/
Текст
Со. діе
Это цифровая коиия книги, хранящейся для иотомков на библиотечных иолках, прежде чем ее отсканировали сотрудники
комиании Сіооуіе в рамках проекта, цель которого - сделать книги со всего мира доступными через Интернет.
Прошло достаточно много времени для того, чтобы срок действия авторских ирав на эту книгу истек, и она перешла в свободный
достуи. Книга иереходит в свободный достуи, если на нее не были поданы авторские права или срок действия авторских ирав
истек. Переход книги в свободный достуи в разных странах осуществляется ио-разному. Книги, иерешедшие в свободный достуи,
это наш ключ к прошлому, к богатствам истории и культуры, а также к знаниям, которые часто трудно найти.
В этом файле сохранятся все иометки, иримечания и другие записи, существующие в оригинальной издании, как напоминанію
о том долгой пути, который книга прошла от издателя до библиотеки и в конечном итоге до Вас.
Правила использовапия
Комиания СооДе гордится тем, что сотрудничает с библиотеками, чтобы перевести книги, иерешедшие в свободный достуи, в
цифровой формат и сделать их широкодоступными. Книги, иерешедшие в свободный достуи, иринадлежат обществу, а мы лишь
хранители этого достояния. Тем не менее, эти книги достаточно дорого стоят, поэтому, чтобы и в дальнейшем предоставлять
этот ресурс, мы предприняли некоторые действия, иредотвращающие коммерческое использованію книг, в том числе установив
технические ограниченіи на автоматические запросы.
Мы также иросим Вас о следующем.
• Не используйте файлы в коммерческій целях.
Мы разработали программу Поиск книг Соо§1е для всех пользователей, поэтому используйте эти файлы только в личных,
некоммерческій целях.
• Не отправляйте автоматические запросы.
Не отправляйте в систему СооДе автоматические запросы любого вида. Если Вы занимаетесь изучением систем машинного
перевода, оитического распознаваніи символов или других областей, где достуи к большому количеству текста может
оказаться полезный, свяжитесь с нами. Для этих целей мы рекомендуем использовать материалы, иерешедшие в свободный
достуи.
• Не удаляйте атрибуты СооДе.
В каждом файле есть "водяной знак" СооДе. Он иозволяет иользователям узнать об этом ироекте и иомогает им найти
дополнительные материалы при помощи программы Поиск книг СооДе. Не удаляйте его.
• Делайте это законно.
Независимо от того, что Вы используйте, не забудьте ироверить законность своих действий, за которые Вы несете полную
ответственность. Не думайте, что если книга перешла в свободный достуи в США, то ее на этом основаніи! могут
использовать читатели из других стран. Условия для перехода книги в свободный достуи в разных странах различны,
поэтому нет единых иравил, иозволяющих оиределить, можно ли в оиределенном случае использовать оиределенную
книгу. Не думайте, что если книга появилась в Поиске книг СооДе, то ее можно использовать как угодно и где угодно.
Наказанію за нарушенію авторских ирав может быть очень серьезный.
О программе Поиск кпиг СооДе
Миссия СооДе состоит в том, чтобы организовать мировую информацию и сделать ее всесторонне доступной и полезной.
Программа Поиск книг СооДе иомогает иользователям найти книги со всего мира, а авторам и издателям - новых читателей.
Полнотекстовый поиск но этой книге можно выполнить на странице Ы;і;р://Ъоок5.§оо§1е.сот/
□ідііігесі Ьу
Соо^іе
□ідііігесі Ьу
Соо^іе
ОБЩЕСЛАВЯНСКАЯ АЗБУКА
«
I1
ОідііігесІ Ьу Соо^Гё
□ідііі . эу
Соо^іе
0БЩШ1ВШШ 43Гь'і;Л
СЪ ПРИЛОЖКНІКМЪ
ОБРАЗЦОВЪ СЛАВЯНСКИХЪ НАРѢЧІЙ
СОСТАВИЛЪ
А. ГИЛЬФЕРДИНГЪ
ИЗДАНО
СЛАВЯНСКИМЪ БЛАГОТВОРИТЕЛЬНЫМЪ КОМИТЕТОМЪ
НА СЧЕТЪ СУММЫ, ПОЖЕРТВОВАННОЙ'И. А. ПОСОХОВЫМЪ
САНКТПЕТЕРБУРГЪ
ТИПОГРАФІЯ ИМПЕРАТОРСКОЙ АКАДЕМІИ НАУКЪ.
(Вас. Остр., 9 ш., М 13)
1871
□ідііігесі Ьу кзОО5Іе
Дозволено цензурою. С.-Петербургъ, 28-го Ноября 1870 г.
□ідііігесі Ьу
/о г о.-
ОГЛАВЛЕНІЕ.
Общеславянская азбука.............................................. 1
Образцы славянскихъ нарѣчій:
языкъ древне-славянскій-...................................... ѴШ
» болгарскій............................................. XIX
» сербскій...;.......................................... XXV
» хорватскій: нарѣчіе приморское....................... XXXV
» » нарѣчіе словено-хорватское......... ХЫІ
» словенскій........................•..................... ХЫХ
» » нарѣчіе угро-словенское......................... ЬХ
» . словацкій;. ......................................... ЬХѴП
» чешскій............................................. ЬХХѴІІІ
» сербо-лужицкій: нарѣчіе верхне-лужицкое....... ЬХХХІХ
» » » нарѣчіе нижне-лужицкое.......... СП
» польскій.............................................. СХѴ
Поясненіе....................................................... СХХѴП
□ідііігесі Ьу кзоодіс
□ідііігесі Ьу
Соо^іе
ОБЩЕСЛАВЯНСКАЯ АЗБУКА.
Наша русская азбука имѣетъ, кажется, наиболѣе правъ на то, чтобы
, сдѣлаться общеславянскою. Она развилась исторически изъ первоначальнаго
алфавита, даннаго Славянамъ ихъ просвѣтителемъ, св. Кирилломъ, и сохра-
нила существо изобрѣтенной имъ системы выраженія славянскихъ звуковъ,
отличаясь отъ древнихъ, такъ называемыхъ церковныхъ, письменъ славян-
скихъ только округленностью начертанія буквъ да нѣкоторыми несуществен-
ными нововведеніями. Поэтому азбука наша сама собою вошла въ употреб-
леніе у тѣхъ славянскихъ народовъ, которые вмѣстѣ съ православною вѣрою
сохранили письменность, основанную Кирилломъ и Меѳодіемъ. У Болгаръ
потребовалось только, по свойству ихъ нарѣчія, ввести особые знаки и
вк, заимствованные изъ памятниковъ древняго болгарскаго же языка.
У Сербовъ образовались двѣ школы: одни удерживаютъ съ русскою азбу-
кою и самую систему Кирилова правописанія; другіе, послѣдователи Бука
Караджича, сохранили только начертанія нашихъ буквъ, но въ отношеніи
правописанія приняли систему латинскую (выраженіе смягченія посредствомъ
3 , а не особенныхъ начертаній гласныхъ, отсутствіе знаковъ ъ и ь и т. д.)
Между Славянами, перешедшими къ западному исповѣданію и у кото-
рызъ латинская азбука издавна вытѣсниа кириллицу, въ послѣднее время
начали раздаваться голоса въ. пользу возврата къ славянскимъ письменамъ;
сдѣланы и разныя попытки примѣненія русской азбуки къ ихъ нарѣчіямъ.
Къ сожалѣнію, эти попытки не имѣли доселѣ большаго успѣха. Главная при-
чина неудачи заключалась, кажется, въ томъ, что при этихъ попыткахъ ста-
новились почти исключительно на почву ученую, а не практическую, искали
ОідііігесІ Ьу <зОО5Іе
2
правописанія, наиболѣе согласнаго съ этилологіею, а не съ удобствомъ для
употребленія. Такъ напр. хотѣли возстановить букву ѣ въ такихъ нарѣ-
чіяхъ, гдѣ она совершенно утратила особенность своего значенія. У насъ
употребленіе буквы ѣ оправдывается какъ тѣмъ, что особенность ея значе-
нія не совсѣмъ исчезла (ибо есть мѣстности, гдѣ ѣ выговаривается иначе,
нежели е), такъ и непрерывностью историческаго преданія. Но нельзя пред-
лагать ее тамъ, гдѣ преданіе кирилловскаго правописанія порвано й гдѣ
буква ѣ не имѣетъ отличительной особенности въ звукѣ: это значило бы
требовать отъ человѣка, желающаго писать на своемъ языкѣ кирилловскими
буквами, чтобы онъ предварительно изучилъ сравнительную грамматику.
Нельзя не желать успѣха распространенію кирилловской азбуки между
западными Славянами, такъ какъ она наиболѣе свойственна ихъ языкамъ,
подобно какъ нашему. Принятіе одной общей азбуки облегчило бы Славя-
намъ взаимное пониманіе другъ друга и способствовало бы сближенію ихъ
разрозненныхъ вѣтвей. Но успѣхъ можетъ быть достигнутъ только тогда,
когда для примѣненія нашихъ буквъ къ звукамъ каждаго нарѣчія принята
будетъ система совершенно простая, не заключающая въ себѣ никакихъ
ученыхъ требованій. Въ соперничествѣ двухъ азбукъ, если ни одна изъ
нихъ не имѣетъ за себя унаслѣдованнаго авторитета, люди предпочтутъ ту,
которою писать легче и удобнѣе. Когда мы предлагаемъ западнымъ Славя-
намъ нашу азбуку вмѣсто латинской, то должны озаботиться, чтобы выгоды
этого предложенія для общаго славянскаго дѣла не перевѣшивались неудоб-
ствами въ практической жизни. Кирилловская азбука можетъ получить ходъ
мёжду западными Славянами только въ такомъ видѣ, при которомъ ея
усвоеніе и употребленіе было бы столь же легко, или еще легче, чѣмъ
азбуки латинской.
Поэтому нужно установить для каждаго нарѣчія систему правописанія
Фонетическую, наиболѣе удобную для письма.
Но принявъ это начало, не слѣдуетъ доводить его до крайности. Отъ
этого долженъ насъ предостеречь примѣръ Вука Караджича, который, слѣ-
дуя Фонетической системѣ безусловно, изгналъ изъ сербской азбуки, между
прочимъ, букву ѣ, тогда какъ именно у Сербовъ она необходима, ибо въ
тѣхъ случаяхъ, гдѣ этимологія указываетъ на эту букву, у нихъ суще-
ствуютъ четыре разныхъ выговора: въ одной мѣстности какъ е (твердое),
ОідііігесІ Ьу <зОО5Іе
3
въ другой какъ е (мягкое), въ третьей какъ и, наконецъ въ четвертой
какъ іе. Слово, какъ напримѣръ свѣтъ пишется по Буковой орѳографіи
четырьмя различными способами (свет, св]ет, свит, свщет), смотря по-
тому, Какого выговора кто придерживается. Подобныхъ крайностей Фоне-
тической системы слѣдуетъ, очевидно, избѣгать.
По мысли Н. А. Милютина была сдѣлана въ 1865 г. попытка изданія
русскими буквами нѣсколькихъ книжекъ на польскомъ языкѣ, назначенныхъ
для народныхъ школъ. Вмѣстѣ съ С. П. Микуцкимъ пишущій эти строки
участвовалъ въ установленіи, на началахъ здѣсь изложенныхъ, системы
примѣненія кирилловской азбуки къ польскимъ звукамъ. Попытка не оста-
лась вовсе безъ успѣха, какъ доказываетъ тотъ Фактъ, что одна изъ кни-
жекъ, напечатанныхъ этимъ способомъ, «Элемэнтаръ для дзеци вейскихъ»,
потребовала уже третьяго изданія; однако именно между Поляками неодо-
лимыя преграды будутъ долго препятствовать тому, чтобы это дѣло полу-
чило право литературнаго гражданства. Но эти преграды происходятъ отъ
условій, постороннихъ вопросу объ азбукѣ; разсматривая же этотъ вопросъ
самъ по себѣ, т. е. взвѣшивая степень удобства латинской азбуки, какъ она
употребляется Поляками, и той, какая принята въ изданіяхъ,. о которыхъ
упомяцуто, ни одинъ непредубѣжденный человѣкъ не задумался бы выска-
заться въ пользу послѣдней.
Здѣсь предлагается примѣненіе той же системы ко всѣмъ славянскимъ
нарѣчіямъ.
Не нужно говорить о тѣхъ буквахъ, способъ передачи которыхъ не
возбуждаетъ вопроса ни въ одномъ изъ этихъ нарѣчій. Таковы: А, Б, В,
Д,Ж, 3, К, М, Н, О, 77, Р, С, Т, У, Ф, X, Ц, Ч, Ш, Ю, Я, Й.
Останавливаемся на прочихъ буквахъ:
I. Гласныя.
1. Е имѣетъ у Славянъ двоякій звукъ, твердый и мягкій, и при этомъ
У однихъ твердый звукъ есть преобладающій, а смягченіе допускается
только тамъ, гдѣ его требуетъ этимологія или благозвучіе; у другихъ,
напротивъ, смягченный выговоръ гласной е сдѣлался господствующимъ, а
твердый выговоръ остался въ видѣ исключенія. Это различіе существуетъ
ОідііігесІ Ьу
Соо^іе
4
и между двумя вѣтвями русскаго языка, южною и сѣверною. Самымъ пра-
вильнымъ кяжется, чтобы простое е имѣло въ каждомъ нарѣчіи то значеніе,
которое въ томъ нарѣчіи преобладаетъ. Стало быть е у Поляковъ и у Лу-
жицкихъ Сербовъ должно означать, какъ у Великорусовъ, е смягченное, а
также простое е въ тѣхъ сочетаніяхъ, гдѣ е можетъ имѣть только одинъ
звукъ (напримѣръ въ сочетаніяхъ же, че, ше); а гдѣ необходимо обозначить
именно твердый выговоръ буквы е, тамъ въ этихъ нарѣчіяхъ придется
писать э (оборотное). Съ другой стороны, у Чеховъ, Словаковъ, Словен-
цевъ, Хорватовъ, Сербовъ и Болгаръ е должно означать звукъ твердый,
какъ у Малороссіянъ, а гдѣ нужно отмѣтить смягченіе, тамъ слѣдуетъ пи-
сать употребляемый уже въ нѣкоторыхъ сербскихъ и болгарскихъ изда-
ніяхъ знакъ е. Впрочемъ, что касается Болгаръ, то мы находимъ у нихъ
писателей, которые, слѣдуя русской методѣ, употребляютъ въ обоихъ слу-
чаяхъ е простое, предоставляя произносить его послѣ согласныхъ твердо,
а послѣ гласныхъ мягко. Быть можетъ, этотъ способъ правописанія утвер-
дится между Болгарами, какъ наиболѣе простой.
• 2. Для смягченнаго О (ЙО) необходимъ особый знакъ въ южно-
славянскихъ языкахъ, болгарскомъ, сербскомъ и особенно въ словенскомъ. Мы
предполагаемъ, что всего удобнѣе выражать въ нихъ этотъ звукъ начерта-
ніемъ іо. Въ западныхъ отрасляхъ славянскихъ, гдѣ смягченное о является
только, какъ въ русскомъ языкѣ, видоизмѣненіемъ выговора мягкаго е,
можно бы, кажется, принять нашъ способъ изображенія этого звука двоето-
чіемъ подъ знакомъ для мягкаго е (ё для польскаго и лужицкаго, ё для
чешскаго и словацкаго языка).
3. Буква Ѣ необходима въ тѣхъ нарѣчіяхъ, гдѣ ей соотвѣтствуетъ
особенный звукъ или гдѣ она произносится по мѣстностямъ столь различно,
что Фонетическое правописаніе въ этомъ отношеніи произвело бы путаницу.
Къ первой категоріи принадлежатъ три изъ живыхъ славянскихъ нарѣчій,
именно оба лужицко-сербскія, гдѣ ѣ звучитъ глухо, какъ что-то сред-
нее между э и и, и словенское, гдѣ ѣ произносится какъ протяжное э,
почти какъ за (Миклошичъ изображаетъ этотъ звукъ знакомъ ё). Ко вто-
рой категоріи принадлежатъ нарѣчія: сербское, въ которомъ, какъ замѣчено
выше, ѣ произносится четырьмя различными способами, и болгарское, гдѣ
ОідііігесІ Ьу <зОО5Іе
5
ѣ имѣетъ на востокѣ звукъ я, а на западѣ звукъ твердаго е. Во
всѣхъ прочихъ нарѣчіяхъ буква эта не нужна *).
4. У насъ буквы ИъІ имѣютъ различіе не существенное, а условное.
Это различіе такъ легко усвоимо, что кажется нужнымъ сохранить его и
въ примѣненіи нашей азбуки къ другимъ славянскимъ нарѣчіямъ. Для пол-
ноты же Фонетическаго правописанія нужно прибавить знакъ й для выра-
женія гласной и смягченной.
5. Буква Ы нужна только тамъ, гдѣ она сохранила свое отличіе отъ
и, именно у Поляковъ, Лужичанъ, Чеховъ и Словаковъ. Напротивъ того у
Сербовъ и Словенцевъ ее слѣдуетъ исключить изъ алфавита, какъ излиш-
нюю. Она могла бы подлежать исключенію и у Болгаръ, которые не дѣлаютъ
различія въ выговорѣ между ы и и; но какъ у нихъ употребленіе буквы
ы основано на историческомъ преданіи, то мы оставляемъ ее въ нашемъ
проектѣ.
6. Буквы 7>н Ъ необходимы всѣмъ Славянамъ, ибо существованіе ихъ
обусловливается кореннымъ закономъ языка славянскаго, различающаго
твердое произношеніе согласныхъ отъ мягкаго въ концѣ словъ. Устранивъ
эти буквы изъ сербскаго правописанія, Букъ Караджичъ тѣмъ самымъ при-
нужденъ былъ придумать два новые знака л> и н> для различія отъ л и н.
Въ срединѣ словъ буква ъ продолжаетъ существовать у Чеховъ, Сло-
ваковъ, Словенцевъ, Хорватовъ, Сербовъ и Болгаръ какъ краткая гласная,
имѣющая звукъ подобный Французскому е шиеі въ односложныхъ словахъ,
какъ 1е, цие и т. п., или склоняющійся нѣсколько къ кратко-произноси-
мому ы. Нѣкоторые словенскіе писатели изображаютъ этотъ краткій и глу-
хой звукъ знакомъ ё, другіе же вовсе его опускаютъ. Но эти послѣдніе,
точно также какъ Чехи, Словаки, Хорваты и Сербы (придерживающіеся
системы Бука) поступаютъ вопреки всѣмъ законамъ языка, когда пишутъ
ргзі, 8Г(ісе, йгіаіі, или русскими буквами прст, срце, држати, ибо не мо-
жетъ существовать слога безъ гласной, стопосложеніе же доказываетъ, что
слово згйсе, срце имѣетъ не одинъ, а два слога, згй-се сър-це, йгйаіі не
।
*) Относительно чешскаго языка должно замѣтить, что буква ѣ была бы необходима
при передачѣ кирилловскою азбукою древнихъ памятникахъ этого языка. Но въ новомъ
чешскомъ языкѣ, въ которомъ совершенно утратились признаки существованія буквы ѣ
какъ отдѣльнаго звука, включеніе ея въ азбуку оказалось бы безполезнымъ бременемъ.
ОідііігесІ Ьу <зОО5Іе
6
два, а три слога, йг-За-іі дър-жа-ти. Очевидно что передъ р въ этихъ слу-
чаяхъ слѣдуетъ писать ъ, какъ дѣлалось въ старинныхъ памятникахъ цер-
ковно-славянскихъ и какъ принято уже Болгарами *).
7. У Чеховъ и Словаковъ различаетси въ гласныхъ протяжное про-
изношеніе отъ краткаго. Протяженіе это они означаютъ, по средневѣковой
методѣ, знакомъ ударенія Это неправильно и сбиваетъ непривычнаго чи-
тателя. Нужно принять для протяженія общеупотребительный знакъ*.
Стало быть слѣдуетъ писать: а, я, ё, е, й, й, б, у, ю, ы и т. д.
вмѣсто теперешнихъ знаковъ а, ё, ]ё, і, ]і, 6, й, ]й, у. У Сло-
ваковъ всѣ эти гласныя сохраняютъ и при протяженіи свой собственный
чистый звукъ, но у Чеховъ нѣкоторыя изъ нихъ подвергаются измѣненію:
е подъ протяженіемъ получаетъ звукъ похожій на ы, о подъ протя-
женіемъ произносится какъ протяжное у, ы подъ протяженіемъ почти
какъ эй. • Въ латинскомъ своемъ алфавитѣ Чехи поступаютъ тутъ весьма
непослѣдовательно: они пишутъ этимологически ё, хотя слышится не дол-
гое е, а ы. они пишутъ у, хотя слышится не ы, а эй; но они же
вмѣсто б употребляютъ безобразный знакъ й. Кажется, что эти про-
тяжныя гласныя у Чеховъ принадлежатъ къ тѣмъ случаямъ, гдѣ этимоло-
гическая система заслуживаетъ безусловно предпочтенія предъ Фонетиче-
скою, тѣмъ болѣе что во многихъ мѣстностяхъ Чехіи и особенно въ Мора-
віи народъ произноситъ свои долгія гласныя чисто, и перегласовка имѣетъ
тамъ характеръ развившагося въ городахъ искаженія чистоты народной
рѣчи. Потому нужно писать этимологически ё, ы и затѣмъ замѣнить тепе-
решнее чешское й начертаніемъ о. Что же касается до гласной у (ла-
тинск. и), то она подъ протяженіемъ произносится Чехами обыкновенно
какъ двоегласная, которую Чехи выражаютъ сочетаніемъ ап или, по но-
вѣйщей методѣ, оп, но въ нѣкоторыхъ случаяхъ сохраняетъ звукъ чистаго
протяжнаго у. Чтобы передать этотъ оттѣнокъ и въ кирилловской азбукѣ,
мы предполагаемъ въ первомъ случаѣ писать оу, а во второмъ у.
8. У Поляковъ также нѣкогда господствовалъ законъ протяженія и
*) Впрочемъ Болгаре обыкновенно пишутъ въ этихъ случаяхъ ъ послѣ, а не переді
согласною р. Такой способъ правописанія ииѣетъ историческое основаніе и долженъ быть
сохраненъ. Само собою разумѣется, что тѣ болгарскіе писатели, которые изображаютъ
глухой звукъ, сопровождающій букву р, знакомъ А\, нарушаютъ самыя основы кириллов-
ской азбуки.
ОідііігесІ Ьу <зОО5Іе
7 ,
отличались долгія й, ё, 6 отъ краткихъ а, е, о. Нынѣ этотъ законъ
вліяетъ только на букву о*: когда Полякъ пишетъ б, онъ выговариваетъ
и (по нашему у). То же самое явленіе существуетъ и у Верхнихъ Лужи-
чанъ. При передачѣ польскихъ и верхне-лужицкихъ звуковъ русскими,
нужно замѣнить этотъ знакъ болѣе правильнымъ 6, а при смягченіи всего
лучше, кажется, писать ю, потому что знакъ * неудобно было бы ста-
вить надъ ё. — Знакъ протяжнаго е (ё), употребляемый Поляками по
старой памяти, но весьма непослѣдовательно, можно, кажется, исключить
изъ азбуки.
9. Между южными Славянами Сербы сохраняютъ, въ нѣкоторыхъ Слу-
чаяхъ, весьма явственно протяженіе въ произношеніи гласной а, я (напр.
грѣха значитъ грѣха, а грѣхй, съ протяжнымъ а — грѣховъ; коня зна-
читъ коня, а коня — коней). Такимъ образомъ для сербской азбуки ну-
женъ знакъ для протяжныхъ а и я, а именно &, я.
10. У Словенцевъ существуетъ особенно протяжное о, которое
изображается знакомъ 6 или 6; но мы не рѣшаемся сказать, чтобы такое
начертаніе было необходимо въ словенской азбукѣ, потому что въ большей
части издаваемыхъ Словенцами книгъ не дѣлается различія между простымъ
и протяжнымъ о. Потому мы пропускаемъ знакъ 6 въ словенской азбукѣ.
11. Польскій языкъ одинъ сохранилъ носовыя гласныя. Ихъ можно бы
было изобразить древними славянскими юсами, имѣвшими также носовой
звукъ, но буквы эти, л, іж, а и га, такъ неудобны для письма, что кажется
слѣдуетъ перенести въ нашу азбуку, для этихъ спеціально-польскихъ зву-
ковъ, установившійся у Поляковъ способъ выраженія ихъ посредствомъ
подстрочнаго знака. Такимъ образомъ нужно писать з, я, ? и
12. У Болгаръ тѣ же юсы перешли въ звукъ, похожій на а, особенно
глухо произносимое, и приближающійся въ нѣкоторыхъ мѣстахъ къ ы.
Болгаре для этого звука удержали старинныя начертанія и іж. Потому
можно сохранить эти начертанія спеціально для болгарскаго языка.
11. Согласныя.
1. Г. Славянскіе языки вообще различаются между собою двоякимъ
произношеніемъ г, также точно какъ мѣстныя нарѣчія русскаго языка-
У Поляковъ, нижне-лужиикихъ Сербовъ'я всѣхъ южныхъ Славянъ г имѣетъ
□ідііігесі Ьу <зОО5Іе
8
твердый звукъ, подобно какъ у Великоруссовъ; Чехи, Словаки и верхне-
лужицкіе Сербы произносятъ г предыхательно, какъ МалорусСы. Оставляя
у тѣхъ и другихъ начертаніе г, которому каждый народъ придавать будетъ
звукъ, ему свойственный, нужно пополнить азбуку Чеховъ, Словаковъ и
Верхнихъ Лужичанъ особымъ знакомъ, г, для тѣхъ исключительныхъ слу-
чаевъ, гдѣ звучитъ у нихъ г твердое (латинское §), а польскую и нижне-
лужицкую азбуку особымъ же знакомъ, х, для исключительныхъ случаевъ
употребленія у нихъ г придыхательнаго (латинскаго Ь). Южнымъ Славя-
намъ подобный знакъ не нуженъ, такъ какъ у нихъ даже въ иностранныхъ
словахъ этотъ послѣдній звукъ, Ь, вполнѣ отождествляется съ х.
2. Въ нарѣчіи нижне-лужицкихъ Сербовъ почти во всѣхъ словахъ,
начинающихся съ гласной, ей предшествуетъ придыханіе. Нижніе Лужи-
чане пишутъ ІюЬёі вмѣсто обѣдъ, ЬисЬо вмѣсто ухо. Какъ латинское Ь,
такъ и нашъ знакъ х въ этихъ случаяхъ не соотвѣтствуютъ придыханію,
которое можетъ быть уподоблено только греческому зрігйиз азрег. Лучше
всего, кажется, и принять этотъ знакъ, и писать: 'обѣдъ, 'ухо и т. д.
3. Сербами приняты буквы ъ и ъ для изображенія смягченныхъ ц
и т. Смягченія эти имѣютъ у нихъ особый звукъ: 1) (т. е. д смягченное)
произносится, по мѣстностямъ, какъ дь, какъ дьжь и почти какъ дж;
Ті (т. е. т смягченное) — какъ ть, тьчь, ч. Знаки эти, издавна уста-
новившіеся у Сербовъ, необходимо сохранить, примѣнивъ ихъ и къ обоимъ
нарѣчіямъ лужицкимъ, гдѣ д и т смягченныя (Ь и Ь) звучатъ: у Верх-
нихъ Лужичанъ, какъ дьжь и тьчь, у Нижнихъ Лужичанъ почти какъ
жь и шь.
Сербы приняли еще особый знакъ Ц для выраженія звука дж (твер-
даго); но этотъ звукъ не имѣегъ органическаго значенія въ сербскомъ
языкѣ, и встрѣчается въ немъ почти только въ турецкихъ словахъ. Потому
онъ кажется совершенно излишнимъ обремененіемъ для азбуки. Въ тѣхъ
немногихъ словахъ, гдѣ встрѣчается этотъ звукъ, можно писать просто дж.
4. У Поляковъ и верхне-лужицкихъ Сербовъ буква Ъ въ латинской
азбукѣ имѣетъ два начертанія: 1 и Т. Первое означаетъ л мягкое, второе
л твердое, переходящее у Верхнихъ Лужичанъ, также какъ у Малоруссовъ,
въ звукъ похожій на в. Это различіе между I и 1, дѣлавшееся прежде и въ
чешскомъ правописаніи, обусловливается невозможностью отличать въ ла-
ОідііігесІ Ьу Соо^іе
9
тинскомъ алфавитѣ твердаго и мягкаго произношенія гласныхъ. По кирил-
ловской системѣ писанія различіе это выражается въ самой гласной, и потому
нѣтъ никакой надобности въ двухъ начертаніяхъ для согласной л. Въ словѣ
але Полякъ непремѣнно прочтетъ л мягко, въ словѣ былэмъ— твердо.
5. Въ языкахъ чешскомъ и польскомъ Р при смягченіи получаетъ ши-
пящій звукъ какъ бы рж или рш, а въ извѣстныхъ сочетаніяхъ произно-
сится какъ ш. Лужицкіе Сербы тоже въ извѣстныхъ случаяхъ смягчаютъ
р, превращая его въ звукъ, похожій на ш. Въ этихъ случаяхъ Чехи пи-
шутъ і-, Поляки гг, Лужичане §, а по новѣйшей орѳографіи Е Кажется,
чешскій способъ выраженія этого шипящаго р самый удобный и долженъ
быть сохраненъ и въ русской азбукѣ въ видѣ знака р.
6. Звукъ Щ, какъ въ русскомъ языкѣ, существуетъ у Поляковъ, лу-
жицкихъ Сербовъ, Словенцевъ и Хорватовъ; для нихъ буква щ необходима.
У прочихъ славянскихъ народовъ, гдѣ вмѣсто щ произносится шт, можно
исключить эту букву изъ азбуки и писать шт; но въ болгарскомъ алфавитѣ
слѣдуетъ кажется, сохранить щ какъ выраженіе для сочетанія шт, по-
тому что у Болгаръ этотъ способъ правописанія основанъ на историче-
скомъ преданіи.
И такъ, примѣненная къ каждому славянскому нарѣчію, кирилловская
азбука получила бы слѣдующій видъ; противъ русскихъ буквъ мы ставимъ
соотвѣтствующія латинскія, тамъ гдѣ онѣ употребляются:
I. Азбука
а ............................а
б ............................Ь
в ............................
Г ............................8
Д ........................... <1
е ............................іе
ё ............................іо
ж.............................і
з ............................г
и, і..........................і
польская.
и (смягченное и)...........^і
к ............................к
л ............................1,1
м .............................ш
н ............................п
о ............................о
о (произносится какъ у) ..... б
ю (произносится какъ ю)...іб
п ............................Р
Р ............................г
□ідііігесі Ьу <зОО5Іе
р (какъ рж, рш)................ гг
с .............................з
т .............................і
У .............................п
Ф .............................і
х ............................. сЬ
х .............................И
Ц ............................. с
Ч .............................С2
Ш..............................82
Щ..............................82С2
10____
ъ
ы............................ у
ь
э ...............................е
ю.....................'.........іи
я ..............................іа
й ..............................3
3 (какъ он носовое).............
я (какъ ён носовое) ............ ц
3 (какъ эн носовое) ............ $
Ч (какъ ен носовое).............і$
П. Азбука нижнѳ-лужицко-сербская.
а ......................... а *)
б ............................. Ь
в ............................. и
г ............................. 8
д ........................... * а
Ь (какъ жь).................... і
е .........................ё, ё, ]е
6 ........................... б,р
ж.............................. і
з ............................. г
и, і........................... і
й (смягченное и)......... р
к ............................. к
Д ....................... 1,1
м .......................... ш
и ............................ п
о ............................ о
П ............................ Р
Р ............................ г
р (какъ ш)..................... §
С ............................. 8
т .......................... і
Ті (какъ шь)................ 8
У ...............'............ и
ф........................... Г
х ............................ сЬ
х .......................... И
п .......................... с
ч .............................. ё
............................ §
♦) Здѣсь мы отмѣчаемъ латинскую азбуку, какъ ее примѣняютъ къ языку лужицкому
нѣкоторые новѣйшіе писатели, но въ народѣ употребляется правописаніе нѣмецкое: напри-
мѣръ вмѣсто ц пишутъ х, вмѣсто з — в, вмѣсто с — аа, вмѣсто ш — всѣ и т. п.
ОідііігесІ Ьу <зОО5Іе
н
щ............"..............
ъ
ы............................. У
ь
ѣ (средн. между э и и) . . . ё
э ............................, е
ю............................. й, ]и
я ..............................й, а, іа
й ............................ 3
(придыханіе)................. Ь
Ш. Азбука вѳрхнѳ-луясицко-сѳрбская.
а ........................... а
б ........................... Ь
в ........................... ѵ
г (придыхательно)............
г (твердо)...................... §
д ............................... а
Ь (какъ дьжь)................ а^
е ............................. іе
ё ............................. Іо
ж................................ 1
з .............................. 7.
и, і............................ і
й (смягченное и)................. д
к ............................... к
л .............................. 1,1
м .............................. ш
н ............................. п
о ............................... о
6 (какъ у)...................... 6
ю (какъ ю)..................... ]б
п .............................. Р
Р ......................... г
р (какъ ш)..................
с ............................ з
т ............................ і
Ь (какъ тьчь)................. ё
У ............................ и
ф ............................ Г
х .......................... кЬ, сіі
Ц ............................ с
ч ............................ ё
ш............................ §
щ...........................
ъ
ы........................... у
ь .
ѣ (средн. между э и и). . . ё
э ........................ е
ю........................... іи
я ........................ ]а
й • • .................... І
□ідііігесі Ьу
Соодіе
12
IV. Азбука чешская и словацкая.
а ............................ а
а (протяжное а)............. &
6 ............................ Ъ
в ............................ ѵ
г (придыхательно)........... Ь
г (твердо).................... 8
д ............................ а
е (твердо).................... е
ё (протяжно, а у Чеховъ
почти какъ ы)............ 6
е (мягкое е)................. ё
ё (тоже протяжно).......... зё
ё ............................ 30
ж........................... 2
3 .......................... ?
и, І.......................... >
й (протяжное и)............ і
й (смягченное ’и)........... зі
й (тоже протяжно).......... Л
к ............................ к
л .......................... 1
м ............................. ш
н . . ......................... п
6 (протяжно, а у Чеховъ
п ....................... Р
Р ....................... г
р (какърж, рш, только у Че-
ховъ) .................... г
с ....................... 8
т ....................... і
У ..................... “
у (протяжное у).............. й
у (кратко, въ двоегласной оу,
только у Чеховъ).........оп, аи
ф ......................... Г
X .......................... СІ1
ц ......................... с
ч ......................... ё
ш.......................... §
Ы ........................... у
ы (протяжно, а у Чеховъ
почти какъ эй)............. у
ь
...........................
й) (протяжное ю)........... зй
я .......................... за, й
я (протяжное я).............. з&
й ......................... 3
ъ
о
почти какъ у).............. 6, й
□ідііігесі Ьу
Соо^іе
13
V. Азбука словенская (хорутанская).
а ........................... а
б ............................. Ь
в ............................. ѵ
Г ............................ ё
д ........................... а
е (твердо)....................... е
е (мягкое е)................... де
ж................................ і
з ........................ г
и, і ....................... і
й (смягченное и) ............... р
к ............................. к
л ....................... 1
м ....................... ш
н ....................... п
о ........................ о
іо ....................... 30
п ....................... Р
Р ....................... г
С ...................... 8
Т ...................... I
У ................. • • • и
ф ....................... Г
х ....................... к
и ....................... с
ч ....................... ё
ш........................ §
щ........................ §ё
ъ ........ (въ срединѣ словъ ё)
ѣ ............................е или ё
ю.............................. зи
я ........................... за
й ............................. 3
ь
VI. Азбука сербско-хорватская *).
а ............................... а (латинск.) ............ а (по Вуку)
а (протяжное а)..................а, а ......... а
б ............................... Ь б
в ............................... ѵ в
*) Мы разумѣемъ здѣсь азбуку для нынѣшняго хорватскаго литературнаго языка,
который есть ничто иное, какъ сербскій языкъ, писанный латинскими буквами. Въ примѣ-
неніи же къ языку хорватскому въ собственномъ смыслѣ, т. е. къ языку народа въ Хорватіи,
общеславянская наша была бы нѣсколько иная. Именно, нужно бы было исключить изъ нея,
какъ ненужные, знаки: А, я и ѣ, а въ нарѣчіи словено-хорватскомъ (или такъ наз. кайкав-
скомъ) подлежали бы также исключенію знаки Ъ и Ъ, по зато понадобилось бы прибавить
букву щ.
□ідііігесі Ьу <зОО5Іе
14
г ............................ ё
д ............................. д
Ь (какъ дь или дьжь)......... (Ц
е (твердо)..................... е
е (мягкое е).................. )е
ж................................ і
(латинск.) ........ г (по Вуку).
д
.......... Ь
.......... е
.......... Іе
.......... ж
з ...............................
и, і ............................
й (смягченное и).................
к ...............................
л ...............................
й ............................
о ............................
ю.............................
п ............................
р • ..........................
с ............................
т ............................
Іі (какъ ть или тьчь).........
г .......... з
і .......... и
Л Іи
к .......... к
1 ..........л, л,
ш .......... м
п .......... ж
о .......... о
Р 3»
р .......... п
Г .......... Р
8 с
і .......... т
с .......... ь
У ..................................... и
*ф .................................... Г
........ У
........ ф
х
11
х
ц ........................
ч ........................
ш.........................
ъ
С ........... Ц
ё ........... ч
§ ш
ь
ѣ .............................. ё
Ю ...............................іи
я ............................]а
я (протяжное я).................)а
й ............................... І
• е, ]е, и)е, и
.......... ІУ
.......... Іа
.......... І&
.......... І
□ідііігесі Ьу <зОО5Іе
15
ѴП. Азбука болгарская.
а
б
в
г
д
е (твердо).
с (мягкое е).
ж
з
и, і
к
л
м
н •
о
іо (какъ йо).
п
Р
с
т
У
ф
X
ц
ч
ш
щ (какъ шт).
ъ (въ срединѣ словъ какъ крат-
кое а).
ы
ь
ѣ (какъ я, а въ нѣкоторыхъ
мѣстностяхъ какъ е).
ю
я
й
л (какъ глухое а).
»ж (какъ глухое я).
Въ нижеслѣдующемъ сводѣ предлагается азбука всеславянская. Есте-
ственно, что при многочисленности оттѣнковъ, которые получили разные звуки,
и въ особенности гласныя, у различныхъ славянскихъ народовъ, и самые знаки
всеславянской азбуки должны быть многочисленны. Но это не можетъ соста-
вить препятствія къ распространенію нашей азбуки между западными Славя-
нами , потому что, для практическаго употребленія, вмѣсто всѣхъ 61 знаковъ
каждому Славянину пришлось бы усвоить себѣ 33 буквы, общія всѣмъ сла-
вянскимъ языкамъ, а изъ остальныхъ только тѣ, которыя необходимы соб-
ственно для звуковъ его нарѣчія; всѣмъ же знакамъ всеславянской азбуки^'
• ОідііігесІ Ьу ос е
учились бы только тѣ, кто захочетъ умѣть читать на разныхъ славян-
скихъ языкахъ. Это будетъ во всякомъ случаѣ значительно облегчено,
если русская азбука замѣнитъ собою всѣ разнообразные алфавиты, которые
Славяне употребляютъ въ настоящее время. Успѣхъ дѣла зависитъ собственно
отъ того, въ какой мѣрѣ каждый изъ славянскихъ народовъ признаетъ нашу
кириллицу удобнѣе тѣхъ письменъ, латинскихъ или нѣмецкихъ, которыми онъ
пишетъ на своемъ нарѣчіи. Но это вопросъ, о которомъ не намъ приходится
судить.
ВСЕСЛАВЯНСКАЯ АЗБУКА.
1. а ...........................
2. а протяжное а ...............
3. б ...................;.......
4. в ...........................
5. г какъ твердое...............
какъ придыхательное.......
6. г твердое г .................
7. д ...........................
8. I) какъ дь или дьжь..........
какъ дьжь.................
какъ жь...................
9. е какъ твердое...............
какъ мягкое...............
10 ё протяжное твердое е........
11. е мягкое е...................
12. е протяжное мягкое е.........
13. ё какъ звукъ йо..............
'14. ё какъ звукъ йо.................
всѣ нарѣчія.
Чехи, Словаки, Хорваты и Сербы.
всѣ нарѣчія.
всѣ нарѣчія.
Поляки, Нижніе Лужичане, Словенцы,
Хорваты и Сербы, Болгаре.
Чехи, Словаки и Верхніе Лужичане.
Чехи, Словаки и Верхніе Лужичане,
всѣ нарѣчія.
Хорваты и Сербы.
Верхніе Лужичане.
Нижніе Лужичане.
Чехи, Словаки, Словенцы, Хорваты,
Сербы и Болгаре.
Поляки и Лужичане.
Словаки; тоже, съ оттѣнкомъ звука
ы — Чехи.
Чехи, Словаки, Словенцы, Хорваты.
Сербы и Болгаре.
Словаки.
Поляки и Лужичане.
Чехи и Словаки.
□ідііігесі Ьу Сзоодіе
17
15. ж ............................
16. з* . .........................
17. и, і..........................
18. й протяжное и.................
19. и смягченное и................
20. й смягченное и протяжное и .
21. к ............................
22. л ............................
23. и ............................
24. н .........................’ . .
25. о ............................
26. о какъ протяжное о............
какъ протяжное у..........
какъ у....................
27. іо смягченное о...............
28. ю какъ ю (смягченное 6).......
29. п ..............................
30. р ........................ .
31. р какъ рж или рш..............
какъ ш....................
32. с ............................
33. т ............................
34. 1» какъ ть или тьчь...........
какъ тьчь.................
какъ шь...................
35. у ............................
36. у протяжное у.................
37. у краткое у въ сочетаніи оу..
38. ф ............................
39. х ............................
40. х придыхательное г............
41. ц ............................
42. ч .............. .............
43. ш ............................
всѣ нарѣчія,
всѣ нарѣчія,
всѣ нарѣчія.
Чехи и Словаки,
всѣ нарѣчія.
Чехи и рловаки.
всѣ нарѣчія,
всѣ нарѣчія,
всѣ нарѣчія,
всѣ нарѣчія,
всѣ нарѣчія.
Словаки.
Чехи.
Поляки и Верхніе Лужичане.
Словенцы, Хорваты, Сербы и Болгаре
Поляки и Верхніе Лужичане,
всѣ нарѣчія,
всѣ нарѣчія.
Чехи и Поляки.
Лужичане,
всѣ нарѣчія,
всѣ нарѣчія.
Хорваты и Сербы.
Верхніе Лужичане.
Нижніе Лужичане,
всѣ нарѣчія.
Словаки и Чехи.
Чехи,
всѣ нарѣчія,
всѣ нарѣчія.
Поляки и Нижніе Лужичане.
всѣ нарѣчія,
всѣ нарѣчія,
всѣ нарѣчія.
□ідііігесі Ьу С >5Іе
18
44. щ какъ 'шч...................
какъ шт..................
45. ъ ...........................
46. ы ...........................
47. ь ...........................
48. ѣ какъ глухое э, съ оттѣн-
комъ и............................
какъ протяжное э или за.. .
какъ е, е, іе или », смотря
по мѣстностямъ...........
какъ я или е, смотря по
мѣстностямъ..............
49ѵ э твердое е................ . .
50. ю ...........................
51. іо какъ протяжное ю ...... .
52. я ....................... г
»
. 53. я протяжное я..................
' 54. й .............................
55. ’ носовое он..................
56. я носовое ёи..................
57. ? носовое эн..................
58. ч носовое ен..................
*59. глухое а........................
60. іж глухое я...................
61. ‘ придыханіе въ началѣ словъ
Поляки, Лужичане и Словенцы.
Болгаре...
всѣ нарѣчія.
Поляки, Лужичане, Чехи, Словаки и
Болгаре.
всѣ нарѣчія.
Лужичане.
Словенцы.
Хорваты и Сербы.
Болгаре.
Поляки и Лужичане.
всѣ нарѣчія.
Словаки.
всѣ нарѣчія.
Чехи, Словаки, Хорваты и Сербы.
всѣ нарѣчія. .
Поляки.
Поляки.
Поляки.
Поляки.
Болгаре.
Болгаре.
Нижніе Лужичане.
□ідііігесі Ьу
Соодіе
Приводимъ образцы практическаго примѣненія предлагаемой системы
правописанія, печатая нѣсколько текстовъ .на каждомъ изъ славянскихъ язы-
ковъ, — съ одной стороны употребляемымъ нынѣ алфавитомъ, а съ другой
нашею общеславянскою азбукою. Для такихъ образцовъ намъ показалось
наиболѣе удобнымъ взять отрывки изъ Новаго Завѣта, потому что тутъ
смыслъ каждаго слова понятенъ читателю и при томъ одинъ и тотъ же
текстъ можетъ быть представленъ на каждомъ нарѣчіи. Такъ какъ эти от-
рывки, служа образцами нашей азбуки, вмѣстѣ съ тѣмъ представляютъ
образцы и самыхъ нарѣчій славянскихъ, то считаемъ полезнымъ не огра-
ничиться только нѣсколькими строками, чтд было бы достаточно собственно
въ отношеніи къ азбукѣ, но привести выписки на столько пространныя и
разнообразныя по характеру рѣчи, чтобы читатель могъ' по нимъ судить на-
глядно о всѣхъ важнѣйшихъ особенностяхъ каждаго языка. Мы надѣемся,
что чрезъ это наше изданіе облегчитъ Русскимъ ознакомленіе съ славянскими
нарѣчіями, которое въ настоящее время затрудняется недостаткомъ практи-
ческихъ пособій и необходимостью одолѣть съ перваго разу нѣсколько раз-
личныхъ алфавитовъ. Для нашихъ образцовъ мы избираемъ главы XX и
XXVI Евангелія отъ Матѳея и главу XV Евангелія отъ Іоанна.
Тексту этихъ главъ на разныхъ живыхъ славянскихъ языкахъ считаемъ
необходимымъ предпослать тѣ же самые тексты въ томъ видѣ, какъ они чи-
таются на древне-славянскомъ (или вѣрнѣе древне-болгарскомъ) языкѣ. Для
того выписываемъ эти отрывки изъ древнѣйшаго извѣстнаго списка кирил-
ловскаго перевода, Остромірова Евангелія 1056 — 1057 года, а противъ
чтенія остромірова списка* помѣщаемъ нынѣ употребляемый церковью сла-
вянскій текстъ.
Прежде всего однако мы должны, для уясненія читателю всѣхъ помѣ-
щаемыхъ ниже образцовъ, привести тѣ же главы Евангелія по-русски.
дііігесі Ьу Соо^іе
II
Матѳея глава 20.
1 Царство небесное подобно хозяину дома, который вышелъ рано
поутру нанять работниковъ въ виноградникъ свой; 2 и договорившись
съ работниками по динарію на день, послалъ ихъ въ виноградникъ
свой, з Вышедши около третьяго часа, онъ увидѣлъ другихъ, стоя-
щихъ на торжищѣ праздно, ,и имъ сказалъ: идите и вы въ виноград-
никъ мой, и что слѣдовать будетъ, дамъ вамъ. Они пошли. 8 Опять
вышедши около шестаго и девятаго часа, сдѣлалъ то же. 6 Наконецъ,
вышедши около одиннадцатаго часа, онъ нашелъ другихъ, стоящихъ
праздно, и говоритъ имъ: что вы стоите здѣсь цѣлый день праздно?
, Они говорятъ ему: никто насъ не нанялъ. Онъ говоритъ имъ: идите
и вы въ виноградникъ мой, и что слѣдовать будетъ, получите. , Когда
же наступилъ вечеръ, говоритъ господинъ виноградника управителю
своему: позови работниковъ и отдай имъ плату, начавъ съ послѣд-
нихъ до первыхъ. 9И пришедшіе около одиннадцатаго часа получили
по динарію; ^пришедшіе же первыми думали, что они получатъ
больше; но получили и они по динарію. п И получивъ, стали роп-
тать на хозяина дома, Іа и говорили: сіи послѣдніе работали одинъ
часъ, и ты сравнялъ ихъ съ нами, перенесшими тягость дня и зной.
|3 Онъ же въ отвѣтъ сказалъ одному изъ нихъ: другъ, я не обижаю
тебя; не за динарій ли ты договорился со мною? и Возьми свое и
пойди; я же хочу дать этому послѣднему то же, что и тебѣ.
<з Развѣ я не властенъ въ своемъ дѣлать, что- хочу? Или глазъ твой
завистливъ отъ того, что я добръ? І6 Такъ будутъ послѣдніе пер-
выми, и первые послѣдними: ибо много званныхъ, а мало из-
бранныхъ.
<7 И восходя въ Іерусалимъ, Іисусъ дорогою отозвалъ двѣнадцать
учениковъ однихъ и сказалъ имъ: )8 вотъ мы восходимъ въ Іеруса-
лимъ, и Сынъ человѣческій преданъ будетъ первосвященникамъ и
книжникамъ, и осудятъ Его на смерть, І9 и предадутъ Его язычни-
камъ на поруганіе, и біеніе, и распятіе; и въ третій день вос-
креснетъ.
Тогда приступила къ Нему мать сыновей Зеведеевыхъ съ сы-
новьями своими, кланяясь и чего-то прося у Него. 21 Онъ сказалъ
ей: чего ты хочешь? Она говоритъ Ему: скажи, чтобы сіи два сына
мои сѣли у Тебя одинъ по правую сторону, а другой по лѣвую въ
царствѣ Твоемъ. и Іисусъ сказалъ въ отвѣтъ: не знаете, чего про-
сите. Можете ли пить чашу, которую Я буду пить, или креститься
ОідііігесІ Ьу кзОО5Іе
III
крещеніемъ, которымъ Я крещусь? Они говорятъ Ему: можемъ. 23 И
говоритъ имъ: чашу Мою будете пить, и крещеніемъ, которымъ Я
крещусь, будете креститься; но дать сѣсть у Меня по правую сто-
рону и по лѣвую, не отъ Меня зависитъ, но кому уготовано От-
цемъ Моимъ. м Услышавъ сіе, прочіе десять учениковъ вознегодо-
вали на двухъ братьевъ. Іисусъ же, подозвавъ ихъ, сказалъ: вы
знаете, что князья народовъ господствуютъ надъ ними, и вельможи
властвуютъ ими; м Но между вами да не будетъ такъ; а кто хо-
четъ между вами быть большимъ, да будетъ вамъ слугою’, 27 и кто
хочетъ между вами быть первымъ, да будетъ вамъ рабомъ: № такъ
какъ сынъ человѣческій не для того пришелъ, чтобы Ему служили,
но чтобы послужить, и отдать душу свою для искупленія многихъ.
29 И когда выходили они изъ Іерихона, за Нимъ слѣдовало мно-
жество народа. И вотъ двое слѣпыхъ, сидѣвшіе у дороги, услышавъ,
что Іисусъ идетъ мимо, начали кричать: помилуй насъ, Господи,
сынъ Давидовъ! 31 Народъ же заставлялъ ихъ молчать; но они еще
громче стали кричать: помилуй насъ, Господи, сынъ Давидовъ!
и Іисусъ, остановившись, подозвалъ ихъ м сказалъ: чего вы хотите
отъ Меня? 33 Они говорятъ Ему: Господи, чтобы открылись глаза
наши! м Іисусъ же, умилосердившись, прикоснулся къ глазамъ ихъ; и
тотчасъ прозрѣли глаза ихъ, и они пошли за Нимъ.
ІОАННА ГЛАВА 15.
і Я есмь истинная виноградная лоза, а Отецъ мой виноградарь.
2 Всякую у Меня вѣтвь, не приносящую плода, Онъ отсѣкаетъ; и
всякую, приносящую плодъ, очищаетъ, чтобы болѣе принесла плода.
3 Вы уже очищены чрезъ слово, которое Я проповѣдалъ вамъ. 4 Пре-
будьте во Мнѣ, и Я въ васъ. Пакъ вѣтвь не можетъ приносить плода
сама собою, если не будетъ на лозѣ; такъ и вы, если не будете во
Мнѣ. 5 Я есмь лоза, а вы вѣтви; кто пребываетъ во Мнѣ, и Я въ
немъ, тотъ приноситъ много плода: ибо безъ Меня не можете дѣ-
лать ничего. б Кто не пребудетъ во Мнѣ, извергнется вонъ, какъ
вѣтвь, и засохнетъ; а такія вѣтви собираютъ и бросаютъ въ огонь,
и горятъ. 7 Если пребудете во Мнѣ, и слова Мои въ васъ пребудутъ;
то, чего ни пожелаете, просите, и будетъ вамъ. 8 Тѣлѣ прославится
Отецъ Мой, если вы принесете много плода, и будете Моими учени-
ками. 9Какъ возлюбилъ Меня Отецъ, и Я возлюбилъ васъ; пребудьте'
въ любви Моей, и. Если заповѣди Мои соблюдете, пребудете въ любви
Моей: какъ и Я соблюлъ заповѣди Отца Моего, и пребываю въ Его
і*
ОідііігесІ Ьу Соо^Ге
IV
любви. н Сіе сказалъ Я вамъ, да радость Моя въ васъ пребудетъ и
радость ваша будетъ совершенна. )а Сія есть заповѣдь Моя: да лю-
бите другъ друга, какъ Я возлюбилъ васъ. ю Нѣтъ больше той любви,
какъ если кто положитъ душу свою за друзей своихъ. 14 Вы друзья
Мои, если исполняете то, что Я заповѣдую вамъ. 1б Я уже не на-
зываю васъ рабами: ибо рабъ не знаетъ, что дѣлаетъ господинъ его;
но Я назвалъ васъ друзьями, потому что сказалъ вамъ все, что слы-
шалъ отъ Отца Моего. і« Не вы Меня избрали, а Я васъ избралъ, и
поставилъ васъ, чтобы вы шли и приносили плодъ, и чтобы плодъ
вашъ пребывалъ, дабы, чего ни попросите отъ Отца во имя Мое, Онъ
далъ вамъ. п Сіе заповѣдую вамъ, да любите другъ друга. 18 Если
міръ васъ ненавидитъ; знайте, что Меня прежде васъ возненавидѣлъ.
19 Если бы вы были отъ міра, то міръ любилъ бы свое; а какъ вы не
отъ міра, но Я избралъ васъ отъ міра: потому ненавидитъ васъ міръ.
20 Помните слово, которое Я сказалъ вамъ: рабъ не больше господина
своего. Если Меня гнали, будутъ гнать и васъ; если Мое слово соблю-
дали, будутъ соблюдать и ваше. а1 Но все то сдѣлаютъ вамъ за имя
Мое, потому что не знаютъ пославшаго Меня. ^Если бы Я не при-
шелъ и не говорилъ имъ, то не имѣли бы грѣха: а теперь не имѣютъ
извиненія во грѣхѣ своемъ. Ненавидящій Меня ненавидитъ и Отца
Моего, м Если бы Я не творилъ между ними дѣлъ, какихъ никто
другой не дѣлалъ, то не имѣли бы грѣха: а теперь и видѣли, и воз-
ненавидѣли и Меня, и Отца Моею. 25 Но да сбудется слово, напи-
санное въ законѣ ихъ: возненавидѣли Меня напрасно. к Когда же
пріидетъ Утѣшитель, котораго Я пошлю вамъ отъ Отца, Духъ
истины, который отъ Отца исходитъ, Онъ будетъ свидѣтельство-
вать о Мнѣ; „ а также и вы будете свидѣтельствовать, потому
что вы сначала со Мною.
Матѳея глава 26.
і Когда Іисусъ окончилъ всѣ слова сіи, то сказалъ ученикамъ сво-
имъ: 8 вы знаете, что чрезъ два дня будетъ пасха; и Сынъ человѣ-
ческій преданъ будетъ на распятіе. 3 Тогда собрались первосвящен-
ники и книжники и старѣйшины народа во дворъ первосвященника,
по имени Каіафы, 4 и положили въ совѣтѣ взять Іисуса хитро-
стію и убить. 5 Но говорили: только не въ праздникъ, чтобы не сдѣ-
лалось возмущеніе въ народѣ.
о Когда же Іисусъ былъ въ Виѳаніи, въ домѣ Симона прокажен-
наго; , приступила къ Нему женщина съ алавастровымъ сосудомъ
□ідііігесі Ьу кзОО5Іе
V
мѵра драгоцѣннаго, и возливала Ему возлежащему на голову. 8 Уви-
дѣвъ это, ученики Его вознегодовали и говорили: къ чему такая
трата? 9 Ибо можно было бы продать это мѵро за большую цѣну,
и дать нищимъ. 10 Но Іисусъ, уразумѣвъ сіе, сказалъ имъ: что сму-
щаете женщину? она доброе дѣло сдѣлала для Меня. п Ибо нищихъ
всегда имѣете съ собою, а Меня не всегда имѣете. м Возливъ мгро
сіе на тѣло Мое, она приготовила Меня къ погребенію. І3 Истинно
говорю вамъ: гдѣ ни будетъ проповѣдано евангеліе сіе въ цѣломъ
мірѣ, сказано будетъ въ память ея и о томъ, что она сдѣлала.
и Тогда одинъ изъ двѣнадцати, называемый Іуда Искаріотъ, по-
шелъ къ первосвященникамъ 15 и сказалъ: что вы дадите мнѣ, я вамъ
предамъ Его? Они предложили ему тридцать сребреннмковъ. 1в И съ
того времени онъ искалъ удобнаго случая предать Его.
п Въ первый же день опрѣсночный приступили ученики къ Іисусу
и сказали Ему: гдѣ велишь намъ приготовить Тебѣ пасху? і8 Онъ
сказалъ: пойдите въ городъ къ такому-то и скажите ему: Учитель
говоритъ: время Мое близко; у тебя совершу пасху съ учениками
Моими. 19 Ученики сдѣлали, какъ повелѣлъ имъ Іисусъ, и приготовили
пасху, го Когда же насталъ вечеръ, Онъ возлегъ съ двѣнадцатью уче-
никами. 2і И, когда они ѣли, сказалъ: истинно говорю вамъ, что одинъ
изъ васъ предастъ Меня. 22 Они весьма опечалились и начали гово-
рить Ему, каждый изъ нихъ: не я ли, Господи? № Онъ же сказалъ въ
отвѣтъ: опустившій со Мною руку въ блюдо, этотъ предастъ Мёня.
24 Впрочемъ Сынъ человѣческій идетъ, какъ писано о Немъ; но горе
тому человѣку, которымъ Сынъ человѣческій предается/ лучше было
бы этому человѣку не родиться. № При семъ и Іуда, предающій Его,
сказалъ: не я ли, Равви? Іисусъ говоритъ ему: ты сказалъ.
№ И, когда они ѣли, Іисусъ взялъ хлѣбъ и, благословивъ, прело-
милъ, и, раздавая ученикамъ, сказалъ: пріимите, ядите; сіе есть
тѣло Мое. 2? И, взявъ чашу, и благодаривъ, подалъ имъ, и сказалъ:
пейте изъ нея всѣ; „ ибо сіе есть кровь Моя новаго завѣта, за мно-
гихъ изливаемая, во оставленіе грѣховъ. ю Сказываю же вамъ, что
отнынѣ не буду пить отъ плода сего винограднаго до того дня, когда
буду пить съ вами новое вино въ царствѣ Отца Моего, за И, воспѣвъ,
пошли на гору Елеонскую. Зі Тогда говоритъ имъ Іисусъ: всѣ вы со-
блазнитесь о Мнѣ въ эту ночь; ибо написано: поражу пастыря, и
разсѣются овцы стада. м По воскресеніи же Моемъ предварю васъ
въ Галилеѣ. Петръ сказалъ Ему въ отвѣтъ: если и всѣ соблазнятся
о Тебѣ; я никогда не соблазнюсь. м Іисусъ сказалъ Ему: 'истинно го-
ОідііігесІ Ьу кзОО5Іе
VI
ворю тебѣ, что въ эту ночь, прежде нежели пропоетъ пѣтухъ,
трижды отречешься отъ Меня. к Говоритъ Ему Петръ: хотя бы
надлежало мнѣ и умереть съ тобою, не отрекусь отъ Тебя. Подоб-
ное говорили и всѣ ученики.
зв Потомъ приходитъ съ ними Іисусъ на мѣсто, называемое Геѳ-
симанія, и говоритъ ученикамъ: посидите тунѣ, пока Я пойду по-
молюсь тамъ. 37 И, взявъ съ Собою Петра и обоихъ сыновей Зеведее-
выхъ, началъ скорбѣть и тосковать, зв Тогда говоритъ имъ Іисусъ:
душа, Моя скорбитъ смертельно', побудьте здѣсь и бодрствуйте со
Мною, зв И, отошедъ немного, палъ на лице свое, молился и говорилъ:
Отче Мой! если возможно, да минуетъ Меня чаша сія: впрочемъ не
какъ Я хочу, но какъ Ты. 40 И приходитъ къ ученикамъ, и находитъ
ихъ спящими, и говоритъ Петру: такъ ли не могли вы и одинъ часъ
бодрствовать со Мною? 41 Бодрствуйте и молитесь, чтобы не впасть
въ искушеніе. Духъ бодръ, плоть же немощна. 42 Еще, отошедъ въ
другой разъ, молился, говоря: Отче Мой! если не можетъ чаша сія
миновать Меня, чтобы Мнѣ не пить ея, да будетъ воля Твоя! 43 И,
пришедши, находитъ ихъ опять спящими; ибо у нихъ глаза отяже-
лѣли. ц И, оставивъ ихъ, отошелъ опять, и помолился въ третій
разъ, сказавъ то же слово. 45 Тогда приходитъ къ ученикамъ своимъ
и говоритъ имъ: вы все еще спите и почиваете; вотъ приблизился
часъ, и Сынъ человѣческій предается въ руки грѣшниковъ. м Встань-
те; пойдемъ: вотъ приблизился предающій Меня.
„ И, когда еще говорилъ Онъ, вотъ Іуда, одинъ изъ двѣнадцати,
пришелъ, и съ нимъ множество народа съ мечами и кольями, отъ пер-
восвященниковъ и старѣйшинъ народныхъ. 48 Предающій же Его далъ
имъ знакъ, сказавъ: кого я поцѣлую, тотъ и есть, возьмите Его. 4в И,
тотчасъ подошедъ къ Іисусу, сказалъ: радуйся, Гавви! и поцѣловалъ
Его. и Іисусъ же сказалъ ему: другъ, для чего ты пришелъ? Тогда
подошли и возложили руки на Іисуса и взяли Его. 81 И вотъ одинъ
изъ бывшихъ съ Іисусомъ, простерши руку, извлекъ мечъ свой и, уда-
ривъ раба первосвященникова, отсѣкъ ему ухо. 52 Тогда говоритъ ему
Іисусъ: возврати мечъ твой въ его мѣсто; ибо всѣ, взявшіе мечъ, ме-
чемъ погибнутъ. м Или думаешь, что Я не могу теперь умолить
Отца Моего, и Онъ представитъ Мнѣ болѣе, нежели двѣнадцать
легіоновъ ангеловъ? 54 Какъ же сбудутся писанія, что такъ должно
быть? ^Въ тотъ часъ сказалъ Іисусъ народу: какъ будто на разбой-
ника вышли вы съ мечами и кольями, взять Меня; каждый день съ
вами сидѣлъ Я, уча въ храмѣ, и вы не брали Меня. и Сіе же все было,
□ідііігесі Ьу кзОО5Іе
ѵп
да сбудутся писанія пророковъ. Тогда всѣ ученики, оставивъ Его,
бѣжали.
57 А взявшіе Іисуса отвели Его къ Каіафѣ первосвященнику, куда
собрались книжники и старѣйшины. м Петръ же слѣдовалъ за Нимъ
издали, до двора первосвященникова; и, вошедъ внутрь, сѣлъ со слу-
жителями, чтобы видѣть конецъ. 59 Первосвященники и старѣйшины
и весь синедріонъ искали лжесвидѣтельства противъ Іисуса, чтобы
предать Его смерти, юи не находили. И, хотя много лжесвидѣтелей
приходило, не нашли. Но наконецъ пришли два лжесвидѣтеля в1 и
сказали: Онъ говорилъ: могу разрушитъ храмъ Божій и въ три дня
создать его. и И, вставъ, первосвященникъ сказалъ Ему: что же
ничего не отвѣчаешь, что они противъ Тебя свидѣтельствуютъ?
вз Іисусъ молчалъ. И первосвященникъ сказалъ Ему: заклинаю Тебя
Богомъ живымъ, скажи намъ, Ты ли Христосъ, Сынъ Божій? ы Іисусъ
говоритъ ему: ты сказалъ; даже сказываю вамъ: отнынѣ узрите Сына
человѣческаго, сидящаго одесную силы и грядущаго на облакахъ небес-
ныхъ. ю Тогда первосвященникъ разодралъ одежды свои и сказалъ:'
Онъ богохульствуетъ; на что еще намъ свидѣтелей? Вотъ теперь вы
слышали богохульство Его: м какъ вамъ кажется? Они же сказали
въ отвѣтъ: повиненъ смерти. в7 Тогда плевали Ему въ лице и зау-
шали Его; другіе же ударяли Его по ланитамъ & и говорили: про-
реки намъ, Христосъ, кто ударилъ Тебя?
в9 Петръ же сидѣлъ внѣ на дворѣ; и подошла къ нему одна слу-
жанка и сказала: и ты былъ съ Іисусомъ Галилеяниномъ. 70 Но онъ
отрекся предъ всѣми, сказавъ: не знаю, что ты говоришь. 71 Когда
же онъ выходилъ за ворота, увидѣла его другая, и говоритъ бывшимъ
тамъ: и этотъ былъ съ Іисусомъ Назореемъ. 72 И онъ опять отрекся
съ клятвою, что не знаетъ сего человѣка. 73 Немного спустя подошли
стоявшіе тамъ и сказали Петру: точно и ты изъ нихъ’, ибо и рѣчь
твоя обличаетъ тебя. „ Тогда онъ началъ клясться и божиться, что
не знаетъ сего человѣка. И вдругъ запѣлъ пѣтухъ. п И вспомнилъ
Петръ слово, сказанное ему Іисусомъ: прежде нежели пропоетъ пѣ-
тухъ, трижды отречешься отъ Меня. И, вышедъ вонъ, плакалъ
горько.
□ідііігесі Ьу кзОО5І
ОБРАЗЦЫ.
языкъ ді’еізііе-с^еа.влііскій
(собственно древне-болгарскій').
По тексту Остроміухимі Еван-
гелія 1056 — 1057 года *).
Матѳея глава 20.
1 ПОДОБЬНО №СТЬ ЦЕСАрЬСТВНЮ некесь-
ноіе ѵлоикоу домовнтоу, ИЖЕ н^нде
воупьно З^лоутрі наштн ДѢЛАТЕЛИ ВЪ
виноградъ свои; а съвеціавъ же съ
ДѢЛАТЕЛИ ПО ПЕНА^Оу НА ДЬНЬ, ПОСЪЛА
ш въ виноградъ свои. з Н ншъдъ въ
трети» ГОДИНА, ВИДЪ ННЪІ, НАТрЪЖНЦІН
стошціа прлздьнъі, 4 и тѣмъ рете:
ИДЕТЕ и въі въ виноградъ МОН, И №ЖЕ
бадеть правьда, дамь вамъ. Они же
ндошд. «Пакъі же ншъдъ въ ШЕСТА»
н деватав годннж, съткорн такѳжде.
6 Къ ЮДИНА» ЖЕ на ДЕСАТЕ ГОДИНА
ншъдъ, ОБрвте дроугъін, стошцід пра;-
дьнъі, и глягола имъ: тьсо сьде стоите
вьсь дьнь прладьнн? т Н гляголашд
ЮМОу, ПКО ННКЪТО ЖЕ НАСЪ НЕ НАНТЪ.
Н ГЛАГОЛА нмъ: ИДЕТЕ и въі въ вино-
градъ мон, и юже бадеть правьда, прн-
нмете. в Кетероу же въівъшоу, глд-
По принятому церкошіому
славянскому тексту *).
Матѳея глава 20.
, Подобно естд царствіе невес-
ное человѣкѣ домовйтК, иже йзыде
к^пнш оутрш на ати ділателн бъ
ВІНОГраДЪ СБОЙ; 2 Й СОБІЦІДБЪ СЪ
ділатели по піндзн на деид, посла
Й)(Ъ БЪ ВІНОГраДЪ СБОЙ. 3И йзшедъ БЪ
третій часъ, кйді ины, стоаціа на
торжнціи праздны, 4 й т-Емъ реч<:
йдйте й бы бъ виноградъ мой, й еіке
ведетъ правда, дамъ вамъ. ’Онй же
йдбша. Паки же йзшедъ въ шестый
и деБАтый часъ, сотвори такоже.
6 Бо единый же надссдтд часъ йз-
шедъ, швр4те др^гід, стодірд празд-
ны, й глагола имъ: что здЧ стоиті
весл денд праздны? 7 Глагблаша ем$>,
іакш ииктбже насъ надтъ. Глагола
имъ: йдйте й бы бъ віноградъ мой,
й еже Будетъ праведно, пріймете.
8 Вечерѣ же быбшК, глагола господинъ
*) Печатаемъ безъ титлъ, означая буквы, скрытыя подъ титлами, другимъ шрифтомъ.
□ідііігесі Ьу
Соо^іе
ЯЗЫКЪ ДРЕВНЕ-СЛАВЯНСКІЙ.
IX
гола господь кнногрлдА къ прнстлкь-
никоу скогемоу: притоки дъллтели н
ДЛИ НМЪ МЬЗДЖ, НАУЬНЪ ОТЪ ПОСЛѢДЬ-
ннхъ до прькъінхъ. э Прнніъдъше, иже
къ геднн&к нд деслте гОдннж, пришіид
по пънлдо; ю и прншъдъше прькнн,
МЬНААХЖСЛ КАЦІ6 прнштн; Н прншіпд н
тн по пънд^оу. и Прнмъшс же, ръпъ-
ТАХМ НА ГОСПОДИНА, ГЫГ0ЛКЦ16: ’» КАКО
СМИ ПОСЛѢДЬИ»», ЮДИНЪ ѴАСЪ сътко-
рИКЪША, Н рАКЬНЪІ НАМЪ съткорнлъ »
іесн, понесъшиимъ таготж дьне н каръ?
із Онъ же, отъкѣціакъ, рете геднномоу
нхъ: дроуже, не окнждж теке; не по
ІІѢНА^Оу ЛН СЪКЪЦІАХЪ СЪ ТОБОЮ? Къ^Ь*
ми скоіе н иди; и хоція же семоу по-
слѣдьнюмоу дати, а ко н текъ. « Или
нѣсть мн лить съткорнтн, іеже хоціл,
къ своимъ мн? Аціе око ткоіе лжклко
есть, пко азъ благъ іесмь? 16 Тл бжджть
послѣдьннн пьркнн, н пьркнн послѣдн-
ими: МЪНО^Н БОСЯТЬ ^ЪКАННН, МАЛО же
Н^БЬрАІІЪІНХЪ.
[ ” *) Кьсхода ІНСОуСЬ кь Сроусл-
лнмь, повть (Оба на деслте оутеннкл
едины на пять и рете нмь: » Се
КЬСХОДНМЬ КЬ СроуслЛНМЬ, Н СЫНЬ УЛО-
КѢУЬ ПрѣДАНЬ БЯДбТЬ Архнереымь и
книжникомъ, и ысждать и на сьмрьть,
<9 И ІірѢДЛДАТЬ И ЯЗЫКОМЪ НА порягАнне,
н оукнение, и рлспдтие; и кь трети день
КЬСКрьсНБТЬ.
«о Тогда прнстжпншж кь немоу идти
сынокоу Зекедешкоу сь сѵномл ско-
вінограда къ приставникѣ своемѣ:
призови дѣлатели й даждл имъ мздѣ,
начёиъ сотъ послѣднихъ до первымъ.
дНпришёдше, иже во ёдиныйнадеслта
часъ, прілша по пѣнлзю; 10 пришед-
ше же пёрвіи мна^?, йкш вдірше
пріймЬ'тъ, й прілша й тіи по пѣнлзю.
п Прісмше же ропта^Ѣ на господи-
на, 12 глагблюерс, йксѵ сіи послѣдній
единъ часъ сотвориша, й равнымъ
намъ сотворилъ й^ъ есй, понёс-
шимъ тагот? дне й варъ. 13ѵ0иъ
же, штвііравъ,речё едйномѢ й)(ъ: др?-
жс, ие швйж? текё; не по пѣнлзю ли
совііралъ есй со мною? и Еозмй
твоё й иди; )^оірХ же й сем? посл4д-
ием? дати, акоже й тев'і. 1( Нлй
и4ста мй л4та сотворйти?же )(0-
це?, во свой^ъ мй? ѵЛірс <5ко твоё лу-
каво еста, акш азъ клагъ есмл?
Ів Такш в?д?тъ послѣдній перки, й
первіи посл4дни: мибзи во с?та зва-
ни, мала, же йзкраины^ъ.
,7 И восхода Іисусъ во Іерусалимъ,
поатъ бканадесАте оученика едины
на пути й речё имъ: і80ё восходимъ
ко Іерусалимъ, й Сынъ человѣческій
преданъ кУдетъ архіереемъ й книжни-
камъ, й ЛсХдатъ его на смсртл, 19 й
предадутъ егб азыкшмъ на поруга-
ніе, й кіёніс, й пропАтіе; й въ третій
дёнл воскреснетъ.
м Тогда пристКпй къ ием? мати
сый? Зеведёшк? съ сыибма свойма,
*) Заключающееся въ скобкахъ .мѣсто (ст.
17—28), яе находится въ Остроміровомъ спи-
скѣ и выписано изъ списка четвероевангелія
XIII—XIV вѣка, найденнаго нами въ монас-
тырѣ Карпино въ Македоніи.
□ідііігесі Ьу <зОО5Іе
X
ЯЗЫКЪ ДРЕВНЕ-СЛАВЯНСКІЙ.
НМК; КЛДНѢЖЦІНСА И ПрОСАЦІИ ИѢѴЬСО
ють него. 2> (Он же реѵе ен: ѵто хо-
ціеіпн? Гллголл емоу: рьци да сддета
СНѢ (ОСА СЫНА МОП единъ ео деснжд
теве, л дрвгын ю шила теве вь цлрь-
сткн твоемь. м (Откѣціакь Інсѵсь реѵе:
не киста, ѵесо проекта. Можета ли
пити ѵѣшж, жже азъ хоціж пити, ли
крьціениемь, ниже азъ крьціж сд, крьстн-
тасд? Гллголаста емоу: можевѣ.» Гла-
гола нма: ѵѣшж мож нспнета ибо, и
крьціениемь, ниже азь крьціажед, крь-
стита са; а еже сѣсти ш деенжд мене и
<о шоуж, нѣсть мнѣ сего дати, нь ймже
оуготовано есть шть отьца моего.
» Н слышавше деедтни, негодова-
нія еа овою вратоу. и Інсоусь же, при-
звавъ ж, реѵе: вѣстс, пко кндзы жзыкь
оустожть имь, и велици швладажть
ими. 2в Не тако ибо вждеть вь вась; нь
иже аціе хоціеть кдцінн выти вь вась,
да вждеть вашъ слоуга; и еже аціе
хоціеть вь вась выти прьвыи, да вж-
деть вашь рань: и пкоже сынъ уловѣѵь
не приде да поелкжьть ема, нь да по-
слоужить и дати доушж свож за избав-
ление.]
«Къврѣмд оно нсходдціоу Ніеоусоу
отъ Нернхона, по нюмь ндошд народи
мъно^н. зо Н се дъва слѣпьца сѣдацід
при пжтн, слишавъша, пко Нісоус
мнмоходнть, ввдъпнета, глаголкціл:
помнлоуи ни, Господи, сыноу Давыдовъ!
зі Народъ же запрѣти нма, да оумлъ-
ѵнта; она же паѵе 7,ъкааста, гадголю-
ціа: помнлоуи ни, Господи, сыноу Да-
видовъ! за Н, ставъ, Нісоус въ^гласн
клаяАюцінсА и проекціи нѣчто есть
негш. аі’Онъ же /пі ей: чесы) ^бціе-
ши? Глагола емУ: рцы, да сддета сід
бва сына мод, единъ шдеснУю теве
й единъ шшУюю теве ко царствіи
твоёмъ. и Штвіцідкъ же Іисусъ ре-
че: не вѣста, чеси) проекта. ёйожета
ли пити чашУ, юже азъ наламъ пити,
или креціёиіемъ, ймже азъ креціаюсд,
крестйтисА? Глагбласта емУ: мбжева.
23 Н глагола нма: чашУ оувш мой
испита, й креціёиіемъ, ймже азъ кр-
ціаюсд, ймате крестйтисд; а еже с4-
сти шдесн^н менё й аш!?юю мене,
н4стд мое дати, но ймже оутотовасд
штъ отца моспі.
24 И слышавше дісата, негодока-
ша іС овой кртК. 23 Іисусъ же, при-
звавъ й^ъ, рече: к4сте, гакш кнази
языкъ господствуютъ йми, й келй-
цыи сѵвладаютъ йми. № Не такш же
вУдетъ въ васъ; но иже аціе уберетъ
въ васъ ВАцішій выти, да вУдетъ
вамъ слУга; г, й иже аціе )(6ціетъ къ
васъ выти первый, вУди вамъ ракъ:
авгакоже Сынъ человѣческій не прій-
де,да послУжатъ емУ,'но послУжйти,
й дати дУшУ свой йзкавленіе за мнб-
29 Н йс^одаціУ $мУ штъ Іері)(шна,
по немъ йдс народъ многъ. х И сі
два сліпца сіддціа при пУтй, слы-
шавшая іакш Іисусъ мимо^бдитъ,
возопйста, глагшлюціа: помйлУй ны,
Господи, Оыне Давидовъ! Зі Народъ
же прсціаше има, да оумолчйта; <5на
же паче копідста, глагшлюціа: помй-
лУй ны, Господи, Оыне Давидовъ!
32 Н, костакъ, Іисусъ возгласи а й
□ідііігесі Ьу
Соо^іе
ЯЗЫКЪ ДРЕВНЕ-СЛАВЯНСКІЯ.
XI
а н реѵе: уьто хоціетл, да съткоря
кама? аз Глаголаста іемоу: Господи, да
открь^етд сд оѵн най>! 34 Мнлосрьдо-
какъ же, Ніеоус прнкоснясд отню нмл;
и лсніе открь^остл СА НМЛ оѵн, н по
ніемь ндоста.
рггі: что хбцлта, да сотвори сама?
зв Глаголаста ём$>: Господи, да от-
вёрзЬ'тсд очи наши! <Иилосёрдо-
ВаВЪ ЖС, ІИСуСЪ ІірИКОСН#СД ОЧІЮ й)(ъ;
й а с іе прозр4ша <5чи й^ъ, й по нёмъ
ЙДОСТА.
ІОАННА ГЛАВА 15.
• А^ъ іесмь ЛО?А НСТННЬНЛП, Н ОТЪЦЬ
МОН ДѢЛАТЕЛЬ №СТЬ. » Кьсакя рО'^ГЯ, о
мънъ не ткордціяж плода, н^ьметь ія;
Н КЬСАКЯ, ТВОрАЦІЯЕК ПЛОДЪ, отръснть
К, ДА ПЛОДЪ БОЛНН СЪТКОрНТЪ. 3 Оуже
въі ѵнстн іесте ;а слово, юже глаголахъ
вамъ. 4 Бядъте въ мънв, н луь въ
васъ. (Ако со ро^гд не можетъ плода
творити О СЕБѢ, аціе не сядетъ на ло^ъ;
тако н въі, лціе не присядете къмънъ.
» Луь іесмь ло^а, л въі рдждню; нже
сядетъ въ мънк, н а^ъ въ нісмъ, сътво-
рнть плодъ мъногъ: ако ве^ъ мене не
можете творнтн ннѵесоже. в Ліре къто
къ мънъ не присядетъ, н^врьжеть сд
вънъ, акоже ро^гл, н нсъшеть; н съсн-
рліять к н въ огнь къмътаіять ія, н
съгАрдгеть. і Лціе пръсядете къ мънъ,
н глаголи мон въ васъ пръсядять;
іемоуже колнжьдо хоціете, просите, и
сядетъ вамъ, в 0 семь просллвн сд
ОТЪЦЬ мон, ДА плодъ мъногъ сътво-
те, н сядете мон оуѵеннцн. 9 (Акоже
въ^люсн мд отыіь, и дуь къ^люснхъ
въі; сядъте въ люсъвн моіен. ю Лціе
^апокѣдн мо» съслюдете, присядете
кълюсъвн моіен: акоже л^ъ заповѣди
отьцл моіего съблюдохъ , и пръсыкдія
ВЪ кго ЛЮСЬКИ. н Сн ГЛАГОЛАХЪ ВАМЪ,
да рддость моа въ васъ сядетъ н ра-
дость ваша напълннть сд. <2 Сн же іесть
/Азъ есмл лоза истинная, й отецъ
мон д4лателл естл. 2 БсдкК рбзгіё, іѵ
мн'4 не твордір^ю плода, йзмстъ и;
й всдкі, твордірЬ'ю плодъ, атревйтъ
й, да множайшій плодъ принесётъ,
з Оучкі вы чисти естё за слово, еже
глаголавъ вамъ. < Будите во ми'4, й
азъ въ васъ. ІАкожс розга не можетъ
плода сотворити ш сек'4, аціе не ведетъ
на лоз'4; такш н въі, аіре во мн'4 не
прсв^дете. /Азъ е-смл лоза, вы же рож-
діе; й иже сядетъ во мн'4, й азъ въ
нёмъ, той сотворитъ плодъ мнбгъ:
йкш везъ менё не можете творити
ничесшжс. в’Ліре кто во мн'4 не пре-
йдетъ, йзвёржетсд конъ, гакоже роз-
га, й йзсышетъ; й совирамтъ й й во
бгнл влагаютъ, й сгараетъ. 7ѵАіре
прев^дсте во мн'4, й глаголы мой въ
васъ прев^д^тъ; егшже аіре уберете,
просите, й ведетъ вамъ. 8 (Л) сёмъ
прослависд отецъ мой,да плодъ мнегъ
сотворитё, й ведете мои оученицы.
дѵЫкоже возлюби мд отецъ, й азъ
возлнвй)(ъ васъ; ведите въ лнвкимоёй.
10’Аіре запшв4ди мод соклмдетс, пре-
йдете въ лнввй моей: гакоже азъ за-
пшвіди отьца моегш совлюдб)(ъ, й
превываю въ ег.ш люввй. ЧІ Оід глаго-
лавъ вамъ, да радостл мод въ васъ
ведетъ й радостл ваша йспблнитсд.
ОідііігесІ Ьу <зОО5Іе
XII
ЯЗЫКЪ ДРЕВНЕ-СЛАВЯНСКІЙ.
ЗАпокѣдь моп: да люснте дроугъ дроу-
гл, пкоже къ^любихъ вы. 18 Больпіа
сен лювъке ннкътоже не нмать, да къто
доушж свою положить ;л дроугы свои,
п Вы дроузн мон іесте, лціе творите,
клико л?ъ запокѣдак вамъ. « ІЖже
не гааголк васъ ракъ: ракъ во не вѣсть,
уьто творить господь іего; вы же ре-
кохъ дроугы, пко вьсд, пже слышахъ
отъ отьца моіего, съка^аахъ вамъ. ’«Не
вы мене іцкьрасте, иъ д^ъ н^Бьрлхъ
вы, и положивъ вы, да н вы идете н
плодъ принесете, н плодъ вашь при-
сядетъ, да іегоже колнжьдо просите
отъ отьца въ имя моіе, дастъ вамъ.
П Си 3АПОВѢДАК ВАМЪ, ДА ЛЮБНТС
дроугъ дроугл. » Лціе миръ васъ нена-
видитъ; видите, пко мене пръжде васъ
въ^ненАвндъ. о Аціе отъ мнрл быстс
были, миръ оуво своіе любилъ бы; нъ
пкоже отъ мнрл нѣстс, иъ а^ъ н^бь-
рахъ вы отъ мнрл: сего рлдн ненави-
дитъ васъ миръ. 90 Помъннте слово,
іеже а^ъ рекохъ вамъ: нѣсть расъ ко-
лнн господа своіего. Лціе мене и^гъил-
шд, н вы нжденять; лціе слово мою
съблюдоша, и ваше съвлюдять. »' Иъ
СН КЬСА СЪТВОрАТЬ ВАМЪ ?А НМЛ МО№,
ПКО не ВѢДАТЬ ПОСЪЛЛВЪШААГО МА.
» Лціе не быхъ прншълъ и глаголалъ
имъ, грѣха не быша имѣли : нынѣ же
вины не вмятъ о грѣсѣ своіемь. за Не-
навндаи мене, и отьца моего ненлкн-
днть. м Лціе дѣлъ не быхъ сътворнлъ
въ ннхъ, нхъ же ннкътоже инъ не съ-
ткори, грѣха не быша имѣли: нынѣ же
н вндѣпіа, н къ^ненАВИдѣША н мене, и
отьца моіего. « Нъ дасъбждстьса сло-
во пнсдноіе въ законѣ нхъ, пко къ^не-1
|2 О7д ?ста запокідА мод: да лювите
др^гъ др?га, акоже возлюбивъ вй.
(з Бблдши сед лювкё никтбже йматд,
да кто дЯшК свой положитъ за др&ги
свод. 14 Ей др^зи мой ёсті, аціе тво-
ритё, елйка азъ заповѣдаю елмъ. і8 Не
ктом? васъ глаголю равй: акш расъ
не к^ста, что ткорйтъ господа ёгш;
васъ же реко^ъ др#ги, ако всд, аже
слмш4)(ъ сотъ бтца моегш, сказавъ
вамъ. 1в Не вй мене йзврсте, но азъ
йзвра^ъ васъ, й положивъ васъ, да
вй идете н плодъ принесёте й плбдъ
вашъ прек^детъ, да ёгшже аціе про-
сите штъ бтца во ймд моё, дастъ
вамъ, |7 О іа заповѣдаю камъ, да
лювите дрХгъ др?га. 18 Аціе міръ
васъ ненавидитъ; ведите, акш мене
прежде васъ козненавйді. )д Аціе
штъ міра вйсте были, міръ оувш своё
любилъ бы; акоже штъ міра н4сте, но
азъ нзвра^ъ вй штъ міра: сегш ради
ненавидитъ касъ міръ. м Поминайте
слово, ёже азъ р^Х*1 Б^мъ: н^стлравъ
колій господа своегіЬ. Аціе мені йз-
гнаша,' и васъ йзжси^тъ; аціе слово
моі соклюдбша, й каше соблюдетъ.
21 Но сід всд твордтъ вамъ за ймд
моі, акш не к4ддтъ послакшагш-мд.
22ѵЛціе не бй^ъ пришелъ й глаголалъ
имъ, гр4)(а не БЙша нміли: нйиі же
йзвиненід не йм^тъ ш гріс^ своёмъ.
здНенакйддймсн^й 6тцА моегбненави-
дитъ. л^Аціе ділъ не кй)(ъ сотво-
рилъ въ нй^ъ, й^же инъ никтбже со-
творй, грі^а не вйша йм-Ели: ныніже
й вйдіша, й возненавйдіша менё, н
бтца моего. 25 Но да ск^детсд слово,
писанное въ закбні й)(ъ, акш возне-
□ідііігесі Ьу <зОО5Іе
ЯЗЫКЪ ДРЕВНЕ-СЛАВЯНСКІЙ.
XIII
НАКНДЪША МА БЕ^ОуМА. «6 ІбгДА ЖЕ прн-
деть Параклитъ, югоже а^ъ посълю
камъ отъ отьца, двухъ нстнньнъін,
иже отъ о ты, а исходить, тъ съкъдъ-
тЕдьствоуіеть о иъни; и и въі же съвъ-
ДЪТЕЛЬСТВОуіСТЕ, ПКО НСЪКОНИ СЪ МЪНОІУ
ІЕСТЕ.
накйдѣша ма тУие. 6гд<і же прій-
детъ Оутѣшителл, егожс азъ послю
вамъ отъ отца, духъ истины, иже
іѵгъ отца исходитъ, той свидѣтелл-
СТвУеТЪ о мн'4; 27 И ВЫ же СВИдѢ-
теллствУете, пікш искони со мнбю
Бстё.
Матѳея глава 26.
і Н въість, іегда съконьѵа Нісоус
вьсп словеса си, реѵе оутеинкомъ сво-
имъ: 3 КН сто, ПКО по дъвок дьноу
ПАСХА БУДЕТЪ, И СЫНЪ УЛОВЪѵьскъін при-
данъ будетъ на пропдтнге. 8 Тогда
СЪБЬрАШАСА архиерсн И КЪННЖЬННІ|Н и
старьцн людьстни на дворъ лрхнереокъ,
НАрнцАЮМААГо Каніафа, < и съвы|іаша
СА, ДА НіеоуСА нмуть льстнк и оукнкть
и. 8 Гааголааху же: Нъ не въ прлздь-
ННКЪ, ДА НЕ МЪЛЪБА БУДЕТЪ въ людьхъ.
в Ніеоусоу же бы къ шоу въ Кнодннн,
въдомоу Симона прокаженааго, 7 при-
ступи кънгемоу жена нмуцін алавастръ
мурд ДРАГА, И ВЪ^ЛНП НА ГЛАВУ №МОу
ВЪ^ЛЕЖАЦІОУ. 8 КНДВВЪШЕ ЖЕ, ОуѴЕННЦН
гего негодованій, глагоакціе: ѵесо ра-
ди гыбъль си? 9 МожаашЕ во се муро
продано быти на мъно^ъ, и дано быти
ннціинмъ. ю Рд^оумввъ же, Нкоус реѵе
нмъ: поуьто троудъі двіете женъ? дало
БО ДОБРО СЪДЪЛА О МЪН». ” КьСБГДА БО
ННЦІАШ СЪ С0Б0К НМЛАТЕ СЪ СОБОК, МЕНЕ
ЖЕ НЕ ВЬСЕГДА НМААТЕ. 19 Къ^ЛНПВЪШНП
БО МурО СЕ НА ТЪЛО МОЮ, НА ПОГрЕБЕННЮ
ма сътвори. 13 Лмнн ГЛАГОЛК ВАМЪ,
НДЕЖЕ АЦІЕ ПрОПОВЪДАНО БУДЕТЪ БВАН-
ГЕЛНЮ СЕ ВЪ ВЬСЕМЬ МИр», ЕЪ^ГЛАГОЛЮТЬ
СА И ЮЖЕ СЪТВОрН СН, ВЪ ПАМАТЬ ЮШ.
и Тогда ніпъдъ іедннъ отъ обок на
, И быста, егда сконча Іисусъ ксХ
словеса сід, речё оученикшмъ своимъ:
а вѣете, га ко, по двои дни пасха ве-
детъ, й Сынъ человѣческій преданъ
вУдетъ нл пропдтіе. а Тогда соврХ-
шасд архіерёе й кнйжницы й старцы
людстіи во дворъ архіереовъ, глаголе-
маго, Каіафы, 4 й совіціаша, да
Іисуса лестію имКтъ й оу-віютъ.
5 Глагола^ же: но не къ праздникъ,
да не молва ведетъ въ людсхъ.
в Іисусѣ же кывшік въ Би<е>ан1и,
къ домК Оімшна прокажённаго,, ; при-
ступи къ нсмУ жена, сткланицУ мгра
нмУіри многоцѣннаго,, й козликашс
на гдакУ его, козлежацеа. 8 Ейдѣкшс
же, оумницы ёго> негодокаша, гла-
голюціе: чесо ради гйвелл сід выста?
9 ЛІожаше ко сіе мгро проданб выти
на мнозі, й датисА нйірымъ. Іо Ра-
зумѣвъ же, Іисусъ рехё ймъ: чтотрУж-
даете женУ? дѣло во довро содѣла о,
ми'ѣ. и Всегда во нЙціыа йматс съ
совою, менё же не всегда ймате. 12 Боз-
лІАБши ко сід мгро сіё на тѣло моё,
на погревснк ма сотвори. |8 Амйнл
глаголю вамъ: йдѣже аціе проповѣдано
вУдетъ ёгангеліе сіе во всёмъ мірѣ, ре-
мтса й еже сотворй сід, къ па'мд’га ед.
14 Тогда шёдъ единъ о/тъ йжоюиа-
□ідііігесі Ьу <зОО5Іе
XIV
ЯЗЫКЪ ДРЕВНЕ-СЛАВЯНСКІЙ.
дссдте, нарнцаісмън Нюдл Нскарноть-
скъін, къ дрхнсреомъ, реѵе: ѵьто хо-
ціете ми дати, и щъ вамъ пръдамь и?
Они же иоставниіА іемоу трндесдте
съреврьннкъ. <в Н отътолн нскаашс ПО-
ДОБЬИ! връмснб, ДА НчПрАДАСТЬ.
п Къ пьрвъін же дьнь опръснъкъ
пріістжпншА оуѵеннцн КЪ НіеоусОКМ,
гллголюціе іемоу: къде хоціешн, оуго-
товАіемъ теки ъстн пасха? Онъ же ре-
ѵе: 18 идите въ грАДъ къ іеднномоу н
рьцъте іемоу: оуѵнтель гллголіеть: връ-
ма моіе влн^ъ іесть; оу теве сътворж
пасха съоуѵеннкъі свонмн. о Н сътво-
рниіА оуѵеннцн, акоже повелъ нмъ
Ніеоус, ОуГОТОВАША ПАСХА. 90 Кеѵероу
же въівъиіоу, въ^леже съ овама на де-
сатс оуѵеннкомл.21 Н, «ДАціемъ нмъ,
реѵе: дмнн гллголіж вамъ, іако іедннъ
ОТЪ ВАСЪ ПрІіДДСТЬ МА. 92 Н СКрЪБАЦІС
;ъло, наѵаша глаголати іемоу іедннъ
къжьдо ихъ: еда а^ъ іесмь, Господи?
9і Онъ же, отъвъціавъ, реѵе: омоѵнвъін
СЪМЪНОІХ ВЪ СОЛИЛО рАКА, ТЪ МА ПрЦ-
дасть. 9« Сынъ же ѵлокъѵьскъін ндеть,
акоже іесть писано о ніемь*, лютъ же
ѵловъкоу томоу, нмьже сынъ ѵловъѵь-
скъін пръдаіетьсА! довръіе іемоу бъі
было, аціе бъі не родилъ са ѵловъкъ тъ.
99 Отъвъціавъ же Нюда, придави іего,
реѵе: еда а^ъ іесмь, раввн? Глагола іемоу:
тъі реѵе.
96 Ѣдацісмъ же нмъ, прннмъ Ніеоус
ХЛЪБЪ II, БЛАГОСЛОВИВЪ И, ПрЪЛОМИ, И
даааше оуѵенНкомъ своимъ, и реѵе:
прннмъте и идите; се іесть тъло моіе.
97 н, Прннмъ ѴАІПА, ХВАЛА ВЪЗДАВЪ,
дасть нмъ, глагола: пннте отъ ніе» вьсн;
98 се іесть кръвь моа новааго ^авъта,
деедтс, глаголемый Пдл Ісклріштскій,
ко лр^іерешмъ, І3речі: что ми уберете
дати, й азъ вамъ предамъ его? (А)нй
же постакиша емЦ трйдссдта ерівре-
никъ. Ів И алголѣ йскаше оудбвна
врсмсне, да ёгб предастъ.
п Бъ первый же де іл ѵ&прѣенбчнын
пристЬ'пйша оученицлі ко Іисусѣ, гла-
гслиірс емй: гдѣ )(6іреши, ©уготова-
емъ ти гасти пас^Х ? )8 *0нъ же речё:
идите во градъ ко онсицѣ й рцыте
ем?>: оучителл глаголетъ: кремд моё
близъ ёстл; оу тевё сотвори пас^І
со оученикй моими. 19 И сотвориша
сученицы, гакоже покслѣ имъ Іисусъ,
и о ут ото каша пас^#. ж Вечерѣ же
блівш^, возлежАше со і&вѣманадеедте
оучсникбма. 21 И, йд^іримъ ймъ,рече:
амйнл глаголи вамъ, гакш ёдйнъ цггъ
васъ предастъ мд. и II скорБДірс зілш,
начата глаголати ёмК ёдйнъ кійждо
й)[ъ: еда азъ ёсмл, Господи? 23''0нъ
же, штк4фавъ,речё:шмочйклій со мнби
къ солйло р^кК, тбй мд предастъ.
м Оынъ оукш человѣческій идетъ,
гакоже ёстл писано о> немъ; горе же
человѣкѣ томй, ймже Оынъ человѣ-
ческій предастсд! докрб бы было емХ,
аіре не бы родйлсл человѣкъ тбй.
25 Шткѣіракъ же І#да, предали егб,
речё: еда азъ есмл, раккі? Глагола ем$:
ты реклъ есй.
26ѵПдХірлімъ же имъ, пріемъ Іисусъ
)(лѢбъ , й, Благословйкъ, преломи , й
дадше оученикшмъ, й речё: пр'іимйте,
идйтс; с’іеёстл тѣло мое. ЭТН, пріемъ
чаш^, й увал? воздакъ, дадё имъ,
глагблд: пійтс іѵтъ нед вей; 28 с'ід во
ёстл крова мод нокагіѵ завѣта, гаже
□ідііігесі Ьу <зОО5Іе
ЯЗЫКЪ ДРЕВНЕ-СЛАВЯНСКІЙ.
XV
прОАНВДіеМАП мъногъі , къ остдвліе-
нніе гръхокъ. 29 Глдголк же вамъ, пко
не имаамъ пнтн оуже отъ сего плода
ло^ьнааго до того дьне, іегдл н пнк
съ вами новъ къ цъелрьствнн отьца мо-
іего. ж> II? къспѣкъше, и^идоша къ горж
блеоньскж. зі Тогда глагола нмъ Нкоус:
ВЬСН ВЪІ СЪБЛА^ННТС СА о мънъ къ снк
ноціь: писано ко іесть: порлжж пастъі-
рп, И ра^НДЖТЬ СА ОВЬЦА СТАДА. 32 По
къскрьсновеннн же моіемь вдрк въі
въ Гллнлен. зз Отъкъцілкъ же Петръ ре-
ѵе іемоу: лціе и вьсн събла^нать са о
текъ, а;ъ йнколнже не съблажнк са.
зз Реѵе же іемоу Нкоус: лмнн глдголк
текъ, пко въ снк ноціь, пръжде длже
коуръ НС ВЪ7,ГЛАСИТЬ, Три КрАТЪІ отъкьр-
жешн са мене. »’ Глагола іемоу Петръ:
лціе мн са прнлоуѵнть съ тобок оум-
рътн, не отъвьргж са теве. Тлкожде н
вьсн оутеннцн рскошд.
зв Тогда прнде съ ннмн Ніеоус въ
кьсь, НАрНЦАІ€МЖЮ Геденмлннн, н гла-
гола оутеннкомъ: слдите тоу, донь-
деже шъдъ помолю са тамо. з? Н
понмъ Петра н оба сына Зекедео-
КА, НАѴАТЪ ТЖЖНТН П СКЪрБЪТН. 38 ТОГ-
ДА ГЛАГОЛА НМЪ Ніеоус: ПрНСКЪрБЬНА
іесть доушл моп до съмьртн; пожндъте
сьде н въднте съ мънок. зэ Н пръшьдъ
МАЛО, ПАД6 ННЦЬ, МОЛПСА Н ГЛАГОЛА:
отъѵе мон! лціе въ^можьно іесть, дл мп-
мондеть отъ мене ѵліпл сн: облѵс не
пкоже а;ъ хоціж , нъ пкоже тъі. «о ||
къстлвъ отъ молнтвъі, прнде къ оуѵс-
НИКОМЪ Н оврите » СЪПАЦІА, Н ГЛАГОЛА
Спмоноу Петроу: тако лн не къг.можете
геднного ѵлсл бъдътн съ мънок? <і Къдн-
те п молите са, да не вънндсте къ ил-
за мншгіа изливаема, во шстаклёніе
грі^шкъ. ю Глаголи же вамъ, акш не
имамъ пити штныні штъ сегш плода
лбзнагш до дні тогій, егда ? пій съ
вами ново во царствіи отца моегш.
зо И, восп^вше, йзыдбша въ гбр&
блешнск^. 8|Тогда глагола имъ Іисусъ:
вей вы соклазнитёсА сб мн'і къ нбцга
сій; писано ко есть: пораж?> пасты-
рА, й разьідКтсА овцы стада. 82 По
воскресеніи же моёмъ карай кы къ
ГалТлёи. зз Штвіціавъ же Пётръ речё
Ы': аціе й кей соклазнатсА ш тек'і,
азъ никогда же совлажнйсА. 34 Гете
ем# Іисусъ: амина глаголи тек4, акш
къ сій ноцга, прежде даже алёктшръ
не возгласитъ, трй кратьі шткёржеши-
са мені. ю Глагола ем? Пётръ : аціе
мй еста и оумрёти съ товои, не шт-
кёрг&сА текё.Такожде й вей сученицы
р4ша.
зз Тогда прійде съ ними Іисусъ къ
кёсл, нарицаемКи Гс<е<симаи1а, й гла-
гола оученикіімъ : сідйте т&, дбндс-
же шедъ помолйса тамш. „ И поёмъ
Петра й ока сына Зсксдёшка, начатъ
скоркѣти й тужити, зз Тогда глагола
имъ Іисусъ: прискбркна еста д^ша
моа до смёрти; пождите зд'і й кдй-
те со мнби. зз И прешёдъ малш, падё
на лиц'і скоемъ, моласа й глагола:
отче мой! аціе козможно естд, да
мимойдстъ штъмені чаша сіа: бваче
не акоже азъ н0 якоже ты.
40 И пришёдъ ко оученикшмъ, й шк-
рііте й)(ъ спаціи^ъ, й глагола Петрб-
ки: такш ли не козмогбете едйнагш
часА покд>йти со мной? 4| Бдите й
молйтесА, да не кнйдетс къ напаста:
□ідііігесі Ьу кзообіе
XVI
ЯЗЫКЪ ДРЕВНЕ-СЛАВЯНСКІЙ.
пастъ: доухъ ко ісстъ къдръ, а плътъ
немоірьнА. Пакъі, кътороіе шьдъ, по-
молн са, гллгода: отьѵе мон! дціе не мо-
жетъ сн ѵдшд мнмонтн отъ мене, мре
не пни іеш, бждн вола твоп! <’ Н ирн-
іпъдъ, пакъі оврѣтс іа съпдцід; бѣстс
бо нмъ оѵн от' гъѵснѣ.« Н оставивъ іа,
пакы шъдъ, помолн са третнюіс, тожде
слово рскъ. « Тогда прнде къ оуѵенн-
комъ своимъ и глагола нмъ: съпите
проѵею н поѵнвантс; се прНБЛнжи сд
ѴАСЪ, И СЫНЪ УЛОВѢѴЬСКЪІН прѣДАІСТЬ
СА ВЪ р*І|Ѣ ГрѣШНЪІНХЪ. << КъСТАНѢТС,
ндѣмъ: се прнклнжн са прѣдлдн мд.
« Н, іеціе глдголиціоу іемоу, се Нюдл,
іедннъ отъ обои на деедте, прнде, и съ
нимъ народъ мъногъ съ оржжнн и дръ-
колъмн, отъ дрхнерен и стАръць людъ-
екынхъ. « Преданіи же іего дастъ нмъ
фіАменніе,глагола: іегоже аціе лобъжж,
тъ іестъ, нмъте іего.« Н, абнк прнетжилъ
къ Нісоусовн, реѵе іемоу: рддоунсд,
рлввн! н облобъца и. «> Нісоус же реѵе
іемоу: Дроуже, на ніеже іесн прншълъ?
Тогда же, прнетжпльше, къ^ложніид рж-
ЦѢ НА НіСОусА Н ЫП11А №ГО. »’ Н СС ЮДИНЪ
отъ ежцінхъ съ Нісоусъмъ, простъръ
ржкж, н н^влѣѵс ножъ свон, н оуддръ
рАБА АрхнерсовА, и оурѣ^А іемоу оухо.
в» Тогда глагола іемоу Нісоус: въ^врдтн
ножъ твон въ своіе мѣсто; вьсн бо прн-
нмъшен ножъ, ножемъ погъібнжтъ.
Л8 Нлн мьннтъ тн сдъ ако не могж оумо-
ЛНТН ОтЫ|А моіего, Н ПРИСТАВИТЬ мънѣ
вдціе нежели 12 легеонл Ангелъ? в<Кд-
КО оуко СЪБЖДЖТЬ СА КЪННГЪІ, ПКО ТАКО
подОБААіие бъітн? Къ тъ ѵасъ реѵе
Нкоус нлродомъ: ако н на рд^БОИнн-
оукиі ьбдръ, плбтл же немоці-
нл. „ Паки, вторйцен шедъ, помолйса,
глагола: <5тче мой! аціе не можетъ
сіА чішд ллимонтй а/гь меиё, аціе не
ПІЙ ік, Б#ДИ БОЛА ТВОА! 43 И ПрИ-
шёдъ, &вр4тс йуъ паки спаціи^ѣ: б4-
ста бо имъ или Лтагот4ні. 4| Н
Лггаклл й)[ѣ, ішдѣ паки, помолиса
т^тйцею, тожде слоло ^кѣ. <в Тогда
прійде ко еу'іеникѵЬмг слоимъ й гла-
гола ймѣ: спите прочее й почивайте;
се П|иблЙжиса часъі и Сынѣ человѣ-
ческій предаетсА въ рХки грѣшиикіѵлъ.
4в Бсстаните, идемъ: сё приБлйжисд
преддАЙ ллА.
47 И, ёфё ёмЯ глагблиці^, её Ида,
единъ аггь бвоинадесАте, прійде, й
съ нимъ народъ многъ съ оружіемъ
и дрекблми, отъ архіерей и старецъ
людскимъ. 43 ПредлАЙ же его дадё
ймъ знаменіе, глагола: ёгб же аціе
ловжУ, той ?стд: ймйте егб. <9 И,
лкіе пристХплл ко Іисусоки, речё: ра-
д^йса, ракві! й шклОБЫза ёгб. м Іи-
сусъ же рече ём8>: дрХже, на сіе
ли пришёлъ ёсй? Тогда, прист&пллше,
козложйша на Іисуса й гаша
егб. 5І И сё едйнъ іѵть с^ціи^ъ со
Іисусомъ, простеръ р#кК, йзклечё ножъ
сбой, й оуддри рака архіереова, й оу-
р^за ём# оуко. и ТогдЛ глагола ёмЯ
Іисусъ: возврати ножъ твой въ мѣ-
сто ёгш; вей во пріемшіи ножъ, но-
жёмъ ПОГИБНЕТЪ. ю Или МНЙТСА тй,
гакш не могЯ имнѣ осмолити отца
моего, й представитъ мй вАірше иёже
двднадесАтс легешна ангелъ? м Какш
оу’ко сбХл^тса писан'ІА, йкш такш
ПОДОБАІТЪ выти? 58 Бъ той часъ речі
□ідііігесі Ьу
ЯЗЫКЪ ДРЕВНЕ-СЛАВЯНСКІИ.
ка лн н^ндосте съ оржжнн н дрькольмн
жтн мд? по кьса дьнн при васъ са-
дкахъ къ цьркъвн, оуѵд, н не шсте ме-
нс. к Се же вьсе высть, да събждлть са
къннгы пророуьскъііА. Тогда оутеннцн
кьсн, остаклыііс н, вкжашл.
57 Онн же, нмъіпс Ніеоусл, ксдоша
къ Канпфъ архнереокн, ндеже къна^н
н старьцн людьсцн съБьрашдсд.м Петръ
же ндъаше по ніемь нздмете до двора
архнерсова; н, въіпьдъ жтрь, съдъашс
съ слоуглмн, вндътн коньтннж. »э Лр-
хнерен же н старыін н съкоръ вьсь
нскаахд лъжа съвъдътсльства наНкоуса,
пко да оувнжть н, во н не оврътошд.
Н мъногомъ дъжсмъ съвъдктблкмъ
прнст&пльшемъ, н не оврътошд. По-
слъдь же прнстжпльша дъва лъжа
съвкдътелп, рекоста: сь реѵе: ві мо-
та разорити цьркъвь божнж н трьмн
дьньмн свдъдатн ж. в« Н, въставъ, ар*
хнерен реѵе іемоу: ннтссоже лн отъ-
въіраваіешн, ѵьто сн на та съккдъ-
тельствоуктъ ? ю Ніеоус же млъѵаа-
ше. НуОтъиціакъ, архнерен реѵе іемоу:
^аклннак тд Богомъ жнкынмъ, да ре*
теши намъ, аціе ты ксн Христосъ, сынъ
Божнн. в« Глагола іемоу Ніеоус: ты рсте;
овате глаголж вамъ: отъсслъ оу^ьрнтн
сына тлов«тьскадго,скдАіпта о деенжж
силы н нджціа на окладахъ невесь-
нынхъ. ш Тогда архнерен растьр;а рн-
уы евріа, глагохп, пко хоулж реѵе; ѵьто
кціе трквоуіетс съккдитбль? Се нын*
слышасте хоулж іего. « Уьто са вамъ
мьинть? Онн же, отъвкціавъше, рекошд:
повнньнъ съмьртн іесть. « Тогда ;апль-
вашд лице іемоу н пакости іемоу д«-
хѵп
Іисусъ народамъ: гакш иаразвойника
ли йзыдбете брУжіемъ й дрскблми
гати мд? по бсд дни при васъ еѣдѣх»,
оуча въ церкви, й не гасте менё. Сё
же всё высть, да сбУдУтсд писан'ід
прОршчсскад. Тогда оученицы вей,
шетавльше егб, вѣжаша.
п Ббини же, емше Іисуса, ведбша
къ Каіафѣ аруіереови, йдіжс кнйжни-
цм й старцы соврашасд. м Петръ же
йддше по немъ издалеча до дворА ар-
хіереова; й, вшедъ вн^тра, сіддшс со
слогами, вйдіти кончйнЬ'. в9 Лрх*(Ив
же й старцы й сонмъ весл йска^^ ЛЖ{~
свидѣтельства на Іисуса, гакл да оу-
в1мтъ.егб, вой не&врѣтах^. И мно-
гимъ лжесвидѣтелемъ прист^плд-
шымъ, не Аврѣтоша. Пбслѣжде же
пристКпйвше два лжесвидѣтелд, в1 рѣ-
ша: сей речі: мог?> разорити церковь
Божіи й тремй денми . создати А.
63 И, воставъ, архіерей рече ем?: ниче-
сѵмже ли штвѣціаваеши, что сіи на
тд свидѣтельствуютъ? ю Іисусъ же
молчашс. И, штвѣціавъ, архіерей речі
ёмУ: заклинаю тд Богомъ живымъ,
да речіши намъ, аціе ты еей Хрис-
тосъ, Сынъ Божій. ы Гілгбьл ёмУ
Іисусъ: тй ріклъ ёсй; бкаче глаголю
вамъ: штселѣ оузритс Сына человѣ-
ческаго, сѣддціа шдеснУю силы й грд-
дУціа на <5клац<хъ нскёсныхъ. ш Тог-
да архіерій растерза ризы свод, глаго-
ла, гакш х^А^ глагола; чтб ецГе трё-
кУемъ свидѣтелей? сё нынѣ слышасте
хУлУ бгіі». вв Чтб вамъ мнйтсд?’Онй
же, аггвѣціавше,рѣша: повиненъ есть
смерти. т Тогда заплсваша лице
ёгіЬ й пакшсти ёмУ дѣдхУ; 6в”и же
ОідііігесІ Ьу Ьоо5Іе
хѵш
ЯЗЫКЪ ДРЕВНЕ-СЛАВЯНСКІЙ.
пша; в» овн же %л ланнтх оударншл н,
глягоикціе: прорьцн н амъ, Хрнетс, къто
іесть оударнн тд?
«• Петръ же вънъ съдъашс на дворъ;
н прнстжпн къ ніемоу іеднна равынн,
глаголікцін: н ты въ съ Нісоусомь Галн-
ленскынмь.70 Онъ же отъврьжссА пръдъ
вьсъмн, глаголп: нсвъмь, ѵьто гллголіе-
шн. 7і Н, ншьдъшоу іемоу въ врата,
оу^ьръ н дроугап н глАгоха нмъ тоу:
н сь въ съ Нкоусъмь На^аранннъмь.
72 Н накы отъвьржесл съ кллтвок,
пко не ^наж тловъка. тз Не по мъногоу
же прнстжпльше стоіацінн, рекошл Пе-
тровн: въ истина н ты отъ нихъ іесн;
нво весъда твои пвъ Та творнть. и Тог-
да наѵАтъ ротнтн са н клатн, пко не
?наю тловъка. Н авніе коуръ въдоасн.
7в Н помднж Петръ глаголъ Нісоусовъ,
іеже рете іемоу, пко пръжде даже
коуръ не въ^гласнть, три краты отъвьр-
жешн сл менеі Н, ншьдъ вънъ, плака
сА горько.
за ланитѣ оудариша, м глагблюфе:
прорцы намъ Христе, кто есть оуда-
тА?
ю Пётръ же кн'і сідАШе во дворъ;
й приступи къ нем& едина рдвынА,
глаголюфи: й ты вылъ есй со Іису-
сомъ Галілейскимъ. 70”0нъ ж4 атвер-
жеса предъ всъми, глагола: не въмъ,
что глагёлеши. 7І Нзшёдш^ же ём&
ко вратамъ, еузръ его дрКгдА й
глаголд сХірымъ тамо>: й сей въ со
Іисусомъ Назаріемъ. 72 И паки ат-
вёрясесд съ к.латвом, яка не знаю че-
ловѣка. 78 По малі же пристКпйвше
стодфіи, ріша Петрбви: войстиннК
й ты отъ ни)[ъ есй; ибо весъда твод
іаві тд творитъ. пТогда начатъ ро-
тйтиса й клатиса, яка не знаю чело-
вѣка. И авіе пътела возгласи. 75 И
поман^ Пётръ глаголъ Іисусовъ, ре-
ченный ем$>, яка прежде даже пътела
не возгласитъ, три краты атвёржеши-
са мене. И, йзшёдъ конъ, плдклса
горька.
ОідііігесІ Ьу <зОО5Іе
ЯЗЫКЪ БОЛГАРСКІЙ *).
Матѳея глава 20.
, Царство небесно е подобно на человѣкъ домовитъ, конто излѣзе щомъ
съмнл; да наеме работницы за лозіе-то си; ,п като ся погоди съработницы-
тѣ по единъ пѣнязь на день, проводи гы на лозіе-то си. а И като излѣзе по
трп-тѣ часа, видѣ другы, че стояхл; на пазарь-тъ празни, 4 и тѣмъ рече:
идѣте и вы на лозіе-то, и каквото е праведно, ще ви дамъ. И тѣ отидохлч.-
5 Пакъ като излѣзе по шестъ-тѣхъ и по деветь-тѣхъ часа, стори такожде.
в А около единадесеть-тѣ часа като излѣзе, намѣри другы, че стоятъ праздни,
и казува имъ: защо стоите тука цѣлъ день праздни? 7 Казуватъ му: за-
щото никой ны не цѣни. Казува имъ: идѣте и вы на лозіе-то, и каквото е
праведно, ще земете. 8 Като станл; вечеръ, стопанинъ-тъ на лозіе-то казува
на настоятель-тъ си: повыкай работницы-тѣ и плати имъ заплатл-тл,
като захванешь отъ послѣдни-тѣ до пьрвы-тѣ. 9 И дойдохл; цѣненни-тѣ по
единадесеть-тѣ часа и зѣхл; по единъ пѣнязь. ,0 А като дойдохлч пьрви-тѣ,
мысляхъ си, че ще землѵгь повече; но и тѣ зѣхл по единъ пѣнязь. п И като
го зѣхл\, роптаях.Ѵч на,стопанинъ-тъ и казувахл;, 12 че тѣзи послѣдни-тѣ
единъ часъ работихл., и тѣхъ си направилъ равны съ насъ, конто прѣтег-
лихмы тяготи-тл; на день-тъ и пекъ-тъ. 1( А той отговори и рече едному
отъ тѣхъ: пріятелю, не тя обиждамъ; не ся ли погоди съ мене по единъ пѣ-
нязь? ,43еми си твое-то и иди си; искамъ да дамъ и на тогози послѣдній-тъ,
както и на тебе. І5Нѣмамъ ли власть да сторіж, което щъ, съсъ свое-то си?
Или око-то ти е лукаво, защото азъ сьмь благъ? 1в Така ще блдлѵгь послѣд-
ни-тѣ пьрви, и пьрви-тѣ послѣдни: защото мнозина слчзванни, а малцинасл
избранни.
*) Правописаніе болгарскаго изданія вполнѣ соотвѣтствуетъ нашей общеславянской
азбукѣ, а потому мы воспроизводимъ здѣсь только одинъ текстъ этого изданія. Оно напе-
чатано подъ заглавіемъ: <Новый Завѣтъ на Господа нашего Іисуса Христа, вѣрно и точно
приведенъ отъ первообразно-то». Цариградъ 1866.
2*
□ідііігесі Ьу
Соо^іе
XX ЯЗЫКЪ БОЛГАРСКІЙ.
„ И когато възлѣзуваше Іисусъ въ Іерусалимъ, зѣ въ пжгь-тъ двана-
десеть-тѣ ученицы на страна и рече имъ: )8 ето възлѣзувамы въ Іеруса-
лимъ, и Сынъ человѣческий ще бл\де прѣдаденъ на пьрвосвяіценницы-тѣ и
книжницы-тѣ, и ще го осадятъ на смьрть, ,9 и ще го прѣдадлтъ на языч-
ницы-тѣ да му ся поругаіжтъ, да го біжтъ и да го распнетъ; и въ третій
день ще въскрьсне.
20 Тогазь приступи при него на Зеведеевы-тѣ сынове майка имъ съсъ
сынове-тѣ си, та му ся кланяше и искаше нѣщо отъ него. 21 А той й рече:
какво ищешь? Казува му: речи, да сѣднжгъ тѣзи двама-та мои сынове
единъ отъ десно, а единъ отъ лѣво до тебе въ царство-то твое. и А Іисусъ
отвѣща и рече: не знаете, що искате. Можете ли да ніете чащк-ък,когжто
азъ има да ніж, и да ся крьстите съ крещеніе-то, съ което азъ ся крыца-
вамъ? Казуватъ му: можемъ. И казува имъ: мог^-тл^ чашл; ще шете, и
крыценіе-то, съ което ся азъ крыцавамъ, ще ся крьстите; а да сѣднете отъ
десно и отъ лѣво до мене, не е мое да дамъ, но на конто е приготвено отъ
Отца ми. м И като чухл\ десетима-та, вознегодовахл за двама-та братія.
•м А Іисусъ гы призова и рече: вы знаете, че господари-тѣ на народы-тѣ
господаруватъ надъ тѣхъ, и голѣмци-тѣ гы владѣетъ. к Бъ васъ обаче не
ще така да бл\де; но конто ище да блде голѣмецъ между васъ, нека блще
слуга вамъ; „ и конто ище да бл\де пьрвъ между васъ, нека ви бл\де рабъ:
м както Сынъ человѣческий не дойде, да му послужатъ, но да послужи, и
да даде животъ-тъ си откупъ за инозина.
м И като излѣзувахл отъ Іерихонъ, послѣдувахл. го народъ много.
ето двама слѣпци, конто сѣдѣхлч по край плѵгь-тъ, като чухж, че Іисусъ ми-
нува, извыкахл и казувахл: помилуй ны, Господи, Сыне Давидовъ! аі А
народъ-тъ имъ запрѣтяваше, да млькнжтъ; но тѣ по-силно выкахл и казу-
вахл;: помилуй ны, Господи, Сыне Давидовъ! м И «прѣ ся Іисусъ, та гы
повыка и рече: какво искате да ви сторгж? т Казуватъ му: Господи, да ся
отворитъ очи-тѣ ны! 34 А Іисусъ ся смили и приносна ся до очи-тѣ имъ; и
тутакси прогледахл; очи-тѣ имъ, и тръгнлчхл. подирѣ му.
ІОАННА ГЛАВА 15.
, Азъ сьмь-истинна-та лоза, и Отецъ ми е земледѣлецъ-тъ. а Бсяка едва
прачка въ мене, конто не приноси плодъ, отрѣзвагж; и всяка, що дава плодъ,
очистя ж, за да даде по-много плодъ. 8 Бы сега сте чисти заради слово-то,
кое-то ви говорихъ. ( Прѣблдѣте въ мене, и азъ въ васъ. Както лозена-та
прачка не може да принесе плодъ отъ само себе си, ако не прѣб/^де на
лозлі-тж, така нито вы, ако не прѣблчдете въ мене. в Азъ сьмь лоза-та, вы
прлччкы-тѣ; който прѣбл^два въ мене, и азъ въ него, той приноси плодъ
□ідііігесі Ьу <зОО5Іе
ЯЗЫКЪ БОЛГАРСКІЙ.
XXI
много: защото безъ мене не можете нищо да сторите. 6 Ако не прѣбл\де
нѣкой въ мене, исхвьрленъ быва вънъ, както лозена-та прачка, и изсъхнува;
*и събиратъ гы та гы кладетъ на огнь-тъ, и горятъ. 7 Ако прѣб^дете въ
мене, и думы-тѣ ми прѣбодктъ въ васъ; каквото ищете, ще просите, и ще
ви бл\де. 8 Бъ това ся прославя Отецъ ми, да принасяте много плодъ, и така
ще блеете мои ученици. 9 Както Отецъ възлюби мене, и азъ възлюбихъ
васъ; прѣбл\дѣте въ мо^-тл; любовь. 10 Ако дьржите мои-тѣ заповѣди, и
прѣблщете въ любовь-тл; ми: както сьмь азъ дьржалъ заповѣди-тѣ на Отца
си, и прѣблдвамъ въ неговлѵ-тж любовь. Това ви говорихъ, за да прѣб/кде
моя-та радость въ васъ и ваша-та радость да бл^де испълнена. 12 Тая е
моя-та заповѣдь: да имате любовь помежду си, както ви азъ възлюбихъ.
)3 Никой нѣма по-голѣмл любовь отъ тл^зи, щото да положи нѣкой дутк-тл;
си за пріятели-тѣ си. иВы сте ми пріятели, ако правите това, което ви азъ
заповѣдвамъ. 1К Не вы наричамъ вече рабы: защото рабъ-тъ не знае, що
прави господарь-тъ му; а васъ вы нарѣкохъ пріятели, защото всичко, що
чухъ отъ Огцаси, явихъ ви го. )вНеизбрахте вы мене, но азъ васъ избрахъ,
и поставихъ вы, да идете вы и да принесете плодъ, и плодъ-тъ ви да прѣ-
блчде, щото, каквото поискате отъ Отца въ мое име, да ви даде. 17 Това ви
заповѣдвамъ, да имате любовь единъ къмъ другъ. 18 Свѣтъ-тъ ако вы нена-
видя, знайте, че мене по-нанрѣдъ отъ васъ възненавидѣ. 19 Ако бѣхте отъ
свѣтъ-тъ, свѣтъ-тъ бы любилъ свое-то; а понеже не сте отъ свѣтъ-тъ, но
азъ вы избрахъ отъ свѣтъ-тъ, за това свѣтъ-тъ вы ненавиди. м Помните
слово-то, което ви азъ рѣкохъ: не е рабъ-тъ по-голѣмъ отъ господаря си.
Мене ако изгонихл., и васъ ще изгонятъ; ако сл\ дьржали слово-то ми, и
ваше-то ще дьржатъ. аі Но всичко това ще ви.сторятъ заради мое-то име,
защото не знаілтъ тогозь, който мя е проводилъ. 22 Ако не бѣхъ дошелъ п
не бѣхъ имъ говорилъ, грѣхъ не щѣхл> да иматъ: сега обаче за грѣхове-тѣ
си извиненіе нѣматъ. м Който ненавиди мене, и Отца ми ненавиди. 2( Ако
не бѣхъ сторилъ между тѣхъ дѣла-та, конто никой другъ не е сторилъ,
грѣхъ небыхл. имали: но сега видѣхл;, и възненавидѣхл; и мене, и Отца ми.
' 2з Но това быде, за да ся испълни писано-то въ законъ-тъ имъ слово: безъ
причина мя възненавидѣхл. 26 А когато дойде Утѣшитель-тъ, кого-то азъ
ще ви испратек отъ Отца, Духъ-тъ на пстинлі-тлч, който отъ Отца исходи,
. той ще свидѣтелствува за мене; эт но и вы свидѣтелствувате, защото отъ
начало сте съ мене.
Матѳея глава 26.
, И когато свьрши Іисусъ всичкы тѣзи думы, рече на ученицы-тѣ си:
а знаете че слѣдъ два дни ще бл\де пасха, и Сынъ человѣческый ще бл.де
ОідііігесІ Ьу <зОО5Іе
XXII
ЯЗЫКЪ БОЛГАРСКІЙ.
предаденъ на распятіе. , Тогази ся събрахл; пьрвосвященници-тѣ и книж-
ници-тѣ чИ старѣйшины-тѣ отъ народа въ дворъ-тъ на ньрвосвященника,
конто ся казуваше Каіафа, ( инаговорихл. ся да уловитъ Іисуса съ из-
мамл. и да го убііжгь. 5 Но думахХ: да не е въ праздникъ-тъ, за да не
стане мълва между народъ-тъ.
в А Іисусъ като бѣше въ Виѳаніек, въ домъ-тъ на Симона прокажен-
наго, 7 приступи при него жена, що имаше въ сл.дъ алавастренъ много
склшо миро, и възливаше го наглавж-та му, като бѣ сѣднллъ на трапеза-
тл< 8 А ученици-тѣ му, като видѣхл. това, възнегодовахл; и думахл»: за
какво тая пагуба? 9 Защото това миро можаше да ся продаде на голѣмл;
цѣнл\, и да ся раздаде на сиромаси-тѣ. ,0 Но Іисусъ позна това и рече имъ:
защо досаждате на жен/К-тл? защото добрд; работа стори на мене. 1( За-
щото сиромаси-тѣ всякога имате съсъ себе си, а мсне всякога нѣмате.
12 Защото тя като възлія това миро на тѣло-то ми, стори го за погребеніе-
то ми. и Истина; ви казувамъ: дѣто и да ся проповѣда това евангеліе по
всичкый-тъ свѣтъ, ще ся казува за неинъ споменъ и това, което тя стори.
и Тогази единъ отъ дванадесеть-тѣ, нарицаемый Іуда Искаріотскый,
отиде при пьрвосвященници-тѣ 15 и рече: какво ще ми дадете, и азъ ще ви
го прѣдамъ? И тѣ му прѣдложихл тридесеть сребьрници. 1в И отъ тогази
търсѣше благоврѣміе да го прѣдаде. <
„ И въ пьрвый-тъ день на праздникъ-тъ на бесквасны-тѣ хлѣбове дой-
дохл; ученици-тѣ при Іисуса и рекохАЧ му: дѣ ищешь да ти приготовимъ
да ядешь пасхл-тл;? И той рече: 18 идѣте въ градъ-тъ при еди кого си и
речѣте му: учитель-тъ казува: .врѣме-то ми е близу; у тебе ще напраіж
пасхА\-т^ съ ученицы-тѣ си. 19 И сторихл; ученици-тѣ, както имъ повелѣ
Іисусъ, и приготовихл; пасхл;-тл;. м И, когато станл; вечеръ, сѣднллъ бѣ
на трапезл;-тл; съ дванадесеть-тѣ. 21 И, като ядяха; тѣ, рече: истина; ви
казувамъ, че единъ отъ васъ ще мя прѣдаде. И тѣ, наскърбени тежко,
начнл.ХА; всякой единъ отъ тѣхъ да му казуватъ: да не бы да сьмь азъ,
Господи? зз А той отговори и рече: конто затопи съ мене ржкл;-тж си въ
блюдо-то, той ще ми прѣдаде. 24 Сынъ человѣческий отхожда, както е пи-
сано за него; а горко на тогози человѣка, чрѣзъ когото Сынъ человѣческый
ще блчде прѣдаденъ! добрѣ бы было на тогозь человѣка, ако да не бы ся
родилъ. 25 И отвѣща Іуда, конто го прѣдаде, и рече: да ли сьмь азъ, Учи-
телю? Казува му: ты рече.
2в И, когато ядяха;, зѣ Іисусъ хлѣбъ-тъ, и благослови и прѣломи го, и
даваше на ученицы-тѣ, и рече: земѣте, яждте; това е тѣло-то мое. 27 И зѣ
чашл.-тл;, и благодари, и даде имъ, и казуваше: № пійте отъ неек всичкы;
защото това е моя-та кръвь на новый-тъ завѣтъ, конто ся заради мнозина
ОідііігесІ Ьу <зОО5Іе
ЯЗЫКЪ БОЛГАРСКІЙ.
XX ПІ
излива за прощеніе на грѣхове-тѣ. и И казувамъ ви, че отъ сега на татъкъ
нѣма да піж отъ тойзи плодъ на лозу-ту до онзи день, когато го шек новъ
съ васъ въ царство-то на Отца моего. ж И, като испѢху пѣсень, нзлѢзоху
на гору-ту Елеонску. 31 Тогази казува имъ Іисусъ: всинца вы ще ся со-
блазните въ мене тузи нощь; защото е писано: ще порази пастырь-тъ, и
ще ся распръснуть овцы-тѣ на стадо-то. 32 А подиръ въскръсеніе-то си
ще вы прѣдварек въ Галилегж. А Петръ отговори и рече му: ако и всичкы
да ся соблазнятъ въ тебе, азъ никога нѣма да ся соблазна. м Рече му Іисусъ:
истину ти казувамъ, че въ тузи нощь, прѣди да попѣе пѣтель-тъ, трижды
ще ся отречешь отъ мене. 35 Казува му Петръ: ако стане нужда и да умру
съ тебе, нѣма дася отреку отъ тебе. Подобно рекоху и всичкы-тѣ ученица.
зв Тогази идува съ тѣхъ Іисусъ на едно мѣсто, което ся казуваше Гет-
симанія, и казува на ученици-тѣ: сѣдѣте тука, доклѣ иду тамъ да ся по-
мола. 3. И, като зѣ Петра и двама-та Заведеевы сынове, начну да скърби
и да тужи. зз Тогазь имъ казува: прискърбна е душа-та ми до смьрть; по-
стойте тука и будѣте будни съ мене. 39 И, като отиде малко на напрѣдъ,
надну на лице-то си, и моляше си и думаніе: Отче мой! ако е възможно,
нека мя замине тая чаша: не обаче както ищу азъ, но както ищешь ты.
м И идува при ученицы-тѣ, та гы намѣрва заспали, и казува на Петра:
така ли не можѣхте единъ часъ да постоите будни съ мене? 41 Будни будѣте
и молѣте ся, да не бы въ искушеніе да влѣзете. Духъ-тъ е бодръ, а плъть-та
немощна. 42 Пакъ отиде вторый путь, та ся помоли и думаше: Отче мой!
ако не е възможно тая чаша да замине отъ мене, безъ да вк пііж, нека буде
воля-та твоя! 43 И, като дойде, намѣрва гы пакъ заспали; защото очи-тѣ имъ
бѣху отегнулы. 44 И остави гы и отиде пакъ, и помоли ся третій путь и
рече исто-то слово. 45 Тогазь идува при ученицы-тѣ си и казува имъ: спѣте
отъ сега и почивайте; ето приближи часъ-тъ, и Сынъ человѣческий ся прѣ-
дава въруцѣ на грѣшницы. 4вСтанѣте, да идемъ: ето наближи тоизи, конто
мя прѣдава.
47 И, когато той още' говоряше, ето Іуда, единъ отъ дванадесеть-тѣ,
дойде, и съ него народъ много съ ножове и сопы, отъ пьрвосвященници-тѣ
‘и старѣйшины-тѣ на народъ-тъ. 43 А конто го прѣдаваше бѣше имъ далъ
знакъ и реклъ: когото -цѣлуну, той е, уловѣте го. 49 И, тутакси като при-
ступи при Іисуса, рече: радуйся, учителю! и цѣлуну го. А Іисусъ му
рече: пріятелю, защо си дошелъ? Тогазь приступиху, туриху руцѣ на
Іисуса и уловиху го. 51 И ето единъ отъ тѣзи, конто бѣху съ Іисуса, про-
стрѣ руку, измъкну ножъ-тъ си и удари слугу-ту на пьрвосвященникъ-ть..
и му отсѣче ухо-то. 52 Тогазь му казува Іисусъ: повьрни ножъ-тъ си на
мѣсто-то му; защото всичкы, конто хванутъ ножъ, отъ ножъщезагынутъ.
□ідііігесі Ьу <зОО5Іе
XXIV
ЯЗЫКЪ БОЛГАРСКІЙ.
53 Да ли мнишь, че немогл; сега да ся примоліж на Отца си, да ми прѣдстави
повече отъ дванадесеть легеона ангелы? м Но какъ ще ся сбл-длтъ писанія-
та, че това така трѣба да бл\де? к Въ него часъ рече Іисусъ на народъ-тъ:
както на разбойникъ ли излѣзохте съ ножове и соны да мя уловите? всякой
день сѣдяхъ при васъ та поучавахъ въ храмъ-тъ, и не мя уловихте. и Но
всичко това станж, за да ся сб-ъдлѵгъ писанія-та пророчески. Тогазь уче-
ници-тѣ оставихл; го всичкы и ся разбѣгахл.
57 А тѣзи, конто уловихж Іисуса, заведохл; го при КаіаФлч пьрвосвя-
щенника, дѣто ся събрахлк. книжници-тѣ и старѣйшины-тѣ. м А Петръ
вървѣше подирѣ му отъ далечь, до дворъ-тъ пьрвосвященниковъ; и, като
влѣзе влѵгрѣ, сѣдяше съсъ слугы-тѣ, да видя сетнинАч-тАЧ. и А пьрвосвя-
щенници-тѣ и старѣйшины-тѣ и всичкый-тъ съвѣтъ търсяхл; лъживо свидѣ-
телство противъ Іисуса, за да го убііжтъ, м и ненамѣрувахл. Ако и да на-
дойдоха; много лъжливи свидѣтели, не намѣрихл. Напоконъ дойдохач двама
лъжливи свидѣтели в1 и рекохл.: той каза: мога; да развала; храмъ-тъ
Божій и за три дни да го съзидіж пакъ. в2 И станл; пьрвосвященникъ-тъ и
рече му: не отговаряшь ли? какво свндѣтелствуватъ тѣзи вьрхути? А Іисусъ
мълчѣше. Отговоря пьрвосвященникъ-тъ и казува му: заклѣвамъ тя въ
Бога живаго, да ни кажешь, ако си ты Христосъ, Сынъ Божій? м Казува
му Іисусъ: ты рече; но кязувамъ ви: отъ сега ще видите Сына человѣче-
скаго че сѣди отдѣсно на сила;-та\ и че иде на облаци-тѣ небесны. То-
газь пьрвосвященникъ-тъ раздра дрехы-тѣ си и казуваше: богохулствува;
какв.у. още потрѣбл; имамы за свидѣтели? Етосега чухте негово-то богохул-
ство:.6в що мните вы? И тѣ отговорнхл; и рекохл;: повиненъ е на смьрть.
,;7 Тогази го заплюва.ХА. въ лице-то и го бъхтѣхл.; а другы му удрѣхл; плес-
ницы м и казувахл^: прорёчи ны, Христе, кой е що тя удари?
69 А Петръ сѣдяше вънъ на дворъ-тъ; и дойде при него една слугыня
и казуваше: и ты бѣше съсъ Іисуса Галилеанина. 70 А той ся отрече прѣдъ
всичкы-тѣ и говоряше: не знамъ, що казувашь. 71 И когато излѣзе той на
вратникъ-тъ, видѣ го друга и казува на тѣзи, конто бѣхл; тамъ: и тойзп бѣ
съсъ Іисуса Назарянина. 72 И пакъ ся отрѣче Петръ съ клѣтвж: не позна-
вамъ тогозь человѣка. 73 И слѣдъ малко пристАліихА\ тѣзи, конто стояха;
тамъ, и рекохл. на Петра: напстин/к и'ты си отъ тѣхъ; защото твое-то го-
воряніе тя изъявява. 74 Тогазь той начнА\ да проклѣва и да ся кълне: не знаія
тогозь человѣка. И тозь-часъ пѣтель-тъ попѣ. 75 И сномни Петръ рѣчь-тл;
на Іисуса, който бѣше му реклъ: прѣди да попѣе пѣтель-тъ, трижды ще ся
отречешь отъ мене. И излѣзе вънъ, и плана горко.
ОідііігесІ Ьу <зОО5Іе
ЯЗЫКЪ <ЗІ^Г»]БСІ<ІИ
Правописаніе Иука, Карад-
жича *).
Матѳея глава 20.
1 Царство небесно де као чов^ек
домаТіин, ко] и у ]утру рано изи!)е да
налима посленике у виноград сво]; 2 и
погодивши се с посленицима по грош
на дан, посла их у виноград сво]. 3 И,
изишавши у треііи сахат, вид]е друге
гд]е стсде на чарши^и беспослени, 4 и
н>има рече: идите и ви у мо] виноград,
и што буде право, даѣу вам. 5 И они
отидоше. И, опет изишавши у шести и
девети сахат, учини тако. 6 И, у ]еда-
наести сахат изишавши, на1)е друге
гд^е сто]е беспослени, и рече им: што
стоните овд]е вас дан беспослени?
. Рекоше му: нико нас не на]ми. Рече
им: идите и ви у мо] виноград, и што
буде право, примиЬете. 8 А кад би у
вече, рече господар од винограда к
приставу своіему: дозови посленике и
пода] им плату, почевши од пош.ъед-
н>и]ех до први]ех. ’9 И дошавши ко] и
су у іеданаести сахат на]м.ъени, при-
мите по грош. 10 А кад доі)оше први,
Общеславянская азбука.
Матѳея глава 20.
1 Царство небесно е као човѣкъ
домаТіинъ, кой у ютру рано изи^е да
найма посленике у виноградъ свой; 2и
погодивши се съ посленицима по грошъ
на данъ, посла ихъ у виноградъ свой.
3 И, изишавши у треііи сахатъ, видѣ
друге гдѣ стое на чаршій беспослени,
4и нйма рече: идите и ви у мой вино-
градъ, и што буде право, даѣу вамъ.
Б И онп отидоше. И, опетъ изишавши
у шести и девети сахатъ, учини тако.
в И, у еданаести сахатъ изишавши, на1)е
друге гдѣ стое беспослени, и рече имъ:
што стойте овдѣ васъ данъ беспосле-
ни? - Рекоше му: нико насъ не найми.
Рече имъ: идите и ви у мой виноградъ,
и што буде право, примиѣете. 8 А надъ
би у Вече, рече господаръ одъ винограда
къ приставу своему: дозови посленике
и подай имъ плату, почевши одъ пош-
леднихъ до първихъ. 9 И дошавши кой
су у еданаести сахатъ наймлени, при-
мите по грошъ. 10 А кадъ до!)оше
*) По изданію: Нови Зав^ет Господа нашега Исуса Христа, превео Вук СтеФ. КарациЬ.
1867. у Пешти.
□ідііі эу <зОО5Іе
XXVI
ЯЗЫКЪ СЕРБСКІЙ.
мцш.ъаху, да Ііе више примите; и при-
мите и они по грош. н И примявши,
викаху на господара, 12 говореіш: ови
пош.ъедіьи іедан сахат радише, и из-
Іедначи их с нама, ко]и смо се читав
дан мучили и гордели. м А он, одгова-
раіуііи, рече ^едноме од н>их: пріуате-
.ъу, ]а теби не чиним криво; шуеси ли
погодно са мном по грош? 14 Узми
свсде па иди; а ]а хоііу и овоме попі-
.ъедіьему да дам, као и теби. 15 Или
зар да нидесам властан у сводему чи-
нити, шта хоііу? Зар де око тводе зло,
што сам да добар? 1в Тако Ііе бити
пошл>едн>и први, и први пошл>едн>и:
дер де много званидех, а мало избра-
нидех.
17Ипошавши Исус у Дерусалим, узе
на само дванаест ученика на путу и
рече им: 18 ево идемо у Дерусалим, и
Син човдечид биііе предай главарима
свештеничкидем и кн>ижевницима, и
осудите га на смрт, 19 и предаііе
га незнабошцима, да му се ругаду,
и да га биду, и разапну; и треііи дан
устаііе.
м Тада приступи к жему мати си-
нова Зеведедевидех са сводидем сино-
вима, клан>адуІіи му се и молеііи га за
нетто. 2і А он дод рече: шта хоііеш?
Рече му: заповдеди да сдеду ова мода
два сина дедан с десне стране теби, а
дедан с лидеве стране теби у царству
тводему. 22 АИсус, одговарадуііи, рече:
незнате, шта иштете. Можете ли пити
чашу, коду Тіу да пити, и крстити се
крштен>м, кодидем се да крстим? Реко-
ше му: можемо. 2з И рече им: чашу
дакле моду испиііете, и крстиііете се
първи, мишляху, да Тіе више примити;
и примити и они по грошъ. п И пря-
мивши, викаху на господара, 12 говоре-
Ііи: ови пошледнй сданъ сахатъ ради-
ше, и изъедначи ихъ съ нама, кой смо
се читавъ данъ мучили и горѣли. 18 А
онъ, одговараюііи, рече едноме одъ
нихъ: пріятелю, я теби не чинимъ криво;
нѣси ли погодіо са мномъ по грошъ?
м Узми свое па иди; а я хоііу и овоме
пошледнему да дамъ, као и теби. 15Или
заръ я нѣсамъ властанъ у своему чи-
нити, шта хоііу? Заръ е око твое зло,
што самъ я добаръ? 1в Тако Ііе бити
пошледнй първи, и първи пошледнй:
еръ е много званихъ, а мало избра-
нихъ.
17 И пошавши Исусъ у Ерусалимъ,
узе на само дванаестъ ученика на пу-
ту и рече имъ: 18 ево идемо у Еру-
салимъ, и Синъ човѣчій биііе преданъ
главарима свештеничкимъ и книжев-
ницима, и осудите га на смъртъ, 19 и
предаііе га незнабожцима, да му се ру-
гаю, и да га бію, и разапну; и треііи
данъ устаііе.
20 Тада приступи къ нему мати си-
нова Зеведеевихъ са своймъ синовпма,
кланяюііи му се и молеііи га за нетто.
21А онъ юй рече: шта хоііешъ? Рече
му: заповѣди да сѣду ова моя два си-
на сданъ съ десне стране Теби, а сданъ
съ лѣве стране теби у царству твоему.
22 А Исусъ, одговараюііи, рече: не зна-
те, шта иштете. Можете ли пити чашу,
кою Ііу я пити, и кърстити се кърште-
немъ, коймъ се я кърстимъ? Рекоше
му: можемо. ЙИ рече имъ: чашу
дакле мою испиііете, и кърстиііете се
□ідііігесі Ьу <зОО5Іе
ЯЗЫКЪ СЕРБСКІЙ.
ХХѴП
крштеіьем, ко]И]ем се да крстим; али
да сведете с десне страна мени и с ли-
]еве, не могу ]а дати, него коме ]е
уготовио Отац мод. гі И кад чуше
осталщех десет ученика, расрдише
се на та два брата. 25'АИсус, дозвав-
ши их, рече: знате,дакнезови народни
заповщедаіу народу, и поглавариупра-
вьазу н>им. г, Али ме!)у вама да не
буде тако; него ко]и хойе да буде вейи
ме!)у вама, да вам служи; 27 и ко]и
хойе мейу вама да буде нрви, да вам
буде слуга: № као што ни Син чов]е-
чи] ни)е дошао да му служе, него да
служи и да душу своіу у откуп да за
многе.
м И кад ]е излазио из Іерихона,
за іыім иде народ многи. ж И гле,
два слщепца С]е1)аху кра] нута и,
чувши да Исус пролази, повикаше,
говорейи: помилуі нас, Господе, сине
Давидов! 81 А народ при]ейаше им
да уйуте; а они ]ош вейма повика-
ше, говореніи: помилуі нас, Господе,
сине Давидов! 82 И, уставивши се, Исус
дозва их и рече: шта хойете да вам
учиним? зз Рекоше му: Господе, да се
отворе очи наше! МИ смилова се Исус
и дохвати се очщу вьиховидех; и одмах
_ прогледаше очи іьихове, и отидоше за
н>им.
ІОАННА I
т Іа сам прави чокот, и Отац ]е мо]
виноградар. 2 Сваку лозу на мени, ко]а
не раі>а рода, оддейи Тіе |е; и сваку,
ко]ара!)а род, очистийе ]е, давише ро-
да роди, з Би сте вей очишйени ри-
уечуу, ко]У вам говорих. 4 Будите у ме-
кърштенемъ, коимъ се я кърстимъ; али
да сѣдете съ десне стране мени и съ
лѣве, не могу я дати, него коме е уго-
товіо Отацъ мой. 24 И кад чуше оста-
лихъ десетъ ученика, расърдише се
на та . два брата. 25 А Исусъ, до-
рвавши и±ъ, рече: знате, да кнезови на-
родни заповѣдаю народу, и поглавари
управляю нимъ. ?6 Али ме!)у вама да
не буде тако; него кой хойе да буде
вейи ме!)у вама, да вамъ служи; 27 и
кой хойе ме!)у вама да буде първи, да
вамъ буде слуга: као што ни Синъ
човѣчій ніе дошао да му служе, него
да служи и да душу свою у откупъ да
за многе.
зз И кадъ е излазіо изъ брихона,
за нймъ иде народъ многи. И гле,
два слѣпца сѣйаху край пута и,
чувши да Исусъ пролази, повикаше,
говорейи: помилуй насъ, Господе,
сине Давидовъ! 81 А народъ прѣйаше
имъ да уйуте; а они юшъ вейма пови-
каше, говорейи: помилуй насъ, Госпо-
де, сине Давидовъ! 82 И, уставивши се,
Исусъ дозва ихъ и рече: шта хойете
да вамъ учинимъ? м Рекоше му: Гос-
поде, да се отворе очи наше! 34 И сми-
лова се Исусъ и дохвати се очію нй-
ховихъ; и одмахъ прогледаше очи нй-
хове, и отидоше за нймъ.
ІАВА 15.
! Я самъ прави чокоть, и Отацъ е
мой виноградарь. 2 Сваку лозу на мени,
коя не ра!)а рода, одсѣйи йе е; и сваку,
коя райа родъ, очистийее,да више ро-
да роди, з Би сте вейь очишйени рѣ-
чью, кою вамъ говорихъ. 4 Будите у
ОідііігесІ Ьу
Соо^іе
XXVIII
ЯЗЫКЪ СЕРБСКІЙ.
ни, и іа Тіу у вала. Као што лоза не
може рода родити сама од себе, ако не
буде на чокоту; тако и ви, ако у мени
не будете. 6Да сам чокот, а ви лозе; и
коіи буде у мени, и іа у жему, он Ье
родити многи род: іер без мене не мо-
жете чинити ништа. в Ко у мени не
остане, избациѣе се напол>е, као лоза,
и осушиѣс се; и скупите іе и у огаж
бацити, и спалити. 7 Ако останете у
мени, и риіечи моіеу вама остану; шта-
год хоііете, иштите, и биТіе вам. 8 Ти-
Іем Тіе се Отац моі прославити, да род
многи родите; и биііете моіи ученици.
8 Као што Отац има .ъубав к мени, и
Іа иміам .ъубав к вама; будите у л.у-
бави мо]оу 10 Ако заповиіестц мо]е
уздржите, остаѣете у .ъубави моіоі:
као што да одржах запови)ести Оца
своіега, и остаіем у .ъубави іьегово].
п Ово вам казах, да радост моіа у
вама остане и радост ваша се пснуни.
12 Ово іе заіювиіест моіа: да имате
.ьубав меЬу собом, као што іа имадох
.ъубав к вама. 13 Од ове .ъубави
нико веііе нема, да ко душу своіу
положи за приіате.ъе своіе. 14 Ви сте
ііриіатеъи моіи, ако творите, што вам
Іа заповпіедам. 15 Више вас не нази-
вам слугама: іер слуга не зна, шта
ради господар іьегов; него вас назвах
приІате.ъима, іер вам све казах, што
чух од ОцА своіега. 1в Ви мене не
избрасте, него іа вас избрах, и по-
ставих вас, да ви идете и род ро-
дите , и да ваш род остане; да штогод
заиштете у Оца у име моіе, да вам да.
17 Ово вам заповиіедам, да имате .ъубав
ме!)у собом. 18 Ако свиіет на васъ
мени, и я Ьу у вама. Као што лоза не
може рода родити сама одъ себе, ако
не буде на чокоту; тако и ви, ако у йе-
на не будете. & Я самъ чокотъ, а ви
лозе; и кой будеумени, ияунему, онъ
Ье родити многи"родъ: еръ безъ мене
не можете чинити ништа. 8 Ко у мени
не остане, избациііе се на поле, као ло-
за, и осушиЬе се; и скупите е иу огань
бацити, и спалити. 7 Ако останете у
мени, и рѣчи мое у вама остану; шта-
годъ хоЬете, иштите, и биЬе вамъ.
8 Тѣмъ Тіе се Отацъ мой прославити,
да родъ многи родите; и биЬете мой
ученици. вКао што Отацъ има любавъ
къ мени, и я имамъ любавъ къ вама;
будите у любави моюй. 10 Ако заповѣсти
моеуздържите, остаЬетеулюбавимоюй:
као што я одържахъ заповѣсти Отца
своега и остаемъ у любави неговой.
п Ово вамъ казахъ, да радость моя у
вама остане и радость ваша се испуни.
,, Ово е заповѣстъ моя: да имате лю-
бавъ ме1>у собомъ, као што я имадохъ
любавъ къ вама. 13 Одъ ове любави
нико веііе нема, да ко душу свою по-
ложи за пріятеле свое. 14 Ви сте прія-
телй мой, ако творите, што вамъ я за-
повѣдамъ. 15 Више васъ не називамъ
слугама: еръ,слуга не зна, шта ради,
господаръ неговъ; него васъ назвахъ
пріятелйма, еръ вамъ све казахъ, што
чухъ одъ Отца своега. 1в Ви мене не
избрасте, него я васъ избрахъ, и по-
ставихъ васъ, да ви идете и родъ ро-
дите, и да вашъ родъ остане; да што-
годъ заиштете у Отца у име мое, да
вамъ да. 17 Ово вамъ заповѣдамъ, да
имате любавъ меЬу собомъ. 18 Ако
ОідііігесІ Ьу
Соо^іе
ЯЗЫКЪ СЕРБСКІЙ.
XXIX
узмрзи, знаете, да на мене омрзну при-
Іе вас. 19 Кад бисте били од свцета,
онда би сви^ет своіе л>убио; а како
ниіесте од свіцета, него вас іа од сви-
Іета избрах, за то мрзи на вас свіует.
20 Опомин>ите се рщечи, коду вам да
рекох: ніце слуга веЬи од господара
своіега. Ако мене изгнаше, и вас Ье
изгнати; ако моіу рщеч одржаше, и
вашу Тіе одржати. 21 Али све Тіе вам
ово чинити за име моіе, іер не познаіу
онога, ко]и ме посла. „Да нидесам био
дошао и говорио им, не би трщеха има*
ли; а сад изговора не Тіе имати за
гри)ех своі* „Коіи мрзи на мене, и на
Оца моіега мрзи. м Да ниіесам био
дІела творио меЬу жима, копіей нико
други не твори, не би гриіеха имали;
а сад и видіеше, и омрзнуше на мене
и на Оца моіега. й Али да се збуде
риіеч, написана у закону жиховом:
омрзнуше на мене ни за што. м А кад
до^е Ут]'ешител>, кога Ьу вам послати
од Оца, Дух истине, ко]и од Оца
излази, он Ье свіедочити за мене;
„аиви Ьете свіедочити,іер сте од по-
четна са мном.
Нынѣшнее Хорватское пра»
вопнсаніе *).
Матѳея глава 26.
, I кад 8ѵг§і І8П8 иѵе гцей оѵе, гебе
иёепісіша вѵоііта: 8 гпаіе, да бе до
дѵа дала Ьііі разЬа, і 8іпа ёоѵ]ебуе^а
ргедаёе, да ее гатарпе. 8Тада8кирійе
ае віаѵагі зѵе&іепіёкі і кпрйеѵшсі і
зіаііейіпе пагодпе и дѵог ро^іаѵага
вѵейіешёко^а ро ітепи Ка]аГе, 4 і
свѣтъ на васъ узмързи, знайте, да на
мене омързну пріе васъ. 19 Кадъ бисте
били одъ свѣта, онда би свѣтъ свое лю-
біо; а како нѣсте одъ свѣта, него васъ
я одъ свѣта избрахъ, за то мързи на
васъ свѣтъ. 20 Опоминйте се рѣчи, кою
вамъ я рекохъ: ніе слуга веЬи одъ гос*
подара своега. Ако мене изгнаше, и
васъ Ье изгнати; ако мою рѣчь одър-
жаше, и вашу Ье одържати. 21 Али све
Ье вамъ ово чинити за име мое, еръ
не познаю онога, кой ме посла. 22 Да
вѣсамъ біо дошао и говоріо имъ, не би
грѣха имали; а садъ изговора не Ье
имати за грѣхъ свой. 23 Кой мързи на
мене, и наОтцамоега мързи. „Да вѣ-
самъ біо дѣла творіо меЬу нйма, койхъ
никц други не твори, не би грѣха имали;
а садъ и видѣше, и омързнуше на мене,
и на Отца моега. 2В Али да се збуде
рѣчь, написана у закону нйховомъ:
омързнуше на -мене ни за што. м А
кадъ доЬе Утѣшитель, кога Ьу вамъ
послати одъ Отца, Духъ истине, кой
одъ Отца излази, онъ Ье свѣдочити за
мене; „ а и ви Ьете свѣдочити, еръ
сте одъ почетна са мномъ.
Общеславянская аавукц.
Матѳея глава 26.
, И кадъ свърши Исусъ све рѣчи ове,
рече ученицима свойма: а знате, да Ье
до два дана бити пасха, и Сина човѣ-
чіега предаЬе, да се разапне. 8 Тада
скупите се главари свештенички и кнй-
жевници и старѣйшее народне у дворъ
поглавара свештеничкога по имену
*) По изданію: Иоѵі 2ау)еі Оозрода паЗе^а Іаиза Нгізи,.ргеѵео Ѵик ЗіеГ. Кагадйё. 1888
и РеЙі.
□ідііігесі Ьу <зОО5Іе
XXX
ЯЗЫКЪ СЕРБСКІЙ.
8ѵ]еіоѵа§е 8е, како Ъі Івива іг ргце-
ѵдге пЬѵаііІі і иЪіІі. ВІ §оѵогаЬи: аіі
пе о ргагпіки, да ве пе Ъі пагод ро-
Ьппіо.
вА кад Івиз Ьуеёе и Ѵііапці, икиёі
8ітопа §иЪаѵо§а, 7 ргівіирі к гцети
хепа ва вкіепісот тіга второе] епо&а,
і ігіі па §1аѵи п]е§оѵи, кад вде&іа§е за
ігрегот. 8 А кад ѵі^еёе Іо иёепісі
п]е§оѵі, гавгді§е ве, §оѵогес'і: га §іо
ве ёіпі ика §іеіа? 9 Дег ве то§а§е оѵо
ргодаіі вкиро і поѵсі даіі ве вігота-
зіта. 10 А кад газипце Івив, геёе іт:
§1а втеиіе хепи? опа иёіпі доЬго
д^еіо па тепі. П Дег віготаЬе ітаіе
вѵа§да за воЪот, а тепе петаіе
зѵа^да. 12. А опа, ігііѵёі тіго оѵо па
іі)е1о тоіе, га икор те ргі§оіоѵі.
13 Хаівіа ѵат каЯет: §фе ве §од из-
ргороѵцеда оѵо деѵащуеЦе ро зѵети
зѵуеіи, казаёе ве і іо, га вротеп ціе-
гіп, §іо исіпі опа.
•И Тада іедап од дѵапаезіогісе, ро
ітепи «Гида Ізкагіоівкі, оііде ка §1а-
ѵагіта вѵейіепіёкует 1Б і геёе: §іа
ёеіе ті даіі, да ѵат $а ігдат?
А опі ти оЪгеко§е ігідевеі згеЪг-
піка. 1в I од іада іга2а§е з§оди, да $а
ігда.
„Ап ргѵі дап ргцезпуек ЪЦеЪоѵа
ргівіиріёе иёепісі к Івиви, §оѵогеёі:
§д]е ёе§, да іі з^оіоѵіто равЬи даде-
де§? 18 А оп геёе: ідііе и §гад к іоте
і іоте і кайііе ти: ѴёііеУ ка2е: ѵгі-
]ете ]е то]е Ыіги, и іеЪе ёи да иёі-
піт равЬи в иёепісіта вѵоіует. 1Э I
пёіпі§е иёепісі, како ітгароѵ]еді Івив,
і и§оіоѵі§е разки. А кад Ъі и ѵеёе,
з^едега ігреги за дѵапаезіогісот. 21І,
КаяФе, 4 и свѣтоваше се, како би Ису-
са изъ прѣваре ухватили и убили. в И
говораху: али не о празнику, да се не
би народъ побуніо.
в А кадъ Исусъ бѣше у Витаній, у
куЬи Симона губавога, 7 приступи къ
нему жена са скленицомъ мира много-
цѣнога, и изли на главу негову, кадъ
сѣ^аше за търпезомъ. 8 А кадъ видѣше
то ученици негови, расърдише се, го-
вореЬи: за што се чини така штета?
9 връ се могаше ово продати скупо и
новци дати се сиромасима.. 19 А кадъ
разумѣ Исусъ. рече ямъ: шта сметате
жену? она учини добро дѣло на мени.
п връ сиромахе имате свагда са со-
бомъ, а мене немате свагда. І2 А она,
изливши миро ово на тѣло мое, за
укопъ ме приготови. 13 Заиста вамъ
кажемъ: гдѣ се годъ успроповѣда ово
еванЪелье по свему свѣту, казаке се и
то, за споменъ незинъ, што учини она.
14 Тада сданъ одъ дванаесторице,
по имену Юда Искаріотски, отиде ка
главарима свештеничкимъ 1В и рече:
шта Ъете ми дати, да вамъ га издамъ?
А они му обрекоше тридесетъ сребр-
пика. 18 И одтада тражаше згоду,
да га изда.
і7 А у първи данъ прѣснихъ хлѣбова
приступите ученици къ Исусу, гово-
реніи: гдѣЪешъ, да тизготовимо пасху
да ѣдешъ? 18 А онъ рече: идите у градъ
къ томе и томе, и кажите му: Учитель
каже: врѣме е мое близу, у тебе Ъу да
учинимъ пасху съ ученицима своимъ.
19 И учините ученици, како имъ запо-
вѣди Исусъ, и уготовите пасху. А
кадъ би у вече, сѣде за търпезу са два-
ОідііігесІ Ьу <зОО5Іе
ЯЗЫКЪ СЕРБСКІЙ.
XXXI
кад ]е§]аЬи, геёе іт: хаізіа ѵат ка-
Еет: ]едап іхте§]и ѵаз іхдаёе те. 22І,
хаЬгіпиѵёі зе ѵгіо, роёеёе зѵакі §оѵо-
гііі ти: да пуезат да, Оозроде? м А
оп, од§оѵага]исі, геёе: ко]і итоёі за
тпот гики ихд]е1и, опа) ёе те іхдаіі.
м 8іп ёоѵ]еёц дакіе іде, као §іо ]е рі-
запохап]е§а; аіі іе§ко опотеёоѵ]еки,
ко]і іхда 8іпа ёоѵ]’есце§а! ЪоЦе Ъі ти
Ъііо, да зе пце годіо опа] ёоѵ]ек. 25Л
«Гида, іхдадпік іце§оѵ, од§оѵага]иёі,
геёе: да пуезат ]а, Ваѵі? Ееёе ти:
іі ката.
2в I, кад ]е&)аЬи, ихе Ізиз Ы]еЬ і,
Ыа§оз1оѵіѵ§і, ргеіоті §а, і даѵаёе иёе-
пісіта, і геёе: ихтііе, ]едііе; оѵо ]е
іцеіо то]е. 27Іихеёа§и і, даѵёі Ьѵаіи,
даде іт, §оѵогесі: рі]іе іх ще зѵі;
28 ]ег ]е оѵо кгѵ то]а поѵо§а хаѵ]еіа,
кіуа ёе зе ргоіііі ха тпо§е гаді оі-
ри§іеп)а §гі]ёЬа. м КаЗет ѵат рак,
да пе си одзад ріѣі од оѵо^а года
ѵіпо^гадзко^а до опо§ дапа, кад ёи
рііі з ѵата поѵо§а и сагзіѵи Оса
зѵо]е§а. до I, оіро]аѵкі Ьѵаіи, іхі§]о-
йе па §оги Мазііпзки. 31 Тада геёе
іт Ізиз: зѵі сеіе зе ѵі заЫахпііі о.
тепе оѵи поё; ]ег и різти зіо]і:
идагіёи разііга, і оѵсе од зіада гахЬ-
]еёі ёе зе. 32 А ро ѵазкгзепци зѵо-
]ети ]а ідет ргед ѵата и Саіііеи.
ю А Реіаг геёе ти: ако 8е і зѵі
заЫахпе о іеЬе, ]а зе пе ёи пікад
заЫахпііі. м Ееёе ти Ізиз: хаізіа Іі
каЯепк.посаз, док рцеіао пе хар]еѵа,
ігі риіа ёе§ те ве одгесі. 35Кеёе ще-
ти Реіаг: да ЪіЬ хпао і итгцеіі в
іоЬот, пе си іе зе одгесі. Тако і зѵі
иёепі^і гекоёе.
наесторицомъ. 2І И, кадъ Ѣ1)аху, рече
имъ: заиста вамъ кажемъ: сданъ из-
мету васъ издаЬе ме. и И, забринувши
ёе върло, почеше сваки говорите му:
да вѣсамъ я, Господе? 23 А онъ, одго-
вараюЬи, рече: кой умочи са мномъ
руку у здѣлу, онай Ье ме издати. 24 Синъ
човѣчій дакле иде, као што е писано за
нега; али тежко ономе човѣку, кой изда
Сина човѣчіега! боле би му било, да се
ніе родіо онай човѣкъ. 25 А Юда, из-
дайникъ неговъ, одговараюЬи, рече:
да вѣсамъ я, Рави? Рече му: ти каза.
2в И, кадъ ѣ^аху, узе Исусъ хлѣбъ
и, благословивши, преломи га, и даваше
ученицима, и рече: узмите, ѣдите; ово
е тѣло мое. . 27 И узе чашу и, давши
хвалу, даде имъ, говореЬи: пійте изъ
не сви; 28 еръ е ово кървъ моя новога
завѣта, коя Ье се пролити за многе ра-
ди одпуштеня грѣха. 29 Кажемъ вамъ
пакъ, да не Ьу одсадъ пити одъ овога
рода виноградскога до оногъ дана, кадъ
Ьу пити съ вама новога у царству От-
ца своега. ^И, одпоявпіихвалу,изиЬо-
ше на гору Маслинску. 31 Тада рече
имъИсусъ: сви Ьете се ви саблазнити
о мене ову ноЬь; еръ у писму стой:
удариЬу пастира, и овце одъ стада раз-
бѣЬи Ье се. 3, А по васкърсенію сво-
ему я идемъ предъ вама у Галилею.
ю А Петаръ рече му: ако се и сви
саблазне о тебе, я се не Ьу никадъ са-
блазнити. 34 Рече му Исусъ: заиста ти
кажемъ: ноЬасъ, докъ пѣтао не запѣва,
три пута Ьешъ ме се одреЬи. Рече
нему Петаръ: да бихъ знао и умрѣтя
сътобомъ, не Ьу те се одреЬи. Такой
сви ученипп рекоше.
□ідііігесі Ьу <зОО5Іе
хххп
ЯЗЫКЪ СЕРБСКІЙ.
м Тада до&іе Івиз 8 чціта и веіо,
к<це зе хоѵе Сеізітапуа, і геёе иёе-
пісіта: віедііе іи, док іа ідет іато,
да'ве ротоііт Во^и. 37І,игеѵ8і Реіга
і ока віпа 2еѵеде]еѵа, гаЬгіпи зе і роёе
іийііі. 33 Тада геёе іт Івиз: йаіозпа
]е ди§а ішуа до втгіі; роёекаііе оѵдде
і зігайііе за тпот. I, оіі§аѵ§і таіо,
раде па Іісе зѵоіе, тоіесі ве і §оѵо-
гесі: Оёе тоі! ако іе то&исе, да те
тітоі^іе ёа§а оѵа: аіі ореі пе како
Іа коси, пе§о како іі. м I, до5аѵ8і к
иёепісіта, па&іе іЬ ддіе зраѵаіи, ігеёе
Реіги: гаг пе то^овіе іедап ёав ро-
вігайііі ва тпот? 41 Зігайііе і тоіііе
ве Во&и, да пе радпеіе и параві; іег
Іе диЬ вгёап, аіі іе іуеіо вІаЬо.
42 Ореі ро дги&і риі оііде і ротоіі
ве, §оѵогеёі: Оёе тоі! ако те пе
тойе оѵа ёайа тітоісі, да іе пе рі-
Іет, пека Ъиде ѵоііа іѵоіа. и I, до-
8аѵ§і, па§]е іЬ ореі де^е враѵаіи; іег
іт ЪііаЬи оёі оіейаіе. м I, ѳвіаѵіѵйі
іЬ, оііде ореі ігеёі риі, іе ве ротоіі,
^оѵогесі опе івіе гуеёі. „ Тада
до&)е к иёепісіта вѵоіует і геёе
іт: іедпако врауаіе і роёіѵаіе; еѵо
зе ргіЫійі ёав, і 8іп ёоѵдеёіі рге-
даіе ве и гике {ріейпікА. м Ивіа-
пііе, да ідето; еѵо ве ргіЫійі ігдаі-
пік тоі.
471 док оп ]о§ (ако воѵогайе, &1е,
Лида, іедап од дѵапаезіогісе, додз'е, і
з пііт Циді тпо&і в пойеѵіта і в коі-
Іет, од &1аѵага зѵейіепіёкііеЬ і віаг-
Іейіпа пагодпііеЬ. „ А ігдаіпік ще^оѵ
даде іт гпак, §оѵогесі: ко$а ]а с]е1і-
ѵат, опа] іе; дгйііе 4Ѳ I, одтаЬ
ргівіиріѵ§і к Ізизи, геёе: гдгаѵо, Каѵі!
зз Тада доке Исусъ съ ийма у село,
кое се зове Гетсиманія, и рече ученя-
цима: сѣдите ту, докъ я идемъ тамо, да
се помолимъ Богу. 87 И узевши Петра
и оба синаЗеведеева, забринусеипоче
тужити, зе Тада рече имъ Исусъ: жа-
лосна е душа моя до смърти; почекайте
овдѣ и стражите са мномъ. 39 И, оти-
шавши мало, паде на лице свое, молеЬи
се и говореЬи: Отче мой! ако е могуЬе,
да ме мимоиЪе чаша ова: али опетъ не
како я хоЬу, него како ти. м И, дошав-
ши къученицима, наЪе ихъ гдѣ спаваю,
и рече Петру: заръ не могосте еданъ
часъ постражити са мномъ? 41 Стра-
жите и молите се Богу, да не паднете
у напасть; еръ е духъ сърчанъ, али е
тѣло слабо. 42 Опетъ по други путъ
отиде и помоли се, говореЬи: Отче мой!
ако ме не може ова чаша мимоиЬи, да
е не піемъ, нека буде воля твоя. и И,
дошавши, на^е ихъ опетъ гдѣ спаваю;
еръ имъ біяху очи отеграле. м И, оста-
вивши ихъ, отиде опетъ треки путъ, те
се помоли, говореЬи оне исте рѣчи.
„ Тада доЪе къ ученицима своимъ и
рече имъ: еднако спавате и почивате;
ево се приближи часъ, и Синъ човѣчій
предае се у руке грѣпшикА. Уста-
ните, да идемо; ево се приближи издай-
НИКЪ мои»
47 И докъ онъ юшъ тако говораше,
гле, Юда, еданъ одъ дванаесторице,
до^е, и съ нимъ люди многи съ ножѳ-
вима и съ кольемъ, одъ главара свеште-
ничкихъ и старѣшина народнихъ. ЙА
издайникъ неговъ даде имъ знакъ, го-
вореЬи: кога я цѣливамъ, онай е; дър-
жите га. 49 И, одмахъ приступивши къ
ОідііігесІ Ьу <зОО5Іе
ЯЗЫКЪ СЕРБСКІЙ.
XXXIII
і деііѵа §а. м А Ізиз геёе ти: ргі]а-
іе!]и, йіа сей іі оѵфе? Тада, ргі-
зіиріѵйі, ді^ойе гике па Івива і
иЪѵаіійе §а. 511 &1е, дедап од опуеЬ,
§іо Ъцаіш за Івивот, тайіѵйі ве ги-
кот, ігѵаді пой зѵо] іе идагі 8Іи§и
ро&іаѵага зѵейіепіёкойа, і одзуеёе
ти иЬо. 52 Тада геёе ти Івив: ѵгаіі
пой 8ѵо] па пуезіо ще^оѵо; ]ег зѵі,
ко]і ве тайе га пой, од пойа се
іг§іпиіі. 53 Пі тізіій іі, да да пе
то§и зад итоіііі Оса 8ѵо]е^а, да
ті ройЦе ѵійе од дѵапаезі Іе^еопа
ап^еіа? мА1і како Ъі зе ізрипііо, йіо
зіо.)і и рівти, да оѵо ІгеЬа да Ъиде?
55II іа] ёаз геёе Ізиз Цидіта: као па
На] дика ігійіі зіе 8 пойеѵіта і з коі-
]ет, да те иЪѵаіііе; а зѵакі дап зат
код ѵав з]едіо, иёесі и сгкѵі, і пе икѵа-
іівіе те. м А оѵо зѵе Ъі, да зе гЪиди
рівта ргогоёка. Тада иёепісі зѵі озіа-
ѵійе §а і роЪ]е§ойе.
1; А опі, йіо иЪѵаіійе Івива, одѵедойе
§а ро§1аѵаги зѵейіепіёкоте Ка]ай,
§д]е зе кпрйеѵпісі і віаг]ейіпе заЪгайе.
5з А Реіаг і^айе га п]іт іг даіека до
дѵога ро§1аѵага зѵейіепіёко^а і, ийаѵйі
ипиіга, з]еде за зіи^ата, да ѵіді зѵгйе-
іак. 57 А §1аѵагі зѵейіепіёкі і зіаг]е-
йіпе і заѵ заЬог ігайаіш Іайпа зѵ]едо-
ёапзіѵа паізиза, да Ъі ёа иЬіІі, мі пе
па^ойе. I -ргетда тпо§і Іайпі зѵ]е-
досі доіагійе, пе па§]ойе. Ыа]ро8Іце
до&іойе дѵа Іайпа зѵ]едока в1 і геко-
йе: оп ]е кагао: ]а то§и гагѵаіііі сгкѵи
Войуи і га ігі дапа паёіпііі ]е. ва I,
изіаѵйі, ро^іаѵаг зѵейіепіёкі геёе. ти:
гаг пійіа пе од^оѵагай, йіо оѵі па іеЪе
Исусу, рече: здраво,‘Рави! и цѣлива га.
зо А Исусъ рече му: пріятелю, шта
Ъешътиовдѣ? Тада, приступивши, ди-
гоше руке на Исуса и ухватите га.
51 И гле, сданъ одъ онихъ, што біяху
са Исусбмъ, машивши се руномъ, изва-
ди ножъ свойт^ удари слугу поглавара
свештеничкога, и одсѣче му ухо. 52 Та-
да рече му Исусъ: врати ножъ свой
намѣсто негово; еръ сви, кой се маше
за ножъ, одъ ножа Не изгинути. ^Или
мислищъ ти, да я не могу садъ умолити
Отца своега, да ми пошле више одъ два-
наестъ легеона анЪелй? 54 Али како би
се испунило, што стой у писму, да ово
треба да буде? 55 У тай часъ рече
Исусъ людима: као нахайдука изишли
сте съ ножевима и съ кольемъ, да ме
ухватите; а сваки данъ самъ кодъ васъ
сѣдіо, учеѣи у църкви, и не ухватисте
ме. 50 А ово све би, да се збуду писма
пророчка. Тада ученици сви оставите
га и побѣгоше.
57 А они, што ухватите Исуса, одве-
доше га поглавару свештеничкоме Кая-
фи, гдѣ се кнйжевници и старѣшине
«С&браше. 53 А Петаръ иЪаше за нимъ
изъ далека до двора поглавара свеште-
ничкога и, ушавши унутра, сѣде са слу-
гама, да види свършетакъ. 59 А главари
свѳштенички н старѣшине и савъ са-
боръ тражаху лажна свѣдочанства на
Исуса, да би га убили, м и не наЪоше.
И премда многи лажни свѣдоци до лази-
те, не наЪоше. Найпосліе доЪоше два
лажна свѣдока 61 и рекоше: онъ е
казао:ямогу развалити църкву Божію
и за три дана начинити е. в2 И, уставши,
поглаваръ свештенички рече му: заръ
з
□ідііігесі Ьу Соо5Іе
XXXIV
ЯЗЫКЪ СЕРБСКІЙ.
зуіейоёе? ад А Ізиз тиёа§е. I ро-
діаѵаг зѵейіепіёкі, ойдоѵагаЗисі, геёе
ти: гакіііует іе Зіѵцет Во^от,
(іа пат кайей, Зезі 1і іі Нгізіоз, 8іп
’ Во2ц? м Веёе ти Ізиз: іі,кага; аіі
]а ѵат каЗет: ойзеіе сеіе ѵіфеіі
8іпа ёоѵзесЦееа, з]ейі з Йезпе
зігапе зііе і і(1е па оЫасіта пе-
Ьезкцет. 65 Тайа ро^іаѵаг зѵейіе-
піёкі’^а/йгЦе ЬаЦіпе зѵозе, ^оѵогесі:
Ьиіі па Во^а; §іа пат ігеЪа]и ѵі§е
зѵіесіосі? Еѵо зай ёизіе Ьиіи п^е^оти:
ов§іа тіз1Ие?А опі, ой^оѵагаіисі, ге-
козе: газіийіо -тгі. в7 Тайа рЦи-
' пи§е ти и Іісе і ийагійе &а ро Ііси,
а зейпі ти йа§е і ргіиёке, ю доѵогесі:
.ргогесі пая, Нгізіе, ко іе ийагі?
в9 А Реіаг в]е§за§е па роЦи па йѵо-
ги; і ргізіирі к іцети ]е(1па зІиЗкіща,
«оѵогесі: і Іі зі Ьіо з Ізизот Саіііе]-
сет. 7ОАопзе ойгеёе ргёй зѵіта, §о-
ѵогесі: пе хпат, §1а доѵогій. 71 А кай
іхі&іе к ѵгаііта, и^іейа §а йги§а і
геёе опіта, зіо Ьуаііи опй]е: і оѵа]
Ь^еёе з Ізизот Ыахагесапіпот. 721
ореі ойгеёе зе з кіеіѵот: пе гпапі'
Іо$ ёоѵ|ека. 73 А таіо ро іот ргізіи-
рі§е опі §1о зІа^аНи і гекозе Реіги:
ѵа ізііпи і іі зі ой іуіЬ; зег іе і
§оѵог іѵоз ігйа^е. 74Тайазероёе кіеіі
і ргекіігцаіі, йа пе гпа Іод ёоуіека. I
ойтаЬ гарз’еѵа руеіао. 751 оротепи
зе Реіаг гцеёі Ізизоѵе, зіо ти Зе ге-
као: Йок рцеіао пе гардеѵа, ігі риіа
сез те зе ойгесі. I, ігіёаѵёі па роЦе,
ріака §огко.
ништа не одговарашъ, што ови на тебе
свѣдоче? о., А Исусъ мучаше. Ипогла-
варъ свештенички, одговараюііи, рече
му: заклянемъ те живимъ Богомъ, да
намъ кажетъ,еси ли ти Христосъ, Синъ
Божій? м Рече му Исусъ: ти каза;
али я вамъ кажемъ: одселе Ііете ви-
дѣти Сина човѣчіега, гдѣ сѣдн съ десне
стране силе и Иде на облацима небес-
кимъ. в5 Тада поглаваръ свештенички
раздрѣ халине свое, говореЬи: хули на
Бога; шта намъ требаю више свѣдоци?
Ево садъ чуете хулу негову: ов шта
мислите? А они, одговараюііи, рекоше:
заслужіо е смъртъ. 07 Тада плюнуше
му у лице и ударише га по лицу, а
едни му даше и пріушке, ю говореііи:
прореци намъ, Христе, ко те удари?
в9 А Петаръ сѣ^аше на полю на дво-
ру; и приступи къ нему едва служкиня,
говореііи: и ти си біо съ Исусомъ Га-
лилейцемъ. 70 А онъ се одрече предъ
сейма, говореЬи: не знамъ, шта гово-
ришь. 71 А кадъ изи!)е къ вратима,
угледа га друга и рече онима, што бія-
ху ондѣ: и овай бѣше съ Исусомъ
НазареЬаниномъ. 72 И опетъ одрече се
съ клетвомъ: не знамъ тогъ човѣка.
73Амало потомъ приступите они што
стаяху и рекоше Петру: ва истину и
ти си-одъ нихъ; еръ те и говоръ твой
издае. 74 Тада се поче клети и прекли-
няти, да не зна тогъ човѣка. Иодмахъ
запѣва пѣтао. 75И опомену се Петаръ
рѣчи Исусове, што му е рекао: докъ
пѣтао не запѣва, три пута Ііешъ ме се
одреЬи. И, изишавши на поле, плака
горко.
□ідііігесі Ьу <зОО5Іе
ЯЗЫКЪ ХОРВАТСКІЙ *)
НАРѢЧІЕ ПРИМОРСКОЕ
(такъ называемое чакавское **).
Нынѣшнее Хоршітское пра-
воппеаніе.
Матѳея глава 26.
^есе Ізиз иёепікот зѵо^іт: 2хпа-
іе Іі ѵі, йа ро йѵци йпеЬ ѵахат Ьийе,
а 8іп ёіоѵіёавкі ргійап Ъиде, йа зе
ргорпе? з Тайа 8е 8кирі«е зѵе ро§1а-
ѵісе ророѵзке і зіаггёіпе ой рика и
Йѵог ро^іаѵісе ророѵзкода, кі зе го-
ѵі§е Ка]Газ, 4 і иёіпійе ѵісе, йа Ізиза
Общеславянская азбука.
Матѳея глава 26.
1 Рече Исусъ ученикомъ своимъ:
2знате ли ви. да подвію днехъ вазамъ
буде, а Синъ чловичаски приданъ буде,
да се пропне? 3 Тада се скупите све
поглавице поповске и старишине одъ
пука у дворъ поглавице поповскога, ки
се зовише Кайфасъ, 4 и учините виііе,
*) Въ настоящее время Хорваты усвоили себѣ, какъ литературный языкъ, нарѣчіе серб-
ское, съ тѣмъ только различіемъ, что онипишутъ его латинскими буквами, тогда какъ Сербы
употребляютъ русскія. Поэтому*приведеииый выше, стр. XXIX—XXXIV, отрывокъ изъ Еван-
гелія, изданнаго ка сербскомъ языкѣ латинскими буквами, служитъ образцомъ нынѣшняго
такъ называемаго хорватскою литературнаго языка. Но хорватскій языкъ въ собственномъ
смыслѣ, т. е. языкъ народа въ Хорватіи, во многомъ отъ иего отличается. Этотъ собственно-
хорватскій языкъ дѣлится иа два нарѣчія: приморское, такъ называемое чакавское (по слову
ча, замѣняющему что, по сербски што), употребляемое въ Хорватскомъ приморьѣ и на
близлежащихъ островахъ, и словено-хорватское, такъ называемое кайкавское (по слову кай вмѣ-
сто что), употребляемое въ округахъ Загребскомъ, Вараждинскомъ и Крижевацкомъ, т. е. въ
предѣлахъ королевства Хорватіи (Кроаціи). Для полноты нашихъ образцовъ считаемъ не-
обходимымъ дать здѣсь мѣсто отрывкамъ и на этихъ двухъ нарѣчіяхъ, ограничиваясь впро-
чемъ одною только главою Евангелія. Читатель замѣтитъ, что приморское хорватское нарѣчіе
ближе къ сербскому, тогда какъ кайкавское значительно склоняется къ языку словенскому
и въ особенности къ нарѣчію его, употребляемому въ Венгріи (см. образецъ сего послѣдняго,
помѣщенный ниже, стр, ЫХ—ЬХѴ).
**) По изданію: Різіоіе і еѵапуеіуа ро зГе добізсЬіе ЪагѵаізсЪіт уахісЬот зіптасепа, поѵо
ргізіатрапа ѵ ВпесіЬ 1586. Сіаринная итальяно-хорватская орѳографія замѣнена употребляе-
мою въ настоящее время.
е
3*
ОідііігесІ Ьу
XXXVI
ЯЗЫКЪ ХОРВАТСКІЙ
ЬітЬепо иЬііе і иЬци. 6 Тайа пісі ой
п]іЬ доѵогаЬи: пе и йап Ыа^йапа, йа
пе Ьийе зтеііуа и рики.
в I Ьийис'і Івиз и Веіапуі и йопш
8ітипа ^иЬаѵо^а, 7 ргізіирі к іуепш
гена, ітцисі зкгаЬіси ргійга^е рота-
зіі, і игіі па §1аѵи п]е^а зійесе&а.
8 Ѵійіѵзе іайа иёепісі Іо, газгйі§е зе,
доѵогесі: а семи Ьі Іа ро§іЬі1? 9 Мо-
§а§е зе ргойаіі іа ротазі тпо^о і
йаіі зе иЬогіт. 102па]исі іоДзизгеёе
іайа п)іт: гас изііпі ]езіе оѵо] Еепі?
Іеге йоЬго йііо пёіпііа }езі п тепі.
П А ѵі сеіе зіапоѵііо ѵагйа иЬогііі
ітііі з ѵаті, йа тепе ѵагйа пё сеіе
ітііі. 12 8іаѵЦа]исі опа ротазі оѵп па
риі то]и, па ро^геЬеп)е то]е исіпііа
^езі. 13 И ізііпи доѵоги ѵкт: Йа §йі-
^ойі зе Ьийе ргіроѵійаіі ѵап|еЦе оѵо
розѵетзѵііи, геёе зе, йа ]е іоиёіпііа,
па изротепиііе п]е]е.
м Тайа ро]йе ]ейап ой йѵапайезіе,
кі зе гоѵі§е «Іийа 8кагіоі, к ро^іаѵі-
сат ророѵзкіт м і п)іт геёе: ёа
сеіе ѵі тепі йаіі, йа ]а ѵат ргійат
п]е§а? А опі, з!і§аѵ§е іо, ойіпёі^е
йаіі іуети ігійезеі згеЬнуакоѵ. 1в I
ойіайа оп ізкайе ргідойи, йа Ьі §а
ргійаі.
17 Ргѵі іайа йап ой Ыа^йапа ргі-
зіирі§е к Ізизи иёепісі, доѵогесі: &йі
Иосей, йа ргіргаѵіто іеЬі Ыа^оѵаіі ѵа-
гат? 18 А Ізиз ]іт геёе: ро.]йііе и §гай
к пікоти ёіоѵіки і гесііе п^ети: Ме-
йіаг §оѵогі: ѵгіте пкце Ыіги ]езі; ргі
іеЬі си иёіпііі ѵагат з иёепісі тодіті.
191 иёіпіёе иёепісі, како рт пагейі
Ізия, і оргаѵійе ѵагат. МІ Ьийиёі ѵе-
даИсуса химбено ухите и убію. 5Тада
ници одъ нихъ говораху: не у данъ
благдана, да не буде сметня у пуку.
*И будуЬи Исусъ у Бетаніи у двору
Симуна губавога, - приступи къ нему
жена, иміюііи скрабицу придраге по-
пасти, и узли на главу нега сидеТіега.
8Видивше тада ученици то, расърдише
се, говореЬи: а чему би та погибиль?
9Могаше се продати та помаетъ много
и дати убозимъ. 10 ЗнаюЬи то, Исусъ
рече тада нимъ: зачъ усильни есте овой
жени? ере добро дило учинила есть у
мени. п А ви Ьете становито вазда убо-
зихъ имити съ вами, да мене вазда не
Ьете имити. 12 СтавляюЬи она помаетъ
ову на путъ мою, на погребенье мое
учинила есть. 13 У истину говору вамъ:
да гдигоди се буде проповидати ваньелье
ово по свемъ свиту, рече се, да е то
учинила, на успоменутье нее.
14Тада пойде еданъ одъ дванадесте,
ки се зовише Юда Скаріотъ, къ погла-
вицамъ поповскимъ 15 и нимъ рече: ча
Ьете ви мени дати, да я вамъ придамъ
нега? А они, слишавше то, одлучише.
дати нему тридесетъ сребрняковъ. 1в И
одтада онъ искаше пригоду, да би га
придалъ.
І7 Първи тада данъ одъ благдана
приступите къ Исусу ученици, гово-
реЬи: гдн хоііешъ, да приправимо теби
благовати вазамъ? 18 А Исусъ іімъ рече:
пойдите у градъ къ никому чловику и
реците нему. Мештаръ говори: вриме
мое близу есть; при теби Ьу учинити
вазамъ съ ученици моіімн. 19 И учините
ученици, како іімъ нареди Исусъ, и
оправите вазамъ. 20 И будуЬи вечеръ
ОідііігесІ Ьу <зОО5Іе
НАРѢЧІЕ ПРИМОРСКОЕ.
хххѵп
ёег иёнцеп, зуахе Ізиз ха зіоіот 8
дѵападезіе иёепікоѵ зѵозіЬ. 21 I, Ыа-
&иріёі, оп геёе: и ізііпи &оѵоги ѵат,
да зедап од ѵаз іхдаіі Ьосе тепе.
м-81і§аѵ§ііо, исепісі п^е^оѵі оЫо§сепі
Ьі§е тпо^о. і роёа§е ро]едап §оѵогііі:
Зеда ]а зезат, Оозродіпе? 23 А оп, зіт
од^оѵогіѵ, геёе: оп, кі отаёе гики за
тпот и хдііи, оп се іхдаіі тепе.
24 А 8іп хаіо ёіоѵіёазкі §геде, како
різапо од п]е^а зезі; зао хаіо Ьиде
ёіоѵіки опоти, ро кот зе ігда 8іп
ёіоѵіёазкі! доЬго Ъі§е пзети, ако Ьі
пе Ьіо го]еп ёіоѵік опі. м Од^оѵогіѵ§і
іада Ди (іа, кі $а іхда, і геёе: зеда Іі
зат ]а, Ме§іге? Веёе пзети Ізиз: Іі зі
Гекаі.
I опі іада ѵеёегазиёі, ѵахе Ізиз
кгиіі і Ыа&озіоѵі &а і, гахіотіѵ §а, да
иёепікот зѵозіт, і геёе: ѵахтііе і
Ыа§изіе; оѵо зезі іііо то]е. 271 ѵахе
ёа§и, Ьѵаіи игда,'і да зіт, ^оѵогесі:
рціе іг оѵо§а 8ѵі; ю оѵо зе кгѵ то]а
поѵо^а гакопа, ка зе ргоіце га тпо-
гіЬ, па одри§ёепзе $гіЬоѵ. 89 Ба и
івііпи ^оѵоги ѵат, ѵеёе пе си рііі
оѵо^а года іохпо&а дегі до опо^а дпе,
када Ьиди рііі з ѵаті похожа и кга-
Цеѵзіѵи Оіса то^а. 301, різап гекёі,
ихідо§е па @оги Мазііпзки. 31 I іада
ЗІт геёе Ізиз: зѵі ѵі Ьоёеіе зтейци
ітііі и тепі и оѵо] посі; зеге різапо
Зезі: рогахіт разііга, і газігёиі зе
оѵсе од зіада. 32 Ба рокіе изкгзпи,
ргі ѵаз ргіди и Саіііези. Од^оѵо-
гіѵ§е Іада, Реіаг геёе щети: і зо§ ако
зтиёепі зѵі Ьиди и ІеЬі, да 3 а пі^даг
и ІеЬі зтисеп пе Ьиди. м Веёе ти
іада Ізиз: и ізііпи &оѵоги ІеЬі, Реіге,
учиненъ, сіяше Исусъ за столомъ съ
дванадесте учениковъ своихъ. 21 И, бла-
гуюііи, онъ рече: у истину говору вамъ,
да сданъ одъ васъ издати хоЬе мене.
22 Слишавши то, ученици негови ожа-
лошііени бише много и почаше поеданъ
говорити: еда я есамъ, Господине? МА
онъ, іімъ одговоривъ, рече: онъ, ки омаче
руку са мномъ у здилу, онъ Ье издати
мене. 24 А Синъ зато чловичаски греде,
како писано одъ нега есть; яо зато
буде чловику оному, по комъ се изда
Синъ чловичаски! добро бише нему, ако
би не біо роенъ чловикъ они. м Одгово-
ривши тада Юда, ки га изда, и рече:
еда ли самъ я, Мештре? Рече нему
Исусъ: ти си рекалъ.
здИонитадавечераюки, вазе Исусъ
крухъ и благослови га и, разломивъ
га, да ученикомъ своимъ, и рече: вазмите
и благуйте; ово есть тило мое. 2; И вазе
чашу, хвалу узда, и да имъ, говореЬи:
піите изъ овога сви; № ово е кръвъ моя
новога закона, ка сепроліе за мнозихъ,
на одпушЬене гриховъ. м Да у истину
говору вамъ, веЬе не Ьу пити овога
рода лознога дери до онога дне, када
буду пити съ вами новога у кралевству
Отца мога. ж И, писанъ рекши, узидоше
на гору Маслинску. И тада имъ рече
Исусъ: сви ви хоЬете сметню имити у
мени у овой ноЬи; ере писано есть:
поразимъ пастира и растьрчутъ се овце
одъ стада. и Да покле ускърсну, при
васъ приду у Галилею. 33 Одговоривше
тада, Петаръ рече нему: и іошъ ако сму-
Ьени сви буду у теби, да я нигдаръ у
теби смуЬенъ не буду. „Рече му тада
Исусъ: у истину говору теби, Петре,
ОідііігесІ Ьу <зОО5Іе
ХХХѴПІ
ЯЗЫКЪ ХОРВАТСКІЙ
ба поёаз, ргуа пе§о реіеіі гаро]е, ігі
кгаі те сез гаіаіаіі. „ Весе ти Ре-
іаг: і ако Ьийе тепі ігіЬа итгііі з
іоЬот, пе гаЦ]и ІеЬе. Тако^е зѵі иёе-
пісі гско&е.
36 РгіДе іайа Ізиз § п|іті и зеіо, ко
зе гоѵе Оеізетапі, і геёе исепікот
зѵо,ііт: розійііе оѵйе, Йокіе ро^йет
і ротоііт зе. 3. I, ро^атіе іайа Реіга
і Йѵа зіпаХеЬейеоѵа, роса зе йаіояѣііі
і іийап Ьіѣі. ^1 іайа рт гесе: йаіозпа
йиза то^а ]езі Йегі йо зтгіі; росе-
ка^іе оѵйе і роЬйціе за тпот. 391,
ойзѣиріѵёі ой прІі таЦаЬпо, райе піса
йо Ііка, тоіесі зеі^оѵогесі: Оісе тор
ако ]е игтогпо, йа тіто^йе саза оѵа
ой тепе: йа піёѣаг тап^е пе како ]а
коси, йа како іі Иосей. ю I, іо гекёі,
ргійе к иЯепікот зѵо]іт і па)йе ]і!і
зрес'і, і гесе іайа Реіги: іако Іі пе
то^озіе ]ейпо§а Іііра за тпот роЬйі-
іі? 41 А зайа Ьйуіе і тоіііе зе, йа пе
иіігеіе и паразі. І)и1і зіапоѵііо ргі-
ргаѵап ]езі, йа риі ^е петоспа. 421.
ореі йги^оѵ^а ро;йе Ізиз, і игтоіі зе,
^оѵогесі: Оіёе то]! И ако пе тоге
тіпиіі саза оѵа ой тепе, пе^о йа |и
роруи, Ъийі ѵоЦа іѵсда! 43 I ргійе
ореі к щіт, і па]йе ^ііі зрес'і; ЪіЬи
іайаосі п)і1і оіегс'аіі. и I, озіаѵіѵйі ]іЬ,
оп ореі ійе, і игтоіі зе ігеіот, опи
гіс зоѵогесі. 45 Тайа ргійе к исепікот
зѵо]іт, і гесе ]іт іайа: зрііе ]иге і
роёіѵа]іе; еѵо зе ргіЫіиа ѵгіте, а 8іп
ёіоѵіёазкі ргійа зе и гике §гізпікоѵ.
46 (Тзіапііе, і ро]йіто: еѵо іі зе ргі-
Ыійа кі те се ігйаіі.
да ноііасъ, прія него петехъ запое,
трикратъ ме Ііешъ затаити. ^Рече му
Петаръ: и ако буде мени триба умрити
съ .тобомъ, не затаю тебе. Такое сви
ученици рекоше.
Приде тада Исусъ шъ ними у село,
ко се зове Гетсеманн, и рече ученикомъ
своимъ: посидите овде, докле пойдемъ
и помолимъ се. 37 И, поямше тада Петра
и два сипа Зебедеова, поча се жало-
стити и тужанъ бити. И тада іімъ
рече: жалосна душа моя есть дери до
смърти; почекайте овде и побдійте са
мномъ. 39 И, одступивши одъ нихъ ма-
ляхно, паде ница до лика, молеііи се и
говореііи: Отче мой! ако е узможно, да
мимойде чаша ова одъ мене: да ништаръ
мане не како я хоііу, да како ти хо-
Ііешъ. 40 И, то рекши, приде къ уче-
никомъ своимъ и найде ихъ спеііи, и
рече тада Петру: тако ли не могосте
еднога хипа са мномъ побдити? 41 А
сада бдійте и молите се, да не улизете
у напасть. Духъ становито приправанъ,
да путъ е немоііна. 42Иопетъдруговья
пойде Исусъ и узмоли се, говореііи:
Отче мой! ли ако не море минути чаша
ова одъ мене. него да ю попію, буди
воля твоя! 43И приде опетъ къ нимъ и
найде ихъ спеііи; биху тада очи нихъ
отежііали. 44 И, оставивши ихъ, онъ
опетъ иде, и узмоли се третомъ, ону
ричь говореііи. 45 Тада приде къ уче-
никомъ своимъ и рече имъ тада: спите
юре и почивайте; ево се приближа
вриме, а Синъ чловичаски прида се у
руке гришниковъ. 46 У ставите, и пой-
димо: ево ти се приближа, ки ме Ііе
издати.
ОідііігесІ Ьу <зОО5Іе
НАРЬЧІЕ ПРИМОРСКОЕ.
XXXIX
471 зо§се оп іо §оѵогей, еѵо ЛЧісіа,
Зесіап од дѵападезіе, і ргісіе іада §
іуіт тпо2 ѵеііка 8 тасі і а раіісаті,
розіапі од родіаѵіс ророѵэкіЬ і од
зіагійп рика. 48 А оп, кі §а ігда, рода
|іт гіатеіце, ^оѵогесі: ко§а ]а сеіи-
|ет, оп з'езі, дгхіѣе гуе^а. 491 іид^е
ргізіиріѵйе Дида к Ізизи, геёе п^ети:
гдгаѵ, Мё§іге! і сеіоѵаі ]езі іус^а.
501 геёе іуети Ізиз: ргцаіеЦи, паё зі
до§а1? Іргізіиріѵ§е 2идуі, і гике иіо-
2І§е па Ізиза, і ща§е ще&а. 51 I еѵо
Зедап од п]іЬ, кі ЬіЬи з Ізизот, рго-
зігі гики зѵо]и і родгі таё зѵо] і
рогахі зіи^и ро^іаѵісе ророѵзко^а, і
изіёе иЬо п^е^оѵо. 53 Тада ти геёе
Ізиз: роѵгаіі таё іѵо] и тізіо зѵо]е;
Іеге зѵакі, кі рогагі таёет, од таёа
ро§іпе, 53 Деда 1і іі тпі§, да ^а пе
то§и итоіііі Оіса то^а, і оп Ьі дао
тепі зада ѵесе дѵападезіе газіаѵі ап-
Зеіоѵ? 54 Ба како се зе ропі парипііі
різша? ]еге ]езі іако од роігіЬе да
Ьиде. 55 V опот ѵгітепі' геёе Ізиз
дгиЯЬат хидцзкіт: какопо па гаг-
Ьорііка ігаздозіе па те з таёі і
з раіісаті, иЬііііі тепе; зѵакі дап
зуак ргі ѵаз и сгікѵі, иёесі ѵаз, а
пе иЬііізіе тепе. А оѵо зѵе Ьі
иёнцепо, да зе парипе різта ргого-
коѵ. Тада зѵі иёепісі, озіаѵіѵзі §а, ро-
Ьі§о§е.
57 А 2идір, затхе §а, роѵедо§е к
КаіЯ родіаѵісі ророѵзкоти, §ді зе
ЬіЬи зкирііі різсі і Гагіхер. 53 Реіаг
іада з1ца§е іг даіека дегі до дѵога
ро§1аѵісе ророѵзко§а;і, иіігй ипиіга,
зцайе з зіи^аті, да ѵіді копас од
47 И іошЬе онъ то говореЬи, ево Юда,
еданъ одъ дванадесте, и при де тада шъ
нимъ множь велика съ мачи и съ пали-
цами, послани одъ поглавицъ попов-
скихъ ц одъ старишинъ пука. 48 А онъ,
ки га изда, пода имъ зламенье, гово-
реііи: кога я целуемъ, онъ есть, държи-
те нега. 4в И тудье приступивше Юда
къ Исусу, рече нему: здравъ, Мештре!
и целовалъ есть нега. 50 И рече нему
Исусъ: пріятелю, начъ си дожалъ? И
приступивше Жудій, и руке уложите
на Исуса, и уяше нега. 51И ево еданъ
одъ нихъ, ки биху съ Исусомъ, про-
стри руку свою и подри мачъ свой и по-
рази слугу поглавице поповскога, и
усиче ухо негово. 52 Тада му рече
Исусъ: поврати мачъ твой умистосвое;
ере сваки, ки порази мачемъ,одъмача
погине. 53 Сда ли ти мнишъ, да я не
могу умолити Отца мога, и онъ би дао
мени сада веііе дванадесте застави
аньеловъ? 54 Да како Ье се пони напу-
нити писма? ере есть тако одъ потрибе
да буде. 55 У ономъ вримени рече Исусъ
дружбамъ жудійскимъ: каково на раз-
бойника изайдосте на ме съ мачи и съ
палицами, ухитити мене; сваки данъ
сіяхъ при васъ у црикви, учеііи васъ,
а не ухитисте мене. 56 А ово све би
учинено, да се напуне писма пророковъ.
Тада сви ученици, оставивши га, по-
бигоіпе.
57 А Жудій, ямше га, поведоше къ
КаиФи поглавици поповскому, гди се
биху скупили писци и Фаризей. 53 Пе-
таръ тада сліяіпе га издалека дери до
двора поглавице поповскога; и, улизши
унутра, сіяше съ слугами, да види ко-
ОідііігесІ Ьу <зОО5Іе
ЯЗЫКЪ ХОРВАТСКІЙ
XI
Ізиза. 59 Тада ѵіадаѵсі ророѵзкі і ѵаз
гЬог ізкаЬи кгіѵа зѵідоёазіѵа ргоііѵа
Ізизи, да Ьі &а па зшгі ргідаіі. № I
пе па|до§е, Ьидисі тпохі кгіѵі зѵідосі
ргізіирііі. Ба парокоп доздо§е дѵа
кгіѵа зѵідока в1 і гекоёе: оѵ зе гекаі:
]а то&и гагогііі сгікѵи Вой] и і ро
ігуи дпеЬ іг зіапоѵа загідаіі. в217-
зіаѵ§і Іада, ро^іаѵіса ророѵзкі геёе
Ізизи: пі§іаге Іі пе од§оѵога§ па оѵа,
ка оѵі ргоііѵа ѣеЪі зѵідокизи? А
Ізиз Іі тиёа§е. Тада ти ро^іаѵіса ро-
роѵзкі геёе: хакііпат іе йіѵіт Водою,
да пат геёе§, зезі Іі ііізикгзі, 8іпВо-
й)і? м Веёе преніи Ізиз: іі зі гекаі;
да и ізііпи §оѵоги ѵат, од зада ёеіе
ѵідііі 8іпа ёіоѵіёазкода зідесі оЬ дезпи
кгірозіі ВоЗде і ргіЬодёёі и оЫасіЬ
пеЬезкіЬ. е5 Тада родіаѵіса ророѵзкі
гахдгі зѵііе зѵо]е, доѵогесі: орзоѵа;
ёа ѵесе роігіЬизето зѵідоёазіѵа? Еѵо
зада з1і§азіе рзозі: м ёа зе ѵат ѵіді-
іі? А опі, оддоѵагазисі, геко§е: дозіо-
Зап зе зтгіі. в7 Тада роёайе рЦиѵаіі
па оЬгаг пзедоѵ, і роѵгаіпісаті да
Ьііі; а пікі даѵаіш роііёпісе ро оЬгаги
іцедоѵи, ю доѵогесі: ргогокиз пат,
Кгзіе, іко зе оп кі іе идгі?
в9 А Реіаг іада зцайе ѵапка и дѵоги;
і ргізіирі к пзети з'едпа гаЬа, доѵо-
геёі: і іі з Ізизот Саіііезапіпот Ьі§е.
70 А оп іада гаіаза ргіда зѵіті, доѵо-
гесі: пе /пат, ёа доѵогіі 71 I іха§ад§і
іада Реіаг ѵапка ѵгаі, ѵіді дгида
гаЬа, і геёе опіт, кі ЪіЬи опді: і оѵі
Ьіёе з Ізизот Кахагапіпот. 72 А оп
нацъ одъ Исуса. 59 Тада владавци по-
повски и васъ зборъ искаху крива сви-
дочаства протива Исусу, да би га на
смъртъ придали. И не найдоше, бу-
ду Ііи мнози криви свидоци приступили.
Да напоконъ дойдоше два крива сви-
дока в1 и рекоше: овъ е рекалъ: я могу
разорити црикву Божью и по трію днехъ
изъстанова сазидати. б2Уставши тада,
поглавица поповски рече Исусу: ништа-
ре ли не одговорашъ на ова, ка ови
протива теби свидокую? м А Иеусъ ли
мучаше. Тада му поглавица поповски
рече: заклинамъ те живимъ Богомъ, да
намъ речешъ, еси ли ти Исукръстъ, Синъ
Божьи? м Рече нему Исусъ: ти си ре-
калъ; да у истину говору вамъ, одсада
Ііете видити Сина чловичаскога сидеііи
объ десну крипости Божье и приходеЬи
у облацихъ небескихъ. к Тада погла-
вица поповски раздри свите свое, го-
вореЬи: опсова: ча веЬе потребуемо
свидочаства?Ёво сада слишасте псостъ:
м ча е вамъ видити? А они, одгова-
раюЬи, рекоше: .достоянъ е смърти.
б7 Тада почаше плювати на образъ не-
говъ и повратницами га бити; а ники
даваху поличнице по образу негову,
м говореЬи: пророкуй намъ, Кърсте,
тко е онъ, ки те удри?
в9 А Петаръ тада сіяше ванка у дво-
ру; и приступи къ нему едва раба, го-
вореЬи: и ти съ Исусомъ Галилеяни-
номъ бише. 70 А онъ тада затая прида
свими, говореЬи: не знамъ, ча гово-
ритъ. 71 И изашадши тада Петаръ
ванка вратъ, види га друга раба, и рече
онимъ, ки биху онди: ч ови бише съ
Исусомъ Назараниномъ. 72 А онъ опеть
ОідііігесІ Ьу <зОО5Іе
НАРѢЧІЕ ПРИМОРСКОЕ.
ХЫ
ореі гаЦ)а з ргізеЯЬот, йа пе гпат
ёіоѵіка іо^а. 7а I таіо роіот іода
ргізіирійе, кі зіаіш опйе, і гекоЗеРе-
іги: зіапоѵііо і іі ой щіЬ ^езі; ]еге і
гіё іѵоіа ІеЬе оёііще. 74 Тайа зе роёа
Реіаг гакііпаіі і ргізедоѵаіі, йа пе
гпа§е ёіоѵіка Іода. I іий]е реіеЬ гаре.
751 зротепи зе іайа Реіаг ой гіёі, ки
ти Ьі§е гекаі Ізйз: ргца гіед® реіеіі
гаро^е, ігі кгаі те се§ гаіа^аіі.
I, іяа§ай§і ѵапка, изріака зе ѵеіе
догко.
затая съ ирисежбомъ, да не знамъ чло-
вика тога. 73 И мало потомъ тога при-
ступите, ки стаху онде, и рекоше Пе-
тру: становито и ти одъ нііхъ еси; ере
и ричь твоя тебе очитуе. 74 Тада се поча
Петаръ заклинати йприсеговати, да не
знаше чловика тога. И тудье петехъ
запе. 75Испомену се тада Петаръ одъ
ричи, ку му бише рекалъ Исусъ: прія
него петехъ запое, трикратъ ме Ііешъ
затаяти. И, изашадши ванка, усплака
се веле горко.
ОідііігесІ Ьу
Соо^іе
НАРѢЧІЕ СЛОВЕНО-ХОРВАТСКОЕ
(такъ называемое кайкавское *).
Нынѣшнее Хорватское пра-
вописаніе.
Матѳея глава 26.
! Векеі ]е Дегих ѵибепікош зѵо]ет:
2 гпаіе Іі ѵі, да ро дѵеЬ дпеѵіЬ ѵигет
Ьиде, і 8іп ёіоѵеёі ргодап Ьиде, да ве
газрпе? 3 Опда зргаѵііі ви зе ро§1аѵ-
пікі ророѵзкі і зіаге§іпе гтед Цид-
зіѵа ѵи дѵог ро^іаѵпіка ророѵзко§а,
ко] хѵаі зе ]е КаіГа§, 4 і іоіпаёа ѵсі-
пііі ви, да Ьі Деги§а г ргеѵагит ѵіо-
ѵііі і ѵитогііі. 5 Опі рако гекіі ви:
пе па дап зѵеіеёпі, да, тогі Ьііі, гти-
ѣп]а пё розіапе ѵи Цидвіѵи.
в Када Ьі рако дегив Ьіі ѵи Веіа-
пі]е ѵи Ьі2і Йітипа §иЬаѵо§а, . ргі-
зіирііа ]е к п]ети гепа, іша]иса ро-
види ргеёіітапе тазіі, і 2Іе]а1а ]е
гѵгЬи &1аѵе п]е§а зедеёе§а. 8 Ѵідеёі
рако, ѵиёепікі зиргоііѵпі зи Ьііі, #о-
ѵогеёі: га ка] ]е г^иЬісек оѵ? 9 А г
Общеславянская азбука.
Матѳея глава 26.
1 Рекелъ е Сзушъ вученикомъ сво-
емъ: 2знатели ви, да подвехъдневихъ
вуземъ буде, и Синъ чловечи проданъ
буде, да се распне? 3 Онда справили су
се поглавники поповски и старешине
змедъ людства ву дворъ поглавника по-
повскога, кой звалъ се е КаиФаілъ, 4 и
толнача вчинили су, да би Сзуша съ пре-
варумъ вловили и вуморили. & Они пако
рекли су: не на данъ светечни, да, мози
бити, змутня не постане ву людству.
в Када би пако Сзушъ билъ ву Бе-
таніе ву хижи Шимуна губавога, - при-
ступила е къ нему жена, имаюча посуду
прештимане масти, и злеяла е звърху
главе нега седечега. 8 Видечи пако, ву-
ченики супротивни су били, говоречи:
за кай е згубичекъ овъ?- 9 Аръ могла
*) По изданію: Згѵеіі еѵапвеііиті па ѵзге песіеіуе у згѵеіке сгеіодо Іеіа га роігеѣпозі
згіаѵпе Ьогѵаізгке Ьізкиріе га^геЬесЬке. Ѵи 2артеЬи 1807. Старинное венгерско-хорватское
правописаніе этого изданія замѣнено употребляемымъ нынѣ у Хорватовъ.
□ідііігесі Ьу <зОО5Іе
НАРѢЧІЕ СЛОВЕНО-ХОРВАТСКОЕ. ХЫІІ
шо^іа Ьі ее оѵа тазі ргойаіі ха тпо-
і йаіі ве ѵЪо^ет. 10 Хпазисі рак,
йехи§ п]іт ]е гекеі: ха каз пахІоЬпі
Зезіе оѵоз хепі? аг йоЬго йеіо ѵёіпііа
де х тепит. и Казіі ѵзі§йаг ѵЬо§е
ітаіі Ьийеіе х ѵаті, тепе рако пе
Ішйеіе ѵві^йаг ітаіі. 12 Рив1іѵ§і опа
тазі оѵи па іеіо то^е, па рокараціе
то|е ѵсіпііа зе. 13 Віапоѵііо доѵогіт
ѵат: §йе дойег пахѵе§ёа1 ве Ьийе оѵ
еѵап§е1іит ро ѵзет вѵеіи, геёе ве, Йа
Зе Іо ѵёіпііа, па вротіпапзе пзе^оѵо.
І4 Опйа ойіёеі зе |ейеп хтей йѵа-
паззіеЬ, ксуі зезехѵаі йийа§ Ізкагіоі,
к ро^іаѵпікот ророѵвкет, І5 іег п)іт
Зе гекеі: каз Іюсеіе тепі йаіі, і 3а
ѵат піеда ргейат? Опі рак оЬесаІі
ви пзети ігійезеіі згеЬегпзакоѵ. 18 I
ойопо^а ѵгетепа ізкаіз'е ргіііки, как
Ьі п]е§а ргойаіі тодеі.
П Ргѵі рако йап ѵихтепі ргізіи-
рііі ви ѵисепікі к Йехи§и, ^оѵогесі:
кайі Ьоёе§, йа іі ргіргаѵіто зезіі
ѵихта? 18 йехив рак гекеі зе: розіе
ѵи ѵаго§ к зіапоѵііоти і гесііе пзе-
ти: Ме§іег ѵеіі: ѵгете тозе Ыіхи зе;
ргі іеЬі ѵсіпіт ѵихта в ѵиёепікі то-
Зеті. 191 ѵёіпііі $и ѵисепікі, как зе
хароѵейаі п)іт йехив, і ргіргаѵііі ви
ѵихта. Сйа Ьі рак ѵесег Ьіі ѵёіп-
Зеп, веі зе х йѵапаззіеті ѵисепікі вѵо-
Зеті. 21І,зейиёет п)іт, гекеізе: віа-
поѵііо еоѵогіт ѵат, йа зейеп хтей
ѵаз тепе хйаіі Ііосе. 221, Заіозіпі
кгиіо, роёеіі ви ѵвакі ро веЬі еоѵогііі:
Зезет Іі 3а, Совропе? 23 Оп рак, ой^о-
ѵогіѵёі, зе гекеі: кор ровіаѵЦа х те-
пит гики ѵи хйеіи, оп те хйаіі Ьоёе.
2( 8іп, ізііпа, ёіоѵеёзі ійе, как зе па-
би се ова маетъ продати за вного и
дати се вбогемъ. 10Знаючи пакъ, взушъ
нимъ е рекелъ: за кай назлобни есте
овой жени? аръ добро дело вчинила е
зъ менумъ. п Канти всигдаръ вбоге
имали будете зъ вами, мене пако не
будете всигдаръ имали. 12 Пустивши она
масть ову натело мое, на покапане мое
вчинила е. 13 Становито говоримъ вамъ:
где годеръ назвещалъ се буде овъ
евангеліумъ по всемъ свету, рече се,
да е то вчинила, на споминане негово.
и Онда одишелъ е еденъ змедъ два-
найстехъ, кой се е звалъ Юдашъ Иска-
ріотъ, къ поглавникомъ поповскемъ,
І5теръ нимъ е рекелъ: кай хочете мени
дати, и я вамъ нега предамъ? Они пакъ
обечали су нему тридесети среберня-
ковъ. 1в И одъ онога времена искалъ
е прилику, какъ би нега продати могелъ.
„ Първи пако данъ вузыени присту-
пили су вученики къ взушу, товоречи:
кади хочетъ, да .ти приправимо ести
вузма? 18 взушъ пакъ рекелъ е: пойте
ву варошъ къ становитому и реците
нему: Мештеръ вели: време мое близу
е; при теби вчинимъ вузма съ вученики
моеми. ]9 И вчинили су вученики, какъ
е заповедалъ нимъ взушъ, и припра-
вили су вузма. 20 Гда би пакъ вечеръ
билъ вчиненъ, селъ с зъ дванайстеми
вученики своеми. 21 И, едучемъ нимъ, ре-
келъ е: становито говоримъ вамъ, да
еденъ змедъ васъ мене здати хоче. 22И,
жалостни круто, почели су всаки по себи
говорити: есемъ ли я, Госпоне? 28 Онъ
пакъ, одговоривши, е рекелъ: кой по-
ставля зъ менумъ руку ву зделу, онъ
ме здати хоче. 24 Синъ, истина, чло-
□ідііі , эу <зОО5Іе
хыѵ
ЯЗЫКЪ ХОРВАТСКІЙ
різапо 0(1 іце^а; ]а] рако ёіоѵеки
опоти, ро ко]ет 8іп ёіоѵеёр ргодап
Ьиде! ЬоЦе Ьі іцети Ьііо, да зе пе Ьі
годіі Ьіі ёіоѵек оп. Й Од^оѵогіѵёі рак
Дидаё, ко] гдаі ]е п^е§а, гекеі ]е: ]е-
1і зет ^а, Ме§іег? Од^оѵогіі ]е п]е-
ти: іі зі гекеі.
,в Када рако опі ѵеёег^аіі ]ези,
ѵгеі ]'е Деги§ кгиЬа, і Ыа&озіоѵіі,
гагіотіі. і да! &а ]’е ѵиёепікот зѵо-
Іет, і гекеі: ѵгетііе і ,1’еёіе; оѵо ]е
іеіо то]е. 271, ѵгетёі кеііііа, гаЬѵаШ
Зе, і (Іаі іц-іт, доѵогесі: рііе іг оѵо^а
ѵзі; де аг оѵо іе кгѵ пмуа поѵо&а га-
копа, ко]а га ѵпо^е ргеіеіаіі зе Ьосе,
па о(1ри§ёеіце ^геЬоѵ. м Ѵеііт рако
ѵат, да од ѵегда ріі пе Ьидет іг
оѵо&а ігза 1ца до дпеѵа опо^а, када
ще^а ріі Ьидет г ѵаті поѵо^а ѵи
кгаЦезіѵи Оіса то]е$а. 301, Ьѵаіи
даѵёі, ігіёіі зи па $оги Оііѵеіапзки.
31 Опда геёе іціт Деги§: ѵзі ѵі зраёііі
зе Ьоёеіе ѵи тепі оѵи поё; аг ]е па-
різапо: ѵидгіт разііга, і гагЬейе зе
оѵсе §еге&а. 82 Роііат рако зе од
тгіѵіЬ зіапет, ргед ѵаті ро]дет ѵи
Сгаіііеци. Од§оѵогіѵ§і рак, Реіег
гекеі ]е іцети: ако ргет ѵзі зраёци
зе ѵи ІеЬі, іа зе пі^даг пе зраёіт.
м Веёе іцети Дегиё: зіапоѵііо $оѵо-
гіт ІеЬі, да оѵй поё, ргѵо пе$о реѵес
гарореѵа, ігі риіі те гаіа]і§. 35 Ве-
кеі зе пзети Реіег: ако іакі роігеЬпо
Ьиде тепі ѵитгеіі г іоЬит, пе ёи іе
гаіазііі. Оѵак і ѵзі ѵисепікі &оѵо-
гііі зи.
зв Опда і§е1 зе дегиё г пзіті ѵи ѵгі,
коз ее гоѵе Оеізетапі, і гекеі зе ѵи-
вечьи иде, какъ е написано одъ нега;
яй пако чловеку оному, покоемъ Синъ
чловечьи проданъ буде! боле би нему
било, да Се не би родилъ билъ чловекъ
онъ. 25 Од говори вши пакъ Юдашъ, кой
здалъ е нега, рекелъ е: ели семъ я,
Мештеръ? Одговорилъ е нему: ти си
рекелъ.
зз Кадапако они вечеряли есу, взелъ
е Сзушъ круха, и благословилъ, разло-
милъ, и далъ га е вученикомъ своемъ,
и рекелъ: вземите и ечьте; ово е тело
мое. 27 И, вземши келиха, захвалилъ е,
и далъ нймъ, говоречи: пите изъ овога
вси; 28 аръ ово е кървъ моя новога за-
кона, коя за вноге прелеяти се хоче, на
одпущене греховъ. 2» Велимъ пако
вамъ, даодъвезда пилъ не будемъ изъ
овога търса тія до днева онога, када
нега пилъ будемъ зъ вами новога ву
кралеству Отца моега. зо И, хвалу дав-
ши, изишли су на гору Оливетанску.
81 Онда рече нймъ Сзушъ: вси ви спа-
чити се хочете ву мени ову ночь; аръ
е написано: вудримъ пастира, и разбеже
се овце шерега. 32 Потламъ пако се
одъ мъртвихъ станемъ, предъ вами пой-
демъ ву Галилею. 33 Одговоривши пакъ,
Петеръ рекелъ е нему: ако премъ вси
спачію се ву теби, я се нигдаръ не
спачимъ. 34 Рече нему Сзушъ: стано-
вито говоримъ теби, да ову ночь, първо
него певецъ запопева, три пути ме за-
тайшъ. 35 Рекелъ е нему Петеръ: ако
таки потребно буде мени вумрети зъ
тобумъ, не чу те затайти. Овакъ и вси
вученики говорили су.
38 Онда ишелъ е Сзушъ зъ нйми ву
въртъ, кой се зове Гетсемани, и рекелъ
□ідііігесі Ьу юіс
НАРѢЧІЕ СЛОВЕНО-ХОРВАТСКОЕ.
ХЬѴ
ёепікопі 8ѵо]епг. зеіііе оѵсіі, докіаш
ро](іет іат і тоііі Ьийет. 37І, ѵхет-
§і Реіга і сіѵа зіпе ХеЬеіеийеѵе, ро-
сеі ]е іаіозіііі зе і іигоЬеп Ьііі.
звОшіа іуіт ]е гекеі: йаіозіпа ]е іи§а
то]а іі]а До зтгіі: роёака]іе оѵбі і
зк02пи]іе г тепит. 391, ойійиёі ]еіпо
таіо, ораі ]е па оЬгах зѵо], тоіесі і
^оѵогесі: Оіес то]! ако то^иёе ]е,
па] те тіпе рекаг оѵ: теб іет іо§а
пі как ]а Ііоси, пе§о как іі. 401 Йо-
§е1 ]е к ѵисепікот зѵо]ет, і пайеі ]е
п]е зреёе, і гекеі ]е Реіги: іак пізіе
то&1і ]ейпи ѵиги зкогпиѵаіі г те-
пшп? 41 Зкогтуіе і тоіііе, Да пе ѵраД-
пеіе ѵи зки§аѵап]е. І)и1і, ізііпа, доіоѵ
]е, іеіо рако зІаЬо. 421 рак Дги^оё
оДійеІ ]е, і тоііі, §оѵогеёі: Оіес то]!
ако пе тоге оѵ реЬаг тіпиіі тепе, пе§о.
Да рі]ет п]е§а, па] ЪиДе ѵо1]а іѵо]а!
4а I Доёеі ]е ірак, і паёеі п]е зреёе;
аг Ьііе зи оёі п]і!юѵе розрапе. 441,
озіаѵіѵ§і п]е, оДійеІ ]е, і тоііі ігеііё,
опи ізіи тоіііѵи §оѵогесі. 45 ОпДа
До§е1 ]е к ѵиёепікот зѵо]ет і п]іт
гекеі ]е: зреіе ѵге і роёіѵа]іе; пиі
ргіЫіЗаѵа зе ѵига, і 8іп с!оѵес]і рге-
Дап ЪиДе ѵи гике ^гезпікоѵ. 8іа-
пііе зе, і ЬоДто: пиі ргіЫіяаІ зе ]е,
ко] тепе гДаіі Ііосе.
47 КаДа ]о5ёе оп §оѵогі1 ]е/пиі Ли-
Да§, ]еДеп хтеД Дѵапа]8іе1і, Доёеі ]е, і
2 іціт ѵпоЗіпа ѵеііка г раіаёі і г
о§секі, розіапі оД ро^іаѵпікоѵ ророѵ-
зкіЬ і зіаге§і1і оД1]иДзіѵа. 4вКо]і рак
ргеДаІ ]е п]е§а, Даі ]е п]іт2патеп]е,
боѵогеёі: ко]еда доДег ки§пет, оп ]е,
е вученикомъ своемъ: седите овди, до-
кламъ пойдемъ тамъ и молилъ будемъ.
37 И, вземши Петра и два сине Зебе-
деушеве, почелъ е жалостити се и ту-
робевъ бити, ю Опда нимъ е рекелъ:
жалостна е душа моя тія до смърти:
почакайте овди и скознуйте зъ менумъ.
де И, одидучи едно мало, опалъ е на
образъ свой, молечи и говоречи: Отецъ
мой! ако могуче е, най ме мине лехаръ
овъ: медъ темъ тога ни какъ я хочу,
него какъ ти. ю И дошелъ е къ вуче-
никомъ своемъ, и нашелъ е спече, и ре-
келъ е Петру: такъ нисте могли едну
вуру скознувати зъ менумъ? 41 Скознуй-
тс и молите, да не впадаете ву скуш»-
ване. Духъ, истина, готовъ е, тело пако
слабо. 42 И пакъ другочъ одишелъ е, и
молилъ, говоречи: Отецъ мой! ако не
море овъ пехаръ минути ме, него да
піемъ нега, най буде воля твоя! 48 И
дошелъ е инакъ, и нашелъ е спече; аръ
биле су очи нйхове поспане. 44 И, оста-
вивши не, одишелъ е, и молилъ третичъ,
ону исту молитву говоречи. 45 Онда до-
шелъ е къ вученикомъ своемъ и нимъ
рекелъ е: спете вре и почивайте; нутъ
приближава се вура, и Синъ чловечьи
преданъ буде ву руке трешниковъ.
48 Ставите се, и ходмо: нутъ приближалъ
се е, кой мене здати хоче.
47 Када юще онъ говорилъ е, нутъ
Юдашъ, еденъ змедъ дванайстехъ, до-
шелъ е, и зъ нимъ вножина велика зъ
палаши и зъ ощеки, послани одъ поглав-
никовъ поповскихъ и старешихъ одъ
людства. 48 Кой пакъ предалъ е нега,
далъ е нимъ знамене, говоречи: коега
годеръ кушнемъ, онъ е, държите нега.
ОідііігесІ Ьу <зОО5Іе
ХЬѴІ
ЯЗЫКЪ ХОРВАТСКІЙ
дгіііе п]е§а. 49 I, іакі ргізіиріѵ§і к
Деги§и, гекеі де: гдгаѵ Ьиді, Ме§іег!
і ки§пи1 де пде&а. I гекеі де пдеши
Лехий : ргідаіеі, га кад зі до§е1? Опда
зи ргізіирііі і гике розіаѵііі па Іе-»
ги§а, і дгЫі зи пдеда. 511 пиі, дедеп
гтед опеіі, коді Ьііі зи г Іеги§ет,
ргеіе^пиѵйі гики, гѵадіі де раіаза
зѵоде^а і, ѵисігіѵй з1и§и ро^іаѵпіка
ророѵзко^а, одзекеі де ѵиію пде&оѵо.
5о Опда гекеі де пдети Деги§: розіаѵі
теёа зѵоде^а ѵи тезіо зѵоде; аг ѵзі,
коді ргідетідеди теёа, од теса ро§і-
пиіі Ьоёеди. м Леіі §ііта§, да пе то-
гет ргозііі Оіса тодеса, і ро§1де ті
ѵвгда ѵес как дѵападзі. §еге§оѵ ап^е-
Іоѵ? 54 Как опда зрипіди зе різта,
кадіі де оѵак роігеЬпо Ьііі ? 55 Ѵи опі
ѵигі гекеі де Дегиз ѵпойіпі Ідидзіѵа:
какіі па іоіѵада ігі§1і дезіе г тесі і г
ойёекі, да те ѵіоѵііе: ѵзакі дап ргі
ѵаз зедеі зет, ѵиёеёі ѵи сігкѵі, і пізіе
те дгйаіі. 50 Оѵо рак ѵзе ѵсіпдепо де,
да Ьі зе зрипііа різта ргогокоѵ.
Опда ѵиёепікі ѵзі, озіаѵіѵёі пде&а, ро-
Ье^пиЦ дези.
57 Опі рак, дгйеёі Дехи§а, реідаіі
зи &а к К ад Га § и ро§1аѵпіки ророѵ-
зкоти, каді різсі і зіагезіпе Ьііі
зи зе зкира зргаѵііі. я Реіег рако
пазіедиѵаі де пде^а іг даіека ііда ѵи
ргізігоёек ро&іаѵпіка ророѵзко^а; і,
доддисі пиіег, зедеі де г дѵогдапікі,
да Ьі ѵідеі копса. 59 Ро§1аѵпікі рак
ророѵзкі і ѵзе зргаѵізсе ізкаіо де кгі-
ѵо зѵедосапзіѵо ргоіі Іеги§и, да Ьі
§а па зтгі ргедаіі; ю і пізи па§1і, ако
ргет ѵпо§і кгіѵі зѵедокі доЬаддаІі
дези. Хадпіё рако дозіі зи дѵа кгіѵі
49 И, таки приступивши къ взушу, ре-
келъ е: здравъ буди, Меттеръ! и кущ-
нулъ е нега. м И рекелъ е нему Сзушъ:
пріятель, за кай си дошелъ? Онда су
приступили и руке поставили на взуша
и държали су нега. 51 И нутъ еденъ
змедъонехъ, кой били су зъвзушемъ,
претегнувши руку, звадилъ е палаша
своега и, вудривши слугу поглавника
поповскога, одсекелъ е вухо негово.
52 Онда рекелъ е нему бзушъ: постави
меча твоега ву место свое; аръ вси,
кой пріемлею меча, одъ меча погинутп
хочею. 53 Сли штимашъ, да не моремъ
просити Отца моега, и пошле ми везда
вечь какъ дванайстъ шереговъ анге-
ловъ? 54 Какъ онда спунію се писма,
кайти е овакъ потребно бити? 55 Ву они
вури рекелъ ебзушъ вножини людства:
какти на толвая изишли есте зъ мечи
и зъ ощеки, да ме вловите; всаки данъ
при васъ седелъ семъ, вучечи ву цирквп,
и нисте ме държали. 53 Ово пакъ все
вчинено е, да би се спунила писма про-
роковъ. Ондавученики вси, оставивши
нега, побегнули есу.
57 Они пакъ, държечи взуша, пе-
ляли су га къ Кайфашу поглавнику
поповскому, кади писци и старешине
били су се скупа справили. 53 Петеръ
пако наследувалъ е нега издалека тія
ву пристрошекъ поглавника поповско-
га; и, дойдучи нутеръ, седелъ е зъ
дворяники, да би виделъ конца. 59 По-
главники пакъ поповски и все спра-
вище искало е криво сведочанство
проти бзушу, да би га на смъргъ пре-
дали; ед инису нашли, ако премъ вноги
криви сведоки дохадяли есу. Задничъ
ОідііігесІ Ьу <зОО5Іе
НАРѢЧІЕ СЛОВЕНО-ХОРВАТСКОЕ.
хьѵп
зѵейокі в1 і гекіі зи: оѵ ]е гекеі:
тогеш ропі§ііі сігкѵи Вой] и і ро
ігеЬ Йпеѵііі пагай гегійаіі п]и. в21,
зіаѵзі, ро^іаѵпік ророѵзкі гекеі ]е гце-
ти: пікаупе ой§оѵаг]а§ па опа, ко]а
оѵі ргоіі іеЬі зѵейоёе? И Йеги§ рако
тибаі ]е. Опйа родіаѵпік ророѵзкі
гекеі ]е іуети: /ак1іп)ат іе 2 Ворога
йіѵет, йа пат роѵез, ако іі ]езі Кгі-
зіи§, 8іп Войр? м Векеі ]е преніи Йе-
гиз: іі зі гекеі; тей іет іо§а ѵеііт
ѵат: ой ѵегйа ѵійеіі Ьийеіе 8іпа сіо-
ѵеде^а, 'зейесе^а па йезпі іакозіі
Во^е і йсуйисе^а ѵи оЫакіЬ пеЬез-
кіЬ. в5 Опйа ро^іаѵпік ророѵзкі гаг-
ге/.аі ]е зѵііе зѵо]е, §оѵогесі: Ыагпіі
]е; каз ѵ^е роігеЬи]ето зѵейокоѵ?
Лиі ѵегйа ёиіі зіе Ыагпозі: ^каз ѵат
зе ѵійі? Опі рак, ой{$оѵогіѵ§і, гекіі зи:
ѵгейеп зе зтгіі. в7 Опйа ріиѵаіі зези
ѵи оЬгаг ще^оѵ і ріизкаіі, йги§і рако
2 йакаті Іісе п]е§оѵо Ьііі ви, м &оѵо-
геёі: ргогоки) пат, Кгізіи§, §йо ]е,
ко] іе зе ѵийгіі?
в9 Реіег рако зейеі зе ѵипі па
йѵоги; і ргіэіирііа зе к пз'ети зейпа
зІиЗЬепіса, ^оѵогеса: і іі зезі Ьіі г
Йегизет ОаШеапзкет. 70 Оп рак
гаіазіі зе ргей ѵзеті, доѵогесі: пе
хпат, каз йоѵогіз. 71 Кайа Ьі рако
Ьіі ѵап ігійеі сег ѵгаіа, ѵійеіа §а]е
йги^а зІиЕЬепіса, і гекіа опет, к<э}і
зи Ьііі опйі: і оѵ Ьіі зе г йегиёет Ка-
гагепзкет. 721 рак гаіазіі зе г ргі-
зе^ит, йа пізет рохпаі ёіоѵека. 731
ёег таіо ѵгете ргізіирііі зи, ко]і зіаіі
пако дошли су два криви сведоки в1 и
рекли су: овъ е рекелъ: моремъ пору-
шити циркву Божью и по трехъ дне-
вихъ назадъ зезидати ню. в2И, ставши,
поглавникъ поповски рекелъ е нему:
никай не одговаряшъ на она, коя ови
проти теби сведоче? иСзушъ пако му-
чалъ е. Онда поглавникъ поповски ре-
келъ е нему: заклинямъ те зъ Богомъ
живемъ, да намъ повешъ, ако ти еси
Кристушъ, Синъ Божьи? 94 Рекелъ е
нему Сзушъ: ти си рекелъ; медъ темъ
тога велимъ вамъ: одъ везда видели
будете Сина чловечьега, седечега на
десни страни якости Божьи и дойдучега
ву облакихъ небескихъ. в5 Онда поглав-
никъ поповски разрезалъ е свите свое,
говоречи: блазнилъ е; кай више потре-
буемо сведоковъ? Нутъ везда чули сте
блазностъ: № кай вамъ се види? Они
пакъ, одговоривши, рекли су: вреденъ
е смърти. 67 Онда плювали есу ву об-
разъ неговъ и плюскали, други пако
зъ шаками лице негово били су, м го-
воречи: пророкуй намъ, Кристушъ, гдо
е, кой те е вудрилъ?
бв Петеръ пако седелъ е вуни на
двору; и приступила е къ нему една
службеница, говореча: и ти еси билъ
зъ Сзушемъ, Галилеанскемъ. 70 Онъ
пакъ затаилъ е предъ всеми, говоречи:
не знамъ, кай говоритъ. 71 Када би пако
билъ ванъ изишелъ чезъ врата, видела
га е друга службеница, и рекла ономъ,
кой ру били онди: и овъ билъ е зъ Сзу-
шемъ Назаренскемъ. 72 И пакъ затаилъ
е зъ присегумъ, да нисемъ позналъ
чловека. 73 И чезъ мало време присту-
пили су, коіі стали су онди, и рекли су
ОідііігесІ Ьу Соо5Іе
хьѵш
ЯЗЫКЪ ХОРВАТСКІЙ.
за оікіі, і гекіі за Реіга: зіапоѵііо і
іі гтей опей ]езі; аг і геё іѵо]а оёі-
ѵезіо^а іеЪе сіпі. 74 Опйа роёеі ]е
Ьгапііі зе і ргізе$аіі, йа пі рогпаі
ёіоѵека. I іакі реѵес ]е харореѵаі.
751 2ШІ8ІІ1 зе ]е Реіег іг геёі Дегийа,
ко]и Ьіі ]е гекеі: ргѵо пе§о реѵес га-
рореѵа, ігі кгаі те гаіа]і§. I, ігійиёі
ѵап, йиЬко зе ]е ріакаі.
Петру: станового и ти змедъ онехъ еси;
аръ и речь твоя очивестога тебе чини.
74 Онда почелъ е бранити се и присе-
гати, да ни позналъ чловека. И таки
певецъ е запопевалъ. 76 И змислилъ се
е Петеръ изъ речи Сзуіпа, кою билъ е
рекелъ: първо него певецъ запопева,
трикратъ ме затаитъ. И, изидучи ванъ,
жухко се е плакалъ.
ОідііігесІ Ьу
Соо^іе
ЯЗЫКЪ СЛОВЕНСКІЙ
(иначе хорутанскгй или краинскій *).
Нынѣшнее Словенское прЦг
вопиеаніе.
Матѳея глава 20.
1 КеЬеёко кгаізезіѵо зе ройоЬпо
Ъіёпіпш ёозродагіи, кіегі зе гзиігаз
гдойез ёеі шуетаі йёіаѵсоѵ ѵ зѵоз
ѵіпо^гад; 8 касіаг зе ра йёіаѵсоѵ па-
Зеі ро іепагр па Дап, зіЬ зе розіаі ѵ
зѵо] ѵіпо^гасі. 3 Іп оЬ Ігеір игі зе
ѵеп ёеі іп ѵісііі іги^е па іёг§и Ьгег
<іё1а зШі, 4 ѣег зіт ]е гекеі: ро^йііе
іийі ѵі ѵ тсу ѵіпо^гаі, іп каг Ьо
ргаѵ, ѵат Ъот даі. Іп опі зо ёіі.
58реІзе ѵеп зеі оЬ ёезіі іп Деѵеіі игі,
іп ]е гаѵпо Іако зіогіі. в Окоіі епаз-
віііі ра зе ѵеп ёеі іп па§е1 йги§е ро-
зіазаіі, іп зіт геёе: каз зіозііе іике,
Ъгег сіёіа сёіі сіап? - Ми геко: кег
паз пі піЬёе пазеі. Лт геёе: ро)(1ііе
ішіі ѵі ѵ то] ѵіпо§гай. 8 Касіаг зе зе
ра ѵесег зіогіі, геёе дозрой ѵіио§гайа
Общеславянская азбука.
Матѳея глава 20.
! Небешко кралество е подобно хиш-
ниму господарю, ктери е зъютрай зго-
дей шелъ наеиатъ дѣлавцовъ въ свой
виноградъ;. 8 кадаръ е па дѣлавцовъ
наелъ по денарьи на данъ, ихъ е по-
слалъ въ свой виноградъ. 3 Инъ объ
третьи ури'е венъ шелъ инъ видилъ
друге на търгу брезъ дѣла стати, 4 теръ
имъ е рекелъ: пойдите туди ви въ мой
виноградъ, инъ каръ бо правъ, вамъ
бомъ далъ. Инъ они со шли. 5 Слетъ
е венъ шелъ объ шести инъ девети ури,
инъ е равно тако сторилъ. 0 Околи
енайстихъ па с венъ шелъ инъ нашелъ
друге постаяти, инъ имъ рече: кай
стойте тукей брезъ дѣла цѣли данъ?
7 Му реко: керъ насъ ни нихче наелъ.
Имъ рече: пойдите туди ви въ мой ви-
ноградъ. 8 Кадаръ се с па вечеръ сто-
рилъ, рече господъ винограда свойму
*) По изданію: «8ѵеіо різто зіаге іп поѵе гаѵеге, г гагіа^аціет роіед петакіда, о<і аро-
аіоУзкі^а 8е<іега роіегіетдо вѵ. різта, кі 8а Іе >2 Ѵиідаіе ропетсіі іп гагіохіі І)г. ЛогеГ Ргапс
АПіоІі. V ІЗиЫЗапі 1856а. Неправильности въ правописаніи этого изданія исправлены со-
гласно нынѣшней орѳографіи словенцевъ, принятой въ грамматикѣ и словарѣ г. Янежича.
4
. дііігесі Ьу
Соо^іе
ь
ЯЗЫКЪ СЛОВЕНСКІЙ.
зѵо]ітп Ьіёпікц: рокііёі йёіаѵсе іп
<1а] ]іт ріасііо, іп гаёпі ой роз1ёйп]іЬ
До рёгѵіЬ. 9 8о ргіёіі Іесіе], кіегі зо
Ьііі окоіі епа]зіе иге па^еѣі, іп зо
рге^еіі ѵзак ро йепаці. 10 Ко зо ра
іийі рёгѵі ргіёіі, зо тёпііі, йе Ьойо
ѵеё рге]е!і; ра іийі опі зо ро <]епаг)і
рге]е1і. п Іп ко зо да ргеуеіі, зо до-
йегп]а1і пай Ьі§піт дозройаг]ет,
12 гекоё: Іеіі розіейпр зо Іе епо иго
йёіаіі, іп зі пат ]ІН епаке зіогіі. кі
зто Іе2о йпеѵа іп ѵгоёіпо ргепаёаіі.
13 Оп ,]е ра ойдоѵогіі іп гекеі впіти
2іпей прЬ: ргуаіеГ, пе йёіат іі кгі-
ѵісе; аіі зе пізі га йепаг г тепо] ро-
дойіі? 14 Ѵгеті, каг ,]е іѵо)іда, іп
ро]йі; Ьоёет ра ѣийі іети розіёй-
іуіти йаіі коііког ІеЬі. ,5 Аіі ті пі
регри^ёепо зіогііі, каг Ьоёет? йе Іі
1ѵ<уе око ЬийоЬпо, кег зіт ]аг йоЬег?
1в Тако Ьойо роз1ёйп)і рёгѵі, іп рёгѵі
розіёйпр: гака] ѵеііко ^ііі ]е рокііса-
піЬ, таіо ра ігѵоЦепіІі.
П Іп кайаг ]е йегиз ёеі догі ѵ йе-
гигаіет, ]е. ѵ/.еі йѵапа]зіеге иёепсе
розеЬе] к зеЬі іп ]іт ]е гекеі:
18 д1е]іе, дгепю догі ѵ йегигаіет, іп
8іп ёіоѵёкоѵ Ьо ігйап ѵеіікіт йиЬоѵ-
пат іп різтаі]ет, іп да Ьойо оЬзо-
йііі к зтёгіі, ]9 іп да Ьойо ігйаіі пе-
ѵёгпікат гапіёеѵаіі, дауйІаіі іп кгі-
2аіі; іп (геІ)і йап Ьо ѵзіаі.
20 Такгаі ]е регзіорііа к п]ети таіі
СеЬейе]еѵіЬ зіпоѵ з зѵорта зіпата,
іег да ]е тоіііа іп пека] ргозііа. 21 Оп
ра ]і ]е гекеі: ка] Ьоёеё? Ми ргаѵі:
хишнику: покличи дѣлавце инъ дай имъ
плачило, инъ зачни одъ послѣднихъ до
първихъ. 9 Со пришли тедей, ктери со
били около енайсте уре наети, инѣ со
преели всакъ по денарьи. І0 Ко со па
'гуди първи пришли, со мѣняли, де бодо
вечъ преели; па туди они со по денарьи
преели. и Инъ ко со га преели, со го-
дерняли надъ хишнимъ господаремъ,
рекочъ: лети послѣднй со ле ено уро
дѣлали, инъ си намъ ихъ енаке сторилъ,
ки смо тежо днева инъ врочино прена-
шали. 13 Онъ е па одговорилъ инъ ре-
келъ ениму змедъ нихъ: пріятель, пе
дѣламъ ти кривице; али се ниси за де-
наръ зъ меной погодилъ? 14 Вземи, каръ
е твойга, инъ пойди; хочемъ па туди
тему послѣднйму дати коликоръ теби.
15Али ми ни перпущено сторити, каръ
хочемъ? С ли твое около худобно, керъ
симъ язъ доберъ? 1в Тако бодо послѣднй
първи, инъ първи послѣднй: закай ве-
лико йхъ е поклицанихъ, мало па изво-
ленихъ.
І7 Инъ кадаръ е Сзусъ шелъ гори
въ Срузалемъ, е взелъ дванаистере
ученце посебей къ себи инъ ймъ е ре-
келъ: 18 глейте, гремо гори въ Сруза-
лемъ, инъ Синъ чловѣковъ бо изданъ
великимъ духовнамъ инъ писмаремъ,
инъ га бодо обсодили къ смърти, 19 инъ
га бодо издали невѣрникамъ заничева-
ти, гайжлати инъ крижати; инъ третьи
данъ бо всталъ.
м Такратъ е перетопила къ нему
мати Цебедеевихъ синовъ съ свойма
синама, теръ га е молила инъ некай
просила. 21 Онъ па й е рекелъ: кай хо-
четъ? Му прави: реци,“де седита та
ОідііігесІ Ьу
Соо^іе
ЯЗЫКЪ СЛОВЕНСКІЙ.
ы
гесі, де зедііа іа то]а зіпа, есіеп па
ѣѵо]і дезпісі іп есіеп па Іѵсуі Іёѵісі, ѵ
іѵо]іт кгаЦезіѵи. дехиз ра ]е од§о-
ѵогіі іп гекеі: пе ѵёзіа, ка] ргозііа.
Аіі тогеіа рііі кеІіЬ, кі §а Ьот ]аг
ріі, іп кегёёепа Ьііі з кегзіот, з кіе-
гіт Ьот ]аг кегёёеп? Ми гесеіа: то-
геѵа. 23 Діта геёе: то] кеіііі Ьріа зі-
сег рііа; зедёіі ра па то]і дезпісі аіі
іёѵісі пі то]е ѵата даіі, атрак кіе-
гіт ]е регргаѵЦепо од то]і#а Оёаіа.
24 Іп ипі дезеіегі, ко зо іо з1ізаЦЭ№»
••
Ьііі пеѵоЩпі пад Ьгаіата. дегиз
ра ]іЬ ]е к зеЬі рокіісаі іп ]е гекеі:
ѵёзіе, де ро§1аѵаі]і пагодоѵ §озро-
ди]е]о ёег п]е, іп кіегі зо ѵекні, ]і!і
іта]о ѵ оЫазіі. 2в ѵаті Ра пе
Ьоді іако; іетоё кіегі Ьосе тед ѵаті
ѵеёі Ьііі, па] Ьо ѵаз зІийаЬпік; 27 іп
кіегі Ьоёе тед ѵаті рёгѵі Ьііі, па]
Ьо ѵаё Ыарес: 28 гаѵпо какбг 8іп
ёіоѵёкоѵ пі ргіёеі, де Ьі зе ти зіге^іо,
іетоё де Ьі зіге^еі, іп даі зѵо]е йіѵ-
1]еп]е ѵ одгё§еп]е ха іуііі ѵеііко.
29 Іп ко зо іг «Тсгіііе зіі. ]е ха іуіт
зіа ѵеііка тпойіса. яо Іп &1е] дѵа
зіёрса, зедеёа рег роіи, зіа зігёаіа, де
.Іегиз тсто &ге, іп зіа ѵрііа, гекоё:
изтііі зе па]и, бозрод, зіп Иаѵідоѵ!
з, Мпохіса ра ]е п]і]и зѵагііа, де па]
тоіёііа; опа ра зіа йе Ьоі] ѵрііа, ге-
коё: изтііі зе па]и, бозрод, зіп Иа-
ѵідоѵ! 32 Іп Дегиз ]е оЬзіаІ, іп ДЬ
рокіісаі іп гекеі: ка) Іюёеіа, де па]
ѵата зіогіт? 33 Ми геёеіа: бозрод,
де зе пата оёі одрге]'о! м Дегиз ра зе
]е п]уи изтіііі іп зе ]е п]и осі доіак-
моя сина, еденъ на твой десници инъ
еденъ на твой лѣвици, въ твоймъ кра-
леству. 22 бзусъ па е одговорилъ инъ
рекелъ: не вѣста, кай проекта. Али
морета пити келихъ, ки га бомъ язъ
пилъ, инъ кърщена бити съ кърстомъ,
съ ктеримъ бомъ язъ кърщенъ? Му
речета: морева. 23 Йма рече: мой ке-
лихъ бота сицеръ пила, седѣти па на
мой дёсници али лѣвици ни мое вама
дати, ампакъ ктеримъ е перправлено
одъ мойга Очета. 24 Инъ уни десетери, ’
іф Йо то слишали, со били невольни
надъ братама. 2б Сзусъ па йхъ е къ
себи поклицалъ инъ е рекелъ: вѣете,
де поглаварй народовъ господуеіо чезъ
не, инъ ктери со векши, йхъ имаіо въ
области. 2в Медъ вами па не боди тако;
темочъ ктери хоче медъ вами вечи би-
ти, най бо вашъ служабникъ; 2; инъ
ктери хоче медъ вама нърви бити, над
бо вашъ хлапецъ: 28 равно какоръ Синъ
чловѣковъ ни пришелъ, де би се му
стрегло, темочъ де би стрегелъ, инъ
далъ свое живлене въодрѣшене за нйхъ
велико.
29 Инъ ко со изъ брихе шли, е за
нймъ шла велика множица. 30 Инъ глей
два слѣпца, седеча перъ поту, ста сли-
шала, де Сзусъ мемо гре, инъ ста впи- •
ла, рекочъ: усмили се паю, Господъ,
синъ Давидовъ! 3| Множица па е нію
сварила, де най молчита; она па ста
ше боль впила, рекочъ: усмили се наю,
Господъ, синъ Давидовъ! 32Инъвзусъ
с обсталъ, инъ йхъ поклицалъ инъ ре-
келъ: кай хочета, де най вама сгоримъ?
зз Му речета: Господъ, де се нама очи
одпреіо! 34 Сзусъ па се с піюусмилилъ
4*
□ідііігесі Ьу
Соо^іе
Т.ТТ ЯЗЫКЪ СЛОВЕНСКІЯ.
піі; іп ргесе] 8іа зрге&іедаіа, іп га инъ сее ню очи дотакнилъ; инъ прецеи
п]іш §1а. ста спрегледала, инъ за нимъ шла.
ІОАННА ГЛАВА 15.
І Даг зіт ргаѵа іегіа; іп то] Оёе
]е ѵіпо^гадпік. 2Ѵзако тіадіко, кіега
ѵ тепі пе годі зади, Ьо одгёгаі, іп
ѵзако, кіега госіі зад, Ьо оігёЫІ, де
ѵеё зади годі. 3 Ѵі зіе гда] ёізіі га-
ѵоЦо Ьезёсі, кіеге зіт ѵат ^оѵогіі.
4 Озіапііе ѵ тепі, іп ]аг ѵ ѵаз. Каког
тіадіка пе тоге годііі зади зата од
зеЬе, ако пе озіапе па іегіі; іако
ѵі пе, ако ѵ тепі пе озіапеіё. 5 даг
зіт іегіа, ѵі тіадіке; кдог озіапе ѵ
тепі, іп ]аг ѵ п)ет, оп годі ѵеііко
зади: кег Ьгег тепе пе тогеіе піё
зѣогіѣі. в Ако кдо ѵ тепі пе оэіапе,
Ьо ѵепке] ѵёг/еп, каког тіадіка; іп
Ьо изаЬпіІа, іп р Ьодо роЬгаІі іп ѵ
о^еп] ѵёг§1і, іп г§огі. ; Ако озіапеіе
ѵ тепі, іп то]'е Ьезёде ѵѵаз озІапе)о,
ргозііе, каг коіі Ьоёеіе, іп зе ѵат Ьо
г^одііо. 8 V іет ]е роѵеііёап то] Оёе,
де ѵеііко зади оЬгодіІе, іп де зіе ішуі
иёепсі. 9 Каког ]е Осе тепе ЦиЬіІ,
зіт іиді ]аг ѵаз ЦиЫІ; озіапііе ѵ тор
1)иЬёгпі. )0 Ако то]е гароѵёді зроі-
пиіеіе, Ьоіе озіаіі ѵ тор ЦиЬёгпі:
каког зіт ѣиді ]аг гароѵёді зѵореа
Оёеіа зроіпіі, іп озіапет ѵ п]е#оѵі
ЦиЬёгпі. п То зіт ѵат ^оѵогіі, де
пкуе ѵезеЦе ѵ ѵаз озіапе іп де зе
ѵа§е ѵезеЦе дороіпі. 12 То ]е пмуа
гароѵёд: де зе ЦиЬііе тед зеЬо], ка-
ког зіт ѵаз ]аг ЦиЬіІ. 19Ѵесі 1]иЬё/пі
од іе піта піЬёе, де кдо зѵо]е йіѵЦе-
, Язь сямъ права терта, инъ мой Оче
е виноградникъ. 2 Всако младико, ктери
въ мени не роди саду, бо одрѣзалъ,
инъ всако, ктера роди садъ, бо отрѣ-
билъ, де вечъ саду роди. 3 Ви сте здай
чисти заволіо бесѣдъ, ктере симъ вамъ
говорилъ. 4 Оставите въ мени, инъ язь
въ васъ. Какоръ младика не море ро-
дили саду сама одъ себе, ако не остане
натерта; тако туди ви не, ако въ мени
не останете. 5 Язъ симъ терта, ви мла-
дике; кдоръ остане въ мени, Инъ язъ
въ немъ, онъ роди велико саду: керъ
брезъ мене не морете ничъ сторити.
3 Ако кдо въ мени не остане, бо венкаи
върженъ, какоръ младика; инъбоусах-
нила, инъ іо бодо побрали инъ въ огень
въргли, инъ згори. 7 Ако останете въ
мени, инъ мое бесѣде въ васъ останеіо,
просите, каръ коли хочете, инъ се вамъ
бо згодило. 8 Въ темъ е повеличанъ
мой Оче, де велико саду обродите, инъ
де сте мой ученци. 9 Какоръ е’ Оче
мене любилъ, симъ туди язъ васъ лю-
билъ; оставите въмой любѣзни. 1оАко
мое заповѣди сполнуете, боте остали
въ мой любѣзни: какоръ симъ туди язъ
заповѣди свойга Очета сполнилъ, инъ
останемъ въ негови любѣзни. п То симъ
вамъ говорилъ, де мое веселе въ васъ
остане инъ де се ваше веселе дополни.
12 То с моя заповѣдъ: де се любите
медъ себой, какоръ симъ васъ язъ лю-
билъ. ]3 Вечи любѣзни одъ те нима
нихче, де кдо свое живлене да за свое
ОідііігесІ Ьу <зОО5Іе
ЯЗЫКЪ СЛОВЕНСКІЙ.
ЫІІ
іце йа га 8ѵо)е ргцаііе. 14 Ѵі віе тор
ргцаііі, ако віогііе, каг ѵат |аг га-
роѵёт. 15 РозіЬтаІ ѵаз пе Ьот ѵеё
ітепоѵаі Ыарсоѵ: кег Ыарес пе ѵё,
ка] <1ё1а гце^оѵ дозрой; ра ргуаііе
віт ѵаз ітепоѵаі, кег 8Іт ѵзе, каг
коіі зіт зііёаі ой зѵо]і§а Оёеіа, ѵат
огпапіі. 1в №зІе ѵі тепе ігѵоіііі, ат-
рак ]аг зіт ѵаз ігѵоііі, іп зіт ѵаз ро-
зіаѵіі, йе §гезІе іп зай оЬгойіІе, іп
йе ѵа§ зай озіапе; йе, каг коіі Ьоіе
ргозііі Оёеіа ѵ торт ітепи, ѵат йа.
17 То ѵат гароѵёт, йе зе ЦиЬіІе тей
кеЬо]. 18 Ако ѵаз зѵёі зоѵгаіі; ѵёйііе,
йе ]е тепе рорге] зоѵгайіі, ко ѵаз.
19Ко Ьі Ьііі іг зѵёіа, Ьі зѵёі зѵо^е 1,)и-
Ьіі; кег ра пізіе іг зѵёіа, атрак зіт
ѵаз іаг ой зѵёіа ойЬгаІ: Іоге] ѵаз зѵёі
зоѵгай. 20 Зротпііе зе Ьезёй, кіеге
зіт ѵат ]аг ^оѵогіі: Ыарес пі ѵеёі,
каког п)'е§оѵ дозрой. Ако зо тепе
рге^аіуаіі, Ьойо Іийі ѵаз рге^аіуаіі;
ако зо то]е Ьезёйе зроіпоѵаіі, Ьойо
Іийі ѵа§е зроіпоѵаіі. 2І Ѵзе Іо ра'ѵат
Ьойо зіогііі гаѵоЦо то^а ітепа, кег
пе рогпаіо іуе^а, кіегі те ]е розіаі.
22 Ко Ьі пе Ьіі ргіёеі іп Ьі ]іт пе Ы1
&0Ѵ0ГІ1, Ьі пе ітёіі §гёЬа: хйа] ра пі-
тар іх^оѵога га зѵо] §гёЬ. 23 Кйог
тепе зоѵгаЗі, зоѵгаіі Іийі тор^а
Оёеіа. 24 Ако Ьі тей іуіті пе Ьіі зіо-
гіі йёі, кІегіЬ піЬёе йги^і пі зіогіі,
Ьі пе ітёіі &гёЬа: гйа] ра зо ѵійііі, іп
зоѵгаЗуо тепе, іп тор^а Оёеіа. 25 Ра
йе зе йороіпі $оѵог]еп}е, к1его]еѵ
гуіН розіаѵі гарізапо: газіощ зо те
воѵгаИІі. 2в Кайаг ра ргійе Тоіайпік,
пріятіе. 14 Ви сте мой пріятіи, ако сго-
рите, каръ вамъ язъ заповѣмъ. 1& По-
сихъ-малъ васъ ве бомъ вечъ имено-
валъ хлапцовъ: керъ хлапецъ не вѣ,
кай дѣла неговъ господъ; па пріятле
симъ васъ именовалъ, керъ симъ все,
каръ коли симъ слишалъ одъ свойга
Очета, вамъ ознанилъ. 1в Нисте ви мене
изволили, ампакъ язъ симъ васъ изво-
лилъ, инъ симъ васъ поставилъ, де гре-
сте инъ садъ обродите, инъ де вашъ
садъ остане; де, каръ коли боте про-
сили Очета въ моимъ имену, вамъ да.
17 То вамъ заповѣмъ, де се любите
медъ себой. 18 Ако васъ свѣтъ совражи;
вѣдите, де е мене попрей совратилъ,
ко васъ. 19 Ко би били изъ свѣта, би
свѣтъ свое любилъ; керъ па нисте изъ
свѣта, ампакъ симъ васъ язъ одъ свѣта
одбралъ: торей васъ свѣтъ совражи.
20 Спомните се бесѣдъ, ктере симъ вамъ
язъ говорилъ: хлапецъ ни вечи, какоръ
неговъ господъ. Ако со мене прега-
няли, бодо туди васъ преганяли; ако
со мое бесѣде сполновали, бодо туди
вашесполновали. 21 Все то па вамъ бо-
до сторили за волю мойга имена, керъ
не познаю нега, ктери ме е послалъ.
22 Ко би не билъ пришелъ инъ би имъ
не билъ говорилъ, би не имѣли грѣха:
здай па нимаю изговора за свой грѣхъ.
23 Кдоръ мене совражи, совражи туди
мойга Очета. 2« Ако би медъ ними не
билъ сторилъ дѣлъ, ктерихъ нихче
други ни сторилъ, би не имѣли грѣха:
здай па со видили, инъ совражію мене, -
инъ мойга Очета. 25 Па де се дополни
говорене, ктеро е въ нйхъ постави за-
писано: застовь со ме совратили. 20 Ка-
_ Оідііігесі Ьу Соо5Іе
ыѵ
ЯЗЫКЪ СЛОВЕНСКІЙ.
кіегіда ѵат Ьот заг розіаі од Оёеіа,
РпЬ гёзпісе, кіегі зе од Оёеіа ігЬаза,
оп Ьо ргіёеѵаі од тепе; 27 ра іиді ѵі
Ьоіе ргіёеѵаіі, кег зіе од гасеіка рег
тепі.
даръ па приде Толажникъ, ктерига
вамъ бомъ язъ послалъ одъ Очета,
Духъ рѣснице, ктери се одъ Очета
исхая, онъ бо причевалъ одъ мене; 27 па
туди ви боте причевали, керъ сте одъ
зачетка перъ мени.
Матѳея глава 26.
, Іп рег§оді!о зе зе, ко зе Ьіі дегиз
ѵзе іе §оѵоге докопсаі, зе гекеі зѵо-
ЗІт иёепсат: 2 ѵёзіе, де Ьо ёег дѵа
дпі ѵеііка-пос; іп Зіп ёіоѵёкоѵ Ьо
ігдап, де Ьо кггёап. » Такгаі зо зе
гЬгаІі ѵеіікі диЬоѵпі іп зіагазіпі Цид-
зіѵа ѵ дѵоги ѵеіікі&а диЬоѵпа, кіегі
^е Ьіі ітепоѵап Ка)Ге2, 4 іп зо зе ро-
зѵёіоѵаіі, де Ьі Дегиза г гѵуаёо у}е1і
іп итогііі. 5 Кекіі зо ра: пікаг ѵ
ргагпік, де к]е Ьгир тед Цидзіѵот
пе ѵзіапе.
в Ко зе Ьіі ра Дегиз ѵ Веіапіі, ѵ
Ьізі Зітопа ^оЬоѵі&а, . зе к пзети
регзіорііа йепа, кі зе ітеіа аІаЬазігоѵо
риёісо дгагі&а тагііа, іп §а зе ігіііа
па пзедоѵо §1аѵо, ко зе рег тігі Ьіі.
8 Ко зо ра исепсі іо ѵідііі, зо Ьііі пе-
ѵоЦпі, гекос: сіти іа роігаіа? 9 2а-
каз іо Ьі зе Ьііо ІаЬко дга§о ргодаіо,
іп иЬо&іт даіо. 19 дегиз ра, ко зе ѵё-
діі, зіт зе гекеі: каз падіедо дёіаіе іі
ёепі? гаказ доЬго дёіо 3 с зіогііа пад
тепоз. п ІІЬо^е патгеё ітаіе гтігез
рег зеЬі, тепе ра пітаіе гтігез’.
122аказ, кег зе опа іо тагііо ігіііа па
тоз 2іѵоі, зе іо зіогііа га тоз ро&геЬ.
19 Кёвпіёпо ѵат роѵёт: кзег коіі зе
Ьо огпапоѵаі іа еѵап&еіі ро ѵзіт зѵё-
] Инъ пергодило се е, ко с билъ
Сзусъ все те говоре докончалъ, е ре-
келъ своимъ ученцамъ: 2 вѣете, де бо
чезъ два дни велика-ночь; инъ Синъ
чловѣковъ бо изданъ, де бо крижанъ.
з Такратъ со се збрали велики духовни
инъ старашини людства въ двору ве-
ликига духовна, ктери е билъ имено-
ванъ Каи<і>ежъ, 4 инъ со се посвѣто-
валн, де би Сзуса съ звіячо въели инъ
уморили. 5 Рекли со па: никаръ въ
празникъ, де ке хрупѣ медъ люд-
ствомъ не встане.
в Ко е билъ па Сзусъ въ Бетаніи,
въ хпши Симона гобовига, . е къ нему
перетопила жена, ки с имела алаба-
строво пушицо дразига мазила, инъ га
с излила на нсгово главо, ко е перъ
мизп билъ. 8 Ко со па ученци то впди-
ли, со били невольнн, рекочъ: чиму та
потрата? 9 Закай то би се било лахко
драго продало, ипъ убогимъ дало.
10 Сзусъ па, ко с вѣдилъ, іімъе рекелъ:
кай надлего дѣлате ти жени? закай до-
бро дѣло с сторила надъ меной. п У боге
намречъ пмате змирей перъ себи, мене
па нимате змирей. І2Закай, керъ сона
то мазило излила на мой животъ, с то
сторила за мой погребъ. 13 Рѣснично
вамъ повѣмъ: керъ коли се бо ознано-
валъ та евангели по всимъ свѣту, се
□ідііігесі Ьу <зОО5Іе
ЯЗЫКЪ СЛОВЕНСКІЙ.
ьѵ
іи, ве Ьо іиді ргаѵііо, каг ]е и зіо-
гііа, ѵ іцеп зротіп.
14Теде] зе ёеі едеп гтед дѵапа]зіе-
гіЬ, кіегі ,}е Ъіі ітепоѵап -Іидех Кка-
г]о1, к ѵеіікіпі сіиіюѵпаіп, 15 іп ]іга ]е
гекеі: ка] ті Ьосеіе (Іаіі, іп ]аг ѵат
да Ьот ігдаі? Опі ра во ти регѵоіііі
ігідезеі згеЬегпікоѵ. 16 Іп одзііітаі
]е ізкаі регіойпозіі. де Ьі да ігдаі.
п Рёгѵі дап оргёзпііі кгиЬоѵ ра зо
регзіорііі иёепсі к Дегизи іп зо ти
гекіі: к]е Ьоёеё, де іі регргаѵіто ]ез!і
ѵеіікопоёпо ]адп]е? 18 Дегиз ра ]е ге-
кеі: ро]дііе ѵ тёзіо к опети іп ге-
сііе ти: Ѵсепік ргаѵі: то] ёаз ]е Ыі-
20, рег іеЬі Ьоёет ітёіі ѵеііко-пос з
зѵо]іті иёепсі. 19 Іп исепсі зо зіогііі,
каг ]іт ]е Ъіі Дегиз икагаі, іп зорег-
ргаѵііі ѵеіікопоёпо ]адп]е. Кадаг
зе ]е Ъіі ра ѵеёег зіогіі, ]е & зѵо]іті
<Гѵапа]зіегіті иёепсі к тігі §е1. 21 Іп,
кадаг зо ]ёд!і,]е гекеі: гёзпіёпо ѵат
роѵёт, деедеп ѵаз те Ьо ігдаі. 22Іп,
зііпо йаіозіпі, зо гаёеіі зіеііегпі геёі:
Созрод, аіі зіт ]аг? 23 Оп ра]е оддо-
ѵогіі іп гекеі: кіегі ротака г тепо]
гоко ѵ зкіедо, іа те Ьо ігдаі. 24 8іп
сіоѵёкоѵ зісег дге, каког ]е різапо
од п/еда; іоде доі]е іізііти ёіоѵёки,
ро кіегіт Ьо 8іп сіоѵёкоѵ ігдап! ЬоЦе
Ьі ти Ьііо, де Ьі пе Ъіі го]еп іізіі
ёіоѵёк. 2В -Іидех ра. кіегі да ]е ігдаі,
]е оддоѵогіі, гекоё: ІІёепік! аіі зіт
уаг? Ми геёе: іі зі гекеі.
бо туди правило, каръ е та сторила,
въ йенъ споминъ.
м Тедей е шелъ еденъ змедъ два-
найстерихъ, ктери е билъ именованъ
Юдежъ Ишкарьотъ, къ великимъ ду-
ховнамъ, 1В инъ іімъ е рекелъ: кай ми
хочете дати, инъ язъ вамъ га бомъ
издалъ? Они па со му перволили три-
десетъ среберниковъ. 1вИнъ одъ-сихъ-
малъ е искалъ перложности, де би га
издалъ.
17 Първи данъ опрѣснихъ круховъ
па со перетопили ученци къ Сзусу инъ
со му рекли: кс хочетъ, де ти перпра-
вимо ѣсти великоночно ягне? Сзусъ
па е рекелъ: пойдите въ мѣсто къонему
инъ реците му: Ученикъ прави: мой
часъ е близо, перъ теби хочемъ имѣти
велико-ночь съ своііми ученци. 19 Инъ
ученци со сторили, каръ имъ е билъ
Сзусъ указалъ, инъ со перправили ве-
ликоночно ягне. 20 Кадаръ се е билъ па
вечеръ сторилъ, е съ своііми дванай-
стерими ученци къ мизи шелъ. 21 Инъ,
кадаръ со ѣдли, е рекелъ: рѣснично
вамъ повѣмъ, де еденъ васъ ме бо из-
далъ. 22 Инъ, сильно жалосни, со за-
чели слехерни речи: Господъ, али симъ
язъ? 28 Опъ па с одговорилъ инъ ре-
келъ: ктери помака зъ меной роко въ
скледо, та ме бо издалъ. 24 Синъ чло-
вѣковъ сицеръ гре, какоръ е писано
одъ нега; тоде горе тистиму чловѣку,
поктеримъ бо Синъ чловѣковъ- изданъ!
боле би му било, де би не билъ роенъ
тисти чловѣкъ. 2В Юдежъ па, ктери га
е издалъ, е одговорилъ, рекочъ: .Уче-
никъ! али симъ язъ? Му рече: ти си
рекелъ.
□ідііігесі Ьу <зОО5Іе
ЬѴІ
ЯЗЫКЪ СЛОВЕНСКІЙ.
и Кадаг зо ра ѵеёегіаіі, ,]’е ѵгеі
Дегиз кгиЬ, іп &а іе розѵеііі, іп гагіо-
тіі, Іег даі зѵоііт иёепсат, іп іе ге-
кеі: ѵ/етііе іп ^ё^іе; іо іе пнуе іёіо.
„ Іпіе ѵгеі кеІіЬ, іе гаЬѵаШ іп ііт
даі, гекоё: рііе іг іуе^а ѵзі; гака]
іо ]е тоіа кгі поѵе гаѵеге, кіега Ьо
га п)іЬ ѵеііко ргеіііа ѵ одриёёепіе &гё-
Ьоѵ. 29 Роѵёт ѵат ра, де розіЬтаі
пе Ьот ріі од іе^а зада ѵіпзке іегіе
до іізіі^а дпе, ко §а Ьот поѵідо г
ѵаті ріі ѵ кгауезіѵи зѵо]іда Оёеіа.
зо Іп, кадаг зо Ьііі гаЬѵаІпо рёзет
ігрёіі,' зо ёіі па ОЦвко §ого. 3] Тедеі
Ііт геёе Дегиз: ѵі ѵзі зе Ьоіе роЬи]-
ёаіі пад тепоі іо поё; гака] різапо іе:
Ьот идагіі разііііа, іп гагкгорііе зе
Ьодо оѵсе ёеде. 32 Кадаг Ьот раѵзіаі,
роідет ргед ѵаті ѵ Оаіііеіо. м Реіег
ра ти іе од&оѵогіі іп гекеі: ко Ьі зе
гаѵпо ѵзі роЬиі§а1і пад іеЬо], зе іаг
пе Ьот пікдаг роЬиіёаі. 34 Дегиз ти
геёе: гёзпіёпо іі роѵёт, де іо поё,
ргедеп рёіеііп гароіе, те Ьо§ ігікгаі
гаіаііі. 35 Реіег ти геёе: акогаѵпо
Ьі ті Ьііо з іеЬоі итгёіі, іе пе Ьот
гаіаііі. Тако зо іиді ѵзі иёепсі гекіі.
зо Тедеі іе ргіёеі Дегиз г пііті па
ргізіаѵо, кі зе іі ргаѵі Оеігетапі, іп
Іе гекеі зѵоііт иёепсат: зедііе іике],
де &гет ііе іп тоііт. 37 Іп іе ѵгеі
зеЬоі Реіга іп СеЬедеіеѵа зіпа, іп іе
гаёеі Ыозіеп іп оіохеп регЬаіаіі.
ззТедеі ііт іе гекеі: тоіа диёа іе іа-
Іозіра до зтёгіі; озіапііѳ іикеі іп
ёи]іе г тепоі. 39 Іп іе таіо даЦе §е1,
іп радеі па зѵоі оЬгаг, іп іе тоііі,
зо Кадаръ со па вечеряли, е взелъ
бзусъ крухъ, инъ га е посветилъ, инъ
разломилъ, теръ далъ своимъ ученцамъ,
инъ е рекелъ: вземите инъ ѣйте; то е
мое тѣло. 27 Инъ е взелъ келихъ, е за-
хвалилъ инъ имъ далъ, рекочъ: пите
изъ нега вси; ^закай то емоя кри нове
завезе, ктера бо за нихъ велико пре-
лита въ одпущене грѣховъ. 29 Повѣмъ
вамъ па, де по-сихъ-малъ не бомъ пилъ
одъ тега саду винске терте до тистига
дне, ко га бомъ новига зъ вами пилъ
въ кралеству свойга Очета. м Инъ, ка-
даръ со били захвально пѣсемъ испѣли,
со шли на Ольско горо. 31 Тедей имъ
рече взусъ: ви вси се боте похуйшали
надъ меной то ночь; закай писано е:
бомъ ударилъ пастиря, инъ раскропиле
се бодо овце чеде. 32 Кадаръ бомъ па
всталъ, пойдемъ предъ вами въ Гали-
лею. зз Петеръ па му еодговорилъ инъ
рекелъ: ко би се равно вси похуйшали
надъ тебой, се язъ не бомъ никдаръ
похуйшалъ. з4 бзусъ му рече: рѣснично
ти повѣмъ, де то ночь, вреденъ пѣте-
линъ запое, ме ботъ трикратъ затаилъ,
зз Петеръ му рече: ако равно би ми
било съ тебой умрѣти, те не бомъ за-
таилъ. Тако со туди вси ученци рекли.
зз Тедей е пришелъ бзусъ зъ ними
наприставо, ки се й прави Гетсемани,
инъ ерекелъ своймъ ученцамъ: седите
тукей, де тремъ те инъ молимъ. 37 Инъ
е взелъ себой Петра инъ Цебедеева
сина, инъ е зачелъ жалостенъ инъ ото-
женъ перхаяти. 38Тедей ймъ е рекелъ:
моя душа е жалосна до смърти; оста-
вите тукей инъ чуйте зъ меной. 39 Инъ
е мало дале шелъ, инъ паделъ на свой
□ідііігесі Ьу <зОО5Іе
ЯЗЫКЪ СЛОВЕНСКІЙ.
ЬѴІІ
гекоё: то] Оёе! ако ]е то&оёе, па]
#ге ой тепе іа кеІіЬ: ра ѵешіег пе
каког ]ах Ьоёет, атрак каког іі.
40 Іп ргісіе к вѵо]іт иёепсат, іп ]іЬ
па](іе зрцоёе, іп геёе Реіги: іако пізіе
тодіі епо иго г тепо] ёиіі? 41 Си]іе
іп тоіііе, сіе пе ргісіеіе ѵ зки§п]аѵо.
ВиЬ ]е зісег ѵо1]ап, тезо ра зІаЬо.
8реі ]е ѵдги^іё §еі, іп тоііі, гекоё:
Оёе то]! ако пе тоге іа кеІіЬ тето
ііі, каког йе §а рі]ет, па] зе г^оііі
іѵо]а ѵоЦа! « Іп ]е зреі ргіёеі, іп ]іЬ
]е па§е1 зруоёе; п]іЬ оёі патгеё зо
Ьііе (ігетоіпе. 44 Іп ]іЬ ]е роризііі іп
зреі §е1, іпѵігеірё тоііі, іп гаѵпо іізіе
Ьезёйе ^оѵогіі. 45 Тейе] ргіііе к зѵо-
]іт иёепсат іп ]іт геёе: зрііе хсіа] іп
роёіѵа]іе; ^1е]1е, регЫі/.аІа зе ]е ига,
іп Зіп ёіоѵёкоѵ Ьо іхсіап ^гёёпікат ѵ
гоке. 4вѴзіапііе, ро]йіто: ^іе^іе, рег-
Ыійаі зе ]е, кіегі те Ьо іхііаі.
47 Іп §е ]е ^оѵогіі, іп, ^1е], Дисіей,
ейеп йѵапа]зіегіЬ, ]е ргіёеі, іп г п]іт
ѵеііка тпохіса г теёі іп з коііпі, ро-
зіапа 0(1 ѵеІікіЬ йиЬоѵпоѵ іп зіагайіпоѵ
Цийзіѵа. 48 ЭДе^оѵ іхйа]аѵес ра ]іт
]е Ьіі <1а1 гпатпде, гекоё: кіегіда коіі
Ьот киёпіі, іізіі ]е, п]е§а ргітііе.
40 Іп Ьёгх ]е к Дехизи зіоріі іп ]е ге-
кеі: гйгаѵ Ьойі, Ѵёепік! іп §а ]е киё-
піі. м Іп Дехиз ти ]е гекеі: ргуаіеі,
ёіти зі ргіёеі? Тесіе] зо регзіорііі іп
зо гоке па Дехиза ѵёг$1і іп &а ргцеіі.
51 Іп, §1е], есіеп /тед іёіі, кіегі зо Ьііі
г Дехизот, ]е зіедпіі гоко іп іхсіегі
образъ, инъе молилъ, рекочъ: мой Оче!
ако е могоче, най гре одъ мене та ке-
лихъ: па вендеръ не какеръ язъ хочемъ,
ампакъ какоръ ти. 40 Инъ приде къ
своимъ ученцамъ, инъ йхъ найде спію-
че, инъ рече Петру: тако нисте могли
ено уро зъ меной чути? 41 Чуйте инъ
молите, де не придете въ скушняво.
Духъ е сицеръ волянъ, месо па слабо.
42 Спетъ е вдругичъ шелъ, инъ молилъ,
рекочъ: Оче мой! ако не море та ке-
лихъ мемо ити, какоръ де га піемъ,
най се згоди твоя воля! 43 Инъ е спетъ
пришелъ, инъ йхъ е нашелъ спііоче;
нйхъ очи намречъ со биле дремотне.
44 Инъ йхъ е попустилъ инъ спетъ шелъ,
инъ втретьичъ молилъ, инъ равно тисте
бесѣде говорилъ. 45 Тедей приде къ
своймъ ученцамъ инъ ймъ рече: спите
здай инъ почивайте; глецте, пербли-
жаласе е ура, инъ Синъ чловѣковъ бо
изданъ грѣшникамъ въ роке. 4в Вста-
вите, пойдимо: глейте, перближалъ се
с, ктери ме бо издалъ.
47 Инъ ше е говорилъ, инъ, глей,
Юдежъ, еденъ дванайстерихъ, е при-
шелъ, инъ зъ нймъ велика множица зъ
мечи инъ съ кольми, послана одъ ве-
ликихъ духовновъ инъ старашиновъ
людства. 48 Неговъ издаявецъ па ймъ
с билъ далъ знамне, рекочъ: ктерига
коли бомъ кушнилъ, тисти е, нега при-
мите. 49 Инъ бържь е къ Сзусу сто-
пилъ, инъ е рекелъ: здравъ боди,Уче-
никъ! инъ га е кушнилъ. ГЛ Инъ Сзусъ
му е рекелъ: пріятель, чиму си при-
шелъ? Тедей со перетопили инъ сороке
на Сзуса въргли инъ га пріели. &| Инъ,
глей, еденъ змедъ тѣхъ, ктери со били
□ідііігесі Ьу <зОО5Іе
ІіѴШ
ЯЗЫКЪ СЛОВЕНСКІЙ.
еѵо] теё, іп таЬпіІ ро Ыарси ѵе-
Іікі^а диЬоѵпа, іп ти ]е иЬо осізёкеі.
м Тсде] ти геёе Дехиз: ѵіакпі зѵо]
теё ѵ ще§оѵо тёзіо; хака] ѵзі, кіегі
ха теё ргцета^о, Ьодо г теёет коп-
ёапі. 53 Аіі тёпіё, де пе тогет рго-
зііі зѵо]і^а Оёеіа, іп Ьі ті розіаі ѵеё
ко дѵапа]зі іе&цопоѵ ап§е1)еѵ? 54Како
зе Ьодо іеде; дороіпііе різта, кег. зе
тога іако х^одііі? 55 Тізіо иго ]е де-
хиз тпоЗісат гекеі: каког пай гах-
Ьо]піка зіе те §1і Іоѵіі х теёі іп з
коіті; ѵзак дап зіт зедёі рег ѵаз іп
иёіі ѵ іетреЦпи, іп те пізіе ргцеіі.
5в Ра іо ѵзе зе ]е х&одііо, де ве до-
роіпуо різта ргегокоѵ. Такгаі зо &а
ѵзі иёепсі харизіііі іп зо хЬёйаІі.
57 Кіегі зо ра Лехиза ѵ]е!і, зо &а
реЦаІі к Ка]Гейи, ѵеіікіти диЬоѵпи,
к)ег зо зе Ьііі різтагр іп зіагазіпі
зо§1і. м Реіег ра ^е одд'еіеё ха прт
§еі, до дѵога ѵеіікі^а диіюѵпа; іп ]‘е
§е1 ѵап], іп зе зедёі 8 зІихаЬпікі, деЬі
ѵідіі копес. 59 Ѵеіікі диЬоѵпі ра іп
ѵез хЬог зо ізкаіі кгіѵі^а ргіёеѵаща
хорег Лехиза, де Ьі §а итогііі; іп
пізо паёіі, дезігаѵпо ]е Ьііо ѵеііко
кгіѵіЬ ргіё регзіорііо. 2адп]іс ра зіе
ргіёіе дѵё кгіѵе ргіёі И іп зіе гекіе:
іа ]е доѵогіі: ]ах тогет родгёіі іет-
реЦ Вохр іп ѵ ігеЬ дпеЬ §а зреі зо-
хідаіі. в2 Іп ѵеіікі диіюѵеп ,]е ѵзіаі
іп ти гекеі: аіі піё пе од^оѵогіё па
іо, каг іі хорег ІеЬе ргіёи)еіо? И Ле-
зъ Сзусомъ, е стегнилъ роко инъ из-
дерлъ свой мечъ, инъ е махнилъ по
хлапцу великига духовна, инъ му е ухо
одсѣкелъ. В2 Тедей му рече Сзусъ:
втакни свой мечъ въ негово мѣсто; за-
кай вси, ктери за мечъ пріемаіо, бодо
зъ мечемъ кончали. &3 Али мѣнишъ, де
не моремъ просити свойга Очета, инъ
би ми послалъ вечь, ко дванайстъ ле-
гіоновъ ангелевъ? 54 Како се бодо те-
деи дополниле писма, керъ се мора та-
ко згодити? 55 Тисто уро е Сзусъ мно-
жицамъ рекелъ: какоръ надъ разбой-
ника сте ме шли ловитъ зъ мечи инъ
съ кольми; всакъ данъ симъ седѣлъ
перъ васъ инъ училъ въ темпельну, инъ
ме нисте прісли. 5вПа то все се с зго-
дило, де се дополнііо писма прероковъ.
Такратъ со га вси ученци запустили
инъ со збѣжали.
57 Ктери со па Сзуса въели, со га
пеляли къ КаиФежу, великиму духовну,
керъ со се били писмаріі инъ стара-
шини сошли. 58 Петеръ па е одделечъ
за нимъ шелъ, до двора великига ду-
ховна; инъ е шелъ вань, инъ с седѣлъ
съ служабники, де би видилъ конецъ.
59 Велики духовни па инъ весъ сборъ
со искали кривига причеваня зоперъ
Сзуса, де би га уморили; инъ га нисо
нашли, десиравпо е било велико кри-
вихъ причъ перетопило. Заднйчъ па сте
пришле двѣ криве причи 01 инъ сте
рекле: та с говорилъ: язъ моремъ по-
дрѣти тсмііель Божьи инъ въ трехъ
днехъ га спетъ созидати. в2 Инъ велики
духовенъ е всталъ инъ му рекелъ: али
ничъ не одговоришъ на то, каръти зо-
перъ тебе причуеіо? м Сзусъ па е мол-
□ідііігесі Ьу
Соо^іе
ЯЗЫКЪ СЛОВЕНСКІЙ.
ых
гиз ра ,;е шоіёаі. Іп ѵеіікі йиіюѵеп
ти ]е гекеі: гагоііт іе рег йіѵіт Во-
ди, йе пат роѵёё, аіі зі іі Кгізіиз,
8іп Во2)і? м йегив ти геёе: іі зі ге-
кеі; ра роѵёт ѵат: розіЬтаі Ьоіе
ѵійііі 8іпа ё1оѵёкоѵі§а зейёіі па (іез-
пісі тоёі Во^е іп ргііі ѵ оЫакіЬ
пеЬа. в5 Тейез зе ѵеіікі йиЬоѵеп гаг-
іёг^аі яѵо]'е оЫаёіІа, гекоё: ргекіі-
п]аЦе; каз роігеЬизето ёе ргіё? Оіезіе,
гйаз зіе зііёаіі ргек1іп)еѵапіе: в6 каз
ве ѵат гйі? Опі ра зо ой&оѵогііі іп
гекіі: зтёгіі зе ѵгёйеп. „Тейез зо ти
рУеѵаІі ѵ оЬгаг іп зо §а га иію Ьііі;
йги&і ра зо &а ѵ оЬгаг зрезіті іоікіі,
ед гекоё: ргегокц) пат, Кгізіе, кйо іе
]е ийагіі?
в9 Реіег ра зе гипаз зейёі па йѵо-
гіёёи; іп регзіорііа зе епа йёкіа к п]е-
ти, гекоё: іийі іі зі Ьіі г йегизот
(гаіііезсет. 70 Оп ра зе іазіі ѵргіёо
ѵзіЬ, гекоё: пе ѵёт, каз ргаѵіё. 71 Ко
Зе ра зкогі ѵгаіа ёеі, &а зе ѵійііа йги-
§а йёкіа, іп зе гекіа іізііт, кіегі зо
Ьііі іат? іийі іа зе Ьіі г йегизоіп Ха-
гагепзкіт. 72Іпзе зреі іазіі зрегзе&о:
пе рогпат іе&а ёіоѵёка. 73 бег таіо
ра зо регзіорііі опйі зіозесі іп зо
гекіі Реіги: гёзпіёпо, іийі іі зі /тей
іізііЬ; /аказ іѵоз зегік іе гагойёѵа.
71 Тейез зе гасеі гоіііі зе іп регзераіі,
йе пе рогпа іе^а ёіоѵёка. Іп 2йа]сі зе
рёіеііп гарёі. 75 Іп Реіег зезе зрот-
піі Ьезёйе йегизоѵе, кі 30 зе гекеі:
ргейеп Ьо рёіеііп гарёі, те Ьоё ігі-
кгаі гаіазіі. Іп зе ѵеп ёеі, іп зе Ьгііко
Зокаі.
чалъ. Инъ велики духовенъ му е ре-
келъ: заротимъ те перъ живимъ Богу,
де намъ повѣшъ, али си ти Кристусъ,
Синъ Божьи? м Сзусъ му рече: ти си
рекелъ; па повѣмъ вамъ: по-сихъ-малъ
боте видили Сина чловѣковига седѣти
на десници мочи Божьи инъ прити въ
облакихъ неба. в5 Тедей е велики духо-
венъ расторгалъ свое облачила, рекочъ:
преклинялъ с; кай потребуемо ше причъ?
Глейте, здай сте слишали преклиневане:
ед кай се вамъ зди? Они па со одгово-
рили инъ рекли: смърти е врѣденъ.
67 Тедей со му плевали въ образъ инъ
со га за ухо били; други па со га въ
образъ съ пестми толкли, в8 рекочъ:
прерокуй намъ, Кристе, кдо те е уда-
рилъ?
в9 Петеръ па е зунай седѣлъ на дво-
рищу; инъ перетопила е ена дѣкла къ
нему, рекочъ: туди ти си билъ зъСзу-
сомъ Галилейцемъ. 70 Онъ па е тайлъ
внричо всихъ, рекочъ: не вѣмъ, кай
правитъ. 71 Ко е паскози врата шелъ,
га е впдила друга дѣкла, инъ с рекла
тистимъ, ктери со били тамъ: туди та
е билъ зъ Сзусомъ Назаренскимъ.
72 Инъ с спетъ тайлъ съ персего: не
познамъ тега чловѣка. 73 Чезъ мало па
со перетопили онди стоечи инъ со рекли
Петру: рѣснично, туди ти си змедъ ти-
стихъ; закай твой езикъ те разодѣва.
74 Тедей е зачелъ ротити се инъ пер-
сегати, де не позна тега чловѣка. Инъ
здайци е пѣтелийъ запѣлъ. 75 Инъ Пе-
теръ се е спомнилъ бесѣде Сзусове,
ки іо е рекелъ: преденъ бо пѣтелинъ
запѣлъ, ме бошъ трикрато затаилъ.
Инъ е венъ шелъ, инъ е бритко шкалъ.
□ідііігесі Ьу С1ОО<?ІС
НАРѢЧІЕ УГРО-СЛОВЕНСКОЕ *).
Нынѣшнее правописаніе
Словенцевъ въ Венгріи.
Матѳея глава 26.
! I ргі&бдііо зге ]е, §да Ьі згкоп-
сзао Дег'из ѵзге еіе гесзі,’ егкао ]е
ѵисзепікот згѵорт: 2 гпйіе, ка ро
дѵбта дпёѵота ѵйгеп Ьоде; і 8гіп
сзіоѵесзі зге дй, па] зге газгрё.
з Теда зго зге ѵкіір згргаѵііі родіа-
ѵпісгке ророѵзгкі і різгйсзке і іі
згіагізі Ііідзгіѵа ѵи дѵог ѵізезпуе&а
рора, кі зге ]е гѵао Ка]аГйз, 4 і іа-
пйсз зго теіі, да Ьі Легиза г»га-
Ьііі г ]й1позгі]от і ѵтогііі. 5 Ргаѵііі
зго ра: пе] ѵи згѵёікі, па] гЬигкапуе
пе Ьоде тед Ійдзгіѵот.
6 (хда Ьі ра Ьіо Легиз ѵ ВеіЬй-
піі ѵ Ьі’гі Зітопа доЬаѵсга, . ргі-
Общеславянская аабука..
Матѳея глава 26.
! И пригоднло се е, гда би скончао
Сзушъ все ете рѣчи, ръкао е вучени-
комъ своимъ: 2знате, ка подвбмадне-
вома вузенъ боде; и Синъ чловѣчи се
тада, най се распе. 3Теда со се вкупъ
справили поглавницке поповски и пи-
сачке и ти стариши людства ву дворъ
вишешнега попа, ки се е звао Каіа-
Фашъ, 4 и таначъ со мѣли, да би
Сзуша зграбили зъ ялностьіомъ и вмо-
рили. 5 Правили со па: ней ву светки,
най збуркане не боде медъ люд-
ствомъ.
в Гда би па біо Сзушъ въ Бетаніи
въ хижи Шимона гобавца, 7 пристопила
*) Нарѣчіе Словенцевъ въ Венгріи отличается, между прочимъ, перегласовкою гласныхъ
о и у, которыя въ нѣкоторыхъ случаяхъ выговариваются какъ нѣмецкія 5 и а. Эта перегла-
совка, встрѣчающаяся также въ другихъ мѣстностяхъ (наприм. между Словаками, у Кашу-
бовъ и др.), составляетъ въ славянской рѣчи особенность такихъ мелкихъ нарѣчій или гово-
ровъ, что мы не сочли нужнымъ вносить въ нашу общеславянскую азбуку знаки для этихъ
переходныхъ звуковъ; но когда бы всірѣтилась надобность въ такихъ знакахъ, можно при-
нять ту же систему, какая установилась въ латино-нѣмецкомъ алфавитѣ, т. е. ставить двоето-
чіе надъ а, о, у, Мы это и дѣлаемъ въ настоящемъ случаѣ, передавая русскими буквами текстъ,
писанный на мѣстномъ говорѣ венгерскихъ Словенцевъ. Текстъ этотъ мы заимствуемъ изъ
изданія: бѵі гакоп аіі іезіатепіош ^оагробпа пазеда Легиза Кгізгіива, гОД оргтісз г ртсзко^а
па згіагі згіоѵепзгкі ]егік оЬгпуепі ро Кйгтісз Зіеѵапі. V Кбзгеді, 1847». Въ этомъ изданіи
въ нѣкоторыхъ словахъ означено и удареніе или протяженіе, въ другихъ нѣтъ: при такой не-
послѣдовательности, мы въ нашей транскрипціи опустили вовсе знаки удареній и протяженій.
□ідііігесі Ьу <зОО5Іе
НАРѢЧІЕ УГРО-СЛОВЕНСКОЕ. т,хт
згібрііа ]е к пуеті еііпа ’гепа, зіега
]е аІаЪазігот дгё^о^а тагаіа тёіа,
і ѵб зе ]е ѵіеі&іа па §14ѵо пуе&оѵо,
§да Ъі ргі 82І0ІІ згедо. 8 Ѵідбсзі
ра, ѵисзепісгке пуе&оѵі газггдііі аго
вге, ^оѵогёсзі: гака] ]е еіо згкѵаг-
Зепуё? 9 А'г Ьі вге ІёЬко 16 тагаіо
бдаіо га ѵпо&о, і даіо згігот&кот.
і0 Хпазбсзі ра іб, Дегиз егсзё пуіт:
гаказ га Ьйдо пШе еіо іоз ’гепі?
4г ]е доЪго деіо ѵсзіпііа г тепот.
п А г згіготйке ѵзгі^іійг згеЬот
тёіе, тепе ра ѵзгі^іійг пе Ьодіе
теіі. 12 Аг, ка зе опа еіо тагаіо
па тозе ібіо ѵіеі&іа, па тозе роко-
рапуе з'е ѵсзіпііа. 18 Хаізгііпо ѵеііт
ѵ&т: §деко1і Ьоде ргеб^апі еіе еѵап-
Веііот ѵи сгёіот еіот згѵёіі, ди-
сзапо Ьоде і іб, ка ]е опа ѵсзіпііа,
пуё па вгротіпапуе.
м Теда ідбсзі едеп г іі дѵапіцзгеі,
кі зге ргёѵі дидаз Ізкагіоіез, к ро-
^Іаѵпікот ророѵзгкіт, 15 егсзё: ка
ті зсзёіе <1аіі, і з’азг ѵат ^а к го-
кёт дёт? Опі зго ра пуеті оЬесзаІі
ігёзгеіі зггеЬгпі рёпех. 1в I од іізгіо-
да тао зе ізгко ргіІіко, да Ьі §а, ѵ
гокё (ІАо.
17 Ргѵі дёп ра Ьгегі кѵазгй кгйЬа
ргізгідрііі зго ѵисзепісгке к Дегизі,
^оѵогёсзі пуеті: §де зсзёз, паз іі
ргіргаѵіто, да 365 ѵйгепзгко§а а&пе-
сга? 18 Оп ра егсзё: ідііе ѵ тезгіо
к коті і егсгііе пуеті: Ѵисзііеі ѵеіі:
ѵгётеп тозе зе Ыйгі, ргі іеЬі Ьот
30 й^песга ѵіігепзгко^а г тозті ѵи-
сзепікті. 191 ѵсзіпііі зго іі ѵисзепі-
сгке іак, Іікі з'е пуіт ггепдеійѵао
Дегиз, і ргіргаѵііі зго іе й^песг ѵй-
е къ немн едва жена, штера е ала-
баіптромъ драгога мазала мѣла, и вб
е е вліяла наглаво негово, гда би при
столи седо. 8 Видочи па, вученичке не-
гове расърдили со се, говоречи: закай
е ето скварене? 9 Аръ би се лехко то
мазало оддало за вного, и дало сиро-
макомъ. І0 Знаючи па то, Сзушъ ръче
нимъ: закай за худо мате ето той же-
ни? аръ с добро дѣло вчинила зъ ме-
номъ. п Аръ сиромаке всигдаръ съ
себомъ имате, мене па всигдаръ не
бод’те мѣли. 12 Аръ, ка в она ето ма-
зало на мое тѣло вліяла, на мое поко-
пане е вчинила. 18 За истино велимъ
вамъ: гдѣ-коли боде предгани ете
евангеліомъ ву цѣломъ етомъ свѣти,
гучано боде и то, ка е она вчинила,
не’ на споминане.
м Теда идочи еденъ зъ ти дванай-
сетъ, ки се прави Юдашъ Искаріо-
тесъ, къ поглавникомъ поповскимъ,
І5 ръче: ка ми щете дати, и язъ вамъ
га къ рокамъ дамъ? Они со па неми
обѣчали тресети сребрни пѣнезъ. 1в И
одъ тистога мао е иско прилико, да би
га въ роке дао.
„ Първи денъ па брези-кваса круха
пристопили со вученицке къ Сзуши, го-
воречи неми: где щешъ, най ти при-
правимо, да ѣшъ вузенскога агнеца?
18 Онъ па ръче: идите въ мѣсто къ
коми и ръците неми: Вучитель вели:
врѣменъ мое е близи, при теби бомъ
іо агнеца вузенскога зъ моими вуче-
никми. 19 И вчинили со ти вученицке
такъ, лики е нимъ зренделювао Сзушъ,
и приправили со те агнецъ вузенски.
□ідііігесі Ьу <зОО5Іе
ЬХІІ
ЯЗЫКЪ СЛОВЕНСКІЙ
гепзгкі. 20 (гда Ьі ра ѵесзёг ^іёіао,
сіоіі 82І ]е згео зг ііші дѵапёізгеііті.
21 I, &да Ьі опі іеіі, егсзё: /а ізгііпо
ѵеііт ѵйт, ка есіеп г ѵёзг те одё.
22 I, дгезгёіпі розгіёпоѵзі І&ко, гё-
сзаіі зго пуеті ргаѵііі ѵзгакі ро-
згеЫ: іеіі згет іазг, Оозгродпе?
23 Оп ра, од^оѵогёсзі, егсзё: кі па-
тёсзе г тепот ѵи згкіедо гокб, іё
те одё. 24 Ізгііпа, 8гіп сзіоѵесяі
іде, Іікі іе різгапо од пуе^а; іаі
ра сзіоѵекі опоті, ро кот зге 8гіп
сзіоѵесзі ѵ гокё дё! Ьоіе Ьі пуеті
Ьііб, да Ьі зге пі&дёг пе Ьі рогбдо
оп сзіоѵік. 25 Од&оѵогёсзі ра, Дидаз,
кі &а іе ддо, егсзё: пёіі згет іазг,
КаЬЬі? Ѵеіі пуеті: іі ргйѵіз.
2в Ода Ьі ра опі іеіі, ѵгёо іе
Дегиз кгііЬ і, Ыа^озгіоѵіѵзі, гагіо-
то §а іе, і дёо &а іе ѵисзепікот, і
егкао ]е: ѵгетііе, іе^іе; 16 ]е то]е
іёіо. 27 I ѵгёо іе іе реЬйг і, Ыа§о-
згіоѵіѵзі, дйо пуіт ^а іе, ^оѵогёсзі:
рііе г еіо&а ѵзгі; 28 ёг іе іб тоіа
кгѵ пдѵо&а гёкопа, зіега зге га
ѵпд&е ѵб ѵіеіё па одріізсзапуе &гё-
Ьоѵ. 2» Ѵеііт ра ѵёт; ка пе Ьодет
ріо од еіі тао г еіо^а згёда іо&а
ігзга поігі до опо^а дпёѵа, &да Ьот
&а ріо г ѵаті пбѵо§а ѵи кгёіеѵзгіѵі
Осзё тоіе&а. 30 I, &да зго Ьѵёіо
згрёіі, ѵб'зго зіі па §ого ОІіѵесгко.
31 Теда пуіт ѵеіі Дегиз: ѵі зге ѵзгі
згрёсзііе ѵи тепі езсзе ѵ еіоі пдсзі;
ёг іе різгапо: гЬііет разгіёга, і га-
/е’гепёіо зге оѵсгё іе сзгёде. 32 Аіі
ро тоіет ^огі-згіапепуё ргед ѵаті
Ьот зао ѵ Оаіііео. 33 Оддоѵогёсзі
ра, Реіег егсзё пуеті: і сзі зге ѵзгі
20 Гда б» па вечеръ гратао, долѣ си е
сѣо съ тими дванайсетими. 21 И, гда би
они ѣли, ръче: за истино велимъ вамъ,
ка еденъ зъ васъ ме одда. 22 И, дре-
сельни постановши яко, зачали со не-
ми правити всаки по себи: ели семъ
язъ, Господне? 23 Онъ па, одговоречи,
ръче: ки намаче зъ меномъ ву скледо
роко, те ме о,гда. м Истина, Синъ
чловѣчи иде, лики е писано одъ нега;
яй па чловѣки ономи, по комъ се Синъ
чловѣчи въ роке да! боле би неми би-
ло, да би се нигдаръ не би пород’о онъ
чловѣкъ. 25 Одговоречи па, Юдашъ,
ки га е оддо, ръче: не-ли семъ язъ,
Рабби? Вели неми: ти правитъ.
2в Гда би па они ѣли, взео е Сзушъ
крухъ и, благословивши, разлом’о га е,
и дао га е вученикомъ, и ръкао е: взе-
мите, ѣйте; то е мое тѣло. 27 И взео
е те пехаръ и, благословивши, дао нймъ
га е, говоречи: пите зъ етога вси;
2в аръ е то моя кървъ новога закона,
штера се за вноге во влѣе за одпу-
щане грѣховъ. 29 Велимъ па вамъ, ка
не бодемъ піо одъ ети мао зъ етога
сада тога търса нотри до онога днева,
гда бомъ га піо зъ вами новога ву
кралевстви Оче моега. 30 И, гда со
хвало спѣли, во со шли на горо Оли-
ветско.
31 Теда нймъ вели Сзушъ: ви се вси
спачите ву мени еще въ етой ночи;
32 аръ е писано: збіемъ пастера, и разе-
женеіо се овце те чрѣде. 32 Али по
моемъ гори-станеньѣ предъ вами бомъ
шао въ Галилео. 33 Одговоречи па,
Петеръ ръче неми: и чи се вси спа-
ОідііігесІ Ьу <зОО5Іе
НАРѢЧІЕ УТРО-СЛОВЕНСКОЕ.
ЬХІП
згрйсзцо ѵ іеЬі, зазг зге пі^дйг пе
згрйсзіт. 34 Егсзё пуеті Дегиз: га
ізгііпо ѵеііт ІеЬі, ка те ѵи еіоз
пбсзі, ргѵіё Іікі Ьоде кокбі рорёѵо,
ігікгйі гаіазіз. 35 Ѵеіі пуеті Реіег:
і сзі де ті роігёЬпо зг іеЬот тгёіі,
дбпок іе пе гаіаііт. РгізгродоЬ-
піт Шот і ѵзгі ѵисзепісгке зго іак
егкіі.
зв Теда зе зо ’г пуіті Легиз па
тезгіо, зіего зге ѵеіі ОеіЬзетйпе,
і ѵеіі ѵисзепікот: згедіе згі доіі
еіі, докесз ідбсзі тоііт еіат. 37 I
г згеЬот зе ѵгёо Реіга і дѵй згіпй
2еЬедеизоѵа, гйсзао зге ,)е ’гаіозгіііі
і отедіёѵаіі. 38 Теда ѵеіі пуіт: ,}&-
ко ]е ’гаіозгіпа дйза тоза поігі до
згтгіі. Озгіапіе еіі і ѵегизгійііе г
тепот. 391, паргё ідбсзі едпо таіо,
зградпо зе па оЬгйг згѵоз, тоіёсзі
і ^оѵогёсзі: Осза тор сзі зе то-
&бсзе, паз ргёде од тёпе еіе реЬйг:
аіі пез, как зазг зсзёт, пе&о как іі.
40 I ргізао зе к ѵисзепікот, і паззао
.Іе зе, ка зго згрйіі, і ѵеіі Реігі: іак
пе тогеіе едпо ѵбго ѵегизгійѵаіі г
тепот? 41 Ѵегизгіііііе і тоііе, да
ѵи згкйзйѵапуё пе ргідеіе. ВбЬ зе
ізгііпа &оіоѵ, аіі іёіо зе згІаЬо.
42 Рйіі дгіі&бсз ідбсзі, зе тоіо, §о-
ѵогёсзі: Осза тоз! сзі петоге еіе
реЬйг ргёдіі од тепе, пе&о сзі §а
рі]ёт, Ьозді ѵоіа іѵоза! 431 ргіддсзі,
пйзде зе р41і згразбсзе.; 4г зго пуі-
Ьоѵе осзі ’гтеіпе Ьііё. 44 I піЬ4 зе
і одіде, і рй тоіі ігеіісз, іб ізгіо
гёсз ^оѵогёсзі. 45 Теда іде к ѵисзе-
пікот згѵозіт і егсзё пуіт: згрііе
падаіе іпо росзіѵазіе; оѵо ргіЫі’гаІа
чііо въ теби, язъ се нигдаръ не спа-
чимъ. 34 Ръче неми бзушъ: за истино
велимъ теби, ка ме ву етой ночи,
първле лики боде кокотъ попѣво, три-
кратъ затаитъ. 35 Вели неми Петеръ:
и чи де ми потрѣбно съ тобомъ мрѣти,
донокъ те не затаимъ. Присподобнимъ
таломъ и вси вученицке со такъ
ръкли.
звТеда е шо жъ ними бзушъ на мѣ-
сто, штеро се вели Гетсемане, и вели
вученикомъ: седте си доли ети, докечъ
идочи молимъ етамъ. 37 И съ себомъ е
взео Петра и два сина Зебедеушова,
зачао се е жалостити и омедлѣвати.
зз Теда вели нимъ: яко е жалостна
душа моя потри до смърти.- Останте
ети и верусгуйте зъ меномъ. 39 И, на-
прѣ’ идочи едно мало, спадно е на об-
разъ свой, молечи и говоречи: Оча
мой! чн е могоче, най прѣде одъ мене
ете пехаръ: али ней, какъ язъ щемъ,
него какъ ти. 40 И пришао ё къ вуче-
никомъ, И найшао е е, кай со спали,
и вели Петру: такъ не морете едно
вбро ве русту ваги зъ меномъ? 41 Ве-
рустуйте и мольте, да ву скушаване
не придете. Духъ е истина готовъ,
али гйло е слабо. 42 Па-ли другочъ
идочи, е мольо, говоречи: Оча мой! чи
не море ете пехаръ прѣти одъ мене,’
него чи га піемъ, бойди воля твоя!
43И придочи, найде е па-ли спаіоче; аръ
со нйхове очи Жметне биле. 44 И ниха
е и одиде, и па моли третичъ, то исто
речь говоречи. 45 Теда иде къ вуче-
никомъ своимъ и ръче нимъ: спите
надале ияо почивайте; ово приближала
ОідііігесІ Ьу <зОО5Іе
ЬХІѴ
ЯЗЫКЪ СЛОВЕНСКІЙ
зсе ]е ѵбга, і 8гіп сзіоѵесзі зге ййѵа
ѵи гокб дгёзпікот. 4в 8/іапіе догі,
розйто: оѵо ргіЫі’гао зге зе, кі те
0(14.
47 I, дйа Ьі езсзе оп дисзао, оѵо
Дийаз, ейеп г іі йѵапйззгеі, ]е ргізао,
і ’г пуіт Ііійзгіѵа ѵподо г го’гзот і
г (Ігодті, ой ѵіййпікоѵ ророѵзгкі’ іпо
згіагізі Іййзгіѵа. 48 Оп ра, кі да зе
дйао, йёо пуіт зе гпатёпуе, доѵо-
гёсзі: зіегода кйзпет, іё зе, ргітіе
да. 49 I, ргесгі ргізхідріѵзі к Йегизі,
егсзё: гйгаѵ Ьозйі, Мезіег! і кйзцо
да]е. м Дегиз пуеті ра егсзё: ргіё-
іеі, гаказ згі ргізао? Теда, ргізгід-
ріѵзі, ѵгдіі зго гокё па Дегиза, і
ргіз'аіі зго да, м I оѵо есіеп г опі,
кі зго Ьііі г Дегизот, ѵб ѵіёдпоѵзі
гокб, ѵб роіёдпе тесз згѵоз і ,ѵй4гі
згіидо родіаѵпіка ророѵзгкода, о<1-
згесзё пуеті ѵйЬд. м Теда ѵеіі
пуеті Дегиз: роѵті іѵоз тесз па-
2Й3 ѵи тезгіо пуедоѵо; йг ѵзгі, кі
тесз ѵгетезо, ой тесза родіпезо.
м Йеіі зіітаз, ка петгет гйаз рго-
82ІІІ Осзо тозеда, і паргё Ьі ті
розгіаѵо ѵесз Іікі йѵапйззгеі Іедіо
апдеіоѵ? м Как йа Ьі зге ра згрппііа
різгта, йа іак тоге Ъійіі?, № Ѵи
іізгіоі ѵбгі зе егкао Дегиз іоті Ііій-
згТѵі: Іікі па гагЬозпіка з/Ле ргізіі
•г го’гзот і г йгодті, те Іоѵіі; ѵзгй-
кі йёп згет ргі ѵёзг згейо, ѵисзёезі
ѵи сгёгкѵі, і пез згіе те ргуаіі.
5в Тд зе ра ѵзге ѵсзіпуепо, йаЬі
зге згрипііа різгта ргогокдѵ. Тейа
зго да ѵисзепісгке ѵзгі и піЬёІі, і
ойЬё’гаІі зго.
57 Оѵі зго ра ргуаіі Дегиза і ре-
се е вбра, и Синъ чловѣчи се дава ву
роке грѣшникомъ. 4в Станте гори,
пойдмо: ово приближао се е, ки ме
одда.
47 И, гда би еще онъ гучао, ово
Юдашъ, еденъ зътидванайсетъ, е при-
шао, и жъ нимъ людства вного зъ
рожкомъ и зъ дрогми, одъ владниковъ
поповски ино стариши людства. м Онъ .
па, ки га е оддао, дао нймъ е знамене,
говоречи: штерога кушнемъ, те е,
примте га. 49 И, преци пристопивши
къ Сзуши, ръче: здравъ бойди, Меіп-
теръ! и кушно га е. м Сзушъ неми па
ръче: пріатель, закай си пришао? Те-
да, пристопивши, въргли со роке на
Сзуша и пріяли со га. 51 И ово еденъ
зъ они, ки со били зъ Сзусомъ, во
втегновши роко, вбпотегне мечъ свой
и вдари слуго поглавника поповскога,
одсѣче неми вухо. &2 Теда вели неми
Сзусъ: повърни твой мечъ назай ву
мѣсто негово; аръ вси, ки мечъ взе-
мею, одъ меча погинеіо. 53Сли штимашъ,
ка не м’ремъ здай просити Очо моега,
и наирѣ би ми постав’о вечъ лики два-
найсетъ легіо ангеловъ? 54 Какъ да би
се па спунила писма, да такъ море
бити? м Ву тистой вбри е ръкао Сзусъ
томи людстви: лики на разбойника сте
пришли зъ рожьомъ и зъ дрогми, ме
ловитъ; всаки денъ семъ при васъ
сед’о, вучечи ву церкви, и ней сте ме
пріяли. 55 То е па все вчинено, даби
се спунила писма пророковъ. Теда со
га вученицке вси та’ нихали, и одбѣ-
жали со.
57 Ови со па пріяли Сзуша и пеляди
□ідііігесі Ьу
Сос . е
НАРѢЧІЕ УГРО-СЛОВЕНСКОЕ.
ЪХѴ
Іаіі зго к Ка]аЙзі ѵізезпуеті
рорі, уде зго ѵкйр згргйѵіепі Ьііі
різгйсзке і іі згіагізі. де Реіег да
]е ра пазгіедйѵао бгйаіесз, поігі до
дѵога ѵізезпуеда рора; і, поігі ідбсзі,
доіі 82І -]е згео г Ыйрсгті, да Ьі
ѵідо копесх. 59 Ѵійдпісгке ра ро-
роѵзгкі і іі зіагізі і сгёіі іапйсз
ізгкаіі зіо кгіѵб згѵедбзгіѵо ргбіі
Дегизі, да Ьі да ѵтбгііі, в0 і пе] зго
па]з1і. I сзі зго діі ѵпбді кгіѵі згѵе-
досгке паргё згібрііі, дбпок зго пе]
па]з1і. ОЬзгІёдпуіт згіа ра паргё
згідрііа дуй кгіѵа згѵедока, вІ ег-
кбсза: еіе ]е ргаѵо: ]азг тогет
гагтеіаіі сгёгкеѵ Во’го і ро ігё
дпёѵі догі росгітргаіі. в21, догі згій-
поѵзі, ѵізезпуі рор егсзё пуеті: піка]
пе оддоѵйцаз, ка еіі ргбіі іеЬі згѵе-
досзуо? ю Дегиз ,]е ра тйсзао. I, од-
доѵогёсзі, ѵізезпуі рор егсзё пуеті:
ргітйг]ат іе па ’хіѵода Вод4, па]
пйт роѵёз, сзі згі іі Кгізгіиз, 8гіп
Во’гі? м Ѵеіі пуеті Дегиз: іі згі
ргаѵо, аіі ѵеііт ѵйт: од згёда тао
Ьодеіе ѵідііі Згіпй сзіоѵесзеда, згедё-
сзеда па дезгпісгі гто’гпозгіі Во’ге
і ргіддсзеда па оЫ&кі пеЬезгкот.
в5 Теда ]е іе ѵізезпуі рор газгргазсзо
дѵапі згѵо], доѵогёсзі, ка ]е Дехиз
ргекііпуао; ка пйт ]е ѵесз роігёЬпо
згѵедокоѵ? Оѵо гда] згіе сзйіі рге-
кііпуапуе пуедоѵо: 8« ка зге ѵйт
ѵіді? Опі ра. оддоѵогёсзі, егсзё]о:
ѵгёдеп ]е згтгіі. 67 Теда зго рійѵаіі
ѵи оЬгйг пуедоѵ і га ѵйЬа зго да
Ьііі; пікі зго да ра 82 раіісгаті Ьііі,
88 дйѵогёсзі: ргогокй] пйт, Кгізгіиз,
зіегі ]е, кі іе ]е ѵдаго?
со га къ КаяФаши вишешнеми попи,
где со вкупъ справлени били писачке
и ти старити. 53 Петеръ га е па на-
слѣдувао оздалечъ, потри до двора ви-
шешнега попа; и, потри идочи, долц си
е сео зъ хлапцми, да би вид’о конецъ.
59 Владницкё па поповски и ти ста-
рити и цѣли таначъ искали со криво
свѣдоство противзуши, да би га вмо-
рили, до и ней со найшли. И чи со-гли
вноги криви сведоцке напрѣ стопили,
дбнокъ со ней найшли. Обслѣднймъ ста
па напрѣ стопила два крива свѣдока,
в1 ръкоча: ете е прав’о: язъ моремъ
разметати церкевъ Божо и ‘ по тре
дневи гори поцимпрати. в2И,гориста-
новши, вишешнй попъ ръче неми: пи-
кай не одговаряшъ, ка ети проти те-
би свѣдочііо? зз бзушъ па е мучао. И,
одговоречи, вишешнй попъ ръче неми:
примарямъ те на живога Бога, най
намъ повѣтъ, чи си ти Кристушъ,
Синъ Божи? 84 Вели неми взушъ: ти
си прав’о; али велимъ вамъ: одъ сега
мао бодете видили Сина члоЬѣчега, се-
дечега на десници зможности Боже и
придочега на облаки небесномъ. в5 Те-
да е те вишешнй попъ распращо
гвантъ свой, говоречи, ка е взушъ
преклиняо; ка намъ е вечъ потрѣбно
свѣдоковъ? Ово здай сте чули прёкли-
няне негово: 6в ка се вамъ види? Они па,
одговоречи, ръчею: врѣденъ е смърти.
в7 Теда со плували ву образъ неговъ
и за вуха со га били; ники со га па
съ палицами били, де говоречи: про-
рокуй намъ, Кристушъ, штери е, ки
те е вдар’о?
Соо^іе
5
□ідііігесі Ьу
ЬХѴІ
ЯЗЫКЪ СЛОВЕНСКІЙ.
м Реіег ]е ра ѵіпё згедо па дѵбгі;
і ргівхібрі к пуеті едва декіісзка,
доѵогёсза: і Іі за Ьіо г Дегпзот 6а-
Іііеёпзгкіт. 70 Оп ]е ра йуіо ргед
ѵзгёті, ^оѵогёсзі: пе гпат, ка ргдѵіз.
„ бда Ьі ра ѵб зб па ігп&сг, ѵідііа
§а ]е дгй^а, і ѵеіі опіт, кі зго
іат ЬіИ: і еіе ]е Ьіо г Дегпзот Ш-
гагепзкіт. 721 р4 ]е Щіо зг ргізге-
§от: пе рогпат сзіоѵека. 73 Ро та-
Іот ѵгётепі ра ргізгідрііі зго пікі
і, згіоіёсзі, егкіі зго Реігі: га ізгііпо
і іі згі г опі; 6х і §псз іѵо] іе осзі-
ѵезгпо^а сзіпі. 74 Теда ^е гёсзао
ргекііпуаіі і ргзгё^аіі, кб пе рогпа
іо§а сзіоѵека. I ргесгі ]е кокді ро-
рёѵао. 75 I згротепё зге Реіег г
гёсзі Дегизоѵе, ^оѵогёсзе&а пуеті,
кй ргѵіе, Іікі Ьоде кокбі рорёѵао,
ігікгёі те гаіа]із. I, ѵб ідбсзі, ]Ако
Ьгііко зге ]е ,]6као.
в9 Петеръ е па винѣ сед’о на двори;
я пристопи къ неми едва дѣкличка, го-
вореча: и ти си біо зъ Сзушомъ Га-
лрлеанскимъ. 70 Онъ е па тайо предъ
всѣми, говоречи: не знамъ, ка пра-
витъ. 71 Гда би па вб то на търнацъ,
видила га е друга, и вели онимъ, ки
со тамъ били: и ете е біо зъ бзушомъ
Назаренскимъ. 72 И па е тайо съ при-
сегомъ: не цознамъ чловѣка. 73 По
маломъ врѣмени па пристопили со
ники и, стоечи, ръкли со Петри: за
истино и ти си зъ они; аръ и гучъ твой
те Очивѣснога чини. 74 Теда е зачао пре-
клиняти и присегати, ка не позна тога
чловѣка. И преци с кокотъ попѣвао.
75 И спомене се Петеръ зъ рѣчи €зу-
шове, говоречега неми, ка първле,
лики боде кокотъ попѣвао, трикратъ
ме затаитъ. И, вб идочи, яко бритко
се е юкао.
ОідііігесІ Ьу
Соо^іе
ЯЗЫКЪ СЛОВАЦКІЙ.
Общеелавянская азбука.
Нынѣшнее Словацкое право-
писаніе.
Матѳея глава 20. '
, РодоЬпё ]е кгйі’оѵзіѵб пеЬезкё
ёіоѵеки Ьозродйгоѵі, кіоту ѵу§іе1 па
йзѵііе, аЬу па]аі сіеіпікоѵ па ѵіпіси
зѵо^и; г а доЬоѵогіас за з деіпікті
о деппй тгди, одозіаі ісЬ па ѵі-
піси зѵоіи. 3 А ѵупдис окоір Ьодіпу
ігеіе], иггеі іпусіі, іе зіо^а па ігЬи
гаЬ41’а]йс, 4 і іут гіекоі: іЛіе і ѵу па
ѵіпіси, а ёо Ьиде зргаѵедііѵёЬо, дйт
ѵйт. А опі §1і. з Орйі ѵупсіис о §іезіе)
а деѵіаіе} Ьодіпе, исіпіі іакйе. 6 Ргі
^едепазіез Ьодіпе аіе ѵупсіис, пайіеі
іпусЬ, іе зіо]а 2аЬйі’а]йс, і гіекоі іт:
ргеёо іи зіоіііе сеіу (Іей 2аЬ41’а]йс?
, Кекіі ши: ІеЬо пікіо пйз пе па]аі.
Міиѵі іт: ісііе і ѵу па ѵіпіси, а ёо
Ьиде зргаѵедііѵёЬо, ѵегтеіе. 8 Ѵеёег
аіе гіекоі р4п ѵіпісе §аГ4гоѵі зѵоіти;
гаѵоіа^ деіпікоѵ а гаріаі іт, роёпйс
од розіедпусЬ аг до ргѵусЬ. 9 А ргц-
дйс іі ргі зедеп&зіез Ьодіпе па^аіі,
ѵгаіі ]едоп каЗду ро репіагі; 10ргіідйс
аіе ргѵі, дотпіеѵаіі за, хе ѵіас ѵегтй;
Матѳея глава 20.
, Подобнё е кралёвство неббскё чло-
веку господарови, кторы вышелъ на
усвите, абы наялъ дельниковъ на ви-
ницу свою; 2 а договоряцъ са съдель-
нйкми о денну мзду, одослалъ ихъ на
виницу свою. 3 А вындуцъ около го-
дины третей, узрелъ иныхъ, же стоя
на търгу загаляюцъ, 4 и тымъ реколъ:
идьте и вы на виницу, а чо буде спра-
ведливёго, дамъ вамъ. А они шли.
5 Опять вындуцъ о шестей а девятей го-
дине, учинилъ также. 6 При еденастей
године але вындуцъ, нашелъ иныхъ,
же стоя загаляюцъ, и реколъ имъ: пре
чо ту стойте целы ‘день загаляюцъ?
7 Рекли му: лебо никто насъ не наялъ.
Млувй имъ: идьіе и вы на виницу, а
чо буде справедливёго, везмете. 8 Ве-
черъ дле реколъ панъ винице шаФйро-
ви свойму: заволай дельниковъ а за-
плать имъ, почнуцъ одъ последныхъ
ажъ до първыхъ. 9А прійдуцъ ти при
еденАстей године наятй, взали едонъ
каждьі по пенязи; І0 прійдуцъ але първи,
домневали са, же вяцъ везму; але вза-
□ідііігесі Ьу <зОО5Іе
ЯЗЫКЪ СЛОВАЦКІЙ.
ЬХѴІІІ
аіе ѵгаіі і опі іедоп каМу ро репіахі.
п А ѵегтйс, геріаіі ргоіі Іюзроіійгоѵі,
12Ьоѵогіас: Шо розіедпі іедпи Ьодіпи
ргасоѵаіі, а гоѵпуті зі ісЬ пйт игоЬП,
кіогізте піезіі Ьгетепо дйа іЬогйёозі.
13 Оп аіе, одроѵедауйс, гіекоі іедпоти
г пісЬ: ргіаіеГи, пе гоЪіт іі кгіѵду;
сі га репіаг пе доЬоѵогі! зі за зо тпои?
]4 Ѵегті, со іѵо]е іе, а сЬо<І; іа аіе
(отиіо розіедпёти сЬсет даі, ако і
іеЬе. 15 Сі ті пе з!и§і ѵ тоіот игоЬіі,
со сЬсет? Сііі око іѵо]е пейІесЬеіпё
Іе, хе ]а доЬгу зот? 16 Так Ъидй роз-
іедпі ргѵі,а ргѵі розіедпі: ІеЬо тпоЬо
Іе роѵоІапусЬ, аіе тёіо ѵуѵоІепусЬ.
17 А ѵзіириійс Де2і§ до Легихаіета,
ро]а1 дѵапізі иёедіпікоѵ зйкготпе па
сезіи і гіекоі іт: 18 аі ѵзіирціете до
Дегигаіета, а 8уп ёіоѵека ѵудап Ьиде
Ьізкирот а хікоппікот, а одзйда ко
па зтгі, 19 а ѵудадй Ьо роЬапот ки
розтіеѵапіи, а к хЬіёоѵапіи, а икгійо-
ѵапіи; аіе ІгеІіеЬо дйа х тгіѵусЬ
ѵзіапе.
20 Теду ргізійрііа к лети таіка
зупоѵ ХеЬедеоѵусЬ зо зупті. зѵоііті,
кіайаійс за а розіас піеёо од пеЬо;
21 кіогу гіекоі .ру: бо сЬсе§? Кекіа
ти: роѵедх, аі Іііо дѵаіа зупоѵіа
тоіі зедаій, іедоп ро ргаѵісі іѵоіе| а
дгиЬу ро 1’аѵісі, ѵ кгйГоѵзіѵе іѵо]от.
22 Одроѵіедаійс аіе, Дехі§ гіекоі: пе
ѵіеіе, хаёо ргозііе. Мйхеіе Іі ріі. ка-
ІісЬ, кіогу іа ріі Ьидет, а кгзіот,
кіогѵт іа кгзііт за, кгзіепі Ьуі?
Векіі ти: тбхете. 23 Ѵгаѵі іт: ка-
ИсЬ хаізіе тбі ріі Ьидеіе, а.кгзіот,
ли и онн едонъ каждьі по пенязи. п А
везмуцъ, рептали проти господйрови,
12 говоряцъ: тито последнй едну годину
працовали, а ровными си ихъ намъ
уробилъ, кторй сме несли бремено дня
и горучость. 13 Онъ але, одповедайцъ,
реколъ едному зъ нихъ: пріятелю, не
робймъ ти кривды; чи за пёнязъ Не
договорилъ си са со мноу? 14 Везми,
чо твое е, а ходь; я але тому послед-
нёму хцемъ дать, ако и тебе. 15 Чи ми
не слушй въ моёмъ уробить, чо хцемъ?
Чили око твое нешлехетнё е, же я до-
бры сомъ? 16 Т акъ буду последнй първй,
а първй йЪследнй: лебо много е пово-
ланыхъ, але мало выволеныхъ.
17 А вступуйэцъ Сжитъ до бруза-
лема, поялъ дванйсть учедлнйковъ су-
кромне на цесту и реколъ имъ: 18 ай
вступуеіце до врузалема, а Сынъ чло-
века выданъ буде бискупомъ а закон-
нйкомъ, а одсудя го на смърть, 19 а
выдай) го поганомъ ку посмеваню, а къ
збичованю, а укрижованю; але третье-
гр дня зъ мъртвьіхъ встане.
20 Теды приступила къ нему матка
сыновъ Зебедеовыхъ сосынми своими,
кланяйщъ са.апросяцъ н' чо одъ него:
21 кторы реколъ ей: чо хцешъ? Рекла
му: поведзъ,атьтйто двая сыновя мой
седай), едонъ по правици твоей а другьі
по лявици,. въ кралёвстве твоёмъ.
22 Одповедайщъ але, вжишъ реколъ: не
вете, за чо просйте. Мбжете ли пить
калихъ, кторы я пить будемъ, а
кърстомъ, кторымъ я кърстймъ са,
кърстенй быть? Рекли му: мбжеме.
23 Вравй имъ: калихъ заистё мой пить
будете, а кърстомъ,- кторымъ я
ОідііігесІ.Ьу
ЯЗЫКЪ СЛОВАЦКІЙ.
ЬХІХ
кіогут ]а кгзііт за, рокгзіепі Ьийеіе;
аіе зейеі ро ргаѵісі то]е] а ро 1’аѵісі
то]е], пепіе тпеййѵаі, аіе іут, кіо-
гут ргіргаѵепо ]е ой Оіса тд]Ьо.
24 А росційе іо, йезаі іпусЬ гог-
Ьпеѵаіі за па і^сЬ йѵосЬ Ьгаіоѵ. 25 Аіе
йейі§, зѵоіазйс ісЬ, гіекоі: ѵіеіе, йе
кпіейаіа пйгойоѵ рапи]й пай піті, а
кіогі зй ѵеі’кі, тос ийіѵа]й пай піті.
2С Аіе піе іак Ьийе тейгі ѵаті; пей
кіокоГѵек сЬсеІ Ьу тейгі ѵаті Ьуі
ѵеіікут, Ьий зІийоЬпік ѵй§; 27 а кіо-
коі’ѵек Ьу тейгі ѵаті сЬсеІ Ьуі рге-
йп^т, Ьий зІийоЬпік ѵАч: 28 ако і 8уп
еіоѵека пе ргіыеі, аЬу дети зіийепо
Ьоіо, аіе аЬу оп зіийіі, а аЬу йаі
йіѵбі зѵоз тгйи па ѵукйрепіе га тпо-
ІіусЬ.
29 А ке<і ѵусіюйііі г йегіеііа, зіеі га
піті гйзіир ѵеііку; м а а] Йѵа зіері,
зейіас и сезіу, йороси]йс, йеЬу йейі§
іайе йіеі, гѵоіаіі, ѵгаѵіас: зтііи] за пай
паті, Рапе. зупи Паѵійрѵ! 31 Хйзіир
аіе ргітійѵаі іт, аЬу тісаіі; опі аіе
ѵіас ѵоіаіі, Ьоѵогіас: зтііц) за пай
паті, Рапе, зупи Ваѵійоѵ! 321, газіа-
ѵіас за, йейіз гаѵоіаі ісЬ а гіекоі:
со сЬсеіе, аЬу зот ѵйт иёіпіі ? 33 В,е-
кпи ти: Рапе, песЬ оіѵогіа за осі
пазе! 34 I зі’иіоѵаі за пай піті йейі§,
йоікпйі за ісЬ осі; а Ьпей ргеЫіайІу
ісЬ осі; а §1і га піт.
Іоанна г
йа зот іеп ѵіппу ктеп ргаѵу, а
Оіес тбз ѵіпйг ,}е. 2 Каййй гаіоіезі,
кіогй ѵо тпе пе пезе оѵосіе, ойгегціе,
кърстймъ са, покърстенй будете; але
седеть по правици моей и по лявицй
моей, нене мне давать, але тымъ, вто-
рымъ приправено е одъ Отца мойго.
24 А почуйэцъ то, десать иныхъ роз-
гневали са на тыхъ двохъ братовъ.
25 Але Сжишъ, сволайцъ ихъ, реколъ:
вете, же кнежата народовъ паную надъ
ними, акторй су велькй,.моцъ уживайэ
надъ ними. 2в Але не такъ буде медзи
вами; нежъ кто кольвекъ хцелъ бы
медзи вами быть великимъ, будь слу-
жобнйкъ вашъ; 27 а кто кольвекъ бы
медзи вами хцелъ быть вреднымъ, будь
служобнйкъ вашъ: 28 ако и Сынъ чло-
века це пришелъ, абы ему служено
боло, але абы онъ служилъ, а абы даф
живбтъ свой мзду навыкупене за мно-
гихъ.
29 А кедь выходили зъ Сриха, шелъ
за ними заступъ велики; и а ай два
слепй, седяцъу цесты, допочуйэцъ, же-
бы Сжишъ таде шелъ, зволали, вра-
вяцъ: смилуй са надъ нами, Пане, сыну
Давидовъ! 81 Заступъ але примлувалъ
имъ, абы мычали; они але вяцъ вола-
ли, говоряцъ: смилуй се надъ нами,
Пане, сыну Давидовъ! 32И, заставицъ
са, Сжушъ заволалъ ихъ а реколъ: чо
хцете, абы сомъ вамъ учинилъ? 33 Рекну
му: Пане, нехъ отворя са очи наше!
м И слютовалъ са надъ ними Сжишъ,
доткнулъ са ихъ очй; а гнедъ прегляд-
лы ихъ очи, а шли за нймъ.
[АВА 15.
5 Я сомъ тенъ винни кменъ правы,
а Отецъ мой винаръ е. 2 Кажду рато-
лесть, ктора во мне не несе овоце,
□ідііігесі Ьу Соо5Іе
ЯЗЫКЪ СЛОВАЦКІЙ.
ъхх
а каійй, кіогА пезе оѵосіе, ёізіі, аЬу
Ьозпе|§іе оѵосіе піезіа. 8Ш ѵу ёізіі зіе
рге теё, кіогй Ьоѵогіі зот ѵАт. 4 2сЙ
зіайіе ѵо тпе, а за ѵо ѵАз. Ако гаіо-
Іезі пе тбхе піезі оѵосіе зата од зеЬа,
пе хозіаіа Іі Ъу ргі ктепи; іак апі ѵу,
Іеё хозіапеіе ѵо тпе. 5 Да зот ѵіппу
ктеп, а ѵу гаіоіезіі; кіо гозійѵа ѵо
тпе, а ,]а ѵ йот, іеп пезе оѵосіе тпо-
Ііё: ІеЬо Ьехо тпапіс пе тохеіе исіпіі.
в Ые гозіаі Іі Ьу кію ѵо тпе, ѵуѵгіеп
Ьиде ѵоп, ако гаіоіезі, а изсЬпе, а
Ьидй зоЪгапё а па окей ѵгЬпиіё, а
зкогіа. . Зозіапеіе іі ѵо тпе а зіоѵа
тозе хозіапй Іі ѵо ѵАз, ёо Ьузіё коГѵек
<Ьсе1і, ргозіе, а зіапе за ѵАт. 8 V іотп
Ьуѵа озІАѵеп Оіес тд], кей оѵосіе
пезеіе Ъо]пё, а Ьиііеіе тор пёедіпісі.
9 Ако тііоѵаі іпйа Оіес, і ]а тііоѵаі
зот ѵАз; гозіайіе ѵ тііоѵапі то^от.
10Вийеіе Іі гасЬоѵАѵаі ргікАгапіа то-
Де, хозіапеіе ѵ тдіот тііоѵапі: ако
і за ргікй/.апіа Оіса зѵоз’ію гаскоѵаі
зот, і гозіАѵат ѵзеЬо тііоѵапі. п Тоію
тіпѵіі зот ѵАт, аЬу гадозі то]а го-
зіАѵаІа ѵо ѵАз, а гадозі ѵа§а Ьоіа рІпА.
12 Тоіо зе ргікАгапіе тозе: аЬу зіе за
тііоѵаіі ѵозроіок. ако 3а тііоѵаі зот
ѵАз. 13 Ѵйіііеію тііоѵапіа пай іо йіа-
доп петй, пег аЬу йп§п зѵо]и роіохіі
ха ргіаіеі’оѵ зѵорсіі. 14 Ѵу ргіаіеііа
то)і зіе. пёіпііе Іі іо, ёо 3а ргікагпзет
ѵАт. 15 Ые Ьпдет ѵАз ѵіас паху ѵаі зіп-
йоЪпікті: ІеЪо зІпхоЬпік пеѵіе, ёоЬу
ёіпіі рАп зеію; аіе ѵАя зот пагѵаі
ргіаіеГті, ІеЬо ѵ§еіко, ёо коГѵек зот
одрезуе, а кажду, кторА несе овоце,
чистя, абы гойнейше овоце несла. 3Ужъ
вы чисти сте пре речь, ктору говорилъ
сомъ вАмъ. 4 Зостаньте во мне, а я во
васъ. Ако ратолесть не мдже несть
овоце сама одъ себя, не зостала ли вы-
при кмену; такъ ани вы, лечь зоста-
нете во мне. & Я сомъ винны кменъ, а
вы ратолести; кто зостава во мне, а я
въ нёмъ, тенъ несе овоце многё: лебо
безо мня ничъ не мбжете учинить. 6Не
зосталъ ли бы кто во мне, вывърженъ
буде вонъ, ако ратолесть, а усхне, а
буду собранё а на огень въргнутё, а
сгоря. . Зостанете ли во мне а слова
мое зостану ли во васъ, чо бысте коль7
векъ хцели, просте, а стане са вамъ.
8 Въ томъ быва ослАвенъ Отецъ мбй,
кедь овоце несете гойнё, а будете мой
учедлнйци. 9 Ако миловалъ мня Отецъ,
и я миловалъ сомъ васъ; зостаньте въ
милованй моёмъ. 10 Будете ли заховА-
вать приказана мое, зостанете въ моёмъ
милованй: ако и я приказана Отца
свойго заховалъ сомъ, и зостАвамъ въ
его милованй. п Тото млувилъ сомъ
вамъ, абы радость моя зостАвала'во
вАсъ, а радость ваша бола пълнА.
12 Тото е прикАзане мое: абысте са ми-
ловали восполокъ, ако я миловалъ сомъ
вАсъ. 13 Вятшего милованя надъ то жа-
денъ не мА, нежъ абы душу свою поло-
жилъ за пріателёвъ своихъ. 14 Вы прія-
теля мой сте, учинйтели то, чо я при-
казуемъ вАмъ. 15 Не будемъ вАсъ вяцъ
называть служобнйкми: лебо служоб-
нйкъ не ве, чо бы чинилъ пАнъ его;
але вАсъ сомъ назвалъ пріательми, лебо
вшетко, чо кольвекъ сомъ почулъ одъ
ОідііігесІ Ьу кзос е
ЯЗЫКЪ СЛОВАЦКІЙ.
роёиі од Оіса зѵоіЬо, огпйтіі зот
ѵйт. 1в Ыіе ѵу зіе тйа ѵуѵоіііі, аіе іа
зот ѵйз ѵуѵоііі а розіаѵіі, аЬу зіе §1і
а оѵосіе ргіпіезіі. а оѵосіе ѵа§е аЬу
гозіаіо, аЬу, гаё Ьузіе коГѵек ргозііі
Оіса ѵ тепе тоіот, даі ѵйт. „ Тоіо
ргікаги)ет ѵйт, аЬу зіе за тііоѵаіі
ѵозроіок. ]8 Дезііі іе ѵйз зѵеі пепйѵіді;
ѵіеіе, іе тйа ргѵе пеі ѵйз ѵ пепйѵізіі
таі. 19 КеЬу зіе Ьоіі го зѵеіа, зѵеі,
со іе іеЬо, тііоѵаі Ьу; іе аіе піезіе
го зѵеіа; аіе іа го зѵеіа ѵуѵоііі зот
ѵйз, ргеіо ѵйз зѵеі цепйѵіді. м Ратй-
іиііе па іи геё, кіогй зот іа тіиѵіі
ѵйт: пепіе зІиіоЬпік ѵйі§і пеііі рйп
ІеЬо. Ропеѵйс за тпе ргоііѵііі, і ѵйт
за ргоііѵіі Ьиди; ропеѵйс геё тоіи
зеігііі, і ѵази зеігіі Ьидй. 21 Аіе іоіо
ѵ§еіко исіпіаѵйт рге тепо то,іе, ІеЬо
пе гпаій іоію, кіогу тйа розіаі. 22 Ке-
ЬусЬ пе Ьоі ргіёіеі а пе Ьоѵогіі іт,
ІігіесЬи Ьу пе таіі: аіе іегаг уѵЬо-
ѵогку петаій г ЬгіесЬи зѵоіЬо. 28 Кіо
тйа пепйѵіді, і Оіса тдіЬо пепйѵіді.
24 КеЬусЬ ,)а зкиікоѵ пе Ьоі сіпіі тедгі
піті, кіогусЬ ііадоп іпу пе ёіпіі, Іігіе-
сЬи Ьу пе таіі: аіе іегаг і ѵідеіі, і пе-
пйѵідеіі і тйа, і Оіса тибрю. 2. Аіе
аЬу за паріпііа гес, кіогй ѵ ісЬ гйкоие
парізапй іе: іе ѵ пепйѵізіі таіі тйа
дагто. 2в Ке<і ѵ§ак ргіде іеп. ІГіе§іІе1’,
кіогёЬо іа ройіет ѵйт од Оіса, ПисЬ
ргаѵду, кіогу од Оіса росЬоді, іеп
зѵедосіѵо ѵудаѵаі Ьиде о тпе; 27 апо
і ѵу зѵедосіѵо ѵудйѵаі Ьидеіе, ІеЬо од
роёіаіки зо тпои зіе.
ЬХХІ .
Отца свойго, ознамилъ сомъ вамъ.
І6 Не вы сте мня выводили, але я сомъ
васъ выводилъ а поставилъ, абысте
шли а овоце принесли, а овоце ваше
абы зостало, абы, зачъ бысте кольвекъ
просили Отца въ мене моёмъ, далъ
вамъ. 17 Тотоприказуемъ вамъ, абысте
са миловали восполокъ. 1Я бстли же
васъ светъ ненавидй; вете, же мня
първё нежъ васъ въ ненависти малъ.
19 Кебысте боли зо света, светъ, чо е
его, миловалъ бы; же але несте зо све-
та, але я со света .выводилъ сомъ васъ,
прето васъ светъ ненавидй. 20 Памя-
туйте на ту речь, ктору сомъ -я млу-
вилъ вамъ: нене служобнйкъ вятшй
нежли панъ его. Поневачъ са мне про-
тивили, и вамъ са цротивит{. буду; по-
невачъ речь мою шетрили, и вашу ше-
трить буду. 21 Але тото вшетко учиня
вамъ пре мено мое, лебо не знай) того,
кторы мня. послалъ. 22Кебыхъ не болъ
пришелъ и не говорилъ имъ, греху бы
не мали: але теразъ выговоркы не май)
зъ греху своиго. 23 Кто мня ненавидй,
и Отца мойго ненйвидй. 24 Кебыхъ я
скѵтковъ не болъ чинилъ медзи ними,
вторыхъ жадонъ ины не чинилъ, греху
бы не мали: але теразъ и видели, и не-
навидели и мня, и Отца мойго. 25 Але
абы са напълнила речь, ктора въ ихъ
законе написана е: же въ ненависти
мали мня дармо. 2в Кедь вшакъ приде
тенъ Утешитель, кторёго я пошлемъ
вамъ одъ Отца, Духъ правды, кторы
одъ Отца походй, тенъ сведоцтво вы-
давать буде о мне; „ ано и вы сведоц-
тво выдавать будете, лебо одъ почятку
со мноу сте.
ОідііігесІ Ьу <зОО5Іе
ЬХХІІ
ЯЗЫКЪ СЛОВАЦКІЙ.
Матѳея глава 26.
! I зіаіо за, ке<1 йокопаі Лехій геёі
ііеѣо ѵ§еіку, гіекоі иёейіпікот зѵо]іт:
2 ѵіеіе, хе ро йѵосЬ ййосЬ ѵеіікйпос
Ьийе; а 8уп ёіоѵёка хгайепу Ьййе,
аЬу Ьоі икггёоѵап. 3 Тебу зі§1і за Ьіз-
кирі а хйкоппісі і зіагёі Ішіи па зій
Ьізкироѵи, кіогу тепоѵаі за Каііа§,
4 а гайііі за зроіи, ако Ьу йейіёа ізііѵе
Заіі а гаѵгаійііі. 5 Аіе ѵгаѵеіі: піе ѵ
дей зѵіаіоёпу, аЬу пеЬоІ гогЬгоз ѵ
1’ийи.
6 Ке4 аіе Ьоі йехі§ ѵ Веіапу, ѵ
йоте Йііпопа таІотоспёЬо, 7 ргі-
зійрііа к пети 2епа, та]йса пйіІоЬи
аІаЬазігоѵй тазіі ѵеіті йгаЬез', і ѵу-
Ііаіа па Ыаѵи зеЬо,кей зейеі га
зіоіот. 8 А, ѵійіас Іо, исейіпісі з'еЬо
гогЬпеѵаІі за, Ьоѵогіас: і. паёо зе
гігаіа Шо? 9 ЬеЬо тоМа Ьуі Шо
тазі ргейапй га тпоЬо, а ййпо Ьуі
сЬшІоЬпут. 10 А, гпазйс іо, йе2і§ гіекоі
іт: ргеёо іо тйіе га гіё іезіо Яепе?
йоЬгѵ гаізіе зкиіок иёіпііа пайо
тпои. П ЬеЬо сЬшІоЬпѵсЬ ѵхйуску
пШе зо зеЬой, аіе тйа піе ѵхйуску
таі Ьийеіе. 12 Ѵуіезйс гаізіе Шо тазі
ійіо па тё іеіо, ки роЬгаЬи тбзти іо
иёіпііа. ,яАтеп ѵгаѵіт ѵйт: кйекоі’-
ѵек кйхапо Ьийе еѵапзеііит іоіо ро
ѵ§ет зѵеіе, ііеі і іо Ьийе ргаѵепо, со
иёіпііа Шо, па ратіаіки .р*,}.
14 Тейу ойійис к Ьізкирот зейоп г
йѵапйзіусЬ, кіогу хѵаі за Лйа§ Іёка-
гіоізку, 15 гіекоі: ёо ті сЬсеіе йаі,
а. за ѵйт Ьо хгайіт? А опі ойѵй&И
ти ігійзаі згіеЬогпусЬ. 1в А ой іез
, И стало са, кедь доконалъ Сжитъ
речи тето вшеткы, реколъ учедлнйкомъ
своимъ: 2 вете, же по двохъ днёхъ ве-
ликаноцъ буде; а Сынъ чловека зра-
дены буде, абы болъ укрижованъ. 3 Те-
ды сишли са бискупи а законнйци и
старшй люду насйньбискупову, кторьі
меновалъ са КаиФашъ, 4 а радили са
сполу, ако бы Сжита льстиве яли а
завраждили. &Але вравели: не въ день
святочны, абы не болъ розброй въ
люду.
б Кедь але болъ Сжишъ въ Бетанія,
въ доме Шимона маломоцнёго, 7 при-
ступила къ нему жена, майца ніідобу
алабастрову масти вельми драгей, и
выляла ю на главу его, кедь седелъ за
столомъ. 8А,видяцъто, учедлнйци его
розгневали са, говоряцъ:-и на чо с
страта тато? .9 Лебо могла быть тато
масть предана за много, а дано быть
худобнымъ. 10 А, знаюцъ то, Е'жишъ
реколъ имъ: пречо то мате за злё тейто
жене? добры заистё скутокъ учинила
надо мноу. п Лебо худобныхъ вждыцкы
мате со себоу, але мня не вждыцкы
мать будете. 12 Вылейцъ заисте тато
масть туто на мё тело, ку пограбу мбй-
му то учинила. 13 Аменъ вравймъ вамъ:
кде кольвекъ кйзано буде еваньеліумъ
тото по вшемъ свете, тежъ и то буде
правено,чо учинила тйто, на памятку ей.
14 Теды одйдуцъ къ бискупомъ едонъ
зъдванастыхъ, кторы звалъ саИдашъ
Ишкаріотскьі, 15 реколъ: чо ми хцете
дать, а я вамъ го зрадймъ? А они
одважили му тридсать среборныхъ. 1в А
□ідііігесі Ьу
Соо^іе
ЯЗЫКЪ СЛОВАЦКІЙ.
ЬХХІІІ
сЬѵііе Ы’адаі ргіЬодпёЬо ёазо, аЬу Ьо
хгадіі.
17 РгѵёЬо заізіе дйа ргезпіс ргі-
зійрііі к Дейіёоѵі иёедіпісі, ѵгаѵіас ти:
кде сЬсе§, аЬусЬош іі ргіргаѵііі, аЬуз
Іедоі Ьегапка? 18 Оп аіе гіекоі: іЛге
до тезіа к з’едпоти а гекпііе ти:
ѵзкйгаі Мізіг: ёаз то] Ыігко ]е; и
іеЪа ]езі Ьидет Ьегапка з исеіііпікіпі
зѵо^ітг. 1ВI исіпііі иёедіпісі іак, ако
іт кйзаі Дехій, а ргіргаѵііі Ьегапка.
зо А ке<і Ьоі ѵеёег, розадіі за га зіді
з дѵапйзіуті. 21 А, кеЛ ]е<11і, гіекоі:
атеп ѵгаѵіт ѵйт, х.е ^едоп г ѵйз та
ггаді. 2.2 I, гагтйіас за ѵеГті, росаіі
каіду г пісЬ Ьоѵогіі ти: гдйіі^а зот,
Рапе? 23 Оп рак, одроѵеда.]йс, гіекоі:
кіо от&ёеѵа зо тпои гикои ѵ тізе,
іеп та ггаді. 24 8уп хаізіе ёіоѵека
іде, ако ,]е різапо о пот; аіе Ьеда
ёіоѵеки іоти, зкгге пеЬоі 8уп ёіоѵека
ггадеп Ьиде! доЬге Ьу Ьоіо .іети, Ьу
за Ьоі пе пагодіі сіоѵек іеп. 25 Одро-
ѵеда]йс рак, Лда§, кіоту Ьо ггадгоѵаі,
ѵгаѵі: гдйіі ^а зот, Мізіге? Кіекоі
ти: іу зі гіекоі. 26 А кей опі ]ед!і,
ѵгаі Ле2і§ сЫіеЬ а, доЬгогеёіѵ, Іатаі,
а даі иёедіпікот, а гіекоі: ѵегтііе а
Зедгіе; іо ,;е іеіо пмуе 2; А, ѵегтйс
каІісЬ а Лаку ёіпіас, даі іт, гекпйс:
рііе г іоЬо ѵ§еісі; 28 ІеЬо іо^е кгеѵ
то)а поѵе) зтіиѵу, кіогй га тпоЬё
ѵуііеѵа за па одризіепіе ЬгіесЬоѵ.
м Аіе ѵгаѵіт Ѵйт, іе пе Ьидет ріі
од іе]іо сЬѵііе г іоЬоіо ріоди ѵіппёЬо
когейа лі до іоЬо дйа, кеЛ Ьо ріі
Ьидет з ѵаті поѵу ѵ кгйі’оѵзіѵе Оіса
одъ тей хвйле глядалъ пригоднёго часу,
абы го зрадіілъ.
17Първёго заисте дня преснпцъ при-
ступили къ Сжишови учедлнйци, вра-
вяцъ му: кде хцешъ, абыхомъ ти при-
правили, абысъ едолъ беранка? 18 Онъ
але реколъ: идьте до места къ едному
а рекните му: всказалъ Мистръ: часъ
мбй блйзко е; у тебя есть будемъ бе.-
ранка съ учедлнйкми своими. 19 И учи-
нили учедлнйци такъ, ако имъ кйзалъ
Сжитъ, а приправили беранка. 20 А
кедь болъ вечеръ, посадилъ са за столъ
съдванастыми. 21 А, кедь едли, реколъ:
аменъ вравймъ вамъ, же едопъ зъ васъ
мя зрадй. 22 И, зармутяцъ са вельми,
почали кажды зъ нихъ говорить му:
здали я сомъ, Пане? 23 Онъ пакъ, одпо-
ведайцъ, реколъ: кто омачева со мноу
рукоу въмисе, тенъ мя зрадй. 24Сынъ
заисте чловека иде, ако е писано о
нёмъ;, але беда чловеку тому, скързе
негожъ Сынъ чловека зраденъ буде!
добре бы боло ему, бы са болъ не на-
родилъ чловекъ тенъ. 25 Одповедайцъ
пакъ, Йдашъ, кторы го зрадзовалъ,
вравй: здали я сомъ, Мистре? Реколъ
му: ты си реколъ. 26 А, кедь они едли,
взалъ Сжишъ хлебъ а, доброречивъ,
ламалъ, а далъ учедлнйкомъ, а реколъ:
везмите а сдзте; то е тело мое. 27 А,
везмуцъ калихъ а дякы чиняцъ, далъ
имъ, рекнуцъ: пите зъ того вшетци;
28 лебо то е кревъ моя новей смлувы,
ктора за многё вылева са на одпустене
греховъ. м Але вравймъ вамъ, же не
будемъ пить одъ тейто хвйле зъ тогото
плоду виннёго кореня ажъ до того дня,
кедь го пить будемъ зъ вами новы- въ
□ідііігесі Ьу ОО5ІС
ЬХХІѴ
ЯЗЫКЪ СЛОВАЦКІЙ
зѵоіЬо. к А, козріеѵаійс резпіёки, ѵу§1і
па Ьогп Оііѵеізкй.
81 Теду гіекоі іт Лехіз: ѵ§сісі ѵу
2Іюг§ііе за падо тпои іеііо посі- ІеЬо
різапо іе: Ьіі Ьидет разііега, а гог-
ргсЬпй за оѵсе зійда. 82 Аіе кеД г
тгіѵусЬ ѵзіапет, ргедідет ѵйз до
баіііее.. эд Одроѵіедаійс рак, Реіог
гіекоі ти: ігеЬагз Ьу за ѵ§еісі гЬог-
ёііі пад іеЬои, іа за пікду пе гЬог§іт.
34 Кіекоі ти Дейій: атеп ѵгаѵіт іі,
іе іе^о посі, ргѵё пеі коЬйі газріеѵа,
ігікгАІ та гаргез. Ѵгаѵі ти Реіог:
ёо Ьусіі таі і з іеЬои итгеі, пікду
пе гаргет іа. Так родоЬпе і ѵйеісі
иёедіпісі ѵгаѵеіі.
86 Теду ргіёіеі з піті Дехій па тіе-
зіо, кіогё зіиіо Оеізетапе, і ѵгаѵі
иёедіпікот: розеске іиіо, аі, одідис,
ротодііт за іатіо. 87 А роіаѵ з зеЬои
Реіга а дѵосЬ зупоѵ ХеЬедеоѵу'сЬ,
роёаі за гтйііі а іезкііѵ Ьуі. 88 Теду
гіекоі іт: зтиіпй іе ди§а тоіа аі к
зтгіі: рогозіайіе іиіо а Ьдііе зо тпои.
А, роодідис тАІіёко, радпйі па іѵйг
зѵоіи, тодііас за а Ьоѵогіас: Оіёе
тб)! іеіі то2по, песЬ одіде каІісЬ
іепіо одо тйа: аѵзак піе ако,]а сЬсет,
аіе ако іу. 401 ргіёіеі к иёедіпікот,
а па§іе1 ісЬ, а опі зріа. I гіекпиі Ре-
ігоѵі: пи/., ёі зіе пе тоЫі іедпи Ьодіпи
Ьдеі зо тпои? 41 Вдііе а тодіііе за,
аЬу зіе пе ѵоі§1і ѵ рокйзепіе. Бисіі
/аізіе Ьоіоѵ іе, аіе іеіо петоспё.
42 Орйі ро дгиЬё одіёіеі а тодііі за,
ѵгаѵіас: Оіёе тб]! пе тд/е Іі каІісЬ
кралёвстве Отца свойго. 80 А, соспе-
ваіоцъ песничку, вышли на гору Оли-
ветску.
81 Теды реколъ имъ вжишъ: вшетци
вы згоршйте са надо мноу тейто ноци;
лебо писано е: бить будемъ пастера, а
розпърхну са овце стада. 82 Але кедъ
зъ мъртвыхъ, встанемъ, предйдемъ
васъдоТалилее. 33Одповедайцъ пакъ,
Петоръ реколъ му: требарсъ бы са
вшетци згоршили надъ тебоу, я са
никды не згоршймъ. 34 Реколъ му
ёжишь: аменъ вравймъти, же‘тейто
ноци, първё нежъ когутъ заспева, три-
кратъ ма запретъ. зв Вравй му Петоръ:
чо быхъ малъ и съ тебоу умреть, ннк-
ды не запремъ тя. Такъ подобне и
вшетци учедлнйци вравели.
88 Теды пришелъ съ ними вжишъ
на место, кторё слуло Тетсемане, и
вравй учедлнйкомъ: поседьте ту, ажъ,
одйдуцъ, помодлймъ са тамто.87 А появъ
съ себоу Петра а двохъ сыновъ Зебе-
деовыхъ, почалъ са рмутить а тескливъ
быть. 38 Теды реколъ имъ: смутна с
душа, моя ажъ къ смърти; позостаньте
туто а бдите со мноу. 39 А, поодйдуцъ
маличко. паднулъ на тваръ свою, мод-
ляцъ са а говоряцъ: Отче мой! е ли
можно, нехъ одиде калихъ тенто одо
мня: авшакъ пе ако я хцемъ, але ако
ты. 40 И пришелъ къ учедлййкомъ, а
нашелъ ихъ, а они спя. И рекнулъ
Петрови: нужъ, чи сте не могли едну
годину бдеть со мноу? 4] Бдите а мо-
длите са, абысте не войшли въ покуше-
не. Духъ заисте готовъ е, але телр не-
моцнё. 42 Опять по другё одишелъамо-
длилъ са, вравяцъ: Отче мбй! не мбже
□ідііігесі Ьу Соо5Іе
ЯЗЫКЪ СЛОВАЦКІЙ.
ьххѵ •
іепіо тіпйі та, Іей аЪусй Ьо ріі, зіай
за ѵбі’а іѵо^а! 49 А, ргі.ідис, пайіеі ісЬ,
а опі хазе зріа; ІеЬо Ьоіу ісЬ оёі оЬ-
іайепё. 44 А, песЬаѵ ісЬ, орйі осіійіеі, а
тодШ за ро Ігеіі гйх, Ій ізій геё Ьо-
ѵогіас. 45 Теду ргізіеі к иёедіпікот
зѵодіт а гіекоі іт: зрііе ий а одро-
ёіѵаііе; а] ргіЫійіІа за Ьодіпа, а 8упа
ёіоѵёка хгёдга]й ѵ гику ЬгіеёпусЬ.
46 Ѵзіайіе, ройте: а] ргіЫійі! за іеп,
кіогу та хгадхц)е.
47 А, кей оп езіе Іюѵогіі, а] Лідй§,
Зедоп г дѵапйзіусЬ, ргізіеі, а з піт
хйзіир тпоЬу з теёті а з кудті, од
ЬізкироѵазіагёісЬ Гиди. 48Теп аѵзак,
кіогу Ьо хгадхоѵаі, даі іт гпатепіе,
ѵгаѵіас: кіогёію коГѵек роЬохкйт. іеп
де, дгйіе Ьо. 49 А, ЬпеН ргізіиріас к
Дейгёоѵі, гіекоі: хдгаѵ Ьий, Мізіге! а
роЬогка! Ьо. Аіе Дейі§ гіекоі та:
ргіаіеГи, пас зі ргі§іе1? Теду ргізій -
рііі а гику ѵгііаЫі па Дейіза а заіі Ьо.
51 А а) )едоп г іусЬ, кіогі Ьоіі $ Де-
йі§от, ѵхііаЬпйс гики, ѵуігЬпиІ тес
зѵоз а; идеріѵ зІийеЬпіка ЬізкироѵЬо,
иіаі исЬо ,}еЬо. 52 Теду гіекоі ти Де-
йі§: оЬгаі тес зѵо] ѵ тіезіо]еЬо; ІеЬо
ѵ§еісі, кіогі тес Ьегй, од теса хаЬу-
пй. м 2дй1ій тузііз, йеЬусЬ іегах пе-
тоЬоІ ргозіі Оіса зѵозію, а ѵудаі Ьу
ті ѵіас пейіі дѵапйзі хёзіироѵ ап}е-
Іоѵ? И Акойе Ьу за аіе паріпііу різта,
зѵедёіасе, йе іак тизі Ьуі? ю V ій
Ьодіпа гіекоі Дейі§ хйзіирот: |ако па
Іоіга ѵуёіі зіе з тесті а з ку]ті, ха^і-
ли калахъ теято минуть мя, лечъабыгь
го пилъ, стань савдля твоя! 43А,прій-
дуцъ, нашелъ ихъ, а они засе спя; лебо
болы ихъ очи обтяженё. 44 А, нехавъ
ихъ, опять одишелъ а модлилъ са по
трети разъ, ту исту речь говоряцъ.
45 Теды пришелъ къ учедлнйкомъ сво-
имъ, а реколъ имъ: спите ужъ а одпо-
чйвайте; ай приблйжила са година, а
Сына чловека зрадзай) въ рукы греш-
ныхъ. 4в Встаньте, подьме: ай прибли-
жалъ са тенъ, кторьі ма зрадзуе.
4- А, кедь онъ еште говорилъ, ай
Идёшь, едонъ зъ дванастыхъ, при-
шелъ, а съ нимъ заступъ многы съ
мечми а съ кыйми, одъ бискуповъ а
старшихъ люду. 48 Тенъ авшакъ, кторьі
го зрадзовалъ, далъ имъ знамене, вра-
вяцъ: кторёго кольвекъ побозкамъ,
тенъ е, държьте го. 49 А, гнедь присту-
пяцъ къ Сжишови, реколъ: здравъ
будь, Мистре! а побозкалъ го. м Але
Сжишъ реколъ му: пріателю, пачъ си
пришелъ? Тедъ приступили а рукы
встягли на Сжиша а яли го. 5І А ай
едонъ зъ тыхъ, кторй боли съ Сжи-
томъ, встягнуцъ руку, вытьргнулъ
мечъ свой а, удери въ служебника би-
скуповго, утялъ ухо его. к Теды ре-
колъ му Сжишъ: обрать мечъ свой въ
место его; лебо вшетци, кторй мечъ
беру, одъ меча загыну. И'3далижъ
мыслитъ, же быхъ теразъ не моголъ
просить Отца свойго, а выдалъ бы ми
вяцъ нежлп дванастъ заступовъ анье-
ловъ? м Ако же бы са але напълнилы
писма, сведчяце, же такъ муси быть?
ю Въ ту годину реколъ Сжишъ .засту-
помъ: яко на лотра вышли сте съ мечми
ОідііігесІ Ьу <зОО5Іе
ЬХХѴІ
ЯЗЫКЪ СЛОВАЦКІЙ.
іпаі та; па каійу <іей зеййѵаі зот
и ѵйз, иёіас ѵ сЬгйте, а пе ]а1і зіе та.
5в Аіе іоіо ѵ§еіко зШо за, аЬу за па-
ріпііу різта ргогоскё. Тесіу иёеЛпісі
ѵ§еісі, оризііас Ьо, иііекіі 57 А опі,
Іаріас Дехіна, ѵіейіі Ьо ки Каіі'азоѵі
Ьізкири, к<іе гйкоппісі а зіагзі Ьоіі
за зіМі. 58 Аіе Реіог §іе1 га піт гйа-
Іека, аі йо зіпе Ьізкироѵе]; а, ѵпійпс
ѵпіиігу, зейеі зо зІийеЬпікті, аЬу ѵі-
йеі копіес. 59 Візкпрі аіе а зіагйі і
ѵ§еіка гайа Ы’айаіі іа1о§пёЬо зѵе-
йосіѵа ргоіі йейійоѵі. аЬу Ьо па зтгі
ѵуйаіі, гюа1е пе па§1і. Апі, ке<І тпоЫ
Гаіозпі зѵейкоѵіа ргейзіироѵаіі, піё
пе па§1і. Шрозіейу ѵйак ргійис йѵа]а
Гаіозпі зѵейкоѵіа, в1 гіекіі: іепіо ро-
ѵейаі: тбйет гЬогіі сЬгйт Войі а ѵо
ІгосЬ ййосЬ Ьо ѵузіаѵеі. в2 А, роѵзіаѵ,
Ьізкпр гіекоі ти: піс пе ойроѵейй§,
ёо іііо ргоіі іеЬе зѵейсіа? м Аіе йейіз
тіёаі. I, ойроѵейа|йс, Ьізкир гіекоі
ти: гакііпат іа зкгге ВоЬа йіѵёЬо,
аЬуз пйт роѵейаі, зі Іі ІуКгізіиз, 8уп
Вой? м Ѵгаѵі ти Дейі§: іу зі гіекоі;
аіе ѵзак ѵгаѵіт ѵат: ой іоЬо ёази
иггііе 8упа ёіоѵека, зейіасеію па рга-
ѵісі тосі Воге] а ргіс1іАйга]йсеЬо па
оЫакосІі пеЬезкусІі. 05 Тейу Ьізкир
гогігЬпиІ гйсЬо зѵо]е, ѵгаѵіас: гйііаі
за; паёо езіе роігеЬи)ете зѵейкоѵ? А]
іегаг зіе роёиіі гйЬапіе ]еЬо: вв ёо за
ѵйт гйА? А опі, ойроѵейа^йс, гіекіі:
Ьойеп іе зтгіі. в7 Тейу рі’иіі па іѵйг
ІеЬо а роЫаѵкоѵаІі Ьо; іпі аіе раііё-
а съ кыйми, займать ма; на кажды
день се давалъ сомъ у васъ, учяцъ въ
храме, а не яли сте мя. 56 Але тото
вшетко стйло са, оба са нанълнилы
писма пророцкё. Теды учедлнйци вшет-
ци, опустяцъ'го, утекли. А они, ла-
няцъ Сжита, ведли го ку КаиФашови
бискупу, кде законнйци а старшй боли
са сишли. 58 Але Петоръ шелъ за нймъ
здалека, ажъ до сйне бискуновей; а,
внйдуцъ внютры, седелъ со служебнйк-
ми, абы виделъ конецъ. 59 Бискупи але
а старшй и вшетка та рада глядали
Фалёшнёго сведоцтва проти Сжишови,
абы го на смърть выдали, але не
нашли. Ани, кедь многй Фалёшнйсвед-
ковя предстуновали, ничъ не нашли.
Напоследы ишакъ прйдуцъ двая Фа-
лёшнй сведковя, в1 рекли: тенто пове-
далъ: можемъ зборить храмъ Божй а
во трохъ днёхъ го выставеть. 82 А, по-
вставъ, бискупъ реколъ му: ничъ не
одповедашъ, чотито проти тебе сведчя?
оз Але Сжишъ мълчалъ. И, одпове-
даюцъ, бискупъ реколъ му: заклинамъ
тя скързе Бога живёго, абысъ намъ по-
ведалъ, си ли ты Кристусъ, Сынъ Бо-
жй? м Вравй му Сжишъ: ты си реколъ;
але вшакъ вравймъ вамъ: одъ того
часу узрите Сына чловека, седяцего на
правици моци Божей а прихадзаіЬцего
на облакохъ небескыхъ. 65 Теды бис-
кунъ растъргнулъ рухо свое, вравяцъ:
ругалъ са; на чо еште нотребуеме свед-
ковъ? Ай теразъ сте ночули ругане
его: 6в чо са вамъ зда? А они, одпо-
всдайщъ, рекли: годенъ е смърти.
в7 Теды плюли на тваръ его а поглав-
ковали го; ини але наличками го били,
ОідііігесІ Ьу кзОО5І
ЯЗЫКЪ СЛОВАЦКІЙ.
ЬХХѴІГ
капгі Ію Ъііі, Ьоѵогіас: ЬАда; пАт,
Кгізіе, кіо ]е іеп, ёо іа шіегіі?
69 Аіе Реіог зедеі ѵпіиігу зіпе: і
ргізійрііа к пеши ]едпа деѵеёка, Ьо-
ѵогіас : і іу зі Ьоі з Іё2і§ош іут 6а-
Іііеізкуш. 70 Оп аіе харгеі ргед ѵ§еі-
куті, гекпйс: пе ѵіет, ёо ѵгаѵі§. А
ке<1 ѵусЬоді! х дѵегі, ихгеіа Ьо іпй, і
гіекіа іут, ёо іат Ьоіі: і іепіо Ьоі з
Дехізот іут Кахагеізкут. 721 харгеі
орйі з ргізаЬои: пе хпйт іоію ёіоѵека.
-а А ро таіеі сііѵііі ргізіиріас іі, кіогі
іи зШі, гіекіі Реігоѵі: ізіе і іу х пісіі
зі; ІеЬо і геё іѵода хпйтут іа ёіпі.
-4 Теду роёаі за ргекііпаі а ргізаЬаі,
гіека^йс: пе хпйт іоЬо ёіоѵека. А
Ьпесі коЬйі хазріеѵаі. 75 I гохротепиі
за Реіог па зіоѵо Дехізоѵо, кіогу ти
Ьоі гіекоі: ргѵе пеі коЬйі хазріеѵа,
ІгікгАі та харге§. А, ѵупдис ѵоп, ріа-
каі Ьогко.
48 говоряцъ: гадай намъ, Кристе, ктое
тенъ, чо тя ударилъ?
ввАле Петоръ седелъ внютры сине;
и приступила къ нему една девечка,
говоряцъ: и ты си болъ съ Сжитомъ
тымъ 'Галилейскимъ. 70 Онъ але за-
прелъ предъ вшеткыми, рекнуцъ: не
вемъ, чо вравйшъ. 71А кедь выходилъ
зъ двери, узрела го инА,и рекла тымъ,
чо тамъ боли: и тепто болъ съ Сжи-
томъ тымъ Назаретскымъ. 72. И за-
прелъ опять съ прйсагоу: не знамъ
того чловека. 73 А по малей хвили при-
ступяцъ тй, кторй ту стали, рекли Пе-
трови: исте и ты зъ нихъ си; лебо и
речь твоя знамьімъ тя чинй. 74 Теды
почалъ са преклйнать а присагать, ре-
кайіцъ: не знАмъ того чловека. А гнедь
когутъ заспевалъ. 75 И роспоменулъ
са Петоръ на слово Сжишово, кторы
му болъ реколъ: пръве нежъ когутъ
заспева, трикратъ ма запретъ. А, вын-
дуцъ вонъ, плакалъ горко.
□ідііігесі Ьу <зОО5Іе
ЯЗЫКЪ ЧЕШСКІЙ *).
Чешское церковное правопи-
саніе.
Матѳея глава 20.
! фо&обпо де|1 йаіото(1тоі пебеііе
і'ктоеГи $о[роЬагі, Йе^ тор^еі па
й|тоііё, абр падаі &е(піГр па гоіппісі
Гтоаи; 2 [іпіитоіто раГ д і>е(п|Гр %
реп^е Оепп$о, оЬеДаІ де па тоіщіісі
Ггоаи. 8 91 горней оіоіо ^оЪіпр ггеф
и^геі діпё, апі (Іоді па Ігри да&аГедісе,
4 і Іеш геН: дОёіс^ і тор па тоіппісі,
а со ЬиЬе [ргатоеЫітоё^о, Оат тоат.
5 21 опі |рі. ОрсГ торіУеО ргі Церё а
оетоагё $оі>іпё, исіпіі іё$. 0 ЦШ двое*
пасіё ра! ^оЬіпё горней, паЩІ діпё,
апі Цоді §а^аІедісе, і гсН дііп: ргосе$
ги (Іоодге сеір Реп $а1}акдісе? , ІКГаи
дети: ргоГо, & $аЬпр пад пепадаі.
Т>І діт: доеіе$ і тор па тоіппісі, а
Общеславянская азбука.
Матѳея глава 20.
4 Подобно есть крйлёвствй небескё
чловеку господари, ктерьіжъ вышелъ
на усвите, абы наялъ дельнйкы на вин-
ници сву1; 2 смлувивъ пакъ съ дельнйкы
зъ пенйзе деннйго, одеслалъ е на вин-
ници сву. з А вышедъ около годины
третй, узрелъ йнё, ани стой на търгу
загалейце, 4 и темъ реклъ: йдете-жъ и
вы на винници, а цо буде справедли-
ваго, дамъ вамъ. 5 А они шли. Опетъ
вышедъ при шестё а деватё године,
учинилъ тёжъ. в При еденацтё пакъ
године вышедъ, нашелъ йнё, ани стой
загалейце, и реклъ имъ: прочежъ ту
стойте целы денъ загДлейце?7'Ркоу ему:
прото, же жадны насъ не наялъ. Дй
имъ: йдете-жъ и вы на винници, а цожъ
♦) У Чеховъ употребляется двоякое правописаніе: старое, нѣмецкими буквами, приведен-
ное первоначально въ систему Гусомъ и до сихъ поръ удерживаемое въ книгахъ церковныхъ
и въ значительной части изданій для простого народа, и новое, латинскими буквами, оконча-
тельно установленное Чешскою Матицею въ 1842 году и послужившее образцемъ для ны-
нѣшней ороограФІи Словаковъ, Хорватовъ, Словенцевъ и Лужичанъ. Чтобы представить чи-
тателю чешское правописаніе въ обоихъ этихъ видахъ, печатаемъ одну главу Евангелія упо-
требительною у Чеховъ церковною азбукою, по изданію: «9?оп)р З^оп фала а ^раіНсІе паІОДо
Яіі(іа. ЭВ 1868», остальныя же двѣ главы заимствуемъ изъ Новаго Завѣта, из-
даннаго привитымъ нывѣ въ свѣтской литературѣ чешской правописаніемъ, подъ заглавіемъ:
«Иоѵу хйкоп Р&па а вразііеіе прзеЬо Дехіае Кгіаіа. Ѵе Ѵібпі 1866».
□ідііігесі Ьу <зОО5Іе
ЯЗЫКЪ ЧЕШСКІЙ.
ЬХХІХ
со$Ьр Ьріо Р>татоеЫітоёро, тое$тНе.
8 ЗВесет ра’і теіі рап тоіппісе #а(агі
і'тоёши: $атоо[ед ьёІп|Ій а іаріаі д'ііп,
росла оЬ ро[ІеЬп}ф а$ Ьо ^гѴопіф.
, 01 ^гфЬЦ'е іі, со ргі дсЬепасіё фо»
Віпё ‘падаГі ЬрИ, ГО$аІі деЬепйцЬ^ ро
реидо. 10 Ц?гфь#с раі ргтоп) Ьотпр
тоаіі |с, $е то|се гое$таи; аіе то$аІі і
опі деЬепйцЬр ро репдо. и 01 то$ато#е,
геріаіі ргоіі фо(роЬагі, 12 гіаисе: іііо
ро[(сЬпі деьпи іоіііо фоЬіпи Ьёіаіі, а
готопё # де пат исіпіі, ІіеіЦ [те пе(1і
Ьгрпё Ьпе і рогіо. 13 Оп раі, оЬротоі»
Ьаде, геН деЬпоти $ піф: рг|іеІі, пе
сіп)т іоЬё ІгітоЬр; $ЬаІц # $ $>еп[зе
пе (тіитоіі [е тпаи? И 2Ве$тц, со$
іюёфо де#, а дЬі; да раі фсі іотиіо
ро[ІеЬпіти Ьаіі, даіо і іобё. 15 3&а(ц
ті пе[(и|П то тёт исіпйі, со$ фсі?
бііі оіо ітоё пе#Іефеіпё де#, Іе да Ьо»
бгр ді'ет? 1в ЖйН ЬиЬаи ро[ІеЬпі ргтоп),
а рстоп) роПеЬпр пеЬо тпофо де# ро»
тооіапрф, аіе піаіо тортооіепрф.
17 01 то#ириде ®е^ Ьо ®епца»
Іёта, родаі Ьтоапасге исеЬІпіІй [аи»
Яот| па се#ё і іеіі діт: 13 ар
то#иридеіпе Ьо ®еси$аІётд, а ®рп
сіотоёіа торЬап ЬиЬе Ьі|7ирйт д $а<
(отційт, а оЬ|аиЬ] ро па #пп, 19 а
торЬаЬ# дед рофапйт (и ро#пітоапі, а
Г дбісотоапр а ийцотоап); аіе Сгеііфо
Ьпе $ іпгіторф то#апе.
20 3>рЬр ргі#аирі(а Г пёти таііа
Ірпй 3«ЬеЬеоторф [е ірпр [торті, На»
пёд)СІ [е а рго[есі пёсо оЬ пёро; 2і
геН д[: со фсеё? ЛеГІа дети:
гсі, аі Ніо Ьтоа ірпотоё тоді ГеЬад),
бы было справедливаго, везмете. 8 Ве-
черъ пакъ реклъ п&нъ виннице шаФари
сейму: заволей дельникдвъ а заплать
нмъ, почна одъ последнйхъ ажъ до
първнйхъ. в А пришедше ти, цО при
еденацтё године ваяти были, взали
еденъ кажды по пенйзи. 10 Пришедше
пакъ първнй домни вали се, же вице
везму; але взали и они еденъ кажды
по пенйзи. п А взавше, рептали проти
господари, 12ркоуце: тито последнй едну
толико годину делали, а ровнё си е
намъ учинилъ, ктерйжъ сме несли брйме
дне и горко. 13 Онъ пакъ, одповйдае,
реклъ едному зъ нихъ: прйтели, не чи-
нймъ тобе кривды; здалижъ си зъ пе-
нйзе не смлувилъ се мноу? м Везми-жъ,
цожъ твёго есть, а иди; я пакъ хци
тому-то последнйму дати, яко и тобе.
1$ Здалижъ ми не слушй въ мёмъ учи-
нити, цожъ хци? Чили око твё нешле-
хетнё есть, же я- добры йсемъ?
1в Такъ-ть будоу последнй първнй,* а
първнй последнй: небо много есть по-
воланыхъ, але мало выволеныхъ.
17 А вступуе Сжйшъ до брузалёма,
поялъ дванапте учедлникёвъ соукромй
на цесте и реклъ ймъ: 18 ай вступуеме
до брузалёма, а Сынъ чловека выданъ
буде бискупёмъ а законникомъ, а одсоу-
дй го на смърть, 19 а выдадй-ть ей по-
ганбмъ ку посмйвйнй, а къ збичованй,
а укрижов&нй; але третйго дне зъ
мъртвыхъ встане.
20 Тегды пристоупила къ нёму матка
сынбвъ Зебедеовыхъ се сыны свыми,
кланейци се а просеци нецо одъ него;
21 ктерыжъ реклъ Й: цо хцешъ? "Рекла
ему: рци, ать тито два сыновё' мой
ОідііігесІ Ьу
Соо^іе
ЯЗЫКЪ ЧЕШСКІЙ. .
ьххх
деоеп ѵо ѵѵатоісі ітоё а ЬгиЭД ѵо Іе»
пжі, то -€гаІотоЦто| ітоёт. 2, ©ЬѴотор
Ьаде ѵ^Ъ ®еуё геН: пепфе, $ас ѵго*
[)іе. ФНцеіеІі Ѵрі Таііф, да ѵ|іі
ЬиЬіг, а Ніет, дрп|да [«Ігфп, Ніепі
Ьріі? ІЙеПі дети: пицете. 2)( діт:
Гаііф $адійё іпйд Ѵ)іі ЬиЬеіе, а Ніет,
гфп$ да Ге Ні)т, ѴоНгёпі ЬиЬеіе; аіе
ГеЬёН Ѵо Ѵгагоіеі тё а Ѵо Іетоісі тё,
пепіг’ тё Ьаіі, аіі іёт Г? іо Ьа,
г»т$ Ѵ^атоепо дей оЬ Огсе тё^о.
24 21 иПѵ^етоЙе іо, Ое(еі діпрф
го^пётоаіі іе па Г» Ьтоа Ьгаігр. 25 2Пе
®еуй, [тооіато де, геН: То)іе, $е (іщаіа
пагоіт Ѵапиді пай піті, а Нещ тое>
Іісі ді'аи, тосі и^тоад) пай п(ті. 2в 2Ие
пе іа? ЬиЬе те$і гоаті; т?6г$ ГЬо$6р»
Іоіі фіёі те$і гоаті Ь$іі госііірт, 6и«
ѴЦ Пи$еЬп{Г гоай; 27 а П>о$Ьѵ?оИ
те$і гоаті фіёі (фіі ѵгеОп|, ЬиЬц тоаё
Пи$е6пі?: 28 даіо і <$рп сіотоёіа пе*
Ѵ«(ТсІ, а&р дети [Іаи$епо Вріо, аіе
. абр <оп Паи^іГ, а абр Ьаі $ігооі ітойд
т$Ьй па тоѵіаиѵепі да тпо^іё.
г» Я горфадеіі д ®егіфо, ([еі да
при даГіиѵ гоеІіГр. 21 ар Ьтоа ((еѵ),
ГеЬІд и сёЦр, иПр^етоір, дебр ®ед)ё іиЪр
|[е1, дтооіаіі, гіаисе: [тііид |ё.пао папіі,
фапе, ірпи ФагоіЬйго! 31 Зйііиѵ ѴаГ
Ьотіаигоаі діт, аЬр тісеіі; опі М
тоісе гооіаіі, гіаисе: (тііид [е пай
паті, фапе, (рпи ФагоіЬйто! 32 3- $а*
(іагоіто (е, @еді$ датооіаі діф а геН:
со фсеге, абуф тоажг исіпіі? м ЙІаи
дети: Ц?апе, аі' |ё оіетогаи осі па|[е!
34 3* Пііотоато |е пай піті, ®ед|3 ОоіеГІ
седай, еденъ по правици твё а другы
по левици въ кралсвствй твёмъ. 22 Од-
повйдае пакъ, 6'жйшъ реклъ: невйте,
зачъпросйте. Можете ли пйти калйхъ,
ктерьіжъ я пйти буду, а кртемъ, ймжъ
я се кртймъ, кртени быти? Рекли ему:
можеме. 23Дй имъ: калйхъ зайстё мёй
пйти будете, а кртемъ, нймжъ я се
кртймъ, покртени будете; але седети
по правици мё а по левици мё ненй-ть
мё дати, але темъ се то да, ктерымжъ
приправеио есть одъ Отце мёго.
24 А услышевше то, десетъ иныхъ
розгневали се на ты два братры. 25 Але
Сжйшъ, сволавъ с, реклъ: вйте, же кнй-
жата народовъ пануй надъ ними,акте-
рйжъ велицй соу, моци ужйвай надъ
ними. 2в Але не такъ буде мези вами;
ныбържъ кдожъ бы коли хтелъ мези
вами быти великымъ, буди-жъ служеб-
никъ вашъ; 27 а кдожъ бы коли мези
вами хтелъ быти преднй, буди-жъ вашъ
служебнйкъ: м яко и Сынъ чловека не
пришелъ, абы ему слоужено было, але
абы онъ слоужилъ, а абы далъ животъ
свёй мзду на выкупенй. за многё.
29 А кдыжъ выхазели зъ Срихо, шелъ
за нймъ заступъ великы. 30 А ай два
слепй, седйцй у цесты, услышевше,
жебы Сжйшъ туды шелъ, зволали ркоу>-
це: смилуи се надъ нами, Пане, сыну
Давидовъ! 31 Заступъ пакъ домлоувалъ
имъ, абы мълчели; они пакъ вйце во-
лали, ркоуце: смилуи се надъ н&ми, Па-
не, сыну Давидёвъ! 32 И, заставивъ се,
Сжйшъ заволалъ ихъ а реклъ: цо хце-
те, абыхъ вймъ учинилъ? ^/Ркоу ему:
Пане, ать се отевроу очи наше! 34 И,
слитовавъ се надъ ними, Сжйшъ до-
ОідііігесІ Ьу < >5Іе
ЯЗЫКЪ ЧЕШСКІЙ.
|'е ос| дедіф; а ДэгофІеЫр осі де*
діф, і |Ці 8а прп.
Новѣйшее Чешское право-
писаніе.
ІОАННА ГЛАВА 15.
! Дй і§еш іеп ѵіппу кшеп' ргаѵу,
а Оіес тііД ѵіпаг ]е§і. 2 Кайдой га-
іоіезі, кіегйй ѵе піпё пепезе оѵосё,
одге/ціе, а кайдоп, кіегйй пезе оѵо-
ее, сізіі, аЬу Ьоіпё|§і оѵосе пезіа.
3 Дій ѵу ёізіі ]зіе рго Іей,- кіегопй
Ізет шіиѵіі ѵат. 4 2йзіайіе2 ѵе
тпё, а ]й ѵе ѵйз. Дакой гаіоіезі пе
тййе пезіі оѵосе зата оД зеЬе, пе-
зйзіаІаІіЬу ргі ктепн; іакй апі ѵу,
Т
Іей зйзіапеіе ѵе тпё. 5 Дй |зет ѵіп-
пу кшеп, а ѵу гаіоіезіі; кДо зйзійѵй
ѵе тпё а.^ ѵ пёт, іеп пезе оѵосе
тпоЬё: пеЪо Ьехе тпе піе пе тй-
йеіе иёіпііі. в КТе гйзіаІІіЬу кдо ѵе
тпё, ѵуѵгйеп ЬиДе ѵеп, ,]ако гаіоіезі,
а пзсЬпеі; а Ьидоиі зеЬгйпу а па
оЬей иѵгйепу, а зЬогіі. 7 2йзіапеіе1і
ѵе тпё, а зіоѵа тй хйзіапоиііі ѵе
ѵйз, сойЬузіекоІі сЫёІі, .ргозіе, а
зіапеі зе ѵйт. 8 V іоті Ьуѵй озіа-
ѵеп Оіес тй], кдуй оѵосе пезеіе
ІюДпе, а Ьшіеіе то]’і иёедіпіеі. 9 Да-
кой тііоѵаі тпе Оіес, і тііоѵаі
зет ѵйз; хйзіайіей ѵ тііоѵйпі тёт.
10 ВиДеіеІі гаскоѵйѵаіі рНкйгапі тй,
гйзіапеіе ѵ тііоѵйпі тёт: ]акой і ,]а
ргікйгапі Оісе зѵёЬо гасЬоѵа! зет,
і гйзійѵйт ѵ ,]еЬо тііоѵйпі. П Тоіо
тіиѵіі зет ѵйт, аЬу гаДозі тй зй-
зійѵаіа ѵе ѵйз, а гаёозі ѵа§е Ьуіа
ріпй. 12 Тоіоі ]езі рНкйгапі щё:
теклъ се очи ейхъ; а гнедъ прогледлы
очи ейхъ, и шли за нимъ.
Общеславянская авбука.
ІОАННА ГЛАВА 15. •
/Я йсемъ тенъ винньі кменъ правы,
а Отецъ мой винаръ есть. 2 Каждой
ратолестъ, ктерАжъ ве мне не несе
овоце, одрезуе, а каждой, ктеражъ несе
овоце, чисти, абы гойнейшй овоце не-
сла. з Ижъ вы чисти йсте про речь,
ктёроужъ йсемъ млувилъ вамъ. і 36-
станьте-жъ ве мне, а я ве васъ. Якожъ
ратолестъ не^мбжо нести овоце сама
одъ себе, незбетала ли бѣі при кмену;
такжъ ани ₽ы, лечь збсТанеТе ве мне.
з'Я исемъ ванны кменъ, а вы ратоле-
сти;. кдо збетава ве лне а я въ немъ,
тенъ несе овоце многё: небо безе мне
ницъ не можете учинити. в Не збеталъ
ля бы кдо ве мне, вывърженъ буде венъ,
яко ратолестъ, а усхне-ть, а будоу-ть
себравы а на огень увържены, а сго-
рй-ть. 7 Збстанете ли ве мне, а слова
мА збетаноу ли-ть ве васъ, цож^ бысте
коли хтели, просте, а стане-ть се вАмъ.
8 Въ томъ-ть бывА ославенъ Отецъ мбй,
кдыжъ овоце несете гойнё, а будете
мой учедлнйци- 9 Якожъ миловалъ мне
Отецъ, и я миловалъ семъ васъ; зб-
станьте-жъ въ милованй мёмъ. 10 Бу-
дете ли заховавати прикАзанй ма, зб-
станете въ мёмъ милованй: якожъ
и я прикАзанй Отце свёго заховалъ
семъ, и збетавамъ въ его миловАнй.
п Тото млувилъ семъ вАмъ, абы ра-
дость ваше збетавала ве вАсъ, а ра-
дость ваше была пълнА. І2 Тото-ть
есть прикАзанй мё: абысте се миловали
ОідііігесІ Ьу Соо5Іе
ЯЗЫКЪ ЧЕШСКІЙ.
ЪХХХІІ
аЬузіе зе тііоѵаіі' ѵезроіек, .]ако
шііоѵаі зет ѵйз. 18 ѴёШІю тііо-
ѵйпі пай іо йёйпу петй, пей аЪу
йпёі »\Юи роіойіі га рШеіу зѵё.
и Ѵу ргёіеіё то,)і ]зіе, иёіпііеіі іо,
сойкоіі рНкагир ѵйт. и ЫеЬшіи
ѵйз ѵісе пагуѵаіі зІийеЬпіку: пеЬо
зІийеЬпік пе ѵі, со Ьу ёіпіі рёп ^еЬо;
аіе ѵёз зет пагѵаі рШеіу, пеЬо
ѵёеско, сой зет коіі зіуёеі осі Оісе
зѵёЬо, огпйтіі зет ѵёт. 1в Ке ѵу
зіе тпе ѵууоіііі, аіе ,І<'І зет ѵйз ѵу-
ѵоііі а к іоти розіаѵіі, аЬузіе §1і
а оѵосе рНпезІі, а оуосе ѵаёе аЬу
гйзіаіо, аЬу, гаё Ьузіе коіі ргозііі
Оісе ѵе зтёпи тёт, ба! ѵёт. 17 Тоіо
рНкагор ѵйт,* аЬузіе зе шііоѵаіі ѵе-
зроіек. 18 ^зііійеі ѵёз зѵёі пепёѵібі;
ѵііе, іеі тпе ргѵё пей ѵёз ѵ пепё-
ѵізіі тёі. 19 Вузіе Ьуіі ге зѵёіа,
зѵёі, сой ]езі ]еЬо, шііоѵаі Ьу; йе
рак пеізіе ге зѵёіа, аіе ]А ге. зѵёіа
ѵуѵоііі зет ѵёз, ргоіой ѵйз зѵёі пепё-
ѵісіі. м Ратаіп]іе па іп іеё, кіе-
гопй зет ,]а тіпѵіі ѵёт: пепіі зіп-
йеЬпік ѵёіёі пейіі рёп ]еЬоі. Ропёѵабй
зе тпё ргоііѵііі, і ѵйлп зе ргоііѵііі
Ьшіоп; ропёѵасій геёі тё йеіРіІі, і
ѵа§і йеіНіі Ьшіоп. 41 Аіе іоіо ѵ§еско
пёіпі ѵёт рго ]тёпо тё; пеЬо пе-
гпа]і іоЬо, кіегуй тпе розіаі. Кбу-
Ьусіі Ьуі перггёеі а пе тіпѵіі рт,
ЬНсЬп Ьу пе тёіі; аіе гіупі ѵутіпѵу
пе та]і г ЫісЬп зѵёЬо. 2з Ксіой
тпе пепёѵісіі, і Оісе тёЬо пепёѵібі.
24 ВусЬ Ьуі зкпікйѵ пе ёіпіі тегі
піті, іісЬй йёбпу ^іоу пеёіпіі, ЬНсІш
Ьу пе тёіі: аіе пупі і ѵісіёіі, і пеп’ё-
веспояекъ, яко я миловалъ семъ нёсъ,
13 Ветшйго миловаяй надъ то жйдны
нема, нежъ абы души своу положилъ за
прателы свё. 14 Вы прателё мой йсте,
учините ли то, цожъ коли я приказуй
вймъ. ‘І5 Не буду васъ вице называти
служебнйкы: небо служебнйкъ не вй,
цо бы чинилъ панъ его; але вйсъ семъ
назвалъ прйтелы, небо вшецко, цожъ
семъ коли слышелъ одъ Отце свёго,
ознамилъ семъ вамъ. 1вНе вы сте мне
выводили, але я семъ васъ выводилъ,
а къ тому поставилъ, абысте шли а
овоце принесли, а овоце ваше абы зб-
стало, абы, зачъ бысте коли просили
Отце ве ймёяу мёмъ, далъ вамъ. 17 То-
то приказуй вамъ, абысте се миловали
весполекъ. 1вСстлиже-ть васъ светъ не-
навидй; вйте, же-ть мне щьрвё нежъ
васъ въ нен&висти мелъ. 19 Бысте были
зе света, светъ, цожъ есть его, мило-
валъ бы; же пакъ нейсте зе света, але
я зе света выводилъ семъ васъ, про-
тожъ васъ светъ нен&видй. 20 Памя-
туйте на ту речь, ктероужъ семъ я млу-
вилъ вамъ: ненй-ть служебнйкъ ветшй
нежли панъ его-ть. ІІонсвадЖъ се мне
противилй, и вамъ-ть се противити бу-
доУ; поневаджъ речи мё шетрили, и ва-
шй шетрити будоу. 2і Але тото вшецко
учинй вамъ про ймёно мё; небо не знай
того, ктерыжъ мне послалъ. Кды-
быхъ былъ не пришелъ а не млувилъ
ймъ, грйху бы не мели; але нынй вы-
млувы не май зъ грйху свёго. 23 Кдожъ
мне нен&видй, и Отце мёго ненавидй.
24 Быхъ былъ скуткбвъ не чинилъ мези
ними, йхжъ жадны ины не чинилъ, грй-
ху бы не мели: але нынй и видели, и не-
ОідііігесІ Ьу кзоооіе
ЯЗЫКЪ ЧЕШСКІЙ.
ЬХХХІІГ
ѵідёіі і шпе, і Оісе тёЬо. 25 Аіе
тизііо* іак Ьуіі, аЬу зе паріпііа
Ьеё, кіегАй ѵ хАкопё .іерсЬ парзАпа
дезі: йе ѵ пепАѵізіі тёіі тпе дагто.
и Кдуй рак рЬцде іеп Біё&іеі, кіе-
гёііой роёіі ѵАт од Оісе, І)ис1і
ргаѵду, кіегуй од Оісе росЬАхі, іепі
зѵёдесіѵі ѵудАѵаіі Ьиде о тпё; 27 апо
і ѵу зѵёдесіѵі ѵудАѵаіі Ьидеіе, пеЬо
од роёАіки ве тпои ]зіе.
нАвидели и мне, и Отце мёго. х Але му-'
сило такъ быти, абы се выпълнила речь,
ктерАжъ въ зАконе сихъ напсана есть:
же въ ненависти мели мне дармо.
2в Кдыжъ пакъ прійде тенъ Утешитель,
ктерёгожъ я пошли вамъ одъ Отце,
Духъ правды, ктерыжъ одъ Отце по-
хАзй, тенъ-ть сведецтвй выдавати буде
о мне; ано и вы сведецтвй выдавати
будете, небо одъ почАтку се мноуйсте.
Матѳея глава 26.
, I зіаіо зе, кдуй докопаі дейі§
і“еёі іуіо ѵзсску, Ьекі иёедіпікйт
зѵуш: 2 ѵііе, хе ро дѵоп дпесЬ
ѵеіікапос Ьиде; а 8уп ёіоѵёка хга-
хеп Ьиде, аЬу Ьуі икНйоѵАп. 8 ТеЬ-
ду зейіі зе~ Ьізкироѵё а гакоппісі і
зіаг§і Иди па зій Ьізкироѵи, кіегуй
зіоиі КаіГАё, 4 а гадііі зе зроіи,
ІакЬу дейіёе Ізііѵё ,]’а1і а хашогдо-
ѵаіі. ь Аіе ргаѵііі: пе ѵ деп зѵАіеёпі,
аЬу пеЬу! гохЬгоі ѵ Иди.
8 Кдуй рак Ьуі дейіз ѵ Веіапі, ѵ
доти ёітопа таІотоспёЬо, . ргь
зіоирііа к пёти хепа, тара пАдоЬи
аІаЬазігоѵои тазіі ѵеіті дгаЬё, і ѵу-
Іііа р па Ыаѵи ]е!ю, кдуй зедёі ха
зіоіет. 8 А, ѵідоисе іо, иёедіпісі
ІеЬо гохЬпёѵаІі зе, гкоисе: і к ёети
]езі хігАСа іаіо? 9 ИеЬо тоЫа іаіо
тазі ргодАпа Ьуіі ха тпоЬо, а дАпо
Ьуіі с’Ьидут. 10 А, хпа]е іо, дейі§
ді рт: ргоё іо ха хіё тАіе іёіо
йепё? доЬгу харзіё зкиіек иёіпііа
паде тпои. п ЫеЬо сЬидё ѵйдуску
тАіе з зеЬои, аіе тпе пеѵйдуску
тііі Ьидеіе. 12 Ѵуііѵёі харзіё іаіо
таві іиіо па тё іёіо, ки роМеЬи
, И стало се, кдыжъ доконалъ Сжйшъ
речи тыто вшецкы, реклъ учедлнйкбмъ
свымъ: 2вйте, же подвоѴ днехъ вели-
каноцъ буде; а Сынъ чловека зразенъ
буде, абы былъ укрижовАнъ. 3 Тегды
сешли се бискуповё а законвйци и стар-
шй лиду на сйнь бискупову, ктррыжъ
слоилъ КэифАшъ, 4 а радили се сцолу,
якъ бы Сжйше льстиве яли а замордова-
ли. 5 Але правили: не въ день свАтеч-
нй, абы не былъ розброй въ лиду.
в Кдыжъ пакъ былъ Сжйшъ въ Бе-
тани, въ дому Шимона маломоцнёго,
- пристоуиила къ нему жена, майцй нА-
добу алабастровоу масти вельми драгё,
и вылила й на главу его, кдыжъ се-
делъзастолемъ. 8 А, видоуцето, учедл-
нйци его розгневали се, рко^це: и къ
чему есть стрАта тато? 9 Небо могла
тато масть продАна быти за много, а
дАно быти худымъ. 10 А, зпае то,Сжйшъ
дй имъ: прочь то за злё мАте тёто
жене? добры зайстё скутекъ учинила
наде мноу. „ Небо худё вждыцкы мАте
съ себоу, але мне не вждыцкы мйти
будете. 12 Выливши зайстё тато маетъ
туто ра мё тело, ку погребу мёму то
в*
ОідііігесІ Ьу Соо5Іе
ЬХХХІѴ
ЯЗЫКЪ ЧЕШСКІЙ.
тёти іо иёіпііа. 18 Атеп ргаѵіт
ѵйт: кдейкоіі кйхёпо Ьшіе еѵап-
Іеііит іоіо ро ,ѵ§ет зѵёіё,. іакёі і
іо Ьшіе ргаѵепо, со иёіпііа іаіо, па
ратйіки ]е]і.
14 Теду одёед к Ьізкирйт ]е<іеп
ге дѵапйсіі, кіегуй віоиі Лдёё Іёка-
гіоізку, 15 і^екі: со ті сЬсеіе даіі,
а ѵйт Ьо ггадіт? А опі одѵё-
Йііі ]ети іНдсеіі зіНЬгпусЬ. 18 А од
іё сЬѵіІе Ыедаі рНЬодпёЬо ёази, аЬу
Ьо хгадіі.
17 РгѵпіЬо рак дпе ргекпіс рН-
зіоирііі к ЯеШоѵі иёедіпіеі, гкоисе
]ети: кде сЬсе§, аі рНргаѵіте ІоЬё,
аЬуз ]ед1' Ьегйпка? 18 Оп рак гекі:
ддёіе до тёвіа к ]едпоти а гееіе
]ети: ѵхкйгаіі Мізіг: ёав тй] Ыіхко
]еві; ’и іеЬеі ]івіі Ьиди Ьегйпка 8
иёедіпіку вѵуті. 19 І иёіпііі иёедіпіеі
іак, ]акй рт рогиёіі дейіё, а рН-
ргаѵііі Ьегйпка. м А кдуй Ьуі ѵеёег,
ровадіі ве га війі ве дѵапйсіі. 21 А,
кдуй ]ед!і, гекі; атеп ргаѵіт ѵйт,
іе дедеп г ѵйз тпе ггаді. I, гаг-
тоиііѵёе зе ѵеіті, ’ роёаіі кайду г
пісЬ Нсі ]ети: хдаіі зет, Рапе?
Оп рак, одроѵідаде, гекі: кдо отй-
ёі зе тпои гикои ѵ тіве, іеп тпе
ггаді. 24 8уп га]івіё -ёіоѵёка ]де, ]а-
кой рзйпо о пёт; аіе Ьёда ёіоѵёки
іоти, вкгге пёіюй 8уп ёіоѵёка гга-
геп Ьиде! доЬгёЬу Ьуіо ]ети, Ьу
ве Ьуі пепагоді!" ёіоѵёк іеп. 25 Од-
роѵіда]е рак, Лдй§, кіегуй Ьо ггахо-
ѵаі, ді: хдаіі ]й вет, Мівіге? Кекі
]ети: іу ві Рекі.
2в А, кдуй опі ]ед1і, ѵгаѵ* «Іейіё
учинила. 18 Аменъ правимъ вАмъ:
кдежъ коли казйао буде еваньеліумъ
тотоповшемъ свете, такё-ть и то бу-
де правено, цо учинила тато, на по-
мѣтку ей.
14 Теды одшедъ къ бискупбмъ еденъ
зъ дванацти, ктерыжъ слоулъ Идашъ
Ишкаріотскы, І& реклъ: по ми хцете
дати, а я вАмъ го зрадймъ? А они
одважили ему тридцети стрйбрныхъ.
1в А одъ тё хвиле гледалъ прйгоднёго
часу, абы го зрадилъ.
17 Първнйго пакъ дне пресницъ при-
стоупили къ Сжйшови учедлнйци, ркоу-
це ему: кде хцешъ, ать вриправйме
тобе, абысъ едлъ берАнка? Онъ
пакъреклъ: йдете до места къедному а
рцете ему: всказалъ-ть Мистръ: часъ
мёй блйзко есть; у тебе-ть.ести буду
беранка съучедлнйкы свыми. 19 И учи-
нили учедлнйци такъ, якжъ имъ пору-
чилъ Сжишъ, а приправили беранка.
20 А кдыжъ былъ вечеръ, посадилъ се
за стёлъ се дванацти. 21 А, кдыжъ едли,
реклъ: аменъ правймъ вамъ, же еденъ
зъ васъ мне зрадй. 22 И, зармоутивше
се вельми, почали кажды зъ нихъ рйци
ему: здали я йсемъ, Пане? 23 Онъ пакъ,-
одповйдае, реклъ: кдо омачй се мноу
рукоу въ мисе, тенъ мне зрадй. 24 Сынъ
зайстё чловека йде, якожъ. псано о
немъ; але беда чловеку, скързе дегожъ
Сынъ чловека зразенъ буде! добрё бы
было ему, бьі се былъ не народилъ чло-
векъ тенъ. 25 Одповйдае пакъ, Идашъ,
ктерыжъ го зразовалъ, дй: здали я
йсемъ, Мистре? "Реклъ ему: ты си
реклъ.
2в А,'кдыжъ они едли, взавъ Сжйшъ
ОідііігесІ Ьу
Соо^іе
ЯЗЫКЪ ЧЕШСКІЙ.
ьхххѵ
сЫёЬ а доЬго(ёёіѵ, Ійтаі, а даі иёе-
діпікйт, а і'екі: ѵе/тёіе, іе/.іе; іо
Іеві іёіо тё. а7 А; ѵгаѵ каіісіі, а
діІку ёіпіѵ, даі ]іт, (ка: рііе г іоЬо
ѵёіскпі; м пеЬо іо ^езі кгеѵ тё
поѵё втіоиѵу, кіегёй зе га тпоЬё
ѵуіёѵё па одриёіёпі ЬНсІій. ю Аіе
ргаѵіті ѵйт, іеі пеЬиди рііі од
іёіо сЬѵііе г іоЬоіо ріоди ѵіппёЬо
ко(епе ай до опоЬо дпе, кдуй ]е]
рііі Ьиди з ѵйті поѵу ѵ кгёіоѵзіѵі
Оісе тёЬо. А, зехріѵаѵёе різпіёки,
ѵуёіі па Ьоги Оііѵеізкои. 31 ТеЬду
ді діт дейіё: ѵёіскпі ѵу хЬогёііе
зе паде тпои іёіо посі; пеЬо рзёпо
Іезі: Ьііі • Ьидои разіуге, а гог-
ргсЬпоиі зе оѵсе зіёда. за Аіе кдуй
г тгіѵусЬ ѵзіапи, р(еде]ди ѵёз до
Саіііее. 88 Одроѵіда]е рак, Реіг Гекі
Іети: Ьуі зе рак ѵёіскпі гЬогёіІі
пад іеЪои, ]ёі зе пікду пегЬогёіт.
м Йекі ти дейіё: атеп ргаѵіт іо-
Ьё, йе іёіо посі, ргѵё пей коЬоиі
гагріѵё, ійкгёі тпе гаргі§. Ві
Іети Реіг: ЬусЬі рак тёі з іеЬои
і итНіі, пікоіі пехарНт іеЬе. Такй
родоЪпё і ѵёіскпі иёедіпісі ргаѵііі.
м Теду ргійеі в піті дейіё па ті-
віо, кіегёй зіоиіо Оеізетапе, і ді
иёедіпікйт: розед'іей іиіо, айі, оде-
Іда, ротодііт ве іатіо. 87 А, ро]аѵ
з зеЬои Реіга а дѵа вупу 2еде-
деоѵу, роёаі зе гтоиіііі а іезкііѵ
Ьуіі. ю Теду ді |іт: втиіпёі іезі
диёе тё ай к зтгіі: рохйзіайіей
іиіо а Ьдёіе зе тпои. м А, роод-
§ед таііёко, раді па іѵёг вѵои, тодіе
зе а (ка: Оіёе тй)! ]езі1і тойпё,
хлёбъ а доброречивъ, лёмалъ, а далъ
учеХлникбмъ, а реклъ: везмете, езте;
то есть тело мё. ^А, взавъ'калйхъ, а
дйкы чинивъ, далъ имъ, рка: пйте зъ
того вшицкни; небо то есть кревъ
мёновё смлоувы, ктерёжъ се за многё
вылёвё на одпуштенй грйхёвъ. ю Але
правймъ-ть вёмъ, жегть не буду пйти
одъ тёто хвйле зъ тогото плоду вин-
нёго корене ажъ до оного дне, кдыжъ
ей пйти буду съ вёми новы въ крёлёв-
ствй Отце мёго. А, сеспйвавше пй-
сничку, вышли на гору Оливетскоу.
81Тегды дй имъ Сжйшъ: вшицкни вы
згоршйте се наде мноу тёто ноци; небо
псано есть: бйти буду пастьіре, а рос-
пърхноу-ть се овце стада. 32 Але кдыжъ
зъ мъртвыхъ встану, предейду вёсъ
до Галилее..33 Одповйдае пакъ, Петръ
реклъ ему: бы-ть се пакъ вшицкни
згоршили надъ тебру, я-ть се никды не
згоршймъ. м Реклъ му Сжйшъ: аменъ
правймъ тобе,' же тёто ноци, първё
нежъ когоутъ заспйвё, трикрётъ мне
запрйшъ. 85’ Дй ему Петръ: быхъ-ть
пакъ мелъ съ тебоу и умрйти, николи
не запрймъ тебе. Такжъ подобне и
вшицкни учедлнйци правили.
8в Теды пришелъ съ ними Сжйшъ
на мйсто, ктерёжъ слоуло Тетсемане,
и дй учедлникёмъ: поседьте-жъ туто,
ажъ-ть, одейда, ломодлймъ се тамто.
з, А, появъ съсебоу Петра а два сыны
Зебедеовы, ііочалъ се рмоутити а тес-
кливъ быти. Теды дй имъ: смут-
нё-ть есть душе мё ажъ къ смърти:
позбстаньте-жъ туто а бдете се мноу.
за А, поодшедъ маличко, падлъ на твёрь
своу, модле се а рка: Отче мёй! естли
□ідііігесі Ьу <зОО5Іе
ЬХХХѴІ
ЯЗЫКЪ ЧЕШСКІЙ.
песЬі одедде оде тпе каіісіі іепіо:
а ѵёак пе ]акй сЬсі, аіе іакй іу
сіісеё. I рН§е1 к иёедіпікйт, а
паіехі ]е, а опі зрі. I гекі Реіго-
ѵі: іакіій зіе петоЫі ]едіпё Ьодіпу
Ьдііі зе тпои? 41 Вдёіей а тодііе
зе; аЬузіе пеѵезіі ѵ рокиёепі. ВисЬі
гаізіе Ьоіоѵ іезі, аіе Іёіо тдіё.
48 Орёі родгиЬё о<і§е<1, тодііі зе, Іка:
Оіёе тй]! петййеііі іепіо каіісіі ті-
поиіі тпе, пей аЬусІі ]еі ріі, зіа-
пій зе ѵйіе іѵё! 48 I, рН§ед, паіехі
Іе, а опі'газе зрі; пеЪо Ьуіу оёі
ІеіісЬ оЫійепу. 44 А, песЬаѵ іісИ,-
орёі 0(1зе1, а тосіііі зе роііеіі, іоий
{•её Нка]е. 45 Теду рН§е1 к иёедіпі-
кйт зѵут а ^екі ііт: зрёіей ,]ій
а одросіѵе]Ге; а] рНЫйіІа зе Ьо-
діпа, а 8упа ёіоѵёка ѵудаД ѵ гисе
ЬНёпусЬ. 40 Ѵзіайіей, ройте: а]
ргіЫійі! зе Іеп, кіегуй тпе хга-
гиіе.
47 А, кдуй оп іейіё щіиѵіі, аі Л-
дй§; іедеп ге дѵапАсіі, рН§е1, а з
піт гйзіир тпоЬу з теёі а з ку]ті,
од Ьізкирй а 8іаг§ісЬ Иди. 48 Теп
рак, кіегуй іе] хгагоѵаі, даі ііт гпа-
тепі, гка: кіегёйокоіі роИЬіт, іеп
Іезі, дгйіей іеі. 49 А, кпед рНзіои-
ріѵ к Дейіёоѵі, і^екі: гдгёѵ Ьпд’, Мі-
зі*е! а роІіЫІ іе}. м Аіе дейі§ гекі
Іетп: рНіеІі, паё зі ргі§е1? Теду
рНзіопріІі. а гпсе ѵеШііі па дейі§е
а іаіі ко. 51 А аі іедеп г ІёсЬ,
кіейй Ьуіі з йейіёет, ѵгійй гики,
ѵуігЫ теё зѵй] а, идегіѵ зІийеЬ-
піка Ызкироѵа, иіаі ти исЬо ІеЬо.
можнё, нехъ-ть одейде оде мне калихъ
тенто: а вшакъ не якжъ я хци, але
якжъ ты хцешъ. м И пришелъ къ
учедлнйкомъ, а налезлъ е, а они спи.
И реклъ Петрови: таклижъ сте не
могли единё годины бдйти се мноу?
41 Бдете-жъ а модльте се, абысте не
вешли въ покушенй. Духъ-ть зайстё
готовъ есть, але тело мдлё. Опетъ
подругё одшедъ, модлилъ се, рка: Отче
мой! не може ли-ть тенто калихъ ми-
ноутп мне, нежъ абыхъ ей пилъ, ста-
ни-жъ се вбле тва! 43И, пришедъ, на-
лезлъ е, а они засе спй; небо были очи
ейхъ обтйжены. м А, нехавъ ихъ, опетъ
одшелъ, а модлилъ се потретй, тоужъ
речь рйкае. 45Теды пришелъ къучедл-
нйкбмъ свьімъ а реклъ имъ: спете-жъ
йжъ а одпочйвейте; ай приблйжила се
година, а Сына чловека выдай въ
руце грйшныхъ. 4в Встаньте-жъ, подь-
ме: ай приблйжилъ се тенъ, ктерыжъ
мне зразуе.
4; А, кдыжъ онъ еште млувилъ, ай
Идашъ, еденъ зе дванацти, пришелъ,
а съ нймъ заступъ многы съ мечи а
съ кыйми, одъ бискупбвъ а старшйхъ
лиду. 48 Тенъ пакъ, ктерыжъ ей зра-
зовалъ, далъ имъ знаменй, рка: ктсрё-
го коли полйбймъ, тенъ есть, държ-
те-жъ ей. 49 А, гнедъ приступивъ къ
Сжйшови, реклъ: здравъ будь, Мистре!
а полибилъ ей. и Але Сжйшъ реклъ
ему: прйтели, начъсй пришелъ? Теды
приступили а руце встагли на Сжйше
а яли го. Ь1 А ай еденъ зъ техъ, кте-
рйжъ были съ Сжйшемъ, встагъ ру-_
к.у, вытърглъ мечъ свбй .а, удерпвъ
служебнйка бискупова, утялъ му ухо
□ідіііге • Соо^іе
ЯЗЫКЪ ЧЕШСКІЙ.
м Теду ді ]ети дей§: оЬгаі теё
зѵй] ѵ тізіо Іеію; пеЬо ѵёіскпі, кіе-
Мі теё Ьегои, о<і теёе гаЬупои.
ю Хдаіій тпі§, йе ЬусЬ пупі петоЫ
ргозііі Оісе зѵёЬо, а ѵудаІЬу ті ѵісе
пейі дѵапйсіе Ьоиі'й ав^еій? и Кіе-
ТакхЬу зе рак паріпііа різта, зѵёй-
ёісі, іе іак тизі Ьуіі? ю V іи Ьо-
діпи гекі гйзіирйт: ]ако ѵа
іоіга ѵуйіі зіе з теёі а з ку]ті, р-
таіі тпе; па кйіду деп зедйѵаі зет
и ѵйз, иёе ѵ сЬгйтё, а пе]а!і зіе
тпе. 5в Аіе іоіо зе ѵёеско зіаіо,
аЬу зе паріпііа різта ргогоскй. Те-
ду иёедіпісі ѵёіскпі, оризііѵёе Ьо, иіе-
кіі.
57 А опі, ]аѵ§е Дейёе, ѵедіі Ьо ки
КаіГйёоѵі Ьізкири, кдей гйкоппісі а
зіагй Ьуіі зе зеёіі. м Аіе Реіг §е! га
піт гііаіека, аі до зіпё Ьізкироѵу;
а, ѵёед ѵпііг, зедёІ зе зІийеЬпіку,
аЪу ѵідёі копес. ю Візкироѵё рак а
8іаг§і і ѵёеска іа гада Ыедаіі і'аіеё-
пёЬо зѵёдесіѵі ргоіі дейёоѵі, аЬу
Іе] па зтгі ѵудаіі, ю аіе пепаіехіі.
Апі кдуй тпогі і’аіейпі вѵёдкоѵё рН-
зіироѵаіі, піс. пепаіехіі. Ыарозіеду
рак ргіёедёе дѵа іаіеёпі зѵедкоѵё,
в1 гекіі: іепіо роѵёдёі: токи гЬо-
Ніі сЬгйт Вой а ѵе ігесіі. дпесЬ
]е] изіаѵёіі. в2 А, роѵзіаѵ, Ьізкир гекі
Іети: піс пеодроѵідйё, со іііо ргоіі
іоЬё зѵёдёі? > 63 Аіе дей§ тіёеі. I,
одроѵіда]е, Ьізкир Рекі ]ети: гакіі-
пйт іё зкгге ВоЬа йѵёЬо, аЬуз пйт
роѵёдёі, ]зі1і іу Кгізіиз, 8уп Вой?
м Ві ти дей§: іу зі Рекі; аіе ѵёак
ргаѵіт ѵйт: од іоЬо ёази иггііе
ЬХХХѴІІ
его. м Теды дй ему бжйшъ: обратъ
мечъ свбй въмйстоего; небо вшицкни,
ктерйжъ мечъ бероу, одъ мече загы-
ноу. м Здали-жъ мнйшъ, же быхъ нынй
не моглъ просити Отце свёго, а выдалъ
бы ми вйце нежли дванацте гоуфбвъ
ангелбвъ? м Ктеракжъ бы се пакъ
напълнила пйсма, сведчйцй, же такъ
мусй быти? 55 Въ ту годину реклъ
бжйшъ заступомъ: яко на лотра вы-
шли сте съ мечи а съ кыйми, ймати
мне: на кажды денъ седавалЪ семъ у
васъ, уче въ храме, а не яли сте мне.
55 Але тото се вшецко стало, абы се
напълнила пйсма пророцка. Теды учедл-
нйци вшицкни, опустивше го, утекли.
К7 А они, явше бжйше, ведли го ку
КаиФЙшови бискупу, кдежъ законнйци
а старшй были се сешли. 58 Але Петръ
шелъ за нймъ здалека, ажъ до. сйне
бискуповы; а, вшедъ внитрь, седелъ се
служебнйкы, абы виделъ конецъ.
59 Бискуповё пакъ а старшй и вшецка
та рада гледали Фалешнёго сведецтвй
проти бжйшови, абы ей на смъртъ
выдали, воале не налезли. Ани кдыжъ
йнозй Фалешнй сведковё приступовали,
ницъ не налезли. Напоследы пакъ при-
шедше два Фалешнй сведковё, рекли:
тенто поведелъ: могу зборити храмъ
Божй а ве трехъ днехъ ей уставети.
52 А, повставъ, бискупъ реклъ ему: ницъ ,
не одповйдйшъ, цо тито проти тобе
сведчй? вз Але бжйшъ мълчелъ. И, од-
повйдае, бискупъреклъ ему: заклйнамъ
те скързе Бога живёго, абысъ н&мъ
поведелъ, йси ли ты Кристусъ, Сынъ
Божй? 54 Дй му бжйшъ: ты си реклъ;
але вшакъ правймъ вамъ: одъ того
□ідрігесі Ьу <зОО5Іе
ЬХХХѴІП
'ЯЗЫКЪ ЧЕШСКІЙ.
8упа ёіоѵёка, зе(ІісіЬо па ргаѵісі тосі
Войі, а рНсЬАге]ісіЬо па оЫасіск
пеЬезкусЬ. м Тесіу Ьізкир гогігЫ
гоисЬо зѵё, гка: гоиЬаі зе; сой ]е§іё
рѵігеЬиіете зѵёдкй? А] пупі зіе зіу-
§е1і гоиЬАпі ]еЬо: м со зе ѵйт /дй?
А опі, одроѵідаіісе, Ькіі: Ьодепі ^езі
втгіі. „ Тесіу ріііі ла ѣѵйг ]еЬо а
роЫаѵкоѵаІі ]е]; ,]іпі рак Ьйікаші
Іеу Ьііі, ве Нка)ісе: ііАсісу пАт, Кгі-
аіе, кдо ^езі іеп, кіегуй ІеЬе иде-
Н1?
9, Аіе Реіг зедёі ѵпё ѵ зіпі; і
рНзіоиріІа к пёти ]едпа дёѵеёка,
ікисі: і іу зі Ьуі з дейізет ііт
(Заіііфкут. 70 Оп рак харгеі рі-еде
ѵёеті, Ька: пеѵіт, со ргаѵій. 71 А
кдуй ѵусЬАге! ге дѵеН, иггеіа ]е]
^шй, і гекіа іёт, кіеНй іи Ьуіі: і
іепіо Ьуі з Дейіёет ііт Ыагагеі-
зкуш. 72 I гаргеі орёі з рНзаЬои,
Рка: гіегпАт ІоЬо ёіоѵёка. 78 А ро
таіё сЬѵііі рНзіоиріѵёе іі, кіеНй іи
зіАІі, Рекіі Реігоѵі: Дізіё і іу г пісЬ
Ізі; пеЬо і геё іѵа гпйта іеЬе ёіпі.
И Теду роёаі зе ргокііпаіі а рНза-
Ьаіі, Рка: пехпйт ІоЬо ёіоѵёка. А
Ьпед коЬоиі гагріѵаі. „ I гогроте-
пиі зе Реіг па зіоѵо Іейізоѵо, кіегуг
Іети Ьуі Рекі: ргѵё пей коЬоиі га-
. гріѵй іРікгйі тпе гарРіё. А, ѵуёед уеп,
ріакаі ЬоРсе.
часу узрите Сына чловека, седйцйго
на правици моци Божй, априхазейцйго
на облацйхъ небесныхъ. м Теды бис-
купъ ростърглъ роухосвё,рка: ропталъ
се; цожъ еште потребуеме сведкбвъ?
Ай ныцй сте слышели роуганй его:
99 цо се вАмъ зда? А они, одповйдайце,
реклй: годенъ-ть есть смърти. в7 Теды
плили на тварь его а поглавковали ей;
йнй пакъ гдльками ей били, рйкайце:
гАдей намъ, Кристе, кдо есть тенъ,
ктерьіжъ тебе удерилъ?
в9 Але Петръ седелъ вне въ сйни;
и пристоупила къ нему едва денечка,
ркуци: и ты си былъ съ Сжйшемъ тймъ
'Галилейскьімъ. 70 Онъ пакъ запрелъ
преде вшеми, рка: не вймъ,цо правйшъ.
71А кдыжъ выхАзелъ зе двери, узрела
ей йнА, и рекла темъ, ктерйжъ ту бы-
ли: и тенто былъ съ Сжйшемъ тймъ
Назаретскимъ. 72 И запрелъ опетъ съ
присагоу, рка: не знАмъ того чловека.
73 А по малё хвйли приСгоупивше тй,
ктерйжъ ту стАли, рекли Петрови:йсте
и ты зъ нихъ йси; небо и речь тва зна-
мя тебе чинй. 74 Теды почалъ се про-
клйнати и присагати, рка: не знАмъ
того чловека. А гнедъ когоутъ заспй-
валъ. 75 И роспоменулъ се Петръ на
слово Сжйшово, ктерьіжъ ему былъ
реклъ: първё нежъ когоутъ заспйвА,
трикрАтъ мне запрйшъ. А, вышедѣ
венъ, плакалъ горце.
ОідііігесІ Ьу <зОО5Іе
ЯЗЫКЪ СЕІ’БО-ЛУЖИЩКІЙ *).
НАРѢЧІЕ ВЕРХНЕ-ЛУЖИЦКОЕ.
Правописаніе Лужиіршго
иадакія.
Матѳея глава 20.
! 91е6е|Те ЗТгяІеЦгоо ря! роЬотпе
ф>[ро&ягеіІц прЬот [е ©ётойяпрт
Ъ$к[фе, Ф^еіяфг{ото пяіесі пя
|тоо|и ®іпци; 2 я )яГо тооп
ІяГ^егеті р(феЗ |епе р[фіпО^е тоо Яго[ф
пя $$еп, ро|(я тооп ]іф пя ігооіи ®і»
пі$и. з 21 і$е[фе Гоіфп тооЫо фцф
©фіипЬр, я гоиІяЬя Ьпфіф пя $ор
^о(фф рго[пѵф ЭДо, * я &іе[фе Гпіт:
Ціс$е іеЦ тор пя ®іпци; ]я ;и тоят
Ьяф [фго| ргятое \е. 5 21 гоопі тоо*
іепЬ^ефи. ©я$о тори тооіп^е тооЫо
ГфеЦеіе я Ь$ето|якіе ©фіип&р, я ср
Общеславянская аабука.
Матѳея глава 20.
, Небескэ кралество пакъ е подомнэ
господарей, квжъ гныдомъ зэ свитанёмъ
вонъ І)ѣше І)ѣлаЬерёвъ наеііь на свою
виницу; 2 а яко вднъ зъ 1)ѣла1іереми
презъ енэ пряньте во крошъ на І)ень,
посла вднъ ихъ на свою виницу. 3 А
1)ѣпіе вонъ воколо треііее штунды, а
вугляда другихъ на торгощу прдзныхъ
стэё, 4 а І)еше къ нимъ: І)иЬе тэжъ
вы на виницу; я хцу вамъ даііь, штожъ
права е. Б А вони вотэнь^еху. Засо
вднъ выньте воколо тестэе а Ьевятэе
*) Сербы-Лужичане, какъ Верхніе, такъ и Нижніе, употребляютъ нѣмецкія буквы и пра-
вописаніе, примѣненное къ нѣмецкому. Въ послѣднее время сдѣланы въ письменности сербо-
лужицкой попытки замѣнить нѣмецкій алфавитъ латинскимъ, составленнымъ по образцу'чеш-
скаго. Такое правописаніе стало уже преобладать въ свѣтской литературѣ, но оно не проникло
еще въ изданія духовныя. Извѣстный сербо-лужицкій писатель И. И. Смоляръ бцлъ столь
обязателенъ, что переписалъ для нашихъ «Образцовъ» главу 26 Евангелія отъ Матѳея какъ
на верхне-лужицкомъ, такъ и на нижне-лужицкомъ нарѣчіи новѣйшимъ, входящимъ въ упо-
требленіе, латинскимъ правописаніемъ. Настоящіе образцы печатаются: для нарѣчія верхне-
лужицкаго по изданію: «Шюі) Іе(іатепі аЬ? <3акн па(феЬо Япе[а Зе(от Яг^На, ргеЬ? тоі ®. Эйег•
іепа Зигііега Ьо 9?іет(!сіе, рогот тоі Япе(а ЭНіфаіа $гсп;е(а, Ьо Ьогпеіе ОДИІеіе ^вІгЦеіе Жодіе
ріфеіоіепі), го Вагііііі 1839», а для нарѣчія нижне-лужицкаго по изданію: «9Ьоп>й ІеііатепС па*
($000 Япе(а З'еі’от Яеі(іи^а, Ьо (іеі№іе гідо р(фе(1ап>іоп9 тоі ®. $аЬгі)іи|іа. ЯЗагІіпп 1860.
□ідііігесі Ьу <зОО5Іе
ХС ЯЗЫКЪ СЕРБО-ЛУЖИЦКІЙ
пе(фе іе^о гип|а. в ЗВоГоІо (іЬпаіеіе
©фіипЬ^ ра? Ь$іе(фе тооп тоіфп, а
пашаГа Ьпфіф рго(прф ОДо, а Ь$е(фе
Гпіт: (фіо Рерф тор іи’оу $р(іс$Іі
Фдеп рго(пі? 7 2Вопі Ь^афи ОДети:
(фа? пай піфіо пе(е па)а{. !Йк»п
Ъ^еіфе Гпіт: Озіс^е іе)$ тор іат па
ЯОІИпци, а (фіо$ ргатое іе, Ьргбіф
ЬсДаЦ. 8 Фр5 ра? Фефг би, Ьдеі'фе
іоп Япеё Ще 2Віпцр ?§тооіети ©аДор
іііГе{: (атооіаі ф^асіефто а Ьа|
Іііп іи ©Ьи, а (арос^ тооі ро§(епіф
фас$ Ьо рг^шф. 9 21 (а?о с$і р[фіпЬ»
І?фи, ?оііц тоо?о?о ііЬпаіе)е ©фіипЬр
паіеф Ь|ефи, Ьо§а ГодаЬу ро Яго[фи;
10 Ьрі ра? рг{епі р[фіпЬіефи, тіеп*
|афи тоопі, (о ЬпЬ^а то(аде ЬоДасі; а
тоопі Ьо(іафи іе)$ ?о^Ьр ро Яго(фи.
и 21 ]а?о (оп то(афи, тог?оіафи тоопі
р(фесіітор <§о(роЬагеі, 12 а Ь^іафи:
с$і ро§Гепі §и |епо |епіс$?и ©фіипЬи
Ь$іНаІі, а іу §у (іф пат гипуф (фпіі,
?ц ту іеро $у!е$о Фп|а 2Вобсі^по($
а 4?Іс$и §ту пе§1і. 18 2Вои ра? тооі»
тоітоі а Це(фе ’ Т|епети бей піті:
р(фес$еІо, )а с$і Л(фітоЬу пес$іп|и;
•пеіву іу (отпи 4>Гфеб (епе р(фі(фо?
тоо Яго(ф? 14 2В|ті, (фіо$ ітоо;е іе, а
Ь$і §тоо{ 9Рис|; (а $и ра? іети ро§1е*
пети Ьац гипіе (а?о іебі. 15 21бр пі*
тат (а ЗЙо$ с$іпіф (фіо$ |а $и, Дут
2Йо}іт? ?аЬа(ф іу іефоЫа го|п(е, (о іа
іа? Уобгофтоу (іут? 1в $а? бнЬ$а р
іепі рг|епі, а рцепі ро§1епі; р[феіо$
гоеіе |е |іф ротооіапрф, аіе таіо )е
тои(тооІепуф.
п 91 Зфіб фпі(фе Уог|е Ьо 3«и(а*
Іета, а то(а ?§ебі іуф Ьтоапас^е 2Ви*
фтпііото тоо§ебі па фици а Ь$е(фе
штунды, а чинеше тэго руня. в Воколо
еднатэе штунды пакъ І)ѣше вднъ вонъ,
а намака Другихъ прдзныхъ стэё, а
Ьеше къ нимъ: щто стэйЬе вы туды
цылички 1)еиь прозни? 7 Вони Уяху къ
йену: вшакъ насъ нихто не е наялъ.
Вднъ Ьеше къ нимъ: Уибе тэжъ вы
тамъ па виницу, а штожъ права е,
дырбибе доставь. 8 Гдыжъ пакъ вечоръ
бу, 1)еше тднъ кнезъ тэе виницы къ
своему застойникэй: заволай 1)ѣла!іе-
рёвъ а дай ймъ ту зду, а започь вотъ
послѣднихъ гачъ до прѣднихъ. 9 Д. яко
би приньбеху, котрижъ воколо еднатэе
штунды наеііи бѣху, доста кджды по
крошу; 10 гдыжъ пакъпрѣдни приньі)е-
ху, мѣняху вони, зо буІ)я вяцы доставь;
а вони достаху тэжъ кджды по кро-
шу. п А яко іонъ взаху, моркотаху
вони пребиво господарей 12 а І)яху:
би послѣдни су ено еничку штунду Дѣ-
лали, а ты сы йхъ намъ руныхъ очи-
нилъ, кижъ мы тэго цылэго дня воб-
бежносбь а гену смы несли. 13 Вднъ
пакъ вотмольви а І)еше къ енэму безъ
ними: пребелё, я би кривду не.чиню.
Нейсы ты зо мну презъ енэ пришолъ
во крошъ? 14 Взми, штожъ твое е, а
би свой пубь; я хцу пакъ тэму послѣд-
нему дабь рунѣ яко тэби. 15 Абы ни-
мамъ я моцъ чинибь, штожъ я хцу, съ
тымъ моймъ? Глядашъ ты тэгодля
грознѣ, зо я такъ добробивы сымъ?
18 Такъ бубя послѣдни іірѣдни, а прѣдни
послѣдни: претожъ веле е йхъ повола-
ныхъ, але мало е вузволеныхъ.
17 А Езусъ бегнише горѣ до Еруза-
лема, а вза къ сэби тыхъ дванабе ву-
чомниковъ во - сэби на пубю а беше
□ідііі . эу Ьоосце
НАРѢЧІЕ ВЕРХНЕ-ЛУЖИЦКОЕ.
Тпійі: 18 1а|сіе, 1П9 фпеш9 Ъо
Зеги(аГеша, а <5$ІотоеГа ©ёуп БиЬ^е
гооіфіт ЭДіеі’фпіТат а фіітагоис$еп9т
Ѵ»оЬаір, а гоопі ЬиЦа іе^о ?©йтегф
гооііиО$іф 19 а ЬиЬ^а (е^о роЬац фо»
Йапат 1©8тіефеі, ЯоДап)и, а Я[фцо»
тоапрі; а па с$ес$і $$еп Ьні^е гооп [аіо
#апис$.
20 $е&9 ріфііирі йцети ЗЯац Ірф
$ІІеф ЗеЬеЬеоторф (е Отоо)іта| ®ёр»
потар а рапи(фі р(феЬ піт ЬеЦе, рго»
[феіфе пісГФЬэ гооі п|еІ)о. 21 21 гооп
Ь$е[фе Іпеі: [фіо $е(ф? 2Вопа Ь^Гфе
Гпіетй: р[фікц, [о іа{ то{еі Бгоаі
©врпа) Ьріфіа) іеф^каі гсе ітооііт
Ягакргоі, іеЬрп па ітооіеі фгатоцр, а
Бгнбі па ?І«ѴЦ9. 22 21к З^Гий гооі»
тоігоі а Ьіе(фе: п>9 пегоіе^е, [фіо тор
1)гоІ9С$е. ЭЙодеф ГО9 іоп Яеііф ріф
Ыг9| |а ріц .Би&и, а іо і>ас$ фс$іс$
Р?І Сффпци, [Гоігеі$ |а фс$еп9 БиЬи?
ЗВопі Ь^афи Гпіети: ^а|, 1П9 то^ет9.
2з 21 гооп іцеіфе Гпіт: тоі Яеііф
&9гІнф «9 $гоаг ріф а (кі Сфс^епци,
(Іоігеіі |а фс$еп9 Ви&и, Ь9гЬіф п>9
ффпі 69С5; ак іо ©8ефіепіе па тоИ
фгатоц9 а ?іегоі$9 Оаф пеЦеіі р(фі
піпі, ак ГоГг^іп^ )е 9[ффоіогоапе гооі
то|е^о ®оЦа.
24 21 іаіо іо ф З^еіаф іф|фафп,
гоёпіетоафи тоопі іо па іері Йгоері
Фгаігого. «й ЗФ«в Гатооіа )іф
ГІеЬі а ЬкГФе; го9 гсИ<5е' Г” 5І«'
іфіоіо І9Ф ?иЬого па піф Іпе$а, а с#
ЯВиІдо таіи ігооіи 2Йо$ па піф. 26
раГ пеЫргЬі Ьеё гоаті 69^; ак іеП
(фіи Бей гоаті то$п9 Брс^, іоп БиЬ^
тоа[ф ©ёЬцоптіГ; 27 а (фііц Бей
ХСІ
къ нимъ: 18 гляйТіе, мы Тіегнемы горѣ до
Ерузалема, а чловѣка Сынъ буѣе выш-
шимъ мешникамъ а писмавученымъ йо-
даты, а вони буі)я его къ смерѣи вот-
суЬиТіь, 19абу1)Я его подаѣь поганамъ
къ смѣхэй, костаню, а крижованю; а
на треііи ѣень бу1)е вонъ засо ста-
нуѣь.
20 Тэгды приступи къ нему маѣь
тыхъ І)ѣѣи Зэбэдэовыхъ зэ своймай
сыномай а, панушй предъ нимъ дэлѣ,
прошеше нѣшто вотъ него. 2] А вбнъ
І)еше къ ней: што хцэшъ? Вона І)еше
къ нему: прикажь, зо таи моей двай
сынай быштай сэѣилай вэ твоимъ кра-
лестви, едынъ на твоей правицы, а
други на лѣвицы. 22 Але Езусъ вот-
мольви а І)еше: вы не вѣсѣе, што вы
просиБе. МожеЬе вытбнъ кэлихъ пиііь,
котрыжъ я пиііь буду, а со даііь
хѣиѣь зъ тэй хііеницу, зъ котрэйжъ я
хііены буду? зз В°ни Ѣяху къ нему:
гай, мы можемы. А вбнъ 1)еше къ
нимъ: мой кэлихъ дырбиѣе вы цваръ
пиііь, а съ тэй хііеницу, зъ котрэйжъ
я хііены буду, дырбиѣе вы хйени
быііь; але то сэѣене на моей правицы
а лѣвицы даііь, не стэй при мни, але
котрымжъ е приготованэ вотъ моего
Вотца.
24 А яко то Іні Ѣесаііё слышаху, роз-
гнѣваху вони- со на тэю двэю братовъ.
25 Але Езусъ завола йхъ къ сэби а Т)е-
ше: вы вѣсііе /зо Ф0рштоё тыхъ лю-
довъ на нихъ кнежа, а Ііи вульцы маю
свою моцъ на нихъ. 2« .Такъ пакъ не
дырби безъ вами быііь; алехцэлиштб
безъ вами моцны быііь, тбнъ буІ)ь вашъ
служомникъ; а штбжъ безъ-вами хца
□ідііігесі Ьу кзос е
ХСП ЯЗЫКЪ СЕРІ
тоагііі іе тоо|ФЬпі(фі Ьрс$, іоп ЬпЬі
тоа(ф ЯВоігосіГ: гипф |а?о бфо»
тоеіа @ёрп пе|е р[фі[фоІ, [о 69 §еЫ
ЬаІ {фифф, аіе [о Ь» тооп {фиф!, а
ЬаІ Отооіе Зітоепф ГЙшпо^епіи (а фф
тоеіе.
29 91 Ррі тоопі тоо^п сіепіфи (3«і'
фа, &ііе(фе тоеіе ?иЬа (а. піт. 91
Іаф Ьгоа} ®8Іераі {ффіффіаі р(фі
фисф; а іаФ тоопаі Йф[фе[фіаі, (о
Зефё пішо Ъ^е, тооІа|фіаі тоопаі а
ЬІе[фіаі: Япеф, ір ©ёрпо Фаоііотор,
фтіі §о пай пата)! 8І 9Не іоп ?иЬ ро»
тоф фтаф [о Ьрі'фіаі текіаіа); аіе
тоопаі тоеіе Ьоіе тоо(а(фіаі, а Ьіе(фіар
Япеф, ір ©ёрпо Фаоііотор, фтіі |о
пай пата}! 32 91 Зп’иё тоофа феф, а
фтооід фф а Ьф(фе: (фіо іеіаі, ф
Ьрф )а тоатаі сфпіі? 33 ЗВопаі Ьф[фіаі
Гпфти: Лпеф, [о 6р[фіеі па^фе) ®осф
тооіетогепеі Ьріеф 34 91 ЗФОД Ьф)*фе
фф фІ,.а РоіГпи |о фф ®осфто; а
прЬош фф ®осф ІаЬафи, а тоопаі Рфе»
іаі [а піш.
Іоанна г
х За фрт ргатор тоіпотор ІЦепІ, а
тоі ®оіі |е ЗВіпцаг. 2 ЛофРи тоіпотои
<§афф па шпі, Гоігаі ІЩоРа пепефе,
ЬиРф тооп ргес$ тофсі; а Гофри, Гоігаі
ЦИоР пеф, ЬиРф тооп сіфіісі, [о 6р
тофір фГоЬа РіфіпеіИа. 3 ®р ^е пфіі
сффі іефо ©ёФтоа Р(а,?оігеі ф Ітоат
грсфі Орт. 4 ЗВофапсф тое тпі, а іа
тое тоай. Шппф фІо іа <§аФ(а фпеіф
фІоРа петоф р[фіпеф рата тооі феЬе,
Тіба ф тоофапе р[фі тоіпоторт фепГи;
іаі іеф гор пф, ііба ф тоофапесіе тое
О-ЛУЖИЦКІЙ
восэбниши быііь, тднъ буІ)ь вашъ вот-
рочкъ: 28 рунѣ яко чловѣка Сынъ не е
пришолъ, зо бы сэби далъ служнѣь,
але зо бы вднъ служилъ, а далъ своё
живене къ вупоженю за ихъ веле.
2, А гдыжъ вони вонъ Ііегниху зъ
Ериха, І)ѣше веле люда зъ нимъ. м А
гляй, двай слѣпай сэІ)иштай при пуѣю;
а. яко вонай слышештай, зо Еэусъ ни-
мо І)е, волаштай вонай а Ьештай:
Киеже, ты Сыно Давито.вы, смиль со'
надъ намай! 31 Але тднъ людъ погрозы
ймай, зо быштай мельчалаи; але вонай
веле боле волаштай, а Ьештай: Кнеже,
ты СыноДавитовы, смиль со надъ на-
май! 32 А Езусъ воста стэё, а завола
ею а Ьеіпе: што хцэтай, зо быхъ я ва-
май чинилъ? зз Вонай. Ьештай къ нему:
Кнеже, зо быштэй нашей вочи вотэ-
вренэй былэй! 34 А Езусэй бѣше ею
жель, а доткну со ею вочовъ; а гны-
домъ ихъ вочи глядаху, а вонай Ьѣш-
тай за нимъ.
ІАВА 15’.
! Я сымъ правы виновы пенькъ, а
мдй Вотцъ е виницарь. 2 Кджду ви-
нову галозу намни, котражъ плода не
несэ, буЬе вднъ прэчъ взаііь; а кджду,
котражъ плддъ несэ,буЬе вднъ чисЬийь,
зо бы вяцы плода принесла. 3 Вы сЬе
нѣткъ чисЬи тэго слова для, котрэжъ
я къ вамъ рычалъ сымъ. 4 ВостаньЬе
вэ мнѣ, а я вэ васъ. Рунѣ яко та га-
лоза Жанэго плода не. може принесть
сама вотъ сэбе, хиба зо востане при
виновымъ пеньку; такъ тэжъ вы ницъ,
. ОідііігесІ Ьу Соо5Іе
НДРѢЧІЕ ВЕРХНЕ- ЛУЖИЦКОЕ. ХСІП
тпі. 5 За Ірт тоіпотор ЦІегіГ, тор
(іе іе $а(о(р; (фіиі тоокапе тое тпі, а
Іа тое піт, іоп р(фіпе^е тоеіе ЦЗЕоЬа:
р(феіі>і Ьей те петодеф піс^о ціпіс^.
в ©фіиі тое тпі петооЦапе, іоп ЬнО^е
ргесі сді^пепр, (аІо $а(о(а, а тои(Гпе;
а тоопі (е(біега|п іе, а с^і^піа іе Ьо
2Во^еп|а, а Оргб(а (іо (раіісі. , ®о(іа»
пес^еіі тое тпі, а іеіі [о тоіе ©ёіотоа
тое тоаё тоорапи, биЬіесіе рго(ірсі, (фіоі
іес^е, а ЬиЦе (іо тоат Ьо(1асі. 8 ®е
ірт 6иЬ$е то) ЯВоіі ф^еПр, [о ЬрГфф
тоеіе ЦЗІоЬа р(фіпе(іІі, а Ьріі то|і ЗВш
с^отпцр. 9 ЗаЬ те то} ®оЦ ІиЬще,
іаГ Іибіци |а тоаё іеіі; тооііапф тое
тоіе; бибоці. 10 ЙпЬ^есіеіі то|е ЗРГфі».
ГаЭДе Ь$ефс$, Ра тооДапесіе тое то|еі
Ви'боці: гипіе ;аГо ]а §тоо}е^о ®о^а
фіфііфіе (аі^отоат, а тооЦапи тое
Іефо $?ибо(іі. и ЗЪ грсіи іа Ітоат, (о
6р то|а ®еіеІо(і тое* тоаё тоо^аіа, а
тоаіфа ®еіеіо[$ Ьореіпепа Ьріа. 12 ЗЪ
|е то|а ф(фіГа(п}а: (о-6р(фсіе ^о Ьеё
§о6и іиботоаіі, гип)е іаіо {а тоаё Іи»
Ьирі. 18 ЗНфіо піта тоеі|"феіе ?и6о[уе,
ЬрІіі іи, Ьрі тооп §тооіе Зітоепіе (а ітоо^
Ііф ЗРіфесіеіото тоо(1аіі. „ 2Вр (іе тоіі
ф(фесіеІіо, Ьрі сыпкіе, (фіоі іа тоат
р(фі!а(иіи. 15 За тоіа§р перга|и, (о тор
ЗВоігосіір (іе: р(феіоі ЭВоігосі? петоіе,
(фіо іе^о Лпеё сііпі; тоат раі (ірт (а
ргаііі, (о ЦЗГфес^сЦе (іе, р(феіоі (фіііо,
(фіоі |рт тооп Ітооіе^о ЗЩоЦа (Ир(фаі,
Ірт ]а тоат Ітое&іепіи (сііціі. Ів ®р
те пеіце тои(тоо!ііі, аіе іа (ірт тоаё
тои(тооііі, а роЯаііІ, (о 6р(фсіе тор (фіі
а ЦЗІоЬ р(фіпе^(і,. а (о 6р тоа(ф фіоЬ
хиба зо востанеііе вэ мни. ь Я сымъ
тбнъ виновы пенькъ, вы сЬе тэгалоэы;
штджъ востане вэ мни, а я въ нимъ,
тонъ принесэ веле плода: претожъ безъ
ме не можебе ничо чинись. 8 Штджъ
вэ мни не востане, тднъ буі)е прочь
Ііиснены, яко галоза, а вусхне; а вони
зэзбѣраю е, - а Тіисня ё до вогнй, а
дырбя со спалиііь. 7 ВостайеЪе ли вэ
мни, а ели зо мое слова вэ васъ во-
стану,'бу!)е1іе просыііь, штожъ хцэііе,
а буѴе со вамъ доставь. 8 Въ тымъ
буТ)е мдй Вотцъ чесТіены, зо бышЬе
веле плода принесли, а были мой ву-
чомницы. 9 Яко ме мдй Вотцъ любуе,
такъ любую я васъ тэжъ; востаньйе
въ моей. любосііи. 10 БуЬеІіе ли мое
приказне ЬвржЫіь, дга востанеЪе въ
моей любосЬи: рунѣ яко я своего Вот-
ца приказне заховамъ, а востйну въ
его любосііи. п То рычу я къ вамъ,
зо бы моя весэлосѣь вэ васъ востала,
а ваша весэлосііь допельнена была. 12То
е моя приказня: зо бышііе со безъ
собу любовали, рунѣ» яко я васъ любую. .
19 Нихто нима ветшёе любосііё, дыжли
ту, гдыжъ вднъ свое живене за своихъ
п^еііелёвъ востай. 14*Вы сііе мой пре-
Ііеле, гдыжъ чиниѣе, штожъ я вамъ
приказую. 15 Я вяцы не праю, зо вы
вотрочцы сііе: претожъ вотрочкъ не •
вѣ, што его кнезъ чини; вамъ пакъ
сымъ я прайлъ, зо преѣелё сііе, пре-
тожъ вшитко, штожъ сымъ вотъ своего
Вотца слышалъ, сымъ я вамъ къ вѣ-
1)еню счинилъ. 18 Вы ме нейсііе вузво-
лили, але я сымъ васъ вузволилъ, а
постайлъ, зо бышііе вы шли а плодъ
принесли, а зо бы вашъ плддъ восталъ,
□ідііігесі Ьу Соо5Іе
ХСІѴ
ЯЗЫКЪ СЕРБО-ЛУЖИЦКІЙ
гоораі, іаі, [о Гфі»і Ьр/фце ЦВоЦа рго»
бріГ гое шорт ЭЭТепі, [о Ьр гооп гоат
іо бате Ьаі. 17 $о рі'фіГаіат )а гоат,
|"о бо Ьев &оЬи ІпЬиіесіе. 18 Фрі гоав
©Згоіеі ЬіЦі; Ьа гоіе[іе, (о те ргеЬр, Ьр»
ІП гоа8, ^іОііГ )е. 1в Фр ЬрГфсіе гор гооі
©вгоіеіа Ьріі, Ьа Ьр ©вгоіеі іо ©вгооіе
ІиЬогоаГ; ЬоГеЦ раГ гооі ©Згоіеіа пе|>
Г$е, аіе )а б«т гоав тоі ©вгоіеіа гои»
[гооІІГ: іе^оЫа ОДі гоаз іоп ©вгоіеі.
зо ©^отпсіе па іо ©віогоо, Іоіге$ іа
гоат ргарі б?т: 2Воігос$( пе)е гоеіГфі,
Ьрііі іе^о Лпей. ©виіі те р[феГ$іе$аІі,
Ьа ЬиЬ^а гоаз іеЦ рГФіГікЬяф б«П
тоіе ©віогоо Ь^ег§еІі, Ьа ЬиЬіа гоаіфе
іеіі 1>$ег$ес$. я 2ІІе іо ЬиЬіа гоат [фііГо
сІіпісі тоіе^о ЗЙепа ^1а, ЬоГеЦ тоопі
іе$о пе(паіи, те робШ іе. Фр
Ьрф іа пеЬГфі[фоІ а ііт іо пергаіі!:,
Ьа Ьрфи ^апе^о Жіефа петіеіі: піеіГ
М пето^а [піе^іт ргооі ЭДеф [атоЬ
гоісі. зз @ФМ те ЬіЦі, іоп ^іо^і іеЦ
тоіе^о ЗВоі^а. 21 Ф? Ьрф Іа іе ©ГиіІі
іодіпіі Ьез піті, Гоігсі іаЬрп Ьпфі с^Ь
піі педе, Ьа Ьрфи ^апе^о Жіефа петіе»
Іі: піеіЬраГ би К гоіЬіііі, а іоіа ІцЬіа
•
гооЬеіи, те а тоіе^о ЗВоЦа. 25 211е |о
Ьр Ьореіпепе Ьріо іо ©віогоо, Тоігеі гое
Ііф ©аГопіи рі§апе |іеіі: гоопі ^іЬіа
те Ьев ЗВіпр. 28 Фрі ра( іоп Фго(фіаг
ЬГфіпсі ЬиЦе, ГоігеЬоі іа гоат робіасі
ЬиЬи гооі ЗВоііа, іоп Фиф іе;е ЗВіег*
поГце, гооі ЗВоЦа гои^аЬіа, іоп
ЬиЬіс бтІеіПсі гоо.іетпе; 27 а |ѵ9 Ьи=
ЬІеф іеіі бтіеіГйІ> ЬГфеіоІ гор ($е гооі
©росіаііа Мя те Ьріі.
такъ, зо штожъ бышИе Вотца просила
вэ моимъ мени, зо бы вбнъ вамъ то
самэ далъ. І7 То приказамъ я вамъ, зо
со безъ собу любуеЬе. 18 Гдыжъ васъ
свѣтъ гиі)и; дга вѣсііе, зо мё преды,
дыжли васъ, гноилъ е. 19 Гды бышііе
вы вотъ свѣта были, дга бы свѣтъ то
свое любовалъ; докэльжъ пакъ вотъ
свѣта неисііе, але я сымъ васъ вотъ
свѣта вузволилъ: тэго для ги!)и васъ
тднъ свѣтъ. 20 Спомньііе на то слово,
котрэжъ я вамъ прайлъ сымъ: во-
трочкъ не е ветши, дыжли его кнезъ.
Су ли ме пресЪѣгалй, дга буі)я васъ
тэжъ пресЪѣ^аЬь; су ли мое слово
Ьержели, дга буІ)я ваше тэжъ Ьер-
жеііь. 2І Але то бу!)я вамъ вшитко чи-
ниііь моего мена для, докэльжъ вони
тэго не знаю, кижъ ме послалъ е. 22 Гды
быхъ я не прищолъ а имъ то не прайлъ,
дга быху жанэго грѣха не мѣли: нѣткъ
пакъ не можа зъПичимъ свой грѣхъ за-
мольвиііь. 2з Штожъ ме ги!)и, тднъ ги-
і)и тэжъ моего Вотца. 24 Гды быхъ я
тэ скутки не чинилъ безъ ними, котрэжъ
жадынъ други чинилъ не е, дга быху
жанэго грѣха не мѣли: нѣткъ пакъ су е
винили, а толя гиіуя вобэю, ме а моего
Вотца. 25 Але зо бы допельненэ было
то слово, котрэжъ въ йхъ законю пи-
сана стэй: вони ги!)я ме безъ вины.
2в Гдыжъ пакъ тднъ Троштарь прпнііь
бу Ье, котрэгожъ я вамъ послаііь буду
вотъ Вотца, тднъ Духъ тэе вѣрносЬе,
кижъ вотъ Вотца вухаІ)я, тднъ буЬе
свѣдчиііь вотэ мне; 27 а вы буЬеІіе
тэжъ свѣдчиііь, претожъ вы сЬе вотъ
опечатка поля ме были.
ігесі Ьу <зОО5Іе
НАРѢЧІЕ ВЕРХНЕ-ЛУЖИЦКОЕ.
Новое Лужицкое правопи-
саніе.
Матѳея глава 26.
4 А зіа зо, ]ако Дегйв ѵѵвііке іе
аате гуёе Ьёёе йокоіуаі, дгеёе ѵбп
к зѵо]іт ѵиёотпікат: 2 ѵу ѵёвсе,
20 ро дѵёта] діуота] ^иігу Ъидга; а
сіоѵѵёка 8уп Ьисійе росіаіу, го Ъу кгі-
йоѵапу Ьуі. з ТеЬсІу гкготаёйіски во
ѵуёві гоёёпісу а рівтаѵиёепі а ІеЬо
Іида віагёі па дѵбг іеко \ѵув§еко
тё§піка, кѳігетий гёкасііи Ка]іав,
4 а хгаййоѵасіш 80 ѵ Ьготадге, го ку-
ски Легива г іевповси ,)іта1і а тогііі.
в Ѵопі бгасіш рак: піс па ібп гбёпу
сав, го Ъу зо пёкбге гороі пцег Іиііот
іуе гЪёкпиІ.
в Лако рак Легче ѵ Веікапіі Ъё§е
ѵ ёопуе Йітапа іеко ѵизабпеко;
і рНвіирі к п^ети йбпзка; іа тёзейе
ёкіепси бгокеіе хѵосіу, а ѵѵиіа р па
Зеко Іііоѵи, закоѵбп га Ыідот зе-
Йге§е. 8 Лако рак іо )еЬо ѵиёотпісу
ѵідйіски, гогкпёѵѵасіш ѵѵопі во а ііа,-
ски: к ёоти |е іа^ка «кода? 9 РЪеіой
іа ѵода токіа сігоЪо ргедаіа, а іе РЛ е-
п^егу ккидут Ішігот даіе Ьус. 10 Ла-
ко рак Легив іо рогпа, дгеве ѵбп к
піт:, ёоко діа гисігісе ѵу іи 2опи?
ргеіоі ѵопа ,]е доЬгу вкиік па тпі
ёіпііа. п Ккидуск ѵёак таёе ѵу кбМу
ёав роіа веіуе; пце ѵу рак віа^е пі-
таёе. 12 2о ѵопа іи ѵоди па тё] іі-
ѵоі ]е ѵиіаіа, іо зе ѵопа к ішуети
роЬгзеЪапіи вёіпііа. 13 Хаѵёпуе ]а
рга]и ѵат: кдгеі іо еѵап^еііоп Ьисіг'е
ргёдоѵапе ро ѵёёт зѵёёе, іат Ъидгс
іеі іо, §іо2 ѵопа зёіпііа, рга]епе
к ]е]е ѵоротп]еп)и.
’ ХСѴ
Общеславянская аабука.
Матѳея Глава 26..
, А ста со, яко Езусъ вшиТкэ тэ сана
рыче бѣше доконялъ, Ъеше вбнъ къ
своимъ вучомннкамъ: 2 вы вѣске, зо по
двѣмай днёмай ютры буІ)я; а чловѣка
Сынъ бу!)е нодаты, зо бы крижованы
былъ, з Тэгды згромакиху со вышши
мешницы а писмавучени а тэго люду
старшп на дворъ тэго вышшего меш-
ника, котрэмужъ рѣкаху Кайфасъ, 4 а
зра^ёваху со въ громадѣ, зо быху Езу-
са съ леснбсЪю ймали а морили. 5Вони
1)яху пакъ: ницъ на тбнъ рбчны часъ,
зо бы со нѣгЪе ропотъ мезъ людомъ
не збѣгнулъ.
в Яко пакъ Езусъ въ Бэтаніи бѣше
въ домѣ Шимана тэго вусаднэго;
7 приступи къ нему жбньска; та мѣеше
шкленьцу дрогэе воды, а вуля ю на его
глову, яко вбнъ за блидомъ сэІ)еше.
8 Яко пакъ то его вучомницы виЪиху,
розгнѣваху вони со а Ъяху: къ чому
е тайка шкода? в Претожъ та вода
могла.дрого предата, а тэ пенезы ху-
дымъ лкфёмъ датэ быѣь. 10 Яко пакъ
, Езусъ то позна, Ъеше вбнъ къ нимъ:
чого для рукиііе вы ту жону? претожъ
вона е добры скуткъ на мни чинила.
п Худыхъ вшакъ маііе вы кбждычасъ
поля сэбе; ме вы пакъ стайпѣ нимаке.
]2 Зо вопа ту воду на мбй животъ е
вуляла, то е вона къ моему погребаню
счинила. ]3 Завѣрнѣ я праю вамъ:
г!)сжъ то эван геліонъ бу!)е прѣдоване
по вшемъ свѣЬѢ, тамъ буі)е тэжъ то,
штожъ вона е счинила, праенэ къ ее
вопцмненю.
а
□ідііігесі Ьу
Соо§1
ХСѴІ
ЯЗЫКЪ СЕРБО-ЛУЖИЦКІЙ
14 ВиЕ ѵоіепйге іебуп іусЬ дѵапа-
сісЬ, коігегаий гёкасЬи Дисіаз Ійагіоі, к
ѵуёёіт тё^пікат и а <іге§е: ёіо сЬсеёе
ѵу пгі <іа(Г, (іЬа сЬси іа і еЬ о ѵат рЬега-
сіхіс? А ѵопі БІиЪісЬи ]ети ігісесі
зІёЬотікоѵ. 1в А ѵоі іе^е кЬѵіІе Ыа-
да§е ѵбп зргаѵпеЬо база, го Ьу іеію
ріегаіігіі.
17 Аіе іоп ргёпі (іхеп іусЬ зібдкіск
кЫёЬоѵ рНзіирісЬи сі ѵиёотпісу к
дегизеі а йгасЬи: Ьсіге сЬсеё іу, го
ЬусЬту іеЬі іо іиігоѵпе іекпіо к іё-
сІЯ рНІюіоѵаІі? 18 "ѴѴбп рак дхезе:
бгісе іат до тёзіа к іепепіи а фксе
Іети: іёп Мі§іг да ІеЬі ргауіс: тё]
ёаз ]е іиду, іа сЬси роіа іеЪ]е іиігу
йіетіеё г торті ѵиёотпікаті. 19 А
сі ѵиёотпісу ёіщасЬи, казнію Яегиз
Ьёёе рНкагаІ, а ргіЬоіоѵасЬи іо 311-'
ігоѵпе зекп^о. 20 А па ѵіеёог зупи ѵбп
зо к ЫісІи г іуті дѵапасіті. 21 А,
Іако ѵопі іёдгісЬи, сіхеёе ѵбп: га-
ѵёнце ]а ргаіи ѵат, іедуп. ѵоі-ѵаз
Ьидг.е те ргегасігіс. А ѵопі ЪисЬи
Іага ггидпі, а роёасЬи кдМу пцег
піті к прети ргарс: КпіеЗе, зут іа?
„ \Ѵ6п рак ѵоітоіѵі а сігеёе: ібп,
кіЗ гики го тпи ѵе ёкіі таёа, ібп,
зату Ьиііге пце ргегадхіс. 2і Сіоѵёка
8уп дііе іат дйе, іако ѵоі піеЬо зіеіі
різапе; аіе Ъёда іети затети ёіоѵё-
кеі, ргех коігеЬоЗ ёіоѵёка 8уп ЪидЗе
рЬегадгепу! Іёріе Ьу іети Ъуіо, го
Ьу зо ібп зату ёіоѵёк піЬду піепаго-
сЫіІ. 25 Ои2 ѵоітоіѵі іеЗ <Ти(1аз, кі2
І.еЬо рЬегадгі, а Й3е§е: зут іа, ВаЬЪі?
Бйеёе к піети Дегиз: іу іо ргаііё.
2в дако ѵопі рак іёдЗісЬи, ѵга ^е-
14 Дужъ вотэньЬе единъ тыхъ два-
наЬихъ, котрэмужъ рѣкаху Юдашъ
Ишаріотъ, къ вышшимъ ментикамъ
15 а Ьеше: што хцэЬе вы ми даііь, дга
хцу я его вамъ прераЬиІіь? А вони
елюбиху ему трицэііи «лѣборниковъ.
1в А вотъ тэе хвиле глядаше вднъ
справнаго часа, зо бы его прераЬилъ.
1тАле тднъ прѣни Ьень тыхъ слдд-
кихъ хлѣбовъ приступиху Ьи .вучом-
ницы къ Езусэй а Ьяху: гЬе хцэшъ ты,
зо быхмы тэби то ютровнэ егнё къ
ѢЬи приготовили? ]8 Вднъ пакъ Ьеше:
Ьиііе тамъ до мѣста къ енэму а рекйе
ему: тднъ Миштръ да тэби прайііь:
мдй часъ етуды, я хцу поля тэбе ютры
ЬержеЬь зъ моими вучомникамп. 19 А
Ьи ву’юмницы чиняху, кажъ ймъ Езусъ
бѣше приказалъ, а приготоваху то
ютровнэ егнё. 20 А на вечоръ Сыну
вднъ со къ блиду зъ тыми дванаЬими.
21 А, яко вони ѢЬиху, ЬеШе вднъ: за-
вѣркѣ я праю вамъ, единъ вотъ васъ
буЬе ме прераЬяЬь. 22 А вонй буху
яра зрудни, а почаху кджды мезъ ни-
ми къ нему прайііь: Кнеже, сымъ я?
23Вднъ пакъ вотмольви а Ьеше: тднъ,
кижъ руку, зо мну вэ шкли мача,
тднъ самы буЬе ме прераЬиІіь. 24 Чло-
вѣка Сынъ дрѣ тамъ Ье, яко вотъ
него стэй писана; але бѣда тэму са-
мэму чловѣкэй, презъ котрэгожъ чіо-
вѣка Сынѣ буЬе прераЬены! лѣпе бы
ему было, зо бы со тднъ самы чло-
вѣкъ нигды ненароЬилъ. 25Дужъ вот-
мольви тэжѣ Юдашъ, кижъ его прера-
Ьи, а Ьеше: сымъ я, Рабби? І)еше къ
нему Езусъ: ты то прайшъ.
26 Яко вони пакъ ѢЬиху, вза Езусъ
Соо5Іе
НАРѢЧІЕ ВЕРХНЕ-ЛУЖИЦКОЕ.
ХСѴП
2И8 ібп кЫёЬ, (Іхако’лаЗе во, а Іашаіе
Ібп, а сіа ібп іут Аѵиёотпікат, а
<1геёе: ѵгтісе, іёгсе; іо іе тоіе ёёіо..
27 А ѵбп ѵга ібп кеііск а йгакоѵаёе
зо, а ба ііт ібп, а <1ге§е: русе ѵііісу
2 пёко; м ргеіоі іо іе тоіа кгеі іеко
поАѵеЬо гакоціа, коігаі ргеіаіа Ъисіхе
га іісЬ Аѵіеіе к ѵосіаѵапіи іуск кгё-
скоѵѵ. 29 ,1а рак ргаіи ѵат: іа піеЬисІи
ѵоі пёік ѵуасу ѵоі іеко ріосіа ѵіпо-
ѵеко ріепка ріс, каё па ібп йгеп, Іісіуі
Ьисіи ріс г ѵаті похѵу ѵ тоіеко ѴѴоіса
кгаіезічуе. А іако ѵопі ібп ккѵа-
ІоЬпу кііёгіиё Ъёсііи ѵизрёѵаіі, ѵип-
(ііесйи ѵѵопі па ХѴоІуоѵи коги. 31 Те-
кйу сііеёе Лехиз к піт: ѵ іеі посу
Ьибгесе уму во хѵвіісу паде тпи роког-
ёіс; рѣеіоі різапе зіе^і: іа Ъиди ра-
віугіа хЬіс, а ѵоѵсу іеко зіасПа Ьи-
(12а во гогсёкас. 32 Ндуі іа рак коіуе
віапи, рбпди іа ргіейу ѵаз йо Оаіі-
Іеізкеіе. м Рёіг рак ѵоітоіѵі. а
(12е§е к преніи: кду куски зо іеі лѵёі-
ісу па іекі рокбгёііі, йка ѵ§ак іа зо
пікДу піектіи рокбгёіё. м Дегиз (12е§е
к піети: гаѵётіе, ,)а ргаіи ёі, /о ѵ
іеі посу, рііейу дуііі кароп хазрёѵа,
Ьи(1ге§ іу пуе ІН кгбс харгёс. Я5 Рёіг
(ііеёе к пёти: а ксіу Ъуск іа г іоки
ѵитгіес (ІугЬ^аТ, посксуі іа се га-
ргёс. Теко гипіа іеі ѵёіісу ѵиёот-
пісу йхаски.
м Тексіу рНпсІйе .Іехиз г піті йо
(іхѵога, коігетиі гёкаски Оеікзе-
тапе, а йіеіе к зѵоііт ѵиёотпікат:
зупсе зо іийу, каё іа, йесійі іат, зѵо-
Іи тойіііѵи зут зёіпіі. 37 А ѵха к
векі Рёіга а іеіи дѵеіи зупоѵ 2еке-
йеіоѵеіи, роёа зо гийііс а зіузкпіѵу
тонъ хлѣбъ, каковаше со, а лайаіпе
іонъ, а да юнъ тымъ вучомникамъ, а
кеше: взмике, ѣзке; то е мое Ііѣло.
27 А вбнъ вза тонъ келихъ, а каковаше
со, ада имъ тбнъ, а кеше: пійке вшат-
цы зъ него; 28 претожъ то е моя край
тэго новаго закона, котражъ прелята
бу 1)е за ихъ веле къ водаваню тыхъ
грѣховъ. 29 Я пакъ праю вамъ: я не
буду вотъ нѣткъ вяцы вотъ тэго плода
виновэго пенька пикь, гачъ на тбнъ
кень, гдыжъ буду пикь зъ вами новы
вэ моего Вотца кралестви. 30 А яко
вони тбнъ хвалёбны кѣрлюшъ бѣху
вуспѣвали, вунькеху вони на Воліёву
гору. ЗІ Тэгды кеше Езусъ къ нимъ:
въ тэй ноцы букеке вы совшитцы на-
дэ,мну погбршикь; претожъ писана
стэй: я буду пастыря збикь, а вов-
цы тэго стадла букя со розкѣкакь.
82 Гдыжъ я пакъ горѣ стану, пбньду я
преды васъ до Талилейскэе. м Петръ
пакъ вотмолви а кеше къ нему: гды
быху со тэжъ вшитцы на тэби погбр-
шили, дга вшакъ я со нигды не буду по-
гбршикь. 34 Езусъ кеше къ нему:, за-
вѣрнѣ, я праю Ііи, зо въ тэй ноцы, преды
дыжли канонъ заспѣва, букешъ ты ме
трикрбкь запрѣкь. 35 Петръ кеше къ
нему: а гды быхъ я зъ тобу вумрѣкь
дырбялъ, нохцылъ я ке запрѣкь. Тэго
руня тэжъ вшитцы вучомницы кяху.
зв Тэгды приньке Езусъ зъ ними до
двора, котрэмужъ рѣкаху Тетсэманэ,
а кеше къ своимъ вучомникамъ: сыньііе
со туды, гачъ я, шедши тамъ, свою
модлитву сымъ счинилъ. 37 А вза къ
сэби Петра а тэю двэю сыновъ Зэбэ-
дэёвэю, поча со рукикь а стыскнивы
7
□ідііігесі Ьу Соо5Іе
хсѵш
ЯЗЫКЪ СЕРБО-ЛУЖИЦКІЙ
Ьус. ю БиХ дйеёе бегиз к піш: то]а
диёа ггидпа Ьаё к зпцегсі; ѵо-
зіапсе іиду а ѵаскизсе го тпи. Й Л.
ѵоіепд^е ігосЬи, радйе па зѵозе ѵо-
Ыеёо, тодіеёе зо а (ійеёе: то]\Ѵоісе!
Зеіі тойпо, п]есЬ ібп кеІісЬ ѵоіе тще
ргзеё Ліе: аіе ѵ§ак піе кай 3а сЬси, аіе
каі іу сЬсеё. ю А ѵдп рНпдхе к зѵо-
,Ііт хѵиёотпікат, а патака з'ісіі зрі-
су, а дгейе к Рёігез: п^е то/есе дЬа
ѵу зепи ёіипди го тпи ѵаскоѵас?
41 Ѵ7асЬи)се а тодіее зо, іак го ѵу
бо зруіоѵапза п]е ргіпдіесе. ВисЬ зе
Ьоіоѵу, аіе сёіо зе зІаЬе. 42 Бгикі
гаг д^ёёе ѵоп газо іат, тодіеёе зо
а <І2е§е: тбз ХѴоісе! пз’езеіі тоіпо, го
Ьу ібп кеІісЬ ѵѵоіе тпзе §оІ, кЬіЪа го
3а збп рци, дЬа зіап зо іѵоз'а лѵоіа!
48 А ѵбп, рНёедёі, патака зіек газо
зріеу; а зісЬ ѵоёі ЬёсЬи роіпе зрап-
3а. 44 А ѵбп, 5ѵо8іа]ілѵ§і 3ісіі, ѵоіепдйе
газо а тодіеёе зо к іЬесети, а гу-
ёеёе іе зате зіоѵа. 45 Вп2 рНпдге
ѵбп к зѵозіт ѵиёотпікат а дгеёе
к піт: асЬ, сЬсесе ѵу пёіко зрас а ѵоі-
роёоѵас; Ыазсе, іа ёіипда зе ргіёіа,
го ёіоѵёка 8уп Ъидге до гикоѵ іусЬ
Ьгёёпікоѵ родаіу. <в 8іапсе, рбз'ту:
Ыаз, Ыігко зе, коігуі те рЬегадйі.
„ А Ьду2 ѵбп Ыёёе гуёеёе, Ыаз, Йий
рНпдге бидаё, зедуп ѵоі іусЬ дѵа-
пасе, а г піт ѵиіка ёгздда г тзеёеті
а ге іегдгеті, ѵоі ѵуёёісЬ тёёпікоѵ а
зіагёісЬ іеЬо Іида. 48 А зеЬо ргега-
дпік Ьё§е зіт сезсЬ даі, а рга]і1:
коігекойза Ъиди ѵокоёес, іоп з'е, іеЬо
рНтазсе. 49 А Ьпудот рНзіирі ѵбп к
бегизез а дге§е: ротЬаз ВбЬ сі, ВаЬЬі;
быкь. м Дужъ Ьете Езусъ къ нимъ:
моя душа е зрудна гачъ къ смерти;
востаньЬе туды а вахуйЬе зо мну.
з, А вотэньЬе троху, паЬе на свое воб-
лечо, модлеше со а Ьеше: мой Вотче!
е ли можно, нехъ тднъ келихъ вотэ мне
прэчъ Ье: але вшакъ ницъ кажъ я хцу,
але кажъ ты хцешъ. 40 А вонъ приньЬе
къ своимъ вучомникамъ, а намака ііхъ
спицы, а Ьеше къ Петрэй: не можеііе дга
вы ену штунду зо мну ваховаЬь? 41 Ва-
хуйЬе а модльйе со, такъ зо вы до
спытованя не приньЬеЬе. Духъ е гото-
вы, але Ьѣло е слаба. 42 Други разъ
Ьѣше вонъ засо тамъ, модлеше со а
Ьеше: мой Вотче! не е ли можно, зо
бы тднъ келихъ вотэ мне шолъ, хаба
зо я іонъ пію, дга стань со твоя воля!
43 А вднъ, пришедши, намака ихъ засо
спицы; а ихъ вочи бѣху полне спаня.
и А вднъ, востайвши ііхъ, вотэньЬе за-
со, а модлеше со къ треЬему, а ры-
чеше тэ самэ слова. 45 Дужъ приньЬе
вднъ къ своимъ вучомникамъ а Ьеше
къ нимъ: ахъ, хцеЬе вы нѣтко спаЬь а
вотпочоваЬь; гляйЬе, та штунда е
пришла, зо чловѣка Сынъ буЬе до
руковъ тыхъ грѣшниковъ податы.
4в СтаньЬе, поймы: гляй, близко е, ко-
трыжъ мэ прераЬи.
47 А дыжъ вднъ гишЬе рычеше, гляй,
дужъ приньЬе Юдашъ, едынъ вотъ
тыхъ дванаЬе, а зъ нимъ вулька чрідда
зъ мечеми а зэ-жерЬеми, вотъ вышшихъ
мешниковъ а старшихъ тэго люда.
48 А сго прерадникъ бѣше имъ цэйхъ
далъ, а прайлъ: котрэгожъ я буду во-
кошеЬь, тднъ е, тэго примаяііе. 49 А
гныдомъ приступи вднъ къ Езусэй А
□ідііігесі Ьу <зОО5Іе
НАРѢЧІЕ ВЕРХНЕ-ЛУЖИЦКОЕ.
ХСІХ
а ѵоко§а зеЬо. м Зегиз рак <і^е§е к
пзети: тбз ріесеіо, ёоЬосіІа зу іу
рѣіёоі? І)и2 рНзіирісЬи ѵопі а ро-
ІоіісЬи гису па Дегиза а р^цаски
ЗеЬо. 51 А Ыаз, ]е<1уп ѵоі іусЬ, ко-
іНі г Дегизот ЬёсЬи, рЬезігё гики,
ѵиёаЬпи зѵбз пцеё а гиЬпи па іеію
ѵуёёеЬо тёёпіка ѵоігоёка, а ѵоіса
Іети ѵисЬо. 52 Бий бйеёе Дегиз к
пзети: іук іѵбз пцеё па зѵозе тёзіо;
рЬеіоЯ §іб2 тзеё ѵохтз'е, ібп бугЬі
ргег пуеб кбпс ѵгас. м АЬу іг.ёпій
іу, го цзетоЫ 3а зѵозеЬо АѴоіса рго-
зус, го Ьу ѵбп ті розіаі ѵзасу бугіі
бѵапасе Іе&іопоѵ запб^еіоѵ? м Аіе
какЪурізто Ъуіо йорзеіцзепе? ХѴопо
(ІугЬі зо іак зіас. К Ѵ7 іе^ затез
ёіипб^е (Іхе§е бегиз к іез’ ёгзбсійе: ѵу
зсе ѵиёіі з’ако па топіагза, г пуе-
ёеті, хе ЕепіЗеіпі, пце зітас; ѵ§ак
зут ]а ѵёебпзе зуба! роіа ѵаз а зут
ѵиёіТ ѵ іетріи, а ѵу пце пзфсе зі-
таіі. м Аіе іо зе зо ѵёііко зіаіо, го
Ьу іусЬ ргоГеіоѵ різто (іорзеТгуепе
Ьуіо. ТеЬбу секпусЬи ѵёіісу ѵиёотпі-
су, ѵориёёіѵёі зеЬо.-
„ КоіШ рак Дегиза ЬёсЬи рНзеІі,
ѵзесігісЬи зеЬо к ѵуёёети тёёпікез
Казіазез, ЬсІЗеі різтаѵиёепі а зіагёі
зо ЬёсЬи хеёіі. м Рёіг рак (ШЗе га
піт пагсіаіа, Ьаё бо бѵога іеЬо ѵу§-
ёеЬо тёёпіка; а хапбге пиіЬ а зупи
во рН зІиіотпікасЬ, го Ьу ѵбп кбпс
ѵйікеію іеЬо ѵідгіі. 59 \Ѵу§йі тёёпісу
рак а 8іаг§і а суіа габа руіасЬи
Гаіёпе зѵёбёеіуе па бегиза, іак го Ъу-
сЬи зеЬо тогііі, с0 аіе цзепатакасЬи
Ьеше: помгай Бдгъ Ьй, Рабби! а во-
кошаего. м Езусъ пакъ Ьеше къ нему:
мой преЬелё, чогодлясы ты пришолъ?
Дужъ приступиху вони а положиху
руцы на Езуса а пріяху его. м А гляи, •
единъ вотъ тыхъ, котрижъ съ Езу-
сомъ бѣху, престрѣ руку, вуЬягну свбй
мечъ а рубну на тэго вышшего меш-
ника вотрочка, а вотЬя ему вухо.
52 Дужъ Ьеше Езусъ къ нему: тыкъ
твбй •мечъ на свое мѣсто; претожъ
штджъ мечъ возме, тднъ дырби презъ
мечъ кднцъ взаЬь. 53 Абы мѣнишъ
ты, зо не моглъ я своего Вотца про-
сыЬь, зо бы вднъ ми послалъ вяцы
дыжли дванаЬе ле'гіоновъ янЬеловъ?
м Але какъ бы писмо было допелненэ?
Воно дырби со такъ стаЬь. к Въ тэй
самэй штунЬѢ Ьеше Езусъ къ тэй
чрйЬѢ: вы сЬе вушли яко на мордаря,
зъ мечеми,зе жерЬемн, ме имаЬь;вша|гь
сымъ я вшедне сыдалъ поля васъ а
сымъ вучилъ въ тэмплю, а вы ме ней-
сЬе ймали. м Але то е со вшитко ста-
ло, зобы тыхъ проФетовъ писмо до-
пелненэ было. Тэгды Ьекныху вшитцы
вучемницы, вопушЬивши его.
и Котрижъ пакъ Езуса бѣху прі-
ели, веЬиху его къ вышшему йешникэи
КаЙФасэй, гЬежъ писмавучени а стар-
ши со бѣху зэшли. м Петръ пакъ
Ьѣше за нимъ наздаля, гачъ до двора
тэго вышшего мешника; а заньЬе нутрь,
а сыну со при служомникахъ, зобы
вднъ кднцъ вшиткэго тэго виЬилъ.
и Вышши мешницы пакъ а старшй а
цыла рада пытаху фялыпнэ свѣдчене
на Езуса, такъ зо быху его морили,
в0 а не намакаху жанэго. А гачъ рунѣ
7*
□ідііігесі Ьу Сооеіе
ЯЗЫКЪ СЕРБО-ЛУЖИЦКІИ
С
йапеііо. Д каё гип)е ѵіеіе Га1§пусЬ
зѵёекоѵ рѣізіирі, піепатакаски ѵопі
ѵ§ак піёо. КарозЫки рак рНпбхеЙаі
сіѵаі іаіёпау зѵёдкаі в1 а (іхеёіа^: ѵбп
]е рга^іі: іа тоіи ібп іетреі Вой
гохіатаё а ха ігі сіпу )6п хазо па-
іѵагіс. ю А ібп ѵ󧧳 тёёпік розіапи
а бхе§е к піети: піеѵоітоіѵіё іу па
іе ѵёсу, коігех ѵопаі рРесіѵо іеЪі
змгёсіёііаі ? вз Зехиз рак пцеіёеёе. А
ѵуёёі тёёпік ѵоітоіѵі а сі^еёе 4с піе-
ти: іа се рН іут йѵут Воки хаго-
си, хо ку пат роѵіесійі, каё зу іу
Ккгузіиз, ібп 8уп Вой? м Дехиз (Іхеёе
к піети: іу іо рга^і§; аіе ѵзак ргаіи
]а ѵат: ѵоі іеко база Ьибхе зо зіаё,
хо Ьид^еёе ѵу ѵиійс ёіоѵёка 8упа,
зедхо па ргаѵісу іеіе тосу а ксіу2
ѵбп Ьибхе рйііс ѵе тгбёеіаск іуск
піекіез. К Бий гохіогка ѵ󧧳 тёёпік
зѵоіе (ігазіу а (іхеёе: ѵбп іе Вока
кйпіі; §іо ту (іаіѳ зѵёдкоѵ роігіе-
Ьату?Н1аі, пёік зсе ѵу іеко Воіе ка-
піепіе зіуёеіі: м §іо зо ѵат хда? ХѴопі
рак ѵоітоіѵіски а (іхаски: ѵбп іе
зпуегсе ѵіпо)іу. в7 Вий ріиіаски ѵопі
Іети пцех ѵоёі, кі|аски іеко х ріазс'е-
ті; пёкоіН рак Ъуаскиіеко до ѵо-
Ыеёа ю а (Шски: кидаі, Ккгуёсе,
ёіб іе, кій іекіе Ьуеёе?
в, Рёіг рак зедйеёе ѵопка ѵ
Дѵогіе; а пёкаіка дхоѵка рѣізіирі к
піети а дйеёе: а іу Ъёёе Іей х іут
Дехизот х баіііеізкеіе. 70 АѴбп рак
рѣеде ѵёіікіті харгё а дхсёе: іа піе-
ѵёт, йіо іу рга)ій. 71 Лако ѵбп рак
іеі х дигіеті ѵоп дхёёе, ѵикіада
Іеко дгика, а дхеёе к іут, кій іат
веле Фальшныхъ свѣдковъ приступи,
не намакаху вони вшакъ ничо. Напо-
слѣдку пакъ принькештай двай Фальш-
най свѣдкай в1 а 1)еіптай: вбнъ е
прайлъ: я ножу тбнъ тэмпэль Божи
розламаііь а за три дны іонъ засо иа-
тварикь. в2 А тбнъ вышши мешникъ
постану а кеше къ нему: не вотмол-
вишъ ты на тэ вѣцы, котрэжъ вонай
прекиво таби свѣдчитай? м Езусъ пакъ
мельчеше. А вышши мешникъ вотмолви
а кеше къ нему: я ки при тымъ жи-
вымъ Богу зароку, зобы намъ повѣ-
килъ, гачъ сы ты Хрыстусъ, тбнъ
Сынъ Божи? м Езусъ кеше къ нему:
ты то прайшъ; але вшакъ праю я вамъ:
вотъ тэго часа буке со стакь, зо бу-
кеке вы викикь чловѣка Сына, сѣкё
на правицы тэе моцы а гдыжъ вбнъ
буке принькь вэ мрбчеляхъ тыхъ не-
бесъ. 55 Дужъ росторга вышши меш-
никъ свое драсты а кеше: вбнъ е Бо-
га ганилъ; што мы дале свѣдковъ по-
требамы? Гляй, нѣткъ ске вы его Боже
ганене слышели: вв што со вамъ зда?
Вони пакъ вотмолвиху а І)яху: вбнъ
е смерке винойты. в7 Дужъ плюяху
вони ему мёзъ вочи, біяху его зъ пя-
скеми; нѣкотри пакъ біяху его до воб-
леча вз а кяху: гудай, Хрыске, штб е,
кижъ тэбе біеше?
5# Петръ пакъ сэкеше вонка въ
дворѣ; а кѣкайка кёвка приступи къ
нему а кеше: а ты бѣше тэжъ зъ
тымъ Езусомъ зъг Галнлейскэе. 70 Вбнъ
пакъ предэ вшиткими запрѣ а кеще:
я не вѣмъ, што ты прайшъ. 71 Яко
вбнъ пакъ тэжъ зъ дуреыи вонъ кѣ-
ше, вугляда его друга, а кеше къ тымъ,
ОідііігесІ Ьу кзОО5Іе
НАРѢЧІЕ ВЕРХНЕ-ЛУЖИЦКОЕ.
(Я
ЪёсЬп: ібп ЬёЗе Ш г Дегпзош Ка-
гагепзкііп. 72 А ѵбп газо ртё^еЗе а
рНзаЬпи зо: ]а п]егпа]и іеЬо ёіоѵёка.
78 А ро таіе] кЬѵіІі рНзіирісЬи, ко-
Ші іат зіфски, а бгасЬи к Рё-
іге]: ѵо ргаѵбге, іу зу іеі,]ебуп ѵоі
пісЬ; рігеіой іѵо^а гуё се ріегаб/.і.
74 роёа ѵбп зо хакіес а зо рН-
заЬас: ]а п]егпа]и іеѣо ёіоѵёка. А
ЬпуДот кароп газрёѵа. -75 А Рёіг
зротпі па Зегизоѵе зіоѵо, коігеі
ѵбп з'ети Ъёёе ргадіі: рфгіу (іуИі ка-
роп газрёѵа, ЪшігеЗ іу пце Ш.кгбё
харгёб. А ѵбп ѵиіпіге, а рІакаЗе
Шозп}е.
кижъ тамъ бѣху: тднъ бѣше тэжъ ’зъ
Езусомъ Назарэнскимъ. 72 А вднъ за-
со прѣеше а присагну со: я не знаю
тэго чловѣка. 73 А по малэй хвили
приступиху, котрижъ тамъ стэяху, а
І)яху къ Петрэй: во правдѣ, ты сы
тэжъ едынъ вотъ нихъ; претожъ твоя
рычь йе прера1)и. м Дужъ поча вднъ
со заклейь а со присагайь: я не знаю
тэго чловѣка. А гныдомъ канонъ за-
спѣва. 75 А Петръ спомни на Езусовэ
слово, котрэжъ вднъ ему бѣше прайлъ:
преды дыжли капонъ заспѣва, будешь
ты ме три крдііь запрѣйь. А вднъ
вуніфе, а плакаше жалоснѣ.
ОідііігесІ Ьу
Соо^іе
НАРѢЧІЕ НИЖНЕ-ЛУЖИЦКОЕ.
Правописаніе Лужицкаго
подлинника.
Матѳея глава 20.
! фГФёіо іо пебаЦе ГгаІё)Цтоо іо
гьтопе доЦіоЬаіоіи, Ьіагѵі пеЬ [е §тоЬ
іапіш тоеп іё[фо [фёіото паітёі Ьо
ІМФ тоігіце; 2 а да$ тооп Гфті &
Іа[фёіаті ре [р^па тог іаЬеп !го(ф па
Іеп Гтріоіи, $)о{Иа тооп ііф Ьо |гоо|еіе
тоіпце. 3 21 іеГфо гоеп 1рЫ° і[фё[фёіе
ІіипЬѵ а тоце[фо Ьгидіф, - па тоііаф
ргоёпѵф роіфФ/ 4 а ^ІФ» Рфт Ва'
т^т: іііГфо Го9 *е$ Ьо іе\е гоіпЦе, а
РІ р^фатоё іо, }и )а тоат Ьа[ф. 5 21
гоопі іёфи іат. Зіафёі іё[фо тоод тоеп
^оіоіо [фе|1еіе а іегоёіеіе ^іипЬр, а
па[фо гоюпо іаі. в фоЫо іаЬпа|Іеіе
ІІипЫр $ё[фо тооп ра! тоеп, а йатаіа
Ьпідіф, ^го|пе’|1оіеі9ф, а іа[фо Гіііт:
іо тор іиЬег іеп деф іеп ргофе роіГфо?
7 2Вопі іафи Рііоти: Ьоіиіа} па|
піфі паітёі пер. 2Воп іа[фо Гпііп:
ІіІ[фд- тоѵ іе\ Ьо іе$е тоіпце, а до
Ріфатоё іо, ЬегЫіфо тор Ьоі1апи[ф.
8 ®а} пеіо «{арг Ьи, іа[фо іеп Ггіеё
іеіе гоіпце І’йтооіоти іа|іоіпйоіи: [іа<
тооіаі фф іе!а[фёіото а Ьаі ііт іо
Общеславянская азбука.
Матѳея глава 20.
7 Прето тѳ небяске кралейство ё ров-
на господарёю,котарыжънэдъ за свита-
нимъ вэнъ 1)ѣшо 1)ѣлаІіерёвъ наймѣтъ
до своее виницэ; а гажъ вонъ съ тыми
1)ѣлайерями са зъядна во ядэнъ крошъ
на 1)ѳнь къ мытою, посла вонъ ихъ до
виницэ. з А І)ѣшо вэнъ 'около тре^ее
штунды а виІ)ѣшо другихъ, на викахъ
прозныхъ стоецыхъ, 4 а і)яшо къ тымъ
самымъ: 1)ийё вы тэжъ до тэе виницэ,
а цожъ права ё, хцу я вамъ даЪь. 5 А
вши І)ѣху тамъ. Наспетъ І)ѣшо вонъ
вэнъ 'около шестэе а Ьеветэе штунды,
а цыняшо ровно такъ. в 'Около ядна-
стэе штунды І)ѣшо вонъ пакъ вэнъ,
а намака другихъ, прознѣ стоецыхъ, а
І)яшо къ нимъ: цо вы тудэръ тэнъ цэ-
лы І)ень прознѣ стойііё? 7 Вони 1>яху
къ нему: докуляжъ насъ нихтъ най-
мѣлъ неё. Вонъ І)яшо къ нимъ: І)иНё
вы тэжъ до тэе виницэ, а цожъ права
ё, дэрбийё вы достануЬь. 8 Гажъ нѣто
вяцоръ бу, 1)яшо тэнъ кнезъ тэе ви-
ница къ своёму застой никою: заволай
тыхъ І)ѣла1іерёвъ а дай имъ то мыто,
□ідііігесі Ьу <зОО5Іе
НАРѢЧІЕ НИЖНЕ-ЛУЖИЦКОЕ.
СПІ
тріо, а [афорі тооі ірф ^ІёЬпрф а;
Гірт ргёЬпрт. , 21 даз іе $о(о{о ]а>
Ьпа|1еіе зіипЬр парпёіе рГфізофи, Ьо*
Яафи тоопі Іи$Ьр |гооі Іго(ф. 10 @а$
раГ іе ргёЬпе РіФЦофи, тёпффп тоопі,
<ц Ьр гоёзр Ьорапиіі; аіё іе% «опі Ьо*
рафи Ьфр ро Іго[фи. п ®а} )еп Ьо*
Ііаіі Ьёфи, гоаг$афи тоопі р[фё|'фігоо
іоіпи до)роЬагоіц, 12 а зафи: іе |ІёЬпе
|и іапо іаЬпи зіипЬи зсЫі, л ір |р
)іф пат готопрф ^изрпіЬ !еп$ тр іодо
Ьпа ГФё$!о[сі а рр$и па{іІі §тр. 13 2Воп
ра! гооідгопі а за[фо І’іаЬпоти тіа|р
піті: то) Ѵіфі)аГфё(, іа іеЬё !|фігоЬр
пе$упіт; іоіі пеіір |е [етпи [іаЬпаі «о
ІаЬеп МФ? м ЗВеГтЦ іо ітооіо а эд
Іа іц М іоти‘йіёЬпети Ьа[ф
готопо аГо іеЬё. ]5 21Ьо пе|о тё р[фі*
тоЬапе тое іот торт зрпі[ф, іа
Зи? 21Ьо іо ітооіо гооіо [іе, а$ іа іаВ
ЬоЬгр Йот? 1в $аГ ЬиЬи іе ргёЬпе іе
|ІёЬпе, а іе §(ёЬпе іе ргёЬпе 6р[ф:
р[фёіо тоеіё іо ротооіапрф, аіё таіо
УиІ'тооІбпрф.
п^ЗеМ, Ьизр догеі Ьо Зегиіаіёта,
гое[е Г|еЬё ірф ЬгоапаГсзіф риіпііото
гоо^ебё па іе| Ьго(ё а за[фо Гпіт:
18 Іёд, тр зотр догеі Ьо Зегиіаіетп,
а іодо зіогоёіа |рп Ьи$о уотоЬапр ірт
^и(фрт тёг[фпі!ат а рірта^изопрт,
а тоопі ЬиЬи іодо Г|тёг(фі [а|изі[ф,
19 а ЬиЬи іодо ротоЬа(ф ірт іаіапат
ГЙтё[фепи, Гтаг[Іапи, а Іи І[фізо»
тоапи; а па і[фёГфі зеп Ьи^о тооп [а^еі
догеі {іапиіф.
м ЖедЬр рГфірирі Гпоти ірф Зе*
ЬеЬеіогорф зИфі та[ф |е ^юоііта |р*
пота, а |е роНопі а р|фо$а[фо пе^о
а захопь вотъ тыхъ слѣдныхъ ажъ къ
тымъ прѣднымъ. 9 А гажъ тэ 'около
яднастэе штунды наимѣтэ приІ)ёху,
достаху вони кужды свой крошъ.
10 Гажъ пакъ тэ прѣднэ приі)ёху, мѣ-
няху вони, ажъ бы вецы. достанули;
але тэжъ вони достаху кужды по кро-
шу. п Гажъ енъ достали бѣху, вар-
цаху вони преііиво тому господарёю,.
12 а І)яху: тэ слѣднэ су яно ядну штун-
ду Дѣлали, а ты сы йхъ намъ ровныхъ
'уцынилъ, кэнжъ мы того дня Ііеж-
косчь а хыцу нясли смы. 18 Вонъ
пакъ вотгронй а І)яшо къ ядному мязы
ними: мой пріятель, я тэбѣ кривды не
цынимъ; толи нейсы сэ зэ мну зъяд-
налъ во ядэнъ крошъ? 14 Вэзмій то
твоё а 1)ій предъ; я хцу пакъ тому
слѣднэму дайь ровно ако тебѣ. 15 Або
неё мѣ привданэ въ томъ моёмъ цы-
ниііь, цожъ я хцу? Або ё твоё воко злэ,
ажъ я такъ добры сомъ? 1вТакъ буду
тэ прѣднэ тэ слѣднэ, а тэ слѣднэ тэ
прѣднэ быѣь: прето веле ё поволаныхъ,
але мало 'узволёныхъ.
17 А Езусъ, дуцы горэй до Еруза-
лема, вэзэ къ сэбѣ тыхъ дванасчихъ
'укниковъ восэбѣ на тэй дрозэ а 1)яшо
къ нимъ: 18 лей, мы І)ёмы горэй до
Ерузалема, а того цловѣка Сынъ буІ)ё
повданы • тымъ 'ушшимъ мершникамъ
а писма 'уцонымъ, а вони буду ёго къ
смерѣи засуі)иѣь, 12абуду ёго пойдайь
тымъ татанямъ къ смѣшеню, къ мар-
сканю, а ку крицованю; а на треТіи
^ень буі)ё вонъ засэй горэй стануйь.
зд Тэгды приступи къ нёму тыхъ
Зэбэдэёвыхъ І)ѣ1іи маііь сэ свойма сы-
нома, а сэ поклони, просалю ні&то
ОідііігесІ Ьу
Соо^іе
СІѴ
ЯЗЫКЪ СЕРБО-ЛУЖИЦКІЙ
гооі подо. 21 2Воп М І’пе) МФ0:
ір іо[ф? ЗВопа іа[фо І’потп: дгоп,
іе\ ГГ>°ІСІ &гоа [фпа п>фі?І ЙПіеГф
[аЬеп Пгооіе) р[фагоіі9, а Ьгиді па
ігоо|еі Іёгоідо тое ігоо)от ГгаГёрІтои.
22 211ё Зе|йё, гооідгопедо, іа[фо: «9 пе*
тонф, іо «9 р[фоЙ9[фі>. 2Ио$о[ф6 «9
рі[ф іеп Іеійф, Гоіагрі |а рі[ф Ьийи, а
$е Ьирі[ф Ьа[ф [ірт Ьирёпіт, [Чоіа»
гргп^ )а ЬиЬи Оиріопр? аВоііі іафи
Гпоти: |о Ьегё. 23 21 гооп іа[фо Гпіт:
то) (еійф Ьиіо[фо п>9 Ьегё рі|*ф, а
[’фш Ьирёпіт ітріопе &огЬогоа[ф, [То»
іаіфші і* Ьи9|оп9 ЬиЬп; аіё іо Міепе
па тоіе| р[фатоцр а Іётоцр тё пер[фі»
Йо| Ьа|ф, аіё [апо Тоіа^пц гоопо [о
р[фідоіогоапе гооі то[одо аВо[ф$а.
24 21 даі іе іа|е[ф іо ^[фафи, го[дпі»
тоафи гоопі |е па іе|и Ьгоё|и Ьгаі[фо»
гои. 25 Зе[ив ра? [агооіа [іф Г|еЬё а
Іа[фо: п>9 гоё[сіо, ц І9Ф іаіапого
гоёгф9 |е паЬ піті Гле^е, а іе гоёІЙе
таіи па піф тоі. 2в $а? ра! пеЬегЬі
гоопо т|а(9 гоаті Ьр[ф; аіё даі пефі
т}а[9 гоаті ір гоёіііі Ьр[ф, іеп ЬегЬі
гоа[ф ІЬіаЬпіІ 6р[ф: 27 а даі пефі
т[а[р гоаті іо ргёЬпр Ьр[ф, іеп ЬегЬі
гоа[ф Іпефі 6р[ф; 28 гогопо аГо іодо
ІІогоёІа йрп р[фі[феІ пер, 069 рти
|Ьіопе ІргЬогоаІо, аіё аЬр гооп ОЬ»
І9?, а Ьаі |юоіо іртоепе !фир(а[фепи
(а гоеіё.
м 21 даі гоопі [’Зегіфа гоеп іёфи,
Іё[фо гоеіё ІйЬи [а піт. 30 21 діё*
Ьаі, Ьгоа |1ёре|, р[фі Ьго[е ИШ1'
даі гоопеі |Ір[фа[фіеі, ц Зе[и§ ті»
то іо, гоо!а[фіеі а іа[фіе|: Лгіер,
ір'Ірп ФаЬііа, [тііц |е паЬ пата!
вотъ нёго. 2І Вонъ пакъ къ ней Ьяшо:
цо ты хцошъ? Вона І)яшо къ нёму:
гронь, ажъ тэй моей два сына можо-
тэй сэЬѢЬь, ядэнъ къ твоей пра-
вицы а други на твоей лѣвицы вэ тво-
ёмъ кралейству. Але Езусъ, вотгро-
нецы, І)яшо: вы невѣсчё, цо вы про-
сыііё. Можоііё вы пиііь тэнъ кэлюхъ,
котарыжъ я пиііь буду, а сэ дупиііь
даііь съ тымъ дупенимъ, съкотарымжъ
я буду дупёяы? Вони 1>яху къ нёму: ё
дэре. аз А вонъ І)яшо къ нимъ: мой
кэлюхъ буі)ёѣё вы дэре пиііь, а съ
тымъ дупенимъ дупёнэ ’ордовайь, съ
котарымжъ я дупёны буду; але то сэ-
Ѵѣне на моей правицы а лѣвицы мѣ
не пристой даііь, але яно котарымжъ
воно ё приготованэ вотъ моёго Воѣца.
24 А гажъ тэ Ьясэііь то слышаху,
розгниваху вони сэ на тэю двэю бра-
трову. 25 Езусъ пакъ завола ихъ къ
сэбѣ а І)яшо: вы вѣсчё, ажъ тыхъ та-
танёвъ верхи сэ надъ ними кнеже, а
тэ великэ маю на нихъ моцъ. 2в Такъ
пакъ не дэрби воно мязы вами быііь;
' але гажъ нѣхтъ мязы вами хцо велики
быѣь, тэнъ дэрби вашъ служабникъ
быііь; 27 а гажъ нѣхтъ мязы вами хцо
прѣдны быііь, тэнъ дэрби вашъ кнэхтъ
быііь: 28 ровно ако того цловѣка Сынъ
пришелъ не ё, абы ёму служонэ ордо-
вало, але абы вонъ служилъ, а далъ
своё живене къ 'уплаііеню за веле.
29 А- гажъ вони зъ Ериха вэнъ І)ѣху,
і)ѣшо веле люду за нимъ. 30 А гледай,
два слѣпэй при дрозэ сѣі)ецэй, гажъ
вонэй слышаштэй, ажъ Езусъ мимо
І)ё, волаштэй а ])яштэй:' Кнежо, ты
сынъ Дабита, змилій сэ надъ нама!
ОідііігесІ Ьу
Соо^іе
НАРѢЧІЕ Н И ЖНЕ-ЛУЖИЦКОЕ.
сѵ
81 $еп Ійб 9^1 рта, 069
тёЦаІеі; а(ё гоопеі ^(фср гоё^еі гоо»
(а(фіеі а |а(фіе|: Япф, 19 ФаЫіо»
п>9 фрі, [тіііі |е пай пата! 32 21 3^
(йв [а(іа, гоо(а(фо )е|и а іа(фо: $о
^оіе), 069 |а гоата допіі? 33 ЙВопеі $а»
Гфіе{ Гпоти: Лпе$о, 069 па]и гоо$9
гооігоогопе фогботоаіі! 34 21 Зеі’н^и Ьи
Іері Ійіо, а топ боЫпи |еіи ГО039; а
псб ріи тоо$9 (а|еі гоцефи, а гоопеі
$е(фк| [а піт.
31 Тэнъ людъ пакъ погрозы има, абы
мсльцалэй; але вонэй 'ищи вецэй во-
лаштэй а 1>яштэй: Кнежо, ты Даби-
товы сынъ, змилій сэ надъ нама! 32 А
Езусъ заста, волашо ею а І)яшо: цо
хцотэй, абы я вама цынилъ? 33 Вонэй
1)Яштэй къ нёму: Кнежо, абы наю воцы
вотворёнэ 'ордовали! 34 А Езусу бу
ею люто, а вонъ дотыкну ею воцы; а
нэдъ ею воцы засэй виіуйху, а вонэй
І)ѣштэй за нимъ.
ІОАННА ГЛАВА 15.
, 3« іеп гоёгп9 гоіпого9 (ег, а
то} 2Во[ф$ іо іеп тоіпцаг. 2 Ліцбп
^оЬпо^Іп гое тпо, 9(06 гіепаце^и, гое»
(тіо тооп р(феі$; а (и^Ьи, !еп$ 9(069
па^о, Ьіцо топ $9ЩІ|‘ф, 069 гоопа
тоёдо 9(060» р[фіпа{Иа. 3 2В9 (с$о
Іи$о З9(іе іодо ріогоа 61а, Ьіаге; іа
Ргоаш |от дгопі(. 42Ворап[фдюе тпо,
а іа тое тоа^. ЭДогопо а(о іа 9оЬпо$(а
|ата гооі |е 9(069 патово 9(фіпа[с^,
пегоорапоП гоопа тое іот ТОіпошет
Йи; іа! іе$ 199 пЦ, да^ юе тпо пегоо»
(Іапо|ф6. 5 За Іот іеп гоіпо»9 Геі,
п>9 і’с^о іе іоЬпо^і; фіо; тое тпо гоо»
(іапо, а іа го пот, іеп 9(фіпаіо гоеіе 9(0,
бого: 9(феіо Ь$е§ тпо ііато$о(фо ТО9
пі} $9пі(ф. в (ЭДІ05 гое тпо пегооЦапо,
іеп Ьидо 9і*феі; Ф9ІФ0П9, а(о ^оЬпода,
а ^и[Ьіо; а тоопі іе [дгота^е а бо ^о»
дпа іе ф9(фе, а іе (раіе. 7 @а$ «9 гое
тпо гоорапоіфо, а то]е |(огоа гое
гоаі гооДапи, да Ьи$о(фо 9(фо|9(ф,
505 до(фо, а Ьи^о |е гоат 6о(іапи(ф.
8 2Ве іот іо тоі ®°ГФі &е(Фп9' а&9.
гоеіе 9(о6ого 9(фіпаі1і, а то(е ^ийіій
' ] Я сомъ тэнъ вѣрны виновы кэрь,
а мой Воіщъётэнъ виницарь. 2Кужду
'обножку вэмнё, плодъ не нясэцу, вэз-
мё вонъ ирецъ; а кужду, кэнжъ плоды
нясо, бу!)ё вонъ цысчиііь, абы вона
вецы плодовъ принясла. 3 Вы счё южо
цыстэ того слова для, котарэжъ я къ
вамъ сомъ гронилъ. 4 Востаньйё вэ
мнё, а я вэ васъ. Ровно ако та 'обнож-
ка сама вотъ сэ плоды ня можо при-
влечь, не востанё ли вона вэ томъ ви-
новэмъ крю: такъ тэжъ вы ницъ, гажъ
вэ мнё не востанёѣё. $ Я сомъ тэнъ
виновы кэрь, вы счё тэ 'обножки;
хтожъ вэ мнё востанё, а я въ нёмъ,
тэнъ принясо веле іыодовъ: прето
бжезъ мнё ня можоііё вы ницъ цьі-
ниііь. в Хто&ъ вэ мнё не востанё, тэнъ
бу!)ё прецъ хыііёны, ако обнога, а
'усхнё; а вони сэ згрома^е а до 'огня
сэ хыѣе, а сэ спале. 7 Гажъ вы вэ мнё
востанёйё, а мое слова вэ васъвоста-
ну, га буі)ёйё просыііь, цожъ хцоііё,
а буі)ё сэ вамъ достануііь. 8 Въ томъ
ё мой Воѣцъ цесчёны, абы веле пло-
довъ приняслиамое 'укники 'ордовали.
ОідііігесІ Ьу <зОО5Іе
СѴІ
ЯЗЫКЪ СЕРБО-ЛУЖИЦКІЙ
ІргЬогоаІі. , 2Ио тпо то) ЗВоІфі р
Ійбогоаі, іаі |от іа іц гоа{і Ійбогоаі;
гоорапГфо тое іе) то|еі ІйЬо{сіі. 10 @а$
«9 то{е р|фіІа|пі ЬирГфб іагріф, да
6и$о(фо тоойаіф тое тоіеі ІйЬо[с$і:
готопо аГо іа тордо 30о|'фр рГфі»
Іаре рош іациі, а гооЦапи тое {одо Ій»
Ьо[ф. п $аГе {іот }а Ггоат дгопіі,
аЬр тор то/а^еіе тое гоа§ тооДатік, а
гоа[фо то|а^е1е Ророійопе рогОогоаІо.
12 $о іо то{а р[фі(аіп: аЬр тор {іе
пцар |оЬп Ійбогоаіі, аГо іа тоа§ |от
Ійбогоаі. 18 ІЙіфі пата гоёіГфц Ій»
Ьо[с}, пё$П іи, аЬр пёфі {ітооіо дргое»
пе [а |тооііф рГфцаГфеІото тооратоіі.
14 309 [ср іпоіе 9[фііа(фе(е, да§ «9
І9пі(фо, до$ іа тоат рГфіГф. 15 За
тоат тоёр йедгойіт ^Іи^аЬйіН: Ми»
Іа$ |Іи$аЬпі1 йегоё, р {одо Япёё рпі;
тоат М {іот іа дгойіі р[фііа[фе!е,
рфеіо і’фріпо, р$ {а {іот тооі тордо
30о|фр {Иріфаі, |от іа тоат ПатоіІ.
1в ЗВ9 пеіі'цо тйо ри[гооПІі, аіе {а
{іот тоа| ри[гоо[і(, о гсаѴ Рлгоіі, аЬр
(фіі а ріойр р(фіпа{іІі, а аЬу гоа[ф
ріоЬ гоорапиі, аЬр, гос$’ «9 іеі іодо
50о[ф$а р[фо|9Іф 6ир[фо тое торга
тёйи, тооп тоат {о ЬаІ. 17 $а(е р[фі»
Іар іа тоат, аЬр {іе тіаГр {іоЬи ІйЬо»
гоаіі. 18 ®а$ тоат іеп {ітоёі дгатир;
да тоё[ср, а$ тооп тё реггоЯ пё^іі тоат
Іо дгатогоаі. „ ©ріі »9 тооі іодо
{Ігоёіа, да іеп {ітоёі Ьр іо {ігоор ІйЬо»
гоаі; Миіа} тор раі тооі іодо {ігоёіа
пеііс}0, аіе {а {іот гоа{і тооі іодо {ігоёіа
Ірітооііі: іодоЫа дгагащо тоат іеп
{ітоёі. 20 ФоротпеіГфо |іе іодо {ііогоа,
Іоіагед {а тоат дгойіЕ {іот: {іІирЬйіГ
йер тоёі(фр пё$1і {одо ЛТпёё. ©$иІі тоопі
(Ако мнё мой Войцъё любовалъ, такъ
сомъ я тэжъ васъ любовалъ; востаньйё
вэ тэй моей любосчи. 10 Гажъ вы мое
приказни буЬёІіё Ірржаііь, га бу])ёТіё
востаііь вэ моей любосііи: ровно ако я
моёго Воііца приказне сомъ Ірржалъ,
а востану вэ ёго любосііи. п Такэ сомъ
я къ вамъ гронилъ, абы моё вясэле
вэ васъ востануло, а вашо вясэле
дополнёнэ 'ордовало. ]2 То ё моя при-
казы,: абы вы сэ мязы собу любовали,
ако я васъ сомъ любовалъ. 1Я Нихть
няма ветшу любосчь, нежли ту, абы
нѣхтъ своё живене за своихъ пріяііе-
лёвъ поставилъ. 14 Вы счё мое прія-
Ііеле, гажъ вы цыниііё, цожъ я вамъ
прикажу. 15 Я вамъ вецы не гронинъ
служабники: докуляжъ служабникъ не
вѣ, цо ёго кпезъ цыни; вамъ пакъ
сомъ я гронилъ пріяііеле. прето вшикио,
цожъ я сомъ вотъ моёго Бойца слы-
шалъ, сомъ я вамъ зъявилъ. 1в Вы ней-
счё мнё 'узволили, але я сомъ васъ
'узволилъ, а васъ ставилъ, абы шли
а плоды принясли, а абы вашъ плодъ
востанулъ, абы, вэцъ вы тэкъ того
Бойца просыйь буйёйё въ моимъ ме-
ню, вонъ вамъ ё далъ. 17 Такэ прикажу
я вамъ, абы сэ мязы собу любовали.
18 Гажъ вамъ тэнъ свѣтъ грамуё; га
вѣсчё, ажъ вонъ ме первэй нежли вамъ ё
грамовалъ. ]ѴБыли вы вотъ того свѣ-
та, га тэнъ свѣтъ бы то своё любо-
валъ; докуляжъ вы пцкъ вотъ того
свѣта нейсчё, але я сомъ васъ вотъ
того свѣта 'узволилъ: того для грамуё
;вамъ тэнъ свѣтъ. 20 Допомнеййё сэ
того слова, котарэжъ я вамъ гронилъ
сомъ: служабникъ не ё ветши нежли
□ідііігесі Ьу <зОО5Іе
НАРѢЧІЕ НИЖНЕ ЛУЖИЦКОЕ.
СѴІГ
шгіо р[федопогоа!і, ЬиЬи гоопі іе$ тоа^
р(федопогоа[ф; |и(і тор |(огоо $ар
§аІі, да ЬиЬи гоопі іе$ іо гоа[фо $ат»
$а[ф. 21 2Ие іаіе (фрГпо ЬиЬи гоопі
гоат зрпі|ф пюрдо тёпа Ыа; ОоГиІсц
гоопі іодо гіеі’паіи, Іеп^ іпгіо ро|Ш іо.
„ ®а6р )а пебрі р[фі[феІ а тіеЬрІ
Ггііт дгопіі, да гоопі пеЬр тёіі §еЬеп
дгёф: пёіо ра? пата)и гоопі $еЬпо [а*
дгопепе [а |гооіе дгёфр. 23 б^іо^ тё
дгатиіо, іеп дгатир іе$ тоіоти
ЙВоіф^оіи. 24 ЗіеРрІ: |а іе |?аі?і тіа|*р
піті і9піі, ?оіаге$ }еЬеп Ьгиді пеіо
пі{, да петёіі гоопі $е!)подо дгёфа:
пёіо ра? $и гоопі іе гоцеіі, а дгатиіи
дііф ^оЬоі, тё а тоіоти 2Во[фіоіи.
25 2Пе аЬр Ьоройопе рогЬогоаіо іо гое
Ііф ?а(пі рірапе |Еогоо: гоопі дгатиіи
тё Ь^ей гоіпр. 2в ®а$ ра? іеп ЛТё^пі?
р|фі[ф Ьи$о, ?оіагедо{ іа гоат ЬиЬи
ро^іаГф гооі іодо ЗВоі'ф^а, іеп Фиф
іеіе тоёто^і, ?еп$ гооі іодо 2Во[ф$а
ОД$о, іеп ратр Ьи$о [папі[ф гооіетпо;
2, а гор Ьиріфо іц [папі[ф, Ьо?иІа$
Гооі [афорепа рото роЫа тпо [с$о.
Новѣйшее Лужицкое прапо-
пиеіиііе.
Матѳея глава 26.
, А ѵѵ’опо зе зіапи, даі Зет хѵіукпе
іе гёсу докопсоѵаі Ъёіо, іа§о хѵоп
к зѵоііт йикпікат: 2 \ѵу хѵёзсо, аі
ро Іѵёта (йцота ]а(гу Ъиди; а іодо
сіохѵёка 8ун Ъиіо роѵѵбапу, аЬу ѵгоп
кгісохѵапу ЬогсІоѵѵаІ. 8 Тедду хдго-
таіісйи зе іе Ішёёе пцегёпікі а різта-
Ьисопе а зіагёе іодо Іиди до сіѵѵоги
іодо Ьиёёедо т.іег§піка, коіагетиі
ёго кнезъ. Су ли вони мнё прегонёва-
ли, буду вони тэжъ васъ прегонёвайь;
су ли моё слово Іжржали, га буду вони
тэжъ то вашо Ьяржаііь. 21 Але такэ
вшикно буду вони вамъ цынийь моёго 1
меня для, докуляжъ вони того не знаю,
кэнжъ мнё послалъ ё. 22 Габы я не
былъ пришелъ а не былъ къ нимъ гро-
нилъ, га вони не бы мѣли жедэнъ
грѣхъ: нѣто пакъ ня маю вони жедно
загронене за свое грѣхы. 23 Хтожъ мѣ
грамуё,тэнъ грамуё тэжъ моёму ВоТі-
цою. 24Не былъ я тэ статки мязы ни-
ми цы нилъ, котарэжъ жедэнъ други
не ё цынилъ, га не мѣли вони жедного
грѣха: нѣто пакъ су вони е виіуѣли, а
грамую глихъ 'обой, мѣ а моёму Вой-
ною. 25 Але абы дополнёнэ 'ордовало
то въ ихъ казни писана слово: вони
грамую ме бжезъ вины. 2в Гажъ пакъ
тэнъРѣцникъ приѣьбу1)ё, котарэгожъ
я вамъ буду послаііь вотъ того Бойца,
тэнъ Духъ тэе вѣрносчи, кэнжъ вотъ
того Бойца 'уйі)ё, тэнъ самы буі)ё зна-
нийь вотэ мнё; 2? а вы буйёйё тэжъ
знанийь, дбкуляжъ вотъ захопеня 'овъ
подля мнё счё.
Общеславянская азбука.
Матѳея глава 26.
, А воно сэ стану, гажъ Езусъ вши-
кнэ тэ рѣцы доконьцовалъ бѣшо, І)яшо
вонъ къ своимъ 'укникамъ: 2 вы вѣсчё,
ажъ подвѣма днёма ятры буду; а-того
цловѣка Сынъ бу1)ё повданы, абы вонъ
крицованы 'ордовалъ. 3 Тэгды згро-
майиху сэ тэ 'ушіпе мершники а писма
'уцонэ а старше того люду до двору
того'ушшего мершника, котарэмужъ
ОідііігесІ Ьу <зОО5Іе
сѵш
ЯЗЫКЪ СЕРБО-ЛУЖИЦКІЙ
§гоп]'ас1ш КаіГаз, 4 а йагйасіш гада
хѵ ^готайе, аЪу Дегаза г Іазпозси ргі-
тёіі а Ьизтзегдііі. 5^Гопі хасЬи рак:
піе па Іеп зхх’ёйеп, аЪу хЬё^охѵапзе
де п^езіапиіо хѵ іот Іайа.
в бай рак Дехиз хѵ ВеіЬапці
Ъёёо, хѵ іез хѵ]айу Йутапа іо&о Діи-
заспе^о, 7 зіирі зайпа йепзка к пр-
ти, іа тёзаёо §Іайк г йго^ер хѵойи,
а 1е]аёо р па р^о §1охѵи, §ай хѵоп
ха Ъіійот зейеёо. 8 До§о Ішкпікі
рак, іо хѵігесе, зе гох^піхѵаски а йа-
сЬи: к сети йегЪі іаке хЪгоз'ёе?
9 Ргеіо іа хѵойа Ъу то^іа йго^о
ргейапа, а іут скийут Яапа Ьогйо-
хѵаз. 10 Дехиз рак, іо Ьагпа]асу, йаёо
к піт: со ІюЬихузо хѵу іи йепзки?
рѣеіо хѵопа 30 йоЬгу зіаік пайе тпи
зсупііа. и Ргеіо хѵу тадо рігесё ски-
йуск ргі зеіуе, тпр рак рі’есе ща
таёо. 12 Рѣеіо ай хѵопа іи хѵойи па
тор зёіо зо киіаіа, 30 хѵопа к шо-
рти гакорохѵапзи супііа. 18 2а-
хѵёпце за йер хѵат: йой іо еѵап-
§е!іот ро хѵёот зхѵёёе кийо рцайко-
хѵапе, іат кийо зе іей ѵѵоі4о§о, сой
ѵ?опа 30 супііа, дгопіё к Деуе зроті-
папз'и.
14 Те^йу йёёо зайеп іуск йхѵапаз-
сіск, ротёпрпу Дийаё Ізскагіоі, іат
к іут киёёут тзегёпікат 15 а йаёо:
со сксодо хѵу тё йа§, §а скси за 3050
хѵат ріегайіз? А хѵопі ройаски рти
Йійазса зіакегпікохѵ. 1в А хѵоі іо^о
Ьохѵ руіаёо хѵоп §ойпу саз, аЬур&о
рйегайіі.
17 Аіе па ргёйпу йеп іуск пзекхѵа-
зопуск кіёкохѵ ргізіиріеки іе кикпікі
к Дехизи а йаски к прти: йо§а сксоё,
гроняху КаиФасъ, 4 а іщржаху раду
въ громадѣ, абы Езуса зъ лясносчю
примѣли а "усмерііили. 5 Вони 1>яху
пакъ: ницъ на тэнъ свѣренъ, абы збѣ-
говане сэ не стануло въ томъ люду.
в Гажъ пакъ Езусъ вэ Бэтаніи бѣшо,
въ тэй вяжи Шимана того 'усацнэго,
7 ступи ядна женьска кънёму, та мѣя-
шо глажкъ зъдрогэю воду, а лѣяшою
на ёго глову, гажъ вонъ за блидомъ
сэІ)ѣшо. 8 Ёго 'укники пакъ, то ви^ецэ,
сэ розгниваху а І)яху: къ цому дэрби
такэ збройше? 9 Прето та вода бы
могла дрого предана, а тымъ худымъ
дана "ордоваііь. 10 Езусъ пакъ, то
'узнаюцы, 1)яшо къ нимъ: цо 'обузыЬё
вы ту женьску? прето вона ё добры
статкъ надэ мну сцынила. п Прето вы
маііё прецэ худыхъ при сэбѣ, мнё пакъ
прецэ ня маііё. )2 Прето ажъ вона ту
воду на моё Ііѣло ё 'уляла, ё вона къ
моёму закопованю цынила. 18 Завѣр-
яй я 1)ею вамъ: І)ёжъ то эвангэліомъ
по вшомъ свѣііѣ буІ)ё прядкованэ, тамъ
бу!)ё сэ тэжъ вотъ того, цожъ вона ё
цынила, грониііь къ ее споминаню.
14 Тэгды Іуѣшо яденъ тыхъ двана-
счихъ, помѣнёны Юдашъ Исхаріотъ,
тамъ къ тымъ 'ушшимъ мершникамъ
15 а І)яшо: цо хцойё вы мѣ даііь, га
хцу я ёго вамъ прераі)и!іь? А вони
подаху ёму триіщечя слябэрниковъ.
18 А вотъ того 'овъ пыташо вонъ год-
ны цасъ, абы ёго прера!)илъ.
17 Але на прѣдны І)ень тыхъ неква-
соныхъ клѣбовъ приступиху тэ 'укни-
ки къ Езусу а 1)яху къ нёму: 1)ёга
□ідііігесі Ьу <зОО5Іе
НАРѢЧІЕ НИЖНЕ-ЛУЖИЦКОЕ.
аЬу ту іеіуе іо іайгоѵпе ]а§п)е к
Іёй ргі^оіоѵаіі? 18 "ѴѴоп рак га§о:
гізо іат до іо^о тёзіа к іадпоти
ѵёзіоти а ^гопзо іоти: іеп НисаЬ-
пік хе] о: тоі саз 30 Ыігко, іа сЬси
родіа іеЪіе іаігу хагіая г торті
Ьикпікаті. 19 А іе Ьикпікі суп^асЬи,
ках ]іт дехиз рНкаха! Ьё§о, а ргі^о-
іоѵасЬи іо іаііоѵпе іа§піе. м А па
ѵІасог зедпи ѵоп зе ки Ыіди г іуті
дѵапазсіті. 21 А, ѵопі іёхасЬи,
2аёо ѵоп: хаѵёзсе ]а хеіи ѵат, аі
Іадеп ѵоі ѵаз тп)о Ъихо рЬега^із.
22 А ѵопі ЬисЬи ѵ^еі^іп іихпе а гасЬо-
рісЬи кийду пцагу піті к п^оти уто-
пій: зот ,)а іеп, Кпёіо? 23 ѴГоп рак,
ѵоі^гопіесу, ха§о: коіагуі хетпи іи
гики до §к!е таса, іеп зату Ьихо
тп)0 ргегахіы 24 То§о сіоѵёка 8уп
іо дег]е іат, ако ѵоі п]о§о різапе
зіоі; Ьёда рак іоти затеши сіоѵё-
ко]и, ргег коіаге^оі іо§о сГоѵёка
8уп Ьогдиіо ргегахопу! доЬге Ьу
Іоти Ьуіо, аЬу іеп зату сіоѵёк зе
п^еЪу пагохіі. 25 <Іида§ рак, коіагуг
Іо^о ргегахі, ѵоі^гопі а 2а§о: зот
^а ]еп, ВаЬЬі? АѴоп хеіо к щоти:
іу зу ]о егопіі.
2в бай ѵопі рак іёгасЬи, ѵехе де-
гиз іеп кіёѣ а хёкоѵазо зе, Тата§о
Іеп, а да іеп зѵоііт Ьикиікат, а хаёо:
ѵегтібо, іёзсо; іо 30 тоіо зёіо. 2, А
ѵоп ѵеге іеп кеІисЬ а хёкоѵаёо зе, да
Ііт іеп, а ха§о: ру§о ѵ§укпе г іуо§о;
28 рЬеіо іо іо тоіа кгеі іо§о поѵе^о
іезіатепіа, коіагай ргеіаіа Ьогдиіо ха
ІісЬ ѵіеіе к ѵодаѵапіи іусіі §гёсЬоѵ.
2Ѵ да хеіи рак ѵат, аі іа ѵоі пёіа
ѵёсеі РІЗ іуеЬиди ѵоі іо^о ѵіпоѵе^о
СІХ
хцошъ, абы мы тэбѣ то ятровнэ ягне
къ ѢІ)И приготовали? 18 Вонъ пакъ
Ьяшо: Ьиііё тамъ до того мѣста къ
ядному вѣстому а гроньЬё ёму: тэнъ
'Уцабникъ Ьеё: мой цасъ ё близко, я
хцу подля тэбѣ ятри Ьяржаііь зъ мои-
ми 'укниками. 19 А тэ 'укники цыняху,
кажъ ймъ Езусъ приказалъ бѣшо, а
приготоваху то ятровнэ ягне. 20 А на
вяцоръ сэдну вонъ сэ къблиду зъ ты-
ми дванасчими. 21 А, гажъ вони ѢЬяху,
Ьяшо вонъ: завѣсче я Ьею вамъ, ажъ
ядэнъ вотъ васъ мнё буЬё прераЬиЪь.
22 А вони буху вельгинъ тужнэ а за-
хопиху купцы мязы ними къ нёму гро-
ниЬь: сомъ я енъ, Кнежо? Вонъ пакъ,
вотгронецы, Ьяшо: котарыжъ зэ мну
ту руку до шкле маца, тэнъ самы бу-
Ьё мнё прераЬиЬь. 24 Того цловѣка
Сынъ Ьё дэре тамъ, ако вотъ нёго
писанэ стой; бѣда пакъ тому самэму
цловѣкою, презъ котарэгожъ того цло-
вѣка Сынъ 'ордуё прераЬёны! добрэ
бы ёму было, абы тэнъ самы цловѣкъ
сэ не бы нароЬилъ. 25 Юдашъ пакъ,
котарыжъ ёго прераЬи, вотгрони а
Ьяшо: сомъ я енъ, Рабби? Вонъ Ьеё
къ нёму: ты сы ё гронилъ.
2в Гажъ вони пакъ ѢЬяху, вэзэ
Езусъ тэнъ клѣбъ а Ьѣковашо сэ, ла-
машо енъ, а да енъ своимъ 'укникамъ.
а Ьяшо: вэзмиЬё, ѣсчё; то ёмоё Ьѣло.
а, А вонъ вэзэ тэнъ кэлюхъ а Ьекова-
шо сэ, да ймъ тэнъ, а Ьяшо: пійііё
вшикнэ зъ нёго; 28 прето то ё моя
крей того новэго тэстамэнта, кота-
ражъ преля га 'ордуё за йхъ веле къ
водаваню грѣховъ. 2д Я 1)ею пакъ
вамъ, ажъ я вотъ нѣта вецей пиііь не
ОідііігесІ Ьу <зОО5Іе
ЯЗЫКЪ СЕРВО-ЛУЖИЦКІЙ
сх
кег]’а гозсепіа ай па іеп йеп, дай ]а
30 г хѵаті \ѵ тозодо ХѴойса кгаіез-
зінги поѵе різ Ъийи. А дай нго-
пі іеп сЬѵѵаІбЬпу кзагіій Ьизріѵаіі
ЬёсЬи, йёсіш хѵопі нгеп к іез ^Ѵоіезо-
\ѵе] догзе. 81 Са йа§о ^гиз к п)іт: мгу
ѵѵ§укпе ЬийоЗо зе нг іе] посу пагіетпи
родогЗохѵаз; ргеіо різапе зйу: 3а Ъи-
йи іодо разіуца Ъіё, а іе]е гёдотоце
\ѵо]се Ьийи зе гогйгозёіз. 32 Сай за
рак хЪийопу Ъийи, сЬси 3а ргёйк нгаз
Ьу§ до Саіііеззкез’ѳ. м Рзеіі- рак, хѵоі-
дплуесу, йа§о к пзоти: даЬу зе іей
\ѵ§укпе пай іоЬи родогёомгаіі, да п]ок
3а зе пікиіа родогёонгаб пзеЪшіи. м Де-
гиз йаёо к щети: гантёпуе 3а йе|и
іеЬзе, ай хѵ іе| посу, рзеічѵез гцейіі ко-
коі зріхѵаі 30, іу пнуо Йгу гаг харгёз
Ьийо§. 35 Р^еіР йа§о к пзоти: даЪу
3а іеке г іоЪи іезаі Ьитгзеб, діісЬ
пзекбёі 3а зі харгёз. Тезе гохѵпозсі
йасЬи іей ѵѵёукпе Ііикпікі.
зв Тедіу рНйе Дегиз г піті До
(Ілѵоги, іоти дгопзасЬи СеіЬзетапе,
а йа§о к знгозіт Ьикпікат: зепяо
зе іийу, ай 3а іат (іодсіи зе тойііі.
37 А хѵехе к зеіуе Рзеіга а іези (Ьѵези
ХеЬейеіохѵи зупоѵѵи, а хасЬорі зе
іийуз а \ѵ'з еідіп іеёпзе супіз. 38 Са йа§о
Дехиз к п)іт: тоза йи§а 30 ЬоЪіи-
йопа ай (іо .зтзег^і; нгозіап^о іоду а
\ѵасЬіц§о гетпи. 39 А ѵоп йё§о Ьо
киз ргёйк. райе СІ0І03 па 8\ѵо)о ЬоЬ-
Іісо, тойіаёо зе а йаёо: тоз ѴГо§с!
30ІІ тойпо, ёа§і іеп кеіисЬ ѵоіетпзо
йо: діісЬ піс какйза сЬси, аіе какй іу
сЬсо§. 40 А аѵоп рі’ійе к іут Ьикпікат
а патака з'ісЬ зрісусЬ, а йа§о к Рзе-
буду вотъ того виновэго кэря росченя,
ажъ на тэнъ Ьень, гажъ я ё зъ вами
въ моёго.ВоЬца кралейству нова пиііь
буду, зз А гажъ вони тэнъ хвалёбны
кярлижъ 'успивали бѣху, І)ѣху вони
вэнъ къ тэй Волеёвэй горѣ. 31 Га Ья-
шо Езусъ къ нимъ: вы. вшикнэ буЬёЬё
сэ въ тэй ноцы надэ мну погоршоваЬь;
нрето писана стой: я буду того па-
стыря биЬь, а тэе рѣдовне войцэ буду
сэ роздросчиЬь. 32 Гажъ я пакъ збу-
Ьёны буду, хцу я прѣдкъ васъ яЬь до
Галилейскэе. 33 Петръ пакъ, вотгро-
нецы, Ьяшо къ нёму: габы сэ тэжъ
вшикнэ надъ тобу погоршоваля, га
нёкъ я сэ никуля погорлюваЬь не буду.
34 Езусъ Ьяшо къ нёму: завѣрнѣ я Ьею
тэбѣ, ажъ въ тэй ноцы, первэй нежли
кокотъ спивалъ ё , ты мнё три разъ
запрѣЬь буЬёшъ. 35 Петръ Ьяшо къ
нёму: габы я тэкэ зъ тобу дэялъ 'ум-
рѣЬь, глихъ не кЬѣлъ я Ьи запрѣЬь. Тэе
ровносчи Ьяху тэжъ вшикнэ 'укники.
зз Тегды приЬе Езусъ зъ ними до
двору, тому гроняху Гэтсэманэ, а Ья-
шо къ своимъ 'укникамъ: сэньЬё сэ
туды, ажъ я тамъ дойду сэ модлитъ.
87 А вэзэ къ сэбѣ Петра а тэю двэю
Зэбэдэёву сынову, а захопи сэ тужиЬь
а вельгинъ тэшнѣ цыниЬь. 38 Га Ьяшо
Езусъ къ нимъ: моя душа ё 'обтужона
ажъ до смерЬи; востаньЬё туды а ва-
хуйЬё зэ мну. з, А вонъ І)ѣшо 'о кусъ
прѣдкъ, паЬе долой на своё 'облицо,
модляшо сэ а Ьяшо: мои ВоЬцъ! ё ли
можно, даЬи тэнъ кэлюхъ вотэ мнё І)ё:
глихъ ницъ какжъ я хцу, але какжъ
ты хцошъ. 40 А вонъ приЬе къ тымъ
'укникамъ а намака ихъ спицыхъ, а
ОідііігесІ Ьу <зОО5Іе
НАРѢЧІЕ НИЖНЕ-ЛУЖИЦКОЕ.
СХІ
іЬо]и: Іоіі п]атоШо ]адпи ёіипди
хетпи «асЬо«аз? 41 ХѴасЬіузо а то-
діі^о зе, аЬу до зру(о«ап]а п]ерад-
пиіі. Теп досЬ 30 деі]е §оіо«у, аіе
Іо Шо ]о зіаѣе. 42 Пгиді гаи Шо
«оп хазе] іат, тод!а§о зе а Шо:
то] \Ѵо5с! іеп кеіисіі «оіеішуо
цатоіо Ьу§, п]е]о1і аі .{а ]еп рци,
§а зіапі зе і«о]а «оіа. 43 А «оп
ргіхе а патака ]ісЬ пазр]еі зрісусЬ;
а ]ісЬ «осу ЪёсЬи ЬоЬзёйкапе хе
зрапіт. 44 А «оп «оз1а«і ]ісЬ а
Шо газе] іат, а тодіазо зе іЬезі гаг,
Іо зате з!о«о §гоп]есу. 45Тедду
рНйе «оп к з«о]іт Ьикпікат а Шо
к прт: Ьупдаіе] зрізо а «оіросу-
«азо; §1ёда]зо, Іа §іипда ]о зе ргі-
Ъіііаіа, а Іо^о с1о«ёка 8уп Ъийо
ро«дапу до ІусЬ гико« ІусЬ §гё§-
піко«. 4в Зіапзо §оге] а /іту: Іе],
коіагуі тп]о ргегагі]о, ]о зе рНЫі-
Ы.
47 А §ай «оп Ьуёёі §гоп]а§о, Іе]
Дида§, ІусЬ д«апазсісЬ ]адеп, рНге,
а г піт «]е1іка тап х т]асаті а хе
Яегхаті, «оі ІусЬ ЬиёёусЬ тёгёпі-
ко« а зіагёусЬ іо§о Іида. 48 А ]о§о
рЬегадпік Ъё§о ]іт хпапце даі а
^гопіі: коіаге^о/ ]а Ъиди роёкпиб,
іеп ]о ]еп, Іодо рНтзо. 49 А пед рН-
зіирі «оп к Дехизи а Шо: зіго«у
Ъий, ВаЬЪі! а роёкаёо ]о§о. м Дехиз
рак Шо к п]оти: то] ргі]а§е1, зу
іу іо^одіа іиду? Са рНзіирісЬи
«опі а роІоіісЬи гисе па Дехиза а
рНтёсЬи ]о§о. 5) А Іе] ]адеп «оі
ІусЬ, коіагей г Дехизот ЪёсЬи, Іш-
зІг]е іи гики, Ьизё§пи з«о] пцас а
дегі Іо§о Ьиёёе^о тёгёпіка зІиЗаЬ-
Ьяшо къ Петрою: толи ня можоЬё
ядну штунду зэ мну ваховаЬь? 41 Ва-
хуйЬё а модлиЬё сэ, абы до спы’гованя
не паднули. Тэнъ духъ ё дэре готовы,
алё то Ьѣло ё слабэ. 42 Други разъ
Ьѣшо вонъ засэй тамъ, модляшо сэ а
Ьяшо: мой ВоЬцъ! гажъ тэнъ кэлюхъ
вотэ мнё ня можо 'иЬь, не ё ли ажъ я
енъ пію, га стани сэ твоя воля! 43 А
вопъ приЬе а намака ихъ наспетъ спн-
цыхъ; а ихъ воцы бѣху .'обЬѣжканэ
зэ спанимъ. 44 А вонъ востави ихъ а
Ьѣшо засэй тамъ, а модляшо сэ треЬи
разъ, то самэ слово гронецы. 45 Тэгды
приІ)е вонъ къ своимъ ’укникамъ а
Ьяшо къ нимъ: 'индалей спиЬё а вот-
поцываЬё; гледайЬё, та штунда ё сэ
приближала, а того цловѣка Сынъ-буЬё
повданы до тыхъ руковъ тыхъ грѣш-
никовъ. м СтаньЬё горэй а Ьимы: лей,
котарыжъ мнё прераЬіё, ё сэ прибли-
жалъ.
47 А гажъ вонъ 'ищи гроняшо', лей
Юдашъ, тыхъ дванасчихъ ядэнъ, при-
Ье, а зъ нимъ велика мань зъ мяцами
а зэ жерЬями, вотъ тыхъ 'ушшихъ
мершниковъ а старшихъ того люда.
№ А ёго прерадникъ бѣшо имъ знаме
далъ а гронилъ: котарэгожъ я буду
пошкнуЬь, тэнъ ё енъ, того примЬё.
49 А нэдъ приступи вонъ къ Езусу а
Ьяшо: стровы буЬь, Рабби! а пошкашо
ёго. м Езусъ пакъ Ьяшо къ нёму: мой
пріяЬель, 'сы ты того для туды? Га
приступиху вони а положиху руцэ на
Езуса а примѣху ёго. 61 А лей ядэнъ
вотъ тыхъ, котарэжъ зъ Езусомъ бѣ-
ху, 'устрѣ ту руку, 'уЬегну свой мяцъ
а дэри того 'ушшего мершника слу-
□ідііі . эу <зОО5Іе
СХІІ
ЯЗЫКЪ СЕРБО-ЛУЖИЦКІЙ.
піка, а ѵоізсе іоти іо ЬисЬо. 52 Са
ха§о Дехиз к п]оти: гаікаі іѵо] пцас
до ]о|»о тёзіа; ргеіо ѵёукпе, кепг
пуас ѵегти, Ьиди рЬег пуас гка-
гопе. м АЪо тёпіё (у, аі іа пёіо
п]ап)О"І тор^о ^Ѵозса ргозуб, аЬу
ѵоп тё рНрозШ ѵёсеі піейіі дѵа-
пазс'о Іе^іопоѵ іапМоѵ? м Кад^а
Ьу рак іо різто дороііуопе Ьогдо-
ѵаіо, аі іак зе деі зіапиз? И 'ѴѴ іеі
затеі §іицйе /азо Дегиз к іеі тапі:
ѵу §со ѵеп §1і, ако па тогдагіа, г
тіасаті а ге йегхаіпі, тіуо рорадаі;
ѵ§ак іа зот зехеі кигду геп] родіа
ѵаз ѵе іот іетріи Ішсесу, а ѵу
пІеізсо пнуо рНтёІі. м Аіе іо іо
ѵёукпо зе зіаіо. аЬу іусЬ ргоіеіоѵ
різта дороіпіопе Ьогдоѵаіі. Са зри-
ёсісЬи іо§о ѵзукпе Ьикпікі а ЬиЬё§-
писЬи.
57 Те рак, кепй Девиза рйтёіі
ЬёсЬи, ѵіейесЬи іо§о к Ьиёёети
тёгйпікоіи КаіГазоіи, іоі іе Ь觧е
тёіѣпікі а зіагёе зе х^готахііі Ъё-
сЬи. 55 Ріеіг рак гё§о га піт гпа-
гдаіа, аі до іо&о дѵоги іо"о Ьиёёедо
тёгёпіка; а гё§о пиіг, а зедпи зе г
іуті зІийаЬпікаті, аЬу ѵоп іеп копс
ѵійеі. 55 Те Ьиёёе тёгёпікі рак а
зіаіѣе а іа сеіа гада руіасЬи іаіёпе
хпапкзіѵо ргезіѵо Дегизи, аЬу іо^о
Ьизтіег&Іі, в0 а піепатакасіш піс.
А Іёс гоѵпо ѵіеіе Га1§пусЬ гпапкоѵ
рНзіирісЬи, піепатакасЬи ѵопі §1ісЬ
піс. Казіёдки рак рЬізіиріёіеі дѵа
Гаіёпеі гпапка в1 а г'айіеі: іеп іо
§гопі!: іа то^и іеп іетреі Войу
ѵоііатаз а ѵ ігісЬ дп]асЬ іеп зіѵа-
гій. м А іеп 1іи§§у тёгёпік зіапи а
жабника, а вотсче ёму то 'ухо. 52 Га
Ьяшо Езусъ къ нёму: заткай твой мяцъ
до ёго мѣста; прото вшикнэ, кэнжъ
мяцъ вэзму, буду презъ мяцъ сказонэ.
5з Або мѣнишъ ты. ажъ я нѣто ня моглъ
моёго ВоЬца просыііь, абы вонъ мѣ
припослалъ вецэй нежли дванасчё ле-
гіоновъ ян^елёвъ? 54Кадгабы пакъ то
писмо дополнёнэ 'ордовало, ажъ такъ
сэ дэй стануЬь? 55 Въ тэй самэй штун-
1)ѣ 1)яшо Езусъ къ тэй мани: вы счё вэнъ
шли, ако на мордаря, зъ мяцами а зэ
жердями, мнё попадать; шпакъ я сомъ
сэ!)ѣлъ кужды йень подля васъ- вэ
томъ тэмплю'уцэцы, а вы нейсчё мнё
примѣли.’5в Але то ё вшикно сэ стало,
абы тыхъ профэтовъ писма дополнёнэ
'ордовали. Га спущиху ёго вшикнэ
'укники а 'убѣгнуху.
57 Тэ пакъ, кэнжъ Езуса прнмѣли
бѣху, веі)еху ёго къ'ушшему мершпи-
кою КаиФасою, і)ёжъ тэ 'ушше мерш-
ники а старше сэ згрома1)или бѣху.
58 Петръ пакъ І)ѣшо за нимъ зназда-
ля, ажъ до того двору того 'ушшего
мершника; а і)ѣшо нутръ, а сэдну сэ
зъ тыми служабниками, абы вонъ тэнъ
коньцъ віфѣлъ. 59 Тэ 'ушше мершники
пакъ а старше а та цэла рада пытаху
Фальшнэ знанкство преЬиво Езусу,
абы ёго 'усмерЬили, 00 а не намакаху
ницъ. А лѣцъ ровно веле Фальшныхъ
знанковъ приступиху, не намакаху
вони глихъ ницъ. Наслѣдку пакъ при-
ступиштэй два Фальшнэй знанка €| а
Ьяштэй: тэнъ ё гронилъ: я могу тэнъ
тэмпэль Божй вотламаЬь а вэ трихъ
дняхъ енъ ствариЬь. в2 А тэнъ 'упшіи
ОідііігесІ Ьу <зОО5Іе
НАРѢЧІЕ НИЖНЕ-ЛУЖИЦКОЕ.
СХПІ
15 гайо к іцоти: піеѵоідгопііо§ іу
им піс, сой іе] рРезіѵо іеЬіе гпапііеі?
и® ю Аіе йегиз пг)е1са§о. А іеп Ь觧у
ж тёгітік ѵоідгопі а йаёо к гуоти:
«« іа ЬорНзедат ргі іот йуѵет Во-
ни ди, аЬу іу пат роѵёгеі, Іёс іу зу
ІІЧ(
'•и Кгізіив, іеп 8уп Войу? в4 Дегпз гайо
ия карта: іу зу іо дгопііі; аіе діісЬ
гув йе]п ]а ѵат: ѵоі пёіа Ьийойо ѵу
мі ѵійеб іодо сіоѵёка 8упа, зейеседо па
» іе] р^аѵісу іе^с тосу а ргійиседо па
« іуск ЬоЫокаск іодо піеіца. в5 Тедйу
» гозіегдпи іеп к觧у тёг§пік зѵоіи
' йгазіѵи а йа§о: ѵоп ,]о Вода згото-
6іІ; к соти Йаіе] япапкоѵ родегЬі-
• ту? Сгіёдаз, пёіо зсо ѵу ]одо Вода
)
зготоЗеце зіуёаіі: м сода ѵат зе
2(1а? ^Ѵопірак, ѵоідгопіесу, йасЬи:
і ѵоп зо зпцеіѣі ѵіпоѵаіу. в7 Тедйу
рІиѵасЬи ѵопі до ,]одо ЬоЫіса, а Ъі-
ІасЬи ]одо г рёзёаті; пёкоіаге рак Ъі-
ІасЬи іодо г кпеЫаті 68 а йасііи:
гѵёзсиі пат. Кгізіе, скіо іо іеп,
кепх §і ЬЦаёо?
в9 Р.іеіі' рак зейаёо ѵепсе ѵ
дѵогіе; а іайпа йоѵка рНзіирі к
піоти а 2а§о: іу Ьёёо іеі г Дехизот
іут баіііеізкіт. 70 ѴѴоп рак рге)а§о
рРеДе ѵзукпуті а.йаёо: іа піеѵёт, со
іу дгопіё. 71 бай ѵоп рак ЬиёеІ
Ъё§о іо рРеййѵоги, ѵійеёо іодо (ігида
а йа§о к іут, кепй іат Ъёсіш: іеп
Ъёёо іеі 2 Дезизот іут Кагагеп-
зкіт. 72 А ѵоп газеі зе ргёіазо г рРі-
веди: іа піегпаіи іодо сі'оѵёка. 78 Аіе
ро таіеі сЬуІі ргізіирісііи іе іат
мершникъ стану а Ьяшо Къ нёму: не
вотгроніёшъ ты ницъ, цржъ тэй пре-
1і иво тэбѣ знанитэй? вз Але Езусъ
мельцашо. А тэнъ 'ушши мершникъ
вотгрони а Ьяшо. къ нёму: я Ни
'оприсэгамъ при томъ живэмъ Богу,
абы ты намъ повѣЬѣлъ, лѣцъ ты
сы Кристусъ, тэнъ Сынъ Божи?
ы Езусъ Ьяшо къ нёму: ты сы ё
гронилъ; але глихъ Ьею я вамъ:
вотъ нѣта буЬёІіё вы виЬѢІіь того
цловѣка Сына, сэЬецэго на тэй
правицы тэе моцы а придуцэго на
тыхъ Яблокахъ того небя. к Тэгды
ростэргну тэнъ 'ушши мершникъ свою
драству а Ьяшо: вонъ ё Бога сромо-
Ііилъ; къ цому далей знанковъ подэр-
бимы? Гледай, нѣто счё вы ёго Бога
сромойене слышали: № цога вамъ сэ
зда? Вони пакъ, вотгронецы, Ьяху:
вонъ ё смерііи виноваты. в7 Тэгды
плюваху вони до ёго 'облица, а біяху
ёго зъ песчями; нѣкотарэ пакъ біяху
ёго зъ кнэблями (и а Ьяху: звѣсчюй
намъ, Кристэ, хто ё тэнъ, кэнжъ Ііи
біяшо?
в9 Петръ пакъ сэЬяшо вэнцэ въ дво-
рѣ; а ядна Ьёвка приступи къ нему а
Ьяшо: ты бѣшо тэжъ зъ Езусомъ
тымъ Галилейскимъ. 70 Вонъ пакъ
прѣяшо предъ вшикными а Ьяшо: я не
вѣмъ, цо ты-гронишъ. 71 Гажъ*вонъ
пакъ 'ушелъ бѣшо до преддвору, ви-
Ьѣшо ёго друга а Ьяшо къ тымъ,
кэнжъ тамъ бѣху: тэнъ бѣшо тэжъ зъ
Езусомъ тымъ Назарэньскимъ. 72 А
вонъ засэй сэ прѣяшо зъ присэгу: я
не знаю того цловѣка. 73 Але по мйлэй
хыли приступиху тэ тамъ стоецэ а
8
□ідііігесі Ьу Соо5Іе
СХІѴ
ЯЗЫКЪ СЕРБО-ЛУЖИЦКІЙ.
зіо]есе а хасЬи к РіеШуи: хаѵѵёпуе
іеі іу ву |айеп ѵѵоі пісЬ; р^еіо і\ѵо]а
гёс §і 2]а\ѵпе&о Ьисупцо. 74 Те^йу
гасЬорі ѵѵоп зе хакііпаз а гарНве^ай:
]а п)егпаіи іо§о сіоѵѵёка. А пей кокоі
газріхѵа. 75 А Р|еіі грошп|е па йеги-
8о\ѵе зіоѵѵо, ако \ѵоп к гуоти га&о:
р]ег\ѵе) п|еЯі кокоі зріѵѵаі ]о, Ьи&>§
іу тп)0 іН гаг гаргёй. А \ѵоп хё§о \ѵеп,
а ріака&о §огсе.
1)яху къ Петрою: завѣрнѣ тэжъ ты
сы ядэнъ вотъ нихъ; прето твоя рѣЦъ
Ни зъявнэго 'уцыніё. 74 Тэгды захопи
вонъ сэ заклинать а заприсэгаііь: я не
знаю того цловѣка. А нэдъ кокотъ
заспива. 75 А Петръ спомне на Езу-
совэ слово, ако вонъ къ нёму 1)яшо:
первэй нежли кокотъ спивалъ ё, бу-
І)ёпіъ ты мнё три разъ запрѣііь. А
вонъ Ьѣшо вэнъ, а плакашо горцэ.
ОідііігесІ Ьу оо5Іе
ЯЗЫКЪ ГІОЛЬСЖіЙ *).
Польское правопиешііе.
Матѳіл глава 20.
, АІЬоігіет родоЬпе іезі кгбіезіиѵо
піеЫезкіе с/.Гоѵѵіекодѵі §озродагго\ѵі,
кібгу ѵѵузгеді Ъагдго гапо паутоиѵас
гоЪоіпікі до лѵіппісу зѵоіёу: 2 а гтб-
ѵѵіхѵзгу зід 2 гоЬоіпікаті 2 ^гозга па
(ігіеп, розіаі іе до иѵіппісу зѵѵоіёу.
3 А хѵузгедізгу о іггесіёу "одгіпіе,
пуггаі дги^іе, кібгху зіаіі па гупки
ргбгпищсу, і і ггекі іт: ідхсіе і хѵу
до лѵіппісу, а со Ьедгіе зрга\ѵіед!і-
хѵе§о, дат хѵат. А опі розгіі. г> Хазіе
Аѵузгедізгу о зхдбіёу і дгіе\ѵіаіёу §о-
дгіпіе, Іакге исгупП. Роіут о іеде-
пазіёу §одгіпіе ѵузгедізгу, хпаіагі
дги§іе, кідггу зіаіі ргбхпиіасу, і
ггекі іт: рггесг іи зіоісіе саіу дгіеп
ргбгпиіасу? - Кгекіі ти: іг паз пікѣ
піе паці. I ггекі іт: ідгсіе і \ѵу до
ѵѵіппісу, а со Ье.дгіе 8рга\ѵіед1те§о,
ѵѵегтіесіе. 8А§ду Ьуі Аѵіёсгбг, ггекі
рап \ѵіппісу зргалѵсу зікети: хахѵоіау
гоЬоІпікбѵѵ а оддау іт харіаіе, ро-
схгрѵзгу од озШпісІі аг до ріеізѵзгусЬ.
Общеславянская іізДука.
Матѳея глава 20.
! Альбовемъ подобна есть крблество'
небеске чловекови господарови, ктбры
вышедлъ бардзо рано наймоваць ро-
ботники до Винницы своей: а змб-
вивши се зъ роботникамн зъ гроша
на дзень, послалъ е до винніщы своей.
3 А вышедлши о трецей годзине, уй-
ралъ друге, ктбри стали на рынку
прбжнуяцы, 4 п реклъ имъ: идзьце
и вы до винницы, а цо бэдзе справед-
ливаго, дамъ вамъ. А они пошли. . За-
се вышедлши о шбстэй и дзевятэй
годзине, также учинилъ. „ Потымъ о
едэнастэй годзине вышедлши, зналязлъ
друге, ктбри стали прбжнуяцы, и
реклъ имъ: пречъ ту стоице цалы дзень
прбжнуяцы? 7ѵРеклиму: ижъ насъ
никтъ не наялъ. И реклъ имъ: идзьце
и вы до винницы, а цо бэдзе справед-
ливаго, вэзьмеце. 8 А гды былъ вечоръ,
реклъ панъ винницы справцы сваму:
заволай роботникбвъ а оддай имъ за-
платэ, почавши одъ остатнихъ ажъ до
*) По изданію': «Мон-у Тезіашепі Рапа павиеко Девиза СЪгузіиза. 2 ^гескіе^о і?вука па
роіакі рііпіе і ѵѵіегпіе рггеПитасгопу». АѴ Вегііпіе 1866 г.
8*
□ідііігесі Ьу
Соо^іе
СХѴІ
ЯЗЫКЪ ПОЛЬСКІЙ.
9 А &йу рггувгіі опі, кібггу о іейепа-
8Іёу §ойгіпіе Ьуіі паіусі, хѵгіуі кагйу
г пісЬ ро §Г08ги; 10 рггузгейівгу Іег
іріег\ѵ8І, шпіепіаіі, іе ѵѵі^сёу ѵѵехту;
аіе шіуіі і опі, каийу г пісіі, ро §го-
82п. п А ѵѵгіщѵзгу, вгетгаіі ргге-
сіуѵко §овросіаг2о\ѵі, 12 т6\ѵіус: сі
овіаіпі іейп^ ^осігіп^ гоЬііі, а исгупі-
Іе§ іе пат гбѵпуті, кібггуёту гпо-
8І1і сі^гаг йпіа і ираіепіе. 1Я А оп,
ойроѵѵіайаіус, ггекі іейпети г пісіі:
рггуіасіеіи, піе схупіі;с кг/уѵѵйу; ага§
8І4 піе г ёгозга гтбѵѵіі гетпу?
14 АѴегтіу, со іиѵоіе§о іезі, а ідг;
сксу Ьоѵіет іети озіаіпіети Йас,
іако і іоЪіе. 15 Агаг ті зі§ піе §осігі
сгупіс г тоіёт, со сіісе? Сгуіі око
іѵѵоіе гіозіпѵе іезі, ійет іа іезі йоЬгу?
1в Таксі Ь§йу озіаіпі ріегхѵзгуті, а
ріегѵѵзі озіаіпіті: аІЬоѵѵіет лѵіеіе іезі
\ѵег\ѵапус1і, аіе таіо ѵѵуЬгапусІі.
17 А ѵѵкізриіус Іегиз (іо Іегихаіети,
хѵгіуі г зоЬу йѵапазсіе исхпібѵѵ па
оѣоЬпе іпіеузсе лѵ йгойге і ггекі іт:
18 оіо \ѵзічриіету Йо Іегигаіети, а
8уп сгіохѵіесгу Ьуйгіе иѵуйапу ргге-
Йпіеузгут каріапот і паисгопут \ѵ
різтіе, і окусігу §о па зтіегё; 19 і
\ѵуйа<І7.у §о ро^апот пароётіеѵѵапіе,
і па иЬісгоѵѵапіе, і па икггугоиѵапіе;
аіе іггесіе^о (іпіа гтагіхѵусііѵѵзіапіе.
м Тейу рггу8іуріІа Йо піе§о таіка
8упбѵ ХеЬейеизгоиѵусЬ г 8упаті 8\ѵо-
іті, кіапіаіус ти зіу і ргоз/ус піесо
ой піе§о. 21 А оп іёу ггекі : сге^ог
сЬсезг? Вгекіати: ггесг, аЬу зіе-
Йгіеіі сі йѵѵа зупоѵѵіе тоі іейеп ро
ргаѵѵісу ілѵоіёу а йги^і ро Іелѵісу
кг61е8і\ѵіе іѵѵоіёт. 22 Аіе Іегиз,’ ойро-
нервшихъ. в А гды пришли они, ктбри
о едэнастэй годзине были наеди, взялъ
кажды зъ нихъ по грошу. 10 При-
шедлши тэжъ и первси мнемали, же
вфіэй вэзму; але вз^ли и они, кажды
зъ нихъ, по грошу. п А взявши, шем-
рали прецивко господаровй, 12 мбвяцъ:
ци остатни едн§ годзин? робили, а учи-
нилась е намъ рбвными, ктбри-сьмы вно-
сили ц^жаръ дня и упалене. 13 А онъ,
одповядаяцъ, реклъ еднэму зъ нихъ:
пріяцелю, не чин^-ць кривды; азась
сз не зъ гроша змбвилъ зэ мнц? 14 Вэзь-
мій, цо твоего есть', а идзь; хц^ бо-
вемъ тэму остатнему даць, яко и тобе.
15 Азажъ ми сз не годзи чиниць зъ
моемъ, цо хц?? Чили око твое злось-
ливэ есть, ижемъ я есть добры?
1в Такъ-ци бэдц остатни первшими, а
первси остатними: альбовемъвелеестъ
вэзваныхъ, але мало выбраныхъ.
17 А встепуяцъ Езусъ до Ерузале-
му, взялъ зъ собц дванасце учнювъ на
особнэ мейсцэ въ дродзэ и реклъ имъ:
18 ото вст^пуемы до Ерузалему, а
Сынъ чловечи бздзе выданы предней-
шимъ капланомъ и научонымъ вънись-
ме, и осцдзц го на смерць; 19 и выдадз^
го поганомъ на посмеване, и на уби-
човане, и на укрижоване; але трецего
дня зъ мартвыхъ встане.
20 Тэды приступила до него матка
сынбвъ Зэбэдэушовыхъ зъ сынами
своими, кланяяцъ му сі; и прошуцъ
нецо одъ него. 21 А онъ ей реклъ: че-
гожъ хцешъ? Текла му: речь, абы
седзели ци два сынове мои едэнъ по
правицы твоей а други, по лёвицы въ
крблестве твоемъ. 22 Але Езусъ, одпо-
□ідііігесі Ьу САХЮІС
ЯЗЫКЪ ПОЛЬСКІЙ.
схѵп
ѵіайаЦс, ггекі: піе ѵіесіе, о со рго-
зісіе. Могесіег ріс кіеІісЬ, кібгу іа
ріі, і сЬггІет, кібгут зщ іа
скггсге;, Ъуб осйггсгепі? Виекіі то:
тогету. 28 Тейу іт ггекі: кіеІісЬсі
шоу ріё Ъ^йгіесіе, і сЬггіет, кібгут
зі§ іа сЬггсг^, осЪггсгепі Ь^йгіесіе;
аіе зіейгіеё ро ргаѵісу тоіёу і ро 1е-
5ѵісу тоіёу, піе іезі тоіа ггесг йас
ѵат, аіе іут, кібгут іезі г^оіоѵапо
ой Оуса тоіе^о.
м А, изіузгаѵзгу Іо, опі йгіезі§ё
гог^піеѵаіі зщ па опусЬ йѵи Ьгасі.
25 Аіе Іегиз, гѵоіаѵзгу ісЪ, ггекі:
ѵіесіе, ія ѣзі^іа пагойбѵ рапиіц
пай піті, а кібггу ѵіеісу тосу
йокагищ пай піті. 2в Ьесг піе іак
Ъ^йгіе тідйгу \ѵаті; аіе кіоЬукоІ-
ѵіек тіейгу ѵаті сксіаі Ьуё ѵіеі-
кіт, піесЬ Ь^йгіе зіи^ц ѵазгут;
27 а кіоЬукоІѵіек тщйгу ѵѵаті сксіаі
Ьуё ріегѵзгут, піесЬ Ь^йгіе зіпдз
ѵазгут: 28 іак0 і 8уп сгіоѵіесгу піе
рггузгейі, аЬу ти зіигопо, аіе аЬу
зіигуі, і аЬу Йаі йизг^ зѵц па окир
га ѵіеіи.
22 А §йу опі ѵусЬойгіІі г ІегусЪа,
згейі га піт ѵіеікі Іий. А оіо йѵа
йіері, зіейгцсу рггу йгойге, изіузгаѵ-
згу, ія Іегиз рггесЬойгіІ, гаѵоіаіі,
тбѵщс: гтііиу зіе; пай паті, Рапіе,
зупи Баѵійбѵ! 31 Аіе оп Іий ^готіі
ісЪ, аЬу тіісгеіі; Іесг опі іёт ѵі^сёу
ѵоіаіі, тбѵщс: гтііиу зіе; пай паті,
Рапіе, зупи Ваѵійбѵ! 32 А, газіапо-
ѵіѵзгу зіе;, Іегиз гаѵоіаі ісЬ -і ггекі:
сбг сЬсесіе, аЬут ѵат исгупіі?
ззВгекІіти: Рапіе, аЬу Ьуіу оіѵо-
ггопе осгу пазге! 34 А, пяаііѵзгу зіе;
вядаяцъ, реклъ: невеце, о цо просице.
Можеце-жъ пиць келихъ, ктбры я б^др
пилъ, и хртэмъ, ктбрымъ се; я хрч$,
быць охрчени? Текли му: можемы.
23 Тэды имъ реклъ: келихъ-ци мбй пиць
б^дзеце, и хртэмъ, ктбрымъ се; я хрче;,
охрчени б^дзеце;- але седзець по пра-
вицы моей и по левицы моей, не есть
моя речь даць вамъ, але тымъ, ктб-
рымъ есть зготовано одъ Ойца мо-
его.
24 А, услышавши то, они дзеседь
розгневали се; на оныхъ дву браци.
25 Але Езусъ, зволавши ихъ, реклъ:
веце, ижъ ксяж^та народбвъ пануя
надъ ними, а ктбри вельпп с^, моцы
доказуя надъ ними. 2» Лечъ не такъ
б?дземе>дзы вами; але кто бы кольвекъ
модзы вами хцялъ быць велькимъ,
нехъ б^дзе слугц вашимъ; 27 а кто
бы кольвекъ медзы вами хцялъ быць
первшимъ, нехъ б^дзе слугц вашимъ:
23 яко и Сынъ чловечи не пришедлъ,
абы му служено, але абы служилъ, и
абы далъ душе; сва на окупъ за велю.
29 А гды они выходзили зъ Ериха,
шедлъ за нимъ вельки людъ. А ото
два слепи, седзады при дродзэ^ услы-
шавши, ижъ Езусъ преходзилъ, за-
волали, мбвяцъ: змилуй се; надъ нами,
Пане,. сыну Давидбвъ! 3) Але онъ людъ
громилъ ихъ, абы мильчели; лечь они
тэмъ ве;цэй волали, мбвяцъ: змилуй
се; надъ нами, Пане, сыну Давидбвъ!
32А,застановивши се;, Езусъ заволалъ
ихъ и реклъ: цбжъ хцэце, абымъ вамъ
учинилъ? 33Текли му: Пане, абы были
отворонэ .очи наше! 34 А, ужаливши се;
□ідііігесі Ьу Соо5Іе
схѵш
ЯЗЫКЪ ПОЛЬСКІЙ.
ісЬ, Іехиз (іоікпаі зіе; осги ісЬ ; а га- ихъ, Езусъ доткигцъ се; очу ихъ; аза-
гаг рггеуггаіу оси;’ ісЬ, і згіі га піт. разъпрейралы очи ихъ, и шли за нимъ.
Іоанна глава 15.
, Іат іезі опа ѵіппа тасіса ргаѵ-
сігіѵа, а Оусіес тбу іезісі ѵіпіаггет.
2 КаисЩ Іаіогозі, кібга ѵе тпіе откоси
піерггупозі, ойсіпа, а кагсі^, кібга
рггупозі оѵос, осгубсіа, аЬу оЪйізгу
отѵос рггуіюзііа. 3 Іиг ѵу іезіезсіе
сгузіуті <11а зіоѵ, кібгет до ѵаЗ
тбѵіі. 4 Міезгкаусіег ѵе тпіе, а іа
ѵѵаз. Іако Іаіогойі піе тоге рггупо-
зіс оѵоси зата г зіеЪіе, іехіі піе Ье.-
дгіе ігѵаіа ѵѵ хѵіппеу тасісу; іакге
апі ѵу, іеЯі ѵе тпіе тіезгкас піе
Ьфігіесіе. 5 Іат іезі ѵіппа тасіса, а
хѵузсіе Іаіогозіе; кіо тіезгка ѵе тпіе,
а іа ѵ піт, іеп рггупозі ѵіеіе оѵоси:
ЬоЬеге тпіе піс исгупіс піе тогесіе.
в ІеЯіЬу кіо піе тіезгкаі ѵе тпіе,
ргесг ѵуггисопу Ь§дгіе, іако Іаѣогойі,
і изсЬпіе; і /Ьіогц іе і па о^іеіі ѵгги-
сгі, і г^огаіц. 7 Іезіі ѵе тпіе тіезгкас
Ъфігіесіе і зіоѵа тдіе ѵ ѵаз тіе-
згкас Ь$сЩ, сге^оЬуёсіекоІѵіек сЬсіеІі,
а зіапіе зіе; ѵат. 8 VI іёт Ьедгіе
иѵіеІЪіопу Оусіес тбу, кіеду оЬйіу
оѵос ргг) піезіесіе, а Ь^дгіесіе тоіті
исгпіаті. 9 Іако ті$ итііоѵаі Оусіес,
іак і іа итііоѵаіет ѵаз; ігѵаусіег
ѵ тііоёсі тоіёу. 10 Іехіі рггукагапіа
тоіе гасЬоѵасіе, ігѵас Ь^дгіесіе ѵ
тііобсі тоіёу: іакот і іа гасЬоѵаІ
рггукагапіа Оуса те^о, і ігѵат ѵ ті-
Іозсі іе^о. и Тотсі ѵат роѵіедгіаі,
аЬу ѵезеіе тоіе ѵ ѵаз ігѵаіо, а ѵе-
зеіе ѵазге Ьуіо гиреіпе. 12 Тос іезі
рггукагапіе тоіе: аЬуёсіе зі$ зрбіе-
1 Я-мъ есть она винна мацица прав-
дзива, а Ойцецъ мдй ест-ци виняремъ.
2 Каждц ляторосль, ктдра вэ мне ово-
цу не приноси, одцина, а кажд^, ктдра
приноси овоцъ, очисця, абы обФитши
овоцъ приносила. 3 Южъ вы естэсце
чистыми для словъ, ктбрэ-мъ до васъ
мбвилъ. 4 Мешкайце-жъ вэ мне, а я
въ васъ. Яко ляторосль не може при-
носиць овоцу сама зъ себе, если не
будзе трвала въ виннэй мацицы; также
ани вы, если вэ мне мешкаць не бэдзе-
це. 5Я-мъ есть винна мацица, авы-сце
ляторосле; кто мешка вэ мне, а я въ
нимъ, тэнъ приноси веле овоцу: бо
бэзэ мне ницъ учиниць не можеце.
,, Если бы кто не мешкалъ вэ мне,
пречъ выруцоны б.эдзе, яко ляторосль,
и усхне; и .збёрц е и на огень вруод,
и згорая. т Если вэ мне мешкаць бэ-
дзеце и слова мое въ васъ мешкаць б?-
да, чего бысце кольвекъ хцели, просьце,
а стане с$ вамъ. 8 Въ тэмъ б?дзе
увельбёны Ойцецъ мдй, кеды обФиты
овоцъ принесеце, а б^дзеце моими
учнями. 9 Яко мз умиловалъ Ойцецъ,
такъ п я умиловалэмъ васъ; трвайце-жъ
въ милосци моей. ]0 Если приказана
мое заховаце, трваць бэдзеце въ ми-
лосци моей: яко-мъ и я заховалъ при-
казана Ойца мэго, и трвамъ въ милос-
ци его. п То-м-ци вамъ поведзялъ, абы
вэсэле мое въ васъ трвало, а вэсэле
ваше было зупэлнэ. 12 То-ць есть при-
казане мое: абысце с§ спдлэчне ми-
ОідііігесІ Ьу < >5Іе
ЯЗЫКЪ ПОЛЬСКІЙ.
вхіх
скгііе тііоѵаіі, іакот і іа ѵаз шпііо-
ѵаі. )3 АѴй’кзхёу тііоясі пай Іе гайеп
піета, іейпо ^йуЬу кіо йизге зѵоіе
роіогуі га рггуіасіоіу зѵѵоіе. 14'ѴѴуіе-
зіеёсіе рггуіасіеіе тоі, іейіі схупіс
Ьейгіесіе, сокоіѵѵіек іа ѵат рггука-
хиіе. 15 Іиг ѵаз йаіёу піе гѵаі
зіи^аті: Ьо зіи^а піе ѵіе, со сгупі
рап іе§о; Іесгет ѵаз пагѵаі рггуіа-
сіоіу, Ьо ѵзгузіко, соткоіѵіек зіу-
згаі ой Оуса те^о, огпаутііет ѵат.
]3Міе ѵѵёсіе тпіе оЬгаІі, аіет іа ѵаз
оЬгаІ, і розіапоѵііет, аЬуёсіе ѵузгіі
і рггупіейіі оѵос, а оѴосЬу ѵазг аЬу
Ігѵаі, і о сокоІѵіекЬуёсіе ргозііі
оуса ѵітіепіп тоіёт, геЬу ѵат йаі.
17 Тос ѵат ргхукахиіе, аЬузсіе зі§
зрбіесгпіе шііоѵаіі. 18 Іейіі ѵаз ёѵіаі
піепаѵійгі, ѵіейгсіе, гос тіе ріегѵёу,
пігеіі ѵаз, тіаі ѵ піепаѵіёсі. 19 Ву-
зсіе Ьуіі г яѵіаіа, ёѵіаі, со іезі іе§о,
тіІоѵаІЬу; Іесг ій піе іезіезсіе г
ёѵіаіа, аіет іа ѵаз ѵуЬгаІ г зѵіаіа:
рггеіог ѵаз зѵіаі піепаѵійгі. га'ѴѴзрот-
піусіе па зіоѵо, кібгет іа ѵат ро-
ѵіейгіаі: піе. іезі зіи^а ѵщкзгу пай
рапа зѵе§о. Іехііс тіе рггезіайоѵаіі,
і ѵаз рггезіайоѵаё Ье,йе; іейіі зіоѵа
тоіе гасЬоѵуѵаІі, і ѵазге гасЬоѵу-
ѵас Ьс;йц. 21 Аіес ѵат Іо ѵзгузіко
сгупіс Ьейц йіа ітіепіа те&о, іи піе
гпаіц, опе§о, кіогу тіе розТаІ. 22Вут
Ьуі піе рггузгейі, а піе тбѵіі іт, піе
тіеІіЬу ^гхесіш: Іесг іегаг піетаіц
ѵутбѵкі г §ггес!іи зѵе^о. 2в Кіо
тпіе піепаѵійгі, і Оуса те§о піепа-
ѵійгі. Вут Ьуі ІусЬ исгупкбѵ піе
сгупіі тіейгу піті,кідгусЬ гайеп іпзгу
піе сгупіі, §ггесЬиЬу піе тіеіі: Іесг
ловали, я о-мъ и я васъ умиловалъ.
13 Векшей милосци надъ тр жадэнъ
не ма, едно гдыбы кто душе свое по-
ложилъ за пріяцёлы свое. 14 Вы
естэсце пріццеле мои, если чиниць
бэдзеце, цо кольвекъ я вамъ приказу^.
15 Южъ васъ далей не б?д§ звалъ слу-
гами: бо слуга не ве, цо чини панъ
его; лечемъ васъ назвалъ пріяцёлы, бо
вшистко, цо-мъ кольвекъ слышалъ одъ
Ойца мэго, ознаймилэмъ вамъ. 1в Не
вы-сце мне обрали, але-мъ я васъ об-
ралъ, и постановилэмъ, абысце выш-
ли и принесли овоцъ, а овоцъ бы вашъ
абы трвалъ, и о цо кольвекъ бысце про-
сили Ойца въ именю моемъ, жебы
вамъ далъ. 17 То-ць вамъ приказу^,
абысце се, спблэчне миловали. 18 Если
васъ святъ ненавидзи, ведзьце, же-ць
ме; первэй, нижели васъ, мялъ въ не-
нависци. І9 Бысце были зъ свята,
святъ, цо есть его, миловалъ бы; лечь
ижъ не естэсце зъ свята, але-мъ я васъ
выбралъ зъ свята: претожъ васъ святъ
ненавидзи. 20 Вспомнійце на слово,
ктбрэ-мъ я вамъ поведзялъ: не есть
слуга вфопи надъ пана свэго. Если-ць
ме, преслядовали, и васъ преслядоваць
бэдц; если слова мое заховывали, и
ваше заховываць б^дц. 21 Але-ць вамъ
то вшистко чиниць б^ДЯ Для именя мэ-
го, ижъ не зная онэго, ктбры ме по-
слалъ. 22 Бымъ былъ не пришедлъ, а
не мбвилъ имъ, не мели бы греху: лечь
тэразъ не мая вымбвки зъ греху свэго.
23 Кто мне нонавидзи, и Ойца мэго йе-
навидзи. м Бымъ былъ тыхъ учинкбвъ
не чинилъ медзы ними, ктбрыхъ жа-
дэнъ инши не чинилъ, греху бы не ме-
ОідііігесІ Ьу кзооше
ЯЗЫКЪ ПОЛЬСКІЙ.
сх*
іегах і ѵійгіеіі, і піепаѵійг? еіі і тпіе, і
Оуса те§о. 25 Аіе ігЬу зіу ѵуреіпііо
8Іоѵо, кібге іеві \ѵ гакопіе ісЬ парі-
запо: ге тіу йагто тіеіі \ѵ піепаѵійсі.
2в А ё<іу рггуійгіе оп Росіезгусіеі,
кібге^о іа ѵапі ройіу о(і Оуса, ЦисЬ
ргаѵйу, кібгу о(іОуса росЬойгі,оп о
тпіе йѵіайс/уё Ьусіхіе; 27 аіе і ѵу
ёѵіайсгуё Ьуйгіесіе, Ъо ге тц ой
росгуіки іезіеёсіе.
ли: лечъ тэразъ’и видзели, и ненави-
дзели и мне, и Ойца мэго. № Але ижбы
су выполнило слово, ктбрэ есть въ за-
коне ихъ написано: же .му дармо мели
въ ненависци. 2в А гды прійдзе онъ
Поцешицель, ктбрэго я вамъ послу
одъ Ойца, Духъ правды, ктбры одъ
Ойпа походзи, онъ о мне свядчиць
будзе; але и вы свядчиць будзеце,
бо зэ мну одъ почутку естэсце.
Матѳея глава 26.
і I віаіо зіу, §йу йокопсгуі Іегиз
ІусЬ ѵзгузікісЬ тбѵ, ггекі йо исг-
пібѵч' зѵоісЬ: а ѵіесіе, іг ро йѵи
йпіасЬ Ьуйгіе ѵіікапос; а 8уп сгіо-
ѵіесгу Ьуйгіе ѵуйапу, аЬу Ьуі икггу-
гоѵапу. 3 Тейу зіу геЬгаІі рггейпіеузі
каріапі і паисгепі ѵ ріётіе і зіагзі
Іийи Йо Йѵоги пауѵухзге^о каріапа,
кібге&о гѵапо КаіГазг, 4 і пагайгаіі
зіу, іакоЬу Іегиза гйгайу роітаіі і
хаЬіІі. з Ьесг тбѵііі: піе ѵ зѵіуіо,
лЬу піе Ьуі гоггисЬ тіейгу Іийет.
9 А еДу Іегиз Ьуі ѵ Веіапіі, ѵ
йоти Зутопа ігуйоѵаіе^о; , рггу-
зіурііа йо піе^о піеѵіазіа, таіуса
зіоік аІаЬазігоѵу тазсі Ьагйго ко-
згіоѵпёу, і ѵуіаіа іу па §Іоѵу іе§о,
§йу зіейгіаі и зіоіи. 8 Со ѵійгус
исгпіоѵіе іе§о, гог^піеѵаіі зіу, тб-
ѵіус: і па сбг Іа иігаіа? 9 АІЬоѵіет
то@Іа Ьуё Іа тазс йго&о рггейапа, і
то^Іо зіу іо йас иЬо§іт. 10 Со §йу
рогпаі Іегиз, ггекі іт: рггесг зіу
рггукггусіе іёу піеѵіейсіе? йоЬгу
гаргаѵйу исгупек исгупііа рггесіѵко
тпіе. „ АІЬоѵіет иЬо&іе гаѵзге та-
сіе 2 зоЬу, аіе тпіе піе гаѵзке тіеё
1И стало су, гды доконьчилъ Езусъ
тыхъ вшисткихъ мбвъ, реклъ до уч-
нібвъ свыхъ: з веце, ижъ по дву дняхъ
будзе вельканоцъ; а Сынъ чловечи
будзе выданы, абй былъ укрижованы.
з Тэды се; забрали преднейси каплани
и научени въ письме и старси люду до
двору наивышшего каплана, ктбрэго
звано КаиФашъ, 4 и нарадзали с^,
яко бы Езуса- здрадц поймали и заби-
ли. 5Лечъ мбвили: невъсведо, абы не
былъ розрухъ модзы людэмъ.
в А гды Езусъ былъ въ Бэтаніи,
въ дому Симона трудоватаго; 7 при-
ступила до него невяста, маяца слоикъ
алябастровы масци бардзо коштовнэи,
и виляла я на глову его, гды седзялъ
у столу. 8 Цо видзуцъ учнёве его,
розгневали су, мовяцъ: и на цбжъ та
утрата? Альбовемъ могла быць та
масць дрого предана, и могло су то
даць убогимъ. 10 Цо гды позналъ
Езусъ, реклъ имъ: пречъ су прикрице
тэй невесце? добры заправду учинэкъ
учинила прецивко мне. п Альбовемъ
убоге завше маце зъ собу, але мне не
□ідііігесі Ьу <зОО5Іе
языкъ пульскій.
СХХІ
Ъудгіесіе. 12 Во опа, ѵуіаѵзгу іу
тавс па сіаіо тоіе, исхупііа іо, §о-
іиіус тіу ки ро^г/еЬоѵі. 13 2аргаѵду
ро\ѵіабат ѵащ: ^ёхіекоіѵіек Ьубхіе
кагапа іа еѵап^іеііа ро ѵзгузікіт
бѵіесіе^ і іо Ьудгіе роѵіадапо, со
опа исгупііа, па ратіуіку іёу.
14 Теду одзгедізгу іедеп ге дѵи-
пабсі, кібге&о гѵапо Іидазгет Ізгкаг
гуоіет, до рггедпіеувгусЬ каріапбѵѵ,
15 ггекі іт: со ті сЬсесіе даё, а іа
§о ѵат ѵудат? А опі ти одѵѵагуіі
іггудгіебсі згеЬгпікбѵ. 1в А одіуд
згикаі сгази вровоЬпе&о, аЬу §о ѵіу-
даі.
17 А ріегѵвгезо дпіа ргхазпікбѵ
ргхузіурііі исгпіоѵіе до Іегиза, тб-
ѵіус ти: §дгіеге сЬсезг, геё па^о-
іиіету, аЬуз іаді Ьагапка? 18 А оп
ггекі: ідгсіе до тіазіа до піекіб-
ге&о схіоѵіека а ггесгсіе ти: ка-
хаісі Каисгусіеі роѵіедгіеё: сгаз тбу
Ъіізко іезі, и сіеЬіе іебё Ьуду Ьа-
гапка г.исгпіаті тоіті. 19 I исгу-
пііі исгпіоѵіе, іако іт гогкагаі Іе-
гиз, і па^оіоѵаіі Ьагапка. ж А §ду
Ьуі ѵіесгбг, изіаді га зіоіет ге
длѵіетапабсіе. 21 А, §ду іедіі, ггекі:
паргаѵду роѵіадат ѵат, іг іедеп г
ѵаз ѵуда тіу. 22 I, гавтусіѵвгу зіу
Ьагдго, росгуіі тбѵіё до піе§о кагду
ъ пісЬ: агагет іа іезі, Рапіе? А
оп, одроѵіадаіус, ггекі: кібгу тасга
гетпу гуку ѵ тіяіе, іеп тіу ѵуда.
м Йупсі сгіоѵіесгу ідгіе, іако парі-
запо о’ піт; аіе Ьіада сгіоѵіекоѵі
іети, рггег кібге^о 8уп сгіоѵіесху
ѵудапу Ьуѵа! доЪгге ти Ьуіо, Ьу
зіу Ьуі піе пагодгіі іеп сгіоѵіек.
завше мець брдзеце. 12Бо она, вылив-
ши масць на цяло мое, учинила то,
готуяцъ му ку погребови. 13 Заправд?
повядамъ вамъ: гдвѳ кольвекъ брдзе
казана та эрангелія по вшисткимъ
свеце, и то будзе повидано, цо она
учинила, на памятку ей.
м Тэды одшедлши едэнъ зэ дву-
насци, кторэго звано Юдашемъ Ишка-
ріотэмъ, до преднейшихъ капланбвъ,
І5 реклъ имъ: цо ми хцэце дань, а я
го вамъ выдамъ? А они му одважили
тридзесци сребрникбвъ. 19 А одтудъ
шукалъ часу способнаго, абы го вы-
далъ.
17 А первшего дня прасникбвъ при-
ступили учнёве до Езуса, мбвяцъ му:
гдзе-же хцэшъ, же-ць наготуемы,
абысь ядлъ баранка? ]8 А онъ реклъ:
идзьце до мяста до нектбрэго чловека
а речьце му: казалъ ци Научицель по-
ведзець: часъ мбй близко есть, у цебе
есць б^дз баранка зъ учнями моими.
]9 И учинили учнёве, яко имъ розка-
залъ Езусъ, и нагого вали баранка.
м А гды былъ вечбръ, усядлъ за сто-
ламъ зэ двеманасце. 21 А, гды едли,
реклъ: заправд^ повядамъ вамъ, ижъ
едэнъ зъ васъ выда му. 22 И, засло-
нивши се бардзо, почули мбвиць до
него кажды зънихъ: азаже-мъ я есть,
Пане? 28 А онъ, одповядаяцъ, реклъ:
ктбры мача зэ мну рукр въ мисе, тэнъ
му выда. Сынъ-ци чловечи идзе, яко
написано о нимъ; але бяда чловекови
тэму, презъ кторэго Сынъ чловечи
выданы быва! добре му было, бы су
былъ не народзилъ тэнъ чловекъ. 25 А
□ідііігесі Ьу
СХХІІ
ЯЗЫКЪ. ПОЛЬСКІЙ.
25 А о<іро\ѵіа<1аІ4С, Іийазг, кібгу
ѵуйаѵаі, ггекі: Ігаііт іа іезі, Мі-
зігги? Мбѵі ти: іуй роѵѵіедгіаі.
2в А, §йу опі іесШ, ѵгщѵзгу Іегиз
сЫёЬ а роЫо§о»1аѵіѵ8гу, Іатаі, і
йаі исгпіот, і ггекі: Ьіеггсіе, іейгсіе;
іо іез ісіаіо тоіе. 2. А, ѵгцѵзгу кіе-
ІісЬ, і ройгіекоѵаѵзгу, йаі іт, тб-
ѵіцс: ріусіе г іе&о ѵзгузсу; 28 аіЬо-
ѵіет іо іезі кгеѵ тоіа поѵедо іезіа-
тепіи, кібга зіе; га ѵіеіи лѵуіелѵа, ра
ойризгсгепіе ^ггесіібѵ. 29 Аіе роѵіа-
(іат ѵат, ій піе Ье4йе ріі ойЦй г
іедо гойгаіи ѵіппёу таеісу ай (іо
йпіа опе§о, §<іу §о Ьесіе; ріі г ѵаті
поѵу ѵ кгбіезіѵіе Оуса те§о. м I,
гаёріеѵаѵзгу ріезп, ѵузгіі па §е')ге;
Оііѵп^. 31 Тейу іт ггекі Іегиз: ѵу
ѵзгузсу гдогзгусіе зіе; ге тпіе іёу
посу; аіЬоѵіет парізапо: иеіегге; ра-
зіегга, і Ьі;<1ц гогргозгопе оѵсе ігго-
йу. 52 Ьесг дйу іа гтагіѵусЬѵзіапе,
рорггейгз ѵаз йо Оаіііеі. 33 А, ойро-
ѵіайащс, Ріоіг ггекі ти: сіюбЬу зіе;
ѵзгузсу г^огзгуіі г сіеЫе, іа зіе пі-
&йу піе г^огзге;. ді Вгекі ти Іегиз:
гаргаѵйе роѵіайат сі, ій іёу посу,
ріегѵёу пій киг гаріеіе, іггукгос зіе
тпіе гарггезг. 35 Вгекі ти Ріоіг:
сЬосЪут г іоЬа тіа! і итггес, піе
гарге зі<^ сіеЪіе. Такйе і ѵзгузсу
исгпіоѵіе тёѵііі.
зв Тейу рггузгейі Іегиз г піті па
тіеузсе, кібге гѵапо Оеізетапе, і
ггекі исгпіот: зщйгсіей іи, ай, ойзгейі-
згу, Ьейе зіе. іат тойііі. 3. А,
ѵгцѵзгу г зоЬц Ріоіга і йѵи зупбѵ
ХеЬейеизгоѵусіі, росг^І зіе зте;сіс і
іззкпіс. зе Тейу іт ггекі Іегиз: зте-
одповядаяцъ, Юдашъ, ктбры го выда-
валъ, реклъ: изали-мъ я есть, Мистру?
Мбви му: ты-сь поведзялъ.
2з А, гды они едли,, взявши Езусъ
хлебъ а поблогославивши, ламалъ, и
далъ учнёмъ, и реклъ: берьце, едзьце;
то есть цяло мое. 27А,взя’вши келихъ,
и под.зс.ковавши, далъ имъ, мбвяцъ:
пійце зъ тэго вшисци; 28 альбовемъ
то есть крэвъ моя новаго тэстамэнту,
ктора се за велю вылева, на одпущене
грехбвъ. 29 Але повядамъ вамъ, ижъ
не брд? пилъ одтцдъ зъ тэго родзаю
виннэй мацицы ажъ до дня онаго,
гды го брд^ пилъ зъ вами новы въ
крблестве Ойца мэго. 30 И, заспевавши
песнь, вышли на гбрэ Оливн^. 31 Тэ-
ды имъ реклъ Езусъ: вы вшисцы
згоршице се; зэ мне тэй ноцы; альбо-
вемъ написано: удэре; пастэра, и бэда
розпрошонэ овцэ троды. 32 Лечъ гды
я зъ мартвыхъ встану, попредзр васъ до
Галилеи. 33 А, одповядаяцъ, Пётръ
реклъ му: хоць бы се. вшисцы згор-
шили зъ цебе, я се. нигды не згорше.
34 ѵРеклъ му Езусъ: заправдр повядамъ
ци, ижъ тэй ноцы, первэй нижъ куръ
запее, трикроць се> мне запрешъ.
з/Реклъ му Пётръ: хоць бымъ зъ то-
ба. мялъ и умрець, не запр? се цебе.
•Также и вшисцы учнёве мбвили.
зз Тэды пришедлъ Езусъ зъ ними
на мейсцэ, ктбрэ звано Гетсэманэ, и
реклъ учнёмъ: сядзьце-жъ ту, ажъ,
одшедлши, брд? се тамъ модлилъ. 37 А,
взявши зъ собц Пётра и дву сынбвъ
Зэбэдэушовыхъ, почилъ се смрциць И
трскпиць. зз Тэды имъ реклъ Езусъ:
□ідііігесі Ьу Соо5Іе
ЯЗЫКЪ ПОЛЬСКІЯ.
сххш
па іезі ди зга тоі а аг до зтіегсі: го-
зіапсіег іи а сгиусіе ге тпа. м А,
розіуріѵѵзгу ігосЬу, раді па оЫісге
зхѵ’оіе, тодіцс зіу і тбѵѵіцс: Оусге
тбу! іегіі тогпа, піесЬ тіу іеп кіе-
ІісЬ тіпіе: а ѵзгакге пГе іако іа
сЬсе. аіе іако іу. 40 Теду рггузгеді
до исгпібѵ, і гпаіагі іе зріусе, і
ггекі Ріоігоѵѵі: іакгебсіе піе то§1і
рггег іедпе. ^одгіпу сгис гетпу?
41 Сгиусіег а тбдісіе зіу, аЬузсіе
піе лѵезгіі ѵ рокизгепіе. ОисЬсі іезі
осЬоіпу, аіе сіаіо тдіе. 42 Хазіе ро-
ѵібге одзгедізгу, тодііі зіу, тб-
ѵіас: Оусге шоу! іегіі тіу піе тоге
іеп кіеІісЪ тіпус, іуіко аЬут §о ріі,
піесЬ зіу зіапіе ѵоіа ілѵоіа! 43 А,
рггузгедізгу, гпаіагі іе газіе §ріусе;
аІЬоѵіет осгу ісЬ Ьуіу оЬсіугопе.
44_А, гапіескаѵзгу ісЪ, гпоѵи одзгеді
і тодііі зіу ро іггесіе, іег зіоѵа щб-
ѵіас. 45 Теду рггузгеді до исгпібѵ
зѵоісЬ і ггекі іт: бріусіег іиг і
одросгуѵаусіе; оіо зіу рггуЫігуІа
§одгіпа, а 8уп сгіоѵіесгу Ьудгіе ѵу-
дапу ѵ гусе ^ггезгпікбѵ. 48 ’ѴѴзІап-
сіе, рбудгту: оіо зіу рггуЫігуІ іеп,
кібгу тіу ѵудаѵа.
47 А, §ду оп іезгсге тбѵіі, оіо
Іидазг, іедеп ге дѵипазсі, рггузгеді,
а г піт ѵіеіка г§гаіа г тіесгаті і г
кіуті, од рггедпіеузгусЬ каріапбѵ і
зіагзгусЬ Іи ди. 48 Аіе іеп, кібгу §о
ѵудаѵаі, даі іт Ьуі гпак, тбѵіус:
кібгеёокоіѵіек росаіиіу, іепсі іезі;
ітаусіей §о. 49 А, ѵпеі рггузіуріѵзгу
до Іегиза, ггекі: Ьудй рогдгоѵіопу,
Мізігги! і росаіоѵаі &о. м Аіе ти
ггекі Іегиз: рггуіасіеіи, па со§ рггу-
см.угна есть душа моя ажъ до смерцн:
зостаньце-жъ ту а чуйце зэ мну. 89 А,
поступивши троху, падлъ на обличе
свое, модляцъ се. и мбвяцъ: 'Ойче мбй!
если можна, нехъ ме тэнъ келихъ ми-
не: а вшакже не яко я хпэ, але яко
ты. Тэды пришедлъ до учнёвъ, и
зналязлъ ихъ спяцэ, и реклъ Пётрови:
также-сце не могли презъ еДну годзину
чуць зэ мну? 41 Чуйце-жъ а модльце
су, абысце не вэшли въ покушене.
Духъ-ци есть охотны, але цяло мдлэ.
42 Засе повтора одшедлши, модлилъ
су, мбвяцъ: Ойче мбй! если му не мо-
же тэнъ келихъ минуць, тылько абымъ
го пилъ, нехъ су стане воля твоя!
48А, пришедлши, зналязлъ е засе спя-
цэ; альбовемъ очи ихъ былы обцяжо-
нэ. 44 А, занехавши ихъ, знову одшедлъ
и модлилъ сі> по треце, тэжъ слова
мбвяцъ. 45 Тэды пришедлъ до учнібвъ
своихъ и реклъ имъ: спійце-жъ южъ
и одпочивайце; ото с^ приближала
годзина, а Сынъ чловечи будзе выда-
ны въ руцэ грешникбвъ. 4в Встаньце,
пбйдзьми: ото се. приближалъ тэнъ,
кторы му выдана.
4. А, гды онъ еще мбвилъ, ото
Юдашъ, едэнъ зэ двунасци, пришедлъ,
а зъ' нимъ велька зграя зъ мечами и
зъ кійми, одъ преднейшихъ капланбвъ
и старшихъ люду. 48 Але тэнъ, ктбры
го выдавалъ, далъ имъ былъ знакъ,
мбвяцъ: ктбрэго кольвекъ поцалуу,
тенъ-ци есть; имайце-жъ го. 49 А^
внэтъ приступивши до Езуса, реклъ:
будзь поздровёны, Мистру! в поцало-
валъ го. м Але му реклъ Езусъ: прія-
□ідііігесі Ьу кзооше
СХХІѴ
языкъ польскій;
згейі? Тей у, рггузіурішгу, ггисііі
гусе па Іегиза і роітаіі §о. 51 А оіо
іейеп г іусЬ, кібггу Ьуіі г Іегизет,
ѵѵусіу^пуі туку і йоЬуІ тіесга з\ѵе-
§о а, ийеггуѵзгу зіи^у каріапа пау-
ѵугзге^о, исіуі ти исЬо. м Тейу ти
ггекі Іегиз: оЬгдс тіесг ілѵбу па
тіеузсе іе^о; аІЬоѵіет иѵзгузсу, кіб-
ггу тіесг Ыогц, ой тіесга ро^іпц.
аз Агаг тпіетазг, геЬут піе тб^І
Іегаг ргозіс Оуса те§о, а зіаѵѵіІЬу
ті ѵіусёу піг йхѵапазсіе ѵѵоузк апіо-
16\ѵ? 54 Аіе іакогЬу зіу ѵѵуреіпііу
різта, кібге тбхѵіц, іг зіе. іак тизі
зіас? К Опёуге §ойгіпу тбъгіі Іегиз
Йо опёу г^гаі: ѵѵузгіізсіе іако па
гЬбусу г тіесгаті і г кіуті, роітаё
тіу; па кагйу йгіеп зіайаіет и ѵѵаз,
исгус ѵѵ койсіеіе, а піе роітаііёсіе
тіу. 53 Аіес зіу іо ѵѵзгузіко зіаіо,
аЬу зіу ѵѵуреіпііу різта ргогоскіе.
Тейу нсгпіоѵіе іе§о ѵѵзгузсу, орибсі-
\ѵзгу §о, исіекіі.
57 А опі, роіталѵзгу Іегиза, ѵѵіейіі
§о йо Каііазга пауѵѵуЁзхе&о каріапа,
§йгіе зіе, Ьуіі геЬгаІі паисгепі ѵ рі-
§тіе і зіагзі. 53 Аіе Ріоіг згейі га
піт г йаіека, аг йо йѵѵоги пауѵугзге-
$о каріапа; а, іѵзгейізгу іат, зіейгіаі
г зіи^аті, аЬу иуггаі копіес. 59 Аіе
рггейпіеузі каріапі і зіагзі і шгу-
зіка гайа згикаіі Гаізхуѵѵе^о ша-
йесілѵа рггесіиѵко Іегизоіѵі, аЬу §о
па бтіегс іѵуйаіі, 33 аіе піе гпаіегіі.
I сЬос ѵѵіеіе Гаіягуѵѵусіі зиѵіайкоиѵ
. рггусЬойгіІо, рггесіё піе гпаіегіі. А
па озіаіек ѵѵузіарпѵзгу йѵѵа Гаізгуіѵі
вѵѵіайколѵіе, 6] ггекіі: іеп тбѵѵіі:
то^уго/лѵаііс койсібі Богу а га іггу
целю, на цо-сь пришедлъ? Тэды, при-
ступивши, руцили р?цэ на Езуса и по-
ймали го. 51 А ото еденъ зъ тыхъ,
ктбри были зъ Езусэмъ, выцягнулъ
Р[нс» и добылъ меча своего а, удерив-
ши слуг§ каплана найвышшего, уцялъ
му Ухо 52 Тэды му реклъ Езусъ: об-
рбць мечъ твбй на мейсцэ его; альбо-
вемъ вшисцы, ктбри мечъ бёрц, одъ
меча погину. 58 Азажъ мнемашъ, же
бымъ не мбглъ тэразъ просиць Ойца
мэго, а ставилъ бы ми вуцэй нижъ
дванасце войскъ анёлбвъ? 54 Але
якожъ бы се, выпэлнилы писма, ктбрэ
мбвя, ижъ су такъ муси стань?
55 Онэй-же годзины мбвилъ Езусъ до
онэй зграи: вышлисце яко на зббйц@
зъ мечами и зъ кійми, поимаць му; на
кажды дзень сядалэмъ у васъ, учуцъ
въ косцеле, а не поималисце м^.
5з Але-ць с^ то вшистко стало,абы сч
выпэлнилы писма пророцке. Тэды учнё-
ве его вшисцы, опусцивши го, уцекли.
57 А они, поймавши Езуса, ведли
го до КаиФаша найвышшего каплана,
гдзе се; были забрали научени въ письме
и старси. 58 Але Пётръ шедлъ за нимъ
зъ далека, ажъ до двору найвышшего
каплана; а, вшедлши тамъ, седзялъ зъ
слугами, абы уйралъ конецъ. 59 Але
преднейси капланн и старси и вшистка
рада шукали Фалшивэго свядэцтва
прецивко Езусови, абы го на смерць
выдали, зз але незпалезли. И хоць ве-
ле Фалшивыхъ свядкбвъ приходзило,
преце не зналезли. А на остатокъ
выступивши два Фалшиви свядкове,
в1 рекли: тэнъ мбвилъ: могр розва-
лиць косціблъ Божй а за три дни збу-
□ідііігесі Ьу кзооше
. языкъ польскій.
йпі гЬийоѵас §о. в2 А, ѵзіаѵвгу, пау-
ѵуизгу каріап ггекі ти:- піс піе
ойроѵіайавг, сбг іо іезі, со сі ргге-
сіѵко іоЬіе ёѵіайсгу? вз Ьесг Іегиз
тіісгаі. А, ойроѵіайаіус, пауѵугзгу
каріап ггекі ти: рорггузіу^ат сіу
рггег Во&а гуѵе^о, аЬуз пат роѵіе-
ЦгіаІ, іегііё іу іезі СЬгузіиз, оп 8уп
Богу? 94 Вгекі ти Іегиз: іуё ро-
ѵіейгіаі; ѵзгакге роѵѵіайат \ѵат:
ойЦД иуггусіе 8упа сгіоѵіесге^о,
зіейгусе^о па ргаѵісу тосу Вогёу
і рггусЬойгусе^о па оЫокасЬ піеЪіе-
зкісЬ. Тейу пауѵугзгу каріап
гогйагі згаіу зѵоіе, тбѵѵі^с: Ыи-
йііі; сбг іезгсге роіггеЬиіету ёѵіа-
Йкбѵ? Оіоёсіе іегаг зіузгеіі Ыиіпіег-
зіѵо іе^о: 6в сбг зіу ѵат гйа? А
опі, ойроѵіайаіус, ггекіі: ѵіпіеп іезі
ётіегсі. в7 Тейу ріѵѵаіі па оЫісге
іе&о і ріуёсіаті &о Ьііі; а йгийгу §о
роіісгкоѵаіі, ад тбѵіус: ргогокпу
пат, СЬгузіизіе, кіо іезі іеп, со сіу
'айеггуі?
в9 Аіе Ріоіг зіейгіаі рггей йотет
па ройѵбггп; іейу рггузіурііа йо
піе&о іейпа йгіеѵка, тбѵіцс: і іуё
Ьуі г іут Іегпзет баіііеузкіт. 70 А
оп зіу гарггаі рггей ѵзгузікіті, тб-
хѵіцс: піе ѵіет, со роѵіайазг. 71 А
§йу оп ѵусЬойгі! йо рггузіопка,
иуггаіа &о іпзга йгіеѵка, і ггекіа
йо Іуск, со іат Ьуіі: і іепсі Ьуі г
іут Іегизет Кагагепзкііп. 72 Тейу
роѵібге гарггаі зіу г рггузіу^у, тб-
\ѵіус: піе гпат іе§о сгіоѵіека. 73 А
рггузіуріѵзгу ро таіёу сЬѵіІсе сі,
со іат зіаіі, ггекіі Ріоігоѵі: ргаѵ-
йгіѵіе і іуз іезі г пісЬ; Ьо і тоѵа
СХХѴ
доваць го. в2 А, вставши, найвышши
капланъ реклъ му: ницъ не одповя-
дашъ. цбжъ то есть, цо ци прецпвко
тобе свядча? в2 Лечъ Езусъ мильчалъ.
А, одповядаЛіъ, найвышши капланъ
реклъ му: поприссгамъ цу презъ Бога
живэго, абысь нами поведзялъ, если-съ
ты есть Христусъ, онъ Сынъ Божи?
5/Рек.гь му Езусъ: ты-сь поведзялъ;
вшакже повядамъ вамъ: одта.дъ уйри-
це Сына чловечего, седзуцэго на пра-
вицы моцы Божей и приходзацэго на
облокахъ небескихъ. в5 Тэды най-
вышши капланъ роздарлъ шаты свое,
мбвяцъ: блюзнилъ; цбжъ еще потре-
буемы свядкбвъ? Ото-сце тэразъ слы-
шели блюзнерство его: вв цбжъ су
вамъ зда? А они, одповядаяцъ, рекли:
виненъ есть смерци. б7 Тэды пльвали
на обличе его и пусцями го били; а
друдзы го поличковали, мбвяцъ: про-
рокуй намъ Христусе, кто есть тэнъ,
цо це. удэрилъ?
69 Але Пётръ седзялъ предъ домэмъ
на подвбру; тэды приступила до него
едва дзевка, мбвяцъ: иты-сь былъ зъ
тымъ Езусэмъ Галилейскимъ. 70 А
онъ су запралъ предъ вшисткими, мб-
вяцъ: не вемъ, цо повядашъ. 71 А
гды онъ выходзилъ до присёнка, уй-
рала го янша дзевка, и рекладотыхъ,
цо тамъ были: и тэнъ-ци былъ зъ
тымъ Езусэмъ Назареньскимъ. 72 Тэ-
ды повтбрэ запралъ су зъ присугц,
мбвяцъ: не знамъ -тэго чловека. 73 А
приступивши по малэи хвильцэ ци, цо
тамъ стали, рекли Пётрови: правдзиве
и ты-сь есть зъ нв$ъ: ба и мова твоя
ОідііігесІ Ьу <зОО5Іе
СХХѴІ
ЯЗЫКЪ ПОЛЬСКІЙ.
і\ѵоіа сіеЬіе \ѵу(іа\ѵа. 74 Тейу зіч
росіці рг/екііпас і рггузі^ас, цід-
кіцс: піе гпат іе&о сгіоуѵіека. А
хагагет кцг гаріаі. 76 I ѵзротпіаі
Ріоіг па зіоѵѵа Іегизоѵе, кібгу ти
Ьуі ролѵіесіхіаі: ріегѵѵёу піг киг га-
ріеіе, іггукгос ві$ тпіе гарггезг. А
хѵузгеЛзгу ргесг, ^оггко ріакаі.
цебе выдана. 74 Тэды се6 почгръ пре-
клпнаць и присф'аць, мбвяцъ: не зяаиъ
тэго чловека. А заразэмъ куръ за-
нялъ. 75 И вспомнилъ Пётръ на сіова
Езусовэ, кторы му былъ поведзялъ:
первэй нижъ куръ запее, трикроць
мне запретъ. А, вышедлши прэчъ, гор-
ко плакалъ.
ОідііігесІ Ьу кзоооіе
ПОЯСНЕНІЕ.
Относительно помѣщенныхъ выше «Образцовъ» составитель настоящей
книги*считаетъ нужнымъ оговорить слѣдующее:
1. Необходимо имѣть въ виду, что напечатанное здѣсь собраніе «Образ-
цовъ славянскихъ нарѣчій» неполно. Подъ именемъ нарѣчій мы разумѣемъ
не тѣ многочисленные мѣстные говоры, которые существуютъ во всѣх>
почти славянскихъ земляхъ и которыхъ особенности заключаются не въ строѣ
языка, а только въ оттѣнкахъ произношенія, болѣе или менѣе значитель-
ныхъ (какъ напр. у насъ бѣлорусская рѣчь, неправильно признаваемая за
отдѣльное нарѣчіе, а составляющая лишь говоръ великорусскаго языка).
Такихъ говоровъ множество и конечно нѣтъ повода переводить на нихъ
Евангеліе. Мы говоримъ объ отдѣльныхъ нарѣчіяхъ въ собственномъ смыслѣ
этого слова, т. е. такихъ, которыя имѣютъ особенную звуковую и граммати-
ческую организацію. Изъ такихъ нарѣчій недостаетъ здѣсь четырехъ: въ
предѣлахъ русскаго языка — нарѣчія малорусскаго; въ предѣлахъ болгар-
скаго -**- нарѣчія македонскаго, и въ предѣлахъ языка польскаго — нарѣчій
мазурскаго и кашубскаго. Для полноты образцовъ всѣхъ вѣтвей славянскихъ
было бы необходимо, чтобы представлены были и эти нарѣчія; но этого ₽ъ
сожалѣнію нельзя было сдѣлать въ настоящемъ изданіи, за неимѣніемъ пе-
ревода Евангелія на поименованныя нарѣчія. Быражая такое сожалѣніе,
составитель нисколько не присоединяетъ своего голоса къ тѣмъ, которые
совѣтывали бы Славянамъ дробить свои литературныя силы и создавать
напр. отдѣльную малорусскую литературу. По мнѣнію составителя этой
книги, между Славянами и безъ того слишкомъ много дробленія, и литера-
турнаго и всякаго другаго, и имъ напротивъ нужно стараться сливать свои
литературы воедино. Но между созданіемъ отдѣльной литературы и перево-
домъ Евангелія разница огромная. Евангеліе есть та книга, которая должна
быть сдѣлана доступною каждому человѣку на его домашней рѣчи, дабы она
ОідііігесІ Ьу <зОО5Іе
СХХѴІІІ
могла стать «Гатіііаг іо оиг тіпйз аз ЬоизеЬоІй дѵогсіз» *), и намъ не прино-
ситъ чести, что, когда Евангеліе переведено на самыя дробныя нарѣчія с
африканскихъ племенъ , его нѣтъ на четырехъ изъ отраслей языка славян-
скаго. •
2. Въ номенклатурѣ «Образцовъ» составитель придержался обычной •
терминологіи и потому писалъ «языкъ хорватскій», «языкъ словацкій».
Но для раціональной терминологіи й расположенія славянскихъ нарѣчій по
ихъ сродству слѣдовало бы принять, со включеніемъ 4-хъ вышеупомяну-
тыхъ нарѣчій, такую группировку:
I. Языкъ РУССКІЙ.
1) Языкъ великорусскій (съ бѣлорусскимъ говоромъ).
2) Нарѣчіе малорусское.
II. Языкъ БОЛГАРСКІЙ.
3) Языкъ древне-болгарскій (иначе церковно-славянскій).
4) Языкъ ново-болгарскій.
5) Нарѣчіе македонское **).
III. Языкъ СЕРБО-ХОРВАТСКІЙ.
6) Языкъ сербскій.
7) Нарѣчіе приморско-хорватское.
8) Нарѣчіе словено-хорватское.
IV. Языкъ СЛОВЕНСКІЙ.
9) Языкъ словенскій.
10) Нарѣчіе угро-словенское.
V. Языкъ ЧЕХО-СЛОВЕНСКІЙ.
11) Нарѣчіе словацкое.
12) Языкъ чешскій.
VI. Языкъ СЕРБО-ЛУЖИЦКІЙ.
13) Нарѣчіе верхне лужицкое.
14) Нарѣчіе нижне-лужицкое.
VII. Языкъ польско-поморскій (или ляшскій).
15) Нарѣчіе прибалтійскихъ Славянъ (нынѣ вымершее).
16) Нарѣчіе кашубское.
17) Нарѣчіе мазурское.
18) Языкъ польскій.
*) «Привычною нашимъ умамъ, какъ обиходныя слова» (Шекспиръ).
**) Ново-болгарскій языкъ и македонское его нарѣчіе суть нарѣчія второобразныя, воз-
никшія въ историческое время изъ разваливъ стараго языка болгарскаго. Ихъ отношенія
къ прочимъ вѣтвямъ славянскимъ можетъ быть сравнено съ отношеніемъ племянниковъ,
сыновей умершаго старшаго брата, къ остающимся въ живыхъ братіямъ.
□ідііігесі Ьу Соо<?Іс
□ід'ііігесі Ьу
Со
□ідііігесі Ьу
Соо^іе