Текст
Україїіцкарґсіітині тігсмтк
С(| ьп
кериеьісл йкссйтійй
Я7Г,
ЬО5 ПСВАМІОБ ЕИ ЬА КЕРПВЬІСА АНСЕКТША
МІСІІЕЬ І>АХ¥І Ї87.ЇК
С08ІК:КППІ08 ел ьл йеРОеЬІСЛ АйСЄАТІПА
ямшшісаніїтні
ВІ/ЕХ08 АІКІ^ 1974
НРОАМЕЗ V 0АТ05 Е5ТД015ТІС05 50ЙАЕ кД ССИЕСТМОАО ІІСНДІЧІА ЕМ кА АЕРОВИСА АА6ЕМТІИА
Езїа риЬІїсас-бп Гіа Бідо ебііаба соп еі зиЬ&ісІіо Ііпапсіего сіє Іаз соїесїіиніабоїї исгатає габісасіаз еп іа ЯерйЬИса Агдепііпа, Е&їабоз ціпігіоагіе Могїе Атбгса, СапабЗ у Еигора
СС9ЙЕАТА: УУкАОІМІРО КДРШМ
Оиеоа ЬесЬо еі Серозно дие ргеуіепе Іа Іеу 11 723 ьегесґю5 сієї аіЛсґ гезег^асіоз
ІМРЯЕУО ЕІМ ЬА ААСЄМТІИА
РРІКТЕО ІМ АЯСЄМТІКА
Ітргетз ООРЯЕОО" - Ауап^а Оогг >до 1102 Виепое Аігез
їм: і» і сл то н і л
□едісо еяіа оЬга аі дгап риеЬІа згдепііпо,, сстпо тиесїга де ті т^з саго аіесіо у гезреіо. V аі ґіасегіо, рге$еп(о іт Іегуогозо ідгабесітіепіо а Іа поЬІе N ісіоп Агдепііпа у а зиб доЬегпапІез, яие асодгетп еП зи зего а тіз сотраігіоі ід розіЬіІі-іапдоіез іа дгасіа де УІміг дідпатепіе еп іт тедіо де ІгаЬаю, раг у ІФегІад
ЕЬ АІПОН
йота еоіторілі
Еп абїіезюп аі ЬО1 апіуегзапо бе Іа габісасібп сіє Іоз ргі-ітесоа роЬіабогез исгапіоз еп Іа НерибЕїса АгделТіпа. ебііаплоз е&іа рігЬІісзсіоп езресі^І рага зегиіг сіє діла еп Іа уіба у еп Іоз ргоЬІетаз соїібіалоз сіє Іаз лцтегозаз сотипібабез исгапіаз еюгіепіег ел Іоз раїзєз зибагпемсапоз. У ипа ує? таз. геИега-ггю5 пиеМгиЕ безеоз Оє ргорепбег аі ргодгезо іпбі^ібиаі у со-І'есііуо бе 1о6ое у саба ипс сіє Іоз гпієтЬгоз сіє Іаз їатпіііаз іісгаліаз габісабаз еп їиз єхієлеоз їєггііогіоб сіє ез!а ґіозріїаіагіа іегга сипа бек ілтогаї ііоегіабог "оп 6оеє сіє Йап Магііп.
Аі ргезеліаг еєїе е5Їиег2о ебііогіаі, поз ріасе сіе&іасаг апїе їобо, дие пиезігоз ргорсзЛоБ бє іпзрігап еп еі йгнсс беяео сів зег йіііеє аі ібеаі зирегіог риє апіпла а іобоз Іоз исгапіоз, а заоег, безаггоНаг еиз асіііуібабег соп Ьопгзбег, еп ЬепсЛсіо бе^ ргодгезо у єпдгапгіесітіегПо беї раїя
Зебюзто& Є8їе ПЬго а Іоз исгапіОЕ еьрагсюоз рог Іоз ргіп-сіраіез раїйАЕ бе Зиб Атепса оігесіелбоїо соте ип тєбіс бе бї/иаїбп сиГїі ігаГ у ебпсаїїуо ргезепїапбо ип сопітио МЬібо а Іа уегбаб, їіолгабєг у Іеаїїаб Рог тебго бе еМаг радіпаз рге-ІелбеїпоЕ Ьгедаг раса дие 105 6об риеЬІоз. еі ягдепііпо у еі исгапїо. зе сопогсап те]ог, у рага цие зе солохса Іа уегбаб. Іаз песеБ.бабез у Іаз тиїиаз иЬІідасюпез, з їт бе Іодгаг у асгесєпїаг еі Ьієлегіаг у еі тиіио ргодгезо бе їобоз
ОТгєсетоз е£ґе езШегго а Іа солзібег ісірп бе к»бо& Іоз исгалюг габісабоз еп іоз бізіїліоз ра/зез беї сопііпепіе, рага дие зе ипап у соїаЬогеп еп Іаз асіМбабез сопіипез аі ргодгезо у еі Ь?епе&1аі бе Іоз раїзез бопбе зе ґіаііеп габісабоз. ІдиаІ-теліе, оїгесетоз езіа оЬга аі риеЬІо агдепіто у а Іаз бєтаз соїесііуібабез риє чуєп єп езіе ра з, рага риє іепдап ип уєг-бабего сопсеріо зоЬге исгагна зи риеЬІо у зиз дгироз іпппдга-іороз дие иі^еп еп еі сопініепїе атепсапо
Ез пиезіго ргіпсіраГ безео, сопзедпіг дие зе сотргепба Іа гіпсєгібаб у поЬіега бе пиезігаг іпісіаііуаз е ібеаієз Мобізпіе егїа ебкіоп ргеїепбетоз асіагаг, ипа уєі таз, пиеьіга чегба-бега зіїиасюл. у еп лстЬге бе Іа гагбп V Іа уегбаб, зоїшбаїпоз сотр^елзісп, ароуо у ауиба тогаі рага еі риеЬІо исгапіо, зоте-Ьбо —рего по иепсібо— еп за раИа паїаі. еп $и іпдиєЬгапіа-ЬІе іисґіа рог Іа гесирегасібп бе ьи Іюегіаб е іпберепбелсіа пасіопаї
Еілаїтепіе, диегетоз ґіасег Недаг рог іпіегтебі-о бе езїаз рйдіпаз пиезїґо адгабесіґпіепіз аі риєбіо агдєпі по. у а зиг до-бегпапіез, Іогтиіапбо УОЮз рага аие Іа НерйЬІїса Агдепііпа осире еп ип Іиїиго —дие циегетоь плиу сегсапо— еі риегю бе иапдиагбіа тегесібо бепїго беї солсіегі бе Іаз пасюпеь дие Ьгедап рог Іа ІіЬебаб бе Юбоз рог тебіоь расійсоз, спзііапоз у Ьитапііагісз, рага уМг еп ипа раг дие глегегса геоїтепіе зег уп/іба
оом ніроьіто інісоУЕМ
Ргезіаепіе сіє Іа ЯерйЬІіса Агдепііпа. сиуо доЬіегпо соп ТесКа 5 сіє ІеЬгего де 1921 гесопосіб Іа іпгієрепсіепсіа у зоЬегата бо Іа НеойЬІіса исгапіа.
105 АЕРНЕ&ЕТчТДЧТЕЙ 0Е ІА СОкЕСТіУШЛО исРААіА сіа« погзіеь впіе еі МопигпепГа йеГ кіЬегіайог ПОЧ Л05Е саг еі гіі>ЬІЄтЄгіІе Ьізкліса ‘22 СЕ ЕМЕРО ОЕ 1Я1В 19" іойаз іаі> ііесгаз де
й£к_ вРАМ ЗОЕМОЗ АІРЕ8 $<? ргє$Іап рага соїас^г іаз зкегн ОЕ 8Ач МАРТІМ. ЕІ рсіо 5і гезіїго яп еі ало 1967 рігз е*о-ІесЬаБ сіє ргос^атасл п де Іа іп^ерйпдепсіа у ипі^сясіоп дй □сгзґна, гекреСВчгітєґіІє
РЛ1.ЛВРД5 ОЕІ литор
Ьа уіба у Іа Ьізїогіа сіє Іа соІесіМдад исгапіа те Ьап іпіе-гезасіо Розсіє ті ІЮдаоа аі раі$. цие даїа г^еі 21 де адозіо сіє 1927, сііагЮо, зіепбо тисКасНо ІІедие а езіа поЬІе НозрЧаІагіа у Ьепбіїа і;еґга Не іепіепбо аса птдйп їатіНаг о регзопа со-посЮа, Резбе іоб рптегоз біаз де т габісасібп етресе а оси-рагте сіє Іа ’^Юа у огдапігасіопе§ сіє ггнз сотраіпоіаз риЬІі-сапгіо, уа еп еі апо 1939 тіз ргітегоя іпїогтез єоЬі'є іа соїес-ІМбасІ исгапіа еп Іа АериЬІїса Агдепіта еп Іа геуїзїа депо тіпада Ьа Уїба у еі БаЬег, риє ье риЬНсайа еп Іа сіїЮад <3е І_уіи (І-у/ст, еп роїасо, о І_егпЬегд еп аіетап), сарііаі пе исгапіа Ос* сЮепЮІ, о СаІПгіа, осипала епіопсез рог РоІопіа.
Міс рґіпсіраіез аіапез сопзізііап еп геипіг аідипоз апіесе-депіеа. оЬіепег тЮгтез у раїоз езТадізїісоз зоЬге Іа соієсііур баб исгапіа риє етрегага а гадісагєе еп Іа НерйЬІїса Агдепіта а рагїіг реї зпо 1886. ІесМа еп риє етпреге Іа соЮтгасібп де Іоз ехіеп$оз ЮггіїогЮз де Іа ратра агдепііпа. Езіа ІаЬсг Ре Піз* Югіабог, о сгопізіа, риє ргеіепРіа езсіагесег Юбаз Іаз иііїсиііа-без у атесеРепіеа сіє Іоз іптідгапіез исгапіоз, зегїа по зоїа-тепЮ агриа зіпо іатЬіеп тиу бИісиПоза, Ьоз іпт дгапїез исга-ПІО5, рог гагопез бе Іа зПиасюп іпірегапіе еп Іоз раі&ез єига-реоз, ІІедаЬап а Виепоз Аігез соп боситепіасіоп у разарогіез оіогдабоз рег Іоз раї^еа чиє осираЬап епіопсеа ви їеггПогіо А&і, еп Юз рптегоз апоз, Юз "даІИгіапоз11 Ю Пасіап соп боси-тепіасібп Реї Ітрегіо Аикіго-Нйпдаго Оезрибз Ре Іа І Сиегга МипРіаІ Іа ссза зе сотріісб, риез іа РоситепіасЮп регзопаї ега ехІєпбЮа рог Іоз доЬіегпоз Ре Роїопіа, Витята о Сїіесозіо-уариіа, сото соп&есиепсіа Реї РезтетЬгагпіепІо Ре Юз тіре поз Ризо у Аизіго-Нипдаго. Рог іаіез саизаз. іоз іпгпідгапіез исгапіоз арагесіап сото роїасоз гитапоз о сЬесоє А езЮ бере адгедагее еі ргоЬЮта, таз дгаие дие еі апіегіог, бе Юз пот-Ьгез у ареНісЮз, Пепоз ре сопБопапіез. іпиу РИісіІез бе ргопип-сіаг у аип езспЬіг еп сазїеііапо. Юз сиаіез егап апоіабоз соп зєпбЮієз тогіЮсасюпєз у еггогез ое огюдгаїга, асогІапбоЮз у аРаріапбоЮз а Іа Іопбі са де! раіз.
Сото зе заЬе. Іаз тодИгсасюпез бе погппгєб у ареІІідоз їгаеп тисіїоз Ігазіогпоз а зиз розеебигез, езресіаїтеп^е еп Юз сазоз іигкіісоз, еп Юз азипїоз ІезІатєпіагЮз у еп Юз 4 атііез |іЮ Іаіогюз Езіаз РИегепоаз огІодгаЬсаз у Іає дИЮиІіабез Ю-пбНсаз ехЮіеп по зоїатепіе еп Іаз РерепРепсіаз іптідгаіогіаз у роїюаіез, дтс іатЬіеп еп Із ргєпза, дие по Иасн тиспоз апоз риЬІісаЬа еі потЬге бе пиозіга раїгіа сото Окгапіа, сатЬі.т* боїо Іиедо рог еі де исгапіа.
Еп Юз гедізігоБ у агснгуоз де Іа ОігессЮп МасіопаІ де Іп-іпідгасібп Кау тиу росоз іптідгапіез гедізігадоз сото исгапіоз,
деЬідо а цие зе Іоз апоіаЬа зедип іа боситепіасібп беї раїв чиє Іа оіогдаЬа І о апіебісЬо по деЬе сопзідегагзе сото ип герго-сКе, зіпо чиє сопзШиуе ип ИееОо сопосібо у геаі, у ез тепсіо-падо соп еі Ііп де соггедіг у огіеліаі Іа ІаЬог де Тиіигоз Ьізіогіа-догез чиє ргеіепдап ропег ип росо де сіаіідзд у огдеп еп Іоз апіесегіеліез де Іо? питегозоз іпіедгапіоз де Іа соІесіКідад исгапіа гезідепїе еп Іа НериЬІїса Агдепііпа. Аєсі^п дезрибз де Лпаїіхаг Іа II. биегга МипдіаІ ІІедб ип соп<4деґаРІе пйтего де геїидіадоз чиє (етап доситепіасіоп де пасіолаїідад исгапіа у иедо, рог іпїєгуепсіоп де Іа Н^ргезепіасіоп Сепіїаі де Іа Соїесіьідад Ссгата еп Іа НерйЬІіса Агдепііпа. зе зоїнсіопб ез-і? апогтаїїдад
Асіаго іатЬі^п циє зі етреіаг а ргерагаг Іоз гпаїегіаіез рага езіе ІіЬго те дедірие соп іодо егПизіазто у сагіпо( зіп п’пдип ргорбздо иіііііагіо, зіло іап зоїо соп еі оЬ]єііуо геаі дє зєгуіг а Іа уегдад у а Іа деіепза де Іоз дегесНо?, Ьизсапдо огіеп-іаг а тіз солпасіппаїез гадісздоь ари:. а$і сото еп оігоз рзізез ІітИгоІез ссто еі Сшдиау. еі Рагадиау у еі Вга&іІ, допде зе дап іпзіаіадо іатЬібп пцтеюзаз соїесїіуїдадек исгапіаз, соп єіігіі-Іагез ргодіетаз у діЛсцІІадез Оеьде епіопсез етресс а гоипіг аідипоз даіоз у зидегелсіаз у іатбіеп сотепіапоз де Іа& рег-зопаз ІІедадаз дезде уапог, апоз аігаз. ТатЬіеп геипі ґпаїсг^аі дгйІїСО риє даіа деі агіо 1903 у риє те іие седідо рог еі гєує-гєпдо радге ЕзїеЬап УУарго^усг, диіеп дезриез де регплапесе таз де зіеіе алоз епке Іоє исгапіапоз гадісадоз еп Іа ргоиіпсіа де Міз'опез гедкезс а зо їіегга паїаі у еп еі апо 1935 риЬіісо еп ідіота исгапіо ип їоііеіо депоті-іадо Ьа Агдепііп ' , Іа Іпті-дгасідп Ідсгапіа, еп еі аие іпдісаЬа Іосаіідадез допде єе гадіса-гоґі іоз ргітегоз іісгапіоз, еєресіаїтепіе еп іа ргоуіпсіа де Мі-зіопез. а іа дие тепсопа сота "Іа сипа де Іа іптідгасгбп исгапіа еп іа ЯериЬІіса Агдечіта”,
Миу росг. зс да езссіо Іча&іа є! апо 1934 зоЬге Із уіда у ас-Іиасіоп де іої исгапіоз $п іа НериЬІіса Агдепііпа Еп еьа Іесґіа ©і ргезіїдюзо діапо ка Ргепза, де Виепсз Аігез поз дедісо ипа раділа епіега соп тоті'/о де їе&іе;агье еі д£сіто атуегьагіо де Іа ехіьіелст де Іа ргітега епіідад сиііигаї депотіпада мРгоЗ¥і-їа". Оездс езе апо П934) етрегд а арагесег еі апиагіо АІта-парие исгапіо, риє ІатЬіеп риЬІісаЬа Іоз геїаіза зоЬге Іоз дги-роз исгапіоа езрагсідоз рог іодо еі раів.
1_О5 ргітегоз соїопоє де огідеп исгапіо зо гад:саюп еп Іа ргсшіпсіа де МЬіопєб, у декде Іоз ргітегоу ьпоч зи ІаРогюзідад у ситріітіепіо соприізіагоп еі гесопосітіеліо де Іоз дсЬегпа™ догез у аиїопдадез, сото Іоз зепогез Ооп диап дозо 1_ани5зе еі іпдепіего О, ОііУеиа у еі досіог 3 \/апа2со, риє еп иагіаз орог-їипідадез зиЬгауагоп Іа Ьопееігдад ІаЬопозідай у еі ситріі-гтепіо де Іаз Іеусз де іоз соїопоз исгапюз.
Езрссіаїтепіе сагасіегізіісаз зол Іаз ра аогак риє іиуіега
Іа ргезіідіоза езсгИога агдепііпа Сопа Сеїтіга бе Іа Тогге сіє Оиагбі, диіеп ігаз уізііаг є за ргоиіпсіа риЬПси ип герогіаіе еп іа геиіБіа Ідиагй, еп еі апо 1937, бопбе 640 іехіиаїтепїе: И*АІ ргіп-сіріо зепіі ітізіега аі гесоггег Іп$ сапгипоз роЬїабоз са$і йпіса-плепіє рог ехігапіегой, АсозіитЬгаба а іесоггег плі раіз у епсоп-Ігаг Ріетрге аі П>іо бе езіа Ііегґа аоедадо зіетрге а бий сагті-ріпаз гіеліез у регіипіадаз, по робіа солсеЬіг пие Іиегал биепоа аЬзоІиіпз бе ипа рагїе бе пиезігз сотагса гагаа ехігапіегав; оего сиалдо те асегрие а є!1оз у Іоз епсопігп Ьиепоз, атаЬІез, саЬаІІєггезсоз у ГіозрїіґЧзгоз у зоЬге іобо атапіез сі о пиеаїго зисіо у геБре*иоко!> де пиезіггз Іеуез, епіопсез уа по те єепїі ехігапа.
'Сиапбо гесоггі зиз сПасгаз, сопссі зиз Іисґіаз е іпдади£ еп зиз аітаз ГієсМб бе ргаиига. те рпсопіго Пегтапдаба еп оі езїиегго, аие ііепае а ипіїісагзе еп Іа Іеіапіа Се! езрасіо рага сопуєгііґзє еп Іа геаісбад іапдіЬіе дие заЬе ґіасег Ьгоіаг Іаз Но-гез зоЬге І а ріебга ЕПоз ПаЬіап соггдиізіадо ті ііегга соп еі робеї таз дгапбе беї типдс: Іа Іиегга беї ІгаЬа|о, еііоз егап іоз диє НаЬіап гедадо езаз дезіегіаз зеїчаз соп еі зибог бе яиз їгегИез, Пазіа Ьасегіаз ^Іогесег е$ дгз де ого, аггапсапдо а Іа Сига ііегга зиз уаііозоз зесгеіоз. Епіспсез. сог^епсіда бе іаз дгапбєгаз де зиз азрігасіопез, ехсіате; ВепдИоз зеап Іоз Ьот-Ьгоб дие Педап а пиезіго оаія Ігауепдо ег тизсиїо їиегіе у еі репзатіепіо запо рага ІаЬгаг Іа дгапд°га у ргОБрегідад де пиЄ£’ Іга ііегга”. Ртаїїгалдо $ия оЬзег^ас^опез Іа єзсгіїога зелаїа: “І_О5 исг.'Піоз зоп Пзісо у тогаїтепїс заноз, Ь^лезіоз ситрі'до-ге5 де Іаз Ієуез у деЬегоз ігНеІідепіез у адттаЬІетеніе гпіідіо 505, Ьиепоз у С0ГІ5ІЯПІЄ5 ІгаРаіабогез’'.
Езіоз гесопосітгепіоз солзіїіцуел ип огдиНо рага Іоз исіа піо5 Іоз сиаіез, соп зи Іепасігіай у сарасібаб де ігаЬаіо зиріе-гоп уепсег іобаз Іаз дЛісиїіасІез. сопеоІїСалбо зиз ііодагез сип ьиз їатіїїиз у засйпдо де Іа соїогада Ііегга ігпзіопега еі Іедіііто ргетго де зиз аї тез у еі солірпио дезаігоИо деі раїз. Сопдиіз їапдо розісіопе?. Іоз исгалюз г ідісадоз еп Мівіопез тіїії їп еп дізітіаз адгирасїопез роіііїсаз, у сото ‘аіез Нап осирадо риез-іоз де доЬгегпо соте бєг іліепдепіез де аідипаз сіидадее, саг-доз еп Іаз езспеїаз у пазі । рие®1оз еп іа діриіасідп рагіаіпеліа" па їедегаї у сагдоз еп Іа дизіісіа бе дісПа ргоуіпсіа
Рага Йпаїіхаг езіа Ьгеие гезепа, те діп|о а іода пиезка |и-уепіид дие езіидіа еп Іа» ипіуегзідадез, годйпдоіе миє ргосегеп сопііпиаг езіоз ігаЬаіОЗ, миє зе іпіс.еп соп езіа риріісасідл у дие соліігіиеп геипіепдо даіоз у апіеседєліез зоЬге Іа уіда у ехііоз де іоз исгапіоз раїа іогіліесег Іоз Іагоз іпіеіесіиаіез еп еі сопііпио ргодгезо де пиезіга питегоза соІесіМдад у еп де-іепза де Іоз дегесЬіоз ЬіМогісоз у Пилпапоз беї риеЬІо исгапіо Ниепоя Дігез, 25 де тауо де 1975
МІОЬЕІ □А^¥Ь¥57.У^
ч 15па аоі зів
МАРА СЕ ІІСААІМІА— 5и Іеггіїогіо аЬагса 935.000 кіібтеїгое сиабгабоє у зи роЬІасіоп а&сіепбе а Іоз 50 тіїїопев бе НаЬі-Іапіе*». ка іптідгасю' исгапіа еп Іоз раізез беї типбо ІіЬго аісопго Іоз 3 тіНопез бе аІта$ бе Іа^ сиаіє-з 250 000 габісап еп 1а АерйЬІїса АгдепОпа.
ІА ЦСЙЛИІД У 5Ц РОЕВЮ
(Моїаг <1*? іпігосіиссіоп)
Аі ргезепїаг пиезіго ІіЬго іоз исгагіоз еп Іа ИерйЬііся Аг депііпа, еп ргіпсіріо у сото іпігодиссіоп. ехропе^о? Ьге^ез іп-іогтез зоЬгє Осгапіа у Іоз исгапюз еп депегаї, рага іпїогтаг а пиезігоз іесїогез зоОге Іа з-Юасіоп асїиаі сіє І’сгапіа у зи пиеЬ’о, ебрагсісіо рог Іодо еі типгіо РиеЬІо дие зоЬгеу^е зо-погіапгіо Іа діЛсиНоза аИиасіоп асіиаі, деіепдіепдо зиз деге-сґіоз ґіізідгісоз у Нитапоз Еп еМе типдо аіоггпепіясіо сгиеі у таїепаїїбіа. еі риеЬІо исгапіо еп депегаї геаііха асіиаїтепіе ипа дгап сгихасіа рог Іа ІіЬегіаб, Ь гедзі ідо соп іпгісз зиз езїиег-іоз рог Іа іизіісіа у Іа рах рага Іоооз Іоз риеЕіоз аеі типсіо
Миезїго рппсіраї оо|еї^о ез Ьгедаг рог Іа уегсіад рог Іа ІіЬегіасі пасеп у зе сіезагтсіїап деЬібаппепІе Іоз риеЬІоз \ уа дие зіп ІІЬєгїасІ по ііау ргодгезо, по ехізіе еі Ьіепеяіаг, зіпо Іа езсіа-^'гіиа дме аггиіпа їодо іо Ьиепо у ЬеІЮ де Іа Уіба де Іоз риеЬІоз
ЕІ риеЬІо исгапіо еп депегаї, ргосига соп зиз тиіііріез ас^ Сіопез детсзГгяг а іодо еі типдо дие іат£$ ридо зег зиргіткіа зіі їе геіідізза, зиз ігадісіопез Ьітпатпзїаз у ви іпдиєЬгапіаЬІе дєзео де звг ипідо, иідерепдіепіг? у зоЬегапо.
Іоз рггпсіраіез раїзез де Еигора зе езіиегхап еп гезоІ7ег Ейз ргоЬІетаз зосюесопогпксоя у роїііісоз, рего, зіп ипа ас!ша соїарогасідп у зіп асіагаг Іа зііиасідп у Іоз ргоІЯетая де Ссга-піа. по ЬаЬга ипа зоїисоп адесиада у деЙпіі^а
Еоз ипгапіоз Ран е]етрІо а оігаз пасгопаїїдадея зінихдадаз деі гпипсіо де сото деїепдег зуб йізїогісоз дегесіїоз зоЬге Іа ііоегіад у Іа Ге. ргосигзпгіо спіаЬогаг соп іодоз еп Іа деіепза де! сопітио ргодгеео де іода Іа Еитапідад
АІ гергодисіг а сопііпиасійп ипа Ьгєуєз гоїегепсіаз іпїогта ія^аз, детозігаііиає у езіасіізіісаз зоЬге еі риеЬІо исгапіо, зиз ізрігасіопез, зиз дезеоя у зиз тйіііріез асйукі ідез еп Іоз раі-яез деі типдо ІіЬге, іпуііатоз а іоз детаз риеЬІоя раї а дие іо-доз ипідое ргосейатоз соп Іа соп'гапха риєяіа еп ГЗіоз, іосіо родегозо, рага дие зоЬгеуепдап у гєіпеп еп е' типдо Іоз рої іссіоз дезеароз ргіпсіріоз йитапоз де ра? цізіісіа у і ЬегІад,
ЦСААИІА У БИ РОЗіСІОМ АСТНАЬ
Исгапіа, а резаг де дію саіесе асШаїтепіе сіє ипа роїіііса іпдсрепдіепіе, сопзіііиуе ипа ипідад де сагасіег роІПісо-гасіаІ, у сопло іаі ргезепГа у ргезепіага еп еі їиіиго цп уаіог зіпдиіаг еп Іоз ргоріетаз еигореоз е іпїегпасіопаїез
5и уаіог зшдиіаг зе ргезепїа по зоїатеїМе рог Іа сігсипз-Іапсіа сіє риє Исгапіа розее ип ехіепзо у іоіаїтепіе сиНшаЬІе іегпіоно у зиз гідиегаз паіигаїез у лгтіпегаїез, ріпо ІатЬгєл рог риє адет^Б сіє еьіоз тоНуоз Исгапіа зе епсиепїга еп ипа біг іиасіоп деоезТгаї^діса поІаЬІе, осирапдо еі рипіо сіє ігйпбіїо еп Еигора у Азіа. рог еі сиаі раза еі сатіпо тйз гесіо у соНо епїге Еигора у Іа Іп<ііа у єі Азіа ОгієпізІ
Исгапіа ііепе дгапдез радіпаз Ііізібгісаз, езсіпаз соп Іа ез-раїіа у Іа запдге сіє зиз Ііеіез Ніре, дие діетрге Ілап асїиадо еп Іоз дгапііез саіасІізтОБ сіє Іа ііізіогіа сіє Еигора. І_а запдге исга-піа зе детгато еп уз паз орагіипідадеБ езресіаїтепіе еп Іаз поз диеггаз типс-іаіез еп доїелза сіє Іа сішіігасіоп оссідепїак у еп доз орогіипідадез еі риеЬіо исгапіо десіагб Би десізібп де 5ег ІіЬге е кпдеропдюпіе. Еп еі апо 191Я Іоз исгапіоз іогтагоп зи ^зіагіс у ргосіатагоп Би ;пдерепбепсіа. Іа сизі Тие гесспосіба рог еі добіегпо де Іа НериЬІюа Агдепііпа, епїопсез ргезіРібо оог еі досїог Нірпіііо УгідоуеПі сцуо сіеспМо зе риЬисо соп (е-сЬа 5 сіє іеЬгегл бе 1921 Сигяпіе Іа зедипсіа сопііепРа типсііаі єі риеЬіо исгапю уоіую оіга иег а тапі^езіаг зиз Рєзєое сіє іп-сіерепсіігаї'зе, рего Іоз лагів Не ніііег у іаз Ьограз гоіяз сіе 81а-Іт апиіагоп бр оєсібюп рог Іа їцегга сіе Іаз агтаз.
РО8ІСІ0И СЕОСААПСА V ЕХТЕМ8ЮМ ОЕ 0СААМ1А
Исгапіа єеїй зііиасіа еп Еигора Огієпіаі, еліге Іоз 43° у 56° сіє іаШиб погіе у епіге Іоз 21^ а 53° де Іопдіїид єбіє, Са Бирсг-іісіе де Іоііаз іяб їіеггаз исгапіаз сиЬге аігедесіог де 1.000 000 кіідтеїгоз пиасігасіоз. Еаз їгопіегаз де Исгапіа де ехїієпдеп дез-де еі С^исазо рог І аз созіаз де Іоз гплгез Сазріо у Мерго, зоЬге-раззпдо іоз Саграіоз, іпсіиуепдо Іа ііатада Ногата Саграііса, дие алїегіогггіелге езіиуіега осорада рог СЬесоаІоиадиІа
1.03 сатрсз де исгапіа боп тиу єхїєпбоз у тиу їєгїіієб у сиі-ІшаЬІез. рог сиуаз гагопез їие гесопосіда сото “еі дгапего де Еигора1. Адетав, исгапіа розсе дгапдез агіепаз ІІиуіаІез риє глїегсотипісап юз глагез Йедго, А20V у Саєрю. І_сз гіоз таз дгапдез де Ногата зоп еі Ог-ргр (Стерг) де 2265 к'ібтеїгоз де ехіепЕїоп, еі Ооп 1834 кт у еі Опізїег (Отерг) де 1337 кт де Іопдііид
РОВІ.АСІОМ ¥ □ЕІЧ8ЮА0
І_а роЬІасюп бе Ьсгапіа азсіепбе з ипоз 50 тгіїопез бе па-ЬИапіез. рего бе еПоз зоїатепіе аігебебог бе 40 тіїїопфз уіуєп еп ііеггаз исгапіаз, уа цце 7 тіїіопез зе епсиепігап сопІіпабоБ еп ЗгЬегіа у оігоз 3 тіііопез Пап етідгабо а бізіїпіоз раїзеа беї типбо ІіЬге, єііиасібп аие <іеіаїїагпоз а сопіілиасібп еп ипа зес-сіоп ярагіе
І_а бепьібяб бе іа роЬІасібп бе Остапа, сото 1а бе їобоз Іоз рагзеа еигореоз єб тиу сопзібеїаЬІе у би Тегтіпо лпебю ез бе 60 регЕОпае рог кіїстеіго сиабгабо у ип тахігпо бе 100 еп Іаз геріопез бе Осгата Оссгбепіяі (баїіі^а). осираба апіегіог-теліе Гіазіа 1939, рог РоІопіа.
І_аз сіибабсз таз роЬ'аааз бе Ьсгап а зон: Кієу/ (Куі у, риє еп Оссібепіе 5е Па бііипбібо сото Кіпу), сарїаі беї раіз соп 1.1000 000 ґіаЬПапіез: Загкіусоп 1 600.000: Обева (ргіпсграї риєг-Іо, зооге еі Маг Медго), соп 700 000; Ьуіу/ соп 500 000, Сґіегпіусі соп 200 000 у ШНОґоб соп 85 000.
Сото уа біртоз, Іа Ьгвіопа беї риєЬІо исгапіо Непе дгапбез сарИиіоз езсгііоз соп Іа езрада у Іа зяпдге бе зиз Ьі)оз, аідипоз бе Іоз сиаіев ілсііібо Іа Кап уебібо еп Іа ерореуа бе Іа егпапсі-расібп бе оігаз пасіопез езіауае.
ЕІ риеЬІо исгапіо розее, абетаз, зи ргоріа у ^іиу еіеуаба сиііша, зиз Ьізібгісаз ігабісіопез, Би Іііегаїига, зи або у ви гщие-га рис Іе бал ріело бегесЬо а ссираг ип Іидаг еп 1а Іат.Ііа тип-бчзі сото ипа пасібп іїЬге, збЬегапа е іпдерепбіепіе.
Іоз исгапіоь езрагсібоз рог іобо еі типбо уїуєп соп Іа т-риеНгапіаЬІе Іе у езрегапга бе ^ие еп лотЬге бе Іа уегбаб Бигдігап еп еі типбо Іа ІіЬегіаб, Іа ідиаїбао у еї ЬіепеБіаі рага іобоз іоб риеЬІоз беї типбо, у епіге еНоз. рага еі зіЛгісіо у оргі-ґпібо — рего по уепсібо— риеЬІо исгапіа
ід інмібрлсіон исшіл ем еі (ОШЕНТЕ АМЕРКАНО
Ехізіе еп еі сопйпепіе атепсапо ип соп&ібеїаЬІе питего бе сшбабапсз регіепесюпіея а Ія іптідтасюи исгапіа дие гезі-беп еп Іоз рппсіраіез раїзез бе Іаз Ігез Атепсаз
□езбе еі айо 1885, Іа зНиасіоп геїпапіе еп Іоз Іеггбогіоз бе □етапі Іа осирасібп ехітапієга у Іа їаііа бе ІіЬегіаб —дие рго-зідреп еп пиезігоз біаз— оЬІідд а іоз исгапіапоз а етідгаг а іоз раїзез атепсапоз еп Ьизса бе ран, Ііоепаб у йіепезіаг.
Еп раїзез атегісапоз ехізіеп асіиаііпепіе пнтегозаз сати-тбабез исгапіаз, сиуоз сотропепіез зитап аііеаебог бе ігез гпіііопєб бе рєгзспаз. зедип Іоз саісиїоз езіабізїісоз геаІЇ2.абс5 рог Іаз ргігсіраіез єпіібабсз исіапіаз бе сагіа раїз
Согапбо бе Іаз ІіЬегїабей бе ассібп дие гідеп еп бІсКоє раїзез, іаз сотитбабяз исгапгаз розесп зиз ргоріаз огдат^а-сюпез сиііцгаїез у бе зооогго тиіио зиз соорегаїіиаз. біагіоз, регіобісоз у ге^ізіаз ебНабоз еп еі ібютз ногато, їобоз Іоз сиаіез асійап еїісагтепіе еп еі Ьіепезіаг у ргодгезо бе єиз по-Іесі^гбабез сото ІашЬійп еп беіепза бе Іоз бегесНоз беї рие-оіо исгапіо.
Іоз исгапіо^ езрагсібоз еп Іоз КозрПаІагіоз раїзєз атеп-сапоз ситріеп соп зиз беЬетез ое ітаЬаіат у асїиаг азібнатеп-1є еп роз беї бсьаггсіїо бе саба сотипібаб у рага еі Ь^епезіаг депегаї, еієуапбо бе езе тобо зи піуєі сиііигаї, беїепбіепбо еі бідпо потяте бе Іісгапіа у Іаз гесіаз азрігасіопез бе зи риеЬІо
[_А8 СОЬЕСТМОАОЕЗ НСРАМЛ5 МАЯ АІЧТІ61ІА8 ¥ МА5 ЬіиМЕРОЗАЗ
Ьа іптдгасіоп исгапіа таз апЕїдиа гезібе еп Езіабоз Опі-боз бе Могіе Агпрг'са, бопгіе уіуєп таз бе 1 000.000 бе сіибаба-поз бе опдеп исгапіо дие ге Ііап габ сабо еп адиеі раіз а раг-їіг беї апо 1885. І_аз соїпипіаабез исгатаз бе ЕЕ.Іїй , сиепіап соп питогозаз епїібабез Рпапсєгаз. озагіоз. ебііопаїез. езсие Іаз у Пазіа итуегзібабез, сото азі іатЬіеп питегозаз ідіезіаз, согі зиз ргоріаз Агди:біосезіз у зиз Меі ороіііапоз. І_а соїесіі-уібаб сиепіа соп сопзібегаЬіе питею бе іпіеіесіиаіез у агіізіаз, сото азітізто питогозоз ргоїезіопаїез, Іаіез сото тббісоз аЬпдабоз, тдетегоз оегіобізіаз у тіІИагез.
1_а іпгпідгасібп исгапіа Ьіеп огдапігаба гезібе еп Сапаба, бопбе Гіау тйз бе 800 тії ЬаЬІІапІез бе запдге исгапіа езрагсі-боз еп зиз ехіепзоб ІеггіїоКоз. Еп адиеі раю адго дапабего ехіз-іеп соїопіаз епїегаз бе роЬіабогез исгапіоз риє зе бебісап а Іа адгісиїїига у Іа дапабегіа, дие сопзШиуеп Іа рппсіраї гідиега беї тепсіопабо оаіз,
Еоє исгапіоз гєзідепіез еп Сапала, зі гдиаі дие Іоз Езіадоз □підоз, Неиап ипа уіда огдапіхада, сопіапдо соп діриіядоз еп Іаз Ієдізіаіигаз ргоуіпсіаіез азі соте еп еі рагізтепїо Іє-дегаІ. Еп езіоз раїзез Ьау ип сопзібегаЬіе питого сіє Іетріоє у Еріє-сорадоз сіє Іоз гііоз исгапіоз гесопосідоз рог Іаз таз аіїаз аиіо-іідадез есІезіЗзіісаз, Еп Езіабоз ипідоз їипс-опсіп таз сіє 400 раггодиіаз е ідіезіаз сопзігиїдаз у тапіепідаз рог Іоз ргорюз іптідгапіез исгапіоз, Еп Сапада ехізіе ип тауог питего сіє ра-г і оди і аз адгирадаз еп Оез гііосезіз саібіісаз у доз сієї міс Огіо-дохо Аиїосеїаіісо, Еп И.8.А- Ьспс асіиаїтепіє зи зеде селїгаі еі Сопдгезо МипдіаІ де іоз ІІсгапіоз і іЬген, дие гергезепіа а їобаь Іаз соїесі^ісіасіеє дие \/іуєп еп Еигора. Атегіса у Аизігаїіз
ЕА8 СОМІМСАОЕ& иСКАЬІІАЙ ЕМ 800 АМЕНІСА
Еп 5ид Атепса Іа іптідгасюгі исгата ез таз гесіепіе1 мейоз дезаггоііада у по їаг питегоза. рего сото ШІ ехізіе еп 8га-зіі, Іа Агдепііпа, игидиау, Рагадиау, СЬіІе у Роги зитапдо егг їоіаі спав 500 000 регзспаа
Еп Вгаз І, Іа сотипідад исгапіа ез Іа таз апіідиа де Іоз раї-зез зидатепсапоз, уа дие сотепгс еп еі агіо 1891 у адгира а ипаз 150 000 регзопаз Митегозиз сотипідасіез исгатаз ехізїеп еп Іаз іосаі дадез сіє СигіІіЬа, Р'идепіброіі®. Рагапа, Угазета, ІЗогізсп. Сегго сієї Тідіе, Магсеїто, Ууау у оігаз сіибабез сото Ню де дапеіго у 8ап РаЬІо Еа соїесїмдад таз питегоза гезіде еп Ргидепіороііз, допсіе зедип Іоз саісиїоз де Іоз Радгез Вззі-іійпоз гезідоп таз де 20 000 регзппаз де опдеп исгапіо Еп В а-зіі Ііау ГатЬіСП дфиіадоз у рго*езюпаІоз де огідеп исгапіо, сото іатіиоп (ипсіопап доз оОікрадоз де гііо саібіісо исгапіа у ипо огїодохо аиіосеїаіїсо
Еп Оіидиау редиепо раіз зидатепсапо депотипадо Іа Йиіга де Атегіса'" ехізіеп соїотаз исгатаз еп Мопіеуідео. РЕ гійроііз, Раузапдй у ЗаІІо. [_а ілтідгасібп исгапіа Паса дісПр оаіз сотеп/б еп еі аііо 1924 у асіиаїтепіе гиепіа соп ипаз 6000 регьолаз дєЬйсіо а дие рог гагопея аІЬ гпіпапіез. тисіїоз гезідепіез исгапіоз геетгдгагоп Насіа Іа Агдепіта, Езїадоз ипі-доз у Аизігаііа
Еп Рагадизу, ехізіеп питегозаз оіоп'ая адггсоїаз ел Іаз Іо-саіідадез де Іа рп^іпсіа де кариа сото зег еп Іа сарііаі де Іа ті^гпа, Епсагпасісіп у еп Іаз Іосаіідадез де Соіоп:а Ргат. Залдоуа, Саріїап Мігапда АІдогадо, Сагтеп деі Ра^ап і у оїгзз сєгсапаз а Епсатасіоп Ьа Нерада де Іоз іптідгапїез исапіоз зі Рагадиау сотепгб еп еі аго 1930 у асіиаїтепіе зе естрон^ де ипаз 10.000 регзопаз. дие ргтсіраїтепіе йє осирап еп іагеаз де адгісиНига у дападепа. Еа ьеде сепігаї де іаз сотипідадез
ІА (ОІЕСТІУЮАО ІКШІА ЕИ ІА РЕР11ЕИІСА ЛР6ЕМТІМА
(Вгєурз баІо$ Нізіогісоз у езіабізіісоз бе Іа гпізта)
Еп єзіа риЬІісасібп ехролбіетоз Ь^ез іг^огтез зоЬге Іа ехізїелсіа бе Іа соїесііуі сі асі исгапіа дие безбе ґіасе таз бе 80 апоз члие еп еі Ьоьріїаіагго зиеіо агдепипо. еі сиіаі зе Ііа соп уегїібо рага тіїєз у тіїез бе іптідгапіез еп ипа ііегга сіє елсие-по. бопбе Іоз риеоіоз ргосебегіез бе біиегзаз гагаз у пасіолсз, сгеуелїез. бе уагіаз геїідіопез у НаЬІалбо бізЕїпіоз ібіотаз, сол-уІуєп еп Іа запїз сотипідп бе Іа раг у еі Ьіепезїаг есолотісо-зосіаі.
Насе уа тисПоз апоз, аіій рог еі 1897 соггіеп7агоп з ІІедаг а Іаз талзаз у зиауез гіЬегаз беї Ріаіа Іоз ргітегоз іпґпідгапіез исгапіоз, апзіяпбо епсопігаг еп еііаз Іа бісЬа у Іа ІіЬегіаб риє їапіс алИеІаЬап еп зиз аітаз. Соп сі Ігапзсигьо аеі Петро, Іоз исгапіоз соЬ^абоз Ьа]о еі езрїєпбогозо раЬеІкп игиі у Ьіапсо агделіто аргепбіегоп а атаг езіа иегга. риез еп еііа ЕіаЬіап ел-сопїгабо Іобо Іо безеабо, езресіаїтепіе Іа ІЇЬегІаб бе сгебо у бе рєп5агПіЄП(о. бизїатепіе Іа ііоегізб бе осирасідп у 1а іаКа бе ІіЬегіасІез риє Ічазїа еі біа бе Ьоу езі£ уідепїе еп уапоз раі-зез еигореоз, Еие іа саиза ргіпсіраї риє оЬі’до а Іоз исгапіоз а етгдгаг Еіасіа Іоз раізез атєгісапоз у епіге єііое. а Іа ехГепєа у рготізога (іегга беі іптогіаі ІіЬеііабог Оол Зове сіє Зап Магїіп, Іа псЬІе у ЬсзрріаГапз ПериЬНса Агдепііпа.
сомиьііоАо иимЕАОБА V миу ьавоаіоза
І_а ілтідгасіоп исгапіа еп Іа НерОЬІіса Агдепііпа єз тиу бі-НсіІ бе езіітаг еп ви пйтего; йпісатепіе зе сопзідліе ип Іоіаі аргох'табо бе Іоз саісиїоз риє іпбізап аігебебог ба 2ІІ0 000 регзопаз. ібепііїісябоз о соп ро? ЬПібаб бе ібеліїїісаг, Іоз сиа-Іез зе епсиепїгап езоагсібаз рог іобаз Іаз ргоугпсіаз агдепйпаз. Мо ехідіеп баїОЕ о сіігаз рага сплгіргоЬаг сзіоз сйісиїоз риез
(СоїіІіпиіїСібп Іа раділа апієгіог) исгаліаз зе епсиєпіга еп Епсагпасюп, бопбе Пепеп зи& іетріоз геїідюзоз у Іа зебе сепігаї Іа Азлсіасіоп СиІІигаІ Рго5уііа’\ риє Непе зи ебіОсіо ргоріо бепопгнпабо еі ' Нодаг 1ісгапіог' соп різ-Іаз берогїіуаз рага Іа іиуеліиб, Еп Елсагпасіоп єхізіеп уагіоз сотогсіиз аліепбіао& рог іое исгапіоз у Ьасе росо зе Іеуапіо еп іа ріага бе Іа гопа сепТгіса бе Іа сіибаб ип топипіепїо еп Ііо-ґпепаіе аі дгап роеїа бе Ьсгапіа Тагаз ЯИєусЬєпсо
Еп СНііІе у еп Реги, Іаз соІес1і7Їбабез исгапіаз зол тиу ре-диепаз у тиу росо огдапігабаз, по б її роп іеп безе бе баїоз іп-їогплаїїиоз о езіабізіісоз бе геїєуапсіа рип солзідпаг
пиезігоз сотраігіоіаз ИедаЬап а Іа пЬега деі Ніо бе Іа РІаіа соп босиїпепіоз бе сиаіго раїзєє бізііпісз, чиє осираЬап еп еі ра-забо Іаз ехіепзае у іісаз ііеггаз исгапіаз Рага сопїитаг писа-ігоз саісиїоз зоЬге Іа іптідгзсюп исгапіа сііаппоз Іоз гіаїоз бе МОП5АПОГ Ог. Оіоліяіо Й. ІМараІ, риЬІісадоз еп еі апо 1932, диіеп дісе (ехшаїтеліе ЕІ сопіипіо бе оЬгеюз у саґпрезтов исгапіоз раза де 100 000 еп пиезіга Ііегга.
І_оз іптгдгапіез исгал'оз еігрегагоп а Іїедаг а Іа АериЬпса Д'дрпїіпа безбе еі сотіепхо де Іа соїолігасгоп бе Іоз Іегпіо* поз де Мізіолез у Сласо, а рагііг беї або 1897, рею еі арогіе іп-тідгаїопо плаз питегозо зе таїегіаіігй епїге Іоз апоз 1924 у 1932. дезри^з риє іаз Гиеггаз сотипізіаз гизаз осирагап еі їо-ггіїогіо исгапіо у зоїигдагап а зи рнеЬІо у уоіуіо а іліепзИісагєе деєриез де 1945, сиапдо аі саЬо де Іа II. Сиегга МипдіаІ Іоз гизоз уоіуієгогі а осираг а Ьсгаліа. зиргітіепдо юдо Vеє!ід^о де ІіЬегіад, Азі, рог доз иесез еп еі зідіо Іоз исгатоз нпсопігагоп еп їеггіїогіо агдепїіпо Іа раї у ІіЬегїад дие еп зи раїна Іе педа-Ьап оргезогез тозсоніаз
І_05 ргітегоз іптідгапіез исгапіоє зе габісагол еп Іа соїо-габа їіегга деі епїопсез їеггіїогіо де Мізїопез допгіе, зедйп ипа риЬІюасюп де Іа геуїзіа Асі на І чіа без у Перогіе (ЇМ3 61) де Ро-задаз. де їесіїа 8 9 1937, іпдіса: ‘ Зоїагпепіе еп Арозіоіез Ьау 480 іагпіііаз исгапіаз, езіітдпдозе дие еп ІоіаІ, еп еі (єні-(оггс зитап таз де ЗО.С'ОО аітаз Тапїо еп Мізіопез сото еп еі СЬасо, Ьоу ргоиіпсіаз лппу гісаз у ргбзрегаз, ехізіеп селіегіагез де соїопшз исгапіаз, сиуоз питегозоз гезідепіез зе дедісап а Іа дападепа у адпсиїїига еп депегаї. Адетаз гезідеп пишею заз соїєс і^дабез исгапіаз еп Іаз зіди.єпїез іосаіідадез: СарііаІ Еедегаї у Згай Виепоз Аггея, АуеІІапеда, Ооск 8ид, Рііпеіго, 8а-гапді, И/іІбе Нидзол Вегагаіедиі, Сегіу Оиіітез, ІауаІІо1, Мон (е Бгапде, Уаіепііп Лівіла, УіІІа Сагага \ЛПа Сеїта, Натоз Мера, Наедо, Могепо, Мегіо. СазіеІаг, Раєо беї Яеуг б^игедиі, Бал Апіоп о де Радиа, НигІїпдІїапі бояе Ьебп Бийгег, Сіид ідеіа Тог-Іидиііае 8ап МагМп, Мипго. $ап Апп ез, Уісіогіа, СНіІауегІ, VI-Па Ваііезіег, \АІІа Адеігпа, Оііуоя, Нопда, Тідге, Ьапйзч ВапГеїд Тетрегіеу, Угіїл Еііза еп узгіов іцдагеє беї ОеЛа, Ьа Ріаіа, В* гіззо, Елзепада, Маддаіепа, еіс Еп Іа ргоуіпсіа де Бапіа Ре ехіз-іеп соїесіїуідадез еп Іа сардаї, Запїа Ге, Аозагіо Бап Сагіоз Бог ЗаІадіПо у АІуеаг Еп Іа сіидад де СогдоЬа. еп Еа Гаїдн у редиепоз дгироз ег оігаз Іосаіідадез. Еп Іа ргоуілсіа деі СИа со, еп Йезізіепсіа, Ргезідепіе Нодие Б^елг Реііа 1_аз Вгепач УіІІа Вегідеї Соггиеіа, Ратра беї Ілііегпо, УіНа Апдсіа, 5ап Вег-пагдо, Н о Вегтечіо, Мазсоїаз у Тідге. Еп 1а ргоуіпсіа де Со-ггіепіез. еп Іаз ІосзІїдадея де Спіопіа ЕіеЬід, боЬегпадог VIIазо-го, Соїопіа ипіоп. Соїопо багилОоз Бал Сабоз у РіагадНо Еп іа рго^іпсїа де Мепдоза еп Іаз Іосаіібадез де Воуєп Сагтепга, Зал Редго деі АіиеІ, Медіа І.ила, Ьоз Сотрагіоз. Ьа Магзеїіпа,
у Соїопіа АІиеаг ОеМе Ел Із рго^іпсга бе Мізіолез ґіау пигпе-гс5а& соїогиав еп Іаз зідціепїез сіибабез у Іосаіібабез: Розабаз Ардзіаіоз І_єапбго Аієгп, $ап Зо<е, Солсерсіоп сіє Іа Йіегга. Сегго АгиІ, 5ап ^аVIе^I Вотріапб, Сатро \/іега, Сагпро (ігапбе, АгізІбЬіло беї Х/аі1е» багбіп бе Атегіса, Аггиа Тгез Саропез. Сароп ВопПо, Вапїа Мала, Зал Ізібого, Ііасагиаге, Вал бозе, Еаз Гипаз, Соїопіа Тагапсо, СепегаІ бііетез. Сатрілаз, Рісагіа Веі-дгапс Рісаба Саіісіапа, Аггоуо беї Месію, биагапі, УїИа Аіто-піа, Ситро Натбп, Бессіоп V Вессісп VI у IX, ОЬегй, АЬеаг, Соїопіа СЬзр РапагпЬі, ГЮгепіІпо АтедЬто, Риегіо Нозапо, Ооз бе Мауо. Сегго Могело, Х/іІіа Вотіа, 8ал Магію, Рііаіїі іпіегла-сіопаї, Кііотеіго 220 КіІотеПо 246, Кіібтеїго 265, АІЬегбі Сог-риз, Бал Ідпасю, Бедіп, йапсапдцаги, ЕасГіїпаІ у 1_оз НеІесбоз. еп Іоіаі 43 Іосаіібабез бИегепіез, етрегалбо рог Іа сарбаї бе Іа ргоутсіа, Ровабаз ґіазіа ОЬега у ЕІ Зогабо у Риебо Ідиогй, зо-Ьге Іа боЬІе їгопїега соп Рагадиау у ВгазіІ
Еп депегаї, Іоз исгапіоз ве епсиепиап безетрепапбо іа-гезБ Іабогаїез бевбе Тіегга беї Еиедо ґіазіа еі ехігето погіе бе Еогітюза сиїїіуапбо ріапіасюпев Іогєзіаісз бе уеюа таіе. Іолд, їаЬасо, їо у аггог еп Мізюпєй; еп Іаз ріаліасіопез уіпісоїаз бе Мепбога у 5ап ииап. ел Іоз уаслтііепіоз реІгоіііегоБ бе Сото-його Яі^абауіа, соте азі іатбіеп еп Іоз їгідогИісоз. ІЛЬгісаз. іаііегез, ріапіаз бе ТаЬгісасібп бе аиіотбуїіез у оігаз ілбивіпав. сотєгсюз у сопйігиссіопез. Нау ІатЬібп ип сопзібегаЬІе пй-тего бе ргоїезіопаїез (тебісоз. зЬодабоз, іпдепіегоз у оЬгегоз еересіаіігабов) дие согіїгіЬиуеп соп ьиз тиіпріез їагеаз соЬ біалаз еп еі сопїіпио безаггоііо беї раіз, ^одапбо еі ргодгево у Ьіепезіаг бе Іа дгап N00160 АтделМла
ЕГ4ТІОАОЕ8 СОЕТИрАкЕЗ У НЕЕЮЮБАЗ
Оезриеє бе иєпсег Іаз рбтегаз ббісиїіабев, Іаз соієсііуі-бабез исгап^аз етрегагоп а огдапігагзе сопзіііиуепбо гпзІіїК’ сіопез бе бізїіпіа тбоїе, тауогтепіе бе ііпез сиііигаїез, тиіиа Іез, соорегаііуаз сгебіїісіаз у геїідіозаз аідипаз бе Іаз еиаіез ічепеп уа таз бе 50 агіоз бе сопітиа ех-зіепсїа. А сопіілиасібп зе беіаПап Іоз лотЬгез бе Іаз епіібабез асіиаїтслїе ехізіепієз. 5из лоліЬгез асіагап вив Ллаїібабез у сагасЛегеь бе асінасібп:
1) Еа Азосіасібл ЕІсгапіа бе СиИиіга ‘ Ргозугґа* ехізіепіе без-бе еі ало 1924 сиепіа соп 14 й'ІіаІез еп бізїіліаз Іосаіібабез у і'елс зи зебе сепїгаї еп Іа сзііе Боїег 5039 бе Іа СарііаІ ЕебегаІ.
2; Еа Азосіасібп исгаліа ' Неіасітіепіо1 * 3 соп зебе сепігаї еп Мага 150. Сарііаі ЕрбегаІ у 4 їіііаіез еп бізітіаз Іосаіібабез
3) Еа Азосіасібп Осгата бе Сітпазіа СокіГ зііа еп Іа сіибаб бе СбгбоЬа
4) ЕІ СІиЬ Ссгапіо де Мага 150 де іа СаріїаІ ЕедегаІ
5) І_а итоп бе Оапіаз исіапіаз се Іа ЯерйЬІїса Агдепїіпа. еп СарНаІ Еедегаї
6] ЕІ ілеШііГо ІгИогпіаІіУО-ЄдіїогіаІ Ногато (СарИаІ Еедегаі).
7) і_з Аьссіасюп ЕІегталдаб Исгапіа ‘Запїа Уігдеп ' бе Іа Яє-риЬІіса Агдепііла.
9) Еа Илідп бе Езіидіапіез Агдепї по-Исгаиіоз ‘ІЮЕАИАА бе СарііаІ ГедегаІ
10) ка огдапігасібп бе Воу& Зсоиіз исгапіоз бе Іа АериЬііса Агдепііпа (СарііаІ Редегаї).
11) І_а Адшрасіоґі Ог гпосгаїїса бе іоз Осгапіоз ех уїсіітаз бе Іоь гедїггіепез (оіаіііагіов “□0БЯ08”, бе Іа АериЬііса Аг-депішз
12) І_а Стоп бе Ех Сотоапепіее Ссгатоз Цгее адгирасіопез)
13) І а Сліди бііуепИ исгапіа Нн$НМ‘
14) І_а Спіол бе Іаз Миіегез бе "Ргозуїіа’ бе Іа ЯериЬігса Аг-депііпа
15) І_а Ипюп бе Согпегсіапіев, Іпбизігіаіез у Ргоїезюпаїез Исігапіоз.
16) І_а Сліди бе Сгабиадоз Ссапіоз бе Іа ЯерйЬІіса Дгдепїіпа.
17) Ца Азосіасюп де Ауида а Іа СЛІ Я. еп Виепоз Аігез.
18) ЕІ Сопзс]о бе Редадодса Ссгапіоз де Іа НерйЬІіса Агделііпа.
19) І_а Опіоп де Езіидіапіеє Ссгапіоз ”Ти8М".
20) [_а Спідп де Миіегез бе “Яепасітіепіо" де Іа АерйЬіїса Аг-депііпа
21) Іа Соорегаїіуа де Сгедбо кіллИада ^Непасітіеоїс'' де Са-рііаі ЕедегаІ, соп &из доз (іііаіез еп еі СПасс у Мізіопе®
22) Ьа Соорегаїіиа Іпіедгаї Ьтііада “Еогата". се Саріїїі Ее-дєгак
23) [_а Соорєгаїіуа исгапіа “Тгідепіа'. де СарііаІ Редегаї
24) СІиЬ ЗосіаІ Агдепііпо-Исгапіо, Арозіоіез. Мізіиляз.
Адетаз де езізз іпзШцсГрпез гипсюпап йез сепігоз гесгеа-Іг^о-едисясіопаїез, ипа де Зсоиіз исгапіоз, у Іа зедипда, дрпо-тіпада "\/е5еІка" регіелесюліе а Іа Азої іасібп ''Ргозуііа", у іа 1е сега “Каїупа", бе Іа Аєос.асіоп ‘ Аепас ітісліс". 1_аз ігее ез-1ап иЬісадар еп Іосліідадез де Іа ргоуіпсіа бе Яиепоз Аігез.
Ьаз еп^дадез исгапіаз Ііепеп уагіоз едіГісіоз ргоріоз депо-лґтгадоз гпауогглепіе Нодагез ІІсгапіов» дие еп сапЬбад де 25 регіепесеп а Іаз азосіопев сиііигаїез у соорегаїшаз Бі &ита-тоз а &5ІО5 Іоз дгег еддісіоз де Іаз огдапїгасіосіеь геїідіоза іепетпе ип ІоіаІ де 35 ипідадез езраісідоз еп дізйпіоз Іидагез.
Ехі&іе іатЬіеп Іа Нергезепіасідп СепігаІ д> Іа СоІєсіМдед Исгапіа єгі Іа ЯериЬІіса АгдегЯіпа, дие ез ипа елїідад сойгдіп.'-дога у гергезепізїіуа, сиуз® аиїогібабєз еі-деп у гопиеуап те-
біалїе сопдгезоз яке зе геаіігап саба ігез апое ЕІ рптєго зе геаііиб Іоз біав 31 бе осіиіяе, 1і у ? бе поуіетЬге беї апо 1947 у еі йіііто еі біа 4 бе бісіетЬге бе 1976.
Еп депегаї, Іаз іпзШисіопее исгапіаа безаґоііап ип іпїепзо езїиегго сиііигаї, Ьизсапбо розІЬІез тебіоз а Іт бе іпіепзійсаг Іа соЬезібп бе Іа соіесІі\ібаб, епсагпійпбоїа Ігаз оР]є(іуоз по-Ьіез. ілзрігабоз еп Іа огіепїасібп оссібепіаі у спзііапа беї гезіо беї раї»,
АС ГІУЮАОЄЗ V РН0САЕ808 НЕИ6І0505
І_аз асії^ібабез геїідіозаз. дие осирап ип ргіпсіраї риезіо оп еі безаггоііо езріпіиаі бе Іа іптідгасідл исгапіа, етрегагоп а геаіігагзе уа рог еі апо 1900 рптєго еп Іа ргоиіпсіа бе Мгзю-пе5 у Іиедс еп Іа СарбаІ РебєгаІ Еп Іа соїесііуібаб исгапіа рге’ богїйп.іп боз сгеепсіаз геїідіозаз рппсіраіез: Іа саідііса бе ліо исгапіо у Іа огіобоха аиІосеГйііса Ехізіеп, абет^я, адгирасю-пез Є'/апдеІісаз-Ьаріі&іа5
□єзбе еі апо 1911 ситріеп зи тізібп геїідіоза еп еі раїз Іоз зясеггіоіез бе Іа Огбеп бе 8ап Вазіїіо Мадпо (Вазіїіапоз) огдапігапбо Іаз раггодиіаз у Мегтбапабез еп І аз соїопіаз бе Мї-зіипез, у бєзбе еі 10 бе ідозїо бе 1948 їіепеп зи зєбе селїгаї еп Іа саііе Сигараіідие 760, бе Іа СарбаІ Ее іегаї.
Апоз т£з іагбе. соп ІесЬа 9 бе їеЬгего бе 1963, еі Х'аисапо ргосіато 1а Виїа исгаіпогит Еібеїіит дпе сгео ип ехагсабо ароєїбіісо (едиіуаіеліе еп еі гНо исгапіо аі уісагіаіо беї пїо Іаї по), безідпалбо соте рптег Єхагса а 8.Е Мопзегїсг Апбгез 8а-реіак, діпеп ргосіато сото зи саіебга1 еі Ьегтозо іетріо бе 8апїа МагНа беї Ра1госіп:о зііо еп Іа саііе Натоп 1_. Еаісоп 396П, бє Іа Саріїаі ЕебегаІ.
Еілаїтепіе еп )иІіо бе 1978 еі Рара Раиіо VI сгео. зоЬге Ьазе беї Ехагсзбо, ипа Ерагдпіа (біосезіз беї гііо исгапіо) бзп-бо азі ипа огдапігасібп беїіпіі'уа у езіаЬІе а Іа таз питегоєз у теіог огдапиаба бе Іаз сотипібабез бе гііо опепіаі ехіьДепіез еп еі раіз", аі бесн беї ргезїідіоьо біагіо 1-а N30100 еп орогіи-п'баб бе сотепіаг 1а ассізіоп рзраї І_а писуа сігсипзсгірсібп есІЄЕіззПса ІІе^а еі Шиїо бе Іа саіебгаї "Запіа Магіа беї Раіго-сіпіо" у зиігадапеа бо Іа зебе теїгороіііапя бе Виепоз Аігез. сото Іаз беїпаз бібсезіє Іаііпаз беї бгап Виепоз Аігез Ьа пие-¥3 срагдиіа єзіа а сагдо, ипа у&г таз бе Молзслог Апбгез 8а реіак у Непе ]ипзбіссг6гі зобго (або еі іеггіїогіо агдепііпо ряга Іоз іієієб саібіісоз бе гію исгапіо.
СаЬе зепаїаг дио еп еі раіз їипсіопап зсїиаїїпепїе 40 ідіе-зіаз у сарІІІаз саіоіісаз исгапіаь аіепбібаз рог 21 зассгбоїеЕ у 100 геЬд'озач дие уіуєп еп 10 сазаз зііиабаз еп Іоз ргіпсіраііез сепігоз бе габісасіоп ногата. Езїаз геїідіозаз, абеплаз бе іаз раггодиіаз, аііепбсп 15 соіедіоз у 4 сепігоз уосасюпаїез Еп уа-гіаз Іосаіібабез бе Кґ'5іопез ехізіеп иагіоз ебіМсІоз ралгодиіаіез
САЯОЕМАЬ ЗОЗУЕ 513Р¥3
Ракіагса сіє Іа Ідіезіа Саїоііса исгапіа, дие иШіб Іа Агдепіі-па, <іеІ 7 аі 23 <іе &еііегт>Ьге Не 19в8* гесоггіелсіо у ЬепдісіО'Л-гіо Іаз солдгедасіопр5 у раггодиіаа исгапіаз еп Іойо еі раі$.
соп сатрапагіоз у сетепіепоз риє зоп ргоріедад сіє Іаз соггез-ропдіелїез ратгоииіаз
Ьа раггопиіа ргіпсіраї де Іа Ідіеьіа Огіодоха Аиіосеїаііса исгапіа зе епсиепїга еп Іа саііе 8ілраскіа 842 сіє Іа сіидад де Виєпоз Аігез, ехізііепдо оііаз таз еп дізііпїаз Іосаіідадез сото Іапиз у Вегіззо еп Іа ргоуіпсіа де Виепоз Аігез, у йігаь таз еп Іа ргоуіпсіа деі СЬасо АИиаІтепіе і1979) зе епсиепіга еп сопз-ігиссюп ипа саїедгаї де езіа Ідіезіа еп Іа саІІе Тапіа 4063 де 1а СарЛаІ ЕедегаІ, V зе езрега еі потЬгатіепіо де ип пиеуо ОЬізро рага Іоз неіез де езіа сопдгедасіде
Еп іоїаі, Іїа Ідіезіа ОгЮдоха Аиіосеїаіа исгапіа сиеліа еп Єї раїз 8 іетріоз, сопзішідоз у тапіепідоз соп їопдоз рюрог-сіопадоз рог Іоз тіеугапіез де дісКа Ге де Іаз дізііпіаз соїнс-Ііуідадез исгапіаз
кА5 РивиСАСІОНЕЗ иСААМІАЗ
1_аз сотітідадез исгапіаа еп Іа АериЬІїса Агдепіта Ііеда-гоп а едіїаг аігедедог де ЗО риЬІїсас опсз. ае Іаз сиаіез зиЬзіз-іеп осґіо, 8ЄІ5 еп ідіота исгапіо у доз еп сазіпііапо Езіаз доз йііітаз зоп Іа делолнпада исгапіа кіЬге". єддада регіодіса-тепіе рог еі Іпзііііиіо Іпкятаііуо-ЕдИсгіаІ исгапіо, цие їатЬіеп едііа оиаз ридіїсасіопез дедісадаз а Іоз ргоЬІетаз у азипіоз де Ссгапіа, у Іоз сотитсадоз де ргепза деі Зегуісіо Іпіоггп іііх/о Йтоіозкур, риє реоддісатегііе зе дізігіЬиуе епіге Іоз дізііпіоз тєдюз іпїогтаііуоз (ргепза, гадю, ієієуізіоп) у регзопаїїдадез агдегМіпоз, дапгіо а сопосег Іа Ігізіе зііиасідп у аііегпаїіуаз де Іа уіда соМ-апа деі риеЬіо исгапіо еп зи ргоріа раїгіа
каз риЬІісасюпез еп ідіота исгапіо зоп Іаз зіділепіез. Ьа Раїабга Исгапіа, Миезіго кіатадо, атЬоз зетапапоз; Ьа ¥>да: ка Сатрапа; ІЧоїісіагіо деі Ехагсадс, Іаз (гез ^еVIЗіа5 геїідіозаз Ехізіе іатЬі^гг ипа геуізїа геїідюза дспопипйда ка ЕзігеІІа Еуап реііса, сиуо потґие асі аг а зиз Ііпез.
Сото зе ує, еі дезаггоііо де Іаз риЬІісасіопез исгатяз еп Іа Неридіїса Агдепіта ез рєгтапепіе, у Іо таз зідтіїсаііуо, ез риє їобаз езаз рпЬІісасюпез іїап зигдідо де тоде&іаз тісіаО-уая де пиезігоз сстраігіоіаз, зт сопїаг соп Із тепог ауида о зируепсіоп де пядіе, у сото ІаІез зе *ідиеп тапіепіепдо ех-сіизіуагпепїе соп Іоз їопдоз ргорогсіопадоз рог ариСМоз С^сдаз риЬЬсасіопез, адетаз де ситріїг соп зиз Ьпез езресіїїсоз Ііа-сеп сспосег іатЬіеп Іаз песезідадез у дезеоз де їодо еі риеЬІо іісгалго риє йпісатепіе азріга а зег ІіЬге є іпдерепдіепіе.
Еп депсгаї родєтоз зиЬгауаг риє Іа соїесдуідад исгапіа єб ІаЬогіоза, Ьолезіа у Ісаі гозреіиоза де Газ іеуез де Іа Масіоп Агдепіїла. ЕІ сопсигзо де Іоз исгапіоз а Іа есопотга де аідипаз Іосаіідадез у іеґгііогюз да зідо тиу асііуо у уаііозо Соп зи Іе-
М0ІЧ5ЄМ0Н АМОКЕ5 ЗАРЕІАК
ОЬі5ро <1е Іа ЕРАЯОІЇІА 'Запіа Мала сіє І Раїгосіпіо' раг«н Іоз ІіеІее саібіісоз сіє гПо исгапго еп Іа НериЬІіса Агдепііпа.
пасібаб у сарасібаб бе їгабаїо Іон исгапіоз зиріегоп уєпсєг 19-бзз Іаз Лі^сиНагіез Ііайіа їгіипіаг сопзсЬЛапбо зиз Ьодагез ґім-гпіібе? рего Ьопезіоз засапбо бе Іа ііегга у беі ігаЬа|о еі Іед<-ііто ргепліо бе 5М5 аіалез
ем сомсіиєюм
Рага Ііпаїїгаг, ^иЬгауетоз риє соп Іа сіесіепіе ргозрегібаб «сопбтгса б^І раїї 'а соїесіїиібаб исгапіа безаггоНа зи сопіі-ґшо ргодгезо. ргозідиієлбо Іа сопзідпа бе І_аЬог у СиІІига риє 5е їізп ігпоиєзіо риє соп&іііиуе Іа диіа оеглпапепїе бе іобоь зие ігНедгапіез
Рог іпіеггпебіо бе пиезігаз риоіісасюпез Ьгедатоз рага риє Іоз лоз риеЬІоє, еі агдепіто у еі исгапіо не сопохсап тєіог. у ее сопогса гпєіог За геаііоаб бе Іо риє осигге еп Іоз герреси-іО5 раізез Сея^ігїиапбо азі іаз сатрап аз іепбепсіозаз риє еп ипо у оі о зетгбо сігсиїап іпієгез?бз у агіе^телїе еп еі типбо, Абетаз, псз регті’ітоє зеііаіаг риє езїоз бон риеріоз по зоіатєпіе Ііепеп діогіозоз разабоз зіпо риє ІатЬібп ситріеп ипа тізіоп Нізіогіса рага Іа ґіитатбаб, Еі риеЬ'о исгапіо. аііа. еп еі ^іе|о солііпепїе ргозідие зи іпоиеЬгапїарІе ІисЬа риг Іа ІіЬегізб бе і се р^еоісз у Іоз бегесґіо5 Леї ЬогпЬгє. ітнепігає риє ариї, еЗ риеЬЮ а^депїто епсаЬега Іа ассіоп с патіса рог (а ідмаїбаб бе юз риеЬІоз. еі генрєіо б іак зоЬегатаз аіепаз у еі оІгесіпгпегИс бе ти!їір?е5 ороггип'бабез бе ігаїзаіо у ргодгеео о зеа еп зи сопіипіо Іаз оазез песезагіаз е юбізрепзаЬІєз рага Іодгаг Іа раг у еі Ь>епє$!аг еп еі типбо
Ьоз ие апіСЕ, езрагсібоз рог іобо & типбо сото ІатЬ.^п Іа пиллегоза соНесІіУібаб гез.бепіе еп езіа ргогпівдпа і ееа аґ-делііпа, уіуєп у ІгаЬаіап соп Іа іпдиеЬгапіаЬІе Іе у іизіа езрє-галга бе риє еп потЬге бе Іа \егбаб у еі Ьюп сотий, зигдігап іаз рог юбоз безеабяз геаіібабез бе ііЬе іаб ідиаібаб, Ьіепез-іаг у раї рага Іобоз у саба ипо бе Іоз риеЬІоз беї типбо. у бее-бе Іиедо еліге еііоб. е1 риебіо исгапіо
САТЕОЯАЬ иСЯАМІА ЕИ ВКЕАЮ5 АІВЕ8
8еде сепігаї сіє Іа лиеуа ЕРААООІА лага Іоз Ііеіез саіоіісоз исгапїоз еп Іа АериЬІіса АгдепІіпа, зііа еп Іа саііе Аатбп Ь. Еаісоп 3960. СарііаІ ЕедегаІ.
РРОУЕСТО ОЕ ЬА САТЕОНАк АкІТССЕГАкА ОНТОСОХА иСНАМА
Асіиаїтепїе еп сопБІгиссібп, соп Іа сопІгіЬисіоп бе Іобае Іаз Ьегтапбабез исгапіаз бе Іа АгдепҐта, дое їипсона еп Іа саііе Тагііа 4063 не 1а Сіи^аб бе Воєїюь Аігвд.
- 2У
0ЕСРЕТ05 V 00ССМЕНТО5 НІЯОМСШ
(Соріа де І ВОІЕТІІЧ ОЕІСІАЬ N9 21.250, беї діа 11 де адоніс де 1967)
Аиіопгазе Іа егессібп де п топипіеліа аі египегіо езсгі-їог, роеіз у ріпіог исгаг^с Тагаз ВНеисЬепка
Виегіоз Аігеь, 4 де адозіо де 1967.
АІ Ехсгпо нелог Ргезідеп+е де Іа Масібп:
ЕІ Міпіеїегіо беї Іпіепог ііепе еі Гіолсг де дігідігзе а V Е. а ііп де зотеіег а умезіга сопзідегасібп еі ргоуесіо де Іеу дье єн дотспа^е а Тагаз Зґ^сНепко, етіпепїе езсгііог, роеіа у ріпіог исгапіо, аїЛогіга Іа егессібп де ип гпопитепіо риє регреіие ви тпетогіа
Тагаз ЗЬеисІпепкс пасіб еп Іісгапіа. Пизіа, еп 1814 у ти по ел ’ЗЬІ. І_исГіб їзда зи уїда рог Іа ІіЬегІад де зи рака, рог Іа ІіЬєгіад де Іа регзопа Ьитала у сопка 1а іпіизіісга носіаі Рог око іадо, зи Іата сота рсеїа ез типдрак
5е сопз'дега сопуепіеліе епіопсен, асседег аі редідо риє Ьа ЬесЬо Іа Аергезеліасідп СепкаІ де а Соїесіїшдад исгапіа еп Іа НерйЬІіса Агдєлііпа, соте ипа Іогта ае гесопосітіепіо рог еі риеЬІо агдепкпо де Іа аНа саіідад ІпіеІесіиаІ де 8ііеус1іепко
□юз диагде а V Е.
биіііегто А. Вогда
Виепоз Аігез, 4 де адозіо де 1967 І_Е¥ N9 17 380
Еп изо де Іаз аїпЬисюпез солїепдан рог еі айісиїо 59 Реї Езіаіиїо де Іа Ре^оІисібг АгдегФпа
ЕІ Ргезідеге де Іа Масіог АгдепІіпа, Запсіопа у Рготиіда соп їиегга де Іеу:
АНісигО 1° — Аіііогігаєе Іа егессібп еп Іа сіцдад де Зиепов Аігез де ип топитєпіо а Тагаз Ьґіеусґіепко, етіпегЛе езсгііог, роеіа у ріпїог исгап-о, еп еі Іидаг дие деїегтіпе Іа Мипісіраіі-дад де Іа Сіидад де Виепоь Аігез,
АгНсиїо 29 — Ьа егессюп деі топитепіо диеба а сагдо 1е Іа сотізідп риє соп езе ііп, еп ип ріаго пи тауог де поуепіа діаз. деЬега огдапгаг Іа Нергезепізсіоп Селігаї де Іа Соієсїіуі-дад исгапіа еп іа НериЬНса АгдепІіпа
Агіісиїо 3° — Ьа сотіьі^п а сиуо сагдо диеде Іа іпзіаіа-сібп деі ггіоп^тепіо берега деіагіо іпаидигздо еп ип іеїлипо дие по ехседа де сіпсо апоз, а рагііг де Іа риЬІісасібп де ез-1а Іеу.
АгІісіЛо 49 — ЕІ топитепіо зегй созїеади сип Іоз (опдоз риє Іа сот’зюп ел (огта ргіуада гесаиде де Іаз епїідадез исга-піаз у де рагіісиїагез.
АНІсиїо 59 — Сотипідиеве, риЬІідиене, безе а Іа Оігессібп Иасіопаї деі Недуго ОІісіаІ у агсбіУйЕе
Опдапіа. — ЄиіІІегто А Вогда
ОЕСНЕТО № 1040 ОЕ СА СШОДП ОЕ ВЦЕЬІОБ АІАЕ8
Виепоє Аігев, 2 бе їеЬгего бе 1968.
Уїбїо с]ме рог Іеу, сиуа соріа аїЛепїісзба Іисе а (о}аз 2 бе Іаз ргезепіез асіиасіопез еі Робег Е|есиЬУо МасіолаІ аїЛогіга Іа егессюп бої топитепіо а Тагаз Єґіеисїісгіко; у
СОМ5ІОЄААМОО:
Оие рог єі агїісиїо 1° бе Іа сііаба Іеу Іе ІасиКа а Іа Міті-сіраіібаб бе Іа сіибаб бе Виепоз Аігеє а ееіаЬІесег єі Іігдзг рага сі етріалапнепіо бе Із геїсгіба оЬга езсиїібгіса, бебісабз а Ьопгаґ іа регБопаїібаб бої етіпеїМе езспіог, роеіа у ріпіог исга-пю, сиуа Є|єсисі6п езіаґЛ а сагдо бе Іа Соппеюп риє безідпе Іа Перге5епїасюп СспїгаІ бе Іа Соїесіїуібаб Ібсгапіа еп Іа Нери-ОІіса Агдепііпа у зїепїо а ]о гпТогліабо рог Іаз бггесс^опез бе Рааеоз у бе Агдиііесіига у ІІгЬапіБто:
ЕІ Іпіепбепіе Мипісіраґ
□ЕСТЕТА
Агіісціо 1е —□еіеґтіпазє див еі топиіпепїо аі роеіа исга-піо Таїаз ЗіієусЬєпИо сиуа єгессібп еп Іа сіибаб бе Виепоз АіГез аиісгіга Іа !еу 17.3В0. зега етріагабо еп еі зесіог беї Рагоие Тгез бе Ееогего, їгепіе а Іа а^егпба МолН. іпбісабо рог Іа Оиессіоп бе Разеоз еп еі ріапо аб]ип1о; а Іаз їо]а& 5
Агг 29 — ргезепіе бесгеіо зега геТгепбабо рог Іоз Йе-сгеіагіоз бе Обгаз РйЬІісаз у ІІгРапізто у бе Сиіічга у Ассіоп ЗосіаІ.
А<і. Зґ‘ — 06бє аі Аед^зко МипсіраІ, рибіїдиезе еп еі Во-Іеїіп ОІісгаІ у разе рага зіг сопосітгепїо у гіетаз еїесіоз, а іа □ігессібп бе Разео?^ сіігпрі'бо уиеіуа а Іа Зесіегагга бе СііНига у Ассісп ЗосіаІ риє геьегузгА езїаз асШясюпез еп езрега бе риє еє геаіісе еі топитепіо у бє сопсгеіе еі окесітіепіо гев-реиііуо.
(Еігтабо): ІНІСІВАЙ
ВоЬегіп 3 7егпепдо * бегде Сагіоз Опеїс
МОїЧимєИТО А1- СААМ ВАЙПО ОСААМІАМО ТААА5 5СНЕ7СНЕМК0 - Іеуаніагіо рог Із Соїесііуігіагі ІІсгаліа еп еі Рзгдие Тгм ое РеЬ^его гір Із Сшгіагі гіе В^епоз Аігез. Риє іпаидигагіо еі гііа 5 гіе гіісіетЬге гіе 1971 < соп аиіогіїасіоп аедип Оесгеїо Іеу № 17^380 цие Иеуа 1а ГесНа 4 гіе адазіо гіе 1987.
ЧЕС0И0С1МІЕМТ0 ОЕЕ ЕХААСАОО ІІСНАІЧІС ЕМ 1-А АЕРивиСА АЯСЕМТІИА
ЕІ РООЕН ЕаЕСОТІУО Г4АСЮМАІ
□ЕСАЕТО № 92-М 8
Вчепсв ДІГЄ5, 20 бе епего Де 1969
УІВТО Іая поіаз ргезепіагіаз аі Міпізіегіо бе Аеіасіопез Ех-іепогез у Сиііо рог 8и Ехсеїепсіа еі Зепог Ехагса Ароеіоксо рага Іое ііеіез исгапіое бе пїо Ьігапппо гезібепїез еп Іа Агдепіі-па зоїісііапбо еі гесопосітіепіо а<Іпьпіщинііуо беї Ехагсабо у Іаз Іипсюпез рог еі єіегсіДаз; у
СОМ8ЮЕРАМОО
Оие 5и Ехсеїепсіа Аеиегепсіїзіта еі 8епог Милею Арозіс-І'Со сотипЕсо аі Міпізіегіо сіє Неіасюпез Ехіегіогез у СиКо чиє еі 8апЮ Рабге ГіаЬіа егідИо еп пиезіго раїз, ип Ехагсабо Ароь-Іоіісо рага Іоз Ііеіез исгапіоє сіє гіїо ЬІхапїіпо, гєзібепіез еп еі тізто у бсзідпабо Ехагса а Зи Ехсеїепсіа РеиегепсіІБІта Моп-зепог босіог АпИгез ЗАРЕЬАК ОЬікро Тііиіа, де ЗеЬазіброІіз гіе 1гасіа;
Рог еІІо:
ЕС РНЕ5ІСЕМЕ ОЕ І_А №СЮМ
О Е С Я Е Т А :
АЯТІСІЛО 1° — Весопссезе еі Ехагсасіо рага Іо$ ііеіеа псга-ПІО5 Де гііо Ьіхапііпо соп і’игізДіссібп еп іобо еї їеггіГогіо беї •аіз, іпаїбиібо рог еі Запїо Рабге Раиіо VI рог Виїа Осгаїпогигл Е беІіигтГ бе ІасНа 9 бе іеЬгего Де 1968
АНТІСМкО 29 — Нєсопосєбє Ехагса Арозіоіісс рага іоз тієіЄе исгапяоз бе гіїо Ьіхапііпо геьібепіег еп еі раїз а 5и Ехсе-іелс.а Яеуегепґі-з,та Мопзепог Оосіог АпФйб 8АРЕЕАК, ОЬіеро Тіїиіаг ае ЗеЬаеІороііз ае Тгасіа.
ААТІСІЛ-0 39 — ЕІ ргезепіе бесгеїо зега гпігепбабо рог еі Зепог Міпіьіго бе Неіасюпеа Ехіепогез у СиІїо
ААТІСШЬО 4° — Согпипіриезе, рілзмдиеее, безе а Іа Оігес сідп ІЧас.опаІ беї Яедізіго СйсіаІ у ьгсіііуєзє
ЕбО.: ЛАМ САВЮЗ ОІМСАІМІА
АІбо.: ІЧісапог СОБтд МЕ^0Е2
НОМІИА ОЕ ЬО5 ІММІСНАІЧТЕ8 иСААМІОБ АЕ8ЮЕМТЕ8 МА8 ИЕ 50 АИО8 ЕИ ІА СШОАР ОЕ АРО8ТОІ-Е8 РАОУІМСІА ОЕ МІ8ІОМЕ8
Соп Іесіїа 27 бе адозк? бе 1977 зе соптепюгб еі 0СТ06Е-8ІМО АИІУЕРЗАНІО бе Іа ІІєдаба бе Іо$ ргітегоз соїспов исга-піоз а іа Іосаіібаб бе Арозїоіез, ргоуіпсіа бе Міз;опе5, у 1а □ігес-сіоп N3010031 бе Мідгзсюгіаз оїогдб 0ІРЮМА8 ОЕ НОМОЯ а Іаз зідіїіепіез регзспаз;
МотЬге у ареііідо
ДЛда еііал
ЬІедд «І Рай
5га Ала К Оого^еекі 92 1910
8га. Магіа 8 бе Козіескі 81 1905
8г. ЕзіеЬлп МагкіЄ¥гіС2 80 1923
8га. Мадбаїепа 0 бе Оибула 71 1910
8г. Ргапсізсо ВоісНо 66 1911
8г, Тебїііо ОоууЬпіа 67 1910
8г. Теобого ОоиЬпга 65 191 1
8г. 8ЇПЮЛ ОолЬгна 69 19И
8га Магіа ¥. бо КгузсЬцк 92 190.
8г Вазіїіо Уаколезс 79 1900
8га. Еидепіа К. бе Уакаюес 78 1900
8г. ^ап Розгеб 87 1900
8га. Магіа 8 бе Розгеб 85 1900
8ґ биап РебогізсЬак 87 1900
8га Саіаііпа У бе Ребопзсйак 84 1901
8га. ГгапсіБСа К. бе Сгозко 103 1911
8га. Неіепа 8 бе МузсЕїик 8га. Апазіаєіи Н. бе СоІегпЬа 76 84 1902
8га. Магіа І_, бе ОибесІї ВЯ 1900
8г Апбгбз ІЧаЬігпіак 76 1900
5га Апа 8 бе ЗоІолузгуп 79 1900
8га. Магіа бе Зорсгузгуп 61 «ммнмж
8г. АІеіапбгО Тушонко 82 1904
5га. 8оНа Н. бе Тутолко 80 1905
Зг биагг Могої 80 1900
2га Магіа Р. бе Козіескі 77 1900
5г Вазіїіо ВазНик 85 190г
8га. Раикпа 1. бе 2абогогпу 87 1902
8га Апа Р бе Ник 8г. биап Мазабек Зга Мадбаїепа Е, бе Кисик 102 92 92 1902
8га Еибосіа Уасіик 79 1902
ТЕХТО ОЕ ЬО5 ОІРЬОМАЗ ОЕ НОГЮН ОТОРСАОА5 А Ю5 ІММІСРАНТЕ8 ІІСААІЧІАНО5 РОР ЬА ОІРЕССІОМ МАСІОМАІ.
ОЕ МІСААСЮМЕ8
Еп Виепоз Аігез а Іоз 19 діаз деі тез сіє осіиЬге де 1976, зе оіогда евіе ОІРЬОМА ОЕ НОМОР а Іоз гтлетЬгоз де іа СО-І_ЕСЇМОАО иСРАІМІА бе Виепоз Аігез.
Рог еі тіЕто зе гесопосе ехргезатепіе еі тєгііо бе Ьадег Ьгіпдадо а Іа АерйЬНса Агделііпа тйз бе сіпсиепіа алоз де VI-да. де ігаЬа/о у аіесгс. Ое ґіаЬег иепідо Ьасе таз де МЕОІО ЗІСЬО де зи Ієіапа раїгіа соп Те еп езїа Ііегга, у іїаЬегзе диєда-до еп еііа сопзШиуепдо зи дгапдега.
Еп асіо де адгадесітіепіо, зе їігта еі ргезелїе рага еі іп-Тегевадо; рага сопосітіепїо де Іа соїесііуідад; у еп ргиеЬа баї гесопосітіепіо де Іодо еі риеЬіо де Іа Масібп Агдепііпа
ОІНЕССІОІМ ІМАСІОМАІ_ ОЕ МЮРАСЮМЕ8:
(Рігтадо) САМОІОО 6ААЯЮ0
Апаіізіа Мауог-деіе Агіаз Соїесііуідадез.
(Еігтадо) Слі (Н.Е.) РЕМІСЮ А2СОІЧА
□ігесіог МасіопаІ де Мідгасіопез.
ІЧОМИМА ОЕ ЕО5 ІММІБААМТЕ8 иСНАИЮБ
(Сопііпиасіоп сіє Із радгла апіегіог) □едо зі Р
№тЬге у ареііісіо Апо$ Ле е^асі
8га. Магіа Рогогезкі 66 1910
8 г. ЬІісоїаз Сегеда 84 1902
5г. бьгап Бепіик 78 1902
£г. Мідиеі Кигузгуп 79 1911
5га, Магіа V. де Ноіоуаіу 76 1902
5г. МідиеІ Еуіу/уп 76 1911
5га. Магіа 0. де Раиіик 82 1901
5г. Оетеігіо Ргосорю 80 1901
8га 6епоVеVа М. де ОрісЬапу 88 1900
$га. Магіа 6. де Му]аІелко 82 1900
5г. Еііаз Сііпка 79 1900
5га. Неіепа М де ІМакіїгпіак 78 1900
МОМІМА СЕ ЮЗ ІММЮААМЕ5 ІІСЙАМЮ5 ЯЕ8ЮЕМТЕ8 МА5 ОЕ 50 АЛС5 ЕИ ЬА СІІЮАО ОЕ ВІІЕИОБ ДІНЕ5
Оигапіе еі ІезГі^аІ геаіігайо еп еі Теаіго Сої ^оо еі діа 20 сіє поУїнппЬгс сіо 1977, зе оїогдагол Іоз 0ІРЮМА5 ОЕ НОМОР а іаз з;дшеліеє рєгзопаа.
5 га. АМТОМОК Саїаіта
5г. ВАНОАМ Мідиеї
5»а ВСЮМАН ЕІєпа
8га. ВАЕМЕМ8ТІЛ. Оїда
8ґ. вис Оетекіо
8і ВОНАЗ Зсзе
£ґ вийвлп Зобє
5г. ВІЛЧМ Зизїуга
8г. В¥Я0І_СК Реаго
8 га. ВСМКО Апа
5г СНиО'їК Зиап
8г СНОУУАМІС Ва^іію
8с. СМАСН ^иап
8г САНМЕСК1 С2. Зиап
5га. С2ЕНММ АІЄ]апбга
8га. С2ЕНМЗ <1е биіка ЕІРпа Зг ОА^І-УЗгУМ МідьеІ 8г. ООУ¥7¥М8КУЗ ОатеІ 5г. ОІАКОШ Лиап 8г О2У\ЮИІК ІМісоїав
8га РЄОУК Саїаііпа
8г. РЕП¥87¥М Вазіііо
8г 6ЛМКА Апіопіо 8г. СІЛ_КА ОетеШо 8г. НОМОТІІЖ АбаІЬегїо 8г НОВАК Мідиеі
8г .Д]|ЧС7¥82¥М Кгесгик
5га КІИАСН 2иЬук Саіаііпа
Зг КОВ2І8ГУЗ Зиап
8га КОСОВІ ЕІда
8г. КОШАІСгиК Загде
5г КНОРЕІМУСКУЗ УУІайігтцго 8 га КНАУУСгик ДМспіа
8га КЯОК гіе 5ШОРОН Магіа Зга КРІЖ де 57АКНАА Апа 8г. КРОК 5<^епо 8г. КРУЄА Зиап Зг КО7ЛКЕ^У।С2 Вазіїіо
Зга. кизгиїв Зоііа
5г. ЕАВА Мідиеі
5г. ЮТОСКІ ииап
8га. 1_ОВСЮІМ8КУй Але
8г. ЬУРКА йиап
Зг. ЬУРАК Апбгез
Зг. ЬЕ2ЕМС2иК йиап
8г. МАЕЄС Ребго
Зг. МАРКСУ/ Сгедогіо
5г. МА/иН .Іиап
8г МОНУКУ82КА Вазіїіо
8г. МУКОІАК йиап
Зга ОШИУК Апазіазіа
8г. омузгсгик Зетеп
5г. Р1.АСНЕТКО ЕзІеЬап
Зг. Р0МА2АЙ8К¥и РеОго
Зг. РОІІЛЧА Оепіеігіо
Зг. РОІІСН Вазіїіо
8га. Р^СНNАТУ^ Еуа
8г. РАЗТЬІСН Твойого
ЗГ. РАНАОШК Лозб
8га РАВАОІІІК Апаеіазіа
8г. НЕСЕй бгедогіо
Зг. ВІ2МУК йиап
Зга. АОМАМіик сіє КНІЖ Майіа
8г ЗАІшиК йогда
Зга. ЗАіМик Апазіазіа Иа^/айа
Зг. ЗЕІВОА5КІ Зиап
Зг. ЗСЕУМА Макзут Зг 32СРЕАТ □етеігіо
Зг. ТЕМЗА ЕзіеЬап
8 га. УЛТОЗгУКЗКУЛ Еіепа
Зга. УУОАОМІАК <іе ВІіВВАМ Апа
Зг. УУОІІМІС АІеіапсіго
Зга. УУЕАОУКА Еийозіа
Зга. УУ02АІіІіК Оїда
Зг. УУОЬУМЕС Вазіїіо
Зга. 7А6ЯА4С21Ж Апазіаеіа
Зг. 71ІВУК РаЬІо
Зг 21)РАК8К.Уа Вазіїіо
Зг. ІЖРАІМЕС Сопзіалііпо
КОТА: Сой потЬ:е? у аре!1іс1о& зе риЬІісап зіп тоПіИсзсійп аідипа гіе Іаз ріапіііаз тесіЬігІаз Ре Іа Оиессібп <іе Мідгасюпез.
еаєсіміь ЕОТОСлААЕГСО ое ьд расіьід оее ОІАРІО ‘ІА РАЕМ5А”, ОЕк ОІА 27 ОЕ А605Т0 ОЕ 1934. НйНі-сагіа аі гібсігпо апіуегзагіо Не Іа Ніпсіасіоп сіє Іа Азосіасісп 1/сгап:а Не Сиііига — “РАОБУІТА", — ргітега епіісіасі исгапіа еп Іа АепиЬІіса АгдепІіпа*
СОИТЕМГОО ОЕЬ ЬІВВО
ЕІ сспіепідо де езіа оЬга ве сІі^Ие еп 14 саріїиісз гіе Іоз сиаіев еі рптего езсгіго еп ідіота сазіеііапс. ез а Іа уєі ілІгодцссіОп у гезепа де Іов гезіапіез. деГаїїапдвде тав аЬаіс еі сопіепкіо де Іоз тізтов.
сдрітиьо РРІМЕАО
Ю£ ССРАМО8 ЕМ ІА НЕРиВИСА АА6ЕІЧТІІЧА Коіа ЕбНогіаІ РаїаЬгаз беї Аиіог. |_а исгапіа у зи риеЬІо. Еа іптідгасібп исгапіа еп еі сопітепіе атегісапо. Оесгеіоз у Ооситепіоз Аези-теп беї ііЬго.
САРІТиЬО 5ЕСІІМ00
ЕОІТОРІАЕ. Оебісаіогіа Ое Іоз ебііогез. Іпігобиссібп. Агдепііпа у зи зідпііісасібп єпіге Іоз раїзез зибаглегісапоз. АІдипоз баіоз езіабі&іісоз зоб ге Агдепііпа. Виепоз Аиез ічасе 50 апоз аігаз.
САРІТОЮ ТЕАСЕНО
ЬА ІММІСААСЮМ иСНАМА ЕМ 1_А АРСЕИТІМА 1_05 рптегоз сопііпдепіез іптідгаіогіоз. Езіігтіасіопез зоЬге еі пйтего сіє іпті-дгапіез габісабоз 1_оз ріопегоз у Іаз ргітегаз соїопіаз адгісоїаз.
САРітиьо силято
РАМОААМА ЕСОЬІОМІСО-ЄОСІАІ_ ОЕ 1-А СОІ-ЕСТІХ/ЮАО исНА-АІІЛ. Ьоз сопс!ісіопаітііепіо& бе Іа рптега ероса, 1_а соїопігасібп у Іа габісасібп еп еі іеша бе Іа іптгдгасібп исгапіа. Згіиасібп есопбгттіса бе Іоз писіеатіепіоз цсгатоз, Огідепез бе Іаа асіі-уібабез соорегаімзіаз.
сарітсьо оиімто
А8РЕСТО8 ОАСАМІ2АТІУОЗ ОЕ ЬА АСТМОАО СиСТиВАЕ ¥ 8ОСІАІ- І_аз ргітегаз огдапігасіопез. Еаз адгирасіопез (етепі-паз у іиуепіієз. ЕІ ргітег сопдгезо бе Іоз Осгапіоз еп Іа Рерй-ЬІіса Агдепііпа. ІЧотіпа бе Іаз іпзіііисіопез исгапіаз у зиз бігі-депіез соггезропбіепіез аі агіо 1957. Асііурбаб бе Іа Рергезег-іасібп СепігаГ исгапіа еп Іа РериЬІіса Агдепііпа. |_оз асіоз соп-тетогаііуоз беї 75? апіиегєапо бе Іа габісасіоп исгапіа.
сдрітиио 5Ехто
АСТМОАОЕЄ ОЕ ЬА8 СОМСНЕ6АСІОІ\ІЕ5 НЕИ6ІО8А8. 8из сотіепзое еп Іа ргоуіпсіа бе Мізіопез 1_оз Іодгоз бе Іоз Рабгез Вазіїіапоз у Іаз раґгодиіаз саібіїсаз беї гііо сгіепіаі. І_а Ідіезіа Аиіосбїаіа Огіобоха исгапіа. ЕІ Ехагсабо АрозібІісо рага Іоз ііеіез саібіїсоз исгапіоз Еа Уїзііа беї СагбепаІ Ю£¥Е 8І_ІР¥б а Іа Агдепііпа. І_а белбісібп бе Іа СаіебгаІ саібііса беї гііо исгапіо еп Іа Агдепііпа. І_а сопзігиссібп бе Іа СаіебгаІ бе Іа Ідіезіа Аиіо-сбїаіа Огіобоха исгапіа еп Виепоз Аігез.
САРІТІІЮ 5ЕРТІМ0
І_А РАЕ ИЙА V Е0ІТ0НІАІЕ8 иСВАМІДЗ Мбтіпа бе Іаз риЬІісй’ сюпез. аґіісиіізіаз у соїаЬогабогез бе біуегзоз тесі юз еп Іа Аг-дєпЛіпа Іа ргобиссюл беї ІпзІіЦЛо Іпїогтаїіуо-Ебіїопаї исгапіо. ІіЬгегіаз у оїгаз риЬІісасіопез біуегзаз
САРІТІЛО ОСТА7О
ЬА АСТІУЮАГ Е6СОІАН ¥ ЕМТЮА0Е5 ЕЗїиОІАМТІЬЕЗ. І_аз ргітегаз сзсиеіаз у іагбіпе= бе іпіаяКез. Ьа іпзігиссібп засип-бама у Іа іипбасібп бе Іа ЇІІіаІ бе Іа иліуегзібаб СаЮІіса исгапіа сіє "Зал СЗелпепТе Рара". Мотала бе регзопаз чиє сигзагоп ез-іибюз ипіуегзіїагїоз
САРІТІЛ.0 ІЧОУЕМО
МАМРЕ8ТАСКЖЕ8 ОЕІ_ АНТЕ ЬСНАМіО Соліиґіїоз СОгаІев е іпзігитепїаіез Аиб сюпез сіє габіо СаоеІІа бе Вапбигізіаз. Іо-ргоз беї Ваііе! исгапіо.
САРІТиЬО ОЕСІМО
ЮЗ НО6ААЕ8 иСНАМОЗ Зи зідпгіісасібп еп іа уіба сіє Іа со-іесііуібаб Оеіаііе бе зи етрГазатіепіо
САРІТІЛ.0 ОЕСІМОРРІМЕРО
ІМЕСНОЮ6ІА. Ргоуессіоп Лізіогіса. N6171103 бе тіетіЬіоз бИип-іоз бе Іаз бізііпіаз епіібабей у Іосаіібабез бе габісасіоп исгапіа
САРІТОЮ ОЕСІМОЗЕОІІМОО
ЮЗ миСЬЕДМІЕиТОЗ исядмюз ем і_аз оізтштаз рроуім СГА8 Ьяз ргілґіегаз соїогиа? адгісоїаз 1_оз исгапгоз еп Виепоз Аігез у зиз аігебебогез- Еаз сотипібабез бе іаз ргсмпсіаз бе Гисигпап. ЗянОадо беї Езїет. Запі Ее, СогбоЬа, С^іасо, Меп бога у оїгаз Мізіопєз: сила бе Іа габісасіоп исгапіа єн Іа Лгдспігпа
САРІТІЛ-О ОЕСІМОТЕАСЕНО
СЯОЇОДЮПІА СЕ АС0М1ЕСШІЕМ05 АЕІ_Е¥АКТЕ5 ОеІаПе сгопсібдісп бе Іоз ргіпсіраіез асопіесігпірпїсз еп еі апііЬіо бе Іа соїесїгуібаб исгапіа безбе зи ґ.ібісасібп И ізіа еі аЛо 1978
САРІТІЛО ОЕСІМОСОАЯТО
СОМСЮЗЮМЕЗ ¥ АМНЕЮЗ Мцезігаз песезібабе* у гіезеоз рага ип иепіигоєо їиіига МотепсЙабог бе Іаз огдапігасюпез, ра-ґґодиіаз у Нодагез бе Іа соїесі^ібаб исгапіа еп ї ї Агдепіні і
АРЕМОІСЕ ЕОіТОНіАі ЕІепсо бе Іаз огдапігасіопез у регзопаїз риє зиЬзібіагоп Іа риЬІісасібп бе езїе ІіЬгс Н 'зотеп бе дазіоз ое ебгсіогі РаїаЬгаз Ііпаїез
МИХАЙЛО ДАНИЛИШИН
уііраіііцкарі'Еіітині
Монографія про суспі [Ьііо-орглнізаційнс і релігійне життя У крапіської С гп іьноти в Аргешині.
БУЄНОС - АРІРЕС 1971),
І ОЛ< ЖНІППІІ І МИ І ЧИ< .Н ПР > КIII І •< І н и УКРМІК І.кИХ ІГОМ\| і. РІДНИХ МК.ЦІ Н(»< ГЯ\ \ІЧ І НГИНИ
^лтсріиіи і<» цсі книги нили • »* ••«•ч ік\ци» гіпчсп>иА ("юна • НА, IV ТИ І І І( *• Н ЦП X • \*ІГ»|ГИІН П МніЦіІЛо Д.р'Н іииіин
М"и»інц । с і іктор
І *Лг пртк4 1 І р.і | Л іні І’И \ НКІІ
11 І рнг Р [ •• і м мінтііп Ц о.іминру кдплч»»]
Внлипо 14> Д.іМН Нил.ІВНІІ'П > к Ч сії При МЛТСрІНЛЬ ИЦ ДІЧІ І4 Мі її іеі Української Сгольнотн в діаспорі.
ПРИСВЯТ к
• г греши (ргши «ПРОСВІТО*
Ти вимін ноЛмтм Рідкий край
Ти имч брвггрсмюі ЯшЛввЛ, —
Ти сто всі* иввмж громад!»
ЦЮ КНИЖКА ПРИСВЯЧУЮ ПЕРШІЙ НАШІЙ ОРГАНІЗАЦІЇ ТОВАРИСТВА ПРОСВІТА* ДЛЯ ВІДМІЧЕННЯ СТОЛІТТЯ МАТІРНО! -ПРОСВІТИ- У ЛЬВОВІ ТА ДЛЯ ВІД ’НАЧІ'ННЯ ПоНАД 50 ЛІТНЬО! П .ПЯЛЬНОСТИ СЕРЕД ЧИСЛЕННИХ ГР< М\ 1 АКРАІІКЬК >Ї СПІЛЬНОТИ В АРГЕНТИНІ М»А1 ВАЮ ТА ПАРАГВАЮ1
АВТОР
ДРУГИЙ
ВСТУПНІ ПОЯСНЕННЯ ТА ЗВІДОМЛЕНМ ПРО АРГЕНТИНУ
Від Видавни ціни
Передмова.
Аргентина одна Півіеі мої Америки.
Аргентина н
Захоплююча |[ ВАСУ“
числах.
Спомин про 50-ти роками.
панорама водоспаду
Буенос-Айрес перед
ВІД ВИДАВНИЦТВА
Відзначуючи 8(1 літі я Українського Поселення н Аргентині и звеличуючи століття Матірної "Просвіти” а Львові, уважаємо доцільним видати монографію "УКРАЇНЦІ В АРГЕНТИНІ*, щоб тим зафіксувати живучість і зріст нашого суспільно організаційного життя в Аргентині, та звеличати Матірну **Просиі-ту“. як духову нашу скарбницю, що стала основою нашого національного відродження і стверджуємо цю незапаречну правду, що "Просвіта1- це ’піонір14 нашого національно-органі граційного життя, ял колись на рідних зем інх. гак опісля і серед нлших громад на еміграції
Потреба такої книжки відчува а ся вже давно і книжка, як\ гілдаємо Вам, Шановні Читачі, це довголітня праця одного із передових і заслужених членів нашої громади, що н.а протязі кількидссяі років невпинно працював над тим, щоби зібрати дати, числа та світлини всіх наших громад, та з них оформити поодинокі розділи про Житія ч Здобутки Україн ької Спільноти в Аргентині для збереження їх для наших грядучих по КОЛІНЬ.
Монографія "УКРАЇНЦІ В АРГЕНТИНІ* обімяе всі прояви ГРОМАДСЬКО-ОРГАНІЗАЦІЙНОГО і РЕЛІГІЙНОГО ЖИТТЯ ВСІХ НЛПІИХ численних громад, розпорошення по всіх закутинах просторої Асгентини і як гака, подає об'єктивні знідомлсння про всі наші головніші події та здобутки, а гнм самим наявно стверджує життєздатність поодиноких наших громадян і ними іьорених органі (ііцій, парохій а громад. Зміст книжки обіймає всі прошарки нашої численної спі іьноти. яка має за собою вже понад 80 літній шлях тяжких змагань, > висліді яких Українська Спільнота в Аргентині має кже поважні здобутки та повне признання всього оточення. Багато ілюстрованії чз сінна надає цій монографії особливої ваги, як документальний матеріял, іцО наявно підтверджує повну життєздатність наших поодиноких громад, а тим самим іаслуговує на ге, щоби монографія "УКРАЇНЦІ В АРГЕНТИНІ" була настільною книгою кождої нашої родини і, як гака, як своїм змістом г;ік ілюстра ніями постійно пригадувала нам всім, то н нас іогелер вже зроблено, а що остається до дальшого та необхідного виконання.
Видаючи монографію "УКРАЇНЦІ В АРНІІТИНІ , Видавництво стверджує той наглядний факт. лю Патьківшина наша находиться під окупацією і всякі прояви національно ре.іііій-ііого життя на рідних землях насильно заборонені, але д ія нас українців, розпорошених по різних поселеннях у вільному світі Ідея Визволеним живе й могутніє, і всі ми спільно несемо цей смолоскип севіти, щоб нін освічував наші змагання в обороні Історичних [Іран нашого народу. В тій ціли ми шертаємося до всього нашого загалу з гарячим закликом підтримати нас V цій акції та спільно повести широкі заходи розповсюдження цієї книжки по всіх наших громадах організаціях та парохіях, бо кигжка ця являється здеркалом пройденого нами шляху і добрим та вічно жнючим ПАМ'ЯТНИКОМ нашої минувшини для ірядучих поколінь.
В сучасних відносинах, коли нарід наш на рідних землях не піддається моральній руїні та русифікації а наявно підносить голос спротиву та протесту в обороні нашої національної правди, ми також мусимо йти з духом часу та спільно її послідовно боротись за належний розвій наших громад, оборонявши спільно нашу національну гідність гз окремініність вільного народу та його власної і самостійної держанні
ВИДАВНИЧА КОМІСІЯ
ПЕРЕДМОВА
Українська іміграція н Хргентнні має за собою вже понад 80 років життя але ми маємо дуже мало дат та документальних і статистичних записок про її буття та про її громадські, релі-ґії'гиі, культурно-освітні та економічні здобутки. Щоби хотяй у деякій мірі виповнити цю прогалину, наводжу головніші дати та події, які вдалося зібрати з наших і іужинецьких публікацій та і інформації! поодиш ких груп й осіб. II поодиноких розділах подаю записки важніших дат га подій із життя й ця іьности поодиноких громад та організацій, а вони можуть стати колись початком Істрії нашої численної спільноти в \р-ігнійні Як подорожняй чистить кількість пройдених кілометрів, так і ми за хержуемося на роках мандрівки й життєвих змагань нашої спільноти но всх місцевостях аргентинських про ні.шш, Виконуючи цс, не маю на мсті подавати осуд,, чи наводити оцінку поодиноких ділянок нашого життя, а відразу навожу лише фактичні дати і числа, щоби пригадали, що в нас було, що коли і ял творилося, та як взага і розвивалося житія чнс-теняих наших громад розпорошених по просторих земляк із стинної Аргентини.
Збираючи протягом кількадесятрічного побуту записки, світлини, видання т публікації, моє основне завдання було видобути 4з пороху забуттяіа зберегли нею події та постаті тих піонірів, які по своїй силі та змозі гідно слу жили нашій загальні справі.. їх зміст — це наша життєва дійсність, це "могутня пісня минулого" нашої понад івісті-тисячиої громади яка пройшла 80 річний шлях свойого життя < деякими труднощами, але зате з відповідними успіхами, та признаннями, Дорога, яку пройшли наші пооди юкі громади бу іа не лише довга, але також терниста та тяжка. Кож ній наш громадянин, кожна наша родина чи громада промощували собі незвичайний шлях свого життя, яч могли та як уміли, але всі ми змагали до кращого заитра та загального піднесення й скріплення маючи на увазі не лише особисті надбання та виголи, — а нперпіій мірі розній нашої спільноти та добро нашого поневоленого й нескореного народу.
-ж
Книжка УКРАЇНЦІ В АРГЕНТИНІ" цс не є літературний чи історичний твір, а лише дійсні фрагменти зі нсіх г і-і\/зей Нашої о житія на спомин для нових поколінь про долю їпніїх дідів та батьків, які мозольною працею та витрива іістю здобували собі право побутч та прожиття. Нехай же отця книжка буде початком історії української громади у свободолюбній, госгиній та просторій землі бетсмертного Сан Маптіна, та нехай вона пригадує нам всім, то «же <гоблено й що
остається те до внкога* ня. Хай вона ііде ііригадкою до всіх наших громадян; до тну, що осіли на колоніях червоно ісмного Місіонесу, тропікального Чако, Мендози чи інших провінцій; між тих, що працюють у варстатах чи фабриках, у всіх біль тих чи менших містах; між тих що вже зорганізовані в організаціях чи парохіях; між тих, що живуть самітно серед чужого оточення, а навіть міа^ тих, іцо їх обставини збили з пра-бильного шляху і хай розпалює наші серця безмежною любов'ю до всього нашою рідного, та тай скріплює в наших рядах запал і витривалість до праці, до єднссти, до освіти а тим самим хай скеровує всі паші заходи і всю нашу акцію в одне русло для зросту і постійного розвою папісї колонії, для збереження доброго імени українського народу та для добра і рошою та скріплення прибраної нашої Батьківщини - Аргентини!
Буенос Анрес, травень 1978.
М. Данилишин
60АЛВ1Я
(
4 (
Провінції в яких. по.
руг.інмн । черткола-
ними знаками. хотнй
нЕ.Н1-ч<
1ЦП € ВОВН Ніс в ІНШИ •.
провінціях
ші українські скуп-
чення лоїначен] ок-
се.'іюналисн іа чіткій.
КуритнБа'
можна сполінатнси,
^РіС х а
Сз «Ті
РіС
ан
Л г іС
ндяз*
*
НїВ^ен
Гувнос
АйреС
і
4 С гуҐ С
і
(-
г 4
і
4
МАНА АРГЕНТИНИ на якій € позначені 12 провіянім н яких є українські поселення, що загально качнслюють 250 тисяч грома іян українського походження.
АРГЕНТИНА ОДНА З ПЕРЕДОВИХ ДЕРЖАВ ПІВДЕННОЇ АМЕРИКИ
Видаючи книжку "УКРАЇНЦІ В АРГЕНТИНИ уважаю доцільним додати один окреміш розділ присвячений Аргентині, в якому наводжу головніші дати про неї, як державу, шо стала прибраною батьківщиною нашої численної спілі поти даючи їй змоп не лише поселитися але також і розвиватися та значити сліди свого існування, як окрема національна одиниця на есіх відтінках її громадсько-організаційного та релігійного життя.
На вступі хочу підкреслити, іцо Аргентина цс одна із передових держав Південної Америки, яка в послід лих роках набирає чимраз більше сили та значення поміж своїми сусідами, а тим самим займає чі гьне місце в розбудові держав американського континентку. Для підтвердження наводжу наступні статистичні звідомленнн.
Поверхня Аргентини є дуже великих розмірів І н різних енциклопедіях та статистичних альманахах є різні і відмінні ті д омлетів. В останніх часах цією справою зайнялося міністерство закордонних справ і згідно з найновішими в ній справі звідомленнями поверхня Аргентини в квадратових кілометрах є така:
Поверхня всіх континентальних земель виносить 2.791.810 клм.’ Поверхня різних островів ........................ 4.150 клм?
Поверхня підбігуновоі полоси (Антарктида).., 1.231.064 клм -Разом (чотири мільйони двадцяті сім тисяч},. 1.027-021 клм?
Заподані числа вияснюють, що її поверхня є около три ра їй більша як поверхня України. На ії просторих територіях могли б поміститися разом наступні держави Европн: Франція, Англія, Бельгія, Італія та Німеччина, що їх заселюють мільйонові числа населення. Поверхнею перевищують Аргентину Бразилія, ню має загально 8.511.000 квд. клм. та З, С. АМЕРИКИ з поверхнею 6.687.652 чвд. клм. Всіх перевищує Канада, якої поверхня виносить 9.589.700 квадратових кілометрів, з чого є також поважне число кілометрів, що находяться в по юсі північного бігу на.
Сусідують з Аргентиною: Бразилія, Уругвай, Парагвай, Бо лінія тт Ціле. Довжина границь з Бразилією виносить 1.079 кі-юметін, з Парагваєм 1.570 клм., з Уругваєм 191 клм., з Болі вією 765 клм.. Границя між Аргентиною і Чіле виносить 5.116 к ім. довжини, і чого нбільшості творять Корди.іери Анди, що мають 4.000 к ім. довжини.
Населення, Згідно з найновішими обчисленнями Аргентина начислює понад 2-К мі іьйонін, при чім переважають мужчини.
яких є бі іьшс, ніж жінок. Найбільша розмірами цс провінція Буенос-Айрес, що має 307,568 квд. к ім поверх і, та начислює понад 11 мільйонів населення. За нею слідує провінція Санта Фе. шо має около 2 । пій мільйона мешканців, а трете місце іайває провінція Кордоба, що має понад 2 мільйони мешканців.
Столиця Буенос Айрсс щ найбільше місто в цілі і Пів денній .Америці, населення якої виносить понад І мільйони душ, а ціла Метрополія Буенос-Айресу чи як це звичайно напікають Гі аи Буенос Айрес має около 9 мільйонів населення. Місто Буенос-Айрес цс насправді душа Аргентини де зосереджується увесь культурний, торговельний га туристичний рух: де гро-м адже ні всі раси та віровизнання, бо, як вияснює статистика, н ньому виходить загально понад 300 окремих іаісг та журнали, які видаються в 35-тьох мовах. Розмірами Буеіюс-Айрес займає перше місце, бо па ііого поверхні можна помістити аж 5 таких міст, яь Париж. В додатку Буенос-Айрес має найдовшу в світі ну іицю, що її довжина доходить іо ЗО к.тм. та най ширшу Авеяіду, яка має €00 метрів ширини та \ нажнеться наїїшир-тою я цілому світі.
Державі ий устрій Аргентини це федеративно рстірезсн-тативна республіка, на чолі якої є [федеральний уряд вибраний всіма горожанамщ що урядує 4 роки. Законодатні тіла не Фе-дсрліьіпіп Сенат та Парлямент, до яких входять сенатори та посли, то заступають кожну провінцію та столичне місто, яке має назначуваного президентом держані ,'|нтендентаи та сто-шчну Раду Давніше Аргентина ділилася на Провінції та території і ріжниця між ними була та, іно території були слабше ;ч звинені і їх адміністративний уряд назначував Федеральний уряд В році 1955 му прийнято новий іакон, яким устійнено, що Аргентина ділиться на 22 автономні провінції, яких назви є такі; Буенос-Айрес, Катамарка. Кордоба. Коррієнтес, Чако, Чубут, Ентре Ріос, Формоса, Хухуй, Лн Пзмпат Ля Рійоха, Мсн-юза, Місіонсс, Невкен, Рійо Негро, Сальга, Сан Хуан, Сян Люіс, санта Круз, Санта Фе, Сантягп дсіь Естеро, Туку.май Оремо є глс Огниста Зем ія та о-ви Мальвіняс. які є окуповані Ані іією але Аргентина уважає їх. як і цілу Антартику, своїми посілос-тями т і домагається їх звороту через об’єднані Нації, бажаю чи рознизати цю проблему мирним способом.
Церьта та шкільництес Найбільш поширена та числом вір их є' католицька Церква, але всі віровизнання користуються п інною свободою Аргентинська Церква начислює загально 11 АрхидієцезІй та 35 дієцезій, очолюваних поважним числом Ар хиепмскопін та ЕписиОпів на по її яких є гри Кардинали. При часом Хргеїіти ці на протязі понад ІО ііт був Кардинал Мон сеньор д р Антоніо Каджапо, який тепер передав урядування Кардиналові д-р Ххан Карльос Арамбуру, а труї оі Кардинал
цс Архиенископ Дієцезії в Кордобі Рауль Фракціско ІІріматеста. та, третин Едуардо Ніроніо, що в послідних роках перебуває V Ватикані.
Шкільництвом завідує окреме міністерство освіти й вихо наиня, яке займається його розбудовою по всіх провінціях і загально розпоряджає 2,160 народних шкіл, 5.595 середніх і технічних ШКІЛ, оноло ЗОН різних впитих шкільних інститутів гд о коло 200 різних університетів, бо є також поважне число шкіл а навіть університетів приватних. Інститути та університети начис.1 плоть о коло 500 тисяч професорів, та кілька мільйонів учнів. Шкільні заведення мають загально понад 6.500 рі них бібліотек, доступних для учителів та студентів, н білі,шості безплатно.
Багатства та торгівля. Багатства Аргентини цс переважно рільничі продукти, .як: пшениця, бавовни, тютюн, 1 жер ба мате ‘ Скотарство ведеться у величезних розмірах. Аргентина має також великі мінеральні багатства, як. мідь, залізо, цинк, оливо, вугіль, газ, нафту та сіль, з яких не всі належно використовуються. В останніх роках пожвавлено розбудову індустрії та ппомисловостн, які враз із торгівлею постійно збільшуються і загально торгоне іьниіі експорт досягає найдальше віддалених держав.
Конституція Аргентини надає ії громадянам повну свободу, рівноправність для жіноцтва та необхідні соціялькі забезпечення для несеного населення. В 24-тому артикулі конституції належно вияснюється повна рівноправність есіх громадян, які згідно з приписаними законами мають необмежене право: працювати, торгувати, набувати і продавати свою приватну власність, як також стеном і публікаціями внеказувати свої ідеї, користуючися повнок» свободою думки, віри і слова. Для чужинців арт. 31-ший вияснює, цю всі чужинці, які легально прибули до Аргентини, користуються тими самими правами, іцо й аргентинці, за виїмком громадсько - політичних прав, які збуваються з одержаним горожанства. Можна тоді голосувати та вибирати пос лів і радних громадських управ. Горожанство (натуралізацію) можна набути після двохрічного побуту, на то треба перевести відповідні формальності перед поліційною і судовою владою.
Клімат та пери року. Географічно положення Аргентини надає її різноманітнії клімат, починаючи від тропічного, який є в північних провінціях, як Чако, Місіонес, Формоза, Сант’яго дель Естеро, Сальта та Сан Хуан. Поміркований клімат мають провінції Кордоба, Санта Фе, Пампа та сусідуючі провінції. Холодний клімат є а провінціях Санта Круз, Чубут, Огненна Земля та інші місцевості на підбігуновій полосі, де є царство віч
них снігів та леді в, на яких живуть тільки обсерваційні стадії та війскова залога.
З огляду на просторе і видовжену повехню Аргентина має зн системи числення часу, тобто сходу і заходу сонця. Перша з них обон'язує Буенос-Айрес та північні провінції ,друге чис-іення часу починається від провінції Кордоба і а всі південні провінції. Різниця н численні часу ВИНОСИТЬ повних 60 мінут. Пори рОїку також припадають, противно як на наших рідних емлях, бо Аргентина находиться на противній частині земної кулі і н місяцях, коли в нас ііто, то тут зима. Весна починається 2]-го вересня, а літо припадає на грудень січень і лютий, а те е такі частини територій, де вічно є зима, і такі, де ніч тривав б місяців, а потім є 6 місячний день, коли гам триває літо. За-мітним є також тс, то на небозЕОді ми не б чнмо ні "косарів-, ні "великого воза" чи квочки*. а інші знізд , південного небозводу.
Подаючи в найбільш можливому скороченні головніші ін фо, маціііні д. ні про Аргентину, слід підтвердн и цей факт, що вона, як держава, під. кожним оглядом постійно зростає та вибиває ться на передове місце серед держав еспансько-мовного снігу. При тім слід ствердити, що аргентинський нарід має багато дечого подібного до українського. Вяже його вперцаій мірі героїчна й гойовинча минувшина, а такол той факт, що українці й аргентинці це "діти степу" та просторих і золотистих степів та ланів пшениці, кукурудзи та соняшника. Загально Україну називали "шпихлірем" Енропн, а Аргентина займає також поважне місце в чпжнародльому шпихлірі не лише пшениці, але також й інших рільних продуктів. Реасумуючи це все разом, треба ствердити, що історична дійсність ославила Аргентині світле минуле, а природні - мінеральні її багатства та постійний зріст населення заповідають її се іглу майбутність.
АРГЕНТИНА В ЧИСЛАХ (Головніші итяги та звідомленнн 11 статистики)
Поєерхгя разом з під.бігуновою полосою сягає 4.027.024 ким кнд , з яких є 29.800.000 гектарів упралюн іної зем н 19 000.000 гектарів займають пасовиська та мокляки, а 63.1’00.000 гектарів займають гори та лісп.
Границі. Гіобережжа Атлантику виносить 5.117 квм довжини. границя з Чіле 5.116 клм.« з Парагваєм 1.570 клм.. з Бразилією 1.079 к лі , з Болівією 765 ким., з Уругваєм 191 кільо-метер довжини.
Буенос-Анрес — столиця Аргентиі и, ціла Метропо іія (І ран Буенос-Айрес) має 9.00,000 мешканців, само місто Буенос Ай-
рсс має о коло 4.000.000 мешканців і займає третє місце з головніших міст Америки. Місто Буенос-Айрес має 45 театрів і після Парижу займає друге місце Театр Колон має 2.487 сидячих місць і загально може змістити 3 тисячі осіб.
Шкільництво. В Аргентині існує загально 38.638 різних ШКІЛ, інститутів га університетів, В яких умиться кругло 5.750.000 учнів, що їх навчає 401.758 професорів та учителів. В Аргентині вчиться 74 тисячі чужинців, з чого 14 тисяч студентів університету. Загально існує 1.652 пуб пічні бібліотеки, що начне люють окоіо 10 мільйонів книжок.
Преса. Аргентина видає 270 щоденників, 2.100 тижневиків. 2/'()о журналів, ям виходить в 35 ги різних монах, які можна набути в 20.000 кіосках” та 1.500 книгарнях.
Гори Анди - творять кордон із Чі іє довжиною понад З тисячі кілометрів. Найвищий шпиль Аконкаї на має 7.038 метрів висоти, другий шпиль Тупуш іто 6.809 метрів і вулкан Ту-пумгатіто має 5. 680 метрів висоти.
Найбільші ріки І І<гііширша ріка Аргентини, (а також і в цілому світі) це Ріо де ля Плита. Давніше и називали Солодке Морс, і її ширина виносить 275 кілометрів та має вона 35.000 квадратових кілометрів поверхні. Найдовша ріка не Парана, що має загально 4.240 кі юмєтрів довжини. Випливає вона в Бразилії та творить природну границю з Парагваєм, та в деяких місцях має 10 кілометрів ширини. Має вона багато островів, а її дельта коло Буенос-Айресу' має 1.000.000 гектарів поверхні, вкритої буйною рістнск), які поділені каналами, де вся. комунікація, як у Венеції, відбувається лодками.
Найбільший водоспад Ігвасу, що находиться на кордоні з Бразилією. Він має *6 метрів висоти і 3.000 (три кілометри) ширини. що творять 270 більших і менших норо; ін В провінції Місіонес є другий водопад ’Сальтос де Макома* на ріці Л'рч-яай, що має 5 кім. ширини, але лише 26 метрів висоти. В ціп провінції є ніс к менших недопалів та яких 40 річок і потоків та малих озер.
Озера. Зага іьно в Аргентині є около 400 різних озер, переважно в тих провінціях, що граиичать із Чілєг Деякі з них, як (Неро Буенос-Айрес має 2.240 квд. клм. новерхі.
Острови Мальгінас, то находяться під окупацією Англії, їх поверхня виш сіьь 11.718 кал. клм., що загально творнь* дві ог ь нн острови, які є оточені малими острівцями, що тягально ка-числюють понад Ією. М..льніни маніть також гори, яких найвищий шпиль Адзм має 700 метрів висоти.
На побережжі А і.штику має Аргентина 16 головніших портів, зелізничлі дороги займають 43.952 клм. довжини, а го-іовіпнші автостради займьють около 50.000.000 кім. довжини.
ЗАХОПЛЮЮЧА ПАНОРАМА ВОДОСПАДУ “ІГВАСУ"
(Лргенткі ськп-Бра індійська Ніягара)
На пограииччі Аргентини і Бразилії находиться ріка Ігвясу, яка вливається до міжнародної ріки Парана, і на ній є велнча Ьіх розмірів водоспад, що рініож називається Іґвасу, який не лише шириною але іі своїм маєстатичним виглядом перепитеє світової слави водоспад Ніягараі । тим самим заслуговує, щоб подати хоч би обмежену його характеристику.
Відкрито цей водосп ід. ще в році 1541, то його доконав дослідник \львар Нунєз Кабеза де Вана, ідо шукаючи сполучення з рікою Ля Птята, дійшов 10 ріки Парана, а по цш до гир.і а ріки її пасу, де у віддалі пона і 20 кільОметріа находиться її водоспад Вілла ієни її він від Буенос-Айресу на 1.366 кілометрів, від столиці провінції місіонес, міста Посада? віддаль виносить 337 к їм., а від осередку українців в Брали іії, міста Кури інба ні ідаль виносить понад 600 к їм.. Слід зазначити, що в пре піннії Місіонсс, € іагально 10 ніс інших водоспадів і деякі ? них н неприступних МІСЦЯХ, що дохід .1(1 них лише При помочі лодкн, з долшіної частини ріки.
"ІГВАСУ" — НОГО ХАРАКТЕРИСТИКА ТА РОЗМІРИ
Водоспад Ігвасе має дуже імпозантний вигляд і, як ц зазначено на вступі, панорамою він перевищує Ніагару, бо має він багато розгалужень. а в додатку він оточений величезних розмірів парками і їх оригінальною напгвтроп ічною рістнею, і а дійсно лісовими "джунглями*. шігля і яких захоплює та очаровує кожного глядача. 0 пін комплекс водоспаду 1 квасу ділиться на дві частини, з яких більша Належить до Аргентини, а менша лі Бразилії. Його ширина виносить більше як три кмомеїриї а висота виносить 86 метрів, одначе його сп.і і ділиться на три пороги, ям мають кількаїіцять більших чи менших розгалужень. Зараз після водоспаду на стороні, яка належить до Аргентини, находиться острів, шо мш назву ”Ісля іе Сан Мартін", шо є це великих розмірів кам'яна брита, яка може мати 50<і крд. метрів поверхі. Вони покрита нєгрубою почвою землі, на якій ростуть дерева іа різні повзучі рослини [о цеп острівця нема ніякого доступу навіть лс.іконі, і міст до нього нг бу ду-ють тому, що це погранична полоса і ного поверхня є замила, щоб там побудовати будинок і я ногранично-митної контролі.
З аргентинського боку згаданий водоспад має 18 головні-
ВЇ ДПСГ.І1Д «ІГВАСУ. о ПРОВІНЦІЇ Місіоигс на погрзниччі з Бразилією. яміч М< «Уже .міюзантну та охоплюю,, п.ио рам\, ти уваМ'а^і.ся туристичним осередком міжнародних ріїзмірів
іни> водоспадів, які манул такі назви; 1) Дос Нрманос, 2) Ель Чіко, 3) Рамірез, 4) Боззеті, 5) Адам і Ева, 6) Сан Мартін, 7) Дос Москстерос, 8) Трес Москетерос, 9) Рівздавія, 10) Бель-грано, 11) Гарганта дель діябльо, 121 М тре, 13) Ескондідо, 14) Уніон, 15) Бенгамін Констант, 16) Фтьоріяно, 17) Лянуссе і 18) Альвар Нюнєз.
Друга частина водоспаду находиться по стороні Бразилії має тише три водоспади, які мають такі назви: 1) Бенгамін Констант, 2) Мареч ль Теодоро і 3) Фльоріяно Пейсото. Частина бразилійського водоспаду є меніЯа, але дуже цікава самими водоспадами, що їх можна оглядами з низу у віддалі кількох метрів. Знова вигляд на панораму аргентинських 18-тьох водоспадів є впрост захоплюючий, бо їх видно не лише з віддалі але із гори, де є також великий парк. Обидві частини та Більшість відніг водоспаде дають можливість оглядати і переходи-іи їх спеціяльними містами, що їх називають '’пясареііями". які є споруджені, як на верху, так і в підніжках по оди; жих водоспадів, що в соняшні дні прикрашені постійним луком '"не се лки", що її можна оглядати як н сторони Аргентини, так Бразилії.
ПОГРАНИМ IIИР1 ТРИКУТНИК — АРГЕНТИНА, БРАЗИЛІЯ, ПАРАГВАЙ
Здається, що це одинокий такий ііограничний пункт на американсько»} континенті, .який находиться над рікою Парана до якої в тій місцевості вливається ріка Ігвасу, на якій ' віддалі яких 20 кім. [заходиться згаданий но юспад, який має дуже величаву і захоплюючу панораму. В ньому місці де ріка Іґвасу вливається ю ріки Парана, граничать И собою: Аргентина, Бразилія і Парагвай, збоку Аргентини є порі Ігвасу, ті сторони Бразилії він мас назву 'Фоз до Ігвасу“, а зі сторони Па рагваю містечко та аеропорт "Презі іецтє Ш роснер". Всі ці мі сцсвості тих трьох держат находяться на скелястому грунті, кам'яній високорівні, де центральне місце займає ріка Парана, якої береги мають від 100 ро 130 метрів височини. а ширина її сягає яких 300 метрів і переправа відбувається при лом )чі моторові! х та звичайних корабликів чи човнів, Побувши на території будькотрої із трьох іержав, і індач бачн ь ил побережжі кожної держави невеликий 'обеліск'1 із гербом держави та "щоглу", на якій має їх державний прапор.
Ціла ця полоса не граніт, покритий невеликим шаром червоної, але дуже родючої землі, Одначе береги ріки Парани, яка випливає в Бразилії подібні на прощі і іуже великих розмірів. Запитані туристичні провідники пояснюють, що між губилицями т поговір, що перед 5-ма тисячами іт там був великий "катак-ізм", який спричинив цей провал гп минаючи ні і водоспаду Ігвасу аж до заливу в Ріо іе Жлнейро, де постала ця млозпит-
на гора, що находиться в цьому місті та носить назву "Пан де Лзукар'1, і де курсує дротяний потяі на н вершок, щоб огля дати панораму міста, яке увижається найкращим містом в ці ЛОМУ світі.
Па побережжі Парани напроти порту її наст по стороні Парагваю, находиться міжнародний аеропорт ЧЇрсзіденте ІЛтро-свер1, а недалеко від нього на ріці Акараї нолудонана великих розмірів "репреса” (гребля1), яка творить там штучне озеро, та “гидросганцію'1, яка продукує електрику, що освітлює не тільки Парагвай, але також частину Місіонесу, Недалеко в другій стороні находиться міжнародний міст, що має назву ЧІуснге де ля Амістад* (міст приязні), який лупить Парагвай з Бразилією Міст цей мас 553 метри довжини і його відкрито н 1965 році. В тій зоні ведуться тепер великі заходи розбудови, будуються автостради' та "аеропорти", як ріннож плямується побудову міжнароднім "гідростанцій які мали б затєктризувати сусідуючі зі собою провінції Аргентини, Бразилії та Парагваю а частинно також і Урагваю, іцо в іншому місці сусідує з Аргентиною, Парагваєм та Бразилією, які договорюються в справі спів пі д ія розбудови сусідуючих провінцій п свище згаданих держав.
Н і закінчення слід пояснити, що провінція Місіонес сусідує з провінціями Бразилії і Парагваю в яких рівнож є українські скупчення, іцо постійно вдержують зв’язок з українськими Гро мздами Місіонеса.
З б рази ііііської сторони сусідує провінція Парана де нзхс-зиться головний осередок українського поселений і там скорше приїхали на місійт пращо Отці Василівни, га звідтам вони відвідували та обслугували наші громади в Апосто.тєс та окопі ця х, виконуючи цю місію аж до приїзду призначених там священиків.
В Парагваю в окодицяю міста Ен карна с іон живуть рівнож українські скупчення, що вдержують постійний зв язок з нашими громадами в Місіонес. Зиона в знідомлепнях про українські поселення в і Іарагваю, що їх подає п. В. К ивінський вияснюється, що перші українські поселенці до І Іарагваю прибули з Місіонеса, а доперва н мізнійших роках їх доповнили нові групи, що приїхати з Волині та Галичини, що з бігом часу зорганізували там своє власне релігійно-громадське життя.
Зв’язок укаїнських поселень цих трьох держав продовжується постійно, бо в тім відношені нема там жодних пограннчних обмежень і тому такий знязок постепенно збільшується та за-тіснюється, що треба уважати це для всіх побажаним та успішним.
Загальний ви і колишнього Буеиос-Лиоеса щ.о тепеп уражається найбільшим, містом Південної Амі рипи. Сю його М т-гппплія (Гран Буенос-Айресі начисініє оноло 9 мі іі іс.ніг< мещкани в.
БУЕНОС АЙРЕС ПЕРЕД П'ЯТЕДЕСЯТИ РОКАМИ
«З журбою радість обнялись.
В сльозах як мсжчуг, мій сміх.
І як мені розняти їх!»
О. Олесь.
До берегів Ріо де ія Плята приїхав я 21-го серпня 1927 г року і перших п’ять днів прожив я в інмігрантському готе їі. здристуючися Його даровим приміщенням та віктом, який починався питтям ’Жерба-мате", що нам свіжим і мі грантам буї а зовсім невідома, а в додатку й не дуже то смакувала. Не дуже то смакували нам подавані там всі страви, але й за це греба бути тільки вдячним, бо все це було безплатне. Іміґранський х ряд давав тоді 15-ти денний даровий побут для кожного но вого іммігранта, а в додатку давав ще також даровим білет на на їзду зєлізницею навіть до найдальше віддалених місцевостей як провінції СДнтяго дель Естеро чи Тукуман,
Вже першого дня яликом перейшов я всю дільницю, починаючи з площі "Ретіро" на Травневу площу, де находиться "Каса Росада11, в якій приміщується уряд президента та міністерство внутрішних справ, а знітам дальше пішком по а невід: 25-го травня аж до площі Конгресо, а опісля по вулиці Кажао аж до вулиці Кордоба і нею на ад на иРетірок. Таку "експедицію" не виконував я сам, а в товаристві ще інших 5-ох іміґрантів, з якими ми ще в їзді кораблем творили окрему групу, то всіма маж сивими подвигами розвеселюнали собі 25-тиденну монотонну подорож з порту Боульоінс Сур Мер у Франції, через Рю де Жаиейро в Бразилії та Монтевідео в Уругваї до Буенос-Айресу.
Вже перший день побуту в гостинній Аргентині почався пригодами, бо коли пас раненько вигнали з будинку емігрант ького готелю на його нодваря, то на велике наше здивування ми таки добре змерзли. Всі ми думали, що Аргентина має горячий клімат і ніхто з нас не привіз зі собою трикотового біля ні плащів, а тут мороз добирається до кісток і приходилося бігати чи боротися, іцоб розігрітися. Правда, це було тільки зг ь я, бо коти показалося сонце то ходити і оглядати місто було иавіті приємно, бо не докучали ні холод ні спека, яка
пряжи /а нас доперва в лізнійших місяцях. Другий день експедиції1' по вулицях центральної дільниці Буенос-Айресу почав я ходити знока до Травневої п тощі, щоб там не лише оглянути а також і їхати підземельною, яку ми тоді побачили перший раз в нашому житті. Про існування підземельки і цілу процедуру; як до неї дістатися і як нею їхати, я вже вивідав заздалегідь від старших {мігрантів, які повчили н е. що треба поїхати з першої станції аж на останню і повернутись назад, щоби з такий спосіб неоплачу вати воді інно. ГІрпі шивши на площу; всі наші "екскурсанти* зійшли по сходах до підземелля покупили но 10 центів бі їєтн та зайшовши до потягу який в ті часи мав тільки два вагони і такі курсували іа пів порожні Всі ми вигідно посідали собі на лискучі деревляні юнки і з веселим настроєм доїхали до станції "ГІрімера Хунта’, чи як це популярно н.і-щвають, "Каважіто' і невисідаючи протягом 45 мінут повернулись назад на станцію, яка находиться під "алегоричною* пірамідою на відомій вже ір вненігі площі Висівши підземельнії, всі чи з плином міста в руках пішли до будинку банку Бостон, щоб там, як і оді казали, записатися та мати імогу одержувати листи на адрес» банку від рідних з краю. В банку дійсно записана гн ваше ім’я, а б додатку давали нам безплатно відповідні конверти. о іні більші, які мали вже надруковану зворотну адресу банку, а другі менші, щоб вони вміщалися в попередну ко-н ртс і на них великими буквами була нидруконана адрес і бан ку. Ви дописували тільки своє ім'я і вже приходила вам відповідь на адресу банку до його відділу 'посте рестанте". Вика ЗУЕОЧИСЯ паштортом, гані листи відбиралося особисто без жодних доплат, а коли вам їх пересилали поштою, го коц|ги пересилки треба о1 ло звернути. Тут сті і зазначити. що вже толі ми навчилися п орити хвости ', бо деколи при відборі іистін, або коли приїхав новий транспорт імігрантів, в цьому ж банну був їх довгий ряд, які терпеливо вичікува ги св<ь.-і черги, щоб записатися чи відібрати якогось листа. ІЦе більші "хвости1" іміґ-рднтін гуртувалися прі вході іо імігрлиського готелю, бо вхід д * нього був за відповідною легітимацією і навіть досить строго контро.тьоваЕшй, бо трафлн.іися гакож і такі, що їх ф.і іь шува їй.
В тих часах Буенос-Айрес розростався н ширину, а не у висоту. Хмародерів толі не було взагалі,, але саме місто було вже тоді досить розлоге 1 з великими іарками її їх постійною зеленню прест влялося досить гарно, Замітнішим будником и ті часи був якр. < дім банку Бостон, якому іа найкращий ниг ляд і за иоі о величину признано першу премію столичної нагороди. Другим замітним ломом був так напни Червоний ді і“ міністерства пуб іічних робіт при вулиці Кордоба ч. 1909, якого приходили огляда л деколи навіть численні групи нових {мігрантів Головним <»середком іміграції ц. була площа "Реті-
ро~ перс і іслілннчими і ппіціммн цін самої на мін. де іонмм. і'ЮІ ( ДОСИТЬ Н1Ц ОКОІ ИС лі * І ОДІІІПІ ПЕОМ II НІНН'Ю ИКЛ НІІИО и і ці II групи .ІИІДСЙ 11.1 ІН'рХ І1СЖЦ І пі н и МОЛіИ.1 бУ.І') "ГІІЬПИ ІІ..іИПр:1МУ II.) МІСТІ» ,16м III ЖОМТ1 НІ І 111 рібіІОІ ріки. Г її 1 ІДІ**Ю н КГІО ібі!} .1 ПІСЯ г рМІИ |М]| у.111 гін рі 'НИХ Н І ЦН ИІ І.ІІ.І о» І и які об гонприпі. ні свої спр.пш ї ї рочпукупаш пранні чи шайомич Працю н тих часах одержувано нирне і । іміграп тською іоте ’н , де п.і ілблшп ниіішу їм їй іапотрсбунпния і хто на не гі а спіни іог о нііси.ьлн іаром їй и дана їм і.ірннип квиток на переїзд, Одначе ці було не ппстач.іп.ііс, тому були також окг»е мі \і ’ііцл праці1', які ію ередпичи ні в розшуках нрлін м під повідною і.иіг іатіно. Такі її сінні праці ці були приватні під ПрИеХІСІ В.І, ЯКІ М 1.111 С1Ю| бнір.І при ЛІСПІ ді .’]. Н. \лсм чи Коо-лоба і за иіі кпок» $ 1 йО чи $ 2.00 не ш ви мої ці лпііі.ітіій кліідиі і г<»м іі.’і якусь працю, на яка вшила и н іс < шдіюні.інію карткою, Колиж нас не прийняли, чи ті в могли тім .і ч.і
пихатії і приїхали міііию. то ми перта пня назад ю агенті, щоб на іруї иіі юнь тону починати і початку, аж до одержим ня відповідного п пміщешін. Ко пі одначе одержана нами праця вам ін ші.іоба іа я, або коли ви нсподобал нея праці давшім і но кількох днях ви працю покину їм. або нас ші іьни їй ви двону мої 1Н приходити до агенції. але тоді вже треба б\ НІ іпа тити нову станку і ік н колесо аж я- закінчення наших пошуку напь
Головним осередком їм 11 р,« ціннії \ скупчені. б\н імігрзнгсь кий юте гь, але там обонміхвали відповідні приписи для перебування. Зараз по принді і реєстрації кожний ехііірант діста-іьін єною легітимацію на вхід вихід. цінній свої багажі до "маґяпшу . кожний їм і грант .міг виходити ц розшукувати своїх шайомпх чи шукати прані протягом цілого дня. а ннечорі з:і іЛікаіом иінпмацп приходити до означеної годній снаги до 1 ’тслю гаром. В день перебувати в готелі не дошаляли. хоч жінки і піп могли перебувати на подвір'ї і н городах посеред їми рантських лабх іувань З і лєґітимацию можна було приходити також на обі д чи нечеру, а тс тут б\ їй визначені години, яких служба строю придержу малася і ПО !)-ни ГОДИНІ ннечорі не було можливостей зайти до середини готелю.
З тну власне причин коїіцені р.іииінин осередок імії рантів відбувався протягом ДНЯ НЛ плоті ретіро-, де на ланках постійно примпцун.їлися цілі групи іміґрантів, які обговорювали чи внріпіувл.іи там СВОЇ щоденні спр.інн. В НВДІЛЮ йбр.іипн імп р нтін перетнорювалиСн на подобу "пікнікуде збиралися сотки людей, при чім не обходилося беї різних МІТІНІ ІЦ“ ЩО IX і. іанпонували енанте шетн чи соція іісти та згромадження "Війська спасеним що свої зібрання проводили при участі музики чи спіну. Цс іакож притягало сумних і сгуженнх іміграції і\ і було багато таких, що проходили туди, не лише немаючії
праці а також і там. що в їх кишенях "віяв вітер*. як не вони Пригноблено ВИС ІОВЛЮВ • їмся
Там, де тепер < збудований новин порт. і лі тільки запо-конано »<!•» будову, але на пранні дістатися нам свіжим • мігрантам, було можливостей. бо там приймали фахівців юно таких, що іна н мову, щоб мої ти належно придержу н гнея відповідних і . лівок. Люди, що не мали праці, лроход-сн ні и по вулицях в ж лиці "Рстіро", а го овно на авеніді *| І Хлгм. ц 6\ т повно в яких кавлпень та розвагових до мін музикою. Поміж ними були там також простогі сальонм і відповідник зпаратурт ю. яка функи юну вала автоматично. За і и>і< ним монети ви м- їй могу о ядлти нось в роді фільму р Пагоні образи, як перегони К н й, лописи еспанських то-ін' н боротьбі і биками, чи так-ж пописи аргентинських ’гзнчос* при освоюванню коней, а найбільше образи на гич а шок г.і лнаитури моряків, які також такі .тьокнлі відвідували, і же часто і цілими гг\п ми. головно тоді, коїм приїхав їх і Р 'н и Т .і нони іавжди мали кілька днів відпочинку, що приводило їх до иіятнюг. та гри в карти, В тій дільниці на паралельних вулицях було багато ресторанів ї музикою та зі са-еьонзмн де можна уло танцювати безплатно. але за т напилки і» них були значно дорожчі. В таких сальонах переважали моряки. бо наші мігранти не ма їй на це фондів, хоч и бу іи такі ннпа ікн. що і юдина в ноті чола працювала цілу "кіясенх*. себ то цілого пін місяця і. діставшії заплату, за однх неділю про-іуляв все. а в її жеділок треба бую десь позичити, щоб бодам скупенько проектуватися. Були також і такі випадки, що наші її осе денні строго іинали т, кі розвагові доми, але по вулицях ходили такі спеціалісти. ню продавали фальшиві льотерійні книткіі, чи блискучі годинники та перстені, які ніби то продаймо. як крадену золоту річ видурюючи в такий спосіб тяжко запрацьований гріш В рівній мірі трапіязнея випадки, що песо одні, чн звихіієні наші земляки продав пи своїм таким землякам. підфвльшованс міст на працю, виманюючи в них останні дна чи три пези їхнього майна. Т ікі ошуканства трап язися готовмо серід нових імігрантів, бо ті що потерпни самі, опісля остерігали кожного знайомого. при зустріч: вже першого дня приїзду.
• ♦ •
Після пятнденного побуту та ходженню по в\ іицнч роз логого Буенос-Айресу. я витратив останніх 5 долярів. що прн-еі< їх зі собою і продав їх по ціні два пези за доляр, бо ніхто тоді не спішився ї.\ купувати, а коли хто купував, то платив за Них, Що хотів. Тол ви могли без ніяких труднощів купити до-ь>р н агенції зз шн\ 5 2.50, але клопіт був з тим, що вже тоді і1 іярн були фальшиві. Щоб мати запевнення, іцо долярн не є
фальшиві, їх треба було купувати в банку, де їх ціна була та сама, то на агенціях, а коли ви пересилати їх то краю, то дія такої пересилки іх ціна виносила всього два пезм і тридцять центів.
Шостого дня вже лише з центами в кишені я вийшов раненько, щоб шукати праці в одній столярні, де вже знайомі казали* що є запотребування до праці. Насправді запотребування було і на щастя мене прийняти на працю. Відробивши 8 годин за порндом і без обіду, господар сказав мені, що він 3 мене зон* сім задоволений і запронував, щоб я вже покинув імітрантсь-кий готель і перенісся до нього, а він допоможе мені влаштуватися. Втішений таким успіхом я вернувся і о готелю, де повечеряв і переспав, а ранені но о дориіп 6-тій дістав п ослі дню порцію жерба-мате11 і молоком і, вибравши н складу спою напівпорожню валізку, перейшов на нове місце.
Перший тиждень проспав я таки в зачудуваннях фабрики, впрост в гпб дівках без простирала і без коца, а на харч діставав я від господаря 2 пези денно. За ного порукою в сусідстві я винаймив собі малу кімнату за оплатою 18 пезів місячно, а за 14 лезів купив собі на сплату зелізне ліжко і так почав я своє нове американське життя. За день праці мені п іатнлц $ 3.50 пс за, але вже по першій "кінсені" платню підвищили на 4 вези, за які я жив так ошалію бо за місяць я не тільки прохарчувався та заплатив за помешкання, але паніть сп іатип довг за ліжко і в додатку те вислав 5 доларі в д ія моєї покійної мами. В ті часи, снідання кава і молоком і з хлібом та маслом коштувало есього 25 центів, а па обід чи вечеру я проїдав всього 75 центів, бо на більшу витрату невистачало грошей. Вияснюю, що і в ті часи не було все таке дешеве, бо і в ті часи не в першорядній а в середньої к.тяси реставрації цілий мій денний заробіток не нистачив би, іцоб чіп іаінтн один обід. В ті часи можна було купити "лоту1 (парцелю землі) в бічних дільницях Буенос-Ай рссу на місячні сплати по ціні 16 пезів місячно, але з наших поселенців землі не купляв ніхто, бо майже КОЖНИЙ мріяв ПОНІ рв\ тись на рідні землі, щоб там, докупивши кусок землі, розбудовувати нове та родинне життя.
Денний заробіток був малий, але, працюючи по 10 годин денно, я почав ста> атн і а ноги і мав змогу влаштуватися кулі -турно та прилично. Що неділі по обіді я їздив на "Рстіро*1, щоб гам з кимось стрінутися, а вже в четверту неділю дістав я там афішку, якою запрошують на виставу, що влаштовує доксу-дівська "Просвіта- в сальоні при вулиці П. Ангульо на пріти с ієктровні. Афішка вияснює, що доїзд автобусом з площі Рс-тіреґ, а висідати, переїхавши міст на Док Суді напроти елект ровні Сховавши афішку, вже виношу постанову їхати на ни-
ставу. Тиждень пробіг майже непомітно і в суботу, відробивши 10 годин за порядком, вибираюся на виставу. їду трамваєм ч. <47 на ”Р тіро", а там сідаю на омнібус, що їде на Док Суд, і, приїззжаючи до електронні, висідаю, та на велике моє здивування, бачу ресторан з вивіскою "Карпати”. Втішений входжу іо середин і кажу дати собі гаїьбу пива, а при тім випитую про "Просвітл", та за українську виставу. Кельнер, що походив з Волиня і був також один із властителів цієї реставрації, вияснює, що нони тільки тиждень тому цей ресторан відкупили від якогось нашого гуцула і про українське товариство не знає нічого. Огірченнй виходжу на вулицю і нараз чую українську лову. Йдуть по вулиці і розмовляю? між собою пар । українців. Він каже до жінт и спішитись, бо вже десь вистава почалася. Не питаючись вже енного, йду позаді них аж приходимо до залі, де має відбутися вистава "Невольннк . За 4 1.50 купую квиток і увійшовши до залі, сідаю в же в задній її частині бо перед увесь зайнятий. На за її цілий Вавилон, чути мову українську, іитовську, чеську і навіть полиску. Вистава пройшла досить успішно і закінчується вона о гоїнні 1-шііц о після починається забава з танцями, що триває до ранку. Незнаючії ні кого, мені заледве на один вальс вдалося дістати партнерку, бо н ті часи жінок було багато менше чим мужчин, але я вдоволений тим, що вже нав'язав деяке знайомство що довідався про адресу "Просвіти* в Буенос-Айресі, що якраз находиться недалеко в тій дільниці, де я мешкаю.
Цілий тиждень приготов.ІЗЕОСЯ, щоб в суботу іЗЙГИ Д1 ‘'Просвіти”, як мала тоді приміщення при вулиці Ляважеха і в гім домі мешкали кількох її членів, які прийняли мене дуже гостинно, запрошуючи на вечерницІ, що залляновано на друру суботу, яка припадає як раз по виплаті двотижневого заробітку. На тижні за порадою одних вже ста; тих і мігрантів, з якими я познайомився, їду до крамниці “Альбіон-Гавс і там за піну 8 48. — пезів купив собі нове убрання і виголений та ви-прасований приїжзджаю до "Просвіти" на забаву. Там вже піш-> мені краще, бо хоча я новин, мало кому знайомий, але молодий, рухливий, то і в танцях мав певний успіх. Тоді я вже познайомився з деякими членами Виділу "Просвіти, головою якого б*, в тоді п. Дунайський, і вже тоді я вписався в члени "Просвіти*, чим користуюся вже понад 50 років.
Перші роки мого побуту в Аргентині пройшли майже непомітно, тоді не було ніяких соціальних забезпечень праці і треба було дуже пильнувати. В таких відносинах я працював кожного дня 10 годин а навіть працював 5 годин н неділю. Лише нін дня було призначено на відпочинок чи радше на забаву, б □ б і іьшість наших і мігрантів це були молоді і самітні, які щука ні нагоди щоб забанитися та танцями розвеселити своє туж-
лйве імігранське життя. В таких відносинах вже і тоді не було часу на відпочинок, бо увесь час був так опрсділений, що навіть і в неділю невистачало часу, щоб належно виспатися. Вже в суботу після 10-годинної праці, т;еба було спішитися, щоб поїхати на забаву, яка тривала до години 4-тої ранку, а опісля повертаючись до хати, я відразу заходив до молочарні, щоб випити снідання і до хати приходив не спати, а інше перебратися, бо о годині 7-мій я мусів бути на праці і працював до години 12-тої. Слід зазначити, що за ці години 'екстра" і за пін дня суботи та неділі мені платили нормальну цін\, без жодної ггдвишкн. Відпрацювавши 5 годин також і в неділю, я йшов до реставрації на обід, де вже дозволяв собі з’їсти обід за $ 1.20, а потім приходив до хати, щоби перебратися та йти знову на забаву, яка тривала до 10-тоі години вечорж Тоді треба було спішитися. щоб дібратися до хати і дещо відпочити, бо в понеділок о годині 7-мій починати новий тиждень з постійним 10 годинним днем праці. З такою системою праці і з таким ритмом дні проходили аж надто скоро. Так проходили тижні та місяці, які проминати може й монотонно, але скори та неповоротно.
*
В перших роках мого побуту в Аргентині приготовлялися вибори президента та посіів і сенаторів, Цгіе місто кипіло тоді різними агітаційними вічами та '‘мітінгами1', що їх влаштовували різні партійні угруповання як "Уніон Цівіка Раді-кзль, Партідо Соціяліста" та ще деякі менші партії Такі віча відбувалися на вулиці, де стіл служив замість трибуни, з «кого промовляли різні промовці, розхвалюючи програму своєї партії. Замітніші такі віча відбувалися в неділю і вже переважно в парках чи на площах, на яких приготовлялися підвищення, щоб оратор був всіма видний і щоб його краще було чути, бо в тих часах ще не було ні голосників ні мікрофонів. Перед вели радикали, а за ними йшли соцінлісти. які в ті часи мели дуже добрих ораторів ("трибунів1'), я« д-р Паляціос, д-р Репето чи Дікман. Вони стягали тисячі людей, бо їх промови бх ти добре опрацьовані, виголошувані з належним хистом. З цікавості я особисто був ітрисутний на такім агітаційнім вічу, яке відбувалося на Чіляза Палія" де промовляв д-р Паляціос і в ньому приймало участь понад 5 тисяч осіб, які бурею оплесків сприймали доцільні фрази оратора, В * * * *
В самій столиці перевагу мали соцінлісти, що лідтвержуе
вислід голосуючих. В ті часи я гим всім не дуже переймайся,
але з цікавости тим інтересувався і добре памятаю, що коли
переходив попри будинок щоденника "Ля їіренса41, в його
чікнах б\ти виставлені великі таблиці, на яких оголошувалося
числа голосів, то тоді перше місце займа їй соціалісти, які мали тоді 485 тисяч голосів. Однак у виборах перемогли радикали і президентом був вибраний Дон Пполіто Ірігожен. шанований українцями тому, що за першої його каденції аргентинський гряд низ;ав самостійність українське!' держави з датою 5-го лютого 1921-го року.
Н році 1930-му в Аргентині вибуяла революція, йкх очолив ген. X, Е. 5 рібуру, то ц( валила Ірігожена, який виїхав до Франції і там помер. Революція нигвориіа тоді економічну скрутл, в наслідок якої виникло безробіття і годі обмежено іміграцію до Аргентини. Дозволяли тільки на приїзд ближчої родини і то за відповідним пезво іенням, яке би дів на Дирекція Імміграції. Тоді заборонено бу і > також всяку пропагаидинну діяльність в цілій держані, а зокрема заборонено всякі іміграїййні діб рі’ння на площі "Ретіро* і то не тільки політичної закраски, але також зібрання євангетиків чи інших сект. Революційний уряд обмежив тоді всяку акцію робітничих синдикатів. вборонив публікацій) деяких їх газет га курцвлів, які відновили свою діяльність щойно тоді, коли до влади прийшов вибраний пре знлент в особі їси. Хусто, який в передвиборчій кампанії щіма-і леся нав'язати контакт з українцями, та приймав на андісенції українську делегацію, яка мала б піддержувати його клндптару Ня цей відповідальний пост, що його ген. Хусто виконав дійсно успішно.
В тих порено ІІОЦПІНИХ роках ш ліосгппг бути дійсно тяжкі, багатьом імігрантам приходнлосн працювати тільки на харчі, а були також і такі випадки, [цо приводилося жити прошеним хлібом. Люди ходили по під кити га просили кусок хліба чи старий одяг на прожиття. Побіч нового порту . на деяких передмістях були імпровізовані табори безробітних, яким військові кухі і давали тарі іку зупи чи кусок хліба, щоб в такий спсі ііб допомогти безробітним. З бігом часу нідпесини дещо по правилися і безробіття зникло Так дійшло аж до вибуху другої світової війни, в якії: Аргентина участи не її німа і але за те мгла нона належний збут на свої рільничі продукти та м'ясо, ніс ісіло змогу тещо поправити економічний стан держави 1.1 всього 11 населення.
Вибух другої СВІТиВОЇ війни вніс деякі ІМІНИ І ЖИТТЯ ІМП-р.ЩІЙІІИХ скупчень В Аргентині Одні 1104,1 БИ акцію допомоги тля заангажованих держав, н ми українці були нідірваш віл всяких зв'язків з рідними, бо метали припинені нені і посилки, а навіть перервалася кореспонденція. В тих часах українська еміграція починає думати, що війни може принести деякі іміми в нашу користь і будуть МОЖЛИВОСТІ і’З ПОВОРОТ на РІДНІ *смлі, але вже перші висліди війни бу їм екер пані на мли у ч ко-
рмсть. Землі нашої Ьаіьківщинп сіяли крепом великих воєнних баталій, які зруйнували всі довгорічні надбання панюго народу. Змеханізонаш армії кількох потуг кількома поворотами сплюндрували наші землі вздовж і впоперек, останлючи по собі море сліз і кроні. Такий стан нашої батьківщини імінив також думки наших поселенців, які почали думати про стале поселення тут на гостиннім аргентинській землі, Всі вже тоді звернули увагу на розбудов) нашого постійного поселення та почали купувати і будувати сюї н асні ломи, улаштовувати свої промислові підприємства, започатковуючи новий період нашого поселення.
Цей новий період нашого нобутх доповнив численним приїзд повоєнних втікачів, який привіз нашій спільноті належне моральне скріплення та дав нони її поштовх до розбудови та посилення нашого релігійно-громадського життя, 3 новою і по більшеною силою останній приїзд нашої іміграції шписап нош. і додатню сторінку до історії нашого життя, бо хоч по на жне число цієї повоєної іміграції виїхали, то приятельські відносини продовжуються. Всі ті особи, піо мали можливості з Аргентини виїхати, всі вони зберігають якнайкращі спогади як про наші громадські скупчення, гак і про саму гостинність, добре надуваної Аргентини, які я з повним признанням відмічую.
* ¥ »
На закінчення гиясьюю, то я вповні здаю собі справу, цю оці мої спомини мають може її надто сучий характер, бо вони без фанцазіїн, без романтики, але я подаю їх не як іітературні нариси чи видумані ілюзійні фрагменти з нашою буття, а як дійсні і документальні факти, зясовуючи як виглядали відносини та події серед наших поселенців в тих давно пройдених піо-і ірськнх десятиліть. Вони б\ пі насправді грудні, сповиті смутні м та ностальгією за рідними й за Батьківщиною, а в додатку пересичені труднощами в розшуках праці чи заробітку. Вони про водилися без жадної опіки, без соціальних забезпечень, а виключно силою га здібностями кожного, хто змагався, щоб увійти та втриматися н тих невідомих та підкожним оглядом складних відносинах.
Життя не постійна ніколи, в якій треба вчитися, як протискавшися, що з ними треба зазнакомлюватися. їх вивчали, щоб мати змогу пробиватися задержуючи свою національну індивідуальність, Яг ваших численних громад, так і поодиноких її осіб. Наша сила й значення в громаді, яка постійно росте її розвивається та, не зважаючи на псі переходові труднощі, успішно закарбовує сили свойого існування, промощуючи собі належний ш іях майбутности.
Життя нашої численної СПІЛЬНОТИ можна ділити НІ ТРИ окремі періоди, якг зі собою пов'язані і я\і взаємно себе допов нюють. Вони відбувалися н різних роках, а різних 1 часто відмінних відносинах, але у всіх трьох тих періодах нашого побуту переважають додатні успіхи наших громад і я їх додатньо задо-кументовую, не дія похвал, не для особистого задоволення, а на спомин наших будучих поколінь, і як признання для всіх тих відомих і невідомих організацій чи осіб, то твори їй нашу минувшину, яку відзначую і уважаю головною підставою нашої бд д\чини'
Відбитка погруддя з ПАМ'ЯТНИКА ТАРАСА ШЕВЧЕНКА, цю його збудовано в місті Аі'остолєс, провінція Місіонер тля відзначення 40 річчя українського поселення в Аргентині і його відкриття відбулося дня 23-го серпня 1977 року.
І
ПОЧАТКОВІ РОКИ УКРАЇНСЬКОГО ПОС ЕЛЕННЯ В АРГЕНТИНІ
1) Загя.іьнігіі ігіч’і ія.і іа ьсіч ліп пояснення.
2) Коти почанея пріГізч тл мпі.іьш1 чіп іп манки еміграції.
ПОЧАТКОВІ РОКИ УКРАЇНСЬКОГО ПОСЕЛЕННЯ В АРГЕНТИНІ.
Починаючи вії 1890 років до закінченні другої світової війни історична недоля та життєві обставини приневолювали наших громадян покидати рідщ стріху та емігрувати на чужину і там шукати волі та кращих \мон життя, чим мали вони під усіма займаннями нашої Батьківщини. В наслідок тих обставин виникли численні українські громади в Злучених Державах Північної Америки Канаді, Бразилії. Аргентині Уругваю, Парагваю, Венезуслі та Чітс, а навіть м Австралії, Тунезії та на Дале кому Сході, нуда мачуха доля загнала поважне число нашої спільноти, яка в тяжких і не відрадних відносинах будує нове своє буття.
До числені-іших наших збірнот на еміграції можна зачислити також нашу спільноту в Аргентині, яка пройшла вже всі початкові Емігрантські тру нони і сьогодні набирає вже не інше відповідної сили, ате також певні здобутки та значення.
Українська спільнота в Арі ентині пройці га вже понад 50-гь літній період часу, встелений всіма труднотами та злиднями Емігрантського життя, але шлях пси перейшла наша спільнота із певним успіхом.
Вже від самих гіочатків свого поселення, з першу кожний наш вигнанець самітно а опісля громадко наші поселенці в Аргентині гитреналістю та своєю мозольною працею промостили собі на ежний шлях буття, зберігаючи при цім свою національну індивідуальність. що треба уважати одним з головніших її успіхів.
Для вілзе.'калення цієї понад вісімдесятії літньої мандрівки Нгіиих численних громад розпорошених по просторих територіях Аргентини, подаю деякі фрагменти, дати, чиста та світлини. що їх вд лося мені зібрати в часі 50 літної акції в ря іах нашої спітьноти Подаючи їх на вступі треба зазначити, що життя наших переселенців було під кожним оглядом трудне. Кожний, прибувши сюда, опинився серед невідомих йому від-носин, без знання мови, серед інших кліматичних відносин, і
ПЕРШІ КРОКИ НА НОВОМУ ПОСЕЛЕНІ — група іміїратів перед державним "[МІГРАЦІЙНИМ ГОТЕЛЕМ11 де вони одержували іаровнй нічліг га нікт на протязі 15 днів, яв рівнож діставали вони даровим білет їзди елНиицею на .місце нового поселення.
кожний в ноті чола мусів промощувати собі шлях буття серед тих під кожним оглядом гру тих ї ї мевідра ших обставин. 11> ХІД 3 наших поселенців не привіз зі собою З ЮЖЄНОГО КПІ1І1.1/П а лише кожний своєю мозольною працею та витривалістю «добував собі кусок насущного.
Тяжкі відносини б\ їй і ія всіх, як дія тих, що приїхали та осіли як рільннки-колоністи, чи для тих, що приїхали на заробітки,, Всі нони зазнали злиднів скита іьщмии. із всіх невигод і наслідків гмігрантської дійсності!. Не інше гарячий гропіка.іь-ний к іімат, але також прмхо уїлося терпіти "голод і хол<» ґ . шукаючи праці тії можливостей прожиття серед складних та чужих відносин
Неодим з наших громадян проїхав території Аргентини здовж та поперек і не один до смерти не забуде ГІ1Х попи, ко ли вперше ПрИХОДМЛОСЙ пер носити пікульиу спеку, чи відливу мушву, яка роєм обсідала тих відважних, цю мати бажай і:я й відвагу лід гарячим сонцем Аргентини цій і я кращого завтра.
— /о —
Про псі ці перші трудноті та пригоди остається вже гиіііг спомин, їх вже пройдено га те її успішно, а, ігадуючи їх мож па смію ствердити, що; "все це, що гаша спільнота дотепер придбала, все це, що ми загально, чи то в приватному, чи ор іанізсційному житті зуміли осягнути, то все не надбане нашими власними силгми, нгшою вродженою витривалістю» нашими безвпиниими зуснлями та працьовитістю!
Українська імії рація до першої світової війни була спрямована до Місіонес-у, бо т цих гроиіка.тьних територій поча даси, так-би сказати, колонізація просторих аргентинських земель. До 1914 року іміграція українців до Аргентини бута чис-[пво незначна, ІІриїзджали невеликими групами селяни поодиноких сіл Західььої України (Галичини) які такими групами осідали в прасках Місіонсс-у, та в но н чола розбудову наш там спої оселі, про що наводимо окремо у дотичному розділі нашої книжки.
Замітнішиіі приїзд нашої еміграції зарисовується після закінчення "польсько української та "українсько-болипсЕніцької війни**. ІІанчислсиніший приплив нашої еміграції датується від 1924 до 1930 доків. В тому часі приїзжджали групи наших громадян зі всіх наших земель, як Галичини, Волині, Зеленої Буковини, та Закарпаття, 3 Наддніпрянської України прибуло по-важне число нашої іміграції двома замігніґниими припливами; перший раз зараз після упадку Української Держави, а другий раз після закінчення другої світової війни. Розмістилися паші емігранти більшими чи меншими групами по всіх пронінціях 1 залежно від СВОЇХ сил та здібностей упорядковують СВОЄ ОСО бпете та громадсько — релігійне жіп гя.
Урядових статистичних даних та чисел про нашу громаду не маємо, бо в статистичних звідомленнях їх незнаходимо. Тутешні закови та адміністративні урядові чинники визнають не на п іо гал ь ну а виключно держав ну' приналежність іміграції. В деяких твідом,іеннях стрічаємо рубрику українців, але Їх чиста дуже незначнх Акраїнська іхргр щія саіючя.ткува та свій приїзд до Аргентини з паспортами Австрії, а опісля продовжувала іпч о з документами Польщі, Чехо-с іоначчини, та Румунії, а зеіО-ва деяка частина приоу та з так званим "панзівськими паспортами , які вдалося їм наб\ ги вже на еміграції в Європейських державах,
'^ цих власне причин, за подані числа походять з різних неофіційних публікацій, та звідси ієні», але це зовсім це нідби рає їм віриости та значення. Тут на іміграції виростає вже тре-те з черги н;шн покоління, і мо.тодіж народження та зі-мсшка-та у великих містах в більшості денаціоналізується. Частина інше [і іонно ’мх, що народжені в наших скупченнях по різних рільничих колоніях. отримують наші звичаї та рідну мову, але н це не вик іючає винародовлення. лише відсуває його на даль-
ШУКАЮТЬ ПРАЦІ — встеючи раненько іммігранти купу вали газету де були запоїребування на працю, а після цього переглядали "план містг“ як це бачимо на повитій світлині. щоби зорієнтуватися чим і як гули доїхати.
Шу віддаль. Запільно українська спільно і а в Аргентині має около 28 окремих і самостійних організацій, які разом зі своїми філіями творять около 75 окремих одиниць, та цілості начне-тює 250.000 (дгйстіп’ядесять) тисяч душ українського походження.
Беручи під унап цілу наїщ спільноту, її віровизнання складається з православних та греко-католиків, хоча е дещо євареників та бабтистів. На першому місці що до орі анізонапости находяться греко-католики, провід яких започаткували отці Віснліяни. її останніх роках Українська Автокефальна Правос-л лина Церква перевела заходи юридичної о“ оформлення, та лобудовх Катедри що дало її значне скріплення. Між нашим громадянством є поважне число так інаиих мішаних подруж і то не лише між православними та католиками, але також з іругимн національностями. як бі горусинами. поляками, іитов Ними, еспанцями та аргентинцями. Такий стан речей має також сної причини, найголовніша з них цс ї ї, що жінок на імії і лцію
ниїлжджало значно менше, як МУЖЧИН, і в більшості їх спроваджувано опісля, але підчас війни і в других випадках приїт піп іміграції був зовсім запертий а це приневолювало наших і рпмадяїт шукати подруг серед чужих національностей. І Іо.мп-,м<> всіх цих складних відносин, наше громадянство заховує р лігійність не -інше 1ИМ, що належить ДО ЮІ 'ГИ іншої церковної громади, але також виконує її в повнім розумінні цього слова, Загально серед наших громад працює понад 20 свяшеншікін-отіїів Васи шш із світських грено католиків та 6 святенників >'А( І Церкви, про ШО обіІІИрІІШІС павоДИМИ у розділі "Релігійне життя11.
Українська громада в Аргентині, з огляду на існуючі відно Сііііи, не веде широко закроєної політичної акції, а іе вона є завжди дзеркалом того, то спориться між нашими еміграцій ними скупченнями в К.нропі, 3. Д. Америки та Канади. Всі існуючі наші організації мають свою партійну лінію, але в цілості нони служать самоїініниці кііі думці нашого народу, і вона є їхньою провідною акцією.
Українська еміграція в Аргентині ділиться головно на ріль-ннків-колоністі». шо займаються рільництвом, які осіли окремими колоніями по рі них провінціях, та робітниками фахівця ми, які живу і в но містах та працюють, як кваліфіковані робіт ннки, столярі, слюсарі, механіки, токарі, е ісктро-технікн, шофери, шевці та будівничі, чи мулярі а деяке число зайча юся терне тею чи промислом.
КОЛИ ПОЧАВСЯ ПРИЇЗД ТА ЗАГАЛЬНЕ ЧИСЛО НАШИХ ПОСЕЛЕНЦІВ
Перша українська еміграція до Аргентини почалася приблизно в 1890-м у році. Замітційші розміри прибирає гцОнно в роках 1897 зо 1900 року, коні приїхало кількадесяти селянських родин зі Західної У країни, які гуртом поселилися в Місіо-несі, і вони будуть першими піонірами нашої іміграції н Арген-іині На вступі слід зазначити, що про це знаємо тільки з переказів та заяв поодиноких наших громодян, які живуть ще в Мі-сіонес-і, і від них довідуємося про нові транспорті! українських Емігрантів, які прибули туди в 1902 і чергових роках, які також осіли в тій місцевості, бо туди був спрямований увесь тодішній Еміграційний рух.
Замітнініиц приїзд українців, ю Аргентини починається в 1920-22 роках, а опісля масовий приїзд в роках 1926 до 32 ро-н наслідок безробіття уряд увів відповідні [міграційні обмеження. В тих роках бун також масовий приїзд укра-
іншв до Уругваю і Парагваю, де також існують наші еміграційні скупчення, хоч чисельно НОНИ значно менші.
Відповідних офіційних даних про загальне чисто нашої еміграції в Аргентині нема змоги усгійнити. а ті, то понижче наводимо, то вони є приблизні і опираються вбільшост на різних неофіційних публікаціях та переказах поодиноких громадян, яких ця справа цікавила і в цім напрямку вони збирали різні документальні дані.
Про українців в Мі сі< нес-і знаходимо замітку в журналі Актуа.іідадес і Депортес- чиє. 61 в його спеціальнім виданню з нагоди святкування 40-ліття міста Хіюсто.ієс то відбулося в 1437 році, наведено окрему статтю про нашу еміграцію, в якій п ідііно, що н самім Апосіолесі та його окрузі живе понад 4^0 українських рі дин, а на території .Місіонеса живе понад 30.000 (тридцяті, тисяч) громадян українського походження.
В книжці, яка появилася в Буенос-Айресі в році 1933, шо н актором є відомий католицький єпископ Монсеньор Діонізіо Р Напад наведено, що з.ігаїьно український* колоністів та робітників в Аргентині начислюється понад 100.000 (сто тисяч) душ.
На підставі цих же звідомлень і на підставі різних підсумків з українських джерел тя з додатком нового приїзду іміграції після з; кінчений другої світової війни, винесено загальні ппигіу цення. шо в \ргентині живе приблизно 250 тисяч грома-нн українського походження. Загально чисто досить поважне і конечним є мати про це належні інформації та числа, які отці м започатковую, закликаючи їх доповнювати та \доскона.ію-вати, а це в бу іуччині стане початком історії українського по селенмя в Аргентині,
ХТО БУЛИ ПЕРИЛ НАШІ ПОСЕЛЕНЦІ В АРГЕНТИНІ?
Помимо різних заходів мені ке вдалося устійнити. хто були перші або хоча одні < перших поселенців, бо на це нема ніяких документальних записок. Праве доподібно цієї справи невдасть-ся вже устійнити, бо тепер нже НСМії нікого з них між живими. З переказів знаємо, що перші групи наших поселенців це були іуртки наших селян із Західної України, які були спрямовані до Місіонесу, яке уважяється колискою нашою поселення. Про їх поселення € вже документальні ствердження, які подаюті тймтєйші муніці пальні уряди, і там виховується вже четверте з черги мине покоління, яке затримало гне нашу рідну мову, наші обичаї Гг звичаї та віровизнання, бо по містах наші скупчення «ат.лчуюгь це вже н другім або третім поколінь
ЧИГАННЯ ЛИСТІВ — луже приємною хвилиною для нових інміїргітів уеамшася подія *читання ЛИСТІВ*, які діставали вони від рідні з краю або від знгкомих з ПРОВІНЦІЇ які приїздим скорше тг зуміли кташтукаї ися на пранні, чи поселитися як колоністи.
Переведені в цій справі розшуки дали змогх зібраш інше денні дати про осіб, які коли не були першими то хотяй належали до піонірів поодиноких нашим громад і прожили серед них понад пін століття, заслуговуючи на тс. іцоби згадати хо-іяй їх скромне ім'я.
Про піонірів українського поселення в Аргентині вдалося мені зібрати деякі інформації, що їх в продовжені наводжу, по даючи не ті іьки імена деяких осіб, але також по даю джерела, які Гали в різних наших відомленнях, Перебуваючий в Апосто игс Король Андрій, уроджений в селі Незниска, повіт Гогодеіь ка, дня 1-го вересня 1883 року. До Аргентини приїхав 17-го чєр-ві я 1900 р(ж\ де відразу оселився в Місіонес-і зі своїми бать ками та братом Іваном Королем. Тоді приїхали також Іван Зубри цькиїі, Михайло Ґерула, Дмитро Дндрухович іа Олескса І>-д< вяк, яьі також оселилися в околицях Апостолеса.
Зноиа 1<оролЕ> Павло, уроджений 12-го червня 1891 року в селі І рутка, повії Товмач, приїхав до Аргентини н травні 1900 рокд і разом з ним приїхали ще гакі голови окремих родин Василь Рибак, Микола Круховський, Федір Чконгць, Засидь Гшр-
БЕЗРОБІТНІ - в рокгх 1930/32 було помітне безробіття і ириходилсся тодішнім імігрантам сидіти без праці навіть по кілька місяців, Шукгючи роз| ними при картах або гри в "дамку44 то як це піттнерджув повита світлина пегевоти-лося ні пост па тратуарі і звичайними камінчиками.
чук. Дмитр Барчук, Максим Кравчук, КТрк-п Буртник, Федір Спасюк, Федір ГІопгіь та Гриць Козак. В липні 1900 рок\ їх ці-іиіі транспорт прибув до Місіоезєс і поселився в околицях Лпосте [єс, де їх родини замешкують досьогодня, ззним.іючпся переважно рільництвом.
Повиті інформації подаю на підставі писемних квестіона-рів, надісланих виїцеь уведеними особами, які увижаються від ііоніда.іьиими за їх точність, зазначуючи, що коли імена може пропущені, то лише тому, що їх непригадується. або їх нема вже МІЖ живими.
Усні відом.іення передав також Ілня Козак, який н 190о році приїхав до Місіонес дєсяте» літним хлопцем і прожив там повних 55 рокІЕі, займаючи ся господарством.
З архівів 7'Ва "Просвіта- в Буенос-Айресі мається точні тати гтр л приїзд та перебування наступних осіб
Ільницькиїі [митро, зі села Палзгічі. тозмаш»» ого повіту, приїхав до Аргентини 6 го жовтня 1902 року і ьрл із цілою гругю/о нанн/А громадян осійся н Грес Капояес (ДШЇонес). іс
кілька років тому номер. Слід зазначити, що бл. іт. .1. І іьниць-кнй привіз зі собою один примірник "Зорі Галицької" з дня 25 листопада 1848 року і цей старовинний “унікат* подарував до архіву Т-ва "Просвіта “ в Буенос Анрсс-і.
Брицький Дмитро, що також прожив кількадесят років серед наших громад в Місіонесі, та був він о чин з перших, їло почав описувати життя наших поселенців в Місіонесі, що деякі з них наводимо в окремих розділах цієї книжки.
До "піонерів" громадського життя поодиноких наших громад можна зачислити бл. п. Д. Вареницю, першого дяка серед українців в Місіонесі, опісля Осина Вареницю, що був постійним членом Матірної "Просвіти11 у Львові, Семена Занила іьсь-кого, бл. п. Якова Слі папського, бл. п. Юрія Тимошука, В. С я о льського, Д. Семираза. В. Стасишина, І, Рудика, та М. Свистуна.
В Буенос-Айресі немає наших перших поселенців з тих років, бо повмирали навіть такі, що мали за собою побуту по 60 років, як Михалишин Юліям, що приїхав до Аргентини в році 11)08, Литвинюк Микола зі села Дучачі, сокальського повіту, що приїхав до Аргентини 28-го березня 1910 року, і втім році мав би приїхати також Іван Матрен, який опісля зорганізував першу українську фабрику плугів та інших рільничих знарндів.
Ніотіірами нашого громадського життя в окрузі Буенос-Айресу згідно зі записками її. Івана Кривого можна уважати п. п. Якима Маті така, Андрія Теслю. Василя Коцюбу, Андрія Байрака, Пилипа Падуна, Михайла Коритка, Василя Комара, Андрія Стадника Н. Худобина, Івана Ухіва, Тетяну Михайлівську, С. Закида чеського та Івана Кривого. З інших записок можна ще їх доповнити іменами п. [і. Тирса ІІетрівськип. Григорій Недобіії, Володимир Цетевич, Н. Магдич, Степан Сокіл, Володимир Вовк. Змова Еіа підставі записок, які находяться у філії Просвіти1’ в Беріссо, кремі вищенанедених осіб находимо ще імена; Твердий Павло, Бурбан Осип, Володимир Матвій цін, Іван на Ній іевич, Павло Мару син, А. Паламарчук та А. Рун. з * * * * * * *
з розбудовою наших поодиноких організацій в пізнійших
роках понизані не лише вище наведені особи, а багато нових
імен, одначе тут я мавби на увазі лише тих, яким доля судила
бути між числом тих перших, і тому' я подаю джерела, з яких
взято вище наведені імена. Коли б були деякі імена пропущені,
т о цс лише тому, цо їх імена не фігурують н дотепе ріні них на-
ших публікаціях, і відповідальність за такий стан речей не спа-
дає на мою скромну особу.
ЗАТРУДНЕННЯ ТА КОЛОНІЗАЦІЙНО - АГРАРНІ І ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ
1) Загруднення та ус.іів’я праці в початкуючих роках.
2) Колонізаційно-аграрні га іміґрантські справи.
3) Закон Про колонізацію.
4 Економічний стан наших громад.
5) Кооперацій серед українських громад.
ЗАТРУДНЕННЯ ГА ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ
Економічні підноси, и, серед яких приходило я нашим поселенцям промощувати своє буття, були завжди і лід кожним оглядом складні га тру іні. Незнання мови, брак належної прав-лої поради, та брак доброго кредиту, утру днювали незавидні відносини ЯК тих, що мали ЛЛЯНІЇ ОСІСТИ Н;1 землі, як господарі-кслоністи, так і іих, які шукали праці та заробітку.
Аргентина має дуже великі простори землі і хоча не було трудностей дістати землі під колонізацію, одначе незнання господарки в тропікальному кліматі, а в додатку посуха, саранчл та язва муранлів завдавали немало клопоту та трудностей тим нашим "синам — землі", які займалися рільництвом. Багато з них витримали всі ці труднощі і сьогодні мають вже свої клас ні і належно зорганізовані господарства, а було поважне число таких, що того гягару трудностей не витримали і зі стратою мусіли шукати іншого виходу на прожиття.
Заробітки мали теж свої ускладнення. В давніших роках Аргентина не мала розвиненої індустрії, було поменше фабрик, а найголовніше не було упорядкованих законів, які унормовували б права робітника і в таких відносинах треба було впрост змагатися, щоб сяк так улаштувати щоденне прожиття.
Робітники находили затруднення в трьох головніших ділянках — при будові юлізничних лОрІГ, рі ІЬІШЧІ робітники при • іиких господарствах га робітники у 'фрігоріфіках1' (скотобійних) і а фабриках і ремісничних нарстатах.
При будові зелізних доріг, приймали робітників на працю з винагородою $ 2 50 денно, з чого $ 1. 50 відтягали за прохарчування а інше $ 1,00 з денного заробітку оставався на всі інт.н видатки та евентуальне заощадження на чорну годину, Жиітя тих робітників велося так би сказати таборовою системою, відповідними таборами вони переїзджали з місця га місце спали в шатрах або и зелізнимих вагонах, харчі одержували з кухні на військовий лад. Відбирали їх устяиляючися в ряд жний зі своєю ідункою та ложкою. їдучи потягом, можна було стрінути цілий такий табір складений з українців, які ко-ристуваючися своєю невідступною розрадою, нашою рідною піснею виконували свою працю направляючи чи будуючи -еліз-личні дороги віядуктн та мости.
РІЛЬНИЧІ робітники цс побільшій часі і були сезонові, яких наймано переважно в часи збору рільничих продуктів.
Вони обслугували молоті іміі, які ширяли тянн золотистої пшениці, або збирати лани кукурудзи, бабовнм чи інші рильничі продукти. Платня їхня бу іа згі іно з умовою місячна чи по генна, або впрост акордово нід зібраного мішка, при чім дієта ва їй вони приміщення на спання та .харчі чи як п і тумливо називано каса і коміда та дормір оф' ейра", ню означає приміщення з харами та спанням на дворі В деяких випадках можна бх го одержати працю в підміських околицях, нили точи го рол. та дім багатих людей, що мешкали н місті, а інше під кінець тижня, в суботу та неділю, приїжзджйлн на свіже повітря. Такі праці були більш вигідні і краще платні, але їх одержували переважно родини, себто подружжя (чоловік і жінка), які були зобовязані виконувати всі прані в іоні і горці обслу-гуючи прання, кухню та всі інші обов'язки, одержуючи за цс вже відповідне гігієнічне помешкання та крашу місячну платню. Загальна місяч іа платня виноси із ні і $ 50.00 до $ 80.00 не зів (для подружжя подвійно), за працю, викопувану н:і іні плачено від $ 2.50 до $ 2.80 іенно, а за збирання кукурудзи п іа чено від 50 до 85 цент, за мішок, а до того вони діставали по-вище наведене приміщення на спання.
Найкраще плачені робітники (в 1927 до 1932р.р.) це н. що (Працювали в скотобійних (фрп оріфік.іх). де праця була досить тяжка і яку в більшості треба було виконувати 8 го шн безперестанно «і деколи працювати аж 12 годин, хоча іа тих 1 години плачено подвійно, [обре плачені були також рсінсни кн, столярі, механіки, слюсарі, кравці та му іярі. яким плачено нід години в сумі 80 цііг. до $ 1.20 за годину праці, в Залежності нід тариф кожного ремесла тя від здібностей поодиноких ремісників, Були випадки застою поодиноких галузей ремісництва, але для ремісників завж їй бу о лекше найти працю, хоч би не все добре платну Зазнаную це гону, що б) ііг також часи "безробіття'1, головно н роках 1930 до І.си го. коли бу’.іи тисячі (мігрантів без праці Це яким приходиюся працювати тільки <а удержання. В Буенос-Айресі, недалеко нового порту, існував годі "табір безробітних" в якім були тисячі іміґран гіь. що спали в шатрах, і прохарчування іієтлічі.іи іміграцій його готелю, як державну допомогу
Аргентина має величезні простори родючої землі і ш колонізації, які 11 більшості переводили приватні II І.інрік МС І г.і, яким більше ходило про ПІСКИ, як про с ліу поселенчу акцію. Таку кольонізацінну акцію перенаджувано мам ке по всіх про ншціях, як Місіонес, Чако. Сант яго де іь І сте/ і. Формоза, Мсн юза, Кордоба, Свята Фе і । Буешк ^нрсс, ц іі поселилося п1-важне число наших громадян, про яких полаємо окремо у від ділі Українські о е іі“.
Продаж землі переводилася гектарами, але в більшості практикується продаж "участками" по кількадесят гектарів, які творять "чакру“ мале господарство. їх розміри виносять від 25 до 50, а в деяких випадках від 50 до 100 гектарів, що творить одне окреме господарство. Ціна землі в роках 1928 до 1934 виносила приблизно; в Місіонесі від $ 15.00 до ї 60.00 пе-зів за кожний гектар, н Формозі від $ 10.00 до 50.00 пезів за гектар. В Сант’яго дель Естеро від $ 35.00 до 60.00 пезів за гск-тар, в Чако від $ 30.00 до 70.00 пезів за гектар, а були випадки та місцевості, то і за $ 5.00 иезів можна бую купити гектар землі. Повищі ціни цс пересічні, які наводжу лише дія орієнтації, бо НОНИ постійно змінялися а постипсшто підносилися, що й дотепер продовжується. В загальному землю можна бую набувати на сплати, вллачуючи тільки частину її вартости, а решту сплачувати ратами опроцентонуючи довг 6 ҐУ відсотками, залежно від заключеної умови, при чім доплачувано 2 на видатки різних посередників чи нотарін, які тими справами займаються.
Серед нашої спільноти кольонїзацііїнимн справами кроні відповідних державних чинників займалися: иКомпанія Ель Дорадо'*, "Банко Комерціяль дель ПлятаЦ "Торнкіст14 та підприємство ”М. Сухан", в якому працював українській урядов-нець п. Нсстор Величковський. Окремо кольонізаційними спра вами займалося "Бюро Опіки над Українськими Емігрантами4', що його заснував та очолював інж. Василь Милінський. Він видавав в 1932 році часописі» "Наше Життя'4, та увійшов у зв,я-зки з заінтересованими в тій справі чинниками, а також був у контакті з Т-вом ' Опіки над Емігрантами у Львові1', але складні тодішні відносини тій акції несприняли і цс Бюро перестаю існувати, остав іяючи свої пляни незреалізованнми.
Помимо всіх тих складних економічних відносин наші поселенці робили деякі заощадження, які пересилали на допомогу родиш на рідних землях, або спроваджували свою ближчу рідню до Аргентини, закуплю ючи "корабельні карти" на ніі-ловідні сплати. Такий стан речей дав почин до того, що деякі банкові підприємства створили відповідні відділи в яких працювати наші урядники, щоб успішнійше їх залагоджувати. До тих підприємств належали; Агенція ПФ. Містер", в якій урядовцями працювали п.п,. С, Мандзій, М, Заболотний, О, Вудке-чич, М. Демянчук, 1. Чарнецький, М. Корбутяк. — ЧІусите Гер-манос де довший час працював бл. п. Г. Бандрівськиіі, —-'Дойче Шіфсагентур4. де працював л. В. Комар, ЯКИЙ опісля виїхав на рідні землі. — "Централь Европея", де працювати п. і.: О. Вудкевич, Т. Хомишин та Н. Фсдик, "Компанія Інтер-національ де Віяхеси, де працював п. О. Кузьмич, — та 'Маля Реаіь Інг.ієса". де працював бл. п. О. Феняк. Українські
— 86 —
відділи існували при Банко Бостон , де працювали п.п.: Оксана Драгоманова, А. Білопольськнй, Б Чариецькнй, а в пізніших роках плі.: М. Дапилишин і М, Бойко. "Банко Германіко* де працювали п.п.. С. Мандзій, М. Середницький. Н. Величкок-ський, І. Федором у к, та 1. Чабан. Для інформації сил навести, шо після закінчення другої світової війни німецькі банки дер-жлна вивластила "Банко Голяндес Уміло", де працювали пді.: В. Гимон та Дмитро Дутко. Окремий заграничний відділ був зорганізував "Нацюнаїь Сіті Банк оф Нью-Йорк*. що існував при вулиці Сан Мартш 857, в якому провідне місце займав п. інж. [. Андрущенко як також працювали там пані Малнцька та гі. С. Сокіл. В наслідок економічної кризи відділ цей зліквідовано, але банк неї наьви займає поважне становище в торговельних кругах столиці Аргентини. Слід зазначити, що Українській Відділ пробував створити також польський банк, що мав назву "II.К+0.“ де працювала пані Гемпелеза. але українське громадянство вбільшості йото бойкотувало, що найшло відгомін у нашій пресі, .яка в той час виходила на Західніх Землях України.
Повили підприємства були чужинецькі Вони на наших справах хиба зарабля.пі, але й вони розв'язували багато проблем нашого громадянства, та давали затруднення поодиноким нашим урядовцям, які в значній частині виконували функції "гіранпого бюра'1 іаючи безплатні поради тим, ніс до них зверталися.
Українці в Аргентині, пробиваючнея крізь всі початкові труднощі та економічні скрути, самостійно намагалися органі свати свої економічні підприємства. Вже в перших печатках нашої організації створено ук >аінсі к коопгративу в Мі-сіонесі, яка розвивалася досить тобре. а ге перед вчасна смерть її організатора о. Сснпшина стала причиною її упадку. В місті Коркоба Існувало Т-во "Взаємної Допомоги*, яке мало свій власний і досить вартісний дім, якій в роки крізи переншої чужі руки. В Буенос-Айресі виникло Українське Т-ио "Взаємної Допомоги*, яке зорганізуй в і очолював ті. інж. Іван \н ру шенко, і при ньому існувала відповідна харчівня, агенція посередництва праці, щадним а каса, іапочаткувуючи широкозакро-єну акцію, але з різних причин й вона не могла вдержатися та дістала зліквідована. Подібне Товариство 'Самопомочі” організували також п.п.; А. Білопольськнй, М. Прнмак, та іт. ін к. І. Кварцяний 1 В Толарів, що покінчи лося лише підг тонною акцією її орі анізув іння, а інова шкодами п. інж. С. Пшіенкп були спроби створити в Буенос-Айресі укр аїнську коопер тмву. що покінчи юс я лише кількома нарадами, які відбувалися в 1934 5 роках.
Вигляд хутор? українських колоністи в місцевості Вероні-кг, провінція Буенсс-Анрес, які кроні рільництва займалися тгкож годівлею дробу. 3 лівого беку насаджений лісок "ег.кгліпіів“ а потім сачок та господарство в горі новозбу-к ванни мурований дімок критий бляхою. Світлина зрОб-ле:іг на хуторі п. Івана Сапокчека в 1951-му році.
В пізніших і повоєнних роках відновлено заходи органі зацін наших підприємств, що мало вже кращий успіх і треба подіваїися, що в будучині й ця важлива для нашого зросту ділянка буде належно розвинена. Зорганізовано кілька приватних видавництв, які постійно — скріплюються, а також кілька Промислово-торговетьннх СПІЛОК, Які Існують в різних МІСНеаО’ стях і мають вже за собою тю кілька років існування та набирають належного значення.
КОЛОНІЗАЦІЙНО-АГРАРНІ ТА "ІМІГРАНТСЬКГ СПРАВИ В АРГЕНТИНІ
Розшуки офіційних джерел, якими можна би іадоьументу-в:ітн приїзд перших, або взагалі в'їзд українських поселенців де Аргентини, не дали бажаних вис идів, бо при в’їзді к іш\ еміграцію записували за документацією, хоч же накиненої, але державної, а не дійової нашої н ціона іьної при* дежности Ад-жі про загальний приїзд "імміграції** та про колонізаційний закон я інайшов цікаві записки, що з нагоди сторіччя колоніза-цийно-імігрантської акції Еїідзначено ще ь році 1967-му, і томі уважаю потрібним їх хоч їй в скороченні) навести, бо нони вияснюють також положення українських скупчень в Аргентині.
При цім на вступі хочу нанести також деякі доповняючі вияснення що до слів "еміграція**, " іміграція*1 та 'рееміграція* які аж надто часто вживаються в офіційних записках про наші поселенні громади в різних місцевостях Аргентини. Еміграція, емігрант це слово в нас загально прийняте, бо нимн в Україні називають тих осіб, що виїздять з краю на поселення до інших держав чи континентів. В Аргентині нас уважають Емігрантами11, бо ми заїхали до цього краю на поселення, і таку назву 'іміграції"1 мають неї поселенні, що заїхали до Аргентини з різ них держав і континентів. Такі сверджешія підкреслює також щоденник "Ля Пренса* і дня 9 листопада 1969 року подаючи світлину емігрантської о готелю з таким лосинно підписом
Ебібсю беї НоіеІ бе Іплпідгагтіез, еп Оагзепа N011?
Е тексті цеї статті є цитати про закон колонізації, в яких для нових поселенців вживається назва 'імігрантс" та *Дірек-ніон де Іпміграціїон’1 і таких термінів придержуються адмініст ратнвні власті та вся столична преса. В пресі . записках Дирекції Іміграції є також назва "реемігрантесД якою означується тих осіб, шо, повертаючи до краю походження, Аргентини ииїзжджають.
Слід зазначити, що в нас було також поважне чис іо реемігрантів, бо знайшлися такі особи, що задурманені совєтсь-кпю пролін андою і припускається, що їх було яких 5 тисяч осіб, які повернулись на рідні землі. Прзнда. багато з них, го ловко такі, що мали аргентинські докуй нтн, розчаровані та мошніми відносинами, повернулись назад до Аргентини, то знайшло належний відгомін в аргентинській пресі
ЗАГАЛЬНЕ ЧИСЛО •ІМІГРАЦІЇ-’ ТА ЇХ НАЦІОНАЛЬНА ПРИНАДІ /КНК І1»
В Аргентині е нстикс число так знаної імміграції , яка почалася ніс толі, коли до Аргентини чіїхаїн іспанські "конкістадори" г.ік, що із 28 мільйоноіюго наїс.ісііня більшість буде нащадками чужинного, переважно європейського походження.
Загально в іістсріпптіх часах в Аргентині находиться яких 5 мільйонні імії рантів, іцо походи іь із різних національностей, бо п Буенос-Айресі і вільно 160 різних г іст та журналів, які друкуються в 35 ох мовах, між якими є також 5 українських публікацій.
Найбільше скупчення мають еспліщі (понад мільйон осіб), друге місце займають італійці, а потім слідують піші народи, як єгреї, німці, французи, ані іінні, іріяндці, гоїяндці, лапці, вірмени, греки, по віки, чехи, словаки, українці, 6І ІОруїІ’, МОСКЯ-іі, болгари, югос.г.івш, японці, китайці. гііпуси, румуни, .пітон-ці, як також <- скупчення чі.іііініп болівійців, перуанців, парагвайців іа бра.щ,нидів і уругвайців.
Слід пояснити причини ІМІїр ції сусідуючих з Аргентиною нржав, чи Ціле, Уругвай, Параівай, Болівія та Бразілін, Знаючи що Ьрачіія є дуже п. остором велика га багата держава, я запитав 6| азілійського імії ранта, що приневолює їх ниїзжджа-ти до Аргентин, то він мені пояснив н таким спосіб: "Знайте, що в Бра.чілії заробіток одною лізі за ледве вистачає на нро-жття, а тут в Аргентині я за денний іаробігок можу прожити цілих 3 дні. 1 цс є причиною того, що в Аргентині є около мільйон іміїрантін із сусідських держ в, які приходять до Аргентини в більшості нелегально, так що їх побут є несталий та переважно юридично не оформ юний. Перехід граниш немає великих трудностей і такі не ієга іьпі іміграці й мають можливості влаштуватися на працю і їх ніхто іе переслідує і не практикується арештувавь чи депортації.
ЗАКОН ПРО КОЛОНІЗАЦІЮ
Закон колонізації просторих і родючих земель аргентинських провінцій ухвалено іце в. році 1876 і він без ніяких змін обо-Бязує дотепер. Я неролінукував його офіційного тексту, а,те для 1 рієн тії наводжу деякі коментарії з преси, які пояснюють їіп го слідуюче:
В Аргентині е як слід ціанована кожна людина праці і не береться лід увагу її походження чн приналежність до будья-кої етнічної групи-.
II аргентинській державі не існують будьякі обмеження для імігрантів , що приїжджають до нас шукати праці та поселення і добровіїьио приймають звичаї та закони нашої
держави. які дія всіх однакові і лід кожним оглядом свобіїні, ліо належать до найкращих у світі-.
Всі наші поселенці, без огляд) на їх походження, мають сі мож іині вольності, щоб працею, знанням та здібностями у іаштувати собі ви гіді е та під кождим ог іядом свобідне житій. Народжені їх діти мають всі можливості користуватися всіма привід* ями громадських прав та обов’язків.
Кожний іміг| нт має всі можливості зберігати свою волю та гідність, бо всі мешканці Аргентини мають своб^дні та шпакові права користуватися свободою — "приватної власности, думки, слова та дії1*.
ПЕРШІ ІЛ11І РАНТСЬКІ ТРАНСПОРТІ!
При в'їзді Дирекція Іміграції визнає тільки державну при-наїежністц а не н тональність, тому нема офіційних джерел, як: означували б рсчинеііь приїзду перших наших поселенців, бо вони всім нідом приїхали на паспорти чужих держав, в яких записано їм держав и приналежність, Щоденник Ія Націон*, ійдзначуючи "Сторічна колонізації я Аргентині4* наводить, іцл . датою 22 січня 1873 року з. іючзт ковано колонізацію прояпі-вгн Кордо»» : І пре Ріос і Санта Фе, і того року приїхали іміг-ранти слідуючих національностей:
шва й цари ів 5,857 осіб. іспанців . 215 осіб
італійців . . ' 157 єнків (лівн, ам • 82 . ,
франку зів 1.883 ,, беїьґінців 54 ..
нглііів 1 483 ланців . . 42 .
англійців .... 4Я« .. поляків 6 ..
Трудно сподіватися, шоб між таким малим числом поія-ків були українці, тим більше, що п тих роках по яки приїз-джали не із Польщі, а з Франції, де була їхня міграція після невдалого повстання проти Росії В пізніших роках н Аргентині були польські імігранти < рангами генералів, військових інженерія та лік ірів. Хоч й дехто з них мав прізвища подібні до українських, як Жаба, генерал Теофпь Івяновські( полковник Вн-соцкій, Войниловнч та Донській. тс вони може й були україн-кого походження, але вже спольщені ім довелось приймати участь в повстяник бо уважали себе поляками . нема підстави зараховувати їх до українців
КОЛОНІЗАЦІЙНО АГРАРНА АКЦІЯ
Ширшу колонізаційну акцію започатковано і датою 14 серпня 1889 року, бо як подає [поденник "Ля Гіренса1’ з дьн 9 і метол ад а 1969 року, тоді приїхав перший транслорі єврейської іміграції для поселення і харектерї рі іьтнгків колоністів За
раз після приїзд), ця іміграція договорилася із землевласником великих просторів землі в провінції Сайта Фе. на ім’я д-р Цедро Паляціос, та осі та в місцевості Паляціос з датою 28 серпня 1889 року.
Потім колонізаційно-аграрну акцію започаткуна га Фундація Барона Гірша, шо заснувалася в Парижі з рамсни Універсальної Дліянси Євреїв1', та почала цю акцію на ширшу скалю, спроваджуючи кілька гранспортів єврейської еміграції з Росії, і їх в Аргентині прийнято як ’Імітранісн руса'1. Потім з датою 8 серіь ця 1891 року приїхали два нові транепорти єврейських колоністів, які прибули на німецьких короблях, шо мали паз ну "Ро-с;:ріо4’ і 'Ріо Петро*. Черговий такий транспо'т приїхав 15 грудня 1891 року, кораблем "Пампа4, яким приїхало 817 осіб і при-і д прийнято знову як "іміграціон руса" і їх прийнято з деяким застереженням. Вони поселилися в провінції Санта Фе, де створи їй свої громади з назвами ”Монсссвілє*, колонія Паляціос, Кляра та інші менші колонії. Вони насправді запровадили там свої господарства на великих посіл остях і для зафіксований цієї їх аграрної акції опрацьовано відлсемдішіі фільм під назвою ’7іії0с Ганчос Худіос д
Серед тих єврейських поселень були такі, що мали великі земельні посілості, для обробки яких потребували робітників, то їх призначено, на сезонову працю. Між ними були також українці. Вони жили там гуртом, виписували українські газети та піддержували звязок ті знайомими в Буенос-Айресі,
Аграрно-колонізаційна акція проводилася також н провівших Кордоба, Сайта Фе, Коррієнтес та в Місіонес. Вона велася з;.- посередництвом відповіданих агенцій, які посередничили в продажі та парци іяції землі.
В наслідок такої акції виникли українські рільничі поселення в Місіовес, де, як вияснює журнал "Литоклюб’, в перших роках колонізації ціна за один гектар місіонських джунглів виносила всього 2. 06 пезів за один гектар. Крім провінцій Місіонер і Чако, де є найбільші наші рільнпчо-колонізацінні скупчення, були іце наші рільничі поселення в провінціях Сантіяґо дель Естеро, Тукуман, Мендоза, Сайта Фс. Кордоба, а навіть і в провінції Буенос-Айрес була велика українська рільнича колонія в місцевості Вероніка, де поселилося понад 50 українських родин. Вони поселилися там "хуторами1', кожний колоніст н:* своїй парцелі, що деякі мали по 25 <і то й більше гектарів землі, В перших роках вони мали великий успіх, управ.ія їй лани кукурудзи, соняшника, льну та пшениці, а також займалися скота ством ї ї годівлею дробу, плекання овочевих дерев та п -січництвом. В пізніших роках виникли гані відносини, що не б\гло юбрт і о збуту на рільничі продукти, а виростаюча там мо-юді. покину .а господарства батьків та перенеслася до міста па працю ло фабрик, це довело до того, іцо більшість тих україїі-
ських господарств зісїяли розпродані. Осталося там н великі число наших громадян, що мають великі наділи юмлі. але воші не ведуть иідноі-ідної о гсснадарсі і*л, лише пронадять виніс худоби та тримають зем но як майно, піна якого іпстііїно і у великих розмірах зростає, і то в таїли пропорції, що нема мож-.тчвостеіі подати хоча б приблизної її ціни.
Найбиьші українські скупчення, то займаються рільництвом е в Місіонесі та Чако. але є також і в таї их провінціях, як Мєндоза, Формоса, Кордоба, та Ріс Негро. Деякі них мають великі та добре зорганізовані господарства Счакри4), що сьо і одні представляють велику вартість В Місіонесі є також різні плантації рижу, тютюну, "жерби* і чаю, а також різні промислові підприємства що свої продукти ітрлго і он.іяють на продаж, з яких деякі є великих розмірів та пре іс і яв. віють поважне майно.
Загально українські рільничі поселення виявилися дуже продуктивні і вони користі ніться не лише значним майном. :і мають вони також належне признання з боку цілого оточення, як корисний і побажаний елемент, який є морально і фізично сильний то працею та витривалістю багато вклав у розбудову провінцій і ними заселених місцевостей.
Відзначуючи 8О-річчя українського поселення Хрґептилі я уважаю своїм обов’язком черговий раз підкреслити що вся наша спільнота по всіх найдальших . акутинах свого поселення може бути дійсно горда своїми дотеперішніми здобутками. ЯКІ дають їм належну силу та 'начепим. Діє при цій нагаді ціла громада наша повинна мати на увазі, що започатковуючій нову декаді наших змагань, всі чи повинні звернути наші іахоли на те, щоб добре організуватися та всіма .мож іигшчл засобами скріплювати наші організації, наші кооперативи та ііарохії, на лежно піддержувати нашу пресу, бо це є плнгол чшішн, чинник наших зв'язків та інформацій. Змова псі наші установи та всі іти в цілості повинні звернути належну увагу на нашу молодь, та спільними силами нас всіх виливати па не ї, щоб н іша молодь не відходила від нас, а включалася в наше життя і з л< вою сплою та знанням допомагала нам розбудовувати наше життя, шукаючи дальшого нашого скріп ісшія і збереження нашої національної індивідуальності!’
Всі ми загально мусимо дбати про належне виховання нашої молоді, бо від цього в значній мірі залежить наша будуч вість, та будучйість усього нашого ізреду на рідних кмлях і н розсіяні по різних країнах нашого поселення.
Вигляд пстровін «Дельта дель Парана». Комунікація відбувається цана-гами при помочі донки, і доми та всі забуїуваннм будується на стовпах, щоб незаляла вода як це бачимо на повитій світ інні де з правого бону • також иоруча та сходи куда причалює людна, що є головним засобом комунікації.
Фрагменти з вжиття українських поселенців. З лівої сторони на коні, колоніст Іван Лотоиьннй в місцевості Авин Іерай. понернін з поїздки по своїй -чакрі» пересніаючн цю світлину ще в 1933 ропі. З правої сторони українські поселенці привчаються пити «жерба-мате^ підчас відвідин які відбувалися а 1934 році.
ЕКОНОМІЧНИЙ СТАН НАШИХ ГРОМАД (Торговельно промислові та ремісничі підприємства)
Серед наших поселеннях громад в Аргентині є поважне число купців, промисловців та ремісників, які не тільки, що вже роками ведуть свою діяльність, але також мають вовн поважні здобутки, а деякі з них мають на іть великих розмірів майно. В кожній громаді, що їх кількість виносить кількасот груп розміщених н 1.2 ти провінціях, знаходяться крамниці, ремісничі варстати та більші чи менші промислово-торговельні підпри є’.стна, що обслуговують потреби поодиноких громад і як такі постійн . як числом так і майном зростають та підносяться.
Слід ствердити, що початкові роки були дуже трудні ден всіх наших поселенців, а для торговлі та різних промислово-ремісиичних галузей ще трудніші, бо всі вони організувалися індивіду а:іьно не лише без знання мови та відносин, але також без відповідного капіталу га товарового кредиту. Всеж таки псі ці труднощі поборено успішно і осягнено певні і добутки, які належно доказують економічне скріплення поодиноких громад чи осіб.
Вже з моїм приїздом до Аргентини, що іатується 1927-м им роком н застав, що бу їм вже наші крамниці, ремісничі парста-ти і навіть малі промислові підприємства. Пюнірами націях купців та промисловців можна уважати таких осіб, як п.пдЮ.пнн Мі’хе ишнн, Микола Межи іівський, Осип Варениця, Микола Крам р, Петро Юр. бин, Івян Крушельницький, Іван Накип, Омелян Феняк (книгарня), а також в тих піонірських роках існувало багато наших реставрацій, то їх вели українці і мали вони українські назви як: Україна, Карпати. Львів, Одеса чи Волинь, але з бігом час) та відносин все це заникло. Б пізніших роках почали творитися порі підприємства, як фабрика рільннчних зн; рядів Івана Мотрина, мета іюрґічш варстати братів Михайла і Івана Гри гора щука, фабрики електричних моторів та "генераторів'1 Осипа БурбаЕіа і син і, чи метал юрґіч не шдг.рпєм; тно Тео-дора Хомишина і сина, опісля фабрика ролерів Володимира Синича, мебелярня Ярослава Ясінського, фабрика Ярослава Сає-ннча та інших менших підприємств і варегатін Окремо слід згадати про створення одинокої української друкарні, яка шіс-нувала, як ікційна спілка, а опісля перейшла на власність ініціатора, спілки п. Осина Кузьмича. В пізніших роках виникли н рі тор овельно-лромнелові (іідприємстна, як фабрика плястич-«іих корми та плястнчних опанувань Марка Олеськоня, фабрика взуття Володимира Кметя, та підприємстві] бетонової конст-рукції(Василь Косюк і Спілка, та Осип Галатьо і Спілка), В Бгенос-Аііресі дістало засиова іс не тиких розмірів і одиноке українське філятедістмчне підприємства Мирослава Самоверсь кого ти приватне видавництво Юліяна Сере іяка яке видавало
іVмористнчний журнал і календар ” Мітла", та займається видаванням українських книжок.
Можна нанести понад 150 імен українських громадян, що займаються торгівлею та реміснпчо-лроу исловими піди риє метрами н різних місцевостях нашого поселення. Коли не подаю іх імен, то лише тому, що такий виказ був би не повний, та не об хопивби неї наші скупчення, В українських публікаціях, як календарі "Просвіти" та “Відродженя", чи в різких програмках та брошурах опубліковано понад сотню українських підприємств, (а їх є багато бітьпіе) і деякі з них навіть великих розмірів та великих вартостей їхеіього майна.
Слід зазначити, іцо наш Союз Купців та Промисловців робить заходи, пгоб зібрати та видати відповідний торговельно’ промисловий довідник і це дасть належне насвіт ісіпія про їх іійсний стан, а тихі самим дасть належне доповнення теперішніх звіломлень про розбудову торговельно-економічних підприємств. всіх громад нашого поселення.
Стверджуємо, що є також паші підприємства і по інших провінціях, як Чако чи Місіонес, де є багато торговельно-промислових підприємств, але про них нема можливостей звітувати. бо вони не подають про себе нічого конкретного. Підчас відвідин Апостолєсу я начислив око ю 50 різних підприємств, але їх є значно більше і є вони в Посадас. Лпостолєс та Обері. Коли взяти під увагу, іцо в провінції Місіонес є 13 українські ггомади і в кожній мусить бути український склеп чи ремісник, тс вже лише на цін підставі можна припускати, що там буде кількасот наших промислово-торговельних підприємств. Подіб но мається справа і в інших містах та провінціях, де є наші торговельно-промислові підприємства, які в загальному становтять велике число, що в сьогоднішніх відносинах представляють всій чезне майно, яке неї явно підтверджує їхні здобутки та значення
Наводячи про економічний розвій наших поодиноких і ро-м ід я намагаюся підкреслити всі додатні осяги, але в тім відношенні я хочу бути одвертий і справедливий, не затаюючи того, що ми мали також певні невдачі та неуспіхи. В .Місіонес н р щі 1921-му була створена великих розмірів українська кооперативам яка е наслідок смерти її оснівника отця І. Сени шина пснтрималась та зістала зліквідована. В Кордобі існувало Т-во Взаємна Поміч1*, яке мала свій вл.ісеіий і мурований дім, що також по кількох роках існування провалилося, В місті Росаріо ща український Народний Дім, шо був власністю Філії Т-ва
Просвіти , який також зістав зліквідований, що викликало певні і оправдані незадоволення серед тамтейшої української громади. В пізніших роках існували українські промнелово-торт о вільні спілки Оровіно1', гФам4‘ та *Літальч, які з різних при-
І нпічна українська хата з криницею які (іу іувалн наші поселенні в про піннії Шсіоиес в перших деканах сцпйого поселення, Тепер будують нони вже муровані і криті бляхою чи черепицею модерні доми, бі ініігнч р< <-мірів та зі всіма санітарними усіаіаткуюк їй та н;по ами
чин невстоялнся та спричинили н рядах плину громадян певні втрати та ье іикі незадоволення. Згадуючи це, я не маю «а увазі давати будьякого осуду чи закидів що до їх невдач, а лише згадую при те, що сталося без намірів обвинувачення. В житті завжди треба змагатися' і в змаганнях не можна обійтися б< « невдач, і на невдачах та помилках треба вчитися та зма а и, п об еони не повтаря іися, бо це в основному приносить (тниіс незадоволення та страти.
Загально в економічній розбудові наших поодиноких громад, організацій чи навіть поодиноких наших родин іа осіб ми можемо тільки ствердити, що такі під кожним оглядом були м рисні та однині. |1о наших громадах є ціла ітка українських торговельних іа ремісничо-промислових підприємств які числом гак і майном постійно збільшуються та розбудовують ся Економічно зростають також всі наші родини, які п •пяюм пройдених десятиліть зуміли придбати собі вже відп жідне майно, як вартісні мешкальш юми, устаткування їли підприємств, рі иіочинконі приватні оселі, чи навіть великі і іоб е зорганізовані господарства, що черговий раз наявно стверджу» нашу життєздатність, «я в розбудові наших громад, гак і н економіч ній розбудові поодиноких місцевостей та провінцій наша а посилення.
КООПЕРАЦІЯ СЕРЕД УКРАЇНСЬКИХ ГРОМАД В АРГЕНТИНІ
В роках піся -діїкінчений першої світової в’йчи аж до по-чатків другої кооперативний рух на рідних землях був дуже поширений та дійшов він до надзвичайних успіхів, то принесло українському громадянству значне економічне скріплення, за безпечуючи йому належний розвій та посилення його громадської її культурно-освітньої діяльності!, Вивезений з рідних земель кооперативний рух знайшов опісля належний відгомін серед наших скупчень на еміграції, де з бігом часу народжуються різні кооперативні інституції, які постійно зростають, як числом, так і майном та членством.
Кооперативний рух серед українських скупчень в Аргентині започатковано кількома наворотами з яких не всі були успішні, а головно піонірські часи мали не лише трудноті, але навіть неуспіхи, що засадничо паралізувало всі заходи відважних осіб, які в різних роках та місцевостях намагалися творити кооперативні організації та. підприємства, щоб за їх почином розбудовувати кооперативну справу серед наших численних громад.
На підставі збережених документів можна устійнити, що перша українська кооператииа в Аргентині була заснована ще в 1921 му році в місцевості Апосто не, провінція МісіОнес, яка являється колискою українського поселення в Аргентині. Ос-НОВНИКОМ ЦІЄЇ кооперативи був ПОКІЙНИЙ вже О, ІВіН! Сенишищ який започаткував широку церковно-громадську діяльність серед наших громад в цій провінції, її перервала його тяжка хвороба, що застави.іа о. Сенишииа переїхати до Буенос-Айресу на лікування і там він помер дня 14-го жовтня 1926-го року. Згадана кооперативи мала назву ’ Ля Аїріколн Украняна*. її засио-глно з датою 30-го жовтня 1921-го року, вже в черговому році одержала ця кооперативи юридичне оформлення декретом чис. А. К4/921 за підписом тодішнього президента держави д-р Мар-целя Альвеара. Склад її першої управи був такий: голова — Іван сенишин, заступник — Василь Прохоцький, члени управи: Михайло Андрушкевнч та Микола Дудич, синдик Іван Сі-г ірський, заступник — Антін Яиюк. В наслідок смерти о. Сени-шина кооперативи псча.іа підупадати із бігом часу перестала існувати, спричинюючи страти та незадоволення серед її членства.
В році 19.29-му в місцевості Ляс Бреняс, провінція Чако була заснована рільнича кооперативи під назвою "Кооперативи Агріко.ія“ з обм. порукою, в якій членами були іміграційні групи аж 19-ти національностей, серед яких було поважне число
українців. Звідомлення, які1 подано з нагоди коогшр^ти иОі о стята в тіл місцевості, улукожнтовує наступні числа: німці — 142 члени; аргентинці — 115; есланці — 8В і українці 75 ч ієні н отже українці займали четверте місце, а вже зовсім менші чиста займали інші національності, як поляки, чехи, югослав-ці. мадяри та литовці. Кооперативи ця існує ю тепер і слід зазначити що при ній існувала, а може її тепер існує, величезна бібліотека, яка мала Український Відділ, в якім були майже всі видання, що появлялися тоді на Західних Українських Землях.
З псиних джерел знаємо також, що н місті Обера (провій-цін Місіонес) є велика рільнича кооперативи, в якій є плнад 100 членів українців, шо мають свої господарства в околицях згаданого міста, яке є ю.оиним торговельнім осередком цих місцевеє гей, В роках 1932 до 1935-го були заходи творити різні кооперативи чи товариства "Самопомочі", де в Буенос-Айресі заходами ніж. Івана Андрущенка була заснована Взаємна Допомога"1, при якій існувала харчівня, агенція посередниці ви праці та щаднича каса, але через несприятливі тоді відносини вона невдержаласн та дістала зліквідована. Взаємна Допомоги існувана також в місті Кордоба, яка навіть були набула свій власний дім, але не мала успіхів. В пізніших роках були заходи зорі амідування споживчої кооперативи Серед активної українсі кої громади на Дон Суді, яка теж перестала існувати, а знова заходами інж С. Цапенка заснувати кооперативу в Буенос-Айресі, покінчилнея кількома в тій спрані нарадами, в яких мені приводилося приймати участь і мати доклад про успіхи кооперації на рідних землях. Наради ці відбувалися в домівці Т-на Просвіта'1 в році 1935-му.
Третій та більш успішний період існування української кооперативи н Буснос Айресі започатковує Т-во "Відродження" в 1952-му році, яке засновує кредитову кооперативу гої самої назви, яка з бігом часу оформлюється юридично, набуває св-л власний муровний дім та відкриває дві свої Філії, одну в місті Обера (провінція Місіонес), а другу в Саенс Пеня в провіши Чако, здобуваючи собі довір'я та признання серед всього член сі на та громадянства.
Кооперативи "Фортуна11 <іспіла шснована іня 25-го серп ня 1957-го рок\ і, пройшовши початкові труднощі, набула юридичне оформлення та розвинула широку діяльність серед на тих громад головно в окрузі великого Буенос-Айресу і це наявно підтверджує її постійний зріст та головну зкцію економічного скіп.іеияя поодиноких наших громад.
Третя з черги українська кооперативи не "Тризуб”, яка виникла при Братстві УЛІ ІЦеркви в Буенос-Айресі і всі три ігадані кооперативи є кредитові, ба в теперішних відносинах
ця ділянка найсільніш успішна. Живемо у відносинах коли "кредит" уражається конечністю не тільки тих осіб, які манні торговельне чи промислове підприємство, а також потрібний цеп "'кредит’1 в приватному житті кожної подинії та допомагає нсім розв’язувати фінансові проблеми що денного прожиття.
В сучасних відносинах всякі грошеві операції створюють п нн\ загрозу та небезпеку, бо при перевозі готівки її можна загубити або в наслідок грабіжи понесли небажану страту, а деколи навіть за роз^ життя. Еї таких випадах система кгети-тівок є під кожним оглядом помічна та успішна, бо ті іькн кооперація засадничо не шукає виключно зисків, а все ціло намагається служили вимогам га потребам свого членеіва. яке в основному являється її власником та запорукою.
Позитивним р кооперативній акції є іце ге, що кожна ко-оперзтива уважається спілкою осіб, а не капіталу. В коопера-Ц!Ї всіх зобов’язує дух єдипостн та рівноправності] всього членства, падаючи йому однакові права та однакові нарисі і. ( мла, успіх та запорука наших кооператив це її чтенсіво, яке об єднюючися в копердтивах, має змогу користуватися всіма їхніми системами та засобами, щоби розбудовувати нашу економічну силу, адже наці фінансово-економічний зріст підносить наці престиж серед всього нашого оточена.
Кооперативна акція корисна також і тим. що вона призвичаює нас до оіцадности і рівночасно віці плює всьому ч ленству потребу точности та відповідальности. Все наше громадянство повинно в кооперативі шукати розв’язки всіх своїх економічних проблем, яким кооперація забезпечує успішну розве'язку та впевнює повне економічне скріплення для наших громад.
ОРГАНІЗАЦІЙНІ- ТА МІЖОРГАНІЗАЦ’ЙНЕ ЖИТТЯ НАШИХ ГРОМАД
21
5)
Коли і як творитися наші організації.
Назви організацій та роки їх існування.
Міжорганізацішіе життя та відносини. Перший Конгрес Українців в Аргентині. Поіменний список організацій та
за 1957 рік.
Загальні зиідомлення про відбуті КоЕіґрсси та про діяльність Української Центральної Репрезентації.
нашого поселення н Аргентині.
організаційне життя
Українські громади находяться по всіх закутинах Аргентн іііі і кожна з них, без огляду на цс чи вона числом більша чи менша» вже від перших років існування намагалася організ\витися та творити свою національну окремішність.
Організаційне життя започаткувалося правдоподібно ще в 1903 році, коли в місцевості Лис Тунік засновано першу чита іь ню "Просвіти", яка по короткім часі свойго існування гіерсста-п існувати, а про її існування інаємо тільки з переказів, бо документальних підтверджень не вдалося віднайти. Одначе є писемні підтвердження, що першу читальна» "Просвіти* серед українських громад в Мїсіонесі засновано в році 1910, яка по деякім часі перестала існувати, бо не було відповідних людей для її розбудови.
Посилений організаційний рух в Буенос-Айресі започатковується в році 1921-тім, а крігшіае цей рух в році 1928-му, коли вже є чинних кілька "Просвіт*1, та появляється перша українська газета "Українське Слово", які почали організаційну акцію, стаючи охоронним засобом нашої національної індівідуально-сти.
Про початий організаційного життя в Аргентині стрічаємо відповідні дописи \ виданих "Просвіти*. а також \ львівських газетах як "Новий Час14, "Неділя1', ^Український Емігрант*, в журналі Життя й Знання*', та в окремії! брошурі написаній о. Степаном Вапровичем, який після 8-річного побуту в Аргентині зібрав відповідні матеріали і записки, що в 1935 році появи.іа-ся друком у видавництві "Нова Зоря".
КОЛІ І ЯК ТВОРИЛИСЯ НАШІ ОРГАНІЗАЦІЇ?
Змагаючися за свій прожиток, наші поселенці еіс занедбують і органи.шийної справи, а зараз після поборення гіочат-куючих труднощів починають організувати свої суспільно-громадські та релігійні установи, про печатки яких є дуже скупі звідомленнн, тим менше про таких, які з тих чи інших причин перестали - існувати. Наводячи назви та дати поодиноких організацій, не маю на мсті давати про них осуд, чи розглядати їх доцільність, або осуджувати іі виводити причин їх закриття, <і обмежуюся тільки підтвердити цей факт, що така чи інша організація з таким реченцем почала існувати, а інша перестала існувати, щоби дати належний перегляд* коли і як творилося організаційне життя серед українських громад в Аргентині.
Перші організації серед українців в Аргентині — це була читальння Просвіти" заснована н містечку Апостолєс, провій-цін Місіонес, яку заснував бл. п. священник о. Ярослав Карпнк, який вів там дупіпастирсі-.ку працю і після двохрічного побуту повернувся на рідні землі. Після його від’їзду перестала також
існувати заснована ним читальня, Перша економічна чи кооперативна організація постала також в Апосттєс і заходами українського священика 6л, п. о. Івана Сенишина. Створена ним кооперативи мала назву ”Ля Агрікодя Украняна”. Вона розвиватися успішно, але передчасна смерть о. Сеншпина перервала її діяльність, остав іяючи серед місцевої громади незадоволення та зневіру. Перша організація в провінції Буенос-Айрес виникла н місцевості Ьеріссо, це з датою 20-го квітня 1924 року* засновано організацію під назвою "Молода Громада , що з бігом час\ перетворилася в "Просвіту" і як одна із перших і передових Фі іій існує досьогодні.
Перше українське товариство в Буенос-Айресі — це "Просвіта'1, що заснована з датою 1-го серпня 1924 року. Насправді воно являється не лише першою, зле також найбільшою нашою організацією яка має найбільше чиєю філій та повних 55 рокі і безперервної діяльности. Чергове наше товариство виникло в місті 1 ордоба (столиця провінції цієї самої назви) з датою 15-го серпня 1926-го року під назвою Товариство Взаємної Допомоги*. Перші роки воно було дуже активне, набуло свій власний мурований дім, але опісля воно перейшло в чужі руки і це довело до його ліквідації.
В пізніших роках в Буенос-Айресі засновано кілька нових наших організацій, з яких деякі вели живійші діяльність, але не всі зуміли вдержатися і головніші дати про них є слідуючі:
Українське Руханкове Товариство "Сокіл”, засноване в квітні 1931-го року і в цьому самому році засновано його філії одну в місті Кордоба, а другу в поблиській від Кордоби місцевості піл назвою "Ля Фальда** В році 1938-му Т-во "‘Сокіл* приневолили зіллятися із Сі; ілспькоц Громадою- і < них створено організацію іід назвою Організація Державного Відродження України*, в і корочені ОДВУ* 3 таким рішенням непагодиіася частина членства Сокола в Буенос-Айресі та Філія в Кордові* В Буенос-Айресі засновано н 1939-му році нове Т но "Сокіл”, яке почало видавати всій часОпис-тижневик "Поступ1*, але, як газета так і саме Товариство, по деякім часі перестали існувати* Філія Т-на "Сокіл" в Кордові перетворилася тоді в самостійну організацію, яка себе юридично оформила, побудувала собі власний мурований дім і продовжує свою діяльність.
"Українське Тов іркство Взаїмма Допомога44 — перша і одинока < а її' ‘мого на організація яка виник іа в 1931 му році. При ній існували: харчівня; бюро посередництва праці; щаднича каса* і їх діяність була закроєна дуже широко, одначе несприятливі тодішні відносини довели до і ого, пю всі заходи і плями її основиика іюк. Івана Андрущенка не увінчалися успіхами і їх діяльність, на жаль, припинено
"Українська Стрілецька Громада" заснована з датою 26-го листопада 1933 року. її структуру і статут запозичено з існуючої такої організації в Канаді. Перші роки її діяльности пули дуже активні, нею започатковано тидавати газету “Наш Клнч“, з в пізніших роках вона унзїішіа в склад ОДВУ, а ще пізніше перетворилася в самостійне Т-во "Відродження*1.
"Сснв Українських Монгрхістів-держзвникір/1 засновано в лютім 1936-му році, який видавав свій журнал під назвою Плуг та Мечм4 які поширювали ідеологію гетьманського руху. Провідну ролю в тій організації виконували Андрій Білопон-ський, артист ма яр Віктор Цимбал, Адріяп Аврам та родина Череднсченкін, але по кількарічних змаганнях, як журнал так і організація, припинили свою діяльність.
Українське Товариство "Відроджен'яи мало свої печатки під іншою назвою, як цс наводжу в -відомленнях про інші організації, а формальна його діяльність під нею назвою започатковується в році 1939-му, після цього воно себе юридично оформлює, продовжує видавати тижневик "Наш Клич", основує свої філії на кооперативу цієї самої назви, яка виникла в році 1952-му, та має вона свій власний дім і дві філії.
"Український Допомоговий Комітет41, який створено, н 1943-му році для допомоги жертвам війни чи, як тоді була прийнята назва, українським біженцям. В перших роках своєї діяль-ІЮСТИ Комітет вів дуже жив\ дія тьність допомоги жертвам війни. опісля допомагав в одержанні дозволів на в’їзд до Аргшіти-ни і Парагваю. В пізніших роках при Комітеті існувало бюро праєної поради та лікарська обс гуга, які в пізніших роках припинили свою діяльність.
На цім закінчується перший період діяльності! наших організацій бо, почавши з року 1948-го починаєшся повнії і значно збільшений організаційний рух. З приїздом нової іміграції приїхало поважне число інтелігенції та іп ге.ієктуа іьнпх і фахових сил. Організаційне життя прибрало більший розмах І виникло велике чис ю нових । різноманітних організацій. яких список є слідуючий
1) Українсський Нанноігальпин Клюб, 2) Союз Українок, З, Братство Українських Січових Стрільців, 4) Спілка Українських Науковців, Літератін та Письменників. 5) Союз Українських Ветеранів, 6) Братство — Дивізнйників, 7) Видавничо Інформативний Інститут, 81 Український Праст, 9) Братство Су Покрови УАП Церкви. 10) Товариство їм. св. Володимир.і. 11) Марійська Дружина Жінок, 12) "ДОБРІ’С“, 13) Легіон їм. Симсна Петлюри, 14) Товариство Сприяння МІ Раді. 15) Комітет Побудови Пам'ятника Шевченкові, 16) Псдо-гогічна Громада 17) Союз купців і промисловців та 18) Ук-
раїнська Центральна Репрезентація. Опісля н піднійших роках виникли організації жіноцтва тз молоді, як рівнож і коопера тини, що про них наводж) н окремих розділах.
Вияснюю, ш.о коли до тих організацій ладані ще всі існуючі при них Філії, то зага іьно булоб тоді нон і 70 окремих одиниць, про діяльність яких в обмеж? их розмірах знітується н окремих розділах, і тохц про них неподаю Оіішіін звідомлень, бо цс і різних причин стає для мене впрост не можливим, головно гому піо д ія зібрання тих інформації потрібноби багато часу, а моїм основним бажанням € доложити всіх можливих заходів, щоб ця книжка появилася які айскорійше.
НАЗВИ І РОКИ ДІЯЛЬНОСТИ НЕІСНУЮЧИХ ОРГНІЗАЦІИ
Кроні вище наведених організацій було поважно чисто та ких, які не могли вдержатися із гих чи інших причин перестали існувати, одначе, щоби зберегчи хотяй їх назви, наводжу іп-одинокі їх назви а роки їх існування, почавши нн року 1924-го, а гаме: 1) Молода Громада Ьеріссо, 1924, 2) Взаємна Допо мога в Кордоні — 1926-1986, 3) Батьківщина 1921» ЗО, і) Українська Взаємна Допомога — 1931/32, Товариство "Січ
І-'к Суд 1931, 6) Доброчинна Слі ка ЖінОг 1931 32 7) Український Національний Клюб 1930/32, 8) Укр.’їнськмн Між:організаційиим Комітет— 1931/32, 9) спілка Українських Інженерів, 10) У країнське Р\ланкове Т-во "Сокіл*1 в Буенос- Адресі і філія в Ля Фальда 1931/39, 11) Союз Українок 1933, 12» Самопоміч 1933, 13) Український Союз Монархістів Держав щіків— 1936/42, 11) Українська Стрілецька Громада 1933 зн, їй) Організація Державного Відродження України 1938 39. 161 Кометет Українців в Аргентині 1943, 17) Студентська і ромада - 1948/49, 18) Демократичний Союз 1,953, 19) У’к Рейнський театр і4. Тараса Шевченка 1953 і 20) Ініпро 1948 року.
Окремо перестали ще існувати Філії Т-г.і 'Просвіта" н ось яких місцевостях; Колонія Тора н провінції Сацтяго дель Есте ро. в місті Гукуман, провінція тої са еоіі назви, місто Росаріо провінція Санта Фе, містечко Сан Карьос Суд провінція Санта Фе, Апостолєс, Трес Капонес, Фльорентіно Амегіпо. Бомплянд в провінції Місіонес, Віжа Бертет, Памп і дель Інферно, Ресіс-тенція провінція Чаю . га Лінейро, Фльоріда, Сараиді. Вероні і<а провінція Буенос-Айрес.
Ні закінчення них звідомлень сні ствердити, що це бу III і є чинні такі організації, що їх гнОрнли наші національні ір\пи. бо бути і є такі організації, як України ке Робітниче Об'єднання УРО, іа цілий ряд Бібліотек їм, Тараса III вченка чи ім. 1: їна Франка, які насправді мали українські назви, яле вони були скстремістичиими чи комуі ІСТИЧНИМН, діяльність яких при
носила для нас шкод), а не користе». Кількома наворотати іх діяльність була поставлена поза законом, їх розв язувано та сконфісковано їхнє майно, включно із бібліотеками. Це саме по стигло діяльність всі подібні слов’янські організації, які мали комуністичну закраску, їх розвязно і деяких їхніх провідників депортовано, а тим, що боронили себе аполітичністю, їм за-борОЕіили вживати їх "емблем" та червоних прапорів, та строго заборонено підлягати проводам, які находиться за границею.
Подаючи повніш дати про наші організації, зазнаную, що я старався бути якнайбільш обектиішим, та щоб псі дати і чис-ла були дійсні, коли б ломимо цого закралася в них ще якесь пропущений чи неточність, то не стято не з моєї намірсної виші, а впрост з непередбачених причту В додатку я нияснеою, що я зробив, що було в моїх силах та здібностях і підкреслюю також, що і повні здаю собі справу, що сила наших організацій не в кількості, а в якості, а до того завжди т еба мати на увазі, що праця організацій є і буде успішна, коли нони між собію співпрацюють, та своїми дія ч костями себе спільно доповняють, а не поборюють.
ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ЖИТТЯ В ІЛЮСТРАЦІЯХ
До певніші ч звідом.іень додаємо також деякі світлини з життя наших організацій. іцо їх подаємо в надто обмеженії! кількості, вияснюючи що й на це ми були змушені частинно використати ’ кліті* які ми одержали з архіву Товариства "Про-< віта . щоб в такий спосіб зменшити наші видатки.
Стверджуємо, що маємо великий запас важливих ітюст-раціЙпих матеріялів з іновірських років наших організацій та громад, але не маємо спроможностей Його належмо викори-ги г 1 Ц в теперішннх відносинах дуже коштовна річ, а головно немаемо на це потрібних фондів. Помимо всіх наших заходів ми нсодержали належного полерття наших організацій, а це зу і’Шує нас ілюстраційну частин; обмежити до найбільш можливих спроможностей.
Підкреслюємо, що робимо це з конечности, шукаючи виходу, щоб приспішити Друк книжки* — і тому подаємо це то загального відома як незаперечний факт нашої дійсності, шукаючи оправдання та вирозуміння наших організацій, поодиноких наших громад та всего нашого загалу.
Членство 1 варнства ІІРОї ВІТА» в Буенпс Айресі в тих р( иах коли Товариство мало гіпнміщсннч при вулиці Ґурру-чага 2371, де находилася також Реіакіїія і Адміністрація «Українського Слова». В лкнійшнч пеках «Просвіта» закупим власну домівка та збудугала Народний Дім і в домі «Просити» має приміщення також коспепатнва «ФОРТУНА», Повяща світлина зроб.кна підчас першого «СВ'ЯТА — ПРОСВІТИ», яке відбулося дня 13 го грудня 1931 попу, в якої є ініломлення та світлина блли мЖІмєйіі в журналі «Життя й Знання», що його видавала Матіонз «ПРОСВІТА» V ,г’ьвовї.
В памірських римах п Буенос-Айресі існували такі наші організації як Руканкове Т~во «Сокіл» та «Українська Стрі ісльна Громада» яких членство №і.іо «-уніформи», як цс підтверджують долучені світлини. В піч-ьійліих роках ці організації їлучи.іііся в одну організацію «ОДВУ» «Організація 1е ржави ого Виродженню України* — аз вибухом другої світової війни «уніформи» які мали вигляд військових зіслали оборонені.
і ліяльностн Української Стрілецької Громади й Буенос-Айресі, яка заснована в листопаді 1933 року
Членство Т-вд -ВІДРОДЖЕННЯ» в початкових роках своєї діяльності, Розвиваючи <вою дія льність воно ізсн вус також кооперативу неї самої назви —* і обі т організації мають свої власні доми та враз зі своїми філіями проявляють нож нависну акцію розбудови та сріп.іеннн.
> кримський *ПЛАСТ» с Аргентині засновано в 1949 році при Церкві Отців Васшілн в Буенос-Айресі На світлині Пластова Булава яку очо-лова їм п.п-: інж, П.Клнм, лроф, д-р Б. Іаіанчук, М Івасівка і И. Васнлик
Група пластунів на таборі «Ненаситець» в Пунта Індія, провінцій Буенос-Айрес, що відбувся в 1955 ропі.
І руна бувших но«нів першої дивізії УПЛ. іібоаниу біля Церкви Отців Василівн в Буенос Лнрссі іди стзопсння «Врацтва Дивізпйникін».
і руна чинів Легіону Сммона Петлюри підчас п сіґичєніін ігрппамнпіимі на'рудних віданая, шо відбулося н УЧПЦернпІ п 1956 ропі.
ПІ
Управа Централі «Просвіти в Аргентині. ЯК} очолював бл. п. Володимир
<аанч. що започаткував будову Народною Дому «Поясніти н Буенос-Айрес. а також був він першим голеною Української Центральної Репрезентації, яку створено в листопаді 1947 року.
Управа Філії Т-на < ПРОСИП д.» в місцевості Гудссн. провінція Буенос-Айрес. Стоять зліва п.п..: Т. Крайняя, С. Фапміга І. ІНарко. М. Васнлик, { І араснм. мгр Я. У.інцький, д р. Г, Штохмаль* проф. М. Крушель нииьмий і В Карпюк Сидять зліва: М. Сампнерська. К. Мнхалнкона, М. Караульна, мгр. VI. Сам тверський (голова), М Бересьна О Леванцовсь-ка і Е. Крайннкова.
Упраиа Філії Т на «ПРОСВІТА о Ісіцрс Настанова, привінція Буенпс ЛйрЕС. нка рі. нпж никінчує будову Народного Дому та ніде рухливу діяльність серед українських громад цеї округи де поселилося поважне число українців народжених в Парагваю, які переїхали на сталий побуї до Хргентинн.
Уг одна Філії Т-ва НРО< і ГГ > - я Сан Мартін провінція Ьггнос-Лйрес яка викінчує будов> пггнсрчоші/<> Наро/шш.і Дому в якому буде маги прії.міщєнт також Філія кгюпірагили «ФОРТУНА»
Управа Філії Г на «ПРОСВП V» в Беркеє, провінція Буенос-Айрес, за 1977 ріп. Вона складається вже з вихованців «Просвіти» і веде пожвавлену акцію над організацією музично-вокального І балетного ансамблів молоді здобуваючи повні успіхи.
права Філії Т-вз <ПР(НВІГ-\» на Валснтін Альсіна провінцій Буенос-Айрес, заходами якої вулиця при якій находиться її домівка має назву Україна, і на фронтовій стіні її Народного Дому є вмурована «бронзова плита* і їм ом І гербом України.
Центральний Виділ Т-ва «ПРОСВІТА* в Аргентині за 1969 рік. Перший ряд в ліва: С. Зварич (скарбник), М. Семи, перський (Реп. Комісія}, М. Данилишин {почесний голова) О. Галатьо (голова), В. Вержбіиьний (місто - голова). В. Качор {заст. секретера), В. Косиш (секретар). Г. Голіяи (редактор Укр. Слова), і Д. Демчук. Стоять хата: Р. Про-копович (Адміністратор Укр Слова) О. Качан, В. Колодій М» Олеськів. Д, Ззямара, ред Ю. Середин, та X Довжинсь-кий члени Виділу. Відсутні — X ИІУплат. Є. Патинок І- Мітреньґа та І. Жнбак які творили кпмплетниА склад ВидЬту
111>
Членство Філії Т и .ПРОСВІТІ, в Сан Марин провінш» Ь>ен С.Айрес. яка «снована в І»50 рот, іа ма« нова*» «кло «олові та провини «пивн> акцію роЛц-ви Рілноі Шіоли »в »ако» лалоли а.»« ввлотаннн молоді, ам « мп«р> р\каи НЗШО ОуДЧЧЧННН.
—]
Членство Філії І іім ПІЧХ КИЛ» на Ніїлі'лтпі Хи.сіііл іірспінцйі Вуепгс*АЙрсс, піашіїаііц *» трмінщ І1КИ року. М:и нона іігиігрхоїній Паро шин Дім що і осередкам ку іі.ічрінп н ліиііч >країііськн\ грпм.щ цілої ньолнці»
Управа Філії Т*ва «ПРОСВІТ А> у Віжа Адсдіна, провінцій Буенос-Айрес іч 1977 рік. Філія іамітна тим+ то мас мурований і поверховий Народним Дім, який находиться при вулиці Україна 2595 та уважлється одним < найкращих домів «НроснІти» н Аргентині.
їправа Брацтна Дннізмйнинів в Буенос Айресі. — Починаючи з ліва: М. Гринішак. М. Феси.ювич (редактор Нашого Клмча» С. Тауридзььий (голова Брацтва), Я Кропельницьмий, В. ІІІулупата і Б. Лнтвинонич (директор Коопераіинн «Відродження^)
Срібний Ювілей Філії рПросвіти» в Гудсон. шо відбувся дня 9 жовтня 1977 року, гри громяднІй участі членства та делегацій цент па її та сусідуючих філій. З неї нагоди влаштовано також «виставку^ вишивок, ні роднього мистецтва та світлин з діяльностм філії якими в тенор, нано валю Народнього Дому.
Ч іенство Філії Т-ва «Просвіта» в Бсріссо. провінція Ьуенпс АЙрсс, яка уражається найстаршою «Просвітою* в Аргентині, і Беркго це одинока місцевість, що має дві Церкви обох наших вировії шйнь і два Народних Іоми існуючих там Фітій «Просвіти» та «Відродження»
120
Управа та Дирекцій кредитової кооперативи «ФОРТУНА м алміиістраї іпзни'і рік 1Я69. П гнчамгін зліва сн ять т. п.: Р Штнркоо (скарбник)- ( Зварні (директорі К Сантілян (нонталер). М. Загребе- ний (сі кретар)./Нрг. М < поперсь, кий (голова), ргд, Н). Середяк (заступник голови), В. Косюк і В, Ніря.біиіікий і міни мірянні. В дедном} ряді ріин починаючи зліва стснть ті-іг.: І< Лилик В+ Кплоііи В. І пізнай, О- качан М. Псрекліта В Заставний І Нінах І Д
рз, Д, Довні'инськиЙ і Е Дсмчук інші члени Управи та ирглитсвгі > Комітету.
ЖІНОЧІ ОРГАНІЗАЦІЇ
Українське жіноцтво 6р.по активну участь н організаційному житті наших громад вже віл перших років нашого буття, виконуючі свої ділянки в нутрі поодиноких наших організацій, не творячи своєї окремішности, ГОЛОВНО з тих причин, и[о в початкових роках їх числово було іначно менше, чим ж шин. Праця нашого жіноцтва була помічна на кожній ділянці чи то участь н аматорських гуртках, хорвх, в комітетах і і і улані ту ваш я святочних обходів, опіки над іітнОрою, інтячнх садків і тому подібних ділянок поодиноких наших громад
Організаційний жіночий рух українського жіноцтва в Аргентин; започатковується доперва в 1939 році, коли почали творитися "Жіночі Секції'' при і куючих наших організаціях ям в більшості продовжують свою діляністі аосьогодні.
Перша самостійна жіноча організація в Аргентині, не < ула "Доброчинна С пі.тха Жінок1', заснованії в 1931 ж році за по чином п-ні Оксани (рагомаяоної, яка від кількох нже років перебувала в Буенос-Айресі, При кінці 1933 року виникає ір\ га жіноча організація під назвою "Союз Укрпш<ж“ а ноші ном п-ні Тетяни Михайлівської, яка змагала згуртувати наше жіноцтво в свою питому організацію, на іра.іок Сою У Укра їнок, що існував на наших рідних землях. Обі нові жіночі ор-ганизанії не мали змоги втриматися при лялі пості, г.і поле я кім часі перестали існувати, а їх акцію перебирають Жіночі Секції, які творилися при всіх наших організаціях, як ' Ппо світа1', Акр. Стрілецька Громада, 1 -но "Сокіл га Союзі Мо нархістін "Плуг та Меч". Існували нони на ,іг і цюмннх нрлвях. зі своїми виключно жіночими управми, і іеякі з них мають а с'бою вже понад 20-ть річну дія гьність.
В році 1949 з приїздом значного числа імішм.і жіноцтва з і ишою освітою, засновано н Бус н ос Айресі Ч’<'нн Українок1', який існує як зовсім окрема г.і самостійна організація. п о іай мається справами жіноцтва. Окремі жіночі гуртки ірі.інміюн. кЯ при парохіях обндвох наших віровизнань, які носять назву ' Сестрин гва” чи 'Марійські Дружини6 і а ви кону юті ііожвлн-лену акцію своїх призначень гр мадсько-рслігіГшого харвюеру.
Слі і зазначиш, що заходами жіночих <>рі аня пиші нідбу ю-ся кілька успішних виставок народного мистецтва і.і нишніюк. як рівно ж яругих імпрез, які мали повні успіхи іа відгомін серед жіноцтва других народностей. Н травні 1950 року старання ми "Жіночої Секції їм. Ольги І’Лі ір.кі. при Т-ні "Просяй Г в Буенос-Айресі відбулося виставка вишивок та народного мистецтва, про яку появився відповідний коментар ТИ СВіГ.ГИПЦі її жіночомі журналі "Марібель", який < дуже розповсюджений не інше серед СТОЛИЧНОЇ публіки, .1 іе по ВСІХ ГОЛОШІІІШІХ МІ
Управа «О.Ж.Гк» при філії «Просвітив у Вііьае, провінція Буенос-Айрес, яка веде навчання витинання тз писання писанок «кріннлж рухливу діяльність у виховані молоді та доросту.
стах. В цьому самощ ропі відбулася також виставка вишивок у.т ‘штовзна Жіночою Секцією" Т-ва "Відродження", світлини якої помішено в Календарі Альмаї аху, згаданого Т ва за 1951 рік. Стараннями жіночих організацій улаштовано "вечір українські ноші1', який мав гтоешнй успіх, як також їхніми стараннями уладжено "Український кіоск" на міжнародному фестива іі, що відбувся в днях Б, 7 і В-го вересня 1951 року, здобуваю чи признання, як один з найкращих.
В загальному рух жіночих організацій під кожним оглядом кріпшає і українське жіноцтво р своїх секціях чи самостійних організаціях виконує дуже позитивну прапю, яка заслуговує на повну підтримку всього нашого громадянства.
В останніх роках організації жіноцтва значно поширено і крім Союзу Українок є чинні, як автономні жіночі організації. ” Об'єднання Жінок Просвіти" в скорочені "ОЖП1’ та "Організації Жінок г ва Відродження \ які проявляють перед наших громад досить активну діяльність не лише щодо організації жіноцтва, а також ведуть акцію суспільної опіки та розбудову шкільництва.
Управа О.Ж ГЬ« п ін філії • ГІрСсвіти» в Сан Мвртін Провінція Буенос А'фсс, яка дба« про Рідну Школу ~а посилює аниію Філії над організуванням та вихованням молоді.
І руна жінок при філії -Просвіти» у Віи;а Карася иогжїнцін іігснгс-\йррс. де є вулиця ім. Ігана Франка, відкриття якої іідбулоси 20 листопада 1&66 року.
Управа «О.Ж.П.ч у ВІжа Аделіна, підчас обходів ЗО’.іІття дія.іьности філії янс ні.і начено в 1977 році.
р> іа ч іени^нь । >ГЖ-П • при філії «Прпсвітр* на Вялентін Дльсіна іперсдмктя Буеної Лйреса), що проявляє рухливу дяяльиість серед жіноцтва тл рідношнільїюі молоді.
го
ЦІ
ОБ'ЄДНАННЯ ЖІНОК «ПРОСВІТИ» н Бусиос Айресі, — Сидять злівзї Г. Гоцшвсьнз Е, Дпибн'і, К. Качурам, Г. ІНя-фовлл. (голом) Р, Данили шин, С. Марусин 3. Демчук. і Г. Качурам Стоять зліва; К Марковим, Г. Головснксь Н. Стрийнів II, КоСнік М. Мороз, А. і уринем, І. Михура І. Т рамалп, М. ІПульба, Г, Макснмін і Р. Савчук
12В
Членство гО,Ж.П.» при фін і «Просзітн» в Беріссо яка займає передове місце у виховані молоді., та активно прлцмп в розбудові музнчно-н кального та балетного ансамблів молоді. Які орнії ш<»т р х.інву діяльність, здобунаючн признання не лише своїх але також і чужинців
ОРГАНІЗАЦІЇ МОЛОДІ
Організація молоді серед наших громад назріває значно пізніше й фактично започатковується при Товаристві ' ГІросвг та*, яке являється "піонером* організаційного руху українсь міх поселенців в Аргентині.
Перша організагоя молоді була заснована в 1956 році при (Цілії Товариства "Просвіта" на Док Суді, яку названо “Молода Громіда*1. Після кількох змін її назви, та різних перемін її струк тури та правильника її діяльносте, еі травні 1939 року оформлено її як 'Секцію Української Молоді* при Товаристві "Нро-сгіта4, в скороченії "СУМ", Такі секції почали творитися майже при всіх існуючих тоді "Просвітах*1. Вони обєлнюна.іи в своїх гуртках переважмо увесь доріст і їх діяльність велася під опікою старших громадян, призначених Виділом "Просвіти1* і така була спрямоване на внхОвну, та спортоно-розривкову ак нію їхнезОго членства.
В пізніших роках виникають подібні секції мо оді при Товаристві "Відродження", які також вели подібну діяльність серед своїх Скупчень по різних місцевостях. Існуючі сере і наших громад "Секції Української Молоді4, кромі виховної акції, практикують також різні спортові ділянки, як копаний мяч, нідби* панка, ЬЕірави вільноруч, ра в шахи, тк також навчення музики, та народних танців. При Товаристві 'Відродження'1 та при філіях "Просвіти* на Док Суді і В і,ієн гін Альсіна були зорга візовані "Спортові Дружини* які брали участь не тільки в іма-г. ннях між собою але також в змаганнях \ іашгованнх тутешніми тортовими організаціями.
Заходами "Секцій Української Молоді улаштована н січ ні 1944 р< ку перший ЗДВИГ УКРАЇНСЬКОЇ ЧОЛІ1, II, який мав повні успіхи даючи почин до затіснення співпраці поміж но одинокими грутками молоді, та відбування різних споргоізих змагяняь, що н пізніших роках кількома поворотами повторювано.
Після закінчення другої світової вій їй приїхало до Арген-і гни поважне число нашого юнацтв . яке пожвавило діяльність організацій молоді, даючії також почин до створення нових ик Студентська Громада, — в скороченні "У.С Г.“ та "Пласт", який перейняв передову акцію серед організаії дорогі у, і опісля, оформлюючи себе юридично, розгалужує свої шш но всіх головніших осередках нашого скупчення. В пізніших роках в
Група членів СУ Молоді при Філії «Просвіти» в Гуде н, ппонінпія Буенос-Айрес, які подібно як Пласт мають сумівські однострої та вігі знаки.
деяких наших організаціях започатковано організх вати 'Сек-нч доросту та юнацтва”, а ще пізніше зорганізовано “Союз Аргентинсько-Українських Студентів”, який змагає об'єднати р.ю студіюючу нашу молодь та уможливити їм акцію діяння на всіх можливих ділянках громадського та вихоино-освітного життя.
Ломимо всіх тих вищекаведеннх осяг їв, організації молоді не здобули належного розвою і тому слід підкреслити, що справи молоді мусять бути поставлені на підповідне місце, бо від належної розв’язки цього питання в значній мірі залежить майбутність нашої спільноти в Аргентині. Або ми зуміємо це питання розв'язати так, що запевнимо належне виховання методі, яка знова зі знанням і свідомістю перебере в будучому каші обоє язки, та тим самим забезпечить нашу майбутність, або коли ми цього не осягнемо то це спричинить загрозу нашій
національній індівідуальності, засуджуючи існування нашої спі-іьноти на повний занепад.
зрозумілим є. що молодь повинна гуртувати^ \ своїх ор-г.пцзаціях, але ці молодечі організації повинні нестися під належним до: іядом старших, які знанням та життєвим досвідом мають допомагати молоді нормувати потреби їхнього організаційного життя. В своїх організаціях молодь шляхом самоді->ільности повинна набувати не інше освідомлення, але вона повинна також привикати до витривалості! и систематичності! в праці, призвичаюватися та привикати до послуху, ю дисципліни, та толерантності!, які ведуть до єднссти й стали основною силою запевнення успіхів в суспільно-грома ісььсму ЖИТТІ.
В загальному організації молоді повитії бути: джерелом пінної національної єдигости, а не розсадником партіГшицтва та зарозумілостн. Лише такі організації виховають нам характер них, розвинених та ідейних громадян належно зможуть служити нашій тягальній справі, та в будучні перебрати провід наших і ромад.
З розбудовою нашого організаційного життя виникли ноги молодечі організації, як "ПЛАСТ”, що має свою виховну оселю з, в останніх роках набув свою власну домівку, що п ринесе йому на гежпе скріплення в його всебічній і корисній ДІЯЛЬНОСТІ.
Окремо почала діяти Спілка Української Молоді, г скоро пенні "СУМ*, яка є тепер аптономінчо орпшізашєіо молоді, що має свої відділи по всіх наших головніших скупченнях. Створено також Товариство Української Студіюючої Молоді, в скоро чені “ТУСМ*1 та щ деякі студентські гуркн, шо б’єднюють сг-лентів університету та цікавляться виховними проблемами стулюючої молоді її спортом, але н більшості вони не мак ть юридичного оформлення і їх діяльність являється дорнночна т.і обмежена.
При Центральній Репрезентації е чинна Реферептура йодиді, яка займається справами молодечих <'ргаїна.іцці шукаю чч можливости співпраці га консолід ині кіх молодечих організацій та гуртків, які заховують автономні ть своєї діяльности
У спішну виховну акцію серед молоді викопують виховно* відпочинкові оселі, яких є іри. "Веселка1' і іасність Т-ва "Просвіта*1, "Калина* власність Т ва Ві го іжпіші та 11 ш стова Оселя, Вони відбувають не шшс спортові вправи га <ч і-і апня, а також виховні курси дія молоді то доросту, що від Сукаються на них під час літніх ферій га май і значні у піхи фізичного виховання її курсів українознавства ям нідбувають-ся при участі фахових сил га вих’овпикін.
1
1
Ангг посн'иченни Прапору Крайової Управи СУМ-лі. що йоіо нтікону< Вся о. Исіснф І а.іабардїі ЧСВВ ма оселі «'Веселка» ти 16 грудня 1972 Рь
Здниг молоді зпрі авізований СУМ п в сппр*аном> н.п^бі в місцевості Гуясон провінція Буенпс \йрсс. лнмй відбувся дня 16 грудня 1952 соку.
Група членів СУ.Молоді при філії «Присвіти* і Ісілрп Касанода провінція Ьуенос Айрес. підчас сценічної каптинн нннонаної інм 9 шпня 1977 року для відмічення речовин відновлення Україною її Дер/канности
Група чолоді. ч тенін «СУ М» при філії «ДІргсвмн» із Іні'гссі». промінній Буенос ^иресг в гтпчаткляїрк римах її <аснVванII^
Фрагмент з посвячення домівки «ПЛАСТУ» р Буінос Айресі яке відбулося дня 14 листопада 1976 рдку. В середині під «пластовою емблемоюв в однострою с присутнії» Начальний Пластун п. Юрій Старосольськнй
і
І рула пластунок підчас арсчистостей з нагоди псгсвЧічснп гребінця св. п 1 ригерія Маценка, що відбулеє.і 10 грудня 1972 року.
М І Ж О Р г А Н І З А ЦІ И Н І
В І Д Н О ( И Н И
Відносини поміж поодинокими нашими органі аиіями не завжди були якнайкрппі, бо в деяких випадках вони були не тільки анормальні, а навіть загострені. Кожна наша організація мала свої трудноті, а змагаючись а своє існування не завжди придержувалася своїх питомих завдань, а це доводило до всяких конкуренційних акцій, які викликували не ише закиди, але тгкож смпречкп та ворогування. Між оргої ізаціями гак, як і між особами бувають часто суперечки га конкуреяційні змагання, які дуже часто переходять границі ноумалішнх і, як такі, не приносять жодної корнети нікотрій з обох воюючих сторін. 8 таких випадках треба було робити заходи щоби такі анормальні відносини у здоровлю вати, при чпі відбувалися спільні міжор-іанізаціііні наради та псргово: п, які юводилл до часового порозуміння та співпраці і консолідації організаційно-громадського життя.
Дія з'ясування міжорганізаиійних йдноенп наводжу деякі документальні дані про відбуті елі іьні піжорі ліі - щінні наради, вислід яких унормовував відносним на відповідннїі протяг часу а зміст протоколів тих нарад вповні вин нює поодинокі проб леми нашого організаційного життя.
В тій цілі відбувалися міжорганізаційні наради, та твори-іпся окремі ''між-організаціГшЕ комітети”, які обговорювали міжоргапізацінний стан га опрацьовували відповідні гонорейнії чи переводили в життя припоручетії їм акції щодо улаштування спільних імпрез, віч. пі національних свят, "радіо-авди пін11 ЧИ інших яких спілі них імпрез.
ПЕРША МІЖОРГ АНІЗАЦІЙНА НАРАД А
Для схарактеризуй нші міжорганізаліниил *арзд взводлп вловен один зі списаних протоколів, який належмо виясігЮє її цілі та заходи.
Нарада відбулася дня 13 їй грудня 1931 рок\ в юмівці Українського Т-ва "Просвіта" в Буенос-Айресі, при вулиці Ґур ручіїта чиє. 2371. по відбуттю Ювілейного 'СВЯТА ПРОВІТЙ'1. За іиіціятивою Виділу згаданого Те і скликано Нараду І І релеї. вникш Українських Організяцї і в Арі'ентині. в справі н і иі -тувапня Оят.і 22 СІЧНЯ га полагодження взїіємїіонгднпсин між окремими існуючими тоді організаціями. в якій язи п участь і як і делегати:
Перша міжорган ізацій на нарада, що відбулася дня 13 гр дня 1931 гону. Сидять зліва: М. Грмгоращук. В. Стисло. І. Липня. 51. Сндор, М. Данили, пінн, І, Ч. Чарненький. II X огник. С. Мандзій і II. Брикович Не присутні: інж. О. Шкедя інж. С. Цапенко М. Заболотний і С. Янісів.
Від Філії Т-на ‘'Просвіта" в Беріссо п.п.: М, Соко.іюк і В. Стило. Від філії Т-ва "Просвіта* па Док Суді п.п,: П. Брпковч. II Хомик та С. Мандзій.
Від Українського Національної о Клюбу п.п. І. ґригора-їцук, іітж, К. Грішчак, М, Григоращук та І Липка.
Від Українського Руханкогого Т-ва "Сокіл" та від Спілки Українських Інженерів в Аргентині п п. інж. О. ПІкеда та інж. С. Цапенко,
Від Українського Т-пз Просвіта” в Буеиос-Айрсс-і плі. М. Ланилишиїт, 1. Ч, Чарнецькиіі, С. Янісів га М. Заболотний.
Нараду відкрив голови Т-на "Просвіта1* в Буенос-Айрес-і о годині 17,30. привітавши присутніх делегатів та по короткім засуванню ці ісїі цієї наради, попросив присутніх про вибір Президії для згаданих парад. Після виміни думок прибутних одноголосно зістали вибрані на предсідника наради и. М Да иилишин та на секретаря и. І. Ч. Чарнецький,
По заняттю своїх місць призидіею, лрсдсідник, з'ясувавши значіння Свята 22-го Січня попросив присутніх висловити свої погляди до влаштування такого спільними силами. По довшій обміні думок, в якій забирали участь п п. М. Гріггоращук, О. Пікеда, 1. Григораіцук, та інші, предсідник запитував присутніх,
Предста іізики всіх існуючих ттІ організацій на спільній нараді що від-бу.іасії в домівці філії «Просвіти- на (пік Суді, див 2і) грудня 1931 року, на якій вибрано МіжорганІзаііійнкй Комітет д я відмічення роковин «22 січня».
чи вони находять потрібним та можливим влаштування такого Святі Стверджуючу відповідь на цей запит отримано одноголосно. Осягіі-, ніші таким чином повну ігоду всіх присутніх, тіри-ступлено до обговорення самої форми план гукання згаданого свята. По довшій дискусії в і п справі, пі ічас якої забирали голос майже всі присутні, на сні п.ниіі внесок н. л. іяж Гринчака
І. Гри гора щука ухвалено таку постанову:
Кожна Органі шція на черговім освоїм Засіданню має рп-брати 2-ох представників, котрі разом з представниками ївших організацій створить Комітет для н іаштування Свита 22-го Січня, та рівнож мас наділити своїх представників дотичним і того Свята вказівками та уповноваженнями11.
При обговоренню речинця та місця першого Засідання такс го Комітету’, на пропозицію п С Мандзія одноголосно ухвалено, що гака має відбутися піп 20-го гру шя б р. о годині ''ї-тпі в домівці Т-ва Просвіта* 1* па Док Суді
В і альпіім розглядненню справ готичних влаштування згаданого Свята п. І. Ч. Чернецький порушив (мнаїкону сторону такого та його артистичного виконання для осягнення відповід ного вражіння ніким Святом у місцевих аргентинських колах. В продовженню іальших ліску сій забрав Слово п. С. Мандзій та порушив справу Офіційні го Представництва Української
Еміграції в Аргентині, яке на його думку мало б належати ново-з&снованохц Комітетові. N відповідь на цс п. І. Ч. Чарнсцькип пояснюючи поважиістії та неможливість осягнення наразі такого представництва, висловлює думку, щоби цей Комітет замився підготовчою працею в тім напрямку. Слідом за іим п. інж. О, 1.1.1 кеда запропонував, щоби нОнозвснованип Комітет був наділеній і ідповідними дія цієї справи ангорі націями від своїх організації! та був уповиов^жненип до діяльності! на протяг цілого року. В тій справі вив'язалася ширша дискусія, в якій приймати дуже активну участь М. Григоращук, інж. Гртінчак. 1. І рзтораіпук. інж. Шкода, М. Лани іншим. інж. Цацснко та С ДСндзій. В слід за тим зноб^ забрав голос п. І. Ч. Чармецький та звернув увагу присутнім на те. що фінансова сторона Свята Еі. була вирішена. Повернувшись до цеї справи на внесок п. інж. 1 ршічака, присутні більшістю голосів ухвалили, то представ тики всіх організацій, які увійдуть в склад Комітету для влаштування Свята 22 Січня, мають зложити на першім Засіданню цього Комітету дня 20-го грудин б. р. квоту 5 15.00 від кожної ор нізаїлї, як першоразоЕий шток на покриття коштів влаштування зазначеного Свята. Нги голосуванню цієї постаноЕїи п. В Стисло заявив, що Т-во ‘'Просвіта*1 в Беріссо, на жаль, не мпже понести належної йому частини коштів ніаштування зазначеного Свята з огляду на критичне матеріяльне положення цього Т-ва. Запіл її. Стисла прийнято до відома.
По закінченню фінансової справи відносно зі зданого Свята присутні продовжували дискусію над пропозицією п. інж. ІПксди, яка звучала, що створений Комітет з ширшими уповноваженнями мав би бути аЕїТорізованим до дія іьности па цілий рік. По довшій обміні думок в якій забирані участь п. її. і.тж, Цаненко. інж. Гринчзк. С. Мандзій, М. Дайм інший, та І. Ч. Чернецький, на внесок інж, Цапенка ухвалено таку постанову : - «ГИ*
’Обгані представники організацій для створення Комітету влаштування Свята 22 Січня мають бути уновноважясними від своїх організацій до ведення підготовної прані для Поєднання критських Національних Організацій в Аргентині та до влаштування всіх національних Свят, що припадуть на черговий рік. При тому зазнаїїується, шо нові Управи організацій у ви-іі 'дк\ потреби можу гь завжди змінити своїх Представників в такому Комітеті згідно своїм внутрішній постановам".
На тім наради закінчено о годині 20.30, дня 13/12 1931.
Предсідник М. Данилнщии. в. р. Секретар |. Ч, Чарнецькиіь в. р
СПІВПРАЦЯ ЦЕНТРАЛЬНИХ УСТАНОВ
Відбута в тій цілі нарада бід поручників наших центральних установ винесла ряд постанов, як. унормовують міжорганіза-іііііпі відносини, що їх наводжу н цілості
За ініціяіиво.ю президента 'УЦР і голови 1-на "Просві та14 п. Володимира Слвича відбу іися наради між управами То вариств Просвіта14 і "Відродження11, на яких по спільнім обговоренню актуальних проблем української національної рома-ли постановлено:
1) В облич сучасних обставин та в знязіл з місцевими ві і ногиначи провідні наші установи Т-вя "Просвіта" та "Відрод женн“ повинні доложити всіх можливих заходів, щоб знайти можливості співпраці та координації всіх тих громадян та груп, які змагають за повну незалежність та соборність Українських Земель.
2) і розуміння центральних наших установа можливе лиці і тоді, коли таке 6і де збі дованс на засадах ви розуміння сили спільної акції, та відчуття погреби координації наших національно думаючих сил, — .1 не на різних резолюціях виготовлених поза управами цих організацій та накпдуванню вишостп чи проводу одні другим,
3) Для осягнення вище наведених ні іей наші центральні установи -юбовязуються повести спільні заходи, щоби усунути терття і розходження поміж поотинокими Організаціями та спільно змагати до цього, щоби їхня праця йшла шляхом обопільного порозуміння і координації.
1) Товариства "Просвіта1' га Відродження" задержують вповні всі свої статутові формальності цілком окремих і самостійних організацій, одначе нони зобов’язуються ми.іти до того, щоби своїми діяльностями себе спільно іоповнюнати, а не поборювати, стариючнся при тім усувати терття. конкурен цінність га самопоборюваиня
5) В цих головних потреба? нашого організаційного життя велику і провідну місію мають виконати наші пресові орга ви "Українське Слово11 । "Наш Клич", тому то управи товариств зобов’язуються поробити заходи шобн редакції наших органів припинили всяку партійпнцьку агітацію та міжорганізаційну полеміку, а старалися спільно служити нашим визвольним змаганням та самостійницькій гумці нашої о народу
6) К )жна и ігадних організацій продовжує спою сВмостій ну діяльність та зобов'язуються пенстрягати у внутрішні сира н поодиноких організацій, — одначе одиозгідно (здобрюють.
щоби всі наші історично-національні снята відбувалися спіль но та якнайбільш торжествешіо і такі малиб відбуватися піл проводом Комітету покликаного управами організацій.
7) Згадані організації зобоп язуются змагати до цього, щоби Н бУЛУЧЧИНІ ВСІ більші ПІДПрННЯТТЯ ПООДИНОКИХ організації! відбувалися координовано в цей спосіб, щоби такі нсвід-бувалися в обох організаціях н цеп самий день. До цього обидва наші органи мали б помішувати обопільно оголошення про підприняття двох організації!.
8) Управ» Товариств уважають, що ведення інформативно-політичної акції для поширення наших самостійницьких змагань є доцільне і конечне, але таку акцію неповинні офіційно очолювати ці особи, які е заангажбвані до провідних чинників статутово легальних і апотітичннх установ.
9) Управи наведених установ осуджують шукання різних орієнтацій на чужих і нам ворожих чинників, як також опрокн-дують нею акцію, яка в такий чи інший спосіб втягає наші культурно-освітні організації до різних партійно-по гітічпих комбінацій. що є протилежне їх статую ним формальносттям
10) Повиті постанови мають бути оголошені в пресі і такі мали б бути підставою для дальшої акції якнайстислійиіого по розуміння і співпраці між ‘'Просвітою'1 з ‘'Відродженням"1. як тгкож іх пресовими органами, які зі свої сторони понині повести відповідну акцію, щоби спільно підготовити громадську опіиію для потреби такої співпраці, спільного довір'я, пошани та порозуміння.
ПЕРШИМ КОНГРЕС УКАРЇНШВ В АРГЕНТИНІ
1_1я замітка подія в організаційному житті нашої спільноти відбув.їлася в днях 31-го жовтня, та 1-го і 2-го листопада 1947 року До схарактерезовання цих подій наводжу протокіл одної з відбутих в цій справі нарад як також подаю перебіг першого Конгресу, та звідомлення про чергові Конгреси та створені ними Управи Української Центральної Репрезентації.
Протокол ч. З 947 з Нар?д н спгаві скликання "УКРАЇНСЬ-КОГО КУЛЬТУРНО - ОСВІТНЬОГО КОНГРЕСУ*, яка відбулася в домінні Т-ва Просвіта" при вулиці Солер чис. 5039 в Буенос-Айрес-!, дня 22-го травня 1947 року.
Присутні п. п. Григораіцук М.. Кашуба Д-р Е. Стойке-вкч, В. Розумовський, Е. Ґерсон. Б. Брсменстуль, Н Петриптн. І. Шведів, І. Ч. Чернецький, під. Фещенко-Чопівський. Г. Лучків, В Савич, І. Гієна, М. Бойко, С. Горинець, М. Грабинськнй, М. Семкіяш, С. Крапка, Мг Дани.іиіігин, М. Тушинський. І, Кг-
шуба, Є. Онацький, інж. С. І рпь» Г. Галайко, Я. Іавпиченко, В. Жуків, та два нечиткі підписи
Нарад} відкрив голова нііііятивної групи п. ЛІ, Григорз-щук о гол. 8.45 та з'ясував перебіг дотеперішніх нарад, а встід за тим секретар п. М. Данили шин відчитав протоколи з попередніх двох нарад, які прийнято без жодних зауваг чи дппон нень.
Після нього відбулася обширна іискусія в яьії1 забирали голос п. ті.; Грабинський, Стойкович, Данилишнн, Гарненький Грмі рапіук І., Іавриченко, Гаріль, Жуків Онацький Чопінсь кип та Розумоеськяй. По обміні думок присиплено до став лення внесків, які мали ось який зміст
Інж. Фещемко пропонує, щоби обидві організацій це є "Про світа' і Відродження* скликали нарад} в справі протест) Української Колонії проти висилки українських скитальцін до Сонетів.
п. Григоращук І. — пропонує закінчити дискусію 141 при ступити до вибору Конгресової Комісії.
Інж. Таріль пропонує, що Управи тркох організацій: Про еліта” "Відродження44 і "А ,Д, Комітет* цими «борами уионно важний, як комісія, д ія скликання Конгресу (ч і З'їзду) з пра нем кооптації відповідних осіб з правом голосу.
Проф. Онаньнші ставить внесений, щоби в першій мірі і с реголосуватм внесення інж. Гарця, а опісля полагодити рент внесків.
пг Кузьмич ставить внесення що Конгрес скликають лише на Товариства "Просвіта4 і "Відродження
Інж. і аріль доповнює попередній свій внесок тим. що нарада висловлює побажання, щоби Конгресова Комісія негайно вислала протест проти ги і ял ювачня українських сингальців до Совєтів, та унормувала своє існування протягом 10-ти іііін.
Поставлені внески під голосування, перший проф. Онаць кого і опісля іва інж. Гарі.ія були приняті одноголосно і тим і імим не треба було переголосонунати останніх внеси в
Згідно з постановою повитих вігсків намічено, ні > спільна нарада Управ має відбутися н домівці Т н і "Просвіта44. дня 2Я-г<> травня ц. р. до «редагування текстх протесту в українок ній мові запрошено проф. Онлпького, а для перекладу на ес-ікінсьм мову п.п. Чарнецького га Брсменсту.іи. Протесі ма< бути поміщений в двох наших часописах, як гякОя вис і.пп й до новажнпішх щоденників столичної преси, лмбасядам ' іг тії, ЗДА. У НО“ н Нью-Йорку та Укр Кіпрові в Поклоні.
Текст протесту ось якого змісту: 'В імені українського зорганізованого громадянства в Аргентині підносимо голос палкого протесту проти насильної видачі українців Сонетам з таборів в Італії, що суперечить с іемсн і армії\т правам людини і всім прийнятим в цивілізованому світі демократичним шеадам. Мгемо відомості, що люди накладали на себе руки, забивали своїх близьких і поповнювали акти божевільного розпачу. Паші земляки в Італії кличуть про рятунок і ми цей голос передаємо світові. Спиніть ці акти насильства’ Дайте людям право захисту, не видавайте їх на тортури та жахливу смерть!"
Наради закінчено о годиш 11-ті її і за президію підписують:
М. Гри гора шук го юна, М. Дамілишин секретар.
ГІЕРЕБІІ ПЕРШОГО КОНГРЕСУ УКРАЇНЦІВ В АРГЕНТИНІ
В днях 31-го жовтня і 1-го, та 2-го листопада 1947 року відбувся гайові дженпй Культурно осі-і гній Конгрес, скликаний українськими Товариствами "Просвіта*, "Відродження* та Укр. Допомогового Комітету1.
Цей перший національний Конгрес українців трьох сусідуючих держав Південної Америки відбувся згідно із заповіджс-ною програмою опракованою Конгресовою Комісією, яка своєчасно була оголошена на сторінках "Українського Слова" та інших пресових органах.
Аргентинська преса про Український Конгрес
В звдзку із скликанням національного Конгресу, майже вся столична преса подала звідомлення, наводячи його програму та завдання. Перед започаткуванннм Конгресу появилися пресові повідомленим в щоденниках "Ля Прснса", \Чн Націон", "Ель Л\\нзо . і "Ля Блока1*. Опісля в день відкриття деякі щоденники його повторили, а вечірній щоденник "Ля Разон“ помістив світлішу' його участників та коротко ЩІДОМЛЄННЯ з відбутої програми. Після закінчення Конгресу появилося відповідне зві-домлення в щоденнику 'Ля Г.пока11, та обпіирно знідомлення подав щоденник Ля Пренса** з дня 3-го листопади 1947 року, сторона 13-і а, де наведено цілі та енслід згадного Коигресм.
Укргїгсі ні радіо передачі
Перед Конгресом і н день його започаткувапня відбулися три українські разіо-авдиціїї в яких кромі української музики та співу, що їх виконали артисти п-но Софія і [пан Шведові, подавалася також програма та піль Конгресу в селянській мові. Згадані радіс андинн треба завдячувати трьом членам Т-ва
‘‘Просвіта* та визначним нашим купцям і промисловцям п. її. Володимиров Савичсві, Осипові Бурбаногі та Іванові Гри ора-щукові, які добровільно покрили повязані з гим видатки, що вповні заслугзвує на належно признання цілої нашої громади.
Перший День Конгресу
В п'ятницю 31-го жовтня в театральній залі "Колегій Сян Хосе" чри вулиці Азкуенага 158 відбулося урочисте відкриття Конгресу та святкова Академій в річницю "1-го Листопада". 1<о].грс? идкив голова Конгресово: Комісії п. Михайло Григо-раїцук еспанською промовою та покликав почесну президію, яку присутні прийняли аь Ймаціею. Почесна президія складалася з таких осіб: Голова - д-р і Стойкевич, секретар п. М. Му-іігинсі кий, члени п. п.: В. Савич, М. Грабинський, І. Григорашук М. Григорашук. проф. Є. Онацький, А. Б і іопольський. Я. Сає ким, представник з Парагваю пг Т. Знатовський, представник < Уругваю п. 1 ТоііОдьницькмй, д-р Б, Стернюк, п-ні С- Демчуко-ва. п-ні її. Босакова та п. В. Жуків, який виконував обов'язки секретая.
Вслід за тим мішаний Хор Т ва "Просвіта під проводом п, П. Іулничснка еідспівяв аргентинський га український національні гимни, а д-р Е. Стойкевич відчитав обширяий реферат н есітянській мові. В продовженні слідувялі Святкова Академія в річницю 1-го Листопада11, яка відбу іася під мистецьким проводом п. Віктора Цммбала, що нарисував заздалегідь упляно рані відповідні декорації, та а іегОричний образ, який представляв арх. Михяїла на коні, то списом пробиває червоного чия. В продовженні програми виступ їв знов\ мішаний хор Т-на Просвіта'1, який виконав кілька точок. збираючи к лужену бурю оплесків, бо насправді при відповідно змінюванім освітленню збі іьшсшіч хор в народних одягах представлявся надзвичайно гарно. Реферат в еспанській мові тля відмічення Чи сі опадового Зривх виголосив п. Б. Бременстуль, а п, В. Цимбал виконав алегоричну картину при відповіднії! ним же виконаній рецитації.
Імпозантною частиною програми були дві тОчмі молоді |й дії '"Просвіти'1 з [ок Суду, яка під проводом п. В. Жукона ви
і.онала одну гуртовх рецитацію та фігурні вправи, що їх пуб ліка прийняла з великим ентузіазмом.
Академію закінчив ті. В. Цимбал от ширшім рефератом при висвітлнню ним нарисованого образу, де український меч пробиває комуністичного паразита. Опісля н домівці Т-ва "Відрод кення 1 відбулося спільне прийняття для комісій, делєг.ітгн та г стей
Другий День Конгресу
Дня 1-го листопада 1947 року в залі "Народного Дохи Т-ва "Просвіта* при вулиці Солер чис. 5039, яка була удекоротша образами та написом виготовленими п. В. Цимбалом, о годині 10.20, президія зайняла місце на підвищенню і провід перебрав перший місто-голова Конгресу п. В. Савпч, а секретар п. М. Мушинськин привітав присутніх та подав до відома, що делегація з Кордобн в особах плі, Головацького і Нальчицького передала Президії образ з портретом Тараса Шевченки, який подарував для Конгресу п. Василь Наталенко. Слід зазначити, то згаданий образ нарисував аргентинський артист маляр з Кордоби. Вслід за тим прочитано тс ієграми та привіти нід ось яких установ та осіб: Центр. Бюро в Лондоні, Сестри В аси ііян км, Філія Просвіти" в Беріссо, Українська І ромада з Бразилії, о. Дуб з Обера (Місіонес) Українська Громада в Бовещ (Мсн-доза) л. Коцабюк з Ля Фальди. Укр. Долом. Комітет в Іта тії. Укр. Доп. Комітет в Швайцарії, Укр. Цені. Доп. Об'єднаний в Австрії, п. І. Падучак з Парагваю, Укр. і ром. Опіка у Франції, З’єд. Комітет З.С.А.. п. Нечипорчук з Уругваю, Філія ''Просвіти* в Сан Карльос Суд, Т-во Просвіта в Парагваю, Т-во 'Просвіта “ в Уругваю, пол. Шаповал та Союз Гетьманців Держав ликів в Торонто. Реферати виголосили щ М. Мушинськин та проф. Є. Онацький, чим закінченно раннішу частину.
Пополудні о годині 15 почалася друга частина програми, яку започаткував п. Головацький рефератом про життя у римської громади в Кордобі. За тим слідували реферати д-ра Стернюка, п. М. Грироращука, д-ра Стойкевича, п. В. Розумсв-ського, та її. М. Капеняка. З відповіданими промовами виступали також Представниками наших Церков. Від української католицької Церкви промовляв д-р В. Ковалик ЧСВВ. від УАН Церкви тоді пі ний її паро* о. 1. Ярославський. Обшнрну нромо ву в еспанській мові і а привіт від хорватської громади ннсло-нне іі делегат о. Б.іасп. Своєю промовою о. Б ласа здобув собі іі'ьвну прихильність всіх присутніх, ЯКІ при його відході відпроваджували його грімкими оплесками, та окликами: 'Хай живе Хорватія*. Другий день Конгресу закінчився спільною ні*' черою в домівці Т-ва "Просвіта4, яка відбулася під дбайливим доглядом її Жіночої Секції,
Третій День Конгресу
В неділю 2-го листопада 1947 року в церкві при вулиці Сан Мартін число 1039 відбулася Служба Божа та Панахида за б.і. п. Митрополита Кир Андрія ІПеїітицького та за всіх потяглих за в ію України. Богослуження відправив о. д-р В. Ковалик ЧСВВ н сослужсиі о. ю. Мельничина ЧСВВ та співав хор під справою
П. II [ ука. Дуже глибоко-патріотичною змісту проповідь виголосив ог Ковалик, м^ої зміст зворушив всіх присутніх, бо зворушливі слова пароха викликали гарячу слезу в баїатьох присутніх. Насправді найбільш маестатичною частиною Конгресу була відправа в церкві, яку по береги виповнило наше громадянство, яке зійшлося дуже численно без різниці організаційного чи партійно-релігійної приналежності! По Службі Божій відбулася Панахида, н якій взяли участь асі присутні, що зійшлися аж дуже численно, щоб спільно перед лицем Всевишнього достойно вшанувати лам ять Великого Митрополита нашої Церкви та світла пам'ять наших героїв Листопадових Днп-
Підчас Конгресових нарад постановлено вислати в ід повід ні телеграми до: пр( піденга Аргентини, генерала Перони, іо пані Рузвельт, до Преосвященого Кир пана Ь^чна та до пані Ко но пальцевої.
Закінчення Конгресу ЕЙдбулося знову є домівці Товариства 'Просвіта'1, де після провірення і прочитання списків деле гацій відбулися обширні днехчен, які відносилися не лише до змісту прочитаних рефератів, а взагалі до всіх порушених Конгресом справ українських громад н діяслорі.
Треба підкрелити, що більшість зібраних делегатів, устами її. п. Миьитіва, Колодій, Капеняка, Вербіцького та иішшх промовців д >магалися не лише иис.тавня привітальної телеграми до політичного проводу УГВР, але також признання й підчищення Репрезентаційного тіла тому проводові. Популярність цієї думки була підкреслена невгамованими оплесками більшо-сти зібраних конґресівціе.
Після дискусій приступлено до прочитання і прийняття рС золюцій, як були подані окремо в нашій пресі, а також прочитання та прияяття правильника, яким має руководитися вибрана Українська Репрезентація.
Вслід за тим приступлено до вибору Репрезентативного «і-ла, яке мало складатися з президента і його заступника та ЗЯ членів. Переведено н тій справі голосування вияснило, шо президенти вибрано голову Т на Просвіта" п В. Савича і заступ-ииком п. М. тушинського. Спільну лист;, 38 членів Репрезентації. зложену з членства всіх організацій предложила Конгресова Комісія, яка була затверджена та враз а іншими звідомленнями передана для публікації в най пі пресі.
Конгрес закінчено о годиш і.ЗО відпиванням Ні пора, не пора", що виконали всі присутні які взяли участі в Першому Конгресі Українців в Аргентині.
На закінчення уважаю доцільний іаявипі, то поВншнй
гекст не був написаний з протоколярних звідомлепь і не знані чи такі збереглися, а поданий він на підставі моїх особистих записок. які були поміщені зараз після відбуття Конгрес} в Українському Слові1*, гому вияснюю, що я старався подати псе обє’ктивно і неї ці постанови, які мали річевиіі характер, а коли б найшлися і деякі пропущений, то лише з пг іяду на недоцільність їх публікації. їх значення не мало б жадних впливів на постанови Конгресу чи наслідків на діяльність Репрезентації. Коли б були в цій справі другі знідомлення, то я їх панів би, але ні протокол}- Конгресу, ні доповнень про ного перебіг досі неопубліковано.
ДРУГИМ І ТРЕТІЙ КОНГРЕС УКРАЇНЦІВ В АРГЕНТИНІ
Другий Конгрес Українців в Аргентині відбувся в листопа-лі 1951 року. В ньому не приймали участи всі наші національні установи. ] Іередконґресові приготування відбувалися серед не-чсрма.іьних відносин, при чім вив’язалася гостра пресова полеміка, яка спричинила в нашій громаді двоподіл, приневолюючи деяку кількість наших організацій відмовитися від участи в згаданому Конгресі. З тих власне причин Конгрес відбувся досить скромно з участю таких організацій Т-во "Відродження11, "Український Клюб“, ”Допомоговий Комітет" . Брацтно \ АІІЦ, *"Союз Українських Ветеранів-1 і '’Союз Українок*. Не брали участи 8 другому Конгресі пасі міні організації: Т-во Просвіта1', Український Піаст"', Спілка Науковців, Письмени-чів і Журна іістів. Церковні Католицькі Організації, та Українська 1 ромада, які оголосили в нашій пресі відповідний Комуні-кат, вияснюючи своє становище щодо Конгресі га І Центральної Репрезентації.
Третій з черги Конгрес Українців в Аргентині відбувся дня 20 і 21 березня 1954 року при участі всіх національних організацій. Приготування до Конгрес) перевели найбільші наші чотири цеп гральні організації, як, ' Просвіта'"Відродження\ Брацтво МУАПЦ\ та 'Католицьке Обеднання1*. які відбули в цій справі цілий ряд нарад, що довели до спільного зговорений забезпечуючи не інше успіх Конгресу, але також консолі лацію громадського життя/
Перед Конгресом згадані установи підписали відповідну деклярацію, яка була поміщена в нашій пресі і з огляду на її значення наводимо її в цілості.
Учасники третього Контр о Українців в Аргентині» іцп відбувся 20 і 21 грудня 1954 року. В першому ряді Почесн і Прі шдія Конгресу, по середині якої находиться проф. Є. Онацький що зістав вибраний головою Української Центральної Репрезентації.
ІІрс иідЬі УЦРепрезентації та Управа ц Головної Ради, — в* бран не /-*у Конгресі Українців в Аргентині.
Д ЕКЛ Я Р А ЦІЙ УКРАЇНСЬКИХ ЦЕНТРАЛЬНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ В АРГЕНТИНІ
З намірам розглянули всі проблеми, з'вя. пні і Третім Кон-гресом Українців в Аргентині, та зайняти до них належне становище, за іпіцінтивою Українського КатОлиіікого Об'єднання і на прохання ЦептральЕЮЇ Репрезентації відбулася низка спі іь-ііих нарад уповнонажнених представників Братства Сн. Покрови І’АІ 111, Т-ва "Відродження". Т-иа ' Просвіта” й Українського Кателицького Обґєднаніш, тобто центральних організацій, що всебічно охоплюють українське організоване церковно-релігійне і громадське життя н Аргентині.
Делегати названих організацій переконані, що скоординована дія центральних організацій в напрямі опрацювання та уз-гіднеиня цоекту статуту Української Центральної Репрезентації, її засягу дії та спільне наміченим кандидатів на керівні органи Української Центральної Репрезентації зміцнять становите УЦР у внутрішній і зовнішній її дія іьііості. Це забезпечить її, на засадах повної солідарності*, співпраці та всеукраїнської єдности. підтримку центра іе-ннх організації!, які в сеісно чергу будуть старатися, щоб вибрана згідно з ціно декларацією Українська Центральна Репрезентація користувалася повним признанням усіх національних організації! та всього українського громадянства в Аргентині,
Па доказ узгіднення обговорюваних на міжорганізнийііих перед коні ресоЕіИх нарадах справ та на пиян прийнятого зобо. в'язання до одеіОзгідного іюступовання Братство Св. Покрови УАПЦ* Т-во "Відродження11, Т-во "Просвіта11 її Українське Католицьке Обє’днання підписують оцю спільну деклдарацію, в якій стверджують;
1) Братство Св. Покрови УАПЦ, Т-во "Відродження11, Т-во 'Просвіта1 її "Українське Католицьке Об'єднання11 візьмуть у часів в Третьому' Конгресі Українців в Аргентині н реченці, проголошенім Президією Української Центральної Репрезентації в днях 20 й 21 березня ц. р..
2) Президія міжоргапі аційних нарад згплоси а участь чотирьох центральних організацій в Третьому Конгресі Українців в Аргентині до Ц езидц Української Центральної Репрезентації, передаючи спільно виготовлену заяву участи та:
а) проект ключа участи організацій у Треті ому Конгресі Українців н Ар ген лі пі;
б) проект статуту Української Центральної Репрезентації, в) проект правильника внутрішнього урядування ї країн сько і Центра л ьн о і Рс п рс кита ції;
г) проект резолюцій Третього Конгресу Українців в Аргентині.
3) Чотири центральні організації погодилися на ключ учи-сти в Третьому Конгресі Українців в Аргентині в такому відношенні: Братство Св. Покрови ІГАИЦ, 1 но 'Відродження*1, Т-во "Просвіта" її Українське Католицьке Об’єднання1 по шість представників від їхніх централь, та два від їхніх філій Інші самостійні устапо ви по чотири представники.
4) Президія нарад українських центральних організацій предложить па Третьому Конгресі Українців в Аргентині спільний список кандидатів на керівні органи Української Центральної Репрезентації, а делегати цих організації! зобов'язані голосувати на Конгресі за зголошеним їхніми організаціями списком в цілості.
5) Братство Св. Покрови УАПЦТ Т-во "Відродження’, Т-во “Просвіта'' й ''Українське Католицьке Обеднання" будуть змагати, щоб Третій Конгрес 'країнців н Аргентині закінчився всеукраїнською маніфестацією в репрезентативній залі Буенос-Айресу при участі якнайбільшого числа кількостн українського громадянства.
Я) Братство Св. Покрови УАПЦ, Т-во ”Ві і родженим", Т-ьо "Просвіта1* й "Українське Католицьке Об'єднання" зобоїйі-зується, що їхні члени, які будуть вибрані д<> керівних органів Української Центральної Репрезентації зберігатимуть приписи закону 31.321, якій кермує законні діяння установ, а головно:
а) Не будуть втягати її одинокі організації д таких акцій, які могли б входити В розріз 1 ЇХ ОСНОВНИМИ за ні. шия ми
б) 11с будуть вмішуватися \ внутрішні справи ПООДИНОКИХ українських організацій, що законно діють на теремі Ар геитини. шануючи їхнє самостійне існування.
7) Центральні організації будут спільно підтримувати всі проекти га постанови міжорпшізаці ших нарад і то одна-к< но, як перед Конгресом перед іншими організаціями, так і підчас Конгресу, а евентуальні зміни робитимуться за спільним коворсиням.
8) Центральні орі анізації договори.іжь у справі Третього
Конгресу Українців в Аргентині . в справі Української Центра іьної Репре єні ції, намагатимуться тісно і плшрапюнатп мі к собою та спілі.но діяти в усіх проявах українського організованого життя н Аргентині, а зокрема продовжуватимуть снсте-
му договорювання також на форумі майбутньої Цент; яльноі Репрезентації.
Буенос Анрсс, ]7-го лютого 1954
Братство СХ Покреши УАПЦ:
Теодсзій Данилюк вр. інж. Віктор Левніїький вр.
Товариство "Відродження“:
Степан Паславський вр. Іван Чарнецький нр.
Товариство -Просвіта":
Осип Кузьмич нр. Михайло Данилишин нр.
'Українське Католицьке Об’єднання":
Микола Денисюк вр. мр Роман Голод нр.
ЦЕНТРАЛЬНА РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ
Українська Центральна Репрезентація, покликана до жит-ся всеукраїнським Конгресом, перша її назва була: "Головна Управа Центра іьного Українського Представництвам в скоро пенні 'ТУЦУГР. З огляду на те, що така назва в цілості бгла надто довга, а в скороченні звучала недобре, постановою Головної Управи з дня 4 го березня 1948 року рішено прийняти назву "Українська Центральна Репрезентація11 в скороченні ”УЦР*. Загадана ЧУЦР1 складалася з двох окремих тіл — це з ’ Великої Ради'1, зложеної зі 40 осіб, та Управи "УЦР* зложеної з 10 осіб, які входили також в склад вищезгаданої Великої Ради. Підчас другого Конгресу число членів Великої Ради об-нижено на 20 членів, а склад Управи ”УЦРЧ до 5 ч іенів. Знову під час приготувань до третього Конгресу постановлено змінити структуру "УЦР" в цей спосіб, що Президія ИУЦРЦ складається з голови, двох заступників, двох секретарів та 4 членів, які яв ляються викопним органом з правом кооптації відповідних рефедентур. Контрольний та законодатний орган викопує Головна Рада, зложена з президії УЦР, та кожчочасиого голови, заступника та сек'етара чотирьох центральних організацій та го.юв усіх існуючих національних наших організацій, пред-сідником якої е заступник голови ИУЦРМ, який , рам єни НУЦР“ іакі наради скликує га ними проводить.
Управа ’'УЦР“ діє на протязі трирічної каденції і в склад першої УЦР" були вибрані: голова п. Володимир Савич, заступники п. Михайло Мипинський і секретар д-р Енген Стойке-ніч± В другій каленції головою бун еі, Іван Григоращук, заступник п. інж В. Левицький і секретар п. Михайло Рубінепь В третій каденції головою був вибраний п. проф. Євген Онацький. перший заступник мг. Роман Голод, другий заступник п. інж. В. Левицький та секретарі п. Осип Кузьмич ті п. М Рубінець*
ЗАГАЛЬНІ ЗВІДОМЛЕННЯ ПРО ВІДБУТІ КОНГРЕСИ ТА ДІЯЛЬНІСТЬ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ
Згідно і встановленою системою Конгреси повинні відбу-гатися що три роки, які малі би відновляти керівні органи Р5’.Ц.Р/, але з різних причин вони не все відбувалися в одначе йому реченці, як також деколи Конгреси переводилися в анормальних відносинах наві ь були випадки, ио через міжорганї глщінні терття намечені Конгреси відбувалися без участи деякії установ, бо не було чіж ними належного порозуміння чи ОДНОЗГІДНОГО зговоре ння.
З тих власне причин не подаю обширніїх знідомлень про перебіг всіх відбутих Конгресів, а лише про перший Конгрес, який започаткував ІСНуВЛЕІНЯ УЦР. про третій, що довів до повного зговорення наших центра іьних установ, та еікіниі про 9-тий з черги Конгрес, що знову відбувся на базі зговорення і при участі всіх існуючих тоді організацій.
Конгреси — 4, 5, 6, 7 і 8-мин відбувалися власне в таких {нормальних відносинах і про них потаю іиінс короткі звідом-еєння і дати, що нони відбулися та світ ІНШІ вибраних ними Репрезентацій, а не подаю світлин і тих Конгресів, що про них є обі іирні зві юмлення. Стверджую також, що н тих роках між першим і дев’ятим К ШҐреСЯМН, як самі УЦ Репрезентація, так і відбуті Конгреси проходили н анормальних відносинах і їх ця.гьітісіь не внесла в наше життя ніяких основних змін чи надбань. ї діяльиости в тих роках слід <. щачитн, що за старанням УЦР чи його голови д-ра Василя Іванииького влаштував о вдячні відзначення ї нагоди 100-річчя народнії Шевченка, які відбулися вповні успішно і в не, [пори і их за іях с голнці. З неї пагоди у’рлїнське філателістично підприємство мір .Мирослава Слмо-ВерСЬКОГО випустило СІІСЦІЯЛІЛІИІІ Шевченківський поштовий значок, а Т-во ' Просвіта" вида то спеція іьні ітропам’нтні ковер-пі. Замітннми були також заходи УЦ Репрезентаїці боку д ра їв.ніццького, щоб вшанувати пам’ять батька української музики Миколу Лисенкьч Н його пошану н.іапі і опяно величавий нон церт, який відбувся н столичному театрі Колон* при участі спеціально зорганізованих симфотіічітої оркестри, великого збірного хору із солістів, виступи яких пройшли іужс успішно і концерт мав маєстатичиий успіх.
З і мітною також ' тих років акцією VIII» під го іовуглиням л-ра Ів-пімцькоїо є заночагкування заході» їли побудови Пам'ятнії на Тарасові Шевченкові н ВуенФс-Лйресі. З раменн МІР створено Комітет, який перевів акшю їбірок і побу юну гарно го । величаного Пам'ятника Шевченю пі. що його іп.іі пиття відбулося 5-го і рудіпі 1971 року. І Ір । цю історичну подію в кнтті нашої громддо ло»//'///лі’я Прспам'ятнл книга, яа.і об/Лмяе ЇМ
сторінок друку де подає обшнрні звідомлення про псі заходи, про саму побудову та врочистості ного імпозантного відкриття, і, щоби неїтовторюватися подані лише обмежені звідомлен-ня в яких одначе відзначую заслужені успіхи цієї з історичної події н житті нашої спільноти.
Стверджую також, що незважаючи на деколи складні нід нссинн та на різні міжорганізацііші трудноті У1 [репрезентація в сип своїх спроможностей виконувала свої координацій но-репрезентагивні обов'язки між шиною громадою, а при тім приймала участь у відбутих Світових Конгресах Вільних Українців, н яких приймала активну участь за посередництвом відповідних делегацій і кождочасннн голова УЦР входив в ск іад презпдаї СКВУ.
Зокрема слід зазначити, що УЦРепрезентація під головуй йчм п. Йаси ія Косюка внесла в ряди наших організацій відповідне порозуміння та іолєранцію, а також пожвавила акцію спів дії па зовнішніх відтінках всіх можливих заходів в обороні самостійницьких прав нашої Батьківщини. Голова УЦР в порозумінні з Комітетом Оборони В. Мороза і других ііоліт-вялшв, провели цілий ряд відповідних заходів в їх обороні, та нав’язали зв’язки з різними амбасадами прихильних нам держав, нк Чіл є, Парагвай та інші, як також п. Косюк приймав офіційну участь в Конферентії Світової Антикомуністічної Ліги ПАКТІ, що відбулася в Бразилії. Президія УЦРепрсзентації приймала участь > відзначенню 75-річча українського поселення в прогіннії Місіонес і за її стараннями в здвигнепомм в Апостолєсі Пам’ятникові Емігрантам була вмурована в цей пам’ятник відповідна бронзова таблиця, яка зафіксовує там участь української еміграції. Рівнож п. В. Косюк, як голова УЦР в Аргентині, провів велику й допоміжну працю в побудові пам'ятника Шевченкові в Енкарнаціоиі (Парагвай) і в урочистостях його відкриття наша спі тьнота була па іежно репрезентована, що також підтверджує спіндію сусідуючих зі собою наших поселепчнх громад,
На закінчення слід ствердити, що пройдені каденції кож-ночасвої ЦРепрсзентації видержали цей переходовий період міжоргзнізаціїших напружень і життя наших громад приходить зпов^ до нормальних відносин опертих на базі впрозуміння, то-лєраиції га консолідації всіх наших установ, що входять в склад МІР. — яка являється найвищим і репрезентативним чинником нашого суспільно-громадського життя.
ДЕВ’ЯТИН КОНГРЕС УКРАЇНЦІВ В АРГЕНТИНІ
В днях 15 і 16 вересня 1973 року відбувся намічений 9-тпй Конгрес УІ р'ї* ЦІН в Аргентині, ЯКИЙ ЦИМ разом відбувся із щорічним упізнанням. Приготування ю Конгресу започаткувано з датою 9-го вересня 1972 року за почином Го кінної Ради Української Центральної Репрезентації, яка скликала нараду представників всіх існуючих Організацій і тоді створено Перел-кон-гресову Комісію та чотири підкомісії. які заня іися його організацією. Після довших дебаї дійшло до повного зговорення організацій та устіннено один спільний та коаліційний список Керівних Органів УЦР, проголошуючи остаточно речинець та програму Конгресу.
ПЕРЕБІГ КОНҐРї О
Програма наміченого Конгресу складалася із 4-ох частин, які проведено зі ідно із наміченим порядком при участі всіх існуючих організацій та їх філій.
Перший день Конгресу: запона кувано в суботу 13-го вересня ц. р, о годині 15-тій в залі А кпіііетськоі о Католицького Об'єднання, яка находиться при Катедрі ву шия Р. ФщіьконЗУБО. Буенос-Айрес з денним порядком зложеним із 11 ГОЧОК, ЩО X передбачує пр.іви іьнпк УЦР. Конгресом проводила Президія, до якої бу ги вибрані: голова М. Даніїлипині, заступник І Караояцький, секретар мґр. М. Василик і заступник Т. [ани-люк. Після переведення регістра ції делегатів, на других вступних форма іьностеіі б\ .їй подані ініти з діяльності! УЦ*1 за мину іу каденцію, які видвигнули обширну дискусію де.пч ЛіііІ поодиноких установ, а вс і ід затим уділено абсол юторію'1 уступаючій Управі. Окремою точкою затверджено список нових Ке рівних Органів У11Р, як також обговорено доповнення та <мінн статуту. Окремо відчитано та прийнято ря і резолюцій в справі потреб українських спільнот я розсіянні та в обороні істрич-нпх прав наших Церков та нашого народу., текст яких іаподано окремо. На закінчення новбвнбранмй голова УЦР, п. В. Косюк виголосив своє екпозе” та відспіванням "} Іе пора* з кінчено перший день Конгресу.
Другий де і ь Конгресу: Неділя 16-го вересня о годині у тій рано учасники 9-го Конгресу склали "вінок квітів під Пам'ятником ген. 'Сан Мартіна*, а в слід за тим відбулися Богослу-а6и н ндміренні української спільноти, в УАПЦеркві га в Аг раїнськ । Католицькій Катедрі при участі вірних обндвох наших віровизнань.
Пополудні о годині 16’Тій відбулася спільна маніфестація української спільноти Буенос-Айресу і околиць лід Пам'ятником Тараса Шевченка в парку чТрес де фебрєро\ як також но-новибрана Управа МІР зложила вінок квітів у стіп Бятька-Та-раса, при чім доповідь в еспанській мові виголосив п, І. Лип міський, а всі присутні відспівали "Заповіт*. Після маніфестації під Па митником — в залі Централі Т ва 'Просвіти- відбулося закінчення Конгресу, де з промовами виступали п.п.: М. Данн-лишин, В. Косюк, Р. Зінько, М. Михалюк і В. Котульський, а на закінчення відбулося спільне приннття для всіх присутніх.
Склад нової Центральної Репрезентації в Аргентині
В Конгресі приймали участь 24 існуючі організації з ключем по 5 делегатів від центральних організацій і по 2 делегата від їх Філій, інші організації по З делегатів від кожної. Керівні Органи нової МІР були вибрані на підставі спільного згово-рення і одного "коаліційного4 списка, який Конгрес затвердив одноголосно. Склад нової Центральної Репрезентації українців в Аргентині е такий;
Президія, голова — п. Василь Косюк 1-ший заступник ц. Степан Сергійчук, 2-гий заступник — п. Іриней Липинський, Секретар — п, Роман Зінько, заступник — п. Богдан Качор, скарбник п. Богдан Литвкновнч і заступник п, Іван Жибак.
Члени Управи; пані Катерина Мурашко, її. Володимир Верби цьк ми, п. Онуфрій Стриг», п. Теодосій Лани люк, п, Микола Лівша, п. Осип Кузьмич, п. Юрій (виник, п. Михайю Загрибель-ннй і пані Марія Полоз.
Ревізійна Комісія: п. Богдан Яхнп, п. Мирослав Самоверсь-> ий і п. Микола Сліпченко.
Президія Болотної Ради; голова п. Володимир Котульсь-ннй, заступник — п. Осип Балатно, секретар ті. Михайло Васи-лик і заступник п. Арсеніті Созоник.
Закінчено з надіями, то відбутий 9-тий Конгрес Українців в Аргентині принесе українській спільноті всіма побажане уздо-рпвлення організаційно-громадських відносин, а тим самим посилить громадську працю заповнюючи тим постійний фіст та скіллсння всіх наших громад.
поіменний список і характеристика осіб,
ЯКІ ОЧОЛЮВАЛИ ПООДИНОКІ НАШІ ОРГАНІЗАЦІЇ
В АРГЕНТИНІ В 1957-му РОЦІ
Вступні зауваги та вияснення
Подаючи звідомлення і дати, коли творит іся наші лпди* нокі організації я не збираюся робити оцінку їхньої діяльно* стн, бо неуважаю себе в таких сир шах авторитетним, а також і тому, щп вповні здаю собі справу, що це річ дуже проблематична та трудна до устійнення, що являється для нас і нашої справи додатне та доцільне и, що було для тих їй гей шкідливе чи навіїь не потрібне. Ці справи устійнить колись дійсна історія нашою поселення, бо моя ціль дати інше до того початок, хоч тими скромними записками, що їх в поодиноких розділах наводжу.
З тих самих причин я не наводжу дат чи списків хто і коли ці наші організації очолював, не перечислюю їхні успіхи чи невдачі, а лише звітую про їх існування без осу п чи похвал. Такий підхід я засаднюю також і тихі, що нзше організаційне життя находиться на порозі пядесятьріччя і вже від першої декади діяльності! наших організацій їх завжди було кілю а десяток, то, коли б наводити список їхніх щорічних справ то ие забрало б десятки сторінок друку, який в теперішніх бідно синах є аж надто дорогий, а це заставляє нас робити якнайбільш можливі обмеження не лише щодо світлин, яле також відносно числа сторінок друку.
Одначе, щоб принаймні частинно з’ясувати назви, системи діяння та імена осіб, які розбудовували поодинокі наші орга нізації, я уважаю юіцшним зібрати склад і характеристику їхніх управ за 1957 рік, які представляються в такому складі:
УКРАЇНСЬКА ЦІ НТРАДЬНА РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ
В скорочені "УЦР"
Чіивищс координаційно репрезентативне тіло, що ного ибирає Конгрес, який відбувається кожних три роки. УЦР складається з двох окремих и і. Президії УЦР, та її Головної Ради, що їх вибирає Конгрес ні трилітню каденцію.
СКЛАД ПРЕЗИДІЇ УЦР
Президент — проф. Євген Онацький, жонатий, журналіст письменник, член НТШ і колишкий ректор тижневнмка "Наш Клич*.
Віце-президент мґр, Роман Голод, ви Ран гіпіс.ін до ЗСА і перебуває в місті Чікаґо.
Віце тірезіг щнт — інж. Віктор Левицький, жонатий, пред-
Ставних Братства УАПЦ, в пізніших роках помер в Буенос-Айресі.
Секретар — п Осип Кузьмич. самітний, властитель одинокої української друкарні в Буенос-Айрес.
Заступник секретаря — п. Михайло Рубінсць, аргентинець укр. походження, жонатий, економіст.
Головну Раду е той час творили кождочасні голови існуючих організацій себто особи які подається в продовженні а в пізніших роках, цей пгоєкт змінено і склад Готонної У прави вибирає Конгрес, тому нема потреби подавати склад згаданої управи.
УКРАЇНСЬКЕ ЦЕНТРАЛЬНЕ ТОВАРИСТВО "ПРОСВІТА"
На чолі Т-ва є Виділ, що його ьибирають Загальні Збори, який діє на протязі одного року. В пізніших роках статут “ Просвіти" змінено і каденція управи триває два роки.
СКЛАД ЦЕНТРАЛЬНОЮ ВИДІЛУ "ПРОСВІТИ" за 1957 рік.
Голова — п. Володимир Саннч, жонатий, промисловець, властитель фаб; яки роверів та дитячих візків.
Місто-голова п. Баси іь Косюк. жонатий, рисівник опісля властитель будівничого підприємства.
Секретар інж. Р( ман Бігун, жонатий, агроном, пю в пізніших роках виїхав до ЗСА.
Місто-секретар Михайло Бойко, аргентинець українського походження, тоді студент університету. Тепер жонатий і банкове ць
Скарбник - п. Богдан Капор, жонатий урядовець, тепер живе у Нью-Йорку.
Мі -.'то-с карб ник п. Юрій Мушак. аргентинець укр. походження. оді студент університету, тепер жонатий і по фаху радієвий ” їьокутор1.
Члени Ви дну: д-р Василь Іваницький, жонатий, промисловець, п. Кіліян Сереляк. жонгтий, видавець, п. Дмитро Дсмчук. жонатий, промисловець.
Члени Ревізійно! Комісії: інж. Дмитро Романишин, жонатий, ?кономіст тепер перебуває в Канаді, п. Михайло Загребе іь-ний, жонатий, промисловецб представник ф:лії ‘ Просвіт1 па передмістю Валентні Альеіна, п„ Володимир Колодій, жонатий, представник Філії Просвіти* н місцевості Док Суд. тепер перенесена на передмістя Авежгнедз.
Товариство "Просвіто- має н різних місцевостях 14 філій, а.тл^<'>к ПРИ ньому існують як пятономел організації* Оргяніза-шч Жінок -Просвіти- ("ОЖП-) та Спілка Української Молоді
™ також 3! своїми відділами по філіях. До активніших
членів ' Просвіти*1 в тих часах належали наступні особи: І, Міт-ренга, І Рибак, О. Кучьмич, 1. Муш< к Я- Лавгиченко. Д. Данії-іншим, М. Данили шин. Голубович, С. Сокіл, І. Білий, М Гель-пер, С. Крупка, М. Бойко. В. Лісовий, В. Вербицькнй, 1. Шуп лат, д Ііда Макфухівна, Д. Довжинський, ТІ. Марусин, В. Вовк. М. Демчук, В. Богун, Н. Хамуляк, В. Саєвич, Я. Мудрий, І. Го-лівий. Т-во "Просвіта14 ви іае тижневик '‘Українське Слово", його редактором був п. Григор Голіян, а адміністратором п. Максим За бо ютннй.
УКРАЇНСЬКЕ ТОВАРИСТВО "ВІДРОДЖЕННЯ"
На чолі Т-вя є Головна Управ і, вибирана Зборами на ]Но річну каденцію, яка складазться з Президії та членів Улр.імі
Склад Головної Управи за 1957 рік;
Голова л. Іван Чарлецьчми, жонатий, банковеиь.
Заступник — л, С. Паславський, жонатий, урядник.
Секретар — п. Леонід Філь, жонатий, урядовець, тепер пс рсбунае в Канаді
Заступник секретаря — іт Мипайло Рубіне ць жонатий, єно поміст.
Скарбник п. Сава Дме, жонатий годинникар, тепер перебуває н ЗСА.
Товариство має також свої фі пі, та автономні організації молоді і жіноцтва, як також уже тоді існувала Кооператив?] тої самої назви, які діє яь відрубна організація* зі своєю окремою управою, організатором і управителем неї краднтінки був п. Богдан Яхно, який тепер вже відійшов ігд емиритуру.
З діяльністю Т-ва "Відродження" лон .чані наступні особи: І. Кривий, С. Маидзій, М ІумйЕгіук, М. Юрків, І Карна еіький. Ч Помазаної кий, В. Ольшанецький, Є. Онацькмії. М. Тушинський, С. Рутків, Д, Столнрчик, Ю. Михалишнн, ТІ. /Палець, О. Метик, І, Семенюк, П. Коцовськин, Г. Тнмчиііінн, В- Гнмочко, І. Биймук, Т. Пива, М. Грабинсьміи, М, Пі идтак, га М Вг іьченьп.
Товарцсіно видає тижневик "Наш Клич1', якого редакто ром був тиді п. Є. Онацький, а адміністратором п. Б. Яхн<>
РУХАНКОВІ ІОВАРІК ІВО СОКІЛ" В КОРДОВІ
(. амостіине і юридично оформлене Т-во н місті Корл^ба, що (- столицею провінції тої самої назви.
( кла і Управи г<і 1957 рік;
Голова л. Н. Палашевський.
Місто голова п. І Гунька.
Секретар н. М. Г рнцишин.
Скарбник п. Т Ворон,
Члени Управи л.н. І. Случмк, Ф. Санчук і І
Т О.іоііЛІПЖНЙ.
БРАТСТВО ПЕРШОЇ ДИВІЗІЇ У.Н.А.
(Загально прийнята назва "Братство Дивізійникії,"} Склад Управи:
Голова н. С. Стрі іьчик.
Заступник п. С. ЛаврицькяЯ.
Секретар — п. г>, Любвчівський.
Скарбник — п, Б. Литвиі ович.
СОЮЗ УКРАЇНСЬКИХ НІ П РАНІВ:
Голова п. Ф. Со югор.
Секретар н, А. Шпак.
СОЮЗ УКРАЇНОК:
Самостійна жіноча організація, яку очолювали:
Голови пані Ніна Онацькя, дружина проф. Є. Оігацького.
Секретарка інж. О іьі а Бандура, дружина проф. Бандури, ніс» працював як геолог н міпісісрстні рільництва.
УКРАЇНСЬКИЙ ДОЛОМОГОВИЙ КОМІТЕТ:
Голова — п. Іван Григоращук, промисловець, власник метал юрті чи их варстатів.
Секретар — д-р М. Війн, нравник, помер в пізніших роках.
СОЮЗ УКРАЇНСЬКО - АРГЕНТИНСЬКИХ СТУДЕНТІВ
Голова - п. Богдан Коваль.
Заступник — п. О. Хам.
Секретар — п. О. Яхно.
Скарбник — п. Є, Задорецький.
Члени Управи плі. В. Магдепко, Ю. [виник і В, Сосанко.
Ревізійна Комісія плі. М. Феняк, Б. І Іолотнянка і О. Сухар.
СОЮЗ УКРАЇНСЬКИХ КУПЦІВ ПРОМИСЛОВЦІВ 1 ПРОФЕСІОНАЛІВ
Голова — п. Іван Григоращук, промисловець.
Заступник — д-р Василь Інанипькнй. промисловець.
Секретар — мгр. Олександр Веселий, виїхав до ЗСЛ.
Заступник секретаря — інж. Володимир Кіляр, виїхав до ЗСА.
Скарбник мгр. Мирослав Самовсрськнй, власник філяте.іі-стичного торговельної о підприємства.
Заступник скарбника п. Дмитро Демчук, промисловець.
Члени Управи: п Володимир Савич, власник фабрики ро-верів; д-р Богдан Стернюк, жонатий торговельне представництво; п. Теодор Хомиїпин -- власник металюргічних варстатів; її. Ярослав Ясінський, жонатий, власник меблярці; її. Микола Ха-му.тяк, жонатий, фабричне заведення для виробу вікон і дверей та торговельних інсталяцій.
УКРАЇНСЬКИМ НАЦІОНАЛЬНИМ КЛЮБ
Голови п. Теодор Хоми шин.
Секретар —д-р Н. Буката, виїхав до ЗСА, (лікар)
СПІЛКА УКРАЇНСЬКИХ МИСТЦГВ. НАУКОВЦІВ І ЛІТЕРАТОРІВ
Голова проф. Володимир Ласовський (потім Голова Ради для справ Культури при СКВУ. Помер в Нью-Йорку.
Секретар — пані Оксана Куліш (псевдо О. Керч, перебуває в Філадельфії
УКР МІНСЬКИЙ
ІНФОРМАТИВНО ВИДАВНИЧИЙ ІНСТИТУТ (В скорочені ИУІВГ4)
Голова і р Василь Іваниці-кий, жонатий промислі веиь
Секретар л. Василь Косюк властитель будівельного підприємства.
” Д О Б Р У С “
(Демократичне Об’єднання Ьмшіих Репресованих Українців і.ід Сонетів).
Голова проф. Кость БульдИн, ску іьптор, (п ).мер в пізніших роках); члени управи плі. Римський. Ситник і Каравел ьний.
УКРАЇНСЬКА ГРОМАДА
(Геї ьмгнська організація, шо видавала свій журнал під назвою "ПЛУГ 1 МЕЧ*).
Го юва п. Віктор Цимбал, мистець — маляр і графі} (помер н ЗСА).
Секретар п. Адріян Аврам. жонатий, урядовець, виїхав до ЗСА-
Член .Управи п. Андрій Білопольський, банковеиь, в ії-хан до ЗСА.
УКРАЇНСЬКЕ КАТОЛИЦЬКЕ ОБ’ЄДНАННЯ
Очолює протоігумен Отців Василівн Всч. о. Орест \арп-.іюк, до управи входять іг.п.: інж, Райтсрівський, інж, Іваннк, Редактор І ригор Геїіян д-р Богдан І алайчук, (помер) інж. Павло Клим, виїхав до ЗСА.
УКРАЇНСЬКИЙ ПЛАСТ
/снує яь ЯВТОНОМНЯ ор инізацін при нарохи О гній Паси 1ИЧЇ В І^уенги .Диреа. ОЧО.їНт.І.ІИ її Ц,П. ;і-р Ьогдан Гіі.іі'іічук, П. Васи лік та інж. Павло К п м який видавав також' "Шясюву (. торінк) в українських часописах Ьі енОс-Айрес\ Потім виїхав до ЗСА.
ТОР’ЖЕС ТВЕННІ ВІДЗНАЧЕННЯ СІМДЕСЯТІ І'ЯТЬЛПТЯ УКРАЇНСЬКОГО ПОСЕЛЕННЯ В АРГЕНТИНІ
З нагоди 75 ліття української " поселення « Аргентині не-реведено ювілей і святкування по головніших скупченнях НІ лише Буенос-Айресу, але також в інших місцевостях та провінціях, Почавши від дня 27 го серпня 1972, коли започатковаїи1 ці врочистості в Апостолес провінція Місіонес, а потім ці ювілейні відзначення продовжувалися при спільній участі наших організацій, парохій га всеного зорганізованого громадянства, яке приймало активну участь у всіх запланованих ювілейних святкуваннях.
ЮВІЛЕЙНІ ПРОГРАМИ В РАДІО І ТЕЛЕВІЗІЇ
Для відмічення 75 ліття нашого поселення обидві наші радіо -передачі, як Голос України1', так і ‘'Вільна Україна” постійно передавали відповідні звідомлення про програму тих Ювілей ник Святкувань та відмічуючи провінцію Місіонес, де поселилися перші наші колоністи, ще н році 1897-му. Дня 27-і о серпня 1972 започатковано ці Ювілейні Відзначення в місцевості АпостОлєс, провінція Місіонес, які були передані через радіостанцію та телевізійний канал згаданої провінції.
Столичний телевізійний канал 11-ть передавав в неділю 24то вересня ц. рг цілогодинну програму присвнчещ 75-літтю нашого поселення. Рано о годині 9 30 згаданий канал передавав Українську Службу Божу, яку відправив Всєч. о. М. [ римач, при участі Мішаного Хору Філії ”Просвіти1' на Авежанеді, під орудою п. В. Максимова, Під час Служби Божої о, М. Грим ач виголосив дуже змістовну проповідь про 75-ліття нашого поселення та про сучасне положення українського народу та його нескореної Церкви. Передача ця відбулася в приміщеннях кагалу, де н.іаіігіовало в українському стилі відповідний вівтар, прикрашений вишивками, а також хор в цілості виступав в на пшх народніх строях, шо в цілості мало дуже імпозантний внг-ля [, який нпонні заслуговує на признання для його виконавців.
УКРАЇНСЬКА СПІЛЬНОТА БУЕНОС-АЙРЕСУ, В ПОШАНІ ПЕРШИХ НАШИХ ПОСЕЛЕНЦІВ В АРГЕНТИНІ
українська громада великого Буенос-Айресу відзначила юнілей нашого поселення дуже величаво та об єднано при співу чя( ті всіх наших передових організацій, та всіх її клітин. За іні-шя ив ю т їлови Центральної “Просвітии п. О. Галатя створено пжорг; нізаційний Комітет, що його очолив наш Екзарх, Прео-< нищений Андрій -Сапеляк, який опрацював відповідний плин
вілеииих Святкувань в самій столиці та поїздку на провінції.
. цієї нагоди в неділю 1-го жовтня ц, р. в нашій Катедрі відбулася Архирейська Служба Божа, в якій взяли участь пред-
стб'вники АргЄнтинської Курії 'ірхнепископ Др. Ху н Карльос Арам буру, Єпископ Вікторіє Бенамін, та Апостольський Нуціґі Монсеьор Ліно Заніні, який виголосив в нашій Катедрі вілло від ну промову для відзначення цієї історичної події в житті чашо І спі ІЬНОТИ.
Службу Божу відправляв Преосвященний Владика Кир Андрій в присутності вище наведених Епнскоп:» і при співучасті чотирьох наших Сещщєйнків а дія кону вав вже уродженець Аргентини о. Михайло Тримач. Підчас Служби Божої співав паро-хіялі ний хор із Віжа X іеліна нід проводом п. Шумнла,
На С іужбі Божій був п. исутний також представник Стем-фердської Дієце її — Моисеньор Степ ні Хрепта, який склав арч-кіт;н ня від зі зданої І рхії та української спільноти Філадельфії та околиць,
ЮВІЛЕЙНИЙ КОНЦЕРТ В ТЕАТРІ РКОЛІСЕОМ
В неділю 1-го жовтня 1972 р. в одному з першорядних столичних театрів "Колісео* ідбувся запої» дженин Ювілейний концерт при участі наших найкращих музично-вокальних ансамблів, як Мішаний Хор І ва ^Просвіта* під проводом п. В. Максимова, Жіночий і Мішаний Національний Хор, цо виступав під управою лані М Дашілевич, з раменн Т-ша "Відрод-жепня", Капеля Бандуристів інд управ ні п. В. Качурака, та Український Балет під управою балетмайстра Ю. Дімітрієвича-[ Ірограма Концерту складалася з двох частин, як вага іьно вичислювали 22 ві точки. Започаткував Концерт вступним словом ш Д. Н Шуіідат, ,і юповідь в двох мовах виконав Преосвященний Владика Андрій. Про перебіг мистецької частини концерту подається відповідну оцінку окремо і тому, щоби нсповтаря-іися обмежуюся інше підкреслити, що Концерт був насправді величавий та при численній участі нашого громадянства, яке успішні точки програми сприймало оваційно. Були присутні також делегації столичних установ, та інших національностей, які ї признанням підкреслили житте іатність нашої спільноти. Рівень Концерту підтверджували відповідно видані програмки, які появи ївся з раменн Комітету заходами п. М. Самовс-рського, іґ. М. Васнлика та п, О. Бугая, в яких кромі програми концерт) були збірні світлини хорів, капелі га балету, як також адреси наших голови інших скупчень, та оголошення наших купців, та кооперат иь,
ЮВІЛЕЙНІ СВЯТКУВАННЯ Філій "ПРОСВІТИ"
Приєднюючнся ю ювілейних відзначень 75-ти ііття н.пно-гопосе іення в Аргентині, поодинокі фін1 "Просвіти" відзначній цю історичну подію Окремими святами, які в різних місцено-
стях та реченцях проходили луже величаво, Такі Ювілейні свяі-кування відбулися: заходами Філії Просвіти" и Ьеріссо в днях 16 і 17 вересня 1972, заходами Філії ‘'Просвіти* в Ляважоль дня 9-го жовтня 1972, заходами Філії ‘Просвіти1 на Ваієитін Альсіна дня 21-го жовтня 1972. Філія "Просвіти” на Анежанеді запланувала цей Ювілей на день 11-го листопада, коли відбудеться разом із 46-тсю річницею існування неї Філії, а деякі філії перенесли ці святкування на місяць грудень, як ювілейний місяць Матірної "Просвіти" Львові,
УСПІШНА ПОЇЗДКА БАЛЕТУ ДО МІСЮНЕСУ, ЧАКО ТА ФОРМОЗИ
Для успішного відмічення 75-річчи нашого поселення в провінціях: Місіонес, Чако та Формоса, наш Екзархат заанга-жував Український Балет при спінучасти Централі "Просвіти* відбути поїздку до тих провінцій, щоб своїми мистецькими виступами допомоги поодиноким нашим громадам гідно звеличати цей "діамантовий ювілей* панюго поселення.
Тому то винаймлено великий омнібус на 4Х місць, для обмеженого числа Балету. Така поїздка тривала від 6-го до 12-го жовтня, яка бу іа під проводом голови Т-ва п. О. Галатя, та пресового референта д-р Я. Тавридзького, який проводив програмою Балету, а також мав два репортажі в провінційних радіостанціях, що передавали обширні коментарії про виступи Ба-.ієт\ та історичні дати нашого поселення в тих провінціях,
ЧЕРГОВІ СВЯТКУВАННЯ В ПРОВІНЦІЇ МІСІОНЕС
З Буенос-Айресу виїхала численна делегація до провінції Місіонес, щоб там взяти участь в другій частині заплямованих Ювілейних скяткувань. Делегація ця була досить численна, бо входили до неї український Балет, що на числю вав 48 осіб, та понад 50 осіб-туристщ, які виїхали з Буенос-Айресу двома омнібусами в н я гінцю, деяка частина виїхала приватними антами ще в четвер, а дехто був змушений їхати літаком, ьжс в суботу рано, щоб на вечір бути в Апостолєсі, де відбувалися ці ювілейні святкування.
Друга частина намічених святкувань започаткувалася в суботу 7-го жовтня в приміщені Аргентинсько-Українського Клю- • де відбувся перший виступ Балету^ який відразу здобув собі признання всеї публіки, яка вщерть виповнила домівку К.тюбу і кожний виступ Балету сприймала оваційно.
В неділю 8 го жовтня святкування започаткувалися Архиє-реиською Службою Божою, яку відправив о 8 год. Преосвященний Андрій Сапеляк. Після Служби Божої під церквою Отців В<’снчіян почався оргаїизхвати прецесійний похід аж до тіово-
побудованого і іде остаточно невикінченого Пам'ятника першим лисе денцям в Місіонесі. Очолювали цей похід Епископи. Духовенство, та численні делегації поодиноких громад провінції, а г?н<о.ж числена делегація з Буенос-Айресу, як\ очолювали голова Т ва ' Просвіти" п. О. Галатьо, секретар п, В. Косюк, культосвітній референт п. М. Самоверськиїї, голова СУМ-ді п. О. Стриг а. голова 'Веселки’ п. Б. Вітошинський, голова Філії в Ляважоль п. Федишак. Окремо була делегація "СУМ“ в одностроям із своїм прапором та цілиі Балет Разом було около 160 осіб.
В годині 10-1їй відбулося врочисіс посвячення Пам'ятника першим гіпсе 4 нцям, що його виконав наш Екзарх в присутності місцевого Гпископл, Духовенства, представників прові шинної і міської управ, та великого числа громадянства ^постолєс іі інших місцевостей- Промову виголосив о. і-р Володимир Кова. лик. ЧСВВ. Опісля в за лях Українсько-Аргентинського Клюбу відбувся спільний обід, в яко.щ взяли участь наш Екзарх, Духовенство, члени місцевого Ювілейного Комітету, та представники поодиноких делегацій. Закінчено цю зустріч промовою, яку в еспанській мові виголосив секретар Тша "Просвіти п. В. Косюк.
В пополудневих годинах в залі Сестер Расиліянок відбувся іругий виступ Балету, призначений для шкільної дітвори і но лоді не лише АпостОлєсу, але також і інших місцевостей, як Лєандро Алєм звідки приїхало аж два омнібуси молоді, що гі-і і.’шно ніповмили зал о по береги. Бравурні виступи Балету викликали серед молоді велике захоплення іа задоволення, а іеякі присутні батьки проси їй чи нема можливості прислати і.м відповідного інструктора, щоб вчити твміепшю дітвору на-родніх танців.
О годині 10-тій внечорі відбувся третій виступ Балеті в залі Укр.-Арг, Клюбу, з повнию його програмою. Присутні були 1 пископ Місіонесу — Монсеньор Кемерер, наш Екзарх, [ухо венство, начальник військового гарнізону полковник Какінс ї дружиною, ініендеіп п. Зубри цькшї з ТружинОЮ, члени Комі т< гу, та велике чнеле публіки, яка вщерть заповнила неї зябу линяння Клюбу, захоплюючися успішними виступами нашого Балету, який зд« Гм в собі повне признання і то присутнього гром адянстна.
Понеділок рано Балет і делегація Буенос-Айресу нл запрошення Всч. о. Ореста Карнлюка іде до міста Оберн і після коротких оглядин міста в іяли участі в обід , що її* то о, Орест враз з гостинними Кредитками приготовили тля цілої групи, іі'о іючуналяся луже задоволена внелонлюючи глибоку вдячність гостинним організаторам.
Зараз після прийняття в Обера — Балет і делегація Буенос-Айресу виїзджають враз із присутнім о. Данилом до місцевості Лєандро А .ієн, щоб відвідати там його парохію та поносі порену Філію Т-Вй ' Просвіти ', що її заснував о ДйниЯО Новак, яка під його проводом закупила відповідну площу під будову власної домівки Т-на "Просвіти" при якій мала би існувати також і Рідна Школа.
Над всчером ціла група виїзджає знога до міста 1 Іосадас, до ново-збудованого "Сіті Готелю4', якого власник п, 1. Радсховсь-кий приготовив для всіх спільну вечеру, а після короткої гутір-кл, перемучені туристи йдуть на короткий відпочинок, щоб набрати сили на дальшу поїздку.
ПОЇЗДКА ДО ПРОВІНЦІЙ — ЧАКО І ФОРМОСА
В Посадас делегація Буенос-Айресу розділюеться. Частина їде вже назад до Буенос-Айресу, а балет не зважаючи на перевтому в ночі з понеділка на вівторок ниїзджає до Чако і прибувши до Саенз Пенья, зустрічають там знайомих вже о. М. Ми-кицея та голову місцевої "Просвіти" іе Котонського, і Комітет 75ліття дає всім відповідну опіку та приміщення. Після відпочинку балет їде ще до місцевості Віжа Ангеля де в залі Еспан-ського С портового Клубу дає зап іянонлнип виступ, що його численно зібрана публіка сприймає з великим захопленням. Після спільної вечері, яка пройшла в дуже гостинному і веселому настроєві всіх присутніх, починається поворот назад до Саенз Пеня при чім на пропозицію о. Микицея балет відвідує осе.ію губильців Індюс Тоба*1, яка займається виробництвом всі якого роду "сувенірів1' та живе в дуже примітивних відносинах.
В середу, дня 11-го жовтня о годині 21.30 в залі кінотеатру Атенео11 відбувається черговий гостинний виступ балету, який був під кождим оглядом дуже успішний.
Велика заля театру, що має 1300 місць, була виповнена Здебільш а нашими поселенцями, а значна частина була змушена завернутися, бо не стало місця. Після виступу була знову спільна вечера, а потім всіма побажаний відпочинок, щоб завтра продовжувати поїздку до провінції формоса, яка сусідує з Чаном.
Четвер 12-го жовтня рано омнібус, навантажений помученими танцюристами ниїзджає до провінції Формоса. де в місцевості Ель Кольорадо— Балет дає свій останній виступ. Програма починається о годині 10-тій і поодинокі її точки публика сУ
сприймає з великим задоволенням, нагороджуючи виконавши гучними оплесками. Після перекуски та короткого відпочинку гірш о і ов іюється дальша поїздка
БАЛЕТ ВІДВІДУЄ ВОДОСПАД ”П ВАСУ“
Після успішних виступів аж в трьох провінціях Балет нис-юв.іює побажання відвідати водоспад Ігвасу і діставши одоб репни, завертає назад поїздку на пограниччя Аргентини з Бра-залією, щоб спільно оглянути величну панораму водоспад 1г-васу. В дорозі до ріки Ітвасу, на якій находиться світової слави водоспад тсї самої назви, наші туристи задержуються н місій весі і Ель Дорадо, що находиться на побсрежі ріки Парана, яка має там понад три кільометри ширини, та в дома в цілій провінції, як "капітали де песка" (столиця риболовті), що притягає велике число любителів цього спорту. Приїхавши до водоспаду Ігвасу, наші прогульковці не мали змоги вповні налюбуватися величінню панорами цього водоспаду, бо недописала погода і надав зливний дощ. Однак, не зважаючи на дощ, наша активна молодь відвідала всіх 18 родопадів зі сторони Аргентини, про-ходжуючи тими штучними містками, що їх зовуть там "пасареля-ми“ понад рвучі хвилі водоспаду захоплюючися його величиною га шириною, бо одосіїад цей має три кільометри ширини та 86 тетрін височини, але його спад ділиться на три ступні, що загально і морять підкову, з якої частина належить до Бразилії. Тепер там якраз ведуться великі заходи розбудови автостради, і заходи д ія побудови "аеропорту", іе могли б причалювати великі літаки міжнародних авіаційних ліній для пожвадсння ту* ристичного руху, що заповідає провінції Місіонес великий поступ та економічне скріплення.
Поїздка Балету по провінціях була успішна і і :і участники заслуговують на повне признання за іх посвяту та витривалість, що нони одержували після кожного із своїх виступів. Зокрема щира вдячність н.і іежиться всім особам пі громадам, які наш Балет приймали із йому допомогали всім їм найширіна .ю піка. Як признання балет дістає запрошення, щоби в черговому р іці дати ноні виступи нашого Балету в мі ценостях Лсапдро Ллєм, в Обері і н Порто-Ігвасу, як також • лляни ще одної поїздки до Місісмесу, але цей раз Капелі Бандуристів та Хор\, • ’днак треба ствердити, іцо такі поїздки є дуже КОШТОВНІ і як ті, що запрошують так і и, що поїздку організують повинні застановитися, де властиво можна набути засоби, щоб їдкі мистецько-культурні пОЇ іки продовжувати, щоб тим полу іри-зунати наше народне мистецтво, виявляючи нашу кинучість іа життєздатність
ПРИВІТИ ЄРАРХ1В УКРАЇНСЬКОЇ КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ
Відвідуючи українську спільноту н Аргентині, Блаженійшнй Кардинал ИО( ИФ СЛІПНИ з датою 22 вересни 1968 року відвідна Центра.ію «Прос‘ пінь» та в її пролам-тний книзі вннсав свзе \рхнєрейсьне Благссловенство
иіш
САМ-токаїв П° К ,1евд •лР^ві™. В Аргентині. Преосі». АШІРІИ
2И- <И0€ АР*неРЄйське Благословенство. мке за-
писане в п пролам ятну книгу з датою Н вересня 1469 року.
РЕЛІГІЙНЕ ЖИТТЯ
5 і
6)
7)
Почіпки релігійно о життя наших громад.
Діяльність Отців Віки ііяи, Сестер Виси .іяноч, Катсхнток та С іужсбниць.
Конгрес Українців Католиків та створення Українського Католицького Об'єднання.
Всеукраїнська проща до Люхан.
Встановлення Українського Екзархату.
8)
Постійний зріст релігійного життя серед наших громад.
Українська Автокефальна Православна Церква в Аргентині.
ПОЧАТИМ РЕЛІГІЙНОГО ЖИТТЯ НАШИХ ГРОМАД
В житті нашої спільноти в Аргентині релігійне життя займає перше та почесне місце, бо воно творилося раніш ніж організаційне, Чуже оточення, туга за рідними навчили наших емігрантів доцінювати релігійні обходи та наїежно заховувати наші традиції й звичаї, шукаючи в них душевного задоволення.
Про початий нашого реіі ійного життя та про тугу за нашою рідною Церквою описує ‘'ліонір“ наших поселенців в Мі-сіонесі п. Дмитро Брицький (г іяди Календар — Т-ва ^Просвіти-, рік 1934. стор. 93), де наводить:
Десь біли 1906 року, як вже імігрантські злидні покотилися десь у гори Бомпляну”, почали українці думати про рідну Цер кву та священика. Наші поселенці з дяком (покійним вже) п, Д. Вареницею пишуть до греко-католицьких Епископів, то би вислати до Місіонеса священика.
Перебиваючі в Місіонесі польські священики отці "ЮзеФІ( та ВлалзіслзвД провадили там свою роботу перехрещуючи наших дітей Івана на ’Яна*\ Петра на ’ТІьотра- і т. її.. Вони вмовляли при тім нашим людям, що езє треба інших священиків, бо вони обслугують також і наші громади. Такий стан речей ще більше дражнив місі енських українців, а один наш старий та сивоволосий колоніст на повиті уговори ''кеєндза Владзісла-ваь так відповів: "Що нам з вашої відправи, ви все "доміна" та секуляром а ми нього не розуміємо й тому ми хочемо по нашому, по людськії.!1*
вні потреби розжервілись неймовірно. І тут судьба усь міхнудася для зболілих, змучених сердець перших наших колоні тів, посилаючи ім вищезгаданою дяка Д. Вареницю, то своїм мелодійним релігійним співом лікував зранені серця наших місіонських піонерів, А як наспіло свято Богорвлення, то наші колоністи забажали такого '‘Йордану- на річці, як не котись було на рідних емлях. Та лихо полягало в тім, що не було священика, але н тут нсбіщик дяк шукач виходу, стараючися послужити своїй громаді.
Великий наш Митрополит ХНДРІЙ НІ ПГИІІЬМІП серед українці» в провінції Місіонес. підчас відвідин н 1922 році. 14 тих роках т.«м не бхло ще належної комунікації і ВІЗИТАЦІЮ колоній персподилосч кінно, ЯК це бачимо на повитій світлині. На білому коні Митрополит ІПеїітніїькнй в аснсті двох священників, з правого боку стоїть покійний о. Іван Сениіпии.
—- "Я постараюся, що буде на *'Йордан" наше водосвяття по нашому обрлді і на річці, твердив наш дяк! "Та як же то. коди ми немаємо свого священика?* — пита ти люди Священик буде латинський, я навчу ного співати "Прему ірость“, а рент я сам буду співати і за нього і за себе. Так і було, -Пхалося багато нашого народу зі всіх кінців Місіонесу і це перше "Водосв’яття" осталося н їх пам'яті до смсрти. Сьогодні про ці події осталася тільки згадки Згадуючи їх робиться і на іко і смішно, та що зробити, це була наша імігрантська іійсність. яку описів наочний свідок п. Брипький, а я, доцінюючн йло громадську працю, пері даю цей епізод на спомин нашим майбутнім поколінням.
Подібні спомини перших релігійних жна з наших чи іонних громад ш інше
обходів має майже ко
Місіонеру та Чако, і іс
Преосвященний Кнр КОНСГАНТИН БОГАЧЕВСЬКИИ підчас в'.знтації українців в. -Хппстрлєс в 1930 ропі 3 правого боку делегація вітає В та іику хлібом та сіллю, а дітвора квітами. На чолі делегації о. (лепан Влп-раеич одинокий тоді з країна,кий священик в провінції .Місіонес.
також неї інші українські громади розпорошені по просторих територіях Аргентини та сусідніх держав: Бразилії, Парагваю та Уругваю,
Українська спільнота в Аргентині гуртується переважно в Церквах наших двох віровизнань, це є Українсько-Католицької'*. та "Української Православно! Автокефальної Церкви'1, які мають по наших громадах свої парохії та церкви.
Слід зазначити, що » пізніших роках, десь приблизно від рок\ 1932-го, почався також український євзнгєлііцькнй рух» який в пізніших роках оформив себе в Українську Євангелиць-ке Громаду, та почавши від року 1953-го почав виходи їх окремий релігійно-освітний журнал, В Місіонссі, а також чнетинно р Чако, п "Вилися також секти т. з, “суботників" та "баптистів** <ое це малі, незначні групи, які не мали дійсного українського обличчя, а були витвором чужинецьких впливів що не знайшло належного зросту серед наших громад.
ДІЯЛЬНІСТЬ ОТЦІВ ВАСИЛЯМ
В релн ншому /кит і україпиїв-ка голиків передове місце, займають от і її Васиняпії, які започатковують свою працю вже в 1908 році, коли (після записок о. С Вапровича) до Місіонесу прибув перший український священик в особі о, Климснтія Бжу_ хонеького ЧСВВ, який приїхав ту ш з Бразилії і ні гбув сере і місіонських українців 6-місячну місію і вернувся питім до Г.иі-з:лн.
Опісля в оці 1909-му прибув з 1 йму о. Ярослав Карпяк* який перебув там два і ні в року, потім в раці 11 її 1 му до .Мі сіонесу приїхали два молоді священики: о. Іван Сенишин та о. Омелян Ачаненич. які Насправді поча їй розбудовувати та ор іонізувати церковні громади серед численних українських котонін в Місіовесі, В році 1915-зіу о. Хнанєїшч виїхав до Бразилії, а в Місіонесі остшіСя сам о. Сєнишнн. Був цс здібний та та ,і а нони ти 11 організатор, яки і крім місіонярської розвинув та-м ж оргаЕпзаційнсьгромадську діяльність. його заходами зорга-іііюв нго кілька еі иги\ парохіїі с гакож створено українську кооперативу, НК рівнож о. Сенишин був " інтендантом" (бурмістром) міста Апостолєс, його активну та всебічну працю перервала хвороба, яка приневоїн іа о. Сени шина виїхати до Буенос-Айресу на іікування, де й постигла ного передчасна смерть. Помер о. Сеті інші іня 1 1-го жовтня 1926 року в одному зі шпиталів Буенос-Айресу, та ноховапі його на одному з міських к іадовипі. але мені невладося устійнитн могилу покійного о. С сни шина.
В році 1927 при б) їй до Місіонесу1 дна нові священики, о. Степан Турчин та о, Степан Вепрук-Вапрович. Перший з них но однорічнім побуті повернувся на рідні .я м п, а о. Вапровкч пробув в Місіонесі 7 і піп років, при чім іва рази приїздив до Буенос-Айресу. перший раз в травні 1930 року доконав посвячення першого Народного Тому Філії Т на Просвіта" на Іок ( уді, а другий ргіД в році 1931 на Евхарестіїїний Конгрес, який Відбувся іхжс величаво під особистим проводом тодішнього Кардинала Пачелі, :і опісля Св. Отця Папи Пія МІ. Отець Ван-р'їнич, повернувшись на рідні ісмлі, одержав становище професора богослов'я в Станіславові, та видав брошуру під ваго іовком Аргентина, Українська еміграція в ній", яка появнла иігіаідм "Пової Зорі" в 1935 ім році.
Від 1935-го року в Уіісіонесі працювали отці Бісреіяіпі; о Януарій Коїщловський, о. Іпатій 'Даймі, о. М. Котпвич, о. Тур-копил, о. О. Дуб та о. Орест Карплюх. Слід зазначити, що » МЇСІОНСЬКИХ уКраЇЕЩІЕІ вийшли ще два молоді СИЯІЦСНИЬИ. о. Но юдимир Яцюк та о. Дмитро Атаманюк, які іптКонують опіїн-.к-кп .іргентннських священиків, але оба вони зна.ги укпашську мову, та почували себе українцями.
Українське лухояенствз великпгг> Буенос X' р^са приймало активну \частн у всіх і рочистпстях нзіисігп ґопхйцсьнп гили ійнпго життя. як не бачимо на повитій світлині. Починаючи зліва о. Орєсі Карп.іюк о. И Лабай о. И Кумицький,, о. И. Галабар.тя о. $1 іахариясевич. о. Ба лук і п. Н. Зіннко.
Після закінчення другої світової війни до Аргентини приїхало кільканадцять наших священиків, які значно скріпили релігійну акцію наших громад, 3 отців Паси ііяп приїхали о. Юрій Мсльничин, о. д-р Володимир Ковалик, о. д-р Ізидор ІІатрило, о. Тарзикій Іванншнн, о. Гіосиф Га іабарда, о. Василь Зінько, о. д-р Родіон Гсловацький, о. Микола Камінсцькии, та світські священики: о. Я Захаріясевнч, о. Скаськів, с. Я. Сірко, о. І Валун, о. Д Поперечний, о. М. Кумицький, як також о. Степан Чміль, о. Василь Винничук та деякий час перебував о, М. Марків. Помічну акцію головно у вихованню молоді ведуть також Сестри Василіянки, які розвинули пожвавлену діяльність, набуваючи свої домівки в Ьеріссо та Буенос-Айресі, де існують школи та дитячі садки, та всі другі акції дія релігійного виховання українського доросту.
З днем 10-го жовтня 1948 року, коли посвячено н Буенос-Айресі капилицю та власний дім 0.0. Ваеиліян, де н містилася українська парохія, іцо принесло українцям-католикам значне скріплення на всіх ділянках релігійного життя. По всіх голов-
Українське к«іі олнііьКі' духсвенгтнп підчас посл*ячення нерідного каменя лід Народний Дім Просвіти » в Буенос ДйресІ іцо відбулося дня 8-го шстопада 1953 року. З правої сторони Всч о, М. Марків янгол щііуе промову, для звеличання неї Ісгсри^ноі подіі\
піших наших громадах створено окремі парохії, пои яких ісіи-ють бра їства та сестриці на і катехизація для. доросту В Беріс-со вибудовано гарну муровану церкву, а в Апостоієс зорганізовано малий семінар їм, Св. Йосафата в якому виховалося щ * повід не чисто семінаристів, та який розіюряджає відповідною домівкою. За стараннями о.о. Василіян зорганізовано ’на-капійну оселю" в місцевості 'Г]унта Індіо", де десятки нашої дітвори га пластунів мають відпочинок і відповідне вихоняння, і оселя ця є тепер власністю Т1ЛАСТУ“.
В загальному акція Отців Василівн в розбудові релігійного життя наших громад в останніх роках значно скріпи гася та збільшилася і про це обширніше подадуть їхні видяння, бо тепер подається деякі дати та головніші числа, а основні підсумки та повн\ статистику поодиноких громад треба подати окремо, то в буду чині отці Василівни виконають, даючи належний матеріал для будучої історії нашого поселення та поодиноких його громад
іг<ірц ІІ.к її і|ппі.и її |>г|ікіо проніипііі ііггшііі Міри і і ніоііірсьіиїх ро клч нині Нп пнін її ініі'міліі,\пі ці поїш о І!НП П"ііі нлбмілнгіп І «ЇЙ П І.ИІЧІЙ Нм II ІІНПМЇ НИМ» ІНІІ, .11 14 МіІННІНП III ИіІіО ІЛ П ЯКІЙ ин\п іі¥«пни ціннії .'(Мі піні мін, чними і іипніімн чіп* 1 * * * * * * В ю гі.р.і нгі.ннч.
>< ІІІІІІІІЛ ПРАЦЯ 4(111' ВАіЛЛіЯІІОк, КАП ЧИТОК І \ ( ДУЖІ ЬІІІЩЬ
І І'РС І \ КраіИГі.кІ|4 ( кМІЧґІІІ, 1 кІ.Н-кЛ <Ц ОМ.1 '1 кепі. Ігсіер
В.цп іиініц%, М|к| цринн нниіь Лїінвіи працю ні- піше при пар'1 іія\ .1 іг нїіиіж і.ніи.ііпі ьси нім п ііпці ним іл ипчоїишішм мо-
і'іі. І її і їх ідрч.іом п рі пін\ місці ни< і >і\ ісіоюп. іппчі садки
11 Н1КО.1Ц, п ИКЦ.Х, І IIМ >Н\< І Іл Я І1.1ШД МО.Ц1ДІ., В ІСИШІХ МІСЦГП'* і ін\ іі-сіри В.її її.щіпки прпіиі ія 11, ін і ірії,11 її і,і німмп ця ції
1-І, ЯК І .По* і* Ііроц.1 ці | І, ІІ.іридіІІ І сере ІНІ ІІІк'Ч'ііі. Що МІННІ.
нр.іНп при.і цідінь і и" ц,і ріши і гугеїіпііми піко. цімп га іпіс-р
II І І .1 4ІЦ
В П'ЧКН\ ІІ.ІЩ1І4 ІК\ ІІЩ'ННІІЧ » <11111111 41 рим.| 1/кЄНІІН К.’ІІСМІ |ІМ < І’рц»1 | 4СОІН І и, 4 ІДкОк Сестри і 14 жсбішпі І Ірсчпі І\11 [і Ні’ \\.1рІ|. ІЦО Іі'.-к ІІ| ЛПкМОІ Ь ІІИ Н.НІІІІ4 СІЛ І1'К‘І|НИ\ ЦС ІІЦЩ- |>\Г-ІПч-Анргі V, ,| Н’ І.ікок П ІіриНіНіпіІ 4 ЧДМ» 1.1 МІГІОІ’СС) ^ІІ.І.И нр. її і Сссцр 11,і н ппіі'п > К исчніок іа < іу кгбннці. < акіл .і н.ііл 1.1 успішна і пес пани- і рома ішіс і по п< нціі|і>> їл и їм я; 'ІИИІ ЦІНУ ширимо
1-і ’ччч.'і іщпі Сссіср В.існ.ііяііОк, Каїсміїик іл І па і» ініщ, її іп.і ід собі ілс.щксіп прн шашін г,і птім.ііі не нице ікож і ч\ кіпіцін Треба псіма ншііпмп н і.імн їх :н<
Ц ІО ПІ 11 ріімх II 11 II, шиб . ос ІІІС’ПІ І н І4 ІСІЦ ПЛІІПН іл ро їнні, би
1,1 І'*1 Чр ІЦЮНИі, І і» ІИЧ ІІІІІІ'Ц роїбх умни пліппіо релігійного І
1 1 'І І‘І 1 І II ІСК.НГІНІ Н.ШІОІ КЛ іьтурн | гра ІИЦ1ЇІ не
||’1’1' 1 ’С І ЧІП ІОДІ а IV І.ІкИк серед ПСІ.ОГО І ром.і ОПІС | н,1
КОІПРК УКРАЇНЦІВ КАТОЛИКІВ ТА СТВОРІННЯ
УКЛЇІК ЬКОГО Iі НО ІИЦЬКОІО Оі;> ІН АіІНЯ
В і ілігіп 1952 року ні нас я пері ип КоМґріч V клініці* Кя ІОЛМКГК І« \ І ГНІЙНІ, ЯКИЙ ГрИНчШ гри ДНІ Г*і ПІлбуїП'їІ III і іухО і ніг проводом Преосвященного Кмр Ніш ( ін.ірнн.і, І к мрха .і.ііі укряїігціп шхідної Капали, який ні гнілав також гаїонніїїгі ІГЧІІІ скупчення ти ПРО ІНІН'КІ орі .11111.црі.
І ІСрНІИн ІЄНІ. Імлі річА почався Н п'ятницю Ю’ГО ЖОВТНЯ І Аг»2 року, І! припинені Огіїін В;|< и.няіі При кЦ’ЛПЦІ Кірі‘П ,І.І II не 7ґ»0, ірочнгюю ц-кбиіо Іиіжоні 1.1 успіх Конгресу, яку під лрлнпв о. Ю чи Мі іііничнп 1І( ВН при участі панюго іуховсн-СИЧІ 1.1 II рГ |С П іИПІІіІі! наших І їрі .ІІІІ'ПІ IIІЙ. В ПО НО Н зелених 1 І'ЛИ пах під проводом Ц'сосп Кир Ні.іи ні на іася лерсдконгресова /ндіенцін н його Імпнніні Карднії і і 1 ІІріїїі.іі.і аргентинської Ц Іікічі Ір. 1 ( Коне .іді.о учЖ і ні н<.ми «і нашого к; іо.іиціг-м»гч духовен іва пі представників церкоіших і грам.і.тськкх установ. II омбщ про стан У кшнсі м’і Котолннької Церкви на рі їних землях пні олосив голова Конгресової Комісії о, прою ігумен і р В. Ковалик, який також пні юннн Кар гпн.і.юві побажання і н н о їй 50 лігтя ГІ1 го сгія щенячої праці У нідгюш ц> к.ір ІИП.І І КоїН’.І.ІЬО НІКЛОВПН подяку 1.1 ЮНІЛСЙНІ II ііУіЧ ІІІН І та і.іі.іпн Конгресові \|*чп•. | ейі ьке благословення Н.і закінчення вручено К.ір іШіа.ііпи обрив їв. Покрови, роботи пінного артиста маляр і п. Ь. Крюкова ні пам'ятку під першого Конгресу А кряїігції Католиків н містиш В годиш 21-ііі в і.Щіі Катл.пціь їси; Хкіні почалися Конгресові наряди, які ні ік| ин п. і р В Ко 1.1.ЧІК Ч( ВН. РІІ.ІІОЧІІ І Ірсої Н Кпр 1ІІШ, ІІІ проіпі нч ІО'І и Изіо пз почесного Ь іоні Кошрсід Іи прсдидії Конгресу уніішілн о і р В. Копа чий, , Я. кіх.'ршії і нич, о, М. КуппцькнП і о. і р В Вішничук ні і і е>овснс гиа, г.і плі. пік. І л н> іч ті І -в.і Сн. Вл лодиліира, пі . Iі І о.’іод голова 1-ий 'І|росніта“, і р М М.і-. гцьііііїі і о... ЛІВІ1 ін/к. II. Кліпі і.гі Т н і "(ІЛііст п. С
Маркевич іо.юоіі ігііі.іціі українців з Місіонес і.т п А' Мнхе іиіч.ко голова І в.і "Сокіл1’ в КіїрД°^і. (’екретпрями Конґр Су іА ш рс ц п. 1 І о і чіг та ред н. М [енікюк Нрігші іьну про МОВІ ВИГОЛОСИВ Прі'іп Н Кир І ІЗ ІЬ С.ІИЙрНП, я ВСЛІД 1.1 тим ВІД" <0 ПІНІ Привіти 1-ої Присутніх гя ВІІЧІІІ.ІПШІ НЛІС 1*11111 х в пні іін піт пері інших нн іоишімн іа різних ігт.мнш всіх україмсі-МІХ ПОССЛі ПЧНХ І ром і І
Іругіїії іенв Коні річі почнися і іужбоїо Ьо.коіи. та сію-і ідю і і п. І Іричастям ілн української \ю і* н, то відбу юся в ряіігпгпіх їм чинах п Церкві (і пін | ;і її нян В по.іуднсвнх годи іг \ нідбу.іяоі Конгресова \р.і. > нція в Його Кжс. Папської < І Кп цін ір П Фієііо, яку рішим, очі > шш.ні Вепр. Кпр Ні їв при Х'і.іі гі 1110111-41111,1 а пре і> і.ііітімн поодиноких устлпон. В по
полудневих годинах почалася центральна частина коні] -С\ відповідною нарадою католицьких організацій, яка створила Ук-раню.ке Католицьке об’єднання, вибираючи його провідні органи, іа схвалення відповідних резолюцій. У вечері цього, самого тин Конгрес пподовжувався в залі Кат о іицької Акції, де з відповідними доповідями виступали: мгр. Роман І олод 'Церква і держава”, п. Я. Дикиіі ’ПрОГрЯМОВі завдання Українців католиків'1, п еп Анна Середин "Церква і родина", Пластун Сеньор Кньоб — 'До великої мети" (виховання молоді), Закінчив доповіді о. др. Кева іик подаючи висліди попередник нарад та проголосив склад керівних органів Українського Католицького Об’єднання", а секретар ред, л. Гр. Голіян відчитає Конгресові резолюції, при чім закінчено другий день Кон-іресу піснею "Боже, вислухай благання".
Третій день Конгрес} почався Архиерейською Службою Божою, о гол. 9.30 водній з найкращих церков Буенос-Айреса41 Сан Ігнаційо", яку відправив Преосв. Кир Ніль Саварин в асисгі исьо-ео нашого духовенства, при тім висвячено двох нових українських священиків о. К. Корчагііна ЧСВВ і о. А. Кузишина ЧСВВ, Участь н С іужбі Божій взяло громадянство Бс.-Айресу та околиць, під час якої співав хор під проводом діригента п. В. Баси, шка. Закінчено Конгрес Святочною Академією, н честь Прсосв Кир Ніля, яка відбулася в залі Католицької Акції, при вулиці Монтевідео 850, Буенос-Айрес, В програму Академії входило: відкриття та вступне слово о. д-р Ковалика, промова в еспан-сікіії мові про "Мартирольогію української Церкви1' — мір, Р, Голод, та з мистецькими точками виступали пластова музика під проводом тир. І. Драгана, Мішаний Хор Т-ва ''Просвіта" під диригуванням п. (. . Г\ мінілонича, та солістів п-на Ндді та Сс-еерина Сапрунів ї ІИведова та декламації пластуни О. Романтична. На закінчення Конгресу забрав с юно Кир Ніль, який висловив організаторам Конгресу та цілій українській громаді призвання та щирі побажання успіхів.
УКРАЇНСЬКЕ КАТОЛИЦЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ
Перший Конгрес Українців Католиків в Аргентині, створив Центральний Керівний Орган католицьких Організацій, надаю-чи йому назву Українське Католицьке Об'єднання* в скорочені >Кр\ та покликав до життя його Центральний провід. В склад його Правління увійшли: Почесний голова- Впреосв. Кир Ні ч> Саварин, толова — о. Протоігумен д-р В. Ковалик, перший заступник голови — проф. К). Полянський, другий заст. голови мгр. Р. Голод, секретар п. М. Денисюк. Члени Правління плт : о. 1 Балук, д-р Б Галайчук, д-р М. Малецький, п-ні О. Романи-шина. інж. О. Іваник, її. В. Ласовський, п. Г. Голіян та п Я. Дикий Заступники пані Л. Палашевська, п-на Леся Сокіл, п С. Маркевич, та п. О. Воловина.
Молодечі наші організації ♦ПЛАСТ» і СУМ ді* приймають численну і зорганізовану участь н традиційній прощі ю аідпуспиим Базиліки н Люхян. На світінні група молоді в односіромх І і Прапором приготовляється до прецесійного входу до Базиліки, іс підбивають вони почесну стійку підчас ці юї ( лужбн Божої.
ВСЕУКРАЇНСЬКА ПРОЩА ДО ЛЮХАН
Українська Проща до Люхаи вхопить вже в життя, як традиційна врочистість нашої громади, в якій беруть участь чимраз ширші круги українського громадянства. Започатковано її заходами о. Іпатія Майки 1ІСВВ, почавши від 19.14 року, яка відбулася тоді па проводом Комітету, складеного з делегатів Церковного Брягсьтва їм. Св. Володимира та відпоручників То-кариств "Просвіта11 й "Відродження”. Проща, яку описуємо це з черги третя, яка відбулося н неділю 23-го лютого 1947 року. Вена замислюється ю одної з най и.іьш величаних та успішних.
Участь в проші взяло надзвичайн число прочан не лише української громади з Буенос-Айресу. але також і всіх блніцих периферій, як: Іок Суд. Пінєїіро, Валентін Альсіна, Віжа Ба-ксстер, Мунро, Гаєдо. Спи Млртіп, рамос Мехія. Беріссо та Вероніка. Вже о гсдині Б.ЗО рано околиця площі "Онсе11, де находиться зелізнича станція, з якої виїзж :жае потяг, спеціяльно замовлений і вщерть заповнений українськими паломниками. Більші чи менші гуртки з різних напрямків спішили на станцію, щоби прибути на умовлений час та зайняти належне місце Бсз-переривною стяжкою надплнва іа чимраз бі іьша скількість про чан, які йшли цілими родин іми, батьки, молодь, а навіть діти ішли З! своїми родичами, щоби спільно скласти поклін Чудот
ворній Іконі Пресвятої Богородиці в Люхан, яка і- покровителько! аргентинської держави.
В короткому часі замовлений потяг переповнений, обслуга дсчіплеоє ще гри нові вагони, а впорядчнки бігають та подають потрібні вказівки та розпорядження. В тім часі приїжджає зо ревізована процесія з Ьсріссо. Громада вітає Пре по зобних Сестер Василіннок, з якими прибула також Марійська Дружина згаданої місцености. ГІАрох о. І Майка проходить цілий потяг із подає належні іструкції, підбираючи приніїи га поздоров-лчіня прої ідників окремих громад. Серед цього загального ру-х\ всіх приходить умовлена година до ніїїздх 7.50 і потяі вже в русі. Прочани на прнпоручсішя парохз співають пісню в честь Пресвятої Богородиці. Сніжнії ранок та чарівні панорами городів та гарних і чепурних передміських шбудовамь нідбадьо-рують святковий настрій прочан, які о спіши приїзжджають па станцію відпустовогл міста Люхан.
ПРОЦГС1ИНИЙ ПОХІД ЗІ СТАНЦІЇ ДО БАЗИЛІКИ
Після прибуття на станцію за відповідними вказівками впорядників формується величаний прецесійний похід прочан, Йо-г і очолює Хрест, яком} асистують прапори: папський, аргентин сі,кий та український, за ними знахГя Марійської Дружини га церковні хоругви, що їх несуть члени Управи Братства, За пи ми йде о. парох та хор, а опісля тисячні маси прочан, вулицями міста Дюхан несеться українська пісня, що її набожно співає вся маніфестація. В усіх прочан святковий настрій, всі радіють, що йдуть на чолі з хрестом та } крпїпським прапором і йде їх не гурток, а тисячні маси українських прочан, які в пси донь успішно заманіфсстува.іи єною ретігійно-національну гідність.
Під Проміннями горячого ТрОИІКЗЛЕзНОГО сонця, під лепо-гом національної о прапора і нід звуки української рідної пісні йде дійсно величаний похід українців, яких вулиці перепон-нені місцевими глядачами, що з зацікавленням відчитують несені на перед і траспарентн, на яких видніє напис "Українська Проща до Люхан . Разураз нід глядачів чується слова признання: О, яка чєслєнем проціа, як гарно співають! Тут часто маємо пагоду бачити процесії прочан, але такої численної, як оця українська це рідкість. В підба іьоренім настрою процесія зближається до Базиліки, звідки на знак привіту несеться ме.іьодій-іі'лй звук дзвонів, які вітають українських прочан і голос їх та г^іос української пісні зливається в одно з релігійною ме іьоді-ЄК> на честь Пресвятої Богородиці в Люхані.
Прсгісниіисний Кип Іїсниф Мар ймень Єпископ з Бразилії — підчас АрХИрсЙСЬНОЇ С-іужбн БОЖОЇ Н КЛіДПІ В МІСТІ КорДОбя ЯК^ РППОчЗВИВ Наш Вісімка і нагоди Ев карне Тій ного Конгресу в якому за стаоаннімн Всч. о. И Галабарди >кра нці приймали активну масть.
ПРОМОВА ГА ПРИВІТАННЯ ПРЕОСВЯЩЕННОГО ЕПИСКОІ1Л
Процесійниїі похід зближається до Базиліки, на сходах якої о, парох вітає українську прошу та впроваджує її до Б імлікн. Величезна головна "Е{ава“ вшесть виповнюється українськими прочанами, які при вході знаком христя віддають пошану святині. з уклоном віддають пошану чудотворний Іконі Матері Бо жої, звертаючи на тежннй і радісний погляд на український по:-гюр, який находиться на почесному місці кодо гол юного пре-стода, ньому асистують прапори ікінсе мій та аргентинський.
Перед престолом появляється велична постаті Ііпнскогга І Мерседес, Пресу. Хмунціята Серафіні, який звернувся до ук; а-інськнх прочан з гани.ми слонами: 'Витаємо вас, українські ги ломникн, які під проводом свого достойного їіароха прибули так численно і зорганізовано ю цього святно й відпусто-ВОГО місця, ШОО СПг ІЕЛІО ПОк ЮШІТИСЯ Чудотворній Іконі Пр< святої Богородиці, опікунки Аргентини Т<1 її свободолюбного
народу. Ми знавмо, які відносини переживав ваша дорога Батк-гііс піЕіа, знаємо про всі утиски вашої Церкви про переслідуванню ваших відправ і про арешти Ваших Єпископів і Священики? ми вповні співчуваємо Вам і віддаємо Вас в Ьпіку Чудотворної Матері Божої, а Вона дасть Вам потіху тя поблагословиіь Ваші змагання за країну завтра українського народу!'1
ВРОЧИСТА СЛУЖБА БОЖА
Закінчуючи свою промову, Преосвященний Епископ подав по голосниках, шо запсніджені Служби відбудуться при бічних престолах, по при головнім престолі відправиться українська Співана Служба Божа в супроводі хору. Службу Божу відправляв о. Іпатій Майка ЧСВВ. при співучасті хору під пр’ово юм п. Василя Сука. Апостола чигав п. II. Коваль з Беріссо, а ВйюкГ виконав новопрнбу шіі тоді тенор п. Роман Сасик На закінчення артисти Софія і Іван Шведові відспівали молитву Владико Неба і Землі”, які насправді виконали її по мистецьки.
При кпщі Служби Божої о. Майка мав відповідну пгиміо-і’їді», з’ясовуючи ціль української прощі, та відчитав звернення, надіслане о. Мітратом Перрідоиом з Парижа, який є настоя-т< іем Української Католицької Церкви \ Франції. Звернення, базуючись на історичних зверненнях Преосвященного Митрополита ІІІїлті пького, закликає українське громадянство до єдно-сти, віддаючи ся під покров Пресвятої Богородиці, яка дасть йощ своє благословення.
В пополудневіх голишах о. Майка відправив Моїсбен до Пречистої Діви Марії, а па закінчення відбувся процссшнил обхід з Чудотворною Іконою, в якому поїли участь всі Присутні.
ПРОЦЕС ІЙЖ1И ПОВОРОТ ТА ЗАКІНЧЕННЯ
Поворот почався знову процесією з Базиліки до зелізничої станції, мкий як попередньо відбувся при асисті прапорів та при співі релігійних пісень. Всівши до потягу, прочани обмінювалися враженнями з цілоденних церемоній, а о. парох, помимо фізичного мучення, чувся вдоволеним, ВИСЛОВЛЮЮЧИ всім щиру подяку за таку численну' участь.
Загально тогорічна проща до «Нюхану мала повний успіх і за її переведення заговорила також столична і провіїгціялміа преса, які підтверджували численність прочан та красу нашого обряду.
На закінчення слід зазначити, що г.ікі спільні виступи. як це бу ю зроблено з мато н Січневих Роковин та прошв до Люди мали ікічні успіхи, бо ВОНИ не лише, ЩО ПІДНОСЯТЬ па дусі наше г ромалянс і ви. яле також скріплюють нашу національну езність та громадську солідарність.
ВСТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО ЕЬ ЗАРХАТУ В АРГЕНТИНІ
(Ще одне признання для Української Католицької Церкви на еміграції)
В житті й розбою наших еміграційних ску гічєеіь передове и почесне місце займає Церква, бо серед всіх наших емігра цінних скупчень релігійне ЖІП я гворп.тої я скоріше, як органі, .аііійне. а елі перших днів свойого існування шипі Церкви виконують велику міссію є»- сд всіх наших громад, россіянмх в рі: них державах га конішігні їх. Дослівно всі наші еміграційні скупчення мають тепер дуже поважне число пародій із величавими Церква ми чи Клеї рами, як також її школами, семінаріями, видавшійгьами. які постійно своєю акцією розбудовують га підносять наш розвій та престиж серед свого н чужого ото чення.
За належний розвій і як признання Українська Католицька Церква на еміграції одерж; іа свої .Митрополії та ці іиїі ря і Ек злрхатін, які завершують моральні здобутки нашої еміграції, і.кл сподівається, що вже в недалекій будуччині буде створена те одна Митрополія для українців в Південній Хмериці, де число вірних виносить понад |ЛП тисяч поселенців всіх наших віровизнань.
Великим признанням і ія нашої зчищеної, але нескореної Церкви, треба уважати цей факт, що ми одержали номінацію Української о Кардинала та кількох нових Еіїископів га екзар х. гін серед різних громад нашого поселення, до яких <а числю єті.ся українська і рам їда в Буенос-Айресі.
Номінація Українського Католицького І кразхлту наступи .і.і з датою 8л о березня 1968 р.. ко їй Св. Отець Наші Павло \ І, проголосив це офіційно, признаючи діючим Екзархом Прео священного Кир \н [річ Сапеляьа, який ю то о часу і ші протязі Н ох років виконував обов'язки \пос:одьскОіг о ВІЗиі лоря гкраїнців н Аргентині. Всі шипиш номінації ще один раз під гверджують розвій і моральні здобутки нашої еміграції, м тим самим черг отій раз ствержують тс, що у кр имська спільнота н діаспорі вповні заслуговує на встановлення Української о Патріархату7 на чолі т нашим Кардиналом Носифом, що було б належним завершенням та признанням і ія н. шиї мовчазної, але нескореної Церкви та всієї української еміграції в ііяспорі, що має около три мільйони душ.
Номінацію Екзархату українська спільнота в Хргентині прн-шгіа < великим задоволенням і його встановлення відбулося дуже нрошісіе, коли Кардинал Антоніо Каджіш о ВІДПОВІДНИМ церемонія, юм інтронізунав Українського Гк-арч і в Кафедрі лі всіма належними йому прерогативами га при шаченними гід гостями до цієї великої й Відповіла іьної місії к нашеме релІ і ліно громадс >ком\ житті
Візитація серед Сестер Васнтіянль п І1< і а іас провінція МІсі&нсс. і Сестри Влн имнки ведуть школу я мкііі виховується чОО іней. На світлині група Сестер Виїси ііннок пі і'іас ніштації В із інки Хн ірія, мною с\п різна лжають про-екзарх Монссньпп І рин піч, та з правого і5ску <т. і р В. Вмнничук з Ментоні І Нсч. о Іорпичі ІІІіімчін цротоііумен Отпін Васнтіян в \п-в.ти н(.
До всі.тої•існня Екзархаіу приєдналися те одна важліпкі подія б житті української громади великого Буенос-Айресу, а не п<.свяченая Української Католицької Катедри, будову якої започаткував і перевів протоігумен Отців Васи.ііям Вчс, о, Гіо-емф Галабардз ЧСВВ, а вже пі і особистим і наполеї лівим доглядом Преосвященного Кир Андр ія вона викінчувалася і а да іь-ше розбудовувалася. Сама Катедра має лхжс гарннії вигляд візантійського стилю і за словиїмн самого Екзарха буде мати Іконостас та Вітражі, а и&АголовиїШй подія, шо Акт посвячення доконав СилМіїн наш Верх інниП Архпеппскоп Кардинал Гіосиф Сліпий, який беручи участь в Міжнародному І нхаристійнохту Кон-1[ 1 14 іклібіі, прибув іо 1 Атнос-Айрсех для іюб іагос.юп-лення Катсдри іа [ кзарха поноспюрсноїо Екзархатх Українців Католиків н Аргентині.
Нартіярч ИОСИФ — підчас з\слпіч] Із членством Централі Просвіти», инс відбїіпся дня 22 вересня 1968 соку н іа н Народного Іону де Біа-жен йший прибув в асисті наших Владик і Канати, яких чиї існно зібране членство віга.іо в на ісжннчи почестями га пошаною-
Посвячення Катедрн відбулея дня 7-го вересня 1968 роду і було цс велике торжество бо В НЬОМУ взя ін участь кромі Нунція ще кількох Епископів. очолюваних Примасом Хргснтянк Кардиналом д-ром Антоніо Каджано та численнями дет гація-м т інших ш ціона ьностей. що прибу ти звеличати цю історичну подію в житті української спільноти, яка м.^ за собою вже по-і .ід 80 літній побу т і мачислює загально понад Ю наших па-рохій в різних місцевостях, переважно в провінції Місіоиес. де працюю ь Отці Василівни і з цего оформлена самостійна Епар-\ія з Кир Андрієм на чолі.
Подію встановтення Екразхату українська спільнота Буенос-Айресу відзначила дуже гідно під гаслом "На мьогі літа, Преосвященним Владика'* — заявляючи Йому повну нсіданкть ти щирі побажаш я успішної місії в розбудові нової Діецезії, з надіями, іцо ці історичні події, як посвячення катедри, номінація Екзарха тз відвідини Б іаженнішого Кардинала Посифа при несуть велике піднесення та духове сріплення суспільно-релігійного життя української спільноти н Аргентині, започатковуючи ними повнії період в істоіі нашого поселення та яоверта кипі його н і новин ш.зя\, на шлях духового скріплення га постійного зросту у всіх та гулях чийого багатогранного життя.
Б/ізженійший ГІа-ріяпх ИОСИФ перед Матігем ОсшзбвДНГМЯ Аргентини тенр. • ЛН МЛРПН V мкмн кпз« і пам'ятки КОМ *ИЄ іідомаго впинай находиться в набудунанях Катедрн, яку наш ПвТрІярХ В ачіст» наших Віаднн та Д\чонен<тна відвідав в перших інчх приїзду до [>\ен(С \і.?•-<.« в 1958 рент.
Бранії в» Св. Володимира при нра>нсьніи католицькій Церкві на псрсд-місію Сяранді. яку збудував покійний о, И, Кумицький, а тепершіним її парахом с о. Мнхаи и> І римач
У К Р АІ ІІСЬК1 II І Р к В и
Першу українську церковцю вбудували наші поселенці ще в 1901 році. Згідно зі звідомленями бл. п о. Степана Вйпровн-чз була це і ьЛі.сіґікі не дована в місцевості І іс Тупає, пронін піл Місіонес. яка находити я у цідалі 13 кіломе рів від Аітосто-і*с. ()[ііс лі в роках 1904 її розібрано і побудовано гзм лої у га муровп їх церюп. Загально українські католицькі церкви е в таких місцевостях: Ліюстолес, Трес Кзполес. Посндас. Лзаря. Син Хосе, Кямпіяас, Пікада Ґаліцїяна, Курусу, Бсльграію, Арожо дель Мед і о, Камло Вієра. Сан Хакср, Пікада Суека, Сан Мартін, Опера, Леандро Дієм, \-.ір нн де Амєріки в провінції Місіонес кілька церков є також в деяких міст носіях провінції Буе іос-\ 11 ісс, як Беріссо, Віялі Уієліпл. Віч.а Ю| са, < Віважо іь, <і та ксж е каплиці при згромадженнях Сестер Баслліяііок в ріжних я’сцен остях їхнього поселення. В Ьуенос \ пресі ( гарна і мурована українська-католицькії Катсдра, я в иослідніїх часах чбу-донино нн іичаїц церкву в Сауні 11*ля в пролитії Члкі)» а також будуетЕХя нова не личана исркг а в Обе,і. п]пжїцція Місіонес.
Кроні цього існували тс наші католицькі в тилі пірсі в, при тутешніх церквах н місцевостях Росаріо, Кордоба, Мепдо-за гак що загально начоїслин- н<я понад Ю українських к но іпііькнх парохііі, - яких найбільше числи находиться в пронін ції Місіонес, а гакож в провінції Б) епос Хіірсс, Чако га Мен юза.
А кр ннські Автокефальні Церкви мають свої пзрохії в Бу-С) )£- Хіірес, Лянус ІД ҐІССО, та І! усяких місці востях провінції Чрко, і деякі з них мають ня.е < ної власні и муровані церкви, збудовані т і х тср.кунлні виключно іахо.іами шппого і Р< Мідян-і на В Бх епос Хїгресі ішкіичх»тг.ся поб}’дова к і іслилльноі о Со б -РЗ УАПЦеркнн. при якім буде також відповідна парохіи и> па ілли, шоб належно з сгюкоюнугп р< ііїшгіі п< треби псьог
Нг ИОГО <і існствл,
Церква Пресв. Іройні в Хппстолес, яка нахилиться при вулиці Шевченка ч. 1 55. при якій находиться також М он аси о Отців Василівн та піпиож там находиться гол пчиіі осередок Отців Василівн в прпй ЇИІсІонсс.
Цвин’йр українських громад в провінції Місіоиес. Такі папохЗяльні пвин-тарі є мангке по всіх головнійших ттарохіях і впни тппрлтьсм та удержу-ються виключно шхо іами поо цінових наших громад.
— 18 І —
Церква ім. Св. Ольги в місцевості ГСіаз Лделіна провінція Б^енос \йрес, яка побудована за почнилм 6;і. г. о. Радника Івана Валька.
Нрсстіл та нутро КапдішІ Отців Васнлчн н Бус нос -\и ресін при вулиці Курушклігне 760. де мінувала перша українська партія.
Церкви та і илиния в місіїевсстсі Грес Маненеє провінція Місіонер нпп якім £ також символічна «могила» Борцям за Вґі.ік* України, іимеп на за почином покійною о, Іпатія .Майки.
В місцевості Леамдрп Дієм провінція Місіонсс викінчується б'і-им Церкви якої парохоч є о. Данило Новак нкий обслугує і розбудовує також релігійне життя нільнок українських коленій сусідуючії\ місцевостей.
постійний ЗРІСТ РЕЛІГІЙНОГО життя СЕРЕД НАШИХ ГРОМАД
(Підсумки голе вчіїпих поли їй ОСЯГІВ)
.Українські скулчен?я находяться в 12-ти провінціях а більш численні наші з громадження є в провінціях: Буенос Айрес, Мі сі< нес, Чако, Кордоба, Санта Фе і Мен юза, се| сд яких постійно зростає релігійне життя, яке завершується організацією пзро-ліїі, чи побудовою церков або иапіиць та парохінльних домів, чи іомів для згромадження Ссете С г, жебнпц.,, кдтехчт ок чи Сестер Ваеитіянок, які крім виховання нових монахинь, вед ть також катехизацію. школи та цітячі садки.
Вже г 1959 році II на Іван х'<Л1 встановив в Аргентині окремий ординаріят для вірних усіх східних обрядів, передаючи цей пост Архиєлископови Буенос Айреса, який юлєгатом для вкраїнської католицької Церкви призначив Всч. нротоігумсиа о. Иссифи Галабардх ЧСВВ, який провів також побудову церкви, яку опісля призначено Катедрою дія укрїнеїжої католицької спільноти в Буенос Аіїре» і.
В році 1961 Ватикак призначив і.ія українців католиків в Аргентині Апостольского Візитатора, іменуючи на цеп пост Єпископа Ан пін Сапеляка із згромадження Отців Салєзіяп, як по цінника Ординаріятеві при Курії в Буенос А Пресі.
Кілька років п жіншяс. б', ісю > країиорум Фі іе июм’1 з ;а-тою 9 лютого 1968 року, — Папа Пішло V І створив і.ія українців к Аргентині Апостольський Екзархат, іюміих ю-ги Екзархом дотнхчасового Алостольськсго Візптатора Відлину Чідрія Са поляка.
Встановлення Екза/хатх започатковує ти ий періо і в житі української католицької Церкви в \рРенти їй даючи її не ті іь кп належне оформлення, аіе також відповіді!. скріплення. 1 Ірс-освяіпеннй Владика Андрій Сапелнк заплямував і перснів ііііі року акцію розб) юні, як самої катедральної парохії мк і пер повних громад в ріжипх провінціях. Гі іїо о стараннями закуплено ще одну л і( іщ і сусі п ючі дами < кате [рою Н ЯК|Г\ мають приїміщенля не іільки гіярохія іа тимчасова резиденція Епнско п.і а ге також згромадження Сестер Служсбииць, бібліотека, відділ Філії університет) ім. Климсніія Папи, пмп.піч, школа тв в нос гідних роках створено гам Єпископську Семкіїйрію, н ям і виховується 15 семин іриспн які живуть там в гурюжигк) піл іарядо і Сестер Служебниць.
Окремо заходами Владнки Хінрія нелен я іі'ібудоня гзкл-Ц’ЇШОІ осе 11 В місцевості Бо ІЬ '<41. провінція РІО | І( Г р І. тс вже
побудовано не тинин дім каплицю призначені їли ус.іуг І’.к-ЗЕрхату а головно для виховних цілей української молоді. Но стінна розбудова церковного життя під батьківсіїклм доглядом В гаянки Андрія ведеться та|ож в місцевості Ляважо.ть (провінція Буенос Айрес) де вже побудовано церкву, парохія -іншій ^ім та придбано домівку для Ссете? Васнліянок, які невпинно працюють дів скріплення релігійно-виховної акції серед цілої української спільноти дооколичних місцевостей. Рівнож закуплено дім та споруджено в ній к ні ніщо в місцевості Віжа Кара ся, а також ведіться посклена акція розбудови парохіі у Віжа Аделіпа. т а стараннями покійного огця-радиика Івана Відуна побудовано церкву і а дім Сестер Васіїліянок, які ведуть гам віко і у та дитячий садок,
В провінції Чако, в місцевості Сенз Пеня заходами В я. о. Теод.ора Винника побудовано там величаву церкву з паро-хіяльним домом та відповідною їплєю, пю принесе не іике скрі-і іення релігійного життя не тільки української громади а Саенз Пеня, а також і в сусідуючих місцевостях іе послідовні працю веде також згромадження С д іер Сдужебшпіь.
В провінції Місіонес де е найстарше українське поселення сі праннями Владики стЕюрено чотири окремі округи з осідком в; Посадас, Леандро \ ієн. Апостоле та Обери, і ці поем іні дві округи находяться під виключним зарядом Отців Васндіян, які вже роками працюють в них, обслуговуючи числені (усілу іоні українські скупчення.
В Посадас (столиця провінції Місіонес) широку акцію розбудови проводть Вікарій Монсеиьор Еміліям Риндич, який вибудував кілька нових церков в дооколичних українських поселених, а також перевій побудову парохіяльного дому; як також посвячено там плоту під побудову нової і ве інчавої церкви, яку гайнується збудувати до ювілейного року ТИСЯЧЛІіТТЯ хрснігЕїя України
Пожвавлену акцію розбудови веде також Всч. о. Данило Новак, пю має свій осідок в місцевості Лєандро А.тєм, який збудував там нову муровану церкву, та школу і дім Сестер Василін-і.с-к, які враз з о. порохом розбудовують релігійне життя в до-околичних українських поселених, з яких деякі мають вже свої церкви та каплиці, а декотрі ще їх будують, побільшують чи відновляють.
Найбільша та найкраще зорганізована українська парохія знаходиться в Апостолєс, де під років існує головний осередок Отців Васидіян. де є також іх монастир, дві школи — одні] для дівчат а дру а дій хлопців. Округа Апостолєс мас найбільше число дооколичних парохін. що мають свої церкви, кап піці а і ікож парохіяльні доми та в іасні цвинтарі, з яких деякі представляють вже іст оричну вартість, бо мають за собою десятки лі існування.
НайноЕшішу і найбільш успішну акцію розбудови релігій-ного життя переведено в місті Обора. де заходами Мгц(в Василівн побудовано велику три поверхову ніко [у, яка є під іа-рядом Сестер Катехиток. збудовано новий монастир, а тепер заходами Всч. о. Орестр Карпл'юка викінчується побудова нової, великих розмі ін церкви, яка буде одною ї найбільших на^ |Р||' святинь в Аргентині.
В провінції Мендоза в місийвості Бовен, де душпастирем є о. д-р Василь Виннмчуь та є там згромадження Сестер Василія-нок, які мають свій д м та з особ подою увагою обслугують потреби української громади в Бовен та її дооко.гичних поселенців.
Загально український Екзархат в Аргентині начислю»: понад Ю українських католицьких церковних громад, шо їх обсіпує 21 священиків та около 100 монахинь, Сестер Стужеб-ш ць, Катехиток та Василіянок, які виконують велику місійну працю по всіх головнінших скупчених нашого поселення в \р рентній.
Вже коти книжка була передана до друку, я місяці червні к»7-А року одержано радісну вістку, що Вселенський Хрхіісрей Папа Пандо VI встановив н Аргентині українську Єпархію Покрови Пресвятої Богородиці з осідком н Вусі ос Айрееі. Єпархіятьним Єпископом наіменунав Святійший Отець іотепс-рішнього Екзарха Преосвященного Андрія Сапетяка, ткни с іср-жав вже затвердження від при маса Аргентини Кардинала X. К. Арамбуру та від аргентинського уряду.
Українська спільнота радіє з цієї історичної події про офіційне створення нашої Єпархії та сподіється, що це принесе нашій громаді належне скріплений га піднесе пристіж цілої нашої спільноти в Аргентині.
УКРАЇНСЬКА АВТОКЕФАЛЬНА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА
Українська Автокераліна Православна Церква в Аргентині .юргапізч надаси значно пізніше. Сю для неї були більш складні відносини та брак священиків. Піонерами" пронослаиної Церкви серед українських громад в Аргентині треба уважати о. Тихе иа Гнзгюка (монаха) та о. Миколу Чсрнявськоїо. які кілька-десять років працювали серед поодиноких наших громад. Отець Тих-н Гна тюк це місіонер, який працював серед наших поселенців в Місіонес, та в інших місцевостях Аргентини, а також } Парагваю, та на цьом\ пості помер і незиаю дати його смерті. Отець Микола Чернявський постійно перебував в околицях Бу енос-Айресу. де в давніших роках заспокоював духові потреби православних українців в Буенос-Айресі, а опісля дістав приміщення сотрудника при грецькій пранос іавній Церкві в Буенос Аііресі де виконував ці обов’язки до смерти.
В роках 1941/43 в Буенос-Айресі зорганізовано Українську АвтокефальноїІранОслаБну Парохію га Церкву, яка існували при вулиці Корріентес та Ріо де Жанейро. Вона в пізніших ро Кгіх в наслідок браку священиків припинила свою діяльність.
Перед тим в роках 1935/36 перебував деякий час в Аргентині о. Теодор ЯвОрський, який опісля повернувся до ЗСА, як так ж в тім часі побував між нашими громадами в Аргентині Еписком Константии, діяльність якого не Принесла УАПЦ скріп-пння, а противно спричинила п послаблення.
Піс я .ікі яче гня другої світової війни до Аргентини прнїха-Ні кілька принос звешх сняшсеіикін, а саме: о. Борис АріАчуи. О, Вітенко, о. Н Шумаків, о. І. Ярославський, о, С. Рихліцький, та опісля ще кііькох висвячено в Буенос-Айресі, як також зор г иіюнано ці ній ря і ік.рохін в різних місцевостях українського ск\пченья
В році 1948-м\ в Буенос-Айресі відновлено парохію УАПЦ при вулиці Сушача чкс. 842. та створено Братство Се Покрови, я юридич оформлена, як інерхник нсіх пранос півник гро м. д не лише в окрузі Ьс. Айресу, а також в дальших ппонінці-я Аргентини, як теж в Уругваю т.і Парагваю.
В п ших роках \ ШЦ розвинута широку і устіішщ діяльність, але в пізніших роках такі події, як нисячснля Єпископом перебуваючого в Монтевідео російського священика різні крх тіііства перебуваючого та всім відомо, о □. А. Пелипснка, що Приїхав греко-каттнцт.ким священиком, а ОПІСЛЯ набув собі пост православного Єпископа“ ник.шкали відповідне замїшдн-» н, та розбиття, що тривало довший час. та довело до розколу серед православної громади, провід якої доловив всіх мож іи-• < і -елл цоб ці п іви належно унормувати та нпорядку-
С । д твер у! и н прів >с.іавн громада с досить числен-
Ікч. о. тихон ГНАТЮК пер піни пріїцік цінний священні серг і у нраінпін а Місіїпісс.
КІІГІ іісрінни пр.іішс іліід мі ґппйшик серед унраипіііі її
ІОСНИі \И[ИЧ
н;і і кі ।ги а їх громад спромоглися вж< ібудуїшти свої власні ІІГрКНіГ, І [('Які плямують IX б 1У11Л1И. Настом іглем А \1III и Арі гнійні є протапресвітор ог Борис Ар-ійчук, з осідком і Бус іюс-ЛйресІ, і ІірЛІСІІШ Свг ПоКрОїШ НИЛ-'І» пій Лрг ІННИ орган
ОСИЧНИК П. II. " ІгЛіІІҐ*, ШО іЗСПОКОЮЄ потреби II ІІНІІІ' І ІІІІІІ 1 гро м;,д мпііжг н ці.іііі Південній Америці.
1І СВІТСЬКИХ осіб. Які ДО ЦІЛОЇ ПІ К1ХОДІВ I II оріамізунимпнм прати. і ।вної Меркни та вившованням її образами чи іконос ід оо\і лік -дуговую гь наші мисіці п її В І Димблл, к Іи інн, І Тоцькип і л Макареяко, та члени Братства піі. інж І Анлру Ціпко, інж. І ріінчак ніж, В /квітінні, І. ' І.іріи ш мій. Т її-ніідюк п, К дпіпсвко та ( країн іш, які нхо )н ні । кил і» ь.і і г А прав лгапіпго Іїрагстня, або ю Комині і ія його юриянчнО .’<> оформ ігінв Редакцію лрі.і'гс А МІЦ місячника виконували плі,, о ( іциж, М І- іаидошіч гд проф. (•'. Онінш мін, г Всч. о. Борис Хрпгі^н Мри Бра геїні існує також Сссі Рентно, та відповідна бібліотека а також ш ж........ хор, пін
ДІЯЧ ПІД ору Ю|{) ІГ п Окопного, П[О б\І! І ♦ ГГ'ІҐ ІІИНІН' іирп г 'іпоуі Т-н.,і ’Ві іродження' і)г до ї' 'і1' він іду 1о И А ІІр.іВ'ї цінні паї олії ігііуюті також н ї>< рі•• » та н 'ні І реіін (лн іприлр іо ] Кор усля я Чако, < яки Беріссо і і чи Іп’рнардо гю оу пНДіН СВОЇ Н' ]1М II, при ЯКИ , иргуїііля ІЮМЯЖНІ? число НІ ^И'іих 1] ВСІХ сусідуючих 1 ними місцевої ген
Всч. о Протопресвітер БОРИС УРІҐІЧУК ііжі елітний ьастпятсль Уира їиської Лвт кефальної ПравослаЕіної Церкви н Буенос Анресі, який з огляд} на свій вік та н стан його ідоров ія відійшов на відпочинок, а обов'язки папаха виконує Всч. о. СТЕПАН СЕРГІИЧУК.
Проект нового Катсдрального Храму У ІПЦі ркнії при вулиці Таріх.» чт И)бз Буенос АЙргс, булова якого находиться іьі викінчені. пю її веде Комітет під го іону ванним п, Івана Ч Чернецького при лктнпиІА співуча сті всієг православної громади Буенос ЛЙреса і околиць.
Св'ятопокр; вське Браді зо Української Автокефальної Православної Церкви я Буенос Мірссі вітає Митреп плита канна Іеодоровича, який нідвідяв нашу громаду н жовтні 1962 року.
°*™а і перших українських православних Церкві» » провінції Місіппес. побудована в місцевосі Т рес Капонег де є православні наші посе.іенпі. кі приіча. її туди । Буковини та зорганізували там своє громадсько ре-тигінне життя.
СЬОМИЙ
ПРЕСА II ВИДАВНИЦТВА
Назви і дати появи газсі і курпа.іів.
газет та журналі н
Назви пооднілжн.х влд.чншцгн.
Викал рідкісних видань, ні публікацій в сспанській мові
^ЙЛл-їігД-
ПРЕСА й ВИДАВНИЦТВА
Загально відомим є тс, що преса відіграє велику і дуже важну ролю в житті всього людства, головно в теперішніх ускладнених відносинах. Сила громади чи сила народу в значвин мірі залежні!» від сили їх преси, бо преса це не лише мірило їхньої культури, але також повна відбитка їх моральної сили та дійсної їх духовної вартості! й значення.
Українська преса в Аргентині мас вже за собою понад .50 років існування і як така, незважаючи на складні відносини, пробивається та шукає постійного скріплення. Пресові органи української спільноти в Аргентині поставали і удержувалися тільки нашими власними силами та після своїх сил служили потребам наших громад, які в основному розбудовували своє громадьське життя, оперте на самосіійЕіицьких змаганнях нашого народу. Пройдений нею шлях був піл кожним оглядом дуже трудний, але успішний.
Промощуючи шлях свойого існування, наші газети і ви давництва уважали, що їхнє головне завдання це беззастережна служба інтересам нашої спільноти та визвольним змаганням всього українського народу, ці основні напрямні наша преса впродовж кількадесятьлітної праці вповні виконувала іа дальше їх продовжує.
УКРАЇНСЬКІ ГАЗЕТИ ТА ЖУРНАЛИ
В продовженні насоджу назви та коротенькі дати про наці газети та журнали, які почавши від року 1928 появлялися серед наших громад переважно в Буенос-Айресі, що загально в числюють 27 окремих одиниць, з яких подавляюча більшість не мала змоги удержатися та були змушені свою діяльність припинити. ()кремо поданий "фотомонтаж1* презставляє їх заголовки, а поодинокі їх назви та дати є такі:
"Українське Слово* перший наш часопис в Аргентині, якого перше число появилося з датою 21-го січня 1928 року, Зразу видаваний циклостилем, а енд 1930 року друком. Від перших днів існування 'Українське Слово" стало офіційним органом Товариства "Просвіта" в Аргентині і цю акцію безперерив-ио продовжує.
"Україна** — тижневик видаваний Українським Національним Клюбом, що почав виходити з початком 1931 року і після кі ькох років змагань припинив свою дія еьність враз зі згаданою організацією
"Наше Життя14 — тижневик, видаваний Бюром Опіки над Українськими {мігрантами, яке існувало в 1932-му році
"Наш Клич** — тижневик, орган Української Стрілецької Громади, опісля 'ОДВУ“, а тепер Товариства "Відродження", Перше число появилося т датою 5-го травня 1934 року та виходить безпереривно дотепер
г Південно Американські вісті*4 — приватний тижневик, що почав виходити в березні 1936 року під редакцією п. Володимира Марака і після появи трьох чисел перестав існувати.
"Український Сокіл** — журнал, місячник виданий Рухан-ковнм Товариством "Сокіл* в Буенос-Айресі, перше число появилося 10-го травня 1934 року, і після появи трьох чисел перестав існувати.
"Шершень*1 — гумористичний журнал видаваним циклостп лем, появилося тільки кілька чисел в 1930 ропі.
’Відвойовник** — журнал виданий Українською Стрілецькою Громадою в січні 1934 року.
"Батіжок*1 журнал гумору- ц сатири, появилося тільки одно число з датою 6-го квітня 1936 року.
"Плуг та Меч** — журнал, неперіодичне видання Союзу Гетьманців, вийшло всього 9 чисел з яких перше число появилося в місяці вересні 1936 року.
"Поступ" — тижневик, орган Руханкового Товариства Сокіл'1 в Б)енос-Аиресц вийшло кілька чисел з початком 1939 р.
"Передом** — тижневик, видаваний Українським Комітетом в Буенос-Айресі, перше число появилося 10-го червня 1943 року, а в пізнійших роках як Комітет так часопис перестали існувати,
"Поступ*1 — каюдицькиїї двотижневик ви даваний Отцями Ваиеліянами в Апостолєс, провінція Місіонес. Перше число появилося з датою 15-го жовтня 1944 рок\ і по деякім часі перестав існувати.
” Дніпро** — журна і-місячник. почав виходити в липні 1940 року як орган демократичної думки, шо перестав існувати.
' Пороги** ілюстрований місячник літератури, науки і культури, почав виходити в 1948 році видаваний видавництвом Перемога", що подеякім часі як видавництво так і журнал пс-ресіал и ієну вати.
УКРА[НСЬКЕ МОВО?Л"'Л«"" гт.ля
і > н м*<м<і _ч лучк і VI11 І /\
! тііш &
г
ПОСТУП
ЮШбїЛ льлвв*»
НА «Мі Ні Г С я і ,^иіц..? ‘•«511 | П/*|
УКРАЇНСЬКЕ СЛОВО "
і<ііл.8ТКА иггм
! ПОПЇЛ
1ІІІН ~
Ф'Піімпнта* з нагнами українських гаїет та журналів пні в ріжннч ри ках нцугідили в Ьуенос Хйресі Загально появилася 27 акосмих одиниць але більшкті і них перестали Існувати, а вдержалися тільки івІ галети та три журнали.
’( урі.ґ журнал української молоді, лежні їлося кільки чгсел заходами Секції Молоді при Т-ні '‘ПроснітіГ в Буенос-Айресі, Перше число появилося її серпні 1948 рок\ і по деякім часі перестав існувати.
Життя1 релігійний місячник видаваний Огнями Наси.и->іяам і в Буенос-Айресі поч вшн під року 1948 і в році 1979 при ІІ'НІІі 10 СВОЮ ДІЯЛЬНІСТЬ,
Ови ґ‘ місячник, виданя Ви давни ціна Миколи Ісчнсю-ь почавши від серпня 1949 року, і пістч йоги вийду до ЗО А пер*.-піно । на журна.і. ши продовжу нав виходити в Чікаго а ніс-ля смерті и. Дснисюка припинено їіоіо видання.
Мітла*4 місячник гумору і сатири, вида* ц. Юліям Се рі тик гіочаїпни від 1’Ц9 року, і як журнал т;'к і іуморнстичкнй Календар перестали виходити продовжу є и.сн приватне видав-ннцгВо, що заіімастьсн видаванням книжок.
>рі і । Ук .писі мл Антокефа.іьної Правос гіцпіої Це кви; місячі нк якид виходить почавши ші 1931) року бспіе-
Нідбитьа тшч .іярних стпрінок календарів книжок що ппяяи.іисм в Буенос ЧйресІ іачоїачн українських органііацін чн по іватнмч осіб.
реривно зо тепер, обс.ім овхючи православні громади в Аргентині, Уругваю та Парагваю.
"Вільна Україна (Укранія Іібре) місячник а опісля квартальних в еспанськіііЧіові, перше число появишся в травні 1951 року.
’'Інфсрмаї іівниїі Листок44 (інформатіно Украніо) тень видаваний Українською Центральною Репрезентацією почавши від червня 1949 року.
"Бюлетень44 неперіодичне видання, видаваний Українською Центральною Репрезентацією в 1950 році.
"Вісті44 — появилося ті іьки одне число заходами У.Ц.Р.* перед скликанням чергового Конгресу Українців в Аргентині.
"Аркан44 гумористичний журнал видавший Видавництвом 'Перемога'1, появився в січні 1953 року і після появи кількох чисел перестав виходити.
"Євангельська Зірка*4 журна д. почав ннходйтн в перших ‘ ц яцях 1953 року і вже сама шго назва вияснює ного ці ти та анлання.
Інту.іярні сторінки ріжннх українських книжок та журналів. — назви яких вияснюють походження та чивдання.
Т^УЛЯрн г Нн» різних українських журналів, що їх можна уважати їнікатами», бо денні з них появилися виїмково і лише одно число.
ВИДАВНИЦТВА
Першими видавництвами серед серед українців в Аргентині були організації, що почали видавати газети і деякі маніть за собою вже кількадесят років безперервного існування. Одначе більшість з ник силою обставин буїй змушені припинити єною діяльність, незнаходячи фондів на цю загаді но важливу й корисну, але коштонну акцію.
Приватне видавництво започаткував в році 1930 п. Степан Мандзій видаючи "Українсько - Еспанський Словар" на 280 сторінок друку, якого автором був бл. п. ц. Тирса Петрівський, та ного наклад рже вповні вичерпався. Опісля видавництво Багатія0 під проводом і редакцією п. Теодора Хомншина видало три річники "Імігранського Календаря^ на роки 1932-33 і 34-тнй Першу книжку в українській мові видано в Буенос-Айресі заходами Руханкового Товариства ‘Сокіл* в році 1932, випускаючи друком театральну п’єсу, драму на 5 дій, під заголовком "На шляху до перемоги^, автором якої є бл. п п. Никифор Блаватний, що виконував обовязки редактора наших газет. З пізніших видані слід згадати збірку поезій "Гаріляда" видана автором в 1939 році, га брошура "Україна” н есгнінській мові, що її видала ’ О.Д В.У/1, наводячи головніші дати та числа про Українг. В справах України видано також відповідний Мемо-рїял"+ текст якого опубліковано в українській і еспанськтп м • ьах, що появився заходами Комітет} Українців з даіою 25-го квітня 1944 року, шо його вручено міністерству з.ікпрдонпх справ Аргентини. В 1943 році видано відповідне ману України яку опрацював інж. Баси іь Милгнський та видано її < рим-чіп видавництва "Перелом“ яке видавало газет) тої самої назви.
З організаційних видавництв, видавнича акцію започатко-
вує Т-во “Просвіта”, яке вже з початком 192 Н року видає інж нсвик "Українське Слово'1, яке має за собою вже 50 років існування. Заходами "Просвіти14 видано до тепер 33 рамників Календаря Просвіти44, що и дальше продовжує. Заходами “Просвіти' видано також цілкії ряд книжок ні брошур присвячених юнілеґшим обходам Філій, як рівнож видавано журнал д ія молоді '“Сурма", а також видано брошуру "Хрест проти діявола". якої автором є бл. п. л. Д, Донцов. ГІг ренті дано книжки ’ Віддячився'З 4 Чайковського та ”Чога Крилані у ПІкрумеляка, та видано "збірку фейлєстонін перебуваючого н Аргентині гумориста Грицька Романтичного. На відмічення заслуговує видан ия наукової праці доцента д-р Б. Гзлайчука під наголовком 'Україна в XX столітті1', що появилося в селянській мові, де наведено документа іьні д.іш про нашу Батьківщину та < їмо стійницькі права нашого народу.
8ЕРХ0ВНИИ АРХИСПИСНОВ
КАРДИНАЛ НИР ИОСИФ СЛІПИЙ
Аі*»і, IX і8
УІЬПА А ІА АЙСНКПИА РЕІ САЙОЕМАІ Ю£їР 5ИРП
V' • " ^АІ
ПІРУ0 7 і ИЕ-І96&
Пропам'міна конерта і «пачок які помнмлнсм іачо.іамн фі інтсіклН’іиін <» іиприіміін.і п, М. Самовсрськоо і їм відмічення пріичу Всрхонногп ^рхннінсншкі Кардин.ііі И0СІ1Ф\ < ПІННО з датою 7 серпня 1964 р.
Вндавннчх акцію не ні УС 1 ромада а тепер Т-ио ' Ні ірод-аєіп я видаючи іижЕкнігк "Наш Клич". як рівнож Календар ні чанах, В пізніших роках постав Український Іпф рмагивчо-Вндлшеичин Інститут н скорочені ’УІВГ який постійно вико-ЬЛЛ; важлнщ МІСІЮ в користь наших визвольних МЛІЛІП.
ІІрпнзтні видавництва заігоч.ігк<ж\ють пожвавієш діяль-н іть почавпиі від 1911 року, як Ііроміш/. '‘Полтава", Перемога” та Вн іанннцтво М. Денисюка, які з бігом років перестали існувати, бо їх властителі виїхали до ЗС Америки.
Найбільш активне являється нидавництво н. Ю. Серед яка, яке видава.іо ілюстронанин журнал г\мор\ і сатири, ”Мітл?.'‘ та к і.тендлр які мали псинп по всіх наших скупченнях в дінспорі. а також займається нидаїшнцтноч книжок на ширш\ скалю п і-р’гь авторів, що жннуть паза Аргентиною.
ТДІМ% >ИП< НЕ %КО
ТЛРЧІ Ш » 1*4» ИК<
іеміііс» амиТ'іп
І’ЧДибІІНАСіОП ОЕк МОІЧЦМЕ'-ТО
ЕМ ВОЕМО5 АїАЕ$
ЯЙ6ЄЛТІПР
кдяоо 4* (ісяпґ’ір 5- XII- Р 97Ї
Відбитка поштовик іначків піїта п |||е(ічгнка примі Пам
та гйльоюв- им иошшлися і^ко киш фпяте-
------ 1Н падмічення: 100 діття уроіни Мирослава < "з міного, та відкрив
гника Цквченкокі н Буенос Айресі-
РЕДАКТОРИ ТА ПРЕСОВІ СПІВРОБІТНИКИ
Наводячи головніші дати про напц пресу слід подати також дещо про її редакторів та співробітників. Насправді це справа досить складна, бо мені особисто грі і но означити, хто справжній журналіст, а хто звичайний співробітник — дописувач. Також обов'язки редакторів головно організаційних орга пін виконували переважно члени їх управи або так знані Редакційні Колегії, які складалися з кількох уповноважених членів управи, котрі являлися відповідальні за зміст і напрямні газети, як перед громадою, так і перед законними чинниками, 3 тих власне причин уважаю доці лежим навести імена тих осіб, які виконували обов'язки редакторів га головніших співробітників, бо як одні так і др\гі були "піонерами” української преси в Аргентині та тим самим заслуговують, що би згадати про їхню працю, яка в більшості виконувалася даремно в користь нашої загальної справи ^а поодиноких організації'!.
Пти поодиноких пресових органах співпрацювали такі особи: "Українське Слово'1 орган Т-ва "Просвіта” обов’язки редакторів виконували слідуючі п.п.: Осип Ведкевич, Степан Мапд-зін, Михайло Коритко, Іван Кривий, Никифор Блаватииїї, Андрій Білопо льський, Осип Шкеда, Іван Мітрсньга, Ізидор Рибак, М Коваленко^ Нестор Ве.тичковський, Осип Кузь.мич, Юліятг Середин, Іван Діденко, Борис Вітошинський. Іван К іименко та Гри-г р Голіян Редакторами його жіночих сторінок були пані; Люба Езітошинська, Любов Богацька, Ліда Танридзька та Ганна Середах. Співробітниками дописувачами Українського Слова” б\ їй ст,п.: П. Стахів, С. Василів, В. Вовк. І Романтичний. І, Чар-нецький, М. Гірчиця Н. Приблуда, Д. Брицький, М. Крамер, М Вировий, М. Дужий, М. Колючка, М. Діпіи.інплін, С Ц&гійНКО, Ліда Макарухівна, ()льга Вовківна, Леся Сокіл. Б, Броме нстуль, Я Половецький, Я. Лавриченко, Ю. Богацький. проф. 1. Банду Га, Ю. Тис, Б. Коринт, О. Запорожець, д-р Б. Галайчук, Р. Го--лід. В. Каплун Я. Кіьос, А. Галам, М. Цуканона, А. Керч, А. Кїгічак та А. Кушинський.
В Адміністрації "Українського Слова” працювали п.п.: М, Заболотний, Ю. Жибак, І. Сірий, Г. Тимчишин, І. Кривий, М, Дс-минч)к, М. Данилишин, О. Мушак, С. Наум тюк. і. Кварцяний. О. Шкеда, І. Рибак Я. Лавриченко, М Заболотний, Яг Углигінкий,, М. Хлєбич та Р. Прокопович.
Наш Клич” орган УС Громади, а опісля Т-ва "Відродження , обовязки редактора виконували п.нд Михайло Приман, Никифор Блаватний, Нестор Величковський, Іван Кривий, проф. Квген Онацький та Маркіян Феси іович
Співробі никами Нашого К.іича'1 буди її п І. Федурко, С.
Наумлюк, С. Мандзій. |. Чарнецький, II Приходченко, І Пели пенко, О. ГІе.іинснко, Ю. Тимощук, М. Рубінець, І Овечко. М Кучер, та ще деякі, що н більшості не живуть н Аргентині.
Адміністраторами '"Нашого Клича“ працювали плі В Ті дорін, І. Федурко, І. Кривий, Б. Яхно, та Б. Коваль.
Обовязки редакторів в інших пресових органах виконували наступні особи: "Україна* рсдакюр [< Розумовськнй. Наше Життя редактори інж В. Миііиськніі та Н. Ве тичков ськиїі. "Південно Американські Вісті1 видавець і редактор п. В. Марак. Український Сокіл* редактор п Р. Кальба, Гумористичний журнал "Шершень* редактор інж, О. Шкедя, І умо-ристичний журнал "Батіжок” видавець і редактор п, Н. Велич ковський, Гетманські видання "Ній га меч* редагували в. п А. Білопол ьськмн. В Цимбал і а А. Аврам,
Інші видання та журнали були переважно редаговані самими видавцями, а релігійні жхрвали Житія'" виходить постійно під колегія іьним зарядом Отців Василівн, та “Дзвін під зарядом Братства УАПЦеркви, що його очолює протопрес вітер о. Борис Арійч) к. а в п плідних роках о. і те пан Сері інчук
Видзництво "Мітла*, що видавало гумористичний журнал і Календар працює під особистим зарядом редакторе п. Юліяіпі Середина, який являється пою власником та головним редан тором.
Наводячи повиті назви газет та журналів українські х гро мад в Аргентині слід ствердити. ш.о більшість них перестали виходити, бо І а 27 окремих одиниць, постійно виходять ніж дневики "Українське Слово" і Наш Клич", місячні релігійні журнали “Життя" і "Дзвін" та "Вісник* укарїнського А постої ідейного Ечзархату.
На закінчення слід зазначи и, що кремі вище наведених пресових органів, були ще и інші, які них дили н українській мові та під українським іменем як краї тська Робітнича 1 а зета”, Український Робітник"1. "Український Голос”, "Світло". “Робітнича Трибуна”, Діролєтар* та "Знанняяле в дійсності вони видавалися за чужі гроші і як іакі с.пжн.ін чужим і во-рожим інтересам.
Відбитки голгшіійшнч видань Цсігралі -ПРОСВІТИ» в Аргентині, заходами якої кроні ріжних періодичних видань пливи іося дотепер 33 річники і постриганого -Календаря — Просвіти»,
РГ/КНІ ВИДАННЯ
(Книжки, брошури та неперіодичні видання)
' НОВЕ СОНЦЕ’3 4 Збірка поезій. книжка вийшла накладом автора п. Степана Турчина, в Буснос Айрссі рік 1936.
”! І РАНИШ СЯН КАВКАЗ'4 сценічна картина, автор СМАІІ. Накладом "ОДЛУ" в травні 1939 року.
'‘УКРАЇНСЬКЕ ВЕСІЛЛЯ14 пєса на 1 дії, у ніжив СМАН. На-кладом Української книгарні "Промінь" рік 1940.
”ІСТОРІЯ УКРАЇНИ" - М. Аркаса. Видання четверте. Мистецьке оформленій : окладника артиста-графі-ка Віктора Цимбала, Накладом В плани питва "Полтава* Буенос Айрес, рік 1947.
‘ НАШЕ НАЦІОНАЛЬНЕ ІМ'Я — НАШ НАЦІОНАЛЬНИЙ ГЕРБ* — лроф. Е. Онацькнй. Нак лід ом вил я впин тна Перемога" рік 1949.
"МОНАРХІЯ ЧИ РЕСПУБЛІКА*4 проф. Петро Солуха. Накладом Української громади н Аргентині, рік 1950.
”КОІЇЗАР“
“ГАРБУЗОВА
Тараса Шевченка з перед мовою в сспанськііі і анілінській мовах, накладом видавництв.] Перемога" рік 1950.
МІСТЕРІЯ*1 гумористична повісь. Напікав О ісксіїї Запорожець Дснлад. Ілюстрації і окладника Борис Крюков. сторінок 160. накладом автора, рік 1956
“В СТЕПАХ УКРАЇНИ*' написяв Я. Хомичів( два томи по 350
сторінок кожний, накладом автора, р. 19-і8.
ГОЛОВН1ЙШІ ВИДАННЯ УКРАЇНСЬКОГО
ІНФОРМАТИВНО - ВИДАВНИЧОГО ІНСТИТУТУ
1) "РОН ЬА ІЛВЕНТАП ИЕ ПСВАМІАрог О МаггоуусЬ Рлд.псз 192. Айо 1952.
2) ' ЬА НЕ5І5ТЕКСІА ЕП ЦСНАМІА”. рег Еппдие МагНпех Сосіо Радіпаз П4. Апо 1963
3) "СВЕВНА ¥ ЕІВЕйТЛО", рог іогде Туя Кгоітаїик Г ідіпан 1Я4
Або 1961
4) 'ХЛІЕШПЬЬАЗ ТНАЗ ЬА СОНТІХА ОЕ НЕННО", рог Епгічие МагНпєг Сосіо Рбдіпаз 420 Апо 1906
5) "ПСНАТЛА ВАЮ БА ОРНЕ5ІСЖ НОЗА”. ІпІоггпез у сіоситепіог Радтаз 52Б Апо 1970.
СПИСОК РІЖ НИХ ВИДАНЬ В ЕСПАНСЬКІИ МОВІ
"ІЛКАХІАД ЕІ раія, Іа роЬІасібп, 1а іііДогіа, Іа сиііига, 1а
есопотіа у 1а роїіііса.
Брошура видана Організацією Державного Відродження ? країни РОДВУ“ в році 1939. яка подає мапку українських земель та статистику вссго населення
’ЧЖКАІЯА - ТІЕКВА8 СО8АСА5”
Мала України опрацьована б. і. п, інж. Василем Мнлінським. кидана видавництвом "Перелом”, яке видавало газету тої самої назви. Мала появилася в 1943 році і її наклад цілковито вичерпаний.
“ЕЕ ЕБТАІЮ ПСКАХІО І)ЕЕ 8ІСИЛ) XX”.
Історична студія д-р Богдана Т. Гзлайчука, що появилася друком в 1953 році, накладом Т ва "Просвіта”, з відповідною передмовою професора університету д-р Кар ло М. Болі ні І Лан.
• АЬВА ЦПЕ БЕ НІ2О ОГАЙО”
(Світанок, що перетворився в присмерк). Повісті» написав Василь Лукіянський, 220 сторінок дружу 20 X 15. накладом ви давництва "Софос". рік 1958.
ЕЬОНОЕМ ІХТЕКХАСЮХАЬ ЕХ ПХ МПХ1Ю ПЕЗИХІОО” іЕбісіопек беї АЛііпНсо.)
Міжнародний лад в розєднаном} світі. Аналіза міжнародної ситуації з правного погляду, написав д-л Богдан Галайчук, сторін 220, рік 1958.
"НІ8ТОК1А ОЕ ЕСКАХІА”
Автор проф. Д. Дорошенко, переклад і пояснення журналіст г. А. Мартінеї Ксдо. Видана Українською Центральною Репрезентацією, в році 1962
ШКІЛЬНИЦТВО ТА СТУДМКНА МОЛОДЬ
РіДЩІ Школі И АМІН НІІНГИХ Гргпі.ід: її ГІОЧі’ТКИ Тії Л.'іобуткі!.
С гноітгшя ІІМЩКІЇ НІ ушвсрсіг ТІ У при
Ст\ іііошчіі мп ісл.-ді, ні ними осіб. Що іобули унінерсніетськл исніи
Дитячий «садочок* і Рідна ІЛнлі.і при філії Гірисгіітн^ у Він. іс. пр пін иія Буенос Лйрес. при якій «якпдямн пані І'оіновської ведеться також навчання писання «писанок» та яиніиваннч І друїич ручних робіт.
Рідна Школа при Філії -ПРОСВПІС п місікпос і Гудсон чия була чинна під прон-лдом учительок Марії Караульної і Олени Крайннк
ШКІЛЬНИЦТВО ТА СТУДІЮЮЧА молодь
Спинившися на чужині, серед складних та чужих відносин більшість наших поселенців уважала свій побут в Арі сінині тимчасовий та жпіи певними надіями на скорий п іворот в рідні сторони. Доля одначе повернула їх судьбу по іншім шляху, а знова імігрдтська дійсність заставили поодинокі наші громади думати про виховзетня молодого покоління, що би виро стаюча тут молодь не тільки що дістала# належну освіту, і головно, що би вона не потонула в чужинному оточенню. Справа ця вже від самого поча ік\ була дуже складна т а трудна до виконання, але змова вона була і є одною няїіважніїнпих ділянок ь прямуванні нашої будучнОсти, і як така завжди була актуальною, а головно тепер в останніх роках нона набирає певної ваги га значення, а гимсамим вимагає належної розвилки, та всебічної підтримки всього зорганізованого громадства.
Виховання молоді — це одна з найї оловнійпінх іа нанбіль те складних проблем нашої спільноти в Аргентині. Про цю справу повинні дбати всі; батьки, організації, а навіть церковні громади, та всі спільно й належно виконувати свої завдання тя повинності.
МІСІЯ РІДНОЇ школи
На рідних землях акція ''Рідної Школи*1 виконала величе і-ну місію, яка це тільки що несла освіту, але також протнетави лася окупантській гладі перед винародовленням, заслуговуючи собі на те, що назву цю задержано також по наших носеіинчих громадах на іміграції. У всіх наших громадах, при кожній нашій установі творилися відділи "Рідної Ніколи'4 які е більших чи менших розмірах займалися вихованням нашого доросту, защіттіюючп йому національну приналежність, дабов та пошану до свого народу, його звичаїв та традицій.
Відділи "Рідної Школи11 інори'ися разом з нашими організаціями та парохіями, про яких подаємо деякі світлини, наводячи при цім д; ти га місце і> існування, не висуваючи першен-с тва чи окремих похвал, бо всі ю її по своїх силах та спроможностях служили одним ціллям іа одній меті.
В одній дописі про українців в Аргентині я стрінув замітку, що ще в 1910 році н дільниці Бсльграно (Буенос-Айрес) була ••організована українська школа, яка мала тон около ЗО учнів, та яку ній учитель П. Бак, одначе мені пенда юся осягнули про неї будеяких підтверджень чи світлим, тому згадаю про це поверховіш за книжкоф Українці \ вільному світі11, щоб нсОми-;<ути того факту, що вже в тих роках справа іщ бу іа між нашими громадами актуальна та потрібна.
Загально Рідна Школа творилася при наши> організаціях га па охінх і трудно подати про неї якісь статистичні дані, бо
Дітвора Рідної Ніколи при філії «Просвіти» в Беразатегі. провінція Бх-ен»с Айрес. Світлина з перших років її існування.
вся її діяльність була давші роки торнвочна, і кожна організація чи парохія провадили працю відрубно, без всякої співпраці чи централізації.
В останніх роках була заснована Педагогічна Громада, що її очолює пані Т. Мосора і коли її заходами зроблені деякі підсумки про 'рідношкі тьну діяльність, то вони відносилися тільки де Буенос-Айрес) та його околиць, а про школи на провінціях чи навіть школи парохіяльні ііяльпосіі Педагогічної Громади не підлягали, юм\ я не наводжх чисельних звідомдень, бо такі б глиб дуже мінімальні.
Окремі і добре зорганізовані школи вслхть Сестри Васи їі-янкн та Катехнтки. але нони існують на взір народні х шкіл з повним правом прилюдності!. В них навчання української мови є ня;і обов'язкове, хоч нони вчать українську мову, як исобов’ят-13‘Еий предмет, або навчання української мови провадиться до-длконим суботнім навчанням.
При У. И, Репре іентаїїіі створено Рідношкі іьн\ Референгу-р> яка деякий час займалася шкільництвом і під її опікою в і.і-іптовунаїю відповідні виховні курси та накаціїіні оселі для діт-г іри за мечика ии в містах. їх можна \ нажати іуже успішними.
Іітвпра Рідної Школи при філії «Просвіжи» в Лянажл.іь. ппогіниія Буенос Хйрес при якій існує також діточий балет, який пооявляє л спішну діяльність.
але це не рознизувало рідношільних проблем поодиноких ені-іііих громад та організацій.
Українська Гімназія. (Середньошкільні укра (незнанні курси), Українська гімназія заснована при українськім католицькім Екзархаті з датою 3-го березня 1966 року. Навчання триває п ять років і відбувається в суботу пополудні, або в неділю рано. Річно збирається окою ЗО учнів, але запільно за десять років її існування ці і імназія.іьні курси закінчили пересічно 50 осіб.
І Іедаї огічни й склад - директор гімназії лі ненці я до Ми-хай Ваги гик. учителі — "ґр. Іван Ромашок, мі р. Ліда Тавридська. Ліда Ірина Василик, о. Петро Головатий та Сестра Люїза.
Колишні р.чителі цеї гімназії, пані Ганна Серед як. мір. Яро-м X і іицькин. інж, Ростислав 1 іі пннькиіі. ліп. Іринеїї Лппнн-ський і ііц Зенон Насити к.
Дирекція І професорський ск.іал філії Українського Католицького Уні-верситету їм. Кіиментін Папи, їло Існує гюи >країн<ьній католицькій Катедрі тя іянінчин вже 10 років існування. Тепер при КателрІ зорганізовано Епнскопськнй Семинзр в якоме навчається ссминлристів
УКРАЇНСЬКИЙ католицький УНІВЕРСИТЕТ
їм. Клнмента Паші Філія в Буенос-Айресі. Відділ Філософічно-гуманістичного факультету. Програма — україністика, словенісгика га славістика.
Заснований 9-го квітня 1967 року. Організатор 6 ь п. лр Богдан Т. Галайчук. Загальний час студій І роки.
Професорський склад д р Богдан Галайчук. д-р Тіне 1е-беляк, мір. ,Лідія Танридзька, арх. д-р Юрій ІИульмінськнй. лій. Михайло Василях ір Зрумсн, 1.1 д-р Гнідонець. Університет діє під патрона том Преосв. Владики Андрія Сапг.іяка, їй ректором ушверсітєр був бл. п. д-р Б ГалпЛчук, після :юг< сперти обов'язки директора виконує ііц. М. Раси пік.
Університет замінчив 10-ліітя існування і загально н ньомд навчалося около 25 студентів а закінчило н нім свої студії 15 осіб.
ніг II ,чі І>цуі>и Є •кіюхлп нчіш .мм.-і ............ Ч(ПЮЖ,.1Л
хнннь-М'іізі хитні в і іііт-ои н іч Іччлінн нЗи ігцс ‘ ніч-рСиифо н неї і<к чіпен *пчі:і нннлжго.мпі оллччзнпііч \ лічили
\ІНИ»Я Т ці сн?ч т ні] юнз н Иіпн'яуи 4ИІГКГ гі нміїтчінін н! 4ВШН.0ІІ ІЧН ’О|||іпІЩ,Н1о ЛИНІ,40 НИНІ ицз -ІПНПІ Г
и.чіЛи ііаініншн \ юиичипнігк п чцмініпюіі инон чц<мп < ЧИМ ніш МІМИ 8МЖ0К млііпПлніін ніпі.н \і > МГі|.. іиоіл. м 1‘1 >’1НЦ| К[ ХМм\ Л0ІІ.1ЛЧ М‘1?1іч .і ІЛ.ПЧІДЧКФ ІЧИІЛНХІ^ІП •ШЧЛІ.НІЧІ ОШ ХНЧЕ । * 01 НІ. НІЖИНІ РМоНі I III МЛ І|Ц 'ПІТ -МИІЧНІІІ ИІМЧІЩГн 1 МІЮ<> МІ1.НІ0? ММИЧІІ хнчк ГЩІІЛПі 11,11.
• »' ....... ’І'І'ІІІ 14 Міжриои оклгн м?.ч<*а МПІНЧЛО н
ММІІНІН. 11 III X [• 1 піц м І ін 1 Г||
1 ’’ НАМ НІ ІЧІ >| | *ІІЧНіІЛі\\ Лу 01 Р| МНИ ХІПІ I 41 1ІГІ1И 19 Ч | Л ИІІНІШИІ1 ІІ ЖІІІІІ 'МИПІІІІІ (Ч||| МІЦЛЦЦ -III ЧПЧИ-1 *І ОНН0І
-04 НСіМіЛІ ПП1Н0ІЛ ІН ІІ| і Ж Лін НПНИіЛ.ІіЦ 1'Г ИИіПІІІ 1*11 ЛІ V НшіІіҐ] Н III 11' юно III І ЧІЛ ІЧІІ ЧРУН.| її г I I нгуїхл^ фц
ІіНікІ}] іі-1 ' 1 \1| її 1 НІНІ,14^01 > НЛ ПІ « її І Жі*Чі*1 НІ ГІМПіГі.Чі ГлНіІГЧЦ УНГІ’ІНІІІП ХНЧЧ.ЧІХ Н ІІ Н<Че»ІІП’!і|| (іуі: *0ЦІІ|1?(1ІІГ о їй ЬІ-Ні Н •< Щ(Н\ІІИШІ КГ0П1Н ІЧК (ГЧІМІІН 1) ГЧ 1 НП’І 1ц||$ НПІ
1\ І’Н НІ’11 11 (.і’.Чіі) ХИІР'І НІНИ) ІІ-Г НІІ’МІІ ) ОЧПЛЇІІОЦ ЛХ я ні НІ І ♦ ч' Г( Ні) М > ХИЧ’ОіІі <11 ГНІТИ Чіфі ,11 >0І| «111 ІІЧІІіГНИ
111^ ікігмії > пишні І Ц0>| ІІ г 1'1 Н іііпхл ї ОІІ1.ІЦ л ь ( Лні ж.і І ||“Ь‘ 14 .1 II 'ІІІІ II І Мііічпх нп 1| >1 (кінчи ) нішіиіиі
І’ ІІ 1 (НІЇХ?) НІИІІіЛкІГЦ Ц і! І ( ГЧІ1 ІііЛЗИЧ.Іиф) ІМІ.МІІІІКЛІ ІНІІІ І НПЛІ К ІИНЛіІГЯ НІ | ЦнІЩх 111 НІНІ ІЧЧН.НИЧІ НІ Ні \ НІ ІІМНЧІ •» НІ ’ПЦ) ’ІІІП'ИНГ іф III, ....................Ні нііиігінтпі
1 Л!! ПіІІІ і] ІН іН \1М Н II г |< ІПі< І чт И|\ ЧІІІІЛ1І1НН.' І1ННЧ
ПНІ 14 І пн4 Ііи 1Н.'іііг НІ <9 Іьл ! ні імк Ч чніччиу . Ліпкі
І ^|Н|І|5 > ГІМ І <1 <Я і ЛІЧІ І МШ'ІЛЦх НПІН1ІІ01ІІІ '.ви-
.....МІН І НІІІИІ III І НІН ПІ ‘НЧНІІІІЛІІІКМЛ ІИ \ І 4ІІІЛІІ ІІІІ'ІЛІШ •її \ и и Мі н і ні і'іііпчг ніі ні і 4ч1лгм п< чнплілії ми п|
І0ІІІ І1ІГКІМ ИИ.'ІК І Ц.) III, ІІІЧЧІЧІ Ч|||4.'« ..................... ОІІІіОІІИІ 0011
<>ГІ І«н< НЦІІІ і ц. Ні .чім ІІІІГИ ІКМЧІІ і 1 III Я' ІЧ'І І ЛІ И НІ НІНІ 4 1'1 НІ
•І! 0 ЧН II- >\ І >ІІІ< II І >НІІ -НІ.НП > І ЛМ*\| 1.1 \М ЧІ-Ч1 ГІІІРІІ Я Н ІІЛ І Н II I I І НІІ»-м - І і' 1 >1 І- ІІЖГН- НІ ИЧІІІ9ІГІІ N11 гнідій ІИ І .IV *• І0Ч І. І її' її ПН І 0 110 гн МІН II И ІН » V \1||І|'І"| Н ЧЦІ1 ]| |
іНіпііі- ч іін н і і.ні гі 49 .ні їм. м і .інпіаіі
" II НІ Ь -І ♦< ННІІІ’ЬІІИН II! І-ІКІІ І їм 9ПІІІ НІНО Пі МІЦНІМ ні і Ч.І ІНТіч .111 1*9 П'10111 4,11 ЖііМІ 1 НІ КІЧ -Г1 Иіч 1'11 111 Н* 0111 І1ІІН»’
-.•І IX ГИ 'II І 1 1 "Ч И1ІЧІ-НІЦ. І 0 пні 1*9 ІЦ|‘ІГМ0І1 ІН 9
І - ніі 0-. •' Н ИІ1Н И.І0НІ 'Т м ЛІ ІІІ.ІІНЧ ПІН Чі'НІІЗоНІ ІН ХИЧ
И I I ИЖ І ЇН III Н чіп І К | Ц0ІІ НІ Ніл 1.1ІІМ ННІІПІ Ч! НІЛ
П 19 09 \ І ІІ «• «Н10 .... І' ... 1 Ч НІ мі 1Н НІ \|1НМ 0 ГІ пч о IIІ ‘її 11
,ініін'и гн ч ні кіп и и»ц 0л>инчі и’чп.І чиччзЗпьнн Н
41 О|'ІЦ\ \ ||( ф НІ І \| )
( смннарнсти І учительський склад Малого Семинара Отців Василівн що ,і давній шик роках існував н Апос'олсс. де находиться головний есере-ІОМ Опція Васнліян в Аргентині. В Аппстолес є також дві василіанські Піко пі; іівоча то її вед?ть Сестри Васн.ііямки. а окремо під зарядом Отців Васнлімн всіється народна школа для хіопців.
। 'Г , що/ шш- їх нідмітяти а д ія того, щоб фактично доказа-іі. Ш" помкмо всіх трудностей ми українці йдемо і духом часу г.< ідоіїчмаємо собі відповідні позиції серед ‘.думного світу на ВСІХ НОГ" ГОЛОВНІШИХ ділянках.
В сі ого пишних відносинах маю ь хспіх та керують житіям тг. [ц і мають освітх та знання. Нам. як громаді, як нації П ТрібМІ ф. ХОЕ1 та освічені сили, які зможуть ГІДКО релрезен-трати нас перед н лчним світом і тому елі іьннмн силами мас всіх мусимо дбати про вишу освіту нашої молоді, бо лише таким чином во а дасть запоруку успішнОсти її історичної місії г с.імостіннмцькнч піа аннях нашого народу!
ііївора Рідної Ніколи при Філії ^Просвіти» н Сан Марїін, передмістя Ьусное Хйресік Заіяльно ЗО діїеіі піп їх виховують 4 учитстькн, яві ведуть, тансііі. мітячий садпк* а рівно* пропалять
[Ті>дші\ танків
школа начнеіюе попа • навчяіінч ну інки тв ня
І і ін' н.кіл на літ < пз іе( нікого । \'(нт Айпєса Мдбхла гн і іїні к’ рси нз оселі «ПІДЛИП я в Гаінкі а ка «акінчтігчі ирп-І А*мо "ДІЮЧІ ДОПИСИ» 1 КІ відбулися Н іа.іі Цснірялі «ПРОСВІТИ*. І ЇХ закінчено збірною ГВІТ.'іИНҐЮ ВСЄІ ДІТИ' ОН вряз і їх вмхонникамн. учите.інми та натехитами, а також ї упп і з- :> УЦР. та Пресешц, Кип Андрієм. Ик апх'м УКНепкви н Арі ент пні.
СПИСОК ГРОМАДЯН. ЩО НАБУЛИ
УНІВЕРСИТЕТСЬКІ СТУДІЇ
Ім'м і ГфІЇЕИЩС. Професія. Міс не вість
АЛЕКСЕНКО, Винісшій, Павле Ар\нтскг. Кордойа.
АЛИСКЕВИЧ. Роман, Юрій А івокаї. Еордоба.
АЛИСКЕВИЧ, Індика Кране — Кипі овол Корюба.
АРХИІТЕНКО. М. Ін женєр.
\ МАРКЕВИЧ, Рогаля, Малигіна 1 Ірофссорка Буенос Айрес.
БАІ НИЦЬКИГІ Ярослав Інженер.
БЛЛЮК Іриней \і роком. Буеііос Айрсс.
БАНДУРА, Ярослав Лікар Б у епос \П|ісс.
БАНД> РА Володимир ІНЛі. Пер. Чхбх-т,
БЕЗРУЧКО, Віра Фармас ітік,і. Б)рсак».
БЕЗРУЧКО, М. Аі роком Гп рсако.
БІЛОІ ІО.'ІЬСЬКА, Ви істина Економі», і ка. Буснос А Прес.
БІ ЮСН1Т, А іекіаіідср Іс торнк. Буснін Ай реє.
БОЛЕХ, Осип Інженер. Ьз епос Айрсс,
К0РБУІЯК, Ірин де Ьонф-. ше Біохсмік. Сан Ісідро.
'1*1 [АН, Ірсн.і де Браво ! кономіста Сан кідро
ДУКАТА. Петро Лікар. Сан Ісідро.
БУРБАН, Лід.» Лікарка. Буенос \нрсх
БУРБАН, Осип Інженер. Гаснос Аігрес.
ХО.МИШИН, Любоміф Соціолог Б^снос Аіірсс.
ХАМ, Соня Іваннк де ІД’НПГСТКЛ. Іус’ііос Аїірсс.
ХАМ. Олесь Хрхиі скі. .ГІ¥ЄНОС Айрес.
ЧИКАИЛО, Михайло Хсмік Буекос- Ліірсс.
ЬУК.АГА, Нестпр Іікар. Ля Пінта.
БІ ПІНСЬКИЙ Іі. Пранник Буснлс Хіірсі.
ХЛОПЕЦЬКИИ Антін Адвокат. Мерлі.о
’ЛІ Я Ні СЬКИРІ, і липо Інж сн»- р 1Ь помар.
ІЕНИСЕНКО. Нітолкд Інж єн» р Кіл з. мес
ІЕНИСЕНКО, Олена Ден піст ка. Бсразатсі’і.
КАЧМАР, Оксана де Петро Лікарка. іаєнос Аирес.
МАЦ [ЗІИ, Дп.і де Дрозд Ііклрка. Гп'снос Мірес
КАР.ДНОВИЧ, Наталка де Фарріиіпі і’шіНШНК, Іпснос Аіірес.
ФЬНЯК, Михайло Існгнст Ві II. іс
РЕНЯК РозалІя Ромлпонспк.і Іспінстка Ві.тьде,
ФІЛЯС, Грніорій Інженер. Ва.іеіігін А.ЦіС.
ІІІИЯН. Ірина те І дола ІМОАСМІК. Іпенсіс Айргс
Г Рі X. НІрій Інженер Бгсііос Айрес
ГРИНННКО. Віктор Хрхнтскт. Маріін«-1.
1НАТПШИН, Хріктя ОІПУСТ. Еіигн Біохемік, Лікар ІИ’.НОІ ДіііН'С. Ьчені»с \іірее.
Ім'я і прізвище
Професія.
М кцевісп
ГАВРИІПКО, Марія ІІІП.ІОІ . Ііуекос Хйреї
ГОЛОНВДН. Іван Іпжегієр. Кор іпб.і
1 РАВИНСІФИН, Осип Архіїгскі Іі\^пис \йрсс.
ГРІ ГОРАЕЦУК. Ро.інн іп Інженер. Кільїчі'с
1 1 ’ЕЧУХ. Во ю ііімпр Лікар. Олііюс.
ГУРЕНОК, Юрій 111.м Пер. ІІУЄІІ0С \й]ісс
ДИКИИ, Ярік і.ін 1 Ірані). ЬсрІССП
1 УСТИП, Ба.іі>ломі[;і ДдіЮкЛ. Член.
ІЛЬНІН [ЬКИИ, Рослим н ііга енєр. Лом IV Епп»|
ІВАННЦЬКИІ'І Висип. І-.ХІМІОМІС • Бусіїис Хиреє
51 ХНО, О.нч 1 МИІПМІСТ Ьуспос АЙрсс.
ЯРОПІЧУК, Олекса Лікар, Сіньїл.чі ік
ЮРЧУК, Н. і пій Фарчасси і шс Ьуенис Хйрес.
КЕБУДЗІНСЬКИї1 Міічаїі ю 1 і жене р. Г||,ИІИ 'І ІМІК
НІЯК \, 1 лмуи і Лікар. Кііілнс
КОЗАЧЕК, Вадим Ін кснєр Па п.пм.ір.
КОВАЛИШИН, О.ім і 1<нт псі ка. К'ордпб.і
КУНДУІІІ. Вебері Інженер Бусіїїи \Йрсс
ТЛЮЦКХ, Аиіііі, М <рін 1 Існхініра, 1 Денис \Пріч
ЛЕ ННИК. О їм.і Лікарка. Н рціб.і
.11 НІ ПІК, Ірина Лікарка. Корк'б.і
ІЕХ, Марії ІІплннсіїК.і 1 і карка ГА спи МІрсс
ЛІИІИНСЬКНП, Степан Матемаї пк. ГАїні'і \йрі‘с
ІИІКІНСЬКИІ1. Ярослав Ьіііхсмік Ьчеікк Айрес.
11ГШНОВ. Ль-иілрдп Лікар. Буснпс Мірес
ЛІВША. .Микола ІНЖ1 не |]. Ьиіюі Хйрсч
МАГ ДЕННО, Вссіикп» і Лікар С.іран іі
МЕЛЬНИК. 1 ригорій , Ієн НІС 1 Е.і\снос ХЙрес
МСШНІІК. ікірп Лікар. Хпежспе 1 1
.МІ Л ІИК, Фраігшем» Лікар. Слрян п.
КАЗНА, Евіен Лікар. Ьі'ріссо
МИХАЛЬЧІ К, .Михайла Лікар Кі»р кіба
МУРАШКО, Катерина ІЛ Аі III І’ їДеНПС Хйрі'С
ОЛЕНКА, Кар.іо, Інйн Кипі інки !іу< Н' и ХйрГі
ОНАЦЬКИИ. Виси 1 ІрофсСир ІАСІІОС Хйріч
(МАРКЕВИЧ. ііі.ііі ІСІПІКТ 1 УСІІОС \ЙР< с
ЛАІ’ОЛЯ, Чс Ліклр. І'НІ Негра
НАСТУП ГУК, Інаи Кліпі) Ехніи пно і Кі <
ІІЕТЛЬОВАНИЙ, 1 ріп прій Інжене р. Ілсіпи Хйргі
1 ПОНІКОВСЬК \ Пяцаїиг.і Флрхгассіп пк,і Віаьдс.
НО ІЯНСЬКИП, Юрій 1 сл рн Ьп нчі Хіірі'г
нонипук н |н КСІІг Р Ь)гінк Айрес
І її иЧН. ІЯК 15 ніі и. Хлипка і 1>уеноі! Хнрсс
РАД ПХОВСКИҐІ, А п.берг Іік ар 1 ч.-інн АПрСі
І'ХИТЕІ’ІВСЬКНП Нили’ Інж< пер Р.ІМО4 Міхія
ВЧЕНУН Сим .11 |н,і г пер 1 . К\ Ч.ІН
їм я і прізвище. Професія, Пісценісіь
РОМАНЮК Іван 1 ІрофеСОр. Лом. іе іамої
РУБІНЕЦЬ, Михайло. Ангел Киш опо і Амс/кане ііі.
РИБАК, і-нісіі ІІК Ір. Чако.
СЕТНЯК, Іпия Іікар. Сан Мар гін.
СЕ.МИРАЗ. Петро, Кіріо Лп л р Кордоба
ШЕС ЮПА. 1, Апексяпдер ]|| ЖСНЄР- Рамос Мілія.
ШУТА, Степан Ддноклі Б\ і нпс хй|Н<
СЯИІЧЕНКО. Мпио.іл Архіпикг. кііьчес
ОІНПЧЬНКО. Вс &п.ю і [енпіс І. КіЛЬМСС
СОБЕНКО, Есїїлй Хґмік Кьі А іьсінііі.
І.Ш РБИНА, Іван Інженер. Буенос Айріїс,
ШУДЬМІНСЬКНЙ, Ю|і. Арчиикт. Буєіюс Ай|Кс.
СЯІІІАНСЬКИЙ. Н Лікар 1 Ьі.Ці(пі;нк
ТАВРИЗДЬКА, Діда 1 Ірофеоіг Кільмсс.
Г АВРИЗ ІЬКІІІ1 Ярема Х.інок.іі 'М.ІКМеС.
ГЕНУЯ Дн Ііікар. Сан Хусто.
ГРЕГУЬ, Марта 11к ір. В. Сардінію.
ГРЕГУБ Ку іьма Іік ф. В. Сармй нто.
СОЛОВЕЙ, Роман Інженер Корібоа
ТИ МЧУ к Никифор Інженер- Рамос Мі \іч
( і АСИІ1ІИН, М »рта .1 кихо лан а. Клрдбпя.
СТАСИШИН. Несюр Інженер- Кордлба
ВАСИДИК. МнхаіІ кі | ІрпфеСОр Б уснеє А прес
РАСИЯИК, Зенон 11|юфес(ір Бусиос Айрес
п- мьн и.к у (ітьіа 1 Іріїфеоф. Дон С>і
ВЕЯИЧКО Ігор ІНЖ Нієр Буенос Хйрп
ВЕРГУН. Василі Хе лік. Кас грпе.
ЗАДОРЕЦЬКИРГ Ннсн Іік.ір. Буенос Хирсс.
ІАГ РІ БН.іЬНІІИ. Мнхай ю Лікар. Лісімнес.
ЗАГР ЬЕДБН V Ольга Менік [єн пісна Мн'іонес.
ЖЕБРАЦЬКИЙ 0 ісьсан.іч» Інженер. Буенос Айрес.
ІАДЕРЕНКО. Коп іангіїи Ае|кпіаіЕінн Кі іьмес
ЮРЕНКС >, Гріп орій Інженер Буенос АПрес
ВАРЕНИЦЯ, Миросдйп ІСНІПСІ \гічс ю і іС
ВАРЕНИЦЯ, Ікірг Су.і їм Апос гол ес
МАКАРУХА. Діла ІІІ.ІІІПЦККі її к іт। Буенос АНрес.
КОЦОВСЬКА Марія ФсірмаїЧ'іі нік.і. .іч 1।іата.
ПЄСІІЬОРОВСЬКИЙ Воло,шмп|і Іікзр. Беріссп.
ІІЄСЦІдОЮВСЬКИП. ' ММІЯП Ллнокаг Беріи о.
ііЄЩЬОРОКСЬКА Ольга Вчпнси к. і Ьсріссо.
IVX. .Марія пк? р, Буенос Хирсс
МОСОРА. 1 іпіа [ептисі кя. Бсріссо
11 ІУХ< ІВАН Ііьнене’р Іи рІС£0.
ТА1АНЧУК. Ангін Лікїір. Бсріссо.
1 V ІАНЧУК ГІ гр.. Інженер 1 < Р'ССО
ІКЛИЛЯК Е.иіі, \днпкяг Бущюс Хйрі'С.
Ім'я і іюішнще. Професія. Місцевість
ЛІТ ІИК. Петро Лікар. Кяґлиова.
ЬУГАІЇ, Хрнстпл.і X івокаї Ьхі'ШІї \йрг<’.
ЬА.’ІУК, Ічр.і. і 1. Хірс і- Кі'ІГЮІІі 1 1» рІГіі Н.
МІ ШПИК, ] нон \ і гірклі . |кіі X іьсіїїл.
1Н1-РІ- МІ І А, Хнн.і, Iі X інокаї. Хін /каш іа.
і ІО.ГІОЗ, Марія, Шсремгта 1 Іране. ІОСІНН Хирсс.
ЛИТВИН. М ірусн І КОШН1К г Еоеінч Мірі'
КЕРВИПЬКА, Хрін-іи Хрчіїї кі І ІІЬ ІС.
СІ РІ (ЯК. Хрисія 'Іік.ір Іосмої Хііріч
ІАОПОРНИП Марні І копснік і Кіліімсс
ПОЛОЗ, ЛІНО ІНжеіГгр. Ьмчгое Хігргі
Ш ІІ’ІІІІГІІН, к\ий І кеІПОІІ'СІ На і X іг.сігм.
Ь X. ІАІІ [Уїх Маркси ІіІи\і МІК Амі лане іа
ГОЛ1ЯН Тппчі (|_ Ц І І|С1 . Іяпажо.іь
1 РІ.'ІЯ, Інан К.ф.іп І к<нііоіц‘] г1и її. і <1,0.11,
ІМИТРІВ. Інаи ] к' НГіНТІк т 1,ін Міріін
МИХ АГІЛІВ, (С|. 1.1 1 кЧіПОМІСТ В: і X іь< ні.і
ЮТОІ [|>КИЛ. Вс'іцгс.і.ін X інпкаї. Вік. Іііьм’сіср
Ьг' Рі С 1 »К111 1, і кип -С носііі 1 Гії ції Ьі ІРіягл.
КІЯНКО. Юрій Лікар, Кі.іюіі*<
ФАХІВЦІ ВИЩОЮ ОСВІТОЮ
Серед української і гомя ні і Буснос Хїцчч’і бх ю також по 1 ажнс число громадян < шиною освітою. як ніж. М. Корсико, інж. |н. л К\ пік. інж. О. І кгпьорови.кий, інж. В .Ми іиніжніі. ріж. Ті. Вєрцінсі кий. інж. М Грінчак. і-р і інж. II. Бере ііціжіні, інж. Н. Фешенко, інж. І. Ліг ірмпепко, інж С. Цапгпко, інж. (X ПІкгдл, інж. ]. Квірпчннй інж. Сіикчюн, ші.тмниіик Н Бланіїт-НТіі'і, ПОЛК. І Х’ХІВ, Бі.ІОПО.ІЬСЬкИН, В. 1 имоп, В Розумом ь-кіій » яких подавляюча більшість аііі\і;і лиси ніпс фаховою прл нею не заангажовуючися до організлпіііно громадської прані, яка насправді нглася в іуже складних і і нсгіїрпп іншім відгін сенах, Слід вияснити, піп цс були особи з освітімо, яку набу їй в ч и н Гвропі. (переважно а Поліг брилах, Чехи Словаччина) по ІІМ б\ їй НІГ ДСЯКІ ОС 'НІ, Г|О ВЖС Н ^рГСНТІїЯІ робітні НОСГрІГ’ фікацію, л.л і з іінч більшість під ніш ні у вічнії гк.
і жетьпян ИЗ * « >014^0 »ІЧ
Світлина з успішної виставки’ яка відбулася в мі Наролнвю Дому Прссві’Н* Де ґ»\ і. ибрано гюна і тисячу різних п якісних експонатів друкованого слова та н іро інк; гп мистецтва, нка відбулася Р 1 іях від II ю 22 серпня 1951 року
РОЗБУДОВА НАРОДНОГО
МИСТЕІІГВА
Плекання нагної о лароднього мистецтва.
Хорові га зичЕіо-вока.и.ііі гуртки.
Паші мистці та артисти
1)
Створення Капелі Бандуристів.
6)
Мішаний хор Товариства «ПІ’ОСВГІ А в Буенос Айресі який і- і[іонірських роках провадив пожвавлену і 'спішну дгяль нкть під шрнгентурою і». Володимира Ольїпанепькгио.
ОЛ
НАРОДНЕ МИСТЕЦТВО
Українське мистецтво завжди знаходило признання серед чужинців, які впрост захоплювалися нашою піснею та иародніми строями. Наші писанки, вишивки, килими і а народні строї при-виблювали цікаве око чужинця, а вже виступи наших хорів та танкових ансамблів завжди збирали бурю оплесків признання та похвал.
Виступи української капелі, під особистим проводом нашого безсмертного диригента і композитора Олександра Копиця, що відбулися в 1922-м\ ропі в кількох першорядних театрах, лишили незатс; тин відгомін признання серед столичної публіки. Признання за українську пісню зібрав також "Хор Кубанських Козаків'4, який в 1935 році виступав в головному столичному театрі Колон11, де в’язанка українських пісень, яка починаїася піснею В^яв би я бандуру“, була на домагання публіки повторена здобуваючи на лежне признання. Під час перерви, яка відбувалася якраз по виконанню ниіце згаданої в'язанки наших пісень, я мав нагоду чути коментарі присутної і іу б ііки, яка од незгідно підтверджувала милозвучність у краї н-с кої пісні головно в хоровім виконанню, а про колишні виступи хору Кошиця висказувалися прямо зі захопленням, підтверджуючи, що це було не тільки мистецьке, але й щось над-звичайно-чародійне.
Плекання та популяризацію нашого народного мистецтва виконували ніші і організації, при яких існували відповідні мистецькі секції, як аматорські гуртки, мішані й мужеські хори, струнні оркестри та танцюва іькі ансамблі, які своїми виступами знаходили признання, як між своїми, так між чужинцями.
В продовженні подаємо світлини деяких наших гуртків та хорів, які існували при наших організаціях, наводячи місцевості та роки їх існування. їх було значно більше і всі вони в значній мірі причинилися для попу іяризації українського імени та нашого народного мистецва.
Слід зазначити, що філії Т-ва "Просвіти” в Беріссо і Док Суді здобули кілька нагород признання га конкурсах фолнльор-них полисів, і танковий гурток секції Української Молоді при Т-ні Просвіта41 в Буенос-Айресі одержав за свої успішні виступи грамоту, як заслужене прилипання.
Аматорські гуртки існували при всіх наших передових організаціях і функції режисерів виконували п.п.: В. Вовк, П. Мз русин, Н. Величковськнй, С. Манздій, М. Мужилівський, Г. Лю-блрівський, В Гимоец І. Кривий, О. Кузьмич. М. Заболотний, 1. Кубяк, А. Мельник, II. Магмет, В. Фокшеїі, Д. Гулей, М. Сидор, В. Матвійців, Н. Прокопонич та П. Дудни ченко. Диригентами >орів були п.п.: С. Нзумлюк, П. Дудниченко, В. Ольшанецькмй. О. Хандога, М Дячун та В. Гук. В пізніших роках були ще інші диригенти фахівці і про них подаємо, як мистців, а не ама-торів.
Мішаний жор - ІІЧ-МЬІ і *•, ш» існ>ьан при Централі -ПРО' ’.ІІИ и Ьуїмос АЙресі лід Лаїхиио й. (тепліш І \ міні-іпілі ма цкнй пр вади, також ще .ірмин хор при філії -Просвіта на НаииіІн Андіна нкі ті моїй цмі іим проводом ла.ін ш лий рмд успііьних кіниісріін, ревіЙ та шулими., ш ка.п.н.і імпрез виоииаиічнСй на перше місце серед існуючих три хорін \ > раїнсі.міх організацій
Мішаний хор і оркестрі Ьіні аііі.і'ро.іжсннії н Вуски \іцн- пні дімлі під упраінііо п. Петра Окопним), іііді бу її і.іь ьк їй рі < ііїом псрмиїні лі і) мру УЛПЦеркнн. Ип середині мі>к му іпкан гами сндіпі.: п, II Окопний, пппф. Є. Онацнкпй ц< г к\ аярих) т і б.і. н. Ііії'їн Кримнн н ь< рапір та секретар І на.
Мішаний хор Філії «Просвіти» У Ві/ка Алсліна, пров ниі? Бусиос Айрес піт його пропалив п, Василь Васнлмк, який також лирігснгом по інших філіях та при українській кітол ииькій Кате.ірі н Буенос Хнрсск
Мужеськнй хср «СУРМА», що в ропі 1955 оформився гк самостійна пргф ссійна організація. Він мага свою Управі, в якій обпв іки адміністратора вик н вав п. О, Ікоанч Масонський днрігент п. ВАСИЛЬ ВАСИЛИК
\ор І балет Рідної Школи при Філії Просвіти» а ГудсонІ, що в чанній шик роках був чинник під проводом С. Фарміги який опІї ія виїхав до ЗСАнеринн.
ХОРАЛЬНІ ТА ІНСТРУМЕНТАЛЬНІ ГУРТКИ
Хорові гуртки існували переважно при організаціях, як це вияснюють поодинокі світлини, але були також спроби організувати хори самостійні, як Мужеський Хор під управою п С. Наум люка, опісля хор "Дніпро14 під управою п. А. Ліхняке-вчча, та Мужським ор ''Сурма1' під управою п. В. Ваги тика, то проіснував найдовше та уважився одним з кращих наших хорів в Буенос-Айресі, 3 організаційних хорів слід відмітити хор І па "Просвіта'1 під управою п. В. Кривешка, хор Т-яа ”Від-родження" під управою пь ГГ Окопного, та хор "Трембіта41, що існував при Т-ві 'Просвіта* під управою п. С. Гумініловича, що л;і мистецьким оглядом був н. ті краще поставлений.
Інструментальні гуртки існували також майже при всіх наших організаціях, з яких більш діяльні б\ їй наступні:
Мандо іімова Оркестри "Бандурист" під проводом п. В Ка-чурака та Ю. Гуревка, що існувала при 1 ві "Просвіта" в Бус иос-Айресі н ма іа за собою кілька років існування і цілий рлд успішних виступів в радіо-авдиціях та товариських імпрезах.
Оркестри Т ва 1+Відродженняи — існувала під управою іг Петра Окопного. Вона провела кількалітню діяльність, вико-нюючи цілий ряд успішних виступів під час паиіопальіо'х свят тг. інших організаційних імпрез. Після виїзду п. Окопного до ЗСА вона припмилила свою діяльність.
Мандол інова Оркестр а їм. М. Лясенна при Філії 7-ва 'Про світи" в Беріссо існувала лід управою проф. В, Ми х а. і енського і кроні різних виступів в самій Ф лі і, мала вона успішні виступи з радіо-авдишями в радіостанції "Л.Р. 2Я та в Театрі Наїїіо іюль в столиці провінції Буенос-Айресу — Ля П :ята.
Дута Оркестрі’* під управою п. 1. Драгана, їло була зорганізована за допомогою Отців Василівн і брала участь в релігійних маніфестаціях та імпрезах поодиноких установ, ал< в наслідок ниїзду диригента теж перестала існувати.
Щодо оркестр і іід зазначити, що першу нами мандоліно В' оркестру зорганізував бл. п. Анатодь Гуренок ше в 1934 році серед доросту Філії "Просвіти" на Док С) її. Існували теж такі аматорські оркестри при Українській Стрі ієшл їй І ромаді, а професійними музикантами серед наших громад були п.п.: П. Рспецьжнй М, Більо, В. О гі іпаннснькиг та С. Войцеховський Найкращою професійною оркестрою в Буенос-Айресі в давніших роках була оркестра Леоніда Ябломського, що обслуговувала потреби всіх наших організацій великого Буенос-Айресу. В наслідок виїзду п. Ябломського до Канади оркестра переста ла існувати, а п. Яблонський після кількарічного побуту в Канаді несподівано помер.
На закінчення слід лазначитн що син нашого громадяни-
Мандл.'цн*»?а оркестрз, що під проводом п, Василя Качурана і ЮрЬ І у ренка Існувала при 7 ні <ПРО< ВІТЕ Б}енос ЛйресІ
Музичний ансамбль українсько, молоді що і випив гірофеЛи.о яка діяла самостійно серед унрп.нськн* організацій я Бугнгн Лнпсс
н,і Є. Войцех^иськин працює професійним < кріпьи» '* 1
нічній оркестрі держеного театру Колон, а т.іл.пнншп н. ні ।і іП'.іь А, Канівський нхолин в сь г.і і ОДООі рилі^н'и І оиіс.'їм, став її трактор*•«.
КАПЕЛЯ БАНДУРИСТІВ ім Тараса Шевченка ина існує при філії «ПРОСИПИ» в Ливажоль. пров. Буенос Айре» Калслн існує іік вегонсмніій му <ично-вональжій ансам б.и а Ті настійним дирігситом є її. ^ и.іь Качурам.,
КАПЕЛЯ БАНДУРИСТІВ
З приїздом нової й попоєної іміграції скріпилася такс* акція розбудови музичних енсямблів. Була створена мандоліно-ва оркестра в Беріссо, була створена також дута оркестра, про які вже згадано окремо, а також приступ ієно до організації бандуристів.
Почавши від 1960-го року серед нашої громади започатковується виступи з грою на бандурі, що його започаткував бл. п. Осип Сніжний, який приїхав до Аргентини із Шангаю та привіз зі собою цей історичний і типічно український інструмент, з яким дав він цілий ряд успішних рсчига іів чи концертів.
В пізніших роках навчанням гри на бандурі і вироблюванням бандур зайнявся колишні і старшина кубанського війська Антін Чорний, який спорудив кілька бандур та почав вишколювати гру на бандурі серед молоді, чим захопилися наші юнаки: М. Сенишин, О. Дрозд, 3. Василик, Ю. Приймак, II. Паук, Б. Ті насіпчук. які створи ти гурток бандуристів, що виступав принагідно на наших святах та академіях.
В році 1962 на пропозицію тодішньо о голови Спілк і Мисі цін і Науковців п Михайла Гаврилюка створено при цій спіл ці з датою 23 серпня Студію Бандуристів, якої диригентом стан п Василь Качурак. Свої проби відбувала вона в домівці Просвіти', бо тоді мала також там приміщення с сама Спілка, Студія Бандуристів невстоялася і пізніше її перемінено на Капелю Бандуристів, яка також невстоялася і перестала існувати.
Після деякої перерви останки капелі за почином її літри і сига відновили свою дія ьність і з датою 12 лої ого 1963 року покликано до життя нону Капелю Бандуристів, яка шайшла собі осідок при Філії “Просві;и“ в Ляважолі, де вона 1СН\є дотепер. Капеля існує як автономний ансамбль, що має свій правильник та окрему Управу, в яку і юдять: го юьа — Андрій Фе-лишак, секретар Петро Крил анівський, скарбник Ми хай
іо Човгай та культ\рно-організаціїіний референт Володимир Каплун. її дійсна назва цс Капстя Банду рисив ім. Тараса ЛІев ченка і її постійний осідок є в домівці Філії "Просвіти" в їя-шіжоль.
Бандури для Капелі виготовляли згаданий вже бандурист Антін Чорний та молодий уродженець Волині І нігОр Чабан, а виготовленням струн, та обструиенням займається сам її "і-ригент п, Качурак.
Капеля Бандуристів складається бандуристів, які с переважно н молодому-шкільному віці, шо постійно вчаться музики та гри на бандурі, а доповнюють іі нокатісгг мужчини і жїн кя. яких число деколи збільшується, а іеко їй зменшують я, а г
БАНДУРИСТ ОСИП СНІЖИНИ
Серед української і ромат о Буенос Айресі виступи іри на бан-дутії зміпчатклнзв покійний вже баніурнст Осг.п Сніжний, який приїхав до Аоіснтннн з ІІІангаю. Зараз після приїзду він виконав в Буєнсс \йрссі ЦІЛИЙ ряд своїх мистецьких виступів, піп їх пуб-лнна пойняла з великим іахсп.теч. ним і не дало почин до того, що зголосилося кількох юнаків, які почати вчитися іри на бандурі та виступати як мулмчно-впкальни і туріон
Акція ня вик шкала серед нашої громади чапхоту до поширення нан'іані гри на бандуоі и навіть були заходи створити «Студію бандуристів», яку започатнуван проф, М. Гаврилюк. тоаішний галона Гілки Мистців і науковців
В лспомолі поширення неї акції станув також п. \нтіи Чорний, який кромі гри на бандурі початі їх виріб тяти і це дало поштовх до створення капелі Бандуристів» яка постала за настирінонми заходами п. Взситп Качурака який здобув певні пекти а її розбудові.
пересічно Капеля ск .ад:.єтьсм від 22 до ЗО ти осіб. Кане і я лрид-Сла також гарні і типічні народні одяги, і нк музикальністю, так і виглядом притягають все зростаюче число своїх любителів.
На закінчення слід зазначити, що просвітинська Капеля бандуристів являється одиноким музичним ансамблем гри на бандурі не тільки в Аргентині, а взагалі між всіма нашими поселеннями в цілій Південній Хмериці, тому нсн українська спілі -гота новина дати їй всесторонню підтримку в її популяризації наш ого мистецтва та плеканні цієї милозвучної гри на бандурі, шо являється високоякісним ВИЯВОМ ІНШОГО народнього мистецтва.
УКРАЇНСЬКІ РАДІО - ПЕРЕДАЧІ
Українські радіо перед чі започаткувало Т-во 'І Іросніта” н році 1941-му через станцію ’ Раліо-Прієто" і в пізніших роках текі періодичні передачі продовжувано не інше Т-иом Чїро-світою". але також іі іншими організаціями, головно для ні ь мічекня національних свят і а юні іеїших обході». Окремі радіопередачі щодо варшавського процесу уіаштунала існуюча тоді Українська Стрілецька Громада, а н пізніших роках були спільні авдиції Товар істн "Просвіти" і ”Відродження'", я потім також і 5’. І],. Репрезентацією.
В році 1951 заходами В. Колодій. М. Семкіяша і В. Кри-решка при співпраці Отців Васнііяп організовано щове іі'іьні українські радіопередачі, які опісля перебрали наші організації, одначе їх продовження виявилося гуже коштовне і ломимо доброї солі організаторів радіо-передачї припинено. ()ш с я почалися радіопередачі \ іаштовувані У. Ц. Репрезентацією, іі'О їх вів тодішній секретар УЦР п. М. Р\ б і не ць і піл час тих явдиціп з українськими піснями виступали відомі тоді наші артисти Іван і Софія Шведові, що їх ангажували ваші торги вольно-промислові підприємства.
В пізніших роках заходами :і-ра Василя Іваяицького при допомозі ного дружини покійної вже л-р. Літи Мзкарухи Івани-інжої зорганізовано постійні тижневі радіо-передачі, які пере, д.іга ліся через станцію "Радіо-націона.іь га радіо-станпію 'Колонія*1, які і великим вкладом праці д-р Ліан Інлішцької нід-буваїися система пічно і цю успішну акцію перервала її перед члена смерть. В тих радіо передачах іопомогали наші м лоді єн їй студенти. як Юрій Мушак, Михайло Бойко, Е. Квасниця. Окрему радіо-передачу під нашою “Голос України** він також студент Юрій Мушак. що опісля дістав ііогчйт посаду радієвого "спікера", що її виконує до сьогодні.
Подібні тижневі радіо-передачі бу ш також в місті Кор;ю-ба. в місті Сисне Пеііья (Чако). р провінції Місіонес, але в осіли гіх роках з причини економічної скрути їх припинено, а оста їмся чинні тільки радіо-передачі через станино НЛ.Т. 16 рамо Сптєндід в місті І ]. Р, Сагнс Пеігья в Чако, ги радіо пере іа чл "Вільна Україна** через станцію Л.Р, радіо Лін рті іа, що н шонеді ті провадять студ. О. Зінько іа Юрій Мушле, и передасть сн вона заходами кооперативи ''Відродження
Слід зазначити, що в сучасних відносинах радіо-шредачі ш луже кош тонна річ, але наші організації роблять всі мож щні заходи, щоб зорганізувати нові українські передачі і увесь український заіаі повинен їх належно гіідтрігмати
>нраінсьині БАЛЕТ при Централі ПРОСВІТИ» в Буенос Хчрес, що має за собою 15 рикш Існування, на протязі яких провів успішні вмету пи по всіх ираївських скупчених Аргентини, Парагваю та Урагваю.
і \ 1 ФІЛІЇ *ПР< • ВІТИ» п Берісео. пон якій існують також музично вакл.іьні ївсамблі р* ск.запаніться переважно і молоді, тз прояніяюгь успішну іія.іьннііі
Почавши гід 1961 року в Буенос-Айресі існує український І слег, який заіснував зразу, як самосіїйіпій ансамбль, а потім перейшов під опіку Т-ва ''Просвіта-. Мав ній нелині хсілхц протягом свого 15 літнього існування. Від перших своїх виступів балет здобув собі велике признання і зі своїми висипами об'їхав він не тільки майже всі провінції Хргентшін. але також мав ВІН дуже успішні ВПСТУПИ І Монтевідео (СТОЛИЦЯ Уругваю), і;’ в Енкарпаціоні (Парагвай), як рівиож численні виступи в іеле бачені.
Навчання бо етного мистецтва започаткував балетм.ійстср Я. Е, Смальців, який опісля виїхав до ЗСА. та Юрій Чмітрієвнч. Маріям Павиними, з яких найбільше років праці має ба.іетмай-стер Ю« Дмітрієвпч, що є не тільки добрий хореограф, але та кож фаховий танцюрист. Членами і виконаннями нашою бале ту є наша молодь, літи наших громадян, що переважно є стх дентами середніх чи високих шкіл, які не ка пюгь часу і грі в дія того, щоб плекані це наше паро шє мистгтптво та попу.ія ріізувати його серед нашого і чужого оточення, ідобушіючн тим їм лежне прнзнаї ня м повне захоплення, як своїх, і.їх і чхжпх.
Всі виступи балету були під кожним огля і<щ V иіппц, а гю ловно добре репрезепіатинні, бо його ансамбль складався деколи із 24-ох чи біліше пар, які своєю бравурпісіні, ритмікою та зручністю молоді, то при допомозі своїх чарів их олягін захоплювала навіть і ибаг.іпніїх міських глядачів. В лоїаткх при б, леті б\ і а також ^організована українська оркестри якх теж створи іа паша студіююча молодь, що всебічно іОіппшк>вала красу гашііх національних ганців.
Протягом своєї 15 літньої ДІЯ ПЛЮС І н Ба іет пройшов рі ші етапи СВОІІСГО ро пою та успіхів І з КОЖНИХ! ЦИМ, І КОЖНИМ своїм ВИСТУПОМ приносить українській ГрОМІД! морл П ІНІЙ хс гіі.х, бо своїми успішними та імпозантними вистушіми Б іеі пг ретворюється в гідного амбасадора українського мистецтва г.і КУ. [ЬТури
Українське балетне мистецтво проїм ом осінньої іскадн шачно скріпилося та поширилося 1 то таких розмірів, що вже тепер почліи діяти їж і окремі бліеіііі ансамблі. Найстарший з чих це Балет Централі "Просвіти , що гси- р під пропилом ба і етм айстра ІО ія Дмігрієїпіча переводи п. лешлшу рі 'рі піша цію га вивчає нові кадри танцюристів За ним і і Балет Крн латі", що існує при Філії Просвіти в Ісілрп Кас шипа (її; київ иія Гіуснос-Айрес-а). під проводим ко шашіл іо і.івцюри» 1.1 пер того ба їсгх і рн Петра Ли інки, іпо тепер оформиїчм як само стінний балетний ансамбль. Дитячий Балет, іпо скли ; іється і ґ' І ТНОНІКІ 1ІЛІО1 ІІТВОри й Н.НГИС ІЮЄ "КОЮ ’6 осіб гснує гичі 4” ні "Просвіти” в Лян.іжоті і йою ін де іакогк ко нііііннї і.інпю
Аматорський гурток при І бі «ПРОСВІТА» в Буенос Айпесі. то ієну* вав в роках 193*2 34 та проявляв активну діяльність серед нашої громади великого Буенос Міреся.
рисі першого ба.іст\ Ліоїс Вовчу к. що при допомозі управи Філії придбав а н цьою Балету відповідний прапор, пю (ного рисунок виконав наш мистець п. Володимир Кап іун) і балет цей має луже надійну назв} "Весна*1. Окремо ще існує молодечий балет при Філії Просвіти в Беріссо, а навіть створився балет при 7 ні Сокіл в Когдобі, що теж вже має певні осмій іа признання. Завдяки жертвенності наших підприємців. мґр. Мирослава Самоверського та голови централі Осина Галатя, при по радах код виховниці СУМ ді Ліди Тавридської балет має прекрасні одяги, а відомий наш громадянин Володимир Кмєгп, що є власником великої фабрики взуття забезпечим наші балети відповідним обуким, так, що існуючі балети мають великі можливості дальшого скріплення і роздою, щоб належно резбудо-иувгтн і популяризувати мистецтво наших національних танців, які находять велике зацікавлення серед всього аргентинського населення.
ГОСТИННІ ВИСТУПИ БАЛЕТМАПСТРД ВАСИЛЯ АВРАМЕНКА
В році 1949-му до Буенос-Айресу загостив відомий український оалєтмайстер Василь Авраменко. який привіз зі собою іри українські фільми, а саме: “Трагедія Карпатської України", Наталка Полтавка1' та "Запорожець за Дунаєм1". Ці фільми ви світле но по всіх наших організаціях. Опісля за стараннями ба-летмайстра при допомозі організацій переведено к\рси наших пародні.х танків, та улаштовано кілька збірних виступів, які пройшли з новішим успіхом, гим більше, то танки відбулися не лише в наших організаціях, але також в одному з бі ївших міських театрів.
Отож гостинні виступи Балетмайстра Аврамечка мали великі успіхи, а головно перепроваджені ним курси пожвавили акцію танцювальних ансамблів, тим більше, що привезені ним народні й козацькі одя и закупило Т-во Просвіта*.
ТЕАТРАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО
Окрім аматорських та театральних гуртків, які існували при наших організаціях, велися також кількаразові зоходи, щоби зорганізувати професійний український театр, що знайшло належний відгомін серед наших театральних мистців. які у вели кін кількості приїхали до Буенос-Айресу, як втікачі після закінчення другої світової війни. Вони розвинули широку діяльність не лише між нашою громадою, але також і між чужинцями. їхніми заходами створено в 1951 році "Театральну Студію ім. Леся Курбаса, яка під проводом режисера Юрія І ригоренка перевела кількамісячний театральний вишкіл серед молоді, що принесло великий успіх. Театральна Студія розвинула свою пожвавлену діяльність га в скорому часі спромоглася поставити кілька театральних пес. серед яких па нідмеченіїя заслуговує “Лісова пісня" та "Не плач Ра.хи.іе". В ропі 1953 засновано в Буенос-Айресі "‘Український Театр" їм, Т. Шевченка, який організували самі артисти на відповідних уділах. Насправді цей театр поставив такі п'єси як: “Тарас Бульба', “Катерина11. "Наталка Полтавка'1, “Сорочинськнй Ярморок" та 'Запорожець за Дунаєм'1, але серед тутешніх відносин наші вистави дуже коштовні і тому театр немав спромоги втриматися та б\в змушений припинити свою діяльність. В пізнійіпих роках Театралі ну Студію відновлено, та зорганізовано при ній "Ляльковий Театр", але в загальному це справа дуже складна із коштовна, одначе потрібна і для Її розв'язки треба шукати нирозуміннн та підтримки цілої нашої громади, а не поодиноких груп чи органі 3.1 цій.
Іраматінннй гуртоь при Т-ві < Ні дродженнг» то з піоніпських роках СЗйеї ДІЯ ІЬНОСТІ <ірСіЯ5"іяв успішні заходи в розбудові нашого ге тра явного мистецтва.
Аматорський Г}ртпк при Філії •Просвіти- в Гудсон. — то діє піп режисурою п. Михайла Васмлнка
НАШІ МИСТЦІ АРТИСТИ ТА ПИСЬМЕННИКИ
Серед нашої спільноти в Аргентині поселилося також по-нажне чис ю мистціи, артистів, журна гістів та письменників, які н давній шия роках пропади їй діяльність на всіх ділянках і сподіюся, шо про це появиться окрема праця, всеж таки хочу згадати хоч би деякі їх імена та поодинокі ділянки.
До тих піонерів нашого декоративного мистецтва, що роками ггранЕова ;и без жадного вигонагороджешія належали п. п.: Івс.11 Кривий, Іван Чариенький, івйеі Кварцяшій, та одинокий артист-маляр Віктор Цимбал який понад 25 років працював для наших громад. Окрім малярських праць м. В. Цимбал це визначний графік, який вже тут в Аргентині -добув кілька нагород, як також його вистави малярських творів знайшли належне признання серед малярських кругів та сто пічної преси. Ного графічні та карикзтуристичні праці загально відомі всім українським видавництвам не лише Аргентини, але також й інших держав гашено поселення. В повоєнних роках в Аргентині оселилися ще такі наші -артпстц-ма тярі; Борис Крюків з дружиною Ольгою Бурською, Іван Денисенко, А. Кличко, маляр і карикатурист, В. Дясовський, Л. Грицай, 1. Симеячук, І І-во Ма-каренки та К. Бульдин. Малярством займаються також п. іь: Марія Цуканова, Марко Благовірів, Василь Семенсць, Г. Тоць кий. М. Голодик, маляр церковних творів та графік Володимир Каплун, та Степан Бахур. Науку малярства продовжує п. Іван Матура. Зі скульпторів відомі є п. Кость Бульдин та П. Капше-ченко. а також її. Марко Б гаговірів. Слід зазначити, що скульптор К. Бульдин помер, п.п. Капшученко і Б і.іговірів виїхали до ЗС Америки.
Мистці — співаки та театральні артисти відомі сере і нашої громади в Буенос-Айресі є наступні: Іваїї Шведів (тенор), Ашг-юль Кабанців (тенор), Роман Сасик (тенор), О.іександер Хлебни (тенор), Василь Семене ць (бас), II. Дрозд (ба итои). М Голодик (баритоЕт), Софія Шведона (сопрано). Ніна С. Кабан-пева (драм.-сопрано), Тамара Лихолай (сопрано), та Зша ІПма-іій (мецо-сопрано). Надя Семенцева (драм.-сопраію) та Ко-ЗулЕжіна (сопрано) — солістка Хору Т-ка "Відродження41. Ар дієтами та театральними режисерами, які працювали н Буенос Аііресі це плі.: Юрій Григоренко, Василь Семенець. Петро ІПча лій. Перебував в Буенос-Айресі відомий фільмовий режисер д-р Іван Іваницький.
Музичні сили: Борис та Таїся Чумаченки (скрипалі), Тарас Микита, Кара.ііс та Сейерин Сапрун (п'янієш), В. Ста довір, О. Стратичук, Л. Яблонський (скрипаль), шо виїхав до Канади, В. Цуканін (віолончеліст). М. Цуканона, Н ЯблОнськя ті Л. Логодииська (и'яеіістки). С. ГумінілоЕшч (акордеоніст та скрипаль) і А. Сніжний (бандурист).
Диригенти хорів цс плі.: Володимир Крмвеиіко, Степан І у-
Українські мисгці дібрані підчас виставки п. Віктора Цимбала. які в той час перебували и Буенсіс Айр«і, але опісля більшість з них виїхала, а деякі поумиралн так, що хиба цією світлиною вшануємо їхню пам'ять!
:.іі н і лови ч, Василь Василик та Анастасій Ліхнякевич, який має також свої композиції, він скомпонував музику до опери ”ІІпи-чиннаи, яка тут була постав ієна кілька разів, здобуваючи повне признання.
НАШІ ПИСЬМЕННИКИ
Письменницьку акцію серед наших громад и Аргентині започаткував бл. п* полковник Никифор Блаватний» який написав кілька театральних п’єс, з яких п’єса "На шляху до перемоги1 появилася друком і стараннями Т-ва "Сокіл". П'єси "Січовий Стрілець" та н Посіє ні вихор, пожнеш бурю", хоч не появилися друком, але були поставлені на сцені та здобули собі повне признання. В пізніших роках появилася збірка фейлетонів та гумористичних віршів гумориста Грицька Романтичного, а дійсне його імя Нестор Величковський, який написав також театральну п’єсу п. н. ''Ольга Баса раб*, яка була поставлена на сцені, хоч іі ненадруковано. Дещо обширніше наводжу про це у розділі преса і видавництва.
В повоєнних роках до Аргентини приїхала поважна кількість наших інтелектуальних сил, письменників, журналістів та науковців, що в пізніших роках майже всі виїхали, але щоб зафіксувати їх побут, заподаю імена слідуючих осіб*, інж. Юрій Тис-Крохмилюк, лроф. Євген Онацький. д-р Богдан Т. Га.іай чук, О. Стюк, У. Скит, Гр. Голіян, А Галам, В Кримський, О Запорожець, М. ІЬканова, О. Драгоманова, Я. Хомичів та поет і літературознавець Ігор Качуровський. Слід зазначити, що деякі < них померли чи з Аргентини виїхали, за виїмком проф Онацького, що постійно живе н Буенос-Айресі.
НАРОДНІ ДОМИ
Завдання та значення в житті й розбудові
наших громад.
2) Народні Доми й виховні оселі основні здобутки нашої еміграції
Изрояннй Дім Централі ПРОСВІТИ» в Вуенос Анонсі де має приміщення також Кспператива «ФОРТУНА . Редакцій і Адміністрація «Українського С ива.' та Об'єднання Жінок Просвіти і С.іїлка Української Молоді.
На передовім стіні Народного Дочу філії «ІІооснітн* ні Валєнтін А.іьоиа вмчргінац.1 ,рг пдч ятна таблиця і паш ні і гербом України бо чудним то при ні і находиться цім має наш} Україна,
ЗАВДАННЯ й ЗНАЧЕННЯ НАРОДН1Х ДОМІВ
В організаційному житті наших імігрантських скупчень вс-шку і важну акцію виконувати Народні Доми, які завжди були осередком суспільно-громадського життя кожної громади. Привезений з рідних земель, цей загально, прийнятий звичай, що кожна громада мала сгій ' Народний дім- знайшов належне признання її серед іміграції, і набуття власної домівки вважалося прямо життєвою конечністю кожної нашої громади.
Серед Емігрантської дійсності були труднощі з винаймом домівок, які відповідали 6 організаційним потребам, а змова коли винаймано для організаційних цілей домівку, го властитель ставив всякі обмеження, та льокаторські приписи головно щодо речірних зібрань та приписів уживання світла та тому подібних формальностей. У власних домівках всі ці формальності відпадали бо в "своїй хаті своя правда і сила і воля”.
Кожний наш Народний Дім представляє собою пашу "національну твердиню1', в якій скупчувалася вен активність поодиноких громад. В цих Народних Домах приміщувалися: читаль-ня-бібліотека, рідна школа, чи дитячий садок, а також в них відбувалися всі сняткові обходи, як ялинка, спільне свячене та інші релігійні відправи. В народних домах відбувалися наші національні свята та всі інші рокові обходи. Більше цього народні доми давали змогу пашим громадам зберігати наші традиції іа звичаї, бо в них відбувалися також приватні обходи пооди пжих громадян, які влаштовували в них весілля, хрссіинн чи інші родині свята, а навіть у випадку смерти когось із членів, іс й погребові церемонії відбувалися н тих домівках, з яких випроваджувано на місце вічного спочинку тих, що їх невмолима смерть покликала у вічність.
Вже цей самий факт, що будову таких народних домів виконувала кожна громада спільними заходами та зусиллями, викликував загальне признання серед тубильпін та ім:і рантських скупчень інших народностей.
На побудову народних домів не було відповідних капіталів чи субвенцій. а кожний з існуючих тепер. народних домів будувався пожертвами та працею громадян, Звичайно,.будова починалася набуттям площі, яку купували на іхт я кількох осі > та на місячні рати від 100 до І20 місяців, при чім гримкячпу рату треба було платити згори. Будову них наших націонали НИХ твердинь” переводила спільно ціла громада. Ч іеікгно скла дало пожертви на купівлю матеріялів, а також виконувало всі будівля ні Прані, як Міністрів так і робітників. При ЦІМ слід підкреслити, що працю при побудові поодиноких народних дом. переводило членство безіпге] исовно, виконуючи ш пралі в су боту чи навіть в неділю, цебто в дні відпочинку, або навіть в
Фрагмент н буланії Народного (ому фі ні Просвітні на Іоь Сулі гких згадана філіи побуду на та аж три. а тепер находиться п місцевості \ве~ жаксда. яка сусідує < (пн Судом та Буснос Айреспм*
ночі, бо інші дні кожний виконував свої обон'язки, заробляю* чи на прожиття.
Започатковувано будову таких домівок традиційним зало-женням 'наріжного камінн у а закінчувано ііоіо посвяченням та врочистим відкриттям, що перетворювалося у не лічанх маніфестацію, яка обчислювалася до історичних подій кожної громади. Громада посвячуючи свій "Народний Іім" віддавала ного на ус дуги нашій загальній справі, здаючи тим свій іспит органі зашийної зр і лости.
Перший український 'Народний Дім' н Аргентині побудувала Філія Товариства Просвіта ' на Док Суді (передмістя Буенос-Айресу), якій доля присудила зайняти передове місце в розбудові нашою організаційного життя. Пою будонх запо-ч.іткунано в 1929 році, а його посвячення та відкриття іг шхлося дня 25 травня 1930 року, і Акт посвячення доконав о. Степан Напрович, який спсціяльно в цін справі приїхав з провінції Мі-сіонес, віддаленій від Буенос-Айреса на 1.400 кІльометрів. Про цю подію подає обширно ,,піоніри доксудівської Громади п. М. Мужилівський в Календарі Просвіти за 1952 рік. а також
Посвячення «наріжного ьамення- під Народний Дім в КордсОі шо € столицею провінції тої самої назйн де від років живе поважне число українців які обідняються в Т’НІ «Сокіл» яке має гласний нарочний дім та існує нк юридично гформ.тена організація яка має за собою кількадесятьрічну працю для розбудови нашої громади.
ь окремому місці подаємо світлину дому і акт його посвячення. Слід зазначити, що домівка ця була дереняяа. нк\ філія в пізніших роках продала. Дім цей був розібраний а набутий за неї фонд філія зужила на новий мурований та багато більший дім, який зістав вивтащений а філія побудувала свій третин з черги Народний Дім на Авсжанеді, де продовжує свої існування до тепер.
В цьому розділі ми подаємо деякі світлини з посвячення Ік:рідні.ч Домів, як також світлини кількох домів, що мають нже так би сказати історичну вартість, бо всі вони без огляду на ВИГЛЯД чи розміри, всі нони виконують дуже важну і корисні) Місію в житті наших поодиноких імІїраиійних скупчені,.
З кінцем 1975 рокд українська спільнота н Аргентині пачи-с.лопала понад ЗО народних домів властителями яких є паші організації та релігійні згромадження всіх наших головніиших скупчень. Само Товариства Просвіта1 має 11 власних домівок, деякі з них мають відповідні театральні залі та є як слід викінчені а деякі ще викінчуються, але всі вони є діяльні. Товарне н< 'Відродження1 і кооперативи Відродження1' мають свої власні і дуже вартісні доми, як також і деякі її філії. Власний тім має також Т-во 'Сокіл" в К'ордобі, та українська громада в Трес Каїюнес. провінція Місіонес. Власні доми мають також згромад-
гї.іяклт,- увнам*
Паро і ний ііч Фіш Присвіти у Вільде. провінція Буенос \йрес. що тепер викінчує енмрішні устаткування дія пос іідногь поверху.
>« пня Сестер Василіянок а також і кякі парохії. Домівки ма ють також ьакаційні осен, яких є три "Весели?11 власність І Іро-снігм1*, Кали із* власність "Відродження” та Пласт, що має свою осели» в місцевості Пунта Індіє, провінція Буенос Аіїрсс, як та-кож в самій столиці закупив собі втисну домівку, яку тепер пс-ребудовано, нюб іати належне приміщення для центрального передку пластових згромаджень в Аргентині,
Всі попише наведені народні ломи цс власність наших громадських чи релігійних установ, і всі вони здивгнені працею та жертвенністю нашого громадянства, та всі вони служать ба-гатогранним потребам нашої спільноти. Всі ні домівки без оі-т іД\ на їх розміри та вигляд, всі нони виконують свою належ ну місію і вартість їх є подвійна, бо кожний народний тім крім своєї акції, представляє відповідне майно, вартість якого не тільки н грошах, а в тому, що це є ваг іядний доказ життєздат-ности та розв1 ю поодиноких наших громад.
Народний Дім ім Степана Бендери фі.ііі «Гірлсніти* у ВЬкя Хле.ііна провінція Буїнос КІЇПСГ.
НіроіНІІИ |ім філії Гірпсвігн» І! Іннажпль провінція Ь\Є||ІН \І'Р1Ч
Ві яннями дім каїехиток в мі-сіі Обсра, провінція Мігюнес, н якому Іс.іує школа що є під тзрядґ м Катехнтсю які проявляють пожвавлену виховну акцію по сусідуючих українських колоніях.
Дім ( стер Василкмоя в Хпоси іес в якому Ісиус щоденна школа, та ніколиться тдч гоїонини оісркдок Сестер Наспинник ц НісИнес.
-
Народний Цім філії «БІдртікснняй в місцевості Шнрп. провінція Ьуенпс Мірес.
НАРОЧНІ ЛОМИ І ВИХОВНІ ОСЕЛІ, ЦЕ ОСНОВНІ ЗДОБУ 1 КЧ НАШОЇ ІМІГРАЦІЇ
Українська іміграція н різних державах свого поселення, то в заокругленню вичислює понад три мільйони осіб, нона постійно та під кожним оглядом «росту є а поодинокі її іміграцій™ скупчення набирають тепер чимраз більшої сили іа ша ченнн. Всі наші ічііі раціїіпі скупчення, які находяться і» деяких краях Внропи, Канади, ЗСАмсрики, Айстра дії, Бразилії, Аргеїь тни чи Парагваю, —- псі нони мають за собою пенні здобутки, а головно всі нони виконують пенні і успішні обов’язки щодо нашої загальної справи, в обороні прав нашої батьківщини
Основним капі галом наших іміграційішх купчень, розпорошених по всіх закутинах земної кулі, бу ні і *• інше вроджена нам працьовитість га витривалість, завдяки яким ми зуміти по бороти всі (міграційні труднощі, іа придбані свої н ьісш засоби для збереження нашої національної окремішно» їм ІЦобіль-
ніс пащі їміграційні скупчення зуміли здобути собі своє н тональне "Я'1, — бо в більшості випадків нам приписуванії націо нальність якії була нам накинена та ворожа, Іміграції других народностей мали допомогу своїх державних апаратів, вони завжди діставані епіку та допомогу своїх державних а м баса.і, за тс неї наші [міграційні скупчення були завжди залежні під сво їх власних сил тз здібностей, і всі наші здобутки та осяги завжди Сули надбані нашими власними си іями та нашими засобами.
Всі наші {міграційні скупчення в діаспорі пов’язані сіткою різних організацій, що кожна після своїх сні та завдань ведуть намічену акцію розбудови пінного су сі.н.но-громадського та ре-іігійного життя. Всі наші організації розпори тжають сіткою інших Народних Домі», га відповідним і власним майном, яке забезпечує їх розбудов) і заразом е наглядним доказом нашої життєздатності!. Діяльність наших організацій цс наявний до паз, іцо громади наші живуть своїм питомим життям та намагаються значній сліди свого існування в різних місцевостях їхнього поселення. Численні й різнородні наші організації ведуть постійн) акцію поширювання преси та книжки, а їхні освітні гуртки, музично-мистецькі ансамблі та ба.ієти займаються іі.тс-кінням нашого народнього мистецтва і їх виступи находять на лежне признання серед всього чужоземного оточення. Всі ці гуртки та ансамблі це носії нашої культури і двигуни наших традицій, Вони багатогранною діяльністю популяризують українське їм я та засадничо служать самостійницькій думці нашого народу!
Іміграційні скупчення в різних краях свого поселення ви дають два що ленники, кількадесяти газет та журналів, які не . і.іьки, що виконують виховну місію серед поодиноких ваших ромад бо якраз пя {міграційна преса являється одиноким ак инним чинником, що захищає самостійницькі права нашого народу та обороняє їх на зовнішньому відтінку.
Сегед теперішніх відносин преса відіграє велику і дуже важливу роїнь і сиіа громади чи цілої спільноти в значній мірі залежна від сили їхньої преси, бо власне преса стала мірилом їхньої ку іьтури, та їхньої моральної сили та духової нар-'-(|Сти. (міграційна наша преса створена і удержувана ниключ-но нашими силами, вона стоїть на відповідному поземі та набирає щораз більше ваги та значення, як важна оборонна сила в мбганнях на нашу самосттійність.
Видавництва, які існують по всіх головніших наших осередках в рівній мірі виконують важливу місію, бо вони якраз ужать основним потребам нашого націоналЕ.пого життя, чо го не можуть робити ті видавництва, які існують на українських іемлях, де уживають рідної мови і українських назв та ви конують акцію, що служить ціі.іям і потребам окупантів Саме
наші .мира цінні видавництва видають свободолюбні твори ваших письменників в рідній і чужих мовах, чим дають доказ нашої ок смішности, як культурної нації, яка заслуговує на повну державну самостійність!
В історії нашого нанісша іьиого відродження Народні Доми та Рідна Школа відіграли важливу ролю, так само важливу ро.ію виконують вони серед наших громад на іміграції. Вивезенім з рідних земель загально прийнятий звичай, шо кожна громада мала свій народний дім, найшов за альне прийняття серед нашої іміграції де набуття власної домівки тяжилося жиі ієною конечністю кожної громади. Кожний народний дім представляє собою нашу національну твердиню, в якій скупчується вся активність всієї громади, бо гам приміщується бібліотека-чнтальня, рідна шкот, дитячий садок і в них відбуваються гані традиційні обходи, як ялинка, спільне свячене, свято Микол; я та цілий ряд інших обходів громадського чи навіть родинного характеру.
Важливий цеп факт, шо побудову Народних ломів нико її) вала кожна громада спільними силами, викликуючи тим, признання серед тубильців та іміграційних скупчені інших національностей, В бі іьшості випадків будову домів переводило членство безінтересонно, виконуючи їх побудову 1111 час відпочинку, бо інші голини були призначені на те, щоб заробити на прожиття. Започатковувано будову домів традиційним покладеним наріжного каменя, а закінчувано посвяченням та віднрит тям, яке перетворюва іося у величану маніфестацію, шо замислювалася до історичних подій громади, яка посвячуючи власний Народний Дім, віддавала його на услуиі іромади, здаючи гим іспит громадско-організаційної зрілостм, шо на лядно нч яснює її силу пі значення, які діють в обороні історичних прзи нашого народу.
Неменіп важливу акцію виконує Рідна Школа г.і тиіячі садки, які існують при кожній організації чн парохії, які н більших чи менших розмірах займаються вихованням українського поросту. Рідна Школа на іміграції виховала вже ні іька молодих поколінь, які внаслідок іакоиін мають вже іішл націоналі иість, але вони духово почувають себе членами українських громад чи парохій і по своїй змозі почувать себе українцями і для ук раїиськоі справи працюють.
В більшості країнах нашого поселення Існують добре юр типізовані Виховні Оселі Молоді — П іасту,чи "С.У.МЛ то виконують велику місію в збережиі нагної духоностИ. головно такі, які розпорпджають різними спортивним устаткуваннями га к\ пелевимн басейнами, маючи до гого кваліфікованих вихпвпи кін та риховниць, які мчать дітей не лише мови, але також наших звичаїв, традицій та українського мистецтва, ганків, спін) та музики, які рівиож захоплюють не тільки нашу спільнот) і все чужинне оточення.
Незважаючи на різні життєві трудноті, наші {міграційні скупчення спромоглися на створення кілька витих наукових установ, як Наукове Тсваристг.о їм. Т. Шевченка, Український Вільний Університет Катедри Українознавства при чужинецьких у вівсрситсі.їх га різні Технічні і Видавничі ін итути, які в загальному не лише ведуть успішну акцію для освіти молоде-ч їх сил, але також постійно їх розбудовують та підносять їхній культурний рівень серед оточення всього загалу їхнього поселення.
В останніх роках с головніших наших скупченнях почали творитися Українські Музеї, що в майбутності буде мати ве и-ке значення, як наї ядннй доказ культурного ріння та ро.чвою наших громад, що стараються значити культурні сліди свого існування р поодиноких краях чи місцевостях їхнього поселення. Все це взяте разом черговий раз стверджує, що на пі і ім і граційні скупчення в діаспорі живуть своїм питьомим але зорганізованим культу ним життям та постійно ведуть акцію розбудови на всіх можливих та доступних галузях багатогранного житія наших {міграційних громад на всіх континентах земної кулі.
Поодинокі наші іміграційін скупчення начисляють вже багато різних економІЧИО-фІНЯНСОВИХ підприємств, к^оперативію-крекитових та асекураційних союзів, які теж творяться виюноч но нашими власними силами та засобами, а головне, то деякі з них розпоряджають вже мільйонерці майном та кількадесят мі.тьноновими оборотам,!, що підтверджує економічний зріст наших поодиноких громад. По всіх наших скупченнях тноряться Союзи Купців та Промисловців г окремі Товариства Професіоналів, .по порадами та кредитами взаємно собі допомагають розбудовувати свою власну силу.
Коли до тою до дати те цілий ряд різних приватних підприємств, верстатів та склепів, то й у торговельно-економічнім відтінку наша іміграція виявила значний успіх тим більше, що не все майно, яким розпоряджають наші економічні установи із приватні підприємства, вони і повні придбані нашими си,тами та працьовитістю нашого загалу, і це черговий раз стверджує повні нашу і іттездатність в прямуванні за наше спільне краще завтра!
В житті і ревної наших імігрантських громад почесне місце займає Церква обох наших віровизнань. Релігійне життя серед н тої іміграції творилося скоріше, ніж усіляке інше та від перших днів свого існування виконує і іику місію в житті наших і ромад різних держав і континентів Наші {міграційні скупчення мають поважне число парохій, які в більшості місцевостей мають свої величаві церкви чи навіть і катедральні храми, що теж здвигнені заходами і пожертвами інших поселенців. На іміграції існують наші маизстирі, богословські семінарі, школи релігійна преса та вид івництва. які постійно зростають та роз
будову ют ься. Як признання за належний розвій Української Католицької Церкви по головніших скупченнях встановлено Екзархати та три Митрополії.
\ країнська спільнота н Хргеитині має свою Епархію. їло її очолює Владика Андрій Сапеляк, а українці в Бразилії мають двох Єпископів і це приносить надію, що в скорому часі буде створена ще одна Католицька Митрополія для країн Пін денної Америки. Українська Автокефальна Православна Церква рівнОж має свої Митрополії та Епархії по всіх скупченнях, які також постійно зростають іа скріплюються.
Серед наших скупчень маємо вже поважне число фахівців з Ніццою освітою, як інженери. лікарі, дептисти, адвокати, но тарі, судді, професори університетів, військових офіцерів що займають визначні пости \ військових, морських і авіаційних формаціях. а в деяких державах займають українці пости міністрів послів та сенаторів, які не тільки, що прилюдно заявляють своє українське походження та володіють українською мовою, що треба уважати великими здобутками наших імігрант-еькнх громад.
Реасумуючи це все вище з’ясоване, можна сміло ствердити, то українська іміграція в розсіянні має за собою великі здо бутки і в загальних підсумках найголовніше є те. шо це все, що ми в громадському чи приватному житті змогли осягнути, прил бане нашими постійними і власними зусилями та вродженою нам витривалістю га працьовитістю.
На закінчення слід ствердити, що правдиві є івержденпн. шо іміграція не має і не буде мані вирішного голосу щодо них ірйпінх проблем 5країни, але незапередним фактом * ця дійсність, що } внзвоіьішх стремліннях нашого народу наші імп раційні скупчення становлять велику допомогу, а в сучасних відносинах наша іміграція га її вільна преса виковую ь Провідну акцію в обороні історичних самостійницьких прав нашого народу, пю має велику вартість га значення’
Відбила про рамки ЖДЛІЕІНОі ДКАДЕМП дім Іпл внггп К >манд» рз УПЛ. є.ів. п ген Гірас,
лшднунанкя нам яті Шучсвнча-Чхпринюк
НАШ ПОМ’ЯНИК
(Згадка про піонірїн. ще відійшли у вічність)
історична постать бл. п. о. Іван Сегліпим.
Посмертні згадки піопірів нашого поселення.
Поіменнії список покійних громадян різних громад нашого поселення.
*
• П.КЧІВ < нви КЧЕ'Ті БОРЦІВ . \ ь 1Ю УКРАПИ! сплруїАсті «а «селі «Неіаща» а Ч«СЦСЯ'КТІ Кіннім» »р< шиціа Ь^гмпс Кирс. лі.іормт-та «но, аиідАу'та ін - Ц гр*ін« 1475 р»і«>
•ГРГ*4ЖІ(Ь г% ж. ГТМГОР5Я ммпгікі ГОНТИ* яв ввжтврі • *> ••'••«И л«т< ммаявя Бугшк Авржв <йаериг*« «влгл ві|А> от<« • їм* 15 17 гв* І* На гвгг мми ф<«вгя*ят апая мета гро «мла ашз** •
Мгв рва им І Надмім е. «айв апа^р ют |»г 1«И р.і«л
ІСТОРИЧНА ПОСТАТЬ
(В пошану заслуженого свящепнкалідтрійсіа, покійного о. Івана Ссшіиіинз).
В гпонірст. кнх роках українською поселений в Місісшсеї на спеція іьнс підміненим чіслугову* постать 6л. її. о. Івана Сенн-шюіа, нкііц промінні там 6л гтогранну дічль: їсть в розбудові рс іігіГпю-громалського життя наших іюселснціп. На ііідстпві брошури Аргентина п українська імиріпві в ній", яка пояпи-асм в 1935-му році па рпинх ісмлях иакіїдочі га.ісін “ІІопл Заря’ якої автором мкінчтьія рігшож покіпиий о. Степан Вап-роїпііі. можна астіііннтн. пю о Ссішшіш приїхав .то Місіонсс нц н році 19] 1-му її л її о. Омі типом Анаїк нпчем. мкнії побуті там деякий час. а потім п році 191А му пиїхаїї іо Крайнії, а їм ЮСПТЬ численну НАС ТОДІ ІІ.ІІІіу спі ІІЛІІІТХ ОСТ..ІНЯ ПДІІІШМІЙ Н ІШ сияіцс» ик о. Іи.ін Ссппііініі і «кілком н Хіюстолес. яке стає осередком [ с іп іііно і р< малиною життя ноб.ці іікич українських поселень.
Вже ні і перших І ОКІН сінно побуту ПОКІЙНИЙ о. < СИШІІІІІІ роїнписн широке діяльність, організуючи не тільки парохіі, але також пес громадське жіитн існуючих толі наших посг.іенчіи громад, Ьеручн під увагу потреби економічних ілюбів л їм рої буланії господарств наших колоністці, нас п році 191Н робить іачлди для іаспч п.ініиі української кооперативи, яке ійСіпніапо і і ніію н 1921-му році гпл нашою їм Хірікогк Укр-пімпа Кн • нісратипа протягом одного року “юридично* офіц млнн ті і н Л ін тає і.ітпсрласиіія сіміго статуту і|іслегальним урядом, чі піл гіпсом толнігні.оіа гірсшдсіїта л р Мари- ш А п ін ара (числи л<* к ету А. Н1/921 і латою ЗО го жовтня 1922 року |
За СВОЮ всебічну Й Піл кожним оглядом продуктивну Пря ЦЮ в розбудові поселеними Громад Апостолесу і око ПІНІ, іппіїн алмінктративна вілла іменувала ВсечесініїїОГО 0» ” н І іиініипа ПОСаДИИКОМ (інтсндснтом) Аінкгпнц ЩО >У абияким признанням л 1Я цілої ШПИОІ спільноти, яка ТГА ви» н іа нлжімну ролю я роїбудінії іасслспич НИМИ МтСИСООСІ •• в окотнпмч Аностол»са
Вен. шо Інтенсивну та корнет ліяпішіь О < сшшінгиперерва та несподівана чнорнбл, яка прнистюлика (ю о ,,и” лікупаним до Буенос-Айрес/, ДС по *ПР"П' ’їг и ’’ ПП< И« Го передчасні смерті. ДНЯ 1140 АОЦТГІЯ 1Мб Р“*' • '
"тни Він на одному і і міських цвинтарів, як мгвіД ’ І на стійці довголітньої громадської гудби.
Слід іапіл'інти. що місто Дгиктокс м а ю шг одного пі садипкя українського походження. ЯКИМ ВАС я НІМНІІІИЧ І » Гав (покійний вже) п. Олемезкдер Ваг<нмиа. <ил япомої
денної родини п Осит Варениці, якого іде дьа сини здобули університетську освіту. Один з них є начальником провінційного суду, з другий лікар-дентист. а дочка е учителькою міської школи В дод тну <г.і іанлй п Варениця був першим і одиноким до пер послом кганського п0\ д.+ ння до |>е дерального пап іяменту в році 1955-му. і його стараннями новозбудовянвй тол: 'булєва і4 одержав назву А вен їда УкраніяУ
ля планування пам'яті покійного о. Івана Сени шина управа міста Апостолеса надала назву одній вулиці “Ревсрендо ХуВН Сенишин* при якій міститься Монастир і школа Сестер Василів нок. В цій школі учиться понад 2і'О дітей, переважно іівчат, з 4чи- більшість є українського походження. Школа ця має пра-в при 1ЮДН0СТИ, що п і закінченим) можи прав но переходити до д. тілі їх навча в середній школі.
Відзнач; ючи 75-ти річчя українського поселення в Аргентині намагаюся видобути із забуття імена ті постаті, яким доля судила викот вати справи, що карбують історій* нашого лос лоиня з одж>Ю із таких історичних постатей с особа о. Івана Се-нншина. якому и і )виомі посмертне і заслужене при знання, та складаю глибокий поклін його світлій пам'яті. як піонірові та священиками. що гідно служив потребам наших поселенчих громад в провінції Місіонес, яка ЯВГЯЄТЬСЯ КОЛИСКОЮ українського поселення я Аргентині
Передчасна смерть вирвала і наших рядів цього иебудем н> ідібиосгей будівничого нашого гром адськ'ьоргані заційно-го і р- іг лн г життя в ті часи, ко їй н ица громада змагалася своє існування п. не будучи тоді належно зорганізована, н мала змоги похоронити то з належними Ном\ почестями. Тепер треба зробили н можливе, щоб належно величати Пого І ВІТ IV Л їм ять т і увік ВІЧННТМ ї'ого Ім'я, ЯК Великого І ЗаСЛУА» нпгр віонір н ішого поселення на гостинній аргентино кіч * ми.
ПО< МЬРТІМ <1 \ 1к\
(Проф 1Г [х.г іан МЛ АПЧУКї
Доктор права, хоктор політичних наук, науковець, проф< с««р Богдан Тадсн І алапчхк. Нзн нароїшся у свяценичій родимі, дми 21 липни 19Ц Р”к\ у селі \ горсько. Стрийіцнна. Західна Україна. ГІоме? 31 лгп я 1974 року у Буєнос \і*?ссі. ^рген и Ь\в і. дрх * -»‘и 1 Нзг.іліф-и. Го;♦леви । । залишив троє літе.' іки Тамара А Таїся та сим і «н Тадей. якиїї рівнож помер.
Народ «ю та середню <сяіт\ осягнхв \ рідному Стрию, а чніверситетськ; *а границею, осягнувши титд і ііиеицнгта п°лі-тячних наук я Льовайиському чнівегситеті в Бельгії (1Мб р.і
Та доктора права в України кому Вільному Уиінс с місті в Мюнхені Німеччина (1948 р )<. Буї доцентом У. В, Унпн'риїтстх. зви-чайним професором Ук Кат. А ш версії тс у, ппу ічрннм професором міжнародного прана н Аргентинському Католицькому Університеті. н Буенос-Айресі, н Університеті Бсіьграно в то муж місті, у Провінційному Університеті в Мар ден. Плята. про фесором міжнародник взаємин в У інверсії теп {ж. Ф Кеннедк директором [ослідного Центру Уніїц ррнь и Ги її рано, Ц»ір* к-ті'ром Сонет од навчи* Студій \рі Кат, Університете. Директором Філії Укр. Кат А іверсигету (всі три останні в Бс. Айрссі), Також був дійсним членом Науковою Товарова їм. Т. ПІевчсн кдійсним членом Арт нтннськотп Товариства .Міжнародного Права, та членом проводі секції Міжнародної о Ікблпчіюго Цра на цього товариства, членом Арі снтинсі.кого Інституту Міжііл Годного Прані, ч іоном Інтсріатк паї /|.ін Ассоці.іт іон, член кор респондент Інституту Славістики Монтреальськог о Університету н Кін,їді, членом А'крлпісько-Америклпської Дгоііінші Університетських Професорів, Залишив покійний сім друкованих самостійних наукових прань, та близько тридцяти статей номі щених у наукових журналах
Крім наукової праці та । плинних обовчікіи покійний інл ходить також час на активні громадські роботі. Вже під модо лих літ стає членом Пллсту. п ниніколюетьсн рядом м такими будучими визначними українськими політичними діячами, як Степан Блндсра чи Л< н Ребет, < якими в я і.пл його бли ікка приязнь. Разом із товаришами бореться п рядах ОУН *л прали належні у країно.кому народній Й пгд тим кутом вибиряо й будучу професію ПОЛІТИЧНИХ Н.іук, ІГН’б могти бути бі 1І1ІІІ корисним для А к аіни Як науковець уже ш втомно борги., я дрік” наним словом щ топ самий ідеал, як співпрацівник Рішик.іо-ЛІ дії А країн,। ішівства І1ТІ1І. як публіцист, ліг наАялжлм’чніс. як дописувач ДО ріїннх чужинецьких ЖУр'<Л1ІВВ (ЧІІІІНІ КІЙ. англійській. фрЛІПП ’ЬКІН, та німецькій М«И<ЛЧ, ЯКІ ра.ІО П«»МІІІ|И1И його статті. Це накидаючи ні істоііпх рядів та ОУН. як іюч '»ті ся він також активно, як рівний християнин, я орпшІАОММ релігійне життя, будучи гірелстанником Хри тіянсі.юнг» Руху ’' Пінлсніїу Америку, [оловомі А країні ькчо К< то тині.кого Обгі рання в Аргентині, та орган। ілтором й директором Філії Укр кат, А нівсрситеп в Ь.-Айр виклядаючи м і • - і’< дні-ли- п ник тл нисокоінкільиих курсах ці» і уітаиови.
Н <>< обі покійного професора доктора ВоГДЯиа [ яляйчукі Українська Католицьк і І крива, Украпи ькл Пі н на Наукі, тя Ую кннсі.кий ІІ.ірід в цілому втратили ОДНО “ ІХ "'ибііьіп іиятом. ного, послідовного та цінного працівника Чужа нмя мгхлА ЙОМу буде пером, а А країна нехай тбгреже про нього нам ять
ПАМ’ЯТІ ПІОНІРІВ, то відійшли у вічність.
Подаючи дати і числа про пани скупчення в Аргентині \вл Ж№ доцільним подати також реєстр покійників, бо хважлю, то вони також мають творити історію нашого життя і кожннп і них пройшов цей тернистий шлях, яким були встелені почат-нові роки нашого поселення, - а тим самим вони заслугову ють ні те. щоб хоч би цією скромною згадкою вшанувати їх пам'ять! На наших очах вони викінчуються і день за днем ріднуть наші ряди, шо в наслідок закону життя один за одним відходять у вічність По деяких вішається родина, яка згадує їх па-мять, а по більшості лишається тііьки скромна згадка поміщена в наших часописах, де вгадується, що покійний чи покійна брали участь в нлшомх релігійному чи громадському житті. К поважне число таких, що навіть посмертної згадки чи надгрпб-и1 ] промови не було, бо смерть постигла їх в тих роках, коти її пін громадське життя починало творитися і тоді були такі випадки, що краяни чи односельчани склада іися на те. ніоб по крити видатки н.и'іскромшніого похорону
В нашій імігрзнтській дійсності не бу ю змоги творити свої окремі цвинтарі, чи хоч би організувати наші відділи на мінських кладовищах. В таких відносинах покійний дістає клаптик ісмлі. де хоронить пою тлінні ост.інки, а вже по кількох роках пі могили шикають, а на їх місце постають нові і ніхто не цікавиться тим. щоб «бгрегчн їх пам'ять пя грядущих поколінь Ні йсіх більших містах т ік прийнято і до того ми змушені пристосовуватися, одначе в зага іьному ми бажаємо вшанхватн снітіу пам ять наших покійників, хоч би оці^ю скромною тгал кою та поіменним списком, що в продовженні наводиться. Про яких головно про таких, іцо належали до органмлиіи подає ься обширіппіс, .і н більшості подається тільки їм я і дату яерти. бо на бшнрнішу та іку н< ма спроможностей. При цім іначую, шо вп'ївні паю собі справу, що цей циклі не ► юех-обійм.імгінр бо । тих чи інших причин багато осіб не г.і кіно. .. іс робиться те. цю є можливе, без ніяких односторонностеи чи упср< їжснь, та інше для того, щоб вшанувати нам ять по мерлих, бо на і нони вповні іасахґовх ють
Василь Тон рік помер 9 вересня 1'І'А7 р в Ьхсиос-Ли ресі, де брав актиннх участь в громадському житті.
Магта Козак мерла 17 11 1938 року в місцевості В:*а Ьсртет Чако.
Василі» О.іехчак помер 29 11 1938 рикі на пер* дмі Пінгйр’ї к '’. я • і ним місцевої фіш Пгосиїти
Поеиф Єнчук помер в листопаді рі;ччч рпкі п Роелріо іцонівція Санта Фе,
Степан Стисло помер в Інркчо 19 Ц 19.19 р, иуі| 1к. ппінііч членом Філії Ііроенігп" та ц гоїоною. V* \р іенпінн приїхав в році 1925
К>рии Тимошук помер 12 10 |939 р . ГНхо.......... Ьо
шпин і до їргептннн при гав в році |<І2" ІІоссінпсн в
Колони .'[ори. провінцій < .НИНІ о де ». 1 с Терп 1.1 іЧн "І IV ним філії ‘II оснітн в цін місцевості
Хнастатія Іоліппіл померла ІЗ І брала лктнніц х чат. в ципінчі
1939 р., н Ьерк і о, іг МіСЦГНіЧ "Просвіти'
Марія іМандрика номер а Роиірн» 17 І 19’19 р та іа н а.і та іо Жіі очої Секції при Фі ти Т на 'Просвіт,»"
Катерина КситбасооСНСІ померла а Роса; іо їм 5 г.П9 р
Іуигорій Пек бій помер 1’1 ' І94о ром 11 >иійнмн їм родився в Мі стиш н 1НМ9 піці, до Хрі чинні» іірніч.чі ; році 192'1 му та належні' то основними 1 м.і ‘Пртмії і* в Ь\сіН'С Анріс і, та н фіш н Рислрі”
Ноїс іимир І ммоп помер в Іосію Хнрмі 27 9 19Ю року Народити він н ро п ІМ93 і селі Ио * чі». н ні ’ камінн і Струми юна. і ло Хргсіїтшін прніх и» в році 1927-му, те бріїн акційні чч.нті. в орглііллії нномі жн» ті напни г.ґ’маїн бх пчм кількома ч.інор'їі.іми і'Иї н нині Центр. Т ви Пртчічт.Г, постійним членом ното Ііи ні\ та співробітником X р цін । к<мо < Т"ім*.
( тгпан ІІолняк. К\ ч-чніїькнм помер гра? німияі емері тю дня 21/1 Г.ПП рокі нтоииніписи н мі п- П Н ч і »і Ферпанло, провінція Кхснос-Айрес
Михайло НільчиїкькиЙ номер місті Кпрлоба. !<• 6ів активним
14ханкового Т в.» *( ом і"
і» грі імі 19 19 окч в
і к - їм У криті»' • к 1
Михайло Кмениия втопився в місися— п М ір ,т».іі Пінта дня 21/1 1910 ромі.
Банд ріж ький Григорій помер 2 черв»»* 1912 роях [ 1" < - <л ии «і * । і і і । н-' амбір ► • - і' - номіті \ р-11 ия . м Ю іиіг -і . 1Я99 р-.кх і пі тя гімни ііяткнич пі НА мету лин до Укр Січовим і тріїміт и ям < тарніина брив
участь у визвольних змаганнях і в році 1920 перейшов до Чехословаччини, а в році 1928 приїхав до Аргентини, де брав активну участь в громадському житті га належав до передових діячів Філії Т-на иТросвіта“ на Док Суді.
Семкіяш Григорій — номер 10 вересня 1942 року. Народився він 20/3 1894 року в селі Новосілки, повіт Камінна Струмилоня. І Іо приїзді до Аргентини належав до "піонерів'1 ’11росвіти“ в Аргентині та брав активну участь в діяльності її Філії на Док Суді.
Бойчук Іван — номер 4/1 1942 року, походив зі села За-дубівка, повіт Унятин, Покійний був старшиною Української Армії та брав актинів участь в громадському житті нашої громади в Буенос-Айресі.
Д-р Жураківський Василь — помер 9 жовтня 1942 року, та походив він зі села Ленчівці, Буковина.
Шандонська Франка — померла 13/5 1942 року на передмістю Валентін Альсіна, де належала до її активних членів. Походила зі села Коронівни, повіт Теребовля
Чортик Віктор помер 26 серпня 1943 року, на 46-омх рот життя. Походив зі села Тлусте, повіт Залііцики.
Ковглишин Микола — помер в місті Кордоба, дня ЗО ве ресня 1943 року. Покійний народився 4/12 1907 року в містечку Журавно, повіт Жидачін і до Аргентини приї хав в 1927 році.
Брикайло Петро — помер 1/11 1943 року. Народився він ЗО липня 1904 року в селі Лука Велика, повіт Бережани. До Аргентини приїхав в 1930 році.
Нижннн Марко — помер 9/12 1943 року, походив зі села Липиця Доліїшіа, повіт Рогатин, уроджений 10/11 1886 року і до Аргентини приїхав в році 1935.
Анна з Кузі в Осатчук — померла н липні 1944 року. До Аргентини приїхала в 1934 році і походила зі села Цапів ці, повіт Заліщики.
Бартош Юрій — помер 26 липня 1944 року. Народився він 14/4 1891 року в селі Погребці, повіт Золочів, до Аргентини приїхав в році 1931-му.
Бойчукова Теофіля — померла 30-го січня 1943 року. Походила з Коломиї і по приїзді до Аргентини в ропі 1933-м} брала активну участь в громадському житті наглих організацій Т-ва "Просвіти’*, "Сокіл\ та С. Громади.
інж. Кварцяпнй Іван — помер 7 липня 1943 року. Походив він зі села Заболотінці, повіт Перемишль, Народився 27 січня 1895 року і вже як гїмназийний учень, брав живу участь в організаційному житті, опісля вступає до УСС-ів та попадає в полон. Його засилають на Сибір. До Аргентини приїхав в році І93о та брав активну тчасть н діяльності наших товариств, зразу в діяльності Т-яа иСокі*Г в Кордові, а опісля в Т-ві "Просвіта*1 в Буенос-Айресі. як адміністратор часописі "Українське Слово", на пості якого стрічає його передвчасна смерть.
Крілик Тимотей — помер 28 травня 1943 року. Уродився він 27 жовтня 1882 року в селі Вільна Сушанська, повіт Радехів.
Груляк Степан — помер трагічною смерттю дня ЗО липня 1943 року, та походив зі села Вівсє, повіт Бережани.
Зсльна Катерина — померла 2 серпня 1946 року. Уроджена серед українських поселенців в Огіо — Клівелянд, Північна Америка, і разом з ріднею приїхала до Аргентини в році 1910. та замешкала в місцевості Валентін Альсіна, до померла в 45-ому році життя.
Мушак Олександр - помер трагічною смертию, втопившися в місцевості Часкомус, провінція Буенос-Айрес. Покійний походив з Надвірної і до Аргентини приїхав в році 1931-му та був активним членом Товариств '"Просвіти41 і Сокіл1, та в році 1934 працював також як урядовець н Адміністрації "Українського Слова'4. Проживши всього 25 років, бо передвчасна смерть наступила несподівано і з невияснсних причин.
Блаватний Нмкифор Іванович полковник Української Армії, помер на удар серця дня 7 квітня 1941 року. Народився він 13 березня 1886 року в селі Пархомівка в Київщині, брав активну участь у визвольних змаганях після чого поїхав на ЧехО-словаччину, а тіізнійше то Аргентини. Належав він до всіх українських організацій н Буенос-Айресі, б\ в редактором "Українського Слова1 та Нашого Клича", як також співпрацював у видавництві К:і-
лсндарів "ПрОСВІТИ", в яких є ного твори та перший Календар "Просвіти'1 вийшов під його редакцією.
Цапеньо Спнридсн Семенович інженер, номер трап юз 1941 року. Походив він з Херсонщини і в Аргентині належав до наших організацій га був сталий співробітник "Української о Слона"1 і Календарів "Просвітии.
Шведа Осип інженер, помер в наслідок грудної недуги дня 11 іистопада 1941 року. Походив пін з Кубашци ни, був на іміграції в Чехо-с.юваччині те закінчив вищі студії в Подебрадськіп Академій До Аргентини приїхав в році 1930 та брав активну участь в орічніізаціііному житті нашої громади. Від травня 1938 рок\ був він редактором "Української о Слова"» на пості якого постигла його передчасна смерть.
Мзланчук Яків номер 7 вересня 1916 року. Народився він 11/4 1903 року в селі Гарбузів, повіт Зборів. По приїзді до Аргентини належав до Філії ”Просвіти" на (ок Суді, та був членом Т-ва ''Відродження'’.
Фееяк Омелян — помер 26 травня 1946 року. Народився він дня 9/4 1901 року в селі Таргановичі, повіт Самбір. Активний член філії Т-ва 'Просвіта1’ на Док Суді та кількаразовий її голова. Покійний бра» активну участь н нашомх громадському житті і він залежне першу українську книгарню в Аргентині.
Станкевнч Іван пом р 3 червня 1946 року, І Із роди вся в селі [ натюковичц пСвіт Перемишль, дня 20 жовтня 1X98 року. В Аргентині належав до Т-на "Сокіл1' в Ля Фа.тьда, а опісля член Т-ші "Просвіта14
Козак Григорій помер 4 листопада 1946 року. Народився 1 З 1X87 року в місті Сокаль, До Аргентини, при і хан в році 1926 і в Буенос-Айресі вів фризлврню та н.і-іежая до всіх існуючих національних організацій, коль-портуючи також в своїм підприємстві українську пресу.
Одуляк Григорій помер 9 листопада 1946 року. Народився ній в році 1900 в се 11 Турка» повіт Радехів. До Аргентини приїхав в році 1930 та шіешкав на Ватєнтін АльСінз, де належав до місцевої Філії "Просвіти11.
Філіповський Іван помер 11 грудня 1946 року. Походив ч села Девятннки, повіт Бібрка. і до Аргентини при-
ЇХіїи в 1927 році та перебував в Беріссо, беручи хчасти в громадському житті згаданої громади
Головатий Микола - помер 12 січня 1947 року. Народився він в році 1899 з селі Палагичі, повіт Товмач. Бувший УСС, то приїхав до Аргентини в році 1924 та оселився на Док Суді, беручи активну участь в н громадському житті.
Дрига Яків помер 2 лютого 1947 року. Наро шпея в в році 1895 б се її Тридубах, Олені піні, Брап акішиїх участь, як старшина. \ визвольних змаганнях нашого народу і по приїзді до Аргентини був активним чісном Філії Просвіти11 на Док Суді.
Коненко Ганна дружина перебу каючого в Аргентині інж. Ковснка. померла в Бс.-Айресі дня ЗО іншій 1945 року. Уродиласся па Поділлі і. виші студії закінчила в Одесі, та разом з мужем перейшла на іміграцію до Че-хословаччини. а опісля до Аргентини, іе поспи ці її не редчлена смерть на 45 році життя.
Лнсгк Микола помер 15 червня 1946 року. Покійний народився 29 січня 1907 році, в селі Цовжанка. повіт Тернопіль. Перебував в Беріссо де був членом місцевої Філії 'Просвіти'.
Матвійчук Микола помер 6 серпня 1946 року. Наро лився дня 6 липня 1879 року в селі Ко лячківка, но приїзді до Аргентини оселився на Валснтін Альсіна, та був чісном місцевої Філії "Просвіти4*,
Смалько Іван — помер 12 грудня 194 1 року. Походив зі села Новий Тік, повії Лубенський, урождепий 7 лютого 1895 року, до Аргентини приїхав в році 1925 і ітерсбу пав в провінції Мендоза.
ОЛІЙНИК Яків помер 15 січня, 1945 року. НарОДИВСЯ в Полтавщині 1878 року, і до Аргентини приїхав п році 1925 га перебувай и провінції Санта Фе.
Крохмаль Яків помер 11 лютого 1915 рокх. Народив СЯ 5/12 1897 року в селі Пісках, повіт БрОДК, ІірНІОВШИ ДО Аргентини оселився в Чако де брав активну участь і» органі іаціГшому житті нашої громади.
Петрмшнн Марія померла 26 лютого 1945 року. По ходила зі села Вербляни, пошт Я норі в, померла в місцевості Саранді прожитим всего 31 рік.
Романов Григорій помер 8 квітня 1945 року. Походив зі села Кабарінці повіт Зборів. Прибувши до Аргентини постигла його передчасна смерть на 41 році життя.
Мельник Филип — помер 7 травня 1945 року, по приїзді до Аргентини оселився в Місіонес, де помер на 67 році життя.
Бамівський Михайло — помер вересня 1.945 року, походив зі села Бабин, повіт Самбір і до Аргентини приїхав в році 1928.
Труба Степан — помер 20 вересня 1945 року. Народив ся 10/12 1898 року, н селі Козин, повіт Дубно. Но прпї зді до Аргеи іини оселився в Чако, де брав активну участь в нашому громадському житті.
Мелех Іван помер 31 жовтня 1945 року. Походив зі села Заліська Воли, повіт Яворів. По приїзді до Аргентини оселився в Чако, де помер на 32 році життя.
Завідовська Марія — померла в листопаді 1945 року, в місцевості Лянус, порвінція Буенос-Айрес, де оселилася з родиною.
Сурмай Ярослав — помер 5 грудня 1945 року. Народився 31 серпня 1910 року, в селі Заколотниця, повіт Броди. До Аргентини приїхав в році 1929 і оселився на передмістю Пінєйро+ де брав живу діяльність в організаційному житті згаданої громади.
Тимшак Іван помер 21 лютого 1946 року, та походив зі села Кадлубиська. повіт Броди,
Ільницький Дмитро -— один з піонірів нашого поселення в Місіонес-і, де оселився н місцевості Трес Капонес в році 1902. Народився він 24 жовтня 1882 року н селі Палагічах повії Товмач. Помер він 10 квітня 1946 року і належав до орі анізаторів нашої громади в Місіонєсі.
Гори не ць Стефанія померла 11 квітня 1946 року. До Аргеніини приїхала в 1938 році і походила зі села Бе-резовиця Велика, повіт Тернопіль,
Магднч Анна — померла 23 квітня 1946 року, походила зі села Стрібичі, пОніт Самбір,
Кузь Михайло номер 26 квітня 1946 року Народився ЗО ліг г< лада 1900 року в селі Цапів ці, повіт За ліщини. По приїзді до Аргентини оселився в місцевості Валентін А л всі на де постигла його несподівана смерть.
Тиковим Григорій — Номер 3 лютого 1947 року. Народився 1879 року в селі Лозатівка, повіт Одеса і до Аргентини приїхав в році 1926.
Азовський Ннкола помер 31 жовтня 1947 року. Біде мий український артист маляр, що приїхав до Аргентини після закінчення другої світової війни. Народився він 2 жовтня 1903 року в Києві, де закінчив Академію малярства. Дружина ного згинула підчас бомбардування КніВй, а до Аргентини прибув він зі своєю 7-ми літною донечкою де й постигла його передчасна смерті .
Грабиюський Михайло — помер в Буенос-Айресі 12 березня 1958 року. Покійний брав живу діяльність в нашому громадському житті та кількома виворотами був головою Т-на ' Відродження" й на цьому пості постигла його пер і часна смерть.
Григорящук Михайло помер 8 10 — 1953 р. Він від перших днів поселення брав живу участь в громадському житті нашої громади, був членом майже всіх національних організацій, та часто входив в склад їх управ.
Лозовий №ан — помер 6-го січня 1953 року. Замешкував він на передмістю Валентін Альсіна та на лежав до передових діячів місцевої філії Нроснити в домівці якої помер е ін на удар серця.
Милінськнй Василь Йосипович помер дня 15 серпня 1955 року в Буенос-Айресі, де від перших Ді ш свойого поселення брав активну участь в громадському житті нашої колонії. Він видавав газету "Наше Життя а також нарисував Малу України в еспснській мові, яку видало видавництво "Перелом*.
Ухів, Іван Мокіевич — полковник УНР, перебував в Аргентині від травня 1928 року та прожив гам 87 років приймаючи активну участь в 1 ромадсько-оргаиізаційному житті. Він належав до основників першої української організації в Беріссо а навіть був її головою. В свойому житті завжди цікавивсь українським життям та постійно жертвував на наші національні й релігійні потреби. В пізнійших роках покійний виїхав до ЗСАамерики де
помер дня 24 по того 1974 року і похоронено ного па українському цвинтарі н Банна Бруку.
Д р Ліда Макгрухаїваницька од іа з перших украї іЮк в Арґеніині, що осягнула ступінь доктора медицини. Вже за студентських років була вона активною діячкою жіночого і громадського життя та була постійною співробітницею “Українського С юва* і Календарів Т-ва
Просвіти4. В [цінніших роках бую директоркою українських раліо-передач Вільна Україна1', входи та в склад Управи ? ЦРепрезсЕїтапії, та була членом Комітету Поб\ дони Пам’ятника Шевченкові в Буенос-Айресі. Персднча сна смерть постигла її дня 21 квітня 1972 року,
Крюков Борис мистець, маляр і графік’ що працював д ія першорядних Видавництв Буенос-Айреса, як: А тс* нео, Атлянтіда, Кодекс і т, п. де оставив багато своїх мистецьких творів. Ного образи прикрашують українську атолицьк\ Катедру в Буенос-Айресі, а також намалював він великих розмірів портрет нашого Патріарха Поснфа, іцо е вдасиісттю нашої Катедри, Помер 6 бе ренін 1967 року.
Крюкова. Ольїа Бурська (дружина Бориса Крюкова) академічна малярка, іцо працювала самостійно : помер іа н Буенос Айрссі, дня 19 квітня 1975 року.
Сере йь Ганна (дружина рсд. і видавця Юліями Середина) професор української гімназії в Буенос-Айресі, та активна діячка в рядах організацій українського жіноцтва. ПередЕічасна смерть постигла її дня 5 червня 1974 року.
Професор Юрій Пол енський помер в Буенос-Айресі пія 19 липни 1975 року. Покійний це відомий український географ, геолог, бувший старшина А ГА та член У НО, । в пізнійших роках професор Богословської Академії у Львові. В Аргентині рівнож займав пост професора державної о університету, який видав ряд його праць в еспанській мові,
Віктор Цим бал визначний мистець, маляр і графік іцо довгі роки перебував в Аргентині та приймав активну участь в нашому громадсько-організаційному житті. За свої мистецькі праці здобув він кілька визначних нагород, та оставив в наших організаціях та Церквах кі іька якісних праць та Ікон. В їіізнійших роках виї> а в:н до Ч Америки де постигла його передвчасна смерть я я 28 травня 1968 року і похоронено ного на українському івюпарі в Бавид Бруку.
Профессср Бгндура Іван — працював як професор уві-версигегу в Буенос-Апресі га оставив багато наукових праць в українських публікаціях, приймаючи активну участь в нашому релігійно-організаційному житті. По мер дня 19 жовтня 1965 року,
Д-р Ьіян Степан відомий діяч па західних українських зем іях, що но другій світовій війні нриїхан до Буенос-Айреса, га приймав активну участь в нашому гро-мадськ< хц житті. Був нін членом кількох наших організацій та належав до Управи УЦРелрезснтації. Помел дня 24 грудня 1975 року
Величконськнй Нестор член ріжлих орі анізацій, режисер, артист, гуморист та довго ітний співробітник "Українського Слона*. де вів відділ гумор і сатира дописуючи під псевдонімом Грицько Романтичний. що по явилося окремою книжкою. Помер дня 7 липня 1959 р.
Мгрусин Певло піонір громадсько-організаційного життя, один із основників Товариства ‘'Просвіта" та один із передових членів його Аматорське-, о Гуртка. Довголітнії й член Управи та почесний член Т-на "Просвіти “ в Буенос-Айресі. Помер 10 квітня 1965 року.
Голубович Антін — один з піонірів "Просій ІИи в Буенос-Айресі, довголітнії й його скарбник та постійний член Управи і різних збіркових Комітетів, нагороджс ний грамотою Почесного члена. Помер несподівано дня 4 лютого 1966 року.
Саєвич Ярослав промисловець га активний член нашого громадського життя. Кілььалітниіі голова [Централі "Просвіти* та член Союзу Купців і промисловців. Народився він 18/4 1909 року в селі Добротнір, повіт Ка мінка Струми.тона, помер в Буешк-Хїіресі іня 7 іютого 1972 року.
Стасишин Василь ОДИН З піонірш організаційного життя української громади В Кордобі, де довгі роки пра цю вав він над розбудовою Товариства С-'кіл викои\ ючи провідні пости зі зданої орі .пи шнії, яка набула свій власний дім та юридичне оформлення Помер дня 12. квітня 197(1 року.
Мгндзій Степан один із оснівників “Українського Слова1' та ПІОЯІр і ромадсько-орі аніжіцінного життя. В ропі 1930 його заходами появився перший україпсько-сспапськин Словник, а в иізнійіпих роках був ній чле пом рїжних наших організацій. та був він іюбителем
Аматорських Гуртків в діяльності яких приймав ній активну участь. Помер 8 жовтня 1973 року на 81 році життя.
Сгвкч Володимир — промисловець, член і меценат майже всіх українських організацій. Кількалітній голова Централі “Просвіти*, голова Союзу купців і промислов цін, перший голова Української Центральної Репрезентації та почесний член кількох Філій Просвіти". Помер дня .9 січня 1969 року.
Семкіяш Михайло — вихованець “Просвіти1 на Док Суді, а опісля її активний діяч, що довгі роки виконував провідні пости її Управи та в побудові її Народних Домів. Передвчасна смерть постигла його дня 2 жовтня 1974 року.
Мушгк Іиан — активний член Т-ва "Просвіта11 в Буенос-Айресі, довголітнії його скарбник та адміністратор і опісля її почесний член. Помер дня 25 грудня 1975 року.
Вербиііький Володимир активний діяч нашого гро-мадсько-організаційного та релігійного життя. Довго літний і почесний член "Просвіти" та член Президії Української Центральної Репрезентації. Помер 21 червня 1976 року.
Бойко Михайло піонір Т-ва "Просвіта” в Буенос-Ай; ресі, один з перших організаторів його Аматорського Гуртка та довголїтний член Управи Централі "Просвіти" в Аргентині. Помер у Віжа Бажестер, дня 3 травня 1976 р. Кривий Івгн — один із піонірів українського організаційного життя в Беріссо і Буенос-Айресі. Член основ ник Т-ва Просвіта" довголїтний член її Управи та декоратор її Аматорського І уртка. Кілька,літний адміністратор "Українського Слова”, а опісля "Нашого Клича4, Помер дня 16 червня 1969 року.
Інж. Кулик Іван — закінчив університетські студії в Че-хо-словачині і від 1930 ром перебував в Буенос-Айресі ї ї працював в будівельних підприємствах. Був він постійним неретіданикОм "Українського Слона", як рівпож виконав плини та контро тю при будові Народного Дому "Просвіти н Буенос-Айресі. Помер дня 28 жовтня 1975 року.
Полоз Мгруся студентка університету, активна діячка Інформативно Видавничого Інституту, та громадських і молодечих організацій, та член Управи Комітету Оборони Валентина Мороза. Померла несподівано дня 27 травня 1975 року.
Імж. Мурашко Катерина, була головою О'юзу Українок в Аргентині та належала до Комітету Суспільної опіки і приймала актив у дія іьність в нашому громадсько-організаційному житті. Померла дня 6 вересня 1976 р.
Мссорг Юліям - бувший старшина Усусусін. що приїхав до Аргентини після другої світової війни га враз з родиною приймав активну участь в нашому громадсько організаційному житті. Помер дня 11-го грудня 1976 р.
Хаму, и Микола нромистов ць, іцо приймав активну участь в нашому громадському читті, Був головою Цен тралі "Просвіти*' в Буенос-Айресі та членом Союзу купців і промисловців. Помер дня 7 травня 1977 року.
Г [ игоргшук Іван — промде іовець, один з піонірів нашого громадського життя, був членогі і основником кількох наших організацій як ріннож був члеп-видсвень газети "Україна11 В пізніішшх роках був він головою Союзу Кугшів і і Іромистонніч, заіімйн пост представника УНРади та був він головою ЦРе презентації. Помер дня 29 травня 1977 року.
Радник о Бг.іук Іван — одинокий український світський священик в Аргентині, що працював в окол щях Буеноо Айреса. його заходам!! придбано українську католицьку Церкву в Віжа Карасі як ріннож його заходами побудовано Церкву ім. Св. Ольги, та монастир Сестер В і-си.і инок у Віжа Алелі на, Співпрацював він при викінчені нашої Катедри і за його продуктивну дія гьність Екзарх Ап.трім іменував його Радником Екзархату. Помст о. Балуй в і а слідок автомобільної катастрофи дня 6 лютого 1973 року.
Преосвященнії 1ОВ СКАКАЛЬСЬКИИ Епнскол УАІ1 Церкви для українців в Південній Америці, і Йому підлягала У. А. П. Церква в Аргентині. Помер в Бразилії дня 18-го іюгого 1974 року, але похороні по Його на українському православному цвинтарі в Банд Брукс ЗС Америки
Самокерськнй Петре. бувший директор Рідної Школи в Станіславові, батько відомої родини Самоверських в Аргентині, який приймай активну участ*ь і нашбму гро-м.ідьсько-оргзнізацінному житті, як також був учителем Рідної Школи в Аргентині. Помер в місцевості Гудсон дня 5 червня 1954 року.
Лиши ськії^: Степгн, колишній старшина УГА, п;оф. укр гімназії в Дрогобичі. До Аргентини приїхав після другої світової війни і помер цін 25 липня 1973 ро.ху.
Загребельний Михайло, активний член Т-ва [Іресвітіґ та кооперативи "Фортуна*1, член УЦРепрезснтаїиї. га член Комітету Побудови Пам'ятника Шевченкові в Буенос Айзесі, По-
мер 1 серіЕНя 1975 року.
Гаврилюк Михайло Мусієннч, — науковець, громадський ді яч і публіцист, (псевдонім Андрій Лисогір). Приймав активну участь в нашому організаційному житті і помер дня 27 січня 1978 року. Пою дружина Єфрознна 3горська Гаврилюк помер-
ла 19 травня 1977 року.
Ромгнюк Іван професор української гімназії і українсько-г- католицького Університету їм. Климснтія Папи в Буенос Ай-ресі. Помер дня 13 червня 1978 року.
Ссмоверська, 1 вгенія Дудим. дружина пок. []. Самоверсь-
ксго, померла дня 16 червня 1976 року.
Кузьмич Степан, — бувший участпик наших Визволиних Змагань, в Буенос Айресі довголїтний співробітник української друкарні, де видаються всі наші газети, журна ти та календарі.
Помер 17 вересня 1978 ром
Голіян Григор — журналіст і письменник та довголїтний редактор тижневика "Українське Слово", Помер в Буенос Анресі дня 12 листопада 1978 року.
* *
Для допевне: ня с нд вияснити, то в піоііірських роках нашого поселення було відоме понажЕіс число громадян, які в різних роках і різних місцевостях приймали активну участь в нашому громадському житті, але в пізні ііших роках з різних л ичин нони відійшли віл активної участи в рядах наших громад, і пемзою певних даних про їх остаточну судьбг, однач? уеажаю но і рійним гадати хотяй їхні імена, щоб в такий спосіб вшанувати їх світлу пам'ять в рядах наших громад.
В різних шідом.теннях та н громадській діяльності пригадую імена силуючих осіб: Тирса Петрінськиїї (автор українсько-ес-ленського словника (інж. Іван Андрущенко, інж. Ковенко, ін,ь Верцінський. д-р Берсзіцькнй. інж Гарі іь (Симпніві д-р Телю-шенко, інж. Коваленко, інж, Фешенко, скульптор Кость Б\ льдип, Олексій Запорожець, Осип Вудкевич, ГІ. Падун, Михайло Свистун (Сан Карльосу Іван Руднк (Сантяю дель Естеро), Михді'і-
Приман, Григорій Чмелик. Іван Кулик, Михайло Качалуба, Меланін Ку іик, Степан Бий мук. Петро Беймук. Володимир Ґий-тюк. Василь Мудрий. Петро Хандогз, та Володимир Вовк.
Згаданих осіб я знав особисто, з ними в давнійших роках я стрічався і з переказів знаю, шо вони поумирзли, але познаходжу документальних підтверджень з датою їх смерти і гону !Ю-.і..ючи їх імена, е такий спосіб згадаю їхню участь н наїппмх суспільно-громадському житті, вціанонсючи їх світтх пам'ять'
І
поіменний список покійних
З огляду на це, що нема тчоги подати обшнрнич посмертний иа.іок про всіх покійників, а нсхочечо поминути нікого, — н поодоамсні неволимо список, що в ріїннч місцсв ктнх та в рі иіич роках ні ті нили у вічність слідуючі громадяни:
Бакинський Дмитро + 12 7. 1930
Раб їдця .. ....... . І 2 10. 1930
Коцюба Василь ЗО 1 1931
Чередниченко Михайло ♦ 1932
ІІІкрам.ион Василь Т 1932
Мудрий Петро + 4 5. 1932
Тесля Хндрій + 29 5. 1933
БарангцькнЙ Федір 28 6. 1935
Іаба Юрко + 21 7. 1935
Іилєсьннй Василі. + 20 8. 1895
Осідач Олекса + 8 11. 1896
і інвар Олекса + 24 11. 1935
Мельничин Кирило + 3 1. ЇМ
Паріль Теодор . + 19 1. 1937
Якімчук Онуфрій . ♦ 23 2. 1937
Білий Теодор . . + 3 6. 1937
Пиштпк ІІ.'ІИМ +88 1937
[ ' I V оонич 1 ЦІП прій + Ті 11. 1937
Король Гне тахін + 20/8. 1937
БаЙ Стефанія + 21 10. 1937
Абрамоаич (графим ., + 5 5. 1938
Мандіїм Богдан ♦ 2 11. ЇМ
Евчук Осип . + 29/11. 193Н
Нсііак Марта + 17 ІІ. 194Н
Олгнчан Василі» + 29 11. 1930
Ковальський Лука + 11 2. 1939
Ірніан т лрас » 23 2 1939
Ролсун Микола ♦ 25 5. 1939
Маїмст Григорій + 24 2. 1941
Малаичун Яків + 7 9. 1946
Вольна Катерина + 2 8. 1946
Палнтинсьиий Іван 12 Н. 1946
Тиковим 1 ригорій ♦ 3/2. 1947
Яремно Зиновій + 15 2 1947
1Нпитковсьннй (два + 8 .5. 1948
Кагг(¥к Теодор 5 1. 1959
Рущак Осип 17 3. 1950
Крилець Михайло + 2в 5. ЇМ
Солодкий Михайло + 8 6. 1950
Цяцкань Ггодпр .. । 9 10 1950
П-ікош Іван + 9 10. 1950
Мартинюь Іван ♦ 19 11. 1950
Ковальчук Хнлріи + 10 1. 1951
і ук Василь 16 1. 1951
Котсльчхь Мафія 15 2 1951
1 рцгоряш Минай ю + 14 3. 1951
Камінсцький Роман + 14 5. 1951
Канви Максим І 23 5» 1961
Чме.тик Лев і 23 6 1951
ІІольОііа Чина І 27 6. 1951
Юркевнч Степан 12 7. 1951
Стриї а Нестор ♦ 8 8. 1951
ІІІУМСЬНИЙ Петро + 12 10. 1951
Рокочук Вагиіь + ЇЙ 11. 1952
Ганусям Ми чан ш ♦ 22 12, 1952
Іоір.і Олександр і 28 7. 1953
111\ мані і.на 1 Іар.нкі вія 26 6. 1953
1 у к Константнії ♦ 7 7. ЇМ
Зарині.нии І.іькп 17 1, 1953
Луків Текли ♦ 3 1 19.53
Михайлів Захарій • 8 11. 1951
Імиїрін 1. мілів ♦ 24 9. 1954
1 аирипіків Петри І 14 3 1954
Фргй ПантгЙлгмпи ♦ 91/3. 1*51
Кпас Іван » Ю 8 1954
Рабнуи Паля ♦ 24 12. 1954
Колимський Іван ♦ 22 1 1955
БаЙца Володимир | 12 3. 1955
Якимін АнястаМя 19 4. 1955
Каніїїю.кий Василь 1 11 в. 19*5
Паламарчин Лрчнп + М 7 1955
1<ма Юрій • 22 6 ІМ
Рсля Інан . . +23 10. 1955
Сотник Павло ......... І 28/2. 1956
Червінськнй Юрій ... | 15 3. 1956 Кармазин Іван + 3 4. 1956
Паньків Василь .... + 14 3. 1956
Твердий Павло ........ + 5/5. 1956
Байда Данії ю........ + 1 8. 1956
Бпгуш Михайло ........ + 26 5. 1956
ЗавІдавський Петро ... + 17. 1956 КрнжанівськнЙ Констянтин + 11. 1956 Козак Пе-ро......... . | 28/1; 1957
Симсненко Микола .. Т 23 4. 1957
Куснй Корнило . .. + 11/2. 1957 Ґрохольськин Дмитро ., | 17 1. 1959 Іломба Параскевія .... + 14 11. 1951 Ляхович Ілня ....... | 2/2. 1952
Марків Олекса ... . + 11 1. 1952 Ворохіб Дмитро ... . + 4/2. 1952 Таланчук Павло ..... + 22 4. 1952
Груба Іван ........... +26 5 1952
Найдан Мойссй .. ... + 19 8. 1940 Винник Софія ....... + 13/2. 1955
Недолужно Парасиевія + 14/3. 1957 Зінько Микола ...... + 5 12. 1957
Смеречннсьинй НІ.іінн +6 4. 1959
Зась Петро ......... + 6/5. 1959
Марущак Микола ....... + 24 4. 1959
І аламай Теодор ., + 9/5. 1959 л-р Волинський Іван . +4 6. 1959 Шведів Іван (артисті + 28 7. 1959 Гулей Дмитро ....... + 16 7. 1959
Інж. Грннчак Микола 5 8. 1959 Михайлів Марія .. + 10/8, 1959
Липа Василь ........, + 10 8. 1959
Гатила Павло + 5/5 1960
інж* Віктор Мпдгстопич Лекипкии
+ 29/4;1960
Макарука Антін .. . + 111. 1%1
Матвійців Володимир +2 1, 1961 Перетятко Василь І 21 3. 1961
Корисно Михайло + 16 6. 1961
Дудко Дмитро + 26 В 1961
Паяцун Дмитро ....... + 9 2. 1962
Ґломба Микола .. . + 1.1 2,1962 Ганущак Марія ......| 27 3. 1962
Івани шин .Михайло + 29 3. 1962
Кіс Іван ........... । 20/4, 1962
Торохта Марій .,.. 22/4. І 962
Малішак Яким + 14/4. 1962
Лепак Андрій + 19 5 19 62
Гнаті* ж Ганриїл + 19 1.1963
Сембай Гимотсй + 11 3, 1963
Оннпкп ЄреміЙ . + 31/6- 1963
Інлрдківський Степан . І 21 6. 1983
Копе.іь Тимоісй + 10'7. 1963
Буріняк І ’пдор + 23 6 1963
Ччелюк Геодор . .. + 4 10. 1963
Нечнпорук Корній .... + 30 11. 1933
Іваськін К.шментій .. + 23 11, 1963
Стслчук Яків + 16 7 1963
Недятьно Софія .. . + 19 9. 1963
Качур Володимир + 17/7. 1963
Іе^янч^к Михайло + 19 1. 1963
Хамуляк Софія І лип + 5 10. 1964
Загрнбе.іьннй Іван . .. + 26 11- 1964
Когут Петро . +27 1964
Могнленнч Іван + 25 8. 1964
Брикович Ік-’ро І 14 12. 1964
Гречух 1еодпр + 14 12. 1964
Польоний Микола . .. ,. +4 1. 1964
Баринвський Павло . . . +2 2. 1964
Слушний Олекса . + 20/3. 1964
Зазулн Іван .. +16. 1964
Лабуньо Семен .. +15. 1964
Сорока Василь ... + 19/5. 1964
Антонів, Чесдава Труховська + 28/5. 1964 Ка.іинчук Іван г. + 13/4. 1964
Романів Андрій ...... + 19 2. 1964
Кутянськнй 1еодор . + 22/1 1965
К іьос Мирос іава Нетрів + 14/2 1965
Татарин Меланін Шандрук + 3 3. 1965 Зарсмба Данило .,+67. 1.965
Савчак Іван . + 11 5. 1965
Петришин АІихайло + 6/7 1965
Гунька Павло . . + 22 7, 1965
Комин Григорій + 26/7, 1965
Інании Осип, інж. , , + 18 11. 1965
Лигнин Ми кайло + 17 1. 1965
Стернюк. Емілія Крушельницька
+ 2/1- 1965
Юзьа Михайло .......... + 6 4. 1965
Мамчур Михайло . .. + 8 6. 1965 Підмогильніій Юрій . 18 6. 1965
І'срсон Г.вген ......... + 17.6* 1965 С іавська Михайли на + ЗО 7. 1965 Литвнниж Микола ... 24'7. 1965
Лутчак. канна Гарбар . + 7,9 1965 Прокопчуй Іван ....... + 26/2. 1966
Баран Климентій . + 12 4 1966
Піню Микола . .. + 23 6, 1966 Случук Іиан ......... + ІЗ 6. 1966 Мацейно Григорій .... + 13/8. 1966 Маґаль Дмитро ........ + 14/9 1966
Карпнк Василь ........ + 11/8. 1966
Мельник, Ірина Гордій 6 3. 1966 Матвіїв Іван ......... + 7/2* 1966
Левчншин Гіосиф ...... + 21 3. 1966
Семираз, Анастазія Шинків
+ 10 4. 1966
Зубик Теодор . - >. | 3 4. 1966
Сенів, Ольга Барабані + 27 12 1965
Юз в а Александер .... + 9/8» 1966
Ільницькин Олекса г . - + 6 3. 1966
Сікорсьний Юрій + 10 в. 1966
Нуда Григорій . + ІЗ 9. 1966
Кучма Осип + 26 10. 1966
Бека.цок Франціска + 7 12 1966
ЛісовецькнЙ Борис + 23 10/1966
Юрчніпнн І.іні-і і 8 12/1966
Лозннсжнй Михайло . V 11 5 1967
Яросевич Степан ... І 9 6 1967
Наконечна Стефанія + 23 5 1967
Собенко Теодор ,. У 7 6 1967
Бревус Петро І 5 7 1967
Гарасимів Федір ї 28 7 1967
Мельник Катерина .. + 31 10 1967
Лукіяновський Василь + ЗО 12 1967
Семяраз Степан т 11 12 1967
Смаль Ілько + 15 1 1968
Шваь Іван і 19 1 1968
І ропак Ілня т 12/1 1968
Прнступа Юрій , + 5/2 1968
Сенів Дмитро + 8/3 1968
Пхаїк Іван . + 7 3 1968
Малнрук Михайло 1 23 1 1968
ПронопіЙ Михайло .. . + 23 4 1968
>1 ай борода Ірина, Гена 17 4 1968
Смолінськнй Гнат .... + 6 2 1968
1 рай Анна 15 2 1968
Мудрий Яків . + 10/6 1969
Галярник Сарафнна 10 5 1968
Роговик Степан . І 19 6 1968
ЗЗліщук Теодор + 17 6 1968
Вовчук Кирило г ... І 4 9 1968
Кундель .Михайло ... + 18 8 1968
Мандзій Іван . і 4 8 1968
Максим Михайло . і 18 9 1968
Німанський Іван ... + 12 9 1968
Впробець Степан _ ї 23 П 1968
Семчук Василь . + 20 12 1968
Квасній Петро . 6 1 1969
Авдіів Матвій 12 2 1969
Дмитрів Василь + 18 2 1969
Дрзгомирецька Ірина , . і 23 2 19Ї9
Стефанович Степан ,, . V ЗО 3 1969
Варениця Микола ї 11 4 1969
Ґалярник Михайло V 11 3 1969
Іванюх Семен І 22 6 1969
Березовськнй Іеодор І 20 6 1969
Псрейма Іван ...... і 21 9 1969
Пастух Михайло т 3 10 1969
Созановська Антонім . і 15/10 1969
Хомяк Іван т 12 10 1969
Чорній Анна - і 14 9 1969
Горинець Степан . . , + 1. 12 1969
Пасіка Інан + 4 3 1963
Дворанівський Євіен + 12 8 1969
Гурснок Анатоль + 16 6ДЕЛІ
Де мчу к Антін + 24 12 1979
Польовий Микола , + 13 1 1971
Демчук Василь ..... + 28 2 1971
Витрикуш Василь 8 3 1971
Юз на Теодор І 21 1 1971
Пронюк Микола .. + березень 1971
Марчук Мнхалина + 28 6 1971
Недовитальсьннй Пан ю у 5 6 1971
Кашииька Розалія 3 6 1971
Гой Василь . і 22 7 1971
Стернюк Іван + 21 7 1971
іанн.тович Катарина + 14 6 1971
Стриг а Максим ... т 28 6 1971
Гри за Андрій + 22 8 1971
Ільчина Микола ..... і 22 9 1971
Якимів Анистазія ..... і 6 9 1971
Карпа Степан ........ і 21 10 1971
Бий мук Імам Ковалншнн Ганна і 28 10 1971 ї 20 10 1971 Гірник Василь Качу.імк Петро » т у 1 11 1973 15 9 1973
Галайчуй Ірина у 11 12 1971 Садковий Михайло Д 23 11 1973
Савончак Марій . .,. 9 12 1971 Колодій Леся, Луків . $; ІІ 10, 1973
Богун, Хуста Каракоч т 27 П 1971 Мацьків Марія ї ЗО 8 1973
Савків Днастазін у 12 11 1971 Юзва Олесь Юліян у 6 2 1974
Васнлецький [ ригорій > 11 1 1972 Кошіль Іван ... . . У 22 1 1974
Караульний Володимир у 26 2 1972 Д-р Стойкевич Євген V 7/1 1974
Петришнн Григорій V 15 4 1972 Дітчик Андрій І 19 2/1974
Бнкалюк Павло у 9 4 1972 Балук Андрій у 26/2 1974
Тиха Евфемін Горинь і 9 5 1972 Сосновськнй Михайло V 3 3/1974
Скалений Володимир т 11 5 1972 Нагірнян Анна ї 24 3 1971
Старунько Василь ї 21 5 1972 Різник. Катерина Яндьо 8/4/1974
Палій Євдокія Т 11 6 1972 Голіней Дмитро У 11/4 1974
Гураль» Олена Леснк І 60 1972 Кривешко Володимир і 11 4/1974
Агрес Василь у 18 6 1972 Бреус. Еніенін Вплинеш. ( 6 6 1974
Табахарнюк Яків І 6 8 1972 іМі.тещун Степан т 23 Б 1974
Райхерт І нат .. І 14 7 1972 Кру іие іьннцькнй Августнн ї 18 7 74
Шуплат Катарина у 10 8 1972 МандзІй О.'іександср у 27/7 74
Ста шків Андрій І 37 1972 Паламар Тетяна У 16/8 1974
Савчук Осип ї 78 1972 Васала Ганна 1 24 8 1974
Матура ( те пан І 28 8 1972 Н.шальконська Сіепажя У 14 9/1974
Дрозд Квасній Богдана і 2 8 1972 Маиданнк Васи и. , . у 15 10 1974
Квасній Магдалена у 25 7/1972 Українець Катерина 12 10 1974
Столяр Микола V 7 9 1972 Мох Данило У 10 11 1974
Софик-Яцюи Ганна | 44 1972 Заремба Марія ї 22 12/1974
Кундуш Олександер * 23 10 1972 Вітошинська Олександра і 21 11/74
і о.іовай Володимир . г 1 1 1973 Семнів ІВАН і 10 12/1974
Максим Василь ї 18 1 1973 Петришнн Михайло . . У 29 1 1975
Штохмаль Григорій . т 25 2 1973 Пласконіс Текля 28/1 1975
Малин як Ізан ї 22 2 1973 Дяків Наталка 27 2 1975
Нижник Ганна 7 3/1973 Козак Роман у 8/1 1975
Богун Василь у 12 4 197 3 Дяків Михайло У ЗО 1/1975
Кирик Іван т 2Н 5 1973 Васидів Іван у 13 1 1975
Караван Андрій Михайло і- 12 6 1973 Смеричинськнн Микола V 30/3 1975
ДобрянськиЙ Дмитро ї 22 /5 1973 Бойко Ганна 25 5 1975
Вовн Юлія (Піпундср) V 06 5 1973 Янний Гнат 4- 29 6 1975
Данили шин Дмитро і' 28 6 1973 ПІннрна Степан .. .. т 20/6 1975
Гзламай Ксенч ї 8 4 1973 Наконечна Анастазін і 18 6/1975
Тихий Андрій . V 28 6 1973 Дмитрів Микола і 10 7 1975
Ґембська Ганна Марія у 27 6 1973 Ріьманина Степан і 25 8/1975
Скалений Степан у 29 5 1973 Свистун Іван 4 ї 29 7 1975
Скалко Іван т 17 8 1973 Юрків Роман У 25/9 1975
Васюнень Іван і 31 1 1973 Лібохорсьний Осип У 19 10 1975
Криськів Олекса і 10 й 1973 Могилевич Марія А У 17 9 1975
Мельник Ольга т 18 9 1973 Наконечний Михайло у 23 9 1975
Футей Михащна ї 21 7 1973 Яремно Ти ніш і 6/12 1975
Коби іннсі.кни Іван Карю У 3 12 75
Та рант ній Емілія ... і 1 3 1975
Литвинюк Дмитро . і 16 3 1976
Налагнюк Тереса + ЗО 4 1976
Пік Степан ... 22 4 1376
Кінах Інан 1 17 6 1976
Ссменюк Михайло . . 4 8 1976
Лех Марія і 27/6 1976
Фоншей Василь а ї 16 6 1976
Тараююк Олександср і 24 9/1976
Лада най Семен .. . І 10 1 10 1976
Ґембароисьннй Петро 7 1 1977
Високимий Павло . ¥ 28 1 1977
Лнсай Осина V 5 2 1977
Васи.іспька Євдонія І-У 8 3 1977
Марушак Софрсн 14 3/1977
Бойко Гіосиф г 16 4 1977
Харнтон Яків У 24 6 1977
Ящук Теодор . ... . у 7 5 1977
Дсмянчук Марія ...... у | 8 1977
Дорощуй Тетяна . т 26 7 Т977
Рибак Енген Володимир і 15 8 1&77 Семкіяш Стсфаніи . у 3| 7 1377
Грнпнак Існдор . у ІЗ 2 1977
Стахера Паяло ....... у 17 8 1977
Приступка Осніт ,.. ,, у 2-16 1977 Демчук Кар.ю ... т 2 10 1977 Проф. Голпішан Іван у 24 9 1977
ФІ.іяк Катерина і 24 10 1977
Куш. Василь . і 22'9 1977
Демчук Микола . у 12 1 1978
Непорядний Андрій т 9 2/1978
Ольшансцькнй Евгсн у N 3/1978
Попонич Михайло і 19 3/1978
Бахур Степан ... у 23 6/1978
Дацгко Ілія ,. ї 12 11 1978
СПИСОК ПОМЕРЛИХ СВЯЩЕНИКІВ ТА МОНАХИНЬ
Всч, о. Імам Сснишнн ............................... т 11 10 1926 р
Всч. о. Януарій Коци.тспіський ЧСВВ ................ 4 24 1 1937 р.
Всч. о. Мартирій Котовмч ЧСВВ ........ . .... 1 12 II 1949р.
Всч. о. Ріоєафат Лабай ЧСВВ . т 11 7 1962 р
Всч. о. Евстахій Турковнд ЧСВВ . . . ...... і 7 7 1553 р.
Всч. о. Микола Кумицький ........................... ї II Я 1965 р.
Всч. о. Микола Каменецькнй ЧСВВ у 18 7 1967 р.
Всч о. Іпзтій Майка ЧСВВ ............................. І Ш Ю67 р.
Всч. о, радник Іван Балук ......,................... т 6 2 1973 р
СЕСТРИ ВАСИЛІЯНКИ:
Вир. Хрнстнна Катерина Атаманюк у 29 2 1960 р.
Впр. Софронія Серафима ЄрделІ ...................... у 14 10 1461 п.
Вир. .МЯкрина Галабарда ................................ Ю 5 1976 р.
СВЯЩЕНИКИ УКР. АВТОКЕФ. ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ
Всч о. Микола Чернянськнй ї 17 2 1956 р.
Всч. о. Павло Дудниченко ...............- 14 10 1956 р.
Всч. о. протоєрей Іман Ярославський .. ? З 6 1957 р.
На закінчення підкреслюю, ідо цс .ілше чаї ілпа імен тну, їло підійшли \ вічність, бо здаю собі справу, піп їх було б:ігат*і бі.іьпіе, але про них нема жодних ,юк\ментальнії\ даних. ІГ лається імена тих покійників, то вдаюся їх зібрати, .і нами т» тих невідомих клонимо н ині голови та вие.іон гюєго їм іго гнану । хап гостинна аргентинськії течія буде ім ти кою!
Унра.н ька громада Мста Ашіс-олес за почином Отців Вас І.1І5Н ііе.иічаво відзначила (ю-лтя
загоїти вланітсвано процееійну маніфестацію, «на відалася перед парохінлі.ною Церквою "*'’“*?** ч.к-о
громмшиявВ. На світлині бачимо фрагмент згаданих врпч ігтостей де перших рядах ,,п "а>1 “0\вуаов
перших поселенців, яких нагород,«.но «пропам’ятними медалями., як признання за їхню МІ ліню працю " розо>до»
ре.'ІІ! І 1Ш» грпми ІСЬКОГО кипн.
С4
ДВАНАДЦЯТИЙ
УКРАЇНСЬКІ ГРОМАДИ В РІЗНИХ МІСЦЕВОСТЯХ І ПРОВІНЦІЯХ
"Сини землі" — наші рільничі хо іонії.
Українські громади в Буенос А пресі і околицях.
Наші громади в провінціях Тукуман. Сант'яго дел] Естеро, Сліпа ч’е. К'ордоба, Чако, Менлоза та інші місцевості.
Місіонес — колиска вкраїнського поселення я Аргентині.
ПООДИНОКІ УКРАЇНСЬКІ ОСЕЛІ ТА ГРОМАДИ
По всіх провінціях існують заміїні українські осе сі, які тво рить окремі громади, декотрі навіть досить численні, ліс творять мовби свою власну громаду з нарохією, нигаїисю, склепами та ремісничими варстатами та всіма другими підприємствами.
Головніші українські скупчення є в слідуючих місцевостях Іок Суд. Валентін Альсіна, Пінєнро, Саранді. Він де, Авежа-ге.іа, Пяважоль, Віжа Караса, Лин ус, Гудсон, Березатегі. Беріссо, Сан Мартіп Сан Андрес, Чі іянеріг, Вікторія. Віжа Еа жесті рт Фльоріда, Мунро, Рамос Чехія, шо находяться в провінції Буенос-Айреса яких зага іьно вичислюємо 65 місцевостей. В провищи Санта Фе в місці неї самої назви, в місці Росярійо, яке по величині п іруге по Б-С Айресі, я Са іядїжо. І Іуебльо Нуево, А іьвеар та я місточку Син Карльос Суд. В провінції Кордобз, Коррієичсс, Мендоза, Чако, Місіонес про місцем >сті яких наводимо окремо.
"СИНИ ЗЕМЛІ'*
Так назвемо тих наших поселенців, шо осіли в різних місцевостях колоністами та займаються рільництвом, чи як в нас називалося господарством. Такі рільничі оселі є майже по всіх провінціях, є впни я червоноземнім і ііснстім іМісіонесі. в тропі-кальному Чако, в Мендозі, в Сант'яго день Естеро в Ріо Нег ; о та Чубут. Деякі з них мають за собою вже кількадесяти літний Іллях буття деякі значно молодші, але < ними починається історія Української Іміграції в Аргентин. Своєю працьошітісттю іл витрив лісттю ці наші "сини землі" здобували аргентинські джунглі та в них розбудовували свої господарства. їхньою мозольною працею будувалися зр । о деревинні, а опісля й муровані доми, зародилися садки та пасіки, що надавало цим господарствам акт іяд хуторів зі садибою садом та ліском, то в деяких місцевостях греби було його розводити .засаджуючи окремі деревця, чи засіваючи їхннє насіння.
З тих власне причин українські оселі в Аргентині вг імінні кіі наших сії на рідних землях, бо кожний поселенець набував собі час землі, кількадесять гектарів разом, і з таких хуторів складаються наші оселі та громади, про долю яких наводимо в продовженню.
В роках 1900-1902-гім з приїздом наших поселенців зі Західної X кражн починається колонізація цеї до того часу чужої
багатої країни. Наш селянин недолею вигнаний зі старого краю, взявся зі запалом ворушити цей червоний з ішкоіівіку степ Місіонсса, шоби тим здобути собі шматок насуп мого дія ІірСжИТТН своїх родин.
Ой тяжкі були ч-.си наших перших колоністів. Пондіндип-!ііи в переважній більшості без гроша, а коли дехто й мав їх г » годі було за них, крім миса, щось більше купити. Хотяй тодішня й губернатор п, Лянуссе відносився зо наших носе ігнці в досить прихильно, але були різні причини, іпо стана ги на перепоні його добрій волі. З портового міста ГІосадас не було залізниці до Апосто ієс, і транспорт всіх продуктів відбувався *ка ротами" на двох колесах з будкою покритою травою, нк\ тяг пу та ватка зложена з Я або 12 волів. Волам привязуналн сирін цем до рогів грубий патик, який лривязувано опісля іо друго о, шо лучин його з каретою. Таким способом воли тяглії ту "карету не карком а головою'1, іцо було досить непрактичне та для волів обезсилююче. Такими примітивними "омнібусами1 привозили наших (мігрантів враз з погрібними для них п 'оніянта ми до Апостолєс, де воші осіли на колонію. Дія підсананя но-іів. погоничі котрі їхати побіч нарити вживали логгої гнучкої лозини, ло 'кінця якої була приміцнена ста ієна голка, якою ігдштуркунано волів заставляючи їх тим до поспіху. Тяжка цс оуда подорож. Волами без попасу бііьше не нї ієні, як 6 кільо метрів, а запрягання 5 чи 6 пар волів забирає рівнож багато часу, а як ше впадуть лоті то тих 75 кільометрін пороги, ні" віддалює ГІосадас від Апостолєс, то така поїздка тривала кілі ка тижнів.
Першим поселенцям колонізаційний \ряд давав нікіта їи за післяплатою, з іе, щоби той “фасунок" одержати то треба було денно відбувати кількадесяти кільометрін дороги, яка пі і чі-сійонськнм тропікальиим кліматом була дуже виснажуюча. Коли при вид чі нього фасуй ку" нестало вже хліба та муки ги тоді видавали на одну родину 60 качаній кукурудзи і тим треба було заспокоювати голод цілої родини.
Другим ворогом кромі спеки були мурая н, які як яка илна вишили засіви колоністів, завдаючи їм багато клопоту га спричинюючи великі зниження, заганючи неодного працьовитої о колоніста передчасно до гробу. Сходилися колоністи грОМЯДОИ іа радили над тим як їм боротися проти напастника муравля, що до тла нищив цілі засіви кукурудзи, фасон чи бульяких др\ । их засівів Товкли їх мотиками, забивали їх нори іншою, заливали водою та викурювали, але му рамі продовж) мали < ш • злодійське діло дальше. На скарги колоністів міністерство хліборобства забезпечило колоністів відповідними машинками, якими вдмухувалося в -криївки муравлів трутизну, яка мала їх троїти. Після переведення іакої операції муранлі спали 3 або І лобі після чого починалася війна наново, а чагтичпо вони про
довжується й досьогодня Додаючи то тих гараздів ще спеку, та посуху, а часом слоту, та всякого рода комашню яка роями обсідала тих відважних, що намагалися опанувати місійонські ліси то вони дійсно творили історію, заслуговуючи на це, щоби згадати про них як тих, що будували нове життя та розбудовували свою прибрану батьківщину.
Серед таких відносин наші поселенці творили своє життя, ВітревіМість і працьовитість наших ''синів землі'1 допомогли їм побороти всі труднощі зі спекою й муравлями включно. На викорчуваних місіонських джунглях існує ціла сітка заселених українцями громад, які сьогодня розпоряджають вже відповідними здобутками, осягаючи признання тамошньою окруження.
УКРАЇНСЬКІ ГРОМАДИ В БУЕНОС АЙРЕС1 і ОКОЛИЦЯХ
(Загальні підсумки з гагоди 75-річчя нашого поселення в Аргентині)
Українська спільнота в Аргентині зараховується до найчи-сленнійших наших поселеннях громад в Південній, чи так званій Латинській Америці, яка має за собою вже поіюд 75 років поселення та понад 50 років громадського життя, про яке звітую в окремому розділі, а тут з нагоди обходів 75 ліття підкреслюю, що в останньому десяти іітті наші громади, не зважаючи на постійну економічну скруту і на хронічну інфляцію, набирають чимраз більшого розмаху пожвавлюючи свою діяльність на всіх можливих ділянках свого життя, здобуваючи тим постійний зріст та значення.
Відзеркла.іюючи цю сімдесятьп’ятьлітню мандрівку наших численних громад, розпорошених по широких просторах Аргентини, наводжу в скорочених звідомтеннях про їх діяльність н різних роках та місцевостях, стверджуючи тим цей незаперечний факт, то все те, що ці наші поодинокі скупчення чи навіть поодинокі особи зуміли здобути чи то в приватному, чи громадсько-релігійному житті, пов’язане як слід з вродженою нам живучістю та життєздатностю.
УКРАЇНСЬКІ СКУПЧЕННЯ В БУЕНОС-АЙРЕСІ
Буенос-Айрес, столиця і провінція то і самої назви, — цс два "велетні4 в повнім значінню цього слова, що підтверджують чергові чнсіа. Місто Буенос-Айрес являється найбільшим містом Південної Америки, бо загально його Митрополія, чи як це називають "Гран Буенос-Айрес" має понад 8 мільйонів населений, з чого сама столиця має понад 4 мілійони мешканців. Його поверхня виносить 200 квадратових кім. так. що на ній можна би помістити аж 6 таких столиць, що мають розмір Парижу Замітне воно ше й тим, що столиця Аргентини має най-
Фрагмент з маніфестації з приводу роковин штучного голоду п Україні, улаштованої «ДОБРУС ом» в Буенос Лйоесі 19л6 року. В першому рмді зліва п.п.: Ф. Г аркуша О. римський майоп Зота. мг □. М. Голод, скульптор К, Бульдин та інж. К). Сікорсь.кий.
ширшу вулицю (булєвард) в цілому світі, яка має около 600 метрів ширшини, та назв\ ’Авеніда нуеве де Ху'йо“, як також Буенос-Айрес має й найдовшу в світі вилицю, яка називається Ріваданія, що має 26 клм. довжини. В Митрополії Буенос-Айресу живуть великі згромадження різних нацюг.ільностсй, бо столичні газети та журнали появляються в 36-ох монах.
Українська спільнота н Буенос-Айресі начислює яких 5 ги сич осіб, які почали в ньому поселюватнся вже від року 1913-го. Організаційне життя започатковується в році 1924 му і піл сучасну пору в столиці Аргентини існує 24 окремих організацій, З кооперати. 7 домів, одна друкарня, кілька виданнишв, які видають в україись'кій мові 2 газети та 3 журнали. Є теж українська католицька Катсдра та Епархія. що їх очолює Преосв, Кир Андрій Сапеляк. При катедрі існує українська школа, им иазія та відділ українського університету. Є також Епархія УАП Церкви, яка викінчує побудову величавої православної Катед ри, як гакож є кілька Єванге іицьки.х згромаджень, що прояв ЛЛЮТЬ живу діяльність.
Подаючи повищі підсумки, можна егнер іити, що українці в Буенос-Айресі це одинока ('міграційна група, пщ, як признак ня одержата свою Єпархію, як і спромоглася своїми власними засобами здивгнутн величавий Пам'ятник Тарасові Шевченкові н дуже гарнім положенні в одному із найбільших столичних парків. Має також українська спільнота кілька вже своїх професіоналів, лікарів, адвокатів, інженерія, професорів університс-
ту та цілий ряд торговельних скріплює її син- та значеним
і
1,П ЧСННЯ
1 промислових підприємств, що серед ВСЬОГО космополітичного
Провінція Буеюс-Айрес розміром найбільшії, бо начне-лює 307.571 квд. клм. поверхі, отже розмірами більша від таких держав, як Чехо-слонпччина. чи Югославія, а два рази біль-іча від Бельгії, або сусіднього Уругваю, а також начислю* попі ч 8 мільйонів населення. Загально в провінції Буенос-Айрес живе приблизно 20 тисяч громадян українського походження, які поселені більшими чи меншими групами в 65 окремих місцевостях, головно н районі столиці. З цього є 20 місцевостей більш численних та зорганізованих, в яких існує 12 Філій "Про світи\ які мають свої власні домівки, та 3 Філії Т-ва "Відрої-жения'1. Серед іих громад є вже 5 парохій та католицьких цер кок, три церкви православні. £ теж три оселі: 'Весе іка" Т-вп Просвіта'1, "Калина*1 Т-ва "Відродження1 п Пластова оселя в Пунта Індіо, недалеко Вероніки.
Піонерське та передове місце займає українська громада в Ьеріссо, бо вона перша започаткувала наше громадьсько-ре-лі'пйне житія і своїми власними силами вона спромоглася побудувати в тій місцевості перший мурований дім "Просини'1, з спісля появився дім Т-ва "Відродження" та розвинулися дві українські церкви, католицька і православна, У Віжа Карася є дві українські церкви і Народний дім Просвіти", Ляважолі має п.ірокію, дім Сестер га Народний дім "Просвіти" і Віжа Аде-іша має у країнсько-като шинку церкву, монастир Сестер Васп-ііянок та мурованії і поверховий дім " Просвіти1* Філії ’ІІрос віти" існували іце місцевостях Пінєйро, Саранді, Вероніка, Ра-мое Мехія та Фльоріда. які перестали існувати. Філія Док Суд. перенеслася до дільниці Лвежанеда, де вибудувала повий і третин зчергн Народний дім цеї Філії.
Окремо існувала ще чиї ієна українська громада в місцевості Вероніка, де існувала мала громада в містечку Вероніка, а 5 ніддзлі яких 12 кілометрів була окрема українська колонія, яха колись начне іюка.іа около 50 українських родин. Там була заснована Філія Просвіти1*, для якої п. Іван Савоичак подарував відповідну' площу на побудову домівки чи дитячої оселі, як іикож була там навіть площа та цегла для побудови церкви, але до реалізації цих плинів з різних причин не дійшло.
Згадуючи про українську рільничу колонію у Вероніці, слід зазначити, що тамошня наша молодь почала виїзжджати на працю ДО фабрик в місто І це довело до того, що більшість колоністів колись ТЯЖКО набуті свої наді їй землі почали продавати. Осталося іам лише кі іька родин, переважно старших осіб, які д живають свого ріку. В місті Вероніка є кілька наших родин,
Трибуна президії підчас відкриття вулиці УКРАЇНА на передмістю Вд-іентін ЛльсІна яке відбулося перед Народним Домом Філії «ПРОСВІТИ» дня 18 серпня 1974 року.
які в більшості займаються торгівлею, а дехто управою ярими га годівлею дробу, переважно ті, то живуть на іі персфсріях.
Недалеко Вероніки є ше місцевість Санта Ріпі, де живе кіль ка наших родин, які займаються господарством та пасічництвом, іцо є рівнож досить поплатне.
Від 1920-го до 1930-го року коли в наслідок світової економічної кризи, іміграцію до Аргентини обмежено й дозволю вино приїзжджати тільки таким особам, що мали вже в Аргентині близьку рідню, яка цих осіб спроваджувала та зобов’язувалася ними опікуватися. Третій і посліднип перійод був в роках від 1948 до 1950-тих, коли приїхало кілька тисяч українських біженців, що збереглися від страхіть другої світової війни. Одначе в пізніших роках більшість цієї іміграції виїхала на сталий побут до Канади тя до 3. С Америки, а н Аргентит осталися тільки менша частина цієї, гак званої політичної іміг рації. Слід зазначити, що в роках 1949 до 1951-го виїхало деяке число переважно із другого періоду нашого поселення на рідні землі як повороті чи як це їх назнано "реемігранти При
пускається, що тоді виїхало з Аргентини понад три тисячі осіб, але коли прийшли від них листи з виясненнями про тамтешні відносини, то тоді ця рееміграція припинилася, я навіть деяка їх частина, головно таких, що мали вже аргентинські документи, з розчаруванням повернули назад до Аргентини.
Відносини, серед ЯКИХ нашим поселенцям в Аргентині при хилилося промощу вати своє буття, були під кожним оглядом трудні та складні. Незнання мови, інший та відмінний кіімат, брак відповідального кредиту, та брак належної опіки чи евен-уальних практичних порад, були головною причиною, що викликувала різні труднощі, як для тих, які планували поселитися на землі як рі.гьники-ко юністи» так і для тих, які шукали праці чи заробітку по містах та фабричних заведеннях.
Правда Аргентина має дуже великі простори урожайної землі, то опісля були великі ірудноші, то її належно управляти, та культивувати вдячні рільні продукти, та знайти змогу, щоб забезпечити для тих продуктів відповідні засоби перевозу на ринок їхнього збуту.
Заробітки мали теж свої ускладнення, бо н давніших роках Аргентина не мала розвиненої промисловості!, не було відповідного числа потрібних фабрик та варстатів праці і в таких відносинах треба було впрост пробиватися, щоб сяк-так уможливити щоденне прожиття наших поселенців. Найбільші труднощі пережити наші поселенці в роках 1930 до 1932-го, коли була світова економічна скрута, а в Аргентині революційні перевороти та внутрішні тертя спричинили загальне безробіття, що змусило тодішній уряд та міністерство іміграції зорганізувати дарові кухні для безробітних і мі грантів, бо Ь ТОДІШПИХ відносинах б) ти випадки, що нриходилося працювати тільки зі харчі. Відбилося це також і на наших колоністах головно таких, що ецс в попередніх роках набули для себе землю та почали організувати свої господарства, — то вони цієї загальної крізи не витримали і зі стратою були змушені збувати придбану землю, або були змушені її покидати, втрачаючи всю сплачену за неї готівку та шукати іншого виходу для щоденного прожиття.
Незважаючи н. ці переходові труднощі кожний український поселенець, кожна наша громада промощували собі шлях життя, як могли і як уміли. Ніхто з наших поселенців не прті-вн зі собою більшого капіталу, не мали ми організованої дер ж. явної допомоги чи опіки, як мали їх другі національності. Кожний < нас працею своїх р\к здобував собі кусок хліба і .їж ви виривалість та працьовитість поставили пас всіх па ноги Дорога цієї кілі кадесят літньо і нашої мандрівки була терниста ті тяжка, але вся наша спільнота пройшла її успішно здобуна-ючи собі належний розвій та повне признання всього нашого очепля, В осінньому десятиліттю економічний рівень пооди
ноких наших громад та громадян значно піднісся, Майже кожний з наших поселенців має вже відповідне забезпечення; кожний має свій дімок, дехто авто або варстат чи підприємство, * бо більше чи менше господарство. В різних місцевостях є українські скупчення, якого громадяни мають свої наділи землі, а також відповідні господарські забудування, рільничі машини, і ректори, вантажні авта, а в деяких місцевостях мають вони власні тянтаи.і бавовни, винограду, рижу, чаю і інших продуктів, при чім є також такі, що займаються виключно рільництвом, чи випасом худоби, годівлею дробу чи навіть пасікою, що є рівнож успішне та поплатне.
УКРАЇНЦІ В ПРОВІНЦІЇ РІО НЕГРО
Українсько поселення в провінції Ріо Не Гро — це здається наймолодше, а головно найменше досліджене та під кождим оглядом зовсім не зорганізоване і про ного помаємо жадних, навіть хочбл і приблизних звідомлень. Не маємо не лише імен наших поселенців, але маніть незнаємо назв місцевостей де живеть замітіпїіші наші поселення, хотяй є підтвердження, іцо в тій провінції є значне число нашої іміграції,
Немаючи змоги цю провінцію особисто відвідати, мені не-вдалося зібрати належних звідомлень про місцевості та про дійсний етап наших поселенців, тому подаю лише понерховне зві-домлення, щоби зафіксувати їх існування, даючи почин, що б цю справу належно вияснити іа в будуччині задокумснтуваїи її належними назвами та числами.
З переказів знається, що є деякі наші поселення в місцево-сіях Сан Карльос де Барільоче, та в околицях Больсону; яле ніхто не подає бульяких звідомлєпе? про їхній стан та здобутки, З цих самих джерел знається, що гам наші поселенці займаються рільництвом а головно плеканням овочевих дерев, бо як кліматом так і вроджайністтю згадана провінція па це вповні надається. і в тім підношені наші поселенці мають певні успіхи, що забезпечують їм повну розбудову' їхньої майбутності.
УКРАЇНЦІ В ПРОВІНЦІЇ ТУКУМАН
Відзиачуючи 75- гіття нашого поселенки в Арі ентині, уважаю доцільним навести хоч би деякі дати про всі наші скупчення навіть і про такі, що нони з тих чи інших причин іСпер вже не існують, але перед тридцяти, чи навіть і більше роками вони бу и численні та активні, д в еперішніх часах про них не иа дується а прямо забувається, і в основному вони творили
історію панюго поселення н Аргентині, яка пов'язана -іі всіма труднощами тих піонерських років. До таких неіснуючих гелер наших скупчень належать колишні па ні і громади в провінціях Тукуман і Сані яго лель і .перо, які зі собою сусідують. І Іровім цін Тукуман находиться н північній частині Аргентини і сусіду* вон.і з провінціями Катамарка га Саиііяго де.іь Естеро, а із ін тої сторони з провінцією Сальта. Ціла провінція начислює 22.524 квд. клм. поверхні та має нона нці.тості понад 1 мільйон мешканців. її столиця місто Тукуман має понад 256 тисяч мешканців та має ноно велике історичне значення, бо з датою "9-го липня 1816 року" відбувся там Конгрес, який остаточно проголосив самостійність Аргентини. В цій же провінції в самому місті Тукуман в давнійших роках була досить замінна українська іромада, яка в пізніших роках в наслідок несприятливих відносин роз'їхалася по інших провінціях, не оставляючи по собі будь яких слідів існування, за винятком відомого піонера п. Данила Ссмираза, якиїї тепер постійно живе в місцевості Тяфі Вєхо цієї самої провінції. Збираючи записки про українські громади по різних провінціях, в мене є занотовано, що ще в роках 1929 до 1935-го в місті Тукуман була досить численна українська громада, яка навіть започаткувала була своє організаційне життя основуючи там філію "Просвіти", Еі тих піонерських роках в Тукумані перебували ось які особи: 1. Кото-вич, брати В. і М. Смольські, Ц Голубовський, В. Заяць. Н. Олі-піук, Т. Чопик, Ф, Тодорів, К. Майсюк, П. Наумчик, Г. Блнзняк, А. Свнрид, М. Мулпк та попередньо загаданий Д. Семира.з, який був одним із основників філії 'Просвіти'', В Календарі ”ГІро-світн 1 за 1936 рік було подане звідомлення, то філія в тих ро-к їх намаслювала 25 членів, її головою був п, 1+ Котович, секретар п. М. С мольський і скарбник п, Д. Семираз. Філія містилася при вулиці Альбсрді чис. 56, і засновано її 27 квітня 1930 року. Звідомлення про 'Просвіту1' в Тукумані були теж позначені в першому українському Календарі в Аргентині за 1932-гий рік, який появився заходами п. Теодора Хомишшіа із видавництва "Багаття", що видало три річники Календарів, в яких було багато матеріалів про піонерські роки нашого поселення в різних провінціях та про організаційне життя українців и Буенос-Айресі.
В тих піонерських роках українські скупчення в Тукумані були затруднепі при різних переходових працях, як побудові залізних доріг, чи вставлювашія телефонічної лінії. Коли ці пляни праці закінчувалися наші поселенні були змушені виїжджати в інші місцевості, а залишилися кільки незначне число таких, що зуміли влаштувати свій варстат праці, або влаштуватися на працю в ремісничих варстатах чи пілприємствах
УКРАЇНЦІ в ПРОВІНЦІЇ САНТЯґО ДЕЛЬ ЕСТЕРО
Провінція Сантяго дель Естеро сусідує з провінцією Туку-ман та з провінцією Чако і має вона 145.617 квд. клм. поверхні» отже поверхнею є попа більша від Тукуману чи навіть і Чако, але Еіаселення має менше, бо вона є мало наводнена, а її земля має багато сірки і є менше уроджайна,
В роках 1934-1936 в місцевості Колонія Дора. в провінції Сантяго дель Естеро була поселилася група українців, які частинно переселилися із сусідньої провінції Чако, де вони осіли там колоністами. Нони почали організувати там свої господарства, а навіть творити своє організаційне життя, засновуючи тям Філію "Просвіти”, про що була згадка в Календарі ’Прос-віти“ за 1936 гий рік. Філію "Просвіти в Колонії Дора було засновано 1-го квітня 1934-го року і вичислювала тоді ця Філія понад ЗО чіенів. її головою був п. Павло Гунько, секретарем п. П Тимощук, а Аматорський Гурток провадив п. Ф. Созонюк. Пресовним референтом про згадану колонію був п І, Рулик і па поміщеній в Календарі 'Просвіти'1 світлині можна начислити зібраних тоді 50 осіб дорослих та 35-теро дітей, що підтверджує той факт, що мешкало там поважне чисто наших родин. В тих роках був виїхав до Ко тонія Дора о. Т. Яворський, священик УАПЦеркви із 3»С Америки аіе б пізніших роках повернувся знова до З.С.А ,
Після кількалітнього існування в наслідок несприятливих відносин наші колоністи з цеі місце вости виїхали, а з тим перестала існувати і їх Філія "Просвіти”, здається, що там осталося діже незначне число наших громадян, які не лають про себе ніяких звідомлень.
Слід зазначити, що в тих роках існували різні приватні підприємства, які вели так звану котонізаційну акцію но різних провінціях та місцевостях, але на жаль їх акція бу га спрямована більше для зисків ніж для самої колонізації і тому немала вона належних успіхів.
В таких колонізаційних цілях бу іо створено в Буенос-Ай ресі Бюро Опіки над Українськими Емігрантами, що його зас-нував та провадив в роках 1932-1933 покійний вже інж. Василь МилінСЕїКиіі. Він увійшов у зв’язки із Товариством Опіки над Українськими Емігрантами у Львові і в тих ці іях почав видавати газету "Наше Життя”, але складні тодішні відносини цій акції несітрияли і, як газета, так і Бюро перестали існувати, оста-вляючи свої пляни ^зреалізованими, а в додатку навіть і деякі нарікання та незадоволення серед тих громадян, що за їх посередніш гвом поробили заходи купівлі землі.
В ті часи не було трудностей купити землю і сама земля була навіть дешева, приблизно від 35 до 70 пезів за гектар, але осілі колоністи не мали змоги дістати кредиту (позичок), а головно не мали вони запоруки д ія збуту їхніх продуктів. З тич
власне причин українські поселенці в тих провінціях не мати змоги вдержатися, і багато з них понесли навіть страту, бо вльокована ними готівка не мала ніяких зобезпечень.
Почавши від року 1926 дозвіл на в'їзд до Аргентини давали головно тим імігрантам, які записували себе рільниками, і тому в тих роках були заходи організувати в різних місцевостях рільничі колонії, про які вже частинно звіювано, а тепер їх продовжую, наводячи по черзі різні провінції га місцевості.
УКРАЇНСЬКІ ГРОМАДИ В ПРОВІНЦІЇ САНТА ФЕ
(Місто Санта Фе, Саі Кйрльос Суд та Росаріо)
Провінція Санта Фс це одна із передових рі.тьничнх про вінцій, що в загальному начислю? 133.007 квд, клм, поверх! та понад 2.000.000 населення, а в другому періоді нашого поселення було в цій провінції кілька українських скупчень, які проявляли навіть досить жив^ діяіьність, але в пізніших роках деякі з них перестали існувати, а ті, що осталися, не проявтяють жодної громадсько-організаційної діяльпости
В самому місті Санта Фе, що є столицею цієї провінції та начис.іює понад 40 тисяч мешканців, від 1930-го рок\ була діяльна українська громада, яка почала організуватися і кілька років під ряд існувала там "Просвіта", яка в тих роках об’еднювала о коло 25 членів та вела досить живу діяльність. В пізніших роках в наслідок економічної скрути більшість наших поселенців були змушені виїхати на працю до інших провінцій, а там остаюся лише кілька родин, а їхнє громадсько-організаційне життя завмерло неОставляючи докладних вияснень чи записок. В Календарі "Просвіти" за 1936-тий рік стрічаємо адресу "Просвіти", яка мала своє приміщення при вулиці А.іьберді 2981 та замітку, що вже тоді філія була мало діяльна і не надіслала відповідних річних звідомлень. З тих причин немає записок, хто тоді цю філію очолював та скільки, мала вона членів.
Українці в Сан Карльос Суд — місцевість ця находиться недалеко Санта Фе, в якій мешкала невелика, але дуже рухлива громада, що начисляла яких 20 осіб. Там існувала філія ' Просвіти", якої головою та промотором її діяльности був п. Михайло Свистун, про що знаходимо звілом.іення в "Українському Слові* і календарях "Просвіти" за 1936 і 1937 роки. В році 1936-му згадана філій "Просвіти" справиіа свій прапор, з яким приймала участь в маніфестації з нагоди державних свят, і світіння цієї маніфестації є поміщена в календарі "Просвіти11 за 1937 рік.
В пізніших роках філія 'Просвіти в Сан Карльос Суд з різних причин припинила свою діяльність і ніхто не інформує ю>му передано згаданий прапор та бібліотеку філії, як також нема конкретних вияснень, чи є в тій місцевості родини українського походження.
Група українських поселенців н місті Росаріо, провінцій Сані а Фе, яіЛ обєляюяалнсн у філії «Просвітня яка існуна.кі там на передмістю Са іч-діжо, що в наслідок нсспряягливих підносим припинила свою ііі.іьнісіь. що спричинило оправдані незадоволення серед тамтсіпної громади.
Українці в Росаріо Місто Росаріо цс аргентинське Чіка-г о, величиною ноно друге по Буенос-Айресі, що має тепер по над 2.000,000 мешканців. Положено ноно на побережжі ріки Парана та являється важливим портом ЬІЯ експедиції рільних продуктів, як також є важним осередком торі оплі дія сусідніх провінцій, що ними пропливає ріка Парана, яка має 1.500 клм. довжини і в деяких місцевостях 10 клм. ширини В Росаріо живе досить численна українська громада, яка зосереджується в дільницях Салядіжо та Пуеб.іьо Нуево. а незначна частина п самому місті та в передмістю Альвсар,
В році 193-1 засновано в Росаріо філію 'Просвіти", яка в перших роках була дуже активна, бо в календарі 'Просвіти' за 1936 рік наводиться, що філія начислювала годі <40 ч генія, при чім було понад 20 жінок. В році 1935 філія приступила до будови власної домівки. Том} закуплено відповідну площу га прнступлено до будови Народного Дому. Мені приходилося бути представником Централі при акті посвячення наріжного ка меия, що йо. о світлина була поміщення в Календарі Просвіти" за 1936 рік. Вії Централі передано тоді на бу юну юмінки 18 тисяч цегли, що її уфуидував члси-добродій ПОКІЙНИЙ НЖІ п. Юрій Глинка, уродженець Місіонесу. який перенісся на сталий побут до Буспос-Апрес) Будова лом) помелася успішно і його скоро вибудовано, але, на жаль він перейшов потім н приватні руки, що викликало незадоволення сері г громади, а опісля викликало застій організаційного життя. Причини то таких потягнеш, були різні, 2 найго.іовіїіїлі були дні перш.і цс [ і ні Й постійні терня в нутрі самої філії, а друга це тому, що в із роки ''Просвіта" не мала ще належного 'юридичного оформ лсння“ і площа та домівка бу.іа записана на трьох членів філії, що під час пізніших складних ні шосин га иттрішпіх нспор -
зумінь довело до того, що вибудована громадою домівка перейшла на власність Петра Хандоги, Це довело не лише до незадоволення активнішого членства, а до самої ліквідації згаданої філії.
З активних колись членів цієї філії пригадаю собі імена ось яких громадян плі.: Вирста, Саміла, Середа, Яструб, брати Х.2ндоги, Лссів, Статків. Волинець, Чемеринськнн, Недобій, Климчук, Вульчепко, Смсречинський, Паламар та І. Чарненькиіі, який в ті роки деякий час мешкав в Росаріо, а опісля повернувся на сталий побут до Буенос-Айреса,
Подаю тільки прізвища українців в Росаріо, бо імен всіх не пригадаю, а наводж\ їх як піонерів нашого громадського життя. З них поважне число відійшло вже у вічність, а деяка частина переїхала н інші місцевості, а в тому і до Буенос-Ай ресу, а поважна частина живе там і дотепер Деякий час існ\пала там українська парохія. яку обслугував покійний о. Микола Кумицький, що був також парохом на Саранді, але, на жаль, вже не вдалася відновити там наше організаційне життя, що в загальному спричинило застій та значну шкоду в розвитку української спільноти а Росаріо.
УКРАЇНСЬКІ ГРОМАДИ В ПРОВІНЦІЇ КОРДОВА
Провінція Кордоба замітка своїм положенням. кліматом та гірськими краєвидами, що притягають на іітній сезон багато туристів. її поверхня виносить 168.766 кьд. клм. й має вона око-до 2.000.000 населення, серед якого є депю родин українських, головно в самому місті Кордоба, що є столицею цеї провінції, та деякі числово маленькі скупчення в ного околицях.
Поселення українців в Кордобі починається приблизно від року 1925-го. Ділиться воно на два основні періоди його громадсько-організаційного життя. Перший піонерський період починається ще в році 1926-му, коли там засновано Товариство Взаімна Допомога", яке проіснувало кілька років і в ропі 1928 збудовало власний дім, але в пізніших роках через внутрішні тертя згадане товариство перестало існувати. У "Взаємній Допомозі переважили українці, але його членами були також поселенці інших національностей і цс правдоподібно було головною причиною, що названа організація не мала змоги вдержатися.
З інформацій, зібраних в 1927-му році, вияснюється, що членами того товариства були такі особи: М. Гуменюк, Г. ІІІен-лрик, С. Чопик. Ф. Чміль, Г. Лагодинський, А. Литвин, І. Дунаєв-ський, К. Футей, В. Круліковськин, 1. Шармей, І. Рубленський, В. Віті, Н. Росавик та С. Титко, що вияснює наявно, що не всі з них були дійсними українцями, Вони започаткували побудову власного дому для Т-ва "Взаімна Допомога1*, якого відкриття відбулося 29-го гр\дня 1929-го року, та по кількох роках
Українська громада н місті Кордова, провінція неї самої назви, де жнвс-замігне число нашої іміграції, що об'єднюеться в Товаристві «Сокіл».
його нерегулярної діяльності!, згадане Товариство перестало існувати. Другий період започатковує в році 1931-му Руханкове Товариство ‘Сокіл14, зразу як філія "Сокола*1 в Буенос-Айресі, а опісля воно оформилося юридично як самостійне Товариство, яке існує досьогодні, має воно власний Народний Дім та проявляє постійну діяльність.
В ійокірських роках Т-ва "Сокіл* приймали участь наступ ні особи плі.: Стасиїпин, І 'Словацький. Ковалишин, Михались-ко, брати Кварцяні, Каглинчук, Коцабюк. Родини деяких з них живуть постійно в місті Кордобі га його околицях а деякі виїхали до 3. С Америки.
В пізніших роках в Кордобі була зорганізована українська католицька парохія, яку організував та обслугував Віч. о. (ми тро Поперечний, який хромі своєї душпастирської акції витав кілька книжок в аргентинській мові, зясовувючн визвольні змагання українського народу та загальний стан нашої Церкви, Слід підкреслити, що серед вихованого в Кордобі молодого нашого покоління виїпгіло кільканадцять сіб, що осягну їй університетську осніт\ та й тепер є ще особи, які студії пролов Жують.
Українці в місцевості Ля Фальда Недалеко місі а Кордо-би находиться вакантна місцевість Ля Фальда.. в якій побуло, воно кілька великих вак а цінних готелів і вже при їх будові пра цювало кільканадцять наших громадян, які в році 1921 заснували там Філію Т-ва "Сокіл", яка однак в гінкіших роках через масовий виїзд її членства псрссіала існувати. Осталися там інше деякі, як родина Коиабюків та С ганських, в пізніших вже
роках там поселилися родина Лужицьких та Карпа, як: довший чгс перебували в Буенос-Айресі, а, вийшовши на пенсію, перенеслися до Ля Фал шш, де закупили собі свої домівки та поселилися там на стало.
В провіянії Кордоба б» ю також д кі іька наших родин в різних її місцевостях, що займали я господарством, здобуваючи там власний над і. і землі, але про цих осталися дуже скупі відомості, так що трудно устигни ги їх імена га назви місцевостей.
УКРАЇНЦІ В ПРОВІНЦІЇ ЧАКО
Провінція Чако сусідує із 6-ми провінціями, а частинно також із Парагваєм, та має вона 99.633 кьхкиї, поверхі га понад 800 тисяч населення. Колонізація тих підтропікальних іерито рій започатковується від року 1925-го, а масове поселення занотовується в році 1927-му, коди прибу т там поселенці різних національностей, як українці, чехи, поляки, еспанці, німці болгари, литовці, руму югославці і а надири, які, пасел юючися рільничими колоніями, почали ці "чаківські джунглі" перетворювати в рільничі господарства. Печатки поселення були досить трудні хоч існував закон, то гектар землі можна було купити за ціну 16 пезів на сплату протягом 6 років, але продажею .а и мали ся переважно різні посередники, які спродавали її по ціні 60 , а то й. більше пезів за гектар. На діли землі, чи як це їх названо "чакри", мали переважно 50 або 100 гектарів, але були й такі, що мали й по тисячу гектарів, бо були такз особи, що закупляли зем ю ка слати, щоб опісля її перепродувати та на тому заробляти.
Незважаючи на початкові трудноті та складні відносини українські скупчення, Чако організувалися в таких місцевостях: Ресістєнція, Саенс Пеня, Віжа Ангеля Ляс Брсняс, Пампа дель Шиферно, Віжа Бергет, Генераль Н'екОчеа, які н різних роках проявили досить живу діяльність. В тих місцевостях існували Філії "Просвіти", з яких деяк мали навіть свої власні домівки, а в декотрих місцевостях організовано українські паро-ХІЇ. Про діяльність тих наших скупчень були постійні відом-леини в нашій пресі і в календарях ' Просвіти1’, бо деякі з них були досить численні та активні.
Зі згаданих публікацій можна устіннити, що піонерами нашого громадськоорганізаційного та церковно-релігійного життя були такі особи плі.: С. Закидальський, бра їй І і Я. Сліпан-ські, .1. Гупало, А. І> іюк, [. Семенюк С. «оповий, С. Чорній. Г , Сасовський, В, Голубовський, Ю Тимощук, В. Татарчук, П. унько, ф, Созонюк, О. Концідайло, В. Повінук, 1. Паком, 1. Безус, В. Щустер, Т. Ткачук, П, Литвак. Більшість з них вже підійшли у вічність, але їх нащадки живуть н різних місценос-
Група українських поселенців н Сисні Пеня, провінція Чако, ,іс с наші скупчення ц кількох інших місцевостях ігаданиї пропійнії.
тях Чако досьогодні було б побажаним. щоб хтось із них написав про це все більш вичерпуюче,
Для доповнення звідомлень про піонерські роки українського поселення в Чако слід на вести, то ше н 1929-му ропі в місцевості Ляс Бреняс була зорганізована кооперптигм "Коопе-гатіва Агріколя Лімітада*, яка існує там до тепер, а н інідом лі пнях цієї кооперативи за 1936 гни рік бую наведено, що згадана кооператива склала іясь із членів 19-ти національностей а саме: 142 члени німців; аргентинців 116; еспаннів НН, українців 75; болгарів 44; і менші числа литовців, румх мів, чехів, мадярів га французів. Згадана кооператива мала і-кож величезну бібліотеку з окремим українським відділові, ЩО мав кілька соток книг, майже всіх українських видашіь, що по являлися на Зах. Україні.
Відвідуючи недавно українську громаду в Роке Саенс Тісни, де тоді виступав Балет "Просвіти-, мав я нагоду бачити Мбра них тоді понад 1200 українців, які прямо із захоп ц лкям сприймали цеп нистугц який був величавий та успішний і.юбуняючи признання не тільки НІЖ своїми а ГЯИ0Ж серед ВСЬОГО ТІИОЩ нього оточення. Все це взяте разом стверджує, пю н 4<ню є ще
іі тепер численні наші ску пчеїшя, бо в самому Саенс Пеня *-'Просвіта41, українська парохія, Сестри мають там свій дім, є теж наш адвокат д-р В. Густий, але загально про їх діяли іпсть маємо дуже скупі зійдомлення.
ДЕШО ПРО УКРАЇНЦІВ НА ОСТРОВАХ
”ДЕЛЬТА ДЕЛЬ ПАРАНА"
Ріь ; ГІараня яка випливає в Бразилії і має загально І.50І кільометрів ДОВЖИНИ, З ЯКИХ майже П1.ІОНЦТІІІ переходить через землі Бразилії га твори гь природну границю між Бразилією і Парагваєм. В Аргентині ріка Гіарана має багато припливів і в деяких місцевостях має вона 10 кілометрів ширини і є так і.іибокт, що має доплив великих траїкатлянтийських кораблів. Вона має багато островів га розгалужень і закінчується естронами, шо мають назву Дельта дель Парана11, що загальна має 5.000 квадратових кілометрів поверхні. Вона тягнеться від побережного міста Зарите аж до місцевості! Тігре, близько Буенос-Айресу. її мешканці плекають овочеві дерева та ве аіічезні плянтації верби (савсе), що є дуже продуктивне і ноплатне. В різних частинах цієї "дельти" поселилися також і українці. Піонером поселення українців на 'дельті1* був покійний вже один із найстарших членів "Просвіти1* в Аргентині ті. Яким Малішак, а знова в іншій частині дельти мали землю брати Михайло і Василь Випрів та Юстнії І ннп, а ще в іншій місцевості цієїж дельти проживали три брати Се мі ні ви. сію про них та про життя на тих островах описував п. Степан Василів в календарі "Просвіти" за 1935-ти і рік, бо ній деякий час там працював, а П'ятім виїхав до Чікйґо в ЗС Америки і там помер.
УКРАЇНСЬКІ ПОСЕЛЕННЯ В ІНШИХ МІСЦЕВОСТЯХ
Згадуючи про ці провінції, де були чи ще і тепер є наші поселенці, визначую, що про їх існування та колишню громадську пильність були вже згадки н різних пресових звідомлен-нях і календарях, але про більшість із них знаємо тільки із переказів та скупих звідомлень, яких тут в скороченню наводимо, стверджуючи цей факт, що наші поселенні карбували піонерські роки нашого поселення.
Я акі менше відомі а частинно, вже й забуті громади істну-на їй колись ь провінціях Сан Хуан, Формоза та в місцевостях
4
Група українських поселенців в провінції Мендоза, які поселилися за г и місцевості Ля ЕснандІнава недалеко Бовсн. які займаються рільницт. вом, та зорганізуй «ли там своє рі іігійнп громадське життя.
Равсон, Комодоре Рівадавія, Чубут та Остром Де.іь :< де 11л-рана\ що находяться недалеко від Буенос-Айресу.
Українці в прсі іншії Меидозаі —- В цій пр вінції є українські скупчення в кількох місцевостях, але Про них знаємо іуже мало Майже нема про них конкретних звідомлень. Вж в ка лендарі "Просвіти11 за 1936 рік є адреса про існуючу там філію 'Просвіти" в колонії Сан Цедро, недалеко станції карменса. г пізніших роках поселилося деяке число наших громад в інщ весті Бокен де є філія 'Просвіти'*, яка існує дотепер. але про її здобутки не маю конкретних звідом іень. Від довшої о вже часу в Мен юзі перебуває Вся. о. В. Виниичх к. Є там згромадження Сестер Василіянок про іх посилену діяльність наводим сбширніше в розділі про церковно-релігійне життя наших гро мад те є також деякі світлини.
В давніших роках були згадки про існування наших груп В Ріо Нсґро та Чубут, про то е світлина в календарі Просвіти зі 19:’1 пік. де є також світлині з гуртком наших поселенців в Комодоре Рівадавія. В цьому календарі за рік 1945-тни но групу наших поселенців в Ентре Ріос на побережжі ріки С<^ се, як також інші групи в провінції Коррієнтсс. а навіть в д я кт’х місцевостях Патагонії, однак про теперішнії! 1ХСП ніяких звідомлень.
МІСІОНЕС — КОЛИСКА УКРАЇНСЬКОЮ поселення В АРІ І НТИІІІ
Провінція Місіонес один із 22 ох провінцій Аргентини ян лнєїься "Колискою українського поселення в Аргентині41, бо іуди була спрямована перша українська іміграція в ті роки, коли Аргентина започатковує колонізацію своїх просторих ле мель. В ті часи Місіонес буй цілком незалюдпеїіий, а ного простори це бу ні ліси та джунглі" з невеликими садибами губи и>-ііів га руїнами колись добре зорганізованих єзуїтських посілосте іі. — мури яких затрималися дотепер, як наочнії її сні док великої місіїпюї акції сзуїіів між губи іьцямн, що належані д'і п.іемени ”і в.Ірані'4, які в гі часи їх заселювали* Но них остали ся тільки назви деяких місцевостей і а рік. що їх прикрашують прекрасні юристі та іісом покриті краєвиди, га гористі по їн червоної землі, яка надала цим місцевостям назву "червоної провінції4'. її поверхня виносить 29.801 квадратових кілометрів та загально має нона 336 к їм довжини, а в деяких місцевостях до 120 к ім ширини, іцо втискається між Бразилію та Парагвай. Ріка Парана є природною границею з Парагваєм, .і знона ріка Уругвай відмежовує Місіонес нід провінції Парана в Бразилії.
Колись Місіонес був лісистою територією, то опісля працюю колоністів перетворилася нона в рільничу полосу, а сьогодні стяла вона промисловою та продуктивною провінцією, яка має добре розповсюджені плянтації 1 жер ба-мате". чаю, тютюну, рижу та 'туніу14 (рослина, з овочів якої виробляють оливу дія кораблів), а також її іісоні полоси продукують багато "пульпи" чи ' целюлосіґ. з яких виробляється напір.
Взагалі провінція Місіонес начислю? понад 500 іисяч мешканців, а її столиця Посадас має около 100 тисяч мешканців. Головний осередок українського поселення місто Апостолєс має загально 20 тисяч мешканців. Місто Посадас є не лише столицею але також прикордонним портом, бо воно є положене на березі рік і Парана, яка ро межову і Аргентит з Парагваєм та має в цих місцевостях о клм. ширили. Напроти Погадає з другої сторони є рівнож портове місто Еекарнапіон, що є столицею провінції Ітапуа, в якій в різних місцевостях є також українські скупчення, що детально начнелюють около 16 тисяч осіб, то посели імен в тих місцевостях в часі нід 1927 до 1930 років.
АПОСТОЛЄС — ГОЛОВНИЙ ОСЕРЕДОК УКРАЇНЦІВ В МІСІОНЕСІ
В подорожі по Місіонес відвідав я також .Апостолєс духовий осередок української о життя в цій провінції, що є теж центральним осередком Отців Василівн, які працюють гам без пе-
І рупа українських посслищів в Алос-ллее. провінція Місіонес, де живе поважне число наших громадян, які поселитися там ще в 1Н97 році.
рерви понад ЗО років. Відвідай я гам деяких старих знайомих, а в неділю 16-го травня 1963 ром б\н н присутний на Службі Божій, яку відправляв о. Юрій Мельничнн ЧСВВ при участі поважного числа місцевих парохіян. Прямуючи до церкви, проходжу площ) Бельграно, яка находиться напроти церкви при вулиці Тараса Шевченка, не зауважую кільканадцять двокінних ”повозок ', що ними приїхали наші колоністи до церкви, а в той час приїзжджають ще трьох мужчин прямо 'трактором4 з такими колесами, що їх висота дорівнює людині, а по другій стороні є вже кілька авт та "канюків" (тягорових автомобілів), а декілька колоністів приїхали роверами, бо, кажуть, то коней п'кода мучити.
Увійшовши до церкви, розглядаю та зауважую, що вона досить великих розмірів, гарно розмальована, а най б і іьш за-мітним є тс. що вона має "іконостас", яких в наших церквах в Аргентині майже немає. Над іконостасом впадає у вічі великий розміром, бо на цілу ширину церкви Символічний образ, шо зображує Покров Пресвятої Богородиці, яка під свій "омофор11 збирає всі прошарки українського народу включно із (Мігрантами, що відзеркалюють наших поселенців в Місіонесі. По боках з правої сторони є теж великих розмірів образ, що зображує мартири.іоі ію нашої Церкви, а по лівій стороні друї вії, який представляє родину українських емігрантів ЩО прибуваючи на гостинну і червону місіонськт землю, привозять зі собою також образи та хрести, які малиб опікуватися їхньою долею в тій далекій та незнаній їм землі.
Незважаючи на це. що іконостас деревляннй, він має впон-
Група УКРЕЬНСЬКИК посе ленці і я місцевості (рес Клпонес, провінція Мі-іонес. Світ імма з 1934 року, ко їм в тих часах громада ця вела живу Організаційну діяльність.
ні маєсгатичннй вигляд а мого образи представляють Єн. Трійцю, Народжену Хрищеня і воскресіння Христа, а понад ними є 6 округ шх образів із біблійними виглядами 12 ох апостолів. Вся Богослужба відправляється в українській мові з тим+ що нема іяків, а їх обов'язки виконують Сестри Василіянки. Заміт-ним є також те, що під час Служби Божої 6 сестриць виходить наперед і тримають свічки, як також підчас читання Св. Євангелії двох громадян підходить під "райські двері* з засвіченими свічками. Не іЮЕїторяеться також під час внесення Най святій -тих Тайн, коли паламар покликує двох громадян, з яких кож-’пй засвічує свою трійцю41 (свічник із 3-ма свічками) і так з лопотом напереді паламар з кадильнецею, потім трійця, а за тим священик з Найсеятійіцими Тайнами, а за ним знова друга трійця еіиходить бічними дверима із захрнстії під "райські двері", через які священик входить до престолу, а цілий почот виходить бічними дверима з другої сторони. Апостола дуже гарно читав брат Маріям, що не зважаючи Ета своїх 80 років життя, виьолив своїм барітоЕіовим голосом ще досить сильно.
При ларохії істнує також школа, та дитячий садок. Школа ім. С вийдім. Йосафата має окремий мурований дім та начцелює около 170 дітей. Сестри Васи ііянки ведуть школу окремо, це Школа Царя Христа, в якій вчиться около 200 дітей. Школи мають право при їю пости та вчать української мови, як окремий предмет, навчаючи також релігії та катехизму
До попередніх верджень, що Місіонес це колиска українського поселення в Аргентині слід додати, що в тій провінції л мне не шше найстарше, але також найбільше українське скупчення і вчасне цю справ; стараются належно проаналізувати, бо
лоїепср. нсусіійнено кількості! українців и провінції Місіонес Українці* які прибули гуди в роках від 1897 до 1914 регеєттро-ьані вони, як горожани австрійські. В пізніших роках лріизжд-жа ні вони з документами польськими, тому подавляюча більшість з них зареєстровані як поляки. Насправді всі вони були українцями і, як вони так і їх нас.іідники, що народилися в Мі-сіонссі, ще до сьогодні говорять українською мовою, хрещені і виховані вони в українських католицьких парохіях, створених і удержуваних нашими поселенцями в кількадесятьох місцепо-с гях.
Відвідуючи наші поодинокі скупчення в Місіонесі, я мав пагоду устійнитн, що там виховалося вже чотири наші покоління, які збереї їй українську мову, наше рідне віровизнання та наші рідні звичаї й обичаї. Під час тих відвідин мені приходн-іося бути наочним свідком, що уродженці Місіонесу під час зустрічі здоров іять себе нашим гралиційнпм привітом ‘Слава [сусу Христу11 і майже всі вони говорять по-українському га всі вони є дійсними членами наших церковних громад, яких я на числив понад 40 в різних місцевостях, починаючи від Ляс Ту-нас через Алостолєс, Погадає аж до Хардін де Амеріка, Арістобулєс дель Важе до Обера та її околиці. Поодиночі родини стрічаються також в місцевостях Ірігожен, Найда, Кіьдо радо, включно до порту Ігвасу. І Ісреїзжджаючи МІСІОНЄС омнібусом "Зінґеру стрічаю в ньому пасажерів, які говорють українською мовою і коли я їх запитав, з яких вони місцевостей, то один з них відповів, що він називає іься Степан Стрелю к, мешкає в місцевості Арістобулєс дель Каже, де живе більше число наших родин. Подібний випадок мав я під час другої поїздки в іншу сторону, де один сусідуючий зі мною пасажир в розмо ві зазначуе, що він з походження українець і тоді переходимо на українську мову. Він інформує мене, шо має численну ро дину, а один його син живе постійно в парті її пасу» де є \ряд ником державного банку й знає також українську мову. Отож наші поселенці Місіонесу мають великі "патріяльхальиі родини, бо між "старою гвардією’' € ПОДРУЖЖЯ, Ш<> мали по 12 дітей, а срічав я таких, що їх батьки мїхали до Місіоиесу перед 70 роками і їх родина складається із батьків» 8-ро дітей. 26 внуків та 16 правнуків. Вони хотям духово почувають себе українцями, хоч згідно з обов’язуючими окопами особи .\і на роджені є і о рожа на ми Аргентини. Наші поселенні н Місіонесі дожинають поважного віку, що підтверджують такі записки: в Апостол єс п, О. Мартипюк маг 83 роки» а Мусіи Павло та Цур КЗН Микола мають по 80 років. В Ляс Туиас живе Василь С па-сюк, що має 83 роки, а в колонії Лєвіс живе іагально відома бабуся Катерина, іцо має 95 років та почуває себе ні н иїкраще. Замітним є також те шо українські скупчення и провінції Мі с.'онес постійно поширюються. Коли перші поселенці <<імсш-
кали в околицях Лпостолєсу, Трес Капоиес, Дні і упас і других піонерських осередках, то їх діти вже перенеслися на нове поселення в околиці Обери, Арістобулєс дель Важе і завжди в їлибину Місіпнесу. Таких українських громад є загально 43. Є такі, що в них живе лише яких .15 родин, а є її і які, що нами елю ють ЗО чи 50, а деякі як - Посадас та Апосто ієс, що ма ють їх кілька соток. Д ш підтвердження тих чисел я наведу дані із журналу ”Актуалідадес“ з датою 8-ю вересня 1937-го року, який — наводить, що в Апостолєсі живе заїздьмо 480 українських родин, подруж. які записані в парохіяльних списках, що обіймає не тільки теперішнє місто Апостолєс, але також всі його дооколичні колонії. Повищі числа я наводжу дія того, щоб узасадничити загальне число українців в провінції Місіс-іес, яке виносить понад 30.000 (тридцять тисяч осіб)* Всілякі більші числа, які вже принагідно подавалися, я уважаю неправильними та перебільшеними. Так само уважаю перебільшене число, яке подана лося недавно, що мовляв українці і їх наслід-штки в Аргентині начислюють понад 400 тисяч осіб. Такі твердження на МОК) думку є надто переборщені і нічим не підтверджені. Я є тої думки, що не можемо подавати завеликих і нічим неузасаднених чисел, бо цс нсдає нам ніякої корнети, головно тепер ко їй Секретаріят СКВУ хоче належно устійнити кількість української імгґраш в діяспорі, мусимо поданаіи конкретні і чимось ^документовані числа, які представ.і яли б нашу дійсну суму, а тим самим її силу, вартість й значення.
Майже кожна українська громада в Місіонссі цс відбитка колишньої нашої громади на рідних землях. Вона має свою церкву, дзвіницю, цвинтар, деякі також і школу, а ріжняться тільки тим, іцо колонія не має вигляду села, бо колоністі живуть "хуторами*. Кожний колоніст має свій наділ землі, що має найменше 25 гектарів /ем.іі. По середині такої площі є ді-мок та господарські забудування, часто обсаджені деревами та садками, але віддаль поміж такими хуторами виносить може два кілометри один від другою.
НАЗВИ МІСЦЕВОСТЕЙ, ДЕ ЖИВУТЬ УКРАЇНСЬКІ СКУПЧЕННЯ
Головним осередком українсько о поселений в Місіонесі являється місто Апостолєс, що загально із своїми присілками чи колоніями має около 20 тисяч мешканців. Там посели іися перші групи наших імпраніів, а опісля дальші транспорти втискалися дальше в г іубину Місіонесу аж до місцевостей Арісто-бу.іьо дель Важе та поза місто Обери, яке положене па горбах і його називають кашталь дель мо«теи, що торгівлею та промне ювими підприємствами, а навіть населенням перевищує А по сі о.і єс.
Найновіші дослідження ствердили, що українські поселена в Місіонесі діляться на чот при головні округи: не є Посадас, Апостолєс, Лєандро Н. Алем та Обера, кожна, розуміється, зі своїми колоніями.
Округа столичного міста Посадас обіймає такі місцевості як: І уарули, Нарада Лєїс, Фачіиаль, Ссрро Кора і потім деякі колонії тю руті 12-тій аж до місцевості Хардін де Амеріка, де тепер будується українська церква.
Округа Апостолесу обіймає українські колонії в Сан \осе. 'і рес Ка понос, Ляс Тупай Кшіцепціон де ляс Сіеррас, Санта Ма-рія, які увижаються найстаршими колоніями і майже всі вони мають свої церкви з дзвіницями і цвинтарями. а такі, як Трес Капонес, то там є Народний Дім, іцл належить до Філії "Про-сьпи‘\ яка тепер майже не чинна, а також є висипана могила в честь подяглих Борців за но по і країни, яку споруджено там за почином покійного о. І. Майки ЧСВВ В Апостолєсі є головний осідок Отців Василіян, які мають там свій монастир, окремо школу і бурсу з власним і мурованим домом, а також величаву церкву та велику бібліотеку. Окремо при вулиці іменем о. І. Сенишина мають свій монастир Сестри Василіянки велику та муровану школу. Обі дві ці школи мають прано прилюдно-сти (інкорпорадо) так. що хто закінчив котрунебудь із цих шкіл, може з їхніми кналїфінадіями перейти до середної школи.
Округа Лєандро Н. Алем обіймає місцевості: Дос Аррожос, Пікада Г аліціяні, Сан Хавєр. Серро Кора, Бомплянд, Ье ьґра-нс, Канінас та Аррожо дель Медіо, в яких є Ївої церкви та па-рохіяльні доми.
Округа Обери обіймає місцевості: Сан Мартін, Жалежу Г]г-када Інтернаціональ, Піліамбі, Кампо Вєра, Кампо Ґрянде, Морено. Індумар, Ґуерей, Секццон Нонена, Дос де Мажо аж до Арістобулєс дель Каже. Майже у всіх тих місцевостях є церкви, а в деяких вони будуються. В Обери будується ше один монастир Отців Василіян, а також Катехитки мають величаву триповерхову школу зі всіма наймодерлішими устаткуваннями.
Загально українські громади в Місіонесі вичислюють около ЗО тисяч осіб, то живуть у 43 ох окремих місцевостях, з яких деякі мають лише 10 родин пересічно мають по 20 чи ЗО родин, а є такі що мають около 10" родин чи навіть і більше.
УКРАЇНСЬКІ НАЗВІ1 ТА ПАМ’ЯТНИКИ
Серед і країнських скупчень н провінції Місіонес нема питьо мих українських назв місцево тен її виїмком Піка а Ґаліціяна, ЩО в перекладі означає Галицька Пиляна. бо в ній поселилася група наших колоністів із Галичини. В місті Агюстолєс є вулиці а українськими назвами, а саме ш шця при якій находиться Парохіяльна Церква Отців Василіян має на «у Тараса II Ієн
ченка. Напроти церкви є велика площа, роги якої присвячені для українців. Одна така "п.іязолєта*4 є їм. Тараса Шевченка, а друга їм. Маріяна Шашкевича, Недалеко від тієї площі є вулиця їм. о, Івана Сени шина, який був інтендентом Апостолєсу, а при тій вулиці є монастир Сестер Васи ііянок, та їх школа ім. Царя Христа, що має окремий та мурований дім, в якому нан чається понад 200 дітей, переважно дівчат, з яких подовляюча більшість є українського походження. В згодній школі вивчають українську мову, як предмет, та науку релігії і катехизації в українській мові. В іншій дільниці міста є ще ‘‘булевард1’ з назвою "Авеніда Укранія". Сталося це тоді, коли інтендентом Апостолєсу був бл. п. Олександер Варениця, який був також послем від провінції Місіонес до федерального парлямепту. Толі також споруджено па митник ім і грантів, який находився якраз при авеніді Укранія, а тепер його пересунено на інше місце.
Майже копо кожної церкви є пропам ятні Місінні Хрести та дзвіниці, а в кількох місцевостях є виключно українські цвинтарі з каплицями та відповідними родинними гробівцями. В місцевості Трес Капонес є мурований Народний Дім, збудований ще десь в 1932-рім році, що уважав себе філією "Просвіти", яка тепер є майже не чинна. В Апостолєс, існує також Українсько Аргентинський Клюб, який має свій власний і мурований дім, і при ньому існують спортові дружини, а навіть інформовано мене, що згаданий Клюб набув відповідну площу та носиться з думкою побудувати на пій відповідний "басейн" для купання, бо Апостолєс не має близько ріки.
М.ійже по всіх українських скупченнях в Місіонесі є власні цвинтар! і кілька є добре споруджених та удержуваних з відповідними мурованими гробіїшнми, чого не мають наші скупчення в інших провінціях.
Місцевість Трес Капонес це колишній піонір українського руху, там в давнійших роках була діяльна Філія 'Просвіти", яка мали Аматорський Гурток, га Хор, а також має гарний і мурований Народний Дім, на жаль, в теперішніх відносинах згадана філія не проявляє активно! дія.її пости за виїмком, що ви-ьпймає згаданий дім на принагідні родинні обходи. На мою дум-н\ булоб доцільним подумати над тим, щоб знов\ урухомити діяльність згаданої філії та поширити її діяльність по сусідніх наших скупченнях, в Трес Капонес є гарна українська католиць-церкяа г і аж дві церкви пранос іавні. Одна з них не деревина церковця, одна з перших в Місіонесі. від довших вже років нечинна, але ларохія ця має два великі муровані доми, які ви-нлїімаюті -я на народна школ\ в цій місцевості. Однак все це, як церковця, так і доми перейшли на власність російської пра-нлславЕїоі церкви, що має свій осідок в Буенос-Айресі при вулиці Бразіль, заряд якої використав нагоду і це все майно пе-
рсбрав даром у своє посідання і тепер на жаль, ним скористуються українці, а москалі. Окремо є друга Українська Автокефальна Православна ЦеркЕкц — але із браку священика вона нечинна і було б побажнпм поробити відповідні заходи. щоб і її пес грі пула така доля, як попередню. Згадану церковцю \фу гіду вали родина Збіглих (брати Іван і Дмитро), які походять із нашої зеленої Буковини та їх родини живуть постійно в тій місцевості.
При українській католицькій церкві в Трес Капонес <- символічна могила із залізним хрестом цц честь полю лих борців за волю України, яку висипано ам перед кількадесяти роками за почином покійного о. І. Майки ЧСВВ. Є також великий цвинтар удержуваний нарохіємі виключно для наших поселенців в тій місцевості.
Продовжуючи нашу поїздку, відвідуємо українську громаду в місцевості Концгпціон де ля Сієрра — одне із найстарших міст цих околиць, яке находиться в горах, що довжезним пасмом перетинають цілу провінцію Місіонесу, що в деяких місцевостях доходять до 600 метрів висоти, В цій місцевості є наша церковця з парохія.іьним домом іа великим пропам яіним місі іїним Хрестом.
Закінчуємо нанц поїздку віяні.пінами місцевості! Ляс Тупа». положена недалеко річки тої самої назви, яка нахилиться \ підніжкі повите згадано гірського пасма, іе паші поселенці живуть (хуторами) чакрами і більшість із них вже належне» за іосподарені. В і їй місцевості є наша церква із цвинтарем та парохіяльним домом, які як і гсі попередні, е власністю кожної ' наведених громад.
Сьогодин наші поселенці мають поважні здобутки і їли їх закріплення треба зверну ги належну увагу па урухомлення організаційно громадського життя, головно культурно-освітньо, іо та кооперативного характеру, які малнб їх належно скріпити збільшуючи їх силу га значення.
Пройдений 75 літній шлях українських поселенців в Місіо-ііссе був тернистий та трудний Тепер родюча червона місіонерка земля в роках віл 1897 до 1910 це були ііси та ’ іжуііі п" и перші наші поселенці в поті чола їх прорубували та випал юна лп. щоб з них зробити поле — те, що в них і па наших рідних землях було найдорожче. В таких незнаних і несприятливих відносинах наші поселенці промощували собі шлях до майбутності!. Із викорчуваної о дерева вони власними і мозолистими руками будували свої перші доми, я навіть церкви га каплиці. Гарячий клімат, зловиш комарі та червона гмля вибила своє тавро на їх постатях та па їх поморщених чолах але шині п це писан Стефаннк "сини семлі4 вийшли переможця ми, ІЗитрм валість та працьовитість поставили їх на ноги. Тими лрпкм тп-
мі» вони не іільки, що подолали місіонські "джунглі4' враз із їх страхіттями, але при тім не загубили своєї української душі і це якраз є найбільшим їхнім осягом!
В Місіонесі виросло вже четверте з черги покоління, якг говорить ще українською мовою, а навіть більше, відвідуючи їх на передодні 75-ліття я на власні очі бачив, що при зустрічі здоровіять себе нашим традиційним звичаєм, з німаючи капелюха, словами, "Слава Усусу Христу", а це стверджує* що під знаком Хреста творилося їхнє життя і тому під кожним оглядом ноно було успішне.
Відзначаючи 75 ліття свойого поселення, українські рома-дм Місіонссу можуть гордитися своїми здобутками. В НИХ є не інше свої добрі господарства, за будування, плантації, та ціпи іі ряд більших чи менших підприємств та склепів, а є також понад ЗО церков та каплиць, є добре зорганізовані школи з власними домами, є також і народні доми, та доми Сестер Васи-чіянок і Катехиток. Потім є учителі, священики, військовики, були летуни, інтенденти, НОСІЙ, є судді, професіонали і псі вони називають себе українцями, заховуючи, свій обрид та звичаї, а тим самим заслуговують па повне признання не лише своїх, але її усього оточення.
Такі признання українські громади Місіонесу одержали вже кількома наворотами від урядових чинників та місцевої преси, яка однозгідно підкреслювала, що українські поселенці Місіо-неса — фізично і морально сильні, чесні і релігійні, що з від-ланісттю виконують свої обов’язки, як прикладні и працездатні громадяни, які успішно працюють та змагаються за постійний розвій як своїх громад так і за розбудову та піднесення цілої держави яка також розбудовується та кріпшае, набираючи від тин одної сили та значення серед держав Південної Америки.
Місто Обе, а іа дооколичні українські громади
Окремою поїздкою відвідав н місто Обера, яке віддалене від Апостолєс більше, чим 90 кілометрів та розволожене воно на горах і тому там ного називають "капіти сь дель монте" (сто-тицн гір), яке насправді має дуже гарний вигляд а числом населення і торгівлею воно випиреджуе Апостолєс. Р ЦЬОМУ розлогому та по горбах розташованому місті е поважне число наших поселенців, які мають там склепи, столярські та механіці і па^стати та фабрики і підприємства. Існує там відділ кооперативи нВідролженичмт з навіть є там українська радіо-авдиція, що передається через пронінціяльну радіовисильню ”ЛТ -13* кожної суботи в пополудневих годинах. В одній дільниці ЦЬОГО міста викінчується новий і великих розмірів монастир отців Ваги ііян де будуть мати приміщення старші віком Василівни, шо не зможуть । же виконувати своїх обов'язків ПО КОЛОНІЯХ
Окремо започатковано заходи для побудови нової і величавої церкви, що враз з монастирем та школою будуть творити ок рсму українську дільницю.
Слід підкреслити, [цо е Обері е велика й мурована та три поверхова школа Катсхиток. що має назву ’Колегіо де Санта Ольга41, яка існує там від 1962-го року і являється найбільшою українською школою в Аргентині, що має першорядне устаткування включно з 'омнібусом1' для переношування дітей, Згадану школу обслуговують ось які Катсхнтки: Мирослава Багрій, Катарина Ядвіжак, Меланін Кубрак, Антоні я ГІруснал. Осина Дянчук, Катари на Гнатюк і .Ма; і я Залуцька. Вони займаються наукою та опікою дітей, а навіть вміють вони провадити авто та привозять дітей до школи, як також самі вони їздять по колоніях, щоб вчити дітей катехизації та української мови Знова Катсхнтка Мирослава Багрій осягнула титул лікарки-ден листки і к: омі своїх обов'язків в школі веде окремо дентестич ну канцелярію.
Поза містом Обсра в глубину Місіонесу в сторощ водопаду Ігвасу та в сторону границі з Бразилією, що її відмежовує ріка Уругвай, є яких 20 місцевостей, що в них є більші чи менші українські скупчення. [Цо з огляду на віддаль і час я немав змоги ї.* відвідати, але уважав я доцільним зібрати про них хоч би деякі інформації, щоб зафіксувати їх назви та існування в них українських громад.
Користаючи з інформації, гостинних Катехиток устійнено паші скупчення в ось яких місцевостях:
Сан Мартін — віддаль від Обери яких 12 кім, де поселилося наших 15 родин, які мають свою деревлящ церковцю.
Жалежу — находиться на віддалі 15 клм. від Обери і там є понад ЗО наших родин, які приготовляють будову своєї церкви.
Пікада Інтернаціональ віддалена від Обери яких 20 клм., де живе приблизно 20 українських родин та має деревляну церкву.
Панамбі — віддаль понад 20 клм., де живе ЗО наших родин, як' мають деревляну каплицю і тепер будую іь нову і муровану церкву.
Флорснтіно А м стіно — це одна із старших українських, колоній на віддалі яких 20 клм. в сторону до брали іійської грани ні, де живе яких 20 наших родин, що вже перед кількадесяти роками побудували деревляну церкву,
Камгю Вєра — місцевасть з противної сторони міста Обе рг. \ віддалі яких ЗО клм., де живе 15 наших родин і церква ге пер в будові.
Кампо Гранде — друга місцевість в і либнну Місіонеса на віддалі яких 50 клм., де живе приблизно 15 наших родин і є там деревляни каплиця.
Серро Морено — місцевість положена п і горі \ ні ідалі
ЯЛ клм. від Оберн, де живе 25 наших родин і є в них деревіяна церква.
Невеликі наші громади є ще н місцевостях: Дос де Мажо, А. дель Важе, індумар, Ґуерей, Секціон Новена і деякі з них находяться вже па віддалі яких 200 кілометрів, однак всі вони стараються мати із собою зв’язок та після пройдених кілька по-чаткуючих років починають організувати парохію та думати про побудову своєї церкви чи хочби каплиці. В розговорах з нашими поселенцями довідуются, що в околицях А, дель Важе є поселенці православні, а є також штундисти та євангелики. Поодинокі ж наші родини, головно здругого нашого покоління, іцо народилися в Місіонесі можна стрінути їх в місцевостях Ельдорадо, Сан Псдро чи [ріт'ожен, що находиться на пограшіччі з Бразилією V віддалі яких 300 клм, від Апостолесу, бо сама провінція Місіонес від Апостолесу до порту Ігвасу буде мати понад 385 клм. довжини. Правда, тепер вже побудовані добрі дороги та є постійна комунікація " колективів* чи омнібусів, гле щоб проїхати віддаль з Апостолесу до ігвасу потрібно 8 годин часу.
Звітуючи про нові українські громади в околицях Обери, я вповні здаю собі справ), що вони є надто поверховій, а може в деяких випадках про їх віддаль чи про загальне число наших родин вони можуть бути навіть не точні, — але я наводжу го, що мені вдалося зібрати, а з часом буде можливість їх доповнити та поширити про інші їх ділянки та здобутки.
Українці в Місіонесі це піоніри українського поселення в Аргентині, це найстарша наша іміграція, яка своєю витривалі стю та працьовитістю поборола всякі початкові труднощі, здобуваючи признання та успіхи, — а тепер воші повинні постійно змагати за урухомлення культурно-освітної акції, а головно под-бати про організацію кооперативного руху, який приніс би їм ке тільки економічне скріплення а дав би їм запоруку для доброго збуту їх рільничих та промислових продукції/.
Провінція Місіонес тепер розбудовується, — уздовж і впоперек її території споруджено відповідні автостради та урухОм-лено автомобільну комунікацію, що уміюжливлює доїзд до всіх місцевостей. Автобусна комунікація є не тільки в самому Місіонесі, а є відповідні лінії, що тучать Місіонес із Буснос Айресом, та перевозять не тільки людей, але також і пакунки в обидві сторони.
Коло водопаду Ігвасу залочаткунаио побудову '‘аеропорту4', де зможуть причалювати літаки міжнародній авіяційних ліній, а також запляновано побудову кількох річних мостів, що в цілості заповідає пожвавтення туристичного руху не лише з інших провінцій, але також із закордону, що теж дасть економічне скріплення не тільки згаданій провінції, а цілій державі.
розділ тринааця тип
ЛІТОПИС ВАЖЛИВІШИХ ПОДІЙ з діяльносте наших громад
1) Хронологічний перегляд важл нвініпвх подій в громадському. рсліг іипому організаційному житті українських скупчень н різних місцевостях нашого поселення,
2) Знідомлсгня про відзначення 80-річчя українського поселення » Аргентині.
ЛІТОПИС УКРАЇНСЬКОГО ПОСЕЛЕННЯ В АРГЕНТИНІ
(Головні події в житті й діяльності українських громад в ріжних місцевостях АргентиниЕ
В хронологічному порядку років і дат наводжу головніші події в житті нашої спііііноти в Аргентині, подаючи їх приблизно від перших років нашого поселення, при чім наводжу також джерела публікацій чи імена осіб, які їх підтверджують. До серпня 1927 року, цебто до дати мого приїзду до Аргентини, а опіс ія на підставі публікацій у виданнях “Просвіти", які при ходи лося мені збирати та нп о ряду на ти протягом проїінених років аж до появи цієї публікації.
Рік 1896 — в місяці жовтні губернатором Місіонера зістав іменований сі. Хуан Хосе Лянуссе, який започаткував його колонізацію (Місіонеса) європейською іміграцією, яку перевод-жувано при посередництві п. Михайла Шеляг овськ'гп яким був з лоходженя поляк, шо правдоподібно працював тоді в імігра пінному департаменті.
Рік 1897. Згідно із звідомлениями о. Степана Вапровича, що в пізніших роках стверджує громадським уряд міста Апо-столєс, подаючи, іцо з датою 27-го серпня 1897 року приїхав перший транспорт наших поселенців, складений Із 12-ти родин із Західньої України, які поселилися в місцевості Апостолєс і вони явгяються першими українськими поселенцями н Аргентині,
Рік 1900. В червні ц. р, занотовано черговий транспорт української іміграції, зложений із 1.600 осіб, які поселилися в околицях теперішньоуо міста Апостолєс в провінції Місіонес.
Рік 1901. — Українські поселенці, згідно з повідомленням о. С. Валровича, будують перш} українську деревляну каплицю в місцевості Ляс Ту нас, яка находиться у віддалі 13 кілометрів від Апостолєсу. Дня 9-го липня 1901 року прибув новий транспорт наших поселенців до Місіонесу, про то повідомляє відповідною анкетою, як наочний свідок, бі. п. І іля Козак, який приїхав тоді Ю-літнім хлопцем, враз зі своїми батьками, що поселилися в Апостолєсі і шукаючи связків, я з ним переписувався.
Рік 1902. — До Місіонесу приїхала чергова група українських поселенців головно із товмацького повіту (Галичина), яка осіла там, як окрема наша колонія. Про це подав один із піонері* українського поселення бл. іт. Дмитро Ільницький, родом із села Потагічі, товмацького повіту, який приїхав до Апостолєсу дня 6-го жовтня 1902 року, про що він та покійні вже Дмитро Брицький і Микола Крамер описували в калгендарах - ''Просвіти- в Аргентині іа роки 1935/38.
Рік 1903. - 3 датою 23 березня інж.-агроном п. Карльос Пжардо подає \ рядові звідомлення про кольонізацію Міс іоне са в якому прихильно оцінює працю українських і польських поселенців.
Рік 1904, — Серед українських поселенців в Місіонесі започатковано будову першої українсько-католицької церкви, як) викінчено в наступних роках, одначе опісля вона пере її пі га в руки православних, які віддали її н посідання російської православної церкви в Буенос-Айресі,
Рік 1908, До наших поселенців в Місіонесі, прибув перший наш священик, о. Климентіп Бжуховський, який припав ту-іи з Брази іії і за звідомленнями о, Валровича побув там ліпне 6 місяців та повернувся назад до Бразилії.
Рік 1909. — 3 Рихп приїхав на місійн) працю серед українців в Місіонесі о. Ярослав Карток, який перебув серед наших громад в цій місцевості два і пів року, а опісля повернувся на рідні землі, оставляючи нашим поселенцям надію на приїзд нових священиків.
Рік 1910. — Засновано першу українську організацію. Бгла це Читальня "Просвіти'1, нрухом ієна о. Каонюком в Апо столесі, але після йото виїзд) вона перервала своє існування.
Рік 1911. — До Апостолєс^ приїхали два світські українсь кі священики, о. Омелян Ананєвич та о. Іван Сени шин Нони започатковують там широку діяльність по всіх наших громадах в око лицях Апостолєсу. В році 1915 о. Аланєнич переноситься до Бразилії, а ь Місіонесі остає сам о. Сени шин, який згідно зі звідомленнями о. Ванровича був енерг іншій і талановитий організатор, його заходами зорганізовано кілька па; охіїі, школу, а також першу українську кооперативу. Його енергійній та всебічній діяльності перешкоди із хвороба, як і приневолила його переїхати до Буенос-Айресу на лікування, де й постигла його передчасна смерть в одному зі шпиталів Буенос-Айресу.
Рік 1912. За стараннями о. Ананєнича започатковується будову церкви в Трос Капонес, яку остаточно викінчено кілька років пізніше, як також він започатковує будову каплиці її мі СцевосТІ Бомпляпд, яка находиться у віддалі яких 120 кім. ВІД Лпостолесу, то стає осередком українських громад в Місіонесі. В цьому році за стараннями тих священиків організуються українські школи, в яких вони виконують обонязки УЧНТГЛІН.
Рік 1913- — В місцевості Лзара (Місіонес) нснотється українська школа, в якій обовязки учителя виконає п Дмитро Виноградник,
Рік 1913. — 3 датою 2н листопада в Апосто тес створено першу громадську раду. що започаткувала автономну діяльність згаданої місцевості.
Рік 1914. — Переведено перепис українців в Місіонесі, у висліді якого стверджено, що всіх українців в цін місцевості було понад 7.500 душ. Перепис переведено з рамсин газети '‘Праця*, яку видають о. о. Васидіяни в Бразилії. "Праця* виходить і сьогодні і в тих роках вона була виразником наших поселенців в Місіонесі.
Рік 1918. Засновано першу українську кооперативу в Апостолєсі. її організатором був о. Сенипцін, В перших роках існування кооператива мала значні успіхи. Коли недуга приневолила о. Сенишина виїхати до Буенос-Айресу, кооперативе завалилася та оставила серед тамтейших наших громадян знеохо ту та зневіру, до чого спричинилися також і ті. яким згадана кооператива була на перешкоді.
Рік 1921. — 3 датою 5-го лютого тодіїшшй уряд Аргентини, що його очолював президент д-р Гіполіто Ірігожен офіційно визнав незалежність України, що Аргентина зробила це як одинока держава американського континенту.
Рік 1922. — В місяці березні відвідав українські скупчення в Місіонесі представник існуючої тоді Української Держави в особі профг Петра Карманського, який відбув тоді кілька громадських віч. Не вдалося мені придбати світлин і тому обмежую, ся інше до коротенької згадки, бо обширніше описує про це її, Д. Брицькин в одному з календарів ''Просвіти'1,
В цьому ж році в місяці вереси] відвідує українські громгіллі в Місіонесі їх Ексц. Митрополит Андрей Шептицькин, про побут якого мені вдалося довідатися інше з переказів, при чім не вдалося усталити точної дати цеї візитації.
З переказів знаємо, що в льомуж році гостив н Буенос-Айресі наш безсмертний композитор і диригент Олександер Кош-шиць враз зі своєю славнозвісною Хоровою Капелею даючи кілька мистецьких виступів в першорядних театральних залях столиці, остав іяючи серед аргентинських музичних кіл велике признання.
Рік 1924. В лютім засновано першу в провінції Буенос-Айресу українську організацію, яка постала в місцевості Беріссо під назвою Молода Громада1*, яка опісля прийняла назву "Просвіта** і, як її філія існує допетер, займаючи передове місце в організаційному житті. В місяці серпні 1924 року засновано в Буенос-Айресі перше українське товариство ’Про-світа“, яке тепер являється центра.кю "Просвіт4' в Аргентині. Вона має філії в різних місцевостях нашого поселення.
Рік 1926, Дня 16-го серпня в місті Кордоба засновано Товариство Взаїмна Поміч”, яке опісля набуло власну домівку, шо потім перейшла н приватні руки, а товариство перестало існувати.
14 жовтня 1926 року в одному із піни галів в Буенос Лїір ?сі помер о. Іван Сенишин.
Дня 19-го грудня 1926 р. засновано Т-во "Просвіта" в місцевості Док Суд (провінція Буенос-Айрес), яке увійшло як філія "Просвіти11 в Аргентині, та уваляється одною з най рухливіших "Просвіт*' в Аргентині.
Рік 1927. Дня 17-го серпня до Апостолєс (пров. Місіонес) приїхали два українські греко католицькі священики: о. Степан Турчин, та о. Степан Вепрук-Вапрсвнч. По однорічнім побуті о. С. Турчин повернувся на рідні землі, а о. С. Вапронич перебув вМісіонесі 7 і пів року і опісля повершися до Станісла-нова на посаду професора Богословія. га видав брошуру під наголовком Аргентина та українська іміграція в ній1', якії по явилася в 1935 році.
Рік 1928. З датою 21-го січня появився перший в Арґен ічні український часопис іт. н. "Українське Слово", що являється органом Т-віі "Просвіта1* н Аргентині, та виходить доте пер займаючи передове місце серед існуючих наших газет в Південній Америці,
Дня 25-го гривня 1928 року в Православній Церкві при ну-інці Бразіль чис. 315 (Бс.-Айрее) відбулася перша Папихнда но се. пам’яті Симопа Петлюри» яку влаштували колишні вояки У. Н. Армії.
Цього самого дня в пополудневих годинах в домівці 1 на Просвіта41 при вулиці ЛяВАЖеха чис. 713 (Бс.-Айрес) Відбулися надзвичайні загальні збори, якими Просвіта“ очистилася від всяких скрайніх га комуністично наставлених одиниць, започатковуючи тим новий період своєї пожвавленої ііяльности.
В червні 1928 року, Товариство 'Просвіта'1 переноситься до нової домівки при вулиці Вале чис 1362 (Бс.-Айрес), де існує до 1930 року.
Рік 1929,__Дня 13-го січня відбулися 3«пальні Збори, яки
ми започатковано акцію будови "Народнього Дому* в БвріССО (провінція Бс.-Айрес), що був перший мурований Народний Дім українців в Аргентині.
Рік 1930. — Дня 2-го січня 1980 рок\ посвячено першу українську школу серед нашої громади в Апостолєс, проні щія Місіонес.
Дня 12-іо січня група українських імігрангів в мішсгмчі Сан Педро вшановує нам ять борців <а волю і країни, складав
чи пожертви на допомогу українським інвалідам. ('‘Укр. Слово" ч. 6/30.).
З датою 6-го квітня 1930 року українці в Аргентині вислали Грамоту подяки для сенатора Рояля Коти? лянда З.С.А., як признання за обороЕи українських справ, (відбитка поміщена в "Укр. Слові” ч. 13/30.)♦
Дня 1-го травня Т-ва "Просвіта" в Буенос-Айресі порено спте»ся до нової домівки при пул. Ґурручага № 2371, де протон жувало свою діяльність аж до часу закуплений власної домівки.
Дня 25-го травня врочисте лосвячєнеія першого українського Народного Дому в Аргентині, який побудовано н місцевості Док Суд. при вулиці Бі.іінггурст № 1768.
Дня 17 серпня засновано першу н Аргентині українську ж і ночу організацію під назвою '^Доброчинна Спілка Жін0к‘,
Дня 7-го вересня врочисте відкриття "Народного Дому1 в Беріссо, при вулиці Монтевідео № 108«ч.
Дня 1-го серпня 1930 року ззсеіовино "Просвіту14 в місцевості Бомплянд, провінція Місіонес.
Дня 2-го іистопада протестаційне ніче українців в Апосго-лєс, (Місіонес), на якому винесено ВІДПОВІДНИЙ протест, (зміст якого поміщено в ‘Укр. Слові" чис. 43/930 ),
Дня 7-го грудня відбулося протестаційне ніче заходами Філії Просвіти в Росаріо (провінція Санта Фс), протест якого поміщено в "Укр. Слові” чис. 49/39.
В місяці жовтні гостин між українцями н Аргентині І Ірсо-священий Елископ Кнр Константин Бсгачевський, який відві д ів наші громади в Місіонесі. що подається обширніше в розділі про релігійне життя, де подано також відповідні світлини
В 1930 році появився також українсько-еспзнський, та ес-панськол критський словник укладу бл. п. Тирси Петрівського, якого видавцем був п. С. Мандзій.
Рік 1931. Дня 3-го січня 1931 року започаткував своє існування перший український театр "МРІЯ4 виставою "Неволь-никД яка відбулася в залі при вулиці Рінкон чис. 1141, Бс.-Айрес.
Дня 26-го травня — засновано Українське Руханкове Товариство "Сокіл н Буенос-Айресі, яке мало приміщення в домів їй “Просвіти44.
З датою 14-го квітня 1931 року "Просвіта" в Аргентині була іменована членсм-добродієм Т-ва Допомоги Українським Інвалідам у Львові, що відмічено відповідеіою Грамотою чис. 156.
Дня 8-го липня засновано фонд Народного Дому в Буенос-Айресі, що зроблено постановою піврічних Загальних Зборів Т-ва 'Просвіта*4.
В жовтні 1930 року Комітет зложений із 7-ох істтючих тоді
українських організацій улаштував перше Листопадове Свято* яке випало дуже величаво та мала належ ний відгомін в столичній пресі.
Дня 13-ю грудня 1931 року заходами місцевої ‘'Просвіти'1 відбулося в Буенос-Айресі перше СВЯТО — "Просвіти з якого звідомлення та світлини були поміщені в журналі 'Життя й Знання*. що його видавала Матірна ''Просвіта* у Львові,
При кінці 1931 року появився перший е Аргентині український Календар — Альманах" на 1932 рік. виданий видавництвом 'Багаття “ під зарядом і редакцією п. Теодора Хомишина.
Рік 1932, — За стараннями Міжорганізаційного Комітету, зложеного з відпоу учинків і о.ювнійіііик існуючих годі організацій відбулося Свято 22-го січня, яке обходжено перший раз п Буевіос-Айресі, що відбулося дужі величаво, при численній участі нашого громадянства, з відповідним відгуком і світлинами н столичній пресі.
Дня 17-го квітня 1932 року започатковано н домівці ряд відчитів. що відбулися протягом цього місяця на такі теми; 1) "Положення, поверх пня га підсоння України **. 2) 4 Природа і промисловість України1'. 3) Населення, лучба і ку.п>тууно-пролі непові осередки України*'.
З днем 28-го березня 1932 року засновано першу Рідну Школу в Буенос-Айресі, що мало місце при філії Т-на Просвіта “ на Док Суді, передмістя Буенос-Айресу.
Рік 1933. — Дня 22-го січня відбулося величаве Січневе Свято, яке мало великий успіх і вже віл тоді обходжено його щорічно, як День Проголошення Незалсжности і з.іуки всіх Земель України.
Дня 19-го листопада 1933 року на Сокільськім Святі посвячено перший сокільський прапор, світлину якого подаємо окремо враз з групою соколів н одностроях.
Дня 26-го листопада 1933 року в Буенос-Айресі була заснована організація "Українська Стрілецька Громада1*, яка в перших роках своєї діяльносте була дуже активна, а опісля увійшла в склад організації ''Державного Відродження України'* (в скорочені *ОДВУ“), шо опісля в році 1939-му приняло назву Т-во "Відродження", яке існує дотепер-
При кінні 1933 рок\ появився перший н Аргентині 'Календар Просвіти1* на рік 1934, яким започатковано видавати ка лендарі “Просвіти” в Аргентині і н якому появилися перші за-писки та дати про життя численних наших громад в Аргентині.
Рік 1934.— Дня 26-го серпня обходжено 10-літиііі ЮВІЛЕЙ ПРОСВІТИ н Аргентині, що відмічено відповідним святом, яке нипало дуже величаво та при численній участі членства "Прос-вІти“ в Буенос-Айресі та всіх її філій.
З датою 27-го вересни 1934 року найбільший столичний щоденник "Ля Пренса’ за стараннями тодішнього урядовця Адміністрації ' Українського Слова11 п. М. Данилишина, присвя-’пв цілу сторінку своєї ілюстраційної частини для відмічення 110- гіття Просвіти" в Аргентині, помішуючи світлину тодішнього Види іду 'Просвіти", його Хору, Народного дому філії на Док Суді та існуючих при "Просвіті" відділів Рідної Школи, відбитку якої містимо в цій книжці в першому розділі.
Дня 1-го квітня 1934 року відбулися Установчі Збори Філії ' Просвіти* в місцевості Кольонія Дора, провінція Сантягго дель
В днях 10 до 14 жовтня відбувся в Аргентині 32 Світовий Еізхаристичннй Конгрес, в якому взяли участь також українці-катоіики під проводом о. Вапровича. який спеціально в тих шлях приїхав з Місіонесу до Буенос-Ареса, при чім відбулися перші в Буенос-Айресі відправи східнього католицького обряду.
В місяці грудні 1934 року посвячено прапор Української Стрілецької Громади, що відмічено величавим торжеством всього членства згадоної установи.
Рік 1935. — Дня 15-гО вересня повсячення угольного каміння під будову Народного Дому філії "Просвіти" в Росаріо. провінція Санта Фе. що відмічено відповідним святом, та грамотою, яка була поміщена в *Укр. Слові* чис. 39/35.
Дня 6-го грудня 1935 року врочисте відкриття “Народного Лому в Росаріо, що н пізніших роках через невідпові дальність деяких осіб перейшов в приватні руки, оставляючи значне невдоволення серед тамтешньої нашої громади.
Дня 25-го грудня 1935 року до Буенос-Айресу приїхав Епи-скоіі Кир Константин, діяльність якого не принесла для у країн ців нічого позитивного, а тим самим не заслуговує на обшир-ніше відмічення
Рік 1936. — Дня 26-го січеія відбулося в Буенос-Айресі велике Лротестацїйнс Віче, улаштоване Товариствами: "Просвіта" Сокіл та ‘ У. С. Громади", як протест проти засудів у варшан-тькому процесі проти членів "ОУН*1, що їх очолювали С. Лебідь, С. Бандсра і Д. Гнатківська. З неї нагоди були видані в двох мовах відповідні плякатн, які були розліплені по мурах Буенос-Айресу, а також відбулася відповідна радіО-андиція заходами У. С. Громади
го
Історичним акт посвячення першсго Народною Дому «Просвіти» в Аргентині, що відбувся на Док Суді провінція Бувше Айрес дня 25-го Травня 1930 року. Акт посвячення нпчг.нав одинокий тоді український священик б/, її. о. Степан Випрсатч, і кий приїхав з Лпосто.кс пронінцігі Місіонес.
В днях від 31-го серпня до 12-го вересня 1936 року в І а ле-ріі Красних Штук прп вулиці Фльоріда чис 935 відбулася успішна виставка мистецьких творів перебуваючого в Аргентині українського артиста-мзляра іа графіка п Віктора Цимбала, яка під кожним оглядом здобула належне признання. Відбитки деяких його творів помістив щоденник “Ля Пренса11 з дня 27-го вересня 1936 року, та щоденник "Ля і Іаціон" від дня 6-го вересня ц. р„ Відбитка головніших творів цієї виставки була поміщена також н "Українському Слові" чис. 30/434, з датою 6-го вересня 1936 року.
Дня 4-ю жовтня 1936 року відбулася заходами "У. С. Громади4* і Т-ва 'Сокіл14 Панахида та Жалібна Академія для вшанування боєвика за волю України бл. п. Ю. Гсловінського.
Дня 17-го жовтня 1936 року заходами ИУСГ“ висвітлено перший раз на сцепі драму з діяльности "УВОМ під назвою Ольга Басарабова.
Дня 1-го листопада 1936 року о. І. Майка посвятив могил) "Борцям за волю України" висипану українською громадою ігри парохії української католицької церкви в Трес Капонес, в пров, Місіонес.
Рік 1937. Дня 1-го лютого щоденник ' Ля Пренса’ містить на своїх сторінках працю відомого нашого артистжмаля-ра п, Віктора Цимбала, який опрацював відповідні взори наших вишивок та народного строю, що завжди находили зацікавлення та признання серед столичного населення.
Дня 28-го березня за стараннями Т-ва "Просвіта" в Буенос-Айресі улаштовано величаве Свято Шевченка, яке відбулося з театральній залі при вулиці А іьсіна чиє. 2832, про яке появишся відповідні замітки в аргентинській столичній пресі.
Дня 25-го травня н грецькій церкві при вул Альварез 1040 відбулася Поминальна Панихида по Св. ш Симона Петлюри, яку відправив православний священик о. Микола Чернявськип, заходами наших устнов.
Дня 22-го серпня відбулася Академія в честь Гетьмана Мазепи, яка випала дуже успішно, та при численній участі нашого громадя нства.
Рік 1938. — Дня 23-го січня заходами Товариств "Просвіта11, У.С,Громади" і 'Сокіл" улаштовано Свято Державності!, яке відбулося в залі при вулиці Альсіна 2832,
Дня 12-го травня в далі при вулиці Чаркас чиє, 1155, відбувся перший виступ професійного хору, діригентом і організатором якого був п, А. Ліхнякевич.
Дня 26 червня 1938 року в залі при вулиці Альсіна 2832, відбулося Масов<‘ Віче, на честь св. н. Євгена Конова п ня.
Рік 1939. Дня 3-го серпня Ювілейне Свято "Просвіти1 з нагоди 15-ліття "Просвіти" в Аргентині.
В серпні 1939 року до Аргентини приїхали Сестри Василі* янки, дві Преподобні Сестри СофроЕня Ердс.ті і Маргарита Фсн-дьо зі Зах. України і сестра Рафаїла Квашпнська зі ЗСА, які поселилися н Апостолєс. провінція Місіонес
Дня 9-го вересня 1939 року в домівці Т-ва ‘'Просвіта *' при вулиці ї урручага чис. 2371 Буенос-Айрес, відбувся відчиї письменника С. Гарі.ія на тему "Вірю в Тебе, о Дум Вкраїни'1.
В грудні 1939 рок\ до Аргентини приїхав. Апостольський Візитатор Преосвященний Кир Іван Бучко, який відвідав неї українські громади і а організації. Дня 23 грудня Кип Іван Бучно прийняв делегацію Т-ва Просвіта , яка зложила Владиці привіт від всього членства.
Дня 24-го грудня 1939 року в Церкві "Сантісімо Сакраменто" при вулиці Сан Мартін чис. 1039 Буенос-Айрес, відбулася торжественна Архиєрейська Служба Божа Преосв. Кир Івана Бучка, в якій взяло участь все «організоване наше громадянство.
Дня 27-го грудня Преосв. Кир Іван Бучко відвідав Т-но Просвіта”, в І Іропамятній Книзі якої о вписан наступні слова:
"Відвідуючи Хвальне Українське Матірне Товариство "Просвіта* в Буенос-Айресі з цілого серця благословлю Хвальний Видії і всіх членів цього Товариства, а заразом усі його філії і прошу Бога найобильнішого благословення «з найкращий розвій його, на славу українського імени за океаном.
» ІВАН Епископ і Апостольський Вілитатор в Південній Америці.
В 1939 році організація "ОДВУ" перестала існувати, а в його продовженню виникло Т-во 'Відродження1', яке так, як Просвіта” прийняло виключно культурно-освітні завдання, за ночатковуючи старання юридичного оформлення, що осягнено в пізніших роках його діяльности.
Рік 1940. __ Дня 14 січня заходами Товариств Просвіта’’,
иВідродження” і ’ Союзу І стьм.нтців" в залі при вулиці Але.сіна 2832 відбулася Академія на честь Преосвященного Кир Івана Бучна. Дня 28-го січня в церкві при вулиці Сан Мартін чис. і 039, відбулася знову АрХИврейсьКД Службй Божа, .1 29 ГО ірАД-пя цього року Преосвященний Кир Ін.пі Бучно нідіхаї! о) Мли т/нідео, започатковуючи поворот лд’ Риму.
Дня 10-го квітня 1940 року заходами Т-ва Просвіта” від булося Свято Шевченка, до програми якого видано відповідну відзнаку з погртдям Шевченка
Рік 1941—Дня 26-ю січня 1941 року відбулася Українська година через радіостанцію "Л.С. Ю.-Кзжао*, яку зорганізувала Центральна "Просвіта11 в Аргентині для відмічення Свята Дер я ЙВИОСТП.
Дня 26-го люто о 1941 року, перше н Буенос-Айресі українське спортовО-руханкове свято, улаштоване Гетьманською Спортовою Дружиною на СНОрТОНІЙ площі при вулиці Люгонес чнс. 1955 (дільниця Віжа Уркіза), де мала своє приміщення організація Гет ьм аі і ці в.
Дня 13-го вересня 1941 року відбувся День українського школяра , улаштований відділами 'Рідної Школи1 під прокопом п. Гулея, який виконував обов’язки учителя "Рідної 111 ко .їй" при філії "Просвіти” на Док С уді.
Рік 1942. — Дня 25-го січня 1942 рок\ о. Іпатій Майка ЧСВВ започатковує українські відправи в церкві "Саїтсімо Сакраменто1 при вулиці Сан Мартін чиє. 1036, коли при численній ‘часті всього ^організованого громадянства відбулася панахида в пошану борців за волю України.
Дня 5-го квітня в домівці Т-на "Просвіта" при вулиці Гур-ручага чис. 2371 Буенос-Айрес, відбулося СПІЛЬНІ' СВЯЧЕНЕ всього членства, чим започатковано влаштовувати цс традицій не наше свято, запрошуючи до домівок товариств наше духовенство, яке відповідною відправою докопувало свячення пас-хіт, та виголошувало проповідь, вітаючи присутніх з Вслико-дними Святами.
Дня 13-го квітня відбулося успішне Свято Української Мо .тоді при участі існуючих при "Просвіті" Секцій Молоді та відділів "Рідної Школи1.
Дня 5-го травня 1912 Т-во "Відродження та Редакція і Адміністрація газети “Наш Клич11 переносяться до домівки при вулиці Маза чис. 150, яку в пізніших роках закуплено на власність згадоної одранізації.
Дня 27-го вересня 1942 року відбулися установчі збори Філії Т ва Просвіта" в місцевості Саранді, провінція Буенос-Ас.
Рік 1943. — В місяці березні Сестри Василіянки прибули до Берісса. започатковуючи там свою працю серед численної нашої громади в цій місцевості.
В місяці травні 1943 рок\ офіційно створено Віце-провін цію Отців Василівн в Аргентині.
Для 1-го червня 1943 року заходами Жіночої Секції при фі'ії Просвіти* на Док Суд*, створено в приміщені Т-ва "Дитячий Садок" для виховання доросту в українському дусі.
Дня 11-го грудня в театральній залі при вуї. Альсіна 2832, Буенос-Айрес, висвітлено перший раз драму з наших визвольних змагань п. н. Євген Коне валець, написану ті. Нестором Всій чконеьким, під проводом якого відбулася постановка згаданої п’єси.
В цьом\ році, заходами п. ніж. Василя Милінського при допомозі Українського Комітету появи ідея мапа України з написами і поясненнями в еспанській мові, наклад якої був невеликий та скоро вичерпався.
Рік 1941. — 3 датою 6-го серпня часопис 'Українське Слово" вийшло побільшене на 12 сторінок, відмічу ючи тим 20-літ-тл Т-ва "Просвіта* в Аргентині,
Дня 9-го липня посвячено Дім Сестер Васпліянок в Беріс-сс, що доконав Епископ д-р Хуан Чіменто при участи представників влади, преси та численного громадянства згаданої місцевості!.
Дня 17-го вересня в залі при вулиці Ґуемез число 4255 відбулося Ювілейне Свято иПросвітнм для відмічення її 20-літьноі діяльности. В цей самий день орган 'Просвіти11 Українське Слово" появилося, як надзвичайне та ілюстроване видання для відмічення згаданого Ювілею.
З датою 25-го квітня 1944 року і заходами існуючого тоді Комітету Українців в Аргентині випущено відповідний )-РЛНДУМ який появився друком в українській і еспанській мовах, його окрема делегація вручила аргентинському міністрові закордонах страв, вияснюючи тим положення українського народу в обличчі подій другої СВІТОВОЇ ВІЙНИ
В днях від 20 до 27 вересня в домівці Т-ва 'Просвіта*1 відбулася перша Виставка Преси, з відповідними ^оповідями .за поширенням друкованого слова серед наших громил.
Рік 1944. — 3 датою 15 жовтня в Апостолєс Отці Баси ііяни почали видавати газету "Поступ", яка по деякому часі нерести ла існувати.
Дня 18-го іистопада започатковано в домівці "Просвіти1* ВИСТАВКУ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ 1 МИСТЕЦТВА, яка тривала до діяця місяця та була доповнена відповідними доповідями, які започаткував п. Іван МітрсньГа п. н. "Пізнаймо пашу Батьківщину" й яка була звернена головно до тут народженої нашої молоді. Виставка обіймала загально понад 500 екс попа тів, які ділилися на відповідні ділянки, як 'Літопис Г1 ісвіти ,
Лкі посвячення першого Народного Дому серед укппіниіп о Місіонес. Подія ця відбулася я місце-ості ТР«
1933 ро “і кож там поюся вшивна розбудова ре.ііпйно-орг......заДРшмо ЖІПта, га сира,неї к» гр.'мала а ірес К.понес
чий мала передове місце,
9г г
З Днів Слави1, Вишивки1, різбарськс мистецтво, та надзвичайні видання преси і українських листівок
Рік 1945. Дня 25-го лютого за почином о. І. Майки ЧСВВ тя при співучасті Товариств "Просвіта” і "Відродження" відбулася перша українська Проща до Люхан, яка мала повний ус* П'х та увійш іа в життя, як ройове торжество цілої нашої громади.
Дня 13-го травня започатковано акцію допомоги потерпілим у війні. В Буенос-Айресі створено Український Допомого-вий Комітет, який опісля розниінв обінирщ акцію допомоги сингальцям та жертвам війни, подаючи відповідні інформації і а розшуки, як також провів належну акцію для поселення українських скитальціп в Аргентині.
Дня 20-го травня 1945 року в домівці Т-ва '"11( освіта' відбулися Ширші Сходини членства Т-ва ”1 ІросвітгГ і Т-ва "Відродження" для обговорення зли ітя обидвох організацій, або іиїладнаипя взаеммовідносіш співпраці, які не принесли цій справі конкретних висновків.
Дня 17-го липня 1945 року в залі "Конссхо де Мухсрес" при вулиці Чаркас число 1115, Буенос-Айрес, відбулася преміє-ра ліричної опери "ПРИЧИННА*'. написаної і виведеної на сцену пребуваючіїм в Аргентині композитором і диригентом п. чшстазієм Ліхнякевичем,
Дня 23-го серпня закуплено дім для Центр/ льної о Т-ва "Просвіта** при вулиці Со тер 5039, Буенос-Айрес, а дня 24 ті. м. підписано відповідний контракт купна в нотаря Е. Іе Фазі".
Дня 27-го жовтня в залі при їй піці Парана чис 555 відбув ся виступ Української Капелі під проводом п. Ліхинксвкча.
Дня 16-го грудня відбулося Пречисте відкриття і посвячення Народного Дому Центрального Т-ва "Просвіта* в Аргентині, то було величаною маніфестацією ні тої просвіпшськоі громади Буенос-Айресу та околиць, про яку були обшнрні коментарі всієї столичної преси
Рік 1946. Дня 20-го січня Секції Молоді Просвіти влаштували фестин, який відбувся н зябу .топаннях СПОрТОВОгО Клюбу на Док Суді, де відбулися пописи спортових ір\ кип п< одиноких Секцій, та змагання їх спортових пружин.
Дим 9-го квітня в Буенос Айресі створено Об» ін ший Ко мітет Українців Аргентини, Уругваю та Парагваю, який прошв ТІЛЬКИ підготовчу ДІЯЛЬНІСТЬ, бо ДІЛИШ у |!“ГО акцію пері 6,1.1.1*1 створена н пізніших рс-ках Українська Центральне репренн-Т2ЦІЯ.
Рік 1916. — дня 24 квітня в Апостолєс створено ‘Аеро Клюб де Апостолєс**, до управи якого увійшли також українці як: О. Варениця, Р. Спасюк, та Н. Андрухович, що деякі з них мали "плясет- авіатора, а декотрі з них мали п, віть свої власні, малих розмірів літаки.
Дня 23-го червня 1946 року відбулося відкригтя українського Народного Дому и місцевості Валентін Альсіна (передмі-сття Буенос-Айресу), іцо є власністтю місцевої фалії ’ Просвіти41, яка замислюється до одної з найбільш рухливих та розкинених філій ' Просвіти14 в Аргентині
Рік 1947. — Дня 25-го січня заходами Комітету, зложеного з відпоручників Товариств "Просвіта*4 і ' Відродження44 улаштовано українську радіопередач) через станцію "Рапіо дель Пу-ебльои, присвячену для відмічення Січневих Роковин,
Дня 26-го січня українська громада за почином своїх передових організацій Просвіти' і 'Відродження “ торжествсішо вшанувала роковини 22 Січня”, складаючи вінок під пам'ятником Сан Мартіиа і в зв'язку з тим відбувся маніфестаційний похід, про що були відповідні звідомлення та світлини в столичній пресі.
Дня 8-го березня за ініціативою 'Просвіти'4 і "Відродження відбувся виступ оперових артистів Софії і Івана Шведових, які дали Концерт в залі при вулиці Чаркас 1155. при численній участі членства вищезгаданих організацій.
Дня 27-го березня в домівці при вулиці Солер V.' 5039, заходами Секцій Молоді Просвіти14 та "Відродження1 відбулося величаве Свято ( олідарности. як вияв моральної підтримки дія УПА.
Дня 1-го червня українські організації Буенос-Айресу полають пресовий протест проти примусового вивозу українських сингальців в Італії.
В днях 31-го жовтня та 1-го і 2-го листопада відбувся перший Конгрес Українців в Аргентині, який створив Українську Центральну Репрезентацію, то н скороченню має назву "УЦР", про що обіли ніше наводиться в розділі міжорганізаційни.х відносин.
Рік 1918. — Дня 10 і о жовтня, відбулося посвячення кап-лн ці і ларохії української католицької громади, що має приміщення при вулиці Курапалігие мис. 760. Домівка ця є власністю і осідком Отців Василівн в Аргентині її торжественне посвячення доконав Примас Аргентини їх Екс. Кардннаї д-р Сантяго Люк Копелльо, що бх ю відмічено в столичній плесі як загально українське свято.
Дня 29-го серпня посвячено вершин Прапор Просвіти" п Аргентині, що було відмічено відповідним оцтом, на якому посвячено прапор, та заприся жнено їіого Хорунжого, Окремою постановою Центрального Виділу ’Просвітл" в Аргентині ява ПСЧСНО Хорунжим Т-ВіІ "Просвіта* П. М Диви 1111111111,1 гл йо о заступниками п. М. Демчука і н. 1. ПрокОпчука. Проект прапору викопав артист п. В. Цимбал, а гаптування його нцкі'нп.іи Сестри Васнтіянки в Беріссо.
Рік 1949. Дня 4-ю вересня ціла українська і ром,ні об* ходита 25 літній Ювілей "ПросвітиВ * * 11 в Аргентині, що і шановано відповідним святочним обходом радіо-;: едицією та пресовою конференцією. З цієї нагоди було видане над тичагие чи дзння 'Українського Слова1', яке появилося п .твоя красках іа в подвійному об’ємі.
В місяці листопаді, в Апостолєс створено українська організацію, яка пі.і і о.юнх напням п Посифа Варениці увійшли в склад Т-ва 'Просвіта" як її‘філія, яку н році 1951 переїм лічи цю на ”Арі’ені инськО-Український Клюб1, принц якого перепни Олександер Варениця, який був також інтенденто.м, ї ї гик юм ;ю федерального парламенту шд провінції Місіонес.
В цьому році гостин також в Аргентині відомий український балєтмайстер п. Василь \нрамеііко, який виконав ці ти , нд успішних виступів та пописів народних танків, які відб\ и я по всіх наших- організаціях та в театрі (Іолітеама при вулиці Коррієнтес ріг Парана, Буенос-Айрес.
В грудні 1949 року відбувся ЗДВИІ ГІроснітн в \ргентм пі, присвячений для вшанування НО іОі рі чниці МАТІРНОЇ 'Про світи'" х Львові, який знайшов іігир-жін відломім н \критській пресі не тільки країв Америки, а іс також еирОтТісьміх скуй чеиь української іміграції
Рік 1950. — Дня 22-го ю’НТігя поснячгію Народний Вм ’Ьц-(іі Т-ва "Просвіта11 в місцевості Ф іьоріл.і. провінція Бусіюс Айрес, що було величаним торжеством цілої укряіігської гро мади в пій місцевості
Дня 29-10 жовтня відбулося торжестненпе посвячення Народного Дом\ Фіш І на "І Іросшта1 ні Валєнтін Хилим, пг ред місти Буенос-Айресу, Згадана філія інлягться ідіішо і внч краще розвинених "Просиїї- н Аргентині
В цьому ропі заходами Жіночої Секції при Гм 1 ір‘>
женші* відбулася в ігримнпеїінях ИМДИОГО товариства Віїста*
ка Українських Внпіннок. яка ма і і новини у їй и « ви.п ил юі»
виставки бели помішені в к. і ндарі ігі'іП" Т ні на ІЛ-іІ рік
Й~<?їїї
ПЦГЛ5Я5 '>“•!“««•.......... > "" " «.».... “ "“
Рік 1951. — Дня 8-го червня делегація Української Центральної Репрезентації мала андієїгцпо в тодішнього президента ген. X. Д. Перста, який прийняв її в присутності міністра внут рііиних справ та інших вищих урядовців тодішнього уряду і світлини з цього прийняття були помішені майже у всіх виданнях столичної преси.
Дня 18-го червня делегація Українського Жіноцтва мала спеціядьну авлієншю в дружини президента п-ні Рви Дуарте тс Перон, якій вручено на пам'яткі українські вишивки, шо га кож знайшло відповідний відгомін столичної преси, та україн ської преси по всіх наших іміграційних скупченнях.
Дня 8-го лип я відбулося врочисте посвячення Народного Дому філії Т-ва "Просвіта1* в місцевості Віжа Карася, провінція Буенос-Айрес, то було величавим торжеством цілої нашої громади в цій місцевості,
В місяці вересні гостив в Аргентині Генеральний Вікарій ПрСОсв. Епископ і Кир ІвгБучка, о. д-р Павло Мисиків, який відвідав всі наші громади та поодинокі організації.
Дня 23-го грудня посвячено національні прапори філії Т-ва Просвіта" в містепості Ляеажоль, прон. Буенос-Айрес. шо крім релігійної частини в церкві відмічено торжествеїшич обходом згаданої філії, який відбувся під проводом проф. Е І рипая.
Для 30-го грудня філія Т-ва "Просвіта1 на Ді к Сулі, провінція Буенос-Айресу, обходила 25-літній Ювілей свого існування, що перетворилося х величаву маніфестацію усіх Просвіт11 Буенос-Айресу та околиць.
Рік 1952. Дня 15-го травня започатковано при Т-ві Про світа1' перші в Аргентині вищі освітні курси, які тривати до дня 29-го листопада, та н яких взяти участь кількадесяти слухачів, переважно молоді, які по їх закінчашп одержали відповідні І рамоти, як кна і іф і ковану посвідку переведених курсів.
В жовтні цього самого рок\ гостин в Аргентині Епископ нанадійських українців Преосв. Кир Ніль Санарин, який взяв участь н Католицькому Конгресі, шо відбувся в днях 11 і 12 жовтня. Конгрес дав почин до створення \ країнського Католицького Об'єднання, н скороченні Преосвященний Піль
висвятив тоді двох нових священиків о. К. Корчагіии ЧСВВ. га о. А. Іхузишина, а опісля дня 11-го листопада посвятив 5 кр.і-їнськх Католицьку Церкву в місцевості Беріссо. ировіг цш І>\ енос-Айрєс, де мають також приют Сестри Василіянки.
Дня 21-го грудня відбувся на спортовій площі в Гудсоні перший Здиві Молоді об’єднаної в '15 Молоді", при чім посвячено перший прапор ‘'СУМ1* н Аргентині.
Рік 1953. Дня Ніч о січня посв ячено НбрОДНИЙ Дім Рухлякового Т-ва "Сокіл** н Кордобі що находиться при н\ піці Я1-ШІЙ чис. 871. та прояв іяє у сіпших діяльність.
Дня 19 квітня посвячено Народний Дім Філії Т-ва "Прос-вта“ в місцевості Сан Мартін (провінція Буенос-Айрес) при вуї. Бельграно число 765.
Дня 25-го жовтня відбулося Протестаційне вічет улаштоване новозаснованою організацією ’ДОБРУС", яке відбулося в бельгійському сальоні при вулиці Гіполіто Ірігожен, Бс-Арсс.
Дня 8-го листопада посвячення наріжного каменя під новин Народним Дім Центральної "Просвіти11 в Буенос-Айресі.
Рік 1953. Проголошено декрет чис. 14.294. яким Місіонес проголошено автономною провінцією, надаючи його Еіасе-леню право вибирати губернатора, послів та муніципальних ін-тендентів.
Рік 19.Ї4. — Дня 20-го червня відбулися УстаЕіовчі Збори Союзу Українських Купців і Промисловців ез Аргентині.
Дня 19-го грудня врочисте посвячення Народного Дому Центрального Т-ва 'Просвіта'1 в Буенос-Айресі, при ну чиїй Селер чис. 5039.
РІК — 1 9 5 5 .
СІЧЕНЬ — 9 1955 на площі клюбу "СпортІво Док Суд1 при вулиці Л. Н. Д ієм 150 відбувся Фестин Української Молоді з легкоатлетичними і спиртовими змаганнями.
Дня 23 1/1955 заходами УЦР в залі "Колєхіо Сан Сальвадор" при вулиці Кажао 542 відбулося Свято Державності! при участі новозорганізованііого хору 'Сурма" під батутою п. В. Басилика.
БЕРЕЗЕНЬ —’ 1955 з рамсЕїи УЦР започатковано збірку Народного фенду на культурно виховну і пропагаидивну акцію серед українських громад в Аргентині.
Дня 19 3 1955 — перший раз в Аргентині, н залі '’Просві-ти“ на Док Суді, показано Ляльковий Театр у виконанні п. М. Вертилецького і п, ВеличКОВСЬКОГО.
ТРАВЕНЬ — 29 1955 заходами Товариств "Просвіта14 і Відродження відбулося Жалібна Академія для вшанування св. п. Петлюри і Коновал ьця.
СЕРПЕНЬ — Спі іка Українських Науковців Літераторів і мнетців проголосила конкурс на Еіа її кращу літературну працю вкраїнських письменників в Аргентині. Жюрі проф. Є. Онаць-кий, п. І. Павелко і п. В. Ласовський.
ВЕРЕСЕНЬ — від 8 до 15/1955 Український К.іюб при вулиці 21 де Новембре чис. 438 улаштував Шахові змагання \ крл-їнськнх шахістів.
ЖОВТЕНЬ — 29/1955 відзначено 35 літній Ювілей акн'ра і режисера п. Юрія Григоренка, в якому приймали участь М. Голодик, Р. Григореяківна, В. Карпеико, В. Козулькіна, д-р І Іваницькиїї, Т. Лихолай, Н. Нєге.іь, В. Сименспь, В. СталОвір. М, і В.Цуканові, О. Хлєбич і І. Шведів,
ЛИСТОПАД 6/1955 під протекторатом УЦР відбулася Академія для вшанування річниці Листопадового Зриву.
ГРУДЕНЬ — 1955 — Накладом Видавництва Миколи [с-писюка появилися довгограючі платівки з коли дами і а пісням и у виконані мішаного хору ті. В. Василями та солістів пані О. Пік ; о. Ярослава Сірка.
1 9 5 6.
Р 1 К
БЕРЕЗЕНЬ — 18-го, відбулася традиційна Нроіца іо Лю-хан, про». Бс.-Айрес.
КВІТЕНЬ — 8-го посвячення наріжного каменя нід церкн) на передмісті Саранлі при вулиці Супісічс і Агусро, провінція Буенос-Айрес, будову якої започаткував бл. п. о. М Кумицький.
ЧЕРВЕНЬ 23-го заходами УЦР-ції відбулася Пресова конфе ренція.
ЛИПЕНЬ — 15-го заходами Отців Васнліян в Апостолєс, провінція Місіонес відбулося Свято для відмічення ।псячо пі і>і Християнства в Україні.
ГРУДЕНЬ - в днях 8, 9 і 12-го відбувся Перший Конгрес “Просвіти “ В Аргентині, ЯКИЙ переведено з ВІДПОВІДНОЮ програмою і з доповідями виступали: ті. Юрій Тис Крохма.ііок, В< ло-димир Ласонський, Осип Кузі мич і паш Лідії Тавридзька.
ГРУДЕНЬ— 15. 16 і 23-го обходжено 30-ліття Філії "Просвіти" на Док Суді, іцо відбулося з відповідною програмою в домівці філії.
Р І К
1 9 5 7.
БЕРЕЗЕНЬ______31-го традиційна всеукраїнська Проща
Люхан, иров. Бс.-Айрес.
КВІТЕНЬ 26-го до Буенос-Айресу загостив Д-р Колоди мир Душник, та мав зустріч з українською громадою, ЯК ТВКОЖ
зі Союзом Поневолених народів, як мадяри, словінці, хорвати, ПОЛЯКИ, румуни, естонці і литовці.
СЕРПЕНЬ 25-го засновано кредитову кооперативу Ук-раїкбанк, що оте я пері міновано на кооперативу 1 ФОРТУНА \
СЕРПЕНЬ — 27-го заходами Отців Васнліян н Аиостолєсі відбулося торжество д і я відмічення 60-і і ття УкраїнсЕ^ого Поселення в провів ції Місіонес.
ЛИСТОПАД 11-го заходами Українського Інформативно-Видавничого Інституту в приміщенні готелю Кастеляр відбула-ся успішна пресова конференція, і її звідомлення Г'у.10 поміщене в "Українському С-іові“ чис. 43. яке присвятило цій події цілу сторінку.
РІК _ 1 9 5 8.
СІЧЕНЬ — 18, через станцію "радіо-національ” від години 19 до 19.30 концерт українських колядок. В годині 21 тій передано фрагменти з оперети Наталка Полтавка.
Дня 26-го січня заходами УЦР відбулося Січневе Свято, година 9.45 через станцію Ексцельзіор спеціальна ’радіо-авди-ція ", потім зложений вінка під Пам'ятником Сан Мар гін, а я пополудневих годинах Акаделіія в залі при вул. Монтевідео 850. Б\ енос-Айрсс.
Пня 27-го січня щоденник Ель Мун іо помістив обшир-шй коментар л. н. АН1ВЕРСАРЮ ДЕ ЛЯ РЕВОЛЮЩОН УК-РАНІЯ' , автор Рейс Дамес.
БЕРЕЗЕНЬ — 3-го традиційна всеукраїнська Проща до Ба зиліки в Люхан, провінція Буенос-Айрес,
ЧЕРВ’ НЬ— 1-го заходами міжорганізаційного Комітету під протекторатом УЦРепрезентації відбулася Жалійна Академія для відзначен ня грагічної смерті св, п. полк Евг на Коновал іщя.
Дня 6-го червня в залі "Просвіти” поставлено оперету "Запорожець за Дунаєм. Режисер Василь Ссменець, хор і оркестра Під орудою п. Петра Окопного.
ЖОВТІНЬ — 5-го філія "Просвіти” ни Валентні Альсіна обходила Ювілей двадият нтної діяльности.
Дня 12-го жовтня 1958 року відбувся Антикомуністичний Конгрес ь Гватемалі, в якім приймала участь делегація Аргентини, а з тим делегація: українців. Зві ломленая 'Українське Слово" чис 36/958.
ЛИСТОПАД —5-го на Засіданні Управи < ЦР делегація в особах п. Т. Хомишина і п. І. Григоращука звітувала про участь г відбутому вЗСА Конгресі для сприяння АБИ. Замітка "Укра-їнське Слово” чис. 35 95^.
ГРУДЕНЬ 7-го Українська спільнота Буенос-Айресу від-янічнла 90- іі і ній Юні/гей Матірно! "Просвіти" у Львові. В ра-піїпіх годинах була відслужена Поминальна Служба Божа, а потім Ювілейне Свято. Замітка 'Українське Слово" < татою 7 12/1958. р.
РІК — 19 5 9
СІЧЕНЬ — 22/1959 в радіостанції Колонія" відбулася надзвичайна Радю-авднщя” для відмічення історичної о дня '‘22-го СІЧНЯ'.
БЕРЕЗЕНЬ — 15 1959 відбулася традиційна всеукраїнська Проща до Базиліки к Люхан, провінція Буенос-Айрес.
КВІТІНЬ — 12/1959 в Буенос-Айресі відбувся Концерт сні гачки Ріти ХоменкО, що загостила із Ріо де Жатісйро. Бразі він, В днях від 23 до 30/1959 в гатерії ’ІІенсср" відбулася виставка Абстргктнсго мистецтв? перебуваючого тоді н Буенос-Айресі мнетця Володимира Ласонськоїо, що в пізніших роках виїхав до Нью РІорку, ЗСА.
ТРАВЕНЬ 3/1959 посвячення Дому "Простіти" в місцевості Ескзндінава, провінція Мендоза, акт якого гнкопав Всч. о. Орест Дуб.
В днях — 4 до 16 в ґалерії "Віткомб11 відбулася виставка образів мисткині Надії Сомко-Макаренко, яка опіс я виїхала до ЗСА мери ки.
Дня 16 1959 відбутасн еінсгіШіі оперетки "Наталка ІІолтап ка*\ яку поставлено \ виконанні артистів під режисурою її. Ва-с.чля Семелця, при участи хору і орксстли Т-ва ''Відродження” під диригентурсн» її. Петра Окопного.
ЧЕРВЕНЬ - від 1 до 10/1959 в гатерії 'Віткомб відбулася виставка творів артиста Бориса Крюкова, що перебував в Буенос-Айресі, де помер дня 6-го березня 1967 року.
ВЕРЕСЕНЬ — 27/1959 в столичній Кіп ірі відбулася П”-мішальна Служба Божа для вшанування 250-ти х роковин емер ти Гетьмана Лігзени. що найшло належний відгомін в столичній пресі.
ЖОВТЕНЬ 1 1959 врочисте посвячення Української Католицької Церкви при вулиці Сулісіче 1244, передмістя Сарай лі, провінція Буенос-Айрес. Церква побудована за почином па-роха о. Миколи Куннцького. а акт посвячення доконай Прео-снщ. Иссиф Мартішєиь Епископ української Іієцсзії в Ку ритибі, Бразилія.
В днях від 8 ДО 15/1959 н приміщених Центра п "Просвіти в Буенос-Айресі нідб\ іагя Збірна виставка образів га ску.іьп-
4
Жалібний Акт українці» Ііхено; Айреса <М іипануианнн світлої нам'яті но.тн, ЄНІ ї.НА КОііОВАЛЬЦЯ тплинш.огп тіро-аілн іка ОУН. Поминальний акт відбувся в послідніх днях містім травня, коли нчпіла сумна вістка по ’ Його їранчну смерп» н Роттердамі 19?Н го року*
Г} р перебуваючих тоді в Буенос-Айресі 15 наших мистців, а саме: М. Ьлаговірів маляр, К. Бульдин — скульптор, М. Бор-с азовський — маляр, Л. Грмцйй — маляр, І. Денисенко —- маляр, М. Крушельницький - маляр, П. Кяпшученко — скульптор, В, Ласовський маляр і критик, С Макареико — маляр, М Неділко — маляр, В. Пономаренко — маляр. Н. Сомко-Ма-каренко — малярка, В. Семенець — маляр і В. Цимбал — маляр і графік.
РІК — 1960
СІЧЕНЬ 10-го 1960 року при участі Хресних Батьків, представників Централі і братніх установ відбувся Акт посвячення Дому Просвіти1' в Ляважоль, провінція Буенос-Айрес. Акт посвячення доконав Всч. о, Ярослав Захариясевич,
Дня 13-го січня затверджено статут Кооперативи "Фортуни11 та переведено формальну зміну її теперішньої назви, бо назву Українбанк не прийнято.
ЛЮТИЙ з днем 1 2 1960 року за стараннями УЦРспре-зепгації державна радіо-висильня започатковує серію укряїнсь ких радіо-перед.ач музики та пісень.
БЕРЕЗЕНЬ — 20-го Вся. о. Микола Куішцький посвятив побудову власної домівки для філії "І Ірссвітіґ в Сан Франціско Соляно, провінція Буенос-Айрес.
Дня 6-го березня 1960 року відбулося посвячення накацінної оселі "Підлюте* в місцевості Тєляр де Пачско, провінція Буенос-Айрес Обширпс звідомлсшія Українське Слово чис. У/60.
КВІТЕНЬ 3-го 1960 відбулася традиційна всеукраїнська Проща до Базиліки в місцевості Люхан, провінція Буенос-Айрес.
ЧЕРВЕНЬ в днях 18 і 19 відбувся П'ятий Конгрес українців в Аргентині, на якім вибр ито нові керівні органи УЦРс презентації, яку очолили — Голова — п. В. Іванпцькнй, 1-ппій заступник п. І. Григоращук, 2-гий заст. п. і Чарпеці.кий секретар п. Б, Коваль. Президія Головної Ради плі.: Е. Онацький, В Са в ич і Ю. Серед як.
Дня 26-го червня 1960 року Карійпал л р Антоніо Каджа-ио відвідав монастир Отців Васнліян при в> і Курелаліґнс <60, де ВИДГОЛОСИВ відповідну проповідь, ПГЗКреС’ІІОНі’іІІ обшнрну діяльність Отців Васнліян в Аргентині. Замітка Україшью Слово" чис. 23/60.
ЛИПЕНЬ — 11-го 1960 року через станцію Радіо нацю-наль“ передано звернення го юви УЦР п. В. Іиалипького щодо
посиленим акції для розбудови ку ІЬтурно-оснітної акції серед наших громад в Аргентині, Замітка ”Укр. Слово" чис, 24 60-
ЛИСТОПАД — 20-го 1960 року Посвячення Прапорів філії Просвіти** на Док Суді. Хорунжі — Інші Свистун, Володимир Колодій і Микола Дячун. Замітка "Укр. Слово чис. 42/60.
Дня 27-го листопада 1960 року відбувся Здвнг молоді на оселі Підлюте під гаслом Українська Молодь обличям до України, при участі молодечих організацій; Пласт, САУС і СУ Мат оді.
ГРУДЕНЬ—11 го 1960 року відбулося посвячення наріжного каменя під Українську Катедру в Буенос-Айресі. Акт посвячення доканав Кардинал д-р Лнтоиіо Йаджамо при громад-ній участі всієї української громади. Світлини і замітка ^Укра-їнськс Слово4 чис, 41/60.
РІК — 1961
СІЧЕНЬ — 15 1961 на оселі "Нідлюте** в Таляр де Пачеко відбувся Просвітлянский Здвиг Молоді з Поленою Службою Божою та маніфестацією молоді і членства філій ’ Пр оси І ти'1 всего великого Буенос-Айресу.
Дня 22/1961 заходами міжОрганізаційного Комітету і під протекторатом УЦР відбулося Свято Державігости в залі иКо-лєхіо дель Сальвадор1* при вулиці Кажао 542. Буенос-Айрес.
ТРАВЕНЬ — 14 1961 заходами Ювілейного Комітету я’Д протекторатом УЦР в театрі К’оліссо вул. Чаркас 1111 відбулася Святочна Ювілейна Академія для відзначення 100-річча смєрти Шевченка. В програмі приймали участь солісти, мішаний. хор і симфонічна орксстра під батутою проф. А. Копито-вича. Звідом.існня в "Українському Слові" чис. 18/61.
ЧЕРВЕНЬ від 15 до ЗО в залях 'Просвіти" відбулася виставка Шевченко в Ілюстраціях, публикгціях і філятелії, як і стягнула велике число глядачів. Окремо видано спеціяльні ПІен-кенківські рбльокиі\ значки, коверти га картки.
ЖОВТЕНЬ — 29/1961 з нагоди 100-річчя смерти Шевченка заходами УЦР відбувся Ювілейний Концерт в <а і і "Театро Ар-гентіно'1 в Ля Пляті, при участі хору і симфонічної оркестри лід батутою п. А. Копитовим а.
ЛИСТОПАД 1 і 5 1961 заходами УЦР відбулися ніздначенпя роковин Листопадного Зрину.
Дня 12/11 1961 в парохії Св. Ольги на Віжа Аделіна відзначено 25-ліття священства о. Івана Ба лука.
ГРУДЕНЬ 3 1961 до Буенос-Айресу приїхав перший ук-
раїпський Епископ Пресвщ. Андрій Сапеляк Апостольський, Ні-зитатор для українців католиків в Аргентині.
Дня 17/12 1961 заходами УЦР в за н при аул. Дзкуенага ч. 1 відбулася Святкова Академія для вшанування пам'яті о. Мар кінна Шашкевича.
РІК — 19 62
СІЧЕНЬ 23/1962 з нагоди роковин "22 Січня11 відбулася Святкова Академія в за ті ’Колєхіо Сан Хосе‘ при вулиці Азкуенага число 158 при участі всієї нашої громади.
КВІТЕНЬ — 1 1962 в за її столичного театру Колон1* відбувся Симфонічно-хоральний Концерт, присвячений батькові української музики Миколі Лисенкові. фестиваль відбувся заходами Української Центральної Репрезентації.
КВІТЕНЬ —8/1962 відбулася традиційн і всеукраїнська проща до Базиліки в Люхан, яка пройшла дуже величаво.
КВІТЕНЬ — 11/1962 заходами УЦР відбулася громадська нарада в справі створення фонд) д ія пропаганди української культури серед чужинного оточення.
ТРАВЕНЬ 27/1962 в залі ' Консехо де ляс Мухсрес" відбулося Свято Героїв, яким відмічено роковини трагічної смер-ти бл. п. С. Петлюри і Є. Коновальця.
ЧЕРЕВЕНЬ - 17 1962 Архиєрейське посвячення Церкви їм. Св. Ольги, княгині України, при вулиці Льос Пінос, на не рсдмістю Віжа Аделіна.
ЛИПЕНЬ — 27/1962 Заходами МІР в залі ПОШТОВОЇ Каси Оіцадчости відбулося публічне Віче присвячене пропагуванню визвольних змагань українського народу.
ЖОВТЕНЬ 12 19® з нагоди 15 ліття Братства Святої Покрови в Буенос Лїірссі, відвідує українську православну громаду Преосвященіший Митрополит Іоан.
ЛИСТОПАД 25/1962 в театрі Ко іі зео ні збувся Фестиваль української пісні і танку Виступали бале і, мішаний і му-жеський, хори та симфонічна оркестра під батутою н. Аніоні Копито ви ча.
ГРУДЕНЬ — 31 1962 Аріснтинсьно-А'краікський КЛюб В Апостолєс, провінція Місіонес. під і опонуванням п. Ф. С пасю-ю започаткував будову власного тому, коло якого будіть та кгж споруджені спортові плоті для молоді.
Зіп
Фрагменти ер’чнстсй з нагоди посвячення наріжного камсчи під Народний Дім «ПроаіІти» в Буенос Хйресі. нкі від ул дня 8-го листопада 1&53 року. Посвячення 1 відкриття Нлрі.дж го Дому «Просвіти» Еілоу.юся днн 19-юіпудня 1554 р.
Р І к
19 6 3
СІЧЕНЬ і 1963 Успішний виступ танцювального ансамблю Т-ва Соні і в КордОбі \ курортнім місті Коскін, який популяризував українські народні танці перед 8 тисячною пуб-.іикою.
। ІЮТИИ 3/1963 Екзарх Пресв. Кир Андрій Сапеляк був прийнятий у Верховного Архнелискола Йоскфа Сліпого в монастирі на Г'ротта-феррата в Римі.
БЕРЕЗЕНЬ 23 1963 Злобна і окрита рука підпалила домівку "Просвіти" в Ісідро Касанова, провінція Буенос-Айрес. Філія влаштувала відповідний протест, але виновмиків не устій-пенс.
БЕРЕЗЕНЬ 31 1963 Під проводом Владики Кир Андрія Сапеляка відбулася традиційна і успішна проща до Базиліки в Люхан.
КВІТЕНЬ 28 1963 Відбулося величаве Свято У ПА. Виступав хор під дирегснтурою п. В. Василика та солісти Галя Ан-дреадіс та Тамара Ляходай.
КВІТЕНЬ — 21/1963 В Римі Миірополпт Иосиф Сліпий ви-святив па священика уродженця Аргентини Всч, Михайла Ми-кицея, який веде душпастпрську працю в п -овіянії Чако.
ТРАВЕНЬ — 4 Владика Кир Андрій Сапеляк відвідує українську громаду в місцевості Бовен, провінція Мендоза, де душ-ііастирську працю веде о. Василь Винннчук.
ЧЕРВЕНЬ — 2/1963 3 нагоди Зелених Свят заходами УЦР при участі всіх організацій вшановано пам'ять Борців за Волю >'країни. В ранішніх годинах перед Церквою при вул. Курапа-іігве 760 при символічній Могилі відбулася Гіомипа шна Пани-хнда а пополудні в залі Колехіо Сан Хосе Жалібна Академія,
ВЕРЕСЕНЬ — ЗО 1963 Заходами УЦРепрезептації появилися перші українські платівки, у виконані симфонічної оркестри, хорові і вокальні виступи з народними піснями.
ЖОВТЕНЬ _____ Від 5 до 7-го відбувся перший в Аргентині
Антикомуністичний Конгрес, в яком\ приймали зорганізовану участь українці 2а посередництвом УЦР.
ЛИСТОПАД 10 1963 Відбулося відкриття і посвячення вулиці Україна в місцевості Віжа Аделіна, провінція Буенос-Айрес, після чого по в\ нщях цієї місцевості відбувся маніфе-стаціїіний похід при численній участі нашого громадянства.
ЛИСТОПАД 20/1963 Відкриття вулиці ім. Івана Франка в місцевості Віжа Карасі, провінція Буенос-Айрес. Акт цей не-
ргтворинся у величаву маніфестацію, на якій був присутній кандидат на Губернатора цсї провиннії д-р А.іентс, який відвідав місцеву філію "Просвіти", В Якії! відбулося спільне прийняття для делегацій.
ГРУДЕНЬ — 1 1963 Врочисте посвячення Дому "Просвіти11 Філії в Каса нова, провінція Буенос Айрес. Акт посвяченя довершили о. М. Куниць кий, о. Іван Балук і оР Василь Король.
ГРУДЕНЬ — 7 і 8 відбувся 6-тий Конгрес Українців в Аргентині. У праву УЦР очолив д-р Василь Іваницькнн і мгр. Мирослав Самоверський секретар.
РІК — 1964
БЕРЕЗЕНЬ — 15 1961 відбулася традиційна проща то Базиліки в Люхані.
КВІТЕНЬ — 12 1964 Відбулася Сесія Головної ради УЦР, в якій приймали участь існуючі організації враз зі своїми філіями.
КВІТЕНЬ — 19/1964 На сесії Федерального Парламент) депутат провінції Чако посол Діяз виголосив промову, в якій згадував про самостійність України, шо міайшло належний відгомін В СТОЛИЧНІЙ пресі.
КВІТЕНЬ — 21 1964 Український Видавничо-Інформативній Інститут одержав на руни ного голови п, В. Косюка листа рід генерала американської армії командира Ві ііяма Жарбо-руча, в яком; висловлює Інститутові подяку за пересланий йому книжки "Ля Ресістснція єн Укрзнія".
КВІТЕНЬ — 14/1964 В місцевості Сан Бернардо, провінція Чеко, на пропозицію міського радного українського походження п. Аркадія Балюка, надано одній із її вулиць назвх Україна, як вияв признання українській громаді н тій місцевості,
ЧЕРВЕНЬ - 1 1964 Василіанську Провінцію в Аргентині відвідав її новий Протоархимандрит Всч. Атаїшзій Великий ЧСВВ, який відвідав також Отців Васи. і і ян в провінції Місіонес.
СЕРПЕНЬ — 1/1964 Всч. о. Иосиф Га.іа барда призначений Птороігуменом Отців Василічи в Аргентині.
ВЕРЕСЕНЬ — 6/1964 Відбувся величавий Концерт н театрі Опера для вшанування 150-річчя народин Тараса Шевченка. К яцерт улаштували українські організації під патронатом УЦР В програмі виступав збірний хор організацій під диригенту гою маестра А. Колитовича.
ЖОВТЕНЬ 11 1964 В Сан Бернардо проЕіїнінм Чако відбулося офіційне відкриття вулиці Україна, і у відбутих врочи-стостях приймали участь, як представник УЦР. д-р'Василь ІВ1-нпцький та д-р Діда Макаруха-Іваннцька.
ЛИСТОПАД — 29/1964 В Буенос-Айресі р залях Т-ва Відродження' відбувся 70-літній ювілей проф. Євгена ОнацькОГО, то як дійсний член УНТШ та автор Малої Енциклопедії одержав численні привіти від приятелів та всіх організацій.
ГРУДЕНЬ — 6/1964 В Буенос-Айресі відбувся всличаний Концерт для відмічення 40 літнього ювілею "Просвіти" в Аргентині, що також було належно відмічено в столичній пресі та радіо передачах.
РІК — 1965
СІЧЕНЬ —- 24/1965 Вшановано січневі Роковини в ранішніх годинах Богослужби в наших церквах, пополудні в залі Ко ієхіо Сан Хосе пул. Азкуенага ч. 158. святкова Академія під протекторатом "УЦр\
БЕРЕЗЕНЬ Протягом і Іонти гікалі йому Університет і валися виклади “Славістики1’ егва.
цілого місяця н Католицькому при вуї. Хупка.ть ч. 1247 відбу-тіри численній участі громалян-
БЕРЕЗЕНЬ — В другій половині місяця відбувся п Пупта Індіо Пластовий табір і на його закінчення табір відвідай наш Владика Кир Андрій, як також голова УЦР п В. Інаїпіцький та і олова Союз} Купців і Промисловців п. Т. Хоми шин.
КВІТЕНЬ — 4/1965 Відбулася трядщійн; ГІроша до нідпх стової Базиліки в Люхан. спсціяліший поїзд ниїхан з площі Місерере о годині 7-мій рано, при громадиій участі громадянства, яке очолював Владика Андрій враз з Духовенством та Сестрами.
КВІТЕНЬ — 30/1965 В місті Кордоба — одержав диплом інженера п Леонід Голоцвап. активний член І на 'Сокіл" га ініціатор українських радіо-передач в Корд об і.
ТРАВЕНЬ — 9-го відбулася в домівці Т-ва Відродження' чергова Сесія Головної Ради "УЦР* на якій н< •лагоджено ря і актуальних міжорганіза цінних справ.
ТРАВЕНЬ — 3 датою 9-го травня н вашій пресі появився Комуніст УЦР, яким засуджується акцію всяких ЗВй’ЗКІВ » товариством кх.ПїТобміни н Києві. ЯКІ нисилає своїх агентів до наших скупчень за границею.
ЛИПЕНЬ — 10 1965 В домівці Т-ва 'Відроджений11 відбулося Свято д ія відмічення 40-літтн священства і 65-ліття життя Всч. о. протопресвітера Бориса Арійчука. — настоятеля . АП Церкви в Буенос-Айресі.
ЛИПЕНЬ — 11-го в залі Народнього Дому "Просвіти11 на Док Суді відбулося величаве Свято для відмічення 100-ліття на родин нашого великого Митропо ти та \ ідрея Шептицькот о.
СЕРПЕНЬ — Я 1965 Заходами Екзархату і А ІІР влаштувало Академій» на чее ь нашого Верховного Архиєпископа, Кар дії пала йсоифа Сліпого, яка відбулася в залі Колєхіо Сан Хосс. рано була відслужена ХрхиєрсГіська Служба Божа н нашій Ка-тедрі при громади!й участі делегацій і громадян всіх оарохій великого Буенос-Айресу,
СЕРПЕНЬ — 15-го (1965) відкриття і посвячення вулнц’ УКРАЇНА в місцевості Беріссо. провінція Буенос Айрес, при якій находиться українська церква та мурований і гри поверховий дім Сестер Взсиліянок в якому є їх каплиця, манастир та школа
Ж( )ВТЕНЬ — В днях 3 і 26 жовтня українська молодь згуртована в Т-ві Сокіл*1 мала успішні виступи в телебаченні, виступаю1 и з українською тематикою через канали 10-тий і 12 тин під час програми "Панорама Оґареньо",
ЛИСТОПАД — П-го в домівці Т-ва Просвіти відбулася Академія іля відмічення річниці Листопадного Зриву, як; відбулася заходами міжорганмаційнога Комітету піл протектора тпм УЦР.
ЛИСТОПАД— Дня 28 і 29-го Балет ‘'Просвіти-1 виступав в театрі Сан Мартін, здобуваючи велике признання всієї столичної публіки, яка по береги виповнила велику залю згаданого ієагру.
ГРУДЕНЬ — Дня 18 19-го грудня молодь Т-ва 'Сокіл*1 в Кордобі виступала на Міжнародному Фестивалі в місцевості Ка-піжз дель Монте, де тисячні маси туристів з ентузіазмом сприймали бравурні виступи української молоді з нашими національними танцями, виступи яких захоплена публіка сприймала прямо онацінни^и оплесками.
РІК — 1966
БЕРЕЗЕНЬ — 27/1966 Відбулася традицій на Проща до чудотворної Базиліки в Люхан, провінція Буенос-Айрес, в якій
приймала участь кілька тисяч українських паломників. Спеціальний поїзд зложеним із 12-ти вагонів виїхав зі статні Місе-рере о годині 7-мій рано вже в повні виповнений українськими паломниками, серед яких було замітне число уніформонаяи.х Пластунів і С умівців, які зорганізовано зі своїми прапорами асистували процесійний вхід до Базиліки. то його очолював наш Екзарх враз з нашим духовенством.
ІЮТИИ — В днях 12. 13 і 14-го лютого балет ‘Просвіти з Буенос-Айреса мав успішні виступи в місті Мендоза, гпо є столицею провінції неї самої назви. Виступи Балету відбуиалнея 11 міському театрі Індепекденція*. що всі три дні був переповнений, і появу Балету публіка сприймала примо онапіііно. Міс певі газети ”Льос Андес” і "Темпо де Кужо* подати нідпонід іг світлини Балету, відзнануючи бравурність танцюристів га від-мінуючи кольоритність наших народні х одягів.
КВІТЕНЬ — Дня 3-го відбу юся офіційне відкриття Курсів Українознавства при Філії Українського Університете ім. Клн-ментія Папи які відкрив Екзарх Кир Андрій, а першу доповідь Риголосив тодішній його декан — проф. д-р Богдан І а.іайчук
ТРАВЕНЬ — Дня 24-го цг м, заходами радісного диктора п Юрія Мушака започатковано українські радіо передачі під назвою иГ<ілос України14, які передавалися через станцію "Радіо Сіілєндід1'. Цю інавгураційну передачу передавано тоді цілою сіткою радіо- передач, яку творили такі станції: ”Л.Т. 2'
Росаріо, "Л.Т. Г1 Концспціон дель Уругвай, ”Л.Т 16" провінція Чако, ”Л.У. 5“ — Невксн, МІ.В. 4“ Сан Рафаель. "Я.В. 15*
Віжа Мерседес. та *'Л В. 3“ Тукумаи.
ЛИПЕНЬ 13/1966 В місті Кордоба одержав дип іьом ш женєра п. Роберт Кундиш, активний член місцевого Г-ва р( окіл1.
ЛИПЕНЬ 24-го ц. мг в домівці Т-ва 'Просвіти'1 відбулася чергова Сесія Головної Ради УЦРелрезентації, на якій заїто дано та одобрено звіти з діяльности Президії МІР.
ВЕРЕСЕНЬ — Дня 10-го відбулося Свято І рз дуантів, а якому прийняли участь наступні особи, ІДО закінчи, пі середню ОС* віту: Ірина Береська, Оксана Бойко, Лілійна Сірників, Сільвія Стрийків, Олег Максимснко, Маруся Мельник, Софія Побіднп ська, Ганна Марія Завада, ї дь єн Цап, Зони К.)тсрішк>к, клон Дрозд, Ірина Петришпн. і Ольга Квасниця. Були представлені особи, що закінчили університетські студії а саме: і-р Оксана Качмар, д-р Ірина Корбутяк, д-р і шна Тифун, інж. Робсрі Куп лиш, мі р Маруся Собєнко, і д-р Леся По.мазанська.
ГРУДЕНЬ Дня 11-го ц. м. в муніцінальному театрі Сап Мартін відбувся Фестиваль поневолених народім, що опикінн
ся за залізною заслоною, в ЯКІМ приймали участь також українці за посередництвом УЦРепрезентації та Балету.
РІК — 19 6 7
СІЧЕНІ) 22/1967 Ніл патронатом УЦРепрезснтацЇЇ відзначено Січневі роковини, при грома.інїй участи громадянства Ьуенос Айреса і околице».
БЕРЕЗЕНЬ — 12 1967 Відбулася традиційна проща до від пхстової Базиліки н Люхані, чис.генна участь громадянства під проводом Владики Кир Андрія Духовенства та Сестер Василі-янок, та Служебниць.
БЕРЕЗЕНЬ - 18/1967 Жалібна Академія в честі» головного командира УПА. ген. Тараса Шуховича Чупринки. Поминальні Панахиди в українських церквах а в пополудсних годинах Академія в домі "Просвіти1.
БЕРЕЗЕНЬ 25, заходами Спілки Науковців, Літераторів і Мистців та президії УЦРепрезентації зложено привіт проф. д-ру Юрієві Полянському з нагоди 75-річчя з дня його народний, та для відзначення 50-річчя його науково-професорської праці на рідних землях і в державному аргентинському університеті в Буенос-Айресі.
КВІТЕНЬ 9 1967 Відбувся інагураціііний акт академій ного року Філії українського католицького університету ім. Климентія Папи, при Українській католицькій Катедрі в Буенос-Айресі.
КВІТЕНЬ — 16, в домівці Т-ва "Відродження" відбулася чергова Сесія Головної Ради, при участи делегатів всіх наших установ та Президії Української Центральної Репрезентації.
ТРАВЕНЬ — 21/1967 Врочисте відкриття і посвячення нід-починково виховної оселі '"ВЕСЕЛКА14. Акт посвячення доконав Владика Андрій Сапелнк при участи делегацій поодиноких організацій та великого числа української спільноїи Буенос-Айреса та околиць.
СЕРПЕНЬ — 4 ц. м. Президент аргентинського уряду ген. Онганія підп -сав дикрет чис. 17.380, даючи офіційний дозвіл на побудову Пам'ятника Тарасові Шевченкові в Буенос-Айресі.
ВЕРЕСЕНЬ 17 1967 Відбулася Сесія головної ради "УЦ Репрезентації41 в справі побудови Пам'ятника Шевченкові, на якій оформлено також його Будівельний Комітет.
СЕРПЕНЬ 27/1967 В Апостолєс, провінція .Місіонес від
значено 75-річчя українського поселення в цій місцевості, величавим святом при участі Владики Андрія Сапеляка, представників г рові цін іьного уряду, та делегацій рід УЦРепрезентапії та її складових організацій.
ЖОВТЕНЬ 7-го ц. м. відбувся двадцятирічний Ювілей філії Просвіта* Фльоріда, яка перенеслася до місцевеє і ріж Аденін.і та "будувала там великий Народний Дім їм. Степана Бач дери.
Дня 22-го ц. м. в залі Колєхіо Сап Хосс при вулиці Азкуеяа-га чис. 158 заходами міжорганізаційного Комітету відбулося величаве Свято для відмічення 25-ліття "У.І! А.‘1.
ЛИСТОПАД 7 1967 В приміщених Плаза Готель заходами У’ЦРепрезентакії відбулася Пресова конференція. д. я інформації про скликання Світового Конгресу вільних українців, що відбувся при кінці місяця в Нью-Йорку, ЗСА.
ГРУДЕНЬ — 16/1967 В залі Т-ва Відродження11 відбулася < ссія Головної Ради під головуванням п. ь Хом пишна, на якій подано -віт про відбуття ”СКВУ“ в Нью-Йорку;
РІК — 19 6 8
СІЧЕНЬ, від 9 до 4-го лютого стараннями Сестер < іужеб-нкць відбулася .Чи яча Вакаційна Оселя в Місцевості Хаврегі, прО.в. Буенос-Айрес, яка відбулася під Патронатом Владики Андрія Сапеляна.
СІЧЕНЬ — 28-го ц. м. заходами Української Центрел ноі Репрезентації відбулася Святкова Академія для відзначення 50-річчя української державності]. Зложено вінок у стіп Пам’ятника Сан Мартіна, та відбулася Академія в залі КЙЛєхіо Сан Хосе, при громадній участи нашого громадянства Бусвої-\йрес і околиць.
ЛЮТИЙ 11 1968 Відбулося офіційне кікінчеігня рідно-шкільної Вакантної Оселі наВеселці1’, яке відбулося при гро мадній участі нашого громадянства, та при аснСТі Владики Кир Андрія Сагіеляка.
БЕРЕЗЕНЬ В днях 9, 10 і 11 ц. м. українську спільноту в БуеноснАйресі відвідав д-р Володимир Галан, — голова 3. уч ного Українського Догюмогового Комітету в Нью-І >рку. яким по черзі відвідав головчійші наші організації, подаючи обшир-ні звідомлення 11:0 життя і здобу тк і удраїнської спільне ги в ’САмерики,
БЕРЕЗЕНЬ — Проголошено Конкурс на проект Пімм ни-кя Шевченкові в Буенос-Айресі, признаючи три нагороди: пер
і па 1.500. дол. друга 1.000. дол, і грстя 750. — доларів. Окремо призначено [це три почесні відзначення для згаданих проектів,
Дня 9-го ц. м. В Буенос-Айресі створено Дпосго іьский Екзархат > призначуючи Екзархом дотеперішнього Апостольського Візитатора Ь ир Андрія Сапсляка.
Дня 16-го п м старанями філії “Просвіти* в Сисне Пеня, пров. Чако через радіостанцію \ДГ Т. 16' . влаштовано спеція іь-ну радіопередачу присвячену роковинам Тараса Шевченка, то мало великий відгук серед українських скупчень еі провінції Чрко,
КВІТЕНЬ 21/1968 Перебуваючий тоді в Аргентині о. [митро Поперечний зложив на фонд побудови Памґятника Шевченкові в Буенос-Айресі суму 100 000 (сто тисяч пезів) і зістав проголошений першим почесним фундатором побудови Шевченківського пам'ятника в Буенос-Айресі,
Дня 28-го ц. и. — заходами УЦРе презентації н залі Кштє-хіо Сан Хосс відбулося протестаційне Віче, на якому зістала проголошена Деклярзція гнав людини.
ТРАВІ’НЬ — 5 1968 Старанями Українського (Нфлрматнв но> Видавничого інститут; в залі Колегія Сан Хосс висвітлення вуконого фільму "Гуцулка Ксеня“, шо відбулося при громадці й участи нашою громадянства.
ЧЕРВЕНЬ —- 16 1968 Українська спільнота н Бовсн, пров. Мендоза, врочисто зідзначуе 60 річчя українського поселення г цій провінції. З цеї нагоди відбулося цілий ряд ювілейних обходів а ц.ікож муніціпальннй уряд надав назв; "Україна" одній із центральних вулиць цеї місцевості, і в тих святочних обходах взяли участь Губернатор провінції, Владика Андрій Са не ляк та делегація УЦРепрезентації,
БЕРЕ СІ НЬ — 6/1968 Приїзд до Ургентні и Блаженнійшого Кардинале ЙОСИФА СЛІПОЇ О, де на летовищі н Езейса відбулася офіційна зустріч з представниками організацій, Еписко-пом, духовенством та громадянством.
Дня 7-го і м, — [врочисте посвячення української католицької Катедри в Буенос-Айресі, при участи Єрархів Аргентинської і Української Церков. З цеї нагоди заходами філателістичного підприємці на п. М. Самоверського появилися пропам'-яіні коверти і поштовий значок з погрудям Кардинала Йосифа. Пі.ічас посвячення Катедри в одному з її приміщень була влаштована поштова стафета", яка оштемпльовувала висиляні тоді листи спеціальною печаткою, з гербом кардинала та датою Його приїзду до Аргентини.
СЕРПЕНЬ— 11/1968 Припас Аргентини, Кардинал Аі-гтоніо Каджано в присутні апостольського нунція Гумберта Моццоні
лрої сюсив в нашій Катедрі створення Українського Католицькою Екзархату, проголошуючи Екзархом Владику Андрія Сапе дяка.
ЛИСТОПАД 22 1968 Блаженийшнй Кардинал Йосиф н асисті Епископів і Духовенства відвідав Цент ралю "Просвіти* в Аргентині, де численно зібране членство виявило Йому належну пошану та глибоке вдячність.
ЛИСТОПА І ЗО і 1 груді я відбувся Осьмии Конгрес Українців в Аргентині, який відновив свої керівні органи на і овиіі три річний період,
ГРУДЕНЬ 8/1968 В театрі ’ Авеніда', що находиться при Авенідї 25 де Мажо чис, 1222 відбулося Сгяю Просвіти, яким закінчено ювілейні обходи з нагоди 100-річчя Матірної 'Просвіти14 у Львові.
Дня 22-го ц. м. — На оселі Веселка відбувся Величавий здвиг молоді, присвячений для звеличання 100-річчя Матірної Просвіти1' у Львові.
РІК — 1969
СІЧЕНЬ — 20 1969 і ряд Аргентини декретом чис. 92/м-8, затвердив ерекцію українського Екзархату в Аргентині на чолі з Пресв. Андрієм Сапеляком. Декрет підписали президент ієн. X, К. Онганія і мін, закордонних справ і к\ .ьп д-р Ніка-нор Коста Мендез.
ЛЮТИЙ — 2/1969 Січневі роковини відзначено ц. р. з датою 2-го лютого, які відбулися па оселі Веселка. Полеву Служба Божу відправив Екзарх Андрій Сапсляк, програмову допо-р.дь виголосив п. Василь Косюк, а доповідь в селянській мові виголосив п Дмитро Шунлаг. Па святі був приотиий гість з Канади, виховник п. Петро Башук.
ЛЮТИЙ — 16 відкриття шкільного року в гімназії при українськім Католицькім університеті ім, Кіиментія Папи. Заплямовані предмети викладають: цроф. д-р Б. Галайчук, проф, Іван Романюк, пані Ганна Середин, пані Ліда Тлеридчка, інж. Ростислав І.іьницький, ті. Іриней Липинський і мір. Михайло Васнлик та о. Василь Король.
КВІТЕНЬ 27 1969 Посвячення Наріжного камня під Пам'ятник Шевченка в Парку Трес де Фсбреро, в дільниці Палермо. Акт посвячени доконав Владика Іон Скакальсіжий Єпископ УАПЦеркви в асистг протопресвітера о. Бориса Арійчука, о, Ященка та о. Мельника, при участи численно зібраного громадянства та делегацій поодиноких організацій.
ТРАВЕНЬ 22/1969 Владика Іов Скакалі »сі-кий в їсисті
пр ото прес вітора о. Бориса Арійчука та делегації Православного Братства мав зустріч з українським громадянством, яка відбулася в залі Т-на "Просвіта*1 в Буенос-Айресі, підчас якого Владика Іон виголосив псивіталі ну промову, як новий Єпископ УАПЦеркви в Аргентині.
ЧЕРВЕНЬ — 1 1969 В талі Т-на ''Просвіта*1 в шштовано Свято Герців, яке відбулося заходами хгіжОрганізаційного Комітету при громадній участи всієї української спільноти.
ЧЕРВЕНЬ — 15/1969 В місцевості Ляважоль, провінція Буенос-Айреса, старанями філії "Просвіти11 відбулося відкриття вулиці з іменем "Україна1*, що міська рада неї місцевості признала для численно! української громади, яка з цеї нагоди влаштувала величаву маніфестацію та посвячення таблиці з Гербом України, яку вмуровано на розі де започатковується згадана вулиця.
ВЕРЕСЕНЬ — 6, 7 і 14 в Буенос-Айресі відзначено 45-річчя діяіьности Т-ва "Просвіта” в Арентилі. що в пізніГшіих місяцях обходили також деякі її філії, повязуючи з річницею їх заснований.
ЖОВТЕНЬ 5, 11 і 12 Філія '‘Просвіти” в Ісідро Касанова відзначила Десятиліття своєї діяльности, яка уважається одною з наймолодших, але дуже рухливих філій н провінції Буенос-Айреса.
ЖОВТЕНЬ — 25 1969 В домівці "Просвіти" відбулося ві ї крнття й посвячення ПропамЧітної іаблнці в честь Степана Бендери, яку вмуровано в стіні Народного Дому, для ^величаю пя світлої нам'яті цего борця за волю нашої Батьківщини.
ЛИСТОПАД 16 в місті Кордоба заходами Рух, Т-ва "Сокіл'1 відбулася в залі його Народного Дому Святкова Академія для звеличання роковин Листопадового Зриву, н якій взяла численну участь ціла українська громада,
ГРУДЕНЬ 21 -га Владика Андрій Сапеляк посвятив наріжний камінь під монастир Сестер Василіячок, який заиляно-вано побудувати побіч Церкви ( н. Ольги, в місцевості Ніжа Аделіна, яку збудував о. Іван Балук, де збудовано опісля дім Сестер Васи.тіянок.
РІК — 1970
СІЧЕНЬ — Від 3 до зі січня відбувалися виховні табори Рідної Школи і Суму на оселі Веселка, в яких приймали участь велике число доросту га молоді. Дня 25 січня на оселі Веселка відбулося Січневе свято при і рокадній участи громадянства.
молодечих організацій та вссї дітвори Радної Школи всіх поблищи х ФІЛІЙ.
БЕРЕЗЕНЬ — 15 Відбулася чергова традиційна Премія до нідпустоної Базиліки в Люхані, Проща відбулася спеціальним нотні )м, що о 7 годині рано виїхав зі станції Пляса Онсе, при участи Владики Кир Андрія та великого числа прочан всіх до-околичних наших грона і
ЧЕРВЕНЬ 27 Філія Т-ва "Просвіти" на Валентін Альсіна (передмістя Буенос-Айреса) обходила 35-ліття воєї діяльності і з цеї нагоди появилося спеція іьне число критського Слова", подаючи документальні ілюстрації з діяльності та осигів зі зданої фі -пі.
ЛИПЕНЬ 1/1970 Новим Прюто ігуменом Віце-тіровінції Отців Васнліян н Аргентині зістав призначенні Всч. о. Добо-тси Шимчій ЧСВВ, з осідком в Апостолєс, провінція Місіонес, де находиться головний осередок Отців Васнліян згаданої провінції,
[яя 26-го ц. м. в залі Центральної ' Просвіти 4 відбх іася величава Зустріч піонірін організаційного життя української гро .чади в Буенос-Айресі, в якій як Духовниі Батько нашої грома ди приймін участь Владика Андрій Сапеляк, який виголосив спеціальну проповідь закликаючи наше громадянство до скріп лення дія іьности організаційно-церковного життя.
СЕРПЕНЬ 1 /1970 Фінансова Комісія лід проводом п. Т. Хомишина і М, Гнатншина скликала Громадянську нараду, щоби поширити акцію Комітету іля побудови Пам’ятника Шевченкові в Буенос-Айресі.
СЕРПЕНЬ - 8 1970 В місті Кордобя відбулися успішні ни ступи Балету Централі "Просвіти" з Буенос-Айресу, балет виступав в міському театрі Рівера Індарте", а після мав також успішні виступи и курортній місцевості Косхін, де численно зібрана лублнка виступи українського балету сприймала впрост оваційнО.
ВЕРЕСЕНЬ — 6 1970 3 нею датою появилося Дватисячне число "Українського Слова*, яке вийшло в побільшеному об’є мі сторінок, з іокумеша.іьними ілюстраі^ямн про перше ного число, яке появилося з датою 21 січня 19 року
ЖОВТІ НЬ 18/1970 Н місцевості Віжа Аде ііня відбу тося посвячення Монас ирл Сестер Виси і лійок, який побудовано бі ія Церкви Сн. Ольги, і акт посвячення доконав Преосвященнії Кир Андрій Сапеляк при великому здвигу всіто нашого громадянства з дооколнчних місцевостей.
Р І к
19 7 1
СІЧЕНЬ - Від 9 до 24 відбулися виховні табори Спілки Української Молоді, на оселі Веселка, які пройшли вповні успішно.
З датою 24 січня появилася н "Українському Слові" спеціальна сторінка Голос Тусм-у* під зарядом п. Яреми Тауридзь-кого.
БЕРЕЗЕНЬ 28/1971 відбулася перова проща до відти стової Базиліки н Люхані, при громадній участі прочан Буенос-Айреса і околиць.
ТРАВЕНЬ - 2 1971 відбулася інавгурація академічного
року Фі іії Українського Католицького Університету при Катед-рї, в зкій приймав участь проф. Ярослав Рудітицькип з манітоб-ського університету з Канади, який виголосив доповідь про академічні осягн українців в Канаді.
ЖОВТЕНЬ — 10-го посвячення Прапорів Спііки Українсь кої Молоді, яке відбулося на оселі Веселка, при участи Преосв. Владики Рик Андрія Сапеляка, який виконав акт посвячення та пиголосив змістовну проповідь до численно зібраної нашої спід квоти.
ЖОВТЕНЬ — ЗО 1971 В талі Народного Дому 'Просвіти" відбулося Свято ю.ижки, З ВІДПОВІДНОЮ виставкою ГПЛОВНІЇІШИХ видані, української діаспори, а програмову доповідь виголосила пані Ганна іСередик зясовуючи значіння друкованого слона н житті наших і мі грацій них скупчень.
ЛИСТОПАД — Від 27 до 6 грудня відбувся тиждень Української Культури з нагоди відкриття і посвячення Пам’ятника Шевченкові в Буенос-Айресі. Приїзд та привіти делегацій із ЗСАмерики і Канади та зустрічі в поодиноких організаціях.
ЛИСТОПАД ЗОго в залі Народного Дому Просвіти" відбулася зустріч для привітання гостей з Канади і ЗСАмерики в якій приймали участь: о. д-р В. Кушнір, д-р Малащук, Слава Стецько, п. О. Лисогір, Я. Кулинич, д-р Б. Стебельський, о. шам. М. Харина, іг В. Мазур, проф. Вергипорох, ред. В. Солонинка, представник пласту з Канади в. Д. Попадинець та ще цілий ряд делегатів з інших держав нашого поселення.
і УДЕНЬ — 5-го ц. м офіційне відкриття і посвячення Пам’ятника Шевченкові в Палєрмі при участи делегацій з Канади, ЗСАмерики, Европи, Венезуелі, Бразилії, Парагваю і Уругваю, та великого числа українських поселенців з найдальше віддалених провінцій,
В пополудневих годин їх в театрі "Колісео*' заходами "Про
світи відбувся Концерт при участі Капелі Бандуристів, Мішаного Хору та Балету, які виконали програму "Просвіта" в поклоні Шевченкові".
Знова вечером в п вміщеннях Ля Рураль" е Палермо старіннями Будівельного Комітету відбувся величавий бенкет, на якому було виголошено ряд привітів тих делегацій, що не мо-г ги висловити їх підчас програми відкриття.
Р І К
1 £1 7 2
СІЧЕНЬ — Від 9 до 23 відбувся відпочинково-виховний табір Спілки Української Молоді на Веселці, який вповні виконав заплямовану виховну програму молоді та доросту,
БЕРЕЗЕНЬ — 12/1972 Щоб належно звеличати Рокоїзими ТАРАСА ШЕВЧЕНКА — українська спільнота улаштувала вс личаву маніфестацію під ПааСятниїїом Шен іенка н парку Трес ді Фебреро, під іас якої окрема делегація зложила вінок живих квітів у стіп безмертного Батька Тараса.
БЕРЕЗЕНЬ — 19 1972 Відбулася традиційна Прсша до від пустової Базиліки в Люхані. Проіца відбулася спецінльним потягом, при чім були випущен спеціальні білети з написом Українська проща до Люхан*.
КВІТЕНЬ 16/1972 Іа оселі Веселка відбулися міжоргані-30ИІЙНІ змагання копаного мяча, при участі дружин філій Просвіти “ Сан Мар гін, Віжа Карася, Вільді, Соляно, Ляважоль га спортової дружини ” Пласт*', які винесли постанову змагання продовжувати,
БЕРЕЗЕНЬ — 12'1972 Посвячення залі філії ‘"Просвіти'* в Ляважоль, шо його доконав Владика Андрій Сапеляк при участи делегацій муиіціпального 1 провЬшіального урядів та великого числа нашого громадянства дооколични.х місцевостей,
ТРАЕ^ЕНЬ____ 7 1972 В залі Ко.ієхіо Тан Хосс заходами Т-ва
'Просвіта- в Буенос А пресі висвітлено кольоровий фільм "Жорстокі світаіши", який відаеркадюе геройську боротьбу УПА на рідних землях.
ЧЕРВЕНЬ — 11/1972 В приміщеннях Українського К.іюбу заходами УЦР відбулася нарада іля створення ПсредконгреСО’ вої Комісії, яка мала би перевести підготову для відбуття Дев’ятого конгресу українців в Аргентині.
ЛИПЕНЬ — 20 1972 на пропозицій) Пресв, Владики Андрія покликано до життя нову Управу Українсько о Католицького Об'єднання, під головуванням п. Бг Га.іайчука, яку уповнова
жено приймати участь \ підготов і речинця і програми пері свого Конгресу Українців в Аргентині,
СЕРПЕНЬ — 27 1972 В Апостолєс, провінція Місіонес започатковано святочні обходи а ешгоди 75-річчя українського поселення в Місіонесі.
ЖОВТЕНЬ 29/1972 В залі Колегій Син Хосе заходами молоді Просвіти'1 відбулося Свято УПА — присвячене для відмічення 30-ліття геройської боротьби Української Повстанської Армії на рідних землях.
і РУДЕНЬ — 3 1972 За ініціативою Української о Католицького Об'є інан. я б приміщення Катедри \ лаштовано Ювілейну академію для відзначення 80-ліття уродни Блаженійшого Кар лина іа Иоснфа, Верховного Архиепископа Української Помісної Церкви.
ГРУДЕНЬ — 15, 16 і 17, відбулося відкриття повозбудова-ного Гробівця для зложеная і ліпних останків боєвика ОУН св. п. Григорія Мацсйка Ґонти. Гробовець побудовано на цвинтарі Лянус, де з належними церемоніями перенесено тлінні останки покійного, участь в яких приймала не тільки громада Буенос-Айресу і околиць, а також спеціальні делегації з Інших держав нашого поселення,
РІК 1973
СІЧЕНЬ — Від 19-го ц. м. до 5-го лютого відбувся мандрівний ТАБІР Спілки Української Молоді в Місіонесі, де відвідано місцевості Апостолєс, Трес Капонсс, Лис Тупає та місцевость Сєрро дель Монхс положене на побережжі ріки Ураґвац, що є границею між Аргентиною і Бразилією.
КВІТЕНЬ — 8, відбулася традиційна Проща до ілдпустової Базиліки в Люхані, в якій як завжди українське громадянство взяло громадну та зорганізовану участь.
КВІТЕНЬ 29/1973 В Народному Домі Централі Товариства 'Просвіти" відбулося [радіцііїне Спільне Св’ячене при особистій участи Нресв. Владики Кир Андрія Сапеляка, почну якого членство сприпяло оваційно, а на закінчення Владика виголосив змістовну проповідь, закликаючи всю наш; громаду до активної діяльності та стислої співдії з нарохіями поодиноких наших іромад.
ТРАЕіЕЛЬ—- 20 1973 в залі Централі Т-ва "Просвіти" відбувся четвертий З'їзд Спілки Української Молоді, при участи всіх її осередків, які вибрали нову Краєвх Управу, а на закінчення відбувся маніфестаційний похід до Парку Трес де Феб-
реро де у стіп Пам'ятника Т. Шевченка зложено вінок живих квітів в поклоні ніт всієї української .молоді.
ЛИПЕНЬ 28-;о (1973) заходами філії і на "Відродження” ідбулося відкриття і посвячення вулиці УКРАЇНА в місцевості Мунро, яка починається якраз напроти Народного Дому згаданої Філії світлину якого подаємо окремо.
ЛИПЕНЬ — 29/1973 В місті Кордоба в домівці Т-ва "Сокіл14 Відбулося ВІТКрИГТЯ ГірОПЕМЯТНОЇ таблиці членів оснівників та фундаторів, чим відзначено 10 .іігтя діяльності Т-ва "Сокіл* в Кордобі.
ВЕРЕСЕНЬ — 15 і 16 в приміщених УКО відбувся Дев’ятий Конгрес Українцьв в Аргентині, н якому приймали участь всі існуючі наші організації, і керівні органи 5 ЦР зіслали вибрані іі:і підставі зговоренії я га одної коаліційної листи.
ЖОВТЕНЬ - 21 відбувся Акт для вшанування 30-ліття створені я Першої Української Дивізії "УЧА". Відбулися відповідні відправи н наших Церквах, а загальна зустріч Дивізійників відбулася п залі Централі 'Просвіти1 при громадній участи нашого загалу.
ЛИСТОПАД — 1-го в залі Колєхіо Сан Хосе заходами МІ Репрезентації влаштовано Листопадову Лка іемію. чим відмічено роковини Листопадового Зриву при участи нсего гЙома дянства великого Буенос-Айресу.
ГРУДЕНЬ — Від 1 до 15 відбувалися врочистості для відмічення 40-ліття товариства "Відродження". З теї нагоди влаштовано Концерт в театрі ''Колон" як рівнож в Театрі Арґентіно н ,Ля Пляті, в програмах яких виступали мистецькі ансамблі з Канади, іцо приїхали на гостинні виступи до Буенос-Айреса
РІК — 1974
СІЧЕНЬ — Від 13 до 27 на оселі Веселка відбувся відпо-гилконо виховний Табір молоді лід зарядом Красної Управи СУМ-ді.
Дня 27 ц. м. заходами центральних організацій під протей-тератом МІР відзначено Січневі роковини. 3 цеї нагоди відбу їй ся відправи в українських церквах, зложений вінка пі Памят-нігком Сан Мартіна, та в залі Колєхіо Сан Хосс відбулася Святкова Академія при громадній участи громадянства га делегацій інших національніістеїі.
ЛЮТИЙ Від 3 ю 13 п м, групи сумівцін відбула поїздку до провінції Ріо Петро, відвідуючи місцевості Барільоче та Болі» (Он, ігри чім відвідала також деякі полини з.імешкалих ГАМ наших поселенців.
БЕРЕЗЕНЬ — 10 го українська спільнота Буенос- \йресл вшанувала 160 роковини а дня народження Тараса Шевченка, величавою всеукраїнською маніфестацією, яка відбулася під Пам'ятником Шевченка в парку Трес де Фебреро при численній участи всего громадянства.
БЕРЕЗЕНЬ— 17/1974 Заходами Об'єднання Жінок ” Просвіти” вшановано 50 річчя геройської смерти сн, п. Ольги Баса-I аб, 3 цсі ваго їй відбулися Поминальні Панихидн в наших церквах, а також Жалібна Академія в залі "Просвіти", нк\ закінчено відслоненням Пропам’ятної Таблиці11 вмурованій в Домі Просвіти і Акт посвячення виконав иатедральний парох Всч. о. Г. Г арасимовнч,
КВІТЕНЬ — 10-го ц. м. в Буенос-Айресі шд патронатом УЦРеті регента ції створено Комітет Оборони Валентина Маро-за, — головою .якого зістав вибраний архитект Олесь Хам, а секретарем паш Маруся Полоз.
ЧЕРЕВЕНЬ — 2/1974 В залі Т-ва "Просвіти11 відбулася < е-сія іолсвної ради УЦР, на якій обговорено ряд актуальних справ нашої громади, як рівно ж були та подані звідомлення про відбуття другого СКВУ.
ЧЕРВЕНЬ — 16 1974 Вшановано Срібний ювілей Свяшен-ства о, Еміліяна Риндича, який відбувся в місцевості \зара, провінція Місіонес, бо там Ювіляї народився і там проживає його вся рідня.
ЛИПЕНЬ — 7 1974 В Народному Домі "Просвіти в Буенос-Айресі відбулося посвячення нових примі день для Рідної Школи, що їх добувано як окремий поверх на терасі Народного Дому.
СЕРПЕНЬ — 4/1974. З нею датою появилося спеціальне га ілюстроване число "Українського Слона4, для відзначення 50-річч.я ііяльності Товариства "Просвіта" в Аргентині. На протязі місяця серпня і до кінця біжучого року відбувалися Ювілейні відзначення 50-річчя "ПРОСВІТИ* в Аргентині, які були переведені по всіх головнійших місцевостях де є чинні філії 11 Просвіти".
ЖОВТЕНЬ— 3/1974. Чилійський президент ген. А в густо Пі-ночет приняв । спеціяльній андівнці делегацію УЦРепрезента-ції з Аргентини в особах: голови УПР п. Василь Косюк, журналіст Мартінез Кодо, голова Комітету Оборони Морози арх. Олесі, Хам, пані Маруся Полоз та панна Лина Марія Подсялко. Подія ця знайшла належний відгомін в пресі та телєбачені не лише Ціле але також і Аргентини.
ЖОВТЕНЬ — 5/1974, в приміщених Української Катоди
цької Катедри відбувся черговий Конгрес Українського Католицького Об єднання, яким проводив Владика Андрій Сапеляк, і на ньому вибрано нову Управу ИУКО“ яку очолили мгр. Михайло Василик —- голова і п. Олександр Буній — секретар.
Н1СТОПАД — В днях 20, 26 і 27 українську громаду в Бо-вен і околицях, в провінції Мендоза відвідав Преси. Владика Андрій Сапеляк, і дня 27 листопада посвячено Кап лицю і Іім Сестер Василіянок в місцевості Карменса.
І РУДЕНЬ — 15/1974. В театрі Колісео відбувся Ювілейний Концерт для закінчення святкових обходів з нагоди 50 річчи діяльности Товариства "Просвіта" в Аргентині.
ГРУДЕНЬ —22 1974. В місцевості Віжа Аделіна, провінція Буенос-Айрес, відбулося торжество з нагоди відкриття Пропам’-ятної бронзової тгблицІ в честь бл. п. о. Радника Івана Бадука на фронтовій стіні Церкви їм. св. Ольги, яка збудована заходами бл п, о. Балука.
РІК 1 9 7 5.
СІЧЕНЬ 21, 22 і 26, відзначення Січневих Роковин. Дня 21 січня в готелі Савой відбулася Пресова конференція при участи кореспондентів столичної преси, а дня 22 січня делегація українських організацій та Президії УЦР зложили пінок живих квітів*' у стіп Пам'ятника Сан Мартіна. Неділя 26 січня відбулися Богослужби в овох наших церквах, а в пополудневих годинах в залі Колєхіо Сан Хосе відбулася Святочна Академія, в якій взяли зорганізовану участь всі наші організації та делегації інших національностей.
БЕРЕЗЕНЬ — 9. під патронатом МЦРепрезгнтацп відбулася величава всеукраїнська Маніфестація, яку переведено н парку Трес де Фебреро під пам'ятником Шевченка тля звели чання роковини нашого Апостола правди й но н.
БЕРЕЗЕНЬ — 16, відбулася традиційна ук; аїнська Проща до чудотворної Базиліки в Люхані, в якій приймали зорганізовану участь всі наші громади Буенос-Айреса і околиці», під проводом Преосв. Владики Андрія в супроводі духовенства та згро* маджепь сестер Служебиинь і Василіянок.
ТРАВЕНЬ — 11,День солідарігостн з нескореним укргінсі. ким народом. Згідно з постановою СКВУ відбулися в українських церквах врочисті Богослуження в намірені за скоре звільнення нашої Батьківщини, в яких все наше громадянство прий мало численіц та зорганізовану участь.
ТРАВЕНЬ — 17. 1 і 24, відбувся З’їзд Об'єднання Жінок
"Просвіти4*, який відбувся при участи ГОЛОВИ ОЧСУ Мір. ІЇЯНИ Целевич Стсцюк. а дня 24 травня відбулося посвячення нового Прапору ОЖІГ, який посвятив Всч. о. Посиф Галабарда ЧСВВ.
ЧЕРВЕНЬ — 8, на оселі Веселка відбувся З'їзд Спілки Українське! Молоді для щііащ ВІ1НІІЯ 25 річниці з дня геройської смерти св, п. Головного Командира УПА — ген Тараса ІПухе-ішча-Чуп ринки.
ЧЕРВЕНЬ 15, появилася н еспанСькій мові Історія Апо столеса, що її автором є п Бернардо Алляссія, який подає об-ширні та прихильні звідомлення про українську громаду в згаданій місцевості,
ЛИПЕНЬ — 27. в залі Т-ва “Відродження відбулася чергова Сесія Головної Ради УЦР н справі участи і допомоги в побудові Пам'ятника Шевченкові в місті Енкарнаціон, Парагвай, що проводилося під патронатом МІР в Аргентині.
ВЕРЕСЕНЬ — 28. 1975, заходами Комітету Жіночих Організацій Буенос-Айреса на припорученпя СКВУ влаштовано День Української Жінки Політв’язня з відповідними програмами які проведено в наших церквах та організаціях при численній участи всего громадянства,
ГРУДЕНЬ — 14, на "Площі Слави*1 яку створено на оселі Веселка відбулося відкриття й посвячення Погрудя Головного Командира АПА, ген. Тараса Шухсвича-Чупринки, шо відбулось при громадній участи нашого громадянства та делегацій Визвольного Фронту з Канади і ЗСАмерики.
РІК — 1 9 7 в.
СІЧЕНЬ — 25, заходами УЦРепрезентації відзначено Січневі Роковини Святковою Академією, яка відбулася в Народному Домі "Просвітиа н дні 22 січня відбулися Богослуж-би в українських Церквах, як ріннож делегація організацій зложили вінок у стіп Пам’ятника геп. Сан Мартіна, про що появилися відповідні коментарі в столичній пресі.
БЕРЕЗЕНЬ — 14, вшановано роковини Тараса Шевченка маніфестацією, яка заходами УЦР відбулася під Пам'ятником Шевченка в парку Трес де Фсбреро, при зорганізованій участи українського громадянства Буенос-Айреса і околиць.
ТРАВЕНЬ — 13, Еідбулася Сесія Головної Ради УЦР для ‘' мічення речинця 10 Конгресу Українців в Аргентині, що його запляновано на місяць грудень біжучого року
ТРАВЕНЬ — ЗО, Жалібна Академія в честь Головного Атз-
мана Симона Петлюри, яка відбулася заходами УЦР н залі Ко-лєхіо Сан Хосе, при участи всіх організацій та делегацій інших національностей.
ЛИСТОПАД 14, відб улося відкриття и посвячення власної домівки Товариства ПЛАСТ4', яка находиться недалеко української катодицкої Катедри, при ву віці Хосе Енріке Родо число 3868, Буенос-Айрес. Акт посвячення доконав Владика Андрій Сапеляк, при численній участи громадянства та делегації Го-ловної Управи 'Пласту' в ЗСАмерики.
ЛИСТОПАД — 28, відкриття Логрудн Головного Атамана Симона Петлюри на Площі Слави на осел Веселка, при участи представництва УНРади та великого числа громадянства Буенос-Айреса і околиць.
ГРУДЕНЬ — 4, в залі Народного Дом} Просвіти відбув ся Десятий Конгрес українців в Аргентині, на якому вибрано нові керівні органи УЦР, іцо їх очоли їй п В. Коту іьськин —голова і п. Дмитро Грабар-секретар. Головою І оловної Ради вибраний п. Осип Галатьо, а секретарем мгр. Михайло Василик.
ГРУДЕНЬ 19, вшановано 30-річчя Братства Св. Покрови Української Автокефальної православної Церкви, яке відбулося в новому його приміщені при вулиці Таріха чис. 4063, при численній участі всієї української громади великого Буенос-Айреса.
РІК — 1 9 7 7.
СІЧЕНЬ — 22, 23. заходами УЦРспрезентації відбулися врочисті обходи Січневих Роковин, перебіг яких передала столична преса та телебачення а спеціальні звідомлсиня були подані в '‘Українському Слові11 чис. З 77.
БЕРЕЗЕНЬ 6, в Катсдрі відбулася Архієрейська Служба Божа з нагоди 85 ліття уродим і 60-ліття Свяілггістнл Бла-жєнійшого Кардинала Иссифа — І лави Української Помісиоі Церкви. В Богослужбі приймали зорі авізовану участь всі наші Організації, підчас якої Екзарх Андрій Сйпеляк виголосив змістову проповідь, закінчуючи Богослужеїшя многоліттям і ля ВЕРХОВНОГО нашого Архиєпископа та для цілого українського народу.
БЕРЕЗЕНЬ — 18, відбулася величава Маніфестація під Пам’ятником Шевченка в Парку Трес де фебреро для вшанування 163 ; ічниці з дня народнії найбільшого нашого поета, ПІД Пвм ЯТНИКОм якого зложено "вінок жиннх квітів- від в еі української спільноти в Аргентині.
БЕРЕЗЕНЬ — 27, відбулася чергова й величава українська Проща до Базиліки н Люхані, в якій приймали участь паломники всіх наших згромаджень Буенос-Айресу і околиць.
СЕРПЕНЬ — 26, 27 і 28 відбулися великі врочистості в місті Апостолєс, провінція Місіонес, для відзначення 80-річчя українського поселення в ній місцевості, яка являєтеся колискою нашого поселення в Аргентині. День 28 серпня був проголошений Українським днем, бо годі відбулося відкриття іі посвячення Пам’ятника Тараса Шевченка, що його здвигеісно в центральній дільниці Апостолеса. Акт посвячення виконали Владики Андрій Сапеляк, Екзарх українців в Аргентині та Владика Єфрем Кривий український Єпископ з Бразилії, в присутності губернатора провінції, та мінської Управи і тисячних мас гро мадян з ріжних провінцій Аргентини, а також делегацій з Бразилії, Пагагваю, Риму га цисликної делегації з Буенос Адресу, яка приїхала зі своїми музично-вокальними та балетними ансамблями і Капелею Бандуристів, виступи яких численно зібрана пубіика сприймала впрост із оваційним захопленням. Врочистості, знайшли відгомін в пресі, радіопередачах та теле бачені, які належними коментарями відмічували красу нашого мнете цтра.
ЖОВТЕНЬ — 22/1977, відзначено ЗО літний ювілей Філії Просвіти" у Віжа Алеліна, яка відзначила цс спеціальними обходами, а також відзначила це ілюстрованою сторінкою Українського Слова, подаючи ілюстрації свойого Народного Домг та світлинами з її діяльности.
ЛИСТОПАД — 20, заходами центрзльЕіих організацій під патронатом УЦР — н театрі Колісео відбувся Український Фестиваль, для відзначення 80-річчя Українського поселення и Аргентині, підчас якого був представник Дирекції Іміграції, який нагородив кількадесяти громадян Почесинимн Грамотами, головно таких, що мають вже більше як 50 років побуту в аргентинській державі та тим самим заслуговують на признання.
РІК — 1 9 7 8.
СІЧЕНЬ — 21. 50-річчя Українського Слова, першої української газети в Аргентині, яку почало видавати Товариство Просвіта" з латою 21-го січня 1928 року.
Дня 22-го ц, м. знагоди Січневих Роковин делегації представництва УНРади, УЦРепрезентації і центральних установ зложили вінок живих квітів" у стіп пам’ятника Сан Мартіна, а Святкова Академія вадбулася в залі Т-ва "Відродження" дня 21 січня біжучого року
БЕРЕЗЕНЬ — 19/197Я, відбулася всеукраїнська маніфестація бі ія пам ятника Тараса Шевченка в парк) Трес де Фсбреро, де відбулася також відповідна програма, яку започатковано Заповітом, а закінчено національним Гимиом.
КВІТЕНЬ — 9 Філія Т-ва "Просвіта* в Лявяжоль, провінція Буенос-Айрес обходила ЗО-літ ний Ювілей своєї діяльности. н якому приймали участь танцювальний ансамбль філії та її Капеля бандуристів, яка провадить постійний вишкіл гри на бандурі.
Дня 16/3, ц. р., відбулося лось ячення нової української католицької Церкви в місцевості Саенс Пеня, провінція Чако. Будову церкви перевів Всч. о. Теодор Винник і Акт посвячення доконав Владика Андрій Сапеляк при участи апостольського нунція Монсеньора Пійо Лягі, Єпископа провінції Чако Монсеньора Дістефано, та великого числа українських поселенців з провінції Чако.
СЕРПЕНЬ 6-го ц. р. в місті Обера, провінції Місіонес, яке є головним осередком цеї округи, що носить типічну назву "каніть дель монтеи (столиця гір) в якому находиться численна українська громада, яка як признання одержала в центральній дільниці міста площу з назвою УКРАЇНА. На ти площі заходами української громади побудовано Пам'ятник Тараса ПІевчен ка, відкриття якого відбулося дня 6 серпня дія відзначення 50-річча заснований міста Обери, і в тих святкуваннях приймала участь українська громада Буенос-Айреса, за посередництвом делегації, що її очолювала Президія УЦРепрезентації.
ВІСІМДЕСЯТИРІЧЧЯ УКРАЇНСЬКОГО ноі і її ним В АРІ ГНІЙНІ
(Голої піннії події нжілсйі их п Означені»)
В 1977 році українська спільнота н Аргентині відмічувала 80-річчя свого поселення на аргентинській землі і з цієї нагоди проведено цілий ряд Ювілейних святкувань, які відбулися майже по всіх головніших скупченнях нашого поселення. Річниця ювілейних святкувань п, ипадає на місяці серпень і їх відзначення започатковано в провінції Місіонес, де перші наші поселенці приїхали іуди з даток» 27 серпня 1897 року та посе іи-лпен в місцевості Апостолес, їло з би ом часу с тає вона головним осередком ук| пінських скупчень в провінції Місіонес.
Для відзначення 80-річчя українського поселення г. Апосто-лес постановлено побудуваги Пам'ятник Тарасові Шевченкові і в тій цілі покликано до життя і ромилегкий Комітет ь склад якого були вибрані слідуючі громадяни: голова — п. Павло Миха-лейко. [іеріпиз'і заступник о. д-р Володимир Ковалик ЧСВВ. другий заступник — д-р Михайло Загрибельпий, секретар — її. Михайло Нагірняк, заступник секретера і референт пропаганди о Дмитро Каїцук ЧСВВ, другий заступник секретаря пР М. І уцуляк, скарбник п. А- Білий, заступники - п. її. Олекси» і п. С. Задорожниіц ч ієни. — п, її. Яцишин, п. Гї. Шевчук, її. II, Снігур і п. Ф. Спасюк. Комітет провів всі заходи побудови Пам'ятника Шевченкові » ного У права входила в склад мушці-пального Комітету, який проводив нею акцію ювілейних святкувань міста Апостолєс.
В неділю 19-го червня 1977 року відбулося посвячення угольного каменя під Нам ятник Шевченкові в Апостолєс. яке не зважаючи на несприятливе погоду, відбулося з повним усні хом. Врочистості посвячення започатковано С і у ж бою Божою в парохіяльнін церкві, яку це.ієбрував о. Володимир Ковалик ЧСВВ, що виголосив також змістовну і відповідну де подій проповідь. З оі іяду на слотливу погоду Акт посвячення переведено скорочено і його започаткував голова Комітету п. II, Мнхаленко змістовним вступним словом, а після того спіліший Акт посвяченая виконали: о. Юрій Мельничин, о. Володимир Ковалик, о. Дмитро Каїцук та о. Іриней Білан. В Акті посвячення приймали участь спеціально покликаних 24-ох Хресних Батьків, інтендент міста Апостолєс юн Ґабрієль Жіляберт та представник військового гарнізону майор Хімснез Окремо директорка для справ культури, учителька І.стеля Касерес виголосила змістовну промову, висловлюючи належне признання для всієї української спільноти в провінції Місіонес. Закінчення тих святкувань відбулося в при мішенях аргентинсько українського
Акт посв'яченмя угольного каменя під Пам’ятник Шевченка в Аппсто-іес провінція Місіонес. який відбувся дня 19 червня 1977 р« при участи: іуковснстра представників Управи міста та делегацій укоаїнських уста нпв з Буенпс Лйреса
Клюбу де відбулося спільне ПрИНЯТТЯ для всіх присутнії* делегацій, підчас якого виголошено цілий ряд промов іа привітів від делегацій.
ПОСВЯЧЕННЯ ПАМ’ЯТНИКА ШЕВЧЕНКА В АПОСТОЛЕС
В днях 26. 27 і 28 серпня 1977 року місто Апостолєс обходило величаві врочистості для відмічення 80-річчя його заснований та поселення там європейської іміграції, що маж нею українці займають передове місце, Ювілейні відзначення проводив окремий Комітет зложеній і і 16 осіб, що його очолювали: — інтендент міста дон І. Жіляберт, як голови та голова Міської Ради для справ культури дон X. Касерес, як секретар. В склад цього Комітету входили також представники української та польської спільнот, як також скульптор Рзуль Деляві. що спорудив бюст Шевченка до заплямованого Пам ятлпка. Намічені ювілейні обходи проводилися в трьох інях, а Український день відбувся в неділю 2> серпня при участі великого ЛДВІ1-
Посй'ячення Пам'ятника Шєвчейксьі в Апостолєс, провінція ЛЛсіОнес. то ного виконали Впадини Андрій Сапеляк з Буєнпс Айреса та Єфрен Кривий з Бразилії в аснсті Духовенства та численних делегацій, дня 2Я серпня 1977 року.
гу народ) не тільки Місіонеса а також численних делегацій з Буенос-Айресу та інших провінцій а також представників від українських скупчень з Бразилії та Парагваю,
Дня 28-го серпня 1977 року при участи кілька тисячної пуб-ликн відбулося відкриття та посвячення Пам’ятника Шевченкові в Апостолєс, які пройшли дуже величаво. Програму започатковано Архиєрейською Службою Божою в церкві Отців Василівн, яку відправити наші владики Кир Андрій Сапеляк та Преосв. Єфрем Кривий єпископ українців в Бразилії, при аси-сті нашого духовенства. Відповідну проповідь виголосив владика Андрій, а привіт від української Епархії в Бразилії склав владика Єфрем, висловлюючи побажання для всієї української спільноти в провінції Місіонес.
Акт відкриття Пам'ятника Шевченкові започатковано національними гнмЕтами — аргентинським і українським, шо їх виконала військова оркестри в супроводі співу всіх присутніх. Офіційне відкриття Пам ятника виконали: — губернатор про-
Іркбунз представників провінційного урочу, що його очолює кап. мар Р. Р. Полетті. Владики Андрій і Єфрем. члени Ювілейного Комітету та представники наших оріанімацій підчас Акту лоев'яченнн Пам'ятника Шевченкові в Апостоли для відмічення 80-річча українського поселен ня в Аргентині.
еінції, капітан маринзрки Родольфо Рамогі Полєтті, штендент міста дон Габрієль Жіляберт та голова Української Центральної Репрезентації л. Володимир Котульськин при аснсіі хорунжих з прапорами від присутніх делегацій.
Посвячення Пам'ятника виконали наші Владики — Андрій і Єфрем при асисті всего присутнього духовенства, а вслід за тим голова Комітету п. П. Михаленко відповідною промовою передав Пам'ятник під опіку і власність міського уряду, і з цеї нагоди інтенденг міста виголосив відповідну промову зобов’язання та признання для української спільноти Загально відкриття і посвячення Пам'ятника Шевченкові в Апостолєс відбулися дуже величаво та з належними звілом.іеннями преси, радія та телебачення.
Характеристика Пам'ятника Шевченкові н Апостолєс.
Пам'ятник побудовано на площі при авеніді "9 де Хуліо1*, як і творить осередок міста, що має понад 20 квартали довжини. Згадану авсніду започатковує великих розмірів Пам’ятник Імі-гранта, що його збудовано в році 1972. Погруз ія Шевченка виконав місцевий скульптор п. Рауль Деляві на підставі таких п\-блікацій, що зображають Шевченка з козацькими вусами і в шапці, якого постать була найбільш популярна па цінних рідних землях. Погруддя це вилляте з бетонової маси, яка нокри-
та поволокою нововин айденоі конгльомсраііііто-іиястіїчііоі маси, яка тугісттю перевищує бронз, та є вона більш в іди орна на тропікальний клімат, Висота погруддя виносить 1.60 м. а самий постумент має 1 метер висоти та 80 іінт. ширини, — так. і по Пам ятник в цілості має 2.60 м. висоти і побудований він на бетоновій площі, що рівнож находиться повите рівня авеніди, що її перелітають алеї” з деревами та квітами. Позаді Пам’ятника є ще декоративні колюмни, на яких в будуччині будуть добавлені мармурові або бронзові таблиці з нагоди чергових ювілейних відзначень. З правої сторони вже тепер є споруджені алегоричні нлоскорізби як також відповідна таблиця, на якій вирізьблений еспанський переклад слів Шевченка "Учітеся брати мої". З лівої сторони є споруджений квітник, де серед квітів на бетонових постумєнтах є мармурові таблиці з датою нашого поселення та з датою посвячення угольного камей-ня, які започатковують історичні дати цего пам’ятника.
ЮВІЛЕЙНІ ОБХОДИ Мі-РІЧЧЯ по інших місцевостях
Черговою точкою святкувань 80-річчя українського посе-іення в Місіонес, це була загальна українська Проща до чудотворної Матері Божої в місцевості Ітаті, провінція Коррієн тес, яка відбулася н неділю 4-го вересня 1977 року при участі українських паломників з провінцій; Місіонес, Коррієнтес. Ча-кО та Формози, разом понад 660 проЧЯН, що приїхали кількома "омнібусами та взяли участь в АрхиєреиськІй Службі Божій, яку відправив Екзарх Андрій Сапеляк в сос.гужсні о. Доротея Шимчія прото-ігумсна отців Васнліян в Апостолєс. та о. Михайла Микицея українського Оріонісга. що постійно перебуває в провінції Чако
В неділю 11-ю вересня 1977 відзначено 80-річчя нашого поселення в місті Посадас (столиці провінції Місіонес) щ иос-гячено площу під побудову нового Собору Св. Влодимира в Посадас де має осідок Вікарій Монсеш.ор Емілій Риндич, яким плямує викінчити побудову цего Храмх для відмічення Тися-челіття Хрешиня України. Там в Посадас є велике згромаджсп на Сестер Василіянок. які юргонізували там ііточі ансамблі, які приймали участь у святі з нагоди викінчення парохіяльної латі, та нового дому для Сестер Василіянок, яки її вже є наші кінчені.
Катедр.і іьна парохія в Буенос-Айресі відзначила 80-річчя нашого гюсе іеиня для 2 го жовтня, під час празнику Св. Пок рови, де в ранішніх годинах відбулася Архиєрейська Служба Божа, а опісля в катедральній салі відбувся музично-вокальний Концерт у виконані ансамблів фі.пі Т-ва "Просвіти я А вежа не ди ( жремі відмічення <*0-річчя пов'язані з юві іеями поодиноких (рідій Т-ва Просвіти відбулися також в місцевостях: Беріссо.
1> місті Оберл, провінція Лікмінос будується величала ч.о » псі .я клтл. лнцька Цсркнз. нка буде идною < найбільших І найкращих серги наших скупчень в \ріІ'НТИНІ, Букшу церкви ведуть ОЧЛІ В.ІСИІІНН’1 ВІД про
кодом о. Орічча Карн.ініка ЧСВВ. □ плани цього храму опряцюняіі архнтект Ь. Кишаксни'Ь
їтлеон, Віжа Лделінл, Сам Маріін, Анежанеда, Ваісініп \ іьсі на, кідро Касанова та Відьде, які відбувалися н тих місцевостях, в тих місяцях, коли припадав ювілей поодиноких Фі і їй.
В Буенос-Айресі ювілейні святну намни 80 ріпчи н.пінно поселення Відбулися дня 20 листопад.і н театрі Колего, < вп повідною програмою піл патронатом Української Ііеміра.імюї Репрезентації, піні у часі і Капелі Бандуристів Філії І Ірої мі ги в Дяважоль, та виступу хору Т на '‘Відродження1' г.і му шчііо-ілицювальних ансамблів молоді при філії Шросвіти" в Беріссо. яка є найстаршою "Просвітою1' в Аргентині.
Загально ювілейні відзначення 80-річчя у кр.ші і.к«»го шнт НІІНН В Аргентині бу.ІИ ЛУ'ЖС УСПІШНІ .1 головно серед УКрГіІІІСії них скупчень в Місіонес, вони іапо'кітконуют», поний стан розбудови та громадського скріплення бо гам кіпочатковлно п.ія пи побудови нових Церков і навіть иобулони гне о ішло Ц ім ні вика ІВсвчсііконі н місті Оберн т е також числеіічл укриінсі.к.і громада, що піл проводом Отців На в тни ро.чбу існує окрему українську дільницю, іцо принесе шачіь скріплення і и< всіх сусідуючих і нею нових наших ітосглснчих громад
ДОДАТКОВІ ВИЯСНЕННЯ
Обставини склалися там, що видання монографії переведено «і значним опізненням а також з різних причин видання дістало переведене без протекторату будьяких організацій чи осіб а виконане виключно моїми заходами та зус плями.
Тому то уважаю потрібним подати до відома всіх моїх приятелів та прихильників, які спонукали мене видати монографію "Українці в Аргентині’1, що я доложнв всіх можливих заходів, що б вона появилася друком, хотяй може не псе вийшло так, як це було заплямовано, — але вияснюю, що мені тірихолилося впрост пробиватися через цілий ряд трудЕіостей, докладаючи всіх зусиль, щоб цю книжку видати, хотяй в зменшених розмірах та з обмеженим накладом, що й заставляє мене подати отці додаткові вияснення.
ЗаохочсЕіий пропозиціями громадян, які побували в Арген-іпні і при зустрічі в Нью-Йорку, вони спільно пропонували: "ви збирайте матеріяли, а ми зложимо фонди на їх видання і тим спільно зробимо акцію, яка піднесе пристіж української спіль ноти в Аргентині1’. Такі пропозиції дали почин до того, то я відважився започаткувати заходи видавництва, що в першім періоді мали повний успіх, бо вдійсності в окрему часі я одержав фонди на друкарню і на закупно паперу, але опісля дальша акція недописала, бо в Аргентині наступили критичні економічні відносини, а головно заіснувала надзвичайна інфляція, іцз довело до того, що ілюстраційна частина книжки зістала значно обмеженії, бо не було фондів еід оплату ілюстрацій них кліщ, ціни яких піднеслися потрійно. З тих власне причин зібрані мною документальні світлини, що моглиб виповнити те понад 100 додаткових сторінок зісгали не використані, а остаються н архіві, для евентуального використання в чергових публікаціях. З тих самих причин не було змоги помістити світлин меценатів”, як це бую заповіджено н заклику видавництва, а містимо тіле>-ки окрему ' листу меценатів'1 та при цім прилюдно їх перепрошуємо, за такі потяїнсння, що виникли не з моєї вини, а силою фатальних економічних відносин, які зістали основною причиною, що не було змоги виконати намічених плинів Видавництва.
На закінчення слід ствердити, .що Видаництво не одержало належної підтримки українських скупчень та орі анізацій в Аргентині, і тим самим було змушене шукати можливого виходу з цієї складної ситуації, здаючи собі справу, що це обнижує документальну вартість книжки, — але в тім відношені не було інших можливостей виходу, то подаю до прилюдного відома, та прошу в шановних меценатів, жертводавців та читачів належного вирозуміння та оправдання.
М. Данилишин
ЗАГАЛЬНІ ПІДСУМКИ ТА ДОДАТОК ВИДАВНИЧОЇ КОМІСІЇ
1) Числові підсумки загальних здобутків наших громад.
2) Висновки та побажання.
3) Адреси організацій, ларохій, преси та видавництв.
4) Додаток Видавничої Комісії. — Листа "меценатів" і загальний виказ збірок, та заключне слово Видавництва.
ЗАГАЛЬНІ ПІДСУМКИ НАШИХ ЗДОБУТКІВ
Загально українці в Аргентині мають за собою вже понад 80 років буття, але організаційне життя почалося кількадесяти років пізніше, однак його підсумки являються вповні іодатніми. Помимо всіх пережитих труднощів та складних обставин, українська спільнота в Аргентині спромоглася на значні осяти, що в продовжені наводимо в числах.
ОРГАНІЗАЦІЇ:
Товариство "Просвіта" з Філіями і "Веселка" 16 одиниць.
Т-во 'Відродження'1 з Філіями і "Калина" 5 ....
Інші самостійні Товариства в Буенос-Аресі 25 Українське Католицьке Об'єднання — Братства та сестри цтва при парохіях ............... 14 „ „
Братства Української Автокефальної Православної Церкви в різних місцевостях ......... 5 ..
Український "ПЛАСТ" дім в Бс.-Айресі । оселя 2 ,, Руханкове Т-во "СОКІЛ" в Кордобі ............... 1
Клюб Українсько-Аргентинський в Апостолєсі 1
Разом організацій та згромаджень.......... 68
НАРОДНІ ДОМИ:
Товариство "Просвіта" Філії і "Веселка" ........ 16 домів.
Товариство Відродження" філії і "Калина." ....... 4 ,,
Кооперативе Відродження" ........................ 1 „
Український "ПЛАСТ" в Буенос-Айресі і оселя 2 „
Товариство Сокіт1' н Кордобі ............... 1 „ „
Оселя Епархії в Бо н,соні, пров, Ріо Негро ... 1 ,, >.
Українсько-Аргентинський Клюб в Апостолєс . . 1 „ »
Сестри Василіянки і Сестри Служебииці в різних місцевостях ..................................... 8 „ ,,
Разом домівок ................................. 34
ВИДАВНИЦТВА:
Українське Товариство "Просвіта'1 .................. 1.
Українське Товариство "Відродження" ................ І.
Видавництва Отців Васнліян ......................... 1.
Український Інформативно-Видавничий Інститут ....... 1.
Видавництво п. Ю.ііяна Середяка .................... 1.
Разом видавництв .............................. 5.
ГАЗЕТИ І ЖУРНАЛИ:
Тижневики Українське Слово" і ' Наш Клич" 2
Місячники "Життя- і "Дзвін* ............. 2
Вістиик 1 періодичне видання Епархії ... 1
Разом газет і журналів .................. 5
КООПЕРАТИВИ:
ВЦрПД.'Кі ЯНЯ“ і дві фідІ!
'Форт \’На“ і
ТРИЗУБ*1 ......................... . . . ]
Разом кооператив >
ВИХОВНО -ВІД ОЧНИКОВІ ОСЕЛІ:
"Веселка11 Т-ва "Просвіта"................. 1
"Калина11 т на *" Відроджене я* і
Пластова оселя .......................... і
( Теля Епархії в Больсоні ]
Разом ....................
ВИСНОВКИ ТА ПОБАЖАННЯ
Числена українська спільнота в Аргентині має за собою значні досягнення, але вони в порівнанню то її потреб не < вповні вистача.іьиі, Щоб поодинокі нащі г омади могли іійсно розвиватися та належно служити епічнім потребам і нашій за-іяльній справі, вони мусять бути дсбре торг.ш!ні. аиі і. куп. іурло рсзвинені, організовані мусять бути н тім розумінню, їло не мусять мати якнайбільше організацій, але зй$е організішії повинні бути сильні, щоб могли належно заспокоюй.] ін потреби своїх г| оміід. Зрозумілим є, іцо нам. як чужинцям. треба .н о.і іь-по ставитися до дер канних чинників, та і всій нашій акції пра-держу матися формальних пріпіисів та розпорядків, але ці іі.нні повинності не обмежують нам культурно-освітню працю. яку всіма нашими силгми мусимо скріплюиаін. б< вона іля нашого постійного розвою являється конечна,
11с вистачає тільки бути нендово ісігим, робити часті *8 кили, всіх і нен критикувати, а самим стояти збоку, бо інлшча п. кість за наші недостачі спадає для нас всіх. Всі мусимо бути в рядах наших організацій, в них і для них працювати га сні іьн громадою направляти то, то увижається н< ни гарчальним, та усувати з наших рядів те, іно є дія нас ’ісструктиіїне га шкідливе. Спільно мусимо розшукувати причин, які тзльмують нашу працю і спільно змагати до того, щоб дія іьність поодиноких наших установ спрямонуна ги на гякий шлях, який чібгіїи чував би певні успіхи для нашої загальної справи,
Дуже часто ч>( мо нарікання, п мовляв, ми уі раінці і лежно не зо, гайновані. Загал -маси нашої іміграції кодінь 2а-
мопас, а такий стан речей використовують ворожі нам чинники нам на шкоду, а є теж закиди, що, мовляв, інтелігенція наша відтягається від всякої організаційної праці та губиться серед чужого оточення. Самі закиди хоч би правдиві є не вистарчаль-ні і треба шукати основних причин наших недомагань, га спілі, но і пляноно шукати виходу з цієї скрутної ситуації. Шукаючи тих дійсних причин, які стримують прогрес нашої о організованого життя, дійдемо до висновку, що тільки маля їх частина походить від зовнішніх та від нас незалежних причин, -а більшість їх залежить піки від нас самих.
Щоби цьом\ зарадити мусимо всі стреміти до того, щоби наше організаційне життя спиралося на здорових основах, і як таке служило потребам наших громад і нашій тягальній справі, а не поодиноких груп чи осіб. До цього мусимо викорінювати з наших рядів всякоггз роду розперезаність та критикоманію, бо це тільки нас роз'єднує та розкладає Це якраз є причиною, що багато наших громадян відтягається нід організаційної праці, бо не хоче наражуватися на ге, щоби попасти на непристойні чи навіть безпідставні напади невідповідальних осіб.
Змагаючи за здорові основи в пінному організаційному житті мусимо мати на увазі те, — шо сила наших організацій не в кількґеті ? в якості! Організації повинні поставати для цього. щоби доповнювати діяльність існуючих, а не для того, щоби з ними конкурувати та їх поборювати, чи заспокоювати амбіції тих, які перейшовши вже неї існуючі організації засновують нову д ія того інше, щоби мати змогу зводити свої особисті порахунки, або обчернювати інакше думаючих, Зно-ьа громадянство наше мусить вміти відріжнювати працю і ді-я іьність таких осіб, що зі самопосвятою працюють для добра організації під діяіьности тих, які хочуть, щоб організація служила для їх корнети чи для групових порахунків. Мусимо діяльність наших організацій проаналізовувати, га направляти, вибираючи все те що є для нас корисне та успішне, а усувати все те, що є шкідливе та руйнуюче!
Правда, що нашим громадам прихопиться змагатися з цілим рядом трудностей та проблем. але немає’ для нас іншого виходу лише той, що мусимо їх рознизувати та полагоджувати самі і то своїми власними силами Ми ж українці з уродження нарід працьоватий і здібний і коли б не піддавалися різним злим нахилам імігрантщини. могли б стояти багато краще і то під кожним оглядом.
Незважаючи на всі наші недостачі та труднощі, — ми ніколи не сміємо падати духом, та впоювати в себе, шо ми безпомічні та берадні, а завжди і всюди стреміти до того, щоби своє життя поправити. До осягнення того ми в перший мірі мусимо організуватися, що б зорганізовано і спільними силами нас всіх поборювати всякі труднощі та недостатні. Головним нашим ка-
штатом є: нгіиа працьовитість, витривалість та жнттедатність, які забезпечують нам крашу майбутність. Змагаючись за наше спільне краще завтра ми мусимо всі якнайбільше працювати, бо тільки спільна, плякова і постійна праця дасть нам певні успіхи. Працювати мусимо не в ті значінню слона, що треба робити багато годин у фабриці, варстаті чи на власнім своїм господарстві, — а треба працювати на всіх відтінках: для себе, над собою, в організаціях та для нашої загальної справи. До цього нам всім треба; постійно і всього вчитися! Вчитися; ремесла, промислу, торговлі, управи рілі та здобування і лерерібки рільник продуктів, бо тільки це дасть нам змогу йти з духом часу, щоб осягнути нглежчий розвій та поступ!
Аргентина цс молода і дуже багата країна, яка має великі вигляди розвою та мож іивості світлої майбутності, для якої ми як її правій гороікани мусимо віддати нашу повинність. Численні наші громади повинні змагати до того, щоби в них булл свої склепи, варстати та організації, які вповні задовольняли б потреби всего населення Доки _ тім напрямку ми на ісжно ні розвинені, доти ми не будемо представляти належної вартості»,
Йдучи ; духом іасу набуваймо та збільшуймо свої власності, розбудовуймо всі можливі для нас промисловості, організуймо свою торгонлю, чи то приватну чи кооперативну, скріплюймо ряди наших організацій, а це дасть зміцнення нашій колонії в змаганнях за її розвій та скріплення. Всі хто бажає кращого завтра для нашої громади в Аргентині, мусимо для неї працювати та старатися, щоби праця була корисна як для нашого многострадального народу, так і для нашої прибраної її а тьк івіи ини та його свободолюбного народу.
АДРЕСИ УКРАЇНСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ.
ПРЕСИ ТА ВИДАВНИЦТВ
УКРАЇНСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ "УЦР41,
] олова п. Володимир Котульський. Сек. п Дмитро Грабар. Секретаріат:
Ма/л 150. Віктор \ігеч (12(ИЇ). ТеІ. 97 її Я 31.
УКРАЇНСЬКЕ ТОВАРИСТВО "ПРОСВІТА 1 —
Центральний Сскрс і аріят:
ї'сігг 5С39, 1421) Ви<*по кіге?і, ГеІ. 771-9212.
Філія "Просвіти" Авежансда.
СгаГ Гяг 162, \ч-г|| .песіл (1870), РіпкіпсЬ Він’пол \іге*.
Філія "Просвіти" в Беріссо:
Міпіегсіео 1 ОХХ, Пенсії (1923), Ргнутсія Виепо* \ігеч.
Філія "Просвіти*1 Валентні Альсіна:
Гсгапіа .950, УаІеіИіп \|чіпя (ІХ22) Ргоу. Він по*» Іігев.
Філія Просвіти" Віжа Карася:
) егЬаІ ДХЯЗ, УіПа ' ага/а (1822). І/аоїи, І‘пп. Виепок \ігем.
Філія "Просвіти1* Сан Мартін:
ВїікґпПо 76.7. ї>ап Магіїті (1619), Г’гоііпсіа Виесіик \іггч.
Філія ‘'Просвіти4 Віжа Аделіна:
ЕсгаПЇа 259."» УіІІа кгіеііпа (1607), Ргоу. Виспп.ч \іг<‘ч
Філія Просвіти1' Беразатеґі:
ЄаІІє 3 епіг? 35 х 36. Віга/аіс^иі (1881). Рг«х’. Віипзд \ гс^.
Філія "Просвіти" Гудсон:
£йггґііеп(о еат]. $а1Та, НиФоп (1X69), Ргііу. Він*шіч \їгеч.
Філія "Просвіти'* Вільдс:
Рал-апсій Х32, \\ іісіс (1875), Рпн іпсіа Риепоч \ігнз.
Філія "Просвіти" Ляважоль:
ЕичгаІ ЕсЬеа 755, І.ІіііаІІоІ (1836) , Ргїіуіпсіл ЕЛиепбя \ігеч.
Філія "Просвіти'1 Соляно;
СаІІе 811 Ь’1 2273, “ап Ггапг *со 8с1апо (1881). Ргді. Ниепон Лігрз.
Філія “Просвіти*1 Касаноікт:
Г’агЬ 2637, Ічідг • < анапоуа (1765). Ргог. Виспон Аігдо.
ЧСВВХІЯХ°ТІІ?Н Васи СІЯН в ОбеРя паР°* о. Оресг Карпл’юк
(іН:. і'іігігго 752, ()1 ега (3360), Рл.»¥іпсіа .Мізіошя.
Священики: с. Христофор Хомии ЧСВВ, і с. Микола Гем баронський ЧСВВ
Парохія П. Р, Саенс Неня: парох о. Теодор Винник і о, Мн-хгй/іО Микицей. О. Д. Адреси
Гзгнг|иіл Гсгапіа, Р(е. |< Яаепх Г’епа (3700), г'пл, (Касо.
Каплиця і оселя Епархії в провлгції Рю Петро, адреса: Нсцаг Рсгзліапо. ЕІ ІЬІннп (8130). Ргпгіпсіа Кіо Хергп.
ЗГРОМАДЖЕННЯ СЕСТЕР ВАСИЛІЯНОК:
Лронінціяльннй заряд:
і агасач 37(1, Виепсч \ігее (1107).
Згромадження в Беріссо: Дім, школа і каплиця. ГсгаНя 1737, Ііеп^и 11923), Ргпі. Виепоч \геч.
Згромадження \ Віжа Аделіна — Монастир і ПІкоіа. Ітсгапі<і З.їііП, ¥іПа ^Неіігіа (1667). Ргініпгіа Виепоч \іген.
Згромадження в Посадас, про в. Місіонес. Школа і монастир. адреса:
Спкцн» Зип Ггічіїїі Марно. КггіетнгЬег 137, Рпчяііач (3300), Міяіопем.
Згромадження в Апостолєс: Дім і Школа.
1 С:іІ ХІі» Сгічіи Ксу”. Арічіоіем (ЛЛ50), Рг ііпсін Мічіпгіеч.
Згромадження в Л. Н, Алей — ,г1ім і Школа, адреса: ’ Нсгтапач Ричіїіин іч”, І.гяпгіго X, <1ет (3315), Ргт-. Мічіппеь.
Згромадження н Бонен:
і Не гліагіяч Начіїїя їімч'1. Сі піегагіо ч?п,, Вгнеп (5ЬЗІ), Ггсії. Мстіп/.и
СЕСТРИ СЛУЖЕБНИЦІ Головний заряд: "Нігтлпач Йкглач гіе Іа Азгреп Іппіасиїасіа"
Катсп І., Еаіоіл 3960, Він'лоч Л гсч (1407), Леї, 67-1192.
Згромадження в Лянажоль:
Гсгапіа 50. НауаІІоІ (1836). РгиУІпсіа Вп«ІІО1 Лігг.ч.
Згромадження в Чако:
"Нсгтапіі5 .Чіс-ґтач «І** 1а \ ігцеп Ті гг ігі.іжііі’ і’іс. Ц. Каепу Г*пи (3700). Е’гтіпсін ( Касо.
КАТЕХИТКИ — Пресв. Серця Гсусоного:
“Соїеціо Кяпіл ОЬегя (3360). Рго^іпсіа МЬІопея.
УКРАЇНСЬКИЙ КАТОЛИЦЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. К/іи мсіітія Папи, Філія Буенос-Айрес:
В* топ І« Елігбг 3960, 1’иепчч 'і ген (1107)
Українське Католицьке Об’єднання; Головний заряд. Натбп І.. Иаіібп ?960, і'непо І ген (1167).
Кзтсдрадьна Ьібнотека. Школа1 Гімназія: Напніп І.. І аІсоп ?960, Вислов А ген (1167).
ПАРОХ1Ї УКРАЇНСЬКОЇ АВТОКЕФАЛЬНОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ
Катедра іьний Храм н Буенос-Айресі, пан Сергійчук. Адреса:
Тзгі]я 1063, Вмепп.ч Чгі-ч (Д253).
настоятель о. Сте-
ҐІарохія р Лянус:
Раг п<|та І сгпіііа, І.атійч О (ІК22). Ргол Висло» Аіге».
Парочія в Беріссо:
Рагго иіа Гсгапіа, ВегЬ» > (1923). Ргот. Игеї.
іІарохія в Чако:
І аггоциіа ( сгапіл, Рїе. 5*-.іеп/ Рсііа (3700), Ргое, СЬасік
Братство Сн. Покрови УАПЦе.ркви: Секретаріат і бібліотека: Тагі)Я 4063. Ниеппя \ігеч (12ЇЇЗ).
Українське Євангелииьке Згромадження, 'Молитовний 1ім‘ . Ід арДгп N. ЛКш 62, $ап \п<іге< (1651), Ггпг. Виспоя V їс^.
ДОДАТОК
ВИДАВНИЧОЇ КОМІСІЇ
2)
3)
Під увагу наших читачів
Лис Ні «ПОЧЄСННХ мс ЦННаТІїь Поіменний ніїказ жертводавців '-Заключне слово Видавшії! і нз
ДО ВІДОМА НАШИХ ЧИТАЧІВ
Завершуючи свою акцію, Ви завниптво уваж;.є допмьним подати додаткове звідомлення, уприлюдиюючи повний виказ всіх тих Шановних Громадян, які своїми заходами чи пожертвами спричинилися до уможливлення видачі цієї потрібної, але в наших відносинах коштовної книжки, стверджуючи, що без допомоги наших громадян із ЗС Америки, Канади та і.ч шлх наших скупчень ми не були б ма пі змоги видати цю книжку нашими власними засобами.
Заходи видання цієї монографії започаткована іися кількома наворотами, але завжди з еислідом, що це дуже коштовна справа і без придбання відповідних фондів нема меж півостей приступати до її друку. Вихід з такої складної ситуації запропонували нам колишні наші аргентинці, наші громадяни, які тепер перебувають в ЗСА, що в переговорах усних чи й письменних запропонува їм. "Ви приготовляйте матерінли до друку", а за фондами на їх видання звертайтися до нас, а ми вам радо допоможемо". Після таких з оворень справа була розв'язана ; гому Видавництво звернулося з збірковою акцією до наших громад в діяспорі, і з приємністтю треба ствердити, що не да ю належний успіх. На вислані збіркові листи відгукнулося все наше завжди жертвенне громадянство, яке склало свої щедрі пожертви, що запевнили мОжіивості друку та взагалі дали спроможність покрити коїпта видання* які в наших відносинах є дуже дорогі та ускладнені.
В продовжені ми подаємо повний виказ всіх шановних жертводавців та збірщиків з належною подякою та признанням. Зокрема вїдмічуема імена тих ЖЕРТВОДАВЦІВ -МЕЦЕНАТІВ, що жертвували на цю піль поважніші суми бо немдємо змоги помістити їх світлин, тому Видавництво відмічує їх імена окремою інстою, та за їх щедрий дар висловлює изйширішу подяку, Глибоку вдячність висловлено також і тим громадянам, що, переводячи збірку, складали також відповідні пожертви, що їх помішуємо зі заслуженою подякою та належним признанням.
Висловлюючи глубоку вдячність поодиноким організаціям, збіршикам та всім шановним жертводавцям, — Видавництво сподіється, що поява цієї книжки не ті їьки, що піднесе нристиж нашої спільноти в Аргентит, але також скріпить в її рядах непохитну віру в нашу націона іьну правду, а тим самим скріпить нашу всебічну акцію в обороні самостійницьких прав нашої поневоленої, але нескореної Батьківщини'
ПОЧЕСНІ МЕЦИНАТИ
Поіменний виказ організацій та громадян. що склали, або зібрали більші суми пожертв на видавничий фонд Монографії заслуговують на спеціальне відмічення як почесні мецннатн, якими являються так- установи та особи:
Організація Оборони Чотирьох Свобід України Головні Управа Нью-Йорк Союз Українців Католиків Провидіння1 Філадельфія. Український Конгресовий Комітет Америки Нью-Йорк Об'єднаний Український Комітет н Нью-Йорку Дослідне Об'єднання "Пролог* и Нью-ЕІорку Братство Цивізійників в Нью-Йорку.
Кредитова Кооперативи "Самопоміч* н Чікаю. Кредитова Кооперативи "Самопоміч11 в Дітройті. Товариство "Просвіта11 \ Вінніпегу, Канада. Д-р Степан Банах — Вулбрідж. Н. [ж. п Степан Сгріїьчук Чікаго. Інж. Роман Бігун Чікаго.
Д-р Олександр Фар і он Чікаго п. Іеасшкз Михайло Нью-Йорк, Інж. Луцик Іван Нью Иорк. п. Приський Михайло Нью-Йорк, п. Рибалт Ярослав Парна
Д-р Фу гей Бої іан Паї на.
о. Декаї Ярослав Сірко Парна, п. Калина Богдан Нью-Йорк. Проф. Евген Грицай Ірнсі-и іон. Всч. о. Ісидор Патрило ЧСВР Рим. Інж. Дмитро романи шин Кіченср, Канада,
п. Рибак Ізидор Вашингтон Пані Ганна \ хні Ф іядельфія Пані Тетяна Цимбал Філадельфія.
II Ганусяк Лей Філадельфія п. Демків Іван Нью-Йорк, п. Требич Василь Нью-Порк п Реннср Во юлимир І В НІ І мі ІИІ Ремнер, Нью*йорк. Прсм[). Масонський Володимир Нью-Йорк п. Б)'рчак Михайло Йонкерс н. Кавка Степан К ієве іяп і.
І їж. Саідаїг Михай ю Нью Гіорк
п Іваницькиїі Роман Нью-Йорк
п. Винник Микола. Кліфтон. п. Дідюк В. Канада.
н. Ніньорськин Михайло, Дітройт, ЗСА.
п. Никои Степан, Бсріссо. провінція Буенос-Айрес.
п. Га.іатьо Осип, Буеік’С Лйрсс
її. Косюк Васи іь, Буенос Айрес.
п. Самоверський Мирослав, Буенос Анрес.
п Андрусяк Петро, Сан Мартін, провінція Буенос Айрес,
ПОІМЕННИЙ ВИКАЗ ЖЕРТВОДАВЦІВ
В продовженні подаємо до публічного відома поіменний виказ шановних жертводавців, які склали свої добровільні пожертви па видання Монографії, як рівнож окрему листу меценатів, вис їонлюючи всім глибоку вдячність та прилюдне признання.
Поодинокі пожертьч зложили слідуючі п.п.:
Іолирін Трубим Васи іь — Н.-Иорк 100. — Д-р Балах Степан — Вуд-брідж. Н. Дж. ............. 100.
Організація Оборони Чпій-рьох С в обід України І о-лоннл Управи. Н. Й. ІОН. —
Рибак Ізидор — Ваіпинг-іон ......................... 60. —
Пані Ухіц Аннл Філадельфія 56 -
[І-.іні Тетяна Ці їм ба .і . . 50 —
н Ділюк В.................... 66»
Рсннер Володимир і Емілій, Керіонкесш ......... 50.
1-р Мороз Роман — Н -
Порк .................... 20.
Воднар Василь — Трой „ 25. —
Винник Миколи — К.ііфюн 20
ІражньовсьіїНЙ Олександр 5
Р язом — б46.
Листа чне, 29. — Зібрза 0. і Пкг-і'ііло ЧСВВ в Римі. нд ях\ зложили; о І І Іатрн ю ........ ... 25. —
о. С. Чміль ................ 10. —
о. Р Головацькнй .......... 15
о А. Гтинку ............... 20. —
о. В. Король................ 5.
Разом 75. —
Листа чис. 32. ібірідкк п Акрам Адріян, на яку зложили слідуючі ОСіїбВЕ
іп Шрїгі Адріян А ярам ............ 2. —
Софіи Крпв«нк(}-Аврам . 2 —
Адріяна Аврам-Думанонськ і 2.
кобомир Думановський .. 2. —
Сзн ра Думвиокська .. .. 2. —
Маріянка Думанонська .... 2. —
Толнріо
Тамара Ду масі енська 2 —
Ірпря Акрам [овбуці ........... 2. —
Сісн-ііг Довбуці .............. 2. —
Марі .і ДовбуїЖ ............... 2. —
Віктор Добути ................. 2- —
Разом 22.
Листа чис 14 — Збіршпк проф В. Ласовський. на яку зложили слідуючі особи:
[о.ТЯрІН
Я 11 ;гт' шс нко ...... 5 —
В. Ласовсвкий .............. Ю. —
В. Куліш ................... 10.
Микола Куліш ............. . 10. —
/Клан Ласовсвкнй , ... . . Іі).
М і’ія В.н и.тіік ........... 5.
1. Рожанковський ............ 2.
О. С Проток ................ 2.
О. Неділько .................. 2. —
А Осадка ..................... 5. —
Людмила Волинська ............ 5. —
Марія і Роман Кобринські 5. —-
Разом — 71. —
Листа чис. 27. — ^біріци». її. Івя і Дім кін, на ні у зложили п.п.:
Іоінріь ігйн і Марій Демкін ........... 20 —
Іван Вееюк ................... 5-
Поспф Пяцуря .... 5. —
Т*<ідор Косгрибії ............. 2 —
ігліе Ьриіічлк 5. —
Кірій Нас*, еиііюк . 5- —
І пдор Боднар ................ 5- —
Теодор Матвіїв ................ 5. —
Стсф.ін Кониліаський ......... 5,
Володимир Леве нець .......... 5.
Себзстіян ГІодольСькнй . .. 5 —
Лев Ґалан ..................... 5. —
1-р Віталій Бої танін . . 10.
Іо.тярів Стефан Рацнн ............... 2. —
. 1-і» Ярослав Вое ніяка .... 10. —
Геодор Виробеш....... З-
Іиі’.н І уманський ........ 5.
Меланін ’Іо.тій ......... 2. —
Д-Р Во юдимпо Савчак ... 5. - •
Стефан Грпбенський 5 —
Хінін Мулик ...... . . 2
Д-р Іван Макареннч .... 5. —
[у Володимир Песлсрчук 5 —
Мнко іа Кунцьп - -... 2.
Петро Мільвут ......... 3. —
Петро Бурмк .... ...... 5. —
Петро і .Марія ЛН’уш .... 5.—
Керн їй Бондарчук ......... 5. —
Ті-Одор Бойко ... ..... 5. —
Сгефан Гуда ......... .. 4. —
Сісфан Забужіш і ... 10-
Оіпфрій Ліпшім ........ 5 —
Микола Хомнк ...... 2 —
Іван Мисики ............... З
Микола Фіомнн ............. 3. —
На.юм — 178. —
Листа чис. 6. — Збірщлк п. Бої дач Калина їм яку зложіши члени Церковного хору Св. Духа в Брукінні, і.і ч гени хору «Думка н Ньк»-ЇІі»рку.
Іо.гкрік
Бої лан Калани 50- —
Микола Винник 2. —
Іван Макар................... 5.
Степан Вопчук ............... 5.
Проф. Л. Рсйн-ірініИ'і 5
Володимир Малярський 5.
Олена Даґлнс . . ............. 2. —
Віра Яріш ................... 2. —
Іван Кмнта ........... ... 5
Миром В. Сидоряк ....... З —
Михайло Остафійчук 10. —
Миром Сурмач .. 10. —
Григорій Даннліннин ... 5. —
І-р М. Дорожинський 20.
Д-р В ІМлі їнор .............. 5
Петро Німеронськин ........... З —
Проф. Степан Сенлсцьмгй 2 —
Іклі Подує омський ....... 5. —
Михайло Шуііер ..... . 2.
Омелян РебіцькіїЙ ............ 5. —
Михайло Чап ішн.ький 5.
Іван Вродин ....... 2. —
Мпьо.іа Феяук ...... І —
Володимир Корнзга ... 5 —
Інж. Мирослав Кулігнн’і 5 —
Роман Куплин ...... 2 —
Мирослав Мац ....... І —
І р Володимир Богданів 10. —
Л-р Бпі і.’Н Пекіні 5.
'Ілля рік
Ром лі Ониіцсико . ... 5. —
. 1-р Бої їли Бабій ......... 5. —
Аиатоль Кґічхшрський ....... 2. —
Бої лан Бідяк .............. 2. —
Проф Микола Ничай ...... 5.
Володимир Слині ........ 2. —
Ольїа Г’аецька ................ З
Катерина Полянська ............ 5. —
Не гро . Іяскеннч ............ 5.
Степан Ганхі ........ ...... | —
Михайло (о рож ............ 5. -—
Разим _ 227. —
Листа чис. 11. Зт ірщик и. Риб і гг Ярослав, на яку зложи.ін слідуючі особи; Доларів Рибалт Ярослав ........... 50.
Лялюк Миколи................ 10- —
Лис Сапа ................. 10. —
ЛІііхаЛлеііііч Лев ........... 10 —
інж. Лагошняк Василі. 20
Вільшансіжнй Ан ірій 10-
Корнлцььий Володимир .. 5. —
Голіік І Ішіло ....... . 10 —
1-р Футсй Бої,і ін....... 5(1. —
о Сірко Ярослав 50. —
Псі ринд Михайло ........... 20. —
1 уркп С гепай .............. 10 —
Ь ІС.ІИ [ІСНЄЕ.КПЙ Володимир ПІ Осередок СУМА їм. Б.
Хмельницької о ц Кліпе-.іянді ................. 25.
Ікіпрнн Петро ........ 5.
В;:ЛК»Х Аиатоль ............ Ю-
Ктюб іЛпс Микита» .......... 10.
Разом — 315.
Листа чис. 19 Збірщик Василь ЛІ. гадь. п.і яку ілпжилп слідуючі особи:
Іолчрші
В. Маїаль .................... 5
М. Санчин .................... 2
С. Секрсга ............ . 5
Р Поритко.............. 5
НІ. Микцтші ......... 5.
Б N. М.................... 5.
Я К.................. 5- -
М ркірі Плрсе.іь Ко. . ... 1
В. Р. ....................
Разом 37
Листа н'с 18. — Збірку інрев» ти п. Степан Стпіо.чук і інж Ром ін ЬІ іти п ЧІК.'Ім», п.і як 1.ІОЖН1И
Доллрйі
Степан Стріїьчук ... . 50
Інж. Роман Ііііун 50
Доля ріп
Юрко Горб ................... 20. —
Юрій Кутовий ..........*. -. Ю. —
МИХ30ДО Орлям ................. 5. —
Василі» Кракец»............ 10.
Анна Тімоігін ......... . 5. —
1-Р Олександр Фаріон .... 50. —
Тарас Бондар ................. 5.
ІВЗН ІІІСН’В н ...,........... 10. —
Михайло ЦІевчнк ............. 10.
Михайло Гярн.іііькіїй ......... Ю
Петро Лплик ................... 10 —
МіІрОС.ІЛі С (НС’іИТК'ИЙ) . . 20.
Іван М. (нечинній) .. 5.—
Н. Слободян ................... Ю, —
Крс іг Коспр. САМОПОМІЧ 50.
Разом _ ззо. —
Листа чис. 13. — Збірник Микола
Лсбі дь, Н і яку З.ТО’А И'ІИ п.п.:
[о.імрін
Дос.т. Об'едн. «іірплог» .... 50. —
Микола Лебідь ................ 15. —
Л-р Мирослав Прокоп .......... 10. —
Мгр. А. Канівський ....... 10 —
Б Нанкінський ............... 10. —
Разом — 95. —
Листа чис. 8. — Лбіршик її. Лей Гл_ ну сяк, на яку зложили;
Доля ріп
Лев і Неля Ганусяк ......... 20- —
Катерина Іро.ід ............ 25
Союз Українців Католиків
ПРОВИДІННЯ» ....... 100.— Д‘р Іван і Ярск іан.і Лободич 25. —
Тс-Емна Цнмбді ............ 50. —
Юр о Піїппський ........... 2їі. —
Юрко Лншак ................. ІЗ. —
Екген Дпрейчпк ............. 5. —
Юліям Бернардин ............. 5. —
Мі.ріні і Марійка Ільннцькі 5. —
В.і’К.п. і Ема Неслушні ... 10. —
Іван Вгне ................ 5- —
Д-р Ромлн Дикий ........... 25- -
1-р Вростав Яри моїй іч .... 20. —
Д-р Василь Са.тяк .......... 25. —
Д-Р Василь Косі руби к .... 10.
Д-Р Микола Войтович .... 25. —
Юрко і Маруся Ііиіан .... 10. —
Ярослав Гречка .......... 10. —
Микай.ю Псі рінпнп ....... 25. —
Іиан Наконечний ..... ... 10 —
Іканна Арабська ............. 5 —
Петро Клпшучснко .......... 10. —
Разом — 455, —
Листа чис. 25* — Збірщпк н. Ром н Іваницькнй, п.। яку зложили слідуючі особи
ДО.ЕЯрІК
Роман ІваипцЕїКіїй ............... 25.—
Лон,і Прощ....................... 25. -
разом — 50. —
Листа чис. 4. — Збірщпк проф. Лсч Грипай, II.І яку зложили сліпуючі особи:
До гярік Проф. Лев І ріЩаіі ........ 50, —
Мих‘іі.іо О(•і.-фій’іук ... .. 10. —
Ірин.і Кметпк ................... 5. —
Ксенолод І ми ацькии ..... 10. —
Володимир Рої енський 5,
К:сі!.іь Харук .................. 5 —
К. ІІІепк-Ругіїч ................ 2
К. Форпіпіч ..................... 2. —
Тарас Вас и пік .... ...... 5. —
Володимир Дідпк .... .. 5. —
Федір Сл ціїор .................. 5. —
Разом — 104. -
Листа чис 40. — Збірщпк п. Си тл.
Канка, па яку зложили ті.п.;
Доларів
Каїка Стенав ............. 10. —
Сакман Степан ............ 10 —
Бл а піків Ояекслпдер .... 5. —
Іідн-і Михайло .......... 5.—
Г\па.іонськіїй Петро ..... 5. —
Бгпядун Вати її........... 5. —
Отрусь [миі ро .........., 2. —
Р і йнипі Мирослав ....... 5. —
Гпдпнацький Дмитро ....... 5 —
Мудрак В асі г ........... 5. —
Тічніняк Микола ......... 2. —
Юіц.ік Іван .............. 5. —
Стазник Іван .......,..... 5.—
Р.’йііа Петро ................ 5. —
Разом — 74 —
Лис і а чис. 5. — Збірщпк її МихлГи ю І.-асінка, на нкх зложили п.п.:
Доіярін іеілсінкл Михайло ............ 50. —
Пирський .Михайло ............ 50. —
Го.инт Р..................... І0. —
Горпгтопський Микола . ,. 2(1.
Інж. Лупик Іван .............. 50. —
Ко|М).іпк Воюдпмпр ........... 20. —
Т-во «ВРОДИ ............. .. 15 —
Г». чингьніій Юліян .......... 10. —
Разом 225.
Листа чис. 26а —Збіріцик Інж. Сал-іаи Михайло, ііл яку їложилн п.п.:
До. і я ріп
Салдаи Михайло ......... 25. —
Смиків Володимир..... 25. —
Разом 50. —
Листа чнс, 22. Збірщи Костру<н Ярослав, на яку зложили с.іі іукічі особи:
До ІНрІЕТ
Костру ба Я рос .ісіп ..... 5.—
Гріїціїї Роман ............. 3. —
Микіііии Юрій .............. 2. —
Разом _ Ні —
Листа чис 1. — Збіріцин д-р С. Ба,
нах і п. Василь Маті іга в місцевості Картер Н. . (ж., на яьл зложили:
Чо.ІНрІї!
Сестрині но ім. Ся. Аннп при церкві Сн. Цнмнтрія Е Каргерет ................... 1(1. —
Українсг.ло Американський
Горож. Клюб ............ 10- —
9-іиіі Відділ ООЧСУ в К ір’ тсрст ...................... 5 —
Соки Українок, Ві.дді.і МИ) в
Клртерет ......,........ 5. —
.Матлага Василі» ...... 5- —
Рлчігнський ііі.ін .... .... 2.
Принада Бої дай ........... 2 —
Принада Розалія .......... 2.
Яків Во ні ціміір 2. —
Головчак Михайло ............... 2. -
Гндзік Мирон ............... 2. —
Разом — 47- —
Листа чис. І А. — Збірщі'ьн д-р С Баках і п. Кортіло Галушка в Пері Амбой, на яку зложи ги п п_;
Іоляріи Галушка Корни ю ............. 10.
Фсдишин Михайло ............. 5.
Глдек Петро .................. З -
Моторний Теодор .....
Бабин Іван .............• -. 2. —
ЦІ. І (нсчиїьий) .... .... 2 —
Разом — 25. -—
Листа чис. 3. — Збіршпк її Мих. а ло Бурчак, н.і яку .ЛОАЛІЛІІ слідуючі особи: Бурчак Михайло .............10-
Козсд Яким ............ 5. —
Ганри тюк С. .... ...... . 10 —
[о.ТЯрІП.
Відділ <ОЖОЧСУ» (Пані М
Кульчнцька) ............... 25 —
Копцькіій Володимир .... 10. --
Кульчіщькі М. В............... 16. —
Щур Володимир .................. 5. —
Врубель Посиф .................. 5. —
Українсіїкпй Народний Чім
н И он ке реї ............ 20. -
Відділ «ПІЮВИДІНЯ» в Г1о-
нкерсі ................... І0. —
У к ргз і н. ь и і г й К он г рес о н 11 іі
Комітет Н -Парк ......... 50.
Об'єднаний Комітет міста НькгГІорку ................ 50. —
Бр^цтро ,іивілийніікін Станиця Нью-Йорк .............. 50. —
Разом — 260. —
Листа чис» >36.— Збірщнк інж. [митро Ромлнпіпин, Канада, н.і яку зложили слідуючі н.н.:
Б інріл Бпцпк Василі (І велф) 20. —
д-р Сірськіїн Василь (Валерію ................. Ю
мір Рам.іиигішн Олег і Дика
(Торонто) .................. Ю. —
У іюч.іпськпй II.— (Торонто) 10. —
]». кім Михайло (Кічеп.р) 10. —
інж. Романишіїн Д. і 0........ 10. —
Судук Стсп.иі (Кіченер) 5
Милко Олексам їси (Кіч.) .. 5. —
й брнці.кіій Лінхй.ю . , Гріїневпч Степан (Кіч.) ... 5. —
І оліял іісіро (Лрсстон) 5.
Н нам Ві .тор (Взтерлю) 5 Го.тгят Гплн (Прссюн) ....
Боїлаїг Юрій (Прсстіт)
Разом — 104. —
ІІію.іинокі по>нсртни ллолгіїли плі.: Листа чис. 17. —
Іплярін Інж К.лім Паню .......... В)
Листа чнс. 16. —
Ьі.іонольськнЙ Андрій Ю
Листа чнс. 34. —
Голод Роман ...............
ПОЖЕРТВИ В ПЕЗАХ.
«ложили с іідуючі її п.:
Никон Стиїііін 11'М) 000 — П'.зів.
Косюк Васи іь 100 ОіЮ— ,
(здать а Осип 100.000 —
Самоверсьний Мирослав ... 50000— . .
Разом 350.000—пезіз.
ДОДАТКОВІ ІЮЖЕРІЬИ
на оплатку «кліпі» зложили:
Філія «Просвіти» 0 Гудсон 50-000 — пезів
Філія «Просвіти» у Вільде ........ ... 30.000—
Акдрусяк Петро, Сан Мартін 30,000— . .
Микола Капенян Буснсс Айрес ........ 10ЛЮО — , ,
Микола Винник, Сан Лартін 10,000 — .
Філія «Просій ги» Анежанедз 10.000 - , .
«О.Ж.П.* БуенСс Айрес......... 10.001)— » ,
Брацтво Днвізнйямнів, Б. А. 10.000
Микола Грнмішзк Буенсс А прес . . . К.ООО — , .
Разом І7Н.С00 — пезів.
іВІДОМЛІ ПНЯ ВИДАВНИЦТВА
Оголошуючи біркові іи<ти в доповненні рииьнюеті.сн то на видання монографії вп.інрл іо збірок і передплат на загальну суму $ 3.750. — до-ляріа, що їх не переводжено на пакунок пезів, бо «к папіс. дгукапнн» та ще деяк] видатки оплачувано доларами, які чадерженати св^н> вартість, Ок ремо були іце також пожертви і передплата лезах на загальну суму 528.000. — арт. пезів, — але все не разом ке покрило видатків і тому не лсдається рахунка п\ звідомленк
Кремі ьидатків на друкарню, папір та оплату ілюстраційннк кліпі, були ще ірі гі видатки як ви, отон.тення і висилка збірковкх іист» поцітоза оплата їх пересилка іа інші видатки, пов'язані зі збірковлю акцією. Окремо треба було фондів на вві отов їсиня оміунків для поодиноких оозділін книжки та на рисунок її обкладинки гак, що заходи видавництва докінчишся дефіцмтовнм внелідом.
Вияснмжічи складини стан Видавництва стиепяжхєтьСя. що приступаю, чи дп ви іання монографії не було прнтенсій на :иск а зроблено всі можливі заходи, щоб книжку видати знаючи, що акція ця не тільки трудна а також і коштовна
ЗАКЛЮЧНЕ СЛОВО ВИДАВНИЦТВА
Пропамнтна книга/УКРАЇНЦІ В АРГЕНТИНІ'1 поян.ікєнсч немов завершення 80-річчя українського поселення в Аргентині і як шіс.іід послідовної 50 іітньої архівної праці ангора, що приймав активну і постійну участь в суспільно- громадському житті української спільноти в Аргентині, колекціонуючи всі наші видання і карбуючи поодинокі події, що всебічно понизані з громадським, релігійним та культурно-освітнім життям наших численних громад в Аргентині,
Зібрані дати і числа доповнені світлинами цс документи пройденого часу, які призначені на те, щоб зафікехнатп та за кріпити історичну вартість тих подій, якими довгі поки встелювався терпне тин шлях наших численних громад і організацій по всіх просторих землях Аргентини, що промощу нили собі ного власними силами та засобами серед складних іа трудних відносин нашої [міграційної дінсности. Збираючи їх автор ру-неволився обє кгивнісі ю щодо всіх осіб га подіої, дбаючи про точність га правдивість прожитих фрагментів всіх проїш рків багатогранного нашого життя.
Збірку іаиоданнх матерія іів започатковано ще в 15)28 році, але є матеріали, які вдалося набути те з попередніх років, щоб подати загальний перегляд праці, головно < тих початкую-чпх років нашого поселення, як признання тим иногим, але маловідомим діячам, що перенеслися вже у вічність не інше без признання, але й без належної згадки. Збирання і.і юс граційних матерія, іів її давніших роках спричинювали нг малі трудноті, бо в наслідок тодішніх відносин пг ниїжди вистарчало на прожиття, головно в часи безробіття іа світової економічної скру-пі в 1930 32 роках. Однак найбільші труднощі з виданням цієї книжки це була фінансова сторінка, яку доломої ін рознизати наші жертвенні землянки, що колись перебували н Аргентині, а потім переселилися до ЗСАмерикн і Канади. Вони іоб[ оійльш» зголосилися скласти пожертви н;і покриття коштів іруку, ш<» про цс звітуємо окремо. Зокрема висловлюємо шил подяку всім нашим співробітникам та всій українській пресі в ііяспорі яка допомогла нам своїми публікаціями пов'язаними і нашим видавництвом. Неможна оминути без слін подяки всіх іих осіб та організацій, які ви латній переди Шіу книжки перед її появою бо дише тими зусиллями нас всіх чи спромоглися, ІІЮ КННЖК8 "УКРАЇНЦІ В АРГЕНТИНІ” появилася іргком в таких розмірах г.і в прилипнім і культурнім НІН тяді.
Видавництво почувається до обов'язку иодаїи гної осі* -очні вияснення, іко воно мало зап іяіювані обшириі плини Д” ПОВНЄННЯ та узгіднення ПООДИНОКИХ розділів ЦІЄЇ МОНОҐ р. <1'11.
але цс вимагало не лише нових ча ходів, а головно ві.дложення видання па довший час, чого не поділяв автор і на його настерігше домагання - Комісія погодилася па пенні \ ступки і видання монографії переведено після прискорених ллянім актора і тому всі неточності чи пропущенії!! переходять виключно на цілковита ііою відповідальність.
На закінчення підкреслюємо, що характер і завдання цієї книжки з'ясовує ангор в своїй передмові. де стверджується, що не видається вона для зиску, не для пропаганди чи інших прихованих иітсії. а ник іючі о для вшанування тих. які бели піонерами нашого поселення, щоб тим вшанувати їх нам ять та діяльність.
Всіх передпатників, читачів та увесь наш зорганізований іагал запрошуємо прийняти шо книжку в кожд\ екраїпськх хату, як доброго причте їй, га передати її як ПАМ'ЯТНИК нашого минулого дія всіх виростаючих наших поколінь!
Езіе ІІЬгО ІСПпіпО ІІе Ішр] ІіВІГ' її* іп Зоя ТаІІегс* СтгаГісоа "Ооггсдп’1 е-.і .іипіо сіс і 979. _ Лгепі Іа Попедо 1 Ц)2Г _ Внепиа Дігеь
ЗМІСТ
Число і зміст розділу.
-------------------- Стсріннй.
РОЗДІЛ ПЕРШИЙ: «ЧАСТИНА В ЕСГІДНСЬКИП МОВІ».
І Іередзювп - ............................................ П.
Ґіспю автора ............................................ ... .... ч,
Україна — її населення та поверхня .... II.
Українці в краях Америки .. .. .. „ .... ,.............. і£.
Українська іміграція в Аргентині ................... ... іч,
Декрети і документи .................................... , . 'і
►міст поодиноких розділів в іспанській мові ...................... 3&.
РОЗДІЛ ДРУГИЙ: ВСТУПНІ ПОЯСНЕННЯ ТА ШіДОмДеННЯ».
Від Видавництва .................................... ,. .. 17.
1 Ісрс імот ..................... .................. ........ , 44.
Хріеніииа — однії і передових держав І Гниснпої Америки 52.
Іа.чоп.ткмоча панорама водоспад} її касу» ...................... 57.
Буснос \йрес перед 50-ти роками ................................. 62
V РОЗДІЛ ТРЕТІЙ; ПОЧАТИМ УКРАЇНСЬКОГО ПОСЕЛЕННЯ
Загальний пореї їм і нашоїп поселення . ... ....... ті.
Коли почався приїзд та загальне число напі-і іміграції
X (і були перші наші поселенці в Аргентині . ... ......
РОЗДІЛ ЧЕТВЕРТИЙ:: ЗДТРУДНЕННЯ ТА ЕКОНОМІЧНІ В1 ІНОСИНИ
Відносний іа чс.іііі’я праці її поназ куючих роках ,Н-І ІМХТОНІЗ.ЩІЙНО-аі р ІріІІ СіірЛНП . ... ......... 69.
Економічний сіли наших і ром.ід ................. .....
Ко терапія серед нашіїх іромад в Аргентині................ 44
РОЗДІЛ П’ЯТИЙ: «ОР[ДНІЗАШИНІ 1 \ МГЖОРГ ХНІ 4-МЦЯІ!! ЖИТТЯ
Коні і як творилися наші, організації ....................... —
Низин організацій та роки їх ігііхн.іинн . .............. - 1
Жіночі орі анізаші .................................. - • 1%
Організації молоді ........... .... .... —
.Міаоцігані кщійііі відносини ............................
Перший Коїс рес Українці в в Лрі'НГнні .......... ... ..........ІК-
Згі.юмлсння про відбуті Коні рссн і.і ігпн ііи.паїі її. *М(І‘
Список і>|м .ПІІ3.1ЦІІ1 та характеристика осіб, що .і очо іюв । іп. Відзначення 75-ліття нашого поселення
і РОЗДІЛ ШОСТИЙ: АРІ ЛІҐІГІІІ ЖИТГ.Я
Початки рс.ш ійінч о життії тілінич і ромад .......
іікіі.лісік Отців Василівн .............................. ••
Успішна гірхця Сестер Васидітюк, Катскиток та С.іужсбнінні
Конгрес Українців Кліп інків та сіворення X КО Всг українська проїла ;ю Лн\ш .................. .. . . • * •
Встановлення Українськото ] кі.ірхль н Аргентині
Українські Церкви в Хргентнці |к,2
ІІОСІІЙІІИЙ ірії і рг пі ійпої о жиггй ....................... ]|](^
Українська Дні окгфтцліл І Ірянйс.іаина Цсркині
РОЗДІЛ СЬОМИЙ: «ІІІГ.СА Н ВИДАВМІП [ТВА» 196.
5 країнсі.мі і.ізсти іа ,к\рн і ш
Чііслп і <мкт розділу. < ІПрІІІкІ
1 -'і д.іиііііцґіьі 201
І’і замори і-і іцн оші спііцюбігніїкп 2(и
іііікок 11 • н »і ні їй п п і х ції і/іігі. .............................. 207
Рійні ОСЬМІІИ: 1ПКІ ІЬІІІЛІ Г0О І\ СіУІІНФі’ІХ МОЛОДЬ.
МІсін І’і цію і і [копі п ікііиі наших і Р'Аїл.і .... 212
УкрГІЇІІГІ-К.І ІІМІМНН І Філії! Упік» ікнтеї І при К,ІТ1 1|!| 21
( 11 ІІкіКіЧ.1 Мі» НМІ. Сі ре і І1.1ІІ11ІХ і ром.І І . 2ІІІ
І'пісок 'НІ6, що іі.іА\,ін міііи рснНОСІ.ІІ св пі . ... 22ь‘
/РОЗДІЛ ДТ П'ЯТИЙ: «РОЗБУДОВА НАРОДІ ІЬП| о МИСИ ПІНА
Плекання нарпдні.ого міккціня серед н-иіпп і ром и •>
Хіц .гн.ні іл іін і рх мені а іі,ш іуртки 2.0
К.пн'.ія Бандуристі!» їм, І арлеа ІІІерчпіка .. .......................... 23\
Українські р.і.тіо" перс д.ічі ........................................ 237.
Успіх» \ ьр.пін і-і.оі н б.і.іеііі ......................................... 239
І г.іірг.и ні мисіеитіїо .......... 241
Наші мис і ні лртіпіи та ппсьмсиїїикн ...................................... 243
РОЗДІЛ ДП Я1ІІП: «ПАРО Ції Ц )МЕІ
Дії.лісний іа ьіпд.шіія Н іріцніх Іоміп..................................... 217
к'МП і іінхоїпіі оселі ікноііані .здобутки и ннич і ром і і 253,
РОЗДІЛ ОДИНАДЦЯТИЙ; НАШ ІЮМ'ЯНИК»
Історична іигсіт.іП' — п.м'ян о Івана Сешші’ и.і . .. . ... 21ЇІ
Н поіііиіі інонірпі іі.чініч і рим 11 ......... 2(0
Поіменний списик померлих громадин ....................... . 277
РОЗДІЛ ДВАНАДЦЯТИЙ! НАШІ ГРОМАДИ В РІЗНИХ ПРОВІНЦІЯХ
Сінні землі іьцпі рілішічі колонії . . ................................ 2НІ.
Українські громади ь Буенос ААріч’і і іжоіііцмч 28ь.
У країнці н ііроніип'п Тх качині ... ............. . .... . ................ 29 і.
Українська і ромд.іа п пригінші Слиню їси. Кстсро 293.
Українські скупні нііч н нроніїніії Сані і ...
У нраїнні н гіроіпнції Корюба ............................................. 29^»
У г рлііісі.кі громади в ііроіі]іін>ц Ч.іко .................. ... . 29'.
ІГІЛП про укр.іїшііи НИ і'СІріЧІ їх [і плі IV 11 п.ір.іні 1О(
Х'і;р,іїнсі.ка громада п пропнінії Мсп.тащ . . .. . .. Ш1
Місіонес колиска \ краї н і.ми о тнкс.н іінн н Хргентнігі і<)2
Х/РОЗДІЛ ТРИНАДЦЯТИЙ: «ЛІТОПИС І АЖ ІИВІІНИХ ПОДІЙ.
ХроІІО.ІІ.ОІ ЧІІІІЇІ персі .14 І ПОЛІЙ II КН1ІІ II ІІІНІХ 1 ром.і І . 311.
Нілмічснин НО-рїччи укрійїіі’ькоїо гіоег.ісішч н Місіонес 162.
О РОЗДІЛ ЧОТИРНАДЦЯТИЙ; ПІДСУМКИ НАШИХ З ТЛА 'І КІН
Ч.слог.і підсумки п.ішнх ідобуткіп .................................... 37Н
Вгсціщки іл побажання дія булуччіїнп ... .......... 7|
Х.ірссар О|1| ДНІ ГІ|І|И, преси Т.І П.ірпмй Щ
•ДОДАТОК ВИДАВИ II ЦІ В А
Під унзге напни чпТачік ................................................. <Я2
.Чиста «почесних меціїнаїін» ......... ..................................
Поіменний епка ї жсртцод цц,ш п.і ВИДІННЯ .Монографії 38-І,
'аклнниіе слодо Ви ілініпці н.і ...... ., 389-