп. 3, 12. Коіа іигріішііпіз іпизіа езі ѵііае іиае.
Ісі. Саі. 1, 6. Іп іоіо пизциаіп согроге тепЛа Іиіі. Оѵ.
Атег. 1, 5, 18. Нас іп ге шаііш ІіЬгагіі тепііит, диапі иіеп-
сіасіиш зегіріогіз еззе. Біѵ. 38, 55. Рагсаі зиѵепіив рисіісіііае
зиае, не ргоЬгиш сазііз, кіЪет іпіеугіз іпіегаі. Сіе. Соеі. 18.
214.	Ъиіит, Іітие, соепит, зогсіез, зуиаіог, іііиѵіее. Биіиш,
отъ Іио, сродное съ Хйр.а, земля, размокшая отъ дождя и т. и.,
зоіиш сіііиіиіп, въ особ. куча глины или суглинка, которая
на дорогѣ мѣшаетъ ѣхать или идти, а можетъ и пойти въ
дѣло при постройкѣ. Бішиз тина, илъ, глина или суглинокъ
на сырой маетности, слѣд. такая земля, которая бываетъ
*) Сродно съ шаисиз. Си. Д'орссеяа, ВеНга^е стр. 119, гдѣ сдѣлало и олре-
д Еленіе иоиліія шешіиш.
3) Не отъ ІаЬог, а сродно съ Хш^аіаЭаі.
17*
— 260 —
только ня ложбинахъ, сырыхъ низинахъ, а не такая, которая,
какъ Іийпп. образуется отъ намачиванія снаружи, постороннею
влагою. Навозъ, дрянь, нечистота, съ оттѣнкомъ непріятности
для глазъ и носа, будетъ соепнт, которое поэтому употреб-
ляется иногда и метафорически. 8ог(1ев нечистота, соръ, грязь,
которая насѣла на тѣло или одежду, Ь) одежда, на которую
насѣла грязь или соръ, отсюда одежда траурная, трауръ,
и с) грязность, низость или состоянія, или характера, и на-
конецъ, между прочимъ (1) скряжничесгпѳо. Тогда какъ зогс’ез
составляетъ антитезу къ зріешіог, здиаіог тоже самое въ отно-
шеніи къ ніСог: здпаіог—тѣлесная неопрятность, происходя-
щая отъ невнимательности къ наружности, особ. неопрятность
въ одеждѣ, и, такъ какъ эта послѣдняя неопрятность была
главнымъ признакомъ человѣка, носившаго трауръ по комъ-
ниб. умершемъ, либо по случаю другаго какого-ниб. несчастія,
то здпаіог и = самый трауръ. ІИпѵіея толстая грязъ, грязь,,
слоями, множество грязи, отъ не мытья и нехожденія въ банюд
Ѵеггеіп іп Іѵ.іо ѵоіпіаішп Іоііиз согрогіз ѵезѣірдіз інѵепішиз
Сіс. Ѵегг. 4, 25. Апшіе оіиіисіо Іаѣе ѣепеі отпіа Ито. Ѵіт&
Сеоп;. I, 116. Маіе оіеі оппіе соепит. Сіс. Тивс. 4, 24. Ье
раіі Ьосгепзішп оЬвііі зуиаіоге еі зогйіЪиз алѣе ігіЪшіаі ргб
сиЪиеге. Ьіѵ. 29, 16. Апсіііиіа оЬзііа, пе^іесіа, ітпіипба ІЙ
ѵіе. Тег. Неаиі. 2, 3, 52.
215.	Наз, уиз, аециііаз. уизііііа. Рая, отъ Гагі, прежде всего^
вѣроятно, зн. только божескій голосъ, йгсг^атсѵ, а потомъ!
священное повелѣніе, изреченное божескимъ голосомъ, или
конъ, утвержденный самими бтами, нарушеніе котораго вле-«
четъ за собою гнѣвъ боговъ. Но ]из наз. право положителънбе^
основою для котораго служатъ опредѣленные законы, издані
ные людьми,—право, которое, по различнымъ отношеніямъ мели
ду людьми, является въ многоразличныхъ видахъ (різ сіѵііе^
Зпв рпЫісиго, ргіѵаіиш, ^еііііиш, (Ііѵіншп, ѣишанипі еіс.)/
но всегда имѣется въ виду въ отличіе отъ ѵс[лоі аурафое. А
тотъ признакъ, который мы называемъ законностью и который
состоитъ въ томъ, что все, принадлежащее извѣстному лицу по-
закону, обезпечено за нимъ, наз. іизШіа, диае сепіііиг іп
о
— 261 —
кипгп спідпе ІгіЬиепйо, какъ опредѣляетъ ее самъ Цицеронъ.
Аедиііаз,—для котораго см. аедииз,—въ отношеніи къ іизііііа
есть такое качество, которымъ буквальная сторона права, во
вниманіе къ обстоятельствамъ, лицамъ или вещамъ, смягчается
такимъ образомъ, чтобы примѣненіе закона вышло согласно съ
истинной .щьііііа, но чтобы зипшшгп .щз не вышло вшита іп-
Іигіа. СаІЬа іпиііа рго аедаііаіе сопіга диз йісеЪаі. Сіе. Ог.
1, 56. Еііаш іезііз сІіеЬиз диаесіат ехегееге /азеідига зіпипі.
Ѵіг«\ Сгеог". 1, 269.
216.	ВиЪіиз, атЫдииз, апсерз, іпсегіиз, регріехиз, дмріех,
д/иріиз, детіпиз. БиЬіиз, отъ сіио, какъ	отъ
босо, ооіа^гіѵ отъ . о’.бс, употребляется двояко: а) въ смыс-
слѣ страдательномъ сомнительный, т.-е. означаетъ качество
вещи, о которой неизвѣстно, можно ли въ данномъ случаѣ вы-
сказаться рѣшительно за ея совершенную подлинность, или
надобно ее отвергнуть *), а потомъ Ь) и въ смыслѣ дѣйстви-
тельномъ, сомнѣвающійся, колеблющійся, т.-е. бываетъ эпите-
томъ того (Іюню, апітив, тепа), кто не знаетъ, съ которымъ
изъ двухъ или болѣе шансовъ дѣла ему соображаться въ сво-
ихъ мысляхъ или поступкахъ. АтЬі§ииз наз. то, сіе дпо аш-
Ъщі роіекі, двузнаменателъный, двусмысленный, и бываетъ а)
эпитетомъ предметовъ практики, о которыхъ неизвѣстно, то ли
они дадутъ, принесутъ, что выражаетъ ихъ названіе, или про-
тивное тому, и Ь) эпитетомъ рѣчей, когда неизвѣстно, которое
изъ двухъ, равно возможныхъ, значеній, надобно принять за
истинное ). Апсерз, отъ сариі съ ашЬ, слѣд. собственно дву-
главый, двуликій, потомъ дѣлается эпитетомъ того, что разви-
вается или можетъ развиться, происходитъ или можетъ про-
изойти или въ двухъ противоположныхъ направленіяхъ, или изъ
двухъ противоположныхъ пунктовъ. Возможность двоякаго хода
дѣйствій предмета придала потомъ слову апсерз значеніе: не-
вѣрный, сомнительный, подозрительный, опасный. Поэтому
(ІиЬіа і’иіез наз. вѣрность, о которой не знаемъ, есть ли на
*) Противоположные термины: сегіив, ехріогаіив, сонГеззиз, также арегіие.
’) Противоположныя выраженія: сегіив, зітріех.
— 262 —
самомъ дѣлѣ, стоитъ ли она своего имени; аніін'киа Шея вѣр-
ность, о которой не знаемъ, то ли она, что выряжаетъ ея на-
званіе, или не есть ли она скорѣе регѣмііа; ансеря іиіея вѣр-
ность, которая такъ держитъ себя съ олной стороной, чтоба
не испортить отношеній и къ другой. Іпсегѣия, невѣрный, есть
эпитетъ того, за бытіе чего, прочность, ходъ, развитіе, успѣхъ
нѣтъ никакого ручательства', поэтому часто оно употребляет-
ся вмѣстѣ съ (ІпЬіпн; но Гійек іпсегіа—въ отличіе отъ Гігіен
(Ініяа—есть вѣрность, за бытіе или продолжительность кото-
рой нѣтъ ручательства; слѣд. ОиЬіпя переноситъ неизвѣстность
на подлежащее, а іпсегіпя на предметъ вѣрности. Регріехнз,
отъ ріесіеге, переплетенный, перепутанный съ другимъ, тем-
ный, неясный, загадочный, у Ливія встрѣчается нерѣдко, но у
Цицерона и Цезаря не встрѣчается, а замѣняется у нихъ сдо-|
вомъ апіЬіщіпя. Бнріех, отъ био и ріісаге, есть эпитетъ того*,
что содержитъ въ себѣ дважды какой-ниб. одиночный предметъ
(имѣетъего въ двухъ экземплярахъ, въ двоякой обработкѣ и т. д.);
(інрінв эпитетъ того, въ чемъ извѣстная мѣра содержится дваж-
ды, чтб вдвое болѣе чего-нибудь. Сепііпня, употребляемое всего
чаще во мпож. числѣ, есть эпитетъ того, что состоитъ та
двухъ вещей, имѣющихъ смыслъ и въ своей раздѣльности, во
которые, по ихъ появленію на свѣтъ, по ихъ физическому или
нравственному между собою сходству, можно принимать за
одинъ составъ, какъ бы за одну чету, за двойни, за близну
новъ. двойничный, двойной, весьма похожій, такой же. ВнЫи
ѵісіогіа. Саез. В. (Ь 7, 80. 9иао гея еяі, диае сціиздиапі
апппшп іи Ііас саияяа (ІиЪіит іасеге рояяіі? Сіс. МапіІ. 10.
8іпе Міо, безъ сомнѣнія, Сіс. Саея., но не бываетъ яіпе иііо
ёиіііо, потому что <іиЬіпш не сдѣлалось чисто существитель-
нымъ въ такой степени, какъ напр. Ъопшп. Огасніія Сіігувір- і
рия іоіпігі ѵоіптеп ітріеѵіѣ, рагііт і'аіяія, рагѣіпі атЫдиіз.
Сіс. ІЛѵіп. 2, 56. Но слѣдующее мѣсто относится къ значенію
а}: бгаііі рег атЫдиит Гаѵогет Ііансі <1нЪіе р;гаііаіп ѵісіогія
вресіаЬапі. Ьіѵ. 21, 52, т.-е. вѣрность Галловъ была такого
рода, что до сихъ поръ ни Аннибалъ, ни Римляне не зятя,
вѣрными ли считать, или вѣроломными. Апсірііі піігаіміік
263 —
іта^іпе .Іапиз. Оѵйі. Апсірііі ргоеііо йіи аіцие асгііег ри&-
паішп еві. Саея. В. (г. 1, 26. Атісиз сегіия іп ге іпсег-
іа сегпііпг. Епп. ар. Сіе. Раисі ех ргоеііо еіаряі іѣсетііз
іііпегіЬиз рег яііѵаз іп НіЪегпа регѵепіипі. Саез. В. С. 5,
37. Веяропяипі (зепаіия) ііа регріехит іиіі, иі еі АсЬаеі
яіЬі гіе Ьасеііаетопе регтіязит ассірегепі еі Ьасебаетопіі
поп отпіа сопсезза іія іпіегргеіагепіиг. Ьіѵ. 38, 32. Вир-
Іісет Гояяатп (Іиогіепипі ресіит а та]огіЪи8 сазігія ай ті-
пога репіихіі. Саея. В. С. 7, 36. Запсііит езі XII ІаЪиІія,
иі, чиі еа (і. е. ѵіііа іп ѵеийепйіз ргаейііз) іпі'іііаіиз еззеі,
диріі роепат яиЬігеІ. Сіе. Оіѣ 3,16. Оетіпит Іисегпае Іитеп.
Сіе. Біѵіп. 2, 56. Раг езі аѵагіііа, зітіііз ітргоЫіаз, ^етіпа
ашіасіа. кі. Атег. 40.
217.	Іпдиеге, атіеіге, тезііге, ѵеіаге, іедеге, орегіге. Іпсіиеге,
Ёѵ&н», аіідиій а) аіісиі и Ъ) яіЪі или безъ этого послѣдняго ’),
надѣвать, напр. Іипісат или что-ниб. въ этомъ родѣ, "аіеапі,
апціит, ѵеяіет, но не іо"аш или что-ниб. въ такомъ родѣ,
т.-е. не атіеиіа,—слѣд. все, что Греки называли іѵооаа, но не
то, чтй у нихъ означалось г~'.—или -іріЗ/т;(и.а ). Метафори-
чески говорится іініцеге аіідиісі, обыкновенно безъ зіЫ, прини-
мать на себя, и прежде всего іпсіиеге регяопаш, напр. атіеі,
,Іш1ісІ8. Атіеіге, можетъ быть, изъ аіпѣі и дасеге, аііциет, или
также 8е, напр. 1оі>а или въ подобную ей часть костюма, ко-
торая собственно не надѣвается, но только накидывается. Въ
этомъ смыслѣ говорили и зипіеге, напр. ѵігііеш кщаш. Ѵезііге,
отъ одного корня съ іѵѵирл, =с-х>., аііциепі или аііциі»! ге, одѣ-
вать, т.-е. поверхность человѣческаго тѣла покрывать чѣмъ-
нибудь, такъ чтобы она не была видна съ своей настоящей
наружностью, не показывалась обнаженною, голою, въ на-
турѣ, а потомъ и метафорически о другихъ матеріальныхъ
предметахъ, рѣдко о нематеріальныхъ. Ѵеіаге, обвертывать,
*,) Объ іпсіиеге зе аіідпа ге и іиіі. зе іп а1іциі(1 ем. Словари и Зейфферта,
Ьаеі. 13, § 46.
’) Но надавать башмаки говорится обыкновенно саісеаге зе, зипіеге или
ішіисеге аіЬі саіееоз.
— 2П4- —
окутывать кускомъ матеріи, частью ли костюма, или только
какой-ниб. повязкой, а у поэтовъ говорится и о другихъ
предметахъ, и особенно у Тацита=се1аге. Орегіге, проти-
воположный терминъ къ арегігс, а) покрывать сверху, на-
крывать, вяир. сариі, Ь) закрывать, затворять, напр. озб-
ит и с), впрочемъ рѣдко == прикрывать, скрывать, синони-
мически съ оссиіеге, оссиііаге. сеіаге, Іе§еге. Послѣдній гла-
голъ значитъ покрывать, закрывать для защиты,—все равно,
покрывается ли верхъ предмета, или боковыя его части, а Ь)
также ^защищать, іиегі, и с) скрывать, подобно сеіаге, оссиі-
(аге, (Ііззіпіиіаге; см. объ этомъ § 63. Каіига осиіоз тешЬга-
піз ѵезііті еі заерзіі. Сіе. К. I). 2, 57. Ноппнез таіе ѵезіііі.
Сіе. Різ. 25. Ні (топіев) ѵезіііг ГгедиепІіЬиз зііѵіз випі. Ьіѵ
32, 13. Еіеиз Нірріаз діогіаіия езі зе раіііиш, дно ажгсіиз
еззеі, зиа тапи Гесівзе. Сіе. Ог. 3, 32. Сарііа тёіатгмг атісіи.
Ѵіпг. Аеп. 3. 545. Йаере ѵісіі, диі еі тііп еі ееіегіз сирііі-
огев ргоѵіпсіае ѵідегепіиг, Ігіитрііі потіпе іедеге аідие
ѵАаге сиркіііаіет зиаіп. Сіе. Різ. 24, гдѣ, впрочемъ, ѵеіаге
можетъ возбуждать сомнѣнія. Ашіса согриз АІсіЬіадіз іехіі
зио раіііо. Сіе. Віѵіп. 2, 69. Везііае диаесіат согііз іесім
зпні. М. К И. 2, 47. Мазіпізза пишріат аііііисііиг. иі сарііе
орегіо віі. М. 8еп. 10. Орегіа Іесііса Іаіиз езі рег оррійит.
ІСІ. РІн'1. 2, 41.
218. Ѵезііз, ѵезіііиз, ѵезіітепііі/т, сиііиз. ІіаЪіІив, атіеіш,
атіеиіит. Ѵезііз. для котораго сл. ѵезііге § 217, часто упо-
требляется собирательно и означаетъ а) все то, что служитъ
одеждой для тѣла, надѣто ли оно на тѣло, или нѣтъ, Ь) то,
что служитъ покровомъ, покрываломъ, обшивкой, обивкой на
другіе предметы, напр. на обѣденныя кушетки, подушки, по-
стели и т. п., но не говорится въ смыслѣ переносномъ, т.-е.
напр. лѣсъ, покрывающій гору, нельзя назвать ѵезііз віопіів ')
Но ѵевііінз такой метафорой употребить можно, потому что
это слово означаетъ собственно такую одежду, которая дп&
*) Потому имеиво, что ѵевіів. и отдѣльно отъ тѣла, сохраняетъ свое значе-
ніе для него, во не сохраняетъ значенія одежды для горы лѣсъ, когда овь ве
стоитъ на ней.
— 265 —
ствителъно находится на тѣлѣ. Ѵезіітепіипі наз. что-ниб.
такое, что есть часть гардероба, отдѣльная частъ костюма-,
ашісиішп спеціально такая часть костюма, которая надѣвается
внакидку, слѣд. во что можно закутаться или что можно
накинутъ на себя, а не собственно надѣтъ-, къ этой сторонѣ
дѣла относится ашісіиз а) способъ, какъ носится кѣмъ-ниб.
атіснішп, напр. іоца, и Ъ) самый атіснішп, если кто носить
его прямо на тѣлѣ. Сиііиз и ЬаЪііиз по корнямъ не имѣютъ
никакой связи съ понятіемъ одежда, но изъ понятія ухода за
тѣломъ, выражаемаго словомъ сиііиз, явилось въ этомъ словѣ
значеніе костюма со стороны опрятности, красивости, пыш-
ности или наоборотъ всему этому, слѣд. вообще со стороны
вкуса. НаЬііиз, характеръ, съ какимъ что-ниб. является, пози-
руетъ въ своей наружности, потомъ зн. спеціальный костюмъ,
какъ признакъ фамиліи, возраста, національности, сословія и
т. д.—Ваіатез ТЬупт орііта ѵезіе іехіі; ірзе а§гезіі йиріісі
атісиіо Іііііадие іипіса апіе зе Тііуипі а§еЪаі огпаіит іогдие
еі агтііііз аигеіз сеіегодие сиііи ге§іо. Кер. Ваі. 3. Миіаге
ѵезіет — надѣвать траурное платье, но правильно и пшіаге
ѵезіііпш, какъ скоро надобно выставить на видъ, что платье
надѣто прямо на голое тѣло. Ѵезіііиз аііиз сіотезіісиз, аііиз
Гогепзіз. Сіс. Гіп. 2, 24, гдѣ ѵезііз нейдетъ. Ѵеэііз 8Іга§и1а.
И. Ѵегг. 2, 7. Вірагит ѵезіііиэ ѵігісііззіті. 1(1. № В. 2, 39.
Ѵезіітепіа ехегсііиі тізза зипі. Ьіѵ. 22, 27. Кііііі езі Гасіііиз,
диат атісіит ітііагі аіісіуиз (чьей-ниб. манерѣ носить тогу)
ані зіаінш аиі іиоіиш. Сіс. Ог. 2, 22. Сиііиз .]іі8іо шшнііог.
Ьіѵ. 8, 15. НаЪііиз ѵіг§іпа1І8, Сгаесиз, Вотапиз, разіогиш,
іпііііагіз, ігіиіирііаііз, зсепісиз. Ьіѵ. 24, 5, даже Ѵезііз ЬаЬі-
іиз — отличительныя стороны въ костюмѣ.
219. Тода, Іипіса, эадит, раішіатепіит, ІгаЬеа, Іасегпа,
Іаепа, раепиіа, раіііит, зиЬисиІа, іпіизіит, зіоіа, раііа. Тоца
и іипіса, части костюма, обѣ были національныя и первона-
чально однѣ только и были весь костюмъ, и носились мужчи-
нами и женщинами; въ одной туникѣ ходили только дома и
за работой, и носили ее прямо на тѣлѣ; она дѣлалась безъ
всякаго разрѣза, какъ наши дѣтскіе нагрудники или блузы, съ
— 266
отверстіемъ вверху, чтобы въ него могла проходить голова, и
съ двумя отверстіями по бокамъ, куда просовывались руки, а
въ позднѣйшее время дѣлалась и -съ рукавами. Тоіга ') надѣ-
валась или прямо на тѣло, пли на тунику и была верхнее
платье, состоявшее изъ одного куска матеріи; она множест-
вомъ оборотовъ навертывалась на станъ и лѣвую руку, а пра-
вое плечо оставалось свободнымъ. Тоца была обыкновеннымъ
верхнимъ платьемъ внѣ дома во время мира 2). Въ походѣ но-
сили не тогу, а военный платъ, кадпш, который (безъ рука-
вовъ) закрѣплялся на шеѣ посредствомъ і'іінііа; полководецъ
носилъ болѣе дорогой раіийаіпеліит. ТгаЬеа было пышное
верхнее платье древнихъ царей, всадниковъ, авгуровъ и ста-
туй боговъ. Вмѣсто Іора или и сверхъ нея, для защиты отъ
вѣтра, въ городѣ и за городомъ надѣвалась раениіа. безъ ру-
кавовъ, безъ разрѣза на груди, съ отверстіемъ вверху для про-
совыванья головы, въ родѣ пончо', ее носили мужчины и жен-
щины. У нея былъ и каишдояг, сиспііив, чтобы накрывать
голову. Для такихъ же нуждъ служила Іасегпа, накидка или
плащъ, похожій на греческую у Ааао;;, также съ сиспііпз; она
укрѣплялась посредствомъ ГіЬиІа на правомъ плечѣ либо на
груди; носили ее мужчины или вмѣсто тоги, или надѣвали на
тогу. Похожа на нее, но изъ болѣе дорогой матеріи, была
)аепа, которую носили Яашіпен. Раііішп назывался греческій
плащъ, і|іатісѵ, который былъ легче и свободнѣе, чѣмъ іо»а;
въ немъ у человѣка также правая рука была свободна; но у
Римлянъ онъ былъ въ презрѣніи 2). Мужчины, а еще чаще
женщины, которымъ туники одной было мало, носили еще іп-
гпзіиш или япррагпь', а подъ это или подъ тунику надѣвали
еще зпЬисиІа; то и другое собственно надѣвалось, какъ и са-
мая іипіса. Только женщины носили 1) раііа, которую надѣ-
вали на вѣоіа и ѣшііса, и которая очень скоро замѣнила тогу,
’) Подробнѣе насчетъ всего параграфа си. въ Древностяхъ.
2) Какъ Іо^а, въ отличіе отъ зарит, означаетъ миръ, такъ и іоваіш 1)
гражданскій. не—военный, и такъ какъ Іова была національная одежда Гни-
лавъ, то 2) римскій. Напротивъ, ра11іаІи&, носящій раііішіі, греческій.
2К7 —
похожая на іора или раііішп, 2) зіоіа, которую надѣвали на
іппіся, съ рукавами пли безъ рукавовъ, спереди и сзади безъ
разрѣза, но на плечахъ съ разрѣзами, гдѣ и застегивалась
пряжками, (’егіапі агта іодае, расіз езі іпзщпе іода. Сіе. Різ.
30. 8аІііз іппісае ріеіае іпзгиіе Хита гіесііі. Ьіѵ. 1, 20. Розі-
гріапі Ьіпаз іипісаз ЬаЬеге соерегипі, іпзіііиегипі ѵосаге зи-
Ъисиіат еі іпіизіит. Ѵагго ар. Хоп. з. зиЬисиіа. Коіюапі ргі-
то чпігіет яіне іипіеіз іода зоіа атіеіі Гиепші, рояіеа зиЪ-
зігіеіаз еі Ьгеѵез іипісаз сііга Ьипіегит безіпепіез ІіаЪеЪапі.
Ѳеіі. 7, 12. Пісіез зі Гогіе зѵЪисиІа рехае ігііа зиЪезі іппісае
ѵеі зі іода іііззібеі ітраг. Ног. Ерізі. 1, 1, 95. Паіа ех ргае-
(1а тіІіііЪиз аегіз осіо^епі Ъіпі зададие еі іипісае. Ьіѵ. 10,
30. Сл. Ьіѵ. Еріі. 72. Саез. В. С. 1, 75. СгассЬиз раіисіа-
тепіо сігсит Іаеѵит Ьгасѣіит іпіогіо іп Іюзіез іпіреіит Гесіі.
Ьіѵ. 25, 16. Мііо сіе гЬесІа 'съ дорожной повозки) ге]есіа
раепиіа йеяііпіі. Сіе. Міі. 10. Зегѵіиз сит ігаЬеа еі ІісіогіЪиз
ргосііі. Ьіѵ. 1, 41. Сл. 8пеі. ар. 8егѵ. Ѵіг». Аеп. 7, 612.
8иеі. есі. УѴоИ. ІП р. 70. Ечиезіег оніо зресіасиііз асіѵепіепіі
Сіаийіо аззигоеге еі (іеропеге Іасетпаз зоіеЬаі. 8иеі. Сіаші. 6.
ІПі Тугіо агйеЪаі піигіее Іаепа. Ѵіпг. Аеп. 4, 261. АЙ іаіоз
зіоіа (Іетізза еі сігсипиіаіа раііа езі. Сл. Ізісі. Огіг;. 19, 25, 2.
АІсіЬіаіІіз согриз іпЬшпаіі атіса іехіі зио раПіо. Сіе. Піѵіп.
2, 69.
220.	Б'азсіа, гесіітісчііит, ѵіііа, іп/иіа, (Начета. Повязка
для завязыванья, обвязыванья, перевязыванья или для защиты
отъ внѣшнихъ непріятныхъ либо вредныхъ вліяній и вообще
всякая повязка, обвязка, перевязка наз. Газсіа. Прочія четыре
слова означаютъ главнымъ образомъ «украшеніе или почетное
отличіе». Въ частности гейішіеиіипі наз. все то, чѣмъ, какъ
лентой, повязкой, перевязкой или поясомъ, кушакомъ, обвязы-
вается или обвертывается голова, шея, руки, грудь, станъ, такъ
что это слово можно бы употребить и въ смыслѣ всѣхъ трехъ
остальныхъ, развѣ только, при случаѣ, для ясности прибавивши
саріііз. Іпіиіа дѣлалась изъ бѣлой и багряной шерсти, широ-
кая, наряду съ діадемой, юловная повязка жрецовъ и жрицъ,
такъ называемыхъ зпрріісе.ч, жертвенныхъ животныхъ, а позд-
— 268
нѣе и императоровъ: украшались ею еще и притолки у две,
рей храмовъ, и во всякомъ случаѣ она была знакомъ того,
что извѣстное лицо или вещь сея щенны и неприкосновенны
Видъ этой повязки есть йіайета,	украшенный жем-
чѵтомъ и золотомъ головной уборъ восточныхъ царей, но ко-
торый въ позднѣйшее время носили и на западѣ императора
и липа императорскаго семейства. Негѵ. Ѵіг^. Аеп. 10, 538
говоритъ: Іптиіа Гавсіа іп тойшп йіайетаіів. «а циа ѵіііае аЬ
ііігадие рагіе йерепйепі, диае ріегитдие Іаіа езі, ріегитдие
іогііНв. де аІЬо е( соссо: но. кромѣ другихъ и Тибуллъ 2,
5, 53 о головной повязкѣ Весталки Иліи говоритъ: Піае ѵійео
0ІЙЙ5 іасепіез. На основаніи этого можно бы подумать, что
ѵіііае были, пожалуй, ленты или кисти у іпіиіа, а потомъ,
какъ рагв рго Іоіо, означали и іпіиіа. Но ѵіііа встрѣчается
еще и въ смыслѣ головнаго убора дамъ и дѣвицъ, а потомъ
еще жрецовъ и жрицъ и вообще уборомъ такихъ лпцъ и пред-
метовъ. которые убраны праздничнымъ образомъ. Послѣ этого
остается принять, что ѵіііа къ іпіиіа относится какъ родъ къ
виду, и что іпіиіа хотя и имѣла свои особенности, но не такъ
важныя, чтобы ея нельзя было назвать и ѵіііа. Сігса ресіш
еві /азсіа. Оѵ. Агі. Апі. 3, 274. Иеѵіпсіиз егаі /азсмз еі
тиіііб шейісатепііз ргоріег йоіогеш агіииш йеііѣиіив. Сіе.
Вгиі. 60. Ѵазсііз сгига ѵебііге. фиіпі. Нейітісиіа геНйііе
соііо. Оѵ. Рані. 4, 137. Наес сіѵііаз шиііегі тедлтіеиіит ргае-
Ьеаі, Ііаес іп соііиш, Ііаес іп егіпез. Сіе. Ѵегг. 3, 33. Ргае-
зіо тіііі васегйоіек Сегегік сиш іп/и1І8 Іиегипі. ІЬій. 4, 50.
Апіопіиз ій е^іі, иі Саевагі Ліайета ііпропегеі, гецпі ігі8І"пе.
10. РІііІ. 3, 5, Ѵіііа соёгсиегаі пе^іесіоз аІЬа саріііоз. Оѵ.
Меі. 2, 413.
221.	ВМідасиІит, сіпуиіит, сіпсіиз. гопа. ВиЫіцасиІиш,
оіа(шр.а или тиіі‘(ыр.а ~ері та аіоо'іа, передникъ на нижней
части живота, для прикрытія наготы. Сііщиіиш и сіпциіиз по-
ясъ или кушакъ, чтобы подвязывать плотно на себѣ одежду
*) Топко шерстянымъ снуркомъ, какъ утверждаетъ Гартунгъ, Вбш. Ве-
1і& 1, стр. 158, іпіиіа ве можетъ быть.
— 26»
сіпсіпн манера чья-ниб. подпоясываться. Хона, 'Сото,, женскій
поясъ, въ другихъ случаяхъ только тотъ поясъ, въ которомъ
носили деньги, а потомъ, какъ сіп§п1п8, ещеземной поясъ.
Іп всепаіп яіне зМідасиІо вето ргоіііі. Сіс. Ой. 1. 35. Іпсіп-
сіпз сіпсіи СаЪіпо агтаінз іп Іювіет інзііиіі. Ьіѵ. 8, 9. Ап-
геа зпЬпесіепв (Амазонка Пентезилея) ехзегіае сіпдиіа тат-
тае. Ѵігц. Аеп. 1, 492. ІЬіі ео, цио ѵіз, диі гопат регсІібіС
іпдпіі. Ног. Ерізі. 2, 2, 40.
222.	Согопа, $егіа. Согопа, изъ хороЕг,. вѣнокъ и подобная
вѣнку рамка, обстановка, сборище, собраніе; зегіа, огпт. отъ
.чегеге, вязъ изъ цвѣтовъ, вѣнокъ изъ цвѣтовъ, гирлянда. Ьаііпі
согопат аигеат .Гоѵі тіііипі. Сіс. Тизс. 5, 21. ТіЪі іряі егіс
рго іе тахіпіа согопа (окруженному многочисленной публикой і
саизяа гііееікіа. ІЬ. 1, 5. Зегіізпе гесіітігі іпЬеЬіз еі гона.
ІЬій. 3, 18.
223.	Саісеиз, саісеатепіит, саісеаіив, еоіеа, рего, сгерісіа.
вапсіаііит, еоссгіз, соікигпгіз, саііда. Саісеиз, ') башмакъ, ко-
торый завязывали ремнями, былъ національная обувь, какъ
іоііа—національная одежда, и носился тогда же, когда и іо§а,
слѣд. при появленіи въ публику; разумѣется, башмаки бывали
весьма различны по сословію, чину, фамиліи, лѣтамъ лицъ.
Саісеатепіит одежда для ногъ, обувь; саісеаіиз, въ языкѣ
послѣ Цицерона,= саісеатепіит. Дома и вообще вездѣ, гдѣ
не нужна была іо§а, употреблялась зоіеа, перенятая отъ Гре-
ковъ; привязывалась она посредствомъ Іі^иіае или ІіаЬепае.
Рего родъ большихъ бахилъ изъ толстой кожи, обувь особенно
поселянъ и рабовъ. Зашіаіішп, ааѵсаХіс.', или ааѵ&аАсч, и сге-
рісіа, хрг(іи<, какъ уже и по корнямъ видно, взяты изъ Гре-
ціи, а у Римлянъ, которые оставались вѣрными старинѣ, были
въ презрѣніи: вапсіаііппі подошва съ носками, которые могли
бы закрывать хоть пальцы, а сгерісіа всего вѣроятнѣе — туф-
ля. Йоссіія былъ родъ легкихъ башмаковъ, въ которыхъ бы-
вали актеры въ комедіи, въ отличіе отъ тяжелыхъ котурновъ
*) Сродно съ подобно саіх, которыя между собою относятся какъ Іас
къ 7о)а, 7аХ«хос ,7^'7105.
(Соіішгпиз, хбЯорѵсс) актеровъ трагическихъ; еще зосспз ва-
дѣвалось изнѣженными людьми, особенно женщинами; та и
другая обѵвь также перешла изъ Греціи. Саііцае вошедшіе въ
употребленіе ѵже при императорахъ солдатскіе полусапоги. Е:
іо^а еГ саісеиз еі саріііпз Іат пітіа сига, диат пе&іщепіі.
<шпі пргеЬешІешІа. (^иіпі. Іпзі. 11, 3, 137. Міііі саісеатеѣ-
іѵ.т зоіогит саПит. Іегга сиЬіІе езі. Сіс. Тизс. 5, 32. 8а-
ріепз «іЬі сгерідаз лиидиат пес яо&аз Гесіі, зиіог іаиіеп еы.
заріепв. Ног. 8аі. 1,3. 127, гдѣ Гейндорфъ, на основаній
ѲеіІ. 13, 21, зоіеа и сгеркіа принимаетъ за 'вещи, въ сущ-
ности одинаковыя. №1 ѵеіііпш іесівзе ѵоіеі, дпеш нов ршіеі
аііо рег ^Іасіеш регопе іещ. Диѵеп. 14, 185. Ьііпат сотші-
іі§агі ІіЬі ѵібеат запсіаііо сариі. Тег. Еип. 5, 7, 4. Ргосеняіі
вюсіо ін сгеріЛів ѵеі соікигпгз, тосіо іп саііда. поппипдиат
8оссо тиііебгі. 8иеі. Саі. 52.
224.	Рііеиз, реіаяиь. сисиііиб, гіса, тііга, даіегив, арех. Въ
городѣ Римляне, какъ и Греки, головы не накрывали. Рііеш,
назывался родъ головнаго прикрытія, которое клалось
на голову, но головы не обхватывало. Реіазпз, -гтасоі;, былъ
дорожная шляпа съ широкими полями; іпііга родъ чепца или
колпака Восточныхъ народовъ, именно Фригійцевъ, который
покрывалъ и щеки, а подъ подбородкомъ завязывался; въ Римѣ
появился онъ уже въ позднѣйшее время и былъ въ употреб-
леніи только у женщинъ и у изнѣженныхъ мущинъ, баіелв
головное прикрытіе у жрецовъ различныхъ разрядовъ. Сисиііив,
калишонъ, о которомъ сл. § 219, и гіса, кусокъ матеріи, об-
вязанный около головы, который носили жены жрецовъ і’іаіпі-
пев, а также и другія женщины въ особенныхъ случаяхъ, напр.
при траурѣ. Арех собственно остроконечная верхушка у рі-
Іепз жрецовъ ііашіпен и яаііі, но до синекдохѣ арех назы-
вался и одинъ рііеик, а потомъ употреблялось и о другихъ
предметахъ съ заостренной вершиной, и наконецъ метафо-
рически = о?(,неадг, т. е. высшій блескъ, значеніе, сила. Таг-
дпіпіо адиііа рііеит аиіегі. Ьіѵ. 1, 34 и о томъ же слу-
чаѣ: АЬ адиііа Тагдиішо арісет ііпрозііиш риіапі. Сіс.
Ье^. 1, 1. СиіІіЬеі арісет Біаіеш ішронашиз. Ьіѵ. 6, 40.
— 271 —
Арех вепесіиіів аисіогііав. Сіе. 8еп. 17. Ве^иш арісез (сила).
Ног. 0(1. 3. 21. 20. Ііоті цноцие поппіеі реіазаіиз враііапа-
Іиг. 8иеі. Аио. 82. Еисіідез, циит айѵезрегаасегеі, іипіса
Іопка тиІіеЬгі іпйиіив еі раЛіо ѵегзіеоіоге атісіиз еі сариі
тіса ѵеіаіия (слѣд. одѣвшись, какъ женщина) е Лото зиа Ме-
^агіз Аіііепав асі Носгаіет соттеаЬаІ. Оеіі. 6, 10. Если-бы
гіса была какое-ниб. рііеиз, то было бы сказано орегіиз. Рагів
Маеопіа тепіит тііга егіпешцие ниміепіепі виЬпіхин Неіепа
роіііиг. Ѵігц. Аеп. 4, 216.
225.	Соіог, рідтепіит, /исиз, соіогаге, (исаге, Ііпдеге. Со-
іог *), цвѣтъ, съ которымъ какой-ниб. предметъ представляется
глазамъ, потомъ въ частности зн. 2) цвѣтъ лица, краска, особ.
часто Ь)- здоровый, красивый цвѣтъ лица, 3) колоритъ, манера,
тонъ, стиль рѣчи, 4) физіономія, характеръ чего-ниб., осо-
бенная печать, лежащая на чемъ-ниб., 5) всякая особенность
выступа чего-ниб. наружу, наружной, видимой стороны. Ріц-
шепіиш, отъ ріп§еге, цвѣтъ, краска, въ смыслѣ средства или
вещества для разрисовки, окраски, и 2) метафорически то,
чтд придаетъ какому-ниб. предмету особый колоритъ, цвѣтъ,
особую печать. Гисиз, румяна, 2) метаф. — прикрасы,
поддѣлка, притворство, фальшь. Сюда относится соіогаге--
дѣлать такъ, чтобы что-ниб. получило цвѣтъ, окраскѵ, въ осо-
бенности, когда это дѣлается не окраской чѣмъ-ниб. снаружи,
какимъ-ниб. рі^шепіиш либо і'исиз, а внутренней перемѣной
въ частяхъ, придающихъ предмету видъ и цвѣтъ, слѣд. а) окра-
шивать, прикрашивать, Ь) придавать особый колоритъ, особую
печать. Если окраска предмета дѣлается наведеніемъ, наложе-
ніемъ на него іисиз или другаго какого-ниб. средства окраски,
то это иаз. 1‘исаге; а если окраска дѣлается смачиваніемъ
предмета въ жидкости, насыщенной какимъ-ниб. красильнымъ
веществомъ, либо опрыскиваньемъ такимъ веществомъ, какъ то
*) Журціусъ. (ігипіі/йве и проч. 1, е. 92, соіог производитъ отъ одного кор-
ня съ сеіаге, оссиіеге; другіе связываютъ это слово сь откуда /рейра,
противъ чего Корссенъ, Веііг. стр. 382 возбуждаетъ сомнѣніе. Однако всакій,
даже н не снаружи наведенный, цвѣтъ всегда ееть нѣчто такое, что, какъ
внѣшнее, стоитъ передъ внутреннимъ, закрываетъ его, и поэтому произ-
водство отъ сеіаге п т. д. довольно благовидно.
— 272 —
п другое дѣлаютъ красильщики, то это наз. Ііпцеге. Поэтому
метафорически Ійщеге (аіідпеіп или аіідиісі) зн. сообщитъ пред-
мету какой-ниб. характеръ, какую-ниб. печать тѣмъ, что за-
ставятъ его воспринять въ себя какой-ниб. духовный элементъ
какъ-бы духовную закваску (аіідиа ге), насколько онъ под-
дается этой операціи. Но Гпсаге аііцпісі зн. придавать пред-
мету лоскъ или блескъ, который поддѣльному, вредному, отвра-
тительному долженъ придать натуральный видъ настоящаго,
встанно-добраго или истинно-прекраснаго. Так. образомъ Ііп-
реге и значило бы въ родѣ: проникать, пропитывать, напиты-
вать, насыщать, Гпсаге прикрашивать, наводить лоскъ, поддѣ-
лывать, въ метафорическомъ смыслѣ всѣхъ этихъ словъ. Но
оба эти глагола у писателей классическихъ употребляются всего
больше только въ ряіТісіріиш равзіѵі, Ііпсіиз и Гисаіив, а кромѣ
того, Гисаіиь весьма часто 2) бываетъ еще и эпитетомъ самаго
особеннаго блеска, полученнаго предметомъ. Зизреизнз іпсег-
Іивдие ѵиііие, сгеЬга соіогіз шпіаііо Ііаес арегіа ас піапіГейа
ГасіеЬапІ. Сіе. Сіиеві. 19. Іпіеііщев піЬі! ііііив (Катона въ
его рѣчахъ) Ішеапіепйб, піві еогиш рідтепіогит, циае іпѵев-
Іа попйиш егані, Гіогепі еі соіогет <ІеГиІ88е Ісі. Вгиі. 87.
ОгаІіонІБ, паггаііошв, игЬаніІаІів соіог. Сіе. Соіог еі яресіез
ргіьііла сіѵіІаІІБ. Сіе. Аіі. 4, 16. Ѵііае соіог. Ног. Агіерегна
Іешеге рідтепіа іп ІаЬиІа. И. ІЛѵіп. 1, 13. Тіпцеге Іешрога
/исо. Ргор. Сі, цииш іп воіе ашЬиіеш, Гіегі паіига, иі соіогег,
віе, дишп І8І08 ІіЬгое Іе^егіш, вепііо іііогит сапіи огаііопет
теат диабі соіогагі. Сіе. Ог. 2, 14. КиЪго соссо ііпсіа ѵе«-
ІІ8. Ног. Заі. 2, 6, 103. Огаіог 8ІІ шіѣі ііпсіиз Ііііегіа. Сіе.
Ог. 2, 20. Сошрояііа е8І циіЬийсІат {'исапйі сига соіопія. ОѵісІ.
Т1І8І. 2, 487. КаІига1І8 іпегаі, поп [исаіиз пііог. Сіе. Вгиі. 9.
226.	Аіег, підег, /игѵиз, /ивсиз, риііиз. Аіег зн. «черный» въ
смыслѣ мрачный, пасмурный, а иі^ег «черный» въ смыслѣ
темный, неясный. Въ эстетическомъ отношеніи пщегоэн. чер^
ный цвѣтъ красивый, яркій, сверкающій, аіег черный цвѣтъ не-
пріятный, мутный, тусклый, смутный, угрюмый, и метафорѣ
чески аіег символъ бѣды или того, чт д считается бѣдой, а пі§
символъ злаго характера, коренящагося въ низости (черно
— 273 —
души. Ь'игѵпв и Гизспз, изъ которыхъ первое встрѣчается
только у поэтовъ, обыкновенно приводятся къ одному корню;
но кажется, что (пгѵпв главнымъ образомъ бываетъ эпитетомъ
міра подземнаго и подобныхъ ему мѣстъ и Ъ) эпитетомъ того,
на чемъ есть цвѣтъ того міра, чѣмъ и напоминается о при-
надлежности къ тому міру, происхожденіи изъ него и связяхъ
съ нимъ, слѣд. мрачный, черный, какъ ночь (міра подземнаго—
адская) Кивсиз есть эпитетъ ночи, подземнаго царства и
тамошнихъ предметовъ, потомъ народовъ, почернѣвшихъ отъ
солнечнаго зноя, и того, чтд по своему цвѣту похоже на ко-
торый-ниб. изъ этихъ предметовъ, слѣд. означаетъ цвѣтъ не
чисто опредѣленный, но сквозь который болѣе или менѣе про-
свѣчиваетъ, сквозитъ какой-ниб. другой цвѣтъ, предметъ цвѣ-
та неопредѣленнаго, темносѣрый, бурый, темнокрасный. Риі-
ІН8,5) мутнаго, пепельнаго, дикаго цвѣта, какова напр. одежда
траурная, одежда простыхъ рабочихъ. Вешосгііие ІшпіпіЪин
атІ88І8 аІЬа еі аіга бізсегпеге поп роіегаі. Сіс. Тивс. 3, 39.
Весісіаш Іат аігат, диат сагЬо езі. Тег. Асіеірѣ. 5, 3, 63.
Ріез аіег, какъ напр. Біез АПіензіз. Аіга тогз, аіга сига.
Ног. Ніугит еЬеііит. Ѵігд. Еідга ге§иа Сіііз. Оѵі<1. Соеішп
рісе підтімз, Іб. Ніс пгдег езі, Ьипс Іи, Котапе, саѵеіо. Ног.
Сашіійа іп підга ѵегіеге. биѵеп. Еигѵа апіга (подземнаго міра).
Оѵіб. Меі. 5, 541. Ригса Ргозегріпа. Ног. Еизсае деиз аи-
Іае. Ргор. 4, 11, 5. Ашіготеііе раігіае [изса соіоге зиае.
Оѵігі. Нег. 15, 36. Ьи$еЬапІ риіііз раіііз атісіае. Ѵагго ар.
Хоп. р. 549. Ѵеггев ргаеіог іи оЙісіиа тауогет рагіет сііеі
с.иш Іипіса риііа зебеге зоІеЬаІ еі раіііо. Сіс. Ѵегг. 4, 24.
227.	Сиіідо, іенеЪгае, оЬзсигііаз. Темнота и мракъ бываютъ
пли таковы (такъ густы), что совергиенно скрываютъ и дѣла-
ютъ невидимыми предметы, либо только таковы, что если п
*) По значенію, і'игѵнв могло бы бить отъ одного корна съ орокч, зрукод,
ёрг/Зо^, ’Оруюіг, но это производство въ послѣднее время отвергнуто.
’) Риііив находится въ связи съ кеХІос, кгХівво'с, поХю'с. Сл. Курціуеа I. 1.
етр. 236. Норссепъ 1. 1. стр. 309. Но во всякомъ случаѣ для этого параграфа
ед. Прныѣч. къ § 232.
18
— 274 —
не дѣлаютъ невозможнымъ, то по крайней мѣрѣ затрудняютъ
ясное различеніе и распознаваніе предметовъ; въ первомъ слу-
чаѣ будетъ саііно.—слово отъ одного корня съ сі.тіп, стар. са-
Ііш, сеіаге, оссиіеге,—въ послѣднемъ случаѣ іепеЬгас. Но
оЬяспгііяе есть качество того, что оЬзспгпт, т. е. того, что,
по слабости свѣта, около себя пмъ распространяемаго, не мо-
жетъ быть хорошо видимо, ясно разузнано. Слѣд. оЬксигіІж
находится въ самомъ предметѣ, а саіідо и іевеЬгае приходятъ
на него извнѣ. Отсюда выходитъ и метафорическое ихъ зна-
ченіе, именно: оЬкснгі(аз а) темнота какого-нибудь предмета
для разсудка, т. е. неясность и неопредѣленность, съ которой
предметъ представляется пониманію, п Ь) невидность, т. е.
неважность по мѣсту, званію, происхожденію. Это можно озна-
чать и словомъ іепеіігае, только прп этомъ надобно взять обо-
ротъ такой, который темноту выставилъ бы какъ будто обо-
лочкой предмета. Болѣе сильное выраженіе для этого будетъ
са1і"о. О сраженіи при Іас. Тгаеіпіеппя: Егаі іп Тапіа сайд]
діпе піа)ог изиз аигініп, диаш осиіогит. Ьіѵ. 22, 5, сличи съ4
ІЬісІ. е. 6. ОЬзсигаіо зоіе іепеЬгас зипі іасіае герепіе. Сіе.
Вер. I, 16. ТепеЬте съ посіІ8 и безъ этого часто=пох.
Оівсигііаз ІаіеЬгагит. Тас. Нізі. 3, 11. Тапіа езі інеоіепііа
ас іпгЬа ѵегЬогипі, иі огаііо, диае Іишеп асІІнЬеге геЬиз сіе-
Ьеі. ео оЪзсипіаіет ас ІепеЬгаз айёгаі. Сіе. Ог. 3, 13. Подоб-
но этому говорится ІепеЬгаз или саііціпеш ой'ипсіеге, і. шп
саі. оЬсІисеге; ]асёге іп іепеЪгіз, ех іепеЪгіз еѵосаге.
228.	ѴтЬговѵ.в, орасиз, итЪгаііІіз. ІІшЬгозиз зн. имѣющій |
у себя или дающій много тѣни, тѣнистый, но ораенз ') нахо-
дящійся въ тѣни. т.-е. безъ солнца, закрытый отъ свѣта и '
жара солнечнаго, и поэтому часто употребляется съ добавоч-
нымъ значеніемъ сумрачности и прохлады, въ отличіе отъ аргі-
сиз (освѣщаемый солнцемъ); птЬгаііІіз,—образовавшееся такъ
же, какъ ачнаііііз,—остающійся въ тѣни и особенно любящій
тамъ быть, изнѣженный 2). Ещ° Іосиш аезіаіе итЬговіогж
') Сродно ли ораси» съ орегіге, аргіеиь съ арегіге, остается подъ сомвѣпіен».
*) Сл. Крафта къ ЕІО". НетаіегЬшіі р. 271.
2" 5
ѵійі пшіциат: регтиіііе Іосіе ациаш ргоііиеиіет еі е.іт иЬе-
гет '). Сіе. фи. Ег. 3, 1, 2. Іп ѵігійі орасадие гіра іпатіш-
Іапіез. 14. Ьец. 1, 5. А<1 таіаіп йотезіісат йійсірііпат ѵііат-
сре ипіЬгаііІет еі йеіісаіат цииш ассезеегииі еііапі роёіае,
пегѵое огопіе ѵігіиііз еіійипі. Ій. Тивс. 2, 11.
229.	Саегиіеиз, саегиіиз. саезіиз, діаисгіз. Саегиіеив,—а для
метра у поэтовъ часто саегиіиз, — гов. о цвѣтѣ неба, моря,
рѣкъ, того, что относится къ двумъ послѣднимъ средамъ, цвѣтѣ
глазъ Германцевъ, слѣд. синій, голубой, но —смотря по оттѣн-
камъ такого цвѣта и по переливу его въ другіе цвѣта—и темно-
синій, синевато-сѣрый, темно-зеленый; саевіиз говорится только
о цвѣтѣ глазъ, и особ. глазъ Минервы, которая погречески наз.
•улао-ліо-іс, слѣд. означаетъ цвѣтъ глазъ не черный, какой
большею частію бываетъ на югѣ, но синій, сѣрый или карій,
но который, смотря по натурѣ индивидуума, переходить въ цвѣтъ
близкій къ описанному или болѣе свѣтлый, напр. цвѣтъ глазъ
у кошки. Это же идетъ и къ взятому изъ греч. языка, въ про-
зѣ золотаго вѣка неупотребительному, ціапепз, улаохб; і), ко-
торое употреблялось не объ однихъ только глазахъ. Ао саеіі
са&гиіа іешріа шаппв ѣепйеЬаш Іасгішапз. Сіе. ІИѵів. 1, 20.
Са&гиіа пиЬез. Ѵігц. Аеп. 8, 622. ЕІиѵіоз ѵосо еі циае
саегиіео зіиі питіпа роиіо. ІЬ. 12, 182. Саезіі осиіі Міпег-
ѵае, саегиіеі йісипіиг еззе Керіит. Сіе. К. В. 1, 30, сличи
съ Ьисгеі. 4, 1152. Саезіо ѵепіаш оЪѵшз Іеоні. Саіиіі. 45,
7. Саегиіеі осиіі (Зеппапогит. Тас. Сегт. 4. Агйепіез осиіоз
іишіпе діаисо. Ѵіг§. Сеог^. 4, 451. Сіаиса иіѵа. Ій. Аеп. 6,
416. Йрайісез ециі §1аисіцие. Ій. Стеог§. 3, 82. Сл. Прим. къ
§ 232.
230.	ІАігісІііз, Ііѵйіиз, раШйиз, /Іаѵиз, {йіѵиз, дііѵиз, Іиіеиз.
Гигійиз ') блѣдный, блѣдножелтый, желтоватый, съ такимъ
смысломъ, что цвѣтъ непріятенъ, противенъ, и поэтому бываетъ
особенно эпитетомъ подземнаго царства и того, что тамъ на-
') Изъ такихъ и подобныхъ мѣстъ Ферд. Шульцъ, Сннов. 8. ѵ. для шпі гозш
выводитъ спеціальный оттѣнокъ сырости.
’) Сличи Фосса къ Ѵігд. Аеп. 3, 82.
•") Сродно съ	къ которому относится, какъ Іаеиа въ х^'*іѵо-
18*
— 276
ходьтся, и еще сѣры, только очень блѣдножелтой. Ьіѵйіиз ')г
свинцоваго цвѣта, эпитетъ кожи при подтекѣ крови и эпи-
тетъ лица у человѣка, мучимаго завистью. Наѵнз 2), свѣтло-
желтый, золотистый, соломеннаго цвѣта, палевый, бѣлокурый,
свѣтлорусый (ааѵ96<;), эпитетъ зрѣлаго хлѣба (въ полѣ) и свѣтло-
русыхъ или бѣлокурыхъ волосъ. 1’ніѵиз темножелтый, красно-
желтый, рыжій, бурый, эпитетъ золота и львовъ. (Иіѵиз свѣтло-
желтый, соловой 2). Ьиіеиз, шафраннаго цвѣта, оранжевожел-
тый, желтый, и болѣе или менѣе съ краснымъ отливомъ,
эпитетъ Авроры, яичнаго желтка, сѣры. РаПібиз ’) эпитетъ
лица, поблѣднѣвшаго отъ испуга, тоски, смерти, блѣдный,
поблѣднѣвшій, безъ кровинки въ лицѣ, потерявшій всякій
цвѣтъ, означаетъ вообще потерю или отсутствіе всякаго спеці-
альнаго цвѣта у предмета. Сличи примѣч. къ § 232. Імгіда
Рагса. Ргорегі. Ьигідит знИнг. Оѵіб. ІЛѵісІа агтіз Ьгасіна.
Ног. Ѵаба Нѵіда ѵеггипі. Ѵіг§. Леи. 6, 320. Раііійа іигЬа
(мертвецовъ). ТіЬи.11. Ріоха агѵа. Ѵіг^. Ріаѵа Сегез, Й. Міпег-
ѵа, но также и й. Аигога, для отличія отъ Іиіеа Аигога. ОѵіА
Ѵіг§. Соіог (іеіеггішиз аІЬіз (ециіз) еі; дііі о. Ѵіг&. Сеогу. 3,
82. Іміеит зиірѣиг. Оѵііі.
231.	КиЬег, ги/йз, гиіііиз, гиввиз, ригригеиз, зраНіх. Какъ аіег
и аІЬиз основные тоны цвѣта въ черномъ и бѣломъ цвѣтахъ безъ
дополнительныхъ цвѣтныхъ оттѣнковъ, такъ гнЪег основный
тонъ въ цвѣтѣ красномъ и есть эпитетъ крови и, сообраз-
но съ тѣмъ, краски, румянца въ лицѣ, кермеса (сосснш), крас-
наго пламени, утренней и вечерней зари, краснаго письма
краской гиЬгіса, написаннаго краснымъ Пріапа. Киі’из есть
эпитетъ рыжихъ волосъ, пшеничнаго зерна и, по (іеіі. № А.
2, 26, такихъ предметовъ, которые можно бы называть и Гіа-
ѵив, і'иіѵиз, Іиіеиз, зрасііх, слѣд. красный, съ желтымъ гаи
*) Ьігіііиз Корссенъ 1. 1. стр. 149 сличаетъ, а слѣдовало бы сличить п Курѵл-
усу, 1. 1. I, стр. 338-съ нѣм. Віеі, свинецъ.
!) Ріаѵив, Гиіѵив, уііѵиа, нѣм. уеІЬ сродны. См. Корссена 1. 1. стр. 209. (На-
уив = церк.—слав. млавый: нивы плавы суть къ жатвѣ).
’Э Сродно съ аѣм. /сМ,
— 277
бурымъ отливомъ, пунцовый, коричневый, краснобурый (о лю-
дяхъ: рыжій). Но гціііиз эпитетъ золота, волосъ у Гер-
манцевъ, огня, утренней зари, будетъ, пожалуй, красноватый,
изъкрасна желтый, рыжеватый, т.-е. желтый, съ краснымъ
отливомъ. Кнззнз *) наз. свѣтлокраснъій, цвѣта сурика, ры-
жій. 8райіх. бурый, темнокоричневый, каковы финики или
каштаны Рнгрнгеия,	пурпуроваго цвѣта, прохо-
дитъ по ряду цвѣтныхъ тоновъ, изъ которыхъ каждый отли-
чается совершенно своеобразнымъ блескомъ и еще тѣмъ, что,
смотря по мѣсту передъ ними наблюдателя и по освѣщенію
предмета, главный тонъ блеститъ отливами другихъ цвѣтовъ,
слѣдов. черный, но съ отливомъ краснаго или голубаго, фіо-
летовый, темнокрасный, яркокрасный, пунцовый, аметисто-
вый, гіацинтовый. Потомъ это слово означало всякій цвѣтъ съ
пышнымъ блескомъ, даже бѣлизну лебедей и снѣга; впрочемъ
это бывало только у поэтовъ. Сл. Примѣч. къ § 232. ВиЪег
8аіщнІ8, гнЪгшп сосспш, г. Патта, г. таге (на утренней за-
рѣ). Вгі/а ѵіг?о (рыжеволосая). Тег. Неацѣ 5. 5, 17. ВпГа
8ІІщо (пшенпца), г. заіщиіз. Виіііа Патта. Оѵій. Меѣ 12,
294. Визза ѵеіа. Ьисгеѣ 4, 73. Нопезіі зраЛісез (ециі) ціаисі-
цие. Ѵіг?. Оеог?. 3, 82, и здѣсь см. Фосса. О ригригеиз см.
его же къ Ес1о§. 4, 44иР1іп. Н. Л. 9, 61. Ритригеит зіа-
теп (основа на ткацкомъ станкѣ). Ргорегѣ 1, 3, 41. Ригри-
геа Аигога. Оѵій. Меѣ 3, 184. Ригригео ЬіЪіі оге (=ІаЬгІ8)
песіаг. Ног. 0(1. 3, 3, 12. Ригригеиз Поз гозае. Ій. Ой. 3,
15, 15. Ригригеі (тагіз) Писіиз. Ргорегѣ 2, 26, 5. Ригригеі
оіогез. Ног. Ой. 4, 1, 11, гдѣ см. толкователей.
232.	АІЬиз, сапЛйІиз, сапиз. Какъ аіег есть основный тонъ
въ черныхъ цвѣтахъ, гпЬег въ красныхъ, такъ аІЬнз въ бѣ-
лыхъ, слѣд. бѣлый безъ всякаго дополнительнаго отлива, но
сапйійнз, отъ сапйеге, бѣлый съ отблескомъ, ослгъпите.іъно-бѣ-
лый, бѣлый какъ снѣгъ, эпитетъ снѣга, лебедя, чистаго цвѣта
лица, тоги, противоположно терминамъ: піцег, Гпзспз, Іпгійнз,
’) ВиЪег, гпГив, гиіііиз, гиввив, ёр-лЭро;, нѣм. гоік (с.іав. рыжій, рудый) —
всѣ между собою сродны.
— 374 —
ряііібпз. Сапий эпитетъ сѣдыхъ волосъ, инея, соломипы зрѣла-
го колоса. сяиіой, сѣрый, дикаго цвѣта, сѣроватый, серебристые
цвѣта, иногда почти=Лаѵи». Вт> мегаф. смыслѣ а1Ьия=благо-
пріятный, счастливый, обѣщающій хорошее, но въ этомъ смыс-
лѣ рѣже, нежели саікіігінв, которое употребляется еще и въ
эстетическомъ, и нравственномъ смыслѣ: чистый, настоящій,
искренній', сапих—почтенный по лѣтамъ. Г'еііх іііе согѵо га-
гіог аІЬо. Лиѵеіі. Сашійііы' суспіѳ, Ііесіега Гогтовіог аІЬа. Ѵігъ
Есі. 7, 38. АІіисІ еяі сапМит. і. е. дишіат пііепіі Іисе рег-
/п$шп евве, аііисі аІЬит, диой раііогі сопъѣті еззе ѵісіниіп,
8егѵ. жі Ѵігц. беогр. 3, 82. СашМит оѵі. Рііп. Сапсііда
аѵія (аистъ, гусь, лебедь). Ѵіге. Сапд.йіі (Іепіен. Саіиіі. 39,1.
СапМа 1)й1о. Ѵігр. Но говорится и сашіісіі (бѣлые какъ снѣгъ)
сгіпез. Сапі саріііі. Сапа ргніпа. Ѵігр. Сапае агініае. ОѵісІ.
АІЬа паиііб яіеііа. Ног. СапЛіЫит цепиз дісспбі. Сіе. Таю
іеііх иііпаго, диаш ресіоге сапАгЛиз, еззет. ОѵісІ. Сапа зенесіа.
Сапа Ме8. Ѵігр.
Примѣчаніе. Указывая въ послѣднихъ параграфахъ спеціаль-
но на отдѣльные предметы, при именахъ которыхъ то или дру-
гое названіе по цвѣту употреблялось болѣе или менѣе посто-
янно, мы имѣли въ виду—дать начинающему нѣсколько точекъ
опоры среди неопредѣленности предмета. Аіег, пірег, аІЬиз,
саіі(1і(1н8, гпЬег можно принимать за названія простыхъ цвѣ-
товъ; а ко всѣмъ остальнымъ идетъ то, что говоритъ и доказы-
ваетъ на отдѣльныхъ случаяхъ Гёте въ своей ГагЪепІеІігн:
Древніе общія, родовыя названія цвѣтовъ употребляли вмѣсто
частныхъ, видовыхъ и, наоборотъ, послѣднія вмѣсто первыхъ;
названія цвѣтовъ не имѣютъ у нихъ значенія постоянно-одина-
коваго и не строго-опредѣленны, но эластичны и неустойчивы:
они захватывали и сосѣдніе цвѣта по обѣ стороны извѣстнаго
цвѣта, и оттого ихъ желтый цвѣтъ отливает ъ, съ одной сторо-
ны, краснымъ, а съ другой, синимъ, ихъ синій переходитъ ча-
стію въ зеленый, а частію въ красный, красный то въ желтый,
то въ синій и т. д. Въ то же время изъ параллели цвѣтовыхъ
О корнѣ ем. § 236.
— 279 —
названій у Гёте открывается, какъ, не смотря на неопредѣлен-
ность терминовъ, Древніе были богаты по части характеристи-
ки цвѣта.
233 и 234. Кііаг, яріепдог. /йідог, /йідиг, /иітеп съ отно-
сящимися къ этимъ понятіямъ глаголами и именами прила-
гательными. Глянецъ, т. е. ясная, пріятная наружность пред-
мета, по которой взглядъ на него успокоителенъ для глаза,
будетъ лііог, лоскъ, блескъ, игра. Онъ частію природное ка-
чество тѣлъ, напр. а) жирныхъ веществъ, Ъ) (не выставлен-
ныхъ на солнце) драгоцѣнныхъ камней, въ чистотѣ содержи-
мыхъ металловъ, мрамора, звѣздъ, здороваго, крѣпкаго тѣла
у человѣка и животныхъ, а также, напр. у обоихъ послѣд-
нихъ предметовъ, бываетъ слѣдствіемъ убора, ухода, выправки
и т. д. и переходитъ при этомъ въ эстетическую красивость,
въ противность понятію 8()иа1ог. Метафорически употребляется
объ языкѣ, почти — красота, изящная форма, въ контрастъ
съ ііоггіеіа (Сіе. ВгиС 67). Но если «блескъ» говорится о на-
ружности предмета, испускающей или отражающей свѣтъ,
п при этомъ она производитъ на взглядъ особенный эффектъ,
въ сравненіи съ другими предметами, возбуждаетъ въ сердцѣ
наблюдателя удивленіе, изумленіе, чувство высокаго, то это
будетъ уже не пііюг, а зріеікіог, антитеза къ зогсіек, которая
означаетъ усиленный блескъ предметовъ, означенныхъ при
пііог подъ Ь), и въ такомъ случаѣ производится искусственно
и бываетъ дѣломъ не вкуса и опрятности, но роскоши-, въ пе-
реносномъ смыслѣ вообще соотвѣтствуетъ нашему блескъ, т. е.
означаетъ пышность, великолгьпіе, славу и т. п. Кпіцог *) наз.
блескъ, сверкающій какъ молнія, поразительный для взора,
слѣд. сильнѣе чѣмъ зріеікіог, и метафорически въ прозѣ не
употребляется. Сообразно этому различію въ значеніи и упо-
требленіи словъ: пііог и зріеікіог, различаются и слова: пііеге,
пііезсеге, піікіпй, аріешіеге, зріешіейсеге, зріепіііьіиз, 1и1»еге;
послѣднее употребляется и о настоящей молніи или зарницѣ,
*) Еці^еге,	іиі^иг, г'иішеи еСс. огъ одного корня съ рХі'/гп/ п пѣм.
Віііз (слоя, блистаю, блески. Иу^піусъ, 1. 1. I, стр. 157.
— 280 —
но йіког такъ говорится рѣдко. Но Гиіппг называется вообще
только настоящая молнія, со стороны ея блеска,	™--
іо-г, (слѣд. и зарница), и Гнісшгаге или Гиіілегаге освѣчатъ:
а ііііпіеп наз. молнія зажигающая, поражающая,
говорится метафорически о сражающемъ ударѣ несчастій, и
о сильной рѣчи; но Іиітіпаге, поражать молніею, убивать,
громомъ, говорится только у поэтовъ либо у позднѣйшихъ.
Быть поражену молніей, громомъ будетъ бе соеіо іатщі. А7і-
іепі ші^иеніій, /иідепі ригрига. Сіс. Саі. 2, 3. №іог аіігі,
аг^еиіі, еЬогів, ІіегЬагиіи. Ѵенегіз сгіпіз пщеітіті пііогіз соп-
ііпеі вресіет гий сгіпіз. Рііп. Н. К. 37, 69,—мѣсто, изъ
котораго видно, что пііог употребляется не прямо о бѣлизнѣ,
и что говорится не только вріепбог піцсг, какъ сказано
Рііп. Н. К. 12, 9. Ь'гіі те Сіусегае пііог зіріепсіепііз Рагіо
юагтоге ригіиз. Ног. Огаііопіз виЫітііав еі та^пійсепііа
еі пііог\ (^шні. 8, 3, 3. Вріешіог ангі, аг§епіі, реттае, рпг-
ригае, адиагит, ботиз. Ногит ойепбіі ригригае «епиз, зріеп-
бог, пііог. Сіс. Соеі. 31. Вр'іепд.ііа еі "гапбіз огаііо. Сіс.
Вгиі. 75. Вріепдійа іп^епіа. Іб. ОЙ’. 1, 8. Нопезіі Іютіиев
еі 8ШШИ0 зрІепЛоге ргаебііі. Іб. Сіиепі. 69. Ѵігіик іисеі іп
іепеЬгіз зріепсіеіцие рег зезе зегарег педие аііепіз ипдиат
8ОПІІІЛ18 оѣбоіезсіі. Іб. 8е8і. 28. Виідог аигі, агтогит, кре-
сиіогипі, ригригае. Ѵеггез ЬаЬеЬаі боті киае сапбеІаЬгиш
боѵіз е репшііз аигодие регГесіит, си]’и8 {иідоге соііисеге
аідие іііибігагі боѵів іетріит орогіеЬаі. Сіс. Ѵегг. 4, '?
Аи«игев сосіі /иідига геріопіЬив гаііз іетрегапіо. Іб. Ье". 2'
8. .Іасе, оЬвесго, іп те ѵіт согивсат [иітіпіз. Сіс. Тизс.
9. переводъ изъ 8ор1і. Тгасіі. 1086. Еиідигаііо окіеибіі і^
пет, іиітгпаііо етііііі. 8епес. (^иаеві. Каі. 2, 12. Риітііла
Іогіипае соиіетпатив. Сіс. Тизс. 2, 27.
235. Гах, іоейа, /ипаіе, с&геиз, сапЛеІа, сагійёІаЪгипг, Іисе*
Іусііпиз, Іаіета, Іатраз. Ках, отъ одного корня съ о: (т&^
есть общее названіе для всякаго факела, свѣтитъ -іп
только онъ, или зажигаетъ (іисепбіі), а метафорически — зи
жшателъное средство, искра, жаръ, поджигающая страсти
Только для освѣщенія служатъ: іаеба, прямо отъ саіы, безт
— 281
посредства сас, сасс,—сосновый факелъ и особенно факелъ,
употреблявшійся при торжественныхъ случаяхъ (свадьбахъ, по-
хоронахъ) '): это былъ древнѣйшій родъ факеловъ. Сегснз,
отъ сета, восковая свѣча-, іііпаіе, отъ ітіпіе. восковая свѣча
или восковой факелъ, названный по свѣтильнѣ, отъ сегенз
отличавшійся большей величиной. Сапсіеіа, отъ сапсіеге, о ко-
торомъ см. § 236, восковая или сальная свѣча,—слово, которое
у Цицерона не встрѣчается, и есть просто родовое названіе
для сегеиз и інпаіе. Ьнсегпа, отъ Іпсеге, и взятое съ грече-
скаго Іусіпшя, '/луѵос, (Агізі. КііЬ. 18), лампа, которую дѣ-
лали изъ глины въ разныхт. формахъ и съ разной окраской.
Ьаіегпа или Іапіегпа, фонарь, который дѣлался изъ рога, либо
и изъ пузыря, такъ какъ стекла еше не было; это слово обра-
зовалось изъ 'каи.т~г^, какъ раіегпня отъ ~атт(р, раіег. Сап-
НеІаЪпіпі, Аоуѵооуос, отъ сапсіеіа, 1; подсвѣчникъ объ одной
чашечкѣ и для одной свѣчки. 2) а еще и подножка для нѣсколь-
кихъ свѣчей, деревянная либо металлическая, болѣе или менѣе
искусной работы и болѣе пли менѣе дорогая: иногда ее при-
крѣпляли стоять на одномъ мѣстѣ, а иногда вѣшали на стѣ-
ну пли на потолокъ, а иногда она была переносная, какъ гов.
8егѵ. Ѵіг$*. Аеп. 1, 726. Еатправ, Лайка;, зажженный факелъ,
только у поэтовъ, когда рѣчь идетъ о греческихъ художествен-
ныхъ работахъ -). Е"о Гасев )апі ассевзая асі Ъи]п8 нгЪін іп-
сепсіінпі ехвііпхі. Сіе. Різ. 2. НаппіЪаІ іаноиат іигіа /скгдие
ѣеііі. Ьіѵ. 31, 10. Бісенйі /асез. Сіе. Ог. 2, 51. Сегез іаед.аз
ех щігіЬив Аеінае іпПаттаѵіі. Ій. Ѵегг. 4, 48. ТаеАа іица-
1І8. ОѵісІ. Нег. 4, 121. ОтпіЪиз ѵісіз зіаіиае: асі еаз іив.
сетеі. Сіе. (ИІ. 3, 20. С. Циіііига гедешііет а соепа зепет
яаере ѵісІеЬат риег: сІеІесіаЬаіиг сгеЪго /ипаіі. Ісі. 8ен. 13,
гдѣ прежде вм. сгеЬго читали сегео. Ме Інтен сапдеіае сіе-
йисіі. Яиѵеа. 3, 287. Іп воіе Іисетпаш ассепсіеге пііііі іпіег-
езі.. Сіе. Кіи. 4, 12. Ьих 1ои«е аііа езі воіів еі Іусішогит.
*) Но разумѣется, онъ можетъ быть названъ и іах.
*) Собстйенпо по лат. означается словами: іах, Саейа, какъ напр. ТіЬ. 2, 1,
82: Аіпог, аініе [асез, сл. съ приведеннымъ далѣе мѣстомъ Сіе. Хегг. 2, 47.
— 232 —
И. Соеі. 28. Бих Іаіегпа ѵіае сіаийів іегог аигса Паіпіж
Магііаі. 14, 61, гдѣ аигеа означаетъ только блескъ. Ѵеггез
ІіаЬеЬаі сіоші сапЛеІаЬгит Яоѵіх е ^вшивз аигодие рсгГесіиіп,
сіциз іиіроге соііисеге аЩие іііивігагі Лоѵіз іеіпріипі орогіе-
Ьаі. Сіе. Ѵегг. 4, 32. Ѵіііі аг^еліеиш Сирібіпеш сит ІатраЛе.
Іб. Ѵегг. 2, 47.
236. Агеіеге, [егѵеге. саіеге, іереге, (Іаугаге, аезіиаге, сап-
Леге, игеге, іпсспдеге, ассепйеге, зиссешіеге, іп(1аттаге, сге-
та/ге съ нѣсколькими относящимися сюда сложными глаголами
и съ именами сугцс< гпвительными. Изъ упомянутыхъ глаго-
ловъ первые семь непереходные, а остальные переходные. Изъ
первыхъ агііеге ') зн. горѣть, бытъ зажжену (ассепвшп или
іисеввит еззе), быть въ огнѣ, и Ь) метафорически гов. о пре
метахъ, испускающихъ сильный свѣтъ — блистать, сверкать
а также и с) о видныхъ со стороны порывахъ сердца (отъ
страстей и желаній и ихъ обнаруженія въ поступкахъ п рѣ-
чахъ). Кегѵеге '), кипѣть, кипятиться, гов. о веществахъ
жидкихъ, какъ агбеге о твердыхъ, и узнается по пару, какъ то
по огню и дыму; метафорически означаетъ болѣе внутреннюю
тревогу, внутренній порывъ чувства, нежели его проявленіе на-
ружу, что бываетъ при агбеге. Саіеге, быть теплымъ, горячимъ,
антитезами имѣетъ аі^сге, ігі"еге; но для іереге, ;) быть теп-
ловатымъ, чуть теплымъ, антитезами будутъ частію аі^еге,
йіреге, а частію агбеге, і'егѵеге. Слѣд. первое означаетъ вся-
кую теплоту, но особенно ту ея степень, на которой тепло
бываетъ особенно чувствительно, слѣд. теплоту высокую; а
послѣднее означаетъ ту степень теплоты, когда не чувствуется
ни холодъ, ни жаръ. И метафорически у поэтовъ, для означе-
нія возбужденности чувства, іереге гов. рѣдко, а саіеге часто.
Еіаргаге 4) и въ прозѣ болѣе употребительное сові'іаргаге-
*) Аічіеге, непосредственно изъ агійеге, при іюсредстпѣ агібііэ происходить
отъ агеге, быть еуху (отъ жара).
’) І'егѵеге сродно съ і'огиах, Гипіив, иѣм. іѵагш (с.іав. оиръ, чирн>Т). Каре-
сенъ 1. 1. стр. 203.
’) Тереге къ связи съ гг^ра, пепелъ, зола (именно, когда она уже пе го-
ряча, не скіёс.^}, (съ слав. теплый, топитъ}.
*) Сродно еъ ріе'ѵнѵ, только глаголъ непереходный.
- 21В —
горѣть, пылать, употреблялись тогда, когда имѣлось въ виду
главнымъ образомъ истребленіе предмета огнемъ; поэтому ме-
тафорически будетъ, пожалуй, быть пожираему, сокрушаему
страстями, желаніями, истребляему войной и т. п.,—выраже-
ніе еще сильнѣе, нежели апіеге или Гегѵеге. Сапеіеге *), въ
собств. смыслѣ бытъ блестяще-бѣлымъ бываетъ только у по-
этовъ, а въ прозѣ зн. бытъ раскалену или (о водѣ) кипѣть,
какъ раскаленное желѣзо, вода, переходящая въ паръ; мета-
форически не употребляется. Аезіпаге ')> насколько оно сюда
относится, зн. бытъ мучиму жаромъ, зноемъ, Ь) волноваться,
кипѣть страстями, желаніями, 4аш ргохішиз агсіеі Ьсаіедоп
(домъ Укалегона). Ѵігд. Аеп. 2, 312. Сари! агвіі (была окру-
жена пламенемъ) Зегѵіо Тпіііо іІогтіепЁі. Сіс. Ьіѵ. 1, 53.
Йрпгааз адеЬапі іп оге, агсІеЬапі оспіі. 1(1. Ѵегг. 4, 66. Ато-
ге, сіезібегіо, спрісіііаіе, іга, (Іоіоге апіеге. Агсіепз Огайо,
когда есть агсіог авіті. Ациа /егѵ&піі Рііііосіатив регі'инбйиг.
Сіс. Ѵегг. 1, 26. Саіеі ідпіз. Сіс. Теггае зоіе саіепіев. Ног.
Вогаапі саІеЪапі аЬ гесепіі ѵісіогіа. Ьіѵ. 25, 39. Саіеге тего.
Ног. 8ииі диаебат Іоса, диае іерепі Іііете, зесі аезШе зае-
ѵіззіте сапйеиі. Соі. 1. 4. Сапйепз і’еггит. Ьіопузіиз сап-
(іепіе сагЬопе зіЬі айигеЬаІ саріііит. Сіс. ОЙ’. 2, 7. ИосШ
/Іадгапіев овегагіаз, диаз іпсеіиіегапі тііііез. Ііі. І)іѵіп. 1,
32. Еіадгаге зіисііо, сиріеііпе, аіиеиііа, інѵігііа. ?^оЪі1і1аз іпѵі-
Йіа аезіиаЬаі. 8а11. Саі. 23.
Бгеге '), палитъ, жечь, зн. дѣйствовать противъ какого-ниб.
предмета (аіідиеш, аіідиій) огнемъ, наступать на него съ ог-
немъ, вредить ему имъ, а метафорически= такъ сильно дѣй-
ствовать на предметъ, что дѣйствующее обстоятельство, какъ бы
жгучій внѣшній или внутренній огонь, заставляетъ предметъ
тосковать, страшитъ, сокрушаетъ, терзаетъ. СовіЬнгеге, а
еще сильнѣе ехигеге, оба означаютъ дѣйствіе огня на цѣлый
1) Едва-ли отъ хмѵорйі: отъ этого корни происходятъ хаЗвріс и Кввгыр, но
цц одного слона съ Хо.
’) Сродно съ аев, аьЭеіѵ, аезіаз.
9 У Курціуса, 1. I. стр. 366, сличается съ «оси, а въ такомъ случаѣ ЬияОіт
и соісЪигеге были бы только съ дигаммой.
— Й-54 —
предметъ и значатъ сожигатъ; аіпЪигеге жечь, палить съ раз-
ныхъ сторонъ или разныя части, а асіпгеге жечь только ві
одномъ мѣстѣ или одну настъ, либо только въ нгъкоторыхъ онг
дѣльныхъ мѣстахъ, нѣкоторыя отдѣльныя части.. Іпсешіеге сі
ассепбеге и япссепгіеге глаголы переходные къ среднему сап-
йеге, но въ частности: іпсеікіеге зн. зажечь или поджечь пред-
метъ обыкновенно для того, чтобы онъ былъ разрушенъ, гістреб-
ленъ огнемъ, а рѣдко только для того, чтобы онъ свѣтилъ; ас-
севгіеге зажечь предметъ въ одномъ его мѣстѣ, обыкновенно
на верхнемъ концѣ, для того чтобы онъ своимъ огнемъ свѣ-
тилъ, но зиссеіміеге поджечь (снизу) предметъ, для того что-
бы истребить его. Метафорически въ прозѣ зпссепйеге не упо-
требляется, но іпсешіеге и ассепсіеге очень употребительны,
въ хорошую и въ худую сторону; только у Цицерона первое
говорится чаще и рѣзче, чѣмъ послѣднее—разжигать, воспла-
менятъ. Одинаковое значеніе со страдательнымъ залогомъ отъ
этихъ глаголовъ имѣетъ ехаггіеесеге, воспламеняться, вспыхи-
вать. Мапппаге, отъ Натта и отъ одного корня съ ііаргаге
и зажигать и производитъ пожаръ, т.-е. дѣлать такъ,
чтобы изъ предмета выкинуло яркое пламя: часто и метафори-
чески = воспламенятъ, возбуждать. Стетаге у Цицерона упо-
требляется спеціально о сожиганіи умершихъ, но у другихъ
писателей, какъ и позднѣйшее сопсгетаге—обращать въ пепелъ.
Іи согроге зі чній е^нзшосіі езі, дио<1 геіідно согрогі посеаі,
йі игі (слѣд. о хирургической операціи) зесагідне раѣітпг. Сіе.
РІііІ. 8, 5. Нгеге а^гоз, игЬез. Ьіѵ. Рагѣез ѣеггае <]иаес1апі
игипіиг саіоге. Сіе. Тизс. 1, 26. Саісеиз, еі іпітіог езі, «М
Ног. Ерізі. 1, 10, 43. ІІгіІ гпе біусегае піѣог, игіі ргоіегѵі-
іав. И. СотЬигеге ѵіѵиш, ІіЬгоз, аппаіев. Сіе. Найгіапив ІІІісае
сіоюі зиае ехизіиз езі. И. Ѵегг. 2, 1, 28. Віоиузіиз сашіепіе
сагЬопе віЬі аіигеЬаІ саріііпт. Сіе. ОІТ. 2, 7. Косѣй ііаѵез
опегагіав іпсепсіегапі шііііез. 1(1. Біѵіп. 1, 32. Аезориз іідпеіп
диаегепз Іашіет іпѵепіѣ, иЬі Іисегпаш ассепдегеі. Рііаесіг. 3,
19, 4. Ьипа гасіііз боііб ассепза. Сіе. Вер. 6, 17, но: 8о1із
іпсепза гайііз іипа. Ь1 К Б. 1, 31. Іп яиссепзит гоуиш ііце-
сегипѣ согрога. Ьіѵ. 28, 23. Іпсешіеге аіідиет, апіпшчі аііси-
— 285 —
,]П8 ай тацпа Гасіпога, асі яіисііа, ай сирійііаіев, но и ігат,
ойіигп, атогет еіс. аіісиі ив. Ехагдезсеге іга, ігасипйіа, йоіоге
еіс., но и іга, ігасипйіа, атог еіс. ежаггіезсгі аіісиіив. Іп/Іат-
таге Іесіа, сіаввет, но и апітит аіісиіив ай аііциій. Могіаіі
согроге сгетаіо іп Іисет апітив ехсейеі. Сіе. Біѵіп. 1, 23.
Къ разобраннымъ глаголамъ относятся: агйог, Гегѵог, Гегѵі-
йив, саіог, саіійив, іерог, Іерійив, Патта, аевіив, іпсепйішп,
і^піз, і§пісиіив = искорка, искра, зародышъ=зепнпа.
237 и 238. Еггдеге, аідеге, гідеге, Ігідив, аідог, гідог, деіи,
игеге, адмгеге, атЪигеге. Въ смыслѣ объективномъ, бытъ холод-
нымъ, осолодѣлымъ будетъ Ггі§еге *), метаф. = бытъ слабымъ, вя-
лымъ, быть безъ должнаго движенія впередъ, не приносить над-
лежащей пользы; но въ субъективномъ смыслѣ говорится аідеге=
чувствовать солодъ, зябнутъ', первое антитеза къ саіеге, а
послѣднее къ аевіпаге; гідеге окоченѣть отъ холода. Сюда
относятся: ігідив холодъ, объективно, т.-е. холодная темпера-
тура, но аідог субъективно, чувство холода, ознобъ, гідог окоче-
нѣлость, оцѣпенѣлость отъ холода, §е!и морозъ, т.-е. до того
низкая температура, что при ней замерзаетъ вода. Если при-
ступъ холода, ознобъ, усиливается до чувства болѣзненною, то
тогда будетъ игеге = поражать холодомъ до того, что или во
всемъ предметѣ, или въ нѣкоторыхъ его частяхъ наступаетъ
болѣзненное состояніе, айигеге—такъ поражать предметъ или
какой-нпб. его членъ, что они цѣпенѣютъ, коченѣютъ, ашЬи-
геге = такъ поражать разныя стороны предмета, что цѣпенѣютъ,
коченѣютъ разныя стороны, части, члены. *} Очень охолодѣть,
простыть, зазябнуть будетъ регігідевсеге. Согрив Іаѵапі /гідеп-
ііз (і. е. шогіиі) еі ипципі. Ѵігд. Аеп. 6, 219. йирііег ваере аиі
пішіо саіоге аиі пішіо /гідоге ІюіпіпіЪив посеі. Сіе. Атег. 45.
Ьусигді Іедев егийіипі іиѵепіиіеш—аідепдо, аевіиапйо.Ій. Тивс.
2,14. Согрив (Саііііпае) раііепв іпейіае, аідогіз ѵіціііае ріив, диаш
сгейіЬіІе еві. 8а1І. Саі. 3. Сеіегае іеггае рагіез ігідоге гідепі.
*) Егівеге, Ггі^из сродно съ ріѵ^ш, рсуог, какъ (Тап^о съ р^тѵѵри.
=) При пораженіи жаромъ и морозомъ бываютъ одинаковые симптомы и по-
слѣдствія.
— 266 —
Сіс. Тивс. 1, 20. Оеіи гига сіашііі. Ѵіг^. 6еог§. 2, 317. Рет-
посіапі ѵепаіогев іп піѵе, иті зе раііипіиг. Сіс. Тивс. 2, 17
Ііірог шикогшп аЛиззіі реііев. Сигі. 7, 13. АпгЪизіг тпикогиш
агіив ѵі Ггіегогів еі цшсіаж іпіег ехсибіав ехапітаіі випі. Тас.
Лпп. 13, 35. реф-іхіі, орив еві іп Ьасопісо (жаркая баня)
вебеге, (іопес іпвисіеі. Сеів. 1, 3.
239.	Сіпіз, /аѵШа. Синв. можетъ быть, сродно съ -/.оѵ.;, вся-
кій пепелъ, зола, и еще горячая, и простывшая; іаѵіііа пепелі,
зола, еще тлѣющая, горячая. Сіпів а іаѵіііа еі сагЬоиіЬив &
саІеГасіеіиІипі ігісіівішп іііаііз ехвііпсіив еі ]ат <1іи Ггі^іДи
гхагвіі герепіе. 8иеі. ТіЬ. 74.
240.	Рипиз, ехвециіах, ротра, ргзіа, іп[егіае, {егаіга. Еишц
похороны, погребеніе, ехведиіае ’) проводы, выносъ, въ дѣй-
ствительномъ и страдательномъ значеніи, а также Ъ) и похоро-
ны-, рошра, -орг.?,, только пышная похоронная процессія, ка-
кія могли быть на похоронахъ только людей знатныхъ; при
этомъ на іогппі произносимо было Іашіаііо (вс. ГипеЪгів) умер-
шему вносимы были для общаго созерцанія іта°іиев его пред-
ковъ, какіе только имѣли въ свое время Іюногев. Зизіа, иЬ.,
послѣдній долгъ, совокупность всѣхъ дѣйствій, какія требова-
лись съ религіозной стороны для погребенія умершаго, со-
вершались ли они просто, или съ рошра. ІпГегіае наз. жертвы
по умершимъ, ѵсрлра, какія приносимы были умершимъ (шаві-
Ьив) и на ежегодныхъ поминкахъ ихъ. Еипеѵа (Іеіпйе (1м
(Іеінсерз соііергае (гаігівдие (Іисіі. Ьіѵ. 2, 47. Ехяецигав СЬге-
шеіі диіЬив еві сошшосіит іге, Ііет іешрив еві. Тег. Ріют
5, 9, 37. Місірвае тоге геруіо іиеіа Гесегииі. 8а11. Ли". 7.
241.	Зереііге, китаге, сгетаге, ер'егге, ргоеедиі. Вереііге,
погребамъ, хоронитъ, говорится обо всей церемоніи, съ кото-
рою умершій переходитъ въ вериісгшп. Нишаге отъ Ішшия,
предавать землѣ, зн. зарывать въ землю и означаетъ всю цере-
монію, съ которой {'ІеЬа или Иишив іи ов ііцісііиг. Если погре-
беніе состояло въ сожженіи трупа умершаго и въ собраніи ег(
овва съ сіпегев въ погребальную урну, то это наз. сгетаге,'
*) Отъ ехьециі въ значеніи: провожать Ципив).
- івт —
которомъ см. §‘236. Ейегге, собств. только выносить изъ лому
для погребенія, употребляется потомъ часто и въ общемъ зна-
ченіи: хоронитъ, птребатъ. Дѣлать кому-нгіб. почетные про-
воды вообще и въ особенности при похоронахъ наз. ргозедпі.
Погребальныя носилки для простаго народа назывались каіиіа-
рііа, а для знатныхъ іссііса. 8ериІіиз дподио піосіо сопдйия,
Іѵитаіиз апіет Ішто совіесіпз. Рііп. Н. К. 7, 54. Сл. Сіе.
Ьед. 2, 22. Агікіігіез поп геіідиіі, диі е((егѵеіиг. Кер. Аг. 3.
242.	Сіагиз, іііизігіз. регзріеииз, Лгіисійиз, еѵісіепз, тапі/ез-
іиз, арегіиз, сопзрісииз, іпзідпіз, поЪИіз, депегозиз, іпдепииз,
іпсіиігіз, сеІеЪег. Сіагиз, распространяющій около себя свѣтъ
зн. 1) ясный, о впечатлѣніяхъ зрѣнія и слуха, 2) метаф. о
дѣйствіи на умъ,—именно, о томъ, что отличается своимъ нрав-
ственнымъ величіемъ или другою стороною, блистательный,
блестящій, отличный, и Ь) въ частности о предметахъ позна-
ванія = ясный, понятный, очевидный. І11п8ігІ8, отъ корня іп
Іпх, какъ бы іп Іисе розйпз, означаетъ то, что находится на
свѣту, окружено свѣтомъ и блескомъ, слѣд. ясный, т.-е. во
всѣхъ подробностяхъ освѣщенный, выставленный въ полномъ
свѣтѣ, облитый свѣтомъ, и Ъ) метафорически, о предметахъ
постиженія умственнаго, будетъ то, чтб при своемъ положеніи
и при своемъ общественномъ или другомъ какомъ-ниб. значеніи
и въ силу этого мѣста и значенія отличается, выдается, = от-
личный, блестящій, и въ частности Ь) о предметахъ позна-
ванія = совершенно ясный, вполнѣ очевидный '). Регзріспп?,
отъ регярісіо, прозрачный, но въ этомъ значеніи въ прозѣ
золотаго вѣка не встрѣчается и замѣняется прилагательнымъ
регіисіііпя или реііисіііпз, а употребляется метафорически, о
предметахъ познаванія, и выражаетъ согласіе (для разсудка)
мысли съ настоящимъ дѣломъ ~ ясный, очевидный-, но сіііпсі-
<1іія, также въ переводѣ ясный, означаетъ согласіе (для разсуд-
ка) слова, фразы или рѣчи съ объясняемымъ понятіемъ или
мыслью. Еѵісіепь, бросающійся въ глаза, что не имѣетъ нужды
въ доказательствахъ, гаапііевіиз, осязагпелъный, явный, очевид-
*) Касательно перевода словомъ: елавный см. с. 288, пр. 2.
— 2і>8 —
ный, чтд не требуетъ никакихъ комментаріевъ, чтд совершен-
но навиду, ясно само-собою, арегіиз. Сопврісиив, отъ солзрі-
сеге,—встрѣчается только у поэтовъ и въ прозѣ послѣ Цице-
рона,— видный, слѣд. выдающійся, замѣтный среди всего окру-
жающаго. Іпзідпіз отличающійся особыми примѣтами передъ
всѣмъ другимъ того же вида или рода, съ физической либо
нравственной стороны, въ хорошемъ пли въ худомъ. ^тоЪі1І8,
отъ корня въ іЮ58е, уѵйѵаі, по корню — достойный знанія (дост.
быть узнаннымъ), дост. извѣстности, но въ этомъ значеніи уже
не употребляется, а большею частію въ значеніи эмфатическомъ
1) извѣстный болѣе другихъ того же вида или рода, чаще въ
хорошую сторону, нежели въ худую, и 2) въ соціальномъ смы-
слѣ ‘), принадлежащій къ знати, касающійся ея. Оенегозиз,
отъ #ени8, прежде всего въ смыслѣ соціальномъ — благородна-
го дома, благороднаго происхожденія и Ь) метаф. о растеніяхъ,
животныхъ, о всякихъ предметахъ неличныхъ = лучшаго сорта,
лучшей породы, 2) и въ нравственномъ смыслѣ — благородный
по душѣ, по сердцу. Ііщеішие, отъ уепо = ЩЙП°, свободнорож-
денный, а отсюда 2) чтд идетъ къ свободнорожденному, бла-
городный. Іпсіиіиз или іисіііиз, отъ хХѵш, извѣстный, слав-
ный, но въ прозѣ золотаго вѣка не употребляется. СеІеЬег, 1)
о мѣстахъ — многими посѣщаемый, многолюдный, -іАоаѵЗріотос,
Ь) о праздникахъ и другихъ случаяхъ, на которые собиралось
много народа, — празднуемый при большомъ стеченіи народа,
посѣщаемый множествомъ народа, (популярный), и 2), впро-
чемъ такъ не говорится ни у Цицерона, ни у Цезаря, о ли-
цахъ — посѣщаемый многими, Ь) чье шія часто произносится,
славный. ) Сіага зіеііа, ѵох. Сіе. Кои інііб иііоз Ііаес сіѵііаь
^Іогіа сіагіогев. 1(1. Ог. 2, 37. Сіагив р,енеге іаейщріе 1‘иіі.
*) Особенно послѣ 1. Ьісіпіа (Іе сопеніаШ сиіи рІеЬе сотіпинісанііо =>при-
яадлгжаіцій къ высшему сословію по выслуіѣ.
’) Начинающій долженъ замѣтить, что здѣсь словомъ славный переведены
только іпсіпіиз и сеІеЬег, а именно этихъ словъ и долженъ остерегаться ив-
адиающій и славши переводить сіагнн, іііизігін, поЬіііз, съ наблюденіемъ раз-
ницы въ ихъ значеніи, а блаюродный въ смыслѣ нравственномъ переводить ее
юойііів, но ін^еннив или ^енеговня.
— 289 —
Ьіѵ. 9, 7. Ъисе зшіі сіагіога поЬіз іиа сопвіііа отпіа. Сіс.
Сяі. ], 13. Ліияігіз зіеііа. Іб. Віѵіп. 1, 57. Тѣетізіосіі потеп,
диат Зоіопіз езі іііизігіиз. 14. ОЙ1. 1, 22. Езі ріиз аддиапіо
'въ огаііо) ійгѵЛге, диат дЛІисідит: аііего (отъ (іііисиіит) Гіі,
иі іпіеііідатиз, аііего ѵего, иі ѵісіеге ѵйіеатиг. 14. Рагііі. 6.
<2иі<1 езі іат регзрісиит, диит соеіит зизрехітиз, диат еззе
аіідиоіі питеп, дио Ііаес гегапіиг отпіа? Ш. К. В- 2, 2. Іп
саиззіз, зі диісі езі еѵйіепз, сіе дио іпіег отпез сопѵепіаі,
аг^итепіагі поп зоіео. ІЫсІ. 3, 4. Еез ііа поіаз, ііа іезіаіаз,
ііа тапі/еяіаз ргоГегат, иі вето а ѵоЪіз, иі ізіит аЪзоІѵаііз,
сопеіиг сопіепсіеге. Ісі. Ѵегг. 1, 16. Лиге регіюггиі Іаіе соп-
зргсимт іоііеге ѵегіісет. Ног. Осі. 3, 16, 17. бсіріопіз ѵігіиз
еііат розіегіз егіі сіага еі іпзідпіз. Сіс. Ьаеі. 27. Миііі іп
ріпіозоріііа ргаесіагі еі поЪіІез. Ісі. Ог. 1, 11. Саіопіз поЫІе
Іеіит. Ног. ЕоЪИіз іііе іаигиз Рѣаіагісііз. Сіс. Ѵегг. 4, 33.
УоЬіІі іосо паіпз. Сіс. Іп іпѵісііа арисі диозсіат Іютіпез поЪіІез
поѵогит Ьотіпит ѵігіиз еі іпбизігіа. Ісі. Ѵегг. 5, 71. Ѵігуо
депегоза еі поЫІіз. Ісі. Рагасі. 3, 1. Оепегоза таіа, депегозае
ѵііез. Рііп. Сгепегозит ѵіпит. Ног. Тит сіе ітрегіо сегіатеп
егаі сит ге§е депегозо еі роіепіе (Пирромъ). Сіс. Ой. 3, 22.
ІтЛиіа еа іетрезіаіе Лизііііа Юитае і'иіі. Ьіѵ. 1, 18. Огасп-
Іит сеІеЪге еі сіагтп. Сіс. Віѵіп. 1, 19. Іпдепио раіге паіиз.
Ног. Аррагеі іп Апіопіо пііні ііщспиит, піѣіі тосіегаіит, пі-
Іііі рисіепз. Сіс. Ріііі. 3, 11.
243.	Едтедіиз, ртаесіагиз, ехітіиз, сііѵіпиз, Іаиігіз, гпадпі-
/ісиз, ехсеііеге, апіесеііеге, ргаезіаге, апіесеііеге, етіпеге. Сей-
часъ сказанныя прилагательныя вообще выражаютъ понятія:
превосходный, отличный, но съ разными оттѣнками. Именно:
ргаесіагиз, по § 242 и 529 = отличный передъ другими, т. е.
въ сравненіи съ другими, и въ ироническомъ смыслѣ; е§те.чіи8,
отъ ^гех, выдающійся изъ массы, далеко гіревосходящій ее,
иногда и иронически; ехішіиз, отъ ехішеге, отборный, несрав-
нимый съ другими, удивигнелъный, необыкновенный. Съ послѣд-
нимъ сродно сііѵіпиз, только означаетъ всего больше высокій,
геніальный духъ и его созданія. Ьаиінз, отъ Іаѵеге, есть осо-
бенно эпитетъ того, чтб отличается богатствомъ, хорогигімъ
19
— 290 —
вкусомъ, шикарностью, блестящій, тонный, изъисканный, гщ-
голъской; та^пійсив, изъ піаевиз и іасеге, есть эпитетъ того,
что производитъ эффектъ пышностью, богатствомъ, великолѣ-
піемъ, великолѣпный, пышный Сказанные глаголы вообще
значатъ: отличаться, но въ частности: ехсеііеге бытъ выше
другихъ, бытъ отличнымъ-, апіесеііеге высгтолятъся впередъ,
выдаваться; апіеседеге оставитъ дрірихъ назади, егоілеге
бытъ далеко, головою выше другихъ, ргаезіаге стоятъ впереди
другихъ, бытъ выше, превосходггтъ ихъ; отсюда ргаеяіапв пре-
восходящій другихъ, употребляется и въ смыслѣ имени прила-
гательнаго, отличный, превосходный, выше другихъ. Сличи вп-
регаге и ѵіпсеге. Міпіша соріа роёіагпш .ертеріогиш ехзй-л
ііі. Сіе. Ог. 1, 3. С>иае ехітга ріегіздие еі ргаесіага ѵіНепЛ
іиг, еа рагѵа (Іисеге іогііз езі апіті. Ісі. Ой\ 1, 20. Віглпщ
Ріаіо. Іѣ'ѵіпит совзіііит (геніальный планъ). Сіе. Ѣаиіаеери-
Іае, Іаиіа ѵіпа, Іаиіиз Іюню. Іаиіиш иероііит. Сіе. Кііііі арші
Ішпс езі Іаг/Лит, піЫІ еіе^апз, ніігіі ехдиізііит. Сіе. Різ. 27,—
мѣсто, которое надобно прочитать въ контекстѣ. Маапі/гса
ѵіііа, ша^пійсиш Гипиз. Сіе. бепиз (Исеіігіі тадпі/ісилп ас
ргаесіагит. И. Ог. 2, 21. Ѵіг Гасііз тадпі/гсиз. Ьіѵ. 1, 10.
Ѵігі изи еі заріеюііа ргаезіаніез. Кер. Тіві. 3.
244.	АтЪо, иіегцие, дио, Ьіпг. Только въ немногихъ слу-
чаяхъ «оба» нельзя переводить піегдпе, зхатгоос. Ыіегдие мо-
жетъ являться во всѣхъ тѣхъ случаяхъ, когда «оба» означа-
етъ два предмета, выставляемые во взаимномъ вліяніи или ві
связи между собою чер>езъ какое-ниб. общее событіе. При этомі
все равно, извѣстны или названы уже оба тѣ предметы, ши
сейчасъ вслѣдъ затѣмъ приводятся въ объясненіе (напр. иіег-
дие, раіег еі шаіег); точно такъ-же все равно, были-ли они
прежде въ связи между собою, или нѣтъ. Но когда «оба»
означаетъ два предмета, которые представляются въ умѣ быв-
шими въ связи между собою уже заранѣе, егце прежде, чѣю
явились соединенными въ данномъ случаѣ, бывшими уже прежде
въ связи по мѣсту, времени, условіямъ физическимъ, нравствен-
Сі. еще ргаебіаив при ргаезіаге.
— 291 —
нымъ. по должности, вообще по необходимости либо случайно,—
въ такомъ случаѣ нельзя обойтись безъ атію. Впрочемъ, при-
нять въ соображеніе означенную общую, постороннюю для дан-
наго случая, связь между предметами часто оставляется на
произволъ говорящаго; въ такомъ случаѣ бываетъ довольно
иіегдие, указывающаго на каждую отдѣльную личность, вмѣ-
сто котораго говорится иігідие тогда, когда «оба» относится
къ подлежащимъ, означающимъ множество, либо употреблено
для силы тона, эмфатически *). Бно, сйо, «два, двое», значитъ
и «оба», но всегда отвѣчаетъ только на вопросъ, сколько субъ-
ектовъ и объектовъ, которые должны имѣть общее сказуемое
или вообще признаки. Віпі, въ смыслѣ раздѣлительномъ, по
два, всякій разъ два, а при рінгаііа іапіипі — два. Ина атЪо
аЬіегипІ іогак. Тег. Еип. 4, 4, 34, именно названные передъ
тѣмъ Парменонъ и Херея. Саезаг аЦие Ротреріе Діѵегза
віЪі атЬо сонзіііа саріипі: Саенаг, иі диат ргітит зе сит
Апіопіо сопіип^егеі. Ротре.іи8, иі ѵепіепііЬие іп іііпеге §е
орропегеі: еосіетдие Діе иіегдие еогит ех сайігіз ехегсііит
ейисипі: Ротрерий сіаш еі посіи, Саезаг раіат аідие іиіег-
йіи. Саез. В. С. 2, 30. Сотриіегані »ге.«е8 Согубоп еі ТЬуг-
8І8 іп ипит: атЬо Логепіез аеіаііЬив, Агсайез атЬо. Ѵіг§.
Есі. 7, 4. РІеЬіесііо саиіиш езі, иі Іісегеі сопвиіез атЬоз
рІеЬеіоз і'іегі. Ьіѵ. 7, 42. Сигетив аедиат иіегдие рагіет:
іи аііегит і'іііит, е$»о ііеш аііегит: пат сигаге апіЬоё, ге-
ровсеге іііиш ееі, диет сіеіііеіі. Тег. Асі. 1, 2, 50. ІТпит
вивііпеге розвипі, иігитдие *) пешо. Сіе. Миг. 22. РІеЬіесііо
сииіиш езі, пе диів Лиоё таёізігаіив ипо аппо §егегеі. Ьіѵ.
7, 42. Сегіашеп ассенйеЬапі Ггаігев сапсіиіаіогит д,ио (соб-
ственно два или двое, но въ связи съ ихъ характеристикой =
оба) сіагіявіші аеіаііе 8иае ітрегаіогез. Ьіѵ. 35, 10. Ееіідиае
виііі ѵепаііопез Ъіпае рег іііез диііщие. Сіе. Віѵ. 7, 1. Еіат-
та иі аЬ орріііапіз еі орри&паіогіішз е8і ѵіза, иігіздие ѵепіі
іп оріпіопет ві^пиш а сіавбіагіів ге§іІ8 Дагі. Кер. Мііі. 7.
) и ’) АтЬо въ среднемъ родѣ въ смыслѣ существительнаго имени не уно
требляется.
— 292 —
Виас іиегшіі ихогев Агіоѵівіі: иігаеуие іп еа іи§а регіегщц,.
Саез. В. С. 1, 53.
Приміьч. Въ связи съ ипа и (Ііѵегва въ приведенныхъ выше
мѣстахъ могло быть сказано только атЬо; но вмѣсто атЬо
Логеніез, атЬоз сопяиіев можно бы правильно сказать и піег-
дие Логепз, иігшпдие сопзиіеш. Вмѣсто сіиоз піа^ізігаіщ
нельзя поставить ни атЬо, ни иігшпдие, когда неизвѣство,
какія должности надобно имѣть въ виду.
245.	Аііив, аііег, весишіиз, сеіегив, гёіідииз. гезгсіииз. Лііи®,
которое къ алло; относится такъ-же, какъ заііо къ аЛЛоидіи
і'оііит къ эйлХоѵ, зн. другой какой-нибудъ, ') иной, отличный оп
упомянутаго по сорту. виду или роду, по какимъ-ниб. призна-,
камъ, качествамъ; аііег, отъ юО.ос, образовавшееся подобно!
(Іехіег, біпізіег и подобно огЕітгрбг;, арістгрб;, зн. другой ко-|
торый-ниб. т.-е. еще одинъ, того же рода; зесипсіив, цегипбі-
ѵиш отъ зедиі, второй, слѣдующій послѣ перваго въ какомъ-
ниб. ряду, но какому-ниб. расположенію ’); ееіегне, весъ про-
чій; геіідииз, отъ геіііщио, прочій, остальной, который ещр
есть, еще остается въ добавокъ либо налицо; гезійнпз,
геяібеге, который остался послѣ устраненія, исключенія, уи
чтоженія всѣхъ другихъ, какъ уже послѣдышъ. Аііі, яЛХоі, дру-
гіе, отличные отъ названныхъ, иные; аііегі, оі гтероі, против-
ная партія; ееіегі, гЛ акко\, оі Ётгро!, вегъ остальные, всѣ про- і
чіе; геіідні. которые еще есть, еще остаются налицо. Но ।
аііег значитъ еще одинъ изъ двухъ, которыхъ или и есть '
только пара, или которые названы только въ двухъ экземшя- (
рахъ; аііег—аііег, одинъ—другой изъ двухъ; аііегі— аііегі,
одни—другіе изъ двухъ сторонъ, партій: часто еще аііег зв.
ближній, въ одномъ смыслѣ съ аііцпіз. Аііпз—аііие, одинъ и,и
тотъ—а другой—. На основаніи этого легко отличать и аііег
аііегіпз еіс. отъ аіінз аііі еіс. Сл. § 19&. Ніс <1іее едлат ѵі-
*) Никогда аііив не значитъ другой такой же т. е. второй,—а аііі никог-
да не значитъ друііе такіе же, прочіе, но послѣднее полат. ееіегі, геіідиі,»
первое аііег.
*) Но рѣдко въ раздѣленіяхъ (рагііііопев): въ нихъ употребляется аііег.
— 293 —
іат беГегі, аііов тогез рояіпіаі. Тег. Апбг. 1, 2, 17. Кея зе-
гіаз отпез ехіоііо ех Ьос біе іп аііит біет '). Ріаиі. Роеп.
2, 52. (Іаіііа е~і оптіз біѵіза іп рагіез ігіэ, диагит ипат
іпсоіипі Веідае, аііат *) Адиііапі, іегііат, циі Веідае арреі-
Іапіиг. Саез. В. С. іпіі. НаЪеЪаі биоз соііедаз, іріогшп аііег
Реіорібаз егаі. Кер. Ер. 7. Сгаязиз те, зісиі аііегит рагеп-
іет оЪзегѵаі ас бііідіі. Сіс. Біѵ. 5, 8. боѵез ігез пшпегапі,
ех циіЬиз ргітит еі весипсіит паіоз іп Агсабіа, аііегит раі-
ге АеіЬеге. аііегит раіге Соеіо Гегшіі, іегііит Сгеіеизет,
Йаіигпі Гіііит. Сіс. К. В. 3, 21. Адезііаиз сіаибиз Гиіі аі-
іего ’) ребе. Хер. Адез. 8. С)иі аііегі ’) ехіііит рагаі (сво-
ему ближнему роетъ яму), еит зсіге орогіеі зіЪі рагаіат рез-
іет. Сіс. Тивс. 2, 17. Веіесіаі поз Еппіиз, Расиѵіиз, Аіііиз,
глиііі аііі. Іб. Асаб. 1, 3. Хоз диапіит іп иігосріе ргоГесе-
гітиз, аііогит зіі дібісішп. Іб. ОЙ1. 1, 1. Ваіатез Тііуит
огпаѵіі іогдие еі агтііііз аигеіз сеіегодие гедіо сиііи. Хер.
Ьаі. 3. Ііаіаіпіз орега Ьозіез ргоЛідаіі зипі ехегсііиздие ге-
Іідииз Регзагит сопзегѵаіиз езі. ІЬіб. 2. Хат іЬі ех ѵеіегі-
Ъиз бізсогбііз гезідмг піоіиз егапі. Ьіѵ. 39, 48. Ргаесіріепбит
ѵібеіиг ІесіогіЬиз. пе еозбет тогез ариб сеіегоз (въ отличіе
отъ Римлянъ) і'піззе агЬіігепінг. Хер. Ер. 1. Ргіта ойісіа
бііз іттогіаІіЬпз, зесипсіа раігіае, іегііа рагепііігаз, беіпсерз
дгабаііт геій/иіз беЬепіиг. Сіс. Ой. 1, 45. 8реизіррп>, Хе-
посгаіез, Роіето, Сгапіог сеіегіцие (и всѣ прочіе). Іб. Еіп. 5,
3. Ргіта зециепіет коиезіит езі іп зесипеііз іегіііздие соп-
зізіеге. Іб. Ог. 2. Аііисі Іодиііиг, аііисі зепііі тоже, что и
аііиб Іодшіиг ас зепііі или аііиб зепііі ас Іодиііиг. Оно Во-
тапі зирег аііит аііиз д) ѵпіпегаііз ігіЬиз АІЬапіз ѳхзрігап-
іез соітиегипі. Ьіѵ. '1. 25. ()иі бізсебеге апішит сепзепі,
аііі зіаііів біззірагі рпіапі, аііі біи реппапѳге, аііі зешрег.
*) Іп аііегиіп <1іеш здѣсь сказать недьзіі, потому что, напримѣръ: аііего
іііе = въ слѣдующій день.
*; Обычнѣе было бы здѣсь аііегаш.
3) Оно ребе значило бы на одну ногу, а не на обѣ.
‘) Аііі значило бы друюму, а не себѣ.
5) Зирег аііегит нііег значило бы, что двое Римлянъ сами упали другъ аа
друга, а не то что тотъ упалъ на того, а этотъ на другаго Альбаниа.
294 —
Сіе. Ти8с. 1, 9. Хецие аЬ ііиіосііе педие аЬ (Іосіін 1е"і ѵиіі,
аііегі пііііі іпіеПі^апі;, аііегі ріив Гогіазве, циат ірзе. Ісі. Ог. 2,6,
246 и 247. Рагі, Іодиі, (Іісеге, ѵегЪа /асеге, йісіаге, йісіі.
іаѵе, огаге, іпдиат, ауо, /аЪиІагі, сопсіопагі, рготіпііаге, рп.
Іат іісеге, ргаеіісаге, гесііаге, Лесіатаге, іесіатііаге, пЩг.
таге, ажеѵегаге, сопіепіеге. Г агі, отъ одного корпя съ
іраіѵы, въ прозѣ неупотребительно, кромѣ формы Гапйо ві
і'апйо аисііге (узнавать по слуху. іхо-7( гіееѵаі) п кромѣ сдѣ.
давшагося уже именемъ существительнымъ Гаішп. У поэтові
хотя и часто оно употребляется просто вмѣсто Іодиі, однакоаь
всего чаще говорится о томъ, чтд изрекается богами, жрецами
или вообще церемоніально и вѣско. Изъ прочихъ глаголовъ,
которые всѣ сводятся къ значеніямъ: говоритъ, толковатъ, вы-
сказываться, Іодиі, сродное съ Лахгіѵ отъ Ла^хсо, зн. говоритъ
въ отличіе отъ другихъ дѣйствій въ родѣ: видѣть, слышать и
т. д., а потомъ еще и въ отликіе отъ думать, такъ какъ го-
воритъ - выражать мысли. Поэтому не аііисі сіісіі ас зепй,
но аііисі Іодиіѣиг ас зепііі, и поэтому же еще только оещі
употребляется метафорически о предметахъ и пеговорящихі.
Но (іісеге уже и по корню—оно отъ одного корпя съ огіхѵб-
ѵа<.—указываетъ на внѣшнее и означаетъ такую рѣчь, пред-
метомъ которой дѣло. По какому-ниб. дѣлу—будетъ ли это
предметъ матеріальный, либо представляемый только въ умѣ—
внушитъ что-нибудъ, что нужно по цѣлямъ или видамъ,—та-
ково значеніе слова: (іісеге, откуда происходитъ и (Іосеге. Но
такъ какъ для успѣха въ такомъ случаѣ необходимы болѣе или
менѣе убѣдительныя соображенія и изложеніе мыслей цѣлесо-
образное, смотря по обширности и важности дѣла, -то (іісеге
означаетъ еще рѣчь, болѣе или менѣе обдуманную, методи-
ческую, обработанную, именно ораторскую, и вызываетъ на
свѣтъ агіеш (ііееікіі, а не а. Іодиеініі. ѴегЬа Гасеге, говорить
рѣчь передъ собраніемъ судей, народа и т. н. *). ІЛсіаге зн-
диктовать, сіісійаге часто говоритъ, повторятъ, а иногда и=
морочитъ, увѣрятъ лживо, т. е. какъ бы частымъ повторен1-
*) См. Примѣчаніе.
— 295 —
емъ стараться придать чему-ниб. силу истины. Огаге (аіідиій,
напр саиззат, Іііет, бе аіідиа ге) говорить рѣчь, особ. за-
щищать дѣло передъ судомъ. Ігщиат, говорю я, бываетъ боль-
шею частью вставкой въ прямую рѣчь; точно такъ же а}о бы- -
ваетъ вставкой въ косвенную рѣчь, только послѣднее еще зна-
чило и утверждаю, въ антитезу къ пе§о. ГаЬиІагі говорить
вздоръ, болтать. Ргопішііаге, громко произносить, выговари-
вать и Ь) громко высказывать, объявлять передъ собраніемъ су-
дей, народа, солдатъ, публиковать. Сопсіопагі, говорить соп-
сіопет, т. е. рѣчь передъ сопсіо, іп или рго сопсіопе сіісеге.
Ргаесіісаге, громко объяснять, разсказывать, а отсюда Ь) хва-
лить, прославлять; но раіат сіісеге говорить публично, т. е.
передъ всей публикой, передъ всѣми, желающими слушать.
Весііаге, прочитывать, читать передъ кѣмъ-ниб. вслухъ, въ
смыслѣ чего говорится и 1е,§еге, но никогда ргае1е§еге. Бесіа-
шаге и сіесіашііате, практиковаться въ ораторскомъ произно-
шеніи, а еще 2) шумѣть, кричатъ, напускаться (іп аіісщет).
Айіппаге, утверждать, говорить съ увѣренностью, увѣрять;
сопі'іптіаге, подтверждать, подкрѣплять клятвами, данными, осно-
ваніями; аз&егегаге, вполнѣ серьезно утверждать; сопіепсіете,
спорить, настаивать, т. е. увѣрять вопреки поднятому или ожи-
даемому противорѣчію. Хезсіоз /агі риегоз АсЬіѵіз игегеі
Паіиіпіз. Ног. Ой. 4, 6, 11. Тиш ай еоз із йеиз, диі ошпіа
§епиіі, {аіиг. Наес ѵоз аііепйісе. Сіе. ІІпіѵ. 11. 8сіріо соі-
Іе°а шеиз пііЬі запе Ъепе еі Іоциі ѵійеіиг еі сіісеге (выра-
жаетъ свои мысли и объясняетъ какой-ниб. опредѣленный пред-
метъ). Сіе. Вгиі. 58. Маупі іпіегезі, диоз диіздие аисііаі дио-
іісііе йопіі, диіЬизсит Іодиаіиг а риего, диешасітойит раі-
гез, раейа&о&і, шаігез еііаш Іоциапіиг. ІЬій. Осиіі, диеіпай-
іпойши апіто аЙ'есіі зітиз, Іоцгілтіиг. Ій. Ье«\ 1, 9. Еез Іо-
циііиг ірза. Ій. МП. 20. Кедие сопатиг сіосеге ешп сіісеге,
циі Іоциі пезсіаі. Ій. Ог. 3, 10. М. Рогсіиз Саіо, зі диз соп-
зиіегез, регіііззішиз, зі саизза огапсіа еззеі, еіодиепііззітиз.
Ьіѵ. 39, 40. Зосегит ^еиег зериііига ргоЫЬиіі Вотиіиш дио-
цие шзериііит еззе ііісіііапз. Ьіѵ. 1, 49. Мозіга езі еиіш,
кі шойо поз огаіогез зишиз, зі іп йеІіѣегаііопіЬиз риЫісіз
— 296 —
айНіЬепгіі апсіогея еі ргіпсірея зипшя, пояіга ся|, іпдиапі, ‘у
оппіІ8 ізіа ргисіепііае сіосігіпаедие розяезяіо. Сіс. Ог. 3, 31.
Віо^епев аіі, Авііраіег пе^аі. Ісі. О1Г. 3, 21. НаЪііагі аіі
Хепорііапез іп Іипа. 14. Асасі. 2, 39. Бісепсіипі езі тііп ііа,
пііііі иі афігтегп, диасгапі отпіа сІиЬііапз. Ісі. Віѵіп. 2, 3.
ПіисІ роІІіссЬавіиг сі лиге ^игапсіо соп/ігтаЪапі, іиіит ііег
рег Гшез яиоз бе сіаіигоз. Саея. В. (т. 5, 27. 8егѵіиз Іюс
Пгтіззіте аззеѵегаЪаі, 8І сіатпаіі гезіііиегепіиг, іп ехііішп зе
ііигит. Сіс. Аіі. 10, 14. Тііетізіосіез арисі еріюгоз сопіепЛе-
Ъаі іаіза ііз еззе сіеіаіа. Кер. Тііет. 7. Опій сіе ігарегаіоге
Раиііо зепаіиз сіесгеѵегіі, роііиз, диат диісі СгаІЬа (аЪиІеіиг,
аисіі. Ьіѵ. 45, 39. (^иіЬиз геЬиз со"піііз Саезаг арисі тіИіез
сопсіопаіиг. Саея. В. С. 1,7. Бешозіііепея тиііоз ѵегзиз ипо
зрігііи рготтііаЬаі. Сіс. Ог. 1, 61. ’Ргаесопея іийоппп с>ут-
пісогиш, диі сит сеіегіз согопаз ітрояиегипі ѵісіогіЬиз ео-
гитдие потіпа тащіа ѵосе ргопипііагипі, сит іряі апіе Іи-
Йогиш тіззіопет согопа сіопаіі зипі, аііит ргассопет асІЬі-
Ьепі, пе зиа ѵосе іряі зе ѵісіогея еззе ргаесіісепі. И. І)іѵ. 5,
12. Ьіііегае іиае іп яепаіи гесііаіае зипі. ІЬісЗ. 10, 12. Іпва-
пиз сопіга те ѵеЬетепііззіше десіатаѵіі. Ісі. Ѵегг. 4. 66.
Примѣч. О нарѣчіяхъ, которыя всего чаще бываютъ при
сііссгс и объ ихъ значеніи см. Зейфферта, СІігіе 3-е изд.
стр. 161 слѣд. Еще надобно замѣтить сііссге арисі рориіит,
арисі ітіісея --говорить рѣчь передъ народомъ, передъ судомъ;
рѣдко говорится Іодиі а<1 рориіит. Ауеге сит рориіо можетъ
только членъ правительства, когда онъ предлагаетъ народу ка-
кой-пиб. проектъ.
'247 Ь. Огаіог, гкеіог, Іедаіиз, тізвиз. Огаіог наз. не толь-
ко 1) ораторъ, т. е. человѣкъ, который практически упраж-
няется въ краснорѣчіи но вопросамъ общественнымъ и госу-
дарственнымъ въ качествѣ адвоката, оратора въ сенатѣ или
на форумѣ, и поэтому 1>) достоинъ этого имени, но еще 2) тотъ,
кто исполняетъ порученія въ качествѣ посла, мента, ходатая,
представители (отъ имени кого-ниб, другаго), и старается вы-
') Здѣсь этимъ словомъ формально выражается еггя>я/.чфіс.
— 2М7
полнить порученія посредствомъ устныхъ переговоровъ. Слова
ог.тіог въ первомъ значеніи не должно смѣшивать съ гЪеіог,
которое хотя сдѣлалось изъ ртргсор, но означаетъ только учи-
теля краснорѣчія-, во второмъ значеніи огаіог будетъ=1е"аіиз;
только если надобно означить назначеннаго и снабженнаго опре-
дѣленными полномочіями посла, то обыкновенно употребляется
послѣднее слово. Но часто въ смыслѣ посланныхъ, агентовъ,
говорится просто п)І88і либо употребляется оборотъ изъ тіі-
іеге, диі—. Маіогез позіті, ргіиздиат Ьеііипі іпЛісегепі, Ьіз
а диіішз іпіигіаз Гасіаз зсіеЪапі, і'еііаіез Іедаіоз гез гереііішп
іпіііеЬапі диаііиог, диоз огаіогез ѵосаЬапі. Ѵагго ар. Моп. з.
Ееііаіез. ВиЬасіі Ѵеіепіез расехп реііипп огаіогез Еошат тіі-
іипі. Ьіѵ. 1, 15. Сііагтаііаз зідпійсаЬаі еоз, диі гЪеіогез по-
пііпагепіиг, еі диі ііісепсіі ргаесеріа ігасіегепі, пііііі ріапе іепеге.
Сіе. Ог. 1, 18. Аіііепіепзез, диит асі зепаіит сіе зиіз піахі-
іпіз геЬиз тіііегепі, ігез ііііиз аеіаііз поЪіІізяітоз рііііояоріюз
ніізегипі. Гоісі. 2, 37. (ф ГаЬіо сіісіа сііез езі, диосі Іедаіиз
іп Сгаііоз, асі диоз шіззиз егаі огаіог, сопіга ]из депііит рид-
паззеі. Ьіѵ. 6, 1.
248. 8іІеге, іасеге, геіісеге, оЪіісезсеге, оЪтиіезсеге, сеіаге.
8і1еге *) бываетъ только ѵегЪ. пеиіг., а переходнымъ дѣлается
только въ тѣхъ случаяхъ и у тѣхъ писателей, гдѣ это быва-
етъ со всѣмп ѵегЬа пеиіта. Еще: ни одно слово, производное
отъ зііеге, не выражаетъ антитезы къ понятію Іодиі, какъ
выражаетъ ее іасеге и еще яснѣе іасііигпііаз, молчаливость,
скрытность. Поэтому зііеге зн. молчать только въ смыслѣ «быть
тихимъ, спокойнымъ», не издавать никакого звука, какого-бы
гпо ни было шума,— понятіе общее, но іасеге зн. спеціально
•не произноситъ ни слова, не говорить, и 2) аіідиісі, не гово-
ритъ ни слова о чемъ-ниб., слѣд. то скрывать. Сверхъ того,
оба глагола употребляются метафорически, въ олицетвореніяхъ,
*) По корню — шдзі» ц отъ одного корня съ этимъ послѣднимъ, какъ Іас-
гіша съ дакрѵ, шеііііагі съ цеХгт^ѵ. Какъ бы то нв было, только если бы зііе-
ге не употреблялось такъ часто о людяхъ, а о другихъ предметахъ—по край-
ней мѣрѣ, пъ прозѣ—рѣдко, то разиицу его отъ іасеге понимать было бы го-
раздо легче.
— 298 —
но вііеге разнообразнѣе, чѣмъ іасеге. Кеіісеге молча держатъ
про себя, слѣд. просто=скрывать, тоже, что сеіаге, о кото-
ромъ см. § 63. ОЬіісезсеге, перестать говорить, когда кто-ниб.
не хочетъ больше говорить, оЬшпіезсеге, переставать говорить,
онѣмѣть, когда кто-ниб. отъ испуга, либо отъ другаго какого-
ниб. душевнаго волненія не можетъ больше говорить, (^ишп
сеіегі бе поЬ.в зііепі, поп еііані позтеі ірві іасстиз, дгаѵе
езі. Сіе. 8и11. 29. Вііепі Іе^ез іпіег агша. Іб. Міѣ 4. 8деІ
нох, шаге, ѵепіик, аига, Іоса. Ѵіг,ц. ОѵісІ. Нос зепірег іасиі.
Ьіѵ. 33, 12. Ітііегго^апіі вепаіогі, роепііеаіпе те Ьеііі зиз-
серіі, ві геіісеат, БирегЬиз ѵійеаг. Ьіѵ. 23, 12.
249. Метогіае ргосіеге, тетогіае ігайеге, Ігасіеге, {ет,
(іісеге, [ата езі, паггаге, пипііаге, ге/егге, дх/еггс, гезропсісге.
ге—, е—, оЬ—, йепипііаге, Місеге. Разсказывать историчес-
кія событія прошедшаго времени, и притомъ письменно, будетъ
тетогіае ргосіеге, тетогіае ігасіеге, Ііііегів ігасіеге, о чемъ
см. § 129. Говоритъ, разсказываетъ преданіе, есть преданіе,
дошедшее письменно или изустно, надобно переводить Гама
еві, і'египі, ігасіипі, сіісипі, либо извѣстнымъ страдательнымъ
оборотомъ изъ этихъ трехъ глаголовъ. Отсюда и понятно, въ
какомъ смыслѣ слова: говорить, разсказывать, передавать, по-
вѣствовать можно переводить однимъ изъ упомянутыхъ глаго-
ловъ. Но если говоритъ и пр. значитъ описывать ходъ какого-
ниб. событія или дѣло во всей его полнотѣ и так. обр. хорошо
знакомимы. съ нимъ, другаго, то это будетъ паггаге, отъ §па-
гпз и сродно съ пойсеге, уіуѵшчкеіѵ, какъ паксі съ ^і^пеге,
уіуѵЕойаі. Къ прошедшему-ли времени относится разсказыва-
емое дѣло, или къ настоящему, письменно-ли разсказывается,
или устно,—это для значенія слова паггаге все равно. Въ
двухъ послѣднихъ случаяхъ почти одинаково съ нимъ употреб-
ляется геі'егге, которое отличается только тѣмъ, что значить
разсказывать, повѣствовать по толкамъ, заявленіямъ и разскл-
замъ другихъ, передавать разсказы другихъ. Разсказывать о
случаяхъ настоящаго времени устно или письменно (рег Іійе-
гав пипііаге, Ііііегае пипііапі) будетъ пипііаге. Кепипііаге,
увѣдомлять въ отвѣтъ на сдѣланную справку, на сдѣланное
— 19Й —
сообщеніе, и 2) увѣдомлять, вслѣдствіе порученія или обяза-
тельства, доносить, рапортовать. Если получатель увѣдомле-
нія сенатъ, а тоть, кто его дѣлаетъ, консулъ, преторъ или
другой какой-ниб. сановникъ, имѣющій ]и8 со§епйі зепаіпз,
то «увѣдомлять» въ этомъ случаѣ будетъ геГегге ай зепаішп.
Это выраженіе значитъ еще и назначать для того засѣданія
сената, такъ какъ такое увѣдомленіе дѣлалось непремѣнно въ
засѣданіи. Но йеГегге Гай аіісріет) доноситъ начальству, напр.
консулу, полководцу. Наконецъ геі’егге значитъ еще выстав-
лять напротивъ, возражать, отвѣчать на что-ниб. сказан-
ное или сдѣланное кѣмъ-нибудь, (въ смыслѣ позднѣйшаго юри-
дическаго термина геріісаге), и, если возраженіе состоитъ въ
отвѣтѣ словами на слова, то гов. гезропйеге, отвѣчать. Еппп-
ііаге, і^аууілХі'.ѵ, іхЛа/ліѵ, выбалтывать, выноситъ на свѣтъ,
именно, секреты. ОЪштііаге, возвѣщать въ качествѣ авгура, кон-
сула или претора, что какое-ниб. предпринимаемое или уже нача-
тое общественное дѣло, напр. комиціи, судя по явленію молніи
или другаго какого-ниб. неблагопріятнаго знаменія, противно
волѣ боговъ и поэтому и не можетъ достигнуть ничего вѣр-
наго (гаіціп). Бепппйаге принадлежитъ особенно языку юри-
дическому, дипломатическому и религіозному, но употребляется
и въ другихъ отношеніяхъ,=заявлять, что или самъ кто-ниб.
готовится сдѣлать что-ниб., касающееся интересовъ дру-
гаго, или ожидаетъ чего-нибудь отъ нею (аііциій, асс. с. іп-
ііп., пі, не;, а отсюда часто ъ —угрожать, и въ этомъ именно
смыслѣ употребляется и метафорически, т. е. при олицетворе-
ніи предметовъ неодушевленныхъ. Іпйісеге, извѣщать, что пред-
метъ, означенный при этомъ винительнымъ падежемъ, непре-
мѣнно долженъ бытъ выполненъ іп ргааі, слѣд. большею ча-
стію говорится только о приказаніяхъ законныхъ властей. По-
этому, если явится столкновеніе требованій, то йепшіііаге пе-
редъ іпйісеге будетъ то же самое, что ггредварительное заявле-
ніе, при извѣстныхъ условіяхъ и отмѣнимое, передъ распоря-
женіемъ или мгьрой, слѣдующей тотчасъ къ выполненію. Оріі-
шиз диізцне іасеге, циаш йісеге, зиа аЬ аіііз Ьеиеіасіа Іаи-
йагі, цпаш ірве аііогпіп паггаге таІеЬаі. 8а11. Саі. 5. Веіаіит
Іе^епі, диік піизісат сіоспегіі Ератіпопсіаіп. №ер. Ер. 1. Іп
еиш ірзиіп тистопеш сіеіеп&іоіпз іиае саиееа іиа іпсиггаі
иесеззе езі:	епііп (іЫ ге/его (скажу тебѣ вотъ что): зі
поп зит еіс. Сіс. Саес. 29. Сеіегіиз Іюс ііЪі гипюг, диат
иіііиз позігит ііііетае пипііаѵегипі. Ісі. Аіі. 1, 15 РеІіЬегеі
гепипОеідие Ііосііе тіііі, ѵеіііпе ап поп. Тег. Нсс. 3, 5, 58.
Ѵоіизепиз диіпіо еііе асі Саезагст геѵегіііиг диаедие регзре-
хіззеі, гептііаі. Саез. В. О. 4. 21. Сариае Вобсіпб розіи-
]аіа Саезагіз (которыя онъ долженъ былъ передать Помпею и
пр.) генгтііаі. Ісі. В. С. 1. 10. Коп бЬпипІіаѵіІ, ів ргаеіог,
диі 8е зетѵаіигипі еззе сіе соеіо сііхегаі. Сіс. 8езі. 36. Сае-
еаг Лепипііаѵегаі Агіоѵізіо 8е Аесіиогит іпіигіав поп педіес-
іигиш. Саез. В. С. 1, 36. 8иеѵі ііз паііопіЬпв, диі внѣ еогит
егапі іпірегіо, (ІепипІіаЬапі, иі аихіііа пііііегепі. ІЬісІ. 6, 10.
Веттііаге іезіііпопіиіп (требовать въ свидѣтели). Сіс. Атег.
38. Вепигіііаге ргозстірііопеш, саебепі, сіігерііонепі.ісі. 8езі. 20.
І11а агша поп регіеиіпт поілв, вей ргаезійіит Лепгтііапі. Іѣ
МП. 1. Ылсеге Гипиз. іизііііит, ііісіоб, 8прр1ісаііопет, п так-
же ЬеІІит, и это послѣднее выраженіе тѣмъ легче можно от-
личать отъ Ьеііпт беішпііаге, что часто говорилось именно
Ііеіішн йеішнііаішп інбісіипідие, но никогда наоборотъ.
250 и 251. Ілпдиа, огаііо, вегто, соііодиіит, (Ііаіодив, сопсго,
сопіепііо, Іосиііо, еіосиііо, сіісііо, віііив, {гіи/пі. Ыіі"па, языкъ,
членъ тѣла, метонимически означаетъ и словесный языкъ, рѣчь,
въ смыслѣ средства или матеріала для выраженія мыслей,
употредичмлънаю у каждаго отдѣльнаго народа или племени,
въ отличіе отъ другихъ народовъ или племенъ. Но языкъ во-
обще, въ родовомъ смыслѣ средства для выраженія мыслей бу-
детъ огаііо, а въ смыслѣ средства для взаимнаго пониманія въ
мысляхъ—вето, сродное съ еі'рсо, ставить въ рядъ, ткать, связы-
вать и говорить, а потомъ и съ іосо, гроіха».. На зеиііо Іаііпаш
Ііпдиат поп пю<1о поп інореш, веб Іосиріеііогеіп еззе, диат
^гаесат. Сіс. Гіи. 1, 3, 10. Іпсоіипі іегііат Оаіііае рагіет,
диі ірзогипі Ііп^иа Сеііае, иозіга Саііі арреііаіііиг. Саез. В.
С. 1, 1. Ниіѵегы ^епегій іштапі ѵіисиіши еві гаііо еі огаііо
(разумъ и даръ слова), диае досепбо, сіівсепсіо, соштитсашіо,
— 301
йізсеріашіо, ішіісапсіо сопсіііаі іпіег зе Ьопйпез—пецпе иііа
ге Іопціиз аЬзитиз а паіига Гегагит, цііае зипі гаііопіз еі
огаііоѣіз ехрегіез. Сіе. (Ж 1, 16. Мацпа ѵіз езі огаііопіз
еацие «Іиріех, аііега сопіепііопіз, аііега зегтопіз: сопіепііо ігіЪиа-
іиг (ІізсеріаііопіЬиз іисіісіогипі, сопсіопиго, зепаіиз: зегто т
сігсиііз, сІізриіаііопіЪиз, соп^геззіопіЪиз і'атіііагіит ѵегзеіиг,
зедиаіиг еііат сопѵіѵіа: стіепііопгз ргаесеріа гЬеіогит зипі,
пиііа зегттіз. ІЪісІ. 1, 37. Потомъ огаііо означаетъ еще Ь)
образъ, пріемы выраженія, изложенія мыслей со стороны логи-
ческой, эстетической и нравственной, форму рѣчи, и с) кон-
кретно рѣчь, произносимую публично передъ судомъ, передъ
народомъ, въ сенатѣ п т. п. Но зегто означаетъ Ъ) сортъ,
качество рѣчи, какую кто-ниб. употребляетъ для того, чтобы
быть понятнымъ на словахъ, изустно или письменно (зегто ри-
гиз, еіе^апз, етепсіаіиз, зсііиз, Аііісиз, Іаііпиз, Сггаесиз) и с)
конкретно а) разговоръ, бесѣда между людьми, и въ частности
?) отдѣльный разговорѣ, отдѣльная бесѣда, передача мыслей,
обмѣнъ ими объ извѣстныхъ опредѣленныхъ вопросахъ, пунк-
тахъ. Ученый разговоръ между нѣсколькими лицами наз. йіа-
1ос;и8, оіаХоуо?, форма изложенія, заимствованная отъ Грековъ,
именно у Платона. Бесѣда, испрошенная и потомъ веденная
для разбирательства по какому-ниб. опредѣленному вопросу,
обыкновенно практическаго характера, слѣд. часто=устное
разбирательство между двумя тяжущимися сторонами, наз.
соПодпіппі. Сопсіо есть огаііо, произносимая передъ народомъ
или войскомъ, сопіепііо зн. огаііо, защищающая въ сенатѣ,
передъ судомъ, передъ народомъ какое-ниб. дѣло противъ воз-
раженій. Боснію зн. говоренье или рѣчь, вообще въ смыслѣ
человѣческаго дѣйствія, какъ ходьба, питаніе и т. д. п безъ от-
ношенія къ цѣли рѣчи, а потомъ Ь) произношеніе, выговоръ',
еіоспііо наз ораторское выраженіе мыслей, т.-е. искусный вы-
боръ, разстановка, группировка словъ и фразъ, слогъ. Тіісііо
собств. есть только выраженное именемъ существительнымъ
понятіе (Іісеге, то ’Лгуаѵ, слѣд. произнесеніе, изложеніе мнѣнія,
рѣчи передъ судомъ или при другомъ случаѣ, а 2) особенный
видъ изустной рѣчи, 3) особенныя качества, манера произно-
— 302 —
шенія и 4) упражненіе въ произношеній рѣчей, декламація.
ЙІІІ118, столо^, собств. грифель для письма, метонимически зн.
1) писанье, письмо. т.-е. дѣйствіе, занятіе письменнымъ изло-
женіемъ мыслей, и Ь) особенныя качества письменнаго изло-
женія мыслей по содержанію и формѣ. Еііипі, ткацкая нитка,
метафорически наз. особенный родъ или манера изложенія, т.-е.
обработывается—ли предметъ соріове, огпаіе, иЪегіив, либо
іепиііег. МоПів езі огаііо рЫІоворІіогшп: нііііі ігаіиш ІіаЪеІ,
пііііі івѵісіига, нііііі аігох, пііііі шігаЪіІе, піЬіІ авіиіипі. Иадие
яегто роііив, диапі огаііо иісііиг. (^иатдиаів епіш отніе Іоси-
Ію огаііо еві, Іатеп ипіив огаіогів Іосиііо Іюс ргоргіо вщпаіа
вотіне еві Сіе. Ог. 19. Івосгаіев огаііепіз Гасіеікіае еі огпап-
дае аисіог Іосиріеііввітив Іиіі. ІЪісІ. 51. 111а Іевіів еві огаііо,
диае еві а те ргіта ІіаЪіІа іп вепаіи. Ісі. Ріанс. 30. Тііеті-
віосіев опте іііид Іетрив Ііііегів зегтопідие Регвагит сіесііѣ.
Кср. ТІіега. 10. ЫЬгі аіідиоі НаппіЬаІів випі ^гаесо зегтопе
соніесіі. Ісі. Нанп. 13. Ѵаіде оріаніі иігідие повігит ассідіі,
иі іп івіит зегтопет сІеІаЬегетиг. Ід. Ог. 1, 21. Съ другой
стороны: Тиае ііііегае ріапіив ІодиеЬапІиг еі иЬегіив, диаш
ѵиі^і зегпю. 1(1. Біѵ. 3, 11. Всгірві Агівіоіеііо шоге Ігев ІіЪгов
іп дівриіаііопе ас еііаіодо де огаіоге. Ід. Біѵ. 1, 9, 8. Агіо-
ѵівіив а Саеваге іп соііодиіит ѵевіге іпѵііаіив егаі. Саев. В. (т.
1, 35. Наес ѵох (Старшаго Сципіона Африканскаго) десіагаі
ііішп еі іп оііо де пе^оііів со&ііаге еі воіііидіпе вести Іодиі
воіііит: иі педие севвагеі ипдиат еі іпіегдипі соііодиіо аііе-
гіив поп е^егеі. Сіе. ОЙ. 3, 1. Саеваг сопсіопепі арид піііі-
Іев ІіаЬиіІ. Саев. В. 6. 3, 73. О сопіепііо и Іосиііо сл. выше
приведенное мѣсто Сіе. Ой'. 1, 37. Ог. 19, а о Іосиііо еще: Соі-
Іа ве ѵаіеіе дііаіапдів Ііііегів а вітііііидіпе ^гаесае Іосиііопіз
аЬвІгахегаІ вопаѣаідие виЬа§гевІе диіддат ріапецие виЬгщіі-
сит. Сіе. Вгиі. 74. Объ еіосиііо сл. въ контекстѣ Сіе. Ог. 1,
6 и: 1§і1иг. диапі Огаесі (ррдалѵ ѵосапі, Іаііпе діеіпіив еіосиіі-
опепг. еаш вресіашив ѵегЪів аиі віп^иіів аиі соіуипсіів: іп
віпоціів іпіиепдшп еві, иі віпі Іаііпа, регвріеиа, огпаіа еі асі
.д, диод ѵоіиіпив, ассотпіодаіа: іп сопіипсіів, иі ешепдаіа,
иі соііосаіа, иі Гщитаіа. (}иіпІ. 8, 4.1)ісііо вепіепііае, д. саиввае.
— зо.> —
Сіс. Еі ѵего Гиіі іп Іюс еііат рориіагіз сіісіго ехсеііепя; Апіопі
йісепйі ^епив юиііо арііиз .іийісіів, диат сопсіопіЬия. Іб.Вгиі.
44. Кедие еа диіздиаіп, пізі йіи еі тиііит эсгірЬіагіі, еііат-
8І ее ѵеЬетепііззіте т зиЬіііз ЛісііопіЬив ехегсиегіі, соп-
недиеіиг. Ій. Ог. 1, 33. Лісііопі орегат Йаге. Ій. Тизс. 2, 3.
•Зіііиз ехегсііаіиз еіГісіеі Гасііе Иапс ѵіат сопіропепгіі. И. Ог.
44. Тііі огаііопее іапіит агяиііагигп, іапіит ехетріогит, іап-
іит игЬапііаіід ііаЬепі, иі раепе зігіо Аііісо (аттическимъ пе-
ромъ) зсгіріае езве ѵійеапіиг. Ій. Вгпі. 45. Отопез (означен-
ные ораторы) еііат іит геіівеЬапі Регісіі зисшп (здоровый,
крѣпкій умственный матеріалъ), зей егапі ранііо нЬегіоге [Но
(любили болѣе богатую обработку). Сіс. Ог. 2, 22. и здѣсь
сличи -Зейфферта, Ьае). 7, 25.
252. ЕасипЛиз, сіізегіиз, еіодиепз, Іодиах., даггиіиз, Ыаіего.
Лісах, ѵегЪозив. Если «краснорѣчивый» означаетъ способность
лица о всякомъ данномъ предметѣ найти настоящее, правиль-
ное выраженіе и искусно употребитъ ею. то это будетъ і'а-
сшійиз, отъ Гагі, которое хотя у Цицерона и Цезаря не встрѣ-
чается, но у Ливія и Саллюстія встрѣчается часто, и безъ ко-
тораго нельзя обойтись при переводѣ выраженія: онъ не полѣ-
зетъ за словомъ въ карманъ. І)І8егіП8, отъ (Ііззегеге, наз. тотъ,
кто умѣетъ изложить и обставитъ свои мысли логически пра-
вильно (ясно и отчетливо), а еіодиеиз тотъ, кто стоитъ быть
названъ регГесіиз огаіог, т.-е. кто не только получилъ отъ
природы внѣшнія и внутреннія качества, требующіяся для успѣ-
ха въ краснорѣчіи, и въ состояніи говорить логически-пра-
вильно и эстетически изящно, но и владѣетъ и умѣетъ искус-
но пользоваться историческимъ, философскимъ и практическимъ
образованіемъ, могущимъ покорять не только умы, но и сердца.
Слѣд. Гасипйіа вообще есть болѣе плодъ способностей при-
родныхъ, йізегіа; огаііо болѣе плодъ образованія умственнаго,
а еіодиепііа — то и другое, но съ прибавкой техническаго
изученія теоріи краснорѣчія и практическаго образованія. РІа-
спіі ай рІеЬеш огаіогеш тіііі Мепепіит А^гірраш, [асип-
Лит ѵігит еі ріеЬі сагиш. Ьіѵ. 2, 32. Еиш зіаіиеЬаш гіі-
зегішп, диі роззеі заііз асиіо ас йііисіііе арий шеіііосгез
— 802 —
іпенія и 4) упражненіе въ произношеніи рѣчей, декламація.
йіііиз, стйкос, собств. грифель для письма, метонимически зн.
1) писанье, письмо, т.-е. дѣйствіе, занятіе письменнымъ изло-
женіемъ мыслей, и Ь) особенныя качества письменнаго изло-
женія мыслей по содержанію и формѣ. Гііпиі, ткацкая нитка,
метафорически наз. особенный родъ или манера изложенія, т.-е.
обработывается—ли предметъ с-ріозе, огпаіе, ѵЬегіиз, либо
іеішііег. МоІІіз езі огаііо рііііозоріюгиві: пііііі ігаіипі ІіаЬеі,
пііііі іпѵібипі, пііііі аігох, пііііі шігакііе, пііііі азіиіипі. Ііадие
зегто роііиз, диаш огаііо бісііиг. (^иатдиат епіт отпіз Іо<м-
ііо огаііо езі, іатеп ипіиз огаіогіз Іосиііо іюс ргоргіо зі^паіа
ногаіпе езі. Сіе. Ог. 19. Ізосгаіез огаііопіз Гасіепбае еі огпап-
ііае аисіог Іосиріеііззішиз Гиіі. ГЬісІ. 51. Іііа іезііз езі огаііо,
уиае езі а гае ргіпіа ІіаЫіа іп зепаіи. Ісі. РІапс. 30. Тііеті-
зіосіез отпе іііиб іепірия Іііісііз зегтопідие Регзагшп бебіі.
№ер. ТІіет. 10. ЬіЬгі аіідиоі НаппіЬаІіз зипі §гаесо зегтопе
сопіесіі. Іб. Напп. 13. Ѵакіе оріапіі иігідие позігиш ассісііі,
иі іп ізішп зегтопет сІсІаЬегетиг. Іб. Ог. 1, 21. Съ другой
стороны: Тиае Ііііегае ріапіиз ІодиеЪапіиг еі иЬегіиз, диаш
ѵиі^і зегто. Іб. Віѵ. 3, 11. 8сгірзі Агізіоіеііо шоге ігез ІіЬгоз
іп бізриіаііопе ас (Ііаіодо бе огаіоге. Іб. Віѵ. 1, 9, 8. Агіо-
ѵізіиз а Саезаге іп соѴодиіит ѵепіге іпѵііаіиз егаі. Саез. В. О.
1, 35. Наес ѵох (Старшаго Сципіона Африканскаго) бесіагаі
іііига еі іп оііо бе пе^оіііз сорііаге еі зоіііибіпе зесипі Іодиі
зоіііиш: иі педие сеззагеі ипдиапі еі іпіегбиш соііодиіо аііе-
гіиз поп ецегеі. Сіе. ОЙ. 3, 1. Саезаг сопсіопет ариб піііі-
іез ІіаЬиіі. Саез. В. 6. 3, 73. О сопіепііо и Іосиііо сл. выше
приведенное мѣсто Сіе. Ой'. 1,37.0г. 19, а о Іосиііо еще: Соі-
іа зе ѵакіе бііаіапбіз Ііііегіз а зішііііибіпе ^гаесае Іосиігопіз
аЪзігахегаі зопаЬаідие зика^гезіе диіббаіп ріапедие зиЬгизіі-
сит. Сіе. Вгиі. 74. Объ еіосиііо сл. въ контекстѣ Сіе. Ог. 1,
б и: І"ііиг, диаш Сгаесі фраоіѵ ѵосапі, Іаііпе біеішиз еіоеиіі-
опепѵ. еаш зресіаиіиз ѵегЬіз аиі зіп^иііз аиі соіципсііз: іп
8Іп§и1із іпіиепбит езі, иі зіпі Іаііпа, регзріеиа, огпаіа еі аб
іб, диоб ѵоіитиз, ассоттобаіа: іп сопіипсііз, иі етепбаіа,
иі соііосаіа, иі Йцитаіа. (^иіпі. 8, 4.1)ісііо зепіепііае, б. саиззае.
— 303 —
Сіе. Еі ѵего іиіі іи іюс еііапі рориіагін Лгсііо ехсеИспз; Хпіопі
йісепйі ^епив піиііо арііив Дийісіів, циат сопсіопіЬик. Ій. Вгиі.
44. Кецие еа циіяциаіп, пІ8І йіи еі тпиіішп зегіріііагіі, еііатп-
»і ее ѵеііеіпепіідзіте іп бнЬііій дмігопіЬиз ехегсиегіі, соп-
вециеіиг. Ій. Ог. 1, 33. Вісііопі орегаіп йаге. 1(1. Тизс. 2, 3.
8ііІиз ехегсііаіиз еіТісіеІ і'асііе Ііапс ѵіат сотропешіі. Ій. Ог.
44. Тііі огаііопез Іапіиш агциііагитп, Іапіипі ехешріогит, іап-
іиш игЪапіІаІів Ьаѣепѣ, иі раепе зігіо Аііісо (аттическимъ пе-
ромъ) вегіріае еязе ѵійеапіиг. Ій. Вгиі. 45. Отпей (означен-
ные ораторы) еііат Іитп геііпеЬапі Регісіі зисит (здоровый,
крѣпкій умственный матеріалъ), зей егапі раиііо иЬегіоге /гіо
(любили болѣе богатую обработку) Сіе. Ог. 2, 22, и здѣсь
сличи Зейфферта, Ьаеі. 7, 25.
252.	Еасипсіиз, длзегінз, еіог/иеггз, Іыршх, даггиіиз, ЫсЛего.
(Исая, ѵетЬозиз. Если «краснорѣчивый» означаетъ способность
лица о всякомъ данномъ предметѣ найти настоящее, правиль-
ное выраженіе и искусно употребитъ его, то это будетъ і'а-
еппйив, отъ Іагі, которое хотя у Цицерона и Цезаря не встрѣ-
чается, но у Ливія п Саллюстія встрѣчается часто, и безъ ко-
тораго нельзя обойтись при переводѣ выраженія: онъ не полѣ-
зетъ за словомъ въ карманъ. Візегіпб, отъ йіззегеге, наз. тотъ,
кто умѣетъ изложитъ и обставитъ свои мысли логически пра-
вильно (ясно и отчетливо), а еіоциепз тотъ, кто стоитъ быть
названъ регГесіив огаіог, т.-е. кто не только получилъ отъ
природы внѣшнія п внутреннія качества, требующіяся для успѣ-
ха въ краснорѣчіи, и въ состояніи говорить логически-пра-
вильно и эстетически изящно, но и владѣетъ и умѣетъ искус-
но пользоваться историческимъ, философскимъ и практическимъ
образованіемъ, могущимъ покорять не только умы, но и сердца.
Слѣд. Гасипйіа вообще есть болѣе плодъ способностей при-
родныхъ, йізегіа‘огаііо болѣе плодъ образованія умственнаго,
а еіоциепііа — то и другое, но съ прибавкой техническаго
изученія теоріи краснорѣчія и практическаго образованія. РІа-
сиіі ай ріеііеві огаіогет тіііі Мепепіит А<?гіррат, і'асип-
сіит ѵігиіп еі ріеѣі сагит. Ьіѵ. 2, 32. Ешп вІаІиеЬат йі-
зегіит, циі роззеі заііз асиіе ас йііисійе арий тейіосгез
— 304 —
ѣотіпез ех сотпшпі диасіат оріпіопе йісеге, ёіориепіет ѵего,
диі шігаЬіііиз ша^шТісепііиядие аирсге розвсі аідие огпаге,
диае ѵеііеі, отпевдие отпіиш гегит, диае асі йіссіиіит регіі-
вегепі, Гоніея апішо ас тстогіа сопііпегеі. Сіс. Ог. 1, 21.
Любить много говорить есть признакъ того, кто Іодиах, также
и того, кто раггиіив, только первый легко находитъ предметъ
для рѣчей и потомъ отъ него ужь не удаляется, не перебрав-
ши, въ длинномъ потокѣ словъ, всѣхъ его важныхъ и второ-
степенныхъ подробностей, а ^аггліиз ') вообще не можетъ удер-
жаться отъ болтовни. Оба слова употребляются и метафориче-
ски о животныхъ безсловесныхъ и даже о предметахъ неодушев-
ленныхъ въ смыслѣ: крикливый, шумный, нескромный и т. п.
Віаіего, кто болтаетъ о нелѣпостяхъ, да и безтолково, ѵегЬо-
808, многословный (о вещахъ), многорѣчивый (о лицахъ). Пісах,.
юбко-ос^ый, насмѣшливый, бепесіив еві паѣига Іддиасіог. Сіс.
8еп. 16. Касіі аиі-еш поп Іоуиасііаз шеа, 8 сё Ьепеѵоіепііа
Іоішіогез ерівіоіай. Ісі. Піѵ. 6, 4. Ьодиах аѵіз, гапа, осиіиз,
ѵиііиб. Ѵігу. Оѵісі. С. Гізіиіа, Іуга. ТіЬ. БетозіИепез поп іаш
Йг'сжг Гиіі, диат і'асеіик: езі аиіет іііиб асгіогіз іп^спіі, Ьос
ішуогів агіІ8. Сіс. Ог. 26. НаЬез ерІ8іо1ат ѵетЬозіогет Гогіазве,
диат ѵеііез. 14. Ьіѵ. 7, 3.
253.	Віззегеге, дізриіаге, Лізсеріаге. Іііззегеге зн. разви-
вать и разъяснятъ предметъ научно, т.-е. по законамъ логики
и діалектики (Ьос, іііші, бе аіідия ге, асс. с. інЕ),—все рав-
но, въ формѣ ли разсужденія, или въ формѣ разговора. Послѣд-
нее обстоятельство, т.-е. форма разговора, точно такъ же какъ
и сейчасъ упомянутая грамматическая конструкція, идетъ и къ
(Іізриіаге, которое значитъ стараться установить вѣрный,
или какой-ниб. опредѣленный взглядъ на какое-ниб. дѣло про-
тивъ дѣйствительныхъ или возможныхъ противниковъ разборомъ
всѣхъ «за» и «прогнивъ», основаній и возраженій. Но сііесер-
іаге— терминъ юристовъ и значитъ 1) рѣшать споры въ качествѣ
судьи и 2) стараться разрѣшить споръ о дѣлѣ (<1е ге) передъ
судомъ или наманерь судебнаго разбирательства въ качествѣ
*) У Цицерона не встрѣчается-
— 305 —
тяжущейся стороны, посредствомъ защиты собственнаго инте-
реса и опроверженія противника,—условія, невозможныя безъ
дѣйствительной противной стороны. ТМо^епея (Іісеѣаі агіеш ке
ігайеге Ъепе дізвегепді еі ѵега ас Гаіза (Іцшіісашіі, днатп ѵегѣо
"таесо ^іаЛеитглтр арреііапі. Сіе. Ог. 2, 38. Езі діврніапЛит
(іе отпі ге іп сопігагіаз рагіез еі српссрші егіі іп цпадне
ге, диосі ргоЪаЫІе ѵиіегі рояяіі, еіісіепйшп аідие йісепйшп.
ІЬісІ. 1, 38. Еа, (ріае дізриіат, діазегеге таіиі, диаш іийіса-
ге. Ій. ІС В. 3, 40. (^иат ѣос сопзіііихп соііе^агит теогшп,
дио аЪйисеге іпіесіа ге а Ѵерз ехегсііит поіиегипі, поп иіііе
зоішп, кесі еііат песеззагішп і'иегіі, розіеа сііззегат, пипс (Іе
ір8а сопсііііопе тпііііапііит (Іісеге ІіЪеі, диапі огаііовега поп
ариіі ѵоз 8о1ит, диі те саиззат (Іісеге іиззізііз, зей еііат іп
сазігіз, зі ІіаЪсаіиг, ірзо ехегсііи сіівсеріапіе (еслибы назначить
его судьей и дать ему рѣшить) аедиаш агѣіігог ѵійегі роззе.
Ілѵ. 5, 4. Саезаг озіепйіі зіЫ ріасеге ге§еш Ріоіешаеипі аідие
е)из Богогеш Сіеораігаш ехегсііпз, диоз ІіаЬегепі, (Ііпііііеге
еі <1е сопігоѵегзііз ]иге арий зе (передъ его судейскимъ кре-
сломъ) роііиз, диат іпіег зе агтіз дізсеріаге. Саез. В. С. 3,107.
254.	Ехріісаге, ехріапаге, ехрепеге, іпіегргеіа'п, ехреЛіге,
ехігісаге, епоНаге, епіиЛеаге, арропеге, ргорс/пеге, ѵегіеге, соп-
ѵегіеге, ігапв/егге, ехргітеге, гесісіеге. Изъ этихъ глаголовъ
сложные съ ех—, е—, то имѣютъ общаго между собою, что
означаютъ поднятіе, выводъ или освобожденіе изъ какого-ниб.
состоянія, въ которомъ означенный при глаголахъ предметъ
дѣйствія былъ видѣнъ не ясно и неотчетливо, либо и совсѣмъ
не былъ видимъ. Вмѣстѣ съ іпіегргеіагі всѣ они, при случаѣ,
значатъ и «объяснятъ». Въ частности ехріісаге зн. что-нибудь
(аіідиііі) свернутое, собранное, сложенное, свитое или навитое,
скатанное, сплетенное или запутанное развивать, раскладывать,
развертывать, ') расплетать, распутывать, а потомъ мета-
форически: приводитъ въ надлежащій порядокъ, устраивать,
объяснять, разъяснятъ, и 2) сообразно общему составу предме-
та представитъ, предложитъ его въ болѣе ясномъ и болѣе
1 "~*~1 ♦
*) Такъ и Ѵоіитеп ехріісаге = развернуть, раскрыть книгу.
20

— 306 —
отчетливомъ порядкѣ. Ехріапаге, для котораго сл. ріапиз § 148,
собств. именно освобождать отъ неровностей, метафорически
зн. «освобождать что-ниб. (аіірині) отъ препятствій, затрудне-
ній, т.-е. неясностей, которыя мѣшаютъ отчетливому обозрѣнію
цѣлаго», слѣд. что темно, то выставлять въ болѣе ясномъ «
отчетливомъ видѣ. Ехропеге прежде всего зн. выкладывать,
выставлять и особ. съ тою цѣлію, чтобы кто-нпб. то могъ ви-
дѣть и разбирать; отсюда метаф.== «зла? нотъ въ разсказахъ съ
объясненіями, съ доказательствами, при чемъ не имѣются въ
видуг трудности или препятствія, которыя всегда предполагаются
при ехріаваііо и ехрііааііо. Іпіегргеіагі, отъ іпіегргез и сродно
съэра^Еіѵ, тггсраооѵ, (аіідиісі гесіе, таіе...), растолковывать, объ-
яснятъ что-ниб., чтб темно или либо дѣйствительно либо толь-
ко мнимо неясно для пониманія, а потомъ еще и влагать въ
предметъ значеніе, придавать ему тотъ или другой смыслъ,
такъ какъ объясняемое можетъ быть объяснено ложно и при
этомъ приписано ему то, чего въ немъ нѣтъ (аіідпіб ех аіідиа
ге, шаіе, регрегаш... аіідпій). Сл. Нэгелъсбааа, Стилистика § 113.
Ехресііге '), собств. освобождать что-ниб. изъ петли, въ кото-
рой оно запуталось; отсюда метафорически 1) отдѣлять, отстра-
нять, дѣлать свободнымъ отъ (вліянія) чего-ниб. (аііциеіп, аіі-
диіб, зе аіідиа ге), 2) дѣлать готовымъ, годнымъ, способнымъ
для немедленнаго употребленія и наконецъ Ь) на неизвѣстное ил'\
темное, неясное бросить свѣгпъ и датъ возможность узнать
его, разъяснитъ. Ехігісаге 2) добѣгаться, добиться, допытаться
чего-ниб. при помощи розысковъ, разслѣдованія. Епойаге, осво-
бодить отъ ііоііі (отъ узловъ), Ь) сдѣлать понятнымъ. Точно такъ
же и еппсіеаге собств. зн. вынуть изъ наружной (твердой) скорлу-
пы, какъ ядро орѣха. Едпііез іпгтаііш не ехрігсаге соерегинЕ
Саев. В. С. 3, 93. Зепіепііат шеат ехріісаѵг. Сіе. Еіп. 1.)
21. Всаеѵоіа гет Іаіепіет ехріймте йеГіпіеікІо, оЬнсигаш;
іпіегргеіагі ехріапапдо сіісіісіѣ. 1(1. Вгиі. 41. ()иа1І8 бШегепій
') Антитеза къ ішреШге, сродно съ тваѵ, которое видно и въ сошрев
рейіеа.
’) Отъ ігісае, что собств. непремѣнно означало кляузное, запутанное.
— 307 —
-ніі Ьопезіі еі йесогі, Сасіііив іпіеіііді, диат ехріапт роіеяі.
Ісі. (Ж 1, 27. Ѵаза батпіа ехровиіі. Ій. Миг. 36. Виае аЪео
сопіга гетриЫісатп Гасіа агЬіігог, ехрозиі. Ісі. Ог. 2, 22.
Тат тиііа тетогііег, іат оѣзсига сіііисійе ехрозиізіі. Ісі. Гіи.
4, 1. Аіідиісі рІигіЬиз ѵегЬіз, Ьгеѵкег ехропеге. Сіс. Ехіа реси-
йит, топвіга, Гиі^ига іпіегрхеіапіиг. Ій. Віѵіп. 1, 6. ЬГіЬіІ еві
аііий рѣііѳзоріііа, зі іпіегргеіагі ѵеііз, ргаеіег зіисііига заріен-
іі.ае. Ісі. Тизс. 2, 11. Асі ргоеііит зе ехредігті. Ъіѵ. 2, 55.
Ехредігі, диае гезіапі, ѵіх роіегипі, зі Ііос іпсіюаііпп геіі-
диегіз. Сіс. Вер. 1, 35. Ве Віопузіо іио айЬис пііііі ехігісо.
Ісі. Віѵ. 5, 10. Ргаесеріа сщиздне (агііз) регзрісие Агізіоіе-
Іез сопзсгірзіі аідие еподаіа сіі1і§епіег ехрозиіі. Ісі. Іпѵеиі. 2.
2.	Наес пипс еписіеаге пои ііа песеззе езі. Ій. Тизс. 5, 8.
Съ ехропеге въ предъидущихъ значеніяхъ сродно ргоропеге,
ыставмтъ публично, 1)=обнародовать для чтенія или слуша-
нія '), для соображенія, наблюденія, для исполненія, для соиска-
нія, 2) представлять въ умѣ, предполагать, воображать что-ниб.
Арропеге, прикладывать, прилагать, приставлять и т. п., какъ
айшоѵеге, арріісаге, 2) приставлять сторожемъ, защитникомъ,
надзирателемъ, учителемъ и проч., 3) предлтать, подавать на
столъ кушанья, напитки. Ргоропеге ѵехііішп. Саез. Ргоретеге
1е§ет, гет §езіаіп, тегсез, іпегсейет, ргаетіига, роенат,
зіЬі или апішо аіідній. Арропеге зсаіаз, тасіппаз, сизіосіет,
іпаійзігшп, сіеіепзогепі, саіитпіаіогет аіісиі.
Іпіегргеіагі, на основаніи предъидущаго, можетъ значить и
«переводить», т.-е. передавать, чтб значитъ что-ниб. сказанное
или написанное на иностранномъ языкѣ. Но выраженіе: пере-
водить съ греческаго и пр. языка на латинскій и пр. языкъ
переводится выраженіями: Е Огаесо іп Ьаііпшп ѵегіеге, соп-
ѵегіеге, ігапзі'егге, и еще йе Стгаесіз (сіе іпаііз бгаесіз) еіс.
(безъ іп Іаііпит) сопѵегіеге, ѵегіеге; Ріаіопет, роёіат ѵег-
іеге; ігапё^егге аЪ Ноіпего, а Мепапйго (переводить изъ Го-
мера, изъ Менандра); ГаЪеІІаз «таесаз ай ѵегЬшп (буквально =
иі ѵегЪиіп зіі е ѵегЬо), е Стгаесіз ехргітеге-. геіііеге Вгаеса
*) Отсюда ісі, диосі езі ргорозііига = тема.
20*
— 308 —
Іаііііс, ѵегЬшп рго ѵегЬо (буквально). Сл. Зейфферта, Сіігіе,-
стр. 154, и съ этимъ мѣста, приводимыя нами отчасти изъ
Подвига (Іе йп. р. 18: Сіе. Еіп. 1, 2 и 3. 2, 31. 3, 4. Ог.
1, 34. Орі. Сеп. 5, которыя слиткомъ длинны для выписки здѣсь...
255.	Оаггігс, Ъіаіегаге, Іийисінагі, Ііагіоіагі, пидагі. баггіге,
можетъ быть, сродно съ уарбегѵ, дорич.	болтать,
молоть, просто изъ любви къ пустякамъ; Ъіаіегаге, о пустякахъ
болтать безтолково; ііаіпсіпагі или аіпсіпагі, сродно съ аЛигіч,
въ безпамятствѣ нести вздоръ, бредить; Ъагіоіагі, можетъ быть,
въ связи съ іарбс = іериг, гадать, ворожить, предсказывать, И'
Ь) бредить, въ смыслѣ «говорить глупости, безсмыслицу»; пи-
^агі, говорить пустяки, молоть вздоръ. О іе сегеЪгі Геіісепі!
а]еЬат іасііпз, дипш диійІіЬеі іПе даггігеі, ѵіеоз, игЬеш Іаи-
дягеі. Ног. 8аІ. 1, 9, 13. Есциів аийіі, диит ша§по Ъіаіегаз
сіашоге Гигіздие. ІЬісІ. 2, 7, 35. І8іа а ѵоЬіз диазі йісіаіа гесі-
Нипіиг, диае Ерісигиз овсііапв каіисіпаіиз езі. Сіе. И. I). 2,
26. Нетосгііиз поп іпвсііс пиуаіиг, иі рЬувісив. М. Ніѵін. 2, 13.
255 Ь. Ічікиіа, ароіоуиз, паггаііо. Е’аЬиІа, отъ і'агі, зп. 1)
разсказъ на основаніи ходячихъ преданій, толковъ, молвы, изъ
прошлаго времени либо изъ настоящаго, исторія съ легендами,
приключеніями, взятая изъ народныхъ разсказовъ,—все равно,
истинная ли наполовину, или въ которой все правда, либо все
неправда; 2) разсказъ или изложеніе (въ прозѣ либо въ стихахъ,
въ повѣствовательной либо въ драматической формѣ) случаевъ
или событій, приключеній, существующихъ только въ фанта-
зіи,--^сказка, (эзопова) басня, театральная пьеса (трагедія, ко-
медія, сцены). Ароіоцпз, латинская форма греческаго атгблоуос,
въ хорошей прозѣ означаетъ только басню въ стилѣ Эзопа,
которую, впрочемъ, какъ видно изъ предъидущаго, можно озна-
чить и словомч. ІаЬпІа. Каггаііо разсказъ или повѣствователь-
ное изложеніе отдіьлънаіо событія,—истиннаго пли вымышлен-
наго; въ ораторской рѣчи разсказъ о томъ, іп дно іреа саизва
еі отніе гаііо сопігоѵегхіае сопіівеіиг. Сіе. Іпѵепі. 1, 19, или
іп дио ехропііпив геш ^ебіапі. Аисі. Нег. 1, 8. Лосашиг ііс-
ІІ8 іаЪиІіз. РЬаейг. Ргоіоц. 1. Ѵаіегіив Апііаз пес СаіопІБ
огаііопет 1е(рІ <1 {аЪиІае іапішп яіпе аисіоге есіііае сгесійііі.
— 300 —
Ьіѵ. 39, 43. Іп /аЪиІгз (трагедіи) заерепптего ѵійейз соя, циі
аіісіиісі ііпріе ясеіегаісгріе сопппізегіпі, ащіагі еі регіеггегі
Гигіагит Іаейіа агйепІіЬив. Сіе. Атег. 24, и съ этимъ сл.
Сіе. Атег. 16, гдѣ ораторъ говоритъ, что 1'аЬиІа представляетъ
намъ ейісіов ію.чігоя гпогея іп аііепія регзопія ехргеяяапщие
іша"іпегп пояігае ѵііае диоіісііапае. ЕаЬиІат босеге, ставить
пьесу па сцену. Ріия еяяе іп ипо яаере. охиаш іп ІигЬа, Ъопі,
гшггаііопе Ігайаіп Ъгеѵі. Рііаесіг. 4, 4. Сл. Зейфферта, Сіігіе,
•стр. 107.
256.	8аІ, {асеііае, (Іісасііаз, саѵіііаііо, /езііѵііаз, Іероз, игЪа-
чііаз, сотііаз, /асііііаз, кипитгіаз. 8а1 зн. пикантность въ
рѣчи, которая можетъ состоять не только въ остротахъ лов-
кихъ, забавныхъ, заставляющихъ смѣяться, или съ характеромъ
сатирическимъ, но и въ колкостяхъ или эпиграмматическихъ
выходкахъ. 8а1ея, отдѣльныя остроты, или предложенія, въ ко-
торыхъ есть пикантность. Еасеііае наз. замысловатый взглядъ
на дѣло вмѣстѣ съ остроумнымъ, оригинальнымъ ею выраже-
ніемъ *); (іісасііая, сатирическій элементъ, насмѣшливость, кол-
кость (отвлеч.); саѵіііаііо 2) насмѣшка, издѣвка, слѣд. 2) на-
смѣшливая, колкая острота, колкость (конкр.); Геяііѵііая остро-
уміе веселое, забавное 3); Іероя тонкость, привлекательность,
прелесть, особ. рѣчи, которая состоитъ въ ловкихъ оборотахъ,
шуткахъ, остротахъ, причудливыхъ выходкахъ; игЬашіа» тон-
кость, аккуратность, деликатность, ловкость горожанина въ от-
личіе отъ неповоротливости и пр. какого-ниб. гпяііеня. Соші-
іав и Гасііііаз очень близки другъ къ другу, да и употреблг
ются часто вмѣстѣ: оба слова означаютъ ласковую, предупре-
дительную натуру, но послѣднее употребляется особенно тогда,
когда надобно означить полную готовность принимать участіе въ
желаніяхъ и нуждахъ другихъ людей. Нишапііаз, высшее раз-
*) Ие отъ іасеге, а отъ іагі. Корссенъ, 1.1. стр. 44. Курціуп I, стр. 268.
’) Отъ саѵеге, какъ зогЬіІІаге отъ вогЪеге, и прежде всего говорится о хи-
тромъ употребленіи приказныхъ изворотовъ.
Отъ іеаііѵиз, Геаіив, слѣд. собств. веселое праздничное расположеніе,
настроеніе духа.
— 310
витіе, результатъ полнаго научнаго и нравственнаго образова-
нія. Саезаг еаіе еі /асеіиз ѵісіі отпев. Сіс. Ой'. 1, 37. Ншс
ёепегі огаііопіз айврег^епіиг еііат заіез, диогигп Дио ренета
8іші, шіиш {асеНагит, аііегит сИсасіІаііз: иіеіиг (огаіог) иіго-
дие, вей аііего іп лаггапйо аіідиісі ѵепизіе, аііего іп (асіешіо
гоіііеікіодие гійісиіо. 1(1. Ог. 26. БегоозНіепез поп іаш Лісах
іиіі, диаш [асеіиз: езі аиіеш іііий асгіогія іп§епіі, Ііос тало-
на агііз. ІЬісІ. Гасеііагит (іио зипі <іепега, аііегиіп аедиаЫ-
Іііег іп опіпі зегтопе іизшп, аііегит регасиішп еі Ъгеѵе: іііа
а ѵеІегіЬиз саѵіИаііо, Ііаес аііега Лісасгіаз потіпаіа езі. ІЙ.
Ог. 2, 54. бепіепііаз ()и(1ісипі) ваіе Іио еі Іероге еі роііііз-
зііпіз /асеіііз реііехізіі: Ііііагііаііз ріепит іийісіит ас Іаеііііае
Гиіі: (Іісепйі ѵІ8 ецгерча зигота ГеБііѵііаіе еі ѵепиеіаіе сопщпсіа
ргоі’иіі. Ій. Ог. 1, 57. НІа езі игЪапііаз, іп диа пііііі аЪеопит,
пііііі а.цгевіе, пііііі іпсопсііішп, пііііі регергтиіп педие зепеи
педие оге ^ееіиѵе роззіі йергеііепйі. Оиіпі. 6, 3, 107. Сгаз-
зиз іп Битта сотііаіе ІіаЬеЬаі еііат веѵегііаііз 8аіІ8. Сіс.
Вгиі. 40. Іп ІіЬегіз рориііз еі іп )игі8 аедиаЫІііаіе ехегсепйа
еііат езі ]асіІііаз еі аііііийо апіті, диае (Іісііиг, пе, 8І ігаз-
сатиг аиі іпіетрееііѵе ассейепііЬиз аиі іпірийепіег гоуапіі-
Ьиз, іп тогоБІІаіеш іпиіііет еі ойіоват іпсісіапіиз. Ій. ОЙ. 1, 25.
257.	Іііерііае, пидае, диівдиіііае, деггае. Іперііае, атока, отъ
аріиз, наз. все, что бываетъ не въ надлежащемъ мѣстѣ и не
въ надлежащее время, а потомъ 1») вообще безразсудное пове-
деніе или обращеніе, безразсудство, дурачество; пи&ае, мелоч-
ная, пустая, вздорная матерія и Ь) пустой, нелѣпый человѣкъ;
диіьдиіііае, обрѣзки, очески, помои, дрянь, но у Цицерона
только = названіе низкаго, дряннаго человѣка, цеггае, шутов-
ство, юродство, ахинея, слово языка комедій. Огопіиш іперііа-
гит Ііаий зсіо ап пиііа аіі іпаіог, диаш, иі іііі коіепі, цио-
сипдие іп іосо, диозсипдие іпіег Іюіпіпез ѵіеиш езі, <1е геішз
аиі (ІіЙісіІІітіе аиі поп песеззагііз агйиііззіше йівриіаге. Сіс.
Ог. 2, 4. РеІІапіиг івіае іперііае раепе апііез апіе іегориз
гоогі шібегиго еззе: диоіі іапйет іешриз? 1(1. Тизс. 1, 38.
Ізіе діацпо сопаіи ша^паз пидав йіхіі. Тег. Неаиі. 4, 1, 8.
Ашісоб ІіаЪеі гоегае пидаз, Маітішп, йсарііит, аііоб. Сіс.
— 311 —
АІЬ. 6, 3. Отіііо Кптегіпт, Зеггапит, Аеііит, рііщійііаз
вейіііопіз Сіойіапае. Сіе. 8езі. 43.
258.	Рагазііиз, зсигга, ытпіо. Рагазііиз, латинская форма
греческаго ~арааітоі;, въ римскомъ смыслѣ назывался грече-
скій рабъ (Сггаесніиз), котораго дѣло было потѣшать своего
господина и его гостей во время стола болѣе или менѣе гру-
бою лестью и шутовскими рѣчами *). Но у Грековъ паразиты
были люди бѣдные, но свободные, которые, за допущеніе ихъ
богатыми людьми къ столу, въ благодарность веселили ихъ тон-
кими шутками, тонкою лестью. И зсигга (римлянинъ) былъ че-
ловѣкъ свободный, который, чтобы получать содержаніе, при-
ставалъ къ какому-ниб. богатому человѣку и тѣшилъ его во
время стола или при другихъ случаяхъ шутками, выходками
и балагурствомъ 2). Заппіо былъ лицо, которое въ театраль-
ныхъ фарсахъ дѣлало ужимки и гримасы на манеръ нынѣш-
няго итальянскаго пульчинелло, стариннаго нѣмецкаго Нанз-
лѵигзі. Абзрісе, (ріанінз зіі Ьозйеппиз (роёіа) есІасіЬиз іп
рагазіііз. Ног. Ерізі. 2, 1, 173. АЙ Іийоз сііѵез еі поЬіІіз
сипсіоз іпѵііаѵіі, диоз іпіег ѵепіі зсигга поіиз игЬапо заіе:
зсигга (1е§гиппіі піоѵеідие ріаизпз. РЬаейг. 5, 5. роіезі
еззе іаш гійісиіит, диапі заппіо езі? 8ей оге, ѵиііи, ітііап-
ЙІ8 тогіЪив, ѵосе, йепідие согроге гісіеіиг ірзо. Сіе. Ог. 2,61.
259.	ѴосаЪнІит, ѵегЬит, ѵох, потеп, сіісіит. ѴосаЬиІит
наз. отдѣльное слово, въ смыслѣ средства для выраженія от-
дѣльнаго понятія, или, что одно и тоже, для передачи вообра-
женію какого-ниб. опредѣленнаго единичнаго образа, будетъ-ли
это образъ предмета, или представленіе какогэ-ниб. сказуе-
маго или признака, мѣста, времени, числа, количества, каче-
ства или обстоятельства. Слѣд. 1е§іс, оЬ, дпіпдие, иЪі, іііе
точно такъ же ѵосаѣиіа, какъ и Ьошо или Ьоппз, но въ част-
ности подъ ѵосаЬиІнго разумѣется потеп арреііаііѵит, арреі-
іаііо. Во всякомъ случаѣ, ѵосабиіа слова не въ смыслѣ рѣчи,
*) Сл. Беккера, баііиз, 1. стр. 122 елѣдд. СЬагісІез. 1. стр. 491 слѣдд. Зей$-
і/ерта, Ъаеі. 25, 91 р. 521.
Гейндорфъ къ Ног. 8а(. 1, 5, 52.
— 312 —
во въ смыслѣ отдѣльныхъ рѣченій, какъ они выставляются въ
словарѣ, безъ всякой между ними связи, или, если связь сама
по себѣ между ними есть, то безъ отношенія къ ней. ѴегЬшп
(сродно съ іреіѵ, еГрЕіѵ) наз. слово въ смыслѣ части предло-
женія и части рѣчи '). Но часть рѣчи есть каждое слово,
которое въ ней встрѣчается, какъ напр. имя существительное
и пр. столько же часть рѣчи, сколько и глаголъ. Но въ пред-
ложеній—такъ какъ въ немъ основа и цѣль есть сказуемое,
то 2) у грамматиковъ хат’ еЕс^тд называется глаголъ ѴегЬшп, ‘
и ѵегЬшп 3) одиночное уже можетъ значить: мысль, сентенція,
которая стала пословицей,—значить то же, чтд ргоѵегЬіпт 5).
Ѵох ’), голосъ, метонимически наз. что-ниб. заявленное голо-
сомъ, слѣд. что-ниб. произнесенное вслухъ, и притомъ не толь-
ко 1) отдѣлите произнесенное слово, но и 2) отдѣльное про-
изнесенное предложеніе или мысль, такъ же какъ она можетъ
быть означена и словами: яеиіепйа, "(ІісЬіпі, ѵегЪшн—вообще
что называется изреченіемъ, словцомъ. Копіей уже по корню—
отъ ноѵізке — зн. слово какъ средство датъ возможность
узнать, отличитъ какой-нѵ.6. предметъ между другими однород-
ными съ нимъ предметами, поэтому въ грамматикѣ и употреб-
ляется (сначала) нъ смыслѣ имени существительнаго нарица-
тельнаго и собственнаго, а уже позднѣе и въ смыслѣ имени
прилагательнаго. Так. обр., напр., ѵох ѵігініів зн. слово: ѵіг-
іиз безъ связи съ его значеніемъ; ѵосаЪнІппі ѵігіпіік, слово,
вмѣстѣ съ которымъ ѵігіиз уже рисуется въ нашемъ вообра-
женіи, а повіеп ѵігіиііз слово, вмѣстѣ съ которымъ ѵігіив уже
отличается отъ другихъ качествъ и получаетъ опредѣленный
смыслъ качества спеціальнаго. Вісішп, подобно агб^ВЕ-ур-а, зн.
краткое, сильное, глубокое, острое изреченіе историческаго
лица. Множественное (Іісіа говорится и въ отличіе отъ і'асіа
*) Поэтому ѵегііа Іасеге—сл. § 246—говорить рѣчь, а ѵосаѣиіа іасеге зна-
чило бы „изобрѣтать слова.“
:) Сл. Зеифферта, Ьаеі. р. 370 и Сіігіе р. 151 зф
’) Ѵох такъ ж.е относится къ какъ осиіиз къ ш-]>, піх къ ѵі?м, ѵіуа;,
Іириз къ лихое, іесиг къ
— 8ІЗ —
извѣстнаго лица, слѣд. сіісѣа Гасіацне=слова 1Г дѣла, тогда
какъ ѵегЬшп гов. въ отличіе отъ гез, дѣйствительность, самое
дѣло, и поэтому ѵегЪо или ѵегЬІ8=ио словамъ, яко-бы, подъ
предлогомъ, съ виду, а ге=н« самомъ дѣлѣ Кесхішп еііатп
тосаЪиІа агтатепіогшп содвоѵегапі. Саез. В. С. 1, 58. Ор-
рійиіп езі ѵосаЪиІит, Вота потеп. Ѵагго Ь. Ь. 9, 2. Ѵег-
Ъит поп атрііиз айгіат. Ног. Рийеі (Іісеге Ііас ргаезепіе
•ѵегЪит ішре. Тег. Неаиі. 5, 4, 19. Ѵеіиз ѵегЪит езі сот-
типіа еззе атісогшп іпіег зе отпіа. Сіе. Віѵ. 9, 20. Ѵійе-
Ііз, диат пеГагіа ѵохі 1(1. Ьаеі. 10, 37. Сопбіііие пііііі еззе
оріз іп Ііас ѵосе: Сіѵіз Вотапиз зит. Ій. Ѵегг. 5, 64. Миііа
іпиііогит Гасеіе сіісіа зипі. Ій. ОЙ. 1, 29.
260.	Недаге, іп/іііаз іге, іп{іііагі, ді^ііегі, поп йісеге, йе-
пеуаге, гесизаге, аЪпиеге, гепгіеге, де/цуеге, деігесіаге. Ые^о
не только по корню есть отрицаніе понятія а] о=говорю: да,
утверждаю, *) но и по значенію употребляется въ смыслѣ го-
воритъ: нѣтъ! отверіать, т. е. 1)=объявлять, утверждать,
что какое-ниб. положеніе, увѣреніе, заявленіе, мнѣніе, пред-
положеніе невѣрно или неправильно, в 2) въ смыслѣ практи-
ческомъ = говорить: нѣтъ! на чью-ниб. просьбу, отвергать ее,
не соглашаться на ея исполненіе, отказывать въ чемъ-ниб.
(аіісиі аіідийі, впрочемъ классически обыкновенно только съ
асс. какого-ниб‘. ргопош.). Іпііііаз іге и іпГіііагі выражаютъ
отрицаніе Гаіегі п слѣд. значатъ не признавать истины или
правильности (обвиненія ип показанія); впрочемъ іпііііаз іге
у Цицерона и Цезаря не встрѣчается: оно, какъ видно уже
изъ самой формы выраженія, принадлежитъ языку комиковъ'
встрѣчается и у прозаиковъ, кромѣ помянутыхъ, но, по край-
ней мѣрѣ, только въ отрицательныхъ предложеніяхъ. Очень
рѣдкое йій'ііегі зн. то же, чтд и оба предъидущія выраженія;
а поп йіео употребляется только тогда, когда надобно выра-
зить, что «показанія, заявленія п пр. гдѣ-ниб. въ данномъ слу-
’) Объясненіе этого см. у Курціуса I. 1.1. стр. 367, который веуо произво-
дитъ изъ иеі§о и доказываетъ вѣрность корня словомъ гніа^іиш = пословица,
поговорка.
— 314
чаѣ совсѣмъ нѣтъ», слѣд. отвергается не истина содержаній
показанія, а (выдуманное, заявленное) его бытіе; поэтому обык-
новенно и слѣдуетъ дальше поправка съ зесі. ІИа^огая пе^а-
Ьаі (Іеое еззе =Діагоръ не признавалъ истины того положе-
нія, что боги есть; но I). поп (ІісеЬаі (Іеоз еззе—Діагоръ не
выставлялъ, не заявлялъ положенія, что боги есть. Еще яснѣе
слѣдующія предложенія: Кои ІЯа&огаз, веб Зосгаіез (ІісеЬаі
(Іеоз еззе, или: ІѴоп (іеоз еззе Ріа^огаз, зегі ех зе паіа от-
піа йісеЬаі. фпісдиіс! сіісипі, Іаисіо: ій гигзит зі педапі, Іаисіо
ід диодие: пе&аі диіз, пе^о: аіі? а] о. Тег. Еип. 2, 2, 21.
Розіеа диат іб оЬзііпаіе зіЬі педагі ѵібіі, ргіпсірез Схаіііае
воііісііаге соеріі. Саез. В. С. 1, 42. Оипт зсеіиз роззеі ш/г-
ішп, герепіе ргаеіег оріпіопет отпіит сопіеззиз езі. Сіс.
Саі. 3, 5. Кето еаі іп/Иіаз ТІіеЪаз еі апіе Ерапііпопйат
паіит еі розі е]‘из іпіегіішп регреіио аііепо рагиіззе ітре-
гіо. Кер. Ер. 10. Кипдиат іІі^ііеЬог, иі асі ейесіит Іюгит
сопзіііогит регѵепігет, еі зітиіаззе іпѵііит тиііа те еі
(Ііззіпшіаззе сит (Іоіоге. Сіс. Ріѵ. 10, 8.
Къ пе^аге, во второмъ значеніи, надобно прибавить болѣе
сильное выраженіе (Іетіе^аге=рѣгнительно, совершенно отка-
зывать (аіісиі аіідиісі, не только Ііос, іііисі..., но и напр. аи-
хіііа); 2)аЬпиеге и гепиегё, сродно съ ѵгѵы и = аѵаѵеОсо, движе-
ніемъ головы показать, что не хотимъ ничего знать о чемъ-
нгіб. (аіідиісі, одно іпііп.), никакого имѣть сг, тѣмъ дѣла, и
поэтому, отвергать просьбу, не выполнять ожиданій; но аіиш-
еге иногда Ь) и — не признавать-, 3) гесизаге, отъ саизза, дѣ-
лать возраженія противъ чего-ниб., протестовать, ’) отка-
зываться отъ принятія на себя, выполненія или перенесенія
чего-ниб.; 4) (Іейщеге, сходить съ дороги и так. обр. ста-
раться уйти, ускользнутъ, отъ обязанности какой-ниб., либо
отъ другаго непріятнаго предмета, и 5) (Іеігесіаге, какъ-бы
сбрасывать съ себя, сгпараться усколъзнугпъ, отрекаться, отка-
зываться отъ выполненія требованія, надежды, вызова на что-
ниб. Слѣд. пе^анз, сіепе^аиз, аЪппепз, гепиепз отказываются
’) Объ управленіи итого глаголи ем. въ грамм.
— 315 —
болѣе отъ выполненія желаній; но йеГи^іепз, гесизапз, йеігес-
Іапз отъ выполненія обязательствъ или ожиданій. Агіоѵізіиз
ід, циод аніеа реіепіі Саезагі сіепедаѵегаі, пііго роІІісеЬаЪіг.
Саез. В. О. 1, 42. ЕЗсіріо соііоцпіиш Ііаид аЬпиегаі. Ьіѵ. 30,
29. Наид ециідет аЪпио едге^іит дисет Гиіззе Аіехапйгіпп,
зед сіагіпгет Іатеп еит і'есіі, циод адоіезсепз іп інсгетеп-
іо гегит десезяіі. Ід. 9, 17. Із пиііииі сонѵіѵіит гепиіі. Сіе.
Соеі. 11. РгоПіепіиг Сагпиіез зе пиііит регіеиіит сотти-
ні8 заіиііз саизза гесиваге. Саез. В. (х. 7, 2. Яес Аиііосішз
иііга Іег§іѵег8аш1иіп гИІиз, не зиогит анітоз тшиегеі Йе-
ігесіапсіо сегіатеп, соріаз едихіі. Ьіѵ. 37, 39. Іщигіаз Еогіи-
пае, зі Гегге пециеаз, ск/идіепсіо геііпциаз. Сіе. Тизс. 5, 49.
Міііііат, типиз, ойісішп, ргоеііит какъ йеГи§еге, такъ и де-
ітесіаге, но деігесѣаге Гогіипат или сазиз іогіипае говорилось
въ другомъ смыслѣ.
261.	Еаіегі, соп(ііегі, рго/гіегі. Гаіегі *), которое надобно про-
изводить отъ Гагі, зн. истину или правильность какого-ниб. пока-
занія, сдѣланнаго либо предполагаемаго возможнымъ, либо вопро-
са съ утверждающимъ содержаніемъ допускать, признавать, и 2)
если въ показаніи или вопросѣ содержится упрекъ или обвиненіе,
іо-=признаватъ за собою, признаваться, сознаваться. Эта послѣд-
няя связь между лицомъ говорящимъ и признаніемъ справедли-
вости обвиненія, сознаніемъ въ недостаткѣ, слабости, въ ка-
комъ-ниб. состояніи на сдѣланное или возможное показаніе или
вопросъ выражается глаголомъ сопіііегі —признавать за собою,
признаваться, сознаваться (насчетъ себя)', предлогъ въ этомъ
случаѣ, очевидно, имѣетъ цѣлью только ясно выразить согласіе
признанія съ показаніемъ или вопросомъ. Ргоіііегі зн. свободно
и прямо, открыто высказывать или объявлять, безъ всякаго
внѣшняго вынужденія, очень сходно съ ргаедісаге, раіат ді-
сеге, и потомъ, о дѣйствіяхъ, за которыя хотимъ взяться добро-
вольно, = вызываться на что-ниб., то же, что роііісегі. Отсюда
еще 2) объявлять себя чѣмъ-ниб., выдавать себя за что-ниб.,
напр. р,таиіша1ісиіп, рІпІозорЬппі, и агіеш, рѣіІозорЬіат, шеді-
*) Сл. Лорссена, 1. 1. р. 77.
— 316 —
сіпат, 3) показывать, заявлять передъ какою-ниб. властью,
-т.-е. дѣлать заявленія о чемъ-ниб., напр. потеп аригі сопзи-
Іет, арисі ргаеіогет (заявить о себѣ, явиться), ргаейат (коли-
чество полученной добычи). Е§о /аіеог ше Ігін віпбіів езве бегіі-
іит. Сіс. АгсЬ. 6. НаЬез, ТиЬего, диос! езі ассизаіогі тахі-
піе оріангіиш, соп/ііепіет гейш. И. Ьі§. 1. Тііетізіосіез арисі
та^ізігаіиз зепаіишдие Ьасейаетовіогит ІіЪеггіте рго^сззиз
езі Аіііепіеизез 8ио сопбіііо игЪет тигіз наерзІББе. Кср. ТІіет.
7. А. Ѵагго рго/еззив еві ке аііега еііе аб соііодиішп ѵепіигшп.
Саез. В. С. 3, 19. Соп/ііеіиг аідие ііа Ііѣепіег соп/ііеіиг, иі
поп воіит /аіегі, зесі еііат рго/ііегі ѵібеаіиг. Сіс. Саес. 9.
2С2. Ілісг, ІіЪеІІиз, соАех, ѵоіитеп, ориз. ІлЬег, собств. кор-
ка подъ корою дерева (согіех), кора, лыко, а потомъ зн. сдѣ-
ланная изъ коры папируса бумага и 2) сочиненіе, книга т.-е.
связное письменное цѣлое, и притомъ а) все, полное сочиненіе,
Ь) одна изъ отдѣльныхъ частей, книгъ съ связнымъ содержа-
ніемъ, отдѣленій, пѣсней и т. д. цѣлаго сочиненія. А что
трудъ, работа, созданіе, въ смыслѣ сочиненія никогда не долж-
но переводить ориз, но что это слово означаетъ только рабо-
ты по части пластическихъ искусствъ,—объ этомъ уже бы-
ло упомянуто въ § 44. Отдѣльные листы ІіЬгі склеивались одинъ
съ другимъ, такъ что книга сначала собственно имѣла видъ
обоевъ, а потомъ навертывалась на круглую палку, и отсюда
произошло ѵоішпен, отъ ѵоіѵеге, свитокъ. Такъ какъ, разу-
мѣется, въ одинъ свитокъ соединяли то. что составляло какое-
ниб. цѣлое, но что удобно можно было соединить въ одинъ
свертокъ, то ѵоішпеп метонимически имѣло всѣ тѣ значенія,
которыя имѣетъ и самое ІіЬег, но въ частности будетъ наше
«томъ». Отъ этого отлично согіех, первоначально = саш!ех,
книга, состоявшая изъ деревянныхъ, натертыхъ воскомъ доще-
чекъ (іаЪиІіз), которыя, подобно нашимъ листамъ, прикрѣпля-
лись одна подлѣ другой, и такая книга употреблялась особ. въ
ежедневномъ быту для хозяйственныхъ замѣтокъ (сой. ассеріі
еі ехрепзі). ЬіЪеіІнз, книжка, статья, записка, въ частности
жалоба, просьба, пасквиль. Нас Де ге йіхі іи ео ІіЪго, диепі
Де геЪиз гизіісіз зегірзі. Сіс. 8еп. 15. Ніс ріига регзедиі
та^пііисіо тіитіпіз ргоѣіЬеі. Кер. РгаеГ. Е§опе іаіеш ѵітшп
соггитреге роіиі, иі шеа саизза Гаізит іп сойісет теіеггеі?'
Сіе. Во. Сот. 1.
263.	Ерізіоіа, Ііііегае, сосІісіИі. Ерізіоіа, ёкіттоХт,, естьсошсъ-
лго» въ смыслѣ письменнаго сообщенія, извѣстія, написаннаго1
въ особенной формѣ; вм. этого слова можно употреблять и
Ііііегае, какъ скоро связь рѣчи не допускаетъ никакой ошиб-
ки въ смыслѣ. Собісіііі письмо, записка, записочка къ какому-
ниб. вблизи находящемуся лицу. <^инт сотріісагет ііапс ерг-
зіоіат, асі іпе ѵепіі сит ерізіоіа іиа іаѣеііагіиз. Сіе. Аіі. 12,
1, гдѣ, въ виду соівріісаге и ІаЪеІІагіиз, можно бы сказать и
Ііііегаз, сит Иііегіз. йіаінегапі пнііаз асі іе Ііііегаз тіііеге,
пІ8І соттепсіаіісіаз. Ісі. І)іѵ. 5, 5. 8іти1 ассері а 8е1еисо
іиаз Ііііегаз, зіаііт циаезіѵі е ВаІЪо (который, какъ и Цице-
ронъ, былъ тогда въ Римѣ) рег содісШоз, цпіб еззеі іи 1е«е.
Ісі. Віѵ. 6, 18. Отсюда ясно, почему въ заглавіи, гдѣ нѣть
никакого контекста, собраніе писемъ можно назвать только-
ерійіоіае, а не Ііііегае.
264.	Тііиіиз, іпйех, іпзегірію. Тііиіиз ') зн. надпись на
статуяхъ, монетахъ, гробницахъ, колоннахъ и всякихъ памят-
никахъ, но «заглавіе книги» значитъ только у Овидія и позд-
нѣйшихъ прозаиковъ, но у Цицерона въ этомъ значеніи не упо-
требляется, точно такъ же какъ у него не употребляется оно
и въ значеніи предлогъ: въ этомъ смыслѣ оно встрѣчается въ
первый разъ у Ливія, синонимически съ саизза, ргаезегірііо,
но уже у Цицерона съ родительнымъ падежемъ или съ опре-
дѣлительнымъ прилагательнымъ == пестъ быть тѣмъ либо дру-
гимъ, имѣть, сдѣлать. Іпсіех, отъ ішіісеге, лицо или вещь, ко-
торыя на что-ниб. указываютъ, какъ въ языкѣ юристовъ
(<іиі (Іеі'егі), такъ и вообще, а отсюда еще девизъ и Ь) заглавіе кнм-
іи у Цицерона и у другихъ. Іпзсгірііо въ этомъ значеніи встрѣ-
чается у этого писателя только однажды, а въ значеніи девиза
совсѣмъ не встрѣчается. «Подъ заглавіемъ» по лат. із диі іп-
*) Хорссеиъ I. 1. стр. 373 слово Іііиіиз, собств. = почетная надпись, связы-
ваетъ съ тіа, чествую, чту.
— 318 —
яегіЬііиг ')• Агаш сопйійіі (НашііЬаІ) йейісаѵіідие сиш іпдепіі
гегига аѣ ее ревіагиш іііиіо. Ьіѵ. 28, 46. Ье^егаі Ашог Ніи-
Іит ІіЪеІІі. ОѵісІ. Веш. Атог. 1. Ьісеі ѵоЬіз тетіпіззе, диет
іііиіигп ргаеіепйегіііе айѵегбиз Рігіііррит Ьеііі. Ьіѵ. 37, 54.
Ровзеі зизііпеге іііиіигп сопвиіаіиз. Сіе. Різ. 9. Наес отпіа
Місез йсіиіегипі, геі сопіезкі зипі. Ій. Саі. 4, 3. 8итапі тет-?
Ъгапиіат, ех дна Місез Гіані. Ій. Аіі. 4, 4.
265.	Рарутия, сішгіа, пгетЪгапа. Раругиз, патгиро<;, пагоИ
русъ, въ метонимическомъ значеніи бумага употребляется толь-
ко у поэтовъ; въ прозѣ и въ другихъ случаяхъ въ этомъ смыс-
лѣ употребляется сііагіа, тетЬгапа, всякая тонкая кожи-
ца, потомъ значитъ еще пергаменъ. Раруге, ѵеііт (Іісаз войаіі,
Ѵегопат ѵеніаі. Саі. 35, 2. Раепе ргаеіегіі сЬагіат ііѣі (1е-
евве, сцінз іпоріа тінив тиііа ай те БсгіЪав. Сіе. Аіі. 4, 4.
266.	ВсггЪа, поіагіиз, асіиаггиз, ІіЬгагіив, ЪіЫіороІа. 8сгіЪа
зн. писецъ, секретарѣ. БсгіЬае ргіѵаіі были рабы, а риЫісі
бѣдные, но искусные въ своемъ дѣлѣ граждане, либо отпу-
щенники, которые состояли на службѣ у правительства и са-
новниковъ въ качествѣ письмоводителей и дѣлопроизводителей
и получали жалованье. Въ смыслѣ домашняго, личнаго секре-
гпаря у Светонія два раза встрѣчается атапнензіз (слѣд. это
не стоитъ подражанія), происшедшее изъ дпі езі а юани; точно
такъ-же всячески надобно избѣгать выраженій дні езі аЬ ері-
8ІОІІ8, а со<1ісі11І8,—развѣ только выраженіе зегіѣа могло бы выд-
ти оскорбительнымъ. Коіагіиз, скорописецъ, тахиграфъ, стено-
графъ, который пишетъ поіІ8, т. е. аббревіатурами и знаками
вмѣсто слоговъ и словъ, которые знаки выработались особенно
со времени Тирона, отпущенника Цицеронова. Асіиагіив собств.
зн. репортеръ, протоколистъ, который записывалъ асіа, совѣ-
щанія, рѣчи и т. п. и слѣд. долженъ былъ быть и скоропис-
цемъ. И поіагіі съ асінагіі естественно были рабы либо
отпущенники. ІлЬгагінв называется всякій, кто занимается кни-
гами, ІіЪгі, либо въ качествѣ переписчика, либо свертывателд
*) Объ этомъ и о томъ, сакъ дѣлаются ссылки на книги, см. Зейфферта-
Ргоеушпаатаіа стр. 1, СЬгіе стр. 178 слѣдд.
аі  —
листовъ, соединенныхъ въ одинъ ѵоіишеп (по нашему пере-
плетчика), хранителя ( библіотекаря), продавца; впрочемъ книж-
ный торговецъ или книгопродавецъ обыкновенно называется
ЪіЫіороІа,	А зсгіріог зн. писецъ или секретарь;
сл. § 71, Ьесешѵігоз огпаі (снабжаетъ) арратііогіѣиз, зскйіз,
ІіЪгагілз, ргаесопііяіз еіс. Сіе. А"г. 2, 12. Ьех іп риЪІісшп
ргорошіиг: сопсиггшіі іиззи шео ипо іепіроге ріигез ІіЬгагіг.
йезегіріаін Іецеш ай те айегипі. ІЬісІ. 2, 5. Маііт ІіЬгагіг
тепйит, диат іпепйасіит зегіріогіз еззе. Ьіѵ. 38, 55. Ноіа-
гіит ѵосо еі, диае Гогтаѵегат, йісіо. Рііп. Ерізі. 9, 36. Сае-
загіз огаііо рго Меіеііо таіе аЬ асіиагігв ехсеріа езі. 8иеі.
Саез. 55.
267.	Ргооет'тт, ргае/аііо, ргоіодия, ехогйіит. Вступленіе,
введеніе въ рѣчь или разсужденіе наз. ехогйіит; это слово
можетъ означать и наше предисловіе, если это послѣднее со-
ставляетъ неотдѣлимую, существенную часть самой рѣчи или
разсужденія. Въ противномъ случаѣ надобно употреблять рго-
оеінішп, -рооірлсѵ; предисловіе или вступленіе къ драмѣ или
и къ другимъ поэтическимъ произведеніямъ будетъ рго1о°щз,
кроАоуо^. Ргаеі’аііо наз. то, что произносится передъ началомъ
дѣйствія религіознаго, юридическаго пли какого-ниб. другаго,
выполняемаго съ извѣстными формальностями; но въ смыслѣ
предисловіе къ сочиненію это слово принадлежитъ къ языку
послѣ-цицероновскаго времени, хотя и стоитъ въ заголовкѣ
вступленія къ Ливію и Непоту; среди рѣчи на предисловіе
можно указывать описательнымъ выраженіемъ: диае (диосі) ргае-
і’аіиз зипі... баере апішайѵегіі зигапіоз огаіогез іп ехогдло
йісепйі регпюѵегі. Сіе. Ог. 1,27. О ргооетіиш см. простран-
ныя объясненія Сіе. Аіі. 16, 6. Аисі. асі Нег. 1, 4—5.
<^иіпі. 4, 1, 7—10, и изъ Цицеронова мѣста хоть только эти
слова: Бе «'Іогіа ІіЬгиш ай іе шізі: аі іп ео ргооетіит ій
езі, диой іп Асайешісо іегііо: ій еѵепіі оЬ еаш гет, диой
ІіаЬео ѵоіитеп ргюетлогит’. ех ео еіі§еге зоіео, диит аіі-
диой «лйуураи^я іпзіііиі. — Ошпіз ргах/аііо засгогиш еоз,
диіішз поп зіпі ригае шапиз, агееі. Ьіѵ. 45, 5. Еоп§іоге ргае-
— 320 —
/аііопе ѵеі ехснзаге ѵеі соштепйаге іперііае іперііззітнп»
езі;. Рііп. Ерізі. 4, 14, 8.
268.	Соттспіагіиз, соттепіагіит, соттепіаііо, (ИззсгШіо,
(Іізриіаііо, зсгірііо, зсгіріига, зсгіріит, ерііетег'із, іаЪиІае, ри-
діИагея, аЛѵсгзагіа, асіа. Соттепіаііо можно понять изъ § 125,
а сіізнегіаііо и (Іікриіаііо изъ § 253. Соттепіагіиз (зс. ІіЬег,
ІіЬеіІиз) и соттепіагіит (зс. ѵоіитеп) *), отъ сотгоепіагі, всякія
замѣтки, имѣющія цѣлью сохранитъ на бумагѣ содержаніе или
главные пункты чего-ниб., слѣд. записка, резюме, очеркъ глав-
ныхъ пунктовъ. Поэтому сонітепіагіі зн. собраніе письменныхъ
замѣтокъ, которыя, занимаясь только содержаніемъ и не обра-
щая много вниманія на форму, имѣютъ цѣлью—сохранить исто-
рическія и въ другомъ отношеніи кажущіяся важными событія
пережитаго кѣмъ-ниб. времени, слѣд. записки, мемуары, сохра-
нить планы содержанія рѣчей и разсужденій, планы или но-'
броски судебныхъ или политическихъ актовъ, договоровъ, про-
токолы, передающіе главные пункты, и другія замѣтки дли
памяти, чтобы, при случаѣ, можно было ими воспользоваться !).
Йсгірііо, собств. дѣйствіе писанія, писанье, 2) занятіе писань-
емъ, т. е. сочиненіями, авторство, 3) способъ, какъ что-ни-
будь написано, т. е. схвачено въ словахъ, изложеніе. 8сгір-
іига, писанье, перо, т. е. способъ, какъ кто-ниб. пишетъ, что-
ниб. написано, потомъ зн. 21 письменное изложеніе дѣла, мыс-
лей, въ отличіе отъ устной рѣчи, и 3) особенная форма та-
кого изложенія, бумага, загіиска, актъ. Всгіріиш то, что на-
писано, что-ниб. письменное, а потомъ и сочиненіе, впрочемъ
не очень часто. Ерііетегіз,	дневникъ, журналъ, сош-
іпепіагіі біпгпі (8пеі. Агщ. 64). ТаЬпІа, деревянная или ме-
таллическая доска, потомъ метонимически 2) все, чтд на та-
кихъ доскахъ писалось, слѣд. грамата, документъ, объявленіе,
эдиктъ и т. п. Отсюда іаЬпІае 1) ріпгаііз для упомянутыхъ
*) Привито за правило, что въ віпц. соттепіагіит, въ ріиг. соттепіагіі.
Но соштепіаппб 8иеі. ТіЪ. 61.
2) Не полно говоритъ Гергіліъ, Саез. В. С. ѴоггеЦе р. 27 елѣ.ід. Сл. здѣсь
Маооига къ Сіс. Гіи. 5, 5.
— 321 —
значеній, а потомъ 21 собраніе такихъ граматъ, документовъ=
архивъ. РиаіІІагек (ес. таЬиІае) наз. деревянныя доски для пись-
ма, на письменной сторонѣ натертыя воскомъ (сегаіае), только
для замѣтокъ на-скоро, напр. въ школахъ, для черновыхъ за-
мѣтокъ, для писанья маленькихъ записокъ. Айѵегвагіа (вс.
всг ріа) всегда находящаяся подъ рукою домашняя или черно-
вая книга, въ которой, чтобы не забыть, тотчасъ, по свѣжимъ
мыслямъ, вкратцѣ дѣлались нужныя замѣтки, для того чтобы
послѣ внести ихъ въ общую книгу (іаѣиіае щвіае, сойех ас-
серіі еі ехрепві) и быть юридически правымъ. Асіа, текущія
дѣла, а потомъ вѣдомости, журналъ, какими со времени Це-
заря были асіа вепаіив, асіа (Ііпгпа. Соттепіатт. іпйісаі
ѵеінв (объ одной старинной книгѣ, въ которой былъ написанъ
ходъ и статьи закона и пр. уголовнаго процесса). Ѵагго Ь.
Ь. 9, 75. Тамъ же: Соттепіагіі сопзиіагев (въ которыхъ были
написаны статьи закона для дѣйствій консуловъ). Анйііѳ йесге-
іиш ргаеіогів ех ірвіив соттепіагіо. Сіе. Ѵеіт. 5, 21. Соійі-
сіат соттепіаггов гегит шеагит (о моихъ дѣйствіяхъ). Й.
Віѵ. 5, 12. 8сіо Саевагет віп^иіогит аввогит віп§и1о8 сот-
тепіагіов сопіесівве ю семи книгахъ <1е I). Саііісо). Саез. В.
С. 8, 48. Ірза іііа сепзогіа сопіга соііе^ат Сп. Ботіішт
поп еві огаііо, весі циаві сарііа гегит еі огаііовів соттепіа-
ѵіит раиііо ріепіив. Сіе. Вгиі. 44. Ншіс Іосит тігог а Ро-
віеіопіо Іеѵііег евве іасішп ів циіЬизіІат соттепіагіів. И.
ОЙ'. 3, 2. Соттепіагіа .итаппваііеогшп. (^иіпі. 1,8, 19. СгеЬ-
го Иррііисіо ітресііі вегірііопет теат. Сіе. Аіі. 10, 17. А
Вгиіо асі рііііоворѣіае зегірііопев (къ изложенію философскихъ
матерій) Іасеввііі зитив. Ісі. Тивс. 5, 41. Всгіріі сопігоѵегвіа
еа еві, циае ех вегірііопів «гепеге иавейиг. Ід. Іпѵепі. 1, 12.
8і виЬііат еі і’огіиііаіп огаііопет сопплепіаііо еі со^ііаііо
іасііе ѵіпсіі, Ьапс ірзат ргоіесіо аввісіиа ас (1і1і§еп8 вегіріига
вирегаЪіі. Ііі. Ог. 1, 33. С>иа ів вепіепііа вегіріог (іеяіаюеп-
іі) і'иегіі, ех ееіегів е]П8 зегірііз, іасіів, ііісіів. апіпіо аідие
ѵііа е)и8 виті орогіеЫі еі еат ірват зегірімгат (вс. іевіа-
тепіиш) іоіат регіепіаге. Ід. Іпѵепі. 2, 40. Кесііаіит еві
аііегиш саппеп (прорицаніе) поп ео іапіиго оЬвсигіив, циіа
21
- П22 —
іпсегііога Іиіига ргаеіегіііз вшіі, вей регркхіив (непонятнѣе,
болѣе непонятно) еііат зстіріигае ревете. Ьіѵ. 25, 12. (^иіпс-
ііиз ай ерѣетегійеів геѵегіііиг: ’ іпѵепііиг сііез ргоіесііоиів.
Сіс. ()піпсі. 18. XII іаЬиІае 12 досокъ съ законами. Ііз іаЪи~
Ііз Агсіііав ргоіевБие езі, диае зоіае оЬііпепі іаЪйІагит риЬ-
Іісагит аисіогііаіет. Ій. Агсй. 4. Хоп ЬаЪеге зе Ііос потеп
іп сойісе ассеріі еі ехрепзі геіаіит сопійеіиг, зей іп асіѵег-
загігз раіеге сопіепсііі. ()иій езі, диой пе^ііцепіег зсі’іЪапіив
а.Лѵегзагіа? диісі езі, диой йііщепіег сопйсіатиз іакиіаз (і. е.
сой. асс. еі ехр.)? диіа Ііаес зипі тепзігиа, іііае зипі аеіег-
пае. Сіс. Ашег. 2. Біигші рориіі Вогаапі (зс. асіа) рег рго-
ѵіпсіаз, рег ехегсііиз Іе^ипіиг. Тас. Апп. 16. 22.
269.	Апітаі, апітапз, Ъезііа. ЪеПиа, /ега. ресиз, реси. уи-
тепігіт, агтепіит, дгех. Въ своемъ взглядѣ на внѣшній міръ
Римлянинъ различалъ прежде всего съ физической стороны
существа одушевленныя, апітаііа.—слово съ формой прила-
гательнаго имени отъ апіпіа. Не трудно было замѣтить, что
съ этой точки зрѣнія на внѣшніе предметы и онъ самъ при-
надлежитъ къ апітаііа. Либо, при обозрѣніи природы, онъ на-
чалъ съ себя и словомъ апітаі назвалъ подобное себѣ, въ
противоположность непохожему, мертвому? Результатъ остается
одинъ и тотъ же: однимъ соображеніемъ Римлянинъ нашелъ,
что и онъ самъ апітаі, а другимъ подъ апітаі понялъ п без-
словесное животное въ смыслѣ существа одушевленнаго, отлич-
наго отъ мертваго, а вмѣстѣ и отъ него самого. Послѣднее
отличіе было такъ рѣзко и важно, что, для названія вообще
существа, живаго, т. е. одареннаго жизненнымъ дыханіемъ,
ученые признали нужнымъ новый терминъ и придумали для
этого апітапз (отъ апітаге, которое, однакожъ, въ другихъ
формахъ и случаяхъ въ смыслѣ безразличномъ, общемъ, ней-
тральномъ не употребляется), и подъ этимъ словомъ почти все-
гда разумѣлся и человѣкъ. Безсловесное животное, разсматри-
ваемое со стороны нравсгѣвенной, т. е. какъ существо, кот(^|
рое, піепіІБ ас гаііоніе ехрегв, руководится только физическими
желаніями и нуждами, наз. Ьеяііа, а съ прибавкой іега осо-
бенно дикое, хищное животное, живущее на сушѣ; но ніМ
— 323 —
добно замѣтить, что это понятіе выражается и однимъ і’ега
(вс. ііе^ііа). а также и однимъ Ъсзііа. Если надобно означить
въ частности неповоротливость, дикость, страшный видъ раз-
личныхъ сухопутныхъ и водяныхъ животныхъ, то говорится
Ьеііпа или Ьеіиа, какъ напр. о Ьаіаепа, еіерѣапіиз еіс. Но
тѣхъ животныхъ, которыхъ человѣкъ, для службы себѣ и для
разныхъ надобностей, разводитъ и дѣлаетъ ручными, Римля-
нинъ называлъ реси и ресив, огів, скотъ, ресиз, исііз, отдѣль-
ное 'животное, отдѣльная голова скота, ресога, ресопіш,
скотъ на пастбищѣ, пасущійся. Но, съ другой стороны, на-
добно отъ этого отличать іитепіа, изъ .щодпепіа отъ ]ив§ег<‘,
рабочій, вьючный скотъ, т. е. быки, лошади, мулы, ослы. Дг-
шепіппі, отъ агаге, служебное животное, употребля-
емое для паханья, слѣд. въ частности волъ *), а потомъ еще
въ частности такой быкъ, который не въ работѣ, но напр. на
пастбищѣ. Отсюда вышло новое различіе: аппепіа озн. круп-
ный скотъ, а ресив или реси мелкій, напр. овецъ, козъ, сви-
ней. Огех, можетъ быть отъ іѵгсрш, стадо скота и, въ отли-
чіе отъ аппепіа, именно мелкаго скота, но не исключительно.
Въ переносномъ смыслѣ Ьеііпа означаетъ грубаго, дикаго, сер-
дитаго человѣка, ресиз, исііе—у поэтовъ и ресиз. огіз—тупо
умнаго, глупаго, ргех шайку, соединившуюся подъ начальствомъ
какого-ниб. вожака или какъ-нпб. иначе, толпа, шайка. Апі-
таі Іюс ргоѵісіиш, за«ах, асиіиш, шетог, ріевит гайопіз еі
сопзіііі, циет ѵосапшз Ьотшет. Сіе. Ье§. 1, 7. Апітапііит
аііае согііз іесіае зипі, аііае ѵііііз ѵезіііае, аііае зріпіз Ігігзи-
іае: рііипа аііаз, аііаз здиата ѵійешиБ оМисіаз. Ій. К. С. 2,
47. Каіига аііаз Ъезііагит папіез адиагит іпсоіаз еззе ѵоіиіі,
аііаз ѵоіисгез соеіо Спи ІіЬего, зегревіез диазйат еззе, еріаз-
ііат угаіііепіен, іітпапез циазсіаіп, диазсіат аиіеш сісигез,
гіовпиііаз аікіііаз іеггадие іесіаз. Ісі. Тизс. 5, 13. Ѵізаш еззе
Ьеііггагп ѵазіат еі іпппапега. Ісі. Біѵіи. 1. 11. Батпаге ай
Ъеяііаз (на сраженіе со львами, тиграми и т. п. въ циркѣ).
*) Вой = воль, съ смыслѣ особеннаго вида животныхъ, въ отличіе отъ осла,
свиньи, собаки и і. д.
21*
— 324 —
Еегае (пантеры) ререгсегипі. Рііаейг. 3, 2, 15. Ѵійешиз гпиі-
іііийіпет ресид/илп рагііпі ай ѵе^епйипі. раіііт ай сиііиз
п^гогиш, рагііпі асі ѵеііепйит, рагііпі ай согрога ѵезііепсіа.
Сіе. Ти«с. 1.28. Ізіа поп тойо Ьотіпез, вей пе ресидез еріі-
йет ѵійепіпг равзигае евзе. Ій. Саі. 2, 9. <3иі<і е^о Иовріііі
;(ига іп ііас іштяпі Ьеііиа соттетого? Ій. Ѵегг. 5, 42. Ре-
сота, аі^ие дитепіа ®ііі сопзиіпеЬапіиг. Саез. В. 6. 8, 41,
Агтепіа сит ресогіЬиз еі ігитепіо йаіа. еипі. Сигі. 5, 5,.
24. Апіопіиз саейіі дгедез агтепіогит геіідиідие ресогіз, диой-
сипдие пясіиз еві. Сіе. РЬіІ. 3, 12. МіПе дгедез іііі іоіійет-
<іие агтепіа райсеЬапіиг. Оѵій. Меі. 4, 634. Рііііозоріюгшп.
дгедез. Сіе. Ог. 1, 10. Ерісигі йе дгеде рогсив. Ног.
270.	Ецииз, сапіегіиз, саЪаІІиз. таппиз. Едииз, сродно съ-
нгтгос, эол. і'ххос, лошадь, чисто бъ ея отличіяхъ отъ другихъ
млекопитающихъ животныхъ; саніегіив, меринъ'. саЬаІІив, дрян-
ная, загнанная извозная, ломовая лошадь, кляча; піаппив, ло-
шадь мелкой и галльской породы, каретная лошадь, которую
употребляли спеціально для выѣзда на прогулку, для катанья.
Савігаіі едпі сапіегіі арреііаіі. Ѵагго В. В. 1.7. Кои ероюе
сіаго паіиго раіге, поп е^о сігсипі те Заіигедапо ѵесіагі гига-
саЪаІІо. Ног. 8аі. 1, 6. 59. Арріат (ѵіат) таппіз іегіі. Ій.
Ерой. 4, 14.
271.	Сіііеііае, еркірріит. Сіііеііае. вьючное сѣдло вьюч-
ныхъ животныхъ, отъ одного корня съ сііѵив, хкіѵсо, хАіти; *)»
ерЬірріит, ЁФІітт&ѵ, пстлна, чапракъ, вм. сѣдла для ѣзды
верхомъ, о которомъ можно выразиться и чисто латинскимъ
словомъ нітаіэтіішп. Сіііеііае авіпо ішронііае. Рііаейг. Еркіррііз
поп иіипіиг. Саее. В. 6. 4, 2.
272.	Ъогит, ІіаЪепа, соггідіа, атепіит. Ьогиіп ремень во-
обще, но въ частности а) поводъ, вожжа, Ь) бичъ, плеть, мо-
жетъ быть отъ одного корня съ а/Цра (Ніай. 23, 481) 2). Соб-
*) Поводъ въ названію, кажется, подало сходство нагроможденнаго тюка съ-
холмомъ.
Л) КорссенъЛЛ. стр. 505 съ Курціусомъ^ 1. ]. II, 143. Лебекъ въ ’Рчр.апіаІ
сближаетъ это слово съ ілкеіе. ЕАДедаѵс'с отъ
— 325 —
ственное названіе «.вожжи» есть ЬаЬепа, отъ ЬаЪеге въ зна-
ченіи держатъ. Соггіуіа, отъ соггі.цеге—держатъ крѣпко, въ
порядкѣ, зн. ремень для подвязыванія башмаковъ. Атепішп,
можетъ быть, отъ корня въ арізсі, махальный ремень у мета-
тельнаго копья, именно у испанской іга^иіа. С>ииш аррагііог
Розіишіиш Іахе ѵіисігеі: сщіи іи, іпдиіі, асійисіз (не затягива-
ешь) Іогит. Ьіѵ. 9, 10. -Іизяіі Іогіз едио8 йисеге. Ій. 35, 34.
Лиззи Аніопіі іи сопѵіѵіо еши зегѵі риЫісі Іогіз сесійегиаі.
Сіс. Ріііі. 8, 8. Едииз ІіЬег ЪаЪепія. Ѵіг§. 6еог§\ 3, 194. Ре-
йі8 ойепзіо поЬіз еі аЬгирііо соггідіае египі оЬзегѵапйае. Сіс.
Віѵіп. 2, 40. Нипюг засиіогшп атепіа ешоіііегаі. Ьіѵ. 37, 41.
273.	Бгепит, Іирі. Іираіа, сарізігит. Егепі, отъ корня въ
(гепйеге (Ггей-зиш перешло въ і’геззит), удила, узда; Іирі, ши-
пы на уздѣ, п Іираіа (§с. ігепа) узда съ такими Іирі. Сарі-
8ігиш, отъ сареге, недоуздокъ и намордникъ. Ггепов оге шо-
тпогсііі едииз. ТіЬ. 1, 3. 42. Аврег едииз йитіз еопіипйііиг оге
Ігіраііз. Оѵісі. Ашог. 1.15. Едиоз ігепаЬаі оге сарізігіз. Оѵісі.
Меі. 10, 125.
274.	8из, рогсиз, ѵеггез. тауаііз, арег. 8ив, свинья, въ
отличіе отъ другихъ млекопитающихъ, какъ домашняя, такъ и
дикая; рогсиз, тгорхо;, молодая домашняя свинья; ѵеггез боровъ
домашній некладеный, шаіаііз боровъ домашній кладеный; зсгоріш
свинья супоросая; арег, х«т:ро;, дикій боровъ, а также и ері-
соепшп= дикая свинья. 8и$ петогісиіігіх іеіиів ай іташ
іріегсит розиегаі. Рііаейг. 2, 4, гдѣ сейчасъ потомъ о томъ
же самомъ животномъ говорится арег. Вопиз йошіпиз (домо-
хозяинъ) аЬишіаі рогсо, Ііаейо еіс. Сіс. 8еп. 16. Саеігапіиг
овгтез сотшойіззіше апвісиіі, дио іасіо потеп тиіапі аідие
е ѵеггіЪиз сіісипіиг тауаіез. Ѵагго В. В. 2, 4.
275.	Нггсиз, каесіиз, сарег. Нігсиз козелъ, который держится
для приплода, сарег козелъ въ отличіе отъ козы (сарга) вооб-
ще, Ііаеііиз молодой козелъ, козленокъ. ЬіЬего раігі кігсі ішшо-
ІаЬапіиг. Ѵагго В. В.. 1, 2. Тепего іазсіѵіог каесіо. Оѵій. Меі.
13, 194. Ѵіі" й’ге§'І8 ірзе сарег. Ѵіг§. Есі. 7, 1. Ѵаггопе аис-
іоге із сарег йісііиг, диі ехсазігаіиз езі. (теіі. 9, 9.
— 326 —
276.	Саіиіиз, саіеііиз, рѵЛкіз. тііиігіз, Ігіппиз, тикая. кіп-
пиіеия, {еіиз, укѵепсиз, іаитиз, Ьоз, ѵасса, /огсіа, }иѵепса. СагеІ-
ІИ5 наз. только мо.чоЛая собака, щенокъ, но саіпіиз означаетъ
не только щенкя-собаку, но и всякаго дитеныша,—впрочемъ,
не такого, который держится для услугъ въ благородномъ домѣ:
для этого есть особенное названіе.—я напр. дитеныша свиньи,
кошки и животныхъ, разумѣющихся подъ іегае, яс. Ьеяііав.^
РиІІия дитенышъ лошади ^жеребенокъ, едшііпя), осла (осле-
нокъ. азяеііия) и всякаго животнаго, птицы, даже лягушекъ-
и ё'/ігея *). Ѵііиіие теленокъ, а потомъ дптенышъ лошади и
слона. НІП1П18 дитенышъ — помѣсь лошади и ослицы (умень-
шит. Ьпіппіия), ши1н8 помѣсь осла и кобылы, а Шпипіеиз моло-
дой олень, молодая косуля. Реіия (отъ і’ео/ выводокъ, дитенышъ
всякаго сухопутнаго и водянаго животнаго •). Воч быкъ, назва-
ніе родовое, іаигиз волъ, и ѵасса корова, означаютъ вообще
породу Ьоя, .інѵепсиз молодой быкъ, .щѵепса молодая корова,,
іоніа стельная корова. Отпіа іп регГесііз шеііога зипі, иі іп
сапе, ^иат іп саіиіо. Сіе. Ы. Б. 2, 14. Геіез еі саіиіі. РИаегІг.
2, 4, 24. Едиіпив риИиз іп агѵія аіііия ііщтебііиг. Ѵігр. Сеог^.
а, 85. Ех оѵія риІИ огіипіиг. Сіе. X. В. 2, 48. Ех едиа еі
авіпо ііі тиіиз, сопіга е\ еерю еі азіпа Іііппиз. Ѵагго Е. Е.
2, 8. $П8 /еіит а(і іпіаш диегсиш роеиегаі. Рііаеііг. 2, 4, 3.
Еогйа іегепБ І)оз езі і'есшніадие (Іісіа іегепйо. Оѵій. Еазі. 4, 631.
277.	Вегрепз, апдиів, соІиЬег, сігасо, кусігиз, ІіуНга, ѵірега,
авріз. Уегренв, какъ животное ползающее, есть названіе цѣла-
го вида, какъ еще и у нынѣшнихъ ученыхъ, п какъ говорится 0
уже у Плинія и другихъ Древнихъ. Ап"иіз, сродно съ аіщиіііа,
гу/еЛ'л;, и съ корнемъ глагола апро, наз. змѣя въ томъ смыс-
лѣ, что она обвивается спиралью и задушаеіпъ', соіиЬег и соіи- л
Ьта,—если отъ ееііеге,—можетъ быть, въ смыслѣ прядающаго 1
или бросающагося животнаго. Пгасо, орешоѵ, отъ	•’),
*) Слишкомъ тѣсное дѣлаютъ опредѣленіе, когда говорятъ, что саіиіич зо-
метъ прямой, когда родится дитенышъ живымъ, а рпііив дитенышъ—выводовъ ~
азъ яйца.	
’) Впрочемъ іеіив всегда гов. только въ собирательномъ смыслѣ.	ЦІ
3) Извѣстно, что у змѣй глаза особенно сверкающіе и блестящіе; поэтому
онѣ и названы драконами отъ дёрхоілаі.
— 327 —
большая змѣя, въ особ. миѳологическая, Ориконъ, зжй, огром-
ный, чрезвычайно зоркій, иногда и крылатый; Ьубгиз или ѣуйга,
{«цос; или бс за, водяная змѣя', ѵірега, изъ ѵіѵірега, змѣя, родя-
щая живыхъ дитенышей, мидна, ииіюка; аярія, іски;, неболь-
шая змѣя съ смертельнымъ ядомъ, ядовитая эхидна. бциатеиз
и ярігат яе соПі^іі апдигз. Ѵіг^. Стеог§. 2, 154. Ьопре сарпі
ехіпііі апѣго саегиіеия зегрепз. Оѵій. Меі. 3, 38. Сапйійа ѵепіі
сісопіа Іоппія іпѵіяа соІиЪгіз. Ѵіг о. &еогц. 2, 320. Ги^іепв рег
Питта ргаесеря риеііа іпппапет куЛгат пои ѵібіі іп ЬегЬа.
ІЬіб. 4, 428. Рагѵа песаі тогзи гірега іаигиіп. Оѵйі. Еегаесі.
421. Леіпеігіия Рііаіегеия азрісіе а<1 согрия айтоіа ѵііа ргі-
ѵаіия еяі. Сіе. ЕаЬ. Розі. 1.
278.	вегреге, гереге. Йегреге, ползать, озн. движеніе змѣй
и другихъ, не имѣющихъ ногъ, животныхъ, которыя не рыбы,
гереге ') ползти, пробираться потихоньку, просколъзатъ (во что-
ниб., сквозь что-ниб., мимо чего-ниб.), означаетъ медленное
либо непримѣтное движеніе безсловесныхъ животныхъ либо
людей,—не хотятъ ли они скорѣе двигаться, либо не могутъ.
Метафорически гереге употребляется не очень часто о движе-
ніи и другихъ предметовъ, не имѣющихъ ногъ, хотя еще и за-
мѣтномъ, но происходящемъ только медленно, но зегреге го-
ворится весьма часто а) о предметахъ чувственныхъ, которые
по какому-ниб. тѣлу, снаружи или подъ поверхностью его рас-
пространяются непримѣтно все больше и больше, Ъ) о предме-
тахъ нематеріальныхъ, именно, о физическихъ, нравственныхъ
общественныхъ недостаткахъ, вредныхъ вліяніяхъ, которыхъ
сначала не видно, какъ червя въ землѣ, но которыя незамѣт-
но, ползя (двигаясь) во мракѣ, раопрострееняются все больше
и больше. Но ползать==льстить см. айпіагі. Везііаз еззе дпаз-
(Іаш зегрепіез, цпазііаш еззе ^габіеніез паіпга ѵоіпіі. Сіе. Тивс.
5, 13. 8егріі Пишеи, ѵіііз, гайіх, иісиз, ішіпог, впрочемъ такъ
говорится больше у поэтовъ, а въ обыкновенномъ языкѣ зегріі
*) Керо не можетъ быть просто черезъ перестановку буквъ нзъ вегро, г’оггш,
по своему количеству слоговъ; если кегро сдѣлалось изъ грпщ, то геро, на-
противъ, принадлежитъ къ какому-ннб. совсѣмъ другому корню.
— 328
пііпог, таіит іопсіиь или іаііпз, съ прибавкой или безъ при-
бавки оЬзсиге, тогішв, ресеапбі соизиеіисіо, а даже и напр.
атісіііа. Сіс. Ьіѵ. ЕІерѣаШиб оглаіив іге роіегаі, диа (ѵіа)
апіеа или» ѣото іпегпіія ѵіх роіегаі гереге. Кер. Наип. 3.
279.	Аѵі$, аіев, ѵоіисгів, озсеп. ргаерез. Аѵіз, какъ агтбс,
конечно, отъ щи, птица, въ отличіе отъ рыбы, млекопитаю-
щаго животнаго и т. д. Аіек. сложное изъ аіа и іге '), слѣд..
то, что двиіается посредствомъ крыльевъ, употребляется осо-
бенно въ стихахъ п о птицахъ, по которымъ производятся га-
данія. Ѵоіисгів, собств. имя прилагательное, имѣющій крылья,
все, что можетъ летать, а так. обр. и птица, не въ однихъ толь-
ко стихахъ. Озсеп, сложное изъ оЬз—сл. овіешіеге—и саііеге,
птица, по крику которой производится гаданіе, ргаерез, изъ
ргае и реіеге=стремиться, птица, взлетающая передъ наблю-
дателемъ вверхъ и предвѣщающая успѣхъ, но у поэтовъ упо-
требляется и въ роли имени прилагательнаго какъ въ обыкно-
венномъ значеніи, такъ и метафорически. Мегсигіиз аіев. Атог
ѵоіисгіз. Оѵісі. Аіез «Іоѵів (адиііа). Ног. Еайет ейісіі аѵіЬж
біѵіші тепз, иі іит Ііис, іиш іііис ѵоіепі аіііев, Іиш а сіехіга,
ішп а 8іпі8іга рагіе сапапі овсіпез. Сіс. Віѵіп. 1, 52. 8іти1
ех аііо Іопце риіскеггіша ргаерев ѵоіаі. ІЬісІ. 1, 48, изъ по-
эта. Сл. Сеіі. (>, 6. 8егѵ. Ѵігр. Аеп. 3, 359.
279 Ь. СоІитЬа, раІитЬее, Іигіиг. СоІишЬа голубь приру-
ченный, раІишЬсй или раіишішв лѣсной, йиній голубь, іигіиг,
слово звукоподражательное, воркующій голубь, горлица. См.
Ѵагго В. Е. 3, 7 кц. Рііп. Н. К. 10, 35.
280.	Реппа, ргнпа, ріиша. Ренна изъ реіпа, отъ корня въ
реіеге, тсгтор.аі, тсетаѵѵош, всякаго рода перо, но для письма
у Римлянъ оно не употреблялось, а употреблялись для этого
саіашив, йіііие, изъ которыхъ послѣднее говорилось и метафо-
рически. Сл. § 250. Въ отличіе отъ ріиша, реппа зн. махоиое
перо. Ріиша небольшое, мягкое перо мелкихъ птпцъ, либо
находящееся въ промежуткѣ между большими реппае большихъ
*) Іге заключается въ аіек, какъ въ ецнег, сотеа, ресіез, піііен, какъ ьіаге
въ аіііівіез, бирегьіев, и веіеге въ ргаевев, оЪвез.

птицъ. Ріппа тонкая часть пера, въ отличіе отъ санііз, ствола,
костыша пера, и плавательное перо рыбъ, зубецъ стѣны. Ріи-
тае ѵегзісоіогез соІитЬіз (а паіига бопаіэе зипі). Сіе. Еіп.
3, 5. Ріппае Іогісаедие ех сгаііЬив аііехипіиг. Саез. В. 6.5,40.
281.	Сапеге, сапіаге, раоДеге. Сапеге. прежде всего 1) =
пѣтъ, въ нашемъ смыслѣ этого слова, т.-е. означаетъ музы
кальное проявленіе голоса у людей и птицъ, даже крикъ ля-
гушекъ (раздается кваканье); 2) звучатъ, раздаваться, быть
слышну, о звукахъ музыкальныхъ инструментовъ; 3) заста-
витъ себя слушать (о себѣ заявлять) на какомъ-ниб. ин-
струментѣ (ііЬііз, агипсііпе 8. йзіиіа, йбіЬиз), такъ что музы-
кальный инструментъ (въ аЬІаі.) представляется средствомъ;
отсюда играть на немъ, но Ь) с. ассиз. названія инструмента
военнаго (сіазчсшп, ЪеІІісшп еіс.), заставлять такой инстру-
ментъ звучать, играть, т.-е. играть на немъ, а так. обр. 4)
піыпъ или играть что-ниб., т.-е. дѣлать слышнымъ то, что поло-
жено на голосъ, на музыку, что поется, (ассиз. еіупіо1о§ісиз),
какъ нанр. сагпіеп, ѵегзиз, огасиіиш, іаіа, и Ъ) пѣтъ или
играть самое содержаніе сагшіпіз еіс.,.т.-е. прославлять, воспѣ-
вать. Сапеге означаетъ еще 5) говоритъ нараспѣвъ, какъ и
сапіаге, которое, впрочемъ, въ прозѣ употреблялось только соб-
ственно о пѣніи людей и птицъ п объ игрѣ на струнныхъ
или гдуховыхъ инструментахъ. РзаПеге, фаллеіѵ, играть на
какомъ-ниб. струнномъ инструментѣ. СапеЬапі сопѵіѵае а<1
ііЬісіпеш. Сіе. Тизс. 1, 2. Оаііі, Іизсіпіае, гапае сапипі. Са-
пеге гесеріиі. Сапеге асі ГіЬіаіп сіагогшп ѵігогиш Іаисіез аіеріе
ѵігіиіез. Сіе. Тизс. 4, 2. Сапіаге асі сіюгсіагиів зопоз. Ыер.
Кр. 2. Наес шиііег ряаІІеЪаі еіе^аиііиз, диапі песеззе езі
ргоЬае. 8аІ1. Саі. 21.
282.	Сапіиз, сапог, сапііо, сапіісигп, сапіііепа, паепга, саг-
теп, роёта. Сапог, пѣніе или игра, удержалось только у поэтовъ,
да и то не во многихъ мѣстахъ; точно такъ-же сапііо— пѣніе, пѣс-
ня, въ прозѣ золотаго вѣка не употребляется, но употребитель-
но въ значеніи: наговоръ. Но сапіи8==и?ь«ге, игра, въ смыслѣ
музыкальномъ, либо звуки тою или другаго' инструмента,
для выраженія именемъ существительнымъ 1—3 значеній гла-
— з.зо —
гола сапеге § 281. Снпіісипі одиночное пѣніе (улоѵш' х) акте-
ра речитативомъ подъ игру на флейтѣ, встрѣчающееся въ рим-
ской драмѣ, отсюда п ижоръ нараспѣвъ въ рѣчи, но только въ
неклассической прозѣ пѣсня вообще, т.-е. пѣніе, голосъ и текстъ,
который поется. Саніііепа пѣсня, часто повторяемая и потому
всѣмъ извѣстная, избитая, опошлѣвшая, и Ь) въ переносномъ
смыслѣ старая пѣсня, т -е. старыя, пошлыя фразы, избитая
болтовня. Хаепіа, номинальная пѣсня (причитанье) въ честь
покойники, которую пѣли подъ звуки флейты собственно для
этого нанятыя женщины (ргаейсае) а потомъ Ь) — всякая
монотонная, усыпительная, глупая пѣсня, и с) печальная исторія,
печальный конецъ. Сагшеп наз. все, что либо въ стихахъ (та-
ковъ ѵ. Йаінгпіив), либо въ прозѣ выражало въ связной фор-
мѣ серьезное содержаніе и, вслѣдствіе этого, пѣлось или про-
износилось торжественно, важно, именно: (священная) пѣснь,
молитва, прорицаніе, наговоръ, древняя статья закона, древнее
изреченіе, а потомъ пѣснъ^ стихотвореніе, особ. содержанія
лирическаго, между тѣмъ какъ драма въ прозѣ золотаго вѣка
на^івалась большею частію ГаЬпІа, эпическое стихотвореніе
роёша, впрочемъ не безъ исключеній, такъ что роёша можетъ
означать и драму, и всякое стихотвореніе а). Впрочемъ Римля-
нинъ называлъ роёша напр. сагшеп ваііате либо изреченіе ора-
кула, молитву, именно древнюю; слѣд. сагшеп, вѣроятно, озна-
чало стихотвореніе, внушенное внезапнымъ, быстрымъ вдохно-
веніемъ, или что должно было приниматься въ такомъ смыслѣ,—
тогда какъ роёша назвали или можно было назвать, со времени
Эннія, всякое произведеніе поэтическаго искусства *). І\тогі аѵі-
иві сііііагаеѵе сапіие вошпиш гегіисені. Ног. ОсІ. 3, 1, 20.
Сопѵіѵіиш оЬвсевів сапіісіз вітеріі. (^иінГ. 1, 2, 8. Мон іпо<1о
іп соііюесііів гев ірва паггаіиг (дѣло прямо), иі іііе іп Вешіиг^о:
шо(1о і’огіе-повіі сапіісит: шеіпіпівіі Ковсіипі (трагика)—іи
піе (Іевіііиіі пшіиш. Сіе. І)іѵ. 9, 22. Нопогаіогшп ѵігопп»
') Сл. Берніарди, Вот. Ьіи. Сеьсіі. Пр. 23.
’) Сл. Бертарди, 1. 1. Пр. 265.
’) Въ дѳпилнеше къ этову ми видимъ, что уже Дедерлейнъ. (’ин. V. с. ЮІ,
впрочемъ бе.ъ развитія основаній, высказалъ эту же мысль.
3-Н —
Іашівз іл сопсіопе тешогепіиг е.чкдие еііат сипіив а<1 ііЬісі-
пет ргозедиаіиг, сш потеп паепіае, цио ѵосаЬиіо еііат Огае-
сія мпіин ІициЪгея потіпапіиг. Сіс. Ьеі?. 2, 24. Йоіеппе саг-
теп ргесаііопія сопѳиі регеяі. Ьіѵ. 39, 15. ІПіиІ сагтеп (пред-
сказаніе) регѵепегаі ай апііаіііст іетріі Біапае. Ьіѵ. 1, 45.
Сагп пе ѵеі роззипі соеіо Дейисеге Іииат. Ѵіг#. Есі. 8, 69.
Ьех ІюггешН сагтіпіз егаі. Ьіѵ. 1, 2(і. Руіііа^огеі еоіііі еззе
ііі еиі.іиг сагтіпгЬиз ргаесеріа диаеііат оссиіііиз ігайеге. Сіс.
Тизс. 4, 2. Ерісит сагтеп. (^иіиі. 10,1, 62. ІІіасит сагтеп.
Ног., но Роётаііз ігацісі, сотісі, ері сі, теіісі еііат ас (іііііугат-
I). л, цио та§І8 езі ігасіаіит а Ьаііпіз, цепиз диойѵія езі Йі-
ѵегаит а геіідиіз. Сіс. Орі. Сен. Ог. 1, 1. Сатиры Баррона
называются Ѵагіипі еі еіе^апз отпі і’еге питего роёта. Ій.
Асай. 1, 3. Роёта противополагается прозѣ Сіс. Ог. 20. Ой’.
3, 3. Ріаіоиіз еі Ьеіпосгііі Іосиію роііиз роёта риіашіит,
диат сошісогит роёіагиш (зе. роёшаіа). Сіс. Ог. 20.
283.	Лі’8 роёііса, роёзгз. Агз роёііса или—и это всего
обыкновеннѣе—только роёііса,	зн. стихо'творство,
т. е. занятіе сочиненіемъ стиховъ, усовершенствованіе себя въ
немъ; роёзіз,	сочиненіе въ стихахъ, т. е. произведеніе
искусства поэзіи, въ отличіе отъ произведенія искусства пла-
стическаго (рісіига..) или отъ прозы (огаііо). О ргаесіагаш
еіпеініаігісеіп ѵііае, роёіісат. Сіс. Тизс. 4, 32. Йегіиз роёіі-
сат 1108 ассеріишз. ІЬій. I, I. Апасгеонііз Іоіа роёзгз атаіогіа
езі. ІЬісІ. 4, 33. Хедие роёзгз пецие огаііо іп (іеіесіаііопе роіезі
еззе (Ііиіигпа. Ііі. Ог. 3, 25.
284.	АЬзопиз, (Ііззопиз, аЬзигсІиз. АЬзопиз, дурно звучащій,
нестройный, наз. то, чті> не согласно съ тономъ всѣхъ дру-
гихъ предметовъ, йіззопий, часто встрѣчающееся у .Іивія и
позднѣе, дурно звучащій, нестройный, негармоничный, неіармо-
пирующій, т. е. не въ одномъ тонѣ съ самимъ собою или съ
чѣмъ-ниб. другимъ; аЬзигйиз звучащій противно, чего учли не
могутъ стерпѣть. Метафорически аЬзоішз есть образное вы-
раженіе вм. аііеішз, іііззопий вм. іііѵегзиз; объ аЬзигйиз уже
сказано въ § 201. 8ипі сегіа ѵіііа, диае пеню езі, диіп ііщеге
сиріаі: піоіііз ѵох аиі диязі ехіга тпоііипі иЬзопа аідш1 аЬнипІа.
— 332
Сіе. Ог. 3, 11. Нои аЬзопг а ѵосе шоіиз (жесты Ііізігіопига)
егапі. Ьіѵ. 7, 2. Р/апшішз, иі іп ігеріба ге, ііпраѵісіиз іиг-
Ьаіов огбіпез ѵегіеіміо зе диодие асі (Иззопов -сіаіпогез іпвігиіі,
иі—. 1(1. 22, 5. №1гі1 арисі Ьаііпов Ліззопит а Вотана ге
ргаеіег апітоз егаі. И. 8, 8. (^ио ргаезігііо Руіііа^огаз ипив
рег іоі «епіез сИззопаз вегтопе тогіЬиздие регѵепіі (Вотат)?
1(1. 1, 18. АЬзигйе сапеге. Сіе.
285.	Вопиз, 8опііѵ.8, сіапдог, /гетііиз, тигтиг, зивгіггиз,
/гадог, сгерііив, зігерііиз, яігіЛог, зопаге, іопаге. 8опиз зн.
отдѣльный звукъ или тонъ (поющаго или говорящаго) голоса
человѣка, птицъ, музыкальныхъ инструментовъ, вообще ех отно-
шеніи музыкальномъ' вопйпв громкій гулъ, шумъ, стукъ, громъ,
грохотъ, который поднимается или отъ одноіо изъ многихъ
предметовъ или отъ многихъ, находящихся вмѣстѣ, вдругъ либо
поперемѣнно, но при этомъ уже нельзя ясно различать отдѣль-
ныхъ ударовъ, пріемовъ, розовъ звука, крика отдѣльныхъ голо-
совъ, отдѣльнаго звона, треска, отдѣльныхъ ударовъ грома;
сіапдог, слово языка поэтовъ, а съ Ливія употребляемое и въ
прозѣ, наз. громъ, шумъ духовыхъ инструментовъ и крикъ
такихъ птицъ, которыя не принадлежатъ къ разряду пѣвчихъ,
напр. крикъ адпііае, агйеаё, авзегшп. Егешйнз, отъ і'геіиеге,
ррёрвіѵ, сродно съ ^роѵт/;, гуломт, стономъ поднимающее-
ся, раздающееся ворчанье, жужжанье, крики, бурленье, брюз-
жанье разгорячившейся народной толпы, глухой шумъ бушую-
щаго моря, землетрясенія, ржаніе табуна лошадей, рыканье
львовъ, жужжанье пчелъ, слѣд. вообще тяжелый, неясный, глу-
хой шумъ, который, какъ ни громокъ, совершенно не похожъ
на рядъ ясныхъ звуковъ; шнгтнг, ворчанье, брюзжанье, жуж*
жанье,—такой звукъ, который слышится, если издать голосъ
сжавши зубы, а въ переносномъ смыслѣ будетъ говорг; вивиг-
гиз, шопотъ, шелестъ, шорохъ, тихій говоръ; вігійог свистъ,
шумъ крыльевъ, визгъ летающихъ копьевъ либо стрѣлъ, ши-
пѣніе раскаленнаго желѣза нъ водѣ и змѣй, скрежетанье зубовъ,
вой, свистъ вѣтра, крикъ летучей мыши, рычанье слона и обезь-
яны, визгъ, шуршанье пилы у точильщика, слѣд. вообще звукъ,
который происходитъ отъ тренія двухъ тѣлъ одного объ другое,
либо одного тѣла объ воздухъ; сгерііпз звукъ или стукъ, ко-
торый бываетъ отъ двухъ тѣлъ, когда они болѣе или менѣе
быстро ударяются одно объ другое, слѣд. хлопанье дверьми,
щелканье пальцами, стукъ, щелканье, скрыпъ зубами, звонъ
цѣпью, хлопанье крыльями, шумъ, свистъ при ударахъ ѵіг^а,
стукъ оружія одного объ другое, при схваткѣ, даже и похожій
на стукъ, трескъ горящаго дерева; вігерііиз всякій шумъ, гамъ,
въ отличіе отъ тишины; і'гацог, отъ ігап^еге, (внезапный і
трескъ, когда, напр. (внезапно) обрушится зданіе, будетъ слом-
лено дерево, отломленъ сукъ, раздастся ударъ грома, разлетится
при ударѣ о скалу волна, слѣд. вообще бываетъ тамъ, гдѣ
что-ниб. ломается или кажется ломающимся. Аигінт зисіісіо уибі-
саіиг іп ііЬіагит иегѵогипщие сапііЬиз ѵагіеіаз зопогит. Сіе.
К. В. 2, 48. І^иасігиресіапіе риігеиі зопііи диаііі ипщііа саш-
риш. Ѵігц. Зопііи Паішпае ехсііаіиз езі (копню). Кер. Аіс.
10. Зопііиз і'огит (дверей), ѵепіогит, гетогшп, сонѵіѵагшп.
Сіапдоге апзегипі аіапшщие сгерііи М. Маиііиз (е »шио)
ехсііаіиз езі. Ьіѵ. 5, 47. Тоііз сазігіз {гетіиз огіиз езі. Ьіѵ.
3, 7. Ггетііиз тагіз, іеггае (при землетрясеніи), ециогиш.
Мигтиг герепіе рориіі іоіа зресіасиіа регѵазіі: гіеію {гетііив
іпегеѵіі, розігето сіаіпог рIаи8и8^ие ехогіиз езі. Ьіѵ. 45, 1.
Іисиіиіо ІаЪепіез тигпѵиге гіѵі. Оѵій. Вете(1.177. ВетозіЬе-
пез іііо зивигго (Іеіесіагі зе йісеЬаі ачиат іегепіів тиііегсп’
Іае іпзизиггапііздие аііегі: Ніс езі іііе ВетозіЬеиез. Сіе.
Тизс. 5, 36. Зігісіог зеггае, диит асиііиг. Сіе. Тизс. 5. 40.
Зігісіог аіщиіз. Оѵііі. Меі. 9, 65. Агоюгшп сгерііиз. Ьіѵ. 38,
17. Теггогеш раііог еі ігеіиог еі йепііиш сгерііиз сонзечиііиг.
Сіе. Тизс. 4, 8. Веіцае тарпо сит зігерііи е сазігіз еягесііе-
Ьапіиг. Саез. В. (т. 2,11. Егадог іесіогипі, чиае йігиеѣапіиг,
иііііпія игЬіз рагііЬиз аийіеЬаіиг. Ьіѵ. 1, 29. Бопаге издавать
какой-ниб. зопиз, но іонаге гремѣть, издавать звукъ, подобный
грому, громовый. Соеіиш іопаі сит 1га»оге. Ѵігр. Аеп 9,
541. Регіеіез іопаге сіісіиз езі. Сіе. Ог. 9.
286.	Иеіе, ріадае, саззез, Іациеиз. Веіе можетъ называться
всякая сѣть', ріа^а или ріа^ае, отъ тгХгхы, сѣть для большихъ жи-
вотныхъ, которая растягивается въ узкихъ проходахъ, для того
— 334
чтобы заперетъ ходъ} саязез, іиш, сродно съ саГепа, сѣть сз
мѣшкомъ,, тенёта, для того чтобы тамъ животныя запутывались,
и можно было брать ихъ чисто живыми. Ьадиеия, отъ іасеге,
петля, въ собственномъ и метафорическомъ смыслѣ ловушка.
Г'ега Іеѵі зирегаЬаС геііа заііи яитіаяцие ігапвіЬаі розііагиш
ііпа ріауагшт. ОѵісІ. Меі. 7, 767. Кес розиіі те нішііовіия
яііега саззез. ІЬісі. 5, 579. Ассеззегаѣ іісіог іігрсіеЬаідие 1а-
диеит. Ьіѵ. 1,26. $іоісі сіізриіаііоіппп зиагшп еі іпІеггояФІіо-
пит Іауиеіз Ге іггеЫиш іеиегепі. Сіе. Ог. 1, 10.
287.	Ілдаге, ѵіпсіге, песіеге, іипуеге, соприпуеге, сориіаге,
сопдіиііпаге, соадтепіаге, под-из и нѣсколько именъ суще-
ствительныхъ, сродныхъ съ помянутыми глаголами. Ьщаге,
вязать, завязывать, перевязывать, говорится какъ тогда, ког-
да имѣется въ виду что-нибудь держать крѣпко, такъ и въ
видахъ чего-нибудь другаго: ѵіпсіге въ прозѣ всегда зн. вя-
залпъ крѣпко, а отсюда в—заключать въ оковы, слѣд. дѣй-
ствіе, которымъ у извѣстнаго предмета насильственно отни-
мается свобода движенія. Иесіеге въ древнѣйшее время зна-
чило то, чтб позднѣе было ѵіпсіге, но въ позднѣйшее время
удержало только значеніе вязать, связывать. .Іпнр,еге и соп-
.Ішщеге, связывать общей перевязкой или чѣмъ-ниб. такимъ,
что можетъ быть опутывающею перевязкою, какъ напр. когда
два животныя связаны однимъ ярмомъ; сорпіаге, изъ со-ар-
піаге, отъ корня въ арізсі, связывать предметы перевязкой либо
чѣмъ-ниб. связывающимъ такъ, чтобы они оставались въ связи
на мѣстѣ, т. е. у извѣстнаго предѣла, на извѣстномъ мѣстѣ,
гдѣ наложена перевязка; соіщінііпаге, отъ ріпіеп, склеивать,
потомъ—связывать въ одно крѣпкое цѣлое; соа&піевѣаге такъ
связывать, чтобы ужь не было никакой щели, трещины (Из-
вита). Мавпз розі іег^’а Іщаіае. 0ѵі(1. МеЬ 3, 575. Йсізза
ѵекіе ѵніпега заеѵа Іідо. ІЬіб. 7, 849. Ргосіііиз іп і'и^а іяіпіь
саіеніз тпсіия ігасіиз еві. Саез. В. С. 1, 53. зоіиіі саи-
ішіщие іп розіегиш, пе песіегепіиг. Ьіѵ. 8, 28. Аргісоз песіе
ііогез; песіе тео Ьатіае согопат. Ног. 06. 1, 26, 7. Ті§ш
Ьіпа зездиіребаііа іпіегѵаПо реііипі биогшп іпіег зе уипуеіаі,
Саез В. С. 4, 17. Орогіеі агЬивІо ѵііет соргДагі. Саіо К.
В. 7. Впрочемъ сориіаге въ коренномъ значеніи употребляется
очень рѣдко. Ориз ірза вииш (организмъ тѣла и соединеніе
его съ душой) еагіет, диае сопдіиііпаѵіі, паіига Ліякоіѵіі. Сіс.
8еп. 20. Соадтепіаге /гвзѵгат (на виноградномъ деревѣ). Со-
Ішп. 4, 29. Метафорически іппцеге и совіпгщеге употребля-
ются всего чаще для означенія какой-ниб. мѣстной, политиче-
ской. нравственной связи или единства: сориіаге говорится
особ. о связи словъ п предложеній; сопцішіпаге не только объ
этомъ, но и объ отношеніяхъ нравственныхъ, устроенныхъ ми-
ромъ и согласіемъ. Отъ песіеге рагііс. пехиз (іпіег ве, ех те)
гов. особенно о связи словъ и причинной связи вещей. Оппіеч
ѵігіиіез іпіег §е пехае еі ]и§аіае зииі. Сіс. Тизс. 3, 8. Ве-
пші саивзае аііае ех аіііз аріае еі песеввііаіе пехае яніі.
ІЬій. о, 25. Сопдіиііпаге агпісіііаз. Сіс. Ьаеі. 9. Сорпіаге ііі
іига сит ргаезеиііЬиз. Ісі. Еіп. 2, 14. Сориіаге зосіеіаіет,
Богтотіет (сит аіідио, іпіег ве). Сіс. Сориіаіа ѵегЬа (слож-
ныя слова). Сіс. Ѵі арііог зіі огаііо, сотропе ѵегЬаеі диаві
соадтепіа. Сіс. Вгиі. 17.
Коііиз въ прямомъ смыслѣ зн. узелъ, потомъ колѣнце у рас-
теній, сочлененіе у животныхъ, а метафорическн=пір)/(іяос»гь.
Ілцатеп средство для завязыванья или связыванья, въ прозѣ
обыкновенно замѣняемое словомъ Гавсіа, о которомъ сл. § 220.
Ѵшсиішп зн. крѣпкая перевязка, веревка, цѣпь, кандалы или
сковы, а метафорически связь, которою соединены умственные
или нравственные пункты, политическія или нравственныя по-
ложенія. Соп]Тиісііо, связь. то же, что песеззіішіо, о которомъ
см. § 107, съ тѣмъ только различіемъ, что при соп)ппсііо дол-
женъ быть или родительный падежъ, или имя прилагательное
въ значеніи рода связи, которая имѣется въ виду *); потомъ
то, что соединяетъ предложенія въ рѣчи, есть сопіппсііо, со-
юзъ, который Квинтиліанъ называетъ сопѵіг.сііо. Сориіаііо,
иоп§к>ііпаііо и соацтепіаііо употребляются въ приличной свя-
зи и метафорически, а оба первыя употребляются, между про-
*) Поэтому: „У меня есть связи" иди: „Я въ связяхъ еь кѣмь-впЛ.“ по тат.
Судетъ не Еві тіііі сопшпсііо, но Еві тіЬі иесевзііиііо.
— 336 —
чимъ, и о связи словъ, конструкціи, какъ зігпсіпг*, сопвіпіс-
Ііо, сошровіііо (съ добавкой, напр. ѵегЬогшп).
288.	Саіепа, Іогциев, ѵіпсиіа, сагсег, сивіосііа, егдазіиіит,.
тапіса, рейіса, сотрев, вегіев. Саіепа, можетъ быть, сродно
съ сабйій, сазіпіт и нѣм. Кеііе ' русск. чета?), цѣпъ для удер-
жанія или скованія но іогдпея, отъ іогдиеге, цѣпь для
украшенія. Ѵіиси)а наз. совокупность всѣхъ тѣхъ вещей, цѣль
которыхъ крѣпко держать взаперти преступника или кого-ниб
другаго, совокупность вещей: аі саіепае, Ь) шапісае ручные
кандалы, наручники, с) рейісае и сотребев ножныя оковы,
собств. кандалы, а отсюда 2)=оковы, тюрьма, которая озна-
чается словомъ сагсег если имѣется въ виду мѣсто заклю-
ченія. Сішіосііа зн. только арестъ, для того чтобы не дать
преступнику уйти, ІіЪега, когда арестъ состоялся въ домѣ код|
кого-ниб. гражданина, взявшаго на поруки, п, разумѣется, со-Л
стоялся безъ заключенія въ оковы. Ег^азіпіа (груат&ѵгі;, аттичЛ
ёр/ат&ѵЕс, Невусѣ.) въ древнѣйшее время была подземная дол-^
говая тюрьма, а позднѣе подземное мѣстопребываніе рабовъ,
назначенныхъ на полевыя работы. Ѵеггев ІіотшіЬпв тівегіз
іпвосепііЬпбдие ііуісі саіепав ішрегаі. Сіе. Ѵегг. о, 41. СаЛ
іепае цѣди, на которыхъ держались 1іагра§опеБ. Ьіѵ. 30, 10л
Ог^еіогі^еш ех ѵіпсиіів саивзаш (Іісеге соерегипі. Саев. В.
6г. 1, 4. Сопзиі Ьепіиіиш іп сагсегет (Іейихіі. $аП. Саі. 51.
Іп си&ё&ит сіаге, но іп ѵіпсиіа соіуісеге. Мапііив Тогдиа-
іив СаІІі, диеш оссісіегаі, іогдие беігасіа потеп іпѵепіі. Сіе.
ОЙ'. 3, 31. Іп тапіеіз еі сатредпЬиь іе іепеЬо. Ног. Ерізі. 1,
16, 76. і^иасипдие іѵіі Апіопіиз, егдазіиіа воіѵіі. Иоштев аггі-
риіі. Сіе. Ьіѵ. 11, 13. О веі’іее см. § 408.
289.	Сопігпеге, сопвіаге, сопвівіеге, сотріесіі, атріесіі, сот-
ргеіішіеге. Сопііпеге, собств.=держать вмѣстѣ, въ соединеніи,
*) Но гама = рядъ полат. будетъ вегіев, сопііппаіа аегіев, либо оборотъ
изъ сопііпиаге.
’) Негой. 3, 145 читается уорѵірч = тюрьма, НезусЪ. ^подземный каналъ,
пожалуй, отъ еф'/си, какъ усѵто = О.то == ёлето, угр-р-ата — брата (сл. Лренсо,
іе йіаі. Аеоі. р. 31) и сасишеп отъ асиеге, хвтгро; = арег. Слѣд. и сагсег
отъ агееге, а это послѣднее отъ еірул)?
— 337 —
такъ что не можетъ быть раздѣленія, распаденія, расширенія,
потомъ 2) сдерживать, удерживать, задерживать въ предѣ-
лахъ какого ниб. опредѣленнаго пространства и Ь) метаф. въ
опредѣленныхъ границахъ, которыя нарушить или нельзя, или
нѣтъ рѣшимости; 3) обнимать, и въ этомъ смыслѣ ѣ) метаф.
зн. а), впрочемъ не у Цицерона, содержатъ въ себѣ, р) со-
держать въ сборѣ, въ связи, и так. обр. удерживать въ надле-
жащемъ состояніи, положеніи и недопускать раздѣленія, раз-
сѣянія, у) включать, захватывать, т. е. кромѣ всею другаго за-
ключать еще и предметъ, означенный при глаголѣ винителъ
нымъ падежемі, (сопі. аіічиісі съ прибавкой или безъ прибавки
іп 8е). Но если содержатъ въ себѣ зн. состоятъ изъ—, то
чаще употребляется іопішегі; такъ напр., нравственность со-
держитъ въ себѣ слѣдующія добродѣтели — Нопевіав Ьія ѵіг-
гиІіЬнб сопііпеіиг (Сіе. Еіп. 2, 15), а не сопііпеі Ііаз ѵігіи-
іез, а еще хуже Ііін ѵігіиііЬиз '} сопіепіиз еві. Далѣе, соп-
ііпегі въ такой же конструкціи, употребленное въ значеніи
глагола еопііпеге 3, I), 3, — свое бытіе, свою прочность по-
лучать отъ чего-ниб.. основываться на чемъ-нибудь. Так. обр.
сопііпегі зн. и тоже, что соіібіаге (ех ге, ге) = состоятъ
изъ тѣхъ или другихъ частей, и сопзізіеге (іп ге) = розіінш
ееве (іп ге) — основываться на чемъ-ниб , имѣть что ниб. опо-
рой аІ. Соівріесіі, отъ ріесіеге, обнимать что-ниб. во всемъ
ею пространствѣ и 2) метаф. обнимать (постигать, выражать,
шепіе, со^ііаііопе, ѵегЬі». огаііопе) всю важность, силу и зна-
ченіе чего-ниб. и так. обр. исчерпать, схватитъ. Аіпріесіі
въ смыслѣ обнимать, окружатъ употребляется только тогда,
когда не требуется выразить продо.іжитемностъ обхвата-, а
если это нужно, то употребляется сошріесіі = крѣпко обни-
мать, обхватывать (въ собств. и метаф. значеніи). Сошрге-
Ііепйеге зн. настигать, схватывать « гудерживатъ а от-
*) См. Кребса, АиііЬагЬагик 8. соийпеге.
Примѣры см. въ грамматикахъ.
*) Можетъ быть удерживаемъ одинъ предметъ или нѣсколько предметовъ
кри одномъ предметѣ ва какомъ-ннб. мѣстѣ, либо нѣсколько предметовъ пик-
етѣ, одинъ йодлѣ другаго.
22
— 338 —
сюда Ь) задерживать, аггёіег. и 2) метафорически (съ сло-
вами анішо, тепіе, сощіаііопе, тегаогіа) поститтъ, схваты-
вать умомъ и умственно усвоивать. Аіѵия сопііпеі, диосі гесі-
ріі. Сіс. № В. 2, 22. Мііііее саяігіе сопііпеге. Саея. Спрісіі-
іаіев, ГІ8ШП сопііпеге. Сіс. 8е сопііпеге а ге = удерживаться,
воздерживаться отъ чего-ниб. Сіс. Наес ѵігіпя агаісіііат еі
"іегпіі еі сопііпеі. М. Ьаеі. 6. Отпіа. диае аіипіиг еі сгея-
сипі, сопііпепі іп яе ѵіт саіогія. Ій. К. И. 2, 9. Нае агіев
соіуесіига сопііпепіиг (основываются) еі аипі оріпаЬіІез. И.
Віѵіп. 1, 14. ОгЬія соеіеяіія геіідиоя огЪея сотріесіііиг. Сіс.
8ошп. 8сір. 4. или Кер. 6, 17. Ггаігез іиоз аедие ас іе Ье-
пегоіепііа впгапіа сотріехиз зипі. Ісі. Біѵ. 6. 14. Еогіипа ео8
ріегшпдие еЙ’ісіі саесоз, диоя сотріеха еяі (долго тѣшитъ).
Ій. Ьаеі. 15. ІПий, дио пііііі езі риісгіия (идеалъ), педие оси-
іія педие аигіілія пес иііо яепяи, со.етіаііопе іапіит- еі тепіе
сотріесіітиг. Ісі. Ог. 2. Миііо пюсіо розяит отпіа Ѵеггія
Гасіа аиі тегаогіа сопзедиі аиі огаііопе сотріесіі. 1(1. Ѵегг. 4,
26. СгаІІі сігсипгіге а согпіЬиз еі атріесіі Ііозііит асіет со-
паіі яипі. Ьіѵ. 31, 21. Оптет атогет, дио те атріехиз ез,
сопіёг )аш асі еаш сигат. Сіс. Аіі. 7. 1. Сотргекепгіеге гаа-
піЬия аіідиет, аіідиісі (схватить). Сіс. Саея. СотргекепНеге
паѵея ГипіЬия (чтобы крѣпко держать ихъ одинъ подлѣ дру-
гаго). Ьіѵ. 30, 10. (^пае аіі асіоіеясепііа риІсЬеггіте а зарі-
епііяяішія ѵігів ігайііа шетогіа еі ясіепііа сотргекепНязіі, ііз
Ьос іетроге иіаге. Сіс. Біѵ. 6, 23. (^ио та^ія тепіет аЬ
осиііз веѵосо, ео піішш ісі, диосі іи ѵІ8, роввиш тепіе сот-
ргеііепйете. Ісі. К В. 3, 8.
290.	Ьахаге, боіѵеге, гезсі'-ьсіеге, Лі^іиеге. Ьахаге. отъ Іахия,
которое сродно съ Іап^исге, зн. 1) какому-ниб. предмету да-
вать (въ пространствѣ) просторъ отъ стѣсняющихъ его гра-
ницъ или заборовъ, Ъ) эти границы, заставы, заборы разстав-
лять шире; 2) облегчатъ предметъ отъ стѣсняющихъ, стиски-
вающихъ, охватившихъ его путъ или оковъ, дѣламъ его болѣе
свободнымъ, Ь) самыя путы, оковы дѣлать легче, просторнѣе,
и 3) (по метафорѣ отъ лука съ тетивой) метафорически да-
вать предмету облегченіе, отдыхъ отъ напряженія силъ, 1>) это
іСн -
самое напряженіе дѣлать легче, ослаблять. Боіѵеге *), отвя-
зывать, паи. полное освобожденіе предмета отъ того, чтѵ его
задерживаетъ, и Ь) удаленіе того, чтд задерживаетъ предметъ.
Везс ііеге — разламывать, сламывать, обрушивать предметъ,
•составленный изъ связанныхъ, сплоченныхъ различныхъ состав-
ныхъ частей, и 2) кассировать, отмѣнятъ, уничтожатъ за-
коны, рѣшенія, политическіе или юридическіе акты, государ-
ственные или частные договоры, завѣщанія и т. п. Метафори-
чески о состояніяхъ души гезсішіеге не употребляется, но оди-
нако съ Іахаге и зоіѵеге, чаще воіѵі, особ. зоіпіпі, вялый,
употребляется ЛіШиеге = отъ бездѣлья, роскоши (какъ-бы і
расплыться, плавать въ—, предаваться безъ границъ. Еоппи
кіхаѵітиз. Сіе. Аіі. 4, 16. Ьіііпш аЪ агщизіііз іп Іаіііисішеііі
раиііаііш зезе Іахаі ейі^іе саіаіѣі. РІіп. Н. И. 21, 11. Сог-
гиіпрея «ігсіші, зешрег іепзиш зі ІіаЪиегів; зі Іахагіз, цинги
ѵоіев, егіі иііііз. РЬаейг. 3, 14, 4. Аг§і1ш8 ѵіпсиіа ерізіоіае
Іахаѵгі. Кер. Раив. 4. Воіѵеге ѵіпсіигп, ѵіпсиіа, егіпев, паѵепі
(отва..ить, пуститься въ море), ерівіоіапі (распечатать, сломать
печать, слѣд. сильнѣе, чѣмъ Іахаге). Зоіѵеге сига, шеіи, 1е&е.
Воіиіиз еі шоііів іп і>езіи. Сіе. Вгиі. 62. ВезсіпЛеге ропіет.
ѵаііиш. Саез. Ьіѵ, НезсіпЛеге Іе^ез, асіа, расііопез, іезіа-
иіепіа. Сіе. Бі^'іиеге Іихигіа іигре езі. Сіе. ОЙ'. 1, 30.
291.	Егапдеге, гитреге. Егапцеге, отъ того же корня, какъ
п ртіуѵииі, рарріаі, зн. насильственно разрушатъ соопавъ
предмета, гитреге насильственно разрывать сцѣпленіе (скрѣпу)
его частей; слѣд. первое=разламывать, разбивать, послѣднее —
дѣлать такъ, чтобы что-ниб. расклеилось, разорвалось, треснуло,
лопнуло, разлетѣлось; первое, естественно, гов. болѣе о пред-
метахъ хрупкихъ, а послѣднее объ упругихъ. Метафорически
гитреге разрывать и т. п. что-ниб., чтд должно бы или мог-
ло бы быть нравственною связью, узломъ, скрѣпой, іі-ап^еге
ломать и т. п. то, чтд должно бы или могло бы имѣть крѣ-
пость, прочность, нравственное ли что-ниб., или другое что.
*) Отъ лиш и во=ке, какъ въ ноЬгіив, зосогв, съ чѣмъ согласенъ и Кур-
ціусь. 1. 1. II етр. 131.
22*
— 340 —
Ггапдеге раііпат, оѵит. ЬгасЫию, сгив, паѵет, ргиііиг яепііе
раігі?, аІісцщБ орек, апіпіит. Гигогет, ігат, обіит, сопяіііига,
зепіепііат, еще Гоесіиь, Гиіет, т. е. дѣлать съ своей стороны
такъ, чтобы—потеряло прочность: но пппреге Гоесіик, Гійет
что-ниб. не считать болѣе обязательнымъ, босгаіев ѵіпсніа саг-
сегів поп гиріі (не разорвалъ, не разломалъ, не сбросилъ).
Сіе. Ти«с. 1, 30. Витреге ропіеш. Ьіѵ. 7, 9, т. е. разрушить-
часть моста, сл. гезсіпііеге § 290. Витрапіиг (тресни) іпіциі.
Ног.
292.	Ьасегаге, Іапіаге. Ьасегаге, отъ Іасег, зн. разрывать,,
растерзывать, рвать въ куски такимъ образомъ, чтобы отъ пред-
мета отрываемъ былъ кусокъ за кускомъ, клочокъ за клочкомъ;
Іапіаге разрывать, растерзывать так. образомъ, чтобы предметъ
былъ разорванъ на разныя части. Метафорически употреб-
ляется только Іасегаге — а- портить что-ниб. часть за частью,,
истреблять до основанія, Ь і о деньгахъ и т. п. = растрачивать,,
проматывать, сорить, 2} на словахъ отнимать у кого-ниб. часть
за частью хорошую репутацію, позорить того,—сильнѣе, чѣмъ
ііеігаіюге. Тег&иш Іасеюіит ѵіг^ія озіепйіі. Ьіѵ. 3, 58. (^иае
роіеві Іюшіпі роіііо еззе беіесШіо, цинга Іюгао ішЬесШпз а
ѵаіепіізбіша Ьееѣіа Іапіаіиг. Сіе. Еаш. 7, 2. Ьасегаге гегариЬ-
Іісап) оіпні зееіеге. 1(1. (Ж 1, 17. Наес ресипіа Гапіа аѣк
Ге Іасегаіа езі. Ій. Ѵегг. 3, 70.
293.	Елпеге, тегсагі, пишііпагі, гедмпеге, соётеге. Кпіеге
зн. покупать=покупкой пріобрѣтать и Ъ) метаф. — поокунать.
Мегсагі, отъ піегх, покупать съ открытаго торга, зн. пріобрѣ-
тать покупкою что-ниб., что продается, какъ товаръ, или пред-
лагается какъ-ниб. иначе, и Ь) метаф.— ешеге, впрочемъ рѣже.
Кишііаагі, собств. приходить на пигаііпае, въ большинствѣ:-
случаевъ употребляется только метафори чески=мок//>/«7иъ не-
хорошими средствами. Соёшеге, покупать много, накупать,,
скупать, закупать, метафорически не можетъ быть употреб-
лено, но гейішеге зн. 1) опять, назадъ покупать, выкупать то,
чтб было нашимъ, 2) подкупать, доставать, пріобрѣтать, при-
влекать '), 3 ) откупать, выкупать, т. е. въ прямомъ и въ пере
’) Чаще, нежели ешеге въ такомъ же смыслѣ.
— 341
носномъ смыслѣ а) освободить предметъ отъ насилія того, кто
или чтд отнимаетъ у предмета его свободу. Ь) удалить то, что
дѣлаетъ то насиліе, 4) брать на откупъ, о которомъ см. § 295.
Етіі ргаейіит Сапіиз іапіі, циапіі Руііііиз ѵоіиіі. Сіс. ОЙ. 3,
14. О тіяеппп огйіпет зепаіогіит! Ѵісіззе Ѵеггет. етріоз
ІіаЬеге ркіісез! Ісі. Ѵегг. 3, 62. 8огйійі риіапйі зипі, диі
тегсапіиг а тегсаіогіЪия, диой зіаііт ѵепйапі. 1(1. Ой. 1, 42,
во еще и Сіігузо.цопиз (который совсѣмъ не занимался тор-
говлей) аиіііерзаш іапіо ргеііо тегсаіиз езі (на аукціонѣ», иі,
диі ргаеіегеипіез ргеііипі епитегагі аийіеЬапі, іипйппі ѵепіге
агЬіігагепіиг '). Ій. Атег. 46. АЬ ізіо еі ргаесо, диі ѵоіиіі,
зепаіогіит огйіпет ргеііо тегсаіич езі, еі риегі зепаіогіит
потеп пипЛіпаіі зипі. Ій. Ѵегг. 2. 49. Сопзіііиегипі Неіѵеііі
іитепіогит саггогитдие диат піахігоит питегит соётеге.
Саез. В. О. 1, 3. ВеіриЫісае иіііе езі геЛіті е зегѵііиіе сар-
іоз. Сіс. ОЙ. 2, 28. Агіоѵізіиз гезропйіі тиііогит поЬПіит
ргіпсіритдие рориіі Вотапі цгаііат аідие атісіііат зе геЛі-
теге роззе. Саез. В. О. 1, 18. ВиЬііо тізегісогйіа ойіо зис-
сеззегаі, иі Віопет зио запциіпе, зі роззепі, аЬ АсЬегопіе
геЛгтеге сирегепі. Кер. Біоп. 10. Наес (зс. ѵіпсиіа, сагсегет,
зирріісіит) зего геЛетИ Ароііопіиз. Сіс. Ѵегг. 5, 9.
294.	Етіог, тегсаіог, педоііаіог, саиро, іпеігіог. Всякій, кто
что-ниб. покупаетъ,—все равно, для барышей онъ дѣлаетъ по-
купку или продажу, или не для барышей, наз. покупатель, по-
купщикъ, етіог. Но кто занимается покупкой или продажей,
особенно оптомъ. для своихъ оборотовъ, тотъ наз. тегсаіог,
оптовый торговецъ, гріторо;, въ отличіе отъ саиро. -/.ат^Лз;,
собств. гнинкарь, корчмарь, потомъ торгашъ, мелочной торго-
вецъ. и іпзіііог, отъ іпзіаге, разнощикъ, ходебщикъ, который,
на свой или на чужой счетъ, разноситъ и предлагаетъ товары,
особ. галантерейныя вещи. Высшій разрядъ торговцевъ были
педоііаіогез, которые въ провинціяхъ производили большіе де-
*) Это мѣсто доказываетъ, «то опредѣленіе значенія шегеагі: „покупать для
полученіи барыша*', дли этого глагола слишкомъ тѣсно. „Заниматься торіов-
лей, производитъ торговлю* будетъ шегсаіигагп илп теісаіиш Гасвге, о
чені см. § 398.
— 342 —
нежные обороты и занимались тамъ оптовой торговлей хлѣбомъ.
Розіиіяі Апііраіег, иі пе диі<1, дію<1 ѵепйііог погіі, етіог
ідтогсі. Сіе. ОЙ’. 3, 12. Оотріиге.? тегсаіогез аЬ Аіеѵапбгіа
чоіѵегапі пяѵіЬивдие ігшнепіо олизіія Кѣогіит рсіеЬяпі. ІЬкѣ
'іогдіді риіінміі зипі, диі тегсапіиг а тегсаіогіЬиз, диосі зіаііт
гепгіяпі. П>. 1, 42. Ехсеріі те Рогит Аррі (ШГегіит папііз
саиропгЬиз аідие иіаіщлія. Ног. 8аі. 1, 5, 4, и здѣсь см. Гейн-
дорфа. С. Ѵаггопіз раігет Іапіит Гиіязе Гегипі, ірзитп іпзіі-
 огет гоегсія, йііодію Іюс іряо іп зегѵіііа еще агіів тіпіяіегіа
ияит. Ьіѵ. 22, 25. Ровіиіо тіііі гевропсіеаі, диі віі І8іе Ѵег-
гисіие: тег саіог, ап педоііаіоѵ, ап риЫісапив, ап агаіог, ап
ресиагіия. Сіе. Ѵегг. 2, 77. Мецоііаіог въ связи съ пе^оііагі,
о которомъ см. Сіе. Мапіі. 7 и толкователей къ этомѵ мѣсту.
295.	ІМетпіог, тапсерз, тас/ізіег, риЫісапиз, рогіііаг, ехасіог,
гедітеге, Іосаге, сопЛисеге. Ветіішеге, какъ уже было при-
бавлено въ § 293, зн. взятъ на себя по контракту, за извѣст-
ную сумму, которую контрагентъ долженъ получитъ, какое-ниб.
дѣло, работу (постройку, поставку и т. п.), юти за извѣстную
сумму, которую контрагентъ долженъ заплатитъ, взять за себя
пользованіе доходомъ съ чего-ниб. (откупъ, аренда и т. п.), слѣд.
вообще = снимать (подрядъ и т. п., либо откупъ, аренду, въ
аренду и т. п.). Отсюда гегіешіог, съемщикъ, подрядчикъ, по-
ставщикъ, откупщикъ, арендаторъ, который либо за плату себѣ
извѣстной суммы беретъ на себя какую-ниб. работу, либо за
плату отъ себя извѣстной суммы снимаетъ на откупъ, въ аренду
пользованіе доходами съ чего-ниб. Отдавитъ что-ниб. въ под-
рядъ или на откупъ, въ аренду наз. Іосаге, противоположное
къ сошііісеге братъ, снимать на откупъ, а потомъ и обіцѣе =
наниматься, нанимать. Если какая-ниб. гея гебітешіа или
сопдисешіа, напр. откупъ на ѵесіщаііа какой-ниб. провинціи,
былъ такъ великъ, что одно лицо не могло съ нимъ справиться,
то для этого дѣла нѣсколько липъ соединялись въ вос-іеіав и
выполненіе дѣла поручали одному изъ компаньоновъ, который
и дѣйствовалъ уже отъ своего имени. Кто этимъ занимался,
назывался імапсеря, такъ какъ онъ какъ бы гет тапи сарегеі,
аояалуй='ілавноуправляюіцііі; но тотъ, кто завѣдывалъ инте-
— 343 —
рееами общества и охранялъ ихъ, назывался іпіціег, пожа-
луй— директоръ. Подобныя зо< эіаіее составляли, напр., рцЬ-
Іісапі, откупщики податей, ѵесіщаііа, цѣлой провинціи. Въ
качествѣ сборщиковъ пошлинъ за ввозъ и вывозъ (рогѣогішп)
рпЫісапі назывались еще рогіііогез; впрочемъ, послѣднимъ
словомъ означались обыкновенно тѣ, которые собирали пошлину
въ службѣ у риЪІісапі. Важнѣе былъ ехасіог: такъ назывался
тотъ кто взыскивалъ деньги въ качествѣ правительственнаго
сыщика или сборщика. Ьех егаі, иі, Іюзііав пізі асі яасгійсіипі
циосіііапі ргаеЬиівьеі, сарііаіе еявеі. Сіе. Ьіѵепі. 2, 21. Рогіогіа
геіідиацие ошпіа ѵесіі^аііа гейетіа ІіаЬеЬаі. Саез. В. С. 1,18.
СепвогіЬив ѵесіщаііа Іосаге, пізі іп сонзресіи рориіі Рщіпапі,
поп Іісеі. Сіе. А«гаг. 1, 13. І)е Соііа еі Тогциаіо соіишпапі
іасіепсіапі сопгіихегаі. Ісі. Піѵіп. 2, 21. СопЛисеге шііііез, аесіез.
Ргаесііогит тапсерз Гіі Сіігуво^опиз. Сіе. Атег. 8. РиЪІісапі
зиаз гаііопее еі соріаз іп іііат ргоѵіпсіат сопіиіегшіі, Ісі.
Мапіі. 7. ІтргоЪапіиг іі диаезіиз, циі іп ойіа Ііопйпит іисиг-
гииі, иі рогіііогит, иі і'епегаіогит. Ісі. ОЕ. 1, 42. Егаі рго-
ѵіисіа йійегіа ргаеі'есііз еі ехасІогіЪиз, диі ргаеіег ішрегаіаз
ресипіав яио еііат ргігаіо сотрепсііо зегѵіеЬапі. Саез. В. С.
3, 32.
296.	ЪЪгит, тасеііит, сопсіІіаЬиІит. Ь’опші, сродно съ
і'огез, і’огіз, і'огаз, рынокъ, т. е. такая площадь, на которой
дѣлаются покупки различнаго рода, а также и происходятъ
различныя государственныя дѣла, напр. судебныя засѣданія,
народныя собранія. Масеііит, сродно съ шасіаге, р.а/эр.аі,
[ха/ /;, р-а; хіра (мясничій ножъ), зн. мясной рынокъ, Ь) мясной
и овощный рынокъ, сыьстной рынокъ. Сопсіііаітіа наз. мѣста,
на которыхъ происходили сопсіііа общинъ (раці, ге^іопез), и
еще жертвоприношенія, ярмарки, судъ. Асі тасеіімт пѣі ай-
ѵепішцз, соіісиггппі іаеіі шіЬі оЬѵіаш сирейагіі, ееіагіі, Іапіі,
социі, Гагіогея, різсаіогез. Тег. Еип. 2, 2, 24. Риіагеш аппо-
иаш іп тасеііо сагіогеш іоге. Сіе. Піѵіп. 2, 27. Еііат ех
орріеіін (уѣздныхъ городовъ около Рима) сопсіІіаЬиІ^ие (іи
ІІгЬет тиііегек) сопѵепіеЬаиі. Ьіѵ. 34, 1. См. Древности,
— 344 —
и о шасеПиш Геііндорфа къ Ног. 8аі. 2,	229, о сопсіііа-
Ьиіипі Рудорфа къ Адгішеп.чз. II. стр. 240.
297 и 298. Етііо. ѵепдіііо, зесііо, тегсаіига. тегсаіиз. пе-
уоііит, педоііаііо, соттегсіит, пип&іпае. Етііо зн. покупка,
я потомъ Ь) родъ, условія покупки, слѣд. купчая, с) право на
покупку. Отличается етііо отъ ѵешііііо, продажа и право на
продажу- Назначенная правительствомъ оптовая продажа какой-
нибудь собственности, доставшейся ему по рѣшенію суда, про-
скрипцій, наслѣдству, въ добычѣ, и также большая закупка
для того, чтобы потомъ продавать по частямъ, наз. зесііо; впро-
чемъ тоже можно назвать и (вообще) етііо, ѵешііііо. Мег-
саінга наз. занятіе шегсаіогіз; поэтому тегсаіпгапі іасеге —
заниматься торговлей (производить торговлю); педоііаііо занятія
педоііаіогіз. О томъ и другомъ сл. § 294. Но педоііиіп хотя
и значитъ отдѣльный торговый оборотъ, но также и вообще
какое-ниб. отдѣльное дѣло. Соттегсіит прежде всего есть
понятіе изъ гражданскаго права, и въ этомъ смыслѣ зн. право
пріобрѣсть или уступить какую-ниб. собственность съ фор-
мальностями и со всѣми послѣдствіями по римскому праву
владѣнія, а потомъ зн. еще ѣ) въ болѣе обширномъ смыслѣ,
дѣла, обороты, сношенія, какъ по торговлѣ, такъ потомъ и
по всякой другой части. Мегсаіпв зн. ярмарка, съѣздъ, собраніе,
праздникъ, т. е. случай или спеціальныя приспособленія про-
давать и закупать товары на какомъ-ниб. праздникѣ, бываю-
щемъ черезъ длинные сроки, большею частью черезъ годъ.
Мишііпае бывающій въ пшкііпае небольшой торгъ, торговый
день на недѣлѣ на который ѣздили и которымъ пользова-
лись главнымъ образомъ сіѵез гпвіісапі. Сл. Біопув. Апііди.
Вош. 7, 58. Сіѵез Кошапі а ргаедоиіЬин егапі саріі, дииш
тегсаіигат /асегепі. Сіс. Ѵеіт. 5, 18. Сииш Саезаг Ьопа 1’от-
рер риЫісагеі, вето ргаеіег Апіовіит аіі весііопет ашІеЬаі
ассейеге. 1(1. РЬіІ. 2, 26. Подо іе аідие ого, иі Сиесіиат іп
геіідиіів ѵеіегів педоііаііопія іиѵея. 1(1. І)іѵ. 13, 66. Еті* ргае-
’) Кипйіпае отъ пип- поп въ попин и йіез, какъ въ регешііпиз. Именно,
пишііпае, считая включительно и прелъндущіл щіпгііпае, были всегда девятый день.
— 345 —
сіішп Сапіиз, педоііит сопГісіі. 1(1. ОЙ. 3, 14. ТгеЬопіо, диі
іп іиа ргоѵіпсіа та@па педоііа еі атріа йаЬсі, тиііов аппоь
иіог ГатіІіагіСег. М. Ліѵ. 1, 3. Ѵоя іпіепіісіііб раігіЬив сот-
тегсіо ріеілв (съ плебсомъ). Ьіѵ. 5, 3. АГгія пиііа аЪ Ніб-
рапіа етипсіі соріа егаі: таге та^пиіп еі щпага Іііщиа сот-
тегсіа ргоЫЬеЪапі. 8а11. .Іид. 18. Ѵоіиріав пиііат ЬаЬеі сит
ѵігіиіе соттегсіит. Сіе. 8еп. 12. Руі1іа"ога8 (Ііхіі зітііет
яіЬі ѵйіегі ѵііат Ііотілит еі твгсаіит еши, диі ііаЪегеіиг
гпахіто Ішіогит арр.ігаіи іоііия Сгаесіае сеІеЬгііаіе. 14. Тияс.
5, 3 Егапі кое Іосо іііо (Ііе пипйіпае. 1(1. ЛИ. 1, 14.
299.	Ѵепдеге, ѵепит йаге и ѵепипЛаге, ѵепдііате, ѵепіге,
ѵепит іге, ѵепаііз, ѵепоІіЪіІіз. Понятіе продавать выраженіемъ
ѵепит (Іаге означалось рѣдко; ѵепиіиіаге говорили чаще, но
обыкновенный терминъ былъ ѵепбеге, въ которомъ ѵеп—есть
усѣченное ѵепит, а (Іоге сдѣлалось изъ йаге, какъ въ геіЫѳге,
ргобеге и пр. Послѣднее слово, какъ -ікратхгіѵ, употребляется
и метафорически = покинуть, бросить, выдать, предать, измѣ-
нить предмету, кро^ід'бѵаі, во многихъ мѣстахъ зн. выставлять
(на видъ), 2)ааваливать, выхвалять, чтд чаще означалось ѵеп-
(Іііаге, собств. выставлять на продажу, объявлять продажнымъ.
Раняіѵшп отъ ѵеікіеге, кромѣ не отвергаемыхъ формъ: ѵепйііиз
и ѵеткіетніи.ч, есть ѵепит іге, а еще чаще отсюда, съ усѣче-
ніемъ, ѵепіге. Ѵепаііз есть то, чтд выставлено на продажу,
продажный, употребляется и метафорически; ѵепсІіЬіІІБ, что
легко находитъ себѣ покупателя, а отсюда метафор., чтд встрѣ-
чаетъ себѣ одобреніе, любимый. Айѵехі ігиіпепіипі, ехровиі;
ѵепсіо поп ріигів, диаш ееіегі. Сіе. ОЙ1. 3, 12. Ьщагіапаіп
(яс. огаііопеш) ргаесіаге ѵепдлдізіі. І(і. АЙ. 13, 12. (^ииіп іп
ѵепипЛапЛо еаіп гет ѵепсіііог бсівяеі еі поп ргопипііазвеі,
етіогі (Іатпиш ргаезіагі орогіеге. 1(1. 8еп. 12. Ьіскаіогет
роііия арропат, диат іііті тіпогіз ѵепеаі. 1(1. Біѵіп. 7, 2.
Уакхегипі, иі диі ігіЬипів ріеііід восиівзеі, е)ия сариі Лоѵі
тіегит еяяеі, іатіііа а(1 аеііет Сегегія ѵепит ігеі. Ьіѵ. 3, 55.
(^иіпіия ігаіег Тивсиіапит ѵепдііаі, иі. ві розяіі, етаі Расі-
Ііапат еіотит. Сіе. Аіі. 1, 14. СІаийіие не рІеЪі ѵепйііоЬаі.
Ьіѵ. 3, 37. Вевровіііі Руіѣіиз ѵепаіев зе Ногіов поп ІіаЬеге.
Сіе. Ой'. 3, 14. ІІІіиз ѵепНгЫІет огаііонет геіщіо гіеогитп
Гасііе ѵіпсеЬаі. 14. Ьаеі. 25.
300.	Агдепіагіиз, тепвагіиз, ігареггіа, /епетіог Агуепіагіі
были дочти то, что теперь банкиры, для частныхъ лидъ; но
шепкагіі были банкиры назначенные правительствомъ для за-
вѣдыванія порученными имъ государственными суммами, впро-
чемъ при этомъ они могли завѣдывать денежными дѣлами и
частныхъ лицъ, такъ же какъ агрепіагіі. Въ смыслѣ того и
другаго сорта банкировъ употреблялось Ігерехііае, но только
въ старинномъ языкѣ, взятое съ греческаго -ра-ке^ітг^. І'епе-
гиіог назыв. собств. всякій, кто отдаетъ деньги въ проценты
(.'елоге осенраЬ, но въ частности іепетаіогее назывались тѣ,
кто брали высокіе, такъ называемые, жидовскіе проценты, а
поэтому такъ и назывались ростовщики. Руііііик егаі, иі аг-
^епіагіие, арий ошпез опіінез ^гаііозиз. Сіе. ОЙ'. 3, 14.
ІвіргоЬапіиг диаезіиз /епегаіогит. ІЪігІ. 1, 42. Объ этомъ
парагр. надобно смотрѣть Древности.
301.	Ресипіа, агдепіилп, питыя, питізта, зіірз, топеіа.
Ресиніа, отъ реси, такъ какъ древнѣйшій штемпель, смотря по
цѣнѣ монеты, былъ быкъ, овца или свинья, зн. деньги, Ь) со-
стояніе, имущество. Но надобно говорить не шика, іинишега,
іаш шикиш, шиііііисіо ресиніае, а ресипіа та«па, ресипіа
ііщепз, ресшііае іапішп, ресипіае та^пііигіо. Аг^епШт зн.')
серебро просто въ смыслѣ металла=ару и рос и отъ одного кор-
ня съ этимъ послѣднимъ, 2) метонимически, чтб сдѣлано изъ
серебра, напр.=ѵаза агнепіеа, и Ъ) въ особенности часто—
«рубрюѵ, серебряныя деньги, и с) такъ какъ серебряныя
деньги была главная монета—вообще деньги. Ниаіиэ или пиііі-
шиа, изъ ѵоир.іло<;=ѵб|ло(;, отдѣльная монета, напр. ассъ, ди-
варій и пр., пишівша или иошІБша, латинизированное чорцард,
=пишиз, но употребляется только рѣдко и у поэтовъ. 8іірз,
можетъ быть, отъ и если и это такъ, то можетъ быть,
это латинскій терминъ вм. питія —чеканенная, монета, итакъ
какъ одна монета всегда бываетъ сумма, сравнительно, неболь-
шая, то Ъ) небольшое подаяніе, небольшое вспоможеніе, мило-
стыня. Монеіа монетный дворъ и Ь) штемпель, чеканъ, чеквг
— 347 —
ненный металлъ. Ти іапіит ресипіае ехі§із, сріапіит асі еигп
питегит ігиіпепіі заііз зіі, диеш сіѵііаіі ішрегаз. Сіс. Ѵегг.
3. 77. (^иапіипі езі ориз агд&піі? Тег. Рйогго. 3,24. Тиііі іп
ігішпрію Ь. Йсіріо пиіпоз аигеоз Рііііірреоз (^ошер-а-сі Фікіт,-
тиіа, филпппдоры) сепіиш диасіга^іпіа шіііа. Ьіѵ. 37, 59. Соп-
зиі тегсепагіиз зіірет а іугапшз сазіеііапібцие йеѵііз со11е{сізіі.
Ьіѵ. 38, 45. Сопсесііі ргізса топеіа поѵае. Оѵісі. Газі. 1, 222.
302.	Еепиз, изига, яегзгіга, сариі, зогз, ѵіѵит. Гепиз, какъ
і'еіік: отъ і'ео,—сл. тбхо; отъ тіхтгіѵ, Тс7.ііѵ,—собств. означаетъ
то,,.что какой-ниб. предметъ приноситъ доходомъ, но въ особ.
Ь) проценты, которые приноситъ какой-нибудь капиталъ (от-
данный взаймы или какъ-нибудь иначе помѣщенный па процен-
ты). Ѵвига употребленіе въ свою пользу, слѣд. пользованіе чѣмъ-
нгібудь, пользованіе доходами съ чего-нибудь; Ь) проценты, полу-
чаемые на капиталъ. Ѵегепга зн. заемъ капитала, заемъ, для
того, чтобы заплатитъ какому-ниб. (уже наличному, существую-
щему) кредитору, или для того, чтобы обработать выгодную
денежную аферу '). Сл. § 303. Капитадъ наз. сариі, хеоаЛт;,
либо зогз, рѣже ѵіѵппі. ІпіциІ88Ішо /епоге ѵегзигат іасеге
соасіиз еві (для того чтобы уплатить одинъ долгъ, онъ долженъ
былъ, за безмѣрные проценты, сдѣлать новый заемъ). Сіс. Ай.
16, 15. 9пипг ѵегзигат іасеге рйЫісе песеззе еззеі, Аііісиз
зешрег зе іпіегрозиіі, аіцие ііа, иі изигат пшщиат ассере-
гіі. Кер. Аіі. 2. Тегга пиіщиаиі гесизаі ітрегіиш пес шмріат
віпе изига гесісііі, диосі ассеріі, зесі аііаз тіпоге, ріегипщие
ппуоге сшп {епоге. Сіс. 8еп. 15. Самыя употребительныя выра-
женія: Еепоге осспраге (отдавать въ проценты), і’епогі йаге,
1’епоге ассіреге или зпшеге, паигаз зоіѵеге, репсіеге, ассіре-
ге, ѵегвигаш Іасеге *) (занимать), ѵегзпга (новымъ займомъ,
новымъ долгомъ) зоіѵеге. Сверхъ того, да и о производствѣ
слова ѵегзпга, надобно см. Древности.
303.	Миіиаѵі, тиіииз, соттосіаге, сг&іеге. Мпіипз, данный
или полученный взаймы, ссудой, все равно, наложены ли про-
*д Ѵегаигаш Гасеге ііісііиг, циі аев аііешші ех аііепо зоіѵіі. Рісііпг еііат
ѵргвигат Гасеге, сит тіпоге і'епоге асееріат <]иіз ресипіат та.іоге огсираі.
Бопаі. Тег. І'іюгт. 5, 2, 15.
— 348 —
центы, или нѣтъ. Поэтому напр. ресипіат тиіиат (Іаге или
зитеге аЬ аіідио не значитъ непремѣнно і'епогі йаге или Ге-
поге зитеге или ассіреге. Сл. § 302. Это же самое надобно
имѣть въ виду и о тиіиагі аіідиісі аЬ аіідио = піиіииш зитеге
аЬ аіідио: только этотъ глаголъ употреблялся еще и метафори-
чески, въ значеніи: заимствовать, получатъ. Но тогда какъ ів,
диі диі піиіииш аіісиі .ііідиісі, условіемъ займа можетъ назна-
чить именно проценты на данное другому взаймы, а въ случаѣ
нужды только возвратъ стоимости, І8, диі сотшосіаі, ссужаетъ,
одолжаетъ, доставляетъ, услуживаетъ, назначаетъ возвратъ
того только, чтд дано взаймы, не требуя процентовъ. Поручитъ,
довѣритъ кому-ниб. что-ниб. подъ присмотръ, на храненіе, съ
тѣмъ, чтобы впослѣдствіи то взять назадъ, есть сгейеге. А по-
томъ это слово употребляется еще точно такъ, какъ тпіпшп
йаге, и въ такомъ именно смыслѣ, что ік, диі сгейіі ресипіат,
можетъ получить проценты только тогда, когда назначилъ ихъ.
Возсіііиз еі Ае^из, диат тахітаз роіиегипі, ресипіаз тиіиаіі
зипі. Саез. В. С. 3, 61). Ецпаііо та^пат йейітиз ресипіат
тиіиат. Сіе. Аіі. 11, 5. Ресипіат зитзіі тиіиат а Зіоіа.
Сіе. Пасс. 20. Аіі. зе аейез тахітаз сиійат атіео асі пир-
ііаз согнтодазве. Аисі. ай. Нег. 4, 51. Соеііиз ргаеіог 1е-
цет ргопші&аѵіі, иі зіпе изигіз сгедліае ресипіае зоіѵегеп-
іиг. Саез. В. С. 3, 20. Поэтому одолжитъ деньгами (дать
взаймы денегъ) надобно переводить пшіиапі (іаге ресипіат,
сведете ресипіат, но «одолжить книги, плаща, комнаты и т. п.
для извѣстной какой-виб. цѣли»—соттойаге ІіЬгит еіс.
304.	Ьисгит, циаезіив, сотрепЛіит, етоіитепіит, сотто-
дит, /тисіив, иііігіав, соттодііаз, оррог-ігтііаз, иіііе, ге(ііІи&.
Ьисгит зн. прибыль, барышъ, т.-е. увеличеніе нашего имуще-
ства,—все равно, расчитывали ли мы на него, или доставилъ
его какой-ниб. благопріятный случай *). (^иаезіиз, отъ циаеге-
ге=стараться пріобрѣсти, зн. стремленіе къ денежнымъ выго-
дамъ 'доходамъ), какъ это свойственно всѣмъ торговцамъ,
*) Можетъ быть, отъ Іиеге, какъ Іаѵасгит отъ Іаѵаге, слѣд. собств. то, «’Ь
служитъ вознагражденіемъ, платой.
— 349
ремесленникамъ, но не дѣлаетъ чести людямъ богатымъ и высоко-
поставленнымъ, и Ъ) самый доходъ, получаемый при такомъ
стремленіи и ремеслѣ. Сотпрешііигп, въ отличіе отъ йізрепйі-
пін прежде всего зн. сбереженіе, т.-е. выгода, которую полу-
чаетъ кто-ниб., когда, вмѣсто болѣе длиннаго, большей траты
времени, денегъ и пр., выбираетъ или можетъ выбирать путь
короче, требующій меньшихъ во всемъ издержекъ, и поэтому
Ь) доходъ, барышъ, выгода, какая бываетъ тогда, когда лицо
тратитъ меньше, чѣмъ беретъ за вещь, либо съ другаго беретъ
больше, чѣмъ долженъ бы взять, и въ этомъ послѣднемъ смыс-
лѣ гов. въ худую сторону. Етоішпепідші, съ короткой апіерепиі-
ііиа, слѣд., разумѣется, не отъ шоіігі. зн. то, чтіі лицо при
какомъ-ниб. дѣлѣ, оборотѣ выгадываетъ для себя, барышъ, при-
былъ. Если сопнпойпв есть эпитетъ того, что имѣетъ настоя-
щую мѣру, правильную постановку, правильный характеръ, слѣд.
зн. соразмѣрный, сообразный, подходящій, приличный, ѣ) вы-
годный, то соштойнш будетъ зн. выгодное, выгода, т.-е. то,
что приноситъ собою какую-ниб. выгоду, матеріальную или
нравственную, слѣд. не будетъ значить непремѣнно выгоду
только по денежному барышу. Сюда относится сошгаосіііаз,
качество (полезность, выгодность) и Ь) содержаніе, конкретно
(матеріалъ) всего того, что приноситъ соттоіа, польза, выго-
да, по смыслу сродно съ оррогішіііаз, какъ бы выставленный,
явившійся навстрѣчу благопріятный мучай пріобрѣсть себѣ
ту или другую матеріальную или нравственную выгоду, отъ
оррогішшв, кто или что доставляетъ благопріятный случай къ
чему-нибудь. Ѵіііе наз. то, что приноситъ пользу, помощь; от-
сюда иіііііая, качество (полезность) и Ь) содержаніе (конкретно)
того, что приноситъ пользу, помощь, чтд кстати (польза, выго-
да). Егисіиа выручка, доходъ, польза, которую кто-ниб. полу-
чаетъ отъ какой-ниб. своей собственности или отъ какого-ниб.
занятія; гегіііиз, слово, встрѣчающееся у Непота, а у другихъ
только послѣ Цицерона употребляемое въ этомъ смыслѣ, до-
ходы (деньгами). ІПіс аііі етенйі, аііі ѵепйепііі диаезіи еі Іисго
Отъ репііеге, еъ короткой реішіііпіа.
350 —
(Іисипіиг. Сіе. Тивс. 5, 3. Нок ргоѵіпсіа іііа шегсіЬив §ир-
рссШапсІів сит диаезіи сотрепгііодие біпііИіІ. Іб. Ѵегг. 2, 3.
Ргаеіег ііпрегаіав ресішіав зио еііат ргіѵаіо сотрепЛіо ') зег-
ѵіеЬапі. Саез. В. С. 3, 32. ІтргоЪі ваерс рагѵо етоіитепй)
іпіреііиліиг т (гаисіет. Сіе. МіІ. 12. С^иі иігіііаіет »ДеГеп(1іТ,
епитегаЬіі соттода расіз, орит, роіеиііае, ѵесіі^аііит, ееіе-
гагит гегит, диагит /гисіит иіііііаіе теіітиг. 1(1. Ог. 2. 87.
Іп диоз 8ит1и8 аЬеиііі {гисіиз ргаегііогит? Сіе. АЙ. 12, 2.
Оішіе іиііі рипсіит, диі тівсиіі иіііс (іиісі. Ног. Сопзісіегап-
іев, диае ьіі иШИаз диаецие оррогіипііав іп Ііотше тепіЬго-
гит. Сіе. № Б. 1, 33. Атісіііа таріав оррогіипііаіез ІіаЬеі.
И. Ьаеі. 6. Ріигішав еі тахітаз соттооіііаіез ашіеіііа сопіі-
пеі. ІЬісІ. 7. Отпіа е]'и» ресшнае геЛііив сопзіаЪаі іп Еріго-
ЙСІ8 еі зиЪигЬапіз роббекзіовіЬив. ЬТер. Ай. 14.
305.	Репдеге, ех—. іт—, регреп&еге, егодаге, ропдегаге,
воіѵеге, Іиеге. Репйеге зн. что-ниб. взвѣшивать, отвпшивапѣ
(аіісиі аіідиій) до извѣстной мѣры, и такъ какъ Римляне въ
тѣ времена, когда у нихъ было аез ^гаѵе, денежныя суммы
взвѣшивали, а не считали, но старинный образъ выраженія
удержался и тогда, когда деньги уже считали, то Ь) =-платигпъ,
все равно, долгъ ли надобно заплатать, или за что-ниб. другое.
Ехревсіеге зн. взвгьшивать или отвѣшивать деньги до тѣхъ
поръ, пока гге составится извѣстная сумма, а когда денегъ
уже не взвѣшивали, то—отдѣльныя монеты высчитывать, от-
считывать, выдавать, добавлять, до тѣхъ поръ, пока не вый-
детъ требуемая сумма, но въ частности Ь) выдавать либо ссудой,
въ заемъ, либо съ какою-ниб. другою цѣлью; поэтому ехрепзат
іегге ресипіат—внести въ соііех ассеріі еі ехрепзі выдачей.
Къ этому слову по смыслу весьма близко егодаге, выдавагпь,
но собств. только—вслѣдствіе законнаго распоряженія выдать
(іп аіідпій) изъ государственной кассы, а къ этому ішрешіеге
*) Ови накладывали податей больше, чѣмъ потопъ вносили въ счеты, либо
хотя и налагали только назначенное количество податей, но говорило, чго
могли би требовать больше, и лишекъ заставляли покупать у себя частнымъ
образомъ.
— 351
(іп иііфгііі) употребитъ на что ниб деньги, трудъ и т. п. І’ег-
реткіеге, олгвлшіватъ, пзвѣгішвать точно и внимательно, упо-
требляется только метафорически, изслгъдыватъ, разсмотрѣть
вполнѣ, а решісге съ этой стороны =₽ вообще обсуживать до-
стоинство, значеніе какой-ниб. вещи: но ехреппоге=взвѣши-
вать какую-ниб. вещь въ подробностяхъ и съ различныхъ ея
сторонъ и так. обр. опредѣлять ея достоинства. Къ репйеге и
регрепсіеге особенно близко подходитъ ропсіегаге, которое въ
прямомъ значеніи вышло изъ употребленія, а въ переносномъ =
изслѣдывагпъ, разсматривать достоинства, значеніе чего-ниб.
Ѵібпае Ъіпа шіііа аегія іп зіп§иіо8 аппов репгІеЪапі. Ьіѵ. 1,
43. Іп рІііІозорЪіа гея -ресіаіпг, поп ѵегЬа репйипіиг. Сіс.
Ог. 16, т.-е. въ философіи въ виду самое дѣло, а форма изло-
женія не разбирается. Хес ѵего піеіпг _ітпргпдепіег Ііас соріа
яг^шпепіогшп, вей ехрепд.еі отпіа <4 яе1і§еЬ Ій. Ог. 47. <^иі-
1’П8 респпіат сгейі(1І8іі, іів ехрепзит поп іпіібіі. М. Ѵегг. 1,
39. Хоп сгппі іат атепіев, иі орегат, сигат, респпіат
ітрепАапі іп еав гез, дна» ѵоЬіз “таіаз Гоге поп агЬіігепіиг.
Ісі. Ѵегг. 4, 30. Хоппе М’. Сигіо еі Р. 8ехііІіо диаевіогіЬиз
ресипіа іп сіавзет езі егодаіа. 1(1. ГІасс. 13. 8і рег зе ѵігіиз
зіпе і'огѣипа ропйегапАа віі, сіиЬііо, ап Ьипс ргітипі отпішп
ропат. Хер. ТЬгаз. 1.
Воіѵеге, о корнѣ и коренномъ значеніи котораго см. § 290,
зн. платитъ, уплачивать, что слѣдуетъ, чтобы выдти изъ дол-
га. Тоже зн. Іііеге, сродно съ Хбш и лобт, по употребляется
особ. въ смыслѣ терпѣть, нести наказаніе, получатъ воз-
мездіе, заплатитъ, искупитъ. Мпіііз сіѵішіішз (зе. дипш гіе-
І'егеі) пііііі зоіѵіі. Сіс. Ѵегг. 3, 72. Роепа Іиепда езі. И.
Міі. 4. Ресипіа, сарііе Іиеге—заплатить, искупить деньгами,
жизнью.
306.	Ітрепза, ітрепЛіит, сіі&режііит, зитріив. Ьізрепйшш,
орр. къ соіпреікііиш, означаетъ не принятыя въ расчетъ из-
держки и слѣд. убытки. Слово счетъ, въ смыслѣ расходовъ,
можно принимать въ двухъ смыслахъ: 1) счетъ чего-ниб., рас-
ходы по чему-ниб., стоимость чего-ниб., цѣна, плата, коли-
чество вознагражденія, платы, за которую что-ниб. было по-
— 352 —
лучено, сдѣлано, а потомъ 2) счетъ, расходы для кого ниб.,
т. е. соображаются средства, состояніе того, кто хотѣлъ полу-
чить, сдѣлать что-виб. за деньги, и так. обр. зн. издержки, тра-
ты, которыя онъ сдѣлалъ изъ своего состоянія для успѣха дѣ-
ла; въ первомъ смыслѣ счетъ, расходы, будетъ ііпрепеа (вс.
ресипіа) или ітреікііпіп, а въ послѣднемъ витріия *). Это
видно уже изъ словопроизводства, потому что первыя два сло-
ва означаютъ только заплаченныя за что-ниб. деньги, а яптр-
(П8, отъ зшпеге, т. е. зе—ешеге, озн. деньги, взятыя изъ основ-
наго капитала, слѣд. изъ состоянія. Ітрепзае диодие іп ЬеѢ
Іпіп іасіае раіѣет (Іішійіаш ге^еш ргаеБіаіигиш рориіо Во-
віапо. Ьіѵ, 37, 35. Із аЬ аііоіезсепіиіо диаезіит зіЬі іпзіііие-
Ьаі йіпе ітрепдло. Сіе. фиіпсі. 3. Ні птіогеш зитріит, диапі
диагѣі СиіопІБ ііб аезйшаіа езі, іп Тішагсіііііі ргапдіит заере
ГесегивС Сіе. Ѵегг. 4, 10. Апіогет сопГесі віпе тоіевііа, 8іпе
зишріи, зіпе йізрепдіо. Тег. Еип. 5, 4, 7.
307.	Леевзе, аЪеззе, сіе/ісеге, дезсізсеге, педіідеге. Не бытъ,
недоставать зн. или не быть на извѣстномъ мѣстѣ, не быть
налицо безъ постороннихъ мыслей, и тогда будетъ аЬеБзе (аіі-
сиі, аіісиі геі), или оно зн. не быть на извѣстномъ мѣстѣ, на-
лицо сь извѣстною цѣлью. хотя-бы присутствіе было нужно
и желательно, и тогда гов. (Іееззе (аіісиі. аіісиі геі). Если
при (Іееззе дѣйствующимъ предметомъ будетъ лицо, а предме-
томъ вліянія вещь, то оно зн. пропуститъ, пренебречь, не по-
заботиться; а если предметъ вліянія лицо - же, то (іеевее зн.
покивать, бросать 2)- Ьеіісеге (аіідиені) бываетъ сказуемымъ
только при именахъ предметовъ неодушевленныхъ, которые
были или предполагались налицо, но въ данномъ случаѣ не
дѣйствуютъ, слѣд. пропадаютъ, исчезаютъ. Ііеіісеге аЬ аііцио
зн. отложиться отъ кою-ниб. (измѣнитъ ко му-ниб.), а по-
*) Бшпріин особ. часто говорится еъ такимъ оттѣнкомъ, что дѣлающій из-
держки хочетъ сдѣлаться замѣтнымъ, виднымъ, или дѣлаетъ ихъ съ другими
какиыи-виб. задними иыслями.
*) Тоже, что ке^Пцеге по безпечности яе заботиться, бросать, покидать,—
иногда мягче, иногда рѣзче ио смыслу. 'ГЬешівіосІев, <уиой геш іашіііагені
яедіедеіаі, а раіте ехЪегеіІаіиб еаі. Кер. ТЬет. 1.
— 353 —
томъ говорится и 2) (ІеГіс. а ге = измѣнитъ какому-ниС дѣлу,—
тоже, чтб йе^сізсеге, которое въ этомъ второмъ значеніи упо-
требляется особенно часто. Чтобы (ІеПсеге означало больше
дѣйствіе нравственное, а йезсізсеге больше только дѣйствіе
политическое, этого доказать нельзя: скорѣе оба глагола слу-
жатъ для означенія обоихъ упомянутыхъ понятій, но,—кажется,
можно принять—въ йезсізсеге главный признакъ—отказъ или
устраненіе себя отъ какого нгіб. союза, а въ йеіісеге отказъ
въ ожидаемой помощи или въ ожидаемыхъ дѣйствіяхъ въ
пользу какого ниб. лица или какой-нгіб. вещи, і^оп таііо, ѵе-
гшп аддепіпві гіеегаі. Тег. Ріюпп. 2. 1, 68. Еі раисае сеи-
іигіае ай сопзиіаіит йе/иегипі. Сіе. Вгиі. 67. Ьепіиіиз соп-
8ПІ зеиаіиі геідие риЫісае зе пои сіе^иіигит роПісеіиг. Саея.
В. С. 1, 1. Ьіегдие зіийеЪаі, пе асі орргітевйоз ѣозіез осса-
віопі іетрогіз (Іееззеі. Ііі. 3, 79. (^иісі Ьиіс аЬеззе роіегіі Йе
тахітагит гегит зсіепііа? Сіе. Ог. 1, 11. АЪезі Ііізіогіа Ііі-
іегів позігіз. Сіе. Ье". 2, 5. Ѵігез еі іеіа позігоз ЛереіеЪаиЛ.
Саез. В. Сг. 3, 5. Тетриз іе сіе/ісегеі. Сіе. Атег. 32. Тізза-
рііетез аЪ атіеіііа гещз Ае/есегаі. Кер. Соп. 2. А ѵігіиіе Ае-
/Ісеге. Сіе. Ьаеі. 11. Ргаепезіе аЪ Ьаііиіз ай Вотапоз Аезсі-
ті. Ьіѵ. 2, 19. Веясізсеге а ѵегііаіе. Сіе. Въ послѣднихъ че-
тырехъ мѣстахъ не было бы никакой практической разницы,
еслибы йезсізсеге перемѣнить на йеГісеге, а послѣднее на
первое; но невозможно сказать йепсеге въ такой, напр. рѣчи:
8аере ойісіиіп езі заріешіз Аезсізсеге а ѵііа. Сіе. Еіп. 3. 18?
308.	ВиЦ'ісеге, зирреіеге, зирреАііаге, заііз іасеге, заіізАаге.
заііз еззе, заігз ІгаЪеге, сопіепіит еззе. Какъ, по § 533, во мно
гпхъ глаголахъ, такъ и въ зий'ісеге зпЬ выражаетъ наполненіе
мѣста, опустѣвшаго или страдающаго отсутствіемъ чего-нпб.
Поэтому зий'ісеге, насколько оно относится сюда, зн. 1) назна
чать, выбирать на мѣсто кого-ниб. умершаго, Ь), но въ прозѣ
такъ гов. рѣдко, замѣщать, замѣнять предметъ недостающій,
удалившійся; 2) въ значеніи непереходномъ, въ прозѣ очень
часто, бытъ налицо въ достаточной мѣрѣ на какомъ-ниб. міь
стѣ, пустомъ или терпящемъ лишеніе чего-ниб, наполнить
мѣсто, помогать въ лишеніи или нуждѣ (аіісиі, ай аііциіи).
23
— «іЪ і —
Этотъ же смыслъ частицы епЬ и въ зирреГегс, въ которомъ
реіеге въ смыслѣ непереходномъ=іге, и так. обр. цѣлый гла-
голъ значитъ какъ бы притекать (являться ) для покрытія не-
достатка или нужды и слѣд. бытъ въ распоряженіи (аіісиі ।
настолько, сколько требуетъ нужда. Тоже значеніе предлога
ивъ япррейііаге, собств.=давать что-ниб. въ подпору, какъ
бы вмѣсто подножія, почвы '), но потомъ 1) переходи.—при-
носить, доставлять то, что необходимо для той или другой
цѣли, и 2) неперех. = быть налицо, быть въ распоряженіи
(подъ рукой) для той или другой цѣли, насколько это необхо-
димо,—въ первомъ случаѣ аіісиі аііциісі, во второмъ аіісиі. но
въ обоихъ случаяхъ тѣмъ отличается отъ зийісеге и яирреіеге,
что не выражаетъ достаточности. Во всякомъ случаѣ, въ зирре*
гіііаге, въ зийісеге и зирреіеге выражается понятіе не-литен-
ности. Но въ слѣдующихъ глаголахъ заключается еще поня-
тіе: «такъ что больше и не требуется.» Вопервыхъ, заѣіз Га-
сеге (аіісиі, аіісиі геі), лицу или вещи доставлять удовлетво-
реніе, удовлетворять: заііз (Іаге (аІі< иі), выраженіе юристовъ,
давать, представлять поручительство, отсюда—давать обезпече-
ніе; зайз йаЬеге а) с. ценіі. имѣть чего-ниб. довольно, Ь) і
іпГіи. или съ 8І, довольствоваться (быть довольну) тѣмъ, чтобы
сдѣлать то или другое, но сопѣепѣшп еззе, удовлетворяться,
оставаться довольнымъ чѣмъ-ниб., въ прозѣ золотаго вѣка упо-
требляется только тогда, когда предметъ довольства можно
означить' творит. надеженъ какого-ниб пош. или ргопош. Но
«довольный своимъ состояніемъ, спокойный духомъ, довольство
своимъ, состояніемъ, спокойствіе духа», надобно переводить
соійеійиз геЬиз зиіз или іогіипа зиа, также аецииз аиі-
шиз, апіті аедиаЬіІііаз или ІгаидиіПіЬіз. Наконецъ за\> езве
11 съ подлежащимъ изъ имени сущ., мѣстоим. или іпГіпіб
и съ дополненіемъ въ дат. пад., зн. довольно—(чего-ниб., что-
ниб. удовлетворяетъ, удовлетворительно), довольно, если—, и
2) съ дополненіемъ въ &епіІ и йаі. довольно налицо, количе-
*) Сл. Корссгна, 1. ]. р. 90.
омо, степень чего-ниб. достаточны. С. -Іиііик сепзог йесея-
ы4: іп един іосит М. Согпеііив зиЦ'есіиз езі. Ілѵ. &. зі Ні
«ісипі пес іат ѵігез зи^гсеге сиіцпат пес і'сгге орегіз Іаѣо-
гет разве'. Саев. В. Ѳ. 7, 20. Ее раѣиіі циіЛет наііз тадта
соріа зирреіеЬаі. ІЪій. 1, 16-.. ВсгіЪепІиг і'оПадзе ріига, зі ѵііа
тіііі зирреіеі. Сіс. Р’іп 1. 4. Тегга. иі таіег, сіііоз згірресііш
Г<і<1 тііаш міяіепіапйат). Ісі. Ье§. 2, 27. Ее сііагіа диійет
зирредліаЪаі. Ісі. Т'.іѵ. 7, 18. 8аііз езі /асіит Зісиііз, ваііз оі-
Всю ас пдсезніішііпі, ваіів рготізво позіго ас типегі гесеріо.
Ій. Ѵегг. 5, 53. Еогі заііз каЬеЪаі аѵагіііат яиат ехріеге.
Ісі. Атег. 52. Каіпга рагѵо сиііи сопіепіа езі. Ііі. Тизс. 5,
34. бсіріо заііз еззе Ііаііае ттт сопзиіет сепзеЬаі. Ьіѵ; 34,
43. Кипс ІіЬегІаІет гереіі заііз езі. М. 3, 53.
309.	Едеге. іпдідеге, сагеге, ѵасаге. Е^еге, если при немъ
нѣтъ родит. или творит. падежа, зн. вообще бытъ въ нуждѣ,
нуждаться въ средствахъ, т. е. во всѣхъ такихъ вещахъ, вла-
дѣніе которыми или дѣйствительно нужно, или считается
такимъ; слѣд. если при немъ будетъ одинъ изъ тѣхъ падежей,
зн.: бытъ лигаену (не имѣть) того или другаго называемаго
пре Імета который самъ по себѣ, либо въ томъ или въ дру-
гомъ случаѣ необходимо нуженъ. Но іікіі^еге зн.: чувствовать
нужду въ означаемомъ предметѣ и желать его, имя котораго
стоитъ въ репіі. или аЫаі.; іікіщенз употребляется п безъ до-
полненія —бѣдный, слабый, т. е. такой, который вообще чув-
ствуетъ нужду. Сагеге въ самомъ обширномъ смыслѣ зн. 1) не
имѣть (пои ІіаЬеге, поп еві тіііі, іп те... поп еві) и Ь) не
заниматься чѣмъ-нпб. топ иіі), но въ особенности часто 2) чув-
ствовать себя свободнымъ отъ чего-ниб., сознавать, что нѣтъ
чего-ниб., и во всѣхъ этихъ трехъ случаяхъ все равно, жела-
теленъ, или непріятенъ предметъ, котораго нѣтъ, которымъ не
-занимаются, или отъ котораго свободны. Ѵасаге зн. 1) безъ
падежа, образовать свободное пространство, въ которомъ то.
пли другое могло бы находиться, но въ данное время не на-
ходится, Іі) съ аЫаі. или аЬ съ аЫаі. = образовать простран-
ство, въ которомъ нѣтъ предмета, означеннаго творит. наде-
женъ, и 2) метафор. а) безъ падежа —быть независиму отъ
— Зі>6 —
требованій либо помѣхи со стороны какого-ниб. дѣла или пред-
мета. отсюда—имѣть время и досугъ, Ь) съ аЫаі. или аЬ съ
этимъ надеженъ—быть невависиму отъ требованій предмета,,
означеннаго творит. надеженъ '), ели не заниматься имъ, и
3) съ баі. = имѣть время и досугъ на занятіе чѣмъ-ниб. и так.
обр. Ь)=орегапі <1аге ’)• ВісіііаЬапі зе гіото раігіадпе ехриі-
808 ошпіЬив песеввагій едеге гебив. Саев. В. С. 3, 32. Цігшп-
дие (вс. ѵігев согрогів еі ѵігіиз апіші) рег ве іпЛідепз аііе-
гит аііегіив аихіііо едеі. 8а11. Саі. 1, 7, гдѣ въ тѣсной связи
рег ве съ ереі, іікііренв съ аихіііо. Ѵосів еі іоііив согрогі;
тоіив еі ехегсііаііопев іат агіів іпсігдепі, диат ІаЬогів. Сіе
Ог. 1, 34. Тѣ слова старшаго Катона у Сеі). 13, 23: 8і диііі
еві, диоб иіаг, иіог: ві поп еві, едео: ѵіііо ѵегіипі, диіа піиііа
едео, аі еро іПів, диіа педиеипі едеге, выразилн-бы совершенно
противное мысли Катона, еслибы вмѣсто ерео поставить іибі
рео. Сагеге ѵоІиріаііЬив, раігіа, атіеіііа, но и таіо, (Іоіоге.
сиіра, и даже ГеЬгі. Сіе. Тоіа сіошив вирегіог ѵасаі (стоитт
пустой). И. Аіі. 12, ІО. Соеіевіів паіига еі іегга ѵасаі еі
Ііишоге. Іб. Тивс. 1, 26. (^иашѵів оссираіив зіз, іашеп оііі
ріив ЬаЬев: аиі ві не іи диібеш ѵасаз, поіі а ше Ііііегав сгеЬ-
гіогев, дииш іи ініій гагав шіііав, Парііаге. Ііі. Біѵ. 12. 30.
Ѵасаге сиіра, ѵіііо, ііоіоге, ГеЬгі, аЬ орете, но и віибіів (Сіе.,
Ог. 3, 11), а Гогепві діеііопе еі а всгіЬешІо (ІО. Вгиі. 78).
Еро ѵего рЫІоворЬіае вешрег шео (всегда у меня есть время,
для запятій философіей).
310.	Едетіз, едепз, іпЛідепз, іп&ідиз, гпорв, раирег, піеп-
Лісиз. Ерепиз не отличается въ сущности отъ объясненнаго-
въ предъид. § ерепв, а ішіірепв, о которомъ сличи предъид. §,
отъ пкіірив, только послѣднее въ прозѣ золотаго вѣка не упо-
*) Что .претендующій предметъ" не всегда бываетъ „тягостный, непріятный*,
выходитъ изъ Сіе, Ог. 3, 11, гдѣ рѣчь идетъ о занятіяхъ, добровольно начи-
наемыхъ и продолжаемыхъ.
*) Слѣд. одинаково правильно будетъ сагеге ГеЬгі и ѵасаге ГеЬгі, но только
ѵасаі Іосиб, а не сагеі Іосив; потомъ правильно сагеге ашіеій, а неправильно
ѵасаге ашіеів (аЫаі.), если только, пожалуй, не хотимъ сказать: друзья меня
ре безпокоятъ.
— 357 —
треблялось; е.зепз зн. бѣдный, терпящій нужду, іпдіцепь нуж-
дающійся, т. е. чувствующій ту или другую нужду и желаю-
щій чего-ниб.: інорз тотъ, кто можетъ держаться только чужою
помощью, и однакожъ не можетъ пріобрѣтать ее, безпомощный,
бѣдный, даже и съ иеніі., и въ этомъ случаѣ часто=безъ,
именно, безъ предмета, означеннаго родит. надеженъ, тогда
какъ, однакожъ, въ этомъ предметѣ есть нужда. Рапрег, скудный,
т. е. не богатый, слѣд. гов. о томъ, кто іпорз, но можетъ
быть и такой человѣкъ, который совсѣмъ не въ крайности,
можетъ пробиваться, выпутываться,—смотря по связи рѣчи.
Но тепдіспз зн. совсѣмъ нищій. Вотапі тііііез отпіит едепі
Ііиті согрога ргояігаѵегипі. Ьіѵ. 9. 6. Атісі—аЬзепІез адвипі,
едепіез аЪипдапІ, Сіе. Ьаеі. 7. 8аере Ьотішѣиз іпЛідепігітз де
ге іатіііагі ітрегііепдит езі. Ід. Ой'. 2, 15. Іпорз дит
роіепіет ѵиіі ітііагі, регіі. РЬаедг. 1, 14. Ѵідегипі ех теп-
(іісіз і’іегі герепіе діѵііез. Сіе. РЬіІ. 8, 3. Мапі1іи8,^амрег
Гпіі: ЬаЬиіІ аедіеиіаз іп сагіпіз еі іипдит іп ЬаЬісапо. Ід.
Рагад. 6, 3.
311.	Іпоріа, репигіа, еде&іаз. іпЛідепііа, раиреііаз, тепйі-
сііаз. Репигіа въ прозѣ золотаго вѣка рѣдко употребляется
безъ род. падежа п означаетъ неимѣніе, отсутствіе предмета,
означеннаго род. надеженъ, недостатокъ во немъ, затрудненія
въ немъ. Остальныя слова означаютъ обстоятельства или при-
знаки того, кто іпорз, едеп§ или етеппз и т. д., но только
при іпоріа можетъ быть родительный падежъ изъ имени какого-
ниб. предмета, котораго прямо нѣтъ. Ео аппо репигіа і'гп-
іінчііі поп і'иіі. Ьіѵ. 4, 25. Если говорится іпоріа Ггпшепіі, то
провіанта не только нѣтъ, но и достать его невозможно.
312.	Ііе.Ыіог, пехиз, оЬаегаіиз. ВеЬіІог, должникъ, наз. из-
вѣстное лицо въ отличіе отъ сгедііог, вѣритель, заимодавецъ,
кредиторъ. Если долги были такъ велики, что должникъ не
могъ ихъ заплатить, то въ древнѣйшія времена (до 366 V. с)
онъ могъ кредиторомъ быть проданъ въ рабство, если онъ не
дѣлался пехиз, т. е. не отдавалъ себя со всѣмъ своимъ имуще-
ствомъ заимодавцу въ кабалу, пока послѣдній службой должника
не выручилъ бы своихъ денегъ. Имѣть долги, есть у кого-ниб.
— 358
двми по лат. аез аііепит сопігахіззе, бытъ (по циего) въ дол-
гахъ оЬаегаіпт еззе. (^пі ресшііаз сгеййаз (ІеЫіогіІуив сопдо-
пяткіаз рпіапі, іі ІаЬеі'асіапі і’шиіатепіа геіриЫісае. Сіс. Ой.
3; 22. ЬіЬег, щіі зиаз орегаз іп вегѵііиіеіп рго ресипіа <ріа-
гіайі <1аЬаі, (іипі Боіѵегеѣ пехгіз ѵосаЬаІиг. Ѵагго Ь. ь. 7,
105. Ст; Сіс. Вер.”2, 34. Ьіѵ. 2, 23. Огдеіогіх отпей сііепіез
оЬаегиіозцае бпоб а<1 ішіісіипі соікіихіі. Саез. В. С. 1, 4.
313.	Іпапіз, ѵасиия, та^іиз, сіевегіиз, зоіііагіиз, воіив, 80ІІ-
іидо. Пустой, какъ эпитетъ того, что представляетъ въ себѣ
пространство, въ которомъ ничего нѣтъ, все равно, было ли
въ немъ что-ниб., можетъ ли быть теперь или послѣ, или нѣтъ,
есть іпапія; но пустой, какъ эпитетъ того, что представляетъ
въ себѣ пространство, которое хотя въ извѣстную минуту не
занято, не наполнено, но представляетъ .въ себѣ мѣсто или
помѣщеніе, которое было занято, наполнено, или пиьмъ  либо
другимъ предметомъ могло-бы бытъ занято, наполнено, есть
ѵ&еппз. Поэтому въ переносномъ смыслѣ іпапіз — безсодержа-
тельный, вздорный, не имѣющій значенія, лишенный твердаго,
серьезнаго основанія, безъ всякой практической цѣли: но ѵаспиз=
поп осспраіііЕ и так. обр. а) никому не принадлежащій,
Ь) свободный отъ тревожныхъ, тяжелыхъ дѣлъ, отъ работы.
Далѣе, такъ какъ іпапіз есть понятіе самостоятельное, а ѵасииз
относительное, і.ж,.. только ѵасиив можетъ быть соединено съ
і'Ыаѣ пли съ аЬ с. аЫаѣ, но іпапіз всегда стоитъ безъ на-
дежа. Прочія слова имѣютъ общимъ понятіе: безлюдный* Ѵааіив
вообще наз. то, что въ своемъ появленіи для простаго или
эстетическаго чувства имѣетъ нѣчто ужасающее, и поэтому
въ рѣчи о мѣстахъ—безлюдный, пустынный, глухой, запус-
тѣлый ')• ЬезеПиз, собств. покинутый людьми, не посѣ-
щаемый, а отсюда необитаемый, пустынный. Воііішіо зн.
1) состояніе уединенія, одиночества пли безпомощности, без-
') Поэтому п необработанный, тяжелый, ірчібый, дикій, особ. въ рѣчи о том.’.,
въ немъ есть что-виб. исиолпнедсе,>г.ол.осса.іьное; напр. гора, неполонъ Голіаеі,
славъ, да даже и ,нанр.. новогодландек.иі дикарь могутъ быть названы ѵавіі.
*) Лозтому метафорпч. одинокость, осиротѣлость, лишенность дру~' і,
средствъ и т. п.	- ‘ ;і*'	 'О •,.ч»>
— Зз’.і —
;ащитности, 2) о мѣстахъ, слѣд. въ смыслѣ объективномъ
мѣсто уединенное, безлюдное. Къ зоііішіо въ первомъ значеніи
эпитетами идутъ не только а) зоіик, одинъ, т. е. безъ товари-
щей, безъ друзей, безъ помощниковъ и т. и., но и Ь) зо1іІапиз=
одинокій, отрѣзанный отъ связи съ другимъ однороднымъ паи
подобнымъ. Поэтому «пустыню можно переводить Іоса ѵяМа,
Іоса (Ісяегіа, Іоса ѵазіа еі (Іезегіа, зоііішіо или яоііішііпез 'У,
не такъ ужъ хорошо Іоса зоіа, а ужъ никакъ не іоса зоіі-
іагіа. Ѵаз іпапе Аісітиз, иі ѵегЬі саизза зітіе ациа, зіпе ѵіп<>,
зіпе оіео еззе бісітпиз. Сіе. Гаі. 11. Тине іпапе (въ мірѣ)
(|иі(1риат риіез еззе? 1(1. АсаЛ. 2, 4’1. Ѵасиа Ьозішт сазіга
сопзрісаіиз езі. Саез. В. 6. 7, 45. Оиезіі зипі Іецаіі адпип
ѵазіит ас ііезегіит зе. ііаѣете. Ьіѵ. 28, 11. Оеииз а^тонпи
еяі ргоріег яіегііііаіет іисиііит, ргоріег резіііепііат ѵазіит
ас (Іезегіит. Сіе. А»т. 2, 26. СіѵііаІіЪиз тахітна Іаиз езі
циаш Іаііззітаз сігсипі зг ѵазіаііз ІшіЪия зоІ’Міпез ІиіЬеге.
Саез. В. О. 6, 23. Нае (арея) поп зипі зоіііагіа Шига, иі
аг|иі1ае, зесі иі Іютіпез (зе. зосіаіез). Ѵагго В. В. 3, 16.
314.	Тепиіз. ехгііз, дгасііів, тасег. Тепиія наз. то, у чего
мало или слишкомъ мало тѣла, вещества, матеріи или твер-
дыхъ матеріальныхъ частей, слѣд. жидкій, тонкій, нѣжный,
тощій, небольшой, незначительный, и 2) метафорич. а) о важ-
ности, чинѣ, силѣ = неважный, мелкій, нпзкій, бѣдный, скудный,
и Ь) объ эстетической либо умственной образованности=тонкій,
быстро схватывающій, понимающій; но ехіііз наз. то, у чего
хотя и есть тѣло, матерія, вещество, но въ этомъ тѣлѣ, веще-
ствѣ слиткомъ мало соковъ и силы, слѣд. сухой, слабый, без-
сильный, тощій, а потомъ метафорически о голосѣ и рѣчи, и
слѣд. напр., іепиіз ѵох зн. голосъ тонкій, нѣжный, но ехііія
ѵох слабый голосъ. Близко сродно съ Іепиіз тасег, т. е. то,
у чего въ тѣлѣ слишкомъ мало мяса, а отсюда Ь) метафори-
чески <• качествѣ почвы = жесткій, твердый, безплодный -).
) Въ озвачеввоыъ смыслѣ употребляется единственное, а всего чаще мно-
жественное число.
’) Тепиіз, какъ п Іспег, въ евяви еъ піѵы; ехііів производятъ отъ ехі^еге,
отъ котораго и ехі^инз; происходитъ ли тасег отъ рахдес, или хотъ одного
еъ ливъ корня, дѣло сомнительное: можетъ быть, ово въ связи съ твиснь
— 360 —
Но ^гасііІ8 = тонкій и длинный, поджарый, сухощавый, впро-
чемъ въ такомъ смыслѣ, что этимъ качествомъ не дѣлается
ущерба достоинству другихъ качествъ тѣла, болѣе внушается
мысль о проворствѣ, ловкости тѣла. Тепие йіпгп, соііпт, Іепиіз
аёг, адиа, ѵевіів, іепие ѵіпшп; іепигв ѵісіпв, ргаеЛа; іепий
еі, асиіа (Іівііпсііо нітіііішііпипі сіівнітіііішііпитдие (Сіе. Асагі.
2, 14). Ехііе .(есиг, Гоііпт; ехііе ноіиш еі тасгитп: ехІІІ8 ога-
ііо; тасег Іаигин. Сгасііів аіпив, ѵігдо, риег. Горацій царство
РІЦІ0ПІ8 называетъ ехііі.ч (Іотив, такъ какъ у живущихъ тамъ
тѣней хота и есть по крайней мѣрѣ видимое тѣло, но въ немъ
нѣтъ у нихъ никакой жизненной силы; можно ихъ назвать
іелпек, потому что у нихъ нѣтъ тѣла; ^гасііез, такъ какъ онѣ
очень подвижны, но піасгае назвать ихъ едва ли рѣшился бы
какой-пиб. поэтъ.
315.	Ріепиз, іизіия, ге/егіиз, соѣ/егіив, Лі^егіив, іт—, сот—,
ех—, ге—, нир—, орріеге. Ріеппк, отъ неупотреб. ріео, какъ
е^еішз отъ е.цео. полный, зн. въ отношеніи къ пространству,
времени наполненный (тѣмъ или другимъ содержаніемъ, при-
личнымъ предмету) по числу, величинѣ или степени. Это слово
употребляется о предметахъ матеріальныхъ и нематеріальныхъ,
но съ цепіі. часто зн. только обильно, во всѣхъ отношеніяхъ
за-глаза, вдоволь надѣленный, снабженный чѣмъ-ниб. Въ рѣчи
о мѣрѣ и степени ріенпз часто зн. совершенный, синонимъ съ
регГесіиз, а въ рѣчи о мѣрѣ и числѣ синонимъ къ нему _]ие-
(цв — содержащій въ себѣ надлежащее число, надлежащую мѣру,
нсймелсащій, полный. КеГеіІпн ‘), сопГегѣив и, у Цицерона
не встрѣчающееся и вообще рѣдко употребляемое, <1ій'егіи8 зна-
чатъ а начиненный, набитый, наполненный»’, только геі’еіШ
отъ частаго употребленія въ значеніи исполненное™, наполнен-
ности тѣмъ или другимъ предметомъ сдѣлалось совершенно =
ріеішв. но никогда не могло быть употреблено о полнотѣ
времени, числа, мѣры, степени и о предметахъ нематеріаль-
ныхъ. Ітпріеге г) въ прямомъ значеніи = наполнятъ, въ мег<-
*) Съ обоими слѣдующими отъ Гагсіге.
*) Сродво, какъ и слѣдующіе глаголы, съ шртгХаѵаі, ялёое.
— 361 —
фор. = возбуждать вездѣ, разносить, обдавать, поражать в т. п.,
напр, зре. ехяресіаііопе, іеггоге, іитпиііп; геріеге не только
снова наполнять, но еще—впрочемъ у Цицерона рѣдко—бываетъ
п усиленіемъ іпіріеге= наполнять до верха, совершенно; ехріеге
дѣлать такъ, чтобы что-ниб. было ріепшп, и метаф.— насыщать,
удовлетворятъ, заііаге. только съ тѣмъ выдающимся добавоч-
нымъ оттѣнкомъ, что больше прибавить нельзя; сотріете вд-
полнитъ, пополнитъ до надлежащей мѣры, требуемой степени,
и метаф. обдать, поразитъ и т. и.; орріеге что-ниб. наполнять
чѣмъ-ниб. до того, что наполненное пространство бываетъ
переполнено и тѣмъ совершенно затянуто пли покрыто; япр-
ріеге пополнить прибавкой или замѣной, добавить, замѣнить,
вознаградить. Причастія отъ этихъ глаголовъ тѣмъ отличаются
отъ рісппя, что это послѣднее означаетъ полноту безъ всякихъ
постороннихъ оттѣнковъ, безусловно, а причастія выражаютъ
основаніе, образъ наполненія. Ріепит ѵаз, рі. пшпегиз, рі.
ѵох, рі, аітнз, огаіог ріепиз еі реіѣесіпз, рі. щішііа. Оаіііа
ге/егіа пе^оііаіогпт, ріепа сіѵіиві Ношапогига. Сіс. Еопі. 5.
(Піона ѵііа еі ріепа еі соп/егіа ѵоІиріаііЬиз. Ій. 8езі. 10.
Ріепин СѲП8ІИІ, іпцепіі. ігае, зреі, ІаЬогіз. Ітріеге оііапі йепа-
ііиіп, ітріеге ѵоіитеп огасиіі?. Ехріеге і’оззапі (сгаііЬиз),
Іосит СОІЮГІІІЛ18, питегит. Ьеаіат ѵігаиі, іапіет. еіііт, сирі-
Йііаіеш. Сотріете іовзат (аагтепііз еі ѵігеиііій), Іе^іопез, сіаз-
яет, вішііа. аіісріеш плп апіюнт аіісціиз Ьопа зре, «аийіо,
іеггоге. Орріеіа отпіа ліѵе (Ьіѵ. 21, 35). оррі. аигез ѵапііо-
диепііа. Рирріеге ехегсііит, геті«пипі, йатва.
316. АЬипсіаге, теЛипсІате. а^Тиете. сітситііиеге, зиретаге,
есаіеге. Аішпйаге зн., что «воды гдѣ-ниб. такъ много, что она
поднимается выше обыкновеннаго уровня», а отсюда метаф. =
такъ обильно (чѣмъ-ниб., ге) бы®ь надѣленнымъ, снабженнымъ,
что есть уже излишекъ, в так. обр. = имѣть излишекъ; кон-
трастъ къ этому еуеге; во гейнпбаге зн., что «воды такъ мно-
го, что она выходитъ изъ береговъ и заливаетъ окрестности»,
а отсюда метаф. а) быть надѣлену или снабжену (чѣмъ-ниб.,
ге) такъ обильно, что надѣленный, снабженный удѣляетъ или
можетъ удѣлятъ другому, и Ь) выходить слѣдствіемъ (изъ чего-
М2 —
ниб. другаго, ех ге) и обнаруживать- свое вліяніе (на что-
ниб. ші аіідиет, аД аіідиісі, рѣже іп аіідиет, іп аіідиісі) '). АіТіи-
еге зн. столько прибыли получать извнѣ, что является излишекъ,
имѣть излишекъ, имѣть слишкомъ много (ге); сігсишНиеге какъ
бы плавать (купаться) въ излишкѣ; ясаіеге собств. бить клю-
немъ вонъ, потомъ кишѣть, вообще всюду быть снабжену, на-
дѣлену чѣмъ-ниб. (ге) изобильно !). Наконецъ янрегаге зн. 1)
бытъ налицо сверхъ надлежащей, требуемой мѣры, а слѣд. и
быть налицо -съ излишкомъ. ()иаік1о адиа АІЬапа аЪипсІаззеі,
еі еаш Кошапнв гііе ешізізвеі, ѵісіогіаш сіе Ѵез'епйЬие (Іагі.
Ьіѵ. 5, 15. Ргаесіісішп егаі, бі іасив АНіапив гейипсіаззеі ІБдие
іи піаге і'ІихІББеі, Вошапі езее регііигаіи. Сіе. Ь)іѵіп. 2, 32 ').
Ех Ііос ѣапѣо ЬепеГісіо пиііиш іп піе регіепіиш геЛитиіаЫі.
Ісі. 8и11. 9. Орегае ргеііиш еві аисііге еов, диі педие Ііопогі
Іосшп пес ѵігіиіі риіапі еззе. пІ8І иЬі ей'иве аДТмапі орез.
Ьіѵ. 3, 26. Апііосіііа іиш еіи(1іѣІ88ІпіІ8 ЬошіпіЬнй зіийііздие
а^ІиеЬаі. Сіе. Агсіі. 3. СггситІІиеге оніпіЬііб соріія аѣдие іп
(лпігіит гегит аЬипсІалііЯ ѵіѵеге. Ісі. Ьаеі. 15. Нізрапіа теіаі-
Іія яаііеі. Ніи. Н. № 3, 3. Іп дио еі (Іеекве аіідиат рагіет
еі зирегаге піепсіовит езі. Сіе. Ог. 2, 19. Не ео, диосі ірзіз
зирегаі, і’таііі'ісагі ѵоіипі. Ісі. Еіп. 5, 15.
317. Піѵіііае, вгіѵа, орез, /асиііаз и /асиііаіев, Ьопа. гез
/атіііагів, /огіипае, соріа и соріае, ѵіз, тоіез, сіітев^ ресипіовизі
Ьеаіиз, Іосиріез, ориіепіив и ориіепз. Богатство, т.-е. большое
состояніе изъ капиталовъ и недвижимыхъ имѣній, паз. сііѵійае;
но орез ') заключаетъ въ себѣ всѣ средства, которыми устрі-
пваются: мѣсто, сила, значеніе, вліяніе, видная роль чья-ни .
среди другихъ, будутъ ли эти средства матеріальныя, или нрав-
ственныя, или, какъ бываетъ въ большинствѣ случаевъ, тѣ и
*) Впрочемъ Цицерономъ употребляется такимъ образомъ только'о вліяй 
нехорошихъ вредпнхъ вещей. Сл. Зейфферта, Ьаеі. р. 457.
-) Впрочемъ всаіеге слово совсѣмъ ве-цицероновское, хотя начинающіе
очень любятъ его.
”) Примѣры на аЬишІаге и геііипііаге с. аіііаі. см. въ грамматикѣ.
*) Орез отъ одного корня съ орітін», ориіепв, ориІегѣпБ, оріітиз,
- 363
другія вмѣстѣ, ІІоэтому въ сііѵіііае выражается понятіе глав-
нымъ образомъ о зіаіпз ргіѵаЬиз, а въ орез о ьШмз риЬІісия.
Именно, къ зіаіиз ргіѵаіив относится гез і'ашіііагія, т.-е. со-
стояніе, которое есть у раіег Гашіііае, большое или маленькое.
Еасиііан собств. зн. возможность. а поэтому и средство что-
ниб. (геі) достать. устроитъ, выполнить; отсюда подъ іасиііаіеч
разумѣются вообще средства, которыми располагаетъ извѣст-
ное лицо, слѣд. весьма близко къ орев, но отлично отъ этого
тѣмъ, что і’асиііаіев нисколько не указываетъ на важность или
незначительность этихъ средствъ сравнительно съ другими людь-
ми. Вопа, опію, имущество, особенно недвижимыя имѣнія да
связи съ доходомъ., который они приносятъ. Гогіипае наз. дары
счастія, т.-е. имущество, состояніе, доставшееся извѣстному
лицу отъ его счастія, съ содѣйствіемъ его, или безъ содѣйствія.
Соріа наз. запасъ матеріальныхъ средствъ, имѣющихся въ
большихъ размѣрахъ, во множествѣ, а отсюда еоріае собраніе
всѣхъ матеріальныхъ средствъ, пущенныхъ кѣмъ-ниб. въ ходъ,
въ .бѣло, особ. при предпріятіяхъ военныхъ, слѣд. средства вой-
ны, запасы, потомъ военныя силы, слѣд. и войско въ смыслѣ
простаго множества людей, простаго военнаго матеріала, но
не въ смыслѣ боевой арміи. ѴІ8, съ род. падежемъ, выражаетъ
больше, чѣмъ соріа съ этимъ падежемъ: именно, ѵіа выражаетъ,
что какіе-нпб. предметы имѣются не только въ изобиліи, во
множествѣ, но и въ чрезвычайномъ, изумительномъ множествѣ
и обиліи; еще сильнѣе шоіез, подавляющая масса или множе-
ство, употребляется о такихъ предметахъ, которые непремѣн-
но будутъ одолѣны, но на это требуется велико^ напряженіе
силъ. Уііѵа ') у Цицерона употребляется только метафорически,
въ значеніи груды матеріала, не приведеннаго въ порядокъ, не-
разработаннаго. У кого есть сііѵіііае, тотъ наз. йіѵев; у кого
іиацпае іогСипас, Гоіѣшіаіик; у кого пищпае ресипіае. ресипі-
*) Но выраженій: богатый въ чемъ или чѣмъ, богатство въ чемі ааа чДиі,
богатство отчего или откуда—въ смыслѣ переносномъ никогда вельзл перево-
дить словами: іііѵіііае, орев еіс., а переводятся ови обыкновенно только сло-
нами: ріепив, аЬіпнІаге, Гегіііі?, ірсшкіііз.
364 —
О5П8; у кого оре«, орпіепіпя или орпіепв; Іоспріев *), у кого
много недвижимаго имущества, я потомъ вообще, у кого много
вещей, стоящихъ большихъ денегъ: Ьеаіп.я, кто награжденъ житей-
скими благами, 6’л/Зюс, впрочемъ въ послѣднемъ значеніи въ
прозѣ употребляется не очень часто. Егапі інпііі Ліѵііез, Щ
геро епіііі аеіаіепі яцегепі. 8иіІ. Саі. 33. І’епея раіісоя ноЬі-
Іез тахііпае сііѵііше егапі. І<1. .Ііщ. 27. Вепірег іп сіѵііаіе, цпі-
ІШ8 ппііае яшіі, Вопія іпѵісіепі. Ісі. Саі. 33. Вугасііяае
егапі ориіемііьята сіѵііая. Сіе. К. I). 3, 33. Іп ІагціііопіЬи®
Ііепеііеііядпе сопі'егешіік пюііия асІІііЬеаіпг іядие геГегаіпг
ші /асиііаіез. Сіе. ОЙ'. 2, 15. Аісіішкіія Ьтіа риЫісаіа яипі.
Кер. АІс. 4. Ь'ігціііо, диае ііі ех ге {атіііагі, іопіет іряиіи
Ііепіспііаіія ехііапгіі. Сіе. ОЙ. 2, 15. 8ипі іііі сорііз геі
/атіііагіз Іосиріеіез еі ресипіозі. Сіе. Еозс. Сот. 15. А Сіігу-
иодопо реіо, иі, рссипіа /огйтйдие повігія сопіепіиз аіі, яап-
ниіпеіп еі ѵііат пе рсіаі. Ій. Атпег. 3. Ні аегііі'ісаиі, іапдиат
Ііеаіі, ргаесііі» Іесііе. і'аіпііііз таенія, сопѵіѵіія аррагаіія сіеіес-
г.тпіиг. Ісі, Саі. 2, 9. Маіта ргаеіегеа тиііііибо саіопит,
тара ѵіз іитепіогит зедиііиг. Саея. В. С. 6, 36. Тапіат
іпоіет таіі а сегѵісіішз ѵевігіз (іериіі. Сіе. Саі. 3, 7. 8іІѵа
гегит ас яепіепііагипі сошрагашіа еяі («с. огаіогі, для того
чтобы изъ этого запаса для каждаго случая извлекать пригод-
ное). Сіе. Ог. 3, 26.
318. Ееііх, Іогіипаіиз, {амзіиз, І/еаіиз, ргозрегиз и ргозрег,
яесипдиз, 8ІпІ8Іег, йехілт. Реііх и і'огіипаіия употребляются о
лицахъ и вещахъ, Ііеаіпв бываетъ съ ѵііа, но въ другихъ слу-
чаяхъ гов. только о лицахъ; іапяіпв, ргоярег, весиікіп» и (Іех-
іег гов. только о вещахъ ’). Впрочемъ Геііх о вещахъ нъ про-
зѣ почти всегда говорится только въ выражегги желаній — при-
•нисшцііі хорошій, счастливый результатъ, и еще чаще о ли-
цахъ,—и гов. о такомъ лицѣ, у котораго его предпріятія, на-
мѣренія и желанія приходятъ къ хорошему, сшістливому
') Ьосиріеіез (ІісеЬвпі а^гі, Іюс езі аегі ріепоз. РНп. Н. И. 18, 8.
Еще можно сказать, что Геііх имѣетъ значеніе дѣйствительное и среднее,
ргозрепіз. ГаіізПіз, зесипйиз, зіпізіег, ііехіег дѣйствительное, но Гогішіаоіз и
Ьеаіив страдательное и среднее.
— 365 —
йля нею результату, 1’‘огІипаіиз гов. о лицахъ и вещахъ, на
которыхъ очевидна благосклонность судьбы. Веаіия этимологиче-
ски—см. § 317 = і'огіипаіцз, во въ безчисленномъ множествЬ
мѣстъ означаетъ только того, кто ни отъ внѣшняго міра ни
отъ внутреннихъ безпокойствъ пе признаетъ помѣхи своему
счастію и поэтому сознаетъ себя счастливымъ, благополучнымъ,
и так. обр. ѵііа Ііеаіа будетъ жизнь, въ которой человѣкъ чув-
ствуетъ себя счастливымъ. Еаизіиз, отъ Гаѵеге, наз. то, въ чемъ
выказывается какое-ниб. особенно милостивое дѣйствіе боговъ,
обгъщагогцій или приносящій счастіе. Ргозрегиз, рѣже ргозрег,
происшедшее, подобно рсосііѵіз, ргоріііиз, ргоіегѵиз, изъ рго
и зрен, наз. то, что сообразно съ питаемыми надеждами или
вообще ожиданіями, соотвѣтствуетъ имъ, желаемый, желатель-
ный, желанный; зесишіиз, отъ зедиі, то, что, будучи въ связи
съ предпріятіями и желаніями, помогаетъ имъ, благопріятные,
выгодный, поэтому зесиікіае гез—счастіе, благополучіе; ')
зіпізіег, по этрусско—римскому авгурскому уставу — нредвѣ-
тающій удачу, счастіе, а съ почина поэтовъ Августова време-
ни, которыѵ приняли взгляды Грековъ, это понятіе означалось
словомъ (Іехіег 8и11и іеііх,. Ііопес егіз /еііх, шиііов нишега-
1)із аіпісоз. Оѵі<і. Ма^огев ио8ігі ошпіЬиз геЬиз адешііз, цио»1
Ьопипі, (&іх, {аивіит /огіипиіитуие еззеі, ргаеіаЬапіиг. Сіс.
Віѵіп. 1, 45. О [огіинаіе .иіоіезсепз, диі іиае ѵігіиій Ноше-
ніи! ргаесопеш іпѵепегіз! Сіс. Агсіі. 10. С^иі Ъеайия езі, поп
іпіеіііцо, цийі гециігаі, иі аіі Ьеаііог: зі езі епіпі, диой сіезіі,
не Ьеаіиз циі<іеііі езі. 1(1. Тизс. 5, 8. Ливій въ предисловіи
къ своему великому труду молилъ боговъ, иі огзіз іаиіі орегіз
ргозрегоя зиссеззиз (Іагепі. Ѵепіиз зесипЛиз. 8есшиіит ргоеііиш.
Саез. ИоЬіз зіпізіга ѵіііепіиг, Сгаесіз еі ЬигЬагіз Л&йга шеіі-
ога. Сіс. 1)іѵіп. 2, 39.
319 Рогіииа, /дгз, зогз, сазиз, (еіісііаз, іаіигп. Еогіипа,
то/;/;, какъ (іогз отъ і'его, означало дѣйствіе и опредѣленіе выс-
— - ______-
*) Аііѵегвиа есть орр. къ «есишіив и ріоврвіив, ігібіів къ і'аикіив, тіаег къ
Ііеаіив, іпіеііх или тіиег къ Геііх.
‘) Сл. § 87 1>.
— 366 —
тихъ силъ о началѣ счастливомъ или неудачномъ ходѣ и ре-
зультатѣ человѣческихъ предпріятій, отношеній, положеній, слѣд.
рокъ, судьба, счастіе, несчастіеі'), а потомъ и самыя счастлги
выя или несчастныя положенія и обстоятельства, ниспослан-
ныя высшими силами. Что і'огіппя' почиталась результатомъ
дѣйствія и опредѣленія боговъ, это разумѣется само собою; но
кода надобно было ясно выразить, что какое-ниб. обстоятель-
ство есть (неизмѣнное опредѣленіе, изреченное богами, Ѣгссятсѵ,
либо не зависимое собственно отъ боговъ, какъ думали напр.
Стоики, а роковая участь, зависящая, отъ необходимаго хода,
природы и міроваго порядка ^іиари.іѵг)), во говорилось іаіиш,
отъ іагі. чтб ня обыкновенномъ языкѣ означало неотвратимое
несчастіе, въ особенности смерть. 8огя зн. 1) жребій, доля,
кХт;рсс, въ прямомъ и переносномъ значеніи, впрочемъ въ по-
слѣднемъ значеніи въ хорошей прозѣ замѣняется словомъ і'ог-
інма, и 2) изреченіе оракула, боговъ. Ееіісііаз счастіе, благо-
получіе. удача и т. д.,—отвлеченный терминъ отъ ѣеііх. Еоге
зн, сліртйностъ, слѣпой случай, но въ прозѣ употребляется
только іогіе и іогіе іогінна, случайно, по случаю’, савпн, слу-
чай. въ особенности несчастный случай. Рогіппа руководитъ
іаіипі принуждаетъ, яогз опредѣляетъ, і'еіісііак награждаетъ,
і’огв встрѣчается, сазпз постигаетъ человѣка, (^иісі еві аііші
/Іэг8, с^иісі {огіта, диісі сазив, ніаі дишн аіс аіідиісі сесісііі. иі
ѵеі поп сасіеге ѵеі аіііег садеге роіиегіі? Сіе. ІИѵіп. 2, (>. (^иі
ііі, иі легоо, днапі яіЬі яогіет. вей гаііо (Іесіегіі яеи {огз оЬ]е-
сегіі, іііа сопіепіиз ѵіѵаі? Ног. 8аі. 1, 1, іпіі. Ъ'аіа ЗіЬуіІіпп.
Сіе. вогіез Ргаепейіпае. Сіе. 8іоісі ошпіа /аіо і'іегі «Іісипі. 1(1.
Еаі. 15. Іп ешіппо ішрегаіоге диаііиог Ііав гея іпезее орогіеі:
всіелііаш геі шііііагів, ѵігіиіеш, аисіогііаіеіп. іеіісііаіет. 1(1.
МапіІ. 10.
320.	Аегагіит, /‘ізсив, агса, Ікеяаилгиё, дала. Аегагіит наз.
касса общественная, слѣд. государственная, военная, общинная,
Счастіе, или несчастій надобно раздѣть йодъ іогіина, это рѣды> ьыра-
жается прибавкой Ііопа или таіа; гораздо чаще это бываетъ ясно по евл-
«и рѣчи.
^7 -
народная; іізсиз, плетеная денежная корзина, потомъ частная кас-
са императора: агса. денежная шкатулка частнаго лица; іііезашиз,
{Цтаирос, кладовая (складъ драгоцѣнностей) храмовъ и госуда-
рей греческихъ и другихъ неримскихъ; казна, богатства
восточныхъ и македонскихъ царей, Пгассііиз, цпшѣ Іагзіііопек
пахітен Іесіезйі еі ейисііззеі аегагігші. іашеп йеіепііеікіі
аетагіит. Сіе. Тизс. 3, 30. Миіпя і'егеЬаі /ізсоз сит ресипіа.
Рііаесіг. ТіЬегіиз, диапіипі аетгіо (въ государственную казну,
остававшуюся въ вѣдѣніи сената) аиі /гесо (въ императорскую
частную казну) репсІеЬапі, іп дипщиениіит гетізіі. Тас. Аіш.
2, 47. Лгсае ноеігае сопНбііо. Сіе. Тизс. 1, 9. Кои ехегсііиз
ледие Півеаигі ргаевнііа геліі. ѵегиго ашіеі 8шіі. 8а11. .]и§. 10.
321.	НаЪеге, роззіЛеге, еззе с. Лаі. и въ другихъ кон-
струкціяхъ, іепеге, оЫіпеге, иіі, изиграге, аЛкіІіеге, авсізсеге.
НаЪеге аіідиісі зн. имѣть что-ниб. въ томъ смыслѣ, что въ
числѣ вещей либо состояній, существующихъ вслѣдствіе физи-
ческаго или нравственнаго, общественнаго, частнаго или поли-
тическаго зіаінз лица, есть и тотъ или другой предметъ ли-
бо признакъ, означенный дополненіемъ. Отсюда ІіаЬеге сог-
рпк, апііпнгп, ресіез, оспіоз, І'еЬгіні, тѳішп, зрет, ресипіаш,
ііиісіит, ихогет, аіпіеоз, іпіініеоз, аисіогііаіет, роіезіаіет.
ініашіат, Іюс (іііиіі) ІіаЬеге (приносить, производить). Но если
то, что имѣется, есть душевное качество, существенно при-
надлежащее лицу и постоянное, слѣд. характеризующее его
духъ, то употребляется еззе с. гдеп. этого качества либо имя
качества ставится въ поіііііі., а имя лица означается кеніі. ли-
бо іп с. аЫаі.; а когда надобно означить временное душевное
состояніе, слѣд. какое-ниб. зіаінз аігіші, то можно употребить
еззе с. аЫаі. качества, либо и ІіаЬеге с. асс. Сщизѵіз Ьоші-
пІ8 езі еггаге нельзя измѣнить; но: Саезаг ішщпае ііііі сіепіеп-
ііае, Саезагіз піащіа Гпіі сіешепііа, іп Саезаге иіа§ва йгі
сіешеііііа, потомъ сарііе орегіо еззе и сариі орегіиш ЬаЬеге,
Ьопо аііііно еззе и Іюііиш апіпішп ІіаЬеге. Подробно объ
этомъ должна говорить грамматика. Езі тіііі аіідпііі значить:
я надѣленъ, снабженъ чѣмъ-ниб., и это у меня и въ моемъ
распоряженіи,— все равно, собственность лп оно моя, или взя-
— .и* —
то только напрокатъ, взаймы; еві аіідиісі а1ісціиз= что-ниб.
принадлежитъ лиду какъ собственность. Роваійеге, изъ роіе
и ьебеге, слѣд. образовалось наманеръ роззит, собственно
значитъ только: хозяйничать, распоряжаться,—все равно, съ
правомъ ли собственности, или безъ него. Такъ, напр., хозяинъ
былъ собственникомъ въ а^ег ргіѵаіиз, а^ег аввіцпаіиз, но не
въ а#ег риЫісив, а#ег розаезвив, въ которыхъ право собствен-
ности принадлежало государству. Впрочемъ если роззезвіо на-
ступило вслѣдствіе законнаго абдісііо, то роззіііеге—владѣть
панъ законною собственностью. Тепеі'е крѣпко держать, о пред-
метахъ владѣнія — не выпускать изъ рукъ, удерживать, т.-е. съ
большимъ или меньшимъ усиліемъ, а оЫінеге овладѣвать либо
обладать, владѣть даже и съ одолѣніемъ противодѣйствія. ІЯі,
у р'^Оаі, употреблять вещь или лицо, находящіяся въ распоря-
женіи, пользоваться ими; отсюда иіі аіісріо (безъ опредѣленія ),
дружески обходиться съ кѣмъ-ниб.. знаться съ кѣмъ-ниб., но
иіі аііуио съ именемъ прилагательнымъ, напр. раіге Ьопо=
имѣть хорошаго отца, т.-е. пользоваться отцемъ, который хо-
рошъ. Гзпграге, образовавшееся изъ изи сареге, употреблять
въ дѣло, пользоваться, а часто только и объявлять претензіи
на что-ниб., домогаться даже и того, что по закону кому-ниб.
не слѣдуетъ, и так. обр. —: присвоивать, незаконно завладѣвать,
быть узурпаторомъ чего-ниб., Ьі упоминать.— АсІІііЬеге упо-
треблять, звать, приглашать, обращать, пускать въ дѣло,
заставлять дѣйствовать либо участвовать въ''чемъ-ниб. (асііі.
аііциігі асі аіідиісі, аіісиі геі, іп ге, асИпЪ. аіідиет асі иіідиісі,
и аіідикі, напр. совы'Ііиш, аіісиі геі, напр. тепзае). Азсі-
зсеге, образовавшееся изъ асі и всІБсеге, постороннее лицо илп
вещь 1) обдуманно принимать, посвящать, допускать въ какой-
ниб. частный или оффиціальный, гражданскій или политическій
союзъ или общество, для того чтобы принятое лицо или вещь
употребить въ дѣло, 2) вообще привлекать, приближать къ
себѣ, увлекать за собою, привязывать къ себѣ, принимать въ
товарищи, въ союзники, брать на себя, браться, даже прини-
мать на себя только видъ чего-ниб., слѣд приписывать себѣ,
лрисвоивать. Так. обр., кто иіііиг ге, о томъ неизвѣстно, была
— 369 —
ли до гою у чего вещь, или нѣтъ, точно такъ же и о томъ, диі
изиграі: но кто адЫЬеі гет, у того она уже была, а кто я«-
сізсіі геш, у того ея еще не было. Ьісіпіия еі йехііиз ітіЬ
р’. ргошиі^аѵеге Іереш, пе диіз ріиз диіп^епіа іи^ега а§гі
(риЫісі) роззісіегеі. Ьіѵ. 6, 35. Зедиапі рагіепі Гіпіііті а"г
рег ѵнп оссираіаш роззѵіеЪапі Саіііаедие іоііиз ргіпсіраіит
оЫгпеЬапі. Саев. В. 6. 6, 12. Рояіиіаі а Виггіепо ргаеіоге
К'аеѵіиз, иі ех егіісѣо Ьопа ((^иіпсііі) роввійеге зіЫ іісеаі. Сіс.
(^иіпсі. 6- Еа Іоса Еиапсіег іпиіііз аиіе іетрезіаііЬиз іепиегаі.
Ьіѵ. 1, э. Агсеіп 8аЫпі іетіеге. 1Ы(1. 12. Нос ^епиз роепае
іп ітргоЬоя сіѵез заере іп Ііас ге риЫіса изиграігт езі. Сіс.
Саі. 4. 4. №ошеп іапіит ѵігіиііз ѵ.8іігра.з-, диісі ірка ѵаіеаі,
і^погаз. Ій. Рагай. 2. Вопит, диосі іп Ьос зегтопе іоііепз
изиграіипі езі (упомянуто), і<1 еііат сіеіішііоые ехріісаіиг. И.
Кіп. 3, 10. Ііа сопіиза поппиііогшп раігопогит езі огаііо.
иі огаііо, диае Іишеп аЛЫЬеге (==аіГегге) геЬиз (ІеЬеі, еа
оЬзсигііаіет еі ІепеЬгаз айегаі. 1(1. Ог. 3, 13. Еит раіго-
пига іп саизза а^кіЪеі. ІЬісІ. Асііі. тебісшп, тесіісіпаго, іезіез,
аіідиет іп сопвіішпі, соепае, сигаш, с1і1іс,репііат, сеіегііаіет
(геі либо безъ дат. падежа). Ех дио азсііі зитиз іп сіѵііаіет,
орегат ііссііпіиз, иі рег поз аисіа гаа)езіаз еагит §епііиш
ѵіііегеіиг. Ьіѵ. 6, 40. Наз Іе^сз Ьаііиі азсішипі. Сіс. ВаІЬ.
Ь. Саііііпа ріигітоз сщиздие ^епегіз Ьотіпез азсіѵіі. 8а11. Саі.
24. Сагіа еі РЬгу^іа еі Музіа оріпішп диоіШат еі диазі айі-
раіиш сіісііопіз уепиз аесіѵегипі. Сіс. Ог. 8. Аііі йісеЬапі ріе-
Ьет рагіо аихіііо ішрегіит сріодие азсііитст. Ьіѵ. 4, 25.
Примѣч. Выраженіе: анамдитъ себѣ примѣненіе къ—»,
въ смыслѣ: «можно что-ниб. сказать о—, что-ниб. идетъ къ—»,
конечно, можно переводить и изиграгі роззе іи с. аЫаі.; но
гораздо чаще на этотъ случай пригодны: сайеге іп с. асс..
регііпеге ай—, сопѵепіге іп. с. асс., ігапзіеіті іп с. асс.;
дѣйствительный залогъ отъ послѣдняго глагола значитъ: при-
мѣнятъ т. е. іоворитъ о-—. Сайіі ег§о іп Ьопшп ѵігшп шеп-
іігі епюіипіепіі зиі саизза? Сіс. ОЙ‘. 3, 20. Ѵезігі Ііаес поп
шосіо поп геГеПипі, ѵегиш еііаіп сопйгшапі іпіегргеишіо,
диогзипі диійдие регііпеаі. 1(1. №. О. 3, 23. ^иЫ тіяиз іп
24
— 370
Ііипс огіііпет сопгеп№ И. Ріііі. 9, 4. 9поб (условіе, харак-
теристика предметовъ) аЬ Еппіо ровііпт іп нпа ге Ігтз/еггі
іп регпнійав роіеві. 1<і. ОІГіс. 1, 16.
322.	Аидеге, аидезсеге, сгевсеге, діізсеге, амрН/гсдге, тиііі-
ріісаге, рга^егге. ргоіноѵеге, атрііаге. Аіщеге, отъ одного корня
• съ «огк, айЕаѵы, зн. прибавкой дѣлать больше величину, число,
достоинство, степень, силу чего-ниб., увеличивать, умножат».
усиливать. Если синтаксическая связь не требуетъ страдатель-
ной формы, то вм. апцегі обыкновенно употребляется сгезсеге,
рѣже апнеясеге. Не употребляемое Цицерономъ, Саллюстіемъ,
Цезаремъ, но нерѣдкое ѵ Ливія діізсеге употребляется въ смыслѣ
спеціальномъ: силиваться. распространяться отъ увеличенія
внутренняго жара, страсти Ашріійсаге, отъ аівріиз и Гасеге,
зн. увеличивать расширеніемъ объема а) самую вещь или дѣло,
Ь) въ реторикѣ, важность вещи или дѣла. Тоже зн. апірііаге Я
но въ этомъ смыслѣ его стали употреблять уже послѣ Цице-
рона и Ливія, а у этихъ послѣднихъ оно ѵох іогепзІ8 = откла-
дывать рѣшеніе дѣла до новаго изслѣдованія 2). МпИірІісаге,
отъ пшІНрІех, величину дѣла прибавкой сдѣлать въ одинъ или
въ нѣсколько разъ больше. РгоГегге, собств. отодвинуть дальше,
напр. рошоегішп. іегшіпов (Ьіѵ. 1. 44), потомъ часто зн. вообще
распространятъ, увеличивать, какъ ргошоѵеге (Ног. Восігіва
ѵіт рготоѵеі іпзііат) у поэтовъ и послѣ Цицерона и Ливія.
Аихіі Ьепеѵоіепііат сопзиеішіо. Сіе. Ьаеі. 9. Сгіівсіі зеіііііо,
ЪеІІиш, іпѵісііа, еаеѵіііа. Ьіѵ. Тас. Асі еатп піикііисііпеіп игЬз
щіофіе атри/гсапЛа ѵіза езі. Ьіѵ. 1, 44. Нагиш іеггагиш ипа
сщаеІіЬеі тміііріісаге гецпипі Еишеніз роіезЬ Ьіѵ. 37, 54.
323.	Мадпиз, дгапйіз, атріиз, іпдепз, ѵазіив, Іаіиз, іт-теп-
8«8. зраііозиз, сарах. Ма^пиз, сродно съ р.^уа;, и.а>.уд,(
тасіе, МасМ, могу, могцъ, зн. великій, большой, въ самомъ
обширномъ смыслѣ, въ отличіе отъ малый, мелкій. Сгапсііг
въ смыслѣ большой употребляется тогда, когда надобно выра
зить поразительность массы, тяжести, рѣзкость непосредствен-
') Отг ьшрііиб, сл. § 477 Ъ.
*) Сл. § 477 Ъ.
— 54  - —
наго чувственнаго впечатлѣнія отъ предмета. Отсюда понятно,
почему іггапйія метафорически о возрасть и рѣчи употреб-
лять можно, но нельзя употреблять о такихъ предметахъ, ко-
торые измѣряются не чувственнымъ впечатлѣніемъ, но умомъ.
А.шріпя, что занимаетъ большую площадь, имѣетъ большой
•объемъ, Ы метафорически то, что сбоимъ величіемъ или (воз-
вышенностью возбуждаетъ почтеніе или останавливаетъ на себѣ
вниманіе; отсюда и титулъ сената и высшихъ государствен-
ныхъ должностей; іпдепз. отъ іп и цеіж —^епгж. огромный,
чтб. по своей необыкновенной физической величинѣ или нрав
ственной важности, не можетъ быть подведено подъ какой-ниб.
цеішз превосходитъ все извѣстное, у Цицерона и Цезаря
встрѣчается не часто, но очень часто у поэтовъ, точно такъ же
какъ и у Ливія, Курція и другихъ позднѣйшихъ; объ ішшепяия,
отъ шепяиз. рагііс. отъ піеіігі, а) неизмѣренный, а отсюда и
Ь) неизмѣримо-большой. надобно имѣть въ виду то же самое;
Цицеронъ и его современники употребляли это слово только о
дѣйствительно-неизмѣримыхъ величинахъ; яраііозпяа) омѣстѣ=
пространный, Ъ) о времени = продолжительный, у Цицерона и
Цезаря не встрѣчается; Іаіиз а) широкій. Ы пространный, об-
ширный; ѵазіия. ужасающій по величинѣ (страшно великій),
тяжелый, дикій; сарах, отъ сареге, пространный, простор-
ный, т. е. имѣющій довольно пространства для того, что-
бы вмѣстить многое. Ь) въ переносномъ смыслѣ = воспріим-
чивый. впечатлительный, доступный чему-ниб., у Цезаря
не встрѣчается, а у Цицерона встрѣчается только въ пере-
носномъ значеніи. ОгапсІіЬнз яахія Саііі пшпіш ргаеДихе-
гапі. Саев. В. О. 7, 46. (тгапгііз ресипіа. бганЗе рошіив аиі
аг&еиНчие. (хгапЛів ваіи, угапдіз риег. (^иі Ьуяіаш зедиипіиг,
саияяіііісит диепДаш яедиииіиг поп іііпт диісіет атріит
аідие дгапЛет, зеіі е1е.цапіеш іатеи. Сіе. Ог. 9. Мадпаз а§еіе
Тііаіз »гаііая пііііі? (то. Іпдепіез. Тег. Еии. 3, 1, 1. Атріа
ііотиз бегіесогі ваере ііі (Іошіпо. зі еяі іп еа воіііййо Лс.
ОіТ. 1, 39. Р. 8сіріо (сенаторъ), Лг аіпрііззітиз. Тапіа еі іт-
тапіз Ьеіиа, Сіе. Ьаіит шаге. Даш іит аррагеЬаг Мазінія
ват Іаііиз ге«пипі ориіепііивдие, диапі дигмі ассеріяяеі, Гасіи-.
24*
— 372 —
пші. Ьіѵ. 24, 49. Раріглів Сигзог ѵіпі сіЬідие сараеіззітиз
йііі (имѣлъ просторный желудокъ». Ьіѵ. 9, 16. Апге.ч сарасез.
Но часто употребляемое начинающими ііщепіиго сарах надобно
замѣнять словами: іпренінт яоЛеге, асге, ргаеаіап?.
324.	Рагѵиз, ехідииз, ризіііиз, тіпиіиз. Рагѵп?, вмѣстѣ съ
рагпт, рагспя, рагсеге, отъ одного корня раг, къ которому
относится, какъ агѵпш къ аг. малый, небольшой, противопол.
шарпів. Ехі»ои«, отъ ехщо, какъ сопіі^ипя и сопііппнз отъ
солііп^о и сопііпео, противопол. къ "гагкіід и ашріиз, въ
маленькихъ размѣрахъ, съ маленькими претензіями, мелкій,
неважный, маловажный. РікЯІив, уменьшительное отъ ріі8П8=
рпег, миніатюрный, крошечный, малорослый, карликъ, кара-
пузикъ, Ь) метаф. — мелкій, ничтожный, низкій-, пгіпиііія
собств. уменьшенный, но потомъ, въ смыслѣ прилагательнаго =
небольшой, мелкій, Ь) метаф.=плохой, ничтожный. АршІ
йаіашіпа рагсо вшпего ілахіша сіаяяіч еві беѵісіа. Хер.
ТЬеш. 5. Апві яппі Аійешеп'ез айѵегвпв ЬагЪагон ехідиіз
соріів (Іішісаге. И. Мііі. 4. Ризіііиз іевііз ргосеввіі, яегі яеъіе-
Ьаі з'шісх Ь. АпгіГех Ьгеѵіог ^карликъ еще меньше), диат
ІС8ІІ8. Сіс. Ог. 2, 60. НаЬиітиб іп Ситпапо диачі ризіііат
Воташ /Римъ въ миніатюрѣ). И. АІІ. 5, 2. Муппесйіез ори«-
сиіогит тіпиіогит і'аЬгісаІог Гпіі. Сіс. Асад. 2, 38. Авіпіі
ризіііі еві еіс. Сіс.; здѣсь можно бы было сказать и шіпиіі
апіті, чтб не такъ унизительно, какъ ривіііив. но унизительнѣе,
чѣмъ ап^іізіпз.
325.	Ропііиз, дгагііаз, пиіиз, тотепіит, йі^ісиііаб, опиз,
всгириіив, тоіез съ поо.юдящими къ нимъ по значенію примш-
тельными съ прибавкой Іеѵіз и [асіііе. Опиз зн. грузъ, или ноша,
которою нагрузили, навьючили людей, животныхъ, повозки, для
того ли, чтобы доставить ее -изъ одного мѣста въ другое, или
вообще для того, чтобы носить, и Ъ) подати, государственные или
городскіе долги, с) все, чтб для человѣка физически или нрав-
ственно тяжело. Роікіив зн. абсолютный висъ, какъ онъ опре-
дѣляется или опредѣленъ на вѣсахъ, 2) какой-ниб. предметъ
по атому вѣсу, 3) метафорически, нріавствснный вѣсъ какого-
— 373 —
ниб. предмета изъ области духа '»•. пиша. отъ тшеге, ѵііѣіч,
движеніе гири вѣсовъ, тяжести какого-ниб. предмета внизъ,
метафорически не употребляется; тогпепіпт отъ шоѵеге, 1; то,
что гирѣ даетъ походъ, перевѣсъ, и метафорически 2; то, что
въ попыткахъ, предпріятіяхъ, состояніяхъ, положеніяхъ и отно-
шеніяхъ (условіяхъ), когда возможенъ двоякій (худой или хоро-
шій, въ ту или другую сторону» исходъ, результатъ, даетъ пере-
вѣсъ. т. е. приноситъ рѣшеніе или производитъ вліяніе рѣ-
шающее а). Стгаѵііак зн. тяжесть, тяжелость, т. е. вѣсъ
относительный, тяготѣніе, которое предметъ обнаруживаетъ
на другіе предметы, и 2) метафорически въ смыслѣ патологи-
ческомъ а) нездоровость, напр. соеіі (климата) и Ьі болѣзненное
состояніе, нездоровье, напр. сотротін, саріііз "), 3) нравствен-
ный вѣсъ характера, поступковъ или рѣчей какого-ниб. лица,
Ъ) серьезность пріемовъ, съ которою какое-ниб. лицо говорятъ
пли дѣйствуетъ. Моіез наз. чрезмѣрная величина и трудность,
представляемыя предметомъ тому, кому приходится съ нимъ
имѣть дѣло; АіЙісиИан трудность, представляемая предметомъ
тому, кто съ нимъ долженъ имѣть дѣло, и 2) трудное поло-
женіе. въ которомъ кто-ниб. находится, все равно, величина ли
какого-нпб. предмета имѣется въ виду, или какія-ниб. другія
*> „Привезены большіе грузы хлѣба" озв. не трудность нагрузка п тяжесть
перевозки, а то. что мпо’о хлѣба присочитси, похалтб = многія тысячи цент-
неровъ; поэтому не: тадпн опега. по тайпа рошіега йгіпіепй ітрогіапіиг.
Потомъ и все, что есть оииз, можетъ быть предметомъ абсолютнаго ‘большаго
пли малаго) вѣса; .поэтому ропйіь можетъ стоять вездѣ вм. опиз, только’не
въ смыслѣ дамъ, дома.
*) Надобно замѣтить выраженіи съ этимъ словомъ, часто употребляемымъ
неправильно: шадао, рагѵо... іпошевіо еэ»е аіі аііііиііі, та»иигп... шотепіиш
а<1 аііуиііі ЬаЪеге идя ай’еіте «имѣть въ чемъ-внб. вліяніе рѣшительное; Ьос,
ІЕиіІ, аіщиіб... шотеиіі басеге, иі— «въ такой степени быть важпу для
того, чтобы—; далѣе, тадпит, рагѵипі... шотепіиш «= обстоятельство сь рѣ-
шающимъ вліяніемъ, ианр. рагѵь июшепііз ша^иае гез бииі. Саез. В. С.
3, 68. По вмѣсто ша^иі, шахіші... шошеиіі еззе, если не хотамъ сказать: что-
пвб. имѣетъ вліяніе, рѣшающее дѣло окончательно, лучше говорить: шалпаш,
гщіхіпхідо... езі.
*> Какъ и мы говоримъ: „тяжесть воздуха, тѣла, тяжесть или тягость въ
головѣ - и т. и.
— 374 —
стороны. Йсгприіиз, уменьшительное отъ зсгпрнз, тотъ или:
другой, который въ умѣ возбуждаетъ мнительность, безпокой-
ство.—Прилагательныя, сродныя съ этими существительными:
Опизіиз нагруженный, навьюченный, обремененный; опегагіия
назначенный для возки, перевозки какихъ-ниб. овега, и Ь) для
этого навьюченный, нагруженный, обремененный какими -
ниб. опега: опегаіив получившій, принявшій на себя тя-
жесть, много чего-ниб.; ропбегоыів имѣющій много вѣса,
большой вѣсъ; щ’аѵіз тяжелый, 2) нездоровый, вредный, Ь) не-;
здоровый (больной),‘Об&Щ вѣскій, важный, серьезный; шоіе&інз
тягостный, утомительный, затруднительный, трудный; отсюда
пюіевііа состояніе, при которомъ кто-ниб. чувствуетъ себя
утомленнымъ, усталымъ, утружденнымъ, обремененнымъ; <1ійі-
С11І8 съ кѣмъ трудно имѣть дѣло, кого или что трудно по-
нять, выполнить, оос/езісс. ІпсгерііаЬапі ѵосіЬпз, диіЬизііат
іпапіішз аиі диіЬиз ѵігіЬиз Ьошпіез Іапіиіае зіаіигае Іапіі.
опегіз Іиггіш іп шигоз зезе соііосаге роззе сопййегепі. Саез..
В. (т. 2, 30, гдѣ можно бы было сказать и ропгіегів. Хаѵез
а<1 опега еі а<1 шиііііиіііпегп ішпепіогипі Ігапзрогіапсіат раиііо
Іаііогез егапі. ІЬій. 5, 1. Ніз ІетротіЬиз Ьос пшпісірішп ша-
хііпіз опегіЬие ргеззиш. Сіе. Біѵ. 13, 7. йепесіиз ріепздие
зепіЬиз зіе езі обіоза, иі опив зе Аеіпа «гаѵіив ііісапі зизіі-
пеге. 1(1. 8еп. 2. Ма«пі ропЛегіз заха. Саез. В. С. 7, 22.
Іп Іеггаіп Гегипіиг ошпіа зио пиіи ропйега. Сіе- Еер. 6,
17. Ѵігі Ьопі уиііісеиі: і<1 езі шахіші тотепіі еі ропсіегк.
1(1. Ѵаі. 4. Отпіит зепіепііагит дгаѵііаіе, ошпіиш ѵегЪо-
гит ропскгіЪив езі иіеікішп. Ііі. Ог. 2, 17. Теггепа еі Ііи-
ші(1а іп шесііиш Іосиш гпипбі дгаѵііаіе Гегипіиг еі роиг/еге.
1(1. Тизс. 1, 17. Хоп Гасііе Ьапс тоіет шаіі а сегѵісіЬиз
ѵезігіз (Іериііззепі. 1(1. Саі. 3, 7.1)оіпезіісагиш зоПісіішІіпшп
отпез асиіеоз еі ёсгириіоз оссиІІаЪо. 1(1. АП. 1, 18. НаЪео
токбііат, щкні ПоІаЬеІІа ари(1 Саезагеш езі. Ісі. Ьіѵ. 16, 12.
Хііііі сопзіііиі роіезі, (]иоі! поп іпсиггаі іп та^паш аііциат
(ІіЙ'ісиІІаіеіп. 1(1. Ьіѵ. 4, 2.
2. Орр. къ щ’аѵіз есть вообще Іеѵіз— 1) мелкій, ничтожный^
по абсолютному или опшосителъному вѣсу, 2) мелкій, ничтожный
— 375 —
по достоинствамъ, важности, Ь) особ. ничтожный со стороны серь-
езности характера, поэтому часто — легкомысленный, безхарак-
терный, шаткій, безъ убѣжденій, безъ толку. Гасіііз есть вообще
орр. къ (1ійісі1і8 и 1) съ чѣмъ легко имѣть дѣло, чтб легко
понять, выполнить, 2) особ. мяікаю характера. Имена суще-
ствительныя: Іеѵііав и Гасііііаз во всѣхъ отношеніяхъ соотвѣт-
ствуютъ прилагательнымъ.
326.	АссіЛіі, іпсісііі, сопііпдіі, оЫіпдіі, оЬѵепіі, еѵепіі, /іі.
Ассібіі, случается, приходится,—говорится о такихъ событіяхъ,
приключеніяхъ и т. п., которыя являются вдругъ и неожиданно,
особ. часто о событіяхъ непріятныхъ, такъ какъ къ такимъ
событіямъ обыкновенно всякій готовится всего рѣже; іпсісііі,
какой-ниб. предметъ встрѣчается, является, одинаково съ ассі-
(Ііі выражаетъ понятіе внезапности и неожиданности, но при-
даетъ ту черту, что какой-ниб. случай является перерывомъ въ
промежуткѣ среди ожиданнаго хода дѣла; еѵеіііі, выходитъ,
Ь) приключается, сбывается,—если то, что сбывается или слу-
чается, должно произойти или происходитъ, какъ слѣдствіе или
плодъ предъидущихъ состояній, условій и пр.,-все равно, ожи-
далось ли оно, или нѣтъ; сопііпдіі, случается, приходится,
удается кому-ниб., говорится о такомъ обстоятельсівѣ въ ко-
торомъ видятъ или надобно видѣть слѣдствіе удачи или не-
удачи, но всего чаще о послѣдствіяхъ счастливыхъ; оЬііп^еге и
оЬѵепіге, выходитъ по чьему-ниб. желанію, но и Ь) стано.
виться на пути, встрѣчаться, слѣд. о случаяхъ счастливыхъ и
несчастныхъ, собств. только—доставаться на долю по жре-
бію. Гіі съ обстоятельственнымъ опредѣленіемъ = бываетъ, слу-
чается, выдается, безъ всякаго особеннаго оттѣнка. Ргіиздиаш
НаазіБ ехігеі, ассіЛгі, иі ива посіе огалез Негшае ііерсегеп-
Іиг. Мер. Аіс. 3. Отпіа ііЬі ассісіегипі дгиііззіта. Сіс. Віѵ. 3
1. Таиіин іеггог іпсісііі ехегсііиі, пі раепе ошпез зі.циа геіін-
диегепі. Саев. В. С. 3, 13. С^иос! тиііі ѵоіиегииі, ТЬгазуЬиІо
сопіідіі, иі раігіаш іп КЬегіаіет ѵіпйісагеі. Хер. Тіігаз. 1.
ТішеЪат, пе еѵепігепі, диае ассйіегипі (для другихъ неожи-
данное1. Сіс. І'іѵ. 6, 21. ТіЪі адиагіа ргоѵіпсіа зогіе оЫідіІ.
1(1. Ѵаі. 5. Іп зогііііопе ргоѵіпсіагипі, диае сиідие аріа езвег,
о>мзепіІ. И. рійі, зг ю. 8і дий! оЫідегіі, яецио апіто рагаіо-
фіе пюпаг. ІЯ, 'Сей- 4, 2. Іяіид ііін ех яепіепіія оЫигіме
Іяеіог. Т<т Неииі. 4, 3, 5.
327.	Ьп.Ъог, аегитпа, орега, ориз, ішіизігіа, аззіЛийаз.
сІиІИаз, Лііідепііа, ассигаііо, зіибіит, сига, аііепііо, сопіепій)
а относящимися сюда именами прилагательными и ігпрідег.
ЬаЬог зн. напряженіе, трудъ, Ь) трудная напряженная работа,
предпріятіе, тягость, нужда, бѣдствіе, но никогда—работа въ
смыслѣ объективномъ, т.-е. въ смыслѣ того. чтб должно бииі*.
сдѣлано работой или ея продукта: ото будетъ орпя, съ тѣ*^
только исключеніемъ, что литературные труды надобно переи^
водить ІіЬгі. ясгіріа. Въ значеніи слова ІаЬог=тягость, бѣд-
ствіе, употребляется еще слово стариннаго языка, у Цицерона,
встрѣчающееся только рѣдко, сродное съ яе^ег, аепнппа. Оре-ІЙ
га зн ремесленная, механическая. Ь) всякая дѣятелъностьЯ
которая употребляется на какое-ниб. лицо или на какѵю-ниб.
вещь; ішіпяігіа живость въ пониманіи и выполненіи, особ. ста-
рательность, трудолюбіе”, отсюда: сіе—, ех ішіизігіа нарочно,
обдуманно, не случайно, не по увлеченію, аяяібиііаз старатель-
ность и неустанность,- терпѣливость въ занятіи, предпріятіи;
зесІиИСая неусыпная, чрезвычайная старательность. Ь) надоѣда-
ющая. пустая хлопотливость; (Іііірепііа аккуратность и забот-
ливость. старательное занятіе тѣмъ или другимъ дѣломъ (гей
ассигаііо. очень рѣдко употребляемое слово, заботливая акку-
ратность, пунктуальность; яішііиш ревность, горячность, съ ко-
торою душа предается какой ниб. извѣстной дѣятельности, за-
нятію, профессіи, старательность и терпѣніе, съ которыми она
работаетъ, трудится надъ своимъ дѣломъ: сига забота, обра-
щенная на какой-ниб. предметъ, старательность, съ которою
имъ занимаются; айетЛіо напряженное вниманіе къ чему-ниб.,
но чаще это выражается оборотами: апііппв аііепіпз, апітиш
айепгіеге аіі аіідиііі, аііенсіеге аіідиііі; соиіепііо напряженіе
силъ тѣлесныхъ или душевныхъ, съ какимъ что-ниб. выпол-
няется или отстаивается вопреки препятствіямъ пли сопротив-
ленію.—Изъ относящихся сюда именъ прилагательныхъ слова:
ІаЬогіояиз, ореговик. іікіизігіиз, аавіііииь, зеііиіив, зіиіііозиз
не нуждаются въ объясненіи: изъ прочихъ словъ бііі^енз тща-
тельный. старательный и аккуратный. Ъ I с. §епіі.—въ наблю-
деніи надъ дѣломъ, занятіи имъ. о лицахъ и вещахъ, между
тѣмъ какъ асспгаіиз, тщательный и аккуратный (собств. тща-
тельно и аккуратно сдѣланный і. никогда не употребляется съ
род. надеженъ и никогда не говорится о лицахъ; спгіозиз, въ
значеніи зііиііовпз употр. рѣдко, зн. пытливый, любопытный-,
аііепіиз напряженный умомъ, внимательный, въ частности въ.
сохраненіи состоянія, имущества, почти—рагсиз: сопіепіиз, отъ
сопіепбеге '). съ напряженіемъ силъ тѣлесныхъ и душевныхъ;
ітріцег неутомимый, бодрый, неусыпный і неутомимо-дѣятель-
ный). Отпет ѵііае зиае сигзитп іп ІаЬоге согрогіз аЦие іп
а ппі сопіепііопе сопіесіі. Сіе. Саеі. 17. Но можно говорить
и ІаЬог апіті и сопіеиііо согрогіз, либо то и другое безъ
опредѣлительнаго род. падежа. Легитпа езі аенгіішіо ІаЬогіоза.
И. Тияс. 4, 8. Соііе^із реппізіі, иі зиа орега іасіиш еззе
сопіешіегепі, иі Іехі поп оЬеііігепі. Хер. Ерат. 8. Орегат
ііаге, ор. паѵаге аіісиі геі, аіісиі. Орегае ргеііипі езі. ор.
ргеі- іасеге. Ориз йіигпит, гизіісит. Орриіит еі паіига Іосі
еі ореге тиііііит. Когда Барронъ у Цицерона Асай. 1, 1,
говоритъ: НаЪео піакпит орив іп шапіЬиз, то онъ имѣетъ въ
виду не книгу (ѵоішпеи) большую, а много работы. М;щпа іп-
сіиеігіа Ьеііит аррагаѵіі. Кер. Ацез. 3. Меззаіа аз8«гі«йа/е
регГесіі, иі Козсіі ѵіи зепіеиіііз ]и<1ісип) регшіііегеіиг. Сіе.
Атег. 51. 8и11а веЛиПіаіет шаіі роёіае аііцио ргаешіо (Іі^паиі
<іихіі. Ій. АгсЬ. 10. БезШегагі соеріа езі Ерашіпотіае (Ши/еп-
ііа. Ыер. Ераіи. 7.
ІІриміьч. Надобно замѣтить однородное съ упомянутымъ оре-
гаш йаге еще еіаіюгаге іп ге. ѵегзагі іп ге. но оссираіииі
еззе іп ге сильнѣе: такъ быть заняту какимъ-ниб. дѣломъ, что
для другаго дѣла нѣтъ и мѣста.
*) Слѣд, не надобно смѣшивать сь соіііепіін отъ совііпео- Піь прочатъ
словъ ориь въ связи съ какъ это послѣднее встрѣчается в въ Гомеро-
вомъ арфекч*, орега съ тѣхъ же словомъ. аваісіиия съ аевідеге, какъ сопсі-
!ші25 съ соиіінеге, зеііиіиз съ эесіеге, откуда н зейеч. потому что трудно объ-
яснять изъ ае ііоіо пли зе <1оІоге. Сига въ связи съ какъ сагсег съ
или тфупѵ, агееге, саеіегі съ левроі => оі ггмзе.
328.	Рідет, зедпіз, гпегз, сіееее, сіезісііозив, ідпаѵиз, зосогз,
Іе-ѣіиз, іагеіиз, оііозие съ относящимися къ этимъ словамъ име-
нами существительными. Рі"ег наз. тотъ, кто или то, чтб
только медленно и съ трудомъ поднимается, двигается съ мѣ-
ста и поэтому только съ неудовольствіемъ принимается за ка-
кое-ниб. занятіе и г. п., лѣнивый, неповоротливый ?.)? 8е§пів 2),
кто или что лота и двигается съ мѣста, но лотомъ продолжа-
етъ движеніе только медленно, неповоротливый, вялый, нера-
дивый. Іпегв О лицо или вещь, у которыхъ не клеится движе-
ніе, и Ь) вообще нѣтъ дѣятельности производительной, пло-
дотворной,—лѣнивый, вялый, бездѣйственный. Ренеэ 4). кото-
рое у Цицерона не встрѣчается, и сіезігііозиз собств. кто
лобитъ сидѣть въ бездѣйствіи, не любитъ оживляться и не да-
етъ выводить себя изъ празднаго покоя, а поэтому холодный,
бездѣйственный, неповоротливый, преданный праздности, но
2) и дѣло, произведенное лицомъ съ такими свойствами, свя-
занное съ такимъ лицомъ, поднятое такимъ лицомъ. Оііоэиэ’
напротивъ, есть тотъ, кто или то, что свободно отъ обязатель-
ныхъ занятій, именно, отъ служебныхъ иля вообще отъ обще-
ственныхъ, и Ь) кто предался занятіямъ научнымъ, такъ какъ
эти послѣднія у римскихъ государственныхъ людей, въ высшей
степени дѣловыхъ, считались праздностью. Ідпаѵиз лицо,
у котораго нѣтъ горячности или мужества подвергаться труд-
ностямъ пли опасностямъ, поэтому вялый, малодушный, и Ь)
дѣло, въ которомъ видѣнъ такой характеръ. Зосогз ') готъ,
кто характера апатичнаго, и поэтому все, что передъ нимъ
происходитъ, пропускаетъ мимо себя съ равнодушнымъ, без-
*) Рі^ег, рі^ег, ріп^иів, т-лѵ, всѣ отъ одного корня ра§ = быть
жирнымъ, тучнымъ,—значеніе, которое сохранилось въ ріпуиів, а иъ рір;ег и
въ рі«еі удержалось только понятіе неповоротливости, неохоты и т. и., про-
исшедшее изъ понятія тучности.
:) Едва ли србдио съ или 'іхѵв(.
Отъ іп и агв, слѣд. сродно съ Гр7«>, рі&іѵ.
*) Отъ (Іевіііеге,
‘) Отъ ііевііііа.
Отъ епаѵив, какъ і^повсо отъ {щовсо, вовсо.
’) Образовалось изъ ве, т. р. кіпе сопіе.
думнымъ пренебреженіемъ и безучастіемъ, и Ь) въ чемъ ви-
дѣнъ такой характеръ, вялый, мертвый, спящій духомъ, сла-
боумный. Так. обр. основаніемъ всѣхъ означенныхъ характе-
ровъ есть свойство іапіиз, названіе такого лица, вещи, душев-
наго либо тѣлеснаго качества, которое выказываетъ больше
медленности въ своемъ движеніи или дѣятельности, чѣмъ бы
слѣдовало, медленный, мѣшкотный, поздній, Ь) вялый смыслоза,
тупой, тупоумный. Но Іепіиз *) наз. тотъ, кто или то, чтб
подошьется впередъ медленно, правильно, обдуманно, но часто
значитъ и іапіиз, если надобно вмѣсто іапіиз выразиться по-
мяіче, но изъ связи рѣчи видѣнъ именно этотъ смыслъ г). На
основаніи сказаннаго легко опредѣлить значеніе именъ суще-
ствительныхъ: ріцгіііа, зен,тіімез, йезкііа, оііиііі ), і^паѵіа,
іпегіій, зосогсііа, іапіііаз, Іепііішіо; только Іепіііийо у Цице-
рона говорится въ худую сторону. Моіі риіаге ріупііа піе і'а-
сеге, ([иоб тііеа шапи поп зсгіЬапі. Сіе. Аіі. 16, 15. Аіі Ііііе-
газ БсгіЬетІаз зиш ріуеггітѵз. Ісі. Віѵ. 8, 1. (^иозсіаш Іаиііаі
Гошреіиз еі сопі’ігпіаі, зеупіогез сазіі^аі аідие іпгііаі. Саез.
В. С. 1,3. Наес ѵіііа поп зипі зепесіиііз, зей іпегііз, іупаѵае,
яопіпіеиіо&іе зепесіиііз. Сіе. 8еп. 11. Піі, <[иі ргоріег (Ы-
іііат іп оііо ѵіѵипі, іаіпеп іп зиа іигрі іпегііа саріипі ѵоіир-
іаіепі. Іб. Лрг. 2, 37. 8е<1ешиз (Іезйіез ііопіі шѵііегши гііи
ніііг 1108 аііегсапіез. Ьіѵ. 3, 68. Саіпрапаш аітоцаііііаіп аідие
іегосіаш плуогез позігі аіі іпегііззішт еі іІезісИозіззітит оіі-
ит репіихегипі. Сіе. А$>т. 2, 37. Щ зосопііае іе аідие ідпа-
>іае ігасіійегіз, педиіедиаш ііеоз ішріогез. 8а11. Саі. 52. СіаЬ-
ііопеіп Ьеие іпзіпиіиіп зосогз ірзіиз паіига іапіаѵегаі. Сіе.
Вгиі. 68 Тагсіиз азеііиз, іагййт ііщепіиш, іаніиз аіі іиііі-
гаініиш. Тапіііаз паѵіиіи, іпоепіі. Ьепіиз азіииз, іпсеззиз.
329.	Оііит, рах, (Іезиііа, /егіае, уизііііпт, Ліез пе/азИ, сііез
Оііиш наз. такое состояніе, въ которомъ не обязательна
') По формѣ ирпчастіе отъ глагола, ьореиь котораго сохранился с..
и въ происшедшемъ отъ этого иоелѣдилго Іеиіге.
’) Сл. § 357.
3) Сл. § 321).
380 —
тканая внѣшняя дѣятельность, слѣд. 1) въ отношеніи къ го-
сударству, такое состояніе, при которомъ его правительствен-
ные органы могутъ заниматься только внутренними дѣлами, а
частныя лица только своими оборотами и интересами, мирное
положеніе, и 2} въ отношеніи къ частнымъ лицамъ, такое со-
стояніе, въ которомъ лицо свободно отъ дѣлъ государственныхъ
пли Ь) вообще отъ занятій, требующихъ постоянной, продол-
жительной и обязательной дѣятельности, досугъ, свобода отъ
дѣлъ. Тогда какъ оііпт есть состояніе мирное, покой отъ вой-
ны, рах, отъ одного корня съ расізсі. рапііеге, наз. установ-
ленное договоромъ положеніе вещей, въ продолженіе котораго
не должно быть войны. Еегіае ') наз. дни, на которые, обык-
новенно для праздника, останавливались всѣ текущія государ-
ственныя и общественныя дѣла, торжественные, праздничные
дни, праздники. Ліев іезіі 5) наз. собственно такъ называемые
праздничные дни, въ которые естественно точно такъ же оста-
навливались всѣ дѣла. .ІнБЙіит :) время, въ которое останав-
ливались всѣ судебныя дѣла и все, чтд съ ними было свя-
зано; особенно это бывало сІіеЬив аігів и когда государство
было въ особенно-близкой опасности. 1)іев пеіавіі 4) наз. всѣ
тгйіе дни, напр. всѣ і'евіі, аігі, въ которые останавливались
всѣ судебныя, п вообще всѣ оффиціальныя дѣла. Слѣд. всѣ
і’е&і іііез будутъ і'егіае, и впродолженіи ихъ бываетъ зинііішт,
точно такъ же какъ они вмѣстѣ и пеіавіі, но не наоборотъ:
именно, іпзііііипі спеціально говорится только тогда, когда
остановка судопроизводства была назначена (іпсПсіипі егаі)
особеннымъ повелѣніемъ сената. Егаі іп орріііо іпиііііиііо іп-
чоіепз Ьеііі <1іи(игп.‘аіе оігі. Саев. В. С. 2, 36. Объ оііипі
тѣхъ, которые оставляли государственную дѣятельность и пре-
давались потомъ занятію науками и подавали научныя мнѣнія
и Еегіае и іезіі всегда считались сродными. О корнѣ и значеніи ихъ
сл. прекрасное разсужденіе у йорссеиа, Кгіі. Веііг. стр. 195 слѣд.
’) Изъ іигівііііиш, отъ ,|ив и вівіеге.
Отъ пе и іагі, потому что въ этн дни претору пе позволено было произ-
носить слова: Во, Вісо, АіІДісо—см. Древности, - а слѣд. п заниматься судо-
производствомъ.
— 381 —
(Де ]иге гевропДеге), сл. Сіе. Ог. 1, 1 и 3, 15. .Тизіііігті
рег а1і(]иоѣ Діев вегѵаіпш, и: Аѵегіепйіз ІеггогіЬиз іи ітШишп
Іегіае іпсіісіае. Ьіѵ. 3, 5. Іп сііея <]иаві сіеогиш /езіі ас зоіеп-
пев сеІеЪгаіі вшЛ. Сіе. Ріа. 22.
330.	Ѵідіі, ѵгдііапз, ехзотпіз. іпзотпіз, сизіоз, ѵідіііае, ехеи-
Ыае, сизіоЛіа. ѴіыіІ, сродное съ тѵасЬ, ѵіѵеге, ѵірог и ѵщііапз,
бдящій, неспящій, наз. тотъ, кто по тѣмъ или другимъ при-
чинамъ старается не спать; іпвотппів безсонный, безъ сна, кто
по тѣмъ или другимъ причинамъ не можетъ спать (сареге 8ош-
пиш поп роіеві); ехвопіпів безсонный, бдительный, кто не чув-
ствуетъ нужды спать. Поэтому ѵікіі, въ смыслѣ имени суще-
ствительнаго, зн. часовой, сторожъ, т. е. такой человѣкъ, ко-
торый не спитъ, между тѣмъ какъ прочіе спятъ,—и так. обр.
ѵірі! посіпгпив ночной часовой, сторожъ; но ензіов, сродное
съ сига, охранитель, стражъ, наз. тотъ, кому поручено охра-
неніе чего-ниб. или присмотръ за чѣмъ-ниб. Сообразно съ этимъ
ѵіріііа зн. 1) .неспанье, несмыканіе глазъ ночью, безсонные
часы ночи, 2) одинъ изъ четырехъ ночныхъ караульныхъ ча-
совъ, на которые Римляне дѣлили ночь, часы, 3) стоящіе въ ка-
раулѣ, на часахъ часовые, караулъ; ѵірііапйа бдительность,
неусыпность, внимательность; ехспЬіае, отъ ехсиЬаге, стоянье
на часахъ, въ караулѣ,—все равно, ночью, или днемъ, особ.
внѣ лагеря, Ь) караулъ (часовые), стоящій на стражѣ юсоб.
внѣ лагеря); сивіойіа, сторожа, стража, охраненіе, надзоръ.
Ь) заключеніе въ качествѣ арестанта, арестъ, состояніе подъ
арестомъ, подъ карауломъ, 2) мѣсто, гдѣ кто-ниб. а) стоитъ
въ караулѣ, постъ, или Ь) состоитъ, находится подъ карауломъ,
подъ арестомъ, тюрьма. Ѵіуііез е]пз Іосі. дна іеіеііегаі авсеп-
ііепв ІЮ8ІІ8, сііаіі випі. Ьіѵ. 5, 47. Ѵіуііез самев. Ног. 04. 3,
16, 2. Егіцйіав посіев пои віпе іпиійв іпяотпіз Іасгіпіів а§іі.
ІЬііІ. 6, 6. Ѵевііішіипі ехзотпіз посіез вегѵаі Діевдие. Ѵіг».
Аеп. 5, 556. Рашіаіев ^агае сивіоз ге§іае ашіеив Ьайиш
егаі. Кер. І)аЬ 5.
331.	Богтіге, ііогтііиге, зоріге, зіегіеге, зотпиз, зопшит
сареге, зорог. 8опшив ') сонъ, безъ посторонняго смысла, а
бошпиз И ВОрОГ ОТЪ ОДНОГО корня СЪ ОЯѴОГ.
спать (безъ добавочнаго смысла) полат. еіоппіге '), во зопі-
пиш сяреге=засыпать. Поггаііаге, хотѣть спать, дремать, быті
соннымъ. 2) метаф. = быть не съ ясной головой, быть небреж-
нымъ, невнимательнымъ. 8орог безпамятство, одурь, Ь) оду-
ряющій. оцѣпеняющій, крѣпкій, глубокій сонъ, и с) усыпи-
тельное, сонное питье, снотворный напитокъ. Отсюда яоріге
приводить въ безпамятство, наводить одурь, одурять, о) приво-
дить въ одуряющій, крѣпкій, глубокій сонъ, наводить такой
совъ, усыплять, с) метаф. = успокоивать, усыплять, утишать,
усыплять навѣки, убивать. Жесіеге храпѣть. Розміопіиз сепзеі
(іеоз сит (ІогтітігЬгіз соНодні. Сіс. І)іѵ. 1, 30 Косій аініш-
ІаЬаі іп риЫісо Тііеівізіосіез, дшні зотпит сареге поп роззеі.
І<1. Тизс. 4, 19. Ворог сотріе» іііпг агіиз. Ѵіг,ц. Аеп. 2, 252.
ІтрасіиБ захо зорііиз езі. Ьіѵ. 6, 6. Апітиз яорііо согроге
ѵі^ііаі. Сіс. Віѵіп. 1, 51. 8орі(а ѵігіиз. Сіс. Саеі. 17.
332.	Гаіідаге, [еззиз, Іаззиз, Іапдиеге, ІапуиіЛиз, (Іе/'аіідаіиз,
сіе/еззиз. Е.чііоаге, •) утомлять, значитъ приставать къ кому-
ниб. усиленно, настойчиво, неотвязчиво, (съ просьбами, сле-
зами, требованіями), мучитъ, напр. пытками и т. п. до тѣхъ
поръ, пока тотъ не лишится терпѣнія или силъ работать надъ
чѣмъ-впб. или терпѣть что-ниб. Отсюда Гаііцаіиз будетъ тотъ,
кто утомленъ, измученъ означеннымъ манеромъ, кто утомился,
изнурился; но і'еззпз, отъ того же корня съ перемѣною глас-
ной, есть тотъ, кто отъ понужденій, болѣзни, старости и т. п
потерялъ силы, изнуренный. разслабленный, дряхлый и т. и.
Въ сіеіаіщаіия и (Іеіеззиз это понятіе усиливается, и слѣд,
пожалуй, = совсѣмъ, совершенно, рѣшительно изнуренный,
измученный. Ьтезнз ве встрѣчающееся у Цицерона и Це-
заря, хотя у обоихъ есть Іаззіішіо, разстроенный, разбитый,
утомленный, усталый, обезсилѣвшій. Ьапрнеге *), по какимъ-
*) Одного корна еі барЭачш. См. Хурпіуса I, стр. 64 и «-тр. 109. р.
*) Какъ бы іі.іам, какъ говоритъ Гомеръ, образовалось изъ іаі въ аЙ'а-
ііш т. е. ай Гаііш и идете.
Ч и 4) ІА88П8 оеті. причастіе отъ вышедшаго изъ употребленія Іасеге =
’/а'іяч, добіівичвая форма къ Іпхиа т. е. Іаееив, какъ аввів къ ахн, и притомъ
Іахив зн. слабый, нетвердый, шаткій, распущенный, Іанвиз — усталый- Отъ того
же корпя происходитъ Іапдиеге.
— 383 —
ниб. случайнымъ причинамъ либо отъ природа по чему-ниб.
бытъ бездѣйственнымъ, вялымъ, неспособнымъ. несклонныя» къ
пруду и усилію’, отсюда Іаіщийіиз неспособный, несклонный
къ усилію. ѴегЪегіЪпз. іоппепііз, іілпі ІаНідаіі диае сісипі, еа
ѵісіеіііг ѵегііав ірза сіісеге. Сіе. Тор. 20. Ьаііиогшп ігіапі
ріщпа яігосі вепіеі ірзі ЫщаѵегаиЬ Ьіѵ. 8.10. Ре&згз ІаЪоге
ас ри^папсіо шіІіііЬпв диіез йаіа езі. Ьіѵ. 21, 10. Вошапі
іііпеге аідие орете савігогит еі ргоеііо /ёзаг Іаззідие егапі.
8а11. .Тгщ. 53. ѢапдгеіЛа яевесіиз. Сіе. 8еп. 23.
333.	(^и^з, іглпдиіііііаз, гециіез, съ прилагательными того
же корня и ос—. соя—, гециіезсегс. (фйез, сродное съ «о.,
хесияі, собств. неподвижное лежанье на мѣстѣ, а потомъ наруж-
ный покой, нъ отличіе отъ хлопотливой дѣятельности, но отсю-
да еще и = сонъ, и с), въ отличіе отъ жизни, сонъ смертный,
смерть. Тгаіщиііійаз зн. внутренній покой, покой дути, сердца.
въ противоположность внутреннему волненію отъ страстей или
сердечныхъ движеній; но часто это слово употребляется и о
покоѣ, тишинѣ мѣстъ, особ. моря съ прибавкой и безъ при-
бавки шагів. Поэтому диіеіик спокойный въ смыслѣ недѣйству-
ющій, бездѣйственный: но ігатщиіііив спокойный въ смыслѣ не
возбужденный, не встревоженный, не разгоряченный. Иецшез
зн. отдыхъ. Отсюда гедпіевсеге успокоиваться, отдыхать и Ь)
метаф. находитъ успокоеніе, отраду, іи ге; асдиіезсеге прі-
останавливать работу, усилія, для того чтобы перевести духъ,
отдыхать, успокоиваться, а еще и умирать, и метаф. Ь)
успокоиваться на чемъ-ниб., іп ге,т.-е. больше не желать; сои-
Яіііевсеге быть въ покоѣ, т.-е. въ бездѣйствіи, 2) о вещахъ,
оставаться безъ движенія, быть въ упадкѣ, быть въ бездѣйствіи,
не трогаться, и метаф. 1>) любчтъ отдыхать за чѣмъ-ниб., т.-е.
любить занятія чѣмъ-ииб.,—были ли передъ тѣмъ тревоги, аш
ихъ и не было. Тпіпциібиз ай диіеіеш іосиз егаі. Сіе. Кер.
1, 4. КиЬііо шаіасіа ас ігапдиіШіаз ехвііііі. СаевВ. 6.3, Іо.
І'езвів ІаЪоге ас ріщтіашіо шіІйіЬик уиіез йаіа езі. Ьіѵ. 21,
35. Арреіііив яіпі Ігагирііііі ищие ошиі регішѣаііопе апіті
сагеапі. Сіе. ОЙ. 1 29. Тг-апушИИаз апіші, покой души, миръ
въ душѣ. Ѵііашіі са/огія саизза Ьапигіі іич іюгач еиуніегі.
— 384
Сіе. Аіі. 13,34. 8епек іи асіоІвБсепііит сагііаіе асдиіезсгт^
Ій. Ьаеі. 27. Ьеріопея, диа« Бесит (Іихегаі, іпѵісет гедиіевсе-
ге аідие іл савіга геѵегіі /иезіі. Саез. В. С. 3, 98. Ве/езвив
,)ат ІаЬоге аідие ііілеге (ІІБриіаііопів іиеае гедиіезсат іп Сае-
вагів зетіопе диаві іи аіідио регоррогіипо сіеѵегзогіо. Сіе.
Ог. 2, 57, а Цезарь на это указываетъ: диі Ьос (Іеѵегзогіо
БегшоніБ теі ІіЬеиіег іе ас^иіеіигит еззе Оіхійіі. ІЬіб. 71,
т.-е. ты сказалъ, что хочешь отдохнуть на той безсвязицѣ,
мелочахъ и т. п., какія могъ я наговорить,— слѣд. Ц. выразил-
ся скромно. Тевіошасііив зиЬііо іп іаЬегпасиіо орргеззив, и(
(пряно въ томъ положеніи, въ какомъ онъ—оі?	сопдиіе-
ѵегаі, вирегіоге согрогіз рагіе писіаіа, ѵиіпегаіо едио. ѵіх зе
ех шапіЬив ргаебаиііиш егіриіі. Саез. В. Ѳ. 7, 46. Мегсаіо-
гипі ваѵідаііо сопдиіезсіі. Сіе. Мапіі. 6. Агсіііав роёіа вирре- <|
(Іііаі поІіІБ (=тіІіі), иііі еі апіншя ех іюс Гогепві зігерііи
геі’ісіаіиг ес аигез сопѵісіо ііеіеззае сопдиіезсаиі. Ій. Аі’СІі. 6.
334.	Адеге, (іисеге, адііаге, чпоѵеге, сіеге. Въ значеніи вести
ѵ«еге, ауяіѵ, и (іисеге различаются между собою тѣмъ, что адепз
гонитъ передъ собою предметъ, а (Іисепз, напротивъ, ведетъ
ею за собою, держа рукой, либо на веревкѣ, либо какъ-нпб.
иначе. А^еге (апіе зе или ргае зе или безъ этихъ прибавокъ)
Ьоѵет, Ьошіпет, Іюпіівет іп ехіііиш, ргаебат, и метаф. о
времени: ареге аеіаіеіп, ѵііаіп, біет; но (Іисеге весиш, іп саг-
сегет. Іапат, іііиіп, ихогет іи іпаігітопіит, (іисеге съ прибав-
кой или безъ прибавки ехегсііию, зиісит, Говзапі, шигииі.
адиаш аіідиет аб сгебеікіиш. Именно, а{?еге собств. зн. при-
водить что-ниб. въ такое движеніе, чтобы оно шло впередъ.
Отсюда а^ііате съ усиленнымъ значеніемъ быстро, живо, горячо,
съ увлеченіемъ, гнать, погонять, гонять или двигать туда и сюда
не давать покоя, синонимъ съ шоѵеге, сродно у-аю, откуда
р.Ёр.аа.== что-ниб. уводить или выводить съ мѣста, гдѣ оно на-
ходится, выводить изъ состоянія, въ которомъ находится, и пере-
Виражепіе: ппігиш... (Іисеге, кажется, произошло либо отъ тасканья вТ
рукахъ межеваю снурка, либо черезъ дальнѣйшее движеніе понятія Іаиапъ
Іііиш... (іисеге.
— 385 —
мѣщатъ на другое мѣсто, приводить въ другое состояніе, слѣд.
дошитъ, іонитъ, заниматься чѣмъ-ннб., тревожитъ, тртапіъ,
поражать. Но сіете зн.: что-ниб. такое, что было спокойно,
бездѣйственно, чего въ данномъ мѣстѣ, налицо не было, что
было невидимо, возбуждать, пробуждать, поднимать, заво-
дить, у Цицерона встрѣчается рѣже, нежели у Дивія, и сродно
съ	-ліѵгы. Ацпііа іп-есіапз аііае аѵез еі адііапз зепі-
рег ірза розігета езі. Сіс. Оіѵіп. 2, 70. Ргаесеріі ііз, не зе
ех Іосо тоѵегепі. Ьіѵ. 34, 20. Нае те сапззае тоѵепѵпі. Сіс.
ЛИ. II, 5. 8ісиѣ таге рег зе ітюоЪіІе езі, ѵепіі еі ангае
сіепі, ііа ргосеііае іп ѵоЬіз зппі. Ьіѵ. 28,27. Веіііпп, ріщваш
сіеге. 1(1.
335.	Адеге, /асеге, /асіііаге, ігасіаге, геддеге, орегагі. А§еге.
коренное значеніе котораго см. § 334, зн. своими рѣчами или
поступками добиваться тою, чтобы тотъ или друіой пред-
метъ осуществился, сбылся; но іасеге ’) зн. осуществленіе
того или другаго предмета обработать. выполнитъ; цпі а^іі
аіідпіі», тотъ заботится о запасѣ силъ и средствъ, необходи-
мыхъ для выполненія желаемаго дѣла, и о хорошемъ распоря-
женіи силами и средствами; циі Гасіі аііцині. тотъ подвинулся
уже далѣе приготовительныхъ работъ и заботится о самомъ
дѣлѣ и о правильности его хода; поэтому а»еге зн. хлопотать,
заботиться (о томъ, чтобы), заводить, предпринимать, обдумы-
вать, задумывать, Іасеге— выполнять, выработнвать, устроивать:
впрочемъ, оба эти глагола употребляются въ столь многихъ
значеніяхъ, что невозможно привести значенія, подходящія ко
всѣмъ случаямъ 1. Так. обр. говорятъ: А^еге аіідиііі, піЬіІ....--
чти ниб. имѣть въ виду, желать чего-ниб., ничего не имѣть въ
виду, пп о чемъ не хлопотать, но іасеге аііцпні, пііііі...—зани-
маться выполненіемъ чего ниб.; цпііі а,яІ8?=О чемъ тыхлосо-
*) Еасеге есть пЭй««=» устроивать (доставлять), выполнять, какъ часто у
Гомера. Е сдѣлалось иаь Ѳ, какъ въ і'огев... отъ Эъоя ТЬйг. іверь.
вставлено, какъ въ уаеіо отъ ічрі. Сл. Курціуса, 1. 1. I, стр. 52.
’) Хотя можно адеге п іасеге сравнивать съ тсоггеіѵ п кѵиЬ. однако гуи
легко можно сбиваться и счіипіівать значенія.
25
— 386
четъ? Что у тебя въ виду? Какъ поживаешь? дпкі Гасів?—Ка-
кой работой ты занятъ? Какое дѣло у тебя въ рукахъ? І<1 а&е-
ге иі——валъ тѣмъ работать, о тоыъ хлопотать, чтобы—. но кі
Гасеге иі значило бы только: сдѣлать такъ, чтобы—. А^еге
Ъеіішп =дѣлать нужныя приготовленія (распоряженія) къ вой-
нѣ. начаться ли еще только она должна, и іи уже продолжать-
ся, но іасеге Ьеііиш = заниматься военными операціями и не-
пріятельскими дѣйствіями: а^еге сопѵепіиш = (въ провинціи)
открывать и производить судебныя засѣданія; ацеге ^гаііав, при$
носить, выражать благодарность: анеге аіпісипі, ГаЬиІаш, рагіев,!
Оге8іет=играть роль друга, пьесу, роль, роль Ореста, вмѣсто
чего можно сказать и рго яшісо, какъ рго бісІаІоге=дѣйство-
вать въ качествѣ друга, диктатора, но рго не говорится объ игрѣ
въ театрѣ. А§еге бе аіідиа ге = вести переговоры, совѣщаться
объ исполненіи какого-ниб. дѣла; отсюда а^ііпг сіе ге; но а§і-
Іиг аіідиісі, собств. дѣло представлено на рѣшеніе, потомъ: дѣ-
ло идетъ о—, рѣшается вопросъ о—, въ опасности—; а§еге
сиш аіідпо сіе ге= толковать, разсуждать, говорить съ кѣмъ-
ниб. о чемъ-ниб., но а& сиш аіідио Ьепе, таіе = поступать
съ кѣмъ-ниб. или противъ кого-ниб.: Ъеііе... шесипі а#іГиг=
мнѣ хорошо.... для меня хорошо..., мои дѣла хороши... Гасеге
аедеш, ропіеш іп Питіпе, сазіга, ііег, ресиніаш, гпеГипі, сіо-
Іогеш, апітит аіісиі, Гібеш аіісиі (доставить кредитъ, дѣ-
лать вѣроятнымъ), ішрегаіа, расеш, Гоесіик, паиГга<Нит, <1аігі-
виш, ѵіаш, агіііит, Гасеге аіідиет сопзиіет, Гасеге аіі-
диет іпеііогет, Гасеге аіідиет 1одиепГ.ет (сличи это съ а§е-
ге напр. Огезіет), гдѣ ареге никакъ нельзя употребить. Га-
сеге шеііогет.. дѣлать лучшимъ..... на основаніи предъ-
идущаго, значитъ: приводитъ ег лучшее положеніе.... но гей-
сіеге, напр., шеііогет...—передѣлать, превратить въ лучша-
го... Изъ этого видно, почему не говорилось гесісіеге напр.
сопяиіеш, ргаеіогеш... Наконецъ Гасеге еще зн. заниматься
чѣмъ-нибудь какъ ремесломъ, профессіей, напр. аг^епіагм
гіаш, тегсаіигаш, ргаесопіит, и так. обр. тоже, чтб Гасйя
Іаге, напр. аіѣет, тейісіиаіп: впрочемъ послѣднее употребля-
лось, кажется, только о высшихъ профессіяхъ. Наряду съ обо^
- 38? —
ими послѣдними ілаголами идетъ. также часто употребляемое,
Ігасіагс, отъ ігаііеге, 1) трошть. перебирать что-виб* (аЦиііІ),
обрабатывать, заниматься, напр. аіідиііі іпапи, сегаш роііісе.
Іапаш, едииш, агта, атісогшп саикзаз, даже напр. и тияі-
сат, но при этомъ нѣтъ представленія собственно о ремеслѣ,
профессіи, 2) іг. аіідиеш Ьепе, шаіе..., тоже, что а^еге сит
аіідио, поступать, обходиться съ кѣмъ-ниб. хорошо, худо...,
3) Ігасіаге аіідикі =лнбо другимъ на словахъ дѣлать отчет-
ливое изложеніе чеіо-ниб., либо самому внимательнымъ размыш-
леніемъ доискиваться отчетливаго понятія и Ь) аіідиепі, аіісіци?
рег5опаіп = представлять въ качествѣ актера, — рѣже, чѣмъ
апете, 4; рѣже говорится ігасіаге <1е ге=толковать. разсуж-
дать о чемъ-ниб.: въ этомъ смыслѣ обыкновеннымъ выражені-
емъ было а^еге сіе ге. Орегагі употребляется вообще рѣдко,
и въ прозѣ главн. обр. только въ знач. исправлять, отправлять,
совершать службу богамъ, священное, религіозное дѣйствіе.
Нозіев орегаіі зирегзііііоніЬиз сопзіііа зесгеіа а^ипі. Ьіѵ. 10,39.
336. Ѵіѵия, ѵігіЛиз, ѵіѵах, ѵііаііз, ѵедеіиз, ѵідепз, апітапз,
аіасег, асег, асегЪиз, ѵекетепз, зігепииз. Ѵіѵиз ’), живой, орр.
къ іпаіпиша и тогіииз, въ чемъ есть, сохраняется жизнь, а
потомъ и метаф., какъ создала природа, настоящій, свѣжій,
необработанный, чистый. Ѵіѵиз употребляется еще и въ смыс-
лѣ причастія вм. рѣдко употреблявшагося ѵіѵеііз. Ѵіѵккщ *)?
живой = имѣющій жизненность, выказывающій жизнь, впечат-
лительность, живость, проворство, легко возбуждающуюся дѣя-
тельность. пылкость, горячность, впрочемъ не употребляется у
Цицерона, и не гов. о самыхъ лицахъ, но только объ іп^епіиш, ані-
шиз ит. и.; употребляется еще метаф. у поэтовъ въ смыслѣ выра-
зительный, живой, какъ живой. Ѵіѵах '), имѣющій крѣпкую,
продолжительную жизнь, живучій, долювіьчный, прочный. Ѵііа-
1І8 !), гов. о лицахъ и вообще живыхъ существахъ, въ чемъ
есть задатки (долгой) жизни, подающій надежду на (долгую)
жизнь, Ъ) о вещахъ, дающій жизнь, нужный для поддержанія
•) Ѵіѵив, ѵіѵіііиз, ѵіѵах, ѵііаііз, какъ и ѵііа, ѵіѵеге, рсс, і’лмваі—всѣ <>ті
одного общаго корня.
25*
388
жизни. Ѵереіпк '), исполненный, полный жизни, крѣпкій, кто
или чтб вмказываетъ неослабную дѣятельность и силу тѣла и
духа,- ѵі§еп8 ')> живой, бодрѣій, кто или чтб имѣетъ или выка-
зываетъ энергическую силу жизни. Апітапн, дышущій, и 2)
имѣющій живое дыханіе, бытіе съ жизнью, одаренный жизнью,
одушевленный; отсюда въ смыслѣ имени существ. = живое оду-
шевленное существо, животное. РЬагпаЬаго Ьувагкіег гепппііаі,.
цияе гері сит Ьасесіасіповііз езвепі, іггіЬт Лііига, пійі АІсіЬі-1
айегп ѵіѵит аиі тогіишв ігаййіізвеі;. Хер. Аіс. 10. Ѵіѵа ѵох,.|
Ѵгѵит вахит, ѵіѵа пмііх. Ѵедеіит іп^епішп іп ѵіѵідо росіогеі
ѵі&еЬаЬ Ьіѵ. 6, 22. Ѵіѵідит Каезовіз іпцепіиш. Ьіѵ. 2, 48. |
Котапі Геваі сит гесеіШЬиз ас гедеіів ри^паЪапЬ Ісі. 23, 47.1
Розігетиш (Ііегит) схреПеі сегіе ѵіѵасіог Ііегев. Ног. 8аі. 2,
2, 132. Риег иі віі ѵііаііз, теіио. Ісі. ІІіісІ. 1, 2, 60. Каіига
ѵіт іл зе ІіаЬеі ѵгіаіет. Сіс. К Г). 2, 9. АЬ іег§о Аірев
иг^еві, ѵіх іпіе^гіз поЬіе ас г'ідепііЬия ігапзііае. Ьіѵ. 21, 43.
2. Асег *), острый, никогда ве употребляется объ остротѣ
рѣжущихъ инструментовъ, но 1) о качествѣ внѣшнихъ чувствъ
и ихъ состояніяхъ, и Ь) быстрый, горячій, сильный, о всякихъ
чувственныхъ впечатлѣніяхъ, 2) о свойствахъ а) умственныхъ
способностей (разсудка }==острый, проницательный, Ъ) нрав-
ственнаго характера лицъ, объ ихъ свойствахъ и поступкахъ,
въ хорошую и худую сторону, = горячій, пылкій, (живой, рѣ-
шительный). АсегЬнз см. § 463. Аіассг бодрый, проворный и
въ хорошемъ расположеніи духа,т.-е. въ настроеніи, при которомъ
вообще бываютъ въ веселомъ расположеніи духа, или въ отно-
шеніи къ какому-ниб. опредѣленному предпріятію (одушевленный,
проворный, готовый). Ѵеііепіенв 3), 1)о лицахъ = вг сильномъ воз-
бужденіи, разгоряченіи, страстнаго, пылкаго характера 2) о "
вещахъ—рѣзкій, сильный, гов. о томъ, чтб бываетъ слѣдстві-
*) Ѵі^еге и ѵеуеіив, Курчіусъ, 1. ]. I, с. 156 производитъ отъ одного кор-
ня СЪ
*) Сродно съ	«хч, схыхч, ажрее.
•) Вервонач. ѵегоепв, о чемъ см. Шнейдера, Еіешепіаіі. р. 187 п р. 611,
и слід. образовалось изъ ѵе и тепз, какъ ѵевапиз, ѵсеогв.
— 389 —
смъ страстнаго возбужденія или настроенія, либо сильно дѣй-
ствуетъ на чувство. Зігепиия '), у Цицерона встр. сравнитель-
но рѣдко, сильный, энергическій, гов. о томъ, кто начинаетъ и
выполняетъ что-ниб. съ энергіей. Асег ѵізпз, ойог, асгіз Ѵііепів,
асге ііщепіиіп. МагсеШпиз ве асегггтит Іиі йеі'епзогет іоге
озіеікііі. Сіе. Ьіѵ. 1,1. Асге Ьеііипі. Сіе. Ай Ьеііа зизсіріепйа
аіасег еі ргошріиз езі апііпиз СаПогшп. Саез. В. С. 3, 19.
ѣ пііит еа ѵекетепз іегохдие наіига. Сіе. Ѵаі. 4. Вепаіиь
сонзиііит ѵеііетепв еі §гаѵе. II. Саі. 1, 1. Раіег е]из еі тапи
іогііз еі Ьеііо зігепииз егаі. Кер. Ьаі. 1.
337.	Іпаі ітиз, ехапітіз и ехапітиз, ехапітаіиз, тогіииз.
Іпавіівиз, г) безжизненный, неживой, что не принадлежитъ къ
роду существъ, одаренныхъ авііна (живымъ дыханіемъ); ехаві-
піІ8 или ехапітнз, а у Цицерона вм. этихъ словъ ехаштаіпз,
отъ ехапішаге, лишать жизни, лишенный жизни, что хотя и
имѣло апіпіаш, но сейчасъ или недавно потеряло ее, и Ъ) какь
бы лишенный жизни, помертвѣлый, полумертвый', пюгіішз,
мертвый, чтЬ черезъ смерть (іпогв) потеряло свою апітат.
Апішаііа іпапітадие гщеЬапІ. Ьіѵ. 21, 32. Тпт зпрег ехапг-
тит&езе, рпуесіі атіеит. Ѵіг§. Аеп. 9, 444. Ап)иѵаі ѵі§і!аге
гпеіи ехапітет посіездие (Ііезсще Гогюійаге іигез? Ног. Аісі-
Ьіайепі Ьузашіег уиззіі ѵіѵиш аиі тогіиит Ьасеііаетопііз Ігайі.
Кер. Аіс. 10.
338.	Ѵаіійие, ѵаіепв, гоЪизіив, /ігтгів, зіаЫІіз, /огііз, сопвіапв.
Ѵаіійиб и ѵаіепз, въ полной силѣ, сильный, крѣпкій, гов. о
предметахъ матеріальныхъ и умственныхъ, кто или что вла-
дѣетъ достаточными сидами для сопротивленія или для нападе-.
нія. Ѵаіепз гов. о лицахъ и вещахъ, ѵаікінз о лицахъ употреб-
ляется почти только въ описательныхъ выраженіяхъ изъ апі-
П1П8, іп^епіиш, согриз. ВоЬияіиз, отъ гоЬиг, какъ опизіия,
аіЪияіиш отъ опп», агЬог, крѣпкій, сильный, здоровый, 1)
состоящій изъ твердаго матеріала, 2) имѣющій крѣпкое тѣ-
ло съ крѣпкими костями и мускулами, и поэтому способ-
*) Сродно съ а-ерчѵу:, «тгрчѵое, н так. обр. можетъ быть, и съ агергіі,
’) Не должно гоиоритъ іиаиішаіиз. Мадвин къ Сіе. Ни. 4, 14.
390
ный къ сильному нападенію или сопротивленію,—даже ивъ
смыслѣ нравственномъ, хотя и рѣдко. Гіппиз, крѣпкій, проч
ный, твердый, говорится не столько въ смыслѣ матеріалъ-]
номъ, сколько въ нравственномъ, т. е. означаетъ надежносМѣ^
стойкость предмета и слѣд. способность его къ сопротив-
ленію. 8іаЬіііз, въ прямомъ смыслѣ и въ переносномъ, твер*^
дый, неизмѣнный, стоящій на крѣпкомъ основаніи и не ло-
дающійся туда и сюда при всякомъ толчкѣ плп ударѣ. Рогіі^
сродное съ Яарсгос, Правое (сл. § 335), въ чувственномъ зн
ченіи выражаетъ крѣпость вещественнаго матеріала, ‘но такъ
употребляется только рѣдко, а гораздо чаще —твердый, муже-
ственный, храбрый, стойкій, сильный, крѣпкій, у потребляется
въ рѣчи о лицахъ, ихъ качествахъ и поступкахъ, для выра-
женія нравственной крѣпости и энергіи, которую онп обна-
руживаютъ въ рискѣ на опасности или въ борьбѣ съ ними.
Сопзіапз, постоянно-одинаковый, неизмѣнный, стойкій, твер-
дый, говорится какъ о матеріальныхъ предметахъ, такъ и о
нравственномъ характерѣ лицъ, качествъ и поступковъ. Къ Гог-
іі8= храбрый по значенію подходитъ Ьеііісозиз, воинственный,
любящій борьбу, сварливый, задорный, кто часто и охотно ве-
детъ войну, напр. Ьеіі. $ен8, сіѵііаз, но Ьеіііспз, военный, воин-
скій, гов. только о вещахъ 'въ прозѣ), связанный съ войной,
относящійся къ ней, встрѣчающійся тамъ, происходящій отъ
войвы, напр. Ьеіі. бізсірііва, ѵігіпз, Іаия. ЬгЬе ѵаіісіа шиго
аЦие ірзо зііи тинііа аЬзіівиіі. Ьіѵ. 1, 15. Отпіа ѵісегіз, «і
наНЛкт іе ѵісіего. Сіе. Віѵ. 16, 4. ВдЬивІі еі ѵейепіез еі аи-
(іасез ваіеііііез. М. А^гаг. 2, 31. Медісиз сопіігтаі ргоресііет
іе ѵаіепіет іоге. І<1. Віѵ. 16, 9. Маііет Саезагі іапіаз ѵігез
поп (Іегіікзеі, диат пипс іат ѵаіепіі гезіяіегеі (зс. гез риЫі-
са). Ій. Аіі. 7, 3. Розіеа, диит гоЪиеііог езі Гасіиз (выросъ
и съ годами сталъ сильнѣе), тиііоз атаѵіі. Кер. Аіс. ‘2. Тге-
Ьаііик асі то, попгіит заііз {ггто сотрете диит еззеі, тапе
ѵепіі. Сіе. Віѵ. 11, 27. ВіаЪіІів ріщпа часто у Ливія. Апгісі
зипі {ігтг, еІаЫІев, сопеіапіее еіщепсіі. Сіе. Ьаеі. 17. Ьогійиі
сопзіапііз езі поп регіигЬагі іп геѣиз азрегіз, зе<1 ргаезепіі
апіто иіі еі сойзіііо пес а гаііопе (Іізсесіеге. 1(1. ОЙ. 1, 23.
— ЗЭ1 —
Примѣч. Для сопвивііа источникъ умъ, для і'огііішіо серд-
це. для вЫпІйаз Гігшііаз, для йгпійаз—способность къ сопро-
тивленію, происходящая отъ внутренней крѣпости; для качества
ѵаікіпв и ѵаіепя—способность проявлять силу, слѣд. для трехъ
послѣднихъ свойствъ качество, но для гоЬпг—количество си-
лы или твердости.
339.	Роззит, дцео, ѵаіео, роііео, пезсіо, роіепз, сотроз. Рое-
яцп, сбѵаіла1., изъ роііз ') и зшп. значитъ «моиу» ’), когда воз-
можность основывается на физической или духовной (умствен-
ной либо нравственной) силѣ, либо на общественной или по-
литической (по законамъ, по должности и пр) вмети или пра-
вѣ. всего чаще съ іпйпіііѵиз, не рѣдко съ тиіішп, рагит,
пЛиѣ.. арий аіідиет, асі аіідиісі =), но очень рѣдко безъ до-
полненія (^иео 4), оо ііілі, із зит диі с. сопу, зн. «я въ
состояніи», если возможность основывается на обладаніи каче-
ствами и средствами, нужными для выполненія дѣйствія, озна-
ченнаго тутъ глаголомъ въ іпішійѵнз. Іпйпійѵцд при диео ни-
когда не опускается, а при роііео и ѵаіео, по крайней мѣрѣ, въ
хорошей прозѣ, никогда не прибавляется. Въ частности роііеге,
съ шиіѣшп, ріия... или безъ нихъ, зн. обладать силой, властью и
средствами, дѣйствующими на окружающее, что-ниб. совер-
шатъ. Vаіеге, бытъ въ полной силѣ, бытъ въ силѣ, имѣть вліяніе,
силу, значеніе, при чемъ можетъ быть прибавлено піиііипі,
р1П8..., аііциа ге, арисі аіідиепі, асі аіідиісі э)—въ какомъ-ниб.
частномъ случаѣ, либо въ какой-ниб. цѣлой области, напр.
Рагит ВіЪиІиз аисіогііаіе арисі рориіит асі апітов а Саева-
гІ8 атіеіііа аѵегіеисіоз ѵаІеЬаі. Зсіге, каѵоіг, йигасКаі, бытъ
‘1 Сродно съ готчіод,	санскритскимъ райз господинъ, слѣд. силь-
ный, властный.
-) Если могу зн. смѣю, мнѣ позволяется, т. е. хем ве останавлвваетъ ни-
какая сила, большая противъ мена, напр. законъ, начальство, обязанность и
т. и., то надобно говорить ІісеС.
3) Так. обр. роззе и ѵаіеге бываютъ по значенію одно и тоже съ ретгіпе-
ге ай——имѣть важное вліяніе на что-ннб., быть « связи съ чѣмъ-ниб. Сл.
8 150 и § 321.
*і фиео въ связи съ оізс, диі, циаііз.
мастеромъ на что-ниб., бытъ способнымъ, умѣть, у Цицеро-
на не встрѣчается, но встрѣчается, впрочемъ рѣдко, у Ливія ').
Вшипогіх ^гаѣіа еі Іигдіііопе ріигітшп аріпі 8едиапо5 роіе-
гаі. Саез. В. О. 1, 9. (^иі ірзе кіЬі заріевз ргосіеезе поп
диіі, педиіедиаш яаріі. Сіе. Аіі. 7, 5. ВагЬагі диігіяпі еі ііп-
шапез Гетто бесегіаге асеггіше /юазгші, аертоіагс ѵігііііег «о»
цивипі. Сіе. Тизс. 2, 27. Кедие ѵего ТЬгазуЬиІиз Ііапс Іедет
Гегеибаш іапіиш сигаѵіі, 8е<1 еііат, иі ѵаіегеі, еЙёсіі. Кер.
Тѣгаз. 3. Абиіаііо Бсіріоиеш ітреіііі аідие озіепіаііо 8иі еі
роіепііиш, диі іп ге риЫіса зіиіісііедие іиш ріигітит роііе-
Ьапі. Саез. В. С. 1, 4.
2. Съ роззиіп въ связи роіепз, сильный—имѣющій силу,
пластъ, средства, обыкновенно безъ дополненія, рѣже с. репіі.
вещи, надъ которой у кого-ниб. есть сила, власть, и сопіроз 5),
сильный, с. «епіі. = господинъ надъ чѣмъ-ниб., обладающій чѣмъ-
ниб., овладѣвшій чѣмъ-ниб., только при этомъ подлежащимъ
бываетъ имя лица, а дополненіемъ имя предмета, представляе-
маго только въ умѣ, въ родѣ аиі, апіші, тепііз, зреі, ІіЬегіа-
Й8, раігіае, ѵоіі, но не въ родѣ а^ті, оррігіі. Ітрой употреб-
ляется вообще рѣдко, но ішроіепз очень часто, не только 1)=-
слабый, безсильный •"), но и 2) с. уешЬ. = не имѣющій силы,
власти надъ тѣмъ или другимъ, надъ чѣмъ ее должно было бы
имѣть, напр. надъ собою, надъ своими страстями и впечатлѣ-
ніями, напр. йиі, ігае, и Ь) безъ депіі. — необузданный, чрез-
мѣрный, и так. обр. с) даже и о предметахъ неодушевленныхъ,
напр. ішроіенй іга, ііг)игіа.
340. Лидеге, сопагі, іепіаге, ехрегігі, регіеіііагі, тоіігі
Ашіеге, изъ аѵіііеге, слѣд. отъ аѵйіив, осмѣливаться, бываетъ
вслѣдствіе смѣлости, отваги, презирающей опасность, или дер-
зости, нарушающей границы, поставленныя закономъ и нрав-
ственностью, проявленіемъ преступности, съ дополненіемъ—иь
*) Но что пеьсіге = ие утѣші у Цицерона встрѣчается, это было показа
во въ § 199.
*) Конечно, отъ того же корня, какъ и рознпіп.
’) Впрочемъ въ этомъ значеніи бываетъ гораздо рѣже.
— 393 —
большинствѣ случаевъ—только изъ іпГіпіііѵчз или неопредѣлен-
наго термина въ родѣ і(1, іііші... Сопагі дѣлать рискованный
опытъ, пытаться, пробовать, бываетъ вслѣдствіе желанія, съ
помощью самоувѣренности и рѣшительности, приготовить уда-
чу, а поэтому часто говорится въ отличіе отъ сощіаге и рег-
Гісеге, съ дополненіемъ изъ іпііпіііѵиь, либо и изъ имени суще-
ствительнаго. Моіігі аііциііі *), съ усиліемъ заниматься чѣмъ-
ниб. утомительнымъ, труднымъ, получаетъ значенія: 1) ста-
раться осуществитъ что-ниб. такое, что требуетъ усилій, по-
бѣды надъ трудностями, и 2) стараться удалитъ, устранитъ
что-ниб. такое,, что требуетъ силы и побѣды надъ трудностями.
Въ связи съ сопагі, но ближе сродны по смыслу между собою,
по общему значенію испытывать, 1) іепіаге, ощупываньемъ
или какимъ-ниб. другимъ образомъ гіспытывать, разузнавать,
пробовать, какова натура, т. е. сила, крѣпость, сопротивленіе,
податливость и т. п. у какого-ниб. лица или вещи, или такова
ли натура предмета, какъ думалось,—для того чтобы сообраз-
но съ нею расположить свои дальнѣйшія отношенія къ пред-
мету, 2) ехрегігі, какимъ-нибудь принужденіемъ стараться
вывести наружу натуру какого-ниб. лица или вещи, разузна-
вать, разслѣдовать *); 3) регісіііагі,—которое въ значеніи «попа-
дать въ опасность пли быть въ опасности» идетъ не сюда,—зн. дѣ-
лать предмету какое-ниб. принужденіе, для того чтобы раскрыть
его натуру (съ той или другой стороны); регіспішп іасеге (аіі-
сиі не, аіісиіиз геі) дѣлать опытъ надъ какпмъ-ниб. лицомъ или
вещью, соотвѣтствуетъ ли его натура дѣлаемымъ отъ нея требо-
ваніямъ, илп нѣтъ, но Ь) регіспішп іасеге іп ге (Сіе. Віѵ.
Саес. 8) дѣлать такого рода опытъ при той или другой встрѣ-
тившейся вещи. Ьеінпіі аизі поп 8Шіі Мііішіі геаізѣеге. Кер.
Зіііі. 2. Мпііа (іоіо, ріепщие рег ѵіш агМапіиг. Ьіѵ. 39, 8.
Ма^ііиш ори§ еі аггіииш сопатиг. Сіе. Ог. 10. Сігсер еі
Рѣдко съ іпйиіііѵиз,
!) Ехрегігі отъ содпозееге отличается тѣмъ, что первое означаетъ знаніе
предмета, пріобрѣтаемое практическимъ путемъ, а послѣднее—знаніе изъ теоре-
тическаго разсмотрѣнія предмета.
— 394 —
Ѵеііігае соіопіае ]аш <1іи гіеіесііопепі піаІіеЪапіиг. Ьіѵ. 6, 21.
Мопіез яесіе зпа тоіігі рагашиз. М. 9, 3. ХиІІипі Ггі§к1іи8
(Гіѣгешн Ппшеп аіійп, іи иі ѵіх рейе іепіаге роззіш. Сіс.
Ье§. 2. 3. Часто гов. шали. (Іі^іііз іепіаге. КиІІиз іепіаѵіі
раііепііат позігаш. Сіс. А^гаг. 2, 7. ВаппіЬаІ іпіегіге, диат
Еотапоз поп ехрегігі, таіиіі. Хер. Вапп. 8. Регісіііапсіае
8ппі гігез іп^епіі. Сіс. Ог. 1, 34, гдѣ могло бы стоять п іеп-
іаіиіае пли ехрегіешіае, между тѣмъ въ приведенномъ мѣстѣ
Непота нельзя бы сказать іепіаге, — по крайней мѣрѣ въ
смыслѣ ехрегігі. Во і’огіппапі іепіаге, ехрегігі, регісіііагі
гов. безъ замѣтнаго различія.
341.	РеЫІІя, ітЪесіИиз,іп/ігтиз, іпѵаіиіие. ВеЬіііе зн. изну-
ренный болѣзнью, трудами, изуродованьемъ, лѣтами, ітЪесіІІпз
слабый отъ природы (слабаго сложенія). Соотвѣтственно съ
этимъ ітЬесіПиз наз. и слабый духомъ, слабодушный, мало-
душный, илтіміѵусс,, но беЬіііе о 'духѣ не употребляется ни-
когда. ІпГіпппз и іпѵаіісіиз, какъ антитезы къ ііппиз и ѵаіійиз
объясняются изъ § 338. Понятіе «слабый» часто выражается
еще уменьшительными именами, напр. піиііегсиіиз. апісиіа,
(Ігаесиіиз и т. п. Зсаеѵоіа сопіесіив Бепесіиіе, ргаерейііиБ
шогЬо, піапсиз еі ошпіЬиз шетЬгіз саріив ас сІеЫІІз егаі.
Сіс. РиіЬіг. 7.
342.	Аедег, аедгоіиз, тогЫАиз, аедгоіапз, аедгііисіо, пюгЬиз,
аедгоіаііо, резіііепііа. Кто отъ болѣзни или разстройства во
всемъ тѣлѣ либо въ одномъ какомъ-ниб. членѣ либо въ душѣ
разстроенъ, чувствуетъ себя нехорошо, кому тяжело, тотъ
наз. ае°ег; ае§гоіи8 есть тотъ, кто страдаетъ какой-ниб. опре-
дѣленною болѣзнью; ае^гоіапз находящійся въ состояніи аещъб
(въ болѣзненномъ состояніи); ае^гоінз и аеигоіапь употреб-
ляются какъ о тѣлѣ, такъ и о душѣ; впрочемъ у Цицерона
ае^гоіиз вообще употребляется рѣже, чѣмъ аецег, и потомъ
еще не говорится объ отдѣльныхъ членахъ, какъ гов. аецег.
МогЬміпз, больной, гов. только о безсловесныхъ, отъ шогЬиз,
болѣзнь тѣлесная, а у философовъ и душевная. Душевное стра-
даніе (отъ печали, страсти, заботы) будетъ ае§гііиі1о; болѣз-
ненное состояніе тѣла (по у философовъ и души) аеегоіаііо.
— 395
болѣзненность, болѣзненное состояніе, и уже только въ сереб-
ряномъ вѣкѣ въ этомъ смыслѣ стали говорить и аеетйпсіо.
Резіііепііа наз. болѣзнь эпидемическая или зараза, моровая
язва, мор. повѣтріе. Рѣже употребляется такъ резііз, которое
означаетъ собственно причину, источникъ нездоровья, разстрой-
ства. Метафорически, о разстройствѣ не человѣка либо жи-
вотнаго, а другихъ предметовъ, употребляются только аедег и
аецтоіиз, также резііз въ упомянутомъ смыслѣ, но не употреб-
ляются тпогЬия, аептіЛіиІо, аеатоШіо РЪегіз аедег Еиііешиз
іігіі, иѣ отпез іпейісі (ІНГкіегепЕ Сіе. Віѵ. 1, 25. Аедег ре-
(ІіЪиз, ѵиіпегіЬиз. йотасііиз. Аедег апіто п апіті, атоге.
сигіз, ііпюге. Аедга раг§ геіриЫісае. Еасііе отпев, циит ѵа-
іетив, гесіа сопзіііа аедгоііз (Іатиз. Тегепі. Апйг. 2, 1, 9.
Ледгоіиз атпигз. Тег. Ашіг. 1, 2,22. Нос гегаейіит езі аедго-
Іае ас ргоре сіезрегаіае геі риЫісае. Сіе. Саесіі. 21. ІІогЬо
тріісагі. Саев. В. С. 3, 18. Аі еі тогЫ регпіеіозтгез ріи-
гезцие апіті зипі, циат согрогіз. Сіе. Тизс. 3, 3. Еігиш ті-
пп8 посепі апіті аедгоіаііопее. циат согрогіз? ІЬісІ. 2. Но:
ІІІ аедгоіаііо іп сотрете, зіе аедгііисіо іп апіто потеп ІіаЬеі
поп веіипсГит а сіоіоге. Сіе. Тизс. 3, 10.
343.	Соергезе, іпсіреге, іпскоаге, огсіігі, іп/іі, ехогЛігі, іп-
еіііиеге, аддгеЛі, іпдгейі, аАогігі. «Начинать» отличается 1) отъ
«(еще) не быть, (еще) не дѣйствовать», а еще либо и просто
отъ «переставать», и въ такомъ случаѣ будетъ іпсіреге, у Ци-
церона обыкновенно съ регГ. соері, 2) отъ «сдѣлать, выполнить»,
довести до полнаго бытія, и тогда будетъ іпсЬоаге 3) отъ
«развивать, обработывать, разработывать», и тогда будетъ от-
сіігі, ехоггііті, но съ тѣмъ ограниченіемъ у Цицерона, что оба
эти глагола употребляются у него большею частію только о
приступѣ письменныхъ или устныхъ объясненій чего-нибудь.
Въ смыслѣ этихъ глаголовъ или въ смыслѣ соеріі (зс. Іоциі)
въ до-классическомъ и стихотворномъ языкѣ уиотреблялосыіе-
іесііѵпіп іпі'іі, онъ начинаетъ (началъ) т. е. говорить. Про-
тивоположные термины: къ іпсіреге иди соеріззе—сеззаге, (Іе-
*) Поятому іпеЪояіиз часто = только начатый, т. е. невыполненный.
----І!?Г> —
кіпеге и ііеаіаіеге: къ іпсѣоаге—регГісеге, аЬаоІѵеге, къ ог
<1ігі—Гіііет Гасеге (напр. Іоциеиді, асгіЬешІі). Соері, при іпГіп.
раза. соерінз зшп попасть въ какое-ниб. дѣло, вступить
въ какое-ниб. состояніе или положеніе, попасть иохь какое-
ниб. вліяніе, впутаться во что-ниб., увидѣть себя вынужденъ
нымъ къ чему-ниб.. придти къ чему (мнѣ пришлось), гово-
рится не прямо въ отличіе отъ какого-ниб. изъ означенныхъ
противоположныхъ понятій, одвакожь и не устраняетъ ихъ, а
оттого соері у Цицерона п могло идти вмѣсто іпсері Часто
словомъ «начинать» можно переводить и івяіііиеге, но этотъ
терминъ главн. образомъ зн. «устроитъ, приготовитъ что-
ниб., распорядиться чѣмъ-ниб.», т. е. сдѣлать необходимыя
указанія и распоряженія къ тому, чтобы что-ниб. устроилось,
вполнѣ совершилось. Къ понятію соері близки: а§§тесІі, взяться,
приняться за извѣстное дѣло, занятіе, и іпртейі приниматься
за дѣло въ томъ смыслѣ, что мы дѣлаемъ въ немъ первые шаги,
начинаемъ дѣло, полагая ему основаніе, починъ. Однородно съ
этими глаголами аііогігі, только съ добавочнымъ оттѣнкомъ
трудности, опасности. Обыкновенныя грамматическія конструк-
ціи такія: іпсіреге, ехопіігі, іпзІіСпеге, аііогігі с. асс. либо
іпГіп., огсіігі, іпсіюаге съ асс., соері съ іпГіп., а^гейі съ ай,
съ асс. и съ іпГіп., іп^гейі съ іп, съ асс. и съ іпГіп. Гпі- |
шепіа іпаіигейсеге гпсіргеЪапі. Саез. В. С. 3, 49. Оииіп апі-
іпаі ех иіего Іарашп ехсісііі, іп ііа апіпіапІіЪиа, циае Іасіе
аіипіиг, ошпіа Гете сіЬиа таігиш Іасіезсеге іпсіріі. Сіе. К
В. 2, 51. Іпсіреге ЬеІІиш сиіѵіа Іісеге, ііеропеге, цииш ѵіс-
іогез ѵеііпі. 8а11. Яир. 83. Цето саі іпѵепіиз, циі Соае Ѵе-
негів еат рагіет, диаш Ареііез іпсіюаіат геііциіанеі, аЬаоІѵе-
геі. Сіе. 0Й‘. 3, 2. Цоѵиіп йеІиЬгшп іпскоавіі. Сіе. І)ош. 12.
(^иегеіае аЬ іпіііо Іапіае геі огдіжіае (имѣется въ виду пред-
полагаемый большой историческій трудъ) аЬаіпі. Ьіѵ. Ргаеѣ
А ГасіІІіпііз огдігі. Сіе. Кіи. 1, 5. Сиш ѴеуепІіЬиз Гіііепаіі-
Ъиацие аЬ саиааа пеГашІа Ьеііит ехогзіз ЬеІІиш іпзІаЪаІ. Ьіѵ. 4, $
17. Типс сіісеге ежотвив еаі. Сіе. Гіп. 1, 8. Раиаапіаа огаге
*) Но Негі соеріит евве и соеріеве.
— ЗУ7 -
соеріі, не, диій е Ііііегіз сотрегіззеі, епшіііагеі. №ер. Раиз. 4.
РгоЬаѵіі уисіісі апіе реіііатп еззе ресивіаіг, диат еззеі соеріс
іІеЬегі. Сіс. Ог. 1, 37. 8епех зсгіЬеге Иізіогіаз іпзіііиіі. №ер.
Саі. 3. Ех иігадие рагіе ропіет шіііиіі, Ьійио ретіесіі.
Саез. В. О, 1, 54. АддгеЛі асі сііяриіаѣіопет. Сіс. ІпдгеЛі іи
Ьипс..,. зегтопетп. Саез. Ма^пит диісі аддгеЛі езі тиііае со-
{ііаііопід аідие оііі. Сіс. Аіі. 2, 14. Эе Ьіз сіісеге аддгедлаг,
зі раиса ргіиз (іе іпзіііиіо ас йе .ішіісіо тео сііхего. Й. ОЙ. 2.
1. ІпдтеАі зіидіогипі гаііопет. Сіс. Агсіі. 1. Іпдгезж зиш
еаз гез тапйаге топитепііз. Ій. Асай. 1, 1. Нос сазіеіішн
орри^паге аЛогіив езі. Ьіѵ. 43, 21.
344.	Іпіііит, рггпеірігіт, ехогсііит, ргітопііа, ргітогйіипі.
еіетепіа. Іпііішп, отъ іпіге, собств. вступать въ дѣло, осу-
ществляться, слѣд. починъ, начало въ смыслѣ того, чтб быва-
етъ первымъ по временщ ргіпсіріиш, отъ ргіпсерз, начало въ
смыслѣ основанія, которое явилось или должно явиться прежде,
чѣмъ могло или можетъ выдти въ результатѣ либо осуще-
ствиться все дальнѣйшее.—основаніе именно для этой возмож-
ности; ргішопішт, а чаще ргішогсііа, огит, изъ ргітнз и
оічіігі, первое начало, начатки, зачатки, въ смыслѣ того, въ
чемъ коренится осуществленіе какого-ниб. предмета и изъ чего
онъ развился; ехопііппі, отъ ехопіігі, начало или починъ, въ
смыслѣ того, чѣмъ извѣстный предметъ въ первый разъ заяв-
ляетъ о своімъ бытіи, но въ частности Ь) вступленіе въ рѣчь
или въ разсужденіе; еіетепіа, стог/гіа, буквы, 2) начатки,
начальныя основанія ученія, Ь) основанія той или другой на-
уки, 3) основной матеріалъ, основныя вещества или стихіи,
изъ которыхъ что-ниб. сложилось, слѣд. вообще—элементы;
въ этомъ смыслѣ по-лат. говорится и іпіііа. АЬ іпіііо гепші
Вотапагппі издие аіі Мисіиш ролііЯсет М. гез отпез зіп-
^иіопші пппогит Ііііегіз таікІаЬаі. Сіс. Ог. 2, 12. Вез Ко-
тапа аЬ ехі«иіз йпгій ргоГесіа езі. Ьіѵ. Ргаеі’аі. Абг еі і&піз
еі адиа еі іегга ргіта зшіі. Ег§о еа ітііа еі, иі е бгаесо
ѵегіат, еіетепіа *) Йісипіиг. Сіс. Асай. 1, 7. (^иііі езі, сиуиз
*) Не то, что будто еіешеиіа слово греческое, во то, что и по-гречески
яг« су «а зн. такъ же „элементы языка“, а уже потомъ подучило и дальнѣйшее
— 400 —
чѣмъ пограничная линія. Ытез зн. дорога, которая шла между
двумя пахотными полосами и так. обр. была границей меж/у
ними; по угламъ или на вершинахъ угловъ, которыми сходи-
лись Ііппіез какого-ниб. земельнаго участка, стояли іегпнг
Меіае наз. два остроконечные столба на двухъ концахъ пр
дольной стѣны (ьріла) въ Сігсие; изъ этихъ столбовъ одинъ
стоялъ подлѣ сагсегез (пункта, откуда начинался бѣгъ либ-.
конная скачка), а другой на противоноложномъ концѣ, и слѣд,
послѣдній столбъ былъ самымъ крайнимъ пунктомъ, до кото-
раго каждый разъ надобно было пробѣжать или проѣхать, а
тутъ сдѣлать поворотъ и пробѣжать либо проѣхать назадъ до
перваго столба. Отсюда ліеіа зн. еще и 'метафор. заданная
себѣ, предположенная цѣлъ. Черта, Ііпеа, проведенная передъ
сагсегез известкой, саіх, либо мѣломъ, сгеіа, точнѣе показы-
вала на правой половинѣ сагсегез мѣсто, откуда надобно было ,
начать бѣгъ или скачку, а на лѣвой половинѣ мѣсто, гд)
скачку или бѣгъ надобно было кончить, сдѣлавши семь тѵровъ
около $ріла съ ея двумя иіеіае; поэтому и саіх, сгеіа, Ііпеа ।
часто зн. метафор. конецъ, задача, цѣль. Изъ глаголовъ, Гіпіге 
зн. опредѣлить матеріально либо теоретически границы, цѣль
(степень), конецъ распространенія (вліянія), т. е. мѣста, вре-
мени, силы,—предѣлы, внутри которыхъ что-ниб. должно дер-
жаться либо до которыхъ должно доходить; напротивъ, Іегші-
лаге зн. опредѣлить, провести физическія либо воображаемыя
іраницы или черту раздѣла между какимъ-ниб. предметомъ
и другими, однородными либо разнородными съ нимъ. Сопсік-
йеге зн. не столько «оканчивать» въ смыслѣ: дѣлать такъ,
чтобы что-ниб. прекратилось, сколько «прибавлять къ чему-
ниб.» то, отъ чего что-ниб., какъ цѣлое, получаетъ необхо-
димое заключеніе, необходимое округленіе, поэтому въ частно-
сти еще а) выработать заключеніе ораторской рѣчи цѣлой
либо какой-ниб. одной ея части, и Ь) выработать заключеніе
силлогизма. Рсгіісеге, довести до конца, выполнить, обрабо-
тать въ подробностяхъ, означаетъ количественно либо каА
ствеяно-полную обработку какого-ниб. предмета до величинъ
либо достоинства, соотвѣтствующаго цѣли либо идеѣ предмете;
401 —
отсюда регіесіпз — совершенный. СоніІссге употребляется не
только—подобно реіѣісеге—съ дополненіями изъ именъ пред-
метовъ, бытіе которыхъ происходитъ отъ дѣйствія дѣятеля,
означеннаго подлежащимъ глагола, въ значеніи 1) «довести
что ниб. до полной его величины, до полноты по содержанію»,
и слѣд. окончить, исполнитъ обработать, отдѣлать, выра-
ботать,—но и въ соединеніи съ дополненіями изъ именъ та-
кихъ предметовъ, которые отъ дѣйствія дѣятеля, означеннаго
подлежащимъ, терпятъ или страдаютъ, и тогда зн. 2і что-
ниб. въ его составѣ или содержаніи разрушитъ, уннчто-
житъ, истребить, или только ослабитъ, обезсилитъ либо а) ма-
теріально, по существу, либо Ь; въ силѣ и вліяніи. Аѣзоіѵеге,
что-ниб. такъ обработать, выработать, отдѣлать, выполнить.
чтобы болѣе ничего не требовалось для полной его величины,
для полноты его содержанія. Вмѣсто аЬьоІѵеге, регйсеге и соп-
іісеге—особенно въ первомъ значеніи послѣдняго—въ латини
серебрянаго вѣка и позднѣе употреблялось еще сопзишшаге.
Регареге по значенію находится въ связи съ ацеге, какъ рег-
Гісеге и соіиісеге съ іасеге, и поэтому зн. обрабатывать, со-
вершатъ, доводитъ до конца такія дѣйствія и предпріятія,
о которыхъ, когда не нужно означать доведенія пхъ до конца,
говорится не і’асеге, но ацеге. Ехаедні зн. заниматься какимъ-
ниб. дѣломъ до еіо конца, до ею конечнаго результата, а
сіѣд. Ь) до его осуществленія плп выполненія, слѣдить, ста-
раться о немъ, наблюдать за немъ, и так. обр. его обрабо-
тать, доставить ему успѣхъ, совершить, выполнить. Раігаге и
регреігаге, не употребительныя у Цицерона и Цезаря, но у
Саллюстія встрѣчающіяся часто, принадлежавшія собственно,
вѣроятно, къ языку религіозной обрядности,—по значенію то-
же, что рега*уеіт и сопіісеге, п употребляются особенно съ
дополненіями изъ именъ такихъ предметовъ, которые состоятъ
въ какой-ниб связи съ божественной либо общечеловѣческой
правдой. Ырипіпі ііио іпіііа аіі ехітепиіш /іпепі (таіііае ѵепе-
гипі Еіѵ. 40, 16, т. е. на тотъ пунктъ, который составляетъ
самую крайнюю границу Галльской территоріи со стороны Ли-
гуріи; іегшіпиз значило бы: на тотъ пунктъ, который отдѣля-
сь
— 402 —
етъ Галлію отъ Лигуріи. Іи /іпіЪиз Ьусаопіае еі Сарраііосіае
йііегае тіііі геддііпе зині. Сіс. Піѵ. 15, 1, т. е. тамъ, гдѣ
области Л. и К. только соприкасаются между собою, а не:
вообще тамъ, гдѣ идетъ пограничная межа К. п Л. съ дру-
гими землями. 1?іпг8 ѵііае, конецъ жизни, полагаетъ предѣлъ
продолженію жизни; іегтіпі ѵііае отдѣляютъ этотъ свѣтъ отъ
тою свѣта.—Ьоп^іиз, диат ѵііае іегтіпі (ограниченность)
рояіиіаиі, содііаге. Сіс. ВаЬіг. 10. ВеѵеІІіз иргі іегтіпоэ
еі иііга Іітііев сііеиііиш заііз аѵагиз. Ног. 0<І. 2. 18, 24.
Ошиіиш аеіаіит сегіиз езі Іегтіпиз: зенесіиііз пиііиз езі
сегіив іегтіпие. Сіс. 8ен. 20. Сопзійиеікіі зппі іп атісіііа
/Іпез, диазі іегтіпі с!і1і§еп(1і. Сіс. Ьаеі. 16: і'іпез, какъ да-
леко можетъ идти съ своими правами дружба, іегтіпі, гдѣ она
должна останавливаться, для того чтобы не перейти въ др»ш
сферы. Риі зіиііеі оріаіаиі сигзи сопііпцеге теіат, тика іи-
ііі іёсіідие рнег, зшіаѵіі еі аізіі. Ног. А. Р. 412—413. Ро-
риіі Вотаиі ішрегіиш Рііепив {іпіі. Саев. В. С. 4, 16. Гіпіге
ЬеІІиіи, войну окончить побѣдоносно. Іпппепза рашійиг ріапі-
ііев, иі виЬ^есіов сатроз іегтіпаге осиііз ііаіиі іасііе диеа?.
Ьіѵ. 32, 4. Гасіішз ваіиш а сирісіііаіе, аисіит рег віиргит,
сгийеіііаіе реііесіит аідие сопсіизит. Сіс. Ѵегг. 2, 2, 34.
Сопсіидеге ерівіоіат. Ісі. Аіі. 9, 10. І<1 диоіі сопсіи&еге І1ІІ
ѵоіині, ноіі ей’ісііиг ех ргорозіііз пес езі сопзедиепз. 1(1.
Ог. 2, 53. Регіасііе і'асіи езве ііііз ргоЬаі сопаіа рег/ісеп
Саев. В 6. 1, 3. Огаіог ріениз ас рет{е<Лиз. Сіс. АО екн
гез сопіісіендаз Ог^еіогіх ііеіі^ііиг. Саез. В. 6. 1, 2. Ке§."
ііит, Ьеііит, осі,о§іпіа аппоз соп(ісеге. Соп/ісеге раігітошиіи,
соп/есіиз апніз, зеиесіиіе, нюгііо. Кето езі. іпѵепіиз, диі Соа
Ѵенегів еаш рагіет, диат АреІІез іпсіюаѣат геіідиіьзеі, -
зоіѵегеі. Сіс. ОЙ. 3, 2. Огассііиз сошіііа піііііо іпіпиз регед1'
Сіс. К. В. 2, 4. Мазіпізза отпіа ге* ехзедиііиг' геріз оЙісіа
еі шииега. Сіс. 8еп. 10. 8реш, ]из зиит, шаініаіа, аіідиь
ѵегЬіз етециі. І-асшиз раігаігіг. 1.іѵ. 32, 8. Ѵіхііиш іеппіпаіо
сит Рііііірро Ьеііо, расе сегіе пошіиш регреігаіа. Ьіѵ. 33, 21.
347.	Ехкив, етепіия, еѵепіит, зиссез&из, оЪііиз. оссазѵ-
Ехііиз, исходъ, выходъ (въ смыслѣ дѣйствія и мѣста'), ыет*-
— 40Ь —
фор. — конецъ, заключеніе, послѣдній результатъ, къ которому
что-ниб. приходитъ въ концѣ своей дѣятельности, какъ ь~ ея
развязкѣ. ЕѵеіПнз, для котораго Цицеронъ въ ріигаііз часто
употребляетъ формы отъ еѵеиіиш, зн. послѣдствія, слѣдствіе,
результатъ, которые что-ниб. во время своей дѣятельности либо
въ концѣ ея встрѣчаетъ око.ю себя. Хорошій, желанный, счаст-
ливый ходъ дѣла либо результатъ наз. зпссеззиз, — слово,
которое встрѣчается совсѣмъ не такъ часто, какъ воображаетъ
новички въ письмѣ по-латинп. ОЬіінз и оссазиз оба означаютъ
«закатъ» свѣтила, налр. зоііз, зіііегшп, въ отличіе отъ огіиз;
только оссазиз означаетъ еще «время и мѣсто заката, западъ»'.
метафорически оссазиз особенно = упадокъ, порча, кру-
шеніе, гибель, оЬііп8=смерть. Сопіі§іІ сопзііііз іюзігіз ехііиз.
срепі оріяВатиз. Сіе. Видѣ 11. Іп геѣиз тацпіз сопзіііа
ргітит, ііеішіе асіа, роьіеа еѵепіиз ехзрссіапіиг. Ііі. Ог. 2,
15. Саиззае еѵепіогит піаіііз тоѵепі, диат ірза еѵепіа. Ііі.
А1і. 9. 5. Орегіз ргозрегі зиссеззиз. Ьіѵ. РгаеГ. 8о1із оссази
ДгіоѵІ8Іи8 соріаз зиаз іп сазіга геііихіѣ Саез. В. 6. 1, 50.
ОЫіиз Вотиіі, ТиІІіае. Сіе.
348.	Регреге, сопіітіаге. Регцеге *), продолжать начатый
путь, получаетъ общее значеніе: продолжать что-ниб. начатое.
Сопііпиаге зн. не допускать никакою перерыва въ ходѣ какого-
ниб. дѣйствія пли въ бытіи какого-ниб. состоянія либо въ ряду
тѣхъ или другихъ предметовъ: этотъ ходъ непрерывно продол-
жать, предметы помѣщать другъ подлѣ друга безъ промежут-
ковъ. Ьаеіі—аіі сазіга регуипі (къ которому они передъ тѣмъ
уже подошли на 2000 шаговъ). Саез. В. С. 3, 18. Рег-
(іат аЦие іпзедиаг Іопіриз. Сіе. Ѵегг. 3, 20. Аёг шагі сопіі-
миаіиз езі еі иаіига іегіиг аіі соеіиш. Ііі. К. В. 2, 45. Сопіі-
пиаге сопзиіаіиіп ѵоіиіі. Ьіѵ. 24, 29. Рег^еге ііег не преры-
вать пути, не оставлять недоконченнымъ, сопііпиаге не оста-
навливаться па пути для отдыха.
*) Изъ рег, какъ зиг§о отъ зиз, шегцо отъ піаге (сличи коч-'е^ич отъ жіэг:;),
зс аг^о отъ зраг (акхрічаі}, іеццо отъ іег въ 5гр-рж, прзорхг и окончанія
но (і^о).
26’
349.	Сеззаге, сипсіагі, іегдіѵегзагі, ііеігесіаге. сіе/ѵ.дете,
імезііаге. тотаті, іагйагі, тапеге, (Іезіпеге, сіезізіеге, іпіег—,
ргаеіег—, отШеге, ргаеіегіге, зе гетіііеге, зе гесгеаге, зе ге-
{ісеге, зе геіахаге. Сез&іге зн. датъ остановиться занятію
какимъ - нибудъ начатымъ ши и обычнымъ дѣломъ, либо и
продолжать его только медленно, вяло, лѣниво, съ большими
или меньшими перерывами, слѣд. пожалуй=гулять, отды-
хать, быть безъ дѣла (любить бездѣлье), быть вялымъ, лѣни-
вымъ, мѣшкотнымъ, мѣшкать, — вообще въ худую сторону
впрочемъ не всегда. Сипсіагі колебаться и бояться въ вий
опасности либо трудности дѣла или предпріятія, а отсюда—
медлить, мѣшкать, не рѣшаться на хлопоты либо на рискъ,—
какъ въ худую сторону, такъ и не въ худую. Тег^іѵегвагі,
собств. обращать тылъ, отказываться, отнѣкиваться, упираться
передъ чьимп-ниб. просьбами или требованіями, сходно съ йб г
ігесѣаге и «ІеГи^еге, о которыхъ см. § 260. Наевііаге, при той:
пли другой помѣхѣ на ходу впередъ останавливаться, запи-
наться, спотыкаться, метафор.—затрудняться, смугцаться, ні
умѣть найтись. Могагі. которое сюда идетъ только въ не
переходномъ значеніи, зн. засиживаться, застаиваться на
одномъ мѣстѣ и так. обр. дѣлать остановку въ начатомъ движе-
ніи; но Іапіагі=быть остановлену, задержану въ скорости, выі
ожидаемомъ, желаемомъ продолженіи или всестороннемъ вы-
полненіи какого-ниб. предпріятія или дѣла; а тапеге вообще=
не двигаться съ мѣста, гдѣ пришлось быть. Безіпеге прекра-51
щать то, что мы дѣлали\ йезізіеге не продолжать, не выполнять
совсѣмъ того, что мы яячвли-было дѣлать. ІпГегшіЙеге прекра-
щать. прерывать на-время, съ тѣмъ чтобы потомъ опять взяться
за тоже и продолжать дѣло; ргаеіеппіиеге, нарочно либо не
нарочно миновать, прогулять, пропустить, проглядѣть, но только
съ личными подлежащими, тогда какъ ргаеіегіге въ ргаеіегіі
те употребляется даже безлично, а вообще ргаеіегіге говорит-
ся главнымъ образомъ о пропускѣ или просмотрѣ на письмѣ
либо въ рѣчи: опгіііеге дать ускользнуть тому, что до сихъ
поръ у насъ было или что мы крѣпко держали, но еще чаще
2) нарочно выронить, пропустить что-ниб. такое, чтб мы могли
бы имѣть или удерживать, - не заниматься чѣмъ-ниб.. не вмѣ-
шиваться во что-ниб., часто почти = пеняете. Послѣдніе гла-
голы сходятся въ понятіи «оигдыяшнь, переводитъ дутт въ
частности не гетіііегс, взятое отъ ІіаЬеназ гешіііеге, зн. пре-
кращать напряженіе, усилія, ее гесгеаге собираться съ сила-
ми послѣ утомленія, ее геіахаге давать или устраивать себѣ
облегченіе отъ напряженія, отъ усилій. ІПе пои сеззаі <1е ноѣж
йеігаііеге. Сіе. Аіі. 11, 11. Раиііиш зі сеязазяет, еиш Лоті
поп оЕепйіззепі. Тег. Еип. 4, 4. 5. Аззециог, зі рторего: б?
сипсіог, апііііо. Сіе. Аіі. 10, 8. Епиз Іюню поѣія сипсіагиіо
гезіііиіі гет (зс. ЕаЬіив). Епп. *) Хес АпііосЬиз иііга іегді-
ѵегзапЛит гаіиз, пе зиогит апітпоз іпіпиегеі сіеігесіапсіо сег-
Іашеп, еі ірзе соріаз есіихіі. Еіѵ. 37, 39. Вотапі тііііез
ІаевііаЪапі- іп раіисіе. Саез. В, С. 7, 19. Хоп Тіаезііапз ге-
ьроікІеЪо. Сіе. Асасі. 1, 2. (^иііі тогог іп іеггіз? Сіе. 8онт.
8с. 3. Ітреіиз Іюзіішп іагНаіиз езі. Саез. В. 6. 2, 25. ()иит
іне еі атіеі еі гаедіеі Ііогіагепіиг, иі саиззаз а°;еге йезізіегет,
циойѵІБ роііиз регіспішп аііешміит, диат а зрегаіа йісепйі
"Іогіа (ІІБсеіІешІшп риіаѵі. Сіе. Вгиі. 91. Сопѵепіиз Гіегі
(Іеаіегипі 1(1. Аіі. 18.
350.	Ехігетие, иііітиз, розігетиз, поѵіззітиз, зиргетиз.
зиттиз, іп/гтиз, гтиз. Ехігетиз зн. самый крайній, послѣд-
ній, самый верхній или самый нпжній, самый далекій отъ цен-
тра либо начала предмета по мѣсту, по очереди (порядку), по
времени, по достоинству либо степени, и гов. о положеніи са-
михъ вещей, въ смыслѣ объективномъ; пИітпз точно такъ-же
самый далекій по мѣсту и пр., но съ точки зрѣнія говорящаго.,
пли съ запятаго пмъ мѣста, слѣд. въ смыслѣ субъективномъ;
розігешиз, самый адвій, послѣдній, самый далекій отъ самаго
передняго или перваго, т. е. отъ того, кто всѣхъ ближе или
на первомъ планѣ но порядку на мѣстѣ либо по времени, рѣд-
ко по достоинству (степени),—какъ въ смыслѣ субъективномъ,
') Зоиаръ: .Ъі хяі (Фг)3іо{) к«рзі тшѵ п'Лігш» «иіаѵ 'йІ?е ха‘
ілиѵсцаиЗІуаі-, вотъ, вь какомъ смыслѣ Фабію первоначально дано было въ
Римѣ прозваніе.
— 406 -
такъ и объективномъ; вопззітив, которое*у Цицерона встрѣ-
чается только однажды, а у Цезаря, Саллюстія, Ливія употре-
бительно, ЗН. ПОСЛѢДНІЙ, Т. е. КТО ВЪ ПОРЯДКѢ ПО Мѣсту ЛИбО ПО;
времени, рѣдко по достоинству, приходитъ, наступаетъ либо по-
является позже всѣхъ другихъ,—понятіе, безъ котораго легко-;
можно было бы и обойтись, потому что довольно было, вмѣсто?
него, сказать о самой крайней дали отъ Какого-ниб. началъ?
наго пункта; зпргепіиз, самый высшій или послѣдній въ кя-
комъ-ниб. восходящемъ порядкѣ, употребляется обыкновенно
только для большей торжествннности или и для вѣскости вм.
зипнпиа, всего чаще бываетъ эпитетомъ при именахъ такихъ
предметовъ, которые напоминаютъ о концѣ жпзнп или связаны
съ нимъ; биіпшів, высшій, главнѣйшій, высочайшій, самый край-
ній, послѣдній, превосходнѣйшій, отличнѣйшій, величайшій, са-
мый лучшій, въ томъ смыслѣ, что есть самый далекій отъ уров-
ня или низшаго круга либо разряда по мѣсту, времени, по-
рядку расположенія, достоинству, степени; антитезы: шГіпнід
по мѣсту (въ пространствѣ) или достоинству, ішиз только по
мѣсту. Соеіиіп ехітетит аідие иііітит іпиіиіі езі. Сіс. X. В.
2, 43. 111с атбр-оис сепзеі іп іпііпііо іпані. іп дио пііііі пес
еиттит пес іп{іпш'гп пес шесіішп пес иііітит пес ехітетит
зіі, ііа Геггі, иі сопсигзіопіЬиз іпіег зе сойаегезсапі. Ііі. ГіаЛ
1, 6. Ехітетит оррійшп АПоЬго"шп, ехігета аеіаз (зс. ѵііае)
ехігетит регісиіиіп, ехіг. аідие иііітит зепаіиз совзиііииі.
Саея. Сіс. Ех диіЬиз зіеіііз іііа пііішпа, диае иіііта соеІО;
сіііша іеггіз іисе ІисеЬаі аііепа. Сіс. Ііер. 6, 16. ѴІІітае^
піагіз ісггагишдие рагіев. Ьіѵ. Ѵіііта апіідиііаз. Сіс. Шіі-
тит зирріісіиіп. 8і а ргіиііз іпсіюаііздие паіигіз а<1 иШта>
регіесіаздие ѵоіития ргосеНеге, асі сіеогит паіигаіп регѵспіа*
шиз песеззе. еві. Сіс. X. I). 2, 12. (^иі ех ііз поѵівзітиз ѵепіі,
іи сопвресіи шиіііішііпіз песаіиг, Саез. В. С. 5, 56. Аііа
ргіта (огаіог) ропеі, аііа роеігета. Сіс. Ог. 15. Езі розіге-
шшй оишіиш тахіташ іигрііиіііііеиі зизсіреге ѵііае сиріііііаіе-
1'1. РЬіІ. 13, 21. Яиттиз топз, Іосив (1. мѣсто, 2. среда,
сфера, чинъ, положеніе, состояніе), .-пшта яепесіиз, Гйіез, за-
407 —
Іия, гея риЫіса (высшіе интересы государства). Іій'ітид Іосиз
(совершенный контрастъ къ зшишиз Іосин). ІпГіта рІеЬв.
351.	І)еропеге, ропеге, геропеге, аЪрсеге, ргорсете. Эти гла
голы подходятъ подъ одну категорію въ томъ отношеніи, что
(Іеропеге зн. совершенно откладывать, оставлять, покидать, ро-
пеге вообще—не удерживать у себя иди на себѣ, аЬрсеге
отбрасывать, бросать прочь, отвергать, усиленное выраженіе
понятія (Іеропеге или ропеге; ргорсеге бросать вонъ, на-
ружу, или впередъ, на видъ, а отсюда = покинуть, бро-
сить, оставить безъ вниманія; потомъ, геропеге зн. отложить
что-ниб. въ сторону на время, чтобы послѣ опять тѣмъ за-
няться; сіеропеге и ропеге, положить куда-ниб. подъ присмотръ
и на храненіе *). Беропеге агніа, опега, ітрегіит, ргаесіат
іп 8ІІѴІ8, ресипіат іп Іепіріо. ТаЬиіаз ІезіапіепН іп аегагіо
ропеге, ропеге іипісат, ѵезіетп. Ггисіиз сошіеге ас геропеге.
Аігрсете акта бросать оружіе прочь, но ргорсеге класть ору-
жіе (сдаваться); аЬрсеге ѵііапі, чреіп, шеіипі. Ргорсеге ІіЬег-
іаѣепі, 8ПО8.
352.	Іге, теаге, ѵаЛеге, аткиіаге, дгасіі, дгамагі, іпсе&еге,
іпдгейі, зсапсіеге, реіеге, іепЛеге, іепеге съ ихъ сложными и
синонимами. 1Ідти= двигаться впередъ, безъ всякаго доба-
вочнаго смысла, будетъ іге і); поэтому говорилось не только
ре(]іІ)Н8 іге, но и ециія, наѵіЬи.ч іге, п іге напр. іпеііиз, ор-
Ніне, ргогзиз... іге значило идти впередъ, успѣвать. Меагезн.
«идти» по указанному пути, къ извѣстной цѣли, отъ опре-
дѣленнаго пункта, но въ прозѣ гов. всего больше объ экипа-
жахъ, звѣздахъ, водѣ п подобныхъ предметахъ, имѣть опредѣ-
ленный путъ, опредѣленное направленіе. Ѵаііеге, идти, выстав-
ляетъ на видъ физическое либо нравственное напряженіе
идущаго, либо по трудностямъ и дурному состоянію мѣ-
ста движенія или пути, либо по какимъ-нибудь причинамъ
въ самомъ идущемъ лицѣ ;). АшЬиіаге ') зн. либо ходить
*) Сл. Зейфферта, Ьаеі. р. 231.
Отъ Одного корня съ ІЬен.
3) Сомнительно, сродно-.іи съ Зяіѵш.
Едва-ли отъ атЬо.
—
туда и сюда на какомъ-ниб. опредѣленномъ пространствѣ,
напр. для прогулки, либо проходить пугъ опредѣленной длины.
Оі'яді '). выступать, шествовать, означаетъ походку, при ко-
торой замѣтны со стороны отдѣльные шаги, или выставляются
они на-видъ, и так. обр. походку важную, торжественную, по-
ражающую. бгавзягі у Цицерона и Цезаря совсѣмъ не встрѣ-
чается, но у Саллюстія, Дивія и позднѣйшихъ встрѣчается ча-
сто, впрочемъ уже не въ коренномъ значеніи, встрѣчающемся
у поэтовъ, но метафор. = наступать на что-ниб., особ. п
смыслѣ непріязненномъ, а отсюда и дѣйствовать враждебно
противъ—(іп аіідпеш, іп аіідиій); но въ значеніи «свирѣпство-
вать. поражать»—о болѣзняхъ—его не надобно употреблять,
Іисейеге. выступать, имѣетъ въ виду возбудить вниманіе, слѣд.'
близко къ §гайі; но іп^гейі, ходить, идти, не имѣетъ добавоч-
наго оттѣнка ни ртайі, ни іпсейеге. и зн- 2) вступать въ ка
кое-ниб. мѣсто, напр. йошипі, іп игЬеш, Ь) на путь, напп.
ѵіаш, с) метаф вступать въ положенія, приступать къ дѣй-
ствіямъ, которыя можно какъ - ниб. сравнить съ ѵіа, ііег,
сш’8118, іп аіідиій. аіідиій, или и съ іпііп. (приниматься, на-'
чинать), во всѣхъ случаяхъ съ подлежащими личными. 8сап-
(Іеге подниматься, взбираться, всходить, никогда не зн. просто
подвигаться, идти а). 8о1, Гіитев, ріаизігшп, зрігііиз теаі.
Арріиз рег ІигЬаш гадепз іп сагсегет йисі рззіі Ісіііит.
Ьіѵ. 3, 49. Іпіегепйа зі^па еі ѵайепдмт іп Ьо>іет. Ій. 7,
24. Ѵад/іі іп ешійет сагсегет раисіз розѣ аппіз 8осга-
іез. Сіе. Тизс. 1. 40. 8і гесіе атЪиІаѵіІ ій, диі Ііапс ерізіо-
Іаш іиііі, іп ірзит іиит йіет іпсійіі. Ій. Аіі. 9, 3. Йерііп-
Й'епіа тіііа раззиит атЬиІаге, іпагіа атЬиІаге. Сіе. Аіі». апі-
таііа дгадіепдо, аііа яегрепйо—ай разіит ассейипі. Т<1. №
Ь. 2, 47. Ѵіг іогііз іійепіі апіто, зі ге§ ііа і'егеі, дгшііеіиг
ай тогіет. Ій. Тизс. 1, 4(і. Апіпіиз иЬі ай ціогіат ѵігіиііз
*) Непремѣнно сродно съ пѣм. „8с1ігегіепи (съ елав. ,.гря<)у' \.
) Вітріісіа тенге, ѵасіеге, {'гайі, зсашіеге встрѣчаются не часто, но только
оттого, что случаи выставлять на-пидъ простое, общее значеніе этихъ глаго-
ловъ представлялись рѣже, чѣмъ мы можемъ воображать но нашеыѵ употреб-
ленію еігпрііешіп.
— 409 —
ѵіа дгаззаіиг, аѣипйе риііепз роіепьцие еві. 8а11. йид. Ргіюет.
Аьэегіог аіі ее щге дгазвагі, поп ѵі. Ьіѵ. 3, 44. Зі а1а&, іп.
дгейеге-, ві гпдгейегіз, сиіте. Сіе. Аіі. 3, 23. Іпдгейг іп Ьеі-
Іига, іп огаііопеип іп ьрет аіідиаіп 8. аіісщив геі, іп§геЗі
ѵе8Іі§ііа и ѵеаіщіа аіісиіив, іщр-ейіог йісеге, Ііііегів тапйаге.
Іпсе&ипі рег ога ѵевіга та§т(ісе. 8а11. йиц. 27.
Айі”е ай аіідиет. рѣже ай аіідиет Іосига, приходить къ кому-
ниб., въ какое-ниб. мѣіто, айіге аііциет, подойти, придти,
явиться къ кому-ниб., для того чтобы поговорить съ нимъ по
какому-ниб. дѣлу; айіге аііциій подвергать себя чему-ниб., ай
аіідиій вмѣшаться во что-нибудь. А^ігейі аіідиет — айіге аіі-
диет, но часто 2) = нападать, аііогігі; а§цгейі ай аіідиій =
айіге асі аіідиій; а§«гейі аіідиій = предпринимать, браться, гов.
и съ іпіш., какъ іпдгейі. Ассейеге, подойти, асі аіідиій, Ъ) при-
соединиться, прибавиться, въ смыслѣ усиленія предыдущаго по-
нятія, асі аіідиій, с) вмѣшаться во что-ниб., ай аіідиій. Соіге
сходиться, собираться на одномъ пунктѣ: соіге восіеіаіеш сиш
аіідио = вступить съ кѣмъ-ниб. въ связь, въ сообщество. Какъ
бы слѣдствіе соепшіі есть сопѵепіге 1) ешп аіідио—встрѣтиться
съ кѣмъ-ниб., 2) сопѵепіге аіідиет = говорить съ кѣмъ-ниб., а
иногда и ешп аіідио, 3) соглашаться, сходиться на чемъ-ниб., аіі-
дшій сопѵепіі аіісиі сиш аіідио или іпіег аіідиоз или такъ, что
подлежащее бываетъ выражено предложеніемъ съ иі, означаю-
щимъ условленное дѣло, обязательство, или оборотомъ асс. с. іп-
1111., выражающимъ заявленіе о сущности дѣла. Соіщгесіі сиш аіі-
дио 1 і = сопѵепіге сит аіідио, только употребляется рѣже по-
слѣдняго, а напротивъ очень часто 2)=сталкиваться съ кѣмъ-
нпб. враждебно, для сраженія. Соппнеаге, ходить взадъ и впе-
редъ по извѣстному пути, особенно зн. часто посѣщать какое-
ниб. мѣсто для торговли (ай аіідиет Іосиіп), слѣд. не ограни-
чивается въ употребленіи, какъ тенге, но говорится и о ли-
цахъ. Іпіге 1)=входить, напр. йопшш, уп. рѣже, чѣмъ іиіга-
ге, 2) вступать въ какуго-ниб. связь, въ какія-ниб. отношенія,
въ должность, браться за какое ниб. предпріятіе, приниматься,
начинать, 3) не лично (съ подлежащимъ изъ имени предмета
неодушевленнаго), напр. аеіаз, ѵег іпіепз. Сопзсешіеге, всхо-
-II '
лить нЙ—, особенно садиться на какое-виб. орудіе переѣзда
мѣста на мѣсто, напр. паѵеіп, сиггшп, едиит; усиленіе этоіф
понятія есть абксешіеге (съ ясі, іп и просто съ ассин.), всходить,
подниматься вверхъ, кверху, 1) въ собств. смыслѣ и въ смыслѣ
солясеіиіеге, и 2) метафор., когда въ обстоятельствахъ дѣла бы-
ваетъ что-ниб. похожее на движеніе по лѣстницѣ. Езсешіеге зн.
:н іосит агйѵлѵт абвсешіеге '), но еще и=сходить съ ко-
рабля, какъ беясеіиіеге, спускаться, антитеза къ асізсешіеге, но
потомъ гов. и 2) въ оборотахъ въ родѣ іп асіеш, іп сегіапіев,
и подобныхъ, въ основаніи которыхъ есть представленіе о спус-
кѣ съ іосин вирегіог на аедишн; еще 3) соглашаться на что-
пиб., нисходить, унижаться (доходить) до чего-ниб., чтб состав-
ляетъ самую крайнюю степень нисходящаго ряда ступеней.—Ре-
іёге, подступать къ чему-ниб., добираться, домогаться, Ь) въ
смыслѣ враждебномъ, напускаться, нападать на что-ниб. (аіі-
диеш іарісіе. ісіи, ^іагііо, ѵегілв еіс.). Тешіеге и сопѣешіеге
прямо куда-ниб. направлять свой дуть; о поѣздкѣ по морю вь
этомъ смыслѣ употреблялось іепеге. Ай сакіга іепйете. Ьіѵ.
Вгипсііншт іеп'іеге. Сіс. СопеиІ, а Вгшніічіо диит Ігапзтініз-^
«еі, Согсугапі іепиіі. Ьіѵ. 32, 9.	Л
353. Ьшднеге, геііпциеге, гезіаге, сіезегеге, сіееззе, Аезіііиеге,
іфісеге, (Ііз—, Аз—, ехсеАеге. Рѣдко встрѣчающееся въ прозѣ
іпдиеге ;) и геііпдиеге значатъ: отдѣляться, отставать отъ|
какого-ниб. предмета, не имѣя желанія или лишаясь воз-
можности взять его съ собой, Ь) оставляя желаніе или
лишаясь возможности долѣе заниматься имъ, а отсюда ге-^
.'іпдиеге часто зн. 2) оставлять при своей смерти, и о со-
чиненіяхъ, Ъ) оставлять другомъ на употребленіе, на выполне-
ніе '). Гіекегеге сначала, можетъ быть, выраженіе военное—
*) Сл. Зейфферта, Ьаеі. р. 231.
’) Сродно еъ іеівш, какъ іицпаш съ еікоѵ и, наоборотъ, еуиць, эол.
съ игсс-.
3) Въ значеніи „остается", если это выраженіе означаетъ переходъ къ по-
слѣдней части какой-ниб. разсматриваемой матеріи либо къ составленію соа-
сіивіовіь, употребляется геоіаі, іп или с. лотіи., въ послѣднемъ слѵчаѣ е№
— 41!
покидать шеренгу, строй, товарищей '). но потомъ получило
смыслъ общій: незаконно, самовольно прекращать связь сз,
какимъ-ниб. предметомъ, обязанности къ которому надобно
было бы исполнять, а отсюда часто — покидать, бросать. Въ
этомъ же смыслѣ можно говорить и сіееяве: это антитеза къ
асіевне, слѣд.— не бытъ при комъ-ниб. при нуждѣ или опас-
ности для помощи и защиты. Слѣд. (Іевегй аііциеп), кто при
опасности убѣгаетъ отъ того, а <1еезі аіісиі, кто въ такомъ же
случаѣ не спѣшитъ быть подлѣ того. Но между тѣмъ какъ при
гіевсгеге пренебрегаете» долгъ, а при (Іеевве дружба, любовь,—
диі (Іевіііиіі, тотъ обманываетъ надежды и ожиданія, болѣе
или менѣе справедливыя Въ значеніи «покидать» Лейсете аіі-
диет говорилось только о вещахъ (предметахъ неодушевлен-
ныхъ', въ смыслѣ: исчезать, пропадать, проходить, отказываться,
измѣнять, ивъ страдательномъ оборотѣ = быть покинуту чѣмъ-
ниб., напр. а ѵігіЬив, когда онѣ пропадаютъ. Наконецъ, если
«покидать» зн. выдти вонъ изъ к.ікой-ниб. мѣстности, то это
будетъ (Іізсебеге или сіесейеге, особенно тогда, когда выходъ
будетъ вслѣдствіе какого-ниб. принужденія, напр. полицейскаго.
Кой раігіа Кпдагтиз агѵа. Ѵіі'й'. ЕсІ. 1. 3. Іпириатщ паіп-
гат агіевдие ѵісіеапшв. Сіе. Ог. 3, 46. Вишпогіх реііѵіі, иі
іи ОаІІіа геііпдиегеіиг. Саез. В. О. 5, 6, 3. Тоіат ИаНага
егесіапг асі ніе іІеГеіісІепсІиін сіезіііиі ас геііциі. Сіе. Ай. 3
15. Раивапіав піардіат виі геііциіі і'атаіп. Упр. Рапа. 1. Миі-
ІІ8 поп пюсіо «гаиипі пиіішп, «есі пе раіеае диісіет ех отпі
Ггисіи аЦие ех анпио Іаіюге геІіпдиеЬапіиг. Сіе. Ѵегг. 3, 48.
ЛреІІез Соае Ѵепегів рагіет іпсЬоаіат геіідиіі. 1(1. (Ж 3, 2.
СоіппіІ88о ргоеііо Незегііиг а виів (инІіНЬия) Ѵагич. Саев. В.
С. 1, 13. Ошпез поіі аідие ашіеі ше сіееегипі. Тег. Еип. 3,
7.	Безегеге ѵііаш. Сіе. 8еп. 20. Ъепіиіив вепаіиі геідие
іеііциит езі, геішуиіепг въ той -де конструкціи; но геПпцнісиг, рѣже геіі-
цицгп евС, говорится особенно тогда, когда хотимъ сказать о практическихъ
условіяхъ дѣла: „но встрѣтившимся обстоятельствамъ остается только вотъ
что.“ Но зирегезі яейдеть ни въ одномъ изъ этихъ трехъ случаевъ. Сл. ’Лейф-
ферта, ВсІіоІ. Ьаі. I р. 17 и р. 198.
*) Это видно уже изъ сіезегіог.
— 412
риЫісае зе поп Ле/гЛигит роПісеіиг, Саез. В. С. 1, 1. Аіпі-
сія (Іесаае. Сіе. АпііосЬиз еі а киіз, диі тогаЬаіііиг іп Азія,
еі аЬ 80СІІ8, циі еа, іп фіогит зрет ѵосаѵегапі, поп ргаезіа-
Ьапі, сІезИІиіие, іпіга яаііит Тііегпюруіагит ае^есеріі. Ьіѵ. 36,
15. 8рез те о’еяіііиіі; а ере дезіііиог.
354.	АтЫге, сігсиіге, атЪиІаге, Не,—,іп—,оЪатЪиІаге, 8ра-
ііагі. «Обходитъ» въ смыслѣ «идти вокругъ чего-ниб., пока
опятъ не дойдетъ до начальна') о пункта движенія» будетъ
ашЬіге, но идти по окружности или внутри окружности, обра-
зуемой объемомъ предмета, будетъ сігсиіге,—все равно, весь-ли
вдругъ предметъ обходятъ, или только по мастямъ, (^иі ашЬіі
сіошипі, всякій разъ обходитъ весь домъ; диі сігсиіѣ боіпиіт,
также ходитъ вокругъ, около дома, но тутъ можетъ быть сіг-
сиіге а і’гопіе. а ІаіегіЬиз, а і’гопіе еі а ІаіегіЪин п т. д.: но
ашЬіге никогда не можетъ быть съ подобными добавками, въ
которыхъ выражается движеніе около дома только по частямъ.
Потомъ, сігсиіге боиіипі, игЬеш, іпзиіаз п т. д. можетъ зна-
чить еще «кружить, ходить по всѣмъ частямъ дома, города,
отдѣльнаго острова и пр.»; но ашЬіге въ этомъ смыслѣ ни-
когда не говорится. Въ значеніи «просить» кого-ниб. о бла-
госклонности, о голосѣ на выборахъ будетъ ашЬіге, а сігсиіге
у Цицерона такъ не употребляется, но, съ другой стороны,
ашЬіге не бываетъ, подобно сігсиіге—«описывать» что-ниб.
на словахъ. АшЬиІаге см. § 352. Сложное йеашЬиІаге—хо-
дить до тѣхъ поръ, пока довольно не отдохнешь либо не уста-
нешь; шапіЬп1аге = ходить взадъ и впередъ, туда и сюда на
опредѣленномъ пространствѣ; оЬапіЬиІаге—туда и сюда ходить,
ходить взадъ и впередъ, впереди, напереди, на переднемъ планѣ
вблизи какого-ниб. предмета, ходить тамъ взадъ п впередъ,
вверхъ и внизъ, но ргаеіегіге проходить мимо предмета == не
останавливаться у него либо не брать его съ собой. 8раііагі
выступать, прохаживаться, прогуливаться по опредѣленному
пространству, какъ атЬиіаге или іпатЬиІаге. но съ тѣмъ до-
бавочнымъ оттѣнкомъ, что тотъ, (]ні зраііаіиг, ходитъ по мѣ-
сту, устроенному для ходьбы. Теггаш Іинае сигвиз ргохіте
атЫі. Сіе. Ѵиіѵ. 9. Йепаіогев нііщиіоб атЬіеЪапі. 8а11. Лиц. 13 —
— 413 —
йепаіпт сігсиіЪапі го^апіев. АтЪіипіиг, го«атйиг а сашМа-
Іія сіѵев, циі тапбапі ітрегіа. Сіе. В.ер. 1. 31. Соѣогіев й-
пінігит согни сігсиіегипі. Саея. В- С. 3, 93, Едиііез Рот-
ре.іапі асіеш позігаш а Іаіеге арегіо сігсѵ.іге соереппй. ІШ.
Сігсигге асіеш аідие оѣеесгаге тііііез соеріі. ІМ. 2, 28.
Кея ріигітае сагені арреІІаііопіЬиз, иі еаз песеззе 8ІІ сігсм-
іге. С^иіпі. 12, 10. Етііиз іпЬогііз сит КаіЬа атЬиІаѵй. Сіс.
Аса<1. 2, 16. Раіаезігісе зраііагі іп хузіо ііз Іісеі. 1(1. Орі.
Оеп. Ог. 3.
355.	Ѵадагі, раіагі, еггаге. Ѵаиагі и раіагі — оба значатъ
«бродитъ нарочно или, по крайней мѣрѣ, добровольно», первое
въ отличіе отъ неподвижнаго, смирнаго медленья на одномъ
мѣстѣ, либо для выполненія какой-ниб. мѣры или для какой-
ниб. дѣли, а послѣднее въ отличіе отъ хода, маршировки в
т. п. построенной, сомкнутой массой, колонной, строемъ, ше-
ренгой, а отсюда = бродить врознь, вразсыпную. Но еггаге зна-
читъ блуждать невольно, бродить, не зная дороги, блуждать.
Поэтому метафорически еггаге = ошибаться, быть въ заблуж-
деніи, но ѵа§агі = невнимательно останавливаться передъ пред-
метомъ, отъ котораго собственно зависитъ дѣло, пожалуй=не
имѣть твердой точки опоры, почвы, быть флюгеромъ, болтаться-,
куда вѣтеръ носитъ. Ьіхяе (Ііп носіицие ѵадаЪапіиг еі раіап-
іез а»гоз ѵазіаЪапі. 8а11. Лиг. 47. Сигаз, зіеііае зропіе 8иа
3«88аепе ѵадепіиг еі еггепі. Ног. Ер. 1, 12, 17. (}иі(1 іііисі зіі,
(Іе дио йізриіеіиг, ехріапеіиг, пе ѵадагі еі еггаге со^аіиг
огаііо. Сіс. Ог. 1, 48.
356.	Сеіег, ѵеіох, ретіх. сііиз, сііаіиз, ргорегиз, І'езііпиз,
ргаесерз, гарісіиз. «Быстрый, скорый» вообще, въ смыслѣ эпи-
тета, противоположнаго медленности въ движеніи впередъ, бу-
детъ сеіет; а если при этомъ нужно означить еще и легкость
движенія, то это дается въ ѵеіох '), между тѣмъ какъ въ сі-
іпз п сііаіыз отличительная черта—усиліе къ быстрому дви-
женію, въ ргорегиз—быстрота, внезапность, въ Гезііішз )—
*) Сродно съ ѵоіаге. См. Корсссна, 1. 1. р. 59.
’) Ргорегцз н Гез'іпив у Цицерона замѣняются причастіями соотвѣтствен-
ныхъ глаголовъ.
— 414
тороплпвость. порывъ, въ ргаесеря—нечаянность, захватъ к
раслмхъ, въ гарійиз—неудержимость, неодолимость въ движе-
ніи, а репн'х выражаетъ силу и готовность къ быстрому дви-
женію. Изъ глаголовъ въ прозѣ золотаго вѣка сюда относятся:
сеіегаге, яссеіегаге, ргорегаге, Геяйпаге, ргаесірііаге: всѣ
они употребительны не только въ значеніи непереходномъ, но
п въ переходномъ. РЬіІосіеіез сопй^еЪаі іапіия сёіегез, зіапв
ѵоіапіы. Сіе. Гіи. 5, 11. №ІііІ езі апіпіо ‘ѵёіосіия, пиііа еві
ееіегііаз, диае розяіі сиш апіті ееіегііаіе сопіепсіеге. Ід. Тизс. 1.
9. Сііиз тоАо, шодо іагдиз іпсеккиз Саііііпае егаі. 8а1І. Саі. Г..
Сііаіо сдио (пустивши лошадь въ галопъ). Саез. Ьіѵ. ІПе рп-
регапз (езііпапз піапйаіа нояіга сопіісеге спріепз іп Ііас соп-
зіапііа регзеѵегаѵіі. Сіе. Ріііі. 9, 4. НаріЛит Пипіеп. Саез.
В. С’. 1, 50. Мііек сигаге беЬсі согриз, иі диат ѵаііііізвітшп
еі регтсіззгтгт ЬаЪеаі. Ьіѵ. 44, 34.
357.	Ьепіиз, іагсіиз, зегие, ведпів. Въ смыслѣ синонимовъ
съ рі°ег, 80С0Г8, эти слова уже разсмотрѣны въ § 328: въ
частности, въ контрастъ къ предъид. парагр., Іепіпз означаетъ
движеніе впередъ спокойное и безмятежное, а также мѣрное
и обдуманное, въ противоположность .торопливости, движенію
второпяхъ, впопыхахъ, іагйнв движеніе впередъ, требу
щее много времени, мѣшкотное, особенно, что называется, тя-
желое, черезъ пень колоду, а зе^піз—вялое, сонное. Поэтому
іагбнв и 8е§тп8 всегда выражаютъ болѣе или менѣе сильное
порицаніе, а Іепіиа его не выражаетъ, либо выражаетъ только
тогда, когда эвфемистически употребляется въ смыслѣ іагіив
либо 8е§пІ8. Такъ какъ въ і.чпінз выражается понятіе боль-^й
шой, сравнительно слишкомъ большой траты времени, съ к<н
торою что-нпбудь достигаетъ цѣли, то іаічіиз значитъ еще
и поздній, тоже, чтб зелія, которое=1) поздній, 2) опоздав-
шій, но въ смыслѣ чисто времени есть антитеза не къ быст-
рый, скорый, а къ рюнній, заблаговременный, бывающій во-врН
мя, въ пору, сначала, прежде, тотчасъ послѣ чего-ниб.-, поэтому
іагде медленно, 2) поздно, Іепіе мѣшкотно, .чего поздно *)
’) То-есть, поздно вечеромъ, Ь)только поздно, гораздо послѣ. Бениз 1)1108,
вѣе того или другаго, 2) позднѣе чѣмъ слѣдовало бы, нѣсколько поздно.
41 у —
2і слишкомъ поздно, т. е. когда ужь прошла (теперь пли
прежде» настоящая, самая удобная пора. Рег Іііѣога Іепйараѵ
біЪив краііаЪаг. Оѵій. Меѣ. 2, 573. Іп сапьвіа йісешіів пішж
раѣіепк еѣ Іепіив ехіЫіпіог. Сіе. Ог. 2, 75. Тстіиъ авеШк.
Ѵіг". <^по (Іеіісѣипі "гаѵіиз еяі, ео Іагдіаг езі роепа. Сіе. Саес.
3. 8ега ^гаѣиіаѣіо гергеѣешіі поп аоіеѣ. Сіе. Ьіѵ. 2, 7.
358.	Ѵіа, ііег, адпіеп, сигзиз, сиггісиіит, зетііа, ігатез,
саіііз, атЪадез, ап/гасіиз, Ыѵіит. ігтмт, сатрііит, атЬИш,
сігсиііиз, рго/'ісізсі, ііег іасеге, ііег ІіаЬеге, рвгедгіпагі. Ѵіа,
отъ корня въ іге, ііѵаі, съ дигаммой, зн. путъ конкретно (<>о-
рта}, слѣд. пространство, назначенное для проѣзда, въ осо-
бенности правильно проложенное и устроенное или, по край-
ней мѣрѣ, общепринятое, въ городѣ=улица, переулокъ. Ііег,
отъ того же корня, только безъ дигаммы, зн. путъ отвлеченно.
слѣд. движеніе, либо совершаемое, либо уже выполненное (вся-
кое *) или по какой-ниб. ѵіа), путешествіе, поѣздка, маршъ, а по-
томъ отсюда еще отвлеченно весьма часто зн. и способъ или воз-
можность для движенія, марша или путешествія, а поэтому для
насъ дѣлается путемъ конкретно, дороюй Ч Въ переносномъ
смыслѣ, ѵіа, часто въ соединеніи сь гаііо (система), зн. образъ
дѣйствій, (правильный) методъ, при выполненіи котораго можно
предпринять и выполнить какое ниб. дѣло, особенно характера
научнаго, но ііег движеніе, ходъ, путь, который должно совер-
шить дѣло. Ауіпеіі зн. маршъ, движеніе войска, которое, впро-
чемъ, можно означить и словомъ ііег, если не важенъ тотъ
добавочный оттѣнокъ, что дѣло идетъ о маршѣ именно войска.
О СИГ8Н8 и сиггіепішп см. § 154. Въ частности ѵіа бываетъ,
зеіпііа ;і) путь узкій, боковой, проселокъ для пѣшеходовъ
(тропа), ігаіпез а) путь въ сторону отъ ѵіа, переѣздъ, проѣздъ.
•) Ьеѵіае и аѵіае ѵіае ие встрѣчается, по Лейа ііінега. аѵіа іііпета упо-
требительно; сл. Сіе. Аіі. 14, 10; 8а11. Лис. 50.
’) Но путешествіе, поѣздка, путь по морю, будетъ паѵщаііо.
а) Корень въ ігашез іга, какъ въ іпіга, іпігаге, ігала; корень въ 1ігае=
Ііс, какъ въ оіічииа, Іішпз (косой), такъ хе какъ Ііу въііпіиа (фартъ жре-
цовъ) н зіщ въ зіітиіив; кореньлі ветііа вее или $е. Мез и тііа будутъ окон-
чанія. какъ въ Соніеа, іегшев. Так. обр. ігашея собств. за. іппіисеид, Іітез --
оЫіцие сіисепа, аетііа — зеогаит (Іосей?.
— 416’ —
проселочная дорога, проселокъ, переулокъ, саііі.ч путь по лѣсу
и по горамъ, особенно для скота, сотпріішп *) мѣсто, гдѣ схо-
дится нѣсколько дорогъ, улицъ либо переулковъ, Ьіѵіпні ули-
ца, переулокъ, расходящіеся на двѣ улицы, въ днѣ стороны,
но ігіѵішп и гріадгіѵіит мѣсто, гдѣ сходятся три, четыре до-
роги. улицы, переулка, апі'гасіия изгибъ дороги, дорога, дѣлаю-
щая крюкъ, въ отличіе отъ дороги, идущей совершенно прямо,
и метафорически = разные извороты, съ помощью которыхъ
обработывается дѣло или безъ которыхъ оно пе можетъ обой-
тись, для того чтобы нридти къ цѣли, тоже, что апіЬаіда,
околичности, увертки, которыми хотятъ избѣжать прямой и
откровенной рѣчи. Изъ § 354 выходитъ, что ашЬііив и сіг-
саііик оба означаютъ движеніе вокругъ предмета, но только
сігсиііия движеніе около чего-ниб. по частямъ, а поэтому еще
крюкъ, объѣздъ, т. е. движеніе по какому-пиб. мѣсту по лугѣ
круга вмѣсто движенія по хордѣ либо по діаметру. 1/ег сові'і-
сіеЬатпия аевіиовя <*і риіѵегпіепіа ѵіа. Сіс. Аіі. 5, 14. Ѵіаф
Ьаііпа, Арріа... Ѵіа васга, аііа... въ городѣ. Егапі- отпіпо
іііпега <1ио, сщіЬия іііпегіЬиз Неіѵеііі <іото ехіге роявепі. Саея.
В. 0. 1. 0. Оріітагшп апіит ѵіа» ігасіеге сіѵіЬиз. Сіс. Віѵіп.
2, 1. Ѵіа еі гаііопе йосеге аіідиігі. 16. Оеі'еяяив ]аіп Іаіюге
аідие іітеге біяриіагіопі.ч шеае гедпіевсаш іп Саевагія нетто-
не. 1(1. Ог. 2, 57. Меіеііия ебіхіі, пе тііек “ге^агіия іп сан-
ігів пеѵе іп аутіпе чегѵпт аиі іитептт ІіаЬегеі. 8аІІ. .Ііщ.
45. Нота іп гпопііЬив рояііа егаі еі < <>пѵаіІіЬиз, поп оріііпіх
»ІІ8, авёивіівчііпіз еетіііз. Сіс, А^г. 2, 35. 8ітиІ іп яііѵат
ѵепіит еві, ріигек (ііѵсте ветііае егапі. Ьіѵ. 44, 43. Апіа
піпв е&геввіж еві поп ѵіія. веб ІгатгігЬи» раішіаіик Сіе ріпі. ,
13, 9. Саііііпа Ііаііае саііек 61 равіогит зіаЬнІа ргас іяп сое-Л
регаі. Сіс. 8еві. 5. Медиіввііпі Ііошіпев іп иігіін аисііопагіівя
роііив, диат іп Іггѵіі» иці сотрііг» аисНопагіиг, Сі< ЛдгаГ- 
1, 3. Ьиае егапі ѵіае, аііега Ьгеѵіог, аііега аііего іапіо Іоп-Я
ціогет ап/гасіит ІіаЬеІіаі. Кер. Еит. н. ория еві
сиіііопе еі ап/гасіи, иі віі иіеікіиіп іпіегргеІіЬиѳ лошпіогш^я
\ Отъ сідіі и рнеге.
— 417 —
•ріапі (Ііп'сГо? Сіе. Віѵ. 2, 61. Лшіісіогшв «и(гасІ«8 Сіе.
Ьппціоте сігсиііи сизѴкііая аіаііопвдцие пояігак ѵіі:і,1>аійі Саея.
В. С. 1, 59.
2. Ргоіісівсі зн. только уѣзжать, отправляться, ііет іасеге
платъ, совершатъ путешествіе, движеніе, маршъ, двигаться
къ той или другой означенной либо подразумѣваемой цѣли,
ііег ІіаЪеге бытъ занятому путешествіемъ къ тому или дру-
гому означенному либо подразумевающемуся пункту, но путе-
шествовать, ѣхать, ѣздить=бытъ въ дорогѣ, въ путешествіи,
не дома, въ отъѣздѣ, безъ прибавки опредѣленной цѣли, а
только въ отличіе отъ <1оші евее, будетъ регецгіпагі. Саезаг
щаіигаі аЪ игЬе ргоіісівсі. Саез. В. <«. 1, 7. Неіѵеііік егаі
іп апітпо гіег іп Капіониш ііпев іасеге. Саея. В. В. 1. 10.
Цииіп <1ио цийіат Агсабея Іашіііагея гіег ива {асегепі, Ме-
“пгаіп ѵепегипі. Сіе. Ьіѵіп. 1, 27. Соіюгіея ишіеѵіщвіі, циае
ех Рісепо :і(1 те гіег ііаЪеЬапі. Сіе. Аіі. 8, 11. Наес яішііа
регпосіапі поЬіясит, регеугіпапіиг, гизіісапіиг. Сіе. АгсЬ. 7.
359.	Аѵіи-з, (Іеѵіиз, іпѵгиз. Аѵіия, чтб отъ (обыкновенной,
прямой, настоящей) дороги лежитъ исторонѣ', Неѵш», что
отъ такой дороги идетъ, ведетъ ветерану, уклоняется прочь
отъ дороги; іііѵіиз непроходимый, непроѣздный, гдѣ нѣтъ на-
стоящей дороги. Метафорически употребляется только і1еѵіиз=
сбившійся съ пути, съ толку, безпутный. .кідигіііа Меіеііиіп
есдиеЬаіиг посіигпія еі аѵіів іііпегіііив. 8а11. .іи^. 5П. Еивіе-
ііс8 (Іеѵііз іііпегіѣив пніііев бихіі. Кер. Еиш. 3. $а)іш> іпі’іі.
Ьіѵ. 9, 14. Нолю ргаесерв ас гіеѵіие. Сіе. І’ІііІ. а, 13.
360.	С’опі'епігіз, соеіиз, сопуг'езеи», сопугеыіо, сопсіо, сопсііі-
ит, сотіііа, емпіііит, сопзіігит. Съ самымъ общимъ смысломъ
есть соевая, изъ соіінк отъ соіге, которымъ можно означить
всякое собраніе людей, если которое-ляб. изъ остальныхъ словъ
будетъ или слишкомъ тѣсно по смыслу, или для точности смы-
сла не нужно. С'оііціезяиа и соіщгеяы'о друмескші сходка, но
первое бываетъ и въ смыслѣ ираждебшм сшибки съ непріяте-
лемъ на нолѣ сраженія. Сонѵевіш сходка по повѣсткѣ или
собраніе съ какой-ниб. опредѣленной цѣлью,—можетъ быть
дружеское, религіозное, политическое, напр. сходки заговорщи
27
щвкоѵъ; впрочемъ это слово никогда вс употребляется о ка-
кихъ бы то ни было собраніяхъ, назначавшихся въ самомъ
Римѣ отъ тащзігаіпз, но часто гов. а) о собраніяхъ на су-
дебныя засѣданія въ провинціяхъ, Ь) о самыхъ этихъ судеб-
ныхъ засѣданіяхъ и с) о собраніяхъ римскихъ гражданъ въ
провинціи, устроившихъ изъ себя общество или компанію.
Отъ цѣли зависѣло, открыто ли дѣлать повѣстку, или только
секретно, ѵігібш-ли, всему-ли обществу, пли только по ча-
стямъ. Сопсіо, отъ сопсіеге, наз. собраніе, созванное какимъ-
ниб. іпацізігаіпк либо главнокомандующимъ въ лагерѣ,
въ первомъ случаѣ сходъ римскихъ гражданъ въ Римѣ, а пь
послѣднемъ сходъ солдатъ, для выслушанія както-ниб. при-
ложенія. Повѣстка дѣлается только всѣмъ вообще, а не ѵігі
4іш. Сопсііішп, отъ саіаге = хаЛзІѵ, зн. опять созванное со-
браніе 1) въ Римѣ патриціевъ либо плебеевъ, 2) такихъ люде і.
которые уполномочены или какъ-ниб. иначе получили прм
въ какой-ниб. общинѣ, въ союзѣ соединившихся городовъ, либо
племенъ либо какъ-ниб. иначе дѣйствующихъ сообща общинъ,
городовъ, областей, для принятія рѣшеній, обязательныхъ длз
подлежащихъ общинъ и пр. По своему составу сопсіііа въ Ри
мѣ формировались изъ главъ патриціанскихъ либо плебейски®
домовъ, а внѣ Рима часто только изъ старшинъ въ общинахъ',
изъ ргіпсірез туземцевъ. О сошіііа а) спгіаіа, которыя въ
раннее время соединяли въ себѣ функціи позднѣйшихъ сепіпѣі-
аіа и ігіЬпіа, а послѣ занимались только дѣломъ ітрегіі йегепііі,
2) сепіигіаіа, которыя должны были соединять въ себѣ всѣ’
права комицій сигіаіа и возникшихъ впослѣдствіи ігіЬпіа, но.
впослѣдствіи занимались только выборомъ высшихъ піа^ізігаіпв,
и рѣшеніемъ вопроса о войнѣ и мирѣ. 3) Ігіішіа, которыі,
первоначально имѣли только право апхіііі і'егеікіі противъ при-
тѣсненій со стороны чиновниковъ, но впослѣдствіи главнымъ
образомъ занимались обсужденіемъ законопроектовъ, предлага-
емыхъ народными трибунами, ІгіЬшіі рІеЬік,—см. Древности и
сочиненія по исторіи. Соішіііипі наз. созванное ѵігіНш собра-'
ніе опредѣленнаго, только извѣстнаго числа лицъ, снабженныя
правомъ—по докладу или предложенію гражданскаго начали-
— 4Ѵ..і —
«твениаго лица, открывающаго собраніе, либо главнаго воен-
наго начальника, подавитъ мнѣнія о дѣлаемыхъ предсѣдателемъ
предложеніяхъ и—если гражданскій членъ правительства или
главноначальствующій военный требуютъ этого либо не запре-
щаютъ—постановлять рѣшенія,—слѣд. зн. дума, совѣтъ, сенатъ,
военный совѣтъ. КіЬіІ пііііі ргаезіаЪіІіиз ѵйіеіит, диат роззе йі-
сепсіо іеиеге Ъотіпшп соеіиз. Сіс. Ог. 1, 8, гдѣ надобно было"
означить однимъ словомъ с.онсіопет, сопяГпші, сотіііа, зспаіит,
ркііссз и окружающую ихъ согонаіп. Міііі цнніет ѣае ѵегае
ѵійеніиг оріпіоиев, диае—іп зепаіи, диле ариб рориіит (въ
сопсіо либо въ сотіііа), диае іп опіні соеіи тпсіііоцие ргс-
(егепсіае зипі. Сіс. Ріп. 2, 24, гдѣ соеіиз и сопсіПшп, конеч-
но. въ заключеніе перечня, родовыя названія всевозможныхъ со-
браній. Мапііня раіег і'іііпт сопдгеззи аедиаііит ргоІйЬеѣаі.
Ьіѵ. 7, 4. Моп езі поЬіз Ііаес огаііо Ьаііеікіа аиі сит ітре-
гііа івиНіІщІіпе аиі іи аіідио сопѵепіи а^гезііит (которые
обсуждаютъ дѣла своей деревни, своего округа). Сіс. Миг. 29.
^иаезіѵі а Саііііпа, ап посіигпо сопѵепіи арисі Ьаесаго (иІ8-
зеі. Ісі. Саі. 2, 6. Саезаг іп сііегіогеш баіііат аіі ст-ѵепіиз
а^епсіов ргоіесіиз езі. Саез. В. С. 1, 54. Розіеа Ротрещз
но8 "Іасііаіогез сігсит Іатіііаз, сопсепіиз Сатрапіае (но об-
щинамъ римскихъ гражданъ въ Кампаніи) снкіосііае саизза йз-
ІгіЬиіІ, Саез. В. С. 1, 14. Ѵеіііп гесопіеге, диае е»о (Іе іе
іп зепаіи е^егіт, диае іп сопсіопгЬиз іііхегіт, дпаз ай іе Ііі-
Іегаз тізегіт. Сіс. Ьіѵ. 5, 2. Арріиз сопсіопет тііііит асіѵо-
саѵіі. Ьіѵ. 2, 59. 8сарііиз іп сопсіііо рориіі соіізиг§іІ. Ісі. 3,
71. Саезаг сопзііііт (военный совѣтъ) сеіегііег соиѵосаѵіі.
Саез. В. (л. 3, 3.
361.	ЪЧиеге, тапаге, ргс[1гіеге, ДиШиз, Іідиіііиз, Іідиог,
китог, зисиз, ѵігиз, китісіиз, исіиз, иѵііиз, иіідо, таНеге,
тасіісіиз, адиа, Іутріш, Іаіех. Еіпеге зн. не держаться непо-
движно на одномъ мѣстѣ, какъ это свойственно жидкимъ веще-
ствамъ, течь, литься, въ переносномъ смыслѣ не только 1) о
рѣчи, 2) = вымгекат (выходить, происходитъ)—при указаніи
на источникъ чего-ниб., но еще и 3)=идти хорошо, благопрі-
ятно, виссесіеге, 4) — пропадать, проходить, исчезать, напр.
27*
— 41'!
о волосахъ: вылѣзаютъ, выпадаютъ не сасІипГ, а Лнипі, 5) =
(ііѣіиеге, расплываться, напр. шоіііііа. Синонимъ іІиеге есть
рго/кізсі—получать, имѣть начало, а ге. Мапагс, вытекать,
выходитъ, не просто для того, чтобы двигаться впередъ,
но чтобы расшириться, разлиться, въ переносномъ смыслѣ
подобно і'іиеге 2) и Ь) распространяться, о предметахъ обла-
сти духа, которые можно сравнивать съ разливомъ водной мас-
сы, напр. лішог, шаішл, пошей. Во всякомъ случаѣ, въ пря-
момъ значеніи въ прозѣ употребительнѣе ргоГкіегс = происте-
кать, вытекать, выходить. Во Пиеге распространеніе тока пред-
ставляется главнымъ образомъ въ видѣ чисто линіи, въ шаваге
больше въ видѣ болѣе или менѣе расширяющейся плоскости.
Отъ Пиеге происходитъ Гіийіия, текучій, жидкій, въ отличіе
отъ густаго, плотнаго и вообще, либо только для глазъ, не-
проницаемаго, поэтому о жидкостяхъ еще = ясный, чистый,
и въ этихъ же самыхъ значеніяхъ употребляется метаф. и о
предметахъ изъ области умственной и нравственной. Нипшіиз,
отъ Іішпеге, сырой, влажный, мокрый, о предметахъ, болѣе или
менѣе пропитанныхъ или насыщенныхъ водяными частицами;
иѵісіиб и сокращенное изъ него шіиз, отъ иѵеге, сохранив-
шагося еще только въ иѵевь, можетъ быть, сроднаго съ бошр,
весь влажный, намокшій, о предметахъ, на которыхъ сырость
выступаетъ наружу въ видѣ капель, ключей, ручьевъ и т. п.,—
все равно, проникла ли влажность внутрь ( промокшій), или
держится только снаружи (мокрый); ша(1і(1и.ч, отъ шасіеге,
съ чего каплетъ отъ влажности, слѣд. на поверхности чего
столько влажности, что съ нея каплетъ. Послѣ этого уже лег-
ко опредѣлить значенія словъ: Ііднсге, Ьиніеге, сроднаго съ
/ко, 7,о9т(ѵаі, шаііеге, такъ же какъ и Ьишог, иііцо и Іідио”
Отъ ациа происходятъ: адионив, въ которомъ много воды, обиль-
ный водою, многоводный, и аднагіив водяной, т.-е. что имѣетъ
дѣло съ водой, назначено для нея; адиагіив —водоносъ, нкиль-
щикъ воды; ѵан ациагіпш — бадья, ведро и т. Съ адиа
сродны стихотворныя 1ушрЬа = чистый, свѣтлый источникъ,
ключъ, и ]а1сх = жидкость, влага. Ѵігнв, острая, ѣдкая слизи
стая жидкость, равносильно съ ѵепениш, а отсюда метаф., о
— 4'21 —
расположеніи духа—ііазыъдатцля юртъ, яОй; кисия пли кпссия,
сокъ въ животныхъ или растеніяхъ, метафор.=жпзпениая сила,
сила, напр. слова. ННѵеііогшп іпіег і'іпез еі Л11оЬго"шп Икі-
(Іаппя {Ігііі. Саея. АІ> іяіо сарііе (главнаго пункта) /Ъеге ве-
сечае езі гаііопет еі Ьопогит еі шаіогит. Сіе. Еіп. 2, 11.
Іп геЪия ргоярегія еі ші ѵоіииіаіет пояігат (ІиепігЪие зпрег-
Ьіат /гщішѣив. 1<1. ОК. 1, 26. Саріііі Пиипі. агпіа <1е тапі-
Ъиз Пиипі. Сіе. Огаііо іікіе рго/гсізсгігіг, ишіе Ііаес ошпіз
саизяа (Іисііиг. 1(1. Мап. 2. (^иі зииі аЬ Агіяіоіеіе, а 2епопе
рго/есіі. 1(1. Несіе Гасіа а ѵігіиііЬия рго/іісйсшімг, рессаіа
ех ѵііііа танапі. І<1. Рагасі. 3. Матті ех агіюге ^иііае. Оѵій.
Мапаті іпаіит рег іоіаіп Ваііпт. Сіе. АЬ Агізіірро Суге-
ииіса рііііохоріііа тапаѵіі. 1(1. Ог. 3, 17. Моха рго^иіі ех
Ѵозе^о піопіе. Саез. В. 6. 4, 10. С^иі<1 іат соиігагіит езі,
(ріагп іеггепит /Іиідо. Соіит. 8, 16. Ациапі Ьопагп еі Іідгіг-
сіат, оѵез ЬіЬапі зеіпрег сигаіо. Саіо В. В. 73. Лциае аіітіх-
іиш еззе саіогет Іідиог адиае (іесіагаі еі сй'изіо. Сіе. И. І>.
2, 10. Каѵез ех китиіа шаіегіа Гасіае егапі. Саез. В. С. 1,
59. Каѵез Ііитогет зеіпрег ІіаЬепІ. Сіе. Ы. О. 2, 57. Ѵібез
те, огп.тіих иі зіт ѵезіітепііз иѵйііз'. ба тіЬі ѵезіііпепіі аіі-
<ріі(1 агіііі. Ріаиі. Ниб. 2, 7, 15. Вазсісиіиз ерізіоіагит :щпа
геііііііиз егаі. Сіе. І)іѵ. 2, 12. МаіІеЬапі рагіеіез.
Лиррііег іпгия зегрепІіЬиз шіііііііі аігіз. Ѵіг». ВИгры е іеіта
зисит Ігакипі. Сіе. № Ь. 2, 47. Ѵіт,и асегЬііаііз еѵотеге.
Сіе. Отнее еііат Іиш геііпеіі.іпі іііиш Регісіі зисит, яеіі егапі
раиііо иЬегіоге і'ііо. 1(1. Ог. 2. 22.
362.	Ъ'іиѵіиз, /Іитеп, атпІ8, Іоггепа, гіѵиз. Рѣка, въ смыс-
лѣ термина географическаго, слѣд. въ отличіе отъ озера, горы,
мори, степи, и въ смыслѣ бога рѣкъ, буд. Пиѵіиз, отъ 1'іиеге,
какъ ріиѵіа отъ ріиеге. Но рѣка въ смыслѣ водной текущей
массы буд. Пишеп, точно такъ же отъ ГІиеге, но ещеи2) те-
ченіе, токъ рѣки іп аЬзігисіо и 3) метаф., напр. Пишеп оіъ-
ІІ0ПІ8, неистощимость рѣчи. Впрочемъ часто Пишеп наз. и
рѣка въ смыслѣ географическомъ, во не гов. въ смыслѣ бога
рѣкъ. Апіпіз, начинаясь Ливія въ прозѣ употребляющееся весь-
ма часто, но прежде встрѣчающееся только въ стихахъ, у Це-
- 422 -	1
заря совсѣмъ не встрѣчающееся, означаетъ рѣку или потокъ]
либо съ совершенно общими признаками физическими или эсте-.і
тичеекпмп, либо съ особенными, какіе представляются въ каж- 
домъ отдѣльномъ случаѣ. Но чтобы аіпніз означало въ особей- :
ности большія рѣки, это неправда: Рейнъ у Цезаря наз. толь-'
ко Нишей, такъ же какъ и небольшой ІчЬгепнв (у. Арпищма) у .
Цицерона. Віѵпв, отъ ргы, ручей, рѣчка, каналъ; юггеп» наз.
горный, лѣсной потокъ, рѣка быстрая, бурливая, либо самымъ
происхожденіемъ обязанная проливному дождю или таянію снѣ-
говъ, либо простая рѣчка или потокъ, временно вышедшіе изъ
своихъ обыкновенныхъ береговъ отъ тѣхъ же причинъ. Аіі
[Іиѵі'шя Барташ Сгоіоиіаіаз Ьосгі ііеѵісегипі. Сіе. К. I). 2,
2. Сосуіив /іитіпе Іап^иіііо. Ног. Біитеп Кііеник аегиш НеІ-
ѵеііит а Стегтапіз сііѵкИі. Саез. В. 6. 1, 2. Карісіав топіа-
по Цитіпе іоггепв зіегпіі э^гов, зіегпіі ааіа Ьоиіпдие Іаіогев.
Ѵіг#. Аеп. 2, 305.
363.	Цгссад, агідмз. 8іссив, сухой, наз. то, въ чемъ нѣтъ
накопленія частей влажныхъ, жидкихъ, смачивающихъ,—берет-
ся ли во вниманіе поверхность какого-ниб. предмета, или его
внутренность; но агібиз, отъ агеге, сухой, твердый, жесткій,
въ чемъ миоѣ нѣтъ жидкости, а есть только твердыя части;
первое говорится въ отличіе отъ тагііііиз, иѵніиз, а послѣднее
отъ ЬшпіОнб. Поэтому метаф. віссик означаетъ крѣпость и си-
лу тѣла и рѣчи: во такъ какъ это слово 2) у поэтовъ и позд-
вѣйшихъ употреблялось о ѵісін8=плохой, худой, бѣдный *), то
3; употреблялось метаф. п о рѣчи сухой, въ которой нпсколь-
ко нѣтъ художественной красоты. Впрочемъ Цицеронъ въ обо-
ихъ послѣднихъ значеніяхъ любитъ говорить агпіик. 8ісса ріеііа,
раіив, 8. осиіі, 8. а«;гі, 8. аппив, н. рапіз, 8. епвіз. Агіііа Іщпа,
і'оііа. Аг. ѵісіиб. Сіе. 8іссшв, суша, сухое мѣсто, въ отличіе
отъ наполненнаго либо покрытаго водой; агііішп, суша, твердая
почва, въ отличіе отъ жидкости воды. ѢЦІііІ егаі; іп іунк ога-
ііопе, пІ8і зіссит еі ваішт. Сіе. Сепив огаііопів ехііе агіііиш. ІіЬ
*) Сл. Шмида, Ног. Еріоі. 1, 17, 12.
— 42.; —
364.	Лаге. иециог, ропіш, реіадия, заіит, аіігіт, Осеапин,
тагіпив, татііітиз. Маге наз. море, въ отличіе отъ іегга, сое-
Іиш, яёг. Аііипг, вс. тпате, открытое море; заіигл, сродное
съ -такое, неспокойное, волнующееся море; Осеапиз то, что
мы теперь называемъ Атлантическимъ океаномъ, но еще и оке
анъ, окружающій всю землю. Аесрюг, ропіпз и реіащіз—тер-
мины стихотворные: аециѳг поверхность моря; ропіпз, ~
море въ связи съ различными встрѣчающимися въ немъ явле-
піями; реіа&пз, -ГЛауос^аІіпт. Въ прозѣ гов. Ропіиз въ
смыслѣ собственнаго имени и наз. 1) Черное море, 2) область
при немъ—Понтъ.— Магіішз наз. то, что составляетъ суще-
ственную часть моря, отъ природы находится или было въ
чемъ; тпагіііпіпв то, что существуетъ подъ вліяніемъ моря или
въ связи съ нимъ, либо поставлено подъ его вліяніе, въ связь
съ нимъ. Тегга «іаггцие. Каиіае аиѵегза іепірезіаіе іп аііо
ІасіаЪапіиг. Сіс. Ьіѵ. 2, 31. Іи заіит паѵе еѵесіиз. Ьіѵ. 29,
14. Отпіа Іегга рагѵа чиаегіаіи іпыііа езі сігсшпі'иза іііо тагі.
цпоі! гаауниш, циет Осестит арреііаіпиз. Сіс. 8отп. 8сір 6
Месііі рег аедиоги ропіі іегі ргаеДат. Оѵісі. Меі. 2, 872. Гі
реіадиз іепиеге гаіез пес {ат атрііив иііа оссштіі іеііиз.
Ѵіг»'. Леи. 5, 8. Адиа іпагіна, ігетііиз и аезіиз тагіпиз,
різсіз тагіпив, но паѵіз, пгЬз, ога, ѵіііа, гез тагіііта. ргаеііо
тагііішиз, Сеііиіп таіііішит.
365.	Ьасиз, раіиз, зіадпит Ьасиз, озеро, означаетъ тоже,
что и русское слово, такъ же и раіиз, болото, топь; зіяіщшп
наз. всякая стоячая масса воды, образовавшаяся отъ разлива
рѣки, озера, моря, и еще скопъ воды отъ дождя, слѣд. и прудъ,
болото. Ілісиз Ьетаппз. Саез. А(1 еиш Іосит ргоріег раЫез
щіііиз ехегсііиі поп егаі. 1(1. В. Сг. 2, 16. 8ирег гіраз ТіЬе-
гіз ейизин егаі ІепіЬиз зіадпіз. Ьіѵ. 1, 4.
3 (>6. Раех, зепііпа Гаех, дрожжи, наз. отстой, осадокъ окис-
нувшихъ жидкостей; зепііпа, стокъ нечистоты на днѣ корабля.
Оба слова употребляются и метаф.: первое = подонки, осадокъ,
второе=подонки, соръ, грязь. Кон іе (Іесепі роіі /аесе іеішз
сасіі. Ног. 04. 3, 15, 16. Мііііез сопГІісіаіі еі іешрезіаііз еі
зепііпае ѵіііія егапі Саез. В. С. 3, 28. Репіііівзіпіа еі іпііта
I
— 424 —
/асс рориіі. Сіе. 0. І’і. 2, 6. О Гогіипаіат гепіриЫісаш. яі
Чііісіепі Ііапс зепітат игЪіз е/есегіі. 1(1. Саі. 2, 4.
367.	(гигдез. ѵогіех, іогадо, ЪагаИігит. биг^ея, пучина, виръ,
образуется въ рѣкахъ, озерахъ, въ морскихъ теченіяхъ тамъ,
гдѣ на днѣ подъ водой есть яма: если отъ этого вода кру-
жится, то это будетъ ѵогіех, водоворотъ,—слово, само по-себѣ
тоже, что ѵегіех '). Ѵопщо, отъ ѵогаге, наз. омутъ, поглоща-
ющій все, что къ нему приближается или бываетъ въ него
брошено, —безъ всякихъ признаковъ того, чтобы онъ напол-
нялся, въ морѣ либо на сушѣ. Вагаіііппп, рараЭроѵ, у Гомера
(ііре&рѵ/, употребляется только у поэтовъ въ смыслѣ ѵога«о.
СЬагуІхІія ішо Ъагаііігі іег дигдііе ѵакіов зогЬеі іп аЬгнрішп
Ппсіиз. Ѵіг?. Аеп. 3, 421. Мика іоггепв піѵіЪия (Іе піопіе
ьоіиііз согрога ІигЬінео ^иѵепіііа ѵогіісе інегяіі. О ѵісі. Меі. 8,
556. Це^ие еа ѵогадо сопі'есіи іеггае сошріегі роіегаі. Ьіѵ. 7, 6.
368.	Ыіиз, ога, асіа, тіра, тпагдо. Ьііия наз. та часть суши,]
которая омывается моремъ, морской берега, взморье, поморье/
Но ога въ связи не только съ моремъ, но означаетъ 1) во-
обще такія части какого-ниб. предмета, которыя для лица на-
ходящагося внутри предмета, въ центральномъ его пунктѣ, бу-
дутъ самыя далекія, а для того, кто находится внѣ предмета,
самыя близкія, а так. обр. 2) край, окраина, края. Въ шагдо,
край,—словѣ, ни Цицерономъ, ни Цезаремъ не употребляе-
момъ, а замѣняемомъ у нихъ выраженіями изъ ехігеишз, иііі-
тив,—главный оттѣнокъ тотъ, что имъ указываются границы
какого-ниб. предмета; поэтому оно и можетъ стоять не только
вм. Іііііз, но и вм. тіра, въ смыслѣ берега рѣки, да даже и
прямо бываетъ вмѣстѣ съ обоими, такъ что напр. піагцо гірае
значить самая крайняя черта берега, край берега. Асіа, ахт’б,
собств. морской берегъ, о который разбиваются волны, а по-
томъ, въ частности, берегъ, отличающійся какими-ниб. красо-
тами мѣстности. Маге ІііогіЬик аііиіііі. Сіе. Ы. Ц. 2, 39. баііі
огат ехігетае кііѵае сігситвійеЬапі. Ьіѵ. 23, 24. Цои гпогіо
огіз Иаііае іпагііііпіз ас рогіиЪиа, кесі еііат Лрріа уаш ѵіа
*) II пишется разиообравно, напр. нынче въ Гораціи и Виргиліи пишется
и ѵегіех.
— 425 —
сагеЪашиз. Сіе. Мапік 18. Меиаріі ай иігішщие йшпіпіз
тірат а§гон ЪаЪеЪапі. Саез. В. О. 4, 4. Аіхеыіапз іп асіа
ешп 8ПІ8 ассиЪиегаі. Мер. А^. 8.
369.	Ропз, зсаіиггдо, раіеи», сівівгпа. Еопз, старо-хатЛивв,
слѣд. отъ Іипйеге, источникъ, ключъ, очень часто гов. мета-
форически въ смыслѣ огі"о, ргівсірішп, для означенія мѣста,
лица, предмета, изъ котораго что-ниб. вышло (на свѣтъ), про-
изошло, съ которымъ что-ниб. связано, который есть источ-
никъ, причина чего-ниб..—слѣд. гдѣ идутъ глаголы: Пнете, піа-
ваге, Іншгіге. Зсаіигіцо, отъ зсаіеге и а§еге, бьющая наружу
вода. Риіеия, можетъ быть въ связи съ пЬы (“.ото;), роіате,
колодецъ, вырытый въ землѣ и со стѣнами внутри; сізіегва,
отъ сібіа, какъ саѵегпа отъ саѵиз, цистерна, т. е. яма для
собиранія и храненія воды либо дождевой либо добитой какъ-
ииб. иначе. Іп Ъас іпвиіа езі /она сіиісів афиае, сиі потеп
Агеіііиаа езі. Сіе. Ѵегг. 4, 53. Бісепііі Гасиііаз ех іпіітія
варіепііае /'опііЪиз Ниіі. С^иіпі. 12, 2, 6. Ъ'гцегепі іе рЬіІо-
ворііогит цге^ез ]ат аЬ іііо [опіе еі сарііе 8осгаіе. Сіе. Ог. 1.
10. Бсаіигідіпез ІигЪііІае етісаге соерегипі. Ьіѵ. 44, 33.
Ех риіеІ8 ішйЬиз адиа саііііа ігаііііиг. Сіе. К. I). 2,9.
370.	Оиііа, зііііа, віігіа. Оиііа, можетъ быть, сродное съ уіы
(иг/ииаі, г/бУ7;ѵ, і/ои/;';), всякая кайля; 8Іі11а, сродное съ
'тта&іѵ, стауіоѵ, значитъ, какъ видно изъ вііііісійіипі, зііііаге,
капля, оторвавшаяся отъ большой массы, малость, частица, не
только воды, вина, крови, но и не очень жидкихъ веществъ;
віігіа, ледяная сосулька, Сгиііа саѵаі Іаріііеш, ьоп ѵі, зей вае-
ре сшіешіо. Оѵ. 8іі11а шигіае. Сіе. Еіп. 3, 14. 8іігіа ітре-
хік ітіигиіі Іюітіііа ЬагЪіз. Ѵіг»;. Оеог". 3, 366.
371.	Зііііаге, гогаге. 8іі11аге, отъ зііііа, капать, течь кап-
лями, т. е. пускать отъ себя капли, или Ь) о какомъ-нвб. пред-
метѣ, напитанномъ, облитомъкакою-ниб. жидкостью--пускать,
ронять (съ себя) капли, течь каплями т. е. пускать съ себя
капли той жидкости, и имя послѣдней ставится при этомъ
въ аЫаііѵив. Когате, отъ гой, слово стихотворное, пускать изъ
себя капли росы или чего-ниб. другаго, чтб на нихъ похоже,
росить, быть мокрымъ такъ, что каплетъ, промокнуть, намок-
— 426 —
путь. 8(г11апІет (вс. зап§иіпе Саезагік) ргае ве рпціопеш іи-
Ііі. Сіс. Ріііі. 2, Г2. Іпііе Лаипі Іасгітае вігііаіасрие ьоіе гі-
^езсипі еіесіга. Ог. Меі. 2. 364. Ногаке соеріі Аигога. Йа
Гаві. 3, 403. Ілііоге зіссаѣаі гогапіез саріііов. ІЬісІ. 4, 141|
372.	Ациае сіксіиз, ауиа, гіѵив, /івіиіа, сапаігз, зірію, іиіиа.
Водопроводъ, въ смыслѣ искусственной постройки, проводящей
воду съ одного мѣста на другое подземными каналами, или
пробитыми въ цѣльной скалѣ, или съ искусственными камен-
ными стѣнами (сапаіез, гіѵі), либо глиняными или металличе-
скими трубами, утвержденными на грунтѣ на поверхности
земли ((ізіиіие, іпЬі), наз. адпае сіпсіпв, но въ смыслѣ про-
веденной по нимъ воды—адиа, напр. Ѵіг§о, Магсіа. СІаисІі \
Кромѣ того, Гізіиіа, собств. тростниковый стволъ, зн. всякая
трубка, іпЬпв всякая проводная труба, наконецъ еірію труба,
которою, какъ напр. ливеромъ, краномъ, рукавомъ у насоса,
какая-виб. жидкость (вытянутая) извлекается. Т)псіп8 аднае
Гіппі аиі гіѵіз рег сапаіев зігпсіііее аиі /'ізіиііз ріипіѣеіз аиі
іліЬйІіз ГісііІіЬиз. Ѵіігиѵ. 8, 6. Івсеімііипі тиііав сіотоз аЬзитр-
«іі: пиііиз издиат зірію, пиііа Ьата (ведро) егаі. Рііп. 10
42. Ішргеззі 8шіі рагіеііЬиз ІиІЛ, рег диов сігсптіипсІаЛ
саіог. 8еп. Ер. 90.
373.	РЪтіз, /гадіігз, сасіисиз. Гіихиз, для котораго сл. Пн-
ете, 4 и э значенія, въ § 361, преходящій, непостоянный.
іпсопзіапз, іпсегіиз. гов. о томъ, что не имѣетъ внутренней
надежной прочности; Ггарііів и саіішпз, вообще ’ непрочный
первое гов. о томъ, что лишено силы противиться враждеб-
нымъ покушеніямъ, тревогамъ, невзгодамъ; послѣднее о томъ
что легко опрокидывается, подкашивается, такъ какъ держится
или стоитъ не на твердомъ основаніи и почвѣ. Ріѵіііагнт <4
іогпіае е;1огіа Циха еі /гадіііз еві. 8а1І. Саі. 1. Еез Ьигаапае
зипі сайисае. Сіс. 8еп. 27. V Сіс. Ріп. 2, 27 іга§і!е еі
сайисиш хіастически противополагаются терминамъ: йіаЪіІе еі
ітппиш.
374.	Ригив, типйиз, сазіиз, Іітргйиз. Ригиз - о тѣлахъ жид-
кихъ и твердыхъ—чистый, истинный, настоящій, выставляетъ
на видъ отсутствіе всякихъ примѣсей и элементовъ, не при-
— 427 —
надлежащихъ какому-ниб. предмету самому по себѣ, ѣ) чистый
нравственно. Мпшіия, опрятный, чистый, гов. только о твер-
дыхъ тѣлахъ, которыя, по совершенному отсутствію нечистоты
малѣйшаго пятна, производятъ хорошее впечатлѣніе. Ь) эсте-
тически - искусно, красиво, тщательно отдѣланный. СаяШ,
сродное съ -/.аіѵирл (леха^ааі), Ка<тгсор, незапятнанный, безъ
пятна, употребляется только въ нравственномъ смыслѣ, о ли-
цахъ и вещахъ, свободныхъ отъ пороковъ и нечистыхъ жела
рій. Ь птрісіпз, сродное съ Ііцнеге, свѣтлый, ясный, гов. только
о жидкихъ предметахъ, потерявшихъ всякую мѵтность. Гоня
ригиз. Ѵіг". Рига Іоцаі Рііаеііг. Ното ригиз еі іизоиз. Ног.
Ригит гіісепйі цеппз. Сіе. Сиііпз (костюмъ) тмп&из. Ьіѵ.
Мипсіа зиреііех. Ног. Ѵепіі агі Іітрйіит іасиго. Саі. 4, 24.
Зосгаіез йісеЬаі, сриі ве савіов зегѵаззепі. пн (тогіиіз) асі с1ео8,
а циіЬив еззепі ргоі'есіі, гсчіііит раіеге. Сіе. Тизс. 1, 30.
375.	ТигЪаге, тізсеге, соп/ипЛеге. іигЫсІиз, ІигЪиІепіие,
Іитгііігюзиз, іитиііиагіиз, іигЪа. ІитиМиз, соп/изіо, зесііііозиз,
регсіиеіііз, /асііозиз, весііііо, зесеззго, регЛиеШо, /асііо, раге, раг-
іез, саизза, геЪеІІіо. ТіігЬаге, т«за---іч, отъ ІигЬа, зн. какой-
нпб. предметъ, ясный, чистый, остающійся въ покоѣ, въ по-
рядкѣ, встревоживши, возмутивши, взбудораживши, вторгнув-
шись въ него, сдѣлать мутнымъ, привесть въ безпокойство,
возмутитъ, сбитъ съ пути, съ толку, разстроить въ немъ
порядокъ. Мізсеге, иотуач, игроча', смѣшивать, перемѣши-
вать, зн. 1) изъ какого-ниб. предмета прибавкой къ нему чего-
ниб. другаго (ге) дѣлать новое цѣлое. Ь) метафорически—
тѣсно соединять и связывать. 2) приготовлять что-ниб. изъ
нѣсколькихъ веществъ, напр. напитокъ, 3) приведенное въ по-
рядокъ безтолково спутать, перемѣшать, привести въ безпоря-
докъ, и Ь) такими дѣйствіями сдѣлать что-ниб. неприличное,
дурное. Слѣд., въ іигЬаге основный признакъ—возмущеніе спо-
койнаго положенія, въ тізсеге—настоящее превращеніе эле-
ментовъ какъ-бы въ химическую смѣсь и Ы ихъ разстройство.
Въ сопі'ишіеге основный признакъ — соединеніе различныхъ
аггрегатовъ,—все равно, съ химической-ли переработкой, или
безъ нея. Именно, сопГпшіеге зн. 1) сливать въ одно мѣсто,
— 428 —
2) метафорически соединять другъ съ другомъ (аіідпа, аіі-
дігіеі сиш аіідио), 1») предметы, сами по себѣ несоединимые,
связывать, смѣшивать, перемѣшивать, перепутывать Гайдна, аіі-
диій сиш аіідио, іпіег ве), с) составныя части какого-ниб.
приведеннаго въ порядокъ предмета приводить къ тому, чтобы
онѣ очутились въ неправильныхъ отношеніяхъ между собою
(аіідиій). Ѵі гааге, диой виа паіига ігаіщиіііит езі, ѵепіогиЯ
ѵі айііаіиг еі іигЪаіиг, віе рориіив Вошапив виа вропіе ріа-
еиіив Ііотіпиш вейніовогит ѵосіЬив, иі ѵіоіепііввішів іетрею '
іаііішв, соіісііаіиг. Сіе. СІиепЬ 49. ТигЪаге адиат, огйіпез і
шііііиш, асіеш. Оішііа іпГіша виттів рагіа і'есіі, іигЬаѵіі,
тівсиіі. Ій. Ье». 3, 8. Мізсеге раЬиІа заіе. Ііиісе еі атагши
тгвееге. Мізсеге шиівиш. Кес ѵего і’іпів Іюпогип). диі віт-
ріех евзе йеЬеі, ех йізвітіііітів геЬив тгзсегг еі іешрегагі
роіезі. Сіе. 3, 33. Ошпіа Ііитапа йіѵіпадие.]'ига тізсеге. Саея.
СопІ'иіКІеге теі, асеіит, оіеиш. Бесогиш сиш ѵігіиіе соп/изит
шепіе еі со^ііаііопе йівііп'гиііиг. Сіе. ОЙ'. 1, 27. Соп(. ѵега
сиш іаІ8І8. Ій. Сопі'. огйіпез, ,]ига. Могутъ, слѣд., быть слу-
чаи, гдѣ всѣ три глагола можно употребить почти въ одина-
ковомъ значеніи, напр. въ связи съ (ига, огйіпез, асіеш; но
напр. шейісатеп іигЬаге было бы нѣчто совершенно другое,
чѣмъ шейісатеп тівсеге.
2. ТигЪа наз. волненіе и безпорядокъ между людьми, со-
бравшимися болѣе или менѣе въ большомъ числѣ, Ь) самая
тревога, шумъ, поднятый такимъ сборищемъ либо и однимъ
лицомъ. 2) безпокойная либо безпорядочная и Ъ) поэтому шум-
ная толпа людей, с) а потомъ и безпорядочный сборъ, куча
другихъ предметовъ, но только больше у поэтовъ. Въ связи съ
этимъ и іигЬііІпй, что (будучи жидко) сдѣлалось мутнымъ, пришло
въ броженіе, въ волненіе, въ безпорядокъ, разстройство, гов.
большею частію только о физическихъ тѣлахъ, но бываетъ и
о предметахъ сверхчувственныхъ. ТшЪиІепіив, что является ।
при ІигЬа. и Ь) кто или чтд порождаетъ, заводитъ, поднимаетъ
ІигЬаш. и так. обр. йошо ішііиіепіи» = революціонеръ. Соп- Ц
іияо зн. соединеніе, 2) смѣшеніе, разстройство. Тишпііик гов.
иногда, особ. у поэтовъ, въ общемъ смыслѣ слова ІигЬа, но
— 429 —
въ частности и въ большинствѣ случаевъ зн. грозящее либо
уже и наступившее нарушеніе тишины въ странѣ, встревожен-
ной неожиданнымъ волненіемъ и вооруженнымъ мятежомъ
Ь) нарушеніе покоя отъ военныхъ дѣйствій (оііі), тревога въ
военномъ лагерѣ '), и 2) безпокойства въ смыслѣ войны вну-
три собственныхъ границъ, сначала въ Лаціумѣ, а впослѣд-
ствіи въ Италіи, слѣд. напр. іиш. Миііпепзіз. Отсюда Іитиі-
іноащі, кто или чтй производитъ случаи, нарушающіе обще-
ственную тишину, либо указываетъ, показываетъ, носитъ на
себѣ признаки, указанія на такіе случаи; но іитнИнагіиз то,
чті) случается при Іиптііищ т. е. наскоро, второпяхъ. 8е(1іііо.
сложное изъ зед, т. е. зе съ соединительнымъ (1, и йіо, граж
данскій внутренній раздоръ, междуусобіе, когда одна часть граж-
данъ или солдатъ отдѣляется отъ остальныхъ не для того
чтобы отдѣлиться отъ нихъ совсѣмъ, но чтобы заставить тѣхъ
принять ея планы; напротивъ, зесеззіо есть настоящее отдѣ-
леніе одной части гражданъ либо солдатъ отъ остальныхъ для
того, чтобы не имѣть съ ними ничего общаго. Поэтому зейій-
озпз, кто или чтб возбуждаетъ, поднимаетъ, заводитъ граждан-
скій раздоръ означеннаго рода, и Іюню 8ег1йіо8из=револю-
ціонеръ. Онъ дѣйствуетъ въ качествѣ члена либо главы і'асіі-
опІ8, т. е. шайки, составившейся для достиженія общихъ по-
литическихъ цѣлей; отсюда Гасііозиз, кто или что въ связи съ
какой-пиб. Гасііо, стоитъ во главѣ ея, устроиваеть ее, либо
желаетъ устроить. Репіиеіііо наз. всякое дѣйствіе, которымъ
подвергнута или подвергается риску безопасность города, об-
ласти или государства либо его гражданъ, государственная
измѣна, а еще и убійство гражданина; но регйиеіііз есть почти
только старолат. и только=Ьо8іІ8. Рага наз. партія, одна
часть цѣлаго въ отличіе отъ другихъ; рагіез такъ же партія, но
съ указаніемъ на интересы, цѣли, принципы, въ пользу кото-
рыхъ она дѣйствуетъ, а саизза самые интересы партіи, а от-
сюда часто и — партія. ВеЬеІііо, отъ геЬеІІаге, какъ орііо и
оріпіо отъ оріаге и орінагі, наз. не внутренній бунтъ, а во
*) Какая бываетъ, напр, большею частью ночью.
зобновленіе войны со стороны народа, уже покореннаго. Коіс
ехропеге, диетаіШюйиш Іііс еі диапіа іп іигЪа даапіадие іп
сап/изіопе гегиш оніпіит ѵіѵапіие. Сіе. Віѵ. 6, 6. О ргаесіа-
гит (Ііеш, диіпп ші іііий Л'ѵіпит апітогит сопсіііит соеіит-
дие ргоі'ісізсаг сипідие ех Ііас ІигЪа еі соііиѵіопе сіівсесіат.
Сіе. 8еп. 1, 23. фиіЬив орез ииііае зипі, ѵеіега ойеге, поѵа'
ехоріаиі, Ьопі^ іпѵібепі, таіоз ехіоИипі. ІигЪа ас з&ІіІіопіЪиз
ііипіиг. 8и11. Саі. 37. Сіаивегапі рогіат ІигЪае. Ьіѵ. 39, 49.
.$іпе еігерііи ас Іитиііи ргіші іп іпигит еѵавегипі. Ьіѵ. 2а,
23. Вісыіог іітиііиз Саііісі саизза .іизііііит есііхіі. Ьіѵ. 7, 9.
Ма^іія зеМіо іи сазігіз іпіег 8іси1ов еі Роепов іасіа езі.
Сіе. Віѵ. 1, 42. Весеззіо рІеЬік іп Аѵепііпит. Наес іпіег Ьо-
!Ю8 агаіеіііа, іпіег іпаіов /асііо еві. 8аі1. Зир. 33. Іп оптіЬия
сіѵііаііЬив (гаіііае /асііопез зипі. Саев. В. .0., 6, 11. Ѵісіі іи
вопаіи еа рагз, диі ргеііиш аиі ^гаііат апіеГегеЬапі. 8аІІ,
•Іир. 12. Аііі Сіппапів, аііі 8и11апів рагііЪиз іаѵеЬапі. Кер.
Аіі. 2. Ніис ргоІііЬііиз, пе сопйетпаге саиззат іііаіщ диап
весиіиз оввеі, ѵібегеіиг, а<1 Роіирер савіга ѵепіі. іп еапі ірват
саиззат, и диа егаі геіесіив. Сіе. Ьі«. 9. Адиа іигЪйІа. Тиг-
ЫЗі сопсііаіідие пюіив апітогиш. ТигШл савив. Тетревіаі:
наз. и іигіііда и ІитЪиІ&піа. У Федра 1, 1, 5 есть и адиа
ІигЬиІепіа. Еггогев, апіті іигЬиІепіі. Бесіив, иі ѵііа, віе еііа п
огаііопе ІигЬиІепіиз і’иіі Сіе. Вгиі. 28. Сопсіопев іитиііиоз'іс
ѵііа зейіііоза еі ІитиНиоза. Сіе. Вих іитиііиагіиз Магсіив і’иіі
еі вийга^іо иіііііагі ай іегарив Іесіив. Ьіѵ. 28, 42. Ьувапйег
/асііозиз ашіахдие іиіі. Кер. І.ув. 1.
376.	Зіеііа, зйіиз, азігит. 8іеІ1а, изъ віег—Іа. сродное съ
здтдр, звѣзда^ большая или малая. 8іс1ив, изъ еіоо;, созвіьздів,
но также и отдѣльная звѣзда, самая блестящая и видная изъ
множества звѣздъ. Тоже зн. и образовавшееся изъ «отроѵ аві-
гиш. Метафорически гов. только віііик и авігиш, пожалуй, по
нашему инебесаи въ смыслѣ высоты. Віеііагит ріоііі іеггае
шаспіішііпеіп Гасііе ѵіпсеЬапі. Сіе. 8опіп. 8сір. 3. Оссійіі
Іаш згЛиз Ѵег^іііагшп. Ьіѵ. 21, 35. Іп аеіііеге авіга ѵоіѵии-
іит. Сіе. Тивс. 2, 46.—«Звѣзда» = надежда на помощь, спа-
сеніе, будетъ Іих, 2) = блестящее явленіе, рѣдкость, «свѣтило»,
4 ;і —
будетъ Іпшеп. Объ этихъ обоихъ словахъ см. § 379. Но часто
«звѣзда, свѣтило» будетъ и іп ргііпіз. іп рансіл. іпіег рансоз,
какъ напр. іп ргішів і1осіиз=свѣтило между людьми науки.
377.	Аёг, аеіііег, аига. Аёг, ііг^ отъ воздухъ, близ-
кій къ землѣ; аеіііег. отъ олНы, воздухъ, который надъ
аёг, болѣе чистый, свѣтлый и прозрачный, эѳиръ; аига. эол.
яиг(р, опять отъ я’/;и.'., только съ дигаммой въ срединѣ, дви-
жущійся, вѣющій воздухъ, воздушное теченіе, воздушная тяга.
Метафорически зн. случайное и неосновательное возбужденіе,
подстреканіе, мороченье, призракъ, надежды въ виду какого-
нпб, предмета. Аёга агпріесіііиг ішшепзиз аеіііег. Сіс. X. Ь.
‘2, 36. Аёг Ггесріепііиз аигаз, диат ѵепіоз ІіаЬеІ. Рііп. Ер. 5,
6. Лига пітогЬ, Тапіае, зреі. Аига рориіагі', собств. возбуж-
деніе или подстреканіе отъ народа плп народной воли, осо-
бенно отъ народныхъ страстей, привязанностей—народная лю-
бовь, надежда народа на кого-нибудь, какъ напр. саріаге аи-
гапі рори1атет=добиваться любви народа, популярности
378.	Ріаге,, ерігаге, Ііаіаге. Еіаге, дуть. т. е. съ усиліемъ
выпускать воздухъ съузивпіп ротъ, гов. п о поднявшемся въ
такомъ же родѣ вѣяніи вѣтра и—впрочемъ только у поэтовъ—
объ игрѣ на инструментахъ, а въ прозѣ въ послѣднемъ зна-
ченіи употребляется только сапеге йрігаіт, дышать, т. е. вы-
пускать и вбирать въ себя воздухъ съ открытымъ ртомъ, а так.
обр — жить, быть живымъ: о цвѣтахъ п т. п. у поэтовъ=
пахнуть, метафор. с. асспз. = выказывать въ словахъ и по-
ступкахъ, что лицо проникнуто тѣми плп другими чувствами,
желаніемъ чего-нпб. и т. п. Наіаге и употребительное даже и
въ прозѣ ехііаіаге, выдыхать, зн. испускать запахъ, паръ. чадъ.
8іши1 /7аге вогЪегедпе Напсі іасііе езі. Ріапі. Мозі. 3, 2,104.
Сопіз ѵевіпз /Іаге сопвпеѵй. Саез. В. О. 5, 7. Херѣугі зрі-
гапі. Сопіае оііогет зрігаѵеге. Ѵігр:. Наес (Іезегі а те, (іиш
зрігаге роіего, пеі'аз ]п<1ісо. Сіс. X. С. 3, 40. 8рігаге ато-
гез. Ног. 8р. сгіЬииаішн. Ьіѵ. Ейогті сгарпіат еі ехішіа.
Сіс. Ехкаі. пеЪиІаш,ойоге8, Гіаштат.
379.	Ьитеп, Іих,]і(Ъаг. Ьптеи, изъ Іцстеп, слѣд. отъ Іисеге,
наз. все, что даетъ свѣтъ, распространяетъ ясность, напр. соли-
— 432 —
це, луна, лампа, факелъ, окно и т, и., а весьма часто —даже и
въ прозѣ—глазъ. Метаф. Ішпеп наз. то, чтб распространяетъ
вокругъ себя особенный блескъ, пожалуй — звѣзда (свѣтило),
солнце, краса, слава Ьих, опять отъ Іисеге, наз. распро-
страняемая (какимъ-ниб. свѣтлымъ предметомъ) ясность, виои-
мостъ, особ. дневной свѣтъ, день (въ отличіе отъ ночи), и мета-
фор. а) о мѣстностяхъ — авансцена ')> мѣсто самое видное, Ъ)
надежда на помошь, спасеніе. Сл выше § 376. ЛнЬаг, сверкающій
блескъ небесныхъ тѣлъ, упот. только у поэтовъ. Ьипа Іисеге
Іисе аііепа (Іісііиг, диосі а воіе Іитепвиши (свѣтъ, который она
даетъ) шиіиеіиг, Сіе. 8опіп. 8с. 3. Косій Іитеп арропеге.
Сіе. Вепюсгііиз ІитіпгЬие апііззіз аІЬа еі аіга бізсегпеге пои
роіегаі. Ій. Тизс. 5, 39. СогіпИіия Іоііив Стгаесіае Іитеп. Сіе.
Тиш с1агІ88ІшІ8 ѵігія ехзіівсіів Іитіпа сіѵііаііз ехзііпсіа зипі.
1(1. Саі. 10. Ргіпіа Іисе. Іп Іисе Авіае ѵегяагі. Сіе. Мапіі
3. Ъисет айегге аіісиі (ой; <рЕог'?>). Сіе. Мііісіит риЪаг ехіи-
Ііі ип(1і8 ЬисіГег. Оѵій. Газі. 2, 149.
380.	Імсеге, пііеге, зріепдеге, риідеге, тісаге, согиесаге,
кадіаге, Шизігаге, Шитіпаге. Ьисеге 2), свѣтить, зн. испускать
свѣтъ. Если предметъ своею наружностью блеститъ, и при
этомъ видъ ею пріятенъ, успокоителенъ, то говорится: пііеі;
но если онъ производитъ впечатлѣніе пышности, величія, то
говорится объ немъ: зріепсіеі; наконецъ, если блескъ ослѣп-
ляетъ, рѣжетъ глаза, то говорится: Ги1{*еІ 3). Сюда относятся:
пііог, вріешіог. і'иійог (не (иі^иг—молнія). ІПизігаге, освѣ-
щать, зн. 1) дѣлать такъ, что предметъ бываетъ виденъ, ясенъ,
выходитъ на свѣтъ, становится іп Іисе розіішп, 2) метаф. дѣ-
лать свѣтлымъ, освѣщать, представлять ясно и очевидно; но
іііипііпаге, освѣщать, 1)=дѣлать такъ, что предметъ можетъ
испускать или давать отъ себя свѣтъ, Ь) можетъ получить свѣтъ,
*1 Сл. Зейфферта, Ьаеі. р. 188—189.
’) Отъ одного корня съ яѣм. 1еиеЫеп,;Ьіс1іІ, яррі—І.іхі), Хоха^аг, леихІ5(Ці-.
луча. Кури. Огипйх. I, стр. 130).
’) Сродно съ 0.І7<іѵ, Пацгаге.
— 433 —
2) метаф. дѣлать такъ, чтобы у предмета, напр. въ рѣчи,
были Іипііпа, т. е. чтобы рѣчь такъ была снабжена блестя-
щими мыслями, вѣскими выраженіями, замысловатыми изво-
ротами въ мысляхъ и въ словахъ, чтобы отъ нихъ свѣтъ и
блескъ разливался на всю рѣчь. Большей частью у поэтовъ
употребляются: піісаге, мерцать, блестѣть, сверкать, искрить-
ся, о блескѣ или свѣтѣ, который проблескиваетъ то силь-
нѣе, то слабѣе; согизсаге, свѣтить, блестѣть, о блескѣ или
свѣтѣ, который то тутъ, то тамъ появляется очень ясно или
рѣзко; габіаге, испускать лучи, сверкать, блистать (блестѣть),
собств. о яркомъ блескѣ солнца, звѣздъ, а потомъ и о дру-
гихъ предметахъ въ смыслѣ усиленнаго термина для понятій:
ігііеге, зріепсіеге. Ьипа Ігісеі Іисе аііепа. Сіс. Аппа ігіііій
беѣепі еззе пііепііа. Ьіѵ. 9, 40. СиЬісиІиш зріепсіеі шагшоге.
Рііп. Ер. о, 6. біасііі /иізеге шісапіез. Ьіѵ. 1, 25. Ѵігіиз
зріепсіеі рег зезе зепірег. Сіс. 8езі. 28. Боі сити Іисе
Шгізігаі. Сіс. 8отп. 4. І'ІііІозорЬіапі Ьаііиіз Ііііегіз іііизі-
гага. Сіс. Ьипа іііитіпоіа е«і а зоіе. М. Ы. I). 2, 46. ІИи-
тіпаге огаііопеш зеиіепііагипі ѵегѣогшікріе соиіогтаііош-
1)118. Сіс.
381. УиЪев, пиЫІа, нітЬиз, пеЬиІа, ріиѵіа, ітЬег. КиЬез *),
всякое облако на небѣ, употребляется йотомъ, какъ русское
туча и греч. ѵио;, по другихъ предметахъ, представляющих-
ся въ видѣ облака, напр. о пыли, о множествѣ саранчи, сол-
датъ, птицъ и т. п. Отъ пиЬіІпз, покрытый облаками, пасмур-
ный, мрачный, вышло пиЫІа, огиш, но употребляется не толь-
ко въ значеніи темныхъ облаковъ, но и о всякомъ пиЬез: впро-
чемъ употребляется только у поэтовъ. ХішЬиз, густое облако,
несущее бурю съ дошлемъ, п самый дождь съ бурей, къ ішЬез
относится такъ, какъ ѵіфо;, ХаіЛаф къ но у поэтовъ
гов. въ смыслѣ темнаго облака вообще ;). ЫеЬиІа, туманъ,
*) ХиЬев, пеЬиІа, ѵ/ро.-, ѵгрелѵі, хѵ.уя;, «Ывргре;, одного корня, но
ПІшЬіІН хорошо ВЯЖвТСЯ СЪ ЪСКГДГЛ
’) АИшЬик еще зв. и „нимбъ", похожій яа облако покровъ, въ которомъ
являлись боги(8егѵ. Ѵіг§. Аеп. 3, 685); но „нимбъ“въ смыслѣ „ореолъ, блескъ"
надобно переводить вресіев диаесіаш ша^пісибііш, §іогіае и г. и.
28
— 434 —
пары, либо поднявшіеся съ земли, либо образовавшіеся какъ-
ниб. иначе. Ѵіиѵіи, дождь вообще, но іпіЬег, і'р.,3ро<;, ливень,
сильный, проливной дождь. Аёг сопсгеіня іп пиЪез со^іінг. Сіе. і
№. И. 2, 39. КпЬев риіѵегія, Іосивіапип, едпііитп рсііііипідие.
Ьіѵ. Мох Гатпа есее аііоЛіі іп аигав іп^гебііпгдие еоіо еі са-
риі іпіег пиЫІа сопсііі. Ѵігр. Аеп. 4, 177. Саинвапі еззе
(Ііхіі Сіеапіііез, циае іеггегеі апіпіое ГиітіпіЪиз, іепірееіаІіЬия,
пітЫз, піѵіЪиз, цгашііпіЬив. Сіе. №. ІЛ 2, 5. Мебио рімтіи*
зі ргощіО8Ііса позіга ѵега зипі. И. Аіі. 15, 16. Егаі Іііетв
витта, іетрсяіав регігірісіа, гтЪег тахітиб. ІЙ. Ѵегг. 2, 4, 40.
382.	Уаѵіз. п. опегагга, п. Іопда, паѵгдіит, гаііз, сагіпа,
риррів, Ііпіег, зсаріш, сутЪа, ІетЪив, асіиагіа. Еаѵіз, корабль,
•>аб;, бываетъ либо опегагіа, струууйлт;, грузовой, торговый пе-
ревозный корабль, либо Іопра, иахра, военный корабль; паѵіріит
всякое водоходное перевозочное средство, корабль или что-ниб.
другое подобное. Асіпагіа вс. паѵів, судно только съ однимъ
рядомъ веселъ, но весьма быстрое на ходу; ІепіЬиз, Мр/За;,
такъ же небольшое судно, впрочемъ по величинѣ всего ближе Ш
къ ігігепіез, быстрое на ходу, главнымъ образомъ для рекогнос-
цировокъ и преслѣдованья при военномъ флотѣ, а потомъ гов. и о^
другихъ обстоятельствахъ, напр. наз. корабль, употребляемый»
морскими разбойниками.Сагіпа, киль, рпррів, задняя часть кораб-
ля, у поэтовъ сипекдохически употребляются вм. паѵіз: пер-
вое слово, вѣроятно, потому, что киль есть какъ бы фундамента
цѣлаго, а послѣднее потому, что было мѣстомъ сидѣнья руле-
ваго. У поэтовъ же употребляется и гаіік, плотъ, паромъ, вм.
паѵіз. Іяпіег, въ родѣ челнока дикарей, стволъ дерева, выдолб-
ленный наподобіе корыта, а потомъ вообще ладья или челнокъ
самаго грубаго сорта; искуснѣе сдѣланная лодка будетъ гушЬа,
5оірі^т(; ксарііа, 'іха'рг,, ботъ, шлюпка, яликъ, какіе бываютъ
при большихъ корабляхъ. Впрочемъ о предметахъ этого парагр.
см. Гразера, сіе Ѵеіегшн ге паѵаіі. Сопвсешіепв паѵет наріевк,
ЛП1П сотпргеИепвпіп апіпіо ІіаЪеі, ко ех вепіелііа паѵіцаііігнш?
8е<18І іаш ех Ііос іосо ргоі’ісізсаіиг ргоЪо паѵідіо Ьопо циЬег-
паіоге Ьас ігалдиіііііаіе, ргоЬаЬіІе ѵніеаіиг ве регѵепіигиш
евве ваіѵиш. Сіе. Асагі. 2, 31. Неіѵеііі гаііЪив ас ипІгіЬий
— 435 —
ІгашіЬапІ. Саез. В. 6. 1, 12. С.і. Ьіѵ. 21, 26 и о зеарѣа
Ьіѵ. 25, 3. Тапіипіпе рівсіиіи? іапіиише сутЬагшп? Сіе.
О(Т. 3, 14. Лррагиіі рігаіісоя ІевіЬоя еззе. Ьіѵ. 37, 27.
383.	Я'ипіз, геаііз, геііпасиітп, гиЛепз. Гиіііз и гезііз, ка-
натъ веревка, различаются между собою тѣмъ, что і'ипія длин-
нѣе и толще, чѣмъ геніія */ Вшіепз наз. канатъ, геііпасиішп
вообще средство удерживать корабль на одномъ мѣстѣ, въ особ
привязной канатъ, на которомъ корабль держался у берега.
Ьараі рег бетіявипі /миет. Ѵігд. Аеп. 2, 262. Везііт саре
ас чиьреіиіе Іе. РІаиС Регк. 5, 2, 34. Йігійог гЛпіті. Ѵігд.
Аеп. 1, 87. Яоіѵипі геііпасиіа паѵія. Оѵ. Меі. 15, 696.
384.	СгиЪетаге, гіігідеге, іепеге, соіігпеаге. ОиЪегпаге зн.
1) въ качествѣ рулеваго править кораблемъ, хи{Ігрѵіѵ, 2) съ
другими дополненіями, напр. гевіриЫісаго, вести, править, управ-
лять; въ этомъ же смыслѣ гов. аіі ^пЬегпаспІа 8сч1еге=дер-
жать въ рукахъ кормило власти, правленія, стоять во главѣ
дѣлъ. Тешто есть спеціальный мореходный терминъ, дер-
жать курсъ на кораблѣ къ чему-ниб. (аііциііі), напр. Сог-
сугат. Общѣе по значенію очень рѣдко употребляемое въ
золотомъ вѣкѣ соіііпеаге (аііциііі аіі аііциііі), направлять что-
ниб. къ чему-ниб. по прямой линіи, слѣд. по линіи, идущей
къ цѣли вѣрно; но въ самомъ общемъ смыслѣ употреб-
ляется йігі^еге аііцпііі = давать какому - ниб. предмету на-
правленіе къ цѣли прямо, либо такъ или иначе, но къ цѣли,
и именно аіі аііцпііі 1)къ чему-ниб., къ какой-ниб. назначен-
ной цѣли, въ смыслѣ чего рѣдко гов. іи аіідиііі, либо 2) по
чему-ииб., сообразно чему-ниб., по образцу и руководству.
Бішііііег йиііпіі, пі ві папіаѳ сегіагепі, циівеогиш роііззішшп
диЬегпагеі Сіе. ОІГ. 1,25. Кііщпіагі ішрегіо еі роіевШе ге»іа
шеііик диЪегпапіиг еі гекипіиг сіѵііаіез. Ііі. Кер. 2, 9. (^иіз
«81, (]иі Іо(иіп іііеш іасиіапя поп аіі^ишібо соіііпееі (не най-
детъ непремѣнно прямой линіи, прямо ведущей къ цѣли). И.
Іііѵіп. 2, 59. ІЛгідеге ѵіаіп, ііег, сигзипі, паѵеш, асіеш, ециипі,
іеіа... аіі Іиііаві, аб Іііога, аіі еопвиіет, іп сопвиіет...; но
’) Такъ уже Потна, р. 280.
28*
— 436 —
какъ дігідеге іі^пя ас] регрепйісиіиш у Саев. В. (т. 4, 17,
такъ метафор. п сіігідеге ѵііапі ас] гаііопіе воггаат у Сіс.
Миг. 2 е въ другихъ мѣстахъ асі сегіат піапит, асі ехепн
ріиіи.. діг^еге
385.	Гнісйе, зизііпеге, зкзіепіаге, пііі. Гиісіге зн. снабжать,
предметъ (аіідиісі) подпорой (аіідиа ге) 1) въ прямомъ смыслѣ,
но 2) в метафор—предохранять отъ паденія, ослабѣнія. От-
сюда і'иіеігі, получить, найти подпору, данную другими, со сто-
роны, въ смыслѣ глагола страдательнаго, отъ котораго отлично
пііі (аіідиа ге)=самому-собою опираться на что ниб.. на какую-;
ниб. подпору, опору, твердое основаніе и почву, держаться на |
чемъ-ниб., въ прямомъ смыслѣ и 2) метаф. а) усили-;
ваться, сильно стараться, Ь) аіідиа ге=полагаться, надѣять-
ся на что-ниб., с) іп аіідиа ге=основывотся на чемъ-ниб., то-
же, что соиьібіеге, розіішп еззе іи ге, прв чемъ всегда имѣет-
ся въ виду самодѣятельность лица (^иосі ііііскиг, имѣетъ крѣп-
кую точку опоры, но съ той или другой стороны нуждается
въ чемъ-ниб., что было бы въ силахъ не дать ему покачнуться, ,
упасть; дио<1 зизііпеіиг, не имѣетъ твердой опоры, но сначала
должно получить ее, чтобы не свалиться, не подавить, плп что-
бы при безпрепятственномъ движеніи далѣе не погибнуть либо
не погубить. Дѣло въ томъ, что зийіпеге зн. нестп на себѣ,
держать, терпѣть, выдерживать давленіе какого-ниб. предмета
либо сверху, и при этомъ предметъ бываетъ грузомъ, ношей,
бременемъ,—либо спереди, слѣва или справа, и при этомъ 1
предметъ бываетъ нападающимъ либо вторгающимся насиліемъ,
наступающимъ непріятелемъ, опасностью, бѣдой, крайностью, I
позоромъ п т. п., поддерживать (дѣлать безопаснымъ, предо- 1
хранить отъ паденія, крушенія), противиться, принимать на
себя, не отступать, и дѣлать все это при давленіи какого-ниб. .
предмета. Сл. § 390 и тамъ і’егге, рсгіепе и Іоіегаге; эти же |
слова сличи и для зпзіепіаге, Ггедиепіаііѵпіп, который въ пра- I
момъ значеніи въ хорошей прозѣ не встрѣчается, но зато ча- I
сто бываетъ въ переносномъ смыслѣ: поддерживать, подкрѣп- I
ляпѣ что-ниб., чтобы то держалось, не погибло и было въ со-
стояніи либо имѣло рѣшимость держаться, все вытерпѣть, іО
— 437 —
ренестп опасность, крайность, тягость. Ѵіііз паіига сайиса: ігізі
/иііа екі, асі іеітат і'егіит. Сіе. 8еп 15. Саизза (Шііапо-
гипі ріигішіз еі дгаѵіззітіз теѣиз /иНа езі. 1(1. ВаІЬ. 15. 8мв-
Нпеге ѵіѵит Ъоѵет. І<1. 8еп. 10. Аёг ѵоіаіиз аіііит тііпеі.
Ісі. К Б 2, 39. 8изііпеге зе а Іарзи. Іёѵ. 21. 35. 8гіві. сиг-
гиш, 0411010, ітреіит Ьозііз. Сіе. Ьіѵ. 8изі. (Іірпііаіет ітре-
гіі, атіеит ІаЪепіет, ІаЪогапіет. Сіе. 8чзі. регіеиіит, регіі-
пасіат, роіепііат. Сіе, 8изі. тіатіат. Саез. Вгіяіепіаге аіі-
(|иет, ѵаісіисііпст, ѵііат, зрет аіісиіив, тогЬит, Йоіогет.
Сіе, Ш цепіЬиз. Ьасиіо. Кііііі сопіга зе гедет иййпин еззе
ехізіітаЬаі. Саез. В. С. 2, 37. Бываетъ и съ иі, не. 8ре, (ріа
ІиЪсз, піівтиг. Сіе. Аіі. 3, 9. Віѵіиаііо іп сопіесіига пііііиг. 1(1.
І)іѵіи. 2, 26.
386.	Соіитпа, соінтеп, }пІа. Соішппа, столбъ, колонна, сво-
бодно ли стоитъ п сама себѣ цѣль, пли вмѣстѣ служитъ п под-
порой, подставкой, базисомъ; рііа, столбъ, бываетъ только под-
порой, или подставкой, базисомъ. Соішпеп въ прозѣ всегда
бываетъ только въ значеніи подпоры, опоры. *) Ьерйіиз аесіет
Лоѵіз іи сарііоііо сокіятазцие сігса роііешіаз, Киіѵіиз аиіеш
рогііип еі рііаз роиііз іи ТіЬегіш Іосаѵіі. Біѵ. 11, 51. І’пиз
Іюню (Р. 8сіріо) сариі соіитенцие ітрегіі Вогааиі езі. Ііі.
38,51.
387.	ѴесСіз. зиЫіса, регііаі, Іопдигіиз, соіііш,а88ег. Ѵесііз
наз. крѣпкій шестъ, который можетъ служить вмѣсто подъемнаго
рычага, лома, коромысла, засова; зиііііса, сродное съ Ііо’пига.
столбъ, свая, которая бываетъ подставкой н подпорой, особ.
свая подъ мостомъ; регііса шестъ, жердь тоньше предъидущей:
она бывала подпоркой у молодыхъ деревьевъ, на ней носили
таіііриіоз; ею сбивали съ деревьевъ разные плоды; она слу-
жила еще погонной мѣрой въ два раззиз; 1оп§игш8 длинная,
пропорціонально толстая, жердь; сопіиз, хот;, шестъ, кото-
рымъ на небольшихъ судахъ упирались въ землю и так обр.
цхъ двигали; но употребляли его и вмѣсто пики; аззег похоже
*) Въ сиыслѣ орудіи прв визііпеіе, и п этомъ смыслѣ да:ке п въ поэзіи,
какъ прямо Ног. ОіІ. 2, 17, 4.
— 438 —
на то, что по ,§ 30 разумѣлось подъ ігяЬв, іідпнпі,—пожалуй,
стяги, которые употреблялись тамъ, гдѣ Іол'гштпя и регііса бы-
ли пе довольно крѣпки. 8аха ѵесііЬиз ргпіпоѵепЬ Саея. В. С.
2, 11. РІегадпе Іі^па ассепяа іп гаііЬня ііпрасіа зѵ.Ыісіз ('роп-
іік) дппш Ііаегегеій, ропіет іпселНиіП. Ьіѵ. 1, 37. Регііт
япзрепяоя рогіаЬаі /оп^а тапіріоя. Оѵ. Гаяі. 3, 117. 1’аісез
ргаеяспіая Ітдигіів айіхегшіі. Саез. В. О. 3, 14, но АвзегД
іиойетип ресіит сиярісІіЬіія ргаейхі аідие Ііі тахітія ЬаІІі-
8ІІ8 П1І88І 8ппі. 1(1. Сіѵ. 2. 2. Сличи В. Аіех. 13, гдѣ шег"
служатъ вмѣсто веселъ, и Ьіѵ. 44, 5, гдѣ аяяегся вко.іочеиіі
въ землю для того, чтобы на нихъ укрѣпить Іщва и сдѣлать
постъ для перехода слоновъ.
388.	Васиіт, /егиіа, ѵіііз, сасіисеиз, Іііииз, зсіріо, зсерігіщ
ІИ8ІІ5, реііит, ѵігда, гиЛіз. Васиіиш трость, палка, въ смыс.й
опоры при ходьбѣ или т. подсовомъ, съ какой обыкновенно
ходили *). 8сіріо ), болѣе или менѣе дорогой посохъ, кото4|
рый служилъ не столько опорой при ходьбѣ, сколько знакомъ
важности: ксерігиш, какъ тхѣптроѵ, скипетръ, знакъ царскаго
сана. ѴЙІ8, палка центуріоновъ, сдѣланная изъ виноградной
лозы; сабисеит и сабисеиз, 7.7)рбхгіо’., трость герольда; ре-
<іиш, пастушескій посохъ, вверху съ рукояткой, а внизу о
желѣзнымъ наконечникомъ; Іііннз *), авгурскій жезлъ, вверху
загнутый; гшіія, палка, рапира, съ которою солдаты и гладіа-
торы учились фехтовать, пока еще не умѣли дѣйствовать на*
стоящимъ оружіемъ. Еегиіа 4) наз. очень легкій на вѣсъ прут г
палка изъ ствола растенія іегіііа, которою всего больше нака-
зывали лѣнивыхъ рабовъ и дѣтей въ школѣ; ѵігца, прутъ, хлысъ,
розга; розгами били особенно осужденныхъ на смерть, послѣ де’
го сейчасъ отсѣкали имъ голову; Гішііч ’) батогъ, слѣд. особенно
грубое орудіе наказанія. Іппііепз Ьасиіо азеппиіаѵіѣ апиш. 0ѵ.|
Меі. 14, 655. Рарігіиз ііісйиг ОаІІо всіріопе еЬигпео іп гі
риі іпси880 ігаш іпоѵізяе. Ьіѵ. 5, 41. Ііех зсеріго іпвіцпв
*) Сродно съ ^аіѵіѵ, ря^хш, |8кхгроѵ, рахгурі'а.
’) Какъ И зсерігит, іхчкгроѵ, сродно съ «х^ягггЭаі.
О Вагиіит ніпе пойо аНшісит. Ьіѵ. 1, 18.
‘) Отъ іегіге.
— 43!) —
еЪигпо, Оѵ. Меі. 7, 103. Ііих Ьопиа Ііиіс сепіит соттівіі
еііе ге§епсІ08. Ій. Атаі. 3, 527. АЬ Іи ьите редмт. Ѵц-ц, Есі.
5, 88. Тегііо <1іе гийіЬиз іпіег зе іп пкміит іизіае ри^пае
сопсиггегипі. Ьіѵ. 26, 51. Бі /егиіа саеііаз шегііит таула
впЬіге ѵегѣега, поп ѵегеог. Ног. 8аі. 1, 3, 120. Ѵаіегіаіех
еит, циі ргоѵосаезеі, ъігдіз саейі кесигіцие песагі ѵеіаіі.
Ьіѵ. 19, 9. Коп ориз е§1 ѵегінз, зей [изііЪиз. Сіс. Рія. 30.
389.	Ѵекісиіит, сита,. еззеЛит, сізіит, гіксіа, реіотіит,
сагрепіит, ргіепіит, іепза, ріаияігит, саггив. Все, на чемъ
іто-ниб. возится, ѵеЬііпг,—телѣга, судно, юта какое-ниб. дру-
гое средство перевозки, можно назвать ѵеііісиіпш. Сиггиз мо-
жетъ означать всякую повозку, но вообще не употребляется
въ смыслѣ ріаивігит, ломовий телѣги, и въ смыслѣ саггик,
перевозной телѣги, которыя обѣ были четырехколесныя. Езве-
іігпп наз. двухколесная боевая колесница у жителей Британніи,
но потомъ у Римлянъ употребляется, подобно двухколесной сі-
8Ііші и четырехколеснымъ гііейа и реіоггііпш, въ смыслѣ дорож-
наго экипажа. Сигрепішн наз. парадный экипажъ весталокъ и
знатныхъ римлянокъ двухколесный, рііепіиіп четырехколесный;
іепва пышная четырехколесная колесница боговъ, на которой
статуи боговъ возили въ циркъ. Віхіі §е іпіегі'есішп іп ріамзі-
тт а сапропе евзе сопіесішп еі зирга віегсив ііііесіппі. Сіс.
Гіѵіп. 1, 27. Сопзіііиегипѣ Неіѵеііі ішііепіогииі еі сагго-
гит цпат иіахіпшт іштепіш соёшеге. Саев. В. О. 1,
3. Сіепив Ііос езі ех еввегйв рицпае. ІЬій. 4, 33. Сізіо се-
Іегііег асі игЬеш асіѵесіив еві. Сіс. РЫІ. 2, 31. Оишеш
асіеш виаш тке&із еі саггіз сігіипніесіепіпі. Саез. В. 6.
1, 51. Е&есіа і'езііпаііі, рііепіа, реіоггііа. Ног. Еріві. 2,
1, 192, гдѣ см. Шмида. Тиіііа (дочь царя Тарквинія Гордаго)
сагрепіо іп і’огиш асіѵесіа еві. Ьіѵ. 1, 48. Ошпея ііі, циі ѵеііі-
сиііз іепвагит воИешпев соеіиз Іисіогиіп ішчиіі. Сіс. Ѵегг. 5,72.
390.	Регге, рогіаге, дег&ге, дезіаге^ ѵекеге, 8іі8Ііпеге, іоіеі'аге,
рег{вгге, (/е/егге, раіі, зіпеп, рег—, сот—, аЛтШеге. По
§ 385 вивііпеге значитъ бытъ поддержкой, опорой какоіо-ниб.
грузнаго, тяжелаго предмета и не допускать, чтобы онъ либо
1) упалъ на почву, или подавилъ, либо 1і) продолжалъ свое
4 40 —
движеніе или наступленіе, либо 2) сокрушился, разрушилъ.
Рогіаге, относить, доставлять, значитъ: поставлять (достав-
лять) на то или другое мѣсто какой пиб. предметъ, состав-
ляющій перемплцаемый грузъ (кладь);—и при этомъ перемѣ-
щеніе можетъ дѣлаться на какомъ-ниб. ѵеЬісиІиіп или )ишеп-
іиш, либо прямо самимъ лицомъ (на своихъ плечахъ) '). 1’еггеу
эезеіѵ, говорится только въ отличіе отъ понятій: вести (веду);
везти (везу), толкать, посылать, заставлять стоять, заставлять \
идти, заставлять лежать, и вообще значитъ только: брать на
себя заботу или трудъ нести предметъ такъ, что этимъ обу-
словливается его положеніе либо движеніе.—иногда = песта,
иногда = приносить, иногда = уносить, выносить. Метафо-
рически — насколько оно относится сюда — значитъ перено-
сить, терпѣть, т. е. отличительная примѣта здѣсь давленіе, тя-
жесть предмета, а въ тоже время несопротивленіе предмету.
Регі'егге—сильнѣе, выражаетъ 11 приносить на назначенное
мѣсто, 2) выдерживать, выносить до конца, во всѣхъ степе-
няхъ: (ІеГеггс доносить начальству, суду, заявлять тамъ. Ѵеііеге
зн. везти, перемѣщать на какомъ-ниб. ѵеііісиіппі либо цішеп- ’
іиш. Гтсгеге. носить на себѣ, и безъ всякаго оттѣнка тягости,
сопротивленія и усилія: очень рѣдко употребляется оно въ
смыслѣ: доставлять, приносить ), а большею частью значитъ
только носить такіе предметы, которые надѣваются человѣ-
комъ прямо на себя въ смыслѣ одежды, или украшенія, или
защиты-, метафор.=имѣть, говорится оно объ особенномъ ха-
рактерѣ, назначеніи, чувствѣ дружбы и вражды п т. п. Оевіаге
есть усиленный терминъ къцсгеге, но метафорически не упо-
требляется. Тоіегаге, сродное съ іоііеге, Іиіівве, тАтрши, 1) пе-
реносить, выдерживать, къ понятіямъ Гегге, регі’егге прибавля-
етъ еще то, что предметъ не изнемогаетъ, не падаетъ подъ тя-
жестью, но при этомъ не указывается на сопротивленіе, какъ
въ зивііпеге, и 2) дѣлать то, чтобы что-ниб. выдерживало ту
*) Рогіаге иі. переносномъ смыслѣ у Цицерона не употребляется, но замѣ-
няется глаголомъ іегге.
’) Это значеніе осталось еще пъ соп^егеге, аіЩегеге.
-- 441
или другую трудность, нужду, лишеніе. Раіі зн. терпѣть, пе-
реносить что-ниб.. не отказываться, соглашаться, позволять,
выдерживать, съ тѣмъ добавочнымъ оттѣнкомъ, что извѣстному
тредмету дѣлается сопротивленіе только постояннымъ и добро-
вольяылв піерпѣшемъ *)’, віпеге допускать, позволятъ, терпѣть,
никогда не бываетъ съ дополненіемъ изъ имени предмета оду-
шевленнаго или неодушевленнаго, но только съ іпііпіі— рѣже
съ иі. и значитъ только: не препятствовать тому, чтобы—.
Сттпіііэге зн. давать поводъ, заслуживать, чтобы—, а съ иі
даже и адолускатъ, позволять». Кромѣ того, оно зн. поручатъ
для совѣстливаго присмотра и храненія либо выполненія, но
регппііеге поручать=отдавать на неограниченно-свободное
рм-поряженіе', агішіііеге давать къ себѣ доступъ, принимать,
сказывать вниманіе, рѣдко = позволятъ. На вивііпеге примѣры
см. § 385. Ггишеіииш ошпе, ргаеіег диой зесиш рогіаіигі
егапі, сопіЪигипі. Саез. В. 6. 1, и. Миіі ргаѵаіі іѣапі йио:
ипив {егеЪсЛ іівсов сиш ресипіа, аііег ішпепіев тиііо вассоз
Іюгіісо. Рііаейг. 2, 7. Агіиа, Ііііегав, ргаейат, ргаетіит /епг.
Ѵеггев Іесііса оііоріюго {егеЪаіиг. Сіе. Ѵегг. 5, 11. Гіитіпе
і’еггі, сиріііііаіе і'еггі. Еегге іігигіав, сопіитеііав, ітрегіит,
ІаЬогея, Пийіііаіп, боіогет. Сигги, паѵі ѵе1іі=ѣхать, едио
ѵепі=ѣхать зерхомъ. ТІіуипі орііпіа ѵезіе іехіі, дипш ваіга-
рае ге§іі двгеге сопвиегапі. Кер. Саі. 3. біегете апітит іп-
гісіит, ыогез, вітпііаіет, аіиісігіат, іпітіеіііав (сит аіідио).
Тоіегаге ІаЬогез, шіііііат. вегѵііиіет, Ьіешет, сіоіогеіг, ѵііат,
едиііаіит, согрога едиогит. Раіі Ггщога, вегѵііиіет, (Іоіогет,
раирегіаіет. КоЪівсииі ѵегвагі ]ат (Ііиііив поп роіез: иоп/ё-
гн»і., пои раііаг, поп $іпат. Сіе. Саі. 1, 5. Кои соттгііат,
иі ііЬ1 ірве іпзапіге ѵіііеаг. 1(1. Віѵ. 5, о. Саеваг ііЬі гет
ша“паш «Ыіісііетдие соттіяіі. Сіе. Віѵ. 13, 5. Очень часто
гов. сотіпіііеге аіідиігі і’і«1еі аіісиіиз. Тоіит еі пе^оііит рег-
тізі іпецие іп ерз роіе.чіаіе (ііхі і'оге. Сіе. Ои. І’г. 2, 9. 8і
диа іп еит 1і.ч сарііаіів іііаіа еві, поп аіітіііипі. Ісі. Сіиепі. 41.
Поэтому	напр. ііі^огіз. кто не ноддаегся болѣзненному ощущенію
холода.
442
Примѣч, Роіогет диі зизііиеі, не даетъ боли сломить, по-
дави п. себя; диі і'еіѣ, не избавляется отъ нея; диі &егіІ, но
ситъ ее всюду съ собою; диі іоіегаі, не ослабѣваетъ ду-
хомъ при ней; диі райѣиг, принимаетъ, встрѣчаетъ ее тер-
пѣливо.
390 Ь. бегеге, /ипдг, агітіпізігаге, соп-~, рсгрісеге, рего*
деге. Оегеге, о первомъ значеніи котораго см. § 390, въ рѣчи
объ общественныхъ плп частныхъ, военныхъ или гражданскихъ
профессіяхъ илп должностяхъ, значитъ: принимать на себя за-
дачи, хлопоты, заботы, опасности, связанныя съ тѣми про-
фессіями = исправлять ихъ, завѣдывать, заниматься ими. По-
этому геш Ііене, таіе... §егеге= какое-ниб. (отдѣльное) дѣло,
отдѣльную задачу хорошо, худо... исполнять; гея »егеге = за-
ниматься государственными дѣлами дома либо въ походѣ; м
§е8Іае=дѣла, въ особенности военные подвиги. Ешірізн. испол-
нятъ обязанности, требуемыя предметомъ (должностью, дол- ;
томъ, дѣломъ), имя котораго при глаголѣ ставится обыкно-
венно въ аЫаі., рѣдко въ ассиза*., — исполнять. отправлять,
завѣдывать, нести, занимать. Распоряжаться производствомъ
и исполненіемъ (стоятъ во главѣ) чего-ниб., въ особенности
въ качествѣ главнокомандующаго распоряжаться на войнѣ бу-
детъ .ісішіпівігаге. О соніісеге, регіісеге, регадегс см. § 346.
бегеге та^івігаіиіп, соивиіаіиш, ітрегіипі, гет риЫісаш, геш
§иат. Рітді типеге, оШсіо, сонзиіаіи, пеііоііо. Агітінізігаге
гет, геш риЫісаш, та^ікігаіиіп, ЬеІІиш.
391.	Тетрив, Ліев, іетрезіаз, аеіаз, аеѵшп, зраііит, іпіег-
ѵаііипі. Тешриз зн. время вообще, а потомъ 2) отдѣльная
частъ времени, пора, часъ, минута, часы (йіеі, посііз, шнц
еіс.); 3) часть времени, отмѣченная какими-ниб. случаями, об-
стоятельствами, а отсюда 4) обстоятельства, условія, положеніе
дѣла, особенно въ ріигаіів. 1)іез—и въ этомъ значеніи ово
обыкновенно женскаго рода— срокъ, извѣстное время, поста-
новленное, условленное для чего-ннб., а потомъ Ъ) время, за-
висящее отъ сущности дѣла и его хода. Аеіав, сродное съ
аішѵ, аеѵшп, и сокращ. изъ аеѵііаз, вообще возрастъ чело-
вѣка, годы, вѵемя, жизнь, слѣд. = сака человѣческій или опр^
— 443 -
дѣленная часть его, напр. риегіііа, іиѵепіиз, яепесіиз, я V) опре-
дѣленная эпоха какого-ниб. народа или всего человѣчества.
Аеѵшп, изъ аіыѵ, у писателей золотаго вѣка встрѣчается рѣдко
и безъ особеннаго отличія отъ аеіав, впрочемъ употребляется осо-
бенно о продолжительномъ времени. Тешрезіаз въ значеніи вре-
мя, періодъ, эпоха, употребительно у Саллюстія и Ливія, но
не у Цицерона. 8раііипі, изъ отаоич, эол. сгао'.оѵ, 1) часть
пространства, мѣсто, и 2) часть времени, время, передъ, ко-
торый -продолжается отъ одной точки, принятой за начало, до
другой, принятой за конецъ, а отсюда еще 3) промежутокъ
времени, промежуточное время между двумя эпохами, и 4) (удоб-
ное) время, досугъ, случай (удобная пора), который остается
между другими дѣлами, занятіями и т. п., какъ видно изъ ча-
,сто встрѣчающагося выраженія: зраііиш аіісиі (іаге геі или
аіі геіп. Іпіегѵаііииі, собств. риіиі езі зраііі іпіег Ійпоя ѵаі-
108, зн. промежутокъ 1) въ пространствѣ. 2) во време-
ни. — остановка, перерывъ, которымъ прерывается пли связ-
ный ходъ пли продолженіе какого-ниб. предмета, событія, дѣла.
Тетриз езі рагя дпаеііаш аеіепіііаіів сши аіісиіиз апіті теп-
зігиі, іііигпі посіипнѵе зраііі кщші'ісаііопе. Сіе. Іпѵ. 1, 26.
Аеііиі (Іісеііапі Ьеле зе оиті іетроге (при всякихъ обстоятель-
ствахъ, при всякомъ случаѣ) бе рорпіо Вошаао шегііоз еззе.
Саез. В. Сі. 1, 11. Ѵепіеі іетрия (шогііщ еі (рііііеш ееіегі-
іег: ѵоіаі епіш аеіаа. Сіе. Тизс. 1, 31. Тетрога геіриЫісае
риаііа Іи іи іа зіпі, ірііз зсіі? Міііі диіііеш іигЬиіеиіа ѵіііепіиг
і'оге. І<1. Віѵ. 2, 18 Тетрогі ееііеге, і. е. песеззііаіі рагеге.
ІЬііІ. 4, 9. Асі іетриз—ъй время, т. е. мимоходомъ, минутно,
временно; по аіідиаіігиш іешрогіз, а!і<іиаші1 іи=нѣсколько вре-
мени въ смыслѣ: порядочное время, довольно долго; .иі ехйцшпі
іеіприз = на короткое время. Но аіі іешрия значитъ еще «къ
назначенному времени» (вб-время), какъ и а-.1 біеш, если при
этомъ имѣется въ виду срокомъ опредѣленный день. Іп іеш-
роге = въ настоящее (надлежащее) время, въ пору, но Іюс іп
іетроге —при нынѣшнихъ (худыхъ) обстоятельствахъ, а іаіі
іп іешроге=при такихъ (столь худыхъ; обстоятельствахъ. Рго
іетроге = смотря по обстоятельствамъ; почти тоже зн. ех іет-
— 411
р«ге и 2)=бс»ъ приготовленія Ног Ніи ІетрезШе Гогяііи
ІаікІгіЬіІе ГніІ. Ьіѵ. 27, 37. Те, Саіо, ііипс еі апііпі дшніа
нпреіи сопеііаіаш еі. гесепііЬпя ргаесеріоппіі вііііііін Пл^гаі-
іепі іаш іікц8 ііесіаі, Аг&ч Іепіеі, аеіа» тіііцпЪіі. Сіе. Миг. 31
Аеіан ргіпіа, іпіепв, Логепк молодость; сопвіап.ч, пмнііа, ЙР
таіа. соггоЬогаіа мужество а); асіа и ехасіа аеіаіе, когд* *
прошли годы крѣпости; асіая ргоѵесіа пожилыя, преклонны
лѣта и ргоѵесіия аеіаіе пожилой, пожилыхъ, преклонныхъ лѣт..
І)но сіагівяші аеіаііз впае ішрегаіогея. Ьіѵ. 35, 10. Сегіи»
еві іп соеіо Іосив, нігі Ьеаіі асѵо «епірііегпо Ггііапіііг. Сіе.
8ошв. 8с. 3. (іиііі зраііа овтів іенірогія поп пипіего ^Гегиіи,
вей посіішп Гіпіппі. Саея. В. в. 6, 18. Ѵіх ехріісаіиіі огпі-
пев вриііит Еігиясік іиіі. Ьіѵ. 2, 48. Ііоіог ві Іопцн.ч, Іеѵіз:
<1аі епіш іпіегѵаііа еі геіахаі. Сіе. Еіп. 2, 28.	<
392.	АеЛггпиз, зетрііегпив, регреіиия, сопііпииз, регеппіц,
Асіегпия, изъ аеѵііегпия отъ асѵипі, вѣчный, т. е. продолжай
ющійся па все остальное время: вешрііегпив, продолжающійся
всегда, вѣчный, т. е. время его безъ конца; регеппі.ч, употре-
бительное только о предметахъ неодушевленныхъ и образовад
шееся изъ рег аіпюя, продолжающійся годъ за годом’ь. Рег-
реііпів, отъ рег и реіеге, терминъ геометрическій, сопііііпи8г
отъ совіінеп*. терминъ ариометическій; поятому первое словг*
означаетъ пещ/ерыиное протяженіе какого-ниб. цѣлаго, ни одн-:
часть котораго не составляетъ, въ свою очередь, самостоятель-
наго, отдѣльнаго цѣлаго, что продолжается бс.?й перерычоп,
безъ промежутіют, а послѣднее, напротивъ, составъ какого-
ниб. цѣлаго, состоянія! о изъ отдѣльныхъ самостоятельныхъ ц*
лнхъ, что является сряОу, кржИі, ти)і)ъ-,р}ѵ)ъ, встрѣчается ш)м
за орушмъ. І)сіпгі Ьеаіпіп иоіпіпаі. Ерісигив еі асіетипі. (Ъ
Еіп. 2, 27. Ів оппіі апініаіі арреііі апііпи.ч аіідиііі педие иІЬ
сошііііопе (рііеіеш иетрііегпат рніі роіені. ІЬііІ. 5, 20. 8іе1-
Іигиіп регеппез еі регреіиі ешъня бесіагапі іп 1>ів ѵіш еззо
(Ііѵіпаіі). Ѣ1. М 11.2,21. АІідиоі аппоя ытііпиоз піацпа рагів
(Іщіііііііів сагиіі. Ііі. Мао. 18.
') Сличи Зсйфферта, Ьаеі. р. 62, 181, 186.
*) 1Ьі(1. р. 41, 2!;0,
11'1 —
393.	Лпііциия, ѵеіив, ѵеіияйия, ѵеіиіия, ргіцсия, ргівііпив-
ппіия, паіи, яепех, поѵия, поѵеііия, тесепз. Лпііцпчн,—одно съ
ипіісия, папу», апііса рогіа—переднія ворота,—значитъ бывшій
прежде настоящей поры, прежде настоящей апохи, встарину,
о лицахъ и пещахъ; точно тоже и ѵеіия, но гов. о томъ, чтй
уже было прежде настоящей поры, но еще остпется ц
теперь '). Подъ первое значеніе=находящійся впереди, под-
ходитъ тотъ случай, когда апііцпіог, рѣже аві'крііямтин съ еМ
пііііі..., ІіаЬео, (Іисо... значитъ «ставлю выше чего-ниб., всего»:
но тогъ случай, когда аііііцішя значить простой, чистый, на~
стоящій, непшиіѣлъюлй, прямой, честный, какъ во времени
предковъ, подходитъ подъ значеніе временное. Ѵеінвіи»,—въ
такой же связи съ ѵеіпя, какъ ІіЬегіия съ ІіЬег,—гов. только
о предметахъ неодушевленныхъ и значитъ: носящій на себѣ
характеръ того, что называется ѵеіпя; впрочемъ ѵеінхіия отъ
ѵеіив строго отличить нельзя. Ѵеініия, староватый, нѣсколько
старый, но—какъ бываетъ и съ другими уменьшительными—
часто употребляется съ добавочнымъ оттѣнкомъ презрѣнія или
шутки (старичекъ, старинушка}. І’гіксив, отъ одного корня съ
ргіог, ргіпіпя, ргіііепі, т Ді/от. временъ прежнихъ, т духи,
старины, выражаетъ характеръ старины въ отличіе отъ того.
чтЛ есть и въ ходу теперь, сильнѣе чѣмъ апіііршн, и коатому
часто выряжаетъ еще большую древность, чѣмъ то слово. Ргій-
Ііпіі.ч, отъ одного корня съ ргівсин, прежній, ранній, есть
выряженіе относительное и означаетъ не только то, чтб было
прежде настоящяго времени, но и то, что было прежнимъ и для
ііроіи.нно времени. Что извѣстный возрастъ человѣка означает-
ся слонами наіив и ііаіп, объ атомъ говоритъ грамматика; по
прожившій именно много лѣтъ, старый есть .чепех, которое
говорится и <> безсловесныхъ. Въ связи съ этими прилагатель-
ными находится аіИіцніІак, прежнія времена, Древность, и 2)
конкретно -.поди, обычаи, дѣли прежняго времени; ѵеІшШ
’І Апііциі Ііипіііісв, .чегіріогои — жинііііе прежде шнпого временя, древніе,
г. е. .)»>,(», жившіе когда-то прежде; ѵеіегев всНрІогі* г( «»'іііііеіііл которыхъ
еще есть у шігі., чтобы еі нами говорить.
- 44-. -
продолжительное бытіе, давность (о вещахъ), яепесіня продол-
жительная жизнь, старость человѣка. Моѵіія, сродное съ ѵёо;
и=новый, наз. то, чего до сихъ поръ совсѣмъ еще не бывало,
не видано, неслыханный-, гесеня, чтб существуетъ только съ
недавняго времени, немноіо времени, появилось только недавно,
новый, свѣжій, чтд еще свѣжо въ памяти-, поѵеііия, молодой,
о молодыхъ безсловесныхъ и побѣгахъ растеній. Мипс жіев
аН ішрегашішв ѵеі ші рагешіиго роііия: яіе спііп апіідиі
ІодпеЬапіиг. Сіе. Віѵ. 9, 25. Авіппія еі огіи еі ѵігіиіе
апіідиіог сотрете еяі. 1(1. ІІпіѵ. 7. Соіия апіідиа іатіііа
паіия егаі. Саея. В. С. 7, 32, гдѣ можно было ожидать
ѵеіеге; но здѣсь надобно было сказать и выставить на видъ
то обстоятельство, что домъ былъ старинный не сравнительно
съ наличными, а шелъ изъ древности. ТѴіІііІ апіідиіиз ІіаЬеге,
<]наі>і пі—см. грамм. Беваіогея ѵеіегез еі апіідиі шогія те-
нюгея. Ьіѵ. 42, 17. Наес поѵі .іікіісіі поѵа іопна іеггеі
осніоя, дні, дностщие інсіеіегипі, ѵеіегепі сопяиеішііііего еі
ртізііпит шогені .рісіісіогипі гедиігипі. Сіе. МП. 1. Ьех м-
іизіа еяі ргізсіз Ііііегія ѵегіііядие ясгіріа. Ьіѵ. 7, 3. Інизііаіа
ѵсгЬа яині ршеа еі ѵеіизіа еі аЬ иян диоііПіапо ,ріш <1іи
ініегпііяяа. Сіе. Ог. 3, 38. Геіая ргоѵегЬіиш вюііеі таіиге
і'іегі зепет, яі іііи ѵеіія еяяе зепех. Сіе. 8еп. 20. Сопяиіея
поѵі сотрагагс іпіег яе ргоѵіпсіая ріяяі яині. Ьіѵ. 8, 20.
Іп ерія ерізіоіа егаі пііііі поѵі. Сіе. Аіі. 13, 30. 8і ѵеіегіз
сопіиіііеііае оЫіѵіясі ѵеііеі, ішт еііат гесепііит ііі]игіагит
оЫіѵіясі рояяе. Саея. В. Ь. 1, 14. Еі ѵіѵеге (Іісішия еі іпогі
агЬогетдие еі поѵеііат еі ѵеіиіат еі ѵіцеге еі яепеясеге.
Сіе. Еіп. 5, 14. Ѵеіиіа шиііег. Мі ѵеіиіе, говоритъ (лс. Г)іѵ. 7,
16 Требадію, еще молодому.
394.	Аппииз, аппаііз, аппіѵегзагіиз, зоііеппіз, диоіаппіз,
зіпдиііз аппіз, аппіеиіиз, аппоііпиз, ипіиз аппі. Ашшия, годо-
вой, чтб есть, было ши должно быть одинъ годъ. Алпаіія, годо-
вой, относящійся къ одному году либо къ отдѣльнымъ годамъ,
напр. Іех аппаіія, закона., опредѣлявшій, въ какихъ лѣтахъ
должно было приниматься за искательство піа^іяігаіиині; ІіЬгі
апиаіея, въ которыхъ перечислялись отдѣльныя замѣчательныя
—- 447 —
событія какого-ниб. года. Аппіѵегаагіпв, ежегодный. чті> каждый
годъ повторяется, но это можетъ быть означено—только бонъ
особеннаго указанія на повтореніе—и словами: (рюіаппж, вів-
циііз авні8 съ причастіемъ. Аппісніиз, годовалый, году (отро- •
ду). вмѣсто чего можно говорить и ппііѵ? аппі съ приличной
обстановкой ВоПсппів, ежегодно совершаемый, гов. о томъ, чтб
есть аппіѵегваппв. п притомъ объ обстоятельствахъ характера
религіознаго, торжественнаго, важнаго. Аппоііішя, прошлогод-
ній, изъ предъидущаго года. С'і Рѵопіае сопзпіез, віс Сагііііщіпе
। >..сідал»« апмг Ьіпі гецее сгеаЪапіит. Кер. Нави. 7. Аецш>-
гиш |аш ѵеіиі аппѵ-егзагііз аттіа аязиетаі сіѵііая. Ьіѵ. 4, 45.
АЬ Ѵоізсіа еі Аециіз яіаіит іат ас рторе зоПепие іп зіади-
І08 аппо8 Ъеііипі ІппеЬаіиг. Ы. 3,15. Ібиз іит Маре збііеп-
пея шеипйів піаАвігаііЬиз егапі. ІЪкІ. 36. Напс Саезаг ѵіх
аппісиіат ТіЬегіо ііекропсЫ. №ер. Аіі. 19. Каѵек сиш «тю-
ііпіе ргіѵаііздие ашрііиз І)ССС ѵівае зипі. Саез. В. 6. 5, 8.
395.	Лппопа, /гитепіит, репиз, соттеаіиз. Аішопа есть
то, чтб употреблялось въ йога попа, т. е. въ соепа, но особен-
но хлѣбъ, насколько онъ есть предметъ покупки и продажи,
и еще цѣна хлѣба; Ггипіспішп, отъ і'гиі, хлѣбъ въ смыслѣ
плода, стоитъ ли опъ еще на полѣ, созрѣлъ или не созрѣлъ,
привозный, продажный, или нѣтъ; но Ьогсіеит и аѵепа—такъ
какъ это кормъ для скота—не назывались аппопа. Репиз, вся-
кій въ хозяйствѣ запасъ пищи и питья. Сопішеаіиз, привозъ,
подвозъ, особенно хлѣба. Керепіе ѵііііаз аппопае ех зішппа
поріа еі сагііаіе геі ітптепіагіае сопзесиіа езі. Сіе. Мао.
15. Аппопа Ьаші іпиііит Іахаѵегаі, оиоіі виЬѵеІіі {гитепіт,
поп роіегаі. Ь.ѵ. 26, 20. Оаіатив аіііог /гитепіо, (ціат Ьог-
<1ее. РІіп. II. № 18, 7. Ошне, дно ѵезсипіиг Іютіпез, репиз
еві. Сіе. Ы. 1). 2, 27.
396.	Нівіота, гев, гез дезіае, тетогіа, аппаіез, /азіі, /піиіа,
мггаііо. Если исторію принимать за 'изложеніе замѣчатель-
ныхъ происшествій всего свѣта, или Ь) составляющихъ эпоху
отдѣльныхъ событій у отдѣльныхъ народовъ, лицъ и т. п.,
основанное на научномъ разборѣ правды и неправды въ дошед-
шимъ извѣстіяхъ и имѣющее цѣлью разсказать о событіяхъ дѣй-
14 Ч
ствителъпыхъ, въ игъ внѣшней и внутренней связи, —то это бу.
Детъ Ьіяіогіа, історія. Но если исторіей назовемъ устную илн
письменную передачу извѣстій, то въ такомъ случаѣ по лат. надоб-
но сказать тегногіа. Однако, что шешогіа принимается въ этомъ
частномъ смыслѣ, это должно быть видно либо изъ связи рѣчи, ли-
бо изъ добавокъ: гегит, рориіі Котапі и т. п. Это же надоб-
но имѣть въ виду и касательно гея, которымъ означаются дѣла,
положенія, приключенія и т. п. и вообще все то, что въ жиз-
ни какого-виб. народа, какого-ниб. замѣчательнаго лица пред-
ставляетъ матеріалъ историческій. Наконецъ, если подъ сло-
вомъ исторія понимать подробный разсказъ о дѣлахъ, особен-
но военныхъ, то это будетъ гея цеяіае, напр. аЬ Аіехаініго.
О ІаЬиіа и лаггаѣіо = разсказъ, была рѣчь въ § 255 Ь. По-
этому ашіаіек и Гаяѣі, въ которыхъ перечислялись правитель-
ственныя лица съ ихъ дѣлами, замѣчательными случаями изъ жиз-
ни погодно, содержатъ въ себѣ или просто гея рориіі Вопіапі
и пняпогіапі гегшп Котапагига, апіідиііаѣія, или еще гея де«-
іая, но не •Іііяіогіаіп, какова она въ сочиненіяхъ Саллюстія,
Ливія, Тацита. ѴійеЬапі Ііаіісі Ьеііі еі сіѵііія кгвіогіат )ат раепе
еяяе регі’есіаш, и Сиріо диат ееіеггіше гез повігаз шопишеп-
ІІ8 соіпіпегкізгі іиіз, точно такъ же какъ и СаІІізІІіевез Ріюсі-
сиш Ьеііиш, Тішаеив Руггііі, Роіуілиз Кишапѣпшш а регреіиія
6ПІ8 кгзіогііз верагаѵегипѣ. Сіс. Ьіѵ. 5, 12. Сличи еще Сіс.
Ье^. 1, 2. Ог. 2, 12 вд. Ео Ііііго ошпеш гегит тетогіат.
Аііісия сошріехив еяі. Ісі. Вгиі. 3. Метогіае ргоііеге, ігагіеге.
397.	Ніетз, Ьгита, зоізігііит, іетрезіаз, ргосеііа, соеіиіп.
Ніота, сродное съ уім, наз. время года дождливое и
бурное, зима, а у поэтовъ вообще бурная погода; Ьгиша есть
самый короткій день, съ котораго начинается настоящая зима
у поэтовъ=1ііет8; БоівСіііит, отъ 8о1 и зівіеге,—образовалось
такъ же, какъ іизіііішп,—собственно зн. солнцестояніе, а по-
этому а)—Ьгиша, но чаще Ь) самый долгій денъ, съ котораго
начинается лѣто. «Погода» будетъ соеІшп, если имѣется въ
виду только ясность или мрачность неба; іеіпрезіаз, состояніе
погоды, если при этомъ имѣется въ виду вѣтеръ и дождь, но въ
частности—даже и безъ всякой добавки—часто— дурная погода,
— 449 —
ненастье; ргосеііа, буря, ураганъ. Саезаг іпііа кіете іп ІПугі-
сиш ргоіесіиз егаі. Саез. В. С. л, 7. (ІиЪегпаіог ргяесірпа
Іашіе Гегіиг, диі лаѵето ех кіете гпіігіцие зсориіозо зегѵаі.
Кер. Аіі. 10. Хаѵі^аііопепі, іішшпосіо йіопеа іетревіаз зіі.
пе опнзегіз. Сіе. <^и. Ег. 2, 6. Хаѵіз іетреМе піахіта Кахшп
ІегеЬаіиг. Хер. Тііет. 8. ІпцепііЬиЗ ргосеіііз іизиз іпіЬег ргое-
Ііитп сіігетіі. Ьіѵ. 6, 8. Егаі і’огіе Ъгитае іетриз еі піѵаііз
іііез. 1(1. 21, 54.
398.	Сгаз, регепсііе, розігійіе. На вопросъ: когда? говориг*
ея сгаз завтра, регешііе послѣ-завтра, розігііііе—даже и съ
прибавкой ерв йіеі—на слѣдующій (на другой) день. т. е.
въ тотъ день, который слѣдуетъ непосредственно за какимъ-
ниб. уже означеннымъ днемъ прошлаго или будущаго време-
ни. Но на нопросъ: къ какому дню?— или когда будетъ ну-
женъ и другой какой-ниб. падежъ,—употребляются прилагатель-
ныя: сгазііпнз, регеікііпиз, розіегиз, напр. іп (Ііет сгайіпшп.
регепіііпит, розіегшп. Вмѣсто розігібіе, ро^іегиз можно упо-
треблять ргохітпиз, даже и аііег гііез, если только нѣтъ необ-
ходимости означить непосредственную послѣдовательность двухъ
извѣстныхъ дней одного за другимъ. 8сіез ібгіаззе сгаз, зит-
пгат регепдле. Сіе. Аіі. 12, 44. Ѵеіііі асі піе розітіеііе. Тег.
Аікіг. 1,1.117. Іп ((Ііет) сгазііпши,регепсііптп,розіегит (ІіЙег-
ге аіідиій. Сіе. Аііего (Ііе, диат а Вгишіізіо зоіѵіі, іп Масеііо-
піаш ігаіесіі. Ьіѵ. 31, 14, гдѣ можно бы сказать еще роз-
ігіеііе, диат—. <^ио зепаіиз <1іе іаеііог? Ргохіто, аііего. іегііо,
і-еіідиів сопаесиііз сИеЪиз еіс. Сіе. РІнІ. 1,13, гдѣ аііего сто-
итъ въ связи съ ргохіто. Аііег сііек можетъ быть второй день
и тогда, когда между нимъ и первымъ есть много дней.
399.	Шигпгіз, диоійііапиз, іпіегдіи, (ііе, диоіісііе, іп д,іез.
Уиоіісііе зн. ежедневно въ смыслѣ: каждый день одно и тоже
или все такъ-же но іп іііез въ смыслѣ: каждый день въ
’) Впрочемъ Нэіемсбахі, Стилист. стр. 235 (Русек. пер. стр. 251) справел-
ллво замѣтилъ и доказалъ, что пра наличной, прямой сравнительной степени
бываетъ и циоіііііе. Пі сигаііоие «иПііІіііа Іетапіиг іп сііев, ѵаіеі аііег ріиз
ріоііЛіс, аііег ѵісіеі еіс. Сіе. Кію. 4, 21; ио циоійііе при Іеѵапіиг можію-бы
било поставить тогда, когда прибавили би еще іиаь'іи; іи <1іеа именио=даоіі-
29
— 450 —
большихъ размѣрахъ, въ большей мѣрѣ, степени. Іііе — «днемъ»
одиноко, т. е безъ противоположнаго посіе, въ прозѣ золотаго
вѣка не встрѣчается; но въ этомъ случаѣ гов. только іпіеггііп, въ
отличіеотъ лосій, посіе. <Эиоіі<ііаііиз, ежедневный, что сегодня бы^
ваетъ, должно быть или непремѣнно будетъ такъ же либо тѣіы
же, какъ вчера;, но (ііигаиз дневной, 1) что остается, появляг ь
ся днемъ, а не ночью, 2) существующій одинъ только день, нзР
значенный на одинъ день. Іпіегіпі диоііАіе Саезаг Ггитепінт
Пя^ііаЬаі. Саез. В. 6г. 1, 16. Іп Ігев Ьозііит пшпегиз аи#е-
Ьаіиг. ІЫд. 3, 23. МіііеЬаі, диі зресиіагепіиг, посіе, ап зд-.
іегііи зіаііолез оррогіипіогез іпзйіапіі еззепі. Ьіѵ. 30, 4.
ЬаЬогез віигпі носіцгпідие. Сіе. 8еп. 23. СіЬиз (Ііиглиз. ЬіІ
4, 12. фиоіійіапив зитіиз. Кер. Віоп. 7. 8. йіигпиз значило-
бы издержки дневныя, т. е. днемъ либо за одинъ день.
400.	Стеризсиіит, Аііисгііит, ѵеврег, ѵеврега, сопИсіпши.
соѣсиЬіа пох, тиііа пох, іпіетревіа пох. Сгеризсніит, сродно
съ -лрб-йтш, сумерки; (іііисиіит, отъ сііз п іисеге, слѣд. время,
когда свѣтаетъ, разсвѣтъ. Ѵезрег, гскгро?, вечерняя звѣзда я]
2) какъ и ѵекрега, іокёра, вечеръ. Сопіісіпіига, отъ сопйси-|
іззе,—время, когда вездѣ тишина: сопсиЬіа пох, стар. сопси-
Ьіиш. время, когда все погружено въ сонъ; іпіешрезіа пох,
пора въ ночи, когда людямъ ужь нельзя заниматься своими
текущими дѣлами, глухая полночь; піиііа пох, глубокая ночь.
Рериіеге сгеривсиіа Іисеіп. Оѵій. Меі. 15, 661. (^ишп ВозсіадЯ
розі Ьогатп ргішат посііз Вошае оссівиз еззеі, ргіто йііисиі^
пипііиз Атегіат ѵепіі. Сіе. Атег. 7. НаппіЬаі сопсиЬіа посіе
тоѵіі. Ьіѵ. 25, 9, гдѣ все происшедшее до конца дня требо-
вало, по крайней мѣрѣ, нѣсколькихъ часовъ. Еоз Ѵсгсіл"е-
Іогіх тиііа .іат посіе зііепііо ехсеріі. Саез. В. Сг. 7, 28.
Мосіе іпіетрезіа лаѵет сопзсешііі. Сіе. Рік. 38.
401.	Веііаге, Ъеііит дегеге, Ъ. ^асеге. Ъ. (Іисеге, Ъ. іп/егге^
віірепйіа гпег-еге, ві. іасеге, тгігіаге. Веііаге, имѣть войну,
быть въ войнѣ, и Ьеііипі ргегеге, вести войну, т. е. дѣлать то.
йіе ша&ів при скаауемихъ, означающихъ состоянія или дѣйствія, кото.і*1
могутъ увеличиваться, усиливаться.
— 451 —
чего требуетъ, на, что вызываетъ война,—въ сущности одно
и тоже. Но Ъеіішп (Іисеге или 1». ігапеге зн. затаивать
войну, вмѣсто чего говорили и Ьеііиш ехігаііеге; Ь. іасеге объ-
явить, поднять войну, но іпіііиіп іасеге Ьеііашіі открывать во-
енныя дѣйствія; I). іпі'егге аіісиі дѣлать нападеніе, нападать.
ВеЬеІІаге, послѣ понесеннаго пораженія н покоренія кѣмъ-
ниб. снова начинать войну, йііреийіа шегеге, зіірепйіа іасеге,
заработывать службой жалованье, быть солдатомъ, и піііііаге,
-служить солдатомъ, въ сущности одно и тоже. Міііі песеззе
іиіі айѵегзив раігет іииіп Ъеііаге. Хер. ТЬет. 9. СЬаЬгіаз
айѵегзиз тегет сит Ае^урііія Ьеііиш §егеЬаі. Хер. СЬаЬг. 3.
Іп Ѵеіііегпоз, диой іоііез геЪеІІаззепі, заеѵііит езі. Ьіѵ. 8,
14. Саѣо ргітпит «іірепЛіит тегиіі ГаЬіо еі Сіаийіо созі*
Хер. Саі. 1. Іп еа Іе^іопе Саіопіз ііііиз тіІііаЬаі. Сіс. Оіѣ 1.11,
402. Ридпа, ргоеііит, сегіатеп, сопіепііо, Літісаііо, осію.
Рицпа. сродное съ ри^ииз, ри^іі, ри"іо, рииро, ~й: '), пиур;,
но по смыслу =-Лт^аі, бой, дѣло, собств. боевая схватка,
драка двухъ войскъ или двухъ противниковъ. Ргоеііипі, изъ
ргоііішп отъ рго и іге, сраженіе, собств. боевая встрѣча двухъ
войскъ, двинувшихся другъ на друга. Сегіатеп, отъ сегіаге,
борьба, соперничество оружіемъ, на словахъ или какъ-ниб.
иначе, собств. средство для рѣшенія, кто изъ двухъ противни-
ковъ (будутъ ли это два лица, или двѣ толпы) по извѣстному
дѣлу долженъ взять верхъ, выиграть. Сопіепііо, отъ сопіен-
йеге, собств. усилія, напряженіе, особенно двоихъ или многихъ
противниковъ другъ противъ друга, а потомъ и напряженная.
усиленная битва или борьба вооруженная, словесная или ка-
кая-ниб. другая. Бітісаііо, отъ йішісаге, собств. борьба, битва,
въ которой съ обѣихъ сторонъ сверкаютъ мечи, а потомъ вся-
кая жестокая, опасная борьба, битва. Сюда относятся: рояпаге,
сражаться —1) биться на какомъ-ниб. оружіи, 2) горячо бо-
роться на словахъ; ргосііагі, биться, драться = Г) давать, за-
водитъ бой, битву, дѣло, 2) драться, биться въ сраженіи, о
Понятія: порѣзъ, ударъ, толчокъ, уколъ въ различныхъ языкахъ и въ од-
номъ и томъ же часто переходятъ одни въ другія.
29
— 452 —
юйскахъ и отдѣльныхъ лицахъ; сетіаге, спорить, тягаться, бо-
роться, и (’есегіаге, бороться съ цѣлью довести борьбой дѣло
ДО рѣшенія; йішісаге, сродное съ ца/гсЯя", р.а/7), р.а/а'.:я,
гоасіаге, тасеПшп, сражаться, и при этомъ обнажены мечи.
Асіев, боевой порядокъ, войско, построенное въ боевой поря-
докъ, поле., дѣло, особенно часто въ оборотахъ въ родѣ: асіе
ііісегпеге, іп асіеш ргосііге, ргобпсеге, сіисеге, асіе ехсеііеге.
Ріпіигпііаіе рпцпае Иозіев сісГечві ргоёііо ехсесІеЬапі. Саев.
В. &. 3. 4. Апіе Сагііш^іпеп) йеіеіат пецпе ціогіае псцие сііті-
саболів сегіатеп іпіег сіѵев егаі. 8аІ1. Лі^. 37. Лпгціа, сіівсог-
/ііав, віпшііаіев сшп ІювііЬив ехегсеЬапі: сіѵев сит сіѵіЬив
<1е ѵітіиіе сегіаЪапі. Ісі. Саі. 9. Весіит езі іп ііііз сопіепііо-
піЪиз, диае сит іпітісіввітів Пипі, цгаѵііаіет геіінеге, іга-
сипбіат реЛеге. Сіе. ОЙ1. 1, 38. Сопіепііо ѵосів, апіті. Сопѣ
ЬеІІі, ргоеііогит. ОЬѵіат ецгевзі випі, иі роііиз асіе (Іесегпе-
гепі, диат (іе іесіі" тоепіЬивдие сіітісагепі. Ьіѵ. 1, 15. Сит
(ІиоЬиз (ІисіЬив бе ітрегіо іп Иаііа сіесегіаіит езі, Руггію
еі НаппіЬаіе. Сіе. ЬаеІ. 8. Ргіпсіріо віаііт аппі асі иііітат
(Іітісаііопет <1е Іе&іЬив ѵепішп еві. Ьіѵ. 6, 28.
463. Ехегсііиз, адтеп, асіез, ркаіапх, саіегѵа, тапиз. Ехег-
сііив, первонач. вооруженные граждане, а потомъ вообще ар-
мія, войско; но ащгеп, отъ а^еге, значитъ войско на маршѣ,
асіез войско въ боевомъ порядкѣ. Саіегѵа наз. безпорядочная
толпа, куча, масса вооруженнаго народа, какъ дѣлали походы
и ходили въ битву варвары; тапив всякій готовый къ дѣлу, во-
оружейный отрядъ, вообще солдаты; рііаіапх македонская пѣ-
хота, построенная продолговатымъ четвероугольникомъ, а по-
томъ плотно построенные боевые ряды другихъ народовъ. Рош-
рерій асіоіевсепіиіив ехегсііит сііШсііі геіриЫіеае іеіпроге соп-
і'есіі еідие ргаеі'иіі. Сіе. Мап. 21. Ріийапх, чиае ѵепегаі, ау-
теп такія, циат асіез, арііогдие іііпегі, диаіп ріщпае, ѵіхсіиіп
іп ,]’и^ит еѵавегаі. Ьіѵ. 33, 9. Неіѵеііі сопіегіізвііпа асіе, ге-
^есіо повіго едиііаіи, ркаіапде іасіа зиЬ ргіпіат иовігат
асгет виссеввегиві. Саев. В. О. 1, 24. Риеаііз аЬ Ацевііаѵ
сошіисіісіів саіегѵіз СИаЬгіак геіісіиаш асіет ѵеіиіі Іосо се-
— 453 —
<1еге. Хер. СЬаЬг. 1. Магдоиінз ЬаШІ ііа тачпа типи Стае-
те Гіщаіия езі. 1<і. Раиз. 1.
404. Тепіогіит, іаЪегпасѵіит, реііів. ргаеіогіит. Шатеръ на-
вывастся ІаЪеггіасиІит. когда онъ не есть постоянное жилье,
но только временное пристанище, и названъ такъ оттого, что
похожъ на какую-ниб. іаЬегпа; онъ называется іепіогішп, отъ
іепсіеге, такъ какъ дѣлается онъ такимъ образомъ, что шкуры
или другая какая-ниб. матерія растягивается на кольяхъ, и еще
реііі з, сдѣланный изъ кожъ, но только въ выраженіи зиЬ реі-
ІіЬпз^въ лагерѣ. Ргаеіогіит, т. е ІаЬегпаспІиш, наз. шатеръ
главнокомандующаго, потому что сопзиіез. которые обыкновенно
бывали и главнокомандующими, въ древнѣйшее время называ-
лись ргаеіогез. Іи аііегіиз сопзиііз сайга ііщгеззі іп іепіта
віа^па си іи Іаеііііа ехсіріипіпг. Ьіѵ. 27, 46. Іп ірзо аііііи
аідие оге рогіиз іаЪегпасѵІа сагЬазеіз іпіепіа ѵеііз соІІосаЬаі.
Сіс. Ѵегг. 5, 12. Сопііпиаііог.е ішЪгіит (Ііиііиз тііііез еиі реі-
ИЪие сопііпегі поп роіегаиі. Саез. В. 6. 3, 29.
40-5 Ыха, саіо, Ьаіиіиз. Ьіха маркитантъ, саіо обозный
солдатъ, обозный служитель, Ьа^иіцз наемный носильщикъ тю-
ковъ, тяжестей. Ілхагит піегсаіогишдие, диі ріаизігіз піег-
сек рогІаЪапІ, іпіегсеріае загсіпае зппі. Нігі. А1. 75. Ішре-
(Іііпепіа зиЪаедиі іиззіі: саіопез Ііяаздие еі іпѵаМоз тііііез
ѵаііипі іеггс. І.іѵ. 23, 16. фиаего ех Іе, иігшп диісі оо/ий
аідие орегагіі, аи диісі Ношіпез (Іосіі .чепзегіві, диаегеікіпш
віі. Сіс. Ратай. 3, 2.
406.	8ідпит,ѵехг11иш. Кіцішш есть общее названіе военна-
го знамени: подъ нимъ можетъ разумѣться и гехіііпш. Въ
частности, ѵсхіііипі есть знамя конницы, союзниковъ, вете-
рановъ, небольшихъ отрядовъ, знамя на шатрѣ главнокоман-
дующаго, выставленное либо сигналомъ къ начатію сраженія,
либо для объявленія набора солдата. Сагпиіез реіипі, не соі-
Іаіів бідпіз пііІііагіЬик і'асіо іпіііо Ьеііі аЬ геіідиіз ііезегапіиг.
Саез. В. 6. 7, 2. фпагіа соіюгз зідпѵт атізегаі. ІЬісі. 2,2а.
Гшіесіш ѵехіИа восіогиіп поіпіпіз Ьаііпі іп роіезіаіет Ьоз-
Ііипі ѵепегині. Ьіѵ. 39, 20. Согиеііиз тапи шопзігаЬаі ѵехіі-
/« зе зиогипі сегпеге едиіішп. Ы. 8, 31. Вегшпсіаіит езі
— 454
Роіпрсііпп іп асіе віаге: іюе пипііо аііаіо Сяедяг ѵехіііит
ргоровпіі. АпсТ. В. Піяр. 28.
407.	8агсіпа. ітреоіітепіа. 8игсіпя паз. перевязанный узелъ,
нота одною человѣки, животнаго и, между прочимъ, солдата
на нартѣ; но іпіреаііпепіп, такъ называемый обозъ, багажъ,—
такъ какъ тамъ были военныя машины, шатры, ручныя мель-
вицы и т, п.,—подвозили на телѣгахъ и выочііыхт. животныхъ;
Саезаг лагсіпав ш иннш Іосиш сопіеггі уиявіС Неіѵеііі сипи
отпіЬиз 8иІ8 саггів яесиіі гтресіітетііа іп итшін іосин: соніи-
Іепші Саея. В. (I. 1 24.
408.	Огао, зегіев, сіаязіз. Бегіез, отъ кегеге, сродно съ гі’реіѵ*|
наз. рядъ предметовъ, состоящихъ между собою въ связи, или;
даже прямо сцѣпленныхъ одинъ съ другимъ,—употребляется и
въ прямомъ смыслѣ, и въ метафорическомъ, и въ послѣднемъ:
случаѣ часто можно переводить его цѣпъ. Образовался ли хегіеа)
естественно, или сдѣланъ,'—все равно; но огсіо всегда наз.;
рядъ или порядокъ, устроенный для какой-ниб. на тотъ разъ
цѣли, по опредѣленной системѣ, въ прямомъ и метафориче-
скомъ смыслѣ,—въ особенности рядъ, линія солдатъ. Въ полити-
ческомъ смыслѣ, оніо зн. сословіе но сіаняів классъ, въ ко-
торый извѣстное лицо внесено по своему имуществу, и выхо-
дящимъ изъ этого правамъ и обязанностямъ передъ государ-
ствомъ. Поэтому СІ.Ч88І8 можно употреблять не только для означе-'
нія «классовъ гражданъ» въ смыслѣ политическомъ, но и въ
значеніи классовъ школы. Но если классъ значитъ видъ, родъ,
то по-лат. надобно говорить "спиз '): этимъ словомъ, означает-
ся не только политическое положеніе, по и природныя ка-
чества и условія. Ніс ріѵеішпі вегіев іеиегів іштіхіа рііеііи
(въ хороводѣ) Ішііі. ТіІшІІ. I, 3, 63. Еві атІніігаЬіІі.ч циаічіаіи
сонііпиаііо втевгри! гегит, иі аііае ех аіііа нехае еі отпея
іпіег ве аріае соіііциіаедие ѵіііеаиіиг. Сіе. № 1). 1, 4. А<1-
шігаЬаіиг Ьувашіег ргоссгііаіев агЬогиш еі «Іігесіов іи циіп-
сипсет огйіпев. ]<1.8еп. 17.Еораѵоге огіігпез ііа іигЬаіі вииі,
иі гіецие ііпрегіа ехаи<1ігі пес іпяігиі асіек рон.чеі. Ілѵ. 2,
' ) Сл. ^87Ь.
Сл. Кребса, ЛиііЬагЬ. в. ѵ.
— Ч ... —
59. Ог<1о вепаіогіия, сциввіег, риѣіісапогипі, шегсаіогипі, аги-
іогищ. Но такъ какъ и политическое положеніе гражданина
есть его качество, то „ешія можно употреблять и въ смыслѣ
оніо и сіаяяів, — только при этомъ уже пе имѣется въ виду
прямаго дѣленія на классы.
409. Аіа, согпи. Если обстоятельства не требовали особен-
ныхъ перемѣнъ, то римскій асіея, боевой порядокъ, строй,
былъ слѣдующій: Центръ, піеіііа асіея, составлялся изъ Іедіо-
пса (сіѵіппі Вопптогшп); оба фланга, Іаіега,—ивъ союзниковъ,
и для одного фланга выстроенной пѣхоты прикрытіемъ была
римская конница, а для другаго конница союзниковъ. Въ этомъ
нормальномъ строю римская и союзническая конница представ-
ляются въ качествѣ аіае, прикрывающихъ главную массу, пѣ-
хоту, какъ крылья тѣло птицы. Точно такъ же два отдѣленія со-
юзнической пѣхоты, въ свою очередь, являются оборонительны-
ми крыльями для ІСфопев, настоящаго ядра цѣлой арміи, н съ
своей стороны назывались аіае. аіагіі. Отсюда аіае ефійшп и
аіае яосіогіищи неправильно будетъ перевести нагни выраженія:
«лѣвое, правое крыло» посредствомъ аіа віпівіга, аіайехіга '); въ
этомъ смыслѣ надобно говорить согни віпівігиш, согни (Іехіпіпі
Согпиа, по настоящему, можетъ «значатъ только самые край-
ніе копцы цѣлаго фронта: но весьма часто такъ называются и
тѣ части боеваго строя, которыя стоятъ налѣво и направо отъ
пкчііа асіе§ или вообще отъ средняго пункта строя ;). Аіае
ііісіае ехегсіѣіів ецшііші бггішек, дпо<1 сігсипа Іе^іопев ’) йехіга
віпівіпщие іаициаіп аіае іп аѵіипі согрогі'Ьив ІосаЬаиІиг. ОеІІ
Іб, 4. Ніпівіга восіогит аіа еі ехігаопііпагіі рицпаЬанС Ьіѵ
35, 5. Ліагіоя іп сопвресіп Іювііит рго савігів іпіпогіѣив
соп.чіііиіЬ Саев. В. 6. 1, 51. Кошапі піесііаш асіеш, согпиа
Ьаііпі іеписгипЬ Ьіѵ. 37, 39. 8іпів(го сотни Ліііоііішп, бехіічі
ЙѴіІІаіп, тегііа асіе І)отіііипі ргаерозиегаС Саев. В. С. 89.
Сл. с. 88. Сл. еще Ьіѵ. 25, 5. 22, 26 вд. 37, 39 въ связи рѣ-
чи. Пехіго согпи СаІІі, віпівіго .Чатпііев сопвііСегині. Агіѵег-
> Аіа отъ а#егв (изъ ау—Іа, какъ аеіін наъ зе<(—Іа).
г) Сл. Рністоча, Неегѵев. и. КгіедГ. Сасвагв. стр-. 126.
О ЗдВсі. к'яіопон, кикъ и 'іаето } и‘і:ціііііаих>.,<аре>ІИаГпъ.
— 4М —
імітшісз РаЬіиз ргішаві ас іегііаш Іедіоиез рго (Іехіго
соти, агіѵегзие Ѳаііов ргп віпЕіго Песіиз диіпіат еі вехіагп
іпзігихіі. Ьіѵ. 10. 27, гдѣ совсѣмъ ничего не сказано о ка-
комъ-ниб. асіез тебіа.
410.	Засгатепіит, ]из іигапдмт. Васгатепіиш, военная,
солдатская присяга, наз. присяга, которою солдатъ торжествен-
но обѣщаетъ безусловно слѣдовать за знаменемъ и повиновать-
ся приказаніямъ своего начальника; ]П8]игаш1ит всякое клят-
венное обѣщаніе, во особенно гражданская присяга^ и позт I-
му въ тѣсномъ смыслѣ о присягѣ военной употребляется рѣ>
ко. ЛІііііев Потіііапов (которые передъ тѣмъ были подъ На-
чальствомъ Домпція, а слѣд. Помпея) Саезаг яасгатепіит арші
ье сіісеге .іиЬеЬ Саез. В. С. 1, 23. ПиІІиіп ѵіпсиіит асі аб-
зігів^епгіат і'ібепі ріге іигапііо шаргев позігі агсііив еззе ѵо-
Іиегипі. Сіс. ОЙ. 3, 31. Петрей боится измѣны солдатъ дѣм
его и Помпееву,—поэтому и Ровіпіаі, иі уигепі опіпев ве ехег-
сііиш ііисевдие поп евве (Іезегіигоз еіс. Ргіпсерз іп Ііаес ѵег-
Ьа з'игаі іряе: ісіепі дик ргапсіиш абщіі АГгапіит: виЪведиипіиг
ІгіЬипі тііііит сепіигіопевдие. Саев. В. С. 1, 76; здѣсь во-
енной присягѣ дана форма и важность гражданской. Сл.
еще Саез. В. О. 7, 67. В. С. 2, 18.	ѣ
411.	Ехаисіогаге, тіііеге, сіітіііеге, тіязіо, Еітівзіо. Ехаис-’
іогаге зн. освобождать солдата отъ обязанности настоящей
службы: но за этимъ еще не слѣдовала сейчасъ и полная от-
ставка, а ехаисіогаіив часто долженъ былъ еще и оставаться-
въ лагерѣ въ качествѣ ветерана, и, если было нужно, то и хо-
дить въ сраженіе,—пока не освобождала его отъ васгаінепіит,
а так. обр. и отъ всѣхъ вообще военныхъ обязанностей, пол-
ная отставка, шіззіо, которая рѣже наз. (іііпіввіо, и онъ, став-
ши тізвиз, (1ІГОІ88Н8, могъ наконецъ идти домой съ получен-
ными ргаешіа. Ехаисіогаіоз (Етіяіі. Ьіѵ. 36, 40, но невозмож-
но ШІ88О8 или с1іщІ8ьо8 ехансіогаге. Мізвіопет йагі ѵісепі
зіірепсііа шегііів, ехаисіогагі, диі вепайепа Гесівеепі, ас геіі-
пегі зиЬ ѵехіііо, сеіегогипі ііпіпипев, візі ргориізаіиіі Іюзііз.
Тас. Апп. 1, 36.
— 457 —
412.	Тика. Ьгіссіпа, согпи, Іііиия, зідпит, сіаз&сит, ИТяа
/ізіиіа, зига. Такъ называемые мѣдные и духовые инструмен-
ты, употреблявшіеся какъ въ военной службѣ, такъ и въ дру-
гихъ случаяхъ, были слѣдующіе: 1) ІиЬа, прямая, съ воронко-
образнымъ отверстіемъ на концѣ, съ сильнымъ и густымъ зву-
комъ труба, тромбонъ; 2) Ьнссіна пли Ьисіпа, похожая на
пастушій или почтовый рожокъ; 3) согпи, похожая на рогъ во-
ла; 4) 1і1ии8, рожокъ, на нижнемъ концѣ загнутый, похожій на
авгургкій жезлъ, съ громкимъ звукомъ, употреблявшійся только
у конницы. Посредствомъ Ьиссіпа изъ шатра главнокомандую-
щаго давался сигналъ готовиться къ выступленію и сигналъ для
смѣны дневныхъ и ночныхъ карауловъ и постановкѣ новыхъ.
Посредствомъ іиЬа и Іііинз давался сигналъ къ выступленію съ
мѣста, къ началу и во время сраженія и къ отступленію,—всегда
повидимому, вмѣстѣ съ сопша, употребленія которыхъ хоро-
шенько не знаемъ. 8щішпі, сигналъ, потомъ и инструментъ,
которымъ дается сигналъ, и I) въ рінгаііз въ соединеніи съ
сапеге, сопсіпеге совокупность всѣхъ вообще военныхъ ин-
струментовъ. СІаззісиш, какъ и подразумѣваемое при этомъ
ящпнпі, зн. сигналъ къ выступленію съ позиціи или къ напа-
денію, а потомъ и самая іпііа либо согпи, которыми подается
сигналъ. ТѵЪа віцпипі (Іагі а^ие іи Іюяіез ішреіиш Гіегі іиз-
віі. Саез. В. С. 3, 46. Саезаг гесеріиі саиі ріькіі: поп ош-
ііез Іе^іопе.ч іиЪае зопшп ехашііѵепіпі. 1(1. В. Сг. 7, 47.
Скшіапі гаріа аЬ ипо ех аепеаіогіЬив іпЬа ргозііші :і(1 Ни-
шеп еі іпцепіі зрігііи сіаззісит ехотз (сигналъ къ перехо-
ду черезъ Рубиконъ и къ маршу на Римъ) регіешііі а(1 аііе-
гііін гіраіп. Внеі. Саез. 32. Те цаііогит, ііішп (какъ человѣ-
ка военнаго) Ъиссіпагнт сапіиз ехзизсііаі. Сіе. Миг. 9. О Фи-
гурѣ этого инструмента сл. Оѵііі. Меі. 1,335. Миііоз сайга
Іиѵапѣ еі Іііио іиЬае регпііхіиз зонііиз. Ног. 01 1,1, 23. Хоп
іиЬа ііігесіі, поп сотиа Пехі аегі.ч егапі. Оѵііі. Меѣ 1, 98.
Сіаззісит аріи! еига гесіпіі (какъ будто-бы у него была іт-
регіиіл). Ьіѵ. 28, 27. Сл. 8егѵ. Ѵіг§. Леи. 7, 637. 8ідпа ип-
(Іідие сопсінеіэапі сІшноге:пцие ишѵегзі іоІІеЬапі. Саез. В.
(’. 3, 92. Сюда относятся іиЬісеп трубачъ, тромбонистъ, сот-
— 458 —
пісегі горнистъ, Ьиссіпаіог горнистъ на Ьпссіпа, ііѣісеп игра-
ющій на іііиіій, но эдпіГег зн. только знаменоносецъ
2. ТіЬіа, берцовая кость, метонимически зн. 2) свирѣль или
флейта, сдѣланная изъ берцовой кости осла, газели, либо и
изъ лотоса, буковаго дерева, слоновой кости, даже изъ се-
ребра: Шгіа была вообще похожа на нашу флейту, но надува-
ли ее, какъ кларнетъ, не со стороны, а съ верхняго конца.
8пга, задняя бедренная кость, окруженная икрой ноги, а по-
томъ 2) самая икра. Гівініа, свирѣль, составленная изъ трехъ, или и
болѣе, даже изъ семи флейтъ, расположенныхъ въ опредѣленномъ
порядкѣ по своей длинѣ и по происходящей оттого разности
въ степеняхъ тона, и прикрѣпленныхъ одна къ другой -). 8і
НЫае поп геГегипі копит, еаз аіірсіепсіак ііЫсеп риіаі. Сіе.
ВпЛ, 51. Езі тіЬі (ІіврагіЬиз яеріет сотрасіа ’сісиііз /ізІѵЛа.
Ѵіг{г. Есі. 2, ЗС.
413. Агта. іеігіт, іасиіит, тіззііе, іогтепіит, саіариііа,
Іаіііаіа, всогріо, рііит, Ішеіа, казіИе, Іапсеа, еріеиіит, Мо,
даевит, .чагівза, [гатеа, ярагич. задгііа, /аіагіса, ігадиіа. Аг-
ша, уже Баррономъ производимое отъ агееге, слѣд. обра-
зовавшееся изъ агста, означаетъ 1} всякое оружіе и Ь) ме-
тонимически войну, 2) оружіе оборонительное, то-есть, шлемъ,
панцирь, наголенники, даже и мечъ, и Ь) метафорически
средство для защиты, но іеіипі всякое оружіе нападатель-
ное. настугмтельное, и въ особенности іііішіе, мета сель-
ное, и Ь) метаф. средство для нападенія, оружіе, стрѣ-
ла, сила, помощь и т. н. Поэтому къ іеіа относятся всѣ
остальные виды оружія, означенные въ этомъ §; въ частности
1) уасніиш наз. метательное копье вообще; 2) рііиш то мета-
тельное копье, которое со времени Марія сдѣлалось главнымъ
оружіемъ пѣхоты,—четвероугольное либо круглое, въ обхватъ
кистью руки, съ желѣзнымъ наконечникомъ, длиною болѣе піе-
1) Объ игрѣ иа этихъ инструментахъ и ихъ употребленіи,—именно, о согпиа,
поіорие 'іамъ и сямъ, повидимому, означаютъ и Ішссіиаиі, даже и послѣ Ли-
пауса. Міііі. Коіп. ІіЬ. IV, біаі. X, дѣло остается все еще неяснымъ.
", Сл. Ѵіг#, Есі. Я, 21.
— 459
сти футовъ-, Зі ілазіэ, ударное и метательное копье, до дли-
нѣ и тяжести разное у конницы, у которой оно оставалось всег-
да, у легіонеровъ и у ѵеіііеь или легковооруженныхъ; у легіо-
неровъ со времени Марія оно было замѣнено копьемъ рііит ‘г,
ѣавгііе наз. деревянное древко, въ отличіе отъ желѣзнаго острія;
4) Іапсеа, метательное копье, занятое отъ Испанцевъ, съ увеличи-
вающимъ его тяжесть ремнемъ (ялпепіитп) посерединѣ, длиннѣе
копьевъ: рііит и Ііазіа; 5) Іга§пІа, опять испанское и галльское
копье съ іипепіит, для того чтобы, какъ скоро непріятель бу-
детъ раненъ, можно было копье опять притянуть къ себѣ; 6)
зрісиінні, метательное копье, короче и легче въ сравненіи съ
ріінні, которое при императорахъ было тѣмъ и замѣнено. 7)
"аезшн, длинное, тяжелое метательное копье у Галловъ: 8)
вагівва, ударное копье македонской фаланги, длиною 14 локтей;
9) ігашеа, копье или пика Германцевъ, которымъ можно была
и вблизи колоть непріятеля, и бросать въ него издали; Юі кра
гп8, метательное копье, которое, повидимому, не очень отли-
чалось отъ кавѣа или зрісиіпш; 11) (Іоіо, очень длинный шестъ
(сопіиа) съ короткимъ желѣзнымъ наконечникомъ, слѣд. родъ
пики; 12) заодгіа, всякая стрѣла, пускаемая изъ лука, ноі'аіа-
гіса стрѣла или метательное копье, съ желѣзнымъ трехоутовымъ
наконечникомъ, у которой древко обвертывалось паклей и обли-
валось смолой, употреблявшаяся у Испанцевъ; бросали ее ка-
тапультой, либо просто рукой. Всякая машина, служащая ору-
діемъ—бросать въ непріятеля и его орега и пшпішепіа боль-
шія массы, напр. камни, бревна и т. п., наз. гогшеійнш, отъ
ѣогдиеге; но это слово означаетъ 2) еще и то, что бросаютъ
такими машинами, слѣд Г; метательная машина, 2) мета-
тельный снарядъ, камень, бревно и пр. Въ частности это бы-
ли саіарикае, хата^ЕЛтаі, метательныя машины, бросавшія сна-
рядъ прямо (горизонтально), и ЬаІІіяіае, Хі#о(8бЛо>, бившія сна-
рядами снавѣсу Всогріопез были небольшія ручныя машины,
*) Кромѣ того, когда Рнмлиие хотѣли означить "еіГО8 кшгого-шю. орудія въ
смыслѣ метатеаі.ицгі) и спеціально ударнаго н указать яснѣе на его форму и
употребленіе, то говорили всегда Ііааіа, какъ сейчасъ ниже йегѵ. Леи. &, 661.
— 4И0 —
которыми, по всей вѣроятности, бросали въ непріятеля множе-
ствомъ маленькихъ, очень острыхъ и убійственныхъ стрѣлъ.
Наконецъ всѣ Сопиепіа непремѣнно были похожи, по устрой-
ству, на извѣстные арбалеты, самострѣлы. Агша. сареге, вп-
шеге. Агша і'еіте, а. і’егте асіѵетяиз раігіапі, агша іпГегге
і1ісііі=ЬеІііііп і»Г. аіісиі. Нос Іе^ишепіиш пиііо іеіо псоие
(огтепіо Егаизрсі роіезі. Саез. В. С. 2, 9. Арііззіпіа ьипі аг~
та зспесіиііз аіѣез ехегсііаііопездие ѵігіиіипі. Сіе. Ьеп. 3.
Хоп шеіііосге іёіит а<1 гез дегеікіа» ехізііпіате оротіеі Ьеие-
ѵоіепііаш сіѵіиш. И. Ьаеі. 17, какъ напр. а^гейі аіідийі бы-
ваетъ и въ смыслѣ наступать, нападать, реіете, и въ смыслѣ
принимать на себя, браться, приниматься, знзсірете. Сеіеті аЬ
}асгіІ№ еіпіппз еіпіззіз согрога ІекеЬапі. 8аІ1. <Іи§-. 97. Ріііз
аіуесііз іешеге ша^ія, диапі ешіязіз, ри.цпа ]’ат асі ціабіоз ѵе-
пегаі. Ьіѵ. 2, 46. Рііит ргоргіе езі Ііазіа Вотана, иі дае-
Саііогиш, вагізвае Масесіолиш. 8егѵ. Ѵіг§. Аеп. 8, 661.
Ешшиз Ііазіів, соштіпиз .яіаііііз иііаіиг. Сіе. 8еп. 6. Бисагіиз
ітаііиз ГІашіпіиіп сопяиіеп) Іапсеа ігапяГіхіі. Ьіѵ. 22, 6. Ваі-
ѵеиііо иігишеріе іешиг ІгадѵЛа ітапзрсііит (однимъ Галломъ).
Саез. В. 6. 5, 35. Ерапппопсіаз іит сіепідие зіін аѵеііі ]и-
Ьеі вріеиіит. Сіе. Біѵ. 5, 12, и объ этомъ же обстоятельствѣ;
ЕршпшопИат зраго епііпиз ретсиззиш ѵнІеЬапі. Кер. Ераго.
9.01-гашеа см. Тас. Сепн. 6, Гаіагіса Ьіѵ. 21,8; йоіо у 8егѵ,
Аеп. 7, 664 описано такъ: Іп.^епз сопіиз сиш і’егго Ътеѵізяі-
іііо, но съ этимъ, конечно, не согласно: іісті халгТѵ&ѵ бго‘(іоѵ-
ѵиС'Эаі Ьірібіоѵ Лт)<прг/.оѵ, о ооЛаіѵа (оі сР(ор.аіоі) ха/.ойпіѵ. Пиі.
Ті. (тгассіі. 10. Теіа іогтепіІ8 шізяа ІаЬиІ.іііопеіп регііііЖ
Ьапі: заха ех саіариііія Іаіегіііипі сіізсиііеііапі. Саез. В. С. 2,
9, Ваііізіае Іаркіиш еі теіідиа іотшепіа іеіотиш ео ^гаѵіогез
ешіззіонез ЬаЬепі, дио зипі асШисѣа еі сопіспіа ѵеііеіпеііііиз.
Сіе. Тизс. 2, 24, но у Саез. В. С. 2, 2 изъ Ьаііізіае брошены
аззегез сизрігііііиз ргаеГіхі. С^иііІаіп зсогріопе аіі Іаіеге йехіго
ігапзіесіиз еханіпіаіиздие сопсиііі. Саез. В. С. 7, 25.
414.	6Ыеа, саззй. Саіеа, по Ізіііот. Опі". 18, 14, 1 дол-
женъ быть кожаный, саззіз металлическій (мѣдный, изъ зеле-
— 4С1 —
ной мѣди). Въ отношеніи къ саззія, это мнѣніе справедливо
но подъ ^аіеа можно понимать либо весь кожаный, либо ко-
жаный, но съ металлической накладкой и верхушкой, а на-
конецъ и вообще всякій шлемъ ;). Аіі даіеав ішіисеікіав яси-
іізцие іецішепіа сіеігаііешіа іепірич (ІеГиіі. Саев. В. 6.2, 21.
Саевгг піпііопев сит сазвмІіЪив ециііит зресіе ас зітиіаііопе
соІІіЬиз сігситѵеііі ріЪеі. ІЬід. 7, 45. Но, съ одной стороны,
цаіеа не былъ спеціальною принадлежностью легіонеровъ, піі-
Іііез Іе^іомагіі, какъ можно бы заключить изъ Саев. В. С. 2,
21, а, съ другой, саззів—принадлежностью конницы, какъ мож-
но-бы заключить изъ Саев. В. Сг. 7, 45; напротивъ. Аисі. В.
АС 16 у одного шііев Іе^іопагіиз есть саззіз, который онъ
снимаетъ. И подъ §аіеа разумѣется родовое понятіе: 8ен са-
риі аЬйійегаі сгічіаіа саззісіе реппіз, іи даіеа іогтовиз егаі.
Оѵій. Меі. 8, 25, и шлемъ Ахилла Оѵі<1. Меі. 13, 105 наз.
йаіеа, а ІЬісІ. 107 сазМз. Да и Іогісае даіеассрю аегеае у
Сіе. Хегг. 4. 44 нельзя принимать вм. аегаіае. Сл. и Ьіѵ. 1.
43, гдѣ цаіеа. сіурешп, осгеае, Іогіса—псѣ наз. аегеа.
415.	Ьогіса, ікогах, саіаркгасіез. Ьогіса, панцирь, отъ 1о-
гпіп, не потому чтобы въ какое-ниб. время онъ состоялъ изъ
однихъ Іота, но либо потому что онъ состоялъ изъ мѣдныхъ
либо желѣзныхъ полосъ, которыя отъ пупка шли вверхъ по
груди, придѣланы были къ кожанымъ ремнямъ (Іога) и скрѣп-
лялись крючками, — либо потому что тѣ металлическія поло-
сы сами были названы Іога отъ сходства съ этими послѣд-
ними. Называется Іогіса еще и зциашаіа, панцырь чешуйча-
тый, Ьашаіа, кольчуга. Тйогах, йырбіЕ, говорится только въ
смыслѣ панцыря греческаго, и еще у поэтовъ вм. Іогіса; са-
ІарЬгасіев, хата^рахти]; отъ хат«фра^«!, чешуйчатый панцырь.
покрывавшій все тѣло, у конницы Парѳянъ и другихъ варва-
ровъ, а также и у нѣкоторыхъ союзныхъ племенъ (аихіііа) во
времена императоровъ. Миііоз ішрегііоз пашіі аиі іііѵаіібоз
етаѵез Іогісіз аіііядие іе&тіпіЬив Ьаизеге щігдііез. Ьіѵ. 5, 38.
'> Ср. Отфр. Мюллера, Еігивс. Т. И. с. 3.
*) Какъ но § 413 Ьавіа есть общее понятіе для всякаго ударнаго ила мета-
тельнаго копья.	‘
ібД —
416.	ПІоЛіиз, епзіз, зраіііа, асіпасев, зіса, радіо, тисго. 6Иі
'/іп8 есть родовое названіе всякаго меча; но въ частности такъ;і
назывался короткій мечъ, запятый отъ Испанцевъ, который,
можно было и рубить и колоть; по крайней мѣрѣ таковъ ойі
былъ у Римлянъ со времени второй пунической войны. Епві
былъ мечъ длинный, тяжелый, широкій, но безъ заостреннаго
конца, которымъ бы можно было колоть; таковъ онъ былъ у
Галловъ, а въ самое раннее время былъ, можетъ быть, въ та-
комъ же родѣ и у Римлянъ. Во всякомъ случаѣ, слово это
поэты употребляли вм. ціабінз, безъ всякой разницы въ значе-
ніи, и наконецъ опо, какъ (^шпііі. 10, 1, 11, стало зн. одно съ
^Іабіиз. 8раі1іа, введенный въ употребленіе въ нѣкоторыхъ ро-
дахъ войска при императорахъ, былъ похожъ на ензін; асіпасез
былъ кривая сабля Персовъ и другихъ восточныхъ народовъ.
Ри^іо, отъ рипцеге, былъ короткій ціайіш. чтобы только ко-
лоть, кинжалъ, какой носили императоры и высшіе офицера
и употребляли убійцы, которые не были прямо бандитами; зіса
кинжалъ бандитовъ; шшто только синекдохически = кинжалъ,
мечъ, о которомъ сл. § 417. Оаіііз Нізраніздпе егапі (іізрагез
ас біззііпііез дІаДіѵ. СтаІІів ргаеіон^і не віііе шисгопіЬин, Ніг
рано рипсііш шаггіе, диат сасеіш абзиеіо рсіеге Ііозіет, Ьге-
ѵііаіе ЬаЫІез еі сит тисголіЬиз. Ьіѵ. 22, 46. Подъ первымъ
мечомъ разумѣется епкік, какой быль у Галла, побѣжденнаго
Манліемъ. Ьіѵ. 7, 10. а послѣднимъ означается, принятый и у
Римлянъ, ціагііие Нізранив. Саекаге іпіегі’есіо зШіш сгиеіі-
ішп аііо ехіиііі Вгиіиз ридгопепі. ( іс. Ріііі. 2, 12 (^ыоііее
рші ІіЬі, Саііііпа, ехіогіа езізіса івіа бе шапіЬпн! 16. Саі. 1, 6.
417.	Асіез, ас'лтеп, сизріз, тисго, зріеиіит. Асіез, срод-
ное съ і.ѵ:гп іумѵ:г„ корнемъ къ ахау рлѵо; и асио, зн.
острое лезвіе ножа, меча, топора, серпа и т. и.; :>сипіеп, отъ
асио, острый конецъ копья, меча, ножа, серпа, заостреннаго
кола, грифеля, носа и т. п. Метаф. 1) асіев осніогиш, зор-
кость глазъ, Ь) асіе.8 шепііз, іпцепіі, проницательность ума въ
различеніи и раздѣленіи запутаннаго, въ объясненіи неяснаго,
темнаго либо неизвѣстнаго; но 2) асиіпен, обыкновенно съ
іп^епіі, но также и безъ этого, зн. способность ума вникнуть
— 463
въ извѣстный предметъ и разсмотрѣть его а отсюда еще
Ъ) ловкость, находчивость въ діалектикѣ, с) топкость ума, въ ко-
торомъ выражается острота его: но асшнеп осиіопт нельзя
сказать. Спзріз наз. металлическій конецъ копья либо конецъ
другаго какого-ниб. предмета, концомъ котораго надобно только
колоть или бить, а не рѣзать; тпсго конецъ меча, ножа, кин-
жала, серпа,—вообще такого предмета, у котораго, кромѣ за-
остреннаго конца есть еще и лезвіе; зрісиіипі заостренный ко-
нецъ стрѣлы, а йотомъ еще и метательнаго копья. Наконецъ,
сибрІ8, ншсго, зрісніиш синекдохически бываютъ и въ значе-
ніи цѣлаго орудія, конецъ котораго означаютъ. Асіея таісія,
весигіб. Ехасиеге, иі осиіогиіп, зіс іпцепіі асіет. Сіе. Ье§. 1,
23. Ти 80Іиз нрегіе пои ѵігІеЬіз, циі ргоріег псителі (т. е.
ііщепіі іиі) оссиіііяйіша регаріеіе’? Сіе. Віѵ. 5, 14. Ваі сііре-
ит, <1аі асиіае сизрі^із Ьаяіат. Оѵ. Меі. 6. 78. СІабіоз іп
гетриЫісат йекігіеіоз геіийітиь тисгстещое еогшп арщи-
1І8 «Іеіесііпик. Сіе. Саі. 3, 1. Аіехашіег ва^іііа ісіиз езі, дияе
іп тстііо сгиге Гіха геіідиегаі зріеиіит. СиП. 7, 7.
418.	Зсиіит, сііреиз, рагта. реііа, ееіга, апсіів. СІіреиз,
сіуреиз, сіиреи*, таяс., рѣже въ среди, родѣ сііреит еіс.,
йтпц, былъ круглый мѣдный щитъ, какой носили Этруски и
первый классъ въ войскѣ Сервіевомъ, но который скоро былъ
замѣненъ для всѣхъ тяжеловооруженныхъ щитомъ длиннѣе, луч-
ше защищавшимъ человѣка, имѣвшимъ форму полуцилиндра,
деревяннымъ, обтянутымъ воловьей шкурою, по краямъ обитымъ
Жестью, зсиіиш, ііиргбе; но легковооруженная пѣхота и кон-
ница носила щитъ легкій, круглый, опять изъ дерева, обтяну-
таго воловьей шкурой, рагша, палри). Реііа, пг'Ат/;, щитъ, вве-
денный въ употребленіе въ легкой аѳинской пѣхотѣ Ификра-
томъ, въ видѣ полумѣсяца, легкій, занятый отъ Ѳракійцевъ;
ееіга, или и Саеіга, легкій щитъ Испанцевъ; оба деревянные,
обтянутые кожей. Объ особенной формѣ щита, который, впро-
чемъ, въ военномъ дѣлѣ у Римлянъ ие употреблялся, объ ап-
сііе, см. Древности, а главнымъ образомъ Ьіѵ. 1,- 20. Оѵісі.
Газі. 3, 376. Эиѵепаі. 2, 126 и толкователей къ этимъ мѣ-
стамъ. Сіірегз апіеа Вопіаігі изі зипі; (Іеішіе, ровідиат зіі-
— 464 —
репйіагіі (пей випі (слѣд. со времени Камилла), всиіа рго сіі-
реів Гессге Ьіѵ. 8. 8. О глазѣ Полифема: Агрріісі сііреі ані
РІюеЬеае Іашрайіз іиніаг. Ѵіг«. Аеп. 3, 637. ІІпсіі Ашагопі-
<1нт ІѴП&ІІ8 ащпіпа реііів. ІЬід. 1, 490. Реііат рго рагта
Геей, ій ай тоіиз сопсигзивдие еяяепі Іеѵіогез. Кер. Іріі. 1.
Реііа ееігае ѣяіпі гііязііліііз езі. Ьіѵ. 28, 5. Ѵеіеь- Вотапиз
рагтат ^ІасПипідие ЬаЬеЬаі. Ісі. 31, 35 и Ьіѵ. 26, 5 упо-
минаются рагтае ециевігев.
419.	Весаге, теіеге, /Меге, всіпсіеге. (Ііввесаге, йгвегпйт,
риіаге, атриіаге, гесіЛеге, гевесаге, гевсіпЛеге, сігситсід.егеу
іопсіеге, тиіііаге, ігипсаге. Зесаге зн. рѣзать, какъ вообще,
такъ и въ смыслѣ хирургическомъ, но, смотря по ходу рѣчи,
еще и = отрѣзывать, перерѣзывать, вырѣзывать, разрѣзывать,
отсѣкать, пересѣкать; во неупотребительное въ прозѣ золота-
го вѣка йіззесаге. разрѣзывать, разсѣкать на части, замѣ-
няется глаголами: сііясіткіеге, йіѵійеге, даже и самымъ весаге.
Хлѣбъ, траву и т. п. срѣзывать, т. е. жать, косить будетъ
шеіеге. О і’івсіеге и зсішіегѳ см. § 188. Гиіаге, очищать что- &
ниб. отъ того, что очутилось, замѣшалось между составными
частями предмета годными, на языкѣ садоводства становится =
обрѣзывать, обчищать, стричь. Послѣднее понятіе въ прозѣ
золотаго вѣка чаще выражается еще словомъ ашриіаге, а это
послѣднее, какъ и наше «обрѣзывать», употребляется и ме-
тафор.—ограничивать сферу, длину, ширину чего-ниб., сино-
нимически съ сігсшпзсгіііеге, о которомъ см. § 194, и съ сіг-
сипх-ійеге, которое собств. значитъ обрѣзывать, урѣзывать,
срѣзывать, вырѣзывать. Въ гезсііиіеге, о которомъ подробнѣе
говор. въ § 290, въ гезесаге, гесійеге, предлогъ выражаетъ
то, что предметъ обрѣзывается, отрѣзывается или обрубается,
отсѣкается въ такомъ мѣстѣ, гдѣ онъ прикрѣпленъ, выросъ,
гдѣ его корень. Метафорически гесісіеге тоже, чтб сігсшп-
сійеге; гевесаге тоже, чтб атриіаге. Топйеге, стричь, брить,
у однихъ только поэтовъ употребляется и въ другихъ смыслахъ;
пшіііаге, искалѣчить, изувѣчить, изуродовать, окарнать, т. е.
обрѣзать, обрубить, и вообще испортить что-ниб. такъ, чтобы
видъ цѣлаго сталъ смѣшонъ либо жалокъ; ігипсаге, Цицеро-
- 465 —
иомъ не употребляемое, такъ изуродовать, чтобы остался только
обрубокъ, чурбанъ. Оппіе апітаі зссагі ас йіѵійі роіеяі, шіі-
Іпт езі еогит іпйіѵійпит. Сіс. М. 1). 3, 12. 81 іріііі еьі
ервтоойі іп согроге, циой геііфіо согрогі посеаѴ, ііі зесагі
игіцие. раіітиг. Ій. РЬіІ. 8, о. РаЪиІит зесаге. Саез. В. О. 1,
14. Соіет поѵасиіа сіізстсіеге. Ьіѵ. 1, 36. Ьапат, йоііа -ри-
іаге. АгЪогет, ѵііет раіаге. Атриіаге ѵііет. Сіс. Ѵоіо еззе
іп айоіезсепіе, ипйе ы.Н<іиііі атриіет. ІЙ. Ог. 2, 21. Сігсит-
сіЛеге агЪогев, ип^вез, саеврііеш. Соіііз ех отві рагіе сіг-
ситсіеиз. Саея. 8іп сиіріат вітіз іпГіпйині ѵійеіиг, циой ііа
ровиі: циасипдие йе ге, Иіпс циапішп спідие ѵійеѣііиг, сіг-
ситсібаі еі атриіеі. Сіс. Ог. 1, 15. ВесіАеге таііеоіоз, са-
риі. Венесагс Ііп^иат, ІіЬійівет. 2'опгіеге ѣагЬаш. Ірзит вазо
аигіЪиядие тиіііаііз геііпциипі. Ьіѵ. 29, 9. Йетіизіа еі ігип-
саіа вііпиіасга йеипі іпіег ргозігаіоз іасеге розіеа. 16. 31, 30.
420.	Ъііеіігсеге, песаге, епесаге, іпіегітеге, іоііеге (сіе те-
Йіо), соп/гсеге, сассіеге, оссісіеге, сопсісіеге, регсиіеге, соп/'ойеге,
ігисід,аге, уидиіаге, оЪігипсаге, тогіет зіЪі сопвсізсеге, тапипі
8ІЪі іп/егге. «Убивать» безъ особеннаго добавочнаго оттѣнка
по-лат. гов. іиіегГісегс; песаге .тишать жизни насильственно,
жестоко, отсюда въ частности=к«зим»й>, но епесаге=1) уби-
вать непріятностями, страданіемъ, но еще и 2) Факъ трево-
жить, мучить, терзать, изнурять, до того измучивать, что че-
ловѣкъ становится близокъ къ смерти. Тоііеге съ выраженіемъ:
ііе шесііо либо е івейіо, пли безъ этого выраженія, убрать съ
дороги,—все равно, открыто, или тайно; но съ іпіегітеге со-
единяется понятіе убійства тайнаго. О сопйсеге сл. § 346. Сае-
ііеге зн. порѣзать, толкнуть, ударить какой-ниб. предметъ,—
человѣка, звѣря, дерево или другое что-нпб. такъ, чтобы предметъ
свалился, или, по крайней мѣрѣ, чуть держался, а отсюда срубитъ,
сразить, поразить, убитъ. Оссійеге употребляется только о
пораженіи, убійствѣ людей,—рѣже о безсловесныхъ,—и имен-
но, въ силу предлога, съ такимъ оттѣнкомъ, что лицо дѣйству-
ющее и лицо терпящее открыто стали другъ противъ друга, и
первое нападаетъ на послѣднее; сопскіеге, изрубить, т. е. въ
куски, и метаф.^совершенно поразитъ, уничтожить, но о рѣчи
30
— 4ьб —
сопсізиз—выраженный’ лапидарнымъ слогомъ, (Іи зіуіе Іаріааіге,
слогомъ надписей, высѣченныхъ на камняхъ, на каменныхъ па-
мятникахъ, краткій, отрывггстый; в если это сдѣлано не у
мѣста, то — безъ реторически требующейся связи между пред-
ложеніями и мыслями, безсвязный, рубленая проза. Регспіеге,
отъ дваіеге, собств. прюбиеать насквозь, и въ этомъ значеніи
употребляется и о потрясеніяхъ душевныхъ, которыя чувствуются
не столько долго, сколько сильно, а потомъ зн. ударить, по-
разить, уколоть предметъ такъ, чтобы при этомъ дрогнулъ весь
его составъ, весь организмъ, и чтобы так. обр. онъ былъ
пораженъ опасно либо даже смертельно. Поэтому глаголомъ
этимъ означались обыкновенно удары бандитовъ, пронзавшіе
грудь либо горло, и удары палача, пересѣкавшіе шею и отру-
бавшіе голову *). СонГойеге при убійствѣ наносить нѣсколько,
много ранъ, ігпсійаге закалывать, зарѣзывать звѣрски, безпо-
щадно, какъ рѣжутъ овцу, рщиіаге убить ударомъ или уколомъ
въ знциіипі, о которомъ см. § 176, какъ дѣлаютъ бандиты,
оЫгшісаге бросаться на кого-ниб. и сдѣлать изъ него безголо-
вый трудъ, окарнать изрубить. «Убивать себя» по-лат. въ
большинствѣ случаевъ гов. шапшп зіЬі іпГегге, шогіет ;) аіЬі
сонзсізсеге. Едтеде іпіег/есіо ніЬі! ее ЬаЬйигон еязе не§оіп
йісеЬапі. Вер. Еиш. 12. Ье зе іег зогііЬия сопкиПиш Ргосіііиь
йісеЬаѣ, иігит і^пі зіаііш песагеіиг, ап іп аііисі іевіріпз гевег-
ѵагеіиг. Саез. В. С. 1, 53. Мііііея НапшЬаІіз і'аше, ігі"оге,
іііиѵіе, здиаіоге епесіі. Ьіѵ. 21, 40. ЬешоіМгаиі регі'асііе Воз-
сіит Вошае іоііі сіе теЛіо роззе. Сіе. Атег. 7. ІЬез шахіташ
ѵіт зегренйиш соп/ісіипі. Сіе. КО. 1, 36. Ашиііив зіігреш
ігаігіз ѵігііет іпіег ітіі. Ьіѵ. 1, 3. АгЬогек, шаіегіат саейеге.
Ѵіг&із саейеге (ай иесеш), какъ дѣлалось съ осужденными на
смертную казнь. ІПо (Ііе Ті. Огассііиз саевиз езі. Сіе. Міі. 5.
Ь. Аетіііиз сопзиі вхегсііивдие саезиз. Ьіѵ. 22, 56, Саейете
‘) Что сапіііек всегда, а вісагіив въ большинствѣ случаевъ дѣйствуютъ во
чужому порученію,—зто, конечно, вѣрно, но дѣло только второстепенное: глав-
ное дѣло—нанесеніе раны въ опасное мѣсто.
:) Обыкновенно безъ слова ѵоіипіагіаш, но иногда и съ этимъ словомъ, какъ
напр. Сіе. 1>іѵ. 7, 8.
— 467 —
Ъов'ізв. Ьіѵ. Ѵігеіпіпя ііііаів впа шапи оссгсКі. Сіе. І'іп. 2,20,
а Ьіѵ. 3, 48 объ этомъ говоритъ ресіиз ігапвіщіі. Адиііііег рго
савігів і'огііввппе рп^папв оссібгіиг. Саев. В. (1. 5, 37. Отопев
ееіепіет сопсізі випі. Кер. І)аі. 6. Сопсйіівіів Апіопіит йе-
адеііз ѵевігів. Сіе. РЬіі. 5, 11. Сопсізое вешепііае ТЪисуйійіз.
ІЙ. Вгиі. 17. Саіо регсиз&ив а циойат агсата і’егепіе. 1(1. Ог.
2, 69. М. ЕаЪіив герепіе аігосіввішів Ііііегів регаеззиз еві. Ій.
Віѵ 9, 15. Машіііо ресіив регсиязгѵт, но немного подальше ешп
Негпііпіив Ігапвйхиш рег Іаіив оссійіі. Ьіѵ. 2, 19 и 20. Сае-
ваг ІгіЪив еі ѵі«іпіі ріа^ів соп/оззиз еві. 8пеі. Саев. 82. Ріе-
гпіпіив ІгіЬипов пйіііит ѵегЬегаІов вегѵіІіЪивсріе ошпіЪив вир-
ріісіів сгисіаіов ІгисйІапЛо оссійіі. Ьіѵ. 29, 18. Мііѣгісіаіей сі-
ѵев Вотаиоя песап&оя ІтсгНапдощие сигаліі. С.е. Ман. 3. Еи-
тепев а сивіосііішв іидиіаіив еві. №ер. Ешп. 12. Ііа Аітііішп
оЪігипсапі. Ьіѵ. 1, 5.
421.	Могз, пех, Іеіит, саесіев, оссівіо, ратсісііит, оссиііо,
іпіегпесго, сіасіев, вігадев. Могъ наз. смерть вообще, — есте-
ственно-ли она произойдетъ, или насильственно. Послѣднее
обстоятельство видно изъ выраженій: шогіет віЬі сопвсівсеге,
ай тогіеш йисеге, іпогіе шиііаге (Сіе. Ог. 1, 43): ііех, всегда
смерть насильственная, а отсюда и жестокая-, Іеіит, архаисти-
ческое выраженіе вм. піогв, встрѣчающееся почти только у
поэтовъ и еще въ объявленіяхъ о смерти: ОПпз (^иігів Іеіо сіа-
іив еві. Саесіев зн. вообще убиваніе человѣка,—происходитъ-
ли оно въ честномъ бою, или коварно, или по неосторожности,
слѣд. пораженіе, убійство,—все равно, на одного-ли оно па-
детъ, или на многихъ; отсюда еще метонимически ^кровопро-
литіе, ріьзня. Оссівіо почти тоже, что саесіев, только упо-
треблялось рѣже, и различается первое отъ послѣдняго такъ-
же, какъ оссіііеге отъ саесіеге. Раггісійіиш ') зн. убійство от-
ца, родителей, родственниковъ, но слишкомъ сомнительно,
оэначало-ли оно, какъ саесіев и оссівіо, убійство вообще, какъ
позднѣйшее Ііотісісіінпі. Болѣе или менѣе къ военному языку
*) Отъ раігеш саеііеге, во, несмотря на Ріиі. Вош. 22: Пао«ѵ аѵірароѵіаѵ
катрохгоѵіяѵ кр^еигіѵ, не саесіев Ііотіша вообще.
30*
— 468
относятся: оссійіо избіеніе цѣлаго войска или отряда не столь-
ко вслѣдствіе какого-ниб. напередъ составленнаго плана, сколь-
ко происшедшее само-собою, вслѣдствіе борьбы и упорнаго со-
противленія непріятеля; но іпіегпесіо зн. задуманное истреб-
леніе противника,—въ открытомъ-ли то будетъ сраженіи, или
и такъ, что онъ ужь побѣжденъ, но бываетъ принужденъ про-
должать борьбу до тѣхъ поръ, пока не будетъ добитъ. СІа-
(Зек пораженіе на полѣ сраженія, не предполагаетъ убійства
всѣхъ; зігарез ') наз. груда такихъ, которые лишились жиз-
ни оссйііопе либо іпіегпесіове и лежатъ на мѣстѣ. Мета-
форически зігацез гов. о такихъ вещахъ, къ которымъ ид’ ь
глаголы зіегпеге и ргозіегнеге: сіасіез всякій великій вре\
великое несчастіе, сильнѣе чѣмъ саіашііаз, но слабѣе, чѣя
паиігащит (гегит отпіит). Могв иіііта Ііпеа гегит. Ног,
Іпзкііаіогі еі Іаігопі циае роіезі іпіеггі пцизіа пех? Сіе. Міі;
41 Еойет ііЬі Іеіо, цио ірзе регіі, регеипсіит езі. Ій. ІЭіѵіп.
1, 26. Могз иногда еще, какъ и по-русски «смерть, погибель»,^
великое несчастіе, какъ напр.: Ізііз ріапзпз (въ театрѣ) іш-
гаогіаіііаз, зіЬіІиш тоге ѵійеіиг еззе. Ій. 8езі. 54. Ти ѵ
пераЬіз еззе Гасіаш, зі саейез еі оссівіо іасіа поп егіі? И
Саес. 14. Ма§па саед,с (асіа Гогііззіше рицпапіет Ератіпог-
(Іат ѵійегииі. Кер. Ерат. 9. Іп Нізрапіа йио ехегсііиз Во
тапогит ргоре оссідіопе оссізі зипі. Ьіѵ. 28, 43. Ргоре раг-
гіеідіит езі сіѵет Еошапиш песагі. Сіе. ІПае йіззепзіопез поп
гесонсіііаііопе сопсогйіае, зей іпіегпесіопе сіѵіит йцийісаіан
зипі. И. Саі. 3, 10. Часто ай іпіегпесіопет — до полнаго
истребленія, уничтоженія непріятеля, но въ большинствѣ слу-
чаевъ только оссібіопе саесіеге, оссійеге. Іат вігаде Ііотіпшп
агтогишеще іпзщпіиш сагарі герІеЬапіиг. Ьіѵ. 9, 40.
422.	Іпіег/есіог, котіейіа, раггіеійа, регсиввог, зісагіуА
Если при словѣ «убійца» есть какой-ниб. ценіііѵпз, и слѣз.
оно только = тотъ, кто кого-ниб. убилъ, чей-ниб. убійца,
то это будетъ ініегі'есіог, напр. Саезагіз іпіег1 ісіогез. Но
если «убійца» будетъ сказуемымъ, характеристикой престун-
’) Отъ віегпеге, вігаѵі, ггршааі, какъ ве^ез относится къ веѵі отъ зегеге.
— 469 —
ника, то въ такомъ случаѣ гов. Ьотісійа, Ъ. е. циі Ъотіпет
саейіі, убійца безъ указанія чей, либо раггісніа, убійца роди-
телей, какого-ниб. родственника, или какого-ниб. лица, жизнь
котораго должна быть священна н неприкосновенна, либо регсиз-
8ог, подкупленный убійца, разбойникъ, бандитъ, убивающій по
чужому предложенію (зісагіиз). Соиіііеог еоз, циі Саезагещ
оссіііегипі, піві ІіЬегаІогез рориіі Вотані віпі, ріиз циат
зісагіов, ріиз циатп Іютісідаз, ріиз еііат циат ратсідаз еззе,
8І циігіет аігосіиз езі раігіае ригепіет, циата зиит оссійеге.
Сіс. РЬіІ. 2, 13. Ніз ІетрогіЬиз (Іоті Саезагіз регсиззог берге-
Ьепзиз ІІісеЬаІиг сит зіса. Сіс. РЬіІ. 2, 29.
423.	ѴегЪега, ріада, ісіиз. Удары кнутомъ, плетью, розгами,
какъ наказывали рабовъ, на?.. ѵегЪега. Р1а§а наз. ударъ кула-
комъ, камнемъ, какимъ-пиб. твердымъ орудіемъ (палкой, нож-
кой отъ скамьи и т. п.), причемъ пе столько могли быть раны
до крови, рубцы, разрѣзы, проколы, сколько желваки, синяки
и т. п.; ісіиз, ударъ, уколъ, порѣзъ, и при этомъ всегда бы-
ваетъ разрывъ или разрѣзъ кожи съ мясомъ, слѣд. выражает-
ся въ особенности дѣйствіе оружія рѣжущаго либо колющаго;
ісіив получается и дается всего больше солдатами въ сраженіи,
ріа^а кулачными бойцами, въ дракахъ на улицѣ и шинкахъ.
ТіЬі рагаіа егииі ѵегЪа, Ьиіс Іютіпі ѵегЪега. Тег. Неаиі. 2,
3, 115. Ьисиіепіат тігпнііо ріадат ассеріі, иібесіагаі сіса-
ігіх. Сіс. Ріііі. 7, 6. Сличи еще Ій. Тивс. 2, 23. Ріар ипа
ехігета <Іе('иіі (смертельный ударъ). 1(1. 8езС 37. 8сиіа ипо
ісіи рііогиш ігапзііха егапі. Саез. В. 6. 1, 25.
424.	Аддгейі, асіогігі, іпѵайеге, ітреіит /асеге. Аддгейі зн.
еще и наступать на кого-ниб., подступать для нападенія ‘); но
иііогігі, собравшись, подняться, возстать противъ кого-ниб. для
нападенія, п поэтому означаетъ особенно нападеніе неожи-
данное, коварное *); іпѵаііеге, открыто непріятельски напасть
на лицо, землю, городъ, имѣніе, вторгнуться, ворваться; ішре-
) Сл. § 343.
-) АцціеПішиг ііе Іопщіщио, аііогішиг ех іпвійіів еі е ргохіто. Рорта р.
47 изъ 1)опаі. аіі Тег.
— 470 —
іит і'асеге, дѣлать аттаку, терминъ чисто военный. Веішіе
рег^іі ад оррігішк еі піигиш аддгсйііиг. 8а11. дѵ^. 55. Нов Со-
вой арисі Спіііш» тв^во ргоеііо асіогіиз і'и§аі. Кер. Соп. 4.
Іп СгаПіаш іпѵазіі Авіоігіпя, іп Авіаиі ІІоіаЬеПа. Сіе. І’іііі. 11,
2. Сіатог огіиь гпапвиіов ве виі) агпзів еі аиі, посіе аиі Іисе
ргіпіа сазіга іюзішт гпѵазигоз. Ьіѵ. 9, 37. Іп ресипіаз- аііе-
погиіп Ьошіішго, іапдиапі Ііегев, іпѵазегаі. Сіе. РЬіІ. 2, 16.
425. ѴегЬегате, ѵариіаге, саееіеге, /егіте, ісеге, тиісаге, риі-
ваге, ітгкге, ІгиНеге, ріпзеге, раѵіге,рипдеге, тогеіеге, зііти-
Іаге, уиаіеге, сопсиіеге, регсиіеге, ретееііете, ігапз^ідеге, Ігапз/о-
(кге, ѵиіпегаге, заисІаге. ѴегЬегаге * *). страдательный залогъ
отъ котораго есть ѵариіаге, зн. колотитъ, хлестать, стегать
для обузданія, усмиренія и въ наказаніе. Если удары будутъ
такъ сильны, что получающій ихъ лишается силъ либо дѣлает-
ся близокъ къ потерѣ силъ, то это будетъ саееіеге, бить не-
щадно; сл. сюда § 419. Если кому-ниб. отъ битья или сѣченья
досталось жестоко, то такой оттѣнокъ есть въ тиісаге, въ родѣ
вздутъ, обыкновенно съ прибавкой таіе. Г’егіге и ісеге ;)
зн. ударитъ кого-ниб. чѣмъ-ниб. тупымъ или острымъ такъ
сильно, что отъ удара является ріаца либо ѵиіпиз либо даже
смерть 3). ^иі ѵегЬегаі, тотъ употребляетъ обыкновенно кнутъ
или плеть; диі саебіі, розгу, палку, кулакъ; диі гоиісаі, палку;
диі Гегіі, кулакъ, молотокъ, камень, орудіе съ лезвіемъ либо
остроконечное, Юпитеръ молнію; впрочемъ эти разграниченія рѣд
ко выдерживаются безъ исключеній. ѴегЬегапв дѣлаетъ волды-
ри либо рубцы, саеііепв желваки, изувѣченье, раны, или да-
же и смерть, іегіге можетъ дѣлать волдыри, желваки, даже
и раны, легкія или тяжелыя, даже и смертельныя. Риіваге 4),
старолат. рпііаге, и Ішніеге 5), толкать, ударять, колотить
') Отъ ѵегЬег, о которомъ сл. § 42С.
’) Кака, дли Гегіге г ісеге берутся временныя формы отъ другихъ глаголовъ».,
объ этомъ ем. грамматику.
’) Регіге ГоеДиэ (орхіа терѵеіѵ) заключать договоръ при заклапіи какого-
ниб. жертвеннаго животнаго.
*) Риіваге отъ реііеге, о кот. ем.
() Сродно съ корнемъ слова Товгіг, „кто враговъ, бьетпг и заставляетъ усту-
пать", а потому сродно съ тузить-, ср. Курѵіуса и Корссена, 1.1.
— 471 —
бить; первое означаетъ только ди/боспгъ, белмерелюнносшь
толчка, удара, а послѣднее еще и вредъ либо оскорбленіе
предмету отъ толчка, и потому у поэтовъ выражаетъ понятіе
пораженія очень сильнаго-, ігшіеге зн. толкать впередъ, пи-
хать, ріпяеге разбивать, раздроблять (толочь, молоть и т. и.'),
раѵіге утаптывать, уколачивать, дѣлать твердою почву. Рші§е-
ге '), колоть, производитъ только боль, и метаф.=огорчать,
безпокоить, даже и объ угрызеніяхъ совѣсти, какъ тогбеге и
яѣітпіаге 2), колоть, жалить, которое, впрочемъ, особенно=уко-
ломъ побуждать, подстрекать къ чему-ниб.; но очень рѣдко
употребляется оно въ прямомъ смыслѣ, отъ вѣітпіия, рожонъ,
стрекало для воловъ, ^паіеге, трясти, качать, зн. быстро дви-
’ать какой-ниб. предметъ то вправо, то влѣво, то вверхъ, то
внизъ, 2) колебать (на почвѣ) или стараться колебать какой-
ниб. предметъ для того, чтобы довести его до паденія; сонсн-
іеге, какую-либо массу или груду чего-ниб. тряхнуть всю вдругъ;
регсиѣеге см. § 420; регсеііеге сражать, поражать, какъ рег-
спѣеге, но производитъ упадокъ силъ на-долго-, іганзіікеге и ігапв-
Госіеге, прокалывать, пронзать, т. е. такъ проколоть, чтобы
остріе орудія противоположнымъ концомъ вышло наружу. Ѵпі-
пегаге аіідпеш зн. наносить раны, все равно, большія иди не-
большія, запсіаге аііднеш наносить раны тяжелыя или рѣши-
тельно смертельныя. 8ех Іісіогея Зегѵііішп сігсишвізѣипѣ ѵаіеп-
ііввііпі еѣ ай риізапйоз ѵегБегапсІозуие Ьотіпез ехегсіШівзіті:
саейипі асеггіте ѵіг&ік: сіепідпе Іісѣог сопѵегзо Ьасіііо оси-
І08 шізего ѵеЬетепѣІ88іте Іипсіеге соеріі: сопсійіі: ]асеа(і 1а-
Іега 5ип(ІеЪапіиг: рго тогѣио зиЫаѣиз Ьгеѵі рояіеа езі тогіи-
из. Сіе. Ѵегг. 5, 54. Е&о ѵариіапйо, іііе ѵегЪегапЗо изцие атЬо
деГеяБІ зитив. Тег. Ай. 2, 2, 5. ѴеШит Саеваг шаіе тиіса-
іит ас рго гояѣгіз раепе Швсегрѣит сопіесіѣ іп сагсегет.
8иеѣ. Саев. 17. ІЬі іп ІигЪа ісіив Ветиз сесісііі. Ьіѵ. 1, 7. Ра-
ѵітепѣа ргітит і'асіа іп Іѣаііа ѣіеѣисіз раѵііа. Рііп. Н. К. 36,
*) Аси, но не Ьааіа, $;1айіо рип^еге; но змѣя п блоха и т. п. не риодипі, а
тогсіепі; о змѣѣ можно сказать п Гегіге.
’) Бііпшіаге сродно еь агі^чѵ, егі^аі, какъ аешиіив съ ііхчѵ, іоіхЬаі.
— 472 —
25. Ѵиіпиз, дисиі аси/шете/и?» ѵісіегеіпг, рго ісіи ^іайіаіогіо
ргоЬаЬаіиг. Сіс. МП. 24. Ніс всгириіиз еит йіее іюсіе8<|ие
зіітиіаі асрші&іі. Ісі. Атег. 2. Сирійо ітрегіі ай агта віітиіа-
Ъаі. Ьіѵ. 1, 23. СагіІіа<гіпі8 шоепіа циаііі агіеіе. Ьіѵ. 21, 10.
Соикиіет іапсеа ІгатзрхИ. Ій. 22, 6. Нас раисііаіе регсиіза
еві Ьасегіаеінопіогит роіепйа. Еер. Реі. 2. Нас іііе регсиз-
8Ц& ріара поп биссиЬиіі. Ісі. Еит. 5. Саекагет Впііив еаисіа-
ѵіі. Сіс. Аіі. 14. 22.
426. ѴегЬег, зсиііса, /Іадгит, /ІадеПит, Іогит. Отъ ѵегЬег
встрѣчаются только аЫаі. и §епіі. вілр. и падежи ріигаііз, и въ
значеніи «плеть, кнутъ» въ прозѣ золотаго вѣка по крайней мѣ-
рѣ .только очень рѣдко. Обыкновенно говорили 1) зспііса '),
плеть легкая, 2) йадтшіі и йареііптп 5), кнутъ, для наказаній
особенно строгихъ и жестокихъ, особ. для наказанія рабовъ
либо тяжкихъ преступниковъ. Всѣ эти орудія дѣлались изъ рем-
ней; поэтому Іогит, собств. ремень, метонимически говорилось и
о плети, кнутѣ. РІюеЬпв едпоз зіітиіодпе йоівапе еі ѵегЪеге
саесііі. Оѵісі. Меі. 2, 399. Ее зсиііса (Іірпипі ІіоггіЪіІі еесіеге
/ІадёИо. Ног. 8аі. 1, 3, 19. Аесіііеш ]’и88и Апіоніі зегѵі Іого
сесідегипі. Сіс. РЬіІ. 8, 8. Въ словахъ: Рарігіив писіагі ,іиѵе-
нет ]иЬеі гегбе/идие айсггі, диіЬив Іасегаіие іііе еіс. Ьіѵ.
8, 28 ай'егге связывается съ ѵегЬега=удары плетью, какъ въ
выраженіяхъ: ѵіпі, шогіеш ай'егге.
427. Ѵіоіаге, ІаеНеге, о^'епбеге. Ѵіоіаге, отъ ѵІ8, какъ
отъ ріа, всегда выражаетъ только нравственное понятіе=ос-
корблять изъ шалости, наглости, нечестія права и честь или свя-
тость липа либо вещи, утвержденныя закономъ либо обы-
чаемъ: Іаейеге, иервонач. понятіе физическое ~ ушибать, по-
вреждать, портить, т. е. такъ поражать одну или нѣсколько
частей какого-ниб. предмета, что уменьшится его исправность,
здоровье, доброкачественность, полезность, а потомъ дѣлается
терминомъ юрийшіескш«г==какъ-ниб. затрагивать, оскорблять,
унижать. Ой’еийеге. въ прямомъ значеніп=наткнуться на что-
’) Сродно съ всиіиш, ахйгос, согіиш.
5) Оба слова сродни съ л/а^йѵаі отъ тгл>згге<я, какъ п іп—и сопіііуеге.
— 4“В -
ниб., удариться обо что-ниб., метафорически зн. 1) встрѣчать
преткновеніе, т. е. получать неудачу, 2і дѣлать ошибку,промахъ,
іапх-раз, 3) съ аііцнет=по непредусмотрительности и неосто-
рожности преступаться передъ кѣмъ-ниб , терять въ глазахъ
его, безъ вѣдома для себя оскорблять его или вредить ему
Ночрііез ѵіоіаге і'аз поп рпіапі. (іеппаиі. Саея. В. С. 6, 21.Еаз
Ѣегііан пецпе уиѵепсае Іаезеге пес оѵея. Оѵііі. Меѣ 13, 926.
Іпзѣіѣіае рагѣез ыгпі Ъошіпез поп ѵіоіаге. ѵегесип&ае поп о/^ёп-
сіегс. Сіе. ОЕ. 1, 28.
428. Іпѵепіге, герегіге, папсізсг, о/^еийеге, сіерге/іешіеге, лре-
гіге, раіе/'асеге, йеіедеге, іпсіЛ&ге, ассіііеге, сопзеуиг, аззедиг,
айірізсі, арізег, реггепіге ай—, ітреітаге, оЫіпете. Іпѵепіге эти-
мологически зн. «найти на что-ниб.», т. е. найти что-ниб., изо-
брѣсть, открыть, Ъ) пріобрѣсть, получить,—впрочемъ гов. толь-
ко объ опредѣленномъ родѣ понятій, напр. потеп, со§потеп,
Іаисіет, ргаесопет, Іаисіаіогет и подд. Во всякомъ случаѣ,
въ пѵепіге всегда есть тотъ существенный оттѣнокъ, что
остается нерѣшеннымъ, сознательно ли чего-ниб. искали, или
найдено что-ниб. только случайно; напротивъ, герегіге зн.
съумѣть найти, доискаться,—всегда съ выставленіемъ на видь
поисковъ за предметомъ. Поэтому изобрѣтатель какой-ниб. ве-
щи не диі герегіі, ноуиііпітиз іпѵепіі. Хаіісізсі=по счастію *)
находитъ - таки, къ счастію получать" (удается кому-ниб.
получить, найти) то, что хотя было, можетъ быть, и желатель-
но, однакожъ досталось только по случаю, по благопріятному
стеченію обстоятельствъ п т. п. ОЙ‘ешІеге= наткнуться, столк-
нуться неожиданно либо только для себя, либо и для того, съ
кѣмъ столкнулись; ііергеііешіеге, накрытъ, захватитъ, пой-
мать что-ниб. (лицо или вещь), чтд укрывалось отъ поисковъ,
либо казалось укрывающимся, скрылось; іпсіііѳге іп—попасть
прямо въ худое мѣсто, ог худое, опасное положеніе совершен-
но для себя неожиданно, 2) натолкнуться на что-ниб., встрѣ-
тить что-ниб. неожиданно, или просто случайно, ненарочно,—
безъ указанія на худую именно сторону дѣла; но при іпсі(Іеге=
*) Рѣдко о иепріятиоетяхъххіга нвсчастію вайти, получить.
— 474 —
наступать (наставать) часто имя состоянія, именно, настро-
енія, расположенія Пуха, къ которому кто-ппб. пришелъ, въ
которое впалъ, бываетъ подлежащимъ, и тогда имя лица бы-
ваетъ въ дат. пад., и чаще говорили, напр., іпсі(1іі іеггог
ехегсііні, чѣмъ ехегсііиз іпсібіі іп Іеггогеш; но можно сказать
только пісйіеге, напр. іп іпзібіаз, но не наоборотъ. Чѣмъ іпсісіеге
отличается отъ ассйіеге, см. § 326. Въ значеніи (.(.открывать»
синонимами къ іпѵетіігс и герегіге будутъ; 1) арегіге аіідиій,
снять, отнять завѣсу, покрывало, которое до сихъ поръ не да-
вало видѣть чего-ниб., открыть, выставить па видъ, на глаза,
снять секретъ; 2) раіеіасеге аіідіійі, удалить всякія трудно-
сти, препятствія, которыя не давали видѣть или узнать вещь
въ настоящемъ видѣ, характерѣ; 3) (іеіецеге, а) снять кровлю,
напр. аейея, I») раскрытъ, т. е. снять покрывало, подъ кото-
рымъ что-ниб. было скрыто, слѣд.=открывать, снимать се-
кретъ—впрочемъ не встрѣчается у Цезаря и Цицерона, но не
рѣдко встр. у Ливія. Солзедні и аззедиі оба зн. 1) настигать
того, кто убѣжалъ-было, забѣжалъ-было впередъ, 2) дости-
гать чего-ниб. желаемаго: при аззедиі предполагается дѣятель-
ная, усиленная работа, но при сонзециі имѣется въ впду во-
обще удача поисковъ. Агіірізсі, вмѣсто котораго рѣдко гов.
арізсі, сродное съ агтоцал, зн. получать во власть, въ собствен-
ность что-ниб. такое, о чемъ усиленно старались, слѣд. близко
къ аззедиі. Но изъ трехъ послѣднихъ и всего чаще замѣняю-
щихъ другъ-друга глаголовъ одно только сопзедиі, подобно
простому зедиі, выражаетъ понятіе слѣдовать, выходитъ изъ
чего-ниб., наступать за чѣмъ-ниб., то съ ассиз., то сь ех
Ішреігаге, достигать чего-ниб., получать что-ниб. посредствомъ
просьбъ, убѣжденій- оЬііпеге 1) стараться овладѣть какои.-
ниб. вещью, настаивать на чемъ-ниб., но потомъ и 2) овлаійь-
ватъ вещью, удерживать ее за собою, не выпустить изъ рук» ।
достать ее, Регѵепіге ай—, іп—, собств. прибыть благополуч-
но въ какое-ниб. мѣсто, а потомъ достигнуть, достать, но
при достиженіи цѣли предполагаются различные фазисы, ста-
діи какого-ниб. дѣла. І11с, дно шоііо егітеп соіпшепіісіиш
сопііппагеі, поп іпѵепіеЪаі; е^о гез іат Іеѵез диа гаііопе іп-
і'ігтет, теретѵге поп роззит. Сіс. Атег. 15. Ш тейісі саия-
за тогЪі жтепіа сигаііопет еззе іпѵепіат риіапі, зіс поз саиз-
за ае»гііийіпіз теретіа тейепйі Гасиііаіет герегіетиз. ІЙ. Тизс.
3, 10. Лапсгзсі аіідиет оііозит. Ій. Гіи. 1, 5. Зогіе посіад
езі ргоѵіпсіат Нізрапіат сііегіогет. Кер. Саі. 2. езі
іпогЪит Аііісиз. 14. Аіі. 21. Отпез іпірагаіоз ітрпиіепіездие
о^епйіі. Ій. Л^ез. 2. Меіиеѣаі, пе і'огіе Лергекепзиз а сиьіо-
йіЬив геігаііегеіиг, иі ігапз(и»а. Ьіѵ. 2,12. ІпсгЛеге іп і'оѵеатп.
Сіс. Іпсісіеге іп тепііопет, тетогіат аіісціиз геі, іп зегто-
пет, іп Ііаес, іііа... іетрога. Ли^игшп іп ІіЬгоз іпсгЛі. Сіс.
Ье$. 2, 15. Едиііаіиз Вопіапия ірзит диійет АпііосЬиш го-
дет аззесмШз поп езі, зей рагіст ацтаіпіз. Ьіѵ. 36, 19. Ыес
диісдиат зедиі аіііпеі, диой вззедто педиеаз. Сіс. ОЙ. 1, 31.
Коп те Ьос йісеге рийеЬіі, поз еа, диае сопзесміг дитиз, ѣіз
зіийііз еі агііЬиз адеріоз еззе. ІЙ. Агсіі. 11. Оиой йісіит
(Оіопіз) піалка іпѵійіа сопзесиіа езі. №ер. Т)іоп. 6. Ех знтта
торіа герепіе ѵііііаз аппопае сопзесиіа езі. Сіс. Мапіі. 15.
ІтреігаЫз а Саеваге, иі ііЬі аііеззе іісеаі. Ій. Аіі. 9, 2. ЕЕісе,
иі Ііегейііаіет Сарііо дЫіпеаі. Ій. Ьіѵ. 13, 29. Ретѵепіге ай
зепесіиіет. Ѵігіиз сощипсіа сит атісіііа ай еа, диае зитта
зипі, р&гѵепіге роіезі. Сіс. Ьаеі. 22. Ретѵепіге іп атісіііапі
аіісіуиз.
429.	Лосеге, оЬеззе, оЬ/ісеге, поха, похіа, похіиз, посепз, іппо-
сепз, 8ОП8, ІП80П8, Лампит, (Іеігітепіит, іасіиіа, іпсоттойит,
(Іізрепсііипі. «Вредитъ», въ смыслѣ: портить, дѣлать изъянъ,
ущербъ, по-лат. будетъ посеге; но въ смыслѣ: становиться на
дорогѣ, быть препятствіемъ, мѣшать въ стремленіи къ какой-
пиб. выгодѣ либо въ устраненіи какого-ниб. убытка, будетъ
оЬеззе, рѣже оЬі'ісеге. Аппа зипі аііа ай іе^епйиш, аііа ай
посепдит. Сіс. Саесіп. 21. Моп Іісеі зиі сотпюйі саизза по-
сеге аііегі. Ій. ОН'. 3, б. ѣ’піі іп Сгаззо ріійог, диі іатеп поп
шойо поп оЪеязеі ѳ]из огаііопі, зей еііат ргоііеззеі. Ій. Ог. 1,
26. Коѣііііаіе ас та^пііийіпѳ еогшп, тео диі пошіпі бЬ/ісіепі.
іпе сопзоІаЬог. Ьіѵ. Ргаеі’. «Вредъ», ущербъ въ смыслѣ юри-
дическомъ, нанесенное или понесенное нарушеніе правъ, обида,
оскорбленіе, н поэтому 2) вина, и если она наказывается, 1»)
— 476 —
штрафъ, наказаніе по-лат. будетъ неупотребительное у Цице-
рона иоха; іюхіа, т. е. саизза похіа, наз. поступокъ, достой-
ный наказанія, отъ лохіиз, не встрѣчающееся у Цицерона,
вредный, въ физическомъ и нравственномъ смыслѣ, Ь) винов-
ный въ нанесеніи вреда. Весьма час'/о, даже и у Цицерона,
встрѣчаются; 1) посепз=вредный въ физическомъ, нравствен-
номъ и юридическомъ смыслѣ, и отсюда часто = преступный,
беззаконный; 2) зовз, такой, виновность котораго внѣ всякаго
сомнѣнія и дѣло рѣшенное. Поэтому шпосепн чистъ, свободенъ
отъ вины, ІП8ОП8 тогъ, на котораго не падаетъ ни малѣйшее
подозрѣніе въ виновности. Ѳаііі зирріісіа еогшв, диі іп і'игіо
аиі ів іаігосіиіо аиі аііциа поха зіві сошргеііевзі, ^гаііога
ітпюгіаііЬиз еззе агЬіігапіиг. Саез. В. Сг. 6, 16. Ке циіз, візі
цаі похат шегиіззеі, ів сошребіЬиз аиі іп вегѵо іепегеіиг.
Ьіѵ. 8, 28. 8і два сіасіез шсійіззеі, (іезегіогі піа§із, диапі
ііезегіо похіае Гоге. Ьіѵ. 10, 19. Марзітаіиз похіигп сіѵеш
шиісіа ѵівсиііе ѵегЬегіЬиз соёгсеіо. Сіе. Ьер. 3, 3 по XII ІаЬЬ.
Іппосепз, зі ассизаіиз зіі, аѣзоіѵі роіезі: посеггз, пізі ассизаіиз
Гиегіі, совйевівагі вов роіезі. Сіе. Атег. 20. Еві ѵігі та^пі
івеѵегіешііз игЬіЬик ривіге зопіез '), тиіійидіпет сопзегѵаге.
ІЙ. 00. 1, 24. Ііісоттойшп, антитеза къ соштойига, наз. все,
что мѣшаетъ положенію, отношеніямъ, хлопотамъ, видамъ, дѣ-
ламъ чьимъ-ниб., что невыгодно, не помогаетъ, или и прямо
вредно, слѣд. убытокъ, невыгода; аашппш, сродно съ оакаѵ/;,
какъ зсаіпішві отъ зсаЬеге, у Цезаря употребленное только
однажды, антит. къ Іисгиві, собств. издержка, расходъ, день-
гами пли другимъ имуществомъ, отъ неудачи какого-ниб. пред-
пріятія, либо ври какомъ-ниб. нечаянномъ случаѣ, отсюда по-
теря, убытокъ, и йашпшп Гасеге=понести убытокъ. Сюда
всего ближе подходитъ іасіпга, собств. трата, пожертвованіе,
а) всякое, Ь) той или другой собственностью, потеря, убы-
токъ, иіасіигаш Гасеге геі = понести потерю, убытокъ въ чемъ-
ниб., слѣд. съ ёевіі. оіуесі., котораго при іпсопппосіппі и (Іеігі-
іпепіиш совсѣмъ не встрѣчается, а при сіатпига встрѣчается
*) Сл. полнѣе мѣсто Сіе. 1>іѵ. 4, 13.
— 477
онъ только очень рѣдко. Пеігітепіппі, отъ йеіегете, ущербъ,
который что-ниб. терпитъ въ своей величинѣ, вредъ, потери,
убытокъ. Чтобы Даганиш означало потерю по собственной чьей-
ниб. винѣ, а гіеігігпепішп потерю отъ причинъ постороннихъ,
какъ думаетъ Дёдерл., ч. V, с. 251, — этого доказать нельзя;
можно сказать, что при іисотніойпт и йеігіівепіит имѣется
въ виду главнымъ образомъ лицо, терпящее убытокъ (непріят-
ность, неудача, вредъ для кого-ниб.), а при йатппт и )асіпга,
напротивъ, то, что теряется у лица, терпящаго убытокъ (тра-
та, уменьшеніе, убыль въ чемъ-нпб.). Візрешііпт см. § 306.
Іпсоттода іп ѵііа заріепіеэ соштобогит сотрензаііопе Іепі-
ппі. Сіе. К. Т). 1, 9. Ехетсііпш Саезаг йпагпт соѣогйпт
дати о гейнсіі. Саез. В. С. 6, 44. РгоѵібеЪаіпг, пі роііив іп
посепйо аіідиій оппііегеіиг, диагп сит аіідио тііііит деігі-
тепіо посегеіиг. ІЫй. 34. (^иаегіі, зі іп іпагі іасіига Гасіенда
зіі, едиіпе ргеііозі роііиз ^асіи^ап^ Гасіаі, ап зегѵиіі ѵіііз. Сіе.
ОіГ. 3, 23.
430.	Атіііеге, дітіііеге. отіііеге, регНеге, ре&пт даге,
регѵегіеге, регіге, іпіегіге, елссісіеге, йериеге. Къ регдеге въ
значеніи аразр угнать, сокр угнать до основанія, губить въ
конецъ, совсѣмъ» синонимами будутъ ревзпт (іаге (часто встр.
у комиковъ и Саллюстія, но у другихъ писателей золотаго вѣ-
ка не встр.) и регѵегіеге: предметъ, стоявшій прямо, крѣпкій,
опрокидывать и так. обр. портить, разрушать. Раззіѵпш къ
репіеге будетъ регіге либо іпіегіге (исчезать, пропадать), а къ
реззпіп сіаге реззпш іге. Сюда относятся еще: ехейете, выпа-
датъ, пропадать, исчезать съ того мѣста, гдѣ что-ниб. сидѣ-
ло крѣпко или, по-видпмому, сидѣло крѣпко,—особ. о мысляхъ,
воспоминаніяхъ; 2) (Іеі'Іпеге. взятое отъ стока воды внизъ либо
черезъ край сосуда, стекать, уходить, теряться, пропадать
постепенно, мало-по-малу. «Терять какую-нпб. вещь» чаще пере-
водится не геі ,іасііітапі іасеге, а 1) ашіііеге, упускать, вы-
пускать изъ рукъ, лишаться; 2) репіеге, упускать, не достиг-
ши цѣли или пользы, которой можно было при этомъ достиг-
нутъ, терять по-пусту. Дѣло въ томъ, что атіііеге выражаетъ
понятіе «терять» безъ особеннаго какого-ниб. признака, п при-
— 478 —
чина потери, нерадѣніе, несчастіе, хотя и могутъ при этомъ
лодразумѣваться, но не всегда разумѣются. Точно такъ же и рег-
йеге очень часто зн. терять «но своей винѣ» либо такъ, что
предметъ при этомъ совершенно погибаетъ; однако такъ же
не всегда говорится именно въ такомъ смыслѣ. Если бы эти
добавочные оттѣнки были существенными, то не употреблялись
бы оба глагола объ одинаковыхъ случаяхъ. Въ виду ашіііеге
замѣтимъ и гіпіііііеге, покидать, оставлять, сбывать, отпускать,
выпускать, такъ какъ дѣло считается конченнымъ, предметъ
ненужнымъ либо безполезнымъ; но ошійеге оставить что-ниб.
нетронутымъ, неиспытаннымъ, не взятымъ во вниманіе, не ска-
зать о томъ ни слова, такъ какъ предполагается, что безъ
предмета можно обойтись или можно не принимать его въ
расчетъ; слѣд. диі (Іітійіі либо отііііі, дѣлаетъ это добро-
вольно и нарочно; сл. еще § 349. Ашісоз, раігіат, зе ірзоз
репііпз рзегЛійегипІ. Сіс. Гіп. 1,15. Наес гез піа^паз сіѵііаіез
реззит МП. 8а11. ѣп§. 38. АпітайѵегіеЬаі, піві іб Гесіззеі,
іоіиві ехегсіішп регііпгпт еззе. Хер. Ерат. 7. ТаЪпІае рпіііі-
сае іпсевзо іаѣиіагіо іпіегіегипі. Сіс. Агсіі. 4. О тігат те-
тогіат, Ротропі, іиат: тіЬі ізіа ехсйіегапі. Ій. Ье§. 2, 18.
Рег восопііаш ѵігез, іетриз, ііщешит йе/іихеге. 8а11. Ли^. 1.
ОілпіЬиз ігисііЬиз атіззіз йоші пііііі егаі, дио і'атет іоіега-
геиі. Саез. В. Сг. 1, 28; здѣсь, если сличить съ этимъ сар. 5
и если-бы старое объясненіе глагола репіеге было вѣрно, то
было-бы поставлено не ашіііеге, а репіеге. Оіеит еі оре-
гага регйеге, т. е. безъ толку, безполезно. <2- Махішиз і’іііиш
сопзиіагеш ѵігшп атізіі-, М. Саіо зишто іиуепіо зитта ѵіг-
іиіе ргаеіогеш Гіііига регйіЛіІ (не видавши отъ него того, чего
желаютъ отъ дѣтей, напр. пережить и похоронить родителей).
Сіс. Ьіѵ. 4, 6. *)
431.	Нозііз, іпітісиз, аЛѵегзагіиз, аЛѵегзиз, козііііз, козіісиз,
іп/епзиз, іп/езіиз, сопігагіиз, оррозііиз. Врагъ отечества, т. е.
кто поднимаетъ оружіе противъ пашей земли, по лат. будетъ
ѣозііз; но кто питаетъ непріязненныя чувства къ кому-ниб.,
*) Но „потерять голову* будетъ шепіе сарі.
— 479 —
тотъ іпіпгісив; первый -олЁрло;, послѣдній і/б-ро;. Ноййізназ.
то. чтЬ выходитъ отъ Ьоніів, принадлежитъ ему, въ духѣ его;
конѣісиз, чтд составляетъ собственность непріятеля, напр., а^ег;
іпііпісиз, въ смыслѣ прилагательнаго, непріязненно-иастроеа-
нчй (враждебный); ініензиз, раздраженный (противъ—), силь-
нѣе, чѣмъ іпішісиз; іпі’езіпз, враждебно угрожающій, враждеб-
но нападающій, о лицахъ и вещахъ, которыя въ болѣе или ме-
нѣе опредѣленной степени начали, либо удержали открытыя
враждебныя отношенія. Аііѵегзпз, рагіісірішп отъ айѵегіеге, 1)
находящійся на передней сторонѣ предмета, 2) обращенный
переднею стороною, и так. обр. Ъ) обращенный насупротивъ,
стоящій напротивъ, противоположный, слѣдов. первонач. по-
нятіе физическое, потомъ черезъ обороты въ родѣ Нптен ай-
ѵегзит, ѵепѣі адѵегзі, гез айѵегзае, іогішіа абѵеіъа=нтрш-
ненный, противящійся, враждебный въ смыслѣ синонима къ
Іпіепзиз, тіезіиз и проч. Отсюда айѵегзатіиз противникъ, про-
тивная сторона, соперникъ на судѣ, въ сраженіи или вообще
въ распрѣ, либо въ другомъ какомъ-ниб. отношеніи. Сонігагіпв,
отъ сопіга, 1) то, чтб находится либо помѣщено насупротивъ
чего-ниб. другаго, либо 2) такое, что по своей природѣ и по
своимъ качествамъ противоположно чему-ниб. другому, ікакъ
напр. прекрасное безобразному, жизнь смерти; напротивъ, ор-
розіѣпз 1) что заняло мѣсто насупротивъ чего-ниб. другаго,
2) что противополагается другому, выставляется противъ дру-
гаго, будетъ-ли оно тому контрастомъ или нѣтъ, слѣд. напр
прекрасное безобразному, но также и напр. прекрасное добро-
му, которыя никогда не могутъ быть сонігагіа, но конечно, мо-
гутъ пдти за Иіѵегза. Во всякомъ случаѣ, сопігаг.яв и оррозі-
іп8 бываютъ эпитетами только вещей, либо и лицъ, только раз-
сматриваемыхъ въ смыслѣ вещей, но напр. «Ахиллъ былъ конт-
растъ Терситу» надобно было-бы перевесть посредствомъ гііб-
8ІП1І1І8, (іізраг. Е}изіпо(1і кошінез іп ргоѵіпсіаш шійішиз, иі,
еііипізі аЬ Іюзіе Йеіешіапі, ьашен ірзогпш айѵепіиз іи игЬез
зосіогиш поп піиііиш аЬ козіііі ехри&шаііоие сИЙегапі. .Сіе.
М.тіі. 5. АІсіЬіасІез воп шіѵегзик раігіаш, зеб асіѵегзиз іт-
тіеоз зиоз ЬеІІиш ^еззіі, диоіі іібет Іюзіез еззепі сіѵіШі. Ыер.
— <|#й —
Аіс. 4. Соіопіз Раияавіая сопзіііа сипі раігіае, іиш еіЬі іпг-
тіса саріеЬаі. Й. Раин. 3. Тагциішиз геіго іп ащнеи зио-
гит іп/епзо севяі Ігозіі. Ьіѵ. 2, 20. АсІЬегЬаІ іпіе11і§іі іюзіет
іп/езіггт, аихіііі вреда пиііат еззе. 8аІІ. Ьщ. 19. Ріііі ѵііа іп-
/езіа (грозящая опасностью убійцамъ отца) заере Гегго еі іпві-
сіііз арреіііа еяі. Сіе. Атег. 11. Іп/езіа ргоѵіпсіа Сгаіііа, іп/'.
ііег, ѵіа. Вотапо іп ігозііео тогапсіі саизза егаі, иі Ьозіет асі
сегіапіеп еіісегѳі. Ьіѵ. 18, 24. АЯѵетзит ресіиз. А&ѵегза ѵиі-
пега. беріет ргаеіогез, осіо ІгіЬипі рІеЬіз ііііиз айѵегзагіі егапі.
Сіе. МП. 25. ТЬетізІосІез асі ге^ет вегѵит тізіі, иі сі пип-
сіагеі зиіз ѵегЬіз аАѵегзагіоз е)из іп Лща еззе. №ер. Тііеіи, 4.
АЬ ео Яитшс рагі ассііѵііаіе соіііз пазсеЬаІиг, аАѵегзиз ішіе
еі сопігагіиз, раззиз сігсііег сіисепіоз. Саез. В. (т. 2,18. Ьпит
^епиз езі аЛѵегзит іп/езіитцае поЬіз. Сіе. Міі. 2. Ѵіііа
зипі ѵігіиіит сопігагіа. Ісі. Гіп. 4, 24. Ьипа оррозііа зоіі.
Сіе. Віѵ. 2, 6.
432.	Тиегі, йе/епдеге, іиіагі, зегѵаге, сопзегѵаге, ргоридпвт
ге, ргоіедеге, гіпЛісаге, саѵеге, іиіиз, зесигиз. Тиегі присталь-
но смотрѣть на что-ниб., наблюдать за чѣмъ, получаетъ знате-
ніе 2) охранять, защищать,-^ограждать противъ возможной либо
уже грозящей опасности-, (Іеіеисіеге—защищать противъ опас-
ности, уже наступившей, при нападеніи непріятеля и т. п., и
еще передъ судомъ; іиіагі=обезот?аси»иь внѣшними средства-
ми, окружитъ защитой. Бегѵаге, напр. зегѵаге сіе сое1о=
производить наблюденія надъ небомъ, прежде всего зн. < на-
блюдать, обращать вниманіе», и поэтому 2) беречь, охранять,
спасать, т. е. дѣлать такъ, чтобы предметъ въ опасныхъ случа-
яхъ и т. п. оставался невредимымъ, или—если это было не-
возможно—при поврежденіи не пюгибъ совершенно Сопзег-
ѵаге тоже, самое, только употребляется особ. въ значеніи: со-
хранять въ живыхъ и не убивать, не давать погибнуть». Рго-
рнщіаге п ргоіедеге, первое=стоя передъ кѣмъ-ниб. сражать-
*) Слѣд. чиі іиеіиг, охранамъ пе^іедъ оиаспоетлии; циі йеГепйіІ. защища-
етъ въ опасностяхъ: циі вегѵаі, заботится о томъ, чтоби защищенный’ вышелъ
счастливо изъ опасности.
— 461 —
ся за него и так. обр. защищать его, пос.тѣднее=стоять пе-
редъ кѣыъ-ниб. и прикрывать его своимъ щитомъ, суть мета-
форическія выраженія вм. (Іеі’ешіеге. Ѵіпііісаге,—слово, при-
надлежащее языку судебному, въ этой сферѣ и въ другихъ
часто получаетъ значеніе: защищать что-ниб. противъ подня-
тыхъ обвиненій, нападковъ или претензій. «Защищаться» но
лат. не іиегі, зе йеіеікіеге; но «защищаться передъ судомъ»
спеціальное выраженіе есть саиззаш сіісеге. Іиетіпі сайга еі
гіе/епсИіе йі1і«епіег. Саев. В. С. 3, 94, гдѣ іиетіві требуетъ
бдительности въ караулѣ, сіеіепйііе храброй защиты, въ слу-
чаѣ нападенія. Ѵоізсі ѵаііо не ІиіиЪапіиг. Ьіѵ. 3, 22. Ѵоіи-
шен ерініоіагит іиагит аиЬ а«по ЪаЪео вегѵоцие І1і1щепіі88і-
те. Сіс. Аіі. 9, 10. ѴгЪет еі сіѵез тіе^гов іпсоіитездпе
зегѵаѵг. ІЙ. Саі. 3, 9. Саезаг аеве іп ІІйепі еоь гесерішиш еі
сопвегѵаіигит Йіхіі. Саея. В. 6. 2, 15. Веяііае рго рагіи кио
ргорщ/папі. Сіс. Тизс. 5, 37. Аігісапиз іп асіе АІІіешпп вси-
Іо ргоіехіі. ІЪій. 4, 22. Варіепііа поз а ІіЬійіпит ішреіи еі
а Гогтійіпит Іеггоге ѵіпйісаі. 1(1. Гіп. 1, 14. Саиззат сбей
І8, сиі ргаеіег саіаіпііаіет пііііі геіідиегипі. Ій. Атег. б.Ти-
іпз называется такой, кто въ самомъ дѣлѣ защищенъ противъ
опасности, безопасный-, кеснгия такой, кто только считаетъ себя
защищеннымъ отъ опасности (беззаботный, безпечный, зеспга
т. е. ніпе сига). Тейшіо іиіа паіигае пишете. Рііаеііг. 2, 6,
16. Но8Іе8 весигі еі коіиіі егапі. Ьіѵ. 21, 39.
«Обезпечитъ залогомъ либо ручательствомъ* въ юридиче-
скомъ смыслѣ, а потомъ п о другихъ отвопіешяхъ=обезои«смт,
обезпечитъ противъ того или другаго возможнаго вреда, ущер-
ба по лат. гов. саѵеге, объ управленіи котораго съ необходимы-
ми примѣрами говорится въ грамматикахъ.
433.	Регедгіпиз, а&ѵепа, аеіѵеггіісіиз, ехіег, ехіеѵпиз, ехіга-
пеиз, аііепиз, аііепідепа. Кто въ римскихъ владѣніяхъ жилъ
временно либо даже и долго прожилъ осѣдло, и хотя былъ
свободнымъ, но не имѣлъ римскаго права гражданства г правъ,
почестей п обязанностей, входившихъ въ то право, и даже не
имѣлъ права пріобрѣтать римское недвижимое имѣніе и всту-
31
__ дцч
пять въ законный бракъ съ римскою гражданкою, тотъ назы-
вался регецгіпиз иностранный поселенецъ; если онъ былъ
пришелецъ изъ чужихъ краевъ, то въ этомъ отношеніи назы-
вался аііѵспа, пришелецъ, пріѣзжій. Регецгпшз бываетъ и име-
немъ прилагательнымъ, ставится при именахъ и вещей; вмѣсто
аііѵепа для той и другой цѣли служитъ асіѵепіісііш. Въ боль-
шинствѣ случаевъ бываютъ только въ качествѣ прилагатель
ныхъ 1) ехіег или ехѣегпз, иностранный, т. е. ценя, иаііо,
сіѵііаз, находящіяся внѣ ішрегшш Воишпит, въ отличіе отъ
ігврегіпт Вошаппт, сіѵез, зосіі, ргоѵіпсіае; 2) ехіегпня, въ
отличіе отъ пііевіив, или и отъ гіотевіісиз, а) что получается
предметомъ, достается ему, входитъ въ его сферу извнѣ, Ь) кто
или чтб принадлежитъ чужимъ краямъ, заграничный, иностран-
ный, чужой; о) ехігапеи», слово рѣдко употребляемое, у Цице-
рона замѣняемое словомъ ехіегппв, и встрѣчающееся у него,
можетъ быть, только однажды, въ золотомъ вѣкѣ = относя-
щійся къ внѣшности, а не къ сущности, посторонній, по позд-
нѣе— ехіегпик; 4) аііепив, чужой, чуждый, 1) = принадлежа-
щій другому, а не мнѣ либо тебѣ либо кому-ниб. третьему,
упоминаемому въ рѣчи, — въ отличіе отъ піеик, ѣииз, зиив,
мокіег еіс., 2) принадлежащій другому, а не тѣмъ, которые
одной сферы со мной, съ тобой..., слѣд. принадлежащій не
моему:., дому, племени, народу, не моимъ... согражданамъ.
3) неимѣющій ничего общаго, никакой связи съ предметомъ,
упоминаемымъ въ рѣчи, Ь) различный съ нимъ по настроенію. ’)
Но аііепі^еііа бываетъ всего чаще именемъ существит., и гов.
въ отл. отъ іпсіійепа,—родившійся въ чужой землѣ, и либо еще
тамъ находящійся, либо пришедшій или привезенный, прине-
сенный въ данную землю оттуда. Поэтому регецгіішз и аііѵева
термины политическіе, но аііепиз относится къ области юри-
дической, аііепі&епа къ физической, ехігапеиз, когда оно не =
*) Отъ реге^ге на вопросы откуда? и ідіь?
*) Примѣры на послѣднее см. въ грамм.
— 48* —
ехіепгая, къ логической. Еііат регедгіпі ') гедаНотааНиете
<3іс. Во 11. 7. Еві е Согіпйю ѣіс айѵева авив раиретсиіа. Тет.
Неаиі. 1. 1, 44. М. Саіопі ргаеіег Ііипс йосігімат Ігадя-
шагіват аідие айѵепіісіатп (Іеіиіі? Сіе. Ог. 3, 33. 1)пЪіи-
Ъііів поп то<іо ѵезітік сіѵіЪия, вей еііат ехіегіз вайотЪиз и
цепііѣик ояіепйеге ѵоя сіѵі рагееге, диат Ъояіі сейеге та-
іиівве* Сіе. І’опі. 11, Отпек тогіаіея віе ЬаЬепІ ехіетаз сот-
тпойііаіея а 4іІ8 не ІіаЪсге. Ій. Б. I). 3, 36. Ііі іат воп рго-
сиі аЪ ехіегпо Іюяіе аідие Іов^іпдио, вей Іпс ргаевепіеа нио
витіве зиа Іетріа аіцие игЬін Іесіа йеіепйипі. Ій. Саі. 2, 13.
ВеЪив ірвів еі рагІіЬин саинвае, вов ѵегЪів педие ехігапвіз
огпатевіія апппиз аийііогіз Іспевіиз езі. Сіе. Іпѵепі. I, 22.
ІІіЯісіІів еві сига гегшп аііетгит. Ій. ОЙ. 1, 9. Сіѵев роіі-
огев чиат регедгіпі, ргорівдиі диат аііепі. Ій. Ъаеі. 5. Іп-
ѵійіат ѵегеЪаіиг, ві ірне аіівпгдепа ништі ітрегіі роіігеіиг.
Кер. Еигп. 7.
434.	Агсеге, соёгсеге, сотрезсеге, сопііпеге, ргокіЪ/ігв, соМ-
Ъеге, гпІііЬвге, ітрейіге. іпіРгсеЛеге, пЪзіаге, оЪзі^-еге, гезгзіеге.
Агсеге. сродное съ іоническимъ	дѣлать такъ,
чтобы какой-ниб. предаетъ не выступалъ изъ границъ, точно
обозначенныхъ, и так. обр. Г’ = запирать, крѣпко держать
гдѣ-ппб., т. е. не давать выдти изъ какой-ниб. области, 2)=
удерживать (аЪ аіідио а ге, .чііцио Іосо). т. е не давать како-
му-ниб. предмету перейти въ сферу какого-ниб. другаго предмета
либо въ сферу какой-ниб. дѣятельности. Соёгсеге, въ силу пред-
лога соп, имѣетъ только первое значеніе глагола агсеге, но
съ болѣе сильнымъ выраженіемъ ограниченія,=замереть и ого-
родитъ наглухо и со всѣхъ сторонъ, и 2 метафор.=гудержи-
ватъ что-ниб. въ должныхъ границахъ, обуздывать наказані-
емъ, силой, понужденіемъ, чтобы то не могло дѣйствовалъ по
произволу, колобродить зря. Сличи очень похожее въ обоихъ
отношеніяхъ сопііпеге (§ 289), прп которомъ родъ средства бев-
различенъ, а главное дѣло цѣль—обузданіе свободныхъ, само-
вольныхъ дѣйствій извѣстнаго предмета. Въ такомъ же родѣ
’і Разумѣете*, напередъ получивши чрево гражданства.
31*
— 4ЯІ —
соЫЬеге= очертитъ границы, въ которыхъ что-ниб. должно
держаться ') Сошрезсеге у Цицерона, Цезаря, Саллюстія но
встрѣчается и замѣняется у нихъ словомъ соёгсеге. Къ агсего
во 2-мъ значеніи всего ближе подходитъ ргоѣіЬеге, собств. дер*
жать на мѣстѣ данный предметъ, стоя передъ нимъ, задержи-
вать спереди, и так. обр. останавливать, не пускать, 1)=ие
давать ему дойти до другаго извѣстнаго предмета, Ь) не да-
вать имѣть съ тѣмъ никакого дѣла, стремиться къ нему и
т. п., но потомъ и 2)=не давать другому какому-ниб. предмету
доходить до того даннаго предмета, затрогивать его и т. п.,—
въ обоихъ случаяхъ не только, какъ агсеге, съ аЬ аіідио, а ге,
аіідиа ге, аіідио Іосо, но еще съ пе, диоіпіпиз, весьма часто
съ іпГіпйіѵиз, а при случаѣ еще съ диіп. Только надобно за-
мѣтить, что не давать себѣ въ смыслѣ удерживаться, воздер-
живаться, не говорится ее ргоѣіЬеге, но ее сопііпеге, ее со-
ЬіЬеге, напр. аЬ аззепвп. «Задерживать, тормозитъ, мгьматъ»
т. е. удерживать предметъ на одномъ мѣстѣ, чтобы онъ не
могъ дѣйствовать, развернуться, по лат. будетъ ітресііге,
^рлгЕ&ѵ, и, конечно, отъ одного корня съ собств. опу-
тать ногу сѣтью, петлей, сочиняется такъ, какъ ргоІііЬеге, но
рѣже съ іпйшііѵпз. ІпІпЪеге зн. заставлять что-ниб. остано-
виться на ходу, на бѣгу, и поэтому въ прозѣ золотаго вѣка
и сочиняется только съ аіідиій, но не сочиняется съ аЪ или
пе еіс. ОЪвівіеге аіісиі зн. становиться на пути противъ ко-
го-ниб., при чемъ не указывается на успѣшность сопротивленія,
но гезізіеге зн. становиться напротивъ кого-ниб. съ успѣхомъ
въ сопротивленіи, противиться успѣшно; оЬвіаге стоять напро-
тивъ, на дорогѣ, быть помѣхой аіісиі, пе, диошіпив, но не съ
іпГіп. Іпіегсейеге, насколько оно относится сюда, есть тер-
минъ только политическій и выражаетъ, что какой-ниб. ігіЬи-
пиз рІеЬіз либо какой-ниб. другой піаёізігаіив, имѣющій на то
право, противится утвержденію какого-ниб. рѣшенія сената,
*) Слѣд. цш соёгсеі, напр. іепіегііаіеш, заставляетъ ее смириться; циі соп-
ііпві, ве даетъ ей выходить ивъ границъ, безобразничать; циі соЬіЬеі, указы-
ваетъ черту, степень, которой она не должна ирестунать.
— 485 —
либо какому-ниб. оффиціальному дѣйствію другаго та^івітаіиз,
пожалуй=протестовать, заявлять несогласіе, либо безъ допол-
ненія, либо съ аіісиі геі, либо сь пе. Еіитіпа агсетиз, бігі-
дітиз, аѵегіітиз. Сіс. И. О. 2, 60. Ти, .Іирііег, Саііііпатп а
іиіз агія сеіегіадие іетрііз, а іесііз игЬіз ас шоешЬие, а ѵііа
Гогіипіздие сіѵіит отпіит агсеЬй. Ій. Саі. 1, 13. Лгсеге Й-
піЬиз, но еще и васгіз, рго^геззи аіідиет. Мипйив атріехи
зио отпіа соегсеі еі сопііпеі. Ій. К. В. 2,22. Эосетиг аисіо-
гііаіе пиіидие Іе.цит йотііаз ѣаЪеге ІіЫбіпез, соёгсеге отпез
сирійііаіез, позіга іиегі, аЬ аііепіз тепііз, осиіоз тапиздие
аЪзііпеге. Ісі. Ог. 1, 43. Гпіѵегза паіига отпез паіигаз со-
йіЪеі еі сопііпеі. Ій. № В. 2, 13. Апітит ѵіпсеге, ігасипйіат
соІііЪеге диі роіезі, Іщпс зітіШпшт Вео іийісо. 14. Маю. 3.
Вапае ге§ет реііеге а .Іоѵе. диі йіззоіиіоз тогез ѵі сотрез-
сегеі. ГЬаейг. 1, 2, 11. Саезаг зиоз а ргоеііо сопіМаі ас
заііз ІіаЪеЬаі Ііозіет гаріпіз раЪиІаііопіЬиздие ргокгЬеге. Саез.
В. О. 1, 15. АЬ ііос регісиіо ргоІгіЬеіе гет риЫісаш. Сіс.
МапіІ. 7. МогЪо, сигіз, ге1і§іопе ітрейгп- ітресііге ііег, зіи-
йіа; ітрейіге аіідиет аЬ ореге, а ге ^егепйа. Примѣры на
ргоІііЬеге и ітрейіге съ пе, диотіпиз еіс. во всѣхъ граммат.
Ыізі зиссеззог айѵепіи зио ітреіию ѵісіогіз іпкіЬгііззеі, зиЬ-
асіі СеІііЬегі Гогепі. Ьіѵ. 39, 21. Саііііиае сопзііііз отпіЬиз
оссиггі еі оЪзіііі. Сіс. Саі. 3, 7. Воіогі і'огіііег гезізіегв. Ій.
Віѵ. 5, 17. Ниіс зепаіиз сопзиііо С. Соеііиз С. Рапза ІгіЬЬ.
рі. іпіегсеззегипі. ІЬій. 8, 8.
435.	Апдивіиз, агінз, сіепзиз, зріззиз, сгаззив, зоіісіиз, апдиз-
ііае, І'аисез. Ап§изіиз, отъ ап»ог *), понятіе нейтральное,
антитеза Іаіиз, зн. тѣсный, особ. узкій, т. е. очень мало
раздающійся въ ширину, и поэтому позволяющій движенію
только немного распространяться, только съ трудомъ прони-
кать внутрь или насквозь; агіиз, правильнѣе, чѣмъ агсіиз 2),
въ отл. отъ Іаіиз, употребл. 1) въ значеніи страдательномъ, ску»
ченный, сжатый, плотный, плотно, скупо, въ-обрѣзъ отмѣ-
*) Какъ аи^изіиз, гоЬивІиз, агішзіа... отъ аіщиг, гоЬиг, агЬог...
а) Сл. Шмида, Ногаг, Еріаі. 1, б, 29 и мѣста, приведенныя тамъ.
— 486 —
репный либо скроенный. 2) въ значеніи дѣйствительномъ, —
тѣсно, крѣпко смыкающій или сдавляющій какой-ниб. пред-
метъ всякій разъ подразумѣваемый по связи рѣчи), ограничи-
вающій, стѣсняющій. Метафорич. апцибіиз, пожалуй =- ограни-
ченный, небольшой, мелкій, скудный; агіна, употребляемое осо-
бенно часто такъ, что въ основаніи его находится образъ ѵіп-
сиінні ягіиш, агііявіпшіп, пожалуй - дающій мало простора для,,
дѣятельности, вліянія, тѣсный, стѣсняющій. Аіщпбііае, тѣсное,
узкое пространство, тѣснина, узкій проходъ, ущелье, метафор.—-
ограниченное, стѣсненное положеніе, огр. условія, обстоятель-,
ства; і'апсез, проходъ, входъ, или выходъ, и въ этомъ значеніи,
метафорически не употребляется. Гепзпв плотный, 1) гов. оі
предметахъ, сжатыхъ между собдю до тіпітит промеок ут-
ковъ или до нераздѣльности ила расположившихся съ тиі-
тит промежутковъ либо до нераздѣльности, и 2) о мѣстно-.
стяхъ, на которыхъ подходящіе предметы очень стѣснились.
Зріззнз, плотный или густой, сплошной, непроглядный, не-
проницаемый, гов. 1) о предметахъ, скученныхъ такъ тѣсно,
такъ сжатыхъ, что они составляютъ массу, въ которой уже
нельзя различить отдѣльныхъ составныхъ частей, либо 2) о*
мѣстностяхъ, состояніяхъ, въ которыхъ бываетъ помянутое поло-
женіе предметовъ. Метафор. врівзпз бываетъ въ смыслѣ сіій’ісі-
1І8, и даже іаггіпв Сгаввпз, толстый, гов. о томъ, что со-
стоитъ изъ большаго количества матеріальной массы, слѣд. въ
отличіе частію отъ жидкостей, частію отъ тонкаго, сухощаваго,
тощаго і). 8оіі(іи8, сродное съ оХос, чтд насквозь, всецѣло со-
стоитъ изъ одной твердой массы, или изъ такой именно твер-
дой массы, какую видно на поверхности, безъ пустоты (аілг-оуос,
хеѵоо), сплошной, цѣльный, Ерісіігие ина іп сіовіо еі еа диі-
йеш апдизіа дпаш піа^поз іениіі ашісогит рге^ез! Сіе. Еін.
1, 20. При описаніи извѣстныхъ ітігеніае Саисііпае: 8шгі ваі-
ІИ8 сіио аііі апдизіі вііѵовідие, шонііЬие сігса регреіиів ініег
зе іинсіі. Ьіѵ. 9, 20. Сіаѵие апдизіиз, узкая пурпуровая кайма
*) Сл. Элмндта, Сіе. Ог. 2, 53.
г) Сл. выше оЬевив, § 18г.
— 487 —
у тоги всадниковъ. Рібез апдизіа ограниченный, мелкій, пло-
хой кредитъ, апіпіиз апдизіиз малодушіе, мелкость души. Ж1-
Іптп ѵіпсиішп аб аЙ8ігіи»епбапі і'ійет іигеіигапйо птауогез
агішз еззе ѵоіиегипі. Сіе. Оіі. 3, 31. Агііогез зііѵае. Саез. В.
О. 7, 18, лѣсная чаща. Агііззітиз зогапиз, совъ очень крѣп-
кій, т. е. держащій какъ будто въ весьма крѣпкихъ оковахъ. І)а-
іатез пипдиат іпапит сопзегиіі, пізі диит аііѵегзагіоз іп
Іосогит апдизіііз сіаизіззеі. Кер. Паѣ. 8. Тетрогіз апдизііое
те соерегипі. Сіе. Ог. 3, 61. Іп зиттаз апдизііаз айбисіит
риіаЪаі. Ы. С^иіпсі. 5. (^иа /аисез егапі апдизііззітае рогіиз,
тоо’ет аідие аррегет ех иігацие рагіе Іііогіз ]асіеЬапі. Саез.
В. С. 1, 25. Мепаріі зе отпез іп депзіззгтаз зііѵаз аЫісІе-
гапі. Саез. В. 6. 4, 38. Вепзі Іюзіез. Ѵіт§. 8різза атепа, са-
Іідо. Ѵіг§. ЕЪепиз еі Ьихиз называются зрйзгззта ех отпі
таіегіа у Рііп. 36, 40, такъ какъ волокна и т. п. у нихъ
почти не видны, и поэтому масса самая крѣпкая. ВсгіЪеѣат
ко?.ітіха, зріззит ориз еі орегозит. Сіе. (^и. іг. 2, 14. Іп
тасга іегга пецие агЪогез ргоііхаз педие ѵііез і’егасез педие
зігатеніа сгазза ѵкіеге ровзіз. Ѵагго В. В. 1, 9. АіЬепіз іе-
пиз соеіит, сгаззит ТЬеЬіз. Сіе. Еаі. 4. О зоіісіиз сличи Сіс.
Віѵ. 1, 24.
436. Содпаіиз, адпаіііз, сопзапдитеиз, а^іпіз, де.пііІіз, рго-
ртдигіз, песеззагіиз. Арпаіі *) назывались всѣ происшедшіе
отъ одного и того же отца, дѣда, прадѣда, слѣд.. пожалуй,
родня отцовская, родственники по отцу, дѣду, прадѣду. Впро-
чемъ это слово въ этомъ смыслѣ -) употреблялось только въ
языкѣ юридическомъ, а въ другихъ случаяхъ, замѣнялось сло-
вомъ сор;паіі *), которымъ означались въ частности родствен-
ники по матери, но также и вообще «родственники» ь). То-
же значитъ сопзаіщпіпеі, но впрочемъ употребляется это слово
обыкновенно только объ одноплеменности народовъ, жителей
*) Изъ ай-ёпаН и еоп-впаіі отъ ^па5соі,=па8еог, какъ йпоесо = повео.
’) Именно, такъ наз. еще и „родившіеся постѣ того, какъ отецъ сдѣлай за-
вѣщаніе".
’) Этимъ легко объясняется етаринний стихъ: А§иагі раігів, со^иаеі піаігіз
ЬаЬепіиг.
— 49а —
городовъ. (тепіііез въ тѣсномъ смыслѣ наз. тѣ, кто принадле-
жали къ одному и тому же депз, т. е. къ одному роду граж-
данъ и, въ отлидіе отъ другихъ родовъ, имѣли всѣ одно общее
потеп и общія засга, и происходили отъ предковъ, имѣвшихъ
право гражданства. При .этомъ происхожденіе отъ одного об-
щаго родонядальника не было необходимо, но главное дѣло бы-
ло общее потеп: даже отпущенники, обыкновенно принимав-
шіе потеп господина, назывались репіііез между собою и съ
прежнимъ своимъ господиномъ. АШпез наз. тѣ, родство кото-
рыхъ основывается только на отношеніяхъ свойства *); ргоріп-
дігі состоящіе между собою вообще въ близкомъ родствѣ, пе-
сеззагіі тѣ, кто состоятъ въ тѣсной связи между собою или по
дружбѣ, или по дѣловымъ отношеніямъ. Если надобно понятіе
песеззагіиз и ргорііщішз усилить, то и это можно дѣлать,—
напр. явятся ргохіпіі, родственники самые ближайшіе, самые
прямые, напр. родители, дѣти, жена 2). Заіигішго еі Орет,
йеіпсерз йоѵет еі йпиопет, геіідиоз ігаігез іпіег зе адпаіоз-
дне нзпграгс аідие арреііаге ѵійетиз. Сіс. Спіѵ. 11. Рго
гейііи Рорііііі Шіі еі тиііі ргаеіегеа содпаіі аідие а/^тезйе-
ргесаіі зипі. Ій. Веб. асі (^иіг. 3. Атегіае Возсіі йотиз, ихог
ІіЬегідие егапі, іоі ргоріпдиі содпаііцие орііте сопѵевіепіез.
Ій. Атег. 34. Аейиі АтЬаггі песеззагіі еі сопзапдиіпеі Аейио-
гит егапі. Саез. В. О. 1. П.Тииз депііііз, Вгиіе, М. (Йипіиз)
Реппиз, С. Сгассѣит Гасііе а^ііаѵіі. Сіс. Вгиі. 28. Ыол йи-
Ьііо, диіп зсіаз іп ііз песеззагііз, диі ііЬі а раіге геіісіі зипі,
те ііЬі еззе ѵеі сопіипсііззітит. Ій. Віѵ. 13, 29. Еі #епег
еі а^іпез ріасепі. Тег. Неаиі. 5, 1, 63.
437. Ѵісіпиз, /іпііітиз, соп/іпіз, сопіегтіпиз, ассоіа, соѣіі-
дииз, сопііпииз, сопііпепз, ѵісіпіа, ѵісіпііаз. Ѵісіпиз, отъ ѵісиз,
кто живетъ на одной и той же ѵісиз и так. обр. сосѣдній, либо
*) Поэтому восег, воешь, веяег, пигик, ^Іок Д'гаігів ихог, поѵегса, ѵіігіеив,
ргіѵі^пив, ргіѵі{>иа, вся дальнѣйшая родня и ея вѣтви будутъ айіпев; но раіег,
і'іііив, пероь, такъ же какъ и раііиий, апіііа, і'гаіег, ьогог, соивоЬгіпиа, раі-
гиеіів и нхъ вѣтви будутъ ауиаіі и содпаіі, какъ и тпаіег, таіегіега и ихъ
роти.
!) Но ближній въ библейскомъ смыслѣ ио-лат. не ргохішиа, а аііег.
—
2) зиЪзі. сосѣдъ, односелецъ, землякъ, т е. такой, кто живетъ
въ одномъ съ кѣмъ-ниб. городѣ, на одной улицѣ, въ одномъ
мѣстечкѣ, волости, слѣд. кто съ своимъ домомъ и хозяйствомъ
живетъ сравнительно близко. Но йпііішиз наз. такой, кто жи-
ветъ въ волости, округѣ, отдѣленномъ границей отъ округа,
волости того, о комъ идетъ рѣчь, слѣд. живетъ въ сосѣдней
области, въ сосѣднихъ владѣніяхъ, на сосѣднемъ городскомъ
участкѣ, граничащій, сопредѣльный, сосѣдній. Поэтому ііпііі-
тппя есть терминъ особ. политическій; но ассоіа, сосѣдній жи-
тель, сосѣдъ, есть терминъ только физическій, такъ какъ онъ
означаетъ того, чье мѣстожительство находится непосредствен-
но подлѣ границъ края или мѣстности, на которую указывает-
ся; эпитетомъ мѣстностей это слово, разумѣется, не можетъ
быть. Сотйіпіз, сопіегшіппз, сопіі^пиз, конечно, буквально въ
значеніи различны, но употребляются безразлично о предме-
тахъ всякаго рода: всѣ они=сопредѣльный, сосѣдній', но въ
хорошей прозѣ употребительно только сопі'іпіз. Сопі'іпшт, мѣ-
сто, черта, гдѣ границы какой-ниб. земли, мѣстности сходятся,
2) тѣ, кто тамъ живутъ; ѵісіпііаз, условіе, по которому кто-
ниб. есть ѵісіпиз, 2) метонимически = ѵісіпі; ѵісіпіа, у Цице-
рона уп. рѣдко, у Цезаря совсѣмъ не встрѣчается, но у обо-
ихъ замѣняется словомъ ѵісіпііав, — находящіяся въ сосѣдствѣ
мѣста, дома, поля, живущія лица,— Сопііпепз, смыкающійся, о
мѣстѣ п времени, а) съ чѣмъ-ниб. другимъ '), ближайшій, со-
сѣдній, слѣдующій, Ь) въ себѣ самомъ, внутри самого ссбя,
сомкнутый, связный, сплошной, непрерывный; отсюда сопііпевз,
твердая земля, материкъ; сопііпиия о мѣстѣ и времени=соп-
ііпепв, но употребляется особ. для означенія связи, какая бы-
ваетъ въ непрерывномъ, сплошномъ ряду однородныхъ ‘предме-
товъ. Кои еві сіійісііе тіііі тиііоя погаіпаііт ргоГегге ѵеі
ігіЬиІез ѵеі ѵісіпое теоз, диі еіс. Сіе. Атег. 16 Іп ѵісіпіа
*) Даже п метафорически, но очень рѣдко, напр. іітогі регреіио іраша
таіппі сопііпеин Гиіі, не прошла мимо, либо: не заставила себя долго адлть.
Ьіѵ. 5, 39.
*) Объ узкомъ пространствѣ будетъ по-лат. ѵісіпиз, ѵісіпіа, сопЯпів, еопСіпіин),
Нпіііппів у Ѵагг. К. В. 1, 16.
— —
покіга Аѵегпия іпсня еві. Ій. Тияс. 1, 16. Лпіісіііяе, сопчи,
іийіпев, ѵісіпііаіез диій ІшЬегелі ѵоіііріліьч, сагепйо іпіеііехі^
ІЙ. фіпг. I. ІІещшгп АгіоЬагхапін ііпііітит еьі ѵевігів ѵесіь
щЙіЬиз. Ій. Мапі/. 2. Ехсигзіопе» іп еоп/гпет а^гитп Ьаѵісі
иит Гасіае егапі. Ьіѵ. 6, 49. (Зпагіаш Іе^іопеш іп Веіпія сшь
Т. ЬаЬіепо іп соп/гпго Тгеѵігогиш Ьіетаге уикяіі. Саез. В.
6. 5, 24. ѴісіпіІаііЪиз еі соп/іпііз аеірпіа еі Гасііія. Сіе. ОЙГ
2, 18. Іп Іоп^ііщиа еі сопіегтіпа бсуііііае ііщапі щаіигаѵі
Тас. Аші. 6, 36. Ье^аіов пііыі ай ассоіаз Іяігі Пишівіз Ьаі
Ьигоз. Ьіѵ. 39, 35. Огаѵія РІііІіррия ассоіа ошпіЬиз егаі. ІЬій.
45. Ругати» еі ТІіівЬе сопіідиая іепиеге бото». Оѵій. Меі.
4, 57. Еа Саррайосіае рагв сит Сііісіа сопігпепз ееі. Сіе. Віѵ*
15, 2. Сопііпепіев кііѵае ас раіийея, сопііпепе ІаЬог. ( теа*
Ріатпіа ргішо ѵеіиіі кратка рІигіЬи» Іосія геіихіі, (Іеіп рег,
сопііпиа вегреп» ипо герепіе отпіа Ііаияіі іпсепйіо. Ьіѵ. 30,
6. Сопііпиг йіе» циіпцие. Саез. В. П. 1, 48. (^и. Саіиіи» йиа-
Ьия сопііпиіе ') посіііщ» зотпіаѵіі. 8иеі. Аип. 24.
436. Ѵгпсещ .чирегаге, йеѵіпсеге, {ипііеге, [идаге, ргоіііда^
ге, еиЫдеге, еиТдісеге, (Іотаге. Ѵіпсеге зн. брать верхъ въ сра*і
женіи, въ тяжбѣ, соперничествѣ, оволѣеатъ, побѣждать; яи->
регаге, собств. выдаваться, выступать дальше чего-ниб., чтіі
служитъ мѣрою или масштабомъ, а отсюда 2) превышать, пере-
бивать, перехватывать физическую либо нравственную мѣру
величія, силы, крѣпости, вліянія, важности, значенія и т и. ка-
кого-ниб. предмета, противопоставленнаго либо въ борьбѣ, ли-)
бодля сравненія,—превосходить, братъ верхъ, одерживать по-
бѣду. І)т іісеге сильнѣе, чѣмъ ѵіпсеге, и относится къ послѣди
пему, какъ йеЬсІІаге къ Ьеііаге,—побѣждать, одолѣвать совер-
шенно, вполнѣ. Въ связи съ впрегаге на военномъ языкѣ, да-
же часто и встрѣчаются вмѣстѣ: 1) Гпцаге, обращать въ бѣг-
ство, отъ котораго нѣсколько отлично іи ііщат сопѵеіѣеге,.
трЕфасІІаі, дѣлать такъ, чтобы оборотились назадъ, рѣшились бѣ-
жать, наводить панику; 2) ргоНщаге ')> ринувшись и вломив-
*) СопііііепііЬив здѣсь сказать нельзя, такъ какъ между двумя ночами есть-
день.
г) Сродно сь сопПі^еге,
— 491 —
шисъ въ ряды, разстроитъ непріятеля и такъ его сокрушить,
чтобы онъ совспмъ обезсилплъ и уже никакого ореба сАѣда/тъ
не могъ 1); 3) і'игкѴте *), сломить, опрокинуть, по обыкновен-
но только = плотные боевые ряды непріятелей разстроить,
разорвать и непріятелей разсѣять во всѣ стороны. Въ значе-
ніи ооолѣватъ, тилічинятъ сходятся: 1) ііотаге ), собств.=дѣ-
лать такъ, чтобы предметъ дѣйствія, папр, народъ, призналъ
лицо дѣйствующее за (Іогпіішн, за властителя, и Ь) въ рѣчи о звѣ-
ряхъ, укрощать, дѣлать ручнымъ, синонимъ съ сошіосеі’асеге,
дрессировать, учить, выдерживать,—впрочемъ выставляется на
видъ болѣе понятіе подчиненія, принужденія; 2) забреете, дѣ-
лать такъ, чтобы предметъ дѣйствія поступилъ въ повиновеніе,
подъ распоряженія дѣйствующаго лица; 3) чпЬщеге, прежде
всего гов. объ обработкѣ поля, а потомъ вообще а) такъ обдѣ-
лывать или выдѣлывать что-ниб., чтобы видъ послѣдняго соот-
вѣтствовалъ извѣстной цѣли, и Ь) на военномъ языкѣ=непрія-
теля такъ сокрушгть, чтобы онъ потерялъ возможность сопро-
тивляться. Маіогея лояігі СагіЬащпіеп.чез ѵгсегипі. Сіе. Ма-
піі. 18. ЬпеІІіим сіаззе Роепоз ргішиа ііеѵісіі. Ій. $еп. 13. Нап-
піЬаІ Вотпапон ѵкіеіиг вирегаге роіиіязе. Хер. Нашъ 1. Маг-
сіопіия Ііаікі ііа ша^па пиши «Ігаесіае [идаіиа еві. 1(1. Раиз.
1. Третья часть непріятелей была убита, а остальными до та-
кой степени овладѣла паника, что они нигдѣ не посмѣли ос-
тановиться; послѣ этого: 8іс оппцЬиз Ьозііиш сорііз І'ивіз аг-
иііщріе ехиііа не іп сазіга ниа гесірішіі. Саез. В. О. 3, 6.
Таіі сопзіііо Баіаиіез ргоііііогез регсиііі, Ьозіез рго/іідаѵіі.
№*р. 1>аі. 6. Рориіин Кошаиин ошніа сігса яе, 8аЬіиоз, Еіги-
гіага, Ьаііпон.... ііотііа КаЬеЕ Ьіѵ. 7, 32. ІтпіаиіЬин еі і'егін
Ьеііиія иіішиг (Іотіііз еі сошіосеіасііз. Сіе. X. I). 2, 64. Сае-
яаг зиЛісаЬаі СаІІіапі (Іесісіат еі ииЬасіат еззе. Саез. В. 6.,
8, 46. Ст^Віа 8есигіЬи.ч аиЬ)есіа регреіиа ргетііиг зегѵііиіе.
ІЬ. 7, 77.
') Т. с. такъ поршиггь, что капъ будто нуженъ только послѣдній смертель-
ный ударъ для еоиершеинаго уничтоженіи.
’) Часто гои. іишіеіе і'идагеуие, ркдко наоборотъ.
*) Отъ одного корпя съ іарчііяірі, дхраш.
— 402 —
439. Веіеге, еіиеге, (ІЛиеге, бігиеге, ехЛіпдѵ.еге, еѵетіеге,
Яетоіігі, (І-езѣгиеге. Е'неге и сШпеге, оба—сложныя отъ 1ио=
іаѵо. и первое зп. 1) вымывать, т. е. мытьемъ освобождать
что-нпб. отъ того, чтд пристало къ чему-ниб. въ качествѣ не-
чистоты, неопрятности и т. п., 2) смывать, т. е. мытьемъ уда-
лять что-ниб. такое, что пристало къ какому-ниб. предмету, и
Ь) метаф. — смывать, омывать, удалять, устранять; послѣд-
нее 1) прибавкой какой-ниб. жидкости разводить что-ниб.,
въ жидкости или съ жидкостью распускать, растворять что-
ниб., 2) уничтожатъ силу или значеніе чего-ниб., а отсюда у
юристовъ Ь) опровергать. Остальные шесть глаголовъ сходятся-
въ значеніи «разрушать», но въ частности (Іеіеге *) зн. дѣ-
лать такъ, чтобы что-ниб. исчезло съ жизненной почвы, изъ
области существующаго, слѣд. истребить, уничтожитъ, сте-
ретъ съ лица земли; 2) ехзйп^иеге 2) пронзить, ударить, по-
разить такъ, чтобы что-ниб. перестало существовать въ заро-
дышѣ, въ источникѣ, въ корнѣ, въ основаніи своего бытія; въ
см. уничтожать гов. особ. объ огнѣ и свѣтѣ (давитъ, потушатъ),
но потомъ и о другихъ предметахъ, развивающихся, раскры-
вающихся изъ какого-ниб. начальнаго пункта, какъ оба помя-
нутые; 3) (іігпеге, дѣлать такъ, чтобы части какого-ниб. зда-
нія либо совокупность зданій или вещей, подобныхъ зданію,
рушились, опрокинулись, обрушились, обратились въ развалины,
сокрушились вдребезги; 4) еѵегіеге, либо а) оборотивши пред-
метъ вверхъ ногами, низомъ вверхъ, либо Ь) снявши, сдвинув-
ши, сорвавши предметъ съ основанія и почвы, на которой онъ
покоится, сидитъ прочно, дѣлать то, чтобы онъ либо а) сва-
лился, обрушился, либо Ь) чтобы онъ я) либо только насиль-
но былъ удалевъ, устраненъ а) либо (3) обрушился и обратил-
ся въ груду мусора, и въ этомъ, относящемся сюда, значеніи,
*	) Отъ оіео, какъ аЬоІео, асіоіевсеге, ехоіезсеге, ргоіев, виЬоІев, оіівоіевсе-
ге, такъ что оіегевъ родѣ =расти и усиливаться. Но часто, напр. когда <Іе-
іеге гов. объ уничтоаіеніи чего-ииб. написаннаго тупымъ концомъ віііі либо
большимъ пальцемъ, оно происходитъ какъ будто отъ 1ео=1іпо.
*	) Сродно съ и нѣм. вііскеп въ епИскеп.
*	} Такъ нанр. въ часто встрѣчающемся выраженіи: еѵегіеге Ьопів аіічиет.
49Л —
пожалуй=срьииь до основанія, сравнять съ землею, и ме-
тафор.=упичтожить, истребить до основанія, часта съ прибав-
кой Гппйііпв; 5) йешоИгі, дѣлать такъ, чтобы что-ниб. насиль-
ственнымъ образомъ было удалено съ своего мѣста и при этомъ
разстроилось, разломалось, пропало, повалитъ, свалитъ, разру-
шитъ, рѣдко метафор.: 6) (ІеЫгпеге, сломать, разломать стро-
еніе, впрочемъ рѣдко метафор .—устранять, уничтожать. Ге-
І&ге Сагіѣа^іпепі, 1е§ев, ѵегііаіепі. Йсгіряегаіп, деіеге поіпі.
Сіс. АТѢ. 15, 4. Ехзііпдиеге ірдіетп, іпсеікііпт, ішнеп, гипіо-
гет, іпіапііаш, Ьеііиш, геіідиіая ЬеІІі, 1еда, атісіііат. Віги-
еге игЪет, тигоз. Еѵегіеге наѵет, сштпш, игЬет, атісіііат,
іезіатепіа, бізсірітат гпііііагет, гет риЫісаш, бейпіііопет.
Каѵет, аеііііісіит іасіііігае із ііезіпііі, диі сопзігихіі. Сіс. 8еп.
20. Осіаѵіі йотит бсаигиз Нетоігіиз езі. Ій. ОЙ. 1, 39.
439 Ъ. Леігдиіае, тшіи.в, [гадтепіит, гигпа. Остатокъ вся-
каго рода наз. геіідиіае, а отсюда и=прахъ. дребезги, раз-
валины. Развалины—старыя стѣны наз. еще и спеціально
рагіеііпае, отъ рагіез. Кшіиз и ітиіега означаетъ въ особенно-
сти остатки, какіе бываютъ ото разрушенія каменной работгл,
слѣд. пожалуй, мусоръ, щебень, никогда то, чтб послѣ разоре-
нія, опустошенія, стоитъ еще крѣпко, слѣд. никогда не зн.
запустѣлое зданіе (развалины, остатки). Точно такъ же не то
значитъ и гпіпа. Это послѣднее зн. 1) паденіе, обрушеніе, раз-
рушеніе, 2) метонимически то, что является отъ обрушенія,
лежащія на землѣ развалины, обломки, а не стоящіе еще пря-
мо остатки зданій. Егарртіепіит, у поэтовъ Старшей, кусокъ
чего-ниб. изломаннаго, изорваннаго, изрубленнаго, обломокъ,
обрывокъ, отрывокъ. Хегхез іапіаз ІіаЬеЬаІ геіѵрыаз соріатиго,
иі Іюяіез орргішеге роззеі. Кер. Тііеш. о. Кего гискгі ассі-
ріешіо Овііеііяея раішіез (ІезІіиаЬаі. Тас. Апм. 15, 43. Кои
іе^иіапіпі пюііо {гадтепіа, яеіі еііат атЬизІа Ііцпа іп Кота-
по8 і иеЬапі. Ьіѵ. 34, 39. А<йіаЪапІ ігіЬипі рІеЬеш, иі геііс-
ІІ8 гиіпіз іп игЬет рагаіаш Ѵе]ов ігапвті^гагепі. И. 5, 50.
Рагіеііпае Согіпіѣі. Сіс. Тизс. 3, 22.
440.	Везіііивге, ге/ісеге, герагаге, іпіедгаге, геМедгаге,
гепоѵаге, гезіаигаге, іпзіаигаге. Вевіііиеге, что-ниб. помѣщать
— 494 —
опять на прежнее мѣсто либо Ь) приводить опять въ преж-
нее положеніе или состояніе,—какъ въ прямомъ смыслѣ, такъ
и въ метафорическомъ,—есть выраженіе физическое, военное,
медпко-терапевтпчесвое, юридическое и политическое, возста-
новлять, поправлять, опять приводить въ первобытный видъ.
Кей'сеге зн. не только 1) возстановлять, замѣнять утрачен-
ное но и 2) приводитъ въ прежнее, нормальное положеніе
предметъ, который въ томъ или другомъ отношеніи потерпѣлъ
поврежденіе, порчу, изъянъ, испортился,—физически либо нрав-
ственно, — слѣд. поправлять, исправлять, починиватъ, под-
крѣплять, датъ перевести духъ, датъ отдыхъ Близко къ
этому глаголу по значенію загсіге не только въ физическомъ
смыслѣ починить, но и поправить полученную непріятность,
потерю, исправить и вознаградить: но гесгеаге гов. почти толь-
ко въ смыслѣ возстановлять силы послѣ болѣзненнаго состо-
янія, разстройства, — тѣлеснаго либо душевнаго. ВерагаЯ
снова купить, пріобрѣсть, достать, получить потерянно?I
поправлять, поновлять, рѣдко = гевоѵаге, вновь, снова что-
ниб. дѣлать, возобновлять, снова возстановлять, снова начи-
нать', іпіе^гаге и особ. часто гейіпіергаге геГісеге, гезійи-
еге, гепоѵаге, но съ тѣмъ добавочнымъ оттѣнкомъ, что вещь
опять приводится въ то состояніе, въ какомъ она была прежде
когда не была ничѣмъ искажена, ослаблена, испорчена. Ь
смыслѣ глаголовъ іпіе-тгаге, гейіпіе^гаге можно употреблять
іпзіапгаге, хотя впрочемъ это послѣднее употреблялось боль-
шею частью только о религіозныхъ празднествахъ, но гезіав-
гаге въ подобномъ значеніи вошло въ употребленіе только со
времени Ливія, и потому надобно его избѣгать. Вепаіпз (іосге-
ѵіі, иі Мінегѵа, диапі ІигЬо с!е]есегаі, гезіііиегеіиг. Сіг.
Віѵ. 12, 25. Бійегае шіззае зипі, иі Атпупапсігит іп раігіалі
ас Іе&ііітиш ге&ііииі тезШиегепі. Ьіѵ. 38, 1. Ѵіг ипиз гй
регсіііаз гезійиіі. 1(1. 25, 37. Саезаг Ьопа геяіііиіі ііз, диоз
ІіЬегіиз Іосиіоз Ьаис ровнаго іиііззе со^поѵегаі. Саез. В. С. 2,
21. ТгеЪовіиз ашізза ге/ісвге іпзіііиіі. 2, 15. НеГісеге
*) Сюда относится и гейсеге сопвиіет, ргаеіогет, ІгіЪипов.
— 405 —
ровіепі, шигоэ, паѵеш, сіазвеш, шііііез (а или ех ЫиміЬіз),
ехетсііпт, запсіоз, едпоз, ѵігез, апітит. &атсіте йеігітийиіп,
іпсотптобит, тіатіаш, іпіитіаш. Верагаге гез атіаваз. Ій
регАеге огаѣог ѵіАеЪаІиг, диой аііо ргаеіоте еойет . ех а^го
герагаге роээеі. Сіе. Ѵегг. 3, 86. ВеІІит аЪ Аециіз герагап
соеріит езі. Ьіѵ. 4, 45. Аизрісіа, Ъеііит гепоѵаге. Рицпат,
ргоеііит, ЪеІІит іпіедгаге-, гейшіед/аге Ъеііит, ргоеііит, апі-
тит, зрет, тетогіат. Іпзіаигаге іийоз, засгііісіит. Но у
Ливія еще и: Візіеге ііщат ас поѵат Ае іпіе^го ѵеііе ри«-
пат іпяіаитаге. Ьіѵ. 10, 29.
441.	ОЬзгйеге, орридпаге, согопа сіпдеге, сареге, ехридпаге,
оссираге. Въ смыслѣ терминовъ военныхъ, эти глаголы зна-
чатъ: 1) оЪзійеге въ отношеніи къ какой-ниб. мѣстности (аіі-
диіА), напр. къ дорогѣ, ущелью, переправѣ, городу и т. п. такъ
стать или расположиться лагеремъ, чтобы тотъ, коиѵ не слѣ-
дуетъ, не могъ ни пройти, ни выдти, ни взойти, либо 2) въ
отношеніи къ лицу, войску и т. п. (аіідиет') занять такую по-
зицію, чтобы у нихъ была отнята свобода движенія, держатъ
въ осадѣ, въ блокадѣ. Въ самой полной и тѣсной блокадѣ го-
родъ, лагерь и т. п. бываетъ тогда, когда онъ согопа сіпці-
Іиг. Сл. § 54. Съ оЬзіАеге въ связи оЬзіАіо блокада, осада въ
смыслѣ военномъ, но оЬкеззіо всякое загораживанье какого-
ниб. мѣста или лица. Но орріщпаііо зн. приступъ, нападеніе
на какое-ниб. мѣсто либо лицо, отъ орріщпате, нападать,
штурмовать. слѣд. дѣйствовать различными военными сред-
ствами противъ какого-ннб. мѣста (аіідиій) либо лица (аіідпет).
Если орриупаііо получаетъ желаемый успѣхъ, то переходитъ
въ ехрицпаііо, вторженіе, взятіе приступомъ, отъ схрщпаге,
ворваться, взятъ приступомъ = рег ѵіт или ѵі сареге, хата
храто; ёДеіѵ; одно сареге зн. вообще взятъ, занятъ, овладѣть,—
все равно, силой, либо нѣтъ, и все равно, было-ли мѣсто уже
прежде во власти побѣдителя, или нѣтъ. Въ противоположность
къ этому, оссираге зн. занять мѣсто, позицію, овладѣть мѣс-
томъ, позиціей въ такомъ смыслѣ, что до настоящей пли до
какой-ниб. другой по ходу разсказа минуты мѣсто, позиція не
были во власти, были свободны, незаняты. І’огзеиа сопвіііа
— 4АЯ
аЬ орридпапНа пгЬе &И оЪзісІепсІат ѵегйі. Ьіѵ. 2, 4. ОЬМеп.
ѵіаз, аіійпз, гереш. ИгЬет оЪзиІіопе ІіЬегаге. ЬіЬо йізсеззіі а
Вгиндізіо еі оЬ$е$$і(пкіп поыгогиш (загороженьемъ входа въ
гавань) ошізіі. Саез. В. С. 3, 24. Хоѵіойшшш орридпаге со-
паіиз ргоріег іаіііийіпеш Гоззае шигідие аіійисііпепі ехрицпаге
поп роіиіі. И. В. О. 2, 12. Соггиріит а геце Сутеп сареге
ноіиізве агриеЬапі. Хер. АІс. 7. Алііосію оррогіипае ай осси-
1)апйит раіеге игЬез Вошапі поІеЬапі. Ьіѵ. 33, 31.
442.	Тгіитрішз, оѵаііо. Тгішпрішв,—прежде Цицерона пи-
салось ігішпрпз,—по крайней мѣрѣ, производить его надобно»
какъ произведено уже и у Ѵагг. 6, 68, отъ тріарРод,
праздничной процессіи въ честь Діониса,—наз. большой трі-
умфъ, при которомъ приносили въ жертву одного либо нѣ-
сколькихъ воловъ, и который назначался сенатомъ тому, диі
ішрегаіог иііга диіпдие шіііа Ііозііиш ипа асіе виіз аиврісііз
сесійіззеі. Оѵаііо наз. малый тріумфъ, при которомъ соверша-
ющій его только вступалъ въ Капитолій пѣшкомъ либо на конѣ
и приносилъ въ жертву овцу. Сюда относятся глаголы ігіпт-
рііаге получить, имѣть, совершать тріумфъ, оѵаге—овацію. Сл.
6е11. 5, 6. Ѵаі. Мах. 2, 8. Мюллеръ, Еігизкег, 1, стр. 371
слѣдд. и Древности.
443.	Риг, гаріог, Лігеріог, ргаеЛаіог, ргаыіо, Іаіго, рігаіа.
Гпг *), воръ, старается, главнымъ образомъ, тайно захватить
чужую собственность. Гшінш наз. не только воровство, кража
въ смыслѣ поступка, но и метонимически украденное добро.
Варіог наз. тотъ, кто прибираетъ въ свои руки, похищаетъ
чужую собственность въ томъ или другомъ отбѣльномъ случаѣ,
слѣд. похищаетъ именно предметъ, означенный посредствомъ
^епіііѵпБ либо легко понятный по ходу рѣчи '),—похититель,
не въ смыслѣ вора по ремеслу; ііігеріоі' тотъ, кто, наманеръ
грабящихъ солдатъ, хватаетъ все, что ему попадается, граби-
*) Отъ Гегге, какъ аициг изъ аи^ег, отъ аѵев дегете, несмотря на различіе
во количеству слоговъ.
*) Въ этомъ случаѣ разница такая-же, какъ между іпіегі'ееіог, Ъопіісіда,
ысагіиь, регсиввог.
и*. •
тель, расхититель. Грабители по ремеслу будутъ: У; рігаЬа.
-і'.р'лтг,- 1), пиратъ, морской разбойникъ, корсаръ; 2) кЛ.го -).
грабитель на дорогахъ, улицахъ, разбойникъ; 3) ргаейо, ютъ,
кто сдѣлалъ своимъ ремесломъ грабежъ для добычи '.ргаеАаі,
слѣд. всякій разбойникъ, грабитель, грабящій на морѣ, на до-
рогахъ, на улицахъ, или въ домахъ. Сапеа аіппіпг іп Сарі-
іоііо, пѣ ві^пііісепі, еі /игез ѵепетіпЬ Сіе Атег. 20.‘ Ной ецо
нігойцпе іп еоАеиі цепеге ргаейаіогит еіігеріогитцре репо. Ы.
Саі. 2, 9. Сіайеія рпіейеггіта рігаіагит тапіЬпв інсепяа еьі.
ІА. Ѵегг. 3, 80. ВнЪііо Іаігопев ех іпяійііз шіѵоіапт іпіеічціе
саеАепі Гетто тпіпт ІгиснЬті. РИаеАг. 2, 7, 7. АІіЪі ргаеНо,
аІіЪі ргаесіае ѵпніех саіііі. Ьіѵ. 38, 40. Ргаееіопит Ьеіінпі,
война съ пиратами. Сіе.
444.	Ргаесіа, зроііа, тапгіЫае, еяиѵіае. Добыча, въ смыслѣ
всего того, что отнимается у непріятеля на войнѣ, наз. ртаеба,
добыча, пожива на вой вѣ, военная. Метаф. 1! объ охотѣ, похо-
жей на войну, ргаеАа зн. добыча, ц.іовъ. и 2) о другихъ слу-
чаяхъ, въ какихъ собственность не пріобрѣтена честно, но до-
быта незаконно, насиліемъ, мошеннически,=грабежъ, корысть,
барыши. 8ро1іа ’) наз. добыча, снятая съ убитаго непріятеля
на полѣ сраженія, въ особенности добытое оружіе Ь. Иногда
яроііа употребляется и метафорически = расхищеніе, грабежъ.
МапнЪіае наз. часть добычи, доставшаяся при раздѣлѣ полко-
водцу, а по (4е11. 13. 24. только деньги, вырученныя отъ про-
дажи раздѣленной добычи. Ехиѵіае, отъ ехиеге, все снятое съ
тѣла убитаго непріятеля, что поэтому и сдѣлалось военною
добычею, слѣд. ргаеііа яроііаіо Іюзіе саріа, впрочемъ въ про-
зѣ встр. чрезвычайно рѣдко. ЗаЬіпі ііщепіеч ргаесіаз Ьотіпиш
ресогиищие е^ете. Ьіѵ. 2, 64. Берресъ обманулъ государство,
ірке тахітоя цпаезіиз ргаейазцпс Гесіѣ Сіе. Ѵегг. 3, 50. (^.
І’аЬіин (Іисет баііогит Ііахіа ігапзйхшп оесііііі «ро/шгріе
*) Отъ геірятЛиі, отъ ппря, опасное предпріятіе.
’) Собств. наемникъ, паемпый солдатъ, лапцквехтъ, какъ сопііоіііегі въ
среднихъ вѣкахъ, отъ лягрей-, лй-рі-, Хагрея'си.
’) Сродно съ стгеяш, ахОаѵ, агіАтиш.
*) О нроііа орігпа сл. Ьіѵ. 1, 10. 4, 20. 23, 46.
32
— 49.'-.
Іедеиіет ОаІ/і а^поѵеге. Ьіѵ. 5, 36. ІПшІ паіига поп рЛіІиг,
иі аііогпш зроігіз вовігав орез аи§еатик. Сіе. ОіГ. 3, 5. У
Ьіѵ. 1. 55 сказано: таииЬіае, диагігів^епіа Іаіеніа, еитта
ресшііас ех ргиеііа, согласно съ опредѣленіемъ у Геллія, но
не противорѣчивъ и тому, что тапиЫае были добыча полко-
водца. Сличи еще Сіе. Атег. 37. Агсіі. 11. Ѵегг. 1, 59. Апгаг.
2, 22 НаппіЬаІ ехиѵіаз поп тііііпіп іапіпт, зеіі еііат
ітрегяіогиш рогіаѵіі. Ьіѵ. 30, 28.
445.	Сареге, ргекепЛеге, зитеге, дет&Пе, аЛітеге, гареге,
егіреге, [игагі, вмѣстѣ а нѣсколькими сложными. Сареге,
братъ или схватывать что-ниб. рукою, для того чтобы то
удержатъ, остановитъ, либо для обладанія или присвоенія, либо
для какой-ниб. временной цѣли, въ интересахъ или собствен-
ныхъ, или чужихъ,—гов. о лицахъ и вещахъ, о мѣстѣ и вре-
мени, въ прямомъ и въ переносномъ смыслѣ, и поэтому пере-
водить его приходится чрезвычайно разнообразно. Сареге Ііозіет
(брать въ плѣнъ), паѵет (захватывать), игЬеш (брать), ргаегіат
(добывать, захватывать, доставать, получать), ех ргаейііз І'гис-
іиш сепіепа зезі. (извлекать, получать, т. е. собирать доходъ),
ресипіап) соліга Іе^ез (Сіе. Ѵегг. 1, 4 брать деньги), іетриз
аЬеішбі (выбирать), іосипі а(1 іпап§пгапсІиіп (выбирать), часто
гов. Іосшп сазігій, ѵіг«іпещ Ѵевіаіепі (выбирать, назначать въ
Весталки), Іаоііііаш, §аис1іит, (іезійегіині (получать, чувство-
вать, испытывать), аіідиет (овладѣвать, привлекать къ себѣ,
очаровывать, оковывать), сарі Іаеііііа, сіезіеіегіо.. (быть увле-
чену, мною и т. п. овладѣваетъ—\ но осиіін, аигіЬия. рейііліз,
шепіе... (потерять употребленіе глазъ и пр.), сареге шацізіга-
іип), соііБпІаішп (принимать на себя). О сареге = понимать см.
§ ІИ). РгеНешІеге зн. схватывать кого-ниб. прямо рукою,
но только за одну какую-ниб. часть, напр. за руку, за край
тоги и только для того, чтобы удержать сто только на время,
на ту или другую минуту, особ. для того чтобы переговорить
съ нимъ о чемъ ниб. Если это дѣлается быстро и съ горшм
ностыо, то гов. ргенваге, и дѣлаютъ это особ. искатели долж^
*, Приведено уже у Эрнести, Сіиѵ. Сіе.
— 499 —
ностей съ гражданами, уполномоченными на баллотирована, от-
сюда часто — гозиге, иі кийга^еіиг. Сгаввит пити ргейеікШ.
Сіс. Ог. 1, 56. Ргепзаіае (раігипі ех ситіа) ехеипііит татк.
І.іѵ. 4. 60. Нитеге, взятъ что-ниб. такое, что (или что-ниб.
изъ того, чтб) лежитъ наготовѣ или на что есть у кою-наб.
уважительное или воображаемое имъ притязаніе, съ тгьмъ чтобы
употрібитъ то (распорядиться тѣмъ) такъ или иначе, взять
за себя, взять себѣ, прибрать къ рукамъ, брать на себя, брать-
ся, вступаться, проникаться (=давать волю въ себѣ, о душев-
ныхъ состояніяхъ и влеченіяхъ), требовать, выбирать, объяв-
лять претензію на что-ниб. (въ этомъ значеніи сочиняется толь-
ко съ иі), употреблять (для какой-ниб. опредѣленной цѣли) и
метафор. = 1) приводить въ примѣръ, въ доказательство, 2)
рѣшительно утверждать (съ слѣд асс. с. іпПп.) Сверхъ того,
надобно еще замѣтить, что при зшііеге дополненіемъ бываютъ
только имена предметовъ неодушевленныхъ, а имена лицъ толь-
ко тогда, когда лица бываютъ средствомъ для какой-ниб. цѣли.
Гивіепі, агпіа, сіЬипі, Іосшп, апіпішп, ігат можно сказать п
сареге, п зитеге, но нельзя сказать зитеге Ьозіеіи, игЬепі,
Іаеііііаіи, сіезійегіиіп, и зипіі никогда нельзя связать съ подле-
жащимъ личнымъ. Потомъ, ни въ какомъ случаѣ вмѣсто $м»іт
ііыпіейіай, ресипіапі іп ге, орегапі или ІаЬогеш іп ге, зир-
ріісіит йе аіічно, или въ выраженіяхъ: Веаіоз еззе (Іеоз зитр-
8І8ІІ (Сіс.), или: Нопііпез паіоя зитете рютіпайт ргоіеіте.
Сіс.)—нельзя поставить сареге '1. Оетеге. изъ (Іе—ешо, зн.
отбирать, отнимать, убавлять что-ниб. отъ какой-ниб. мас-
сы, антитеза: аіѣіеге; шіішеге, изъ аіі—еіпеге, съ дополненіемъ
только изъ имени вещи, отнимать, въ прозѣ гов. большею
частью о чемъ-ниб. такомъ, что кто-ниб. охотно удержалъ-бы
у себя. Силой вырвать илв отпять будетъ егіреге аіісиі аіідиііі,
которое, какъ и аіііпіеге, гов. большею частью о томъ, чтб
выпускается изъ рукъ неохотно; но егіреге аікріет (Іе—, ех—.
напр. регіеніо, зн. вырвать изъ чего-ниб. худаго, спнонимпче-
*) СлЪд. нельзя сказать и ихогет зшнеге, хотя п гов. напр. ІіЬегоа ыиие-
усыновить. 8аІІ .Іид. 10.
32’
— йііо -
ски съ сопзегѵаге. Вареге никогда не значитъ грабить—зани-
маться грабительствомъ или Ь) отнимать = силой брать что-ниб,
у кого-ниб. (аіісиі) '), но зн. только быстро, дерзко брать или
схватывать, отрывать, увлекать, захватывать въ свои руки.
Ехітеге вынимать вонъ изъ какого-ниб. окружающаго или за-
мыкающаго пространства, Ь) исключать, отбирать изъ какого-
ниб. числа, и метафор. изъ перваго значенія с) извлекать изъ
худаго положенія, освобождать, ех ге. ге (чаще), но безъ
добавочнаго оттѣнка поспѣшности, горячности и т. п.. какой
есть въ егіреге ех ге. Отъ ііігагі, воровать, красть, отличМ^
8ііггіреге=неза.шыино, хитро похитить, спроворить, стянутЯ
подтибритъ. Ассіреге принимать, получать то, что датаЯ
но въ выраженіяхъ: ассіреге сіабеш, ѵпіііпз, ^аидішп = полу-
чатъ отъ обстоятельствъ, испытывать (мнѣ приходится поду-
чить), терпѣть, и метафор. = объяснять (принимать въ каши
ниб. смыслѣ), напр. іп Ьопаш рагіеш, гесіе. Ехсіреге исклю^р
чать что-нибудь изъ какого-нибудь счета, съ тѣмъ чтобы сдѣ-
лать изъ чего-ниб. исключеніе, выставить то особенностью, 2)
' перехватывать, перенимать (останавливать) какой-пиб. предметъ,
такъ чтобы продолжать свое движеніе стало ему либо не нуж-
но, либо нельзя. Такъ, напр. ехсіреге ргаеіег Хепоріюпіеш
петіпет. Сіе. Ехсіреге тогіепііз зрігіішп схігепінпі, Іаііепіепі,
капеиіпет раіега, аргшп ѵенаЬиІо, аіідиет іесіо, по чаще
гов. ассіреге Ьозріііо. Весіреге, насколько оно относится сюда,
зн. принимать на себя что-ниб. по предложенію, просьбѣ дру-
гаго и съ обязательствомъ то сберечь, докончить, выполнитьг);
зизсіреге не указываетъ, по чужому-ли предложенію что-ниб.
взято на себя, или по собственному рѣшенію,—по крайней мѣ-
рѣ, ьъ случаѣ небрежности дѣйствій, не можетъ на дѣятеля
навлечь сгііпеп Іаезае Гісіеі. Іііопузінз Аезсиіаріі ЪагЬаіп йе?п»
Іиззіі. Сіе. К. I). 3, 34. Рееипіаш зі сиіріат іогіипа «йтЙ
аиі зі аіісиуиз егірѵ.іі ііцигіа, і'асііе сопзоіаіиг Ііопезіат е»ев-
Ч Это будетъ ргаеііагі, іаігоеіпагі, егіреге аіісиі аііциііі, ргіѵаге, огЬаге
аіідиет ге.
*) Эллендт», Огаі. 2, 24.
•т.
іаіепі. Ій. І^иіпсі. 15. Оііьезьат игііет ех Іюзіішп тапіііііь
егіриітиз. Ьіѵ. 5, 51. Апіопіия Сапит йе рго^сгірѣогйт пи-
тего ехетіі. Кер. Аіі. 10. 8о1еі Ііаес, диае гариіі *) еі ^ч-
гаіиз езі, поппшщиаш йісеге зе мтіззе. Сіе. Ѵегг. 1, 22.
Ѵігіия пес егірі пес зиггірі роіезі шщиат. Ы. Рагай. 6, 3.
бегѵиз ех ЪіЪІіоіѣеса теа тиііоз ІіЬгоз зитриіі. Ій. Ьіѵ. 13,
77. Е§о іп Іюс .ішіісіо пііііі Йісиіогит саиззат гесеріат. ро-
риіі Вопіаиі зизсеріат еззе агЬіігог. Сіе. Ыіѵіп. Саесіі. 8.
446. Ргіѵаге, огЪаге, ех—, сотрііаге, зроНаге, пѵёіаге, йі-
гіреге, рориіагі, скрориіагі, ѵазіаге, ргаедагі, скресиіт, съ
нѣсколькими относящимися сюда именами прилагательными и
ихъ синонимами.. Ргіѵаге (аіідиет ге) зн. 1) лишить, т. е.
отнять у кого-ниб. вещь, принадлежащую ему, такъ чтобы тотъ
поневолѣ оставался безъ нея,= айішеге (аіісиі аііщші), но
еще, хотя и рѣже, 2) освободить отъ какой-впб. непріятной
вещи, чтобы освобожденнаго она, не безпокоила. ОгЪаге, от-
нять у кого-ниб. такихъ лицъ или такія вещи, которыя для
человѣка важны и драгоцѣнны, п поэтому особ.=сдѣлать си-
ротой. Ехрііаге, ограбить, означаетъ грабительство надъ лица-
ми и вещами во время мира, какъ бігіреге во время войны
Точно тожз значитъ сотрііаге,—только иногда имя похищен-
ной вещи ставится при немъ въ аЫаі., какъ при ргіѵаге.
.^роііаге, отъ зроііа (аіідиеш ге, аіідиій ге), отнимать одежду,
оружіе, какъ это дѣлалось, по правамъ войны, съ убитыми не-
пріятелями, а отсюда въ переносномъ смыслѣ=липіать вещи по
презрѣнію, но упрямству, по жестокости. Кпйаге (аіідиеш ге).
отъ пигіин, обнажить вещь такъ, чтобы ничего не видно было,
кромѣ нея самой, и чтобы она лишилась всего того, что слу-
жило къ ея защитѣ, украшенію, скрытію Ргаесіагі, доставать,
собирать добычу, и Ь) въ переносномъ смыслѣ, какъ гово-
рится и ргаесіа—дѣлать пріобрѣтенія, составлять себ'і доходы,
*) Замѣтили., что, на основаніи предъидущаго, .здѣсь нельзя было-бы вста-
вить напр. аіііа.
=) Поэтому и—выставлять иа свѣтъ, открывать, обнаруживать, нанр. ѵоіші-
іаіез ѵеііеі). ііеі'есііопеш. Ьіѵ.
— — —
барыши насильственно, мошеннически, напр. ех или (Іе аііо-
гніп Ьопія *); Ііересиіагі, преступно похищать что-ниб. такое,
что есть достояніе общественное, государственное, неприкосно-
венное, священное. Вігіреге, ограблять—о лицахъ или собствен-
ности лицъ (ограбить, разграбить), въ прозѣ употребляется
почти только въ рѣчи о войнѣ; точно такъ же рорпіагі и уси-
ленное (Іерориіягі, какъ и ѵазіаге, разорять, опустошать, во
съ тою разницею, что въ ѵазіаге главный оттѣнокъ — разоре-
ніе, истребленіе непріятельской собственности,’ а въ первомъ—
похищеніе, удаленіе съ мѣста непріятельскаго имущества дви-
жимаго, хлѣба, скота, людей -). Раігего ѵііа ргіѵаге рег ье
8сеІН8 езі. Сіс. РагасІ. 3, 2. Цпшп ргіѵатиг сіоіоге,—рщщЬ-
ПШ8. Ісі. Гіп. 1, 11. Маіег огЪаіа і'іііо. 1(1. Сіиепі. 15. Раігі-
аиі поп (ІеЬез сіагіз ѵігів огЬаіат ргіѵаге еііат абзресіи Іио,
Ісі. І)іѵ. 4, 9. Віовузіиз Гапит Ргозегріпае Ьосгіз схріІаіЯі, I
Ісі. К. Г). 3, 34. Ехегсіішп ргоѵіпсіапіцие сотріІаѵіЬ. 1(1. Ѵегг.
1,13. Ые ргаеіог іііопиіпсиіа апіідиіззііпа зріоііа'іі пгиіаѵіісріе
отпіа. 1(1. Ѵегг. 1, 5. Нотіпеш пшіаге (раздѣвать до нага).
Мигая таіаіиз беі'епзогіЬиз. Саез. ТгіЬиніііа роіезіаз отпіЬня
геЬиз тМа. 1(1. В. С. 1, 7. Рессаіит езі раігіат ргосіеге,
Сапа (Іересиіагі. Сіс. Гіп. 3, 9. І)ігіреге игЬее, Ьизііапоз. Нап-
піЬаІ Вепеѵепіапипі адгипі (Іерориіаіиг. Ьіѵ. 22, 13. Саіііі-
паіп огЬет іеггагит саебе аіцие іпсеіміііз ѵазіаге < иріепіеі».
Сіс. Саі. 1, 1.
2. Ргіѵаіиз, лишенный, освобожденный, 2) не занимающій
правительственной либо жреческой должности, Ь) о вещахъ,
принадлежащій пе государству, а какому-ниб. частному лицу. Но
ргіѵиз, у Цицерона встрѣчающееся только однажды, и вообще
въ прозѣ употребляемое очень рѣдко, здѣсь = принадлежа-
щій кому-ниб. одному либо каждому порознь изъ какого-ниб
собранія людей, и Ь) о лицахъ—отдѣльный гражданинъ, взя-
тый отдѣльно отъ другихъ, единицей, одинъ ;). ОгЬаіпБ, у
9 Но нельзя сказать ргаейагі а1ічиі<1,=добывать, доставать: здѣсь надобно
употребить сареге. Гегге.
*) Поэтому гов. только ѵавіаге і^аі Геггоцие, а не рориіагі іщи і'еіточие.
*) Сл. Гейчдорфа, Ног. ЗаС. 2, 5, 11. ІГорссеиг, 1. 1. стр. 433.
— іл!'.
кого отнято вообще что-ниб. драгоцѣннѣйшее, любимѣйшее, но
огѣнв осиротѣлый, сирый, потерявшій родителей либо дѣтей,
иногда метафорически=лишенный, лишившійся дорогаго, мила-
го, необходимаго (ге, а геѣ І^ийаіик, обнаженный, лишенный,
открытый; ПШІН8, нагой, голый, часто и = ишіаіив. Ѵійшів,
безъ жены, ѵійиа, безъ мужа, овдовѣвшій, вдовецъ, вдова, но
саеіеѣк, неженатый, холостой, о мущинѣ, который не женился,
либо послѣ смерти жены остается одинокимъ: женщина, кото-
рая теперь не замужемъ либо и не бывала замужемъ, наз.
поп ппріа, у поэтовъ іппиѣа или іиппріа. Іп рггѵоз Ьоншіез
Іе^ев і'еггі тащгев повігі ноіиегппі. Сіе. Ье§. 3, 19. Тпіііа
іііхіі не гесііив ѵісіиат еі іііит саеНЪет Ѵпіигит і'иінве. Ьіѵ. 1,4(5-
447. Ридеге съ сложными, ѵііаге, сагеге, {идах, ридіігѵиз.
Ги^еге, оеоу'Еіѵ, оиугЪ, убѣгать, отъ страха передъчѣмъ-ниб.
(аііцпіхі, аіідиет) обращаться въ бѣгство, зн. стараться скоро
и далеко уйти отъ лица или вещи, для того чтобы укрыться
отъ присутствія и вліянія какого-ниб. лица или какой-ниб. ве-
щи; ѵііаге, избѣгать, поворачивать встороиу, прочь отъ какого-
ниб. пред., лица или вещи, съ тѣмъ чтобы избѣжать встрѣчи
съ предметомъ,—лицомъ либо вещью; саѵеге (аіідиій. аіідиет,
аЬ аіідио)принимать мѣры предосторожности противъ чего-ниб.,
противъ лица либо вещи, съ тѣмъ чтобы защититься и быть
безопасну. Очевидно, дополненіемъ при всѣхъ трехъ этихъ
глаголахъ бываетъ имя предмета, грозящаго вредомъ, опас-
ностью, непріятностями со стороны матеріальной либо нравствен-
ной. АиЕп^еге есть только чувственно усиленное іисеге, уби-
раться, давать тягу, поскорѣе прочь, подальше; ргоііщеге
убраться, улизнуть, искать простора, но еще и=сопГп^еге
аіі—, искать убѣжища, пристанища, пріюта, помощи у—
или=регіи#еге аіі—въ одинаковомъ смыслѣ. Но чаще регіы-
%еге=убмать дезертиромъ, дезертировать. Неііщеге есть
синонимъ къ йеігесі&ге=стараться уклониться, 8пЬіегГи§е-
ге успѣвать уклониться отъ какой-ниб. вещи (аіідиій) умомъ,
хитростью, происками, уловками, наконецъ ейп^еге=^хо<1ййгь,
спасаться, і. е. не быть настигнуту преслѣдующимъ предме-
томъ. Кіщах, такъ сказать,—бѣжкій, т е. готовый, умѣющій
^убѣжать, »<0р. = преходящій; ЛщіНѵпв бѣг-
лмй, ’йаходищійся въ бѣгахъ, для того чтобы уклониться отъ
службы въ рабахъ, либо отъ военной службы. Сбпѵепіив Ьо-
иііпиш {ѵдіеЬаі. Саев. В. СГ-1, 19. Ѵп1§і іпѵібіаш е^идеге поп
роіегаі. Хер. СЬаЬг. 3, Е#$о 1’осо, и (и ріщпаіиіп еві, аи/иде-
гаі (отбѣжалъ всторЯ^у/ хйрочь). Ьіѵ. 1, 25. ОЬ еат гет ее
еК сіѵііаіе ргоридіяж ФѣФотапі аб вепаіит ѵепівве. Саев В.
6. 1, ЗІ. СогівЙшт’ р&ридіі Негасіібев а Піопувіб 8угасивів
ехриізив. Кер. І)іоп. 5. Раепе диоіібіе а Роіпре|о аб Саева-
геш (тііііев) рет[идіеЪапі. Саев. В. С. 3, 61. Ргіатив іп агат
сопі'идіі. Сіе. Тивс. I, 35. ѴібеЬаіиг ргоеііит <1е[идІ8$е. Саев.
В. С. 1, 81. Абііопі - аіісиіив веппопепщие Леридеге. Іб. В.
С. 6, 13. Іпвтіиіапі Сііхеп віпшіаііопе іпвапіае іпіііііаіп виЫег-
{идете ѵоіиіаве. Сіе. ОЙ‘. 3, 26. Виврісіопез ѵіІаЪаі егішіпип
Хер. Ап. 6. Примѣры на саѵеге см. въ грамм.
448. ЕД'идіит. рефідіит- гфідіыпі. азуіит. Ейисіиш зн.
путь, выходъ, средство для бѣгства и удаленія, регіпілшп мѣсто
убѣжища, гдѣ кто-ниб. находитъ защиту, спасеніе, геііщіипігі
регіи&іиш только съ тою разницею, какая есть въ предлогахъ,
но употребляется рѣже. Всѣ три слова употребляются и мета^
фор., въ смыслѣ помощи, спасенія, но авуіипі, аооХсѵ, гоі
только объ азидѣ Ромула (Ьіѵ. 1, 8) и объ азиляхъ въ гречё?
скихъ городахъ. ЕДидгит іи рпЫісипі поп раіеЪаі. Ьіѵ. 24,
26. Цпиіп регридгит, ипа врев геіідиа езі Козсіо, ѵеяіга ргі-»
хііпа шівегіеоггііа. Сіе. Атег. 52. КиІІиш Вошапів ге/нрік:.,
раіеЬаІ іп аііепа і^поіачие іегга. Ьіѵ. 30, 32. Кеігит, роріі'
Іогит, паііопит рогіив еі гфлдіит еемаіив егаі. Сіе. ОЙ'. 2, э
449. Рег]ида, Ігап^ида, (Іевегіог, ргоридиз, [идіііѵиз, ежмЬ
ехіоітіе, Лероііаге, геіедаге, ехйіо тиііаге или агсеге, іп ехі-
Ііит ерсеге или рёііеге, «дна еі ідпі іпіегсіісеге, ехреПеге, егі
деге. Если дезертиръ наз. регіи,ца, то онъ дезертируетъ къ
противной сторонѣ прямо съ недобрыми, преступными намѣре-
ніями: если онъ наз. ігап8І'и{?а., то онъ дезертированьемъ къ
противной сторонѣ желалъ улучшить свое положеніе, получитъ
больше жалованья, больше добычи и т. п., либо спастись отъ
послѣдствій грозившаго пораженія. Вевегіог, отъ бевегеге. наз.
-І.ІІ —
тотъ, кто покидаетъ огйінет, строй, ряды своихъ товарищей,
бросаетъ ихъ, особ. по трусости: это слово употребляется и
метафорически. <^иае тез воіа егаі Ротрі уі йеіаѣа рег Айо-
Ъго^ея рег/идая шя^пивщие іижітіх аііиііі іпсоиітойиш. Саев.
В. С. 3, 63. Кишійае вресіе Чгап^идагит ай Біассшн іп
с іБІга ѵепегшгі. Ьіѵ. 26.12. ВевегіогіЬтіь ѴліеЬгае Сарііа егаиі.
Ій. 23, 18. Леэегіог апйсогит. Сіе. Во всѣхъ трехъ помяну-
тыхъ словахъ, какъ и въ іигіііѵиз, о которомъ см. § 447. выра-
жается нарушеніе долга, но въ слѣдующихъ этого оттѣнка
нѣтъ. Именно, ргоіицпв, (особенно) бѣглецъ, убѣжавшій изъ
отечества, и ехіоггіз, изъ ех и іегга, живущій внѣ отече-
ства, па чужой сторонѣ, часто съ аЫаі., напр. раігіа, а«го
или йоіо раігіо, йото, оба о начаютъ лицъ, покинувшихъ свое
отечество по причинамъ матеріальнымъ, все равно, доброволь-
но-ли, либо вынужденно, — однако различаются между собою
тѣмъ, что ргоі’ицпа гов. въ отличіе отъ прочно-осѣдлаго, имѣю-
щаго постоянное мѣстопребываніе. ехіоггіз въ отличіе отъ
имѣющаго прочный пріютъ именно на землѣ отечественной.
Послъдній оттѣнокъ и въ ехиі, изгнанникъ, т. е. въ старинное
время гражданинъ, который, для взбѣжанія слишкомъ тяжелаго
наказанія, зоіипі пшіаѵегаі, слѣд. прежде всего, кто самъ себя
обрекалъ па эмиграцію изъ отечества, но потомъ и тотъ, кто
сдѣлался изгнанникомъ изъ отечества и по приговору, какъ ско-
ро ігіЬшіі рі. Іеце Іаіа вызывали противъ него адиае ес іцпів
ііііегііісііопеіп. Поэтому аднае еі і"іі: ішегбіееге аіісиі=оффи-
ціально присудить кого-ниб. къ торжественному изгнанію на
основаніи закона. Болѣе общій смыслъ имѣютъ выраженія: іи
ехіііпш реііеге или е]ісеге. ехіііо аіі'ісеге или шпііаге. іп ехі-
Іііші іге ^иііеге, ехреііеге, ехі§еге (спеціально употребляемое
объ изгнаніи Тарквиніевъ):—въ этихъ выраженіяхъ указывает-
ся либо только на вынужденіе покинуть родину (і.-хиіаіиш аЫге,
воіиш піиіаге), либо только на послѣдствія іпіеітіісііовіз а. ег і.,
либо на то и другое вмѣстѣ. Сл. Сіе. Рагай. 4. Саесіп. 31.
1>ош. 30. Саі. 1, 8 зд. Кср. Ап'зі. 1. Псрогіаге, йерогіаііо,
явившееся при императорахъ, всегда было наказаніемъ и из-
гнаніемъ на какой-ниб. уединенный пустынный островъ либо
въ какое-ниб. другое уединенное мѣсто, котораго нельзя было
покинуть. Мягче было геіерагс, геіе."аііо, первонач. отсылка
(собств. обратная посылка) изъ города Рима въ деревню либо
на родилѵу, если отосланный былъ въ Римѣ регедгіпиз, но при
императорахъ это былъ самый легкій видъ изгнанія, такъ какъ
въ этомъ случаѣ не отнимались права гражданина и семья- |
нина, ве отнимались имѣнія, не всегда прямо назначаемо Ц
было мѣстопребываніе, и рѣдко изгнаніе бывало регреіиа. О |
подробностяхъ см. Древности. Аевеан сіото рго/идив. Ьіѵ. 1, -
1. Іііе еві ѵіг, індиіі Апшз, диі поя ехіоггев (надобно пони-^^
мать пролептически, т. е. чтобы сдѣлать насъ ехі., чтобы і I-
стали гхЬ) раігіа ехриііі. Ьіѵ. 2, 6. ТаЬиІас Гірипіиг, іігН^Н
пшпіШен (іапіит, ехиіее гейисипіиг. Сіс. Ьіѵ. 12, 1. С^иісі аіз;^Ч
Егисі? Тоі ргаебіа, іаш Ігисіиоза Вовсіиз раіег ііііо геіеда- (
ііопів ас яирріісіі ^гаііа соіелба ігаіініегаі? Ісі. Атпег. 15..;
Сопяиі Ьаіліаш іп сопсіопе геіедаѵіі есііхіѣдие, иі аЬ игЬе
аЬеяяеі віііія раиииш сіисепіа. Іб. 8езі. 12. ѴіЪіив іп іпвиіаш
Атог&ит йерогіаіиг. Тас. Апп. 4, 13.
450. Лтапсіаге, аЫедаге, геіедаге, гетогеге, зиттоѵеге, ато-
оеге, гереііеге, гетоіиз, Іопдіпдиив, діиііпив, (Ііиіигпиз. Къ
геіедаге, о которомъ было сказано въ предънд. парагр., ближе
всего подходятъ 1) атапсіаге, отсылать, удалять кого-ниб. отъ
себя, удалять изъ дому, за черту своего жительства, обыкно-
венно съ прямымъ указаніемъ мѣстопребыванія, 2) аЫе^аге,
удалять кого-ниб. (отъ чего-ниб.), устранять, либо дероісагпь
всторонгь и давать ему дѣло въ другомъ мѣстѣ, такъ чтобы
не безпокоило присутствіе того или вмѣшательство '). Ап атап-
дагаі Коксіиз раіег ііііиш 8Іс, иі С8§еі іп а^го ас іапіишню-
іо аіегеіиг асі ѵіііаш? Сіс. Атег. 15, но въ той же главѣ
говорится: Аііегиіп і'ііішп зесиш (і. е. іп ЬгЬс) оіппі іеіпроге
ѵоІеЬаі еще, ѣиис іп ргаесііа гиаііса геІедагаМ слѣд. здѣсь
главный оттѣнокъ—удаленіе изъ Рима, а тамъ только отдале-
*) Слѣд. тотъ, циі йшаікіаіиг либо аЫеваіиг, долженъ бить вдали отъ ка-
кой-ниб. опредѣленной мѣстности; но циі геіедаіиг не долженъ бить впуска-
емъ въ эту .мѣстность, слѣд. напр. не долженъ пріѣзжать вь Римъ.
-07 —
ніе лично отъ себя. Хпсі і’іііоя Татцншпж (Ртіьсиз) сопііііів
теці сгеашіо ііміісііз ѵенаіит аЫеуаті. ІАѵ. 1, 35. Между тѣмъ
какъ атоѵеге, устранять, уносить, уводить, удалятъ, означаетъ
просто физическое удаленіе предмета съ какого-ниб. мѣста
(аііцпііі а—, ех—),—гетоѵете зн. не пускать, держать всторо-
нѣ отъ такого мѣста, на которое онъ проникъ, попалъ, при-
шелъ, принесенъ и т. п., возвращать въ какую-ниб. сферу,
изъ границъ которой онъ не долженъ выходить (аіі^иісі а—,
ех—); нитпюѵеге зн. удалять изъ какого-ниб. даннаго мѣста,
мѣстности (аііцпеш, аііциій ех—, а Іосо), очищать, освобож-
дать, опрастывать ее отъ того; гереііеге, отгонять, прогонять
назадъ, прогонять, отсылать назадъ, не пускать, удалять, (а—,
ех—), чаще трехъ предъидущихъ употребляется еще и мета-
форически, а изъ тѣхъ гетоѵете въ свою очередь употр. чаще,
чѣмъ атоѵеге и зипітоѵеге. 8асга аѵесіа іп і'іпііітаз игѣез
атоѵгтиз аЪ Ионііиіп осиііь. Ьіѵ. 5, 51. Ротре^из гетоііззх-
Ьіігіз аё не айоіезсепіет іинніі ѵепіге. Сіе. ОП. 3,31. 8итто-
сеге Ііозіеа ех тиго ас ІиггіЬин. Саен. В. С. 2,11. Вереііеге
Ііовіет а ропіе, іп нііѵав, аііциет а сопниіаіи, а гериЫіса, аЬ
атісіѣіа.
2. ЙетоГин бываетъ эпитетомъ предметовъ, находящихся
просто внѣ названной или подразумѣваемой области: удален-
ный, отдѣленный, отдѣльный-, Іоіщіпциий наз. предметъ от-
даленный, очень далекій, совершенно отдѣльный, отдѣленный
большимъ промежуткомъ. Вешоіиз употребляется и метафо-
рически а) чуждающійся, Ъ) не имѣющій связи, с) отличный.
О времени употребляется только Іопцпіцииз, продолжительный,
о такомъ времени, начало и конецъ котораго далеки другъ
отъ друга, поэтому часто=длинный, безконечный, которому
нельзя найти начала и не предвидится конца; гііпіигииз, про-
должительный, безъ всякаго посторонняго оттѣнка, но (Ііпііішз
слишкомъ долгій, и поэтому тяжелый, утомительный. Йііѵезігіа
ас гетоіа Іоса. Саез. В. О. 7, 1. А спіра, а зпзііііа, а ѵегі-
Ше гетоіа. Сгс. 8і еа, цпае іп Іопуіпуиіе паііопіЬиз цегипіиг,
ідпогаіт: гезріеііе ГіпіГішат СаІІіаш, Саез. В. О. 7, 77. ТиІ-
Іиз Іопдіпдио гпогЬо езі ішріісііиз. Ьіѵ. 1, 31. Апіог апішоз
— !М*
Ііоіпіпиш оссираѵіі оіііо дііиішю вегѵі(и№. Сіе. Иі*. 11,8. Вгае-
<•«8 ІіМегаз 8Іо аѵісів- аггіриі, (ріаві діи/нгнат зіііш ехріеге
сиріепв. Ід. 8е>і.'.|В«,Й|ИЖн<У ЗМрІИЗД
461. Лаіат. саіатііаз, сіадез, паи/гауіат. саяиз, тілгіа,
гез асіоегзав, ретіеіез, егі/ікт, іпісгііиз, гиіна, іп/огінпіит.
Все. что приносить съ собою у>иличееки или нравственно
худыя «оа**Ажмй, наз. т.чіипі, вредъ, несчастіе, зло, бѣдствіе
бѣда. Пѣть ни одного примѣра въ обрадованіи словъ, по кото-
рому бы сактіГяя, произойдя отъ еаіатиа, означало градобитіе
либо неурожай хлѣба, хотя, повидимому, въ употребленіи сло-
ва п лежитъ въ основаніи понятіе «градобитія либо истребле-
нія бурей хлѣба» и уже какъ будто вслѣдствіе итого поня-
тія помянутое слово пришло къ значенію <несчастія. удара,
бѣдствія, приносящаіо большія потери по имуществу либо въ
друіих;. отношеніяхъ». Точно такъ же с!а<іе.ч нельзя этимологи-*'
чески объяснять: «буреломъ плодовыхъ деревьевъ»', а однако,
повидимому, именно на этомъ образѣ основано значеніе этоп»
слова, и какъ будто отъ этого, именно, оно и получило знг
ченіе «поражающей потери, большой и тяжелой, болѣе или
менѣе подвериіющей опасности бытіе предмета и даже уничто-
жающей «О»; Ъ) ^несчастіе, злая участь, а потомъ отсюда
«пораженіе» въ смыслѣ военномъ. Виіпа, взятое отъ обруше-
нія зданія, метафорически, особ. часто у Линія, вообще круше-
ніе, разгромъ, сокрушеніе вдребезпі и «пораженіе»» на войнѣ.
Рѣже метафора бываетъ изъ ііапігаіііит = разгромъ, крушеніе,
разореніе, и Ь) уцѣлѣвшій пли уцѣлѣвшее отъ крушенія, раз-
грома и т. в. (’азпя. несчастное приключеніе, несчастный слу-
чай, несчастіе, см. 319. Век аіКегяае, неблагопріятныя об-
стоятельства, неблаіопріятныя. несчастныя приключенія «
условія. Мівегіа, состояніе, обстоятельства, положеніе, возбуж-
дающія участіе и состраданіе. ІпГогІипіиіп, непріятность, нака-
заніе, но такъ, какъ это слово у Цицерона, Цезаря и Саллю-
стія не встрѣчается, а есть только въ. одномъ мѣстѣ ѵ Ливія,
то и нечего употреблять его. «Гибель, погибель» будутъ 1)
’) С*. Вебера, ѴеЬиивысІіиІе, с. 59. № 48.
— 509 —
рстпісіев, отьнес&ге, истребленіе. произведенное чооПніе вюми-
ни.ми нрнчнннлік. почти только о лицахъ 'У, 2У ехііішп, ги-
бель лицъ плп вещей. произведенная насильственнымъ дѣйстві-
емъ физическихъ, либо нравственныхъ силъ; У) іпіегііив. раз-
стройство и гибель лицъ и вещей, причиненныя дѣйствіемъ
нныпнифв либо внірпріннют причинъ. Метя пкііипі пои ей.
Сіс. 'Гизе. Еізі саіатііаіе аЙ'Іісіик вши. імпеп апітиз поп іат
езі ех інізегіа, фіат ех сиірае гесопіаііопе соттоіиз. Сіс.
Аіі. 3, 8. Босогйіа аіцие іщіаѵіа Ъепіпіі (соучастника Ката-
лины по наговору') тацпат ірві сІаНет (смерть') иоЪізіріе (по-
терю вашего значенія п средствъ въ (городѣ^ Рпмѣі аііиііг.
8а11. 58. Сіадез I аппензія. РгаеіегппШо гніпоя іоПипаѵши
іпагши, циая ішрешіеге ііѣі ргохітгё ЫіЬпз зепііез. Сіс. Саі
1, (’>. Йеі іашіііагіз паи/гаріа. Ій. Ріѵ. 1. 9. Ѵі ойгегж гез.
зіе кесиіиіаз ішпиніегаіе Ге.гге Іеѵііаііз езі М. 1, 20. Еіііиз
пі рагоаі раігі. іпі'огіипіѵт ІіаЬеЬіі. Ьіѵ. 1, 50. Саііііпа (Іе
регпіеіе рориіі Воииші еі сіе ехИіо Нище игіпз со Яіаѵіі. Сіс.
Саі. 4. о. Ерашіпошіаз ипо ргоеііо ТІіеЪаз аЬ іпіегііи тта-
хіі. Хер. Ер. 8.
152.	Гіоіог, аедгітопіа, таегог, пкіея/іііа. Іис(к$, р{ип<кіг,
ігізііііа, пирог, виялеілз, сит,	съ ніькопіоіімт, о»и-
носгіщимися сюда. синани.ѵчч'Скн.ѵч итолами и пменамі
нри.іаіательнымч. Роіеге, чувствовать скорбь, н ііоіог, боль,
скорбь, горькое чувство, суть самыя общія выраженія для того
чувства, непріятнаго п тягостнаго, которое производится вре-
домъ физическимъ либо нравственнымъ; ае^гіпіопія, душевное
разстройство, какое бываетъ ѵ лецег апіші: ігізі г а, мрач-
ность, угрюмость духа, основательная либо неосновательная,
выражающаяся въ минахъ и жестахъ, и ігізііз, въ комъ есть
такое настроеніе, пли кто его выказываетъ; шаегог, уныніе,
пенилъ, тоска, грусть, которая какъ и (Іоіог. происходитъ отъ
вреда, только не ткіу, а сердцу, слѣд. всегда сильна и даже
обнаруживается въ минахъ и пріемахъ, впрочемъ не столько
Обнаруживается въ положительныхъ, прямыхъ заявленіяхъ о
•) Впрочемъ пін. напр. регпіеіе- еіѵікпім, іч'ірпЫіеае
510 —
себѣ, сколько уходитъ въ себя, таится въ глубинѣ" души, и по-
этому не столько отталкиваетъ, сколько возбуждаетъ участіе;
отсюда шаегеге *) быть опечаленнымъ, огорченнымъ, и віаез-
іпз печальный, огорченный, и шаезііііа состояніе, настроен-
ность того, кто шаезінз; Іпсіпз	печаль о какой-
ниб. большой потерѣ, напр. о миломъ умершемъ, выражаемая
жестами, словами, слезами, одеждой или другими какими-пиб.
внѣшними знаками; Ііщеге, открыто показывать Іисіиіп; ІириЬ-
гіз, что дѣлается Іисіи, выказываетъ Іисіиіп, или—впрочемъ
только у поэтовъ—что Іисіиш возбуждаетъ; Іисіиозиз то, слѣд.
ствіемъ чего бываетъ большой Іисіиз; ріап^ог битье себя въ
грудь въ знакъ великой печали; отсюда ріап^еге :І) выражать
так. образомъ свою печаль. Маегогет тіпиі, Лоіогет пес ро-
іиі, пес, зі розвеш. ѵсііеш. Сіе. Аіі. 12, 28. (^иіз езі, 4«і
зиогиш піогіет поп ео Іидеаі, диоіі еоз огЬаіоз ѵііае сот-
П10СІІ8 агілігеіиг? Тоііе Ііапс оріпіопеш, Іисіыт зизіиіегіз. Кето
епіш таегеі (при смерти чьей-ниб.) зио іітсоттойо: сіоіепі
Гогіаззе еі аіщппіиг, зсіі іВа ІидиЬгіз Іашепіаііо ГІеіиздие
таегепз ех ео езі, дисні ешп, диет сіііехіпіиз, ѵііае сопппо-
(Ііб ргіѵаіит агЬіігаіпиг ісідие зепііге. Сіе. Тизс. 1, 13. 8а-
ріепііа езі ива, диае таезііііат реііаі ех апііпіз. Сіе. Еіп, 1,
13. Іп Іисіи еі зциаіоге зипі. 1(1. Віѵ. 1, 5. Ласеі Саіуиоп:
ріапдипіиг шаігез Саіусіопіііез зсіззае саріііоз. Оѵ. Меі. 8,
>27. Ьасгітіз ас ігізііііае (мрачное, угрюмое настроеніе) іе
іга(1і(1І8іі. Сіе. Ріѵ. 5, 14, Осіегипі ііііагет ігізіез ігізіетцпе
Іосояі. Оѵйі.
2. Съ Іисіиозиз и ІиіщЬгіз въ связи 1) Гипезіив, отъ Ги-
пив, какъ Іюпевіиз отъ Іюпоз, а) у кого въ домѣ, родѣ про-
изошелъ одинъ или нѣсколько смертныхъ случаевъ, 1>) причи-
няющій гибель, смерть, великое бѣдствіе; 2) іипеЪгіз, совер-
шаемый при похоронахъ, приготовляемый къ похоронамъ, на-
поминающій похороны; 3) Гппегеиз, уп. только у поэтовъ, =
’) Сродно сь пизег. Сл. Курціуса 1. 1. II, е. 169.
!) Сродно съ лоіуіг, ли7р^,
’) Сродно еъ ійе^чѵм отъ яХгдгнѵ, но но значенію ==хагге<;5аі, тііпгес^аі.
— 511
ТііпеЬгіз. .Еипезіа Гатпіііа фиіпіі Ггаігіз тоофк Ыѵ. 2,47. Еи-
певіа «Іотив (Нсіріопипі, послѣ смерти Р. и Си. Ьсіріопцгл въ
Испаніи). Ьіѵ. Моп зоіит ѵезігіз ботісііііз аіцие іесііз, зеіі
еііат сіеогит Іетрііз аіцие ііеіивгіз зипі [ипезіоз щпез (шай-
ка Катилины) іпГегге сопаіі. Сіе. Саі. 3, 9. Ьапііаііо /Іте1>-
гІ8‘, ѵезіітепіиш /ітеЬге. Сіе. Ругат ге^іііа ігопсіе согопаі
/шіегеа. Ѵіг»-. Аеп. 4, 507.
3. Ап»ог, состояніе духа тревожное, тоскливое, боязливое,
боязнь, тоска, — состояніе того, цпі аіщііит, о которомъ состо-
яніи сличи § 457; апхіиз, безпокойный, мнительный, т. е.
а) настроенный безпокойно, Ь) склонный къ такому состоянію;
аііхіеіаз, безпокойство, мнительность,—состояніе того, кто легко
предается тревогѣ. 8о11ісііш1о, состояніе духа безпокойное, воз-
бужденное мыслями, колеблющимися между страхомъ и надеж-
дою. Сига, заботливость, забота, хлопоты, стараніе, охраненіе
и т. п. СЫІов апдог ѵехаЪаі. Ьіѵ. 5, 48. Апхіеіаз езі аіі ап-
тгет ргосііѵііаз. Сіе. Тнзс. 4, 12. (}иапіа піе сига еі зоііі-
сіішііпе айісіі {іпаінз! Тег. Ріюгпі. 2, 4. 1.
453. АІівег, тізегаЫІіз, іп/еііх, саіатйозиз, тізегеі те, ті-
вегегі, тізегагі, ткегісопііа, тівегаііо. Мізег, жалкій, горе-
мычный, несчастный, наз. лицо или вещь, возбуждающія въ
насъ состраданіе; шізегаЬіІіз, достойный сожалѣнія, жалкій,
плачевный, что вызываетъ на сожалѣніе и участіе; іпі'еііх, не-
счастный, кто въ томъ или другомъ случаѣ терпитъ неудачу,
бѣду; саіаніііозиз, ріепиз саіашііаіиш, а) наносящій большой
предъ и тяжелую потерю, 1і) потерпѣвшій большія, тяжелыя по-
тери и удары несчастія. Изъ этихъ словъ ініеііх и саіашііозиз
относятся исключительно къ внѣшнему несчастію, а шізег в
іпівепіініів и къ нравственному несчастію, горю. Мізегеі піе..
и шізегеог различаются между собою тѣмъ, что въ первомъ
выражается непріятный толчокъ, уколъ въ сердцѣ, произведенный
извнѣ, при наблюденіи несчастія, а въ послѣднемъ и вниканіе,
забота; шікегагі, сожалѣть, выражать сожалѣніе и участіе въ
словахъ,—употребительнѣе, чѣмъ совішізегап; ііпзегаііо, по-
ступки, поведеніе того, (]иі шьегаіиг; шізегіеоітііа, сострада-
ніе, сожалѣніе; слѣд. это послѣднее слово выражаетъ сочув-
Л’2 —
ствіе къ чужому несчастію и страданію, а первое—обнаруже-
ніе этого чувства. КіЫГ еві іаш тізетаЫІе, диат ех Ъеаіл ті-
зег. Сіт Опшр^Сгих іпіеіісі ратаЬаіпг (который въ этой же
самой главѣ впереди три раза наз. тізегцрцримѣлъ несчастіе.,
попасть въ разбойничьи руки Берреса). Ісі. Ѵегг. 5, 62. 0і|
.ѵозігят ііііет! ііотіпет репіііит тгзегитдис (подлый, шельма,!
злодѣй). Тег. Епп. 3, I, 29; въ такомъ смыслѣ часто гов. ц|
у Цицерона. Вез піічега еі саіагоііоза. Сіс. Атег. 28. Марія Я
алвсіііагптргаезііііа диасгииі саіатііояі. диат Ьсаіі.ІіІ. Ьаеі. 13
Сиг тгзегеаге роііиз, диат і'ега.ч орет. зі ііі іасеге роззія?
Сіс. Тизс. 4, 26. Еогиш поз іпэді.ч тізегеі. диі позігат тізе-
гісогеііат поп гедиігипі, диат даі еат ейіаеііапі. Ісі. Міі. 34.
АЬсІііі іп СаЬегаасиІіз аиі зишп іаішп дпегеЬапіиг аиі сит
ГатіІі.'ігіЬиз щііз соттипе регісиіит тізегаЬапіиг. Саез. В.
С. 1, 39.	।
454. Саііеге, ІаЫ, {еггі, гиеге, ІаЪаге. Саііеге, падать, го-1
ворится тогда, когда какой-ниб. предметъ, стоящій прямо, обру- I
шивается внизъ, сваливается, оттого что потерялъ подпору либо I
силу, которыя держали его прямо,— лпбо когда разъединился
съ тѣмъ, что поддерживало его на какой-ниб. (высшей) точкѣ,
и стремится прямо (въ силу тяжести) къ какой-ниб. точкѣ
опоры- но ІаЬі, падать, скользить, ползти, катиться, гов. тогда, |
когда какой-ниб. предметъ, отдѣлившись отъ того, чтб удержи-
вало его на какой-ниб. (высшей) точкѣ, двигается съ большею
или съ меньшею скоростью внизъ, къ новой точкѣ опоры, по
какому-ниб. другому предмету* обращенному внизъ либо ни- I
клонно вообще, либо даже и вертикально. Слѣд.—чтб саіііі, '
то повинуется только закону тяжести; что ІаЬііпг, тому какая-
ниб. наклонная плоскость, либо даже веревка, шестъ мина-
ютъ-болѣе или менѣе— повиноваться только тяжести. Слѣд.
выражаются неполно, когда говорятъ, что при ІаЫ имѣется въ
виду іеппіішз а дио, а при саііеге к’гніінпв аіі іріеін ').
такъ какъ скорость паденія геі саііенііз зависитъ отъ ея тя-
жести, а скорость геі ІаЬеійіи частію отъ склона подставки, а
') Такъ гов. Дедерлейнъ, Спноп. ч. II, с. 128.
частію опять отъ тяжести вещи, то и нечего удивляться, что
то, чтд по-настоящему есть ІаЬепя, наз. сасіепз, а послѣднее
первымъ, и даже оба термина встрѣчаются при одномъ и
томъ же подлежащемъ, какъ напр. Ѵігц'. Аеп. 6, 310. ()иатп
иіпНа іп 8ІІѴІ8 апішппі іті§оге ргішо Іарва сидлті і'оііа. По-
настоящему, сюда шло бы одно саЛипі; но листья такъ легки,
что воздухъ замедляетъ ихъ паденіе, и кажется, что они въ
немъ скользятъ внизъ. Пнете, ринуться, зн. не только а) стре-
миться впередъ съ неудержимою быстротою, устремиться, бро-
саться, но и Ь) сасіеге либо ІаЪІ, происходящія быстро и не
удержимо. ЬаЬаге, шататься, колебаться, (уже) не имѣть ни-
сколько прочности на своемъ основаніи (почвѣ, корняхъ, гнѣз-
дѣ), и оттого клониться къ паденію, грозить крушеніемъ, па-
деніемъ, наз. состояніе, предшествующее дѣйствію сасіеге. Кег-
ѵі, нестись, бѣжать, летѣть, плыть, низверитѣсн, возно-
ситься, означаетъ движеніе предмета впередъ, произведенное
внѣшнимъ толчкомъ либо внутреннею силою,—по какому бы
то ни было направленію, все равно.—и слѣд. это слово мо-
жетъ, при случаѣ, идти вмѣсто и ѵоіаге или паіаге, іиеге,
сасіеге, ІаЫ; но наоборотъ, именно ѵоіаге и паіаге вмѣсто
іеггі, можно сказать только тамъ, гдѣ подъ іеггі разумѣется
настоящее ѵоіаге или паіаге *). Наконецъ, всѣ сейчасъ объ-
ясненные глаголы употребляются и метафорически. Сасіеге ех
очно, сасіипі шоепіа, сасіеге рго раігіа ридпапіепі. Сасіеге іи
сопвресіиго, 8пЪ 0СПІ08, зиЬ зелени (быть доступпу зрѣнію,
чувствамъ внѣшнимъ). Сасіеге іп щщрісіопет (быть подозри-
тельнымъ, т. е. подозрѣваемымъ). Сасіеге іп аііоиеш іидти къ
кому-ниб., т. е. что можно сказать о комъ-ниб.). Вез... (тіѣі)
сасііі, иі—(выраженіе, взятое отъ паденія игральной кости=
выпадаетъ, приходится, достается). Апітив сасііі и сасіеге апі-
шо= апіто сіеіісеге. Наес зипі іп ІиЬгісо іпсііаіачие' зеінеі
ргосііѵі ІаЬипіиг йивііиегічие пиііо тосіо роввипі. Сіе. Ти$с. 4,
18. Вепняшіп Іарзі рег ішіет. Ѵіг«; Аеп. 2, 262. Сеіега
*) Поэтому можно сказать аѵів і'егіиг н ѵоІаС, іІеІрЬінив Сегіиг и дасаі, во
нельзя сказать Іі^пиш (бревно} ѵоіаі или паСаі, но только іегСиг, ваар: ачиа.
33
— бІІІ —
(матеріальныя существа/ максі оссісіеге, Пиеге ІаЫ пес 4ш
евве іп ипо еі еоПепі вівіи. Сіе. Ог. 3. Іп аіідца ге ІаЫ (сдѣ-с
лать ошибку, собств. поскользнуться іп ІиЬгісо) еі сшіеге
(упасть на землю, пасть, провалиться, ве имѣть успѣха). 14,
Вгиі. 49. Пимпі аегіев, Іесіа. Пиеге іп ѵиіпега ас іеіа. Гіиіі
осеапо дох. Ѵіг&. Пиеге іп регліеіет. Пиеге іііа (кредитныя
отношенія въ Азіи) поп роьвппі, иі Ьаес поп еосіеш пюіи 1а-
ЬеГасІа сопсЙапІ. Сіе .Мапіі. 7. Відпипі (статуя) пиііа ІаЪаІаІ
ех рагіе (тогда кикъ большая толпа ее (Іеіпоіігеіиг >. Іг].
Ѵегг. 4, 43. ЬаЬаі сопвіііиги, і'йіев, тетогіа (колеблется туда
и сюда). Сіе. Ьіѵ. Ад^ет еі сгаіев Гіишіпе /егеЪапІ/иг Саев.
В. С. 1, 40. Вііепик огііиг ех Ьеропііів еі рег Гіпев Неіѵе-
Ііогиш—сііаіие /егіиг. 1(1. В. С. 4, 10. Аііі аііат іп рагіет
регіеггііі /егеЪапіиг. ІЬкІ. 2, 24. Іп ІеІІигет /егитіиг ошпіа
вио пиіи рошіега. Сіе. 8отп. 8сір. 4. Апіпіі, цииш ех сог-
роге ехсевяегині, зиЫіте {еги/піиг. І<1. Тивс. 1, 17.
455 и 456. Сгих, [игса, раііЪиІит, сгисіаіиз, сгисіатеп- д
іит, Іогтепіит, зирріісіит, сагпі/ісіпа. Сгих сначала пазы- 1
вался вѣроятно только столбъ, который ставился для того, что- |
бы привязывать къ нему за руки и за ноги важныхъ преступ- I
никовъ, не имѣвшихъ правъ гражданина, слѣд. главнымъ ѵбрм|
зомъ рабовъ, провинившихся тяжко, и въ такомъ положеніи4
оставлять ихъ на голодную смерть и на растерзаніе дикимъ
ввѣримъ и птицамъ, стаорб?, чхблоу. Но потомъ сгих пере-
шелъ въ крестъ, поставленный съ извѣстной цѣлью, либо 1) въ
видѣ X (андреевскій крестъ), либо 2) въ видѣ Т, либо 3) въ
видѣ ѣ (крестъ Христовъ), и слѣд. преступника вѣшали на
нервомъ съ растопыренными руками и ногами, но на второмъ
и третьемъ только съ распростертыми руками '). Ригса была
вилообразное орудіе въ видѣ V или П, которое преступникъ
долженъ былъ нести па плечахъ, тогда какъ руки его бы.ыш|
привязаны къ обѣимъ лапамъ орудія, а его самого гнали впе-
редъ розгами или плетью. Раііішіцш ) называлась собств. йе-
') Сличи Ьірзіив (1с С'піс.е, который, однако неясно различаетъ іигса ог
раііЬиІиіп.
') Конечно, отъ раіеге, слѣд. средство расширить, растягивать, ^асмор».
— 515 —
рекладина, въ особ. перекладина на стержнѣ креста, къ ко-
торой приколачиваемы были гвоздями руки осужденнаго, а св-
некдохически и несъ крестъ. И такъ какъ растягиванье и при-
биванье рукъ бывало и при р&НЬиіиіп и при і’пгса, то часто
и стоитъ раііЬиІшіі тамъ, гдѣ можно бы ожидать і'игса. Ме-
тафорически спгх зн. мученіе, ‘2; мучительная смерть,—впро-
чемъ въ прозѣ золотаго вѣка такъ не употреблялось, а гово-
рили въ этомъ смыслѣ сгисіаіиз, уже и раньше бывшее въ упо-
требленіи, рѣже сгисіашепіиш, то, что производитъ мученіе,
страданіи, и сапіИісіпа, пытка (въ прямомъ смыслѣ и мета-
форически), первопач. ремесло сапіНісіз. $орр1ісіиіп ') наз.
всякое мученіе или тяжкое наказаніе, жестокая смерть, въ част-
ности казнь свободныхъ гражданъ отсѣченіемъ шли, тогда
какъ рабы сгнсі айіцеЬаіііиг, іп сгисеш іоІІеЬапіиг. Сіѵез По-
гнано» (Ѵегге») рагіігп зесигі регсияяіі, рагііш іпсгадсетп нин-
іиііі (хотя и было это запрещено). Сіе. Ѵегг. 1, 3. Ншіссіпе
(Горація послѣ убійства сестры , циеш тогіо бесогаішп оѵап-
іепідие ѵісіопа ѵіоізііз, еиш зиЬ (игса ѵіпсіиш іпіег ѵегЬега
еі сгисіаіиз ѵвіеге роіезіі»? Ьіѵ. 1, 26. ТіЬі Магсеііі зіаіиа
рго раііЬиІо іп сііепіез МагсеІІогиш і’иіі. Сіе. Ѵегг. 4. 41.
Биіпвю сгисіаіи зирріісіоциа Ѵагіиз (смертью въ жестокихъ
мукахъ, жестокой смертью) регііі. 1-1. X. 0. 3, Зз. Кои
^гаѵіога яині сагпііісіші іогшеніа, циапі іпіепіиіп сгисіатепіа
тогЬогиш. Ііі. Ріііі. 11, 4
457. Сгисіаге, апдеге, іогциеге, ѵехаге. Сгисіаге ), мучитъ,
терзать, собств. зн. подвергать такому страданію тѣлесному
или душевному, какое терпитъ распятый на крестѣ; іогцште, ‘і
пытать, собств. подвергать такому тѣлесному либо душев-
ному страданію, какое испытывается въ пыткѣ, у Цицерона
употребляется чаще, нежели сгисіаге; апдеге ’), стѣснятъ,
безпокоитъ, треножитъ (духъ), собств. стягивать петлей горло,
•) Конечно, отъ ьирріісаге, такъ кикъ вирріех, напр. кому надобно было
отрубить голову либо кого надобно било сѣчь розгами, становился на колѣни.
*) Отъ сгих.
’) Сродно съ треки, какъ обратно іох»* * ®ъ Інр11». и какъ ееіиііб съ ««*.
‘) Сродно съ «ту.нк.
33*
— бІП —
душить, япйосагс; ѵехяге '), не пставлятъ т покоѣ, трево-
жить людей, страны, города й т. и., собств. ппппдепіями съ
разныхъ сторонъ и ИЛ равныя стороны принуждать бросаться
ня защиту то туда, то сюда, а так. обр. и не дявпть отдыхи
и покоя. Ѵніпоге еі Лоіогѳ согрогія егіісіапіиг. Сіс. Ннгняр. 18.
ОМсИ ню (кііііюгаііо сгисіаі. 14. Ли. 8, 18. Кедеіііі. рояве
чаріенісчв ІмШит еяяе, дпппі есніео (огуиеаіиг. ІЛ. Кіі». 1і, 1.4.
Тпяе НІнбіпея іе іогдиепі. І<1. РпгтІ. 2. І’сссаяяе яе пои «и-
уипіиг. 14. Ьаеі. 24. Ѵехаге Ііояіегн, Ііаііат, ргоѵінсіаіп, иіі-
<іпет ргоЬгік таІеЛісіівдие. Ме спрйіо Імшлгія ѵеамМ. ХаІІ.
Саі. Я.
458. Т)иІсія, виаѵів, ѵепяяіия, іисинеіия, дгаіив, асссріпя, уга-
(іовш), атоепив, еІеИсаіия, гоіиріапик. Ііиісів, сладкій, пн*,
ишагіія, главнымъ образомъ о вкусѣ, по потомъ — пріятный, о.
фяяическом'ь либо душевномъ удовольствіи, которое чѣмъ-ниб..
доставляется ;); ыіяѵія ‘), отрадный, пріятный, ішт. Іаеіог, асег-1
1>ив, і'лаппымъ обрял. о впечатлѣніи, какое чѣмъ-пиб дѣлается
на чувства или умъ; ѵеііпяіия ’), увлекательный, привлгкіѵгель-
ный, прелестный, милый, ант Г<іе<1п.ч, (іп-рік, гланпымт. обр. с
(тлкдѣ (па видъ), но потомъ вообще о прелести для чувствъ
или ума имѣть дѣло <-ь предметомъ; іпгіпкііія 4), пріятный,
ант. іорісіпхііьч, въ отношеніи къ пріятнымъ тісчитлѣніям
отъ чеі'О-пиб.; но кіиіия пріятный, ант. іпргпііія, о добрыхъ,
спасительныхъ послѣдствіяхъ, плодаглп> отт. чего-ниб.; аіпоопіін,
пріятный, употребляется большей» частію—а у Цицерона толь-
ко—об-ь естествениъі'.гя красотахъ какой-ниб, лпьспіности. |)е-
Ііісаііік "), I) о пещахъ, тѣшшцихъ чувственность, вкусный,
лакомый гонкій, высокаго сорта, роскошный, сладострастный,
и 2) <» линяхъ —преданный тому, что раздражаетъ чувства:
*) Рг<.||ІК<ІІІ. ОТ'І. ѴОІІИПІ.
’) І>111«ІЫ «<!(!!•<> блпжп КІ. •/>•«!«, ШІІІѴІН КІ. ПЙйс, ТЛК'І. ЧТО обн ІІОСЛІ.ДІІІИ,
КІІЖвТ1.*бЫТІ., И ОТ'І, ОДНОГО корня ІНІІІІѴІН ІШТ. ИІІІІІІ •- ѴІН).
*) Отъ ѵоіша, іиікт. (іпииііш отъ <>шін.
*) Лат. .іоѵіпіішіігя или .іііѵіоиіиііін.
*) Нѣіиіторнміі ічиіаіііііио'гіш лт. уыры.
1) Отт. ІІІІІІСОГО.
- 617 —
ѵоіиріагпщ, сладострастный, 1) о пещахъ, достііішюпрпсь на-
смждііиіп чувствамъ, и ‘21 о лицахъ, преданныхъ такимъ на
глажденіямъ. Съ цгаііін въ страд. ац. (за что .мы (ишпііарны-
дорогой, малый, пріятный) быпмигі. смвоішмомъ ассеріив, же-
ланный, пріятный, милый, іп. рѣчи ПІ. о .ищихъ, и которыхъ
ано такъ же часто употребляется, по <> нощахъ; именно, по-
слѣднее слово о'.іішчаетъ вообще лицо или пещь, на встрѣчу
съ которой, на появленіе, полученіе которой п полной іотои-
частью мы с<илш-ны. (іпіііояия, принимаемый съ удовольсѵиіемт.,
любеиный, милый, опять о лицахъ и пещахъ, который пъ на-
нШХ’і. і’лііяііх'ь особенно пріятны Синтаксически правильные
обороты вообще: пссеріііх аіісиі и цгаііояин ариіі ііінріоіи.
Ьипііі ипііпаі еі іінісга еі шпаги. Сіе. № 1). 3, 13. Мег
ѵіпипі, (Інісін нѵа, шрщ. Ниісія огаііо. ііпіеіх ппіісин, <Мсс
попіоі: ІіЬегіпііз. Сіе. Ниаѵіз оііог, Поя, диніин, «опію. 8в«ві«
іпаіиіі еявн, іріапі ціаѵія. Сіе. Вгиі. 9. Оевіия еі пюіия ст-
рогія тнияіиа. іііііі. 55. Аніііріа сопіосіііа цгаікіія еі исппяіа
Іиіі. (^ніні. 10, 1. Ьоспх іііе поп атое.пин ехі. Сіе. Ог. 2,71,
Леіісаіиш сопѵіѵііііи. Ы. Аіі. 2, 11. ІМіеаІа інѵсиііія, І<1.
Миг. 35. ІСпо а!іа.ч ігіЬипі огаііо чегері'юг ріеін І'піі. Ьіѵ. 3.
(>Й. РуіЪіий аріиі опніея опііііея іриііояи» опіі. Ѵіс. ОЙ. 3, 14.
І.чіа ѵегіііік, еііапіш іиснтіа поп Ы, Сипси цпііп еві. Ііі.
АН. В, 24. Чисто ціпіик асссріичіріе—аа что мы чрезвычайно
обязаны, благодарны, — дриіоцѣіиіый. отличный, чрезвычайно
отрадный и т. и.
45!І. І'оінріан, ІІЫНо, ііеіівіав, Мееіпііп, оЫічМіо, Месіа-
тепіит, оЫесІчінвпІит. Ѵоіпріпк '), удовольствіе, отрада, нііз
фнііичѵсісоо либо дупіеіпніе иаслимчіі-нів, обыкнопенно іп. смы-
слѣ отвлеченномъ, но бын и нь конкретномъ (нріятніні пещь),
но (Ісіісіае только (конкретно) совгртенші особенное, ч/нм-
иычайно итис.каннт\ наслажденіе, нужное для ршіічірнчоінюй
или избалованной чувстпонности, ыетоппмическіі . любимицъ.
ЬіЫііо о которомі. сл. $ 501. ііервопач. только вломеиіе
') Коііочп», іп. спя:пі съ (5'Лоцоп, ѵіііо. С.і. Курпйіоп, і.іптЬ.ііцо 3, г. І.'ѵ
’) Кикъ ііпііісіиго, ііекчікііо, оЫпгіиііо оіс., (іп ііирил въ Іпгиге, Лмп.
') Оі і, Ііініі.
й
чувственности, страсти, желаніе, метопим означаетъ предметъ
зтот желанія, нужный для безѣутзшш, развратнаго уповалъ-
ствія. ОеІесШіп нанятіе, которымъ Составляется удовольствіе,
утѣшеніе, пріятное возбужденіе, занятіе отрадное (пііснргя гН,
।	чѣмъ-ниб..', гдѣ пріятность, удовольствіе разумѣются только
душевныя; л-ь такомъ же родѣ и оЫесіаііо, пріятное провож-
деніе времени, развлеченіе, но сіеіесііігпегіінгп средство у
селенія, занятіе, доставляющее удовольствіе, и оЫесппш
іипі средство да пріятнаго развлеченіи. П, дно фііиіеяілп ,
ѵоіиріан ені. Сіе. Ьяеііііа ргяекапііѵт Ьологипі еяі, ІіЫііо
іпгогиіп. І»І. Тияс. 4, 6. Іп М. Снеііо пиІІ.ч Оіхпгіс.я герегіе-
іпг, ниііі ыппріия, пиііипі аея аііеігат, пиііа сотіѵіѵіогигн ас
іияігогипі ІіЫЛт І<1. Саеі. 19. Кето і'еге яаііаі яоЬгіия: іепі»
ревііѵі сопѵіѵіі, ішюепі іосі, гпнііягиві (Іеіісіагит соніея
ехігепіа яаііаііо. Ііі. Миг. 6. ])еИсгія «ІіІГІиеге. Ы. ЬаеІ. 16
О Титѣ: Ашог яс Неіісіае депенв йиіпапі. Ншт. Тіі. Сопѵі^
ѵіогипі йеіесіаііопет поп ніп»ія согрогія ѵоІиріаііЬич, (ріаігі
соеіи апііеогиш еі яепііопіЬия іги*і,ісЬаг. Сіе.- 8еп. 13. Ніс
чіЬі гне рго Месіатепіо еяяе риіаі. Тег. Пеані. 5, 1, 79. Іп
ишіеіііа (Мсіріопія пііііі) гедиіен ріепа оЫесіаІйтіз і’иіі. Сіе.
Ьяеі. 27. Рояяипі регяеіріі пиіііа оЫесіптепіа геппп гияііеа-
гіігп. М. 8еп. 16.
460. />о/ес/аге, Мссіиге, /иѵаге. Всіесіаге ’) зн иринле-^
кать, радовать, доставлять занятіе, развлекающее умъ, ни оЫес*
іаге, (Хістшілнтъ времяпровожденіе пріятное уму, развлеттъ'ія-
ственно; іиѵаге, бевличио, приводитъ въ такое мпрадное настро-
еніе Чіриу, сердце, при іапгкуюмъ оно чувствуетъ, себя успе
поеннымъ, радовять, успокоивить, удовлетворять. Вь страда!
тельномъ оборотѣ гіеіесіягі ге —находить іл> чемь-риб. удо-
вольствіе, нкусь, ліобиіь, интересоваться, <ІеІ іп ге=хв’ь заня-
тіи чѣмь-ииб. находить исгочниігь удовольствія, средство къ
удовольствію, (Ісі. аЬ ніиріо —черезъ кого-ниб., подъ вліяіііейі
чьимъ-миб, отъ личности чьей-ниб. получать удовольствіе, и*-
слаждсиіе, (Іеі. ііііі|ііо> находить въ комч.-ниб пріятность, удо*
*) 0 происхожденіи >>іі. Іасеге сл. $ 46В.
ІЧ -
вольствіе '). Наес яішііа шіоіеясеійіат аіпп», яепесіиіеиі оЬ-
Іесіапі, Леіесіапі гіоті, поп ііпреіііипі Гогі.ч. Сіс, АгеЬ. 7. Лиі-
1о ріпн Іютіпе ЛекгАпг. І«1. Ьіѵ, 12, 29. Іп Кое пЛшшІщп <іе-
Іесіог, <;ио<1 іп аііі# геЬнн аііікцие веліепііів ѵетвіігі» аЦпе
іііе. І<1. Іл". 2, 7. Ехівііто іе шіпш аЬ ео «кіесіап, <ріо<1
огаііопія огпаіпепіа пеціехегй. Ы. Гт, 1, 5. ЛтІ те ІіЬі
спт яипітат ЬиіпатііШет І.ііт •ііаш Свая ІІЙегая ргоГиіяие.
И. ІЛѵ. 5, 21
461.	ваийіит, кііагііан, Іаеііііа, тисищіііаз, икгтімя п то-
ими прилаштелъными и ималами. (іаиіііипі ), ушастъ, из-
вѣстное инутреннт чувство; глаголъ сюда цашіете, чувство-
вать радость; Ііііягйая ’), ясность духа, тселастъ, хорошее
расположеніе духа, втѵіашш» качества ясной души, которыя
обыкновенно бываютъ видны в снаружи во взглядѣ, па глад-
комъ, не наморщенномъ челѣ, въ ясности физіономіи; почти
тоже иногда зн. и щсишіііал *); Іаеііііа, риовсті,, веселость,
удовольствіе по особенному внѣшнему поводу, слѣд. завися-
щее отъ продолжительности и силы этого повода, настроен-
ность духа, выражающаяся не только во взглядѣ и физіономіи,
но болѣе или менѣе и въ словахъ и жестахъ; глаголъ сюда
Іасѣагі, быть въ такомъ расположеніи духа. Ьаеіия наз. лицо,
которое весело, въ радости, довольно, а еще и 21 вещь, воз-
буждающая веселье, доставляющая удовольствіе, вообще радость,
радостный, отрадный, употребляется въ смыслѣ прилагатель-
наго отъ «аиіііиш и 3 часто въ смыслѣ причастія отт, Іаеіагі.
Нііагік паи. тогъ, кто въ ясномъ, хорошемъ расположеніи духа,
у кого весело на душѣ, йенчшя, ясный, свѣтлый, веселый, веге-
паге прояснятъ и вегешіяя ясность, въ прозѣ говорится обыкно-
венно только о небѣ и погодѣ; но иногда яегепив гов. и о
физіономіи, именно о челѣ, а у поэтовъ часто употребляется
прямо вм. Іаеіив. Еіы сопіепіия егапі Іиа ціогіа заіімріе ех
‘) Сл. Мчііиига иъ Сіс. Кіп. 1,5 и 1, 11.
’) Сродии съ 7«і'ы, •ріЭісм.
л) Сродно п
яг,.|іііі:и , чч'ігіпнг) (нрііир.ииііости.	чучнпчп правоты.
•ЛЮ —
ѳ& 'Шедоаш Іаеііііат ѵоіиріаіетцие саріеЬаш, іатеп поп ро.ч-
яиш поп сопі'ііегі сошиіагі дпе тахіто уаисііо, диой яосіив
ісіьсііЬаг ІаийіЪив іиів. Сіе. Віѵ. 9, 14. ОрогіеЬаі Леіісіо до-
Іеге, соггесііопе даиЛеге. Ід. ЬаеІ. 24. Ойегипб Ііііагет Ігіь-
Сея Ігіяіешдие іоеові. Оѵій. Нііігііаіст іЛаш, дна Ііанс Ігіяіг-
Ілапі Іетрогиш сопйіеЬашия, іп регреіииш аші.яі. Сіе. Аіі. 12,
40, Іп ргаесогдіів ргаесіриа Ыагііаіі» яейея еяі. РІіп. Н. К. 11.
77. Імсіагіи іи (Ѵеггея) іп опіпіипі ^еіпііи еі ігіиіпрііая. Сіе.
Ѵегг. 5, 46. Ні ѵа^аиіиг Іаеіі аідие егесіі іоіо іого (анти-
теза къ апіпк> йетіяво аідие ѣшпііі). Ій. Еопі. 11. Витіи ,
-гаі іп Сгавяо уисипсИіаз яитшиядие іп з’осашіо Іеро.ч. Ій
Ог. 1, 7. Зегетип соеіиш. Сіе. Зегепііаз соеіі. Ъіѵ. Зегерм
Іелірееіая. Ьіѵ. Зегепа /гоня.	'
462.	Огаііо» и дгаіея адеге, АеЪеге, дгаііат ІіаЬеге, дг. ге-
/егге, дг. геЛіеге, дг. (асеге, дгаіі/ішгі, дгаіиіагі, дгаіагі. Благо-,
дарить лпоей будетъ угаііая аееге, но благодарить боговъ или—
впрочемъ это бываетъ очень рѣдко—такъ же благоговѣйно, какъ
богоиъ, гов. а&. ^гаіея. {Благодаря кому-ниб. имѣть что-ниб.,
быть обязану чімъ-ппб. = получитъ что-ниб. но лат. будетъ (Іе-
Ьеге, ассеріиш гѳіегге аіідиій). Сгаііаіп ІіаЬеге зн. чувство-
патъ благодарность, дгаііат геГегге (/оказывать благодарность,
платить, въ хорошемъ и худомъ смыслѣ. Въ этомъ смыслѣ го-
ворили—впрочемъ очень рѣдко—в угаііат гесЫеге Но уга-
ііаш іасеге аіісиі а1іси)ия геі, прощать кому-ниб. проступокъ
и пр., т. е. не налаштъ наказанія за проступокъ и пр., есть
тоже, что (рег ^гакіаш) аіідиій сошіопаге аіісиі ')• Послѣднее
употребляется еще и въ болѣе обширномъ смыслѣ: приносить
кому-ниб. что-ниб. въ жертву, и черезъ это оно дѣлается близ-
ко къ 'ітаіііісагі аіісиі —показывать себя къ кому-ниб. какимъ-
ниб. обр. благосклоннымъ, ласковымъ, иногда и съ ассия. нещи=
кому-ниб. изъ угожденія, преданности предлагать, приносить
что-ниб. въ жертву либо въ подарокъ. Сгаініагі, желать счас-
тія, поздравлять, аіісиі бе ге, аіідиій, ге, диой—, есть выра-
*) Предаетъ, за который благодарятъ н ир. означается посредствомъ рго.
*) Сл. § 484.
— 521 —
женіе обыкновенное; рѣже — у Цицерона и совсѣмъ не упо-
требляется — {ргаЬагі аіісиі. Непаш тііп эіи'диіагіЪиз ѵетЪіз
цгаОаз едіі. Сіе. 8и11. 30. Ріеиа іешріа таігиш дгаіея <1ів
адеягііит егапѣ. Ьіѵ. о, 23. Мах'пиая ІіЪі дгаііаз опигез еі Ъа-
Ъеге еѣ идете йеЪетик. Сіе. РЫ1. Ііі, 1. Ііеииіісіаіе дгаііт
геці те тв/егге пиис поп рокне. ыѵ. 37, 37. І^иоаіі ѵіѵе»,
пипциат дгоііат геМіІат риіаѵепя. Ваіі .іи«. 110. Воссію,
цаопіаш роеиііеі, дгаііат <1е1ісП іагіі. ІЪ’кІ. 104. Сгііпеп Іюс
поЪів сопйопаіе. Сіе. Міі. 2. Рііііаеы зеіріе ѵііашцие виаш
геі риЫісае сотиітаѵеге. 8аіІ. .Іиц. 79. Сиг ІіЪі Ьос иоп дга-
іі/гсьг, певсіо. Сіе. Віѵ. 1, 10. Стаіиіог ІіЪі аЙіпііаіе ѵігі ор-
ііті. ІЪісІ. 7, 13.
463.	Асег, асегбмз, атагиз, аврег. ітрогіипиз, /еггеиз. Ата-
1118, горькій (на вкусъ), антнт. къ ііиісіз; асегЪиз терпкій,
кислый, горькій, прежде всего также о вкусѣ, напр. незрѣлаго
плода, ант. інігія; асег Ц, острый, объ органахъ чувствъ, напр.
зрѣнія, слуха, когда есть у нихъ сиособность ясно различать
предметы, и Ъ) о самихъ внѣшнихъ предметахъ, насколько
они особенно сильно дѣйствуютъ на зрѣніе, слухъ, особенно на
вкусъ и вообще на чувства (колютъ, рѣжутъ, щиплютъ, жгутъ),
ант. ЬеЪев, зиаѵіз; азрег, негладкій, шероховатый, ант. Іаеѵіз
(Іеѵів), прежде всего о тѣлахъ, на поверхности которыхъ есть
такія болѣе или менѣе жесткія илп острыя неровности (бугорки
и ямки;, которыя дѣйствуютъ сколько-ниб. непріятно либо
вредно на осязаніе, если ихъ либо пощупать либо наступить
на нихъ, и на глазъ, если на нихъ смотрѣть; также гов.
о предметахъ вкуса-, если онъ чувствуетъ что-ниб. щиплющее,
и о звукахъ, если въ нихъ для слуха есть невѣрность или рѣз-
кость. Абвіпііііиш и аіое наз. ашага; зінарі. аіііиіп и рірег
наз. аегіа; рота іпшіаінга наз. асегЬа: асеіиш, рірег, аіііиш
по вкусу наз. не только аегіа, но и асегЬа. О метаф. значе-
ніи асег см. § 336; ашагпз въ прозѣ золотаго вѣка метафо-
*) Отъ асег, какъ зирегЬиз отъ я и рег.
’) Но это слово никогда не употребд. объ осгрой оконечности или лезвій
орудія; коревь его см. ; 336.
92 —
рическп употребляется рѣдко '); подъ асегЬпя въ пей разу-
мѣется досадный, непріятный, о людяхъ, вещахъ и состояніяхъ,
которыя непріятно дѣйствуютъ на кого-ниб., а а.чрег, жест-
кій, суровый, недружелюбный, недоступный, гов. о такихъ лю-
дяхъ, вещахъ и состояніяхъ, которыя отталкиваютъ отъ себя
все, что къ нимъ приближается. Близко къ этому слову ііпрог-
П11Ш8, тяжелый, упрямый, безалаберный, и Геггеиз, безъ серд-
ца, безчувственный,—такъ гов. особенно Цицеронъ,—но еще
и=неизмѣнный, непоколебимый, какъ часто у Ливія. 8епііі
ашшяі еі диісіа еі атага. Сіс. Асгез осиіі, асгік ііЬіа, асег
осіог. АсегЪиз іпігаісив, асегЬшп вирріісшт, ас. ]ік1ісіиш. А$-
рега Іося, акрегі топіев. М. Саіо (Старшій) азрегі апіпіі еі
Ііщгиае асегЬае еі ітіподісе ІіЪегае Гиіі. Ьіѵ. 39, 40. Раііог
піѵев ітЬгездие іп яііѵія азрегат ѵііапі ігаііепв. РЬаейг. 3, 7,
14. Ітрогіипиз аідие ашепв іугаппия. Сіс. Негѵеиз онкепі, зі
Іе поп апіагеш. Ш. І)іѵ. 15, 21. Саіо (Старшій) іп раііепііа 1а-
Ьогіз регісиіідие {еггеі ргоре согрогів апішідие Гиіі. Ьіѵ. 39, 40.
464.	Ъасгітаге, реге, ріогаге, Іатепіагі, диегі, ѵадіге, дит-
іаге съ относящимися сюда именами существительными. «Пла-
кать» = проливать слезы—съ печали или съ радости—по лат.
Іасгітаге но і’іеге 3)=плакать съ печали, а ріогаге 4)= (
плакать громко, безпрерывно, жалостно. «Жаловаться» (сѣто- і
вать, скорбѣть), вообще бытъ недовольну, по лат. диегі, сопдие-
гі; Іашепіагі 5)=громко заявлять о скорби, предаваться гром-
кимъ и горячимъ жалобамъ, сѣтованіямъ, соединеннымъ со еле- і
зами, и рыданіямъ; ѵаріге= выть, какъ дѣлаютъ малыя дѣти,
диігііаге *)=жа.гобно кричать о помощи, звать на помощь. )
*) Слѣд. напр. „горькая пилюля" будетъ асегЬа сааіщаііо, ас. ѵох, ясегЬиз
саеие.
г) Отъ Іисгппа, одного корня съ дсаір'ліѵ, бйх^и.
’)=х'/чігг..
‘) Отъ Нео, какъ рогіо отъ Гего.
‘) Сродно съ У.аксіѵ, ргаек. Хясхеіѵ.
') Си. нѣсто ивъ Баррона.
') Ьасгітаге, Пеге, ріогаге, ѵауіге, диігііаге—непереходные, но не всегда
такими бываютъ у поэтовъ, а прочіе, по крайней мѣрѣ въ отношеніи къ пред-
метамъ неодушевленнымъ, бываютъ переходными и въ прозѣ.
Сюда относится имена существительныя, очень понятныя: Неінз,
ріогаіин, Іапіепіа, огшп, Іашепіаііо, ѵацііиз, (|иігііаііо; но Іев-
зиз зн. плачъ по мертвомъ, однородно съ пепіа или наеніа, о
которомъ см. § 282-, циеяіив зн. опредѣленное (отдѣльное)
жалобное дѣйствіе, выраженіе; циегеіа зн. горячія и непре-
станныя рѣчи о непріятности, обидѣ, истинной либо выдуман-
ной; циегііпопіа выраженіе неудовольствія на несправедливость
или обиду, дѣйствительно испытанную, жалоба передъ судомъ,
искъ. Жалоба судебная, т. е. обвиненіе, искъ, но лат. асспзаііо,
асііо, сапзза, реііііо, Іія; см. эти слова. Сапіііо ІасгітпаЬапі.
Ьіѵ. 27, 17. ІІеЪаІ піегцие поп бе зио зирріісіо, ке<1 раіег
(1е Гіііі піогіе, <1е раігіз Гіііиз. Сіе. Ѵегг. 1, 30. Ріогапдо
І'еззиз зііт. Ііі. Аіі. 15, 9, Апііраіті саесііаіеіп тиііегсиіае
ІатепіаЬапіиг, 1(1. Тизс. 5, 38. АЬбііі іп іаЬегпасиІіз Гогіи-
пат зиаіп диегеЪапіиг. Саез. В. 6. 1, 39. (рілгііаі із, циі Циі-
гіііипі і’ісіет сіапіапз ітріогаі. Ѵагго Ь. Ь. 6, 7. Ргае иіиіа-
ІіЬиз іутпрапогитцие еі сутЬаІогит зігерііи пиііа ѵох дат-
іапііит іпіег саеііез ехаисіігі роіегаі. Ьіѵ. 39, 8. Ерізіоіа
ріепа диегеіагит езі. Сіе. (,>. і’г. 3, 8. Зизіит ііоіогет циеге-
Іаздие Іііу'ѵз сіѵііаііз соцпозсііе. 1(1. Еіасс. 23. Вошае раегі-
топіае (1е іиіз іпіигііз ІіаЬеЬапіиг. Ы. Ѵегг. 3, 57.
465.	Лісіеге, сасіііппагі. Вісіеге, смѣяться, ’ъТ.'Ь, но сасіііп-
пагі, громко смѣяться, хохотать, хау/аХта, и съ этнмъ словомъ
одного корня. ВйІеЪапі сопѵіѵае, сасііітаіаіиг ірзе Арго-
піиз. Сіе. Ѵегг. 3. 25.
466.	ОЬзізіеге, гежіеге, аЛѵег&агі, геридпаге, геігіеіагі, ге-
пііі, ге/гадагг, гесіатаге. ОЬ—и гезізіеге см. § 434. Аііѵег-
загі зн. стоять напротивъ, противостоять въ качествѣ против-
ника, оппонента, противиться, о лицахъ, вещахъ, состояніяхъ
и качествахъ. Въ этихъ-же отношеніяхъ употребляются: герцц-
пап.', противодѣйствовать, противиться, бороться и т. п. 1)
мечемъ, 2) вообще, какъ-бы-то-ни было; геіга§агі=противо-
стоять, противодѣйствовать лицу, которое о чемъ-ниб. хлопо-
четъ, старается выполнить что-ниб., либо какимъ-ниб. цѣлямъ,
предложенію; гегііі, появившееся со времени Ливія=упирать-
ся, бороться противъ чего-ниб.; геінсіагі, сдѣлавшееся обще-
— 524 —
употребительнымъ въ серебряномъ вѣкѣ, а прежде употребляв-
шееся только поэтами=бороться противъ—, противиться, в
употребляемое только съ подлежащимъ изъ имени липа гесіа-
піаге==крвкомъ давать знать, что мы не хотимъ имѣть ника-
кого дѣла съ чѣмъ-ниб.. не одобряемъ того, несогласны съ
лицомъ иля его дѣйствіемъ. Понятно, что всѣ эти глаголы, при
которыхъ дополненіе ставится въ дательномъ падежѣ, только
метафоры вм. оЬяяІеге. Сіеошепея Ѵеггіъ ІіЬкІіпі аіѵегвагі пес
роіегаі иес аибеЬаі. Сіе. Ѵегг. 5, 31. Хояігіз ргішо ібгйіег
придпаЬапі. Саез. В. 6. 3, 4. Ещб огайопі ѵеѣетепіег аЬ
опіпіЬпй гесіатабнл еяі: соп$и1е« недие сопседеЬапІ пес ѵаі-
сіе геридпаЪаяі.	2. Тоіа іііа іех реііііопі Гиае
ге]гадаід е<[. М. Миг. 23. МиІСа геіисіапіі зрігіѣиз огі« оЪ-
ліпіЛпг. Ѵіг?. Сеог?. 4. 317. фишп 6 аііі геяііепіез расіоз
(ІісегеьГ е'-іе. Сатіііиз еат расііонещ гаіапі еззе.
Ьіѵ. 5,49.	*»->
467.	Ее$. На, саизза. ап$а. Пез, какъ и русск. дѣло, озна-
чаетъ еше и то, что сдѣлалось основаніемъ для разбиратель-
ства вообще, въ частности 2) между двумя партіями, а поэто-
му еще я 3) основаніемъ для процесса судебнаго.—соъ.іо, искъ,
тяжба, процессъ, но все это только въ смыслѣ предмета или
случая, вопроса, о которомъ поднято разбирательство, споръ,
тяжба, а самый споръ, тяжба, какъ я процессъ въ этомъ смыс-
лѣ. по-лат. наз. іія, старинное вііія. * ) Такое гез, которое кто-
ниб. при политическихъ либо судебныхъ преніяхъ защищаетъ,
по-лат. наз. сапяка. судебное дѣло, процессъ, съ точки зрѣнія
лида, стороны, интересы которыхъ при этомъ защищаетъ либо
само то лицо, та сторона, либо другое лицо, другая сторона,
и въ частности 2) процессъ какого-ниб. обвиняемаго. Ьіз въ .
частности зн. еще в то, что проигравшая сторона должна
заплатить. Аііциашіо бе геімз аЬ Ѵегге со?пііія уибісаііа-
') О ероіетві еъ вѣя. „Іггеіі* см. Еэрссева 1. 1. р. 461 слѣд.
а) Съ с*иаіа= вияа і. е. прнчняа часто совершенно одинаково употребллет-
а алка, ручка, рридока, ужко у сосудовъ; во по послѣднее слово хетафорв,.,,
;и = елтчай, поводъ, скорѣе равносильно словамъ: оссааіо, соріа, Іо спа.
нате око? аб гергеЬепйепйіші. Сіе. ЬаеІ. 16. во в гергеЬепзіопіз аи.5а. ІД.
Ріаьс. 34. Сличи Зевфферта, Сіе. ЬаеІ. 16, § 59.
— 515 —
дпе еі йе узйіейз йМіз йісете йеячиппіг. Сіе. "Ѵегг. 1, 2. 4в.
Нос поѵот еепге? тпршае Гетте вето р<йе?Ѵ, зе, дина таю
отпеъ Тгпсѣпе рпЪИеапо Дгайійегіі еі гет йе татЪп« апгёе-
гИ. іит Ъопа зпа гереіете ас регчедт Ійе аЦие уннсіо. Ій.
Ѵегг. 3,13. Іля дпіпфіаапйа іаіепѵй аезіітаи е?Ѵ Хер. Мйі.
7. І)е Аіехапйгіпа ге сааезжріе гедіа іаплип ЪаЪео роШеегі
те ііЬі аЪзегйі іцізцпе ргаезепйЪиз сшшйаіе чаіЫасТпппп-
Ій. Віѵ. 1. 5. Говорятся іііет пйепйете аііпй или піегте ів
аііциет. отате. ареге. атійеге я регйете (Сіс. Ог. 1, 36*. а
противоположное поите—оЪбпете: точно такъ же сапзгат а^е-
ге. отате, ретйете, оШпеге, чн«—. гесірете, йеіепйегеи йісете
сапоната спеціально =защищаться переть сухомъ, но не гово-
рится: сап^аш іпДепйете ни іпТетте. ни Ійет йісете. йеіепйеге.
468.	Лссиаоге, ік ргз гоедге. реіеге. ташие, шймііаге,
сгітіпагі, агдиеге, адеге. апдчігете. агсекеге. рсвйііаге, йе/егте
потеп. геит /асеге. ехроМаге, айшияіагі, айраге. гергеѣак
йеге, ѵііирегаге, тсгераге, ітрг/Люге, оЬриуаге, ймеЫ м»—.
ехадііаге. Асспнаге аііфіетп ни аііцшй, напр. іпетбат аіі-
спінз, въ обыкновенномъ быту зн. порагатъ кого-ниб. за что-
ниб., ставитъ—ему въ вину, обвинять за—’въ—і. Въ смыслѣ тех-
ническаго выраженія на языкѣ судебномъ эт<- слово (асс. ай-
циегп аИсщи? геі, йе те'= обвинять кого-ниб. въ уюжммом»
преступленіи ' Въ этомъ-же смыслѣ бываетъ потеп йеіяте
яііси^ик бе те= поднимать противъ кого-ниб. передъ подака-
щей властью, слѣд. въ большинствѣ случаевъ передъ ргаеіог,
обвиненіе въ уголовномъ преступленіи; точно такъ же и апдш-
гете, налр. ресипіа, сарііе, сарісіз ійе аіідио)—что могло дѣ-
лать только правительственное лино, напр. трибунъ народный—
за уголовное преступленіе предлагать предъ народомъ денеж-
ный штрафъ лябо смертную казнь. Но ретеге аіідпій аЬ аіі-
дио, а большею мастію и іп ]п< ѵосаге или гарете аЦцепі и
Іе^е а^еге сшп аіідио гов. о жалобахъ, искахъ гражданскихъ,
частныхъ. Вепш іасеге илн апеге геі, агсеззеге—а особен-
- Сл -идшЫі.* г Г- .асг-
ф илоа^ імсиве
— 626 —
ко часто рокініяге аіідиеіи (іо ге или геі—гов. какъ оба. уго-
ловныхъ, такъ и гряждялских'і. искахъ. ’) Иаъ остальныхъ тля*
солонъ техническій терминъ есть еще только саНпниіагі ’)=
обвинять кого-ниб. только нвь крючкотворства, слѣд. неоено-
ввтелі.ИО, слѣд. іпчшн и иго,— у головный-ли будетъ искъ, н.іи
гражданскій. Но снііпннінгіш-алословить, сіиіп’ііпчать, употреб-
іялось и въ обыкновенномъ быту. Пе-томінчески употреб-
.пились) ') адциегр аііциеп» геі, ііе ге, обвинять кого-ниб. на
осповвніи дѣйствительныхъ либо ві.ідуманных’Ь доказательствъ,
іпсиннгв аіііріеоі, иійріііі, слово не-цицероновское, дѣлать ко-
му-ииб. упреки, жаловаться ни что-ниб., у Цицерона ото выра-
жается посредствомъ охровіиіаге сиш піііріо ііііцііні либо <|<«
ге— привлекать кого-ітб. къ отвѣтственности за что-ниб., тре-
бовать у кого-либ. отчета въ чемъ-ниб.; піыііпііаге ііііцііеін нІІ^
сціив П’і — взводить то или другое па кого-ниб., винить не-
основательно,—и если объ етомъ дѣйствіи докапано, ч то оно зло-
намѣренное, то втобудст'і. саіінппіап; сгішіппгі (аіііріі-ін) іііиюг,
дить на кого-ниб. худое, обносить кого-ниб.. и Ь'і аІп|іііі1Е||
ніісцінк или и съіісс. с. іпГіп.•*=то или другое кому-ііиб. стншіті-
ві> упрекъ, ігь укориішу. порицать, выставлять съ худой стороныі
Мііііаііех яЬмміь рпкііііолік иссикаіин оні. Мер. МіИ. ІііеіШііі
ассиш ініоіенсеііііііін. Сіе, Ог. 1,5н. №ппеп Локсіі ііе рттѣ
СІіІІо (ІеіиІепнИ, Ііі. Лніег. і<«. СарІІе оІ> п-іп таіе цовііі
іісііо (Іе іпірогаГоге пнііо ші вши <1іош тніиіиііит ені.. Ьіѵ,
Н, 83. Оіоіііиз поп сиіпіпііін Ііііпіп, кс<| сннГгІн, ехегсііи, ніці
пін іііГогеінІін нііепом Гіпкіоя рі‘.(е.І>аІ (оігь не доіиільствівіпЛі 
іѣмь, что кляузными процессами стирался іірнсвоиипть себѣ'
чужія имѣнія, но еще и открыто — шіхіттыннл'і.). ('іс. М>1-
27. .Иціі Іеце іл ІіегеіІІІкіічп раігін іеніаіпепГо ехНегев
Сіе. Ог. 1, 8М. Мон орогіпіі Кехііііпі (Іе ѵі г<чіні Гіегі. ІЙІ
Ѵпііп. 17 Ке (|ін(іп пінрііііп іііііос» Ніею ішіісіо сирііів (іго№
Коакчио, обо ноом'і. отоМ'і. ініиГнцо см. Гриммптаку и Дрічіііос.гіі,
*) Отъ ииііішпіп, ц иго отъ т|іііііііпг» пііѵиго-^і'гиніпігі, (Іисіршт.
*) Ріпумііі-тси, но то чтобы оти глаі'іілы но уіштркбліілноъ и ііоролт. судонь
никъ и русск, (іЛкосинп., оіогвірв««»Н’ » т. Іі., по только псНьші екійшть: НГЮ11
ого иІЬри'ііі къ смыслѣ ікі.ііпимііті., иіі'інііпть дѣло, іігііт. іі|іптиіп. кого-ниб.
“ і4і —
1<1. 0(1. ‘2, 14. Ріішк бе. гороопкіін вит ровіиіаѵіі
Соеі. ар. Сіе. Піѵ. 8, 8. Асеишііогет іаіиішііпгі с.гітіна-
Іиг. Лисѣ. Ног. 2, 6. ТгіЬтиж ріеіня іііеаіп роіенііаіп іпѵі-
іііоне егітіпаінііиг ( іе. МіІ. 5. лІеіЬііиІені і-оггиріипі и гедо
Суіпеп сареге поіиіюо* ап/неішн/. Кер. Ліічіі. 7. ( аевнг ѵеііе-
иіепЬсг пміііеь йіс.и.чн/ш/. ('нея. В. (і. 1, (0. Ьенія а (е еі
Іаеііін охіаіііпагі Ноіісо, іріі пііііі Іегиш іін Ііін геІ»ин ва^іоніи-
Іет. Сіе. 1>іѵ. Г», 2. Ргоіігі іпяініиіііхіі рМісіхяііпіиіі іетіііаіп.
Ііі. РІііІ. 2, 38.
2. СиІраге,= 1) охуждать, порицать предметъ, тіхіи/иінъ хір
былъ (піііціепі, аііциііі), 2) шнюдигь па что-ниб. ініігріе.ііі, ліі-
(|(іі(І) нчновпосп. іп. кпкой-ииб. порчѣ, недостаткѣ, нъ ;ю.чо-
гом'і. вѣкѣ встрѣчается только у понтонъ и замѣняется слѣду-
ющими глаголами и поередсттюыь спіраш епніегге пі пііірнчп.
Порицать, охуждать, поносить, выснкічмть и/іеіідиж» ям/йымі.,
по-лат. ѵііирегаге либо гергеіичиіеге; послѣдней ин. лгмашь,
что-бы какой-ниб. пещи совсѣмъ но било теперь н.іи прежде
либо 2) что-бм кнкоо-пиб. лицо іп. сомъ или другомъ отно-
шеніи теперь либо прежде было по такимъ, каково оно іецерь,
поступило не таіеь, какъ посту пастъ оно,—либо Ііиргоінце,
г. е. не принимать м іііьрное и.іи хщютсг, інюдобритъ, от-
вергать, особ. о інчцнхь. Въ остальныхъ г.здго.іахъ то есть об-
щаго, ЧТО НЪ ІІИХ'Ь КЪ ПОНЯТІЮ Пііріщаііін нрибіпынстсн форміі,
ііі. которой оно дѣлается. Такъ іпсп’р.іі'с піііріѵііігкііориціць
громкими упреками пли ругагсльсгнаміі, бранить, іпинктпъ,
інѵеін іи .’ііііричн - папускиться (с.ч> бранью) ин кого ииб„ ехп-
цііаі-е (аііцікпн. аІі(|ііиІ)>~ітпадить на шое-ннб. лицо либо
ни какуіо-нно. пещь нъ гонѣ догого рѣіікомъ и грубомъ, что
оно или она должны лшііиться того мѣста, яначенія н т. и.,
которое до Ніхч. поръ занимали, оіфігідичі (піі(|іп-ііі либо аіі-
і|ііпі, каіеое-пнб. качество)~.дѣлать упреки нъ видахъ чест-
ныхъ, искреннихъ, добрпжолатсльныхъ. иастшілять на истин-
ный путь. Сиіриіие піі Ііін, ІаіиІаВіг ііі) ІИін. ІІог. 8аГ I, 2,
11. Агіюг ищи' аірпьч сііірпі, щшс ІОГГеШіа цр[Г08 яніега,
іііпіе. іпі(|нан Іііешом. 1<І. 0<|. ,{, |, 31. Ссгѵнн пиішь'к ІаиіІііІ
«•оппііі «-гипішцііе іііпііаін (ошііПіГеііі	ГІщеіІг I1' 'і
— мя
Ію (ѣ'сіипі ѵііирегаті. Сіс. Гіп- -5, 12, Еит, диі гергеІіепЛіі,
іп ео гергеііепйіі. диой ргяіит (благодарнымъ) ргаеіег тосішп
бісаі езяе. М. Ріапс- 33. Саезаг іетпегііаіет сиркіііаіеіпдие
тііііит гергекепЛгі. Саев. В. в. 7, 52. Нос пе^яв іе роя-
зе пес арргоЬяге пес ітргоЬаге. Сіс. Асасі. 2, 30. Напт-
Ьаі §гаѵія8Іпіів ргоЬгів виов іпстераЪаі. Ьіѵ. 23, 45. Саііівігя-
іив тпііа ітесіия еві іп ТІіеЬапов. Кер. Ератп. 6. Ні отпев
сопѵісіо сопвиіів соггеріі ехауііаЪапіит. Саев. В. С. I, 2. Іп-
ѵепіі випі, диі Ьапс сіісешіі ехегсііаііопет ехадііатепі аідие
соиіетпегепі. Сіс. Ог. 3, 16. Негеипіив оЪригдаѵіі Саеііит,
вісиі петілепі ипдиат рягепв. 1(1. Саеі. 11.
469. Сопігоѵегвіа, сопсегіоііа, аііетсаііо, сопіепііо, рмгрѵит,
гіт, сііесеріаііо, сіівриіаііо. Два послѣднія слова понятны из .
§ 253, но сопігоѵегвіа зн. отношеніе, въ которомъ двѣ с во-
роны вступили въ споръ, распрю о законности правъ на ка
кую-ниб. вещь либо о правильности или истинѣ какого-ниб.
мнѣнія Сопсегіаііо обыкновенно зн. пренія словесныя-, аііег-
саііо, перемѣнчивость въ рѣчахъ, рѣчи въ ту и другую сто-
рону, причемъ невозможно настоящее раскрытіе дѣла; іигкіиш !),
сердитая брань или ворчанье на кого-ниб., кто при этомъ яв-
ляется либо совершенно пассивнымъ, безотвѣтнымъ, либо по
крайней мѣрѣ только защищающимся'. гіха, брань, ссора,—та-
кое отношеніе между сторонами, когда обѣ онѣ дѣйствуютъ
другъ противъ друга наступательно; сопіепііо зн. вообще
только усиліе, съ которымъ одна сторона противъ дрѵгой или
двѣ стороны другъ противъ друга стараются защитить свои
права или виды, либо взять верхъ. Кііііі ашЬірі роіеві, іп дио
поп аиі гев сопіхоѵегзіат. іасіаі аиі ѵегЪа. Сіс. Ог. 34. Еа-
сіага, не біиііив бе сопігоѵегзіа повіга ас бе сотпгоипі ,іиге
(ІиЪіІеіів. Іб. Саесіп. 3. 8іпе иііа сопіѵоѵетеіа. Сіс. Не Рипісо
Ьеііо диит аііиб М. Саіопі, аііисі Ь. Ьепіиіо ѵійегеіиг, пиііа
іпіег еов сопсегіаііо ипдиатп Гиіі. Іб. Тивс. 3, 21. Ье^аіі ае-
*) Законность правъ разъясняется посредствомъ дівсерШіо; справедливость
взглядовъ, мнѣлій посредствомъ йіврпіаііо.
') Отъ іиг^аге, которое отъ ріь, какъ ригдаге отъ ригив, Гиші^аге отъ Гитив.
дна іпіциіз тівсепіез е сіізсеріаііопе аііегсаііопет. ІесетинП
Ьіѵ. 35, 17. Ѵіз іііа і'иіі еі циійѵіз роііиз фіата рЛістат аиі
Лізсеріаііо аиі диаезііо. Сіс. Сіиепі. Зэ. Саѵепйит езі, пе
еііат іп «гаѵез іпітісіііаз сопѵегіапі зе атісіііае, ех диіѣив
Іи г діа, таіебісіа, сопіитеііае "і»пипіиг. И. Ьаеі. 21. Асайе-
таіае сит Хепопе та§па ггха езі. Ій. Ьіѵ. 9, 22. Ма^па соп-
ірпііо Негасііепкіит йпі. Ій. ВаП>.
470. Сопзепііге, аззепіггі, сопсогАаге, соггсгпеге, сопугиеге,
сопѵепіге, діииігаге, сопсепіиз, кагтопіа, аріиз, іАопеиз, сот-
тоНиз, оррогіипиз, сопзепіапеиз, каЫИз. Сопзепііге говорили
главнымъ образомъ о лицахъ (сига аіідио, аіісиі, іпіег пов...) =
быть согласнымъ касательно сужденія, взгляда, мнѣнія, либо
желанія, цѣли', Ъ) о вещахъ—гармонировать, соотвѣтствовать,
быть согласнымъ, сообразнымъ, быть согласію въ чемъ, т. е.
имѣть одинаковую цѣль, наружность, причину. Аззепіігі гов.
только о лицахъ (аіісиі)== соглашаться. Главнымъ образомъ—
слѣд. не исключительно—о подлежащихъ не-личныхъ въ прозѣ
золотаго вѣка употреблялись 11 соисопіаге и 2) сопсіпеге,=
(какъ бы пѣть одинаковымъ образомъ), братъ въ одномъ тонѣ,
одну ноту, бытъ согласнымъ, гармонировать, отъ сопвепііге и
между собою различаются только по корню: въ основаніи соп-
согсіаге образъ «согласныя сердца», а въ сопсіпеге «вмѣстѣ,
одновременно начинающіе звучать, играть музыкальные инстру-
менты ')»; 3) соіщгнеге ;), быггъь согласну касательно мінры
или масштаба означеннаго либо подразумѣваеыаго, подходитъ,
приходиться (другъ къ другу), быть соразмгърнымъ, совпадать-,
4) дшкігаге (только о подлежащихъ не-личныхъ) іп аіідпего,
іп (асі) аіідппі —подходитъ, приходиться къ какому-нпб. лицу,
къ чему-ниб., находить примгьненіе, бытъ примжиму,—ся-
дете іп аііопені, іп .чіідпііі. Также и сопѵепіге употребляется
‘1 Разумѣется, писатель изъ четырехъ сподручныхъ глаголовъ всякій разъ
выбиралъ топ., тропъ котораго былъ ирихичені. Тяжела будетъ рѣчь о і>а-
колі’і.-ниб. иозраетѣ: ѵикііз еит огаііоие сопсіпіі, лм. соодгиіі, сопсопіаг,
сопзепѣн.
’) Дедерлейнъ сои—и іщциеге относитъ къ различнымъ корнямъ; см., на-
прот., ІСоресена, 1. 1. р. 54.
34
всего дальни съ жилежаішапг ве-.іитаымн либо безлично, ж
Чрепигь 1) до смыслу весьма близко къ сопвепііге, т. е. =
бытъ еогласву въ чемъ, быть за одно, устанавливаться согла-
иенію касательно чего-нжб.. тго составляетъ предметъ разби-
рательства и требуетъ прочнаго рѣшенія но еще 2) близко
къ сии^гиеге, дитігиге, х. е.=прихоЛияься, бымъ примя-
вши 1. Ре шіііиіе аішсНіае ошпев шіо оге еоп$еніііт(. €'іс.
Ілеі- іШсііпймй согрогіз арга сошрозіСіове шетЬгогши то-
зд есвіоз еі йеіесш іюс, чиоіі йиег зе отпея рагіез гоя-
веяИипІ. 14.	Раге бісеЬапі восіоз оояяялетбзе отнее
аб рго4еп4ат НашііЬаІІ игЬеш Вошапат. Ьіѵ. 27, 9. Се-
кта Сгаяво ввзмйог. Сс. Ог. 1, 9. І’і согрогіз іешрегаііо.
дииш еа еоаргмѵм/ шівг ее, е <}іііЬи$ сопяати?. запііаз, кіе
апіті 4ісіІиг, дииш еуив )и4ісіа оршіопеэдие сопсогскті. Іб.
Тиьс. 4, 13. Сгаесі йіез шеиьекдие сопдгѵеге ѵоіипі сит 80-
іів іиамфие гаіюпе. Іб. Ѵегг. 2, 52. Ѵакіе еуиз еегиіо сиііі
Сиіз ііиегіз сопдпіеЪік. 14. АА. 2, 8. НіунБ сит тогіЬиз еі
шіига соя^гѵйми. 14 Ьаеі. 8. АпйосЬо Біоісі ге сопстеп
гі4ешиг, ѵегЬіе біесгераге. И. К-	Тешриз іпіеі' еоз
ргоеііі соішшИепііі сомееяегаі. Саез. В. <л. 2, 19. Рах... со»-
ѵаыі. Ошша, ^иае сит тгріииііііе аіідиа бісипіиг, іи і&ш
шиііегеш ѵкіепиіг у^айгап. Сіе. Саеі. 29. Соіішгпі іаие еві
аб ребеш аріе сояоеміге. И. 1 іи. 3, 14. Егаі пешо, іи <]иеіи
зивріеіо соншигеі. 14. Атег. 23. (^иі соясепіі' (Какъ вяжегса
одно еъ другомъ?) 14. Ь'іасс. 17.
2. Соиселіизназ. соединеніе нісі.ѵльідіхъ инструментовъ лні и
голосовъ въ музыкальную гармонію, которая сама но себѣ наз.
катюша, а отсюда аерсйоаю 2) — соияелвіо, сопаепвш,
соиѵепіепид, если этими словами означается качество предл.
неод., ^согласіе, гармонія. ѴЫепбиш ей іп ѵііа, не Гогіе циіи
йібегереі. ѵеі иіиііо еііаш ша^ів, цио шауог еі шеііог аейѵ-
*) Рах соптепн шШі Іееит = <іе раее тіЬі (ееиш еовѵ. нів іпіег и-
мбѳ Ле рме еопгещц но есгн аміето рах иа <1е раее можно сказаі п
йм рах и сопѵешіххееп гоиаеіе ; ’ ';жденів и пр аомежаашь-- ’
жеп бы» н асс. с. шйп.
*) Сошм е* * іо (р*іш) ай) аііцшіі г ибо ръ дах.
— эЗІ
ииш, цилт зовогит, сомежйк ехѣ Сіе. Ой. 1, 40. Мцц? цѵл-
йат циаы солземаиз (іосдгіпапіщ еонсеяйізфіе герегііш. Ій
Ог. 3, 6. Сопзепйо ѵоІшШшв, Бепіеіпіагщи, зіиЛіогиш. 11
1~.е). 4. 5и11иш аііий авітаі риісіігйийіиеіп. гепизШеш.
ѵетепііат рагйиш непйѣ ІЛ. ОЙ. 1, 4.
і. «Приличный, подхоояиіій. іодный» къ чему-нвб. » по
сущ мости по-лат. ідопеих. ѵ лицахъ и вещахъ, Ь) по спеціаль-
ному направленію, обработкѣ. искусству и техники. будетъ
ар!и$. рагіс. отъ арізсі, ареге • прилаживать. ассотшіиіаге,
ірар'.схЕіѵ), и говорится почти только о подлежащихъ не-лич-
ныхъ. НаЪіІіз, употребляемое о вещахъ и лицахъ, если они бе-
рутся въ смыслѣ средствъ, наз. то. что леіко вести, нап/хь-
вить. настроитъ, выработать для извѣстной цѣли, что кмлепк
надлежащую форму, величину, твердость, подвижность, лов-
кость и т. п. Сообразный съ цниыо. іодный для и»ы«. безъ
всякаго добавочнаго оттѣнка, и поэтому часто прамо=выщд-
чый по лат. соштогіиз; сообротный съ а»мъю, юдный для цѣла
въ смыслѣ эпитета вещи, которая при данномъ извѣствомъ
обстоятельствѣ принесла иди указала случай къ чемѵ-ниб.. по-
мощь, будетъ орроггишіБ. Отъ всѣхъ этихъ прилагательныхъ
отлично сопзепіапеиБ &І согласный іѵиш ге, .чіісиі геі, съ чѣмъ-
ниб.). но только о вещахъ, Ъ) съ езі, слѣд. соизешапеиш езі,
понятіе философское = (это) согласно (съ тѣмъ), резонно, (пра-
вильно) изъ того слѣдуетъ. Саіееі аріі ай реЛе.п и саісеі Ііа-
Ъііез. Сіе. Разіиш паіига апішапІіЬиз еиш, цш сиіфіе аріщ
езьеі, сошрагаѵіі. ІЛ. И. В. 2. ъ~. Раіег ищи іьі'іі ч-шрег
ійонеит ѵі«и	иеѵегаогіѵ. Ііі. ІИѵ. 6.19 Еосиз ад асіеш
ш4гиені1а;.	аЦие ііІоиеи> .	- В . і \ <
нміит алій іеіири' . Хинциаш іп^еиіиш іііеш
ѵ гБІ88Ііима рнгеиЛиш агцие ішрегаіідим АлЬЯінз Іиіі. кі- .1.4.
471.	Бізраг. ітрас, ЙІ8§ііні!із, иізйнУй. «Неравный, не
одинаковый» въ смыслѣ арішичкый но свойствамъ въ сущ-
ности» «I. іііераг, но ішраг «не одинаковой .икры,
степени, н<. нрлми-нропорціона.ѣныіі» какъ нечетныя числа,
а отсюда Ъ; различный ни величина, симъ, важности, и с
если одинъ изъ предметовъ, различныхъ между соСюю къ этомъ
34*
— -3
отношеніи, противополагается другому = слабый въ сравне-
ніи съ—. Поэтому гіівраг означаетъ неравенство между ве-
щами качественное, а ітраг количественное. АЬвіпіПія — сло-
во не-классическое, вмѣсто котораго ранѣе употреблялось
йі.чвіпіііів, если надобно было означить несходство въ наруж-
ности. Ггаігек пес аеіаіе пес ѵігіЪпк сіізрагез (Гораціи и Курі
адіи). Ьіѵ. 1, 24. Клтегив ітраг нечетное число. Раг аийаі
сіа Еошапиз, сопвіііо еі ѵігіЬин ітраг егаі. Ьіѵ. 27, 1.
472.	Віфгге, сігзсгераге, (ігзіаге, іпіегеззе, ді^егепііа, йівсг'-
рапііа, бізіапііа, дізсгітеп, дііѵегзііаз, сагіеіаз, ѵагіаііо, ѵагіиз,
діѵегвиз, тиіііріех. Бійегге ’) означаетъ различіе, а сіівсге-
раге ') противоположность такихъ лицъ, вещей либо дѣй-
ствій, которыя относятся къ одному роду или виду или разу-
мѣются подъ однимъ общимъ понятіемъ, но йіяіаге означаетъ
различіе между лицами, вещами либо дѣйствіями въ примѣтахъ
родовыхъ либо видовыхъ, т. е. если рѣчь идетъ о признакахъ,
характеризующихъ разницу между родами либо видами. Іпіег-
евве только оспариваетъ, отвергаетъ тожество или одина-
ковость предметовъ и большею частію привноситъ понятіе мѣры,
указывающей на величину разницы ’)• Изъ прилагательныхъ—
ѵагіиз означаетъ одинаковое по роду (или виду) или сущно-
сти, но при этой одинаковости различное, измѣнчивое въ про-
явленіяхъ либо одновременно, либо поперемѣнно; йіѵегзиз ‘)|
озн. различное по роду и виду, слѣд. по основному характеру
или сущности, тпиіііріех одинаковое по сущности, но, не-
смотря на эту одинаковость, непостоянное въ своемъ ходѣ, иеі
выдерживающее основнаго характера, неровное. Отсюда «ІіЙ'е-
гепііа зн. различіе, а (іівсгерапііа противоположность между
относящимися къ одному родѵ или виду, (Ііяіапііа ’) различіе
*) и ’) Въ (ІіКегге и (іізсгераге въ значеніи, о которомъ теперь идетъ рѣчь,
нѣтъ ии регіесіит, ни ниріпііт.
’) Все равно, мѣра-ли, степень берется, или сущность іродъ).	Д
*) Собственно = обращенный, направленный въ разныя противоположны!
стороны.
') Но не = разстояніе, о которомъ сличи іпіегѵпііипі, ^раііиіп.
- 3-. —
но роду, ѵагіеіав и ѵміаііо одинаковость 'і по роду или сущ-
ности при различіи въ явленіяхъ, (Ііѵегяііая различіе по ко-
реннымъ свойствамъ или по сущности, «Іівсгішен принятое,
условленное различіе. 8іаіні а ѵоінв поп Лі^егге ѵеяііін. Сіе.
Рѣіі. 8, 11. Гасіа е^пв снт <1ісіів Иізсгерапі. 14. Еіп. 2, ВО.
Ѵііа коптіппт йг&іаі а ѵііа апішаіішп. Ы. Ой. 2, 4. Іпіегезі
аГнрійі іпіег Іаіюгеіп еі (іоіотепі. 1(1. Тихс. 2, 25. і^иае соі-
Ісцізіі ех ѵагііз еі йготтзіз вішіііз еі агііѣиз. И. Ог. 1, 61.
Оссиііае Ьоіпіпипі ѵоіипіаіев •тиіііріісезцш иаіигае. Ы. Ер.
Вгиі. 1, 1. Ѵаггеіаз ргоргіе (іісііиг іп йіврагіііия соІогіЬия.
ІЛ. Еіп. 2, 3. Еоыіет сопвиіея сеіегае сепіитіае віпе иііа ѵа-
гіаііопе (Ііхегипі. Еіѵ. 24,9. І)і$егепІш евіѣопевіі еі (іесогі.
Сіе. ОЙ'. 1, 27. Іпіег Віоісоя еі Регіраіеіісоа йгвегертііа езі.
І<1. Гіп. 3, 13. Ма^па езі іпіег еоз тогит яішііопітцие Лі-
зіапііа. І<1. Ьаеі. 20. М;щпа рег отпея "епіев паііопеэдие Гт-
циае (ІіъегзКаз еві. Оиіиі. Іпзі. 11, 3. Йегѵіиз сошіііог езі
отпіз іп сіѵіЫе сіізегітіпіз (іпіег сіѵез) опііпшшріе. Ьіѵ. 1,42.
Прим. Роза, фіалка, левкой, гвоздика и проч. будутъ ѵагіа
ііогшп ^епеі а, насколько онѣ хоть псѣ—цвѣты, но различны меж-
ду собою но цвѣту, величинѣ, запаху и пр.; но тѣ же цвѣты мож-
но называть и (Ііѵегяа цепега, насколько они составляютъ раз-
личные классы. Если на видъ выставляется, главнымъ образомъ,
то, что все это—цвѣты, то, по моему мнѣнію, надобно ска-
вать ѵагіа, а если то, что это цвѣты различные, то «Ііѵегяа.
Въ кругу нравственныхъ понятій (Іійепіііі іпіег ве Іюпеяіпт и
іпгре, такъ какъ хотя то и другое — понятія нравственныя,
однако въ тоже время въ нихъ есть и такія черты, когорыя
ихъ различаютъ; тѣ же понятія (Ііясгерапі іпіег яе. такъ какъ
хотя то и другое — понятія нр івственпыя, однако они другъ
другу противоположны; но въ тоже время они и сііяіапі іпіег
яе, такъ какъ одно относится къ нравственно-доброму, а дру-
гое къ нравственно-худому,
‘і Ѵагіеіаа наз. разнообразіе, присущее самимъ предметамъ, ѵагіаііо у:чч> -
ениое разнообразіе: поэтому иадѵбно гои. ѵагіаііо «Іеіееіаі.
— 554 —
473.	Ассияаіог, реіііог, а(Аог,раігопиз,(і(Іѵосаіиз. Объ агіѵоса-
іпз и раігоппв см. § 476. Асспваіог наз. обвинитель въ пропесгѣ
у головномъ (сапвва рпЫіса), реіііог обвинитель въ процессѣ граж-
данскомъ (сапзза ргіѵаіа), асіог, кто ведетъ дѣло, искъ, раз-
р аботываетъ, приводитъ въ силу уголовный либо гражданскій
процессъ, саивваш аріі. Ассизаіоіѵз шиііоб еззе іп сіѵііаіе піііе
езі, иі іпеіи сопііпеаіиг аийасіа. Сіе. Атег. 20. Ія іп Ьс
сзизза петіпет ргаеровешіит еззе тіѣі асіогет (въ процес-
сѣ противъ Берреса) рпіаЬіі. Сіе. СаесіІ. 1. Ното ех пишего
Йізегіогит розіиіаѣаі, иі іПі, шніе реіегеіиг, ехсерііо багеіиг,
си/из ресипіае (Нея Гиіззеі, циосі реіііогіз саизза сотрагаіит
еззе поп іпіеЙіреЬаі. Ід. Ог. 1, 37.
473 Ь. Іпсіех, Маіог, циаАгирІаіог. Всякій, кто дѣлаетъ по-
казаніе, заявленіе, тайно либо открыто, наз. іисіех, отъ іпсіі-
сеге, безъ унизительнаго смысла. Но кто изъ выгодъ либо изъ
другихъ какихъ-ниб. личныхъ интересовъ сдѣлалъ показанія
подлежащей власти о преступленіи выдуманномъ, или, по край- ж
ней мѣрѣ, безъ уваженія къ чувству добра и справедливости, Я
тотъ назывался деініог, отъ (ІеГегге; это слово вошло въ Д
употребленіе во время имперіи. Онъ былъ въ такомъ-же пре-.Я
зрѣніи, въ какомъ уже во время республики былъ циасігнріа-
іог, т. е. тотъ, кто обвиненіе выдумывалъ только для того, что-
бы, въ случаѣ осужденія обвиненнаго, получить награду, обѣ-
щанную закономъ, именно, четвертую часть штрафной суммы.
Но потомъ тѣмъ-же словомъ означался человѣкъ, вообще за-
водившій процессъ изъ выгодъ, такъ что это слово звучало
одинаково съ саіпшпіаіог. Ргаетіиш іпЛісі (Ѵігкіісіо зегѵо)
ресиніа ех аегагіо, ІіЬегіаз еі сіѵііаз ііаіа езі. Ьіѵ. 2, 5.
Ргіпсерз, чиі йеіаіогеь поп сазіщаі, іітіЫ. 8иеі. Ііоіпіі. 9.
Цишігиріаіог езі ішргоЬиз еі резіИ'ег сіѵіз. Аисі. асі Нег. 2,
26. Сличи Азеоп. СаесіІ. 7, который говоритъ нерѣшительно,
Вольтера, Весіііз^езсіі. стр. 880. [ изд., и Древности.
474.	Агдиеге, соагдиеге, гейагдивге, сопѵіпсеге, геѵіпсеге,
<Іетоп8Ігаге,регяиа(1еге. Аг^неге *) въ значеніи «обвинять, взво-
*) Отъ аг - а<1 и угнете, какъ въ іодгиеге, слѣд. собственно — схватывать.
— "ііп
дитьо см. § 46 Р. Сюда относится оно въ значеніи уличатъ,
изобличатъ, т. е. обвинятъ съ выставленіемъ фактовъ, доказы-
вающихъ обвиненіе. Въ этомъ смыслѣ чаще гов. соаг^иете 1'
аііцнет уличать кого-ниб. выставленіемъ доказательствъ, и
2) аііцпиі, подтверждать что-ниб. доказательствами, Ь) опро-
вергать. *), но въ прозѣ золотаго вѣка въ этомъ смыслѣ упо-
требительнѣе было геЛаг»неге. Сопѵінсеге, 1) а!іщіет =ули-
чать кого-ниб., 2) аІіциіЛ^доказывать что-ниб. неопровержи-
мо. т. е. съ тѣмъ добавочнымъ оттѣнкомъ, что извѣстное до-
казательство приведено съ неодолимою силою истины, съ увѣрен-
ностью въ неотразимости. Отеѵіпсеге см.§ 120, о ііетонкігаге
§ 46; только надобно прибавить, что послѣдній глаголъ не от-
носится, подобно предъидущимъ, главнымъ образомъ къ языку
юристовъ, и не перенесенъ уже потомъ изъ этого языка на
другія подобныя отношенія. Послѣднее замѣчаніе идетъ и
къ регвиайеге — разъясненіями, совѣтами доводитъ коіо-ниб.
до убѣжденія въ томъ. что—. Рессаге Іісеі пегоіпі: (ріосіаи-
Іет поп Іісеі, ісі Ііос ипо Іепеіиг, §і ап/иііиг поп Іісеге. Сіс.
Рагасі. 3, 1. Рещчіегез апітов іітог агдиіі. Ѵіг§. Аеп. 4,
13. ’) ОтпіЬия іп геЬив соагдиіііѵг а те, сотпсііиг а Іезіі-
Ьия, иг^еіиг сопі'еззіопе 8па. Сіс. Ѵегг. 2, 4, 47. Гиса Іаѣо-
гія йеяійіат, герщііаііо зирріісит вирегЬіат, атісогит пещес-
Тіо ітргоііііаіеіп соагуиіі. Ііі. Миг. 4.
475.	Ргоюсаге, егосаге, арреііаге, сііаге съ сложными отъ
нею, іггііаге, Іасезвеге, іпзііуаге, зіітиіаге, ѵосаге, іпѵііаге.
Изъ этихъ глаголовъ о зіітиіаге уже было говорено въ § 425,
а объ еѵосаге, ѵосаге, іпѵііаге и о простомъ сііаге п о сіеге
въ § 70. Изъ остальныхъ—ргоѵосаге зн, 1) приглашать кого-
ниб. выставиться или выдтн вонъ изъ запертаго либо закрыта-
го мѣста (наружу, за дверь и т. п.); 2) приглашать кого-ниб.
дѣлать что-нибудь сообща съ намп, Ь) вызывать на борьбу,
споръ, тяжбу; 3) выраженіе юристовъ во время республики
Объ управленіи глаголовъ этого (; си. Грани.
О соаг&иеге, геііпг^иеге, сои—, геѵіисеге сл. § 120.
3) Сл. Шмида, Ног. ЕрівС. 1, 19, 6.
1,1*1
ргоѵосиге исі рориіит — аншл.<ѵ}ю«аюъ къ народному собранію
на рѣшеніе дѣла, Ь; во время имперіи, когда власть народнаго
собранія перешла къ императору, ргоѵосдге ші Сае.чагет =
аппеллировать къ императору. Когда въ значеніи аппеллиро-
вать употребляется арреНаге, то I) во время республики ото
значитъ аяпелляція къ народнымъ трибунамъ, арреііаге ітіЬи-
пов, 2) при императорахъ, ставшихъ обладателями роіевіаіі.ч
ЫЬишСІае, апп. къ императору, ярреііаге Саекагеі», и так. обр.
ріоѵоімм^Ад- Саенагеш и ярреііаге Саевагеш на практикѣ зна-
чило одно и тоже. Изъ сложныхъ отъ сіСаге, аинсіЬіге зн. толч-
комъ снизу либо съ другаго какого-ниб, пункта заставитъ
поднятыя, пробудить, оживить, привести въ движеніе лицо
или вещь, которыя оставались или держались па одномъ мѣстѣ
бекъ движенія, въ покоѣ, въ бездѣйствія; 2) ехсііаге 1) вызнать
лицо или вещь пн данное мѣсто изъ мѣста ея пребыванія, ли-
бо Ь) изъ покоя, пассивности, возбудить, пробудить, побудить
либо вообще къ дѣятельности, либо къ дѣятельности опредѣ-
ленной (ад аіііріііі), и 2) дѣлать такъ, чтобы что-нибудь не
бывшее, не явившееся, поднялось, возстало, вознеслось ли-
бо Ь) осуществилось; сопсіінгеі) напряженіемъ либо возбуж-
деніемъ всѣхъ силъ вещи привести ее въ быстрое, сильное,
безпокойное, страстное движеніе, дѣятельность, возбудить,
подстрекнуть, поднять, павлсктршіовать, поджечь, ’) 2) вызвати
какое-киб. состояніе, какою еще не было, напряженіемъ или
возбужденіемъ всѣхъ злемсптовъ, вслѣдствіе которыхъ оно долж-
но явиться; іпсііаге, поііапрекнкісмъ либо помощью со стороны
привести лицо или вещь къ тому, ^что-бы они всѣмъ своимъ
существомъ ршіюрячились, назлоктризоішлись къ ускоренному
движенію или кч> шіергической, горячей дѣятельности, ’) при-
водить в’ь сильное, горячее движеніе, поджигать, подстрекни..
Іп іІ.піе означаетъ возбужденіе, поджиганіе, вызовъ отвращеніи,
*) ІІрпдмт, на который кто-ниб. іііиірішмѵп-я, укшомнютші оГ.оротом  < '
ай—, Іп— (о лпшіібііііі къ пооторопному).
*) Цѣль вопбркдічііл іп, другихъ «лучаию. оииачпотов ііоородотиомі. и(1 . н<>
• і. і'НілМ'іі и<‘іі|іЬг.-.Ш'ііікім'і. поорслотмчмч. іи
537 *-
ра..-.дражепія и т. п.; Іасевкего, отъ Іасеге, подстрекать, под-
задоривать кого-ниб. какпми-пиб. дѣйствіями къ тому, что-бы
онъ была выяаоиъ или жнясася яынум<і< нііымі> стать ѵъ обо-
рой. пол., заиршѵп'ься, взяться за оружіе; іпзп«аге. сродное
съ віініиіаге, стадія (сті^аі), жуаикаиьемъ въ уши подяадори-
«ать (аіі—, іп—), гои. и подстреканьи къ такимъ поступкамъ,
въ которымъ у подстрекаемаго не было ин причинъ, ни охо-
ты. Лрріик еі ігіііипон арреііаѵіі еѣ аггеріив а ѵіаіоге: Рго-
ъосо, іпциіі. Сіе. Ѵігіі. 1, 9. Ъех ргоншііздіа еяі, иі ііе ѵі еі
(Іе иіщеяіаіе (Іалпіѵаіі аіі рприіиш ргоноаті. Ідѵ. 8, 33. Со»і-
сііагч сірпіпі (іп аііциеш) и ѵеііешепііш елршт іисііаге. Сох-
сііаге полеіп, яе іи Ііояіеиі, яе іи і'іщаиі. Сонсіінге іииіііішіі-
иеш (большинство, толпу), аГкричп «ре, іга, аііциеш аіі ріііішю*
ріііані. СоіиііагеЬе.Ниіп, іипиііішп. ігаю, оііііин, иіізегісопііапі.
Нпкоііаге е яоніии, аещ'оіиіп (о врачѣ, Ног.), Іеяіеіи (который
ііе хочетъ тронуться съ мѣста’), обыкновеннѣе ехсііаге іеаіеш,
киясііпге Іасепіеш Мияаін (Ног). .Ехсііаге е витпо или яош-
ио = пробуждать, будить какпмь-ініб. словомъ, звукомъ, вооб-
ще .іоііоліь, но аиксіііи'е е зоінпо — кого-ниб. лежащаго, крѣп-
ко ениіциіо толкнуть, что-бы инъ вставалъ. .Ехсііаге аЬ іиіегів,
Іеніиз, і’егая, аіиріет (апііпіии аіісирж) аіі ѵігпііені, а<і Іаеіі-
ііаіи, іні Ьеііиіи. Ь'хсіішч! іигпін. піиѵоз, пюепіа, всриіспин,
і;;пеиі. іпеоіиііиіп, Іпсгініак, ГІкіиін. гіхих. інеііаге ѵеіичнопііия
еіріині, паѵеін гешів, аііциеш :ні ІаЬогеиі, аіі Ьеііиіи, аіі апші,
Миіііиін іі1іі'і(ііія, аіііріеш пі сопзиіея, іп яоиаіиш, іп рІоЬеіп,
/і і ііагі Гнітоцие Іаее^еге і’игіыіііпііпі ѵігши аияіів еяі. Сіе,
Міі. 3.1. Мцоікіпііия Сагііиц’іиіх Копіапов іи ІІаппіЬаІеіи
інаіідаінті. 1,іѵ. 33, 47.
І7(і. 7'иЬіг,	ій'/ешш', гіш/ех, соцнііог, сиіаіог, рго-
ситіи», раіптни. шііхн чіиз, саиякііст, гакиіа. ’Гиіог, отъ іиогі,
гпоорално ст> корнемъ шиіын. т'оть, кто иіициіцаеть, охраииетъ
кого ииб. отъ шимчжныхь опасностей, потерь, Ліицітиікь, ію-
кронитель, ') н іп, частности Ь) опекунъ (несоверіиі'шіоліітшш),
женщины и ирЛ. І’і-иемчі, отъ ргаезійего, паи, не нреаігдонгь
*і '«,11ч г । і'іііпі г и» ііиГ л а ѵіпіпл
•|‘ІП —
или предсѣдатель, а защитникъ, покровитель, который какъ-
бы занялъ мѣсто передъ кѣмъ-ниб. другомъ, для того чтобы
отводить опасность и бѣду, впрочемъ употребл. рѣже, чѣмъ
іиісіг, и больше въ тонѣ возвышенномъ —о богахъ, людяхъ госу-
дарственныхъ и Т; п:~ Но 4е!епяог наз защитникъ! и отклони-
тель несчастія ужо при ногтупмніи опасности, и еще защит-
никъ на судѣ. Ѵіпбех наз. тотъ, кто заботится о томъ, что-бы
извѣстное лицо либо извѣстная вещь могли сохранить свои
права либо Ь) о томъ, чтобы извѣстное лицо или извѣстная
вещь, въ случаѣ нарушенія ихъ правъ, не остались безъ должна-
го удовлетворенія, защитникъ, заступнпкъ, помощникъ, мститель.
Содпііог, гіігяГог, ргоспгаіог и раігопия зн. представитель, за-
мѣститель. повѣренный кого-ниб. другаго. Въ частности сигаіог
наз. представитель, ходатай по дѣламъ, назначенный преторомъ,
по дѣлу лица, которое по несовершеннолѣтію, слабоумію и т. п.
не можетъ само хорошенько сообразить и защитить свои инте-
ресы на судѣ либо въ другомъ какомъ-ниб случаѣ; соіщііог
тотъ, кто былъ выставленъ кѣмъ-ниб. въ качествѣ представи-
теля, повѣреннаго на судѣ и въ присутствіи противной сторо-
ны, и защищалъ дѣло поручителя какъ будто свое собственное,
и потомъ, когда противная сторона бывала признана виновною,
разсчитывался съ своимъ довѣрителемъ, точно такъ же какъ и
ргосигаіог, который бывалъ уполномоченъ въ качествѣ пред-
ставителя, повѣреннаго, кѣмъ-ниб. отсутствующимъ; раігонив *)
тотъ, кто велъ чье ниб. дѣло на судѣ въ качествѣ ходатая по дѣ-
ламъ (адвоката), но не въ качествѣ адвоката своего собственнаго
дѣла, а въ такомъ смыслѣ, что послѣдствіями процесса, осужде-
ніемъ и проч. затрогивался не онъ, а непосредственно тотъ,
чье дѣло онъ велъ (кліентъ): шіѵосаіив тотъ, кто поддерживаетъ
дѣло чье-ниб. на судѣ своими совѣтами и своимъ присутствіемъ.
Адвокатомъ бывалъ обыкновенно какой-ниб. ,]иге сопаиИиз; па-
трономъ— если и не такого же рода лицо, то по крайней мѣрѣ
мастеръ слова высшаго разряда, огаіог; саизніісиз, *) наиро-
*) Отъ раіег,
*) Отт. «гаивдвт Лісеге.
тивъ. былъ совсѣмъ не огаіог, а человѣкъ, который веденіе
чужихъ процессовъ за плату сдѣлалъ своимъ ремесломъ, хода-
тай по дѣламъ, но гаЪпІа *) наз. рѣшительно только крикунъ-
сутяга. Ашо тогіншп: іиіог зит е]П8 ІіЪегіз. Сіс. Аіі. 12,28.
Мпгпз сІе/епзогіЪиз пшіаіиз. Сае§. Мисіив раіегпі ]игІ8 йе^еи-
зог еі диаяі ряігітопіі ргоригпаіог зиі. Сіс. Ог. 1, 57. Тгі-
Ьипит та^огек позігі ргаезібетп ІіЬегіаіів сизіоііетдие еззе
ѵоіиегипі. 1(1. Арг. 2, 6. Іп ео ѵегіеѣаіиг Ѵігапіае заіиз, зі
розіего <1 іе ѵіпіех (ея отецъ) іпрігіае аі іетриз ргаезіо е88еі.
Ьіѵ. 3-, 46. Кес тесіісі сгебіз пес смгаіогё е^еге а ргаеіоге
Ааіі. Ног. Ерізі. 1, 1, 102. А Оиі<1 іпіегезі іпіег еит, диі
рег ее Иіі^аі, еі диі содпііог езі (Іаіиз? фиі рег зе Іііет соп-
іезіаіиг, зіЪі зоіі реііі: аііегі вето роіезі, пізі диі содпііог
езі Гасіиз. Сіс. Возс. Сот. 17. Воп аііа гаііо іигіз езі іп ѣос
депеге гіипіахаі, иігига те іииз ргосигаіог «Іе.іесегіі із. сиі
ІетіНтпс ргосигаіог сіісііиг отпіит гегит диз, диі іп Ііаііа
поп віі аЬзііѵе геіриЫісае саизза, диазі диібат раепе (Іоті-
ііиз, Ііос езі аііепі дигіа ѵісагіиз, ап еіс. 1(1. Саесіп. 20. Ниіс
саиззае (Росція изъ Амеріи) раігоппз ехзіііі. Ісі. Атег. 2. Аг-
таіоз Іютіпез. диоз іп зепаішп абііихегаі, Апіопіив сопзиі
асігосаіоз арреііаі; ѵеііет аДеззеі зіпе асіѵосаііз. 1(1. РІііІ. 1,
7. Коп саиззісіісит пезсіо диет педие ргосіатаіогет аиі
гаЪиІат сопдиігііпиз, зесі еит ѵігит, диі зіі огаіогіае агііз
апіізіез. 1(1. Ог. 1, 45.
477.	АИЛісеге, аЛ)'иЛісаге, ііесетеге, іггодаге, йатпаге, соя-
сіетпаге. Всѣ эти глаголы значатъ присуждать кому-ниб.,
признавать за кіьлгп-нт., но въ частности шісіісеге 1) есть вы-
раженіе языка авгуральнаго о птицахъ, когда онѣ своимъ по-
явленіемъ (влѣвѣ), голосомъ, клеваньемъ пищи давали пред-
знаменованіе, что то, для чего аизрісіа именно были произве-
дены, богамъ пріятно, 2) есть выраженіе судебное, которымъ
преторъ объявлялъ истцу (реіііог) позволеніе предъявить искъ
’) КаЬиІа происходить отъ одного корвя съ гаѵіз, гаисиз, плия, гаЫев, га-
Ьеге, какъ ра^еп.
*) См. Шмида къ этояу мѣсту.
— 540 —
(я4(І. ^(іісіиш) либо, вслѣдствіе опредѣленія уибісшп. извѣст-
ную вещь или лицо присуждалъ ему въ собственность, а от-
сюда 3) вообще=объявлять что-нибудь чьею собственностью,
Афшіісаге 1) въ языкѣ судебномъ объявлять по суду что ни-
будь за кѣмъ-нибудь собственностью, 2) въ обыкновенномъ
быту = объявлять что -нибудь за кѣмъ-нибудь по-судейски, на-
манеръ судьи, а отсюда Ь) приписывать, т. е. утверждать,
что то или другое качество, поступокъ и т. п. за извѣстнымъ
лицомъ должны быть признаны, вмѣнены ему. Ііесегпеге зн.
опредѣлять, постановлять. есть техническое выраженіе о
такихъ рѣшеніяхъ сената, которыя онъ имѣетъ право сдѣлать
самъ-собою. безъ сошіііа, напр. о провинціи, тріумфѣ, госу-
дарственныхъ наградахъ и т. п., а отсюда Ь) перешло и на
другія сферы и на обыкновенную жизнь, 2) въ языкѣ воен-
номъ= рѣшить (ргоеііо, агпіів) дѣло (бе аіідиа ге). Ігго^аге
1) технически зн. формально, оффиціально требовать взыска-
нія, наказанія, употреблялось о томъ случаѣ, когда какоп-нпб.
членъ правительства—обыкновенно ІгіЬ. р].—въ сошіііа сепіи-
гіаіа или ГгіЬиГа дѣлалъ предложеніе о взысканіи съ извѣст-
наго лица за какое-ниб. его преступленіе = дѣлать, вносить
предложеніе о наказаніи кого-ниб., но 2) часто употреблялось
и въ другихъ случаяхъ. Обыкновенный судебный терминъ для
выраженія понятія: «присуждать къ какому-ниб. наказанію,
приговаривать, осуждать на —» есть, какъ извѣстно, ііашваге
(сошіешііаге;. Аѵез вешеі аідие ііегиш поп аййіхегипі. Ьіѵ.
27, 16. Киікіиз аййісііиг АеЬиііо. Сіе. Саесіп. 6. ЬаЪео аг-
’оііег, аоті диосі іп шебіо геіісіиш егаі, рориіо Еопіапо асІ)и-
іісаѵіі. И. Ой'. 1, 10. Рошре^из 8аере пшіііздие ѵегЪік Іші'ив
шіііі Баіиіепі ішрегіі аідие огЬі8 іеггагиіп афибісаѵіі. 16. Аіі.
1, 19. Рори1и8 (Аіііепіепвіипі) ігесепіаз біаіииз Беіпеігіо
Рііаіегео йвегеѵіі. Кер. Мііі. 6. І)іеш шіііі біхегаі, іпиііаіп
іггодагаі. Сіе. МіІ. 14.
477 Ь. Офегге, ге}ісеге, рго/егге, ргосгазііпаге, ргоіаіаге,
ргоіісеге, атрііаге, сотрегеп&іпаге, сИ/рпоІеге, ргогоцаге. «От-
кладывать» дѣло, съ прибавленіемъ какого ниб. опредѣленнаго
іеппшив, ай диеш, либо и безъ прибавки его,—по лат. гов.
— 341 —-
(ІіЯетге; откладывать на опредѣленный срокъ будетъ терсеге.
чаще еще въ значеніи «переноситъ», напр. ай ьепаішп, ай
сопапіет: ргоіегге отсрочить дальше. отдалить (дѣло или срокъ),
перенести дѣло на другой срокъ либо срокъ назначить позже:
ргосгазѣіпаге отложитъ съ сегодня до завтра, ѣ) то и дѣло
откладывать со дня на день, отъ срока до срока; ргоЫаге
почти тоже—откладывать со дня на день, класть въ долгій
ящикъ. Чисто къ судебному языку принахлежатъ 1» ргойісеге.
съ (Ііет, выраженіе рѣдкое, назначить опредѣленный срокъ; 2 >
атрііаге, (въ смыслѣ атріійсаге принадлежитъ къ языку по-
слѣ-класспческому)=отсрочить фазъ, другой, третій и пр.').
до слѣдующихъ засѣданій по дѣлу чьему-нибудь (аіідпет, аіі-
цпігі); Зі сотрегепйіпаге судъ по какому-ниб. дѣлу отложить
іп (Ііет регепгііппш т. е. на послѣ-завтра (на третій день);
4) «ІіЕіікІеге *). съ (Ііет, судебное или другое какое-ниб. пуб-
личное разбирательство прервать п отложить до слѣдующаго
днн. Ничего общаго со всѣми этими глаголами не имѣетъ рго-
тораге: это слово зн. оставить за какимъ-нпб. должностнымъ
лицомъ извѣстную должность, дѣло. напр. ішрегіит, ргоѵіи-
сіат. на дальнѣйшее время, напр. іп аптпп. Вет Лі^егге
циоіігііе ас ргосга^ііпаге і«іі соерегипі. Сіс. Атег. 9. А Саі.
Лап. Іецаіюпез іп 1<1. ЕеЬгиаг. геіісіеЬапіиг. І<1. (^и. і’г. 2, 3.
Касательно одного убійства сначала говорится: сопяиіез (ко-
торые въ этомъ случаѣ экстренно были назначены сенатомъ
въ согпііогее) атрііыз ргоішпсіаѵізве, т. е. ашрІіазБе геш, а
потомъ: а сопзпІіЬиз гея ргоіаіа езі. Сіс. Вгиі. 22. ОиегеЬа-
(иг Сеіііериз зосіое ЛиЬііашІо еі <1іев ргоіаіапііо (сроки для
выполненія плана) тарная оррогіипііаіев соггитреге. 8а1І.
Саі 43. ОгаііовіЬиз іп посіеіи репіисііа а ігіЬиніз ргоНісіа
(Ііея езі. Ьіѵ. 38, 51. Огаѵіззітіз сгітіпіЬиз ассияаіі атрііаіі-
дие: фіит (Іісешіа йе іпіеііго саизза еязеі, ехсизаіі ехіііісаиз-
яа 8ОІПП1 піиіайяе. Ьіѵ. 43. 2. Сіаисіа ргіпіиа (пііі, пі сот-
регепіііпагеіиг геиз: апіеа ѵеі дкіісагі ргіпю роіегаі ѵеі аш-
*) Сл. Ног. 8аі. 2, 1, 79 п танъ Бевп. СеІІ. 14, 2.
542 —
рііиз ргопипііагі. Сіе. Ѵегг. 1, 9. Тгі&іе опіеп (Ііет (народ-
наго собранія) дібігНі. Ьіѵ. 9, 38.
478.	АЬйісеге, аЬзшіісаге, аатпаге. педаге. Аініісеге и аЬ-
раіісаге. первое піісііі аіідиій, а послѣднее аЬ аіідио аіідиій
либо аіісиі аіідиій, значатъ «е признавать за кѣмъ-ниб., от-
казывать кому-ниб. въ чемъ-ниб., объявлять, что кому-ниб. что-
ниб. не слѣдуетъ, не принадлежитъ, антитеза по смыслу въ
аййісеге и ай/ийісаге, о которыхъ см. § 477, но употребляются
въ томъ же кругу понятій. Бапшаге сюда относится въ смы-
слѣ приговоритъ къ лишенію чего-ниб., напр. башвагс сарі-
ІІ8. сл. § 477. Ке^аге сюда относится въ значеніи отказывать
кому-ниб. въ чемъ-ниб.-, объ этомъ см. § 260. Каѵінз
іп дпаіпог рагіез ѵіпеапі йіѵізіззеі ігезцие рагіез аѵез аЬйі- *
хіззелі, днагіа рагіе пѵапі іпѵепіі. Сіе. Ріѵіп. 1, 17. Арріпз
Сіаийіпз ѵіпйісіаз Ѵіг^іпіае аЬАіхіі. Ьіѵ. 3, 56. Виііиз уийі-
саЬіі, Аіехапбгіаш ге«тз еззе, а рориіо Вошапо аЪушІісаЫб
Сіе, Арпіт. 2, 16.
479.	АЬсІісаге, г'епипііаге, деропеге, ропеге, йітіііеге, аЪго-
даге, топеге Іосо. Слагать съ себя должность, отказываться
отъ должности, выходитъ въ отставку по лат. гов. аЬйісаге
зе гоадізігаіи либо аівіісаге іпадізігаінш. На военномъ языкѣ
въ этомъ смыслѣ о должности командира гов. йеропеге, т. е.
ішрегіиш. Но этотъ глаголъ употребляется и въ болѣе общемъ
значеніи отказываться, оставлять, покидать, бросать и т. п.,
въ смыслѣ ропеге, о которомъ см. § 351. Въ смыслѣ отпус-
кать гов. (ІііпііІеге = выпускать, отпускать освобождать отъ
дѣла, отъ обязанностей, а поэтому хорошо идетъ и вмѣсто
«увольнять отъ должности», вмѣсто чего можно сказать и Іосо
шоѵеге. Но ни одно изъ этихъ словъ нельзя было употребить, 1|
если какой-ниб. шарізігаіпз либо диі егаі сиш ішрегіо дол- Я
женъ былъ отказаться отъ должности: если онъ не хотѣлъ сдѣ-
лать этого добровольно ех аисіогііаіс зепаіиз, то какой-ниб.
шащзігаіиз въ народномъ собраніи дѣлалъ предложеніе объ
отрѣшеніи извѣстнаго лица отъ должности, собраніе прини-
мало предложеніе, и так. обр. лицо и лишалось должности;
дѣлать такое предложеніе противъ кого-пиб. называлось аЬго-
— 543 —
«аге аіісиі, напр. тайі8і,гаіит, ітрегіит. И геишЛіаге аіісиі,
если тутъ ве будетъ имени вещи *. аіідиій), часто можетъ зна-
чить: «увольнять, отпускать»,—хотя оно собственно значитъ
«отказываться отъ связи съ кѣмъ-ниб., въ которой до тѣхъ
поръ съ нимъ мы были.» СопзиІ зе аМісасіі гаа^ізігаіи. Ьіѵ. 2,
2. Ѵеісгаві тііііев а аирегіогіігаа ішрегаіогіѣиз сИтіззі егаій.
Саез. В. С. 3, 4. Аеііиз ай іегіаіез геімііі, пита Аеіоііз зосі-
еѣаз еѣ агаісіііа гепипііапіа еквеЬ Ьіѵ. 35, 3.
480.	Роепа, тиііа, згірріісіѵлп. Въ древнѣйшія времена билъ
обычай, хотя и пе всегда всѣми выполнявшійся, заставлять
откупаться отъ мести, избавляться выкупомъ, т. е. отдачей
овцы либо другаго какого-ниб. имущества. *) Этотъ выкупъ наз.
роепа, сродно съ стот„ апоіѵа, пеня. Но впослѣдствіи это
слово стало означать всякое наказаніе, штрафъ имущественный
либо жертву личностью, либо то и другое. МиНа наз. только
штрафъ имущественный, слѣд. въ частности штрафъ денежный,
какъ за преступленіе противъ закона, такъ и за проступокъ
противъ дисциплины, а зпрріісіпт наз. только тѣлесныя стра-
данія и смертная казнь. Сл. 455. Мііѣгійаѣез роепат асікнс
пнііат зно сіі^пат зсеіеге зньсеріЬ Сіе. Мапіі. 3. Ѵетсііще-
іогіх саріѣіз роепат ііа, диі поп рапіегіш, сопзіііші. Саез.
В. 6г. 7, 71. СІаЬгіош сепйіт шіііит тиііа ігго^аіа езі.
Ьіѵ. 37, 58. (^иоіі зирріісіѵм йіцпит ИЬійіве ерія івѵеиіаз?
Сіе. Ѵегг. 2, 16.
481.	Мегсге, гпегегі съ сложными, сіідтіт еззе. Въ значе-
ніи «оказывать услугу» гов. тегеог, тегіінз зит и шегні,
інегегі ііе аіідио, сіе ге, Ьене, шеііиз, орііше, ііа, иі п пр.!),
но въ значеніи «заслуживать», т. е. своими трудами, дѣятель-
ностью либо участіемъ пріобрѣтать себѣ право на получе-
ніе какого-ниб. вознагражденія, въ смыслѣ награды, либо Ь)
навлечь на себя, подвергнуться чему-ниб. какъ возмездію,
') Поэтому достается м—(потерпѣть, поплатиться и под.) надобно выра-
жать оборотами ровная ііагс, воіѵеге, а не посредствомъ раіі.
„Послужить, услужить“ часто = „хорошо послужить", и потому надобно
переводить не однимъ шегегі, во Ьеое піегегі.
.14 4
<тплатѣ, ') вырибітатъ, заслужитъ, въ золотомъ вѣкѣ обык-
новенно говорили тегео, тепгі, тегеге яіідпйі, пі с. спл).
Ріріиз, отъ одного корня съ (іесеі, наз. «имѣющій всѣ каче-
ства, какія требуются въ виду липа или вещи, означенныхъ
въ этомъ случаѣ творительнымъ падежомъ либо предложеніемъ
съ иі или диі с. соп].»,—требуются для того, что-бы пмп вла-
дѣть, получить вытерпѣть ихъ, или быть отдапу, пострадать
за нихъ, и йглшп езье, быть достойнымъ, но также часто за-
служивать. Соінл)егеге=. усиленному тегеге, только дополне-
ніемъ при этомъ бываетъ имя чего-ниб. непріятнаго, слѣд.=
навлекать на себя, подвергаться; ргопіегеге = усиленному піе-
геге, особ. въ хорошую сторону, и ргопм’гегі=усиленному
шегегі, опять въ хорошую сторону, какъ и рѣдкое, у Цице-
рона не встрѣчающееся, (іетегегі аІідпеш = шегегі (іе аіідио.
На іііігппя примѣры см. въ Грамматикахъ. Метете поп ашр-
ІІП8 роіегапі сішиіеспп аегів. Сіс. Вовс. Сот. 10. Спеціаль-
ное выраженіе: тегеге зііретііа либо одно тегеге = служить
солдатомъ, 8осгаіев геврошііі веве тегиіазе *), иі, ашрііввігоів
йопогіішв еі ргаетіів (іесогагеіиг. Сіс. Ог. 1, 54. Саеваг а
те пиііо тео тегііо яііеппв егаі. И. 8евС 17. Іпіегго§'аЬа-
іиг геив. диат роенат веве соттегиіззе сопЛіегеіиг. 1<і. Ог. 1,
54. фиит пііііі рготегеаі, ровіиіаі ііі ргаііае віііі арропі. 1
Тег. Ашіг. 1, 2, 30. Ыет ІіЬі, диоіі ііепе рготегііив І'иегія, I
(іиріісаѵегіі. Ііі. РІіогш. 3, 2, 31. Іктегепйі Ьепеіісіо Іат I
роіепіет сіѵіШет иипдиат рагеш осгавіопет (ІаЬипІ іііі.
Ьіѵ. 3, 18.
481 I». Ргаетіит, тегсез, ргеііит, аіірепЛіит, зиіагімп,
репзіо. Ргаетіит 3). вознагражденіе, цѣна, наз. почетная пла-
та, получаемая такою заслугою или свободнымъ усердіемъ къ
*) Впрочемъ въ хорошей прозѣ въ этомъ смыслѣ употребляется только ше-
гііие, особ. тегііо.
') Понятно, что здѣсь могло-бы стоять и ііі^пиш зеве еззе, циі, но оче-
видно, что въ смыслѣ росла, диае (Іідііа езі івіо зееіеге (на осиои. Маиіі. 8)
нельзя сказать: роеіиі, (ріао шегиіі ізіші вееіиз, а развѣ только наоборотъ:
циаш шегиіі ізіиіі вееіиз.
’І Отъ ргае и ешеге, слѣд. собств. взятое, доставшееся прежде другихъ.
дѣлу, которое произошло илъ нравственныхъ основаній долги,
и чести, а не изъ желанія выгодъ, иісгсез Ч условленная, на-
значенвап, опредѣленная нлШпа, взнося, (доходъ, выгода, ба-
рыши) за дѣйствія лица или вещи по найму нлн съ подряда,
н Ь) убытокъ, штрафъ, наказаніе; ргеіінш *) требуемая и упла-
чиваемая цѣна за предметы продажи, за услуги, и т. п., такса,
курсъ, но часто и прямо— деньги, плата (наличными). Зііреп-
Ліит і) наз. въ особ. жалованье солдатъ, откуда зіірепйіа те-
геге = тііііаге; ваіагішп ') жалованье, окладъ, содержаніе,
паекъ,—слово, вошедшее въ употребленіе уже нри императо-
рахъ; репзіо 5) уплата, платежъ, въ частности Іп срокъ пла-
тежа. Ьецаііа АПоЪго^иш еі Ѵоііигсіо сотргоЬаіо еогшп ін-
гіісіп ргаетіа ііесепшпіиг. ЙаІІ. Саі. 38. (Мши) тёгсея егаі
(ІіаЬчѣісогиш. Сіе. Асшѣ 2, 30. МегсеЛеъ Шішіопипі ашгаав
сошіисІогіЪиз гіопаѵй. Саез. І>. С. 3, 21. Еиіеіп Ьотіпшп
(вѣроломство, обманъ) поп ііа шаііпа тегееііе соіііюѵМі, циаш
е§о »п&о'по ііоіоге с,о^погаш. Сіе. Віѵ. 1, 9. .Іицшѣііа ііпрегаі,
иі ргеііо іпвкііаіогез Маззіѵае рагеі. 8а)1. Ли§'. 33. Непаіогит
иоЬіІізБІпю сиіцие, $еі1 а ге іапііііагі (Іезіііиіо аиииа заіагіа.
диікивііаш диіп^епа сопзйіиіС 8иеС Иег. 10. ЫіНе Ыепіиіп
Лагеі рориіо Воіпапо: ііішііііиш ргаезепз, біпшііит ржітіЬиз
(Іесеіп аппогиш. Ьіѵ. 33, 30.
48'3. Рипіге, тиііаге, сазіідаге, амітаіісегіеге, ріесіі, иісксі,
ѵінііісаге, рипігі. Рипіге "1, наишывать, штрафооатъ, озна-
чаетъ всякое наказыванье, то есть, актъ возмездія за нару-
шеніе закона, которымъ возмездіемъ нарушитель долженъ по-
платиться: ппіИаге или и шнкіаге, наложить штрафъ, вы-
ражаетъ взысканіе, при которомъ кто-ниб. терпитъ ущербъ
’) Отъ одного корня съ шегеигі, тегеге.
’) Сродио съ ргееея, ргесагі.
’) Изъ зііреш решкте.
‘) Иодраа. ас», агдепіиш, собсти. деньги и;і ео.іь.
Отъ решіеге, идатиіь,
*) Р. а!і<]иеш и аііциііі, нонъ смыслѣ перваго выраженія говорнди и роепа
аііциеиі аЙ'ісеге, росшіе гереіеге иЬ аііірю; во аЫаНѵив при сииояъ рішіге
не бываетъ, а только иарѣчіа ^чтіѵііег, асегЬе и т. и.
36
— —
въ своемъ матеріальномъ благополучіи или нравственномъ достоин-
ствѣ, а'если отнято у него бываетъ что-ниб. такое, что прино-
ситъ убытокъ прямой либо Ь) дѣлается ему что-ниб. такое,
чтй приносить ему убытокъ косвенный, но въ обоихъ случаяхъ
все равно, законъ-ли нарушенъ, или порядокъ общественный,
пли обязанности вѣрноподданнаго: апіпіасІѵегСеге изъ апі-
пшш абѵегіеге. взыскивать, наказывать, зн. такое взысканіе,
которымъ лпцоюъ роіезіае либо ітрегіит наказываетъ про-
ступокъ дисциплинарный или полицейскій, непокорность пли
нарушеніе порядка,—и разумѣется здѣсь сазіщаііо, либо тиі-
іа, либо даже и кпрріісіию: саэіщагс "), упрекать, бранитъ,
даже и наказывать, въ томъ смыслѣ, что дѣйствіе, направ-
ленное къ исправленію другаго, состоитъ либо только въ сло-
вахъ (увѣщаніяхъ исправиться) или въ принудительныхъ мѣ-
рахъ. Ріесіі доставаться, безл. (достается кому-ниб.),
платиться а т. п..—все равно, за недостатокъ-ли какой-ниб..
или за проступокъ,—за свои, или за чужіе грѣхи. «Мстить»
въ смыслѣ «доставить себѣ линное удовлетвореніе» будетъ
пісізсі, въ смыслѣ выполнить (.(.заслуженное наказаніе», отпла-
титъ, но риніге (роепіте) и ѵіпйісаге совершить ((удовлетво-
реніе и возстановленіе нарушеннаго права». Ѵісізсі гов. 1)
аіідиісі = отмстить за что-ниб., что сдѣлалось съ другимъ кѣмъ-
ниб., либо Ь) = мстить за что-ниб. такое, что потерпѣли
.мы сами, 2) аііциій аіісиіив а) = мстить за что-ниб. такое,
что потерпѣлъ другой, за обиду, сдѣланную кому-ниб., — если
ліісщпй будетъ {геніѣ оіуесі., Ь) мстить за что-ниб, такое,
что потерпѣли мы сами отъ кого-ниб., за обиву отъ кого-ниб.,
сдѣланную юьмъ-ниб., — если аіісцінй будетъ §епіі киЪдесС,
3) аііциеш рго аіідиа ге=мститъ кому-ниб. за что-ниб. та-
кое, чій отъ него мы потерпѣли, и еще, впрочемъ рѣдко,
*) М. аіщпеш ге и притомъ а) папу. ресипіа, которыя онъ долженъ отдать,
либо Ь) <1атпо, который онъ долженъ получить.
’) А. іи аіідиет либо аіідиет либо аіідиій, напр. і'асіиик.
’і Отъ савіиз.
Ъ Одного корпя съ лб.тДаі, пХар-ѵаі, слѣд. собств. - - достаются побои, коло-
тушки, удары.
— =47 —
4\ акцпега — мстить за кото ниб. постороннаго, потерпѣв-
шаго обиду, а не га себя: говорится еще рппіті аіпріе?. =
треть кого-ниб.. совершать кару, возмездіе надъ кѣмъ-ниб.,
и хіпйісаге аііщші іп аіідио = мстить кому-ниб. за что-ниб.,
чтб тотъ надѣлалъ. Поэтому иісіксі іпішісит рго іпіигіа либо
іидигіат іпіпіісі, но рпвіте копіею, ѵішіісаге таіейсішп іи
аіісріо. и еще иісінсі іпішісит либо рипігі тітісш» и ѵіпйі-
саге іцупгіапі іп іпітісо, всѣми этимн оборотами можно вы-
разиться въ смыслѣ мститъ. РгоЬ.іЪепйа шахіте еві іга іп
ртіепйб. Сіс. Ой. 1, 25. Апііосішт тауогеь позігі Азіа (по-
терею Малой Азіи) тиііагипі. Сіс. 8екі. 27. Уіііа Ьотіпшп
аідие ѣгаийез йашпів, щпотіпіік, ѵіпеиіів, ѵегѣегіѣпЕ, ехі'ліз,
тогіе тиііапіиг. Іа. 0г. 1, 43. Меіеііиз йіхегаі еі. диі іп
аііоз апітаЛѵегіізбеІ пиіісіа саизза, йісепбі роіекіаіеш йегі
поп орогіеге. Ій. Ьіѵ. 5,2. Риегок ніаігез еі тадікігі (напр.
ѵегЬів, і’егиіа) савіідапі. И. Тизс. 3, 27. -Іиге р/есіжиѵ: піві
епіш тоиіѣогшп ітрипіѣа всеіега іиііккешиз, пипдиат ай ипит
іапіа Іісепііа регѵепіякеі. Ій. 06'. 2, 8. 0иісдиі(1 йеіігаві ге-
рея, ріесіипіиг АсЬіѵі. Ног.
483. Соѵгідеге, етепсіаге. Если «исправлять» будетъ зна-
чить освобождать отъ недостатковъ или удалять (устранятъ)
недостатки, то это будетъ етепсіаге, отъ тешіипг, но если
«исправлять» зн. «дѣлать хорошимъ» либо «снова дѣлать хо-
рошимъ», т. е. устранивши недостатки или порчу наружную
или внутреннюю, приводить предметъ въ правильное положе-
ніе п видъ, либо замѣнивши недостатки и порчу элементами
правильными и хорошими, очистить предметъ отъ всего худаго
и вреднаго, либо уничтожить силу зла, то это будетъ соггі-
реге, собственно сильнѣе, чѣмъ еіпепйаге, которое гов. только
о вещахъ, но въ сущности часто оба глагола значатъ одно и
тоже. Етенсіагі еі соггіді ргіпсіршп сопгіпепііа іоіа сіѵііаз
зоіеі. Сіс. Ьер. 3, 13. Етепсіаге совзиеішііпет ѵіііоваш. М.
Вгиі. 75. Етепйаѵіі ѵіііа айоіевсепііае. Хер. Ііетосгііив еа,
диае соѵгідеге ѵиіі, тіііі диісіет йергаѵаге ѵійеіиг. И. Гіп. 1,
6. Ргаеіегііа ша^іэ гергеѣешіі ровзипі, диат соггійі. Ьіѵ. 30, 30,
35*
— ”4гі
484. Іпіиідеге, дѵаііпт Іасеге, сстпіѵеге, сошіопагс, гдпоз-
сеге, ѵепіат даге, гетгііеге. Ігміиіроге означаетъ такой образъ
дѣйствій, когда выходамъ, наглости собственной или чьей-ниб.
посторонней, какого-ниб. лица или какой-ниб. вещи, не ста-
раются дѣлать необходимаго обузданія, ставить границъ, и так.
обр. выйдетъ = давать волю, позволятъ, предаваться, и при
этомъ имѣется въ виду либо самъ субъектъ, его качество,
особенность, либо объектъ, его качество и т. и., віЬі, <1о-
Іогі, ігае, іпцепіо, Іабогі, іЬеяігіз, ашіео, зіисііів аііешщв и
т. и. Къ этому всего ближе подходитъ Саллюстіево ^гаііаш
і'асеге аіісиі, т. е. віЬі, либо аііегі, аіісиіив геі — тому, чтб
кто-ниб. творитъ, либо чего не выполняетъ, не придавать важ-
ности, и изъ пристрастія къ нему то прощать,—такъ же какъ
солпіѵеге, закрывать глаза на что-ниб., а потомъ Ь) пропус-
кать что-ниб. безнаказанно, какъ будто-бы ничего не видали,
іп ге; далѣе сошіонаге-= не брать штрафа, 'прощать штрафъ
за что-ниб., прощать то, яіідъ'б, и притомъ аіісиі а) — кому-
ниб., Ь) ради кого-ниб., чтобы доказать тому свою услужли-
вость, напр. іпщгіапі (і.чіаго) ііЪі сошіопо, и івіаш іпрігіаіп
раігі іи о сошіопо, или шіигіаш Гіііо сошіопо, и іп.іигіаш Гііп
раігі сошіопо, и щловсеге — не разыскивать, въ какой сте-
пени что-ниб. нарушаетъ приличіе, обычай, нраистнешюсть,
справедливость, и вслѣдствіе этого не считать того достой-
нымъ наказанія, прощать, аіісиі, аіісиі аіідиііі, аіідиііі. Ѵепі-
агн ііііге (аіісиі аіісиіив геі) зн. не подвергать наказанію, ко-
торое можно бы и слѣдовало бы назначить кому-ниб., прощать.
ПешіИсге аіідиііі, не настаивать на чемъ-ниб., пожалуй—и
на взысканіи, наказаніи, прощать,—тогда какъ мы въ правѣ
и въ силахъ взыскать, наказать, аіісиі, прощать кому-ниб либо
ряди кого-нибудь. Поэтому оба послѣдніе термина идутъ осо-
бенно въ рѣчи объ отношеніяхъ но службѣ. Снг іп Іплпіпиін
всеІегіЬив іиахішів соппіреііб? Сіе. Сііеі. 24. 8сч1 Ііос( іупов-
сапі ѵеііш ііі ііпшогіаіев рориіо Пошило. Ііі. РІііІ. 1, (». Ре-
сипіак, циая егані сіѵен Поліапі роііісііі, (еіь) тетініі. Саев.
В. С. 2, 21. Апіпіаііѵсгвіопеіп еі вирріісіиіп, цио ивштгв егаш
іп сиш, диеш серіввеш, гетШо ІіЬі (для тебя) еі сопііопо. Сіе. ;
— 549 —
Віѵ. 5, 10. Еііосиіі ДгіЬ. р]. Щ а"і, иі ЛикигІІше зсеіш, соп-
допагеіиг. Ьаіі. Ли". 27.
486. Іпуигіа, оД'впзіо, сопіитеііа, іп/атіа, ідпотіпіа, деде-
сиз, іигрііидо, іигре, оЬзсоепііаз. Всякій поступокъ съ какимъ-
ниб. лицомъ, на который лицо совершающее не имѣетъ пра-
оп 1)—все равно, слова или дѣйствія—наз. нуигіа, какъ въ
смыслѣ дѣйствительнаго залога = нанесенное оскорбленіе или
притѣсненіе, нанесенная обида (отъ кого-ниб., чья-нгіб.), такъ
и іп. страдательномъ смыслѣ = оскорбленіе или притѣсненіе
полученное, обида полученная (кѣмъ-ниб.) !). Ойѳпзіо, обыкно-
венно только въ смыслѣ страдательномъ, запинка, которая
кому-ниб. встрѣчается, когда онъ не смотритъ хорошенько впе-
редъ ’); затѣмъ значитъ риз^рижеми, непріязнь, Оосада, кото-
рую кто-ниб. навлекаемъ себѣ своей неосторожностью, несооб-
разительностью, невнимательностью. Поэтому ііуцгіа падаетъ
на юридическое, а ойепяіо на общественное положеніе какого-
ниб. лица; соніппіеііа падаетъ на общественное положеніе лица
(чинъ, сапъ), когда на словахъ либо въ поступкахъ обходятся
съ лицомъ непочтительно, безцеремонно, насмѣшливо. Ущербъ
кредиту нрвственному выражаетъ. іпГаіпіа, опороченность, ху-
дая репутація, вслѣдствіе грязныхъ, низкихъ поступковъ, и
ноіа (лишеніе правъ, разжалованіе), въ городѣ произнесен-
ная цензоромъ, а въ лагерѣ главнокомандующимъ; то и дру-
гое вообще есть іцлоіпіпіа и имѣетъ слѣдствіемъ потерю граж-
данскаго либо военнаго чина, сана, деградацію, разжалованіе,
и Ь) вообще потерю гражданской, военной чести. Оба послѣд-
нія слона употребляются въ значеніи страдательномъ либо не-
переходномъ. І)с(1ссн8, позоръ, безчестіе, іп соіісгеіо наз. то,
чею стыдно, и іпгріііиіо, нравственная неприличность, гнус-
ность, низость, отъ Іигре, нравственно-низкое, безчестное,
позорное, нравственно - грязное, также какъ и оіжсоепііаз,
') Поэтому ( іе. <01. 1, 13 говорить, что ііцигіа бываетъ аііі ѵі аиі Ггашіс.
’І Впрочемъ егішіии, ііар.шиамціл общее спокойствіе, причисляются ие еі
ііщігіа, и къ ііеіісіа противі. лиці..
Р Поэтому еще неудача.
— 550 —
неблагопристойность—все это будутъ оскорбленія нравствен-
ности, а именно: «іебесиз оскорбленіе нравственной чести,
ііігрііийо нравственнаго чувства, оЬвсоепііаз нравственнаго
приличія: Іщигіае 'Вііпіу диае аиі рпіваііогіе согриз аиі сон-
ѵісіо аигев аііі аіідиа іпгріішііііе ѵііаш сщизріат ѵіоіапі.
Аисі. Нег. 4, 35. Іпрта айіесге аіідиеіе, іпуигіат іпіегге
ііісиі, іпрігтп ассіреге, ргориі.адге. іпіигіаггт и^еге. (Сіс.
Сяес. 12.) Сопбктеіііз іпведиі аіідиеіп (напускаться, нападать
съ ругательствами, клеймить позоромъ, позорить). Сіс. Ай. 14,
14. ^иі(і Гасіев ІіЬі, іпуигіае диі ялійіегіз с.опіитеііат?
РЬаейЕ 5/;8,! ,б. 8егѵііЧ? еі раіі сопіитеііаз реіиз огіего піаіія
ошпіЬив. Сіс. Ер. Вгиі. 1, 16. баріепв ргаеіог оН'епзіоп&т
ѵііаі аедиаЬііііаіе сіесегпешіі. Ісі. Миг. 20. Ідпотіпіа ноіап-
(1о® сепянегилі еов, диі шіііііаш виЫегіи^іввепі. І<1. РЬіІ. 7, 9.
Ехегсііиі зитгпив іисеББІі ех іпсотшосіо ііоіог кйкііипідие
іп/атіае кагсіепкае. Саев. В. С. 3, 74. Сиае поіа сіошевіісае
Іи-грііийіпія поп іпияіа ѵііае іиае еві? диоіі ргіѵаіаппи гегит
(Іесіесиз поп Ііаегеі іві'апііае? Сіс. Саі. 1, 6. ІПіЬегаІіз езі
]0си5, 8І гегит іигргіиШпі асІіііЬеіиг ѵегЪогичі оЬясоепііаз. 1(1.
Ой 1, 29, но Ігі. Ог. 2, 59 іигріітіо гегит еі ѵегЬогит
оЬзсоепііав поставлены параллельно.
486. Ѵііирегиііо, гергеііепело. таМісІит, сопсісіит, орргоЪ-
гіит, ргоЪгит, ехргоЪгаІіо, егітеп. Два первыя слова по-
нятны изъ § 468, именно: ѵііирегаііо наз. порицаніе, охуж-
деніе, выставляющее что-ниб. нехорошимъ, гергеііепзіо пори-
цаніе, требующее, чтобы чего-ниб. не было, либо но крайней
мѣрѣ чтобы что-ниб. было не такъ, какъ есть. Маіесіісішп ’)
брань, ругательство, которымъ кто-ниб. позоритъ въ лицо, въ
глаза, либо—такъ особенно часто употребляется это слово -за-
слала, заочно, для того что-бы возбудить худые, толки о немъ
въ ущербъ его кредиту нравственному, гражданскому и пр.
И егітоеп, обвиненіе, употребляется двояко, именно: оно озна-
чаетъ обвиненіе, поднятое противъ кого-ниб. не только въ
') Но „ругать, злословить" будетъ шаіе (Іісеге аіісиі, таійііісіо (і^еге аіі-
«іиет, іааіеііісіппі сопіегги іи аііциет.
— Ь&І —
глаза, но и заочно, особ. представленное суду,—въ томъ, что
тотъ, по частному либо государственному праву, долженъ быть
привлеченъ къ отвѣту за то или другое преступленіе либо про-
ступокъ ' ). Прочія слова означаютъ бранныя рѣчи, которыя
говорятся кому-ниб. въ-глаза (въ лицо), а именно: 1) ргоѣ-
гшп ) и орргоііггат упрекъ, тргшщміе кому-ниб. за то, что
тотъ поступкомъ въ томъ или другомъ случаѣ’ нарушилъ при-
личіе, нравственность, долгъ или честь; 2) сопѵісішп собств.
греи жный, безпорядочный крикъ толпы, сборища, но потомъ
горячая, язвительная брань и ругательство противъ кого-ниб..—
все равно, отъ многихъ-лг.. или отъ одного: 31 ехргоѣгаііо,
попреканіе отсутствіемъ хорошаго либо присутствіемъ худаго,
отрицательными либо положительными недостатками, какіе въ
комъ-ниб. дѣйствительно есть, либо попреканіе дѣлами, заслу-
гами, достоинствами, которыя у насъ есть или приписыва-
ются нами себѣ, но кѣмъ-нибудь выставляются въ худомъ
свѣтѣ, отъ ехргоЪгаге. упрекать, порѵлідтъ кого-нибудь за
тѣла, заслуги, достоинства, которыя у того есть, пли кото-
рыя тотъ себѣ приписываетъ, и Ъ) за чьи-ниб. отрицательные
или положительные недостатки, но обреете = за что-ниб. дѣ-
лать другому упрекъ, выставлять, взводитъ на него (въ худую
сторону), чтобы онъ защищался противъ этого. ЗІаІеЛісіит
иіЬіІ Ііаііеі ргорозііі. пізі сопіпіпеііаш, еріае зе реіиіапіінк >ас-
іаіиг, сопѵісіит пошіпаіиг. Сіе. Соеі. 13. п сличи съ этимъ
Ігі. Миг. 6. Сиі егііпеп пиііиш, ппПиш ргоогит (Іісеге роіегаі.
е)иа оЬігосіаге іаиіііЬиз ѵоіпіі. Ьіѵ. 45, 37. Аеіоіогит Іецаіі
ргаеоссираіоя апішоз ргііісіриін Котае сгітіпіЬив Рінііррі
іпѵепеітпіГ, ірі рег 1е«аіО8 еі рег Ііііегаз щіегепз аѵегіегаі
.чеіійіипі аЪ аисііеімііз ргесіоиз еогит. Ы. 38, 10. Оріішит
ѵігііт ргЛгіз отпіЬиз таіесіісіівугіе ѵехаѵіі. Сіе. ГІасс. 20.
) Но говорится егішіие ассиваі-е..., а не егітішз..., потому что егіміеп пе
а». преступленіе іи сопсгеіо.
"У ТГоВі-ши, отъ ргоІііЬеге, о чеэц. ем. Ііорееена, Кгіі. Веііг. стр. 352, паи,
еще и что-нив. гааое, что даетъ ѵсшиште къ какому-кин. упреку. РгоЬгі
іиыиіиіавіі рціііеіввішаіп 1’еиііват. Сіе. РіііІ. 2, 38.
У Сродно съ ѵох; впрочемъ см. Коресена тапг-же етр. 12 елд
и
— 552 —
Ѵегеог, песіѵііаіі гоеае Зіі орртоЪгіо, зі ЬагЬагогиш тоге
«ип"аг. Яер. Соп. 3. Сіатогет гапае зизіиіеге аб яйіега:
сопѵісго регтоіиз диаегіі .Іпрііег саиззат диегсіае. Рѣаедг. 1,
6, 5. Саіо адѵоіаі, сопѵісіит Різопі сопзиіі тігіГісит (асіі.
Сіе. АЙ. 1, 14. Ье^айз ігіЬппіздпе сопзиі ргаесерегаі. пе
диа ехргоЬгаііо спідиат (зс. ѵоІопіЬиз, бывшимъ прежде ра-
бами) ѵеіегіз Гогіппае сІізсогЛат іпіег огйіпез зегегеі. Ьіѵ. 23,
35. Ізіѣаес соттетогаііо дпазі ехргоЬгаііо езі іттетогіз *>
Ьепейсіі. Тегепі. Ашіг. 1, 1, 17. Т?пт сазпз ЬеІІісоя ІіЪі ех-
ргоЬгаге аиі обреете ѵібеог? Сіе. Ѵегг. 5, 50. Обіозит ^епиз
езі Ііотіппт оНІсіа(дружескія услуги)ехргоЪгапііит. Ісі. Ьаеі. 20.
Саіо Ы. КоЬіііогі оЬуесіі, иі ргоЬгит, диоН із іп ргоѵтсіагп
роёіаз гіихіззеі. Сіе. Тизс. 1, 2.
486. Лезіітаге и ехі&іітаге съ относящимися сюда пат.
аЬзігасІа. Аезіітаге зн. назначать денежную цѣну, вѣсъ, мѣ-
ру ') какой-нибудь вещи, но еще и Ь) опредѣлять достоин-
ство или значеніе вещи или лица въ нравственномъ, эстети-
ческомъ. умственномъ, политическомъ отношеніи, слѣд. — оцѣ-
нивать, назначатъ цѣну, опредѣлятъ стоимость, цѣнитъ, 3)
ставитъ, принимать, считать. — смотря по томѵ, есть-ли
тутъ налицо или подразумѣвается какое-нибудь извѣстное изъ
грамматики выраженіе цѣны, либо относительное предложеніе
(диаііз, дпапіпз...), или масштабъ оцѣнки (съ ех, рѣдко
просто аЫаі). Но ехі&іітаге зн. на основаніи критической
оцѣнки всѣхъ пунктовъ насчетъ извѣстнаго лица либо из-
вѣстной вещи обсудить, рѣшить, что именно навабно ска-
зать о лицѣ или вещи въ томъ или другомъ отношеніи,
слѣд. вообще = такъ или иначе думать, смотрѣть на дѣ-
*) Т. е. попрекъ оказанной, но забытой услугой. Бентлеіі читалъ ішшешогі
Ьепейсіі; въ такомъ случаѣ, ішшешогі будетъ дательный отъ ехргоЬгаііо еві
(Рудоимані, е<1. Шталльб. II р. 239), и смыслъ выходитъ: попреки оказанной
услугой противъ того, кто забылъ ее.
•') Старинное производство изъ аез и пряш, принятое даже и Гушке въ его
книгѣ о Сервіѣ Тулліѣ, разумѣется, неправильно.
’) Но „цѣнить" = „высоко цѣнить, дорожить" не надобно переводить аезіі-
гпагс безъ тацпі, и напр. „какъ я цѣню его" не циат, а циапіі аезіішет, н
сверхъ того аезіітаге никогда не надобно сочинять съ асс. с. іпГіп.
м, рѣшать, полагать или считать, видѣть въ предметѣ—,
ожидать отъ него и т. и., смотра по тому, предлогомъ ли (Іе
указанъ предметъ оцѣнки, либо означенъ посредствомъ асс.
или пош. с. ігйіп., либо простымъ опредѣленіемъ, либо ка-
кимъ-ниб. относительнымъ предложеніемъ (циаІІБ, циапіиьД
либо вопросительнымъ предложеніемъ, указана-ли мѣра оцѣн-
ки, или пѣтъ. ') Но никогда ехізіітаге не можетъ значить
судить въ качествѣ судьи въ залѣ суда, *) но аевіішаге бы-
ло ѵох Гогепніз, для назначенія цѣны, издержекъ Ііііз. Такимъ
образомъ аезіітаііо будетъ оцѣнка, опредѣленіе стоимости
издержекъ, но схізіііпаііо I) въ значеніи дѣйствительномъ, суж-
деніе, мнѣніе, которое произносятъ о какомъ-ниб. лицѣ или о
какой-ниб. вещи, 2) въ значеніи страдательномъ счетъ, репу-
тація^ (хорошая, худая) извѣстность, слава, которую имѣетъ
извѣстное лицо въ обществѣ. Ьіз чиіпциа°іпіа іаіепііз ае$1і-
таіа езі. Еер. Мііі. 7. Ѵиі^из ех ѵегііаіе раиса, ех оріпіове
шиііа аеяіітаі. Сіс. Козс. Сото. 10. Ехзіапі отаііопез, ех диіЪиз
Де іпценііз іііопіш огаіогит ехіэіітагг роіеві. ІЙ. Вгиі. 21.
ІЛпіт сгигіеііог, ап аѵагіог іиегіі, ѵіх ехЫітагі роіезі. Ьіѵ.
22, 59. Е"о §іс ехізііто Но8 огаіогез тахітоз іиіязе. Сіс.
Вгиі. 36. Ііа акег іп аезіітаііопет ѵепіі. Ьіѵ. 5, 25. Ѵіг
оріітин отпіит ехгзіітаііопе. Сіс. Вер. 3, 17. Атупіаз еяі
і*епеге, Гюпоге, ехізіітаііопе, ресипіа ргіпсерз ііііи» сіѵііаііз. Сіс.
Гіасс. 29.
488. -Іи/Іех. агЫіег, ехізіітаіог. сепзог, рміісаге, агЫігагі,
ехізііпиіге, сепзеге, зепііге, риіаге, аиіитаге, гегі, оріпап,
ілсіеіиг тікі, ИЪі..., сгейеге, {гЛет ІшЪеге, /. ігііиеге. .Ішіех,
т е. диі уих Дісіі, судья, наз. тотъ, кто по какому-ниб. спору
о правѣ, дошедшему по закону до суда, подаетъ свое мнѣніе
(кепіепііапі Дісіі) на основаній закона либо какихъ-ниб. дру-
гихъ постановленій (Гогшиіае). Метафорически .ішіех гов, раз-
*) Но никогда не надобно говорить съ піа#ві, ріигіа. Дапіі, диаиі)’.... но
можно говорить съ диаііа, диапіив,—которая конструкція еъ аекііааге, сдѣ-
лалась употребительной послѣ Цицерона.
’) Но произносить сужденіе въ качествѣ критика, знатока6 ыовоиъ ехізіі-
шаге можно перевесть.
вѣ только чрезвычайно рѣдко, а гов. въ этомъ смыслѣ ехівіі-
тайм-. именно= цѣнитель, судзя, критикъ, отъ ехіЫігоаге, о ко-
торомъ си. § 4&7. Но)пгІісяге :вячвтъ не только произносить рѣ-
шеніе не качествѣ судьи, судить, но употребляется и въ другихъ
случаяхъ, напр. по извѣстному постановленному вопросу бытъ
»йЯО лгмяЛог.’<?в"40иб. съ ясс. с. іпііп. либо съ предикативнымъ
выраженіемъ, обыкн. безъ еззе', либо Ь) по какому-ниб. дѣлу рѣ-
шать, полагать (аіідіші, 4е ге). Агінѣег *) третейскій судья,
назначается по желанію или по выбору самими тяжущимися
сторонами, и задачей его бываетъ рѣшить подлежащій вопросъ
не на основаніи закона и опредѣленныхъ постановленій (Гог-
пнгіае),но по чистой правдѣ (аедніѣаз). -’) Отсюда агЬіігагі
зн. по собственнымъ наблюденіямъ и свѣдѣніямъ принимать,
рѣшать, полагать, думать. Селзог главнымъ образомъ оцѣни-
валъ имущество гражданъ, раздѣлялъ аихъ-на отдѣльные со-
словія и классы и, сообразно съ этимъ', распредѣлялъ права
ихъ и обязанности. Так. обр. сепяеге прежде всего зн. «оцѣни-
вать въ качествѣ цензора»: потомъ оно улотреб. объ апсіогі-
ія« цѣлаго сената либо о яевіяпііа отдѣльнаго сенатора, слѣд.=
по разсмотрѣніи пунктовъ, входящихъ  еъ <дѣло, всѣхъ условій
и обстоятельствъ, представленныхъ на обсужденіе, пооаватъ
мнѣніе, соображеніе, и притомъ а) въ смыслѣ теоретическомъ,
т. е. что то или другое есть, вѣрно, того или другаго нѣтъ,
то или другое неправой, но также и Ъ) въ смыслѣ практиче-
скомъ, т. е. что тому-то бытъ Зі. Беійіге внѣшними чувствами
или умомъ воспринимать, чувствовать, а потомъ — на основаніи
полученнаго впечатлѣнія и возбужденнаго имъ чувствованія
Аг=а<1, какъ говорилось но старолат. агГегге, агсеііеге вм. аЛіегге, вс-
сеііеге, Іпіег должно быть отъ іге съ дигаммой.
:) Тіо рѣшенію іиііісіб, то, о чемъ дѣло идетъ ирн процессѣ, бываетъ либо
рѣшительно выиграно, либо рѣшительно потеряно; не но рѣшенію агЬіігі воз-
моженъ выигрышъ процесса и неполный, а слѣд. и проигрышъ частный, не-
полный. Сверхъ того, агЬіѣеі- зн. еще и свидѣтель,—видѣвшій собственными гла-
зами или слышавшій собственными ушами. АгЬИгов гешоѵеге. Ьіѵ. Постами
агііііег употребляется даже в метафорически.
') Во второмъ случаѣ, сочиняется съ асс. с. іпііп. проетаго сіірлж., съ асс.
с. іпііп. регірііг. павв., съ еоп.іипв!. бееъ иі либо съ пі.
рѣшать, полагать, думать. Ваѣіопеіп и гкімтев риѴлге за. нѣ-
сколько отдѣльныхъ денежныхъ статей приводитъ къ одному
итогу. сводитъ счеты, отсюда риіаге 1і соображать, но так-
же и 2) какія-ниб. отдѣльныя денежныя статьи ставитъ въ
счетъ, принимать въ расчетъ, а отсюда Ъ) полаютъ, принимать,
думать, ъ въ атомъ случаѣ то, что принимается, какъ будто
еще не внесенная въ счетъ денежная статья, только теперь
вносится въ счетъ по личному цбѣждетю-. 3) оцѣнивать, счи-
тать, ставить дорого, дешево, во сто.іько-то, въ такую-то сум-
му, какъ въ іиа^пі, ріпгіз, рагѵі, рго піѣііо, рго Ъініь, щш-
іігіпцепііз йенатііз, іп пипіего іпірегаіогпт..., и отсюда Ь) ду-
мать, полагать, принимать, т. е. въ своей оцѣнкѣ приписывать
тотъ или другой предикатъ (означаемый предикативнымъ вы-
раженіемъ либо посредствомъ асс. с. ііпш.) 1 . Вей, въ прозѣ
золотаго вѣка слово очень рѣдкое, зн. по своему расчету, по
своей оцѣнкѣ вещи и обстоятельствъ, представляющихся со-
ображенію, принимать, рѣшатъ, что—, расчитывать на то,
что—, а часто только—думать, полагать; но первое значеніе
выдается въ частности въ гай(8=на основаніи сдѣланной оцѣнки
рѣшительно утвержденный, неизмѣнный, неотмѣняемый, а
сегіиз = вѣрный, достовѣрный, надежный, для означенія того,
чтд не допускаетъ или не оставляетъ никакого сомнѣнія. Аиіп-
іпаге. можетъ быть изъ апсіишагв, отъ аисіог, есть слово устарѣв-
шее п, пожалуй = оріпагі либо риіаге. Оріпагі совершенно
спеціально имѣетъ въ виду означить чаянія, предположенія, мнѣ-
нія, убѣжденія, основанныя чисто только на субъективныхъ
взглядахъ, предубѣжденіяхъ, предположеніяхъ, въ отличіе отъ
основательнаго сужденія. Ѵіііеіиг нііііі, ііій..., повидимому зн.
кажется мнѣ, тебѣ.., не больше, но на самомъ дѣлѣ оно есть
только описательное выраженіе вм. сепвео, ]шіісо, и большею
•» Различенію отъ аечіішаге можетъ помочь еще то, что, хотя шаупі... гово-
рится и съ этимъ глаголомъ почти етолько-же, какъ и съ риіаге, во аеійтаге
никогда нельзя употребить, если „думать, признавать, полагать, прдшыать“
имѣютъ при себѣ „что—либо сущестьительаое сь прилагательнымъ. Слѣд.
никогда нельзя сказать: аеаіігоо Ьішс екве Меіейі, точно такъ же в аевіішо
Іішіс Гісіеіепі.
—- —
частію зн. примѣрно:/?... смотрю... на вещътакъ-то. «Вѣрѵлпъъ
въ смыслѣ имѣть довѣріе, давать вѣру (безъ дополненія изъ име-
ни предмета довѣрія кому-ниб. или чему-ниб.) будетъ ікіеш ііаЬе-
ге, Е ігіЬиеге аіісві, аіісиі геі. Сгесіеге зн. ради нравственнаго
либо гражданскаго кредита (й'йев), пріобрѣтеннаго кѣмъ-ниб.,
что-ниб. тону ввѣрятъ, напр. давать денегъ взаймы, ввѣрять ка-
кую-ниб. тайну и т. п., и 2) о взглядахъ, показаніяхъ, заявленіяхъ,
слышанныхъ вами отъ другихъ либо своихъ собственныхъ, вѣ-
рить, что они истинны, т. е. бытъ убѣждену въ ихъ истин-
ности (аіісиі аіідиісі, аіідиісі, асс. с. іпііп.). И именно вслѣд-
ствіе этого главнаго понятія убѣжденія въ истинности, сгесіо
какъ въ другихъ случаяхъ, такъ и въ видѣ вводнаго слова бы-
ваетъ выраженіемъ ироническаго тона рѣчи («ужь разумѣет-
ся») еще чаще, нежели оріиог, сепвео. ОетовіЬепев огаіогипі
ргіпсерз ішІісаРия еві. Сіс. 8іс віаіио еі іидгсо, петіпепі іоі
Ііайиівве огпаіиепіа бісепйі. Ісі. Ог. 2, 28. Ве іііпеге ірвов
Ьгеѵі іетрог’е іиЛісаіигоз. Саев. В. в. 1, 40. 8і Ііос шіпив
асі оЙісішп іииш регііпеге агЪіігаЪеге, вивсіріапі еро еав раг-
іев, диав аііепав евве агЪіігаЪагів.. Сіс. Ѵегг. 4, 37. 8епаіив
сепзиіі. игі, диі Ѳаіііат ргоѵіпсіаш оЬіінегеі, Аесіиов сіеіеп-
сіегеі. Саев. В. С. 1, 35. Сеіегит сепвео Сагіііа^іпеш сіеіеп-
баш евве. Сіѵев сіѵіЬив рагсеге аедииш сепкеЪаі. Кер. Тіігав.
2 Мівегеатіпі сепвео (беіідиеге Ьопіівев асіоіевсепіиіі рег
атЬіііопет) аідие еііат агиіаіов сіітіііаіів. 8а11. Саі. 52, но
Катилпна и его сообщники совсѣмъ не были малолѣтки-недо-
росли, и Катонъ не хотѣлъ никакого состраданія къ нимъ.
Санвва еві рові игЬет сопбііат Ііаес іпѵепіа воіа, іп диа ош-
пев вепіігепі ипиш еі ісіет. Сіс. Саі. 4, 7. І)ит Ііаес риіо,
ішргиііепз ргаеіегіі ѵіііат. Тег. Еип. 4, 2, 4. Іп ііос ргітиш
іііид сіеѣев рміаге, сошіііів ргаевегііт аесіііісііз віиіііиііі евве
рориіі, поп іисіісіит. Сіс. Ріапс. 4. Ііщепіі піацпі еві ргаесі-
реге со^ііаііопе і'иіига пес соттіііеге, иі аіідиашіо сіісеіміит
віі: Коп риіагат. Сіс. ОЙ. 1, 23. РйЫісе тахіиіат риіаій
евве Іаийет, диат Іаііввіте а виів і'іпіЬив ѵасаге а«тов. Саев.
В. С. 4, 3. Хоп сгедіі, піві еі, диет Гіііеіет риіаі. Сіс. Атег-
39. Нов едиійет ріигев, диат геЪаг, евве со«поѵі. 1(1. Віѵіп.
2, 2. Весгеіит рЪіІоворкогит зіаЪііе, Ггхипі, гаМт еззе йе-
Ъеі. Сіе. Асай. 2, 9. АІпііа іп ѵііа Ызо Ъотіпен орігитіда.
Ій. Вопа. 40. ТЪетізІосІез аецшіт сопіепйіі Ьасейаетопіоз
ѵігое поЪііез Аікепаз тіііеге, циіЪиз /ійез каЪегеіиг. Уер.
Ткет. 7. Іякепіет іютіпек ій, циой ѵоіипі, сгедмпі. Саез. В.
В. 3, 18. 8и11а, циит Нізрапоз еі Оаііоз (сіѵііаіе) йопатеі,
Агскіат, сгесіо, герийіаззеі. Сіе. Агск. 10.
489 . 8егіиз, дгаѵіз, зеѵегиз, аизіегиз, гідідмз, ігізііз, того-
8Ы8. Чтк предлагается и требуется отъ чистаго сердца и вызы-
ваетъ соотвѣтственныя тому впечатлѣнія,—лицо-ли это будетъ,
или вещь,—означается эпитетомъ цгаѵіз, ант. Іеѵіз. Сл. § 325.
Вегіпа есть эпитетъ чего-ниб. неодушевленнаго, т. е. мыслей,
рѣчей, поступковъ, которые требуютъ либо доказываютъ дѣя-
тельность серьезную, т. е. напряженную и энергическую, анти-
теза ,і о совня. Въ связи съ §гаѵіз и зегіпз находится ігізііз, по
§ 452 эпитетъ лицъ либо вещей съ характеромъ угрюмо-серьез-
нымъ, антитеза Ьііагіз. Могозпз, большею частію только о ли-
цахъ, есть эпитетъ серьезности педантической, ворчливой, тя-
желой, для которой все нехорошо, все не въ честь, и зеѵе-
гиз, строгій, эпитетъ лица либо вещи, обнаруживающихъ дѣя-
тельность, совершаемую по твердымъ, благороднымъ принципамъ
и сообразную съ существующими законами и постановленіями,
безъ всякихъ соображеній объ мягкости, уступкахъ и снисхож-
деніи, антпт. Іепіз. Сильнѣе, но употребительное только у по-
этовъ, есть гщійпз, упорный, непреклонный, какъ твердая, не-
подвижная скала, ант. шоіііз,—и аизіегиз, аѵегт^рі;, горькій,
кислый, собств. о винѣ, а потомъ о лицахъ и ихъ поведеніи,
пріемахъ, рѣчахъ и поступкахъ, насколько они не любятъ ни-
какихъ пріемовъ мягкихъ, дружелюбныхъ, ант. зиаѵіз. Ьисіо еі
Іосо иіі диісіет іііо Іісеі, зей Іит, диит дгаѵйпіз зегіі&рие
геЬиз заіізіессгііпиз. Сіе. ОЙ. 1. 29. Солсіо іийісаге зоіеі,
диігі іпіегзіі іпіег аззеліаіогет еі Іеѵеш сіѵет еі іпіег соп-
йіапіеш, веѵегит еі дгаѵет. Ій. ЬаеІ. 25. йигііешіп зеѵегит,
Іе^ез зеѵегае, ітрегіа зеѵега, ѵиііиз зеѵегиз еі ігізііз. Ойегипі
Ііііагет ігізіез ігізіетдие іосозі. Оѵій. Аі зипі того» еі алхіі
еі ігасипйі еі йійісііев зепез. Сіе. 8ел. 18. Ніз (противъ му-
зыки съ вычурами) ноп шосіо аивіегг, аеа 81 8аерііі8 ііипі, тиіір
Пісіо ірва гесіашаі. 14. 0г. 3, 25. Ро5СІГиг аизіега огаііо. зі
ассизез. Оиіяі. 9, 4.
490.	Заеѵив. сгшіеІі&, аігох, /егох, /егиз, ігих, ігисикпіие,
іттапіз, Митапив, /ѵ.гепз, /йгіозиз, Іогі'из, Лігиз, іпітгііз.
Аігох рѣдко употреблялось г) о лицахъ. Гегиз ;) и і'егох 3) рѣд-
ко гов. о вещахъ: сгшіеііе. еаеѵиз, ігисніенінб, ігих, іштапіз,
іііІіиііізпи& іигіозив гов. о лицахъ и вещахъ, т. е. о поступкахъ,
состояніяхъ, качествахъ лицъ; точно такъ же—но только боль-
ше у поэтовъ — .дотребл. и сіігик, ітіпііін, іогѵиз. СгноеПя,
лютый, свирѣпый,—отъ сгшіия (первонач. сгиісіиз) сгиог,—
тотъ, кто либо то, что съ суровымъ и безпощаднымъ соблюде-
ніемъ законовъ и справедливости расчитываетъ на страхъ и
испугъ: заеѵпа, раздраженный бо бѣшенства, и сообразно съ
этимъ поступающій пли наругающійся, бѣснующійся, самодуръ;
отсюда и =? жестокій, лютый, свирѣпый: і'игеня взбѣсившійся,
сумасшедшій, т. е. поступающій, уродствующій подобно увле-
каемому демоническою силою,—состояніе временное; і’нгіозиз,
бѣшеный, т. е. имѣющій характеръ інгепіі? и поступающій
подобно этому послѣднему: Гегив, дикій, еанѵаое. не получи#;,
шій воспитанія цивилизаціи и культуры, укрощенія; і’егох, н^
сящій на себѣ характеръ і'егі, слѣд. при случаѣ способный леЦ^
ко предаться дурачествамъ и уродств' людей нецивилизованныхъ,
въ частности имѣетъ страсть къ предпріятіямъ военнымъ; іег-
геп8 см. 463: ітшаіііб, находящій себѣ наслажденіе только
въ разршеніи, дьявольскій, лютый, свирѣпый, звѣрскій: іпІШу
шаипз, лишенный чувства человѣчности, непонимающій блшадЦ
родства и развитости человѣческой, часто бываетъ усиливай
щею тонъ фигурою Іііоіев, какъ и іпппііІ8== жестокій, лютк^
безчеловѣчный; аігох, несмотря на краткость кореннаго слв$
га, конечно, отъ аіег, слѣд. носящій на себѣ, проявляющій въ
_________—
’) Т. е. въ хорошей прозѣ.
*) Но гов. еъ ѵіспів, сиІНів, аиітив, июгез.
’) Но часто съ аиіиіиз. которое и само употребляется описательно вм. име-
ни лица.
— —
себѣ характеръ аггі. отсюда прнлотовляюшм, приносящій,. либо
предвѣѵі.атцій величайшее несчастій. ігих. можетъ-быть, срод-
но съ іеггеге, гов. о страшной наружности, і. е. грозящей
іибелъю-. іпісиіепінз, отъ ігих, произвмяшій во всемъ і/сиш
своимъ появленіемъ, своими безобразіями: іогѵиз, можетъ быть,
отъ одного корня съ ігпх и іеггеге, пугающій, т. е. суровый
взілядомъ, уірюмыйг. йіпіз, какъ бгіѵо^ отъ корня въ ііос, сійхц
оци.'., ейо, возбуждающій тревогу и страхъ. СгшіеНз СаЯог,
цні пероз аѵиш іп йівсгішеп сарііік аоаихіі. Сіс. ІЗеіоі. 1.
СгиЛ^іззгтиз Іугаппиз. Сіс. Спкіеііз зепіепііа (одного сенато-
ра насчетъ сообщниковъ Каталины). 8а11. Саі. 51. Туганпиз
заеѵіззітиз еі ѵіоіепгіззітиз іп виоз (Рѣіііррпз) езі. Ьіѵ. 34,
32. 8аеѵиз ѵепіиз, загса іетрезіаз. Ьіѵ. Ното, иі егаі /игі-
озиз, гезропйіі еіс. Сіс. Атег. 12. Ригіоза, тиііег, сирійііаз.
Сіс. Іттапіз еі /ега Ьеііиа. Сіс. Із Іютіпек ех /егіз еі ітта-
піЪиз іиііез геМісІіі еі тапзиеіоз. И. Іпѵепі. 1.2. Гіііиш е§о
/егиз ас /еггеиз ех сотріехи йіпіізі тео. Іб. і^и. Гг. 1, 3. М.
Саіо (Сеизогіиз) /еггеі ргоре согрогіз апітідие іиіі. Ьіѵ. 39,
40. Сасиз ѵігіЬиз /егаг егаі. Ьіѵ. 1, 7. Нозііііиз гех іегосюг
еііат Копіиіо іиіі. Ьіѵ. Ехапітаіі отпез Іат аігосі ітрегіо
(Т. Манлія, который велѣлъ отрубить голову своему сыну) пес
аіііег цпаш іп зе диіхдие (Іезігісіат зесипт сегпепіез шеіи
дпіеѵеге. Іб. 8, 7. Ногаііиз Сосіез ігисез оеиіоз ай ргосегез
Еігизсогит сігситі'егеЬаі. Ііі. 2. 10. Ноггійиз ас ігих ігіЬи-
іпі8. Сіс. (^иат Іаеіег іпсебеЬаі (трибунъ Клодій.. диат ігіщя-
Іепіиз, диат іеггіЬіІіз азресіи. Сіс. 8еа. 8. Гаііог? ап ігагі
тіііі зипі іп іта^іпе ѵиііиз іопауие пезсіо диій іогта тіпап-
ІІ8 ІіаЪеІ? Оѵісі. Роиі. 2, 8. 22. Саго Ига іаеіез егаі. Ій.
Газі. 1, 553.
491.	Міііз, Іепіз, рІасі<1и$. тапзиеіиз, сотіз, соттипіз. а/-
І'аЫІіз, /асіііз, соттоЛиз, Ьтпапиз. Міііз гов. собств. о зрѣ-
лыхъ плодахъ, сдѣлавшихся мягкими, а потомъ и о другихъ
предметахъ, а также и о лицахъ п ихъ качествахъ и поступ-
кахъ, если онп, какъ-бы зрѣлый плодъ свою жесткость и кис-
лоту, потерм.ш все, что отзывается жесткостью, черствостью,
упрямствомъ, грубостью, или вообще въ нихъ этого нѣтъ, слѣд. =?
— 560 —
тихій, мягкій іне въ худую сторону і, кроткій. Ьепіз гов. собств.
обо всемъ, производящемъ на внѣшнія чувства впечатлѣніе
успокоительное, или, по крайнее мѣрѣ, не болѣзненное; по-
томъ употребляется о лицахъ и ихъ поступкахъ, если въ сво-
ихъ движенія! ь они обнаруживаютъ спокойствіе п постепенность,
въ своихъ пріемахъ и поведеніи благодушную внимательность
и снисходительность, въ своихъ требованіяхъ и распоряжені-
яхъ ровность, умѣренность, благодушіе, не затрогивающее рѣз-
ко, = тихій, мягкій, скромный, деликатный ‘р Ріасіііпз, кто
либо что, подобно гладкой поверхности спокойнаго моря, не
волнуется, не тревожится, не возмущается никакими бурями,
тревогами, стрястыо,== хладнокровный, кроткій, тихій, безмя-
тежный, спокойный, невозмутимый. АІапяіеіиз, отъ шапзие-
зсеге, слѣд. собств. = прирученный, сдѣлавшійся ручнымъ, а по-
томъ и о лицахъ и вещахъ, оставившихъ грубость и дикость
природную или державшуюся отъ неразвитія чувства благород-
ства и приличія. = смирный, спокойный, тихій, мягкій. Сошіз
обыкновенно бываетъ эпитетомъ только лицъ, и именно та-
кихъ, которыя показываютъ снисходительное дружелюбіе къ
низшимъ, предупредительность къ равнымъ, = снисходитель-
ный, гуманный, внимательный, радушный, предупредительный.
«Снисходительный, ласковый, обходительный» — если первое
говорится объ отношеніи къ низшимъ, а послѣднія два объ
отношеніи къ равнымъ, будетъ сошшипіз, кто въ сношеніяхъ
съ другими не выставляетъ настойчиво своихъ преимуществъ
АЙаЬіІіз, отъ айагі. съ кѣмъ легко говорить, іасіііа, съ кѣмъ
легко имѣть дѣло, когда имѣется въ виду исполненіе просьбы,
оказаніе услуги либо какаа-шіб. другая нужда, доступный, дру-
желюбный, радушный, снисходительный, сговорчивый,— оба уп.
только о лицахъ, какъ в сошшойив, умѣющій примѣняться къ
другимъ и всегда готовый на это. доступный, обходительный,
Цоатъму а ираыиыіо го, чій шша о^аачаѵ.	качесіьи ьнут-
реннее. а Іепіа наружное.
*) Въ этомъ смыслѣ въ ироеторѣчіп по-нѣмецки говорится: „Ег іаі ао е>
теш шіі Сдаегеіпет* * (Онъ съ шипимъ братомъ совершенно за-лроето; а и
русски ато будетъ—Ауіиа-человипр
л -
радушный, ус.іуЖлляШі. Нитапп=, о которомъ сл. § Іэі, обык-
новенно—впрочемъ не только о липахъ—облагороженный ум-
ственнымъ и нравственнымъ образованіемъ, и въ комъ такое
образованіе видно, блаюробнын, & тотиа чувашомъ. яро-
н и кноты й любовью къ люёямг Лде ротит. а не Іене. но
ѵіпит Іепе и тііе, ѵепіли іепіз. а не тійз, такъже какъ и ѵе-
пепппх іепе (дѣйствующій медленно') Сіе. АО. 2, 21, но не
шііе, точно такъ же только Іепе Іайцйшп. Ьепе йшпеп. у по-
этовъ можетъ быть н шпе (Ѵіто. Аеп. 5, &8>. Потомъ: ХіЬіі
іапі ѵхгіі тііе, нііііі іаш ріасагшп, днаш готп шеи? ітаіег
егаі ,п зотогеш іиат, н немного спустя постѣ этого о томъ-же
лицѣ въ тоыъ-же смыслѣ: ХіЬіІ шео ігаіге ктм$. піЫІ азре-
гіп8 іиа зогоге шіін ѵітот ей. Сіе. Аіі. э, 1, гдѣ іепіз озна-
чаетъ велпкую внимательность Кв. Цицерона къ обхожденію
съ дамой, юігіз его тихую натуру, его дружелюбный, добро-
желательный характеръ. Іакь гов. ііошо ж»7ій«ні8 еі Іеякй-
тм?. ( с. Саі. 4, 5. Ъеяіз земеміа. Саез. В. С. 1, 2. Мііе
йа^ппіп наряду съ ріасійа раіпз. Ѵіпі. Аеп. 8,88. ^пшпіет-
ѵеі піахппе. іиш рІасіЛит, иі оѵеш, гейбо. Тег. Ай. 4,1,18.
Тгапді іііііаь езі ріасніа дшешріе сопзіапйа. Сіе. Тікс. 4, 5.
Ріаейіа еі Івпіе зеиесгиз. Н. 8еіі. 3. ІІІші диаеге, сиг іат
зиЬііо тапзиеіиз іп зепаіи іиіззег. ^ииш іп ейіегіз іаш іиіз-
зеі іегиз. Ііі РЬіІ. 5, 9. Ьаеііо диіз апнім . зиіз іисиінііог:
14. Миг. 31. Соте Ьозріііиш. Ьіѵ. 9, 36. О другѣ: ъішріісет
ег соттинет еі сопьепііеиіеш, і. е. ди* геЬпз еізиет піоѵеаіиг.
еЗіаі рах' езі. І<1. Ьаеі. 18. А^аійііе, Ыапііиз, хешрогіЬиз саі-
іііііззіше іпаеі'ѵіепз. Хер. Аіс. 1. Раейет зеіа геЬия сосцоз-
ееіиііз, іп іюшшіітз аиіііетііз .иішіпешііярае ргаеЬете ргае-
еіаітпі) піа^іа езі диахи «іійеііе. Сіе. С*и. Кг. 1,1. ^иешдиааші-
ехізіііпаз Саіоие сошшоаіогеаі, (ѵтюгеж. шоііегагіогеш іиіззе
аіі ошиеш гаііоііеш ііиіиаиііайз^ 14. Ліиг. ЗІ. Ношо /ааШ-
ти$ Кжпкіін^ііни^ке Ріапсиз. Ііі. Аіі. 16, 16. с.
492.	Регііпаг, регсіаіх.
ея сюда сінцістеиінельными, и />егт№ептйа, сонЖтііа. Т»р-
Сл.
! а ;. о еокі>. №ж::гйь Лгіііь а.> ѵхамгеиь
36
— 562 —
достъ и постоянство (непреклонность, непоколебимость, не-
устрашимость) въ томъ, чтобы держаться на томъ, что разъ
было признано истиннымъ, справедливымъ, хорошимъ, всегда и
при всякихъ условіяхъ неизмѣнная, слѣд. качество, всегда по-
хвальное. по лат. будетъ сопзіапііа. Регзеѵегапііа наз. твердая,
неутомимая настойчивость въ томъ. чтЬ разъ было начато, чтб
разъ было рѣшено, въ частности настойчивость на высказан-
номъ мнѣніи, ио нисколько не въ худую сторону, т. е. не такъ,
какъ большею частію употребляется регііпасіа, съ какою дѣй- -
ствуетъ регііпах * *), кто упорно, своенравно, какъ столбъ, какъ
пень, держится своихъ словъ, своего рѣшенія, пріемовъ, метода,—
но иногда только и настойчивый, не отступающійся отъ тѣла,
пока не добьется желаемаго. Ето живо, съ горячностью рабо- І
таетъ надъ чѣмъ-ниб.. домогается чего-ниб., настаиваетъ на ?
чемъ-ниб., у того есть регѵісасіа, качество того, кто регѵісах, <
которое прилагат. у Цицерона и Цезаря не встрѣчается. Соп-
іншах, откуда сопіншасіа, наз. упорный, любящій идти на-
перекоръ; оЪвііп&іаз !), откуда оЬвііпаііо, непреклонный, какъ
стѣна, какъ пень, упрямый, упорный, кто, несмотря на просьбы »
и разумныя представленія, упорно держится своихъ мыслей, сво- |
его конька. Саіопі іпсгебіЬіІепі наіига ігіЪиіі ^гаѵііаіепі. диаіп
регреіиа сопзіапіга гоЬогаѵіі. Сіе. ОЙ'. 1, 31. Регзеѵегапііа
еві іп гаііопе Ьепе сопвійегаіа еіаЫІіз еі регреіиа рсгпіапяіо.
Ій. Іпѵепі. 2, 54. Регііпах поп его ііЬідие, еі пііііі ргоЬаЬів
еа, аввепііаг. Ігі. Гіп. 1, 8. ІПаш іогіаззе регііпасіат поппиИі,
ѵігіиіеш аііі риіаЪипі. Ісі. ВаІЬ. 27. Ѵісіі іатеп отпіа регіі-
пах ѵігіиз. Ьіѵ. 25, 14. Наес іиа регѵісасіа еі еирегЬіа те 
соё?*іі Іодиі. Ьіѵ. 9, 34. Ісіет ІіаЬііиз огіз, еадет сопіитасіа, I
ісіет іп огаііопе ерігііиз егаі, Іб. 2. 60. (^иіе сопіитасіог, диін I
іпіішпапіог. диія зирегЬіог? Сіе. Ѵегг. 2, 2, 73. Ногаііия
Сосіее оЬвігпаІив ропіеш оЫтеЬаЦ Ьіѵ. 2, 10.
493.	Моііів, Іихигіоеие. еЦетіпаіие. (Ііязоіиіив. Моіііз, мяі
кій, означаетъ въ физическомъ и нравственномъ смыслѣ все
’) Образовалось ивъ рег— іепах.
*) Отъ одного корни съ (Іеьііпаге съ значеніемъ „крѣпко привязывать къ
чему-нибудь
то, что легко уступаетъ давленію, сопротивленіе дѣлаетъ сла-
бое и больше эластически прилаживается, поддѣлывается къ
предметамъ, Ъ) слабый, вялый, когда мягкимъ быть не слѣ-
дуетъ; іихигіозин, отъ інхптіа, очень склонный къ роскоши,
мотовству, ейетіпаіия разслабленный, бездушный, йізвоіиіиз
безпутный, І^иів рѣііозорЬиз Іат тоіігс, іатв іащ’тіійиз. Іат
епегѵаіин, Іапі отпіа ай ѵоіиріаіет йоіогетцие согрогіз те-
іегепя? Сіс. Ог. 1, 52. АісіЪіайев, кішиіас зе гетіяетаі, імжи-
гіо.чиз, сііз&оіиіик герегіеЬаІиг. Кер. Аіс. 1. Ното е^етіпаіиз
іогѣіййітит ѵігит сопаѣаіиг оссійеге. Сіс. МП. 33.
494.	Бихиз, Іихигіа. Ьихиз означаетъ роскошь и мотовство,
извѣстный образъ жизни, а іихигіа (іихитіен) зн. склонность
къ роскоши и мотовству. Сашрапі пітіо Імхи йиеѣапі. Ьіѵ.
7, 32. Титре езі Ііиеге Іихигіа еі йеіісаіе ас шоііііег ѵіѵеге.
Сіс. Ой. 1, 30.
495.	Ілід/из, Іидл, Іидясггт, Іизиз, іизіо, типиз, зресіасиіит,
асіго, сапіия, /аЬиІа, ІгиІіЬгіит. іосиз, ІиЛеге, іосагі. Ьийна
наз.	т. е. запятіе, цѣль котораго чисто только пріятно
провести время. отдохнутъ. разв.іеиъся, и 2) «игрушка», т. е.
объективно, предметъ, изготовленный либо употребленный на
занятіе, цѣль котораго тоже, сейчасъ упомянутая. Ьиііо еі
уосо иіі диійет іііо Іісеі, зей Іиш, циит дгаѵіЪив зегіізцие
геЬиз заіізі'есегітие. Сіс. ОЙ. 1, 29. Лоп рег ІиЛит еі рег
пе§1іцеп1іаіи ай іаіок Ііотіогез Ші регѵепегипі. Сіс. Ѵегг. 5,
70. Нотіпей ІаЬоге азвійио еі ірюіійіапо азвиеіі, сит іетрез-
Іаііз саизза ореге ргоіпЬеиІиг, ай рііаіи ве аиі ай Іаіоз аиі
ай Іеавегав сопіегииі аиі еііат поѵиіи віѣі іраі аіідиет ехсо-
ЙІІаиІ іи оііо ІиЛит. Ій. Ог. 3, 15. Но іийі наз. еще и игры,
представленія, учрежденныя съ цѣлью религіозною—-въ циркѣ,
театрѣ, при Олимпіи п проч., откуда Іийі Сігсепзея, Ароіііпа-
гез, Кошапі, зсепісі. Йш&иіагів къ Іийі въ этомъ послѣднемъ
смыслѣ есть Іийісгиш, напр. Оіутріогиш, Ізііітіогшп еіс.,
употреб. особенно о торжественныхъ играхъ Греціи. Игры
гладіаторскія спеціально наз. тішиа #1айіаІогіиш. Ьийив зн.
еще: только гири, игрушка, т. е. что-ниб. неважное, какіе-ннб.
пустяки, мелочь, какъ напр. въ выраженіи: Сігаесіь ^изуиган-
36*
4
<ішп іосик евС, (еаішюпішп Ішіиз. Сіе. Еіасс. 5. Лія регёи-
сеге ігаігіз евС Ій. Еіп. 1. 8. Если «игра» зн. такое занятіе,
на.1» котораго чира-сала по себѣ, раса себя самой, & не про-
сто хи провожденія времени, отдыха, развлеченія, то это бу-
детъ іняп®. Поэтому и гов- не только іп«п5 а:еае, сакпіоглт,
но в: Ма^ізіег ІіЬегогит іпьіііиегаі рнегоз апіе игЬет 7«вм»
ехегеешіічпе саикза ргобисеге. Ьіѵ. а, 2" н 1изиз=игра
(игранье^ пииость. баловство, и этимъ словомъ означались еще
и мелкія вещиш въ стихахъ. Цицеронъ въ этомъ смыслѣ Іозпз
не употребляетъ, но вмѣсто него говоритъ 1п§:о, какъ напр.:
Іоіавіев іияюпгЬи-* ѵеі іаЬогіозіч <іе1есіаиінг. Еіп. 5, 20. Ех
ІоіяоягЪив пшіііз ІаІоз геііпциаиг еі іезяега.®. <*&№. 16. Игра
актера, а отсюда и особенный родъ его дикціи, наз. асіі»;
игра музыкальная е ея характеръ будетъ саиШ$, игра оркес-
тра. хора музыкантовъ согсепіиз. бресіасиіипі наз. все то,
что сдѣлано, либо приспособлено для удовольствія любителеі
зрѣлищъ.—театральная пьеса, либо примѣрное сраженіе, либо
представленіе другаго какого-ьиб. спектакля. Театральная пьеса
спеціально наз. ГаЬніа, бша-ли она іга»оебіа, сопіоеаіа, аіеі-
Іапа. ЬидіЬгінпі наз. 1) что-ниб. такое, въ чемъ выражаются
насмліика, изаѣвка, 2» что-ниб. такое, надъ чѣмъ онѣ дѣлают-
ся. но еще и 3) самая насмѣшка п издѣвка, -іоси?, ріпг. |осі
и іоса, состоитъ, какъ нѣм. 8скегг, іиутка, главнымъ образомъ
въ словахъ, но иногда, подобно нѣм. 8уа&г, выхюгга, и изъ
дѣйствія, котораго не можемъ либо не хотимъ назвать серьез-
нымъ. Поэтому ішіеге зн. играть, но еще и 2) а1і(|неиі, аіі-
циісі, осмѣивать, дурачить, ііішіеге, и 3> проводятъ, обманы-
вать. дурачить, Іидй'ісагі: ]осагі шутить, балагурить, зани-
маться шутками. Ьшіиз ОеЬеі анішо аііциапеіо гіагі. Рйаейг.
3. 14. Тагдииниз ргаеаа шаепа геѵесіа Ітіоз ориіецйия пі-
зігисііиБчие, чиаш рпогез ге&ез, іесіт.—Ьиііісгит іпіг ечиі
ри^ііезцие ех Еиигіа ассііі. Ьйгг.і, 35. ІзіЬшіогиш зіацш
Ішіісгит аііегаі, кешрег ігечиеіь ргоріег аресіасіліі і згибіит
ь киіорагй емотрнмь ва
I.-.еа I и* ^гі! 4 '< иа<ие’ иМ	«Ы Я’
.рреіімі. Іат. 1. 35. Січчи	еоепмиЬ®.

лшДшп пепіі, цпосетіаппііа опти гепепь аплни тпнишріе
еЛ, регтисліаііз ѵіяваіаг. ІЛ. 33. 32. Аб кгіАпняі РЫІіррига
ге^еиі заіпіагі ркяіі. II 36, 14. I* (Брутъ» аЪТатфшйк Лос-
ІП8 І)е1рѴю5 ІшііЬгіѵт ѵегіиз, <ршп еотпеь егаі. Ы. 1. 56.
КепюХо уосо (въ другомъ мѣстѣ 7.16. ехіга іостпі) ѣосртае-
сіріо. Сіс. 1>іѵ. 7. 11. Ти Ішіі іе поп ппсАіі^еіж? И. Насе.
ЗІ. Ти Ъапс реагі сгеЛв? Іасіеі. тйя саѵео. Тег. НеапѴ. 4, 4. 7.
496.	Іп’еггодаге. тодап, уидегете, ретаяіагі. жізаіагі, 8С»-
іагі, ехріагате. зресиіагі съ нѣкоторыми именами сщцеспии-
те.пными Въ формулѣ тч^аге Бепиябаіп=спрашивать о
о мнѣніи, какъ это дѣлаетъ предеѣдатезъспующіі въ сенатѣ
съ сочленами, гозаге есть слово всегдашнее: пйетгогаге эев-
іепііаш гов. рѣдко: но въ общемъ значеши асярешммяш» го-
ните Цицеронъ употребляетъ рѣдко. а Цезарь и совсѣмъ не
употребляетъ. Именно. іпіеітогаг^=обращаться къ мку-ві'>.
съ вопросомъ *) и яросмшь отвѣта, вызывавъ его па омела»,
«раегеге = принуждать ши приглашать кого-ниб. дачѣ стоя-
ніе о чемъ-ниб. *) Регсопѣагі Ъ разсляіомт, рамяОымт,
разузнавать, т. е. синфажмя получить свѣдѣнія о чеиъ-віб.:
&сіясііап зн. допытыввяася, т. е. желаю, Еѳлучнтъ посред-
твомъ вопросовъ свѣтѣнія о чемъ-няб.; употребительное у по-
этовъ зсііагі = хотѣвъ знать, по значенію отъ прегьидрндго
писеольбо не отличается. Ехріогаге зн. ѵэсмиюватъ дѣло по-
средствомъ вопросовъ, ИЛИ ЕЧЕЪ-НЯб. иначе.— для того чтоби
видѣть, выполнимо-ли оно, вомііжно-ли. ведетъ-ди къ из-
вѣстной цѣдя; ьре -иіагі, отъ Бреси'а (подминая, сторожевая
башня), хороиіенъко осматривать какое-ниб. мнете иаммы.
иди в внимате.»мо прислуышвавіый ш немъ, «ым^швмз. раз-
вѣдывать какое-ниб. Льм, вниматеммо выжМатъ. высмат-
риватъ. нодсматрзитлъ. такъ чтобы это не было замѣтно.
Изъ существительныхъ—іиіеггогаро зн. вопросъ, даае&іо нз-
'/ Іпіег зхісь заа«ть п&е, ѵго п івіегреііхге.
х> Обь твраваеяів еа. ірахл.
*) Регсшесагі ппеап ве киобао. С». Хъре«*в, і.і.р.4. ЯраісхАНть, к»-
жегь-бнть, отъ ссгіиз в взлто язь пяч еаэходові.
—, 566 —
слѣдованіе въ смыслѣ научномъ, или разслѣдованіе, розыскъ-
въ смыслѣ судебномъ, регсопіаііо рязузнаваніе, разспраши-
ванье, го^аііо предложеніе народу законопроекта *); ехріога-
іог развѣдчикъ, дѣло котораго — обслѣдовать непріятельскую
мѣстность, позицію непріятеля и т. п.. для того что-бы можно
было рѣшить дальнѣйшія дѣйствія, вресиіаіог лазугпчичъ, шпіонъ,.
дѣло котораго—разузнать тайно и хитро, чтб у непріятеля дѣ-
лается или затѣвается. МеоезіЬен.ч, диит іпіеггодагеіиг, пігит
ріигів раігет ап таігет йсегеі: Маігет, іпдиіі. Кер. Іріі. 3.
фиит ^гаѵі тогЬо Біопувіив сопПісіагеіиг, циаезіѵіі а тоііісік
Біоп, диетасіпіосіиіп іііе ве ѣаЬегеі. Хер. Біоп. 2. Рсп'опіап-
ІіЪиз поЬів: Есдиід Гогіе Котае поѵі? Аііісив: Отіііе івіа,
іпдиіі, диае пес регсопіагі пес аигііге гіпе тоіевііа розвитив.
Сіс. Аса<1. 1, 1. Саивват сіоіогів 1'іііае еіісиіѣ раіег сопіііег
8СІ8СІіап(1о. Ьіѵ. 6, 34. Ехріога гет іоіат, иі, дио <1іе соп-
р’евві егітив, сопвіііит сареге ровзітив. Сіс. Аіі. 6. 8. Ех-
ріогаге ііег, сопвіііит (аіісціив), атЬіішп Аігісае. 8ресиІагі
Іосит, (Іісіа Гасіадие, сопвіііа аіісціив. Ехріогаіа гев напр.
ѵісіогіа побѣда вѣрная, ехрі. ѵігіив=8ресіаіа ѵігіиз доблесть,
честь, храбрость испытанная.
497.	Апциігеге, іпдиігеге. Апдиігеге, изъ атЪ и диаегеге,
поэтому зн. какъ-бы агаѣіепіеіп диаегеге, дѣлать опросы, об-
слѣдовать или разыскивать, дѣлать розыскъ надъ чѣмъ-ниб.
(аіідиеш, аіідиііі), и изъ этого понятія часто = искать горячо,
ревностно, а иногда (рѣдко) употребляется въ смыслѣ термина
юридическаго о народныхъ трибунахъ, когда онп обвиняли ко-
го-ниб. перед'ь народнымъ собраніемъ (напр. (Іе репіпеіііопе),
назначали наказаніе (сарііе, сарііів, ресипіа) и требовали пус-
тить предложеніе на голоса. Вмѣсто этого слова часто гово-
рится іпдиігеге (у Цицерона іп аіідиеш, іп аіідиісі) -) = на-
значапѣ строгіе розыски, слѣдствіе противъ или насчетъ ка-
кого-ниб. лица либо какого-ниб. дѣла. ГІепегі апітапііиы ошііі
еві а паіига ігіЬиіипі, иі отпіа, диае а(1 ѵіѵеікіит яипі пе-
') Сл. $ 78.
’) Сл. Тишера. ТіійС. 3, 2.
— 5«1 —
сейзагіа, ап^иігаі еі раѵеі. Сіе. 06. 1, 4. іупіп еііапі ы цшз
айрегііаіе еа езі еі іттпанііаіе паіигае. сонугеззиз пі Ѣопп-
тдат і'ищаГ аідпе оЛегіѣ, Іахпеп із раіі поп роззіі, иі поп
п(/шгаі аііциеш, арий циетп еѵощаі ѵітиз асегѣііаііз §иае.
Еаеі. 23. Віз езі ассизаіиз ресипіацие апдиізііит (зс. 4е
Іегііо Іапіа іга ассепза езі, иі сарііе апг/шгешіит соп-
сіо зиссіатагеі. Ьіѵ. 26, 3. 8сіз Іи іііит аесизаііоиет со^і-
Іаге? іп-'/иггеге іп сотреіііогез? Іѵзіез циаегеге? Сіе. Миг. 21.
498.	Нодаге, огаге, <р.іаезо, ргесагі, оЬзесгаге, оЫезіагі, зир-
ітріогиге, реіеге, розсеге, розіиіаге. /Іадііаге, ехідеге,
сопіепйеге. Различные виды просьбы означаются глаголами:
1) гоцаге, обращаться, предлагать, т. е. выражать передъ
кѣмъ-ниб. желаніе или нужду, выставлять на видъ, не можетъ-ли
онъ сдѣлать, дать и пр. то либо другое, и поэтому консулъ
у членовъ сената го^аі зеніепііаіп и ІгіЬппиз рі. или соз. то-
щгі рориііпп, рІеЬеш, шаційігаіпіп Ч; 2) огаге, просить, т. е.
обращаться къ добротѣ, великодушію, дружбѣ чьей-ниб., чтобы
онъ и пр.,—сильнѣе, чѣмъ голаго, и поэтому, если первое сто-
итъ вмѣстѣ съ послѣднимъ, то первое бываетъ всегда на второмъ
мѣстѣ; 3) (ргаезо, ріпг. цпаезшлиз. первонач. можетъ-быть, =
цпаего, обыкновенно бываетъ вставкой, вводнымъ выраженіемъ
въ смыслѣ: ес.ім-бы можно было мнѣ (намъ} обратиться къ
тебгь (къ вамъ) съ этимъ желаніемъ, сдѣлайте милость,
нельзя-ли и т. п.; 4) ргесагі, просить въ бмюювѣітомъ на-
строеніи и еъ видѣ молящагося, молить, умолять (боговъ, лю-
дей); э) оЬйесгаге, сильнѣе, чѣмъ ого, во имя прямою, част-
наго напоминанія о чемъ-ниб., либо общаго какого-ниб. ука-
занія на то, что упрашиваемый, безъ сомнѣнія, счшпаетъ
священнымъ и ненаруіиимымъ, умолять, заклинать, употреб-
ляется п вводнымъ предложеніемъ;.б) оЫезіагі, выражаетъ болѣе
горячности, чѣмъ оЬвесгаге, съ названіемъ вслухъ или съ
представленіемъ въ мысляхъ ук«члашя ня свидѣтелей просьбы
призывать боговъ или другіе предметы, священные д.ія умоля-
емаго, и гкѣмъ умолягнь, заклинать- 7) яирріісаге, умолять то-
‘) О сочииевіи годаге а прозахъ глаголовъ см- въ Грамм.
— 568 —
номъ смиреннымъ и въ положеніи ыірр/ісія, часто съ добавоч-
нымъ оттѣнкомъ самоуниженности '): 8) ішріогаге, со сле-
зами и рыданіями взывать, умолять о прощеніи, содѣйствіи,
помощи къ лицу либо вещи, показавшейся по отказу на мольбу
оскорбленною, часто л прямо съ анхіііит. Подъ общее поня-
тіе требовать подходятъ 1) реіеге. хлопотать, добиваться
совѣтами, просьбами, искательствомъ, настойчивостью, требо-
ваніями; 2) розіиіаге, сильнѣе, чѣмъ реіеге. требовать, наста-
ивать, вымогать, т. е. выражать волю, чтобы кто-ниб. испол-
нилъ то или другое, въ силу обстоятельствъ тѣснящихъ, при-
чинъ неотразимыхъ, и Ь) въ смыслѣ судебномъ = обвинять;
3) розсеге, сильнѣе, чѣмъ розіиіаге, требовать рѣгвгетельно
и съ сознаніемъ права либо сі.лы 4) Па&ііаге. требовать
горячо либо рѣзко, нагло, буйно; 5) ехі^еге, сбирать, взыски-
вать, напр. подати, натуральныя повинности, но и Ъ) вообще
требовать чего-ниб., къ чему .гино, къ которому относимся,
предполагается обязаннымъ; 6) соіПеікІеге (аіі аіідио ), приста-
вать къ кому-ниб. съ требованіями, настаивать. Те рго аівоге
ПО8ІГО годо аідие ого, иі Іе со1Іі.га8 ѵігишдие ргасЪеа.8. Сіе.
Піѵ. 5, 18. Ісі иі і’асіаз. іе оЬіезіог аідие оЬзесго. 16. Аіі. 11,
1. А іе рго повіга вишша сопіинсііопе іиадие 8іп§и1агі
Ііипіашіаіе дааево еі реіо, иі рговріеіав гаііопіЬив ніеІ8.
16. Віѵ. 3, 2. Ье§аіі диезіі йшіі 6ео8, дио8 аііогепі, асі диоь
ргесепіиг, диіЬиз зирріісепі, АтЪгасіеіійіЪив пои «ирегезве.
Ьіѵ. 38, 43. Еаші1іагі88ІпіІ8 Саевагій зирріісаге поп ііейіііі.
Сіе. І)іѵ. 7, 14. Вео8 Неаздие отпей ітріогаге беЪеІій, иі
Ьапс игЬеіп а рег6ііІ88Ішогиш сіѵішп вееіеге йеі'епйапі. 16.
Саі. 2, 13. Ого оЬіевіогдие ѵой дибіеей, иі еат іпізегіеогіііаіп
ігіЬиаіій Гогіізвішо ѵіго, диаш ірке поп ітріогаі. І<1. Міі. 34.
Кедие диіедиапі. пійі ііоііевішв еі гесіиш аііег аЪ аііего
2Ю8Іи1аЫі. 1<1. Ьаеі. 22. Рояіиіаіиг а іе ]ат (ііи ѵеі роііик
/Іадііаіиг ііізіогіа. Ііі. Ье^. 1, 2. Тегепііиз (какъ военная власть)
сіаѵее рогіагиш (города Арреціума) ророзсіі. Ьіѵ. 27, 24. А піе
*) Сл. Зейфферта, Ьаеі. р. 363.
О роаіиіаге. розсеге, сопіешіеге см. Зейфферіпа, Ьаеі. р. 41.
— 569 —
реіеЬаі еі зиттпе сопІепАеЬаі, иі зииш ргоріпциипі (Іеіепйе-
гет. Сіс. (^иіпсі. 24.
499.	Рготіііете, роііісегі, гесіреге, о/'/'егге, еропдеге, эдгеге.
Рготіііете, обѣщать, завѣрятъ, т.-е. обнадеживать, велѣть на-
дѣяться, ожидать *),—все равно, обращались-ли мы къ тому,
диі ртоін гііі, или не обращались, и также все равно и то,
самому-ли ему приходится исполнить что-ниб., или другому, и
въ его-ли власти исполненіе, пли въ чужой. Роііісегі пред-
лагать, вызываться,—выражаетъ, что тотъ, цпі роііісеіпт, (боль-
шею частью, но не всегда—безъ предварительнаго вызыва) да-
етъ обѣщаніе, что онъ согласенъ устроить, исполнить, дать то
либо другое Если къ этому понятію прибавимъ еще: «и
что онъ лично т. е. своею честью, своею совѣстью обязы-
вается исполнитъ что-ниб.ъ, то мы получимъ понятіе гесі-
реге Если мы прибавимъ еще: «и что онъ хотъ сейчасъ го-
товъ и согласенъ исполнитъ, выставитъ обѣщанное», то по-
лучимъ понятіе ой’егге. йрошіеге зн. передъ противной сторо-
ной поручиться на судѣ и со внесеніемъ какого-ниб. залога (гіз-
вѣстной денежной суммы), что въ извѣстныхъ предъявленныхъ
либо отвергнутыхъ требованіяхъ мы совершенно правы; но по-
томъ весьма часто употр. и въ обычномъ быту и тогда зн.
2) нравственно ручаться передъ кѣмъ-ниб. въ чемъ-ниб., со-
вершенно какъ будто-бы дѣло шло на судѣ съ внесеніемъ за-
лога, обѣщать формально, свято Можно употреблять это
слово и въ смыслѣ: «биться объ закладъ, держатъ парно. Но
ѵоѵеге зн. обѣщать какому-ниб. богу, посвящать. Слѣд. рго-
ішіѣепз желаетъ вѣры въ искренность своего намѣренія или въ
полное вниманіе его къ условіямъ, роііісепз въ свою готовность
*) Конечно, не въ смыслі чего-ниб. опаснаго, т. е. не въ смыслѣ угрожать'.
въ этомъ смыслѣ гов. шіпагі, (Іеішиііаге.
Изъ рогіісегі. Сг. § 629.
’) Если у Цезаря встрѣчается только роііісегі, а рготіісеге нѣть нигдѣ, то
это происходитъ главнымъ образомъ оттого, что въ его историческомъ трудѣ
рѣчь идетъ только о такихъ условіяхъ, нри которыхъ могли имѣть цѣну только
обѣщанія навѣрное, какъ ихъ предполагаетъ роііісегі.
*) Аіідиііі, ііе аіідио, асс. с. іпб, слѣд. сочиняется такъ-же, какъ ргошіиеге.
— .070 -
исполнить все для другаго, гесіріепв въ свою честность, оЙ'е-
гепв въ свою полную готовность и охоту, зрогкіепя въ свою
честность и твердость убѣжденій, наконецъ ѵоѵепя въ свое
благочестіе. Соері ѵеііе еа ТгеЬаііиш ехзресіаге а іе, диае
ьрсгаззеі а ше, недие гнінив еі ргоііхе (Іе іиа ѵоіипіаіе рго-
тізі, диапі егаіи зоіііив сіе шеа роііісегі. Сіе. Оіѵі 7, 5. Рго-
тіИо іп ніедие гесіріо і'оге еиш ііЫ еі ѵоіиріаіі еі ивиі.
ІЬісІ. 13, 20. Рготіііо Іюс ѵоЬія еі геіриЫісае ерошіео. 1(1.
Соеі. 32. Саекагеш огаііі, иі зіЫ рагсаі: яі апірііин оіізіііипі
ѵеііі, (Іаге роШсепіиг. Саев. 13. (т. 6, 9. 8і цшк, циосі чро-
рогкііі, ісі лон іасіі, зіпе иііа геіщіопе іікіісів соіиіеіппаіиг.
Сіе. Саес. 2. Тиііия іп ге ігеріба ѵоѵіі 8а1іо« Ганацие РаІ-
Іогі ас Раѵогі. Ьіѵ. 1, 27.
500.	Бропзог, ргаез, ѵаз, оЬзез, рготіззіо, рготіззит, роііі-
сііаііо, зропзіо, ѵаЛітопіѵлп, расііо, расіит, оопѵепііо, сопѵеп-
Іит, іосііиз, зосіеіаз, расгзсі, ігапзгдеге, сіесісіеге. 8ропвог на
судебномъ языкѣ наз. тотъ, кто внесеніемъ залога ручается,
что готовъ отвѣчать за претензіи которой-ниб. стороны, если
только справедливость будетъ законно доказана *), но въ обыч-
номъ быту поруки, поручитель, т. е. лицо, честью увѣряющее
(нравственно ручающееся), что готово отвѣчать за состоятель-
ность и добросовѣстность какого-ниб. другаго лица. Но ргаёі
и ѵаз употр. только въ судебномъ языкѣ, но не въ томъ смбні
слѣ, какъ другими было объясняемо, что будто первый былъ
поручителемъ въ дѣлѣ гражданскомъ, а второй въ дѣлѣ уго-
ловномъ; именно, ргаез наз. тотъ, кто передъ правительствомъ
либо частнымъ лицомъ принимаетъ на себя поручительство за
кого-ниб. въ томъ смыслѣ, что готовъ отвѣчать своимъ состо
яніемъ на предъявляемыя къ тому претензіи, а ѵак тотъ, кто
передъ самимъ судомъ ручается за кого-ниб. въ томъ, что готъ
въ назначенный срокъ явится на судъ; слѣд. ѵаз ручается з^.
лицо, но ргаез за дѣло 6). ОЬзее, отъ оЬзнІеге »), заложникъ,
') См. Древности.
’і Сл. Древности и ГейнОорфа іѵьНог. Баі. 1, 1, 11.
!) Можетъ-быть, въ томъ смыслѣ, что оЬвев точно такъ же стѣсняетъ дѣй-
ствія волитическіи, какъ оЬьеььіо и оЬьійіо военныя.
— .7П —
заложница, т. е. лицо мужескаго либо женскаго пола, отвѣ-
чающее за исполненіе договора, за честность непріятеля, за
вѣрность подданнаго, союзника. Ашііазе ѵон агЬіігот, І^иігі-
гев, циоіііііе зропзогея еі сгеііііогев Ь. Тгеѣеіііі сопѵепівзе.
Сіе. РЪіі. 6, 4. І^икіат іпіегѵепіі зропзог Ьипіапііаііз іиае. ІЛ.
Ьіѵ. 7, 5. ТпЪипі ріеѣік отніззи гпиііае сегіаііопе геі сарііа-
1І9 (Нота Розіигпіо діхегипі ас, пі тайез йатеі, ргеЬешіі а ѵі-
аіоге аіцие іи сагеегет йисі ^ияаегипі. Рояішшив ѵасІіЬия иа-
ІІ8 поп аіИ'иіі. Ьіѵ. 25, 4. 8і циіЬиз агцепіит іп ргаезепііа
Оесвнеі, (Іапбат ех аегагіо ресипіат тоиіиат ргаейіЪищие
саѵешіипі рориіо вепаіогипі раса сепаиіі. Ііі. 22, 60. Піѵііі-
асиз Йіхіі Аейиоз соасіо.ч евве ёециапіз оі/вгдез (Іаге. Саея-
В. 0. 1, 31.
2. Если обѣщаніе, возбужденіе надежды на—, имѣетъ при
себѣ родительный падежъ, то это слово надобно переводить
ргошізяіо (актъ обѣщанія), а безъ родительнаго падежа надоб-
но переводить ргопіівяшп (сдѣланное обѣщаніе). ') І’оііісііаііо.
предложеніе, обѣщаніе, есть объявленіе, что кто-ниб. вызывается
на то пли другое дѣло, предлагаетъ свои услуги. Зропяіо наз.
1) дѣйствіе на судѣ того, цпі яроікіеі, ’) но 2) и въ другихъ
случаяхъ формальное заявленіе, что мы готовы ручаться за вы-
полненіе какого-ниб. обѣщанія,— за себя или за дрѵгаго. Въ
переносномъ смыслѣ яроняіо можетъ идти и въ смыслѣ нашего
«пари». Ѵшіііпопішн зн. порука, т. е. поручитель или пору-
чительница, которыхъ выставляетъ обвиняемый, для того что-бы
втимъ завѣрить противную сторону въ своей готовности и же-
ланіи явиться къ сроку разбирательства дѣла. Расііо, отъ расізсі,
наз. постановка пунктовъ между двумя тяжущимися сторонами,
большею частію изъ лицъ частныхъ, въ которыхъ пунктахъ
онѣ готовы признавать собя, въ тѣхъ или другихъ отношеніяхъ,
обязанными другъ къ другу; — почти тоже значитъ, но рѣже
унотр. сонѵепііо, соглашеніе, договоръ между двумя тяжущи-
мися сторонами. Часто встрѣчаются вмѣстѣ слова расіиш н
*) Сл. Кребса, ЛпііІіягЬ. 8. ѵ.
*) См. Древности.
- «тз —
«•опгепі.иш==заключенный договоръ, принятыя условія, достигну-
тое соглашеніе. пая. юсударгтвенмъгіі. пралитрлъствРн-
іѣііі доіоѳоръ, заключенный между дйумя пародами, съ извѣстными
религіозными обрядами,—одинаковы-ли обязанности и права для
обѣихъ сторонъ, либо для Римлянъ права настолько станови-
лись выше, что другая Сторона отличалась отъ подданныхъ
только развѣ сохраненіемъ своего внутренняго управленія. Так.
обр. І'ое(1и8, правДЬ, йадобно переводить доіоворъ, только часто
съ прибавкой невольный, вйнужденный. Наконецъ, восіеіаз наз
въ отвлеченномъ смыслѣ связь, въ конкретномъ союзъ нѣсколь-
кихъ лицъ для общихъ Дѣлъ, безопасности п торговли. — во
всѣхъ ли отношеніяхъ, или только для какой-ниб. опредѣлен-
ной цѣли. Ііі (цюцііе (іеіісіеЬаі піе. іи дно «ІеЬеЪаі еззе аиі
уготівніо аихіііі аіісціиз аиі сопвоіаііо боіогіз. Сіс. 1>іѵ. 4.
13. РготІ№ит Іасеге = рготіззипі зоіѵеге, рготівзо зіаге,лнбо
заіізі’асеге, рѣдко сдѣлать, давать обѣщаніе, какъ Сі \ ОіГ. 3,
24, а поэтому въ этомъ значеніи лучше не употреблять этого
выраженія. Совершенно неправильно будетъ ргопіізвппі с. це-
піі. оіц.: въ этомъ случаѣ надобно говорить рготіззіо, напр.
рееиніае, аихіііі, но ргошізяиіп шеипі, позіпіш еіс. п раігіз
въ смыслѣ репіі. зиіуесі. можно говорить. Моп /'оедегв рах
Сяікііпа, зесі вропвіопе (зс. сопзиіиш еіс.) іасіа езі,. Ьіѵ. 9,
5. ЛиЬеі Р. 9ііііііішп сит Каеѵіо зропыопею Іасеге. зі Ьопа
зиа ех ейісіо ргаеіогіз <1іез XXX розвезва поп еззепі. Сіс.
9иіпі. 8. Нос егіісіит езі сопіга отпіа дитя Вісиіонпп. диае
Ііаііепі а зепаіи рориіодие Кошапо, пе схіга виит іогит
ѵадіпіопіѵпі (представлять за себя поручителя) рготіііете со-
рапіііг. 1(1. Ѵегг. 3. 15. О различныхъ родахъ іоегіегиш п о
сопѵепііо въ значеніи (государственнаго) соглашенія см. Ьіѵ.
34, 57. ()иае Іех, дшхі /ойіпз аиі. диае расііо, диае расіі аиі
соп-ѵепіі Гогтиіа поп іпіігпіагі ас сопѵеііі роіеві, зі а(1 ѵегЬа
геш (ІеПссіеге ѵеіііпив, сопвіііит аиіет еоппп, диі ясгірзе-
гшіі. геііпдпатиз. Сіс. Саесіп. 18. Ні ІіЬеІИ арші шащзігит
аосіеіаііз іпѵепіі зипі. 1(1. Ѵегг. 2, 75. Сит Ьопіз отпіЬиз
соіге поп тойо заіиііз, зесі еііат регіеиіі зоеіеіаіет. Сіс.
КаЬіг. 7.
— ЭТЙ -
3. Расівсі т. е. расііопеіп іасеге сит аііфю, зяачпп-
заключатъ договоръ, контрактъ, вступать въ соглашеніе каса-
тельно тѣхъ ши дрірихъ дѣйствій съ той или другой стороны,
о чемъ сл сонѵепіге § 352. Тган8Іе,еге вн. Пфмиить. покон-
читъ дѣло сдѣлкой, условиться, соі.іаси»іъся; близко къ этому
подходитъ ііесйіеге—то или другое дѣло съ кѣмъ-ниб. такъ или
иначе покончитъ, порѣшитъ, т. е. главное понятіе здѣсь не
соглашеніе, какъ въ ігапзщсге, а окончаніе зѣла. Расізсііиг
тацна тегсейе сит СеІііЬегогит ргіпсіріѣив, иі соріав аічіи-
сапі. Ьіѵ. 25, 33. Напс-еігет Воясіиз ргіѵайт тапйаѵіі, иі
сит СІігувоцоно ігапыдегеі аіцие сіесідегеі. Сіе. Атег. 39.
501. Водаііо. огаііо, ргесев, ргесаііо, реііііо, еирріісіит,
яирріісаііо, дгаіиіаііо, оЬвесгаІіо, Мезіаііо. По«аііо не значитъ
никогда, а огаііо стало значить только въ церковной латини
,просьба, мольба, молитва-, что значатъ оба эти слова, см. § 78
и § 250. Ргесез наз. слова, выражающія просьбу, мольбу, мо-
литву, рх'есаііо дѣйствіе, при которомъ произносятся такія сло-
ва. Да и реііііо зн. не просьба сама по себѣ, а а) исканіе
должности, ѣ) искъ въ гражданскихъ дѣлахъ. 8пррИсішп сми-
ренная. покорная просьба щірріісіз, вообще покорная просьба;
но впрріісаііо, покаянное моленіе, молебствіе, назначенное се-
натомъ, слѣд. оффиціальное, однодневное либо внродолженіи
нѣсколькихъ дней для умилостивленія гнѣвныхъ боговъ, либо
Ь) бмиодарешвенное молебствіе или празднество, для прине-
сенія въ молитвахъ подобающаго богамъ благодаренія: праздне-
ство послѣдняго рода наз. еще цгаіпіаііо, въ другихъ случаяхъ
и поздравленіе. Оіізесгаііо п оЬсеаіаііо наз. просьба, мольба,
молитва, съ тѣмъ различіемъ отъ ргесез и ргесаііо, какое ука-
зано въ соотвѣтствующихъ глаголахъ § 498. Маігопае ш рге-
сез еі оЫезіаІіошз ѵегзае рег отпіа беІиЬга ѵа^ае зиррііаіз
ѵоііаіціе 1)еоз І'аііііаЬапі. Ьіѵ. 27, 50. Ріаіо геііііі Ьіопіз
ргесіЬиз аікіпсіпе. А'ер. Оіоп. 2. Йепаіпа йесгеѵіі, иі соилііеа
таіогіінт Іюьіііз гет йіѵіпат сит ргесаііопе іасегепі. Ьіѵ.
*) І’егі'. рері^і и расіиа аііт, какъ рап^еге к еобІг «рЬі-ч-г-
скрЬпить.
— 574
31, 5. Ьепіиіиб іп реііііопе сопзиіаіиз а Саезаге зиЫеѵаГлв
егаі. Саев. В. С. 1, 22. Яирріісаііо іп ігігіиитп ішрегаіа Гвіі
іп ошпіішв сошрііів, диод іепеЬгае оЬогіае Гиегапі. Ьіѵ. 38,
36. По удаленіи опасности со стороны шайки Катилины: 8ир-
ріісаііо <1іів ішшогіаііЬнв рго віп^иіагі еогит тегііо сіесгеіа
езі. Сіе. Саі. 3, 6. Ѳгаіае ііііз позігае дгаіиіаііопез егапі.
Ы. Ріііі. 14, 3. ОЬзесгаііо іп ипит сііетп рориіо іпйісіа еві.
Ьіѵ. 26, 23.
502.	Оріаге, Левгдегаге, гедиггеге, еяреіеге, арреіеге, а$'ес-
іаге, сиреге, сопсирізсеге, аѵеге, дезііге, саріаге, ѵеііе. Оріо,
желаю, значитъ: я имѣю виды на то, чтобы тотъ либо дру-
гой предметъ, обладаніе которымъ не въ моей власти, достался
мнѣ либо именно тому или другому постороннему '), и Ь) вы-
бираю, если одному предмету дѣлается предпочтеніе передъ
чѣмъ-ниб. другимъ, чего также можно было-бы пожелать 2).
Ьевісіего, сильно желаю, тоскую, желаю, чтобы что-ниб. было
на свѣтѣ либо налицо, и мнѣ горько, что того нѣтъ либо
оно не налицо; гедиіго, отыскиваю чего-ниб., чего въ дан-
номъ мѣстѣ нѣтъ, потомъ зн. 1) разспрашиваю, развѣдываю о
чемъ-ниб., 2) сильно желаю чего-ниб., 3) тоскую, если то, чтб
находится налицо на самомъ дѣлѣ, какъ-ниб. противорѣчивъ
желаемому; ехрсіеге, имѣть виды на что-ниб., желать того,
потому что то считается полезнымъ и дѣльнымъ, ведущимъ къ
цѣли, выгоннымъ; арреіеге, протягивать руку къ чему-ниб.,
стремиться, домогаться, желать, потому что хочется гпгьмъ об-
ладать; аііесіаге, горячо стремиться къ обладанію чѣмъ-ниб.,
особенно если желаемый предметъ либо пріемы стремленія
неблаговидны. Ліелатъ, интересоваться, быть заняту, т. е.
«желать либо обладанія чѣмъ-ниб., либо бытія чего-ниб.» бу-
детъ сиреге, а въ усиленной степени и если имѣется въ виду
вещь, то въ прозѣ болѣе употребительно сопсирізсеге. Силь-
но, горячо, страстно желать будетъ аѵеге. (іезііге, дѣлать
’) ’іак. обр. и оріо аііегі аііциііі — желаю кому-ниб. того либо другаго.
Но: „жедалъ-би ;і“ по-лат. будетъ ѵеііт, ѵеііего; „лучше желалъби, же-
лалъ-би скорѣе"—таіо.
!чГ> —
разныя мины и жеста отъ радостнаго волненія, восхищаться. —
вообще, либо именно чѣмъ-ниб.. т. е. быть въ восторгѣ отъ
извѣстныхъ предметовъ, приводящихъ въ восторгъ; если стоитъ
гъ іпЬг ѣ.іѵия, то—«осждадаъся, съ радостью думать овозмож-
можности для насъ сдѣлать что-ниб., слѣд. желать, либо восхи-
щаться тѣмъ, что ужь сдѣлалось то, чего желаемъ '). Саріаге,
(гедиепіаііѵипі отъ сареге. горячо браться за что-ниб., поры-
ваться къ чему-ниб., получаетъ значеніе гнаться за чѣмъ-ниб.
(аііоиій), чрезвычайно хлопотать о чемъ-ниб. Ѵеііе хотѣть,
зн. дѣломъ, словомъ, мыслью ') стараться, чтобы то или дру-
гое сдѣлалось, исполнилось, оказалось 4), и поэтому никогда не
управляетъ чисто випит. одного имени. КіѣіІ Ьотпіеиі, пізі диой
Иопезіит езі, айтігагі аиі оріаге аиі ехреіеге орогіеі. Сіс.
ОЙ. I, 20. Ін поп сагеі, диі поп НезіЛегаі. Ій. 8еи. 14. Ѵіг-
ІН8 пиііат гедиігіі ѵоіиріаіет. Ісі. Гіп. 1, 18. Мауогез позігі
поп аііепоз а§гоа сирійе арреіеЪапі. Ісі. Атег. 18. Кедие еа
гея Тагдиіпіо зрет а^есіапЛі ге°пі тпіпиіі. Ьіѵ. 1, 46. Вопите
поп езі, диой агйепіег сиріаз. Сіс. Тизс. 4, 17. Коп іпіете-
регапіег сепсирізсеге, диосі а ріигітіз ѵійеаз, сопііпепііз йе-
1>еі йисі. Кер. Аіі. 13. Сопсирізсеге йотит, ѵіііаги, зиреііес-
іііет, Іаийет, та]'ога. Еііат, диісі іп соеіо йаі, зсіге аѵетиз
Сіс. Гіп. 2, 14. Аііег Іаеііііа дезііі, аііег йоіоге стисіаіиг.
ІЬій. 4. Оезііо зсіге ізіа отпіа. Ій. Аіі. 4, 11. Саріаге ріаи-
зиз, іаѵогеш, шізегісогйіат. ѵоіиріаіет. Сіс.
503.	Аѵісіиз, аѵіЛііа8,аѵаіИ8. аеагіііа, зогсіез, івпах,рагсиз.ге-
зігісіиз. Аѵійііаз, сильное желаніе, есть качество того, кто аѵійиз
(отъ аѵеге), кто желаетъ съ увлеченіемъ, страстно *); аѵагіііа,
корыстолюбіе, алчность, жадность, забота пріобрѣтать, качество
того, кто аѵагиз (также отъ аѵеге), корыстолюбиваго, алчнаго,
*) Отъ ^егеге (ве) черезъ промежуточное ^евіиз, мина, тѣлодвиженіе.
’) (-'родію СЪ /З'.йіораі, хочу.
О Если напр. ѵеііш, ѵеііет = иішаш.
Отсюда и -- утверждаю. Моп аииі івіі ашііешіі, уиі ѵігіиіеш сіигаш еі
чиаві іеггеаш евве диаиііаш ѵоіипі. Сіс. Ьаеі 13.
Виражае гся-ли этимъ слономъ порицаніе, это зависитъ оті предмета
жела ііі іі.
— 576 —
жаднаго. Богйез, ірявь,на,. ,плптьі и вообще на внѣшности,
потомъ значитъ скупость, скряжничество, если употреблено
въ контрастъ тому, что можетъ и долженъ-бы дѣлать тотъ, кѣмъ
она владѣетъ. Поэтому зогсіігіпз грязный. скупой, скряжниче-
скій, скряга. Тепах цѣпкій (крѣпко держащій что-ниб. (геі)),.
употребляется потомъ о жадной, скряжнической скупости, ко-
торой никакъ не хочется расплачиваться деньгами. Рагснз,
бережливый, я потомъ и оку пой, если бережливость является
тамъ, гдѣ ея не нужно или не должно-бы быть. Кезігісіиз, отъ
гезігіп^еге (туго, крѣпко затягивать), отмѣриватигй въ-обрѣзъ,
расчетливый, не выражаетъ порицанія. 8епесіиз пііЬі аѵісіііа-
іет роііопів еі сіЬі •йшйиііі. Сіе. 8еп. 14. АѵісИіаз діогіае,
ресипіае, ѵіпі. Кошапі зеіпрег аррсіепіез ^іогіае аіцие аѵыіі
іашііз Гиегипі. Ісі. МапіІ. 3. АѵіАиз ріогіае, Ііопогіз, сііѵіііагипі,
сіЬі. Цедие аѵагіііеті пес вогсіез оіуісіеі цшздиапі пііЬі. Ног.
8аі. 1, 6, 68. Ношо аѵапіз еі іигах. Сіе. Ог. 2. 66. Е»о Піе
а§тезііз, ігізііз. рагсиз, Іепах бихі ихогеш. Тег. Асі. 5, 4, 2. Рго-
репеіог Ьепіщіііаз еззе сіеЬеЬіѣ іп саіашііобоз, пізі і’огіе египі
сіццпі саіашііаіе. Іп ііз іапіеп, диі зе аф'иѵагі, ѵоіепі, поп пе
аійіцапіиг, зесі иі аійогеіп ргабиш азсепбапі, гезігіеіі отпіпо
еззе пиііо тоііо іІеЬевшз. Сіе. Ой’. 2, 18.
504.	Оріго, оріаііо, оріаіит, сіезіеіегіит, сирісіо, сирісіііаз,
ІіЫсІо, зішіігіт, арреіііиз, арреііііо, арреіепіга, ѵоіипіаз. Орііо,
отъ оріаге, какъ геЬеіІіо отъ геЬеіІаге, зн. (свободно-сдѣланный)
выборъ; оріаііо, отъ того-же глагола, желаніе іп аЬнігасіо,
т. е. актъ воли, хотѣніе, но оріаіит желаніе іп сопсгеіо =
желаемое. Пезкіегіиш, отъ сіезісіегаге, тоска по чемъ-ниб., вы-
ражаетъ желаніе, чтобы было что-ниб. налицо, отсутствіе
чего возбуждаетъ скорбь. Сирісіо, — у Цицерона и Цезаря
не встрѣчается,—страстное желаніе, состояніе того, кто ецріепз,
стршпъ въ хорошемъ и—это бываетъ чаще—въ худомъ смы-
слѣ. Въ томъ и другомъ смыслѣ употребляется и спрііПіа.8, ка-
чество того, кто сиріііпз, страсть, страстное желаніе, но так-
же и 2) алчность, жадность, т. е. страстное желаніе имѣть
что-ниб., воспользоваться, насладиться чѣмъ-ниб., и 3) гіри-
страстіе къ чему-ниб., синонимъ съ зіиіііиіп, практически
-- 517 —
заявленное пристрастіе. Сильнѣе—и всегда въ худую сторону—
гов. ІіІнЛо, страсть, которая, въ презрѣніи Ко всѣмъ резонамъ
и внушеніямъ разума и нравственности, увлекается и руково-
дится только внушеніями минутнаго настроенія и увлеченія.
Лрреііііо иаз. актъ желанія, стремленіе къ чему-ниб., аррвіі-
іпз состояніе подъ вліяніемъ этого влеченія, а арреіепііа увле-
ченіе желаніемъ. Ѵоінніаз наз. воля {а отсюда и виды, намѣ-
реніе, тенденція, планъ), желаніе, склонность, привязанность,—
вообще состояніе, въ которомъ кто-ниб. старается о чемъ-ниб.
пли соглашается на что-нибудь, допускаетъ что-нибудь. (^напйо
йиЪішп Гнізееі арпй раігез позігоз, сні еііиепйіраітопі орііо йате-
інг, цнів ані Апіопішн оріагеі ані Сгаьвшіі? Сіе. Вгпі.50. Ткевео
і.гез оріаііопез Иеріипня йейіі. Ій. Ой”. 3. 25. Зпѵеніз Йа«гаѣаі
сирісііпе те§пі. Ьіѵ. 21, 10. Восетнт 1е§іѣн8 йотаііав ѣаѣеге
ІгЪіеІіпез, соёгсеге отнее сирідгіаіез. Сіе. Ог. 1, -13. Ье ѵбімп-
Іаіе іиа, иі зтппгі вішиз, ѵеі зіиЛіо роііив еі сиріді1о.1е поп
ііиЪііо. 16. Аіі. 12, 26. Саесоз ѵеййеЪаі еі сирйіііаз еі аѵа-
гіііа еі аийасіа. Ій. Атег. 35. Тезіез аиі віне иііо зігідіо йі-
сеЪапі аиі сит йізкітиіаііопе аііциа сиріАііаіія. Ій. Пасс. 10.
Ниіс ѵегі ѵіЛепйі сиріАііаіі айртсіа езі «рреііііо циаейат
ргіпсіраіиз. Ій. Ой’. 1, 4. Оссиііаі еі (Іівкітиіаі арреіііит ѵо-
Іиріаііз. Ііпй. 30. ІАЪйІо еЙ’гепаіат арреіепііат еі'йсіі. Ій.
Тияс. 4, 7.
505.	Лергесагі, аѵеііеге, аѵеггшгеаге, аѵосаге, геѵосаге,
аітігакеге. Лергесагі зн. не только умолять, умилостивлять что-
ниб., что повидимому либо и дѣйствительно сердится, но и
опшратъся отклонить отъ себя мольбами что-ниб. устритив-
ніее. Лѵегіеге, отводить ветерану, отворачікмнѣ, и метаф.
отклонятъ, отдалятъ, дѣлать враждебнымъ. Аѵосаге, собств.
отзывать прочь, всторону, и метафорически удалятъ, отклонятъ.
Тоже часто зн. и геѵосаге (собств. отзывать назадъ), только
съ тою разницей, что здѣсь главный образъ — предметъ, уже
двинувшійся впередъ по какому-ниб. извѣстному направленію,
а въ аѵосаге—только поднятіе съ иёрвовач. мѣста. АЫгаѣеге,
отвлекать прочь, метафор. — отвлекать, въ сущности тоже,
что аѵеі іеге, аѵосаге и геѵосаге, только на первомъ планѣ дру-
37
Гая форма дѣйствія. Аѵеггппсаге принадлежитъ къ языку ре-
лигіозному и приписывается только богамъ = отклонять, отво-
дить что-ниб. злое, враждебное, бѣдственное. Саіиіив ехіііиш
еі іи^ат йерігесаЪаІиг, Сіс. Ог. 3, 3. Апітит еря іапіа
асегЬііая раігіа (і. е. раігіз) пііііі а ріеіаіе аѵегіегаі. Ьіѵ. 7,
5» Ііа ѵіѵо, иі аЬ пиіііиз ипдиат те іетроге аиі соттосіо
аиі оііит теит аЬзігахегіі, аиі ѵоіиріая аѵосаггі. Сіс. Агсіі»
6. 8рез ргаесІаікП еоя аЬ а^гісиііига еі а диоіібіапо ІаЪоге
теѵосаЬаі. Саез. В. 6. 3, 17. Г)іі аѵеггипсепі. Сіс. Аіі. 19, 2.
506.	АтЫіиз, атЫііо. АтЬііиз наз. незаконное исканіе
должности, при которомъ подкупомъ либо другимъ какимъ-ниб.
средствомъ въ этомъ родѣ стараются пріобрѣсть благосклон-
ность и получить голоса гражданъ, но аш’оіііо, собств. ухажи-
ванье за гражданами, дозволенное исканіе благосклонности и
голосовъ гражданъ въ ввду выборныхъ комицій, въ которыхъ
искатель желаетъ быть выбранъ въ ту или другую должность,
и вообще 2) стараніе пріобрѣсть благосклонность другихъ и 3)
стремленіе къ почестямъ, честолюбіе, тщеславіе, суетность, о
чемъ можно сказать еще и аѵісіііан Іаисіія, сирісіііаз іюпогит,
о'іогіае. С)иі(1 бе позігія атЫііопгЬив, диіб бе сириіііаіе Іюпо-
гит іосріаг? Сіс. Тизс. 2, 2С. ГІаіопет Біопузіия та^на сит
атЫігопе (чтобы привлечь его къ себѣ, съ великою пыш-
ностью) Вугаснеа.я регйихіі. Мер. І)іоп. 2. А дно іпсеріо
вішііодие те атЫііо (Іеііішегаі. 8а11. Саі. 4.
507.	Ваге, Лопаге, Іагдггі, йебеге, ігаЛеге, геб^ге,ргаеЬеге,
ехкіЬеге, роггідеге, ргаезіаге, шрегііге, ІгіЪиеге, виррейііаге,
тіпівігаге, виЪтіпівігаге. 1)агс—насколько оно относится сю-
да = давать, зн. поставить что-ниб. во власть, въ распоряже-
ніе чье-ниб; Лопаге, отъ (Іоппіи, даритъ, уступать даромъ по
свободному влеченію', Іаг^ігі, дарить, раздавать, оказывать, —
либо только для того, чтобы показаться именно щедрымъ, либо
для того чтобы вмѣстѣ и достигнуть какихъ-ниб. своекорыст-
ныхъ цѣлей. *) ііеііеге, сильнѣе, чѣмъ сіаге и= отдавать, пере-
давать кому-ниб. (аіісиі) въ полное, безусловное распоряженіе,
') Ьаі^ігі впрочемъ употреблялось всего больше въ с.иоіиепінхъ полигичесьнхі.
579 —
а отсюда въ смыслѣ военномъ — отдавать безусловно на волю
побѣдителя. 1) Тгайеге, передавать, отдавать въ руть, зн.
передавать, отдавать въ обладаніе, на храненіе, подъ защиту,
подъ надзоръ. ') Всййеге, обыкновенно —опять, назадъ отдавать,
между прочимъ еще зн. давать, отдавать то, къ отдачѣ чею
ліы были обязаны. Ргае’сеге *), выставлять, подносить, пода-
вать,— въ прямомъ и метафор. смыслѣ, но роггі^его, 3) про-
тягивать, подавать издали, рѣдко —ртаеѣет»; метафорически
употребляется крайне рѣдко. ЕхІнЬеге, выставлять, выноситъ
ни свѣтъ, открывать что-ниб. такое, чтб держалось внутри,
было закрыто, спрятано, неизвѣстно, не ожидалось, доставлять
возможность или необходимость то видѣть, поступать съ тѣмъ
тащъ или иначе, употреблять то сообразно съ той или другой
цѣлью. *) Ргаеяіаге, *) стоять за что ниб, защищать, гаранти-
ровать, что оно есть либо такъ илп иначе можетъ бытъ по-
лезно, а потомъ еще дѣлать, оказывать, обезпечивать что-
ниб. ожидаемое либо обѣщанное. Ігареіііге уже объяснено
въ § 189; близко сродно съ нимъ ІгіЬпеге, доставлять, надѣ-
лять, удѣлять, оказывать, уступать, воздавать, оставлять, укрѣп-
лять за кѣмъ-ниб. что-впб., что мы считаемъ себя обязанны-
ми другому сдѣлать и пр., либо на что другой имѣетъ право.
бирребііаге собств. зн нѣсколько разъ, слѣд. и во множе-
ствѣ класть подъ ноги, сохранилось въ одномъ только метаф.
значеніи = предлагать, доставлять на поддержку въ большомъ
количествѣ Міпіяігаге, гов. только о лицахъ, предлагать, до-
ставлять услужливо, услуживать, служить чѣмъ-ниб.; яиЬтіпі-
вігаге, совать, отдавать, передавать услужливой рукой, тихонь-
ко, подъ рукой, тайно, по секрету, стороной. Ѵеиеіі яе яна-
*) Не і)аге~отдаваться добровольно, сдаваться; ве йе<іеге=зотдавагься, сда-
ваться вполнѣ, безусловно; не Ігаі1ете=отдаваться подъ защиту, въ рясиоря-
жепіс; ве ехЬіЬеге—ввказыватьел, выставляться, выдавиться—, являться, вы-
ступать въ качествѣ—, 8е ргаеяіаге, ве ргаеЬегс, ке ввгеге 46. О ріае-
зіаге, превосходить, см. § 243.
2) Изъ ргаеіііііеге, какъ было архаистическое рго1итс=ргоЬіІіеіе.
8) О предлогѣ рег см. § 529.
4) См. любопытное объясненіе у Корссепа 1. 1. р. 96, который это слово
производитъ отъ рея, риіаге (подпирать, защищать тычиной, подставкой).
37*
— 580
дпе отпіа. Саевагі йеНідептІ. Саев. В. С. 3, 16. 8о1епі Сгае-
сі іи сопппппіЬпв солѵіѵіів погоіпагс, сиі росиіит Іга&ііигі
віні. Сіе. Тияс. 1, 40. 8іс еі іе соттепсіаѵі еі ігасІіЛі. Ісі.
Віѵ. ^47. Рег талив веѵі еі ріеів ігайііае .ціеѣас Саез. В.
О. 7, 25. ЦгЬеш, акта Ігасіеге. Сілсіив тіііі еат аѣв іе
ерівіоіат геМіЛіі, диаш іи Ісі. ГеЬг. сМегаз. Ісі. Аіі. 1, 20.
Вех Тііетівіосіі Мадпсвіат игЬеіи сіопагаі, диас рапет ргас-
Ъегеі. Кер. Тѣет. 10. РгаёЬеге таіегіат ІіеІІі, саивват, зрет,
шеішп, ^аигііиш, оріпіолетп. Малит, сгив, (особ. часто) сіех-
ігат роггідеге,. ЕсЫЬе ІіЬгагіит іііші Іерит ѵевігагит, дней
іе адпві егіриівве е сіото. Сіе. МіІ. 12. Ротрерія во поп во-
Ішп аисіогет теае ваіиіів, веб еііат вирріісет рориіо По-
лито ехІііЪиіі. ІИ. 8еві. 50. Ерісигеі Веит пііні ЬаЪеге ірвит
пе&оііі, пііііі еЛіЬеге *) аііегі. 1(1. ОіТ. 3, 28. Ргаезіаге аіі-
диет, пііііі, регісиішп, (Іатпитп. Пі іпіе11і§ав Іиппіпі атіеів-
віпіо іе ігіішівяе оОісіит. ге ііЬі ргасзіаЪо. Сіе. Віѵ. 4, 11.
Тиш отпев восіов ваіѵов ргаезіаге роіегатив. Ісі. Мапіі. 18.
Ртасзіаге ѵігіиіет, Гісіеіп (сдержать данное слово, обѣщаніе).
ТгіЬисгс ргаепііа, Іаисіепі, аіідиій ѵоіиріаіі, ѵаісіисііпі. Іпіііа
іііа гегит ^евіагит поп Геіісііаіі Ьисиііі, весі ѵігіиіі, Ііаес аи-
іет ехііепіа поп сиірае, всіі Гогіипае ігіЪиепйа випі. Сій
Мапіі. 4. ТгіЪиеге Гісіепі (давать пѣру, считать вѣрнымъ, ока-
зывать довѣренность по важнымъ причинамъ, (Іаге і’ісіспі ока-
зывать довѣренность безъ всякаго добавочнаго оттѣнка). Ьасег
сіаепюпіія а гере ресиніа яиррейііаЪаіиг. Мер. АІс. 8. Апіен-
іев Гасе.ч Гигіі.ч Сіоіііапів раепе іряе сопяпі шіпізІгаЪая. Сіе.
Рів. 11. СІаш іеіипі виіппііі^ігаге аіісиі. Сіе. І''піпірні.иіп 8е-
еріапі, Ъеисі, Ьіпцопев зиЪтіпівІтЪаііІ. Саев. В. С. I, 10.
508.	І)отіт, (Іоя, ІіігдИі/), титіз, Лопііііо, Л(таІіѵгіт,ѵібсе
гаііо, /гиптііаііо, сопдіа>ігин, яігепае. І)опиш 3) зн. йоброибм-
ное иредостанлевіе чего-ниб., даръ, подарокъ, — людямъ либо
богамъ; бона! іо :І) дареніе, т. е. дѣйствіе, которымъ кто-ниб.
даритъ вообще что-ниб. цѣпное, либо 2) часть своего имѣнія
*) ЕхЬ. іи'цоіііііп гои. ие рѣдко.
’) Ііакі. и іІ08, отъ Даго.
’) Отъ ііопаге.
— —
законнымъ порядкомъ переводитъ на другаго; Лоя приданое
за зкеной, зігепае подарки, которые дѣлали другъ-другу къ
день Новаго года, плоды, пирожное и т. п, либо п деньги.
Минна по § 73 наз. исполненіе того, что требуется извѣст-
нымъ положеніемъ или состояніемъ, а отсюда п услуга, іроэю-
деніс, которыя кто-ниб. долженъ или считаетъ себя обязаннымъ
оказывать, смотря по особенному мѣсту и званію, въ которое
онъ поставленъ политическими ') или естественными условіями.
Если услуга или угожденіе состоитъ въ предоставленіи такой
пещи, которой нельзя было предоставить безъ труда либо траты
имѣнія, то услуга или угожденіе становятся даромъ, подаркомъ.
Поэтому іпинега наз. не только Іиііі, которыя савовнпкп устраи-
вали для народа, плп похороны умершаго, которыя дѣлались
оставшимися на свѣтѣ, по н НіеКіга и т. и., которыя санов-
ники дарили народу, либо просто что-ниб., что дарилъ одинъ
другому въ вышеупомянутыхъ случаяхъ ;). Ьаірііо наз. лпмо-
стыня или подарокъ, который правительство, какое-нпб. долж-
ностное лицо либо другой кто-ниб. дѣлаетъ для того, чтобы
прослыть именно щедрымъ, либо вмѣстѣ достигнуть черезъ это
и какпхъ-ігпб. своекорыстныхъ цѣлей. Оно можетъ быть весь-
ма разнообразно, но въ частности упоминаются 1) I. і'пішеп-
іагіа, позднѣе называвшееся ігнтепШіо, которымъ устрои-
валась бѣднѣйшимъ гражданамъ покупка хлѣба изъ казенныхъ
магазиновъ, устроенныхъ для этой цѣли, по очень низкой цѣ-
нѣ, либо даже п даровая выдача: 2) ѵізсегаііо 3), раздача го-
вядины либо денегъ на покупку ея,—которая дѣлалась богатыми
Римлянами особенно прп похоронахъ; 3) сопціагіиш '), пода-
рокъ маслом ъ, вопомъ, либо—что особенно дѣлалось въ поздпее.
время республики—деньгами, гражданамъ либо солдатамъ, отъ
кандидатовъ, сановниковъ, полководцевъ, императоровъ; -1) гіо-
ііаііѵиш ваз. спеціально сои^іагіиш, выдаваемый императоромъ
’) Сличаютъ съ аттическими Хгггоо^іас, которыя, однакожъ, были другаго
рода
!) Иначе обълсііяі’тт. Зеііффертъ, Ьаеі. § 22.
’) Отъ ѵівсега, о которомъ и см.
Отъ соеіиз, міры подарка, даннаго натурой, потомъ отъ денегъ, кото-
рыхъ стоила покупка одного сон^іик масла, инна и нр.
— м
солдатамъ деньгами. /’аіьчаш'а.ч ЛроІІпіі Ріаіиееімія і ісіогіае
Нопит бейіі. Шер. Раня. 1. Маяіпіядае йопа (день-
гай' И платьемъ) я яе.чаіи /Іесгеіа чивѣ Ьіѵ. 30, 17. Ре Венюв-
ІЬепе Сіевіріюп всііипі Гссіі, иі согопа яигеа бопагеіиг еадие
йопаіго йегеі рориіо солѵосаіо. Сіе. Орі. Псп ОгаГ. 7. Піпс
Ше еві Книіив иигевк, дно іи івіигп іп солсіоле ііопа.чіі, диае
іи& &ЙІОІІО іпегегііініія ѵіііеѣаіиг. И. Ѵегг. 3, 80. Ранналіав
ргоріпдиов попниПов ге/р тимегі (чтобы привлечь того къ сво-
имъ планамъ) гіііьіѣ. ]Уср. Раив. 2. Рѣііо.чоріііа нііііі орІаЬі-
Ннв баішп еві тогіаІІшп репегі Веогипі солсеяяа аРріе типеп
(такъ какъ они по считали возможнымъ лишить людей филосо*
фііиф'іСіС. Сніѵ. 14. "Ммлия ріаіііаіогіині или ^Іаіііаіогит (Сіе.).
По даръ работы означенъ въ словахъ: ЫнИа ІЙ^ІІ (старшаго
Африканскаго) иібпиіпеіііа пшпЫа Ііііеіъч, пиііііві ория оііі
лнПшн яоіііінііпів типив ехвіаі. СіО/’О’#.	когда Сй.
'Гіі.чс, 1, 28 міръ со всѣми его чудесами называется ори:-; е(
пиніи,ч Ііеі, то словомъ орп.ч онъ называется созданіемъ, дѣ-
ломъ, ію словомъ іікпіпв—милостивымъ даромъ, которымъ и
исполнилась Его благая воля—-открыть своимъ созданіямъ свое
всемогущество и премудрость, который даръ отъ Его благо-
сти говоря по-человѣчески -какъ-бы требовался. Сііпіпогіх
кгаііа аІ<|пе Іагдіііопе ріигігппні арші Кодиалон роіегаі. Саев.
В. (!. 1, !), Нів Саеваг рапса а<1 яреві Іагдіііопів асіііііііі,
іріае аіі ниа ІіЬегаІііаІе ехзресіаге (іеЪегепІ. Ы. 15. С. 2, 28.
Ьеріолев сопдіагіімі аіі Авіовіо ассіреге поіпегииі. Сіе.. Д(Х.
17, 8. Рориіо тжгаііо (Іаіа а М. Гіаѵіо іл Гшіегс ліаігіз,
Ілѵ. Н, 22.
509.	ЫІшгаЛя, типірсив, 1#пе/іси.ч, Ъаісѵоіма, Ъепідп/ия съ
относящимися т нимъ сущссінвителъными и Ъопііав. ЬіЬега-
Іін—-насколько опо относится сюда—наз. человѣкъ благородна
го, іюзшяшенішго образа мыслей и поведенія, который сейчасъ
даета то, что по своему нравственному либо общественному
положенію и іи обязанъ, или считаетъ себя обязаннымъ дать;
11ІШ1ИІСНЧ щедрый, кто даетъ часто, охотно, много; Ьевеіісич '),
кто даетъ полетое, выгодное, другъ ближняго на дѣлѣ и т. н.;
') Отъ тиниб Гиссгс, Ьепе Іасеге.
Ьепіктшя ')) радушный, усердный, кто даетъ сл. любовью къ
своимъ ближнимъ; Ьенеѵоіия ’), доброэкслатемный, благонамѣ-
ренный, кто своимъ ближнимъ вообще желаетъ добра. Поэтому
ІіЪегаІіІля будетъ благородный обрдэт, мыслей и поступковъ,
шппійсе.пііа щедрость, Ъеиейсепііа благотворительность, !>••-
піцпііпн радушіе, доброта, усердіе, Ьепеѵоіепііа доброжелатель-
ность и Ъопііпв добросердечіе, доброта сердца, любящая видѣть
либо дѣлать другихъ счастливыми. ІлЬегаІса зипі, циі зиія
(аспИяІіЪия аиі саріоя а ргаейопіЬин гейіпіипі аиі аеи аііепит
киясіріиііі іішіеогиіп аиі іп Гііінгиш соііосаііопе. айріѵііпі аиі
оріііііапіиг іп ге ѵеі <рі;к-гелііІа ѵеі аидопііа. Сіс. ОЙ. 2, 16.
Ѵнісіиііип езі, иі еа ІіЬегаІіІаІс ніапніг, ірпю ргояіі іппіеів,
посеаі петііп. Ий'І. 1, 14. Моп еяі Ііоегаіе, іріші поп еві
Іинііип. ІЬііі. І)по йсиега иЫгаІіІаІіц зипі, ившн ііаііііі Ье.пе-
ѣісіі, аііегиіп гесіііешіі. ІЬііі. 15. Соиѵепіі Іиш іи ііпшіо ти-
т[ісит сине, Іиш іп ехіцетіп поп асегЬиш. ІЬііі. 2, 18. Кит
еііаіпінпі Іигціііо піиііія іцтіга: типі/ісия пеню риіаЬаІиг,
ііікі рагііег ѵоіепя: ііопа отпіа іи Іівнісріііаіе Ііаііеітпіиг. ХаІІ.
Диі'. 103. Сяеяаг Ьепеіісіія ас тіпіі'ижпііа іпа^ния ІіаЬеЬаіиг,
іпіецгііаіс! ѵііае Саіо. Ііі. Саі. 50. Непе/ісиа ені, диі аііегіия
саііяяя Ін-пе Гасіі. Сіс. І,ек- 1, 18. Киііопіч, диа яосіеіач Но-
пііпііпі е.опііпеіиг, рагіеч іічае жіпі: іивііііа еі Ішіс сопріпсіа
Іипеіісл'піічІ <|іі,чт сііініеіи ѵеі Ііеніупі'аіет ѵеі ІіІшаІМіііет
,‘фреііиі-е Іігеі. Ііі. Оіі. 1, 7. Ассерііч Ііоікѣсіін іи ргітпік, <рю
<|ііія<|ііе апішо, яішііо, Ьепетіепііа Гесегіі, рошіегашіиш ені.
ІЬііі. 1Г>. (^пііі ені шеііия аиі іріііі ргаеяіаиііин Ытііаіе сі Ье-
пеіісепііаі І<1. №. І>. 1, 43.
510.	Аихііігіт, гр.ч, .чирреНис., аНіитепІит, гиітіпіеиіит,
ргт .чніігі»/, ниініііііит, тіия. еаіеішіо, яанііиз, и нѣкоторые
под:тх)нщін сюда ілпиты. Лихіііши, отъ аиріте, :іи. помощь,
нисколько или когда оші иодкріиіллегь силы другаго; ор.ч, огь
котораго, впрочемъ, уиотрсбителыіо было только ореш и оре,
рѣдко орія, помощь дѣятеммш, .ніеріическос содѣіиушйі, въ
отличіе оті. простаго добраго совѣта либо пожеланія; япрре-
*) Оть Іюни» Ьопне, кикъ піиіі^шів <іп иѣічи, сл'Іід. <-<>б< г«. іп<> прі.ліі-
лжті. качеетві. Іиші.
7 Отъ Ьош; ѵеііг.
— 681 —
бае отъ вирреіеге, — слово въ классической прозѣ не упо-
требительное,—средство сподручное, доступное, замѣнялось сло-
вами: аихіііипі, ніЦипіепіит, ргаевісііипі; абіиіпепііип вспомо-
гательное средство, пособіе; аіітінісиіипі -), собств. подпора,
напр. деревьевъ, метафорически поддержка, опора, точка опо]ѣі,
т. е. предмета, который предохраняетъ отъ паденія, несчастія,
ошибки, какъ палка слабаго старика, подставка дерево; ргае-
вібіпш, любимое слово Цицерона, защита, защгітителъное,
охранительное, оборонительное средство противъ возможной
опасности, и, такъ какъ оно въ тоже время и ручается за
успѣшный ходъ дѣла, то часто прямо — средство, необходимое
для достиженія того или другаго ’); епЬеісІіпіп, также любимое
слово Цицерона, резервъ (о войскѣ), рессурсъ (средство, оста-
ющееся въ запасѣ), т. е. предметъ, къ которому можно при-
бѣгнуть въ случаѣ нужды или въ бѣдѣ. Сюда относятся гла-
голы: апхіІіагі=аихіІііпп іегге, помогать, аихіііо ѵепіге, при-
ходить на помощь: орііиіагі и ореш іегге помогать такъ, что-
бы въ результатѣ было избавленіе отъ опасности, почти — ва-
іпіепі іегге; асЦпѵаге, подкрѣплять, т. е. содѣйствовать къ до-
стиженію чего - нпб.; аіішіпіеиіагі, подкрѣплять, доставлять
опору, поддержку, такъ чтобы ослабѣвшія силы не упали со-
вершенно; ыіЫеѵаге (аіідиеш), опять любимое слово Цице-
рона, подхватывать кто-ниб. подъ плеча, кто ужъ упалъ, въ
бѣдѣ, такъ что-бы тотъ могъ опять подняться, вновь попра-
виться. Ефіііаішп Саевагі Лебиі аихіііо шівегипі. Саев. В.
О. 1, 18. ІІос пес іпвіііиі пес ей’ісі роіеві віпе іиа оре. Сіе.
ЛИ. 16, 13. Саеваг шііііев ехрейііоз іигшія виогиіп 8ирреііа&
піівіі. В. АГг. 75. Цоп пііііі ех сизиациаіп ашріііиіііие аиі
ргаезідіа регіеиіів аиі сиНдитепіа ІюпогіЬив циаего. Сіе. Ма-
и’І. 14. Напс рагіеш геіісіаіп ехрІеЬішив пиііів аіііпіпіеиііз
(не имѣя при этомъ помощи въ какомъ-ниб. предшественникѣ),
веб, иі біеііиг, Магіе повіго. Сіе. ОЙ. 3,7. Огпаіпепіа расів,
виЪзісІіа ЪеІІі. 1(1. Маи. 3.
’) Сл. Кребса, Антпб. в. ѵ. вирреііае.	і
’) Вѣроятно, отъ шапиа, слѣд. „что подъ руной, для того чтобы иа то можно
было оиереться“.
3) Отъ ргасбісісте, защищать, охранять.
2. 8а1из наз. существованіе, пеподѳержеиное опасности, хо-
рошій исходъ дѣла, успѣхъ, очепъ часто вообще бытіе на свѣ-
тѣ, цѣлость; ѵаіеішіо, положеніе, хорошее либо худое состо-
яніе тѣлесное', вапіѣая здоровье, здоровое состояніе, т. е. такое
состояніе тѣла либо духа, при которомъ каждый членъ, каж-
дая сторона выполняетъ тѣ дѣйствія, которыя должна выпол-
нять. Умственная дѣятельность наз. эдпіѣаз, а) въ частно-
сти о рѣчи, разумный характеръ, разумность, и Ъ) ясность
и сила. Нос циапѣае кііиѣі АЙіетепзіѣиз і'иегіѣ, сощііѣпт
еаѣ ЪеІІо Регяісо. Кер. Тѣет. 2. Ѵаіеішіо іиа сопПтаіа
еяі а ѵеіеге могло. Сіе. Ай. 10, 17. ІІѢ согрогіз іешрегаііо,
^иит еа соп§гиииѣ іпіег не, е циіЬиз сопзѣатпз, ьапііав, зіе
апіті Йісііиг, циит е,іиз ішіісіа оріпіопезцие сопсогбапі. И.
Тиес. 4,13. Ай запііаіет геѵосаге, репіисеге, геѵегѣі. 8а1иЬц-
ѣаз Аіѣісае біеѣіопіз еѣ диазі яапііаз. Іб. Вгиѣ. 13.
511. 8апгіз, еаігив, гпіедег, іпсоіитіз, зозре?. 8апиз здо-
ровый, наз. то, что носитъ па себѣ характеръ опредѣленной
въ § 510 напііаѣіз; заіѵиз "), находящійся въ хорошемъ состо-
яти, благополучный, цѣлый, что не потерпѣло никакого вреда
или ущерба для своего успѣха и прочности; іпсоіитіз 3), не-
иснорченный, неразстроенный, что вообще не потерпѣло ни-
какого поврежденія; іпіе§ег і), незатронутый, неослабленный,
незамаранный, чистый, настоящій, безупречный, чтб физически
либо нравственно не измѣнилось въ своей величинѣ или ка-
чествахъ; зозрез,—слово, употребительное больше у поэтовъ,—
«пасенный отъ погибели помощію божескою. Мебісапіепіо ва-
нна іасіиз езі. Сіе. Ой. 3, 24. Ресипіат арші іе запа тепіе
ііерозиіі. ІЬісІ. 25. Ап роепіѣеѣ ѵоз, циесі ваіѵит аідие інсо-
Іишет ехегсііит шіііа оптіпо паѵі (іезйіегаіа ѣгапзііихегіт?
Саез. В. С. 2, 32. Іпіедга Ьопа, іпіе"ег ехегсііиз, іпѣе^гі ті-
іііещ іпѣеагае ѵігез, іпіедга ѵаіеішіо, ініе^гі тогез.
’) Сродно съ а«ос, какъ и воареа.
!) Отъ одного корня съ бегѵаге: г перешло въ 1. Сл. X, .И. Шнейдера, Аиз-
йіін'1. Сг. часть 1., стр. 299.
•) Сродно съ хоХо'ѣсѵ, хо'Ъс, хЪаііп,—ееііеге.
4) Отъ іае въ іаіідеге.
-
512. Лдсззе, іпіегеяве, ргас.ніо - , ргаеяепіет—, рготіпт—,
іп рготіи- , рага/ит еззе. Лііе.чяе, бытъ па мѣстѣ, налицо,
имѣетъ значеніе річі'есіі, какъ, пожалуй, аіІѵепіяяЬ, явиться,
въ отличіе отъ «не быть (гдѣ-ниб.), пе приходить, оставаться
въ сторонѣ»; іпіегеяке, присутстоовптъ, выставляетъ пя видъ
большее иля мепыпее участіе въ какомъ ниб. дѣлѣ (аіісиі геі);
ргаеяепіет езве, быть гдѣ-ниб. въ данную минуту, гов. просто
въ отличіе отъ аЬевве; ргяезіо еззе, бытъ подъ руяоіі, чтобы
оказывать услуги, помощь, но еще и стаять па дороіѣ, чтобы
мѣшать; рагаішп евве быть заіотовлену, снаряжену, ютову,
ртошіиш еззе или іп рготін еззе, бытъ иа-готопіъ и готову
па все въ такой мѣрѣ, что луженъ только приказъ, толчокъ.
Ѵоз Ііегі поп аіегаіів. Сіе» Ог. 2, 10. Літзіісіез іпіег^иіі, ри:;-
пае паѵаіі нриіі .Чаіапііпа. ЬГср. Лгікі. Лѵіаііиз Шіііі шоіеяііз
зіпііз іенірогііиіз ргаезіо іиіі. Сіе. Оіѵ. 18, 21. Аіі ЬеІІа (иіВ
Іогипі япішиз аіасег с4 рготіиз ейі.!Сяе8к В. Ст. 8, 19. Ргае-
зепз асісз. Тег. Рагаіі егапі іасеге, іряиіп ѵііііяяепі.
Яер. І»аі. 9.	«
513. ЛЬезве, Нізіагс ЛЬезяе, бытъ поодаль, въ отсутствіи}
пе вблизи, ве налицо, особенно выставляетъ па видъ пред-
метъ, отъ котораго что-ниб. удалено; по іііягаге, быть отдѣлену
промежуточнымъ пространствомъ, представляетъ вообриж.
вію,—кромѣ двухъ, удаленныхъ другъ отъ друга,, предметовъ,
какъ конечныхъ пунктовъ,—пространство, находящееся между
ними, и поэтому обыкновенно имѣетъ при себѣ еще выраже-
ніе, означающее мѣру промежуточнаго пространства, между
тѣмъ какъ аѣеязс въ безчисленныхъ мѣстахъ. встрѣчается въ
видѣ термина самостоятельнаго, безч. того выраженія, И аЬзспя
ншюідн не имѣетъ при гебѣ такого выраженія: оно :іп. только
отсутствующій; во ііініапя такъ просто, безъ той добавки почти
пе употребляется. МапИНоп аііеяі аіі Лі.Ііоііін іпіііа ранними
(Іесеиі. Ко]і МіІІ,, гдѣ могло-бы стоять и іііьі іі. Но въ вы-
раженіи: .І/ьч,чс геі цегопбне саиина (І.іѵ.) (іі»чіаге пе можетъ
найти <-і бѣ мѣ.сга Въ выраженіи: ’Гінттн реііек (ісіо«інІа іп-
іег зе іііьіаіиті (Сигц.) поставить иЬевво нельзя было въ виду
іпіег зе.

526.	Всѣ настоящіе предлоги собственно суть нпріьчі.ч міьсіан,
и поэтому означаютъ прежде всего отношенія мѣстный, но по-
томъ переносятся и на время и вообще на отношеніи сверх-
чунствепішя. Поэтому, чѣмъ яснѣе видно, что извѣстный пред-
логъ говоритъ о мѣстѣ, тѣмъ легче понять различное употреб-
леніе его и метафорическое.
Въ словахт. сложныхъ ргаеро.чіііопев верагаѣііез, точно такъ
же какъ, и ргаеро.ч. ііжерагаЬіІе.ч, съ остальною составною
частью слова выражаютъ одно нераздѣльное понятіе. 'Гакъ
какъ многіе предлоги перваго разряда въ сложеніи такъ видо-
измѣняютъ свое понятіе, что ихъ видъ и смыслъ уже бываютъ
не таковы, какъ при управленіи падежомъ, поэтому и нѣтъ ни
одного ргаер. яерагаЬіІіз, который бы тамъ иди сямъ не былъ
но значенію похожъ на какой-ішб. ргаер, іпзерагаЬіІія. [Іо
.мимъ причинамъ въ слѣдующихъ сейчасъ параграфахъ и со-
браны іп» особую главу всѣ предлоги, служащіе къ образованію
сложныхъ словъ.
ГЛАВА ПЕРВАЯ.
Предлоги въ сложныхъ словахъ.
527.	Лті/, сігсит. АіііЬ, съ добавочными формами ') аііі н
іш, :юл. «рлті ’)«=4рфі и, подобно атому послѣднему, въ см*
*) Въ іірс-исиихъ паданіяхъ была іі.чисредъ ііаяЬцаічііі стап.к и и Іісдоишші-
яхъ, по теперь иші ниу щі'шц такъ какъ ата іштересіш часть ріічіі обрабаты-
вается иыичеиь гриииатикахь, (Иаров >дчик» оттшшлъ нумерацію ііодлшімика
базъ исрпігііиы, чтобы удоииііе были оличать иорекодъ съ подлишиікпиъ.)
’) Объ атомъ см. /Г. .?<)««. ІІІіісіііври, ЕІііш. стр. Г>33. елд. и друі-ік грани.
’) Нсауеіі. ч. аруі, !М, 13. Си. еще о корцЬ К^рчіуѵа^ (Ітіесіі. Еіуш. I, стр. 30В.
588 —
зи съ «р.Ф<», а слѣд и съ атЬо,— значитъ поэтому собственно;
не только на одной которой-ниб. сторонѣ или поверхности
предмета, прямо обращенной къ наблюдателю, но и на противо-
положной сторонѣ или поверхности того предмета. Если эта
противоположность выдерживается строго, то аіпЬ выражаетъ
двойственность (рус. неотд. дер), какъ иапр. въ апсерз, аіпін»
КішБ, и въ неклассическомъ аінЬіѵішп, атішіепв (съ зубами
верхними и нижними). Но языкъ посредствомъ апіЬ означалъ
не только положеніе непремѣнно двойное, двоякое, вверху и
внизу, спереди и сзади, во еще и какую-ниб. одну сторону
предмета, какая будетъ либо всего ближе къ наблюдателю,
либо всего ему виднѣе, и выставлялъ ее па видъ въ отличіе
отъ какой-бы то ни было стороны, либо и отъ всѣхъ другихъ
сторонъ; въ такомъ случаѣ ашЬ выражаетъ понятіе вокругъ;
около, кругомъ, ') и по-русски будетъ об.'Слѣд. іеітаіп Інпае
сиг8ч8 атЫі въ Сіе. Ѵиіѵ. 9. значитъ: луна па всемъ своемъ
пути обходиіъ пе только видимую для насъ, но и другую (еіце),
противоположную сторону земли, т. е. ходить кругомъ около
земли. II аніЬігс аіідпепі, ухаживать за кѣмъ-ниб. въ видахъ!
милости отъ того—не значитъ-ли именно подходить, подъѣзжать
къ кому-ниб. то съ той, то съ другой стороны? АпіѣсчІеі'С
обглодать, изъѣсть, аіпЬнгеіе опалить. Сл. еще апциігеге, аіп-
Ьиді’8, ипГгасіив, піпЬііиз (окружность). По если мы вообра-
зимъ края только площади и въ противоположность имъ цен-
тральный па ней пунктъ, а потомъ края примемъ, прямо за
окружность, слѣд. какую-пиб. площадь, хотя геометрически и
неточно, ') примемъ за площадь круглую, то получимъ корен-
ное значеніе предлога сігсппі: ') именно, посредствомъ сігсит
означается движеніе по окружности, слѣд. по круговой линіи;
') Ееліі тѣло вообще нообрнянмъ шаромъ, у котораго нѣтъ никакихъ мос-
КШіі> сторонъ, то расширеніе, обобщеніе значепія аіпіі будетъ понятнѣе.
) О сігсит, сігси—ц о ннпусі.І'. ш ііъ иыгонорі; см. К. .’іеоп. ІПнейдерл
1.1. стр. 536.	’
’) Кпкоіі городъ образуетъ площадь круга? однако гоиоритеп и у нѣмцепь:
Ііп Ѵтѣгеів сісг ЩаЛі н по-русски предѣльная .іпніл города наз. окружность
города.
но потомъ и движеніе только по какой-ппб. части окружности,
слѣд. по дугѣ, въ отличіе отъ движенія по хордѣ, наконецъ,
прикосновеніе къ различнымъ мѣстамч. окружности. Если дѣло
идетъ, о движеніи около тѣла, а пе площади, то надобно во-
ображать вперерѣзъ тѣла въ требуемомъ мѣстѣ движенія пло-
щадь. Поэтому сігсшп=вокру«, около, по всѣмъ пунктамъ
мѣстности, находящейся на какой-ниб. опредѣленной окруж-
ности. Сігспппіаге пгѣеіп тпигія, сігситГоіІеге агіюгет, аёг
іеггат сігсипіі'пікііі, сігситедиііате тоета, еігситѵепіге (дѣ-
лать обложеніе, устропвать блокаду), сігситзсгіѣеге (описы-
вать около кого-шіб. кругъ). Сігсишіге аіідиет а Іаіеге, а ітоп-
іе, Реіороппезшп. ') по сігсиіІив=объемъ, обхватъ, по также
и — обходъ, крюкъ, т. е. дуга въ отличіе отъ прямаго пути по
хордѣ. Сігсіпшіисеге ехегсііит вести куда-ппб. въ обходъ,
піопѣсіп вести около какой-ниб. части горы, іпвпіав яіщцеіп
вести по островамъ (поочередно), савіга веста въ обходъ по
лагерю. Сігсиіпа^еге едиипі, Іеігіопев, вііпіа, оборотить, по-
воротить, повернуть такъ, чтобы идти не по прежнему пути, а
сдѣлать обходъ, объѣздъ, крюкъ. СігситшіКеге іп ошпез рагіев
рассылать во всѣ стороны.
528.	Асі ?), первонач. одно п тоже слово съ аі, означаетъ
движеніе къ чему - ппб., приближеніе, подходъ, наступленіе,
при—, под- носитъ нлп ступать къ предмету пли къ мѣсту,
па мѣсто, какъ паир. въ шѣіеге, .кЫисеге, щііге, ассегіеге,
.кіѵепіге, азсепбеге, аррогіаге, аЙ'егге, авзиюеге, аппесіеге,
арріісаге, аііісегс, аііщаге, аіірпікеге, шІвегіЬеге. Сюда под-
ходятъ и шіевзе, аііхіаге, а«.чіііеге и подд., означающіе при-
сутствіе вь какомт.-ниб. мѣстѣ, но только такъ называемыя
ргаеяепііа асНопів регГесіае, какъ напр. шіѵеш'кзе. .тсі.чіііі&че,
а.ч.чсіІі.ч.че отъ аданіеге. Нѣсколько отличны отъ этихъ аііаіще-
ге, аііашаге, а<ЫиѢііаге, аіініігагі, шіеіѣте, шіигеге. асееп-
*) При піонъ иктъ нужды иіп.кіжііть іичь Ис.іоііиіііісзь оті пптіні Кенярші-
гной до Лгхѵш'іііні, что ііроіілпжлн-бы нрп наѵі ѵоНіпп ашЬіп>.
в) (і форыпхъ иредлопі сы. К. .7. Шнеіиісра) 1. I. егр. 624 «лдд., у котораго
шідойні) епраиллтьел и о слѣд^ьнцііх-ь иредлогах-ь иъ упомянутомъ отшшіешіц
н на і«<ігорнг<> будемъ указыкліч. только вь особнішыхъ елучнлхъ.
5(10
деге, аКіпо'еге, арргоЬаг", айігшаге, аііезіагі, а^позсеге, а<1-
топеге, аввеѵіігі, яддіссге, абтіпізігаге, шіопіаге и подд. =
доставлять чему-ниб. увеличеніе, прилагать къ чему-ниб. сврір
любовь, подходить къ чему-ниб. съ сомнѣніемъ, съ удивленіемъ,
оказывать услуги, заниматься снаряженіемъ п нодд. Стушева-
лось это значеніе въ акзі^наге, назначать въ собственность,
аІігіЬиеге, назначать на употребленіе или гъ распоряженіе;
первое значитъ: оставлять за кѣмъ-ниб. т. е. отдавать кому-ниб.
выдѣломъ изъ другаго, напр. части земли изъ массы а^гі рпЬ-
Іісі, посредствомъ извѣстныхъ знаковъ, намѣтокъ, примѣтъ; по-
слѣднее—отдавать кому-ниб. въ награду, въ ссуду.
А(і весьма близко по значенію къ іп, зиЬ, соп. Такъ папр.
аііісеге и іііісеге вообще~ увлекать, соблазнять, склонять, во
въ частности аііісеге—привлекать, приманивать, но і1Іісеге=
завлекать, поймать въ сѣти, въ силокъ или какъ-ниб. въ этомъ
родѣ. Абіге регісиішп — искать опасности, оЬіге рег. = не бо-
ятьса идти на нее, еиЬіге регіс. = не уклоняться, подвергаться
ей. Аезепіігі приступать, присоединяться къ мнѣнію чьему-ниб.,
выражать согласіе, соглашаться, сонзепііге быть согласну съ
кѣмъ-ниб., думать одинаково.
529. Апіе, ргае,рго, рог, оЪ. Апіе есть прямая антитеза къ
роні и означаетъ передъ, переднюю, лицевую сторону бытія или
дѣйствія какого-виб. предмета въ противоположность (выра-
женную либо подразуыѣваемую) тому, чтб находится или про-
исходитъ назади,^ впереди, спереди, какъ въ апіесиггеге, ап-
Іеіге, авіесеііеге, съ производными словами. Изъ этого разве-
вается 2) понятіе напереди въ ряду какихъ-ниб. предметовъ,
а отсюда 3 понятіе превосходства, преимущества-, первое,
напр., въ приведенныхъ сейчасъ глаголахъ, когда тотъ, кто
апіесштіі еіс., оставилъ позади себя не одного только, а мно-
гихъ; послѣднее въ тѣхъ же глаголахъ и въ аіііе^геііі, аіі
ееііеге, авіеіегге, апіеропеге, авіезіаге. И аіііеѵегіеге и н
цицероновское апіеѵевіге, оба — выступать впередъ, выдаваться,
выставляться, нисколько не означаютъ времени, а только ска-
зываютъ, что одинъ идетъ впереди, а другой остается назади,
оноздалъ, отсталъ; а когда апіе указываетъ и на время, то
- 591
всетакп понятіе одного позади другаго не исчезаетъ совсѣмъ.
Собственно время означаютъ ан(е1исаі.>из и апіепіегвііаішз,
образовавшіяся изъ временныхъ выраженій апіе кісет и аніе
шегйііепі.
Ргае, спереди, напередъ, представляетъ воображенію пред-
метъ, у котораго что-ниб. находится пли выставляется яа пе-
редней сторонѣ, на переднемъ концѣ, или на которомъ что-
ниб. старается выдвинуться напередъ, дѣйствуетъ впереди. Такъ
ргаеасиіиз, ргаесйіеге, ргаесіпкеге, ргаей^еге, ргаесерз, ргзе-
сірііате, ргаесішіеге, ргаезігиеге, ргаешшііге. Но если пред-
метъ есть множество, количество, масса то ргае шш чаетъ
значеніе 2) выступа напередъ, и притомъ а) въ прямомъ смы-
слѣ, а потомъ и Ь) въ метафорпческомъ=уПыко, больше 'дру-
гаго (другихъ), во главѣ—главой—больше, выше всѣхъ—, для
указанія на выдающееся положеніе, отличіе. Такъ въ ргаеіге,
ргаеспггеге, ргаеЬеге, ргаешійеге. ріаедгесіі. ргаесебеге, ргае-
сеііеге, ргаеьіаге, ргаеропеге, ргаеі’егге, ргаеіісеге, ргаесіа-
гиз, ргаергашііз. Если съ ргае сложено прилагательное, то,
какъ въ ргдесіагнз и ргаецгашіів, оно значитъ с) очень пре—
(ргаеШеиз, ргаероіепк, ргаеаііпя, ргаесаімкіз, ргае&еіітіпз).
Ргае зн. 3) прежде, напередъ, о томъ, что идетъ впереди дру-
гаго по времени, какъ въ ргаесіреге. ргаешаіигнз, ргаесох,
ргаешоііеге, ргаеЛісеге, ргаезаціге, ргаепіеЛіІагі, ргаеѵепіге,
ргаеѵегіеге, ргаерагаге (заготовлять напередъ) я подд. Если
ргае, какъ въ ргаеі'Іпеге, ргаеѵеііі, ргаетртчіі кажется =ргае-
Іег, то его надобно понимать зеііан ргае^ііапѣі - лііомо и даль-
ше впередъ.
Рго ;), откуда-шю. вопъ, вы—, выставляетъ на видъ какой-
ниб. предметъ, который игъ одной среды выступаетъ или вы-
водитсм въ другую, въ которой становится либо можетъ стать
видимъ. Такъ въ ргогііге (Сопи, іп рііЫісшп, ех сазігіз іп
ргоеііипі), ргоснггсге, ргосіисеге, ргиЙиеге, ргоіпеге, ргоі'еіте,
•) Не /іпОй.
•) Сродно., съ прі, тріггры;, яршгн;, ргіог, ргііаіі», ргі»сиа.
- 5 '3 —
ргоіешіегс, ргоігаііеге, ргогптрегс, ргогіеге, рговіііге, рго-
ярісеге (аіідио). Рготіпеге выставляться, выдаваться передъ
другимъ въ горизонтальномъ направленіи, но етіпеге обыкно-
венно только въ направленіи вертикальномъ, слѣд. = выставлять-
ся, выдаваться вверхъ, стоять, выситься ') Часто выступъ пред-
мета является въ отличіе отъ такого его положенія, въ кото-
ромъ онъ оставался закрытъ, скрытъ, спрятанъ, невидимъ, вза-
перти, на привязи; въ такомъ случаѣ рго означаетъ движеніе
изнутри наружу, и имѣетъ смыслъ: «открыть, такъ чтобы не-
премѣнно надобно или можно было что-ниб. увидѣть, услы-
шать, узнать»: ргосіашаге, ргошні^аге, ргоГанне, ргоіапаге,
ргойіегі, ргоропеге, рговсгіЬеге. Далѣе, рго выражаетъ 3) впе-
редъ, дальнія, т. е: движеніе впередъ или продолженіе движе-
нія отъ того мѣста, до котораго оно либо дошло, либо до ко-
тораго можетъ дойти: ргосейеге, рго&гесіі, ргоцгсЕйНЕ, ргоігп-
йеге, ргоѵеѣеге, ргоігщеге (убѣгать откуда-ниб.), ргойсівсі,
ргоррвеге, ргосгеаге, ргора^аге, ргойсеге, ргого^аге, рго-
сгазііпаге. или Ь) стремленіе, готовность двинуться по толчку:
ргопив, ргосііѵів. Иногда рго выражаетъ, что какое-ниб.
лицо дѣлаетъ либо терпитъ то, что выражается другою частью
слова—и въ тоже время подвигается впередъ, либо намѣрено,
желаетъ двигаться впередъ,: рговсішіеге (іеггапі), ргогцеге,
ргорсеге, напр. агта, положить оружіе (сдаться), ргоіиеге,
ргоіегеге, ргосиісаге, ргоДі^аге, рговіегпеге. РгопнНеге =
растить, отращать, отпускать, относится къ значеніямъ 1) и 3),
когда напр. борода появляется па подбородкѣ и потомъ отпу-
скается; по въ значеніи «предвѣщать, обѣіцать» оно относится
къ 2)=возвѣстить, открыть, что—. Особнякомъ стоитъ ргоііійе-
ге, удерживать, отклонять, препятствовать, собств. — задержи-
вать, заходя впередъ, заступая дорогу (аіідиеш, аіідийі, а ге, ге),
и такимъ обр. пе давать двигаться впередъ. Ргоіісвве, приносить
пользу, быть полезнымъ, аіісиі, собств. «возстать, выступить
въ пользу кого-ниб.».
) О ]>ГОІІІІіег«>. Іігиорш, сюда не о'гікхіпгл. іепчасі. (іудеі I. да.п.шіі
- 5ІЙ
Рог *’) выражаетъ движеніе навстрѣчу, на сцену, на глаза,
по значенію сродно не столько съ рго. сколько съ ртае. Рог-
Іеіиіеге, слово языка религіознаго. растягивать, держатъ, вы-
ставлять передъ кѣмъ-ниб., предлагать кому-ниб., 2) предвѣ-
щать, предзнаменовать, близко по зн. къ ояіеіміеге. Роттіцеге,
направлять навстрѣчу, протягивать, растягивать, 2) подавать,
доставлять (издали, сл. § 507). Роііпеге, подливать къ чему-
ниб., обливать, обрызгивать, марать, пачкать. І’оПіееп пред-
лагать что-ниб.
ОЬ, сродно съ і~і, озн. 1) движеніе навстрѣчу. не для сбли-
женія, а для контраста. т. е. движеніе насупротивъ, ѵіз-а-
ѵія какого-ниб. предмета либо принятіе опредѣленнаго поло-
женія въ виду его: осспггеге, бѣжадъ, идти, выступать, дѣйство-
вать навстрѣчу, напротивъ; оіііге, оЪециііаге, оѣрсете бро-
сать навстрѣчу, бросать впередъ, отдавать на жертву, ой'егге,
оЫочиі, орропеге, оЪігшІеге, оЬѵег>агі, оЬѵіи? (изъ оЪѵіаш),
орргоЬгіиш, оЬзйІеге, оѣзегргі, оЬеіІіге, оЬвегѵаге. Но съ поня-
тіемъ ((навстрѣчу» соединяется Ъ) въ нѣсколькихъ глаголахъ
значеніе препятствія, помѣхи, враждебнаго противодѣйствія,
какъ въ оЪзікѢеге, въ которомъ, однако, не выражается, какъ въ
гезікіеге, успѣшности сопротивленія,—оЬзіаге, оЬеззе, ойіссге,
осспггеге, о которомъ см. выше. Но гораздо чаще оЪ выра-
жаетъ 2) распространеніе присутствія либо дѣятельности
надъ какимъ-ниб. предметомъ такимъ образомъ, чтобы этотъ
послѣдній сталъ накрытъ, задавленъ, приниженъ, задержанъ въ
своихъ дѣйствіяхъ; оссираге захватить, предупредить, оЬГе^е-
ге, оЫі^аге, оссиіеге, оЪгиеге, оЫінеге, оЫішаге, оЫисеге,
оЬѵоіѵеге, оЪзірпаге, ой'ишіеге, оссаіеясеге, оЬкоІеіісеге (оі»—
оіексеге), орріішеге, оссішіеге, оЬех, оШгиеге, оЬзсоепия
(изъ оЪя п соепиш, слѣд. =соепо оЫІІиз), оЬіге обходить,
объѣзжать (посѣщать), оЬаегаіиг:, оЬевиз; въ этихъ словахъ оЬ
вообще соотвѣтствуетъ русскимъ объ—, за—, по—, въ смыслѣ
окруженности, замкнутости, отдѣльности. Въ осскіеге, по-
•) Что рог не одно и тоже сі ргог объ этомъ см. прекраей<»е раяг.чснпяіо
} Корсвена* КгійвсЬе Веііга^е, стр. йб слд.
38
— й!>4 —
бквпть, повергать на землю, которое примыкаетъ къ орргііпе-
ге, првдавлять, задавлять, подавляъь, заключается, конечно, тотъ
главный признакъ, что рубка такъ сильно обрушивается и дѣй-
ствуетъ на встрѣтившійся предметъ, что онъ долженъ упасть,
а въ оѣігесіаге, унижать,—конечно,—всячески злонамѣренно
браться, затрогивать (вцѣпляться), и так. обр. что было чисто,
марать, что было велико, унижать. Кажется, и оЬвснгив от-
носится сюда-же, можетъ быть, отъ схіа, слѣд. = закрытый,
покрытый тѣнью. Въ оссііісге, оЬгі^еясеге, оікіпгаге, оіиіпгез-
ееге, оіиіогшіге, оіиіоппізсеге, оЬпіпіевсеге главный признакъ
тотъ, что паденіе, цѣпенѣніе и пр. по всему встрѣтившему-
ся предмету распространяются мало-по-малу, постепенно. 8о1
оссібіі.
530. Соп, тоже, что сит, ^бѵ, абѵ, вмѣстѣ (съ), означаетъ
соединеніе нѣсколькихъ, предъ тѣмъ бывшихъ })аздѣленными,
предметовъ либо просто на одномъ пунктѣ пространства, ли-
бо въ тоже время и въ какую-ниб. группу, въ извѣстное цѣлое,
а отсюда метафорически, Ъ) соединеніе на общую, одинаковую
участь, дѣятельность, въ одинаковыхъ видахъ, съ общею цѣлью.
Сопѵепіге іп Іоспт, с. спш аіідио, аіідиепі, сопѵепіипі іпіег ।
зе <1е—, сопѵепіі іпіЬі іесшп, иі—эти выраженія показываютъ
переходъ оттѣнковъ понятія изъ одного въ другой. Такъ еще
соіге, сопПпеге съ разными оттѣнками, сосете (сгонять въ одно
мѣсто, созывать, сводить, собирать), сошреііеге, соиѵосаге,
сонцгейі, сопзсдпі (настигать, достигать, доходить), сопсіеге,
сопсііаге, соіщегеге, соидпігеге, сошрогіаге, соііі'іп^еге, сон-
і’шніеге, соііі^еге, соіцісеге, соИійеге, сопГегге, соіпропеге,
сошрагаге, соніеікіеге, послѣдніе четыре между прочимъ =
сравнивать, сощипнете, соііодиі, сонвемііге, соіуигаге, соішрі-
гаге, сопзосіаге, сопіргоЬаге, соштипісаге, сопвиіеге, сонііп-
Кеге, и мн. др. Въ рѣчи о предметахъ, уже составляющихъ
') Въ сопвегіЬеге составлять, сочинить, оттѣнокъ такой же, какъ въ сопіе-
хеге, т. е. и сопбсгіііеіе значитъ: нѣсколько матерій, не связанныхъ между
собою прямо, соединить въ одно цѣлое, напр, составить цингу, письмо. Сл рег-
всгіЬеге, § 534.
— 595 -
цѣлое, еоп озн. 2) вліяніе йатшаіо состоянія на вся части,
стороны, словомъ на вс» наружность и внутренность такихъ
предметовъ. Такъ въ сотргішеге, сопііпеге, сотйеяше. сопй-
сеге (совершать, выполнять, порѣшить, доконать, уничтожить),
еоггаеге, соПаѣі, сопсійеге, сопьпг^сге, сопіешіеге натягивать,
напрягать, сопѣегеге, соіпсйеге, сонвщпеге. соійщеге про-
ткнуть, проколоть насквозь, сорновсете, сощрісеге, сопзійегате,
соѣогѣагі, сонзегеге, сопѵегіеге и др. Но это значеніе часто
такъ смягчается, что глаголъ, сложенный съ соп, не отличает-
ся въ сущности отъ простаго глагола и употреблялся особенно
тогда, когда простой глаголъ былъ мало употребителенъ: сопзсеп-
йеге. сопѣешпеге, сопШеге, сопіісеясеге, сопзізіеге, сопзійе-
ге и др.
Сои особенно близко по значенію къ ай, оЬ, рег. Въ соіге,
сопѵенііе, соіщгейі н подд. глаголахъ, означающихъ физиче-
скую встрѣчу, выражается соединеніе предметовъ, до этого быв-
шихъ раздѣленными; въ агііге, агіѵсиіге, .щргейі и пр,—при-
ближеніе предметовъ, бывшихъ передъ тѣмъ въ отдаленіи, и
этотъ главный признакъ переносится и на не-мѣстныя, нрав-
ственныя отношенія. Такъ айепсіеге натягивать, мѣтить въ
какую-ниб. цѣль, соіЛевіІеге вообще натягивать, напрягать всѣ
наличныя свои силы; соіюііагі при своемъ увѣщаніи внима-
тельно, горячо затрогивать всѣ чувства, мысли, вызывать ихъ;
аЛюгѣігі совѣтами возбуждать къ достиженію какой-ниб дан-
ной цѣли. Айзріеегс устремлять взглядъ на что-ниб. і взгля-
дывать), сонзрісеге при взглядѣ замѣчать, усматривать (уви-
дѣть). С<ири>8сеге знакомиться, разузнавать по сопоставленію
признаковъ, узнавать; гщповсеге доходитъ въ мысляхъ, приходить
къ убѣжденію, къ пониманію, признавать, узнавать, какъ въ
словахъ: І)еііш артіозсеге ех орегіЬпв, и Ь) присоединять
къ знанію, пониманію дѣла другими и свое согласіе, соглашать-
ся, признавать. СопЙв^еге аіідпиі прикасаться къ чему-ниб.,
дотрогииаться до чего-нпб., т. е. при столкновеній, совпаденіи,
встрѣчѣ; Ь) коснувшись присвоить, захватить, достать: айііщеге
аіцрійі простираться, доставать до чего-ниб., т. е. подходить
къ тому близко п какую-ниб. часть того трогать, присваивать,
' Зз”
— 596 -
захватывать, доставать, получать. Сопскіеге рубить въ куски
(изрубить), оссйіеге сразить, свалить съ йогъ; сопсміеге упасть
совсѣмъ, т. е. развалиться на куски, или, по крайней мѣрѣ,
въ цѣлости всѣми частями, оссйіеге опускаться, падать на
виду, на главахъ, пропадать. Сопіецеге покрывать со всѣхъ
сторонъ, оЬіе&еге закрывать отъ глазъ, прикрывать, оба=пря-
тать, скрывать. Сличи сопзедпі, а&чедиі, оііяециі, сопііпціі,
оіяііщіі. О близости по значенію къ рег см. § 534.
531. Лгз, зе, аЪ, (іе, ех. Нік, сродное съ о'і^, сі/а, ііі,
собств. овв., что сдѣланъ промежутокъ между двумя или болѣе
предметами либо частями какого-ниб. цѣлаго, 2) что предметы
либо части не <зъ связи между собою, а въ разрытъ, 3) что они
различны, слѣд. (Ііз противоположно частицѣ соп. Півіаге быть
отдаленными, отдѣленными нѣсколькимъ предметамъ другъ отъ
друга, Ь) быть отдѣлену, быть раздѣлену разстояніемъ, 2) быть
различну. Вйіисеге паѵея, огйіпез, (Іізаесаге, (Ііязоіѵеге, <1івсіп-
сіеге, (Ііѵкіеге, Иівігаінте, (Іівіпіщеге, (Іізрсеге, (Ііясебеге, <Пгі-
шеге, (Ііѵешіеге, (Ііяііпциеге, (Іічсегпеге, біякеіИігв, йівсгераге,
(ІіЙегге, (Іі)и(іісагс. Іііцтесіі уходить прочь, отдѣляться, Ъ) от-
ступать отъ настоящаго вопроса, дѣлать отступленіе, вставлять
эпизодъ, дѣлать вставку, но (Іе^гебі, опускаться, спускаться,=
болѣе употребительному безсешіеге. Вііплшеге дѣлить на мел-
кіе куски, но (Іешіішеге отнимать какую-ниб. часть и так.
обр. уменьшать что-ниб. Часто <1І8 озн. 4) аккуратность, праг
вилъностъ дѣленія и указываетъ на раздѣленіе кусковъ, ча-
стей какого-нибудь цѣлаго по извѣстному плану. Такъ въ
(Іівропеге, гіівігіішеге, йінрегііге, (ЫТишіеге, сіішеіігі, (іііпеіагі,
йіксивіЬеге.
йе, одно и тоже съ архаистическимъ 8е==віпе, напр. ве
<І0Іо=8Іпе ііоіо, въ сложеніи съ глаголами означаетъ уничто-
женіе связи, отдѣленіе либо выдѣлъ, исключеніе, какого ниб.
предмета изъ какого-ниб. большинства либо груды, массы, обык-
новенно для какой-ниб. спеціальной цѣли, вообще — всторону,
ветеранѣ, ошіѣжто, не въ связи съ—, напр. помѣщать, ста-
вить и т. п. Сличи несеііеге, весеббіо, Беіііііо, вебнсеге, керо-
пеге, херищеге, ’) весегпеге, яерагаге отдѣлять, ьецге^аге
выдѣлять, отбирать, зерагаХіт отдѣльно, всгоронѣ, всторону.
про себя. 8е въ сложеніи съ именами прилагательными. не
происходящими отъ глаголовъ, стоженныхъ сь яе, выражаетъ
лишеніе, отсутствіе чего-ниб., часто —без—: яеспгпв безза-
ботный, яосогн безсмысленный, вміпіия безъ заднихъ мыслей,
безъ обмановъ, прямой, искренній, усердный: впрочемъ корень
послѣдняго слова не опредѣленъ окончательно *).
АЪ, одного корня съ і~.Ь,-==от~-, у/—, выражаетъ, но край-
ней мѣрѣ въ словахъ, означающихъ мѣсто, противоположность
къ ай и означаетъ удаленіе отъ какого-ниб. предмета: аЬіге,
аЪеггаге, аініпееге, аЬінеге, аЬіісеге, аврогіаге, ані'еіте, аЬгі-
ретг, яиііщеге, аЬяігаЬеге, аѵегіеге, аѵосаге. аЬзсопйеге,
аѣсіеге, аЪпиеге, аЬбісаге и пр.: въ этихъ и подобныхъ глаго-
лахъ понятіе мѣста переносится и па другія условія.
ІЭе означаетъ прежде всего движеніе внизъ или долой съ
кикто-тіб. пункта высшаго ни какой-ниб. низшій, а йотомъ
2) и вообще движеніе изъ одной среды нъ другую, съ одною
мѣста на другое,—впрочемъ, въ такомъ смыслѣ, что мѣсто,
на которое направляется и идетъ движеніе, не выше или по
крайней мѣрѣ воображается не выше начальнаго пункта; во-
обще соотвѣтствуетъ русс. съ (въ смыслѣ сверху и съ мѣста),
у. отъ. Вссйіеге (ех ецпо, ех агіюге), ііезсешіеге, йеѵоіѵеге,
ііергішеге гіепіег^еге, йссштеге (ех агсе, ;и! шаге, .чраіінш),
(Іеіаі)і, (іеГІиеге, (ІеиііНеге, сіеьъіеге садиться, опускаться, по-
грязать, погружаться ііеыііёге (быть не въ бодромъ, усерд-
номъ положеніи и дѣятельности, но мѣшкотно, вяло, лѣниво)
сидѣть (ни съ мѣста), (іееііѵів, (Іетщтаге, ііерщі.іге, <1е<1н-
*> НсіиисОш и сіунисіиз очень ясны къ Сіе. Еіп. 4, 15.
’) Сл. § 327.
Въ ііергіілеге е=діишті. вниіь, і«нш;іиггь, спускать, иырааиіетсл перемѣ-
щеніе на мѣсто, ііуиЕтъ низшій, въ сравненіи съ бывшимъ до этого, іп орргі-
ші-ге=давить внизъ, надаплягь, подавлять— помѣха свободѣ дѣйствіе, сдѣлан-
ная насиліемъ.
’) Но еоііаіііеге опуститься’ совсѣмъ, остановиться, геаійеге опасть, пови-
ниться, оба гов. въ отличіе отъ продолжавшагося усиленія, распространенія.
— бнн
сего {істиги, сіосейсго (<Іс ѵпііо, ііч ѵіа, ѵіа, ііс ріоѵш-
сіл, ох Авіа/ де рите), оставлять, и-~тпкъ кикъ большею ча-
стію ито происходитъ навсегда— 2) рнвставяться, покидать,,
бросать, отсюда Ь) (іи ѵііа-/- умирать, по по гои, шімапсръ
«ІЙсегіегв о покиданіи лица; іІсІІесЬеіс, (Іссіішіго, ііеі'еггі' (аіі-
іріі<1 ші .іікрісш, переносить), <1<і|ірегс ') вообще намѣренно
отчислять для какой ниб. цѣли, выбирать, «Іеекінге срубать,
отрубить, срііиыиать, отрѣямшіть, п но 500 покончить, по-
рѣшить. и такъ-жо употребляется ііисег/іеііі, таісь просѣять,
отдѣлить пужиоо, чтобы дѣло, спорь, СТОЛКІІОНСНІО СТИЛО ясно,
Поятому рѣшить окончательно, в пе только раздѣлить, ршіо-
брпть пііьсш’іісгс). ЛІюнне быть въ отдаленіи, но <1е«ня<! быть
удалену, устранепу, устраниться съ надлежащаго, настоящаго
мѣста и понтому пропускать, не, являться, (Іешсге отни-
мать, отдѣлять юікую-пиб. часть, (Іоронсегв и іісргсспгі ста-
раться і'ымімнп что -ниб. •'). 3) | >е оапачаегь распространеніе
шикою-ниіі. дѣла сг, оіриоо мѣста предмета на цѣлое и та-
кимъ обр. получаетъ 4) шіаченіе соисѣмъ, очень мною. 1>еа1*
Ьаіч* набѣлить, иыбѣлить, бееоциеге дать увариться, ііешогі
умирать, замирать, вымирать, (ІеГіссге выдти, истощиться, панр.
ііеі'ігішіі. ѵіп*н іші, «Іецегіегаге вырождаться, «ІеГцпрі вынести,,
перенести, выдержать, (ІеІпіНаіе покончить съ пойной, поло-
жить войнѣ конецъ, отсюда--побѣждать, покорять (сііш аіііріо),
«іесоіог, (ІеГопііІк потерявшій цвѣтъ, формы, т. с. красоту, ііи-
ѵіпгепі рапбить, (Іегсіішріеге соверіпенпо оставить, бросить,
покинуть, (Іиатіпііаге гулять до усталости, нагуливаться, «Іи-
пііпіі'і, іісаніаге, ііеікн'е, сильно, очень удивляться, и пр.
Кх, ійяражаеть I), что какой-ниб. ире.дме.т'ь оысыі/иаеиг»
ѵлъ ’ШНПЫ’миаю мѣста, и поишіиетъ ело, оип. движеніе нонъ,
вообіцеаі НЫНН—-: схіге, еіпаіііпе, еІТегге, еПпінІеге, егнпі-
реге, еѵонн'і'в, схсгмісі'е (« Іоси и напр. ішніпш), гііііцпіги,
'/Осо........ 'иігіо іоп. іісііпі ііНі|іпі~ иііііідпті, иудв-нііГі., іо. смцслЬ іціо-
іііідиіі- іи іоі'ііііі іі|іі|ііі'ііі, ііііі|іиі сііЬіііііиіц но иініііеоіт —« уііпдиті,, отііодиті.
11)01'11. о I'! г ЦѴШ'іііііЬ
') Ьвііці'ге, чтбирик дли ішиій-ииб. опреОа.і«яной, спеишлііноіі пѣли.
•) <іл. К ьог..
5'ИІ —
пІіці'Ге, сіісеге, ехсіиге, ііхіііЬоп-, е.хіцеге,еднеіо, ечицітге, еіі-
ііеге, ехілаііеге, егіреге, охс.кіело, ічсиісгн, еІиЬі, еѵосагв,
оПІпге, е<іеі‘«, еіофіі, епініііііі'е, «Йііцеге, е.ѵікіеге. Нч. при-
ложеніи іеь направленію иертикнлі.ікіму <‘Х вырііжпеть 2) дви-
женіе ііін'і>!въ = іім ~,тл—,по0—: «шегиете, епііііего, ехсві-
Іоге, ехі.оііеге, еіГо.гге (Іініііііііін), етіцеге, ѵхніпіеге, енгешіиге,
епіі.і и дрр. (’іодп. примыкаетъ 'Іі понятіе—-по.ібузкдать состо-
яніе, пускать іп. ходъ (вызывать, выпускать па свободу, на
сцену) какое-нибудь дѣйствіи или состояніе извѣстнаго пред-
мета либо а) до тѣхъ норъ, пока то дѣйствіе или состояніе
пропадать совсѣмч,, либо Іі| пока не раскроется вполнѣ. Въ
егіпііго, «хрсбіге, ініііс.Іенге, оІТіпцеге, еіГіс.еге, ехріісагг, ехро-
поге, «хргінпте (напр. е.іГшішвI, «шитаго, еппто.гпге и подд.
выражается устраненіе грубости, запутанности, сбивчивости,
пеисностіі и пр., а въ ехосаге, еііівціиѵе, е.хнііплпоге, вхаг-
ііенсага, і'іпогі, «носите, еѵегіете, еѵііаго и—если угодно—и
и'і. ей'пцегя, главный оттѣнокъ — появленіе плода. результата.
53‘2. Іпіго, іп, не, нее, і.чь Іні.го, творительный падежъ въ
смыслѣ, нарѣчія, какъ иііго, сііго, употребляется въ сложеніи
только с'і. немногими глаголами п почти только въ значеніи
мѣста, т. е. ині/трі, ніичімета («—): іпіі'оіге, іШгоіІіісеге. іп-
Іі'опііНз^ге, іиігочріссге, іпігоГегге, інігоѵосіпе, ивъ которыхъ
только іпі.і'оіінсега и ііНгомрісеге употребляются н меіів|іори-
чпски: первой = посвящать (знакомить), давать роль, вводить
іп. употребленіе, учреждать, заводить а послѣднее = іінима-
толыіо псматриваться, глубоко проникать по внутренность, сущ-
ность, характеръ кикоП-нпб. вещи, дѣла.
Псотдімяемый предлогь ііі, : -, но і. іііачасть собственно
иияі/ж/гь», и бо.іыш*ю частію изи. только то, что какоіЬниб. нрод-
метъ, д'ЫІстііуіоіцій либо герпящій, илвііетііымь обстоите іьстшімь.
сосголніем’ь пли дѣйствіемъ воіібуждпется, зитроппшстся, пости-
гнется либо извѣстное обстоятельство грозить предмету затро-
нуть ого пі'ти'рчіісінтчті). Для пригодности итого предлога всо
равно, глубь ли предмета пропинаетъ нночат.іѣпіе, пліяніе, или
') ІІП|Кі’І<' а , іи. н им і- •’Міл* і |і \ ікп[н*6луг ІІ.ПІ і* іініін ср»
— (;оо —
онъ затрогивается только на своей поверхности. Сличи іііНіі-
еге. ііісі()егс, іпіресііге (вапутывать, задерживать въ чемъ-ниб.),
ітЬіЬеге. ітЬиеге. іпіріеге, ішшег^еге, ітпіізсеге, ііщегеге,
піпазсі, іпйііив, іштогагі, ііптогі, ітріісаге, іпГегге, ітрог-
іаге, ітргіпіеге, іисѣкіеге, іпзрісеге ') съ іііібеге, ііміисеге
(наводить краской, окрашивать), -) іпвсспііеге, ітріпреге, іпіеп-
<1еге, іпііііі, іпііаегевсеге и съ означающими оба отношенія къ
предмету іІІаЬі, іггсреге, іпскіеге, ііііссте, іпппійеге, ітропеге,
ітрегаге. Къ первому и второму классу относятся и употреб-
ляются на вопросъ: гдѣ? іпе.чзе, іпатЬиІаге, іпякіеге. Іпаига-
ІП8 вызолоченный, но аигаіик украшенный золотомъ, съ золо-
тыми скрашеніями, а аигеііБ—просто золотой. ІШізігаге и іііи-
ііііпаге дѣлать предметъ блестящимъ посредствомъ освѣщенія,
собств. выставлять на свѣтъ, среди блеска, іііисексеге стано-
виться среди свѣта, слѣд. становиться блестящимъ, ііщгаѵексеге
становиться грязнѣе, тяжелѣе, больше, непріятнѣе, вреднѣе, ]
опаснѣе. Но въ иныхъ сложныхъ глаголахъ выражается 2) толь»
ко стремленіе. желаніе затронуть предметъ: ініііаге, ішреп-
(іеге, іішпіпеге, іінргесагі, іЛасгнпагі (—ге), Ши<Іеге,‘да и въ?
ііісііаге, ішреііеге (наталкивать), іпсіашаге, іпѵосаге, іпіріо-
гаге, іпсейеге; 3) выражается понятіе: посредствомъ какихъ-
ниб. дѣйствій вступитъ въ какое-ниб. состояніе: ініге, напр, |
ііег, ішщізігаіиш, ргоеііипі, іпсіреге, и Ь) дѣлать то, чтобы
какой-ниб. предметъ вступилъ въ какое-ниб. положеніе', іпсеп-
<1еге, іпігііщеге, ііпшиіаге. іпѵегіеге. іпсііпаге. іиппіпиеге, іпч|
ІііЬеге=вводить предметъ въ такое положеніе, чтобы съ нимъ
произошло горѣніе, переломъ, измѣненіе, наклонъ, уменьшеніе,
сокращеніе, сжатіе ’). Ішреігаге и ііи1н]»еге должны остаться
вопросомъ.
Іп, которое, какъ нѣм. ип, гр. іѵ—и а—, русск. не—, без—,
обыкновенно отрицаетъ, уничтожаетъ понятіе другой части
*) Ішриіаге, ставить въ счетъ, откуда Ъ) вмѣнять (аіісиі аііциііі).
*) Ішшоіаге, отъ шоіа, обсыпать толченой ячменной крупой и так. обр. об-
рекать па жертву. Сл. Гариѵ/пні, Нота. Кеі. 1, стр. 162.
’] Что іп здѣсь заключаетъ въ себѣ понятіе о перемѣнѣ и пр. па часчічмъ,
объ этомъ си. Зейфферта, Саеі. § 32.
слова и придаетъ ей значеніе противоположное, употребляется
въ сложеніи съ именами прилагательными, нарѣчіями и прича-
стіями, напр. іні'еііх. щвоіпііз, ітнѣегѣіб, іікіпппіз, інпосена. і<$-
поіпв, ітніепвнв,—а съ глаголами только съ тремя: ітргоѣаге
неодобрять, щпогаге не понимать, не знать, іщюзсеге не обра-
щать вниманія, забывать, прощать.
Ке—, встрѣчающееся только въ немногихъ сложныхъ сло-
нахъ и сродное съ ѵг,—, коренъ нѣм. пеіп. лат. поп,—перво-
нач. есть не что другое, какъ простое отрицаніе понятія дру-
гой части слова, какъ въ пеіаз, пеіазіиа, не^о (изъ пе—а(о),
и въ формѣ пес (пе&—) въ не^іщо, пеіщіітпп, песоріпапз,
песоріпаіпз '), но въ пеГапіІиз и пеСагіиз получаетъ значеніе
чудовищнаго, отвратительнаго въ смыслѣ нравственномъ; но
МапАпя выражаетъ только понятіе громаднаго, необъятнаго
(по величинѣ).—И ѵе встрѣчается такъ же только въ немно-
гихъ сложныхъ словахъ. — именно, въ обыкновенномъ языкѣ
только въ ѵесогв, ѵеваішн, ѵеіпенб (откуда ѵекешепз) и въ
ѵертапйія, и выражаетъ, что сог, запііаз (апіті), тепз п ве-
личина находятся въ состояніи ненормальномъ, и въ такомъ
случаѣ ѵе»гаін1І8 можетъ быть и слишкомъ магъ, и слиткомъ
великъ ).
533. Іпіег, зиЪ, виЫег, 8Ы8. Іпіег, изъ іп и іег, употреб-
ляется въ сложеніи со многими именами существительными и
глаголами, но въ сложеніи съ прилагательнымъ въ' классиче-
ской прозѣ не встрѣчается ни съ однимъ 5), выражаетъ от-
тѣнки: въ промежутокъ, въ промежуткѣ, вразрѣзъ, сквозь: іп-
іегѵаіішп, іпіегсарейо, іпіегтнпіііііш, іпіеггех, іпіеітішіііиа, іп-
іегргев, ініегеззе, іпіегропеге, іиіегрсеге, іпіегсеАеге, іпіег-
(Іісеге, іпіеггодаге, іпіегреііаге, іпіеггииіреге, іпіепвіііеге,
іпіегіисеге, іпіегйсеге, іпіегсіреге, іпіегішеге, іпіегіге (про-
*	) Вѣроятно, вставочное с или % уиотр. только для благозвучія, позволяло
не совращать слоговъ.
*	) Сл. Рейсаіа, Ѵогіезз. изданіе Гаазе, § 160.
	) И іиіегиіигаій у Цицерона и Цезаря не встрѣчается, но у Ливія встрѣ-
чается.
— 602 —
среды. наличныхъ, существующихъ предметовъ).
ІпСегбій "й! іпіегдигп стоятъ особпяком%ййй,
8нЬ, рлр,. указываетъ на то, что предметъ находится подъ
чѣмъ-либ. либо внизу, чего-либ. стоящаго неподвижно, прочно,
находится у основанія, почвы какого-либ. другаго ') предмета,
подходитъ къ нему, подбирается къ чему-ниб., либо примы
каетъ, пристаетъ къ чему-ниб., входитъ въ то,—либо съ тѣмъ,
чтобы просто тамъ остаться, либо чтобы сдѣлать что-ниб. для
предмета, именно привнести ему что-ниб., или что-ниб. у него
отнять, испортить. Вторая часть слова, глаголъ или прилага-
тельное, либо ходъ мыслей рѣшатъ, которая изъ этихъ кате-
горій идетъ въ данномъ случаѣ. Но па мѣстѣ понятія вни-
зу, у основанія весьма часто является 2) понятіе въ хво-
стѣ, со стороны, съ боку, обходомъ, .если примыкаетъ какой-
либ. посторонній предметъ, и такъ какъ то,, чтб находит-
ся у пасъ непосредственно подъ ногами, не, такъ замѣтно,^
какъ то, что лежитъ дальше, то апЪ часто = незамѣтно,
тайно. Сравнимъ виЬсввс, зиілгс зиЬ(1ег^;,^и1>іісеге, аур- * *
ропеп., «иЫиеге, зиЬгиеге, биіжігиеге, зиссиіпЬеге, зиін&е-
ге, ниЫеѵаге, зиЬзсгіЬеге, зиЬзнІете, .чиЬкізіеге кпшіпй-
(;еге, зипішсгресс, зийиініеге, яийосаге. зиіуип^еге, зиЬіе-
хеге, зиЬнедиі, зиініисеге ;), зиЬігаІіеге, зиггіреге, виггереге,
виЬаинсиІІаге, зиЬигЬапцз (примыкающій къ городу, вблизи
оті. него, «въ его окрестностяхъ). Потомъ, пристающее либо
затрагивающее метафорически становится болѣе или менѣе
убавляющимъ силу того, что имгь затрагивается. Отсюда зиЬ
получаетъ значеніе 4) нѣсколько, немного, какъ въ виЬгк
(Іеге, виііігавсі, ниінінілиге, ыиЬілѵііІеіе, виЬсІіѵііІегс, киЬгив-
іісии, зиЬакгезіін, зиЬаЬзипІиз, впЬіііПігіііз, зиІюЬьсигив, виЬ-
<1оІп8 и дрр. Если что-нибудь подходить къ предмету, поки-
дающему свое мѣсто, то яиЬ выражаетъ 5) на мѣсто (того-то),
*) Въ ѵегЬа пеиіга оно естественно иырижаетъ оттѣнки: <іслндъ яа чад»-^
ѵиб., послѣ, вдоВачокъ, слегка.
’) Киіііте ІВВПП11, соііет, іесіпіп, ацпані, ІнЬогев, регісиііпп.
') ВиЪвівіепв останавливаетъ свои ноги.
•) йиіГосапн иодхвативастъ за і'апсев.
‘) 11ии<‘ иті. -.ітих і. глаголоіл. истрѣчаіотся вмѣстѣ въ ;щач. 1,3 и 1, ли«’о 3 и
для замѣны чего-ниб., чті> удалилось, покинуло свое мѣсто.
Такъ не только въ военныхъ выраженіяхъ шѣнециі, япссебеге
(іпѣсдгі і'еняія) п у юристовъ заПісеге, кпітогѣіП, но напр. и въ
япрріеге (пополнить, замѣнить недостатокъ, пропажу), япѣвіі-
Інеге, япррогѣаге, яиѣѵеѣеге, япиппіііеге, яиццетеге, яиѣоіея-
сеге (снова вырастать).
8пя ') выставляетъ на видъ такую дѣятельность, которая—
смотря по второй части слова (глаголу) — начинается у осно-
ванія предмета и либо сама идетъ вверхъ въ предметѣ, либо
самый предметъ поднимаетъ съ почвы вверхъ, либо поднявшись,
останавливается, закрѣпляется вверху,=«смерть, ооеут, прямо.
Сравни яняріееге, смотрѣть снизу вверхъ, и поэтому а1) смот-
рѣть подозрительно, подозрѣвать, Ь) впрочемъ рѣдко=удив-
ляться, япярігаге вздыхать глубоко, изъ глубины души, янясі-
регн, яияѣиііяяе, яияренйете, яняііпеге.
НиЪіег—, изъ яиЬ съ іег, выражаетъ оттѣнокъ: прикрыто,
закрыто подъ чнмъ-ниб., подо чті-ннб., и.п-поііг, чею-ниб.,
напр. яиЫегйщеге, хиЪѣегІаЫ.
534.	Рег означаетъ 1) прохожденіе всего пространства, вре-
мени и (метафорически) того, что можно сравнить ст. тѣмъ и
другимъ: рег:щгаге, реппапаге, регтапеге, реНпінІеге, рег-
сиітеге, регярісеп*, регсиіеге, ретсеііеге, регГгіпцеге, регпос-
Іаге, регіегге, регйисеге (отводить, провожать, поставлять, по-
ставлять куда-ниб.), регііпеге. По что проходить всѣ стадіи
дѣла, то доходить до конца его; поэтому рег часто озп. окон-
чаніе, выполненіе, совершеніе: рега^еіе, реНісеге, регѵевіге,
регяспЬеге. А что проходить по всѣмъ стадіямъ дѣла и захва-
тываетъ всѣ моменты дѣла, какіе имѣются въ виду, то проходить
анаскооэъ, «а высшей степени, чрезвычайно». Так. обр. рег
3) въ глаголахъ, именахъ прилагательныхъ и нарѣчіяхъ ста-
новится — очень, весьма'- репювееге, регѵеЛе, регіііпеясеге, рег-
ріасеге, регріепшіив, репіійісііік, реідаіия, реппацвия, репііи,
) Проияошло-ли ВП8 изъ 8ВІ18, 'овь "томі сл. Шпг.йдсри, ЕІешепЮгІсЬге (,
<}тр. 605 сад.
рсте^ге (упіедши за границу, переступи границу, за границей,
изъ-за-границыр Наконецъ, что совершенно переступило отве-
денное мѣсто, свои границы, то вступаетъ въ область другую
и пропадаетъ изъ первой. Так. обр. рег становится 4] = на
другую сторону пере—: регіпреге, рсгІііЬеге, регсіреге (пере-
нять въ свол руки изъ чужой власти, перехватить, захватить,
схватить, усвоить, понять) съ репіеге и страдательнымъ къ
нему регіге,—впрочемъ послѣдніе съ спеціальнымъ оттѣнкомъ
исчезанія изъ области видимыхъ предметовъ и вступленія въ
область относительно или совсѣмъ невидимаго, слѣд. погибша-
го, уничтожившагося.
Примѣч. Гдѣ сол—и рег—являются синонимическими, тамъ
надобно имѣть въ виду, что при рег представляется линія, а
при сои—площадь либо тѣло. Сопйсеге сдѣлать дѣло во всемъ
его объемѣ, во всей его полнотѣ, покончить съ дѣломъ, ио
регіісеге передѣлать (пройти) всѣ явленія, части, моменты и
т. п., какіе представляетъ дѣло, выполнить его на-чистоту, по-
ставить на ноги, устроить, обработать, выработать. Сл. сопіі-
пеге, регііпеге, сопііп^еге и регІін§еге; сонйшсіеге и рег-
Іиидеге: первое = ссыпать, смѣшивать въ одну массу, а по-
слѣднее = обливать, осыпать во всю длину, безъ перерывовъ и
до конца; соіншніаге перемѣнять на что-ниб. другое, что тутъ
и поступаетъ на мѣсто прежняго, замѣнять, но регіниіаге по
знач. 4)—переносить, перемѣщать въ свою собственную область
или въ область другую.
535.	Розі употребляется въ сложеніи только въ немногихъ
словахъ, и въ обыкновенныхъ глаголахъ зн. послѣ, ниже, въ
смыслѣ степени, достоинства, какъ въ розіЬаЬеге, ровіропеге;
потомъ значитъ послѣ во времени, какъ въ розіпіегііііапиб,
или еще позади, за—, какъ въ рошоегіпш (розі іпигиш).
536.	Ргаеіег, сложное изъ ргае и іег, означаетъ мимо,
впередъ, дальше, часто про—. Ргаеіегіге проходить (мимо), 2) об-
ходить, проходить, пропустить, напр. зііепііо, не упомянуть,
3; не обращать вниманія, не принимать въ расчетъ, въ сооб-
раженіе; ргаеіспиіііете пропустить мимо, 2) оставить, бросить,
пренебречь ’)•. потомъ ргадіегПиоге, ріъеіегѵеѣі, ргаеіегіаѣі.
Если и ргае, какъ было сказано въ | 529. иногда значитъ
«мимо» и слѣд бываетъ повидимому= ргаеіег, то это объ-
ясняется тѣмъ, что въ ргаеЛег есть оттѣнокъ «впередъ».
537.	В.е относится къ теіго, какъ іи къ іійго. Оно выра-
жаетъ 1) движеніе назадѣ въ отличіе отъ «дальше впередъ»,—
все равно, а) обращается ли дѣйствіе опять назадъ къ точкѣ
своего исхода, начала, или Ѣ) тамъ и остается вліять, куда
только что дотло, пли с) извѣстное дѣйствіе противополагается
стремленію впередъ, т. е. выражается остановка съ сопротив-
леніемъ, отпоромъ, отраженіемъ. Сообразимъ геЛіге, ге^гейі,
гесесіеге, гетеаге, гесиггеге, геѵеѣі. терогіате, гесіреге Іпгі-
Іііек. отозвать назадъ къ себѣ), геіегге, геіісеге. геі'іесіеге,
гейисеге, ге.чрісеге 2), гезіаге, гевійеге, гегоапеге, гетогагі,
гергігаеге, геі'щіеге, геѵосаге, геігаѣеге, гетоѵеге, геропеге,
гсіогтіііаге, геяесаге, геѵеііеге, геіог^иеге, геііікріеге. Потомъ
те 2) —омятъ, снова, а) въ смыслѣ повторенія, возобнов-
ленія бывшаго передъ тѣмъ состоянія либо Ь) уничтоженія из-
вѣстнаго состоянія. Сообразимъ гепоѵаге, гейіпіе^гаге. гей-
сете, гесгеаге, герагаге, гезШпеге, гепазсі, геЬеіІаге, гесо-
Іеге. гесо§іЮ8сеге, гесепяеге, гериіаге, гесогсіагі, гетіпізсі,
гесаіексеге, геі'гі^егаге, гесіиііеге, геспигеге, гезоіѵеге, геіа-
хаге, гевсіпДеге, гейѣіщпіеге, гергітеге, герсеге, гереііеге, гѳ-
бітеге (опять покупать, выкупать), героясеге, гереіеге (тре-
бовать назадъ, требовать себѣ, требовать удовлетворенія, вознаг-
ражденія), гешійеге (натянутости, напряженію дать пройти).гесі-
реге (получитьобратно). 3) Ее озн. отзывъ, отвѣтъ на какое-ниб.
дѣло,— для того-ли, чтобы то дѣло повторилось, илн чтобы вмѣ-
сто него явилось какое-ниб. другое нужное. Сличи: гекегіѣеге,
') Ргаеіегіге всегда выставляетъ иа видъ аседокіс пройти мило, не обра-
тить сниманія, пропустить, опустить, ргаеіеппіиеге только равнодушіе иди
безпечность, нерадѣніе касательно извѣстнаго предмета; поэтому Цицеронъ и
говоритъ только ргаеіегіге вііешіо, во не гов. ргаеіегтіііеге вііепііо.
’) Еще геврісеге обращать вниманіе, прививать въ расчетъ, въ соображе-
ніе, имѣть въ виду, принимать къ свѣдѣнію, слѣд. не презирать; но гаііопеіп
ІіаЬеге (аіісиіив или аіісиіив геі) = сейчасъ, либо непремѣнно взять въ рас-
четъ, принять ігь уваженіе, дорожить.
вы —
іимы е, гесавіаге, гебоіегс, геюреге,. гебагяоеге, геі'еііеп,
міп^агі, гввровЛепе, геешшге, гепиеге, гепійеге, гепіипстагі,
гепипііаге (я&Лацѵгь п качествѣ вѣстника, посланца, гонца я
2) ѵпавамялея), геіегте (жятЬишп, увѣдомлять въ качествѣ
разскащика), гережіеге, геббеге (ресипіат, тпИчпет, яиині
сиіцие). Есля сосудъ переполненъ жидкостью и она перели-
вается черезъ края сосуда, то зрителю со стороны ото кажется
возвратомъ жидкости туда,, откуда она появилась въ сосудъ.
Моетому го означаетъ 4) переполненіе, переливъ черезъ край
изъ опредѣленнаго вмѣстилища: гебишіаге, геріеге, геі'егѵете,
ге/егсіго. Въ немногихъ гмівляуі, ге означаетъ о) такое дѣй-
ствіе, которымъ сравнительно или совсѣмъ прекрамѵм'пѵ’.я, устра-
няется всякое постороннее дѣйствіе, состояніе, вліяніе; такъ въ
чувственно-наглядныхъ ввраяи;виал геснбаге, гесшлЬеге, ге-
іівеге, геіщаге, гегрпеясеге гевібёге, геяійеге, терпнете, да
и терсете аб—(отсылать, переносить), терегіге, гециігеге, гей-
йеге (втлавап, передавать, уступать то, что были обязаны от-
дать), гейіге ай—(ай ігіагіоь, гейіі герпптл, плрегіптл МІ
аіідиеш, и 2) получаться, о доходахъ съ земли, о рудникахъ
и т. п.), гесіреге /принимать, брать на себя, син. съ ехсі-
реге) гейщете (ші—, іп роСеяіаІет, доводить до чего-ниб.,
вовлекать), геі'егге ай хспаішл, передать, предложить сенату
и вызвать совѣпіаиіе и опредѣленіе о данномъ предметѣ.
Ирим. Ііе бываетъ въ одинаковомъ значеніи съ ий—, соиі—,
яе—, аЬ—, йе—, ех—, япЬ—, впя—, но прослѣдить иь под-
робностяхъ жтѣ &ти случаи было-бы слишкомъ долю.
536, 8ирег, 6-иір, ян. мши^уу чего-ниб., нео» чѣмь-ииб.,
выше чего-ниб.. вт^ксу, и въ классической прозѣ вошло только
иь немногія сложныя слова: нирегішролеге, нирегвсашіеге, ви-
регвебеге (особ. метаф. пропускать, не хотѣть заняться кв-
кимт.-нибудь дѣломъ), вирегиіаге, вирегснве (оставаться, Ь) быть
налицо съ излишкомъ), кирегГісіев.
*> Въ ѵіы'і, Іішыии і. іллиииіі ьчра.і—кріикь іі|,и<:.г>шігь»и < іімыоіі, ди.
іоги чпіби ишіетшшмі прочло.
*) Сл. | 447 а хп иастолщаго | то глшшое иоивти: гесірегс-, что гесеріи»
)>олуча< / і. кріикое, беаотниіііое праеталлщо, жомедъ иутешоегвія, бѣгства и ир.
539. ТгпПв, отъ одного Корня съ т-.тііи, оанячаетъ
пробѣгъ всего какого-ниб. иЪегя либо проиикайіи всего пред-
мета до мѣста, находящагося но ту его етороііі—на ту сто-
рою/. черезъ (иъ сложенія пере—і: Ігьпчге, Ігаив2Те>Н, ігапв-
піійеге, ігяуісегв ^переиравля-п. и Ь) пронзать, прокалывать,
проиизынать и г п.у, Ігаияѵ«<гЬегаге, ігапчяіііге, ігапчіицеге,
ігапніщете, ігапчіо'Іеге, ігалытіЬег»- ^переиисаватъ съ одного
на другое, списывать).
ГЛАВА ВТОРАЯ.
Предлоги въ значеніи нарѣчій и въ соединеніи съ падежами.
540. Аіі, гіе, ех. Сіе. Саесін. 30 говоритъ: 8і цш» ніеаш
Гапііііатп йе піео Гиікіо деуесегіі, ех ео Іосо ше (Іеуессгіі: яі
диія нііііі ргаевіо Гиегіі ехіга шеиш Гишіиш еі ии> іиіпігѵ
ргоЬіЬиегіі, поп ех ео Іосо. »ч<] аЬ ео Іосо ше ііцееегіі. Въ
этихъ словахъ Циперова выставляется 1/ слово аЬ антитезой
къ ші и 2) слово Іосив пунктомъ, ош котораю лицо хотятъ
увалитъ. На основаніи этого мы утверждаемъ: АЬ въ мѣстномъ
значеніи (прочь) отъ выражаетъ 1) понятіе проиех<л)ящаго .шбо
уже происшедгааіо отдамнія отъ какоѵі-ниб. преомета, при-
нимаема ю за исходный пунктъ. Саеваг таіигаі аЬ игЬе рго-
Гісіясі. Сиев. В. 6. 1, 7. Віо^епев, иі Сушена, АІедаікіго го-
^апіі, иі (Іісегеі, еі чіш! ориз евьеі: Кшіс диЫеш раиііиіиш,
іпциіі, а ноіе. Сіе. Тивс. 5, 32. Сондіііа івіЬаі, диши ші шо-
<1иш и Сіег^оѵіа ') «Ііксеііегеі. Саев. В. С. 7,43. На/ігишеіиш а
Пинія пііііа раввиига «Іесені аЬезІ.’) Хер. Наин. б. Отсюда объяс-
няются весишіив, аііег, ргохішиз еіс. аЬ яііцио н поп и,ш Ішщ!
1оп"е или ргосиі аЬ аіідио Іосо или аіідио, а также и то, что
') АО ‘ і- :ъ имеиаии городонъ еіш: лЫхьліо и гі. ер-.гг.гл "'ч''»-1. ' и.
с^йзас* ініслЪ ’^чото.
і Начиипюийі ,юлжеі>ч. гыіішъ, по иря лЬепе даже в иереп а«*иа»и
Нфолоіп аіі ниаогм яе оѵусметсл.

могли явиться ргоре, ргохітеаЬ аіідио == «вблизи, близко, очень
близко отъ чего-нибудь». Да и въ выраженіяхъ; «защищать,
охранять, бояться, остерегаться, освобождаться» основная чер-
та—удаленіе одного предмета отъ другаго; отсюда гіеіешіеге,
іиегі, іиіив, агсеге, іішеге, шеіиеге, саѵеге, ЛЬегаге еіс. аЬ
аіідио, гдѣ аЬ зн. «передъ, въ виду, отъп. Чтд въ смыслѣ мѣс-
та есть отдаленіе, то въ смыслѣ метафорическомъ будетъ особ-
ность и различи, отсюда (ііввепііге, <1І8ііп«иеге, йійегге, гііѵег-
вигп евве, (Іівіаге еіс. аЬ аіідио.
2) АЬ (начавши съ, взявши отъ) означаетъ исходный пунктъ
какого-ниб. качества, дѣйствій, положенія чъего-нѵ.б., отъ ко-
тораго они должны бытъ разсчитываемы. А Сгаіііа аііаіае зипі
Ііііегае. Ьіѵ. 32, 31. Вопііііив аЬ Агітіпо, (^иіпсііив рег Ьі-
сигев іп Во]О8 ѵепіі. *) Ьіѵ. 40, 21. Г'гитепіиіп соттеаіит-
дие аЬ Авіа сотрогіагі ітрегаі. Саез. В. С. 3, 42. Веіцае
аіі ехігеппв баіііае ГіпіЬив огіиіПиг. Адиііапіа а бгагитпа Ли-
шніе жі Ругепаеоя топіев регііпеі. Саіііа аійп§іѣ аЪ 8едиа-
пів еі Неіѵеііів і'іитеп Шіепит. Іб. В. С. 1, 1. Соеріае ор-
ри^пагі бугасивае випі, іегга аЬ Нехаруіо, шагі аЪ Асіігабі-
па. Ьіѵ. 24, 33. Отсюда объясняются а Іерро, 2) а Ггоиіе, аЬ
Іаіегс, а бехіга, а віпівіга (вс. рагіе, шаии), аЪ оіппі рагіе,
аЬ ипа рагіе (въ прямомъ и переносномъ смыслѣ), такъ же
какъ и евве и віаге аЬ аіідио или а рагііЪин аіісиіив и аЬ
едиііаіи і’іппив, ішрагаіив а шіІіііЬив, а босігіиа іпвігисіив и
тому подобное, гдѣ аЬ надобно переводить: въ, на, со сторо-
ны. Отсюда-то въ латини серебрянаго вѣка могли явиться вы-
раженія: евве аіісиі а иіаии, а!> ерікіоіів, а регІіЪив еіс. = быть
чьпмъ-ниб. писцомъ, секретаремъ, разсыльнымъ и т. п.
ІІрим. Въ словахъ: А диіпдие Геппе іпіІіЬив (раввииіп) савіга
Іосаі. Ьіѵ. 38, 20 и въ под. мѣстахъ, особ. у Цезаря п Ливія,
аЬ зн. на разстояніи въ—(т. е. величиною въ), слѣд. на раз-
стояніи такомъ-то, но точнѣе = (столько-то) миль — пунктъ,
начиная съ котораго, надобно разсчитывать мѣсто лагера. (Объ
*) Изъ итого хорошо кидно различіе между а Вота и Нота и т. и.
’) Но рові сегеит зн. „за спиной, за спину) (назади, позади, назадъ).
— 609 —
этомъ же случаѣ см. грамм. Э.иендта-Зейфферта. пер. Пѣвн.
и Зубк., § 194 прим.).
Ъ) Если твердо помнить, что посредствомъ аЬ присоединяет-
ся имя мѣстА съ котораго дѣятельность начинается, то и лег-
ко понять, почему аЬ при страдательномъ залогѣ и при ѵегЪа
пепіга, точно такъ же какъ часто и въ другихъ случаяхъ, напр.
при ехзресіаге. ерегаге, зрет ІіаЪеге, беврегаге, ассіреге, ан-
Ліге, ііізсеге, ІіаЪеге, ІаЪогаге. боіеге и т. п.. можетъ озна-
чать предметъ, отъ котораго начинается или происходитъ
страданіе, состояніе. ') А іе ѣос сіѵііаз ѵеі роііиз отпез Ьопі
ехзресіапі. Сіс. Віѵ. 11,5. МіЬі (Іісеге аизиз ез СаЬтіит зрет
ІіаЪеге а ІгіЪипо ріеѣіз, а зепаіи ііезрегаззе. И. Різ. 6.
а» 3) гов. о времени = (начиная। Со—, отъ—, п означаетъ
начальную точку. Апітиз аЬ отпі аеіепіііаіе ѵіхіі. Сіс. Ві-
ѵіп. 1, 15. А риего (риегіз), аЪ іпеипіе аеіаіе, аЪ агіоіез-
сепііа, аЬ іпійо, а ргіпсіріо. Но оно зн. еще и Ъ) сейчасъ
послѣ, съ прибавленіемъ иди безъ прибавленія зіаііт. соніе*
кіііп іііісо. Зсіріо сопіезііт а ргоеііо аіі шаге геііііь Ьіѵ. 30. 36.
Бе означаетъ прежде всего «сверху внизъ, долой, внизъ».
изъ высшей области куда-ннб. ниже. Пезсеікііі де гозігіз. Сіс.
Ѵаі. 11. Лісііиг рапіз йе Саріюііо іасіаіиз еззе іп Іюзііипі
зіаііопез. Ьіѵ 5, 48. Но потомъ оно означаетъ п вообще
выходъ откуда-ниб., если только гутъ не будетъ переходя
куда-ниб. выше. ’) Бе ііі^ііо аішішп <1егга)іо. Тег. Неаиі.
4, 1, 37. Ве ргоѵіпсіа гіізсеззі. Сіс. Ьіѵ. 2. 19. Еогиш <іе
шапіЬие еЙииегшіс. Ііі. Атег. 42. Сюда подходятъ етеге, аи-
іііге, ііізсеге п подд., ііе аіііріо, для указанія на лицо, изъ сфе-
ры котораго (изъ власти, званія и пр.) выходить что-ниб.
2) Бе въ значеніи ивъ выражаетъ, отъ какого цѣлаго,
отъ какой массы или количества, числа, изъ какого цѣ-
Какъ аЬ отличается оп рег. объ этомъ си. § 519.
') Отъ кого вышло это извѣстіе? ЛиЛ'ѵі а раіге. Кому, чьему знаий* обя-
завъ ты имъ? Аиіііѵі сіе расге. Съ чьихъ елозь у тебя ово? Кто у тебя за не-
го порукой? Аиіііѵі ех раіге.
’} Слѣд. совершенно неправильно иаиу>. І)е Того іп Гарііоііиш ііезеешііі шв
ебсеіпііі.
39
— 610 —
лаго и пр. что-ниб. взято, явилось, заимствовано, или къ какой
массѣ, числу оно принадлежитъ. 1)е ргаеба Сепшсіиш нечие
пес іасіигиз езі диіз^иапі. Сіе. Віѵ. 2, 17. Кесеззе
езі зіі аііегиш ііе биоЬиз, иі еіс. 1(1. Тизс. 1, 41. Косій ііе
зегѵіз яиіз, чиеш Ьаѣеііаі Гібеііззіпіиш, аб гереш іпізіі. Кер.
Тііеш. 4. Отсюда объясняется и ишіз (Іе—, іюню (Іе рІеЬе и т. п.
Потомъ (іе 3) употребляется передъ словами, означающими
время, напр. пох, біез, ѵцрііа, на которыя въ большинствѣ
случаевъ назначены опредѣленныя занятія.—если надобно выра-
зитъ, что въ ту либо другую нору времени начались или начи-
наются такія дѣла, которыя обыкновенно бываютъ либо дѣла-
ются позднѣе, и слѣд. какая-ниб. часть которыхъ произошла
или происходитъ раньше обыкновеннаго = уже въ—, еще въ—,
какъ по-русски говорится часто съ. *) Ііиііа бе посіе Нігішз
аб Саезагеш ргоіееіиз езі. Сіе. Аіі. 7, 4. Саезаг (іе іегііа
ѵі&іііа (когда всѣ другіе еще спали) сиш ІеріопіЬиз ігіЬиз е
сазігіз ргоіееіиз езі. Саез. Такъ еще пшііа бе посіе, ііе піебіо
біе, бе біе, но не гов. напр. бе Іюс аппо аб аппиш ііисепіе-
зіпшш а С’Ьг. п. а Кошапіз сиш Роекіз ЬеІІаіиш езі.
4) Ве указываетъ на предметъ, прямо занимающій умъ или
сердце чье-ниб., папр. при сорііаге, зепііге, апрі, іаеіагі, ран-
ііете, боіеге и подд., при которыхъ бе значитъ о, объ, касатель*
но, насчетъ и т. п.; при глаголахъ думать часто указываетъ
еще и на цѣль, виды, а при глаголахъ чувствовать на причи -
ну, источникъ чувства. Такія же значенія ііе имѣетъ 1>) при
глаголахъ, означающихъ дѣятельность, возникшую изъ какихъ-
ниб. интересовъ либо стремленій,=о, изъ-за: біееге, іоциі, аре-
ге, аибіге, зсгіЬеіт, сегііогепі і'асеге, шепііоиеіп іасеге, <[иае-
геге, Гіеге, сегіаге и бесегіаге (напр. бе ішрегіо), соиѵепіп
(соглашаться, условливаться) и мн. дрр. Сюда относятся обо-
роты въ родѣ: Ве таііопіішз геГегепбіз (касательно, насчетъ—),
поп егаі іпсошшобиш іе пиііаз геГегге. Сіе. Віѵ. 2, 17, то
есть, пишущаго въ мысляхъ занимаютъ гаііопез. Сюда же от-
') А. ніейіа посіе выразило-бы только дѣло, цапавшееся пъ полночь, съ полу-
ночи, и продолшившеесп напр. до слѣдующаго полудни.
— 611
носятся и выраженія: <1е сопзіііо, <1е зепіепііа, (Іе ѵоківіаіе,
«Іе піоге, да и Де іпіедго, ііе ішргоѵіяо и подд.
Ех прежде всего означаетъ «вонъ изъ» пространенъ,, кото-
рое предметомъ занято, замкнуто. Пагіпв ех А-йа ііі Енгората
ехегсіі.піп Ігар’сИ. Кер. Мііі. 3. Ех ѵііа йізсеііо іапфііші ех
Іюерііі#. Сіе. 8еп. 23; Ь) оно указываетъ, изъ какого мѣста
ш-ляется, возникаетъ, выходитъ что -ниб.,= изъ, съ. Ог'деіогіх
ех ѵівеиііз сашодт іііхіі. Саез. В. С. 1, 4. 8ахині ііщепз ех
Сарііоііо ргоснііі. Ьіѵ. 35, 21. Оепик Іюс езі ех еззеіііз ри§-
нае. Саев. В. (х. 4, 33. Ех ецио Меііиз рищіаЪаі. Ьіѵ. I, 12. *)
2> Ех укнываегьна груду либо мііыисіяо чего-ниб. и Ь) на
матеріалъ, изъ котораго что-ниб вышло, сдѣлано, либо къ ко-
торому то относится. Ѵоз ех сіѵііаіе іи зеваінт ргоріег (Іія;-
пііаіеіп, ех ееііаіп іп Ьос сопвіііпт ііеіесіі езііз ргоріег зеѵеп-
іаіепі. Сіе. Атег. 3. Е ІіагЬагіз пиііі егапі тагіііті. Іб. Кер.
2, 4. Поэтому и гов. піш8 ех—еще чаще, нежели иітк ііе—
и такъ часто ех питего=изъ среды, напр. пііііішп. Ех аеге.
ех іп.тпиоге еіс іасеге, сопзіііиеге, напр. 8сіріопет (поста-
вить мраморную статую Сципіона въ стоячемъ положеніи'. Бли-
же къ коронному смыслу этого предлога выраженія, въ кото-
рыхъ онъ указываетъ на источникъ, какъ напр. въ выражені-
яхъ: Респпіа риЫіса, циае ех шеіаіііз геіііѣаі циоіаппіз, іи-
ІегіЪаі. Мер. Тііеіп. 2. Цио» аѵпя піиго* ех Іюхііипі ргаеііа
(на средства для возобновленія, явившіяся изъ добычи) геяііін-
егаі, еозііепі перо» ех виа ге іашіііагі геі'іітге гоасіпя еві. И.
Тішоііі. 4. Сареге или регсіреге нанр. іітіііиш, ѵоіиріаіеіп
ех іе..., «щпі, ваясі ех ге н нр. фца ех ге виЬіІія іпіег ае-
риаіез іегеЪаіиг. Кер. ЛИ. 1. Ех <рю = изъ этого, отъ этого,
поэтому, отсюда. Сюда идутъ ІаЬогаге, напр. ех (ІеііііЬия и
подд., такъ же какъ и ех зепіеіііііі, ех соіюіііо, ех оріпіопе,
ех ѵоіипіаіе, ех шоге, ех іеі>е, і < х Гоебегс, ех ае<]ио и пр.,
'> ЛЬ ецио будетъ аиачиті.: пиі, ипча гі. срижагьол иа .іоішии верхомъ, а
потомъ продоласпл'і. сраженіе какъ-ниб. шіаче; н<> <1е е^ии: пересталъ ера-
а.атьсн верхомъ на лошади и сталь сражаться напр. на .іеллѣ.1
“) Кто поступаетъ ех Іе^е, тотъ подвелъ свои дѣйствія подъ закопъ^ к<о
весіикіппі Іерепі, тотъ принялъ законъ за норму дѣйствій.
3»*
— >1. —
въ которыхъ ех переводится по, сообразно, на основаніи, гдѣ-
зеіИепііа е(с. является основаніемъ для поступка. Наконецъ и
еві е ге шеа... риЫіса = важно, выгодно для меня и пр., и въ
этомъ случаѣ интересъ дѣла есть источникъ, изъ котораго выхо-
дитъ тотъ или другой поступокъ. Агі]'есіипі, иі (Р. 8сіріо соз.),
диит іп ргоѵіпсіат ѵепіззеі, зі е ге риЫіса ѵкіегеіиг еззе,
ехегсіішн іп АГгісат ігарсегеі. Ьіѵ. 37, 2.
Прим. Но показанное сейчасъ значеніе выраженій: ех зеп-
іепііа, ех ѵоінніаіе, ех апіто, ех аліті зепіепііа мало-по-
малу до того измѣнилось, что они получили смыслъ «по же-
ланію, охотно, отъ всего сердца».
3) При словахъ, означающихъ такую дѣятельность, которая
измѣряется періодами времени или принимается въ смыслѣ пе-
ріодовъ времени, либо Ь) при словахъ, означающихъ прямо
время, именно, въ значеніяхъ: вслѣдъ за—, послѣ, сейчасъ по-
слѣ, ех означаетъ, отъ какихъ дѣйствій, состояній, положеній,
обстоятельствъ, минутъ, случавшихся, приходившихся на долю
лица или вещи, лицо плп вещь перешли въ положеніе и пр.,
о которомъ вообще идетъ рѣчь, либо въ положеніе и пр. пря-
мо настоящее. Ех шахіпіо Ьеііо зшптпт оііпт іоіі іпзпіае
соисіііаѵіі. Хер. Тіт. 2. Ех біпііпа зііі пітіз аѵісіі тегат
ііЬегіаіет ЬапгіеЬаііі. Ьіѵ. 39, 26. Розігпііе еуиз сііеі Саезаг,
ргіиздиат зе Іюзіез ех іеггоге ас Ііща гесірегепі, Хоѵіосіи-
ішт оррицнагс сонаіиз езі. Саез. В. С. 2, 12. Ьепіиіиз рго-
ѵіпсіат Нізрапіат ех ргаеіига Иаітегаі. Ісі. В. С. 1, 22.
Сбері е"отеі тесит аііат гет ех аііа сощіаге. Тег. Ецн, 4,
2, 3. Ех Ііос іетроге іиа Ьепсѵоіепііа тіііі поп <1еГиіі. Сіс.
Віѵ. о, 8. Ех Саіепсііз асі ііанс Ііогат іпѵіщіаѵі геі риЫісае. М.
Ріііі. 14, 7. Отсюда ех цио=сг тѣхъ поръ какъ.
541. АЛ, іепив, арисі, репез, рихіа, ргоре, ргоріег. А(1 озна-
чаетъ 1) движеніе непосредственно къ самому і;акому-ниб.
предмету либо непосредственно въ сферу, сосѣдство его, Ь) рас-
пространеніе, досяшніе до какого-ниб. предмета либо до его
сферы, — (непосредственно) къ, до Ѵевіге, ассеііеге... а<1
*) Что значитъ изцие ео, сн. § 618.
— 613 —
аіідиет. Сит ео циаііши сопзиіе айоіезсепіиіиз тйез ргоіееіиз
зит асі Сариэдп, дшпіофіе аппо розі ай Тагепішп. Сіе. 8еп.
4. Агрійапіа а Сагитпа йитіпе ай Ругепаеоз тоиіез регіі-
тісі. Саез. В. С. 1, 1. Но ай употребляется сі еще и па во-
просъ: гдѣ? = въ сосѣдствѣ, окрестностяхъ чего-ниб.. близъ.
при, у, передъ, въ виду, я выражается при этомъ близость къ ка-
кому-ниб. предмету, достигнутая посредствомъ какого-ниб. дви-
женія или расширенія въ направленіи къ нему. Айісиз зериі-
іиз езѣ уихіа ѵіат Арріат ай цпіпішп Іарісіет. Кер. АЙ. 22.
Ай игЪет еззе == быть, стоять вблизи, въ окресностяхъ Рима.
Ргіпсірез сіѵіШшп, ерпі апіе іиегапі ай Саезагеш, геѵегіе-
гшіі. Саез. В. 6. 1, 31. Сігсііег Ійиз 8ех1і1ез риіо те ай
Ісопіит і'оге. Сіе. Віѵ. 3, 5. Еа рагз Осеапі езі ай Нізра-
піаш. Саез. В. С. 1, 1. Сюда относимъ мы выраженіе отпез
ай ипшн (ипат) *).—выраженіе, въ которомъ отпез иногда и
нѣтъ ),—всѣ до послѣдняго, слѣд. не исключая ни одного ’).
Сопзштехіі зепаіпз ай ипит. Сіе. (^и. Ег. 3, 2, 2. Каѵез ай
ппат отпез соизігаіае іі.іегіегипі. Саез. В. С. 3, 27.
2)	Ай указываетъ на мѣсто назначенія, предѣлъ, до кото-
раго какой-ннб. предметъ хочетъ лпбо долженъ достигнуть, и
въ особенности а) при глаголахъ, означающихъ движеніе, а
потомъ и I») при глаголахъ, означающихъ направленіе, побуж-
деніе двинуться къ какому-ниб. предѣлу. Ргоікізсі, іге, шійеге,
агсеззеге.... ай аіідиеш. йсгіЬеге, ѵосаге, іпѵііаге... ай аіі-
диет (аіідиій).
Притьч. Если ай невидимому=ай ѵегзиз, іп, то тогда по-
нятіе о непріязненномъ нападеніи смягчилось и перешло въ
простое понятіе о движеніи къ чему-ниб. либо до чего-нибудь,
ііоіпиіиз уиззіз ссгіо іешроге ай ге<гіат ѵепіге разіогіѣиз ай
гі?§еіи ітреіип) Гасіі (царя выбралъ предѣломъ, концомъ сво-
его нападенія). Ьіѵ. 1, 5. ‘ч Илъ лиги’.
3)	Этотъ предлогъ бываетъ въ значеніи придачи, прибавки,
добавки, какъ особ. при аййеге, афіееге, аззитеге п подд.
*) Си. мѣста изъ Цезаря.
*) Зейірф. Ьаеі. § 86.
’Д Всѣ до одного нев«л»?чательао, будетъ оишез ргаеіег ипиш.
1
— 614 —
фнапйо ай атпотепі ігепт аіідпапіит аййійіяйі, дно ГоІегаЪі-
Ііиз Гегатиз іргіспіпт йеяйегіі (иі. Сіе- Віѵ. 15, 20.
4)	Чтб для физическаго движенія мѣсто назначенное, ко-
нечный пунктъ, то въ области духа есть цѣль, намѣреніе, ви-
ды, при какой-ниб. дѣятельности; въ этомъ послѣднемъ случаѣ
аб = еъ 'Аіоахъ, еъ виду чего ниб., для. АА ѵепалйпш сапез
аіплі. Тег. Апйг. 1, 1, 30. Новю піиііа ІіаЪеѣ іпбігишепіа ай
оЬіілелйат айірі^селйапідие варіеіпіат. Сіе. ѣе«. 1, 22. Ві-
сепйі сопвиеіпйо Іолре іяіі ѵезГгае ехегсііаііопі ай Ііопогет
аѵіесеііеі. Ій. Мпг. 13. Ке посіигпа дпійет Іетрога ай Іа-
Ьогет ішШппі іійегпііПеЬапІиг. Саез. В. 6. 5, 11. Нос ипшп
Сяевагі ай ргівіілапі Гоіѣппат йеі'иіі. Ій. В. С. 4, 26. Такъ
гов. рагаіпк, ітрагаіив, оррогіипп!?, ітрогіипи?, иіііі?, аріиз,
ійопеиз ай аіідпій. Какъ уже и въ этихъ обоихъ мѣстахъ изъ
Цезаря, такъ и часто ай можно переводить: «если посмотрѣть,
взять во вниманіе, въ отношеніи, съ точки зрѣнія», — но во-
всякомъ случаѣ то, что берется во вниманіе, въ соображеніе,
всегда можно представить концомъ либо цѣлью *). Савзіиз па-
Іпга поп Іапі ргорепвпв ай іпібегіеогйіаві, диапі ішріасаіиа
ай яеѵегііаіет ѵійеѣаіиг (собств.: такъ что строгость онъ счи-
талъ главною своей задачей). Сіе. Атег. 30. Ай веѵепѣаіеш
Іепіз. Сіе. Саі. 1, 5. Тітійиз ай тогіет, тоіііз, ітЪесііІиз ай
ІаЬогет. саесиз ай Ьеііі агіев. Ай ѵоіиріаіет, ай ѵегііаіет
Іодиі. Сіе. Ьаеі 25—пріятность, истину принимать въ своихъ
разговорахъ за цѣль, искомое, задачу ). Ѵійі і'огипі сотіііиш-
дие айопіаіигп ай зресіега піа«пі(ісо огпаіи, ай вепвиіп со-
{'ііаііопегпдие асегЬо. Сіе. Ѵегг. 2, 22.
5)	Ай указываетъ на какой-ниб. предметъ, качества котораго
составляютъ искомую цѣль імѣру, норму, типъ, образецъ), ко-
’) Начинавшій правилья» ноііметъ это значеніе аб, если обратить внима-
ніе ва то, что въ этомъ случаѣ при имеви еущ. подвертываются подъ перо
(но рѣдко бываютъ валвцо) герундивы въ ролѣ а<1іріьсеп<1иш, рег—или соп-
Неіепбипі, ехегеепбипі, виесіріеікіит, ГасіепОиш, гдѣ въ нихъ рѣшительно нѣтъ
вухдм. Изъ этого овъ сейчасъ и пойметъ разницу напр. между Ное іпиіііе
геі риЫіеае и іі. ід. аб гетриЪІісаш пе. регедііат.
’і -іейффертъ, Ьаеі. стр. 622.
- иэ -
торой что-ниб. должно удовлетворять, соотвѣтствовать: г/хоп-
вѣтственно, сообразно, по и т. п. Саіо ѵііаш ай сегіаш га-
ІЮПІ8 погтапі йітідеЬаі. Сіе. Миг. 2. А<1 сиг-ит Ішіае іп
йиойесіт тепяез йевсгіЫі анпит. Пѵ. 1. 19. Ай ііѣіат еа-
пеге Сіс. Тизс. 4, 2. Апітиз еуия ай акегіиз поп тойо веп-
5Піи, зей еііат ѵиііиш аіцие пиіиш сопѵеПііиг. Сіе. Ьаеі.
25. Ай еогшп агЬіігіит еі пиішп іоіоз зе йпдипі. І<1. Ог. 8.
Ій ай зішііііийіпет рапіз еѣйсіеЬапі. Саез. В. С. 3, 4а. Ай
Ііипс тойиш Іосиіі зишпз. Ы. В. Ѳ. 2, 31. Отсюда ай зре-
сіеш, ай еііщіет, ай зітііііийіпет. ай тойиш.... по наружности
и пр. Отсюда ай иногда=въ сравненіи какъ напр. Тегга
ай ивіѵегэі соеіі сотріехшп рипсіі :о=пг оЫіпеі. Сіс.
Тизс. 1, 17.
6)	Наряду съ предъидущимъ мы помѣщаемъ тезропйеге ай
•чііциій = давать отвѣть на что-нпбудь, о чемъ кто-ниб. спро-
силъ и чтб кто-ниб. связалъ: хота вопросъ и чьи-ниб. слова и
нельзя принимать прямо за цѣль отвѣта, однако по праву мож-
но въ томъ и другомъ видѣть что-то такое, чѣмъ оѣятельностъ
лица (при гезропйеге) руководится и направляется. Т&к. обр.
ай здѣсь= соотвѣтственно, сообразно этому, вслѣдствіе этого.
и это идетъ не только къ гезропйеге, но и вездѣ, гдѣ при-
ключеніе, событіе или случай на одной сторонѣ вызываетъ тѣ
или другія дѣйствія либо состоянія на другой :. Ай йисіз са-
5ипі регсиіза іпапіз, диаш іггітаіа езі шикііийо. Ідѵ. 9, 22.
Ай Ііипс ипііііиш кепаіик йесгеѵіі. Ьіѵ. АЬ ѣос пшиіо значи-
.іо-бы: сейчасъ по полученіи этого извѣстія, йе Ііос пипііо=
на основаніи, т. е. во вниманіе и уваженіе къ извѣстію, ех
ііос ішпііо=на основаніи, г. е. принимая мѣры, основанныя
на сущности извѣстія.
7}	При означеніи числа или мѣры ай означаетъ предѣлъ, до
котораго они должны быть доведены, вычислены —до, въ, съ,
т. е. приведенное число или мѣру надобно принимать за внс-
шѵю степень, до какой они только доходятъ, но за нее не за-
Сл. іп е. аесия. I ЗЪ гри ;.	- р.-зе.
Особ. часто у Ливія.
— ІІІ —
ходятъ (до, а не за) ')• 8апе Л’едне/ііея Гшлінз ошпіпо а<1
сіисепіоз. Сіе. ф- Ег. 2, 1. Аесіеш Лшюпіб ші рагіеіп сііті-
(ііат ііеіехіЕ Еіѵ. 42, 3. Ад ѵегЬит = до слова, буквально.
Сл. (епив.
8) При означеніи времени асі выражаетъ предѣла, или срокъ,
до котораго протянулось извѣстное дѣйствіе или состояніе ‘),
Ъ) срокъ, къ которому подошли уже близко, когда произошло
то либо другое, с) срокъ, къ которому то либо другое было
назначено, отсрочено э). Воріюсіез ай зшіппаш кепесіпіепі
ігащіесііаб Гесіі. Сіе. 8еп. 2. Ад ѵеярегит = къ вечеру, подъ
вечеръ, асі піегіеііет къ полудню, около полудня. Аіпіспб ші
Ііогаш (Іехіішііат ргаскіо іиіі. Сіе. Тизс. 5, 22. Асі сііеш
сіісіаш хоіѵеге. Прегнантное выраженіе асі іешрин можетъ зн.
1) на-время, временно, мимоходомъ, 2) къ опредѣленному, из-
вѣстному времени, въ срокъ, Ь) къ настоящему, надлежащему
времени, во-время, въ-иору, и на основаніи Ь) 3) сообраз-
но съ обстоятельствами, по обстоятельствамъ, кстати. Сл. § 548.
Темпе, ') = до, по, означаетъ границу, до которой каі.ая-
пиб. дѣятельность либо явленіе простирается, вліяетъ, замѣ-
чается, дѣйствуетъ ’)• Ацезііаиз геці Азіаш Танго іеипз
егіршзяеі, зі еіс. Сои. 2. ІПі гишогез сіе сошіпін Тгапзрасіано-
гииі Сишагиш іепиз саіиегипі. Сіе. Біѵ. 8, 1. Воѵі сгигиш
іенив а шепіо раіеагіа репсіепі. Ѵіг#. беог». 3, 53. Въ пере-
носномъ смыслѣ іеііик употребляется рѣдко и въ такомъ слу-
чаѣ означаетъ’ не перейденныя границы, не далѣе которыхъ — ,
и слѣд. то, чтб произошло только внутри нихъ, въ отличіе
отъ того, что лежитъ за ними и не появилось. Іп поя Ііаес
піаріз іесіі сопзпі ѵегЬо іепиз, диапі иі ге іпнішиіагеі. Ьіѵ.
*) Если приводимое число или мѣру можно, въ случаѣ нужды, понято и выше
данной, то прибавляется сігсііег.
*) Сл. ивдве § 618.
’) Сл. іп § 548 и тамъ ІГримѣч. 2.
‘) Сродно съ Іепеге, іешіеге, г«й«ѵ.
‘) Ставится <-і. аЫагіѵив, но при именахъ членовъ тѣла, сущеегвувлцихъ
вдвойнѣ, обыкновенно съ @епіііѵи*>, какъ часто н при именахъ городовъ.
— 617 —
34, 5. Ѵсіегев ѵегЬо іеппв аспіе іііі цийіеш, яеіі поп ай ѣиис
цниш рориіагет аіцие сіѵііет ііе ге риЫіса і1І88СгеЪміі. Сіе.
Ъец. 3, 6. Чтб здѣсь означено словами ѵеіѣо іеігаз, именно,
противоположность видимости дѣйствительности, или теоріи прак-
тикѣ, жизни, въ другихъ мѣстахъ выражается и однимъ ѵеіѣо ’).
Арші, говоритъ Фестъ, тоиіпаш Іосі еі регзопае соніиис-
Ііонеш віцпііісаі, иі, цпиш ііісіпшв, Соепо арисі Іе. Луч-
ше сказать, арпй указываетъ па предметъ, въ кругу, сферѣ,
области, сосѣдствѣ котораго находится, дѣйствуетъ, произво-
дить или терпитъ что-ниб. другой предметъ, слѣд. = у, при,
въ смыслѣ: въ кругу, въ сферѣ, въ сосѣдствѣ, въ области —.
Такъ говорится напр. Арші Ьаесат еззе —быть тамъ, гдѣ
Лека хозяиномъ, въ его домѣ; арші Ьаесат 8Іаге=стоять тамъ,
гдѣ Л. занялъ мѣсто; арші Тгазітеппт=ва берегу, въ окрест-
ностяхъ Тразим. озера и пр. Еііат іит іп Іесіо Сгавбпв егаі еі
арші епіп (тамъ, гдѣ К. лежалъ, у его кровати) Впірісіпк ве-
беііаі. Сіе. Ог. 2, 3. Арші Неіѵеііоз (въ землѣ, среди Г., у
Г.) Іоіше поЪіІІ88Іпш8 еі (Іііівяіпшв егаі Огцеіогіх. Саев. В.
6. 1, 2. ’) Но Тацита арші употребляетъ иногда прямо для
указанія мѣста, на вопросъ: гдѣ? передъ' именами городовъ.
Кегріе ваіія герегіипі еві, ярігапіет аііііис Аи,ци8ішп арші
игЬепі Иоіат ап ехапіпіеш герегегіі. Тас. Апп. 1, 5, кото-
рый іЪііІ. 9 говоритъ: Ноіае ѵііаш ііпіѵіі. Сферой, гдѣ какой-
ниб. писатель является въ качествѣ именно писателя, будутъ
его сочиненія; поэтому въ цитатахъ изъ писателя арш1=іп.
Арші 1’іаіонеш еві іп рііііоворііов (Іісіипі. Сіе. ОЙ’. 1, 9.
Очень часто арші употребляется при глаголахъ и выраженіяхъ,
означающихъ: стоить, имѣть вѣсъ, въ родѣ: ѵаіеге, ровзе, аисіо-
гйая еві аіісіиия. напр. Маріа е|ия аисіогііаз арші отнее сі-
ѵііаіев егаі. Атер. Мііі. 8.
Репса ’) собств. дома, подъ присмотромъ, па рукахъ; потомъ,
такъ какъ сіоіпіііия у себя дома есть глава и неограниченный
’) Сл. Аіі ѵегЬипі «одъ Аіі, 7.
’) Замѣтимъ еще арші рориіиш, арік! ркПсеа и (впрочемъ рѣдко) арші яе-
паіиш наир. ііісеге.
3) Отъ одного корна съ репия, реш'іиа, ресаіеа, репеігаге.
—	6 —
хозяинъ, то = б,о власти, въ волѣ, въ рукахъ у кого-ниб., особ.
часто употребляется въ оборотахъ изъ ітрегіипі, роіезіаз, аг-
Ыігіипі, уиііісіпиі. Івіѣаес уат репев ѵов рваіігіа еві?
Тег. А(1. 3, 3, 34. Ні сепіит Піев репев ассиваіогет диит
ішввелі, аЬ со ірко ассиваіоге ргосіисіі зипі. Сіс. МП. 22.
МиііеЬгів іанв репев Ьисгеііаш Гиіі. Ьіѵ. I, 47. Репев еит
вшшпа егіхі ітрегіі. Хер. Еит. 2.
Лих’іа ’) въ смыслѣ варѣ чія — непосредственно подлы,, сей-
часъ тутъ-же, и Ь) съ слѣдующимъ ас (аідие), еілибодие —
аедие ас.... т. е. точно такъ-эке, столь-же много, столъ-же
мало, какъ и... ’); въ смыслѣ предлога получаетъ значеніе —
вплоть, рядомъ съ, подлѣ, берііша іеріо уихіа сопвіііегаі. Саев. В.
0. 2, 26. АЬвсмііипі бона )ихіа аідие іпіегешіогит Піѵівиі
іиегипі. Ьіѵ. 1, 54. Хоп езі піігапйипі Ііоіпіпев е^епіев, іиа-
Ііз шогіЬив, піахііиа 8ре, геі риЫісае ]‘ихіа ас віЬі сопвиіиівве.
8аП. Саі. 38. Аііісив вериііив еві ]ихіа ѵіат Арріапі а<1 диіи-
іиго ІаріПепі. Хтер. Аіі. 22.
Ргоре употребляется не только часто вмѣстѣ съ аб, аЬ, іп
въ смыслѣ нарѣчія, но еще—и даже ргоріив и ргохіше — въ
смыслѣ и предлога,—близъ, подлгь, т. е. близко къ—, въ со-
сѣдствѣ съ—, причемъ разумѣется: только немного отступя
отъ—. Тѣешівіосіі топишепіа тапвегипі (Іио, вериіспші рго-
ре оррііішп еіс. Хер. ТЬет. 10. Ѵегсііщеіогіх савіга рго-
ріив Еошапов тоѵегаі. Саев. В. С. 7, 20. Иногда гов. мета-
форически; напр.: Ргоре вессввіопеш рІеЬів гев іеггіЬіІевцие
аііае пііпав сіѵіііши сегіашіаиш ѵепіі. Ьіѵ. 6, 42.
Ргоріег 3), которое начинающій знаетъ обыкн. только въ
значеніи «изъ-за, по причинѣ, по», о которомъ см. § 551, не
рѣдко употребляется чисто въ смыслѣ указанія на мѣсто —
подлѣ, т.е. о-боіа съ—, понятіе, которое, конечно, можетъ быть за-
мѣнено усиленнымъ терминомъ ргоре, но ясно выступаетъ,
напр. въ словахъ: Ешп ргоріег ТиЬегонерш уиззіі анвіііеге. <
’) Припавшее емысді нарѣчія рагіісіріит отъ ]ипкеге, старолат. .іицеге.
Особенно часю у Саллюстія.
*) Отъ ргоре съ ѣег, слѣд. изъ ргорііег.
— 619 —
Сіе. Вер. 1, 11, или: Ргоріет аііциета йогппге. Тег. Оно яс-
но и въ словахъ: Ргоріег Ріаіоіпв яШпат сопвеііітиз. Сіе Вгиі.
6, такъ какъ здѣсь совсѣмъ не надобно видѣть положенія впе-
реди или позади, и для точности вадобно-бы было прибавить
апіе либо ровѣ,—и въ словахъ: Іивпіае ргоріег Вісіііаш, циае
Ѵиісапіае попипапіиг. Сіе. И. і>. 3. 22. Въ смыслѣ нарѣчія
ргоріег сказано, напр.: Ѵііез а саиііЪиз (капуста), ч ргоріег
ваіі &іпі, иі а носегЛіЬиз геі'и»іипі. ІЬііІ. 2, 47, а въ другихъ
мѣстахъ, напр. Мапіі. 5 и 6 чтеніе колеблется между ргоріег
и ргоре.
542. Асіѵегяиз, тегяадв, е ѵедгете, егда, сопіга, е сопітгіо,
сопігагіе. Ѵегяня,—рѣдко, а у Цицерона и совсѣмъ никогда
ѵегзшп,— собств. раііісіріипі отъ ѵегіо, указываетъ только на
мѣсто ') и употребляется въ значеніи: въ направленіи къ—,
держась направленія, взявши направленіе къ—либо въ—, на—,
всегда послѣ своего существительнаго, есть-ли передъ этимъ
послѣднимъ предлогъ ай либо іи, или—если это сущ. будетъ
имя города -— предлога нѣтъ ). ЬаЬіеішш ешп ІгіЬпв 1е-
рііопіЪив а<1 Осеапипі ѵегзиз ргоіісізсі іпЬеі. Саев. В. &. 6,
32. Іп Ііаііаш ѵегвин паѵщаіигич егаі. Сіе. Г)іѵ. 6, 12. Те
ех Авіа Вошаш ѵегвив ргоіесіиш еже сопзіаѣаі. 1(1. 2, 6.
Аііѵегвиб въ смыслѣ иарѣчія въ классической прозѣ упо-
требляется рѣдко, и въ такомъ случаѣ характеризуетъ какое-
ниб. движеніе, еще продолжающееся либо уже совершившееся,
которымъ извѣстный предметъ помѣщается «насупротивъ» пе-
редней стороны (передъ лицомъ, передъ фасадомъ, лицевой
стороной) какого-ниб. другаго предмета. Кеніи аііѵегзиз іЬаі.
Ьіѵ. 37, 13. Въ смыслѣ предлога, аііѵегаик употребляется
прежде всего при именахъ такихъ мѣстностей, передъ перед-
ней стороной (лицомъ, фасадомъ, лицевой стороной) которыхъ
посторонній предметъ хочетъ, долженъ, двинувшись къ нимъ,
") По „къ копну книги, письма •' гов. не ііпеш ѵегзиз, но уиотреб.інетсв
оборотъ съ ехігетиь.
*) При именахъ странъ вмѣстѣ сь ѵегьив можно употреблять ыілибо іп, по
можно эти предлоги и опускать.
(13" —
стать, либо умс и е;тлъ "ичг.упрптип», ДЛЯ того чтобы рая
коркуп, протнпъ ляхъ тіі либо другія дѣйствія филлчія'ісія либо
умстноппым. МІІИси Сасшгія Іпіріѣппі пИѵогнпя іооніічн Іп со-
ІіОГІни (пНіііИ. (’иок. В. I, 4(1. (к>ппіп<Ііп ІІапіііІіаі іп Іи-
Пн ІиІІ., інчпо шіѵш’йіім пііііі саніга ронніі. (чтобы нппппѵъ ни
«оі’о, выкітть пн /•рнжічііл, наблюдать за піімч. и т. д.). Япр,
Л«ПП. А. ЫіИІС рі’і’орим <*н(. ІІІ' ІІІН ГО ШІѴІЧ'НІІПІ ІІІІІІІ- Іоіріі,
'І'пі. Лшіг. I, б, 8<>. Мѣстное значеніе итого предлоги быпп-
<!П и тогда, когда онъ, ішісь напр. пн языкѣ поенномъ, укя-
ямвш'тъ па ііріикдобиый, инетунатслыіый маршъ іюйскн или ил
ншіадѵніо, какъ нъ слоішхъ: Лііѵогніін І’сгніні ІІиіі. Ьіѵ. 12,
49, или прямо: Веііііш лііѵіігнпн АНоіон енровжіп*. І.Іѵ. 20,
2А. ') Потомъ іітотъ продлогі. переходитъ и 2) іііі условія
пріиіегшчшыя и іп. так. случаѣ озп/ічнптъ предметъ, пъ пшно-
ШвНІ'И КЪ которому, КОТОріІГО ВЫСТНИЛЯОТСЯ “®в)ЙЦ.і|Ц другой
шніедічііе и настроеніе. Цноіівіп іінкіо іпо ц(>піпші шіѵіч'МІК
Саптп'іі), инп.ч Іио сопаіііо нііт. Сіе. І)іѵ. II. ‘.’7. КмІ. ри-.
(,ан .ріяІІІІп аііѵогніін ііоон. І<1. М. I). I, II. ІІріл;іп<шпо-.пи, иля
иражді’бпо ііоліідічііі' или іінстріишіл,- для шіѵмгннн никакой
раішицы ігііт-і.. Наконецъ, «и» зп. еще .'!) чиспипнмпіи ой-
А-яй, сринішчііш еі, — , с.уштитгмно сл , исрсгй—*). (^иііі
ниііі. (Іио ргонреги ЬоІІо Ннііиііііііпі ікіѵсі'ніін (<>(. ііосога ро-
риіі Коіпнлі? Ілѵ. 7, 32.
Е геціопп употребляотси иреікл,е нг.его ні. смысліі нарѣчія,
а лотомі. и нъ смыслѣ мѣстнаго предлоги, и тогда обыіпю-
шиіо <;ъ цопіііѵпн~ прими иаоуиротімг>, протпш,. Лг.іоего
КІоио ілнІгіісЬі, ргоі'Іііпіі соопііініі.. ^‘р. МіІ!.. 5. Е піціопс
орріііі сііііін жіі) ірніи гиііісіінін іііоііі.ін (ЩП)ціи іінііііііік егаі.
Сіиж. В. 0. 7, ІИІ. а)
Игра,- иъ смыслѣ нарѣчія обіштіпаліи* и въ прозѣ полотаго
нѣка п« употреблііііпп'ссл нъ смыслѣ исііршиііышомъ икмаііер'і.
< шдіі подходиты Тіпіог рнг ііііѵііі'ніін піпіівпіііі!ііі Ііонйни іішіи |і(>іііііі.і«-
иііпии ніѣі'н іиіііиі'ііі. І.Іѵ. II, II). І'!л|ип,ІІ ииііппі Міілшіишіиі інініічіі пііѵпгнііи
Лііііін'іііпіі, I’І>111р।>«ігн І'іігпіііі. І.Іѵ іі.ііі.
I ' I іііі II ріііг.
О Ііи|тжииІі' « гаиіоііі! іпііііи лтоиті. ііцрпллініыіч сч. ии|іиііі<іііІ<імі. осшагиги
ригіи Іііпіиі, дли ушиишія пн мѣсто иіітиікідопъ (Но. АсніІ. 3, ІИ).
— «т —
соиігн, Іи, шіѵмптн,—*.іи. ші отніошчии к» иирихъ импшімч*
тнкш'іі прсдмотл. іп. огиоишиіп къ которому ліииинитти иріии»
іишінні ниетршіінс либо то. іп. чимъ тіисоп ши'Троішіо іірсдио
ліиткітелі. Тикъ гои. ікчіоѵоіин, інчшѵоіічііііі, ѵиіційин, Ыпііин,
Гиіин... «і-щі нііцитіі.
При СОПІ.ПІ. иидобпо ішобрижііті. собіі іілоскость съ диумп
тиіимііо-ііротііііініилоікііыміі сторіишми. иі. инрѣчіп сипПті н ««•
іііѵііиі'гс.іі мѣстной ііолпжиіііо того, что иимідятси п» ощюв «»'•
іѢХ'Іі СТироіІТ., ІѴІ. ОТНОШОиІИ КЪ Тиму, ЧТ<> ННХОДИТПІ 1111 сто
ропѣ ііритишіііоложііоП. Плѣд. ото нарѣчіи :іц. нпг(ртротнм,
шін/иннит, по ст, ілішііымъ оттѣнкомъ іш пнорон». протткі
млсцщкй, и/іопіппной, ОіІІІІІІІ СОІІІІІІ СІГСПіріО іцінііііііі рЬчін
<чіпі(. Ьіѵ. Г», 37. Отсади іірошіопіло сипіі’іі со иначтіішь:
«съ Орціоіі стороны, сп смогѣ і’іпо/ишм, ші отчімтч, 8і Ііішііі*
ЬІІ. Ііног іПііін Госіііипі, Іп Іінрім гоііііті (Іпіиіа). ТйГ. Кші. !),
1, Г><|. ІП, ІІІ ІІННѴІ'І, НІС СОПІІ'Н ІІІІ ІНШІІ, ЦСКІН ШІІІІ ІІІіМіІК Імѵ-
пніі.. (Ііе.. Тинс. Г>, (I, Тпк. обр. сопігп полущитъ -.ііщчі,ніп
ичпротччг^ сонсрніснно наоборопЧ', и если оно гои. къ отличіи
отъ ііырпжсііііП ііодтш'рдитолі.ііыхъ, то прими иыріишітъ
ЦИІІІС. Тніііиіп нііііі, иі і-іѵііш ічп'і.іпііііііі Інітоі' ііхісгіпж со-
ііііич'сі., и), гоііііті но ѵіоіічіііог роіі’мінм Ігіінііііічи ммеі. Ыѵ. И,
31. Ііос ііінхіііііі оІТІсІІ <’«!., иі, ірііміріі* ііщхііііп ор|к іііііііссііі, іід
иі роі.іннііпііііі оріІ.иІпгі, цііоіі соііІ.іп Гіі м ріт'інірш. (!іс. <1(1,1,
И». Іііілп- ііііі, і|ц«« нііііі ѵніопміі ші Імтіс тінигпѵе ѵіѵшхіиіи,
іііІ(|ііііі Іннкні, <|ио (ІіПі'ітоііІ, онко ѵоіиогиііі., иі. оимміі ѵопніі
аііа коніііііііЬіііп, іііііі соііігп, піін ііоііігііііі. І<1. І,'іп. II, ІП. Тп*
шімт. то оГіріг.іоМ'і. соіііі'іс и(,і|іі« (не) либо н|., либо ііирочпмъ
рѣже ((іііин и яіі.і)інт‘<*іі іштитт’ііоП съ иш|ііо іііі|ііо и пр, —
соиершсіикі иначе, ілшеѣмп нг інніа, «пн», і'оіііі'н пііриі ИГІІІ,
ііісіііні оі ірні роііѵюпі. рітіііііііпі соііііііініитіііі.. (Ііши. Н. О. 4,
18, — Ех и іи о і'оіііі'іігіо чисто ііішчитъ № иіюшичнегтіі
шомц, напротинп ннно, но точнѣй: епмшмшіі ни паіииію про-
тішоно,н>\)юн!ріі, принимиі /.'//«нмннолгл л.іил<м протіккіпоііімк-
Ч ('р>ДН іігіпн‘ігіі'11 і> і'Лііігй іінччгі іцштіімор/і'ННЬ. і'ііисфіиі. инііргіПНіг
ІІріШНІ'І..
— 622 —
ный: сопігагіе ^противоположнымъ обраммъ,'*[<• е.'Не такъ,
какъ ожидаюсь, мроаи/т ожиданій, въ отпоръ, въ упоръ. .Ші-
син, <рпіві Сісегоніх іпііпіа /аіпіІіагііаГе іііегсіиг, ап)ісІ88Іши$
сввеі Вгиіо, поп пюііо лііііі ііз ітіиізіі аіі Лпіопіит ѵіоЬш-
(іпіп, яоіі е сопігагіо Іптіііяіѵз е|и.ч ех игЬе ргоГи.ціспіев Іе*
хіі »<Циѵі(.<]ие. Кср. Аіі. 9. 3. (ѴегЬа геіаіа сопігагіеч—уипін
іііхіззеі Іл’Ікі: унашіо іаікіені, («яІЬа, <1е Ігісііпіо Іио ехіЬів?
(іиіі'і, Цата іи, іпциіі, ііе сиіііспіо аііепо. Сіс. Ог. 2, 65.
Въ смыслѣ предлога, соіііга вн. прямо насупротивъ въ зна-
ченіи мѣста, но при этомъ пе предполагается необходимо пред-
шествовавшее движеніе, внманеръ тоіч», какъ ото ость въ аііѵег-
8Ц8,—на вопросъ: гдѣ? при имени предмета, породъ которымъ. при
помѣщеніи его въ одной которой-ниб. сторонѣ извѣстной мѣст-
ности, ня другой сторонѣ находится либо хочетъ помѣститься
какой-ниб. другой предметъ. Вгііаппіае пиши Іаіпя е8І соіііга
(ІаІПаіп. Саев. В. С. б. 13. СопвиІ саяіеііипі Іоси еііііо соіііга
іігсеш оіуесіі, Ьіѵ, 38, 4. Если (’оіиш. 7, 3 говоритъ: Сои-
іг.і ѵеніиііі дтедеш равсеге, то вмѣсто этого лучше сказая
агіѵегьо ѵеіііо, какъ говорится аііѵегяо Липшіе, а не соіііга
Пппіеп. Другое дѣло, когда Саех. В. Ь. 1. 17 говоритъ: Тц*па
(Іио соіііга ѵііп аіцие ііпреіиіп Лиіпіпь сопѵег.ха хІаНіебапІ,
гдѣ онъ могъ бы сказать и аііѵегхив ѵііп еіс., по надобно было
выразить сопротивленіе, которое нужно было устроить навстрѣ-
чу, въ упоръ волнамъ. Именно, всего чаще соіііга является
передъ именемъ такой» предмета, противъ вліянія или прпсут-
і гнія котораго возстаетъ сопротивленіе, борьба, противорѣчіе
со стороны какого-шіо. другаго предмета ^противъ, въ смыс-
лѣ іфіикдебвомъ. Саеваг сегііог Ііеііаі Веікав соніга рорпішн
Копіапиш сопіпгаге. Саея. В. (I. 2. 1. ('опіга Гогіппппі аг-
віаПпн ехке. Сіс. Тиас. б, 7. Ііісеге соніга аііциеіп. (’опіга
(Іеов (Ііхрикие пуютииі. бытія боговъ,, і'іс. М. 1>. 2, 67. І)е-
Ігиінчч' аінріні. аііегі с.чі. соіііга паіигапі. Ы. ОЙ. 3. 5. Еві
аікріні соіііга іііе..., пои рго іііе... Но нпі.огдп не встрѣтимъ
мы (чнііга при синихъ словахъ оіііиіп, ііііпіісиіае и подд.: а
при глаголахъ съ прямымъ зшічеиіеыъ сноритч, п.ш бороться,
если спорящіе гъ обѣихъ сторонъ дѣйствѵь»гь іміноііремі нно,
выбирается оборотъ съ сит. Далѣе. вмѣсто сопіга ехзрет-
тіопеш, ярет, орітаопет... надобно говорить ргаеіег ехзресіа-
Попет еіс. Сопіга еа, на основати предьпдущаго, зн. «еа
нро»ім»о>»олоэ»енос»»ъ то.іько-что скадіінно.ир.» ^ирегѣе а в»тпі-
ІіЬиз Іераіі ргоійѣііі соппиегсіо ятѴ. сопіга ея ѣстгпе а $іси-
Іогит іугаппіе аЛриі. Ъгѵ 4. 52.
Нрнм. О другихъ выраженіяхъ противоположноегн н противо-
рѣчія см. подъ аі, аиіеіп. А теперь замѣтимъ, что ат озва
чаетъ возраженіе, отпоръ, противорѣчіе, апіеш—продолженіе
рѣчи, переходъ, сопіга в сопіга еа прямую противоположность;
выраженіе противоположности (слова: м<і«роті«»;.. ніыиь, но. и)
совсѣмъ не переводится, если 1; два или болѣе предложеній
содержать въ себѣ такія понятія, которыя уже сами по себѣ
составляютъ противоположность другъ-другу, либо если '2і двѣ
или болѣе равносильныхъ частей предложенія относятся къ
одному, общему имъ понятію. Въ обоихъ случаяхъ употреб-
ляется только нараллелішк. ?чіпс езі аезіаз: аЬЬіпс ігез піеп-
зеа гіііоЪапІ отпіа «еіи: тох апспппппз егіі. Аіехапііті ѵісіо-
гіІ8 пііііі таіін. пііііі аНіпігаІнІіпі Ѵпіг. Нос пипііо аііаіо соп-
зіііипі аііег Аірітп йіпега оЬзінеге. аііег ргіто цшм]ие Іет-
роге іп 8ісі1іаіп іге упззпз еві. С'по і'асго Ротрещз іп пгЬе
іпапзіг, Сгаззиз іп Азіат ргоГесІиз езі, Саезаг геійрііаз ЬеІІі
СаІІісі регзесріі еопзГійпГ.
643. Аніе, ргав. /іл». еолон. рлИег. «р«4. Апіе всегда
иырпжае гт. проттівоиіможность ьь розі и архаистическому ропс
н Г) о мѣстѣ	нчпі’ре^и, т. а нл не/ю<)«с« ояорам»
(на первомъ мѣстѣ, планѣ, прямо передъ глазами, на виду) ка-
кого-ннб. предмета, въ отличіе отъ всего, находящагося позади
его, іп> пилу, на заднемъ планѣ. 1’ояі то егаі Лещііа. анге
Мв(>.чпі, ііехіг.ч 1’ігаееи.ъ зіпізіга (ІогіШѣнх. Сіе. 1>іѵ. і.
Тоіипі апіінаі шигоііаіиг еі апіе е( рано. Ы. І'іііт. 1.4, 2)
Апіе о времени—щіелаіе и уиотреолаетса а) одиночно, Ь) съ
раиііо. .іінрі.-тіо еіс., г) съ слѣдующимъ <ріаш. <і) съ ооредѣ-
дошлып чінмн,—значеніи, н.ч ьтггорын есть множесгио пріілі!;-
ровъ ія. г/і.чмм.чтіпгіі
— _л
Въ смыслѣ предлога, апіе употребляется 1) часто для озва
ченія мѣста передъ именемъ предмета, обращеннаго къ чему-ниб.
передомъ, фасадомъ, лицомъ, въ отличіе отъ всего находящаго-
ся позади того предмета. ') Ваіашез ѵепіі, цегепз зіпізіга піа-
на сориіат, диа ѵіпсіиш апіе зе ТЬуига а§еЬаі. Хер. Ваі. 3.
Ео ргогиюріі Ьошіпигл сирігіііав, иі Ьіс іп іого, апіе ІгіЬипаІ
іааш, М. Гаппі, апіе редез ѵезігоз, з’ийісез, саесіез Гиіигае
зіпі. Сіе. Атег. 5. НанпіЬаІ апіе рогіаз! именно, внѣшняя
сторона воротъ принимается за переднюю для него сторону,
какъ и въ словахъ о долговой двери, напр. Розідиаш апіе озііиш
ше ѵійіі зіаге, арргорегаі. Тег. Апйг. 3, 1,16. 2) Въ значеніи
времени оно ставится съ именемъ предмета, предупрежденнаго
чѣмъ-ниб. по времени: примѣръ есть въ грамматикѣ. 3) Въ
метафор. смыслѣ гов. о порядкѣ и Ь) степени, чинѣ. Апіе
ошпез, больше, выше всѣхъ другихъ; апіе отпіа, выше, боль-
ше всего другаго, совершенно особеннымъ образомъ, все-
го больше, въ высшей степени. Еаспшііа Стгаесоз, ціогіа
Ьеііі баііоз апіе Котапов Гпіззе. 8аП. Саі. 53. Впрочемъ у
Цицерона и Цезаря апіе такимъ образомъ не употреблялось,
а замѣнялось словами: ргае, ргаеіег, которыя « см., — либо
оборотомъ изъ ргаееіаге и подд., и еще выраженіемъ іп ргі-
ШІ8 и подд.
Слѣд. при апіе всегда предполагаются три предмета: одинъ
предметъ А, съ именемъ котораго стоитъ апіе; впереди этого
предмета стоитъ другой какой-ниб. предметъ В, и позади на-
ходится либо предполагается третій предметъ С. 2) Но при ргае
надобно воображать только два предмета: предметъ А, нахо-
дящійся «впереди, впередъ», и другой предметъ В, находящійся
позади того А. Іргае: зедпаг. Тег. Апсіг. 1, 1, 144. Впрочемъ
ргае въ смыслѣ нарѣчія обветшало, а въ смыслѣ предлога со-
всѣмъ не употреблялось о времени, но только 1) о мѣстѣ съ
именемъ такого предмета, которымъ какой-ниб. другой пред-
метъ удерживается впереди, двигается, толкается, посылается и
*) Сл. начало замѣчаній о ргае.
!) Сл. Герцога. Саез. В. О. 5, 16.
пр. епррЕОо, а самъ ютъ. первый предметъ подходить, идетъ и
пр. позади, сзади. Нетсаіев ргае ве атшепіиш апеѣаі. ') ІАѵ.
1,7. Зсіріо игЬет езі іп^гевзпз агцепііфіс ргае §е іи аегагіит
Іиііі циаііиогсіесіпі тіііа ропйо еіс. ІА. 28, 38. Оборотъ ргае
ве і'егге употребляется и метафорически — нарочно показывать,
указывать, выставлять наружу, на глаза, напоказъ. Затѣмъ ргае
метафорически зн. 2) въ сравненіи съ —, .. е. въ мысляхъ по-
мѣстить данный предметъ передъ другимъ и какъ-бы разсмо-
трѣть. оцѣнить при свѣтѣ этого другаго предмета,—при гла-
голахъ. при которыхъ можно употреблять выраженіе цѣны, либо
которые самп допускаютъ высшую либо низшую степень своего
іначешя. Ѵі(1еЪапі Епшепе гессріо отпез ргае іііо рагѵі Ти-
Іигоз. Кер. Ешп. 10. Вопгаш ргае зиа Сарна ітгйіеѣшй аіцие
сопіетпепі. Сіе. А§гаг. 2, 35. Саіо іп ірва зепесіиіе ргае
і еіегів Пбгпіі. Ісі Ьаеі; 1. При именахъ существительныхъ,
именно такихъ, которыя означаютъ сильное движеніе внѣшняго
либо внутренняго чувства, ргае зн. ЗІ отъ, съ, выражаетъ силь-
ное вліяніе,—впрочемъ въ прозѣ классической только въ отри-
цательныхъ предложеніяхъ. Ргае чапсііо, пЬі зіш, пезсіо. Тег.
Неаиі. 2, 37 67. Ргае Іасгітпіз геіідиа зсгіЪеге поп розвигп.
Сіе. АІІ. 9; 42: 8о!епі ргае іаспіогиш іпиЙііпАіпе поп ѵібе-
Ьіііз. Ісі. Ти8і.-. 1. 42.
Рго въ смыслѣ нарѣчія обветшало -). Въ смыслѣ предлога,
прежде всего о мѣстѣ, оно представляете воображенію два
предмета, изъ которыхъ одинъ находится либо на переднемъ
кланѣ самаго другаго предмета п (стоя на’ переднемъ его кон-
цѣ, краю,) для зрителя выступаетъ, выдается впередъ,—либо
два предмета, которые, однако, для наблюдателя такъ непо-
средственно сливаются, что представляютъ для него одну еди-
ницу, одну группу, въ которой одпнъ предметъ составляетъ
*} Оа и Кер. Ва(. 3 магъ бы сказать ргае зе ауеЬаІ. Но когда Соіив, Г,
5, 4 говоритъ: Саѵешіит егіі, иі ѵіііа а Тег§о роііпе, <ціат ргае зе йишеп
ЬаЬеат, то скорѣе лио-оы здѣсь а ітоіпе, спереди,”иа передней еторовѣ,—либо
и апіе, такъ какъ впереди уже есть а іег§о*
*) О ріоиС ем. сейчасъ дальше.
40
— 626 —
передній фонъ, а другой яадшй^І^Въ первомъ случаѣ рго =
напереди, спереди, передъ,	второмъ = на (на передней,
лицевой сторонѣ, спереди), и ставятся въ первомъ случаѣ пе-
редъ именемъ такого предмета, впереди, въ виду котораго вы-
ступаетъ, дѣйствуетъ какой-ниб. второй предметъ, а въ послѣд-
немъ случаѣ передъ именемъ такого предмета, который состав-
ляетъ задній планъ, фонъ, сцену дѣйствій. О гарнизонѣ башни:
Ргілю піівзіііЬиз виштоѵеЬаІ Іювіет: деішіе )’аіп поп рго вюе-
піЬпз тодо аісще інггі (со стѣнъ Сагунта и съ помянутой
башни) ѣеіа шісаге, еесі ай егишрепсіиш еііат іп зіаѣіопев
орегацие Ііозііиш апіпшк егаі. Ьіѵ. 21, 7. Напс гет рго виц-
§евіи (стоя впереди на трибунѣ, съ нея) ргопппсіаЬаі. Саев.
В. С. 6, 3. Такъ рго ІгіЬшіаіі — съ трибуны... ’) Миііеге»
рго іесіів аеііійсіоппн (съ кровель) заха еі аііа, диае Іосиз
ргаеЬеЬаі, сегіаііпі шіііеЬапі. 8аІ1. Лиц. 67, съ примѣчаніемъ
Крица. Рго гоБІгІБ (іісеге = говорить на ораторской трибунѣ
(каѳедрѣ), или съ ор. каѳедры, и при этомъ гозіга есть зад-
ній планъ. Въ выраженіи рго сопсіопе (Іісеге, хотя говорящій
обратился лицомъ къ сопсіо, однако для наблюдателя онъ на
переднемъ планѣ послѣдняго. Тагдиіпіпв іп геріа зейе рго си-
па веііепв раігез іп сигіаіп сііагі ]и88ІІ. Ьіѵ. 1, 47, гдѣ рго
сигіа=у самой сигіа, слѣд. еще въ ея іешріиш или на ея
агеа. 1*гае8І(1іа рго іепіріія оіппіЬив сепій,І8 (на агеа храмовъ,
храмовыхъ площадяхъ). Сіе. Міі. 1. 8иЬ осиіів ошпіиш ас рго
сазігіз (въ виду лагеря) ЛшісаЪаіиг. Саез. В. 6. 5, 16. Сазіга
Ыгивсогипі рго пюепіЬив Еідепагшп (у самыхъ стѣнъ Фи-
денъ) розііа. Ьіѵ. 4, 17. На вопросъ: гдѣ? рго употребляется
правильно. Но другое дѣло въ словахъ: Саеваг ех ео сііе (1іе8
сопііпиоБ циііщие рго сазігіз зиаз соріав ргойихіі еі асіеш
ііівігисіаіп Ііаінпі. Сае8. В. С. 1, 48, гдѣ впрочемъ, кажется,
повліяло слѣдующее асіеш—ЬаЬиіі.—Въ военномъ дѣлѣ вы-
) Кому это опредѣленіе не нравится, тотъ ' вмѣсто этого можетъ сказать:
„или одинъ такъ помѣщенъ передъ другимъ, что для наблюдателя видъ его съ
переднимъ фасомъ другаго предмета совпадаетъ, или они сливаются11.
Легко теперь понять, какимъ образомъ рго можетъ значить тоже, что ех, (Іе,
— 627 —
•ставленіе одного предмета передъ лицевой стороной другаго
означаетъ прикрытіе послѣ інято первымъ. Отсюда-то рго 2) какъ
въ языки военномъ, гакъ и вообще получаетъ значеніе: Оля
прикрытія, для защиты, въ защиту, въ подпору—, въ пользу—,
для—, за—. Сопѵепіі (Іітісаге рго Іеціігаз, рго ІіЬегіаіе, рго
раігіа. Сіе. Тияе. 4, 19. Ног поп пиніо поп рго те, вей
сопіга те езі роііив. 1(1. Ог. 3, 20. Изъ значенія рго въ обо-
ротахъ: рго ігіЬипаІі, рго яие^евіи и подд., вышло значеніе
рго въ выраженіяхъ: рго соПедіо, рго сопзіііо и подд., гдѣ
3) рго зн. ыжнелге, отъ имени ТгіЪипі яесейипі ргодие
соііе.ціо ргопипііапі. І.іѵ. 4, 26. Зирріісаііо іп ігійиіпп рго
соПедіо (Іесеіпѵігиіп ітрегаіа Іиіі. Ы. 38, 36. 8а1І. Ди". 29
съ примѣчаніемъ Крица. Сюда примыкаетъ 4) значеніе замѣ-
щенія и замѣны, а съ этимъ въ связи значеніе равновѣсія,
смѣны, воздаянія, возмездія. Въ этомъ случаѣ рго зн. въ долж-
ности—, все равно, что—, чисто какъ-бы—, за—, въ отпла-
ту за—, за. Рго сопвніе, рго ргаеіоге... еда-, іпіііеге=въ
должности—, за консула... и поэтому съ правами, властью Іро-
Ьекіаз, ітрегіит) консульскою, консула. Саіо езі тіЬі ипиз
рго іпиіііз тіІіЬиз. Сіе. Аіі. 2. о. Рго ѵаііо еаггоз оЬіесегані.
Саез. В. Ст. 1, 26. Ѵоізсі рго ѵісііз аѣіегипі, Ьіѵ. 7, 1. Рго
шоііио еззе = идти, считаться за мертваго. КоппиІІі аіі іпзсііз
рго пихііз сопскіипіиг. Хер. 1)іон. 10. Ниіс іііе рго шегіііз
розіеа "глііат геіиііі. Ы. ТЬеіи. 8. Те рго ізііз ііісііз еі і'ас-
ііз иісізсаг. Тег. Еип. 5, 4, 19. Рго віЬіІо (Іисеге=считать
за ничто. 5) Изъ понятія равноцѣнности, одинаковой пѣны,
самымъ ближайшимъ образомъ развивается понятіе соотвѣт-
ственной мѣры, соразмѣрности, и рго зн. соотвѣтствен-
но —, соразмѣрно—, по—, по мѣрѣ—. Рго Іюшііііз гіі”ііііаіе
ргоцііе ргівііна аіпіеіііа ашріо іинегееит ехіиііі. Яер. Еит. 4.
фиапіит ірііздие ііагеі, рго іасиііаііііиз ітрегаЬаІ. И. Ерат, 3.
Рго тиііііікііпе інявіпит еі рго ^Іогіа ЬеІІі еі Гогііішііліз
*) То-есть, чтй “ высказываетси то О іЬшшІі, рго зиддезіи, то собственно
бгапаетъ результатомъ и поеіідвлмъ актомг совѣщаиія иі ео11е#ініп, еоіізі-
Пит, находящагося гдѣ-виб. туп-ясе.
40*
— 628,—
ал^ивіоа зе ііпев ІіаЬеге агЬіігаЬавІиг. Саев. В. С. 1, 2. Рго
ве диі§дие=каждый по мѣрѣ своихъ силъ, средствъ, случа-
евъ, возможности, разумѣнія, по (своимъ) силамъ, средствамъ,
при случаѣ, ио усмотрѣнію,- .рго піеа.., ѵігііі рагіе = по силамъ;,
рго рогііоле см. рагв. Рго ео иі, или и рго иі, рго ео диой,
рго ео ас (аідие), рго ео, диапІипі=по мѣрѣ того какъ—г
судя по тону, какъ—, суда по тому, что—, смотря по—. Рго
(ео) иі гев роаіиіаі. Рго ео ас (іеЬео. Рго со. диосі потеп.-
еілБіпа^иа егаі #Іогіа. Сіе. Поэтому выраженія: Ти рго іиа іп
піе Ьепеѵоіепііа п Ти, диае Іиа еві іп ше Ьепеѵоіепііа, разли-
чаются между собою тѣмъ, что первое указываетъ на вы-
сокую степень расположенности, а послѣднее на спеціальный
ея видъ, какъ она ужъ проявилась.	;
Согаіп, въ смыслѣ нарѣчія употребляемое весьма часто, зн..
еа непосредственномъ, личномъ присутствіи,. лично, . устно.,
Саеваг, диае ех пшіііів Ііііегіздие со^поѵегаі, сотаго регврі-
сіі. Сае?.. К 6. р, 11. Въ смыслѣ предлога оно — въ (непо- ,
средственномъ} присутствіи—, лично передъ—, въ бытность*
налицо—. Сотаго ’гедиепііззіто сопѵеши Ьасейаепіоіііогит
Іугапшсіеііі соаг^иіі. Кер. Ераго. 7.
Ирим. Впрочемъ въ смыслѣ согат рориіо, с. ушІісіЪив въ
класоичесюй прозѣ чаще говорилось арші рориіипі, арші ,]и-
йісез, когда какъ-бы не выставлялось особенно на видъ лич-
ное появленіе или разговоръ личный. Но въ смыслѣ арші ро-
риіипі пли сотаго рориіо Іодиі говорили еще сопсіопеш 1іа-;
Ьеге, т. е. ѵегЬа Іасеге аб рориіипі, какъ скоро не дѣлалось
какого-ниб. предложенія и баллотировки его; но ареге сиго
рориіо зн. го^аге аіідиій рориіиш, диогі киЙта'щв зиів аиі
.ІиЬеаІ аиі ѵеіеі. СеП. М. А. 13, 14.
Ргаеіег въ смыслѣ чисто-нарѣчія обветшало и удержалось
только въ ргаіегдиаіп, о которомъ см. прим. Нъ смыслѣ пред-
лога оно 1) означаетъ мѣсто =- мимо (чего-ниб.). Розігібіе ерв
біеі соріаз яиак ргаеіег савіга Саевагів Ігапзйихіі. Саев. В.
С. 1, 48. Во что проходитъ мимо чего-ниб., то для наблюда-
теля, остающагося назади либо смотрящаго на то сзади, вы-
ходитъ вонъ изъ чего-ниб., перегоняетъ, переходитъ что-пиб.
— 629 —
(за что-ниб.). Так. обр. ргаеіег метафорически 2)=черей,
дальше, выше, больше, сверхъ, т. е. за мѣру, означенную име-
немъ предмета, стоящимъ при частицѣ. Агібіпіек оѣ еам санз-
ват ехрпівпв еві, раітіа, сщші ргаеіег тосінпі іизіиз еззеі.
Сіс. Тивс. 5, 36. Миііа ргаеіег зрет зсіо тиііік бона ете-
ПІ88О. Ріаиі. Вші. 2, 3, 69. Но что проходитъ мимо какого-
ниб. предмета, то оставляетъ его такъ сказать, ошуюю и не
обращаетъ на него вниманія, идетъ не въ ту сторону, какъ
онъ. Так. обр. ргаеіег зн. 3) не такъ, какъ слѣдовало-бы пред-
мету. противъ ’). Верепііпшп регісиіши ргаеіег оріпіопет
ассіііегаі. Саеъ. В. Сг. 3, 8. Если какое-ниб. счисленіе пере-
ходитъ числовыя границы даннаго предмета, то ргаеіег зн.
4) кромѣ, какъ въ утвердительныхъ, такъ и въ отрицатель-
ныхъ предложеніяхъ 2). Вгііаппіаш поп іепіеге ргаеіег шегса-
іогев шііі циіздпат пецие ііз цшбциат ргаеіег огат тап-
іітат поіит еві (если захотимъ перебрать, кто—ѣздитъ, что—
извѣстно). Саев. В. 6. 4, 20. Атіоѵівіив ргаеіег зе йепоз иі
асі соі^иіит аййисегепі, робіиіаѵіі. ІЬііі. 1, 42. Дальнѣй-
шее развитіе предъидущаго понятія 2) будетъ то, что ргаеіег
означаетъ отличіе одного передъ другими — больше, чѣмъ1, выше,
въ сравні ніи съ—. Нонин іііе пііііі е^тегіе ргаеіег сеіега зіи-
(ІеЪаі, еі іапіеп отпіа Ьаес теіііосгііег. Тег. Ашіг. 1, 1, 31.
Такъ между прочимъ часто ргаеіег ееіегоз = больше, чѣмъ
прочіе, предпочтительно передъ всѣми прочими', ргае сеіегіз =
въ сравненіи со всѣми прочими.
Ііргімѣч. Замѣтимъ особенные оттѣнки слова кромѣ. 1) Кро-
мѣ въ предложеніи утвердительномъ=только -не, въ отрица-
тельномъ = и только, передъ именемъ предмета, который дол-
женъ быть исключенъ, т. е. не считаемъ, и въ так. сл. кромѣ
надобно переводить а) посредствомъ ргаеіег с. асспз., Ь) по-
*) Так. обр. ргаеіег зрет можетъ значить а) больше, лучше, чѣмъ надѣялись,
во еще и 1)^ меньше, хуже, чѣмъ надѣялись.
*) Этотъ смыслъ в будетъ въ выраженіяхъ: Опиіез ргаеіег Іе аііі'пегииі и
Кето ргаеіег іе агІГиіі,—именно: въ нервовъ случаѣ смыслъ —только ты не—,
но въ послѣднемъ только ты. Сличи еще яірег § 652 и примѣч. послѣ ыірга.
средствомъ ргаеіег въ смыслѣ нарѣчія, и тогда дополненіе за-
виситъ отъ глагола и по падежу управляется имъ.—случай, ко-
торый встрѣчается тоіда, когда при ргаеіег съ винительнымъ
паденіемъ рѣчь стала-бы неясна. */ 2) кромѣ только, развѣ
только (а больше никто, ничто, никого, ничего и т. д) =
ргаеіегциаш; ’і) (еще) ѵ. кромѣ., т. е. если исключитъ, если
оставитъ ветеранѣ, не говоря, не касаясь, надобно переводить
посредствомъ ехсеріо,—іл лябо—На. Отлей ргаеіег іе а<1іпі-
100.4. Уеіоо ргаеіег іе жИпіі. Объ атихъ обоихъ примѣрахъ
сличи выше примѣчаніе. Іл Іосіи Ггі^ібічзігпія пііііі ѵеьіііия
ргаеіег реііеь ЪаЬепі. Саев В. 6. 4, 1. Сеіегае шикіішііюі
біеш сот.Ыиіі. апіе г^иаш Іісегеі ыпе Ггашіе аЬ аппін <1ів-
ееііеге, ргаеіег сарііаііит гегит сопйетпаіін. БаІІ. Саі. 36.
Но въ мѣстахъ въ родѣ: Ееіісіопиіп иядаедиадие соиіеіпріог,
ргаеіег сеае бугіае. биеі. Кег. 56, писатель только не захо-
тѣлъ повторитъ самші ге^епіеш при родит. падежѣ — слово
геіі^іопеш, что бываетъ и при' другихъ предлогахъ, точно такъ
хе какъ опускаются указательныя мѣстоименія въ такихъ обо-
ротахъ: ргаеіег диі, диас, дио<1, сиуив еіс., и въ атомъ случаѣ
можно бы было сказать в ргаеіегдиаш. Ипііаз Ііііегая а4Ьис
ассерегаш, ргаеіег диае іпіЬі іи ТгеЪиІапо вииі геббііяе. Сіе.
Аіі. 5, 3. Киііиш а ѵоЬіи ргаешіит ѵігіиіів ровіиіо, ргаеіег-
циаш Ьіцив <1іеі ветрііепыш шетогіаіп. Сіе. Саі. 3, 11. Еа
юиіііішіо соаіеьсеге іп рориіі ивіин еогрик пиііа ге ргаеіег-
диаиі Іе^іЬик роіегаі. Ьіѵ. 1, 8. Отипіит іпіЬі ѵніеог ехсеріів
ѵоЬіи гІиоЬиь еІодпепСівкшіов аисііьье Ті. еі. С. Ьеіпргопіов.
Сіе. Ог 1, 9. Аіпісіііа Ііаисі ьсіо ап ехсеріа ниріеьііа диіс-
диати шеііив Ьотілі аіі а йіш ішшогіаІіЬин <1аіши. Іб. Ьаеі. 6.
Объ арші, какъ оно говорятся въ выраженіяхъ: ариіі рори-
Ішд. арий ушіісеь, см. § 541.
544, Сігсімя, (Агса, сігсгіет, ші, {еге, /етте. () Гете н іеглю
ем. 578, объ ші § 541, ад, 7. Сігсит гов. только о мѣстѣ
я, до $ 527, озвачаегь движеніе, образующее около какой-ниб.
•) Ъим «меыожеше бдят отрміииелмі<,е, іо къ так. случаѣ ни. ргаеіог
іожео еьмлп я і>г»віегчшш.
— УЙ1 —
точки либо линіи окружность либо овалъ, лугу, обхоп., КрЮКЪ.
Если сігсшп — впрочемъ въ прогѣ рѣзко—стоить къ смыслѣ
нарѣчія, то требующуюся точку либо линію надобно подразумѣ-
вать по связи рѣчи: по если оио стоить въ смыслѣ предлога,
то точка или линія будетъ предметъ, передъ именемъ котораго
стоитъ сігсипі. Ех еа іпггі, диае сігсшп ечмяіі орега, іпеті
че роиве сопГідеЬапѣ. Саеъ В. С. 2, 10. Тегга сігсшп ахет
яе сопѵегііі еі Іогдпеі. Сіс. Асші. 2, ?>‘і. Ео.ч, дпі 'сігсшп
^шііе-ітітгі вІаЪапІ, ашііте тюіеѣаі. М. 8«ІІ. 10. Отсюда сігсшп
потомъ служить для означенія и спиты липа. Саііііпа отпіит
Паиііюпітп аідие Гасілогшп Іапциапі яііраіогиш саіегѵаа сіг-
сшп не УіаѴіеЬаІ. Баіі. Саі. 14. До сихъ поръ сігсшп значило
около, вокругъ, кругомъ либо <5уюй, а потомъ оно зн. еще 2)
въ гртнѵлоахг. окружности, образуемой предметомъ, имя кото-
раго будетъ упомянуто при сігсшп, но всѣмъ .ибо многимъ
мѣстамъ, о которыхъ идетъ рѣчь. Ье^аііо іп Авіат еі сігспт
іпниіан (кругомъ по островамъ) піінва еві. Ьіѵ. 40, 11. Вело
дийіатп Іл*піиІі сігсшп іаЬегпав сопсигваѵіі. Сіс. Саі. 4, 8.
Не такъ опредѣленно значеніе сігса, именно—«п окрестно-
сти или оз окружности, в? области» какого-ниб. предмета, ли-
бо понимаемаго изъ связи рѣчи, либо передъ именемъ котора-
го стоитъ частица; въ первомъ случаѣ она—нарѣчіе, въ послѣд-
немъ предлогъ. Очевидно, что означенное значеніе эластично,
и поэтому сігса .для насъ можетъ значить иногда сігсшп, а
иногда просто=ег тпхъ кроятъ, <я ттъ сторонѣ, мѣстности,
т сосѣдствѣ, поблизости, послѣ. н между прочимъ, если въ
описываемой сценѣ параллельно съ сігса есть либо подразумѣ-
вается апіе либо рояі,=вблизи, недалеко, подлѣ, по ту и
дру/иуѣ сторону. Ьпра яіііепв ех гаопііЬпв, диі сігса (въ окрест-
ностяхъ Раіаіл) яппі, а<1 риегііепі ѵадйшп сигвшп Яесііі. Ьіѵ.
1, 4. Около супруги Мавдонія, т. е. именно по правую и по
лѣвую сторону: Аеіаіе еі Госта Погепіея сігса егапі ІшІіЬі-
Іів ііііие (когда та стояла передъ Сципіономъ). Ііѵ. 26, 49.
(Сопнегѵагі Еитепет аЬ Апіі^оло) поп разві яші Ѣі, диі сігса
егапі (= дпои іііе сігснні &е ЬаЬеЬаѣ/. Хер. Ешп. 1-9. На сторо-
нѣ Нолы, обращенной къ Анвибалу: МагсеПпи ше<1іа рогіа го-
і.;»2 —
Ьога Іеціотпп, <ІпаЬн.ч сігса ') (находящихся вблизи нвраио
и влѣво) рогіік Ісѵсві штнаіцгат $1а1иіі. Ьіѵ. 23, 16. СоІІаііа
еі <ріі(І(|ііііі сігса СоІІа(і.-іш а#гі егаі ЗіуЬілік исіевіішв езі. Ьіѵ.
1, ;>ь. Косій Іі^па соніЫсітшІ сігса сдтсазиш, іи (]иа (Аісі-
Ьішіеа) фііевссііні. Кер. Діс. .!<?., Тгесепіоя ^иѵеиск сігса ве
ііаЬеЬаі- Ьіѵ. 29,І. Въ значеніи «въ околицѣ, окрестностяхъ
(предмета, передъ именемъ котораго стоитъ птотъ предлогъ),
крутмь по всѣмъ имѣющимся въ виду пунктамъ», хоти упо-
требительнѣе сігсиіп, однако бышшп я сігса,—именно часто
у Линія. Си.чіоііе.4 сігса оішіев рогіив івіміі, не циік игЬе «дер-
(іегсінг. 1,іѵ. 2Ь, 26. Кошиіив Іс^иіоа, сігса .ѵісіпаа сіѵііаіев
іні.чіі. Ьп і 9. ІЬі прямымъ терминомъ сігса служитъ для
при(ілизительнаіо означенія числа и времени. Л Щипаніи іінігі
(1ііерІ;ігині игіііпін (іігиіі ьивѣ еа Гиеге оррі(Іа сігса «ергия-
діііііі. Ьіѵ, 45, 34. Роніего (Ііе сігса еапсісш Іннаш іи с.ишіеів
Іосині гех соріав еііихіі. Ьіѵ. 42, 57. Въ атомъ смыслѣ упо-
требляется и сігсііег, п пе только въ смыслѣ предлога, ио въ
смыслѣ п парѣчія. ЬіеЬив сігсііег диінііесіш аб іііюн Веіуагиіп
рсгѵепіі. Саев В. С. 2, 2. Ьосик аЬ Ію.чіе сігсііег р.чввик
ьехееіііоя аііегаі. Пші. I, 49. Саеваг сігсііег інегііііеіп ехег-
сііііпі ів савіга геііодіі. ІЬііІ. 50.
Примѣч.. Только уже въ серебряномъ вѣкѣ латинскаго язы-
ка сігса стали употреблять передъ именами предметовъ, состав-
ляющихъ средоточіе дѣятельности умственной, = относительно,
касательно, но вопросу, иидъ, съ, о. Сігса Ііоиан агіен риЫіса
ыісолііа. Тас. Сігса согрогі» сигаш шогокив. Виеі. Сігса Іюс
(Іівриініііііі №І. Уиіні. Въ золотомъ вѣкѣ вмѣсто такого сігси
употребляется либо депіі. оЬіесііѵик, либо (Іе, либо обороты
ииъ уегвагі, иіі и т. и.
515. (!іи, сііга, сііго. Сія и сііга )~~но .ниу, по сю сторону,
различаются между собою тѣмъ, что сіе не встрѣчается іл. смы-
слѣ нарѣчія, а въ смыслѣ предлога въ классическое время озла-
') ( піцніііН'ііііо иі. < мі1<і;і1і і|ііП<’ СІГСА (ІГППІ.
'.ііы и сіііГ» къ <ін относитсіі тикт» жр, кніѵь іііѴпі и Ііпго іи. іп, икіні
к/» і’х, иііпі и иіігп къ тѵрлиіпомуся
— «ча -
чяегь только мѣсп*. Оеппапі, циі сіа Шіеипія іисоІшЛ, Саев. В.
0.2, 3. Весціиа сія Апіешяп сит гецеѴертІшін сопіѴті. Ілѵ.
4, 17. Сіѣгл такъ аіо = но сю сторонл, ио въ особенности —о»
области, лоы'ніаъті, нихогія'іци.гсн по сн> с.пюрояіі какоіи-виб.
предмета (упоминаемаго, находтцагоса налицо, либо подралу-
мѣвііемпѵо по свяни рѣчи), большею частно на вопросъ: иЫ
а иногда и на вопросъ: кі/гЫ* т. е. на ,ти| сторону. Но въ
смыслѣ нарѣчія гсь классическое время ;>та частица. употреб-
лялась не часто. Сіі.гіі ВаЬіов (ІаІІопин Іедіопех сесиііі. І.Іѵ
22, 14. 18 Іосин еяі сііги Ідціспіібш яіаіііа сѳпіиіи. Сіе.. Віѵ.
16, 2. Еі опіпек сііпі ІІніпеп е.іісегеі, ріаеиіе ргощічІіеІіаЦіг.
Саев. В. (1. 6, 8. Если у того, что остается по сю сторону
кпкой-ппб. иввѣсттюй границы, было къ виду — достигнуть этой
границы, и сине иліииіс довести до нея. но оно еи не дости-
гаешь, то сііга 2) іп. смыслѣ нарѣчія — ітсуичіи. ниипрей, ші-
передъ, не <)ожіж«л, не доходя, л іп, смыслѣ предлога = преж-
де, передъ. Аіі саяТг.ч ргаеіогі.ч регірЦ раисів сііга шііііпь
(рпяниипі) Ііідпяіигох еі сиін ргаеякііо оссигпінѣ Ьіѵ. 10, 26.
Ірви пніига рояли) іп оіппі ѵегію (на всякомъ словѣ удареніе)
асиіпін ѵосепі пес ина ріин пес а ровігеша .чѵііаііа сііга (не
прежде, пе дальше) іегііаш. Сіе. Ог. 18. Отсюда наконецъ
ііыіи.то, что 3) с.іігн въ латшш серебрянаго вѣка лначить бмл,
т. е. такъ,что предметъ, передъ именемъ котораго стоить сііга.
мн доспіиіается. не полученъ, вообще не прнбаолнетея къ чему-
ниб. і’ііік п.чпк «іпе (Іосігіііа, (ріаш сііга іжііш (ІосГгіііа ѵаіеі.
(к)ціпГ..
(іііі’О '), еобстненш» — на вту сторону, штрѣчаетсл только
нч. ныраипчііяхъ: нІСго еі сііго, ііИго сіігоі|ііѳ. а послѣ Цице-
рона •') и піісо сііго, и іп. такнхт. случаяхъ ото будетъ: «на
ту н ни л»іу сторону (ел той п еъ лпой снюроны), туда
и сюда, влаимно» Ііііепін ніііч» сіігоіріе Іещііі іпіег соя шіі-
‘I ІІирѣчіа »1іети ни лоіцют.; гдіГ? точно тикпми1, кикъ иііго, иііо, иііцііо,
і|ііо сіе.
') ( и. Ііетругврта къ СІО. ЬаііІ. 2И, I) 86.
*) Сличи іиіііио, ѵісівкііп, іо ѵіеош § 1І№
— 634 —
ІеЪшЛпг. Саек. В. Ф -1, 42. Раіа иііго сіігодие 6 бе. Ьіѵ.
40, 23.	№&&&'
546. Ехіга, ехігіпзесиз, ротіз, ехсеріо, віпе. Ехіга, внѣ. снаружи,
въ отличіе отъ іиіга, іиіив, въ смыслѣ нарѣчія указываетъ, что
что-ниб. находится на мѣстѣ,не замкнутомъ и не захваченномъ ка-
кимъ-ниб. предметомъ либо упоминаемымъ, либо соображаемымъ
по ходу рѣчи, —либо направляется, двигается, стремится туда, въ
такое мѣсто = вонъ. *) Ехіга (бс. шшііііоиез) еі ііііив Іюбіепі Ьа-
Ьеге. Саез. В. С. 3, 69. ВенБіЬив еі апішо еа, диае ехіга «ипі а),
регсірітпБ. Сіс. № I). 2, 59. Кнііа рагб ехсебіі ехіга. Іб. Цпіѵ.
5. Формула ехіга диат, первоначально юридическая, приво-
дитъ исключеніе, = за -исключеніемъ только того случая, когда—.
Віа ехсерііо спі ргоЬагі іапбет роіеві, дпоіі перапі мізсер-
іигппі еззе иііаиі геі риЫісае рагіет, ехіга диат ні еит іет-
риз еі песезьііае соёрегііг' Сіс. Вер. 1, 6. Въ обыкновенной
рѣчи и когда ве требуется точность юридическая, вмѣсто той
формулы употребляется ніві. Въ смыслѣ предлога, ехіга на во-
просъ: гдѣ? зн. внгь, на наружной сторонѣ, снаружи,—на
вопросъ; куда? зн. въ пространство, въ область, въ сферу,
лежащую внѣ, на наружной сторонѣ, на наружности, сна-
ружи предмета, передъ именемъ котораго стоитъ эта частица.
ЬтО8іІ8 ехіга рогіаш Соіііпаш аеііеш Пологіе. Сіс. Ьеу. 2, 23.
Ні зипі ехіга Ргоѵіпсіаш ігапз ВІюбапшп ргіші. Саеа. В.
О, 1, 10. Сегіоз шіііі гіпее іегтіпоздие сонзіііиат, ехіга диов
е^геііі поп ро88Іш. Сіс. (к>иіпі. 10. Ингъ, какъ въ двухъ по-
слѣднихъ мѣстахъ, получаетъ значеніе далѣе, за, если область
предмета принимается за границу, предѣлъ. Метафорически
ехіга 2) зн. либо а) независимо отъ—, безъ связи съ—, либо Ь)
') Ехігіпзеснв «и. сііаружи=8,) снаружи ѵнуінрі,, 1>, и ни., на наружной
сторонъ. Рпітопвв еі сог ехігіпвеспв врігііпт аііііпеппі. Сіс. № П. 2, 54.
Соіитпа ехігіпБесіы іііаигаіа. Ііі. ІИѵ. 1, 24.
’) Если но сыти рѣчи что-виб. является въ ііротііііоііо.іожиоеті. апітив или
согриь (іп апішо, іп сотрите), то выраженіе ципе ехіга зипі сложитъ еамѣ-
вой прилагательнаго ѵнѣшній. Отпіа іііа, циае аипі ехіга (т. е., какъ гов.
передъ этвмъ, ие^ие іп апішо іпяипі пецие іп сотрите), циашциаш схреіепйа,
іатеп еитто Іюни поп сопііпепіит. Сіс. Еіп. 5, 28.
— 655 -
съ нарушеніемъ и слѣд. — вопреки, противно. Ехіга сиірат,
«хіга іоситп (безъ шутокъ, не шутя, серьезно). Ехіга іеіі соп-
Іесіит. Ехіга опііпеіп. Ехіга шоііиш. Рѣдко ехіга 3) = ргае-
ісг, а точнѣе — исключая—, не іоворя о—. Ехіга ипаш апі-
сиіапі пеню агіегаі. Тег. Рѣогш. 1, 2, 48, гдѣ могло-бы быть
и ргаеіег; но не могло-бы оно быть въ словахъ: Ре ехегсіін
Саевагій ііа сепвео ііесепіеініипг. 8епанп ріасеге ѵасаііопеш
пиііііае ірйій Ііѣегіацие еогиш еьке ехіга іитиііииі СаІІісшп
Иаіісиінцис. Сіе. РІііІ. 5, 19, гдѣ выходятъ смыслъ: ехіга
Чиаіп зі—.
ІІримѣч. О Гогій см. !$ 8, объ ехсеріо,—а,—із ем. § 543,
примѣчаніе.
8іпе изъ ве—пе, безъ, означаетъ отсутствіе, слабость, испор-
ченность, негодность, несодѣйствіе предмета, передъ именемъ
котораго стоитъ частица; эти качества оказываются въ виду
какой-ннб. цѣли, видной по свази рѣчи. Мпііа Іііс зіпе Аісі-
Ьіасіе о'е88Іі, іііе ішНапі геш 8Іпе Іюс. Кер. ТІпаз. 1. Сіо-
(Ііия, Іюню зіпе ге, зіпе Гібе (безъ денегъ, безъ кредита),
ііпе зре, зіпе зесіе, еіпе Гогіипіз еіс. Сіе. Соеі. 32. Въ зіпе
содержится отрицаніе чего-ниб.; поэтому зіпе нііа ііиЬііаіі-
опе, йіпе иііо регіеиіо еіс. = безъ какого-ниб. = безъ всякаго
сомнѣнія и пр.
ІІрммѣч. 8іпе регіеиіо = такъ что не было тутъ опасно-
сти; ехіга регіси1иш = такъ что кто-ниб. остался всторонѣ,
вдали отъ опасности, свободенъ отъ нея, не подвергся ей; сііга.
регіеиіиш =такъ что кто-ниб. не шелъ навстрѣчу опасности,
не приближался къ ней, не далъ ей застичь себя.
5-17. 1п/га, іпіег, аиЬ, $иЫег. ІпГга, внизу, антитеза къ
вирга, въ смыслѣ нарѣчія и въ смыслѣ предлога, гов. 1) вмѣ-
стѣ, въ смыслѣ предлога=ниже, «оба, 2) о времени — позднѣе,
послѣ, 3) объ измѣреніи количественномъ = меньше, 4) о ка-
чествѣ = ниже по достоинству, значенію, важности, вѣсу и
1>) съ добавочнымъ смысломъ; ниже, чѣмъ слѣдовало. АіснЬп-
егаю арші Ѵоіошиіиш Енігареіиш еі чиіііеіи вирга ше Аііі-
сив, ІпГга Ѵагіия. Сіе. Ріѵ. 9, 26. ІпГга Іипаіп піЬІІ еяі, т
шогиіе еі скіисит. Сіе. 8<»пп. 8сір. 4. Пошегив поп шГга
— 636 —
Ьусигщіш іиіі. Ш. Вгиі. 10. Ѵгі вапі іпащіііибіпе раиііо ілігн
еіерііапіѵз. Саез. В. О. 6, 28. Тасе іи, диет е.цо іиіга іпй-
иіок отпез риіо. Тег. Еип. 3, 2, 36. Кесевке еві еит, диі
іпѵісіив аіі, гея ѣшштав сіеерісеге аідие іпі'га ве ровііав аг-
Ьіігагі. Сіе. Тизс. 3, 7. Коатому іпіга предполагаетъ три пред-
мета: одинъ, занимающій середину между двумя другими, и изъ
этихъ послѣднихъ одинъ надобно представлять себѣ выше сред-
няго, надъ нимъ, а другой ниже, подъ нимъ (іпіга). Но яііЬ —
подъ. указываетъ только на два предмета, и одинъ изъ нихъ
надобно представлять себѣ внизу, подъ другимъ. Кромѣ того,
биЬ никогда не употребляется въ смыслѣ нарѣчія, и бываетъ
и съ винительнымъ, и съ творительнымъ падежами.—съ пер-
вымъ на вопросъ: куда? съ послѣднимъ на вопросъ: гдѣ? а
вѣрнѣе говоря, съ первымъ надеженъ тогда, когда движеніе
надобно представлять себѣ еще не совершившимся, недокон-
ченнымъ; съ послѣднимъ тогда, когда его надобно представ-
лять себѣ совершившимся, доконченнымъ, выполненнымъ. Ехег-
сііик (СабйііІ аЬ Неіѵеіііб риівив еі енЬ іи^ипі пііение езі.
Саев. В. 6. 1,7. 8і езвспі, диі зиЬ іегга ІіаЬііаѵтвнепі, еіс.
Сіс. К. 11. 2, 37. Съ этимъ въ связи значеніе внизу подлѣ,
къ низу, къ основанію, у основанія (подъ, къ, у). Мііііез Сае-
вагіз виЬ шопіеш, іп дио орріііиш егаі розііиш, зиссесіипі.
Саев. В. С. 1,45. Агіоѵібіив биЬ шопіе сопведіі. Іб. В. С. 1, 48.
Сюда относятся такіе обороты, какъ виЬ осиіов сядете, ѵеніге,
биЬ осиііб еббе=лп сопвресіиш ѵеніге, іи сопвресіи евве, но въ
(на) моихъ... глазахъ = іпбресіапіе, бресіапіе, ргаеаепіе іііе...
8иЬ ішрегіо аіісщиб, еиЬ аіідио йисе, ішрегаіоге и т. ц. гов.
тогда, когда лицо, передъ именемъ котораго стоитъ 8ііЪ, яв-
ляется на самомъ дѣлѣ командиромъ, правителемъ, которому
подчинено лицо, означенное грамматическимъ подлежащимъ; но
виЬ опускается либо говорится только ішрегапіе, гецпапіе и
т. п., если надобно указать только на время. 8иЬ Ііас... соп-
діііопе, Іе^е, иі, не, ві = подъ тѣмъ... на томъ... съ тѣмъ...
условіемъ, что—, чтобы—, если—, вмѣсто чего Цицеронъ и Це-
зарь постоянно говорятъ только Ііас... сопдіііопе, Іеце, иі, пе,
ні. Въ приложеніи къ условіямъ времени, §иЪ зн. иногда не-
посредственно сейчасъ передъ—, тоѣі, о), незадолго до—,
иногда непосредственно. сейчасъ пос.иь, всла.дь за—. 8пѣ ѵез-
регпш (сейчасъ передъ наступленіемъ вечера, передъ самымъ
вечеромъ, къ вечеру, подъ вечеръ) Саезаг ротіаз сіапѣ )из-
зіі. Сае.в. В. (1. 2, Зй. ІЧіУііі пнппв ѵоіеѣаі, цпаіпзпѣ йесезяйі
зпо песеяяііаіет 8ІЪі аііцпат ітропі Ьейі цегепѣ. Ій. 8, 49.
Нейсііѣае яшіі Ііііегае іиае Согпиіо, щіит із Ііііегаз гесііаз-
зеі Ьериіі. ВпЪ еаз зіаііт гесііаіае яіпѣ іиае. Сіе. Віѵ. 7,16.
8иЫег, которое въ такой-же связи съ зпЪ, какъ ргоріег съ
ргае п ргоре, означаетъ движеніе, дѣятельность либо распро-
страненіе, расширеніе, усиленіе подъ какимъ-ниб. предметомъ,
который тутъ является покровомъ, защитой, средствомъ для при-
крытія и охраненія = внизъ, внизу, иод», но часто почти ве
отлично отъ іпі’га. Въ смыслѣ нарѣчія эта частица бываетъ
еще рѣже, чѣмъ въ смыслѣ предлога. Ііеівйе зпЫет іпеѣат
іеге ітщіопетп зоі оѣііпеі. Сіе. 8ошн. 8с. 4, гдѣ теніопет за-
виситъ не отъ зпЫег, а отъ оЫіпеі. Аірѣепз ппшіз оссиііаз
ѵійз е«іІ кпЫег шаге. Ѵіг". Аеп. 3, 695. РІаіо ігаш ів рее-
іоге, сирісіііаіеш зиЬіег ргаесопііа Іосаѵіі. Сіе. Тизс. 1, 10.-
Мани зиЪіег 1о«аш а<і тепіиіп ехзегіа. Ьіѵ. 8, 9. Отпея і'егге
ІіЬеѣ виійег сіепна Іезішііпе (подъ кровлей изъ щитовъ) сазпз.
Ѵіщ. Аеп. 9. 514. Ѵііѣпя онпііа, еріае саііеге іп Ьотіпет
ровзипі, виЫег зе ІіаЬеі. Тизс. 5, 1.
„Іпіеі == между, т. е. въ пространствѣ, находящемся между
двумя предметами, получаетъ значеніе 2) времени, и а) озна-
чаетъ промежутокъ между двумя эпохами или обстоятельства,
приходящіяся на него, а потомъ Ь) = во время, вѣродо.гженіи,
для указанія только на одинъ какой-ниб. періодъ или на то,
что въ немъ произошло; 3) = среди, меледу, для означенія пре-
быванія среди какого-ниб. отдѣла, толпы,' группы, и 4) =мемс-
ду, среди, из,,, для означенія отличія по качествамъ. А^ег
Тагдишіогиш іпіег игЬеін еі ТіЬегію Іиіі. Ьіѵ. 2, 5. Ехрщ?-
пазнеѣ ініе, иі біев ХЬѴ іпіег Ьівоз Ыоз (іпіег Іиііоз Коша-
1Ю8 еі ІІИІО8 Ѵісіогіае) іоііегепіш-. Сіе. Ѵегг. 2, 52. Віпа
ровіеа іпіег Іоі аппоз, іоі Ьеііа зроііа оріша рагіа зипі. Ій.
1, 10. Іпіег соепаіп, іпіег соепапсіипі, зсгіЬепсІиш еіс. іпіег
— 638 —
Ііотіпет еі ЬеІІпапі Іюс іпіегезі еіс. Сіе. ОЙГ. 1, 4. Іпіег
піиііііибіпеш Ііаіісі репегій ігев Сашрапі едиііен егапі. Ьіѵ.
22, 13. ІПиб диаего. ів Ното, диі пипдиаш іпіег Ъотіпев
іиегіі, рег диоь йотіпез йос іапіит Іасіпив сопііссге роіи-
егіі. Сіе. Атег. 28. Такъ часто іпіег бпоб —изъ своихъ земля-
ковъ, изъ своего класса (въ своемъ классѣ) и проч. Іпіег рап-
соб (іізеііж. (іосіив и подд. = іп раисів еіс. = краснорѣчивый
ппр., какъ немногіе. ') Сопвіаі іпіег отпей = извѣстно всѣмъ.
Объ іпіег 8е, ір^ок = взаимно, см. § 198.
548. Іпіга, іп/го. іпігогвит, іп, іпіив. Въ смыслѣ нарѣчія,
іпіга въ классическомъ языкѣ мало употреблялось и замѣнялось
словами іпіпйлибоиіпігогйит. Именно, іпІив=внутри, рѣдко =
внутрь, !) въ классическомъ не = изнутри, гов. всего больше о
домѣ, городѣ, лагерѣ, либо и о другихъ предметахъ; для яс-
ности при іпіпй ставится и имя предмета въ приличномъ падежѣ.
Ейіпе ігаіег іпіпй? Тег. Аб. 4, 2. 3. іпіпй (внутри, въ стѣнахъ
вашего города) іпйібіае зипі, іпіпй езі регісиіиш, іпіпй іюйіій.
Сіе. Саі. 2, а. Ехіга еі іпіиь (внутри, среди окоповъ, въ са-
мыхъ укрѣпленіяхъ, окопахъ) Ьозіее ЬаЬеЬапі. Саез. В. С. 3,
69. ІПІП8 іп соіроге. Сіе. Гіп. 3. 5. Внутрь будетъ іпіго.
I ,іапі пипс іпіго. Тег. Ап (1г. 2, 5, 13. (^иаезо, іпдиіі, Рігііо-
(Іапіе, сиг аб поз і'іііаіп іиат поп іпіго (сюда къ намъ) ѵосагі
ІиЬев? Сіе. Ѵегг. 2, 1, 26. (*>ііо (въ портъ) іпіго езі іішл.
Саев. В. С. 3, 26. Въ самую внутренность, т. е. глубоко
внутрь по-лат. іпігогвит или іпігогйпй,3) а часто = (если взять,
взглянуть) внутри. Себипі ргіто еі Ііойіеш іпігогйпш іп ше-
біа сазіга ассіріипі. Ьіѵ. 10, 33. Соіііз аЬ зирегіоге рагіе
вііѵеБігіе, иі поп Гасііе іпігогвиз регвріеі ройзеі. Саев. В. С.
2, 18. СІаіпаЪапі ігіЬипі (тііііит) пііііі іпігогбпй ѵігіиіп евве:
диасипдие ішреіипі Гесіввепі, ііойісе реггиріигоБ. Ьіѵ. 25, 21.
Въ смыслѣ предлога, іпіга=въ гіредіьлахъ, 1) о мѣстѣ: а)
внутри, т. е. на вопросъ: гдѣ? вередъ именемъ предмета, вну-
*| С'і іп § 546.
*) Нинче стоитъ іпіго напр. Саез. В. €. 3, 26.
Сокращено изъ іпіго—ѵегашп. іпІгоѵегБііз.
— 639 —
три котораго что-ниб. находится, происходитъ, либо изъ гра-
ницъ котораго не выходить, ') Ы внутрь, т. е. іна вопросъ:
куда) въ пространство, описываемое границами предмета, предъ
именемъ котораго частица стоитъ. Іпіга рагіеіез ітіеоз (Іе теа
регпісіе сотіііа іпеппіпг. Сіс. Аіі. 3, 20. Вор Ьіпдопеіщие
іпіга Ареппіпит зе іепиегипі. Ьіѵ. 5, 35. Веіцае Тепіопоз
іпіга ііпез зиоз іпцгебі ргоѣіЬиепті. Саез. В. О. 2. 4. Въ
указаніи на время, іпіга выражаетъ 2) періодъ, во сколько
времени, срокъ, не долѣе котораго дѣло длится либо должно
длиться, = не позже—, къ, въ. Вогпапі оррійа Аедпогит іпіга (Ііез
циіпциаціиіа отпез серегипі. Ьіѵ. 9, 45. Іпіга гіесітит Шет,
диат Рііегаз ѵепегаі, Сгапопет серіі. И. 36,10. Въ рѣчи о чис-
лѣ —меньше чѣмъ- въ рѣчи о безразсудныхъ направленіяхъ ли-
бо дѣйствіяхъ, особенно въ латини серебрянаго вѣка, метафо-
рически означаетъ опять границы, т. е. поставленный, указан-
ный предѣлъ, черту, мѣру, 'степень, которой они не должны
переходить либо не переходятъ. 8есиш1а сіаззіз іпіга сепішп
пзцне асі циіпцие еі зеріиа^іпіа пііііиш сепзиш іпзіііиіа езі.
Ьіѵ. 1, 43. ЕриІаЬапшг іпіга Іецет (въ границахъ, указан-
ныхъ закономъ, въ законныхъ границахъ). Сіс. І)іѵ. 11, 26.
Ьііпаіп Рііііоіаз іпіга ѵегЬа (не ношелъ-бы дальше словъ, толь-
ко на словахъ, словами! рессаззеі. Сші. 7. 3.
Іп ’) въ предметѣ, передъ именемъ котораго поставлено,
указываетъ на мѣсто, гдѣ какой-ниб. другой предметъ съ свои-
ими дѣйствіями и пр. находится либо куда этотъ-же предметъ
непосредственно, прямо направляется, двиіается, стремится.
Въ первомъ случаѣ все равно, внутри-ли предмета, передъ
именемъ котораго стоитъ частица, находится другой предметъ,
либо только непосредственно на немъ или на его поверхности,
'і Вотъ, дочему не разъ=ио сн> сторону, на этой сторонѣ, на моб
сторонѣ, за, и въ такомъ случаѣ дѣло идетъ только о пространствѣ, грани-
цахъ опредѣленной мѣстности самой по себѣ; во въ сага и ігавь представ-
ляется въ умѣ точка зрѣнія наблюдатели о гравицм для этой именно точки
зрѣнія.
Въ смыслѣ нарѣчія іп не употреблялось.
— 640 —
я во второмъ случаѣ все равно, достигается-ли, затрогивает-
ся-ли предметъ, къ которому направлено стремленіе, или не
достигается. Въ этомъ послѣднемъ, случаѣ ,іи ставится съ ассп-
ч&ііѵиз (на вопросъ: куда?) = еа, на, противъ, къ. ІпГегге п
ііошипі...., гетто, іп Ііаыаіп..., іге іп Регзаз.., геіііге іп ра-
ігіаш.... Ітропеге іп паѵеш. Соіуісеге іе'а іп аіідиет. Соп-
ѵегіеге оси/оч іп аі. Тгаѣе^е іп яіідиат рягіст, яепіепііат.
Іпсідеге і» гегіа, іц.іариіею, іп іоѵеат. Висеге іп Ііозіет.
йресіаге іп зеріепігіоііеь Сюда примыкаетъ іп для озна-
ченія предмета, противъ котораго или на который направ-
лена та либо другая душевная дѣятельность либо (случайное
или постоянное) чувство, настроеніе. Агіііпсеге іп регпісіеш.
Іпсиіпіюге іп Іійегаз. Іпѵеѣі іп аіідиеш. Оісеге, «сгіЬеге, ѵа-
Іеге, солвиіеге и зШиеге цгаѵііег, Іепііег..., заеѵіге ш;а1ідиет..
ІшіиІ^епз, сіешепз, Ьепеѵоіиз, ріиз.... зеѵегиз, іпГезіиз, іпіріг^
не.... Ііі(1и1(іепііа, сіешепііа, Ьепеѵоіепііа, ріеіаз, ееѵегііав^
ітріеіаб, ашог, осііиіп, (ѣіс, іііе) апішия.... іп аіідиеіп *).
Съ основнымъ значеніемъ этого предлога въ связи тотъ слу-
чай. что іп выражаетъ объемъ или размѣры и раздѣлъ. I )і<1и-
сеге асіеш іп согпиа. Оіі'іішіеге іп Іоіщіішіінепі (въ длину,
вдоль). 1'аіеге іп Іол^ііисііііеш, напр. (Іесеш раззиб, іп Іаіііи-і
(Ііпепі. напр. диіпдие раззив. Оізриіаге іп иігашдие рагіеш..
Ыѵісіеге, (ІізігіЬиеге, ПезсгіЬеге іп... рагіез, іп зіприіаз сіѵііа-
іез... Гоедиз (егіге, расеш (іаге іп Наз... Іе^ез, зепаіиз сопзиі- г
іиш іп Ііаес... ѵегЬа іасеге ) и т. н. Іп ипіѵегБшн = во вся-ч .
комъ случаѣ, вообще, іи іапіиш = въ такой мѣрѣ, въ такихъ..:,
размѣрахъ, в'ь такой степени, до того. Въ рѣчи о времени іп;рі
указываетъ Г) на гжрюдъ, отдѣлъ, количество времени, на ко-,(^
торое простирается какое-ниб. состояніе, какая-ниб. дѣятель- |
ноетъ и т. п.: начавшись съ какого-ниб. опредѣленнаго срока, |
либо выраженнаго тутъ-же, либо подразумѣваемаго изъ связи
') Впрочемъ пе послѣ всякаго прилагательнаго или существительнаго, озна-'
чающаго чувство, настроеніе, мощно ставить іп.
*) Въ условіяхъ договора или выраженіяхъ, въ которыхъ формулированъ
какой-ниб. веп. сопв., содержатся отдѣльные пункты, имѣющіеся въ виду при'
договорѣ И Т. 11.
— и.
рѣчи, эта дѣятельность и пр. должна продолжиться либо про-
должается, на основаніи постановленій, опредѣленій, желанія
лицъ заинтересованныхъ. І’гогоцаге ііпрегішп іп аішшп, іп
диіпдиеппіит (Саеяагі). Расет, іпйисіая іп	аппоз
іасеге, ітреігаге. АЪ огіо воіе іи тиііиіп сііеі іп асіе чіаге.
Ехігаііеге Ьеііигп іп іегііит аппит, яеппопет іп тиііат пос-
іет. Іп отпе іетриз, іп ргаевепя іетрия, іп регреіиит, іп
аеіегпит... Ьогтіге іп (ііет (не только до разсвѣта, до свѣта,
но и днемъ, часть дня). Іп сііеіп ѵіѵеге (жить, имѣя въ виду
только одинъ день, безъ расчета). Точно такъ-же іп часто
2) въ прямой связи съ глаголами: сопяіііиеге, (Іісеге (полагать,
утверждать, постановлять, назначать), заисіге, расіясі, іпѵііаге,
ііійегге, герсеге и подд. о -начаетъ срокъ дѣла, который имѣется
въ виду при утвержденіи, постановленіи, назначеніи, порученіи
либо отсрочкѣ чего-нибудь. Іпѵііаге іп рочіегпш (Ііет. Саеёені
сопіегге іп апіе гііеш V Саі. КоѵетЬгея. Ке§ негіаз іп сга-
Бііпит (ІіЙегге. 8апсіге іп роніегит (на будущее время, впредь,
па завтра, до завтра). *
Лри-мѣч. I. Іп іпойшп, іп вресіепі, іп тогеіп и под. отли-
чаются отъ а<1 іпоііиш, аіі чресіепі еіс. тѣмъ, что послѣднія
выраженія означаютъ задачу, мѣрку, норму, по которой дѣя-
тель поступаетъ, наблюдатель судитъ, но первыя указываютъ
на предѣлы, мѣру либо степень, которой дѣятель достигаетъ
въ своихъ дѣйствіяхъ. Поэтому напр. А(] Ішпс пюііипі Іѵсиіі
кітіиз = Вотъ мѣрка, образчикъ, по которымъ можно соста-
вить себѣ понятіе о содержаніи, родѣ, смыслѣ нашего разго-
вора. Но Іп Ііипс іпоііит Іосиіі 8ипі = Вотъ какъ далеко, до
какихъ мыслей, проектовъ, плановъ, Еыхваленій, рѣчей ит. п.
дошли они въ своемъ разговорѣ.
Примѣч. 2. Точно такъ же нельзя сказать напр.: Іп іііс-
іапі сііеш шіезве, аоіѵеге, ѵепіге, какъ и аіі (Ііет (ііісіат’)
сопхіііиеіе, іпѵііаге, ііійегге: ') въ іп имѣется въ виду только
назначеніе срока дѣлу, но въ аіі—выполненіе дѣда, сообразное
’) Разумѣется, правильно было-бы: а<1 (гіісіат) гііет іпѵііаге еіс., еслв-бы
надобно было сказать; врагласить въ назначенный день.
41

— 64'2 —
со смысломъ, постановленія. рѣшенія. Вотъ, почему напр. и
предложеніе: На 15 марта назначить продажу имѣнія люжно
перевесть пакъ: Іп М Магі. ѵепбіііопет Ьопогпт сопзіііиеге.
такъ и: СопвИіѵеге. иі асі Ііі. Магі. Ьопа ѵелсапі.
Съ аЫаііѵиз, на вопросъ: гдѣ?, іп означаетъ, по вышесказанно-
му, не только предметъ, въ которомъ что-ниб. находится, но и вся-
кій предметъ, на которомъ, у котораго, при которомъ непосред-
ственно что-ниб. находится, слѣд. — въ, на. Іп Гого, бопю, игЬе,
Ииііа... еззе, ѵегяагі, ЬаЫіаге... НаЬеге согопапі іп сарііе, іп
соііо, апиіит іп сіі^ііо. Ропіепі Гасеге іп ГЬппіпе. Іп агтіз
(собств. въ вооруженіи} еззе, зіаге. Іп Іосо, на настоящемъ
мѣстѣ. Метафорически іп прежде всего гов. объ обстоятель-
ствахъ и условіяхъ, въ которыхъ лицо или вещь находится, ==
въ, при, по смыслу часто=дшіш=въ то время какъ, между
тѣмъ какъ, тогда какъ, с. іпбіе. и соіу. Іп Ііас зоііішііпе са-
гео ошпіпш соііодиіо. Сіе. Аіі. 12, 15. Негі іп ѵіпо диапі
іпппосіезіиз Гиізіі! Тег. Неаиі. 3, 3, 6. Іп саріепбо сопзіііо
ргшіепііа, іп сіашіо Гісіее гедиігііиг. Сіе. Піѵ. 11, 29. Агізіі-
Нез іп Іапіа раиреіѣаіе сіесеззіі. иі ѵіх геііпдиегеі, диі ейег-
геіиг. Кер. Агізі. 3. При глаголахъ «поступитъ или вести
себя на дѣлѣ, въ поступкахъ или на словахъ либо въ какомъ-
ниб. расположеніи духа» іи указываетъ на предметъ какъ-бы
на мѣсто или область, сферу, въ которой поступки, слова, чув-
ства дѣйствуютъ, развиваются, совершаются, вліяютъ, либо къ
которой логически надобно ихъ относить, примѣнять = въ, съ,
при, въ дѣлѣ -, по вопросу о—, насчетъ, надъ, о, касательно
и т. п. Саезаг гезрошііі зе ій, упосі іп Кегѵііз Гесіззеі, і'ас-
іигит. Саез. В. (і. 2, 32. Іп і’іііо заеѵіііаш ехегсиіі. Кер.
Иіоп. 6. Ьіззііпііеіп ше іп иігодие ргаеіші. Сіе. 8и11. 6. 1)1
зі ргапшіаііешп зе ргоі'еззиз циізріат ЪагЬаге Іодиаіиг, Ьог
Іигріог зіі, диой іп ео ірзо рессеі, си]из ргоіііеіиг нсіепііат,
8Іс рііііозорііиз іп ѵііае гаііопе рессапз Іюс Іигріог езі, циосі
іп оЙісіо, сищз піа'>ізІег еззе ѵиіі, ІаЬіІиг. Сіе. Тизс. 2, 4.
ІШ диісі іп Р. Йсіріопе ей'есегіпі, зіпе Іасгітіз поп диео сіі-
сеге. І<1. Ьаеі. 12. Сагеге іп тогіе поп (Іісііиг (о смерти ве
говорится). Ій. Тизс. 1, 36. Такъ еще Іаисіаге. ѵііирегаге, й'1°*
 13 —
гіагі, Іаеіагі, інііпігагі, сазіі^аге, піі либо айІпЬеге веѵегііа-
іет... еггаге и подд. іп а'ідио либо іп ге,—смотря по тому,
какъ допускается это смысломъ либо употребленіемъ ‘). При
нѣкоторыхъ изъ этихъ глаголовъ, кромѣ другихъ оборотовъ,
можетъ стоять и іп с. ассив., если надобно указать не на
мѣсто, гдѣ проявляется поведеніе, но куда, къ чему, на что
оно направлено. Рессаге іп ге и іп гет: первое—грѣшить,
погрѣшать въ томъ либо другомъ пунктѣ, чѣмъ погрѣшить;
послѣднее = провиниться, виноватымъ быть передъ—, про-
тивъ -; (Іісеге іп ге = говорить касательно—, о—, іп аіі-
диеіп — показывать, говорить противъ кого-нибудь. АіПііЬеге
веѵегііаіет іп аіідио — грозить строгостью, имѣть въ виду
•строгость, требовать строгости противъ кого-нибудь, но айіі.
веѵ, іп аіідиеіп — употреблять на дѣлѣ строгое обращеніе, стро-
гость противъ кого-нибудь. Да и извѣстный отдѣлъ, массу,
толпу, классъ, разрядъ можно представлять себѣ мѣстомъ либо
областью, гдѣ дѣйствуетъ что-нибудь; оттого и въ этомъ слу-
чаѣ употребляется іп, но уже въ значеніяхъ: среди, между,
изъ, въ числѣ. Рамзапіаз серегаі сошріигез Регвагшп іюЬіІев
нідие іп Іііз (также говорится іи диіЬгш, іп ііз) попвиПок ге§із
ргоріпдиоз. Кер. Раиз. 2. Іп Ераіишоікіае уііѣиііЬиз согате-
тогаіиг заііазве еит соттоііе. И. РгаеЕ Іп пишего Іюз-
Ііиш, атісогит... ІіаЬеге. Іп ргішіз, іп раисіз=какъ немногіе,
(чрезвычайно, необыкновенно, крайне); сличи § 547.:) Веі’егге
іп пипіепіпі=вносить въ списокъ, каталогъ того либо другаго
класса, разряда, причислять къ нему, считать въ немъ, но ге-
і'егге іп пишего - имѣть внесеннымъ въ списокъ и так. обр.
и упоминать, перечислять. О времени іи зн. впродолжети—,
‘) Сл. Л/ндеига къ Сіе. Еіп. 1. 2, 4. Зеіирферта, Ьаеі. стр. 273, 279 и 283.
Начелъсбахъ, Стнлист. стр. 277, 337, 342 (4-е изд.; Русск-іі пеА стр 292
353, 359).
!) Іп раисів іІіаеНив = только очеиь невеликъ классъ, разрядъ ораторовъ,
къ какимъ принадлежитъ опъ (немного такахъ ораторовъ, каковъ опъ), по
іпСег раисок ііізегіиа — только вообще немного людей такъ краснорѣчивыхъ,
чтобы къ нимъ можно было его причислить, немногіе такъ краснорѣчивы,
какъ онъ.
41*
644
ео время—, въ—. ') Іп діеЪив раисів, дшЪив Ііаес асіл зипі,
СЬгу^із тогіиа езі. Тег. Апдг. 1, 1, 77. Іпде ѵіх і.ег іп аппо
липііит ашііге роввині. Сіс. Атег. 46. Еро ѵеі іепіав іп Нога
Ііііегав (Іагет. Ід. &іѵ. 15, 16. Іп іегороге— вб-время, въ
пору, въ надлежащее время; іп ргаевепііа=въ настоящую ми-
нуту, въ настоящихъ обстоятельствахъ, въ настоящемъ случаѣ.
Іп Ьос, іаіі Іетроге— въ нынѣшнее (худое) время, въ такихъ
(худыхъ) обстоятельствахъ, условіяхъ. Іп огппі ѵііа = во вся-
кихъ обстоятельствахъ жизни, во всякомъ положеніи. О разли-
чіи отъ творительнаго безъ предлога см. грамматику.
549.	Предлогъ рег выражаетъ а) проходъ (движеніе) по все-
му пространству, занятому какимъ-ниб. предметомъ, и Ь) рас-
ѵиреніе по немъ,=сквозь, черезъ, по (по цѣлому, по множе-
ству). Аііегиіп ііег рег ргоѵіпсіат повігат егаі тиііо Гасіііив
аідие ехресііііие. Саев. В. 6. I, 6. Саііііпа рег топіев ііег
Гесіі. 8аІ1. Саі. 52. Едиііев рег огат піагііітат егапі дізро-
8Ііі. Саев. В. С. 3, 24. Е)ив ревіііепііае саивва вирріісаііо
рег сошрііа Іоіа игЬе і’асіа еві. Ьіѵ. 27, 23. ЙаЬіпі іпѵііаіі
вппі Ьоврііаіііег рег ііоіпов. 1(1. 1, 9. Вотъ, почему рег и ста-
вили передъ именемъ такого лица либо такой вещи, которыя
помогли устроить что-ниб., достигнуть какого-ниб. результата
тѣмъ, что были привлечены къ дѣлу, приняты въ соображеніе,
. получили участіе, имѣли сильное вліяніе, произвели дѣятель-
ное вмѣшательство, употреблены были въ дѣло, пущены въ
ходъ,=прп посредствѣ, съ помощью, посредствомъ, черезъ—;
либо рег вмѣстѣ съ существительнымъ выражается нарѣчіемъ и
вообще обстоятельственнымъ выраженіемъ образа дѣйствія. 8іа-
іиегипі івііив іп.іигіав рег ѵов иісівсі еі регведиі. Сіс. Ѵегг.
2, 3. МиІІииі ЬаЬеЬаі а Ротреіо (со стороны, изъ рукъ Пом-
пея) (Іесив, иі сеіегі, диі рег еит аиі Ьопогев аиі (Ііѵіііав
серегапЬ Кер. Аіі- 7. Нае швійіае Аѵііо аЪ Орріапісо рег
Еаілісіов і'асіае виві. Сіс. СІиепі. 23. С^иі ваереіштего рег
Мею Геі'еііегипі, еогит огаііопі іиіеш ІіаЬеге юоп (ІеЬетив.
Сіс. Іпѵ. 1, 39. КиПа ге та^ів ё^гіаѣаіиг, циат (Іесеріо рег
’) Сл. іпіга § 548 снач. и рег § 54!) іл, концѣ.
645 —
ішіисіан ас зреш расіз ге^е. Ьіѵ. 42, 47. 'Гакъ рет ѴАіега»,
рег ітргшііитііат, рег іосиго, рег Шит, рег оссайопеш, рег
(гаибет, рег санзват... — письменно, на бумагѣ, неожиданнымъ
образомъ., неожиданно, въ шутку, шутя, кстати, при случаѣ,
коварно, подъ предлогомъ... При усиленныхъ просьбахъ и бож-
бѣ рег указываетъ на боговъ либо на какой-ниб. предметъ,
дорогой въ глазахъ того, кого просятъ либо кому клянутся, въ
знакъ вѣрности показанія, либо для убѣдительности просьбы.
Рег ііеов, рег йехігат, рег атіеіііапі.. іигаге, оЬзесгате, ога-
те.. и безъ такого глагола эллипсически, напр.: С^иііі езі, рег
сіеоя, оріаЪіІіиз заріенііа? Сіе. Ой. 2, 2. Въ предложеніяхъ,
выражающихъ физическую или нравственную возможность, при
рег=сколько настоящее дѣло зависитъ отъ—, насколько здѣсь
вліяетъ—, въ силу—, изъ-за--, ставится имя предмета, содѣй-
ствующаго либо препятствующаго возможности. СЫішп піійі
іІеІесіаЪаХ, циоіі рег паіигаш іаз еззеі аиі рег Іе^ез Іісегеі.
Сіе. МіІ. 16. Ышщиаві рег Апіопіиш циіеЬиз (иі. И. Віѵ. 10,
1. (^иит рег ѵаіеіиііівет роззел, ѵепіге іатеп поіиізіі. ІЬйі.
7, 1. іэѣаѣ рег те..., диотіпиз...=я могу помѣшать, отъ меня
зависитъ, въ моей власти не допустить—, не дать—. Если при
рег стоитъ мѣстоименіе того-же лица, въ которомъ поставленъ
и глаголъ, связанный съ предложнымъ выраженіемъ, то рег
зн. собственными силами, собственными средствами, я... лично,
самъ собою, самъ по себѣ. С^иае гесіа еі йопезіа зипі, еа рег
зе Гасіипі Ьеііііат. Сіе. Ье". 2, 17. Рег ше ііЬі оіжіііі. М.
СаЬ 1, 15. Рег зе ѵігіиз ехреіешіа езі. Ііі. Еіп. 1. 7. Часто
ири этомъ оборотѣ бываетъ еще ірзе, ірза..., но не бываетъ
ірзиш, ірзаіп... даже зоіа рег зе ірза сказано Сіе. Ог. 1, 5.—
При указаніи на время, въ смыслѣ: напролетъ, сполна,^про-
долженіи, рег означаетъ періодъ, въ который что-ниб. держа-
лось или продолжалось, случалось либо не случалось. Ьшіі рег
ііесеш іііез і'асіі зипі. Сіе. Саі. 3, 8. Рег еоз іііез Еі<щ1из
ргаеіог Впіпііізііші ѵеиіі. Ьіѵ. 44, 1. Киііа гез рег ігіеішіиш,
иізі аіі ииіииі ізііиз, зиііісаьа езі. Сіе. Ѵегг. 1, 5. КиІІа аЬз
Іе рег 1)08 іііез ерізіоіа ѵепегаі. 1(1. Аіі. 2, 8. Рег іііеш іеш-
—
— 646 —
рп8і—въ гоже время (во всѣ тѣже дни, мѣсяцы, годы), рег пос-
іеш ночью, во всю ночь, рег вогппит во снѣ.
Примѣч. На хронологическій вопросъ: когда? отвѣчается аЬ-
іаі. безъ предлога; на вопросъ: во сколько времени? точно такъ
же аЫаі. безъ предлога, рѣдко посредствомъ іп съ аійаі.; па
вопросъ: сколько разъ въ то или другое время? посредствомъ
яешеі, Ьія... «ПП8, ѣіпі... и іп съ аЫаі.; на вопросъ: не далѣе,
не послѣ какого срока, кт, какому сроку? посредствомъ іпіга съ
асспзаііѵис, и на вопросъ: не меньше какого времени требует-
ся на что-ниб.? посредствомъ рег съ ассизаііѵнв; на простой,
общій вопросъ: долго-ли? простымъ асснкаііѵия
550.	Ропе, рові, зесипйит. Ропе употребл. въ смыслѣ на-
рѣчія = назади, позади, и въ смыслѣ предлога -- позади, на-
задъ за, но обветшалъ, указываетъ только на мѣсто, и вмѣсто
него употреблялось большею частію рові. Тоіиіп анітаі тпо-
ѵеЬаіиг еі апіе еі ропе. Сіе. Ѵпіѵ. 13. Аейея АГгісапі ропе
Ѵеісгев (іаііегпаб) аіі Ѵогіишпі кі^пит егоіі. Ьіѵ. 44, 16. Ро-
пе сазіга раЬиіаіит іѣапі. Іб. 40, 30. Ро§і въ смыслѣ нарѣ-
чія мѣста зн. назади, позади, въ смыслѣ нарѣчія времени =
послѣ, впослѣдствіи, потомъ, въ смыслѣ предлога—о мѣстѣ =
позади, назади, за, о времени = спустя, черезъ '). Савйеге
іпсіріимі е]и8 вегѵо.ч, циі розѣ егапі. Сіе. МіІ. 10, Іпіііо шса.
.чропіе, ро.чі аиіеш іпѵііаіи іио пііііеікіиш йихі. Сіе. Іііѵ. 7,
5. Рові піе егаі Аеціпа, апіе Менага. ІЬііі. 4, 5. Нос Яиіпеп,
розі сазіга пояіга Гиівве ііегпопвігаіиіп езі. Саев. В. Сл. 2, 9.—
Но напр. опъ побралъ города одинъ за другимъ=А1іипі ех
аііа пгЬеіп серіі. Сл. еще сісіпсерч.
бесппііипі, въ смыслѣ нарѣчія пе употребительно, а вм. него
употребляется ро.чі и ііегшп; въ смыслѣ предлога о мѣстѣ=
(слѣдуя) по направленію, вдоль по по—. Саеяаг нех Іе§іо- 
пея кесишіініі Яипіен аіі оррйіипі Сегиоѵіаіп ііихіі. Саев. В.
(і. 7, 24. Въ приложеніи къ условіямъ времени и порядка сте-
пеней, оно означаетъ непосредственную послѣдовательность,
непрерывность ріиіа,—сейчасъ послѣ—, прямо послѣ—(прямо,
*) Сл. граммаі. и ровіііиитп. роЯ'-и.
— С. 17
вслѣдъ за—). Савіга яесткіпт ргоеіішп саріа кипѣ. Ьіѵ. 10.
'9. Весппбито йеов Ъопшіев ЬотіпіЬиз тахіте иіііез еззе роз-
еинѣ. Сіс. ОІТ. 2, 3. Нотамъ зесшкіит зн. сообразно—, по-,
въ смыслѣ выраженія изъ шріі, а въ языкѣ юристовъ — въ
угоду, въ интересахъ, т. е. принявъ во вниманіе, уваживъ, взявъ
въ расчетъ, заботясь. Ріпів Ьопоппп езі, весипйиіп пліитапі
ѵіѵеге. Сіс. Уіп. 5, ') — — иі іп отппі ѵііа пиіигаш зециа-
щиг. Г)е аЬяепіе весиік’.ит ргаеяепіет рніісаѵіі. І<1. Ѵегг. 5, 11.
551.	Ргоріег, оЬ, саизза, дгаііа, де, егдо. Ргоріег означаетъ
фактическое (фактически существующее, данное) основаніе,
слѣд. дѣйствующую причину, оЬ озн. основаніе, имѣющееся въ
виду, на умѣ, иногда цѣль, иногда причину, саивва и "гаііа *•
искомую цѣлъ, выполняемое намѣреніе, желаемый результатъ,
преслѣдуемые виды, Де предметъ, о которомъ прямо идетъ дѣ-
ло, архаистическое егр;о фактическое основаніе, какъ и ргор-
іег. Поэтому ргоріег и ег§о = для, изъ-за, по, оЬ —для, изъ-за,
въ виду, въ видахъ—, съ мыслью о—, самана и "гаііа=сз гщьмю,
въ видахъ, въ интересахъ, въ уваженіе, (Іе = о обг), изъ-за.
Ргоріег Ггіцога ігпшепіа таіпг.т поп егапі. (’аев. В. (т. 1,
16. РгосіІІппі еі ргоріег ШІепі еі ргоріег Ііпциае (тяііісае
всіепііаш а<1 Агіоѵівінш піізіі. ІЬііі. 47. і^пі оі) аіідиод ето-
Ііпнепіит виши сирі(1ііі8 аіігріііі (Ііееге ѵіііепіиг, іін сгегіі поп
сопѵепіі. Сіс. Копѣ 8. Ьисгеііа оЬ іііаш (і. с. диат іпіиіегаі
еі Тіитцііпіи.ч) іпрігіаіп ягяе ірза іпогіе піпііаѵіі *). Ы. Вер.
2, 25. А<1 Іігийіаз шаігипв асіоіенсепііиш пшпегив (Іівсіріі-
нае саизза (чтобы отдаваться, поступить въ ученье) совсиггіі.
Саез. В. С. 6, 13. Векііае Ііошігшш #гаііа цепегаіае 8тіі,
Сіс. №. В. 2. 63. Іп са сіѵііаіо (Іио (Іе ргіпсіраіи іпіег «е
сопіепйеЬапі. Саев. В. 6. 5, 3. Е]'іі8 ѵісіогіас ег^о АроІІіпі
(Іопит (Іеіііі. Кер. Райя. 1. Рѣдко саивва—ргоріег, какъ напр.:
Е)и8 реяіііепііяе саивва вирріісаіит езі Ьіѵ. 26, 23. Но въ
выраженіи: аіідиід ехетріі саивва иопііиагс, ронеге, ргоіегге,
аЙ’егге — «га примгъръ, примѣромъ смыслъ будетъ—чтобы до-
*) Собсти.«=<га уюі)у, іп инте/іееим.
ѵ) Особ. оЬ ііапс... сяпзват .іябо гет, а пе Ішпс... ргоріег сааиат.
-- 648 —
ставитъ, представитъ примѣръ, бытъ вм. примѣра, примѣ-
ромъ, слѣд. въ видахъ чего-ниб. Ехегоріі санеза раисое поші-
паѵі. Сіе. РІіі/. 13, 2.
552.	8ирег, вирга. 8ирег гов. въ противоположность части-
цамъ ьиЬ и апЬіег, а впрга частицѣ іііі'га. Слѣд. первое ука-
зываетъ уму на два предмета, изъ которыхъ одинъ находится
вверху, а другой внизу, т. е. подъ тѣмъ, но енрга указываетъ
на три предмета: 1) предметъ, находящійся между двумя дру-
гими предметами такимъ образомъ, что 2) одинъ изъ этихъ
послѣднихъ находится выше него, а 3) другой ниже. Въ смы-
слѣ нарѣчія впрег озн. 1) мѣсто = вверху, 2) рѣдко въ про-
зѣ мѣру, больше, еще кромѣ, сверхъ того, въ добавокъ
къ тому, 3) съ еззе—оставаться еще,—впрочемъ опять рѣдко
и не у Цицерона. Съ вирег сродно ііі8ирег=а кромѣ того,
да еще и, о которомъ сл. § 605. Ео знрег Іі^па Ъірейаііа
іпрсіиві. Саез. В. С. 2. 10. 8аіі§ еирегдие = слишкомъ до-
вольно, довольно и лредовольно, за-глаза. Ргасіег акта еі па-
ѴС8 нііііі егаі зпрег. Кер. Аіс. 8. Въ смыслѣ предлога вирег
гов. 1) о мѣстѣ = вверху, надъ, выше. 8ирсг ІаЬегпасиІит
Ііагеі ііцайо воіія ГиІ^еЬаі. Сигі. 3, 3. 8ирег паѵі іиггет
ітровиіі. Саев. В. С. 3, 31. Ветеігіий зирег іеггае іитиіит
поіиіі циііі зіаіиі, піві соіитеііаш ІгіЬиз сиЬіііе не аіііогет.
Сіе. Ьей'. 2, 26. Въ смыслѣ предлога мѣста съ ассиваі., вирег
Ь)=черезз т. е. поверхъ (напр. зирег ѵаііиіп ргаесірііагі, 8а11.
58). и потомъ — вѣроятно сначала у моряковъ, а оттуда
и въ обыкновенной рѣчи = далѣе, за—(за высоту, за воды, за
горизонтъ изв. мѣста, за подъемъ, за переѣздъ до изв. мѣста,
за дистанцію до—, напередъ опредѣленную). ТіЬегіз анрег
гіраз ейи8П8 егаі. -Ьіѵ. 1, 4. Вііііірриз аі» Сепсіігеіз ргаеіег
Аііісат огат еирег 8ишит паѵірапз СЬаІсііІет регѵепіі. Ііі.
28, 8. Вігаіиз вііа еві зирег АтЬгасісит віпит ргоре Асііе-
Іоиіп атнет. Ііі. 43, 21. Отсюда вирег переходитъ къ значе-
нію сверхъ, кромѣ, въ добавокъ къ—, либо для указанія на пре-
вышеніе назначеннаго числа или мѣры, либо для означенія
прибавки чего-ниб. новаго къ какой-ниб. наличности, къ извѣст-
нымъ выгодамъ, невыгодамъ. Аііі вирег аііоз нипііі ѵепегипі.
Коп ѵиігшв еирег ѵиівив, вей тиіііріех сіайев пипІіаЬаІиг.
Ьіѵ. 22, 54. Моѵиз зирег ѵеіетет Іисіив афесіиз езі. ІЫй.
61. Ехегсііит кирег тогѣипі еііат іатев айесіі. ІЬій. 54.
Впрочемъ надо замѣтить, что зирег віойши, какъ и ыірег
передъ опредѣленнымъ числомъ, напр. вирег диіпдиа«іпІа ші-
Ііа и т. п., стало употребительно только въ серебряномъ вѣкѣ
языка; въ золотомъ вѣкѣ въ такомъ случаѣ говорили вирга,
апірііия. ') Сл. примѣч.
8ирга, образовавшееся какъ іпіга, іпіга, ехіга,—въ смыслѣ
нарѣчія, указываетъ 1) на мѣсто— вверху, наверху, на поверх-
ности, сверху, ’) 2) на время ~ раныие, прежде, сначала,
т. е. раньше, выше (напр. сказано на бумагѣ, въ разговорѣ),
3) = сверхъ тто, больше, въ сравненіи съ извѣстнымъ чис-
ломъ, величиной, степенью, видной изъ связи рѣчи. Ма§по пи-
тего зипіепіогипі іп Пипііпе вирга еі іпіга сопкіііиіо ехегсі-
ішп Ігапвсіихіі. Саев. Б. С. 1, 64. Веѣос сопітепіогаѵі вирга,
Кер. Г)іоп. 6. Ьісііі зипі ивцие ео, диой ве еШссге роазе
агЬіігаЪапІиг: вирга ас1)есіІ АезсЬгіо. Сіе. Ѵегг. 3, 33. Рі-
вопів Іішпапііав, ѵігіив, атог іп отпев пов іапіив езі. иі пі-
іііі вирга роввіі. Ій. І)іѵ. 14, 1. Въ смыслѣ предлога, вирга
1) о мѣстѣ = вверху, выше, надъ, 2) о времени—вг эпоху
раннюю, предъидущую въ сравненіи съ—, раньше—, прежде,
передъ—въ смыслѣ болѣе употребительнаго апіе, 3) = больше,
выше, за, передъ названіемъ числа, величины, либо передъ име-
немъ предмета, принятаго въ смыслѣ мѣры, степени, за кото-
рыя выступаютъ, къ которымъ дѣлается надбавка. Іпіга Іипапі
пііііі еві, піві шоііаіе еі сасіисиш: вирга Іипат аеіегпа випі
отпіа. Сіе. 8опш. 8с. 4. 8ирга піе Аііісив ассиЬиегаі, іпіга
Ѵеггіив. Ісі. І)іѵ. 9, 26. РаиІІо вирга Ііапс шеіпогіаіп вегѵіеі
сііепіев ипа сгетаЬапІиг. Саев. В. 6. 6,19. СагіІіа"іпіеп8Іит
яосіогшпдие саева ео Йіе вирга тіііа ѵі^іпіі. Ьіѵ. 36, 35.
*і 8ирег с. аЫяі,— де,касательно, о, напр. Ііас зирег гезсгіЬапіайіе а ЕЬе"іо.
Сіе. Аи. 16, 6, въ особенно обработанныхъ сочиненіяхъ Цацерояа совсѣмъ
не встрѣчается, да и встрѣчается во всѣхъ его сочиненіяхъ только два рала.
:) Сл. начало этого
— I -
8прга аеСаіет, кпрга сопзиеіийіпет, чпрга еііят тогіаіііа-
іет ІіЬі 8ИПІ отнія ІгіЬиіа. Сіе. Ер. агі Вгиі. 2, 8. 8прга
ѵігеч — сверхъ силъ, не полъ силу, япрга ттіпт = выше
/всякой) мѣры.
Прямѣй. Предложеніе: Кромѣ голода, осажденныхъ мучила
еще моровая язва, можетъ значить иросто: Не только, не одинъ
голодъ—, но и моровая я. ва, и это по лат. будетъ: Ргаеіег і'а-
шеш окчеязоя шогЬия ргетеЬаі. Но то предложеніе можетъ
значить еще: Кромѣ голода, который былъ уже великимъ бѣд-
ствіемъ, надъ осажденными тяготѣла въ добавокъ еще и моро-
вая язва, а это по лат. будетъ: 8ирег Гашет оЬяе.чяоя тогЬпз
ргепіеЬаі, во ви въ одномъ изъ этвхъ случаевъ нельзя употре-
бить чпрга. Если ьирга иногда, какъ напр. въ этомъ мѣстѣ:
Репііия іп ТЬгасіат яе «ирга Ргоропікіет аіяікііі. ^'ср. Аіс. 9
повидимому ~ и Ига или употреблено въ смыслѣ этого послѣд-
няго, то здѣсь дѣло въ томъ, что та или другая мѣстность
представилась воображенію ве только дальше, но и выше той,
въ связи съ которою она выставляется.
553. Тго.пв, иііга. Тгапя въ смыслѣ нарѣчія не употреб-
ляется, но иііга часто. Представимъ себѣ двѣ мѣстности, раз-
дѣленныя рѣкой, горой, рвомъ и т. п., какъ-бы какимъ-ниб. ...
Іішея: въ такомъ случаѣ, мѣста между разскащикомъ либо
между выводимымъ на сцену лицомъ, о которомъ идетъ раз- 4
сказъ, и между даннымъ 1ігпе.ч являются для того и другаго на
зтой сторонѣ, по сю сторону, и все. что появляется сюда,
дѣлается здѣсь, по отношенію къ обоимъ лицамъ дѣлается по
сю сторону даннаго Ііпи-я, или попадаетъ въ мѣстность, лежа-
щую по сю сторону этого Іішея, сія, сііга, іпіга. А тѣ мѣста,
что для разскащика или для дѣятеля, о которомъ идетъ разсказъ,
лежатъ за даннымъ Іішея, будутъ для нихъ на той сторонѣ, и
что дѣлается тамъ либо направляется туда, дѣлается на той
сторонѣ, двигается на ту сторону даннаго Іішеч, и это вы-
ражается (и на вопросъ: гдѣ?, и на вопросъ: куда?) посред-
ствомъ ігапя. *) Но такъ какъ не только разскащикъ, но и
*) Сл. Бутшмаяча, Т.схііо^г. 2, стр. 25.
Лаятель, о которомъ разсказывается, слѣд. даже в находя-
щійся дли разскащика по ту сторону даннаго Іиш можетъ
установить точку зрѣнія своей стороны, та в можетъ выдти
такой случай, что Ігаин для разскащика будетъ на этой сто-
ронъ, по 'Сю сторону, на эту сторону. Веіцае ртохіті япЛ
бегптапія, циі ѣгапв РЛепит іпсоіипі. Саея. В. 0. 1, \. Тпаеі
ргіин сіз Ареппіпит ай іпіегит гаате, рочіеа ігапя Ареппі-
пит соіотпая гпінепіпѣ. Ьіѵ, 5, 23. Саеш аѣ Агіоѵізіо роьіи-
Іаѵіі, пе циап> Ііопііпитп тиіѴйшІіпет атрііия Ігапч Вѣепит
іп Саііійіп ІгатгаЛпсегеІ. Саез. В. 6. 1, 35, т. е. в}. области,
лежащія—для Цезаря и Римлянъ - по сю сторону Рейна, тогда
какъ для Аріовиста онѣ лежати по ту сторону этой рѣки.
Вотъ, почему ѣгати вообще стало — за, на ту сторону, на
той сторонѣ. Метафорически Ігапз не употреблялось. Близко,
либо далёко лежитъ Іітек,—все равно. Потомъ представимъ
себѣ театръ дѣйствій или районъ, который дли разскащика
либо для лица, о которомъ разсказывается, принимается за
мѣру доступнаго, обыкновеннаго. извѣстнаго, возможнаго, поз-
воленнаго по какой-ппб. части, по какимъ нпб. дѣламъ, въ из-
вѣстномъ состояніи, въ изв. обстоятельствахъ и т. п.: въ та-
комъ случаѣ Іітев или—лучше сказать—Ппів будутъ границы,
выступъ за которыя означается посредствомъ иііга '', — еще
(даже) далѣе, еще (даже) за—(за лигу рѣку,—ту гору,—этой
рѣкой,—той горой и т. п.). Слѣд. коротко сказать: І'Ііга оз-
начаетъ шаги дальше, выше обыкновеннаго, извѣстнаго, до-
ступнаго на практикѣ, возможнаго, позволеннаго-. «ѣть нужды,
чтобы въ такомъ случаѣ границы были далеко либо районъ ши-
рокъ. Еще прибавимъ, что иііга употребляется п въ смыслѣ
нарѣчія, и въ смыслѣ предлога, и въ обоихъ значеніяхъ гово-
рится еще объ опредѣленіи мѣры, степени, =дальше, больше
ЛікІіеЬапГ каере а Ггаііія сіе Расіиш иіігадне Ісдіовеи Еіпіясо-
гипі Гизаз. Ьіѵ. 5, 35. Еяіпе аііуимі иііга, дио рго^гесіі сги-
Оіга, какъ иііго, есть аЫаі. отъ затерявшагося пііег, іі образовалось азъ
аіэ, яотороо относятся къ оііиз (етаро-.ѣг. = іИе), какъ п ісегоа, отъ кото-
раго осталось еие только ііегиш, относится іа.
- ііЗД —
сіеіііав ро88ІІ? Сіе- Ѵегг. 5, 45. 8і ипат аевіаіет вивііпиіззепі,
пиііит иііга (еще больше, уже потомъ) репсиішп ѵегегопіцг.
Саев. В. 6. 8, 39. Кои иііга (далѣе, здѣсь = долѣе) ЬеПищ
Ьаііпиш <Шаіиш еві. Ьіѵ. 2, 19. Не рѣдко иііга, диаіп =
дальше, чѣмъ-. Сііга дио рго^гесііаг, диапі ѵегі ѵігіеащ
вішіііа, пои ЬаЬео. Сіе. Тизс. 1, 8. Лпііосііив ргоре ехіга
огЬепі иііга ,)и§а Таигі ехасіив еві. Ьіѵ. 38, 8. 8ег1 ошпіЬив
иііга саьіга ігапвдие шопіев ехріогаіів сіе іиведиепсіо Ііовіе
сонвіііа а^ііагі соеріа вшіі. Ьіѵ. 22, 43. АйІпЪепі шобипі
диеікіаш, ^иеш иііга рпщгесіі пои орогіеаі. Сіе. Тивс. 4, 17.
Ііримѣч. Ргаеіег шосіиш что-пиб. бываетъ тогда, когда не
соблюдается какая-нпб. предписанная для даннаго случая мѣра,
по небрежности; вирга шосіиш бываетъ тогда, когда не соблю-
дается мѣра, указанная самою сущностью какой-ниб. вещи, ка-
кого-ниб. дѣла; наконецъ, иііга шосіиш бываетъ тогда, когда
не соблюдается мѣра, общепринятая для какого-ниб. порядка
вещей, степень ожиданій, предположеній; короче: Ргаеіег озн.
невнимательность къ мѣрѣ вообще, вирга—невнимательность
къ мѣрѣ объективной по существу дѣла, иііга—къ субъек-
тивной. съ какой-ниб. точки зрѣнія.
Нарѣчія и союзы.
554. АЪипсІе, соргове, еаі и заііз, аНаііт, аігтсіапіег. 8аіі$
и заі, довольно, въ достаточной мѣрѣ, зн. столько, сколько
нужно Оля какой-ниб. иѣли, прямо указываемой либо подра-
зумеваемой, такъ что больше, не требуется. Смотря по свя-
зи рѣчи, чтд главное дѣло — цѣлесообразность или достаточ-
ность,— часто заііз получаетъ значеніе а) порядочно, годится,
т. е. на случай нужды, въ крайности довольно, Ь) истинно,
прямо, очень, т. е. такъ что больше и желать нельзя. ) Если въ
втомъ случаѣ при немъ будетъ отрицаніе, поп... заііз, то это—
не совсѣмъ, не очень, Айаіііп, ) досыта, за-глаза, очень много,
вдосплъ, больше, чѣмъ можно либо считается нужнымъ для той
либо другой цѣли. АЬнпсІе, ;) слишкомъ мною, черезъ край,
черезъ-чуръ, дѣвать, дѣваться некуда, т. е. столько или пакъ,
что хотъ-бы и отказаться, не тронуть, не попробовать.
АЬиініапІег зн. такъ (так. образомъ, въ такой степени), что
чего-ниб. появляется больше, чѣмъ требуется, нужно для из-
вѣстной цѣли, но не употребляется, подобно аЬипгіе, съ "епі-
ііѵіі8 либо съ евве. Соріозе —такъ, что указывается богатый
запасъ средствъ, ведугцихъ га цѣли, полезныхъ для цѣли,—люби»
мое слово Цицерона, когда онъ хочетъ означить неистощи-
мость, всестороннюю обработку рѣчи ораторомъ по языку и
содержанію. 8ешрег ѵоЬіз апхіііиш айѵегзиз іиііпісоз за(із
') Отъ ко],ня въ аш, отъ котораго вышло айтоѵ.
') ВаСіа вирегчие» довольно и предовольао, за-глаза.
’) Вышло ивъ аП Гаьіш, т. е. до усталости, до пресыщенія, отъ одного кор-
ня еъ (айвсо, І'аСі^о, іазіійіит.
*) Отъ затерявшагося аЬишІиз, а так. обр. сводится на корень въ ишГа.
। и і
егіі. Ьіѵ. 6, 18. Рагепіез аЬипсІе ІіаЪеіпиз, ашісогиш иедие
поЬіб педие сиідиаш ошпіиш заііз іиіі. КаІІ. .Іиц. 102. Еа
ашісіііа пои заігз ІіаЬеі Лгшііаііз. Сіе. Ьаеі. 5. 8аііз іпиііа ге-
Яаиі. Ід. Вер. 2, 44. Заігз каЪео и заііз езі, то в другое с. іп-
ііп.,—первое = считаю достаточными, и—, въ моихъ глазахъ
довольно и—, по моему довольно п—, напр. (Всего, второе
довольно, достаточно, папр. яаіія е>1 (нііііі) всіге. Наес іи П08-
ігів геішв поп заігз Іюпевіс, іп ашісогиш геЬиз і'іипі Ііовезіік-
«іше. Сіе. Ьаеі. 16. І’гопипІіаЬаі віін аіі оЬвісІіопеш викііиеп-
гіаш соріагиш а((аііт С88& Ьіѵ 34, 37. Ніз (Іе Саіо ві аф’ип-
хегішив (диііі віаіиашив), егіі аЪипЛе ваіівіасіипі Ііиіс Іоіі
дшіевііоиі. Сіе. І)іѵіп. 2, 1. фиаесипдие гов ргоровііа езі, вив-
сіріипі, сіе дни соріозе еі аЪипйапіег съ три короба) Іодиал-
іиг. Ііі. Ог. 2, 35. Маііеоіиз іи ргоѵіпсіаш зіе соріозе рго- ?
і’есіиз езі, иі сіоті ргогвив нііііі гсііпдиегеі. 14. Ѵегг. 2,1, 36. '
555.	Аіідиапіит, аііциапіо, аіідиагііиіит, раиііит, раиііо, 
раиііиіит, рагит. Аіідианіо и раиііо употребляются только і
передъ сравнительною степенью либо передъ глаголами, выра-
жающими сравненіе, и другими словами съ такимъ-же значе-
ніемъ. Въ такихъ оборотахъ аііднапіо = замѣтной, значитель-
ной, не малою долею, раиііо = (только; немногимъ, или: первое= .
замѣтно, значительно, довольно, послѣднее-—(только) немного.
Изъ соотвѣтственныхъ словъ въ винительномъ падежѣ, аіідпап-
Іиііі=въ (до) стоящей вниманія, значительной, замѣтной мѣ-'
рѣ (ы) или степени,—довольно, порядкомъ, много, далеко, аіі-
дианініипі — хотъ немного, немножко, хоть кроиъечку, т. е. не
то, чтобы въ значительной мѣрѣ или степени, однако въ нгь-
которой примѣтной, раиііиш = только немного, *) раи11і:1иш== ,
тожко немножко, крюшечку, ратиін -^рѣшительно мало, слиш-
комъ мало = поп ваіік. Ніз аіідиапіит іііпегів рго«те88І8 ециі-
Іев аіі Аігіо аіі Саевагет ѵепегипі. Саез. В. (}. 5, Ю. Ыі-
іегІ8 Іиів Іесіів аіідиапіит асдиіеѵі. Сіе. Віѵ. 4, 6. 1)еПехіі
)аш аіідішпіиіит ііе краііо сиггісиіодие соііаиеіиііо шіуогипі.
Ііі. Ьаеі. 12, 40. Въ мрачномъ, тревожномъ состояніи духа
') Сл. ііеііфферта, Ьаеі. 12, 40.
— ЬЗс —
Цицеронъ пишетъ: ЕрівѴйае іиае те раиііит гесгеапі. Сіс.
Ай. 9, 6. Бе Сатііпщіпе ыіеге іпеішз риіо циат рагши <11-
сеге. 8а11. .1и§. 19. Рагит типііа орр'піа. рагит ехріота-
іит. ІЬігі. 88.
556.	ЛДео, іапіит, іат, іапіореге. Аиео, образовавшееся
такъ же, какъ изцие ео, айѣис,=<)о или въ такой мѣрѣ, сте-
пени, при глаголахъ, прилагательныхъ и нарѣчіяхъ, въ клас-
сическомъ языкѣ 1) употребляется такъ, что за нимъ слѣдуетъ
иі, иі поп; Ь) начиная съ Ливія, часто употребляется айеопоп,
даже аііео пііііі, въ значеніи такъ мало, собств. до такой сте-
пени не, тоже что іапіит аЬеяі, иі; 2) подобно изцие ео, зіс,
ііа—но только уже послѣ Цицерона—айео употребляется въ
эпифопемѣ въ началѣ такого предложенія, въ которомъ пояс-
няется какой-ниб. странный фактъ либо странный взглядъ на
вещи, приведенный въ предъидущемъ предложеніи; ‘) 3) зн. р№-
шителъно, прямо, и именно. Іапіит, 8 )•= столько, о мѣстѣ,
времени, мѣрѣ впечатлѣнія или вліянія, а поэтому и=до тою,
до такой степени, столь глубоко, столъ сильно, и употреб-
ляется особенно при глаголахъ, въ родѣ: аЬеззе, йізіаге, рго-
ё'гесіі, шагагі, шоѵеге, сотпіоѵеге,- ітазсі, піеіиеге, йіі^еге,
роззі, ѵаіеге и пхъ синонимахъ. Тапіореге—часто пишется и
іапіо орете—зн. столъ сильно, столъ мною, столько, т. е. въ
столь высокой степени, до такой степени, и ставится при гла-
голахъ, когда дѣло идетъ не столько объ обширности дѣйствія,
сколько о внутренней силѣ впечатлѣнія, вліянія и пр. Тат по
значенію тоже, но почти всегда оно ставится только передъ
прилагательными, причастіями и нарѣчіями. Аіііепіепзез адео
І’егзаз регіеггиегиій, иі пои сазіга, вей паѵез реііегіпі. Кер.
Мііі. 5. Аіапііиз агіео поп іепиіі ігаш, иі «Іайіо сіисішп іп
вепаіиш ѵепіигипі зе еззе раіаш йісегеі. Ьіѵ. 8, 5. ^иипі
Націю регогаззеі, пег.ііпі отпіит сегіаге огаііопе сиш ео
песеззе 1'иіі: асіео ргоре ошпіз зепаіиз НаппіЬаІіз егаі. Ьіѵ.
21, 11. РІеЪез иоѵагиш гегит зіийіо Саііііпае іпсеріа рго-
*) Сл. Зейфферта, ЗсЬоІае Саі. 2, рай- 186.
'*) И синон. еі іпойо, боіит, о кота. см. § 698.
— 656 —
ЬаЬаі: ій агіео тоге зио ѵібеЬаіиг Іасеге. 8а1і. Саі. 37. Тап-
іит ргортез^из егаі а сазігіз. иі бітісаіигит еит аррагегеі.
Ьіѵ. 37, 39. Ріаіо іапіит ариб Іііопувіит роіиіі ѵаіиііцие
еіоциелііа, иі еі регзиа^егіі іугавлібів Іасеге Гіпет. Хер. Ріоп.
3. Вех іапіит аисіогііаіе Сопопіз тоіиз езі, иі Тіззарііегпет
Ьовіет щбісаѵегіі. Хер. Сои. 4. Аііісі циіе8 Сае8агі іаіііо-
реге Гиіі ') ^гаіа, иі Ііиіс тоіевіия пои іиегіі. Іб. Аіі. 7.
Хиііа Ьаседаетопе іат езі поЫІів ѵібиа, циае поп аб все-
паю еаі. Іб. РгаеГ. Объ аіцие абео см. прямѣй. 2 въ § 561.
557.	Аедио, рагііег, іихіа, іапдиат, диазі, регіпде, ргоіпеіе,
иі. Аецие :), собств. на одинаковомъ уровнѣ почвы, дорогъ (ровно,
плоско, гладко), получаетъ значеніе на одной, одинаковой высотѣ,
въ одинаковой силѣ (съ один. силою, твердостью), точно такъ же
сильно, одинаково хорошо, но рагііег=вг одинаковомъ отношеніи,
на одинаковыхъ условіяхъ, равнымъ образомъ, точно такъ же.
Частицы: какъ и, либо съ, слѣдующія за тѣми или другими
изъ помянутыхъ выраженій, переводятся посредствомъ аіцие(ас),
еі, а послѣ аецие у Дивія—такъ какъ оно имѣетъ смыслъ
сравненія—еше и посредствомъ циат; послѣ рагііег у Цице-
рона и другихъ—такъ какъ въ этой частицѣ есть понятіе со-
поставленія, сближенія—еще и посредствомъ сига, особенно,
когда рѣчь идетъ объ одновременности двухъ событій либо со-
стояній. Поэтому аецие ас зі зн. въ такой-же силѣ, твердо-
сти, съ такою-же силою, твердостью, какъ если бы. О (ихіа
см.§541. Тапциат—пишется и іашциат—характеризуетъ поло-
женіе или дѣйствія предмета въ данномъ какомъ-ниб. случаѣ
тѣмъ, что выставляетъ наравнѣ его положеніе или дѣйствія
съ положеніемъ, оѣйствіями или этого самого предмета, ко-
торыя предполагаются извѣстными, — либо съ положеніемъ,
дѣйствіями какоіо-ниб. другаго предмета въ какомъ-ниб. уже і
бывшемъ случаѣ, и поэтому оно зн. совершенно такъ, какъ.
Слѣд. іапциапі въ сущности выражаетъ равенство, а по обсто-
ятельствамъ и наружность, виоимость въ отличіе отъ дѣйстви-

*) Тапіореге въ связи съ Гпіі, а въ слѣдующемъ предложеніи іат съ поЪіііэ.
’) Сл. § 148.
гельностп, подлинности настоящаго положенія дѣла; такъ бы-
ваетъ напр. когда послѣ Таіщиат ') стоитъ соп'іипсііѵиз либо
какое-ниб. приложеніе или сказуемое съ опущеніемъ соищне-
Ѵгѵі отъ еззе. Тоже зн. и Таіщнат я с. сощипсЬ, и положе-
ніи. дѣйствія предмета описываются такими признаками, какіе
шли-бы къ нему самому либо къ другомѵ какому-ниб. предме-
ту, если-бы тотъ либо другой случай былъ налицо,=точно такъ,
какъ буото-бы, яко-бы. (^иая, какъ будто, какъ будто-бы, какъ-
бы описываетъ качество, спеціальный характеръ дѣйствій како-
го-ниб. предмета и сравниваетъ это поведеніе, эти пріемы съ
качествомъ, образомъ дѣйствій, пріемами, какіе зтотъ самый
предметъ или другой какой-ниб. выказалъ-бы, если бы — по-
ложимъ—явился случай, означенный теперь сос.татемымъ
наклоненіемъ. Значеніе не измѣняется, если, для ясности пе-
ріода. передъ диазі, диакі ѵего стоитъ точка.—именно, тогда
смыслъ будетъ: эмо совершенно въ такомъ родѣ, какъ если-бы.
или просто: будто, ужъ будто (неужели, развѣ—?). Часто въ
помощь союзу чпаві стоитъ въ главномъ предложеніи зіе, ре-
гіпгіе, ргоііісіе. Потомъ, если качество, образъ дѣйствій пред-
мета предполагаются одинаковыми съ дѣйствіями этого пред-
мета еще въ другомъ какомъ-ниб. возможномъ случаѣ, и по-
этому сказуемое, означающее это послѣднее поведеніе, можно
и опускать,—то диаы зн. какъ, какъ-бы, т. е. какъ если-бы
предметъ былъ, дѣлалъ что-ниб. и т. п. Часто въ такомъ слу-
чаѣ с/иакі выражаетъ близость къ какому-ниб. опредѣленному
качеству, къ опредѣленной мѣрѣ, опредѣленной степени, а
отсюда переходитъ еще къ тому, что имъ какое-ниб. выраже-
ніе пополняется, усиливается, либо слишкомъ смѣлое, слиш-
комъ рѣзкое ослабляется •), = какъ-бы, въ нѣкоторомъ родѣ,
въ извѣстномъ смыслѣ, такъ сказать, приблизительно, почти,
однородно съ раепе, іеге ’). о которыхъ и см. § 577. Слѣд.
невѣрно прежде говорили, что будто циазі выставляетъ чисто
*) Обыкновенно послѣ стоящаго впереди зіе либо ііа.
*) Зейффертъ, Ьаеі. р. 524.
') Крицъ, 8а11. Ліі^. 48.
4'2
—
недѣйствительное, несуществующее, простой призракъ, види-
мость въ противоположность дѣйствительности, подлинности.
Регітіе, образовавшееся такъ же, какъ <)еішіе, ргоішіе. собств.
зн. погоже на то, что сейчасъ сказано, точно такъ же и,
и слѣд- утверждаетъ, что дѣйствія какого-ниб. предмета въ
данводп. какомъ-ниб. случаѣ находятся или требуются въ соот-
вѣтственномъ либо одинаковомъ отношеніи, пропорціонально
съ дѣйствіями того-же самаго либо другаго предмета въ какомъ-
ниб. другомъ случаѣ. Поэтому регішіе аіфіе(ас), регішіе, ні=
погоже на то. какъ—. точно такъ. какъ—с. іпгіісаі. и сопу,
смотря по тому, по мѣрѣ того, какъ, Ь) похоже на то. какъ
если-бы. точно такъ, какъ будто-бы, с. соіунпсі., но ни въ
одномъ изъ обоихъ случаевъ не бываетъ безъ глагола, какъ
бываетъ іанцііат и диазі- Такъ же и регіпйе ас зі, регішіе
Чная = еяоляп похоже на то. какъ если-бы вышелъ такой
случай, что—, всегда съ сослагательнымъ. Ргоіпсіе, образо-
вавшееся такъ же. какъ регіпгіе. выражаетъ живое, горячее
одобреніе и увѣщаніе, съ ішрегаіітиз либо соіципсІіѵи8=а
такъ (ну, такъ) белъ уазоумья, безъ колебанія, безъ дальнихъ
хлопотъ. Поэтому ргоіпсіе аідие (ас) с. ішіісаі. = я/ижо, со-
вершенно, рѣшительно такъ (же}, какъ, и ргоіікіе ас зі,
ргоіпсіе диазі с. гопіппсі.=я/)ямо -‘совершенно, рѣшительно,
именно) такъ (же). какъ еслибы—, какъ будто-бы—. Безъ гла-
гола—какъ бываетъ іапдиаш и диазі—ргоіпсіе такъ же не мо-
жетъ быть, какъ и регішіе. Объ иі, иі зі см. § 608. Ргае-
зепз те агіщѵаЬаз еі сопзоіаікіо еі ргоре аедие <1о1еш1о. Сіс.
Піѵ. 4. 6. Біііиш рагііег Іііз (Ьопіб сопітойііаііЬиздие) <1е-
<иіі иіі аиі еііат атрііиз. Тег. Неаиі. 1, 1, 80. Сагііаіе поп
рагііег отпез енетиз, и сейчасъ потомъ: Ноноге еі &1опа еі
Ьепеѵоіепііа сіѵіиш і'огіаззе іи,и аедие отпез е^епі. Сіс.
Ой'. 2, 8. Зіс ехзедиаг, иі те аедие ііій ас і'гаігі еі ІіЬегіз
позігіз гезіііиіипі риіез. ІО. Аіі. 3, 15. Рагііег пипс орега
ніе адіиѵав ас (Іидит ге орііиіаіа ез. Тег. Рііогт. 5, 3, 3.
Кііііі аедие ’) іп гериЫіса аідие іііат ѵеіегет ішіісіогит ѵіт
’і Моп рагііег аЦие не говорилось.
— 653 —
ягагіиіетдие тедтгіі. Сіе. Саес. 3. ІПе, фи Ііаес поп ѵйіі,
еі ѵіхіззе ситп герпЪІіса ратйег еі зітиі ехзііпсіий ѵійеіит
еззе. І<1. Ог. 3, 3. Е§паііі гет аЪзепііз иі Іиеаге, аедік а іе
реіо ас зі теа пе^оііа еззепі. Сіе. Віѵ. 13,43. Коп Ьос ш-
сері, иі іапдиат та^віег отпіа регшріегег. Ій. Вер. 1. 24.
Е ѵііа (Іізсесіо (апуиат ех ѣозріііо. 1(1. 8ев. 23. Татртат
іШ ірзі аі рид ассійегіі асегЬііаііз, ашгітиг. 1(1. Вгиі. 1. Ѵі-
йеаз зіккіео іапдиат зі гез Іиа а§аіиг. Ій. Віѵ. 2,16. Назйги-
ЪаІ Іапциат ай ргітит айѵеиішп Еотапогиіи оссигзигиз (зе.
еззеі;. ііег асі піаге соиѵегііі. Ьіѵ. 21, 61, п здѣсь ем. Фабри.
ОтпіЬиз іппаіит езі еі іи аиіто диші- іизсиіріиш, Веоз еззе.
Сіе. Атісіііае ѵіз езі, иі ипиз циазі апітиз ііаі ех рІигіЪиз.
И. Ьаеі. 25. Ех ео Йитіпе іиесііо циазі соіііз огіеЬаіиг. 8а11.
Ли§. 48, гдѣ диазі въ связи съ тейіо. Отпез агіез диазі
соііпаііопе диайат ') іпіег зе соиііиепіиг. Сіе. АгсЬ. 1. Ма-
іег шіііі ай реііез піізега уасиіі, циазі е^о йііит е)из ехсі-
іаге аЬ іпіегіз роззеш. Сіе. Ѵегг. 5, 49. Ні. циазі зиа гез
аиі Попов а^аіиг. ііа шіі^еиіег Хаеѵіо тогеш ^египі. Ій.
Сиіпі. 2. Ео сегіатіие зирегіог Аіехапйег. іпсегіиш, циа Гійе
сиііигиз, зі реппДе ееіега ргосеззіззепі, расеш сиш Кошапіз
іе<іі. Ьіѵ. 8, 17 Сгеаіі ігіЬииі зииі ицтего аййііо ігез ре-
гіпііе ас йио апіеа Гиепиі. Ьіѵ. 2, 58. Наес регіпПе зииі, иі
а^ипіиг. Сіе. Ог. 3, 56. Ай е]из ігігешет ѵи^из соиі'іихіі
регіэиіе ас зі зоіиз айѵепіззеі. Хер. Аіс. 6. РіііІозорЫа іап-
іиш аЬезі, иі ргоМе ас бе Іюіиіпит ѵііа езі шегііа Іаийе-
іиг, иі а ріегізчие пейіі^аіиг. Сіе. Тизс. 5. 2. фиі зе іиіііо
СІѴІ1І5 Ьеііі оЬіиІегапі, з. зиа орега іп Ьеііо иіі ѵеііеі, Саезаг
ргоішіе аезіішаЬаі ас зі изиз еззеі. Саез. В. С. 3, 1. Хипс
іюшіпез поѵі і'игііш роііиз диапі Ьопіз агііЬиз ай ішрегіа еі
Ьопогез пііипіиг, ргоіпйе дгіазі Ііаес регзе ірза сіага еі ша§-
піііса зіпі ас воп регінЛе ІіаЬеапіш', иі ерпии, диі еа зизіі-
иені, ѵігіиз езі. 8а1і. >Іи^. 4.
Прим. «Сократа чтши его друзья точно такъ, какъ учителя»
можетъ значить: 1) уваженіе, съ которымъ принимали Сократа
О встрѣчѣ циазі съ (рікіат иі. Штпршѵцріа п Сіе. АгсЬ. ра& 30.
42*
— 660 —
друзья его, было то самое, какое ученики должны оказывать
своему учителю; 2) уваженіе, съ которымъ—друзья его, было
въ родѣ того уважен’я, какое они ггмѣли-бы къ нему, если-бы
овъ былъ ихъ учитель; 3) уваженіе, съ которымъ—друзья его,
было совершенно похоже (не меньше) на уваженіе, какое они
оказывали- бы, если-бы онъ былъ ихъ учителемъ; 4) уваженіе,
съ которымъ—друзья его, было прямо (совершенно) то самое,
какое было-бы, если-бы онъ былъ на самомъ дѣлѣ ихъ учи-
тель. Так. обр. по-лат.: 1) Зосгаіеиі ашісі Сапдшип гпарізігит
соіеЬапі;; 2)---диазі гоадізУгиш соіеЬані; 3)-------регішіе ас
зі ео юарізіго иіегеиіиг; 4)-----ргоішіе диазі------иіегеіііиг.
55К Аііаз, аіііег. зесиз, аНо/иг п аігоуиіп. сеіегит, сеіе-
га, сеіегоуиі и сеіегодггіп. Аііаз, образовавшееся такъ же,
какъ Гога®, зн. «ксгпа-ниб. въ другое время, въ другой разъ,
въ другую пору» (не теперы, а так. обр. часто зн. еще а)
послѣ, впослѣдствіи, 1>) прежде, ранъиіе, с) иной разъ, ино-
гда,— всегда чисто о времени, тогда какъ аііо іетроге... ука-
зывало-бы на самыя обстоятельства времени. Аіііег 1) = ма
мной (другой) манеръ, другимъ образомъ, иначе, не такъ, по-
томъ еще 2) —подъ другими условіями (при др. усл., на др. 1
усл.), и Ь) въ протяжномъ случаѣ. АІіоцпі и аііодиін, т. е. аііо дио ?
тобо, собств. зн. «въдругомъ,иномъ отношеніи, при другомъ усм- \
віи (подъ другимъ усл.)»: но это значеніе видоизмѣняется частію 
отъ мѣста въ рѣчи, частію отъ обобщенія кореннаго смысла, ;
и, когда это слово стоитъ въ началѣ предложенія, большею *
частію получаетъ значеніе Ь) если-бы (дѣло] было не тагѣ, |
безъ этихъ условій, въ противномъ случаѣ, — ч по<і піяі ііа еяаеі1);	'
2) зн. и кромѣ того, и въ другихъ случаяхъ, и безъ того, и
вообще, уже само по себѣ 2). 8еспа въ ехігіпаеспз, іпѣгіп-
веснк, аіігіпаеснв, пігіивесив, сігсиіпвесик, въ до-классической
лативи и у позднѣйшихъ встрѣчается въ смыслѣ предлога =
') Такъ въ елпнстаепномъ, но достовѣрпомъ мѣстѣ у Цицерона, которое
вриведеио ниже. Сл. З-Лфферта въ Ьаеі. р. 447 и Ксііоі. Ьаі. II р. 83.
’) Сл. Митчелла къ Сигі. р. 191 вд.
— 661 —
зесипйит, около, вблизи, подлѣ, у, при '). Отсюда выходятъ,
что оно собств. не=та!е, іаізо и т. п и не прямо именно^
сопіга ’), но очень можетъ сдѣлаться тѣмъ и другимъ по свя-
зи рѣчи и по контрасту съ сосѣднимъ понятіемъ. Но крайней
мѣрѣ, оно никоіда не выражаетъ контраста съ шаіе, Мао и
т. п., и поэтому никогда не зн. хорошо, правильно и т. п.
Дѣло въ томъ, что, не желая зараньше пугать худой примѣ-
той, взяли въ обычай—вмѣсто словъ: «неудачно, худо» н т. п.
вставлять въ рѣчь слово иначе, не такъ '), (какъ и по-русски
гов. «если что-ниб. не такъ»), и выбрали слово зеспз: это
слово потому показалось всего больше пригоднымъ, что оно.
какъ видно изъ ехігіпзесиз (на (по) наружности, по внѣшней
сторонѣ), іпігіпзесия (на внутренней сторонѣ) и изъ аіігіпзе-
сия (по другую сторону, на другой сторонѣ), да низъзеспзвъ
смыслѣ аесиікіипі, — первонач. значило подлѣ, около, сторо-
ной. ‘), откуда само-собою вышло, для нравственныхъ условій,
значеніе: «пе такъ, какъ сейчасъ было сказано», а затѣмъ и
значеніе сопіга. т. е. совсѣмъ. противно тому, что сейчасъ
было сказано. Такое объясненіе смысла зеспз подтверждается
и тѣмъ, что выраженія: зесііз ассіііеге, 8есш> сесіеге, зеснз
ргосеЛеге, неси» сайеге, зесиз ехізіішаге и пр.—.тугіо... вы-
ражаютъ одвакожь только мысль: иначе, не такъ, — совершенно
не такъ, какъ ожидалось: не хотѣлось сказать прямо гоаіе....
Въ выраженіяхъ: поп зеснз, Ііаші зеспз. пои зесиз и ііапй зе-
сик ас, а по Цицерону еще и Ьаші зесиз диат, главнымъ зна-
ченіемъ стало въ свою очередь «совершенно такъ, рѣшительно
такъ (т. е. такъ хорошо, такъ умно, искусно, кстати, акку-
') Такимъ образомъ сродно съ «едиі,	о чемъ сл. Курціуса^ ОгишІ-
яіі^е [I, стр. 48. По другимъ еловопр о изводствамъ слово зесиз состоятъ въ
евяви съ «сіе, либо съ одпіи. Сл. Дедерлейна. Сипон. ч. VI. стр. 327 8.
ѵосе. Корссенъл Кгіі. ВеНга^е, стр. 4—11.
’) Какъ понимаетъ коренное значеніе этого слова Зсйффернщ Ьаеі. стр. 202.
’) *Аал<мс и „ашіеп»(что-ниб.) „не макъ" танъ же не употребляется въ
противопсложность словамъ: асМвеЬі, здЫішт, худо, скверно, въ значеніи
чего-ниб. хорошаго.
*) Сл. ниже мѣсто Сіс. МП. 10.
—
ратно, тщательно и т. п.), какъ». С'еіегпгп, — у Цицерона,
встрѣчается рѣдко, у Цезаря вовсе нѣтъ, но у другихъ
часто,—зн. впрочемъ, т. е. что касается <ю прочаю, осталь-
наго; но на практикѣ, по ходу рѣчи, ато значеніе принимаетъ
такіе оттѣнки, что переходитъ въ значеніе 2) оставивши въ-
сторонѣ это, за- исключеніемъ зтою, Ь) съ другой стороны,
въ прочтсъ отношеніяхъ, вообще, 3) но, впрочемъ, какъ-бы-то-
ни-было, во всякомъ случаѣ, только '),—особенно часто у истори-
ковъ означаетъ продолженіе рѣчи о главномъ предметѣ (послѣ
перерыва рѣчи о немъ либо безъ перерыва). Сеіега, у Цицерона )
сомнительное, зн. въ йруггіхъ, прочихъ, остальныхъ стать-
яхъ, частяхъ, пунктахъ, отдѣлахъ, я отсюда и впрочемъ, съ
другой стороны, съ другихъ сторонъ, въ другихъ, прочихъ от-
ношеніяхъ, и употребляется не только передъ глаголами, но
еще—да и всего больше—при прилагательныхъ и нарѣчіяхъ.
Впрочемъ въ смыслѣ сеіега встрѣчается и сеіегіз ііі геЬиз, а
въ смыслѣ сеіегппі еще бе сеіего 9,—то и другое есть даже
и у Цицерона, (еісгодиі или сеіегооиіп — вироче.чл, съ другой
стороны, въ другихъ отношеніяхъ, вообще употребляется очень
рѣдко, совсѣмъ не встрѣчается у Ливія, Тацита, Курція ве
встрѣчается и у Цезаря, у Цицерона читается пять разъ, но
изъ ннхъ три раза сомнительно 8). 8ед ріига зсгіііешиз а'Ная
Сіе. Оіѵ. 7, 6. Хипциапі зіпе изига геікііі, циосі ассеріі, зе<1
аііаз пііпоге, ріегитдие та^оге сит Гепоге. Ій. 8еп. 15. Цип-
(ціаш Т| аііаб апіе іапіиз іеггог зепаіит іпѵазіі. Ьіѵ. 2, 22.
Нос шиііо ііі аіііег іп Ьгаесіа. Кер. РгаеГаі. Кііпі езі, бе
дно аіііег іи зепііаз аідие еуо. Сіе. 1<’іп. 4, 22. ЦіЬіі іп зе-
паіи асіиш аіііег, уиат ъ) ві рІеЬіз іЬі езхеі сопсіііиіп. Ьіѵ.
') Сл. Мѵтчелля къ Сигі. р. 14. Фабри, Ьіѵ. 21, С.
.’) 'Зейффсртъ, Ьаеі. р. 523. Кребсъ, АпііЬагІ). и І'андъ, Тиг>е11. ь. ѵ.
’) Сіе. Гіи. 1, 7.
*) Сл. Ганда, ТигвеП. 8. ѵ.
‘і Удержано Сіе. Ьіѵ. 6, 19. ЛИ. 12, 3, отвергнуто лучшими издателями къ
Сіе. V Ь. I, 22. Ог. 25. Піѵ. 9, 10.
Такъ часто аііаб ѵісіего и т. под.
’) Такъ еще часто гов. ваере аііаб, хешрег аііав.
’у Въ отрицательныхъ предложеніяхъ диапі такъ же хорошо, какъ и ащие.
I
1
— Ъ(іЗ —
23, 4. Аіііег оЪйзіете Іаіо іаіеШг зе пои роіиіьзе, пізі ай
Ьаз сопппепіісіа® йесііпаііопез сопіи^ізкеі. Сіе. ГаѴ 20. Аіііег
атгеіііае зіаЪіІез еззе поп роззппі. І<1. Ьаеі. 20. Еіі ойѵіат
Сіойіо Вота шніесіта аиі поп гоиНо зесиз (около того, т. е
раньше или позже). Сіе. Міі. 10. Ма^пиз Пото ѵеі роііпз
8ППП1Н18 еѣ зіп^иіагіз ѵіг Саіо езі; вето йіееі зесиз. 1(1. Еіп.
3, 13. Огаіогит цепега еззе йісипіиг, іапциаіп роёіагшп: ій
зесыз езѣ. 1(1. Вгиі. 85. ХоЬіз аіііег ѵійеіиг: гесіе зесизие, ро-
зіеа. 1(1. Віѵ. 4, 25. Ма^па сопзоіаііо езі, сит гесогйаге.
еііатяі зесиз асс'кіегіі, іе іатеп гесіе ѵегефіе зепзіззе. 1Ьі(і.
3, 6. Моп (Ііхі зесиз ас зепііеЬат. 1(1. Аіі. 6, 2. Хе циій йаі
зесиз, циат ѵоішпиз. Саез. В. С. 3, 26. Мііігез іапіит, диі
зесриегепіиг сиггпт, йеіиегппі: аііоциі та^пійсиз ігіитрігаз
егаі. Ьіѵ. 37, 46. Тгішпрііаіит йе ТіЬигііЬиз: аііоциіп тіііз
ѵіеіогіа Іші. Ііі. 7, 19. Сгейо шіпітат оііт ізііпз геі Іиіззе
сирігіііаіет: аііоциі тпііа ехзіагепі ехетріа ша|огит. Сіе.
Ьер,. 2, 25. Вгеѵііаіет е§о сизіойіепйат еззе соийіеог, зі
саизза регтіііаі: аНог^иі ргаеѵагісаііо езі ігапзіге (Іісепйа.
Ніи. Ерізі. 1, 20. >'ои іепиіі ігат, сщиз аііодиі поп рогеиз
егаі. Сигі. 4, 7. Ѵіа Ъгеѵіог рег Іоса йезегіа: сеіегит (Пе-
нни егаі іеге ііесепі. Мер. Ешп. 8. Ето те іп Сиіиапо, ргае-
іегциаіп диой зіпе іе, сеіегит заііз соштойе оЫесіаЬат. Сіе.
Ог. 1, 8. Регзеиз, диит іп сііез тадіз сегпегеі зііл зрет пиі-
Іат герпі зирегеззе, пізі іп зееіеге, ай ій иппт оптез со§і-
‘аііопез іпіеиіііі. Сеіегит диит зе пе аіі ій диісіет рег зе ѵаіі-
Ішп сгейегеі, зіпріиіоз атіеогиш раігіз зегшопіЬиз регріехіз
іизііііі. Ьіѵ. 40, 5. Ѵіпіт ееіега еуге^іит зесиіа атЫііо езі.
1(1. 1, 35. Масиіае Еаіегпиш тіііі зетрег іііопеиіи ѵізит езі
'Іеѵегзогіо; зі шойо іесіі заііз езі ай соіпііаіит позіпші ге-
сіріеікігші. Сеіегос^иг тіііі циіііеш Іосиз поп ііізрііееі. Сіе.
!)іѵ. 6, 19.
559 и 560. Аз(, а/, зег?, аиіет, ѵего, ѵегит, ѵеге. Азі есть
старолат. и стихотворное, впрочемъ встрѣчается даже и у Ци-
церона въ письмахъ ай Аііісиіп, и значитъ тоже, что аі. Осо-
бенность этого послѣдняго та, что оно 1), хотя и не часто,
ставится передъ сопіга, аі сопіга; 2) что послѣ зі и еізі по-
средствомъ его одного либо съ сѵпе. здігеш .слѣд. аі сегіе.
аі заііепг. *) присоеливдегся послѣдующій членъ періода: 3)
что послѣ отрицательныхъ выраженій для перевода «о оно ни-
когда не употребляется: 4> что оно ставится передъ еео. іп.
іііе. сказанныхъ въ контрастъ, противительно: 5) что оно глав-
нымъ образомъ употребляется въ возраженіяхъ. и подъ это
именно значеніе можно подвести всѣ случаи употребленія этой
частицы. • ) Главное, коренное значеніе аі то. что оно въ прямой
контрастъ какому-ннб. выставленному обстоятельству, либо дѣй-
ствительно случившемуся, либо подразумѣваемому, выводимому
изъ положенія, мѣста, чина говорящаго, заявляетъ о како.ѵъ-ниб.
(друіомъ) фактѣ. либо 2) требуетъ какоіо-ниб. факта, либо
скрашиваетъ о ткомъниб. фактѣ, = но. напротивъ, но за-
то. ) но однако. Особенно надобно замѣтить, какъ аі упо-
требляется въ агошпепШіо (ѣиіуесііо, осспраііо, сопіиіаііо і: *
въ такихъ случаяхъ начинающаго затрудняетъ особенно тотъ
пріемъ, когда ораторъ дѣлаетъ возраженіе съ точки зрѣнія
противника, противной стороны. Въ такомъ случаѣ аі зн.
ііщніез. <іісез. бісег аіідиіз... —ты возразишь, выставишь на-
противъ. спросишь, скажутъ противъ этого, спросятъ ит. и..—
если нужно будетъ вставить какое-ннб. изъ такихъ словъ для
ясности рѣчи. Иіі беіиЬга сіеогиш ріеіаіе, (Іошоз зиоз ціогіа
йесогаЬаиг пецие ѵісіі? диісдиаш ргаеіег іи]игіае Іісепііап
егіріеЬапі. аі Ій сопіга еа опшіа йосіія адеіиегшй, диае Гог-
ІІ5&ІПІІ ѵігі ѵісіогеі геіідпегаій. 8а11. Саи 12. СгЬеш геііп-
911.15? «Кои еві, шдиіг, іп рагіегіЬиз теврпЫіса». Аі іп агіе еі
Госі$ «Еесіі ійеіи (то есть, покинулъ городъ! ТЬепіініоеіез».
') Аі 5*11ет=(есдж ужъ я, хотя я же болвее, ве пневая степень), (то) \а
ко кромжеі »уж (меньвее, нѣсколько), а< сепе=(еел «. хота  не это), во
(.іоі итрыняяа (другое!, такъ что въ первомъ случаѣ выставляется только
уступа въ хѣрѣ, въ величинѣ. а въ послѣднемъ іаетеа -,=*ѵеніе въ томъ, что
уступлеаваж доля непремѣнно будетъ исполнена.
!> При этомъ вообве моемо внразиться: а, вворотивъ, привожу, утверждай,
выстаиш на вилъ, требую, ежравнваю,—если ветавва панкъ выраженій нужна
ди женоетп рѣчи.
') Нисмебах^, Сны. стр. 542. (Русскія иер . е-г., '"І—572''.
*) Зсіфрсуп, €сЬо1.- Ъ*с. 50.
.41 вой Іесіі ійет Регісіев, <ргат вйпі ртанет поеша іепе*
геі. Сіе. АП. 7, 11. 5оп ріасеі Аяіоюіо совяййиб аетк, еі
ріасвіі §егѵіІіо, швіііз ай». Ій. Ркіі. 2, 5. Мтдотег шм№
Тизспіапон—іп сіѵіиіещ ассерепші, оі СаЛЪаяпет & Ин-
тапііато Гппйііиз зийиІегипѴ Ій. 06.1, И- Мія рго «піейі.
<ріі Ъос еі йісегеі: аі Ше тоЫз аийіепйіиів ешп ІаЪгё «е йо-
ппип шеага ѵепіишпі еззе йіхй. Ій. Рѣй. 1, Агсет уза
вееіеге етіат ЙаЪіпі ЪаЪепС аі та, раіег йешп Ъотіпшшріе.
Ьіпс ваНет агее Ъовіе& Ілѵ. 1,12. Ѵійй песевве е»е Мііопі рго-
йсівсі Еапиѵішп ійо ірзо, «по ргоІеЛиз ей. йіе: іи^пе ше-
ѵегііі. Лі дпо йіе? Сіе. Міі. 17. Опій рогто «ршгешішп ея:
Расіппте зіі? Лі сопзЫ. А дно? Лі раіеіЛЫй.6.Оиейотет
Соеііит ргаерониі ргоѵіпеіае. РиепшГ? ішрііе& Лі цшеЗД-
гет. аі поЪіІеш айоіегсепіет. Ій. Віѵ. 2,15. На ыова Анто-
нія: Р. Сіоаіпт Сісегопіъ сопзйіо іпіегіесіпт е§зе. Наперши,
возражаетъ: Аі Мііопі (іпіегіестогі Сіойііі пе (аѵеге фіійе&
роіпі. Ргіпз епіпі гет іппвеяі, дшш циіяршіі якріСлгеШ:
іасіпгит еззе. Лі виаві (= $иаз:5П. іпфгёз). ЗсШгеі е ега<
апітиз Мііопіз (=диая і« гпегіі—}. ні ргойевве геі ртЫкае
зіпе виазоге поп роззеі. аі ІаеЫив виш (=Ьшаі«5 ез. іь-
циіев'. (Аиід? Егао еіс. ІЙ. РЬіІ. 2. 9. Ій дапш отпіЪив ті-
гиш ѵкіегеіпг: Лі. іпзшС іііий тегіи іісіо. Хер. ІрЪісг. 4.
8і йігпа Ііас сошишеііа вито, аі іи іпй^пов. циі йсегев. Тег.
Епв. 5. 2, 27. Папаш ^ио, ві поп Ьмо, аі аіЬм ееііо ал-
іи сіѵкаіід Ьаес діийіа еіегееге ровветпз. Ск. Оіѵ. 9. 8.
Ниіс е($і пециіщиапі рагет іШи> шегешо, аі рго пойти йма
піегііаш ^гаііат йеЫишдпе геГегатяі Ій. Ог. 3. 4. Объ щ
іатеп сл. подъ $е<1.
Аі епіш —ко вікок,—но. ижечио. но—мрваоа. вырахаеп
либо уеялеввое простое аі, либо по, что аа/ражиме шн ом-
нора. сдѣланный выраженіемъ съ аі, а сплшб <чма осяом-
мниенъ, еаяесяииа. *) Аі ѵего=ы «зато) бк» лполма,
конечно, ралдхюнся, выражаетъ опять усаленное простое аі.
но въ такомъ імыехѣ, что высяншяека шіа-ж сиаиужаа'яп
С Ілі.
Зі '
— Іібб —
самой истины и часто начинаетъ возраженіе пылкое, горячее,
одушевленное. ') КоЬі$ ѵоЬілсиш іоеііиз еві а С. Ьиіаііо соп-
«ііе ісіипі, іп цио диит саѵегеіиг иігогипідие $осіі& пііііі бе
8аципііпіз саиіиіп еві. Аі епіш ео іоебеге, дио<1 сшп Назбги-
Ьаіе ісіипі еві, Ка^ипііпі ехсіріипіиг. Ьіѵ. 24, 18. Изложивъ
доводы въ пользу выбора Помпея въ главнокомандующіе про-
тивъ Митридата, Цицеронъ говоритъ: Аі епіт Ц. Саіиіиз
ііемдие 9. Н<»г(епБІіі8 аіі Ііас гаііопе (Ііаиеіііінпі. Мапіі. 17,
л опровергнувъ возраженія обоихъ помянутыхъ ораторовъ, про-
должаетъ; АІ епіт по диі<1 поѵі і’іаі сопіга ехеіпріа аідие
іпбіііиіа шаіогиш. ІЬііі. 20. Сл. еще а( еиіпі въ вопроситель-
ныхъ предложеніяхъ Ьіѵ. 6, 15 п—въ параллель съ бывшимъ
впереди аі—8аіі. Саі. 51, 25. Объяснивъ, какъ гибельны бы-
ваютъ Ьерев адгагіпе и поѵае іаѣиіае для ихъ вводителей,
Цицеронъ продолжаетъ: Кат сиі гев егеріа еві, еві. іиішісив:
еиі <1аіа еві, Лввішиіаі ве ассіреге ѵоіиівве еі іиахіпіе іп ре-
сипіів сгеііііів оссиііаі вииш .цашііиш, пе ѵіііеаіиг поп Гиівве
«оіѵеікіо: а/ ѵего іііе, диі ассеріі іиуигіаш, еі піеиііиіі еі ргае
ве іегі (Іоіогеш иииіп, и потомъ, ниже: (^ішР повігов Сгас-
сіюв поппе а^гагіае сопіепііопех репііііепші? Аі ѵего Ага-
Пів 8ісуопіив регГесіі (вознагражденіемъ за потерю при обрат-
ной передачѣ помѣстій нрежнпмъ владѣльцамъ), иі отпез соп-
еогйіа сопвіііиіа еіпе диегеіа ііізсебегелі. Сіс. ОЙ'. 2, 22,—
мѣсто, которое надобно взять въ контекстѣ н сличить съ
ІЬііі. 21, 75.
8еі1 *) прежде всего выражаетъ, что сказанное опереди (гдѣ-
ииб. въ рѣчи) надобно принимать не чі, ею цгмомь и нол-
номі. дѣйстиитемиомъ значеніи и не со чспми 'послѣдепинлми.
паяіа оттуда—полсалуіі—и выходятъ,—но только съ оірани-
ченіемъ, съ извѣстной очоворкой, = впрочемъ, однако, только.
Мііііаііез (но своему управленію въ Херсонесѣ) іугашпіз і'негаі
') См. ѵего' и 5ей|'ДіД<'рні« 1. 1.
Ѳе<1 могло образонптм'л ппч. сі. прнодпкой <1 либо ши. 8ейип>, капъ
ііейиш, во во всякомъ случи*!, оію, подобно ве— и ее « віие, виражиеъъ <»т-
Золгяй, отдѣліиот.
лрреИагнз, зе<1 )и$1п8. \ер. Мііі. В. То есть. при словѣ іугап-
пиз не надобно къ этомъ случаѣ предетаматъ себѣ всѣхъ тѣхъ
признаковъ, какіе во всѣхъ другихъ случаяхъ приписываются
всѣмъ іугаппі: о Мильтіахѣ иго выраженіе млѣетъ силу только
въ тѣхъ границахъ, въ которыхъ опо не протпворѣчнло ка-
честву унэііііа, либо совсѣмъ п стушевывалось передъ этимъ
послѣднимъ. \ іііео Хе іезіішопііа ааііз іизігпсгиш, веіі арші
іне агтпнепіа ріпк цпіпн Іезіек ѵаіепі. Сіе. Кер. 1, І8. То
есть: у тебя йодъ рукой много іезіігпоиіа. по важность вхъ п
заключенія. которыя ты выводишь изъ ннхъ для вопроса, для
меня ѵ.ѣекп только настолько, насколько ихъ не ѵннчтожаюгь
агишпепіа. Сюда относится и ецо... із. Ше «ршіеш—, зе<1.
о чемъ разсуждаетъ Цумпть !> 744 рѴІер. Поп. стр. б$4ѣ
Ідніо аиіет еі іосо піі «ршіеп* іііо Іісеі, зеіі циииі §гаѵі-
1пі8 зепіяцие геЪпз заііз і'есетітиз. Сіе. 0(Г. 1, 29. Изъ
понятія ограниченія выходятъ 21 понятіе нояршіки. Раизапіаз
іпа"пия Іюню, зес< ѵагіия іп опіпі «іепеге ѵііае іиіі. Уер.
Раня. 1. Очевидно. большею частію все равно, иоиравкой-ли
понимать каную-ниб. мысль, приведенную съ часгипей зе4. либо
ограниченіемъ. Но $е«1 бываетъ въ смыслѣ именно поправки,
когда оно послѣ усиленнаго отрицанія (пои, поп пюііо. поп
Яоінпіі безъ еііат, цііоіріе, еі. либо съ ннмя. = н<). а. ко и,
« н Ч; а въ смыслѣ ограниченія н послѣ отрицательнаго вы-
раженія, оно. по-прежнему — впрочена, шѣщко. Въ смыслѣ по-
правляющей частицы зе,1 получаетъ значеніе но зожь. но вниіь,
но <)/ь,ю вл №<>.пі>, что. когда оно приводятъ отпоръ мысля, иро-
тцворѣчащей дѣлу, дѣйство гельности. 8і пііііиз ашіеніаз еоп-
цкіГпіагеГ, еаііеш соіппшіаіа «Іізяоіѵегеі: ані^ніапасига сопь
(ііиСагі пои роіеві, іесігео ѵегае ашіеіііае зешрігегп.че янц.
Сіе. І.аеІ. 9. 33. П Особенновадобвозамѣть стилистическое
ѵиотреб.цчне :птій частицы, не только въ опроверженіе віыра-
*) Часто вей стоить т.чкь. что нае]н*діі, чомидвячжу, иропуіцсио пои
Нос іи угепеге. ві ічіін афиѵегь со осиіііи.<|ію озіотііяі). арші і|>«Ш»ргаееіа-
гішше (вешііиші розиегй: мі иііііі сПню {ПНІМіпіиш І'есегія. Сіе. І'іѵ. 13,44.
’У См. .Уеі1у/Ѵ'*Р*«, І.аеІ. р. вз?.
— ё 6>-
женія '), во еще и тогда, когда рѣчь прямо о чемь-ниб. вдругъ
прерывается,—либо съ тѣмъ, чтобы перейти къ какому-ниб.
другому пункту, либо чтобы послѣ перерыва и отступленія въ
сторону, опять возвратиться прямо къ дѣлу, либо когда на-
добно сдѣлать заключеніе. цѣлаго Аі Іаиііаіиб езі аЬ оіппі-
Ьп8 (ТЪисугіігіев). Ваіеог, ясгі ііа, иі гегипі ехрііспіог :рги-
(іевя, уеѵсгия, ргаѵів, поп иі іп інііісііб ѵегяагеі саиявав. Сіе.
Ог. 9. 8еЛ <іс <*іе<'гіішііпс раиса (ііееікіа кипі. 1(1. Тивс. 4, 30.
&^ат асі ісі, ишіе (іецгевві вишив, геѵегіашиг. Ііі. Вгиі. 87.
8есІ Гіпія яіі: педае епіпі ргае Іасгіпгіб )аіп Іодиі ровяиіп еі
Іііс ее Іясгітпів (іеіеініі ѵеіаі. Ы. МП. 38. Міііі дпіеіеш пои
ѵігіеіиг: весі (Іімоіѵегіі вапе. 1(1. Асаіі. 2, 24. 8е<і іагпеп =
яо яе смотря на то,—однако, не смотря на то,—но все-
таки,-при всемъ томъ, однакожъ, но въ хорошей прозѣ не
употребляется паманеръ аі—іапіеп въ послѣдующемъ членѣ
періода, выражающемъ оговорку, уступку, какъ было выше
Сіе. Ог. 3, 4. ІЛШсіІе і'асіи еяі, вей сопаЬог Іатеп. Сіе.
Кер. 1, 43. Аіііппеп или, какъ у Цицерона, аі—іапіеп, собств.
но оонакоже, большею частію получаетъ усиленное значеніе:
не смотра ни на что, при всемъ томъ,—всетаки, однакожъ.
8ипі пюпюі еі апхіі еі ігасишіі еі (ІіЙісііев вепев. 8е(1 Ііаес
піогипі ѵіііа кипі, поп зепесіиііб. Лі іпоговііа» іатеп еі еа
ѵіііа, диае «ііхі, схспкаііопІБ аіідиііі ІіаЬепі. Сіе. Бел. 18.
Ѵегшп іапіеп зн. яо при всемъ томъ однакожъ. АіЬепіепвіит
гев 8аіІ8 атріае Іиеге, ѵегшп, аіідиаліо іпіпоп*» іатеп, диапі
і’апні Гегипіиг. 8.ПІ. Саі. 8. 8е<і епіпі зн. конечно, впрочемъ—,
яо, разумѣется —, но шыѣ. Йіаііпі Ілісиііі Агсіііаш «Іопіиш
зиаш гесерегииі. 8ед епіт Іюс поп коіипі ііщепіі ас Ііііегагнпі,
ѵегиш еііипі паіигае аідие ѵігіпііз іиіі. Сіе. Агсіі. 3.
Ѵегипі— зесі, но выражаетъ еще и увѣренность либо силу,
ачто'ритетъ истины, либо настойчивость, 3)^но дѣло въ
томъ, что—, но только ужъ— , но вѣдъ—, ну, да впрочемъ—,
') См. Зеіч/н/лрпщ, ВсЬоІ. І.ні. 1 р. 14ь.
* ІЬій. р. 26 сад. и р. 7й слд.
Послѣднее тогда, когда частица стоитъ передъ выраженіемъ совѣта либо
требованія, понужденія.
нійи —
и если впереди была частица отрицательная, то та. « скорѣе.
а лучше сказами». ') Сходство ѵегиів съ вей доказываетсл тѣмъ,
что хотя вообще нельзя ставить ѵегшп па мѣсто чисто-логи-
ческаго яеб, однако первое ставится въ томъ же крѵѵу пред-
ложеній, въ какомъ и послѣднее. ') Ьі Іе }ат, Саііііпа. іійи-
Іісі ріанего, сгеііо, егіі, ѵегешіпш шіѣі, пе поп ѣос роіідо отпез
Ъопі негіин а піе, циаш диіхдиат і гшіеі’и» іасіиіи е»ве ііісаі.*
Ѵегит е^о ііос, диосі ]аиі ргііЬчп (асіит еззе ороііиіі, сітіа
<1е. саинна потіит аѣіисог, иі іасіат. Сіс. Саі. 1, 2. Зі сег-
іит еві іасеге, і’асішг. ѵегит не рові сиіраш сопіегаз іп те.
Тег. Еип. 2, 3, 97. Коя поп, циііі поЬія иіііе, ѵегит дииі
огаіогі песезнагішп. віі, циаептиз. Сіс. Ог. 1, 60. Нопю еві
поп піосіо рпкіспя, ѵегит еііат сигіояв. 1(1. Ьіѵ. 3, I. Ѵе-
гит цііиіет Ііаес Ьасіеііиз: сеіега еіс. 1(1. Тизс. 3, 34. §е(1
Ііос пііііі асі піе—. Ѵегит Ііос, иі (Ііхі. пііііі асі те: ііішіші
то—. Ій. Ог. 2, 32. Ѵегит епіш ѵего есть усиленное ѵегшп,
къ понятію котораго здѣсь прибавляется убѣжденіе въ вѣр-
ности, точности, правдѣ, дсзнаиной истинѣ сказаннаго^ а.меж -
ду тѣмъ или но вѣрно и несомнѣнно, или: а, вѣоъ. ужъ, ко-
нечно—, а иногда, если, нанр.,—что случается не рѣдко—за
нимъ слѣдуетъ (Іетипі, зн. еще но ужъ въ полномъ смыслѣ.
Коппе етогі рег ѵігіиіет ргаевіаі, диат ѵііат тіяегаш аі-
дие іпііопевіат, иІ>і аііенае зирегЬіае ІиіІіЪгіо іиегія, рег (1е-
(Іеспя аіпіііеге? Ѵегит епіт ѵего (однако, но, да-впрочемъ.
если только мы рѣшимся на борьбу, то нечего нямъ бояться
имсішо смерти, а вѣрно и несомнѣнно), рго (Іешн аідие Іюші-
шііп іісіеш, ѵісіогіа іи ніапи поЬіз езі, ѵі^еі аеіаз, апіинк
ѵаіеі еіс. Уаіі. Саі. 20. Ѵіх циіііеш иііі Ьопо іііоОегаіодие
геці Гасііів егаі іаѵог арші Зугасизапоз зиссегіепіі іаііізе са-
гііаіі Ніегопіе. Ѵегит епіт ѵего Ніегопушиз, ѵеіиі зиія ѵіііія
іІезнІегаЬіІеіп ейісеге ѵеііеі аѵиш, ргіто яіаііт сопвресіи,
отпіа диат ііізрагіа евзепі, овіетій. Ьіѵ. 24, 5. АЬз диоѵіз
•) Сл. Рейсма, Ѵогіея. § 359.
’) Когда имеиио ѵегит идетъ вм. «ей-можво видѣть ивъ Зи'фферка, 8сЬо1.
Ѣаі. ). 1.
— г;7р
Іютіпе, іріипі екі орве, ЬепеГісіпт яссірпге "яшіеан: ѵегит
епіт ѵего ігі бетит іиѵяі, $і, диегн аедишл еві Іасеге, ія Ьсие
Гасіі. Тег. Аіі. 2, 3, 1. Сл. еще съ 8а1І. Саі. 20, еще Сіе.
Ѵегг. 3, 84, а вообще Крица къ 8а11. Саі. 2.
Аиіет, одного корня съ аіі, яитд, = мо, напротивъ, далѣе
а), а еще, не имѣетъ дѣла съ логическими отпогпеиіями мыс-
' лей, въ такомъ родѣ, какъ аі и зеіі, а только ставитъ какой-
ниб. фактъ подлѣ чего-ниб-. предъидущаго (уэіссразсказанною ли-
бо указаннаго), но не для того, чтобы отмѣнить либо ограни-
чить значеніе предъидущаго, а только для того, чтобы добавитъ,
чтд нужно для аккуратности разсказа или полноты цгълой
картины (излагаемыхъ фактовъ, предметовъ, о которыхъ идетъ
дѣло). ’) Спеціальные оттѣнки значенія этой частицы: 1) она
можетъ начинятъ нводное предложеніе, 2) необходима послѣ
повтореннаго слова, истинный смыслъ котораго для даннаго .;
случая поясняется, опредѣляется спеціально, ’) и 3) употреб-
ляется такъ же, какъ аі, но чаще, и безъ живости контраста,
во второстепенныхъ и промежуточныхъ, добавочныхтэ предло- л
копіяхъ силлогизма. 3) СЬгѵйіррия Іюню еві ѵегвиіиз еі саііі-
(іиж ѵегаиіов еов арреііо, диогипі ееіегііег тепв ѵегваіиг, саі-
Іібов а«/ет, чиогиш апіпіиз ики сопсаііиіі. Сіе. Ы. Б. 3, 10. |
Студа а пиііо ѵібеЬаіиг, ірке аиіет ошпіа ѵібеЬаі. Ісі. ОЙ-. 3,	I
9.8іс Восгаіев (1І88егеЬаі, диаіік сиуикдие апіті айёсіив е.ч.чеі, |
іаіет евве Ьотіпет: диаіів аиіет Ьошо ірве еввеі, іаіет едив |
евзе огаііопеш, огаііопі аиіет Гасіа «ітіііа, іасіів ѵііаіп. Ііі. 1
Тивс. 5, 16. І^иані Ьгеѵі іетроге диоі еі диапіі роёіае, диі
‘) Такъ же думаетъ и Нзіельебаая, Стилист. стр. 540 (Русск. пер. стр. 571):
Аиіет поражаетъ хладнокровное противоположеніе чего-ниб. новаго предъиду-
щему и переходъ отъ одного къ другому для продолженіи рѣчи. Такъ же гов. а
Згйфферип, ізсіюі. Еаі. стр. 27, который занимается больше реторцчеекимъ
употребленіемъ зтой частицы.
’) Этотъ именно случай не позволилъ намъ сказать, что аиіет приводитъ
различное. Это опредѣленіе послужидо-бы для начинающаго вѣриымъ поводомъ
къ ведоразумѣвіпмъ въ приведенныхъ мѣстахъ Сіе. І’ів. 39, ІУіѵіп. 2, 56 и без-
численномъ множествѣ другихъ. ,
') Сл. аідиі, съ которымъ аиіет въ случаѣ, о которомъ идетъ рѣчь, почти
одинаково ио значенію.	*
I
— (>71 —
аиіет огаіоген ехзШегипі! 4, 2, гдѣ аиіет усиливаетъ
тонъ рѣчи только вслѣдствіе анафоры въ восклицательномъ
выраженіи, которое посредствомъ аиіет просто пополняется.
ТгіЬипі тіііішп сопзиіагі роіезіаіе Гоеііега ас Іецез іегапі
аиіет еае «іиогіесіт іаѣиіае еі диаебат геціае Іецез) сопциігі
ціязегипі. Ьіѵ. 6, 1. Асітопегі те заііз еві: абтопеЬіі аиіет
геі риЫісае Іетриз. Сіе. Різ. 39. Сгоезиз ѣозііит ѵіт зезе
регѵегзигшп риіаѵіі, регѵеПіі аиіет зиаиі. 1(1. Оіѵіп. 2, 56.
Кесеззе езі, циі Гогііз зіі,—ешпіет гез Іттапаз сіезрісеге
аідие іпЕга не розііаз агЬіІгагі. Везрісеге аиіет вето роіезі
еав гея, ргоріег диаз аецтііийіпе аЙ’ісі роіезі. Ех дно еЙ’ісі-
іиг, і'огіеш ѵігипі ае^гііийіпе пипдиат ай'ісі. Отпей аиіет
Бяріепѣез Гогіез. Моп садіі і&ііиг іп заріепіет ае^гійміо. Сіе.
Тизс. 3, 7.
Ѵего собственно нарѣчіе,—чего нѣтъ въ аі, зеіі, аиіет, ѵе-
гит, — и въ этомъ смыслѣ употребляется въ качествѣ частицыпод-
твердгітелъной,удостовѣрительной— по истинѣ, вѣрно, точно,
въ самомъ дѣлѣ, сущая правда,—да, именно,—да, конечно, —
разумѣется, къ сожалѣнію, къ несчастію, на-бѣду, изволь,
извольте, хорошо, нѣтъ, никогда! (въ предложеніяхъ отрица-
тельныхъ). Ѵего употребляется какъ одинокое, такъ и въ
связи съ другими нарѣчіями, какъ напр. шахііпе ѵего, іпішпіе
ѵего, ііапе ѵего? въ отвѣтахъ и вопросахъ, и съ мѣстоиме-
ніями ецо, іи еіс., иногда даже и съ зе<1, аі, для указанія на
то, что отвѣтъ, вопросъ, лпбо вообще какія-ниб. слова надоб-
но принять за сущую правду. А. Епізіі заере, сгейо, дшіт
Аіііепіз еззез, іп зсіюііз рЫІозорІіоппп. М. Ѵего ас ІіЬепІег
диісіеіп. Сіе. Тизс. 2, 11. М. Ап Іи Ьаес поп сгесііз? А. Мі-
піте ѵего. ІЪісІ. 1, 6. Ргоішіе диат оріпіопеш сіе ітрегаіоге,
еат зреш <1е Ъеііо (топеЬаі) ІіаЬегепі. 8ѳ ѵего Ъеие зрегаге
раігез і'гешипі. Ьіѵ. 6, 6. Типе ие^аз? Ке^о Ьегсіе ѵего. Ріаиі.
Меп. 4, 2, 67. Е^о ѵего, 8егѵі, ѵеііет, иі зсгіЬіз (§ 1 предъ-
идущаго письма), іп тео ^гаѵіззіто сази аейиіззез. Сіе, Ьіѵ. 4, 6,
іпіі. Это же значеніе ѵего сохраняетъ и въ такъ часто встрѣ-
чающихся комбиннціих'і..* пни ѵего '). рои ѵег<»інппо ѵпго
)нч|ііі’ (пес) ѵего, въ которыхъ оно всегда усилитчсчпъ тонъ,
в посредствомъ которыхъ переходитъ къ роли иротивнт» льна-
ю союза—но ужъ рѣшительно,а ужъ совсѣмъ, чисто-на-чисто.
Сагін еі РІігудіа еі Ліувіа авсіѵепіпі орііпшп іріоііііат іііс-
ііопіа рения. іріоіі КІіогііі пишрпіш ргоііиѵі'гипі, (тгаосіа аіі-
Іеш пшИо пііпиа, Ліііепіепмв ѵего Гппгіііиз гершііаѵепиіі. Сіс.
Ог. 8. Поэтому, если ьін аШеш значитъ но если, а если, то
еі того будетъ но («) если ужъ (непремѣнно}, а. да! хі зн.
только однако (впрочемъ) если. Епіт ѵего, которое всего ча-
ще, однако не непремѣнно, ставится впереди, есть страстное,
усиленное ѵего, и страстью можетъ быть тутъ досада, за-
бота и і. д. І’бхігііііе а Ѵепе розіиіо, ні Уугасизапіа Іісегеі
яепаіпз сопзиііипі, іцккі ргііііс іесіввепі, пііііі геііііеге. ПІе
епіш ѵего пераі (вѣдь именно, представьте себѣ дерзость). Сіс.
Ѵегг. 4, 66.
Ѵ< ге ужь было объяснено § 204.
561. Ли/, ѵеі, ѵе, ь'йѵ. Когда раздѣлительный сокмъ выря-
мсаетъ такую мысль, что <сли содержаніе первача члена не~
вѣрно, неистинно, неираода, то за истину, на мѣсто тою,
можно выставить, признать томно то, чті> высчитано, чпре-
вуется, спрашивается во второмъ членѣ,—го это будетъ аііі
Аікіеюішн екі аІІ<|оі<і шііѵегягк аиі ошпіи «іприіів раііеіиіа.
І.іѵ. 6, 18 = ІІндобно намъ сдѣлать какую-ииб. попытку всѣмъ
*І Цчеиі. чисти д.иі того, чтобы иыстіиипт. иа ищи. ]>1иппте.іьиуы миііут):
ту/пі»-нін.
*) Сл. уіип § Л!І9 и :Чгіі</іуіе)нпа, Ксііоі. Ьпі. 1, § 23 о іиіп ѵего длл пере-
ходи къ чистиііму, доііо.піптіілыіоыу отдѣлу рѣчи и т. и.
’) Сд. $ Ыі(і.
*) 1ІШІ|ІІІВ.ТІІ, ьу.ііч іьирі.іі иіимі. .иіі лі'.і.ио ііцсіии.ікіь р.і.мі.лін'.іыі” го.іы»і
тнкііі поіигііи и сужденіи, между которыми уже и<> сущсетну еоп, міітерііиі.ііый,
объсктііііііыП коіітрастг, кпкі. ііиіір. уіиіии іцішив, ѵігіиы ѵіііипі: .что видно
инъ ііріімѣрові. ип іио и ѵеі. Пи осіииііінііі того іі.пллда моікііо-бы гоиорить
тилыиі і'ш коииіиіии тп аііѵегыиі, ѵіііин ииі ѵіііипі, ііціініе ѵеі ііпргоііе,
Піеііог ѵеі киіІііЫІіот, и межи гі.мі. гикоі- игрпиіічі'іііе ня ч.ісіпір бы іи-бн
сйиоріиѵпно ііеііриіііі.іі.ііи.
||"
вмѣстѣ: и если иікі. мы не сдѣлаемъ, го выйдетъ голы» то—
другаго ничего и выдти пе можетъ, что—. Отпіа. циаес.ип-
ф»е іп Іннпіппіп іІІБсеріііІіопет сіміеге ротпі, ѣене зипі еі
«Іісепііп, цпі Ігос зе роззе ргоіііеіиг, ииі еіофіепііае потеп
геішциеіоіит обѢ. Сіс. Ог. 2. 2. Ѵіі огагіоие регреіия так»,
цшип іпіеггоцпге аиі іпіеггодагі. Ы. Еіп. 1, 8. т. е. — чѣмъ
сира шипитъ. либо, ие дѣлай собственныхъ вопросовъ. все по-
дучатъ вопросы самому, І^иіз езі епііп аиі ') (либо, если ни-
кого ужъ нѣтъ теперь) <ріш ипцпаш Гиіі аиі аѵагіііа саги
апіепСі аиі Іат ей'гѵпаііз сириіііаіііш, иі—'? ІЬііі. 3,11. ^ийі
(атіет ѵегегепіиг? Аиі сиг ііе зиа ѵігіиіе виі (Іе ірзіиз ііі-
іицчіііа ііеврегпгепі? Саез. В. С. 1, -10. Меііогешііе еііісіі
ѵоіиріав аиі ІашіпЬіііогет ѵігит? Сіс. Раг. 1, 3. 9ийІ циае-
цпе пох аиі <ііез Гет, іисегіит езі Ьіѵ. 3. 37. І^иаего. ишп
і4 ііуияіе аиі ітргоЬе Гесепі. Сіс. ОЙ'. 3, 13. Іп роеііз поп
Нотего аоіі Іосиз езі аиі Агсійіосіи» аиі 8ор1іосІі аиі 1’іп-
4аго, зей Іюгииі ѵеі зесишііз ѵеі еііат іпГга житію. । Сіс.
Ог. I, I. С'азіга паіига Іосі ас ѵаііо, поп ѵігіиіе аиі агпйз
іиіаЬапіиг. Ьіѵ. 3, 42. 8іпе поІіііЬ гегит пес іпіеіійй циіс-
(|иаш пес цпаегі аиі йізриіагі роіезі. 14. Асші. 2. 7. Если
аиі по нашему бываетъ = и.»и скорѣе, и.ш и/чше, н.т но край-
ней мѣрѣ, Ь) и.иі дяже «і, с) либо иначе, на нритіѣнат с.ні-
чть,—то не апачепіе втой частицы тутъ становится другимъ,
а только р;иіипца между иоиягиіми или сужденіями для пасъ
оаиачаегсм точнѣе.' Коп іииііиш аиі пііііі оіипіпо (ігаесів се-
<1і(иг. Сіс. Тизс. 1, В. Егіре пііііі Ііипс гіоіотп аиі шіиие
хіііеш. Ы. Аіі. 9, І>. І.узіШікт гепишіаГ, циае геці сиін Ьч«
геііпешопііз еззепі, іггііа Гніигя, піаі АІсіЬіаііоіп ѵіѵпш аиі
шііііипіп іітиінііххеі. Кер. Аіе. 10. КіІйІ іизапаЬіІе, пес іроні
Ііеііо .г лпніз регзе<іиешІиш еззе сеизеаііз, сопииіві: аиі
’І Си»і>|>а:>ііиі. аиі »>. и ,.іГ-г,ыииім. икг.пп. чі'гырихі. іііиіросіпсЛМІНХЪ
іі|ч\иожеііі>ікъ еі. іі|>іі»іі*і., и|іилиж*,ниы»ъ име.
*і Обратимъ иіііімаиіо въ атомъ и къ обоихъ ыВукинихі' ііреиожоіімхі. ип
иі при отрицнпіп и сриииимт- >ні пр<>и<>Ж(>ііія от. итриц.'тиміцни ирі’дло.
аеиіями ш>ді. ѵоі.
43
<74 —
Ігпкіга сіешепііае "гаѵіШівдие ѵекігае Гата рег "епіез ѵпі-
раіа е.%1. Ьіѵ. 42, 42.
2. Если всѣ члены какого-ниб. раздѣлительнаго сужденія
должны быть приняты въ гакомъ смыслѣ, что только одинъ
язь этихъ членовъ—все равно, который—можетъ быть вѣренъ,
допустимъ, а всѣ прочіе при немъ уничтожаются, имъ исклю-
чаются, то при двухъ членахъ является аиі—аиі, при трехъ
яігі—апі—аиі—и г. д. Въ такомъ случаѣ послѣднее аиі мо-
жетъ значить «лі/ лу/ш€, скорѣе,—или по крайней мѣрѣ,—
или даже и. и если будутъ только два члена (аиі—аиі), то
логически одно аиі можетъ быть=если не, а другое — то
(разумѣется) навѣрно. *) фиісдийі епипііаіиг, аиі ѵсгиш аиі
Гаінит еЯ. Сіе. Аиі ѵіѵіі аиі поп ѵіѵіі. Й. Аоъі 2, 30.
Ргаеіег ѵіііа верагіі иііат тет ензе аиі Горіешіатп аиі ехре-
іешіат. Сіе. К. Ь. 3, 12 Ошпе согриз аиі і^лія аиі іегга
езі аиі аіідикі, дио<1 еы сопегеіит ех Иін, аиі ех аіідиа
р.тгіе еогит. Иногда аиі—аиі выставляютъ исключительность
ве пругъ противъ друга, а противъ чего-ниб. другаго, посторон-
няго. Аиі ргогіеяяе ѵоіипі аиі (Іеіесіаге роёіае. Ног., = поэты
не желаютъ. рѣшительно ничего другаго, какъ приносить пользу
да удовольствіе.
Примѣч. Если за или (либо), стоящимъ въ вопросѣ, сейчасъ
слѣдуетъ вопросительное мѣстоименіе либо нарѣчіе (диія, циій,
циаііз, диошобо, ишіе еіс.),—либо 2) если какое-ниб. изъ
этвіъ мѣстоименій и нарѣчій начинаетъ вопросъ, а потомъ за
тѣмъ мѣстоименіемъ либо нарѣчіемъ слѣдуетъ или, послѣ
котораго опять является то мѣстоименіе либо нарѣчіе,—то или
(либо) переводится не ап, а аиі. Здѣсь въ обоихъ случаяхъ
или зн. или важе и,—или лучше сказать, скорѣе, -или по
крайней мѣрѣ. Наконецъ, гдѣ или 3) въ другихъ какихъ-ииб.
вопросительныхі. предложеніяхъ стоитъ въ которомъ-пиб. изъ
*> Чмви с* 4Ы- аиі	Л нОаЮМ; НаЩі. Аиі аиі иш (І.,1 аиі
олсЪаІсит я мо/у понимать: Если это не золото, то латунь, но точно такъ
же враяимио будетъ и: В>ли это не латунь, то золото. Но ві комбинаціи ьі
вов—аі (еепі-, ьаііет, іатеп) второй членъ веегла пыражаетъ уступку, емж-
ыміе, и слід. я могу понимать и сказать толы. оп аигиш, аі огісЬаІ-
епт екі.
этихъ значеній, то какимъ бы вопросительнымъ словомъ ни
начинался вопросъ, или если даже будетъ онъ и безъ всякаго
собственно вопросительнаго слова—частицу или (либо} надобно
переводить ачі. Примѣры см. выше.
Ѵеі, отъ одного корня съ ѵеііе. собств. зн. какъ-би если
хочетъ, если нужно, а пожалуй, и въ этомъ значеніи не вы-
ражаетъ логической раздѣлительиости, а приводитъ какую-ниб.
крайность, высшую степень чего-ниб., что-ниб. самое высо-
кое, с. великое, с. большое, с. низкое, с. мелкое, с. ничтож-
ное, чтб только можно себѣ въ данномъ случаѣ представить,=
даже, хотъ, да просто), передъ превосходной степенью и пе-
редъ всякими словами, выставляющими на видъ,—такъ или
иначе—крайнюю степень чего-ниб. I гисіит ех іів Іійегіь ѵеі
ійихішигп сері. Сіе. І)іѵ. о, 13. Еіиз сопяіііі ѵеі ргіпсі >ея ке
Іоге ргоіііеЬапІит. Саев. В. 6. 7, 37. Рег ше ѵеі зіегіав 1і-
сеі. поп то<1о ^иіезсав. Сіе. АсасІ. 2. 29. Пожалуй, можно
сказать, что въ этомъ случаѣ есть и раздѣлительное сужденіе,
только удержанъ отъ него одинъ второй членъ, а первый, подъ
который онъ подходилъ-бы въ смыслѣ родоваго для себя по-
нятія, выпущенъ, = не только вообще всѣ, всякій, все что-ниб.
въ такомъ родѣ, но даже и—, но и спеціально, собственно—,
но и—. Так. обр. въ приведенныхъ мѣстахъ смыслъ будетъ:
а получилъ не просто, вообще какую-ниб. пользу, но прямо
величайшую;—по мнѣ хоть не только просто закрывай глаза
(засыпай), а хоть—: они вызвались быть не просто, вообще
участниками, но и—. Это объясненіе прямо подтверждается тѣмъ,
что ѵеі въ членахъ и (полнаго) рамѣлителѵшпо сужденія не
только 1} выставляетъ на вгаЛ такіе предметы либо пти-
чники, которые не исключаютъ другъ друга « въ данную ми-
нуту представляются ооигіаково суиуутвующияи, но и 2)
съ словами <1ісаш, роіііпі, а иногда и безъ такой добавки, вы-
ражаетъ либо поправку, оговорку, либо и высшую, въ сравне-
ніи съ прочимъ, степень; въ первомъ случаѣ = или, или по-
жалуй, во второмъ — или скорѣе, лучше сказана,. ЧНовъобо-
‘і Въ чемъ разница <т аіцие аНео а ішиіо ѵего, см. ирамі>.
43*
— 676 —
ихъ случаяхъ гсе равно, неключа ютъ-ли именно, дѣйствительно,
другъ друга члены раздѣлительнаго сужденія, или не исключа-
ютъ. Наес ведне сопі’ігпіаге аг&и;:іепіі8 педпе геісПеге іп
апіию еві: ех ілреліо зпо диівдпе (іеіпаі ѵеі айіаі ііііепі. Тас.
бегл). 3. То есть: всякій можетъ, по своимъ соображеніямъ,
сомнѣваться либо, пожалуй, вѣрить; аиі значило-бы: возможно
только одно: надобно либо сомнѣваться, либо вѣрить. Еіпввіобі
соц/ппсііопепі іесіогпш оррібпт ѵеі игЬет арреііаѵегипі. Сіс.
Кер. 1, 26. ѴЫі Саезагет тарнореге огаЬапі, иі аихіііит
яіЬі Геггеі: ѵеі, зі і<1 іасеге ргоІііЬегеіиг, ехегсііит шос'о
ВЬепит ігапврогіагеі. Саев. В. С. 4, 16. Ѵепіі Ерісигиз,
Ьоюо тіпіте ніаіив ѵеі роііив оріітив. Сіс. Тивс. 2, 19. 8іи-
рогет Ьотіпів ѵеі гіісат ресшіів аКепбііе. 1(1. Ріііі. 2, 12.
Ті. СгассЬив герпиш огсііраге сопаіив еві ѵеі ге^паѵіі ів диі-
бет раисок тепвев. Ісі. Ьаеі. 12, 41. Если члены раздѣли-
тельнаго сужденія признаются важными либо возможными со-
вершенно одинаково, то ѵеі ставится передъ каждымъ изъ
нихъ, = либо— либо, частію—частію—, не только—но и—,
какъ— такъ и—; и при этомъ понятія могутъ быть и проти-
воположны другъ другу логически и совмѣстимы одно съ дру-
гимъ, а предложеніе можетъ быть вопросительнымъ, либо отри-
цательнымъ, либо ни тѣмъ, ни другимъ. Ропіе гевсівво Мііііа-
(Іек а^еЬаі герет ѵеі Ьовііит Гегго ѵеі іпоріа іпіегііигит. Кер.
Мііі. 3. Міуога іііе поп роввеі сопведиі. диит ѵеі Гогіипа
ѵеі паіига ігіЬиегаі. Кер. Аіс. 2. Кііііі А1сіЬіа<1е Гиіі ехсеі-
іепііив ѵеі іп ѵігіиііЬив ѵеі іп ѵіііів. ІЬіД. 1. БЬі роіеві іііа
аеіав аиі саіевсеге теііив ѵеі аргісаііове ѵеі ірпі аиі ѵісів-
бііп ииіЬгів адиівѵв гейт^егагі ваІиЬгіив? Сіс. Ьаеі. 1(5.
Иримѣч. 2. Выраженія: скорѣе, лучше, или скорѣе, или луч-
ше, если они приводятъ поправку, выражаютъ либо усиле-
ніе смысла и 1] = (или) лучше, (или) правильнѣе, т. е. ска-
зать, и тогда цѣль ихъ— собственное выраженіе поправить
болѣе вѣрнымъ, 2) = напротивъ (аи сопігаіге),—нѣтъ! напро-
тивъ,— нѣтъ! а скорѣе,— особенно часто послѣ предложеній
вопросительныхъ, для того чтобы то, что сказалъ, выставилъ
на видъ, либо могъ-бы сказать и выставить на видъ кто-ниб.
— 677 —
другой, объявить неловкимъ, не идущимъ къ дѣлу, и попра-
вить выраженіемъ болѣе точнымъ, мѣткимъ; 3) — (а) даже на-
добно сказать—. а. въ самомъ дѣтъ даже и—, а по настоя-
щему, когда надобно сказать, что выраженіемъ, только-что
употребленнымъ, дѣло писателемъ означено слабо, и что по-
этому существо дѣла во всей его истинѣ должно быть выра-
жено сильнѣе', либо Ь) безъ усиленіи смысла и 4') — или по-
жалуй, лучше, по ннсяпоящему,—чисто только для того, чтобы
поправиться въ словахъ. Въ первомъ случаѣ употребляется ѵеі
роііиз, ѵеі йісаго, во второмъ ітпю, ітто ѵего, въ третьемъ
аіцие асіео, въ четвертомъ просто ѵеі. Ти сит тахіто Йеігі-
тепіо аідие а.Лео ехіііо ѵесіщаііит Іоіат Ніегопісат Іекет.
зизіиіізіі. Аі диат Іе.кет соггіщз аідие ад.ео іоіат іоіііз? Сіс.
Ѵегг. 3, 8. На остальное примѣры см. частію выше, частію въ
статьѣ іпііп о § 566. О зіѵе роііиз или вей роііиз см. подъ зіѵе.
Ѵе—либо даже и, либо просто даже, либо пожалуй даже,
.либо, ставитъ одно выраженіе подлѣ другаго, когда надобно за-
мѣтить. что точнаго или исчедтываюгцаго понятіе выраженія
въ данномъ случаѣ у говорящаго подъ рукой нѣтъ. Еа еззе
йісо, сщае сегні іапуіѵе роззипі. Сіс. Тор. 5. А іе Ьіз іетѵе
зитіпипі еі еоз диісіет регЬгеѵез Ііііегаз ассері. Ій. Віѵ. 2,
1. Не диісі ріиз жіпизѵе, диат песеззе зіі, сіісаі. Ій. Гіасс. 5.
8іѵе, у Цицерона очень рѣдко зеи, зн. либо — право, при-
знаюсь, вѣрнаго, настоящаго выраженія у меня нѣтъ (либо—
какъ-бы это сказать лучше?)—,*) или, пожалуй—, и употреб-
ляется 1) съ предъидущимъ зі 2) безъ предъидущаго зі —
съ роішз либо безъ роііиз. Наес іизіііиіа зипі, иі, зі агЬо-
гиш ігипсі зіѵе иаѵез йерсіепйі орегіз еззепі а ЬагЬагіз тіз-
зае, еагиш гегит ѵіз тіпиегеіиг. Саез. В. С. 4, 17. Ьіѵіиз
игЬет піаігі зеи иоѵегсае геіідиіі. Ьіѵ. 1, 3. Нос іетроге
йаіи езі Еишепі Саррагіосіа, зіѵе роііиз 3) йісіа: иат іит іи
Ьозііит егаі роіезіаіе. Кер. Еит. 2. Хотя въ этихъ мѣстахъ
‘) Эта добавка выражаетъ оттѣнокъ частицы ѵе, о которомъ и см.
’) Впрочемъ аі—зіѵе у прозаиковъ золотаго вѣка встрѣчается рѣдко.
*) Сл. Примѣч. 2 и Примѣч. 3.
 т
яіѵс роііп.ч и подобно перевесть или спорѣе. лучше •сміигітъ},
въ смыслѣ Лрим1:ч. і),~ однако оно тѣмъ отличается отъ
частицъ и оборотомъ, ушішшныхъ въ Примѣч. 2, что «стаи-
листъ самому читателю или слушателю ни нолю, ни чемъ тотъ
захочетъ скорѣе остановиться, что ему іиншянти іучіпе вы-
брать,—а «т. гііхъ оборотахъ рѣшаетъ, даетъ рѣшеніе самъ
говорящій.—Яіѵе—яіѵе- , какъ гов. Цумптъ §939 (Пер.
Поп. итр. 360—362), совершенно тоже, чтЛ ѵеі ні—, ѵеіні--,
когда стоитъ въ придаточныхъ предложеніяхъ; употребляется
при переборѣ разныхъ возможныхъ случаевъ, какіе можно пред-
ставить себѣ но данному вопросу ~~ (то) — ли, (другое) — ли,
(такъ')—ли, либо (танъ),-все можетъ бытъ. Но если ніѵе —
віѵе стоятъ не иъ придаточныхъ предложеніяхъ (съ ѵегЬінп
Лш'іиш), а только отдѣляютъ другъ отъ друга понятія,— то
выражаютъ: не могу либо не умѣю рѣшитъ, (то) ли, илѣ
(пто),— и указываютъ, что конечно одно которое-ниб. изъ
етихъ понятій въ настоящемъ случаѣ иѣрио, но которое именно,
ато скалитъ трубно. ІІоініііек поЬІІен, нсм гесіе, нси рггре-
гаві Гесегині, іп иіп/цае схееііипі. ііе. (,>иінІ. Н. 8гѵе ніеііі-
сипі шііііішегія, кіѵс пои нЬІііініепн, сопѵніечсек. 1<і. Каѣ. 12.
Коіпіиііі піѵи Геіісііаіе (рпиімін, иіѵв Ьопііиіе гіаіііпю, яіѵс ра-
іевіиш (Іінсірііпа гееіяіп ѵііае ѵіаш несиіі нині. Сіе. ОП. 1,92.
Примѣч. 3. Къ чіѵе роііин, ѵеі роііих по смыслу могутъ
близко подойти и Ііос еві, ііі еиі; сами во себѣ ати послѣднія
ин. л хочу скипитъ, л имн/ю иъ «и<)у, на умн> у мени, то есть:
Рсснніа (іаіа а<і і'гшпеіііііш, Ііос оні, а<1 песенвііаіеіп ѵііае. 1
Сіе. Ѵегг. 3, 70. І’Ііунісн, кі Еріснпіпі, і<1 оні, Непіосітіипі рго-
Ьагсш, ронмчіі ясгіііегс ІШ ріапе, иі ЛіпиГапіия. 1(1. Лсші. 1,2.
562. І'Л, циг., аіуис, (ас), пес поп. Еі, сродное съ іті и
ослабленное аі (сохранившееся иъ видѣ частицы противитель-
ной и предлога аіі), соединиет'і. нодлежаіція, скануемыя и онре- (
дѣлятелыіыя слона *> при тѣхъ и другихъ другъ съ другомъ въ
томъ смыслѣ, что иъ характеристиігіі чего-ниб. они состаііляіотъ
') Илііі'і. мо полрл-.іуиі.інівм'і. и і|іилкгитіілі,ния иміши г/і. нирГ.чіимв, и иі. іипиі-
тів ііодлежииіих'і. -иіи-листоііі. дѣйѵтіушііиіх'і.—вплхічпем - и ііродмоты дѣГігтпіх-
— сЛ'.і
іііЫо цп,лмі изъ влементтгъ раччосилъмш.. Такъ въ заглавіяхъ*.
Іліріім еі арніія, и т и. ІІоніо ех іпііпіо сопніаі еі е.огрогн.
Сіс. уиоіыі роіегіоп >1 Іісе.ѣкі, а Іаіеге яепія иоп іІінсеіЬѢаиі.
1(1. Іліеі. 1. Когда послѣ міепі, аецш>, яіпіііін, аііин '1 еіс. еі
аи. какъ и, то іп. ятомъ оборотѣ выражается то, что сіш.шиныя
союиомч. понятіи для какого-ниб. сказуемаго либо ііод.1і!ЖШіѴііч>
важны одинаково. ііе такъ ясно иго же обстоятельство въ еі—-
ірііііепі и еще тамъ, гдѣ мы и простію еі переводимъ н при-
томъ, и еще—, <>а еще и—. О ірііііе.іп см. § 609, а еС въ
томъ и другомъ случаѣ укалываетъ на то, что не только дан-
ное понятіе само но себѣ или нъ своей всеобщности, по и ка-
іеоіі-пмб. опредѣленный видъ, либо какоеииб. недѣлимое изъ
вида представляютъ собою факторы, требуемые дѣломъ. Отсюда
обороты еі, ІН циіііеін, еі Інс ірікіеін, еі і.ч, еі Іііг, еі ііа, И
одиночное еі. нъ ятомъ смыслѣ (и притомъ), рѣдко еь повто-
реніемъ описываемаго имени существительнаго и рѣдко съ опу-
щеніемъ глагола: при нарѣчіяхъ глаголъ надобно подрааум'Ь-
пать. Мадііа ѵіа еяі сопнсіепііае еі ѵкіірш іп иігатцие рагіе,т,
пі пецие Іііпеаііі, ірп пііііі сонннікегіпі, еі роепаш мііпрог
пніе осніо.н ѵегнагі риіепі, <ріі рессагіпі. Сіс. МП. 23, гдѣ
ніадпа ѵі.ч есть общее, родовое понятіе, а повторительное інац-
іііі (ѵін) съ іп ііііапиріе ріігіеін есть понятіе видовое. Нопіо
Ііпііеі іііеіііогііын еі еат іійінііаш гегит іппінііетЬіІіиіп. 1(1.
Тияс. 1, 24. Віпіі аііі ріиіо.чорііі еі Ііі і/иіііет пнщпі еі но-
ЬІІен, іріі ііеогипі інепіе ас гпііоне отпеін інишіиіп ніішіііі-
.чігагі еі гокі сеишяіі. 1<1. М. 9. I, 2. Міііігиіиіея аІ> іііо Іоін-
роге кнііиін Заіп Іегіінш еі ѵісенііініів пщииі еі На гтрші, иі
іп Дикіе Іис« ѵвг.чнп ѵе.ііі. ііі. Май. 3. ЕггнЬая, Ѵеггев, еі
т-Ііететіѵг еггаЬпя. Ы. Ѵегг. Г>, 4(>. Коіпнііів 1‘оопі Н. Иіш-
гнЬ.<1 ііі сегѵісіЬцн егаі. .Ьщііп. 29, 3.1(1, еі/асііе, «Ііігі роняй.
Х'ер. іѴІіИ. 8= ПІ оЙісі еі і'исііе еГіісі ровно *). ІІротиноио-
іолсиый случай бываегь тогда, когда изъ двухъ либо болѣй
’і і'м. пиіик а< <|(і« и кмжлу»> Грамнит.
*) Если хкроіііі'ііькіі ииимірі. ю. діыо, чи уиіідимі, ЧТО М кд'Ііі'іі ѴШігиіі-
ллеть ни видь по просто кичоспіо, о и огоненъ сге,
— сьо —
факторовъ сукдевія сначала стоитъ понятіе видовое либо еди-
ничное. а общее будетъ послѣ него; въ такомъ случаѣ еі зн.
« вообще віѵбіове аЬ Ьія яйіеппв тапгпііиіінея, ініегѵяііа,
сигмін ялдшгеѣавіпг е/ сипсіа соеіевііа. Сіс. Тивс. 5, 4. Если
надобно указать рѣзче на то условіе, что элементы сужденія
въ данномъ случаѣ одинаково важны, то и передъ первымъ
элементомъ ставится еі, а отсюда и являИсг еі—еі—, при-
мѣры чего есть почти па каждой страницѣ писателей. Сл.
сит—ішп и пр. 604. Если еі связываетъ цѣлыя сужденія,
либо если они помѣщаются параллельно посредствомъ еі—еі—.
то и тугъ нѣсколько сужденій соединяются въ одну логическую
іруппу въ качествѣ факторовъ, вѣсъ которыхъ для извѣстной
цѣли одинаковъ. Но съ этой стороны частицѣ еі приходилось
играть роль такъ разнообразную, что вдаваться въ подробно-
сти этого дѣла паю- здѣсь нельзя, и касательно топкихъ от-
тѣнковъ этой частицы мы только укажемъ на Зейфферта,
БсЬоіае ВаНпае, часть I, и на Ганса, 'Гпгкеіііл. ч. 2. я. ѵ.
фис, по корню=те, какъ диія=тіс, имѣетъ цѣлью связать
съ пребъиОуиъимъ понятія или сужденія, которыми чѣмъ-нгіб. ....
пред7Л/.<)ущи.т получается завершеніе, окончательный итогъ, <
либо пополненіе. необходимое Оля цѣльности, округленности *
представленія объ описываемомъ предметѣ, — и, и сверхъ того,
да еще, а так. обр. и, оа и вообгце, словомъ. Но для этой ча-
спады все равно, сами-ли по себѣ, по существу, вч, связи меж- Ц
ду собою соединяемыя в'ь рѣчи понятія, какъ напр. не ьиадие, Ц
соіуиаея ІіЬегідие,— диідие,—либо формально, только въ мыс- І
ляхъ, встрѣтились овя вмѣстѣ, рядомъ въ данномъ случаѣ. По- *
этому можетъ случиться и такъ, что соединяемыя понятія сами
по себѣ будутъ другъ-другу въ сущности противоположны, и 
<аде будетъ зн. ко, однако, и можетъ случиться, что цис въ 4
этомъ смыслѣ приведетъ добавку къ сужденіямъ отрицательнымъ
и тогда получитъ зн. а скорѣе, а лучше. 8е еиауие отпіа аіі-
епів сгейкіегшй. Саеь. В. (і. 6, 31. (^иогі Ьопииі, і'аикіигп
і'еіі'хуие віі ѵоЬів геіуие риЫісае, гесіііе іп раігіапі а<і репа-
•; Здѣсь едяаь воитій обратпа связи, указанной вь предъидущей намѣткѣ.
— 681
іея, соіфщея НЬелж/ие ѵеЧгоя. Ьіѵ. 3, 54. Аііісия рвяі ргое-
Іішп РЪіІіррспке Ых.гііитдие С. Са&пі еі ЭД. Впйі МосіІІат
сеіегояуие рагі іогіипа регглйноя іпяіііиіі Іиегі. Мер. Ай. И.
Вевіяісііаі Не.гѵіішк сопзиі геііугііуие таціяігаіин. Саев Р>. С.
3, 21. Мпііегеч уиіуие рег аеіаіепі аЛ ризнаго іппіііея ѵііе-
Ьапіііг, іи еит Іосит солдесй. ІЛ. В. 6. 2, 16. Сюда идутъ
часто встрѣчающіяся ііацие, іЛеищие, ііеггкріе, таахіп^ие. іп
ргіііііыріе. Ех птігіЫ» рііііояорііія Кіоісі ріигіта поѵаѵегипі
Хгподие поп Іат гегит іпѵепіог Іиіі, циат ѵег'чопіт. Сіс.
Гіп. 3. 2. Цицеронъ, сказавши о толъ, какъ собаки, ибисы,
пантеры, дикія козы въ Критѣ сами достаютъ себѣ лѣкарства,
свои замѣчанія о примѣрахъ этого рода, передъ переходомъ къ
указанію на другія качества животныхъ, оканчиваетъ слонами:
Сегѵаеуие (или - наконецъ—) рапііо апіе рагіиго рпгцані не
гріаЛаш Ііегѣиіа. Сіс. № I). 2, 50. Очень часто рядъ мыслей
округляется или пополняется словами сипнріе, <]иопіаішріе: см.
Зейфферта, ВсІіоІ. ЬаІ. 1 р. 24. Ьаеі. 27. ЕепіійепііЬия Ігі-
Ъипія (ріеѣін) сотіііа рег тіеггечеш кипі ЬаЬііа, сгеаіігріе. (по)
ігіЪипі тііііит Ііашііріациаіп іат оЪеЛіепІет іп Леіесіи (по
набору войска), гріатп іп сотпіііік ріеііепі Ііаішегипі. Ьіѵ. 6.
36, и сл. обт. этомъ мѣстѣ Нжлъсбаха. Стилвст. 4-е изд., стр.
539 (Русск. пер. стр. 568). Егапі, циі поп іепіаге пюѵепЛапі
геш іапіапі ехзресіапгіозуие (и (а) лучше) ех Ніярапіа 1<"а1оз
сепп.тспі. Ьіѵ. 21, 6. ')
Примпч Коренное значеніе частицы еще видно, между про-
чимъ., и изъ того, что <|не нельзя употребить въ роІу«упЛеіоп,
по—чего нельзя сдѣлать посредствомъ еі—можно посредствомъ
(|ие приставить послѣдній членъ прв авушіеіоп, и даже въ
роіунуіміеіоп который-няб средній членъ можно связать съ
слѣдующимъ членомъ Поэтому, напр., хотя и нельзя стать:
Еуиі аяіпщие шиіііріе, но ирн случаѣ—вмѣсто: Ециі азіпі
пііііі, Ециі еі азіпі еі шиіі, можно сказать: Ециі, авіпі піиіі-
((не, и даже Ег|иі авіпкріе еі гпиіі и Егрі ампі^ие ас пііііі.
') Ди и сі и аНріе б.ліаюп, ііі .іиачеііім я ’ѵірм, о чеиі, см.
Ьаеі. 8, 20, ни гпраі.’о рЬи:»-- чѣиг ч-т, Сл. яняіа п-і', і'іг. Оі. 2. 18.
ПЯ2 —
Аідие, изъ аі (аб) съ дне, слѣд. собств. і'т; тл, = гт къ это-
му еще прибавлю, надобно прибавить, а еще (даже) и, а так.
образомъ, въ концѣ концовъ, да и вообще, а тутъ, съ дру-
гой стороны, ') но однако, смотря потому, куда дѣлается пере-
ходъ посредствомъ этой частицы: къ тому-ли, что съ предъ-
идущимъ однородно, но только частнѣе, обширнѣе, важнѣе,
либо къ тому, что только въ мысляхъ, отвлеченно, на настоящій
случай поставлено вмѣстѣ съ предъидущимъ. Именно, аідие
выражаетъ, что въ какнхъ-ниб. предъидугцихъ, т. е. уже вы-
сказанныхъ отдѣльныхъ терминахъ либо въ предложеніяхъ, вы-
сказано не все, что можно или надобно указать въ данномъ
случаѣ, но, по соображеніямъ говорящаго, надобно прибавитъ
еще и то, что прибавляется съ помощью этой частицы. )
Оттого-го аідие часто служитъ для указанія на продолженіе и
дальнѣйшее раскрытіе какой-ниб. мысли. 3) Наес рибісе ѵііаш
рагсе ас (Іигііег ареЬаі. Тег. Ансіг. 1,1, 47. Хиііиз ІаЬог еві,
диеш поп Іоп^іпдиііаз іетрогіз шіпиаі ас пюіііаі. Сіе. Віѵ.
4, о. Раііепііа іп^огія ас саіогіз раг (гов. объ Аннибалѣ).
Ьіѵ. 21, 4. НаЬеііз сопзиіет ех ріигіітз регіеиііе еі іизіііііз
аідие ех тесііа тогіе гевегѵаіши. Сіе. Саі. 4, У. Махітае бе-
ііхае ігаЬез аіуие ') еае ргаеасиіае егапі. Саез. В. С. 1, 27.
Зеіпрег яе іпіегрояиіі аідие ііа, иіі изигапі аіі еІ8 пип диапі
ассерегіі. Хер. Аіі. 2. Ія ііепшпі тіііі ѵіѵеге аіцие і'гиі апіта
ѵійеіиг, диі ргаесіагі іасіпогіз аиі агііз Ьопае Гатат диаегіі.
8а1І. Саі. 2. Хііііі іе еЙи«іеі аіцие отпе, диоіі егіі іп ге, ос-
сиггеі аідие іпсібеі. Сіе. Ог. 2, 34. Езі і§ііиг ойісіит е.ін8
•) Такъ гов. особенно въ аьеитрііо силлогизма, какъ аідиі. — см. дальше
мѣсто Сіе. Еіп. 3, 18,—но бываетъ ото и въ другихъ случаяхъ.
’) Сципіонъ былъ выдающаяся личность, во-первыхъ, по знатности, а во-
вторыхь, по храбрости, но-лат. будетъ: Йсіріоиет ыоЬіІіІав еі ѵігіыв сошшеп-
(ІаЬапі. Но: С'ц—овъ былъ в. л. по знатности и къ тому же—не забудемъ—по
храбростн=8с. е. иоЬПііаз аідие ѵігіив, и: Сд. давала отл. его зиатность, а
также—что у него было въ придачу—его храбрость => 8с. с. поЬіІіІак ѵігіивдие.
’) О разиосторонпемъ употребленіи этой частицы при связываніи мыслей и
приводѣ доказательствъ см., кромѣ Ганди, Тигяеіі., особенно Зейфферта,
бейоі. Си У ч. 1 во многихъ мѣстахъ.
*) Къ этому и слѣдующему ихсту сличи выше подъ еі.
і
— 08'
<депегІ8, диой пес іп Ьопін ропаіиг пес іп сопітагік. Аіцие
регзрісиит еііат іПий езі іп Міз геЬиз піейііз аіідиій а^еге
чаріепіет. .Ішіісаі щііиг ізаріепз), дииш ае:іі, ойісіит іііий
еяяе. Ы. Еіп. 3, 18. Часто, при переходѣ къ какому-ниб. но-
вому предмету, гов. ас не— бісаш..., аідие иі іиіеіііцаііз... п
при началѣ доказательствъ ас ргіпішп, ас ртітиш диійеіп. Объ
аедие... аідие см. аедие, объ ас-ві см. аедио, регіпйе, объ
аідие аііео см. § 561.
Кес пои, просто одно подлѣ другаго, для соединенія отдѣль-
ныхъ понятій, въ роли усиленнаго аідие у Цицерона не встрѣ-
чается, но очень употребительно у него такъ, что пес либо пе-
цпе начинаетъ собою извѣстное предложеніе, а потомъ, черезъ
нѣсколько словъ отъ этой частицы, стоитъ передъ особенно
оттѣняемымъ словомъ поп и принимаетъ на себя удареніе этого
послѣдняго слова. Но не брезгаетъ Цицеронъ комбинаціями:
пес ѵего поп, пес іашеп поп, пес поп іашеп. Хедие Ііаес
іи поп іпіе11ід;І8. Сіс. Атег. 15. Кес ѵего поп еіиіепі іга йе-
огит Ііапс еЦів заіеІІіііЬиз іщесіі атепііат. Ій. МіІ. 32.
563. Сеіегііег, сі(о, тох, Ьгеѵі. Ьгетііег, раиііо розі. Сеіе-
гііег, сііо приличны только для указанія на быстроту, съ ка-
кою какое-ниб. движеніе, какое-ниб. дѣло поднимается, про-
должается и оканчивается, а спеціальные оттѣнки этихъ час-
тицъ можно сообразить изъ § 356. Вгеѵііег зн. коротко, не-
растянуто, безъ дальнихъ околичностей, ііі Но Ьгеѵі
съ іешроге либо одиночно зн. въ короткое, время, съ малой
трапюй времени, скоро, быстро-, ') раиііо розі, либо и розі
раиііо, рѣже у Цицерона Ьгеѵі розі, зн. спустя короткое вре-
мя, спустя немного времени, немного спустя, т. е немного
послѣ наступленія того или другаго событія прошедшаго вре-
мени, настоящаго либо будущаго; пюх, сейчасъ, тотчасъ, сію
минуту, выражаетъ извѣщеніе либо предварительное заявле-
ніе о томъ, что предстоитъ въ ближайшемъ будущемъ, и по-
этому употребляется съ іиіигипі, впрочемъ не только въ ога-
При Ьгеѵі иногда подразумевается и огаііове вкратцѣ, кратко, ко-
ротенько. Хипс сотріесіаг, дио«{ ргоровш, Ъгеѵъ Сіс. Ог, 1, 42,
— 684 —
(іо гесіа, но и въ оЫідиа. Другихъ значеній и комбинацій
шох, какъ напр. тох съ регіёсіиіп въ разсказѣ, либо шох
иЬ]—у Цицерона нѣтъ. *) СеІегИег Егеігіат серегппі. №ер.
Мііі. 4. ѴеІІа іе риіо сііо /пе аб іе еззе ѵепіигпт. Сіе.
Біѵ. 9. 2. ЗиЛа Ъгшіег еі тойісе /1с расе /ііззегиіі. 8а)І.
Лид. 111. Мігапіиг Ъгеѵі гет Еогпапат сгеѵіззе. Ьіѵ. 1, 9.
Вгеѵі роеіеа еві тогіииз. Сіе. Ѵегг. 5, 54. Розі раиііо бе
Ботіііі Ги^а сорпоксипі. Саез. В. С. 1, 20. 1/с зитто чпох,
иі /Ііхі, ѵібеЬіпшз. Сіе. Еін. 4, 4. Лиззіі шіііі нипііагі тох зе
-епіигит. 14. Аіі. 10, 4.
564. Сегіе, сегіо, ѵеге, ѵего, ге, ге йога, рго/есіо, пе (пае),
запе, иаііет, битіахаі, уиісіет. О ѵеге уже говорено въ § 204,
а о ѵего въ § 560. Въ такомъ-же отношеніи другъ къ другу
и сегіе съ сегіо. Первое— конечно, непремѣнно, безъ сомнѣ-
нія, выряжаетъ, что говорящій ограждаетъ и обезпечиваетъ,
отстаиваетъ субъективное, личное убѣжденіе въ истинѣ ска-
заннаго въ предложеніи, либо въ основательности того, что
тамъ требуется, послѣднее =вѣрно, основательно, точно, вы-
ражаетъ, что говорящій объ истинѣ сказаннаго заключаетъ изъ
основаній и условій объективныхъ, т. е. для дѣла достаточныхъ
и надежныхъ, основательныхъ. 2) Ве, по существу дѣла, прямо
по сущности, ге ѵега, по-настоящему, въ дѣйствительности,
на самомъ дѣлѣ, означаютъ противоположность чисто словамъ
и видимости. Ргоіёсіо, а) во всякомъ случаѣ, безошибочно,
можно сказать, очевидно, выражаетъ, что сказанное не под-
лежитъ никакому сомнѣнію; пае, правильнѣе ве, навѣрное,
право, ей—ей, — ргоГесіо, только понятію этого послѣдняго
Особенно неправильно: шох — шох — то — то, вм. чего над гов. шо-
4»—пііяіо.
’) То различеніе, что сегіе имѣетъ въ виду цѣлое предложеніе, а сегіо
только одно слово въ немъ, неопредѣленно: обѣ частицы имѣютъ въ виду
глаголъ, а так. обр. и цѣлое предложеніе. Прибавимъ, что на основаніи предъ*
идущаго надобно гов. не сегіо певсіо, а сегіе незсіо: увѣрять въ незнаніи
(право, ие знаю) можно, по извлекать его изъ фактовъ нельзя. См. ниже при-
мѣчаніе изъ Кребса.
3) Т. е. рго і'асіо.
— 6Ь5 —
прядаетъ горячность убѣжденія, ставится въ самомъ началѣ
предложенія и употребляется всего чаще такъ, что сейчасъ,
прямо подлѣ себя имѣетъ либо заставляетъ подразумѣвать ка-
кое-ниб. мѣстоименіе; запе, безъ сомнѣнія, навѣрное, конечно,
рѣшительно, совершенно, вполнѣ, выражаетъ, что сказанное
допускается, на нею стласны,—все равно, съ высказаннымъ-ли
мнѣніемъ, взглядомъ другаго лица тутъ соглашаются, или хо-
тятъ предупредить только еще ожидаемое мнѣніе. Если въ пред-
ложеніи съ сегіе выражается самая легкая, низкая часть или
степень (тіпітпит) въ сравненіи съ чѣмъ-ниб. упомянутымъ,
либо по ходу мыслей попятнымъ, то эта частица, какъ и заі-
іетп, зн. (а ужъ) по крайней мѣрѣ, хотъ—•’), но отличается
отъ этой послѣдней тѣмъ, что не только, какъ заііет, выра-
жаетъ уступку въ мѣрѣ, степени и г. п., но еще и прида-
етъ рѣчи тонъ личнаго убѣжденія въ вѣрности либо въ при-
годности даже и убавленной мѣры. О диійет см. § 609, о
йитіахаі см. § 593. Аііегит ііегі рго[есіо роіезі, иі еагиш
оріпіопит пиііа, аііегит сеѵіе пои роіезі, иі ріиз ипа ѵега
зіі. Сіс. Я. В. 1, 2. 8і І)еиз зсіі, диісі сази іиіигипі зіі, сегіе
еѵепіеі: зіп сегіе еѵепіеі, пиііа і'огіипа (случай, судьба/ езі.
Ій. Піѵіп. 2, 7. 8аріепііз езі пііііі ііа ехзресіаге, циазі сегіо
Гиіигит. Ій. Тизс. 5, 28. Пе цио еііат пііііі зсгіЬепіе піе іе
поп йиЬііаге сегіо зсіо. Ій. Піѵ. 9, 10. Регіраіеіісі еі Асайе-
тісі потіпіЬиз йіЙ'егепіез, ге соіщгиепіез. Ій. Асай. 2, 5. Тіз-
зарііегпев іпйисіаз а Ьасопе реііѵіі, зітиіапз зе (Іаге орегаіп,
иі Ьасейаеіпопііз сит ге§е сопѵепігеі, ге аиіет ѵега ай со-
ріаз соіпрагапйав. Кер. А^ез. 2. Саіопі диісіет, диодио тойо
зе гез ІіаЬеі, рго/есіо гезізіітиз. Сіс. Піѵ. 1, 5. Ргоіесіо пе-
»аге поп роіез іе ех Іе&е Виріііа іийісішп зогіігі йеЬиіззе.
Сіс. Ѵегг. 2, 18. ЛТ«е ев,о іисаиіив, диі сит Асайешісо соп-
§гейі аизие 8іт. Ій. К. П. 2, 1. Запе зипі регіигЬаіиз. Ій.
Аіі. 1, 1. Езіпе, иі Гегіиг, Іогта? 8апе. Тег. 8іі запе Іюс
Іеѵе: вей, ві Іеѵе езі, Ііоіпіпі дгаѵі Іеѵе езі. Сіс. 8езі. 45.
^иаіпѵів поп Гиегів виазог, арргоЬаіог сегіе Гиізіі. Ій. Аіі. 16,
Э Сл. выше подъ аі.
«ЁФ —
7. біпоіі ріия ііщепіо ѵаІеЪак, сегіе іітеЪав тіпия. ІЬій. 3, 15.
Егіре тіііі Ішпс йо/огет, аиі тіпие яаИет. П)ЙІ.9,6. Сгейо, ітре-
Іг.чіто, иб аіідиоі да//в»м Йіея ргойаі ішрііія. Тег. Апйг. 2, 1, 15.
Прим. Кребсъ (Ап(іі)., 4-е изд. стр. 254) говоритъ: «Сегіе
ставится передт> всякими глаголами, но сегіо въ хорошей прозѣ
бываетъ только при зсіге, и именно въ такомъ смыслѣ, что
сегіе всіо я говорю тогда, когда хочу о себѣ завѣрить въ томъ,
что знаю что-нибудь—уа деггівз, іп Аег Тіюі, * накгііа(1ід іск
ігеівв ев (да, конечно, разумѣется, навѣрное, непремѣнно я
.знаю это); но сегіо всіо я гов. тогда, когда хочу указать, юіе
ісіі ез тгеізз, тіі Оеѣізвкеіі (каково я знаю что-ниб., вѣрно,
точно, достовѣрно), какъ что-ниб. вѣрное и для меня несо-
мнѣнное».
565 Сиг, диаге, дни), диат оЬ гет, диат оЬ саиззат, диа-
ргоріег, сиг поп, диіп, диѵі пі. Сиг, ') почему? отчего? зачѣмъ?
выражаетъ вопросъ о томъ, какія были основательныя, доста-
точныя. вполнѣ резонныя причины какого-нпб. событія, случая,
явленія, либо какіе были основательные, важные поводы къ ка-
кому-ниб. поступку, дѣлу; диаге спрашиваетъ о причинахъ либо
поводахъ вообще, какихъ-бы-то-ни было,—все равно, основа-
тельны ови, или нѣть. собств. какъ? выражаетъ нечаян-
ность, удивленіе и вслѣдствіе этого какъ бы тревогу о развязкѣ
для того, кому вопросъ дѣлается. ()иапі оЬ геш, дпаіп оЬ саиззат
и нецицероиовское диаргоріег,— на сколько оно относится
сюда,—выражаютъ вопросъ о частныхъ, фсобыхъ какихъ-ниб.
причинахъ или мотивахъ. Если прямой либо непрямой вопросъ
будетъ отрицательный (отчего—, зачѣмъ не—), то при всѣхъ
упомянутыхъ вопросительныхъ словахъ употребляется поп, а
наклоненіе можетъ быть и изъявительное и сослагательное,
смотря по обстоятельствамъ, — кромѣ диісі: съ этимъ послѣд-
нимъ отрицательные вопросы бываютъ только прямые; отри-
цательная форма здѣсь дпісіпі—всегда съ сослагательнымъ. Отъ
послѣдней частицы отлично диіп изъ диі — дио (аЫаі.) и пе=
*) Старолат. циог, слѣд. образовалось, конечно, изъ циоі геі, т. е. еві геі,
во ві значеніи стариннаго Іосаііѵиа.
5і7 —
зачѣмъ не—? но съ значеніемъ побужденія, вызова, требованія—
исполнить то, о чемъ гов. въ вопросѣ; вопросъ тутъ бываетъ
только прямой и всегда съ изъявительнымъ-: Сиг піе ехсгпсіо?
сиг те тг.-лсего? Тег. Аініг. 5, 3, 15. Рго игЪіз заіиіе сиг поп
отопіЪиз ГасиІіаііЪия, циая ЬаЪетиз, иіатиг? Сіе. І)іѵ. 10. 23.
Ііедиізіѵіі, сиг ііа іасегеі. Ій. К. 11. 1, 23.Ііе ЕиГійіапія диа-
те піИі) роіиіі сопіісі? Ій. Аіі. 11, 15. (^иаегітиз, диаеіапіа
ѵіііа Гиегіпі іп ипіео Йііо, дааге ія раігі йізріісегеі. Ій. Атег.
14. фіМ КотЪаппгп ассиза», си.іия ігіЪипаіиз расой ѵоіиніаіі
сіѵііаііз? Ій. Ог. 2, 40. О выраженіяхъ: циі<1 ег§о? циій ічі-
іиг? дни! розіеа? и подоб. сл Зейфферта, 8с1ю1. Ьаі. ч. 1.
фиміпя, роззіт,- Сіе. Тизс. 5, 5. (рМпі поѵегіт? Тег. Ай. 4,
2, 34. <2ыж сонясепйітиз ециоз? Ьіѵ. 1, 57. ипіез ія-
і.іт оссазіопет еі Гасиііаіет? Сіе. Віѵ. 7, 8.
566.	(^иіп, ітто. Оба—даже, да еще и, да и, да просто,
но первое гов. только въ смыслѣ усиленія, а послѣднее въ
смыслѣ поправки, оговорки', ’і именно, послѣднее собств. зн.
въ противность (тому), напротивъ-. нѣтъ, а скоргъе, лучше, а
развгь, — особ. послѣ вопросовъ, полученныхъ  кѣмъ-ниб. отъ
другаго либо вложенныхъ тому въ уста,—а первое собств. зн.
какъ бы: С^иігіпі еііат (роііия) (Іісат? Кромѣ того, обѣ части-
цы получаютъ усиленный смыслъ отъ прибавки къ нимъ еще
еііат, роііия; въ частности ітто всего чаще усиливается по-
средствомъ ѵего, ѵего еііат, а дпін посредствомъ сопіга. Е§о
ѵего ,іаін іе пес Іюгіог пес го.цо, иі йошиіп гесіеаз, дигп іііпс
ірзе еѵоіиге сиріо. Сіе. Віѵ. 7, 30. Ніз гаігасиііз ішпдиат
еіиза Нгіез езі, уиіѣ роііиз аисіа агіе диайапі. Ьіѵ. 26, 18.
Ѵепіі а<1 Сіиѵіиш? (^иеш Ііотіпет? Ьеѵеш? Ітто "гаѵіззітиш.
МоЬіІет? Ітто сопяіапіізяіпіит. Еатіііагет? Ітто аііепіззі-
тиш. Сіе. Козс. Сот. 16. Ѵіѵіі? Ітто ѵего еііат іп зепа-
іпш ѵепіі. Сіе. Саі. 1, 1.
567.	Ікішів, Иеіп, ехіпЛе, ехіп, Ме, МНет, діегпеерв, розі,
розіеа, рогго. Веіпйе ’) въ смыслѣ чисто мѣста, оттуда т. е.
’) Сл. выше § 561, примѣч. 2.
Лослѣдвій слогъ—ае соотвѣтствуетъ греческому—въ А5г>. г»г,”75г4
и ві другихъ словв.
— аьь —
съ тою мѣста, ві хорошей прозѣ малоупотребительно, а гов.
ві етомъ значеніи іікіе; во деііиіе очень часто гов. 1) въ пе-
речняхъ, въ соотвѣтствіе бившему впереди либо только под-
разумѣ ваемому ргішпш и слѣдующему дальнѣйшему Сит, сіепі-
Чие, либо повторенному беикіе—потомъ, во-вторыхъ, еще, 2)—
рокіеа, роні, потомъ, впослѣдствіи, послѣ, въ соотвѣтствіе съ
бывшимъ впереди ргіпіо либо	’і)—вслѣдъ затѣмъ, въ
смыслѣ времени, Ь) рѣдко—вслѣдъ за симъ, послѣ, со временемъ.
Ехілбе в ехін отличаются отъ ііеішіе и (Іеіп такъ, какъ ех отъ
<1е, во потомъ зн. еще сейчасъ, прямо послѣ того, тутъ (от-
сюда, оттуда, затѣмъ), въ хорошей прозѣ употребляются вообще
рѣдко, и именно гов. о томъ, что по времени слѣдуетъ прямо
за упомянутымъ передъ тѣмъ. Іікіе = оттуда, съ того мѣста,
отъ того мѣста, т. е. либо начавши, дѣйствуя съ какого-ниб.
пункта, либо отдѣлившись, отступя отъ пункта; если стоитъ безъ
прибавки къ нему аі», то рѣдко бываетъ иъ значеніи времени,
но часто говорится метафорически == оттуда, изъ этою, отъ
этого, оттого, поэтому, и указываетъ въ чемъ-ниб. предъиду-
щемъ на истопникъ, изъ котораго надобно выводить то, что
говорится вслѣдъ за ішіе. Въ такихъ-же границахъ употреб-
ляется и ішііііеш = отсюда-же, оттуча-же (о мѣстѣ и о ре-
зультатѣ). Ііеіпсеря ') зн. либо: прямо примыкая къ только-
что сказанному (сейчасъ, прямо потомъ; сейчасъ, прямо по-
слѣ того, затѣмъ;, либо: заматывая, обнимая осѣ единицы
каною-ниб. отдѣла или класса въ непрерывномъ порядкѣ (под-
рядъ, сряду всѣ, все—о множествѣ, мѣстѣ п времени) -). Рог-
го, аиередг, прочь, употребляется па вопросы: гдѣ? и куда?, въ
прозѣ гораздо чаще зв. дальше, (затѣмъ, къ тому еще, послѣ
того}, употребляется о- (восходящемъ либо нисходящемъ) по-
рядкѣ по мѣсту либо по времени, въ ігасіаііо ') отмѣчаетъ
движеніе впередъ въ положеніи дѣла. Саеваг ргішиш кииіп,
’) Отъ (Іеіп и сареге, слѣд. собети.=:сейчасъ потомъ излити, коснувшись.
’) О ііеіпеера иъ перечняхъ и ііасіаііо иообще см. Зейффсрта, чсЬи1.
Ьаі, <і. 1.
’) См. Зейффе та, 1. 1. иъ разныхъ мѣстахъ.
(Іеітіе отпіит ех сопяресіи едиок гетоѵіі. Саея. В. 6. 1,
25. Ргіто поѵа гея ігерібаііопет Гесіі, <1ит агта саріипі,
чагсіпая сопдегипі іп гпееііитп: Иеіп а<1 зідпа итміідие соіЬапі.
Ьіѵ. 9, 31. Отпі асіо ІгіиіпрЬо (Іерозііик (гіитрЪп'і сіагіог
і'иіі. Ічпіега Аеѵпсіе <1ио Леіпсерв соііецае і'гаігіздие (Іисіі. Ьіѵ.
2, 47. Ти ѵеііт сигез, иі зсіат, диіЬия поя <іаге орогіеаі
еаз, гріяя асі іе АеіпЛе ііііегав тіііетпиз. Сіс. (}. Ег. 3, 8. Р.
Зиіріск» ргоѵіпсіа Масебопіа—оЬіісіі. І’гаеіогез ехітіе яогіі-
іі зипі. Ьіѵ. 31, 6. ЬаЬіепиз геѵегіііиг Ацепйісит: іпсіе сит
отпіЪия сорііз асі Саезягет регѵеиіі. Саея. В. Сг. 7, 62. Ех
аѵагіііа песеззе езі егитраі аисіасіа: іпЛе отпіа зсеіега ас
таіеНсія §і<лшпіиг. Сіс. Атег. 27. ИаЪеЬаі оЪігесіаіогет Ме-
песііііат диепйат іпЛіЛет ТЬеЪіз. Кер. Ер. 5. Оссиііа зас-
па—; ѵепепа йиШет іпісзііпаедие саесіез ехіЬапі. Ьіѵ. 39,
8. Ееііциіз.йегисерз (ІіеЪиз Саезаг зііѵаз саеѵіеге іпзіііиіі. Саез.
В. С. 3, 29. Ве іизііііа заііз (Іісішп езі: Аегпсерз сіе Ьепеб-
сепііа сіісаіпг. Сіс. ОЙ'. 1, 13. Регрегат оііт іііхі, пе ѵоз
іогіе ітргшіепіез і'огіз ейиіігеііз аідие і(1 рогго ихог теа
гезсізсегеі. Тег. РІюпп. 5, 1. 18. 8аере аийіѵі а ппуогіЬиз
паіи, диі зе рогго риегоз а зепіЬиз аисііззе йісеЬапі. Сіс. 8еп.
13. Еа поз таіа Йісіпіиз, зесі ехщиа еі рогго іпіпіта.1(1. Еіп.
5, 26. Тітеііаі ігата зеиаіі: /юто іпітиз сирігііпе саесиз а(1
іпсеріит зсеіиз гаріеЬаі. 8а1). Ли» 21. Ѵісіеіе .іат рогго се-
іега. Сіс. Атег. 40.
568.	Ніс, іЫ, кіпс, іпііе, Лекіпс, аЬкіпс, апіе. Мѣстоименіе
Іііе указываетъ на предмета, присутствующій непосредственно
(прамо находящійся налицо, передъ глазами), а із ук. на пред-
метъ заочно, всторону, напомппаетъ о немъ; впрочемъ 1нс въ
живой рѣчи говорится и заочно, о предметѣ постороннемъ, что-
бы выставить его въ параллель, ѵіз - а - ѵіз съ присутствую-
щимъ налицо. Поэтому и будетъ ѣіс парѣчіе == здпсъ, іі»і =
»мсл<в, Іііис = отсюда, іпйе=оттуда. Потомъ Ьіс, какъ и по-
русски зЛьсь, тутъ, теперь, при этомъ, употребляется въ
Тгасіаііо и зн. въ этомъ, въ настоящемъ случаѣ, въ этомъ
мѣстѣ наепиітцаю изложенія (слова, разсужденія, разбпра-
44
— (190 —
тельства, рѣчи), ') а Ыпс—отсюда, изъ этого, оттого, т. е. изъ
этого источника, и выражаетъ происхожденіе, начало, корень,
изъ котораго вышло что-ниб.,—живѣе, чѣмъ іікіе, о которомъ сл.
§ 567. Веіііпс, въ значеніи мѣста = отсюда, съ этого мгьсгпа,
а о времени — съ сихъ (»го) поръ, съ этого (то) времени (ми-
нуты), въ хорошей прозѣ въ послѣднемъ значеніи употреб-
ляется только рѣдко и замѣняется нарѣчіемъ ііеіініе, а въ пер-
вомъ нарѣчіемъ іііпс. АІЯііпс никогда не употребляется о мѣ-
стѣ, а только о времени —за (столько-то времени передъ ны-
нѣшнимъ временемъ), т. е. считая назадъ отъ нынѣшняго дня.
отъ настоящей минуты. Въ этомъ смыслѣ аЫііпс употребляется
постоянно, но рѣдко вмѣсто этого говорилось апіе Ішпс... напр.
(Ііеш: апіе =за столъко-то времени до относительнаго настоя-
щаго времени, т. е. которое примемъ за настоящее, за опор-
ный пунктъ, за столъко-то времени до того (кануго-бы-то ни
было) времени,—какъ говоритъ и Грамматика. Ніс ,]’апі ріига
поп гіісаін. Сіе. Мап. 9. Ніпс вісае, Іііпс ѵенепа, Іііпс Гаіза
іееіашепіа пазсипіиг. Сіе. Лпіег. 27. .]иго піе Ь. Тагдиіпшш
8ирег1шт іепо, і#пі, циасшіцие (Іеіітс ѵі роззіт, ехзесиіи-
гит. Ьіѵ. 1, 59.
569.	Рггтит, ргіто, ргітиз, гіетит, іапсіет, ііепідие, розі-
гетгмп, ронігето, розігетиз. І’гіпшш, ргіто, розігето, розіге-
тию, какъ и всякія ларѣчія, употребляются при глаголѣ; ргі-
іпп8 и розігенюз, какъ и всякія прилагательныя, употребля-
ются при существительныхъ или мѣстоименіяхъ. Само по себѣ
ргіпіиш зн. сначала, во-первыхъ, гірежде всего, 1) = ог первый
разъ, въ отличіе отъ ііегиів и т. д., 2) — на первомъ мѣстѣ,
прежде, всего, сначала, напередъ, въ отличіе отъ яесишіо, рояЬ
ііеіініе, рояігегоо, а отсюда Ь) въ перечняхъ съ слѣдующими
беішіе (сіеінсерз), (,ит, ііепіцне, розігето, чтобы указать на
первый моментъ либо обстоятельство, которымъ началось, либо
иъ первый разъ открылось то или другое, или чтобы указать
на такое обстоятельство, которое въ ряду извѣстныхъ фактовъ,
мыслей, соображеній, надобно выставить прежде всего. Ргіто
'") < л Зеіірі/іеута, Нсіюі. Ьаі. 1, р. 142.
— 691 —
зн. сначала, сперва (ргіто (второго, івіпо), слѣд. указываетъ
на время, въ отличіе отъ розіеа, рояі, йеіініе, но быв. также
и 2) въ перечняхъ съ слѣдующими дальше (Іеішіе, інві, рокі-
тешо, когда первый факторъ есть первый по времени. Розіге-
іішпі зн. въ послѣдній разъ, но не употребляется наманеръ
соотвѣтствующаго ему ргітшп въ перечняхъ, а вмѣсто него
въ этомъ случаѣ гов. рояігетоо. ІІетшп съ частицами времени
(пшіс, ѣит) и мѣстонмепіями (іа, іііе, Ьос) выражаетъ тоже, что
усиливающая русская частица то. или слова; наконецъ, толь-
ко, = тутъ-то, тутъ-то только —наконецъ, это-то (віьбь) —
и т. п., и выражаетъ, что обстоятельство, о которомъ идетъ
рѣчь, пе могло случиться никогда прежде и ни при комъ, ни
при чемъ другомъ, а только именно тогда, при тѣхъ, съ тѣми
лицами либо вещами, на которыя указывается словомъ, стоя-
щимъ передъ (Іетшп. 1)епі(ще, а потомъ и, атутъіужъ}и—•,
въ смыслѣ заключенія, завершенія, пополненія всего предъиду-
щаго, употребляется иъ такомъ смыслѣ даже п въ перечняхъ,
въ которыхъ вводится имъ большею частію ') послѣдній фак-
торъ. Въ послѣднемъ случаѣ мы (Іепіцие переводимъ обыкно-
венно «наконецъ», и можно гов. еще: «въ заключеніе, послѣ
всего, въ концѣ концовъ»; по если прибавленный тутъ факторъ
больше, сильнѣе либо важнѣе, то мы говоримъ: да прямо, да
просто, да даже и; а если прибавленный факторъ, въ срав-
неніи съ предъидущимъ, представляетъ что-ниб. болѣе общее,
подо что предъидущее можно подвести, то мы говоримъ: вооб-
ще, словомъ, однимъ словомъ. Въ иныхъ случаяхъ, именно съ
ітпп, пипс, частица гіепідие похожа на ііешиш, т. е. мы ска-
жемъ: тутъ-то, тоиіа-то наконецъ; только надобно замѣтить,
что въ послѣднемъ случаѣ посредствомъ ііешчие приводится не
контрастъ съ предъидущимъ временемъ либо съ какимъ-ниб.
другимъ лицомъ либо вещью, какъ это бываетъ прп Пни (іе-
іішііі, ніше «Іепнніі (тоіда то только, теперь-то ужъ только
(наконецъ), не ранные), а результатъ либо конецъ, завершеніе,
заключеніе предъидущихъ (упомянутыхъ либо подразумѣваемыхъ)
1 Иногда послѣ сіешцие стоитъ дальше еще роиігешо, паіір. Сіс. А#г. 2,23.
44’
— 692 —
поступковъ либо положеній. ') Вмѣсто простаго наконецъ о
порядкѣ во времени мы часто говоримъ: въ кои-то вѣки на-
конецъ, наконецъ-то ужъ, в въ так. случаѣ полат. гов. іап-
дет, которымъ слѣд. выражается контрастъ не съ предъиду-
щими состояніями либо лицами, вещами, а со всѣмъ предъиду-
щимъ временемъ; въ вопросахъ іапбеш можно переводить:
да—же, ну, (да)—же. Р. бевііив ргітиз іпіег Ьогоіпез поііі-
1І88ІП108 іетрогіЬнв орііпііз ігіѣипив ріеіііб Гасіиз еві. Сіс.
8еві. 3. Гасіик еві Ьів сопвиі: рггтит апіе іетрив, ііегит
вио іетроге. 1(1. Ьаеі. 3. Агсіііае ргітмт АпііосЬіае сеіе-
гііег апіесеПегс ошпіЬив іп^епіо сопіщіі: рові іп Авіае раг-
ііЬив—. М. Агсіі. 3. Едикіет рггтит, иі Ьопоге сіі^пив ез-
вет, тахіте ветрег ІаЬогаѵі, весипгіо, иі ехівііпіагег, іег-
ііиш—. М. РІапс. 20. Ьісешив рггтит сіе цепеге ерщ (Ера-
тіпошіае), (Іеіікіе—. іига—, робігето (Іе геііиз цевіів. Хер.
Ер. 1. 8і іс] Гасів, Ьосііе розігетит те ѵігіея. Тег. Ашіг. 2,
1, 22. Тѣетівіосіев ргіто 8ОІи8 ргоГесіив еві (безъ товари-
щей, подъѣхавшихъ послѣ). Хер. Тііепі. 6. Баіиг реіспііЬив
ѵеиіа, (Іівзиасіепіе ргіто Ѵегсіп§'еіогіре, розі совсесіепіе. Саез.
В. (г. 7, 16. Ріепішдие ітргоЬогиш Гасіа ргіто зизрісіо іп-
ведиііиг, сіеішіе зеггао аідие іата, іиш ассизаіог, іиш ]и(1ех.
Сіс. Гіп. 1, 16. Е"о ѵего аибіо пипс д.етит еі ѵіѵо еі ѵа-
іео. Тег. Неаиі. 2, 2, 3. Саезаг ехегсііит іп савіга гесіихіі:
іыт йетит Агіоѵібіив рагіеш соріагит виагит тівіі. Саез.
В. 6. 1, 50. Ісіепі ѵеііе аідие і(1ет поііе, еа Нетит Гігша
ашісіііа еві. 8а1І. Саі. 20. Апііа, іеіа, Іоса, іетрога, йепіуие
паіигат іряат сеіегіз іпірегііапіет пкіивігіа ѵісегаі. 8а11.
Яи^. 76. Наес іп Ііошіпез аііепізщщо», Лепідие іііппісіййппоа
ѵігі Ьопі іасіині. Сіс. (^иіпі. 16. Ап сгесіі роіезі иііит ро-
риіит аиі Ііоіпіпеш (Іепгдие іп еа соікііііопе, оупв еит рое-
пііеаі, (Ііиііиз, диат песекзе віі, піапвигиш? Ьіѵ. 8, 21. 1)іо-
иувійБ іиіі гаіпіте ІіЬісІіновик, поп Іихигіовив, поп аѵагиз,
пиПіиб йепіцие геі сирісіин, пізі іпірітіі. Кер. Ве^. 2. Тиш
(Іепіцие ІюшіпеБ повіга іпіе11і"іти8 Ьопа, диит, диае іп ро-
) Сл. Зеѵффер'П’а, Раі. Сіс. IV, 11, 75.
— боа —
Іеяіаіе ЪаЪиітиз, еа атізітие. Ріаиі. Сарі. 1. 2, 39. ТапЛет
ѵиІпегіЪиз йеГевві іп тоіпет ко гесірсге соерегипі. Саез, В.
О. 1, 25. Тапдепг аіідиапйо Саііііпат ех игЪе е]есітиз. Сіс.
Саі. 2,1. (^иоивцие ІапЛет аЪціеге раііепііа позіга?Ісі. Саі. 1,1.
570. Ііегит, ггѵгзи», депио, с/с іпіедго,ех гпіедго,аЪ іпіедго. Ііе-
гит, сродное съ	—средній родъ, сдѣлавшійся нарѣчіемъ—
зп. въ другой {второй} разъ, опятъ (тоже что-шіб.’), слѣд. выра-
жаетъ простое повтореніе извѣстнаго дѣла, извѣстнаго поло-
женія какого-ниб. лица или вещи. Это-же выражается и въ
Денно (ііе поѵо) '(—снова, вновь, опятъ, такъ же какъ и въ
бе—, ех—и аЪ іпіецго,=всец,ѣло снова, съизнова, вновь, опять.
Но въ частности Депио означаетъ возвратъ лица либо вещи
въ то либо другое прежнее положеніе, которое ужь прошло,
было, либо совсѣмъ уничтожилось, либо въ которомъ случился
перерывъ; но обороты изъ ініецто указываютъ па то. что
лицо либо вещь снова вступаютъ въ тоже состояніе, въ какомъ
они еще не были измѣнены, искажены, ослаблены, уничтожены
въ своихъ качествахъ, въ своей силѣ, красѣ, цѣлости. Впгзпз
и гигепіп, изъ геѵогзпз и геѵогзпт, 2) выставляютъ на видъ
контрастъ и смѣну либо лица, вещи, мѣста, времени,—либо
дѣйствія, состоянія, качества, признака, либо вдругъ въ раз-
ныхъ отношеніяхъ, — опятъ, съ другой стороны, вмѣсто того,
напротивъ. Сопниі езі 8ег"іи§ сгеаіиз ііегит. а) Ьіѵ. 4, 30.
ЬгЬев іеггае іпоіи зиѣѵегзаз депио соікіісііі. 8иеі. Аи<р 47.
Еігигіа депио геЪеІІаѵіі. Ьіѵ. 10, 31. (}иіпіо ццоцие анпо
Бісіііа сепзеіиг: (рііпіив апниз цииш іе ргаеіоге іпсісііззеі,
сенѳа депио езі. Сіс. Ѵегг. 2. 56. Весііа депио. ІЬііі. 2, 1,
14, не зн. еще разъ прочитай прочитанное, а: опять примись
за чтеніе документовъ, гдѣ ты остановился, и продолжай чи-
тать (читай дальше). ТгіЬшіісіа роіезіая ріасаіа гесопсіііаіацие
раігііиіз де іпіедго іп апіідиа гесііцііиг піаіа. Ьіѵ. 3, 9. <^иЫ
*) Впрочемъ самое (Іе поѵо не было употребительно. '
’) И опій изъ Варроиа: Могіаіез пшііі гигзиз еі ргогвиз шеапі.
•) Для усиленіи ііегшп (не разъ, не однажды, то—и—й»ь.ю, Безпрестанно) въ
прозѣ гов. не ііегит ііегитчие, а заере, ііегит ас заеріиз, еііат аічие еііат.
— 694
еві ве соііщеге, ліяі біввіраіав апіпіі рагіев гигзит іи виипр
Іосиш соИщеге? Сіе. Тивс. 4, 36. Ргіто Меіеііит евве гаіЬ
рогіав сіаивеге: <7еіп<7е гигзит Лидигіііат агЬіігаіі оЬѵіі рго-
сегіилі. 8аЛ. ,1іщ. 69. йиссипіі Риііопі Ѵогепив ІяЬогапіі:
Ьиіс гигзия сігситѵеліо Гегі аихіііит Риііо. Саев. В. Ст. 5, 44. |
Ріет аи^еі-е ІашіашЬ» ѵііирегалііодие гигяиз аіПі&еге. Сіе-
Вгиі. 12. №едие ііа атріехив еві агіет, иі іп еа отлегп
ѵіт дісепді ропегеі, пес гитвит еат Іоіат геригііаѵіі. Сіе. 1
Ог. 1, 24. VI іііае вирегіогев рагіев іл теШигн Іосит титіі	1
Гегипіиг ролбеге, віе Ьае гигяит гесіів Ііпеів іл соеіевіет	|
іосит виЬѵо/алІ. Ісі. Тивс. I, 17.
571. І)іи, рггйет, йийит. Ніи долго, т. е. много врс- 1
мени безъ перерыва, прежде, вывче, либо впередъ когда-ниб., 1
послѣ, гов. въ отличіе только отъ короткаго времени. Но ргі-	I
сіет и (Іосіигп употребляются въ противоположность истинному	,
настоящему времени, а ргіеіепі и въ противоположность отно-
сительному настоящему (ог. оЫідиа). Но въ частности ргібет 2)
зн. за много времени, задолго (назадъ), много времени назадъ,
задолго передъ тѣмъ, и отличается спеціально отъ недавно, не
задолго передъ тѣмъ; во сітіит ’) = нѣсколько времени на-
задъ а так. обр. либо = (уже) прежде, передъ этимъ (тѣмъ),
либо — (уже) давно-таки, довотмо давно, либо — (только) не
за много, не задолго періодъ этимъ, неоавно, гов. спеціально въ
отличіе отъ толъко-чгпо сейчасъ (напр. что-ниб. случилось). Так.
образомъ ^апі (1іи = ужъ много времени, гужъ давно, гужъ съ
давняго времени (даже до сихъ поръ безъ перерыва), .іаш ргі-	<
<1ет=ужъ давно, за мною времени, задолго, егце съ давняго	*
времени начавшись, ]ат (1иі1ипі=?/эо нѣсколько, немало вре-
мени, а не только что сейчасъ, поп (1іи=не долго, т. е. толъ- і
ко короткое время, не много времени, поп (ііа) ргіеіет— не ]
задолго передг> тѣмъ, гп. е. только что передъ тгъмъ, не мно-
’) Старниный аЫаііѵив отъ сІіеБ=ві>еми, гора, слѣд. — аъ нѣсколько, иъ не-
мало ііреыени.
*) Ргіііегп образовалось ивъ порви иъ аріѵ, ргіог, ргішив, и окончанія <1еш,
павъ іагкіеш, циійст.
і) Произошло изъ (Ііийиіо, собсти. уже ие мало вреиени тому, какъ—.
— 695 —
го прежде, не много назадъ передъ имьм», поп йпйши = (вотъ]
сейчасъ, недавно только что (передъ этимъ}. Ваііз йш і'иіі іп
тінегі*. Сіс. Сіиепі. 71. Зіоісі дли тапзигоз ауипі апітоя,
зетрег (тапзигой) ие"апІ. 1(1. Тизс. 1, 31. СагіЬа^іпі іат
дли Ъеііит соріЪпііі тиііо апіе йепшіііо. Ій. 8еп. 6. ѣіес
Іосі &пага вит пес Ліи Іііе апіе Гиі. і'іаиі. Ршй. 1, 3, 28.
Нос ргіеіет ай те вспрвегаз. Сіс. Ьіѵ. 5, 6. гдѣ скоро
потомъ слѣдуетъ аііциапіо розі. Гиіі Тііеіпізіосіез повіга сі-
ѵііаіе поп ііа рггйет йотіпаіи гещо ІіЬегаіа. Ій. Вгиі. 10.
Ай піогіепі іе йисі, Саііііпа, іат ргіііет оротіеЬаі. Ій. Саі.
1, 1. Ого, иі ЪепеАсіит ѵегѣів іпііит йидит ііипс ге сот-
ргоѣен. Тег. Аікіг. 5, 1, 5. (^иае Ілиіит ай те еі 9иае еііат
апіе Ъів ай ТиШаш йе те зегірзізіі, еа ѵега еззе зепііо. Сіс.
Аіі. 11, 24. 8іп іи, циой іе іат сішіит Ііогіог, ехіегіз еіс.
Ій. Саі. 1, 5. Е Регзіа ай те аііаіае гаойо зипі ізіае а тео
йотіпо. I). Сиашіо? Т. Наші іішіит. Ріаиі. Регз. 4, 3, 28.
572. Еііат, циодие, еі, ііет,гііс1ет, іЛет, еі ірзе, пес тіпив.
Еііатп, происшедшее изъ еі==т(,—а еі есть смягченное аі
(ай),—сообразно съ такимъ своимъ корнемъ, зн. 1) да, пожа-
луй, еще] кромѣ того еще; да еще и, но получаетъ значеніе 2)
даже, и прибавляетъ что-ниб. такое, что, въ сравненіи съ сейчасъ
сказаннымъ либо подразумѣваемымъ, гораздо выше, необыкно-
веннѣе, удивительнѣе ') Но’циоцие ;)'зн. точно такъ же и, н по-
казываетъ, что какая-ниб. добавка къ только-что сказанному ста-
вится подлѣ предъидущаго на одинаковомъ мѣстѣ, въ одинаковой
важности, ч тобы только счетъ былъ полонъ. Еііат так. обр. при-
бавляетъ качественно различное, чпоцие качественно равное, и
еще—посредствомъ еііат присоединяются и самыя сказуемыя,
кромѣ другихъ частей предложенія, а посредствомъ цподие
только эти послѣднія. Ііет == точно такимъ-же образомъ, опять,
точно такъ же, а ііі<Іеш=совершенно такимъ-же образомъ,
совершенно такъ-же, повторяютъ сказуемое либо опредѣленіе
при новомъ подлежащемъ, и выражаютъ, что это сказуемое
) Сл. ѵеі 561.
*) Удвоенное цие, какі чшвіріів, иіпі, цнат.ціат еіс.
— 690 —
идетъ не только къ упомянутому передъ тѣмъ подлежащему,
по и къ новому, тутъ-же упоминаемому ') Но если надобно
выразить, что къ данному подлежащему (лицу лпбо вещи), кро-
мѣ сказуемаго либо опредѣленія, уже приписаннаго ему, идетъ
еще другое какое-ниб., вводимое въ рѣчь словами еще и (так-
же и, да іс), то ати слова переводятся мѣстоименіемъ іііепі въ
томъ падежѣ, какого требуетъ тутъ управляющій глаголъ
Няманеръ разговорнаго языка, даже п Цицеронъ въ началѣ
предложеній либо и передъ отдѣльными членами предложеній,
какъ на первомъ мѣстѣ въ нихъ, такъ и послѣ перваго слова,
выставляемаго этимъ особенно па видъ, употребляетъ еі въ зн.
даже, да и, въ смыслѣ еііат; но еі іряе въ зн. хаі абто^, и
еа своей стороны также, и самъ также, сдѣлалось употре-
бительнымъ только со времени .Іанія Аіі Арріі Сіаінііі зе-
иесіиіепі ассеііеѣаі еііат, иі саесиз еззеі. Сіс. 8еп. 6. Ног-
іаиіиг ошнез Іе, иі еоз, (]ио8 поѵіезе ѵіз, еііат іиіііагі ѵеііЯ
Ісі. Гіи. 5, 3, 6. Ііаес опінек ііосіі випшіа, циіііаш еііат воіа
Іюни (Іі.хегипі. Ід. Пе]. 13. Іліаіііев риегі, піиіае еііат Ъееііае
раеш* Іодиипіиг пііііі еззе ргозрегині, пізі ѵоіиріаіепі, пііііі
азрегиш, візі ііоіогеш. Ііі. Гіп. 1, 21. Пе ео, еііат пііііі зсгі-
Ьепіе ше. Іе поп биѣііаге сегіо зсіо. Ісі. Піѵ. 9, 10. і^иосі
с«;о і'асю, іи циодие апішипі ішіисав (іасеге). Ісі. Піѵ. 4, 8.
Копшіив аіщиг сит і'гаігс ііет аициге ііе соеіо оЬвегѵапі. 1(1.
Піѵіп. 1, 47. 8ресіаіипі ипі Сгаэзо і’иіі пісипйит, сеіегік поп
ііет. Іб. Аіі. 2, 21. Ѵііпаіп іюс ііііі ііоіегеі іійіет, иі пііііі
ііоіеі. Тег. Еип. 1, 2, 13. Ѵігоя Гоііев, піа^папіпіов, еовЛет
ЬопоБ е8.че ѵоііііпиь’. Сіс. 01Т. 1, 19. Вепеіісепііа, ди.ип ешиіем
•) Но обыкновеніи! сказуемое посліі ііет либо поп ііет пе повторяется, а
подразуыѣваетсл.
*) Въ отвѣтахъ па вопросъ: Кто сказалъ? іу.Цицеронъ, Цезарь, къ которымъ
надобно прибавить еще Катона; 2) Цицеронъ, Цезарь, да сверхъ того еще —
что вааіііѣе, чтіу надобно удивіятьел—Катонъ; 11) Цицеронъ, Цезарь,ди и Ка-
тонъ; 4) Цицеронъ і'оеція защищалъ, и что важнѣе—спасъ; 5) Цицеронъ Квин-
ціа защитилъ, да еще Росцію спасъ жизнь,—въ первомъ требуется циоіуие, во
второмъ еііат, въ третьемъ ііет, въ четвертомъ еііат, въ патомъ іііеіп.
*) (’л. Вебера, ПеІипщвЬ. стр. 52(1. Крп'ігі. ЛпІіЬагЬ. 8. ѵ. 7'лн<)ъ,Тигвеіі. в. ѵ.
— 697 —
ѣеі.щшгаіет арреНагі іісеі. ІЬій. 1, 6. Сигае езі тіѣі. М. Еі
пііііі сигае езі. Тег. Ай.1,2,49. ГЫ Іинс егав? Нотае. Уегшп
циій ай гет? Еі аііі тиііі (Вотаеі егапі. Сіе. Атег. 33. 8циі
еі аііа цепеіа йеііиіііопит. Ій. Тор. 6. Наес отпіа (асіипі
оріпапіея ііа Негі Іісеге. Ііацие еі Лезсііуиез іп Ретояіѣепепі
іпѵеііііиг, циоіі еіс. Ій. Тизс. 3, 26.
573 п 574. Адйис, Ласіепиз, еііат, <ік»і съ отрицатель-
ными союзами, еііапі пипс, еііат («ис. еііат іит. А<11іи.с зн.
до сихъ поръ, доселѣ, т. е. до сей. теперешней минуты, до ми-
нуты истиннаго настоящаго времени; потомъ, у Цицерона рѣд-
ко, а у позднѣйшихъ часто зн. еще и тоже, чтЬ ай ій іеіприз,
Л» »пь,і ;> норь, т. е. до той либо другой минуты въ прошлое
время. ЛсНінс поп, пеню... зн.: до »шкоіо-»ю времени, либо до
силъ поръ (до настоящей минуты) еще не, еще никто и пр.
Кои іінпі зн. такъ же «еще не», и говорится не только о на-
стоящемъ времени, но и о прошедшемъ. Только объ одномъ
прошедшемъ употребляется ііііііі = еще нисколько, еще совсѣмъ
не, пзіпо (безъ йиш) —еще никто. '1 Что сше, да еще при
сравнительной степени въ золотомъ вЬкѣ выражались только
посредствомъ еііаиі, а не шіііис,—это очень извѣстно; но не
такъ извѣстно, что еііаш, вслѣдствіе сложенія съ ]аш, собств.
да умъ, да прямо, употреблялось еще и о времени = есс еще
(было либо есть что-ниб. і, и о настоящемъ времени, и о про-
шедшемъ. Еііаш шіис п еііат іиии = далюе (ещеі и теперь,
гов. обыкновенно о настоящемъ истинномъ, а впрочемъ быв. и
о пришедшемъ, еііаш іинс, а чаще еііат іит, — тоіда (все)
еще, ‘1 вообще выражаюсь опредѣленнѣе частицу еііаш. Нас-
іепив, изъ Ііае Геііия, какъ циаіепия, въ прозк золотаго вѣка
не говорится ни о времени, ни о мѣстѣ, а только метафори-
чески — оо силъ поръ, доселѣ (пока довольно, пока только—),
либо въ пюіі мѣрѣ, степени, настолько. Ч Нас ри&на нііііі
шіііис езі ііоінііші. Кер. МіН. 5. АіІІніс сиіаѵі Ііос чиійеш, иі
‘) < .і. ііейірг/іеріна. І.иеІ. сір. 1'Н.
*) Сл. Яен</і</>ертч. Іае). етр. 57.
’) Сл.	та. гаяг же стр. 162.
— 698 —
тіііі Гійез евзеі. Тег. РЬопп. 5, 7, 10. Уотіит сепіптп еі
ііесепі аппі зипі, чишп еіс. Сіс. ОЙ' 2. 21. Уопсіит Ѵосопія
/ех Іаіа егаі. Ііі. Вер. 3, 10. СдЪіпіит зіаііт пііііі <1ит ап-
зрісапіет а<1 те ѵосаѵі. Сіс. Саі. 3, 3. фпяпхііи Гигог еііат
і«1е ііш5 п(»5 еіиііеі? Сіс. Саі. 1, 1. Еііат іасез? Тег. АЙ.
4, 2, 11. уиит ізіе еііат сиЬагеі, Роіетагсііие іп сиЬіси-
!ит іаігскіисіив езі. Сіс. Ѵегг. 2, 3, 23. фиае зреб 8І тапеі,
еііат пипс бпіѵі евве роззитиз. Ій. Вовс. Сот. 57. Миііо
еііатпипс изи геі тііііагіз регсеріо іп ео, диой ргоЬаѵегапІ,
сопзі/іо регтанеге поп роіиегипі. Саез. В. (у. 6, 40. Іпіііо
ге&ез йіѵегзі рагз іп^епіит, аііі согриз ехегс₽ЬапІ: еііат іат
ѵііа Іюшіпипі зіпе сирійііаіе а^іІаЬяІиг, зиа сиідие заііз рія-
сеЬапі. 8аІІ. Саі. 2. 8е*1 ііаес Ііасіепиа сіе—. Сіс. Уітіипі
іогіаззе йісеі аіідиіз Ііипс іііііцепіет: Ііасіепив гергеііепйеі, 8І
циі ѵоіеі: пііііі апірііиз. Ііі. Ѵегг. 4. 25.
575.	Еасііе, іетеге, НЬепіег. Еасі1е=пиІ1о пероііо, т. е. съ
небольшимъ стараніемъ, трудомъ, безъ препятствій, безъ помѣ-
хи, безъ задержки, 2) конечно, безъ сомнѣнія, безспорно, при
словахъ съ значеніемъ превосходной, высшей степени въ чемъ-
нибудь, и Іі)= можно сказать, просто—, прямо—; а иногда,
по связи мыслей, 3) = охотно, съ готовностью, безъ ропота,
безъ возраженіи, безъ отговорокъ. Поэтому поп (асіІе = съ тру-
домъ. Но ІіЬепІег зн. съ радостью, съ удовольствіемъ. Теіпеге,
по слѣпому случаю, въ (при) слѣпомъ случаѣ, вслѣдствіе мѣ-
паю случая, на-удачу, на-авосъ, такъ, ни съ того, ни съ сего,
есть синонимъ саки, Гогіиііо: но поп іетеге = не случайно,
2) не легко, тоже, что поп і'асііе, только въ смыслѣ: не просто,
не безъ, особенной цѣли. Еиііохиз іп азігоіоріа іиііісіо досіів-
вішогиш Іюпіінипі (асііе ргіпсерз. Сіс. І)іѵіп. 2, 42. Тііисуііі-
<1ея отпез Йісешіі агіНісіо теа зепіепііа (асііе ѵісіі. Ій. Ог.
2, 13. Аеііиі Саеяагет сегііогет і’асіипі зезе поп /асііе аЬ
оррііііз ѵіпі Ііозііипі розке ргоІііЬеге. Саез. В. С. 1, 11. Нос
бсеіиз ргаеіеітпіііо еі /асііе раііог зііегі. Сіс. Саі. 1, 6. І.іЬепісг'
ііі Ііотіпез, цшкі ѵоіииі, сгеііипі. Саез. В. С. 3,18. Коп іетеге
пес ГоПиісо заіі еікгеиіі зипіиз. Сіс. Тизс. 1, 49. Ъ\>п іетеге
ргаеіег тегсаіогез іііо аіііі ірнзциапі. Саез. В. (1. 4, 20.
— 699 —
576.	Рако, /аііасііег, регрегат. Гаізо, значащее не только
ошибочно, неправильно, но и Ъі фальшиво, лживо, обманчиво,
обманно, означаетъ не только ненамѣренную ошибку, но и со-
знательный, завѣдомый обманъ, близко къ (а11асИег = сь обман-
ною, лживою, злою ипиъю, умысломъ. Но регрегат зн. не-
сообразно съ дѣломъ. неправильно, невѣрно, въ отличіе отъ гесГе,
тогда какъ первое гов. въ отличіе отъ ѵеге, зітріісйет. Ьл?зо
цнегііиг ,1е наГига «на ^етгаз Ьшпапшп. &а11. ,Іиц. 1. Аііі аЪ-
енвс еит, аііі ае^гшп еззе, /ако иггипиуие і'ін^еЪапІ. Ьіѵ. 42,
2. Каѣіо Ііос ровіиіаі, пе циій іпзідіозе, пе цпій зітиіаіе. пе
циіЛ /аНасіІег. Сіс. ОЙ. 3, 17. Еесіе, аи регрегат іесегіпГ,
ірні гаііопет геікіепі. Ьіѵ. 11, 14. Регрегат рн1ісаге = су-
дпть неправильно.
577.	2?еге, іегте, сігсііег, асі, раепе, ргоре. ргоретоіит,
Іапіит, поп. Гете иіетс—послѣднее у Цицерона встр. рѣдко,
но у Ливія любимое выраженіе—приводятъ опредѣленіе, оцѣнку
чего ниб., сдѣланную по общему предварительному расчету, когда
надобно выразить, что оцѣнка не совершенно вѣрна, не всегда
и для всякаго покажется именно такъ, какъ предлагается, а
впрочемъ, если чего, пожалуй, недостаетъ для точности, вѣр-
ности, то того не стоитъ брать въ расчетъ, = вообще, <® цѣ-
ломъ, въ большинствѣ случаевъ, приблизительно. Отпе$ /сге
Огаесіае сіѵііаіея асі А11іепіеп$іит восіеіаіет зеае арріісагипі.
Ыер. \г. 2. Ні /сге іііепті Огаесіае ілепіів ііисез. циі тето-
гіа «Іірпі ѵнІеЪаЫиг. >іер. Ве§. 1. Ное ]ат /еге зіс і'іегі 80-
Іеге ассерішив. Сіс. Маи. 9. ѴиІа;и8, циіЛ аЬ«і( а регіесіо,
нон /еге іпге11і_ііг. 16. ОЙ. 1, 29. Потит геѵегіог тоеаіия
аЦие апі по /егв соінигііаіо. Тег. Неаиі. 1, 1, 69. Ній соп-
згіинія геЬиз іегііа /еге ѵі^іііа коіѵіі. Саез. В. (г. 4, 23. При-
мѣры на епне не представили бы ничего особеннаго, а объ
а»1 и сігсііег ужь было гонорено: о первомъ § 541, о послѣд-
немъ § 544. И іеге н іегше выражаютъ вообще то, что не-
достатокъ въ количествѣ кикъ бы вознаграждается качествомъ,
но раепе—правильнѣе репе— и ргоре — почти, едва не. выража-
ютъ, что въ количествѣ либо въ качествѣ дѣйствительно кой-чего
— 700 —
еще недостаетъ, только недостающее неважно.') Въ частности ча-
стицей раеле недостатокъ выставляется такъ маловажнымъ, что
она становится просто смягчающимъ выраженіемъ-» иъткг ска-
мпгъ, ю; гЬггіѵ. Близко къ атому ріорешоіішп — въ извѣстномъ
(нѣкоторомъ) отношеніи почти,—сОваие, въ извѣстной мѣрѣ.
Тапіит поп, іс'.ѵ ой, вошедшее пъ употребленіе только послѣ
Цицерона, собств. зн. только (вотъ) не, настолько вотъ не, а
потомъ стало зн. почти едва не, н ото можно объяснить такъ,
что недостающее въ смыслѣ чистой, совершенной малости,
мелочи, изображали какимъ-ниб. жестомъ, какъ мы можемъ по-
казать щелчкомъ. !) Воіео іе Баріепііа ргаесіііипі ргоре ніп-
диіагі, аІіепіБ шаіі.ч іаіюгаге. Сіе. Іііѵ. 4, 3. 1'горе уаш ііе-
ьрепііа наіиіс. Саев. В. С. 3, 3. Ьубапсіет соіпрегегаі Аіііепі-
евбіипі лаѵех раепе інаііев геіісіав ехке. Кер. Аіс. 8. Меіго-
<1огих раепе аііег Крісигпб. Сіе. Гіп. 2, 28. Сиііі еві яогз?
Нст ргорстогіит, диоб пнеаге, дио*І іаіоя .іасеге. Сіе. Иіѵів.
2,41. Сашрапі пипііаЬапі (Іиое соіжиіев ;и1 Венеѵепіиіп евве,
іііеі ііег а Сариа: іапіит поп асі рогіая еі тигоз ЬеІІипі ехке.
Ьіѵ. 25, 15.
578.	Гете, ріегитуие, ѵиідо, зоіеге, тоге, ех тоге, сопзиеіи-
сііпе, ех сопеиеіийіпе. О Гете, насколько оно относится сюда,=
въ болъишнствѣ случаевъ, вообще, см. § 577. РІегипідие зн.
въ весьма многихъ случаяхъ, весьма часто (регкаере), и=вз
большинствѣ случаевъ, бо.плиею частію, всего болглие. ѴиІ&о зн.
вообще, вездѣ, у всѣхъ, обыкновенно, т. е. у превышающаго
большинства толпы, класса индивидуумоіи., означеннаго либо по
связи рѣчи попятнаго,—въ большинствѣ, большинствомъ, боль-
шинству. у большинства и т. п., вездѣ, всегда, то-и дѣло, и
т. п. Коіеге выражаетъ то, что бываетъ регкаерс, ріегиіпдие,
во только въ смыслѣ обычаи, привычки, повтореніи какихъ-ниб.
поступковъ. Моге и ех шоге зн. въ духѣ и по обычаю, нама-
') Ві. смцслЬ ргоре вездѣ можно говорить ргоре еві, иі—— близко (вѣла)
къ тому, чтобы—. Лрріив ѵісіі ас ргоре іиіі, иі (Іісіаіог іііе іііеш сгеагеіиг.
Ьіѵ. 2, 30.
!) П ІапН еві чисто пидобно объяснять такимъ же образомъ.
— 701 —
яеръ, сопяиеіийіпе и ех сопяиеіийіве = по привычкѣ, по сво-
ему обычаю, по принятому способу, пріему и т. и. Г, аііі іп
сопяіііів сяріепйія піоііііез яппі еі іюѵія ріегитуие геЪпя яіп-
йепі. Саея. В. Сг. 4, 5. Наес ірча іогіиіія яппі: ріегипиріе
епіт, поп ветпрег еѵепіппі. Сіс. Віѵіп. 2, 5. Ѵѵіуо 1<>цие-
Ьптііиг Апіопіигп тпапяипип ехяе Саяіііпі. Ій. Аіі. 16, 10.
Ѵиідо іоі,іа савігія іеяіаіпепіа оЬяіцпаЬапіпт. Саея. В. Ц. 1.
40. Ніясе Ііііегія, сріаз ѵиідо ай іе іпіііо, піѣіі Гете ясгіЬо,
циой, яі іп аіісиуич гпатгая іпсійегіі, пюіеяіе Іетепйит яіі. Сіе.
(}. Ег. 3, 1.
579.	Еогіе, сази, Іогіѵліо, І'огіиііи, іетеге. Осаяи=«о6га-
кому-то) случаю, случайно, какъ-то, сл. § 319 и § 451, о
(етеге=по слѣпому случаю, случайно, на-уё)ачу, сл. § 575.
Еогіе = переведенному нарѣчіемъ т^;/ічѵл, случайно, гов. о
томъ, что произошло отъ стеченія обстоятельствъ, независя-
щихъ отъ нашихъ расчетовъ и вліянія. Въ комбиладіяхъ съ яі,
іііяі, пе, слово 1‘огіе получаетъ зн. можетъ-быть, пожалуй,
какъ-нибудь, а съ піяі часто, иаманеръ ѵего, употребляется
еще въ предложеніяхъ ироническихъ, какъ бы развѣ только,
пожалуй, ужъ. ’) Гогіиііо и сомнительное—по крайней мѣрѣ
у Цицерона и Цезаря—Гогіиііи — по случаю, случайно, т. е.
отъ чего-ниб. такого, чтб обязано своимъ бытіемъ только слу-
чаю, выставляетъ на видъ контрастъ къ цѣли, намѣреніямъ,
плану, сильнѣе чѣмъ Гогіе, почти гакъ же сильно, какъ іевіеге.
Гогіе еѵспіі, ні іп Ргіѵегпаіі еяяепшя. Сіс. Ог. 2, 55. Коп
Ііаес олппіа /огіиііо аиі зіпе сопяіііо ассійеге роіиегипі. Саея.
В. 6. 7, 20.
580.	Еогіаззе, (огіе, /огіаззіз, (отз, /огзііап, /огзап, (огзгі,
[огіиззеап, пезсіо ап. Еогіе только послѣ яі, піяі, пе получа-
етъ зн. можетъ бытъ, пожалуй, какъ-нибудь, см. § 579. Изъ
остальныхъ нарѣчій у Цицерона, Цезаря и Ливія употреби-
тельны только Гогяііап и Гогіаяяе, и различаются между собою
тѣмъ, что Гогяііап означаетъ возможность чего-ииб. — можетъ
бытъ, пожалуй, можетъ статься (что}, и так. обр. выража-
') См. Грамматику.
70? —
етъ больше простое предположеніе и догадку, поэтому и со-
чиняется обыкновенно съ сол/шісііѵия, но іогѣазяе, обыкновенно
съ іікіісаііѵиз, означаетъ вѣроятность чего-ниб., = вѣроятно,
можетъ битъ, пожалуй, и при выраженіяхъ числа =- ужъ по
крайней мѣрѣ, пожалуй, примѣрно, около, и вообще выра-
жаетъ склонность принять за истину то, что говорится. Очень
часто можетъ статься, пожалуй, можно переводить еще вы-
раженіемъ лексіо ап, и именно тогда, когда сказанное па-
добно выдать только за личное мнѣніе говорящаго. Гогзііап
диаегаііз, диі ібіе і’игог зіі еі диае іапіа і'огтібо. Сіс. Атег.
11. Негі ѵені іп Сишапит, ста® аб іе /огіаезе. Сіс. Піѵ. 9,
23. Ашіібіі ех аіідио /огіаззе, диі ѵісііббѳ еит сіісегеі. Тег.
Нее. 4, 1, 35. Еіе^іі ех шиііік Івосгаііз ІіЬгіе ігщіпіа {огіазее
ѵегвив Ніегопутие. Сіс. Ог. 56. На лезсіо ап примѣры см.
въ Грамм.
581—585. Ітргітіз, сит ргітіз, ргаесірие, тахіте, ро-
Ііззітит, апіе отпіа, едгедіе, ехітіе, ипісе, ргаезегіігп. Іпіргі-
1Ш8, изъ іп ргіпііз‘=іп раисіз, іпіег раисо.ч = немногіе,
эгоже значитъ и въ роли частицы, по еще 2) часто зн. боль-
ше всего, главнымъ образомъ, особенно. ') Сппі ргітіз по зна-
ченію одно и тоже съ предъидущимъ, только употребляется
рѣже. Рраесірне, отъ ргаесіреге (предупредить, взять прежде),
преимугцественно, предпочгпителъно, особенно, т. е. больше
чего-нибудь другаго, больше какихъ-ниб. другихъ..., о комъ прямо
идетъ рѣчь, либо кого можно имѣть въ виду, всегда бываетъ въ
связи съ глаголомъ. Махіше, превосходная степень отъ таціз, =
всею больше, всего сильнѣе, всего прежде, всего гЗороже,—важ-
нѣе,—лучше, т. е. больше, чѣмъ всѣ другіе, всѣхъ другихъ, и пр.,
больше всѣхъ другихъ. предметовъ какого-ниб. разряда, класса,
массы, толпы, о которой идетъ дѣло; съ словами: ші Ьшіс іпоіішп,
Іюс... вюііополучаетъ зн. прггмѣрно, вообще, почти (всего скорѣе),
'г. е. всего вѣрнѣе дѣло таково, всего больше такъ. Роіінзігпиш,
превосходная степень отъ роіе, роііиз, собств. тоже, что ргае
*) Іырптів II піахіпн; могутъ стоять ира всякой частя рѣчи, а остальныя
частины при отдѣльно указанныхъ.
~ 703 —
сеіегін—передъ (въ сравненіи со) всѣми прочими изъ какой-
ниб. толпы, круга, о которомъ идетъ дѣло, но потомъ 2)=
ирялю, рѣшительно, именно, т. е. я... этотъ... это... а не дрѵ-
гой кто... не другое что, и въ обоихъ случаяхъ бываетъ въ
связи только съ глаголами, но ставится во всякомъ случаѣ
подлѣ слова, на которомъ дѣлается логическое удареніе. Ргае-
зегііпі, особенно, тѣмъ больше, что—, т. е. и вообще, а въ
особенности; очень часто ставится при относительномъ мѣсто-
именіи, при ні, гріпіп. цпопіат—въ оборотахъ: ргаезегііш диі,
ргаен. ві, ргаез. цппт, ргаез. диопіат,—гов. и зі ргаезегііш,
циит ргаезегііт. ')—и никогда не состоитъ въ связи съ гла-
голомъ, а съ іименемъ предмета или обстоятельства, которое
выставляется на видъ, большею частію въ видѣ добавочнаго
предложенія послѣ главнаго. Лпіе ошпіа можно сообразить
по § 543, ехішіе и е^геціе по § 243, ипісс по § 67. Отпей
сирітиз, е"0 гпргітіз іе ѵі(1еге. Сіе. Віѵ. 16, 3. М. Вгиіиз
]игІ8 сіѵііів іп ргітів регііиз іиіі. Сіе. ОЙ. 2, 15. Ьепіиіит
дипт ееіегіз агііЬиз ішп гтрггтіз ітііаііопе іпі Гас егийіаз:
диеіп пов гтргітіз аташиз сагитцис ІіаЬетиз. 1(1. Віѵ. 1, 7.
Вех тары орете беіесіаіиз езі Гасіо, ітргітіз диогі поЬіііз гех
іи роіевіаіет іпорівапіі ѵепегаі. ^р. Ваі. 3.1’иісіпіпз ііоті
зиае сит ргітів Ъопезіиз Іиіі. (’іс.Саес. 4. Ниіс 1е«іопі Сае-
заг еі ішіиізегаі ргсіссірие еі ргоріег ѵігіиіет еопікІеЬаі
тахіте. Саез. В. 6. 1, 40. Ртесгрие Ьисеііаешопіі іпі1і»е-
Ьапі ресипіа. Кер. А,цез. 7. (^по ГіеЪаі, иі ипі Ниіс тахіте
ішіиіуегеі. Кер. Віоп. 2. 1(1 еа тахіте гаііопе Гесіі, дио(І
поіиіі сит Іосит ѵасаге. Саез. В. Сг. 1, 28. Рго сопсіопе
тахіте іп Ііипс то(1шп піііііез сопзиі аііосиіиз езі. Ьіѵ. 38.
17. Тапіа егаі сопіепііо, циі роііззітит ех та§по питего
сопзсешіегепі. Саез. В. С. 2, 43. Тіпюіеоп е§іі (1І8 і;гаііаз,
дио(1 ве роііззітит еззе (Іисет ѵоіиіззепі. Кер Тітоі. 4. Ве-
і’огте еііаш езі сіе зе ірзиш ргаесіісаге, і'аіза ртаееегііт. Сіе.
) Имеиио: ргиеасгііт чишп, ргаев. 8І = какг вообще всегла, также, ко-
нечно, и ігь тонъ случаѣ, когда (если)—, по зі ргаіаегііш и (щшп ргаеіегііш^-
иі. разныхъ случаяхъ, но особенно когда (если)—.
— 704 —
ОЙ". 1, 38. ІПпй дпісет йісі, ргаезегііт а 8іоісія, ппііо тосіо
роіезі. Сіс. Віѵіп. 2, 9. ІпіеПі^ез Геіепйат евве Гогішіат,
ргаевегііт диае аЪкіі а сиіра. Ій. Г)іѵ. 6, 2. 8ега ртаіиіаііо
гергеЬепйі поп зоіеі, ргаееегііт зі пиііа пе^іщепііа ргаеіег-
тізза еві. ІЬій. 2, 7. Саеваг ргіпсірез ассизаі, диой аЬ ііз поп
зиЫеѵеіиг, ргаезегііт сит піарпа ех рагіе еогит ргесіЪиз
аййпсіпв ЬеПпт зпзсерегіі. Саев. В. (х. 1, 16. Ітрсгаіогет
а ѵоЫя сегіит йеровсеге поп ачйепГ, сит ргаезегііт ѵоз
аііит тіеегіііз. Сіс. Мап. 5.
586.	^гизіга, педиіддиат, дгаііз, дгаіиііо. Гпізіга, образо-
вавшееся ваманеръ ехіга, іпіга либо отъ Ггаиз, либо отъ
корня этого слова, и въ такой же связи съ нимъ, какъ сіаи-
вігпіп съ сіапйо, зн. напрасно, попусту, т. е.. а) такъ, что
ожиданія, надежды отъ какого-ниб. дѣла обмануты (безплод-
но, безуспѣшно), и Ь) такъ, что поступокъ лица обманываетъ
ожиданія, надежды, возбужденныя въ другомъ лицѣ (обманно,
обманчиво, съ обманомъ), ') но еще и 2) безъ цѣли, безъ
толку, нерезонно, т. е. когда нельзя имѣть при чемъ-ниб. тѣхъ
либо другихъ (основательныхъ) надеждъ. Хедиісідиаш или пе-
дпіедиаш либо, какъ теперь всего больше пишутъ, пецшциаіп,
напрасно, безполезно, безъ цѣли, у Цицерона не встрѣчается
и замѣняется у него словомъ Гпізіга. Сгаііз, изъ §таііІ8, т. е.
изъ простой благодарности, и {'гаіиііо, образовавшееся нама-
неръ Гогіиііо, значатъ даромъ, такъ, т. е. безплатно, безъ де-
негъ, не получая либо не принеся постороннихъ выгодъ. Сае-
заг едиііез іп отпез рагіея шііііі, пес {гизіга: паш ріегипі-
дие шафіа ріъесіа роіііі позігі геѵегіипіиг. Саез. В. Сг. 8, 5.
ОЬзесго, пе ше іп Іаеііііаш /гиЗга соіцісіаз. Тег. Неаиі. 2,
3, 51. Егизіга ас зіпе саизза аіідиісі іасеге поп езі йщиииі
Вео. Сіс. Віѵіп. 2, 60. Ѵігіиіез рег зе ірзаз дгаігз йіііуапі.
Сіс. Еіп. 2, 26. НаЬііаге угаііз іп аііепо. Ій. ОіТ. 2, 23. Мпі-
іогиш саиззаз еі поп ётаѵаГе еі дгаіиііо (Іеі’епйеге. ІЬій. 19.
*) Бгиаіга е5ве=>увидѣть себя обманутымъ яъ надеждахъ, остаться въ дура-
кахъ. ЗаП. Ли^. 85, 6.

— 705 —
587.	Іпіегйит. іпіегіт, птптциат, аіідиапеіо, аііциоііез.
Іпіегйиш, изъ іпіег йпші, зн. иногда, по временамъ, при слу-
чаѣ, по обстоятельствамъ,—значеніе, въ которомъ встрѣчается
и іпіегіт, впрочемъ только у Плавта и у писателей серебря-
наго вѣка. Моппппдиат, т иной разъ, зн. а) ио временамъ,
не разъ, не однажды, но Ъ) еще и въ смыслѣ Іііоіез, не рѣд-
кость. не мало разъ, почти — часто. Лііциаийо, по временамъ,
отъ времени до времени, кой-когда, зн. хоть когда-нибудь,
когда-нибудь да—. но аііцноііез зн. только’ нѣсколько разъ.
йевропйіі Саеваг сопзиеззе йеоз зесишііогев іпіегдит гез еі
іііиіигпіогет ітрипііаіеш сопсе<1еге. Саез. В. 6.1, 14. Соп-
сіопит ві§пііісаііопе8 іпіепіит ѵегае зипі, поппипциат ѵіііа-
іае аіцие соггиріае. Сіс- 8езі. 54, гдѣ поппипсщат зн. не-
рѣдко пли часто, но не это зн. въ словахъ: Неіѵеііі поппип-
уиат іпіегйіи, заеріиз посіи, зі егиіпреге роззепі, сопаѣап-
іиг. Саез. В. О. 1, 8. Хозігі арті ірзит заріепіет заере
аіідиій оріпагі, диой пезсіаі, ігазсі поппипциат, диой йіхе-
гіі, іпіегйит, 8І ііа гесііпз зіі, тиіаге, Йе зепіепііа йесейеге
аііуиапоіо. Сіс. Ыиг. 30 1Ьісегеі еі йісеге иіііііаіет аііуиап-
сіо сит Ііоиезіо ри^паге. Ій. ОЙ. 3, 3. Наес (теа) ѵох
поппиііія аіісриапііо ваіиіі іиіі. Ій. Агсіі. 1. Рііосіоп аПетозіѣе-
пе йеі’епвиз аііуѵ.оііев ІіЬегаіпз йізсеззегаі. Кер. Рѣос. 2.
588.	Іпіегеа, іпіегіт, іапіізрег. Іпіегеа, образовавшееся изъ
іпіег еа,—говорили и іпіег Ііаес,—зн. между тѣмъ, въ то
(это] время, т. е. еа то время, въ которое либо Ь) до кото-
раго что-ниб. предварительное либо дальнѣйшее, слѣдующее
(съ ііііпі, йопес) происходитъ, происходило либо будетъ про-
исходить. Отъ этого не отличается іпіегіт, -) только употреб-
ляется особенно въ выраженіи дішпі тіегіш=а въ это время
(уже), какъ вдругъ въ это время. И іапіізрег л) обыкновенно
зн. между тѣмъ, въ то (эѵю) время, но вноситъ оттѣнокъ
*) Изъ этого мѣста видно отношеніе эгидъ частицъ другъ къ другу, 1 къ
мпіпріаш и еегпрег.
') Изъ іпіег п окопчанія нарѣчія іш.
’) Образовалось такъ же, какъ раиііізрег.
45
— 706 —
одинаковосгпи продолженія времени, т. е. до тѣхъ поръ, пока
продолжается то, о чемъ сказано въ какомъ-нпб. другомъ
предложенія съ дит или прежде, либо пока не настанетъ то,
о чемъ тамъ сказано. Но іпіегіт собств. зн. «передъ тѣмъ,
напередъ, я до того, а между тѣмъ, а пока»,—если что-ниб.
приходится либо пришлось на извѣстное время, тогда какъ
чего-ниб. другаго надобно либо надобно было только уже по-
слѣ ожидать, объявлять о чсмъ-ниб., приниматься за что-ниб.
Тііешізіосіез арпй ерЬогоз сопіепйіі аедпині еззе ѵігоз Ъоноз
поЬіІездие шіііі, диі гетп ехріогагепі: іпіегеа ве оЬзійеш ге-
йпегепі. Хер. Тііепі. 7. Іпіегеа диоай і'ідез еззеі Йаіа, Сае-
загеш Гасіиппл, диае роііісегеіиг. Саев. В. С. 1, 10. Тііеті-
віосіез аИіге асі шаріяігаіит поіиіі еі йейіі орегат, иі іоп-
^івзіте Іеюриз Йисегеі. Іпіегіт геіідиі іе^аіі зипі сопзесиіі.
Кер. Тііет. 7. Маіогі рагіі ріасиіі Ьос гезегѵаіо ай ехіге-
тиш сопзіііо (именно, попытку отступить) іпіегіт геі еѵепіиш
ехрегігі еі сазіга йеіепйеге. Саея. В. С. 3, 3. Одинъ отце-
убійца езі іп сагсегет йейнсіиз, иі іЬі еззеі іапіізрег, (Іит
сиіеиз сотрагагеіиг. Сіе. Іпѵепі. 2, 50. Ііпрегіит Азсапіо
ай риЬегеш асіаіет іпсоіите тапзіі: Іапіізрег іиіеіа тиІіеЪгі
ге^пиіп риего зіеііі. Ьіѵ. 1, 3.
589.	Ііа. еіс, іат. Тат можно сообразить по § 556. Меж-
ду ііа и зіе разница такая же, какъ и между ів и Ыс. 8іс,
шита, такимъ образомъ, на такой манеръ, въ такомъ родѣ,
указываетъ всегда съ особенной силой, такъ что напр. при
обращеніи къ лицу, которое должно занять извѣстное мѣсто,
правильно надобно сказать: еіс зіа! а не ііа зіа! Если указы-
ваемое частицей зіе стоитъ впереди, то зіе зн. описаннымъ, пред-
ставленнымъ сейчасъ образомъ (такъ и), а если то слѣдуетъ
дальше, то зіе зн. слѣдующимъ образомъ (такъ)- нанр. въ срав-
нительныхъ сужденіяхъ первый случай будетъ при порядкѣ:
Еі—, зіе—, ()иетайпю<1иіп—, зіе—, а второй, когда напр. иі
стоитъ послѣ зіе. Обозначеніе степени для віе дѣло несуще-
ственное, не непремѣнное; однако, такъ какъ образъ, видъ, въ
какомъ являются тѣ либо другія дѣйствія либо состоянія, въ
— 707 —
-гоже время есть и показатель либо ихъ силы степени самихъ
по себѣ, либо ихъ способности усилиться, увеличиться, то зіс
часто при глаголахъ зн. токъ мною, т. е. такъ сильно, оо то-
пъ до такой степени, т. е. сг такой силой, въ такой полно-
та. Въ клятвахъ и божбѣ оно употребляется только у поэтовъ,
а чс—, зі——тогда, когао—. т. е. ог такомъ случаѣ, когда
(если)—, говорится рѣдко, а у Цицерона п совсѣмъ не встрѣ-
чается. На есть нарѣчіе отъ із, зн. мака, прямо сообразно съ
тѣмъ, на что оно указываетъ. Прежде всего, ііа выражаетъ, что
сказанное съ предъидущимъ либо съ послѣдѵющимъ состоитъ
такъ или иначе въ связи, въ кахихъ-ниб. отметеніяхъ. Но эта
связь, эти отношенія бываютъ очень разнообразны. Можетъ быть
1) равенство, тожество, при которомъ ііа=зіс, но безъ рѣз-
кости указанія; 2) фактическая подлинность, вѣрность, прав-
да, согласіе дѣла съ словами и предположеніями: 3) согласіе
словъ съ истинною дѣйствительностью=дѣйствительно такъ,
истинно такъ, совершенно такъ, рѣшительно такъ. прямо
такъ,—какъ это говорится въ вопросахъ, отвѣтахъ, ѵвѣреніяхъ
мольбахъ, заклятіяхъ, божбѣ, клятвѣ: 4) мѣра либо степень, =
въ такой же (именно) (соотвѣтственной, пропорціональной]
мѣрѣ, степени, точно такъ же сильно, столъ же. настолько
же, такъ-то много, такъ-то сильно, — какъ это бываетъ въ
сравнительныхъ періодахъ съ Ѵі—ііа—. ()иет асі тойит—
іа—, потомъ ЪТі чиікцие с. зирегіаі., ііа с. зирегіаі., поп ііа
или Ііаий ііа с. афесі. либо абѵегЫо, далѣе ііа въ смыслѣ
іат, гиіео, при прилагательныхъ, нарѣчіяхъ, глаголахъ съ слѣ-
дующимъ ні сопзесні., ііа попивъ другихъ случаяхъ; а) усло-
віе либо предварительная уступка^=подъ условіемъ, предвари-
тельно положивши, съ тѣмъ (чтобы, что), въ такомъ смыслѣ
(чтобы, что), съ той оговоркой либо добавкой,—какъ это бы-
ваетъ при оборотахъ: ііа—, зі——тогда, въ томъ случаѣ, ког-
да (если), ііа—, пе—, ііа—. иі—(поп); потомъ Ь)=ир« та-
кихъ обстоятельствахъ, какъ часто бываетъ ііа въ начаіѣ
предложеній; 6) слѣдствіе—так. образомъ, при такихъ обсто-
ятельствахъ (если дѣло идетъ о результатѣ), когда напр. ііа
кажется = ііадие. Въ первомъ изъ этихъ значеній вм. ііа мож-
45*
— то- —
» гов. ж ыс, во во всѣхъ остальныхъ сакъ вообще въ языкѣ,
пвь во кря&яеі мѣрѣ въ прозѣ гтдйдро увотребляетсз ііа.
Не« Іи, Роле. саре ЛаЬеОиш еі геяіиіиш в?с (такъ, какъ я
тебѣ мажередъ жжаавваю,—сотъ, тала) іасіім, йиш і&ѵаашо.
Тег. Евп. 3, 5, 4$. Ео /асіо еіс доІиЛ, ѵіЫІ иі іиіегіі ргаѵі-
ш іл пи. фяеш епііь теЬешепІег ашагаі, оссісіегаі. Біе йіб-
СгаЬввспг ів сонЬгапаь рагіее ігироСевІіиш сирійіІаІеБ. Сіе.
Тивс. 5, 20. Сл. Саея. В. О. 7,62. Ш ѵігіиііЬи» еіихіі Рам-
ванаа, «с ѵііііб ей оЬтиІиь. Кер. Раиь. 1. Ме ГиегаІ аедиіия,
к/ ргіоБ іпігоіегаш, еіс ргінб ехіге 4е ѵііа. 8ей іатеп гесог-
4«ім>пе тімігііЬе иойтье еіс ігиог, иі Ьеаіе тііівБе ѵійеаг,
дяіа совз Всіріопе ѵіхегіш. Сіе. Ьаеі. 4. Віс епііи пііЬі рег-
Бріееге «Ыеог, ііа паіое ееве во& ѵі іпіег ошве& еьвеі ъосіе-
1*6 диаей&ш. Ібйі. а. Тигре ееве ехіййио те поп ііа Гегге
санив іьеиш, ѵі іи іегевйит риіаи. 14. Віѵ. 6, 4. ІЛ іііе
Саіа, дынь евмѣ ІиееиИ паіиь. іп рориіі Кошапі сіѵііаіеи
месерСив еві, ііа <ѵь таковъ именно отношеніи, мѣрѣ— двоя-
кое-отечество, родину, одну—, другую—Тпвси1а*ШБ еььеі,
сіѵіиіе Еоишш, ЫЬніІ аііегакі іосі раіпаш, аіѣегані ^игія. Ій.
Іе^. 2, 2. Еа, .іийісеБ, ііа, иі Йісіѣиг. Ій. Ѵегг. 4. 52. Арег-
ѣе ііа, иі геь ьеве ѣаЬеі, патта. Тег. Неаиі. 4, 3, 24. Ѵеілп
йея орегаш, иі іпѵевіівеб, ыйие ііа. Сіе. Аіі. 12, 17. (^иій іб-
Йе ііЬі пе^оііі Ы? Ьа: МіЬіп’г 8і: Ііа (именно'). Тег. Ашіг.
\	9. Послѣ заявленія: Ариб ше ЬаЬііаѵіі, імесши /ші
еіс. слѣд. вопросъ: Ііапе ѵего? Сіе. Ѵегг. 5, 30. Ііа шіЬі аЦие
Ьиіе ыб ьирегБСеЕ, иі ех ше аідие ех ію< паіиь еа. Тег. Не-
«С. 5, 4, 5. Объ иі фіібдие—ііа и примѣры на иі —ііа ем. въ
Грамм. Бипі еа регашріа ас ргаесіага, вей «о» ііа шіідиа.
СІс. Ѵегг. 4, 49. Месыигіа аШеш ііа іиіі пиііа {штміыь билъ
тмь слабъ, доіого былъ безшцдоевъ), иі аііциоііеь, иіа димо
ргвреяавмі, ай. диагівш аййегеі аиі іеііішн диаегегеі. 1<1.
Вгиі- 60. Ное а іе ііа соніеийо, иі іи ео іогіиііаь івеав роы-
Ш евье риіеш. 1)і\. 15, 4. Ііа еві міахіша іи вепюіяіь
ѵепШ, еі и воі ші ас ѵаіепіеб еі ошпіа гешоѵеиШг, диае
йвЦйк Асай. 2, 7. На айшіш вииі, пе іашев ііб веиа-
*ьѵи>г т}- _'2 сі. • |іл -ре рисііопІБ рггриііі, иі ьеие
ѵеіиіі сейепіеш ійбециегеѣиг: На йеіісіа оссиИіога іоте. 8а11.
йир. 38. ТгіимгрЬаѵіі Ь. 8о11а, іііишрііаѵіі Ь. Мптепа йе
Мііѣгійаіе, «еі ііа іпшврЬапті. иі іііе риінив Бирегаіивдие
ге^аагеі. Сіс. Мап. 3. Айоіевеепе, длилъ віЪі вою ререгсіеаеі,
аіідиоі йіе« ае^тоѣаѵіі еіііа ніогіиик езі. ій. Сіиепі. 60. Со§-
ійѣіопепв ргийевѣіападие ьедмеіиг еоиайегаіа асііо: На Гй,
иі ареге свтияйегаіе ріигів аі, диаш сойіаге рпніепіег. Ій.
Ой. 1. 45.
590.	Йа^ие, етдо, ідііиг, циате, диаял 6Ь гет. диат дЬ ссш?-
яат. диа дд «іивва, циаргоріет, циасігса, ргчріетео., диод,
оіео. ійсігсо, ео. ргоіпіе. Ііадие, собств. два самостоятельныя
-отдѣльныя слова, е въ этомъ смыслѣ съ удареніемъ на сред-
немъ слогѣ = и такихъ {именно} образомъ, и въ этихъ обсто-
ятельствахъ. а въ так. обст. и—. а так. обр. и—.а вмѣ-
стѣ съ тпмъ, а затѣмъ и—, при заканчиваніи и пополненіи
ряда мыслей: это же коренное значеніе ііадие удерживаетъ и
тамъ, гдѣ,—съ удареніемъ на первомъ слогѣ—надобно выра-
зить внутреннюю связь мыслей н приведенныхъ фактовъ =
а такимъ образомъ выгало, выхооитъ то (такъ), что—. а
такимъ образомъ и—, л потому и—. Ііадие означаетъ по-
слѣдствіе, завертеніе дѣла, а не логическій выводъ иди заклю-
ченіе; въ такомъ-же смыслѣ употребляются: два ге, дпаю оЬ
геш, диаіп оІ> саиаваш, дна <1е саи-жа, диаргоргег, дпоеіг-
Са,—только атж послѣднія рѣяад сильнѣе указываютъ на со-
ставной внутренній матеріалъ того, вслѣдъ и въ завершеніе
чего что-нмб. явилось Съ і?Лпг у йадие общаго то, что
это послѣднее, хотя и рѣже, бываетъ и при повтореніи чего-
ниб. послѣ перерыва (въ ерапаіер^іні; но въ вопросахъ и въ
настоящемъ силлогизмѣ не встрѣчается, хотя впрочемъ ііа, ііа
ііі нерѣдко такъ употреблялись. І^ігнг зн. 1 > еслнаствіе тою,
отъ этоъо, отсюда, поэтому, гов. при изложеніе фактовъ, про-
сто для указанія на то, что какой-ниб. отдѣльный фактъ.
сриведеяный выраженіемъ съ этой частицей, бы.а или есть по-
Рааинпу межху нимв кокно иммеета азъ зЕЬневіл ге* л саи-ьь а
оЬ, ргоріег, йе. а ирішірн ск. няже
. ій —
слѣдствіемъ разсказанныхъ впереди. '). Др спхъ поръ разнити
между ііадие и і§ііиг для насъ есть, очевидно, только неболь-
шая, но іщіиг получаетъ зн. еще 2) итакъ, слѣдовательно, т. е.
указываетъ на то, чтб выходитъ или должно выдти изъ предъ-
идущаго слѣдствіемъ, заключеніемъ, какъ напр. въ заключеніи
(совс/изіо) настоящаго силлогизма, въ вопросѣ, приготовляю-
щемъ къ выводу (диісі іщіиг?), ) въ началѣ изложенія первой
главной части ігасіаііопіз послѣ ргорозіііо, въ приступѣ къ
самому разсужденію послѣ введенія либо вступленія,— хорошо
извѣстные случаи, въ которыхъ не гов. ііацпе. Съ этимъ въ
связи тѣ случаи, когда ігііиг 3) въ ерапаіерзіз либо послѣ
отступленія всторону отъ главной матеріи снова дѣлаетъ по-
воротъ къ оставленному тогда предмету, либо когда 4) послѣ
изложенія подробностей дѣлаютъ общій взглядъ на ихъ сово-
купность. цѣлость, словами Іііе щііпг, із і^ііиг Агізіібез
аещіаііз Гете Гиіі Тііепіізіосіі. Ііацие сит ео бе ргіпсіраіи
сопіепбіі. А'ер. Лг. 1. Іпіе11і§сЬапі Ьасебаетопіі зіЬі сит
І1І8 бе ргіпсіраіи сегіатеп Гоге. Оиаге еоз циат іпйгтіззітоз
ѵоіеЬ.тпі еззе. Ісі. ТЬет. 6. Баіаіпез егаі ргоріпцииз РарЫа-
г’опіз. (^иат дЬ саизват ргіпгат ехрегігі ѵоіиіі, иі сит зіпе
агтіз аб оГйсіит гебисегеі. Іб. Саі. 2. Кои тобо езі рги-
бепз, зеб еііат сигіозиз. (^иаріоріег іііе ІіЬі отпіа ехріапа-
1)іі. Сіс. Ьіѵ. 3, 1. Меаз сощіаііопез отпез ехріісаѵі ііЬі зи-
регіогіЬиз Ііііегіз. (Диосігса Ііае зипі Ъгеѵез. Іб. Аіі. 10, 6.
НаппіЬаІет біѵегзит ігаІіеЬапі сигае: ѵісіі іатеп гезресіиз
Сариае, іп диат—. Ідііиг—іп Сагпрапіат сопіепбіі. Ілѵ. 26,
5. 8і езі аіідиісі іп гегит паіига, циоб роіезіаз Питана сѣй-
сеге поп роззіі, езі сегіе іб, диой іііиб еійсіі, Ьотіпе теііиз.
Аіциі гез соеіезіез ошпезцие еае, диягиш езі огбо зетрііег-
ииз, аЬ Ііошіие сопіісі поп роззипі. Езі ідііиг іб, дио іііа
’) Еслп-би^-Сиг била другая Форма слога іив, какъ въ Гтиіііив, апііцнііиз
в подд., въ такомъ случаѣ і етало-бы соединительною гласною, а і§=іс отъ
Іііе, и ідііиг въ смыслѣ прямо-указательнаго термина такъ-же относидось-бы
къ ііацие, какъ Ьіс къ ів.
=) См. ЗкВфферта, Зсіюі. Ькі. 1 р. 13, р. 100, 102 и 150.
3) Зіаффергт, 1. 1. р. 13.
сопгісгапіш’, Ііошіпе теііив. Сіс. X. В. 2, 6. Йі диііі віі Ііос
(вс. ѵів тетогіае) поп ѵіііев, аі диаіе віі ѵійев; аі пе ііі диі-
<1ет, аі диапіит аіі ргоіесіо ѵіііев. (^иій ідііиг? Пігит са-
рагШет аіідиат іп апіто риіатив евве, дио іапдиат іп
аіідиой ѵав еа, диае тетіпітив, іпіипііапіиг? АЪвипІипі ій
диіііет. Сіс. Тивс 1, 25. йсгірві еііат (пат аЬ огаііопіЪив
Лівдип"о те іеге геіегодие аіі тапвиеііогез Мивав, диае те
тахіте сісіесіапі) всгірві ідііиг Агівіоіеіео тоге ігеч ІіЪт
сіе огаіоге. Ій. Гат. 1, 9. Рго ітрегіо, рго ехегсііи, рго рго-
ѵіпсіа, рго ігіитрію сеіетівдие іаиііів іпві^піЬив—, рго кіз
ідііиг отпіЬив теѣив рго тпеіз іп ѵоз віийііз пііііі аііисі аѵо-
Ьів, піяі ііиіив іепірогів шешогіаш розіиіо. Сіс. Саі. 4, 11,
гдѣ послѣднее рго зн, въ благодарность за—, а первый—вмѣ-
сто.—Егдо, въ смыслѣ предлога съ родит. пад., зи. изъ-за, въ
уваженіе, гѵвха; въ смыслѣ союза, прежде всего выражаетъ
слѣдствіе = оттого, поэтому, слѣдствіемъ этою есть, было
то, что—, а отсюда 2) выражаетъ заключеніе, выводъ—слѣ-
довательно, итакъ п т. п. какъ въ другихъ случаяхъ, такъ и въ
заключительномъ предложеніи силлогизма, въ вопросахъ диісі—
ег§о? и въ агоніи епіаііо ех сопігагіів *),—случай, въ которомъ
ііадие совсѣмъ не можетъ быть, да и ідііиг бываетъ только
рѣдко, тогда какъ во всѣхъ другихъ случаяхъ существенное
различіе ег«<> отъ іоііиг и въ 1 значеніи отъ ііадпе не осо-
бенно рѣзко бросается въ глаза 2). АІЬано поп ріив апіті
егаі, диат Йсіеі. Хес тапеге егдо пес ігапвіге арегіе (а<1 Рі-
ііепаіев) аивив вепвіт асі пюпіев ьиссесііі. Ьіѵ. 1, 27. А. Ма-
Іит пііііі ѵіііеіиг евве тогв. М. Іівпе, диі шогіиі вппі, ап іів,
диіііив тогіепсіит еві? А. Ѵігівдие. М. Еві ті&егшп ідііиг,
диоліат шаіипі. А. Сегіе. М. Ег°о еі іі, диіѣив еѵепіі ]апі,
иі тогегепіиг, еі іі, диіЬив еѵепіигит еві, тівегі. А. МіЬі
ііа ѵіііеіиг. АІ. Хеніо егдо поп тівег. Сіс. Тивс. 1, 5, а не
въ формѣ разговора это выйдетъ такъ: Маіиш еві пюгвеііів,
') Сл. Зейфферта, 8с1ю]. ЬаС въ мѣстахъ, указаввихъ въ іп<1ех.
г} Впрочемъ ег^о выражаетъ боіѣе утренноспш и иастойчшости, чѣмъ
ідііиг и ііадие.
диі ліоііиі випі, еі іів, диіЬнз піогіешіиш еві. Мізегит аиіет,
циод таіит.—ЕтдосЛлі, диіЬи?—тогегеніиг, еі іі, диіЪия—
езі, піівегі. Егдо Ііаес ѵеіегапив тііек роіегіі, сіосіик заріепк-
дие поп роіегіі. Сіе. Тизс. 2, 17.
Ісіео, ісісігсо или іссігсо и болѣе слабое по топу ео от-
личаются отъ ііицие. ірііиг, егцо 1) і-1>ыз,, что основаніе для
мысли, выраженной предложеніемъ, въ которомъ стоятъ пер-
выя частицы, рѣдко высказывается впереди въ видѣ независя-
щаго предложенія; но если основаніе указывается впереди, то
оно означается зависящимъ винословнымъ предложеніемъ съ
диосі, диіа, но еще чаще Ъ) основаніе или причина съ. диосі,
дпіа, иі, не, дно, диіп ') бываетъ зависящимъ предложеніемъ
послѣдующимъ и прямо подлѣ нихъ. Еще 2) первыя отличаются
тѣмъ, что выставляютъ основаніе (наеюрно либо предположи-
тельно} исключительнымъ, единственнымъ, рѣшительнымъ. Это
послѣднее обстоятельство ясно выступаетъ на видъ особенно
въ выводахъ и объясненіяхъ съ частицами; поп ісіео (ісісігсо)
дноб, диіа, ві—либо съ поп, диой, диіа, 8І—, ісіео (ісісігсо),
изъ которыхъ оборотъ съ поп одно и тоже съ реторнческимъ
(ироническимъ) вопросомъ безъ поп. Мегсаіогіѣиз .езі ай еов
асііѣив піа^ів ео, иі, диае Ьеііо ссрегіпі, ѵепсіапі, диаш еіс.
Саев. В- О. 4, 2. ѴіЛеЬаі ісі віпе гере Регзагит поп розке
Гіегі Оіеодие еит аіпіеит віЬі сиріеЬаі асЦипрі. Кер. Аіс. 9.
Ке піиііит піиііі роепаіп сарііік виЬігепі, ісісігсо Піа аогііііо
сотрагаіа еві. Сіе. Сіиепі. 46. 8иЬ рсчііішв ѵевігіз, ігіЬипі,
віаЬіі (Іотііог Піе АГгісае, Всіріо. Ісіео диаііиог поЬіІівяііпоя
сіисез Роевогиш іи ІІіврапіа, диаііиог ехегсііие і’исііі Ги^аѵ-іі-
дие? Ісіео 8ур1іасеіи серіі, НаппіЬаІеіп сіеѵісіі еіс.? Ьіѵ. 38,
53. Кои, зі Орітіиш сіеіепсіівіі, ісісігсо іе івіі Ъопиш сіѵеш
риіаЬипі. Сіе. Ог. 2, 40. Ап ійсо аіідиісі сопіга тиііегез іе-
сіі, пе іоіигп есіісіиіп асі Сііеііііопік агіяігіиіп негіріиіп ѵісіе-
геіиг? Ісі. Ѵегг. 1, 41.
*І Впрочемъ чио и циіп так. обр. бываютъ всего больше съ ео, которое
передъ послѣднимъ—см. Грамм.—часто опускается.
— і'.В —
Ргоріегеа, поэтому, т. е. въ силу только что сказаннаго
основанія, всегда означаетъ исключительное основаніе, но толь-
ко фактическое,—впереди-ли будетъ оно приведено въ видѣ
независящаго предложенія или въ видѣ предложенія придаточ-
наго съ диіа, либо—какъ всего чаще бываетъ—зависящимъ
послѣдующимъ съ диосі, диіа, рѣже еъиі, не. Ошпіит іогііь-
яіті кипѣ Веіцае, ргоріегеа, циой а сиііи аідие Китапііаіе
Ргоѵіпсіае Іюпціззіте аЬзипІ. Саез. 13. О. 1. I.
591.	Мосіо, пирег, гесет, ргохіте, поѵіззіте, іапіит уио</,
раиііо апіе. Мо<1о, ірііок, чйч ог„ только-что, только
сейчасъ, означаетъ время, смежное съ временемъ, означаемымъ
словомъ пипс, съ истиннымъ настоящимъ временемъ ‘і; это
время можетъ быть и многими годами, если ихъ надобно выста-
вить въ контрастъ сь какимъ ниб. другимъ періодомъ времени
въ сжатомъ видѣ одного цѣлаго- Это идетъ и къ пирег, изъ
поѵірег, ѵксо<тті, недавно, и промежутокъ времеви въ этомъ слу-
чаѣ представляется только немногими днями, недѣлями, а ужь
много-что мѣсяцами. ’) Ргохіте, въ то.іько-что прошедшее
время, на этихъ дняхъ, на-дняхъ, не позволяетъ воображать
сколько-ниб. подольше этихъ опредѣленій Коѵізяше, (вотъ]
сейчасъ только,— (вотъ) толъко-что, Цицеронъ и Цезарь не
говорили, а вм. него употребляли ргохіте. Помянутые писатели
не употребляли и гесеп5=томко-что недавно передъ этимъ,—
такъ что есть еще п слѣды бывшаго. Говорится гесснз всего
больше только о качествахъ, — все равно, о настоящемъ, или
о прошедшемъ нремепи идетъ -рѣчь. ІІрп шогіо, пирег, рго-
хппе, поѵіззіше ставится регГесІиш, когда оно есть ргаезепз
асі. регі'.; но можно употреблять при пихъ н ріиздпатрегіес-
Іииі, когда опп означаютъ не истинное настоящее время, какъ
бываетъ въ большинствѣ случаевъ, а настоящее историческое.
Потомъ, раиііо апіе —не задолго тредъ тѣмъ (этимъ), не-
много назадъ, такъ какъ позволяло имѣть въ виду и истин-
ное настоящее время, а также—да еще я чаще—и историчес-
‘) ПрОТШІ. ІІІИІПІВ.
’) Против. ргіііеш.
—
кое настоящее, употребляется и съ регіесіит и съ ріиздиат-
регіесіипі. О Іапіит диой см. § 593. Іп диа игЬе тосіо @га-
ііа, аисіогііаіе Логиітиз, іп еа пипс Ьіз оглпіЬив сагетив.
Сіс. Ьіѵ. 4, 13. Сл- Сіс. ОЯ. 2, 21. Еас, диой пирег Гесізіі
іп сипа. 1(1. Ьіщ 12. Неіѵеііі еі АПоЬго^ея пирег расаіі егапі.
Саез. В. О. 1, 6. фиісі еа, диае пирег, і(1 езі, раисіз апіе
заесиііз шеЛсогит ііщепііз герегіа зипі? Сіс. Ь. 2, 50.
Іи ііз Ііііегіз, диаз а іе ргохіте ассері. И. Ьіѵ. 5, 15. РІе-
гадие оррійа, диае поѵізвіте СагіЬаціпіеп.зез Ііаішегапі, ро-
риіиз Вошапиз айтіпізігаЬаі. 8аіІ. <Іи^. 15. Несепя асі Вері-
іит ассеріа сіайея Ьаііпоз іга аЬзііпиіі. Ьіѵ. 2, 22. Ьасейае-
топіі, диі раиііо апіе ѵщиегапі, регіеггііі расего реіеЬапі.
ЬТер. АІс. 5.
592.	Модо—тодо, пипс—пипс, іит—іит. Эти три соотно-
сительные оборота вообще значатъ то — то, частію — ча-
стію, сг одной стороны—съ другой, но въ частности піойо—
тсміо зн. собственно: «едва только явилось одно, какъ уже
вотъ явилось и Оруие», напротивъ, пипс—пипс: «въ одно и
тоже время то одно, а тутъ ужъ и другое», и іиш—іиш
ивъ «ной разъ одно, а въ другой другое»-, всѣ эти три оборота
употребляются и о настоящемъ времени, и о прошедшемъ, и
о будущемъ, только пипс — пипс у Цицерона и Цезаря не
встрѣчается. Саііііпае тодо сііиз тойо іапіиз іпсеззиз егаі.
8а1І. Саі. 11. Хипс зш^иіон ргоѵосаЬаі пипс іпсгераЬаі отпез.
Ьіѵ. 2,10. Ніс ріига регзедиі іит та<цпіц(1о ѵоіиіпіпіз іит
іезііпаііо ргоІііЬеі. Кер. Ргаеі’. 8. АіЬепіепзіит гет риЫісаш
солзіііиегипі ІеяіЬиз аідие іпзіііиііз іит Тіісзеиз, Іит Ьгасо,
Іит 8оІо, іит Сіізіііепез, іит тпиііі аііі. Сіс. Еер. 2, 1.
593.	Модо, іапіит, детит, воіит, Іапіит тогіо, яоіипі то-
до, воіив, іапіит поп, іапіит уиод, поп тосіо, поп Іапіит,
поп воіит, поп пето... пізі, (Іипіахаі. Мойо, только, выра-
жаетъ мѣру, слѣд. даетъ знать, что говорящимъ для его цѣлей
предполагается, допускается либо желается, требуется только
выполненіе, осуществленіе чего-ниб., и больше ничего,—а по-
этому и бываетъ при ітрегаііѵи», сопіипсііѵиз, при ві, (іиш,
передъ пе и въ другихъ случаяхъ, гдѣ что-ниб. предполагает-
ея, желается. Ѵійс піойо. Аи<1і пкиіо. Ѵппе тосіо шіго. Тег.
А<і. 4, 1, 21. Ыѵіпаііо тщ;піііса гея еіяаіпіагія езі, зітойо
еяі иНа. Сіс. І)іѵіп. 1, 1. (^иапщиага циія і^погаі, циі
тодо ипциат тейіосгііег іяіая гея ясіге сигаѵегИ. Ій. Гіасс.
29. Тапіит, только, а еще (больше* никто, ничто, выражаетъ,
ято фактически, на самомъ дѣлѣ, не было, не дѣлалось, нѣть,
не дѣлается ничего, кромѣ того, что означено съ іапіит, а
отсюда, смотря по качеству противоположнаго, противъ чего
Іапіит выставляется, часто зн. 2> только что, развѣ толь-
ко. Тііигіит (уіісипі) Тоіояае іапіит яепоз йепагіоя аЬ Ьія,
циі ай Ъояіет роПагепі, іп яііщиіаз ѵіпі атрііогая рогіогіі
пошіпе ехещяяе. Сіс. Еопі. 5. Іп цио зі іапіит еит рги-
«Іепіет сіісат, тіпия, циат АеЪеаіп, ргаейісет. Хер. Ли.
9. Вотапія Геге раг питегия Тиіі, ециііит соріія іапіит
чиретаЬапі. Ьіѵ. 33, 4. О іапіит поп см. § 577. Тап-
іит диой = едва только случилось, что, —только что въ смыс-
слѣ: сейчасъ послѣ тто какъ, и этимъ отличается отъ ѵі$, сь
жестомъ при этомъ, какъ іапіит поп § 577, но употребляется
только рѣдко. Тапіит гриоЛ ех Агріпаіе ѵепегаіи, цииш тіЬі
а іе Ііііегае геййііае яипі. Сіс. Віѵ. 6, 5. Бетита, объ упо-
требленіи котораго у писателей классическихъ см. § 569, въ
лагини серебрянаго вѣка получаетъ значеніе исключительно,
только. 1 ііясірііпапі тііііагеіп Ап^ияіпя яеѵегіязіте гехіі: пе
Іераіо циіііет сиіциапі, піяі ^гаѵаіе ЬіЬегшячие (Іетгт теняі-
Ьия регпнвіі ихогет іпіегѵіяеге. 8иеІ. Аир. 24. 8о1ия, одинъ
только въ смыслѣ одинокій, т. е. тотъ ели другой безъ спут-
никовъ, безъ товарищей, безъ помощниковъ и т. а., всегда бы-
ваетъ эпитетомъ; по яоіит, единственно, только, ьсеі'ісв. на-
рѣчіе, бываетъ въ связи всегда съ глаголомъ, и выражаетъ, что
«имѣется въ виду только то, что выражено глаголомъ съ его
грамматической обстановкой». М;уия ЬеІІпш іштіпеге агЬііга-
Ьаіиг, чиаш яі сит ЬагЬаго воіит сопіетіегепі (если бы не
предстояло имъ ничего другаго, кромѣ борьбы съ варваромъ).
Яер. Соп. 4. Сит ЬагЬаго зоіо — пи съ какими еще непріяте-
лями, кромѣ варваровъ. Тапіит шоііо и вошедшее въ рѣчь
послѣ Августова вѣка воішп тоііо только сильнѣе и рѣзче вы-
ражаютъ смыслъ словъ: іапіиш и воіит. Какимъ образомъ поп
тойо, не, только, можетъ получать значеніе: не говоря ужъ—,
«с то. чтобы—, т. е. значить тоже, что пе бісаш, ') это
легко сообразить изъ сказаннаго выше о тобо; о другомъ
его употребленіи, такъ же какъ и о поп зоіипі, поп іапіиіп
съ слѣдующимъ потомъ кеб еііат в т. п. см Грамм. Если
слово «только» находится въ связи съ выраженіемъ усло-
вія и указываетъ на единственный случай, въ которомъ мо-
жетъ пли могло бы оказаться то пли другое (только въ томъ
случаѣ, подъ тѣмъ условіемъ, что—), то дѣлается оборотъ
съ поп-ПІ8І, пето, нііііі... пізі либо съ пізі—поп, псто... Это
же бываетъ, когда «только» стоитъ въ связи съ какимъ-ниб.
другимъ, не условнымъ выраженіемъ, которое, однако, можно
или надобно обращать въ условное сужденіе. Ні пііігі гесіиіп
риіабипі, піві (примутъ за вѣрное что-ннб. только тогда, т. е.
въ томъ единственномъ случаѣ, когда оно—) диосі ірзогиш
іпогіЬиз сопѵепіаі. Ьтер. Ргаеі. Ашісіііа, піві іпіег Ьопов, еззе
поп роіезі (можетъ быть только между людьми хорошими, т. е.
только въ томъ случаѣ, если они—). Сіе. Внпііахаі или бип-
іахаі, собств. = если такую-то вещь (спеціально, ближе) оцѣ-
нить, взять во вниманіе, разсмотрѣть, 2) не рѣдко потомъ полу-
чаетъ значеніе только, во въ частности 1) настолько (насколь-
ко нужно, требуется), 2) единственно,развѣ только т. е. въ стро-
гомъ смыслѣ только, 3) ио крайней мѣрѣ, я) и особенно у
позднѣйшихъ писателей а) рѣшительно только, конечно (разу-
мѣется) только, Ь) = дѣйствительно, конечно, разумѣется.
8іп аиіеш іеіипііаіеиі еі віссііаіеіп еі іпоріат (въ рѣчи), биш-
піоііо 8іі роіііа, <1иш игЬаиа, биш еІе.цапБ, іп Аііісо цепеге
ропіі, ііос гесіе дмтіахаі (настолько-то). 8еб диіа еіс. Сіе.
Вгиі. 82. Ваі 8иів бі^пиіп ВаЬигга: веб ребііаіи ііитіахаі рго-
сиі аіі вресіеиі иіііиг: егріііея іп асіеш іпііііі. Саез. В. С. 2,
41, гдѣ бипііахаі въ связи съ ргосиі аб кресіеш. Сиг егцо
’) Зейффцтъ, Ьаеі. р. 514.
’) Опущено аііциів, какъ нерѣдко бываетъ зто при іпциіі = говорятъ,
скажутъ.
^Сл. сегіе, каііепі, § 564.
— 7Г —
поп ійіеш іп рго сіѵііі заііз іпзігисіі еззе роззитиз, а<] Ііос
сіитіахм (по крайней мѣрѣ хоть), пе іп позіга раігіа реге-
«гіпі еззе ѵігіеатппг. 1(1. Ог. 1, 58. Точно такъ же: Ѵакіе те
АіЬепае беіесіагипі, игѣа дитіахаі еі нгЪіз огпатепіит. Ій.
ЛЫ. 5, 10, но другое дѣло въ словахъ: Оиіз аиі еит йііщаі,
циспі теіиаі, аиі еит, а дио зе теіиі риіеі? Соіииіиг Іатеи,
гігпиіаііопе Литіахаі ай Іетриз (разумѣется, только до време-
ни для виду). Ій. Ьаеі. 15. Аііі ех ійопеіз йггтіахаі (конечно,
аисІопЬиз осіо рагіез (огаііопіз) зесиіі зипі. ()иіпі. 1, 4, 20.
Примѣч. При неоиредѣленныхъ выраженіяхъ числа и мѣры
раисі, рагѵиз, ехі^ииз... шиііі, тацпиз.., да и опредѣленныхъ
числахъ ипііз, (Іио... мы въ переводѣ вставляемъ слово только
для выраженія противоиоложности другимъ числамъ, мѣрамъ.
Раисі, сіесет... иапр. сескІетипі = только немногіе, если взять
въ расчетъ потери у непріятелей, и жестокость и продолжи-
тельность сраженія. 8аріепз роіегіі,зіиііиз поп роіегіістолько
мудрецъ—, а простецъ—.
594 и 595. Нат, епіт, патцие, пат еі, еіепіт, ‘иігдчіе,
зсііісеі, пітггит, ѵійеіісеі, петре. Хат соотвѣтствуетъ всего
больше русскому да, именно, именно такъ,—дѣло еъ томъ, что.
и выражаетъ либо основаніе, причину, въ смыслѣ потому что,
либо объясненіе и подробное изложеніе чего-ниб. предъидуща-
го. Прямая роль его въ ігапзіііо, оссираііо и ргаеіегіііо, *)
такъ же какъ и въ ерапаіерзіз, въ сложныхъ диізпаго? иЬіиат?
и пр., въ горячихъ вопросахъ, ;) и еще, наманеръ епіш, при
вводѣ парэнтезиса. Усиленный тонъ получаетъ оно въ видѣ
нані((ие, которое у Цицерона бываетъ только передъ словами,
начинающимися съ гласной буквы, ио не встрѣчается въ вопро-
сахъ, и выражаетъ всегда съ какой-ниб. стороны основаніе. ')
Но паіп еі зн. просто дѣло въ томъ, что и. Епіш, какъ мы
видѣли, употреблялось въ комбинаціяхъ такихъ: аі епіш, зесі
1 См. Зейг/нрерта, Зсіюі. Ьаі. въ главахъ, гдѣ идетъ рѣчь о той либо дру
гой частицѣ.
’) См. Грани.
’) Сл. Зеіігуіг/^ріпа, Ьаеі. р. 114.
7І
епіш, ештѵего, ѵсгит епіт ѵего; отсюда ясно, что оно, пожа-
луй, имѣетъ значеніе нашихъ: да, или ну-да, именно, и же-
лаетъ указать на что-ниб. фактическое, на подлинность, не-
сомнѣнность, я указываю на то, что—, выставляю на видь,
что—. Если же между тѣмъ, па чтд указывается, и тѣмъ, по
случаю чего указывается, отношеніе будетъ таково, что первое
окажется основаніемъ послѣдняго, то епіш для насъ будетъ ча-
стица винословная. Въ парэнтев псахъ она бываетъ чаще, чѣмъ
наш, а въ оссираііо, ігапзіііо, ргасіегіііо совсѣмъ не встрѣ-
чается; въ вопросительныхъ предложеніяхъ бываетъ только тог-
да, когда спрашиваютъ объ основаніи для чего-ниб. Въ этихъ
же границахъ употребляется и еі епіш, но оно всегда выра-
жаетъ только основаніе (потому что, такъ какъ, либо да, имен-
но такъ). Наконецъ, разница между всѣми этими частицами въ
сущности можетъ сдѣлаться очень мала: это показываютъ напр
такія мѣста: Лиз епіш яешрег езі диаезііиш аедиаіліе: печие
епіт аіііег еззеі .щз, и сейчасъ потомъ: Опші щііпг гаііопе
соіепсіа еяі еі геііпсіиіа іпзііііа снш ірза рег яеяе—пат аіі-
іег .іизііііа пои езяеі—іпш ргоріег ашрІіГісаііопепі Іюногіз еіі
&1огіае. Сіс. ОЙ'. 2, 12. Еще: чаще говорится педпс(пее) епіш,
поп епіш, а не паю поп. Еще другіе примѣры можно найти
у Зейфферта въ указанныхъ мѣстахъ, въ грамматикѣ и при
собственномъ чтеніи; а здѣсь они заняли бы слишкомъ много
мѣста.
2. Кеііісеі зн. естественно, разумѣется, конечно (только),
произошло, какъ іііссі. из'ь зсі Іісеі, а у Плавта, Теренція и
Лукреція сочиняется даже съ асс. с. іпііп. '); указываетъ на
то, что во ближайшимъ, хорошо извѣстнымъ причинамъ можетъ
явиться именно только то дѣйствіе или состояніе, качество, и
то именно лицо, та вещь, которыя упоминаются въ рѣчи послѣ
этой частицы. Ѵіііеііссі, образовавшееся такъ же, какъ и ясі-
Іісеі, и намалеръ послѣдняго, у Плавта и Теренція управля-
ющее и асс. с. іпііп. —зн, очевидно (только)', указываетъ на
'I У Лукреціи есть даже и ьсігс Іісеі. Еще о всііісеі, ѵіііеіісеі, пііпігіпп,
Ш’Шре сл. Вебера, ѴеЬипдосЪ. стр. 614 слѣд.
— 71'3 —
то, что о дачномъ предметѣ, какъ всакій можетъ видѣть, можно
сказать именно только то, чтй сказано, либо что то или другое
можно сказать именно только о томъ предметѣ, при имени
котораго стоитъ частица. Кіпіігшп ') зн. безъ сомнѣнія, во вся-
комъ случатъ, и указываетъ на то, что въ какомъ-бы видѣ вещь
ни явилась, при всякихъ обстоятельствахъ, то, что говорится
объ ней, всегда будетъ вѣрно. Къ этой частицѣ по смыслу
близко иіідпе=по крайней мѣрѣ, во всякомъ случаѣ,—на ху-
дой конецъ, по крайней мѣрѣ, и так. обр, пниігшп такъ же
относится къ піііріе, какъ сегіе къ каііеіп. Кеіпре, —образо-
вавшееся пзъ наго и ре, какъ циірре изъ (рпа ре,—въ рѣчи
о томъ, что кто-нпб. другой, посторонній, сдѣлалъ либо ска-
залъ, могъ-бы сказать либо подумать,=ну, стало-бытъ, зна-
читъ, непремѣнно, и указываетъ на то, что тотъ крѣпко по-
стоитъ за то, о чемъ сказано съ петре; но въ рѣчп о томъ,
чтд кто-нпб. самъ сдѣлалъ либо сказалъ,=&і, именно, вѣдь
ужъ, разумѣется,—и выражаетъ согласіе на что-ниб., подтвер-
жденіе чего-ниб., и въ вопросахъ ^будто—? въ самомъ дѣ-
лѣ—? Эти частицы—кромѣ только иііуие — употребляются п
пронпческн, п притомъ петре чаще, нежели зсііісеі, ѵйіеііееі
в піиііпіпі. йепесіиз езі орегоза еі ’зешрег аііеііз а^иііі еі
тоііепз, іаіе всіігсеі, <]иа1е сіуиздие зішііит іп зирегіоге ѵііа
іиіі. Сіе. 8еп. 8. Впііиз Іеггапі озспіо сопіщіі, всіНсеі уиоіі
еа СОІППШНІ8 таіег отпіит тогіаііши еззеі. Ьіѵ. 1, 56. 8сі-
Іісеі (иронически) із зит, <ціі ]ш1ісет Саііііиаіи нііііі зееітіе,
нііііі аініасіег рег не ірзит віпе 8иІІа і'асеге роІиІ88с. Сіе.
8иІІ. 24. 9,иі<1 Ги^іеБапі? Ргоріег теіиііі. Оиііі тсіиеЬапі?
Ѵіиі ѵйіеііееі. Сіе. Саес. 15. Ното ѵйіеііееі (иронія) (іпііііиз
еі репшніезіия ѵосеш сопзиііз Іепе поп роіиіі. Ііі. Саі. 2.
6. Ыпп зоіипі раігоішиі ешп ізііиз іпзпіае, кесі еііат стт7(і:а
іітспріиш ѵіііі Зугасихія. Нее іришішп езі? На піавдіит, иі
Ьаііпо ипо ѵегЪо ехргіпіі поп роззіі. Із езі пітігит аѣтг,і,
*) Объисшіюіі. изъ пі еззеі, тігит і’огеі, пі тігит аіі, ие аіі піігиіи, во
не окиичатс-іьио ясно. Сл. Зейірірершо, Ьаеі. р. 1-16. Нлів-исбвач, Зііііві. стр:
Ь14 въ выноекѣ. (Рі/сс. пср. стр. 576).
диі яаіиіет сіесііі. Ігі. Ѵегг. 2, 68. ОпіпіЬия гедіЬив, диіЬив-
сиш рориіив Нопіапи$ Ьеііит уезыі, Ъипс ге^ет пітігит
апіеропез. И. Миг. 22. Ашіс диісіет ^ат сіапсіа пітігит
ѵеіа випі. Ісі. Ог. 23. Пітігит (пронич.) іпвапив раисів ѵі-
сіеаіиг ео, диосі тахіта рагв Ііопііпит тогЬо .{асіаіиг еосіет.
Ног. 8аі. 2, 3. 120. Ѵеііт Ѵаггопів еі Ьоіііі тіііав іаисіаііо-
пет, Ьоіііі иіідие. Сіс. Аіі 13, 48. 9ио сііе ѵепіев, иіідие
сит інів арисі ше вів. ІЬісІ. 4, 4. Кипс, диосі пііііі аЬв іе (1а-
іиг, ісі ассіріо, еов евве ііЬі ілішісіввіток: петре ргоріег сіе-
сигоав. 1(1. Ѵегг. 2, 61. Ти отпіа сопвіііа сІіНёгеЬав іп ісі
іетрив, диит всігетив. диае Вгишіівіі асіа еввепі: всітив
петре: Ьаегетив піііііо іпіпив. Ісі. Аіі. 9, 15. А'етре (конеч-
но, правда, точно, даі іпсошровііо (Ііхі сиггеге ѵегвив Ьисіііі.
Ног. 1, 10, 1 (указываетъ на 8аі. 1, 4, 8). Петре пс^ан асі
Ьеаіе ѵіѵепсіит ваіів ровве ѵігіиіет? Сіс. Тизс. 5, 5, а пе-
редъ этимъ тотъ, кого теперь спрашиваютъ, дѣйствительно вы-
сказалъ нѣсколько мыслей о томъ, что добродѣтель—недоста-
точна, безсильна. Аі аѵиз поЬіііз. Тисіііапиз петре (ирониче-
ски) іііе, диі сиш раііа еі соіЬигпіз иитгаоз рориіо сіе гозігіз
врагдеге воІеЬаі. ІО. Ріііі. 3, 6.
Примѣч. Слова: именно, то есть, можно переводить словами
пітігит, ѵійеііееі, всііісеі, петре только тогда, когда въ смыслѣ
этихъ русскихъ словъ можно сказать да, конечно, но вѣдъ ко-
нечно, а ужъ разумѣется... Слова: то есть, конечно, разу-
мѣется, именно, въ поясненіи, оговоркѣ, совсѣмъ не перево-
дятся, если за ними должно слѣдовать, безъ всякихъ заднихъ
мыслей, безъ всякаго двусмыслія, асс. с. іпйп., иі, не, — пе,
иігипі—ап, диосі, диіа, 2) если они стоятъ передъ именемъ
предмета, который передъ тѣмъ только что былъ объясненъ,
охарактеризованъ, 3) съ глаголомъ (ііео въ сейчасъ помянутомъ
случаѣ. 4і съ мѣстоименіями ів, диі, съ (Іісо или безъ него,
если напередъ поставлено какое-ниб. имя существ., и надобно
точнъе обозначить,—какой отдѣлъ, какія особенныя недѣлимыя
тутъ имѣются въ виду на умѣ подъ упомянутымъ тутъ сейчасъ
именемъ. Ьосиівіі ше, диогі асіііш і^погаѵі, ѵігіиіе пііііі ріи-
гіб аевііпіаікіиш евве, или: не ікіеш (Іагеш саІишпіаіогіЬив,
— 721 —
или- сапвва диае віі ііѣі аЬеишІі, или саиввак іпітісіііагшп,
циав—§егІ8. Кипітиз Коіпаиогит огаіог, Сісего. Йипітив —
огаіог, диі—, Сісегопет Лісо. 8итті—огаіогів, Сісегопіз гіісѵ.
8сіріо, іе диі НаппіЪаіет ѵісіі или Дісо еит, диі—.
596.	№едие (пес), еі поп, ас поп, поп, пеѵе. Хедие=ине,
а не, насколько оно подходитъ сюда,—зн. и въ тоже ѳрелія
не—, и при этомъ не—, либо еще такъ что (чтобы) не,
безъ—, не съ дѣепричастіемъ. Если впереди будетъ иі Гшаіе
либо не, то вм. педие говорится пеѵе, между тѣмъ какъ еі
поп бываетъ только послѣ иі сопвесиііѵшп Еі поп, ас поп
и одно поп значатъ не,—впрочемъ, съ тою разницею, что поп
выражаетъ чистую противоположность, и поэтому просто уни-
чтожаетъ значеніе и важность въ данномъ случаѣ одного (от-
рицаемаго посредствомъ поп) изъ двухъ противопоставленныхъ
другъ другу понятій (а не): еі поп и ас поп сами по себѣ
собственно этого не дѣлаютъ, а просто прибавляютъ только
дальнѣйшее, новое свѣдѣніе, указаніе, извѣстіе къ тому, что
было сказано ( = « не, а не а не). Впрочемъ иногда частицы
эти получаютъ значеніе а напротивъ не, а пожалуй не: и
тутъ опять отрицается что-ниб. противоположное тому, что
есть или должно быть на самомъ дѣлѣ; но это дѣло случайное.
Мііііев поп Іоіщіоге огаііопе еві соііогіаіпв, диат иіі ^иае
рпвііпае ѵігіиііа шетогіат геііпегепі, иепе регіигЬагеиіиг аиі-
то. Саев. В. Сг. 2, 21. Еіегі роіеві. иі гесіе диів вепііаі, еі
іб диой вепііі. роіііе еіодиі поп роввіі. Сіс. Тивс. 1, 6. Ке
ге&ев дп йет арреііаѣапі, веб раігіае сивіосіев, веб раігев еі
йеов пес віпе саивва. Сіс. Ьер:- 2, 10. ()иае ві орровііа Мі-
іопі риіагепі, сейегеш іетрогі пес іпіег іапіат ѵііп агшогит
ехівіітагеш евве огаіогі Іосит. Ій. Міі. 1. ПІа, диае аііів віс.
аііів весив пес іівйепі ветрег ипо тоііо ѵійепіпг, і’ісіа евве
йісітив. Ій. Ее#. 1, 17. Сотиіиіаіиг оЙ'ісіит еі поп ветрег
еві ійет. І<1. ОЙ 1, 10, гдѣ можно бы сказать п просто поп
безъ еі. Еехііііо §гаѵів ііціиіа іасіа еві еі. поп Гегешіа. Ій.
Ь'іаСс. 34, т. е. и невыносимая. Иийа гев гесіе роіеві айпіі-
нівігагі, ві ипиьдиівдие ѵеііі ѵегЬа зресіаге, еі поп ай ѵоіип-
іиіеш щив, диі еа ѵеіѣа ІшЬиегіі, ассейеге. Ісі. Іпѵ. 2, 47.
46
722 —
Кето егаі. дпі іііаш геит, ас поп іпіііез сопдептаіит агЬіІ-
гагеіиг. Ід. Аіі. 1, 16. фиаеі пшіс ід ацаіиг, диі§ ех іапіа
лшііііидіпе оссідегіі, ас поп Ьос диаегаіиг. сит еіс. Ід.
Атег. 33.
Примѣч. Какъ различаются между собою педие и еі поп,
ас поп, а отъ всѣхъ поп,—точно такъ же отличаются и педие
диіядиаш, педие иііив—и подд. отъ еі пеню, еі пиПив, еі пі-
Іш и подд., а вето, нііііі отъ того и другаго оборотовъ. Точно
такъ же надобно понимать и разницу между еі—педие и еі—
еі—поп, но въ этомъ случаѣ никогда не бываетъ противопо-
ложности между дѣйствительностью и чистымъ представленіемъ,
а напротивъ поп со своимъ понятіемъ тутъ равносильно утвер-
жденію. Нагиврісипі гезропвіз Іипс еі ]иді рег дѳсет <1іее
і'асіі 8ПВІ, педие (съ одной стороны—а съ другой и не—, да
и не,—или: не только—, но и не—) гев иііа, диае ад ріа-
сапдоз Йео8 регііпегеі, ргаеіегпііква езі. Сіе. Саі. 3, 8. Еі
зеіпрег піе соіиіі еі а віидіів повігів поп аЪІюггеІ (і. е. еа-
депі віидіа ведиііиг). Ід. Віѵ. 13, 22.
597.	Лои, каи&, піЫІ, педиадиат, кашідиадиат, пеиіідиат,
тіпіте. Прямо отрицающая частица поп отрицаетъ либо ра-
зумность, логическую вѣрность, либо фактическую достовѣр-
ность того, что говорится о чемъ-ниб.. либо правильность связи
въ которой выставляются обстоятельства дѣла. Наші дѣлаетъ
тоже самое, только выражаетъ у говорящаго желаніе утъ-
ритъ,—рѣшительно не, совсѣмъ не». Поэтому оно идетъ не
только въ такихъ выраженіяхъ, какъ ііаид зсіо, Ііаид іцпого,
ііаид рщеі (роепііеі, ридеі, деееі, ріасеі... сопѵепіі, Іісеі..),
но прямо и въ особенности въ означеніяхъ качества, числа,
величины, напр. Ііаид дшедшип, ііаид шіппб, Ііаид рагѵиз,
Ііаид іпа§іш8, Ііаид аіирііик, Ііаид і'асіііз, Ііаид дШ'ісдік..., не-
рѣдко еще вмѣстѣ съ ііа по фигурѣ Іііоіеа, но у Цицеропа п
Цезаря встрѣчается гораздо рѣже, чѣмъ у Ливія и поэтовъ.
Какъ поп и Ііаид, такъ же одонородны и педиадиаш и Ііаид-
диадпат = никакимъ образомъ, совсѣмъ не, но пеиІідиаіп=
ни подъ какимъ видомъ, ни въ какомъ отношеніи, ни съ ка-
кой стороны. Кііііі нерѣдко, какъ ойсгѵ, получаетъ значеніе
— "_*3
совершенно не, нисколько, ни насколько, т. е. ни на малѣй-
шую долю, ни въ какой степени. Міпіте, собств.=всего мень-
шіе, весьма мало,—по обстоятельствамъ, огъ рѣзкости контра-
ста съ сосѣднимъ понятіемъ переходитъ къ значенію ни п
малѣйшей степени, нимало, нисколько, какъ вообще въ раз-
ныхъ случаяхъ, такъ особенно въ отвѣтахъ. Наид Ліи езі. Тег.
Епп. 2, 3, 67. ЬаийіЬиз каид, тіпиБ, щгат ргаетіо ^ашіені
іоііііит апіті. Ьіѵ. 2, 60. Мапіопіиз ѣос ргоеііо ІмиЛ ііа
піацпа тапи (Тгаесіае Ги^аіиз езі. Мер. Раиз. 1. Еііатзі от-
піа, сріас бісепсіа.зипі, ІіЬеге ер;о (Ііхего, педиа^иат Іатеп
огаііо теа іп ѵи1§из етапаге роіегіі. Сіс. Атег. 1. Еогит
раіег, ргийепз еі "гаѵіз, Ъаийциациат еіоциепз, заере заіиіі
геіриЫісае і'иіі. Іб. Ог. 1, 9. Е^о пеийдкат оЖсіит ІіЬегі
езве Іютіпіа риіо еіс. Тег. Ашіг. 2, 1, 30. Ногит отпіит
ІОТІІ88ІШІ зипі Веі<гае, ргоріегеа цпосі тіпіте аб еов іпегса-
іоген заере соттеапі. Саез. В. Ѳ. 1, 1. Піопузіиз ргіог Іиіі
тіпіте ІіЪібіпозиз. Еер. Вео-. 2. С^иісГ? Ег§о ашіасіззітиз е"0
сх отпіЪиз? Міпіте. Сіс. Атег. 1.
598.	8г поп, пі, пізі, піві еі, еіп, зі тіпиз, зіп тіпиз. При-
даточное предложеніе съ союзомъ если не бываетъ въ двухъ
смыслахъ: 1) Если дѣло таково, что то или другое не слу-
чается, не случалось, то отсюда слѣдуетъ и пр., 2) Если дѣло
не таково, что то или другое случается, то п т. д., вмѣсто
чего можно сказать: если только не будетъ тою, что,—исклю-
чая тто случая, что. Первое отношеніе выражается посред-
ствомъ зі поп, пі, второе посредствомъ нізі; въ первомъ зна-
ченіи, важность либо подлинность сказаннаго въ главномъ пред-
ложеніи выставлена зависящею отъ правильности и вѣрности
сказаннаго въ предложеніи съ зі поп, какъ своего пред-
варительнаго условія, основанія, а во второмъ случаѣ важ-
ность либо подлинность главнаго предложенія выставлена въ
зависимости отъ уничтоженія, отрицанія, недѣйствитель-
ности понятія, передъ которымъ стоитъ нізі: поэтому въ
. первомъ отношеніи между сужденіями главное предложеніе не
имѣетъ никакой силы, если сказаннаго въ придаточномъ пред-
ложеніи не допуститъ; а во второмъ отношеніи между суж-
46*
деніями главное предложеніе не имѣетъ силы только въ томъ
исключительномъ случаѣ, когда сказанное въ придаточномъ
предложеніи допускается. Впрочемт. иногда можно сказать
и зі поп, и пізі. безъ большой важности для насъ въ ихъ
взаимной разницѣ. 8і поп егіз геЬиз іпіз сопіепіпз, шізег
(Ьеаінз поп; егік для насъ отзывается совершенно такъ же,
какъ и: Кізі геЬиз іпіз егіз совіепіиз, піізег (Ьеаіпз поп) егіз-
во первое предложеніе значитъ: если не будешь доволенъ—,
то отсюда выйдетъ то, что ты будешь несчастливъ, а послѣд-
нее: если только дѣло не придетъ къ тому, чтобы ты сталъ
быть довольнымъ, то въ такомъ случаѣ, конечно, выйдетъ, что—,
или: развѣ только ты не будешь недоволенъ (т. е. исключая
того случая, что ты будешь доволенъ ), будешь ты несчастливъ;
либо: ты будешь несчастливъ; это мое мнѣніе только въ томъ
случаѣ, на тотъ разъ, конечно, будетъ невѣрно, когда не бу-
дешь ты недоволенъ. Напримѣръ: К. Непотъ говоритъ: Кедне
ѵего поп і'піі арегѣнні (=аррагиіі), зі Сопоп поп і'ніззеі,
А^езііапш Азіаш Танго Іепиз гері і'иіззе егеріигиш. Соп. 2 и
Арез 6: ОпіпіЬиз аррагиіі (==петіпі поп Гиіі арегіит), пізі
А^езііаиз і'иіззеі, Йрагіат Гиіигаш поп Гиіззе. Вѣдь нѣтъ боль-
шой разницы, сказать-ли: царь черезъ Агезилая потерялъ би
Азію до Тавра, еслибы встрѣтился такой случай, что Конона
не было бы у него къ услугамъ,—либо такъ: царь потерялъ
бы—. еслибы не случилось такъ, что Коповъ былъ у него
на службѣ. Метопа шіпшіпг. Сгебо, пізі ехегсеаз. Сіс. 8еп.
7 = намять слабѣетъ (въ старости); да, конечно, если только
кому не приходится упражнять ее = — но только въ томъ
случаѣ, когда ее не будешь упражнять; а если будешь упраж-
нять, то тогда и говорить не о чемъ. Если въ это сужденіе
вм. пізі вставить зі поп, то смыслъ будетъ: намять слабѣетъ;
да, конечно, когда оставятъ ее безъ упражненія; но другое
будетъ дѣло, рѣшеніе будетъ несостоятельно, если память не не
будутъ упражнять, т. е. (не оставятъ безъ упражненія), будутъ
упражнять. Ашісіііае опіпіпо еззе поп роіегппі, пізі ірз;.е
рег зе ехреіапіиг. Сіс. Гіп. 2, 31= дружескія связи (не) воз-
можны только тогда, когда (не) явится такой случай, что—.
— 72
Здѣсь предложеніе: дружескія связи невозможны, будетъ не-
вѣрно, если выйдетъ такой случай, что—. Но чтобы разъяснить
начинающему ату разницу, которою много занимались, приба-
вимъ еще, что зі поп употребляется 1) тогда, когда удареніе
дѣлается на самой отрицательной частицѣ: Кедпе ісі тітап-
<1шп, еі поп і'асііе асі сгейешіипі аіІбисеЪаіиг. Кер. Соп. 3
Особенно это бываетъ тогда, когда уже впереди было зі, и
выставляется контрастъ, въ такомъ родѣ: зі Гесегіз, сріоб оз-
іеіиііз, тацпат ЬаЪеЬо цгаііат: ді тіо» іесегіз, щпозсаш. Сіс.
Ьіѵ. 5, 19. *) 2) Если отрицаніе'относится только къ одному
которому-ниб. слову въ предложеніи, на которомъ словѣ и дѣ-
лается удареніе,—случай, который встрѣчается въ разныхъ
предложеніяхъ, но особенно въ предложеніяхъ, выражающихъ
уступку, обыкновенно съ аі, сегіе, аі заііепі, аі сегіе, іатеп
въ главномъ предложеніи. Ксс зі Ііос Сгазыіз поп сотівііііі,
іііео поп пліИі еі заере сотпііііипі. Сіс. Ог. 2. 7. ^иі<1? 8і
поп сіесгеѵіезеі, зоіі ебіхіззеі, диіе роззеі гергеѣепйеге? Сіс.
Еіасс. 32. ОЪзесго ѵоз, зі поп асі і'азіоз, пои асі соттепіа-
ітоз ропіііісіші аіітіііітиг, не еа диіііет зсітыз, диае от-
нее регергіпі еііат зсіипі. Ьіѵ. 6, 3. С^иаіііиіп заере ііі шаіі,
зі ігаіит, зі поп Іеѵет іезіет Іаезегіз! Сіс. Ог. 2, 24. Ьо-
Іогет іияііееітит, зі иоироіего Ігаіщеге, оссиііаію. Ііі. РЬіІ. 12,
4. 8і поп еаейеш <>рез ІіаЬешпз, еатіеві іатеп раігіат іпсо-
Іітия. Ьіѵ. 4, 3. Другія мѣста см. подъ аі. 3) Прн соедине-
ніи предложеній въ формѣ зі поп—ііа—, іиш <]<чішт либо
ііа—еі—. Расіе ііа аіідиа зрез езі, ді—поп ісі, диоіі атіііі-
іиг, іп ііапто ІіаЬііигі езііз. Ьіѵ. I, 13. Но пізі гов. 1) тогда,
когда впереди либо дальше потомъ стоитъ какой-ниб. отрица-
тельный терминъ: поп, пеню, пііііі..., и выходитъ понятіе «толь-
ко», о чемъ см. § 593 съ тамошними примѣрами; 2) въ ка-
комь-ниб. послѣдующемъ членѣ періода, въ которомъ ирони-
чески либо и безъ всякой ироніи надобно указать на невѣро-
ятность, несбыточность каиого-ниб. предъидущаго обстоятель-
ства, часто съ І’огіе, ѵего, и въ такомъ случаѣ обыкновенно
') Когда въ такомъ ке случаѣ бываетъ аі (віо) шіішз, объ этомъ будетъ виае.
726 —
принимается за начало сямостоятельиаго предложенія, => А «про-
чемъ, можетъ бытъ—? Или ужъ лучше, бы, пожалуй,—раять,
впрочемъ,—развѣ только, пожалуй,—развѣ тллямо ужъ не-^-міі
См. объ этомъ, грани.; 3) иъ риторическихъ вопросахъ, равно-
сильныхъ выраженіямъ отрицательнымъ, а так. обр. и послѣ
аНи<1—'( ') Мѣ ні есть плеоназмъ, въ сущности гоже,
ЧТб И простое ТІІЯІ, И Произошло ОТТОГО, ЧТО ЛІ8І съ словами
относительными и съ разными союзами (дногі, дпіа) сдѣлалось=
исключая, кромѣ, развѣ только. Міяегоя іііініі поіині, піві зі
ве і'огіе ^исіипі. Сіе. Ог. 2, 58, Такъ говорится піні ні даже
и тогда, когда главное предложеніе ве отрицательное, напр:
№м ві циі<і іп Сяеиаге еяі яихгііі, атпіЬин В.чІІія ігіетп еяИа-
сіпш/шп, грггиі Неіѵеііі і'есонші. Саев. В. 6. 1, 31. Мі, какъ
доказалъ Ганііъ, ничѣмъ не разнится отъ яі по», только упо-
требляется главными, образомъ въ языкѣ юридическомъ и ре-
лигіозномъ, въ божбахъ присягахъ, угрозахъ. Могіаг, пі риіо
іе ппіііе а Саеяаге сопяиіі, циаш іггаигагі. Сіе. Ьіѵ. 7, 13, а
въ параллель атому: І’егеаш піаіе, ві поп орііпге егаі.. Ног,
2, 1, 6. 8і ік Ііогпо, фіі беѵоГия еві, тпогііиг, ргоЬе
Гасіитп ѵігіеіпг: пі піогііиг еіс. І.іѵ. 8, 10, въ простой
рѣчи тутъ сказали бы яі пои. Но яі гніпіія и яіп тпіпіія собств.
зн. если меньше, т. е. если не въ извѣстной опредѣлен-
ной, назначенной мѣрѣ, не на извѣстный опредѣленный ма-
неръ, не такъ, (г. е. какъ слѣдуетъ), потомъ--если не, въ
противномъ случаѣ, а иначе, выражаютъ тоже, чтб яі пои въ
значеніи, указанномъ подъ 1), и употребляются особенно тогда,
когда пі. антитезѣ пе надобно повторять глаголъ. Ііос яі авве-
еиіня ннігі, фгікіео: еіп тіпив, Ьос піе іапіеп совноіог, <|ноі!
роніііаг- воя ѵіж-я. ( іе. 1>іѵ. 7, 1.
') Если ііослі. нііііі піііііі, <|ці<1 іііниі будглъ не піпі, и цпапі, то иго иог-
«ѣдиеі: отиінилси вс къ отрицаіельиому ііиражічіію и ие къ рсторичоскому
вопросу съ смысломъ отриііа'іелі.ііимі., папъ ото бываетъ съ «ііні, и къ иііші.
Ни Лімсегі! пііііі скі аііікі, піяі гесоічіисі? Сіе. Тиме. 1, 24. ОііГісіІо еві ГІісіи
Ііа ѵепшгі поиі.гшп ііпрсгиіогсіп, иі пііііі кііші (т. е. ии о чемъ другомъ, «и
о чемъ еще), чикпі <1е Іюиіе ие, йе Іаисіе еокііеі. Ій. Мао. 22.
— *ІУ7 —
699. Нипс, іат. Жнс, теперь, т. е. въ эту минуту, въ
этотъ часъ, въ это время дня, въ настоящее время года, въ это
время, въ этомъ мѣсяцѣ, въ этомъ году и вр.,—смотря по тому,
отъ чего отличается какая-ниб. настоящая пора,—въ строгомъ
смыслѣ можетъ быть въ рѣчи только о собствеііпо-настоящемъ
времени съ ргаеяепя собств., іиіигипі и ргаея. асі. регі'есіае-,
но гов. и о настоящемъ относительномъ, когда въ ог. оЫіцпа
іп. уста чьи-ниб. влагается рѣчь о томъ, что для какого-ниб.
извѣстнаго времени было настоящимъ. ') Часто тли- употреб-
ляется 1), какъ ѵбѵ бё, въ настоіішит обстоятельствахъ. п
настоящемъ случаѣ, но тутъ, но вотъ, и 2) въ іганяіііо при
обращеніи къ главнымъ частямъ рѣчи и т. и. *) Даш, йотъ и,
теперь («), наконецъ-то уже, выражаетъ, что прибавка и на-
ступленіе какого-ниб. дѣла либо состоянія осуществились па
дѣлѣ либо желательны и требуются, послѣ тою какъ всѣ не-
обходимыя для того условія осуществились, сколько нужно-,
что-ниб. удалось либо исчезло, улажено либо устранено. Но
наступленіе то не пріурочивается ни къ какому времени, а по-
этому .іаіп можетъ стоять со всякой нременпои формой и даже
въ огаііо оЫідиа; оттого оно и употребляется еъ разнообраз-
ными оттѣнками значенія іп. перечняхъ, въ Іганхіііо, ’і такъ
лсе кака. ]а»і ѵего особенно нъ началѣ частныхъ отдѣловъ ч
рѣчи и пр., и въ силлогизмѣ ). Егаі іипс ехеихаііо орргея-
яія, пипс пиііа еяі. Сіс. Ріііі. 7, 5. Миш;, кі ѵіііеіпг, Іюс: іііші
аііня. М. Тияс. 1, 11. 8і іаіех поя паіига ^еініі.чяеі, иі еапі
іряаіп іпіиегі еі регяріееге рохяеіпия, ІіашІ егаі .чапе, сиг
(|ііік<]иаін ііосігіііиіп гециігсгеі: пипс (но вотъ) ноЬія рпгѵц-
Іок іісчііі. іцпіеиіоя еіс. Сіс. Тияс. 8, 1. >Чипі <1ио іненяея
іат, ііісея. Сіе. Ііояс. Соіп. 3. Лат агдопіііш а<1 еиш ііеіегеч,
*) Киііс І'ІІП, і
либо будущаго і
Ьин ІеіирогіЬин.
’) См. Зейуіуіерниі, 8с1ю1, І.иі. стр. 14.
’) ІЬііі. р. I I.
4) ІЬііі. р. 1)1>.
ІЬііі. р. 1!1(і.
іп. отличіе т какого-ниб. опредѣленнаго, даннаго прошедшаго
премиііи, І<ип всего больше просто т ниііш, ргіиа, нирегіогі.
— 728 —
дцо(1 еі ее роііісііив. Тег. Неаиі. 4, 6, 18. Ѵісіеіе іат. Сіс.
(Гм зепех напр. Саіо вотъ еще и старикомъ, т. е. когда
былъ ужь старикъ, д/ат іит поп сопвиІіЬив тосіо, зесі ріегіз-
дие зепаіогіЬиз региісіет тасІііпаЬапіиг. 8а11. Саі. 18.
600.	ОИт, аііднаггдо, (уиапсіо), ипдиат, апіеа, апіе, циоп-
дат, зетеі. Когда-ниб. {подчасъ, въ иной разъ} означаетъ не-
опредѣленную минуту въ прошедшемъ, будущемъ либо въ на-
стоящемъ времени. Это троякое значеніе есть только у аіі-
дпашіо: о настоящемъ времени = подчасъ, въ иной разъ, въ иную
минуту, — нѣтъ-нѣтъ, да и—, того-и-гляди. сл. § 587,—о
прошедшемъ времени —- прежде, въ былое время, въ былыя вре-
мена, въ старину, когда-то, въ кои-то вѣки, бывало—, о буду-
щемъ времени — послѣ какъ-ниб. гг —, современемъ и—, когда-
ниб. да {вѣдь}—, норой гі—, значенія, выходящія изъ общаго
понятія когда-ниб. Касательно кі... дпапсІ<> = если... когда-ниб.,
{въ иной разъ, иногда, ужъ пожалуй) безъ задней мысли: ни-
когда, см. грамм. Хотъ когда-ниб., хоть какъ-ниб. по-лат. бу-
детъ шідиапі какъ въ предложеніи отрицательномъ, такъ и съ
зі..., диапі послѣ сравнительной степени, когда на умѣ будетъ:
никогда ужъ больше, ничего ужъ еще... Послѣ если, когда, такъ
какъ, какъ скоро (зі, дішіп, циопіаю, иЬі...) когда-ниб. перево-
дится всіпеі въ смыслѣ: если... ужь когда ниб., какъ-ниб. выйдетъ
такъ, что—, если ужъ разъ—, (^иоікіаш = когда-то, нѣкогда,
прежде (когда-то), въ отличіе отъ ііипс; въ хорошей прозѣ
употребляется именно только въ этомъ послѣднемъ случаѣ, т. е.
въ рѣчи о времени прошедшемъ; но оііш 1) гов. не только о
прошедшемъ времени = много времени назадъ, тому много лѣтъ,
какъ,—въ древности, встарину, въ старинные годы, въ старыя
времена (когда-то, какъ-то},—во—хотя и рѣже,—также и, въ
смыслѣ аіідпапсіо, о времени будущемъ = послѣ когда-ниб., со-
временемъ когда-ниб.,—въ томъ и другомъ случаѣ о времени
Нарѣчіе въ связи съ оііив—-іііе, которое нанр. въ словахъ: ОПі зиЪгі-
(Іепв еіс. Ѵігд.,—съ окончаніемъ іш, какое въ сигвііп еіс. Да и само іііе упо-
требляюсь для указанія на что-ниб. далекое по времени и для выставленія того
вередъ вообраяіеиіемъ. Объ оііш въ началѣ разсказа басни см, Зейфферта,
КсЬоІ. Ьаі. П. р. 110.
— 729 -
либо очень далекомъ отъ настоящаго, .либо по крайней мѣрѣ
сравнительно далекомъ. Апіеа и апіе = прежде, передъ тѣмъ,
до того, означаютъ вообще сравнительно-прошедшее время въ
отличіе какъ отъ ішпс, такъ и отъ опредѣленнаго, даннаго вре-
мени прошедтаго либо будущаго. Егіі іііші рѵоі'есіо іевдриз
еі іПисезсеі аіы/иапсіо іііе Піез еіс. Сіс. МП. 26. Ѵегііиззит
Лееззе наіиіі Рошрер, диит іііе аЩршпйо поп йеі'иізвеі іпеае.
1(1. Віѵ. 6, 6. Ехізііі Ѵюс Іосо диаезііо, пипі цшшіо атісі
поѵі ѵсіегіЬин зіпі апіеропешіі. Ісі. Еаеі. 19, такъ какъ допу-
скалась мысль, что въ иной разъ новыя дружескія связи и пр.
МПіі ні ипг/иат Яііив егіі. пае іііе іасііі то иіеіиг раіге. Тег.
Нсаиі. 2, 1,5, такъ какъ онъ думаетъ, что всего скорѣе сына
у него совсѣмъ не будетъ. Ізосгаіез геіідиіз ргаеаіаі оппііЪив,
циі ипдиат огаііопев аііщегшіі. Сіс. Ог. 13, такъ какъ зад-
няя мысль тутъ была та, что никто изъ—не превзошелъ Исо-
крата. *) Апіопіиз, дпопіапі ветеі іпсіихіі апітиш віЬі Іісеге.
диосі ѵеііеі, іесіевеі (іііисі) піііііо іпіниз ше іпѵііо. 1(1. Аіі.
14, 13. Еі епіт рориіі покігі Іюпогез диоѣіат і’иегипі гагі
еі іепиез оЬ еатдие саиззаш .ціогіозі, пипс аиіет ей'изі еі
оЬзоІеіі, віс оііт арші Аіііепіепзез і'иінзе герегітиз. Кер. Мііі. 6:
такъ какъ греческая исторія уже вся была дѣломъ прошедшимъ,
поэтому объ ней было сказано оііт; а диопЛат сказано по-
тому, что самъ писатель былъ еще участникомъ въ римской
исторіи. Ѵіг ваесиіогиш тетогіа сііцииз, диі оііт потіпаЬііиг,
пипс тіеііів’ііиг. (^иіпі. 10, 1, 104. Тапіав соріаз (диапіаз
Хегхея) педие апіеа педие розіеа ІіаЬиіІ диіздиат. Кер. ТЬет.
2. Еі і'ссі апіе еі 1'асіо пипс. Сіс. Оіѵ. 15, 14.
601.	Раиііізрег, рагитрег, аІгдиатЛіи. аіідиапііврег. Райѣ
Іізрег и рагитрег образовались изъ раиіішіі и рагиш, а по-
этому и различаются другъ отъ друга такъ же, какъ эти по-
*) Когда Лиліи 10, 14 въ словахъ: Едиііеь іиііеі аііііогіаѵі, иі, зі циапій
ипдцагп ечиеяігі оре аДіиіат гет риЫіеат шетіпеппі, іііо <1іс аппііапіиг,
иі опііпів еіиа ^Іогіаіп іиѵісіат ргаезіеиі тастицы чиишіо и ишіиат ставитъ
вмѣстѣ, то тутъ довольно было сказать зі диапйо, а шічиаш прибавлено толь-
ко въ виду словъ послѣдующей части періода: шѵіеіапі ргаевіеиі, для усиленіи
мысли, слѣд. обѣ частицы, иросто=есліі такъ или сямъ, если цогда-инб.—.
— 730 —
слѣднія;раи1ІІ8рег—немножечко,крогиечку, минутку, наминугп
ку, рагитрег = не много, минуту, на минуту, недолго, не на
долго. ') Но аіідиат4іи — нѣсколько (порядочно), довольно, не
мало времени, сообразно съ понятіемъ слова аіідиін, говорит-
ся о такомъ времени, котораго—хоть только и относительно—
нельзя не замѣтить, нельзя назвать короткимъ, скорымъ. Аіі-
диаиііярег, нѣсколько времени, въ золотомъ вѣкѣ не встрѣчает-
ся: вмѣсто него тогда употреблялось аіідиапіит іетрогія ')
либо аіідиапіит. А4 іетриз на-время, ') аб ехі^иит іет-
ри8=н« короткое время, только очень не надолго. Ти ѵеііпі
апітипі а те рагитрег- аѵегіая. Сіе. Ьаеі. 2. Ііадиа раиіііе-
рег арші оррібипі тогаіі зипі. Саез. В. (і. 2, 7. (,)иит аіі-
уиагпйги іп соЛодиіо Іиіязепі еі сііѵегяі (іізсезвіззепі, Міііігі-
(іаіез геѵегіііиг. Кер. Г)аі. 11. Ьіііепз Іесііз аіідиапіит ас-
диіеѵі. Сіе. Віѵ. 4, 6. Соіипіиг, дпоя теіиітиз, зітиіаііопе
(Іитіяхаі ай іетриз. 14. Ьаеі. 15.
602.	Р1и&. тауів, роііиз, атрііив, ргіив, іат. «Больше», какъ
скоро лгимъ выражается большее число, груда, толпа, величи-
на. объемъ, слѣд. вообще большее количество, будетъ ріиз; но
если оно выражаетъ высшее качество, высшую степень, то бу-
детъ пііщ'Іч. Роііиз, скорѣе. лучше, выражаетъ перевѣсъ, пре-
восходство одного вередъ другимъ,—именно передъ тѣмъ, что
потомъ слѣдуетъ съ диапі, либо указано какъ ниб. иначе,—въ
въ такомъ смыслѣ, что (только) то можетъ имѣть цѣну, пре-
восходство чего выставлено, а не другое. Отсюда роііия, диапі
зн. а не; а если роііия стоитъ послѣ имени того, что постав-
лено ниже, чему не отдано предпочтеніе, то смыслъ будетъ:
не—, а скорѣе, больше, лучгие сказать. Часто роііиз можно
переводить прежде, и въ такомъ случаѣ оно но буквѣ одно и
тоже съ ргіик = прежде; однако, иногда оно употребляется такъ,
что означаетъ только большую скорость, съ которой берутся
за что-ниб., либо что-ниб. наступаетъ либо наступило, и так.
обр. — аоралОо скорѣе, охотнѣе (безъ раздумья) Ашрііив озна-
чаетъ выступъ изъ высказываемой либо лодразумѣваемой мѣры
') 9  *)	^ещ/>(1>ерта, Ьаеі. »ъ мѣстахъ, укііваиііихъ въ Ішіех.
времени, числа, массы предметовъ—еэде больше, дальше, доль-
ше, егце. Поп тлящія диапт зн. частно совершенно столько же—,
совершенно такъ же, какъ и —, частію—и еще обыкновеннѣе—
?.н. меньше, чѣмъ (не столько,—сколько—, не только, но в—, не
просто—, а больше—), одно и тоже съ поп іаіп, диат, въ
• смыслѣ чего въ значеніи нарѣчія рѣдко говорили тпіпѵй, диапг,
поп атрііик, (г/жь) не больше, въ рѣчи о времени—больше
(еще) не,—больше уже не—, вмѣсто чего, однако, чаще говори-
ли даш поп 'пе), поп (пе) рію, )ат вето..., пето рші (боль-
ше никто, еще ужь никто). ')—Ма»ія тадииціе зн. все больше
и больше. РІП8 ѵаіеге, ргоііевве, ргоіісеге. Еасііошв В&гсіпае
орев арші тііііепі ріебеищне ріиз диат тоііісае егапі. Ьіѵ.
21, 2. Регіііііа ріиз диат Ричіса. ШЛ. 4. Сагіінщііпепзез
петіпепі ипдиат Ѳгаеса Ііп^иа Іодиепіет тадіз ті айтігаіі.
Иер. 1)іоп. І.Коп ро88ипі педаге еит айиізке, «еіі попрім? ііио-
Ьик аиі ІгіЬих піеп8ІЬіі8. Сіс. Ьіѵ. 13, 19. Мопиіі, иі роіііів
рйЫісе, диат ргіѵаііт атісіііаш рориіі Вотапі ведиегеіиг.
8а11. «Іи§. 8. 8еіІ циегеіае—аЬ іпіііо Сапіі орегія аЬвіпі: сшп
Ъоііів роііиз отпішЬив ѵоііхдис—іпсірегешик. Ьіѵ. Ргаеі'. ехіг.
.Іат атрііліз Ііогіз §ех сопііпепіег ри^паЬаіиг. Саев. В. 6.
3, 5. ІпѵепіеЬаі ех сарііѵів 8аЬіп і'Ішпеп аЬ сазігіз яиів поп
атріігіз тіііа ракзиит (Іесет аЬезве. ІЬкІ. 2, 13. фикі ѵік
(ѵиііів) атріімз? Сіс. Л'ои тадгз іе, диат (іе іе,іш1ісіит герге-
Ііепііо шеипі. Сіс. ІЯѵ. 10, 26. ^’ес те теае тіьегіае шіігрз
ехсгисіяпі, диапі іиае. ІЬііі. 14, 3. ^ецие епіт тіііі )ат езі
іпІе"гипі, иі теиш ІаЬогет іюіпіпит регісиіія чиЬіеѵашіі» поп
ііпрегііапі. Ігі. Миг. 1. Тиш (Іепідие іп(егЛсіаш іе, іршт /аш
пето іиш іиі ьітіііз іпѵепігі роіегіі, <(ііі кі поп ,(иге іасішп
еб‘8е Гаіеаіиг. Ііі. Саі. 1, 2.
603.	Розіциат, зітиі аідие (ас), зітиі, ытиі еі, иЫ ргі-
тит, сит ргітит, иі рггтит, иі (іетрогпіе), (іит, диит,
(/иоііеь-, диоііезсипдие, диагиіо, дшшіщие, дтшіосипіріе. 8і-
іпиі, яіпші аідие (ас), .чіпті еі, сит ргітшп, иЬі ргітиш,
•) Впрочемъ дяга поп..^ поп.., {дт въ очень лногвхъ місзахі. сохранила и
коренное значеніе; теперь ужь ле—.
- 788 -
П( ІІІНІірогНІС) ЦССГДН .ЧІІНЧНГЬ ЛѴМГЛ гЪ0/>О, КШ.Л (ШМЬКО. гакъ
к»кь оііп всегда аніш'жтн. непосредственное наступленіе чего-
ниб. послѣ другого, и иногда даже и совпаденіе, одновремен-
ность. Гаково ііннчоніе роМцшип бываетъ при регГесХіии; при
рглгоопк либо ргамоня асі. регГосХне оно :ш, — <у. >нв,.го со-
*ыж* ж»/№ как», го »и>Л минуты конъ, а иногда и «ос.пь нтмі
каки, шчлміч. (ііиаікіо, іп. смыслѣ вопросігп'чі.ноіі частицы
иъ іірімоЛ и косшінной рѣчи — конѣі? Въ смыслѣ частицы от-
НОСМ1ШЫІ0І1 <ШѴи-О» ІПО ММГНМО <І}Н>МЯ, «Л ННІЫ/ІО МО/И/. И» 0М».
минуты, го гооліл случаѣ, мнда . какъ *н<>.н.к«> ріто-ииб. ужи
ость, наступило, случилось. наступитъ, случится) *}. І^ііап-
іішріе и (|іиішіосііпі|іі<< іш. «емкій /><ш какі мѣн>ко (когда),
мжй ни, кокѣі ню,ѣкч, но ірюііѵк пъ ирамомъ и косвенномъ
вопросѣ еі ѵосто-.і«К сколько /амь? Въ смысл ѣ отпоентель-
наго союпп ірнИіоа ан. «емкій р«го, лилъ інціый*. а цноінія-
енпіцп'и «сякій ;гого, кошѣі-бы нн: иъ первомъ случаѣ г.іав-
П»а чорта—число отдѣльных-і, случаенъ, а но второмъ - совпа-
деніе при ііоптореніи одного и того же случаи. Цѣіаікіо ехигіо,
Іпівнііііа сгврнпі. РІаііі. М«п. б. б, 27. Аіісіогіініепі аепаіин
охніпге Іюгеііішіх аііііне авпііо ііііп, іріаші» ЛІсхаікІги шог-
іпо Іоцніон Тугіпп пііміпин. Сіе. ЛцС. 2, 16. Маіініі мііенііе,
иі, (/оіж/оупе іііопі ргоііідіиш іініісіагеіііг, Гегіііе рег поѵйіи
(Ііе» акенчйиі'. Ьіѵ, 1, 31. Лѵірия V«Іке.ітріе, чікпніосиік/ие
не тоѵегіні. нЬ Ісгк» епіііин. Ііі. 7, ВО. Ѵ^оЙ'ізд пііііі сегіо-
ппіі Ііоіііііііііп роіеніин егіі, ірііѣіін гесіе ііцпі (Ііііегнк), поп
ргаеіогіііііііпн. < іс. 1>іѵ. I, ". Іи Івіс соік ііініоііо, чіі«(іеяеия*
</ис ѵііііііі, іірріігпіііііі еі іппіііііоііем Ліііоіііі аііпн іііс.оінІІІ,
ііііші <ІІн)есіІ. №ер. Ешп. и. ') Вши насколько оно от-
ІЮСЙТСП сіодіі, НІ.ІСГПНДИЙТТ. <Ім>ніе. »і|і<і(ѣшк>(.’»«с какихъ-іінб.
дѢЙстніП либо какого-ниб. состішнііі нъ индѣ мн/и'оіѣі, <>т
<Ііма лрвмАНМ, въ который случились, либо прододжаднсь
') о цііиийи н, ишічічііи гиипа итшмоіншіі см. в * •
*) Ни |іі><Лі|)ікіп кпп укшннѣі »» пелкиіі і'рпмм.
Лссиниііѵііь «ігі. ііичічіпутпіц-і. ,Ічѵ-. Ліпв«ркѵл ніг.і’шіо, ,,гі. и.*іорле»
(Ііи Си «г иЫпІІѵііп
- 788 —
і'ІЦС другій ДѢЙСТВІИ 11160 СОСТОИ1П11, ПЫСТаіІЛЯСМЪШ СЪ норвЫМЯ
иі. параллель. о поэтому ш. лг.мтіц воки.-- коіге. ііюнЮ кикл,
чисти только іга смыслѣ времени. г о, «в ям> &м>і. кай* * ').
Если іѵь соотвѣтствіе частицѣ іінпі надобно іп. гіанномъ пред-
ложеніи ные.тпіштъ частицу соотносительную. тр гов. обыкііо-
псііпо іпіегон. (иИегііій />«т ііе Іііа Оіарпіо, аііенГО ашіііѵ.
Сіс. Сіііепѣ. НІІ. І)ит ех Ііоиогііпіч сопііпиіа іаіпіііае 1111130-
пніщпе .чиопіні пнініі аііноотіего ^пцииі іііціііШщ сиіиіПю
ені. ѵціііѣ іп репепіііпі. (’іс. Мш. 27. І’Шіг» Йнт гея іііѵіпа
(ирппесепіе жертвы) сопіісіеЬаіиг, цііаекіѵіі а ше еіс. Мор.
Ивин. 2. Другіе примѣры см. іп. грамм
Цішпі. которому сооітгіітствуеть пни, часто и дѣйспаі сельпо
бывающее налицо, а иногда и пипс, кннкѵррируетъ со псѣ
ми предъидущими и съ другими частицами. Стібстмшно оно
сі. ііа ыіннтельнымъ оаначаегі. чисто примиямрю Іыпроіе, г. с.
р.-. то голою п/ммм, лъиігі , шбо ІП ммт-мнб. ав шокое ерг.н.ч,
«кнЛ» . когда но имѣется въ виду иуьѢстіки» оііродѣлеппое
время, и только харпкториауош одинъ какой ипб. пунктъ пре
меіні, выставляется обежаніне.пемюо, случай. Щпппі вообще ян.
комѣ» ч), но иыріыкаі'гь оттѣнки; кгж« біюро, еп мже» ицр» ммк...
мсм'іН/ тьмъ кчк», тонкі кик»	иодамй /«.?•
КОКИ—; но іѵі. осповніип всегда должно быть то первое ііонкгіо.
Т. О. что посредствомъ іриіиі всегда выражается не го, что
іііівііегііыіі дѣйствіи либо соспмніиі слѣдуютъ или слѣдовали
именно одни ни другими, н не то. что одни дѣйствія либо со-
стояніи приходится или нрпходиліігі. между началомъ п концомъ.
Т. О. по время, впродо.іжеііін каких ь ииб. дѣйствій либо еосгол-
НІЙ, но то, что упоминаемое нъ г.і.тініомь предложеніи пращъ
ХОДИТЬ ИЛИ нрошіоінло (ІА (І(>НО ГІ}Н>МЛ СЪ І'ІіМЪ, чіч'і уномлнуто
въ предложеніи при рггочномт. (съ (ршпі), и при а пить не при-
•I Ііипкѵгнііа, такі. часто щ’трІ>чй»>іц«ѵ*иі: Онш Ііаек—ііегішіиг шміпіо иере
щдіііі. прнітго: .мАіЖіІу жн.чч, «* та «рмИ, м ароля
*) і'д.ніо коніо. жъ такимъ імумв'іі пухетъ цнінн, кома ополчат ічИіегк
«р«чнл, но «ЧЧМ ) нааокшогі’я ііЛейомтэ.жсмім, гцічііЛ, ти. конечно, на
лобно птаіімтА «І. Сличи ««во а)ісп> Сіс, Піѵ, 10, I!) « АтІіоЬ я' рочііеііі,
аьріе иііоо «ропа |ІІЧКІ№ГІІ 1<і. 1«п'< ,іа,
7.34
пинается въ расчетъ, есть-ли и какія именно отношенія между
дѣйствіями обоихъ предложеній по существу. Но какъ слово
іевіриз означаетъ не одно только время, но и обстоятельства
времени, такъ и цинги часто зн. 2) при обстоятельствахъ
или привхоОяіцихъ вліяніяхъ, какъ они расположились теперь,
были когда-ниб., или расположатся современемъ, впослѣд-
ствіи,—еа томъ случаѣ когда—, и въ такомъ случаѣ ставится
съ сослагательнымъ, и) —когда (с. іпірегі. либо рІизсріапірегГ.
сонр), Ь) —всякій разъ какъ.— какъ только (с. ішрегГ. либо
ріикди. сон).), с) = такг какъ, винословное, <Г)*= между тѣмъ
какъ однако, тогда какъ однако, уступительное (въ обоихъ слу-
чаяхъ с. ргаея., ігорегГ., регі'., ріішди. соп}.,—смотря по тому,
какой формы требуетъ связь рѣчи*. Во всѣхъ этихъ четырехъ
случаяхъ между содержаніемъ главнаго и придаточнаго пред-
ложеній существуетъ ве только одновременность ’), но еще и
причинная связь. (Діапіо Ъовіі іасіііиь Гиіі аЬіге, диит ргосиі
аЬезвепіиз, <щапі пипс (езі), диит іп сегѵісіЬиз зишиз. Ьіѵ.
44, 39. Кат (иго, диит ех игЬе Саііііпаш ерсіеЬаш, геіігщапі
соіцигаіогит шапши зівіиі ехііигаш риіаЬаш. Сіс. Саі. 3, 2
Сопоп і'иіі ехігешо ЬеІІо Ре/ороннезіасо ргаеіог, диит арий
Ае^оз Нитей соріае ЛіЬепіепкінпі кипі сіеѵісіае. Хер. Соц.
1. Махіша Іаеііііа аЙёсіиз міш, диит (какъ только) аисііѵі
іе соизиіеш іисіиш евве. Сіс. Іііѵ. 15, 7. Кошае Ііаий пііпиз
егаі Іеггогіз, диапі і'иегаі апіе, диит саяіга Рипіса оЬ]есІа
Кошапіз шоепіЬив Гиегапі. Ьіѵ. 27, 44. Тиш, диит іп Л&іа
гее гоадпаз шиііі ашівегапі, Вошае Ябез (кредитъ; сшіскііі.
Сіс. Мап. 7. І.іііегаз еаз пошіиш Іе^егаз, диит Ііаз ргохі-
гоаз зегірвічіі. Г<1. ЛИ. 13, 33. Миііі аппі випі, диит (съ тѣхъ
*) Всего чаще ири диит (Іетрогаіе) с. ішііс. бываетъ тоже «отрив, какъ и
въ главномъ предложеніи; однако одновременность бываетъ и тогда, когда при
Чиіші стоитъ сои.), ітрегі. либо ріизди., а въ главномъ предложеніи регГ.
л.ібо ітрегі., и когда при .іинт будетъ регі. соп|., а въ главномъ иредложе-
віи ргяек. Именно, послѣднее въ такомъ случаѣ есть ргаеч. асі. регГ,; ішрегГ
озв такое состояніе, которое только что возникло; рІнвдіЛ озп. такое со-
сюяиіе, которое образовалось, родилось и прежде, по сохранилось, удержалось
и до извѣстной, даппой минуты.
— 735 —
поръ какъ, или: тому—, какъ) Ше іи аете тео езі. Ій. Віѵ.
1э, 14. Оиѵлп іи Маііі іатіііагііаіет ѵепізіі (съ тѣхъ поръ
какъ), пои <1ісі роіезі, диапі ѵаійе "аиАеаш. ІЬіА. 7, 15. 5і
ѵаіеЬіз. дѵѵ.т гесіе паѵіцаті роіегіі, Іит ііаѵіі?ез. Ій. Віѵ. 16,
12. Могаіі тпеііиз егітпиа. цпиш гіійісегітиз (і'иі. ех.), фГи!
паіига АеяіЛегеІ. ІА. Еіп. 1, 19. Ѵеггез. диит ай аііциой
орріАит ѵепегаі (всякій разъ какъ,—какъ только), еабет іес-
Ііса издие іп сиілсиіит йеІетеЪаІиг. Ій. Ѵегг. 5, 10. Йоіеііз,
циит (когда, всякій разъ какъ, какъ только і аіідиій Ішіизсе-
іиойі аийіііз, сопііпио сіісеге еіс. Ій. Атег. 37. Ех Азіа гейі-
епа, диит аі) Аеціпа Мецатат ѵегзиз паѵіцагет, соері ге-
ілопез сігситсігса ргозрісеге. ІА. І)іѵ. 4, 5. Ех' Азіа 8и11а
Лесейепз, диит АІІіепаз ѵепіззеі, диатйіи іЬі іиіі, зесиш Ьа-
Ьиіі Ротропіит. №>р. АІІ. 4. Ѵегсіицеіогіх отпез позігаз
раЬиІаііопеа Ігитепіаііопездие оЬзегѵаЬаІ Аізрегзоздие, іуимт
(какъ только) 1оп§іиз пессззагіо ргосейегепі. айогіеЬаІиг. Саез.
В. Ѳ. 7, 16. Еогит сонзіііогши еоз е ѵезінро роепііеге пе-
сеазе езі, диит (такъ какъ) іпсегііз гитогіЬиз зегѵіапі. Саез.
В. (г. 4, 5. Аііісиз Ііопогез поп реіііі, диит, еі раіегёпі.
Вер. АП. 6. •
604.	Сит- іит, іит—іит, еі—еі, рагйт—рагіип. іат—
диат. Если какъ—такъ и выражаетъ, что имѣется въ виду не
только одно, но также и другое, слѣд. проста то, что имѣют-
ся въ виду два фактора въ сужденіи. — то эта будетъ еі—еі,
о которомъ см. § 562. Но если тѣ частицы будутъ значить:
то то, то другое, то это будетъ іиш-іиш, о которомъ см.
§ 592. Потомъ, если изъ двухъ факторовъ въ одномъ будетъ
что-ниб. общее, а въ другомъ частное, либо если въ одномъ
факторѣ будетъ что-ниб. такое, что по своему внутреннему
вѣсу слабѣе, ниже другаго, то тутъ идетъ сиш—Ішп = какъ
многіе другіе (піиііо, аііі), всѣ.. такъ въ особенности, глав-
нымъ образомъ-, и, —уже и—, но еще больше, всего больше, —
либо только — особенно, главнымъ образомъ, такъ какъ понятія
ошпея, пшИі, аііі можно только лодразумѣвать, какъ напр.
Ірііісгаіез сиш шиііа или сиш аііа іп ге шіІіГагі, іиги Ьос
іішіііиіі еіс. просто будетъ: Иф. завелъ, ввелъ главнымъ обра-
— 736 —
зонъ—. Рагіііи—ригііш=частію—чаотію, отчасти—отча-
сти-, гов. тамъ, гдѣ факторы пополняютъ другъ-друга для со-
ставленія одною иѣлаю. Наконецъ посредствомъ іаш—диат ')
оба фактора выставляются наравнѣ одинъ съ другимъ по ихъ
міврѣ, величинѣ либо степени. Но надобно еще замѣтить, что
пол І8іп—диат часто зн. не столько, сколько, —не. то чтобы
именно, а больше,— тоже, чтд поп пія^із, диат, но поп сит—
іиш, поп еі — еі, поп рагііпі — рагііш нельзя сказать, а въ
- этомъ смыслѣ надобно говорить педпе—пес. Адезііаиз сит а
ееіегіз зсгіріогіЬиз, іит ехішіе а Хепоріюпіс і.іиііаіиз езі.
Кер. Адез. 1. НісеЬаиІиг Ігапзіззе Неііезропіипі Лпііраіег
еі Сгаіегиз, ѵігі сит сіагііаіе, іит изи Ьеііі ргаезіапіез. ІЯ.
Еит. 3. Сит ѵіпиіе піиііиіп позігі ѵаіиегипі, іит ріиз еііат
ііізсірііпа. Сіс. Тизс. 1, 1. Ііі, циит рег зе ііщпиз риіагеіиг,
іит аисіогііаіе еі ргаііа 8и11ае ітреігаѵіі. Ііі. Агсіі. 4. Миі-
Іа 11ОП1ІПІ рагігт сага зипі, рагііт еііат песеззагіа. Ііі. Асаіі.
2, 43. Кето іат тиііа зегірзіі, іріат зипі позіга. Ііі. Ог.
30. Коп Іат ііпіешіиз езі пипс ехегсііиз Саііііпае, циат ізіі,
циі еіс. Ііі. Миг. 37. ^иаііз езі Ізіогит огаііо, диі отпіа
поп іат еззе, циат ѵісіегі ѵоіипі. Ііі. Асаіі. 2, 4 4.
605.	Ргаеіегеа, іпзирег, иііго, шіііис, аМе, ассеіііі циоіі, иі.
Ггаеіегеа, кромѣ того, чтЬ приведено, выставлено, упомя-
нуто, сказано, еще и, звучитъ нѣсколько слабѣе, чѣмъ іпзи-
рег, вдобавокъ еще и, да еще и—. Аііііе, аііііе ѣис, ео, ео-
ііепі, ізіис либо Ііис... аііііе, а точно такъ же и ассеіііі, ассе-
ііеЬаі... и между прочимъ аііііе съ слѣд. ассиз. либо диоіі,
ассеіііі съ пошіпаі. либо слѣд. диоіі, иі, въ сущности ) тоже,
что ргаеіегеа или іпзирег. Но аііііис въ языкѣ золотаго вѣка
ни одиночное ни съ ассеіііі либо аііііе въ смыслѣ ргаеіег-
еа не говорилось. Но иііго нерѣдко получаетъ значеніе да
'> Сл. § «02.
*) См. Зійфферпщ, Ыюі. Ьні. 1. стр. 36 слѣдд.
') Мѣста въ родѣ иаир. Саевиг тіпасев аеоиіиіп Ііііегав шіеітаі еі егаі
идкис ітрийепв еі Сигіо теив іііпт ііісііаііаі. Сіс. Иіѵ, 16, 11 иочего пе
доказываютъ. Здѣсь смыслъ такой: Цезарь (уже) и передъ этимъ, до -сижъ
лоръ, былъ безстидеиъ, дерзокъ, а тутъ (еще) и Куріоиъ подстрекнулъ его.
— 737 —
вдобавокъ еще и—, а даже и—. Ко Ѵпнпепіагіа ргоѵіза, аихі-
Іііа ециііаіидие сотрагаіо, ргаеіегеа ѵігіз ІогІіЬиз потіпаііт
еѵосаіів, іп Зопііаіит і'іпез ехегсііит іпІѵоЛихіІ. Саез. В.
Сг. 3, ‘20. 8і ісі рагит езі, ровная тзирег ехреіііе. Ьіѵ. 3,
67. Саѵсіиіо, пе теіиапі Ііотіпез, теіиепйоз гіііго зе сНісі-
ипі. Ьіѵ. 3, 65, т. е. пой іПш! зоіит, иі зе Іиеапіиг, ѵегит
еііат іюс, иі іпеіиапіиг, ейісіипі-
606.	Ьопде, ргосиі, етіпив, тиііо. Ьоп^е и ргосиі оба зн.
на большомъ разстояніи, съ большаго разстоянія, на большое
разстояніе, далеко, издалека, издали, вдаль, вдалекѣ, поодаль,
всторонѣ; но первое есть абсолютное опредѣленіе, при кото-
ромъ предполагается дѣйствительно большой промежутокъ между
предметами, въ отличіе отъ того, что лежитъ также не прямо
подлѣ чего-ниб., а второе есть понятіе относительное, полу-
чающее свое значеніе только въ отношеніи къ чему-ниб. дан-
ному, антитеза къ ргоре, уихіа. Егіііпиз ') есть слово чисто
военное — съ разстоянія на полетъ копья приметаніи, ударѣ
имъ. Въ переносномъ смыслѣ оно не употребляется; но ргосиі
такъ употребляется,—именно, въ смыслѣ: находясь внѣ сферы
района (чего-ниб.), не въ соприкосновеніи съ—, издалека, вда-
лекѣ; также и Іопце 1) въ расчетахъ времени а) изъ отда-
ленныхъ, далекихъ временъ, издавна, издалека, Ь) на отдален-
ныя, далекія времена, далеко, вдаль, 2) для выраженія различія,
даже въ силѣ, крѣпости, достоинствѣ, превосходствѣ, а поэ-
тому даже и при превосходной степени —мною, очень, въ выс-
шей степени, безъ всякаго сравненія, рѣже при сравнительной
(т. е. въ смыслѣ гораздо), по пшііо чаще бываетъ при послѣд-
ней, а прп превосходной рѣже. Ьопде аЬзші:, ашііо вето (при-
ходится услышать что-ниб.). Сіс. Піѵ. 2, 7. Коп Іопде а ШІ8
аесІіЬие іпаіпІіиІаЬаІ. Ііі. Ьед; 1, 1. 8о1із саіиіог іпшіепзо
іпшміо Іопде Іаіедие г) соііисеі. 1(1. № И. 2, 15. Ехвресіаге
(е агЫігог, Ііаес іат Іопде гереіііа ргіпсіріа оно вресіепі. 1(1.
') Если сличить еъ еопипішіэ, взятаго отъ рукопашнаго боя (шаяи сопзегіа),
то становится вѣроятнымъ, что егоіпив вадобпо производить отъ шавиз.
:) Въ этомъ оборотѣ ргосиі не употребляется.
47
— 738 —
Біѵ. 13, 29. Ео Іосо соііосаіі зишиз, иі пов Іопде ргозрісеге
ороііеаі геі риЫісае Гиіигов савия. Ііі. Ьаеі. 42. Ьопде (Ііѵег-
8ик, (Іікраг, аііиз. Ьопде йівіаге, йівзепііге, ргаезіаге, апіесеі-
ісге. Регзеиз ге^іат ііщгеззиз регіигЬаіо ѵиііи іп сопвресіи
раігіз іасііиз ргосиі сопвііііі. Ьіѵ. 40, 8. Ри^маіит еві Ііаисі
ргосиі а гасіісе топііз Ѵезиѵіі. Ій. 8, 8. Ргосиі а іпеіи евве.
Сіс. Соеісзііа ргосиі а позіга сощіібіопе. Сіс. Сиіра ргосиі
а те. Тег. ') АІсіЬіайет ЬагЬагі іеііз епііпиз іпіввів іпіегіе-
сегипі. ^р. АІс. 10.
607.	Ргогзив, репііиз, ріагге, отпіпо, ргаесгве. Ргогзига и
у Цицерона обыкновенное ргогвив образовались изъ ргоѵог-
вит и ргоѵогзиз, какъ гигвив изъ геѵогвив. Так. обр. соб-
ственно зн. они прямо впередъ, все прямо, не сворачивая всгпо-
рону, не встрѣчая препятствій, либо не обращая на нихъ вни-
манія; потомъ получаютъ и переносное значеніе а) га/іялю, рѣ-
шительно, т. е. безъ сомнѣній, безъ колебаній, Ь) если вѣрно
означитъ дѣло, лучше сказать, просто, прямо. Репііив, обра-
зовавшееся наманеръ і'ишіііив, гайісііиб, біѵінііив, апіідиііиз,
отъ одного корня съ репев, репеігаге,—собств. зн. изнутри
либо внутрь, (глубоко) внутри, но потомъ и метафорически—
изъ нѣдръ, въ нѣдрахъ, въ глубинѣ—, въ источникѣ, основаніи,
въ норнѣ, въ глубинѣ сердца, въ сердцѣ, во глубинѣ существа,
въ существѣ, въ сущности, и так. обр. чисто-на-чисто, со-
вершенно, вполнѣ, ногчисто, т. е. безъ малѣйшаго остатка.
Ріапе. для котораго сл. ріаішв § 148, зн. ясно, опредѣли-
тельно, т. е. такимъ образомъ, что сообщается либо полу-
чается ясный обзоръ, ясный взглядъ на цѣлое, на весь объемъ
вещи и на ея части, и так. обр. - вполнѣ, прямо, рзѣгиителъно,
безъ околичностей, т. е. такъ, что въ результатѣ для попима
нія выходитъ рѣшительно только то, что высказывается гла-
голомъ. Опіпіпо, нарѣчіе къ оппіів, зн. поэтому а) если взять
какой-ниб. предметъ въ цѣломъ, во всемъ. его объемѣ, Ь) если
') Падобио избѣгать ргосиі ііиЪіо въ смыслѣ віие <1иЪіо либо въ смыслѣ
описанія посредствомъ поп (ІиЬііо, циіп, танъ пакъ ати выраженіе нослѣ-клас-
смческос. точно такъ жо капъ и ргосиі ѵі:го іп> і м. пол ѵ«ге, поп гх ѵегііаи*.
— 739 —
пзать слова во всемъ пространствѣ ихъ значенія. в так. обр. =
вообще, во всѣхъ оашоіиенгяхъ, въ сущности, именно, т, самомъ
дѣлѣ. Ргаеске, отъ ргаесійеге, для котораго см. ргае § 529,
зн. просто, п^іямо, па-отрѣзъ, не позволяя вникнутъ въ дѣло
поподробнѣе, познакомиться съ дѣломъ покороче, поближе
Ргаеі'гасіс, ргозко, круто, непреклонно, отъ ргаеі'гіініеге, силь-
нѣе, чѣмъ ртаесізе, и остается подъ сомнѣніемъ, можно-ли
ставить его при пе^аге наманеръ ртаесізе. Ѵагго ар. Еон. з.
ѵ.: Могіаіез тнііі гпгзпз ас ргогзиз теапі.—Ас йегі роіезі,
ні сггеш, зе<1 ііа ргогзиз ехізйто еіс. и потомъ Ргогзиз, ін-
циіі, акзепііог. Сіе. Еіп. 1, 7—8. Іп рііііозоріюз ѵезігоз а
диашіо іпсіііі, ѵегѣит ргогзиз пиііиш іпіеііі^о. 14. Ог. 2, 14.
Соіоз ехзап^иіз, іоесіі осиіі, сііиз шойо, іпоііо іапіиз іисез-
виз, ргогзиз іп і'асіе ѵиііицие ѵесогіііа тсгаі. 8а11. Саі. 15.
Ѵепіоя ехзрссіаіиз педие зоіипі поЫз, зегі ргогзиз оптіЬиз.
Сіе. Віѵ. 4, 10. АІсіЬіалІез репііиз іп Тіігасіат зезирга Рго-
ропііііегп аініііііі. Кер. Аіс. 9. Йресіеіп (паіига) ііа і’оппаѵіі
огіз, иі іп еа репііиз гесошіііоз іиогез еЙііщегеі. Сіе. Ее". 1,
9. Ти піе репііиз поззе ііебеііаз. Сіе. Віѵ. 2, 16. Гіегідие зе
ірзі репііиз репііііегипі. Ііі. Еіп. 1, 15. Репііиз (отъ всего
сердца) Іе го§;о, пе іе іаіп Іоп^ае паѵідаііопі рег Іііетеш сот-
тіііаз. Ііі. Віѵ. 16, 8. 8е Ыапііііііз іи Азіпіі сопзиеіиіііпеш
репііиз іпппегзіі. Ііі. Сіиепі. 13. Сотріесіііиг ѵегЫз, цииіі
ѵиіі, еі Пісіі ріипе, диоіі іиіеііідош. Ы. Еіп. 1, 5. 8і агз <іе-
ііпііиг ех геііиз репііиз регзресііз ріапецре сокпіііз, поп пііііі
ѵіііеіиг агз огаіогіз еззе иііа. Ііі. Ог. 1, 23. Егаі сиш іпзіі-
іиіиз орііте, іит еііат регіесіе ріапыріе егшіііиз. І<1. Бгиі.
Ы. Лгіоѵізіиз гезротііі зіЬі інігиш ѵіііегі, диііі іп зиа ѲаІ-
Ііа аиі Саезагі аиі отпіно рориіо Вошапо пейрііі еззеі. Саез.
В. В. 1, 34. Отпіпо пои егапі ашрііиз сепіит, диі іапіо зе
оЙ’еггепі регіеиіо. Кер. Реі. 2. Ѵіішт отпіпо ішрогіагі аіі
зе поп кіішпі. Саез. В. (і. 4, 2. Еае (Ііііегае) те тоіезііа ѵаіеіе
Іеѵагипі: иііпат отпіпо Ііііегаззепі. Сіе. Віѵ. 16, 9. из-
даніи ііі диігіепі сіісіі отпіпо (въ самомъ дѣлѣ, но всѣхъ отноше-
ніяхъ, именно, прямо), зеіі, диае ііісіі, іііет ѵаіепі. Сіе. Тизс. 5, 9
Е'ипдиаш гео сиідтип іат ргаесізе пераѵі, диапі Іііс пііііі. І<1.
17’
14р —
Аіі. 8, 4. Сяіопітів пііііі рга^гасіе ѵкІеЬяіиг яегагіпт ѵесіірі-
Ііадие /ІеГепгіеге, отнія риЫісянік пелгяге (Лс. Сіс. СИТ. 3, 22.
Прѵ.ѵѣч. Ргогтія пед'о—я ве вижу препятствія, почему я
ие долженъ откязятл тебѣ; ве задумываясь, напрямикъ, бенъ
церемоній отказываю; репііив пецо совсѣмъ не говорилось, а
гов. ріппе л*ъю—что я говорю, то есть рѣшительный, безу-
словный, полный отказъ, совершеппо, рѣшительно, вполнѣ от-
вязываю,—либо оппііпо подо=отказываю въ дѣлѣ во всемъ его
объемѣ, вполнѣ, на-чисто, ргаесіэе педо = отвязываю, такъ
какъ совсѣмъ не хочу и знать о дѣлѣ. Иначе развѣтвляется
это понятіе въ выраженіяхъ: Ргогкич регіі = я долженъ ска-
зать—если захочу назвать дѣло настоящимъ именемъ,—что я
пронялъ,—по-настоящему, я пропалъ,—пу, пропалъ я; репііив
регіі — я пораженъ въ самое сердце, просто сраженъ, р!апе=
я рѣшительно, чисто, очевидно пропалъ,—вотъ, ужъ пропалъ я,
опіпіпо регіі — пе въ томъ либо другомъ отношеніи,—пѣтъ,
всячески пропалъ, совсѣмъ, вполнѣ, совершеппо пропалъ я,—ну,
вотъ ужъ копчено, пропялъ я.
60«. Циетаіітміит, диотоЛо, диі, дгіат, иі, діміпіъѵт, диап-
Іорегс, зіеиі, ѵеіиі, диазі. (^иетаіІпіоНиПі И доошосіо разли-
чаются между собою такъ, какъ а<1 по § 541, 5 въ означеніи
мѣры или пормы, образца, отличается отъ пю<іо, то есть, какъ
ііыражепія: на какой манеръ, чему подобно, въ какомъ видѣ,
отличаются отъ выраженій: какимъ образомъ, какимъ путемъ' но
оба переводятся какъ, оба употребляются въ вопросахъ, въ за-
висящихъ предложеніяхъ и— впрочемъ.г(|иові<кІо рѣже—въ на-
чалѣ перваго, вступительнаго члена въ періодахъ, но еріопхиіо
еще, и въ восклицательныхъ выраженіяхъ, (^ііпіп <Іе кпа рагіе
Еоміпч іпіііяе(4Іі епш ЕІаѵіо, асііопе.іп 1і1»і І.ііаш геікрііі, ап
поп? 8і поп геІі<|іііі, днетаііпнкіит — аі» ео ро.чіеа ехіщИі? *
Сіс. Вовс. Соіп. 18. (/иетаіітоб-ит ноеіив іп косіеШе Ішііеі
ригіеіп, віг Ііегея іп Ііепч’ Ше ІілЬеі. раіѣепі, ІЬііі. (К>иаекіѵі1
а піеііісів Тііоіі, дивштіпикіит Иіопуніин не ІпіЬепЧ. Кер.
1)іоп. 2, Е.іик Ііошіііі.ч Ьоікі диотоНо ѵепіге роіиегііііі.? Сіс.
Атег. 13. (^штоНо тогіепі ііііі іиііі! 1<|. Ьаеі, 2. МііііІ ѵкі
жІтігаЬіІпін, ерііпп дитпосіп Мііхпппч піогіеш йііі Іиііѣ 1<1.
— 141
8еп. 4. Иаес иецоііа ціштойо ке Иаѣеліііі, не еріьіоіа цішіеш
пшіео паггате. Ііі. Віѵ. 2, 5. Періодъ съ циопіобо — еіс см.
Сіс. Ой 1, 38. Оиі, старинный творит. иад. отъ относитель-
наго мѣстоименія, употребляется только въ вопросахъ, выра-
жающихъ удивленіе. і^иі ііі, Массена», иі еіс. Ног. фні роіеві
екяе іп е'.ивпккіі ігипсо' заріеиііа? Сіс, И. I). 1, 30. Какъ
различаются между собою но значеніямъ циапі, циапіиін, циапіо-
реге, исѣ = сколько, нисколько, 4о никой степени, <)п чею, кикь,—
ото можно сообразить изъ того, что въ § 556 сказано объ ихъ
соотносительныхъ. А о разницѣ отъ ні надобно сказать, что
іріаіп въ восклицаніяхъ и въ другихъ случаяхъ всегда есть ко-
личественное, выставляетъ па видь величину, г. е собственно
большую величину, мѣру, великое множество, высокую степень.
Поэтому ціпіііі ти11і = какъ многіе, сколькіе, сколько (чего-
ниб.); циапі сиріІ = какті велика мѣра его желаній, какъ вели-
ки его желанія, (}иат нпіііа ци.тіп раисік («сгір.чізіП! Сіс. Піѵ.
11, 24. ІЛ ве ассивап воішіі! диит сііріииі Іаиііагі. Ы. Еіп.
5, 22 Циапіѣт роіеч. іііе Гас сітііогеіи. Тег. Гіюгпі. 4, 3,
69. Піѵіііасиш ііосеі, дѵапіореге геіриЩісае пііегвіі, ніапив
Ііонііипі ііізііпегі. Саев. В. (і. 2. 5. Ни иівъ вопросахъ, вос-
клицаніяхъ, зависящихъ предложеніяхъ и въ началѣ предыцѵ
щих'ь членовъ періода—нереведемъ-ли его словомъ кака, либо
иначе, — всегда остается качественными. Потомъ оно есть I)
частица сравнительная, въ соотвѣтствіе частицѣ кіс, прямо ска-
занной, либо пропущенной въ главномъ предложеніи, о чемъ
см. § 589, 2) оно означаетъ тѣсны'-, существенное совпаде-
те, соотвѣтствіе, одновременность, и совпадать въ атомъ
случаѣ можетъ мѣра (иеличпна), степень, время,—съ ііа въ
главномъ предложеніи, поставленнымъ либо пропущеннымъ.
Эта роль выступаетъ на видъ въ частности: а) въ оборотѣ ні
і]ііі8(|ііе сшп вирегіаі. -ііа с. зирегіаі., Іі) въ присягахъ и
клятвахъ, завѣреніяхъ, с) въ приведенія примѣровъ посред-
ствомъ ні, <1) во вводныхъ предложеніяхъ въ родѣ: иі Шеіші,
иі «уипі, ні ѵіііеіиг, иі і'иіі, иі езі (какъ п дѣйствительно
есть, какъ и есть па самомъ дѣлѣ) и т. п., е) когда ці->кшю
привыкли онги/іать, какъ мо-лвно омидшніі, каки Іѣшаетя обык-
742
новеннп, какъ обыкновенно, вообще, вс<м)а,— суди по тому,
что—, передъ клкпмт.-ииб. именемъ либо іп. смыслѣ его опи-
сятельиымт. выраженіемъ: тутъ оно указываетъ па мѣру, мас-
штабъ. которымъ надобно измѣрять то, о чомъ сказано въ
главномъ предложеніи, чясто=т смыслѣ, въ качествѣ, въ роли,
въ ро<)н>, 1) когда иі--какъ скоро, какъ только, съ ргіііпііп ли-
бо бонъ него, получатъ значеніе яііпиі. Въ восклицаніяхъ
имѣется іп. пяду даже н пе степень, а только спеціальное ка-
чество, сторона, съ которой пяпѣстлоо дѣйствіе или состояніе
выставляется на видъ (,)ні(1 «яі «Інісіпн, цііаіп Ііаіісге, цні-
спііі О1ІІНІИ аікіевн еіс Іодиі, иі іесипі? Сіе. ЬііеІ. 6. ІЛ ро-
риіі иокігі Іюногея цпонбапі Гпоппіі гагі еі, іеппев оі» еавнріе
св,ивнііі)і кіогіоні: віе оііні прші Ліііепіепвея Гпіяян Ісціппія.
Иер. Мі 11. •>. 1’огцн, иі іпяіііиіяіі. Сіе. Нор. 2,11. Пі гея Кен-
іи еві, наггнію опііве. Тег. Л<1. 8, 5. ІЛ тпд'і.чігні.іііия Іерея,
На рориіі* ргвешті іпацівігаіив. Сіе. Се«. 3, 1. Примѣры па
а) и па I*) см. въ грамм. Рокіегіогея сод'ііаілопея, иі .-унні,
ннріенііогпя воішіі. екне. 1(1. РіііІ. 12, 2. Аінііі. Іюіпіпопі, иі
егаі Гнгіоянк, генроікііянс еіс. Сіе. Ани г. 12. Огеяіея, ііп иі
егаі, (Ігекіеін не еняе рег.чсѵегаЬаІ. 1(1. Ьаеі. 7. Но чаще гов.
ніепіі еві... Еіиіені віеніе гея ііікнінііііішив соінргсііоікіітия,
иі. соіогнпі, нарогеві, оііогеш, .чопнп*. Сіе. Тияс. 1, 46. ') Въ
ятомъ случаѣ чисто бі.івнетт. анафора съ иі. ІІпЬиіІ оЬігосіа-
І.ОГО1В Мопесііііиіп, ниі ія ехнгсііаіин> іи (Іісешіо, иі ТІіеЬаіпин
ясііісеі (въ смыслѣ, въ качествѣ Онванщ).). ^ер. Ер. 5. Ти
пііііі ѵіііоі'ін Ерісііипііі, асціі пес іпниіні Ііопііпія, иі Ніеніі,
Ш!іі1 оііііині мі(|иі. Сіе. Тивс. 1, 8, гдѣ иі ;пі. собств.: иначе,
какъ такимъ, Сициліецъ не можетъ быть. Ы.е сопііпио, иі ѵі-
(Ііі, поп ііііііііяѵіі. іоіійго. Сіе. Ѵигг. 4, 22. ІЛ ѵаіеі? Сі іпе.
пііпіі ііоніп? Ног. Еріні. 1, В, 12. (,>111(0 роніеп іп ешп нцпі
сопцонііі, иі нііні.іпіпі.1 ІЛ сопіоіпніі, не рго піііііо ріііаѵііі Сіе.
Міі. 24. Кісііі, либо и ніепіі, состоич'і. и;н. двухъ частицъ, и
•) Слувіиіі’*., гді> иі сташітел «ъ соолиі'птвлі.иия'і. и быііиоп. сописсиііѵіііи,
ГІпиІп..., міня. ми ни кп«ііули<-і..
’) <*бі. ,'Г'імі. ічіігі. и .. ѵгіііі, пл. .7<іЙ(/и/><7і»к,, Нгіііі). І.иі I, пр. Іні сл.и.
— 74Я —
потому и сильнѣе, выразительнѣе простаго иі либо иі-яіс, ікіл-
гмх'і. іірл.тбнвъ; однако, несмотря пи такой составъ, нерѣдко
вдобшіокъ къ ней бываетъ еще само по себѣ іи. главномъ пред-
ложеніи ііи, яіе, ’) »=- смертенно такъ, каю,; точно, именно,
рѣшительно такъ же, какъ и—. По хоти віепі, въ общемъ
смыслѣ, и значить тоже, чтб пі, однако употребляется боль-
шею частію только въ такахъ предложеніяхъ, гдѣ пі :ін. какъ
и дѣйствительно, въ самомъ, дѣлѣ, точно такъ какъ, а но
идетъ пн въ вопросахъ, ни іп. ікіск.іицанія.ѵі., и не вііоніло въ
рядъ ві.іііі(*іірі!ведешіихъ случаевъ 2) а—Г. РііЫііік ше, зіеиі
аИегпіо рагепіені іііііціі. Сіс. Віѵ. 5, 8. 8ісиі а Рііііірро (ігае-
гіаііі Ііііегаѵіі, ііп еі аіі Анііосію Аяіао іпѣея, іріае (ігіці
пошіііін яіміі, ІіЬегаго іп апіто Ііаііеі. Ьіѵ. 34, 5Ь. Киаѵія,
ніе.иіі Гіііі, ѵііісгі шаініі, іріаіп цгаѵі.ч. Сіе. Впіі. 9. Ѵеіііі или
ѵеініі, по 4} 5(>1=вс.»и ціт)нп, кикъ —, ножалі/й, какъ—, въ хо-
рошей пронѢ употребляетсн: 1)=кшрі, напр. особенно въ та-
комъ смыслѣ: какъ—мтірн о ішт, чтд леею ближе, какъ—
не. ходи далеко, — какъ, .го»гь-(бы), да напримѣръ, да именно,
и 2) съ 8і=кіт еслибы, т.-е. можно екіыать, совершенно
такъ же., какъ еслибы, какъ будто бы вѣдъ, — тоже, чтб ірнь
,чі, регішіе ас 8І...( о которыхъ см. § 557, а въ нервомъ слу-
чаѣ гожо, чтб указанное выше иі и ехічнріі елпяяа, о кото-
ромъ см. § 551 и тоже, чтб ірпііеш $ 609. Кеіріаві аЬвопГі.ч
Агіоѵі.чіі еппіеіііаіені, ѵеіиі аі нііеякеі, Іюггеінші. (ліев. В. (і.
1, 32. Медяі іісіііііп геш ріасего, .чіпе ірю і’іегі ініегіінін поп
роіеяі:, пі іпіег поя, іріі ншііі^нпі, соііѵопіаі, іріііі .чіі ііі, ііо
цпо нрніиг: ссМ іп Іюс іряо, <Іе ірю пипс іііхрпіаівнв. Сіс.
Ніи. 2, 2.
ііі>9. (^иіііет, чуийіош. І'іірііііепі у Цицерона н Цеиари го-
ворится только въ смыслѣ едо ірпііош, когорпго они не лю-
били, и у другихъ часто просто тоже, чтб ційііииі, только силь-
нѣе по тону. Лоі лѣдііео обрішопіишсь либо отъ корня, либо
отъ аЫаі. неопредѣленнаго іріія со слогомъ—(Іеіп, ннмаперъ
•) Точно тикъ, какъ часто послѣ Попопоіаі іп. с.і (ілуетсмь ародложопіи
оіоіті. оышіпті, сяііі1 ііппічі. См. Ичііі/іі/іо/тіп, Всііоі. Ілі. I, стр. 180 ед.
іаікіеіп; по значенію оно правильно сравнивается Гартунюмъ
въ его книгѣ о греческихъ частицахъ съ уг сг„ и собственно
не указываетъ ни на какое новое обстоятельство въ существѣ
дѣла, а только по требованію обстоятельствъ дѣла выстав-
ляетъ что-ниб. особенно на видъ, или дѣлаетъ на чемъ-ниб.
удареніе. Но это коренное понятіе да, точно, именно, по свя-
зи рѣчи и по выставленнымъ въ параллель чему-ниб. обстоя-
тельствамъ. такъ видоизмѣняется, что часто 1) днйіет дѣлает-
ся частицей уступительной, именно, если за ней слѣдуетъ бей, ')
которымъ въ такомъ случаѣ выражается ограниченіе = правда,
точно, дѣйствительно, конечно, да, такъ, либо 2) бываетъ
частицей оі’раничительной, если послѣдующій членъ съ бей опу-
щенъ, не сказанъ, либо просто какъ-ниб. подразумѣвается (іт-
ріісііе), либо Ъ) если надобно въ словахъ подразумѣвать мысль:
хотя и не всѣ, не все .. не во всѣхъ отношеніяхъ, не со всѣхъ
сторонъ, не вообще, т. е. — по крайней мѣрѣ, *) 3) бываетъ
частицей противительной а) въ связи съ какой-ниб. слѣдующей
потомъ антитезой, пожалуй ^разумѣется, вѣдъ,—правда, ко-
нечно, Ь) въ отношеніи къ какой-ниб. предъидущей антитезѣ —
но конечно, но разумѣется, 4) бываетъ частицей подтвержда-
ющей—^, именно, точно,—то, же (значитъ, слѣдовательно),
какъ часто это бываетъ въ относительныхъ или другихъ при-
даточныхъ предложеніяхъ. Вообще—днійеві, какъ ужь было
сказано, съ особеннымъ удареніемъ выставляетъ что-ниб. на
видъ, Такой смыслъ диійеш всего виднѣе въ оборотахъ еі диі-
йеш, еі или аідие іб либо Івс циіііені. Эта частица любитъ
быть при мѣстоименіи; вотъ причина, почему она часто стоитъ
при мѣстоименіи относительномъ и именно послѣ него, когда,
по-настоящему, ее надобно~бы было поставить мри другомъ
*) Но начинающій долженъ замѣтить, что періодъ съ правда, конечно, одна-
ко, только тогда можно но-лат. построить при помощи циіеіеш—аеД—, когда
въ предъидущемъ и послѣдующемъ членѣ будетъ одно н тоже подлежащее, допол-
неніе или сказуемое, а въ другихъ случаяхъ надобно употребить еіні—іаіпеь.
2) Сюда именно относится циіііет, какъ скоро посредствомъ него приво-
дятся примѣры, подтверждающіе что-ниб. какиыъ-ниб. авторитетомъ, какъ ниже
Сіс. Тивс. 1, 33.
— "4а —
словѣ, либо мѣстоименіе можно бы совсѣмъ и выпустить. ізіа
дійсіет ѵіз езі. 8иеІ. Свей. 82. Ьийо еі іосо ніі іііо днійет
Іісеі, зей грішті цгаѵѣиь зегіізцие теѣиз заіізі'есегітиз. Сіс.
Ой. 1, 29. Ті. Сігассѣпз теутіиш оссираге сопаіизезі еі те«па-
ѵіі іа дигдет (дѣйствительно, точно) раисоз тевзез. Ій. Ьаеі.
12, 41. Хіаі іи аііциій йіхіззез, пііііі запе ех те дигйеін аийіззез.
1(1. X. В. 1, 21. Ѵоіиі ій диѵіет еѣіс.ге сегіе еі піа«пипі саріо
ігисішп еіс. Ы. Вгиі. 3. Саіопет циіз позігогит огаіогит,
риі диійет (по крайней мѣрѣ, сколько ихъ') пннс зипі, Іе.ціР
ІЬій. 17. Мпііа е сотрете ехізіииі, циае асиапі шепіет,’таиі-
іа, <різ.е оЪіиийапі: Агізіоіеіез уиійет (указаніе на автори-
тетъ, подкрѣпленіе авторитетомъ.=по крайней мѣрѣ, именно,
вѣдь) аіі отпез іп^епіозоз шеіапсіюіісоз еззе. Ій. Тизс. 1, 33.
Нассо иііпаш аікркіпйо теГетте «гаііаш роззішиз: ІіаѣеЬітиз
уиійет зепірег. Ій. Віѵ. 14, 4. Ѵііа грлк\ёт еріз іаііз іші ѵеі
(огішіа ѵеі ^Іогіа, иі ніЫІ роззеі ассейеге: гоогіепйі аиіеш
зепзит сеіегііаз аѣзіиііі. Ій. Ьаеі. 3. Наес зипі отпіа іпеепіі
ѵеі тейіосгіз, ехегсііаііопіз аиіет тахіпіие: игіет дийіеін еі
ріаесеріа йитіахаі Ііасіепиз гедиігипі, иі сегііз гіісешіі іиші-
піЬиз огпепіиг. Ій. Ог. 2, 27. Тоіа Ііаііа сопѵепегаі, сиі диійет
(которой, вѣдь,—а, вѣдь, ей) ЬеІІі іпіезііпі піеінз іпіегеЪаіиг.
1(1. Ріапе. 35. Іп Ііос ргоеііо сесійіі Сгіііаз, ципш диіИет
(именно) і’огііззіпіе ри»пагеі. Хер. Тіігаз. 2.
10. ^^^ап^^иат, ^иатѵлз, (/иапіитѵіз, цимт, еізі, еігаіизг,
еі, іатеізі, иі, пе. (^иаіпчиапі, диашѵіз и диапішпѵіз, сообраз-
но своему составу, указываютъ собств. не на то, что какое-
ниб. дѣйствіе въ самомъ дѣліь происходить, лпбо какое-ннб.
состояніе есть, какъ указываютъ остальныя частицы, а выстав-
ляютъ на видъ мѣру и степень, въ которой дѣйствіе либо со-
стояніе является, заявляетъ о себѣ. Именно, циашцнапі, цнаш-
ѵіз, чиапіиіпѵІ8 выражаютъ, что допускается не только подлин-
ность, вѣрность чего-ниб., но еще и всевозможныя степени
величины, силы, важности того, но что, однако, все это ни-
сколько не нарушаетъ, не ослабляетъ истины того, что сказано
въ главномъ предложеніи. Въ частности, диашдиаш собств. зна-
читъ сколько ни—, переводится, однако, обыкновенно болѣе
746 —
слабымъ хотя; диапіѵіз,—и болѣе сильное, но и болѣе рѣд-
кое диапіитѵіз — сколько хочетъ,—положилъ, пустъ хотъ еще
столько же. ') Въ § 603 мы уже впдѣлп, что динго отъ от-
ношенія, въ какомъ важное либо второстепенное, побочное об-
стоятельство состоитъ къ сказанному въ главномъ предложеніи,
получаешь зн. между тѣмъ какъ, однако,—тогда какъ (однако).
Слѣд., по-настоящему, дшіт ничего не уступаетъ, а указываетъ
только па противорѣчіе между двумя фактами. Но остальныя
частицы выражаютъ уступленіе въ такомъ смыслѣ, что истина
сказаннаго въ предъидущемъ членѣ не ослабляетъ силы ска-
заннаго въ предложеніи главномъ. Въ частности, еіві = а) если
и, смягченное еііапізі, и Ь) хотя («), т. е. тотъ либо другой
фактъ есть, былъ...,—самая обычная уступительная частица у
Цицерона и Цезаря. Говорится еще іагаеізі, даже и іашеп—
еі8І=хотя бы даже и, не смотря на то, что—, и здѣсь кон-
трастъ рѣзче выставляется на видъ. Еііашзі, если даже и—,
часто не отличается отъ еізі вь первомъ значеніи, но,'въ силу
своего сложенія съ еііаш, употребляется еще и такъ, что до-
пускаетъ правду сказаннаго въ зависящемъ предложеніи въ
видѣ крайняго случая = даже если и, если даже и, если ужъ
и, если хотъ и. ІЛсеі=ио мнѣ, по моему, пожалуй, можно,
пустъ, выражаетъ, что говорящій съ своей стороны, лично
отъ себя, не дѣлаетъ никакого возраженія противъ истинности
чего-ниб., но что однако, несмотря на все, онъ настаиваетъ
на томъ, что говорится въ главномъ предложеніи. Когда послѣ
еізі (поп)= если даже и (не), хотя ч (не) слѣдуетъ главное
предложеніе съ частицами: (то) всетаки однакожъ, по край-
ней мирѣ (не), то это зн. тоже, чтд зі (поп)—, аі (сегіе, каі-
(ет), іатеп, о которыхъ см. въ статьяхъ аі и сегіе,—съ тою
разницей, что еізі (поп) въ такомъ случаѣ выставляетъ обстоя-
тельство дѣйствительное, а зі (поп) обстоятельство только пред-
полагаемое, либо только возможное. Посредствомъ иі=яо.го-
жимъ даже, что—, пустъ даже, говорящій выставляетъ отъ
’) (<>и8іпциапі, по правилу о словахъ, составленныхъ удвоеніемъ, ставится
съ изъявите.! ьп имъ; ^иатпѵіз, въ силу ѵів, съ сослагательнымъ.
— 747 —
себя что-ниб. такое, что онъ считаетъ по-настоящему невѣр-
нымъ, невозможнымъ либо, по крайней мѣрѣ, невѣроятнымъ.
Противное выражаетъ частица пе = положимъ даже, что не,
пустъ и не—', посредствомъ нея Говорящій выставляетъ что-
ниб. невѣрнымъ, невозможнымъ либо невѣроятнымъ, хоть на
самомъ дѣлѣ убѣжденъ въ противномъ. Вѣрно ли объясненіе,
что ці есть эллипсисъ и зн. іас, иі,—можно и сомнѣваться.
Наконецъ, циипі, иі, не, Іісеі всегда ставятся съ сослагатель-
нымъ; а касательно сложныхъ съ ві, при которыхъ бываетъ
большею частію изъявительное, мы отсылаемъ къ грамматикѣ.
Надобно еще замѣтить, что циатпциат, еіві, рѣже іашеізі,
нерѣдко = мтя-впрочемо, а между тѣмъ, а однако, т. е. обра-
зуютъ особеннаго *рода поправку предъидущей мысли въ видѣ
члена послѣдующаго. Цііатуиат ошвіз ѵігіиз по» аіі ве аііі-
сіі, іашеп іизііііа еі ІіЬегаІііаз ій піахіте еЙ'ісіі. Сіс. ОЙ. 1,
17. Циатѵіз ргисіспз асі сощіашіит зіз, іашеп еа гев ііЪі
пипсріат іп тепіет ѵепіге роіиіввеі. Ісі. Аіі. 12, 37. Натіі-
саг еізі ГІпіггаЬаі ЬеІІапсІі сирійііаіе, іашеп расі зегѵіепйтпп
риіаѵіі. Кер. Наш. 1. Нопнпев орііті і'асіипі. диосі Ііопевішп
езі, еізі (если даже и,—тоже, чтб еііатзі) пиіішп сопзесиіи-
гипі епюіипіепіиш ѵісіепі. Сіс. Еіп. 2, 14. Еііатзі, диосі зсгі-
Ьпв, поп ЬаЬеЬіз, зсгіЬііо іашеп. Ісі. І)іѵ. 16,22. Ьісеі ошпез
іп іие іеггогез ігарепсіеапі, зиссштат аідие зиЬіЬо. Ісі. Атег.
И. диаегаз отпіа, диотосіо Огаесі іперіит арреііепі, поп
герегіез. Ій. Ог. 2, 4. Сл. еще Ісі. Тизс. 1, 21, гдѣ иі въ
этомъ смыслѣ встрѣчается два раза, ^е зіі запе зипіпіит та-
Іит сіоіоі-, таіит сегіе езі. ІЬісІ. 2, 5. Иі ресипіае поп диае-
геікіае яоіипі гаііо езі, ѵегшп еііат соііосапсіае, зіс ^Іогіа еі
диаегепсіа еі соііосаіиіа гаііопе езі. (^иатциит ргаесіаге 8о-
сгаіез Ііапс ѵіат асі §1огіат ргохітат—ШсеЬаі еззе, зі диіз
ісі ацегеі, иі, диаііз ИаЬсгі ѵеііеі, іаііз еззеі. Сіс. ОЙ'. 2, 12.
Шгіиздие иозігит ісіет соизіііши еззе сІеЬеі: еізі іи те дга-
ѵіогез ііуигіае еі сегіе поііогез. Ісі. Аіі. 13, 41. *)
") Сл. Сіс. Кіи. 1, 4. 4, 18. 5,10 и очиатчиам чиіііет Зебі/іферніа, къ Ьис-1.
стр: 227.
748 —
611 и 612. диой, дгюпгат, диит, диапйо, диапд.одиі-
дет, зідиѵіет, диірре, гііроіе, иі. Вслѣдствіе того, что диит
указываетъ на обстоятельства, сопровождающія что-ниб. собств.
по времени, а потомъ и на всякія обстоятельства, оно изъ час-
тицы, означающей чисто время, дѣлается частицею винослов-
ною такъ какъ, т. е. въ такихъ обстоятельствахъ, при та-
комъ положеніи дѣлъ, когда—это мы уже видѣли въ § 603
(^цопіаш, сложное отъ динго,—именно, образовавшееся изъ
диош ]аш, в слѣд. — въ такихъ обстоятельствахъ, когда ужъ—,
значитъ когда, какъ видишь, видите... слышишь, знаешь... слы-
шите, знаете..., когда, стало-бытъ,—тогда какъ, стало-бытъ,—
если, такъ какъ, стало-бытъ, ужъ—,тогда какъ (если), какъ
ужъ очевидно,—слѣд. дѣлается указаніе на какіе-ниб. факты,
какіе были, либо есть налицо. Оіиаіиіо, такъ же частица вре-
мени, по § 603, потомъ танъ же, хоть и не слишкомъ часто,
получаетъ значеніе винословное )=когда дгъло въ такомъ по-
ложеніи,—ну, когда,—когда (если) ужъ—. (^иапбодшсіегп. ко-
торое по причинѣ прибавки диібеш, см. § 609, указываетъ на
истину, подлинность, вѣрность, и поэтому всегда есть вино-
словное в болѣе выразительное, чѣмъ дпашіо,—зн. когда дгъло въ
такомъ именно положеніи, вѣдъ ужъ когда (если)—-, бідиійеш
по значенію немного различается отъ предъидущаго и предло-
женіе съ этой частицей, какъ съ ргаезегііш цинш, ргоріегеа
диосі, ставится большею частію послѣ главнаго предложенія:
оно зн. если дгъйствителъно, если въ самомъ дѣлѣ, если толь-
ко—въ чемъ не могу никакъ сомнѣваться, если только (иъ смы-
слѣ: когда, такъ какъ вѣдь). Тутъ проблематическое значеніе
частицы зі, въ силу сложенія съ дшсіеш, существенный харак-
теръ котораго, по § 609, есть подтвержденіе,—перемѣняется
на понятіе несомнѣнной извѣстности, вѣрности: именно, по-
средствомъ (щііісго указывается на фактическій характеръ дѣ-
ла, точно такъ же, какъ въ выраженіи: (^иі(]‘? ві—. (г)иіа и
<]ію(1 часто нельзя различить одно отъ другаго. О частяхъ Си-
*) Что л Цицеронъ употреблялъ <|иаш!о въ значеніи винословномъ, дока-
зшіаетъ Маднигъ къ Сіе. Кіп. 5, 8.
— 749 —
ракузъ: Тегііа еві игѣв, диае, диой іп еа ратіе ѣогіипае Га-
пит апіідиит Гиіі, Тусѣа потіпаіа еві, и еще: фатіа аиіет
езі игЪв, диае, дміа розігета аейіГісаіа еві, КеароЬв поші-
паіиг. Сіс. Ѵегг. 4, 53. Развѣ только замѣтимъ, что послѣ
ѵегЪа аГГрсіиит ставится большею частію диой, и оно же бы-
ваетъ еще послѣ ргоріегеа, ео, ійео, йісігсо, или по крайней
мѣрѣ ставится гораздо чаще. Впрочемъ, кажется, диіа выра-
жаетъ причину, а диой основаніе (вѣрное, возможное, мнимое).
@иит воіііийо еі ѵііа віпе атісіз іпвійіагит еі теіиз ріепа
віі: гаііо ірва топеі, иі атісіііав сотрагетив. Сіс. Еіи. 1,
20. Ѵов, (^иігііев, диопіат пох еві, іп ѵевіга іесіа йівсейііе.
Ій. Саі. 3, 12. Ме ѵіхівве поп роепііеі, диопіат ііа ѵіхі, иі
пои Ггивіга те паіит ехівіітет. Ій. 8еп. 23. Диопіат де
депеге Ъеііі сііхі, пипс сіе тадпііийіпе раиса йісат. Ій. Мап.
8. ') фиапсіо поп роіеві ісі йегі, диосі ѵіа, ій ѵеіів, диой ров-
віі. Тег. Апсіг. 2, 1. 5. Регіі аідие Ііос сопіііеог щге тіѣі
оЬіщівве, уишгбодийіет іат іпегв, іат пиіііив сопвіііі вит.
Іімсі. 3, 5, 2. Арисі Сгаесов апйдиіввітит еві «епив роёіа-
гит, від-тйеюг Нотегив Гиіі еі Невіойив апіе Вотат сопсіі-
іат еіс. Сіс. Тивс. 1, 1. (^иірре, образовавшееся изъ диіаре
съ такимъ же окончаніемъ ре, какъ петре, ргоре,—начина-
етъ собою такое предложеніе, въ которомъ что-ниб. толъ-
ко-что сказанное либо выданное за правду объясняется факти-
чески^ этотъ предметъ легко и объясняется либо это мнѣ-
ніе, эту мысль легко и доказать; оно бываетъ одинокое либо
съ диит, диі (=диит е^о... ів...), рѣже съ причастіемъ или
именемъ прилагательнымъ. Съ диірре часто очень сходно по
значенію бываетъ иі—какъ надобно, можно ожидать, думать,
сколько можно судить, судя по—, (см. § 608), такъ какъ при-
даточное предложеніе съ этими частицами, особенно съ иі диі,
часто въ отношеніи къ предложенію главному бываетъ вино-
словнымъ. Сіроіе такъ же бываетъ съ диі, диит либо съ име-
немъ прилагательнымъ пли причастіемъ, только, въ силу роіе,
*) О циопіаш въ Ігапвіііо см. ’Зейфферта, 8с!іо1. Іаі. 1, стр. 65 с.іѣд., и
нбъ еі дпоіпат І<1. ІЬііі. стр. 25 с.ц.
У
больше значитъ: какъ иначе и битъ не можетъ при томъ, съ
тѣмъ, кто..., тогда, когда..., гдѣ по-русски можно говорить
просто то есть, именно. Ніз ІисІіЬгіо іііівве ѵісіепіиг сііѵіііае;
диірре, диав ѣопезіе ІіаЬеге ІісеЬаі, аЬиіі рег Іигріішііпет
ргорегаЬапі. баіі. Саі. 13. Ікіа а іе диісіепі сіісіа аріе ас го-
Тшкіе. ()иірре: ІіаЬев епіт а гІіеіогіЬие. Сіс. Гіи. 4, 3. Сітоиі
іигре поп і’иіі вогогет кеппапат ІіаЬеге іп іпаігіиюпіо, диір-
ре диит еіив сіѵев еосіет иіегеиіиг інзіііиіо. Кер. Ргаеі.
8о1 Ретосгііо тарпіш ѵісіеіиг, дигрре Ііотіпі егисіііо іи %ьо-
піеігіадие регі'есіо. Сіс. Гіп. 1, 6. Наес аідие езизсіет §ене-
гІ8 сотріига, иі аЬ ЬотіиіЬив сіосііз, ргопипсіапіиг. Саез. В.
С. 2, 12. Мадпа рагн Гійепаііит, иідиі соіоні аЛйіІі Копіа-
пІ8 евзепі, Ьаііпе зсіеЬапі. Ьіѵ. 1, 27. А Саііііиа Аиіоиіиз
поп ргосиі аЬегаі, иіроіе диі іп і'ица кедиегеіиг. 8аІ1. Саі. 57.
Раіег риегиіо піе, иіроіе поѵет апиов паіо, Лоѵі ітпіоіаѵіі.
ЬТер. Напп. 2.
613. $иаівпи8, диоай, ргсті. ^’иаіепив, образовавшееся такъ
же, какъ Ііасіепив, еаіепив, зн. до какихъ поръ, въ какой мѣрѣ,
въ какихъ границахъ, (ріозлі—до котораго мѣста, образовав-
шееся такъ же, какъ аііео, только въ формѣ частицы относи-
тельной. Обѣ указываютъ на мѣсто, обѣ употребляются и ме-
тафорически, но о времени гов. только диоасі; см. § 614. Рго-
иі, изъ рго ео; иі, сообразно тому, какъ—, зн. такъ, какъ',
часто можно его переводить насколько, смотря (судя) по тому,
каково, каковъ. РеіепііЬив Ва^ипііпів, иі, дгшіепиз іиіо роввепі,
Ііаііапі вресіаіипі ігепі, (Іисев йаіі зипі. Ьіѵ. 28, 39. Ісі ргі-
шиш ѵібеатиб, диаіепиз іи атісіііа ргоргебі ашог іІеІіеаЬ
Сіс. Ьаеі. 10. Іп отшЬиз геЬив ѵіііевсіиін еві, диаіепиз: пат
та^із ойешііі пішіиш, диат рагит. Іб. Ог. 21. Мапііик еі
Неіѵіик, уиоай ѵіаш соііез оЫідш ііейегипі, евсешіепші.
Ьіѵ. 38, 22. Ти, уиоад роісгів, пов сопвіііів іиѵаЬів. Сіс.
Аіі. 10, 2. 8сіріо ргаеіесіоБ едиііекдие, ргоиі сиіиедие орега
егаі, іпві^піЬив ііовів сіопаі. Ьіѵ. 29, 35.
614. (ІиагпЛіи, дит, йопес, уиоад, уиоияуие. Изъ этих'.
частицъ циоикдпе употребляется только въ вопросахъ, а диапі-
<1іи в диоай бываютъ ь не въ вопросахъ. Въ вопросахъ эти
— 751 —
союзы = долго -ли? Въ частности, циаішііи спрашиваетъ о про-
должительности времени, циоай, рѣже употребляемое въ во-
просахъ, о концѣ — не. дальше какихъ поръ? до коихъ (имен-
но^ поръ? къ какому времени? и фіоизцне такъ же о концѣ,
собств. — долго-ли безъ перерыва (все)—? Въ смыслѣ союза,
<]папк1іи— во все то время, пока, т. е. выражаетъ непрерыв-
ность впродолженіи какого-ниб. времени того, о чемъ гово-
рится въ главномъ предложеніи; циоасі гов. въ такомъ же зна-
ченіи, только въ частности=до тѣхъ поръ, пока не прекра-
тится (то, о чемъ говорится въ придаточномъ предложеніи),
и въ атомъ случаѣ выражаетъ срокъ, долго-ли продолжалось,
продолжается пли продолжится, главнымъ образомъ когда кон-
чится то, о чемъ сказано въ главномъ предложеніи. Въ йопес
соединяются нѣкоторымъ образомъ значенія диапмііи и циоаб;
именно, оно въ обстоятельствѣ придаточнаго предложенія такъ
же указываетъ время, пока будетъ продолжаться то, о чемъ
сказано въ главномъ предложеніи, какъ и дцаіпсіін, но въ конт-
растъ такому времени, когда является положеніе, состояніе
либо противоположное, либо, по крайней мѣрѣ, совсѣмъ дру-
гое, собств. = пока еще,—въ то время, въ ту пору, покаегце.
Посредствомъ йиіп указывается на обстоятельство, упоминае-
мое въ придаточномъ предложеніи, какъ на мѣру времени,
когда происходитъ, происходило не только событіе придаточ-
наго предложенія, но и событіе предложенія главнаго, собств. =
пока—, когда еще—, тогда также и—. Въ значеніи до тѣхъ
поръ, пока не нельзя поставить никакой разницы между диоай
«Іонес, (Іит; только послѣ глаголовъ, выражающихъ ожиданіе,
употребляется обыкновенно «Іит. фиоизуие іашіеш аѣиіеге, Са-
ііііпа, раііенііа позіга? фиапиііи еііаш Гигог ізіе іииз ной
еішіеі? Сіе. Саі. 1, 1. (^иоад, ехзресіаЬіз? Тег. Ріюгш. 1, 2.
98. Тепиіі не ипо Іосо, ^иагп(^іи ііііі Ьіетз. Хер Еиш. 5.
Виоасі сиш сіѵіЬи» бітісаіит езі, боиіі диіеіиз Іиіі. Кер-
Ер. 4. Ееггит издие ео іи согроге геііпиіі, уиоад пипсіаіиш
еві ѵісізве ТІіеЬаиов. ІЬіб. 9. Вопес егіз і’еііх, тиііоз иише-
піЬів атіеоз. ОѵісІ. Аеугоіо, (Іит апігао езі, зрез езі. Сіе.
Аіі. 9, 10. Мепіе адііаЬаі Вотапоз агпііз регзедиі, сіопес аиі
ѵісіяяепі аиі гісіі іпапня йебіязепі. Хер. Нап. 1. Т)>'т гея
сопЛсегеГпг, ргосиі іп ргарзиііо Гиіі. Хер. Тіпі. 1.
615 и 616. Верепіе, зиЫіо, ііегерепіе, зіаііт, сопііпио, соп-
[езііт, ІПісо, асіиіит, ехіетріо, е ѵезіідіо, ргоііпиз. Вдругъ,
въ смыслѣ вопреки всѣмъ ожиданіямъ, предположеніямъ, т. е.
когда ожидали совсѣмъ противнаго либо, по крайней мѣрѣ,
чего-ниб. другаго, будетъ герепіе ')» но въ смыслѣ врасплохъ,
т. е. когда къ чему-ниб. были неготовы, безъ всякихъ ожиданій,
будетъ знѣііо 2). Вотъ, почему зпЬііо гов. и въ смыслѣ: безъ
приготовленія, окспромтомъ, ехіетроге. Съ этими частицами
вадобпо соображать и прилагательныя герепііпнз, зпЬііп.з, біі-
Ьііагіи.ч: первое есть синонимъ съ іпоріпаГпБ, ійехрееіаіия,
ітргоѵіяня, а послѣднія съ песоріпаіиз. Бегерепіе—у Цице-
рона сомнительно, я у Цезаря и совсѣмъ не встрѣчается,—
есть усиленное герепіе. Мегйііе, диат Саезаг раЬпІаіиІі саиз-
за ітез Іе&іопез піізізяеі, герепіе Ііозіез (о которыхъ думали,
что, судя по всѣмъ предъидущимъ наблюденіямъ, они пе тро-
нутся) ех ошпіЬиз рагііішз асі раЬпІаіогез покігоз агіѵоіаѵе-
гипі. Саея. В. Сг. 5, 17. 8иЫіо Сіпіог ошпет ехегсііит осси-
раѵіі. 1І)і(1. 1, 39. Еіві иіііе езі еііат зкЪгіо заере сіісеге, іа-
теп іііиб иііііиа ьишіо зраііо аб со^ііапбит рагаііия аідие
сощіаііиз бісеге. Сіс. Ог. 1, 33. Прочія частицы всѣ означа-
ютъ вообще тотчасъ, сейчасъ, во въ частности яіаііш ") ~
сейчасъ послѣ наступленія, начала того или другаго явленія,
событія. Въ сущности то же по значенію, только съ другимъ
представленіемъ .тѣла, ІПісо, ехіешріо, е или ех ѵезІіріо,= нс
сходя съ мѣста, тутъ же на мѣстѣ, тутъ же, сейчасъ. Сон-
Гезііш и очень рѣдкое асіиіит зн. немедленно, безъ отлаіатсль-
ства, т. е. начавши и выполнивши безъ замедленія, безъ про-
волочки. Сопііпио, будучи непосредственно въ связи съ тѣмъ,
соприкасаясь съ тѣмъ, въ рѣчи о времени получаетъ зн. не-
*) Отъ герсіе.
*) Отъ впЫге. Сл. виЬ—.
9 Отъ віиге, кипъ ситвіпі отъ сштеге; ІПісо изъ іп Іосо, «опі'ввііш иъ сна-
ш съ ГсвИпиге, соіпіпио отъ сопііииив, ргоііиив обрииоиплооь изъ рго (иие-
редъ) и іепіів.
— 753 —
посредственно, прямо послѣ того, потомъ, сейчасъ вслѣдъ за
тѣмъ, а тутъ и—, тутъ же; ргоііппв или ргоіепш, о мѣ-
стѣ = далъгие втредг. безъ оставовки, о времени—сейчасъ но-
слѣ того какъ то либо другое появилось, случилось... 1'гігао
зіаііт іпсигнп риізі ѣовіев. Ьіѵ. 2, 24. Часто встрѣчаются обо-
роты: Бппиіаѣцие..., аѣ ініііо, а ргіпъч Іисе и т. под.... зіаііт.
ЗіиіиІЕііцие іпсп-риіі внврісіо іишиКив, агіев ИНсо новѣгае соп-
іісеяміиі. Сіс. Миг. 10. <^ио«1 Іііѵдаі ехіетріо, поп Иаѣеі. Іб.
Ііовс. Соіп. 3. Со&"і теііісов еі е ѵезііуіо ео зиіп ргоГесіив
ртіта Іисе. Ііі. І)іѵ. 4,12. Саеваг ргаепйвво і^иііаіи со«/еві?»і
Іеіуопсй (быстро, живо выступить на маршъ и быстро идти,
двигаться) 8іі1>8(!цпі уиввіі.. Саев. В. О. 5, 18. Ех ерю ІІШ
еЙісііиг, цні Ьепе соепепі, оіпнев Ііѣепіег соепаге, цні ІіЬеп-
Іег, пои сопііпио (ужь сейчасъ и) Ііепо. Сіс. Еіп. 2, 8. І^пів
іп аіріаіп сопіесіив сопііпио ехвііпііиііиг. Іб. Еовс. Сот. 6.
Те Ііогіог еі. гоіто, иі Еошат ргоНпггз регдав еі ргорегев.
І<1. ()и. I г. 1, 3. АррагеЬаі (Іецаіов) поп аіііпіввов (аѣ Нап-
піѣаіе) ргоігпив Сагіііаоіпеіп ііигов. Віѵ. 21, 9.
С17. 8аере, сгеЪго, [гециепіег, гггиііит, ідепіісіет, зиЪіпАе,
сгеЬег, /геуиепз. Сгеііег, частый. .«ноючнеленный, во множе-
ствѣ, густой, п Ггедпепв, многочисленный, во множествѣ, ча-
стый, различаются между собою въ значеніи мѣста 1) тѣмъ,
что первое выставляетъ па видъ густоту и скученность от-
дѣльныхъ предметовъ на одномъ мѣстѣ, а послѣднее только ихъ
множество, іюмгное. число; слѣд. первое есть антитеза къ га-
гпв, а послѣднее къ раііеі; 2) тѣмъ, что іп іріеіів эпитетомъ
мѣста бываетъ часто п представляетъ на немъ какіе-ниб. (под-
разумѣнаемые) предметы только въ іюлыгіомъ числѣ; но сгеЬег.
рвже нстрі'.члюіцееся въ значеніи ліѣста, выставляетъ па видь
еще и тп,ено еі;ученную ихъ груду. Метафорически о време-
ни, сгеЬег ан. сейчасъ, прямо одинъ за другимъ, рядачи, тоже,
что аііі..,. нпрег аііов..., Гітчріепв — встрѣчающій™, случаюврй-
ем много рамъ, чггспиг, чего много. Поэтому гтсіоо, о времени,
ян. часто, скоро одно .га другимъ, безъ болмгит нромежчрн-
ковл ггремг’ггн, безъ оеггнгносокъ, памгінунгно, то - гг Лмц; по
ігічріепіеі', когда гов. о времени, зн. часто, много разъ, т. е.
48
754 —
нерѣдко, не мало (разъ). ‘) Но заере. нѣсколько разъ, гов,
только въ отличіе отъ зегоеі; йіепікіет зн. то-и-дѣло, по-
минутно, безпрестанно-, зііЬіпсІе 2) 1) по окончаніи чего-ниб.
непосредственно, сейчасъ затѣмъ, но иногда тоже, чтд заере
еіс., 2) безъ перерыва, сряду, кряду, одинъ за другимъ, одно
за другимъ. Наконецъ ітіііііпі указываетъ на то, что какое-
ниб. дѣло бываетъ не только часто, но и въ большихъ раз-
мѣрахъ. дѣлается съ особенными усиліями, съ великимъ ста-
раніемъ. СгеЬгіз агЬогіѣиз зиссізіз отнее інігоііиз егапі ргае-
сіизі. Саев. В. 6. 5, 9. (ІгеЪті аЙегеЬапІ пиній таіе Вагіит
гет #егеге. Кер. МіІІ. 3. Тішсуйігіея сгеЪег гегит ігедиепііа.
Сіе. Ог. 2, 13. Ьіііегаз пііііі диапі аг^иііззітаз <1е отпіЬиз
геЬиз сгеЬго тіііаз. Сіе. АІІ. 6, 5. Вепаіиз /теуиепз. Сіе. Ьіѵ.
Ргеуиепз етрогіит, сіѵііаз. Сіе. Ретозіііепез {теуиспв Ріа-
Іопіз аиііііог іиіі. Сіе. Ог. 4. Еоз сит Аііісо поеіго {териеп-
іег аисііѵі. ІИ. ѣ'іп. 1, 5. Асі еоз гаегсаіогез пгіпіте заере
согатеніі. Саез. В. С. 1, 1. Нос ійепіиіет йісіііз поп іпіеі-
1і"еге поз, диат бісаііз ѵоіиріаіет. Сіе. Гіп. 2, 23. Аііий
ъиЬМе Ьеііит сит аііегіиз огае Сгаесіз ехогіит. Ьіѵ. 8,
27. І)иае зиЪМе игЬез саріае (Іігиіаедие. М. 30, 7. Ргае-
сіае тіпиз саріит езі, диосі зиЫпде зроііа ацгогит саріа <1о-
тоз іпіІІеЬапІ. Ій. 35, 21. Миііит іп з’ийісііз ргіѵаііз ѵегза-
Ьаіиг. Кер. ТІіет. 1. Ліи тиііитцие (ІиЬіІаге, со^ііаге. Сіе.
-618 и 619. Яегпрег, регреіио, сопііпио, сопііпепіег, иядие.
8етрег указываетъ чисто на время, либо въ смыслѣ во-
обще времени съ его безконечнымъ продолженіемъ, и зн. всегда
въ смыслѣ: во всѣ времена, во всякое время, вѣчно, - либо толь-
ко въ смыслѣ какого-ниб. извѣстнаго періода времени, въ смы-
слѣ: во всякое время, въ каждую минуту,—объ одномъ-ли по-
ложеніи какомъ ниб. идетъ рѣчь, либо о какихъ-ниб. повторя-
•_) СгеЬег отъ одного корня съ сгезсеге, Сегев, ігедиепв—съ -.і'руѵори, ьрау-
ѵоці, Гагсіге.
’) МеиіісІЁШ ииілло изъ і<Іет еі іііет, и так. обр. похоже на еііаш аіцие
еііаш, піаь'із шаеівчие; для объясненія виЪішІе сл. виЬ § 533.
’) Изъ аіѵ — яіі съ—рег и съ начальнымъ г вы. дмгаыыы, какъ въ эі
взъ <>.
ющихся дѣйствіяхъ, когда является къ тому случай. Но изцие, *)
насколько оно относится сюда, указываетъ не чисто на время,
но означаетъ совершенную непрерывность одною и тто же со-
стоянія либо однихъ и тѣхъ же дѣйствій при данныхъ усло-
віяхъ—безъ остановки и безъ отдыха, безъ передышки, без-
престанно, безъ конца. Регреіио, ) постоянно, безпрестанно,
все только, означаетъ постоянное, непрерывное продолженіе
однихъ и тѣхъ же дѣйствій либо одного и того же состоянія
безъ перемѣнъ съ самаго начала до конца. СопНиепіег ') зн.
непрерывной вереницей, непрерывно, безпрестанно, безъ отдыха,
то-и-дѣло. Слѣд. въ сопііпепіег главный оттѣнокъ отсут-
ствіе перерыва, непрерывность, въ регреіпо отсутствіе пере-
мѣны, неизмѣнность, одинаковость, въ пздие отсутствіе вообще
остановки, нескончаеыость. О сопііпио см. § 615. Сотіпиіа-
Іиг оіГісіит еі поп ветрег еві ібет. Сіс. ОЙ. 1, 10. (^иоб
ветрег тоѵеіиг, аеіегпито езі. Іб. Тивс. 1, 30. Іб еі іит і’ас-
іит еві еі сегііз іетрогіЬиз ветрег іиіигипъ Іб. Вер. 1, 5.
Ѵвдие. агіѵегза іетрезіаіе иві зитиз. Тег. Нес. 3, 4, 9. МіЫ
изцие сигае егіі, диіб ар;а8, бит, диісдиіб еуегік, зсіего. Іб.
Віѵ. 12, 1. Жіигат ехреіісз Гигса, іатсп ищие гесиггеі.
Ног. Ніз ргоріег та§піішІіпет сазігогит регреіио егаі іп
ѵаііо регтапепбиіп. Саез. В. 6. 7, 41. ВеІ^ае сит беппа-
піз сопііпепіег ЪеІІит &египі. ІЬіб. 1, 1.
620 и 621. 8епвіт, раиііаііт, реЛеЫіт, угаііаііт. 8еп-
зіт, {) непримѣтно, незамѣтно, т. е. такъ, что даже при
особенно - внимательномъ наблюденіи можно что нгіб. чуть
только замѣтить; раиііаііт, мило по милу, по немногу, по
частямъ, по одиночки,; дгабаііт, шагомъ, со ступеньки на сту-
пеньку, пасгпененно; ребеіепііпі, ) подвигаясь впередъ осто-
рожно, едва переступая, на цыпочкахъ, тихонько. вепвітвте.
') ІІкдне образовалось изъ ешс въ значеніи неопредѣленнаго нарѣчія, пе-
ремѣнившагося здѣсь на «я, и пополшіюіцаго, скрѣпляющаго чие.
’) Отъ регреіииз, а это оть реіеге ~ етречиться впередъ.
’) Отъ сопііиеге.
*) Отъ аепііге.
*) Отъ реііегп іеаеге, т. е. задерживая йогу, ступая осторожно, бережно.
48*
зепя» аеі» ЗепереіѴХЯс. !?.еп. 11. Аигісііімн тягіз бесеге
сепвепі варіеобѵ фнсня (іізетеге, <рап» гереяЛе ргаесійеге. И.
(Ж^НЮ. Ргінгірев ВгіСяппіяе раиПаііт ех ся^ігіз 6І5себеге
яе як» сіяй» ех а^гів йейиееге соереппй. Сае$. В. (* 4.
31. ѣосив'ЧМЙ^сазІглгипі ейіІп.-= еі ранібібт а!» ігоо ассііѵів.
ІЪМ. 3, 19. Ьееі сопсіопет Гпат: ніій! іііа эзріепііиэ: ііаре-
ЙеАчййя еі елмйймн Іит ассе^зи? а Іе аб саіикат Гасіі, іит
гесе55ояЗ^®і^‘Фг ’4. Нопоге? егяпні? угадІаИт віпеиіоу
авзесиіі. Ій. фиг 2 бепят гов въ отчіе отъгеретйе. рапі-
Іаіііп отъ шііѵегяі5 и іоіия съ ргоНпии либо безъ этого,
речіеіечііт отъргорете,₽пи1атіпі отъ гарііт, пиііо сегіо огйте.
622. 8ітй. ипа. г/нф&сі'. сонптсііт, сн»і. 8ітиІ ’) всегда
указываетъ на время, и означаетъ либо только'вообще одно-
временность, соерелггняопяь. въ отличіе отъ событій раннихъ
либо позднѣйшихъ. слѣд. просто только совпаденіе по времени
одного обстоятельства съ другимъ, либо ^лймйМенногімъ, со-
вокупно? присутствіе нѣсколькихъ лицъ въ какое-нмб данное,
опредѣленное вре.ия. либо во столько времени. сколько нужно
на жпкое-нмб. обшее дѣло. копа надобно что-ниб. вмѣстѣ обра-
ботать либо вытерпѣть. Спа ’) нисколько не указываетъ на
время, а выражаетъ только то. что двое «ли болѣе дѣлаютъ,
яие}иипй& юно-ниб.. нллххіятсл въ какомъ-ниб. состояніе, но-
лвженін вмѣстѣ, сообша. одинъ стомко-же, сколько н Зруіой.
а не каждый особнякомъ, на свой личный счетъ и рискъ. А
талая связь невозможна, если участвующіе въ дѣлѣ не будутъ
и въ одномъ мѣстѣ. —точно такъ-же, какъ если ихъ не будетъ
тамъ и въ одно и тоже время Поэтому и говорили, что нпа
указываетъ на единство мѣст-і и времени, а кіпіні только на
единство времени: но оба эти объясненія слишкомъ тѣсны и
не дакттъ ключа ни къ выраженію нпа кітпі, ни къ тѣмъ мѣ-
стамъ, гдѣ зівніі стоить, повидимому, въ смыслѣ ппа. Соіуіш
іе и сощнисіш выражаютъ только вообще соединенность, свя-
занность в общеніе, въ отличіе отъ изолированности, удаленія
•]| <НН	**>•• п -ШЯЯ.. Т	« М **»*!!  »Ъ
% '• шп и» р«Пг.
— "л
прочь. Если въ общенія тѣхъ. между вѣкъ оно предполагается,
надобно видѣть результатъ взаимнаго знакомства, дружбы, то
говорятся 81П1ИІ сит, ипа сит, сопіипсіе сит. Пика зйнмі
гогііая. ГІаиТ. Тгіи. 4, 2, 38. Ѵегаш езі йіий, щюй бісйиг,
»ипкое гаодіоз ваіів зшші ейешіоь еззе. иі ашісіііае пшпиз
ехріешт яЬ. Сіс. Ьаеі. 19, т. е. два человѣка, прежде рѣчи
о настоящее дружбѣ, должны сначала столько временя пробыть
знакомы другъ съ другомъ, сколько требуется для того, чтобы
съѣсть много мѣръ соля. Рторіет тісіпііаи-ш ѵчов «ііев віяші
впитъ іпѵісеіп. І<1. Аіі. 5, 10=На цѣлые дня мы сходились,
по цѣлымъ днямъ бывала вмѣстѣ. Еа іеанл яяиЛ йніісі. И.
Асаіі. 1, . I. па ериіаѣапіиг. Сіс. Нио <ршіат Агсжіез іааы-
Іі ігев ііег ина ІасіеЪаиЕ И. Кѵіи. 1. 27. Еа сирі-іпая агіепбі
аііциі<] агіоіезеіі ина сшк аеІаЬіЬи	_ Віз шш
сопмііез. Ісі. Ьаеі. 11. Еасе&в шахіаіе Ъошйнв йеіесіапіиг,
я фіашіо гівия сол/ннсб ооцпе шоѵеппіг. Ы. Ог. 2,
61. Хоп ізиае здіши аихіііині реш заіиііі. зеЗ совдиясйвз.
Хер. А». 10.
623 п 624. 8ропіе, иНго, еоіыніаіе. ірзе. Всѣ этн слова зна-
чатъ сила собою,' сала, во въ частности преніе, въ хорошей
прозѣ рѣдко безъ прибавка вередъ нимъ аіе?..  ію$іга.~
въ рѣчи 1) о япцахъ зе ,о собяняемной схмниюснш или
влеченію, рѣшенію, т, е. не подчинявшись вліяніямъ яругахъ
людей, безъ поегоронвндъ вліяній, Ь) свбсамюішшш, личными
симми, ср^ашніми, на сооонаемныя, личныя фефмм, -. е
безъ посторкиней вомощіі,  2 зещахъ=но аонмо еоб-
еншенныла своіспшам», по оадее мриробж. Но икю предпола-
гаетъ всегда двухъ .ищь либо двѣ стороны: если въ гакомъ
случаѣ одна сторона въ отношенш къ другой дѣлаетъ что-нн-
будь безъ всякихъ просьбъ, безъ утри. ь насилія отъ этой
послѣдней, то это дѣлается икю. но смашіемнамо /дечеод
безъ вылова. Ѵоішііаіе <брі»й «и*, двброюлью}, но своей
собснівекной валіц <мѵмм, выражаетъ только го мотивомъ
поступка не было ничего, кромі собственно!! охоты, не было
напр. страха либо чьегц-вно. принужденія. К’ - аті»
ближе подходить ірве, какъ «жиро оно говорю. Смыслѣ:
не ымюі	ві нойжуы. жіайсныь «^ррмжн
— 758 —
помощи. Сінюл Ьаеегіастопеш яка вропіе еві ргоі’есіиа ра-
ссіпдие сопсіііаѵіі. Хер. Сіш. 3. Еезропсііі Лгіоѵізіиз ігапзіззе
Вѣепипі зезе воя зиа зропіе, зесі го^аіит еі агсеззііит а
Оаіііз. Саев. В. 6. 1, 44, гдѣ можно бы сказать и иііго, если
бы надобно было указать прямо на сочувствіе къ Галламъ; но
Аріовистъ хотѣлъ сказать только: мы перешли вообще не безъ
постороннихъ вліяній, которымъ, конечно, подались, которыя
насъ увлекли. зропіе ІаийаЬіІіз ѵігіиз еві. Сіс. Тизс. 4,
15. Хес пііііі диібдиаіп іп тепіет ѵепіі оріаге, диой поп
иііго тіііі Саезаг беіиіегіі. Сіс. Эіѵ. 4, 15. <^иі зе иііго пюгіі
ойегаві (когда смерть въ томъ либо другомъ видѣ имъ прямо
не предстоитъ), іасіііиз герегіипіиг, диат диі сіоіогеіп раііеп-
іег Гегапі. Снев. В. би 7, 77. Рориіі аііі ѵоіипіаіе аііі піеіи
]'ирипі ассерегииі. Ьіѵ. 40, 49. Арріиз зиасіегс зе шадпореге
Асііаеіз сііхіі, иі, йиш Іісегеі ѵоіипіаіе зиа іасеге, ртаііаго
іпігепі, не шох іпѵііі еі соасіі Гасегепі. М. 39, 37. РиіаЬапі
еззе ехзресіашіит, (Іит зе грва г$з арегігеі. Хер. Райя. 3.
Весіа еі Іюпезіа, диае зипі, еа Гасіипі ірза рег зе Іаеііііат.
Сіс. Гіп. 1, 7.
625. Тнт, іипс. Типс ') гов. въ отличіе либо отъ сказаннаго |
гдѣ-ниб. въ рѣчи, либо только подразумѣваемаго пипс, теперь, ' 
означается-ли имъ чисто время, сейчасъ, въ эту минуту,—
либо оно зн. въ настоящихъ обстоятельствахъ, при настоя-
щемъ положеніи вещей, дѣла. Типс съ удареніемъ указываетъ
на какую-ниб. минуту прошлаго либо будущаго времени, кото-
рая уже была описана впереди, либо (съ диит, зі) описывает-
ся сейчасъ, туи. же далѣе. Въ силу своей способности—прямо,
непосредственно указывать на время или обстоятельства, при-
чемъ вниманіе слушателя останавливается только на одномъ
пунктѣ, іипс рѣшительно не можетъ стоять въ перечняхъ фак-
товъ и въ ряду мыслей, предлагаемыхъ въ видѣ вопросовъ съ
диісі—?; а въ такихъ предложеніяхъ, въ которыхъ выражается
всегдашній опытъ либо правило (съ простымъ ргаезепз либо
съ ргаез. асі. регГ.), можно ее употребить только тогда, когда
въ контрастъ къ такому предложенію будетъ налицо другое
') Въ «ветокъ видѣ=іит—се, слѣд. іит съ ближайшимъ указаніемъ.
ѵл
предложеніе съ прямымъ указаніемъ на настоящее время. Все
это—главное правило объ употребленіи этой частицы; однако
остаются еще—и не только у прозаиковъ —такія мѣста, въ ко-
торыхъ іипс употреблено только ради рѣзко-указательной его
силы. Тит выражаетъ только однобіэеменность, современность
либо съ тѣмъ что сказано передъ нимъ, либо (съ цпшп, ві)
съ тѣмъ, что говорится послѣ него; око употребляется о про-
шедшихъ событіяхъ и о будущихъ, либо даже и объ обстоя-
тельствахъ только предполагаемыхъ, возможныхъ, напр. о слу-
чаяхъ всегдашнихъ, постоянныхъ, обычныхъ (обыкновенно съ
цгшпг либо ві). Вотъ, почему при перечисленіи употребляется
только іиш, а также говорится обыкновенно только іиш ѵего,
іит ргітиш, іит ЛеіГщие, іит гіетит, ') если только, пожа-
луй, нельзя либо не надобно выставить на видъ какой-ниб.
контрастъ съ пипс, либо сказаннымъ, либо подразумѣваемымъ.
Часто еще бываетъ двоякій характеръ дѣла: именно, можетъ
быть въ виду вдругъ и одновременность съ чѣмъ-ниб., и про-
тивоположность съ пшіе; если писателъ захочетъ выразить толь-
ко одновременность, то онъ пишетъ іит; а если онъ хочетъ
обратить вниманіе и на противоположность съ пипс, то поста-
витъ іііпс.. Тиш и іинс переводятся во то время, въ ту пору,
тогда, а іиш кромѣ того часто -хоть и незаконно—перево-
дится потом». ’) Егаі іипс (въ означенное время) ехеизаііо
орргезвів, пипс пиііа езі Сіе. Г’ІііІ. 7, 5. Масегіопез еа іинс
егаиі кипа, циа пипс Кошапі Гегипіиг. №ер. Еиш. 3. Мііііі
іпіег іііащ ивііаіаш асспзаііопеіп аідие Ііапс иоѵат іпіегезі,
пібі цпоИ ш іііа Іипс, дииіи ошпіа ііісіа. зипі, іезіез ііапіиг,
1нс іи йіп^иіав гее ііаЬипіиг. С'с. Ѵегг. 1, 18, гдѣ въ Ьіс и
есть пипс; а безъ предложенія съ іііс можно было поставить
только іиш. і^иииі гояаш ѵніегаі, іипс іпсіреге ѵег агЬіігаЬа-
іпг. Лжі. 5, 10. Тим, диит Ьісіііа ЯогеЬаі оріЬиз еі сорііз,
шаупа агіійсіа Гиегииі іп еа іпзиіа. ІЬмі. 4, 21. Наес поп
погапі іит, диит сиш І)етосгііо іио Іосиіиз «шп. Сіе. Аіі.
6, 1. Циід Ніи» аііий аиі ішп (именно, въ тотъ разъ какъ слу-
*) Сл. Гаазе, 419 примѣч. къ Ѵогіе^й Рейсиіа.
*) Незаконно, потому что іиш вееда выражаетъ одновременность.
760 —
чилось сейчасъ передъ этимъ сказанное) іітиІ88с сгеііііін аиі
Іюсііе іигЬаге ѵеііе, піві сотгсопііаіп опііпиш? Ьіѵ. 5, 3. Іа
іит (когда вышло то, о чемъ я разсказалъ) іаіет огаііопет
НаЬиіі. М. ІЬ. Тит (въ то время, въ ту пору, при тѣхъ об-
стоятельствахъ) егатив іп тахіта эре, пипс е&о диісіет іп
пиііа. Сіс. АіЬ,59,‘ 19. 8і ксіаз, диат воІИсііив кіт, іит Ііапс
шеат ^Іогіат дегібеав. Тег. Еип. 5, 6, 14. Такимъ образомъ
(ит, диит значитъ: въ то самое время (въ то именно время,
въ такое время), когда—-, ііа, 8І (какъ было прежде сказано),
зн. въ такомъ случаѣ, подъ такимъ условіемъ, если (когда); а
іит, 8І будетъ зн. въ такое время (тогда цііенно), когда то
либо другое сбудется, когда (если) именно такой случай встргь-
гпится на дѣлѣ; (толика) въ такомъ случаѣ, когда (если) въ
самомъ дѣлѣ—.
626. ѴаШе, ѵекетепіег, еііат аідие еііат, тадпорег-е, Ъепе,
аЛгпоЛит, регдиат, оррідо- Ѵаісіе, изъ ѵаікіе отъ ѵ аіеге, слѣд.
собств.=сильно, крѣпко, твердо, употребляется при глаголахъ,
именахъ прилагательныхъ и нарѣчіяхъ, и означаетъ внутрен-
нюю крѣпость, силу и соотвѣтственное ей вліяніе на все окру-
жающее, — смотря по тому, какъ требуется по ходу рѣчи, и
так обр. есть самое общее выраженіе понятія о высокой сте-
пени чего-ниб. (очень, весьма, много, сильно). Ѵеііешспіег,
нарѣчіе отъ ѵеііешенв, т. е. ѵепіепв, страстно, горячо, ставит-
ся только при глаголахъ, и выражаетъ сильное движеніе, силь-
ный порывъ какого-ниб. чувства, либо образъ проявленія того
либо другаго напряженнаго настроенія, чувства. Еііат аідие
еііат ставится всего больше при глаголахъ, выражающихъ
просьбу, приглашеніе, вызовъ на что-ниб., совѣтъ, внушеніе,
требованіе какой-ниб. работы, дѣла, службы чему-ниб.— изъ
всѣхъ силъ, неустанно, безъ конца. Ма^пореге—теперь обыкно-
венно пишутъ ішщтіо орете—ставится только нри глаголахъ,
и, смотря по ходу рѣчи, зн. 1' изъ всѣхъ силъ, напряженно,
усиленно, настойчиво, навязчиво, а потомъ 2) сильно, въ силь-
ной степени, чрезвычайно, очень. Ьепе, насколько оно отно-
сится сюда, ставится только при именахъ прилагательныхъ и
нарѣчіяхъ, да бываетъ еще передъ іпапе, и зн. чисто, совер-
шенно, рѣшительно, прямо, очень. Регдиат, сложное изъ рег,
— 761 —
какъ регіпйе, и фіата съ тамъ смыслѣ, какъ зто послѣднее
бываетъ передъ превосходною степенью,—ставится передъ име-
нами прилагательными и нарѣчіями, и зн. какъ только возможно,
какъ только можно вообразитъ, до крайности, до послѣдней воз-
можности, до-нслъзя. Оррійо—корень неизвѣстенъ—у Цицерона
встрѣчается только въ теоретическихъ сочиненіяхъ и письмахъ,
ставится при глаголахъ, именахъ прилагательныхъ и нарѣчіяхъ,
и зн., повидимому, ужъ именно, вотъ ужъ, совершенно, прямо,
рѣшительно, очень, п оррійо фіата=ретфіат. Айптойпт, по
§ 541, 5, зн. соотвѣтственно степени, числу, величинѣ
тою, что характеризуется этой частицей,—ставится при гла-
голахъ, именахъ прилагательныхъ, нарѣчіяхъ, выраженіяхъ чис-
ла, расчета времени, и между прочимъ при указаніи на моло-
дой возрастъ; но это общее значеніе, смотря но связи мыслей,
по словамъ, при которыхъ частица стоитъ, и по тому, что ука-
зывается въ параллель и контрастъ, получаетъ разные оттѣн-
кп. За основное значеніе примемъ: если говоритъ правду, въ
сущности, по-настоящему,—отсюда и будетъ понятно, какимъ
образомъ ііііпішіиш можетъ получать значенія: въ надлежащей,
достаточной степени и въ высокой степени, довольно н очень,
крайне-, ни больше, ни меньше, чѣмъ-, прямо на худой конецъ,
но крайней мѣрѣ (іпіпііниш), и мною-что (піахітиш). Е"о
Арріит ѵаіііе ііііщо. Сіс. І)іѵ. 2, 1. ѴШе шоѵегі, ріасеге,
(Іінріісеге, Іепі», 1оіі"из, іпацииз, ѵиі^агіз, іщаѵііег, Ьепе, ѵеііе-
таепіег. Сіс. ііос ецо ѵеЬепіепіег ехкресіо. Сіс. 1>іѵ. 1, 9.
ѴеЛетепіег ігаксі, іпѵеііі (іп аіщиеиі), іпсііаге, совітаоѵеге,
ріасеге, ііікріісеге, регііпеге. Еііат аідие еііат іиопеге, го-
ните. Ѵійе. соцііа, соинійега еііат аідие. еііат. Еііат аідие
еііат тіііі іііееікіиш аьі. Сіс. І)іѵ. 13, 28. Мііііаіііз гаііо еізі
поп ѵаіиіі, іашен тадпореге Іаиііашіа еві. Ыер. Мііі. 3. Мадпо-
реге ѵеііе, огаге, реіеге, риіаге, сепкеге, ѵіііеге, зиайеге, си-
гате. Мадпореге (іеіесіаге, сошпіоѵеге, регіигЬаге, регііпеге.
Вепе Іопциз, ЬагЬаінз, напик, і'ігшик. Бепе Іопце, каере, івапе
(очень рано). Аріи! 8ор)іосіеш регдиат НеЬііііег Пііхев Іатаеп-
іаіиг. Сіс. Тизс. 2, 21. Регдиат §таѵе екі іііеіи. Ііі. Ріапе.
6. Еогииі (Іеі'іпіііопез раиііипі орркіо (чисто малость какую-
162
ниб.) іпіег зе бійегопі, еі іапіеп еодет зресіапі. Ій. Гіп. 3,
10. Ех дно репеге іоіпз еві Тиіог тітиа ѵеіиа оррідо гійі-
спіиа. 1(1. Ог. 2, 64. Хес епіш тиііа воіит, аеб еііат ріега-
цие оррідо диапі рагѵа егапі (на что жаловались). Ьіѵ. 39,
47. Лат адтойит (довольно, т. е. для примиренія съ своей
участью) пііііраіі гарію егапі. Ьіѵ. 1, 10. ІІЬі ваііе асітаіит
еі бпогигп еі ѣозііищ аиігаоз езі ехрегіиз еіс. Ьіѵ. 34, 14.
Каііо езі ошпіз (гаЛогиш адтодит йейііа геііріопіішб. Саез.
В. (і. 6, 16. Еа іп ге адтоЛит іиіі ліііііиш ѵігіиз Іаийапйа.
ІЬігі. 5, 8. Адтсиіит йеіесіаге, (Ііііреге. Адтодит айоіезсепз,
айоіезсепіиіиб, риег. іпГапз. напр. НаііігіЬаІ, ОешозЫіепез. 8ех
шіііа іюзііипі саеза, уиіпдие асітоііит (на худой конецъ, пипі-
шшп, по крайней мѣрѣ) Кошаиогиш. Ьіѵ. 22, 24. 8еси(і сит
зипі диіпрепіі адтогіит Ссеіемзез (много - много-что -‘>00,
не больше 500, именно Критянъ). Ій. 44. 43. Ьераіі ех Масе-
ііопіа е.хасіо адтодит (ни раньше, ни позже, какъ уже) шепзе
ЕеЬгпагіо гейіегипі. 1<І. 43, 11. ХіЬіі (иітосіипг (совсѣмъ,
рѣшительно ничего) бсгіріі геіідиіь Сіе. Ог. 2, 2.
627. Ѵіх, аедѵе, ѵіхсіит, зітиі, вітиіаідие, Ішііит диоЛ.
Ѵіх, едва—почти не, и слѣд. напр. ѵіх риіо зн. тоже, что
поп риіо, только поделикатнѣе; ае^ге антитеза къ іасііе =-= толь-
ко съ трудомъ, съ особенной тягостью, съ большимъ недоволь-
ствомъ. Ѵіх имѣетъ смыслъ только отрицательный, и поэтому
не можетъ имѣть различныхъ степеней сравненія, но аерге мо-
жетъ ихъ имѣть, такъ какъ его значеніе донускаетъ степени.
Ѵіхйиш зн. едва только, едва лишь, чуть только, т. е. почти
еще не. Ме тівегиш! Ѵіх зит сотров апіин, Тег. АЙ. 3, 2,
12- ОтпіБ соіі{*1иІіпаііо гесепь аедге, іпѵеѣегаіа Гасііе йіввоі-
ѵііиг. Сіе. 8еи. 20. Ѵіхдіиш ерізіоіаиі іиат Іе^егат, цииіи
ай те Сигііиз ѵепіі. Ій. АІІ. 9, 2. Наманеръ этого послѣд-
няго мѣста употребляется и простое ѵіх, и точно такъ же съ
слѣдующимъ потомъ гріині съ регіесіиш либо ргаевеиз Ііізіог.,
въ томъ же смыслѣ, какъ іапіиш диогі н аішиі, зіпіиіаідие
(о первомъ говорено въ § 593, а о послѣднихъ въ § 603).
УКАЗАТЕЛЪ.
Парагр.
іСтр.
Парагр.
А, аЬ, аЬв.......... 531
я	540
аЪаенв............... 27
аЬііеіе.............. 63
„	531
аЬёісаіе............ 479
я	531
аЬДісеге.........478
аМошеп.......... 182
аЫисеіе......... 531
аЬеззе...........307
я
аЬеітаге
513
531
531
аЫііпе..........   568
аЫіоггеге......... 104
аЬі^еге........... 531
аЬіесіиз........... 147
аіірсеге.......... 351
я	э?1
аЬіге...............531
аЬ^иЦісаге......... 478
аЫераге............ 150
аЬииеге............ -60
я
аЪоіпшагі.......... 1-4
аЬго^аге .......... 4і9
аЬгирйіз........... *49
аЬбйзиэ............
аЬаеоіиіеге........ 63
531
аЬзітіІів.......... 411
аЬзоІѵеіе.......... 616
607
32
72
597
042
597
542
215
597
352
5:6
598
і 597
689
; 134
І597
(180
407
;.597
1597
'542
। 506
1313
597
134
542
I 184
і 184
і 72
! 597
1531
1399
аЪвопив............ 284
аЬвііпепІіа........ ідо
аЪвігаЬеге.........505
-	531
аЪаигііиа.......... 201
284
аЪииОапіег, аЪинйе 554
аЬиийаіе............. 316
ас................... 562
ас въ выраженіяхъ
сравненія........ 557
ассеОеге............. 352
ассебіі диосі (иі).. 605
ассеіегаге......... 356
ассешіеге.......... 236
ассепвия.ассепві, раз
сильные, ирнстава 86
ассеріив............. 458
асаг................. 336
я	463
асегЬив.............. 463
асеійі»............. 3‘-6
аесіреге............. 445
аесіітте............. I50
ассііѵів............. 146
ассоіа...............46/
ассигаіив. ассигаііо 327
аесиваге........... 468
ассиваіог.......... 4*>
................... *
...................
................... 403
остріе, острота-.-- 417
...................
Стр.
331
223
577
597
1242
кззі
653
361
678
656
409
736
413
282
113
516
>387
о21
521
375
500
185
184
488
376
525
534
63
176
451
452
462
462
— 7М
Ж ЖЖ--- а»(вмя®вгй Ж&> ВгМмКСГО"	333 ,, 2вА .. 34»	721 '3&. 324 424	і И а4в*«е« і ІІ жівпис	518 90 91 113 343 424 528 352 528 470 528 181 530 528 111 208, 194к »г 236 237 433 433 466 268 431 431 542 476 1 1 • 2 к27 452 Игё
жіі», дарв япеужь 495 ЖІЖ..	•	' 473 аОаат асЯмгіа*-- зЛ Зха 603 477 яЛймжѵг аМл~ а*Й*.	віМ я&ф.	1**5 4ЙМІК.	- - З&ХМГ*.	3&> аЛЛетг.	321 а&м&мп....	338 »йик. акШак	5»3 605 айірме».	і_-. аліи’н л4а1 ....- а. рмілгіааі г*	г'7 >.В 310 «о		943 434 Зіэ 752 4Л2 241 І689 139 7» 5» 251 -.55 <•217 •>•6 440 3*7 іЯ» 697 73» 140 155» 5%а . 13 ідез	:| яЛлтіп. | а4ф«&«ш«. жікзйгі | яЛпЪяетѵ |г яЫіегіІик	 1 мІак№ 1 аЛят~.. айѵеша.,.. аДѵеяйсж.'. аЛ^тяиі.. Нѵетгіа аЛѵепагіш...	 акепш (Ы)есі.) . яЛѵегяш (ртаері.. айѵмсаіо* м4е* доп. — жрадгі-. яФІібсаге м^, ле^ісг.. яи^п аг^гі.... ««»» аеміашми.	
•	а ’М_ №	г!» - ЭЖФ 626	.13 г? Уг | 141 інй;	авфь*Ь	алзцилкл- «лдаиіиійал аимамЕ. яеі^яіріег,..  -і •*! ^ . . »*СГШо . ,,» г. 4**М> рампа»	148 308 118 557 2 1 * 4<л
лея^я	&
««*!*--	4-
злтагікігг	.
..........327
..............
ае^пиаг-.........
агв*»^ ..........487
д^жае. аея*и&.
яИаа»-
яИетпяя	•-<>
айАвт* -	-35»
аеѵи»-- .. 341
я$яіліі<..	і.-;і
яДОл»-	:>
Я®йѢ№-
аіяте..	и-
яГій*.	434
----	244
«5 1	314
ядег.............. 153 -
я%ег роямжяк, ав-
іігпаіав,. ро№-
спят ргіѵаіш не. 32*
адете ежап........334
д^бпятия... 335
, обвяят..... 448
а^те аиИШетв, гіізм 331
авеге рпеііаася. стагіав
а&еге ео® р*|>а1о- 543^.
а^ет....	‘®*
а^паіг-
а^ргміі	34^
352
’	424
... 1^
334
4'
= «.«., <
у .
>2^
Я#**
і
«	• - * -^П/іТ^Ц
Ч г*т	.	•*
__ 766
атЬідиик........
атЬіге
аіпЬіІі»
атЬіІик

ятЬіѵіиіп
ашіиі
атЬиІаге..
лтЬигеге
я
пшена............
аиіепііа  •
ашспіиіп ..... і
атіеіге..........
атісіііа.........
аіиісінн.........
ашісиіит.........
ІШ1ІСІ18.........
атіііеге.........
атпів............
атоепиа..........
аіпог............
атоѵеге..........
атріюга..........
апіріесіі........
алірііаге........
Я
атрІіГісаіе......
ашрііиа..........
іішріи.ч.........
атриіаге..........
апсерк............
п
апсііе............
аисіііа..........
апГіасІин.........
г
ащдае...........,
анцірогіив.......
аи^ог............
ІГарагр. стр. I
216	261
-.27	588
354	412
527	588
506	578 ।
358	415 |
506	578
527	588
527	5881
244	290 1
352	407
354	4 12 |
236	282
237	285 ।
527	588
202	243
203	245
272	324
217	263
107	138
218	264
218	264
86	113
107	138
430	477
362	421
458	516
108	139
450 .06
16	20
289	336
322	370
4 776. 510
322	370
602	730
323	370
419	464
216	261
527	588
418	463
86 НЗ
358	415
527	588
457	515
52	60
452 І5Ц
Парагр.
япріив
апцивіик, алрикііае. 435
апіша............... }«*
апішаііѵегіеге .. •  12о
апілішіѵегісге іп аіі-
циеіп.............
аііітяі.............
апішапн.............
‘ я
яиііпив.............
аппаіік.............
аппаіен.............
аппісиіин...........
аппіѵегвагіив.......
аппопа ..............
482
269
269
.436
165
394
396
394
394
аппоііпиз........... 394
аппиив.............. 394
аппив, ипіик аппі,
віприіів аппіа.... 394
аидиігеге........... 468
497
„	527
апва	467пр.
апіе.	529
„	54 3
м	568
„	600
апіеа.............. 600
аиіесеіісге......... 243
529
апіесеііеіе........ 24 3
„	529
апіесиггеге........ 529
апіеіеіте.......... 529
апіе оіипіа........ 581
апіекіаге...........
аиіеѵеиіге, апіеѵег
Іеге.............
аііІі(|ііі(ак.......
апійщик.............
апіівіек............
аиігиіи.............
апхіеіав............
529
529
393
393
103
64
452
•ірег................. 274
арегіге................. 9
п	428
Стр.
326
485
207
163
546
322
322
387
207
446
447
446
446
447
446
446
446
525
566
588
524
590
623
690
728
728
289
590
289
590
590
590
702
590
590
445
445
134
73
509
325
11
473

арегіе
ц.егічм
арех...........
арех, жреческая
шапка ....
аріясі.........
ароіойи* ......
ароіЬеса.......
аррагаіе.......
арраіеге.......
ІЬрагр.
60
242
сл.216
 144
'67 _
б!)
287
261
175
арраі’ііог.
арреііаге..
арреііаііо-
арреіепііа.
арреіеге.........
арреііііо...	...
арреіііив........
арріісаге.. .
арропеге. .
арріоЬаге
аріив .. - -
ариіі. •  
аг|ііи. .<|ііатіи?,аі
8118...........
ачиа, подои ропо
асрш еі ірпі іп(.<
(Іісеге........
асріае, поды, ку-
пальня..
.‘^иаеіІисНіх....
ага...............
агаііо ...........
агаіог............
аіЬііег...........
агЬіігаіі........
агса..............
Ю-
»
аіеапин, аісапиш,
агсапо...........
агееге.............
агсеввеге .........
агсіц.ч............
...................
224
428
2556
41
46
87
86
70
475
69
504
502
504
504
528
254
528
470
541
361
372
449
49
372
4
153
153
488
488
41
320
62
434
468
435
23
270
473
308
41
50
115
113
83
535
82
576
574
576
576
589
305
590
529
617
І 419
42В
504
55
426
6
192
192
553
553
41
366
71
483
525
485
27
ап10г
агиііцв
агса .
агпСпіагіи8.,
:ігКепіищ....
аг8иеге....
аіриОін............
аг'иіин............
агівіа.............
аггоа..............
агташепіягіипі....
аттагіит...........
агшепіит...........
агтин..............
аггоцппв, аітоцапііа
аггоііаііо..........
агв. агіея..........
агя роеііса.........
агіісиіив...........
агііГех.............
агііПсіиш...........
агіив, зиЫ..........
агЩ.................
агиврех см. Ііапіврех
агѵіпа.............
агѵит...............
..............
авсізсеге...........
.................
аврег ...........
.................
аэрів............
аврогіаге.........
аввесіа, аявесіаіоі..
аввспіаі'і.......
аввепііп.........* •
Иарагр. стр
236
146
148
 300
 301
• 4і;8
474
200
363
1346.
413
41
41
269
179
117
91
44
283
186
47
44
186
435
282
177
181
'346
346
525
534
241
422
169
458
41
41
214
151
120
44
I 331
218
53
I 44
1218
485
п
авведііі- • 
аввег.......
аввеѵегаге
аваібиііаз-
а.ввіЗиіів..
а88І0паге .
.............
азігипі.. • •
185
153
36
321
15
463
112
277
531
109
111
470
528
428
387
246
327
327
528
559
376
,217
192
.37
367
20
521
145
826
597
141
I 144
'529
590
473
437
294
376
376
,590
663
1430
— теь —
Пжр^Т 1°^-
 3®* >330
І5ІОІВ5 .	191	*??*
682
561
490
я< а» еіія, аі тег®. ’ Ч?"
аі 53ЙЯВ. а» «гі® 5(ІІІ 1®^
аіег..
аідие.............
аідие я8ее........
аігох -
аИевоеп-..........
аиеаЬо.. 1........
5 558
595
376
376
526.
аНеппн......
аМеаигі.
аіііпеі -	15О‘*|®и»
аШпреге. .	®9'*
аНгіЬиеіт......... *-' I-®9®
аисіог....	 ।	|
апсіогііа;.	81	'№•
ашіеге......	-	392
аиОіепіеиі «зі ииіо 7» .103
аиіегге........... 531	І597
аиГці'еге. -	і < ’	503
531	.597
аиреге, аирезсеп .	7-22	_	370
аириг, аиригшяі.
аирігап	’<	12э
авЬ.........	"	38
апіаеиіъ	- -	25
аига.. ...	77	431
аигаі№......	. _ ООО
ааБсиІиге......... 7 У	103
аиерех, аазрісіиш..	97	1^5
аиЯегия............. 489	>557
аиі.......	. 561	672
эиіод....	5Л?	> 70
авіишаге..	. .	4-.-	< » > ,“•
ихйілп аихіііиів, аихіііиш іепе. аихііі	7.10	і ЗЬа
жіге		• 1 “	21 Г1
аѵагііій	7.03	
аѵаги?		.03	575
лѵеге		'«01!	574
аѵегпіпеяге 		5">3	—
аѵегмі і ..	1»4	4
аѵегіеі-	‘Ч-’З	І«7І
ЙМіЖ Пжеагр. I Оц.
агегіеге-.- -  -		->
аѵмііілэзд^г.		= 75
аѵИи5-Й 7. -		-
	2	2^
аѵіи₽-		і  ~
адгосаіч	 .«	
»	531	597
в		
	131	168
Ъасиішп. Ьасиіи?...		438
Ыди1и>		405	453
Ъаііпеае, Ьаііпеит,		
Ьаіпеае. Ьаіпеит.	49	57-
	413	4 ^4
ЬапиЬгиш. 		367	424
	С 	
	317	
	318	364
ЪеПаге		401	450
Ьеііаі іа.. .	11	14
Ъе11ІСО?В8. 1-еиісІІа..	338	389
	969	590
Ьеііиіи «іепипііаг.		
ішіісеге. 		249	298
Ьеііит регеге. іасе-		
ге. йпсеге, ігаЬе-		
ге. еѵгаЪеге. іп-		
Гегге ....	4	450
Ье11и$	10 4	198
Ьепе.	204	245
—	626	750
Ьеиегісепіі	509	583
Ьепейеиз		50*»	582
Ь' Т.еѵ -’е ->; -	Ю-	139
..		583
Ьеиеѵѵіия ...	50» .	
Ьепіспііа®...	50'1	>Й? -
Ьеиірпиб....		Г»*
Ьеяіа.			.1
ЬіЬеге 		14	
ЬіЫіорок		2<А»	иі»
ЬіЬиІи	13	
Ьііі*...	ІО,	
Ьіпі		44	
— 769
	ПЧ*гр- і	с»р. |
		
Ыаяйіп		 Н1	Н1
р]»іегаге		••- 255	308
Ыаіего		252	Зоз
ЬопіЬ^ ..	 509	
|>опп<. Ьоппш..	204	245
бона 		204	245
а	>17	362 1
Ъ05.		».	326І
ЬгасЬіииі. 		179	ЗН ’
Ъгеѵі. ’ геѵііег	5*4	»’83
Ъгитаа		448
Ьпсса................ 1^0	2)5
Ъѵсгіпз.............. 412	457
Ьиссіпаіоі...........412
С.
СаЬяИив		270	324 1
сасЬіппагі		465	523
еасишеп		144	17м
сайеге 		454	512
сайеге іп аіідиет.	321	36?
сзііисеия		388	438
саЛисг.'		373	426
сади8		16	20
саесиз 		164	206
саейеге 		420	465
	425	470
саейе?		421	467
саеіаге		48	і 54
саеІеЬа		417	. 503
саеіит сл. соеішп.		
саегітоп' і ..		124
(сегішопіа)		
і аегиіеи? .	.11	іід
саегиіиз. .		275
сае&кгіез....	...	167	209
1‘аезіи;;		229	275
ме8)к...	138	Ц3
саіатііаз..	4 -і	
саіашііоміб		453	51П
'аіатііб.,...		
таІаЛиз		л	4._4
САІсеашепіииі			269
саісеаід;
саісеи®.
еаіоііпі,
«^-еаіогсаіі^
саіма.....
са!і§о....
саі'п.....
сдііеге..
еаПкГиа^.
саПі<1и<..
саі!^...
саіо.........
саіптпіагі.....
сэіх.........
сашега. Ііпгаи...,
сатриз...
сапаіі?..........’
сапйеіа..........’
сапііеІаЬгиш......
саміеге.........
ЛжГ*'Т- I с™
223
. 223
28
236
223
227
17
126
193
191
358
405
468
346
сапеге..............
еапЛіііп?...........
372
235
235
236
2«,9
2;
16-4
2,
пі-
:3«
131
.50
ЙО
281	.2-
192	230
,	232	27
сапі см. сапиі
сапіаіліт.......... 42	4.
сапог............. 282
саінаге.......... 281
сапіЪагю.......... 17	22
сапіегіиз......... 270
сашісшп............ 282
еапіііепа.......... 282
сапйо............. 282
сапіи®............ 282
Т
сапи&...........
сарах.............. 323
сарег.............. 275
сареге выбирать... 70
в понимать... 126
брать, ови Ѵлті .. 441
445
саріііиз...........
сарійгот--.........-,о
сар-<я..........
м1’,аге........... ічі
сариояь............
.24

1 ^90
132Э
‘3~'
ЬЕЗ
I
I
...
970
Й2'.
к2
>168
12 ‘
'20‘‘
'Т«
‘И?
слрѵ}	Параір. 302	ІСтр. 347	са	Парагр. 447	503
	288	<336	сеіаге .	•ііЗ	72
сауСеі	17	22	<ЙеЪег.	248 	297
сагсЬеьіи'	зо«-	99І		242	287
сап'ус	382	434	СсІеЪгвге	75	98
сайда сдгііа	108 282	139 329	сеіег, ссіе&ге.	162 356	205 413
сапцеъ - '(Ісіпг сагреаіип	455 389 Зе'і	514 439 439	с"іег сеіія жапёзла. члсіп/вя   	. 563 3	683 4
СЛГГШ- см»;.*		1	матовая...	189	172
	- I І2 і .	333	деівпа.			146	177
сМввек	114	4 СО	сетеуе .. і т		. 488	553
савлр-	 едДОІиш.	36 4 «2 4	37 545		. 235 . 161	280 203
савігит-• С^І’.	 П74	п7 126	сегіатеп, сегіагс.. (ТТІЛ. СкТІ<'	. 402 . 564	451 684
		701	_г.	. 216	261
сдл саь	9і° ; 451	1	365 508	есгѵісаі... секяаге 		. 22 349	26 4(14
саІарЬгаси-ь. еаіариіія... •	А 1 Г.	461 458	сеіега	 сеіегодиі,—іп.	. 558 . 558 •	660 660
саіеііие •  •	27‘	326	г.гЬгиш .	. 558	666
саі/іпа		2--	36	*-есегці	. 245	292
саОтѵа ...	-10'.	.- ’2	< ітя.	418	463
са&ейія	24	28	сбаг^а	. 265	918
саііпи-	19 1	24	бкогіі»	. 170	21!
।. • и и	:іг.	326	гіітгіа	11	14
		10	СІІКГІѴ'П	17	22
	244	341	сіЬ	11	14
саиро на..	'	Ч'« I	»і і ’ .	. 334	384
сашод дѣдр		4б<	।	524	иисіцшд*	167 ••	209
г ІфИЧИНЯ Ііі партія		427	ст^еге .. сіпсіик, «іпсліІоіЙ	33 .221 '	36 •268’
рІ±1 И Иі	54 Н 1	645	стів.	. 239 ‘	287
4Шфі иі> сдиььаш.	551		647	< іп а ...	г44	<31
‘в	565 і	686	сігсіниь .	. 11	5(
сацааа для, изт-зя	551	1	<47	ЙІГІЦТ	. 544	632
саду»)	12	480		577	699
иц^і^си.-	 7;	537	СІГСиіге..	354	412
сацісі	28	32		527	589
сацііо	1ІІЗ		сігсиііиь.	. 358	1415
Садіи»		1 чб 	235		527	і 589
сауегиа,..	<л 	73	сіісиіив..	50	1 56
сіцііаііо	256	309	сігспт	527	Г 388
саѵеге	432 1	480		544	630
771 _
п*Р»гр.
сігсипіа|Ееіе............
сігситсі<іеге.. ....
сігсипніаге..
»	527
сігсапшисеге... _
(ігсшлЛнеге.	ііЧ
сігсишіге.............
с. (ІогпоБ еіс-.......52,7
сігситіпіііеге.^г.,... §27
сігситбсгіЬеге....... 19,
»	527
сггситвресіиіі........
сігсишѵовіге.......... 304
сігсих................. ,
сіггиу	... іъ7
СЙ....................545
сікіит............... З8у
сікіа.................. И
сізіегпа.. ...........
С.ІІЯП'......	70
сііаііі.-і... .
СИ®...................5с.
сііга...............  З45
сііго.4-;-............ 54->,
сііи.ч............... 350
сіѵііан................  51
і-іаііе.'.. .	121
151
сіаш......	9'2
сіатог...	74
с!ап< иіиіп. .
сіапцог.....	_’о5
сіагин.	212
сІаьБІсиіи .	і і
сіа«вів...	I'#
сіашіеге .	>
сіаѵіз................. 9
сіаиьігиш. ..
сКепк........ і'О
і’ііреия..............**Й
сіііеііае .............  -	 1
сііѵив............... Ііі
Соасегѵаге............ ’'
соа^тепіаге, соай-
'теціаііо ............
' Ьр9 |
464
І 36
і 58ч ,
Г5''
-•»1
1**2
Іэ89
589
. - »*
(589
I 235
 І1
1 '6
2'»:і
гЬ32
1*39
11
1425
83
535
413
Ьлі
',.12
І633
1*13
59
*'«7
505
: 71
• 96
71
|2Ь7
157
.51
Иагеиегр	П1’"Р-	 Стр
сосіев	1'і	І -70 1
еогіеі.		'61	
С- Ясічдтй; ехревм- ДОкі	-іі . 31 ь
с0Ч1СІІ1і	(ЗЙІ
«еіевіік.’	1317
«оеіит.. соетеіе ..	Л»' метрйе.	'	- мела...	іі	ЮО 1'448 340 кгз
соепасиібпі	11 13 1 17 !3
соепаге.....	,.>ь,	
соепайо...../	
соепшв.	-39
соерінбе.	343-	1395
соегееге .	4а4 .	|4ЬЗ
соеіиз,.	зоо	‘417
соіеге..	п	-100
Я	.30	594
еоцііаге, ю-іиио.. 125	160
со^иаИи	... «6	467
соріяю	 н	41
СО"ПІІОГ.	.-47®і.. со^поиеи, со^во-	®37
шепШві	лг	«9	
соипошев ігиіеге...	8:
со^иоштаге.......	-з
соцпоБсеге	 Ь’	-.3
. 536
; 4оЗ
;32*
173
і.З
33*
сиіиЬеге. -
соЬоііаі'
соіге..
соіеге «пить.........
я жить гдѣ-апб.
соІІаЫ...............
соііераш.............
соПіИеге
еоіішеаге
С0І1ІБ  ............
соііосаге ...........
соііоііиіиш
соіоиив.  • 
соіог.........
соіогаге.. • - -
соіиііег .........
590 Г®95
434 '483
.3(1 :і 595
52	407
113; И6
54	62
530*	693
87Ь. 116
53(4 Ч
38-1	*?>
141	Ш
155
Й' - 2!
гЛ і*71
2>	!І71
— 772 —
соіит ...
со] и іи Ьа .
соіитеп .
соіитпа .
сот.......
сота......
сотішгсге
соніеііеге..
сотая..............
сонпнив.............
С0ІІ1І8..............
сопіівваііо..........
соіпіілгі............
сопіііав.............
сошіііа, соіиіііит..
соттеаге.............
Лярягр
. ІЙ .	....
. 2795.	' 8 . сотрсгспіііііаге
38(;	. I ----------
386
530
167
236
12Ь.
530
109
606
491
11
ПО
256
360
ч .
437
'427
5'4
|209
282
|І*І
757
сотрсшііпт
сотрск...........
сотрсвсеге.......
сотрііаге........
сотрііит .........
сопіріесіі........
сотріеге..........
сотропеге, сотро'
біііо..............
сотрогіаге.........
Плрлгр.
304
477Ь.
288
431
446
358
289
315
188
530
соттсаіив.........
еоінтстогаіт, сот-
іпетогаііо......
соттепіагі........
соттепіагіі,—гіа..
соштепіайо........
352
395
129
Гтр.
348
640
336
483
501
415
336
360
219
594
»
соттспі ісіпб......
соттегсіиш.........
соттегегс и сот-
ніегегі..........
СІІІІПІіІІІІО......
еоттіііівсі........
сотшіііеге.........
соттоііаге.........
Сошиюііііаа........
сотіптіиш..........
 соштоііив.........
268
125
268
124
297
п
соттопвігаге..
еоттипе.......
еоітнипісагс ..
соштипів......
»
сошішііагс .
еоштиіаііо.
Сотоічііа...
сотрагагс. -
481
109
121
390
303
304
304
470
491
46
51
188
580.
491
534
198
495
121
1'0	сотро?	.	і . 109	і 141
14	»	339	I 391
14-	сотргсіісшісге,	!
асн	। схвятпть	 289	336
4.7	понимать, замѣчать. 126	163
30!	соіпргоЬагс доказы-	
140'		50
•147	со всѣхъ сторонъ	
	подтверждать.	530	591
1 *	соа	 530	594
I1- 	3-10	392
|32Ч	Сплссаіиа	47о	530
іби	гспісе.Іп іг	469	528
320	!:илсй;сг".. 	420	465
I 153	530	596
144	ссчісПііііі.іініі	296	343
	соысіізиыі..	360	417
 1.	сопсіпеге.	470	529
1Л	сопсіо рѣ'	250	300
1 IX'	і ни цііЛіі	246	294
4311	гогіірегб	126	163
Л47	•хи г Іпп.'	475	536
Нііз	сопсіаѵе	ю	13
,'-;4ь	і-ліл- ' ііІі п	346	399
1 г"	сопеопіагс	470	529
1 $Г,: ।	СОЛС.-СПІ&ГІ. .	236	282
<5с	сасісийі іь'с	4ои	450
1 *> і	соасііЗінс.гіч’.	502	574
І2І і	і і.і,с.ііег<-	425	470
07	- ог 1 і'впигс,. •	477	539
	сошісге основывать 2	3
І..01	„ прятать, скры-	
23іі	ватъ	ьз	72
п (іі	х	241	286
1-Эо	СГ.І|іТ:І.ІО	7У	101
— Ѵ73 —
Парагр. 1		Стр.
С0ПЧИ.ОГ..	71 1	88
соп<1і>іі:іге	462	520
	484	548
сопііисегс..	293	312 53
соп<1ис1ісіия	47	
сопіаггеаііо	95	123
сопіегге.. -.	188	219
	530	591
ІЧІІНІ’1148	315	360
мплГеееті • .	216	261
СОЧІемЦпі.	615 ,	752
со.ііісеге. . .	340	399
п	ЗООЬ.	442
	420	465
	530	.595
і	534	604
сопГііЬіщ.	. .	195	234
• иіпіііспг і:і.	195	234
СОпТІ'ІОГв		195	234
СО111ІЦСГС	530	59.5
ічпінісеіе	124	| 1.,9
соіііііін		437	1488
СОІіПпшіІС ДОКІІЗЫ- вать, утверждать		
подтверждать....	46	'•I
	216	І:а
сопГіІегі		261	1
сопГіа^гаге		23(і	ач2
сопГоіІеічз		420	
сопіоппаге		121	15.1
сопГицеге		447	03
соііі'іпиіегс		375	427
	534	 ..14
сопГияіо		375 |	«4»
сопііііаге		120	154
। *.і
381'
Парагр.
СОП.ІНПЦСѴС......... 287
СОП.І«\............... 92
соппіѵеге............ 484
сопшіЬііии............ 93
сопфііезсіте........ 333
сопзапііишеи*........ 436
сопасешістс.......... 352
,	530
сопзсізсеге віЬі іиог-
іеіп............... 420
сспібсгіЬеіе......... 530
сопяесгагс........... 10В
сопаепіапеия......... 470
сопзепііге........... 470
»	528
л	.->30
сопзефіі.............. ПО
»	530
соінегеге............ 137
соизегѵагс........... 432
со№і(к*гаге.......... 161
сопзйіеге............ 531
соп8І(ісгііі(і8...... 196
С0118І1ІІІІІ)........ 360
сопзіііипі сареге... 80
сопаіяіеге (іп ге)... 289
СОІ180Г8............. 109
сопярісегс, сопярі-
сагі................ 161
сопярісиия........... 242
сопвіапя'............. 338
ѵопяіапііа........... 492
сопяіаге.............. 289
сопвіегпагс, сопяісг-
паііо............. 115
еоіфегогс........... 390
СОіфіагіиш..........508
соитіи».............. 16
соитіи Ііпаге...... 287
соп*>ге<іі......... 352
СОІфГОЯЯиИ, сшіртев-
яіо.............. 360
сопегиеге.......... 170
еопрфііііи......... 93
соіуііпеГю......... 287
соіі]ииске,соіу<ииІіш 622
еопБііСиегс......
л
еоивігиеіт........
соішиеіиіііііе, ех
соизиеі..........
сапзпеішіо........
сошшіѵгс..........
»
сопяиііпііо........
сопяптегс..........
сопзиііппнічі......
80
121
578
96
102
135
125
530
346
іСтр.
334
121
548
122
383
487
409
595
465
594
136
529
529
590
594
143
594
171
480
203
597
235
417
104
336
141
203
287
389
561
336
150
104
155
700
124
181
160
160
595
809
— 774 —
	Ляраг]	’ Стр 1		ГГарягр.	Стр.
сопіаріо, сопіадіит. 212		25'	( 1 • । •'іііі’.яѵ. еиа'ін.'Л-		
сопЬшіпаге		. 220.	25.'	1 сія		492	561
сои(едеге		. 530	59 С	СПч'.ІГГСІ'і/І’!	485	549
.'.сопіетпеге.		. 112	147	< ОПІ.ІІ.ч		367 и	437
: сопіеіпріаі і		. 161	203	сопѵепіге сиш аііаиор  .; >		
сопісійріия		. 58Ь	67	.ІІІ>|Ч“'ІІ	.352	409
сопістісге		. 246	294	1	530	594
ч	352	410	ИДТИ (ГОДИТЬСЯ).	321 пр.	369
	198	567		470	529
1	530	' 95	гогѵг.ііг. і’іиі-гч-і/ін і	470 -	530
іеопіепііо паи ряженіе			1	1	500	570
;> силъ, усиліе....	327	376	сил’.ч ііі іо	500	570
- .. " борьба...	402	.461	[ пч і ічі- .	360 ,	417
	46!)	528	| сопѵегіеге	254 ,	305
п	Р*чь		250	.100		530 .	595
ісопіепіив довольный	308.	353	сопѵісіит.	486	550
' * • „	нан ряжей-			• 1*1 -г ПК І‘ГІ'	474	534
и ый		327	376	сопѵіѵішп	11 	! 14
«ОІІІСІСГС		530	595	|Ѵ|-ф ІІё . . .	70 .	83
сопіі-піііпик	 .сосіісеге, соніісен-	437	488	соріа, ешп  и р.иче ...	317 554"	362 653
	530	595	гі'І.і..ці-е, іт| г'-хііі'-	287	334
сопіісііііипі		400	450	сог..	165	207
сопііриив		437	488	гчілии.	.... ,	543	623
сопііпепк			437	4'18	сл?ик ..	....	 42	42
сопііпеіііег		618	755	соі .ит	169	209
«Шіііпеііііа		190	223	ГС.І-ГІ.Г -и	412	457
	289	336	согпи рогь-листрум	412	457
Я	434	483	„ крыло войска	409	455
И	534	604	согопа		50	56
сопііііегі;		289	336		222	269
сопііп^еге		530	595	гопа сіяреге		54	63
п	534	(104		441	495
соіііііікіі		326	375	СОГГІДОІ'С		483	547
		403	соітіціа		272 	324
сопііпио		615	754	соітиеге			530	595
сопііниив		192	444 ।	соітишреге.		20(1,	251
» СОПІІО см. сопсіо	487	488'	еоітиріеіа, соггирііо С01ІІЦЙЛ1Я		206 205	251 249
 ‘сопі.га		542	619	согіех		100	209
аі еопіпі (но)		560.	663	согиксаге 		380	132
соиігагіс . .	54Й=І	619	со'іуіпЬик		132	168
сопігагіин		431	478	С08		28	32
соііігоѵепйа.		109	528	С0І.11І1ГІНІВ		223	26 9
совіиііепііит		93	122	сгприіа		14	19
сопіиегі		161	203	сгак, сіанііиив ....	398	449
775
сгяяяия
сгаіег .
сгеЬго, сгеііег
сгеіісге........
сгетап*....
п
сгерйіа ....
сгерИ.ия.. ..
г.геріі8си1иіп
сгсчсе.і е..;:
сгеія......
егітеп......
Парагр
 435
• 17
• 70
 617
. 303
488
. 236
241
. 223
. 285
. 400
322
346
208
486
468
167
»
сгітіпагі......
СГІ11ІЯ........
стисіатепіііт
сіпіпн.......
сгисіаге ... .
сгиіісіія......
сгшіик.........
егіі опіи 8.....
с.гипіепа, епппіпа..
сгиог...:............
сгикі.ц..............
сгих.................
і'ПІіаге.............
I І1ІІІС1ІІІІП1
сиііііе..'і.
с.пЬііаІ.............
спіііі.их............
гппіПіік.............
пііі'ііи.............
сиіеіі.ч.............
<Т)1-
1,|>. ]
485
22 1
83
753
347
553
282
286
269
332
450
370
399
253
550
20!)1
514
|515
558
112
216
43
'216
'209
'514
Ы>
24
26
214
270
26
20
СІІІ1ПОІІ
еиіраш соііі'еііе іп
іиірагі*.............
ѵііИчга..............
сиіі.пн..............
іпіиіііія ....
сіпп, предл
сит—ішп'.;
151
10
20
22
179
224
22
16
18
144
208
. 468
468
113
113
218
17'
622
604
• 175
26 3
527
527
14!»
1-1!»
 264
22
756
735
Парагр.
139
581
-- 603
сііпірга........
сит ргітін..., ’
гчпі ігііпиіп .
ептиіаіе........... ”
еппшіия... ’ "
сипсіягі........'"
сітсіия........’ ’
сира............
сире-ііяо..........
Сіірггс.........
сир'кіііая желаніе
а пристрастіе
сиріііо..............
сиг? сит пои1!1......
сига............
І'гр.
1702
731
I
11 і;
>404
Л
гпі
457
490
84
184
43
184
16!)
п
с.игаіог.............
сигіояив.............
сиггісиіит...........
СШТП8................
сигким...............
сигиіія яеііа........
сиярів...............
сияіоіііа, іи епаіо-
«Ііаіи ііаге......
145
349
Г6
16
11
502
504
108
504
5і;г>
327
452
476
327
358
389
358
24
417
1--Н
НТО
Ііг№
376
*(|Ц
зті;
41".
• 15
38
1«п
исг
сияіо.ч. .
сіііін ...
суаііиь
сушііа..
сушіііиш
288
330
330
169
16
382
17
і81
Дг і
Ці
431
Ю.
Оаіппаге...............
(Іаиіііііііі. .........
ікнппиіи Гасеіс..-.
.......................
(іаге, яе іі Ю1........
(Іаіа, ................
гм. орсіа
478
429
ІІ>.
11
507
►із
475
II
531
540
1.51
іііІ»
647
Парагр.
<іе, ех ішіиБігіа см.
іпгііі.Чгіа
ііе іп1е$іго.......... і>'0
(ІеаІЬаге.............. 531
(Іеашаге............... 108
531
(іеашЬиіаіе........... 354
531
”	-41
іІеЬеіІаге............
сіеііеге................ 77
462
•1«*Ьііі8.............. 341
(ІеЬіІог..............
(Іесеііеге............
Я
(Іесеге...............
(Іесепіеге............
Я
л
Иесегіаге.............
«ІесЙеіе..............
г
(іесіреге.............
(Іесіашаге............
(іесіаіі)ііаіе........
(Іесіагаге............
Я
(Іесііѵів.............
Я
(Іесоіог .............
(Іесоциеге............
гіесгеіит.............
ііесигтеге............. 531
(Іейесик............... 485
(іеііеге, вс (Іеііегс.. 507
•іоіісаге.............. 106
(Іеііііа орегасм.орега
(ІеНисеге............... ПО
я п «*31
ііеекке................ 307
353
531
77
80
477
531
402
500
531
194
246
246
46
70
149
531
53]
531
81
„	353
я	531
•ІеГаііваіиь.......... 332
«ІеГепЛеп*............ 430
(іеіеьзог............. 476
Оеіегге............... 4(і
Стр.
Парагр.
(Іеіеггс
ОеГезБіія..
(ІеЯсеге..
693
598
139
598
412
598
598
100
520
394
357
410
598
100
104
539
598
451
573
598
231
294
294
50
83
184
597
598
598
107
597
549
578
136
143
598
352
410
598
382
480
537
50
йеГіпігс..............
(ІеПесіеге............
(ІеПиеге..............
»
(кГогшіБ..............
Г
(ІеГи^еге.............
Я
я
(Іеіищіі..............
Ле^епегаге............
бер-егіі..............
Леіііпс...............
йеіп, ёеіпсера,
ііміе...........
(Іеіаіог.........
249
390
531
332
307
353
531
80
531
430
531
158
531
260
349
447
531
531
531
568
(1с-
. .. 567
. .. 4731)
Оеіесіашепііші..... 459
(кіесіаге............. 460
йеіесіаііо............ 459
Деіеге................. 439
<1е1іЬегаге,<1е1іЬега(.іо 125
беіісаіив.............. 458
(Іеіісіае.............. 459
йеіісіиш............... 208
Де1і"еге................ 70
»	531
(кіігаііо.............. 203
Деііпія................. 2о2
(Іеіііексеге............. 63
(ІеІиЪі иіп............... 3
Де тегііо юікте см.
іоііегс
(іешепа................. 202
(Іеіпепіііі............. 203
(Іетеге................. 445
(Іепіеіегі и (Іетегеге 481
ііетітіеге.............. 531
(Іешігагі............... 531
ііеіні.чкия............. 147
Стр.
298
439
598
382
352
410
598
104
598
477
597
199
598
313
404
503
598
598
596
689
687
534
517
518
517
492
160
516
517
253
83
598
245
243
72
4
243
245
498
544
596
598
180
— 777 —
Параір.
(Іетоіігі.........   439
Летопзігаге.........	46
„	474
йетогіог............. 531
Стр. |
492 |
50
534
598
690
715
313
690
485
298
693
501 
187
249
407
542
501
504
598
251
249
577
598
473
597
598
752
410
597
352
410
504
358
378
574
597
576
378
379
378
83
404
1404
(Істшіі усплпва-
юіцсе топъ то... 569
только...............593
(кпераге............. 260
(іепічие.............569
(ІСП.Ч18.............435
(Ігііипііаге......... 249
(Іепио...............570
(Іерёоиіагі.......... 446
(крешКте........... 150Ь.
Лерепіііиз........... 205
ікропеге.............351
„	479
(Ісрориіагі.......... 446
ііерогіаіе, Лсрогіаііо,
(Іероііаіив....... 449
скровееге............ 531
(Ірргаѵаго...........206
іігргаѵліия.......... 205
ікргссагі............ 505
Л	531
ікргеііешкге.........428
ікрптеге............. 531
(Іеп'ііпциеге........531
ііегері піе..........615
іквссшкге............ 352
„	531
<кяеів< егс.......... 307
сіекегінч?...........353
ііевегіог...... .... 449
ііевсгіив о мѣстно-
сти................ 313
•кВСВ................. 328
ікянкваге............. 502
•Ісвііісгі»............531
(Іевйкчппіі........... 504
(кянііа............... 328
329
ікяііііояпя........... 328
ікяшнаге............... 70
ікзІпегс.............. 349
ік-яіяІ<‘Г<*.......... 349
Парагр.
фярісеге............. 112
(Іевііпаіс............ 80
ііевіііиеі г......... 353
(Іевкигге.............439
ікіереге.............. 428
<1еѴтюг............... 205
ікісвіагі............. 104
ікігесіаге........... 260
а	349
(кігітспіит.......... 429
сіеив................. 101
(Іегегвогіит......... 39
ііеѵехнв.............. 149
(Іеѵіпсеів...........438
»	531
сіеѵіиз............... 359
скѵогаге............. 121).
ііеѵоѵеге............ 104
ікхісг............... 975.
п	318
(ііаііета............ 220
(Ііакрга............. 250
(Іісасііав........... 256
Дісаге................ Ю6
Дісах................ 252
гіісегг говорить.... 246
„ . 249
„ называть.... 70
,, опредѣлять. 80
поп ііісеге.......... 260
іІіЫаге, ііісіііаге... 246
(ІІСІІО.............. 250
(іісіо аигііепіопі еяяе 79
йісішп...... ........ 259
(Ііііисеге........... 531
Діе диегь............ 399
<1іез Гевіі, пеГавіі. .  329
іи іііез..............399
іііез срокъ, время.. 391
ііійаігеаііо......... 95
ііійегепііа.......... 472
ЛіПеіте быть раз-
личи. .............472
531
отадыпаті....... 4775.
іІііГстІив..........315
Й.*
Стр.
145
104
410
492
473
249
134
313
404
475
131
39
184
490
598
417
17
134
127
364
267
300
309
136
303
294
298
83
104
313
294
300
103
311
596
449
379
449
442
123
532
532
596
540
360
	Парагр. Ст®		і^гоая		
»		-	зт	Е1 (Аі^а^ — ’ Г <<^-"ртуЙШІі	4-і ЭН» 4	'»Я
") -7ХПГ		-ІЙ			
	; — «		йюреядмге,. 4і »»		
мгтта—ияаь- —	.4'“ . 2ь-_	и лз	13»	 «Чре’^н*-	_ *.*	- 21» ^1»
	29»	*мв		531	Г *
ЛПинВттг	-	!39в			
		,|яі»	3-	- -} 4	ГИЧ
	*г	* эс	Лйфяігібв..	15-*	>І9>
	4 : .	.45	ійяр^м*—	553	^•1
	—	’-5вв»			•*28
-г^	-			і4-	
			• -«г	X	-И4
			я	т- • 1	5*>»і
		- 5}	Дмдав-	— -‘	ЗД4
	>	-49Я	Лвнзг&Сі»..	1-8	
		<1	&№*.•	Г	
					: 531
	*	і	і&Ь	ДЁшіаиІи* -	124	• Ш
					
	4.-	45«	Сайісае.	531	ІЗД&
		40І		4-93	
	4.		$йнвмкгін№ -		_
		СП	1ІМН8	_ -X	331
	±7&	і®42	йвЬисві	1М	
Аге^й.-с	І.-І	4М	у	1 — '	
ЙИ{КГ»	: ’ -	43&	4и&ге-			»>*
Лишите	?,-	эд»	Зкть ввдожіАалш »15		
	531	іИ4	б-нть ркютчку		474	
•йгірнге					
		эМ	ЛЫврмн.		
Лвйете..	Х.Л	199	йгігйн»е..		<419 5&'
Лг'Т'	4 ~*	.558		‘31	
		аМ	(ЙЙРС		
		44»	«в		<<іт
	531	|5М	Сиитяч		
4ІЭ’*’ О.*	- •	ЗѲ4	СЙІІОач. 4. ^Ціі'йиі..	45*.	
	1	52&	(йѵеЯег^	’ - -	
	_ _ДІ	ІКЗ	в«тййс»	X •	
СЬгспа*»	' і 1	5ѳв	4&ИТЗПЧ	4 -	•»- 1
	-5 _	59в	Ійен.	. 7	-і*-	
^Ингаіііпп	1 1	44	<&н»Ьигг-.	-	А; I
*"*~-"»<хгк чЧхі.	1 і -		...	Г '	
^С1Г«і1в*1Ь	4-7 _	 1!		. 1	,
	7.іі	5Г,в		. -	
• 4.1'. •>		5ЭД	* 7ГС	-1'	12	|
<гГ*	Ш	юз '-1Д		1	Г

— 780 —
	Гарагр.	Стр.	Парагр.		Стр.
ШІГ р 1 іГі н	204	245	евееіиіеге		352	4)0
гіпргр.....	293	340		531	599
ГШГГрІГС.	531	599	евзеііит		389	439
иштстѵ	243	289	езі теит, іиит еіс., аіісиіив			
	531	599		77	100
еіъіг іі5	60С	737	пііііі, ііЬі		321	367
ешоіитепіит..	304	348	езигіез		12	17
стпг . 	531	599	евигіііо		12	17
сівііо..	297	344	еі		562	678
етіог	294	341	Я	572	695
ріміп^еп*	194	231	еі—еі		562	680
еіштіге	531	599	Я	604	735
елѳсагг	420	465	еі ірве		572	696
	531	599	еі поп		596	721
«ііт	594	717	еі пето, еі піЬіІ, еі		
епіт ѵего	560	672	пиііив		596	722
і-піі Ни и	254	305	еіепіпі		594	718
еПВІН .	416	462	еііат		572	695
ли'к.ге..	254	305	Я	573	697
	531	599	еііаш аідие еііат..	626	760
пшіктаг»	531	599	еііат пипс, сі. пніп.	573	697
ЕЕішШге. -. -.	249	298	еііат зі		610	745
ео.	590	712	еііатіит, еііат іипс	573	697
’р'леііи.*'..	90	120	еіаі		610	745
іфіішсгік	268	320	еѵепіі		326	375
ерІпрріиУі 	271	324	еѵепіив, еѵепіит...	347	402
еуіиуйа. ероіае, ериііті	263	317	еѵегіеге		439	492
	11	14	л	531	599
ериіагі		..	12Ь.	17	еѵейіі"іо см. ѵеаішіит		287
> і ічіеш	609	743	еѵіііепв		242	
едина.	270	324	ечііаге		531	599
С коіалс еі|$а		542 542	620	еѵосаге		70	83
		620	я	475	535
еі і'іѵ-іиі-і’іі .	288	336	еѵосаіі іпііііез		70	86
ег"о, предл	551	647	ех		531	598
я иь..і	590	711		540	611
п не. ...	531	599	ех дно		540	611
егіреге		445	,498	ехасіог 		295	342
	531	599	схаеШПсаге		2	3
его^агс		. 305	350	сканера ге		55	63
егтап*			413	еха^ііаіе		468	527
епіиіге .	83	ПО	ехапітів, ехапішаіиз ехагЛеасеіе		337	389
	531	599		236	284
.Пі І.Іій	44	1 44		531	599
лиі.іив	. 83	110	ехаисіогаге,—аіив .	411	450 410
еаса	И	! 14	ехееііеге		353	
— 781
Парагр.
схсеііеге............ 531
ехсеііеге ............243
я	531
ехсеікиз.............. 146
схсеріо............ 543пр.
схсіііеге. ...........430
я	531
ехсіреге.............445
ехсііаге.............475
я	531
схсо*гі(аге.......... 124
схсоі'з..............202
схсиЫао...............330
ехегіга............... 24
схешріаг............. 160
ехепіріипі........... 160
ехеіпріі саизза, егаііа 551
ехегсііиз.............403
ехііеёга.............. 24
ехіііЬеге............ 507
я	531
ехіуеіе.............. 449
я	498
„	531
ехіри.18............. 324
ехіііз................314
ехіііит, ехіііо аііі-
сеге, пшііаге, іп
ехіііит еіісеге.
реііеіе.............449
ехіпіеге..............445
ехііиіе............... 581
ехішіиа............... 243
ехіп, ехііиіе........567
ех іініикігіа см. іп-
(ііійігіа
ех іпіедго..........
ехіге...............
ехійіеге............
ехЫііпаге..........
!»
ехізііишііо.........
п
ехійНтаІиг..........
ехіііит.............
ехііия..............
570
531
46
487
488
74
487
488
451
347
Стр.
598
289
599
177
630
477
599
500
535
599
159
243
381
28
201
201
647
452
28
578
599
504
567]
599
372
359
504
500
702
289
687
693
598
50
552
553
96
552
553
508
402
Парагр.
ех тоге............... 578
ехогагс............. 531
ехопііит............ 267
„	344
ехресііге аіідиеш,
аіігріііі, зе...... 254
ехреііеге............449
ехрещіеге........... 305
ехрегігі............ 340
ехреіеге............ 502
ехріаге............. 102
ехрііаге.............446
ехрізсагі............ 45
ехріапаге........... 254
ехріеге............. 315
ехріісаге.........	254
„	531
ехріогаге, ехріогаіог 496
ехріогаіиз........... 216
е'роаеге............ 254
,	531
ехрозіиіаге......... 468
ехргітеге........... 254
я	531
ехргоЬгаііо ........ 486
ехри^паге, ехриспаііо 441
ех дио............... 540
ехзесгагі........... 104
ехзедиі............. 346
ехзедиіае........... 240
ехзотпіз............ 330
ехзресіаге.......... 163
ех8іі4{?иеге........ 439
„	531
етзігиеге...........	2
531
ехіа................ 183
ехіетрк............. 615
ехіег, ехіегпия..... 433
ехііерех............. 97
еіЮІІеге............531
ехіоггк............. 449
ехіга............... 546
ехігапеиз..... .... 433
ехіішив...	350
ехігісаге............354
іСтр.
1700
'599
і 319
397
305
504
350
392
574
131
501
49
305
360
305
599
565
261
305
599
525
305
599
550
495
611
134
399
286
381
206
492
599
3
599
216
152
481
125
599
504
634
481
405
305
Параір
ехігіпвеспб.........
ехиі................
ехигегс ............
ехпѵіае. -
546
449
236
444
Стр- I
634 ’
504
283
497
Парагр.
Е.
ЕаЬег.
ГаЬгіса-
ГаЬиІа..
п
п
38
255Ъ.
396
495
(аЬиІагі............... 246
Гасегс.іѣлать, выпол-
нить ................. 335
53
38
308
447
563
294
385
Іаівив.............
Гата...............
Сата есі...........
Гатея..............
іапііііа домъ (родъ),
философская шко-
ла, секта..........
семейство, домаш-
ніе .............
1946.
74
249
12
г Ч>
234
I Ч
,29»
17
_ выбирать,назна-
чать............-•	70
приносить жертву..	5
Гасеііае......... 256
Гасіев.........	1-56
Гасііе............575
Гасііів..........   325
491
Гасііііаь...	.. 256
,	325
Гасіпнв.............. 208
(асший пеГагіипі см.
пеГагіик.
ГаеІІО................375
Іасііовив............ 375
Гасіііаге............ 335
(асіипі.............. 208
ГасиІІав, способ-
ность, ста.... 166
возможность... 317
Гасніиии............. 166
86
7
309
197
698
372
559
309
372
253
427
427
385
4 253
208
363
208
средства............. 317	363
Гаеишіив, Гасшиііа.. 252	303
................ 366	423
ЬЬпса................ 413	'458
а^сіа............... 193	230
ІаІІасііег.......... 576	699
*а“ах............... 191	227
’а1еге.............. 194	231
Га,во............... 576	699
(ашіііагія............
гев (атіііагів см. гев.
Гатіііагііав..........
Гашиіив...............
Тапит.................
Гагі..................
<ав...................
Іавсіа................
65
1
89
107
107
86
3
216
215
220
75
іавіі....................... зу6
Іазійііге.............
п
(авінііиш.............
Гавіщіиш..............
Гавіив................
(аіегі................
(аіі^аге..............
Гаіиш.................
116
119
116
117
144
117
261
332
319
Іаіиин.................. 201
(аисен узкій проходъ 435
іаивіив................ 318
Гаих.................... 176
Гаѵеге.................. 108
Гаѵіііа................. 239
Гаѵог................... 108
Гах..................... 235
Гесишіик................ 135
Геі..................... 105
Гсіісііав............... 319
Геііх................... 318
іеіпіпа................ 92
іепегаіог............... 300
Гепив, Гепоге ассі-
реге. вишеге, осси-
раге, Іепоіі (Іаге. 302
іога	269
1
Ни
138
138
ИЗ
1
11Ш4
2іііі
2н7
117
1‘пі
153
15н
>51
17.»
15]
115
Л82
ап 5
.42
48 5
НИ.
Л5
ПК»
Ш
I ІЙ
।
10
>&3
ІЯ 1
ІЙ-1
346
347
ИараГр
Гегиіі '.......... .240
{егах............. -135
{ргсиіит..........	. ц
Гете.............. .577
{егіас............ . ?,2з
Гегіп--........... . 425
(егпіе............ .577
Гегох................. 490
Іегге нести.......	. 390
разсказывать . 249
{егіі..................454
{егге ргае ее......... 46
(е	•  4<;3
{егіііій................ 135
Іргиіа . ............... 388
іетия...................490
{егѵеге, Гегѵог........236
Тегѵйіпя................23б
Гезяия.................. 332
Тевіі (Мея.............. 329
іеяііпаге, ГеяЬіпапя,
- 783 -
Стр, і
2861
169
И
699
379
699 I
5581
439
298
512
У
। а -21
169
438
558
1282
1282
382
1379
Гш«, Гіпещ Гас
_ сопвііиеге...
*іпііігаи8..
Ятпіаге....
йппия, ГІпвіЬк.
івсіпа
Іівак.....
Яніаіа трубка
евирѣл".
Гн„...
ЯаЫІіи»...-.
Паеііагп......
йа«іііит......
Зацгаге.......
Паяти іи...
Папр-п......
Патта.........
Паге..........
Наѵия........
Пеге.........
Пей*.........
Парагр.
СГ-ге.
•>46
437
46
338
42
372
И2
326
426
208
236
426
236
378
230
464
464
(402
І488
і 50
.389
I 42
ІЖ
. 426
,457
:3<5
1-472
;5О7
1253
1282
1472
1134
>282
>431
і 275
і 522
1522
ТевіігкІия		356
Іевіігіія		
(еяііѵііав		256
Теіия		276
	135
ПЬга		170
ГісШі.ч		152
Гісііія		124
Гіііеіія, (іііиз		195
	195
Гкіет ЪяЬеге, Г. Ігі-	
Ьиегс	 .	. . .	195
	488
Гкіспя		195
Гкіспііа, Гкіисі/	195
Гкіеа.	195
Гійея, струны		170
іі»иіа	156
Піи іи	250
Пшісі	188
	419
Ппцегѵ	121
	124
ііігІгр			346
413	1’1 иег-		3*И	419
413	Пийия		361	419
309	Пишеп, Ппѵіиь....	. 362	421
326	Ііиіиз		. 373	426
169	Уоіііпа		. 56	64
211	іоеііив		. 158	199
і 190	Я	500	570
159	і'оеШв см- ІеШ-		
234	ІОП8		3*,9	425
9;-и		8	10
	юг(1а		276	326
234	іогепяія. 	58 Іі	С7
553	іоген		1	
234	І0ГІ8 (суи-Ь-	7	Ій
234	, івяр)-	о Гі5	75
234	Гогша видъ	. 156	1.98
211		121	155
198	Гоплаге		113	’4і6
зоо	[огті*1а,'е		113	146
219	(оппіііо		157	198
464	ЙГШОМ»	7 6	101
155	Іогпіиіа  	23	27
159	мгн»		319	366
399	Ітъ		
— 781 —
II ау Т>
Гогя, Іогкап, Гогкіі,
іогяііап, (оііаяке,
іогіаяясап, (оііая-
вія
ГоіЧе.
іиісіге .
і'иірт
Парагр.
385
. 233
380
Стр.
436
1279
432
Іогіік, іогіііініо..
Гогіиііо, Гогіиііи..
Гогіииа..............
(огіипае.............
ГогіипаОія...........
Гогит................
Гояяа................
іоѵеа................
Гоѵеге...............
ігарііія.............
(гяріпепіипі, (гартеіі
(гарог...............
Ігатеа...............
(іапреге.............
ГгашІаге............
(гашіиіспіия.........
Ггаик................
ігетііиа............
Ггетіт..............
(гефіепіагс.........
(гсфіепіег, (гециспя
(гіреге..............
Ігірия...............
Ггопе лобъ...........
ііисіиояиБ...........
ігис.іия...
(гинея..........
ПирСе.г........
(ппиепіаГю...
Гпііііеиііии.. ..
(гияіга.........
ігияігагі......
Гисаге.........
і'исия.........
(ираге.........
(ирах.........
(иреге........
Тиріііѵия.....
580
579
580
338
579
319
317
318
296
56
56
108
373
4896.
285
413
291
194
191
193
285
273
162
617
237
237
156
135
135
304
135
. 135
. 508
. 395
. 586
. 194
. 225
. 225
. 438
	• 447
	• 447
	 447
449
701
I
.чЙ9
'МІ
ле:.
 ПК4
31
1'4
Ы
І.Ы
’,4ии
. 49
932
438
I .39
.231
527
Р 1
382
ЗІ5
1783
2851
1
11	и»
]й9
ІШ
1ъ"
'ім
і'иірог, іиіриг, (іііри-
гаге, (іііеигаііо... !
(иітеп, Гиітіпаге, Гиі-
іиіпаііо..............
Й1ІѴІ1Б...............
Гипаіс. <.............
ГіішІатепЬіпі.. .......
Іиікіаге .............
Гипсіиіа..............
Гипдегс сломить,
опрокппуті............
іипііия...............
помѣстье...........
(ипрі.................
(ипія.................
іипегеия, і'иисЬгія.ііі-
пеяіия................
іипив.................
іит.. ................
Гигагі................
Гигса ................
(шспя.................
Гигіояия.............
(игог ...............
। Гигіііп..............
I і'игіит..............
ііігѵия..............
іиасиь ..............
і'ияіія..............
233
279
Сг.
Оаеаит.......
р іііеа.......
"якгив.......
рапеа, цппеит
рапео........
рагпгс.......
рапиіия......
233
230
235
34
2
52
279
275
280
36
3
60
438
34
390Ъ.
383
452
240
443
445
490
490
203
62
443
226
226
388
2.1
|4:Ю
। (Кі:
| рашіеге, рашіііші...
1 -о: | на ха...............
Г-01
•»е1п
490
36
36
442
I 435
510
286
496
498
511
558
558
245
71
496
272
272
438
413
414
224
39
15
255
252
461
320
237
458
| 41 >0
270
39
20
I 308
| 303
519
366
285
— 785 -
р-ШІІШЯ..............
8е,ія................
депсгаіів............
«епегаіііег.репегаііпі
репегояпя ...........
пепіих .. .
р;епя......
ііспіііісіпя
пепііспя..
«епіііія -.
Парагр.
216
180
66
66
89
242
99
65
«епия.
регеіе
регеге яе
ее.гсіе Ьеііит см.ЬеІ-
Інпі, гея цеяіае
реггае ...............
реяіаге...............
ревііге...............
цііѵия................
"Іаіііи.ч.............
Ііаисия...............
рііясеге..............
ріогіа, еіогіаі о....
"Іогіагі..............
рпагия................
цгаЬаІия..............
ргасііія..............
цііиІаНпі............
ргаііі
Сгаес.е. ясіге........
"гапкчі...............
ргаіпіпаіиив.........
рпіши-іипі...........
ргаіиіія; "гашіія паіи
ргаявагі..............
ргаідгі...............
ргаіев ареге..........
ргаііа..
ргаііа..
ргаііаш ІіаЬеге, ге-
іепе, геііііеге, рга-
Ііая и ргаіек арегс
цгаНаиі іасеге........
65
65
436
65
390
390Ь.
46
Стр. I
261 1
215 .
78
78
117
287
129
75
75
487
75
439
442
50
257
390
502
230
416
229
322
74
75
83
20
314
620
152
126
138
83
139
323
352
462
462
108
551
"гаііат Іасеге.
«таііГісагІ......
кгаііояия........
цгаіія, ;ігаІиіІо.
р гаІиІаНо.......
дгаіпіагі........
ргаіия...........
ргаѵія ..........
"гаѵііав
цге"агіпн
310
439
574
,275
462
275
370
96
98
ПО
24
,359
755
407
165
172 I
1101
172
370
407
520
520
1139
647
462
462
ргех...............
стппгая............
ііиЬепіаге.........
"иіа...............
ригрез.;...........
ризіаге............
рияіаіиз, ривіия....
риііа..............
риНиг..............
руѵик..............
Н.
Парагр. ।
 484
 462 1
 458 ।
. 586
 501
 462
• 458
. 325
489
81
325
58Ь.
269
141
384
176
367
173
173
370
176
50
НаЪепа...............‘
ЬаЬегс...............
ЬаЬіІін..............
Иаіпіапі.............
ІіаЬііаІіо...........
ІіаЬііия.............
Ьасіепив.............
Ішеііия..............
Ьаегеге..............
Ііаевііаге...........
Ьаіаге...............
Ііаіисіпагі..........
Ііапоіагі.............
Ііагіоіия.............
Наплоти...............
Ііапіярех............
Ііавіа................
Ііаяіііе..............
Ьаиіі.................
520 I ІишіІциіи]иаіп........
520 | Ііаигііе истребить..
Стр.
548
520
704
І573
520
516
372
.557
107
372
I. 67
322
173
435
213
424
212
1212
425
213
1 56
1324
1 367
.529
62
1264
697
, 325
272
321
470
53
1
218
573
275
150Ь. 1187
349
378 1
255
. 255
. 97
. 470
. 97
. 413
. 413
. 597
. 597
. 12Ь.
50
404
‘431
308
308
125
529
125
। 458
458
722
1722
I 17
Г 2		5“	I		
		_іг			
		. йЗ			іб!»
				1	">	«4
	ѵп	446		4*. ’	
		 і»			45-
ЦЛмгй М-ггіЬі~ Ъпк-.	»^4Ь*<5	>Й9 і 5 >1	-.	г	727
Ьши». й					73®
					9
		и;	- - -		9
		6*6	а* .--		«4»
Ьк ея"		4«Й	6*ЛТ*	1..	2^
Ьмгісйіи-				I	
кмм-- - &П®МЯЛ-	^114	*» , ЛЬ	КМ	- іАпг-х	’М 5Ѵ>	«76 712
1	*^г		и?*»	Ц 4 •	і	>Л
вльмг.-	, 1			• а	5
Ывийіів	1 '.	-Ѵі	міигіиаеш .		55 ;і2 ІИ 112
Ьиин ".ЗИП.	-	ІІ		179 -4	
г , ім-іяті. увяжла	"4	»6	Л • '	:	12	П
іит«т	.'А	. 5>4			I 9 <1 м
імтям . Ьоткг	15» П5	> 172		1*.	14
		' 15Л		590	70»
ІВѴИЙ			.й4	ІкХАГ.	54	112
ЬмгЮк»	-,	•.«		199	
ІГ				326	
кии.		6- “4^	64	236	№і
мтгл				465	ИЛ
кл.»»г га	кі '	4	4.	ЦВМ *ЯІМ	199	2Э9
'* „ •	:.	к>»	|»гігг. ...	4ѵ.	199	2Й4
Йвв'іАЬ	•:4	44		532	«91
»	_ ’ *		СВВІГУІЯ-	(.44	И» І
*ЯВУ<В^ • -					«Й1 з
	4<Н	&&	йов	. 1	І'і
ШЮЛ9*	ш	; 266	•^кикігд, «Щ-т®		2.56
шевгт*		Я»			і&Ь»
й»г* •	. ’ -	Д4	] т г	<5! 5	|74«
ѴНВвМ* » >		И»	СйА*Г€_		*>Л9-
йввй*...	। і-	68®	. А » Г'ж »• уг		|«к№
Ми.	г ЧИ<*» ф<4	.-*	41»		М2 -т	
	-• г	[ЭД - •	ійтлъдгг. ѵ	зт» 532	|7>>
* аівтіе»	-142 - > 09 341 3»Е гч	в*л ш	М - - . 		 УЧ^Кваа	 фи е	Я	~3п
яяЬесіІім, ШлеаВад		199 м»	""	<&«	
„Зк		9Л,			24»
	- -.	ІЗі	* і		
довапін	> у			264				
йимівге’-1		№			
|Ж№С8Г*Г.	»» і	27и			
(ЛЬКег •	ишіш				
іяишки	*Ѵ	Ші		•	к 0»
					♦. '
йф. 2/					!
		*•«	ТИЧВР*я	13	• 
			. ЧЙИіАг		' ІМ
			ІІММІ'Л. 	-Т"	
			5257	й		
пмвапіЬ- йигоічегйян	39	1 ІП			
іапвяіаге..		ійШ			|2ві
					
1 Г Г»	. = 				1«і	аЗД			|ЯП
		.434	№		йзю
	А .•	т			Оаяз
		шпв		4М	«473
	>} \	іізаь		і *	
	. ЛИ».	і-ііет	алФ^*’ --		цЗ^ 2-^5
	эёй	-ЯМ)		ш	
іжрешіілг	*ч-« трети*		Зі 2	Ж^іи”	іЗе	1 4* ;шмй
ішретШг.	р -	•<	и2й»> »		
іяфепіш.	 еяфиіи«е <Шк и»- В^ІМі < . .	•«’-'вГТІ	". і 72	РЧ^	«вОВ**^ * • >|0ВВ»ЙѴі	1-*	'Жі •Ш 'К
* і  * 49 к <"•	 *«•	289	сл-*.	І№	
		 •	[ мва^«		л
•»}•«*«»• ІЙЛГШ • •-	{25	4» 03 «і»1	1	’•		.лі
	-532		т		
V		ж>	I ілг»		
«•ЙВ .		МФ» 00			
імріеге	1*4		1 *•**		аи
«фКеаі*	У 5-1	2	ДЙ--	.	«»'
Пкф4«ганг«: МфМвМ	ік . і	_ і	.к Н»А		
__ 78е —
	Яо^агу- - .. ѵ '	
Т	зм !•»- 309 і35і 311	35'	-
	14?	1» 310 зм 908	
	249	*
П^лт*'-	ДО 251 532 «17 1	тпт
ПівяСіті	484	548 532 327	370 327	378	э іжйгеи. ілшл
	12 і 17 25" зі© >.	-42 328 1ЭТ6	ІІНЙ& ШЫ|41Ь
	84	112 485 1-545 208	253	порйи- - івор? -- ІЯ ртші:
	532 ем §3 1117 453 |511 431	478	іа ргошШ евзе...
	240	288	- •, ,
	532	<00	Ы. <. .
ЛвТ» -1М Ыі-	*Ѵ1	
шт аОся. 1*4- в о. ЬсЬа йва»		4	4’:	12. ІВМЗ№ ' ЯЙИЕ.	 пмсіш. іазаекш*
ів&ст ...	-	іюсгірСк
•ьбеі-...	4УЭ	іваатіге
І^ПГВІЛ.. . . 			:	334	5. ..
іИж			4	395	й • -
«И1^ 1К	-йл . 313	ІіяС .. «.
	230 ,282	«
Т21і' = '	М1 > 144	іааоіеаь, івм —а*.
	532	800	іи5«
	121 і 195	
	г.-..,	іЖёіаіѵ
	4-	іавиш^и
	«Ой	ге
	267	*в6аг ..
	208	й^іівете
	370	т
і >><±т*	 і*.
242	287
532	600
343	
352	407
434	483
".32	600
4?9	558
7= ’ .	478
-	409
	6С0
	71
	136
>44 і	397
	549
-	249
-= - /	475
448 |5СЗ	
’1	357
	356
-	702
512 ।	566
	294
1.0	2«*д
4&7	566
203	245
•20і	— Ій
532	ьм.
-	-
	2 -.-У
	
	1Т
	
	
	
— -л	
4 * *	
	144
201	,Х4-
117	'151
330	381
Т І	47:
ІэОк	1<
4 -1 •	4--
. - 	
4	>41
83 1	1К
121	155
					
	343	! іж			
Г»**"-	 78 . 1-Эч		ІИ—; ~Т 		7тт
		1э5 50		4?	:«б»
ай»""	1				
г  ^ЕІіз - - - - - • .		2»2	- 1	154 :	193
«»*»'* 	• *Ье₽е ^е, ех, «и іви*го	.' 570 440 44	736 565 693	Х~^чг Тіе» _ _		442 •38
і^уІІігеийа			493 ! 44	"3	_ -^т		438 407
іееге		• л	Ь й		- 2 _	599
іреЛа пох ірекйгиь -.	1*4.	450 168	ІИгвіед,,	540	638 599
		601 637 236 4>3 601		1	599 599 «38 293 638
С »в« .	547 198		зіпв^оа&... а ***г ^л.., _ -П 	й і 161 54ё	
пйЕПІісете.—	533	601	ІГГХІГТ».		
— :,дві еі і^ш	ііі	504	ТВГЯИІ '		394
яіепііи. —	- З-ч»	449	івтекі ів—	468	
И		602	штяйгс.		X
івіепішв.	- к'31-	602		4І8	475
		70»	Ві* ет	71	ь»
імег&з . - .		706	івініт	5И	аю
іоівгезіе	- < _	532	іВ»Ья4§1К	4Э	49
9		586	іьѵке® -..	1.48	*ЗА
іШгіесіог- -	422	46»	ІПѴЙИ-	105	135
івіегйсеге..	Г_	46»	іитіаге	- і.	
	~ 11	601	ж	4.5	
Гк.\.е-	*м	•0]	ІВТІ». -	359	>417
	- •-	7(Й	йимгаге	532	600
X івіегішег -.	 - -?	7йэ ;46э	імк	495 43э	563 563 757
іііегіг	4:0	477	ір«	Г	
9	5з	.01	ІІ*--	1 -	144
іаіаііи$...	4^1	эй»	*•	.7’	
івіег Іисеге..	5 2	оОІ	ггН»"	47*	
ЦИегнпЦеге	. іЭ	.404	ілчрм* -		
	иЬо	601	*	5ім»	
Итиигкіі; и*ег®есіо.. Шепіевійк.	5 ЗЗП' 5.33 	001 465 о01 601	-^ і$ав, №>_ йв, й« Ъмг-	7У	69» 415 іЬ5
	7.4	901	лв*»' -		
692 *9 96	8іг 95	' -?П)ПІЦ ЮІГ |ІЛѴ|	*1б 595 0*8	64Т 615 565	Щ'.Ю.ІЦ ВІІЛдЭВ] •1ЛѴ.МЭВІ кт.іцв[ «йзси ііпн]  ’Л ’і|іе плішн.то’
96	54	лікрпщ	815	511	
56	6*	• ’ • ШПЛЭВЛЩ ‘оцѵлѵі	918	158	
805	991		609	0*6	
96 .	М	’ 5ПВ[	918	158	•іогііц 'ІПы г.
яіг	481	'ѵинЛола 8щв(	815	541	
оіе	858	імпгіипт 81ПЩ	515	*с*	іцв[
	81*	о.іів[	865	815	а.
591	951	Л 1.1 г' .ѴПЦѴ]	165	515	яэчщ
84	*9	шпрцр 1	515	*с*	’	" і п
61*	198	ХІГ)В(			
095	585	СІ1Л7]Р|			•1
5.4	89	 НІ.ДК1			
Ю	65	ЛЭТВ]	919	1*5	
81	19	Н.Г:[,ір і				в^хпГ
598	588	ЯП-ЧП1]	051	06	  • • '   •  яіиэлпі
555	105	ЙТ1.АРЯЩ	958	945	• • ’вэтіэлпС ‘впэиллпі
081	001	•ВЛ.ІВІ	915	09*		 ’	П?ЛПІ
085	905	и	098	618	
915	405	• • -  иіЯлв[	8*5	*05		впізпі
415	581	 піпрлв;	618	658		  ’	шпуі^зпі
651	66	ЙЭХТ-'І	095	615		ВІЦ'ІЗПІ
888	995	пэпЬщ	9*5	*05		 д^8П(
15 58	85 85	уі івэпЬв{ • • 31 <ІВ[	985 401	0*5 18	• • ЭЛ.1ЭВ} «13111 ‘В13ПІ
58	о?	 ••	ниці-.Іпі	95*	01*	
*9	95	-  вмпррНч	555	99*	іМ'Ківл ‘элвэол зпГ иі
п	61	хиві	095	515	
0*8	565 588 81*	улііікі	955	69*	
588		-ЧП[ІІ1>.ІВ1 ‘ЙХЛЧіІ11Ѵ|	5*5	*О5	
86*			*88	485		  іпіііПЛіППІ
095	585 19* *9* *4І	!(ІІПВ[	558	695	
855		піі'г|алчі> і'гнііщлЖГЧ ци|і»іиѵ1	811	1*1	
555 815			815	941	
		.» .Ншві	59*	05*		шпіэірпГ
05 151 619 895	91 •416 19* 6Т5	ии<іЛ«1	515	1	
		ВПДЯ1І, ііііПйе| 1ІСЭВ]	855	88*	
			866	88*	
			915	85*	
ЪІЛ 85*	45* 698	<мнрэт[ ‘ • -8ПЭВІ	616	.19*	
			*011	08	тгі ЧхкгаУагіио
45	85	ивппэь’і	901	‘члвяпвияи(Іи элэфч	
559 585 •а*з		йЛіицэѵ; алазяээв.		60	
	191 51* ’<І.1Е<ІВГ		18* <1x0	646 (Гівсівц	
061 —
— 791 _
Парагр,
Іахяге..................29о
Іесііса.................241
Іесіиз-................. 20
Іегіиіи®................ 20
Іе^аіи? ................ 71
247Ь.
Іелеге.................. <0
ІегпЬі®-  ............ ?82
ІешигРБ ................ 100
Іепіз...................491
Іепіе ................. 3.57
Іепіиз.................. 328
я	357
Іепйііиіо............... 328
1еро< .  .............. 250
Іеввив.................. 464
Іеіипі...................4'4
Іеѵаге................... 89
Іеѵіз, Іеѵііая......... 325
Стр.
338 
287.
24
24 I
88
296
83 і
434 1
130
559
414
378
414
379
1309
‘523
467 1
117 I
374
ісеі.
ІІСІОІ
І'^атеп_____
іеате...	'
Іі^пищ.......
ійигігр
ітеа.....
ІІШІ8 осиіь
і™рІ<1П5....
іти«, -ища, плъ
ііаеа........
Ііпеатепи (огі8’ъ
апееге.........
іпгиа .
пкріеге..........
Ііпіег.......
Парагр.
• 339
- 86
Іех, Іе^ет Гегге, рег-
Геіте, годаге, ]и-
Ьеге. всівсеге, ѵе-
Іаге. апіідиаге,
аЬгодаге, рготиі-
287
31
174
346
164
374
214
346
156
174
250
353
.. .,	...... 382
«Чиши$.	Ііфіеге ... 361
•ідпог. ........... 361
1І5.................41і7
Йіап-................. 5
іііісеп ............ 4і2
Ііііегае пнсьжо.....263
адге................. 78
ІіЪаге................... 5
ІіЬеІІив............... 262
ІіЬепІег............... 575
ІіЬег кора............. 169
, книга.............262
Ііііег, а4]ес(......... 89
ІіЬегаІія............... 89
, „	Ь09
ІіЬегаІіІаа............ 89
509
ІіЬегаге................ 89
ІіЬеге.................. 60
ІіЬегі.................. 89
ІіЬепіиив............... 88
ІіЬегіаа................ 89
ІіЬегІи». ПЬегІіпил. - 88
Ііішіо................. 459
»	504
НЬгаііиз............... 266
Нсепііа.......... ... 89
Іісеі...	... 610
101
316
698 |
209
316
117
117
582
117
583
117
69
118
116
117
116
517
576
318
1171
746 1
наука...... 44
Ііііегіз ігддеге, Ііі-
іегів таадяге.... 129
.	•	249
Ііііетаіог........... 83
Ііііегаіига........... 44
ІіПегаіпя............
1Й118...............
Іііии»..............
Ііѵніив.............
Ііѵог...............
Ііха............. -
Іосаге вмѣщать.. -
отдавать внайьы, на
откупъ..............
Іосиіив......
Іосиріез--- .........
Іоси», Іосі, Іося. --
Іоси® ііегегіи»......
Іоси» еЛі®. ..;•••
Іоси», положеніе,
званіе - - •  -  
Іоси» внрегіог......
83
368
412
230
105
405
155
295
43
317
154
313
141
87Ь-
25
‘-тр.
391
113
335
334
35
1213
1399
1206
І426
259
і 399
; 197
і 213
!300
І41О
і 434
1419
|420
524
|4э8
• 317
і 45
1166
І298
; НО
І 46
1110
і 424
І438
І457
І 275
135
453
196
і 342
1 43
і 362
|193
358
’ 173
і і ІЙ
I зе
	Пара»? 'Ч>	і. Стр ;зос	•I	. | шасетіа-	Т»Г»гр.	35
йс*		25	[ иасіаге-		
йЛх	(«И?		тяспіа	— ‘	<258
км**'--		507	1 шаспіагс	10	25$
йаршфі».		437	ігиігге..	* 1	<19
йвг«гів>		303	жаНіііи?	361	419
Іоіріах	•\іѵ	294	| вметете -	1 >-•	510
№(ш	4 1 4	461	таегог.		452	ІО9
йгісэ		324	тае^ііііа. шаезіиз..	45?	5ю
Іапн*:		472	тяеІ5- ТПЯ5Й5 тагІ9-		
т		432	4ие	>02	’ЗІ
Іисеге ...	215	1200	пм^і<4ег учитель—	83	НО
йеега*-- -	304	348	втааізЯег зосіе’аііз .	295	342
йсгш® .  1ас«іо>ж?	453 452	510 510	иигіуігаів?	 т«яіійсм5 .	72	93 ш
ЙСИ8 	НО	173	таавореге .	626	760
Ыеге .	4 3"	63	тарой,-	323	370
ШіЬгіим-	455	563	внуяігё..	2 4	325
Мктшп.	495	563	таіа-		’50	215
І№Іш& 1«йі	495	563	іваіетіісішп..	4>6	550
5нте . 	305	350	таіебсшт		208	253
Ьсе	Ч-	257	таіеіісиг.	205	249
Іщееге.	452	510	таіііти^ шаішоаиб	205	249
кргіжк 		<53	510	шаіши яблоко		131	168
ЙВ>. -	379	«31	злс	431	508
краіл.	273	325	таіа? ...	205	249
*Ч?і	273	325	тапахе		361	419
	230	275	тавсер^..	. .	295	342
Іксяз, іи<иііи>. 2и»-			таасіргап.	86	113
еіоздз, 1и$сша$к$	164	206	тапги?.		341	394
као....	..	495	563	тапНапе		82	1<№
Ь&гаг	102	131	шміег?		125.	17
імСгав		64	73	тапе..	134	16'
		495	563	тапеге...	....	163	206
№м$	..	230	275		349	404
1«"В"	214	259	тапе>. .........	?0О	130
іих. квита, іихиъ	 кхагіоат. Іувкма, І^ситсии?. ІутрЪл. ,	379 494 493	431 563 562	тапіса	 тапі*е?П'- шапшъ .	Л <74 О '/> 1» » « 1 '• і < і	336 287 384
	235 361	260 419	таі'біс. тап$ие(п$...	1 491	і а-5-
м		!	тапііся.....	43	
			тааиЪіа..	444	і П
кЬ«гиа*			тапик ...	177	-♦*
	296	’343	отря »Т	;і 3	
	.4	іЗЬі.	тап	ь4	4-
793
дзгіпи*. шапитиа
^гИд. шагііи?....
Йіаг5«Г’пт........
 . ‘ 
ві.Ое ыш Наз......
»ліегіа ...........
^яігіпіоаіит......
іо піаігітопіит ди-
сеге.............
щаігопя............
»аіиге .	.....
ваіиги^
ахіііа............
ахйпе.............
щеаге..............
теЗіосгій..........
шейііагі, тейішіо.
тетЪгапя, кожяца.
плева...
пергаленѵ
тетЬгит ...........
тетЪгіз еаріиз.—
шетіиі&>е..........
тетогаге...........
шетогіа, тетогіае
тапіаге............
тетогіае ігадеге,
ргоЛеге............
»
тетіа, тешіші)...
тепі1ісіи.<........
ЙГI 364 ’	424
-12ІІ	
9° 92	43 •21 121
31	
	122 1
94	из
92	121
134	; А ।
7 34	16;
180	215
581	702
352	407
1906.	127
125	160
169	209
255	318
ІС	13
186	218
341	394
128	
12	1 56
129	16с
129	ІСІ
249	29;
396	448
213	258
311	357
тетіісиз.......... 310	356
тепз............... 165	207
тепіе аііепаіи; ... . 202	243
тепіе саріиз...... 445	49>
іиепза.............. 27	1 32
т. зесипда......... И
тепзагіиз......... 300	46
тепзига............ 100	223
тепііо, шепііопет
Іасеге........... 129	1*>
тегсагі....... ...293	340
тегсаіог .. .	-гі
тег*.-	1С«>.
•7227“^^ «яга»*»	ІМ4
тегсе$	47 і 53
4.	Г । $
тетеп^а..	4§1Ъ. |5и
®«еге. Ие-.—	11 ' 14
тегііо.	543
	204	249
птгит.	4-1 544
теи...	*о8	163
теЫІит,	•>4>.	399
теіігі	•'6	64
теіеге ..	190 223
те&і....	4*9 464
теіиеге.	- л' 223
то».	Ь 146
теиі		13	146 61 : 70
тісаге..	
тйіии		. 452 401 <45(1
тімгі...	Л8Т
тішве	. 7
тівкгег		’ ІІЗ
тйіЯгаге		95	115
	507 “‘578
тапгіі?		324	372
тіпгі	76 1 99
тЬсеге.		375 *427
іаізег.		453 '511
тізепйііи		453 1511
іивегаііо		453 1511
шэегагі, тізегМ те.	
»і$егегі		453
ткегіа		451	№5
эІьегкггЬ-	453 • 511
	413	458
піа$іо	 •	ГН 45о л7 296
ак5и>.		4-	559
шій?. 	224	270
дана. - • шИіеге отиу««‘	411	456 190 Ш
ІВО&ГХГІ		190	-2г
аоЛемо*--	19М. І»7
	Э26
	
794
тойіеия
тойо.  
Парагр
1901>.
591
593
592
593
190
32
/подо — то<1о
поп тогіо.
гподик.....
тоепіа.....
тоегог, тоевііііа, гооея-
іиясм. таегог и пр.
юоіея............... 1
54
317
325
325
325
340
493
325
127
301
141
46
98
Г
л "
гооіеяііа..
тоіеяіив. -
тоіігі... -
тоііів... -
тпотепіит
топеге- . -
гоопеіа...
топя........
топзігаге.
топяігигп..
топіапив, топіиокик 141	173
тогагі.............. 163	206
„	349	404
тогЬив, тогЬісІив..	342	394
тогйеге............. 425	470
тоге, ех тоге ...	578	700
тогет цегеге....... 79	103
тогідегагі......... 79	103
тогояиь........... 489
іпогІ.аНв, тогіаіея.. 92
то», ліогея........ 96
тогк.............. 42)
тогіиия..........	337
тоѵеге............ 334
іпох.............. 563
іписго............ 416
я	417
тиісаге........... 425
тиісеге........... 111
тиііег............. 92
тиіяит............ 133
тиііа, тиісіа...... 480
-—1*
Стр
227
713
714
714
716
223
35 
1
63
362
372
I 374
1 374
392
562 .
372
166
346
173
50
127
гоиИаіе........
тиіііріех • •
тиіііріісаге
тиИіІшІо . •
тиііо
гаиМит..........
тиіия...........
типйиз..........
типіа...........
типісіріит......
типіГіси.ч, типіП-
сепііа........
типітепішп......
типіііо..........
типия............
я
г
тигіпиг
тигия-.
тизіит.
тиіаііо.
тиіііаге
тиіиагі.
Парагр
. . 482
. 472
. . 322
. - 58
. . 606
. . 617
. . 276
. . 374
73
. .	51
509
36
36
73
4 95
508
285
32
133
198
419
303
тиіио............ 198
тиіиит сіаге, ви-
теге.......... 303
тиіиив........... 198
»	303
тувіегіит....... 62
557
121
124
467
389
384
(.83
462
462
470
144
121
168
543
450
Ы.
Ыае..........	564
иаеиіа.......	282
паіл, папі^ие паю
еі.................. 594
папсіксі............ 428
пагев............... 171
паггаге.............. 249
паггаііо........... 255Ь.
я	396
пансі................ 345
папин................ 171
паііо................. 65
ааіин,	паіи.......... 393
795
; «4$
‘•Ъ
‘ г-»*г
1 -7г>
6г,
737
7-ІЯ
:‘2г,
426
95
57
582
37
Парагр.
паѵаге орегаш см.
'-р. |
568
580
332
35
168
236
464
347
236
348
236
347
71
684
829
717
473
2Л
298
308
447
398
211
75
44»
орега
паиГгашиш..........451
паѵіціііш.......... 382
ваѵія опсгагіа, Іопра 382
паияеа............. 116
пе въ сложныхъ сло-
вахъ ............. 532
пе=пае............... 564
ве сопсеяя......... 610
пеЬнІа............... 381
пес въ сложныхъ сло-
вахъ .............. 532
пес (педие)........ 596
песаге............... 420
песе.чяаііия....... 107
„	436
песевяе евве....... 77
песевяііав......... 107
лесевяіішіо........ 107
пес поп..............562
пес оріпаінв, пііііі
оріпапя......... 532
песіеге............ 287
псГагіив............208
„	532
пеГапсІив.......... 208
п	532
пеГая.............. 208
„	532
пеГаБІі ііісв. .... 329
пеГавІия........... 532
пераге............. 260
„	478
„	532
псріірсге.......	 307
п	•  -
псроііагі.......... 294
педоііаііо......... 297
Лероііаіоі'........ 294
пероііиіп. -	  2:і7
пеню піяі.......... 593
ііспіре............ 594
петив.............. 110
пепіа см. паепіа
пероя...........
Парагр. г тр,
508
434
434
150
601
684
747
433
I
601
721
465
138
487
100
138
138
683
601
334
253 .
601
253
601
253
601
379
601
313
542
1601
352
601
31!
314
341
5’4 I
716
'19
173
і 201
педиаго............. 205
педішріапі.......... 597	ш
педие................ 596	1
педиігідиат, педиі-
диапі.............. 586	7,14
пегѵиз............... 170	я И
пеясіге.............. 199	33 и
„	339	391
пеясіо ап......... 580	701
пеясіив.............. 199	1239
пеиіідиаш........... 597	тзІ
пеѵе................. 596	121
пех.................. 421	ІИ 7
пехия кабальный
рабъ......... 312	Зя>
пі................... 598	723
иісіог............... 172	211
пі"ег................ 226	572
ПІІІІІ............... 597	72'2
пііііі піяі.......... 593	7|6
пітЬиь............... 381	43Я
пітігпііі............ 594	7|9
пізі—поп, пето.... 593	71В
піяі, нізі яі....... 598	72 Я
пііеіт............... 233	ІТП
я	380	432
пііі................. 385	456
піікіпя............. ‘233	/79
пііог................ 233	2111
поЫІія................ 89	117
»	242	287
посеге, посепя...... 429	475
посіия............... 287	іл.'і
потеп имя........... 69	В2
а ,	259	311
Извѣстность......... 74	, Угі
потеп (Іаге, ропеге,
ітропеге............. 70
потеп гіагс, ішіеге 70	83
потеп (Іеіітге..... 168	Ггйб
потіпаііт ............ 67	80
потіпаге............ 70	83
поп................. 59»;	г21
„	597	І23
пошіиш.............. 573
поп піяі............ 593	7 ИІ
— 796 —
поппішдиаш......
погша...........
поасеге............... 126
иоіа.................. 213
иоіагіив............ 26с
поііо................. 44
иоііііа............... 44
Парягр Стр.
587	705
78	101
»	107
поѵив, поѵеііив.... 393
П0ѴН8ІПШ8......... 350
иоѵІ58Іте......... 591
иоѵив Ьоіио....... 89
пох сопсиЬіа, шика 400
поха, похіп........ 429
похіій............	429
пиЬеге.............. 94
пои пири........... 446
пиЬев.............. 381
пиЬіІа............. 381
пшіаге.............. 46
446
ишіаіия............ 446
ии₽ае.............. 257
пирягі.............255
пишеп............... 101
пиіпізпіа, поіпібіпа. 301
питшиь, пишик... 301
пипс.............. 599
пипс—пипс......... 592
пипсираге......... 70
пипёіпае.......... 297
иишііиагі......... 293
пипііаге.......... 249
пипііиз, випііаііо.. 129
пирег............. 591
пиігіге........... 123
пиіик............. 325
О.
346
727
714
83
344
340
298
166
713
159
372
ОЬ............... 529
я	551
оЬаегаЦіз......... 312
»	529
оЬатЬиІаге........ 354
163
258
,318
44
44
138
445
405
713
119
450
475
475
123
‘503
433
433
50
501
'503
'310
308
131
346
оіхіисеге...........
ІоЬесІі ге..........
оЬеяве............
оЬевив............
I
оЬе.х.............
оЬйсеге...........
оіцісеге..........
п
оЬіге...............
я
оЬііиз..............
оЬ|иг<гаге..........
оЫесіатепІиіп. -. 
оЫесІаіе............
оЫесіаііо...........
оЫі^аге.............
оЫішаге.............
оЫіпеге.............
»
оЬтиІевсеге.........
«
оітипііаге..........
ЗЯ-і
•1'6
21
Ц
Й'’3
561
|Е!ІЧ
' 2І;Ь
I ЭДЗ
І432
517
и?
47
і 5УЗ
оЬпииііаііо.........
оЬгиеге.............
оЬБСоепіІа.';.......
оЬбсоепиз...........
И
оЬзсиге.............
оЬзсигібаз..........
оЬзсшиз.............
оЬаесгаге...........
оЬзесгаІіо..........
оЬзесиіиІаге........
оЬзедиі.............
оЬяегаге............
оЬзегѵаге...........
593
647
357
593
412
Н.ірагр,
. 629
. 79
. 429
529
. 185
529
9
529
429
5
486
529
162
529
347
468
459
460
459
529
529
210
529
248
529
249
129
529
485
211
529
62
227
529
498
501
- 79
79
9
113
529
256
599
2’7
594
298
ІЫ
'.49
.9;|
1 71
І273
.-.1.7
„. 73
оЬвегѵаІіо, оіжег»
ѵапііа.............
оЬяей................
оЬкекяіо.............
оЬаііІеге, оЪбііііо...
113
500
441
441
I [І'Й
. 03
1 и
!і ні
|5!13
19
’ .-.И1
І.|Эй
4Э«
797
Парагр.
оЬзіёпаге........... 329
оЬзівіеге........... 134
„	466
„	529
оЬоІезсеге.......... •>29
оШаге..........	434
оЬаііпаге............ 80
оЬяНпаіи», оЬвііпаііо 492
оЬаіиревсегс........
оЬіе^еге.........-
Я
оЫетрегаге..........
оіНевіагі............
оЫевІаІіо...........
оЫіеезсеге..........
оЬііпеге.............
»
оЫіп'ііі.............
оЫгесіаге............
оЫіесіаііо...........
оЬігчпсаге...........
оЬѵеійі..............
оЬѵег§агі ...........
оЬѵіиз...............
оссазіо..............
МГП8ІІ8..............
мхніеге..............
п
оссйііо..............
(Н'СЬІО..............
оссіікіеге...........
оссиіеге, Оссиііаге.
оссиііиз.............
оссиііе, іп, ех оссйііо
529
530
79
498
501
248
321
428
326
529
105
420
326
529
529
154
347
420
529
421
421
9
63
62
62
441
529
оссираге
И
оссираіипі е»8е іп ге 327пр.
оссигтеге........... 529
осеапин.............. 364
оіііиш............... 105
оііог, О(1оге8, оііогагі,
оііогаіиа, оОогаііо 172
ошюрііогииі........... 16
ий'спііесе.......... 427
„	428
оЙепяіо............. 485
Стр.
593
483
523
593
593
483
104
561
9!)
593
597
103
567
573
297
367
473
375
594
135
4 іі5
375
593
593
195
102
465
593
467
467
II
72
71
71
495
593
377
593
423
135
211
20
172
473
549
ойегге...............
ой'ісеге.............
оЙ'ісіпа............
ой'ісіит.............
оіТишІеге...........
оіеге................
оііасеге, оііасіпк...
оііт.................
опіеп................
опйііеге.............
»
отпіпо.............
отпій..............
опегаіиз...........
01Ш8ІН8, опегагіиз..
опик...............
Парагр.
. 499
. 529
. 38
. 73
. 529
. 172
. 172
. 600
98
349
430
607
66
325
325
325
орасик............ 228
ореіп іегге........ 510
орега............. 327
орегае.............. 47
орегат (Іаге, паѵаге 327
орегагі.............. 335
орегагіия............ 47
орегігс............. 217
еренки®............. 327
оре»................ 317
орііех............... 47
оріпша.............. 185
оріпагі............ 488
орііиіагі.......... 510
орогіеге........... 77
оррегігі............. 163
орріііапиз......... 51
оррісіо... ........ 626
оррйіит.............. 51
орріеге............ 315-
оррогіипііаз....... 304
оррогіішиа.........470
орро«ііиа..........431
орргіпіеге......... 529
„	531пр.
орргоЬгішп......... 486
529
орри^пагс, орри^па-
(іо............... 441
оре, ореш Гегге... 510
Стр.
569
593
38
95
593
211
211
728
127
404
477
738
78
374
374
372
274
584
376
53
377
385
53
263
376
362
53
217
555
584
100
206
57
761
57
360
348
529
478
593
597
550
593
495
583
798 —
орвопішп ..-------
оріаге......... •	•
оріаііо...........
оріаіипі..........
оріітаіев.........
...................
ориіепв, орпіепіив -
орив... ...........
»
орив евве.
.................. • ‘
огагс говорить рѣчь
ІфОСИТІ.........
огаііо..............
я
огаіог..............
огЬагс, огОаІпк....
огЫк................
огілів..............
....................
опііпаге............
опіігі..............
оггіо порядокъ.....
классъ, сословіе
огщо................
ОІ'ІГІ..............
огішпіив............
оііик, виОвІ. и аН-
Іесі..............
ов..................
овсіпев.............
овіеікіеге..........
овіепіаге ..........
овіепіиіп...........
О8ІІШ11.............
оііовив.............
оііиш...............
оѵаге.............. ,
оѵаііо........
ПараП' СтГ
11
502
504
504
71
504
317
44
262
327
77
368
246
498
250
501
24 70.
446
50
44 6
188
343
108
870.
345
345
345
14
574
576
576
88
576
.362
44
316
376)
100
424
294
567 |
300 .
573 
296 і
501 }
56
503
21
219
395
454
ПС
398
398
398
Р.
Расаге.
расіксі.
345
156
279
46
46
98
7
328
328
329
442
412
398
197
328
50
50
127
9
378
379
379
496
496
102
500
57о
1 расііо, расіит ...
раес1адоиив.........
распе.............
раепиіа...........
раеіив............
раки» ............
раіат.............
| раіат (іісеге......
раіагі.............
раіаііит..........
раПа................
раіііаіив...........
раІІіЛиа............
раіііит.............
раіта...............
раіраге.............
раіікіатепіит.......
раІишЬев............
раіив, і............
раіив, исіів........
рашіеге.............
раругик.............
раг.................
раг евве............
рагаге .............
рагакііив...........
рагаіит евве........
рагсиБ...........•.
рагепв отецъ.......
рагепіаге ..........
рагеге..............
рагіев..............
рагіеііпае..........
рагііег.............
рагніа..............
раггіскіа...........
раггіскііиш.........
рагв часть..........
ПИДЪ (лог.)....
рихінь роль, партія
”. *»
рагіпп—рагіііп ....
рго гаіа рагіе......
рагіісерв...........
рагіісіраге.........
рагіігі.............
Парагр.
500
83
577
219
164
52
60
246
355
37
219
21!)
230
219
177
111
21!)
2790.
57
365
9
265
148
77
121
258
с»і>.
503
71цр.
5
79
32
4390.
557
418
422
421
187
65
100
375
604
1ь7
109
188
188
Ч]
699
26г,
206
60
6.9
291
413
38
265
266
275
265
214
144
26»
328
65
і 423
11
318
181
100
155
311
586
575
91
7
103
35
493
656
463
468
467
218
75
130
429
735
216
141
219
219
Параір.
..............
>П1Р^..............
рягѵия-............
рГясеоШн...........
паасі .............
[аіеГасеге..........
раіеііа- - - • •
раіег Гашіііаз......
раіега..............
раіі......... ......
раііЬиІит...........
раііпа..............
раігаге.............
раігея .............
раігісіиз...........
раігопиз............
ряиіаііт.............
раиіізрег...........
раиіо................
раиіо рояі...........
раиіо апіе..........
раиіит, раиіиіит..
раирег...............
рапрегіая............
раѵеге...............
раѵіге...............
раѵог ...............
рах..................
рессаіит.............
реси.................
ресиііагія...........
ресиііит.............
ресипіа..............
ресипіокив...........
ресив, реси..........
реііеіепііпі.........
реіііса..............
реііищ...............
ренегата.............
Реж..................
Реіа^ив..............
Реііісеге............
Реііів кожа..........
палатка.........
601
324
43
12Ь.
9
428
19
92
17
390
455
19
346
89
89
476
620
601
555
563
591
555
310
311
113
115
329
208
269
61
61
301
317
269
620
288
388
2О5вр
205
364
206
169
404
- 799 .
стр. I
219
654
729
372
43
17
И
473
24
121
22
439
514
24
399
120
119
537
755
729
654
683
713
,654
356
357
146
470
150
379
253
322
70
70
346
362
32?
755
336
438
250
250
423
251
209
і 453
1 617
' 328
544
357
14
447
рега^таге
ретсеііеге
регсерііо.
регеірете
рега..
рега^еге
541
607
280
4816.
311
11
395
534
549
43
346
390Ь.
регій&а.  •
регі'идеге
Реііа..	Павагр. Стр
репаіея	418
рещібге.	' ‘
решіёгс...	‘ ’ З®71
Репесм.раепе "	15,,Ь-
репев.....
Репііив...
реппа....
репаіо....
репигіа...
Репиз....
Я
рег.......
регсовіаті.
регсовіаііо
регсиззог.
регсиіеге..
Я
репіеге. .
»
регсіііив...........
регдосеге...........
регйисеге...........
р ег (Іиеіііо, регсіиеі іів
реге^те............
реге^гіпагі.......
регергіпив........ •
регепіііе, регешііпиь
регепві».............
регГеіге............
Я
регйсеіт
463
129
350
187
425
44
126
534
496
496
422
420
425
206
430
534
205
83
534
375
534
358
433
398
392
390
534
346
390Ь.
534
449
447
1644
I 43
399
442
603
470
I 49
163
604
565
566
468
465
470
251
477
604
249
110
603
427
604
415
481
449
444
439
603
399
442
603
504
503
— 800
Парагр. Стр.
регГцреге........... 534	Л 04
регіи^іш».......... 448	504
рег^его............. 348	403
регісіііагі........ 340	392
регісиіиш агііге,
оіііге, ьиЬіге.... 528	590
р. Гасеге........... 340	393
регіікіе............ 557	658
регіреіаята........ 21	25
регіге.............. 430	477
„	534	604
регіяігота......... 21	25
реіііик.............. 83	110
рсгіисипйив........ 534	603
реппарішв .......... 534	603
регтапаге.......... 534	603
регтапеге.......... 534	603
регпііііеге........ 390	439
ртпиіаге........... 534	604
регпа............... 165	217
регпісіеБ.......... 451	508
регпіх.............. 35С	413
репюсіаге.......... 534	603
репіОБсеге......... 534	603
рего................ 223	269
регрепйеге......... 125	160
#	305	.350
регрегат........... 576	699
регреігаге......... 346	'399
регреіио............ 618	754
регреіииа.......... 392	444
регріасеге......... 534	603
регріехив.......... 216	261
регсріат............ 626	760
регвсгіЬеге........ 534	603
регксгиіагі........ 45	49
регьедиі........... 110	1143
реіБеѵегапііа...... 492	561
регвопа............. 100	130
регврісах.......... 200	241
ршрісеге........... 534	603
регБрісиш.......... 242	287
регБиаіІеге........ 474	534
реіііса............. 387	437
реііішевсеіе....... 534	603
реіііпах, регііпасіа 492	5Г.1
Парагр.
регііпеге.............150
а	32 1 ПР-
„	339пр.
я	534
регіткіеге........... 534
регѵацап	59
регѵеііе............ 534
регѵепіге а<1—, іп— 428
регѵегзив............ 205
регѵегіеге........... 206
а	430
регѵісах, регѵісасіа 492
регѵикіаге.......... 59
ренБиІііБ.............. 9
ревБіітіІаге........ 206
„	430
реаіііепііа......... 212
„	342
реБІік............... 212
рсіазив.............. 224
реіеге............... 352
.	468
реііііо............... 501
реіііог............... 473
реіоггііит........... 389
реіга.................. 28
реіиіапе.............. 207
рііаіапх.............. 403
ріаге................. 102
рісіига............... 159
ріеіаз ............... 108
ріцег..................328
рі"іііепіит.......... 225
рі^гіііа.............. 328
рііа.................. 386
рііепіиш.............. 389
рііеив................ 224
рііит................. 413
рііив................. 167
ріприк................ 185
ріппа................. 280
ріпвеге.............. 42 л
рігаіа................ 443
ріпіпі................ 131
рііів................. 204
Стр.
185
369
3<Ц
604
603
68
603
473
249
251
477
561
68
11
251
477
'257
1394
257
270
407
525
567
573
534
1439
32
252
452
,131
199
139
, 378
271
378
437
439
І270
458
209
217
328
470
496
Ібь
245
— 801
Парагр.
ріасаге................ 102
ріасігіиа.............. 491
ріаца.................. 154
423
ріадае.............. 286
ріапе............... 607
ріапдеге............452
ріаіщог.............452
ріапіііез........... 148
ріапіаге............ 137
ріапик.............. 148
ріаі.еа............. 52
ріаивив............. 74
ріацзіппп.,......... 389
рІрЬедіз........... 58Ь.
рІеЬізсііит......... 81
рІеЬк............... 58
ріедіі- - 	•....... 482
ріепиз.............. 315
ріегитдие........... 578
ріогаре............. 464
ріогаіик............ 4 64
ріита............... 280
ріиз................ 602
ріиіеиз изголовье у
Іесіиз............. 20
ріиѵіа.............. 381
росиіит.............. 17
роёта............... 282
ро,епа.............. 480
роецав (іаге, Іиеге. 6
роё8І8, ці‘8 роёііса. 283
роііеге............ 339
роШсегі............ 499
„	529
роііісііаііо....... 500
роЦиеге............. 210
529
рошагіиш.......... 130
ротегі<1і:ині8 или
ро8<іп(,піІіаші8  . 535
ротоегіит......... 535
рошра..............240
рошиіп............ 131
рошіегаге......... 305
роіиіеговик ...... 325
Стр.
1131
559
193
469
333
1738
509
509
181
171
181
60
96
439
67
107
I 66
1 545
360
700
522
Парагр. Стр.
ропсіик........
ропе...........
ропеге ........
п
ропіиз.........
роріпа.........
рориіагі.......
рориіагіз......
рориіівсііиш...
рориіин..,,..
я
рориіі зивБипі
рог...........
рогсиз........
роггі^ег^....
п
рогго .......
рогіа.........
рогіаге.......
рогіепсіеге...
п
325
550
155
351
479
364
39
446
58Ь
81
58
65
81
529
274
507
529
. 567
7
. 390
. 46
529
372
' 646
1 196
407
542
423
39
'501
730
24
433
22
|329
543
I 8
331
391
569
593
571
255
593
167
604
1604
286
168
| 350
372
рогіепіит............ 98
рогііо, рго рогііопе 187
рогіііог............ 295
розсеге............. 498
розііиіп евке....... 151
роззе............... 339
роввійеге........... 321
розі................ 535
» 550
розіеа...............567
розіЬаЬеге.......... 535
ровіропеге.......... 535
розіциаіп........... 608
ро8ігетииі,ро8Ігешо 569
ройігепіив.......... 350
„	569
ровігііііе, ровіегив.. 398
рокіикіге. • • ..... 468
я	498
роіаге, роіаіог.... 13
роіепв.............. 339
роіепііа, роіевіав.. 72
роііо, роіаііо...... 14
роіІ88ішит.......... 581
66
77
107
593
325
579
593
687
9
439
50
593
। 127
1218
342
567
189
I 391
1 367
604
646
687
604
604
731
690
405
690
449
525
567
18 .
391
93
19
702
51
802
	Парагр	1 Сті		Парагр.	Огр.
Р0ІІ11Б	. 602	73С	ргаеПпеге.. .	529	591
роіог.	. 13	18	ргаеГгасіе.. •	607	739
роіив.	. 14	18	ргаеіге		529	591
ргае..	529	591	ргаетаіигие.	134	168
	543	624		529	59]
ра- я» біг. .	46	50	ргаетеііііагі.	529	591
ргаеасиіиз •. [іанііеге..	529 507	591 578	ргаетіит...	6 4816.	8 544
ас ргьс дте. 	46	50	ргаетопеге.	529	591
ргнагеііеге	529	591	ргаепотеи.	69	82
эшсс-ря. .	146	177	ргаерагаге.	121	155
	149	184	ргаереіев..	279	328
	356	413	ргаегиріиа.	146	177
	529	591	—	149	184
ртаеіт'рісі	83	111	ргавз.. - 		  *		500	570
			ргаеза^іит, ргаева-		
рг»«*ркні	44	4і		97	
ргііесі 3>ч е.. .	529	591	рте			125
рг.іесіл^е*!.1	529	591	ргаезепіет езве • - -	51 2	586
р/аеііргге .	82	108	ргаезегііш		581	702
	83	110	ргаезез		476	537
Ріьесіріига..	356	414	ргаевігіеге		82	108
	529	591	ргаевіёіит		510	583
[ьаес;рііе.	581	702	ргаезіаге		243	289
ргйНІМ -. • 	607	738	яе рі'ЯРКІ		4 6	КЛ
					
шгіесіпігив. .	243	289	ргаезіаге Гісіеіп ....	507	580
	529	591	ргаеяіо еззе		512	586
рл«:с1иѣ:к . 	9	11	ргаезіоіагі 		163	206
рідоі/ліізиі..	74	96	ргаеіег 		536	604
дохи.	134	168	Г	543	628
Й.	529	591	ргаеіегеа...	605	736
ргаесіа.	444	497	ргаеіегПиеі е	536	605
ргьепьп	446	501	ргаеіегіге...	349	404
різдйліиіг .	443	496	уг	536	604
.гаейіаіге.	75	98	ргаеіегтіііеге	34 9	404
г	246	294		536	604
угаейіыйо -	74	96	ргаеіегциаи) .	543	628
ргаегіісііо, ргаейі-			ргаеіог		71	88
сеге,			97	125	ргаеіоі іиш ...	404	453
					
	529	591	ргаеѵегіеге...	529	591
ргісе<] шгі	35	36	ргашііит ....	11	14
ріаніо.	443	496	ргаѵив		205	249
ргвм-85н. .	82	108	ргесаіі		498	567
ріШійІІи .	267	319	ргесаііо		50)	573
рг.-Сл'Іин»	51	57	ргесев		501	573
ргаеГесіиа.	71	88	ргеііешіеге...	445	498
Доекпе	529	591	ргепіеге		1501).	187
Парагр
ргепзаге............ 445
ргеі.іипі........... 4816.
ргіііет..............571
ргітагіиз........... 71
іп ргітіз, сит ргі-
тІ8.................581
ргіто, рптит..-.
ргітогсііит, ргі-
тоі’Ліа..........
ргітогез............
ргітиз....... ......
ргіпсерз............
ргіпсіраіив.........
ргііісіріит.........
ргізсив, рі іБІіпи?..
ргіѵаге.............
ргіѵаіив............
ргіѵі1е"іиііі.......
ргіив...............
ргіѵив..............
рго.................
И
ргоЬаге ............
ріоЬаЬіІіз..........
ргоЬе...............
ргоЬгиш............
ргоііив.......... •
ргосах..............
ргосеііа............
ргосегев............
ргосегив............
ргосііѵів...........
я
ргосгавііпаге.......
ргосиі..............
ргосигаге...........
ргосигаіог..........
ргосіеге............
»
я
ргосіісеге..........
ргоЛіге.............
ргоіІі{?іипі........
ргосіевье
569
344
71
71
569
71
72
344
393
446
61
446
78
602
446
529
543
46
204
204
486
204
207
397
71
146
149
529
177Ь.
606
102
476
5
70
529
177Ь.
529
98
5^9
— БОЯ
Стр.
498
544
691
88
702
690
I
397
88
, 88
690
। 88
I 93
,397
445
501
70
502
101
.730
'502
591
625
1 50
'245
245
550
'245
252
448
| 88
177
184
. 592
'540
737
[131
537
7
| 86
592
540
I 591
127
І592
Парагр
ргосіисеге.........
ргоеііит, ргоеііагі.
ргоГесіо...........
ргоГегге...........
Я
ргойсізсі........ • •
ргойіегі...........
ргоЛі@аге........•.
Я
ргоПиеге...........
ргоГирге...........
Я
ргоГициз...........
ргоГишіив...........
рго"епіе§...........
ргоргеДі...........
ргобіЬеге..........
»
ргоіісеге, ргоіесіив
я	я
ргоітіе............
я
ргоіаіаге..........
ргоіев..............
ргоіорив............
ргоіиеге............
529
402
564
322
477Ь
358
261
438
529
361
447
529
449
146
68
529
434
529
351
529
557
590
4776
68
267
529
рготегеге п рготе-
гегі............ 481
ріоіпіпеге........ 529
рготіввіо, ргошів-
зиш............. 500
рготіііеге........ 499
529
ріотоѵеіе.........322
рготіит евбе...... 512
рготиідаге........ 529
ргопипііаге....... 246
ргопив............ 149
529
ргооетішп........ 267
р гора Іат........ 60
ргоре........... 541
я	577
ргоретшіит....... 577
ргорепвив........ 149
I Стр.
1591
451
684
370
540
417
315
490
592
419
503
592
504
177
82
592
483
592
407
592
658
709
540
82
319
592
544
592
569
592
1370
586
592
| 294
184
592
і 319
69.
618
699
699
184
— --
Парагр.
ргорегаге, ргоре-
гаіів,—аіне...... 35?
ргорегиз........... 356
ргоріпасе.......... 13
ргоріпдииз......... 436
ргоропеге.......... 254
„	529
ргоргіиз............. 61
ргоріег............. 541
,	551
ргоріегеа.......... 590
ргоридпаге......... 432
ргого"аге.......... 477Ь.
ргогаив.............. 607
ргогиеге............. 529
рговсгіЬеге........ 59
рговециі............. 110
„	24]
рговресіагс........ 150
»	163
рговрег.............. 318
рговрісеге......... 102
„	150
рговіеіпеге........ 529
ргоіеееге.......... 432
ргоіічідеге........ 529
ргоіегѵич.......... 207
Стр.
413
413
18
,487
305
592
70
618
647
713
,480
540
738
,592
68
143
286
185
206
864
131
185
592
480
592
252
Парагр.
ридог, рийісіііа.... 114
риег................. 86
„	90
ри&іііасев.......... 268
рн<хіо.............. 416
ри"па, ри^паге.... 402
рп^пив.............. 177
риІсЪег............. 157
риііив.............. 276
риііив, асііесі..... 226
риііпеійиш..........	11
риіваге, риііяге.... 425
риіѵіиаг............. 22
риіѵіпив............. 22
рнпр;еге............ 425
рипігс, рипігі...... 482
риррів............... 382
ригригеив........... 231
р«гив................ 374
ривіііив............. 324
риіаге............... 419
„	488
риіеив................ 56
„	369
С»р.
149
113
|120
320
1 462
451
214
198
326
272
14
470
26
545
434
1276
426
372
1464
553
64
1425
ргрііпив .......... 615
ргоиі.............  6ІЗ
ргоѵеііі........... 529
ріоѵсгЬіцпі........ 259
рго\і<1еі|фі........ 196
ргоѵиіеге.......... 102
ргоѵіііив.......... 196
ргоѵіпсін........... 73
ргоѵосрге.......... 475
ргохіше............ 591
ргшІспБ............ 191
рваііегр........... 281
риін’8............... до
риЫісаррн.......... 295
риЫісагу.........,. 59
риЫісе.............. со
рпЫісив............ 5^Ь
ршіепк...............  Ц4
рийісив.............. Ц4
752
I 750
592
311
235
131
235
95
'535
>13
227
1329
120
342
I 68
1 69
67
1149
1149
О,
фіаіігаге.......... 470
циаіігиріаіог...... 47 ЗЬ.
циаегеге искать... 45
спрашивать 496
іріасво............ 498
циасвііо .......... 496
циаеаіиа............. 301
циаіив.............. 42
Оиаш............... 598пр.
„	608
циапнііи............. 614
<ріаш	оЬ	саиваш... 565
П	»	П	^90
цинш	оЬ	геіи..... 565
»	Г	„	590
(іиашдиаш, і|иашѵІ8 610
циашіо, циаіміодис,
циапсіосиіиіие ... 603
529
534
49
565
567
565
348
42
726
741
750
686
709
686
709
745

782
— ьг>5
Стр. |
' 748
748
1 741
746
686
709
6Ь6
709
1 657
743
750
470
680
740
391
174
522
.522
523
741
Парагр.
диапбо, саияаіе.... 611
диап<1оди.і<1еіп... 611
дпапіиш, диапіореге €08
диапішиѵіі..........610
диаргоріег......... 565
я	глю
диаге?............. 565
диаге...............590
диа&і.............. 557
Я	608
диаіепия............ 613
дмаіеге............ 425
дие................ 562
диеіпагітодит...... 608
циео............... 339
цаегсив............ 142
циегеіа,	диетітопіа 164
диегі.............. 464
диебіи*............ 464
д«і, какъ.......... 608
диіа............... 611
диігі.............. 565
диігіет.............. 609
дииіпі?............ 565
диіек, диіеіик..... 333
диіи............... 565
п	566
диірре............. 611
фіігс ............. 339
циігіЬіге...........464
диібдиіііае........ 257
диоагі.............613
„	614
диосігеа........... 590
диой............... 611
диоииніо........... 608
диопйаш............ 600
диопіапі........... 611
диоцие...... ..... 572
циоіапііік......... 394
диоІі(Ііапи.і, диоіііііе- 399
диоііеа............ 603
диоііексиидие...... 603
диопкдис........... 614
диит............... 603
743
686
383
686
687
749
391
522
310
750
I 750
709
748
[740
1728
748
695
44(>
449
732
732
750
733
Парагр. I (тр
диит........	..... 610 >746
„	611	748
В,.
КаЬіе'...............208
гаЬиІа.............. 47ъ
гасетив............ 13‘2
пиііагр............. 380
гапит............... 143
гареге.............. 445
гарійик..............356
гаріог.............. 443
гаііо................ 96
145
; ізт
168
432
174
'498
413
496
124
я	190
гаііопет риіаге.... 488
гаііопет ІіаЪеге... 537цр.
гаіт...............  382
гаіив............... 488
ге.................. 564
ге—.................. 537
геЬсІІаге............ 101
геЬеПіо............. 375
гесапіагс........... 537
гссеив.............. 393
»	591
гссеріаеиіипі......... 64
гесіііеге........... 119
гесіреге............ 445
я
п	537
гееііаге.......... 246
гееіатаге......... 466
гесіікіеге.......... 9
гесошіеге........... 63
гесопіагі......... 128
гесопіаііо........ 129
гесгеаге.......... 440
224
555
605
434
555
684
605
451
427
606
445
713
74
464
500
569
605
294
523
11
I 72
1166
, 166
494
зе гесгеаге..........
гесіе................
гесіиа...............
гесітаге.............
геіінгриоге..........
п
349
204
204
260
120
474
404
248
245
313
154
534
806
	Парагр.	Р'Т)	геіі^ииа		Парагр 245	Стр. 292
гсдНеге ріаііаіп см. раііа	12і		155	гсІисЬяП. 		 гстапсіраііо		466 95 128	523 123 166 404
геаасгс. .. • - •	254	305 '385 578 342	не гетійеге		349	
Я	335 507 295		гстійеге аіідииі. . я гетоіие.. гстоѵеге. ГСПІІІ. .. .	484 537 450	548 605 507 507 523 493
	295	342		450	
геЗітегс		293 220	340 267		466 440	
гспіпіісшипі		440 537	493	гепоѵаге.		
гс<Ііпіе₽іаі с			605	г.	537	605
			304 310	348	гепиегс...	260	313
ГС(ІІІП8 доходы			361	гспипііагс.	70 95 249 479	88 123 298
п	537 120	606 154	да да		
	249	298	гсрацпіиіп.		542
	537	605		9	11
Я геГегге {'гаііаш см.			герагаге. герсііеге. -	440 450	493 506
і ексті* <н	...	315	360	герепіе.. •	(.15	752
геііс1гр. . •  •	70	86	герепііпив	615	752
	440	493	герсгс... •	278	327
5С 1‘* С« ।	349	404	герегігс ..	45	49
ТіГОТ’ІІІ1 :Ы*...	113	146		428	473
геігбр.агі		406	523	іереіеіе	537	605
і*ііі лищ	448	504	гсрісіе.	315	360
гйіпыге...	120	154		537	606
ге^аіів.	71	92	геропеге...	351	407
те"іа..	37 '	38	гергейепйеге	468	525
гевіпа.	71	88	гергеЬепвіо..	486	550
ге^іо..	52	60	герптеге...	537	605
*	151	193	гергоЬаге.. .	119	153
гедшн	71	92	герікііаге ...	95	123
гсдцаігн	82	108		119	153
гедпиіп	72	93	герисііит		95	123
ітриіа.	78	101	герпрпаге		466	523
г^кегс ....	119	153	гериіаге		125	160
Г ве гі-Іаіате.. геіееате, геі^аііо,	4776. 349 449	540 404 504	і’ециіезсеге, гециіе» »	И гециііеге	 гегі		333 537 502 188	383 606 574 '553
Г теііиійяіщ	450	506	гек дѣло		467	'524
1 СІ ІГіІЩЕ^С	204 353	245	исторія		396	447
«“Ійуі-ІИ		410	гев асіѵеіъае		451	508
	439Ь.	493	гек іатіііагі»		317	362
— 807 -
Парагр.
гез деяіае...........208
гея ие8Іа('......... 3901).
» л	396
геясіпііеге.......... 290
»	419
геяесаге............. 419
гезегаге............... 9
гезіііеге............ 537
Стр.
254
442
447
338
464
464
11
606
геяіНііия............
геяіяіеге... ........
Я
і еяоіѵеге...........
геярісеге............
і-еяроікіеге.........
геярііЫіса...........
геьриеге.............
геяіаге .............
і-езіаигаге..........
геяііп^иеге..........
гезіів...............
і езіііиеге..........
гезігісіиз...........
гезиріпиз............
геіе, геііз..........
геіісеге.............
геііпасиішп..........
іеіго................
геѵеііеге............
геѵега...............
геѵіпсеге............
Я
гейш Іасеге..........
геѵосаге.............
іех..................
гЬеіІа...............
гЬеІог...............
гіса.................
гісіеіе..............
гііііса..............
ііцеге...............
і'і^ніиз.............
‘Ч'ог................
гіщагі...............
гіра.................
піе..................
53 Іпр.
245
434
466
537
537
249
51
119
353
440
537
383
440
503
149
286
597
292
483
523
605
605
298
57
153
410
493
605
435
493
575
184
-333
248
383
537
537
564
120
474
468
505
297
435
60.'
605
684
154
534
525
577
88
439
296
270
523
65
285
557
285
49
424
248
71
389
2471)
224
4іі5
57
237
489
237
45
368
204
II арагр.
ГІіия................ 96
гіѵіія.............. 362
„	372
гіха................ 469
гоЬиг............... 142
гоЬияіия, гоЬиг. .. . 338
го«аге.............. 496
.	498
го"аІіо.............. 78
л	496
»	501
гогаге...............371
гояіга............... 25
гиЬег............... 231
гшіепк.............. 383
пкііз, аіі]......... 84
яиЬяІ............. 385
гшіиз................ 439Ь
гиеге... ........... 454
гиГиз............... 231
гиіпа............. 4391)
я	451
гипіог............... 74
іиіиреге............. 291
гирез................ 28
пігісоіа............. 153
гигяия............. 570
іия дача, помѣстье 35
деревня......... 153
гиязия............. 231
гияіісапия.......... 153
гизіісия..........  153
гиіііиз............ 231
гСтр.
124
421
। 426
528
174
: 389
565
567
110!
565
1'573
1 425
I 30
<276
і 435
I И2
438
493
512
276
493
508
| 96
339
32
192
693
36
192
276
192
"192
і 27 Ь
8.
Зассиіия.............. 43
яассиз................ 18
яасеііииі..............	3
засег................ 204
яасегсіок............ 103
яасга Гасеге.........	5
засгапіепіині........ 410
засгагіит............	3
яасгііісаге..........	5
яасі іГіеіиіи........	6
43
23
4
245
134
7
456
4
7
8
— 508
Парагр Стр.
Парагр.
засгоеапсіи?.....
эдсгиіп..........
5. іасеге.........
заере................
заеѵиз ...........
«•«ах.............
аа^іпа.... .......
заитіи ...........
зариш.............
8аІ...............
204	24&
6	ь
5	7
617 і753
490	558
200	241
185 1217
413	458
219	265
256	309
заіагіиш............ 481Ь.
баііеш.............. 564
заЙи?............... 140
Еаіипі.............. 364
яаіиз, заіиіеш Гегге 510
каіѵия.............. 511
«апсіге.............. 80
яапсіе.............. 204
напсіиз............. 204
&апііа1іит...........223
капгіарік............ 241
эдпе................ 564
ядпр'Шл, зап^иіпеия,
запри іпагіия, заприі-
поіепіиз.......... 184
завііаз..............510
яапаіо.............. 258
запиз............... 511
зареге.............. 173
каріепз............. 191
яароі............... 173
яагсіпа............. 407
загсіге.............. 440
загізйа.............. 413
яаі, ааіій........... 554
ааіеііей.............. 86
заііо, ѵегЬ.......... 315
ваііо, яиЬяі......... 136
ааіій сіаге, іасеге,
екве, ЬаЬеге.......308
яаисіаге..............425
яахиіа................ 28
ясаЬеіІиш............ 24
ясаіреге.............
всашпии.............. 24
ясапгіеге............352
494
458
653
113
361
171
353
470
32
2 8
54
28
407
382
17
316
369
208
208
388
44
96
594
188
419
388
126
80
496
81
83
28
413
266
41
71
268
268
56
274
325
45
4^
258
426
418
17
531
419
531
188
531
375
531
62
62
544
684
173
423!
583,
эьа
104
245
245
269
287
684
216
583
311
585
212
227
212
454
ясарЬа...............
ясарЬіиш.............
ясаіеге..............
ясаіигіро............
ясеіегаіия, ясеіехіия,
ясеІеговпБ........
5се1и$ і.............
бсерігиш.............
яеіепііа.............
ясііісеі.
всішіеге
ясіріо...............
ясіге, зсіге бгаесе.
Ъаііпе............
ясіясеге.............
8сіы?і1агі. ясііагі...
8скит................
8СІІІІЕ..............
йсориіиз.............
Бсогріо..............
ясгіЬа...............
зсгіпіит.............
ясгіріог.............
зсгіріиш, ясгірііо..
зсгіріига, ннеавье,
бумага ...........
асгоЬз...............
зсго/а ..............
асгириіиь............
ясгиіагі.............
зсиіреге ............
всигга...............
асиііса..............
ясиіипі..............
йсурііиа.............
зе...................
аесаге...............
ьесеііеге............
яесегпеге ...........
л
зесевкіо.............
ьесгеіо,
хесгеіия
I Стр.
431
22
361
42;
254
253
438
48
124
718
221
464
438
165
104
565
107
НО
32
458
318
41
92
320
320
64
325
372
49
54
311
472
463
22
596
464
596
219
597
427
596
71
71
— 809 —
	Парагр.	Стр.		Парагр.	Зтр.
«ГеИі;-:	67	80		, . 188	219
’тОСІЯІОГ		109	142		531	597
яцсііѵ.	297	344	ЗѴ'Раг;(| ікі.	.. 67	80
.•свяЛспп		550	646		531	597
кегпц Іи» ,г“ччі--	245	292	яереіігѵ .	. 241	286
блр.ГАітрзіятнн	318	364	яеріге...	.	. 33	36
?есцгіів	. . .	432	480	веропеге-	. 531	596
	531	' 597	веди!		. 110	143
зесиз.	558	660	зега	_.	9	11
веЛ ..	559	І 666	яитвіоагв. яр.тиі		
зейап	102	1 131	геяііаа	. 461	519
вейев.	1	1	вегеге С'Ьять-	. . 137	171
	24	28	яегкте с*іЯ7к Сйінлть 137		171
ьс4Пі1	24	28	зеп» . . .	.. 16	20
	375	427	ч**к‘8 .......	. 408	454
Р>	531	596	вегіив ай].	. . 489	557
ЙІІіѢГІПЖІіі. . . . .	375	• 427	зегто	. . 250	300
'-е ..ігегн		531	596	вего..	. . 357	414
веііиіііав, зейиіи». _	327	376	ЕНПрепа	. 277	326
4	—	531	597	НСГцсгС 	.. .278	327
ве^пів, веітіііе1-’..	328	378	зеКй..	. 222	269
Л	г	357	414	ьегиз.....	. 357	414
зе^гелп-н. . .	188	219	зспиіс-	. 432	480
м	531	597	ъеіѵігіл	... 87	115
-*]і 'мя<тс	188	219	вегѵив.	. 86	113
-і	531	597	2И&=іі> 		. 24	28
вендічт	70	88	веіа.	. 167	209
кеііа	24	28	веи	. . 561	677
ксшеі	600	728	тлега,Ч; .	. 489	557
явшип •. .	136	171	яеѵ-пл....	. 185	217
неші’ііЬіч ......	136	171	яетСаріик.	. 16	20
пЫі:іІ1Г+* .	137	171	зехін. ......	... 65	75
неінііілгіні*	136	171	ВІ СОПГРЗЗ	. 610	746
чнпйія..	358	415	ііа, зі.	. 589	707
ЧНГ,|ІЙГ.	618	754	Гит ві	. 625	759
тіріѵ-тцил	392	444	8ІС	.	,.	. . . 589	706
зімюте»	89	119	віса....... .	. .. 416	462
вепаіиз аисіогііав,				. 422	468
зепаіив сопвиііит,			ЯІССИ?.. .	363	422
зепаіив (Іесгеіит	81 • <	107	яініь .	. 698	742
ЯРПИІ-к.	393	445	?І(ІЦ;. .	. 376	430
ЧСТк&К .	393	445	Аі ТогО1	. 579	701
чм-ліі..	620	755	5І"ЮІ1і‘Г .	. 412	458
іеніі'ііГіи	259	312	аІЕПІІки.ѵ	46	50
5 ндг.іпа.	366	423	яі2.'ігііі1саІі*і	98пр.	128
ЫЧКпе	488	553	8І§ішпі зтг'ііь.	98	127
51*
810 —
Парагр,
109
223
578
435
67
313
313
24
394
452
397
290
305
152
449
152
ІІарягр СтГ- |	,.
412	457	8оНа1і5..-
ві^пипі сигналъ -	•  •	199	воіеа. • • •
я статуя.......... 4дз	воіеге---
„ знамя........... 248	297	коікіня..-
....................... 28	32	яоіііагіи».
...................... 14о	]73
зііѵа..................д17	362	80І1ІШІО...
ія 	І92	230 80Ііичі. • -
...	 598	726,	коПеппі». -
яі ..................................... 822.756	80І1ісіГ.и<Іп
зіпіні................ „„о	73]	коі.чііііиіп-
8І1ПІ11, 8І11іиІЯІ'1ш:-’	130 КОІѴСГС...
8іпіи1.чспіііі призракъ 1
образъ, пзобра	8о1ип> почва............
. .................... 124	159 8- піиіагс.................
вітпіаіе..- •.......... । я0І0 ае(]иаге........................
яішиіапз, яппи-	ід8	8<)1ит 8о)1|П1 тП(1о>
БІпіи^Іа'ііопё, рег кі-	1 по" коіит................
шиіаііонеш.......... Іоб	198	80Іік...........
8Іпіи11ая........................ 135	„
8ІПССГН8................ 142	2®°	*
8Іое ................... 546	635	яоіппие, котпит са-
віисгс....	390	439	реге................
віп&іііаііш, яіп^иіа-	яопягс..................
Ііт................... 67	80	ковііик................
8Іп"иІагі8............. 61	70	вопя....................
г	67	80	8ОПП8...................
яіпрііагііег........... 67 I 80	яоріге..................
яіприіі................ 67	80	яорог...................
8ІПІ8ІСГ............... 971).	127	8ОПІС8..................
кіп тіпия........... 598
8І поп..........	598
вірію............... 372
відиМеіп............. 611
вігия................. 139
ешіеіе.............. 155
зііиіа, вііеііа..... ц;
8ІІПП1 (,‘88е........ 151
віѵе, яіѵс роііия... 561
еі ѵего.............. 5бо
яоссия.............. 223
восіеіая............ 500
80СІП8............... ]((д
зосогя, вогогіііа.... 328
364
726
723
42(і
748
172
196
I 20
I 189
677
672
269
570
141
378
597
8018 капиталъ.......
жребій, доля....
яоврев...............
краіііх.............
вранія..............
яраіііа..............
яраііагі.............
яраііояия...........
яраііиіп.............
время ............
крес.іек видъ (лог.)
наружность.. .
яресіе, ]>(]• врееіеіп,
іи нресіепі........
вресіпіеп...........
593
67
313
593
331
285
285
429
285
3.31
331
214
503
302
319
511
231
413
416
354
323
154
391
65
156
156
160
Стр.
141
269
700
485
80
358
358
28
446
509
448
338
350
190
505
192
714
80
358
715
381
332
332
475
332
381
381
259
575
347
305
585
276
458
462
412
370
193
442
75
197
198
201
531
— 811
Парагр.
зресіозия............ 157
зрссіасиіиіп ........ 495
яресіаге............. 150
„	161
вресиіагі, ярегиіаіог	190
врссин,	вреіипса..	.	64
нрегпсге	112
.«ріса............... 134ѣ.
аріей Іиш............ 113
„	117
яріга.............. 50
ярігаге.............. .178
ярігііик............. 117
„	165
ярінкин.............. 435
яріешіеге............ 233
»	380
яріешіог............. 233
яріеікікіив.......... 233
кроііа............... 414
яроііаге...'......... 446
яроікіа............ 20
яропсіеіе............ 499
кропйіо.............. 500
зроиког.............. 5<‘О
яропіе............... 623
яроіѣа............. 42
яригсия.............. 211
8риіііі8............. 1946.
яциаіог............... 214
нІаЬіІін, «(аЫІНая.. 338
Чарзнпп............... 365
і-іаііні.............. 615
кіаіог................. 86
ьіаіиа................ 159
яШінте ставить, по-
мѣщать.......... 155
опредѣлять, рѣшать 80
віаііів, а<І)і‘с.і... 60
кіеііа................ 376
кІеНсге............... 331
вііііа................ 370
8Іі11ііге............. 371
8ІІІ118............... 250
віііииіаіе............ 425
I стр.
' 198
563
185
203
565
73
145
169
458
462
56
431
151
21.7
485
279
4 32
279
279
497
501
24
569
571
570
757
42
257
233
259
38*1
425
752
113
199
1 96
ІОІ
106
4.10
|381
425
1 4 25
302
470
535
Парагр. | Сгр.
вііраге................ 110	143
.чііраіог............ 86	113
віірсікііипі, вііреп-
іііа тегеге, і’асеіе 401	450
„	„	481Ь. '545
віірея................... 57	65
Чіря................. 301	'346
кіігіа................. 37о	425
віігрв.................. 65	75
8І1Ь.................. 467	524
вѣоіа.................. 219	265
яіоііііив.............. 201	'242
яіоіо..................  143	174
віотасіша.............. 105	135
»	182	215
8*гаЪо............... 164	2?06
аіга^е».............. 421	467
зігациіит, Щіа^иіа
ѴСЯІІ8.............. 21	2 I
ьѣіаіит............... 21	25
йіппас............... 508	580
«Іп'ішиа............. 336	387
вігерііия ........... 285	। 332
8ІГНІОС.............. 285	332
вігиеге................ 2	3
зігиез............... 145	176
йішіеге аіісиі...... 108	139
КІШІІ0Ы18 ........... 327	376
йіиііііпп ревность,
горячность........ 327	376
пристрастіе.... 108	139
м	504	576
хПіІІия.............. 201	242
кіирегс............... 76	99
щприіиз*............. 201	212
хиаѵій............... 458	516
виЬ.................. 533	602
„	547	636
хиіміеге............ 533'	| 602
М1ІНІІІИ8, яиіпіііісіия 1941'.	233
ВііЬііОІия.......... 191	227
„	533	602
Ніііііисеге......... 533	(.02
киЬіреге............ 438	490
киіуіссгс........... 438	490
.	533	1602
«жЬпкк--
іжЬжазсі
$*Ыг«.
заЫЬгіиг.
8жЪМ0- .  -
яЪііа;
ваЫегаг.
міЫіса...
яЫ^аеаІот.
5иЫіті$
»вЪтег₽егі..
8ВІИПІПІ5ІГЯП'
яЖті»
чиЬоІег.
заЬоІе^сгіл .
накгкіеге.. -
заЬгеШпі 
баЬвИінн. 
8вЬя8іеп
яЪвогйгі
яіЪЛіІие!.
эдЫег.......
5пЫе4иеі°ге .
ьаЬьепш
8ПЬШІ5 .-
наЬисаІа..
5вЪигЬапи>
нксешіеге
биссе»5ііі.
жешз......
8иЛе&.......
яіЯкег
9
«Яіівеп. іиіПте:
іит..............
5иЯослге..........
8и^е5іит, Бц^реаіи:
яивеге...........
зшиміт...........
8ШМІІ&ОД сл. 841Ьш.
яямвоѵеге
5ШВЛП>
_ 81Я
П«г*-Т ₽17	75 0 •О 75 «15 ; 75: » 387	435 221 •>2		Г-1 з » _іі[іг10*т .1 $ирсг. • •  и < 2 яіреглп? 5<1|^гЬв5, $4**» чиреге^е- яірегбсіев - •   і 8врегіпфопегс 5Врег8«іеге- - чорег?і»г	Парагр. 552 . 316 »*38 117 538 4.<	Стр. 35} 3<і 'О«> 648 3«1 490 151 '06 >06 »-0г. 6О«> ЬГ'6 184 353 578 ;353 583 360 603 567 573 514 543 5/3 649 405 457 174 500 602 603 325 500 603 535 603 99 603 603 436 90 70
Пі ог 533 533 . 5?Ч * >Я 47 53: . ІЗ Й№ Зі» мз 2< .4 і Мі • 30г 5.Ѵ 172 533 445 66 450 і зго ’	-V « 603 602 28 5гЗ *602 3 <3 йѴо 503 . 6оЗ .04! -1 ! 2с.5 602 281 462 : 19 65 Ьб озЗ 211 602 30 498 78 ЭОЪ 405	»;?ягс	 5ор[*нсге «ярреиае. Бирреііль шіаеге «врріеге. ^ірріісаге. $арр1ісаио	 іпргіісішв казнь... .росьба <нга.	 чнгсаіш*	 зиггіреге	 &іі5, рпер. іпзераг. 508	 яьсіреге	 9 йабсііаге.. зиарешіеге	... ьизрісеге.	 бікрігаге	 ^иніепіаге, еизііпеге еизигпь	 пв&..	308 507 308 510 315 533 498 501 455 480 501 552 350 412 143 445 533 533 274 445 533 475 Оод 76 533 533 385 390 285	
ПжрАГр.
т.
За
X
53
। 199
297
150
і 199
О‘6 I
746
735
1680
;65€
I 705
(655
: 655
1 715 1
714
। 700
714
25
404
ГаЬі-гп»
піивокі	‘
гаЬетасиІипі....... 1-
іаЬиІа. картина и пр. 15а .
іаЬиІае ........... 268
ілЬЪ. риЫісае......268
исеге.............. 2;'
ѵлеііа..............233
иеЗеге............. 116
іаеііипі........... II
іаеіег.............. 158
іапі................ 556
589
ишеізі, іатепеЬві.. 61<*
ип—диапі . .	6
апЛепі............. 569
іапциапі.............557
іапііерег........... 588
ипіореге .	... 536
:апсиш.............. 556
э	593
ипіит диогі. поп
ыпіиш, іапіит-
піоііо............ 593
іапіиш поп.......... 577
593
ирез. іареіе........ 21
Шчіаге.............. 319
іаг<1е.............. 3
іапіііа<.....	32*
ІагЛи.-.	  328
. ,	357
іаигиз.............. 276
іесіит................ 1
3	23
іе^еі е ............. 63
217
.и	. .
и«а^і>ружі- ........ 413
ІеІІиа.............. 152
іеіит. іеіа......... 413
іетеге...............575
П»ра.-р і  гр.
Іетеіипі............ 133	168
ютрегаге............ 19о	22 >
егапііа. Іепіреса-
110......	. . 1УО 122ь
Іетрегаіиа .	... 190Ъ. ! 227
Іетре>1а8.......... З'.п	44*
Йуря.................387	<48
іешрезйтиі......... ’ »	1 ••8
Іешріиіс..................... 4
ех іетроге......... 61?	‘ 52
Іетри$............. 3.	=12
а»1 1етри> ........6с і	Оо
гетп1егі{и<........	14	19
іевах.............. 5в	5
(ешіеге............ 5 И	«407
іепеЪгаѵ........	227	273
Іепеге	. . . 321 г,7
.............. 3‘2	497
...................... 384.................1435
іеп&а................. 389	І439
іепіаге ............ 340	| 392
ІепЮгіит............ 404	І453
гепиіз...............314	І359
иное................ 541	616
(ерегеДерог. іерійий 23ь	<982
іег^іѵегеагі....... 349	<404
гегципі. іегси#.... 169	209
2	’	-	178	214
Іегтіпаге............ 80	104
346 ।399
іегтши?............. 346	499
-.14 іегга................... І~	;90
378 іеггепіі'.	. . 152
1378	іеггеге................ 115
1414	гегге8ІІ8. іеггеие... 152
326	іеггог.............	115
1	іе§1и .................. 16
। 27 іеаіів. іе»итопіиш.. 71
72	іезіийо............ 23
263	гііаіатік......... 2'1
34	іЬеппае.............
1 і58	ІЪе&аигі........... 320
190	іЬоііь.............. 23
45>	іЪогах............. 415
>9ь	іЪгопи^............. 24
701 I	ііЪіа.............. 412
; 190
і 150
' 190
150
2о
> 88
27
24
55
, 366
І 27
І461
28
1 7
814 —
йртиш..............
ІІПИТС..    -...
ІІІІ10Г, ІІІ11І<1І^8,
і,іпіі<1иь'.....
...................
....................
Іоца................
Ілдаіиь............
Іоіігап’..........
Іоікіѵ, <1е шсиіо
іпііегс..........
Іова...............
іовйсгс..............
Іогіпспіипі..........
л
Іогцште..............
Іоп|ііек.............
Мггсил...............
ІОГІ18...............
Іогѵик...............
Ми»..................
(гаЬса...............
ігаЬк................
Ігясіаге.............
Ігасіив..............
Парагр Стр
30	34
113	146
113 1147
225	371
264	317
219	265
219пр. 366
390	439
420
285
419
413
455
457
288
362
20
490
66
219
80
335
154
1465
І332
464
458
514
515
336
421
24
558
78
265
34
385
193
Ігасіеіс................. 249	298
„	507	578
ІгаіІогс ІіІЬті»,
шепюгіас.............. 129	166
Ігадоесііа............ 495
(гарпіа............... 413
Ігаііссге............. 539
(гппіеь............... 358
ІгапдиіІІи»,
Ігап<|иіІ1іІа»........ 333
Ігап»................. 53<)
я	553
ІіапвГсгге............ 254
Ігапкісі і-і іа....... 32ІЦІ).
ігаіі8Іі»еге, каіікі'о-
<1,,,е................ 125
Ііап>Ііі|гИ............
ігаияіиріте............
Ігаиэдгеііі............
Ігапкі[іеге............
564
458
I 607
415
383
607
650
305
369
470
607
504
607
607
573
539
449
539
539
500
Парагр.
Ігаііні1»і'с......... {,зу
І.гаііьіге.........
Ігап88сгіЬсгс....	539
(гарсгііа.............. -100
ІгѵріЗагС..........	113
(ііі)ііегс.............. Йр7
(гіЬипаІ................. 25
ігііш.ч................ -г,2
І1ІСІІПІ1ПП............... Ю
ІГІ8ІІ8................ 452
489
Ггівііііа............... 452
Іпѵіиііі................ 358
іііипірііагс........... 442
Ьіипіріпіб............. 442
(гпсі<1ап‘............. 4 20
Іпісиіеіііиз............ 490
Ігиіісгс................ 425
ігиііа................... 17
Ігипсаге................ 419
іпіпсик.................. 65
іпіх.................... 490
ІиЬа.................... 412
іиЪег................... 118
І.иЪісеп................ 412
І.иЬііБ................. 372
іисіі................... 432
іііршіиіп..,.............. 1
іиііі................... 625
Іиш—дииііі............. 625
Іліш —Іиііі............. 592
„	„	1,04
Іишсге, Іипіевсегс.. 118
ІіііііШиб, Іппіог.... 118
ІиіііііИііагіи»........ 375
ІлпіпіІІионик.......... 375
ІишііК.іін.............. 375
іиіііиіик............... 141
Іипе................... 625
іліікіеп*............... 425
Іиіііса................. 219
ІиіЬа................... 375
(лііЪаге................ 375
ІшЬііІин.................375
(ііг1)іі1і!іі(ді8...... 375
г’р.
«07
ІІОТ
Ь’М?
ІЙ <!
Ніі
Ь7.ч
30
По
1*
О!І
Г'.-:і
115
4!і;
І9і.
22
<«.I
75
-.58
4 57
ІйЗ
4 58
-126
48(1
1
іЬЯ
7'8
711
7,1.
1 )4
153
127
1 ‘7
•Г27
17.
758
17П
265
I *7
427
127
4 27
15 ‘і
Іигцеге, Іиі цексегс.. 118
— 815 —
Иіг"і<1и.ч
Іигре...
іигрія• 
іигрі!и<1о.
Іигі.иг. .
іибігі.. 
ііііог. -.
Іи Іи я -..
Іиіія. • - 
Іугашіия
Парагр. Стр.
118	153
485	549
158	199
211	257
485	549
2796. 328
432	480
476	537
432	480
61	70
71	88
и. ѵ.
СЬі, иЫ ргііпиш.. . 603
ѵасаге, ѵасаге геі.. 309
ѵасеа............... .	276
ѵасиия................ 313
ѵа«1егс............... 352
ѵагіііпопіипі......... 500
ѵаГег................. 191
ѵадагі................ 355
ѵа"іі’с, ѵацііи.ч..... 464
ѵакіе.’............... 626
ѵаіепя................ 338
ѵаіеге................ 339
ѵаіеіікіо............. 510
ѵаііііия.............. 338
ѵаііаге................ 33
ѵаіііпіі............... 54
ѵаііия................. 57
ѵаіѵае................	7
ѵапия, ѵапііая........ 117
ѵариіаго.............. 425
ѵ;ігіаі.іо............ 472
ѵагіеіая.............. 472
ѵагіия................ 472
ѵая, ѵікіія........... 500
ѵия, ѵавія............ 16
ѵавіаге...........	416
ѵакіив................ 313
„	323
Ѵаіев.................. 97
ѵаіісіпіииі, ѵаіісіиагі 97
ибег................... 135
731
355
326
358
407
570
227
;4і,
522
760
389
391
583
389
36
63
65
9
151
470
532
532
532
, 570
20
I 501
358
370
125
125
171
Парагр.
(1(1(18.............. 361
ѵе................... 532
Ѵе................... 561
ѵесоі'8.............. 202
т	532
ѵесопііа............. 203
ѵесііцаі............. 295
ѵесіів............... 387
ѵе.ееіия............. 336
ѵе^гапііів........... 532
ѵеііеіш.-пв.......... 336
т	532
ѵеЬеіпепіег.......... 626
ѵекеге............... 390
ѵеііісиіит........... 389
ѵеі, ѵеі роііиз...... 561
ѵеіаге............... 217
ѵеііе................ 502
ѵеііив............... 169
ѵеіох............... 356
ѵеіиі, ѵеіиіі....... 608
ѵспаіів............. 299
ѵеікіеіе, ѵетіііаге.. 299
ѵсчііііо............. 297
ѵешіібіііз........... 299
ѵепепиіп............. 212
ѵепео................ 299
ѵепегагі............ 113
ѵепіат (Іаге........484
ѵепіег............... 182
ѵепігісиіи.ч........ 182
ѵепит іге, ѵепит
(Іаге............ 299
ѵепивіив............ 157
„	458
ѵегах............... 204
ѵегііа (Іаге......... 194
ѵегЬа іасеге......... 246
ѵегЬег............... 423
плеть.............. 426
ѵсгЬегаге........... 425
ѵегЪп.чия........... 252
ѵегЬит.............. 259
ѵсге................ 204
559
ѵегесишііа......... 114
Стр.
419
с>01
677
243
601
245
342
437
387
601
387
601
760
439
439
675
263
574
209
413
743
345
345
344
345
257
345
146
548
2)5
215
345
198
516
245
231
294
469
472
470
303
311
245
663
149
- «ТВ —
Парагр. Стр
ѵеге/іііпіин......... 114	149
ѵегсіі............... 4 3	149
ѵегреге.............. 150	18
ѵегііая, ѵепіпі, ѵегі
зіпіііія............ 204	24.
8(1	11.3
ѵегпаспіик........... 86	43
ѵегп .	.  560	671
.. 2/4	325
ѵеі іп ге............ Я27«р. 377
ѵлгвига, ѵегнііглш
Іасеге............ 302	317
ѵег.чия. ............ *г,42	6І9
ѵегпиі.ик............ 191	22
ѵегіеів.............. 254	303
ѵеТІех............... Н4	175
ѵепіпі, ѵ. епіпі ѵего,
ѵепіпі Іапіеп.... 560	668
теніи................ 204	245
ѵекапив............... 202	243
532	60!
ѵенаша............	203	245
ѵевсі............. 12Ь.	17
ѵвяіса.................. Ів	23
ѵеврег, ѵеврсга..	400	450
ѵевііраге............... 45	49
ѵеаііріипі........... 98	127
е ѵевііріо............ Сій	752
ѵенііпіепіипі........ 218	264
ѵенііге............... 217	263
ѵёяйв.Л';’......... 218	264
ѵекіііи.ч............. 218	264
ѵеіхігаіог............ 191	,22/
ѵеіик, ѵеіи.чіин, ѵе-
' іііііік............ 393	14
Парагр.
(ѴІСІЯЯІ1.ІІГІП	198
ѴІСІІІПП ...	6
ѴІГІІІВ ________________ 1]
ѴІСІ18......
ѵйіеііееі.. .	594
' ѵйіеге....	161
ѵМегі ....	488
ѵіііиіів... .	441;
ѵіре-пк.................. 336
ѵіріі.................... 330
ѵірііап.ч................ 330
ѵіріііа.................. 330
ѵііія.................. 5811.
ѵіііа..................... 35
ѵіііа риЫіса........... 35
ѵіііа гиаКіса, іігЬапп,
Іпісіпагіа...........
ѵіііи.ч................. 167
ѵіпсегс...................438
ѵіпсіге.................. 287
ѵіпсиіипі, іп ѵіпспіа
сопіісеі'ѵ........... 288
ѵіпііех................. 476
ѵіінііепге............... 8!»
4 32
482
ѵеіикіак.............. 393	445
ѵехаге............... 4;,7	515
ѴехіІІипі............. 406	453
ѵіа.................... 52	6]
»	358	415
Маіог	.......... 86	ня
‘ѴІСе.................. Ц|8	236
ѵісіпіи, ѵісіпііах, ѵі-
еіпия............. 437	48Н
ѵісеіи, іп	ѵісеіп... |<щ	236
ѴІСІ8БІІ11............. юн	236
/тр
Ж
г
ПІ
6і>
719
21)3
ііГіК
іюа
387
эм
3-1
:>ч
17
38
:ік
37
♦ао
3:14
, Ч %
.ѵ,
177
4811
745
ѵіпоіеіііия. ѵіппкіі.ч.. 14 ІЯ
ѵіпппі................... 133	ІІН
ѵіиі.іге................. 427	472
ѵі|/еіа.................. 277	326
ѵіг....................... 92	121
ѵіісіиіп................. 130	Нь
ѵі^га.
ѵігіііагішп
ѵінпіек...
ѵігих......
ѵія........
ѵіксега ..
ѵіясегаііо
ѵікеіе. ...
ѵікиіп.
ѴІІИІІК.
ѵііаге .
ѵіііаге.
14.3	174
388	-1ЙК
130	1167
166	аОіІ
361	1111
317	36°
183	21-.
508	/НО
161	204
162	21 Пі
98	127
33(і	зн?
447	ЫіЗ
206	751
— 817
ѵііік ...........
ѵііііпп..........
ѵіііа............
ѴІІІІІІІ8........
ѵіііірсгаге......
ѵііііре гаііо....
ѵіѵах ...........
ѵіѵйіпя..........
ѵіѵіііп..........
ѵіѵик............
ѵіх, ѴІХІІШМ....
ІІІСІ8СІ.........
пііро.............
иіпа.............
иіііпіііь.........
1111га.............
иіііо..............
нііго сіІіо<|ііс...
кіиіігае...........
пшЬгаІіІів.........
ииіЬгояпв..........
и па...............
ипеиів, ип.циіа...
ипісе..............
а
ипіѵеіъе...........
ппв егви»..........
ип<|ііаш...........
іііііін, ііпіеп.ъ
ѵіісаішіипі ...
ѵосаге.........
ѵоіиегія.......
ѵоііііиси......
ѵиіііиіан . ...
ѵоііиііаіе.....
ѵоіііріііі'іин...
ѵоіиріав.......
ѵоіѵеіс........
ѵогадо.........
Ѵогіеѵ.........
ѵоѵегс.........
ѵох.............
иі'ІіапіСав.....
игЬашш..........
Парагр Стр.
388	438
. 213	258
‘220	267
276	321
468	525
486	550
336	387
336	38.
302	347
336	387
627	762
482	54
361	419
179	214
350	4<і .
553	650
605	736
623	757
545	633
100	130
228	274
228 |274
1122	756
181	21 
67	80
58I 702
66
66
600
67
259
70
175
279
262
504
1123
158
159
125
367
367
499
259
256
51
78
76
728
80
311
83
535
'328
316
7і;
757
516
.517
160
424
| 124
I 509
’зн
га
Сір.
57
20
283
28;.
187
20
67
754
612
I 3 17
I 367
пгЪв..	5)
пгееиіі
игеге..	, 23і>
237
о і ега .	15О|,
ІІГПа............ .	. ц;
118ІІМІ18...........	5У6
ияфіе...........	618
ия<|ие	аіі......	541
иміга..............  зоз
икііграгс.........	32і
изия употребленіе
ОПЫТЪ, СВЯЗЬ, СВО-
""'Нія.............. 96	124
видь брака........ 95
иі Іешрогаіе........ (іоз	731
іоіпраг............ 608	,740
сопее&чіѵ......... «.10	745
саиваіе............ 611	748
иіенкіііа............ зі;	до
ііісг, мѣхъ......... 18	23
иіепціе.............. 244	1290
іііі (глаголъ)...... 321	367
иіі (иі).............. 608	740
іііііе, піііііая.... ;;01	348
иіоріе................ 594	719
иіроіе............... 611
иі ргіишпі...........603
иѵа.................. 132
ііѵіііп»............. 361
ѵиіцііге............. 59
ѵиідагів.	58І>.
ѵиідо................ 60
,	578
ѵиіда............. -	58
ѵіііпегаге........... 125
ѵиііи.4.............. 156
нхог................. 1’2
ихогепі іінсегс..... 84
/опа
И.
43
221
748
731
' 168
119
68
700
66
,470
197
121
123
43
1268

О П Е Ч А Т К И.
Напечатано:					Надобно читать-.	
Стрпн.	(>	стр,	18	снизу:	і исіияіі.	ІПСІІ18ІІ.
II	20	я	13	сверху:	и^епииз	іп^еииив
II	32	и	5	снизу:	ой	ой
	81	ч	8	п	віпдпіагс	віпдиіагс
	100	•»	16	сверху:	аѵ«ук»і	йѵоукг]
••	120	•>	11	снизу:	' раіаеяіге	раіаезігае
п	186	ч	17	п	что ты пишешь	что ты пишешь)
:і	189	|>	1	I»	іІоѲаі	іугѲссі
»•	259	•1	9	сверху:	ті’.іѣсный	тѣлесный
II	269	»	1	снизу:	уіаутоі;	тХііктос;
	291	я	18	и	ОЦИІ	ІІЩ11І
	306	М	7	п	еииЛеаге сойств.	еииеісагс, сойств.
	359	I	18	ч	.ѵа.ів	мало
п	421	•»	1	сверху:	811СС118	511ССИ8
	426	п	6	снизу;	Г	У
*	552	Я	14	сверху:	486	187
	602	Я	3	и	8пЬ	іэиЬ
II	612	я	1	снизу:	ивдие со	ивіріе аіі
*	618	»	1	9	ТиЬсгоіісрш	ТиЬегопеш
»	665	»	16	Я	аі Іаеіаіив	ЛІ іаеіаіив
-	707	»	13	я	іа	ііа
=	709		3	сверху:	8СІ	8СІІ
И	718	•1	17	снизу:	еіі	еі.
	735	•1	6	п	III111 Іо	І1НІІІ.І
	737	я		?>	взятаго	взятый ь
Ш. ГСРЪКОГ-.. ,
іиииз«геп I
1* 2	I
Г Г. ».	I