Цейлонъ и его ботаническіе сады - Липский В.И.

Автор: Липский В.И.
Теги: история ботаника
Год: 1911
Похожие
Матерiалы къ познанiю фауны и флоры Россiйской имперiи. Выпускъ 6. Микологическая флора европейской и азiатской Россiи. Томъ 2. Слизевики.
Ботаническій словарь. Справочная книга
Камчатская экспедиція. Выпускъ 2
Иллюстрированная флора Московской губерніи. Часть 2
Текст
                    





Ыр-іку Оеуіоп еі зез аагйіпз Ъоіа-
^підиег*

Изданіе Департамента Земледѣлія Г. У. 3. и 3.

Цейлонъ

и

его ботаническіе сады.

Съ 16 рисунками.

В. И. Липекаго,

Главнаго Ботаника Императорскаго Ботаническаго Сада.

§

Ѵ(Г. Овуіоп ѳі 808 аагаіпз Ъоіа-

Изданіе Департамента Земледѣлія Г. У. 3. и 3.

Цейлонъ

и

его ботаническіе сады.

Съ 16 рисунками.

В. И. Липскаго,

Главнаго Ботаника Императорскаго Ботаническаго Сада.
• 5 с

Типографія К. Маттисена. Юрьевъ
ЦЕЙЛОНЪ

и

ЕГО БОТАНИЧЕСКІЕ САДЫ.

В. И. ЛИПСНАГО,

ГЛАВНАГО БОТАНИКА ИМПЕРАТ. БОТАНИЧЕСКАГО САДА.

Оглавленіе.

Стр.

Предисловіе......................................... 1—4

Глава I. Путь отъ Одессы до Коломбо.

Константинополь. Смирна. Египетъ. Капръ. Пирамиды.
Портъ-Сайдъ, Суэцкій каналъ. Красное море, о. Перимъ,
его флора. Прибытіе въ Коломбо....................... 5—26

Глава II. Островъ Цейлонъ.

Первыя впечатлѣнія. Коломбо. Пути сообщенія. Переѣздъ
въ П^раденію. Общій очеркъ Цейлона. Растительность.
Ботаническій Садъ. Сказанія о раѣ. Эксурсія на сѣ-
веръ и югъ............................................ 27—65

Глава III. Ботаническій Садъ въ Пераденіи.

Первое впечатлѣніе. Садъ. Оранжереи. Библіотека, гербарій,
музей, лабораторіи...................................66—162

Глава IV. Хакгала.

Путь отъ Пераденіи до Хакгалы. Чайныя пустыни. Нювара-
Элія. Раіапая. Хакгала, Ботаническій Садъ. Нурелія
(Нювара-Элія)........................................163—196

Глава V. Возвращеніе въ Перадепікі.

Культурные участки въ Ботаническомъ Саду въ Пераденіи.
Опытная станція. Экскурсія на югъ. Филіальное отдѣ-
леніе въ Хенератгода.................................197—213

Глава VI. Результаты пхтешестнія па о. Цейлонъ.
Коллекціи.................................................214—226

Глава VII. Прибавленія.................................... 227—243

Алфавитный указатель растеній.

1.	Котіпа Іаііпа (Латинскія	названія)......... 245—279

2.	Хотіпа Ьгііапіса ес ѵегпасиіа (Англійскія и ту-
земныя названія)............................... 279 -380

Опечатки (Еггаіа)................................... 281—282

Списокъ рисунковъ (ем. на оборотѣ).
Списокъ рисунковъ.

Таб.і. 1. Обелискъ Ѳеодосія Великаго въ Константинополѣ, съ пьедеста-
ломъ, проточеннымъ дождевой водой (къ стр. 6).

„ 2. Кокосовая роща и лодки-катамараны (къ стр. 34—36).

„	3. Рестгаузъ въ Пераденіи (къ стр. 451.

„	4. Планъ Ботаническаго Сала въ Пераденіи (къ стр. 66).

5. Входъ въ Ботаническій Садъ Пераденіи (къ стр. 68—69).

„ 6. РагтепНега сегеіГега (дерево съ восковыми свѣчками) на стр. 77.

,	7. Большой кругъ (Лабораторія, 2-я пальмовая группа направо)

на стр. 79.

,	8. Пальмовая аллея изъ Огеобоха гс^іа (къ стр. 81).

_	9. Джакъ (Агіосагрив іпіе^гіГоІіа) къ стр. 83.

„ 10. Группа колоссальныхъ бамбуковъ (къ стр. 87).

„ 11. Талнпотовая аллея (Согурііа итЬгасиІІГега къ стр. 90.

„ 12. Въ джонгляхъ Ботаническаго Сада (на стр. 103).

„ 13. Баньянъ (Рісив еіавііса КохЬ.) въ Коломбо (къ стр. 105).

„ 14. Цвѣтникъ и восьмиугольная оранжерея (къ стр. 123).

, 15. Древовидные папоротники въ Хакгалѣ (къ стр. 172).

„ 16. Способы надрѣзкп каучуковаго дерева (Неѵеа Ьгавіііепвів)
къ стр. 210.
Предисловіе.

Весной 1908 года я составилъ планъ — посѣтить тро-
пики, съ которыми ближе познакомиться мнѣ пока не
приходилось, при всѣхъ моихъ многолѣтнихъ странствова-
ніяхъ. Послѣ недолгаго размышленія я остановился на
островѣ Цейлонѣ.

Поѣздка на островъ Цейлонъ во всѣхъ отношеніяхъ
представлялась мнѣ наиболѣе подходящей. Съ одной сто-
роны ото настоящая тропическая страна, легко доступная,
куда можно доѣхать и на русскомъ пароходѣ. Съ другой
стороны на этомъ островѣ былъ знаменитый Ботаническій
Садъ въ Пераденіи, съ цѣлымъ штатомъ ботаниковъ, науч-
ными учрежденіями и т. д. Слѣдовательно, и для знакомства
съ дикой мѣстной флорой условія были наиболѣе подходя-
щія; здѣсь имѣются люди, которые вполнѣ знакомы и со
страной, ея природой и съ флорой, такъ что въ смыслѣ освѣ-
домленности я былъ обезпеченъ. Правда въ научномъ смыслѣ
этотъ Садѣ уступаетъ другому — Бейтенцоргскому на Явѣ,
но превосходитъ его прекраснымъ положеніемъ. Наконецъ,
красоты природы Цейлона были слишкомъ воспѣты, такъ что
познакомиться съ пимъ меня давно влекло, не говоря уже
о томъ, что Цейлонъ хорошо извѣстенъ чаемъ, кофе, какао,
каучукомъ и культурой разныхъ другихъ тропическихъ
растеній: познакомиться со всѣмъ этимъ на мѣстѣ было
въ высшей степени любопытно. Для меня, прибавлю, важно
было еще и то, что страна принадлежала англичанамъ, —
народу, съ которымъ я предпочитаю имѣть дѣло.

Года два спустя, когда я побывалъ въ Бразиліи, я
убѣдился, что выборъ мой для перваго знакомства былъ
вполнѣ основателенъ.

Не смотря на всю скудность отпущенныхъ мпѣ средствъ
(которыхъ собственно не хватало даже на проѣздъ одного
человѣка), я тѣмъ не менѣе рѣшилъ прихватить съ собой еще
и помощника, который бы собиралъ для нашего Ботаническаго
Сада растенія (живыя и гербарій), сѣмена, плоды, древесные
обрубки, разныя издѣлія и т. д. Я разсуждалъ, какъ ка-
жется, вполнѣ раціонально: островъ Цейлонъ — это насто-
ящій музей естественной исторіи (и не одной естественной)
и не привезти оттуда коллекцій было бы непростительно*).
Управиться же одному съ такой массой работы (не говоря
уже о моей прямой задачѣ — научной), въ странѣ притомъ
новой, не представлялось физической возможности, особенно
въ такой короткій срокъ. Я пригласилъ съ собой на Цейлонъ
А. И. Михельсона, работавшаго въ гербаріи Импера-
торскаго Ботаническаго Сада. На собираніе зоологическихъ
коллекцій ему выдано было пособіе изъ Зоологическаго Музея
Академіи Наукъ**).

Значительна ю помощь въ нашемъ путешествіи оказалъ
Добровольный Флотъ, который не только предоставилъ намъ
обоимъ даровой проѣздъ до Коломбо и обратно (платить
нужно было только за столъ), но и даровой провозъ кол-
лекцій и багажа, которыхъ оказалось около 70 пудовъ.
Благодаря такой поддержкѣ, уже можно было отважиться
поѣхать даже и съ такими средствами.

Все наша путешествіе продолжалось около 4 мѣсяцевъ.
Собственно на Цейлонѣ мы пробыли менѣе 2 мѣсяцевъ,
такъ какъ путь Одесса — Коломбо требуетъ около 3 недѣль.

Мы проѣхали обычнымъ путемъ изъ Одессы черезъ Кон-
стантинополь, Нортъ-Саидъ, Суэцкій каналъ, Красное море,
о. Перимъ, Индійскій океанъ на Коломбо (мой путь впро-
чемъ былъ нѣсколько иной, такъ какъ я заѣзжалъ въ
М. Азію и Египетъ, см. стр. 7).

Обратный путь изъ Коломбо мы совершили въ
обратномъ порядкѣ^ и притомъ на томъ же пароходѣ
„Владиміръ", который успѣлъ совершить путешествіе
въ Владивостокъ и вернуться назадъ. На обратномъ пути
нашъ пароходъ изъ Константинополя пошелъ не въ
Одессу, а въ Батумъ, гдѣ выгрузилъ огромный грузъ чаю и
простоялъ нѣсколько дней. Благодаря этому я имѣлъ воз-
можность посѣтить Чаквинскія чайныя плантаціи и сравнить

*) Замѣчу, что я, напр., какъ бы машинально прихватилъ съ собой
горшки туземной сингалезской работы, которымъ не придавалъ особен-
наго значенія. Потомъ уже оказалось, что эти издѣлія имѣютъ большой
интересъ для Музея Императора Александра III и они былп туда переданы.

**) Мною былъ представленъ пъ Зоолог. Музей рукописный отчетъ,
который попалъ въ печать (сверхъ моего ожиданія), подъ заглавіемъ:

Липскій В., Поѣздка на о. Цейлонъ въ 1908. („Ежегодникъ Зоолог.
Муз. Акад. Наукъ” XIV. 1909. Мелк. извѣстія, стр. XXXIV—XXXVII).
ихъ подъ свѣжимъ впечатлѣніемъ съ цейлонскими. Затѣмъ
я пересѣлъ на другой пароходъ и, проѣхавши по всему
кавказскому и крымскому побережью, вернулся въ Одессу
на 2—3 дня раньше, чѣмъ пришелъ нашъ пароходъ „Вла-
диміръ“, привезшій А. II. Михельсона и коллекціи.

Все путешествіе совершено было вполнѣ благополучно.
Путешествіе туда совпало съ началомъ муссона въ Индійс-
комъ Океанѣ. Обратный путь былъ въ самый разгаръ
муссона. Тѣмъ не менѣе эти длинные переѣзды, даже въ
муссонъ, ничего страшнаго не представляютъ (прибавлю —
для тѣхъ, кто качкѣ не особенно подверженъ).

Прежде, чѣмъ перейти къ Цейлону и описать его бота-
ническіе сады, я въ краткихъ чертахъ описываю свой путь
на Цейлонъ и первыя впечатлѣнія, которыя производитъ
онъ при первомъ знакомствѣ. Про мѣста, посѣщенныя мной
мимоходомъ (Константинополь, Смирна, Египетъ, о. Перимъ),
можно бы и не говорить, такъ какъ о большинствѣ ихъ
написано достаточно и, казалось бы, прибавлять больше
нечего. Однако это только такъ кажется. Всякій наблю-
дательный путешественникъ, а въ частности натуралистъ,
можетъ подмѣтить нѣкоторыя незначительныя черты, нѣко-
торые маленькіе новые факты, которые потомъ могутъ имѣть
большое значеніе. Поэтому замалчивать наблюденія
только потому, что они мимолетны и что я напередъ не
расчитывалъ на нихъ, я не считаю удобнымъ. Такіе факты
какъ лишайники на обелискѣ Ѳеодосія Великаго, какъ
барханы изъ коралловаго п₽ска на островѣ Перимѣ,
могутъ оказаться далеко не безъпнтересными.

О Цейлонѣ существуетъ уже обширная литература
(она частью указана въ работѣ Виллиса на стр. 247).
Кромѣ стараго классическаго сочиненія Етшегноп Теп-
пепі*) уже въ годъ моего путешествія появился рядъ
прекрасныхъ новыхъ работъ, въ родѣ, напр., работы Кэва,
представляющей въ своемъ родѣ цейлонскую энциклопедію**).

•) Еттегвоп Теппепі, Сеуіоп. Ап ассоипі оГ ІЬе ізіапб рЬузісаІ.
ЬізіогісаІ ап<1 Іоро^гарЬісаІ ѵѵііЬ поіісез оГ ііз Ьізіогу, апіідиіііез
ап<1 ргобисііопз. Шизігаіеб Ьу тарз, ріапз апб Дгаѵѵіп^з. Ьопбоп 1859.
Ѵоі. I. I—XXXV4-619; Ѵоі. II. ХѴ-|-655 стр.

••) Саге И. И’, ТЬе Ьоок оТ Сеуіоп. 1908. 664 стр.-|-756 рис.-(-карта.
съ массой рисунковъ. Затѣмъ путеводитель по Цейлону
директора Ботаническаго Сада въ Пераденіи Виллиса*),
художественная коллекція картинъ Геккеля**) іп Гоііо,
дающая въ краскахъ представленіе о тропическомъ мірѣ, и др.

Конечно, о Цейлонѣ можно было бы написать очень
много. Однако моя работа, въ силу спеціальныхъ условій,
не могла выйти особенно далеко за предѣлы спеціальной за-
дачи. Поятому на описаніе Цейлона я могъ посвятить только
главу II, а разныя другія свѣдѣнія разсѣяны въ другихъ
главахъ (особенно въ гл. IV).

Рису ики къ моей работѣ взяты главнымъ образомъ изъ
указанныхъ работъ Кэва. Виллиса и Макмиллана***).
Рисунковъ и фотографій, касающихся Цейлона, существуетъ
въ продажѣ огромное количество (въ Коломбо, Кэнди ит. д.).
Всѣ указанные у меня рисунки уже гдѣ-нибудь помѣщены
помимо этихъ работъ, напр., показанная у меня на таб. 10
группа колоссальныхъ бамбуковъ въ большемъ масштабѣ
помѣщена въ изданіи Карстепа и Шенка****) и т. д.
Поэтому можно бы и п“ говорить, откуда они позаимство-
ваны. Но я долженъ прибавить, что при выборѣ рисунковъ
я руководствовался именно этими работами и даже нѣкото-
рые рисунки пересняты съ тѣми же виньетками, какія
помѣщены въ ОИісіаі $піс1е.

Настоящая работа сначала печаталась въ качествѣ при-
ложенія къ „Трудамъ Императорскаго Ботаническаго Сада“
къ тому XXXIII, но затѣмъ, когда печать была уже почти
закончена. Департаментомъ Земледѣлія была отпущена зна-
чительная сумма на покрытіе расходовъ по печатанію
(рікупки же были сдѣланы на счетъ Императорскаго Бота-
ническаго Сада).

•) ІГМя 1. С., Сеуіоп. А ЬагкІЬоок Гог іЬе гевіііепі апіі іЬе іга-
ѵейег. 1907. СоІоіпЬо. 246 стр. -]- 62 рис.

••) ІІаесЫ Е., \\ апсіегЬіІіІег. Яегіе I и II. Біе Каінгчѵипскт- сіег
Тгорепмеіі. (Іпвиііікіе ипіі Сеуіоп). 1905.

***) Масииііап. II Ъ., ОНісіаІ &иіі!е іо іЬе Коуаі Воіапіс Оагііепя,
Реіаііепіуа. Соіопіію. 40 стр.-|-53 рис. и планъ Сада.

*•••) Кагкіеп ипіі Ксііспск, ѴереіаііопяЪіІіІег I, іаЪ. 35.
Глава I.

Путь отъ Одессы до Коломбо. Константинополь. Смирна.
Египетъ. Каиръ. Пирамиды. Портъ-Сайдъ, Суэцкій каналъ.
Красное море, о. Перимъ, его флора. Прибытіе въ Коломбо.

Переѣздъ изъ Одессы въ Коломбо мы должпы были
совершить па пароходѣ Добровольнаго Флота „Владиміръ*,
бывшемъ подъ командой капитана М. В Борковскаго. Па-
роходъ ятотъ долженъ былъ ОТОЙТИ ИЗЪ Одессы 30 апрѣля
0908). Пріѣхавъ дня за три раньше со значительнымъ ба-
гажомъ, мы вскорѣ въ конторѣ пароходства узнали, что
пароходъ нашъ отойдетъ недѣлей позже, чѣмъ полага-
юсь по росписанію, приблизительно 5—6 мая. Такъ какъ
просидѣть въ Одессѣ столько дней безъ дѣла — ничего заман-
чиваго не представляю, то я рѣшилъ ѣхать впередъ въ
Константинополь (а если можно, то и дальше) на какомъ
нибудь другомъ пароходѣ и гдѣ-нибудь пересѣсть на нашъ
„Владиміръ". Оставивъ поэтому своего спутника А. И. Ми
хельсопа съ нашимъ громоздкимъ багаягемъ, я въ среду
зо апрѣля въ 41 .2 ч. в. выѣхалъ въ Константинополь, еле
успѣвши заѣхать въ турецкое консульство для визировки
заграничнаго паспорта.

11< реѣздъ въ КонстантмДополь совершился благополучно
и пе представлялъ ничего особеннаго. Раннимъ утромъ
2-го мая вошли мы въ БѳефоОъ. На пароходѣ случилось
небольшое событіе, которое мпѣ лично грозило весьма не-
пріятными послѣдствіями: именно, ночью у одной пасса-
жирки умеръ грудной ребенокъ. Послѣдствія могли быть
крайне непріятны потому, что, если бы это оказалась какая
либо заразная болѣзнь (а ее могли просто дая<е изобрѣсть
а<1 Ьос), то отсюда вытекалъ карантипъ... и пароходъ „Влади-

Ирвлож. къ XXVIII т. „Труд. И м пер Ботіін. Сада".	1
міръ" могъ бы прослѣдовать на Цейлонъ мимо моего носа,
.'того однако не случилось. Врачи турецкіе лить осмотрѣли
всѣхъ ѣхавшихъ на пароходѣ и отпустили пасъ довольно
скоро; такъ что къ 8 ч. утра пароходъ уже стоялъ па якорѣ.

Такъ какъ въ Константинополѣ послѣдній разъ я былъ
давно (болѣе 17 лѣтъ), то, претерпѣвъ всѣ таможенныя фор-
мальности и самый тщательный осмотръ (впіоть до ощупы-
ванія одежды — на случай провоза пружія), я остановился
въ ближайшей гостинницѣ ЕптхАо-^о; и, взявъ проводника,
отправился частью по дѣламъ (въ консульство, въ контору
Доброволыіаі о Флота), а частью побродить по Константино-
полю и посмотрѣть старыя мѣста.

Никакихъ перемѣнъ на улицахъ я не могъ замѣтитъ.
Но, осматривая нѣкоторые памятники, я не могъ не обра-
тить вниманія на египетскую келонну (табі. I) находящеюся
на такъ называемомъ 1 ипподромѣ (площадь).

Нтотъ обелискъ Ѳеодосія обратилъ па себя мое внима-
ніе — съ точки зрѣнія натуралиста. Это обычной формы
обелискъ, поставленный па пьедесталѣ, украшенномъ высѣ-
ченными фигурами, расположенными въ 2 этажа. Обелискъ
поставленъ не прямо на пьедесталъ, а стоитъ на четырехъ
подставкахъ (совершенно напоминаетъ, напр., обелискъ, сто-
ящій въ Петербургѣ въ Румянцевскомъ скверѣ возлѣ Ака-
деміи Художествъ). Интересно і.дѣсь то, что сѣверная
сторона обелиска и пьедестала подверглась значительнымъ
и курьезнымъ измѣненіямъ отъ времени. Именно, сторона
обелиска, обращенная на сѣверъ, щ сто покрылась лишайни-
комъ, обычно произрастающимъ па скалахъ (Ріасойіиш ап-
гапііаспт).*) А сѣверная сторона пье іестала претерпѣла болѣе
чувствительныя измѣненія: именно, выдающіяся ея части
(карнизы), частью фигуры и основаніе просверлены струей
дождевой воды. Явленіе это выражено такъ отчетливо, что
едва ли гдѣ можно такъ рельефпо наблюдать ту медленную,
но всесокрушающую силу протачиванія водой:

Опііае садапі 1;ірі<1епі пои ѵі весі ваере саііешіо.

Интересно то, что какъ этотъ проточенный жолобъ па
пьедесталѣ, такъ и лишайники находятся на сѣверной сторонѣ.

») Я долженъ замѣтить, что взять съ памятника лишайникъ было
бы невозможно; я взялъ образецъ съ другого мѣста, а потому только
приблизительно можно думать, что лишайникъ этотъ есть Ріасобіиш
аигапііасит.
Обелисиъ Ѳеодосія Великаго въ Константинополѣ съ
пьедесталомъ, проточеннымъ водой.

Я не знаю съ точностью матеріала, изъ котораго сдѣ-
ланъ пьедесталъ, не знаю метеорологическихъ условій, при
которыхъ живетъ эта часть Константинополя. Но думаю,
что этотъ интересный фактъ можетъ имѣть и болѣе широкое
значеніе.

Самый обелискъ происходитъ изъ Египта, сдѣланъ изъ
„египетскаго гранита4*; высота ею зо метровъ, ширина у
основанія 2 метра. Исторія его извѣстна. На четырехъ
сторонахъ у поминается имя фараона Тутоеиса III (1515- 14і>1
до Р. X.). Привезенъ въ Константинополь Юліаномъ: а по-
ставленъ Неодосіемъ Великимъ въ 32 дня (какъ видно изъ
латинскихъ и греческихъ надписей).

Побродивши по Константинополю цѣлый день, я на
слѣдующій день (3 мая), проходя по набереяліой, увидѣлъ,
что на пристани стоитъ прекрасный румынскій пароходъ,
отправляющійся прямымъ рейсомъ въ Александрію. Въ то
же время я прочиталъ въ газетахъ, что въ Александріи и
вообще въ Египтѣ только что отмѣненъ холерный или чум-
пый карантинъ. с>то было настоящей находкой для мепя.

Уже въ теченіи многихъ лѣтъ я собирался побывать
въ странѣ фараоновъ, но рѣдко удавались такіе счастливые
годы, когда бы тамъ не было (карантина по той пли ипой
причинѣ (а причины, какъ потомъ мпѣ стало ясно, были
совершенно фиктивныя, точнѣе говоря —  „политическія").
Поэтому, какъ только я узналъ, что доступъ въ Египетъ
наконецъ свободенъ и къ тому же у миія подъ посолъ
стоитъ скорый великолѣпный пароходъ, идущій притомъ
прямымъ рейсомъ, то я, разумЬется, не размышлялъ ни
одной минуты. Немедленно собрался, отправился на паро-
ходъ и въ 1 ч. дня уже былъ въ пути.

Румынскій пароходъ „Ласіа*4, на которомъ я ѣхалъ въ
Египетъ, бытъ быстроходный, прекрасно устроенный, сяаб-
.1 енный безпроволочнымъ телеграфомъ пароходъ, чистенькій,
новенькій, выкрашенный бѣлой краркчй. Рейсъ его былъ
Констанца (Кюстендже) — Смирна - Александрія.

Время было очень хорошее, іюіода стояла прекра-
сная, съ великолѣпными лунными ночами. Такъ что пере-
ѣздъ по Средиземному морю былъ весьма пріятенъ. Дарда-
неллы мы прошли ночью. Югъ давалъ себя чувствовать все
болѣе и болѣе.

Утромъ на слѣдующій день (1 мая) я былъ свидѣтелемъ
і*
великолѣпнѣйшаго восхода, какой рѣдко приходилось наблю-
дать. Солнце появляется сначала въ видѣ неправильнаго
кома-полукруга, который очень скоро превращается въ не-
правильный растянутый кругъ; а отитъ кругъ лишь посте-
пенно, когда солнце уже порядочно подымается, превра-
щается наконецъ въ правильный кругъ.

Часовъ въ 6 утра мы входили въ Смирнскую бухту.
Справа видны горы, покрытыя кустарникомъ; слѣва горы
пониже, притомъ оголенныя; здѣсь же видна бѣлѣющая
приморская полоса (вѣроятно, тутъ и добывается соль).
Далѣе справа появилась низменная долинная полоса, гдѣ
видпы слѣды культуры, сады. Еще дальше въ глубинѣ
залива появилась и Смирна, разбросанная по склонамъ горъ,
по сосредоточенная главнымъ образомъ внизу. Часовъ въ
8 утра бросили якорь. Пароходъ остановился далеко въ морѣ:
въ молъ заходятъ и къ берегу пристаютъ далеко не всѣ.

По счастливой случайности (а вѣрнѣе по росписанію) па-
роходъ „Басіа“ доля;енъбылъ простоять въ Гмпрнѣ до вечера,
а потому мнѣ представилась возможность провести въ Смирнѣ
цЬлый день п познакомиться такимъ обра юмъ еще и съ
Малой Азіей. Собственно говоря можно было использовать
это время и другимъ образомъ: именно, съѣздить въ Эфесъ.
Здѣсь есть короткая желѣзная дорога, по которой часъ ѣзды
до Буджа, а оттуда близко развалины Эфеса. Но я былъ
тогда объ этомъ мало еще освѣдомленъ. Поэтому, побро-
дивши по Смирнѣ, я вышелъ изъ гврода и отправился въ
ближайшія окрестности.

Сѣверная часть города (низменная) — греческая; юж-
ная (горная) — турецкая. Улицы въ Смирнѣ узкія, съ еще
болѣе узкимн переулками и переходами, въ родѣ пассажа.

Я держался, конечно, своего собственнаго путеводителя.
Пройдя черезъ полотно желѣзной дйрогп, я встрѣтилъ по
дорогѣ ту рецкое кладбище, усаженное чудными кипарисами:
кромѣ великолѣпныхъ кипарисовъ тутъ ничеіо не было,
кладбище было покрыто крупными Сііепоросііит'амп и пред-
ставляло собой мерзость запустѣнія. Рядомъ было англій-
ское еепіеіегѵ, въ противуположіюсть турецкому' весьма
блаі оустроенное. Переправившись вбродъ черезъ пеболыпу ю
рѣчевку, я вышелъ изъ города, поднимаясь все въ гору.
Вверхъ по рѣчкѣ виденъ былъ старинный сводчатый мостъ.
Пройдя по холмамъ съ маслинами и съ каменистой почвой,
которая весьма сильно отражала солнечный свѣтъ, я сдѣ-
лалъ небольшой перевалъ и опять спустился къ полотну
желѣзной дороги. Побродивши здѣсь нѣкоторое время и
познакомившись съ разными мѣстными типами, я затѣмъ
направился обратно въ Смирпу, причемъ по дорогѣ встрѣ-
тятъ греческую кофейню. гдѣ и просидѣлъ довольно долго
подъ шелковицей.

День бы тъ лѣтній и жаркій. Для меня ото бы іъ пер-
вый жаркій въ году. За нѣсколько часовъ я по обыкновенію
совершенно „обгорѣлъ" и, когда потомъ вернулся на паро-
ходъ, то, кажется, сво.омь „обновленнымъ4 видомъ не мало
удивилъ публику Сидя у грека подъ шелковицей, я при-
сматривался къ проходящимъ жителямъ и къ странѣ и не
могъ воздержаться отъ сравненія ея съ нашей Средней
Азіей, въ частности съ Ферганой. Только вмѣсто сартовъ
здѣсь греки и турки, а вмѣсто чалмы и тюбетейки — фески.

Поднявшись затѣмъ къ югу опять въ горы, я побывалъ
на развалинахъ старой крѣпости, отъ кПгорой остались стѣны.
Отсюда прекрасный видъ на весь городъ внизу, на море,
гдѣ виднѣлись всѣ пароходы, виднѣлся весь заливъ, въ
томъ числѣ та часть, которая вдается въ глубь страны уз-
кимъ загибомъ: виднѣлись маленькіе пароходики, которьи
соединяютъ Смирну съ предмѣстьемъ къ сѣверу. Спуститься
отсюда внизъ въ горо іъ было довольно таки затруднитеіыю,
такъ какъ въ этой турецкой части маленькія узкія улички
и переулки такъ удивительно запутаны, что я проблуждать
порядкомъ, пока удалось спуститься въ нижнюю часть го-
рода. Побродивъ еще по городу, отправивъ і.орресподепцію
и купивъ мѣстныхъ открытокъ, я вечеромъ вернулся на
пароходъ, который и отошелъ дальше на Александрію
въ 8 ч. в.

На другой день (5 мая) рано утромъ часа въ 4 я опять
встрѣчалъ чудный восходъ солнца. Изъ-за неяснаго очерта-
нія какого то острова появилось сначала огненное пятно, ко-
торое приняло потомъ форму неправильнаго кома съ неяс-
нымъ волнистымъ краемъ. Потомъ наконецъ выплылъ шаръ
въ какомъ то туманѣ, съ неясной формой, какъ бы мѣняю-
щейся. Смотрѣть на этотъ шаръ сначала можно было со-
вершенія» спокойно. Но спустя всего нѣсколько минутъ
созерцать его стало уже невозможнымъ. Солнце приняло
свою обычную форму, іи», іучило свой обычный блескъ, съ
массой лучей. Налюбовавшись вдоволь этими дивными
игривыми картинами солнечнаго восхода, я постарался вто-
рично заснуть, такъ какъ дальнѣйшія картины были неинте-
ресны и на пароходѣ было совершенно пусто и достать „цай“
было еще не возможно. Нѣсколько позже, когда уіце солнце
совершенно взошло, я занялся созерцаніемъ моря. Мы были
приблизительно на „траверзѣ1*, какъ говорятъ моряки (т. е.
на параллели) острова Крита. Цвѣтъ моря было велико-
лѣпный, не поддающійся описанію. Такпмл» море было цѣ-
лый день. Свободное отъ острововъ, море не такъ привле-
ките лыіо.

Повидимому правы тѣ, которые утверждаютъ, ч.о
цвѣтомъ своихъ водъ Средиземное море превосходитъ всѣ
моря па земномъ шарѣ. Какъ плававшій въ разныхт. мо-
ряхъ и океанахъ, я охотно присоединяюсь къ ятому. Красное
море, какъ наиболѣе соленое изл» морей, цвѣтомъ, пожалуй,
синѣе, но по характеру своему менѣе симпатично. Вече-
ромъ часовъ въ 6 на параходѣ появились ласточки, хотя
онъ былъ вдали <>тл> всякихъ земель.

На слѣдующій день (15 мая) около 8 ч. утра мы уже
подъѣхали къ Александріи. Обширный молъ. Насъ ссадили
на барку и подвезли кл> таможнѣ. Тутъ пассажировъ оса-
дила цЬлая толпа нахальнѣйшихъ арабовъ, пре Слагавшихъ
свои услуги чичероне и страшно надоѣдавшихъ, пока со-
вершались таможенныя обрядности. Ощако арабская на-
зойливость натолкнулась па хохлацкое терпѣніе . . . Арабы
сначала вслухъ рѣ.шалп вопросъ, къ какой бы націи я могъ
принадлежать, а послѣ нѣ.котораго обсужденія рѣшили, что
я. очевидно, глухонѣмой, такъ какъ меня тормошили на
многихъ языкахъ, а у меня былъ видъ, какъ будто я ни-
чего не слышу пли не понимаю. Лишь кфгда дошла до
меня очередь говорить ст> таможенными чинами и полиціей
(объясненіе шло на французскомъ языі ѣ>, т. е. языкѣ наибо-
лѣе і>аспростраиенномл> въ Египтѣ, который знаютъ всѣ
чичероне), то принтовъ и мнѣ обнаружить, что я не совсѣмъ
глухъ, “казалось однако, что я не имѣю права поѣхать
въ Александрію безъ такого чичероне, котбрый, собственно
говоря, приставляется кт» прибывшему въ качествѣ» над-
смотрщика или явнаго сыщика, обязанъ повести васъ вь
гостинницу, указать вашъ адресъ полиціи и т. д. Арабы
опять с\ну лисъ ко мнѣ цѣлой толпой; но я поступилъ
иначе: я обратился къ стоявшему въ сторонѣ старику (мнѣ
не надоѣдавшему), у котораго па груди стояла бляха ,\® 118.
Послѣдній, подхвативъ живо м<>и вещи, сообщилъ тутъ же
(что и было записано), въ какую гостинницу онъ мепя по-
ведетъ, и мы двинулись. Но нужна быта еще одна фор-
мальность —- осмотръ врача. Осмотръ заключался лишь въ
щупаніи пульса. Подавая своему арабскому коллегѣ пульсъ,
я иронически спросилъ ого: „іпесіісо ргаеьепіі піі носеі?“,
но его не щумЬвающій и почтительный видъ показалъ, что
и языкъ, и смыслъ фразы остался ему неизвѣстенъ.

Устроившись въ пталіапской гостинницѣ (пталіапцевъ
здѣсь большая колонія), я со своимъ арабомъ №118 пошетъ
осматривать городъ. Арабу мое.му пошелъ уже восьмой
десятокъ. Этимъ онъ мнѣ очень пригодился, такъ какъ
оказалось, что онъ помнилъ, кома Александрія была ни-
чтожной арабской деревушкой. Помнитъ , Іессепса и тѣ
огромныя измѣненія, которыя онъ прой івелъ. Онъ помнилъ,
какъ іпъ такой ничтожной деревушки на его глазахъ
образовался большой европейскій городъ. Я бы сказалъ —
большой международный городъ, прямо шикарный. съ пре-
красными улицами, прекрасными европейскими домами,
непрерывно растущій. Масса магазиновъ, ресторановъ, бан-
ковъ, всякихъ лавокъ, прекрасные трамваи и т. д. Городъ
быстро застраивается, имѣетъ обширную набережную, пріо-
брѣтенную недавно у моря (путемъ засыпанія). Здѣсь можно
скоро замѣтить 4 преобладающихъ языка: французскій, гре-
ческій (на -тихъ языкахъ вывѣски магазиновъ, газеты),
италіанскій и арабскій.

Въ Александріи я пробылъ однако пе долго. Сдѣлавши
лишь небольшую прогулку за городъ по берегу моря, кото-
рая не представила ничею ііптереснаі о, я уже на слѣдующій
день (7 мая) рано утромъ выѣхалъ въ Каиръ по желѣзной
дорогѣ. П<> дорогѣ мпѣ пришлось наблюдать поля, орошае-
мыя Ниломъ, а теперь каналами. Очень часты всякія со-
оруженія для поднятія воды изъ капала, преимущ. быками.

Попадаются крупныя каналы, по которымъ ходятъ
лодки съ парусами. По дорогѣ можно наблюдать грязнѣйшія
фелтахскія деревеньки, напоминающія папы среднеазіатскіе
кишлаки и аулы, но гораздо болѣе непригляднаго и грязнаго
типа. У зтихъ деревень и по дорогѣ попадаются заросли
крупнаго кактуса Орипііа, который распространенъ всюду на
сѣверѣ Африки, также въ Тунисѣ и Алжиръ. Попадаются
также клещевина Кісіпив сошшшііз Ь.*). Нерѣдко однако
попадаются п очень хорошіе „помѣщичьи* дома, дворцы.
На поляхъ работаетъ много парода. Общее впечатлѣніе,
которое производитъ эта оригинальная страна: огромная,
сплошь культурная страна, почва часто совершенно черная,
точно ч> рноземъ. По дорогѣ я па могъ не замѣтить, что
туземные женщины, не смотря на жаркій климатъ, ходятъ
исключительно въ черномъ.

Приблизительно около полудня пріѣхалъ я въ Капръ,
гдѣ остановился въ началѣ улицы Кие <1е Капаі, самой
большой въ Каирѣ.

Каиръ сразу производитъ свое оригинальное африкан-
ское впечатлѣніе. Зто хотя и огромный городъ, съ массой
европейскаго населенія, но своею оригинальнаго въ немъ
слишкомъ много. Н'* успѣлъ я войти въ гостинницу, какъ
у моі-го окна открылись разныя арабскія процессіи и цере-
моніальныя шествія. Первой шла процессіи со значками,
съ однимъ субъектомъ на верблюдѣ, взмахивавшимъ все
время саблей; шли полузакрытые паланкины, гдѣ сидѣли
женщины. Своеобразные костюмы, яркіе, цвѣтные, свое-
образная музыка (музыканты на верблюдахъ), своеобразные
жесты и т. д. — все это было здѣшнее* туземное, пе евро-
пейское. Такихъ процессій прошли нѣсколько мимо моихъ
оконъ, всѣ онѣ расхаживали совершенно свободно по боль-
шимъ улицамъ, не внося ничего особеннаго въ эту пеструю
т< >лпу.

Каиръ — городъ весьма интересный, я бы сказалъ —
одинъ изъ самыхъ интересныхъ (оригинальныхъ) городовъ,
какіе мнѣ приходилось видѣть. Городъ огромный, хотя и
интернаціональный, но съ сильною примѣсью арабскаго, съ
сильнымъ мѣстнымъ колоритомъ. Я іыки здѣсь — какъ и
въ Александріи — преобладаютъ французскій, италіапскій.
греческій, арабскій (англійскаго почти пе слышно). Въ го-
родѣ множество прекрасныхъ магазиновъ, лавокъ (въ томъ
числѣ книжныхъ), множество гостинницъ, есть и весьма
благоустроенныя, издается много газетъ на разныхъ языкахъ

•) Замѣчу, что Вісіпиз (травянистое растеніе) здѣсь въ Египтѣ до-
стигаетъ характера и размѣровъ настоящаго дерева (на которое можно
взлѣзть).
и т. д. Въ центральной части города много зданій евро-
пейскихъ, но дальше къ окраинамъ туземный характеръ
преобладаетъ. Не говорю о спеціально туземной части го-
рода — арабской. На окраинахъ и въ окрестностяхъ щапр.,
Персеполисъ) есть чѵдныя мавританскія постройки, легкой
изящной архитектуры, предъ которой европейская архитек-
тора слишкомъ замѣтно пассу етъ. Жизнь здѣсь, конечно,
чисто уличная, со множествомъ баровъ, кофеенъ и т. п.
По улицамъ шмыгаетъ масса мальчишекъ, предлагающихъ
чистку сапогъ: тутъ же разные другіе мелкіе продавцы.
Во множествѣ проходятъ по у шцамъ верблюды, ослы, на-
груженные всякимъ товаромъ: яти же ослы служатъ для
разъѣздовъ по городу и окрестностямъ для европейцевъ
(эти ослики называются по англійски сіопкеу).

Съ первыхъ же шаговъ по улицѣ Кие сіе Капаі я нат-
кнулся на городской садъ, называемый Эсбекія, куда пуб-
лика пропускается съ платой по пятачку. Лто порядочный
садъ, съ большими деревьями, пальмами (огромная Огеосіоха
ге§’іа видна издали), цвѣтами. Здѣсь есть искусственный
гротъ съ искусственными сталактитами. Въ этомъ гротѣ
прохладно, есть вода, здѣсь можно укрыться отъ жары. На
этотъ треть можно взлѣзть па верхъ, откуда съ бесѣдки
открывается нѣкоторый видъ на Каиръ. Цвѣтовъ здѣсь не-
много, больше Реіагцопіпт. Почти всѣ» деревья имѣютъ
ярлыки съ названіями (правда, безъ обозначенія автора
при растеніяхъ). Я перечислю всѣ осмотрѣнныя мной деревья:

-Іасагаіща тітоааеі’і>1іа
Г '41.4 \ѴСОШоГП4

— еІавНса

— Ьеіщаіепнін (оі ромный)
— егіоЬоІгуоі<1еь

8аЬа1 Асіапкопі
Огеосіоха теща
ВатЬпяа ѵпі^агін
Бигапіа Ріитіегі
ЗсЬіния Шоііе
Сегаіопіа Яіііциа
Еисаіуріив оіЫлііий
Са^иагіпа ециіаеіііоііа

Рагкііізопіа асиіеаіа
АІЬіта ЬеЬЬек
РМасіа ТегеЬшіііиь
ВпсЫІеіа

Ріегоьрегтит асегіГоІіпт
Сііогініа сгіьріПога
РіІШЬ Ііаіерсііьі.ч
Хігурііиз -ііі)иЬа
Воіщаінѵіііеа

(’ііііагехуіоп сіиа’йгап^иіит
РІюепіх

Егу ІІігіпа согаііоііепсігоп
)Іегуѣа ащ'іі.чііГоІіа.

Каиръ — слишкомъ

интересный городъ, а потому
рѣшитъ использовать добросовѣстно короткое время своего
пребыванія: больше двухъ дней я не могъ пожертвовать,
такъ какъ долженъ былъ спѣшить въ Портъ-Сайдъ и тамъ
поджидать прихода своего парохода „Владиміръ".

Каиръ имѣетъ хорошіе трамваи по разнымъ направле-
ніямъ. Я проѣхался по всѣмъ направленіямъ, въ общихъ
чертахъ ознакомился съ Каиромъ, видѣлъ Нилъ, представ-
ляющій въ даппое время рѣку совсѣмъ не величественную,
а къ вечеру былъ па Мокатамскпхъ высотахъ, откуда хоро-
шій видъ на Каиръ и откуда я впервые созерцалъ пира-
миды. Пирамиды эти я рѣшилъ посѣтить на слѣдующій
день, а пока, окончивъ свои наблюденія, я рѣ.шилъ сегодня
же найти тотъ путь, по которому нужно ѣхать завтра.

Сначала я прошель гуземпую арабскую часть города,
тамъ по счастью натолкнулся на допкеу, т. е. осла съ провод-
никомъ. Я нанялъ его за дешеву ю плату, сѣлъ на осла, а про-
водникъ рысью слѣдовалъ за остомъ, подгоняя его палкой.
Такимъ образомъ я довольно скоро добрался до центра города,
откуда по собственному усмотрѣнію выбралъ трамвай, чтобы
достигнуть того пункта, откуда начинается спеціальный
трамвай къ пирамидалъ. Направленіе было выбрано удачно
и вечеромъ часовъ въ 7 я уже переѣхалъ на трамваѣ Нилъ,
за которымъ начинается аллея усаженная красивыми де-
ревьями ѴІЬігхіа ЬеЬЬек, бывшими какъ разъ въ цвѣту. Это
прекрасная тѣнистая аллея, которая доходитъ до пирамидъ.

Эта аллея служитъ излюбленнымъ мѣстомъ, куда вече-
ромъ богатая публика ѣздитъ кататься въ экипажахъ. Здѣсь
мнѣ пришлось наблюдать много публики, какъ европейской,
такъ и арабской. Мнѣ особенно много попадалось арабскихъ
іжентльмічіовъ. одѣтыхъ совершенію по европейски, лишь
часто въ фескахъ, въ сопровожденіи своихъ женъ. Арабы
бываютъ очень красивы, какъ и арабки, которыя хотя не
іакрываются. какъ мы привыкли видѣть въ Азіи, но тѣмъ
не менѣе нѣсколько прикрываются.

Но этой аллеѣ, ведущей къ пирамидамъ, я прешелъ
довольно долго, пока не стемнѣло. По сторонамъ были поля
пшеницы, уже зрѣлой. Па пей кромѣ изящныхъ ікппажей,
съ изящными арабами, проходили еще караваны верблюдовъ.
Уже когда стемнѣло и я думалъ возвращаться назадъ, не-
ожиданно м> ня догналъ послѣдній трамвай, шедшій къ пи-
рамидамъ. Я машинально сѣлъ въ неі о и поѣхалъ. Т>хать
къ пирамидамъ не особенно долго, какихъ нпбудь Ѵа часа.
Когда я пріѣхалъ къ пирамидамъ, то бы<о уже совсѣмъ
темно. Хотя у пирамидъ находилась гостинница, но пере-
ночевать было негдѣ. Я успѣлъ только утолить жажду
чаемъ и съ послѣднимъ отходящимъ трамваемъ вернулся
въ Капръ.

Надругой день (8 мая) я отправился за Нилъ къ тому же
мѣсту, но по другому направленію, іи реѣхалъ по другому
мосту и здѣсь, между прочимъ, недалеко отъ того мѣста,
гдѣ нужно садиться въ трамвай. ведущій і.ъ пирамидамъ
(мѣстность эта называется Гизе), я нашелъ недурной зооло-
гическій садъ, который вмѣстѣ съ тѣмъ есть до извѣстной
степени и ботаническій. Его я посѣтилъ и осмотрѣлъ уже
на обратномъ пути.

Поѣздка къ пирамидамъ днемъ была, пожалуй, не столь
завлекательна, не при такомъ своеобразномъ атмосферномъ
освѣщеніи, какъ вчера вечеромъ, по зато все можно было
разсмотрѣть издали. Вся мЬстноеть представляла порядоч-
ную пустыню. Кромѣ аллеи, ведущей къ пирамидамъ, да
небольшого садика у гостинницы, кругомъ была довольно
безжизненная пустыня, зелени совсѣмъ не было видно. По
дороіѣ попадались кой-какіе посѣвы, но поля уже были со-
вершенію созрѣвшія. Пирамиды ясно вырисовывались при
безоблачномъ небѣ, но какъ будто подернутомъ своеобразной
тонкой мглой. Не такъ давно дорога къ пирамидамъ была
менѣе легка и удобна: ее совершали в< рхомъ па осликахъ.

Теперь же на недурномъ электрическомъ трамваѣ весь
путь длится не ботѣе 1 2 часа. Причемъ трамвай останавли-
вается чуть не у подножія пирамидъ у гостинницы, а здѣсь
обыкновенно васъ ожидаетъ цѣлая толпа арабовъ, навязчивая
до невозможности. Эти арабы предлагаетъ свои услуги въ
качествѣ проводниковъ къ пирамидамъ, предлагаютъ верб-
людовъ, ословъ (чтобы объѣхать пирамиды кругомъ), чего-
хотите. Туристы, конечно, никогда не обходятся безъ ара-
бовъ, часто берутъ вьючныхъ животныхъ, взбираются при
помощи арабовъ на пирамиды и т. д.

Вылѣзши изъ трамвая, я немедленно оріентировался
и направится въ одиночку къ пирамидамъ. -За мной пова-
лили арабы съ предложеніемъ своихъ услугъ и проч. По-
вторилась та же исторія съ приставаніемъ, что и къ
Александріи. Арабы долго не давали мнѣ покоя со своимъ
приставаніемъ. Я не обращалъ ни малѣйшаго вниманія.
Однако, когда прочіе наконецъ отстали, два безъ моего
приглашенія сочли себя за моихъ проводниковъ. Они
продолжали разговоры, садились на землю, когда я на-
долго останавливался и т. д. Однимъ словомъ они, оче-
видно, вполнѣ расчитывали на свой роиг Ьоіге. Тогда
я сразу свернулъ въ сторону, пошелъ по тѣмъ песча-
нымъ буграмъ (барханамъ), которые находятся у пирамидъ.
Тутъ опп скоро отъ меня отстали, а затѣмъ и совсѣмъ по-
теряли меня и я былъ свободенъ. Избавившись отъ ара-
бовъ, я вышелъ и іъ песковъ и направился къ пирамидамъ.

Признаюсь однако, я не понимаю той администраціи,
въ частности не понимаю англичанъ, которые до сихъ поръ
не удосужились (будучи хозяевами страны) обратить вни-
маніе на зту назойливость и нахальство, которыя дозволяются
здѣсь арабамъ ьь отношеніи туристовъ*). Мнѣ кажется,
пора бы понять, что такія мѣста, какъ пирамиды, должны
быть въ значительной степени осаждаемы отъ этого элемента
и отъ этой профанаціи. В Ьдь человѣка, ѣщуіцаі о сюда, влечетъ
не только одно пустое любопытство; онъ до извѣстной сте-
пени настраивается погрузиться въ ту тысячелѣтнюю жизнь,
которая здѣсь его окружаетъ. < >пъ поневолѣ настроенъ
идеально. II его самыя идеальныя настроенія могутъ по-
тускнѣть и быть разрушены отъ одного этого нахальнаго
арабскаго прикосновенія.

Впрочемъ, по странной сл\чайпостп, наиболѣе дорогія
для человѣчества мѣста имѣютъ наиболѣе возмущающую
обстановку: возьмите Іерусалимъ!

Группа здѣшнихъ пирамидъ состояла изъ трехъ. Пер-
вая ближайшая пирамида была пирамида Хеопса, вторая
рядомъ съ ней — Хефрепа, третья была сравнительно ма-
ленькая. Представленіе, которое мы теоретически составляемъ
о пирамидахъ, не соотвѣтствуетъ дѣйствительности.

Пирамида сложена изъ огромныхъ четырехъугольныхъ
кусковъ камня, скажемъ- - квадратовъ. Эти квадраты положены
такимъ образомъ, что каждая сторона четырехъу гольной пира-
миды представляетъ собой поднимаюіцу юся вверхъ огромную

*) Замѣчу, что въ другихъ мѣстахъ, напр., на о. Цейлонѣ англи-
чане искоренили это нахальное приставаніе туземцевъ къ туристамъ. Я
думаю, что это будетъ скоро сдѣлано и здѣсь въ Египтѣ.
лѣстницу. Я бы пожалуй сравнитъ эту лѣстницу, напр., съ
величественными ступенями лѣстницы Исаакіевскаго Собора
въ Петербургѣ, съ топ разницей, что ступени эти еще
грандіознѣе и состоятъ не изъ цѣльной массы, а изъ отдѣль-
ныхъ квадратовъ. Если смотрѣть на пираміМу близко или
взбираться по ней, то она производитъ такое впечатлѣніе,
какъ будто взбираешься вверхъ по скаламъ. Дѣйствительно,
эти составные квадраты настолько теперь не отшлифованы,
настолько осыпались, пообивались, что, при громадности
постройки, они уже не производятъ впечатлѣнія „кирпича**,
а цѣлой горной породы. Эти квадратныя глыбы валятся
нерѣдко, а въ будущемъ несомнѣнно будутъ валиться ско-
рѣе. Пирамиды сильно осыпаются, вывѣтриваются; у под-
ножія ихъ и на ступеняхъ (карнизахъ) образовались своего
рода „морены**, если угодно, ки'ОЙыя отлично видны. Онѣ
впрочемъ скорѣе напоминаютъ по цвѣту осыпающуюся из-
вестку , которая падаетъ на сту п< ни и потомъ сыплется
ниже, ('казаніе о прочности пирамидъ есть, конечно, минъ.

Когда пирамиды были облицованы, тогда онѣ предста-
вляли нѣчто недоступное въ смыслѣ неуязвимости и невоз-
можности взобраться па нее. Въ настоящее время пирамида
Хеопса, однако, открыта до верхушки и по ступенямъ пира-
миды можно взобраться до верху. Туристы и туристки
часто взбираются до верхушки пирамиды, при помощи ара-
бовъ. Но пирамида Хефрена сох; анила въ верху эту обли-
цовку. которая покрываетъ ее гакъ сказать въ видѣ скольз-
каго колпака, а потому вершина ея пока еще недоступна.
Облицовка эта быта изъ другого камня (сіенитъ?) и отли-
чается отъ нв^драдід^ъ даже по цвѣту.

Насколько я могъ присмотрѣться, матеріалъ, изъ кото-
раго сдѣлана пирамида, взятъ изъ ближайшихъ окрестно-
стей. Но крайней мѣрѣ ближайшія твердыя породы не
отличаются отъ пирамидныхъ кусковъ*).

Равнымъ образомъ и знаменитый Сфинксъ не представ-
ляетъ очевидно чего-либо приноснаго, а есть нѣчто нату-
ральное, существующее на мѣстѣ. Туловище Сфинкса,
хотя и обработанное человѣческими руками, представляетъ
собой слоистое напластованіе, совершенно такое же, какъ
виднѣется въ ближайшихъ окрестностяхъ. А голова, сохра-

*> Образцы этихъ матеріаловъ мной захвачены.
вившая въ теченіи тысячелѣтій свок» форму, напоминаетъ
такое же возвышеніе, какое виднѣется тамъ же въ окрест-
ностяхъ на слояхъ. Очевидно, матеріалъ для Сфинкса и
даже самая его идея находились здѣсь въ природѣ.

Сфинксъ, знаменитый Сфинксъ, не смотря на огром-
ную величину, пе замѣтенъ издали. В<> первыхъ потому,
что онъ находится въ углубленіи и пониженіи, а во вторыхъ
еще и потому, что подавляется колоссальной массой пирамиды.

Кругомъ почва изрыта, здѣсь видны еще какія то со-
оруженія, быть можетъ хоты, ведшіе въ пирамиду. Третья
пирамида сравнительно невелика и внутри ея имѣется нѣ-
что въ родѣ музея, куда безъ билета не пускаютъ.

Я побродилъ довольно долго возлѣ пирамидъ. Стояла
жара. Отъ свѣтлой почвы, свѣтлыхъ песковъ въ окрестно-
стяхъ п довольно свѣтлыхъ пирамидъ, былъ сильный отла-
женный свѣтъ, непріятно дѣйствовавшій на глаза.

Осмотрѣвши пирамиды, я обратилъ вниманіе па ту
растительность, которая тутъ Йрйи ірастала въ окрестностяхъ.
Травки тутъ были мелкія и очень жидкія, какъ и подобаетъ
въ такихъ мѣстахъ.

Хуторку Пит ытріех Ь.

Сепіаигеа раііеесепя Ьсі.

Егпсагіа сгаззііоііа (Гоіък.) І)е1. (въ цвѣту).

Еагчеі.іа ае°’урНаса Тигг.

Ксвесіа агаілса Воі.чя.

реѵегга Іогіиояа ОС.

Сиіашііа тепіріііііса (8ргеп^.) Наск.

Агіяіі'іа сіііаіа І.іечГ

п особенно характерная Агі.чііііа ЕогякаЫеі Таиясіі.

Растительность эта очень напоминаетъ нашу’ туркес-
танскую, особенно Агіяііііа. характерная для песковъ, а
нѣкоторые виды и совершенно тождественные (какъ Сиіашііа
тетрЬіііса).

На обратномъ пути въ Каиръ я остановился въ Гизе и
осмотрѣлъ здѣшній зоологическій садъ, который въ то же
время, благодаря множеству хорошихъ деревьевъ, кустарни-
ковъ и ряда травянистыхъ растеній, можетъ до извѣстной
степени претендовать на званіе ботаническаго; есть часто
ярлыки и въ общемъ довольно вѣрные. Въ атомъ саду
имѣется довольно хорошая коллекція разныхъ звѣрей и
животныхъ, птицъ и проч. Здѣсь имѣются между прочи мъ
очень хорошіе жирафы, затѣмъ львы и г. д. Растеніи здѣсь
порядочная коллекція и хорошіе экземпляры. Имѣется между
прочимъ цѣлая роща изъ Ріішк Иаіерепніз п Саепагіпа. -Что
довольно курьезное сочетаніе древесныхъ породъ. Когда
входишь въ »ту рощу, то общее впечатлѣніе — сосноваго лѣса:
тикой же запахъ, такой же шумъ; только потомъ, присмо-
трѣвшись, видишь такую рѣдкостную комбинацію. Отъ
казуарнны на землѣ валяется много „хвпи“. Перечислю
здѣсь породы ідревеспыя), которыя я занесъ въ записную
книжку. Замѣчу, что на ярлыкахъ, если попадались назва-
нія растеній, то безъ обозначенія авторовъ.

Ріпнё Ьаіерепеів

Сазнагша

Рорпінь (въ родѣ Сапагіеіі-

8І8, оч. пышная)

Еіснб Ьеп»аІеп8І8

— ге1і§іо8а
— еіазііса

егіоЬоІгуои1е8

Ласаганц’а піішоваеі'оііа (цв.)

Еисаіуріиа ^ІоЬиінз (цв.)

Агаисагіа

Тесота 8ІаП8

ЕгуіЬгіпа согаііоііепдгоп (цв.)
Р. іпсіаиа пиа

(Ѵтаіопіа віііциа

К<іеігеиіегіа рапісиіаіа
НаЪгоНіашшіа (цв.).
ТахоЦішн (1І8Ііс1шпі
Ріаіаішз

ИИ х ЬаЬуІопіса
Згеѵіііеа гоЬивІа
НІЬІ8СН8 Ко8а СІ1ІЦЦП8І8.

Кромѣ деревьевъ п кустарниковъ здѣсь было много
цвѣтовъ.

Вернувшись въ Каиръ и имѣя въ своемъ распоряженіи
еще безъ малаго полдня, я имѣлъ въ виду непремѣнно
сходить въ лучшую достопримѣчателышсть Каира — это
Музей египетскихъ древностей, Собственно я это имѣлъ
въ виду съ самаго начала. Къ моему однако несчастію я пе
предвидѣлъ одного обстоятельства: сегодня (8 мая) была
пятница (мусульманское воскресенье) и музей былъ (только
въ этотъ день) закрытъ. Между тѣмъ на другой день я уже
долженъ быть уѣхать въ Портъ-Сайдъ съ утра, когда музей
еще закрытъ. Такъ мнѣ и пе удалось посмотрѣть египет-
скихъ древностей ін Іосо.

Въ Портъ-Сайдъ я, дѣйствительно, выѣхалъ на другой
день (9 мая, около ц ч. утра и былъ тамъ къ вечеру. Въ
і онторѣ Добровольнаго Флота я узналъ, что пароходъ нашъ
„Владиміръ* будетъ, вѣроятно завтра (10 мая). Но потомъ
оказалось, что онъ пришелъ лишь 11-го мая вечеромъ. Эти
два дня я уп|требнлъ для осмотра и знакомства <-ъ горо-
домъ, а главнымъ образомъ для купанья, которое здѣсь,
дѣйствительно, прекрасно. Окрестности Портъ-Сайда пу-
стынны, а точнѣе ---тутъ ігѣтъ никакихъ окрестностей. Публика
только и живетъ моремъ, да созерцаніемъ приходящихъ и
отходящихъ кораблей. Портъ-Сайдъ. какъ стоящій на пере-
путьѣ, довольно бойкій городъ, съ значительной торговлей, съ
крайне ра шороднымъ населеніемъ; кажется, здѣсь можно
найти націи с<> всего свѣта. Но за то растительности въ
немъ почти никакой, садовъ и скверовъ пѣтъ. Но дальше
по берегу Суэцкаго капала зелень виднѣется.

Вечеромъ (11 мая) я перебрался па пароходъ „Влади-
міръ**, гдѣ ѣхалъ мой спутникъ и помощникъ А. П. Ми-
хельсонъ. Двинулись дальше мы только на другой день
часовъ въ 10 утра.

Западная (африканская) сторона Суэцкаго канала
усажена частыми деревьями (('анпагіпа, Твшагіх): Сави-
агіпа издали совершенно напоминаетъ сосну. Виденъ часто
и камышъ (Ріігаціпііев). Эта сторона болѣе прочна и укрѣ-
плена. По временамъ тутъ встрѣчаются на берегу станціи
желѣзной дороги (изъ Каира и Су ща) и нѣкоторыя соору-
женія, относящіяся къ каналу и его эксплоатаціи. Что ка-
сается восточной стороны (азіатской), то она совсѣмъ без-
отрадна. Тутъ нѣтъ ни ку стика, берега не укрѣ.п іены, часто
виднѣются солончаки. По Суэцкому каналу мы шли цѣлый
день. При встрѣчѣ съ судами, останавливались и причали-
вали къ берегу’ либо мы, либо встрѣчныя суда. Каналъ
производитъ впечатлѣніе неширокой рѣки, гдѣ крупные
корабли не могутъ разминуться беіъ остановки съ одной
стороны. Движеніе по каналу медленное. Лишь на другой
день (13 мая) съ разсвѣтомъ прошли мы Суэцъ и вошли въ
Красное море. Пока я вышелъ па палубу, Суэцъ уже былъ
далеко.

Начались пустыннѣйшіе и безотраднѣйшіе берега съ
обѣихъ сторонъ, и со стороны Африки, и со стороны Синай-
скаго полуострова. < >ші тянулись долго и были собственно
утомительны своей безжи шенностыо, хотя я лично не могъ
оторваться отъ созерцанія этихъ пустынь, которыя мнѣ ка-
жутся всегда наиболѣе цѣльными, такъ сказать первоздан-
ными частями природы. гдѣ рука человѣка ничего не повре-
дпла. Эти пустынные гористые берега тянулись цѣлый
день. Не смотря на большое разстояніе, они казались близ-
кими и выдѣлялись ретьеірно. Лишь па другой день кен-
чплпсь Синайскія горы. Видѣть съ парохода вершину
Синая не удается, вѣрнѣе ее трудно фиксировать, такъ какъ
она не представляетъ собой какой либо преобладающей вы-
соты среди другихъ Синайскихъ вершинъ.

Послѣ того, какъ мы вошли въ Красное море, берега
значительно раздвинулись и наблюдать за землей уже не
было интереса, она значительно отодвинулась. Оставалось
море. Море это по существу очень интересно и оригинально.
Соленость его наибольшая (безъ малаго 4%) среди морей.
Цвѣтъ моря темно-синій. Находясь между двумя горячими
материками, это узкое море подвергается сильнѣйшему
испаренію съ поверхности (въ годъ около 3- .> саженъ).
Благодаря этому обстоятельству долженъ образоваться при-
токъ водъ изъ Индійскаго океана: т. е. теченіе изъ океана
въ Красное море. Жара стояла на Красномъ морѣ основа-
тельная. Хотя первые дни еще дулъ вѣтерокъ съ сѣвера
и температура была сносная, по послѣдніе дпя два было
довольно таки жарко. Копаться въ морской водѣ большого
у довольствія пе представило, но я себя принуждалъ. Весь
путь отъ Портъ-Сайда до выхода вд> Индійскій океанъ мы со-
вершили (до Носима) почти въ недѣлю времени; что счи-
тается достаточно (а то и чрезвычайно) утомительнымъ. Все
время, конечно, свѣтитъ яркое жгучее солнце, не омрачаемое
никакими облаками.

На островъ Перпмъ мы прибыли 18 мая утромъ и про-
стояли здѣсь нѣсколько часовъ для т<>го, чтобы запастись
ѵглемъ. Мы воспользовались этимъ случаемъ и. пока чер-
ные сомалійцы грузили на пароходъ уголь, превративъ весь
пароходъ въ і.аіую то дымогарную трубу, мы съ А. И. Ми-
хельсономъ съѣхали на берегъ и поэкскурсировали по этому
оригинальному острову.

Перимъ — это коралловый островъ, находящійся срав-
нительно недалеко отъ Аравіи, при выходѣ изъ Краснаго
моря въ Индійскій океанъ. «Корма его почти подковообраз-
ная, или пожалуй еще Круглѣе, со внутренней „лагуной",
служащей хурошей якорной стоянкой, и съ узкимъ проходомъ.

Въ аливѣ находится каменно-угольная станція, опрѣс-
нитель воды, метеорологическая станція, небо іьшое поселе-

Прнлож. къ XXVIII т. ..Труд. ІІмііЕр. Ботап. Сада”.
піе, гдѣ имѣются лавки индійцевъ (довольно приличныя),
нѣсколько европейскихъ домовъ англичанъ, между прочимъ
одинъ прекрасно устроенный, рядъ хижинъ туземцевъ. Дре-
весной растительности не видно никакой, за исключеніемъ
нѣсколькихъ чахлыхъ кустиковъ у домовъ англичанъ. Вотъ
это и все. Весь остальной островъ — пустыня. Первое впечат-
лѣніе отъ ІІерпма далеко не ^коралловое" Поверхность его
неровная, холмистая, весь островъ нѣсколько приподнятъ надъ
моремъ. Когда отъ пристани пройти направо (смотря съ
бухты) вверхъ, то всюду вы видите наваленные куски какой
то черной лавы. Этими кусками, вѣрнѣе глыбами, покрытъ
весь островъ, исключая береговъ и мѣстъ, покрытыхъ пе-
сками. Тамъ, гдѣ расположено крошечное поселеніе, тамъ
эти черныя глыбы убраны; равнымъ образомъ онѣ убраны
и нѣсколько дальше, на продолженіи улицы, ведущей къ
морю и вну трь остоіва; здѣсь глыбы сдвинуты съ мѣста,
образова іась узкая тропинка, посыпанная пескомъ*). Тро-
пинка эта впрочемъ тянется недолго, раздваиваясь, а потомъ
теряясь между глыбами.

Берега (Ьтрова состоятъ изъ коралловыхъ сіоевъ, то
обрывающихся круто въ видѣ небольшого невысокаго утеса,
съ ясными отпечатками и остатками разныхъ коралловъ, то
въ видѣ мягкаго бЬлаго песка, состоящаго также изъ про-
дуктовъ тренія коралловъ. Песокъ этотъ располагается
опрв (ѣденнымъ образомъ. > самой воды можно находить
то цѣльные кораллы, то разные куски ихъ. Здѣсь ихъ вода
перетираетъ, во время прибоя и волненія, и крупныя частицы
ложатся недалеко отъ берега, а болѣе мелкія уносятся дальше
вѣтромъ.

Крукомъ острова пѣтъ глубокихъ мѣстъ: большею
частью мелкій берегъ, очень оригинальный и заниматель-
ный. Чудный бѣлый песокъ придаетъ водѣ особенно кра-
сивый отпечатокъ. Прозрачность ея тутъ удивительна.

У берега часто въ водѣ лежатъ обломки коралловыхъ
рифовъ, куда очень интересно пробраться, чтобы понаблюдать
за массой краббовъ разной формы и величины, шныряю-
щихъ по всѣмъ направленіямъ, за интересными мелкими

*) Одинъ англійскій домъ, стоящій особнякомъ повыше прочихъ
домовъ, на краю селенія, очень хорошо устроенный, имѣетъ даже очень
хорошую ровную площадку для игръ, всю усыпанную пескомъ.
рыбками, которыя обладаютъ способн< стью ползать по кам-
нямъ, извиваясь на подобіе червяковъ и т. д. Эти мелкія
рыбешки (повидимому, ото 1’егіорЯыІти* Клеігеійегі), такъ
прытки и скользки, что поймать ихъ голыми руками на
камнѣ невозможно. Послѣ продоляштальной охоты намъ
удалось поймать одну-двѣ и то пустивъ въ ходъ разныя
хитрости

Берегъ и чудный песокъ былъ такъ заманчивы, а жара
стояла жестокая, что я соблазнился было даже выкупаться,
не смотря на изобиліе акулъ здѣсь и цѣлый рядъ разска-
зовъ про ихъ свирѣпость и прожорливость Огромную
акулу видѣли у нашего парохода, к<н іа онъ становится на
якорь. Я бы пожалуй привелъ свое намѣреніе въ исполне-
ніе, если бы, присмотрѣвшись внимательнѣе, и здѣсь не
усмотрѣлъ не особенно далеко отъ берега небольшую акулу.
Купанье пришлось отложить до парохода.

Еще одно интересное явленіе пришлось наблюдать
здѣсь на песчаномъ берегу. Если наблюдать линію сопри-
косновенія воды съ коралловымъ б< реіомъ, тамъ, гдѣ берегъ
СОСТОИТЪ и іъ крупныхъ бѣлыхъ обломковъ, цѣльныхъ корал-
ловъ и кусковъ разной величины, то нельзя не замѣтить
слѣдующаго: мѣсто соприкосновенія іа вѣрнѣе немного выше
соприкосновенія) отмѣчено свѣтло-зеленой краской. Строго
говоря итого можно не замѣтить, и главнымъ образомъ бла-
годаря цвѣту воды, къ которому глазъ привыкаетъ и стано-
вится ченѣе чувствительнымъ. Но если нѣсколько по-
копаться глубже, то па внутреннихъ кускахъ коралловъ эта
зеленая окраска выступаетъ рельефнѣе. Оказывается, что
эта зеленая окраска .зависитъ отъ множества мелкихъ микро-
скопическихъ водорослей, такъ называемыхъ „Сверлящихъ
водорослей'*, которые поселяются въ пирахъ этихъ корал-
ловъ. Эти сверлящія водоросли обитаютъ именно на корал-
лахъ, известнякахъ, раковинахъ: распространены въ тропи-
ческомъ, подтропическомъ поясѣ и въ другихъ мѣстахъ.
Начъ удалось набрать ихъ на о. Перпмѣ, па о. Цейлонѣ (въ
самой южной его части) и даже случайно захватить одіпп»
прекрасный явственно -зеленый образецъ среди коллекціи
коралловъ, купленной въ Сингапурѣ однимъ изъ пассажи-
ровъ на обратномл> пути. Явленіе это очень распространено
и можно судить о массѣ утихъ водоросл» й, если сообразить,
какая тутъ масса зеленаго матеріала виднѣется на берегу.
Сборы ати мы производили по порученію моего коллеги
проф. Г. А. Надсона, который спеціально занимался этими
своеобразными водорослями *).

Вообще наші  путешествіе по этому совершенно пустын-
ному острову было весьма интересно и завлекательно. Жара
стояла основательная, жажда мучила порядочно. Конечно,
ниг гЬ ни капли воды, ни кустика, ни былинки. Зелени
вообще совершенно не видно. Если и есть нѣсколько зеле-
ныхъ травокъ, то онѣ незамѣтны среди темной лавы. Небо
совершенно безоблачно, сильный солнечный свѣтъ, неособенно
чувствительный среди темныхъ лавовыхъ глыбъ, былъ ослѣ-
пителенъ на бѣломъ песчаномъ берегу. Темныя породы,
конечно, сильно нагрѣвались отъ солнца. Животной жизни
кромѣ морской мы не видали никакой.

Тѣмъ не менѣе мы блуждали по этому пустынному
острову съ наслажденіемъ. Нѣсколько часовъ протекло не-
замѣтно, пе смотря па самое жаркое время дня; часы, отпу-
щенные намъ капитаномъ, протекли, и нужно было пото-
ропиться на корабль. Мы взяли напрямикъ. Такъ какъ
островъ въ центрѣ повышенъ, то эта возвышенность совер-
шенію скрывала бухту и находящіеся тамъ корабли, а по-
тому нужно было сначала подняться повыше, чтобы рѣшить,
куда нужно направляться. II вотъ здѣсь внутри острова
мы тутъ наткнулись па одно интереснѣйшее явленіе, именно,
песчаныя дюны, состоящія изъ топкаго коралловаго
п е е к а.

Явленіе это, какъ йотомъ оказалось, весьма любопытно,
(ѣло въ томъ, что і еологи обыкновенію почти не допускаютъ
др.\ гого песка, кромѣ кварцеваго. Между тѣмъ известковый
песокъ найденъ В. А. Дубянскимъ на Устюртѣ (между
Каспійскимъ и Аральскимъ моремъ), а я нашелъ цѣлыя
дюны (чуть не барханы) коралловаго (т.е опять таки известко-
ваго) щека на о. Перимѣ. Я прихватилъ съ собой неболь-
шую порцію итого песку, какъ тонкаго, такъ и гр.убаго,
состоящаго изъ крупныхъ коралловыхъ обломковъ.

Интересно то, что матросы давно оцѣнили качество
этого песка и для мойки палубы спеціально ѣздятъ на
берегъ и набираютъ этого песка мѣшки.

*) Н адсонъ Г. А., Сверлящія водоросли и ихъ зваченіе въ природѣ
(..Ботап. Записки'1 т. XVIII). Здѣсь указана литератора по этому вопросу.
Крайне любопытно то, что на этихъ песчаныхъ дюнахъ
растутъ такія же своеобразныя растенія, какія растутъ, напр.,
на барханахъ въ Закаспійской области. Между прочимъ
тутъ росло 2 злака, одинъ дов. крупный съ колючими ли-
стьями, другой помельче (Еііопигпв йігмііи.ч (Ѵаііі). Крайне
интересно то, что па корняхъ этихъ растеній задерживается
масса песку, но ч и с т о - к о р а л л о в а г о. Здѣсь же Кромѣ
того произрасталъ интересный кустарникъ, небольшой до
колѣнъ, но сильно вѣтвистый раскидистый. (Опредѣлить его
ближе было невозможно, такъ какъ на немъ не было ни
листьевъ, ни цвѣтовъ, ни плодовъ, вообще никакихъ харак-
терныхъ частей. Приближаясь къ бухтѣ, мы еще разъ
встрѣтили пески на берегу моря, спускающіеся къ бухтѣ.
Здѣсь имѣется 2 небольшихъ кладбища, одно попроще, дру-
гое, очевидно, для европейцевъ.

На пароходъ мы вернулись нагруженные достаточнымъ
количествомъ всякой всячины, вплоть до коралловаго песка.

I‘астеній было очень мало. Кажется, мы собрали все,
что произрастало на П< римѣ, но это было всего дюжина
высшихъ растеній, да нѣсколько видовъ водорослей. Такъ
богата Перимская ф юра!

Кромѣ указанныхъ выше песчаныхъ растеній, между
лавовыми глыбами чаще всего встрѣчалась Сіеогое Ъгасііу-
сагра Ѵаііі, затѣмъ

йуй’орЬуІІпт эішріех Ь.	ЯіаНсе ахіііагія Еогвк.

Кекесіа ашЫуосагра Етев.	Овгсііогиб апііскогив

Ьиаейа піопоіса Еогвк.	Кепвск.

Баівоіа (Наііпіоспешів). Саввіа аііепепвів Вепііі.
Да и то собственно слѣдуетъ сказать, что эти сборы
произведены въ два коіща, т. е. на пути туда и обратно.
Почти всѣ растенія, собранныя на островѣ Перимѣ, суть
тѣ же, которыя извѣстны съ ближайшаго сосѣда, овтрота
Адена.

Когда мы вернулись на пароходъ, нагрузка угля почти
была кончена. Весь пароходъ былъ черепъ, какъ и грузив-
шіе его сомалійцы; казалось, не было пи одного квадратнаго
сантиметра, который бы пе былъ покрытъ черной угольной
пылью, включая сюда и всѣхъ людей. Какъ ни тщательно
были -заперты всѣ окна и щели, Ята пы іь проникала всюду.
Черные (изрѣдка и рыжіе) сомалійцы были совершенно голые.
Съ парохода забавлялись тѣмъ, что бросали имъ остатки
хлѣба, корки апельсинъ и проч.; сомалійцы часто на лету
все подхватывали и отправляли въ ротъ.

Пока однако закончилась вся эта грязная операція,
пока былъ принятъ уголь, произведена чистка парохода
и пока наконецъ подняли якорь и отчалили, прошло доста-
точно времени, и мы вышли въ море только къ вечеру

Выходъ изъ Краснаго моря въ океанъ былъ замѣтенъ.
('разу стало свѣжѣе. (Ікеанъ впрочемъ почувствовался
тогда, когда мы миновали Сокотру.

Восемь дней (19—26 мая) шли мы по океану, не видя
іемли. Встрѣчныхъ пароходовъ почти не видно было. Внѣш-
нихъ наблюденій и развлеченій тоже не было, кромѣ вазвѣ
множества летучихъ рыбъ, поднимавшихся и іъ воды стаями
и пролетавшихъ, на подобіе крупныхъ стрекозъ, иногда
значительныя разстоянія. Случалось, что рыбки залетали
на пароходъ; тутъ опѣ попадали въ готовыя для нихъ банки.
Время тянулось чрезвычайно однообразно и, лишь благодаря
сдружившейся веселой компаніи, да присутствію на паро-
ходѣ библіотеки, проходило пе оообапно скучно. Устраива-
лись музыка тьно-вокалыю-ліітературные вечера и разныя
другія развлеченія.

т-Кара въ океанѣ стала не такъ чувствительна. Вспры-
сі ивалъ иногда дождикъ, но непродожительный. Разъ впро-
чемъ ночью прошелъ основательный тропическій дождь,
доставившій любителямъ готовый прѣсный душъ. По мѣрѣ
того, какъ мы приближались къ землѣ, все чаще публика
стала справляться съ тѣми бюллетенями, которые вывѣши-
ваются пароходной администраціей, гдѣ обозначено положе-
ніе парохода, число пройденныхъ миль и число остающихся.

Въ общемъ на морѣ совсѣмъ не было замѣтно, что на-
ходишься подъ тропиками; въ Красномъ морѣ куда было
несноснѣе. 25 мая мы прошли мимо острова Мининой, от-
куда до Цейлона оставалось 4Ю миль.

27 мая утромъ мы бросили якорь йъ Цейлонской бухтѣ.
Глава II.

Островъ Цейлонъ. Первыя впечатлѣнія. Коломбо. Пути
сообщенія. Природа. Переѣздъ въ Пераденію. Общій
очеркъ Цейлона. Растительность. Ботаническій садъ.

Сказанія о раѣ. Экскурсія на сѣверъ и югъ.

На о. Цейлонъ мы пріѣхали къ началу муссона, т. е.
дождливаго времени. Утро было нѣсколько туманное, не-
ясное. Общая картина была пе такъ ужъ привлекательна,
какъ рисовало воображеніе. Горъ, довольно высокихъ, нахо-
дящихся въ центрѣ, совсѣмъ не было видно; а виденъ былъ
лишь хорошій (искуственный) портъ, да частью городъ Ко-
ломбо; по сторонамъ виднѣлась густая зелень кокосовыхъ
пальмъ. Больше ничего не было видно.

Пока вошли въ портъ, пока бросили якорь (корабли
къ берегу не пристаютъ), прошло время до 10 ч. утра. Не-
медленно явились на пароходъ заклинатели змѣй съ кобрами,
которые показывали свое искуство обходиться съ этими
страшными змѣями; разные фокусники, продѣлывавшіе хотя
и весьма интересные фокусы, но отнюдь не чудесные, какъ
объ этомъ нерѣдко приходится читать. Затѣмъ явились
разные продавцы, — какъ продавцы драгоцѣнныхъ камней (осо-
бенно „лунный" камень), продавцы фруктовъ, ананасовъ и т. д.
Затѣмъ, пока пріѣхалъ агентъ Добровольнаго Флота, къ
которому у меня были рекомендательныя письма, пока пере-
говорили о разныхъ дѣлахъ, прошелъ еще часъ и я могъ
съѣхать на берегъ только около 11 ч. утра. Сначала мы
съѣхали безъ вещей, наняли гостинницу, а затѣмъ уже часа
черезъ 2—3 свезли и наши вещи.

Провозъ значительнаго объема вещей занялъ достаточно
времени. Ихъ нужно было провезти черезъ таможню. Лодки
подвозятъ вещи къ берегу (къ молу) и тутъ находится та-
можня. Таможня взимаетъ не только за привозъ вещей,
но и за івозъ. Намъ предстояла значительная волокита,
такъ какъ въ нашемъ багажѣ имѣлись такія вещи, какъ,
напр., спиртъ (для зоологическихъ коллекцій), на кото-
рый налагается огромная пошлина. Но, благодаря частью
тѣмъ рекомендаціямъ и свидѣтельствамъ, которыя были при
мнѣ *), частью же ходатайству агента Добровольнаго Флота —
К. Т. Чокова, которому мы вообще обязаны были весьма
многимъ, намъ удалось получить разрѣшеніе — провезти
нашъ багажъ безъ досмотра. Съ насъ лишь взяли слово,
что никакого оружія у насъ не имѣется.

Послѣднее обстоятельство важно было вотъ въ какомъ
отношеніи. Какъ разъ въ годъ нашего пребыванія на Цей-
лонѣ въ Индіи было неспокойно, а по просту говоря —
было возстаніе. Поэтому правительство Индійское слѣдило
усиленно за провозомъ оружія и, при таможенномъ осмотрѣ,
обращали сильное вниманіе на сей предметъ. Благодаря
нашимъ рекомендаціямъ съ насъ не только ничего не взяли,
но и совершенно освободили отъ осмотра. Замѣчу, что та-
кимъ же путемъ насъ освободили отъ всякаю взыманія на
обратномъ пути, когда мы увозили коллекціи. Какъ я
упомянулъ выше, здѣсь взимаютъ не только за привозъ, но
и за увозъ.

Освободившись отъ всѣхъ формальностей и устроив-
шись въ гостинницѣ, мы вечеромъ могли наконецъ осмо-
трѣться и отправились поглядѣть городъ. Всѣ европейскія
гостиппицы находятся тутъ недалеко отъ порта, почти всѣ
находятся на одной улицѣ (Сііаіат-яігееі) и всѣ онѣ очень
дороги. Такъ, за одну комнату съ полнымъ содержаніемъ
(т. е. обѣдъ, завтракъ и проч.) съ насъ брали 12 рупій въ
день**) да и то благодаря только протекціи К. Т. Чокова.
Замѣчу, что тутъ всѣ гостинницы европейскія устроены по
англійски и имѣютъ англійскій режимъ. Конечно, гостпн-

*) Благодаря дружескому содѣйствію директора Ботаническаго Сада
въ Кью (Лондонъ) Д. II рэ н а, я получилъ рекомендацію изъ Министерства
Иностранныхъ ДЬлъ въ Лондонѣ и даже былъ поставленъ подъ покро-
вительство Цейлонскаго Правительства. Кромѣ того меня снабдили ре-
комендаціями : Императорская Академія Наукъ (Зоологическій музей) и
Императорскій Ботаническій Садъ.

**) Рупія = 80 коп.
ницы (европейскія) такъ дороги, что простому туристу трудно
прожить въ нихъ продолжительное время. Замѣчу, что суще-
ствуютъ меньшія, содержимыя преимущественно туземцами
которыя значительно дешевле (раза въ 3). Но въ нихъ нѣтъ,
конечно, такихъ удобствъ; онѣ напоминаютъ то, что у насъ
называется „номерами". Впрочемъ, внутрь подальше отъ
порта есть достаточно приличныя, гдѣ жить можно сноспо.

Устройство гостинницъ, да и домовъ вообще, здѣсь
довольно своеобразно и приноровлено къ тропическому кли-
мату. Прежде всего, все помѣщеніе гостинницы имѣетъ
обширный объемъ. Комнаты очень высоки, но пе только
отдѣльные номера, по и столовая, корридоры и разныя другія
помѣщенія. Оконныхъ стеколъ пѣтъ, а окна прямо завязаны
циновкой. Поэтому въ комнату свободно заглядывали птицы.
А мелкія шустрыя ящерицы, насѣкомыя и проч. составляютъ
неизбѣжную принадлежность; въ болѣе глухихъ мѣстахъ
и змѣи не рѣдкость (особенно въ нижнемъ этажѣ). Обста-
новка была хотя п удобная, но такъ называемой мягкой ме-
бели не было. Выли стулья, тропическія особыя кресла
(для того, чтобы развалиться посвободнѣе), комодъ. Кровати
были удобныя, съ пологами. Спать приходилось подъ по-
логомъ въ виду несносныхъ москитовъ. Днемъ пологи, сдѣ-
ланные изъ тонкой кисеи, стоятъ тоже спущенные, дабы
туда не забрались эти насѣкомыя. Ночью приходиться ны-
рять туда подъ пологъ и тщательно закрывать всѣ щели.
Впрочемъ опытъ показалъ, что предъ сномъ нужно обяза-
зательно осмотрѣть внутренность полога, такъ какъ почти
всегда найдется хоть одинъ москитъ <проще говоря комаръ),
который и испортитъ вамъ всю ночь. А такъ какъ ночью
и безъ того жарко и душно, особенно подъ пологомъ, и
безъ того заснуть спокойно не всегда удается, особенно же
на первыхъ порахъ, то приходилось не пренебрегать и такими
разными мелочами.

Въ комнатѣ, какъ и вездѣ въ гостинницѣ, электриче-
ское освѣщеніе. Кромѣ того въ комнатѣ имѣются механи-
ческія опахала, которыя вертятся въ промежуткѣ между
поломъ и потолкомъ и освѣжаютъ воздухъ. Они могутъ
быть заведены на нѣсколько часовъ. По близости имѣется
вапная съ удобными приспособленіями, душемъ и т. п.
И такихъ приспобленій вездѣ и во всемъ мною. Апглій
ская практичность видна вездѣ.
Конечно, вся прислуга сингалезская, говорила по
англійски и была выдрессирована на англійскій ладъ, чрез-
вычайно исправная и аккуратная. Я бы сказалъ, что евро-
пейская прислуга не можетъ сравниться съ туземной въ
смыслѣ исполнительности. Всякое приказаніе и требованіе
она исполняетъ удивительно быстро и охотнй, не поморщив-
шись. Хотя нужно отдать справедливость, — всякого рода
подачки тоже чрезвычайно любитъ. Ту іемная прислуга одѣта
по туземному или па половину по туземному. Особенно вы-
дѣляются двѣ своеобразныя вещи въ спнгалезѣ (не считая
его болѣе темной кожи): это присутствіе почти женской
шевелюры, съ воткнутыми туда гребешками (въ родѣ того,
какъ у насъ носятъ дѣвочки) и затѣмъ вмѣсто брюкъ
кусокъ полотна, которымъ обернуты ноги, что нѣсколько
напоминаетъ фартуки, которые носятъ у насъ дворники и
чернорабочіе (эти костюмы туземпые можно видѣть ниже
на разныхъ таблицахъ).

Режимъ обыкновенно былъ такой. Утренній чай по-
дается вамъ въ вашу комнату. Чай (конечно, цейлонскій)
съ хлѣбомъ и масломъ, а также съ вареніемъ (по англійски).
Приблизительно около полудня публика собирается въ общій
залъ на завтракъ, а вечеромъ часовъ въ 5 на обѣдъ. Такой
обычай, какъ извѣстно, существуетъ вездѣ въ Англіи; лишь
часы нѣсколько измѣнены.

Неподалеку отъ всякой гостинницы на улицѣ обыкно-
венно располагаются рикши. §то тоже чрезвычайно свое-
образное тропическое изобрѣтеніе (впрочемъ не только тро-
пическое, ибо существуетъ въ Японіи и Китаѣ). Рикша это
„извощикъ“ — если можно такъ выразиться, или вѣрнѣе
центавръ: это существо, которое изображаетъ собой и ло-
шадь и человѣка, и везетъ небольшую двуколесную коля-
сочку, въ которой можетъ помѣститься одинъ человѣкъ.
Рикша самъ везетъ эту колясочку, взявшись обѣими руками
за оглобли, везетъ онъ ее ореднимд. бѣгомъ, въ общемъ не
скорѣе, чѣмъ средній извощикъ. Такихъ рикшъ на улицахъ
много. II обыкновенно, увидѣвши идущаго европейца, осо-
бенно же выходящаго изъ гостинницы пли магазина, онп
устремляются къ нему цѣлой толпой, на перебой предлагая
всякія услуги, подчасъ и несовсѣмъ скромныя. Эти рикши
бываютъ удивительно назойливы, съ ними нужно не меньше
терпѣнія, чѣмъ съ арабами. Иногда они идутъ за вами
версты, не отходя ни на тагъ и поворачивая вслѣдъ .за вами
и слѣдя до тѣхъ поръ, пока можно слѣдить. Пшуобнажеи-
ные, а то почти совсѣмъ голые, съ бронзовымъ цвѣтомъ
кожи, худощавые, на видъ малосильные, во время бѣги
покрытые ПОТОМЪ — точно рооой, СЪ добродушнымъ покорнымъ
выраженіемъ лица, онп произво, іятъ нѣсколько жалкое впе-
чатлѣніе и сперва подкупаютъ въ свою пользу. Но потомъ,
при болѣе близкомъ знакомствѣ, онп (н азываются порядоч-
ными пройдохами, которые не прочь слупить при удобномъ
случаѣ съ своего пассажира — сколько влѣзетъ, если послѣд-
ній не побережется. Впрочемъ послѣднее нужно сказать
про городскихъ рикшъ, привыкшихъ къ богатой публикѣ.
Плата рикшамъ довольно скромна, 10—15 коп. за порядоч-
ный конецъ. Хитя для нихъ существуетъ опредѣленная
такса, но обыкновенно они подъ всякими предлогами ста-
раются ея не соблюдать.

Коломбо производитъ впечатлѣніе чистаго хорошаго
города. Самая главная его часть, которая расположена у
бухты, не велика. Тутъ живетъ губернаторъ, совершенно
независимый отъ Индійскаго правительства (Цейлонъ есть
достояніе англійской короны и управляется своимъ особымъ
губернаторомъ). Здѣсь помѣщаются почта и Телеграфъ,
банки, таможня, разныя конторы, главнѣйшіе магазины, го-
стинницы (европейскія), разныя агентуры и т. д Тутъ же
находится крѣпость, на самомъ берегу моря. Затѣмъ слѣ-
дуетъ обширное озеро, которое отдѣляетъ ату торговую часть
города отъ другой, имѣющей, если можно такъ выразиться,
дачный характеръ. По озеру ходятъ маленькіе пароходики.

Въ ятой части имѣется большой прекрасный паркъ (Ѵіо-
іогіа рагк), значительныя площади отведенныя подъ игры и
проч.; прекрасныя дачныя поатройкм богатыхъ англичанъ,
тамъ же находится коломбскій му зей естеі івенной ш торіи
ит.д. Эта часть города расположена къ югу отъ бухты. Къ
сѣверу же отъ бухты, приблизительно параллельно берегу
моря, европейскій городъ постепенно переходитъ въ тузем-
ный сингалезскій городъ; постепенно начинаютъ появляться
кокосовыя пальмы, бананы и вы незамѣтно вхо ціте въ ко-
косовую рощу, съ маленькими домиками, съ чистымъ мѣст-
нымъ полуголымъ темнымъ населеніемъ, съ мѣстными лав-
ками, базарами и т. д.

Пзт> -того уже видно, что Коломбо городъ не скучай-
ный, а расположенный широко, какъ и подобаетъ тропиче-
скому городу. Особенно крупныхъ зданій въ немъ нѣтъ;
одно изъ самыхъ большихъ зданій это большая восточная
гостинница (Тііе Сгаіиі огіепіаі Ноіеі), имѣетъ I этажа. Правда,
населенія въ Коломбо сравнительно немного (въ 1908 году
около ічо.Ооо жителей). По улицамъ растутъ чудныя деревья
Роіпсіапа геріа Во]., — большія деревья и «ъ сем. Бобовыхъ,
съ прекрасной зеленью и еще болѣе прекрасными цвѣтами
огненнаго цвѣта, которые въ массѣ даютъ чудную картину.
Бе менѣе оригинально другое дерево — съ огромными пло-
дами въ видѣ четырехугольныхъ пирамидъ зеленаго цвѣ>та —
ВаітііщГопіа гасепюза КохЬ.

На тѣхъ деревьяхъ, которыя росли на улицѣ передъ
самыми окнами, но стволу и вѣтвямъ густо сидѣли ряды
интереснаго папоротника КірЪоЬоІик геуіаніснв. Потомъ я его
встрѣчалъ въ большомъ количествѣ въ Ботаническомъ саду
въ Пераденіи.

Каждый день почти регулярно ночью и подъ утро идетъ
дождикъ, обыкновенно до разсвѣта (до в ч. у.). Этотъ дождь,
а равно карканье галокъ, которыхъ тутъ масса и которымъ
почему то особенно нравилась позиція на деревьяхъ передъ
нашими окнами, обыкновенно будили меня до свѣта.

Дождикъ топическій имѣетъ удивительно монотонный
характеръ. V насъ въ ср.едн^мъ климатѣ дождю предше-
ствуетъ всегда вѣтеръ или вообще извѣстное безпокойствіе
въ атмосферѣ (по крайней мѣрѣ лѣтомъ). Здѣсь же при
совершенномъ штилѣ сра і.у польется, точно изъ рѣшета,
крупный дождь, который продлится иногда нѣсколько МИ-
НУТЪ, а иногда и долго, причемъ падаетъ ровно, монотонно.
Нерѣдко слѣ>дуетъ перерывъ; затѣмъ дождь возобновляется,
иногда съ меньшей силой; потомъ опять перерывъ и т. д.
Все происходитъ при совершенной тишинѣ въ атмосферѣ.
Если прибавить сюда такое же монотонное карканіе галокъ,
то иногда, закрывши глаза, можно себя вообразить гдѣ-
нибудь въ Россіи въ ненастный осенній день, когда осенній
дождь тоже льетъ ровно и монотонно, если бы... пе тропи-
ческая жара. Иногда впрочемъ потоки дождя бываютъ такъ
стремительны и бурны, что іюневолѣ подходишь къ окошку
и слѣдишь за тѣми рѣчками, которыя несутся по улицѣ.
Раскатовъ грома совсѣмъ пе слыхать. Глядя на эти рѣчки,
такъ и кажется, что сегодня не придется совсѣмъ выходить
изъ комнаты. Но проходитъ немного времени, дождь пере-
сталъ, рѣчки куда то исчезли и по улицѣ можно спокойно
ходить. Прекрасная почва, крупно-песчаная, быстро впиты-
ваетъ въ себя воду и отъ тропическаго дождя не остается
никакихъ слѣдовъ.

Вообще нужно сказать что почва здѣсь замѣчательная.
Красная, латеритная, она представляетъ изъ себя чудный
матеріалъ для великолѣпныхъ дорожекъ. Такихъ дивныхъ
дорогъ, какъ на Цейлонѣ, мнѣ пе приходилось видѣть въ дру -
гпхъ мѣстахъ. Не даромъ Цейлонъ славится чудными доро-
гами. Не даромъ говорятъ, что на автомобилѣ можно объ-
ѣхать весь Цейлонъ. Напр., дорога, которая ведетъ изъ
Коломбо въ гостинницу Сіаііе Гасе, стоящую па берегу моря,
представляетъ чудную аллею кирпично-краснаго цвѣта, ка-
кую можно найти только развѣ въ частныхъ богатыхъ садахъ.
Эта аллея состоитъ изъ крупнаго песка и представляетъ
ровную скатерть, не требующую никакой утрамбовки или
ухода.

Благодаря дожливому времени, далекіе горизонты вообще
не были видны. Горы почти всегда скрыты. Поэтому въ
такое время года не видно тѣхъ красивыхъ картинъ, какія
возможно видѣть въ сухое время.

Здѣсь умѣстно сказать нѣсколько словъ относительно
такъ называемой тропической температуры, чтобы разрушить
столь неправильное пониманіе ея. Говоря о тропической
температурѣ, о тропической жарѣ, всегда почему то прини-
маютъ, что она чрезвычайно высока. Ничего подобнаго нѣтъ:
если измѣрять градусникомъ температуру, то окажется, что
на Цейлонѣ никогда не бываетъ такой жары, какъ, напр.,
въ Херсонской или Таврической губерніи (не говоря уже
о Туркестанѣ). Вся соль тропической температуры —во влаж-
ности атмосферы и ея непрерывномъ постоянствѣ: температу ра
и днемъ и ночью почти совершенно одинакова, нѣтъ смѣны,
пѣтъ ночной прохлады и освѣженія Равнымъ образомъ
нѣтъ сезоновъ: весны, зимы. лѣта. Температура круглый
годъ одинакова.

Если представить себѣ, что вы вошли одѣтымъ въ
теплую баню, то собственно васъ угнетаетъ не температура,
а угнетаетъ (особенно, если посидѣть подольше» влажность,
угнетаетъ выступающій потъ, который приходится постоянно
вытирать, и івѣстная развареиность организма и т. д.. а
вовсе не температура. А что касается количества градусовъ
(21—22° по К.) въ приморскихъ пунктахъ, т<» тутъ термо-
метръ даетъ ра івѣ половину того, что бываетъ, напр., въ
Туркестанѣ.

Для того, чтобы нѣсколько ознакомиться съ окрестно-
стями Коломбо, которыя на далекое пространство пре істав-
ляютъ изъ.себя культурную страну, ст> преобладающими
КОКОСОВЫМИ рощами, МЫ ВЪ сообществѣ съ нѣсколькими
живущими здѣсь русскими съѣздили вл> ближайшее дач-
ное мѣсто, если можно такъ выразиться, именно въ Моппі
Ьаліпіа (Мау нтъ-.Тавпнія, которую русскіе по свему пере-
крестили въ Мотовиловку, — одна изъ дачъ педалско Кіева).

Это было зі мая, воскресенье, когда вообще публика,
ію англійскому обыкновенію, раібѣгается изъ городовъ по-
дальше въ разныя отдаленныя мѣста. Зто явленіе, замѣчу,
столь общее и регулярное, что въ субботу вечеромъ обыкно-
венно во всѣхъ гостинницахъ и рестгаузахъ (гостинницы
внѣ городовъ, обыкновенно среди природы), а ихъ по Цей-
лону много, сразу прибавляется публики. Объ этихъ ре-
стгау <а\ь у меня будетъ сказано ниже. Здѣсь же я за-
мѣчу, что въ Моіші Ьаѵіпіа па берегу моря имѣется боль-
шая прекрасная гостинница, куда съѣзжается достаточно
публики.

Въ готъ день какъ то случайно пе было утромъ дождя
и мы благополучію пріѣхали въ Моипі Ьауііііа. Лишь ча-
совъ въ 9 утра пошелъ порядочный дождь, прекратившійся
впрочемъ скоро, такъ что мы могли шмкскурсиронать. Сна-
чала мы компаніей пошли п<> песчаному берегу, гдѣ по влаж-
ному песку шныряло множество краббовъ.

Вездѣ по берегу, да и внутрь страны, виднѣются паль-
мовыя рощи. Нужно сказать правду, что рощи эти не такъ
красивы, какъ это можетъ казаться; красота ихъ преувели-
чена. Между пальмами травы нѣтъ пли она Незначитель-
ная. Деревья подступаютъ прямо къ береіу.

Высокія стройныя пальмы несутъ въ верху круппые
плоды, па землѣ валяются скорлупы ихъ. М^юдые незрѣлые
плоды между прочимъ доставляютъ прекрасный напитокъ.
Для этого, снявши молодой кокосовой орѣхъ, туземцы
ложемъ срѣзаютъ (отсѣкаютъ) верхушку въ видѣ крышечки,
причемъ открывается отверстіе, откуда и пьютъ эту довольно
пріятную чуть сладковатую жидкость, которая при отсутствіи
Кокосовая роща и лодки-катамараны.

хорошей воды слу житъ. дѣйствпті льно, прекраснымъ питьемъ,
вполнѣ чистымъ и ничѣмъ не .зараженнымъ. ІЪ> дорогѣ
постоянно встрѣчаются сингалезы, предлагающіе св<>іг услуги
п<> части сниманія молодыхъ кокосовъ. Нужно сказать, что
дѣло сниманія кокосовыхъ орѣховъ совсѣмъ не такъ просто,
какъ это можетъ казаться. Европеецъ не съумѣетъ про-
дѣлать того, что продѣлываютъ туземцы, уже вѣками при-
способившіеся къ этому занятію. Взлѣзть на такое тонкой
стройное высокое дерево, не имѣющее совсѣмъ вѣтвей. —
это своего рода искусство, которымъ туземцы (сингалезы и
тамилы) владѣютъ въ совершенствѣ. Для этого на поги
надѣваются особыя пута, благодаря которымъ г пѣзаніе зна-
чительно облегчается. Отрѣзанные кокосы съ грохотомъ
валятся на землю. Помимо жидкости, по стѣнкамъ и на
днѣ весьма толстокожаго кокоса находится порядочный слой
болѣе плотнаго вещества, напоминающаго сливки, очень
вкуснаго. .-)ти сливки обыкновенно выскребываются и по-
ѣдаются, когда выпита жидкость.

На станціяхъ желѣзныхъ дорогъ часто попадаются про-
давки этихъ незрѣлыхъ („зеленыхъ") орѣховъ. Но питье
этихъ орѣховъ есть дѣло стишкомъ демократическое, коимъ
занимаются главнымъ образомъ туземцы; англичанъ я не
видалъ пьющихъ изъ кокосовыхъ орѣховъ.

Толстая кожура кокосовыхъ орѣховъ идетъ на всевоз-
можныя подѣлки, — мпмалки, кокосовую шерсть, швабру
и т. д. Поэтому вездѣ, гдѣ имѣются рощи кокосовъ, тамъ
можно видѣть навалепныя кучи — кожура использованныхъ
орѣховъ (копра). Какъ извѣстно, эта копра имѣетъ значи-
тельный сбытъ заграницу*).

Вообще трудно себѣ представить, какую массу полез-
ныхъ веществъ извлекаетъ человѣкъ изъ пальмъ. Не даромъ
относительно пальмиры (Воітаніщ ПаЪеІІИоітпі.ч) существуетъ
сказаніе, что изъ нея четовѣкъ извлекаетъ 8оі пользу.

Во время нашей экскурсіи мы посѣтили между прочимъ
буддійскій храмъ, пріютившійся въ такой кокосовой рощѣ.

*) Здѣсь кстати замѣтимъ, что эта копра обладаетъ своими жучками,
которые поселяются въ ней массами и тамъ же размножаются. Когда
нашъ пароходъ выгружалъ копру по приходѣ въ Одессу на молъ, то
массы этихъ потревоженныхъ жучковъ вылѣзли и покрыли всю набереж-
ную: такъ совершается переносъ животныхъ.
Замѣчу кстати, что такія кокосовыя рощи всегда бываютъ
чистыми, никакихъ другихъ деревьевъ и кустарниковъ въ
нихъ не полагается. Небольшой храмъ былъ обычнаго типа
и съ обычной обстановкой: по серединѣ алтаря сидѣлъ
Будда; слѣва отъ него фигура съ бѣлымъ лицомъ, справа
съ темнымъ (знаменіе темныхъ и свѣтлыхъ силъ). Стѣны
кругомъ зарисованы картинами, которыя представляютъ все
разныя позы Будды. Тутъ же висятъ разныя украшенія,
весьма напоминающія наши елочныя украшенія (напр.,
складная птица). Передъ Буддой иа столѣ разложепы раз-
ныя жертвоприношенія, — все разные цвѣты: Р1 и ш е г і а
асиііГоІІа Роіг., НіЬівсин п др., бѣлые пахучіе, крупные
желтые. Цвѣты эти часто смѣняются, подсыпаются все свѣжіе.
Въ другихъ мѣстахъ, какъ, напр., позже въ Днураджапурѣ
я видѣлъ еще курительныя свѣчки (или точнѣе труты), въ
видѣ нѣсколькихъ палочекъ, намазанныхъ какимъ то веще-
ствдмъ, которое, медленно сіорая (вѣрнѣе дымясь), распро-
страняетъ замахъ ладана.

Во время этой прогулки по берегу моря мнѣ между
прочитъ пришлось виервые п<-знакомиться ближе съ ори-
гинальной мо]іской туземной лодкой, такъ называемой ка-
та мара и ой. Катамарана — ото весьма остроумное и при-
томъ весьма простое туземное изобрѣтеніе. Вд> сущности
это не лодка, а плотъ, или точнѣе сочетаніе лодки и плота.
Именно, имѣется очень длинная и узкая лодка, въ видѣ
длиннаго сигарообразнаго отвода съ очень узкимъ корыто-
образнымъ желобомъ, въ которомъ еле можно стоять двумя
ногами. Параллельно съ этимъ сигарообразнымъ челномъ
идетъ значительно меньшій, по такой же стволъ, цѣльный
не выдолбленный, который соединяется съ лодкой двумя
дугообразными перекладинами, крѣпко прикрѣпленными.
Такимъ образомъ получается плотъ, состоящій изъ 2 бревенъ,
ь-.ъ которыхъ одно служитъ лодкой (тутъ помѣщается 2—3
че іовѣка), а другое служитъ для того, чтобы эта лодка не
переворачивалась. Если перекладины прикрѣплены надежно,
то. конечно, такой плотъ опрокинуться пе можетъ. На лодкѣ
ставятся паруса и эта ничтожная ладья — плотъ изъ 2 бре-
венъ— уходитъ отт> берега на громадныя разстоянія. Ее, ко-
нечно, качаетъ во время волненія, по отъ опрокидыванія
она гарантирована. Туземцы сішгалезы очень ііскустно
управлялись съ этой катамараной; по зато приставать къ
берегу имъ трудно и нужно не мало усилій, чтобы вытащить
эту катамарану на берегъ; потому что остовъ водки весьма
массивенъ (поэтому то она непотопляема): это въ сущности
огромное (хотя и довольно изящное) бревно великолѣпнаго
крѣпкаго темнаго тиковаго дерева, въ которомъ сверху до
половины продѣланъ узкій желобъ. Вытащить такой снарядъ
на берегъ не такъ то легко*).

Одной изъ до.-т< примѣчательностей Коломбо является,
между прочимъ, великолѣпная картина прибоя волнъ,
ударяющихся въ молъ Во время волненія моря волны хле-
щутъ въ тотъ молъ, который защищаетъ портъ съ запада.
Причемъ волны, ударившись о молъ, подымаются на огром-
н ю высоту (въ уровень гь корабельными мачтами и выше);
отъ моря образуется своего рода бѣлая пелена, которая на
долгое время застилаетъ море, пока поднятая вода не упадетъ.
Это поднятіе и паденіе воды, съ разными варіаціями, пред-
ставляетъ эффектную картину.

Пробывъ нѣсколько дней въ Коломбо, я рѣшилъ пере-
ѣхать въ Пераденію. К. Т. Чоковъ былъ настолько любезенъ,
что отдалъ намъ нижній этажъ своею дома и мы тугъ
устроили лабораторію. Здѣсь бьггь склада, нашихъ ящиковъ,
разныхъ инструментовъ, бумаги, а также многочисленныхъ
банокъ и стклянокъ, спиртъ, формалинъ и т. д. Здѣсь же
мы складывали и сушили собранныя растенія, а также укла-
дывали зоологическія коллекціи. Этогъ домъ находится на
берегу озера, окруженъ небольшимъ садикомъ и вообще
представлялъ изъ себя весьма удобный пунктъ, какъ уе ш-
ненпая дача.

Эта дача па берегу озера и сосѣдніе дома предста-
вляютъ изъ себя русскую колонію. Здѣсь помѣщались
склады цейлонскаго чая, вывозимаго въ Россію. фирмы Вы-
соцкаго, фирмы Щербачева и Чокова. Туіь образовалось
небольшое русское поселеніе, со служащими, прислугой.

Наша прекрасная лабораторія представляла собой обра-
зецъ тропической сырости. Стоило сегодня повѣсить как ю
нибудь вещь: пиджакъ, пальто, ииі что — нибуяь въ этомъ
ролѣ, чтобы на другой день все это покрылось піѣсепью.

Рисунокъ катамараны см. на прилагаемой таблицѣ съ кокоео-
нгій рощей.

Прплож. къ XXVIII т. „Труд- Пмпер Ботаіі. Гада“.

3
Въ качествѣ садовника здѣсь служитъ одинъ туземецъ,
не іурію понимавшій по англійски. Первое время онъ намъ
многимъ помогалъ: сообщатъ разныя свѣдѣнія о растеніяхъ,
насѣкомыхъ и драныхъ іругихъ животныхъ, принималъ
участіе въ ловлѣ ихъ и т. д. 1>нъ служилъ прежде въ Бо-
таническомъ ('аду въ Пераденіи, а потому могъ сообщить
намъ рашыя свѣдѣнія о немъ. Растенія онъ, дѣйствительно,
зналъ, и называлъ ихъ такъ, какъ называютъ въ Пераденіи,
какъ я потомъ убѣдился.

Прежде, чѣмъ уѣхать въ Пераденію, ирищ іось запа-
стись тропическими костюмами. Не смотря на тропики,
мы щеголяли въ своихъ тѣхъ же шерстяныхъ костюмахъ,
въ которыхъ ходили въ Петербургѣ и Одессѣ. Строго го-
воря, вто не было ужъ такъ тягостію, какъ это Можетъ
показаться. Тѣмъ не менѣе о болѣе легкихъ вещахъ при-
шлось подумать. Сшчть ихъ удалось очень быстро. Одинъ
костюмъ представлялъ изъ себя настоящій хаки, и іъ весьма
прочной матеріи; другой былъ чисто бѣлой матеріи. Оба
стоити ді ішчіо, всего ]о рублей. Пріковаго шлема, который
здѣсь оч<чіь часто носятъ европейцы, я не могъ найти по
мѣркѣ своей і оловѣ, а потому пришлось остаться при ста-
рой италіанской шляпѣ.

2 (15) іюня я выѣхалъ въ Пераденію. Проѣздъ зани-
маетъ всего нѣсколько часовъ (около 4 часовъ). Съ утЛ
дождя не было, день былъ совсѣмъ нежаркій. Ъхать было
сравнительно удобно.

Вагоны устроены недурно. Европейцы (особенно же
англичане) ѣздятъ всеі да въ 1-мъ классѣ; рѣже опи ѣздятъ
въ 2-мъ классѣ (и то преимущественно разные служащіе ш<
желѣзной дорогѣ и т. п.): зато тутъ всегда найдете тузем-
ную аристократію. Въ 3-мъ классѣ ѣхать европейцу совсѣмъ
нельзя, ію крайней мѣрѣ это настоіько неудобію (черная
публика набита густо, люди сидятъ почти голыми и т. д.),
что кондуктора пересаживаютъ такого нечаянно попавшаго
пассажира во 2-й классъ. По вііу греинему’ устройству' ва-
гоны немногимъ отличаются отъ обыкновенныхъ европей-
скихъ. Конечно, отопленія никакого нѣтъ, а окна завѣшены
снаружи особымъ навѣсомъ, который защищаетъ отъ лучей
солнца. Вся желѣзнодорожная прислуга, весь служебный
персоналъ иа станціяхъ — мѣстный, сингалезскій. Къ евро-
пейцу всѣ относятся въ высокой степени внимательно. По
англійски почти всѣ говорятъ или достаточно понимаютъ.
Начальники станцій и высшіе служащіе одѣты, конечно, по
европейски. Низшіе служащіе и прислуга, носильщикъ
также стараются натягивать су копну ю форму, причемъ темію-
сипее сукно надѣваютъ во время отправленія служебныхъ
обязанностей па голое тѣло, ноги при этомъ босикомъ и т. и.

Согласно устаповивші муся обычаю, англичане лишь
высшіе посты Сохранили за собой: все о -тальное они предо-
ставили туземцамъ. Поэтому’ по всему Цейлону вы видите,
что почта, телеграфъ, желѣзная дорога, администрація (мень-
шіе чины) — все это находится въ рукахъ сппгалезовъ (въ
большинствѣ случаевъ) или тамиловъ (па сѣверѣ).

Отъ всѣхъ туземныхъ чиновниковъ требуется знаніе 3
языковъ: англійскаго, ринга тезскаго и тамптьскап». (’лу/кбу
свою туземцы несутъ прекрасно, во всякомъ случаѣ пе хуже
европейцевъ, среди которыхъ невозможно было бы найти
такой массы знающихъ туземные языки, безъ чего обойтись
невозможно.

• Нотъ П( реѢ-ЗДЪ изъ Іі'оЛоМбо въ Пераденію дал ь мпѣ
возможность наблюдать природу и людей. Дорога въ По-
раженію (точнт.е Коломбо-Кэнди) пролегаетъ по наиболѣе
пожа іуй интереснымъ мостамъ Цейлона. Сначала опа прІ>-
ходптъ по равнинѣ, а затѣмъ постепенно подымается въ гойы.

Вскорѣ по выѣздѣ игъ Коломбо идутъ тѣ же пальмо-
выя рощи (кокосы), группы банановъ. Попадаются влажные
и сырые луга, болотистыя мѣста. На этихъ болотахъ издали
можно наблюдать Хутрііаеа съ роговыми цвѣтами. Вездѣ,
конечно, много лотоса ХеІптЬо шісИега (іаеіѣп. (Хеіпіп-
1>іиш вресюяит \Ѵ ), часто съ крупными издали замѣтными
каплями воды *). Встрѣтившаяся по доротѣ рѣка Келанп
была порядочной рѣкой, по которой ходили плоты и лодки;
но вода была совсѣмъ мутпая, глинистаго цвѣта.

Черезъ полчаса ѣзды (н ч. у.) была станція Ра гама.
Мѣстность сдѣлалась чуть холмистой. Появилась древо-
видная ЕпрІіогЬіа. По обѣ> стороны дороги появились рпсо-

•) Извѣстно, что поверхность листа лотоса (имѣющаго видъ очень
плоской чашки) обладаетъ замѣчательной особенностью — совершенно не
смачиваться водой; а потому вода не расползается по листу, а наоборотъ
образуетъ сфероидальныя скопленія. Иногда на поверхности листа можно
видѣть крупныя капли величиной съ яичко. Эти капли перекатываются
по листу, точно ртуть
выя поля, съ неизбѣжными буйволами. На этихъ буйволахъ
пашутъ земли; опи тутъ же валяются въ грязи, иногда
почти совсѣмъ погружаясь въ нее и только выставляя морду.
Рисовыя поля подѣлены на характерные четырехъугольные
участки. Вездѣ видны работающіе туземцы, почти совсѣмъ
голые, а то и прямо голые.

Еще черезъ полчаса была станція В а й я н г б д а. Это
довольно большая станція. Здѣсь между прочимъ мнѣ при-
шлось познакомиться съ экипажемъ, на которомъ я потомъ
разъѣзжалъ пе разъ. Эти были небольшіе дву колесные
экипажи (открытые и закрытые), запряженные бычкомъ. Эти
небольшіе бычки, оказывается, шустро бѣгаютъ, не хуже
лошади. На нихъ публика мѣстная (да и европейцы) разъ-
ѣзжаютъ совершу нио — какъ на лошадяхъ. Такая повозка,
запряженная бычкомъ, называется здѣсь ЬиПок-сапІ. II
вообще лошади видны только въ городахъ, да у богатыхъ
людей, а то вообще .движеніе совершается на этихъ бычкахъ.
Грузовое же движеніе совершается на крупныхъ породис-
тыхъ быкахъ, запряженныхъ въ огромныя колымаги.

Нужно сказать, что разныхъ породъ быковъ тутъ огром-
ное количество; есть в<-< возможные быки, въ томъ числѣ и
горбатые (зебу).

-Здѣсь же между прочимъ я обратилъ вниманіе на об-
ширныя заросли Міиіока рнНіса, — того растенія, которое
является столь забавнымъ въ оранжереяхъ (благодаря скла-
дыванію листьевъ, какъ бы увяданію, при дотрогиваніи). На
сколько занятію и интересно это растеніе въ теплыхъ оран-
жереяхъ, на столько оно вульгарно здѣсь*). Тутъ оно обра-
зуетъ иногда довольно несносныя, а то и прямо вредныя
заросли, черезъ которыя, благодаря колючкамъ, пробираться
непріятно. Обыкновенная его величина — До колѣнъ, но
бываютъ и саженные экземпляры которые цѣпляются между
кустами. Цвѣтутъ 'НИ здѣсь обильно, даютъ МНОЖССТВО пло-
товъ (бобовъ) и сѣмянъ. Такъ же, какъ и въ оранжереяхъ, они
обладаютъ чувствительностью и, когда вы шагаете по этимъ
непріятнымъ зарослямъ, то листья складываются массами.

Послѣ, станціи Мпрагама имѣется туннель въ ска-

*) Полная противуположность съ нашимъ обычнымъ сорнымъ ра-
стеніемъ — пастушьей сумкой (СарзеІІа Ьигяа раяіогів): эта на Цейлонѣ
составляетъ большую рѣдкость.
лахъ. Вообще возвышенныя скалы подступаютъ близко.
Тоже п послѣ станціи А м б е н у с с а. Тутъ между прочимъ мнѣ
пришлось видѣть туземную школу для дѣтей. Это собственно
не зданіе, а скорѣе навѣсъ, имѣющій п невысокія стѣны, —
такъ что видно все. что дѣлается внутри.

Попадается немало обнаженныхъ мѣстъ, іанятыхъ план-
таціями (очевидно, чая), видъ ихъ печальный, какъ обыкно-
венно бываетъ на чайныхъ плантаціяхъ.

Послѣ станціи Алавва была большая станція Пол-
га га вела, гдѣ желѣзная дорога раздѣляется. Наша вѣтвь
идетъ на востокъ (на Кэнди): а па сѣверъ идетъ желѣзная
дорога на Анураджапу ру и Джаффну. Въ <тпхъ мѣстахъ (Ми-
рнгама, Амбенусса, Полгагавела и далѣе къ востоку) между
прочимъ имѣются обширныя плантаціи гпЪЬег, т. е. деревьевъ,
дающихъ резину (преимущественно Неѵеа Ъгачіііеіікім). Возлѣ
станціи Полгагавела обширныя плантаціи банановъ. По
сторонамъ желѣзной дороги встрѣчаются заросли Тііііоіііа
сііѵеіъіГоІіа *), сложноцвѣтнаго, напоминающаго по цвѣтамъ
подсолнечникъ (НеІіапіЬнэ). Здѣсь же возлѣ Полгагавела
наблюдаются очень крупные экземпляры Міпіоза рпйіса.

Всѣ до сихъ поръ попадавшіяся станціи лежатъ на
равнинѣ; лишь мѣстами къ нимъ подступаютъ горы. Но
отъ станшп Рамбу ккана (высота ея 313 фут.) начался по-
степенный подъемъ въ горы, къ станціи Кадагу ннава.
Воздухъ сразу посвѣжѣлъ. На Рамбуккана я видѣлъ цѣлые
воіы банановъ, ію все мелкій сортъ. Попадается цѣлый
рядъ туннелей. Послѣ перваго туннеля попадаются заросли
Ьапіапа асиіеаіа Ь. съ яркими оранжево-желтыми цвѣтами;
плоды ея по формѣ и по цвѣту напоминаютъ ежевику.
Между Рамбуккана и Кадуганпава ра істояніе всего 13 кило-
метровъ, а поѣздъ двигается цѣлый часъ. Такой медленный
ходъ уже самъ по себѣ указываетъ на подъемъ. На этомъ
пространствѣ мы проѣхали 12 туннелей разной длины. Тутъ
приходилось наблюдать самыя разнообразныя картины. Мѣ-
стами густыя тропическія чащи, въ которыхъ не пройдешь
и юо шаювъ. Мѣстами внизу рисовыя плантаціи, располо-
женныя по особой системѣ, въ видѣ цѣлаго ряда этажей и»

*1 Какъ это ни странно, но Тіііюпіа (ІіѵсгзіГоІіа А Сгау, — столь
распространенная по Цейлону (ея масса также возлѣ Пераденіи) — мек-
сиканскаго происхожденія.
ступеней лѣстницы. Мѣстами въ верху по сторонамъ какъ
бы сухіе травянистые луга, покрытые Рапісппі и Апйгороц-оп.
Мѣстами, несомнѣнно, лѣсъ вырубленъ, обнажены камни,
имѣющіе .закругленный видъ — точно валуны; яти мѣста
имѣютъ ві сьма печальный видъ. Мѣстами въ горахъ видны
струящіяся рѣчки, имѣющія характеръ водопадовъ. Нѣко-
торыя скалы, обильно смоченныя водой, имѣютъ характеръ
сочащихся скалъ.

Хотя приходилось проѣзжать по горжмъ, но собственно
горныхъ видовъ (въ настоящимъ смыслѣ этого слова) тугъ
нѣтъ. Видны склоны горъ, покрытые прекрасной зеленью;
видны прекрасныя пальмы, бананы, разныя другія тропиче-
скія растенія, частью культурныя, частью дикія, но все это
имѣетъ тепличный оранжі рейный характеръ. Надъ всѣмъ
висятъ облака, все это часто смачивается дождями. Но кра-
соты горной альпійской, къ какОй привыкаешь въ высокихъ
горахъ, здѣсь я не вижу. Того простора, который уноситъ
мысль далеко, здѣсь пѣгъ.

Вся эта мѣстность, которую я проѣхалъ отъ Коломбо
до Киіди, носитъ нѣсколько своеобразный характеръ. Несо-
мнѣнно, что населеніе здѣжь густое, ибо его числится на
всемъ Цейтонѣ около 3'2 милліоновъ. Но населенія этого
какъ то не видать: не видать юродовъ, деревень и вообще
такихъ поселеній, гдѣ бы была видна масса людей. Страна
прой іводптъ, при первомъ взгдядѣ, нѣсколько дикое
впечатлѣніе: — кажется, какъ будто она мало населена.
А между тѣмъ это невѣрно. < )на населена густо. Но все
это населеніе скрыто въ густой п мощной тропической ра-
стительности, его какъ то невидно, оно разбросано. Для
постройки жилья нужно такъ немного, ЧТО ВЪ К.ІЖДОМЪ
любомъ мѣстѣ можно устроить такое жилье. Для этого
нужно нѣсколько бамбуковыхъ палокъ, да нѣсколько паль-
мовыхъ листовъ.

Поѣздъ медленно идетъ до станціи Каду ганнава. За-
тѣмъ онъ идетъ скорѣе и даже нѣсколько опускается,
мѣстн<>сть понижается.

1 Станцій Пераденія существуетъ нѣсколько (2—3), къ
несчастію А потому я запутался, прозѣвалъ главную (Но-
вую Пераденіи?) и проѣхалъ нѣсколько верстъ дальше въ
Кэнди. Слѣдуетъ собственно помнить, что слѣзать нужно
на Новой І*раденіи, переѣхавши крупную рѣку Мегавели
(англичане выговариваютъ ее Мігавилп). Переѣзжая эту
рѣку по мосту, съ лѣвой стороны уже можно видѣть Бота-
ническій Садъ, который примыкаетъ къ берегу’ рѣки.

Пропустивши случайно Пераденію. я проѣхалъ немного
дальше и пріѣхалъ въ К шдп; здѣсь взялъ рш шу и черезъ
’2 часа былъ уже въ Пераденіи.

Дорога изъ Іі’эндп въ Пераденію идетъ по прекрасному
шоссе. которое продолжается датыпе и соединяетъ Кэнди
съ берегомъ и въ частности съ Коломбо. -Что шоссе пред-
ставляетъ собой какъ бы аллію; съ обѣихъ сторонъ оно
покрыто деревьями, такъ что почти все время приходилось
ѣхать въ тѣни. Съ небольшими перерывами отъ самаго
Кэнди тянутся вдоль пюссе небо іьшія селенія. расположенныя
у самой дороги, или отдѣльные домики, прпиадлсЛщіе ту-
земцамъ и имѣющіе видъ какъ бы дачъ. Съ улицы вся
жизнь и вся своебразная обстановка этихъ домиковъ видно
отчетливо, особенно, если проходить здѣсь вечеромъ.

Рикша подвезъ меня прямо къ тому7 „рестгаузу“ (го-
стинницѣ), который находится визави Ботаническаго Сада.
Въ 4томъ рестгаузѣ я и поселился. Черезъ нѣсколько дней
пріѣхалъ А. II. Михельсонъ, и мы прожили здѣсь мѣсяца
полтора, работали въ Ботаническомъ Саду, собирали всевоз-
можныя коллекціи, совершали отсюда эскурсіи по Цей-
лону и т. д.

Этотъ рестгаузь имѣетъ огромное значеніе въ жизни
Ботаническаго Сада Пераденіи, такъ какъ ни одинъ евро-
пейскій посѣтитель не минуетъ его. Здѣсь заведена книга
посѣтителей (а ихъ тутъ бываетъ не мало), ь іъ которой можно
усмотрѣть немало самыхъ знаменитыхъ именъ. Поэтому я,
прежде чѣмъ перейти къ Ботаническому Саду, и нашимъ
работамъ, опишу этотъ рестгаузъ, а затѣмъ кстати сдѣлаю
краткій общій очеркъ Цейлона.

Англичане завели на Цейлонѣ (да и въ другихъ мѣ-
стахъ Индіи, прекрасный обычай: понастроили цѣлый рядъ
казенныхъ (если такъ можно выразиться) гостинницъ, —
такъ называемыхъ рсстгау зовъ (геяІ-Гіоцке— собственно домъ
для отдыха).

Этими ресттаузамп, можно сказать, покрытъ весь Цей-
лонъ. Они устроены между прочемъ вдоль желѣзной дороги,
причемъ всякая чѣмъ-нибудь интересная или замѣчатель-
ная мѣстность непремѣнно имѣетъ свой рестгаузъ, который
находится недалеко отъ станціи желѣзной дороги. Въ об-
щемъ можно сказать, что черезъ 3—4 станціи всегда, имѣется
рестгаузъ. Этихъ рестгаузовъ нѣтъ лишь въ большихъ
городахъ (Коломбо, Галле), т. е. тамъ, гдѣ есть настоящія
европейскія гостинницы (но въ Джаффпѣ рестгаузъ есть).

Всѣ эти рестгаузы подчинены провинціальному Коми-
тету Путей Сообщенія, который отдаетъ ихъ въ аренду ту-
земнымъ предпринимателемъ, которыхъ держитъ въ соот-
вѣтствующей дисциплинѣ. Въ каждомъ рестгаузѣ вывѣшены
объявленія, которыя указываютъ права и обязанности хозяина
и посѣтителей. Изъ этихъ правилъ между прочимъ видно,
что содержатель рестгауза (гехі-іюихе кеерег) собственно есть
платный слуга (і§ а раісі кегѵапі о! (Ье Ргоѵіпсіа! Коа<1
Сошшйее): онъ всегда долженъ быть на мѣстѣ къ услугамъ
посѣтителей и его отсутствіе отмѣчается въ книгѣ. Посѣти-
тели обязательно заносятъ свою фамилію въ книгу, а равно
заносятся въ книгу всѣ> рѣ.шителыю ихъ расходы. Уѣзжая, они
получаютъ точный счетъ всѣхъ своихъ уплатъ и этотъ счетъ
они могутъ предъявить Комитету, въ случаѣ какихъ-либо
претензій. Посѣтители могутъ пробыть въ одномъ рестгаузѣ
ие болѣе 3 дней (это, конечно, не соблюдается строго, если
есть свободныя мѣста).

Рестгаузъ устроенъ обыкновенію очень практично и
удобно, жизнь въ немъ сравнительно не дорога. На все
есть своя такса, которая тутъ же и виситъ. За комнату
плотится приблизительно полтинникъ въ сутки. Чай, зав-
тракъ, обѣдъ — въ назначенное время и по таксѣ. Конечно,
пища тутъ не можетъ быть такая, какъ въ большихъ (евро-
пейскихъ) гостинницахъ, но всетаки вамъ обязаны давать
пищу въ опредѣленное время и въ самихъ глухихъ мѣстахъ
вы обезпечены отъ голодовки, а главное — вамъ нѣтъ на-
добности заботиться самому о собственномъ пропитаніи.
Это. конечно, огромное удобство для человѣка, которому
некогда думать обо всемъ этомъ.

Прислуга весьма исполнительная и аккуратная; всякая
прислуга называется „бой- (Ьоу — собственно мальчикъ).
При рестгаузѣ всегда имѣются экипажи и вьючныя живот-
ныя, которыя высылаются къ поѣзду, приходящему изъ
Коломбо. II экипажи и повозки — на бычкахъ.
Рестгаузъ въ Пераденіи.

Рестгаузъ устроенъ на тропическій манеръ, притомъ
весьма удобно и практично (сч. табл.).

Если взять рестгаузъ въ Пераденіи, то тутъ мы найдемъ
прекрасную просторную веранду, украшенную растеніями
и цвѣтами. Широкій навѣсъ ея защищаетъ отъ дождя
Веранда уставлена столами и особыми тропическими крес-
лами, на которыхъ публика разваливается свободно. Здѣсь
можно отдохнуть, почитать, выпить чаю и т. п. Передъ
верандой находится обширный чистый дворъ, и круговой
подъѣздъ къ крыльцу съ навѣсомъ; навѣсъ этотъ защищаетъ
пріѣхавшаго и уѣзжающаго посѣтителя отъ дождя.

Въ такомъ рестгаузѣ имѣется общая столовая; а кромѣ
того еще общій залъ въ родѣ гостинной (2 большихъ окна
ея видны налѣво): тутъ имѣются нѣкоторыя книги, иногда
газеты, путеводители и т. и. Зтотъ же залъ служитъ за-
пасной комнатой въ случаѣ переполненія имѣющихся.
Комнатъ (номеровъ) нѣсколько.

Комнаты очень высокія, безъ потолка, вѣрнѣе — потол-
комъ служитъ крыша. Кровати весьма удобныя, пружин-
ныя и обязательно съ пологомъ въ защиту противъ моски-
товъ. Обстановка простая. Столъ, шкафъ, стулья, умыва ть-
никъ, вотъ и все. При каждой комнатѣ сбоку имѣется еще
своя небольшая комнатка, которая служитъ ванной, клозе-
томъ, складомъ. Отсюда отдѣльный выходъ на дворъ.

Благодаря такой системѣ рестгаузовъ посѣщеніе раз-
ныхъ (даже отдаленныхъ) мѣстъ Цейлона очень нетрудно и
удобно. Хозяинъ рестгауза всегда найдетъ нужныхъ людей,
найметъ нужныхъ животныхъ, проводниковъ и т. д. Поэтому
рестгаузы сыграли и играютъ огромную роль въ ознакомленіи
съ Цейлономъ, собираніи разныхъ свѣдѣній и поддержаніи
англійскаго престижа. Англичане сами сознаютъ, что Цей-
лонъ— страна весьма ,.объанглившаяся“ П дѣйствительно,
англійское вліяніе очень велико, не смотря на то, что на
всемъ Цейлонѣ число англичанъ весьма незначительно: на
3'/2 милліона населенія европейцевъ всего около ІО.ооО.
На англійскомъ языкѣ разговариваютъ между собой интел-
лигентные туземцы. Когда наступаетъ суббота, то, я думаю,
не найдется на Цейлонѣ рестгауза, въ которомъ бы не было
посѣтителей. Не только масса юродскихъ жителей разъ-
ѣзжается во всѣ стороны отдохнуть вдали отъ работы, но
вообще какъ то всѣ люди приходятъ въ движеніе, по англій-
скому обычаю, и начинаютъ передвигаться въ разныя стороны.
Такимъ образомъ по всему Цейчону всегда имѣется цѣлый
рядъ посѣтителей, въ числѣ которыхъ есть путешественники,
ученые, простые любители природы, которые являются сюда
съ фотографическими аппаратами и т. д. Особенно посѣ-
щаются тѣ рестгаузы, которые расположены въ какой-нибудь
интересной мѣстности, на берегу моря въ особенности.

Къ таковымъ относится, напр., Ыятара, уединенный рест-
гаузъ на берегу моря, съ чу дпымъ положеніемъ. Затѣмъ Ьен-
тота, тоже въ очень хорошемъ мѣстѣ. Бентота интересна въ
томъ отношеніи, что по близости рестгауза имѣются прекрасныя
мангровыя насажденія. Здѣсь въ море впадаетъ порядочной
величины рѣчка, Бентота-ганга, нѣсколько расширенная при
виад< ніп въ море, съ солоноватой водой. Если на лодкѣ про-
ѣхать немного вверхъ по этой рѣчкѣ», то въ <іч< нь неда-
лекомъ разстояніи (уже почти у самою се кчіія) начинаются
эти интереснѣйшія „зарос.дг мангровъ — Кйіхорііога Мапціе
и тутъ ихъ можно наблюдать при самой благопріятной
обстановкѣ». Часъ - полтора соверші нно достаточно, чтобы
съѣздить посмотрѣть и собрать эти своеобразныя полуводя-
ныя деревья. Равнымъ образомъ достаточно какихъ-нибудь
7-2 часа, чтобы сх-одить изъ рестгауза къ морю и на м<>р-
скомд» пескѣ понаблюдать цѣлый рядъ интересныхъ песча-
ныхъ растеній, въ томъ числѣ интереснѣйшее ползучее
растеніе съ длиннѣйшими ползучими стеблями Ірошоеа ЬіПога
Еогчк., длина которыхъ бываетъ шаговъ 25 (по моимъ измѣ-
реніямъ: но, очевидно, бываетъ и больше).

Точно также и внутри страны, въ юрахъ и т. и. мѣс-
тахт» подобные рестгаузы доставляютъ легкую возможность
натуралисту заняться самыми разнообразными вопросами,
при условіяхъ наиболѣе благопріятныхъ.

Одмпъ изъ интереснѣйшихъ и важнѣйшихъ рестгау-
зовъ находится въ Анураджапурѣ». Онъ устроенъ, можно
сказать, не хуже самой удобной гостинницы, имѣетъ боль-
шое помѣщеніе, расположенъ въ очень интересной мѣстности,
именно, на мѣстѣ древней сингалезской столицы.

Анураджапу ра — это до извѣстной степени священное
мѣсто для сшігалезовъ; это въ своемъ родѣ сині алезскій
Кіевъ, съ развалинами дворцовъ, прежнихъ буддійскихъ
монастырей, разныхъ памятниковъ — религіозныхъ и іпто-
ричеекпхт», съ мѣстными святынями, храмами, часовнями
и т. д. Сюда, какъ въ Кіевъ, стекаются съ разныхъ сторонъ
богомольцы. II тутъ сюда цѣлыми семьями, съ женами,
дѣтьми, со всѣмъ домашнимъ скарбомъ, располагаются па
воздухѣ, раскладываютъ костры, ночуютъ. [немъ холятъ
по святымъ мѣстамъ, поклоняются, ставятъ свѣчки, вечеромъ
возвращаются въ таборъ. Здѣсь появляются разныя лавочки,
торгующія всякими предметами, вплоть до „свѣчекъ и
образковъ".

Подобныя картины въ высокой степени занимательны.
Если наблюдать эту смуглую, почти черную публику издадп,
то можно совершенно забыть, что находишься на отдален-
номъ Цейлонѣ: можно спокойно дойти до иллюзіи, что на-
ходишься среди нашихъ кіевскихъ богомольцевъ.

Не только для историка и этнографа важна Аиурад-
жапура. Она интересна и для ботаника и въ особенности,
я думаю, для зоолога. Горъ здѣсь нѣтъ, но мѣстность
весьма интересна. По близости имѣется довольно большое
озеро (какъ говорятъ - искуственное). Въ озерѣ водятся
крокодилы, есть МНОГО птицъ, цѣлый рядъ интересныхъ
растеній. Кругомъ озера почти непроходимыя джопглп, гдѣ
водятся дикіе стоны. Вездѣ въ джонгляхъ міюжі ство обезьянъ,
которыя совершенно не боятся человѣка, множество разныхъ
насѣкомыхъ и т. д.

II всѣ эти многочисленныя наблюденія можно произ-
водить легко и не безъ удобства, — благодаря именно пре-
красному рестгаузу. Въ этомъ рестгаузѣ всегда къ вашимъ
услугамъ проводники и переводчики, которые за опредѣ-
ъніг.ю плату проведутъ и проврутъ васъ всюду, куда
Пожелаете.

Этотъ примѣръ я привелъ для того, чтобы показать
наглядно, какое значеніе имѣютъ эти рестгаузы въ изученіи
страны.

Что касается Пераденіи, то, въ виду близости знаме-
нитаго Ботаническаго Сада, въ здѣшнемъ рестгаузѣ имѣются
особыя правила для посѣтите.лей. Именно, для пріѣзжихъ
ботаниковъ спеціально назначены 2 комнаты. Пріѣ іжіе
ботаники не стѣснены трехдневнымъ срокомъ пребыванія,
а могутъ жить сколько угодно. При пасъ жилъ одинъ шот-
ландецъ, который пробылъ тутъ 9 мѣсяцевъ. Причемъ, когда
онъ уѣзжалъ на экскурсіи, то квартира считалась за нимъ.
Кромѣ того помѣщеніе для ботаниковъ отпускается без-
платно. Для этого нужно принести отъ директора Сада
удостовѣреніе въ томъ, что вы имѣете право жить без-
платно.

Конечно, ато огромное удобство. Мнѣ оставалось только
условиться на счетъ стола. Хозяинъ рестгауза взялъ съ
насъ двоихъ за полный пенсіонъ 5 рублей въ день (т. е. чай,
завтракъ, обѣдъ). Прнчцмъ сюда входилъ обя іательно чай
всякій разъ, когда мы являлись къ столу, а иногда даже и
не въ урочное время. Столъ былъ въ общемъ недурной, но
своеобразный и необильный: пиіца производитъ такое впе-
чатлѣніе — точно ото консервы: такъ что собственно подъ
конецъ мы немного отощали. А потому, когда опять сѣли
на русскій пароходъ, то (что называется) набросились на
русскую пищу. Чего мы всегда получали въ изобиліи, это
банановъ, а также манго (Маіщііега ішііеа); рѣже подавались
ананасы, апельсины, плоды тыквеннаго дерева (Сагіса Рарау а),
ананы (Айона), рамбутаны (ХерЬеііиіп Іарраоепт) и раза
два мапгустанъ — Сіагсіпіа іпаіщочіапа (копецъ сезона».

Мапгустанъ — великолѣпный плодъ, это правда. Его
ѣдятъ чайной ложечкой, <>ігь напоминаетъ по вкусу и мягкой
бѣлой консистенціи какой-нибудь кремъ пли желе. По
формѣ — это небольшой апельсинъ, съ черно-фіолетовой
(непріятнаго вкуса) кожурой: внутри плода такія же дольки.

Но по моему едва-ли есть плодъ лу чпіе ананаса. Я говорю
про хорошій сортъ и хорошо созрѣвшіе плоды. Такіе пре-
восходные ананасы (пи лійскіе) подавались нерѣдко намъ
здѣсь въ Пераденіи. Все то, что мнѣ приходилось пробо-
вать до зтого, все это давало только отдаленное пред-
ставленіе объ ананасахъ.

Порядокъ дня у насъ былъ такой. Просыпались мы,
по заведенной привычкѣ, съ разсвѣтомъ, который впрочемъ
здѣсь бываетъ не ранній, около 6 час. утра. Очень не-
рѣдко приходилось будить прислугу, которая къ чаеамд»
7 утра (а то и позже) готовила намъ чай: часто въ ожи-
даніи чая приходилось идти на прогулку, иногда въ
окрестности, а иногда въ Ботаническій Садъ. Ко времени
нашего вставанія обыкновенно вт> Саду, который находится
черезъ дорогу, сд> разсвѣтомъ раздаются своеобразные
звуки чисто восточнаго характера' — мѣстнаго деревянаго
инструмента, нѣсколько напоминающаго барабанъ. Инстру-
ментомъ этимъ будятъ и созываютъ черныхъ рабочихъ.
Звуки мѣняютъ свое мѣсто; очевидно, отъ передвиженія
человѣка. который ихъ производитъ.	.

Обыкновенно съ ранняго утра почти до вечера прихо-
дилось проводить въ Ботаническомъ Саду. Вечеръ здѣсь
тоже наступаетъ раш>, такъ что день собственно здѣсь
немного больше 12 часовъ. Обѣдать всегда приходилось
при свѣчкѣ.

Отсюда предпринимались экскурсіи въ окрестности, въ
джонгли, также въ горы.

Я главнымъ образомъ бы ть занятъ и (ученіемъ и опи-
саніемъ Ботаническаго Сада, работалъ въ Саду, ходилъ въ
гербарій и библіотеку; а мои помощникъ — собираніемъ
разныхъ коллекцій (ботаническихъ и зоологическихъ). Бо-
таническій Садъ при своемъ огромномъ пространствѣ слу-
жилъ недурнымъ мѣстомъ и для зоологическихъ сборовъ,
такъ какъ глухіе уголки его ничѣмъ не отличались отъ
джонглей; въ саду даже существуетъ также нетронутое
глухое мѣсто, которое посигъ названіе „джонгли". Помимо
разныхъ насѣкомыхъ, тутъ врдится достаточно и змѣй.
Намъ часто приходили докладывать, что въ саду появился
большой снзкъ (епаке — змѣя), за которымъ слѣдуетъ по-
охотиться. Въ большинствѣ случаевъ однако до нашего
прихода снэкъ исчезалъ, да и охотиться на нихъ безъ по-
мощи туземцевъ не всегда удобно. Туземцы же, зная, что
мы собираемъ коллекціи, натаскивали намъ всякой всячины,
конечно, не даромъ, а за извѣстное в<> (награжденіе. Змѣй
они приносили иногда настолько изу родованиыхъ, что брать
ихъ не было возможности*».

Вообще нужно сказать, что коллекторство у туземцевъ
распространено достаточно. Въ особенности много собира-
телей бабочекъ и другихъ интересныхъ насѣкомыхъ, коіг ъ
здѣсь подъ тропиками, конечно, не мало. Коллекціи бабо-
чекъ, между которыми попадаются крупные великолѣпные
образцы, распространены широко и ящики съ такими ба-
бочками, очень недурно препарованпыми, можно купить въ

*) Относительно змѣй, столь страшныхъ для пріѣхавшихъ на Цей-
лонъ впервые, слѣдуетъ замѣтить, что змѣй здБсь, дѣйствительно, много
и масса ядовитыхъ. Но змѣи обладаютъ особенностью — не нападать
первыми. А потому у европейцевъ составилось представленіе, что опасность
отъ змѣй на Цейлонѣ не болѣе, чѣмъ въ Германіи и Франціи (такой
взглядъ поддерживается и въ литературѣ).
магазинахъ въ Коломбо, К >нди и др. мѣстахъ. Ихъ же до-
ставляютъ туземцы на приходящіе пароходы. Этм коллекціи
бываютъ въ разныя цѣны, начиная отъ 3 рублей. Ну кію
впрочемъ прибавить, что сингалезы большіе мастера за-
прашивать п торговаться.

Что касается ботаническихъ и др. коллекцій, то со-
ставленіе ихъ въ тропическомъ климатѣ представляетъ, какъ
извѣстно, огромныя затрудненія. Главнымъ зломъ является
тутъ огромная сырость. Достаточно, напр., повѣсить па тьто
обыкновеннымъ способомъ, не развѣсивши широко, и на
другой день оно сверху Покрывается сплошь грибнымъ
начетомъ, точно паутиной. Достаточно поставить съ вечера
сапоги въ какое-ппбу іь замкнутое мѣсто, чтобы на утро
они покрылись плѣсенью — „зацвѣли*. ('ушка ботани-
ческихъ коллекцій очень затруднительна. Какъ извѣстно,
изъ подл> тропиковъ очень трудно привести іи- то, что хо-
рошо, НО СКОЛЬКО нибудь порядочно высушенный гербарій.
Однако уту трудную задачу мы выполнили болѣе, чѣмъ
у (овлі творите, іыю. Именно, мы примѣтили тотъ же самый
способъ, КоТорЫЙ Теперь ВЪ боЛЬШоМЪ ХОДУ ВЪ Россіи И
крторый примѣнялъ и я въ разныхъ другихъ мѣстахъ.

Итогъ такъ называемый ру ссі;ій способъ — есть способъ
сушки въ солдатскомъ сукнѣ. Уже въ Маньчжуріи, ятой
сырой странъ, я убѣ.дидся, что способъ этотъ даетъ пре-
красные результаты. Я рѣшилъ взять сукно на Цейлонъ.
И, дѣйствительно, способъ этотъ далъ очень недурные ре-
зультаты. Правда, здѣсь пришлось не пожалѣть много
труда, возни было много, но я приписываю это главнымъ
образомъ тому обстоятельству, что сукна у наст> было при-
хвачено недостаточно. Какъ бы то ни было, гербаріи, со-
бранный нами подъ тропиками, оказался настолько недуренъ,
что превосходилъ собой всѣ до сихъ поръ мною видѣнные
гербаріи інъ подъ тропиковъ.

Сырость отражалась сильно и на собранныхъ плодахъ,
сѣменахъ, а также зоологическихъ коллекціяхъ. При ма-
лѣйшемл> не досмотрѣ собранныя насѣкомыя начинали плѣсне-
вѣть, гнить и вообще Мртмться, издавать зловоніе.

Большинство плодовъ мы „мариновали* въ формалинѣ.
Этотъ ні особенно пріятный препаратъ можно достать въ
Коломбо. Мы у потребляли 4° 0 раі-творъ (и чуть крѣпче).
Банки были взяты съ собой еще съ Петербурга, но много
пришлось купить въ Кэнды (Крупныя), а также много банокъ
уступилъ мнѣ за свою цѣну завѣдующій лабораторіей въ
Саду. Банки мы плотію наполняли разными плодами,
иногда смѣсью ихъ (раздѣляя ихъ въ нѣкоторыхъ слу-
чаяхъ кисеей или инымъ способомъ), а затѣмъ заливали
растворомъ формалина. Пробку завязывали пузыремъ, зали-
вая щели въ нужныхъ случаяхъ парафиномъ. Вся эта
формалиновая коллекція дошла въ прекрасномъ состояніи.
Свыше ао разныхъ плодовъ (среди нихъ много крупныхъ)
и препаратовъ (напр. плода какао и ір.) доѣхало вполнѣ
благополучно.

Большое затрудненіе доставилъ намъ плодъ хлѣбнаго
дерева, такъ назыв. джакъ, который былъ огромныхъ раз-
мѣровъ и солидной тяжести *). Найти подходящій стекляный
сосудъ небыло ВОЗМОЖНОСТИ, да ОНЪ II СТОИЛЪ бы дорого
(въ Петербургѣ онъ потомъ стоилъ 15 руб.). Поэтому
пришлось поступить такъ. Я заказалъ простой жестяной
ящикъ, который совершенію плотно вставлялся въ другой —
деревяный ящикъ. Въ ящикъ уложенъ былъ этотъ фруктъ,
оставшееся мѣсто заполнено другими плодами, все залито
растворомъ формалина. Затѣмъ жестяный ящикъ запаянъ
и плотно закупоренъ въ деревяный. /Кидкости, конечно,
пошло масса и ящикъ вѣсилъ пудовъ 5—6 и доставлялъ
намъ много затрудненій. Впослѣдствіи на пароходѣ, во
время качки въ океанѣ, этотъ ящикъ далъ течь, но тѣмъ
не менѣе вѣсь его былъ значительный, такъ что, очевидно,
жидкости вытекло мало, хотя она сильно отравляла воздухъ
въ кладовой. Остатки жидкости однако вытекли уже въ
Одессѣ, когда ящикъ былъ поднятъ и сдавленъ желѣзной
цѣпью лебедки. Можно было опасаться, что плоды въ
этомъ ящикѣ пропадутъ, тѣмъ болѣе, что изъ Одессы
коллекція была доставлена дней на іо позже, чѣмъ пола-
галось. Вскрывъ однако ящикъ, мы увидѣли, что, хотя
жидкости уже не было, но плоды, очевидно, такъ хорошо
успѣли замариноваться, что совершенно не испортились.

Такимъ образомъ формалинъ оказался прекраснымъ
средствомъ (и сравнительно дешевымъ). Нѣкоторые мягкіе

*) Замѣчу, что всѣ эти препараты находятся теперь въ Музеѣ
Императорскаго Ботаническаго Сада, а въ томъ числѣ и этотъ плодъ
хлѣбнаго дерева Агіосагрив іпіе^гіГоІіа.
плоды, полежавъ въ формалинѣ, оказались затвердѣвшими
(напр., манго).

Другое (послѣ сырости) не менѣе существенное зло для
коллекторовъ подъ тропиками — это термиты. Пронюхавъ,
что тутъ есть чѣмъ поживиться, термиты начинаютъ одолѣ-
вать васъ массами. Они нападаютъ на все: портятъ растенія,
плоды, насѣкомыхъ, растаскиваютъ среди нихъ всякую ме-
лочь. По полу, по стѣнамъ, по землѣ видны ихъ огромныя
вереппцы, отряды, извивающіеся лентой. Казалось, что отъ
нихъ нѣть никакого спасенія. Приходилось прямо устраи-
вать дежурства, кому-нибудь оставаться дома при коллек-
ціяхъ. Но потомъ я нашелъ средство отвадить термитовъ.
У насъ оыло въ запасѣ много испорченнаго спирта (т. е.
оставшагося нечистымъ отъ прежнихъ зоолоі ическпхъ кол-
лекцій). .Чтимъ спиртомъ я и сталъ угощать нашихъ не-
прошенныхъ посѣтителей, примѣняя самые разнообразные
злостные пріемы, то поливая изъ стакана въ массу ихъ,
то взбрызгивая тѣ дорожки, по крторымъ они обыкновенно
ходятъ отрядами. Внѣ комнаты я примѣнялъ также и фор-
малинъ, еще болѣе имъ непріятный. Я поливалъ форма-
линомъ тѣ дорожки въ травѣ, гдѣ они путешествуютъ. Ре-
зультатъ былъ блестящій: термиты стали забывать насъ и
скоро совсѣмъ прекратили свои визиты.

Замѣчу, что большинство плодовъ и др. продуктовъ
мы собирали въ Ботаническомъ Саду, который заключаетъ
главныхъ представителей и туземной флоры. Нѣкоторые
другіе образцы (напр., стволы крупнаго бамбука, колоссальные
листья пальмъ) также взяты нами въ Ботаническомъ Саду,
съ разрѣшенія администраціи. Конечно, такія операціи,
какъ рубка стволовъ бамбука пли громадныхъ листьевъ
пальмы, выполнялись туземцами, которые помогали намъ и
въ упаковкѣ. Между лицами служебнаго персонала въ Бо-
таническомъ Саду есть нѣсколько человѣкъ интеллигентныхъ
туземцевъ, которые могутъ оказать большія услуги заѣзжему
ботанику. Между ними есть даже спеціальное лицо —
ріаиі-соііесіог (собиратель растеній), который недурно знаетъ
туземную флору, а Садъ въ особенности. Благодаря близкому
участію этого лица намъ и удалось составить так.ке весьма
недурную дендрологическую коллекцію и коллекцію ліанъ.
Благодаря ему же, наши коллекціи были упакованы не-
дурно. Какъ привыкшіе обращаться съ пальмами, туземцы
очень псьустно свернули и упаковали колоссальные листья
такихъ пальмъ, какъ Сагуоіа ипіЬгаспІІІега или БвЛьісеа
ЬесЬеІІапіт: изъ нихъ первая имѣетъ листья въ 5 саженъ
длины, а пластинки его до 3 саженъ ширины*). Разу-
мѣется, пластинка была отрѣзана и свернута особо, а чере-
шокъ кромѣ того раздѣленъ на 2—3 части. Въ общемъ полу-
чились не особенно громоздкіе и удобно ш реносимые тюки.
Листья падемъ оказались такихъ огромныхъ размѣровъ, что
въ Музеѣ Ботаническаго Сада совершенно не нашлось мѣста
для помѣщенія ихъ; пришлось приспособляться особымъ
образомъ, черешокъ держать отдѣльно, а пластинку отдѣльно.

Въ Пераденіи намъ пришлось прожить около I1 .> мѣ-
сяца. Отсюда же мы по оч< реди совершали экскурсіи въ
стороны. Я проѣхалъ Цейлонъ вдоль и частью поперекъ,
побывалъ на крайнемъ югѣ и сѣверѣ, а также въ центрѣ.

Пераденія — безусловно іучшее мѣсто на Цейлонѣ.
Она лежитъ на высотѣ 1»‘>оо фут. Климатъ ея достаточно
умѣренный, сравнительно, напр.. съ Коломбо и другими
приморскими мѣстами. /Кара совершенно не ощущается.
Напр., въ 7 ч. утра температу ра 22" К.

Утра и особенно вечера очень пріятны. Особенно хороша
была первая ночь постѣ моего пріѣзда. Быта чудная лун-
ная ночь. Слышалось громкое стрекотаніе разныхъ насѣ-
комыхъ, напоминавшихъ цикадъ. Чудный мягкій воздухъ.
Тишина и спокойствіе въ природѣ. Нерѣдко воздухъ про-
рѣзывайся огненными линіями: это свѣтящіеся электриче-
скіе жучки . . . Сразу оцѣниваешь уединенное положеніе
рестгауза. Здѣсь можно гулять ію великолѣпному7 шоссе
вдоль Ботаническаго Сада, у саженному громадными деревьями
1’ігЬесоІоЪпіш 8апіап Вепіік, а со стороны Сада громадными
фикусами, палі мамп и др.**).

*) Этотъ экземпляръ находится въ Музеѣ Императорскаго Ботани-
ческаго С'ада.

**) Здѣсь очень кстати замѣтить, что обыкновенный фикусъ (Гісив
еіазгіса), столь часто встрѣчающійся въ домахъ и имѣющій крупные
листья, здѣсь подъ тропиками образуетъ колоссальныя деревья, а листья
его въ нѣсколько разъ меньше нашихъ домашнихъ (такъ что никакъ
не іьзя признать въ нихъ нашъ фикусъ): но такіе крупные листья встрѣ-
чаются только на молодыхъ случайныхъ вѣткахъ, выходящихъ слу-
чайно гдѣ нибудь сбоку на громадномъ стволѣ.

Прплож. къ XXVIII т. мТруд. Пмпер. Ботан. Сада**.

4
Не даромъ сложилось сказаніе о томъ, что Цейлонъ
былъ именно тѣмъ мѣстомъ, гдѣ> нѣкогда су шествовалъ рай.
Есть цѣлый рядъ людей, которые пріѣзжаютъ сюда, чтобы
посмотрѣть этотъ рай, видѣть его воочію, получить о немъ
представленіе. Конечно, многіе остаются очарованными
мягкимъ теплымъ климатомъ, дивной тропической расти-
тельностью. могучими проявленіями этой тропической расти-
тельной жизни, <> которой внѣ тропиковъ трудно составить
себѣ представленіе, наконецъ цѣлымъ рядомъ другихъ но-
выхъ явленій тропической жи ши.

Однако, вѣрно ли ихъ заключеніе? Дѣйствительно ли
здѣсь такъ безукоризненно все хорошо, что человѣкъ чув-
ствуетъ себѣ „точно въ раю“?

Скептикъ вообще, а натураииртъ въ особенности, не
можетъ не отнестись критически. Что мѣстность здѣсь хо-
роша и пріятна, что климатъ здѣсь сравнительно мягкій,
(мягче и лучше другихъ мѣстъ Цейлона) — это безспорно.
Посѣтивъ эту мѣстность, вы останетесь о ней самаго лучшаго
мпѣнія, — это тоже Цезсц^рію. Но вѣдь это все относится
къ временнымъ и случайнымъ посѣтителямъ, изъ которыхъ
большинство прибыло на Цейлонъ послѣ жестокой морской
трепки, а потому всякая земля покажется имъ хорошей, не
только Пйраденія. Такое врсмещіое посѣщеніе одно, а
бо.гѣе долгое* пребываніе — другое. Временный (кратко-
временный) посѣтитель пе таетъ и даже часто не подозрѣ-
ваетъ массы тропическихъ непріятностей, въ родѣ термитовъ,
москитовъ, пьявокъ (которыя сидятъ въ травѣ п легко за-
ерзаютъ подъ одежу), разныхъ другихъ непріятныхъ насѣ-
комыхъ, змѣй и т. п., шіоворя уже о тропическихъ дождяхъ
и сопряженныхъ съ ними удовольствіяхъ, віи*дномъ климатѣ,
объ извѣстномъ неудобствѣ для органтма, сопряженномъ
съ такой банной температурой, вообще, съ полной перемѣной
режима мінзнп. Все это несомнѣнно отражается и иногда
ведетъ въ копцѣ концовъ къ заболѣваніямъ.

Цейлонъ въ этомъ отношеніи принадлежитъ къ болѣе
мягкимъ здоровымъ странамъ (почти пѣтъ лихорадокъ), гдѣ
европеецъ уживается легче. Но въ Индіи эксцессы климата
болѣе чувствительны, а въ нѣкоторыхъ мѣстахъ прямо гу-
бительны. Отсутствіе лихорадокъ и разныхъ другихъ бо-
лѣзней, значительная его культурность дѣлаютъ Цейлонъ
такъ сказать лучшей тропической страной. А присутствіе
горъ въ центрѣ ег<> создаетъ еше рядъ климатическихъ сй-
Вершепію умѣренныхъ станцій. гдѣ, европеецъ чувствуетъ
себя совершенно въ св<>ей постановкѣ. Въ нѣсколько часовъ
изъ сравнптетьно жаркаго Коломбо вы переноситесь по же-
лѣзной дороги въ умѣренную Перадепіій, Кэнди, а затѣмъ
и довольно прохладную Пур< тію (Нювара Элія) лежащую на
высотѣ бооо фут., гдѣ ночью не мѣшаетъ покрыться и
теплымъ одѣяломъ. Погрому репутація Цейлона, какъ срав-
нительно мягкой и удобной для европейца тропической
страны, совершенно справедлива.

Что касается Пераденіи, пли точнѣе той части Цейлона
(Кандійскій округъ), гдѣ находится и Пераденія. то я лично
склоненъ думать, что это, дѣйствительно, лучшая часть
Цейлона, хотя я и попалъ сюда далеко не въ лучшее время.

Не могу однако не прибавить, что на счетъ красоты
трапнч^ской природы могутъ возникнуть несогласія и не-
доразуменія. Конечно, если попадаетъ сюда человѣкъ, мало
знакомый съ красотами природы, то его, попятно, поразитъ
роскошная оранжерейная обстановка откуда будетъ сдѣлано
заключеніе <> красотѣ. Я лично, достаточно знакомый съ
красотами природы въ разныхъ частяхъ Свѣта, не нахожу
особенной красоты въ такой обстановкѣ. Посмотрѣть все
это, конечно, очень интересно и занятно. Безспорно, что
тутъ играетъ роль извѣстная привычка человѣка умѣ-
реннаго климата. Печать, краски и общій тонъ умѣреннаго
климата, конечно, другія, чѣмъ тропическаго. Оранжерейная
обстановка Цейлона, не имѣющаго притомъ снѣговыхъ горъ,
не даетъ тѣхъ красокъ и тѣхъ пейзажей, какія даетъ вы-
соко] орная страна умѣреннаго климата, напр., Средняя
Азія, Гималаи. Кавказъ, гдѣ, при высотѣ горъ и особомъ
рельефѣ, соединены сочетанія красоты и грандіозности. На
Цейлонѣ все имѣетъ мягкій видъ, нѣтъ пи величественныхъ
снѣговыхъ вершинъ, ни грандіозныхъ ледниковъ, ни су-
машедшихъ горныхъ рѣкъ, пѣтъ тоі о элемента гран-
діозности п внушительности, къ которому привыкаешь въ
этихъ горныхъ странахъ. Даже тропическіе дожди, наиболѣе
іамѣтное явленіе, не производятъ особеннаго эффекта, какъ
я говорилъ выше.

Единственно что производитъ неизбѣжно впечатлѣніе,
это тропическая могучая растительность.
Но впечатлѣніе это нечасто бываетъ чистымъ, потому что
4
Цейлонъ, какъ старая культурная страна, претерпѣла зна
чительныя измѣненія. Большіе тропическіе лѣса теперь въ
значительной степени истреблены, первобытныя непрохо-
димыя джонгли вырублены, ихъ на. островѣ осталось не-
много; вся остальная растительность есть растительность
искуственная, культурная, приноровленная къ потребностямъ
человѣка. Она часто не даетъ представленія <> мощи тро-
пической растительности. Эта мощь и сила растительности
проявляется не только въ высотѣ и толщинѣ древесныхъ
породъ, но въ самыхъ разнообразныхъ формахъ. Въ этомъ
отношеніи Ботаническій Садъ на Цейлонѣ играетъ большую
роль, давая самое наглядное представленіе о разныхъ про-
явленіямъ этой мощи. Тутъ сосредоточены самые разно-
образные образцы тропической растительности разныхъ
странъ, на которыхъ можно видѣть и грандіозный ростъ,
толщину, своеобразные воздушные корни, громадныя ліаны,
крупнѣйшіе плоды, яркость красокъ и т. д.

Насколько ниже я опишу первое впечатлѣніе, произво-
димое -той тропической растительностью, а теперь въ са-
мыхъ краткихъ чертахъ я дамь общій очеркъ Цейлона.

Цейлонъ (Сингала, Шпнгала — по туземному, откуда
названіе народа сннгалезы), представляетъ громадный ин-
тересъ для географа, натуралиста, историка. Въ сказкахъ
1ШІ1 ночи онъ называется Серендпбъ, у древнихъ истори-
ковъ Тапробана, на мѣстномъ брампнскомъ языкѣ онъ на-
зывается Ланка (блестящій). Представляя собой, какъ я
назвалъ выше, живой музей для натуралиста, онъ для
историка важенъ потому между прочимъ, что на немъ со-
храни.пісь слѣды прежней культуры, прежней исторической
жизни. Правда, эти остатки не такъ ірандіозны, какъ на
другомъ тропическомъ островѣ — Явѣ, гдѣ памятники
древности приводятъ путешественниковъ въ изумленіе и
заставляютъ считать египетскія пирамиды постройками не-
значительными.

Исторія Цейлона стара и многострадальна. Опа из-
вѣстна за 6 вѣковъ до Р. X. Онъ извѣстенъ былъ отчасти
уже I еродоту. Но первыя обстоятельныя свѣдѣнія сообщилъ
македонскій навархъ Опеяіспіик (329—330 до Р. X.). Діодоръ
Сицилійскій уже даетъ точное его описаніе. Онъ описы-
ваетъ не только величину Цейлона, его положеніе, но опи-
сываетъ жителей острова, ихъ костюмы, произведенія
страны. Страбонъ сообщаетъ о томъ, что Тапробана изоби-
луетъ слонами, а воды огромными земноводными существами.
Знаменитый географъ Діонисій (36 г. до Р. X.) подтверждаетъ
эти разсказы и говоритъ, что островъ Тапробана есть родина
азіатскихъ слоновъ и другихъ странныхъ животныхъ, (інъ
уписываетъ величину слоновъ, ихъ клыки, драгоцѣнные
цейлонскіе камни, пахучія пряности и проч.

Такимъ образомъ еще до Р. X. Цейлонъ былъ извѣстенъ
гораздо больше и гораздо точнѣе, чѣмъ тѣ мѣста, которыя
относятся теперь къ Россіи.

Послѣ Р. X. географъ Плиній сообщаетъ, что въ цар-
ствованіи Клавдія римскій корабль отъ Аравіи былъ при-
гнанъ вѣтромъ къ берегамъ Цейлона. Мѣстный царь Та-
пробаны обходился съ римлянами очень гостепріимно и мило
за все время пребыванія ихъ тамъ. А когда римляне
уѣзжали, то ихъ сопровождали 4 посла съ Цейлона къ
римскому Императору. Возможность этого факта доказы-
вается тѣмъ, что древнія римскія монеты найдены на Цей-
лонѣ уже въ 1574 году. Плиній же сообщаетъ, что каждый
годъ изъ Краснаго моря ходилъ съ торговой цѣлью къ бе-
регамъ Малабара и Цейлона цѣлый флотъ, состоявшій болѣе
чѣмъ изъ іоо кораблей. Такіе правильные рейсы возможны,
имѣя въ виду правильность мусоновъ. Вообще въ I сто-
лѣтіи между южной Европой и Индіей съ Цейлономъ уже
установились правильныя торговыя сношенія. Шелкъ, цѣ-
нившійся тогда на вѣсь золота, драгоцѣнные камни (куда
относился и жемчугъ), разныя ароматическія вещества,
были въ употребленіи у богатыхъ и знатныхъ римлянъ, и
торговля Цейлона и Рима была значительна. Во И в. тор-
говля существовала уже съ китайцами.

Вт> 1244 году Цейлонъ посѣтилъ знаменитый Марко-
Поло. Онъ сообщаетъ о Цейлонѣ и его жителяхъ такія точ-
ныя и подробныя свѣдѣнія, которыя Потомъ долго считались
басней. Такъ, онъ говоритъ, что жители ходятъ почти го-
лыми; что пища ихъ состоитъ изъ молока, риса, мяса; что
они пьютъ вино, добываемое изъ деревьевъ (очевидно, паль-
мовое): страна производитъ рубины (чрезвычайно цѣнные),
сапфиры, топазы, аметисты, гранаты и разные другіе драго-
цѣнные камни. На Цейлонѣ находится высокая гора (оче-
видно, Адамовъ пикъ), настолько скалистая и обрывистая,
что взойти на нее невозможно иначе, какъ при помощи
желъ піыхъ цѣпей: на вершинѣ ея находится могила Адама,
нашего праотца и т. д.

Въ 1444 году Никола де Конте венеціанецъ разсказы-
ваетъ о деревѣ талипотъ (очевидно, СогурЬа птЬгасиІіГега),
его листьяхъ, его громадной величинѣ и проч., а также о
приготовленіи корицы, о драгоцѣнныхъ камняхъ, жемчугѣ
и проч.

Въ промежуткѣ между XIV и К\ 1 в. имѣется цѣлый
рядъ драгоцѣнныхъ свѣдѣній, оставленныхъ разными авто-
рами относительно торговли.

Можду прочимъ въ началѣ XVI столѣтія (15<>5 г.)
появились на Цейлонѣ португальцы, подъ начальствомъ
Донъ Лоренцо Алмейда; они получили право торговать и
вымѣнивать произведенія Европы на слоновую кость, дра-
гоцѣнные камни и ароматическія вещества. Между порту-
гальцами и спнгалезами заключи нъ былт> цогіввръ, въ силу
гіетораго Пракрама, сингалезскій царь, долженъ былъ пла-
тить ежегодно дань въ 5<>—2оо фунтовъ корицы Португаль-
скому королю, а португальцы должны были защищать
Цейлонъ отъ внѣшнихъ враговъ.

Этотъ несчастный доіоворъ открылъ Цейлонъ евро-
пейскому (португальскому) нашествію, со всѣми его по-
слѣдствіями. Лѣтъ черезъ 12, когда Іірякрама отказался
платить свою дань, португальцы открыли непріязненныя
дѣйствія, взяли Коломбо и Цейлонскій царь былъ признанъ
данникомъ Португаліи. Немедленно португальцы стали вво-
дить католичество, основали монастырь въ Коломбо и учре-
дили епископскую наендру. Впослѣдствіи одинъ изъ ко-
ролей Португаліи (Іоаннъ III) короновался въ присутствіи
постовъ съ Цейлона. Этотъ короткій періодъ (около сто-
лѣтія) можно назвать періодомъ португальскимъ.

Съ начала XVII в. (съ 1602) на Цейлонѣ появляются
голландцы. Но они появились на восточной сторонѣ острова
(Ьатикаллоа). Были завязаны сношеніи съ Кшдійскимъ
царемъ. Такъ называемый Голландскій періодъ начи-
нается собственно съ 1617 года. Между португальцами и
голландцами завязалась Гюрьба. окончившаяся не въ пользу
португальцевъ, которые ко второй половинѣ Х\ 11 вѣка были
совсѣмъ вытѣснены голландцами.
Наконецъ въ концѣ XVII в. появляются англичане и
постепенно утверждаются тамъ, вытѣсняя голландцевъ.
Начй тся послѣдній — а и г л і й с к і й періодъ.

Соперничество европейцевъ и водвореніе ихъ на Цей-
лонѣ отразилось, конечно, на еіо исторіи кровавымъ обра-
зомъ. При англійскомъ захватѣ Цейлона самостоятельныя
царства его покончити свое существованіе и Цейлонъ сдѣ-
лался обыкновенной ко геніальной провинціей Великобри-
таніи. Англичане поступити з іѣсь, какъ и всегда, по
своему: высшее управленіе оставили въ своихъ рхкахъ, а
во всемъ прочемъ предоставили туземцамъ самоуправленіе.
Подъ англійскимъ владычествомъ исторія Цей гона вошла
въ норму, кончились кровавыя междоусобія и началась
спокойная жизнь на немъ. Цейлонъ сдѣлался цвѣтущей
колоніей, жемчужиной англійской короны.

Вотъ въ нѣсколгкихъ словахъ самая краткая „внѣшняя"
исторія Цейлона (я здѣсь совершенно не касаюсь длинной
туземной исторіи, т. е. исторіи сингалезскаго царства или
вѣрнѣе сингалезскихъ царствъ). Цейлонъ, говорятъ, былъ
извѣстенъ уже первѣйшимъ мореплавателями — финикій-
цамъ. О Цейлонѣ были освѣдомлены греки и римляне.
Птоломей уже нарисовалъ его карту. Въ сношеніи съ Цей-
лономъ были и древніе персы, арабы и китайцы, ш говоря
уже о близкихъ сосѣдяхъ — Индіи. Такъ что въ общемъ
Цейлонъ принадлежитъ къ наиболѣе давноизвѣсгнымъ
странамъ.

Здѣсь кстати отмѣтить одинъ интересный фактъ,
повторяемый относительно Цейлона рашыми авторами съ
древнихъ временъ. Именно, долгое время существовала
басня, что отъ Цейлона исходитъ ароматическій воз-
духъ, который чувствуется при приближеніи къ нему.
Такая же басня существовала относительно Пн ци и Аравіи;
но крайней мѣрѣ она начинается огь Ктозія и повторяется
Плиніемъ (кн. ХИ. 42).

Нужно замѣтить, что подобные разсказы объ аромати-
ческихъ странахъ часты, особенно у открывателей новыхъ
странъ. Такъ, Колумбъ говоритъ объ ароматности Антиль-
скихъ острововъ; Веррацапи и І’элей о берегахъ Каролины.
Фіалковый запахъ острова Кубы зависитъ отъ вьющагося
растенія Теігасега, которая распространяетъ свой ароматъ
ночью,— онъ ощущается на разстояніи 2—3 миль отъ дорега.
Сомнѣваться въ этихъ разсказахъ нѣтъ особеннаго
основаны. Всякій п\теш< ственникъ можетъ подтвердить,
что всякая страна, особенно страны Востока, имѣютъ свой
запахъ. Степи имѣютъ свой запахъ, лѣса свой. (Тоже,
какъ извѣстно, относится къ племенамъ и народамъ.) Ми-
наевъ *) постоянно указываетъ на ароматъ лѣса послѣ дождя.
Запахъ земли вообще несомнѣнно ощущается послѣ долгаго
путешествія по м«>]>»>, какъ я могъ убѣдиться и въ это путе-
шествіе (особенно почвы глинистыя), но интенсивность и
специфичность этого запаха зависитъ отъ многихъ при-
чинъ, — вѣтра, дождя, вообще погоды, времени года и т. д.
Я лично ароматіюстп Цейлона не замѣтилъ, быть можетъ
по случаю мусона. Но по опыту знаю, что тутъ возможна
бываетъ своего рода „антиципація-, т. е. путешественникъ,
зная, что страна изобилуетъ Ярбматпыми веществами, заранѣе
приписывалъ ей именно этотъ запахъ корицы, апельси-
новъ и т. и.

Жемчужина тропическаго пояса, Цейлонъ представляе тъ
іі 'Ъ себя большой островъ, прибшзптельно грушевидной
формы, пространствомъ почти равный Ирландіи. Длина его
нѣсколько больше 4(>о верстъ, а максимальная ширина свыше
2о(і верстъ. Онъ лежитъ между о" 53' и 9° 5Г с. ш. По
физическому устройству рѣзко различаются двѣ части:
южная-горііетая, сѣверная-ровная. I оры сосредоточены въ
южной широкой части Цейлона; здѣсь постепенно отъ бе-
реговъ горы подымаются и въ центрѣ широкой части до-
стигаютъ довольно значительныхъ размѣровъ, хотя нигдѣ
не достигаютъ высоты снѣі овыхъ горъ. Высшіе пункты,
какъ Адамовъ Пикъ (по мѣстному Саманелла), Педроталла-
гала (Пидураталлагала) достигаютъ высоты ъойо <рут. или
немного больше (около 25ио метровъ).

Благодаря горному рельефу южной части, получается
огромная разница между »той частью и сѣверной. Южная
часть — это лучшая часть во всѣхъ отношеніяхъ. Здѣсь
есть всѣ климаты, начиная отъ тропическаго и кончая умѣ-
реннымъ среднеевропейскимъ. Ботаническій Гадъ и его
филіальныя отдѣленія расположены въ >т<»й южной части

*> М іі паевъ. Очерки Цейлонъ и Индіи, стр. 166 и др.
Главнѣйшія рѣки берутъ здѣсь начало. Всѣ главнѣйшія
культуры (чай, кофе, какао, каучуковое дерево, рисъ, хинное
дерево и т. д.) сосредоточены здѣсь. Однимъ словомъ это
наиболѣе красивая и живописная часть, иаплучійр оро-
шенная. обладающая лучшимъ тропическимъ климатомъ въ
мірѣ, прекрасными и плодородными почвами, могучей дре-
весной растительностью Горы же изобилуютъ разными ми-
неральными богатствами. Понятно, что эта южная часть и
наилучше населена. Дожди здѣсь въ теченіи цѣлаго года
распредѣлены болѣе или менѣе равномѣрно.

Другую картину представляетъ сѣверная часть. Это
равнинная часть, мѣстами страдающая отъ недостатка
дождей. Хотя лѣсовъ здѣсь много, но растительность не
достигаетъ такихъ могучихъ размѣровъ, какъ на югѣ.
Почва значительно хуя * и есть много мѣстъ совсѣмъ не
населенныхъ. Еще въ древнія времена здѣсь были сдѣланы
гигантскія сооруженія, запруды, сохраняющія воды и слу-
жившія для орошенія. Но эти запруды со временемъ пришли
въ запустѣніе, вода застоялась, развились лихорадки. Ко-
личество осадковъ здѣсь раза въ четыре меньше, чѣмъ въ
горахъ"). Температура выше и чувствительнѣе.

Насколько замѣтна разница между ажной и сѣверной
половиной Цейіона. я могу у казать изъ собственнаго опыта.

Въ концѣ іюня я выѣхалъ изъ Пераденіи на сѣверъ
въ Джаффну. Въ Пераденіи каждый день выпадали дожди.
Но, проѣхавъ всего нѣсколько станцій, я замѣтилъ, что
дождь ту гъ совсѣмъ ме ікій, а еще черезъ нѣсколько станцій
(стало быть верстъ ко атъ Перадепш ію прямому на-
правленію) дождя уже совсѣмъ не было. Небо стадо без-
облачнымъ, свѣтило яркое солнце. Мало тою: почва была
сухая, потрескавшаяся, кустарники и деревья быти съ осы-
павшимися листьями (нѣкоторые совсѣмъ голые), травянистая
растительность выгорѣла. Однимъ словомъ, картина полу-
чалась такая, какая бываетъ у насъ въ степной области въ
концѣ жаркаго лѣта и началѣ осени. Во всякомъ случаѣ
часа черезъ 4 ѣзды отъ Пераденіи я очутится точно въ
другой странѣ. Впечатлѣніе это усиливается еще оттого.

*> Количество осадковъ въ общихъ чертахъ можно установить такъ:
въ горахъ выпаіаетъ 4000 мм. въ годъ, въ сѣверной части 1000- 1200,
на берегу моря ічоо.
что тугъ встрѣчается другая растительность, другія жи-
вотныя. Сразу же бросается въ глаза обиліе обезьянъ, ко-
торыя шныряютъ всюду партіями, обиліе бабочекъ (иногда
массы) и другихъ своеобразныхъ насѣкомыхъ. Въ этихъ
же джонгляхъ (лѣсахъ) водятся между прочимъ и дикіе
слоны *).

Я уже вкратцѣ говорилъ выше (стр. 4(?) о сингалезскомъ
Кіевѣ — городѣ Ѵну-раджа-пура**). Здѣсь считаю нужнымъ
указать на одинъ маленькій эпизодъ, который характеренъ
во многихъ отношеніяхъ. Остановившись въ рестгаузѣ, я изъ
Ану-раджа-пура отправился на экскурсію къ большому
искуственному «>з< ру, находящемуся въ окрестностяхъ.
Озеро было для меня весьма интересно, какъ по раститель-
ности, такъ и по животной жн ши. меня явилась мысль —
обойти это озі р<> кругомъ. По разсказамъ это было воз-
можно, на самомъ же дѣлѣ совсѣмъ невозможно (по крайней
мѣрѣ, если придерживаться недалеко берега). Поэтому я
потратилъ на это значительную часть дня, въ одиночку
пробродилъ долго въ глухихъ джонгляхъ и, замѣтивши,
что намѣреніе мое въ одинъ день во всякомъ случаѣ не-
исполнимо, я рѣшился вернуться. По дорогѣ я встрѣтилъ
на берегу оіера партію рабочихъ, съ старшимъ туземцемъ
во главѣ (производившихъ какія то ирригаціонныя соору-
женія). Послѣдній угостилъ меня чаемъ, а затѣмъ досталъ
мнѣ колесницу, запряженную быками; на этой колесницѣ я
и вернулся въ Апу-раджа-пу ру уже совсѣмъ ночью.

Въ рестгаузѣ по случаю моей пропажи поднялся пе-
реполохъ. Дано было знать полиціи и даже, кажется, была
организована партія для розысковъ. Когда я появился, меня
встрѣтилъ мѣстный (туземный) полицейскій чинъ и навелл>
справки о моемъ благополучіи. Тогда я песовсѣмъ понялъ,
въ чемъ дѣло, да и не было времени, такъ какъ встрѣтился
съ интереснымъ путешественникомъ изъ Гаити. Но, когда
я вернулся въ Пераденію, то мой хозяинъ любезно сообщилъ
мнѣ, что я попалъ въ газеты. Дѣйствительно, въ одной

*) Охота на слоновъ составляетъ прпвпллегію государства: для
охоты нужно получить билетъ (довольно дорогой). П.(Видимому, это прп-
ви.ілегія европейцевъ.

**) Замѣчу, что согласно туземному произношенію, по смыслу словъ
1 Ану-раджа-пура = 90 царей городъ), нужно выговаривать Анураджапура, а
не Анурадгапура (АиигаіПіарига) какъ пишутъ и выговариваютъ англичане-
изъ газетъ („ТІіе ( еуіоп Оіжегѵег" ФіЦ 21, 19Ф8, ст]>. ь)
с< >общалось:

Апигайііарига.

Киьаіап х і н і I <> г «ѣ г а у н. А іехѵ (Іауз ард» іпГогпда-
Н<т \ѵав §іѵеп Іо Ніе Роіісе, (Ьаі а Киввіап Іоші.чі, патічі
Ілрчке, ііаіі 131 геіигпей Іо ЬгеакГаві аі Ніе КечНіоцче ап<1
поНіінр- хѵак кпомп <•( 11І8 м ИегеаЬопІч. ѣроп ііііч а веагсіі
рагіу \ѵа8 ограпічесі. Виі аЙег Ніе сіеіау оГ 8оте коигя, Ніе
П1І88ІГЩ’ опе ІигпеіІ ир аЬоці 7—3<» р. т. Не Ііасі руте іо-
іѵагііе МіЬіпіаІе, пііб$« іі ііів \ѵау аіиі Ьу Ніе кіпйпезв оі' а
Сіоѵепіпіі-иі оГПсег 1іа8 11І8 ЬгеакГавѣ

Фактъ переданъ несовсѣмъ точно, такъ какъ я и не
думалъ терять дороги и блудить. Но нельзя не видѣть за-
ботливости администраціи.

Дальше на сѣверѣ, въ Джаффнѣ картина получается
такая, что уЯііі можно забыть, что находишься подъ тропи-
ками. Ясное бе (облачное небо, жгучее солнце, пыльная
песчаная почва: общій Ііаіиіпв мЬстностп напоминалъ бы
скорѣе Среднюю Азію, если бы не яти пальмировыя рощи
(Вогаь8Ц8 ПаЬеПіГогтів). Какъ послѣдствіе такого кли-
мата, — ощущается острая жажда.

Такимъ образомъ разница между сѣверной и южной
частью слишкомъ очевидна, несмотря на сравнительно не-
большое разстояніе.

Цейлонъ Ііежитъ въ области муссоновъ, д\ ющпуъ съ зна-
чительной правильностью. Съ мая до октября дуетъ юго-
западный муссонъ, который приноситъ дожди западной
части Цейлона: съ ноября по апрѣль дуетъ сѣверо-восточный
муссонъ, приносящій дожди восточной части. Благодаря
такой правильности вѣтровъ, между прочимъ еще въ
древнее время возможны были морскія сообщенія съ Цей-
л< щомъ.

Какъ я )же сказалъ выше, самою цѣпною частью Цей-
лона является южная его часть, гдѣ и сосредоточены разныя
культуры*). Главнѣйшимъ произведеніемъ Цейлона является
рисъ, идущій впрочемъ больше для мѣстнаго употребленія.
Культура его по всему острову. Затѣмъ чай, плантаціи ко-

*) Относительно к\ іьтуры на Цейлонѣ см. К л и н г е н ъ , Среди
патріарховъ земледѣлія народовъ ближняго и дальняго Востока. Часть II.
Индія — Цейлонъ. СПБ. 1899.
тораго все расширяются и принимаютъ большіе размѣры.
Чайныя плантаціи — исключительно въ горной области, на
разныхъ высотахъ, въ зависимости отъ чего получаются и
разные сорта чая. Культура чая, какъ я буду имѣть случай
говорить ниже, вноситъ въ природу какъ бы извѣстное
опустошеніе, унылый однообразный пейзажъ, такъ что у
меня вырвалось іаже особое выраженіе —чайныя пустыни.
Чай, я полагаю, теперь главнѣйшій Цейлонскій продуктъ,
имѣющій огромный вывозъ не только въ Англію (англичане
только и пьютъ свой цейлонскій чай), но и въ другія
страны. Даже въ Россію, гдѣ преобладаетъ китайскій чай,
его вывозится много. Напр., нашъ пароходъ, на которомъ
я возвращался, ве<>ь съ собой около іоо.ооо пудовъ цейлон-
скаго чая. II всѣ пароходы, возвращающіеся изъ Влади-
востока. берутъ съ собой много чаю. Прежде была распро-
странена культура кофе (давшая въ 1875 году около
4о,0оо,ооо руб.), но въ семидесятыхъ годахъ на кофе по-
явилась болѣзнь и культура кофе совершенно упала. На
смѣну его (1Н73) появился чай, плантаціи котораго зани-
маютъ все большія пространства, принимая нѣсколько ли-
хорадочный характеръ и покрывая страну" фабриками, заво-
дами и придавая странѣ особый экономическій отпечатокъ —
чайной страны, съ своимъ рабочимъ вопросомъ и т. д.

Огромны также плантаціи кокосовыхъ орѣховъ
с >с,родоточенныя преимущественно по берегамъ всего острова.
Роль этой пальмы, въ жизни человѣка очень велика. Вмѣстѣ
съ рисомъ и корицей кокосовые орѣхи принадлежатъ къ
древнѣйшей культурѣ на Цейлонѣ*). Изъ другихъ продуктовъ
нужно указать на хинное дерево, какао, кардамону,
а п е л ь с и и ы, х л ѣ б н о е д е р е в о, к а м ф о р а.

Значительную роль начинаетъ теперь играть каучу-
ковое дерево (Н< ѵеа Ьгакіііеігяв), имѣющее въ юго-западной
части Цейлона уже значительныя плантаціи. За 2 года до
моего пріѣзда здѣсь была даже спеціальная выставка, ил-
люстрировавшая каучуковое производство на Цейлонѣ. Вы-
ставка эта помѣщалась въ Пераденіи въ Ботаническомъ
Саду, гдѣ были выстроены спеціальныя зданія, отведенъ
значительный участокъ земли и т. д. По поводу каучу-

*) Полагаютъ, что количество кокосовыхъ орѣховъ, собираемыхъ
ежегодно, достигаетъ 800.000,000
новаго дерева, его культуры и проч. возникла цѣлая лите-
ратура, появился спеціальный компендіумъ, посвященный
зтому важному дереву и до мелочей разбирающій всѣ
условія культуры, со всѣми инструментами, нужными ма-
шинами и т. д. *).

Одно изъ своеобразныхъ растеній, которое встрѣчается
и въ природѣ и въ культурѣ, — ото цптронелла Ашігоро^оп
Хагсіие ѵаг. зсІіоепапНпщ и ѵаг. сйгаіп-.. Оно представляетъ
рѣдкій случай ароматическаго растенія изъ сем Злаковъ
(Огатшеае). ..Трава “ этого крупнаго злака отличается тою
особенностью, что если ее потереть или размять руками, то
руки начинаютъ пахнуть лимономъ: въ листьяхъ заклю-
чается ароматическое летучее вещество лимоннаго запаха.
Вещество это извлекается прессомъ и служитъ главнымъ
образомъ для приготовленія ароматическаго мыла. Одно
время па юго-западѣ Цейлона культура его стала сильно
распространяться, цѣпы стали высоки, но потомъ онѣ пали
Какъ извѣстно, растеніе это растетъ съ у спѣхомъ у насъ въ
Гу хумскомъ Ботаническомъ Гаду.

*> XV г і 1і I ПегЬагІ, Неѵеа Ъгазіііепзіз ог Рага-гнЪЪег, ііз Ъо-
гапу, сиішаііоп, сІіетіЧгу апсі ііеееазез. 3 ебіііоп, СоІотЬо. Ьогкіоіі.
1!»08, 304 стр.
Глава III.

Ботаническій Садъ въ Пераденіи. Первое впечатлѣніе.
Садъ. Оранжереи. Библіотека, гербарій, музей, лабо-
раторіи. Опытная станція.

Первое впечатлѣніе, производимое птицъ садомъ,
имѣетъ захватывающій интересъ. Тутъ впервые наглядно
знакомишься съ мощностью тропической растительности, о
нОТорОЙ въ самой прнродГ». въ лѣсу — въ джопгляхъ трудно
составить представленіе, такъ какъ тамъ невозможно отли-
чать отдѣльныхъ представителей. Расположеніе сада живо-
писно, чѣмъ онъ отличается отъ другого сада на Явѣ (въ
Вейтенцоргѣ). Могучая тропическая растиельнЗсть, съ
мощными стволами, часто внизу дающими выступы, которые
подпираютъ, точно боковыя колонны, переходящія на землѣ
въ доскообразные корни, разбѣгающіеся въ стороны змѣями
Деревья такъ громадны, вѣтви такъ высоки, что, сколько
пи задирай голову, нѣтъ впзможноатп разузнать, что за
дерево передъ тобой. Громаднѣйшія тіаны, измѣряемыя
десятками сажень (мнѣ удалось привезти одну въ 11 са-
пенъ), иіюг іа внп іу съ совершенно древовидными стволами,
вьются па огромныхъ пространствахъ, перекидываясь съ
дерева на дерево и образуя цѣлыя заросли. Опѣ принадле-
жатъ къ самымъ разнообразнымъ семействамъ и бываютъ
самыхъ причудливыхъ формъ (есть ліаны-пальмы, кактусы
и т. д.); иногда одна ліана вьется на драгой.

Само собой разумѣется, что въ са іу сильно преобла-
даетъ древесная растительность, травянистой же очень мало.
.Многія растенія очень красочны, но нта красочность часто
теряется въ такой массѣ сильной растительности. Много
(•астеній съ очень кру ппымп цвѣтами (Саіпбепяіа, АпіІіегнНа,
“• л"пекш. Цейлонъ

Тай. 4

Кашііа. Соіігирікі и т. д.і. Равнымъ образомъ есть много
растеній съ очень крупными плодами (напр., Агіосагрін,
СошчіріЬі, Сі'скоеи-Ьіа, Раіиіаіш* и т. д.

Не смотря на мощную растительность, порядокъ въ
саду полный, садъ вполнѣ благоустроенъ. Проведены ши-
рокія прекрасныя дорожки; по ятимъ дорожкамъ, особенно
по главной аллеѣ, можно видѣть посѣтителей, разъѣзжаю-
щихъ на своихъ рикшахъ (причемъ богатые туземцы посѣти-
тели часто мирно дремлютъ, разъѣзжая на своихъ рикшахъ).
Кромѣ небольшого участка джонглей все лишнее вырублено,
вычищено, разработано; вслѣдствіе этой можно видѣть раз-
н<(образныя деревья въ ихъ натуральную величину и съ
ихъ характерными особенностями, ничѣмъ не замаскиро-
ванными.

Составъ растительности самый разнообразный, есть тро-
пическія растенія разныхъ странъ (не только Азіи, но и
Африки, Америки и Австраліи).

По саду разбросаны характерныя будки и іъ пальмовыхъ
листьевъ. Эти легкія постройки (столбы изъ бамбука, крыша
изъ пальмовыхъ листьевъ) не пропуск іютъ дождя и тутъ
я часто прятался, когда меня захватывалъ тропическій
дождикъ.

Ярлыки при растеніяхъ бываютъ металлическіе, дере-
вянные и кирпичные. Послѣдніе массивныхъ размѣровъ и
ставятся прямо на землѣ; на косомъ срѣзѣ пишется назва-
ніе растенія (одинъ такой ярлыі ь я прихватилъ). Нужно
сказать, что названій недостаточно, много растеній совсѣмъ
не имѣютъ ярлыковъ; да и въ смыслѣ точности опредѣле-
ній можно желать многого; такь что ботанику съ болѣе
строгими требованіями приходится самому опредѣлять и
провѣрять названія.

Одной изъ характерныхъ особенностей и достопрнмѣ-
чательностей здѣшняго сада является изобиліе особыхъ
летучихъ вампировъ или летучихъ лисицъ (І-’Іт>іп^е й>х),
какъ называютъ англичане. Это огромныя летяги (ІЧегория
Еіім’агсі іі), совершенно невинныя (питаются растительной
пищей), которыя днемъ мирно почиваютъ на верхушкахъ
деревъ, уцѣпившись лапками и свѣсившись головой внн гь;
а къ вечеру онѣ носятся въ воздухѣ огромными стаями въ
десятки тысячъ штукъ. Полетъ ихъ тяжелый и сразу даетъ
попять, что это не птицы. Полетавши массами, онп опяті
на деревья, повисая головой внизъ и издали напоминая
грушу. Излюбленными мѣстами въ саду у нихъ являются
колоссальные бамбуки, гдѣ онѣ и устраиваются на верху,
напизываясь на вѣткахъ - точно рядъ грушевидныхъ пло-
довъ и наклоняя вѣтки. Огромныя стаи этихъ животныхъ
(мордой дѣйствительно напоминающихъ лисицу) носятся
вечеромъ по воздуху надъ садомъ. Туземцы охотятся на
нихъ (мясо считается съѣдобнымъ).

Какъ и другіе саты, Ботаническій Садъ въ Пераденіи
имѣетъ кромѣ парка еще и оранжереи, также научныя
у чрежденія, какъ гербарій, библіотека, музей, лабораторіи.
Научный персоналъ его довольно великъ. Кромѣ ботани-
ковъ имѣется химикъ, ЭНТОМОЛОГЪ и микологъ.

Въ первый разъ я попалъ въ Ботаническій Садъ
3 (1с>) іюня. Входъ въ садъ довольно красивъ. Крупныя
желѣзныя ворота, которыя днемъ все время стоятъ настежь.
В'одъ густо обвитъ Тесота ішцііБ, съ темнозеленой бле-
стящей листвой (цвѣтовъ теперь уже не было); кое-гдѣ
выглядывали темно-голубые цвѣты ТІшпЬегрда ІаигіТоІіа.

У самаго входа въ садъ налѣво находятся огромныя
пальмы игеоііоха геціа. затѣмъ СгаріорЬуПит Іюгіепзе, Рап-
(іаші.ч, Сіегоііешігоп тгіап.ч (съ бѣлыми цвѣтами) и рядъ
ХііщіЬегасеае: Неіісопіа аигео*ігіа>а, Н. гпЬга, Атотнт
ішщпііісшп (въ цвѣту): Сагуоіа, увитая цвѣтущей Тішп-
Ьегода Іаипіоііа (съ прекрасными темно-голубыми цвѣтами).

Направо отъ входа находится сторожевая будка, гдѣ
сидитъ привратникъ, а также можно получить садоваго
гида для сопровожденія по Саду. Тутъ же продаются пу-
теводители по саду, имѣется карта Цейлона и т. и. Дальше
идти нельзя, не заглядѣвшись на пальмову ю вѣлпколѣпну ю
группу, которая извѣстна всему міру. Эта пальмовая группа
видна еще съ улицы. Но мы ее пока оставимъ и обогнемъ
сначала справа, а потомъ слѣва. Обѣ дорожки идутъ полу-
кругомъ и сходятся у начала главной аллеи.

Съ правой стороны, сейчасъ же у будки растутъ:
Не<іусЬіиш согопагіит, Атотнт тао-тіісит, Аіріпіа пиіаіш,
ксаіурЬа Ъічріііа, Напсііегіа поЪПіч <цв.), Агеса сопсіппа —
туземный цейлонскій (эндемическій) видъ, съ кистями пло-
довъ ниже листьевъ; Огеоііоха ге&іа — 2 колоссальныхъ
I

Входъ въ Ботаническій Садъ Пераденіи.

экземпляра, цвѣты ея постоянно осыпаются; СогурЬа ит-
ЬгасиІіГега — молодой экземпляръ съ страшенными
5-саженными листьями; Опсоярегпіа Гаьсісиіаіпт.

Далѣе на углу съ аллеей, заключающей рощу мускат-
наго орѣха (пиіше^ ”тоѵе), находится прекрасный крупный
экземпляръ прекраснѣйшей декоративной пальмы ГЬгу.чаІісІо-
сагрин Іиіексепн; болѣе крупные &Г0 стволы достигаютъ
4 саженъ высоты.

Изъ болѣе мелкихъ упомяну: ЕнрІіогЫа риІсЬеггіта,
Аіосаяіа снсиПаіа, йіп^іЬег Гаявптипаг, Яоггіуііпе, Неіісоша
аигео-вігіаіа, Кивяеііа еагтепіоча (цв.), Саіайіит сііксоіог
Магапіа геЬгіпа.

Если миновать дорожку отъ мускатной аллеи, то далѣе
направо мы встрѣтимъ АтЬегэііа іюЬіііз, Егуііігосіійоп
Ьгаэіііефбів, Веіорегопе оЪІоп^аіа (цв.). Каікііа тасгапіііа,
Агаііа Шісіі'оііа, Неііеопіа аигео-еігіаіа. Ггоіоп ѵагіе^аіит,
Лаігорііа рашІигаеСоІігі (цв ), ВагЬ-гіа вігщова, Оназчіа атака
(цв.). Туі-.часапіііия тіігіпя.

Теперь обой іемъ пальмовую аліею съ лѣвой сто-
роны. Здѣсь кромѣ указанныхъ при входѣ (таб. 5), можно
отмѣтить (' аго ііепні а ш а х і ш а, изъ Бобовыхъ, съ
огромными и оригинальными бѣлыми цвѣтами, которые
совсѣмъ не похожи на цвѣты Бобовыхъ; листья ея трой-
ственны.

Такимъ образомъ мы обогнули кругомъ первую паль-
мовую группу и вышли па главную аллею (піаіп іігіѵе), ко-
торая тянется далѣе ко второй пальмовой аллеѣ, проходитъ
ореодоі;совую аллеи, и въ концѣ концовъ приводитъ къ
тому мѣсту, гдѣ устроена шреправа черезъ рѣку Мага-
велп въ опытную станцію.

Такъ какъ эта аллея представляетъ собой такъ сказать
серединную аллею всею Гада, то мы сначала разсмотримъ
пальмовую группу, начиная отъ воротъ, а потомъ и
.•ту аллею

І-я пальмовая группа.

Находится сейчасъ же у входа въ Гадъ (таб. 5).
Здѣсь сосредоточены великолѣпные экземпляры разныхъ
пальмъ, которые даютъ представленіе о великолѣпіи паль-

При-юж. къ XXVIII т. .,Тру с іімпер. Битая. Сада-.	5
мовой растительности. Крэмѣ пальмъ въ этой группѣ есть
и СагрЬыя*).

ЯаЬаІ птЬгаспІіІега — высотой около 3 саж.: стволъ тол-
щиной въ обхватъ, усаженъ, какъ и другія пальмы,
папоротникомъ І.>гут<»^1о«8ит Ьеіегорііуііпт; а на верху
сидятъ Роіуросііпт І’кутаіосіея, КірЬоІюІи» геуіапісив
и др.; видны молодые пл"ды. Эта пальма называется
у англичанъ §теаі іііаск раіт. Родомъ она изъ Центр.
Америки.

Ьіспаіа вріпоза — небольшая пальма, растущая группами,
около 1 саж. высоты. Сингапуръ, Ява.

Ьіспаіа ^ташіів - - тоже небольшая пальма, немного выше
человѣческаго роста. Острова Тихаго Океана.

Ріпапца Киііііі — тростникообразная пальма, до 11/2 саж.
высотой, въ цвѣту. Ява.

Ьаіапіа Соттегвопіі — сравнительно топкая, высотой свыше
3 саж., усаженная на стволу Роіуросііпт РИутаіойев,
Вгуто^іояяит 1іеіегор1і\11ит. О. Маврикія.

Сосо.ч іпвіциіэ — очень высокая.

ѴегбсЬаі'іеіііа яріепсіісіа— до 5 саж. высотой; она подвѣшена
на своихъ корняхъ, которые доходягъ до высоты груди.
Стволъ сравнительно тонкій, листья разрѣзаны почти до
середины. Вн дны кисти плодовъ. Сейшельскіе острова.

ТІігіпах рагѵіПога — вся съ листьями около 2 саженъ.

Ь^р.чіз шада^авсапеизія — топкіе стройные стволы до 5 саж.
высоты; виднѣются въ верху молодые плоды. Ма-
дагаскаръ.

Сіігуеаііііосагрнз Інѣевсеп» ЛѴенсІІ. Очень красивая декора-
тивная пальма; растетъ группами: стволики разной
величины, болѣе высокіе до 2 саж. высоты.

Ріусіюврегша МассагІІшгіі — ство іы тонкіе разной высоты,
группами; болѣе крупные до 3 саж.; листья перистые,
листочки на концахъ косые, точно изгрызенные. Кисти
сидятъ на стволЬ ниже листьевъ. Троп. Австралія.

Ріусііозрегиіа Теувшапні.

Сатішіомса рМІтаіа — изъ троп. Америки. Слишкомъ хо-
рошо извѣстная пальма для панамскихъ шляпъ (соб-

ж) Собственно къ пальмовой группѣ нужно причислить и тѣ
2—3 пальмы, о которыхъ рѣчь было выше: Согурііа итЪгасиІіГега, Агеса
сопсіппа. Сіігуваііііосагрив Іиіезсспз.
ственно она относится къ сем. Сусіапіііасеае, а
не пальмамъ).

Еіаеів {<иіпеепнІ8 (оіі раігп) изъ тропической Африки, вве-
дена на Цейгонъ въ 1850 году. Продажное масло
•той пальмы получается вывариваніемъ плодовъ. На
верху между листьями виднѣется папоротникъ Роіу-
росііпіи РІіу шаіосіев. Другой экземпляръ этой пальмы
получилъ печальную участь: онъ сдавленъ въ страш-
ныхъ тискахъ растител ьн а і <• удава (Еа^гаеа геу-
Іапіса. съ бѣлыми цвѣтами). Третій экземпляръ густо
усаженъ А і>1іг<>1еріе и Роіуроіііііт.

ѴѴаІІісІііа сіеп.чіПога — почти безстебельная (въ родѣ Сагіи-
сіоѵіса»; листья перисты, длиннѣе 1 сала; имѣетъ цвѣты
и плоды. Родомъ изъ Непала.

ЛѴаПісІііа сагуоіоісіез — еще меньше; листья чуть не
дваж іы-перистые: имѣетъ молодые плоды. Родомъ
изъ Бенгаліи и Бурны.

РЬоепіх хеуіапіса — туземная цейлонская „финиковая"
пальма. Здѣсь имѣется 4 экземпляра; они довольно
толстые, чешуйчатые (точно у Саговыхъ), какъ бы
землистые, до 2 саженъ высоты. Своими отогнутыми
листьями скорѣе напоминаютъ Схсая; стволы покрыты
свѣтло-зеленымъ мхомъ (и массой оригинальныхъ пау-
ковъ). На верху ствола у листьевъ сидятъ папоротники
і\ерІіго!ері.ч. Черешки листьевъ съ шипами

Ьіспаіа яріпоьа — листья вѣ>еромл> изъ 16—18 длинныхъ
клинообразныхъ листочковъ, которые па верху точно
изрѣзаны ножницами ~| |~~1 І~I Г~| |~. Средній листо-
чекъ раздѣляется на 3 неодинаковыхъ, или остается
иногда широкимъ пера ідѣлыіымъ. Кисть п годовъ
длинная, больше 1 аршина; плоды въ р&дѣ рябины.

Керіігоярегта \ апігоиііеаппт — стволъ выше 1 саж., листья
напоминаютъ обыкновенную Кепііа; плоды большею
кистью до 1 сажени; но лишь въ верхней ея половинѣ
сидятъ кисти плодовъ. Сейшельскіе о-ва.

СугіочіасЬув Кешіа — стволы небольшіе, всѣ краснаго
цвѣта; болѣе крупные до 2 саженъ высоты, лишь въ
верхней части краснѣе. Англичане называютъ се веа-
1іп<^ мах раіпц т. е. сургучная пальма. Малайскій ар-
хипелагъ.
ЛсапійогЬіга асиіеаіа — стволъ (до листьевъ) больше 1 саж.,
а съ листьями до 2 саженъ; стволы покрыты длинными
вѣтвистыми иглами.

Масгогатіа крігаіі.ч.

Епсерііаіагіов саПег.

Суса» сігсіпаіі» — стволъ до 1*/2 саж., отцв. кисть. Индія,
Цейлонъ, Ява.

Сусая КитрПі — стволъ толщиной въ обхватъ; съ плодами.
Малайск. арх.

Рііоепіх гирісоіа — небольшая изящная пальма безъ ствола.
Сиккимъ.

Ьп ізЛопа апяігаіія — одна изъ самыхъ высокихъ, тонкая,
стройная, съ плодами на верху. Другой экземпляръ
тоже колоссальныхъ размѣровъ, стволъ довольно тонкій,
съ коричнево- фасными плодами.

Опсоярегпіа і'аясіспіаішп — напомпнійтъ Агеса Саіесіш, но
стволъ усаженъ до веііху крупными шипами: шипы
также по черешкамъ.

Агеса Саіесіпі — эта пальма вообще культивируется въ
тропическихъ странахъ, особенно же на Цейлонѣ.
Тонко нарѣзанные ХАѣхп служатъ для жеванія съ
листьями бетеля и известкой.

Тіітіпах аго-епіеа стволъ выше 1 саж., гладкій; но подъ
листьями виситъ сѣтка изъ волоконъ старыхъ листьевъ.
Сѣв. Индія.

1)гупіорЫ(‘нч сег.ішоцяія — ростомъ съ человѣка; листья
напоминаютъ Сппуоіа; цвѣтетъ. Молуккскіе о-ва.

Сосоя тісИега — клльтпвируется въ тропическихъ странахъ,
особенно же на о. Цейлонѣ (ср. таб. 2). Самая полезная
изъ пальмъ: плодъ, сахаръ, тодди, аракъ, масло, во-
локна, дерево, (Ііаісіі и проч. Самая высокая въ этой
группѣ пальмъ, имьетъ около 8 саженъ.

Сагііиіоѵ іса Ріиіпіегі — безъ ствола, черешки до 1 саж. и
выше. Мартиника.

1’Ііо1иІ<>сагрИ8 Піпі — небольшая, черешки доходягъ до груди;
по формѣ листьевъ занимаетъ середину между Ьіспаіа
и Ьіѵіяіопа. О. Амбоина.

Ысіуочрегша ПЬгояипі — напоминаетъ Рііоепіх пли Сусая
сігсіпаіія, съ повислыми листьями; между листьями
масса волоконъ — въ видѣ висячей гривы; по сере-
динѣ длины ствола отходитъ кисть цвѣтовъ.
СогурЬа иіиЬгасиІііега — молодой экземпляръ; черешки въ
і’/о саж. длиной, съ треугольными шипами.

Сііатаеііогеа Тереріоіе — малая, почти до пояса. Мексика.
НуорЬогЬе атагісаіііія — стволъ выше 1 саж., нѣсколько
вздутый къ верху.

РЬоепіх ра1п<1о8а — стволъ до 21—3 саж., обвитый Рірег и
БгуП1ОСГІ08ЫИП; отцвѣла. Бенгалія (вост.) и Бурма.

РЬуІеІерЬа» тасгосагра— небо іьшой экземпляръ, напоми-
нающій КепНа. Даетъ такъ называемую растительную
слоновую кость. Н. Гранада.

Опсоярегта Шапіепіояпт — очепь похожъ на О. іаьсіси-
Іаіит. Ява.

Ьіѵіяіопа аіііеяіша — огромной высоты, саженъ 7—8, съ
плодами. Зондскіе острова.

Ршап§а рагаііоха — высотою до 4 саяЕ.; цв. кисть пиже
листьевъ. Н. Гвинея.

Сосоя Пехиояа — стволъ до 2 саж.: напоминаетъ С. Котап-
гоИіапа. Цразилія.

Бохососсиз гпрісоіа — стволъ до 3 саж.; въ верху незрѣлыя
кисти плодовъ; другой экземпляръ около 2 саж.; плоды
незрѣлые напоминаютъ плоды БпМопа "Іаиса.

Огеосіоха пр'іа — колоссальный стволъ 5—в сая:, высоты,
толщиною въ обхватъ (ср таб. 8). Центр. Америка.

Махітіііапа ге§іа — огромнѣйшая великолѣпная пальма.
Стволъ до листьевъ 3 сая:.; но листья оіромнѣйшіе —
въ нѣсколько саяеднъ, сидятъ оіромнымъ пучкомъ-
букетомъ, такъ что къ высотѣ ствола нужно прибавить
еще 3- 4 сая:., и вся пальма высотой 6—7 саж. Между
листьями масса папоротншса Керіігоіеріч; еще выше
между листьями виднѣется огромная какъ бы дыня —
это половока ея цвѣтовъ. Другой молодой экземпляръ
безъ ствола, съ колоссальными листьями въ 4—5 саж.
длины; чудный экземпляръ. Центр. Америка.

Аііаіеа СоЬшіе — молодой экземпляръ: пучокъ огромныхъ
листьевъ въ 2*/а саж. длины. Центр. Америка

Біснаіа реііаіа — ствотъ выше 1 саж., листья отклонены
къ землѣ, число долей въ листѣ около 20 (считая
раздѣленный средній); зубцы на концѣ большіе. Верхняя
часть усажена Аеріігоіеріе. Ассамъ, Бурма и др.
КЬораІоЫаьіе Ііехапсіга — колоссальный стройный стволъ
въ 7—8 саж. высоты, съ кистями на верху. Малайскій
архипелагъ.

Ноѵеа Еог^іегіапа тонкій стволъ до 3 саж.; ниже тистьевъ
сидятъ густыя КИСТИ — одна противъ Драгой.

Біѵі&Ьопа 11ПІПІ1І8 — небольшой экземпляръ, чуть выше че-
ловѣческаго роста. Тропическая Австралія.

Суіѣоэіасііун Кешіа — небольшая, чуть выше человѣка.
Агеса ігіашіта. Ассамъ, Бурмл

Главная аллея.

Главная аллея начинается сейчасъ же за пальмовой
группой; она проходитъ почти по серединѣ. Сада, причемъ
въ центрѣ Сада (см. планъ» проходитъ кь другой пальмовой
группѣ (ср. таб. 7), лежащей среди обширнаго травянистаго
пространства, а затѣмъ по пальмовой аллеѣ, изъ Огеосіоха
спускается къ рѣкѣ. Эта тѣнистая аллея съ обѣихъ сторонъ
ѵ сажена цвѣтущими и декоративными растеніями, имѣетъ
видъ какъ бы корридора: съ обѣихъ сторонъ ея стоятъ крупныя
деревья, лишь у дороги посажены меньшія растенія.

По этой аллеѣ ходитъ всего больше людей (она ведетъ
между прочимъ въ гербарій, библіотеку канцелярію, лабо-
раторію), тутъ побываетъ обязательно всякій посѣтитель, по
этой же аллеѣ можно видѣть почти каждый день (если только
не идетъ дож ц.) катающихся, въ особенности на рикшахъ.

Поэтому этѵ аллеи» я опишу въ особенности подробно.
Наиболѣе удобнымъ я считай» сначала описать правую ея
сторой^, а потомъ лѣвую. Замѣчу, что главную аллею пе-
ресѣкаетъ рядъ поперечныхъ аллей, о которыхъ придется
по дорогѣ упоминать").

Правая сторона. Начиная отъ пальмовой і руппы. Бор-
дюръ изъ мелкой Маірщѣіа соссИ'ега (цв.): Неіісопіа гпЬга,
Ехсоесагіа Ьісоіог, (’ирііеа .іопіП» пніэ (цв.), ЕсЬоІіит Біп-
пеапит (цв.). Сгоіоп дапе^аНіт, КоіиІеІсНа «ресіова (цв.),
Веіорегопе оЫопраіа (цв.), Магапіа геЬгіпа, Маіѵаѵівсиз аг-

*) Здѣсь впрочемъ придется говорить лишь о тѣхъ цвѣтущихъ и
декоративныхъ растеніяхъ, которыя какъ бы въ видѣ грядки примыкаютъ
къ аллеѣ и которыя въ большинствѣ случаевъ невелики; что же ка-
сается крупныхъ деревьевъ, которыя находятся за этой грядкой и обра-
зуютъ корридоръ, то о нихъ здѣсь не п] пходптся говорить.
Ьогеия, Киввеііа Дінсеа, Іхмм таогоНіугяа (цв.), Азувіаеіа
8саік1еп8, Сіегосіетігоп пиіапе (цв.), Неіісоніа гиЬга, Аіосачіа
сисиііаіа. ('аіаіітеа Ьеііхеі (цв.), Саіасііит біцѳіаг, Сигсиіі^о
гесигѵаіа (цв.), Вагіегіа сгівШа. АсаВрЬа іііи.чігаіа (цв.),
Воеіітегіа ]ар<>піса, Сіегосіепбгоп огІогаПип, Неіісоніа апгео-
кігіаіа, ЯігоЫІапІІіея сок>га(и8 іцв.), ТаЬегпаетоп(апа согоііаіа
(съ бѣлыми цвѣтами), Корряіа ітпіісоеа (цв.).

(Пройдя поперечною аллею, наз. Ьіапа сігіѵе): Неіісопіа
аигео-вігіаіа, Котіеіеііа яресюва (цв.), 8(гоЬі1апЦіев соіогаіия
(цв.), 8іас1г) ІагрЬеіа іисііса (цв.), Раіісоигеа цагсіепюиіеу (цв.
и па.), Хатіоспісав Ьос1ф§е«іі, Ггоіоп хагіе^аішп, 8(гоЬі-
Іапіііев Явгіапив*), Ма1рі°Ьіа .цІаЬга іцв.), Т.Х гвасапіЬия пі-
іідив, Саіаійеа Ьіеігеі, Неііуеіііит ап^нвШоІіит* **).

(Пройдя еще аллею): Ьісіуоярегта аІЬит (огромный
экземпляръ), Запсііегіа Іоно-Иоііа. СІіІогапНіия ЬгасЬубіасЬуя,
Рірег сШаІаипп (кустарникъ, не вьется), Агаііа ГіІісіГо’іа (цв.
кисти свисаютъ сверху), РахеНа Сіепіеі, ЕгапіЬетшп сіппа-
Ьагіпит. -ІасоЪіпіа риісііеггіта (цв.), ЬаГоепяіа Ѵаікіеіііапа
(огромное дерево). Ехсоесагіа Ьісоіог (цв.), ЕгапіЬетиіп Ьісоіог,
СгоеПіеа еіпсНПога(цв.), Веіорегопе оЫчіщаІа іцв.), РІн ПапНіич
риісііег, Вагіегіа вігі^ока, Реііѵегіа аіііаееа <цв.. листья съ
запахомъ лхка), Нуревіев ригригеа, НіЬі^сііз Ко8а8інеп8Ія,
АсаІурЬа оЬоѵаіа (цв.), КеіпхѵагсЖа Іеігаоуна, ВітіпГеІчіа Ьі-
соіог, АПатаімІа ЯсІіоШі (цв.), ТаЬеЬиіа 8ресІаЪі1І8, Ріегоша
тасгапіЬега, Егуііігохо Іоп Соса (цв.), А.са1уі>1іа (псоіог (цв.),
ВгипГеІчіа атетісапа, Киеіііа НагЬчііі, Рапах сосЫеаііпп, Мо-
гаеа іпсііоігіев (цв.), 8апс1іегіа поЬіІів. Яіугах Вевгоіп (большое
дерево на углу), ЬіхівТопа сіііпепяія (огромныхъ размѣровъ).

Далѣе слѣдуетъ треуголт.ная птоіцадка съ нѣсколькими
экземплярами прекрасной пальмы СЬгѵваІісіосагрия Іпіечсеп.ч.
Отсюда направо идетъ нѣсколько внизъ дорояша, па-
раллельно которой идетъ рядъ вьющихся р.істеній, про-
стертыхъ на проволокѣ (см. ниже). Пройдя эту т{К’-
угольную площадку, которая имѣется лишь съ п]іавой
стороны, мы далѣе находимъ: Еираі.огіиш Хѵирапа, Веіо-
регопе оЫопоаѣі, Ка\еціа яресІаЬіІіз, ЯІгоЬіІапіИев соіогаіпя,

*І 8 I г о Ь і 1 а п 11і е 8 (іуегіапиз отличается великолѣпнымъ
цвѣтомъ листьевъ.

••) Замѣчу, что здѣсь (какъ и вездѣ въ Саду) часто попадается
красивая Неіісопіа Ьгаеіііепеік. съ великолѣпными красными
крупными цвѣтами.
АйепапѣЬега раѵопіпа, Коррзіа і'гиіісоза (цв.), Вагіегіа ОоЬ-
зоиі, Тііезрезіа Ьашраз, Киззеііа загтепіоза, ЕсЬоІИит Ьіп-
пеапит, ВпшГеІ.чіа ипіПога, ОхуапіЬиз паіакпзіз, НіЬічсиз
Соорегі, Маіѵаѵізсиз агіюгеич іцв.і, Вагіегіа сгізШа, Епіегре
есіиііз (очень большая), огромное дерево 8сЫеіс1іега ігі.іио-а.

(Приблизительно у этого мѣста съ лѣвой стороны ицетъ
дорожка, которая ведетъ къ канцеляріи, библіотекѣ, гер-
барію, лабораторіямъ.)

Охуапіііиз іиЬіПопіз, Кіюео Йі?со1ог, мгоЫІапіЬек со-
Іогаіиз, Сапіепіа Погійа, НіготапПіе зап§тііііеа. ТіпшЬег^іа
аИіпіз, КеііпѵагсІНа Ігі^упа, Раіісоиіеа оаічіепіоісіеч, Неіісопіа
Ьга.чіііепзіз, Арііеііашіга іеігацдпа.

Тутъ собственно аллея, какъ таковая, кончается; дальше
идетъ значительная травянистая п юіцадь, въ центрѣ ко-
торой помѣщается 2-я пальмовая ір^ппа. а дальше орее-
доксовая аллея.

Поэтому вернемся къ началу главной аллеи и раз-
смотримъ лѣвую сторону.

Лѣвая сторона аллеи, также начинаясь отъ 1-й паль-
мовой группы, заключаетъ множество тѣхъ же растеній,
что и правая сторона. Тутъ имѣется такой же борцоръ изъ
Маірі.ціііа соссіГета. затѣмъ МгоЬіІаиіЬез соіогаіиз (цв.), Не-
Іісоиіа апп о-чігіаіа, КпеІІіа тасгапНіа, Асаіурйа Ііі.чріііа,
Сигсиіік" гесигѵаіа (цв.і, Росіосагрпз еіаіа, Заноііегіа ИЙЬіІіз,
МебіпіІІа Теу-тапні (цв.), Ьра(Ііір1\\Инги сапиаеГоІіит. Саі-
ііашіга Ьгемреь, Киззеііа заппеиіоза (цв.), СаІаіЬеа Ьеіігеі,
Епраіотіпт Ауирана, Серііаеіі^ іінісіз (цв.), Агсіізіа сгепаіа,
Эхуапіііиз ІиЬіГІотз (отцв.), Коіц>е11іа «тага, 8ор1іога ѵіо-
Іасеа, Сирііеа іопі11еп«і.ч, МаВ аѵінсиз агЬогеиз, Тесоша са-
реп.чі.ч, Магапіа хеЬтіпа, (іоеіііеа зіі’ісШІота. ВгипГеІ.чіа іші-
Гіога. АсаНрііа піасгоріиііа (цв.), Гаіііа еііпііз.

Отмѣчу, здѣсь на углд съ аллеей (называемой Мопитені-
тоа<1) находится большое дерево Шіораіозіуііз АѴІиііі, которое
на значительную высоту вито вверхъ тремя различными
ліанами: 1) особымъ виноірадомъ Ѵіііз Ьіпііеиі, ко-
торый пускаетъ длиннѣйшіе саженные воздушные корпи*):
2) ароиднымъ Куи^опіиіп роіІорЬуПипі и 3) особымъ пол-
іѵчимъ кактусомъ Сегеііз 1 і’іапціііагіз. Все вмѣстѣ это такъ
перепутано, что нелегко разобраться, что куда относится.

*) Замѣчу, что ѴНІ8 І.іп(1< пі мною привезена для М\зея II м п е р.
Ботан. Сада.
Пересѣкши Мопптепі-гоасі, мы встрѣчаемъ на противу-
положномъ же углу большое дерево, увитое чрезвычайно
своеобразной ліаной изъ пандановъ — ЕгеусіпеНа АѴаІкегі.

Далѣе слѣдуютъ: СгоЬиі ѵагіецаіит. Вегікза іоеНсІа
(цв.), бупига Ьісоіог*), Вагіегіа зігі^'оза, ЬаейаІасапПшн пег-
ѵоеиз, Кіѵіпіа Ьитііів (цв. и пл.). Пита огерііапв — огромное

Таб. 6. Рагтеітііега сегеіТега.

(Дерево съ восковыми свѣчками).

дерево съ осыпающимся всегда плодами: ВІіоё сіівсоіог.
Серйаеііз ]>е<1ипси1агІ8 (цв.), Апіікіа Микйопів. Ваніііпіа чр.,
Рапах сосЫеаіпт. Осііпа \\ іціпіапа, ОхуапПіик паіаіеп.чіь,
Магапіа геЬгіпа, Тесота аичггаііч, ВсІіігоІоЬіит ехчоізит
(крупное дерево), ТйипЬег^іа егесіа, Д.ггІіяіа сгепаіа (цв. п пт.).
Пересѣкши еще одну поперечною дброжку, мы встрѣ-
чаемъ: Еацгаеа /еуіапіса, Рагшешіега сегеНега — восковая

*) Супига Ьісоіог обладаетъ чудными, переливающими въ
фіолетовый цвѣтъ ти< тьями.
свѣчка (с<іп<Пе-Ігее)*), обвитое Бпіііах ргоіііега: Асаіурііа
Наініегіапа. Гіаінпп оѵоісіеит -- огромное дерево, также
увитое въ верху Чтііах ртіііега; 8апсІі«гіа 1оп§і|1ога, СМо-
гапМіпя Ьгасііуьіасінк, Іаяпііпит ЗатЬас. Ноітекіоісііа яап-
оціпеа (цв.)**), ТаЬегпаепитіапа дісіюіоіпа, -ІаігорЬа тиііі-
іісіа, Вгипіеікіа саіусіпа, ( Іегодешігоп пиіапч (цв », Огаріо-
рЬуІІит Іютіепне, ЧішагпЬа ѵеіъісоіог (огромное дерево),
І’ап'-х Ваііопгі, Вгехіа 8ріпо.ча, (цв.), Сояіів рісіив, КІіарЬіо-
Іерія іпіііса, Тіісіуояретта аІЬит, Сирііеа .іогиііепбік, Ігеяіпе
НегЬчііі, ВгивГеІвіа Ьісоіог, Чапсііегіа поЬПі.ч, Саррагіе ьр.,
ВоеЬтегіа риісііга. Кияяеііа .чагтепіова, Вагіегіа Іириііпа (цв.),
Місопіа риВепіІепіа, НВІіврпіа Ьгаяіііепйія (цв.). Веіорегопе
оЫоп^аІа, І>отЬеуа паіаіепчіч. РЬуІІаиіІіия яресіовиб (цв.),
Іхога І’еіугіті (бѣл. цв), Сееігпт топяігиокит (цв.), Рапах
ігісосЫеаіит, Аіу^іа геуіапіса, ТаЬеЬиіа ересіаЫІі.ч, НіЬі.чсие
ясЬігореіаІин (цв.), Ѵіпса гояеа, Раѵеііа пииіакаясагіепяік (цв.),
ЕгапіЬетит Ьісоіог, Тесота 8Іапя (цв. желт.), (Іуіиіга Ьі-
соіог, Киеяеііа зипсеа (цв.), \гипс1<> 1>опах (раіео-ѵагіс^аиів).

Здѣсь имѣется небольшой перерывъ, находящійся про-
тивъ пальмовой гругкіы изъ СЬгуяаІиіосагрич Іиіеясепя.

Сгіпит апои.чіит, Киеіііа ІиЬегояа, ВгипГеІкіа атсгі-
сапа, ВотЬеуа Маяіегчі, Киеіііа Гогтоьа, Епгусіеу атЬоу-
пеп8І8, Яапсіііліа п<>Ьі1І8, Н«*1ісопіа гиЬга, Н. ЬгемчраіЬа.
Агаііа Гііісііоііа, Місііеііа Гичсаіа, Могаеа ігісііоісіг», Пгасаепа,
Еиц-епіа >].ітЬо1апа (цв., огромное дерево), Іхога .іаѵапі^а
(цв.), І)ае<1а1асапіЬі.і8 пепочия, Веіорегопе оЬІопц’аіа, Еа-
"гаеа геуіапіса, біегеоврегтит сііеіоіііокіев, Метопа іи-
Ьего.ча, 8а1\іа ркеи(1ос<»ссіпеа (цв), Яап.чеѵіега рщіпеепБІя,
8. суііпсігіса, Неіісопіа аигео-.чігіаіа, -Іаігорііа тиШГіда, Еи-
рІюгЬіа Во]егі (цв.)***), Миггауа ехоііса.

(Миновавъ дррйжку, ведущую къ канцеляріи, библіо-
текѣ и гербарію): 8анчеѵіега геуіапіса, С1его<1еп(1г<т Міпа-
Ііакнае, Вагіегіа сгікіаіа, Кііораіосагрнв Іпскін.ч, Аіріпіа
ѵіВаіа, Аірііоп.чіа Іиіса, -ІасоЬіпіа рпІсЬеггіта (цв.). АІЬіггіа

*) Восковыя свѣчки (плоды Рагтепііега сегеііега 8сет.), дѣйстви-
тельно, представляютъ собой удивительное подобіе восковыхъ свѣчекъ
(прихвачены мною для Музея II м и е р. Ботан. Сада). Онѣ густо разсѣяны
по стволу дерева, спускаясь до нпзу, а также и по вѣтвямъ (таб. (>).

**) Поітвкіоібіа 8ап°;иіпеа оригинальна своими цвѣтами: цвѣты
красивые тонкіе, съ оригинальнымъ чашевидно-щитообразнымъ блюдцемъ.

***) Эта ЕирІюіЬіа ,Во)егі — едва-лп отличается отъ Е. еріешіепв.
ргосога, РейіІапШиз іііЬупіаІоісІез, §ап.ч®ѵіега ^иіпееи8І8.
АоаІурЬа Напсіегі, ТІіугвасапіЬив іигрніич, Бгасаепа геПех.і.
("а88Іа ппіІГЦи^а, Сеяітит яр., Еіпгапіа Ріптіегі (цв.).

Здѣсь кончается аллея (въ настоящемъ смыслѣ слова)
н продолженіемъ ея служитъ круглая травянистая площадь,
среди которой находится 2-я пальмовая группа (см. табл.).

Эта травянистая площадь имѣетъ видъ большого круга,
по его периферіи проходитъ круговая дорожка, образующая
правильный кругъ: а внутри находится другая круговая
дорожка, которая обходитъ кругомъ пальмовую группу. На
этой довольно значительной травянистой площадкѣ можно
иногда видѣть пасущійся скотъ (совсѣмъ какъ въ Англіи).

2-я пальмовая группа.

Эта вторая круглая группа пальмъ заключаетъ почти
такія же крупныя пальмы, какъ и въ первой группѣ у во-
ротъ; въ ней есть такіе же виды, какъ и въ первой.

Таб. 7. Большой кругъ.

(Лабораторіи. 2-я пальмовая группа направо).
Еіаеіе §иіпеепяІ8 — свыше 6 саженъ.

Ьімыопа оііѵііогпіія — около 5 саж."

Ріусііоярегпіа Массагііпігі — съ цвѣтами и плодами, крупная.

СЬгуваІісІоеагрич Іпіексепя — ствотъ около 2 саж.

Магііпегіа сагуоіаеі’оііа — стволъ около 4 сажепъ, усаженъ
длинными колючками: въ верху виднѣются кисть.

Ілспаіа реііаіа — вся около I1 , саж.

АгсЬопіорІіоепіх Сиппі.цііапііі — стволъ около 4 саж., ниже
листьевъ находятся кисти цвѣтовъ. Отъ нижнихъ
листьевъ <*в вшиваются нити.

Рйоепіх геуіапіса — здѣсь имѣются и молодые экземпляры,
стелющіеся по землѣ, но есть и крупные, какъ въ
первой пальмовой группѣ.

Ьіѵіяіопа гоіпшіііоііа — вся съ листьями выше 2’/.> саж.;
въ верху виднѣются кисти темныхъ блестящихъ плодовъ.

Агеса сопсіппа — выше 2 саж., кисти пиже листьевъ. Эн-
демическій цейлонскій видъ.

НаЬаІ РаІшеОо вся около 3 саж. высотой; густыя кисти
мелкихъ плодовъ.

ХѴаПісІііа <1епніПога — безъ стебля; листья больше 3 саж.
въ длину.

Ьіѵізіопа сіііпепкія  стволъ до 5 саж. высоты.

Н<і\еа Еоіъіегіаиа — стволъ выше 3 саж; ниже листьевъ
густыя кисти цвѣтовъ.

Огеойоха геуіа — очень высокая, саженъ 6, стволъ въ пол-
тора обхвата толщиною.

Эісіуочрегша аІЬпш — тоже около 6 саж. высоты, по стволъ
тоньше.

Ьіспаіа кріпока — вся около і1/., саж. высоты, съ плодами

Асгосотіа ясіегосагра — самая высокая въ этой группѣ,
выше 8 саж., съ плодами въ верху*).

Агента вассііагіі'ега — безъ ствола, листья около 4 саж.
длины; между листьями масса войлока и длинныя
иглы въ 1 аршипъ и длиннѣе.

Ріусівжрегта айртіяіі і< >1іа.

Аііаіеа СоЬппе — молодая, безъ ствола.

Сагуоіа пгепя — усохла.

Опсонрегта Гавсісиіаіит - - какъ въ первой пальмовой группѣ.

*) Пледы Асгосотіа есіегосагра взяты мной для Музея II м п е р.
Ботаническаго Сада.
Пальмовая аллея изъ Огеогіоха гедіа.

РЬуіеІерЬай тасгосагра — молодой экз., безъ ствола.

Ьур.чів таііа^авсагіепьіе — молодой .экземпляръ.

Саіатив §р. — молодой .экземпляръ.

Кромѣ пальмъ тутъ имѣется нѣсколько другихъ ра-
стеній: М псса "Іогіова, Каѵепаіа тасіа^ансагіепвіч, До-аѵе, Сусае.

Продолженіемъ главной тѣнистой аллеи далѣе за
пальмовой группой служитъ аллея изъ Огеоеіоха геціа (таб. 8).
Она состоитъ іпъ молодыхъ недавно посаженныхъ пальмъ;
нѣкоторыя повидимому посажены даже въ этомъ году. Ихъ
приблизительно штукъ по юо съ каждой стороны: слѣдо-
вательно вся аллея заключаетъ ихъ около 200 штукъ.
Длина всей аллеи .350 шаговъ. Нѣкоторыя пальмы уже и
теперь довольно велики, но лѣтъ черезъ іо—12 это будетъ
великолѣпная аллея.

Теперь отъ входа въ Ботаническій (''адъ возьмемъ
сразу влѣво и пройдемъ по .этой (см. планъ таб. 4) изви-
листой аллеѣ, спустимся къ озеру и далѣе, отмѣчая все по-
падающееся на пути по обѣ Істороны аллеи и въ стороны отъ
нея. Пропуская входъ, о которомъ была уже рѣчь выше
отмѣчу травянистыя крупныя ХіпціЬегасеае и Аніагуіікіасеае,
Сгінит аьіаіісиш (цв.), \ніотшп Ьц-апде (цв.) и СоЫпя.
Такъ какъ я въ эту экскурсію отмѣчалъ поочередно тѣ
растенія, которыя были по правую и по лѣшую сторону, то эту
отмѣтку я оставлю и здѣсь, сокращая ихъ двумя буквами
II. и .1.

.1. Харіппі іпчщпе (Цейлонъ, Индія), усохшее дерево.

II. Какая то пальма, крѣпко сдавленная древеснымъ
удавомъ Еіспь (повидимому, Е. рагаеіііс.О.

Другая пальма — Сугіочіасііу я Ііешіа; черешки ея и
влагалища листьевъ краснаго цвѣта, такъ что верхушка
этой пальмы вообще кажется красной издали. Тонкая
стройная пальма и іъ Малайскаго Архипелага, растетъ груп-
пами; стволикъ ея I1—.3 цаж. высоты.

Хароіеона іпі^егіаііз, густой кустъ, скорѣе дерево, по
листьямъ напоминающее лавровишню (Ргипи.ч Ьаигосегави.ч),
невысокое, съ густой шапкообразпой кроной. Оно встрѣ-
чается и въ другихъ мѣстахъ Сада.
Л. ВепІіп"кіа Сіопдарашіа изъ Травапкора, 31/2—4 саж.
высоты, съ цвѣтами.

АпіЬегвііа поінііз изъ Бурны. Большое декоративное*
дерево съ великолѣпными красными кистями крупныхъ цвѣ-
товъ, которые висятъ внизъ. «Листья 4—7-жды перистые:
молодые листья повисаютъ внизъ, какъ бы вялые, красно-
ватые, точно покрытые налетомд». Цвѣты красно-розовые,
3 лепестка съ лимонными пятнами въ верху. Введено на
Цейлонъ въ 18(>о году.

Мюгеа сеу Іапіса (Молукк. острова)—колоссальное дерево,
толщиною больше 2 обхватовъ, вѣтви находятся очень высоко.

Баіапіа Сошшеіъопіі (о. Маврикія, Бурбонъ), высотой
въ 3--4 саж.

Сагсіпіа хапНюсІіутп» (Питія), вся усыпанная плодами:
еще болѣе этихъ плодовъ лежитъ на землѣ, точно яблоки;
зрѣлые плоды желтоватаго цвѣта, съ кислымъ довольно
пріятнымъ вкусомъ; это одинъ изъ видовъ мангу стана*).

БІдогеа вр., огромное дерево съ высоко поднятыми
вѣтвями.

ВегПіокііа ехсеі.ча Н еі В., такъ называемый аме-
р и к а н с к і й орѣхъ. Большое дерево, съ низко опущенными
вѣтвями, длинными листьями (до I1 2 фута), которые при-
гнуты почти къ землѣ. Введено изъ Ю. Америки въ
1880 году. Если наблюдать это дерево кіѣкоторое время, то
можно замѣнить, что цвѣты осыпаются непрерывно и падаютъ
на землю вокругъ дерева. Хотя на ярлыкѣ и отмѣчено, что
это дерево еще ни разу не давало плодовъ, но я замѣнилъ
па немъ 3 крупныхъ орѣха.

II. Сашоепніа шахіпіа. Вьющееся растеніе съ ко-
лючками, тройственными листьями и весьма крупными,
пахучими, бѣлыми, оригинальными цвѣтами. Этотъ же
экземпляръ выходить на аліею къ пальмовой группѣ
(см. выше стр. (>9).

(іаічіеиіа Іаіііоііа — порядочное дерево, вѣтвистое отъ
основанія (Индія, Цейлонъ).

ІНігіо хіЬеИіішіз, дуріанъ, большое дерево съ Малай-
скаго Архипелага.

*) Плоды этого „кислаго мангустана'' мною собраны для Музея
11 м и е р. Ботан. Сада.
Джанъ (Агіосагрив іпіедгіТоІіа

Апііагія Іохісагіа (упасъ) — ядовитое дерево съ Явы,
огромныхъ размѣровъ, въ толщину больше обхвата, вѣтви
его подняты очень высоко.

РЬуІІашІпі-. пг,тііТоІшк (Цейлонъ), кустарникъ въ цвѣту,
выше 1 сая:.

Меіаіеиса тіпог съ острова Амбоины, такъ наз. С<уигиЬ
оіі Ігее, крупное дерево, какъ бы съ совершенно облупив-
шейся корой палеваго цвѣта, которая продолжаетъ лу питься
до верху ствола и вѣтвей. Въ нѣкоторыхъ мѣстахъ ствола
сочатся капли свѣтлой жидкости. Листья и плоды — какъ
у Саііімешоп. Тѣни не образуетъ, имѣетъ жидкій прозрачный
видъ. Высоко покрыто какимъ-то вьющимся Аренднымъ.

Тасерііпіа агівіаіа изъ Цептр. Америки, шарообразно-
подстриженное дерево, отцвѣтшее, съ молод. плодами

Сагеіепіа Погіеіа мелкое деревцо (Китай, Японія),
„Саре Такшіп".

.1. Рапах ВаИпгіі, два стволика, снизу вилообразно-
развѣтвленные, тонкіе, выше 1 саж.; листья издали напоми-
наютъ Маіѵаѵіаспв агЬогеіш (съ бѣлыми пятнами).

Реігаеа егесіа. небольшое деревцо изъ Цептр. Америки

П ѴѴогшіа Вшѣщеі (сѣв. Вурма) —небольшое раски-
дистое деревцо, съ широкими листьями, съ цвѣтами и плодами.

Тоіпііега Ваікапіит (толуанскій балзамъ) — огромное
дерево, съ высоко поднятыми вѣтвями (трои. Амер.).

Апііагіз іппохіа (БаскЛгее, Цейлонъ, Молукк. о-ва) —
огромное дерево съ высоко поднятыми вѣтвями.

Агіосагрцз іпІе^гіГоІіа, по англійски ,]ак-джакъ
(Индія, Цейлонъ), огромное дерево, больше 2 обхватовъ въ
толщину; стволъ усаженъ оіромными плодами, которые ви-
сятъ па короткихъ въточкахъ (таб. 9). ТіКіе плоды покры-
ваютъ не только стволъ, но и вѣтви высоко. 1 Іудъ - полтора
это довольно обыкновенный вѣсъ такого плода, но есть и
больше. Для доставанія такого плода туземцы влѣзаютъ на
дерево и иожиіюмт, подрѣзываютъ вѣточку; всѣ присут-
ствующіе обязательно сторонятся. Шумъ отъ паденія такого
плода — точно отъ большого камня. Рабочіе, уходя изъ
Сада, постоянно несутъ на головѣ» по такому плоду. Ѣдятъ ту
мягковатую мякоть, которая окружаетъ сЬмена. Когда плодъ
незрѣлъ, то изъ разбитаго или раненнаго плода (изъ кожуры)
вытекаетъ тягучая жидкость, которую, если запачкаетъ руки,
нельзя ни стерѣть, ни отмыть. Незрѣлые плоды, полежавъ нѣ-
которое время, дозрѣваютъ. Европейцы не ѣдятъ -этого плода;
Эта мякоть между сѣменами приторно-сладковата*). (См.
стр. 51).

Каигііа шаспіаіа (трои. Африка) — небольшое деревцо
съ нѣсколькими плодами, зеленаго цвѣта, съ 5 легкими
продольными выемками (плоды какъ бы слегка пятигранные)
и заостренной верхушкой.

Ваиіііпіа (Іірііуііа — стволъ толщиной въ руку, вѣтви
стелются по землѣ; у каждаго листа по прилистнику (вѣтка?)
въ формѣ „цыганской" иголки. Цвѣты оригинальные, мо-
лодые плоды въ видѣ плоокаго боба.

Іхога соссіпеа даг. Паѵа— въ ростъ человѣка, съ жел-
товатыми цвѣтами.

Ріьѣісіа ТегеЬшІІиія — порядочное деревцо.

Регопіа Еіерііапііш» (Индія) — небольшой .экземпляръ
до колѣнъ.

Іротоеа сагпеа — съ лиловыми крупными цвѣтами,
стелется.

Еіщепіа хапНіосагра небольшое деревцо (Цейлонъ).

Аісіюгпеа ііісіі'оііа — небольшихъ размѣровъ, до колѣнъ
(Квинслендъ).

І\ога соссіпеа (Индія) въ цвѣту

Асаіурііа тасгорііуіі.і (Австралія)— съ красными буро-
ватыми листьями, въ цвѣту, ростомъ немного выше человѣка.

Л. ВгпиГеЬіа саіусіиа (Бра шлія), небольшихъ раВьіѣ>ровъ.
Вгииіеічіа аіпепсапа — выше 1 саж.

II. Каийіа Мп.чкеиііа — небольшое деревцо, чуть выше
человѣскаго роста.

Ріпшегіа аІЬа -— въ ростъ человѣка (Индія).

Керііеііиш Іаррассиіп — р амбу танъ, большое вѣт-
вистое дерево, съ еще зелеными плодами (Малайскій архип.).

РадеНа наіаіепьі: (Наталь) небольшой кустъ, вышиною
въ ростъ человѣка.

I.	Сопі, Ііпе іепніпаіія — выше 1 саж., отцвѣтающая
(Малайск. арх., Китай).

Ггоіоп ѵагіецаіия — съ своеобразными желтополосатымп
листьями.

*') Одинъ изъ крупныхъ плодовъ мною доставленъ въ Музей И м п е-
р а т о р с к а г о Ботан. Сада.
КНГЙіа еЬгуьаиНіа— деревцо изъ сем. Сложноцвѣтныхъ,
съ плодами и остатками цвѣтовъ (Бразилія).

Епееріыіагіое ѵіііовия изъ Ю. Африки.

II.	Нгешосііпа ЬеІІа— чуть выше человѣческаго роста.

Бар^еНа Бініеагіа (Басе Ьагкігсе) — небольшое, ниже
человѣческаго роста (Цептр Амер.).

ІЛйЬегріа ігопсіояа — крупное дерево, толщиной до
2 обхватовъ (Цейлонъ, Индія).

Вгомпеа Агіга.

Іпосагрих есінііе — довольно большое дерево.

Гачіапочрегшиш апьігаіе (Могеіон Вау Гііечіппі) — изъ
Австраліи: крупные въ родѣ огромнаго боба плоды, съ
большими сѣменами, похожими на каштаны*).

Дойдя до пересѣченія этой дорожки съ поперечною, я
отступилъ отъ нея и обошелъ весь квадратъ (см. планъ),
отмѣтивши въ немъ всѣ растенія: причемъ я двигался
главнымъ Образомъ по краю квадрата, заходя и внутрь:
Матшеа ашетісапа—АГаштее арріе— довольно большое де-
рево, съ цвѣтами ітроп. Амер.).

Расіііга асріаііса (тр<»п. Амер.) — дерево съ пальчатыми 7-ными
листьями въ родѣ Агаііа; очень крупные цвѣты съ
массой тычинокъ.

АѴогшіа ВпгЬщеі — другой большой экземпляръ, съ круп-
ными лимонными цвѣтами и крупными листьями.
Нижняя часть листа сложена въ черешокъ.

Вугвопіша ІіоцчІгИоІіа (Бразилія) — небольшое дерево съ
мелкими листьями и мелкими роювыми цвѣтами.

Босіоісеа БесЬеІІагит (Сейшельскіе о-ва. вост. Африка). Зна-
менитая Сейшельская пальма, эффектное дерево, вы-
сотой З1 2—4 саж.**), стволъ до листьевъ I1., саж.

Черешокъ около 1 саж. длины, толстый, грузный, пла-
стинка листа также не менѣе 1 саж. Поднять такой
листъ для человѣка нелегко, да. и не всякій подыметъ.

*) Плоды Савіапоярегпіиш аияігаіе прихвачены для Музея И м п е р.
Бетан. Сада.

**) Листъ Быіоісеа Зесіісііагит мною привезенъ и находится въ
Музеѣ И м п е р. Ботан. Сада.

Прплож. къ XXVIII т. „Труд. II м п е р. Ботан. Гада*.
Влагалища расширенныя, очень толстыя. Когда я на-
блюдалъ эту пальму (3 іюня», то на ней были лишь
тычиночные цвѣты, собранные въ огромныя толстыя
колбасы. Еще болѣе интересны плоды этой пальмы,
называемые „двойнымъ кокосовымъ орѣхомъ" (ФшЫе
СосошіО, огромнаго размѣра. П івѣстны разсказы про
эту пальму: ея плоды, упавши въ море, плавали въ
Индійскомъ океанѣ; ихъ часто наблюдали, собирали,
но не знали мѣста ихъ родины, которая очень незна-
чительной величины (только маленькіе Сейшельскіе
о-ва). Пальма эта посажена въ 1830 г. Теперь это уже
эффектная пальма, съ огромными своеобразными
листьями, которые при вѣтрѣ шумятъ, — точно идетъ
дождь. Между листьями поселился Рівіів геііціоаа и др.
растенія. По близости имѣются молодые, недавно по-
саженные экземпляры.

ДгаНііз гоІиЫа (І)атшага гоішчіа) — группа изъ нѣсколь-
кихъ деревьевъ. .)то колоссальныя мощныя деревья въ
2—3 обхвата; вѣтви ихъ подняты очень высоко, такъ
что нельзя присмотрѣться къ листьямъ, ни видѣть
плодовъ. Шишки впрочемъ часто сами падаютъ. Сѣрая
лупяшаяся кора отваливается мелкими кусочками.
Родина — Австралія.

А.о-аПіія оЫп.ча - небольшое дерево (Нов. Гебрн іы).

Ѵаіегіа аспшіпаіа КояЬ. — огромныя деревья: изъ надрѣ-
зовъ въ стволѣ вытекаетъ смола свѣтло-желтаго цвѣта,
сильно твср іѣющая.

I >іріегоеагрп.ч яоуіапіснн - огромное дерево, вѣтви его под-
няты очень ВЫСОКО (Цейл*нъ).

МПгорІюга Пеупеапа — тонкое дерево (Цейлонъ).
Агаиспгіа Ооокіі — Дрромиое дерево, больше обхвата.
Реігаеа ѵоіиіиіія — на самомъ углу, малая, отцвѣтаетъ.

Наконецъ отмѣчу небольшія растенія надъ самой до-
рожкой, ведущей къ памятнику (т. наз. Мопитеиі гоаб).
Меіііпіііа шацпіГіса — небольшое растеніе.

Вои^аіпѵіПеа Уашіегіапа — небольшихъ размѣровъ.
ІіошЬеуа АѴаПісІііі (Мадагаскаръ).

Еацсгвіп»ешіа іпіііеа.

НіЬівси» Кена с1ііііеіі8І9 — Еііое-ііохѵег (Индія).

ІИооп есіпіе — плохепькій экземпляръ (Мексика).
Группа колоссальныхъ бамбуковъ.

Іхога соссіпеа — КаІашЪоІа по сингалезски.
МісЬеІіа йічсаіа — (Ява).

СіігіоЬаіпа рапсіПогив — деревцо съ мелкими листьями.

Теперь продолжимъ нашъ прерванный путь (стр. 85),
спустимся къ озеру. На продолженіи нашей дорожки, съ
лѣвой стороны главнымъ образомъ, мы найдемъ: РНІоярогит
ТрЬіга, Ласагашіа гаішоэаеібііа, (іагсіпіа есіііпосагра (цв.) съ
массой лишайниковъ на вѣтвяхъ. Цѣлая высочайшая стѣна
зелени; это ліана ТЬнпЬег^іа Іапгіі'оііа, съ массой краси-
выхъ цвѣтовъ, покрывающая рядъ деревьевъ (багсіпіа
хаіПІюсЬу іші8, \і’(осагрц8 іпІецгіГоІіа, Ояіоііея геуіапіса и
другія мелкія); ЬачаіШіега арісаіія. Сазэіа аіаіа, Суаііысаіух
геуіапіеив — (•громное дерево, Коррчіа Гпйісоча, ВпіпГеІкіа
апіегісапа, ОвЬкІея иеуіапіеия, (іагсіпіа Могеііа, Сгоіоп хагіе-
Яаіив, І'аІЬег&іа Сііапіріопі (мміот.. пл.), І’ііуііапіііия піугіі-
ІОІІ118 (цв.).

Наконецъ у самаго озера стоятъ 2 группы колоссаль-
ныхъ бамбу ковъ — Іл е п (1 г о с а 1 а ш и к і" а п I е и к, родомъ
изъ Вурмы и Оі^апІосЫоа ачрега изъ Явы *).

.-)ти колоссальные бамбуки представляютъ собой ин-
тереснѣйшую картину тропическаго міра. Они сидятъ
пучками — точно колоссальные снопы; стволы внизу сидятъ
такъ густо и плотно, что пробраться туда ш только чело-
вѣку нельзя, но и мелкому животному; затѣмъ вверхъ по-
степенно они расхо, (ятся, изгибаются на потобіе ржи или
пшешщы въ снопѣ. Стволы огромнѣйшей высоты, іо- 15
саж. и выше, членистые, густо покрыты лишайниками на
значительную высоту. Толщина ихъ весьма значите іыіа,
болѣе крупные безл. малаго въ 1 (рутъ въ діаметрѣ, слѣдо-
вательно - какъ крупное дерево. Онп растутъ такъ губто и
образуютъ такуій чащу, что если срубить стволъ внизу, то
„дерево" это можетъ и не упасть, а будетъ болтаться вл>
воздухѣ. Весьма своеобразенъ шумъ, который издаютъ эти
колоссальные тростинки: даже при небольшомъ вѣтрѣ они
скрипятъ точно мачты; при угомт. слышится и треніе другъ
о друга этихъ шероховатыхъ стволовъ.

Съ другой стороны озера, и;Ш рѣкой, подобная группа
колоссальныхъ бамбуковъ (таб. 10) интересна тѣмъ, что здѣсь

*) Замѣчу, что огромные стволы ?того ЦспИгосаІаіпив ^і^аніеиз мной
привезены въ Музей Ьотан. Сада.
можно было наблюдать ихъ цвѣтеніе. Цвѣтеніе эт© чрезвычайно
любопытно. Подъ цвѣтеніе назначены особые стволы, такой
же высоты, какъ и прочіе, но отличающіеся тѣмъ, что
листьевъ на нихъ нѣтъ, а всѣ они усѣяпны милліонами
цвѣтовъ, сидящихъ на массѣ вѣтокъ и вѣточекъ. Вся такая
цвѣтущая махина имѣетъ видъ колоссальной 7—8 саженной
кисти, въ верху наклонной "). Какъ велика масса цвѣтовъ
на такой кисти, видно изъ тоі о, что по осыпавшимся цвѣ-
тамъ (а они осыпаются свободно и массами) ходишь — точно
по гумну, усыпанному толстымъ слоемъ зеренъ овса или
ячменя (цвѣтки ихъ крупны). Ямы на землѣ заполнены
ятими цвѣтами. Если подместь всѣ осыпавшіеся цвѣты,
то можно насобирать много пудовъ.

Здѣсь было бы неумѣстно перечислять ту пользу, ко-
торую іквлекаютъ туземцы изъ бамбука. Но даже того, что
я видѣлъ въ Ботаническомъ Саду въ Пераденіи, достаточно.
Тутъ изъ бамбука дѣлаютъ столбы для построекъ, стропила
для крыши, трубы, посуду (ведра), горшки для цвѣтовъ и т. д.

Замѣчу, что ростъ бамбука удивительно быстръ: онъ
выростаетъ въ суткѣ на 1 футъ: слѣдовательно за нимъ
можно слѣдить — такъ сказать—невооруженнымъ глазомъ.

Дойдя до бамбуковъ, мы спустились такимт> образомъ
къ озеру. Озеро ото окру глой формы, по происхожденію
искуственное, имѣющее стокъ іюдл> землю, а затѣмъ, очевидно,
въ рѣку Маганели. Сбоку оно имѣетъ островокъ. Въ озерѣ
нерѣдко можно видѣть плавающихъ змѣй, но поймать ихъ
ііамі> не удавалось. Мелкихъ рьщокъ однако наловлено по-
рядочно На водѣ и въ водѣ растетъ цѣлый рядъ такихъ
растеній, которыя у насъ растутъ лишь въ теплыхъ тропп-
чі скихъ оранжереяхъ: Ѵісіогіа геріа (іщавда, плохая), Су-
ретнн Раруніь (египетскій папирусъ), Ьа^епагіа (омсагіа,
Рікііа Вігаіюіея, (’урегин аІяепііГоІіпх. Въ водѣ же растетъ
довольно крупный стволъ Аечсііупотепе азрега*) **). Даже
сравнительно крупные стволы чрезвычайно легки, точно
пробки; дерево ихъ употребляется для изготовленія тропи-
ческихт» шляпъ, предохраняющихъ отъ удара (англійскія
каски).

*) Незначительную часть такой кисти (но все таки I1/, саж₽ни)
я привезъ въ Пмпер. Ботаническій Садъ.

**) Стволъ АѳбсЬупотепе аереіа я привезъ для Императорскаго
Ботан. Сада.
По берегу озера растутъ АІріпіа, Сояіпя. Аіосавіа съ раз-
рѣзными листьями, Хагсіия кігісіа, Неіісопіа гпЪга, АпііяНіігіа.

П<> близости озера растутъ: МепіесуДп птЬеІІаіипі,
ЫіШіа сигу чаиНіа, Коікіеіеііа ресіояа (цв.). Сгіпипі (цв.),
з огромныхъ Агаисагіа ВкПѵіІІі, Еіи^еа Ьепсорутия іцвл,
РЬуІІапПіпя ш'гіііоііив (цв.), Сеяігит посіигпит, Мугіосагра
Іоп^іре», Місііеііа Іиясаіа.

Если отъ бамбуковъ продолжить путь дальше, то по
лѣвой сторонѣ противъ озера (черезъ дорогу только) нахо-
дится коллекція Вгошеііасеае, Тисса, Орппйа, (Игеи.ч, Еи-
рііогЬіа апііциопіт (большое дерево), НесІуаЬіппі, а въ се-
рединѣ стоитъ 1*и>таеа оЬоѵаіа. (Ярлыковъ впрочемъ на
этой группѣ нѣтъ).

Продолживъ путь немного далѣе, мы доходимъ почти
до рѣки (т. е. собственно до склона къ рѣкѣ), откуда кру-
той поворотъ налѣво къ талипотовой аллеѣ (СогурЬа
птЬгасиІіГега), которая идетъ параллельно рѣкѣ. На ятомъ
склонѣ къ рѣкѣ (по правой сторонѣ дорожки» находится кол-
лекція бразильскаго каучуковаго дерева (Рага-піЪЬег)—
Неѵеа Ьгаыіііепкі.ч Мііі. (родомъ изъ Бразиліи).

Какъ извѣстно, нто иарайское или бразильское рези-
новое. дерево теперь культивируется въ значительномъ ко-
личествѣ на Цейлонѣ. Сюда оно введено въ 1876 году.
•Это крупныя деревья съ тройственными листьями и весьма
крупными (но типическими для молочайныхъ) трехграннымп
плодами. На нѣкоторыхъ изъ этихъ деревьевъ имѣются
надрѣ»зы съ івухъ сторонъ, косые, сходящіеся въ одинъ
продольный желобокъ, куда стекаетъ бѣлая жидкость,
довершенію какъ у молочая. Много этоіф резиноваго де-
рева имѣется и по лѣвую сторону дорожки. Значительныя
плантаціи его я видѣлъ въ пИзпыхъ мѣстахъ Цейлона,
между прочимъ въ I енератгода (см. ниже таб. 1(і).

Здѣсь же по правой сторонѣ дорожки растетъ сан-
дальное дерево Напіаіпт аіѣпт, съ мелкими цвѣтами:
оно напоминаетъ какую нибудь нашу крушину (Шіаштія)
пли бересклетъ (Еиопуліпя). Тутъ ихъ цѣлая линія,
штукъ 15. Здѣсь же Мапііюі (ііахіоѵіі (цв.) — довольно
большое дерево, которое по формѣ листьевъ напоминаетъ
обыкновенный конскій каштанъ ( \ехси1и.ч Нірросаяіапит).
Дерево нто введено въ 1877 году и служитъ для добыванія
лидійской резины.
Такимъ образомъ мы дошли до знаменитой талипо-
товой аллеи (С о г у р Ь а и ш Ь г а с и 1 і Г е г а) и системати-
ческаго участка.

Талииотовая аллея (габл. 11) представляетъ одну изъ
достопрпмѣчательностей Ботаническаго Сада*). Это одна изъ
крупнѣйшихъ пальмъ; болѣе крупныя до саженъ 5—6
высоты. Съ одной стороны аллеи ихъ іо штукъ, а съ
другой 8. Черешки болѣе старыхъ листьевъ обрѣзаны у
самого влагалища, но остающаяся часть влагалища закры-
ваетъ стволъ тамъ плотно, — точно онь обшитъ крупными
досками. Оторвать хоть часть такой обшивки трудъ на-
прасный. Эта обшивка ствола идетъ чаще до верху, такъ
что стволъ не гладкій’ лишь у немногихъ гладкій стволъ
выглядываетъ въ верху подъ ллсіьями. Благодаря такой
обшивкѣ стволъ внизу кажется очень толстымъ: нужно че-
ловѣка три, чтобы обнять его. Листья этой пальмы гро-
мадные, не меньше, чѣмъ у Іааіоісеа. На верху ствола
листья торчатъ вверхъ, но нижніе сухіе отклонены и висятъ
внизъ. Даже при небольшомъ вѣтрѣ вся эта огромная
листва шуршитъ — точно идетъ сильный дождь.

Замѣчу, что все это молодыя пальмы, еще не цвѣ-
тущія. Цвѣтеть она, достигнувъ 40—80 лѣтъ, и по отцвѣ-
таніи умираетъ. Примѣненіе ея весьма разнообразію она
служитъ для крыши, для зонтиковъ, идетъ на книги, пле-
тенія и т. д. Между ея огромными листьями поселились
разныя растенія: Ічспя геііцюьа. папоротники и т. д.

Пройдя талипотовую аллею и оставивъ систематическій
участокъ (см. планъ), мы црой іемъ по этой аллеѣ дальше
и дойдемъ до третьей группы пальмъ, гдѣ кончается большая
дорожка (а потому) и наше путешествіе.

По дорогѣ отъ галипотовой аллеи мы встрѣтимъ**):

— Сііиуаспт оП'ісіпаІе, Агіосагрие іпсіэа, хлѣбное де-
рево съ Малайскаго Архипелага, введенное на Цейлонѣ
еще въ 1798 году и теперь разводимое для плодовъ.

-]- ЬісЬоряія Маііщауі, Соіа аспшіпаіа — орѣхи ,.кола“
въ торговлѣ, введены съ 187») года; здѣсь имѣется группа
изъ 7 деревьевъ ***).

*) Отъ сингалезскаго слова іаіа.

**) Длт сокращенія -|- по прежнему означаетъ правую, — лѣвую
сторону.

а**) Эти орѣхи „кола” мною прихвачены для И м п е р. Вот. Сада.
Талипотовая аллея (Согурііа ипіЬгасііІИега

Такимъ образомъ мы дошли до 3-й группы пальмъ,
которая находится на округло - яйцевидномъ участкѣ, нѣ-
сколько по ты мающемся по легкому склону и обведенному
круговой дорожкой; если пойти далѣе по этой дорожкѣ, то,
обойдя пальмы, опять спускаешься къ талипотовой аллеѣ.
Прежде однако, чѣмъ разсмотрѣть пальмовую группу, мы
оставимъ ее пока въ сторонѣ, а пройдемъ по круговой до-
рожкѣ, держась по правой сторонѣ. Здѣсь у самой паль-
мовой группы находится значительная бамбуковая группа.

Бамбуковая группа состоитъ изъ довольно значитель-
наго числа представителей, но къ сожалѣнію не всѣ онп
были опредѣлены, а потому и не всѣ съ ярлыками, а
именно, самые интересные: тутъ, напр., стоятъ великолѣпныя
густыя группы съ длиннѣйшими саженными отводками, ко-
торые спускаются сверху. Эти тонкіе прутьевидные свѣтло-
желтые (какъ и стволъ) отводки такъ прочны, что оторвать
ихъ почти невозможно; а если бы по такимъ тонкимъ от-
водкамъ можно было лазить, то я думаю, они выдержали
бы тяжесть средняго человѣка")- Эти отводки встрѣчаются
не только въ верху, свѣшиваясь оттуда — точно веревочки,
но и въ нижпей части стволовъ, причемъ образуютъ здѣсь
тако< плотное сплетеніе, что туда и мышь не пролѣзетъ,
такъ что такая бамбуковая группа или заросль, отходящая
отъ одного корня, совершенно неприступна, такъ какъ
зти мелкіе отводки имѣютъ видъ іполъ.

Отмѣчу далѣе рядъ другихъ бамбуковъ (около 2<і ви-
довъ) разныхъ родовъ:

ВапіЬива НооіісЬкп, В Непонів (небольшая), В. кио-сЪіки,

В. ѵиі^агіч, В. аигеа, В. пава, В. Опіііоі, В. Ѵеіісіііі,
В. яігіаіа, В. Мееіаке, В. яіатепяіе.

I’ к у 11 о в ( а с 11 у 8 Ііеіегосусіа (небольшой), РІі. ЪапіЬияоііІев.
О с 11 Іа п И г а (гаѵапсогіса (отцв.).

Т И у 8 а п о 1 а е п а а&агМега (напоминаетъ нашъ обыкновенный
камышъ Ріігаотйеч).

I)	е в (1 г о с а 1 а пі и 8 ^щаійеив.

А г и п <1 і п а г і а НіпсІ.чіі.

Описанная ИГуппа бамбуковъ находится почти надѣ
рѣкой у моста. Если идти дальше, то съ правой же сто-
роны (противъ пальмовой группы) мы увидимъ большое

*і Этотъ бамбукъ мной привезенъ для II м п е р. Вотгн. Сада.
дерево Р а и сі а и и 8 Ь е г а ш (такъ называемое Никобарское
хлѣбное дерево), огромныхъ размѣровъ, около 4 саженъ
высоты, причемъ воздушные корни, на которыхъ стоитъ это
дерево, болѣе крупные достигаютъ высоты болѣе 1 саж.
Далѣе слѣдуетъ цѣлый рядъ другихъ видовъ рода Рансіапик,
но всѣ они пока не опредѣлены и ярлыковъ не имѣютъ.
Здѣсь же Сагіпсіоѵіса раітаіа и огромное „дерево пу-
тешественниковъ “ (Каѵепаіа шасіацаьсаітеігаь), уже от-
цвѣтшее.

Далѣе слѣдуетъ группа бананоіи.: Мина іехіііів,
М. Н,циеіПіпіп.

Далѣе слѣдуетъ плантація агавъ Ацаѵе: изъ нихъ
2 крупныя уже отцвѣли, а третья собиралась цвѣсти. Тутъ
имѣется нѣсколько видовъ, но они къ сожалѣнію не были
опредѣлены.

Если обойти пальмы почти кругомъ, то тутъ мы еще
увидимъ довольно порядочную коллекцію Гусаііеае: есть
очень крупные экземпляры, какіе не всегда можно найти
въ оранжереяхъ:

Е и с е р 1і а 1 а г і о н Ьеіітаппі.

1)ю о и есіпіе.

Масгохашіа Моогеі (съ плодами), М. РегоГРкіапа (усохла).
Су сая сігеіпаііз (цв.), С. гедоіпіа, С іопкіпепьін, С ееіе-
Ьіса, С. тсіііа.

Къ сожалѣнію, многіе безъ ярлыковъ. Самый крупный
здѣсь экземпляръ относится къ Сісаэ Кпшріііі, стволъ въ
полтора обхвата, хотя онъ чуть выше человѣческаго роста.

5-я пальмовая группа ').

Эта группа пальмъ находится на продолженіи талипо-
товой аллеи (Согурііа ишЬгаспШега, см. таб. 11), — если
спуститься немного, а потомъ подняться слегка вверхъ, не-
далеко конца Сада у моста черезъ р. Магавели. -Эта группа
не менѣе интересна, чѣмъ другія двѣ. Я перечислю ихъ
всѣ, идя снизу вверхъ (со стороны Согурііа нпіЬгасиІіГега)
и начиная слѣва.

*) На этой группѣ пальмъ мною собрана значительная коллекція
л и ш а й никовъ.
Кііаріііз ПаЬе11ііогпіІ8 - молодые экземпляры. около 1 ар-
шина ВЫСОТОЙ.

Глсіуочреппа аПиіпі — одинъ молодой экіемпляръ; другой
около з саженъ высоты, въ цвѣту.

Ьаіапіа Соіпінеіъоиіі съ короткимъ стволомъ, который
Пылъ мнѣ едва до пояса, но уже съ плодами; листья
крупные, повисаютъ. [рѵгіе экземпляры до з—4 са-
женъ высоты.

РгіісЬагйіа расіі'іса — молодой экз.

КЬораІоЫаьіе Діп^арогелуія изящная пальма, около з с. выс.

Ьаіапіа Ьоскііцечіі — крупная толстая пальма, полуобвптая
фикусомъ К1СП8 геііціона.

Агеса Ігіашіга — изящная группа, около з саж. высоты;
имѣетъ цвѣточныя кисти.

Ріусіюсоссия рагадоха — высотой около і1,., саж. (Н. Гвинея).

ЛиЬаеа яресіаЫІія — молодые экземпляры, но съ вгромными
листьями, которые стоятъ вверхъ, подымаясь на 4 саж.

\В. Несомнѣнно это ошибка на ярлыкѣ: это Махі-
шіііапа (!).

Сугіо.чіасЬуя Кепсіа - изящнѣйшая изъ пальмъ, около I1 .>
саж. высоты.

Саіаппіч ер. — большой лежащій на землѣ экземпляръ, безъ
ярлыка: листья заканчиваются усами, усаженными
сильными колючками.

Агеса Гаіесіш изяіцныр высокіе стволы; плоды высятъ
ниже листьевъ.

Рівапца яр. — группами до I1 2—2 саж. высоты, съ моло-
дыми плодами.

Нурйаепе НіеЬаіса — 5 экземпляровъ (точнѣе 2 группы,
одна изъ 2 экземпляровъ, другая изъ 3), значительной
высоты, до 4 саж.; стволы раздваиваются около поло-
вины своей высоты (а также выше пли ниже).

СЬгуъаІііІосагрпх Іпіечсепв — одна изъ и іящпѣпіпихъ пальмъ,
около 11 , саж. высоты.

Ріусйоярегпіа Масагіііпгі — около I1/, елж. высоты, съ
плодами.

Агеса ігіаікіга — болѣе 2 саженъ высоты.

АсапіЬогІііга аспіеаіа — стволъ болѣе 2 саж. высоты, весь
усажент» длинными, вѣтвистыми колючками.
Огеоііоха гэуііі — стволъ крупный, около 4 саж. высоты.

Опсокрегта Гаксісніаіит — стволъ въ 5 саж. высоты и больше.
ЛсііпогЬу іік саіараггіа - высотой около 5 саж., съ большими
красными плодами*). (ругой экземпляръ поменьше,
около 4 саж.

ЯаЬаІ о-іапсексепа — стволъ около 3 саж. высоты. Кисти
(пустыя) съ очень густыми вѣточками возвышаются и
превышаютъ листья.

Но\ѵеа Гогяіепапа — ствола. тонкій, выше 2 саженъ; ниже
листьевъ сидятъ кисти съ плодами. Имѣется нѣсколько
экземпляровъ.

(’агуоіа пгепя— съ оіромнымъ стволомъ, толщиной въ
обхватѣ.

Каріиа ѵіпіГега — группа и .ъ 7 тѣсно стоящихъ стволовъ;
болѣе крупный, до (свѣжихъ) листьевъ болѣе 2 саж.
высоты; но старые листья спускаются ниже и обра-
зу ютъ точно стружки и войлокъ вокругъ ствола.
Листья длиною до з саженъ, такъ что вся пальма
(стволъ и листья) до 0 (аж. высоты. Въ нижней части
стволовъ образуется перегной, гдѣ поселяются папо-
ротники и даже Мішоча риіііса.

МуорЬогЬе аіпапсаиіія — ствола, выше 1 сажени; напоми-
наетъ Огеосіоха.

УаЬаІ Раітеііо — стволъ саж. І1^, безъ малаго въ 66-
хватъ; кисти молодыхъ плодовъ.

\Ѵа11іс1ііа сагуоб.ісіев — малый экземпляръ.

МагНпегіа сагуоіаеіоііа (Перу) — тонкій стволъ около 3 саж.
высоты, усаженный колючками, на которыхъ завелись
лишайники, въ томъ числѣ и Ѵяпеа. Колючки на-
ходятся и па повислыхъ листьяхъ. Кисти молодыхъ
плодовъ между листьями.

МагНпегіа Ьпміепіапа (Н. Гранада) — стволъ больше 1 саж.,
также густо усаженный длинными колючками, а также
папоротниками Огушо^іовяит, КерйоЬоІпв хеуіапісив,
лишайниками, внизу мхами.

РЬуІеІерЬая тасгосагра — пока безъ ствола; листья безъ
малаго около 2 саженъ.

*) Плоды огъ АсііпогЬуіів мною взяты и находятся въ .Музеѣ И м и е р.
Бот. Сада въ растворѣ формалина.
Васігія пгіпог — группа изъ 5 тонкихъ стволовъ, усажен-
ныхъ тонкими эластическими колючками, которыя
однако не мѣшаютъ при взлѣзаніи на дерево; болѣе
высокіе стволы до 3* —4 саж. Лишайники по стволу.

Меігохііоп На^ті -- молодые экземпляры выше I1., саж.

Агента вассііагіі'ега — большіе экземпляры до 5 саж. вы-
соты, но стволъ до листьевъ I1 саж., густо усаженъ
остатками старыхъ листьевъ, гривой и прутиками; весь
усаженъ папоротниками Роіуросіііпп 1’1іутаІогіе$. А'е-
рЬгоІерія. Сохранились остатки плодовыхъ кистей.

Махішіііапа 8р. — молодой экземпляръ; листья до З1/., саж.
длины.

Сосоя ріпшова — вышиной въ 4—5 саж.

Неіеговраіііа еіаіа — группа изъ 6 топкихъ стволовъ въ
3 саж. высоты (не считая листьевъ).

Еіуряі.ч шасіацаясагіепчіч — группа изъ 4 стволовъ, большій
изъ нихъ до з* саж. высоты; между листьями кисти
МОЛОДЫХЪ плодовъ.

Сосов Ьоігуоркога — стволъ болѣе 2 саж.; между листьями
очень густая и длинная кисть плодовъ.

ЗаЪаІ Асіапвопіа — совсѣмъ мелкій, ствола пѣтъ, листья
едва до пояса, но несетъ уже кисти цвѣтовъ и моло-
дыхъ плодовъ.

Ьіѵіяіопа іпегшія — стволъ до з саж., листья тоньше раз-
сѣчены, съ повислыми ленточками.

Ьіѵіяіопа апвігаіів — самая стройная изъ пальмъ, стволъ ея
очень высокъ, саженъ 5—6, весь усаженъ пятнами ли-
шайниковъ; на верху виднѣются кисти (много) плодовъ.
Ьіѵіяіопа сіііпепяія — также высокая, но не выше Ь. іпегпіів.
Ьіѵіяіопа оііѵіі’огшів —• молодой экз., листья его чуть выше
человѣка.

Ьіѵіяіопа гоіппсШ'оІіа — стволъ до пояса, съ листьями вся
около і*/2 саж. высоты.

Ьіспаіа яріпояа — невысокая пальма вообще, въ плодахъ*),
па которыхъ множество термитовъ.

І’ііоепіх геуіапіса — молодые экземпляры.

Г’іюепіх гесііпаіа — очень красивая пальма, стволъ выше
1 саж.; изящные ея листья отклонены внизъ.

•) Красные мелкіе плоды І.іеиаіа кріпова мною взяты для Музея
ІІмпер. Бот. < ада-
Сосоя Яапсоапа и

I Іісіу оярегта гпЬпіт только что посажены.

Каріііа ресіипсиіаіа - очень молодой экземпляръ.

(’осоя КоіпапгоШапа стволъ ея около 21саж. высоты.
Между листьями молодая кисть цвѣтовъ съ нѣжными
палевыми цвѣтами, а ниже листьевъ 2 отклоненныя
кисти плодовъ.

Ідсиаіа цтасііія - - стволы группами, чуть выше человѣческаго
роста, а все расті ніе съ листьями до I1саж.; кисти
плодовъ.

ЯаЪаІ Піапіепіояа - стволъ до і саж. высоты, отъ листьевъ
висятъ внизъ пити. Интересно, что кора растенія
объѣдена, но это пе мѣшаетъ ему существовать.

Пройдясь по главнымъ аллеямъ Сада и познакомив-
шись съ •чо центромъ, теперь мы отъ этихъ главныхъ жилъ
перейдемъ къ боковымъ.

Если мы разсмотримъ тотъ участокъ Сада, который
примыкаетъ къ 3-й пальмовой группѣ, то зіѣсь со стороны
('аі овыхъ (Сѵсаііасеае) па склонѣ найдемъ рядъ интересныхъ
растеній:

Асіігах Яароѣі.

ТаЬеЬиіа раіініа — дерево, листья 3—4—5-рпые, листочки
съ длинными черешками.

Х'апкчепа ебпіія— съ лежачими вѣтвями: молодые плоды.
Яагсосерііаіня еясиіепіпк, масса перевитыхъ и перекручен-
ныхъ стеблей образуютъ какъ бы огромный клубокъ,
отъ котораго вверхъ выходятъ молодые побѣги, образуя
цѣлый Л'Ѣсъ. Въ общемъ это растеніе напоминаетъ
нѣсколько Воіщайг ’Пеа. Молодые плоды напоминаютъ
маленькіе плодики Аіѣосагрия и помѣщаются на кон-
цахъ вѣтвей д.

Реіъеа ^таіі&йта - извѣстное плодовое дерево.

Аѵеітііоа ВіІітЬі - съ интересными кисловатыми плодами,
которые идутъ па разныя вгфенья**).

Аѵеітііоа СагашЬоІа — листья непарно-перистые, 41,., пары;

*) Плоды 8агсосаі-ри8 евсиіепіц* мной захвачены для нашего Музея.

**) Плоды А\еггІюа ВіІішЪі мной прихвачены.
цвѣты мелкіе, красно-розовые, сидящіе не только въ
углахъ листьевъ, но н по стволу.

Тесота Іепсохуіоп — (на ярлыкѣ; на самомъ дѣлѣ это
ТаЬеЬіца).

Еи^епіа йатѣоа отцвѣтшая.

Рйігііит СаіНеу аішт - съ молодыми плодами

Сіаивепа АѴатрі

\Іоги8 аІЬа — очень жалкій »кземиляръ, па которомъ вдо-
бавокъ поселился паразитъ (Ьотапіішч).

Сйгнк поЬііі.ч — съ массой плодовъ (безъ ярлыка). Этотъ
Сіігпч употребляется какъ лимонъ къ чаю: опъ отли-
чается сильнымъ ароматомъ кожицы, которая къ тому
же іеленая: форма его совершенно круглая.

Рядомъ съ этимъ участкомъ, не подалеку отъ талипо-
товой аллеи и отъ Систематическаго участка находится

Бассейна, съ Ѵісіогіа ге§іа.

Нужно сказать впрочемъ, что эыемпляры, тугъ нахо-
дящіеся, совершенно нев ірачны по сравненіи съ экземплярами
въ нашихъ ор інжереяхъ: листья ея раза въ три меньше и
она въ общемъ не производитъ впечатлѣнія. Во вррмя
моего наблюденія (ія іюня) опа цвѣла, но цвѣты ея также
были неважны.

Кромѣ» \ ісіогіа гео-іа здѣсь въ бассейнѣ бы ш еще: ло-
тосъ ХгІшиЬішп ресіоміт, РМіа Кігаііоіев, ЕісМіогпіа и
Кушрііаеа.

Возлѣ бассейна стоитъ большое дерево Ьоіапппі піа-
сгапПш ш.

Дальніе по направленію къ Систематическому участку
находится довольно большой участокъ, весь состоящій изъ
грядокъ и прикрытый сухими па ІЬМОВЫМИ листьями Тутъ
между прочимъ разводится значительное количество Таба-
ковъ. Повыше этого культурнаго участка стоитъ будка,
крытая пальмовыми листьями, въ которой происходитъ ра-
бота по разсадкѣ сѣянцевъ. Прячась сюда въ эту будку’
(по англійски — ьЬесі) отъ дождя, я имѣлъ возможность
наблюдать саженцы этихъ Табаковъ и записалъ тѣ изъ
ихъ, которые находились тогда въ будкѣ». Замѣчу, что
крыша этой будки, крытая пальмовыми листьями, совер-
шенно не пропускаетъ дождя.

Мсоііапа ТаЬасппі, посііПога, ѵесігагіепеія, соіоявеа, сііі-
пепеік, ^Іапса, ги^Нса (сорта: авіаііса, іехапа, ]ашаі-
сепяіч); ѵіксрка, Гга^гап», Сап^йсіогііі, яуіѵевігія, аіаіа,
Еапсігіапа, рІппіЬа^іпіі'оІіа, реііоіагія, Ьшпііія.

Параллельно талппотовой аллеѣ, но на нѣкоторомъ воз-
вышеніи по склону, идетъ другая меньшая аллея, которая
съ одной стороны начинается отъ дома Директора и вообще
отъ входа въ Садъ (который ведетъ отъ желѣзнодорожной
станціи), а съ другой стороны кончается выходя къ озеру.
Прослѣдимъ эту дорожку, начиная отъ директорскаго дома*).
4 Мепіесуіоігйбиіе (цв.), Оіочруго» ЕЬепит, Согсіу Ііпе, А^аѵе.
— Непосатрия яіпиаіпя, МісЬаеІіа Гиясаіа, I ііояругоя сііясоіог.

Міяіюеіоіі геуіапісия, Еіщепіа (іагДпегі, Саяиагіпа (та же,
что надъ дорогой у моста), Ьюяруг<>8 сгпшепаіа (молод.
экз.), I). шісгорйуИа (молод. экз.), Сіегоііеіиігоп йІаЬгиш.

4- Нутепоругаша Ьтасіеаіа, Аецтрііііа шагйпісепяіх (цв.\
Віоповіа іпѵоіисгаѣі, Сііііагехѵ Іоп сіиегешп (цв.), Сіето-
(.іепсітов 8ІрІіоііаиНшіп, СІ. ѵіясоеит, ТаЪегпаепіовіапа
яр., Ѵііех аіНяяіта, V. ІгіГоІіа іплод.), Ііигапіа Рііппіеті
(цв.і, Ае^іе Магш»‘1оь, Ргешпа ІаШ’оІіа (молод. плод.),
ТаЬеЬціа яре.сіаЫІія (2 экз., одинъ усохъ), Аііапіііия
іпоіпссапа, Тесота Іепсоху Іоіі, Т. якиія, ЬоІісЬапсІгопе
саиба Мша, Іхщеііа ріппаіа (молод.), Рагтепііега сегеі-
Гега (цв.), МіНіицІовіа Гіогіепкія, 1)ісЬо|и,ій Іаемі'оііа,
Еиіегохуіоп сІиІеіПсшп, Паяяіа пегііі'оііа, БірІіЫіз шоп-
іапа, Аі 111.18 ^ароіа, Мііпиноре Ііехашіта, М. Еіеп^і.
Ваняіа Ьиіугасеа, ЕегЬега Таіщіііп (цв.). АсосапНінта
хресѣіЬіІі.ч йіучки бѣлыхъ цвѣтовъ напоминаютъ по за-
паху сирепь), АПашапба іясііоНіі, Сатіяз'а ^гапбИІога
(съ дихотомическими колючками); Сопікі соссіпеа (съ
пранж. цв.), С. ^аііососса, С. аІЬа; Ноіаітііепіа аиНіІу-
яспЬтіса імолод.), Согсііа АпЫеПі, АѴгіо-Ыіа шоПіаьіта.

Замѣчу, что на Асіігая На]>о1а и Ноіаггііепа вьется кра-
сиво-цвѣтуіцій 8ігор1іапПіик Іопуіч-ашіаііія. А на (’егѣега
(ядовитые- орѣхи, Мадагаскаръ) поселился Ьо)>йапІ1ііь пееі-
ЦІіеГ»‘11ЯІ8 съ широкими листьями.

*) Знакъ -р обозначаетъ правую сторону, лѣв \ ю.
Здѣсь встрѣтилась справа дорожка, идущая вверхъ.
По этой дорожкѣ мы подымемся на время. Здѣсь встрѣ-
тимъ рядъ фикусовъ:

Еіспв сііх егчИоІіа, Р. саііояа, Г. ппщпііоііа. Р. апгеа, Р. П§ін-
Іова (съ оіромными кистями плодовъ, которыя сидятъ
и на вѣтвяхъ и на стволѣ), Р. Іеисапіаіота (огромное
дерево), Р. Ѵоцеііі, Р- АгпоНіапа (отъ исто одинъ ко-
рень пошелъ внизъ по землѣ на много саженъ),
Р. йеаІЬаіа.

Мугіосагра Іоп^ірее.

Сіппашотшп еапсіаіпш.

Ьіі8еа іыпепіоза.

Регзеа Манна.

АсНпогіарЬие яіепорйуПа (съ молодыми плодами).

Теперь продолжимъ прерванный путь.

Рапах пшІШісІшп, Р. Ѵісіогіае, Агаііа Піісіі’оііа, А. шасп
Іаіа (отцв.), Рапах ВаПоагіі, Агаііа Мазнепщапа, Сйіо-
горйуіішп КохЬнг^йіі, Аг«1Ьіа Мі.чеіопіч (съ молод. плод.),
Апіізіа йптіііз (цв.), Агйіяіа іпѵоіисгаіа (цв ), АгтЙяіа
роіусерйаіа (цв.), Апіізіа РіеКегііщіі (отцв.), Мугчпе
Погісіапа.

— (Возлѣ Системат. участка): Наіѵасіога регзіса, Ьащн Ып тіа
іпсііса, Ь. іогпепіоза ютцв.), Ь. Поя Кещпае (цв.), Апо-
^еіззпз аептіпаіпз, ЬаГоензіа Ѵашіеіііапа, Апоц-еіязиз
ІаііЫіиз, Еіщепіа соііпіі'оііа, Е. Моопіапа, Е. хапіію-
сагра Е. ЛатЬоІана, Еесуійг Роііііі, Ыароіеона ітрі гіаіія
(плод.), Мопгігіа ^піапепкі.ч, Мепіес^іоп сарііеііаіипі.

Теперь съ дорожки, идущей отъ директорскаго дома
до озера, приходится свернуть влѣво и вправо, въ виду
того, что здѣсь цѣлыя рещицы вправо и вл'Ьво. Сначала
свернемъ налѣво и разсмотримъ ту рощицу, которая идетъ
между дорожкой и тал и и отѳв о й аллЯ'й.

КЬосІатиіа ігіштма, Спвіаѵіа 8р., Еп^еиіа пѵіііогпт
(срѣзана), РіНоярогпіп іітогензе (большое, дерево), Сгупо-
сагсііа оііогаіа, ЕІаоопгНа йеріагіа (небольшая, съ колючками),
Сіутпокрога етаг^іпаіа (небольшая), АІОДіа саГііа (небольшая,
съ колк'чкамп), Есоіоріа (іашѣпегі (съ колючками), ОшчіЬа
еріпоза (съ колючками), Віха Огеііапа, Раподит есіпіс- (съ
огромными листьями), С’аррагія ап^ияіііоііа, С. хеуіапіса,
Сгаіаеѵа КохЬиг^йіі (на углу у озера), Ріііоярогит ѵігкіі-
Поі’иіи, РИу ПосЫапіуя яріпояа (нѣчто въ родѣ крушины), зна-
чительная группа какао ТИеоЪгота Гасао (около 30 де-
ревьевъ, съ плодами разной величины и зрѣлости), 7ап-
Иіохуіит сарепяе (колючая), Аіаіапііа геуіапіса (цв.), Гаяітігоа
еііиіія (небольшая), Мпггауа ехоііса, Ьіпіопіа аіаіа (круглое
деревцо съ колючками), Сйгпя %р., Сіусочтія Ьііоспіагія (не-
большая), (і. репіарІіуПа, Гкгня поЬііія (съ колючками),
С. аигапНасит (колючій), Егуііігіпа Іііііочрегта (по моему,
по ярлыка не было), I йтогрііосаіу х ^ІаЬеІІпя (съ коркой па
вѣткахъ: какъ видно — легкое дерево). (Іиаяяіа атага (цв.).
Рякіішп топіапшп. (’опгаіагі ругіГогте, Соигонрйа #іііапевяія
іцв.), Раісііиіц (’аШе.уапиш (молод. пл.), Ьѵсуіііія ЙаЬиса.іо,
Сагеуа агЬопа, Рітепіа оГГіипаІія (Центр. Амер.). Епцепіа
ациеа, Е. таіассепьія (пл.). Е. ОагИпегі (оіромное дерево),
Е. суіішіпса, Е. цташіія (съ великолѣпными толстыми
листьями); Неѵеа Ьгаяіііепяів (іруппа изъ 11 деревьевъ, съ
осыпающимися плодами) и съ надрѣзами на стволахъ (ср.
таб. 14), Еіщепіа ІаіпЬоя, Е. Гогшояа — съ крупными
листьями (отцв.), Еисаіуріия (Пѵегмсоіог, Еисаіуріия іепсо-
х-уіоп, Ваггіпр’іопіа чресюяа (плод. и цв.).

Тепері. разсмотримъ праву к» сторону отъ дорожки:

Егуііігіпа саГГпц ТоІпіГега Регеігае, 1 )а1Ьегціа рія?уоо, Ріего-
сагрия есіііпаіпя, Р. ішіісия (огромное дерево), Р. яаійаііппя,
Егуііігіпа ѵеіиііпа (большое дерево), Е. ишЬгоча, Сгиіііа геу-
Іапіса, Ваиіііпіа яр. (небольшая), Тгасіи ІоЬіипі ѵеггисояит *)
(огромное деріво), ГораіГега оПісіпаІія, Наітіміскіа ріппаіа
(ог)юмное дерево), (’употеіга гашіПоса, Огпюяіа даяусагра
(большое дерево), Г), Ігаѵапсогіса, Гаеяаіріпіа Гесгеа (съ
облупленной корой). Втолѵиеа с оссіпеа (съ цвѣтами и плодами).
Магаса ііиііса, (’аяяіа рташіі.я **), Ьепсаепа &ІаисЯ (съ молод.
плод.), Саіііашіга Тмеесіеі (мимоза), (цпкіпщ-іі, Асасіа
Нішіяіі, А. я))ііаегосерІіа1а (обѣ съ весьма характерными
колючками), ІйесІйясЫа Гегох (небольшая, съ колючками),
0 аіиепяВ (съ колючками), АсаШа агаЫса (цв. и пл.), уаяаіа

*) Плоды Ріегосагрив іп<1і< чв и ТгасІіуІоЬшш ѵеггисоент мною при-
хвачены.

**) 8агаса ішііса, Сакзіа ^гапііів — плоды ихъ мною привезены для
Музея II м п е р. Ботан. Сада.
нойона, Саеяаіртіа риісііеггіша (небольшая), НитЬокІІіа Іаи-
гііоііа (оригинальное густое дерево съ вѣтвями до зем іи,
листья перистые г\ сто-.зеленые, молодые — точно вялые,
свѣтло желто-зеленые, прилистники двойные). Вг\а ЕЬеішя,
Ваніііпіа Саіріпі (полѣзла па НппіЬоЬНіа Іапгііоііа), В. іна-
ІаЬагіса, В. ігіашіга (дерево, цв.), В. гасешояа (деревцо), Вап-
Іііпіа вр., Аінііегчііа поЬіІін, Рп(гап)в 1 Кохішгціііі (вьется). Ьоп-
сііосагрпя ІаАіГоІіпя, Тапіагіпсіж ішііса, [ іаІЬег^іа агпіаіа, Впіеа
Ггопсіояа. Соіѵіііеа гасепіо^а, Піаіііпп рдііпеепяе, Варіііа пйісіа.

йты всѣ растеніи находятся съ правой стороны вдоль
описанной дорожки и недалеко отъ нея. Т« перь остается
еще одинъ небольшой участокъ - зто вверхъ съ правой
же стороны. Если подняться на верхъ итого участка, то
іто, кажетоя, будетъ самый высокій пунктъ въ Саду, пли
во всякоміі случаѣ одинъ изъ самыхъ высокихъ.

Сначала недалеко отъ дорожки находятся:

Іхога РіІ^гііпі. I. говеа. I. соссіпеа (цв.), I. Тіпѵайекі,
РогНапсІіа оташІіГІога, (іаічіепіа ііогпіа, <і. ТІпіпЬег^і. 1{оіі-
сіеіеііа чресіоча (цв.), РІіѵеШі паіаіепяі , Р Іапееоіаіа (цв.),
А\еЬега согмпЬояа, Вассііагія г1н хіопіея, Охуапіііеч паіаіепяія,
о. НіЬіПога, Капсііа (ІпшеГогшп (съ колючками), Ѵапснегіа
Іаяіаійііа, Натеііа раіепя, I йріоярогп І’аігеіііі, Вгріаріепппп
яіеііайіт. Ней-горапах Гпщтапя, Агаііа піасиіаѣі, А. іііісіі'оііа,
Рапах ігіеосіііеаіппі.

А въ сторонѣ отъ дорожки, постепенно подымаясь
вверхъ по наклону, мы находимъ:

Вгаяяіа асІіпорІіуПа, Р§ус1ю(гіа шаіа^апа (цв.), Асгіііо-
сагра паіаіепчя, Рн^сііоігіа яр. (цв.), Могішіа сйніоііа (цв.),
Соіі'еа Ііііегіса, Апіісіеяпіа Вппііія, АХешІІзшІіа Ыоіопіапа,
Наіпеііа раѣчі.ч (цвл, Загсосерііаіия ипііиіаіпн (мол. плод.)
и Я. еясиіепіия (мол. пл.). Яіерііерупе рагѵііоііа, 8. (пЪего.ча
(мол. плод.). Сашіпиш ііиіѵпіііш. ( іпсіюпа чпссігпЬга (цв.),
Наіпіііопіа впал'ооіепн, і'аѵеііа таіИщаясагіепнія (мол. пк),
Сгіпоярога аі'гісапа, Ріегота тасгапВніт (цв.), Капсііа сіп-
теіогппі (цв.)-'), Ріду ПагВігоп сотогепяе (рядомъ съ нимъ
небольшой экземпляръ безъ ярлыка — повидимому тоже
РЬуІІагНігоп), ЯагсоссрЬаІп» согсіаіия, АгасІігасЫа ішііса (не-
большая), Епсерііаіагіоя хіііояпя, Ясіегосаг^а ЯсІім еіпГпгНііапа.

*) Па этомъ маломъ деревцѣ Кашііа сидѣло нЬсколько Ор-
хидныхъ.

Прилож. къ XXVIII т. „Тру.і. II м и е р. Ботап. Сада*) **.	7
3. саПга, Нропіііак ахіііагія, Тегніінаііа Саіарра (мол. пл.),
Сагаіііа ініереггііпа, СІігу.чоЪаІатія Ісасо, РЬоНпіа заропіса.
Вгрхіа. вріиова (цв.), Ропратіа р^ІаЬга, $етесагри.ч Оаггіпегі.
Агаисагіа Спппіп^Ьатіі, Теппіпаііа шеіапосагра (плоды —
точно сдѣланы изъ шеколада). Кіи» ^ІаЪга, Нагриіііа реп-
<1и1а, Кепесагрик Апасапііит, Оіепіра геуіапіса (цв.), К'е-
ріщііипі (отепіояит, Рі.теОа чр., ЕгуіЬгорЫоеит ^иіпеепяе.
Сееігеіа веггпіаіа.

Наконецъ, на самомъ верху недалеко квартиры Мак-
миллана находится хвойный участокъ съ разнообраз-
ными породами: Агаисагіа ВііВѵіПі. А. Соокіі,Ршіосагрик еіаіа,
Р. сирген.чіна *), Д^аЫіік ІоганНііі'оІіа, Сгуріопнтіа заропіса.
Лппірепіь Вегппкііапа, 4, ѵіщіиіана**), 4. сіііпепвія (довольно
жалкій) п наконецъ тутъ даже оказалась какая то сосна
(РІПІІЧ).

Здѣсь же у ограды, отдѣляющей участокъ дома Мак-
миллана, я нашелъ ліану РаччіПога есіпііч съ зеленымъ
стволомъ, которая сильно обвивала Ьеисаепа оіаиса ***).

Разсмотримъ теперь ещ» другія мѣста въ Саду. Возь-
мемъ участокъ, который составляетъ сѣверную часть Сада
и на іывается А г Г» о г е (и ш.

АгЬогеІиш (см планъ, таб. 4).

Этотъ большой участокъ занимаетъ около '3 всего
Сада и расположенъ въ верхней половинѣ излучины р, Ма-
гавели. Онъ отдѣляется линіей, которая идетъ перпенди-
кулярно къ главной разсмотрѣнной аллеѣ и проходитъ мимо
лабораторіи, пересѣкаетъ 2-ю пальмовую группу, проходитъ
мимо памятника ТІпѵаііе.ч’а.

Этотъ участокъ принадлежитъ къ наименѣе обрабо-
таннымъ: вполнѣ хорошихъ дорожекъ здѣсь нѣтъ, вообще
ота часть имѣетъ какъ бы запущенный характеръ. Обыкно-
венная публика здѣсь встрѣчается рѣдко. Кромѣ того въ

•) РоЛосагриз сиргеезіпа — чудное дерево.

••) Подъ названіемъ Липірегиз ѵіг^іпіана — какой то слишкомъ
ра івѢснстый экземпляръ, мало похожій на хорошо мнѣ извѣстный Л. ѵіг-
Хініапа, который я видѣлъ въ С. Америкѣ.

•*“) Плоды Ьеисаепа ^Іаиса мною взяты для Музея Импера-
торскаго Ботан. Сада.
этой же части находятся джонгли (таб. 12), т. е. лѣсной перво-
бытный участокъ, какой здѣсь былъ прежде, до устройства
Сада*). Разсмотрѣть этотъ участокъ — арборетумъ удобнѣе та-
кимъ образомъ: сначала пройти къ сѣверу, параллельно
рѣкѣ, до джонгли: затѣмъ разсмотрѣть участокъ по лѣвую
сторону аллеи Огеогіоха ге"іа и по правую сторону Огеоііоха
гео-іа; и наконецъ тотъ участокъ, который прилегаетъ къ
монументу Твэтса.

Таб. 12. Въ джонгляхъ Ботаническаго Сада.

Возлѣ самой Лабораторіи растетъ 2 огромныхъ дерева
Сазпагіпа Кппіріііапа съ плодами, Роіуаііііа Іоп"іГо1іа, Нсііі-
гоІоЬінпі ехееі.чпіп, Спіеііпа агЬогеа; затѣмъ Ваччіа Іопцііоііа,
Роіпсіапа гео-іа, МісЬеІіа СІіапіраса, на которой вросъ какой
то Рісня съ плодами.

*) Здѣсь не могу не остановиться на словѣ д ж о н г л я. Дѣло въ
томъ, что, придерживаясь англійскаго правописанія .іипоіе, это слово вы-
говариваютъ джунгля. Но это невѣрно, какъ потому, что сами анг.ти-
7*
Не могу здѣсь не обратить вниманія на колоссальный
экземпляръ Ріспя ІассіГета, который растетъ у надрѣчной
дороги. Это огромнѣйшее дерево выпустило нѣкогда воз-
душные корни, котодые теперь превратились въ толстые
стволы, подпирающіе вѣтви главнаго ствола. Цѣлый рядъ
другихъ такихъ же „второстепенныхъ" стволовъ образуетъ
цѣлую колоннаду,, которая такъ крѣпко поддерживаетъ всю
систему оі рамныхъ вѣтвей главнаго ствола, что разрушить
эту семью нѣтъ возможности. Какъ велика площадь, за-
пятая 4ТПМЪ однимъ деревомъ, видно ИЗЪ ТОГО, что отъ
одного корня-ствола до другого 25—30 шаговъ. По главному
стволу и боковымъ второстепеннымъ стволамъ вьется РоіЬоя
.чсаікіеп.ч и Апо(|(чнІтоп раіііспІаНпп съ длинн. „стручками"
(стр. 1(іЧі. Новые молодые воздушные корни, которые (измѣ-
ряемые еаясепями) спускаются внизъ, — во избѣжаніе порчи
со стороны, всажены въ бамбуковыя-тру бки, какъ въ чехлы.

Это одинъ изъ интереснѣйшихъ экземпляровъ въ Саду.

Ес.'іп отъ Лабораторіи подвинемся далѣе па сѣверъ, тр
тугъ найдемъ: Агіосагрнэ іпіецтИоІіа, Піісінт сіесіріеіш
(огромное дерево), Мартюііа крііепосатра, Роіпсіапа гоціа.
Здѣсь также отмѣчу другой интересный экземпляръ фо-
куса І’існя ЬевуаІепЛя—колоссальный экземпляръ, под-
пертый огромными боковыми стволами (происшедшими изъ
воздушныхъ корней), отъ ни о по землѣ змѣевидно разбѣ-
гается въ стороны рядъ когтей. Что пптцредно, эти боковые
стволы обвиты особой ліаной Сосспігш іпаст /атрпэ \\ еі А.*).
Любопытно этш между прочимъ потому, что эта ліана такъ
обвиваетъ Ріснч, что не сразу можно замѣтить, въ чемъ
дѣло; она ипчЬмъ не отличается отъ тонкихъ стволовъ
Еіенк, но бросается въ глаза одно курьезное обстоятельство:
вы видите, что по наземнымъ змѣевиднымъ корнямъ фикуса
и боковымъ „вторості пеннымъ" стволамъ растутъ группами
какія то свѣтло-зеленыя ягоды. Ихъ можно, конечно, при-
нять за плоды самого фикуса, п<> формѣ опѣ похожи, но
достаточно взять ихъ въ руки. чтобы убѣдиться, что это
нѣчто другое. Іпстьевъ этой ліаны совсѣмъ не видно, лишь

чане его такъ не выговариваютъ (а говорятъ джонгли), такъ и потому,
что это слово индійское, и туземцы также его выговариваютъ не джунгля.
а д ж о н г л я.

*) Часть этого І-’ісив Іассіііга съ Соссиіив піасгосагрив взяты для
И м п е р. Ботан Сада.
Баньянъ (Гісиз еіаяѣіса НохЬ.і въ Коломбо.

эти плоды пучками,— особаго цвѣта, растущіе какъ бы по
землѣ (на самомъ дѣлѣ на корняхъ фикуса) п взбѣгающіе
па стволы, заставляютъ задуматься и произвести изслѣдо-
ваніе. Кромѣ того по стволу Еіспн Ьеп^аіепчі.ч взбираются
Роіііов ксапсЕтч *) и Рірег ТІіхѵаііечіі.

Я жалѣю, что отъ указанныхъ фикусовъ пѣтъ хорошихъ
подходящихъ фотографіи; но для того, чтобы дать пред-
ставленіе объ этихъ характерныхъ для фикуса корняхъ-
стволахъ, подпирающихъ всю семью, я прилагаю тотъ ри-
сунокъ (таб. 13), который попалъ уже въ другія книги и
даже учебники, ’ именно, баньянъ на окраинахъ Коломбо;
главный стволъ этого дерева наклоненъ и образуетъ своего
рода шлаг-баумъ надъ улицей.

Далѣе мы находимъ \\ огшіа ВпгЬі<1,цеі (цв.). Ваніііпіа
іопіепіояа (небольшая), В. аіщпіпа імолод.), Ііща рогіоЬеІ-
Іепві.ч (около 2 саж. высотой, цв.), ВіѵізЬопа (очень высокая,
съ плодами), ВоіиЬах піаІаЬагісипі (увитой Роіііоч чсапііеп.ч),
Гіспя сіесіріепя (увитой перцемъ Рірег (’пЬеЬа), Саеяаіріпіа
Гогіагіа (небольшая), Агіосагрпк пѣЬііія, Тисса, Тигріпіа ро-
іпііега, Саьяіа ціапса (небольшая), Асасіа саіеі Ішокіев (не-
большая), Мечна іеітеа (пл.), Рансіапнч, Меііоыпа кіптріісіі'і>1іа
(увитая Роіііоч чсапдепч), Місііеііа Сііапіраса (увитая густо
Роіію.ч чсапсіепч, Еіснч рагамНса. Рірег СиЪчіЬа и Орхидеями);
другое дерево у самой дороги столь же густо у вито Роіііез;
РеИорііогппі Геггіщіпеипі (съ массой желтыхъ цвѣтовъ въ
верху, которые осыпаются: а огромный стволъ увитъ густо
Р0Н108 8саи<1еіі8). Віѵагініа ріппаіа (молод.), Вапііиіза \н1-
о-агін, Ванйіпіа ригрнгеа (небольшая), Саввіа Іаеѵщаіа (не-
большая, съ цвѣтами), (’аечаіріпіа Вошіис (небольшая),
ТаЬегпаепіопіаііа (Іісііоіоніа, Ваніііпіа \ аііііі (которая стала
обвивать Місііі ііа (Діаіпраса), Всііігоіоінніп ехсеізшп (мо-
лод.), Іп^а Іапгіпа, Ваікаеа іп.-іі’іііч, Супопіеіга роіуапсііа,
Ѵііех ріппаВіпі, Реііоц-уце рогрііугосапііа, Сііупскііа піасн-
Іаіа, Саячіа НегЬегІіаиа (небольшая), Ъопсііосагрнч іуапе.ч-
сеп8 (цв.), Ь. і’огпіойіапий, Еіснч ге1щіо.8а (обвитой Роіііоя
всашіеп.ч и Рірі г СнЬеЬа). ('аячіа рікіасіаеіоііа, Веыііосішпі
птЬеІІаіит (деревцо), СаечаЦипіа рніеііеітіпііі (цв. и пл., пе-

*) Вообще РоІІюз есаікіепз въ этой части Сада представляетъ самое
частое вьющееся растеніе, чащ" всего со множествомъ красныхъ ягодъ
(въ родѣ кизыла).
большая); 8Р*геонрегтпт кнаѵеоіепн, I іаіЬегцда Зізкоо, Осйгота
Іа^орив съ осыпающимся плодами*), Вгйѵѵпеа піасгорЬуПа
(небольшая), ЫПепіа ііиііса.

Отмѣчу I > і 11 е п і а і п <1 і с а: опа. интересна своими
огромными плодами**), которые по величинѣ и формѣ со-
отвѣтствуютъ огромнымъ яблокамъ: но плодъ собственно неве-
ликъ, а велики при плодѣ чашелистики, которые чрезвычайно
разростаются. закрываютъ плодъ, при этомъ твердѣютъ, такъ
что оторвать ихъ невозможно. Масса крупныхъ плодовъ
валяется подъ деревомъ; свѣже упавшіе имѣютъ зеленый
цвѣтъ (какъ чашелистики), пролежавшіе на землѣ чер-
нѣютъ, ініютъ; масса гніющихъ плодовъ, изъ которыхъ кое
гдѣ выходятъ „зародыши", покрываетъ землю. Листья и
цвѣты этого вида (какъ и ворбще ррда 1>і11епіа) очень
красивы. (См. стр. 118).

Далѣе слѣдуетъ Рашіаішв, ВатЬика, Еіщепіа сагуо-
рЬуІІаеа (цѣлая рощица), Мекпа Геггеа (ил.), Сосов, МісЬеІіа
СЬашраса (обвитая какой то крупной ліаной).

Теперь вернемся налад ь на ту дерожку (аллею), которая
идетъ вдоль цѣни, п отмѣтимъ нѣкоторыя растенія, растущія
прямо у дорожки (начиная отъ лабораторіи до кактусовой
группы). По правой сторонѣ юрожки я отмѣчу лишь Ініпо
ИЬеНнппк (нѣсколько штукъ): а по лѣвой (т. е. ближе къ
рѣкѣ): Місііеііа Сііапіраса. Агіосагрин поіиіік, ВатЬива,
Рашіапив, Маупоііа нріп іюсагра, МапуіГега ішііса, ІЭешіго-
саіатив ^щапР и.ч, РЬуПапіІнг ішііспн (большое дерево съ
мо. юд. плод.), Нуііпосагриь ѵепепаіив*). Агіосагрия іпІе^гіГоііа,
Ьііяеа (отепіо^а.

Джонгли (стр. ЮЗ, таб. ІЙ’).

Джонгли занимаютъ (см. планъ) порядочный кусокъ
земли, острый уголъ ('ада. Ат<«тъ участокъ оставленъ былъ
нетронутымъ еще до устройства Сада. Трава здѣсь никогда пе
косится (тогда какъ въ Саду она вездѣ скашивается по нъ-
сколько разъ); тутъ находятся туземныя цейлонскія растенія
въ ихъ натуральномъ состояніи; а случайно забредшія не ту-
земныя вырубаются, исключая впрочемъ Ьапіапа аспіеаіа
(съ цвѣтами п плодами), которая сильно распространена по
всему Цейлону (опа родомъ изъ С. Америки), и Вгисеа яи-

•) Плоды 0‘ѣгота 1а§орич мною взяты для нашего Музея.

♦•) Плоды ЬіІІепіа ішііса въ формалинѣ мною привезены.
таігапа, которая также растетъ въ джонгляхъ въ окрестно-
стяхъ Пераденіи.

Здѣсь въ этихъ джонгляхъ такія огромныя «аросли
Рапйапнв, что тутъ могла бы скрываться цѣлая компанія
тигровъ: цѣлая непроницаемая чаща Тутъ можно видѣть
Рііісіипг (іесіріепк. Місііеііа СІіатрлса (обвитая перцемъ),
Сосо» пнсіГеіа (обвитая до верху І’оІІю.ч зсаініепх), ТаЬег-
наетопіапа ііісіюіоіпа съ оригинальными плодами, заросли
ВатЬиза, Пппатотит геуіапіспт.

Кромѣ того тутъ на открытыхъ мѣстахъ масса Мііпоча
рисііса, которая между кустарниками, вообще въ защищен-
ныхъ мѣстахъ, достигаетъ почти 1 сажени высоты (обыкно-
венно же фута 1\.> или чуть выше колѣнъ); здѣсь же 81а-
сЬуіагрЬаеіа ішііса съ темно-синими цвѣтами; гу стыя заросли
\пр1іг<ііерЬ, кустарникъ Еіаеа^пнн ІаІіГоІіа, Ітраііепя съ
розовыми цвѣтами; ТІпіпЬегціа аіаіа, Маціюііа ярііепосагра
(еще цвѣла); ТгцікіапіНпн саіу рігаіпя, Агіосагрич іпіе^гіГоІіа,
Апапіііѣа рапіспіаіа вмѣстѣ съ Роіію.ч зсапсіепь; Тііііопіа
Ліѵегчіі'оііа (крупная трава): сп іетеніе двухъ деревьевъ —
Агіосагриз інге^тіі’оііа и Еіспз ге1щіо*а.

Участокъ съ кактусами и гр.

Въ томъ мѣстѣ, гдѣ кончаются джопгли и рѣка Ма-
гавети сдѣлала поворотъ на востокъ**), — какъ разъ противъ
аллеи (>тео<1оха гецра, — въ нѣкоторой выемкѣ, помѣщается
интересная коллекція изъ древовидной ЕирІюгЬіаапііцпоітпп,
Сегеп.ч рѳгпѵіаннз, А^ахе и др но всѣ къ сожалѣнію безъ
ярлыковъ.

Лѣвая (западная) сторона аллеи Огеодоха ге§іа.

Я уже описалъ ореодоксову ю аллею (стр. 81); теперь
опишу ту часть арборетум’а, к^гоуая тянется по лѣвую сто-
рону Оре<'(оксовой аллеи (идя отъ Лабораторіи къ сѣверу —
къ перевозу). Но такъ какъ, діщая этотъ обходъ, мы дошли
уже до перевоза, то это описаніе мы теперь сдѣлаемъ въ
обратномъ порядкѣ, начиная отъ кактусовой группы.

*) Нусіпосагрив ѵеш паіив (плоды) мною привезены для Мѵзея
II м п е р. Ботан. Сада

**) Тутъ какъ разъ находится неподалеку перевозъ (іегту) на ту
сторону рѣки, гдѣ расположена опытная станція.
Ьіеівеа іошепіока, Місііеііа Сііапіраса. Затѣмъ значи-
тельныхъ размѣровъ сорная яма, гдѣ жгутъ всякій мусоръ:
въ ятой ямѣ ме иду прочимъ находится масса Тйііопіа сіі-
ѵегаГоііа, Мп$а, цѣлая стѣна ТІшпЬ^гж ІапгіГоІіа (съ пре-
красными сиппми цвѣтами). Далѣе слѣдуютъ: Мечца
іеітеа, заросли Раікіапив, Ротѳііа ехітіа, АѴаІыіга річсібіа,
Сіагсіпіа Могеііа съ плодами*), Уисса, 7і/ур1іик гиц’оча,
7 ргІаЬгаіа, Тегтіпаііа рагудПога, ІлІ$еа геуіапіса (мол. пл.).
Сеіігеіа чр„ Йоііаіше.чіа ргіпсерч, Гагара рдііапвпчіч, Сагеуа аг-
Ьогеа съ плодами**), Браіііеііа еітріех, Агіосагрия поІ>і1і$,
ГЫогохДои 8уѵіе(епіа(м<>лод.), Сапагіппі МойепЬеЦіепс, ТаЪег-
паепіопіапа еіісіюіопіа, ВщіюпіатехароІИапа, Огеоііоха гшріа,
какое то дерево съ огромными листьями, напоминающими
Зіегсиііа, обвитое великолѣпной ліаной Вірдюпіа піаииіГіша:
Нм іеіепіа Маііоцапі, ТаЬеЬиіа раіікіа, Жісагашіа пііпювае-
Гоііа, Ущ-са.

Наконецъ надъ самой дорожкой (круговой, которая
обходитъ большой кругъ, гдѣ находится 2-я пальмовая
гі>у опа) растетъ С г е « с е п 11 а Си_і еіе, небольшое деревцо,
съ ярко-зелеными листьями, большими, легко опадающими
зеленоватыми цвѣтами; особенно интересны его крупные
плоды***), по формѣ напоминающіе продолговатую тыкву,
свѣтло-зеленаго цвѣта, твердые, деревянистые, гладкіе, бле-
стящіе (прпве іениые мною въ формалинѣ, они почернѣли).

Тутъ, почти па угіу ореодоксовой аллеи и круговой,
находится крупный экземпляръ Місііеііа Сііапіраса. вокругъ
котораго проложепа круговая дорожка, а подъ самымт, де-
ревомъ поставлена скамейка. Собственно интересна не сама
Місііеііа Сііапіраса (обыкновенное дерево, какъ въ Ботан.
Саду, такъ и вообще въ этой части Цейлона), а та тіана,
которая обвиваетъ другой ея экземпляръ, именно Аію-
сі е и іі г о п р а п і с и I а і и ш. Это типическій образецд» крупной
древовидной ліаны, съ толстымъ деревянистымъ стволомъ,
который частью лежитъ извиваясь на землѣ, частью взлѣ-
заетъ высоко на дерево, спуская оттуда вѣтки съ орнгп-

*) Плоды (іагсіпіа Могеііа мною взяты для Уіузея II м и е ]>. Бот. Сада.

*’) Плоды Сагеуа агЬогеа мною взяты для Музея Император-
скаго Ботан. Сада.

»»*") Плоды Сгезсепйа Сіцеіе мною взяты для Музея Император-
скаго Ботан. Сада.
кальными плодами*), характерными для Аясіеріасіасеае
и сидящими одинъ противъ другого такъ, что образуется
какъ бы одна палочка, симметрически утонченная на концахъ.

Правая (восточная) сторона аллеи Огеойоха ге&іа.

Это самый большой участокъ ('ада и вмѣстѣ съ тѣмъ
самый темны й , если можно такъ выразиться, съ одной сто-
роны потому, что онъ дѣйствительно имѣетъ какъ бы за-
пущенный витъ, иногда почти витъ простого лѣса, а съ
другой стороны здѣсь очень многія деревья ярлыковъ не
имѣютъ**), а при большихъ размѣрахъ деревьевъ часто ие
видно ни листьевъ, ни цвѣтовъ и относительно названія
остается темнота.

5 частокъ ототъ мы разсмотримъ начиная отъ самаго
угла, тамъ гдѣ ореодоксовая аллея подходитъ къ кру-
говой аллеѣ, обходящей большой травянистый участокъ.
Здѣсь прежде всего мы встрѣчаемъ второй .экземпляръ
(’геясеійіа СирДе, почти такой же, какъ упомянутый выше
(стр. 1(»8). Затѣмъ слѣдуетъ НеіегорЬпщпіа асІенорЕуПа,
Вгехіа тасіа^аясагіепвія (несомнѣнная ошибка), Еііісінт <1е-
сіріепя, 11 е х р а г а §• и е и я і я, I. тіев ірітсіаіа, Эм іеіепіа
Маііоо-аш, Агіосагрие поЬі’ь, НітатЬа ѵегвісоіог, (іягсіпіа
СатЬоціа съ оригинальными 8-гранными плодами***); Сісса
(Іі.чіісііа, Роіпсіапа ге^іа, Віііепіа геснпа, Роііосагрпя еіаіа,
РеІІорЬогпт Гегпщіпешп (увитой ліаной бтеііна Ііу.-Згіх).
высочайшая пальма Ілѵіяіоиа, Ріпап.ца раіпіа (пл.), I Чояругоя
ЕтЬг^оріегія, Тгесиііа аігісапа (Аігісап Ьгеасі-Егиіі), Вгомнеа
агіха, какой то Еісня съ очень интересными плодами по
стволу и на виткахъ: Сіагсшіа нніаи , Саяяіа Іітогепяів,
Вагеініа Могеііа, Рііаіегіа ІаигіГоІіа (цвѣты ея па концахъ
вѣтвей и по стволу), МісЬеІіа СЬатраса (увитая кучей че-
тырехгранныхъ веревокъ ѴіТіы цпаіігаіщиіагія); СІеіЛіоп ]а-
ѵапісит, Натайега ішііса, НіІч«сик еоіііния (цв.), Еісня аШч-
8Іта (молодой), Аііосагрия іпіе<<гіГо1іа (на немъ Саіаяігия
ресіипспіаіп.ч), Гоигоирііа ціпапеи Ія, Еісня рііояа, КІШ8 гпГа,
Еісня агіюг аііа, (ігтосагрпт ^ІаЬгпт, ('іігу -.орйуПит Кох-

Плоды Апобешігоп раіпсиіаіит и сама ліана мною взяты для
Музея Нмпер. Вотан. Сада.

**	) Ярлыки здѣсь кирпичные, срѣзанные косо въ верху: на этомъ
сглаженномъ покрытомъ черною краскою срѣзѣ пишется названіе.

**	*) Оагсіпіа СатЬо^іа плоды взяты для Му-зея II м и е р. Бот. Сада.
Ішгцііі, Тахоігорін яеуіапіса (небольшая), Вгомтит АиЫеііа,
Еіщепіа ациеа (молод. пл.), Міогеа 1І88орЬу11а, Ьауеа яіуіоза,
Іхога аІЪа, Сгоіоп хсуіапіспз (Ява), Ьпѵаіща еіеиііи гапсіга
(поднимается на Кауеа), ТаЬеЬиіа риіііііа, Ріпіасе Сигііззіі,
Ріегокрегшиш кепгічаціііаішп, Асаіурйа Ггиіісова, Кіеіпііоѵіа
Ііоьрііа (цв ), НіЬіксин егіосагри.ч (дерево, цв. п пл.), Мепіе-
суіоп, І'Ніпосагрп.ч сгішіик, Місііеііа Гііатраса (вся увитая
Рірег СпЬеЬа). Расіпга іпаіцпіх, Наріш ни Раропагіа (неболып.),
ОіМеІанта Кагак (неболын.). Аевсиіпн ршніиапа, Ьосіопаеа
Іапсеоіаіа (усохла), Аѵеітіша ВіІішЬі, ОІеа вр., (’ачніа Еікіиіа,
Тгіріагік ЯЙк’іпапіепьі.ч, Ре<к1іеа аГгісапа (цв.), Рагаперііеііипі
тасгорЬуПипі*), СпФт Тівѵаііевіі, Ацаѵе, Гаіатия, Вакию-
оагрич яеуіапіса, Агіосагрпх Ьакоооііа (съ оригинальными
плодами), Ьіѵі.чіапа оііѵііоппіч (стянутая удавомъ Еісия
рагаяіііса), Осіігоша Ещорив (огромное дерево), Озіойев геу-
Іапіса (іранпетый стебель, раздѣленный на 2), Еіаеосагрих
(іапіігич, Е. зеггаіпч, Негспііа аіаіа, (’пііеніа ехсеі.ча (листья
снизу буро - блестящіе). (іаигипіа Пипепіоча (въ родѣ
яблони), РііугапНіа мчтпео.ча, Нкчтиііа Гоеініа, Огеосіоха
гекіо. I Нріегосагрия аіаіия, РІіуИапіІіих роіурііуііик, Саіашпз,
І8ор(ега Ьогпеепяіч, Нореа <»д<>гаіа, Н. .іисишіа, 1)оопа тасго-
]>йу11а**), О. сопШ'оІіа, Йкогеа оЫопцИоІіа, Вапииіега іпдіса
(плод.), Кауеа яіуіоча, ТприІнпіІпЛ саіурігаіа, КЬив 8ііссе-
ііапеа, Вга88аі<>р8І8 раіпіаіа (увитая Реійо? чсащіепз), Вго-
8ІПШП1 АиЫіеІіа, багсіпіа СатЬо^іа, \<<го.ч(ія1асЬу8 Ноокегі
(мол. пл.), Веггуа АтпіоиіПа, Еіщеиіа таіассепчів (пл.), Ра-
сіпга рніейга, Ііеггіч даІЬеіИіоітІеід РІіуІІосЫаіпу.ч яріиова,
Рап^іппі есіпіе съ плодами ***), Кішч вуіѵеяігіч, (МіпаЛХоо-
<Ііег, Агіосагргч гщИпк съ плодами и колоссальными
листьями: Вопосагушп ])угіі<»гте (на вѣтвяхъ висятъ сережки
мелкихъ цвѣтовъ), Егунціиш ціошегаіппі (невѣрно: цвѣты
желтые, прпцвѣтпые листья бѣлые, точно у Сотия): Вгомпеа
соссіпеа, ЬаЬаІ ^1аисе«сеп8, Уііогеа зііриіагіч, МогрЬосаІух
{•ІаЬеІІіія, Яаріит Ьіо-1апікіІ08иіп, Апіііга ѵегтіГпца ***) (масса
твердыхъ плодовъ), РИуПапНтв ^таіі'ІіСІогиь (нл.).

*) Здѣсь 2—3 названія пропущено вслѣдствіе того, что этнхъ на-
званій я не нашелъ въ литературѣ (возможно, что я ихъ записалъ неточно).

••) Молодые листья Воопа тасгорііуііа — красные, сложенные,
точно вялые.

***) Плоды 1’ап^ішп н Аінііга взяты мной для Музея II м п е р.
Ботан. Сада.
Далѣе слѣдуетъ отмѣтить какое то огромное дерево,
густо обвитое до верхушки ліаной ТЬппЬег^іа Іапгі-
1 о 1 іа — съ великолѣпными крупными синими цвѣтами: гир-
лянды этихъ цвѣтовъ свисаютъ вніыъ; эта же ТЬппЬегціа
обвиваетъ и сосѣднюю пальму (кажется, Махііпіііапа).

Сгуріосагуа тепіЬгапасеа, Еіщепіа ациеа (пл.), Біспаіа,
<‘псоврегта, Оагсіпіа согпеа, А^говІічІасЬуя Ноокегі, ІіеЬге-
оеаэіа ЛѴаШсЬіапа.

По сѣв.-вост. дорожкѣ (\. Е. маік) при поворотѣ на-
ходится по н экземпляровъ съ каждой стороны Агеса С'а-
іесіпі. Далѣе небольшой экземпляръ Рісив геіі^іоьа, стоящій
на нѣкоторой насыпной 4-угольной площадкѣ, Еіаеосагрпх
веггаіпя (плоды въ родѣ (Леа), Рііісппп сіесіріевч (обвитое
Рірег), Зраііюііеа сапірапиіаіа (съ опадающими крупными
цвѣтами), Гаііагіипі вопівіице съ плодами (по англійски
Лаѵа Аітоші): рядомъ густо цвѣ.тущее, съ бѣлыми цвѣтами,
деревцо, напоминающее до извѣстной степени черемуху.

Бесѣдка въ память Твэтса’).

Такимъ образомъ мы до той части арборетум'а, гдѣ на-
ходится бесѣдка въ память Твэтса. Бесѣдка эта 8-у гольной
формы, на каменныхъ бѣло-окрашенныхъ столбахъ. Подъ
крышей имѣется 8 деревянныхъ стоібовъ; а въ середппЬ
между столбами имѣется нѣчто въ родѣ, алтаря — бѣлый
8-угольный столъ: между двумя столбами на металлическихъ
стержняхъ прикрѣплена доука. въ которую вставлена мѣдная
доска съ такою надписью:

Іи Мепіогу оГ
(деоще Непгу Кешііск

Т Іі \ѵ а і I е 8

Е. К. 8., С. М. (к, І’іі. к). еі саеі.
бирегіпіепіі.ші ап<1 Бігесіог
оГ Ніе .е Сіапіеп

1849—188<>

і\’а(. 9 Іиіу 18оо

ОЬ. 11 Нер(. 1882.

*) Твэтсъ (С. II. К. ТІпѵаііее) былъ директоромъ Сада въ Пера-
деніи съ 1819 до Щ80 года.
Вмѣстѣ съ тѣмъ здѣсь же па стѣнкѣ виситъ предосте-
реженіе (поіісе), гласящее о томъ, что воспрещается писать,
марать па стѣнкахъ этого монумента и т. и.: И ія яігісііу ГогЬкі-
<Іеп (о хѵіігііе он ог іо йеГасѵ іи апу вау (Ьія Ьпікіііщ ог іія
сопіепія. Ѵіяііогя Ьтіпдііщ геі^еяіппепія аге рагіісиіагіу ге-
«(неяіесі по) іо Ісаѵе Ьеге ЬоШея, раскіпи шаЬегіаІя, рарег &
Іиіі іо іаке аіі яцсіг ііііпц-я ахѵау хѵіііг Віегн оп Іеамп^.

Бесѣдка рта находится на рдномъ изъ возвышеній; у
самой бесѣдки имѣется огромное дерево Агіосагрня іпіеоті-
Гоііа, обвитое, какой то ліаной. Возлѣ бесѣдки растутъ
также (’пргеяыь (огніояа, Ласатапца піішояаеГоІіа (цв.), Мі-
сін ііа ( Ііашраса (увитая 2 ліанами и Рір< г СнЬеЬа); Рішпеі’іа
асшпіпаіа (цв.) — крупное вѣтвистое дерево: Ьа^оегяігоешіа
Поя Ксціпае (увитая Соп^еа іопв-піояа), Асіепапійега Ьі-
соіог (цв. 1

Если отъ бесѣдки въ памяті. Твэтса углубиться опять
вглубь арборетум’а, то здѣсь найдемъ какое-то дерево (за
его величиной нево іможно разсмотрѣть), обвитое ориги-
нальной ліаной \ііо<1еш!гоп рапіспіаіпіп, и другое дерево,
увитое рядомъ ліанъ — (іпкіііпа, Роііюя и Рірег. Далѣе
Мугіяііса Іаіігііоііа (пл.), Тгеспііа аГгісапа, Масііііпя піасгапіііа
(увитое Еісня ІіііЧа и І’оіігоя «сашіі пя), Еиіегре ейпіія—вы-
сокая стройная пальма; Ьіѵіяіопа Сопіпнтяоніі (увитая Ѵііія
<|ііаі1і’апо’иІагія): колоссальное дерево АцаіЬія гоіліяіа, Мі-
шняоря Еіепці, Епо-епіа орегспіаіа, 'яетесагрия оЬясига.
Браіінхіга сапірапиіиіа, I ‘еікігосаіаіпия ціцаійеіія, І’іспя, уса-
женный плодами по стволу и вѣтвямъ; Хггосагри.ч поіиіія,
рядъ пальмъ: ТаЬегпаетопіапа <Ііе|юЬ>та съ плодами, уа-
п оіа іігепя (оч. крупная), ХѴаІІісІііа сагу эіаеЫіа, Саіуріго-
саіух ярісаінч (плоды кистями въ 2 аршина), Багсініа Мо-
геііа, Іяснаіа яріпояа. Егуііігохуіоп Іпсісііип (бут.), (іагсіпіа
согпеа, ТаЬегпаеіпопіан.і пяапіЬапепяія, Іпц.і Супотеігоп,
Тигріпіа роіпііега, Иапаіща оЦогаіа (ог;>омное дерево), Ьі-
спаіа рсііаіа. < іпсоярггпіа Піатепіоншп, Міііпяа іпйіса, Ьохо-
соссня гирісоіа (плл, Ьапяіпт сіопіеяііспіп (тѣнистое дерево,
съ короткими висячими кистями плодовъ); Іпосагрия есііііія
цѣлые висячіе огремпьй ковры ліаны ТІіивЬегріа ІапгіГоііа
съ большими п]>ек]»аснымп цвѣтами: МнЬа, Ьаяіапіііега арі-
саіія, (іияіаѵіа іпящпія, Ѵегясіг ііеіііа яріепсіійа — велико-
лѣпный экземпляръ сажепъ 5 (съ кистями въ верху), Ог-
Ьега (кіоііапі (<»чепь смахиваетъ на Рішпегіа аснпііпаіа),
листья блестящіе, красивые; Сіияіа говеа*), бапШіегіа 1нп"і-
ііога, ІІѵлгіа шасгорьсіа (ліана ята, пока небольшихъ размѣ-
ровъ, вьется вокругъ самой себя), КІіеейіа 1а(егіГ<>1іа. І’еи-
Іаііепіа Ьиіугасеа, (.іагсіпіа сос1ііпсІііпеіі8І8, О. ішііса
С. іеггеа, 6. ярісаіа. Еіаеія ^иіпеепяія (обвитая удавомъ
Ріспв рагаеіііса).

Для того, чтобы не раздѣлять цѣльнаго участка, я раз-
смотрю здѣсь тотъ небольшой участокъ, который лежитъ
по другую сторонѵ бесѣдки ТЬмаііе<а и доходитъ до
главной аллеи (собственно зтотъ участокъ выходитъ изъ пре-
дѣловъ арборетум’а). Здѣсь растутъ: ТІпіуа, Місііеііа (’Ьаш-
раса, Агіосагрпа іпіеугійііа, ТІіеіеііа ш гііГоііа (цв.), Міясіішіоіі
хеуіапіеия, АІЬіххіа «Ііриіаіа, Мечіа іеггеа, Тоіиііега Регеігае,
Сіппатоіпшп геуіапк ит (большое дерево, съ плодами), Во-
Итгуоврегтит Рагкі, Мапцііега ішііса, Епцепіа уташіія
(ошибка!), і’іегосагрич іікіісііз (обвитой Роііюя всашіепя.
Віо’попіа I пцпі.ч и І’ІііЬнІетігоіі). АгіаЬоігуе інІогаНявіпіа,
Рагкіа Кохініг^іііі (до верху увитая РІііЬміеікІгоп). Вппѵпеа
соссіпеа, Тегпііпаііа Ьеіегіса (колоссальное дерево), Іііііепіа
геіпяа (пл.), \\огіпіа ігііціеіпі (цвл, Чоеііа Зіеіегохуіоіі, Гу-
попіеіга гатіііога (обвитая І’о(іюя), Гапагіиш Веіщаіеііве,
Сгоіоп аі’4>угаІит, Еарегяігоепііа Поя Керднае, Хгіосагрия
іпіергіЫіа (увитой древеснымъ удавомъ Еард-аеа ІаІіЫіа въ
цвѣту. Еіаіардіпя и Рірег).

Такимъ образомъ мы прошли почти весь арборі тумъ,
дойдя опять до рѣки Магавели. Теперь еіце остается раз-
смотрѣть тотъ небольшой участокъ, который находится надт>
рѣкой отъ конца ореодоксовой алтеи. Здѣсь мы находимъ
Агіосагрия іпіертИоііа (увитой ліана-щ Рірег. \\\ща(.еа и Рак.чі-
Пога); Сесігеіа Тоопа, Кіегсиііа Тіімаііевіі, (’аіапіия (высоко
взбирающійся на Мк Ііеііа (’ііапіраса), Вгеу ніа гііанінокіез
(листья какъ у акаціи), ()<1іна \Ѵо<1іег, Ііеггіч ііаіЬегціоіііез,
Роіуаііііа соііаеокіея, Вітуніа раіеня (цв. и мол. пл.), Еііі-
сіипі <1( сіріепз, Ма§поііа «рііеносагра (моюд.ія), Місііеііа

*) Плоды Сінзіа гореа мною взяты для ІЬіпер Ботан. Сада. За-
мѣчу что это Сіняіа — эффектное вѣтвистое раскидистое деревцо съ супро-
тивными плотными тропическими листьями; плоды раскрываются 8 створ-
ными, которыя отворачиваются и образуютъ розетку, обнаруживая столько
же красныхъ рядовъ сѣмянъ. Подобно Бісиз, оно пускаетъ воздушные корни;
липкій бѣлый сокъ вытекаетъ изъ листьевъ и плодовъ при срываніи.
Гиясаіа (молод.), Таіаиша шигаіяііь (молод.), Т. НоддЛпі,
АѴогтіа ЙіігЬісІ^еі (цв.).

Теперь изъ всего арборетум’а остается разсмотрѣть ту
часть его, которая примыкаетъ къ рѣкѣ п находится по обѣ
стороны той круговой аллеи, которая обходитъ весь Садъ
гомъ.

Здѣсь по лѣвой сторонѣ (идя по теченію рѣки,
т. е. съ сѣвера на югъ) мы найдемъ: Са.ччіа чіапіеа (увитая
удавомъ Еісин Інчрйіа), Саіапшв, Огохуіпт іисіісит,
Міігеріюга Неупоапа, Мап^іГега іпсііса, Нагриіііа репсіиіа.
ЕгуіЬгіпа Ѵекр<тіі1іо (съ; оригинальными листьями), пенсіго-
саіашпв цз^апіецч, ІіаІЬеідпа Іаіііпііа, Саччіа цтаініі.ч, Ріего-
сагрич Магяпріпт, Еіспч АгпоНіапа, ХѴаІвига (іагсіпегі, Еи-
цеиіа ртап<ІІ8, Хуіоріа Сііашріопіч, \ѴеіІіеа геуіапіса, Ьете-
сагрця бапінегі, Сапапц’а оііогаіа.

А по правой сторонѣ: Мугіаііса НогЗіеШіі (увитая
РоНюя ясапсіеия и Рірег СиЬеЬа), Сакеагіа ечсиіепіа, Неиііго-
саі.ииив хі^апіеич, Тесіопа огаінііь іцв.), другой ея экзем-
пляръ густо увитъ Роіііов; Метесу Іті Іаеѵі^аіпт, Са1'»]*1іу11ит
Іотепіочит, Тгеѵевіа тоіиссапа (сь плодами, оіромные
листья — какъ у Агаііа), ОаІЬеггіа іпеіаіюху Іоп, Нагриіііа
< ирапіоиіеч, Міііпяа іпсііса, (’оссоІоЪа сагасаяапа, АІрЬопяеа
геуіапіса, Регхеа сагоіпкчічіч, РеИорІютт <1авугг1і.іс1ііх, Р. 1‘ег-
гпо-іиеит, АІаІаиЦа іпоіюрііуііа, Апатігіа рапісиіаіа, ВотЬах
піаІаЬагісиіп (колоссальное дерево, увитое* Еіаеаоиікч, Са-
Іатпв, РоНіов и мелколистнымъ Еісин); Ыочругов (гапіпегі
(цв.), Еіаеосагри.ч міЬу іііоннв, Тіттіпаііа я>.. МіігерЬога Неу-
ис-аиа, Ѵйех еарііаіа, РіНіееоІоЬіпіп 8атап, (’1егоі1еп<1гоп
ріііопіоіеіев, СіПіаге'1 у 1оіі Іпсіеіііів, Ііоіісііаіиігопе ріаіусаіух,
-Іасагаица тіпіохае[о1іа, СегЬега ОсІоПат, Кіскьіа еіачііса,
Ріитегіа аІЬа, Махсагепііачіа еіачііса, Хуіосагрпч иіугіси.ч,
Іиоіагрия еііиііч, Осіігочіа асипппаіа (пл.), ЬаІЬег^іа ті'іапо-
хуіои, СопіЪгеіпт Ріпееатпп, I ііочруго.ч ЕтЬгуоріегіч, Саввіа
цгаиеііч, С Ьасіііагія іцв.), Воса^еа Тііх.аііечіі, Сіагсшіа хап-
Ніосііутпв, Охуапіііик паіаіеиві.ч, (іапіепіа ТІіппЬег^іапа,
Ваінііа Моп'-чаепсіа, (’гіио.чрога аГгісаиа, Си піра апіегі-
сапа, Іію.^ругох еіівсоійг, Кахеиаіа та(іа^а.чсагіеп8Ін, Еіси.ч

соточа.
Участокъ, прилегающій къ бесѣдкѣ Гарднера*).

Участокъ этотъ находится па возвышенномъ мѣстѣ надъ
рѣкой въ западной части Сада, неподалеку отъ озера (см.
планъ, таб. 4» и группы огромныхъ бамбуковъ. Этотъ уча-
стокъ довольно чистый, ліанъ пли какихъ либо зарослей
тамъ нѣтъ. Это если не самый высокій, то одинъ изъ са-
мыхъ возвышенныхъ пунктовъ въ Саду.

Бесѣдка Гарднера представляетъ изъ себя открытое
шестиугольное каменное зданіе, высокое, выкрашенное въ
бѣлый цвѣтъ. Внутри на стѣнкѣ виситъ мѣдная доска съ
слѣдующею надписью:

„ ѵ » І И к С а Г п
о ѵ	и п р

8'ос. Біпп. 8ос.

Ногпт Ногіогпт
аЬ аипо 1843 ай 1849
СП8ІО8
Неі йегЬагіае регііпэ ѵіагпт бігепппя
Гіогеч НегЬаэ АгЬогеч
иігіичсіие огЬіх
<1і1і"епН.88Іте эсгціаін} е.чѣ

Опі пі тетогіа ІіаЬеаіиг

Ьос сепоіарЬіит
ро8пепіпі
Атісі ТаргоЬапепьез
А. Е). 1855.

ОЬііі іп пгЬе Аівѵага Еііуа
А. 14. \ I. 1. Магѣ аппо 1849
Ѵеѣііе 37.

Кромѣ того здѣсь виситъ такое же приглашеніе не пи-
сать и не пачкать, какъ и въ бесѣдкѣ Твэтса (см. стр. 112).
Не смотря на это приі лишеніе, т^тъ все таки есть надписи
на туземномъ (сингалезскомъ) языкѣ.

Разсмотримъ теперь растительность этого участка Для
этого вернемся назадъ и возьмемъ этотъ участокъ съ угла
(недалеко огромныхъ бамбуковъ).

*) Гарднеръ (П. багйпег) былъ директоромъ этого Сада съ 1844
(1843) до 1849 года.
Здѣсь на уйду- мы найдемъ мелкіе экземпляры пальмы
СЬг.учаіісіосагрия Іпіечсепк, затѣмл, Мугѣпя (оплепіовив (цв.),
(іаліепіа ІаШ'оІіа (увитая Воіапиіп ХѴетІІашІі въ цвѣту),
Аціаіа Ко' Ьиг^іііапа (увитая Реігаеа ѵоІиЬіІіч). Мугіосагра
Іопцчрек, Ьпгапіа Ріиіпіегі. Ьпгіо гіЬеНііпик, Агйі.ча ипіЪеІІаІа
(цв.), Ротсіапа ге^іа (отцв.).

Тутъ начинается та дорожка, которая ведетъ къ бе-
сѣдкѣ. На другомъ углу, какъ разъ противъ прекраснаго
экземпляра сейшельской пальмы (ВоН<нсеа Несів Нагит), стоитъ
огромное дерево Тегтіпаііа Ьеіегіса, огромный экземпляръ
РотеНа ехііпіа. Далѣе вглубь еще такія же крупныя де-
ревья Тегтіпаііа съ большими дискообразными корнями и
массой осыпавшихся плодовъ.

У самой бесѣдки находится Тегтіпаііа Саіарра (опавшіе
листья ея пурпуроваго цвѣта), Сиргсякпя ГііпеЬгія (съ плод.),
Ясѵіеіепіа АЫіоцапі; 1 іеич «еінісогііаіа сл> бородавчатыми
группами мелкихл, вѣточекъ, на верху виднѣется паразитъ
Ьогапіішч пееі^ііеггепяія: огромное дерево АцаОіі.ч гоЬивІа,
ѴНосагрііч іпіецгіГоІіа, огромное дерево Ріегоеагрпя іпсіісиз
(вѣтви розеткой): Ьічохуішп ЬіпесгаНГегпт (мод. пл.), РІіуІ-
Іашініч тсгІіПогпя (цв.), Ѵисса ціогіока, Корряіа (піііеоча
(цв.), Гагічча нріпапіт (цв.), Е1ив*0а 1еіісорупі.ч (колючая, съ
мелкими цвѣтками), Асасіа агаійса, Агипсіо Иопах. Р< Ігаеа
\о1иЬі1ія, ( 1его<1епі1гоп МіпаЬавяае (цв.), Метесуіоп тпЬеІ-
Іаіпт; Саррагін ]>< (ішіеніояа — колючій кустарникъ, обра-
зовавшій огромный шаръ, въ который руку и просунуть
трудно; ВгшіГеЬіа саіусіпа, Гагеуа агЬогса (пл.), АПаташіа
саОіагііса — густой кустъ въ цвѣту, Рашіаішя геуіапіепз
(пл.)3), Іппірегия Вегшшііапа.

Все эт<? было по лѣвой сторонѣ дорожки (къ бесѣдкѣ,
Гарднеі>а).

Теперь разсмотримъ правую. Тутъ мы найдемъ
между прочимъ цѣлый хвойный участокъ. Кромѣ Са-
япагіпа Киш]>1йап<і мы найдемъ (’иргекпи.ч Іогпіояа, группу
Ггуріопгегіа .(аропіса, АцаЫпя гоЬнвіа, Агапсагіа Віііміііі,
Міііііщіопіа ІюгЬчщів, СегЬега, Еіасоніѣіа Катопіясіііі (стволъ
усаженъ вѣтвистыми колючками, молод. плоды); ТоИіГега
Регеігае, ]яще.чіго<чміа Поя Кеціпае, Веггуа АпппопіІІа, Регі-

*) Раікіапив геуіапіеив — мелкая кустарная форма, съ плодами,
прихваченъ мноіі цѣликомъ.
сорвіе Моопіапа, Гогдуііпе Іегтіпаііч, Нагаса іпсііса (цв. и
плоды)*), Гііісіпііі ііесіріепв, І’іегосагрив іпсіісіів, Сапагіііт
геуіапісіпіі (3 огромныхъ дерева, съ доскообразны ми пло-
дами, массой осыпавшихся плодовъ», Рацл’аеа геуіапіса
(вьется вокругъ самой себя, съ цвѣтами), Рапсіашь, Теппі-
паііа. Ріси8 (съ огромными доскообразными корнями).

Если отъ бесѣдки Гарднера спуститься ниже къ рѣкѣ,
то здѣсь мы встрѣтимъ ту круговую аллею, которая обхо-
дитъ весь Садъ по берегу рѣіяі. Тутъ мы встрѣтимъ самыя
разнообразныя растенія:

Еопгсгаеа ^і^апіеа (цв.), А.цаѵе атепсапа, ЕпрІюгЬіа
вріешіепя (цв.), Упсса ціоггова. Хапіюснісак Ьоііііщеяіі, Рй-
саігпеа, 8ап«еѵіега, Н'чіусііііііи согопагіит, какое то Меіавіо-
пласеае въ цвѣту (см Н.іс^аіа). ^'срІіпДері.ч, Віесііпипі,
огромная ЕпрІюгЬіа апНсціогипі. усыпанная цвѣтами; другая
АЦаѵе — съ тонкими листьями и длиннымъ шестомъ цвѣ-
товъ; Оршіііа, Гегеиь и т. д. Всѣ »ти растенія насажены
и растутъ слишкомъ густо, переплетаясь: но ярлыковъ
нигдѣ пѣтъ.

Участокъ возлѣ канцеляріи и гербарія.

Если идти по главной аллеѣ, то, не доходя большого
круга съ пальмовой группой (стр. 74, таб. 7), мы встрѣтимъ
дороі у, ведущую въ канцелярію, гербарій, библіотеку и ла-
бораторію. Эта дорога вскорѣ раздѣляется, такъ, что, если
идти по лѣвой, то придемъ въ нижній ят.іжл. гербарія (или
музей); если идти по правой, то придемъ въ лабораторію:
а если идти по средней, то придемъ въ канцелярію.

На этомъ небольшомъ участкѣ (съ лѣвой стороны)
встрѣчаются рядъ крупныхъ деревьевъ. Прежде всего Мі-
сііеііа Сііапіраса — огромное дерево, съ плодами, которые
висятъ кистями: плоды раскрываются пополамъ, но красныя
сѣмена ие вываливаются, а остаются висѣть на тонкой ре-
зпнкѣ. Далѣе Ніегсиііа Тіімаііечі (большое дерево), Рісня
Туакеіа, Врошііая піап^іГега, Агаисагіа Вісіміііі. Еіце лѣвѣе
идетъ обширное низкое пространство, понижающееся по-
степенно къ рйкѣ, покрытое травой и представляющее собой
родъ луга.

*) Плоды (довольно оригинальные) 8агаса ішііеа мной прихвачены
для И м п е р. Ботаннч. Сада.

Прилож. къ XX. III т. ..Трчд. II м п е г. Ботан. Гада“.	8
Замѣчу, что это обширный открытый, ничѣмъ не за-
нятый травянистый участокъ два года назадъ служилъ даже
мѣстомъ для каучуковой и резиновой выставки *). Тутъ
былъ построенъ цѣлый рядъ зданій для выставки и демон-
страціи всевозможныхъ образцовъ каучуковыхъ деревьевъ

и каучуковаго производства.

Пользуюсь этимъ случаемъ, чтобы указать, какого рода
т р а в я н и с т ы я растенія можно встрѣтить въ Саду. Среди
подавляющей тропической растительности обыкновенно такія
мелкія травянистыя растенія пропускаются. Я однако ихъ
собралъ и занялся опредѣленіемъ. Изъ наиболѣе обыкно-
венныхъ травъ въ Саду встрѣчаются слѣдующія:

Раяраіпт сои]іщаіпт
Неіагіа ціаііса
Ахоіюрця сітісіішв
Аін1горо<<оп асісіііагія
ЗрогоЬоІнч іііапііег
Куііііщіа топоссрііаіа

Еі т Ь гі кіу 1 і ч сотріа п аіа

бгатіпеае.

] Суреіасае.

Еіерііапіория хсаЬег (Сотрояііае).

Эти небольшія травянистыя растенія разсѣяны соб-
ственно по всему Саду, но тутъ они сосредоточены въ осо-
бенно большомъ количествѣ.

Этотъ травянистый участокъ по краямъ у дорожекъ
усаженъ деревьями. О нѣкоторыхъ, находящихся по дорогѣ
къ гербарію, я уже упомянулъ. Теперь упомяну о тѣхъ,
которые находятся у аллеи называемой Мопптепѣграсі, т. е.
ведущей къ бесѣдкѣ Гарднера (см. стр. 115). Здѣсь на углу
стоитъ Роіпсіапа гедіа, увитая ліаной Реігаеа ѵоіиЬіІія. За-
тѣмъ правѣе ІЛПепіа ішііса — роскошное дерево, съ огром-
ными нераскрывающимпся плодами, точно пушечныя ядра,
съ крупными красивыми листьями и крупными цвѣтами.
УігопіЬояіа геуіапіса — высокое стройное дерево. Зушріосоя
согопаіа (Цейлонъ), увитая ліаной Сѵагіа рпгрцгеа ісъ пре-
красными темнопурпуровыми цвѣтами), а на этой ліанѣ
вьется въ свою очередь другая ліана Ві^попіа Сліянія. Ріі-
Іохрогит Іітогепяе, увитая той же ліаной Сѵагіа рнгригеа

*) Эта выставка, имѣвшая значительный интересъ для Цейлона,
гдѣ сильно развита культура каучуковыхъ деревьевъ, была въ 1906 году.
О ней существуетъ цѣлая литература.
(съ цвѣтами), кромѣ кг<>й ліаны еще начинаетъ развиваться
и Віціюпіа иіщиіч. Кру пное дерево — ('чіогіеч геуіапіса. Ближе
къ дорогѣ: группа громадныхъ Агаисагіа Соокіі, Ацаіімя
гоЬивіа. Затѣмъ какое то огромное дерево изъ Ье^ишіпонае
(трудно разобрать), увитое высоко Монвіега беіісю.ча, которая
свѣшивается своими верхушками въ видѣ огромныхъ плетей;
сверхъ того тутъ же Агіяіоіосіііа. Еицепіа ГоЬІеапа? (не
разобралъ) въ цвѣту. Огромное дерево Рагкіа Ьщіашіиіо.ча.

Рагкіа Ьщіашіиіо.ча— это чудное дерево, въ 2 обхвата,
съ весьма длинными вѣтвями. Листья ея великолѣпные,
въ аршинъ длиною, іважды-перпстне; съ каждой стороны
28 листочковъ, а каждый листочекъ имѣетъ въ свою очередь
до 90 паръ листиковъ. Такой огромный сложный листъ
весьма эффектенъ. Стволъ ея ничѣмъ не увитъ; ни цвѣ-
товъ ни плодовъ не было.

Далѣе 2 дерева АгЬосагріЯ іпіецтііоііа, одинъ изъ нихъ
обвитъ великолѣпной наной АѴ а а і е а .чрісага. Стволъ ея
довольно толстый, съ огромными частыми бородавками, за-
канчивающимися шипомъ; тонкія вѣтвп съ шипами, но
безъ бородавокъ. Листья двоякоперистые, съ 5 парами
листочковъ, которые въ свою очередь несутъ 7 парѣ листи-
ковъ. Листья также съ шипами. Цвѣты напоминаютъ (Ие-
сіііэсіііа, но красивѣе.

Если къ этимъ прибавить еще ХѴогпііа ІІигЬі^ті, Мі-
скеііа СЬапіраса, Маопоііа чрйепосагра (съ остатками цвѣ-
товъ), да огромный— чуть не по серединѣ травянистаго
участка стоящій Агіосагрич іюі>і1і.ч, два экземпляра Маіщі-
і'ега ішііса (манго), то вотъ и вся та растительность, которая
окружаетъ травянистый участокъ.

Вернемся однако къ нашей дорожкѣ. Съ правой
стороны растетъ огромный экземпляръ А<»'аіІіі.ч гоЬияіа съ
лупящейся смолистой корой. Ваггіпціовіа хресіо.ча (съ цвѣ-
тами), (іагсіпіа ярісаіа.

Если идти по средней дорожкѣ (г. е. направляясь въ
гербарій), то тутъ направо мы встрѣтимъ рядъ „мелкихъ"
растеній, какъ и па главной аллеѣ: Неіісоиіа Ъгаыііепяі»,
Асаіурйа Ітічркіа. Веіорегопе оЫопцаіа, Аітішіа сп-паіа. За-
тѣмъ огромный Багіо гіЬеіІнпич *). Агаисагіа СиппіИіаті.

*) Какъ извѣстно, плодъ этого дерева имѣетъ прекрасный вкусъ,
но отвратительный запахъ (стервятины), почему европейцы не могутъ его
Еіалій Тгіпіепі— колоссальный экземпляръ: чтобы обойти
его со всей его семьей, нужно сдѣлать кругъ въ 25 шаговъ.
Огромныя горизонтальныя вѣтви подперты боковыми ство-
лами; я измѣрилъ діаметръ того круга, который обра-
зуютъ всѣ вѣтви: оказалось около во шаговъ.

Ото было по правой сторонѣ. По лѣвой же тутъ
имѣется всего 2—3 дерева: АЙлНіік гоЬпяіа. Ітіояругоя вуі-
ѵаііса и Крупный экземпляръ Спргевяня іппеЪгік.

Передъ самой канцеляріей кругъ, на которомъ только
2 крупныхъ дерева Хтапсагіа Соокіі.

Съ лѣвой стороны недалеко отъ канцеляріи подъ де-
ревьями растетъ великое множество мелкаго растенія Хе-
рЬугаійЬев сагіпаінв съ красивыми розоватыми цвѣтами,
(•нъ встрѣчается и въ другихъ м Кетахъ (Зада (растеніе
это мексиканскаго происхожденія).

Водный бассейнъ.

Остается разсмотрѣть еще водный бассейнъ и тѣ двѣ
боковыя аллеи, которыя туда ведутъ, считая отъ входа.

Водный бассейнъ находится по сосѣдству сь оранже-
реями и у знаменитыхъ фикусовъ (Рісиія еіаьііса), о которыхъ
рѣчь будетъ выше (стр. 122). Бассейнъ этотъ имѣетъ к]>ут-
лую форму и діаметръ болѣе 3 саженъ. Вода сточная,
количество притекающей воды регулируется опредѣленнымъ
образомъ; она теть легкими фонтанчиками изъ середины
бассейна, достигая извѣстнаго уровня, уходитъ въ сточную
трубу у самого бассейна.

Въ центрѣ воднаго бассейна находится КсЬіяосачіа Рог-
іегі и Сусіапіііега спхіаіа; затѣмъ коллекція Сурегн»: Су-
шенія аппциогипі (ап С. Раругпя?), С. йіЪіясепя, С. ріаіу-
рГіуЦоя, С. согу чпЬояия. Затѣмъ ЬііппапНіетиш іпсіісит (цв.),
Х’еІитЪіит яресюяит, ЬіппіосЬагія Рішпіеп (цв.), Ь. Нггт-
ЪокИіі (цв.), Хропоцеіоп егьрипг (цв.), Пауепаікіга Іохісагіа,
Ь. ІапсіГоІіа, Ху трііаеа съ обозначеніемъ „соіпйгу“ (т. е. ту-
земная), Магяііеа (ріаіігіГоІіа, І.’ігісиіагіа соегиіеа, Сегаіоріегіа
Піаіісігоійев. Мопосігогіа Йаяііі'оііа (цв.), Ропіісіегіа сгаявірев,
Ріяііа >1гаНоіеь. < ’ ігішіох іса раішаіа, Хушрііаеа Цйпя (съ

ѣсть. Онъ весьма распространенъ на Малайскомъ архипелагѣ. Я не
могъ прихватить плодовъ, такъ какъ онп были слишкомъ молодые; со-
зрѣваютъ значительно позже.
бѣлыми цвѣтами), Негреяіія Моппіегіа, Ьаяіа БМюяа, Бсігри»
агіісиіаіиз (цв.).

Аллея съ пряностим н.

Если идти отъ оранжерей къ выходу изъ Сада (см.
планъ таб. 4), то на углу слѣва встрѣчаемъ большое дерево
Каѵепяага аготаНса: ароматъ ея листьевъ напоминаетъ ко-
ричное дерево (Сіппаіпопшт). Рядомъ съ нимъ находится
кокаиновое дерево — ЕгуНігохуІоп (’оса. Далѣе идетъ му-
скатный орѣхъ — МутікііОй (іао-гапя (съ плодами). Направо
рядъ деревьевъ Епрепіа сагуорііуііаеа: такія же деревья
есть и налѣво: всѣ эти деревья имѣ.ютъ массу плодовъ, по
формѣ напоминающихъ кизиль, но черно-фіолетоваго цвѣ>та.

При болѣе важныхъ деревьяхъ имѣются таблички съ
подробными объясненіями. Такъ, относительно Епоепіа
сагуорЬуІІаеа и МугівНса ігартапз сказано злѣдующее.

Еи^епіа сагуорііуііаеа ТЫ’?. (по англійски сіоѵе. по
французски о’ігоП<‘Гі по нѣмецки Хеіке). Молуккскіе острова.
Культивируется на Цейлонѣ. Цвѣточныя почки, высушенныя
па солнцѣ, даютъ извѣстную пряность въ торговлѣ.

М у г і § 11 с а |г а § г а п з НоиН. (мускатный орѣхъ,
ппіпіео). Молуккскіе острова. Введено на о. Цейлонѣ въ
1804 году. Культивируется для сѣмянъ мускатнаго орѣха,
которыя окружены краснымъ мускатнымъ пріісѣмяшпікомъ
и заключены въ мясистую оболочку, которая употребляется
для желе*).

Прослѣдимъ еще извилистую аллею, которая идетъ отъ
конца пальмовой первой группы тоже къ водному бассейну
и является до извѣстной степени параллельной аллеѣ съ
пряностями.

По лѣвой сторонѣ мы находимъ какое то оіромное
дерево (разобрать было невозможно, что это за дерево, такъ
высоки вѣтви), увитое густо Рііііоііешігоп. Далѣе Агеса
1’аіесііп, АІ.чіопіа шасгорііу Па (огромная, увитая тремя Аро-
идными, въ томъ числѣ МоіЫега сіеіісіоза и какимъ то Рііі-
Іойешігоп). Огромное дерево Ропмііа ехішіа, Агіосагриа ін-
Іе^гіГоІіа; Саязіа яіапіеа, покрытая Тесоша Пицнія.

*) Замѣчу, что образцы всѣхъ этихъ пряныхъ деревьевъ, Мугізііса
и Епоепіа (плоды), Сіппатотипі и Ваѵепзага (листья) мною взяты для
Музея II м п е р. Бот. Сада.
По правой сторонѣ. Ыеггія гоЬпяіа, большое дерево,
увитое Ѵйія Ьіпсіепі. Далѣе АНаЬоігук осіогаііяяіта — съ
кистями зеленыхъ плодовъ, (прѣлые опавшіе плоды —жел-
товатые); плоды эти по запаху (а отчасти по формѣ) уди-
вительно напоминаютъ нѣкоторыя мелкія груши, которыя
я встрѣчалъ у насъ на Волыни*). Неіісоиіа Ьгаяіііепяія— съ
пучками великолѣпныхъ квасныхъ цвѣтовъ. Огромное дерево
Веггуа Атпюпіііа, \Ѵогтіа (пцш іга, густо опле генная Мопя-
іега сіеіісіояа; Асгопусідіа Іангіі'оііа, Ѵаііагів Неупеі, сру-
бленная и оплетенная Ваиіііпіа апдтипа.

В а и Ь і и і а аіщпіна представляетъ изъ себя чрезвычайно
любопытную ліану. Стволъ ея крѣпкій, извилистый, плоскій,
довольно толстый. Онъ извивается змѣевидно, иногда какъ
бы клубками; а затѣмъ верхняя часть, болѣе тонкая, идетъ
вверхъ, все время извиваясь правильно, причемъ пооче-
редно съ каясд >й стороны образуются какъ бы мѣшетчатыя
углубленія. Поднимаясь вверхъ, она перекидывается на
цѣлый рядъ большихъ деревьевъ и добирается даже до
стоящаго по сосѣдству знаменитаго Еісня еіаяііса. Такъ
что общая длина ѳтой ліаны измЬряется нѣсколькими (если
не многими) десятками саженъ. Интересно, что молодые ея
листья ясно половинчаты, но старые часто совершенно
цѣльные, безъ всякаго признака половинчатой симметріи **).

Фикусы (Еісня ііаяііса), которые находятся тутъ по
сосѣдству съ воднымъ бассейномъ н неподалеку отъ оран-
жерей, какъ я уже не разъ упоминалъ, представляютъ собой
удивительные экземпляры. Оба колоссальныхъ размѣрявъ.
Корни, которые отъ ствола отходятъ въ видѣ какъ бы вы-
сокихъ досокъ, поставленныхъ ребромъ и разбѣгающихся
затѣмъ змѣевидно по землѣ, ближе къ стволу образуютъ
цѣлую стѣнку, вт> переплетеніи ихъ какъ бы перегородку,
вышиною до шеи. Колоссальные стволы покрыты разными
вьющимися: кактусомъ Сегепя Ігіан<>и1агіч, который взби-
рается почти до верхушки, спускаясь оттуда іирляндами;
затѣмъ перцемъ І’ірег ТІдхѵаііеяіі; наконецъ сюда же доби-
рается и Ваиіііпіа апц-иіші. Какъ стволы, такъ и корпи
представляютъ собою цѣлую флору разнообразныхъ тпшай-

*) Эти плоды АіѣаЬоігуз осіогаііввіта въ формалинѣ мною захва-
чены для II м п е р. Ботан. Сада.

**) Кусокъ ствола Ваиіііпіа ап^иіпа мноіі захваченъ для нашего Музея.
Цвѣтникъ и восьмиугольная оранжерея.

никовъ, густо покрывающихъ сѣрую кору фикуорвъ на
огромномъ пространствѣ.

Прибавлю, что правѣе фикусовъ у самой оранжереи
№ 4 находится хорошій экземпляръ Вгоипеа ртапгіісеря;
молодые листья ея очень характерны: они пестрые и по-
вислые, точно вялые. Листочки съ длинными остроконечіями.

Декоративный участокъ.

Декоративныхъ растеній, обладающихъ красивой ли-
ствой, эффектными цвѣтами и т. д., много въ Ьотаническомъ
Саду, особенно по главной аллеѣ (см. стр. 74). Но декора-
тивныхъ участковъ, клумбъ съ красивыми и краспвоцвѣту-
щими растеніями (травянистыми), какія обыкновенно пола-
гаются въ садахъ умѣреннаго климата, здѣсь очень мачо.
Они всѣ сосредоточены въ то\п. мѣстѣ, гдѣ находятся оран-
кереи, а также вдоль аллеи съ АгіяЬіІосІііа. Весь этотъ
участокъ свободенъ отъ деревьевъ, лежитъ въ нѣкоторой
котловинѣ, имѣетъ низко-стріькеіпіый газонъ.

Декоративный участокъ возлѣ оранжерей. Отч> воднаго
бассейна идетъ дорожка къ 8-угольной оранжереѣ (таб. 14).
По обѣ стороны ея тянется длинная грядка съ тремя
линіями короткихъ бордь>р<івъ: краснаго (наруж.), зе-
ленаго (среди.) и красноватаго (виутр.). На самой грядкѣ
расположены длинными рядами (’аіасііыт ііізсоіог, иреиму -
щественно съ красными листьями. Затѣмъ Коіпріігеца
ціоіюка (цв.), АтагаііНпія теіапсііоіісия (цв.), Тоіепіа Еопг-
ніі'гі <цв.), Соіеив (очень красивый), Саппа Ріпіо, бѣло-поло-
сатый невысокій Аппніо Ьопах, Ѵіпса гозео-аІЬа, Согеорвія
ЬгиттоніИ (цв.). На самомъ краю (наружномъ) мелкій Са-
ІасПыт ѵіііе (1 НатЬигц', съ зелено-бѣлыми пестрыми листьями.

('лѣва отіэ этихъ грядокъ находятся:

1)	Круглая клумба съ А^аѵе аіпегісапа (полосатая).

2)	Дугообразная клумба сд> РагНіеніит.

3)	Овальная клумба съ красной Наіѵіа Гагіпасеа.

4)	Круглая клумба съ Неіісопіа гнЬга, Агіпніо 1»опах; внутри
этой группы растетъ одна изъ красивѣйшихъ пальмъ —
СЬгуваІіііосагрие Іиіевсепя.

С п р а в а находятся:

1)	Круглая клумба изъ Апц-еіоніа заіісапаеі'оііа (цв.).

2)	Дугообразная грядка съ Согеораія ^гашІШога (цвд.
3)	Крестообразная грядка съ Саіасііит; въ серединѣ ея
ЛееЪпіеа, по краямъ мелкій Саіасііит ѵіііе сГНатЬиг^.

4)	Овальная клумба съ розами: Ііоас Масіате Мапгіп, Воіі-
ѵепіг сіе Маітаікоп, Нои. Есііііі (ііііогсі. Всѣ неважныя
н уже безъ цвѣтовъ.

5)	Нѣчто въ родѣ бесѣдки изъ О|< пиіепсігоп Тіютвопае (цв.).

6)	Группа изъ пестро- (бѣло-)листнаго Агипсіо Ьопах.

7)	Ріііох Огпшіпоікіі (не было ничего).

8)	Дугообразная клумба изъ розъ: ГіЬ.яе Нов. Ейіііі ОИіогсІ.
Нопѵепіг <1с Коніегея КатЬапх. \І-ше Мапгіп. М-ше Га-
пііііе: а такта Реіппіа яіп?<1е. іЖійіпіп	(цвѣты

съ запахомъ. я\ѵсеі Верісіппп); Соятеа Ьіріппаіа (бѣлый
лѵііііе).

9)	Овальная клумба изъ Р1іііпІіац‘о сарепяіе (цв.)

10)	Дугообразная изъ розъ: Воцѵепіг сіе Ь. СпііПоі, М-те
А^аНі ХаЬоппапсІ, М-ше Кепё-( іегаічі. (’ііагіея сіе Ее&тийу.
Кромѣ того Тогепіа Роигпіегі. АіпагапіЬия іпе1апс1іо1іси.ч,
Хіппіа Ііпеагія, Ііпра+іепн, Ріііох Вгпттопсіі.

11)	Клумба изъ маленькихъ кустиковъ Ма1рц<1ііа соссііёга
Гу оранжереи М 5).

12)	Круглая клумба изъ ЕирІюгЬіа рпІсЬеггіпіа и \ іпса
г< >8е<‘-а1Ьа.

13)	Овальная клумба изъ Аякег етінепз (цв.).

14)	Круглая клумба піь Ѵо$г?1іліт техісапнт (цв.).

15)	Звѣздообразная клумба изъ различныхъ цвѣтпо-листныхъ:
Сіпегагіа, (’оІ<и<; по серединѣ Вгопв-Ііасеае.

1(і) Круглая изъ Яіппіа Ііпеагія.

17) Круглая изъ разныхъ пестрыхъ Соіепя; затѣмъ маленькія
пальмочкп, по серединѣ Рапсіаппк.

13)	І .есѣдка. изъ АпНцопоп 1< ріоріь (роз. цв.).

19)	Дуго<ібразпая клумба изъ розъ: Кояс Аітеё \ іЬегі, Магіе
сіе \ іп НонНе, \1-те Мапгіп. Кромѣ того Тогепіа Гоиг-
пй гі, Ее)ііс1іііт Хіппіа, бѣлая Соятеа Ьіріппаіа.

Чти всѣ клі мбы находятся до 8-угольной оранжереи;
а за ней внизу рядъ другихъ клумбъ:

20)	Рапсіапп-, красно- и бѣло-полосатый.

21)	/ічіег еіпіпеп.ч.

22)	ІДаІіІіа ѵагіаЫІія.

23)	Сіігуйапіііеіпніп (лѵііі(е).

24)	/лппіа ііге Ьаіі.
25)	Сіотріігепа рІоЬоза.

26)	Согеорзі.-, ^гашІіПога.

27)	Яаіѵіа іагінасеа.

28)	2іппіа Ііпеагіз.

29)	Саппа Ма<1. Сг<>гі.

30)	Ѵіпса го.чеа-аІЬа.

31)	НппПолѵег тіпіаінге.

32)	Тоигпіега еіердтя.

33)	Согеорзіз Ьгиттопйі.

34)	Ьапіапа №аѵѵ ІЛѵагі.

35)	Ьаіѵіа ^сагіеі Опееп.

36)	РІшпЬа^о сареп.чіз и ЕнрЬогЬіа риІсЬсггіта.

Въ общемъ однако этотъ травянистый декоративный
участокъ не богатъ и не производитъ такого впечатлѣнія,
какъ въ умѣренныхъ европейскихъ садахъ. Правда, тутъ
попадаются оригинальныя комбинаціи, каковыхъ пѣтъ въ
садахъ умѣреннаго пояса, напр., встрѣчаются панданы,
пальмы, и такія удивительныя по яркости листьевъ растенія,
какъ ЕирНогЬіа риІсЬеггіта, но въ общемъ вие-таки эта де-
корація бъдна. Растенія умѣренна! о климата неважны, а
розы совсѣмъ пл<>хп; онѣ подвержены, повидимому, всякимъ
болѣзнямъ, особенно же ттѣ.

Декоративный участокъ вдоль аллеи АгізіоІосВіа.

По обѣ стороны этой „аллеи" леяЛтъ нѣсколько деко-
ративныхъ клумбъ: а въ концѣ, если подняться вверхъ,
круглая клумба, состоящая изъ розъ.

Если идти отъ оранжерей (легкій подъемъ), то по обѣ
стороны мы встрѣтимъ С-|- обозначаетъ правую сторону,
— лѣвхю):

Козе сіе Еѵіап. Созпіеа Ьіріппаіа (мііііе), Мсіатросііпіп
йіѵагісаішп (цв.), Шапеііа епяіГоИа.

Гоятоз (смѣсь, ініхесі), РЫох Пгптіпоисіі.

— (’іпегагіа піагіііша, Іхога .{аѵапіса, 1)аііІіа ѵатіаЬііія, ѴегЬепа
(тіхей), Мугіия Іотепіоза (отцв.), ііаіига зиаѵеоіепз.

Козе Аітёе ЬіЬегі, (’оскз С’отЬ ІДѵѵагЕ Марпа СЬагіа,
Магірокі аііісап, Коініеіеііа «к-сіада, Апііггйіпипі ^гап-
ИіГЬіпнп, Коза Рапі Ме>гои, Хіппіа Наар-еапа, Вгипіеізіа
атегісапа, Сеіозіа сгізіаіа.
— Іхога осіогаіа. Хіппіа Ьіппеапа, Коеа Агтоха, Магій Ѵап
НопНе, Нои. ЕйіНі ИПогсІ, Еіоііе сіе Ьуоп: Сезігит
Гахсісиіаіит.

Когда кончается рядъ АгіхІоІосИіа, то противъ дорожки
находится, какъ я уже сказалъ выше, круглая клумба съ
розами:

Коха Ношег, МагесЬаІ Е’еіі, СІоНі оГ Сіоісі, йопѵепіг сіе
Маіпіаі.чоп, Магіе Ѵап НоиНе, Масіаше Мапгіп, М-піе Сатіііе,
Лиіех Магцо(ш, Аітёе ІлЬегі, ЬихетЪпг#. Кромѣ того тутъ
имѣются: Кхѵееі Аіу.чвпт, СирЬеа тіпіаіа, Тогепіа Еоигпіегі.

Ограда съ вьющимися растеніями.

Эта ограда нахлднтия неподалеку отъ восьмиугольной
оранжереи и идетъ начиная почти отъ главной аллеи (см.
планъ), пересѣкая ту дорожку (съ Агіеіоіосіііа), которая
ведетъ отъ знамениты ѵь фикусовъ и крестообразной оран-
жереи вглубь Сада (<-тр. 122). Она состоитъ и іъ 23 стол-
бовъ, каменныхъ, въ ростъ человѣка; между столбами, от-
дѣляющимися разстояніемъ въ нѣсколько шаговъ длины,
натянуто 4 ряда проволоки, на которой и расположс нъ цѣлый
рядъ вьющихся растеній. Между ними есть много инте-
ресныхъ, игъ которыхъ нѣкоторыя мпѣ приходилось видѣть
первый разъ. Не только проволока, по и столбы часто об-
виты ятпми растеніями.

Еіспх іаісаіа

НіщшаіорііуПпт репрІосаеГоІіит (Ішііа)
Уііцтаіорііу Пппі сопѵоіѵ иІіГоІіпт
Мусіосаіох ТІіотнопі (цв., Ассамч.)
\ йі \ оіпегіапа

— ріапісапііч

(кіоп Iа< I е піа Наггіхвіі

Сіетаііх ратсіііаіа (отцв. п пл.; Японія)

Ііютоеа сіійхесіа (цв.)

1рот<>еа бр. (цв.)

Кітіа.х огпаіа*)

Кагах еііа хеу 1апі«-а
Віцпоиіа ааргеоіаіа
— ѵеппяіа**)

*) Втііах огпаіа — представляетъ собой настоящую ліану, огром-
ныхъ размѣровъ; листья крупные, стеб< ть остро-гранистый, съ колючками.

**) Вщпопіа ѵепикіа здѣсь образуетъ арку надъ проходной дорожкой.
Ві^попіа ересіова
Ьопісега Саргііѳііит
РавніПога \ іЬіЫіа
\ѴаР опіаиа

Боіапит ЛѴеп<і1аіі(1і
— решіиіит (цв.)
— Беаіогііапит
— (гіІоЬаіпт (цв.)

Сатоепвіа тахіта

\ііів Вискіаші вмееі маіег

АПатапсІа такпіПса (желт. цв.)
— Сііеіяопі (цв.)

Агаіціа «гашІіПога (бѣл. цв.)
Аерагао-ия Бргепр-егі (цв.)
Вои^аіпѵіііеа ^ІаЬга (цв.)
Бепесіо 1і< сІегаеСоІіив
Ласциетоптіа ѵіоіасеа (цв.)
(іхега рикІк-Па
Рогапа ѵоІиЬіІіз (.цв.)

Апіін"поп Іеріорие ѵ,йг. аІЬа (цв.)
Агівіоіосіііа гі^ійиіа
Соп^еа ЬтіепЬжа

СІ88И8 ЙІ8С0ІОГ

Тесота ехсеіва (цв.)

— сареі)8І8

Нехасі пігив соссіпеа
МеІоіИпиа топору па
Сагсііоерегтшті Ьагічсаиіе
ТгІ8(і11а(е]а аивігаіавіса (цв.)
ЙсІігпісИіа Ьісоіог.

Аллея изъ АгівІоІосЬіа.

*Начппая отъ крестообразпоіі оранжереи (№ 5), возлѣ
которой сидятъ съ разныхъ сторонъ орхидеи Біангорвіе 1н-
8осЫ1оі<іе8 (въ цвѣту) и СгаштаіорІіуПит ^і^апіеит, тя-
нется внизъ дорожка, дотирая состоитъ изъ цѣлаго ряда
арокъ, увитыхъ разными видами АпяіоІЛсЬіа.

Агіяіоіоспіа ІаЬіеяа (цв.)

—	ПогіЬппсІа

—	гіио-еия (цвѣты въ срормѣ пѣтушка).
АгМоІосЬіа гійісиіа (цвѣты удивительно курьезны)*).
— аассаіа.

ущаа (съ «громными цвѣтами),
еіецапе (съ мелкими цвѣтами).
ігіІвЬаіа (съ плодами).

Іепсопенга.

Въ концѣ этой аллеи находится большой участокъ,
засаженный Ріишегіа. Здѣсь «тихъ молодыхъ деревьевъ
оі.ото іоО штукъ. Интересно то, что онп почему то счи-
таются весьма удобными для разведенія на нихъ Орхидныхъ.
II, дѣйствительно, па нихъ навѣшаны О^хйдвп (хотя ту-
земцы растаскиваютъ ихъ). Здѣсь же растетъ Ропіеііа ехітіа
(цв.), Каѵепаіа тасіарріасагіеііяів огромныхъ размѣровъ;
одна изъ нихъ густо увѣшана Рііііоііеінігоп. Затѣмъ 3 огром-
ныхъ экземпляра Сапагіпт сюттипв, увѣшанныхъ ліаной
Ѵіііь диасіга'іоиіапв, которая покрываетъ также п одно де-
рево Каѵепаіа. Наконецъ 1)І08руі*08 ((иаеніа.

Участокъ, между аллеей АгівіоіосЫа, аллеей Вогаввив
и монументомъ ТйѵѵаИев’а.

Этотъ участокъ СЪ одной стороны выходитъ къ куль-
турному участку и аллеѣ Вогачяня', съ драгой выходитъ къ
аллеѣ, надъ рѣкой, съ третьей къ аллеѣ съ АгіяІоіосЬіа.

ЯраНіін гоіщяіа (колоссальное* дерево), Ьацеі'нігоеиііа
Поя Ке^іпае (небольшая), І’оіпеіапа гсцда (неболып.), СЬгува-
Ііііосагрия Іиіенсеп.ч, Огтобіа ііаяусагра (пл), Огтояіа 8р.:
какое то огромное дерево (невозможно было разобрать, а
ярлыка пе было), увитое Ьпіеііпа и РоІІк-ч, рядомъ Саіатив;
СЪопепюгрЬа тасгорііуііа, Тегтіпаііа СТіеЬпіа, Кіцеііа ріп-
паіа съ плетями, на которыхъ висятъ плоды, Ег>Нігоярегтшп
ріиѣоіассоіііея (молод. плод.), Нс1і1<*іс1іега (гірща, Віегспііа
ТІнѵайеві, Тегтіпаііа Агріпа (молодая), Мугіяііса ІангіТоІіа
(пл.), увитая Рірег’омъ; Ыовругоя аИіпі$, ЧігопіЪома яеуіа-
піса (мол. пл.), Камчіаіа тасіакаясагіепяі» (цв.), Еіснв іп-
Іесіогіа (пл.), С1ігу8ор1\\Пнт пюпоругеит, Еісп.ч саііова, 6га-
іох.діоп яппіаігаппт (цв.), съ лупящейся слоями ко]>ой;
Нагоіщ'а репіе иіаіа, Місііеііа Сііатраса (сильно сдавленная
Еісня ]>ага 4ііса, а также Саіапшя и Сегена, который свѣ-
шивается гирлянда ми)

*) Аіібіоілсіма гіодфііа также образуетъ арку надъ дорожкой.
Послѣдняя находится у скотскаго .загона (быки рабочіе
и др.), который помѣщается какъ разъ въ центрѣ этого
участка, но съ дорожекъ онъ по виденъ, закрытый расти-
тельностью: тутъ между прочимъ растутъ бананы и огромное
имбирное — Аіноітпіт та^пИіспт.

Тгасііі ІоЪіит ѵеггпсочпш си паю развѣсистое дерево,
листья какъ бы парные, ломкіе, плоды довольно ориги-
нальные*). Ьапсіоіріііа Поіъіа, великолѣпная ліана съ кра-
сивыми блестящими темными листьями (вьется на РіЫіе-
соІоЬіит 8атап), Вгісіеііа геіича. Рчісііппі ГаНІеуапит, Сакчіа
^Іапса (цвд. 8міеіепіа тасгорііуііа. Війіго-.рі-ппиіп Рагкіі.
Агіосагрпч іпіеотііоііа (колосс. экземпляръ), Огеосіоха геціа,
ЕІаеіч |рипееп8І8 (сдавленная Еіспч рагачіііса), Зарііиіич Іаигі-
Гоііа. Еііісіит сіесіріепч, ВаііИіпіа ригрпгйа (пл.)**). Еіщепіа
сагуорііхіі.іеа, Е. іатЬоч (отцв.), Е. таіассепчі.ч (пл.), Мго-
рйапіЬпя Ііічрісіич, Ьамьопіа аІЬа, Мзгічііса Іаигііоііа (увитая
РоПюч ясапсіепч), Маіоіпч ріиіірртепчіч (пл.), покрытый ко-
лоссальной колючей ліаной (какой то Асасіа), которая
свѣшивается огромными гирляндами и перекидывается на
другія деревья: Ротеііа ехішіа, ТІноЬгота Сасао Оагсіпіа
тап§-очіава (незрѣл. плоды), (’1ігуча1і<1осагри$ Іиіевсепк,
Савчіа Гічіиіа (молод,), .Іасагаіща тіточіеіоііа (молод.), Гага-
сіауа .чріепсіепч (молод.). Татагіпсіпя ішііса. Еп^еніа іпаіас-
сеп8І8, Е. .іаѵапіса, О.ігсіпіа Иѵічіопеі..

Въ концѣ ближе къ рѣкѣ (и въ концѣ культурнаго
участка) оригинальная Мугіосагра Іоп^ірек съ длинными уси-
ками: это цвъточпыя „кисти"***).

Дорожка параллельная Агікіоіосіііа до аллеи съ Са-
пагіипі соттипе.

Дороя ка эта начинается отл> знаменитыхъ і|иікусовъ
(Еіспь еіач(іса) у оранжерей. Разсмотримъ правою сторону.

Сейчасъ же направ<» на углу возвышается огромный
экземпляръ Рап(Іаші8 Ьегат: его воздушные корни (до-
шедшіе до земли) такл> высоки, что человѣкъ пе нагибаясь
можетъ пройти подл> ними: стволъ на высотѣ около 2 саж.
развѣтвляется па три вѣтви, каяідая вѣтвь сажени черезъ

*) Плоды ТгасІіуІоЪіиш ѵс-ггис-озиш мною привезены.

**І Бобы Вачкіпіа ригригеа мною взяты.

***) Эти цвѣточныя кисти Мугіосагра Іоп^ірве мною взяты.
112 опять развѣтвляется на три вѣтви, а дальше вверхъ
идетъ дихотомическое развѣтвленіе.

Правѣе находится манго (МаіщіГега іпіііса), увитая
ліаной Ѵііія (ріасігап^иіагія. Далѣе Рнісіінт СаШеуаітт (съ
облѣзлой корой). Асіігае Эар-ча (обвитая Рірег), АѵеггЬоа
(’агатЬоІа. Тутъ же Сагсіиіа х.іііНіосЬутнъ (пл.), Агіосагрнь
теша (пл.), Іхога рагѵіПога (увитая какой то ліаной), Раѵеііа
іінііса (малая).

Что здѣсь особенно занятно, - • это группа интереснѣй-
шихъ огромныхъ ство.ъ>въ С а п а г і и т с<•шшипе. Пхъ всего
19 штукъ, идущихъ вдоль дорожки по одной сторонѣ. Эти
(•громные стволы — совершенно сърые отъ покрывающихъ пхъ
лишайниковъ. Отъ стволовъ, которые на большую высоту
лишены вѣтвей, отходятъ корни, которые еще болѣе доско-
образны. чѣмъ у Еісня еіаяііса: стволъ у основанія стано-
вится сильно ребристымъ, ребра высту паютъ въ видѣ досокъ
и ати доски (высотою до моей груди) затѣмъ расходятся
ребромъ по землѣ — въ видѣ наземныхъ корней. Эти
плоскія доски, короткія и высокія, иногда • р< •стаясь одна
съ другой, образуютъ резерву ары, въ которыхъ задерживается
вода. На этихъ доскообразныхъ кЫшяхъ раутутъ тѣ же ли-
шайники, что и на корняхъ Еісня еіачііса: сверхъ того Хі-
рГюЬоІия хеуктіеия, Орхидеи и др. Стволы бываютъ одни
круглые съ 1—2 досками, другіе сильно сплющенные, почти
плоскіе, съ нѣсколькими (многими) досками.

Далѣе отмѣчу Сггіая саиІіПога, Херііеііпт Іаррасеііт (съ
молод. плодами),Соп рііа итЬгасиЫега— высочайшая въ Саду,
Суііощеіга саиІИ'Іога *), Хашііпа (ІотеЗіса, Тгіріагіа (гііоііаіа
(пл.), С’ІігуяоЬаІапия Ісасо; РІіу ПапіЬия ЕтЫка, чрезвычайно
изящный, листья его издали <чі піэ ше напоминаютъ какую
нпбудь С'аячіа или Асасіа. Здѣсь же мы находимъ гранатъ
І’ппіса ОгапаПпп, но, какъ и слѣдуетъ, въ весьма жалкомъ
видѣ, всего съ 1 цвѣткомъ; Маіщііега Ашііі (?), Еіаеосагрпя
чеггаіпя, Ьіріегух осіогаіа ѵ. яеггаіа, ЭропіИав іпопііііега (не-
большой), Ѵаіщпегіа ееіпіія (молод. пл.), увитая Ѵійія цпа-
бгаіщиіагіч, Агіоеагрия іпІе^гіГоІіа, Місііеііа Сііатраса (об-

*) Супотеіга саиІИІога интересна тѣмъ, что цвѣты и плоды ея распо-
ложены по стволу, начиная почти отъ корня; плоды — въ самыхъ раз-
личныхъ стадіяхъ созрѣванія; на нихъ масса муравьевъ. По на высотѣ
моего роста цвѣты уже прекращаются и выше пхъ не видно. Цвѣты и плоды
сидятъ кучками. Здѣсь всего 4 дерева, густыхъ, кустистыхъ
хваченная какой то ліаной), Нагсосерііаіне еяснІепЬнв, Аѵег-
гЬоа ВіІішЬі, Апасагсііпт оссйіепіаіе, Иигіо ХіЬеІІііпна (мол.),
Х'ерЬеІііпп Еоіщапа, бапДопснт тйіспт*), АіІапіЬне хеуіа-
пісне, ХігурЬня ДіцпЪа, Апопа СЬептоІіа, РЬоііпіа (ЕгіоЬо-
ігуа) .іаропіса.

У самой аллеи изъ В о г а 8 8 и 8 11 а Ь е 11 і Г о г т і 8
растутъ: Мап^іГвга Вогьсііа (?), группа изъ 8 Неѵса Ьгаві-
1іеп8І8, Огеѵіііеа гоЬняіа, Ооіісііапіігопе Гаісаіа, Хапііюхуішп
КЬеЬза (покрытое бородавками), СоПеа Веп^аіепмь (неболып.),
Апопа раІіЫгів (пл.), Роигсгаеа 0^-апіеа (бут. цв.).

Мы разсмотрѣли правую сторону (см. стр. 129), теперь
раЗСМОТрИМЪ Лѣвую СТОрону ЭТоЙ ДОроЯІКП.

Здѣсь прежде всего отмѣтимъ клумбу изъ разноцвѣтныхъ
Соіенк. Саіасііппі, АгипЛо въ центрѣ. Далѣе Сіігпя сіесшпапа,
обвитой Мнсипа ргигіеня. Затѣмъ Саечаіріпіа Іеггеа, обвитая
Тесопіа аияігаіія (цв.), Хапйіпа сіопіекііса, будка изъ Ірыпаеа
ВитЫсІ^еі въ Цвѣту, Еиценіа іна1ассен8І8 (обвитая Еаіасіа
геіісиіаіа) **), а послѣдняя внизу покрыта 1)гупіо#1о88ит Інѣе-
горЬуІІит, ХірЬоЬоІнк геуіапіси-, (оба со спорами). 8аЬаІ Раі-
теііо (съ кистью мелкихъ плодовъ), Нагрпіііа репсіпіа, Жегси-
Ііа аіаіа, Ьапйоіріііа Кігкіі, І’ііоііпіа (ЕгіоЬоігу а) іаропіса (цв.).

Для того, чтобы закончить эту часть Сада, остается
разсмотрѣть участокъ отъ а л л е и Вогаякив ЯаЬеІІіГогтія
вверхъ, прой цясь по извилистой дорожкѣ *** ••••)). Для большей
точности я знаіомъ Д- буду обозначать правую сторону
дорожки, а — лѣвую. Съ лѣвой стороны рѣка.

Д- ХігурЬпз о’1а1>га(а, X. хуіоруга. Меяпа і'еітеа, затѣмъ куль-
турный участокъ.

— Сусая КіпнрЬіі, Х'оійореоіа СоІеЬгоокіапа. Агіосагрпя іп-
іергіГоІіа.

Д- багсіпіа ІаііГоІіа, Оіі>1егосагрпя хеуіашсик, Сопгопрііа циіа-
пепчія съ цвѣтами и плодами "***), Меігохуіоп За^н.
культурный участокъ.

*) 8ап<1огіеиш іікіісит — это колоссальное дерево, съ лупящейся
корой, со множествомъ опавшихъ плодовъ, которые по формѣ напоминаютъ
персики; эти плоды съѣдобны, напоминаютъ по зернамъ мангустанъ.
Листья тройственные. Плоды этого дерева мною прихвачены для Музея
И м п е р. Ботан. Сада.

Плоды Баіасіа геііспіаіа также прихвачены.

•*“) Замѣчу, что съ этой дорожки лучшіе виды въ Саду.

••••) Соигоирііа ^иіапепвів (сем. Мугіасеае) или такъ называемое
пушечное дерево (Сапоп Ьаіі ііее), введено изъ тропической части Ю. Аме-
- Епцепіа піаі.іссепвія, ІЯ псігосаіатич $<і$апіеи8 — у самой
рѣки, ВотЪах таІаЬагісппі (колоссальное дерево).

Сопгоирііа ^піаиепхік, всего 6 штукъ, на нѣкоторыхъ
листья опали, р.и пускаются новые.

— Еісня аяреггіша (вьется вдругъ самого себя), колоссаль-
ное дерево.

Еіасоіігііа іпеттія (пл.), Вашііа іішпеіогит, Рііоііпіа (Егіо-
Іюігуа) .іарічііса, ГИгия Нсситапа (пл.), Хуіоріа рагѵі-
Пога (цв.), Ваѵепаіа пкиіа^аясагіепяів, РйЬесоІоІііпт
Ватап *).

— Раікіаппх. Каѵепаіа тадац-аясапепяія, (тагсіша хапіііо-
сііутия, Еисаіуріия сіігккіога. Е. Іеисохуіоп (очень вы-
сокій), Е аІЬа, Тоіпіі'сга Регеігае, Т. Ваічатиш, Нагсі-
хѵіскіа ріппаіа.

-]- ІЛаІЬег^іа теі.іпоху Ійп, Яроіиііах тапцііега, Роома геуіа-
піса, Кіиг«‘оярегппіт Сік Іотіая.

— Ѵпсса "Іогіояа, Наріпт іпііісипі **). Еісня еІаЛіса, Еіщепіа
\ееяіапа.

Систематическій участокъ.

Систематическій участокъ находится у знаменитой та-
лппотовой а ллеи (Согурііа іппЬгаснІіГега), котирую невозможно
пропустить іцііі посѣщеніи Сада, а потому найти система-
тическій у ластокъ не трудно. Устройство еіо нѣсколько
своеобразно. Опъ расположені. по аклрну покатости, которая
спускается къ талппотовой аллеѣ и кт> р. Магавели. Весь
участокъ двумя пересѣкающимися дорожками пересѣченъ
на 4 квадрата, йти квадраты опять длинными наклонными
дорожками (то сходящимися, го расходящимися) подѣлены
на длинныя грядки (косыя). Грядки обложены камнями по
краямъ, шириною шага 2 и состоятъ изъ обыкновенной
здѣшней щебенчатой земли. Такіе ряды грядокъ очень

рики. Дерево это чрезвычайно оригинально. Нижняя часть ствола густо
усажена короткими безлистными вѣтвями, которыя несутъ крупные легко
осыпающіеся оригинальные цвѣты и огромные плоды, напоминающіе
пушечное ядро; эти тяжелые плоды падаютъ сверху съ силою, напоминая
паденіе пушечнаго ядра.

*) РіІііесоІоЬіипі Натай — колоссальное дерево; оно введено на
Нейлонѣ въ 1^51 году, теперь получило широкое распространеніе, какъ
т Ьневое дерево. Мякоть плода съѣдобна.

**) Плоды Варііпп ішііеніп. которыхъ осыпается масса, мною взяты
для Музея Пмпер. Ботан. Сада.
удобны для стока дождевой воды. Огромное большинство
здѣсь, конечно, деревянистыя растенія; есть и травянистыя,
но почти исключительно многолѣтнія. Наши рает< нія умѣ-
реннаго климата (въ родѣ Агіепііяіа ѵиіцагія. Ьаііііа ѵапаЬіІі.ч,
СаппаЬіе вайѵа, Мепіііа агѵепйій и др.) имѣютъ довольно
неважный видъ.

Система начинается съ верху (квадратъ № 1), перехо-
дитъ направо (Аі> 2), потомъ спускается ниже (№ 3) и кон-
чается направо (Ач4): 1	? Она расположена въ обязатель-

номъ для англичанъ порядкѣ, по Ьентаму и Хукеру, т. е.
начиная отъ Капппспіасеае и кончая Сгашіпеае.

На грядкахъ у начала всякаго семейства стоитъ по
большему деревяному ярлыку, съ срѣзанной косо верхушкой,
гдѣ и пишется названіе семейства. Такіе же ярлыки, по
поменьше поставлены у всякаго растенія отдѣльно — при
видахъ. Самая нижняя грядка, идущая параллельно и ря-
домъ съ талипотовой аллеей, засажена канной (Саппа іп-
сіка), а самая верхняя канной и Саііасііиіп.

Я переписалъ всѣ растенія на этихъ 4 квадратахъ
(1, 2, 3, 4) и для большаго удобства перечисляю ихъ по
квадратамъ.

1.

Капппспіасеае: Сіешаіік рапіспіаіа (обвиваетъ арку),
МагаѵеІІіа хеуіапіса.

Ьапгасеае: Ьаигпй поЬііій.

Мепіврегшасеае: Тіпоярога соіхІіГоІіа, Т. сгі.чра, Т. іо-
шепіова, Сіййатреіой Рагеіга, Госепіия оѵаіііоііи.8, 81е-
рйапіа ІіегпашШоІіа, Апатігіа рапісиіііа (ліана), С'усіеа
Впгтаппі.

ВегЬегійасеае: Х’ашііпа сіоте.чііса.

РоНпІасеае: Таііпипі раНпв (цв.).

Саррагісіасеае: Саррагіз хіуіапіса, Саррагі.ч яр., Вісгі-
рЬота рагасіохпт, 8. еііірііса, Сіеоте ѵіясоха (пл.),
Сіеоте топорЬуПа (—), бупапсігоряія вресюча (цв. и
стручки), 6. репіарЬуПа (—)*).

Ѵіоіасеае: Аіяосіеіа ѵіг^аіа.

Рараѵегасеае: Агеетопе ^гашІіПога (цв.)

*) Знакомъ (—) я обозначаю тотъ случай, когда ярлыкъ есть, а
растенія нѣтъ. Замѣчу, что здѣсь, какъ это бываетъ у насъ въ оранже-
реяхъ, растенія нерѣдко густо покрыты тлей или кокцидіями.

ІІрилож. къ ХХѴІП т. „Труд. II м п е р. Ботан. Сада’1

9
Сагу ор 1і у 11 а сеае: Ргутагіа соічіаіа (очень нѣжная
травка, въ цвѣту).

СгисИегае: Вгаввіса .ріпсеа.

Маіѵасеае: 8ісіа сагрдпіГоМа (цв), 8. Ьпппіія, 8. гІіотІЛ-
Гоііа п ѵ. г1в>тЬокк-а (цв. и пл.), Бгепа ІоЬаІа (—), (Згепа
вр., НіЬі.чси» ѵіШ'оІіпч, Н ІипагіГоІіив, Н. всЬігореіаІпв,
Н. 8аЪс1агіИа, 11. Гигсаіив, Н. апрдііовиі Н. тока віпеп8І8,
И. піісгапіЬое (цв.); Ьа^ипатіа Раіегзопіі, Маіѵаѵівсив
атЬогеа, АЬивіІоп авіаіісиіп (цв. и пл.), А. іпііісит (цв.
п пл.), А. ѵагіеоаіпіп, А. аигііит, А. Ьоиіе (1е пеіце,
Тѣезрееіа Ьатрав (цв.), \\І88а<іи1а геуіапіса (цв.), (Ѣ>8-
8уріит ЬагЬаіІепве.

Маірі^іііасеае: Маірідѣіа °1аиса, М. соссіГега.

(легапіасеае: Охаіів ѵіоіасва (цв.), ВіорЬуіит вепяіііѵит
(молодые листья складываются внизъ; въ цвѣту).

В а 1 я а ш і п а с е а е: I шраіірпя Пассійа (—).

Тіііасеае: Огехѵіа іпістосов, ГогсЬогие оіііогіия, ТгіптГеІІа
рііоеа, Т. Іоіпеніоеа.

81 е г с и 1 і а с е а е: ВошЬеуа паіаіепвів, Ь. Мавіегві, Иеіісіегев
ѵівсійа (цв.), И. іяога, МеІосЬіа ЬогЬопіса.

Киіасеае: ТгірЬавіа ІгійЯіаІа (пл.). Сіаивепа іпіііса, Той-
йаііа Іапсеоіаіа, Т. асиіеаіа, Миггауа Коепі^іі, Киіа рга-
ѵео1ніі8, Аіаіапііа геуіапіса, Сііусозіпів репіарііуііа, Ііа-
ѵепіа вресіаЫІів.

Сеіазігасеае: Саіііа есіиіія.

Осііпасеае: Осііпа Кігкіі.

А іи ре 1 і (Іас еае: Ѵііія Іаисеоіагіа, V. сагпова, V. раііиіа,
V. Ьіпйепі, V. Ідппаеі, V . айпаіа, V. диаіігаи^піагів (безъ
листьевъ, < ове))шенио напоминаетъ четырехгранные как-
тусы), V. герашіа, V. Ѵоініегіана, V. гитісіврегта, ѴШв
8р.: С188П8 іпсіча, 8(і§'таіор1іу11иіи регірІосаеГоІіііт, 81.
сопѵоІѵпІіГоІіит, 81. вр., ОаІрЬіініа ^іаиса (—), Ь са вап-
«иіпеа, Неіегоріегів риг)>игеа.

баріпсіасеае: НагриІІіа решіиіа, Раиіііпіа ріппаіа, Сагйіо-
врегітип Ііігвиіит, С. НаІісасаЬит.

С а р г і 1 о 1 і а с е а е: ѣопісега пшИіПога. Ь. СаргіГоІіит.

Сотровііае: СЬгувапІІіетит іпйісит, Ваііііа ѵагіаЫІів,
Мопіапоа Ьіріппаііі'ійа, Агіетівіа ѵи1§агів (ничтожная),
Місго^іовва геуіапіса (цв.), Ѵегпопіа геуіапіса, V. пето-
гаіів (цв. и пл.), V. апіііеііпіпііса, V. Ноокегіапа, 8ііГШа
сіігучапіііа і.пл.), ѴегЬі-ыпа аіаіа іцв.), Аегегаіит техі-
саппт (цв.), 8рі1апіЬев оіеасеа, 8. ацп&На (цв.), Гогеоряів
Ьісоіог, С. зароіиса, Еираіояит запііііпит, Е. Ауарапа,
А'оіопіа ^гапсІіПога (сочные листья), Етіііа эвпсГіі-
Гоііа ( ), АХедеІіа саіегкіиіасеа (цв.), Есііріа егесіа (цв.),
Меіатросііит сііѵапсаіит (цв.), Непесіо всапііепн, 8. сіеі-
Ь>і<1еив, Соятов Ыріппаіив, Авіег етіпепв, Оуішга Ьі-
соіог, НеІіапіЬич іиЬеговив.

Нусіа^іпасеае: МігаЫІін -Іаіарра, ВоегЬаѵіа сіИТпьа (цв.),
РЬуІоІассасеае: Реііѵіега аіііасеа (мелк. цв.), Кіѵ іпа
Ініеа (цв. п пл.), К. Ьитііія (цв. и пл.).

ЕирЪогЬіасеае: ЕирЬогЬіа Иеіегорііуііа (цв.), Е. риісііог-
гііпа, Е. пегііГоІіа *), Е. Тігисаііі. Е. Всуегі, АсаІѵрЬа
Ггиіісова, А. рапісиіаіа (цв. п пл.), А. Ызріда (цв.).
А. іпдіса, Ехсоесагіа Ьісоіог (цв.) **), Е. веЫГега, 8еЬа»ііапа
Гііатаеіеа, ^іігорЬа Гигсав, <1. р<>(1а§гіса (цвѣты очень
красивы), <1. §1аві1и1іі'ега. -I. шиІіШйа: РЬуІІапіЬив вре-
сіовив (цв.), РЬ. риЬевсепя (пл.), Сгоіоп Цеііиві (цв. п
пл.), С. ЬассіГегшп, Вге\піа гііаіппоісіев, Вісіпич сопі-
іпипІ8 (цв., пл.)***), Цчіііапіііив ШЬуіпаІоісІев.

ІІгіісасеае: Роигоігіа іпсііса (цв.), Р. ѴѴаІкегіапа, Р. аші-
сиіаіа (цв.), Воекпнчіа ^аропіса, В. риісііга, В. піѵеа
(цв.), СаппаЬів ваііѵа (—), ЕеЬге^еавіа ѵѳіиііпа.

Аіпагапіасеае: Оовіріігепа §1оЬова (—), АтагапВіив врі-
повив (цв.), Рвііоігісііиіп саІсе<>1аіипі, Ігевіпе НегЬвііі,
АсІіутапіНев аврега. Аогіа Іапаіа (о)нігпн.)

АгІ8Іо1осИіасеае: АпяіоІосЬіа еіецапв (цв.), А. Погі-
Ьипсіа, А., іпдіса, А. аг^угопепга, А. ігісаиііаіа.

Ье&итіповае: Ггоіаіагіа рвеікіо-егіовета, С. іпсапа,
С. вепірегГІогепв, С. геіияа, С. кіпаіа (—), С’. ІаЬигпі-
Гоііа ( -), С і'иіѵа, С. ѵеггисова (—), АЬтив рп-саѣ>гіив,
Ьевтосііит ^угапв, П. §угон!ев (цв.), Ь. Іогіиовпт,

*) ЕирЬогЬіа пегиіоііа -- преорнгннальное растеніе: стволъ круглый,
вѣтвистый, покрытый буграми съ 2 колючками; листья на верху вѣтокъ,
плоды рѣзко треугольные, сидятъ въ углахъ листьевъ и ниже ихъ. Все
растеніе около 2 саженъ.

**) Ехсоесагіа Ьісоіог отличается весьма рѣзкой разницей между
верхней и нижней поверхностью листа.

***) Замѣчу, что въ Египтѣ (травянистый у насъ) Исіпив сопіпіипіз
образуетъ настоящее дерево.
[). итЪеПаіііт (деревцо), В. ^аіщеііспт (цв.), В. Іаіі-
Гоііит, В. серііаіоіев: Са88іа тітовоіііеч, С. аигіспіаіа
(цв.), С. Тога, С. Іаеѵі^аіа (—), С. оссісіеіііаіів (пл.),
( . кігвиіа (цв. и пл.), С. «Іаиса, С. согутЪова (цв. п пл.),
С. аіаіа, Теріігозіа ііпсіогіа, Т. ригригеа ѵаг. ршпііа,
Т. ѵіііояа, Саіригпіа Іаяібё'упй (цв. и пл.), С. аигеа,
С а.) а п п 8 іп<1ісіія, А с а с і а Саіески, 8 о р 1і о г о с а г р и 8
(еіга^оооіокив (—), Гіешіпр'іа вІгоЬПііега (плоды
шишками — какъ у хмѣли пли Сагріпив), Раскуггкігив
(иЬего8П8 (—), СИіогіа іегпаіа и ѵаг. (пл.), С. ад^а-
паеЫіа, С. Ьоігуапа (вьющееся), Рііазеоіив яепіі-
егесіпб (пл.), I и (1 і^о Ге г а агЪогеа (цв.), I. Апіі, I. Іііг-
8п(а, 1. аггесіа, Агасіііб курЪ^аеа, Віс1іго8Іас1іу8
сіпегеа, 8 е 8 Ь а и і а ігіреііапа, Ьопгеа ѵекрегііііопіб (цв.),
Соиііегіа ресішаіа, К Іі у п с к <» в і а рутповрегта (вьется),
Зорко га Іотепіова, 8. ііоіасеа (цв.), Оевпіапікпв ѵіг-
^аіия (пл. и цв.), Мітова яепбіііѵа (деревцо, листья
раздражительны), М ащеійеа*), М піЬісаиІія, Веггіб
иііріпояа (пл.), Саеяаіріпіарпісііеггіта (цв. и пл.), Ьеи-
е а е и а ^Іапса, С а 11 і а п (1 г а Ьгеі ірев, Аевск| потепе
8еп8І(іѵа (цв. и пл.).

Ііовасеае: Вова (13 кустовъ), Кикив 8р.

С га88іі1асеае: 8ес1ит вехапртііате, Каіапскоё 8р. ѵаг. Ьга-
8І1іепвІ8 (цв.), К. гояеа, К. Іасіпіаіа, Втуоркуікпп саіу-
сіппіп (отцв.).

8ахИга$асеае: Нусігапцеа 1іог(еіі8І8 (цв.).

Ве^опіасеае: Ве^Аіа Ргеьісіепѣ Сагпоі, В. ясерігпш,
В. ѵіііТоІіа, В Вівіпагскіі, яр. яр.

Сасіасеае: орппііа гокіьіа, О. Віііепіі (выше 1 саж., цв.
и плоды), Ркуііосасіиб сппаіив, Гегеіів цташІШогия
(около 1 саж. высотой), С. регпѵіаіпів **), (’. бегрепііпиз,
\>>1>а1аеа соссіиеІІіГега (цв.).

М е 1 а 8 і о т а с е а е: \Іепн суіоп ипіЬеІІаіипі, Овкескіа гикі-
сшніа, 0. аярега (цв.), М<‘1а8І<>ша піаІаЬаікгісит (цв.),
Неегіа шасговки Ііуа (цв.), МегііпіІІа Теуяпіавві (цв.),
РІегопіа піасгапікипі.

*) Мітоеа аг^епіеа — имѣетъ очень красивые темнозеленые бле-
стящіе листья и шипики по черешкамъ и черешечкамъ.

**) Сегеие рсгиѵіапия здѣсь огромнаго роста, вышиною больше 4 саж..
стволъ въ обхватъ, съ огромными иглами по гранямъ.
ЬуіЬгасеае: \Ѵоо(|Гоіч1іа ПогіЬиікіа.

РаяяіПогасеае: РаяяіГІога іоеЫа (цв. и пл.), Р. іріа-
сігав^піагія. Р. 1аигіГ<»1іа, Р. Лепіваві, Р. Іюіояегісеа,
Р. іпіазсіаіа, Р. ѵйіГоІіа, Р. соегпіеа (цв.), Р. виЬегояа,
Мосіесса раіпіаіа.

СиоигЬііасеае: ЬиГГа ае^урііаса, Маівопііса сЬягапПа
(цв.), НесЬіит есіиіе, Сосстіа і\|ррфас1<1.

ѴтЬеІИІегар: Ну>:Ігос<>і\1е аяіаііса, Н. ДМіавіва ( ),
Н. гчіипсІіСоІіа (—), Аріит цталеоіевя, Еоепісиішп са-
ріііалміт (—).

(т о о (1 о \ і а с е а е: Всаеѵоіа Коевщіі.

РІитЬа^іпасеае: РіиівЬа^о геуіапіса, Р. соссіпеа, Р. са-
реП8І8 (цв.).

Роіу^опасеае: РоК^опит сЬіпепяе, Авіщовов Іеріория
(цв.), А. §иаі₽тя1еп8е, МиеЫепЬескіа рІаНсІасІа (пышно
цвѣтущая).

Вготеііасеае: ГгурІапіЬиь говаіия ѵ. Гиясия, Кагаіая
кресіаЪіІе (отцв.), К. вігіаіа (—), Апапая яаііѵа п ѵаг.
ѵагіе^аіа, АесЬтеа \\ еіІЬаеЬіі, Ае. Іпіцевя, Ае. техі-
сапа, Ае. бківвегі, Ріісаігпеа аНа (отцв.),' Рііуа виірішгеа,
ВіІІЬег^іа гояеа.

3.

Сеявегасеае: Сіохівіа тасиіаіа.

Зоіавасеае: Ьаіига виаѵеоіепб (—), I). Гаяіиояа, V Чііапіа
вотвіі'ега (цв.), СеяЬгит і’аясісиіаіит, МккАіапа аГПпія
(цв.), ЛосЬгота ІопеШапа ? (—). Ноіаішт \\ евсПапсШ (цв.),
ВгипМяіа ипіПога.

С оп ѵоі ѵ и 1 ас е ае: Іротоеа ап^ияШоІіа (цв.), I. Оиатосііі,
I. іиЬегсиІаіа, I. роіуапіка, I. ^оявуріоісіез, I. 'Гпгреіііит,
I. ациаНса, I. Ьеагі. I. Ні^ііаіа, 1. сІіявесЦі*), I. ІоЬаіа (—),
Ьеійкепіа а^ге^аіа, Ь. еііірііс.а, Еѵоіѵиіпя аіяіпоісіев,
Аг^угеіа Ыіаеі'оііа, А. рориіііоііа.

Аросупасеае: Ѵіпса гояеа (цв.), ТаЬегпаетопіапа согтііа,
Сагіяяа Сагапсіаз (колючая, съ плодами), С. «тапсППога,
Ріитегіа гояеа, Р. аІЬа, Ріитегіа 8р., Есііііея гиЬговегѵа,
І.'ге^еа ѵвІиЫІія**), V» іІІицЬеіа геуіапіса, ?йн>іпт Оіеапгіег,

*) Замѣчу, что къ этому ряду Іротоеа нужно прибавить еще одну,
которая находится у входа въ систему со стороны талипотовой аллеи —
I. Вгі^зіі (съ красив. цвѣтами).

**) Г)ге^еа ѵоІиЬіІів имѣетъ черные плоды на ярко-
красныхъ ножкахъ.
Ѵаііагів Ніупеі, Ка\\ <>ІПа сапеч-епз (пл.), \\ гі^Ыіа хеуіа-
піса (бѣл. цв.), Аіеіопіа вегісеа (бѣл. цв.), Коррвіа Ігиіі-
оова (цв.), НоІаггЬепа апіМунепіегіса. АПятапсіа ѵіоіасеа
(цв.), А. ЧсІіоШі (цв.).

8 с г о р Іі и 1 а г і а с е а е: СепігапіЬега ртоситЬРпв (—), Ъргепіа
Роигпіегі (—), СегаіоіЬеса ІгіІоЬа (цв.), Ап^еіопіа еаііса-
гіаеГоІіа (цв.), Агіапета ееватоісіее, Репіеіетоп Нагі-
хѵі^іі, 8сорагіа сіиісів (цв.), Киввеііа еагтепіоеа (цв.),
К. зипсеа (цв.), Ь'гоккіппега кресІаЬіІіе (цв.).

Ресіаіасеае: Рееатит іпсіісит (густо покрытый кокцп-
діями — Соссійае).

С а т р а п и 1 а с е а е: ЬоЬеІіа гайісапв (цв.), Сатраішіа рипс-
іаіа (цв.).

Авсіеріасіасеае (большинство — вьющіеся): Кіосгеліа
Іогиіова, Оуніпета ІасЬі'егит, О. вуіѵевіге, Рег^иіагіа
оііогаііквіпіа (цв.), Саіоігорів ^щапіеа*) (цв.), ТуІорЬога
а«іЬтаІ іса, Неткіевтив іікіісив, Оху аіеіта евспіепіит (—),
Магясіеппіа ѵеггисова, М (епасіввіта, Охувіеіта ееси-
Іепіит (—), Авсіеріав сигаееаѵіса.

К и Ь і а с е а е: Оісіепіашііа согутЬова (—), Іхога ]аѵапіса (цв.),
I. говеа. I. соссіпеа (отцв.), I. Ріі^пті, Кацсііа Мивва-
епйа, 14. тасгапіЪа (цв.), Раѵеііа Іапсеоіаіа (отцв.),
Р. (Испіеі (цв.), Р пкііса, Р. тайацавсагіепвія, Натіііопіа
8иаѵео1еіі8, Сапііііит сатрапиіаіит, С. КЬеедіі, С. раг-
ѵіПогит, 8егІ88а Гоеініа п ѵаг. П. ріепо, Сіагсіеіііа По-
гісіа, (.>хуапі1іи8 ІиінПогив (цвѣты длинные, какъ у
Каінііа, по топкіе), (’Ійососса гасешова. СоіТеа Ьеп^а-
Іеіікіб, Мивваешіа ГгвыиШва (густо усаженная тлей), 8рег-
тасосе Іі&рісіа, Несіуоіів ігиіісова, Н. аигісиіаіа, ОрЫо-
гіііга рестаіа (цв.), МапеШа согсІіГоІіа, Репіае сагпеа
(цв.), Кошіеіеііа мресіова (отцв.). Раіісоигеа ^аг(1епіоісіе8.

Асап IЬасеае: ТііипЬегцкі Гга&тапв (цв.), Тіі. Наѵіаупіі,
ТЬ. аіаіа, Тіі. аіііііік, Егапііірпшіп анрепіш, Е. (1І8со1ог,
Е. таІаЬапсит. Е. стпаЬагіпит, Егадіііетііт 8р., Асіііа-
іосіа Ѵавіса, СіутпокіасЬуипі хеуіапісит, Асапіішб топ-
іаппв, .Іивіісіа саІусоігісЬа, -I. Веіовіса, Л. Сіеп<іаги88а,
АпівасапіЬив ѴѴщііііі, СіокІГняніа апіворііуііа (цв.), Ріііо-
^асапіііив ІЬугвііІогив (покрытъ густо тлей), Ну^горЫІа

*) Саіоігоріе рі^апіеа вьется и обвиваетъ крѣпко Магябепіа 1е-
пасівеііпа.
$іііін>^й: ЛасоЬіпіа риісіісггіта, Л.сйгуяозіерііапа. ІИсІір-
Іега геуіапіса: ЯапсЬегіа поЬіІіз (цв.), В. ^ІаисорЬуІІа,
КиеШа ЬгеѵіГоІіа, К. аГГіпіз, К, соіогаіа (цв.), К. гіпсгепя,
К. ІиЬегоза. В. асиіапциіа, 14. Гнгтоза (цв.), К. тасгапіЬа,
К. НегЬвііі, К. Іоп^іПога; Вагіегіа сгікіаіа п ѵаг. гочеа
(цв.), В. йігіц'ова, В. іпѵоіисгаіа, В. ргіопШ», Саіорііапез
Ка^сЬапа. Азувіавіа ігаѵапсогіса и ѵаг. (густо покрыта
тлей), А. всапсіепв, Веіорегопе пепюгова, В. оЫоп-
сгаіа (цв.), Нуроевіез ригригеа, 8(глЬі1апіЬез Еуегіа-
пия, 8. Ігіііііив. 8. соіогаіиз (цв.), Сгаріорііуііипі Іюг-
іеиве, Ріііопіа ^і^апЖ. Р. аг^угопеига, Арііеііапсіга
ресііпаіа. Кіііпасапіііия соттипІ8, Кигіуа оѵаіа, Сго.ч-
ёапііга шиіиІаеГоІіа ѵ. ахіПагіз, І)аесІа1асапі1пі8 пегѵояих
(покрытъ тлей), Віерііагів ЬоегЬал Иоііа (цв.), Мукіасапіііик
іиг^ідив, ЕсЬоІіиш Еіппаеапит.

Ьоргапійсеае: ВиЙНІна тасіа^аесагіепкіз, Сеіяепіит пИісІит.
ѴегЬепасеае: Ргетпа віггаііГоІіа, 1’. сопІИоІіа, Сіегоіісп-
сігоп зірЬопапіЬит, С. іпГогіипаіиіп *), С. жціатаіит (цв.),
С. зеггаіит (ив.), С. осіогаіит (густо покрытъ тлей)
Г. пиіапз (бут.), С. вресіовит (цв.), С. ТЬотзопае (цв.),
С. тісгозірЬоп, С. іпегте (цв.), ЫасІіуіагрЬеѣа ішііса
(цв.) и ѵаг. аІЬа (цв.)**), Ѵііех Ке^ипсіо, 61о88осагуа
чсап(1еп8.

Вогаргіпасеае. ЕНгеііа ЬихіГоІіа (плоды — ягода)***),
Нуіігоіеа 8ріпо8а (—).

Ь а Ь і а I а е: Осітит ѵігісіе (кустарникъ, густо покрытъ тлей),
О. вапсіит (цв. и пл.), О. Вавііісиіа, О. ^гаіізвітит,
Мепійа агѵеп8І8 (очень плохая), Апібоіпегез оѵаіа, 8а1ѵіа
Гагіпасеа, 8. 8р1< псіепя, 8. аігориг]>игеа, 8. рьеисіососсіпеа,
Р1есігапіІш8 геуіапісич, Р. ІиЪегови», Со1еіі8 таІаЬагісия,
С. агота4іси8 (цв.), С. Іиіеця (цв.), 8сиіе11агіа ѵіоіасеа (—),
8. оЫопра, СіопірЬояіета тиІІіПогит, Ееисаа ргосит-
Ьеп8, Ьеисаз геуіапіса (цв.), Ро^овіетоп Леупеапиз.

Мугвіпасеае: Агсііяіа Ріскегіп^іі (отцв.), А. сгепаіа (цв.
н пл.), А. китіііз (цв.), А. іпѵоіисгаіа, Мугбіпе Погіскта.

•) Сіегойетігоп іпГоіЧипаіит — оригинальные растеніе: стебли его
длинные и листья какъ у Ііегіит Оіеапбег; длинные палевые цвѣты на
верхушкѣ, зеленые плоды на пурпуровой чашечкѣ.

**) То, что здѣсь названо ѵаг. аІЬа есть, по моему лишь форма
съ бѣлыми цвѣтами отъ обыкновенной тутъ вездѣ 8іасЪуіагрЪеіа ішііса.

***) ЕЪгеііа ЬихіГоІіа — оригинальный кустъ, свернутый въ шаръ.
СЬ епоройіасе де: Вачеііа піЬга, В. аІЬа, Сііепоросіішп
апіЬговіоісІев (цв.), Аігіріех Вгетегіі (дерево, выше
1 саж.).

01 е а с е а е: Дачпііпшп ^гапйіПогпт, ап&ивіПЫіит, .1. 8ат-
Ьас, -4. ІаигИоІіит. ). риЬевсепв (цв.), Л. геѵоіиіит, Лав-
тіпит вр., КусіапіЬия агЬог Ігівіів.

4

В і {«• п <> п і а е е а е: Ві^попіа ѵешівіа (образуетъ арку), В. риг-
ригеа, Тесота сарепвів.

Ѳгатіпеае: Рапісит ріісаіит, Р. апікіоіаіе, бівІасЬуит,
Р. топіапит (цв.), Р. тоііе (цв.), Р. ехсиітепв, Апсіго-
ро^оп іХаічіив (цв.), А. ѵепивіия (цв.), А. сіігаіив, А. ти-
псаіпв, А. роІуяіасЬуия, А. ВсЬаепапіЬив, А. іпіегтесііив
(цв.), ВатЬива віатепвів, Ашііівіігіа ^і^апіеа (цв.),
А. ітЬегЬів (цв.1, Агипсіо Иопах и ѵаг. ѵагіе^аіив, 8ог-
дЬит Ьаіерепяе (цв.), 8. сегпшіт (густо покрытъ гриб-
ками), Равраіит ястоЬісиІаіит (цв.), Р. риІсЬгит (цв.),
Р. ап^ивНГоііит, Соіх Ъасгута (цв.), Реппівеіит риг-
ригавсепв (цв.), Р. тасгигит, Оагтоііа всорагіа, Коіі-
Ьоеіііа ехаііаіа, 8рогоЬо1ив ішіісив (цв.), Аріида агівіаіа,
Рііаіагів агитііпасеа, Веіагіа ііаііса, 8. ^Іаиса (цв.), Тгі-
сЬоІаепа гокеа (цв.), Неіѵгоро&оп Ііігіив.

Г у р е г а с е а е: РітЬгіаіу Іів соппесіепв (цв.), Г. пе^го-Ьгиппеа,
Сурегив реппаіпв (цв.), С. роВвіасЬуив (цв.), С. сіеЬів-
сепв, ('. ріаіурііуііов (цв.), 0. согутЬовив (цв.), С. аііег-
пИоІіив, С. сіівіапв (цв), С. гоРтбия (цв.), С. еіеиві-
покіев (цв.), Магівсив сурегітів (цв.), М. іеппіГоііив (цв.).

А г а с е а е: АтогрІіорЬаІІив ^і^апіеив (—), А. геуіапісив, Аіо-
савіа тасгоггкіга*), А. іпдіеа, А. сисиііаіа, ТурЬопіит
ігііоЬаіит, Саіосавіа апііциогит, С. ^і^апіеа, 8сЬігосавіа
Рогіегі**), 8уп^опіит росІорЬуІІит, Йатіосиісав Ьоб-
(ііргевіі, 8раНпр1іу11ит Раііпіщв.), Нотаіопета риЬевсепв.

По краямъ грядки масса разнокалиберныхъ и разно-
цвѣтныхъ Гаіайіит: съ бѣлыми, красными, полосатыми,
пятнистыми листьями.

Ігісіасеае: КісЬапііа, КпііоГіа Веіетеапба сіііпепвів (цв.),

*) Аіосаеіа тасгоггіііха — хотя травянистое сочное растеніе, но
огромныхъ размѣровъ, одинъ стебель его около 1 аршина.

**) БсЬіхосавіа Рогіегі — также огромныхъ размѣровъ, стебель
больше 1 фута, съ листвой около 1 сажени.
РагдапіИнз Ьеіегосаііз (?), Могоеа ігйІіоіЛез (цв.), Мопі-
Ьгеііа іі^тісііа.

Наешогіогасеае: 8апзеѵіега геуіапіса (цв.), 8. шасго-
рЬуІІа, 8. су Ііпсігіса, 8. ррйпееп-.і >, 8. Іапи^іпоза (цв.),
Оріііорорчт іпіегтегііия и ѵаг. ѵагі<-»аіич.

А т а г у 11 і сі а с е а е : Рііаесігапазза ^Іогіова, РЬ. \ еііІг.соза,
7ерРіугапі1іез Аіиіегзопі, 7. Тгеаііае, 7. сагіпаіиз, 7. зиі-
рЬигеич (цв.), Сппипі 8ресі<>8іч.чіпіипі, С. (іейхиш (бут.),
С. ІопргИоІіипі (цв.) и ѵаг. аІЬит, С. азіаНсит (цв.),
С. Моогеі, (?. аи^ияіит, С. геуіапісипі, (’игспіік" гесііг-
ѵаіа, Наетапіііиз тиІпПогиз, Рапсгаппт геуіапісипі.
8ргеке1іа іогіпояіззіпіа, Роіуапіііез ІиЬегояа (бут.), Ну-
теііосаііія апіоепа (бут.), II оѵаіа, Н. ІеппіПога (цв.),
Ѵаііоіа ригригеа (отцв.), Еигусіев апіЬоіпепзія.

Сот те Іі п асе а е: КІюео іііксоіог іцв.), Йрігоііепіа іга^гапз,
Сотпіеііпа аррепйісиіаіа. С. Кігкіі (цв.), С. 8е11<>\ѵіапа
(цв.), Г. раіигіояа, Суаіюіія агасііпоісіез, С. геуіапіса,
С. ахіііагіз, 7еЬгіпа репсіиіа, Апеііета рр^апіеипі (цв.).

Ьіііасеае: ІЛІіит Іап^іПогит, Сачіегіа сііеігорііуііа X §рі-
гаііз, Ьгасаепа 8апсІегіапа, О. Ьиііа, О. СодяеПіапа,
Аіоё Варопагіа, А. зеггиіаіа, А. ѵега ѵаг. Ііііогаіія, А. ра-
гасіоха, Аіоё вр., (Логіоза ѵігезсепе. Аярага^и» Гаісаіиз,
А. ^оііос1а(1о8 іцв.), А. ріитояиз (цв.), А. ѵіг^аРіз (цв.),
Ьотаіорііуііипі ЬогЬопісит, Сіогіоза КоівкіМіапа, І)іа-
пеііа епзііоііа (цв.), Неіпегосаііів Іиіѵа, АПіит Роггит,
СЫогорЬуІит аіаіит (цв.), 8ті1ах геуіапіса, 8. агр;угеа,
ТиІЬа^Ьіа ѵіоіасеа, Ьгуторзіз Кігкіі, Сіеііопоріезіипі су-
тозит (цв.).

8 с і I а т і п а с е а е: Аіріпіа пиіапз, А. (}а1а|кі, А. піа^піПса.
А. сотоза, А. ѵіііаіа, А. АПи^Ьая, 7іпррЬег мПсі-
паіе (—), Несіускіит согопагіит (цв.), Н. Паѵечсепз
(цв.), Н. апрцізШ'оІіит, Атотипі есЬіпаіит, А. СІизіі,
Еіеііагіа Сагсіапіотшп, Магапіа ЬиЪЬегзіі (цв.), М. Ып-
дет. М. агипсііпасеа, М. геЬгша, Сояіиз тозаісия,
С. рісіиз (цв.), Г’, піаіогіісаішз, Г. зресіозиз, С. а(ег,
СІоЪЬа зр. (цв.), Миза соссіпеа (цв.), Мугзота зеіозппі,
Саппа іікііса (желт. цв.), С. егіиііз, КаетрГегіа рапдигаіа
(цв.), К. гоіипда, Саіаіііоа тесііо-рісіа (цв.), С. АПооиіа,
С. ^гапсііз, С. Ь»‘іігеі, Сигейта Іоп^а, С. агопіаііса, Сііпо-
Еупе ѵігцаіа (цв.), Ні іісопіа гиЬга, Н. аигео-зігіаіа, Н. те-
Іаіііса, Н. Ьгазіііепзіз (цв.), Н ЬгеѵізраіЬа, ІзсЬпозірЬоп зр.
Огсііісіасеае: Рііа.іия Ьісоіог, Епіоріііа ѵігепв, СутЬкІіиіп
Ьісоіог, Пеосіогит бііаіаіит *).

Рірегасеае: Рірег огпаіит, Р. іопкит (цв.), Р. Веііе,
Р. СиЬеЬа (пл.), Р. Ііііаекіііпт, Р. Йііаіаіит (цв.), Рере-
готіа та^пШса, Р. сІивіаеГоІіа (цв.), Р. Ваишіегеіі (—).

Оранжереи.

Въ тропическомъ климатѣ слово оранжерея звучитъ
довольно странно. Дѣйствительно- для чего теплыя по-
стройки въ климатѣ, гдѣ и безъ того жары хоть отбавляй?
Или можетъ быть наоборотъ: здѣсь строятъ здапія съ хо-
лодильниками и воздухъ въ оранжереяхъ не нагрѣваютъ,
а охлаждаютъ? — Ни то, ни другое. Для примѣра я опишу
Оранжерею \іі 5 (к р е с т о о б р а з н у ю).

Здѣсь въ Пераденіи оранжереи (Сопзегѵаіогіе.ч) пред-
ставляютъ просто прозрачныя бесѣдки, безъ крыши, безъ
стѣнъ, безъ пола, безъ стеколъ: ото вовсе не зданія, а только
бесѣдки, которыя никакой защиты растеніямъ не доставляютъ
пи отъ дождя**), пи отъ наружной температуры, ни отъ
всякихъ животныхъ. Сюда совершенно свободно можетъ
заползти змѣя, залетѣть птица, войти даже любое крупное
животное, такъ какъ дверей нѣтъ вовсе. Размѣры ихъ
также невелики. Такъ что собственно оранжереи здѣсь —
это собранныя въ группу растенія въ горшкахъ, для формы
прикрытыя легкимъ навѣсомъ въ формѣ бесѣдки. Един-
ственно отъ чего защищаютъ оранжереи (и то болѣе или
менѣе) — это отъ солнца. Замѣчу, что многія растенія,
сидящія въ Саду въ землѣ, развиты куда лучше, чѣмъ эти
же виды, сидящіе въ оранжереѣ въ горшкахъ.

Скелетъ оранжереи состоитъ изъ рельсовъ, вышиною
около 1 сажени; въ верху онѣ удерживаются перекла ти-
пами Затѣмъ все обтянуто металлической сѣткой. Сверху
на потолкѣ лежитъ еще жидкая циновка изъ бамбуковыхъ
полосъ, а куполъ въ центрѣ состоитъ изъ веревочной сѣтки.
Вся оранжерея обвита Рав&іПога ІапгИоІіа (въ цвѣту), а
рельсы еще покрыты Ріспз зііриіаіа.

*) Замѣчу, что Орхидныхъ насажено довольно много, но цвѣту-
щихъ совсѣмъ не было.

**) Отъ дождя въ оранжереѣ спрятаться нельзя; приходилось выхо-
дить и прятаться подъ какое нибудь дерево.
Внутреннее устройство однако совершенно такое же,
какъ и въ обыкновенныхъ оранжереяхъ. По бокамъ и въ
центрѣ оранжереи находятся полки, на которыхъ и уста-
новлены горшки съ растеніями. Полки (1—5) здѣсь не де-
ревянныя, а каменныя. Горшки обыкновенные; но тѣ, ко-
торые висятъ въ воздухѣ, всѣ сдѣланы изъ бамбука.

Бамбуковые горшки весьма здѣсь обыкновенны по всему
Цейлону п чрезвычайно удобны во многихъ отношеніяхъ,
такъ какъ они чрезвычайно крѣпки, ш бьются, да и ничего
не стоютъ, особенно Ботаническому Саду, гдѣ бамбуковъ
масса и ихъ вырубаютъ безпощадно. Горшки имѣютъ видъ
трубы, съ 4 отверстіями въ стѣнкахъ и нѣсколькими от-
верстіями въ днѣ. Другіе горшки разрѣзаны какъ бы
пополамъ вдоль, т. е. полуоткрыты.

Въ крестообразной оранжереѣ устроено такъ, что входъ
и выходъ имѣются только по болѣе длинному

3 направленію (1—3). Длина оранжереи 25 ша-
5 2 4 говъ, ширина 20. Подъ стѣной оранжереи нахо-

1 дятся боковыя полки, или столы, шириной Р/2
аршина, уставленные горшками; кромѣ того
полки имѣются на крестъ въ серединѣ (1, 3, 4, 5); а въ
самомъ центрѣ такая полка круглой ф>>рмы (2); отъ этой полки
выходитъ рельса, которая подпираетъ куполъ. Эта рельса
образуетъ цѣлый шатеръ, на ней вьется Беіа^і пе 11 а
Іаеѵі^аіа до поточка, образуя зелень въ сажень высоты, ко-
торая густо сплетена и совсѣмъ скрываетъ рельсу. Другія
полки также обыкновенно обвиты Кеіаціпеііа, а въ нѣкото-
рыхъ мѣстахъ и Еіііопіа аг^угопеига, которая вышла изъ
горшка и распространяется самостоятельно Ярлыки при
растеніяхъ цинковые.

Теперь я перейду къ полному перечисленію того, что
находится въ оранжереѣ. Первоиачелыю опишу положеніе
этой оранжереи.

Оранжерея № 5.

Оранжерея М 5 находится у знаменитыхъ 2 фикусовъ
(стр. 122). У самого входа слѣва стоитъ колоссальныхъ
размѣровъ дерево Тегтіпаііа Ьеіегіса, а справа такихъ же
почти размѣровъ Бпгіо гіЬеіЬіппв. Еще ближе ко входу
справа и слѣва растутъ группы прекраснѣйшей пальмы
СутіокІасИуз Кепсіа. По ту сторону оранжереи слѣва большое
дерево манго (Манційта іівііса), увитая филодендрономъ
Мопвіега (Іеіісіо >а, а на этой послѣдней въ свою очередь
лѣпится Еісня віірпіаіа, забираясь п на манго. Въ верху
сидятъ разныя Орхидеи.

Въ оранжереѣ № 5 помѣщаются Папоротники,
Ароидныя, Орхидныя и Цр. Такъ какъ растенія стоятъ
въ безпорядкѣ, перепутанными, то я пер< числю ихъ въ та-
комъ же непорядкѣ, подвйгаясь сначала направо до слѣ-
дующаго входа (1 4—3), а затѣмъ оттуда назадъ въ обрат-
номъ порядкѣ (3—5—1); затѣмъ находящіяся по срединѣ и
висящія въ воздухѣ. Я руководствуюсь тѣмъ, что растенія
всегда стоятъ па мѣстѣ, а потому мой порядокъ быть можетъ
будетъ полезенъ при посѣщеніи оранжереи.

Ререготіа Ьаптіегвіі (цв.)
Асііапіит Ьаіотіі
ЕІаЬояіета Ііиеоіаіит ѵаг.

та] ня

Аціаопета рісіит
Магапіа яігіаіа
Асііапіит региѵ іанит
Ьотагіа ріЬЬа
Епсііагів ктапдіПога
Апіѣпгіпт сгувіаіііпит
КерИгосІіит гіесштевв
8сЬі.чта(<іціоВія віатепвів
НоИтаппіа ПйіевЬесІіііі *)
Асііавіііпт хІа-псорИуІІит
СаІаіЬеа дівсоіог
Асііапіпт тппдпіпт
СаІаНіеа Ьеііиеі
Ререготіа та&піііса**)
Сгуріапііпів ховаіия (оши-
бочно)

I ііеПепЬасІііа Ваивеі

Нотаіопета АѴаІІівіі
Абіапіит аеіЬіорісит
№рйго1ерія ЬиШеі(орнгип.)
АпіЬпгіпт Регпегепве
Асговііс Ііпт ((Іу т поріегів)
ѵагіаіміе

Аіосача геЬгіпа

Авріевіпт яеуіапісит

ТЬгіпах агрепіеа

СаІаНіеа Маввапреапа (бѣл.
цвѣты)

Ысквопіа Пассійа

Ріегів Ьіапгііа ѵ. аг^угеа

Адіапіит \Ѵещапс11іі

Апіѣигіит тасгоІоЬит (цв.)
Векщіпеііа ивіа

Ве&опіа (разныя)

Апііпігіит тарпіГіспт (?)
Боогііа біѵев

Асііапіпт тасгорЬуІІит
Аіосавіа спргеа ***)

*) Н о (' Г т а п п і а бІпсвЬі-есЫіі обращаетъ на себя вниманіе своими
замѣчательно красивыми темными листьями, съ глубокими жилками.

**) Ререготіа та^піЯсв — представляетъ великолѣпный экземпляръ,
съ огромными листьями, крылатымъ стеблемъ, и сережками цвѣтовъ;
листья сверху блестящіе темнозеленые, снизу бурокраеные.

***) А 1 о с а 8 і а спргеа весьма интересное и красивое растеніе, съ
оригинальными листьями, чуднымъ металлическимъ Щѣднымъ) блескомъ
сверху и краснобурой нижвей поверхностью.
АпіЬпгіипі СЬапНпіапит
Оаѵаііеа 8ре1ипсеа
Авріепіит Іипиіаіит
Меріігосііит ёесиггеп8
Магапіа Віпоіііі
Ведома теІаШса
МерЬгосІіит реппіргепіт
ВсЬіктаІо^ІоНіб рісіа
ЛерЬго1ерІ8 гиГевсепз ѵ. Ігі-
ріппаііГкІит
8ра11іірЬу11ит Раііпі
АПорІесІив Ьупсіііі
Оогаіепіа Сопіпцегѵа
Апіііигіит те^аіе
Ве^опіа Ргеяісіепі ёе Впи-
гепіііее

Апіііигіит Васкегіі
Огасаепа Ьішіепі
АШапІит \\ ііііатвіі
ВраіІіірІіуПит саппаеГоІіит
Азріепіит Іипиіаіит
Ве$оіііа рггапсііз
Яеіаоіпеііа ияіа
Неіісопіа гиЬга
Аврага^ив ѵігоаіиз
Ве^опіа аІЪо-рісіа
Ні"^іп8Іа дівсоічг
Аёіаииіт Ѵісіогіае
Совіив товаіспб

Отъ слѣдующаго входа
торыя уже отмѣчены):

СаІаіЬеа таіауапа
ЬіѵІ8Іопа Ііитііів
Огасаепа ОосІвеГГіапа
Аіііапіит іеігарЬуІІпт
АсПапІит ІгарегіГогте
Анеітіа Р1іуШіі(іІ8
РоІувіісЬит агівіаіит
Херіігосііит тасгорІіуПиві
Сгуріапіііив гопаіив ѵаг.
іиясиз

Сагуоіа игепя
ОрЫоро^оп іпіегтесііит ѵ.
ѵапе^аіит

Аіосазіа Ьіпгіепі
Са1аіІі“а Паѵевсепя
Еисііагіз батіегі
Апіііигіиіп \Ѵаг<>сциеапит
Асііапіит Сиіоіпіі
В<*гІо1<іпіа тагтогаіа (цв.)
Ріегів Ноокегіапа
ІіісЬогіваікіга иініаіа
Віесііпит оссіскчііаіе
Аегіёез ѵігеіів (цв.)
Магапіа атаЫІів
Авагит ^еорігііит
Магапіа атаЬіІів
Апіііигіит сагпеит
Сое1<»купе Гивсевсепв (цв.)
()р1поро§'>п заротсит
Тасса Іаеѵів
Сосое Вапсопа (?)
Аяріепіит Гаісаіипі
Апіііигіит Сііеівеіепзе
Шріігоёіит гесіисіит
Ьавігаеа сіерагіоіёев
^’еріігосііит ііенпщегит
Саіаіііеа ѴоіІсЬіі
Ріііопіа агкугопеига
Веіакіпеііа ПаЬеІІіГега.

(3) обратно (пропуская тѣ, ко-

< іупіповіасііуиш геуіапісит
Аёіапіит Регкизеопі
Ьаяігаеа атріа
І'іеГГепЬасІііа еЬигпеа
Адіапіит СаріІІие
Неіісопіа аигеа вігіаіа
Оріііорокоп іпіегтесііит
КаетрГегіа Ііовсоеапа
Веіакіпеііа Магіей ,іі ѵапе-
каіа
ОаѵаІІіа тіегоіеріа Ііігіа
Асгозі ісіпіп? аррепйісиіаіит
ІЛеіі'епЬасЬіа Ьеорокіі
РхерЬгоІерів Гигсапя сіаѵаі-

Ііоісіев

бсЬуосарва ріапіа^іпеа

РЬоепіх яеуіапіса

КерЬгосІіііт гиі’еясеп.ч ѵ. ігі-
ріппайі’ігіит

АпІЬигіпіт СаІеоШапит

Ь’ерЬгоіІіит ѵіііовит
Асііапіит Соііеііі

Ве^опіа Вгаікіів

КерЬгойіпт впЫгірЬуІІит
Роіуроіііит РЬутаіосІев
СЫогорЬуіит еіаіит ѵагіе-
^аіпт

Ререготіа Вгавегі
СаІаіЬеа теЛо-рісіа
Ве^опіа Ьегасіеіі'оііа *)
Аніішгіит Ашігееанит
Ве^опіа Наа^еапа
АпіЬпгішп СЬапііт.тит
Неіа^іпеііа \Ѵагвге\ѵісгіапа
Ріегін яетііаіа.

Всѣ указанныя растенія расположены кругомъ всей
оранжереи возлѣ стЬнъ. Теперь разсмотримъ „полки“
1, 3, 4, 5. Изъ нихъ симметричныя 1 и 3 имѣютъ длину
7 шаговъ и ширину 3 шага (около 1 саж.).

1) Еошесоп сЬіопапіЬе (мол.
плоды)

КЬарів ПаЬеІІіГогшів
ОрЬіоро^оп ЛаЪнгап
8раіЬірЬу11иш вр.

— Раііпі

Рііеа вр.

Кагаіав яресіаЫІе **)
Магапіа ашаЬіІів
— вігіаіа

БійунюсМаепа Іпппіаіа

РЬоепіх гпрісоіа
Авріепіпіп ѣепегпт
АпВіпгіит сагпеит (цв.)

Бгасаепа башіегіапа
Баѵаіііа риІсЬга
бапвеѵіега ^иіпеепвія
Ве^опіа яр. (цв.)
А^іаопета Наепкіі
Асгояііс Іі ит яи Ьсгепаіи т
ВіготапіЬе вап^иіпеа
Саіаіііеа Вагадиіпіі
АпіЬпгіпт ІопрдТоІіиіп
беіаціпеііа ХѴагягехѵісгіі
Кагаіав ІппосепШ

— яігіаіит
Тгасіевсапііа Гивсаіа.

*) В е % о п і а ЪегасІеіГоІіа — красивая бегонія, съ великолѣпными
металлическими листьями.

**) Кагаіав ересІаЬПе —оригинальное растеніе: бутоны цвѣтовъ
находятся въ углубленіи листьевъ, образующихъ на верху своими осно-
ваніями родъ чаши; на концахъ листьевъ красныя пятна.
2) Почти круглой формы, въ діаметрѣ 3 шага, обвитая
въ верху до потолка вьющейся 8е1а^іпе11а Іаеѵі^аіа.

Аіосазіа спргеа

Ререготіа сІпыаеГоІіа
Ьгасаепа 8апс1егіапа
РеІіовапіЬев 'Реіа

А сі іап іит іга^гапііявітит
8уп»опіит р< хіорйуііит *)
Ве^опіа Візтагскіі
Асііапіпт Ракоііі
Еіаіозіета Ппеоіаіа (цв.)
СЬгуваІісІосагрив Іиіевсепв

Еіііопіа ^щапіеа

Магівсив іепиИоІіив
АІосавіа ѵіоіасеа**)

Сагех всароча ***)

Ьгасаепа ОоМіеапа

Ріегів Ьіаигііа ѵ. аг^угеа
тповіасііуит геуіаиісит

Магапіа рісіа
боосіуега ргосега.

3) Здѣсь между прочимъ мпого Орхидпыхъ.

Дагіаопета совіаіпт
Рапах тиІііПіІит
Аврага^ив Зргепцегі
Саіапіііе ригригеа Л. аІЬа
— ѵевіііа
— Ьотіпіі
— гояеа

РЬа^ив вр.
— Ьісоіог
— ^гашІіВііив

8раіЬісагра вардіііЫіа (цв.)
Еріясіа Ьиііаіа
Сургіресііит Коегііі

—	бейеиіі сашіиіиіит X
— Ьісоіог

—	Ьееапит

—	АтвшогіЬі X соіигит
— Наупакііапит

Соекщупе Гивсевсепв

—	аврегаіа
— тасгорЬуІІа
— Пассісіа

Аіщгаесит ввкрііресі^іе
(тсійіпт атрііасеит
Ноиіііеііа Вгоскіепііигвііапа
Вгаяніа тасиіаіа
Атагуііів геіісиіаіа
Апііпігіит ПоИтаппі
Ѵатіа РагівЬіі
— соегиіеа
— виахів
— ігісоіог

Ерісіепсігит О’Вгіепіі
— 8іаті'ог<1іапит
— Гга^гапв

АегісЬ‘8 НоиІІеііапит
— ехрапвит
— Ьасѵгепсіае ѵ. 8ап<1с-
гіапит

АгасЬпапіЬе Ьоѵѵіі
Егіа віеііаіа
ПоГГтаппіа (іЬіечЬгесІЛіі
(Исігііит тиІііПогит
ЕіііепЬасЬіа Лепптаппі.

*) 8уп^опіит росІорЬуІІит — это вьющееся ароидное, которое
въ Саду вьется вмѣстѣ съ Ѵііів Іліиіепі.

**) А I о с а 8 і а ѵіоіасеа — съ сизо-синими черешками листьевъ.

***) Сагех всароза- оригинальная осока, съ очень широкими листьями.
4) Ріегів ІопедГоІіа

Ьотагіа ^іЬЬа

Вегіоіопіа тагтогаіа

Рііаіапв агиіиітасеа ѵагіе-
$аіа

АпІЬигіит ЬуЬгідит
— Сііеіьеіепке

Азріепіит пііідит

Асііапіит сопсіппит.

5) 8е1а»іпеПа саиіевсепк
Саіаіііеа Паѵе.чесііз
Арріапіищ еясиіепіит
Ап^гаесит еЬигпепт

Иоосііа діѵев

Ииеіііл асиіаіщиіа (оут.)
НсІпктаіор-ІоШв сіесога.

Наконецъ, перечислю висящія въ воздухѣ:

1л сородіит .чциагп >яит

(’аіііеуа Тгіаиае

— іпіегтедіа (цв.)

—	ІаЬіаіа

-----ѵаг. \\ аіъгелѵісгіі

—	Екіогайо (цв.)

—	Регсіѵаііапа

—	Яі^ав

—	Ьапгепсеапа

Воѵѵгіи^іапа

—	тахіта ѵ. региѵіапа

—	8апсіегіапа

8сІіг«»едегіапа
зирегЬа кріепдепн

—	ЛѴапіегі

—	сгівра

—	Наккеііапа

Меікіеііі

—	тахіта

— Моявіае

—	Ьсороідіі

—	М агосциеапа

—	8сЬгоедегае

—	Ьосіді^еяі X Тгіаиае

—	ЬаМі^ені X Вгавваѵоіа
ІЭірфуапа

—	ЬогісІіяЬй X Мепсіеііі
— АЬ'хапсІгае

Сіеіяохіота тасиіовиіп

— р’аіеаіит

Ьепдгоіяит іітЬгіаіит

- поЬіІе

—	поЫІе иоЬіііив

Масгаеі

—	Саісеоіив

—	НіугвіПогит

—	Масагіііпгі

—	Катима

—	сгерісіаіит гозеит

—	тасгоріиііит ѵ. Ѵеіі-
сЬіапит

—	сгеіасеит

—	X Ріегагсіі

—	сЬгувоіохит

—	Іипрісогпи

—	тасгочІасЬуит
сгитепаіит

—	І'агізіііі

—	-1епкіп%іапит

—	вирегЬит

—	I ІаІЬоияіапит

—	товсЬаіит

—	і'ітЬгіаіііт (цв.)

—	— ѵ. осиіаіит

—	яесипйит

—	іогиіе гочеит
Ві-піІпіЬіипі ЕіпШеуапит
— а^ге^аіит
— НіМеЬгаінІіі
— атріит
— бЬигпеит

— Рахіопі

— ЕеесЬіапипі

— аігоѵюіасеипі

— СіЬвопі

Сіггіюреіаіит Масгаеі

ТІіхѵаіРьіі

Вгакьіа тасиіаіа

Соеіоо-упе Пасскіа

— сгізШа

— рапйигаіа

— Іепіщіпояа

Бауапа

Аёгійея оіЬігаіит

— 8аѵа^рапипі

— гокеипі

— <іиіп(|ііеѵи1пегигп

— аіі'іпр

бопдога роіірпіона
Рііаіаепоряік 8сЬі1ІРГІапа
ЬаеІіо-СаВІруа таЛіпеіа (?)
ОЬегопіа Вгипопіапа

— аигеа (цв.)

СЪувів Ьгасіе >.ча

— Ьгасіексепн

ТгісЬоріІіа соссіпеа

— іпщтаіь

Ьірагів (Іікіісііа

Загса пі 11 ик рспі пхи Іагіх

Ьаеііа «'Іаиси

— ригригаіа
апеерч

— гиЬе.чсспя

— Оотіпіапа

біапііорса ^гаѵеоірц.ч

Зіапііореа ХѴаггііі

— (і<>тіпа

— рта іиіі Нога

ЯассоІаЬіипі сигѵіГІоічіш

— апіриііасеіиіі
Рііоікіоіа іпіЬгісаіа
Рііарь Вепяоіііае
ВиІЬорІіуІІит сиргеит
тасгаіИІіит

Ѵаіиіа КохЬигрІііі

— враіііиіаіа
(іотеха гесигѵа
(>псі<1іпт Іигісіііпі

— апірііаіііт

— ріаеіехіит

— Раріііо

Ерідепсігипі сіііагр

— іаісаіит

— опсііііоісіев

— іепиііоііипі

Ь и і к і а /. е у 1 а и і с а
МіКопіа ьресіаіііііч

— ХѴагмхеиісгіі ѵ. ХѴеІЬті
— (’іоіѵекіі

8ассо1аЬіит Віишеі
Егіа ЬагЬаіа

оЬеча

Ьуса.чіе Всрррі

— Нкіппегі (цв.)
СупіЬісІіипі Ьісоіог

— ррікіиіипі аігорщ-ри-
геит

— аІоіГоІіит

ВіГгепагіа Наггічопіае
Саіакріит іпасиіаіит
Хурореіаіит Ьа]іпс[еі

— Масіауі ѵ. піарь
Ко(Ігірие2Іа сашіісіа
Махіііагіа Іеопіоріокка

Ири.іож, къ XXV III т. „Труд. П м не р. Битап.

ІО
Оранжерея № 5—4.

оранжерея №4 находится у края Сада (почти напротивъ
рестіауза), гдѣ имѣется цѣлый рядъ построекъ, лабораторія
навѣдывающаго живыми .растеніями, семинарій, сараи и т. д.
Эта орапжерея отличается тѣмъ, что она остеклована сверху.

Общее ея устройство таково. Зданіе ова чьной удлинен-
ной формы, шаговъ 3<» въ длину и іо шаговъ въ ширину,
съ закруг іепнымп копцами: причемъ подъ крышей находится
только средняя четырехъ} гольная часть въ 2о шаговъ. Эта
средняя часть стоитъ па 4 (съ каждой стороны) каменныхъ
столбахъ въ 1 еа кень пли чуть выше, соединенныхъ бал-
ками, на которыхъ и лежитъ стеклянная крыша изъ крупныхъ
стеколъ, окрашенныхъ въ бѣлый цвѣтъ, какъ и балки. За-
мѣчу. что крыша эта совершенно пропускаетъ дождь и
спрятаться тамъ отъ дождя почти негдѣ: такъ что соб-
ственно и здѣсь, какъ въ оранжереяхъ бесѣдковаго фор-
мата, защита скорѣе лишь отъ іолица. Вмѣсто стѣны про-
волочная сѣтка, на которой вьется РаякіПога ІапгИоИа (цв.).
Къ четырехъуголыіоп средней части съ каждой стороны при-
бавлено ію полукруглому придатку, который СОСТОИТЪ изъ
рельсовъ, сѣтки II ВЪ ви дѣ Крыши Ві ревочной СѢТКИ
(какъ и въ оранжереѣ А» 5), лежащей па деревяныхъ пере-
кладинахъ. (тина этого придатка около 5 шаговъ. Ко-
нечно. въ этомъ придаткѣ (пли точнѣе въ этихъ при латкахъ)
пѣгъ уже пикікоіі защиты оть дождя: повидимому тутъ
ітоятъ растенія, требующія основательной поливки. Полки
въ ’п’<ій оранжереѣ каменныя и идутъ въ 3 этажа по стѣ-
намъ и въ 4 по серединѣ: причемъ полки съ 4-угольными
нишами. Полки вышиною до пояса, среднія чуть выше
Очень часто здѣсь — тѣ же растенія, что и на воздухѣ, но
куда хуже выглядятъ; особенно же плоховаты кактусы и
нѣкоторыя пальмы.

Я перечислю здѣсь растенія сначала въ конечныхъ
придаткахъ (а и Ь), а потомъ въ средней части; притомъ
въ 1» я выпускаю то, что видѣлъ въ а.

а) Апіііпгіцш сгуяіаПіппіп

— ІіуЬгііІііш

— ііі8І§пе

— піаупИісиш

ІІІСІІІПШ

Аоіаопета со>1аІит
— іпаганІаеГоІіит

Эаіем-Ііатрна Кое/Іеапа
РЬоепіх гирісоіа

Ьіѵіяіопа апькгаіія
ТІігіпах ер.

АггііпяіохуІнпі гоненіи
Іивіісіа саіу соіпсію
Оріііорооуіп -Іаінігап
Яаіюеѵіега ѵагіе^аіа

Іапи^іпока

Магііиегіа сагуоіаеіоііа

Ілсиаіа яриюча

Ѵгепоа Еп^іегі

Ьікіоѵіа сгепіГоІіа

Магапіа ВнюШі (ап \\ю(і?)

КаЪаІ бІіійнЬгеуІіііі

Роііюя агц-епіеиш

Ве'еОПІа <>Т.ІП€І18
Ве^опіа нр. нр.

С’.Лірну сію < исгокіокіен
!Чр ііііірііуііиіп саппаеі'оііит
Міоріесіпя Ьуисіиі
К( пііа Веітогеапа
І)огні<чііа еіаіа

І‘еріт<>тіа сіияіаеіоііа
^сіііыпаіо^іоііія пео^иі-
ііееіюіч

Рііі’оііеп ІГоп ІІоЬІІе

I >гіпііі>р8і8 Кігкіі.

1») Н\ор1іі>гЬе ѴеГ8с1іа1ТгИі
Еопюсоп сіііопапіію
АосІтИа гокеи

>кіпіюп

Ьохѵіа "гашІіПога

— Іоп^іПога
Ні'іісопігі гпЬга
АчркІЫга Іигійа ѵагіе^аіа

А.^1а<>п<-піа Наі пкіі
Ворота ІюгасІеіГоІі і
Апіііигіит Ваксгі
— тс^аіе

Ьіѵініопа сііішчінін
(’очіин пюкаісин
2атіа ІаііГоІіа
\ерІі1уіі8 рісіигаіа.

Средняя часть оранжереи, іют,ъ крыіиеіі, вь н.інравденіи
отъ а къ Ь направо.

Ріісаігпеа аіаіа
і ірипііа іеігаоопа

— ВаПпеыріі
Ьга8І1іен8І8

— ^гашіів
])ііЬо8сеіі8
МаіпіПагіа ніеііа аигаіа
- ігіаиса

— ри ііііа

— кагхѵіпнкуаііа

— рухосерііаіл

т<-оасапІ1іа

— Ве^ігіана

— Магііапа
та^аітатта

Аіое Каропагіа
— яеггиіаіа
(’епив ТІіигЬегі
^гашІіПогин
— Латасаги

С’ап ня 8р.

Роіііоя геіісиіаіа (вьется)
— ксаініепн

Гоигсгаеа сиіюнмч
іи Ія гоМ

И1нрча1І8 о<иіосатра
— расііуріега

На\ѵогі1ііа аііепиаіа
Аіігоіііініия \ аи ііег Неіііепі
Рі|.>сегеіі8 І1ІОЦІ1ОП18
іо*
Сасіліа ігипсаіив
Маіч ”гаѵіа рагасіоха*)
НоПтаппіа ]»огр!і>горінПа
Ваетопогоря теіапос Ііасіе
Ьгасаепа сіисііевве сІОгІеапя
Вапсіепапа
Ночкегіапа

АіпагуПів Мг. СагГіекІ
Ьаіапіа (’оттегвопіі
Сгіпит ѵапіПоіІоіит
Су сая грѵоіиіа
Аярага^иь ѵіг^аіих

Крп п^егі
Ріпііосасіия I >г Ріпсап

М-те Ріепоі
Ѵееіа
Мг. Еѵапя
Апциііі уег
Аскегтаппя
яегепя
сгепаіия
Ісіеаі
Теявіса
8реСІС»ЙІ88Іти8
„ М. Мрііаші

Еіапсее

- ЧР-
Лиіев 'ітоп

— Н< пгу ЬсМитЬгсрт
— \Ѵ. К. Непоі

Рііѵііосасіив М-те Еи^рп
Статіаія
(ігапсі Мопагсіі
Ноіпег

ГЛоіІе сіи Ра88у
П<>8р1рг (’іііпе
\ ап НоШпі
і'ахогііе
соіигііиа
атаіяііа

1>г. Кі-оо-.чтЬагі

Чаіѵоничпта Ьг<‘ѵі8Іі^іпа
Аріѵе Мфохьіі

— сІРП8ІП<>га

пііга<Іегеіі8І8

Рерсготіа НапсІРГ8Іі

(’аіаііи-а Вагасрипп
— Г1аѵе8сеп8

СІіатаоі-апіЬепит Веугісіііі
ѵагіер;а1ит

Ве^опіа Вінтагкіі

Р1ус.Іі<>8регта 8р. (Нетегага)
Ьіспаіа 8р.

Тіігіпах 8р.

Рі.\сІі<і8р< ппа Мас-агІІіигі

('угіоеіасііуз Кетіа
Еѵсмііа еіеоап* (пл.)
('іуріапВіиь піікіин
А^Іаоііета рісіит сотрасіит
ВіІІЬегуіа гоаеа.

Направлеііір отъ Ь направо.

Ьгасаепа Поокегіаіиі

— (’апіП'ѵі

А8[>ага<*-и8 Гаісаіив (вьется)
— р1ито8іі8

РЬіІосіеікігоп Вапсігіапит
— бсріатЯешт

Рііііосіешігоп (’апіегі (вьется)

I )іе Гі< • и I >ас Іііа В< лѵгпаіші

— Ргіпсірів

— 8е§иіпе

— \\’аггоссрірап<і (?)
Сіігуааіісіосагриь Іиіеесепь

*) Магс^гаѵіа рагаііоха — вьется по столбу, плотно налегая листь-
ями въ 2 ряда.
АгѴавІпп^іопіа йІіГега
— гоЬпзЛа

Саіаі Ііеа сопсіппа
Кі «раІоЫаяІе ііеха ікіга
Аіосавіа ЛоГшеіопі

—- Ьіпсіепі
ТЬіЬаікІіапа
АесЬтеа Нкіппегі
АпіЬигіит КаІЬгеу ѳгі
Ререготіа та§піПса
Ітраііепе Ноічііі
Агеса тасіа^аесаі іеп8І8
Аьагит тасгапіііит
Сгіпит Моогеі
Тіігіпах спи’Піа
АпНіигіит сгучіаіііпит
ге^аіе

СігаріорІіуІІит Ііогіепзе
Еіаеі.ч оиіпееп8І8
АпЬніа татіііаіа (пл.)
Аціаотта Іоп^іГоІіит
гиіиіоіт
— ѵегеісоіог

2атіа іпіЕшіі'оІіЛ
Сгіпит РоѵѵеІІіі аІЬит
Рііііосіешігоп Матеі
()р!ііор< >п тіегтесіііт
I)ісЬогічап«1га итіиіаіа
НутепосаПіе оі аіа
Ве^опіа сопііі’оііа
Тгагіевсапііа ге^іпа
Тіігіпах ^гасіііч

Тіігіпах ЬагЬаЛепніб
Натусігіиіп Ііитііе
Сагех Ьгиппеа

I ’апсгаііит $<іііапеп8е
Кепііа чр. (Воіопкт іеіаті^)
М.ііогііа Гепекігаіа
Ѵіоіа о<1<>гаіа

Магапіа іп8І^пІ8
ВраіЬірІіу Пит 8р.
ІЛх р8І8 тасІао’а8сагіеп8І8
ВаЬаІ ВІаекЬопгіапа

— асаи1І8

ГІіатаегор.ч 1іиті1І8 ѵ. ІИіо-
гаііе

Хатіа ІаШоІіа
Г<>с1і1ю8Іета ЛасоЬаеапит
Гаіапсіюё Іасіпіаіа
ВіІІЬег^іа ересіоьа
Рііуііоі іепіа Ьііціепі
НутепосаІІіч оѵаіа
Оріітроооп .іарошсиь
< •пс<>8регта йіатепіонит
I )і<1у т< ічрегта	р< п-рііуго-

сагрит

Напчеѵіега 1аШ'<>1іа
і )гіпиорчІ8 Кігкіі
ЕІаеорІіогЪіа агЬогеа
Атагуіііч Мг. СагІіеМ
Ілсиаіа Мие11>егі
Т га (Іечсап * іа Ги чсаі а
Ро(1іо8 геіісиіаіа (по столбу).

Наконецъ, въ срединной пасти оранжереи:

А^Іаопета со8іа(ит (цв.)
гиіпІен8

Ьотагіа ^іЬЬа
Магапіа ііі'гіпа
оѵаііч вігіаіа
Макоуапа
Ѵеіісйп

Магапіа вісіа

ВіІІЬег^іа го.чеа

Ваіпірапііа .іопаніЬа (цв.)

Ерічсіа Ьпііаіа

Агеса тасіа^а8сагіеп8І8

Игасаепа Віатеп8І8
ретініа
Ьгасаепа ( іоіі.яеПіана
— Ьеііпіа
— поп рагеіі

М-ше Вег^шапп
Апіііигіит Апсігееа-
шип ^аітопішп
Лас<>Ьіпіа сіігуяояіерііапа
Уаигота ( и пі #пйа 1 и пі
Агеп^а вассЪагИ'ега
- - оігіияііоііа

Магапіа роіііа

Сгуріапііиія хопаіия ѵ. іия-
спя п /еЬгіпив

РІІоРПІХ КоеЬеІІПІІ
Н\ (Ігіаяіеіе АѴешІІашІіапа
I НеПрпЬасІиа ••Інігпеа
Гііатаесіогра оіоп^аіа
I (у рніч іті(іака«сагіеп8і.ч
Егет.>яраі1іа тасгосагра
(іпсоярегта Гііаіпепіо.чиіп
— Іаясниіаіиіп

Ьіѵіяіипа -Іепкіимі
Сігіпипі ІіуЬгііІит
коиптіі

$йх\ і*Пі

АпіНигіипі ре<1аіп-га(1іаіиіп
Сосоя яр. (Тгіпіііа*!)

— яресюяа
- - М'еіМеІіапа
— КошапгоП'іапа
— Вапсопа (*)
— саіпреяігія
Аярага^ия гасепк>мія
— ѵіг^аіин

— Нргеп^рп

Аіосаяіа АѴаІнопіапа
Г)и1ут<>8регта Ні.чіісішпі
Ьігиаіа Ішггиіа

Херііу гагй Ііея яи 1 рІі и піа,
Гііоепісоріюгіипі 8ее‘іе1-

Іагит

Ве^опіа Рге йііепі Воиге-
пеііея

Ргеяіікчіі Сагпоі
— кеіѵепяія

Зсерігит
Реііояапіііея Тееіа
кііиийиіп Еагіеуепче
Еисііагія яиЬіІепіаіа
Воѵѵепіа яресіаЬіІія
Сагуоіа Китрінапа
АІосакіа Нашіегіапа

— аг^епіеа
тогіеГопі» паіпяія

— Ьіпсіепі
— агоугеа

М.и гогатіа Ргеіяяіі
НутепосаПія оѵаіа
Вгасопііит роіурііуііит
АтагуПія ѵіНакі
Ргйсііагсііа Маіііі
— расіііса
— $р.

Вапсііегіа ІаІіЫіа
(>георапах Яатіегіапа
Аяаппп {георііііипі
АпНіигіит <Іі»ПаІит
— Іисісіит
— Гііапігіегі
— Ни&еііапиіп

Лияіісіа саіусоігісііа
Ьіѵіяіопа Катчауі
Ріііопіа аг^уптеига (цв.)
АрЪгороо-оп іпіегтеіііие
Наетапіішя тиШПогия (цв.)
— Ьішіепі

Вісия гасіісапя ѵагіо^аіа
ЬраіІіірЬуІІип Юисііаічіі
Саіапшя ^гашіія
— сіппатпотеия

Агаііа (гіІоЬа
— гійіеапапа (".’)
Маіоіѣіа Гепекігаіа
Тіігіпах ЬагЪаіІенм*

- рагѵ іПога

— цтасііі.ч

Рііііосіешігоп Машеі

— ^Іогіощцп
1)іс1іогі<аікІга іп< >чаіса
Сугіокіасііу а Кеп<Іа
Бповрііаіагіо.ч Еаигепііапив
Охаііч ЪирІепгіГоііа
ѴепНа Ьеітогеана
Риуа чиірііигса
8іещ1пега. йьсоіог

\< аіурііа ( ісміы Гііапа.
Ререготіа тасніоча
НаЬаІ Ьііірерссіипсиіаіа

рГІНСОрх

(’аіаіііеа Іеораічііпа

— пкчііо-рісіа

Ріікища тасиіаіа
(’агаииаіа Хаішіі (цв.)
Р<рег<іпііа паіаііса
НуорІіогЬе ѴеіъсІіаПеИі
Хашіа ршнііа

1 )аі піоіюгорн теіацосііаеіе
ѵ. тасгоеагра.

Восьмиугольная оранжерея.

Восьмиугольная оранжерея находится недалеко игъ
крестообразной, внизъ отъ шя. Она производитъ очень
хорошее впечатлѣніе, но еще болѣе пожалуй напоминаетъ
бесѣдку, чѣмъ оранжерея крі стообра чіая. Опа „двухъ-
эта;кная“, ее іи смотрѣть снаружи; по на самомъ дѣлѣ здѣсь
лишь къ восьмиугольной широкой основной части придѣ-
ланъ куполъ, такой же восьмиугольный. Въ діаметрѣ
эта оранжерея имѣетъ 22 шага, одна сторона восьмиу голь-
ника имѣетъ 9 шаговъ. Вся оранжерея обвита іусто вью-
щейся РаквіПога Іаигііоііа, внизу усажена снаружи Ішраііепя
съ розовыми цвѣтами, А<Ііапілпп, Рііаіагів апіікііпасеа Йііі.ч
ѵапе^аіія. Внутри <>па состоитъ изъ боковыхъ частей, <і.ша
□оловина расположена на землѣ., другая па низкихъ 2—3-
этажныхъ „полкахъ". Потки обвиты внизу Іаяпеііа. Столбы,
которые поддерживаютт. о]іанжерею, обвиты Яеі.щіііеііа Іае-
ѵі^аіа, а также стволами І’а^чіПога Іаигііоііа.

Содержаніе этой оранжереи самое разнообразное; ко-
нечно, все тропическаго пояса. Все стоитъ въ перемежку,
безъ опредѣ.леніпі о систсматическ. го поря дка, а потому я
перечислю здѣсь всѣ эти растенія также безъ ос<?баго
порядка:

ОрІіІороЦ-ОП ,)<Ц>ОІ1ІСЦ.Ч
— ІПІеГНіеіІІІІ.Ч (цв.)

Аіосачіа Ьішіепі
ѵіоіасеа

АІосаьіа уіцапЬ а
— Васііі
— ішрегіаіів
сиргеа
Асііап I и т іга^тап іі 88І іші ш

\ ісіогіае
(еігарііуііпт

— ігаре/.ііогте

— Еагіеуепче

— АеПііорісит

— типсіиіпт

— региѵіапит

— ЬаІІіоті

— риіѵеі-иіепіит

— \\ ііііатеі

— ЕегуиЛпі

Апііпігіит < 'Ііапігіегі

Вемпеііапит

сг\ чіаіііпит

— ІП8І°Д1«І

— Агсііссіике Лочеріі щв.)
ге^аІР

— (іаІеоШапит

— сагприт

— Апіігеаіппп

— ГРІііР гіев ВеІр’<*8

— РгоскаЛіапит

— ІопцеПит

— Хеіісіііі

іпіегтесііит

— 8< Ііеггегіапит

— Ееггіргеп^е

СЫогоркуіит еіаіит ѵагіе-
Каіпт

— Неупеі

ІЛРІГрпЬасЬіа Ваптанпіа

— яріепдеп*

Ьеорокіі (плоды)

— еЬигпеа

Лептатіі

— Ваивеі

І'кгучаіісіосагрін ІЯевсг пі

Ьаѵаіііа (Ііѵапсаіа

— Ьігіа

— рргіаіа ѵ. ѵевШа

Ояѵаіііа риІсЬга

— Еіс^епдае и ѵаг. ріитоьа

— раіікіа

ХсгояНскит \\ іікейіапит

Сагех яслроНа

Рііоепіх асаиіів

2е\Іапіса

Сіупшояіасіі^ ит хеуіапісипі

ХерІіго1еРІ$ ОиіТіі
8аЬа1 ^1аиеечсеп8
Еогяіепіа еіаіа
Адіаопепіа \ ег8Ісо1<іг

Мруегіатіт

Асгосі >тіа ясіргосагра

Аврісіішп ѴІГІІІР8СРП8

— Іигісіит \ ѵапе^аіит
Еисііагія ^гапсіійога

— 8апсІегі

— атЪоіпепйін
8с1іІ8таіок1оВГ8 ріеіа

про^иіпееп8І8

— 8Іатеіі8І8

С'агкиіоѵіса ріісаіа

КаетрГегіа ВіІЬегіі
Рапскшив Х’еііеіііі
— 8аін1егі

Авагит ^роркііит

Нѵор1п>гЬ»- \’рг8с1іаГГрШ

ВіПЬегкіа говеа

Агеса <*1апсШогтІ8

Еіііопіа агкугопеига

— \ егчсЬаіІркі

— {О&апіеа

Росой 8апсопа (?)
Ѵапіііа вр.

Неіісоиіа гііЪга

Рі ѵс1і< «чрегта Масагі Ііигі

Ьшіоѵіа рипсіаіа (“)
Ререготіа таі?піііса
Хрріігоеііит Тгітепі
тоііе ѵ. согутЬіГегит
\ер1іго(1іипі сісиіагіипі

Йсштеп»
роіупіогрііит

Гаіаікеа Ма&вап^еКТіа
сопстпа
ѴеіісЫі
отапсііс
те<1іп-рісіа
йЬриГка

Вагациіпі (?)
— тояаіса
— Ірорагсква
— хеЬгіпа
— Паѵеясепч

ЬеИ/еі

Мейіпіііа Теучпаппі (цв.)
Капвеѵіега ^иіпеепаія
Ьгасаепа Ыпсіепі

Ноокегіапа
С’црапіа ііііеііоііа
Наетапіііив І\ ІЬгеуегі
Еиайепіа етіпепн
Віесііпит Ьгавіііепче
— осскіепіаіе

Анріепіит с<>г{ііГо1іит
— Віріагіапит ѵ. ІаВІоІіит
— Іаісаіит
— Іипиіаіит
— сісиіагіипі

Сусае геѵоіиіа
Магіеа Ье^опіаеГоІіа
Асаіѵрка Ьі.чрЫа
РЬуІІоІаепіа Ыпсіепі
АИорІееіич Еупсіиі
Ьісиаіа вріпова
— КитрЬіі

Ве^стіа Вівтагскіі
— Кех

ЬегаскіГііІіа
— тИаІІіса
— согсШ'оІіа

Вската Ргечіііепі ГагпоІ
А^іаопета рісіпт
ѵ. яікав
— еовкпіпт

НраЦіірІіуІІит чр. іцв.)
— саппаеіоііит

Раііпіі (цв.)
Ноіітаппіа <і1це.чЬг₽с1)Ні
Ьотагіа ріЬЬа
< )р1іі<іц1о8чиіп ЛаЪигап
Ьіѵік(< та ВгіѵаеГогтія

— Ни.цешіогріі
сіііпепвін

ЧѴаІІісІііа сагуоіаеі'і >1іа
Кагаіая вресіаЬіІів (цв.)
Рогіеа Кагтавіпа
[лкігаеа (Іерагіоісіее
(’ояіих гнйяаісиз
Воосііа сііѵее
Р)егів Коо-іпае сгіяіаіа

— Іопц'іГоііа
Магапіа ніНаіа
— ВіпоВіі
— [діЫлн’віі

Я^геіііхіа Аи^иэіа
Оогяіепіа еіаіа
Атііегяііа поЫІія
Баіпіраиііа .іопапіііа
СгуріапіІіГй ггтаіив
Та^са іпіецггіГоІіа
КІи^іа Хоітііапа
Ререготіа тасиіояа
Неіісопіа Ьгех ікраіііа
— аигео-яй’іаіа

МиеЬкпЬескіа [>1а(,ус1а<1а
Сііохіпіа тасиіаіа
Ьгасаепа Вашіегіапа
— ВоИіеапа

Магапіа еігіаіа
— еріепскпв

Кі'пшзаЫа л п ірага
Ререготіа тасиіова
— піеіаіііса

Яашкіегніі
сІичаеГоІіа
Рірег НІіаеЫіит
— сіііаіаіит
Не<Іус1ііит ап^инНГоІіит
ІЯсІі<»гьап<іга НіуіъіПога
— иіиіаіа

РІііІоНешІгоп ітрегіаіе
Сурегив аИегпіГоІіин
Аеоіітеа і'иіц-епч

\\ еіІЬасІііі
АІріпіа оШеіпаІіч
РЬаІагіь агитііпасеа \аг.
Нотаіопета ЧѴаІІіічіі

риЬексепв
Опсохрегта ііІатепЬ >хит
Тгасіечсапііа Гияеаіа
Ро1у8Ііс1іит агічіаіит
Ріегіз Ьіаипіа ѵ. агоугеа
Ьп иаіа ьрпюна
Рапах сгінраіа
Хатіа іпіе^гіГоІіа
Ні^іпйіа (Ііксоіог іцв.)
(’\ гіокрегта Лоііпчіопі
Нраііііріі^ Пит Ра+іиі
Рптіорчіч Кігкіі
Раііноіа Вагіегі
Гигсиііцо гееигѵаіа
— огсішіюіііен

Риуа <ш<Іи1аРі

ВЬарія ПаЬеІІіГогтіб
— Ііитііі.ч

Еописои сігіопапіііит
(іеопота асаиііч
Чаичеѵй га суііпсігіса
^іготаіііііий 5?ап{?иіпеіі.ч
К1в>ео ігісоіог
(ІО5І118 чресі<>8П8 (цв.)
Місгочраіііа ^аЬ<іпеп8І8
Таоса Іаехів
Рііуііапііиій риіеііег
Еигх сіеа аивігаіавіса

— (’иппіпцкатіі

Аесіітеа Рі1ц-еП8

Еіаеі.ч ^иіпееп.чік

Апеітіа РІіуІІііиіік
ЕІаРіурегта Ііпеаіиіп ѵаг.
та)Ц8
Магінсий іевиіГоІіия
Саіаіііит рісіит
Тіігіпах ехсеійа

агуеп(еа

— ЧР-

>>еІаціпе11а атага
— іі8іа

Рііоспіеорііогіипі Несііеііа-
гит

5ра(Ііісагра ваціРіГоІіа

Агсііопіоріюепіх Сіиппіп{’'-
Ііатіі

Агіііп ірііуііит Ьо)егіапит
Сііатаепір.ч Ьитііій ѵаг.

Ііузігіх.

Наконецъ, въ воздухѣ висятъ:

РеІІіопіа риісііга

Ьгех і'Ыіа
(угі.огеніа теіаіііса
(іопіоріегій ргоіііега
Тгаііейсапііа хеЬгіпа рйпИиІа

Р0І5 }>о(1іит ѵітгисояиш
— сийріііаіипі

Ітраііепв гер<Ь18

К1ііі>йа1і.ч Сачкуіііа (пл.)

Рііеа 8р.
Оранжерея №5.

Зта оранжерея соединена съ V 4 небольшимъ прохо-
домъ и лежитъ параллельно къ пей. Она стоитъ па камен-
ныхъ столбахъ, безъ крыши; вмѣсто крыши - на проклади-
нахъ сѣтка изъ бамбука. Оранжерея обвита РаччіПога Іап-
тіГоІіа, а столбы Кіснномъ. Полки — какъ въ .\‘ 4 Вели-
чиной она небольшая, всего 16 шаговъ длины и іо шаговъ
ширины.

Если входить въ оранжереи со стороны Л» 4, то съ
лѣвой стороны бу дутъ цейлонскія растенія (Геуіоп Ріапія),
а съ правой — экзотическіе папоротники (Ехоііс Еегпя).

1)	Пей лонскія растенія. Замѣчу, что по существу
коллекція эта довольно ничтожна и не даетъ должнаго пред-
ставленія о Цейлонской флорѣ (гдѣ около Юоо видовъ):
большинство Папоротники, да и то не всѣ цейлонскіе.

Аяріепіпш Іишііаіиіп
— аяяішііе
— Ш«ТІрС8
— еясиіеійит
— ІаііГоІіит

Хідия

— еуіѵаіісит

— V Іііііапит

— іепегит

ЕІарЬокІобяит Гіагсіпегі
— ІаШоІіит

РеІіоеапіЬек Тееіа
Векопіа таІаЬагіса
ГіаѵаШа яреіипсеа
— Ьігіа

ііутпоріегій виЬсгепаіа

Агеса СаіесЬи
— сопсіппа

АІосаяіа #гаімІія
— спсиііаіа
— іпсііса

ВіапеІІа 'пяП'оІіа

Вохососсш? гирісоіа
^сціеііагіа ѵіоіасеа (цв.)

Ііісіу тосагрих НитЪокНіапа
Херіігоійит Тгітепі

— ипііит

— (Іесиггепв

— сісиіагіит

— тасгорііуііипі

— (гипсаіит

Гііпоргупе хіг^аіа

Ьаяігаеа саісагаіа

-- іепиісаиіія

Ріегія Іоп^іГоІіа

— яеггиіаіа

— ([ііасігіаигііа

Апеітіа РІііІІуГісІін

Асгойііскит аррешіісиіаіит

— ѵагіаЬіІе

РЬа)П8 Ьісоіог

Ап§іор(егІ8 еѵесіа

А<1іап1ит Іііяркіиіііт

— тишіиіит

Саппа есіпіія

РоІуяПсІшт атаіміе

РЬаеореІгія <ріегсіГо!іа

Х'іркоЬоІцч (дагсіін-гі
Оитппсіа .іамшіса

Vіііч сіиа<1гап^и1агі« *)
(>р1ііор<><<<»п іпЬттеіІііів
Ргоспу Іаеѵінаіа (цв.)
РоЦ роіішпі пі&геясепв

— Рііѵ таЬак‘8

Орипііа ІИІІепіі
Вапкрмега 2<\1апіса
Сгіпит «ІеГІехит
— аяіайсиіп

В псятъ

Еіаіоніепіаііпеаіпт ѵ таріе
СЫогорІіуіип) Неупеі (мол.
пл.)

(кігсціі^о геспгѵаіа (цв.)
ЕпрЬогЬіа апіирюгит
I Иріагіит .(аропісит
\ер1іго1ррі8 рхаііаіа

— аспіііоііа (? црразобр.)
Нетіоіііі І8 агіЫіа

Ѵапсіа враіішіаіа
— КохЪиг^Іііі

Рііба $р.

въ воздухѣ:

КЬіряаІіз Савзуіііа (пл.)

^еІа^шеПа 3 горшка (безъ
названій) **).

2)	Экзотическіе папоротники (Ехоііс Ергпч).

Асііапіит ігарвгіі) >гте
регих іапит

— тасгор1і> Пит

— Ѵісіогіае

— Е( роцчопі

— Саріііиа Ѵрпегіа

— зегісеит

— МгарИуПит

— Гогточцщ

№р1іго|ррі8 ІНіПіі

— гііГевсепб (гірійпаІіГкІа

— ргаІРПве-сгЫаІа

№р( > Іігі >(1 іит са Ісагаіит
І)іск8опіа Пассніа
Апсііпіа гоіппіііГоІіа
Оіііутосіііаепа Іитііаіа

Асгозіісііит іікемапит
Віесііппт осеніепіаіе,
Роіуроіііит Рііутаіосіеб
— ІГІОПІР8Ѵ .гато-сгіуіаіит
— зрогаііісаірит

Эеіа^іпрііа Ііаетаіосіеб

— Ѵоргеііі

— саиІ08сеп8

— &гапДі8

Еотагіа ^іЬЬа

Р(ргі8 ЬіапгПа аг^епіеа
(іу ітіоцгапііпа сІігуяорЬуІІа
I іаѵаіііа 8Ігіцо,ча
— 1іут<‘п<ірйу11оіііе8

(іутпоріегіа яиЬсогіІаіа
(неразоорч.).

Въ воздухѣ висятъ 2 горшка съ Асііапіит п ВеІа^іпсПа.

*) X 1ІІ8 циайгап^иіагів — безъ листьевъ, стебель его удивительно
напоминаетъ кактусъ. Въ Саду это одна изъ великолѣпнѣйшихъ ліанъ.

**) Замѣчу, что эти горшки, въ которыхъ сидятъ Веіа^іпеііа, до-
вольно оригинальны: они спаяны цементомъ изъ кусочковъ камня.
Гербарій, библіотека, музей, лабораторіи.

Эти всѣ у чрежденія небольшія, чисто мѣстнаго значенія.
Всѣ они находятся недалеко большого круга (см. планъ:
Вгеаі сігсіе) и недалеко отъ берега рѣки Магавели (см.
НегЬагіиш апй БіЬіагу, Мивециі).

Гербарій съ музеемъ помѣщаются въ одномъ зданіи,
двухъ - этажномъ. вытянутомъ перпендикулярно къ рѣкѣ,
причемъ музей помѣщается въ нижнемъ этажѣ, а гербарій
въ верхнемъ: каждый изъ нихъ занимаетъ одну большую
комнату. Входъ въ гербарій и музей совершенно самостоя-
тельный, причемъ въ гербарій попадаютъ съ верхней части
Сада, а въ музей съ ппжней.

Гербарій состоитъ изъ обширной комнаты, подъ стѣ-
нами которой стоятъ шкафы на подобіе того, какъ это опи-
сано мной въ Кью*)- Шкафы простые не крашенные, дере-
вянные, стоящіе СІО8 а с1о8. Гербарій заключаетъ исключи-
тельно 1) Цейлонскую флеру 2) растенія, которыя произ-
растаютъ въ Ботаническомъ Саду Пераденіи т. е. исклю-
чительно тропическія и 3) иноземныя. Расположенъ іербарій,
конечно, по Вепіііат еі Ноопег, Сіепега ріаиіагиш. Весь
онъ повели къ: дюжина шкафовъ (точнѣе рядовъ), не болѣе.
Несмотря на тропическій климатъ. ге]»баі»ій сохраненъ по-
рядочно. Но иноземный гербарій въ порядочномъ безпорядкѣ,
въ газетныхъ обложкахъ и т. д. Пачки длиной 42 43 сентм.,
шириной 27—28 сент.

Одной изъ особенностей гербарія служитъ прекрасная
коллекція рисунковъ цейлонскихъ растеній, которые хранятся
въ особомъ шкафу, прямо при входѣ въ гербарій. Эти ри-
сунки дѣлаются между прочимъ туземными ху дожпиками
(сингалезами), которые сидятъ тутъ же въ гейбалИи и ри-
суютъ съ живыхъ растеній, красками Рисунки эти въ
общемъ недурны: и въ виду тою, что іербарные образцы
тропическихъ растеній часто совсѣмъ не даютъ о нихъ
должнаго представленія, 4ти рисунки чрезвычайно облег-
чаютъ опредѣленія и справки. Рису нки эти дѣлаются почти
іп і'ойо.

Замѣчу между прочимъ, что эти туземные ассистен гы-
ботаники очень недурно знаютъ названія цейлонскихъ расте-

*) Л ипскііі, Ботан. сады Мадрида, Лиссабона и Кыо І.с. стр. 256 -260.
пій и. въ случаѣ затрудненій, я йредпочпталъ обращаться
къ нимъ. Вообще нужно сказать, что кромѣ директора я
въ гербаріи никого больше изъ англичанъ не видалъ*).

Что касается музея, тф онъ также представляетъ
лишь мѣстный интересъ. Въ немъ сохраняются разные
мЬстные продукты растительности Цейлона, образцы древе-
сины, сѣмена, плоды и т. д. Здѣсь между прочимъ хранится
пре красная коллекція кауч.у ка, которая фигурировала на
бывшей здѣсь каучуковой выставкѣ.

Библіотека помѣщается въ подобномъ же зданіи.
Къ сожалѣнію во время моего пребыванія она разбиралась,
книги переставлялись и т д. Большая часть библіотеки лежала
прямо на полу. Кое — что я успѣлъ пересмотрГ.ть.

Библіотека сравнительно небольшая и заключаетъ
главнымъ образомъ литературу тропическую. Но журналы
имѣются разнообразный Между прочимъ пмѣ>ются и наши
„Труды Императорскаго Ботаническаго Сада" („Асіа Ногіі
І’еігороійапі"). Меня заинтересовало то обстоятельство, что
этотъ „сѣверный" журналъ жестоко пострадалъ полъ тропи-
ками: первые томы превратились въ порошокъ и ихъ я почти
не рисковалъ брать въ руки.

Въ общемъ однако я бы пожелалт. для такого боль-
шою и интереснаго ('ада большей и болѣе основательной
библіотеки

Кромѣ указанныхъ гербарія и библіотеки тутъ имѣется
еще спеціальная микологическая лабораторія, кото-
рая спеціально занята изученіемъ грибныхъ болѣзней.

Наконецъ существуетъ ещё. химическая лабора-
торія, эптомолоі пческій кабинетъ (есть спеціальный
энтомологъ), но съ этими я не имѣлъ времени познако-
миться ближе.

*) Замѣчу, что ати туземные асспетенты-ботаники сняты въ одной
группѣ съ англичанами (стоятъ позади); группа эта помѣщена въ „Пу-
теводителѣ", впереди текста.
Глава IV.

Хакгала.

Путь отъ Пераденіи до Хакгала. Чайныя пустыни. Ню-
варя-Элія. Раіапаз Хакгала, Ботаническій Садъ. Нурелія.
(22), 23, 24. 25, (26) іюня 1908.

Когда работа моя въ ПерИвніи приблизилась къ копцу,
я рѣшилъ съѣздить познакомиться съ тѣмъ филіальнымъ
отдѣленіемъ Ботаническаго Сада, которое находится въ
центрѣ горной области Цейлона, на значительной высотѣ,
свыше 5000 фут.

Поѣздка эта сама по себѣ была интересна уже потому,
что предстояло перемѣнить нѣсколько климатъ и побывать въ
мѣстахъ прохладныхъ, что само по себѣ было уже заманчиво.
Хотя я не страдалъ отъ тропическаго климата и не нахо-
дилъ его ужаснымъ, но получить нѣкоторое освѣженіе былъ
всетакп пе прочь. Равнымъ образомъ получить представ-
леніе о горной части Цейлона, видѣть его раіапак (горныя
степи и т.уга), полюбоваться огромными древовидными ро-
додендрами (К1ю<1о(іепс1і’оп агЬогепт) было весьма любопытно.

Утромъ 22 іюня (5 іюля), поработавъ сначала въ Саду,
я часовъ въ Іо собрался въ п^ть, а около 11 уже выѣхалъ
по лселѣзной дорогѣ по направленію къ Щреліи (точнѣе
Нювара-Эліи).

Первая часть дороги не представляла для меня ничего
новаго или интереснаго. По пути встрѣчались тѣ же заросли
кустарника Баніана асніеаіа, то небольшія, то сплошныя,
окрашивающія мѣстность въ оранжевый цвѣтъ; тѣ же заросли
огромной травы, напоминающей частью подсолнечникъ, —
ТіНіопіа Ііеіегорііу 11а *). достигающей здѣсь огромныхъ раз-
мѣровъ (до сажени и выше I; вездѣ много виднѣется Зіасііу-
Іаіріыеіа іпіііса.

По обѣ стороны дороги, конечно, вездѣ тянутся коко-
совыя пальмы, затѣмъ ('агуоіа, Мива (бананъ), (’агіса Рарауа,
Агеса ГаНіеси. ВаіпЬпьа міЛ^іг (бамбукъ съ блѣдно-жел-
тыми стеблями), Агіосагрнк іиіе^гіГоІіа, А. інсіяа. Въ тѣхъ
мѣстахъ, гдѣ находятся чайныя плантаціи, встрѣчается много
деревьевъ „дадапъ" (Егу Нігіпа) и Сігел іііеа гоішвіа (какъ за-
шитое). Нерѣдко попадались рисовыя іюля, представля-
ющія собой образецъ настоящей пачкотни, съ голыми ту-
земцами. по колѣни стоящими въ грязи и работающими.

Чѣмъ дальше однако въ горы, тѣмъ чайныя плантаціи
попадаются все чаще Мѣстность принимаетъ все болѣе
культурный, но вмѣстѣ съ тѣмъ и все болѣе іунылый видъ.
Земля кирпичнаго цвѣта, засаженная чайными кустами;
кусты зтн сидятъ не густо, поднимаясь выше колѣнъ. Тем-
ные камни попадаются нерѣдко на этой почвѣ и произво-
дятъ такое впечатлѣніе какъ будто тутъ недавно былъ
ПОЖіІрЪ.

Долженъ признаться, эти чайныя плантаціи, располо-
женныя по мягкимъ склонамъ горъ, не только не украшали
природы, но совершенно и портили. Когда я черезъ нѣко-
торое время очутился въ центрѣ чайныхъ плантацій, то я
не могъ подобрать болѣе точнаго названія, какъ чайная
и у ст ы н я.

Непрерывный подъцмъ въ гору начался собственно послѣ
станціи Навалапіітія (1913 фут.); далѣе слѣдовала I ал-
бода (2681), Ватавала (3254, Розелле (3742), Хбттопъ
(4141), Котагата (4ШІ5). Талавакеле (3932). Ватагота
(4400), Нану-ойя (5291).

Свѣжесть въ воздухѣ стала чувствоваться за Галбода
и сидѣть въ вагонЬ стало даже пріятно. Замѣчу къ тому
же, что публики въ моемъ вагонѣ совсѣмъ ію было, Станціи
все небольшія. 3—5 миль (нѣсколько верстъ), а ѣзды выхо-
дитъ достаточно, путь все извивается. Нигдѣ нѣтъ какихъ
либо хребтовъ, или остроконечныхъ вершинъ: рельефъ сгла-
женный. мягкій.

*) Замѣчу между прочимъ, что ТіПюпіа англичане выговариваютъ
„Тайсзоніе".
Когда поѣздъ поднялся выше, то въѣхалъ въ туманъ:
этотъ туманъ моросилъ все время и въ такой атмосферѣ
приходилось ѣхать: лишь изрѣдка выходили мы изъ этого
тумана. Мѣстами можно быад наблюдать недурные водопады,
даже цѣлый рядъ водопадовъ: и о особой красоты эти водо-
пады не придавали мѣстности, которая представляла уны-
лый видъ. Особенно однообразна и уныла была мѣстность
близь ст. Xбттонъ. которая является какъ бы центромъ чай-
ныхъ плантацій (высота свыше фут.). Здѣсь вся
мѣстность до верху’ невысокихъ закругленныхъ холмовъ была
сплошь покрыта чаемъ. II ничего болѣе, кромѣ чая. Мѣст-
ность такъ плотно засажена чаемъ, всякая другая расти-
тельность такъ тщательно изгнана, что здѣсь, я думаю,
можно бродить цѣлые дни и не найти и десятка хорошихъ
дикихъ растеній для ботанической коллекціи. Подъ тропи-
ками, при громадной пышной растительности, это можЖъ
показаться страннымъ: но на самомъ дѣлѣ это такъ. Вотъ
какъ вліяетъ интенсивная культура на изгнаніе дикой рас-
тительности.

На далекое разстояніе въ стороны блестѣли мѣстами
тишь крыши факторій (фабрикъ) и домовъ, касающихся
чайной культуры. Среди чайныхъ кустовъ, кромѣ неизбѣж-
ной (тпліііеа гоЪиьІа®), обыкновенно ничего нѣтъ. Лишь у
Хдгтонъ и Нану-ойя посаженъ какой то Еисаіуріпк.

Поѣздъ (Который идетъ изъ Кэнди) ДОХОДИТЪ только
до Нану-ойя. Дальше нужно пересаживаться на узко-ко-
лейный поѣздъ, который и идетъ до Нуреліи (Нювара-Злш).
Собственно между Нану-ойя и Ну реліей ра істояніе незначи-
тельное, но поѣздъ идетъ долго вверхъ, все время изви-
ваясь и постепенно подымаясь. Поѣздъ совсѣмъ малень-
кій, онъ состоитъ изъ нѣсколькихъ вагончиковъ; ихъ
тянутъ 2 локомотива. Во время этого подъема, стоялъ ту-
манъ, мгла, по временамъ разжавшаяся дождемъ. Наблю-
дать было трудно. Но мѣстами, особенно повыше, откры-
вались интересные склоны, густо заросшіе деревьями и
кустарниками. Между прочимъ, здѣсь я впервые увидѣлъ
настоящіе древовидные экземпляры Кію4о<іепс1гоп агЬогешп въ
цвѣту’ и крупные древовидные папоротники Аіуорііііа ехееіеа.

*) СгеѵіІІеа гоЬивіа (австралійское растеніе изъ сем. Ргоіеасеае)
издали имѣетъ нѣкоторое сходство съ нашей обыкновенной рябиной,
лишь крона ея болѣе пирамидальная.

Прилож. къ XXVIII т. „Труд. П мп ер. Ботаи. Сада“.

11
Подъ вечеръ, когда туманъ нѣсколько разсѣялся, мы
подъѣзжали къ Нуреліи. Здѣсь, подъѣзжая къ станціи, я
замѣтилъ цѣлый рядъ красивыхъ деревьевъ въ цвѣту ака-
ціи Асасіа (Іесогап.я, также Сиргезвиь шасгосатра, а по правой
сторонѣ довольно большое озеро; благодаря тому же туману,
береговъ его не было видно На озерѣ виднѣлись лодки и,
судя по надписи (Ьоаі-сІиЬ), видно было, что здѣсь плаваніе
на лодкѣ пользуется популярностью. Вся мѣстность имѣла
видъ какъ бы болотистой кочковатой равнины. Станція
желѣзной дороги была въ сторонѣ отъ городка и послѣдняго
не было видно, да собственно его почти нѣтъ въ смыслѣ
города. Віо просто разсѣянныя довольно свобо ш<> дачи, хотя
есть и рядъ гостинницъ.

Го станціи желѣзной дороги, нанявши рикшу*), я на-
правился прямо въ Чакгалу, пока не заѣзжая въ городъ
(Заѣхалъ уже на обратномъ пути.) Окрестныхъ горъ не было
видно: между гѣ'«ъ здѣсь неподалеку были самыя высокія
вершины Цейлонскихъ горъ, какъ Ппдураталагала **).

Собственно отъ Нуреліи до Хакгалы идетъ постепенный,
но почти незамѣтный спускъ. Выло но только не жарко,
но даже прохладно. такъ что ѣхать было очень пріятно.
Шоссейная дорога, какъ и вездѣ на Цейлонѣ, была прево-
сходная. На всемъ протяженіи меж іу Ну реліей и Хакгалой
селеній въ нашемъ смыслѣ пе было вовсе. Попадались лишь
отдѣльные европейскіе дома въ родѣ дачъ, окруженные
древесной растительностью, пли отдѣльные домики тузем-
цевъ. По обѣ стороны дороги бы іи травянистые мягкіе
склоны, иногда по долипкѣ топкіе болотистые. Въ нѣкото-
ромъ отдаленіи виднѣлись джонгли (лѣсъ), даже издали
казавшіяся непролазными. Деревья однако не были такихъ
роскошныхъ трошічоскцхъ размѣровъ, какъ въ Пераденіи
(1(і0о ф.) или еще ниже. Лѣсъ издали собственно соотвѣт-
ствовалъ лѣсу умѣреннаго пояса, деревья не отличались
особенными размѣрами, а были скорѣе сре шяго или даже
ниже средняго размѣра, хотя систематическій ихъ составъ
былъ, конечно, не умѣреннаго пояса.

•) Это удовольствіе стоило 3 рубля на наши деньги (9 верстъ);
извощикъ стоилъ бы въ два раза дороже.

*•) Замѣчу, что вообще, благодаря періоду муссона и постоянной
облачности, мнѣ такъ и не пришлось видѣть болѣе высокихъ горъ.
Что бросается въ глаза это масса мховъ и лишай-
никовъ, которыми покрыты деревья. ТЬ травянистые участки
(особенно же дальше у Хакгалы), которые соотвѣтству ютъ на-
шимъ степямъ или лугамъ (послѣднее названіе не прило-
жимо, — потому что эти травянистые участки расположены
по склонамъ горъ), здѣсь называются раіапач. Система-
тическій составъ этихъ раіапая довольно своеобразенъ: они
состоятъ изъ 2 -3 видовъ злаковъ и, спускаясь по склону,
имѣютъ видъ кочекъ. Подробнѣе съ этими раіапаь я озна-
комится нѣсколько дней спустя, ужі въ Хакгалѣ.

Что было въ особенности интересно, — это изобиліе
крупныхъ древовидныхъ рододендроновъ (Кііосіойешігоп аг-
Ьогенш), толщиной съ человѣка (и болѣе,, но сравнительно
невысокихъ, покрытыхъ прекрасными цвѣтами

Путешествіе мое на колесницѣ, запряженной человѣ-
комъ, продолжалось, вѣроятно, около часу. 1 [асовъ въ 6
вечера я уже подъѣхалъ къ Саду. а затѣмъ въѣхалъ въ него

II ‘ъ всего пути это былъ собственно самый интерес-
ный уголокъ. Недалеко передъ этимъ небольшой болотный
ручей, спустившись водопадомъ. вступилъ въ небольшое
ущелье, По обѣ стороны покрытое лѣсомъ; ВЪ ЭТОМЪ ущельѣ
рѣченка имѣла юрный видъ. По склонамъ ущелья виднѣ-
лись древови дные папоротники (Аінорійіа ехсеіяа). Въ одномъ
мѣстѣ дорога проходила, очевидно, тамъ, гдѣ недавно были
форменныя джонгли. Что именно тамъ, гдѣ находится бо-
таническій Садъ и немного раньше. Даже у самой дороги
эти джонгли были густы и непроходимы. Здѣсь можно
было наблюдать тѣ растенія, которыя я видѣлъ въ Ботани-
ческомъ Саду ІІераденіи: Еіаеа^шкч Іаіііоііа, Сііоіяуа, КпЬпв,
КаешрГетіа согопагіа, СЦ)зіа Іаеѵщаіа, масса ЬогапНшз на
ді ревьяхъ и т. д.

Входъ въ Садъ былъ ч» резъ невысокія желѣзныя во-
рота; по обѣ стороны ихъ по каменному столбу, причемъ
правый столбъ обвитъ палевой розой (Коза Вапкзіае). а на
лѣвомъ надпись:

Нак^аіа (іагііепз
еуіа Ы ійііегі 1861.

Вообще нужно сказать, что первое впечатлѣніе мое
при вступленіи въ Ботаническій Садъ Хакгала было самое
пріятное. Прохладная температура, свѣдай видъ природы
и*
(не столь густая зелень), интересные склоны горъ, на верху
еще не совсѣмъ очистившихся отъ тумана, чистый свѣжій
воздухъ послѣ недавно бывшаго дождя — все ѳт> содѣй-
ствовало самому лучшему впечатлѣнію. 6 юда же нужно
прибавить отсутствіе людей; селеній, какъ я сказалъ, не
было никакихъ; лишь інрѣ іка попадались туземныя колес-
ницы, запряженныя волами. Тишина природы ничѣмъ не
нарушалась.

Однако, въѣхавъ въ ('адъ (а въѣздъ совершенно без-
препятственный), я (•казался въ іатрѵдш піп. Нигдѣ, не было
пи (уши. Выло время, ког іа работы въ саду превратились,
изъ рабочихъ никого не было видно, нигдѣ не было видно
ни дома, ни какой либо постройки, а потому мы подвига-
лись медленно наугадъ. По прекраснымъ дорожкамъ мы
постепі ішо поднялись вв< рхъ, не теряя надежды кого-нп-
будь встрѣтить. же однако вечерѣло и наступали сумерки.
Наконецъ мы замѣтити какія то постройки и возлѣ нихъ
жилой домъ. Къ нему мы и подъѣхали. Домъ былъ со-
вершенію въ дер» веііскомь вкусѣ, небольшой, одноэтажный
съ прекрасной обширной верандой во всю [липу дома.
Веранда эта была уставлена цвѣтами и разными растеніями,
которыя стояли пе только па крыльцѣ, по и висѣли въ
воздухѣ. Тутъ были папоротники АіііапНпп, пеларгоніи,
бегоніи и т. д. Возлѣ, дома бытъ недурной цвѣтникъ, гдѣ
ви шѣлпсь древовидныя фуксіи и проч.; недалеко отъ дома
налѣво виднѣ.лась ораижерейка, очевидно, отапливаемая,
такъ какъ изъ трубы выхо цілъ тымъ.

Подъѣхавъ къ дому, я вылѣзъ изъ колесницы и на-
правился къ балкону, полагая, что хМгь здѣсь кого-нибудь
встрѣчу. Но и тутъ никого не оказалось. Домъ былъ точно
пустой, безъ обитателей, запертъ. Мои провожатые рикши
по англійски понимали мало; тѣмъ не менѣе они отправились
на поиски п скоро привели ка..ого то молодого человѣка,
на половину туземца, на ііолчвипу европейца, съ которымъ
мы и объяснились. Я сослался на рекомендательное письмо,
данное мнѣ въ ІЬрадешп отъ директора, гдѣ говорилось,
что мнѣ доіжепъ быть данъ пріюгъ и т. д. Молодой чело-
вѣкъ въ свою очередь объяснилъ мнѣ, что домъ этотъ есть
квартира куратора Сада (г, Ноккъ), котораго въ настоящее
время тутъ не было, такъ какъ онъ отправился отбывать
свой призывъ въ отрядъ волонтеровъ, сравнительно нада-
леко отъ Хакгалы *); квартира его къ моимъ услугамъ, но
('•ѣда въ томъ, что, благодаря отсутствію хозяина, прислуга
куда то утла и .мнѣ придется подождать.

Я расплатился со своими рикшами, которые сейчасъ
же куда то исчезли, и остался ждать на балконѣ. Моло іой
человѣкъ повидимому былъ смущенъ такимъ обстоятель-
ствомъ и побѣжалъ отыскивать прислугу; прислуга здѣсь
называется бой (Ьоу), что собственно значитъ мальчикъ,
малый. Я остался одинъ па веран іѣ.

Вечернія тѣни постепенно сгущались. Кругомъ стояла
деревенская тишина. Свѣжій, чрезвычайно пріятный воз-
духъ заставлялъ забыть, что находишься подъ тропиками.
Прекрасная, уставленная цвѣтами, веранда была обращена на
востокъ, гдѣ вп [нѣлось понижена' и была, очевидно, долина.
Это пониженіе продолжалось и къ югу, такъ что вообще съ
балкона направо видно было значительное открытое про-
странство. Налѣво же взоръ упирался въ высокія деревья
Сада и вида никакого не могло быть. Позади дома возвы-
шался склонъ горы, густо покрытый іжопглямп. Здѣсь и
была гора Хакгала; верхней части ея впрочемъ не было
видно все время, благодаря висѣвшему надъ ней туману.
Оттуда изъ джонгли слышался по временамъ ревъ леопарда.

Признаюсь, я былъ восхищенъ мѣстностью и тою обста-
новкою. которая меня окружала, и потому совершенно не былъ
въ претензіи, что былъ одинъ: я измѣрялъ шагами веранду
(почва въ Саду была слишкомъ влажна для гулянья послѣ
обильнаго дождя) и подмѣчалъ все новыя черты природы.

Черезъ нѣкоторое время появился и бой. который изви-
нялся въ томъ, что такъ долго заставилъ дожидаться, и быстро
открылъ дверь въ квартиру, зажегъ лампу и пригласилъ
въ домъ. На дворѣ было уже свѣжо и я съ удовольствіемъ
вступилъ въ это „жилище въ пустынѣ". Мой бой оказался
очень интереснымъ человѣкомъ. Это быль уже немолодой
индусъ, средняго роста, одѣтый легко, по пе безъ изящества,

*) Замѣчу, что англійская интеллигенція здѣсь не брезгаетъ от-
правлять обязанности солдата. Войско здѣсь (какъ и въ Англіи) состоитъ
изъ такъ называ' мыхъ волонтеровъ (Ѵоінпіі'егк), которые въ опредѣлен-
ные сроки Отправляются въ лагери отбывать свою повинность, обучаться
маршировкѣ, стрѣльбѣ и т. д. II вотъ среди ботаниковъ Пераденіи два
были волонтерами. Одинъ изъ нихъ считался одновременно кураторомъ
Сада въ Хакгалѣ и въ то же время въ Пераденіи.
босой. Па головѣ сидѣла живописно повязанная чалма.
Общая манера держаться — просто и съ достоинствомъ —
показывала въ немъ бывалаго человѣка. Вмѣстѣ съ тѣмъ
онъ былъ чрезвычайно услужливъ, но безъ надоѣдливости,
корректенъ и деликатенъ. Онъ зналъ не только англійскій
языкъ, на которомъ говорилъ порядочно, не только свой
родной индусскій, по зналъ еще и французскій, а также ту-
земные цейлонски1 я іыі.и — сингалезскій и тамильскій.
Здѣсь въ ѵакгалѣ онъ служилъ поваромъ или вѣрнѣе по
нашему „одной прислугой", исполняя самыя разнообразныя
обязанности. Первымъ тѣломъ онъ угостилъ меня чаемъ,
далт> кое-что поѣсть; а затѣмъ мы съ нимъ еще немного
поболтали и послѣ 8 часовъ вечера (была ужо темная ночь»
я пошелъ спать, утегшпсь съ большимъ наслажденіемъ въ
холодную постель.

Внутри (омъ состоялъ изъ нѣсколькихъ комнатъ; изъ
нихъ три занималъ кураторъ, а двѣ пре (назначались для
пріѣзжихъ гостей: въ послѣ> тихъ быта лишь самая нужная
обстановка кров іть, комодъ (пли пп афъ), столъ. Мнѣ
оыла предложена хоіяйская кровать. Обстановка всей квар-
тиры была проста, но вполнѣ достаточна и удобна. Въ
томъ же домѣ, нѣсколько дальше, помѣщалась канцелярія
(’а іа, небольшая библіотека и т. и.

Сели вечеръ былъ чудный, то утро слѣдующаго дня
(23 іюня) было еще лучше. Я собственно проснулся до
разсвѣта, по до восхода солнца не вставал ь, такъ какъ было
темно. Окно мое, выходящее на веранду, какъ разъ при-
ходилось противъ солнца

Восходъ солнца былт. восхитительный. Оно высту-
пало изъ за горъ, сначала въ какомъ то недѣльномъ
половинчатомъ размѣрѣ и странной Ціорды; а затѣмъ, быстро
поднявшись. приняло подобающую ему форму и освѣтило
всю страну. Въ воздухѣ бьпо не то что свѣжо, а прямо
прохладно. Такой прохлады я пе ощу ща ть съ того времени,
какъ оставилъ Россію; опа весьма освѣжила организмъ
послѣ почти двухмѣсячной испарины.

Часовъ въ 6 утра я уже пилъ чай, пВіаниый мнѣ инду-
сомъ, а въ 7 ч пошелъ осматривать Садъ въ сопровожденіи
Гоіч шап (въ ро дѣ старшаго садовника). Предварительно я
условился со івінвіъ индусомъ на счетъ стола. Я уго-
ворился давать ему плату за ироду кты, а о вознагражденіи
пока не говорилъ.
Сначала утро было сырое и туманное послѣ вчерашняго
дождя, но затѣмъ погода выправилась и день выдался
дивный, солнечный, безъ единой тучки.

Какъ я замѣтилъ съ вечера, на востокъ идутъ изви-
листыя очертанія гребней, направляясь нѣсколько съ сѣвера
на юго-западъ. Если смотрѣть съ веранды направо. — тамь,
дѣйствительно, мѣстность понижается и съ болѣе* удобнаго
пункта видна и долина. Дальнѣйшіе склоны юръ обна-
жены отъ лѣса, а ближайшіе (черезъ отдѣляющее* ущелье*)
покрыты лѣсомъ; причемъ травянистые участки (раіапаю
спускаются полосами по склону, въ перемежку ст. лѣсомъ.
Сзади дома во івышается обширная высокая скала (вѣрнѣе
цѣлый склонъ горы), густо покрытая до верху джонглями

Просторъ и раздолье. Здѣсь совершенно свободно
можно при желаніи пройти и въ джонгли, и въ раіапан.
Отъ густыхъ первобытныхъ нетронутыхъ джонглей Садъ от-
дѣленъ лишь проволочнымъ заборомъ, такъ что джонгли
начинаются тутъ же у забора ('ада. Въ (.'аду осталось мно-
жество растеній тѣхъ же, что въ д конгляѵь.

Конечно, трудно придумать другую обстановку, болѣе
удобную для работы. Здѣсь живешь совершенію какъ на
лонѣ природы. II вблизи пѣтъ никакихъ ни селеній, ни даже
домовъ. Вмѣстѣ съ тѣмъ имѣешь много удобствъ. Здѣсь
есть кой-какая библіотека, есть гербарій, лабораторія и т д
Есть особый домъ-дача для директора и янтомолога. Эти
дома находятся собственно впѣ Сада, по ш по далеку. Хак-
гала является для ботаниковъ Пераденіи чѣмъ то въ родѣ
прохладной дачи, куда они пріѣзжаютъ пожить нѣкоторое
время. Пріѣздъ не возбраняется п постороннимъ (въ родѣ
меня); для нихъ найдутся комнаты и даже кухня. Но только
рекомендуется взять съ собою повара, или вѣрнѣе свою
собственную прислугу, которая бы заботилась о вашемъ
пропитаніи, такл> какъ достать пищи тутъ негдѣ. Я по-
палъ въ нѣсколько ипыя условія, притомъ я пріѣхалъ па
сравнительно короткое время.

Понятно, что общее впечатлѣніе отъ Сада было прево-
сходное.

Садъ Хакгала для мепя интересенъ былъ потому, что
съ ОДНОЙ стороны онъ былъ тропическій, тутъ былъ цѣ ІЫЙ
рядъ тропическихъ растеній, правда, не въ такомъ пышномъ
и мощномъ развитіи! какъ, напр., въ Пераденіи; а съ дру-
гой стороны тутъ, блаюдаря порядочному возвышенію
(5600 футовъ), возможна культура растеній умѣреннаго
климата Европы. Тутъ можно найти груши и яблоки,
сливы и вишни, сосну и березу, и цѣлый рядъ другихъ
-знакомыхъ растеній *).

Прекрасный тѣнистый ('адъ въ Хакгалѣ разбитъ на
мѣстѣ тѣхъ джонглей, которыя спускаются со скалы Хакгала
(Накяаіа госк). Эти джонгли частью вырублены, остались
нѣкоторыя лѣсныя деревья, особенно же древовидные папо-
ротники (АІяорЬіІа ехееіяа), которые ютятся по небольшимъ
ущельямъ у ру чьевъ, спускающихся по склону и впадающихъ
ниже въ рѣчку’. Эти папоротники до 2 саж. и выше (таб. 15).

Весь Садъ такимъ образомъ расположенъ по склону
горы, обращенному почти на востокъ. Ровныхъ мѣстъ тутъ
почти нѣтъ или ихъ мало: лишь въ самой верхней части на
границѣ съ джонглями находится значительное Довольно
ровное мѣсто, покрытое травой и крупными деревьями Кію-
сІоіЬчкІгоп агЬогеиш. Влагодаря хорошимъ дорожкамъ. кото-
рыя расположены съ наименьшимъ уклономъ, по склону,
ходить по Саду нетрудно. Блгы’ода$я этимъ дорожкамъ ка-
жется, будто ('адъ расположенъ террассамп, спускающимися
къ востоку. Въ Саду есть небольшія ущелья, въ нихъ ру-
чейки. даже водопады. Чер< іъ ручейки перекинуты мостики.
Есть и маленькія озера.

Оіобі пію крупныхъ деревьевъ въ Саду нѣтъ (въ смыслѣ
высоты), какъ и въ окружающихъ джонгляхъ: деревья
скорѣе по (ходятъ къ умѣренному климату : такой мощи,
какъ въ саду Пераденіи, здѣсь, конечно, нѣтъ. Но тѣмъ
не менѣе, достаточно взгляну ть ближе на эти деревья, чтобы
видѣть тутъ тропики: деревья обвиты ліанами (напр., изъ
Ароидныхъ. І’аяніПога и т. д.), на деревьяхъ гнѣздятся
Орхидеи разныхъ родовъ, крмшые плауны—точно малень-
кія араукаріи (Ьусороііішп), на деревьяхъ паразитами сидятъ
лоранты (ЬогапНіиЩ, на деревьяхъ вѣтви густо покрыты
лишайниками, мхами и т. д.

*) Замѣчу въ видѣ курьеза, что нашу обыкновенную сорную траву
СарнеПа Ьигяа раеіогів я въ видѣ рѣдкости нашелъ возлѣ Нурелін (п то
разъ). Тогда какъ такая для насъ рѣдкость, какъ Мітояа ршііса. здѣсь
растетъ въ видѣ (несносной) сорной „травы".
Древовидные папоротники въ Хакгала.

Въ то время, какъ въ болѣе низкихъ мѣстахъ деревья,
какъ въ Пераденіи, тянутся вверхъ безпредѣльно, достигая
мощныхъ вытянутыхъ размѣровъ, огромной толщины, имѣютъ
крупныя вѣтви и т. д„ здѣсь размѣвы ихъ значительно со-
кращены, вѣтви укорочены и сближены, особенно крупныхъ
деревьевъ нѣтъ, нѣтъ высокихъ и толстыхъ. Нерѣдко де-
ревья имѣютъ корявый угнетенный видъ, какъ КІіоФкіеп-
сігоп агЬогешп.

Что придаетъ особенну ю прелесть, ото множество Хвой-
ныхъ (Сііргеявич). Шумъ ихъ производитъ, какъ и всегда,
ласкающее слухъ впечатлѣніе. Присутствіе Хвойныхъ еще
болѣе сближаетъ здѣшнюю растительность въ Саду съ
умѣреннымъ климатомъ. Самые крупные экземпляры — ото
Снргевяпя шаегосагра и С. іогиіюва. Есть также разныя
сосны, какъ Ріпия Іоп^іі'оііа и др. Есть особый участокъ
въ верхней части Сада, запятый (’аяпагіпа піопѣша, затѣмъ
есть рядъ ЕисаІурПія, значительный участокъ, засаженныіі
камфорой; я замѣтилъ только одно деревцо хины (Сіпсііопа).

Кромѣ дикихъ, оставшихся послѣ вырубки джонгли.
деревьевъ п растеній, въ Саду, кош чпо, посажено мнаго
другихъ иноземныхъ, какъ упомянутыя Сачиагіна, Еисаіур-
Ніз, Ріппя п т. д., какъ это бу (етъ видно дальше. Равнымъ
образомъ кромѣ древовиднаго папоротника АІьррЬіІа есть
СуаНіеа, ЕісКкопіа апѢігсНса.

Пройлясъ по Саду, я опять вернулся на веранду. Эта
первая краткая экскурсія подтвердила мнѣ, что Садъ <тотъ
соединяетъ въ себѣ 2 элемента: 1) съ одной стороны —
п<> составу растительности это есть садъ тропическій, а
2) съ другой стороны онъ въ значительной степени прибли-
жается къ умѣренному и заключаетъ въ себѣ цѣлый рядъ
растеній умѣреннаго пояса.

На верандѣ я просидѣлъ довольно долго, наслаждаясі
тишиной и спокойствіемъ всей окружающей природы и
обстановки. Лишь около 9 часовъ появившіяся отдѣльныя
пятна облаковъ папомпили, что тгрять времени не прихо-
дится, такъ какъ скоро обстановка измѣнится и польются
потоки дождя.

|ожди обыкновенно начинаются регулярно около полу-
дня и льютъ то непрерывно, то съ перерывами. Въ этотъ
іепь (23 іюня) дождь возобновится въ 2‘2 ч. дпя, при-
чемъ сопровождался громомъ. На Цейлонѣ это былъ
первый громъ, мною слышанный. -Это можетъ показаться
страннымъ въ тѣхъ мѣстахъ, гдѣ дожди идутъ каждый день.

Приступая къ подробному описанію Сада Хакгалы, я
начну съ той растительности, которая окружала мой домъ.

Предварительно замѣчу, что ярлыки здѣсь при расте-
ніяхъ не часты. Вслѣдствіе того я не ралъ бывалъ въ
затрудненіи: какъ слѣдуетъ записывать встрѣчаемыя расте-
нія? І»о.іьшнпств<» мнѣ было знакомо, но не всегда я ри-
сковалъ давать свое названіе, поэтому чаще въ такихъ
случаяхъ я ставлю лишь розовое названіе. Въ другихъ
случаяхъ я обращался къ садовникамъ и ихъ каталогамъ,
но это было безполезно: онп путали и противорѣчили одинъ
другому: былъ, конечно, и цѣлый рядъ невѣрныхъ ярлыковъ.
На эти ошибі и я указываю лишь изрѣдка.

Вообще эдѣеь, какъ и въ Пераденіи, научная номенкла-
тура хромаетъ, опредѣленіями іаняться некому.

Отъ дома куратора, въ которомъ я обиталъ, идетъ сей-
часъ же внизъ терраса съ цЬлымъ рядомъ цвѣтовъ. На
іп рвой террасѣ у самого дома у крыльца растетъ АІоё Варо-
вина, затѣмъ нѣсколько ку стовъ деревянистой фу ксіи — Епсіі-
хіа согушЬоха, далѣе другая фуксія Е. 1оіі"і Гіога и наконецъ
третья Е. цтасііія.

Танихъ шикарныхъ фуксій, въ видѣ цѣлаго деревца,
густо усѣянныхъ красивыми цвѣтами, мнѣ еще не приходи-
лось наблюдать, а тѣмъ болѣе на открытомъ воздухѣ.

Тутъ же у крыльца растетъ и нашъ обыкновенный
иорввякъ \ егЬавсцт ТЬар.чцк, затѣмъ Наіѵіа хріетіепх,
Тацеіеч егесіа, Тгорае-Фіпі. Неііоігоріит Оиееп, ЕчсІічсЬоІігіа,
Сщіііеа ріаіусопіга, С шіпіаіа, Хшпіа, Саіетіиіа оП'ісіпаІів.

На второй терриссѣ масса Ваіѵіа ^ііепііеііа, Пеіоігоріиін,
АІу.хяит зѵэееі, Віаіісе лпиаіа, Хісоііапа аП'іпі.ч, ІЬегіз съ
фіолетовыми цвѣтами, (’іпегагіа, Вомѣггііа хресіова съ синими
цвѣтами, Ркппікщо сарепчія, Іаыпіішт (съ невѣрнымъ на-
званіемъ I. НатЬас) и цѣлый рядъ обыкновепныхд. цвѣтовъ
умѣреннаго климата, какъ ѴсгЬепа, Реінпіа. Ігезіпе.

ікчіега Неііх увиваетъ нижнюю террасу, выходящую на
дорогу. Тѵгъ же ВгасЬусоіпе шпІШкІа и Еісиа хііриіакі. Ьирі-
пич, келтые цвѣты (’ІігузапНк пішп аипиаі, макъ, Есііеѵегіа
теіаШса, мелкіе розоватые цвѣты .^аропагіа саІаЬі іса, грядки
бегоніи, цинераріи, АгсіоНя цтапсіія, МцеІІ.і, Нешегосаііів ГиПа.

Уже изъ перечисленныхъ цвѣтовъ видно, какой боль-
шой процентъ здѣсь растеній умѣреннаго пояса. Замѣчу
при этомъ, что далеко не при всѣхъ растеніяхъ есть ярлыки
Между тѣмъ я, по существу дѣла., не могу давать другихъ
названій кромѣ тѣхъ, которыя здѣсь приняты; иначе вышло
бы, что я описываю не тотъ садъ.

Теперь пройдемся п<> той дороя.кѣ, которая отъ дома
сейчасъ же поворачиваетъ налѣво.

Минуя террасу съ цвѣтами, сейчасъ же вступаемъ въ
тѣнистый паркъ. Вездѣ хорошо мощіпая дорожка. По лѣвую
сторону встрѣчаемъ большое дерево Місііаеііа пііац’ігіса, а
направо Спргеяяия (огиіояа и частое здѣсь деревцо (’агіса
СишІіпапіагсашііМ).

Далѣе я буду обозначать правую сторону знакомъ -Д,
а лѣвую знакомъ —.

Какое то дерево, па которомъ вьется одна фѵ ксія, Саьиа-
гіпа шопіаші, ("ирге.чвиь іипеЬлаі оба завитые фикусомъ
(Еісич вііриіаіа): деревцо СіпсЙопа, тоже увитое тѣмъ
же фикусомъ.

Д- ЕпсЬкіа Іопо-іПота (цв.), Саііікіеіпоп гі^ідия съ тонкими
листьями (пло (.).

— Саііізіетои гйііін.ч, увитой вьющеюся фуксіей и пасси-
флорой — РаяяіПога соегиіеа.

Д- СіЬсш Апгапігіпш ѵаг. ѵиіц-афя СічріошегіаДаропіса, вся
увитая 1’іспя яііриіаіа.

— (’аІІЫетоп ІапсеоІаИів іцв. и пл.). По стволу этого Саі-
Іійіепнтп прикрѣплены Орхидныя, которыя также ви-
сятъ и въ горшкахъ: < оеіоц-упе оііогаііяяіта и ^ассоіа-
Ьінт ПІіГогте.

Идя по этой дорожкѣ, встрѣчаемъ нерѣдко крупные древо-
видные папоротники.

Д- Г’пргеччцн шастосатра, ГипеЬгі», увитые Еісіш вііриіаіа.
Меііапііпь та]ог: большое дерево Віщашііа рориІіГоІіа,
2 крупныхъ жземптяра древовиднаго папоротника А1-
ворЬіІа ехсеі.ча, каждый въ 2 сажени высоты.

*) Сагіса Сіпк1іііаітіагсеп8Ік — такъ называемое тыквенное дерево,
весьма позщжа на болѣе обыкновенную ( агіеа Рарауа, но плоды значительно
меньше и вкусъ нхъ кислЬе Эти плоды мной привезены въ Музей
И м п е р. Ботан. Сада.
Д- Тгіяіапіа сопГегкі.

—- Небольшая плантація изъ Сатеіііа ]аропіса; нѣкоторые
экземпляры еще имѣли цвѣты. Нѣкоторые сорта я
разобралъ п записалъ (напр., РгаАтакІо сіе Вгаяіса, Аіі-
$щя(е |)еІІ'ояяе, Вопкеіаагіі, ѴѴагакіІі, аІЬа ріепа, еіеоапя,
Сііаікііегі, говаекЛіа, Мопіігопі, ЬаГауеНе, ДиЬіІее, ГЯа-
шопсі сіе Вагсіі), нѣсколько же другихъ не могъ разо-
брать, такъ какъ названія оторты.

Апгасагіа Вісіміііі, увитая Еісня яііриіакг *), Юаіііга
агЬогеа (цв.), Апгасагіа Спппіп<Діатіі, увитая фуксіей.

Д- Рііу к'іерііая тасгосагра (еще молодая пальма), огромное
дерево Сиргеввш тасгосагра, Меіаіепса тіпог — боль-
шое дерево съ палево-желтоватой корой, отслаиваю-
щейся тряпками.

Спустившись внизъ, доходимъ ю круглаго озера (на-
право), съ водяными растеніями. Почти на берегу его бе-
сѣдка, увитая какой то Ьопісега. А между озеромъ и бесѣд-
кой Асаіу рііа таі’о-іиаіа, вышиною въ 1 саж., конически
круглая. П> редъ озеромъ бор іюръ изъ Реіипіа и Ігеяіпе,
Сгіпит Моогеі, нашъ обыкновенный василекъ Сеиіаигеа
Суапия (но очень плохой).

Въ озерѣ растутъ Сгіпит геуіатсит съ бѣлыми очень
длинными цвѣтами и С. аІЬнт; іатѣмъ „ново іеландскій
лепъ“ — Рйогтіит іепах, Аутрііаеа гпЬга и сарепяій.

Далѣе слѣдуютъ:

Д- Ьигаикі Ріптіегі, 8етасагріЪя (іапіпегі увитой Рірег яуі-
ѵеяіге.

— Сиргеяяня, густо свитой массой вѣтвей ліаны РаяяіПога
соепіЬчі.

Тутъ имѣется скамейка (скамеекъ вообще очень мало
въ ('аду) и 2 высокихъ древовидныхъ папоротника Аіяорііііа
ехсеіяа; АцарапНпія птЪеІІаНія, РЬу ПаиПіия тугНПогив; не-
рѣдко попадающійся Сѵгіапіішя Маск» піі.

Д- Ріегота тасганНшт, съ крупными темно - фіолетовыми
цвѣтами. вст]>ѣчается нерѣдко въ Саду; Тесота са-
реичік; -Іипірегия Вегтиіііапа (можжевельникъ бермуд-

*) Замѣчу, что Еісия вііриШа здѣсь въ Хакгалѣ называютъ Гі-
ей 8 г е р е п 8.
скій), — увитой ТіншЬегкіа Іашііоііа съ прекрасными
синими цвѣтами: Рітіь 1 тепкік.

Меіаіепса Ііурегісіі< >1іа.

4- Сиргеввиз ішиЬгіж

4- Большой кустъ чая Тііеа Ьойеа: здѣсь говорятъ, что
это самый большой чайный кустъ на Цейлонѣ.
Я измѣрилъ его шагами. Въ длину (вдоль дорожки) онъ
тянется 9 шаговъ (слѣ хователыіо, около 3 саженъ),
а въ ширину 3 шага. Но онъ сильно подрѣзанъ и
подстриженъ.

4~ Агансагіа ехсеіяа: большое дерево Гіси.ч геіика, сильно
увитое ТІінпЬетц’іа ІаигіГоііа: Агаіеа, Сая.-іа Іаеѵіцаіа.

ѴѴакІіііщіопіа гоішяіа. Сакнагіиа іпопіапа, на углу Внск-
Іапсііа р< >ри1іІо1іа.

Такимъ образомъ мы доходимъ до той аллеи, которая
ведетъ къ выходу изъ ('ада. Этц прекрасная аллея, тѣни-
стая, состоящая и ’ъ большихъ деревьевъ ('иргекяня шасго-
сагра. Дорога прекрасная, шоссированная, по обѣ стороны
съ бортами изъ бѣлаго камня. Подъ деревьями по обѣ сто-
роны посажены Ігекіпе, Соіен.ч, Вепірт іѵніп, 'щ-еіез, Рііеа,
баіѵіа, СтукапПіетнт, разныя бегоніи, ВгасГіусота тиІШісІа,
\іегетЪег»іа Ігиіебсепе, АиНіегісит ѵіщаіпт.

У входа въ Садъ растстъ нѣсколько экземпляровъ
КЬодосІепсІтоп агЪогеит: выші по склону пхъ виднѣется
много. А передъ входомъ въ Садъ направо Асасіа сіесогап.ч,
которой вообще много по окраинамъ, а еще больше въ
верхней части Сада тамъ, г іѣ находится выходъ въ джонгли

Теперь возьмемъ другой путь и пройдемся по той
аллеѣ, которая ведетъ отъ входа въ Садъ и идетъ по
самой низменной части его. Это именно та часть Сада, по
которой я проѣхалъ на рикшѣ наканунѣ (стр. 165—166).

Съ того угла, гдѣ дорога раздѣляется (считая отъ входа,
причемъ правую дорожку мы только что разсмотрѣли), есть
открытое пространство, откуда видно на далекое разстояніе
внизъ. II между прочимъ я къ своему удовольствію могъ
замѣтить, что чайныхъ плантанцій, къ которымъ я почему
то получилъ нѣкоторую антипатію (онѣ портя гъ природу),
тутъ не было видно. Но въ нѣкоторыхъ мѣстахъ поды-
мались столбы дыма: оказалось, что это жгутъ патаны
(раіапая — тДвянпстый участки въ горахъ), чтобы лучше
трава росла (см. въ концѣ главы).

(Правую сторону я обозначаю Д-, лѣву^і -).

Ккив геівяа, увитое Боіашіга. Тутъ же съ правой стороны
иміется небольшой прудикъ. Утотъ прудикъ отдѣ-
ляется отъ дорожки небольшимъ заборчикомъ и двумя
кл|і мбами.

Тесопіа йіапя, Саііічіешоп Іапсеоіаіи.ч, Меіаіеиса (2 вида),
Кіюііоіеіа (’Ьатрюпі. Мопіавоа Ьіртпаіа.

— СТѵріотегіа іаропіса, очень крупный и толстый экзем-
пляръ: возлѣ нея на склонѣ — группа Сгіпііт Моогеі.
Два большія дерева Сиргеаввк (огвіоза и тутъ возлѣ нихъ
скамейка, (’аіііаіідга (іпікііи^ті (очень нѣжный видъ ивъ
Ьекпиііпоьае), Кіева еіаяііса, Беіііігосаіатпя <ді§ап(еп8.

-|- Геіігеіа неггпіакі, увитая перцемъ (Рірег кііѵеяіге); АЬи-
(ііоп ѵагіе^аіипі.

— Дѣлая колонія Опегси.ч веггаіа, правда пюхенькпхъ:
одинъ изъ нихъ увитъ Нсіииісііа Ьісоіог; Мопіаиоа Ьі-
ріппаіа, НіЬійспй Кона «іпепнія, черешня (Ргишін
аліиш), Маіюиіа АцпИоІіит: Чгеріозоіеп Іатеяопі.

Д- Лантіпшп ЙатЬас, Йгеріокоіеп Латевопі въ цвѣту, съ
жеттыми и оранжевыми цвѣтами*); \ егошеа чресіона
іпесііа, Паіига агЬогеа. Меіаіеиса 1іур<чісіГо1іа, Сачвавпа.
— Большое дерево съ бѣлыми цвѣтами Тгічіапіа соиГегІа,
Кііосіоііешігои агЬогеит, ВегЬегіч (Маіюійа) АциіГоІіит.
камфора, БусЬпів согоііаііа, АтпюЬіпт, КІіойапіЬич.

Далѣе справа слѣдовалъ Систематическій уча-
стокъ, который отсюда съ дорожки былъ сплошь усаженд.
цвѣтущимъ маленькимъ сложноцвѣтнымъ ВгасІіувОте гпиВі-
і'ійа, Сиргевчиз шасгосагра. Тішуорчі.ч іІоІоЬгаіа, ЬаЬаІ Раі-
шеНо (въ цвѣту), Сіігия аичігаіій, Ахаіеа іп<1і< а.

— Санпагіиа шопіапа, Сгуріопіегіа.іароиіса, Вапкніа ігірЬ911а,
Асасіа Меіаиохуіои, Біцтінігппі ].іропіспш <цв.).

Ма§иоііа і'инсаіа, Ргіиаеріа ніііін (цв.), Ргипин Бавгосега-
8И8 (правда, плохой). Ввхвя яет]и‘гѵігеи8, очень плохой,
и не удивительно; посаженъ не въ тѣни, а прямо на
солнцѣ; Тішуа яеиірег-аигеа, Тіі. перакшнія, Тіі. огіеп-
іаіія, ТЬпуо]»8І8 <Іо1оЬгаіа (несомнѣнная ошибка).

— 5’частокъ съ разными А^аѵе; также Ногіеиніа.

*) Нужно сказать, что вообще Уігеріозоіеп Лашеяопі встрѣчается
въ Саду очень часто.
Такимъ образомъ мы дошли до дома куратора.

Пройдемся теперь по самой лѣвой дорожкѣ, т. е. той,
которая идетъ отъ дома куратора вдоль по длинной оси
дома. -Что пожалуй самое интересное мѣсто, такъ какъ
тутъ встрѣчаются самые разнообразные представители тро-
пическаго царства, самыя большія дсрЖья, ущелья, ручьи,
ту гъ же много Орхидей. крупныхъ папоротниковъ, плауновъ
и т. д. Я здѣсь не буду отмѣчать правую и лѣву ю сторону.

Сагіса Сишііпатагсеіі.чіч (съ плодами), АІКррІііІа ехсеіка.
НаЬгоІІіатиив еіео-ап.ч (цв.), Мина Епнеіе. Воссопіа Ггиіеясепз
(пл.), дерево Місііеііа пііацігіса, покрытое папоротниками,
крупными плаунами Бусоро'ііипі р1іу1|ап<1шііі, напоминаю-
щими маленькую араукарію, затѣмъ Орхидеями, также мхами.

Айка изъ ВсЬпіісііа Ьісоіог (чрезвычайно интересное
растеніе). Егапсгсеа Ьісоіог, огромное дерево Ріпііз Іоцод-
Іоііа, узколистный Еисаіу ріи.ч, обвитой Еіец.ч аіірніаіа. БіЬегІіа,
АпПіегіснш ѵігцаѣіпп. АПашашІга, Ногіепзіа, Аяаіеа, Осипши
ѵігкіе, НаЬгоНіашпнн Хагеіііі (налѣво находится метеороло-
гическая будка).

Арка и іъ РавміПога и Іротаеа.

Мика, Агщюріегіз, I )<>о<1іа сііѵеб, (’урйоіпаініга Ьеіасеа.
у саженная папоргникомъ.

Цѣлая группа С’агіца (’іпвііпатагсепчіч, Ваіѵіа, Сіігнв
сіеситапа. Апіііегіснт ѵііжаіііт.

Большое дері во Місііеііа пііацігіса, покрытое рісиз
«Ііриіаіа. мхами и Бусоро<1іит рЬу ІІапіЬнт (Цейлонъ), Бусо-
росііипі .чциаггозит (Цейлонъ), также орхидеей— ВеиіІгоЬппп
сІепяіПогит. Другое такое же дерево Місііеііа покрыто
перцемъ (Рірег яуіѵезіге) и орхидеей ( оеіоцу пе осіігасеа.

Цѣлыя заросли подъ дері вьями Ачріепіиш ЬиІЬіГеіипі;
Бипагіа геіісиіаіа, Ве^опіа рд^апіеа (заросли).

НаетаіЯКив паіаіепяія, Бішічаеа сиіігаіа, Аічоріі і Іа ехсеіва.

Еще одно де]»ев<» Місін Ііа пііацігіса, покрытое орхи-
деями *), пе]іцемъ (1’ірег ауіѵенѣге) и мхами и ко всему еще
увитое крупнымъ стволомъ ХапіНохуІит еіаідіт.

Арка изъ Яоіапнт .іавтіиокіе».

*) Замѣчу, что орхидеи и папоротники растутъ не только на
деревьяхъ, но н на камняхъ.
На деревьяхъ подвѣшены орхидеи — I (ешІгоЪіит
тасгояіасііуит. 1 ІеисІгоЬіит ішіапв и ВеікІгоЬіит апгеит,
Егіа Ьіеоіог.

Атогрівірііаіііі.ч. ЕахіГгауа еагтепіоча, (игаттаіорііуі-
Іпт ярееіовит. Апогсіосііііив веіасеия (подъ стемомъ).
ЛйрЦпіпт пйаеі'оііит, Аяріепіит Веіапх^гі, Авріепіиш Ьиі-
ЬіГегит, М< рЬвхІіит пшПе, Роіуріміінт < ипЬгіеит. Ріегіз
Іоіі^’ііоііа, А1<»ё (тпі< ьсепе. Ітраііевя Коуіеі, ІшраНспя ХѴаІкеі,
ІтраЬепч Ноокегіапа. На деревьяхъ орхидеи ОешІгоЫиіп
ирЬіІе, Аёгиіев Глінііеуапит Ягіеііігіа апцима, Мняа соссіпеа,
па деревьяхъ вьется Карішіорііога (Іесиіъпа п растутъ Е)еп-
(ІгоЬіиіп апгепш, Гіітіюргіакпп \\ і°ійіі, НассоІаЬіпш ГіІоГоптіе,
Ѵёгніеь суИпЛгісппі. (’уаіііеа і!< аІЬаіа. На другомъ деревѣ
вьется КІіар1іі<ІорІюга (Іесигчуа п Яшійіа Ьіеоіог. Еисіізіа
агЪогеа.

Замѣчу между прочимъ, что па деревьяхъ растутъ не
только орхидеи, папоротники, плауны, НаесоІаЬіппі піѵепт,
Неппіеііа \\ аікегі, Оіскміпіа апІагеНеа. Еусороіііпт Ноокегі.
по и Ве^опіа.

По обѣ стороны дорожки въ тѣнистыхъ мѣстахъ круп-
ные древовидные АЕ'ірІііІа апвігаіія, усаженные мелкимъ
папоротникомъ Аіііапіит Еег^икяопі. Есть большое дерево,
увитое плюіцемъ НеФта Нвііх и кромѣ того еще Ѵаініа
соепііеа.

Еіспя геіива. обвитой внизу Раь чПога еііпііь (съ плодами).

Послѣ того, какъ мы пересѣчемъ па пути главную
дорожку, далѣе мѣстность становится значительно суше.
Здѣсь уже нѣтъ ручейковъ, пѣтъ такихъ тѣнистыхъ мѣстъ.
Здѣсь мы встрѣчаемъ Сгѵріоіпетіа .(аропіса, арку*) изъ
Ксіішпііа Ьіеоіог, Ііаіпта агЬогеа, Асаіурііа піагр:іиа(а, Сотрііо-
сагрпя рііучоеагрия (съ цв. и мол<ід. плодами) Воссопіа іін-
Іеясепк (пл.), Хісоііапа аП'іпіз (цв.), Согеорыя Ьіеоіог, Рііпн-
Ьаоъ сарепуія, ІЬегія итЬеІІаіа (или I. ашага ?) съ фіолетовыми
цвѣтами, крупный кипарисъ Снргеьзич ГипеЬгія, Ьірпвігит
ѵпіраге, Сгіппіп Моргві (съ розовыми цвѣтами), Реіаг^опіпт,
арка изъ Боіаппіп .іакіпіиочіей (цв.).

*) Объясню здѣсь часто повторяющіеся слово арка: это составлен-
ныя изъ вьющихся и лазающихъ растеній дугообразныя сооруженія,
устроенныя обыкновенно такъ, что они образуютъ надъ дорожкой родъ
арки, подъ которой нужно проходить.
Начиная <»тъ арки Н«і1атіш зазшіпоісіей (стр. 179) дорожка
раздѣляется: если идти по лѣвой, то сейчасъ же начинается
систематическій участокъ (семейство Атасеае и Всііаішпеае).
Мы пойдемъ п<> правой. Здѣсь мы встрѣтимъ: Ьаіііугп»,
Агаіеа Мас МаЬоп, Іге.чіпе, Моціапоа Ьіріппаіа (цв. и пл.),
Ма^поііа оташШІога (цв.), Ма^поііа Іиксаіа, (тайга ЬіпіПіеі-
тегі, РЬогтшт йпах, Оаііііа (георіина), Тацеіея, Ѵегопіеа
'-.ресіова, Секігит посііігпнт. Гпсіі.чіа агіюгеа (цв.). СЬатае-
горв Гогіипеі (цв.), Рінгів, Веіорегопе оЫоп^аіа (цв.), ІдЬоиіа
ПогіЬипсІа(цв.), камфора — Сіппатотит Гатріюга; Тасквопіа
Ѵап Ѵоіхеті обвиваетъ нѣсколько деревьевъ п въ данное
время была съ цвѣтами и молодыми плодами, ^сінпісііа
Ьісоіог.

{алѣе мы подходимъ кь клумбѣ розъ (въ видѣ
круга), обвитой Яоіапшп ,)ачпіпок1ея въ цвѣту, и выходимъ
къ тому же систематически м у участку.

Кь потовинѣ шестого вечера я обошелъ Садъ и опять
спустился въ ту бесѣдку надъ обрывомъ, откуда такой
хорошій видъ на востокъ и югъ. Зто собственно простая
полуоткрытая постройка, гдѣ стоитъ довольно большой
столъ и скамейки и гдѣ можно съ удобствомъ спря-
таться отъ дождя. Интересно было то, что и теперь, когда
на востокѣ были видны тучи, туманъ и лилъ повидимому
ДОЖДЬ, ВИДНО было, ЧТО крайній южный пунктъ былъ со-
всѣмъ ясенъ. Даже, когда з дѣсь бываетъ дождь, тамъ
на юго-востокѣ проясняется раньше: равнымъ образомъ
тамъ еще ясно, когда здѣсь идетъ дождь. Теперь, когда
ближайшія скалы были въ туманѣ, тамъ было свѣтло

Возвращаясь домой, я меж іу прочимъ замѣтилъ, что
та оранжерея, которая была неподалеку отт> моего дома,
на ночь «Отапливается, какъ я говорилъ уже выше.
Нзл» трубы ея выходилъ дымъ, точно это были не тропики,
а сѣверъ. Размѣры ея незначительны: 17 шаговъ длппы и
7 шаговъ ширины. Недалеко отъ оранж< реи находится
довольно большое дерево §1егси1іа асегіЫіа (цв.).

На слѣдующій день (24 іюня) было такое же велико-
лѣпное утро. Ночью былъ сильный вѣтеръ. Я проснулся
прилож. къ XXVIII т. „Труд. П м и е р. Ботан. Сада".	12
далеко до восхода сочнца и послѣ чаю сейчасъ же отпра-
вился оканчивать осмотръ Сада. На этотъ разъ я имѣлъ
въ виду осмотрѣть самую верхнюю часть Сада, а также
выйти изъ его предѣловъ и познакомиться съ джонглями.
Въ случаѣ желанія сдѣлать экскурсію въ джонгли и под-
няться на гор$ Хакгала, куда существуетъ тропинка, мнѣ
предлагали дать въ проводники одного изъ садовниковъ.
Но я отказался, не имѣя увѣренности, хватитъ піі у меня
времени.

Выйдя изъ дому, я прошелъ частью по уже знакомымъ
тропинкамъ и еще лишній разъ прошелъ мимо древовид-
ныхъ папоротниковъ. Этн папоротники тянутся по ручьямъ,
стекающимъ со склоновъ. Нѣкоторые болѣе крупные изъ
нихъ бываютъ до 3 саженъ высоты. Но теченію ручьевъ
много также Нец-опіа ^тансіі.ч. Долинки засажены мно-
жествомъ Неіаціпеііа. а также АсІіапНші.

Возлѣ о іера налѣво растутъ огромные экземпляры
Еисаіуріпя }>’Іо1ш1іік. А вокругъ озера посаженъ цѣлый рядъ
цвѣтовъ: Ігечіпе, Вскипа, Сіпппп Моопч, ІюгуапНіев Раітегі,
РІ1ОГ1НІПП1 Іеііах. НаЬгоНіапніп.ч еіедапч, Спрііеа гі<>пі1еп8Ік,
Саппа, Рпсіініа ^гасіііч, Сеніапгва, Мопіапоа, Апіптігіпит
шаіікч, Ап іоіін, НеІпіЬгоріііш, Апіагапіііи.ч дашіаіин, (’огеорзіч,
Хісоііапа аПіпі.ч, Вео-оша, \ егопіса чресюеа. Но топ сторонѣ
озера нѣсколько кустовъ Нігеріоьоіеп Лашечопі н Сазвіа
Іаех щиіа.

Выбравшись на открытое мѣсто, соотвѣтствующее до
н івѣстпой степени раіанач, я дошелъ до самого конца
Сада, который соприкасается непосредственно съ джонглямп,
простирающимися на скалу Хакгала. Здѣсь имѣются ворота.
Садъ обнесенъ колючей проволокой, и сторона, выходящая
къ скалѣ, равно какъ и выходящая къ рагаііач и къ до-
рожкѣ, вся усажена рядомъ деревьевъ акаціи Асасіа сіеоогапк.
Деревья эти были покрышя т»чк рь множествомъ плодовъ (бо-
бовъ), которые частью осыпались и дали мнѣ возможность
собрать сѣмянъ этого вида. Проволока забора прибита
прямо къ деревьямъ акаціи и вросла въ эти деревья.

Полюбовавшись огромными рододендрами (КІюНосІеп-
сігоп агЬогешп). росшими на открытыхъ мѣстахъ, набравъ также
характерныхъ для раіапаз злаковъ, изъ которыхъ здѣсь самый
характерный и частый повидимому есть АиіІіічНііа (онъ
же придаетъ склонамъ буровато-желтый оттѣнокъ), набравъ
еще другихъ растеніи, я п» реіпелъ .заборъ ы очутился въ
джонгляхъ (это было послѣ 8 ч. угра).

Вспомнивъ однако, что я совершенно безоруженъ и
что изъ ятихъ джонглей я не разъ слышалъ ревъ ягуара,
я почти машинально выдернулъ увѣсистый желѣзный
засовъ изъ воротъ и съ чтимъ оружіемъ двинулся въ
джонгли по тропинкѣ, которая, очевидно, вела на скалу
Хакгала.

Тропинка сначала была совершенно явственная. Масса
деревьевъ и кустарниковъ были такъ перепутаны, что въ
стороны отъ тропы никуда и двинуться нельзя. Я пытался
проникать въ сторону, но больше ю шаговъ не могъ сдѣ-
лать, да и смысла не было пробираться вглубь, такъ какъ
въ тако» гущѣ ничего и видѣть нельзя, а потерять тропинку
легко. Безъ ножа и топора тутъ внѣ тропы двинуться
никуда нельзя, да и тропинка ншида такъ завалена, что
нужно искать обхода. Масса деревьевъ покрыта мхомъ,
который такъ плотно облѣпляетъ стволъ, что послѣдній
ЯВЛЯеТСЯ СПЛОШНЫМЪ моховымъ лоясемъ.

Подъем ъ ше іъ постепенно въ і ору. Въ общемъ подъ-
емъ былъ нетрудный, но ходишь въ джонгляхъ — точно
въ сыромъ погребѣ. Особенно сырость давала себя чувство-
вать утромъ. Заросли деревьевъ и кустарниковъ такъ густы,
что разобрать что-либо въ нѣсколькихъ шагахъ отъ тро-
пинки было невозможно.

Вскорѣ я добрался до небольшого озерка. Мутная
скверная вода его напоминала скорѣе лужу. Возлѣ итого
озерка мѣстность стала еще хуже. Тутъ попадались сплош-
ныя палки какихъ то тощихъ деревьевъ, травы никакой,
сырость страшная. На землѣ у озера нашелъ какой то
паразитъ. У озгра и выше деревья столь густо покрыты ли-
шайникомъ Вянеа, "что что придаетъ тропической мѣстности
каі ой то особенный, почти таежный характеръ.

Приходилось пробиваться скво ч> гущу, заполнившую
тропинку Иногда тропа терялась. Еще выше гуща стала
еще труднЬе и идти безъ топора стало певозможн». Если
бы я точно былъ увѣренъ, что зга тропа ведетъ туда, куда
нужно, то я бы такъ или иначе продолжалъ пробиваться.
Но увѣренности ятой къ сожалѣнію не было и не могло
быть, такъ какъ для оріентировки не было никакихъ дан-
ныхъ: выйти изъ предѣловъ лѣса не было никакой воз-
12*
ложности: открытыхъ мѣстъ совершенно не было, взлѣзть
на дерево безполезно. Мнѣ даже казалось, что я иду не
на скалу Хакгала, а нѣсколько правѣе. Пришлось по не-
обходимости вернуться.

Нужно сказать, что джонгля эта производитъ впечат-
лѣніе весьма пустынное и унылое. О какой либо красотѣ
и рѣчи не можетъ быть. Бродить точно въ полутьмѣ среди
жестокой сырости. Деревья кругомъ такъ облѣплены мхами
и лишайниками, что совершенно теряютъ свой обликъ:
корявыя, небольшія, прямо „цвѣтутъ" отъ покрывающихъ
ихъ лишайниковъ и МХОВЪ. Хотя дождя не было, но въ
этой сырой атмосферѣ, среди сырыхъ и мокрыхъ еще де-
ревьевъ, я самъ отсырѣлъ и былъ мокръ, точно послѣ осно-
вательнаго дождя.

Въ этой джонглѣ я проболтался безъ пользы добрый
часъ и, вылѣзши пзт> нея, точно изъ погреба, съ удоволь-
ствіемъ просушился на солнцѣ, которое внѣ лжоііглп ярко
свѣтило.

Вернувшись къ Саду И водворивъ желѣзный засовъ
на его мѣсто, я еще побродилъ по тѣмъ патанамъ (раіа-
пак), которыя были возлѣ Сада, прошелъ вдоль Сада по
сѣверной его сторонѣ и вышелъ на большею дорогу (шоссей-
ную), по которой пріѣхалъ.

Между прочимъ на разрѣзахъ у дороги можно было
наблюдать темную землю. Правда, что земля эта была по-
видимому лишь тамъ, гдѣ нѣкогда былъ лѣсъ. Приблизи-
тельно на 1 футъ она была черная, а дальше внизъ слѣ-
дуетъ обычная „цейлонская" земля, состоящая иіъ мелкаго
щебня, а то и камней. На разрѣзахъ, выходящихъ па до-
рогу, видно, какъ растутъ молодые К1іосіо<1еш1г<>и: очевидно,
срѣзы земли обнаружили корни, а изъ этихъ корней, глу-
боко погруженныхъ въ земно, выросли новыя молодыя
деревца, правда, все незначительныя.

Далѣе, я миновалъ Ботаническій Садъ и прошелъ по
склонамъ юго-восточнымъ. Здѣсь такіе же травянистые
участки, но болѣе печальные: трава стравлена и частью
выжжена, такъ что отличать отдѣльные виды затруднительно.
Возможно, что тутъ также скоро начнется культура чая.
Потому что дальше направо внизъ видны какія то плантаціи,
факторіи п т. д.
Пересѣкшп еще 2—3 ущелья, гдѣ проложена дорога,
я къ полудню вернулся домой. Лишь нѣсколько минутъ
спустя застучалъ по крышѣ крупный рѣдкій дождь, а затѣмъ
пошелъ настоящій дождь, который лилъ не п< реставая часа
три. Термометръ показывалъ 68—67" Е. (16—15,5°К.). ВъЗ1 2 ч.
дня спустился густой туманъ, покрывшій весь Садъ. Дождь
пошелъ настоящій тропическій. Термометръ опустился до
65 Г. (почти 14,7" Е ). Лишь въ 5 ч. вечера пересталъ дождь.
Температура еще немного опустилась, до 64,4 Г.*).

Передъ домомъ куратора, гдѣ я обиталъ, имѣется мо-
щенная дорога, которая съ одной стороны имѣетъ живую
изгородь изъ ЬіЬопіа ПопЬишіа. Отсюда съ дороги идетъ
спускъ къ травянистому участку, покрытый съ той стороны
сплошь ВгасЬусоте ппііШ’ісІа. Послѣ спуска идетъ цѣлая
грядка разныхъ сортовъ георгины (Ьаіііеа), и сбоку слѣва
цѣлое дерево какого то боіапиш (видъ не извѣстенъ); дерево
ото усажено крупными плодами, величиною съ яблоко,
твердыми — какъ дерево. Садовники говорили, что плоды
»ти ядовиты.

Далѣе идутъ клумбы съ Ваіѵіа, Саппа, Місоііапа, ЬіЬо-
піа, АѴщашІіа: тугъ же ОІеа Іга^гапх (СчшапНшз і'гартапч.
Мсщпоііа ІиксАа,! Ьаіита агЪогеа, Ма^поііа зіеііаіа, Ма^поііа
‘ИІогаіа, Саіепсіиіа. АгсіоНя, іЧаіісе, СЬашаегорь ЕогПінеі.
РЬоепіх гирісоіа, Сапса. Направо живая изгородь изъ
Ргппиз Ьаигосегачиь (здѣсь не знати, что это такое) н
рядъ Саппа и Коза.

Затѣмъ стѣдуетъ дорожка съ ХіегепЬигяіа, Сепіаигеа,
Саппа, Воіапиіп ,]азпііпііо1іиіп, Воссопіа, Рзісііиш („сЬіпа
^иаѵа“) и склонъ съ Тисса и А^аѵе. А°аѵе аіпегісапа (одна
имѣетъ плоды и здравствуетъ), Ащіѵе хаіаорепзіз, А^аѵе
хуІіпасапіЬа, А^аѵе піаг^іпаіа, А{?аѵе Ваііпіапа, А§аѵе ге^іа
уаг. Візаіаша, Араѵе ЗеЬоІйі, Араѵе ехсеіза. Сверхъ того

*) Для того, чтобы дать представленіе о температурѣ въ Хакгала,
я укажу еще, что утромъ 25 іюня въ 51 ., ч. утра термометръ показывалъ
64" Г. (т. е. 14,2" К.). а въ 6 ч. веч. 66" Г. (т. е. 15.1° К.).

Такъ что въ общемъ темпе ратура здѣсь 68—64" Г. (или 16—14" К.)
совершенно прохладная. Въ комнатахъ по моему было сырѣе п
прохладнѣе, чѣмъ на дворѣ
Рпогтіпт (епах, НетегосаШя, к)оп апіпея Раітеп (отцв.), Іхіа
ретіиіа (пл.). Веясігогпегіа яирегЬа, Могіаеа ііъііоісіеб, Роиг-
сгаеа Іоіщаеѵа, ЬіЬегіа рапісиіаіа (цв.), Гііѵіа поЬіІія (цв.).

Я уже упоминалъ (стр. 181) о томъ, что ниже дома
имѣется кругъ розъ. Зтотъ кругъ имѣетъ около 3<» ша-
говъ въ діаметрѣ, 4 входа и 4 сектанта. (>нъ огороженъ
проволочной сѣткой, укрѣпленной на столбахъ. Съ двухъ
боковыхъ входовъ онъ обвитъ Воіапит .іаятіпокійв, кромѣ
того Іротоеа и Тгораеоіит.

На -ітомъ кругѣ посажены главнымъ оцравомъ розы.
Н<> есть и другій цвѣ>ты: Сіагііоіпк, Апііітіііпппі, ЬусЬпЬ,
ІііапПіпя, Ьаіііеа, Та^еН 8. Ве^оіпа, Неіріііішіт, Ьиріішв,
Живая изгородь інъ стриженой ІНігапіа Ріишіегі.

Нѣкоторыя и гь розъ еще были въ цвѣ.ту. Пере-
числю всѣ тѣ сорта розъ, которые я здѣсь нашелъ на
ярлыкахъ. .Этикетки гутъ особенныя: мелкія, металли-
ческія, съ отіиспутымъ названіемъ. Замѣчу, что розы я

встрѣчалъ въ друі ихъ мѣстахъ,
упоминать.

Ніщіі ІИскчоп
Е)ике о Г Теск
Ноііѵішіг <Гип аті
М-те АІкп Шсігаісічоп
М-те (ІаЬгіе Іліігеі
Епсііапігевя (цв.)
М іъ Доііп Ьаіпо’
СІП188 ап Тегрійг (цв.)
ІЭогоіІіу Регкіпя
М-Г8 \\ . Ст. Огапі
\\ Ііііе Машаи Госіііі
КіПагпеу
М-іъ В. К* Гапі
М-те АІл 1 СІіапіепау
М-те Сігагіея

Кі іпе (>1$а <1е \\ игІепЬпги
Р11ІГІСІ1 Вгпппег
М те -І*‘ап Ікіриѵ
М-те Ѵісіог Ѵепііег
МегѵеіІІе сіе Ьуоп
(іивіале (ігпін \ѵак! (цв.)

по о нихъ почти не буду

М-іъ К. (і. $(Ягаіта и Сга\\ Гопі
М-те ЕатЬапІ
Могпііщ (ііоуѵ

Коиѵепіг сіе К. А. Ргіпсе
1)цсІіе88 оГ АІЬапу
СІІо
Ідвііег Ноітея
\'І8соппіе88 роікеяіопе
(ііоіге Ьуоппаіве
\\і!1іат Аькеуѵ
I >г. (іГІІІ
(іепегаі ЗсІгаЫікіпе
Ьагіу \\'аіегІ0\ѵ
Магсіііопеяк оі Ьопгіошіеггу
М-те <1< \Ѵаііеѵі11е
1'гапсІ8са Кпщег
Тоот \\ оой
Аппа Оііѵег (цв.)
\гсІ8 Ріііег
Ве88Іе Вгоуѵп
(ігасе Нагііпц-
М-гае І.чаак Регіеге
Ргап Кагі ІЭгивсІікі
ХаЬоппапсІ

Веп С'апі

Асішігаі Бемеу

Боиѵешг сіе М.ігіа Хагауа
Саріаіп Наухѵагсі
Согіппа

(’гішвоп КатЫег
Тасяоп Ѵап \<»Иа.

расположенъ систематическій

Возлѣ розоваго круга

участокъ. Ближе къ кругу слѣдовали 4 ряха грядокъ.

По правой сторонѣ пхъ были:

1) Цѣлая грядка ЦЛеавІгшп (иначе АтагуІІв въ цвѣту.
2) Другая грядка была собственно пустая, лишь часть ея
была занята ВассЬагшп оііісіпагшп.

3) Третья также была почти пустая, тутъ были лишь Апсіго-
роо-оп ейгаіпз, Апсігоро^оп Хагсіия и ѵаг. Іпгісіпя.

4» Грядка съ Боііпт регеппе, ЕечНіса оѵіпа, Рііаіагі* апіпйі-
пасеа. Раьрііит сіііаіаіппі, Ратспт пюПе, Тгісіюіаепа
говеа (—).

5) Вгіга тахіта (—), Аѵепа еіегііія, Соіх Басгута (цв.),
Ме1тІ8 тіппШІога, Вгіга тесііа, Вготпк ЬгігаеГоппіь,
А1оресигп8 агишііпасеия, Еевіиса гиЬга, Реніпса сіигіпя-
сиіа. (Замѣчу, что всѣ эти злаки бы іи безъ п іодо-
ношеній, а потому трудно различимы.)

II о л ѣ в о й сторонѣ:

1) ХерЪугапНіен ЬіЫяраіІіа, X. саікіісіа, Ъ. япірішгеа, X. ѵеге-
сипсіа, X. аіашачса, X. яезвіііч. ('угіаійЬия Ьу Ьгісіие,
С. Маскепіі, С. іпІегте<1іи> Беисо.іит риіскеііит,
Б аійитпаіе. Хегіпе ]арс>піса. Бусогів 8сціаті<<ега. Ата-
гуіііз Веікиіоппа, Магіяспв 8егоІіпи.ч, Бисіхагів одашіі-
Гіога. Бргекеііа і'огтохіьчіта. Аіиагуіііч нр., Хаііоіа риг-
рнгеа, БігЙіша ІхуасіпПііпа. (Замѣчу, что изъ указан-
ныхъ растеній не было на самомъ дѣлѣ почти ничего,
торчати лишь яі»лыки.)

•2) Роіу апНіе.ч ІпЪегояа ( ). Ну асіпНхпя сапсіісапя, Нуасіпіішя
гошаіш.ч, Біііиш пераіепве, РаисгаНиш шагіНтипі, РГіае-
сігапав.ча сЫогасеа, Сгіпит акіаіісит, ГТіпшп апцпяіі-
Гоііпт, НірреаМгиіп ѵіПаінт (—), Г’Ііѵіа тіпіаѣа (—)
Нір]<еа8Ігпт „Кесѵ Бее<11іпц“, Нутепосаііік Наггіяіапа,
Г'гіппт аІЬпт, I піепе саІапНиапа, (’гіппт Ьшапіепт,
Ггіпит Моогеі, Сгіпит гонешп. (Здѣсь цвѣтущихъ не
было совсѣмъ.)

3)	Акарапіітв итЬсІІаіи.ч (—), А. аігісатів, АсапШоІуга
Ьк оіог (- ), Нуасішііин саікіісавч (?), Нетегосаіііз Гиіѵа.
Нетегосаііі» аигапііаса, Аіяігоетегіа аигапНаса, Нуа-
СІПІІШ8 готапиз, Ілііипі ІоіщтПогит (бут.).

4)	Грядка пустая, кромѣ. ІдЬегіа рапісиіаіа (цв.) ничего не
было.

5)	Разныя Капііпсиіасеае: Тііаіісігит тіпиз (масса, въ
цвѣту), Ациііеуіа соегиіеа (--) н Сіетаііч йіѵег.чіГоІіа.

6)	Кевесіасеае (ничего), Січіасеае (ничего). Сарра-
гніасеае: (іупапіігор.чя $р (листья напоминаютъ
А ііех).

Продолженіе систематическаго участка слѣдо-
вало рядомъ въ 9 іо грядкахъ (въ 4 ряда). Разсмотримъ
каждыіі рядъ отдѣльно. Первый лѣвый рядъ состоитъ изъ
2 грядокъ болѣе короткихъ. Нельзя не замѣтить значи-
тельнаго количества растеній — самыхъ обычныхъ европей-
скихъ: Оеіркіпіит, ТгИоІіііпі. ріапПшя, Кііепе, Тгораеоіит.
ВагЬагеа, Неярегіа, М.хояоНч,	іит, А іоіа, Рараѵег,

Гіетаіія, ХіЦіІа

Первый рядъ, правая сторона:

1)	Апапая яаіпа. Ріісаігпіа «раОіасеа (отцв.). кпіяаиіінь піГа
(цв.). Наікеѵіега гехіаиііа, 8апяеѵіега суіішігіса, Ата-
гуііія (цв.), ((ркіороуоп іпіегіпе<Іііія, (і]аропі-
сня, Аіяігое.піегіа яр , Нірреачіпіт Кехѵ КееіПігщ.

2)	(>і’пй1іоо'а1ііт пніаич, 8сі11а Ііінрапіса, 8сі11а &р., Ьііішіі
саікііііпт, АІІіит піреяіге, АПіит Ноокегі (цв.), АПіит
таіагісипі, Йсііоепосаніоп оИісіиаІе, АпѣЬегісит ѵгда-
Ніт (цв.), КпИоііа \\о(»<1іі, [ііапеііа епвИоІіа іцв.), Тгі-
іоіиа ІІѵагіа, Ѵіісса і’ііаіиепіова, Ѵнсса аіоіі’оііа ѵ. ѵагіе-
9а(а, Аіоё іпііеясічіх, \1оГ* інаг^шаіа, АІоё Зароііагіа
(цв.), Аіоё ЬгеѵіГоІіа, Ѵнсса \Ѵ1іірр1егі, ОогуапНіевРаІшегі.

3)	Сііасііоіня ^)цееп Ѵісіогіа, (Ліаіііоіич Неіиопіеі ( ), (тіаііоіия
отапбаѵ епяік ( ), Юіегаіпа реііііиіит? (цв.), Іхіа ретіиіа
(цв. и пл.), Могаеа КоЬіпнопіапа (листья совсѣмъ на-
поминаютъ Рйогшіиін), АінЬнІуга аеіЬюріса ( ), Мопі-
Ьгеііа Роікіі (цв.), Рапіаійішз скіиспкія, Р. .іароиіса,
Тгееяіа сЬоіяе шіхесі, Тпіопіа М.ігіае Нсіиѵагх, Тгееяіа
регі'есіа аііэа, МопіЬгеііа сгосояшіаеПога (—), МопіЪгеііа
Таііятап (—), Тіцтісііа раѵопіса цтапсШІога (цв.), Могаеа
ігііііоісіея (отцв.), \Ѵа(яопіа (ІепяіПога аІЪа (цв.; соцвѣтіе
въ родѣ Тіііапсіяіа).

4)	Могапсііа егиЬексепя (цв.), Могашііа а(госо< гпіеа §тапс1і-
Пога (цв.), Вапкяіа цгашѣя (—), Тгораеоіпш піа)и$(цв.).
Ѵіоіа сапіпа (цв.).

о) АиЬгіеНа цгаеса, ВагЬагеа \ піцагія, Неярегія таігопаіія,
Хаяиігиппі (КѵагГ(—), 8(ос1.^егтап тіхесі т. е. левкой»—),
Асгосііпіит (—), \ і<*1а (гісоіог щда'впяія по моему).
Аіуяяит тіпітит (очевидно, по ошибкѣ, ибо это Ьері-
йіит яаііѵит!), Аіуяяит яахаіііе (цв.), Аіуеяит аг^еп-
іеит (—).

6)	Множество ВіапіЬия (цв.), 8і1епе гоье (цв.), Сегаяііит
"гаівііііогпіп. Типіса Нахііга^а, Ьусііпія сііаісеііопіса,
8і1епе пиіапя, Варопагіа са!аЬпса(—), □іапіЬие ьѵіѵевігія
(пл.), ЬіапіЬпв ЬагЬаЛия, Віапіііия сііоіяе тіхесі, ЬусЬпія
Поя -Іоѵія (несомнѣнная ошибка), буряорііііа рапісиіаіа,
Ацтояіешта сог< тагіа.

7)	Мітояа ПогіЬипсІа (цв.), Ьиріпия шіх< <1 (цв.), Ьаіііуги?
ІаІіГоІіия, ЬаіЬугия яуіѵеяігія, ЬаЬигішпі (очепъ мало).
Ьетоп іѵііііе сіоѵег (т. е. гввздпка), Вгомп сгітяоп §о1б,
Сгоіаіагіа геіпяа (—), ТгіПіІшт ІіуЬгісІпт.

8)	8\ѵееІ реа (сладкій горошекъ, цв.), Ѵісіа ^іцапіеа, Агасііія
Ііуроцаеа (—), Ьаікугия Іаііі'оііпя гесі ^оріюга іеігаріега,
(іаіеца оПісіпаІія.

9)	Вогопіа тецаяіі^іпа, Мчояоіі* Гог^еі те поі, Муояоікііит
поЬПе, Нрігаеа ЬіпсПеуаііа, Нріпк а саііова, 8рігаеа яаіісі-
іоііа, Нрітаеа Ыпіагіа, 8рігаеа \ .іп НоиВі.

Первый рядъ, лѣвая сторона:

1)	Саппа Ніамаіііа »цв.), Саппа Опееп Сііагіоііе, Саппа Ачіа,
8аІугіппі пераіепке. Расй\ кііціпа ^рёсіоянт (—), СаІапіЬе
ѵечНіа (—), ЗрітапНіея апяігаіія (- ), СаІапіІі^Вотіпі.
Рііа.іпя Ьісоіог. 8іге1іігіа .ріпсса.

2)	КісІіаіМіа ѴеВопп?(цв.), КісІіапІіааеНііоріса (цв.), КісЬагйіа
тасгосагра, Саііа, ХеІ»гіпа репсіпіа (цв., = Тгаііеясапііа).

3)	Ра]»адег КІіоеая (цв.), Сііеікіопішп тарія, Меііапіііия.

4)	Вціріііпіпт пшіісапіе (цв.), Веіріііпіит цгаікІіПогпт (отцв.),
Ье1І»Ьіпіит Опееп оГ Ыиея, Оеіріііпіпт 1і\Ьгіскші.
І4е1]>1ііпіит Гогтокит (- ), .Хі^еПа Міяя 8аку11 (?), Сіе-
піаііз огіепіаііч, Нурегісипі \ѴеЪЪіатіт, Нурегістп са-
папеике, Н\р<тісііт Каітіаппт.

5)	АЪпіііоп ѵехіііагіпт, НіЬіясив ^гапгііПога (—), АЬиШоп
ЬгіІІапЕ АЬиВІон а1гокап?гіііпеит, АЬцііІоп йиІрЬигеит
огапсШІигит, Кеіпуѵапііа Іеіга^упа, Кеіпмагсііа Ігі^упа,
Атреіор.чі.ч ѵіг^іпіапа, Ыпит яіЬігісит. Охаііз Ьиріеигі-
Тоііа (цв.). Неппаппіа сатіісапч, Ьаѵаіега агЬогеа.

6)	Мігаініів Лаіарра, Вогоніа те^ачііц-піа, Кпіа «тауеоіеп.ч щв),
Ітраііепк Ноокегі, І*еІаг§®піипі — разные (цв.).

7)	Ёахіііа^а чагтепіоча (- -), •Егапсоа гаточа (—), Н\<1гап°,еа
Іюпеп.чіч (цв.). Кіетіа Псоніе.ч, Каіапсііоё ^гапдіПога,
Ееііеѵегіа теіаПіса, Есііеуегіа .чесипсіа Данга, Вгуо-
птгрііа саіусіпа (отцв.І Сирііеа ріаіусепіга. СирЬеа
гр»пі11епкі.ч (цв.), Еуііігипі (отепЬ>.чипі (—).

8)	(іаига I ігиттопсіі. (іаига ІЛімІІіеііпегі (цв.), Оепоі.Ьега
Ьатагкіапа, Еисіічіа Сиіцспй (цв.), Ьорегіа тіпіаіа, Нее-
гіа тасговГаі-Ь.уа (цв.), Гисіічіа «таеіііч.

’•) Таіітіт раВ'П1 (цв.), Вертіа Гисіи .іжіеч, Ве^ппіа іотеп-
іоча (цв.).

Ді>уіпіі рядъ, болѣе длинный, также состоитъ изъ 9 грядокъ;
правая сторрна:

1)	Щст;ія грядка.

2)	СІігучапНіеиіііпі гочеит. Спіси» Врпебісіик (—), РагНіе-
піит аигеит, Согеорвіч <<гап<Ш'1ога (цв.). Тапасеіит
ѵп1оаг<>, НеІісЬгукит чііік Іаг^е ііоиегей, Ніегасіит
ашѵипі.

3)	(іуііига Іусорег.чісіі'оііа (=Ьіс<»Іог), Еараіогіит АѴеіптаппіа-
пит (бут.), ЕеисаиІЬгтиіп ѵмі^аге (цв.), ХсЬіІІеа Міііе-
іоііиін, (іаіііагсііа таг^іпаш, Сіігдчапіііепіит тахтіит
Кіп<* Есімапі 1 II, Еиі»аіогіипі гірагіит (цв.), Сиігоііа
аЬуччіпіса, СагіЬати» (безъ ярльнЛ).

4)	(1’епіаигеа гациніпа, Тапасеіит ѵпіоаге (безъ ярлыка),
(’огеорчіч цгагаШІога (цв.), АтпіоЪіипі аіаіит (цв.),
Егі^егоп піасгаиіііик (цв.), Пігд.чапіЬетит Ьіріппа-
Іііт <цв.).

5)	Сіпегагіа тап(іта, СІіуваиВіепіит, Еапіоііпа, Негасіеит
аврепип.

0) Неііоігорііпп Оиееп Ѳ)§’а, Неііоіпщіит Ѵиееп Еіепа, КЬат-
ішк а1«и гпііч, МігаЫІій Лакціра, Чсйіпи.ч июПе (но моему,
ярлі>іка не было).
7)	Ваіпга Гавіиояа, ХіегетЬиг^іа Ггиіечсевв (цв.), Мгеріо.чоіеп
Латевопіі (цв.), Реіітіа ІіуЬгіба (цв.), 8о1апит сіііаіит
(—), Хісоііапа аГГіпів (цв.), Рііуяаіів Аікекеіщі (—)-

8)	АІвігоеіЖгіа, Ігевіпе, АтагапПіив (гісоіог (—), А. сашіа-
іи8 (—), Кіѵіпа Ііитііів (ошибка), (іегапііа (цв.).

9)	ЕиркогЪіа вріешіепч (цв.), ЕирЬогЬіа ри1<-1іеггіта (цв.),
АсаІурЬа тагцтаіа, ВоеЬтепа піхеа.

— лѣвая сторона:

1)	Егуп^іит Оііѵепапит.

2)	Ехасит тасгапіЬпт. Рку Посасіия, Орипііа, Сегеия.

3)	Агтегіа Гогтова (цв.), РІитЬао-о сарепяія, Ыаіісе віпиаіа
(цв.). 8(а(ісе ІіуЬгісІа, Натека раіепв, йапіепіа Гіогкіп.

4)	Сатрапиіа ругати Іаіів (цв.), Сатрапиіа вресЫит, Сатра-
пиіа теіііса. Сатрапиіа регвісіГоІіа \ аг. аПпПога.

і\В. П<> моему все »то одинъ вить — Сатрапиіа Карпп-
СИІ118 Ь.

5)	СоІІеНа сгисіаіа (С. врііова), Хегшт Оіеапсіег, Могепіа
оНога(а (цв.). А іпса тіпог (цв.), Ноуа сагпоча. Стотрко-
сагрпв рііу-.осагрпя (цв. и п. і ).

6)	Пустая грядка.

7)	АпНіткіішт <<гап(1і('Іогнт (цв.), АпНітІііпит іпіегтеіііаіе
е( А. тіхед, Скеіопе Ьагкаіа (цв.), Ьінагіа тіхеіі ( ),
Хегошса вресіоча (—), 8аІрщ-1оввів ( -), Сеіяіа Агсіо(ія
(цв.). Хетеяіа Нпііопі (—). АІІоіг оа Мпкяіі (цв.), Хетевіа
вігпточа.

8)	Тітішв ѵиір-агів, МаітпЫит сап<Н«1івяітиіг (цв.), Хасііув
іапаіа, Компагіішв оГГісіпаІія, М< пНіа. Наіѵіа сапагіепвів,
Наіѵіа ѵегіісіПаіа (—), 8а1ѵіа вріетіепя (цв.) и ѵаг. аиси-
ЬаеГоІіа <цв.), Соіеия, РІесігапНіи.ч (нЬеговпв, Меіівва
оПісіпаІів, Тііутц.ч чр., Ьаѵапсіиіа Врккі, Ьаѵашіиіа ѵега,
(ісітит ѵігкіе (—), Нсиіеііагіа оЫопцаіа, Наіѵіа іагіиасеа,
НаМіЕціа топіапа.

9)	ѴегЬепа, Аіоівіа сіггіо(1ог<і, ЧігоЫІапіЬев коввуріппя (’гов-
вашіга птіііоііа ѵега, ЫЬечна ГІогіЬитІа (цв.),

Остается еще описать самую верхнюю часть Сада, ко-
торая расположена выше дома куратора: если отъ итого дома
смотрѣть на гору Хакгала, то вверхъ по лѣвую сторону.
Эта часть повыше, болѣе суха, не столі> затѣнена и не из-
рѣзана ущельями. Здѣсь посажены 8аЬа1 РаІтеНо, Сііа-
таегорч Рогіииеі, Рііоепіх гесііпаіа, Зегепоа, Сиргеввия
тасгоросіа, Агаисагіа Вісіміііі, Сіігия (крупный лимонъ),
Каетріегіа сотпагіа (цв.).

Въ этой части Сада находится, между прочимъ, цѣлая
аллейка камфоры. Эта аллея идетъ вверхъ извиваясь.

Еще выше идетъ сосновый участокъ, состоящій изъ
Ріиик сапагіеивія *). Одна сосна обвита огромной ліаной
РаэкіПога есіиііэ; стволъ этой пассифлоры внизу имѣетъ
толщину руки; плоды ея выпотрошены птицами**).

Рядомъ, немного дальше, находится цѣлая плантація
казуарины Савпагіиа шопіаиа. Деревья ея спускаются
сверху внизъ рядами: тугъ ихъ много сотенъ; онѣ еще
молодыя, но многія уже съ плодами. Среди нихъ деревья
Кііойоііеінігоп агЬогеши. Эта оригинальная казуариновая
рощица совершенно лишена травы, по почва покрыта точно
хвоями. Въ рощицѣ свѣтло, „листва" ея жеттовато-зеленая.
Стволы даже молодыхъ деревьевъ уже имѣютъ значитель-
ною Корку

Въ концѣ этого участка у проволочнаго забора фцегси?
эеітпіаѣа, нѣсколько экземпляровъ, а у самого забора рядъ
Асасіа гіееогапн. Наконецъ рядомъ дальше посѣщенный
наканунѣ рододендровый участокъ К1іосІо<ііп<1гоп агЬ<>-
геигп и небольшой участокъ патаны (см.стр. 193). Стволы родо-
дендроновъ бываютъ крупные, болѣе обхвата, но не высокіе,
сажени I1/-?—- высотою. Стволы эти часто дуплисты, кора
ихъ обрывается весьма свободно цѣлыми полосами.

Ближе къ іом\ куратора въ верху я видѣлъ довольно
много Асасіа АЬ Іаиохуіои, Асасіа сиІІгіГоі шіч (одинъ экзем-
пляръ), обыкновенную сосну Ріпив еу 1х емЬгі«, -Іишрегнк
Веітпшііапа, Сегаіопіа ВНіцна. Ндкеа чаіі^па, Асасіа рДаиса.

Тутъ же въ верху культурный участокъ: клуб-
ника, груши, фиги, саженцы йамфйры, дубъ Онегсиэ Пэка
съ крупными листьями, персики и др.

Въ самомь верху у джонгли находится огромный ко-
лодецъ, съ выложенными камнемъ стѣнками. Въ этотъ

*) Не знаю, случайное ли это явленіе, но болѣе длинныя вѣтви
у здѣшнихъ Хвойныхъ всѣ направлены на востокъ.

**) Плоды РаввіПога еііиііа мною прихвачены для Музея Импера-
торскаго Ботаническаго Сада.
колодецъ стекаетъ вода изъ горнаго ручья. Во время до-
ждей этотъ колодецъ, очевидно, сильно наполняется водой.
Изъ колодца стокъ въ тотъ ручей, который спускается
ниже.

Почти у самого дома скалистыя мѣста; крупныя скалы,
покрытыя лишайниками, мхами и орхидеями.

Укажу наконецъ растенія, случайно мною отмѣченныя:
ЯсЬоііа ІаііГоІіа. Асасіа геНпоніев, Рііѣе росши піргевсепк,
бІгоЬіІапІІіев ^оввуріпнь (попадается часто). МпеіепЬескіа
ріаіусіайа (часто), Ьсиіеііагіа оЫоп^аіа, ЕгіоЬоігуа .іаропіса,
Еираіогіипг V еішиаппіаішт кустарникъ (цв.). Савиагіпа іоги-
1о«а, СуаНгеа йеаІЬаіа.

Остается еще упомянуть о трехъ культурныхъ участ-
кахъ, которые находятся недалеко отъ дома куратора въ
сторону противоположную отъ Сада. На этихъ участкахъ
разводятся какъ обыкновенныя огородныя овощи, такъ и
фруктовыя деревья.

Изъ овощей здѣсь разводятся: бобы, капуста, пе-
трушка, лобода, бураки (свекла), дыни, мята, тимьянъ пли
богородская травка (Тігѵпіпв).

Изъ фруктовыхъ деревьевъ: груши, сливы, Рвнііпт
СаШеуашіт (гуява) и Сіііпа опаѵа, цитроны, персики,
фиги (Еісив сагіса). Замѣчу, что груши оригинальныя,
твердыя — какъ дерево, покрытыя бородавками; по, гово-
рятъ, очень вкусны по созрѣваніи.

Изъ мѣстныхъ пѳрсыкОвъ я пробовалъ компотъ, кото-
рымъ угощалъ мепя мой индусъ.

Яблокъ и вишенъ я не видалъ. Есть, говорятъ, проб-
ковый дубъ, но я не видалъ.

Въ заключеніе считаю не лишнимъ сказать подробнѣе
нѣсколько словъ о патанахъ, о которыхъ упоминалъ выше
не разъ.

Патаны (раіапач) представляютъ весьма интересное
явленіе въ томъ смыслѣ, что онѣ — ксерофитпая фор-
мація — встрѣчаются среди роскошной тропической расти-
тельностп.

Относительно пат.шъ существуетъ спеціальная работа
Пирсона1'), который пріѣзжалъ на Цейлонъ спеціально для
ознакомленія съ патанами, исторіей пхъ происхожденія,
значеніемъ и т. д.

Патаны это травянистые злаковые склоны, значи-
тельнаго протяженія, въ центральной і ирной части Цейлона,
въ тѣхъ мѣстахъ, гдѣ прежде были лѣса, па высотѣ 2000
до 5ооо фут., преимущественно на восточномъ склонѣ хребта,
въ провинціи Ува гЮва). Эта часть острова, несмотря на
довольно значительное количество дождей, большую часть
года остается сухой и даже выжженной Я уже отмѣчалъ,
что на востокѣ отъ Хакгалы (въ то время, какъ въ Хак-
галѣ дожды небо чисто, д&ждя нѣтъ, а растительность
имѣетъ какой то болѣе сухой, какъ бы степной (по нашему)
характеръ. Растительность патанъ бѣдная: она состоитъ
изъ сравнительно немногихъ жесткихъ видовъ злаковъ изъ
родовъ Рапіспш, 1’аэраіиш, КрогоЬоІи.ч, Агініиіа, Сігіогік,
Ашігороцоп. Ішрегаіа, т. е. родовъ, которые характерны для
саваннъ и пампъ. Древесная растительность патанъ
представлена почти исключительно двумя видами: Гагеуа
агѣогеа („патановый дубъ") и РІгуІІаігНш* ЕіпЫіса Ь.

Происхожденіе патанъ еще не вполнѣ выясш но, суще-
ствуетъ нѣсколько теорій. II и р с о н ъ приписываетъ пхъ про-
исхожденіе двумъ причинамъ: климату п періодическимъ
пожарамъ. Сначала страна была покрыта саванно-подобными
лѣсами, которые благодаря систематическому выжиганію
превратились въ патаны. Подобные пожары и въ другихъ
мѣстахд» (Индія, Ява, Суматра, центральная и южн. Хфрпка,
К). Америка) также способствовали замѣнѣ лѣсной расти-
тельности растительностью травянистою и кустарниковою.
Благодаря ежегодному сожиганію образовалась черная
земля, сходная съ гумусомъ. Ксерофнтный характеръ оди-
наково свойственъ какъ влажнымъ патанамъ (выше 5<»оо ф.),
такъ и сухимъ. По всей вѣроятности это зависитъ отъ
„прохладности" почвы и присутствія гумусовыхъ КИСЛОТЪ,
препятству ющихъ поглощенію воды.

Интересно то, что австралійскія деревья, про-
исходящія изъ очень іухого климата, хорошо приспэ-

*) Реагноп. ТЬс Воіапу оГ іііе Сегіоп Раіаіків (.Доіпті. оС Ьіпп. 8ос.“
XXXIV. 1898 1900, р. 300—365).
собилпсь въ болѣе высокихъ областяхъ Цейлона
(Огеѵіііеа, Саяпагіпа, Епсаіуріив).

Замѣчу къ объясненіямъ Пирсона, что ихъ повидимому
недостаточно. Ксерофптныя формаціи, попадающіяся неожи-
данно среди альпійской пли иной растительности, встрѣ-
чаются и въ другихъ мѣстахъ, напр., у насъ на Кавказѣ..

Закончивъ въ общихъ чертахъ свою работу въ Хакгала,
я утромъ 26-го іюня (8 іюля) распрощался съ ітимъ инте-
реснымъ мѣстомъ и, отправивъ свои вещи съ кули въ
Ну релію (Нювара-Зіія). самъ отправи іся гуда пѣшкомъ.
Погода была прекрасная и по дорогѣ я осмотрѣлъ всю эту
интересную горну ю мѣстностость между Хакгала. и Нуреліей.
Какъ я уже сказалъ раньше, селеній на этомъ протяженіи
совсѣмъ пѣтъ. Участокъ, гдѣ расположенъ Ботаническій
Садъ, является самымъ дикимъ.

Шелъ постепенный, по очень слабый подъемъ, который
при хорошей дорогѣ былъ соверші нно незамѣтенъ. Черезъ
полтора часа энергичной ходьбы я былъ уже у озера, а въ
9 ч. утра на станціи желѣзной дороги Нуреліи.

Оставивъ здѣсь свои вещи (до отхода поѣзда оставалось
3 часа), я отправился въ городъ. Какъ я уже замѣтили,
это маленькій дачный городокъ, съ лавками, гостинницами
и т. д. Погода была облачная. Выло не только пе жарко,
но скорѣе прохладно.

Еще до входа моітп въ городъ, по дорогѣ я встрѣ-
тилъ садикъ довольно порядочныхъ размѣновъ, который,
очевидно, представлялъ отдѣленіе Хакгалы.

При входѣ въ Садъ лежитъ прудикъ съ массой розо-
выхъ Хушрііаеа.

Въ саду масса ровныхъ утоптанныхъ лужаекъ: посере-
динѣ протекаетъ овражистый ручей по сторонамъ КІзо-
сйміешіпіп агЬогеппз, а со стороны почтовой конторы (Рові-
оііісе) въ два ряда аллея изъ Сиргеквив тасгосагра.

Сырость въ воздухѣ была значительная; еще въ 11 ч.
утра на травѣ была роса. Растеній въ саду видно немного.
Клумбъ немного, оііѣ всѣ. у входа со стороны станціи ж. д.,
а весь садъ собственно состоитъ изъ ровныхъ, какъ бы
утоптанныхъ зеленыхъ лужаекъ. Ярлыковъ нѣтъ. Растенія,
которыя тутъ встрѣчаются, всѣ есть и въ Хакгала. Здѣсь

я наблюдалъ:
Саііюрьіе
КіегепіЬигціа
Ѵінса тіпог
Місоііапа аГГіпіе
Каетіегіа согопагіа
ЕясЬясІіоІІхіа
Гіех еигораеіік

8апІо1іпа (бордюръ)
РЬогтіит іепах
Сіігувапіііетит (желт. цв.)
АЬиііІоп
ЬаЫеа

Ѵегопіса ересіоеа

Іхіа репсіиіа (бѣл. цв.).

Замѣчу, что І'іех въ самомъ городѣ п его окрестно-
стяхъ образуетъ заросли.

Изъ деревьевъ встрѣчаются:

Кіюсіосіеівігоп агЬогепіп
(группа)

ВегЬегів (съ спи. пл.)

І’іпіт оапагіеіі8І8

Сгуріотегіа ^аропіса
Н.іЬгоіЬатпик еіер-апз
Огеѵіііеа гоЬивІа
ЕиеаІурПів ОІоЬиІин.

Акаціи образуютъ тѣнистый рядъ: на лѣво Асасіа
Несогапя, направо Асасіа Меіаиохуіоп.

Кромѣ того тутъ есть огородъ. Въ серединѣ садика
фонтанъ.

Побродивъ по городу и его окрестностямъ, я въ 12 ч.
іпя выѣхалъ обратно и въ 6* 2 ч. вечера былъ уже въ
своемъ рестгаузѣ въ Пераденіи
Глава V.

Возвращеніе въ Пераденію. Культурные участки въ
Ботаническомъ Саду въ Пераденіи. Опытная станція.
Экскурсія на югъ. Филіальное отдѣленіе въ Хенератгода.

П<> возвращеніи въ Пераденію мнѣ осталось сдѣлатъ
сравнительно немного. Прежде всего нужно было осмотрѣть
тѣ культурные участки, которые имѣлись въ Ботаническомъ
Саду, затѣмъ ознакомить! я съ опытною стаищей, которая
находится по той сторонѣ рѣки Магаве.ди наконецъ посѣ-
тить еще одію филіальное отдѣленіе Сада, которое находится
въ равниной части Цейлона, всего нѣсколько станцій отъ
Коломбо. Кромѣ того я хотѣлъ сдѣлать еще одну экскур-
сію — въ самую южную часть Цейлона, съѣздить въ Галле*)
и Матару.

Что касается культурныхъ участковъ, то я долженъ
ограничиться лишь немногимъ, не будучи спеціалистомъ
по культурѣ. Я лишь перечислю тѣ растенія, которыя тутъ
посажены, безъ особыхъ комментаріевъ.

Всѣ эти участки расположи пы на грядкахъ. Англійскія
и туземныя названія преобладаютъ (я ихъ такъ и оставилъ )
латинскія рѣдко. Ярлыки не всегда есть, какъ и растенія,
а потому туземныя названія мнѣ остались неизвѣстными.

Наибольшій участокъ находится по лѣвой сторонѣ
пальмировой аллеи (Вогакеиз ПаЪеІІИогпііе): начнемъ отъ аллеи
съ АгівіоІосЬіа (см. стр. 127)

Коллекція Сіігие: ЛѴйяЬііщіоп Ктала1 огап^е, Сап-
Іоп Мапйагіп, 81. МісЬаеІ огагще, МаИеезе, Віоод огаіще,
Ѵіііа Ргапса Ьешоп, КиЬу Віоой, Сіігон, 8дѵееі Ьіше, Еип ка

*) Англичане выговариваютъ Г о л л ъ.

Прилож. къ XXVIII т. „Труд. И м п е р. Ботаи. Сада*
Ьет >и, ОгаМге ТЪотхоіі ітргоѵесі Хаѵаі, Огап^г Ооісіеп
Ми^кеі Хаѵаі, Ѵаіепсіа Іаіе. Хаіаѵепсіа, ЬіьЬоп Ьетоп.

Грядки изъ Мугіосагра Іон^ірея. Б<>рты усажены Сагіса
Рарауа, Воіапит. РавяіПога съ огромными плодами, листья
большіе, стебли четырехгранные: все имѣетъ видъ навѣда.

БесЫит егіиіе, Вгіп}.і1н(?), Сарзісит егесіпт. Сарвісит вр.

Боіапит яр. (плохой), Ѵі^па кіпеині».

Реа$ (т. е, горошекъ) Віяіюр Іову роіі реа» (2 грядки,;

Ааіапуа (Іротоеа ?)

(’аряіспт вр.

8иНопв регГесѴіоп піагпнѵГаі Исая <2 грядки)

Г’оіп ФітЬаІа

Роіи ФітЬаІа (\Ѵ1иіе нееіі.з) — фасоль?

Осіігеа ІЛѵагГ (3 ірядки, ѴЕІѵаіеае?)

СапаЛіап М'оікіег ІЬѵагі’ Веапз (2 грядки»

[)маг( ВпНег Веапх (2 грядки)

Каііа пшп

СиситЬег (огѵрцы.

Фасоль?

Каііаіа Рпш§а (К-укур^ <а»

Віптііеай Іеішсе

Еагіу йоги (’аггоі

(?гіш^оп о'іойе Ьее( (свекла»

Бпйп таііі І»ага <1атЬа1а

(’опѵоіѵпінк ?

Сорта капусты: Рпгріе КоЫ КаЬі. ХѴІіііе іигпір гаіііьй,
Соіен іччі сеіеіч (—)

Мята (Мепійа)

Кагім ііа щтееп [»осІ8), Вгуопіа (цв )

Хшо-іЬег оПісіпаІе, имбирь - цтпоег (3 1 рядки)

ІдіІТа 8р. (съ плодами)

Рііавеоіич 1ипа(и« и ѵаг.

(’ельдерей (петрушка) 2 грядки

Раіъіеу ехіга Гіпс (’нгіей (петрушка)

•І’асозл. (цѣлып рядъ грядокъ)

Аіир1іісаі'і»аеа ж!§е\ѵоііЬіі

Тошаіо ргіпсе Вог^йеве

ЬиіТа аспіапоиіа

8паке &оип1 мііііе Іоп^’

8иак«‘ й’оигй (§тееп росій)

Какое то Сложноцвѣтное (4 грядки), безъ названія.
Здѣсь находптея перерывъ .л-ого культурнаго участка:
именно, тутъ имѣется небольшой участокъ (тоже культур-
ный) одной изъ породъ корицы ( іпнапіопшіп Саязіа (нѣ-
сколько небольшихъ деревьевъ) и камфоры Сіинапюппип
СапірЬога (кустовъ 1<») При послѣднихъ находится ярлыкъ
съ надписью, — что камф<ірЛ введена здѣ>сь въ культуру и
культивируется въ широкихъ ра^мізрахъ. Камфора полу-
чается вслѣдствіе дистилляціи вѣтвей со стеблемъ.

Далѣе идетъ продолженіе культурнаго участка.

Ананасы (сорта,: Вгасашогеп^ч, Мопяеітаі, Хапая Ій)о,
Маипішь Ріпек, Хапая Ацеіі. (’ЬагІоПе Ф Коіясіііісі, (’ауеіша
Еіяче, (іиаіашаіа Ріпев яріпеіе.чч, Хаііая Во.іог, Кем Ріпвя.

Ьататы (Ірощоеа Ваіаіая) сорта: Вопіаѣ» Ніегга Могепа.
Вопіаіо МаЬФіЮ. Воіііаіо АпіагіІІо Нмееі Роіаіо, ^мееі Роіаіо
Х'апсішипсі, >3ѵее( Роіаіо иішашеіі. ^мееі Роіаіо Х<-\\ -ІегМеу.

Меіап^а Віапра, Меіапра кпіагіііо. Хіапіе іяіепіо, Хашіаз,
Каіп-аіа, Кігі-аіа Я&ші раіЬга.

ХапПкіяота гоЬініипі, Хапіііояоіпа МагксІіаПеі, , апіію-
>ота ѵіоіасешп. Ккіагап (АтогрІіорІіаПпз).

Магапіа агппсіівасеа.

(’аіаіііеа АПопіа.

Саппа еіініія.

КапЙаІа, Каін-кашіаіа, Ларапеяе іаг<> оі На\\аіі. Хапіііо-
ьота яаріііаеіоііит. Ниеѵо <>Г Рогіо Ііісо, \ іпо оі Впііеііп,
(тациі оі' С’пЬа. Сіагепйі кашіаіа, .Іакпіаіа.

МапіЬоі — 2 большихъ грядки въ в рядовъ.

Мапіівй иііііячіта: Мапоокка-пЪі (Ьеттак), Мап^окі-
пЬі (І’іііехі, Мапо-окі-пЬі (Рйсіі), М.іпоокі-ііЬі (Кегіпіепо),
Мапіііоі пН1із.чіпіа.

Ямсъ (Віоясогеа Ваіаіач) сорта: Ап^ііі-аіа. Копйоі,
Какаіа-аіа, -іаѵа-аіа, -Іарапа-аіа іусПом), Кітім еі-аіа, Херто ог
Ідісіа Ѵаіп.ч, Каіп-кпкикйа. каіамеі-аіа. Хіапіе-реііц, Ніійаіа,
Каіа-аі.і (гесі), АѴеІ-аІа, Хіаше-сіііпо, Ѵапія. Ніпрпгаіаіа, Г)іоя-
согеа сауепец.чіз (у еііом уапі$).

Другой культу}»ный участокъ находится возлѣ упомя-
нутыхъ выше (стр. 131) деревы въ Сопгощіііа риіапепзія.

Здѣсь имѣются самыя разнообразныя культурныя расте-
нія, какъ травянистыя, такъ и деревянистыя. Я перечислю
здѣсь все то, что я наблюдалъ и успѣлъ записать, не при-
дериживаясь никакого систематическаго порядка, располо-
13*
живъ лишь въ алфавитномъ порядкѣ. Въ общемъ можно
сказать, что почти всѣ эти растенія я наблюдалъ и въ
другихъ мѣстахъ Ботаническаго Сада.

Аегѵа Іапаіа

АІЬіггіа ЪеЪЬок

АПаташІа ВсЬоШі

Агіосагрп.ч іпІе»гіГо1іа
— поЬіІів

Ваггіп^іопіа вресіова

Ваввіа Іопррі'іога
Воеіітегіа піѵеа
Вгохѵпеа ^гапііісерв
Саеваіріпіа вр.

(’ашіаЬів (почти безъ запаха)

Саіадішп

Сагіса Рарауа

Саввіа Тога
— посіока

Савіаповрегтпіп апьігаіе
Седгеіа Тоопа

Сіппатоппііп геуіапісит
Сіігпв Апгапііпт
СоіТеа агаЬіса
— гоЬпкіа
— вІепорЬуІІа
— вр.

СоигопрВа хпіапепвів
Беггів гоЬпкІа
Бигіо ХіЬеіЬіішв
Бигапіа Ріитіегі
ЕІеВагіа Саічіапіоп
Егуііиіпа іпоповрепиа
Егуііігохуіоп Соса (пл.)
Еіщеиіа сагуорііу Ііаіа
— таіассепвів

Еііісіпт йесіріепв
Сагсшіа хапіЬосІіутив
Огеѵіііеа гоЬикіа
Негіііега Ііііогаіія
Неѵеа Ьгавіііеивів
НіЬівсик Вова сЪіпепвів
Ласагапсіа тітозаеГоІіа
гіаетіпит оШсіпаІе (?)
Іпсіі^оГега аггесіа
•ІоЬаппезіа ргіпсерв
ЬопсЬосагри§ вр.

Ьувіііісе гЬо<1о8Іе^іа
МазсагепЬазіа Иавііса
Мевиа і'еггеа

Мігівііса Гга&гапх
— ІаигіГоІіа

Мопі8 аІЬа

Миха (много разн. сортовъ)
НерЬеІіит ЫІЬсЬіі
Рагкіа КохЬиг^Ьіі
РеІіорЬогит Гегги^іпеит
Регвеа 8етесагріГо1іа
РЬоепіх гирісоіа
РііЬесоІоЪіит саиііі'іогит
— диісе
— Натап
— сусіосагриш

Ріитегіа

Роіпііапа ге^іа
Ріегосагрив есііінаіив
Кісіпиз соттипіб
Коха (разныя)
8ап(1огісит іпШсит
Йепвеѵісга й’иіпееввік
НасЬагит оШсіпаІе
Варішіиз 8аропагіа
— Іаигііоііа

Нагаса іпсііса
ЗевЪапіа асиіеаіа
8коіта 8р.

КорИога іотепіока
8\ѵіеІ₽піа тасгорЬуІІа
ТаЬегпаепіопІана

Тесіопа ^гапйіх
ТІіеоЬгота ап^ихіііоііа
— (’асао

7(*а Мау.ч.
Кромѣ того имѣется рядъ такихъ садовыхъ растеній,
какъ Сопіуііпе, НІюЬіІапНіпк, АсаІѵрГіа, Рапах, Агаііа, Оуппга,
Ваіѵіа, Сі-оіоп. Сііпг., Ьегіява, Киячеііа, АЬКчііа, ЕгапіЪетит
«1ІКСОІОГ, ( апіоёпкіа, АПаташІа, Тогепіа, І’оІуапіЬев, Ітраііепв,
Соіеия, Ап^еіопіа, Ве^опіа. СаІаЙіиш. злакъ ТгісЬоІаепа говеа,
Гісия еіавііса п др.

0 спеціальномъ участкѣ, г (ѣ разводится табакъ (Ыісо-
(іапа) и др., я уже упомянулъ (стр. 97). Онъ находится
рядомъ съ систематическомъ участкомъ.

Опытная станція находится на противоположномъ (бе-
регу р. Магавели Чтобы попасть на эту станцію, нужно
дойти до излучины рѣки (см. планъ) и спуститься къ самой
рѣкѣ. Здѣсь находится іп ревозчпкъ, который на своей
характерной катамаранѣ и перевозитъ васъ на ту сторону.
Теченіе рѣкіі довольно быстрое и лодку обыкновенно сноситъ.
Воды въ рѣкѣ бываетъ то больше, то меньше.

Приставши къ тому берегу, довольно высокому, под-
нимаются на іворхъ и входятъ на станцію. Я посѣтилъ опыт-
ную станцію 28 іюня.

Опытная станція составляетъ собственно самостоятель-
ное учрежденіе. но находится до извѣстной степени подъ
контролемъ директора Потаипческаго Гада. Станціей навѣ-
дывалъ г. Мо (Мам).

Пространство, занимаемое опытной станціей, громадно.
Здѣсь, очевидно, пе пожалѣли земли для устройства станціи.
Опа расположена по правому берегу рѣки Магавели на вы-
сокомъ ровномъ мѣстѣ, а къ ней примыкаетъ гористый
участокъ, покрытый джопглямп.

На станціи имѣются оіромныя пдантанціп какао
(ГІіеоЬгота Сасао). разные сорта. Всякое дерево покрыто
чуть не отъ низу массой цвѣтовъ и о (повременно имѣетъ
массу плодовъ.

Много вездѣ по всей станціи кокосоваго орѣха (Сосов
шісіГега).

Порядочный участокъ засаженъ каучх новыми деревь-
ями — (’аяНПоа сІаМіса и Неѵеа пгаяіііеняік.

Много мѣста занимаетъ Ашігороіцчі ПеГіоепапНнів и ѵаг.
сіігаіив, изъ которыхъ добывается лимонное масло.

Много также Мапіііоі ріахюѵіі, Агеса (’аІесЬи; попа-
даютъ одиночныя деревья (’агуоіа пшЬгаспІіГега.
Небольшой участокъ покрытъ былъ Сгоіоп Ті^іішп.

•Что будутъ главнѣйшія растенія, разводимыя на опыт-
ной станціи. Кромѣ того тутъ есть и рядъ другихъ расте
ній, менѣе важныхъ.

На станціи работаетъ масса рабочихъ сшігалезовъ.

Тутъ имѣется особая канцелярія, аптека для рабочихъ,
небольшой -заводикъ (добывается лимонное масло) и т. д.

Вообще это цѣлое особое учреж, (еніе, которое довольно
трудно обойти въ одинъ пріемъ.

Какъ я дже указалъ во II главѣ, мною изъ Пераденіи
были предпринимаемы эскурсіи на сѣверъ острова и па югъ.
Тамъ мною было сказано нѣсколько словъ по другому по-
воду, теперь же объ этомъ я скажд нѣсколько подробнѣе.

На сѣверъ въ Джпффіі) я выѣхалъ изъ Пераденіи 29 іюня.

До станціи Рамбуккана дороіа не представляла
чего нибудь новаго для меня. Шли тѣ же кокосовыя |«>щп
(Г’осок писіГега), встрѣчалась Агеса ('аіесіш, ('апоіа пшЬга-
сиІПега. < ’аявіа. Мпва (бананъ). С’агіса Рарауа (тыквенное
іерево), ЕгуНігіпа (дадапъ). Агіосагрію іпсіаа, рисовыя ноля,
какой то огромный камышъ, ТіНіоиіа іііѵегнііоііа, манго
(МапріГега ішііса). МаІІоПів аІЬа (съ цвѣтами). По обнажен
нымъ склонамъ масса Ашігоро^ои, Ьапіапа, ЕащчЛгоепііа
іпіііса, иногда встрѣчалась посаженный ЕіЛия геіщіоча. Сго-
іаіагіа и др.

День былъ праздничный, а потому, не смотря на трр
пичесіа ю теплоту, женщины сипгале ікп ходили разряжен-
ныя въ черные шелки

Налѣво отъ дороги виднѣлась столообразная гора.
Мѣстность казалась почти ненаселенной. Каменистыя и
неудобныя мѣста были закрыты бананами, кокосовыми паль-
мами и др. Виднѣлась нерѣ (ко и РакчГІога іоеікіа.

До станціи Рамбуккана поѣздъ шелъ медленно, а затѣмъ
онъ пошелъ скорѣе. Не доѣзжая Полгагавела слѣва
виднѣются порядочныя плантаціи Не\ед Ьгаяіііепяів.

Интересно то, что недоѣзжая Ацураджапуры (и даже
ранѣе) началась совершенно своі бразная мѣстность: это
самая сухая мѣстность, гдѣ полгода не бываетъ дождя.
Почва сухая, потрескавшаяся, трава выгорѣвшая. Іистья
на многихъ деревьяхъ и кустарникахъ опадаютъ и опали.
ВДОЛЬ ПОЛОТНа Желѣзной (ОроГП ТЯНУТСЯ ію обѣ стороны
густыя джонгли, конечно, не такихъ могучихъ размѣровъ;
впереди всѣхъ непролазная чаща кустарника Ьапіапа аси-
Іеаіа и особой акаціи съ лиловыми цвѣтами (ЦісІігояіасЬуэ
сіпегеа). Вездѣ у дороги много Саіоігорів Асіа.

Вообще на ра істояпіп какихъ нибудь 80 верстъ (по воз-
духу) къ сѣверу отъ Пераденіи, пли часовъ 3 ѣзды, мѣст-
ность Понизившись до равнины) настолько измѣнилась,
что съ трудомъ вѣрилось, что эта сухая жаркая мѣстность -
тотъ же Цейлонъ. Дождь, который идетъ при вашемъ вы-
ѣздѣ въ П< радеши, постепенно уменьшается; дальше
на сѣверъ лишь мороситъ, а передъ Анураджапурой его
совсѣмъ нѣтъ; надъ вами сіяетъ ясное солнце. Стоитъ
жара.

Такая картина продолжается и дальше, до самого полу-
острова Джаффны. Причемъ къ сѣверу мѣстность стано-
вится печальной, пустынной, монотонной. Растительность
(древесная) болѣе рѣдкая, угнетенная. Попадаются пески.
По дорогѣ часто можно было наблюдать туземную цейлон-
скую пальму Ріюепіх геуіапіса.

Въ Джаффну я пріѣхалъ совсѣмъ поздно. Не зная,
что рестгаузъ находится далеко, я взялъ кули и пошелъ
пѣшкомъ. Но пришлось сдѣлать довольно таки длинное
путешествіе. Городъ при вечернемъ освѣщеніи показался
мнѣ очень оригинальнымъ. Онъ весь въ садахъ: паль-
мира (Вогаьмік ПаЬеІІіГогшін) и кокосовая пальма (Сосов
інісИега). Мостовыя въ городѣ великолѣпныя. Ночью было
весьма жарко и душно послѣ Пераденіи.

Утромъ на Другой день (30 іюня) я могъ разсмотрѣть
этотъ городъ по дробнѣе. Онъ, дѣйствительно, оригиналенъ
и не походитъ на другіе цейлонскіе города. Вставши
очень рано, до ра ісвѣта. я еще рано утромъ сходилъ къ
заливу. Насобиралъ разныхъ водорослей, наблюдалъ, какъ
туземцы чистили рачковъ и т. д.

Затѣмъ я обошелъ старую голландскую крѣпость, кото-
рая прекрасно сохранилась; она была построена очень ра-
ціонально (въ 1680 г.). Теперь вездѣ на стѣнахъ и на землѣ
масса лишайниковъ. Въ крѣпости между прочимъ я видѣлъ
интересное деревцо І’агкіпяопіа аспіеаіа (съ плодами).

*) Здѣсь особое и томя тамилы (драиидскаго происхожденія, изъ
ю. Индіи).
Интересно было пройтись по дамбѣ, наблюдать краббовъ,
насѣкомыхъ, пузырьчатокъ, растенія. Здѣсь растутъ между
прочимъ солончаковыя растенія, а между ними небольшой
кустарничекъ съ цвѣтами Аѵісеппіа оііісіпаііе.

Послѣ полудня я отправился на базаръ, чтобы наку-
пить разныхъ вещей для нашего Музея. Я купилъ всякихъ
мѣшковъ, корзинъ (изъ пальмиры), растительныхъ продук-
товъ (особенно интересенъ былъ сахаръ изъ пальмиры въ
маленькихъ корзинахъ, плетейныхъ изъ листьевъ той же
пальмиры), вѣера, фигуры слоновъ изъ тѣхъ же листьевъ ит. д.

Мое появленіе на туземномъ тамильскомъ базарѣ, ка-
жется, порядочно взбударажпло мѣстную черную публику.
Вѣроятно, пріѣзжіе европейцы такими демократическими
покупками не занимаются и такъ скупо не торгуются. Между
тѣмъ такіе предметы, какъ пальмировый сахаръ, обтянутый
маленькими плетеными корзиночками, пли особая сласть
изъ плодовъ Татагіікіив ішііса, представляютъ изъ себя
весьма любопытныя вещи. Кромѣ того я купилъ здѣсь
огромную кисть плодовъ пальмиры (Воітавепв (ІаЪеІШ'огтіа),
изъ которой только часть доѣхала потомъ до Петербурга.

Такъ прошелъ цѣлый день и я не успѣлъ собраться
съѣздить въ Канке сайту рай, тотъ маленькій портъ на
самой сѣверной точкѣ острова, откуда совершается переѣздъ
на пароходѣ въ ближайшій портъ Индостана — ТутиКо-
ринъ, откуда затѣмъ дальше идетъ желѣзная дорога.

Я еще ближе успѣлъ присмотрѣться къ Джаффнѣ. Здѣсь
жарко, сильный солнечный свѣтъ, яркій, очень напомина-
ющій уже нашу Среднюю Азію, свѣтлая почва. Здѣсь уже
ничто не напоминаетъ Пераденіи. Типы жителей (та-
милы) иные, языкъ другой. Въ городѣ, много деревьевъ
ТЬекревіа рорпіпеа (по цвѣтамъ опа напоминаетъ сем. Маі-
ѵасеае). На площади передъ рестгаузомъ растутъ Агасіі-
гасйіа ішііса (съ молодыми зелеными плодами) и пышныя,
усѣянныя великолѣпными огненными цвѣтами Роіпііава
ге^іа. Нѣсколько дальше (ближе къ полицейскимъ казар-
мамъ) растетъ Могіида ііпсіогіа и РеІіорЬогшв Гегги§іпеит.
По дорогѣ изъ города на туземный базаръ въ болотцахъ
растетъ много ХеІишЬіит зресіокит. Между прочимъ
пришлось наблюдать образчикъ древеснаго удава — фикусъ
(Еісия), образовавшій сплетеніе и душившій Вогаввин
ПаЬеІІіГогтів. Въ одномъ мѣстѣ былъ заборъ, состоящій
206
изъ колючаго древовиднаго молочая ЕпрІіогЬіа апНсріогипі.
Вч> другомъ мѣстѣ былъ заборъ изъ ОрипНа

На желѣзной дорогѣ интересно было наблюдать одно
явленіе: кондуктора а другіе низшіе служащіе желѣзной до-
роги, не смотря на жару, строго придерживаются положен-
ной для нихъ формы — нѣчто въ родѣ нашего солдатскаго
мундира изъ довольно таки толстаго шероховатаго сукна
(темно синяго цвѣ.та), надѣваемаго прямо на тѣло.

Утромъ 1 ноля я выѣ>халъ обратно изъ Джаффны. При-
чемъ я остановился на нѣкоторое время въ Анураджапурѣ,
этомъ священномъ городѣ сингалезовъ. когда то бывшемъ
столицей сингалезскаго царства. Вкратцѣ я уже упомянулъ
объ этомт, городѣ, (стр. 46). Теперь замѣчу, что о разва-
линахъ священныхъ храмод*ь, іворцовъ и другихъ зданій и
построекъ. относящихся какъ къ рели і іи, такъ и къ исторіи
сингалезскаго царства, с.у шествуетъ спеціальная литература*).

< Ікреетности Аиураджапуры привлекаютъ сю да туземныхъ
собирателей зоологическихъ коллекцій. Тутъ, дѣйствительно,
много бабочекъ, жуковъ, часто самой курьезной формы и
размѣрявъ, и другихъ насѣкомыхъ.

Укажу между прочимъ рядъ тѣхъ растеній, которыя
тутъ пришлось наблюдать частью въ джонгляхъ, частью
среди памятниковъ старины, которые тутъ находятся какъ
бы въ саду. Неписусііа яеріагіа, І'ісіігокіасііуе сіпегеа, Ноіор-
іеіеа ігйе^гИоІіа, І’гепіпа іошепіока, Мшиікорь Еіеп^і. Ваніііпіа
гасепіоча, Ніепіеа геуіапіса, Іѣчтіч ясапсіепя (вьется), Еіщепіа
-ІатЬоІапа, Опінсріаіія ішііса івъ саду), Саеяаіріпіа рпіеііеітіта,
1‘ІіуІІапіІіпч роіхрііуіінч, (’окіеиіа ргоситЬепя, Саячіа Сагав-
(іав. Тапіагіікіп.ч ішііса, Савдіа Еіяіиіа (съ весьма длинными
трубкообразными бобами). 8агсосер1іаІіи< е.чсиІепПі.ч, Маіѣупіа
іііашіга, небольшая мохнатая трава \< і ѵа Іапаіа и др.

По возвращеніи съ сѣ>вера въ Пераденію, заканчивая
сбою работу въ Ботаническомъ Саду, мы постепенно стали
складывать свои коллі кціи, для перевозки въ Коломбо.
Имѣя въ виду, что еще и въ Коломбо у насъ имѣются зна-
чительныя коллекціи и что все *го требуетъ тщательной

*) Папр., того же Кава:

(аѵе II. И., Тііе гіііпесі Сйіев оГ Сеуіоп (четвертое изданіе),

( агг 11. И'.. Ріеіигемріе Сеѵіоп аші іін нііііеіиі Сйііѵ (новое изданіе).
упаковки и пересмотра, я рѣшилъ, что по крайней мѣрѣ
да недѣлю до прихода русскаго парохода намъ нужно оста-
вить Пераденію и переселиться въ Коломбо! А такъ какъ
пароходъ ожидался 15-іюля (но пришелъ позже), то пере-
возку нашихъ вещей изъ Пера (еніп мы начали 5-го, а я
покинулъ Пераденію 10-го іюля.

Пер<*ѣ\авъ въ Коломбо и пристроивъ паши коллекціи въ
домѣ К. Т. Чокова, мы больше не дѣли возились съ пхъ упа-
ковкой, дѣлая въ промежуткахъ небольшія экску рсіи. Такъ,
я сдѣлалъ поѣлдку въ самую южную часть Цейлона, Галле
(Голлъ) и Матару, а затѣмъ въ филіальное отдѣленіе Ьота-
пическаго Сада — нератгоду

Поѣздку въ Матару я предпринялъ 12 іюля, ('начала
я проѣхалъ по желѣзной дорогѣ до Галле (I оллъ), отту да въ
Матару, а уже па обратномъ пути остановился въ Галле.
Въ Галле молено проѣхать и на пароходѣ, тутъ имѣется
порядочная бухта. Отъ Коломбо до Матары желѣзная Хорога
тянется вдоіь морского берега.

Гатле и Матара — это два самые южные пункта на
Цейлонѣ. Они окружены лѣсами, кокосовыми пальмами,
лежатъ на уровнѣ моря; вблизи горъ пѣтъ. Галле - это
настоящій городокъ, правда, нѣсколько тѣсный и сбитый,
окру  епный крѣпЬстными валами и стѣнами. Самое инте-
ресное мѣсто для меня было — коралловый рифъ, подходящій
къ берегу въ видѣ прибойной полосы. Ту тъ неограипчі пныіі
просторъ для наблюденій всякого рода, въ особенности же
для зоолога, интересующагося морской фауны (рыбки, мол-
іюски, краббы, корралы), но также много матеріала для лю-
бители вбдорослей и другихъ низшихъ. У дѣсь между прочимъ
была потомл> собрана коллекція „сверлящихъ водорослей"
(стр 225). А вообще па этихъ мелкихъ и доступныхъ рифахъ
,і пзнь удивительно бЗМікая. интересная и разнообразная.

Матара — >тй самый южный пунктъ Цейлона. Въ
немъ очень интересенъ спокойный рестіаузъ, который распо-
ложенъ одиноко на самомъ бері гу моря (см. стр. 46к
Матара — полная противоположность городу: это нѣчто въ
ро [ѣ уедипецой дачи, что іля отдыха весьма пріятно. Во
время моего кратковременнаго пребыванія тугъ никого пе
было. Выйдя изъ воротъ рестгауза, гдѣ явственно слышится
прибой моря, вы попадаете прямо на морской песокъ, г (ѣ
растетл» въ изобиліи Ірошоеа ЬіІоЬа. А пройдясь дальше
по берегу па западъ, встрѣчаете А^аѵе, Сгіпит: а почти
къ самому морю подходятъ кокосовыя рощи. На песчаномъ
полуостровѣ, образовавшемся при впаденіи рѣчонки, заросли
Саіоігорів ^і^апіеа.

Къ востоку находится маленькій возвышенный каме-
нистый островокъ, теперь соединены!! постояннымъ мостомъ
съ материкомъ. Тутъ ломаютъ камни*). На ятомъ островкѣ
на камняхъ много водорослей: здѣсь бѣгаютъ краббы, пол-
заютъ особыя рыбки и т. д. На этомъ крошечномъ островѣ я
замѣтилъ: ЕпрЬогЬіа апНсріегшп, Агіосагрив іпсіаа, Рііоепіх
геуіашса.

Мѣстность возлѣ Матары изобил$етъ лагунами, распо-
ложенными параллельно берегу. Гутъ имѣются мангровыя
деревья (кііігоріюга Мап^іе). Такія же лагауны можно на-
блюдать и въ другихъ мѣстахъ, напр., сѣвернѣе — возлѣ
Додандава и Косгода (на линіи ж. д.).

Между Матарой и Галле имѣется рядъ болотистыхъ и
низменныхъ мѣстъ. Въ кокосовыхъ рощахъ тутъ устраи-
ваются бассейны для вымачиванія кокосовой скорлупы (воло-
конъ). Много пальмовыхъ стволовъ обвиты листьями, кото-
рые также служатъ для дальнѣйшей обработки.

Переночевавъ въ Галле, я часть дальнѣйшей (правда,
мало интересной) дороги прошелъ пѣшкомъ. На пескахъ
тутъ нерѣдко можно наблюдать ацроели пандановъ.

На обратномъ пути въ Коломбо я остановился еще въ
одномъ мЬсТѢ, именно на станціи Бентота (по рекоменда-
ціи директора Ботаническаго Сада г. Виллиса). -Здѣсь также
имѣется хорошій и удобный рестгаусъ, расположенный неда-
леко отъ моря. На песчаномъ берегу моря здѣсь также
можно наб подать папдановыя заросли. На пескѣ я межд^
прочимъ измѣрилъ шагами длину одного экземпляра Іро-
шое ЬіІоЬа, который пускаетъ отъ себя отпрыски и образуетъ
нѣчто въ родѣ длиннаго корневища, какъ ?то дѣлаютъ осоки.
Длина такого „корневища” была, пока я его не оборвалъ,
25 шаговъ. -Здѣсь между прочимъ удобный пунктъ для
наблюденій надъ мангровыми зарослями. Именно, здѣсь
впадаетъ въ море порядочная рѣчка и въ }стьѣ этой рѣчки
М Бентота-ганга), гдѣ во да солоноватая, можно наблюдать

*) Замѣчу иъ видѣ курьеза, что на одномъ изъ привезенныхъ
оттуда камней одинъ изъ моихъ знакомыхъ усмотрѣлъ признаки золота.
очень недурныя заросли этого во многихъ отношеніяхъ ори-
гинальнаго дерева *).

Для того, чтобы лучше его наблюдать, я рѣшилъ
добраться до этихъ зарослей по рѣчкѣ. Это оказалось не
такъ просто. Тѣмъ не менѣе среди сингалезовъ я добылъ
двѣ лодки, которыя соединили вмѣстѣ, устроили изъ ящи-
ковъ довольно высокій помостъ для меня (иначе нельзя
было, ибо сталь, важная особа должа возсѣдать на возвы-
шеніи, а не просто въ лодкѣ) и, имѣя достаточный экипажъ,
двинулись вверхъ по рѣкѣ. Рѣка здѣсь доволно широкая,
по обѣ стороны заросшая лѣсомъ, вода мало прозрачная.

Наше оригинальное судно, собравшее немало любо-
пытныхъ сингалезовъ, проплыло версты двѣ, едва-лп больше,
и тутъ мы пристали къ прекраснымъ зарослямъ по лѣвому
берегу рѣки. Со своими спутниками я могъ объясняться
только знаками и однообразными звуками, ибо англійскаго
языка никто изъ нихъ не зналъ. Тѣмъ не менѣе путе-
шествіе было вполнѣ удачно. Я набралъ достаточно и вѣтокъ,
и корней, и молодыхъ ростковъ.

Обратное путешествіе соверши.ъ >сь въ такомъ же порядкѣ.

Хенератгода (Непегаіщніа), считающаяся отдѣленіемъ
Ботаническаго Сада въ Пераденіи, лежитъ въ низменной
равнинной части Цейлона, недалеко отъ Коломбо, всего нѣ-
сколько станцій. Поѣздку туда я предпринялъ изъ Коломбо
16 іюля. Дорога была уже мнѣ достаточно знакома. По обѣ
стороны встрѣчаются болота, лужи съ лотосомъ — ХеІшпЬіит
яресіойшп, рисовыя поля, группы Рапгіатія, СегЬега (кіоі-
Іат и др.

Пріѣхавъ на станцію Хенератгоду, я здѣсь нанялъ такъ
называемый Ьпііос-саггі (т.е. колясочку, запряженную бычкомъ)
и отправился въ Ботаническій Садъ который находится не-
далеко отсюда.

Строго говоря, Садъ этотъ нельзя назвать ботани-
ческимъ, такъ какъ назначеніе его довольно узкое, не
научное; я бы его скорѣе назвалъ просто опытной стан-
ціей. Онъ быль открытъ въ 1876 году, главнымъ обра-

*) Мангровое дерево (КЬіхорЬога Мап^іе), растущее иногда прямо
въ морской водѣ, получило между прочимъ названіе живородящаго:
у него сѣмена прорастаютъ, находясь еще на деревѣ, и проросшіе
молодые ростки висятъ на вѣткахъ.
210
зомъ .тля цѣлей культуры, въ особенности же входившаго
въ моду каучуковаго дерева (гнЪЬегі: изъ нихъ наиболѣе
подходящимъ оказалось бразильское І’ага-гнЬЬег (Неѵеа Ьга-
эіііепніз). II вотъ здѣсь имѣются цѣлыя плантаціи этихъ
ді рсвьевъ, коимъ теперь немного больше Зо лѣтъ. Конечно,
здѣсь есть и разныя другія растенія: чай, эбеновое дерево,
какао, ананасы, манго и др. (см. ниже).

При входѣ въ ('адъ открывайся прекрасная тропи-
ческая аллея, по сторонамъ которой растутъ могучія деревья.
Ѵплея выходитъ къ круглой клумбѣ. Дільше есть орап-
жерейка, домъ завѣдывающаго (туземецъ, вѣрнѣе помѣсь
ту к'мца съ европейцами), лабораторія для работы съ млечнымъ
сокомъ. Мѣстами і'адь имѣетъ заросшій запущенной видъ.

Такь цакъ ботанпческаі о было ік мноі о въ этомъ Саду,
то я обратилъ вниманіе главнымъ образомъ на каучуковое
дерево, прпч‘мъ съ завѣдующимъ Садомъ обошелъ всѣ
посадки этого дерева, паблю (ал ь, какъ дѣлаются надрѣзы
на корѣ (см. таб. 14»), какь вытекаетъ молочный сокъ изъ
надрѣзовъ и стекаетъ въ подставленные сосуды. Затѣмъ въ
лабораторіи видѣлъ, какъ, послѣ извѣстной прпміси разныхъ
веществъ, этотъ сокъ разливается на плоскія тарелки, гдѣ
онъ постепенно застываетъ, принимая форму настоящаго
блина. На другой день эти блины вынимаются изъ тарелокъ
и, іютсохши еще, складываются свободно одинъ на другой.

Тутъ же мнѣ показали цѣлый шкафъ всевозможныхъ
инструментовъ, служащихъ только для надрѣзовъ коры.
Ддя надрѣзовъ существуетъ особая система, какъ показы-
ваетъ таб. 16: то они идутъ спирально въ видѣ одной
ЛИШИ Кругомъ ствола, то СЪ двухъ сторонъ, сходясь въ
срединный надрѣзъ. Года черезъ два рана заживаетъ и
тогда надрѣзы проводятся вновь, но въ другомъ направленіи.

Вообще же нужно сказать, что тутъ уже образовалась
особая паука, которая спеціально вѣдаетъ культуру каучу
Новаго дерева, добываніе сока, обработку его и постепенное
превращеніе въ каучукъ. Плантаціи этого д<рева занимаютъ
уже значительное пространство на Цейлонѣ*) **). Какъ я уже
упоминалъ, здѣсь на Цейлонѣ была своя выставка (стр. 1181.

*) И'гиіііі ІІегЪегІ, Неѵеа Ьгазіііепвй ог Рага-ічіЪЬег, йх Ьоіапѵ.
еиНіѵаНоп. сііетівігу ап<1 йевеазев. 3 ічій., СоІотЬо-ѢоіиІоп, етр. 1—364.

**) Существуютъ карты, гдѣ показаны плантація этого дерева.
Способы надрѣзки каучуковаго дерева іНеѵеа Ьгазіііепзіз).

Конечно, всѣ тѣ деревья, которыя я здѣсь видѣлъ, мнѣ
были знакомы изъ Пераденіи. Ярлыковъ на нихъ не было.

Тутъ были довольно разнообразныя деревья:

Иал ьм ы:

Агеса Саіесіш

Агепца яассІіагіГега

С.укаікіосагрп.ч Іпіеясепх

Вогакчпз ПаЬеШГогті^

Согу Да п т I)гас и 1 і Ге га

Сагуоіа пгепв

Еіаеія ^иіпеепчч

Ьіспаіа ьріпоаа

Ьіѵіяіопа сіііпепчя

Махітіііапа гео-іа

1 Іпсоврегта МассагНпігі

(ігеойоха геціа

Ріюепісорііогіипі Кесііеііагипі

ВаііаІ РаІтеЦо.

Перцы:

Рірег піо-гипі (плантація)

„ В? Не.

л л ѣ б н ы я л е р е в ь я:

Агіосагрпя ПОІНІІ8

„ іпсіха.

Рядъ м и р п с т и к о в ы х ъ (мускатныхъ):

Мугікііса Ггао-гапь

„	ІапгИоІіа

„	НогхПеІіІі.

Ф и к к' с ы

Еіспя е^ріггі

„ Веіцаіпіпі

.. ёр.

П ря іъ другихъ:

Еіір-епіа МісЬеІіі

„ гапіГиіІапа

Супопіеіга санІіПога

Соіа асіііпіпаіа

Ьапйоіріііа Кігкіі
СагІ88а Сагапсіаа

8апсІогісит іпдісшп

Рііісіиш йесіріепв

Вои^аіпѵіііеа .чресіаЫІіь

Рбійіипі СаШеуапиш

Аівіопіа тасгорЬуІІа

Тесіопа ^гаікііз (тиковое дерево).

Суса8 Кишріііі

Регісоркік Мотана

браіііоііеа сатрапиіаіа

Сае.чаіріпіа Согіагіа (<1і-ѵі-(1і-ѵі)

Ласагапсіа тіточаеі'оііа

РеІіорЬогит Гегги^іп^ит

8\ѵіеІепіа іпасгорЬуІІа

С а!1< ірііу Пит I п < >р1іу11ит

Веггуа АтпіопіПа

Агіепапійега раѵопіпа (съ красными сѣменами)

Ѵііге Еіікіепі

ТаЬегпаетоиіапа (Іісіюіота

Ваиіііпіа сіірііу На

Санніа івміона

Раікіапия Ьегат

ТІіипЬег^іа тіпіаіа

„ ІаигіГоІіа

Ехясоесагіа Ьісоіог

Коррчіа і'гиіісоча

Ріитегіа асиііГоІіа

8а] >ос! і 11а

Сіаивеца

Апапабка ваііха

Аѵеггіюа ВіІітЬі

Сііп коЬаІапин Ісасо

Атііегкііа поЬікч

Еа< епаіа тлсіа^аасагішЛіз

Вгуа ЕЬешія (ямайскій гиЬЬег)

Сіогіоьа 8ирегЬа (ліана)

Азуеіабіа 8сапс1еп8

С1его(1еп(Ігоп піасгобірЬоп

Са1оіг»рІ8 Асіа

Іропіоеа сагпеа

Тесота 8іаіі8
Агаііа Гііісііоііа

Тгівіоіеиа аиьігаіабіса
Раквійога

МивваепЛа Ггопсіова (съ бѣлыми листьями)
Л<Цп>1»1іа тиііійііа

Вікпопіа

РЬѵІІапіЬия ппгЫоІшк

„ зр. (ліана)
ЕгуМігохуІон ('ова
Ротейа ехітіа (кока)
Рііоііта .{аропіса (=ЕгіоЬо(гуа заропіса»
Сііги8 (Іеситапа
СгІ88ЯрІіу11ит о\ аіііоішт
Сіагсіпіа хапі! осЬутия

„ ЬІѴІП^ЙІоПІ
(’апагіит соттіше
„ хеѵіапісит
Асасіа сопсіпиа (ліана)
Мап^ійта іпсііса (участокъ манго)
І.»іо8р\го8 ЕЬепит
ЕсЬоІіит Іяппеапит

(’ачиагіпа •чріівеІіГоІіа
[)к>8согеа Ваіаіа.8 (ямсъ)
Кісіпич соттипік (клещевина)
Масагаіща іотепѣ'ча
Мттау,а ехоііса
АпН^опоп Ееі>(<ч>и8
Вгом пеа етапіііа
Агапсагіа ВіЙ'ѵіІІі
Реігаеа ѵоіиЬіііз (ліана)
Мк-Ііеііа Гіі8са(а.

Въ ('аду имѣется небольшой водный бассейнъ, гдѣ
имѣется ХеІппіЬіпт «ресіочит. < ’уріпі? аІіегпіГоііич, Ропѣчіегіа
ега88Іре8, ХутрЬаеа І^<Ц<>н и др

Возвращаясь на станцію, я но дорогѣ заѣхалъ къ
Вильямсу (туземецъ-сингалезъ), у котораго была планта-
ція каѵиковаго дерева и который мнѣ ссудіпъ нѣсколько
об{>азчиковъ для нашего М\ ,ея (см. стр. 225).

Прилож. къ XXVIII т. „Труд- II м п е р. Ботан. С.іда“

14
Глава VI.

Результаты путешествія на о. Цейлонъ. Коллекціи.

Какъ уже упомянуто выше, нами привезены были раз-
ныя коллекціи, приблизительный вѣсъ которыхъ (съ упа-
ковкой) ОКОЛО 70 пудовъ. Изъ нихъ нѣсколько пудовъ нужно
отнести на коллекціи зоологическія (довольно разнообраз-
наго характера). полностью поступившія въ Зо<•логическій
Музей Академіи Наукъ; все остальное относится къ кол-
лекціямъ ботаническимъ *). (> гюслѣдппхь я л считаю нуж-
нымъ сказать въ заключеніе нѣсколько словъ.

Я здѣсь пе буду говорить о научныхъ результатахъ, о
знакомствѣ съ трі иіическимъ міромъ и съ тѣми разнообра шыми
странами, которыя лежали по дорогѣ: о томъ, что мнѣ приш-
лось установить болѣе тѣсныя сношенія съ Ьотапическимл.
Садомъ въ Пераденіи и его персоналомъ, — я остановлюсь
.лишь на ботаническихъ коллекція хъ и перечислю вкратцѣ
все нами привезенное, и ібѣгая болѣе длинныхъ къ нимъ
комментаріевъ. Всѣяти коллекціи поступи іи въ Импера-
торскій Ботаническій Садъ.

Нами привезены были слѣдующія коллекціи:

1) 1 ер барій, собранный частью па о. Цейлонѣ
(600 №.\"), частью по дорогѣ (Смирна, Египетъ, о. Перпмъ,
47 .ѵм), всего 647 л«.ѵ. Вся эта коллекція поступила въ
въ 1 ербарій Императорскаго Ботаническаго (ада.

•2) Коллекція плодовъ и сѣмянъ, всего 154 вида
(не считая нѣсколькихъ неопредѣленныхъ), которые приве-
епы были въ сухомъ состояніи и поступили въ Музей Импе-
раторскаго Ботаническаго Сада. И іъ нихъ нѣкоторыя сѣмена

*) Прочихъ, напр., горшки сингалезскаго производства (см. Преди-
словіе, стр. 2), было очень мало.
были собраны въ такомъ количествѣ, что часть ихъ (37 №№)
можно было напечатать въ Ііеіесіия яешіпипі 1968 года и
распространить по разнымъ Ботаническимъ Садамъ. Сѣмена
эти были изданы подъ заглавіемъ:

Непііпа а сі. \Ѵ. Н. Віркку іи Сеуіоп аппо 1908 соПесіа.
Небольшая оставшаяся часть (5 .ѵ.ѵ») была повторена въ
слѣдующемъ 19<>9 году

Ниже перечислены всѣ эти плоды и сѣмена. На нихъ
я останавливаться не буду; болѣе интересные указаны
Н. А. Монтеверде въ отчетѣ по Музею*).

Асасіа агаЬіса

— ііесогапя

Асгосошіа «с Іегосагра

Асііпоггііу Н> саіаррагіа

АДеиапіЬега раѵопіпа (красивыя ярко-красныя сѣмена,
годныя для пздѣлііі. пуговицъ)

АПашапНа ЬсіюНіі

негііГоІіа

АМопіа мтісеа

Ашііга іпегіпія

Апосіеціігоп рапіспіаіині

Айона чіріаиіояа
— піпгіеаіа

чр.

Апііііьіігіа оіцапіеа

Агеса сопсінпа

Ап-Іеа Ескіопі

АгіаЬоігуъ <иіі>гаіі>яіпіа

Агіосагрнв іи(еу>тіГо1іа (сѣмена: плодъ см. въ формалинѣ)
ЬакоосЬа

Вагіегіа гігі^йга

Ііаггіп^опіа гасетояа

Ваяма Іоп^іГоІіа

Ваиіііпіа ригригеа

Віха Огеііапа

Воссоіііа Ггиіеясепк

Вогаявик ПаііеІІіГогшія

Вгйѵѵпеа <ггап4ісе]»я

*) Отчетъ о состояніи и дѣятельности Императорскаго Ботаниче-
скаго Сада за ІЯоч годъ, стр. 4 1, 45, 47.

14*
Вгохѵпоа сос,>іВеа
Вгисеа витаігапа
Вгипісіміа атегісапа
Саенаіріпіа Варрап
— риісііеггіта

Саіапіик раскуніетопик
СаІорЬуІІит Іп< іріц Пит
Саіонапіііен іікііса
Саіроигпіа куіѵаііса
Са1ур|г< ісаіух чрісаіа
('апагіит соттипе
хсуіапісит

Саркісит аппиит

- ьр.

('агіііочрсгпіиш НаІісасаЬит
(’агеуа агЪогеа

С’агіса Рарауа

— Гипсііпатап-епмн ,*)
(’анніа ^’іаиса

^таікііч
піаіока

Саьіапо^рептіт аинігаіе
('аяііПоа ИакНса

(’егаіоіііоса іпіоЬ.і
(’ІігуноЬаІапин Іс.ісо
Сіеиіюп .(ачапісиіп
<’іиніа гонга

СІПогіа Ті гпаЬ-а
(’оГіеа Ьеп^Й’Пбіі
(’оіа асшпіпаіа
('гіпипі геуіапісіип
СпИоп Ті^Ііит
(’і-оіаіагіа саіуеіпа
вд’іаіа

С'уаіосаіух геуіапісин
(’ус.ік Китріііі

Снитіи и1іоіпо$а

1 )< нпкиіііпп ІаШ'оІішп
1)0011.1 7<‘\ 1.Н11С.І

*) БолГ.е правильное названіе Сагіса с а п <1 а т а г с е п к і з
Внгапіа Ріитіегі
ЕІерЬапПюриа асаЪег
ЕгуѣЬгіпа Іііііиярегпіа
Егуігохуіоп Соса
Еи^епіа др.

сагуорЬ \ Ііаіа

— ,]аѵапіса
— таіассепйія
Ріетіп^іа еІгоЬіІИега
Еоигегаеа ^і^апіеа
Оагсівіа хапНіосЬутин
СІесІііясЪіа ьіпепвін
Оіогіоха КоІнсІпМіава
Сготрііосагрич рЬуаосагриа
Овагеа вр.

О\ вавНгоряія репіарііуііа
Нагрпіііа спрапокіеа

— ітЬгісаіа

Неѵеа Ьгавіііепвіа

НіЪі8СВ8 АЬе1ві<»8сЬи8

Нвга сгерйавв
.}аіг<»рЬа Сигса^
— тиіѣіікіа

Іровюеа (.Іиавіосііі
КаевірГегіа ^ііаіжа
ЬавйоІрЫа Погиіа
Кігкіі

— Кіаівіі

Ьавіава асиіеаіа

Ьаіавіа Сотвіегкопіі

Ьевсаева ^Іаиса
Ьісиаіа вріпоча
Ьіѵіьіова гоіивсііГ(»1іа
— аихігаііч

Ьовіаіорііѵііит ЬогЬовісит
Ьовгеа Ѵозрегііііо
ЬвІ8Іа хеуіапіса

Маііоѣик ]-Ііі1ірінвеп8І8

Мав^іГега ів<1іса (манго)
Місііеііа Сіі.авраса

Мітова рв<1іса (6<>Пы „ сѣмена)
МігаЫІія йаіарра
Міігорііога Неупеаиа
Мпсіпіа 8р.

І\'ер1іе1іппі Іаррасршп (рамбутанъ)
ОсЬпа Кігкіі
ОсЬгоша Ьа^ориз
Оскгома асишіпаіа
Огохуііші ішіісит
(М.о<1ея геуіапіса
Рав&іиіп ебиіс (крупный плодъ)
Рагкіпхопіа асиіеаіа (бобы и сѣмена)
РагтепГіега сегеіі'ега (восковыя свѣчки)
РеИорЬогпт іеті^теит
Регяеа ^гаііяхіта
Реііѵегіа аіііасеа
РЬаясоІпй кеітегесіпк
Ріюепіх геуіапіса
Рогапа хоіпііііі.ч
Роійоя ясашіепк
Ріегосагри» іпсік-а
каінііа тасиіаіа
ІІаѵ епяага агопіаііса
Катайега ішііса
Яііпсіогісшп іпсіісит
Нарпиіп.ч яаронагіа
Ьаріит іікіісит
Нагаса ішііса
іЧеяЬапіа асиіеага
Нісіа гІіотЫГоІіа
Ноіапит хапіікісагрит
нропсііая тап^іі’рга
Масііѵ іагрйаеіа ішііса
Кйіиа сЬгіяапіІіа
ТаЬегпаепіопіаііа йісЬоіота
Татагішіи.ч іп<1іса
Тегтіпаііа Ьеііегіса
теіапосагра
Саіарри

ТЬеоЬгота (’асао (і.акао: сѣмена разныхъ сорт< въ)
ТЬеяреяіа Ьапірай (тасгор1\\11а)
ТоІиіЬта ЬаІЕашіпит
ТгасЬуІоЬіиш ѵеггисояиш

ТгірЬдаіа ігіі'оііаіа

Тигріиіа ропніега

\Ѵі§8а<1и1а ге\ Іапіеа

ѴѴогппа іги|ііеіга.

Кромѣ того нѣсколько объектовъ, не пмЬющихъ опре-
дѣленія (Ілііасеае, (’опѵоіѵпіасеае, (ігатіпеае).

3) Коллекція плодовъ (частью цвѣтовъ), привезенная
въ формалинѣ (см. стр. 50, всего 81). Тх гъ частью повто-
ряются тѣ же растенія, что въ 2). Нѣкоторые плоды были
только приведены въ спирту; затѣмъ вынуты изъ спирта,
высушены и остались вь Музеѣ въ сухомъ видѣ. Боль-
шинство плодовъ такъ и осталось въ формалинѣ. Нѣкото-
рые изъ привезенныхъ представляютъ замѣчательные образ-
чики, напр., калеба (Сгеі сепНа Сіусіе). хлѣбное дер&вй ( \г(.о-
сагрпх івіео'гіі'оііа), пушечное дерево (Сощтиірйа ^иіапепяія),
дилленія (Ьіііеша ішііса). мангуигганъ (Вагсіпіа піапцокіапа).
манго (Мап^іі'ега ішііса). восковыя свѣчки (РаппепНега сегеі-
іега), какао (ТЬеоЬгопіа Сасао), мускатные орѣхи (МугіяНса
іга^гапз) и др.

Всѣ «ши были монтированы и частью выставлены.

АсііпогйуНа Саіаррагіа (плоды)

АшЬагеііа (сингалезское названіе)
Атііегяііа іюіяіів (крупные цвѣты)
Ашііга іпеппі»

— ЧР-

Апоііешігоп рііпіснІаПпи

Апопа мціапіока

— раіііфігіе

Аі’еса сопсіппа

АгІаЬоігув оЦогаііѵчіша (пло гы)

Агіосагрн.ч іпіецтіГоІіа (весьма кр}пное соплодіе, 3/4арш.
въ длину и 1 2 арш. въ ширину)
гіційа (плоды)

— іпсіка (плоды)

Віха (ігеііапа (плоды)

ВгипГе)'іа ашегісапа (плоды)

Саіашик і>асІіуч(епіопіш (оригинальные, кисловатые
плоды пальмы)

Са1о(г<[.і8 ^іц-апіеа (плоды)
Сатоёпйіа тасгапіііа (цвѣты)
Сапагіит соттипе (плоды)
Сагеуа агЬогеа (плоды)
Сагіса Сишііпатагсеп.чів (птоды)
СегЬега Осіоііат*)

Сіігив поЬіІів (лимоны съ зеленой кожей)

—	Нузігіх (плоды)

—	вр. (плоды)

Сіпйіа говеа (плоды)
СоіТеа ІіЬегіса (плоды)
Соіа аситіпаіа (плоды)
Сдигирііа ^иіапепяія (пл.)
Сгевсепііа Сіцеіе (калеба, крупный п іодъ служитъ для
приготовленія посуды)

Сгоіоп Ті&іііпп (плоды)

Супотеіга саиііііога (плоды п цвѣты)
Сусав Китріні (плоды)
Сурііоташіга Ьеіасеа (плоды)
])і11епіа геіива (плоды)
ішііса (плоды)

Ьіоксогеа асиіеаіа

Егуііігіпа Іііііонрегта (цвѣты)
Еи^епіа .ріѵатса (плоды)
— таіассепйх (плоды)
— сагуорЬуІІаіа (плоды)

Регопіа еІерЬапіит
Ріасоигііа іпегтія
багсіпіа тап^о.чіапа (машу станъ, плоды)
— хапі юсііутич (плоды)

Могеііа (плоды)

— сатЬо^іа (п/лоды)
Нелеа Ьгачіііепкік (плоды,
НіЬІ8сп8 ексніепіик (плоды)
Н\(іпосагрия ХѴІиііапа (плоды)
ѵешпаіа (плоды)

Маі 1о(іі8 і)1іі1і)>ріпеп8І8
Мап^ііега ішііса (плоды)
Ьашіоіріііа Кігкіі (плоды)
МапіЬоі Сіахіоѵіі

*) Извѣстно на мѣстѣ подъ названіемъ „ТаЬегпаетопДапа'.
Мотогсііса сііоіса

—	сЬагапііа

Могіпда ііпсіогіа

Мугійііса Гга^гапз

—	ІаигіГоІіа

Харькова ітрегіа1І8 (пл.)

ХерЬеІіит Іаррасеит (рамбутанъ, плоды)

ОсЬгозіа аситіпаіа (пл.)

РасЬіга ациаііса (цвѣты)

Рагтепііега сегеіГега (тоды въ формѣ восковыхъ свѣчъ)

Ра88ІПога Іоеіігіа (пл.)

Рвідіит Оиа]аѵа (гуява, плоды)

Кавсііа тасиіаіа

КЬігорЬога Мап»1е Ь. (плоды, ростки)
8а1асіа геіісиіаіа

башіогісит ішіісит (пл.)

тагаса ішііса (пл.)

багсоссрііаіиз ѳвсіи‘піп8 (пл.)

8о1апит 8р. (пл.)

8ропгііа« тап^іірга

8ігусЬпо.ч Хих ѵотіса (стрихнинъ, плоды)

Тегштаііа Саіарра

теіапосагра

ТЬеоЬгоща Сасао (плоды разнаго возраста и цвѣты)

ТгісЬоеавіЬаз ап^иіпа (пл.)

Хів^іЬег оТПсіпаІе (имбирь, корни).

4)	(ен дрологическая коллекція, ліаны, стебли.
Сюда относятся древесные обрхбки (напр., сандала бѣлаго,
краснаго, розоваго; чернаго дерева, сатиноваго дерева),
стволы бамбуковъ (до 9 саженъ длины), стебли сахарнаго
тростника, губчатый стволъ тыквеннаго дерева (Сагіса Рарауаі,
коллекція ліанъ, изъ которыхъ одна (Агцдгеіа {юриіііоііа)
имѣетъ до 11 саженъ. Интересны такія колючія ліаны, какъ
пальма Саіатив расЪукЬгтопик, ѴѴа^аіеа крісаіа. Всего 54.

Асасіа сопсіппа 1)0. (ліапа)

АезсЬупотепе ЕІарЬгохуІоп ТаиЬ.

Апатігіа рапіеиіаіа СоІсЪг.

Аподешігоп рапіеиіаіиш ЬС. (ліана)

Агкугеіа рориіііоііа СЬоіьу (ліана, 11 саж.)
Агіосагрня іпіе^гііоііа Ь.

— П0ІІІ1І8 ТІІѴ

Ваиінпіа ап^иіпа (ліана)

ВатЬика ѵиіцагів

— *Р-

Ві^попіа ип^иік Ь. ( ііана)

Гаіатия расЬучіетонив (ліана)

С’аечаіртіа риісііеггіта а\ѵ.

- Каррап

С’агіса Рарала Ь.

ГЫоп куіоп 'Лѵіеіеша І>С. (сатиновое іерево)

Соссиіня тасгосагрия XV. А. (обхватываетъ Ріека Іассііега)

('оигирііа ^иіапепч? АиЫ.

Ііеліігосаіаппія ^і^аЛіоив (стволъ около 9 арш.)

--- 8Г1СІН8

□і08руг(У8 ЕЬепипі Косій" (эбеновое. черное дерево)

Екфацлич ІаііГоІіа Ь.

Епіагі.і ясапсіепя ВепіЬ.

Р1СН8 ІассіГега (см. стр. 104)

(іуіппепіа яііѵекіге К.Вг. ѵаг. геуіашсит

Неѵеа Ьгалі1іеп8І8 Міііі. (каучуковое дерево)

НіЬіясия І'игса(іі8

Ніріа^е МабаЫоіа Сіагіп.

Еа^еі-кігоеіпіа Поя Ке^іпае Кеіг.

Мапііюі иіііівяіта РоЫ.

Рапдапи» геуіапіеия (цѣликомъ стволъ съ плодами)

РаяьіГІога соегиіеа Ь. ।
(мііііій Втіч. ліаны

— яеггаіноііа Ь.

Регеккіа асиіеаіа АѴ-. (колючій кактусъ, въ родѣ ліаны)

Реігаеа ѵ<і1иІ»і1І8 Ь. (ліана)

Рірег кііѵекіге Ьат.

Рігсочрегтит 8]»іпояит Тгес.

РоіЬоя чсані1еіі8 Ь.

}Ч<“госагрН8 чапіаіепия Ь. (красный сандалъ)

Вассііапіт оПіс.іпагит Ь. (сахарный тростникъ)

Яаіасіа геіісиіаіа АХ і^ІЬ

Капѣііит аІЪиіп Ь. (бѣлый сандалъ)

Ксіініідіа Ьісоіог.

Тесіопа од-ашіія Ь. 1. (тековое или тиковое дерево)

ТЬеяревіа рориіпеа С<»гг.
ТІшпЬег^іа ІаигіГоІіа (ліана)

Тойаііа асиіеаіа Регк.

І’ѵагіа ригригеа В1. (ліана)

\епіі1ао-о тадегавраіЬапа Сііігіп.

Ѵ1ІІ8 Ьішіеш Кісіюіз

— циасігапрщіагіе АѴаІІ.

АѴа&аіеа зрісаіа І)а1г. (ліана)

ЙанНіохуІит іеігакрегтпт АѴщІіі еі Агп.

5)	Листья крупныхъ пальмъ, изъ нихъ 2 листа
СогурЬа нтЪгаспІііега (длиною съ черешкомъ въ 5 саж..
ширина пластинки около 3 саж.) и листъ сейшельской
пальмы (Ьосіоісеа Несііеііагипі) около 3 саж. длины.

6)	Коллекція тросточекъ и па то къ. сдѣланныхъ и іъ
лревесины ниже слѣдующихъ деревьевъ. На палкахъ отличію
виденъ цвѣтъ дерева (напр., черное абеповое дерево) и
частью его структура.

Агоса (’аНіеси

Агіосагрив іпіе^гіі'оііа

('Іііогохуіоп Яхѵіеіепіа

Ьіонругов цііае.чііа

— ЕЬеппш

Мезиа і'еггеа

МісЬеІіа СЬатраса

Огеоііоха гер'іа.

7)	Модель катамараны или сингалезской лодки (см.
стр. 36 и таб. 21 изъ тиковаго дерева.

8)	Коллекція растительныхъ протуктовъ (чай, кофе,
рисъ, пальмовый сахаръ, корица, имбирь, ароматные листья
ит.д.), разныя плетеныя издѣлія изъ пальмовыхъ листьевъ,
какъ вѣера, дѣтскія игрушки (слоны), корзины, веревки и т. д.

Обращаю особое вниманіе на ароматное масло (Сііго-
пеііа оіі и Ьегпоп оіі), добываемое иіъ листьевъ злака
Апйгоро^оп (стр. 225).

Цейлонскій чай, 8 образчиковъ:

Ооісіеп Нрв ЕхсеК юг.

Рекое.

Рекое ЗоисЬоіщ.

Вгокеп огануе Рекое
Огаи&е Рекое
Вгокеп Рекое.
Гаішіп^з.

Бпзі.

Цейлонскій кофе

Цейлонскій перенъ

Цейлонская корица Сіппапіотппі хе^іапіспт
и Сіппатотит Саззіа

Цейлонскій рисъ (3 образца)

Сахаръ изъ кокосовой пальмы (Сосов ппсИега)

Сахаръ изъ пальмиры (Вогаззиз ПаЬеШГогтів) въ
корзиночка

Мускатный орѣхъ (Мугізііеа ііацгапз, плоды).

Гвоздика СагуорЬуПия аготаііспя

Плоды пальмы Агеса СаіееЬіі (нарѣзанные)

Кунжутъ Безатит ішіісит (сѣмена)

Бензоинъ Біугах Вепхоіп

Сигейта Іои^а

Жмыхи изъ Кезатшп ішіісит

Жмыхи изъ плодовъ кокосовой пальмы (Сосов писіГега)

Кора Ріріегосагри.ч хеуіапіеиз

Имбирь

Соіа аентіпаіа (орѣхъ)

Рітепіа зр (ароматные листья)

Смола изъ Ац-аНнз гоЬьзІа (І)аттага гоЬизіа)

Смола изъ Агаисагіа Вігіміііі

Камедь съ Ьіегѵіііа гоЬивіа

Черная емолообразная масса, взятая на Рісиз Ьеп^аіепзіз.

Сарзіспт апішііт (плоды)

Смола па (Іагстіа хапіЬосЬутич

Еіеияіие согасапа

Щетки изъ волоконъ кокосовой пальмы.

Корзины изъ пальмовыхъ листьевъ, разной величины
(12 обративъ).

Плетенокъ разныхъ (7 об)>азцовь)

Совки (2 штуки)

Веревокъ разныхъ (4 образца)

Вѣх'ра изъ листьевъ пальмиры Вогаззиз ПаЬеПіі’огтіз.

Слоны (дѣтскія игрушки) изъ листьевъ Вогаззиз.
Трутъ для закуриванія папиросъ.

Такой трутъ виситъ обыкновенно при входѣ въ
лавку и служитъ для закуриванія проходящихъ
(безплатно). Онъ медленно дымится дѣтый день.

Пудра для засыпки клозетовъ.

Уксусъ изъ кокосовой пальмы

Аракъ изъ нея же

Кокосовое масло въ бутылкѣ.

Цптронелловое масло (болѣе свѣтлое), добываемое изъ
Аікігоро^оп Хапіих Е ѵаг. сіігаіпя (2 бутылки).

„Лимонное" масло, добываемое изъ Аімігоро^оп Хаг-
сіия [.. ѵаг кскоРпапПшь (2 бутылки).

ХВ. Замѣчу, что ѵаг. сйгаіич одинаково относятъ и къ
А. ЗсЬоенапНінк и къ А. Х’апіпэ (оба яти вида растутъ
на Цейлонѣ дико и въ культурѣ).

9)	Образцы каучука въ видѣ блиновъ и компактнаго
кома, составленнаго изъ мелкихъ кусочковъ.

10)	Образчикъ красной латеритпой почвы, на которой
растетъ чай (около 1 пуда).

11)	Спеціальная коллекція тропическихъ лишайни-
ковъ и мховъ (гербарій).

12)	Спеціальная коллекція такъ называемыхъ „Свер-
лящихъ водорослей", которая собрана была по порученію
Г. А. Надсона и передана ему.

13)	Наконецъ нами привезено было довольно значитель-
ное количество живыхъ растеній. Ихъ прихвачено было
до 40 экземпляровъ, большею частью въ бамбуковыхъ горш-
кахъ; большинство получено было изъ Ботаническаго Сада,
преимущественно пальмы, изъ нихъ нѣсколько весьма рѣд-
кихъ; нѣкоторыя взяты въ джонгляхъ (напр., Ѵашіа Кох-
Ьиг^іііі). Возни съ нііми было много. Однако не всѣ (только
половина) перенесли морское путешествіе, проболтавшись
на морѣ около мѣсяца (напр., кокосовой орѣхъ пропалъ):
нѣкоторыя Пришлось выкинуть еще ВЪ Морѣ.
Благополу чпо доѣхали:

РЬоепіх геуіапіса
ЬаБтіа Сопітегкопіі
Саіурігосаіу х ярісаі П8
Ьіспаіа цгапііія
Асапі Ь< птЬіха аспіе.йа

I )урьі.8 піагіііразсагіипзів
Ьохлсоссия гпрісоіа
ВЬораІоЬЬЫе Ьех.икіга
Асапі Ііоріюепіх СиппіпрЬаіпіі
СІігу «аііііосагриа ІиР ксеп ;

8аЬа1 рД.іиеевсепя
Асіпіогііуііч саіарраііа
РЬоіісіоВі ішЬгісаіа

1 іеінІгоЬінт 8р.
Ѵашіа КохЬиг^Ьіі
Огсіініасеае 8р.

II іъ нихъ Ѵашіа КохІ»ііг{?1ііі (Орхидныя), не смотря
па то, что іовезенл была не въ горшкѣ, а просто завернута
въ бумагу (собрана въ д;к<»нгляхъ на де|м‘Ві>яхъЛ доѣхала
прекрасно н черезъ нѣсколько мѣсяц* въ я уже видѣлъ ее въ
цвѣту въ орашжері яхъ Императорскаго Іютаническаго Сада.

14)	Разныя меіичи въ родГ> ярлыка (цѣлый кирпичъ),
кото]*ый ставится въ (''аду прямо па землѣ, и т. д.
Глава VII.

Прибавленія.

Въ настоящей главѣ помѣщены прибавленія, дополненія
и частью исправленія къ тексту. Тутъ помѣщены разныя
свѣдѣнія, частью случайно пропущенныя, частью мелкія,
частью такія, которые въ самомъ текстѣ мнѣ казались не-
умѣстными. Сюда, напр., относится маршрутъ путешествія,
который былъ бы излишнимъ въ текстѣ, и т. д.

1)	Къ стр. 6. Говоря объ обелискѣ Неодосія Великаго вь
Константинополѣ и покрывающихъ сѣверную его сторону лишаи-
никахъ, Я ДОЛЖеНЪ прибавить, что въ 1910 году мнѣ пришлось
быть еще разъ въ Константинополѣ п я нарочно сходилъ провѣ-
рить: дѣйствительно ли лта (покрытая лишайниками п про-
буравленная дождевой водой) сторона обращена на сѣверъ. Ока-
залось соверші ННо вѣрно.

2)	Маршрутъ путешествіи на Цейлонъ въ іро« г.

Тля точности считаю нужнымъ привести цѣликомъ марш-
рутъ зтого путешествія: при «томъ въ краткихъ чертахъ остано-
виться на обратномъ пути (Коломбо-Батумъ).

Апрѣль -Зо.

Маи 2

3.

4.

,. (>.

„	8,9.

К».

.,	10,11.

Изъ І1де<сы ВЪ Константинополь.
Константинополь.

Изъ Константинополя въ Смирну
('мирна.

Среуиземное море.

Александрія.

Изъ Александріи въ Каиръ.

Каиръ.

Иіъ Каира въ Портъ-Сайдъ.

Поргъ-( ’аидъ.
Май 12.
14—17.
18.
„ 19—2(>.

„ 28—31.

Іюнь 1.

2.

„ 3—22.
22—26.
„ 27 28.

29.

30.

Іюль 1.

„ 2,- 4.

„	5,6.

„	7—9.

„ 10—12.

12.

„	13.

„ 14—15.

16.
„ 17—2о
21.
.. 21—31.

Августъ 1.
о.
„	3—7.

8
9.
Ю.
11.

12.
„ 13—14
15.

Изъ Портъ-Сайда по Суэцкому каналу.

Красное море.

Островъ Перимъ.

Индійскій океанъ.

Коломбо.

Коломбо.

Экскурсія въ М< >іін1 Ьахіпіа.

Пераденія.

Пераденія.

Хакгала и обратно (черезъ Ну релію).

Пераденія.

Поѣздка въ Джаффну.

(жаффна.

І,жаффна-Аиу ра іжапура.

Анураджанура.

ІЬ-раденія.

Коломбо.

Пераденія.

Коломбс».

Галле (Голлъ), Міітара.

Галле (Іоллъ), Бентота, Коломбо.

Коломбо*).

Хенаратгода.

Коломбо.

Па пароходѣ „Владиміръ".

Индійскій океанъ.

Индійскіе океанъ.

Оі тронъ ІЬ-римъ.

Красноі море.

Суэіциіі каналъ. Портъ-Спидъ.

Утромъ пзъ Портъ-1 айда.

Среди іемное море, о. Родосъ.

< редплсмное море, о. Никарія, Хіосъ.

Дарданеллы. Константинополь.

Черное море.

Батумъ.

Слѣдхетъ замѣтить, что по п< реѣздѣ окончательно въ Коломбо

(10—2о іюля) здѣіь

стояла все время вели колѣнная погода, было

*) Августа 14 и 15 въ Галле сдѣлалъ экскурсію А. И. Михель-
сонъ спеціально для сборовъ „сверлящихъ водорослей".
сухо, дождей совсѣмъ не было, климатъ точно измѣнился. Трава
стала сохнуть, листья на деревьяхъ вянуть.  Іишь 19-го августа,
въ день прихода нашего парохода, вскрапнулъ дождикъ.

Пароходъ „Владиміръ" опоздалъ на нѣсколько дней и при-
шелъ лишь 19-го іюля. Такъ какъ слѣдующій день (20) было
воскресенье, то свезти вещи на пароходъ можно было только 21-го.
Двинулись ВЪ океанъ МЫ ЛИШЬ КЪ вечеру.

Согласно установившемуся обыкновенію, въ мусонное время
пароходъ спускается къ югу (точнѣе юго-западу), ближе къ
экватору, гдѣ качаніе не столь епіьно.

Лишь 29-го іюля, уже у б< ]>« говъ Африки, мы взяли опять
на сѣверъ. Раннимъ утромъ этого дня, выйдя на палубу, я
наблюдалъ великолѣпную Венеру. 30-го іюля около полудня мы
приблизились къ мысу Расъ-Гафунъ, въ высокіе обрывистые
берега котораго сильно хлестали волны. Берега Африки весьма
пустынны, селеній никакихъ. Берега свѣтло-песчаные, изрѣзан-
ные, въ одномъ мѣстѣ буро-красные. Пароходъ нашъ на этомъ
пути качало чравнптельно мало (а 24—25 іюля было совсѣмъ тихо).
но здѣсь у береговъ Африки его дарово трепало и, при іругОмъ
положеніи парохода, его бы сильно залило. Около 1 ч. ночи мы
прошли Расъ- \ ійфъ (Гвардафуй) и когда прошли это бурное
мѣсто, волненіе сразу прекратилось; утромъ (31) стало тихо, но
вмѣстѣ <-ъ тѣмъ жарко п душно.

За все это время отъ Коломбо до Аденскаго залива мы не
видали ни одного парохода. Теперь стали показываться и паро-
ходы. Съ африканскаго берега несся непріятный лихорадочный
запахъ. 1-го августа мы прошли мимо Адена, 2-го пристали
вторично къ о. Периму и сдѣлали еще о ту экскурсію. 12-го августа
прошли Дарданеллы и Константинополь и 15-го были въ Батумѣ.
IІрИ ЭТОМЪ очень ДОЛГО Пришлось ИДТИ ВДОЛЬ береговъ М. АЗІИ.
Я не .могъ и предполагать, что она такъ мало заселена и пред-
ставляетъ такое богатое поле для изслѣдованій.

3)	Я упустилъ прибавить (хотя это сдѣлано мной въ другихъ
работахъ), что въ англійскихъ ботаническихъ садахъ, а въ томъ
числѣ и на Цейлонѣ, при названіяхъ растеніи не ставятъ автора,
такъ какъ напередъ подразумѣвается, что номенклатура располо-
жена по Іівіех Кехѵепхія. Прибавлю однако, что въ Пераденіи
далеко не строго придерживаются Іпсіех Кесѵепяйі и я принужденъ
все-таки употреблять тѣ названія, которыя употребляются въ
Пераденіи.

Прплож. къ XXVIII т. „Труд. II м пе р. Ботан. Сада14
4)	Нестр. 43—46 я описалъ такъ называемы* рестгаузы
на Цейлонѣ, или (какъ я ихъ назвалъ) „казенныя гостинницы".
Считай» не лишнимъ привести тутъ полностью правила, которыя
висятъ на стѣнкахъ этихъ рестгаузовъ, на англійскомъ. языкѣ,
въ частности въ Пірац-нш.

2.	Тііе Ве 41юиве-кеереі ів а раі<1 яегѵапі оГ (Іп- Ргоѵіи-
сіаі Коаіі Соіппіі((ее, аіні ів вігісііу ГогЬккІеп іо аііоуѵ сгеіііі Іог
аи іііаі.це іпсиггеіі а( (Іи» Кевіе-Інпье, аіні Ііе ів *Ііге» Геіі іо ііеіаіп
(Ііе ЬацуаК ог Іюгве оГ ану (іаѵеікт ипіі] раушепі ів іиаііе.

3.	Ѵівііогв аге рагіісиіагі’ п-іріевіеіі (о еп(ег (Іп-іг нашев іи
(Ііе КеяНіопве Асюині Во*»|., (о{?е(1н г ѵгіііі (Ііе вишв ракі Ъу (Ііеш
ав Кев(1юиве сііагцев, ав Піів ів опіу шеапв (о еіыіге (ііе йпе
гесоѵегу ііпіп (Ііе КевПіоііве-кеерег, оГ (ііе віппв »1не іо (Ііе Сот-
инііее. Сошріаіпів ог вііі>цев(іопв вкоикі Ье мгіКеп іп Піе \ івііог’й
Воок аіні по( іи (Ье Ѵссоипі Воок.

4	Тііе Кевііюиве-кеерег ів Іюиші іо Ье іп р» гвопаі аііеп-
*1апсе, аіні Ііів аікеисе ог піівсоіиіисі вііінікі Ііе поіеіі іп (Іи*
Ѵівііогв Воок

5.	ко регяоп ів рпшіПеіі іо асиіру апі рогііоп оі Піе
КевПюивн іог шоге іііаи ііігее сопвеспіпе (іаув, ехсері ѵгіііі врееіаі
апііюгііу оГ іііе сііаігшаи оі (Ііе Ргоѵ. 1іоа<1 Сопііпі((ее.

6.	Сопір1аіи(в ог огііег соппиипк ітюпв ге.цапііпц (Ііів Еев(-
Ііриве віюпііі Ье аіігеіввей (о (Іи» сііаігшап оі іін» Р К. С., Капйу.

7.	Тііів поіісе ів (о Ье Ііип»' ир іп а гоііврісиоив ріасе іп
Піе Кев(1іоиье.	Ѵаицііап.

Капііу, 13. V. ГЗО15.

(II ереводъ.)

2.	Сод» ржатель равтгауза есть платный елх житель Провин-
ціальнаго Допожнаго Комитета и ему строго віииревц но открывать
кредитъ на какія либо расходы въ рестгаузѣ; онъ можетъ удер-
жать багажъ или лошадь путешеств» нника до тѣхъ поръ, пока не
будетъ произведена уплата.

3.	Посѣтителей просятъ заноі ить свои им< н і въ счетную книгу
и вмѣстѣ съ тѣмъ вносить туда тѣ суммы. Которыя были 5 плочены,
такъ какъ это единственное средство получить обрати»» съ содер-
жателя рестгауза. Жалобы или пожеланія должны быть напи-
саны въ книгу посѣтителей, а не въ расчетную книгу.

4	Содержатель рестгауза долженъ быть всегда къ услу-
гамъ и отсутствіе его отмѣчаі-тся въ книгѣ посѣтит»»леіі.
5.	Никому не разрѣшается занимать иомѣщі ніе въ рест-
гаузѣ больше трехъ дней, за исключеніемъ тѣхъ случаевъ, когда
дано разрѣшеніе завѣдывающпмъ Провинціальнымъ Дорожнымъ
Комитетомъ.

6.	Жалобы или другія замѣчанія относительно рс стгау.за
направляются Завѣдываюіцему въ К »нди.

7.	Настоящія свѣдѣнія должны висѣть на видномъ мѣстѣ
въ рестгаузѣ.

Кэнди, 13-го мая 1906.

Къ «тому нужно замѣтить, что въ рестгаузѣ, дѣйствительно,
имѣется книга, куда посѣтители вносятъ свои имена, есть расчет-
ная книга, куда заносятся всѣ расходы. Но есть также книга,
куда путешественники вносятъ свои замѣчанія, большею частью
„комплименты", содержателю р< стгауза и Лислугѣ, такъ какъ, дѣй-
ствительно, всѣ они чрезвычайно услужливы и вѣжливы*)- Пови-
димому. хозяинъ рдатауза весьма дорожитъ этими замѣчаніями и
комплиментами. Тутъ есть росписи и на французскомъ и на
нѣмецкомъ языкѣ (напр., проф. V Знглера изъ Берлина).

Но нужно сказать, что такія книги для записыванія „компли-
ментовъ" встрѣчаются нерѣдко на Цейлонѣ и преподносятся
путешественику совсѣмъ некстати или невовремя; часто туда
вписываются комплименты (иногда и дві с мысленные), чтобы не
огорчить старательныхъ сингалезовъ пли просте отвязаться отъ
нихъ, такъ какъ они порядкомъ навязчивы бываютъ

5)	Въ Ботаническомъ Саду въ Пераденіи почти не встрѣ-
чается термитовыхъ кучъ у Деревьевъ; ихъ уничтожаютъ, такъ
какъ термиты обгрызаютъ деревья.

6)	Описывая общее впечатлѣніе, прой сводимое тропической
природой (напр., стр. 55,5(1,1.6,67), я достаточно рельефно подчерки-
валъ, что сила этой природы проявляете я главнѣйшимъ образомъ
въ могучей рас тптельности. Эта могучесть выражается въ мощныхъ
формахъ деревьевъ (т. е. въ огромной высотѣ и массивности),
въ причудливыхъ и могучихъ ліанахъ разнообразныхъ семействъ,
огромныхъ травахъ (напр., бананы и др.), дс ревянистыхъ Сложно-
цвѣтныхъ, яркой окраскѣ листвы и цвѣточныхъ частей, огром-
ныхъ цвѣтахъ, плодахъ и т. д.

Здѣсь я повторю и суммирую вкратцѣ указанное выше.

’) Содержатель н прислуга - - всегда т> земцы.
Наиболѣе крупными деревьями, на сколько у меня
сохранилось въ памяти, являются слѣдующія (не считая пальмъ
и бамбуковъ):

А^аіііів гоѣпЩа

Апгіагів (охісагіа	і

Агаисагіа Соокіі

ВотЬах піаІаЪагіспт

Сапапуа оііогаіа

Сапагіпіп соттипе
Суаіосаіух геуіапісия
Ьіріего* агрия геуіаіпсик
Еіспв еіачйса
Еісик аьреігіта и др.
Нига < герііапв
Еііісіит сіесіріет»
Гаікіа Ьііуіаікіпіоза
Рйііесоіоінит Каіпаіі *)
Кашіогіі піп ітіісит
Ыіогеа сеуіапіса
ТоІиіТега Ваішітит
ТгасііуІоЬі ит ѵеггип вдпі
Лаіеііа ащітіпаіа.

При ітомъ слѣдуетъ замѣтить, что вообще всѣ деревья
ртволы) покрыты густо липіапниками—одинаково со всѣхъ сторонъ
(т. е. сѣверная сторона не отличается отъ южной, какъ въ сѣвер-
ныхъ странахъ). Стволы пальмъ удивительно устойчивы и
(тряхнуть даже тонкую пальму очень трудно.

Относительно ліанъ слѣдуетъ замѣтить, что онѣ бываютъ
колоссальной длины и мощности, нѣкоторыя жестоко вооружены
(Маі>а*ра, Саіаппія). Онѣ относятся къ самымъ разнообразнымъ
семействамъ; между ліанами есть и кактусы, и пальмы, и
ароидныя и іганданы. Вотъ главнѣйшія, оставшіяся въ памяти :
\патіг(а рапіепіаіа
А по<1еп сігоп рап іеніайі ш
Ваніііпіа апуиіпа
Ві^іюпіа ша^піПса

— П1ЩПІМ

*) Замѣчу тотъ интересный фактъ, что возлѣ рестгауза въ Пераденіи
встрѣчается 2 вида: одинъ въ видѣ колоссальныхъ деревьевъ (РііЬе-
соіоЬіиш Яапіап) образуетъ аллею, а другой (РПЬесоІоЬіиш сіиісе) — не-
большой кустарникъ. — образуетъ изгородь Сада со стороны улицы.
Саіатия расііузіепіопи» (Раішае)
Сегеиз ігіап^тііагіз (Сасіасеае)
Соосиіиз тасгосагра»

Гаетаеа геуіапіса (удавъ)

Еісия азреггіта

— Ііізріііа

—	зііриіаіа

—	рагазіііса

Егеусіпеііа АѴаІкегі (Рашіапасеае)
Мопзіега ііеіісіоза

РазвіЙога ЛѴаІкегі

Регезкіа асиіеаіа (Сасіасеае)

Реігаеа ѵоІиЬіІіз

РЬіІойешІгоп Саічіегі (Агасеае)

Рірег ТЬѵаіІезі

— СиЬеЬа

Роііюз зсашіепз (Агасеае)

КарІііДоріюга Реоріа (Агасеае)

Йаіасіа геіісиіаіа

Зіпііах ргоІИега

Зуп&опішп роіІорІіуПиш (Агасеае)

Тесота аизігаііз

ТЬипЬег^іа ІаигіГоІіа

—	аіаіа

Ѵіііз циадгап^иіагіз

— Ьіпііепі

—	раіініа

Еѵагіа ригригеа

УѴа^аіІіеа зрісаіа и др.

Случается, что одна ліана вьется на другой: напр.; Віігпо-
піа нп^ні» на Сѵагіа ригріГгеа.

Съ самыми крупными цвѣтами (во время моего посѣщенія
Пераденіи) были слѣдующія растенія :

Аіикегзііа поЬіІі»
Агізіоіосіііа уі^а»
Саіпоёпыа тахііпа
Ьіііепіа ішііса

Расіііга ациаНса
Еапіііа тасгапіѣа.
Еі ли не по величинѣ отдѣльныхъ цвѣтовъ, то по величинѣ
соцвѣтій и массѣ цвѣтовъ нужно отмѣтить гигантское Орхндное
(Ігашпі.ііорііуііипі зресіояиіп. которое дало 26 кистей цвѣтовъ,
каждая кисть отъ 6 до .4 фут. длины; въ каждой кисти около
100 цвѣтовъ*).

Крупнѣйшіе плоды встрѣчаются у Ігіосагрия іпге&гИоІіа,
Баггіпціопіа яресіова, ( геясепііа Сіуеіе, ЬоФисеа 8эдІіе11аппп,
Соигопрііа і>иіапепяі8, Сосо» ішсИега, Піііепіа ішііса, Саяіаповрег-
шиш аиьігаіе, Саяяіа Еіяіиіа п др.

7) При входѣ въ Ботаническій Садъ въ Пераденіи видятъ
напечатанныя правила, касающіяся посѣтителей. Приведу эти
правила, главнымъ образомъ потому, чтоонп довольно оригинальны
(по условіямъ мѣста) и въ Англіи были бы невозможны. Замѣчу,
что съ нарушителями этихъ правилъ (туземцами) англичане об-
ходятся отечески „ію Домострою", какъ я лично наблюдлъ.

В е к п 1 а I і о п я.

II іх (гісПу [огЬіііііоп го .цаііьт Пометя, ГгиіЬ ог яееіія, ог
(о йаіпаде іи аиу мау Ніе ігеея, •чІігиЬя ог <>Пнг ріапія, ог Іо
<1еГа<е Пн Ьпіііііпе;». яеаія ог Іаіи Ія. Тііе ясгіЬЫіпд оі пашея ап
ап;. ргорпеі оі Піе Сіакіеп» ія рагіісііІагЬ ргоіііініеіі.

Еигіоня гіііііі"' ог <1гі\нц< .цаіорріпіг ог гасіпц о( Іюгяея аші
іепірецд-іп.!»' аге еяресіаІБ ГогЬііЬіеп.

И ія ге<|иеяіе<1 іііаі саггіацея мііі ргосееіі яіохѵіу Піпчі^іі Піе
(Іагсіеия. Боііеііпц (оі Іііге аЬоііі Піе Саіе ія ргоІпЬііеЗ, Ьиі
еи.цадеіі саггіа^ев шау маіі Ііеге

Ло Гігеагпія аге аііомеіі іп Ніе Сапіепч, пог ія Пяіііп^ рег-
шнНеіІ іп ііі* І’опіія.

Ѵіяііогя яйоііЫ гсіпешііег Піаі Ніе <1аг<1епч аші Ніеіг сопіепя
аге іог Піе еіуомпепі ап<1 ііЫпк Нои оС аіі.

Брешіа! поіісе (на трехъ языкахъ).

(лліцііаіпія 1іаѵіп§' Ьерп геееіѵеіі (гош Ѵіяііогя іо іііеяе Оаг-
ііепя Піаі іііеу аге ГгецнепНу аппоуеіі аші шоіеяіеіі 1>у ѵешіогя о(
сигіоия, Пометя, Пиіія еіс. іі ія ІіегеЬу ге<|ікчіе(1 іііаі іп опіег іо
(Ііясоііга.^е І1іі$ ргасіісе Ѵіяііогя мііі гейіяе іо аііом апу регяоп
оНіег іііап а іпііііе іо ассоіпрапу Ни ш ог іо ІбПоМ' Ніеіг саітіа^ея,
ог іііаі іііеу мііі іау іііеіг сошріаіпія Ьеіоге Ніе Роіісе. оп раігоі
іп (Ііе («агійчія мііо Ііаѵе опіегя іо ргояеспі оПешІіпц регяопя.

‘) Рисунокъ помѣщенъ въ „Нагйепег’я <’Ьгоиіс1е“ 1907. II. стр. 169.
(Переводъ/	Правила.

,.('трого воспрещается собирать цвѣты, плоды, сѣмена или
тѣмъ или инымъ способомъ причинять вредъ деревьямъ, кустар-
никамъ и прочимъ растеніямъ, портить зданія, скамейки или
ярлыки. Въ частности воспрещается писать имена на какой либо
собственности Сада

Вь особенности воспрещается быстрая ѣзда, галопированіе
пли скачка на лошадяхъ.

Просятъ, чтобы коляски по Саду слѣдова ш тихо. Вос про-
щается праздношатаніе возлѣ Сада для наемныхъ, но нанятыя
коляски могутъ ожидать здѣсь.

Ні допускается огнестрѣльное оружіе въ Саду, ни ловля
рыбы въ прудахъ.

Посѣтители должны помнить, что Садъ и его содержимое
сл)жатъ кія образованія и удовольствія всѣхъ “

Особое примѣчаніе*).

„Въ виду того, что отъ посѣтителей Сада поступали жалобы
на то, что имъ часто надоѣдаютъ и безпокоятъ продавцы разныхъ
интересныхъ цвѣтовъ, плодовъ п т. д., здѣсь (для ТОГО, чтобы
прекратить это приставаніе) просятъ посѣтите ни не позволять
кому либо кромѣ проводниковъ сопровождать пхъ или слѣдовать
за колясками; или просятъ обращаться съ жалобой къ полиціи въ
Саду, которая имѣетъ приказъ преслѣдовать надоѣливыхъ господъ."

Приведу стоимость содержанія Ботаническихъ Садовъ на
Цейлонѣ, включая сюда п опытныя станціи, за 1907 годъ.

Замѣчу, что я цифры нѣсколько округлилъ, отбрасывая
„копѣйки".

Жалованье........................ .	43. 000 рупій**)

Разъѣщныя директору п штатному персоналу . . 2.340 „

Добавочныхъ директору	...	.	409 „

Рабочіе въ Саду Пераденіи	.	8.5<ю „

Садъ Хакгала ....	. .	4 400 .,

Садъ Хенаратгода ...	.	. 2.600 .,

Садъ Нювара-Элія	.	2.533 „

Горшки, орудія, ярлыки, удобреніе............ 3 750 „

Библіотека ....	....	....	990 „

*) На трехъ языкахъ: англійскомъ, сингалезскомъ и тамильскомъ.

**) Р-пія — около 80 коп.
Лабораторіи, гербарій и музей . . . Покупка растеній и іѣмянъ . . . . Наемъ помѣстья г. Рэмбера (?) . . . Публикація научнаго журнала	.	.  Разныя		. . . . 2.050 рупіи .500  .... 7.000  ....	382  .... 1.356
Опытная станція въ Пераденіи:	
. Жалованье штату....	. 5.977 рупій
Разъѣзды завѣдѵюшему	172	„
Рабочіе		. 15.847
Растенія		140	„
Удобреніе	. .	411
Опыты 		90
Машины ...	. .	. 1.366
Разныя		67

Опытная станція въ Мага-иллупаламѣ:

Жалованье штату ....	4.540	рупій
Разъѣзды завѣдующему . .	312	
Рабочіе и проч. ...	8 880	
Школьные Сады:		
Жалованье служащимъ . . .	7.290	та
Расходы по школьнымъ садамъ	4.492	V

Всего около 126.166 ру пій или
немного больше 100 000 рублей.

Въ частности эти суммы распредѣляются такъ:

Жалованье директору, расходы на разъѣзды и вообще
расходы по управленію (такъ наз. Неа<1 оПісе).

Научный отдѣлъ (сюда жалованье, квартирныя,
разъѣздныя энтимологу, микологу, химику,
работающимъ въ гербаріи, собирателю расте-
ній, музей, лабораторіи, библіотека, печатаніе).
Ботан.	Садъ	въ	Пераденіи (включая	куратора)	.	.

„	„	„	Хакгалѣ	„	„	.	.

„	„	„	Хен іратгодѣ	(вкл.	кондуктора)	.	.

„	„	„	Пювара-Лліи	„	„	.	.

Опытная станція въ Пераденіи (включая жалованье
завѣдываюіцаго, надсмотрщика, писцовъ) . .

14.804 рупій

27.060

20.336

11.049

3.391

2.915

24.069
Опытная станція въ Мага-иллупаламѣ (включая жа-
лованье навѣдывающаго и надсмотрщика) . . 13 752 рупій
Школьные Сады (включая жалованье служащихъ

и проч. *)................................ 11.783	„

Прибавлю отъ себя, что директоръ получаетъ нѣсколько
больше 10,000 рупій въ годъ (при готовой квартирѣ и проч.),
помощникъ около 8.500 руп., кураторъ немного больше 4 000 руц.
Рабочихъ въ Ботаническомъ Саду, какъ мнѣ говорили сингалезы,
70 человѣкъ; причемъ каждый получаетъ по 35 сепі. въ день (22 коп.).

Въ то же время выручено (за 1907 годъ):

Управленіе (сюда же изданія и проч.)............ 1.437	рупій

Ботаническій Садъ въ Пераденіи.................. 1.475	„

„	„	„ Хакгалѣ....................... 548	„

„	„	,. Хенаратгодѣ.................. 50

Опытная станція въ Пераденіи....................27.715	„

г	„ Мага иллупаламѣ**) ....	548	„

Всего около 26.775 рупій

Сюда же нужно прибавить стоимость растеній и сѣмянъ,
отпущенныхъ даромъ правительственнымъ учрежденіямъ изъ:

Пераденіи на сумму .... 1.356 рупіи

Ханкалы.....................1.422

Хенаратгоды ....	268	„

Такимъ образомъ Ботаническія учрежденія даютъ дохода
около 30.000 рупій или около 24.000 рублей.

9)	Къ стр. і>:>. Къ характеристикѣ Пераденіи слѣдуетъ
прибавить:

Ботаническій Садъ въ Пераденіи существуетъ съ 1821 года.
До того были попытки устроитъ Ботаническій Садъ возлѣ Коломбо,
въ Паліягода, въ Калютара***).

*) Школьныхъ садовъ въ 1907 году было 134, причемъ есть спе-
ціальныя школы для дѣвочекъ.

**) Замѣчу, что на опытной станціи Мага-иллупалама значи-
тельное пространство земли около 50 акровъ (или 17 десят.) отведено
подъ культуру' хлопка; воздѣлывается преимущественно 2 сорта
8еа Іаіаші и Е^урііап; также для табака.

***) Краткую исторію Ботан. Сада въ Пераденіи см.:

ІГйКв 7. С., Тііе ВоуаІ Воіапіс Сагйепз о! Сеуіоп ап<і Ніеіг Иіяіогу („Аппаів
о! іЬе Воѣ Багіі.. Рёгайепіуа**, Ѵоі. I. 1901. 1 15).

./. С, Тііе Коуаі Воіапіс Сапіепа оГ Сеуіоп аа а Сепіге Гог Воіапісаі
8іи<1у ап<1 Кечеагііі (I. с. стр. 17—25).
Число посѣтителей Ботаническаго Сада Пераденіи бываетъ
около З.ОоО человѣкъ въ годъ (въ 1907 году было 3541).

Пространство, занимаемая Садомъ, равно приблизительно 150
акрамъ (или 50 десятинъ).

Годовая температура въ Пераденіи 76° К (или около 19,5° К.)
въ вѣдкихъ случаяхъ т< рмометръ спускается до 55° Г. (или 10" В.).

Дождь идетъ, съ промежутками, 170 дней въ году; самые
сухіе мѣсяцы февраль и мартъ, самые жаркіе — апрѣль и май.

10)	Главнѣйшія періодичеі кія научныя изданія Ботаническаго
Сада въ Пераденіи :

„АіпіаІ.ч оГ (Ііе Коуаі Воіапіс Ьагііепч, І’егаііепіуа“.

Вышло 4 тома. Статьи разнообразнаго содержанія. Между
чисто научными работами попадаются и другія, напр.,

ап<1 ІѴіщМ, V НаікІЬоок о! іііе Есопюпіс Ргоііисіз
оГ Сечіоп.

И гіуііі Н, Ьоіаг Регішіісйу оі’ Рпсіешіс ап<1 Ішіікепоия
Тгеея іп Сеуіоп и т. д.

Тутъ же помѣщаются рецензіи всей литературы, касающейся
Цейлона.

Здѣсь же директоръ Сада Ви ілись (Хиллисъ) сталъ пе-
чатать пересмотрѣнный списокъ растеніи Цейлонской флоры:

П /Шз .Т. С., А Кеііяеіі Саіаіоцпе <>Г (Ііе Ріомегіп^ Ріаиів
аисі Гегпя оі Сеуіоп („Аииа1я“ IV р X II. 1910. 467—510,
начало).

Другое важное изданіе:

„Сеуіоп. А<1 іпіпі я( га( і оп Верог(ѵ.

Въ этомъ изданіи дается подрывный отчетъ о всѣхъ сторо-
нах'ь дѣятельности ботаническихъ садовъ Цейлона, отчеты разныхъ
спеціалистовъ (энтомолога о вредныхъ насѣкомыхъ, миколога о
грибахъ на разныхъ растеніяхъ, химика), указаны нововведен-
ныя растенія, перемѣны въ Саду, метеорологическія данныя въ
Пераденіп, Хакгалѣ, X нератгодѣ; удобренія, санитарное состо-
яніе рабочихъ и т. д., и т. д.

11)	Годовой бюджетъ такого второстепеннаго
учрежденія, какч. Ботаническій Садь въ Пераденіи (включая его
•риліаліи), превышаетъ 100 000 рублей и лишь немногимъ меньше,
чѣмъ бюджетъ такого крупнаго учрежденія, какъ Императорскій
Ботаническій Садъ въ Г-Петербуріѣ (а если вычесть громадную
сумму, идущую у насъ на отопленіе, въ которомъ Цейлонъ не
нуждается, то окажется даже, что бюджетъ нашъ даже меньше).
По этому поводу я хотѣлъ бы указать, что въ предѣлахъ
Британской Имперіи, въ разныхъ частяхъ Земного шара, сущест-
вуетъ цѣлый рядъ ботаническихъ садовъ, опытныхъ станціи и
другихъ имъ подобныхъ у чрежденій, которыя съ одной стороны
даютъ возможность болѣе близкаго знакомства съ растительнымъ
шромъ этихъ странъ, а съ другой на опытныхъ станціяхъ и
'чрежденіяхъ даютъ возможность изучать практическое значеніе
я примѣненіе полезныхъ растеніи разныхъ странъ.

Чтобы дать представленіе обо всѣхъ великобританскихъ уч-
режденіяхъ. я приведу здѣсь списокъ ихъ, взятый мною изъ
послѣднихъ опубликованныхъ свѣдѣній*). Всѣхъ этихъ учрежденіи
(ботаническихъ садовъ, казенныхъ садовъ, опытныхъ станцій,
сельско-хозяйственныхъ, разныдд, плантац.и и т. д.) около 100.
Я расположилъ ихъ въ болѣе удобномъ порядкѣ по странамъ Свѣта.

Центральнымъ учрежденіемъ — такъ сказать королемъ бота-
ническихъ садовъ — является Ботаническія ('адъ въ Кью. Объ немъ
мною написана цѣлая работа**). Многочисленный штатъ всѣхъ
этпхъ провинціальныхъ Садовъ и т. п. учрежден і полу чалъ такъ
сказать образованіе въ Кью или былъ рекомендованъ изъ Кью***).

Европа.

1)	Королевскій Ботаническій Садъ въ Кью (близь Лондона).

2)	Эбёрдинъ (АЪепІеріі, Шотландія): Универс. Ьотаничесг іііСадъ.

3)	Кэмбриджъ: Университетскій Ботаническій Садъ.

4)	Дублинъ (Ирландія): Королевскій Ботаническій Садъ.

5)	Эдинбургъ: Королевскій Ботаническій Садъ,

6)	Глэсго: Ботанически! Садъ.

7)	Оксфордъ: Униві рситетскіп Ботаническій Садъ.

Н) Мальта: Ботаническія (адъ.

А з і я.

9)	Островъ Кипръ.

іо)	Островъ Цейлонъ, Пераденія: Королевскій Ботаническій Садъ
и Опытная Станція.

11)	—	Хакгала: Ботаническій ('адъ.

*) БібЬ оГ Зіайз іп Воіапісаі І»ерагітіпі8 аі ііоте. ап<1 іп Ішііа аші
Ійе соіошея. („Виіі. оі тіясеіі. іпГоппаііоп"1 Уррепгііх IV. 1910. 87—ІОо).

•*) Липскій В., Ботаническіе Сады Мадрида, Лисабона и Кью
(Прилож. къ XXIX т. „Труд. Импер. Ботан. Сада“. стр. 78—267).

***) Прибавлю, что стоимость содержанія главнѣйшихъ „міровыхъ “
ботаническихъ садовъ мною дана въ другой работѣ:

Липскш В., Сѣв. Америка и ея ботаническіе сады, стр. 40—43.
12)	Островъ Цейлонъ, Хенератгода: Ботаническій Садъ.

13)	—	Нювара-Элія: Ботаническій Садъ.

14)	—	Мага-иллупалама: Опытная Станція.

15)	Гонгъ-конгъ: Ботаническій Садъ.

16)	Сингапуръ: Ботаническій Садъ.

17)	Малаккскій пол., Куала-Лумпоръ: Сельско-хоз. отдѣлъ.

18)	— Перакъ: Сады и платанціи.

19)	Индія: Калькутта: Королевскій Ботаническій Садъ, Сибпуръ.

2о)	— Дарджилингъ: Ботаническій Садъ.

21)	—	Мунгпо |

22)	-	Мунсонгъ | Хинньія плантаціи.

23)	—	Бомбей: Городской Садъ

24)	—	Горпури: Ботаническій Садъ.

25)	—	Пуиа: Казенные Сады.

26)	— Нагпуръ (Центр. провинція): Общественные Сады.

27)	— Мадрасъ: Сельско-хоз. и Садов. Общество.

28)	—	Отакамундъ:	Казенные	Сады	и	Парки.

29)	—	Додабетта	।

30)	—	Недиваттамъ	’	Хинный	отдѣлъ.

31)	—	Хукера (плантація)	|

32)	— Дели: Сады (историческій и др.).

33)	—	Л а горъ: Казенные Сады

34)	—	Симла: Вицекоролевскіе Сады.

35)	—	Сѣверо-западная граница Индіи.

36)	—	Агра: Сады.

37)	—	Аллахабадъ: Казенные Сады.

38)	—	Каунпуръ (Олѵприг): Сады.

39)	—	Кумаонъ: Казенные Сады.

40)	—	Лукно: Сады.

41)	—	Сахаранпуръ: Ботаническій Садъ.

42)	— 1’амна (вост. Бенгалія и Ассамъ)*).

А ф р и к а.

43)	Британскій Восточно-африканскій Протекторатъ.

14) Капская колонія: Ь’аптоунъ (Капштадтъ).

45)	—	Грэмстоунъ.

46)	—	Портъ-Елизаветъ

47)	—	Вильмстоунъ.

*) Замѣчу, что есть рядъ мѣстъ, гдѣ совсѣмъ не обозначено, что
именно тамъ имѣется: Музоге. Вагоба, Тгаѵапсоге. Шаіриг и др.
48)	Капская колонія: Граффъ-Р шетъ.

49)	—	Б’ИепІіа&е.

50)	Египетъ, Каиръ: Хеіивское Селыко-хоз. Общество.

51)	Золотой берегъ: Отдѣлъ Ботаниче<кій и Сельско-хоз.

52)	Наталь. Дюрбанъ: Ботаническій Садь.

53)	Сѣверная Нигерія.

54)	Протекторатъ Ньянза: Селы ко-хоз. и лѣсной отдѣлы.

55)	Колонія Оранжевой рѣки: Отдѣлъ Сельско-хозяйственный.

56)	Родезія: Б у л у в а іі о.

57)	— Солсбери: Сельско-хоз. отдѣлъ.

58)	Сіерра-Леоне: Ботаническая Станція.

59)	Суданъ, Хартумъ: Сады.

бо)	— Жебединъ: Опытныя плантаціи.

61)	Южная Нигерія: Сел.-хоз. отдѣлъ.

62)	Трансвааль, Преторія: Отдѣлъ Сел.-хпзяй<цвенный.

63)	Уганда: Отдѣлъ ботаническій, лѣсной и научный.

64)	Занзибаръ: Опытная Станція.

65)	Маврикія (Маскаренскіе о-ва): Ботаническій < 'адъ и лѣсной отд.

66)	Сейшельскіе о-ва: Ботаническая Станція.

С. А м с р и к а.

6") Бермудскіе острова: Ботаническая Станція.

68)	Канада, Оттава: Ботаническій Садъ.

69)	Монриль (Мѵнтріоль).

Центр. Америка (и Вестъ-Индія):

70)	Британскій Гондурасъ: Ботаническая Станція.

71)	Баамскіе острова: Ботаническая Станція.

72)	О. Ямайка (Джемзка): Сады, опытная Станція.

73)	О. Барбадосъ: Сельско-хоз. отдѣлъ.

74)	О. Антигуа: Ботаническая Станція, Сельско-хоз. отдѣлъ.

75)	О. Доминпка: Ботаническая Станція.

76)	О. Гренада: Ботаническіе Садъ.

77)	О. Монсерра: Ботаническая Станція.

78)	О. Киттсъ-Невисъ: Ьотаничеікая Станція.

79)	О. Св. Люсія: Ботаническая Станція.

80)	О. Св. Винсента: Ботаническая Станція; Сел.-хоз. школа.

81)	О-ва Впрджинъ:

82)	О. Тринидадъ: Сел.-хоз. отдѣлъ.

нЗ) О. Товаго: Ботаническая Станція.
В >. А м е р и к а.

84)	Британская Гвіана.

85)	Фалкл індскіо о-ва.

Австралія.

86)	Сидней: Ботаническій Садъ.

87)	Брпсбэнъ: Ботаническій Садъ, сады Акклиматиз. Общества
и Лѣсной отдѣлъ

88)	Кэйрнсъ: Питомникъ.

89)	Рб-кхзмптонъ.

9*1) V іелайда: Ботанически Садъ.

91)	11 о р т ъ - Д а р в и н ъ: Ботани чесы и 1 а дъ.

92)	Гобартъ-таунъ: Ботаническій Садъ.

93)	Мельбурнъ: Ботаническій Садъ.

94)	о-ва Фиджи: Ботаническая Станція.

95)	Новая Зеландія, Веллингтонъ: Ботанич. Садъ; Сел.-хоз.отд.

96)	—	Дюнединъ.

97)	—	Нэпиръ.

98)	—	П н веркарджил ь.

99)	—	Оклендъ.

100)	—	Кристчёрнъ.

Отсюда видно, какимъ количествомъ ботаническихъ садовъ
и просто садовъ, ботаническихъ станціи, опытныхъ станціи,
плантаціи, — обслуживается Британская Имперія. Пѣтъ ни одной
колоніи, которая бы не обслуживалась цѣлымъ рядомъ такихъ
учрежденіи, которыя всѣ въ общемъ заключаютъ свыше 260 чело-
вѣкъ, полагающихся п<і штату. Въ случаѣ надобности, эта научная
армія можетъ быть „мобилизована*, — если бы возникъ какой ни-
будь важный вопросъ. При такомъ количествѣ разныхъ учрежде-
ніи изуч* ніе мѣстной флоры облегчается въ высокой степени.

Между тѣмъ, если сравнить наип родину, то окажется, что
на колоссальномъ пространствѣ Сибири не имѣется ни одного
ботаническаго сада (исключая — университетскаго въ Томскѣ).

Въ Туркестанѣ, по пространству равномъ нѣсколькимъ евро-
пейскимъ государствамъ, также нѣтъ ни одного ботаническаго сада.
Правда, осенью 19® года поднимался въ Ташкентѣ вопросъ объ
устройствѣ въ Туркестанѣ ботаническаго сада, но онъ какъ то
заглохъ. Между тѣмъ иъ одномъ Туркестанѣ ботаническихъ садовъ
необходимо нѣсколько. А разныхъ станціи, частью научнаго,
частью прикладного практическаго характера нужно бы много.
Благодаря отсутствію мѣстныхъ ботаническихъ центровъ, у
насъ д<> і ихъ поръ нѣтъ подробнаго ботаническаго описанія Россіи.
Тотъ трщъ, который предпринятъ въ послѣдніе годы Переселен-
ческимъ Управленіемъ, представляется единственнымъ въ своемъ
родѣ. Та масса матеріаловъ, которая заключается въ предвари-
тельныхъ и полныхъ „Отчетахъ о ботаническихъ изслѣдованіяхъ
въ Сибири и въ Туркестанѣ", съ массой таблицъ, рисунковъ,
картъ и т. д., — есть въ сущности первая попытка дать такое
ботаническое описаніе огромной части Азіатской Россіи — почти
отъ Каеппк каго моря до Великаго океана. II если бы такія
работы продолжались только нѣсколько лѣтъ, то по былъ бы ни
съ чѣмъ не< равппмыгі, громадныя вкладъ въ ботаническое описа-
ніе Россіи, котораго не могли осуществить ни одно академическое
научное учрежденіе въ Россіи, ни отдѣльныя лица. Можно лишь
пожалѣть о низменной неразборчивой критикѣ, нѣ< колько повліяв-
шей на •тп работы.

Одна пзъ необходимѣйшихъ и интереснѣйшихъ станціи
должна быть устроена въ пескахъ Закаспійской области (ру сскои
Сахары, какъ я ее называю), — въ самой южной части Россійской
Имперіи.

Затѣмъ не мѣшаетъ имѣть станціи въ горныхъ участкахъ,
саксауловыхъ лѣсахъ и др. Эти станпіп имѣли бы громадное зна-
ченіе, давая возможность работать безъ особенно большой затраты
времени и средствъ.

Замѣчу, что въ С. Америкѣ, помимо громаднаго количества
опытныхъ станці і, имѣющихъ чисто практическое значеніе, есть и
станціи научнаго характера. Такъ, напр., есть станція (въ родѣ
филіальнаго отдѣленія Нью-Іоркскаго Ботаническаго Сада) въ
пустынѣ въ штатѣ Аризона, который по своимъ климатическимъ
условіямъ соотвѣтствуетъ нашему Туркестану: здѣсь пустынную
растительность можно наблюдать іп Іосо

Я въ особенности обращаю вниманіе на такое интересное
явленіе, какъ песчаныя пустыни нашей русской Сахары. Пески
эти имѣютъ громадный научный интересъ. Самое воззрѣніе на
пески съ теченіемъ времени измѣнилось: они не считаются столь
безплодными п безнаді злыми, какъ прежде. Если прибавить къ
•тому, что Закаспійская область по количеству солнечнаго
< в ѣ т а является единственной въ своемъ родѣ страной, а сол-
нечный свѣтъ при нанъ однимъ изъ могу чихъ лѣчебныхъ средствъ,
то нетрудно видѣть тѣ Персіи ктивы, которыя представитъ эта
іпстынная страна въ недалекомъ будущемъ, когда, вмѣсто
огромныхъ ящеровъ Ѵагаппв по этимъ горячимъ пескамъ будутъ
бѣгать обнаженныя человѣческія фигуры, ищущія здоровья . . .

Смѣхотворный вопросъ о томъ — зачѣмъ намъ эти азіатскія
пустыни, долженъ быть оставленъ: пустыня лишь тамъ, гдѣ нѣтъ
люд< кои энергіи и здоровой трезвой мы< ли.

А что же сказать о Кавказѣ? Эта богатіыная и прекрас-
нѣйшая въ мірѣ страна (которая и до сихъ поръ еще невполнѣ
нами оцѣнена но достоинству) должна бы имѣть такихъ садовъ
и станціи по крайней мѣрѣ десятки, такъ какъ каждая его про-
винція имѣетъ свои особенности.

12) Я уже въ другихъ своихъ работахъ упоминалъ, что мнѣ
приходилось наблюдать рядъ странъ схожихъ съ нашимъ Турке-
станомъ (Алжиръ, Тунисъ, Египетъ, Хрхентина, также Чили), въ ко-
торыхъ значительнымъ успѣхомъ пользуются австралійскія растенія
(Епсаіуріия, Саяиагіпа), которыя здѣсь растутъ настолько удачно,
что страны эти какъ бы „австр.ілизовались". Въ Чили іюны
засажены •вкалиптамп. Нѣтъ никакихъ данныхъ думать, что эти
же деревья не могли быть посажены и на нашихъ пескахъ.
Между тѣмъ серьезныхъ опытовъ не было сдѣлано.
Іпйех аіркаіэеіісиз.

1. Хотіпа Іаііпа (Латинскія названія).

АЬ₽гіа саіТга 99.

АЬги? ргесаіогіие 135.

АЬиХіІоп 196.

— аьіаіісит 134.

— аіговап^иіпеит 130.

— аигііит 134

— Ь о и 1 е де п е і е 134.

— ЬгіПапІ 190.

— іікіісит 134.

— еиІрЬигеит ^гапдіЯогит 190.

— ѵагіе^аіит 134, 178.

— ѵехіііагіит 190.

Асасіа 129, 130.

— агаЬіса 100, 116, 215.

- СаІесЬи 136.

— саІесЬиоідев 105.

— сопсіппа 213, 221.

— сиіітііогтіз 192.

— <1есогапз 166, 177, 182, 192, 196,
215.

— ^Іаиса 192.

— Нііісіьіі 100.

— Меіапохуіоп 178, 192, 196.

— геііпоійез 193.

— ярЬаегосерЬаІа 100.

Асаіурііа 202.

— Ггиіісова ПО, 135.

— СодееЯіапа 155.

— Ьівріда 68, 76, 119, 135, 157.

— іііизігаіа 75.

— ішііса 135.

— тасгорЬуІІа 76, 84.

— тагціпаіа 176, 180, 191.

Асаіурііа оЪоѵаіа 75.

— рапісиіаіа 135.

— Багкіегіапа 78.

— Бапдегі 79.

— Ігісоіог 75.

Асапгіюріюепіх Сиппіп^ііатіі 226.

АсапНюгЬіга асиіеаіа 72, 93, 226.

— Ьіеоіог 188.

Асапіішв топіапив 138.

Асіііііеа МПІеГоІішп 190.

Асіігав Нароіа 96, 98. 130.

АсЬугапіЬез аврега 135.

АсосапіКега вресіаЬіІіз 98.

Асгігіосагра паіаіепвів 101.

Асгосііпішп 189.

Асгосотіа всіегосагра 80, 156, 215.

АсгопусЬіа ІаигіГоІіа 122.

Асговіісішт арреікіісиіаіит 146,159.

— виЬсгепаіит 146.

— ѵагіаЬііе 144, 159.

— ХѴіІкезіапит 156, 160.

\сііпо<1ар1те кІепорЬуІІа 99.

Ѵсііпогііуіів саіараггіа 94, 215, 219,
226.

АіІепапіЬега Ьіеоіог 112.

- - раѵопіпа 76, 212, 215.

А<1ЬаІо<1а ѵазіса 138.

Аіііапіит 155, 168, 181.

— аеІЬіорісит 144, 156.

— саріііиз 145, 160.

— сопсіппит 148.

— Рагіеуепзе 154, 156.

Еекгішзопі 145, 156, 160, 180.
АШапіиш Гогтозит 160.

— Гга^гапііззітпт 147. 156.

— и-ІаисорІіуГшіп 144.

— Ііізріііиіипі 159.

— Ьаііютіі 144, 145, 156.

— тасгорііуііит 144, 160,
— типдиіит 1 14 156, 159.

— Ракоііі 147.

— региѵіапит 144. 156, 160.

- риіѵегиіепіпт 156.

— зггісеит 160

— іеігарііуііит 156, 160.

— Ігарехііогте 145, 156, 160.
Ѵіі-іогіае 145, 1 <6, 160.

— ЛѴеІ^аікІІіі 144.

— ЛѴіІІіатзіі 145, 156.

Аііготіяіиз Ѵап ііег Неіііет 151.

Аесіітеа 124.

— Гиі^епз 137. 155.

—	техісапа 137.

— Вкіппегі 137. 151, 153.

— ЛѴеіІЬаейіі 137. 158.

Ле^ірііііа тагііпісепзіз 98.

Ае^іе Магтеіоз 98.

Аегіііез аНіпе 149.

-	суііінігісит 18о.

—	ехрапзит 147.

— НоиІІеНаішт 147.

— Ьачгепсіае ѵ. Уаіпіегіапит 147.

— Ьіпсііеуаііит 180.

—	ойогаіит 149.

—	циіпдиеѵиіпегит 149.

—	гозеит 149.

— Ьал ааеаішт 1 49.

—	ѵігепз 145.

Аегѵа Іапаіа 135, 20о. 206.

Аезсііуііотнпе азрега 88.

Еіаріігоху Іоп ТаиЬ. 221.

-	зепзііпа 13о.

Аезсиіиз Нірросазіаііит 89.

—	ршкіиапа 110.

А^арапіішз аігісапиз 188.

—	итЪеІІаіиз 176, 188.

А.^аІІііз ІогапІІііГоІіа 102.

—	оЪІиза 86.

— гоЬизіа 86, 112, 116, 119. 120.
128. 224, 232.

А^аѵе 81, 92, 98, 101. 110, 117, 178,
185, 208.

Л^аііііз атегісапа 117. 123. 185.

— ііепзіііога 152.

— ехсеіза 135.

- таг^іпаіа 185.

—	тігайегепзіз 152.

— Моохзіі 152.

—	- ге^іа ѵаг. 185.

— Яаітіапа 185.

— ЬсііоШі 185.

—	зр. 81.

—	хаіаорепзів 185.

—	хуііпасапіііа 185.

А^егаіит т<-хі< апипі 124. 134

А^іаіа ВохЪиг<Лііапа 114.

А^іаопета созіаіит 147.150.153. 157.

— Наепкіі 146. 151.

—	іоп^ііоііит 153.

—	тагапіаеіоііит 150.

— ІІеуегіапит 156.

— рісішп 144, 157.

—	— ѵ. §і^аз 157.

—	гиіиіепз 153.

—	рісіит сотрасіит 152.

—	легзісоіог 153. 156.

А^гозО-тта согопагіа 189.

А^гозіізіасііуз Ноокегі ПО, 111.

Аііапіііиз тоіиссапа 98.

—	хеуіапісиз 131.

АІЬихіа ЬеЬЪек 13, 14, 200.

—	ргосега 78.

—	зііриіаіа 113.

Аісіюгпеа ііісіГоІіа 84.

АПатапда 202.

—	саіііагііса 116.

— Скеізопі 127.

— Поііепзіа 179.

—	та^пійса 127.

—	пегіііоііа 215.

— ВеІюИіі 75, 98, 138, 200, 215.

—	ѵіоіасеа 138.

АПіпт Ноокегі 188.

— Роггіпп 141.

—	гирезіге 188.

— іаіагісит 188.

АПоизоа Миіізіі 191.

АПоріесіиз Ьупсіііі 145, 151, 157.

Аіосазіа 89.

—	аги-епіеа 154.

—	аг^угѵа 154.
Аіосазіа Васііі 155.

— еііргеа 144, 147, 155.

-	сисиііаіа 69, 75, 140. 159.

-	- охапка 155.

—	о;гап<]І8 159.

— Ітренаііз 155.
— іпбіса 140, 159.
— Лоііпяіопі 153.

— Еіпйепі 145, 153, 154. 155.

—	тасгоггЬіха 140.

—	тогІеІопЬ-паіпзія 154.

— Капйегіапа 154.

— ТЪіЬаисІіапа 153.

—	ѵіоіасеа 147, 155.

-	Ѵаіяопіапа 154.

—	хеЬгіпа 144.

Аіоё ЬгеѵИоІіа 188.

— Ггиіезсепз 180. 188.

—	таг^іпаіа 188.

-	рагаііоха 141

Наропагіа 141, 151, 174 188.

—	зеггиіаіа 141, 151.

—	яр. 141.

— ѵега ѵ. ІіПогаІія 141.

Аіоіяіа сіігіобога 191.

\1оре<игия агиінііпаееи.ч 187.

Аіріюпбеа Іиіі а 78.

— хеуіапіса 111

Мріпіа 89.

— МІикЬаз 141.

— сотоза 141.

— Сіаіап^а 141.

таодіійса 141
пиіапя 68, 141.
— оіГісіпаІІз 158.

ѵіЛШа 78, 141.

Лкойеіа ѵіг^аіа 1 13.

Аізорііііа 173.

аизігаіія 180.

— ехсеіяа 165, 167. 172. 175, 176,
179.

Аізіопіа 202.

—	тасгорііуііа 121.

—	зегісеа 138, 215.

Аіяігоетегіа 188.

—	аигапііаса 188.

Аізігоетегіа Ігезіпе 191.

Аіуззит аг^епіеит 189.
— тіпііпиіп 189.

Аіуяяит злѵееі 174, 126.

А1у«іа хеуіапіса 78.

АтагапМіиз сашіаіия 182, 191.
— гпеіапсііоіісиз 123, 124.
— яріпозиз 135.
ігісоіог 191.

АтагуІІіз 187. 188.
— ВеПайоппа 187.
— М. Саі'НеІсі 153.
геіісиіаіа 147.
ѵіііаіа 154.

мпііегзііа поЬіііз 6б, 69, 82, 101. 157,
212, 219, 233.

АттоЬіит аіаіит Г>о.
Атотит Сіияіі 141.
— ееЬіпаІит 141.
— ^гапбе 81.
— та^пійсит 68, 129.

АтогрЬорІіаІІиз 18<>, 199.

- о^апіеия 140-

— хеуіапіеиз 110.

Атреіорзіз ѵіг^іпіапа 190.
АтрЬісаграеа Е<1^е\ѵ«>гПііі 198.
Апаеагбіит осеміеіНаІе 131.

Апатп-іа рапіеиіаіа 107, 111, 133,
221, 232.

Апапая заііѵа 137, 188.
—	— ѵаг. ѵагіе^аіа 137.

Лпапаяяа заііѵа 199, 212.
—	— Вгасатогепзія 199.

Сауеппа Ьіззе 199.

СЬагІоІІе <1* ВоізсЬіЫ
199.

МаигШия Ріпеч 199.

Мопзеггаі 199.
Сиаіатаіа 199
Капаз Ва^ог 199.
—	—	Кеѵѵ Ріпез 199.

—	—	Ріпез яріпеіезз	199.

—	—	Хапаз кЦо 199.

Хапаз АЦеЬ 199.

Ашііга іпегтіз 215, 219.

—	яр. 219.

—	ѵегшіГи^а 110.

Апіігоро^оп 42, 194, 203, 223.
— аеісиіагіз 118.

Апіігоро^оп сйгаіиз 140. 187.
— іпіегтеіііиз 110.
пшгіѵаіиз 140.
Апігоро^оп Магйия 140, 187.
ѵаг. сіігаіиз 65, 225.
—	— ѵаг. ІигіОиз 187.

— ѵаг. 8скоепапІіпіз65,225.
роіузіасііуия 140.

Всііоепапіііия 140, 202, 225.
—	— ѵаг. еіігаіия 202. 225.

ѵепизіиз 140

Апеііета ^і^апіеит 141.

Анеітіа РйуІІіІіОіз 145, 158, 159.
— гоішкіііоііа 160.

Ап^еіопіа заіісагіаеібііа 123. 138.

—	ер. 202.

Апріоріегіз 179.

—	еѵесіа 159.

Ап^гаесит еЬигпеит 148.

—	зевдиіреііаіе 147.

Апіеапіііиз гиГа 188.

— ХѴі^Ыіі 138.

Апіяотегез оѵаіа 139.

Апоііепіігоп рапісиіаіит 108. 109,
112, 215, 219, 221, 232.

Апоесіосііііиз зеіасеия 180.

Ѵпо^еіязия асшшпаіия 99.

-	- ІаШоІіив 99.

Аіюпа СЪегітоІіа 131.

—	тигісаіа 215.

-	раіизігіз 131. 219.

— зр. 48, 215.

— 8диагао8а 215, 219.

АпНитісит ѵіг^айіт 177, 179, 188.

АпШвНгіа рі^апіеа 140. 215.

— ІП1ЬегЬІ8 140.

— 8р. 89, 182.

ѴпіЪоІуга аі-Нііоріса 188.

Ѵпіііигіит Аніігееаішіп 146, 154,156.

— АгсІК'Іикс Зочерк 156.

— Васкегіі 145, 151.

— сагпеит 145, 146, 1 >6.

- СЬапііпіапит 145, 146.

— Скапігіегі 154. 156.

— сііеізеіепве 145. 148.

— егувіаіііпит 144. 150. 153, 150.

— Беапк-Ііапит 156.

—	(Іі^ііаіит 154.

— Гетегепяе 144, 156.

— Саіеоіііапит 146, 156.

— НоЯтаппі 147.

Ни^еііапит 154.

Апіііигіит ІіуЬгііІит 148, 150.

— Іп8іе;пе 150, 156.

—	іпіегтейіит 156.

— КаІЬгеуегі 153.

—	іоп^еііит 156.

— Іоп^іГоІіит 146.

— Іиеійіит 150, 154.

—	- тасгоІоЬит 144.
та^пійсит 144, 150.

—	реОаІо-гаОіаіит 154.

Ргосказкіапит 156.

—	ге^аіе 145, 153, 156.

—	геіпе (1 е з Веі^ев 156.

— Всііегхегіапига 156.

— ѴеіІсЬіі 156.

— XV агосдиеапит 145.

АпНагів іппоха 82.

—	іохіеагіа 83, 232.

АпШевта Випіия Ю1.

Апи^опоп риаіетакчіве 137.

— Іеріориз 124, 137, 213.

—	— ѵ. аІЬа 127

АпНггІііпит кгаікІіЯі.тт 125, 191.

—	іпіегтейіаіе 191.

—	тгциз 182.

—	т і х е <1 191.

—	зр. 186.

Арііеііаініга рееНпаіа 139.

—	іеіга^упа 76.

Ар1ігорор;оп іпіегтейіив 154.

Аріит ^гаѵроіепз 137.

Арішіа агіяіаіа 140.

Аропо^еіоп снврит 120.

Адиііе^іа соегиіеа 188.

АгасЬіз Ііуро^аеа 136, 189.

АгасііпапНіе Ьоѵѵіі 147.

Агаііа (Іеіеапаііа 154.

— Йіісііоііа 69, 75, 78, 99, 101, 213.

—	тасиіаіа 99, 101.

Маввеп^еапа 99.

—	зр. 85, 114. 202.

— ІгіІоЪа 154.

Агаисагіа 19.

Вісіѵѵіііі 89, 102, 116, 117, 176,
192, 213, 224.

Аигаисагіа Соокіі 86. 102, 119, 120.
— Сиппіпр;капііі 102. 119.
— ехсеіза 177.

Агаіціа ^гапйіПога 127.
АгсЬоніорЬоепіх Сшіт^ііашіі 80,
158, 176.

Агсіоіів ргагкіій 175.

— вр. 182. 185.

Агсіівіа сгепаіа 76, 77, 119. 139.

— Ъитііів 139.

—	іпѵоіисгаіа 99, 139.

—	татіііаіа 153.

— М188ІОПІ8 77.

— Ріскегіп^іі 99, 139.

—	роіусерііаіа 99.

—	итЬеІІаіа 116.

Агеса Саіесііи 72, 93. 111. 121. 159,

164, 202, 203, 211, 223, 224.

— сопсінпа 68, 70, 80, 159, 215,
219.

— ^ІапііИогтів 156.

— таба^авсагіепвія 153.

— гоІипііИоІіа 80.

— (гіаініга 74, 93.

Агента оЫивіГоІіа 154.

— вассЬагіГега 80, 95. 154, 211.

Аг^етопе ^гаікІіПога 133.

Аі-оугеіа ІіІіаеТоІіа 137.

— рориіііоііа 137, 221.

Агівіеа Ескіопі 215.

Агівііба сіііаіа ГіевГ. 18.

— ГогвкаЫеі Таивсіі 18.

— вр. 194.

АгівІоІосЫа аг^угопеига 135

— еіе^апв 128, 135.

— ЛогіЪипіІа 127, 135.

— ^і^аз, 128 233.

— Іпбіса 135.

— ІаЬіова 127.

— Іеисонеига 128.

—	гіёісиіа 128.

—	гі«;і<1и1а 127.

—	гіп^епв 127.

— вассаіа 128.

— вр. 119, 123, 197.

— 1гісаи<1аіа 135.

— ІпіоЬаіа 128.

АггЬовіохуІит говеит 151.

Лгтегіа Готова 191.

АгіаЬоІгув обогаіівяіта 113, 122,
215, 219.

Агіапета веватоісіев 138.

Лгіетівіа ѵиі^агів 133, 114

Агіосагрив іпсіва 90, 130, 164, 203,
208. 211, 219.

— іпіі'^гііоііа Ь. 51, 83, 87, 104,
106, 107, 109, 112, 113, 116,
119, 121, 129, 130, 131, 164,
200, 215, 219, 222, 223, 234.

— Ьакоосііа ПО, 215.

— поЬііів ТІі\ѵ. 105, 106, 108, 109,
112, 119, 200, 211, 221.

— гі^иіа 110, 219.

— вр. 67. 96.

АгІгорЬуПит Ьозегіапиш 158.

Агипйіпагіа Ніпдвіі 91.

Агишіо 131

— Цопах 78, 116, 123, 124, 140.

— ѵаг. ѵагіе^аіив 140.

Авагит ^еорЬіІит 145. 154, 156.

— тасгапіЪит 153.

Авсіеріав сигазваѵіса 138.

Аврага^ив ^опосіадов 141.

— Гаісаіив 141, 152.

— ріитовив 141, 152, 154.

-	— Кргепкегі 127, 147. 152, 154.

—	ѵіг^аіив 141, 145, 152, 154.

Аврібівіга Іигісіа ѵагіе^аіа 151, 156.

—	ѵігіііевсепв 156.

Авріепіиіп аввітііе 159.

— Веіап^егі 180.

— ЪиІЪИегит 179. 180.

—	сісиіагішп 157.

—	согсіііоііит 157.

— Ыріагіапит ѵ. Іаіііоііит 157.

— евсиіепіит 148, 159.

— Гаісаіит 145, 157

— ІаШоІіит 159.

— Іипиіаіит 145, 157, 159.

— Кійив 159.

—	пі^гірев 159.

—	пііиіит 148.

—	гиіаИоІіит 180.

—	вуіѵаіісиіп 159.

— іеііегит 146, 159.

ЛѴЬіііапипі 159.

—	хеуіапісит 144.

Авіег етіпепв 124, 135.

Азувіазіа всашіепв 74, 139, 212.

—	ігаѵапсогіса 139.

—	— ѵаг. 139.

Аіаіапііа топорЬуІІа 114.
Аіаіаптіа геуіапіса Ю0, 134.

Аігіріех Вгетегіі 140.

Айаіеа Гоішіір 73, 80.

АиЬгіеііа §гаі са 189.

Аѵепа яіегііш 187.

Аѵеггііоа ВііііпЪі 96, ПО, 131 212.,
СагашЪоіа 96, 130.

Аѵісеппіа оІТіеіпаІія 205.

Ахопория СІП1ІСІПИ8 118.

Ага<1ігас1іІа ішііса 101, 205.

Агаіеа ішііса 178.

— Мас МаЬоп 181.

— вр. 177. 179.

Вассйагіе гііехіокіе» 101.

Васігія тіпог 95.

Ваікаеа Іпві^пів 105

Ваіапосагрие геуіапіса ПО.

Вапкеіа ^гашііе 189.

— ІгірЬѵПа 178.

ВашЬиеа аигеа 91.

— Непопіе 91.

Ноойсііки 91.

— папа 91.

Мпіаке 91.

— Оиіііоі 91.

— 8ІаП1СІ18І8 91, ПО.

нр. 106, 107, 222.

— вігіаіа 91

— яио-сіііки 91.

- Ѵеіісіііі 91.

— ѵи1&агІ8 13, 91, 105, 164, 222.

Варкіа пііісіа 101.

ВагЬагеа 188.

ѵиі^агіе 189.

Вагіегіа сгі^аіа 75, 76. 78, 139.

—	— ѵаг. говса 139.

— СІоЪвопі 76.

— іпѵоіисгаіа 139.

Іириііпа 78.

— ргіопіііз 139.

- яігі^ояа 69, 75, 77, 139. 215.

Ваггіп^опіа гасеіпоеа КохЪ. 32, 215.
— 8ре<Ю8а 100, 119, 200, 234.

Вачеііа аіЬа 140.

гиЪга 140.

Ваееіа Ьиіугасеа 98.

Іоп^іГоІіа 103, 200, 215.

— пегіііоііа 98.

Ваиіііпіа ап^иіпа 105, 122, 221.

Ваиіііпіа (іірііуііа 84, 212.

— Оаіріпі 101.

— ригригеа 105, 129, 215.

— гасетоеа 206,
— 8р. 77, 100, 101.
— ѴаЫіі Ю5.

Ве^опіа аІЬорісІа 145.

— Віашагскіі 136 147, 152, 157.

— сопІіГоІіа 153, 157.

- Гисіі8іоі(1е8 190.

— "і^апіеа 179.

— ^гашііб 145. 146, 151, 182.

Наа^еапа 146.

— Ііегасіеііоііа 146, 151, 157.

— ке\ѵеп8І8 154.

— шаІаЪагіса 159.

— теіаіііса 145, 157.

Ргемсіепі Воигепсііев 154

— Ргеяйіепі (!< Воигепіііев 145.

— Рге8І<1спІ (,'аіпоі 136, 154. 157.

Кех 157.

— Всерігиш 136, 154.

зр. 136, 144, 146, 151, 180, 182,
186, 202.

— Іопіепіояа 190.

— ѵігііоііа 136.

Веіашсашіа сіііпепбія 1 іо.

Веіорегопе петогояа 139.

— оЫопИѣа 69. 74. 75, 78. 119,
139. 181.

Вепііп^кіа СопЛараипа 82.

ВегЪегів Ачиііоііит 178.

— 8р. 196.

Веггуа Аттопіііа ІЮ. 116, 122,212.

ВеНіюІеііа ехееіяа 82.

Вегііюіопіа тагтогаіа 145, 148

Веесііотегіа еирегЬа 186.

Вій-епагіа Наггівоиіае 149.

Ві^попіа саргеоіаіа 126.

— іпѵоіисгаіа 98.

— та&піііса 108. 232.

— те^ароіііаіпа 108.

— ригригеа 140.

— 8р. 213.

— зресіоза 127.

Ві^попіа ип^иіз Ь. 113, 118, 119,
222, 232, 233,
— ѵепиеіа 126, 140

ВіПЪег^іа гояеа 137, 152. 153, 156.
ВіІІЪег^іа ерссіоза 153.

Віорііуінт еепбіііѵит 134.

Віха Огеііапа 99, 215, 219.

ВІесЪпит Ъгаеіііепяе 157.

— оссіікпіаіе 145, 157, 160.

—	ер. 117.

ВІерЬагіе Ъоегііаѵіі'оііа 139.

Воса^еа Тіпѵаігечіі 114.

Воссопіа Ггиіе8сеп8 179, 180. 215.

—	8р. 185.

Воеіітегіа заропіса 75, 135.

—	піѵеа 135, 191, 291

—	рик-Ъга 78, 135.

Воегііаѵіа (ІіЙива 135.

ВотЪах таІаЪагісит 105, 114, 132.

ВопбеІеНа ересюва 101.

Вога88И8 ПаЪе11іГогті8 35, 63, 131,
197, 204. 205, 211, 215, 224

Вогопіа терабіійта 189, 190.

ВоНігуобрегтит Рагкі 113.

Вои^аіпѵіііеа ^ІаЪіа 127.

—	8ап<1ег.апа 86.

—	яр. 13. 96.

—	8ррсІаЪі1і8 212.

Волѵанііа ересіоеа 174.

Волѵета «ресІаЪПіз 1.54.

Вгасііусоте тиІГіййа 174,177,178,185.

Вгаевіа асііпорЬуІІа 101.

— Іипсеа 134.

—	тасиіаіа 147, 144.

Вга88азорзІ8 раітаіа ПО.

Вгехіа тасіа^ачсагіѵп.чін Ю9.

—	нріпоза 78, 102.

Вгеупіа раіепв 113.

—	гЪаптокіеч 113, 135.

Вгібеііа геіича 129

Вгіга тахіта 187.

—	теіііа 187.

Вгопіич ЪііхаеГотііб 187.

Вгобітит АиЫіеІіа ПО.

Вголѵпеа Агіха 85, 109.

— соссіпеа ЮО, 113. 216.

— СГІШ8ОП О о 1 <1 189,

— ОІаЬеІІиз ПО.

—	^гагиіін 213.

—	ртапгікерч 123. 200, 215.

—	тасгорііуііа 106.

Вгисеа еитаігапа 106, 216.

ВгипіеІ8Іа атсгісапа 75, 78, 84, 87,
125, 216, 219.

-	Ъісоіог 75, 78.

—	саіусіпа 78, 84, 116.

—	ипіПога 76, 117.

Вгуа ЕЪепиз Ю1, 212.

—	та1аЪаіт<-а 101.

—	гасетова 101.

—	ігіашіга 101.

Вгуопіа 8р. 198.

Вгуорііуііит соіусіпит 136, 190.

Вискіапбіа рориІіГоІіа 177.

ВікМІеіа таба^аесагіепчін 139.

—	8р. 13.

Ви»аіи1іа рлриІііЬІіа 175.

ВиІЬорііуІІит сиргеит 149.

—	тасі-апііішп 149.

Виіеа Ггопбоьа 101.

Виііго8регтит Рагкіі 129.

Вихин ветрегѵігепя 178.

Вугчопіта Ііяичігііоііа 85

Сасіич Ігипсаіпе 152.

Саееаіріпіа Воікіие 105.

— Согіагіа 105, 212.

Саееаіріпіа Геггеа 100, 131.

—	риіскеітіта 8лѵ. ]оі Ю5, 136,
206, 216, 222.

—	’-аррап 216. 222.

— нр. 2<>0.

Са.іатіу іікіісич 136.

Саіаіііит ііічсоіог <19, 75, 123.
рісіит 158.

— ѵіііе (ГНатЬигр 123, 124.

8р. 124. 131. 133, 144, 200, 202.

Саіатив стпатотеи» 154.

ртапйік 154.

расІіучО тонин 216, 219, 221,
222, 233.

— 8р. 81. 93, НЮ, 113, 114 128.

Саіапсіюё 1а< іпіаіа 153 “).

— І’отіпіі 147, 189.

—	ртриі-са Г. аІЬа 147

—	гонеа 147.

— ѵееіііа 117, 189.

Саі.ііііра АПооиіа 141. 199.

— Вагациіні 1 16, 152, 157.

*і Ѵйіе К а 1 а п с 1і о ё.
Саіаіііеа Ъізраіііа 157.

— сопсіппа 153, 157.

— Лаѵезсепз 145, 148, 152, 157.

— р-ашііз 141. 157

— Ьеіігеі 75, 76, 141. 144, 157.

— Іеорагйіпа 155, 157.

— таіауапа 145.

— Маззап^еапа 144, 157.

— теДіо-рісіа 141, 146, 155, 157

—	тозаіса 157.

— ѴеіісЬіі 145. 157.

—	геЬгіпа 157.

Саіеікіиіа ой'іеіпаііз 174.

—	зр. 185.

Саііа зр. 189.

Саіііапсіга Ъгеѵірез 76, 136.

— СиіІШп^іі 100, 178.

— Тхѵеейеі 100.

СаІІіорзіз зр. 196.

Саііірзусііе еисгозіойіез.

Саііізіетоп Іапсеоіаіиз 175. 178.

—	гі^ісіиз 175.

—	зр. 83.

Саііорііуііиш Іпорііуііит 212, 216.

—	іотепіозит 114.

Саіосазіа апіідиогит 140.

—	^і^апіеа 140.

Саіорііапез Ха^сЪапа 139.

Саіозапіііез іпйіса 216.

Саіоігоріз Асіа 212.

—	^іриііеа 138, 208, 219.

Саіригпіа аигеа 136.

— Іазіо^упе 136.

—	зуіѵаііса 216.

Саіурігосаіух врісаіиз 112. 216, 226.

Сатеіііа .(аропіса 176.

— аіЬа ріепа 176.

— Аиризіе БеІГоззс 176.

—	—	Сііаімііегі 176.

—	—	ОіатопсЫе Ваічіі 176.

—	—	Вопкеіаагі 176.

—	—	еіе^апз 176.

— Гга Атаійо йе Вга-
зіса 176.

—	— заропіса 176.

—	—	ЛиЪіІёе 176.

—	ЬаГауеНе	176.

—	Мопіігопі	176.

—	гозаеіоііа	176.

Сатеіііа .іаропіса ЛѴагаІаІі 176.

Сатоёпзіа шасгапіЬа 220.

— тахіта 69. 82, 127, 233.

— зр. 66, 202.

Сатрапиіа тейіа 191.

—	рипсіаіа 138.

—	регзісаеіоііа ѵаг. аІЪіПога 191.

— ругатійаііз 191.

— Варапсиіиз I.. 191.

— зресиіит 191.

Сапап^а ойогаіа 112, 114, 232.

Сапагіит Веп^аіепзе 113.

— соттипе 111, 128, 129, 130, 213,
216, 220, 232.

— МоЬепЬеіІіепе 108.

— геуіапісит 117, 213, 216

Саппа Азіа 189.

— ейиііз 141, 159, 199.

— НіаѵѵаіЬа 189.

— ішііса 133, 141.

— Май. Сгогі 125.

— Ріиіо 123.

— Оиееп Сііагіоііе 189.

— зр. 182. 185.

СаппаЪія заііѵа 133, 135.

— зр. 200.

Сапііііит сатрапиіаіит 138.

— йійутит 101.

—	рагѵійогит 138.

— КІіееСІіі 138.

Саррапз ап^изІіГоІіа 100.

—	рейипсиіоза 116.

— зр. 78, 133.

— геуіапіса 100, 133.

Сарзеііа Ьигза разігогів 70, 172.

Сарзісит аппиит 216, 224.

— сгесіит 198.

— зр. 198, 216.

Сага^иаіа 2аііпіі 155.

Сагаіііа іпіе^еггіта 102.

Сагара с;иіпеепяіз 108.

Сапііозреппипі ІІаІісасаЪит 134.216.

— Іпгзиіипі 134.

Сагех Ъгиппеа 153.

— зсароза 147, 156.

Сагеуа агЪогеа 100, 108, 116. 194,
216. 220.

Сагіса сапйатагсепзіз 216.
Сагіса Сипбіпатагсепвіх 174, 179,
216, 220.

- Рарауа Ь. 48, 164, 175, 198,
200, 203, 216, 221, 222.

— 8р. 185.

Сагізва Сагаініав 137, 212.

— §гап<1і(1ога 98, 137.

— вріпагит 116.

Сагіибоѵіса раітаіа 70, 71, 92, 120.

— ріісаіа 156.

— Ріитіегі 72.

Сагріпив 136.

Сагіііаіпия 190.

СагуорЪуІІив аготаіісив 224.

Сагуоіа КитрЬіапа 154.

— итЬгаеиІіГега 53, 202, 203.

— игепз 80, 94, 112, 145. 211.

— вр. 68, 72. 164.

Саьеагіа еясиіепіа 114.

Савітігоа есіиіів 100.

Саввіа айспег.вів Вепііі. 25.

— аіаіа 87, 136.

— аигісиіаіа 136.

— Ьасіііагів 114.

— Сагагкіав 206.

— согутЪова 136.

— Річіиіа 110. 129. 206, 234.

— оДаиса 105, 129, 136, 216.

— ^гагкіів 100, 114, 216.

— НегЬегІіапа 105.

— Ііігвиіа 136.

— Іаеѵі^аіа 105, 136, 167, 177,
182.

— тітояоісіев 136.

— ти1іци°;а 79.

- полова 100. 200. 212. 216.

— оссібепіаіія 136.

— рівіасіаеіоііа 105.

— віапк-а 114, 121.

— вр. 130, 203.

— Іітогепвів 109.

— Тога 136. 200.

Саяіаповрегтит аивігаіе 85,200, 216.

Савііііоа еіавііса 202. 216.

Савиагіпа едиівеіИоІіа 13. 213.

— топіапа 173, 175, 177, 178, 192,
Югиіова 193.

— Китркіапа 1< >з, 116.

8р. 19. 20. 98. 173, 178, 195.

Саіаяеіит тасиіаіиіп 149.

Саіііа егіиіів 76, 134.

СаШеуа Аіехапбіае 148.

— Во\ѵгіцо;іапа 148.

—	сгівра 148.

— ЕШогаіІо 148.

-	Оавкеііапа 148.

— К^ав 148.

—	іпіегтеШа 148.

ІаЪіаІа 148.

— — ѵаг. \\ агвхеѵі ісхіі 148.

— Ьаигепсеапа 148.

— Ьеориісііі 148.

— ЬосМі^еві X Вгавва\о1а Ві"-
Ьуапа 178.

— Вобйі^еві X Меіміеііі 148.

— ВоФІі^еві X Тгіапае 148.

— тахіта ѵ. р₽гиѵіапа 148.

— Мнгкіеіи 148.

— Моввіае 148.

— Рѵгсіѵаііапа 148.

— Вашіегіапа 148.

— 8е1п'ое<1сгіае 148.

— 8сіігое<1< гіапа 148.

вирі-гЬа яріепйепв 148.

— Тгіапае 148

— \\ агпегі 148.

— ЛѴагосіціеапа 118.

Сшіп-Іа 108.

— веггиіаіа 102. 178.

— Тоопа 113, 200.

Сеіавігив р.ч1ипси1а1ия 109.

Сеіовіа егівТаіа 125.

Сеівепіит піііііит 139.

Сеініа Агсіоіів 191.

Сепіаигеа Суапив 176.

—	раііевсепв Веі. 18.

—	гаяивіпа 190.

—	182, 185.

Сепігапіііега ргоситЬепв 138

Ссрііагіів <1и1сів 76.

— ребипсиіагів 77.

Сегавііит ‘'гаінііііогит 189.

Сегаіопіа Віііциа 13, 19, 192.

Сегаіоріепв іііаіісігоісіев 120.

Сегаіоіііеса ІгіІоЪа 138, 216.

СсгЬега ОбоПат 112, 114 209, 22о.

— Тап^Ьіп 98.

— вр. 116.
Сегсия ^гапіШІогив 136, 151.

— Латасага 151.

— региѵіапия 107, 136.

—	яегрепііпив 136.

— ТІіигЬегі 151.

— Ігіап^иіагів 76, 122, 233.

— 8р. 89, 117, 128, 151, 191.

Себігит Яавсіеиіаіит 126, 137.

—	іпопігиояипі 78.

—	посіиіпіип 89, 181.

—	8р. 79.

Сііатаедогеа еіоп^аіа 154.

— Тсре]і1оіе 73.

Сііатаегапіііепиіп Веугіеіііі ѵагіеца-
Іиіп 152.

Сііатаегоря Рогіипсі 181, 185, 192.
ІШП1І1І8 ѴаГ. 11Ѵ8ІГІХ 158.

— ІПППІ1І8 ѵаг. Ііііогаіія 153.

Сііеійіоіііиіп піа.щ8 189.

Сііеіопе ЬагЪаІа 191.

Сііепорснііиіп аіпЬгоаіойІез 14о.

—	яр. 8.

Сіііоеосеа гасетояа 138.

С11І0ІІ8 194.

СЫогапІІшв ЬгасЪуяІаеІіув 75, 78.

СІіІогорЪуІІит ВохЪищІііі 99.

СЫогорЬуІит еіаіит 141.

— ѵагІРкаІиш 146, 156.

— Неупеі 156, 160.

Сіііогохуіоп Вѵѵіеіічііа 108, 222, 223.

Сіюіяуа 167.

Сіюпетогрііа тасгорііуііа 128.

Сіюгіяіа сгіяріііога 13.

Сіігуяаіісіосагрия Іиіевеспя 69. 70, 75,
78. 80. 93, 116, 123, 128. 129,
147, 152, 156. 211. 226.

Сіігузапіііеіпит аппиаі 174.

— Ьіріппаіит 190.

— ішіісит 134.

тахітит Кіп^ ЕсВѵагЯ \ II 190.

— гояеит 190.

— яр. 124. 190, 177, 196.

СЬгувоЬаІапия Ісасо 102,130, 212.216.

СІігуворЬуІІиіп таопоругспит 128.

— ОІеаеГоІіит 213.

— ВохЬиг^Ігі 109.

Сііуяія Ьгас.іеова 149.

— Ьгасіезсепя 149.

Сісса (1іяІі<-1>а 109.

СіпсЪопа яисеігиЬга 101.

— 8р. 173, 175.

Сіпегагіа тагіііта 125, 190.

— вр. 124, 174.

Сіппатотит Сатріюга 181. 199.

— Саяяіа 199, 224.

— саиёаіит 99.

— геуіапісит 107, 113, 200. 224.

—	яр. 121.

Сіітіюреіаіит Маегасі 149.

ТІпѵаіісяіі 149.

\\ іо;1іІи 18о.

СІ88атреІ08 Рагеіга 133.

Сіяяия «1І8С0І0Г 127.

—	іпсіяа 134.

Сііііаіехуіоп сіпегеит 98.

— Іиеідит 114-

—	сріаіігапяиіит 13.

СіТгіоЬаіия раисіЯогия 87.

СВ1118 аиіапііасит 100.

—	аигапііит 200.

- ѵаг. ѵиіхагів 175.

— аияСгаІік 178

— деситапа 131, 132, 179, 213.

— Нувігіх 220.

— поЬііія 97. ПИ), 220.

— 8р. 100, 192. 197, 202, 220.

— В1оо<1 Огап^с 197.

—	— Сапіоп Машіагіп 197.

—	— Сіігоп 197.

— — Еигека Ьетоп 197.
Маііеезе 197.

— - Ооібеп Ми^еі Хаѵаі 198.

— — бѵѵееі Ідте 197.

81. Місііаеі Огап^е 197.

— — \Ѵая1ііпѵ(оп Каѵаі Огапре
197.

— — Ѵіііа Ргапса Ьетоп 197.

— — Тіілтряоп ітргоѵрЯ Каѵаі
198.

— \ аіепсіа Іаіе 198.

- — ЬіяЬоп Ьетоп 198.

—	— Хаіаѵепсіа 198.

Сіаияеііа ішііса 134.

—	атрі 97.

—	8р. 212.

Сіемііоп заѵапісит 109. 216.

С1еі808Іоща ^аіеаіит 148.

—	тасиіояит 148.
Сіетаіія сііѵегчіГоІіа 188.

— огіепіаіія 189.

— рапісіііаіа 126. 133.

— яр. 188.

Сіелте ЬгасЬусагра ѴаЫ 25.

— топорЬлІІа 133.

— ѵіясояа 133.

С1его<1еп<1гоп іпегпіе 139.

— іпГогІипаІііт 139.

— ЯІаЬгит 98.

— тасгояіріюп 139. 212.

— Міпаііаяяае 78. 116.

— пи|апя 68. 75. 78. 139.

— ойогаіит 75, 139.

— рЫотоійея 114

— яеггаіит 139.

чірііопапіішт 98, 139.

— яресіояит 139.

— яццатаіит 139

Тіютяопае 124, 139.

— ѵіееояит 98.

СІторупе ѵіг^аіа 141, 159.

СИіогіа Ьоігуапа 136.

еаз'апаеіоііа 136.

Іегпаіа 136, 216.

ѵаг. 136.

Сііѵіа тіпіаіа 187

— поЫІік 186.

СІияіа гояеа 113, 216, 220.

Спісия Вепесііеііія 190.

Соссіпіа Мо^Ьабі! 137

СоссоІоЬа сагасачапа 114.

Соссиіия тасгосагрия 104, 222, 233.

— оѵаіііоііня 133.

Соеііііояіета .ІасоЬаеапиіп 153.

Сосоя Ьоігл оркога 95.

сатреяігія 154.

— Псхиояа 73.

— іпяі^пія 70.

писііега 75. 107. 204. 224, 234.

ріитояа 95.

ВотапгоИіапа 73, 96, 154.

— Напсоапа 96, 145, 154. 156.

— яресіояа 153.

— \Ѵе<1<1е1іапа 154.

-	- яр. Ю6, 154.

Сое1о«гупе аяр'-гаіа 147.

—	сгілШа 149.

-	Ііауана 149.

। Соеіо^упе Нассніа 147, 149.

— Гиясеясепя 145, 147.

— Іепіі^іпояа 149.

—	тасгорЬуІІа 147.

—	ос1иас<-а 179

—	оііогаііяяіта 175.

—	раікіигага 149.

СоЙеа агаЬіса 200.

— Вепегаіепяія 131, 138, 216.

— ІіЬенса 401, 220.

—	гоЬиніа 200.

яр. 2ее.

—	яІепорІіуПа 2<Ю.

Соіх Ьасгута 140, 187.

Соіа аеитіпаіа 90, 211. 216, 22<>, 224.

СоИепіа ргоситЬепя 2<Т6.

Соіеия аготаіісия 139.

— ІиЦия 139.

—	таІаЬагісия 139.

— яр. 123, 124, 131, 177, 202.

Соііеііа сгисіаіа 191.

—	яріпояа 191.

Соіѵіііеа гаіетояа 101.

СотЬгеІит Ріпсеапит 114.

Соттеііпа арреініісиіаіа 141

— Кігкіі 141.

раііиіояа 141

— Ьеііохѵіапа 141.

Соподаа Іотепіояа 112, 127.

Сопѵоіѵиіия 198.

СораіГега ойісіпаіія 100.

Согсіюгия апІісЬлгич ВепясЬ 25.

—	оІНогіия 134

Сонііа ЛиЬіеііі 98.

—	аіЬа 08.

-	- соссіпеа 98.

—	^аііососса 98.

Сопіуііпе 69. 98, 202.

— Іегтіпаіія 84, 117.

Согеоряія Ьісоіог 135, 180.

— Г’гиттоікіі 123, 125.

— ртагкііііога 123, 125, 190.

Іаропіса 135.

яр. 182.

Согпие яр. ПО.

Согурііа итЬгасиІИега 69. 70, 73, 89

•₽, 92, 130, 132, 211.

Соятеа Ьіріппаіа 124, 125.

О’оятоя Ьіріппагчя 135.
Совтоз 125.

Совіиз аіег 141.

— таіогік апив 141.

— товаісив 141, 145, 151, 157.

— ріеіив 78, 141.

— вресіовиз 141. 158.

— зр. 81, 89.

Соиііегіа ресііпаіа 136.

Соигаіагі ругііогте 100.

Соигоирііа ^иіапепзіз 100, 109, 131,
132, 199, 200, 219, 220, 222.
234.

—	зр. 67.

Сгаіаеѵа КохЬиг^Ьіі 100.

Сгезсепііа Сіцеіе 108, 109. 219 220.
234.

—	зр. 67.

Сгіпозрога аігісапа 101. 114.

Сгітпп аІЬит 176, 187

— ап^изШоІіит 187.

— азіаіісит 81. 141, 160, 187.

— аи^ивіит 78, 141.

— дейхит 141. 160.

—	®;щап1еит 187.

ЬуЬгідит 151.

— Іоп^ііоііит 141.

ѵаг. аІЬит 141.

— Ьоигегіі 154.

— Моогеі 141. 153,176.178,180, 182,
188.

— Рохѵеіііі аІЬит 153.

—	гозеит 188.

— БатиеШ 154.

—	зресіозіззітит 141.

— ѵапіііосіоіит 152.

— хеуіапісит 141, 176, 216.

— зр. 89, 208.

Сговзапдга птіііоііа ѵега 191.

— ипйиіаеіоііа ѵ. ахіііагіз 139.

Сгоіаіагіа саіусіпа 216.

— Гиіѵа 135.

— іпсапа 135.

— ІаЬигпіТоііа 135.

— рзеидо-егіовета 135.

— геіива 135, 189

— ветрегііогепз 135.

— вігіаіа 135, 216.

— ѵеткоза 135.

С'гоГоп агзугаіив 113.

Сгоіоп ЬассіГегиз 135.

— вр. 202.

— ТЬхѵаіГсзіі ПО.

— Тідііит 135, 203, 216, 229.

— ѵагіе^аіив 69, 74, 75, 77, 84, 87.

— хеуіапісив ПО.

Сгидіа хеуіапіса 100.

СгуріапіЬиз пііідиз 152.

— хопаіив 144, 157.

—	— ѵ. Гизсиз 137, 145, 154.

—	— ѵ. хеЬгіпиз 154.

Сгуріосагуа тетЬгапасеа 111.

СгурѴппегіа заропіса 102, 116, 175,
178, 180, 196.

Сиііепіа ехсеіза 110.

Сирапіа йІісіГоІіа 157.

СирІіеазогиПепвія 74, 76, 78, 182, 190.

тіпіаіа 126, 174.

— ріаіусепіга 174, 190.

СиргеввияГипеЬгіз 116,120,175,177,189.

— тасгосагра 166, 173, 175, 176,
177, 178, 192, 195.

— іогиіоза 112, 173, 175, 178.

— зр. 173, 176.

Сигсиіі^о огсііійіоідев 158.

— гесигѵаіа 75, 76, 141, 158, 160.

Сигсита аготаііса 141.

— 1оіі"а 141, 224-

Сиіапдіа тетріііііса ІІаск 18.

Суапоііз агасЬпоідев 141.

—	ахіііагіз 141.

—	геуіапіса 141.

СуаіЬеа (ІеаІЬаІа 180, 193.

—	вр. 173.

СуаіЬосаІух хеуіапісив 87, 216, 232.

Сусав сеІеЬіса 92.

—	сігсіпаіі* 72, 92-

—	тедіа 92.

— геѵоіиіа 92. 152, 157.

— КитрЬіі 72,92.131,212,216, 220.

—	іопкіпепзіз 92.

—	зр. 71, 81.

СусІапіЬега сгівіаіа 120.

Сусіеа Вигтаппі 133.

СутЬідіит аіоііоііит 149.

— Ьісоіог 142, 149.

—	решіиіит аігоригригеит 149.

Супотеіга саиііііога 130, 211, 220.

—	роіуатіга 105.
Супошеіга гатійога 100. 113.

Сурегие акегпііоііие 88.140,158, 213.

— апіідиогит 120.

—	согутЬоеие 120, 110.

— ДеЬіесепе 120, 140.

—	йібіапе 140.

—	еіеиеіпоібее 140.

—	Раругие 88, 120.

—	реппаіие 140.

—	рІаіурІіуПое 140.

—	роЦ віасЬуив 140.

— гоіипсіиз 140.

СурЬотапсІга Ьеіасеа 179. 220.

Гургіредіит Коехііі 147.

— ЯесЬпіі X сапбісіиіит 147.

— Ьісоіог 147.

— Ьееапіпп 147.

— АіпеѵѵогіЬі X соіигиіп 147.

— НаупаЫіапит 147.

СугіапіЬив ЬуЬгісІив 187.

— іпіегтейіив 187.

— Маскепіі 176, 187.

Сугіосіеіга теіаіііса 158.

Сѵгіоврегта ЛоЬпкіопі 158.

СугіовіасЬув Кешіа 71, 74, 81, 93,
143, 152, 155.

Г>ае<1а1асапіЬив пегѵовив 77, 78, 139,
І'аетопогорв теіапосЬаеіе 152.

—	— ѵаг. тасгоеагра 155.

ЬаЫеа 181. 185, 186, 196.

—	ѵагіаЬіІів 124, 125, 133, 134.

Ба1Ьегр;іа агтаіа 101.

—	сЬатріопі 87.

— Ггопсіова 85.

— ІаЦГоІіа 114.

— теіапохуіоп 114. 132.

— 818800 100, 106.

ГіаІесЬатрвіа Коехіеапа 150.

ІОаттага гоЬивіа 86, 224.

Ііаіига агЬогеа 176, 178, 180, 185.

— Гавіиова 137, 191.

— зиаѵеоіепв 125, 137.

Ьаѵаіііа Діѵагісаіа 156.

— ГісЦеп8І8 156.

— ѵаг. ріитова 156.

— Ьігіа 156, 159.

ІіутепорЬуІІокІее 160.

—	тісгоіеріа Ііігіа 146.

—	раіійіа 156.

Е>аѵа11іа ребаіа ѵаг. ѵеьШа 156.

—	риІсЬга 146, 156.

—	ереіипсеа 145. 159.

—	вігі^ова 160.

ЦеЬге^еавіа ѵеіиііпа 135.

— ЛѴаІІісЬіапа 111.

ЬеІрЬіпіиіп Гогтояит 189.

—	^гапсІіЛогит 189.

—	ЬуЬгііІит 189.

пиііісаиіе 189.

—	О и с е п о Г Ы и е 8 189.

—	8р. 186, 188.

ЦепіІгоЬіит а^ге^аіит 149.

—	атріит 149.

аігоѵіоіасеит 149.

—	аигеит 180.

— Саісеоіив 148

—	сіігуноіохит 148.

—	сгерйіаіит говеит 148.

—	сгеіасеит 148.

—	сгитепаіит 148

—	Еіаіііоивіапит 118.

—	сІепвіЛогипі 179.

— еЪигпеит 149.

— Рагтегі 148.

— ЛтЬгіаІипі 148.

— ѵаг. осиіаіит.

— РіімПеуапит 149.

— ОіЬвопі 149.

— НікІеЬгаткІіі 149.

— Лепкіпвіапит 148.

- Ьое< Іііапит 149.

— Іоп^ісогпи 148.

— МасагГІіигі 148.

— Масгаеі 148.

— тасговіасііуит 148, 180.

—	тасгорііуііит ѵаг. ѴеіІсЬіапит
148.

—	тобсЬагит 148.

—	поЬПе 148, 180.

—	— ѵ. поЪіІіик 148.

— пиіапв 180.

— РагівЬіі 148.

— Рахіопі 149.

— X Ріегагбі 148.

—	весишіит 148.

—	еирегЬит 148.

—	гЬугвіЙогит 148.

—	іогШе гоееит 148.
Е>еп<1гоЪіипі яр. 226.

Ііепгігосаіапіия ві^аиіеия 47. 91. 106,
112, 114, 132, 178, 222.
— 8ІГІСІ118 222.

І»сггІ8 ііаІЪег^іойІеб ПО, 113.
— заашіспа 206.

иіі^іпояа 136, 216

Еісвтапгііив мг^аіия 136.

Вевшобіит серііаіоіез 136.

—	^ап^еіісит 136.

— Кугапв 135.

—	еугоігішз 135.

ІаЕіЫіит 136. 216
іогіиозит 135.
— ипіЬеІІаІит 105. 136.
Е»еѵ<тга іогіиова ІИ . 18.
Е'іаіітп ^иіпрспае 101.
— оѵоіііеит 78.

ЕНапеІІа епвііоііа 125. 141. 159, 148
ЕНапІІіиэ ЬагЪаІия 189.

— с 1і о і 8 е т і х е <і 189.

—	еуіѵеяігія 189.
— яр. 146, 188, 189.

РісЪор8І8 ІаечіГоІіа 98.

— Маіп^ауі 90.

Ысіюгізаікіга тояаіса 155.

ЕІіугяіЯога 158.
ипйаіа 145, 153. 158.
ЕіісІігоеЕас 1іу8 сіпегеа 136, Э04, 2он.
Ысккопіа апіагеііса 173, 180.

Яассйіа 144. 160.

Бісііріега /.еуіапіса 139.

1>і<-1уо8регта аІЬит 75, 78, 80, 93.

ЕіЬгокипі 72.

—	гііЪгит -'6

О'иіутосагрия НитЬоІіІМапа 159.
Ыііупіосіііаепа Іипиіаіа 146, 160.
Е>ціуто8регпіа (ПзІісЬит 157.

— ріл-рііутсагрит 153.
Е>іеІТспЬас1ііа Ваитаппіа 156.

Ваияеі 114. 156.
— Воіѵтаппі 152.

еЬигш'а 145, 154. 156.

Лепптаппі 147, 156.

— Ьеорокіі 146, 156.

— Ргіпсіріх 152.

— Не^шне 152.

.чріспііі пн 156.

ЛѴаітос>|иеапа 152.

Еііегата реіиіиіит 188
Е»іегѵі11а гоЬизІа 224.

Оіііепіа іікііі а 106,118,219,220,233,234.

— гесигѵа 109.
геіияа 113, 220.

Е'ітоеагрия сгіпііия ПО
Е>ітогр1іо<-а1ух »1аЪе1Ііі8 ЮО.

ІЭіооп сііиіе 86, 92.

Ыоесогеа асиіеаіа 22р.

Ваіаіая 199, 213.

Апр;і1і-а1а 199.

— Копйоі 199.

КаЪаіа-аІа 199.

— Ніп^игаіаіа 199.

— — Лаѵа-аіа 199.

— — Ларапа-аіа 199.

—	— Кігі\ѵе1-а1а 199.

—	— Хе^го ог Ьиеіа Ѵатэ 199.
Каіикикиіаіа 199.

— Кіате-сЫпо 199.

—	— Пііііаіа 199.

Каіа-аіа 199.

—	 Хіате реіи 199.

 — Каіа'ѵеі-аіа 199.

ЛѴеІ-аІа 199.

— Сауешіеп8І8 199.

Ыояругоэ аіТіпіз 128.
- сгитспаіа 98.
— <1і8со1ог 98, 114
— ЕЪепит 98, 213, 222, 223.
— ЕтЬгуоріегіе 109, 114.
— тісгорііуііа 98.

іріаеаііа 128, 223.

— зуіѵаііса 120.

Рі|>1ю1І8 топіапа 98.

ЕНрІа/.іипі ^аропівит 160.

Ыріоярога Е>а1хе11іі 101.

БірЬегосагрив аіаіия 110.

хеуіатіісив 86, 131, 224, 232.

Ьіріегух оііогаіа ѵ. ееггаіа 130.

Ыяохуіит ЫпесгаЕіГегит 116.

ГііЕІРІавпіа Кагак 110.

Еіогіопаеа Іапееоіаіа ІЮ.

ЬоІісЬашІгопе саиба Геііпа 98.

— Еаісаіа 131.
ріаіусаіух 114.

БотЪеуа Мавіегяі 48, 134
паіаіепвія 78, 134.
— ЛѴаІІісІііі 86.
Рообіа біѵез 144, 148. 157, 179.

Роопа шасгорЬуІІа НО.

— согбіГоІіа 110.

— хеуіапіса 132, 216.

Рогніепіа Сопіга.іегѵа 145.

- - еіаіа 151. 156, 157.

РогуапІЬся Раітігі 182. 166, 188.

Ргасаепа Ьеііиіа 154.

— ЬиІІа 141.

— Сапііеуі 152.

—	бисЬеззе 6’0 г 1 е а п 8 152.

— 6об=.еЙіапа 141, 145, 154.

— Ооібіеапа 147, 157.

— Ноокегіапа 152, 157.

— Ьіпбепі 145. 157.

—	попрагеіі 154

— М-те Вег^тапп 154.

—	репбиіа 153.

—	геііеха 79.

— Вапбегіапа 141, 146, 147, 152,
157.

—	8Іатеп«І8 153.

—	ьр. 78.

Ргасопііит роІурІіуПит 154.

Ргітіорчів Кігкіі 141. 151, 153. 158.

Ргер/а ѵоІиЪіІіз 137.

Ргутагіа согбаіа 154.

Ргуто^1о88шп ІіеІегорЬуПит 70, 131.

—	8р. 73, 94.

РгуторЫоеия сегатспвь 72.

Ригапіа Ріитіегі 13, 79. 98. 116, 176,
186, 2(»0, 217.

Ригіо хіЪеіЬіпие 82. 106. 116. 119,
131, 143, 2<>о.

Рурбія таг1а§а8сагіеп8І8 70, 81, 95,
153, 154, 226.

ЕсЬоІіит Ьіппеапит 74. 76. 139, 213,

ЕсЬеѵепа теіаіііса 174, 190

— еесипба ^Іаиса 190.

Ееініез гиЬгопегуа 137.

Есііріа егесіэ 135.

ЕЬгеііа Ьихііоііа 139.

ЕісЫюгпіа 97.

Еіаеа^пиз Іаіііоііа Ь. 107, 167, 222.

— .чр. 113, 114.

Еіаеів <пііпееп8І8 71, 80. 113, 129. 153,
158, 211.

Еіаеосагриз бапіігия ПО.

— веггаіиз ПО, 111, 130.

Еіаеосагриз зиЬѵіІІозия 114.

ЕІасорЬогЬіа агЬогеа 153.

ЕІарЬо^Іояяит Оагбпегі 159.

— ІаШоІіит 159.

Еіаіозіета Ііпеоіаіит 147.

ѵаг. та^ия 144. 158, 160.

ЕІерЬапіорив чсаЬег 118, 217.

ЕІеПагіа Сагбатотшп 111.

— Сагбатоп 2оо.

Еііопигиз Ііігзиіив ѴаЫ. 25.

ЕПкіопіа тасгорііуііа 212

Еіеиніпе согаеапа 224

Етіііа 8опс1іИо1іа 135.

Епсер1іа1аг108 сайег 72.

— Ьаигепііапіін 155.

— Ееіітаппі 92.	%

— ѵіііозиа 85, 101.

Епіаба 8сапбеіі8 ВепіЬ. 222.

Еотесоп сіііопапЦшт 146, 151. 158.

Ерібепбгит сіііаге 149.

— Гаісріит 149.

— Гга^гапв 147.

— опсібіоібез 149

— О’Вгіепіі 147.

— ВіатГогбіапит 147.

— ІепшГоІіит 149.

Ерізсіа Ъиііаіа 147, 153.

Егапіііетит аярегит 138.

— Ьіеоіог 75, 78.

— сіппаЬагіпит 75. 138.

— біясоіог 138, 202.

— таІаЬагісит 138.

— 8р. 138.

Егетозраіііа тасгосагра 154.

Егіа ЬагЬаІа 180.

- Ьіеоіог 149.

оЬеьа 149.

— віеііаіа 147.

Егіеегоп тасгапІЪив 190.

ЕгіЬоіпа іарігпіса 131, 193.

Егисагіа сгалвіГоІіа Реі. 18.

Егупо;іит ^Іогаагаіит ПО.

— Оііѵегіаиит 191.

Егуііігіпа сайга 100.

— 1И1ю8регта 217, 220.

— согаііобепбгоп 13, 19.

—	топоярегта 200.

—	ѵеіиііпа 100.
Егуііігіпа ѵеврегііііо 114.
— вр. 164, 203.

ЕгуігосЬііоп Ьгайіііепвів 69.

Ег>1ЬгорЫоеит ^иіпеепзе 102.

ЕгуіЬговрегтит рЬуіоІассоідев 128.
ЕгуіЬгохуіоп Соса 75, 121, 200. 213,
217.

— Іискіит 112.

ЕвсЬвсЬоКхІа 174, 196.

Еиаііепіа етіпепв 157.

Еисаіуріив аІЬа 132.

— сіігіоііога 132.

— сііѵегвісоіог 100.

— ^ІоЬиіив 13, 19, 182, 196.

— Іеисохуіоп 100, 132.

— 8р. 165. 173, 179, 195.

ЕисЬагіз атЬоіпепвіз 156.

— ‘ГгапсІіПога 114. 156, 187.

— ЕаіТіІегі 145, 156.

— 8ііЬ<1епіаіа 154.

Еи^епіа адиеа 100, 110, 111.
- - сагуорііуііаіа 106, 129, 200, 217,
220.

— соНпіГоІіа 99.

— суІіпЛгіса 100.

— Гогтова 100.

— Сагдпегі 98, 100.

— ^гапдіз 100, 113, 114.

— ЛатЬоІапа 78, 99, 2об. 211.

— ЛатЬов 97, 100, 129.

— .іачапіса 129, 217. 220.

— та1ассеп8І8 1СЮ, 110, 129, 131.
1 12, 200, 217, 220.

— Міеііеііі 211.

— Моопіапа 99.

— Хр₽8Іапа 132.

—	орегсніаіа 112.

— РоЫеапа 119.

—	гіѵиіогипі 99.

—	хапііюсагра 84. 99.

—	вр. 217.

Еиіоріііа ѵігепз 142.

Еиопути.8 89.

Еираіогіит Ауирапа 75, 76, 135.

— ЗапІЬіпит 135.

—	гірагіит 190.

— ЛѴеіптаппіапит 190, 193.

ЕирІюгЬіа апіідиогит 69, 107, 117,
160, 206, 208.

ЕиріюгЪіа Во.іегі 78, 135.

— Ьеіегорііуііа 135.

— пегіііоііа 135.

— риісЬеггіта 69, 124, 125, 135,
ѴЧ

— 8рІР1ИІРП8 78, 117.

— Тігисаііі 135.

—	8р. 39.

Еигусіеа аивігаіавіса 158.

— Сиппіп"1іапііі 158.

Еигусіез атЬоіпепвів 78, 141.

Еиіегре едиііз 76, 112.

Еѵоіѵиіив акіпоідеа 137.

Ехасит тасгапіііит 191.

Ехсоесагіа Ьісоіог 74, 75, 135, 212.

—	зеЬИега 135.

Га^гаеа ІаіИоііа 113.

—	оЬоѵаІа 89.

— хеуіапіса 71, 77, 78, 117, 233.

Еагжіауа 8р1еп<1еп8 129.

Гагвеііа ае^урііаса Тигг. 18.

Гегопіа Еіерііапіішв 84, 220.

Гебіиеа ііигіивсиіа 187.

—	оѵіпа 187.

—	гиЬга 187.

Гісиз а11І88Іта 109.

—	агЬог аііа 109.

— АгпоШапа 99, 114.

— аяреггіта 132, 232, 233.

—	аигеа 99.

— Ъепо;а1еп8І8 13, 19, 104. 105, 224.

— Веп,іатіпі 211.

— саііова 99, 128.

—	сагіса 193.

—	сотова 114

—	<1еа1ЬаІа 99.

—	<1есіріеп8 105.

— (Пѵегвііоііа 99.

— РІакііса 13, 19. 53, 120, 122, 129,
130, 132, 178, 202, 232.

— егіоЬоІгуоігіев 13, 19.

— евріга 211.

— Гаісаіа 126.

— Йвіиіова 99.

— Ьігіа 112.

— Ьіврйіа 114, 233.

— іпіесіогіа 128.

— ІассИега 104, 222.

— Іеисапіаіота 99.
Еісиз ша^аіГоІіа 99.

— рагазіііса 81, ПО, 113. 128. 129.

233.

—	рііоза 109.

гаШсапз ѵагіе^аіа 154.

—	геіі^іоза 19, 86, 90, 93. 105, 107,

111, 203.

— герепз 176.

— геіияа 177, 178, 180.

— зетісогёаіа 116.

— 8р. 103, 109, 112, 114, 117, 159,
205, 211.

вііриіаіа 142,174,175,176.179,233.

— Бусотогив 12.

Т.іакеіа 117.

— Тгітепі 120.

— Ѵо^еііі 99.

Еііісіит Яесіріепз 104. 107, 109, 111,

113, 117, 129, 200, 212, 233.

ЕітЬгівІуІів сотріапаіа 118.

— соппесіепз 140.

— пі^го-Ъгиппеа 140.

Гіііопіа аг^угопеига 139, 142, 145,
154, 156.

— ^і^апіеа 139, 147. 156.

Еіасоигііа іпегтіз 132, 220.

— ВатопіясЬіі 116-

— зеріагіа 99.

Еіетіп^іа яігоЬіІіГега 136, 217.

Яи^еа Ьеисоругиз 89, 116.

Еоепісиіит саріііасеит 137.

Еоигсгаеа сиЬепзів 151.

— ^і^апіеа 117, 131, 217.

— Іошгаеѵа 186.

— ІиЪ“Гова 151.

Егапеізсеа Ьіеоіог 179

Егаисоа гатоза 190.

Егеусіпеііа \\ аікегі 77, 233.

ЕисЬвіа аіЬогеа 180, 181.

— согутЬова 174.

— ^гасіііз 174. 182. 190.

— Гііі^еіія 190.

— Іоп^іЯога 174, 175.

(аіе^а оГЯсіпаІія 189.

СаІрЬітіа ^Іаиса 134.

Саіііапііа тагр’іпаіа 190.

Сагсіпіа ( ітЬоціа 109, ПО, 220.

— сосЬіпсЬіпепзія 113.

— согпеа 111, 112.

Сагсіпіа есЬіпосагра 87.

— Геггеа 113.

- ігмііса 113.

— ІаШоІіа 131.

— Ыѵіп^зіопеі 129, 213.

— тап^ояіапа 48, 129. 219, 220.
Могеііа 87, 108, 1<>9, 112, 220.

— пиіапя 109.

— зрісаіа 113, 119.

— хаікЬосІіутиз 82, 87, 114, 130,
132, 200, 213, 217, 220, 224.
Сагёепіа Яогіііа 76, 83, 101, 138, 191.

— ІаШоІіа 82, 116.

— ТІіипЬег^і 101.

— Т1іипЬегр;іапа 114

Сагтоііа зсорагіа 140.

Сазіегіа с1и-ігорЬу11а X зрігаііз 141.
СаикЬегіа Іоп^іЯога 113.

Сайга 1>гипітоп<1і 190.

— ЬіиЯІіеітегі 181, 190.
Сеііопоріезіит сутозит 141.
Сепіра атегісапа 114.

Сео<1огит Яііаіаіит 142.

Сеопота асаиіів 158.

Сі^апіосНІоа азрега 87.

(Иасііоіив ^гапЯаѵепзія 188.

— Нететііеі 188.

— О и е е п V і с I о г і а 188.

—	зр. 188.

СІеЯкясІііа Гегох 100.

—	віпепвів 100, 217.

Сіепіеа геуіапіса 102, 206.

СІоЬЬа зр. 141.

Сіогіоза КоізіііЫіапа 141, 217.

—	вирегЬа 212.

—	ѵігезсепз 141.

Сіоззосагуа зсапсіепз 139.
Сіохіпіа тасиіаіа 137, 157,
Сіусозтіз Ьііосиіагія 100.

- репіарііу Па 100, 134.
61угісі<ііа тасиіаіа 105.
Спи-Ііпа аіЬогеа 1<<3.

— Ьувігіх 109.

— зр. 112, 128.

СоеіЬеа вігісііЯога 75, 76.
(іоШГиззіа апізорііуііа 138.
(іотега гесигѵа 149

Сіотркосагрия рііузосагриз 180, 191.
217
Вотріюеіета тиІІіПопіпі 139.

Вотріігепа ^ІоЬояа 123, 125, 135.

Вопроса рогіепіока 119.

Вопіоріѵгія ргоІИега 15Й
Вопосагуит ругіГогте ПО.
Вообуега ргосега 147.

Вояяуріипі ЬагЬабепяе 134.

Вгаттаіорііуііит яй'апі.еит 127.

яресіояит 180, 234.

Вгаріирііѵііит Ьогіепяе 68. 78, 1 19,
153.

Вгаіохѵіоп яитаігапит 128.

ВгеѵіПга гоЬияіа 19, 131. 164. 165,
196. 2оо.

—	8р. 195.

Вгехѵіа Місгосое 134.

Вгіая ВаиІіПога 130.

ВгіГЬпіа Ьуасіпііііиа 187.

Виазасит оМсіпаІе 90.

Виагеа яр. 217.

Виахита іоіп°пІ<>.яа 110.

Виігоііа аЬуяяіпіса 190.

Виеіаѵіа іпещпія 112.

Вутпета ІасШегит 138.

—	яуіѵеяіге 138.

—	— ѵаг. аеуіапісит 222.

бутімиАтта сЬгуяорііуІІа 160.
Вутпоріегів аиЪеогбаіа 160.

—	8ііЬсгепаіа 159

В-. тпоярога жагйпаіа 99.

ВутиоеІасЬуит /.иуіапішт 138, 145,
147. 1 ,6.

Вх папбгоряів репіарііуііа 133, 217.

-	вресіияа 133.

—	8р. 188.

Вупосагбіа обогаіа 99.

Вупига Ьісоіог 77, 78, 1.35, 190.

Іусорег.яісіГоІіа 190.

—	8р. 202.

Вхржірііііа ратсиіаіа 189

НаЬгоіІіатпия сіе^аия 179, 182, 196
ТЧагеІІіі 179.

—	8р. 19.

Ваетапіііия КаіЬгсуегі г-7.

— Ьіпбепі 154.

тиІГіЛогия 141. 154.
паіаіепяія 179.

Накеа яаіі^па 192.

Натеііа раіепя 101, 138.

НатіКопіа виаѵеоіепа 101, 138.

Нагбхѵіскіа ріппаіа 100. 132.

Нагонка рапісиіаіа 128.

Нагриіііа сирапіоібея 117, 217.

—	ітЬгісаіа 217.

риібиіа 102. 114, 131, 134.

Пеегіа тасгояіасііуа 136, 190.

Небеса Неііх 174. 180.

ИебусЬіит ап^іійііі'оііипі 75, 141, 158.

—	согопагіит 68, 117. 141.

— Ііаѵевсепя 141.

—	8р. 89.

Небуоііа аигіеиіаіа 138.

— Ггиіісоаа 138.

НеІіапВшя 41.

— ІиЬегояия 135.

НеІісЬгуяит виі’б Іаг^е Лохѵегеб 190.
Неіісоиіа аигео-бігіаіа 68. 69, 75, 76,
78, 141, 145. 157.

Ьгаяіііепяія 75, 76, 78, 119, 122.
141.

Ьгеѵіяраіііа 78. 141, 157

—	теіаіііеа 141.

- гиЬга 68, 71, 75, 78, 89, 123.
141, 14о, 151, 156.

Неіісіегев іяога 134.

— ѵіясіба 134.

Неііоігоріит Оиееп 174.

— Еіепа 190

— ОІ^а 190.

-	8р. 174, 182.

Нетегосаііія аигапііаса 188.

Нетісѵсііа веріагіа 206.

— Гиіѵа 141. 175. 188.

—	яр. 186.

Нетібеятия іпбіеия 138.

Нетіопііія агіГоІіа 160.

Петііеііа Каікегі 180.

Неріаріеигит аіеііаіит 101.

Негасіеит аярегит 190.

Негіііега Ііііогаіія 200.

Негтаппіа саіиііеапя 190.

Негревіія Моппіегіа 121.

Неярегія таігопаііе 189.

—	яр. 188.

ІЬ-Іегорапах Гга^гапа 101.

Ні ІегорЬга<<піа абепорііуііа 109

Неіегоро^оп Ьігіия 140.

Пеіегоріегія ригригеа 134.
Неіегоараіііа еіаіа 95.

Нехасепігиа соссіпеа 187.

Неѵеа Ьгааіііепаік МІ11. 41, 64. 89,100,

131, 200, 202. 217, 220, 222

НіЬіасиа ХМтоасІіиа 217

—	ап»иІоаиа 134.

-	соіііпиа 109.

-	- Соорегі 76

—	егіосагриа ПО.
еасиіепіиа 220.

— Гигсаіиа 134, 222.

- «гашІіЯога 190.

— ІипагіГоііия 134

— шісгапМюа 134.

— Коза сЪіпеп8І8 19. 75. 86, 134,
178, 200.

— 8аЬ(1агі(Та 134

—	асЬіхореіаІиа 78, 134.

—	зр. 36.

—	ѵіііГоІіиа 134.

Ніегасіит аигеит 190.

Ні^іпаіа біасоіог 145, 158.

Нірреааігит „Ке\ѵ 8ее«11іп^и 187,188.
ѵіИаіит 187.

—	зр. 187.

Ніріа^е МаіІаЫоіа багіп. 222.

Нойтаппіа СііііеяЪесІііп 144, 147,157.

—	рогрІіугорІіуПа 152.

Ноіаггііепа апійіуаепіегіся 98, 108

Ноітакіоііііа аап^итеа 78
Ноіоріеіеа іпіе^гіГоКа 206.
Нотаіопета риЪеясепа ПО. 158.

— ЛѴаІІіеіі 144, 158.

Нореа .іисипба 110.

- обогаіа ПО.

Ногіепаіа вр. 178, 179.

Ноиіііеііа Віоскіепііигаііапа 147.

Ноѵеа Гогяіегіапа 74, 80, 94.

НолѵогіЬіа аііепиаіа 151.

Ноуа сагпова 191.

НитЬоІіІііа ІаигіГоІіа 101.

Нига сгерііапя 77, 217, 232.

Нуасіпіііия сагкіісапз 187, 188.

— гптапиа 178, 188,

Нубпосагриа ѵепепаіа 106, 107, 220.

ХѴЬіііапа 22о.

Нуйгап^еа Іюгіепаіа 136, 190.

Нуйгіааіеіе ЛѴепЛаіиІіапа 154.

Нубгосоіуіе аяіаііса 137.

—	^аѵапіса 137.

—	гоіишіііоііа 137.

Нуйгоіеа аріпоеа 139.

НутепосаШа атоепа 141.

Наггіаіапа 187.

оѵаіа 141, 153, 154.

—	іепиіПога 141.

Нутепоругата Ьгасіеаіа 98.

НуорЬогЬе атагісаиііа 73, 94.

— ѴегясИаЙеІіі 151, 155, 156.

Жрегісит сапагіепяе 190.

— Каітіапит 190.

— ЛѴеЬЬіапит 190.

НурЬоепе іЬеЬаіса 93.

Н\роё8І<'8 ригригеа 75, 139.

ІЬегів атага 180.

—	ипіЬеІІаіа 180.

—	кр. 174.

Пех тісгорипсіаіа 109.

—	рага»иеп8Ія 109.

Ітраііепа Яассйіа 134.

— Ноіаіііі 153.

— Ноокегіапа 180. 190.

— герепв 158.

— Коуіеі 180.

— яр 107, 155. 202, 124.

— ЛѴаІкеі 180.

Ітрегаіа яр. 194.

Іпі1ір;оГеі’а Апіі 136.

— агЬогеа 136.

— агтесіа 136, 201.

— Ьігаиіа 13г>.

Іп^а Супотеігоп 112.

— Іаигіпа 105.

—	рогіоЬеІепаіа 105.

Іпосагриа еііиііа 85, 112, 114.

Іротоеа апс'изііГоІІа 137.

—	аіріаііа 137.

Ваіаіаа 199

— — Вопіаіо Віегга Могепа 199.

—	— Вопіаіо Маіоііііо 199.

—	— Вопіаіо Атагіііо 8\ѵееі Ро-
іаіо 199.

—	8\ѵееі Роіаіо Хапсітиікі
199.

—	8^-ееі Роіаіо иппатеб 199.
— — В^пеі Роіаіо Ке\ѵ Легаеу
199.
Іротоеа ЪіЯога Рогек. 46.

— ЪіІоЪа 207.

— Вгі^зіі 137.

ВшЬиІ^еі 131.

—	сагпеа 84, 212.

—	«Іі^ііаіа 137.

—	(Іізвесіа 126, 137.

— ^оззуріоібез 137.

— Ьеагі 137.

— ІоЬаІа 137.

— роіуапіка 137.

— Оиатосііі 137. 217.

— ІиЬегсиІаІа 137.

— ТигреІЬит 137.

— зр. 126, 179. 186, 198.

Ігекіпе НегЪзІіі 78, 135.

— зр. 174, 176, 177, 181, 182.

ІЗсЬпОЗІрЬОП 8р 141

Ізтепе саіапііііапа 187.

Ізоріега Ъогпеепзіз ПО.
Іхіа репдиіа 186, 188, 196.
Іхога аІЬа 110.

-- соссіпеа 84, 87, 101, 138.

—	— ѵаг. Паѵа 84.

—	іаѵапіса 78, 125, 138.

—	тасіоПі$гза 75.

—	оёогаіа 126.

—	рагѵіПога 130.

РП^гіті 78, 101, 138.

— гозеа 101, 138.

—  Т1і\ѵаі1р8І 101.

Лаі-агап^а тітозаеГоІіа 13, 19, 87.

108, 112. 114, 129, 201, 212.

ЛасоЬіпіа сЬувоаІеркапа 139, 154.

—	риіеііеггіта 75, 78, 139,
Ласчиетопііа ѵіоіасеа 127.
Ласдиіпіа агізіаіа 83.

Лавтіпит ап^изііГоІіит 140.

—	{'гагиІіНогит 140.

ІаигіГоІіит 140.

—	ойісіпаіе 201.

—	риЪезсепз 140.

—	геѵоіиіит 110-

— 8атЪас 78, 140, 178.

—	вр. 140, 174.

ЛаігорЬа Сигсаз 135, 217.

—	^ІаікіиІіГега 135.

Лаігорйа тиШМа 78, 135, 213, 217.

— раікіигаеіоііа 69.

- ройа^гіса 135.

Лоііаппезіа ргіпсерв 108.

Лосіігота Іопеіііапа 137.

ЛиЬаеа вресІаЪіІів 93.

Липірегия сйіпепзіз 102.

— Вегтибіапа 102, 116, 176, 192.

— ѵіг^іпіапа 102.

Яивіісіа саіусоігісііа 138, 151, 154.

— Веіопіса 138.

— Оешіагизза 138.

КаетрГегіа согопагіа 167, 192, 196.

— Оаіап^а 217.

— ОіІЬегІі 156.

— рагкіигаіа 141.

— Возсоеапа 145.

—	гоіигкіа 141.

Кауеа Ну Іова ПО.

Каіапсіюё ^гашііііога 190 *).

— Іасіпіаіа 136.

—	гозеа 136.

—	зр. ѵаг. Ъгазіііепзіз 136.

Кагаіае Іппосепііі 146.

— уресІаЬПе 137, 146, 157.

— зігіаіа 137, 146.

Кеппа Веітогеапа 151, 155 (Ѵепііа).

— зр. 71. 73.

— зр. (Воіотоп івіагків) 153.

Кіскзіа еіазііса 114.

Кі^еііа рішіаіа 98, 128.

Кіеіпіа Йсоібез 190.

Кіеіпйоѵіа йозрііа 110.

Кіи^іа Хоіопіапа 157.

КпіГойа 140.

— ХѴоойіі 188.

Коеігеиінгіа рапісиіаіа 19.

Коррзіа Ггиіісоза 75, 76, 87, 116, 212.

КуШп^іа топосерЬаІа 118.

ЬаЬигпит 189.

Ьаеііа апсерз 149.

— Оотіпіапа 149.

—	оДаиса 140.

—	ригригаіа 149.

—	гиЪезсепз 149.

Ьаеііо-СаШеуа тагііпеіа 149.

ЬаГоепзіа ѴапйеШапа 75, 99. ,

•) Ѵіііе Саіапсііоё.
Ьа^епапсіга Іапсііоііа 120.

— іохісагіа 88, 120.

Ьа^еііа Ьіпіеагіа 85.

Ьа^оегзігетіа Поз Ке^іпае 99, 112.
113, 116, 128, 222.

— ішііса 86, 99, 203.

—	іотепіоза 199.

Ьа^ипагіа Раіегзопіі 134.

Ьапйоіріііа Погійа 129, 217.

— Кігкіі 131, 211, 217, 220.

— Кіаіпіі 217.

Ьапзіит йотезіісшп 112.

Ьапіапа асиіеаіа Ь. 41. 106, 163,
20|, 217.

— К е \ѵ Г) \ѵ а г Г 125.

—	зр. 203.

ЬазіапіЬега арісаііз 87, 112.

Ьазіа зріпоза 121.

Ьазігаеа ашріа 145.

— саісагаіа 159

—	йерагіоійез 145. 157.

—	іепиісаиііз 159.

Ьаіапіа Соттегзопіі 70, 82, 93, 152.

217, 226.

— Ьо<1іІідезіі 93.

ЬаіИугиз ІаііГоІіиз 189.

—	зр. 181.

—	яуіѵезігіз 189.

Ьаигиз поЪПіз 133.

Ьаѵапйиіа 8ріса 191.

—	ѵега 191.

Ьаѵаіега агЪогеа 190.

Ьа\ѵзопіа аіЬа 129.

Ьеса зап&иіпеа 134.

ЬесуіЬіз РоЫіі 99.

—	2аЬиса,]0 100.

ЬерМішп заііѵит 189.

-	зр. 124.

Ьеіізопіа а^гераіа 137.

—	еііірьіса 137

Ьеисаепа ріаиса 100, 102, 136, 217.

Ьеисаз ргоситЪепз 139.

—	геуіапіса 139.

ЬеисапіЬетит ѵиі^аге 190.

Ьеисолит аиіитпаіе 187.

—	риіскеііит 187.

ЬіЬегіа рапісиіаіа 186, 188.

—	зр. 179.

ЬіЬопіа ПогіЬипіІа 181, 185. 191.

—	зр. 185.

Ьісиаіа ^гасііія 96.

—	{ггашііз 70, 226.

— ЬоггіЗа 154.

—	 МиеІЪегі 153.

—	ре1ій,іа 73, 80, 112.

-	Китріііі 157.

—	зріпоза 70, 71, 80, 95, 112. 151.
157, 158, 211, 217.

—	зр. 111, 152.

Ьідизігит .іаропіеит 178.

—	ѵиідаге 180.

Ьіііит сапйіііит 188.

— Іоп^іЛогиіп 141, 188

—	пераіепзе 187.

ЬітпапіЬетит ітіісиш 120.

Ьітпосііагіз НитЬоІЗііі 120.

— Ріитіегі 120.

Ьітопіа аіаіа ІОо.

Ьіпагіа тіх°<1 191.

Ьішізаеа (.иіігаіа 179.

Ьіпит зіЪігісит 190.

Ьірагіз Зізіісііа 149.

Ілізеа іотепіоза 99, 106, 108.

— геуіапіса 108.

Ьіѵіяіопа аіііззіта 73.

— аизігаіія 72, 95, 150, 217.

— скіпепзіз 75, 80, 95, 151, 157,
211.

— Соттегзопіі 112.

— діаиса 73.

— Но^епЗогріі 157.

— Іштіііз 74, 145.

— іпегтіз 95.

— Лепкіпзіі 154.

— оііѵііогтіз 80, 95, 110, 157.

Катзауі 154.

— гоіишІііоИа 80, 95, 217.

— зр. 105. 109.

ЬоЬеІіа гайісапз 138.

Ьоііит регеппе 187.

ЬоЗоісеа Йесііеііагит 53, 85, 11 в. 223
234.

Ьотагіа "іЬЬа 114, 148, 153, 157. 160.

Ьотаіорііуііит ЬогЬопісит 141, 217.

ЬопсЬосагриз суапезсепз 105.

— Гогтозіапиз 105.

— Іаіііоііиз 101.
Ьопсііосагрие 201.

Ілпісега СаргіГоІіиіп 127, 134.

—	тиІІіЯога 134.

—	яр. 176.

ЬорІіапСНив пееі^ііегепяіз 98, 116.

- зр. 97, 167, 172.

Ьорехіа тіпіаіа 190.

Ьоигеа ѵезрегііііопія 136. 217.

Ьохососсив гирісоіа 73,112,159,226.

Ьглѵіа рташіібога 151.

— ІопртЯога 151.

Ьіиіоѵіа сгепИоІіа 151.

—	рипсіаіа 156.

Іліяіа геуіапіса 149. 217.

ЬиІТа асиіапртііа 198.

—	аертріііаса 137.

—	зр. 198.

І.ипагіа геіісиіаіа 179.

Ьиріпия т і х е <1 189.

— зр. 174, 186.

Ьиѵапрт еісиіііегаікіга 110.

Ьусазіе Ііерреі 149.

Зкіппегі 149.

Ьуеііпіз 186.

— сЬаІсебопіеа 189.

— Яое .Іоѵіз 189.

ЬусороЯіит Поокегі 180.

— рІіуІІапіЬит 179.

— з<|иагіозит 148, 179.

- зр. 172.

І.усогіе «ріапііртта 187.

І.узідісе гііоііозіе^іа 201.

ВуЫігит іотепіозит 190.

Масагапрт іотепі.оза 213.

Масііііив тасгапіііа 112.

Масгохатіа Моогеі 92.

-	- РегоЙзкіаііа 92.

— Ргеізвіі 154.

—	8ріга1і8 72.

Мацпоііа Гиясаіа 178. 181, 185.

—	рта пііі Лога 181.

—	оііогаіа 185.

• — зрііспосагра 104, 106, 113, 119.

— яи-Паіа 185.

Маіюпіа АциіГоІіит 178.

МаІІоіиз аІЬа 203.

— рІіііірріпеп8І8 129, 217, 220.

МаІоНіа іепееігаіа 153, 155.

Маірі^іііа соссіГега 74, 76, 124, 134.

МаІрі^Ыа ^ІаЬга 75.

— ^Іаиса 134.

Ма1ѵаѵі8сіі8 агЬогеа 74, 76, 83, 134.

Матпіііагіа ^Іаиса 151.

— Кагѵѵігжкуапа 151.

—	тпартптатта 151.

—	ризіііа 151.

— рухосерЬаІа 151.

— Ыеіхіапа 151.

— 8(е11а аигаіа 151. ,

Маттеа атегісапа 85.

МапеМіа соі-ЯіГоІіа 138.

МапрГега Аіпіп 130.

— ВогзсЬа 131.

— іпЛіса 48, Ю6, 113, 114, 119,
130, 144, 203, 213, 217, 219,
220.

Мапііюі Сііахіоѵіі 89, 202, 220.

-	ер. 199.

—	и1і1І88ііпа Роііі 199, 222.

— Мапрткка-иія 199.

— Мапрткі-иЪі 199.

Магапіа атаЫІіз 145, 146.

—	агипйіпасеа 141. 199.

— Віпоііі 145. 151. 157.

— ІП8Ірт1І8 153.

— Ілікіепіа 141.

— ЬиЬЬегяіі 141, 157.

— Макоуапа 153.

—	оѵаіів зігіаіа 153.

—	рісіа 147, 153.

—	роіііа 154.

—	вріешіепз 157.

—	еііаіа 144, 146, 157.

—	ііртіпа 153.

— Ѵеііеіііі 153.

—	хеЬгіпа 69, 74, 76, 77, 141.

Магаѵеіііа геуіапіса 133.

Магсртаѵіа рагаііоха 152.

Магібсие вегоііпия 187.

— ІспиіГоІіиз 147, 158.

Магіеа ЬертпіаеГоІіа 157.

МаггиЪіит сапйнііззітит 191.

Магзсіетііа (епасіввіта 138.

— ѵеггисояа 138.

Магяііеа диасІгіГоііа 120.

I Магіупсхіа сагуоіаеіоііа 80, 94, 151.

I — Ьішіепіапа 94.
Магіупіа йіапсіга 206.

МавсагепЬавіа еіаяііса 114, 201.

Махіііагіа 1₽опІор;1о88а 149.

Махітіііапа ге^іа 73. 211.

- вр. 95, 111.

МесІіпіІІа тао;пі(іеа 86.

— Теувтаппі 76, 136, 157.

Меіаіеиса ЪурегісіГоІіа 177. 178, 135.

— тіпог 83, 176.

-	вр. 178.

Меіатррсііипі біѵатіеаіит 125, 135.

Меіавіота таІаЬаіЬгісит 136.

Меііапіііив та^ог 175.

—	вр. 189.

Меііовта яітрІіі-іГоІіа 105.

Меіівва ой'ісіпаіія 191.

Меітів тіішіійога 187.

Меіосіпа ЬогЬопіса 134.

Меіоіііішв топо^упа 127.

Метесуіоп саріздЦаідіт 99.

есіиіе 98.

—	1аеѵі»аіит 114.

—	яр. 110.

- итЬеІІаіит 89, 116, 136.

МепіЬа агѵепвів 133, 139.

— вр. 191, 198.

Мегуга ап^ивііГоІіа 13.

Мевиа Геггеа 105, 106, 108, 113, 131,
201, 223.

Меігохуіоп 8а§и 95, 131.

Місііеііа Сііатраса 103,105- -113,117,
119, 128, 130, 217. 223.

- іивсаіа 78, 87, 89, 98, 113, 213.

— пііа^ігіса 175, 179.

—	вр. 179.

Місппіа риіѵегиіепіа 78.

Місго^іовва хеуіапіса 134.

Місговраіііа ^аЬопепвів 158.

Міііива ішііса 112, 114.

МПІіпЬопіа Сіолѵевіі 149.

— ЪогО-пвів 98, 116.

—	вресІаЬііів 1 19.

— ХѴагвхелѵісгіі ѵ. ХѴеЦопі 149.

Мітова аг^епіеа 136.

— ЙогіЪиікІа 189.

ри'ііса 40, 41, 94, 107, 172, 217

- гиЬісаиІів 136.

Мітояа вепвіііѵа 136.

Мітиворв Е1еп"і 98, 112, 206.

— ііехашіга 98.

ІІігаЬііів .Іаіарра 135, 190, 218.

Мівіюдоп геуіапіеив 98, 113.

Міігоріюга Неупеапа 86, 114, 218.

МоДесеа раітаіа 137.

Мотоічііса сііагапііа 137, 221

—	сііоіса 221.

Мопосіюгіа ЬаяШоІіа 120.

Мопвіега сіеіісіова 119, 121, 122, 144.

Мопіапа Ьіріппа(ій<іа 178, 181.

— Ьіріппаіа 178, 181.

—	вр. 182.

МопіЬгеііа сгосовтіаейога 189.

— Роіеіі 188.

— Таіівтап 189.

— Цо;гі<ііа 141

Могаеа іінііокіев 75, 78,141, 186, 189.

— КоЬіпвопіапа 188.

Могапсііааігосоегиіеа "гапсіійога 189.

—	огиЬеві епя 189.

Могепіа осіогаіа 191.

Могіпда сіІгіГоііа 101.

— Ііпсіогіа 295, 221.

Могив аІЪа 97. 201.

Моигігіа ^иіапепвік 99.

Мисипа ргигіепв 131.

—	яр. 218.

МиеіііепЪескіа ріаіусіасіа 137, 157,
198.

кіиггауа ехоііса 78, 100, 213.

—	коешр;іі 134.

Мива і-оссіпеа 1 41, 180.

— Епвеііѵ 179.

—	варіепішт 92.

—	вр. 108, 112, 164, 179, 201, 203.

— Іехіііія 92.

Мивваепсіа ііопсіова 138, 213.

Муовоіісішпі поЬііс 189.

Муовоіія Р о г % е I т е п о і 189.

-	— вр. 188.

Мѵгіосагра іоп^ірея 89, 99, 116, 129,
198.

Мѵгівііса Гга^гапв 121,201, 211, 219,
221, 224.

— Ногяііеііііі 114, 211.

ІаигіГоІіа 112, 128, 129, 201, 211,
221.
Мугвіпе Йогібапа 139.

Мугаота веіозит 141.

Мугіив іотепіовив 114, 125.

Муяіасапіііив іиг^іііив 139.

Ыаікііпа ботевііса 130, 131, 133.

Мароіеопа ітрегіаііз 81, 99, 221
Кагйив вігісіа 89.

Кагаѵеііа геуіапіса 126.

КазіигНшп <1 хѵ а г Г 189.

— яр. 188.

№1итЬіит зресіозит \Ѵ. 39, 97, 120.
205, 209, 213.

КеІитЬо писіГега Саегіп. 39.

Кетевіа вігитива 191.

— Впііопі 191.

№рІіе1іиіп Іарраееит 48, 84, 130,
218, 221.

— Ьіісіііі 201.

— Ьоп^апа 131.

— іотепіовит 102.
№р1і1уіія рісіигаіа 151.
КерЪгодіит саісагаіит 160.

— сісиіагіііт 157, 159.

— Йссиггепз 144, 145, 157, 159.

— тасгорііуііит 145, 159.

— то11<* 180.

—	— ѵаг. согутЪіГегит 156.

—	реппі^егит 145.

—	роіутогрііит 157.

— гейисіит 145.

— гиГезсепз ѵаг. ігіріппаіійііит
146.

зиЫгірЬуІІит 146.
Тгііпепі 156, 159.

— Іпіпсаіит 159.
ипііиіп 159.

—	ѵіііозит 146.

Керіігоіеріз асиіііоііа 160.

ВиЙіеі 144, 156, 160.

-	ехаііаіа 160.

— Іигсапз (ІаѵаІІіоійез 146.

—	ргаіепве-сгіяіаіа 160.

— гиГеясепз ѵаг. ігіріппаіійііит
145, 160.

— зр. 71, 73, 95, 107, 117.

Херіюврегта Ѵапіюиііеапит 71
^'егіпе заропіса 187.

Ксгіит Оіеашіег 137, 191.

— зр. 137.

Хісоііапа аіііпів 137, 174. 182, 180,
191, 196.

—	аіаіа 98.

— Саи^вбогйі 98.

—	сіііпепзіз 98.

—	соіоззеа 98.

—	Ггаегапз 98.

—	&1аиса 98.

Ііитіііз 98.

—	посіійога 98.

реііоіагіз 98.
рІитЬа^іпіГоІіа 98.
— гияііса 98.

—	— азіаііса 98.

- — затаісепвія 98

— — іехапа 98.

— Вапбгіапа 98.

— зр 185, 202.

— вуіѵеяігіз 98.

— ТаЬасит 98.

—	ѵебгагіепзіз 98.

—	ѵізсова 98.

ХіегетЬегкіа й-иіезсепз 177. 191.

—	зр. 185, 196.

Хі^еПа М і з з 8 а к у 11 189.

—	яр. 175, 18н.

ХірІюЬоІик (іагйпегі 159.

— геуіапісия 32, 70. 94. 130. 131.

Хораіаеа сосіпеІІіГега 136.

Коііюрера СоІеЬгокіапа 131.

Ыоіопіа ^гашіійога 135.

Хусіосаіоя ТЬотзопі 126.

Хусіапіііия ігіяіія 140.

ХутрЬаеа сарепвів 176.

— „со ц и г г у*.

— Ьоіия 120, 213.

— гиЬга 176.

— зр. 39, 97, 195.

ОЬегопІа аигеа 149.

— Вгипопіапа 149.

ОсЫапіІга ігах апсогіса 91.

ОсЬпа Кігкіі 134. 218.

— ХѴікЫіапа 77.

Осіігеа Ь ххг а г Г 198.

ОсЬгота Іа^орив 106, ПО, 218.

Осііговіа асштпаіа 114, 218.

— адиаііса 221.

Осіпшт Ваяііісит 139.

— "гаііязітит 139.
Осіпшт запсіит 139.

— ѵігійе 139, 179, 191.

<Иіпа ЛѴоойіег 110, 113.

Ойопіайепіа Наггіззіі 126.

ОепоНіог? Цатагкіапа 190.

Оіеа Гга^гапз 185.

— вр. ПО, 111.

ОНепіапйіа согутЬоза 138.

Опсійіит атрііаіит 147, 149.

— іигйіит 149.

— Раріііо 149.

— тикіЯогит 147.

— ргаеіехіит 149

ОпсоЬа зріпова 99.

Опсозрегта Газсісиіаіит 69, 72, 80,
94, 154.

— Йіатепіозит 73, 112, 153, 154.
158.

— МассагіЪигі 211.

— зр. 111.

Оріііоророп іпіегтедіиз 141, 145, 153.

155. 160, 188.

— — ѵаг. ѵагіе^аіиз 141, 145.

— ЛаЬигап 146, 151. 157.

— іаропісиз 145, 153, 155, 188.

ОрЬіогІііга ресііпаіа 138.

Орипііа Ьгазі1іеп8Із 151.

— Г)Шепіі 136, 160.

— §гап<1із 151.

— риЪезсепз 151.

— Кайпездиі 151.

— гоЬизіа 136.

— зр. 11, 89, 117, 191.

— іеіга^опа 151.

0г₽о<1оха ге^іа 13, 68, 73, 74, 80, 81,
94, 103, 107. 108, 109. ПО. 129,
211, 223.

Огеорапах 8ап<1егіапа 154.

Огтосагрит ^ІаЬгит 109.

Огтозіа дазусагра 100, 128.	।

— зр. 128.
— ігаѵапсогіса 100.

ОткНо^аІит пікапз 188.

Огохуіит іпдісит 114, 218.

ОвЬескіа анрега 136.

— гиЬісиіійа 136.

Озтагкішз Гга^гапз 175.

Оятипда ^аѵапіса 160.

Ояіойез геуіапіса 87, ПО, 119, 218.

Охаііз Ьиріеиіііоііа 155, 190.

— ѵіоіасеа 134.

Охега риісйеііа 127.

ОхуапЦіия паіаіепзія 76, 77, 101. 114.

— ІиЬіЯогиз 76, 101. 138.

Охузіеіта езсиіепішп 138.

РасЪіга адиаііса 85, 233.

— іпзі^пія ПО.

— риісііга ПО.

РасЪуггііігиз гиЬегозиз 136.

Расііузііета зрееіозит 189.

Раііеоигеа ^аічіепіоідез 75. 76. 138.

Раіізоіа Вагіегі 158.

Рапах Вакоигі 78. 83, 99.

— сосіііеаіит 75. 77.

— сгіяраіа 158.

— тикійдит 99. 147.

— ігіососЫеаІига 78. 101.

— Ѵісіогіае 99.

— зр. 202.

РапсгаЦит ^иіапепзе 153.

— піапгіпшпі 187.

— геуіапісит 141.

Рапдапиз Ьегат 92. 129, 212.

— 8апйец 156.

— ѴексЬіі 156.

— хеуіапісиз 116, 222

— зр. 67, 68, 105. 106. 107. 108.

124, 132. 209.

Рап^іит еііиіе 99, ПО, 218.

Рапісит апіі<1оіа1>‘ 140.

— ехсштепз П<>.

іііяіаскуит 140.

— тоііе 140, 187.

— топіапит 140.

— ріісаіит 140.

— зр. 194.

Рараѵег ЕЬоеаз 189.

— зр. 188.

Рагаперір ііипі таегорііуіічт ПО

Рагііапіііия скіпепяіз 188.

— Йеіегосаііз 141.

— заропіса 188.

Рагкіа ВохЬиг^Іііі 113, 2<>1.

— Ьі^іашіиіоза 119, 232.

Рагкіпзопіа асиіеаіа 13. 204, 218.

РагтепЬега сегеііега 77, 78, 98. 218,
219, 221.

Рагіііепіит аигрит 190.
Рагіііепіпт 123.

Раяраішп ап^ияііГоІіит 140.
соіциѵаіит 118.

- (Шаіаіит 187.

— риІсЬгит 140.

— ясгоііісиіаіит 140.

— яр. пи.

РаяяіЯоіа соеіиіеа Ь. 137, 175. 17<’>,
222.

— ейиіія 8ітя. 102. 180, 192, 222.
Гоеііііа 137, 203, 221.

Ііоіояегісса 137.

— Лептапі 137.

ІаиііМіа 137. 142. 150. 155. 159.

— <]иа<ігап<9і1аіія 137.

ЯРітаііГоІіа Ь. 222.

— яиЪегока 137.

ПіГаяеіаіа 137.

ѵіНГоІіа 127, 137.

ЛѴаІкегі 233.

— ЛѴаІяопіапа 127.

— яр. 113. 172, 179, 198. 213.

Раиіііпіа ріппаіа 134.

РаѵгИа Оіепіаі 75, 138.

— ішііса 130. 138.

іапссоіаіа 101. 138.

таііа^авсагіспеія 78. 101. 138.

— па1а1еп8Ія 84, 101.

Реййіра аГгісапа 110.

Річіііапіішя іііііутаіоіііев 79, 135.

Реіаг^опіит 13, 180. 190.

РеІіовапіЬся Тѵеіа 147, 154, 159.

Р< кор1к>іит ііаяуггііасііія 114.

ГеітіікіШ'ііт 109. 114. 201. 205,
218.

Реіііопіа ЪгрѵіГоІіа 158.

— риісііга 158.

Рі-Ио^упе рпгрііугосапііа 105.

Ретііяеішп тасгигит 140.

— ригригпясепн 140.

Репіаср Сигііяяіі 110.

Ррпіайепіа ЬіПугаееа 113.

Репіая сагпса 138.

Репікіетоп НагЬѵі^іі 138.

Рерргоіпіа сІияіаеГоІіа 142. 147. 151,
158.

Ргаеегі 146.

— та^піііса 142. 144, 153, 156.

— тасиіояа 155, 157, 158.

Роррготіа шеІаПіса 158.

— паіаііса 155.

— 8аиш1егяіі 142, 144, 152. 158.

Регеякіа асиісаіа 222, 233.

Р<'гяи1агіа ойогаііяяіта 138.

Регісоряія Мопіапа 117, 212.

Реіяса сагоііпрпяія 114.

-	кгаііяяіта 96, 218.

-	Маппа 99.

— ЯртесагріГоІіа 201.

Рі ііѵегіа аіііасеа 75, 135, 218.

Реігаеа егесіа 83.

— ѵоіііЬііія 86, 116, 118. 213, 22:
233.

Реіипіа ІіуЪгкІа 191.

— яіпяіе 124.

— яр. 174. 176. 182.

Рііаеіігапаваа сЫогасеа 187.

— ^Іогіояа 141.

—	ѵепігісова 141.

РіііЦиз Вепяопіае 149.

— Ъісоіог 142. 147. 159. 189.

ягашіііоііия 147.

—	яр. 147.

Рііаеореігія чиегсіГоІіа 159.

Рііаіаеинреія 8< ЬШегіапа 149.

Рііаіагія агитііпасеа 140. 187.

— ѵаг. 158.

—	— ѵагіераіа 148.

—	— Гоііія ѵагіе^аіія 155.

Рііаіегіа ІашіГоІіа 109.

РЬаяеоІия Іипаіия 198.

—	— ѵаг. 198.

—	яетіегесіия 136, 218.

РІііІоЗепбгоп Сагбегі 152, 233.

—	ріогіозит 155.

—	іпірегіаіе

— Матеі 153, 155.

—	поЪіІе 151.

— Ьашігіапит 152.

—	8диаті§егит 152.

— яр. пз. 121, 128.

Р1і1оо;асапНпі8 НіугбіЙогив 138.

РЫох 1>гиттоп<1і 124, 125.

Рііоепісорііогіипі 8есЬе11агипі 154.

158. 211.

РІюепіх асаиіія 156.

— раішіова 73.

— гссііпаіа 95, 192.
Рйоепіх КоеЪеІіпіі 154.

— гиріеоіа 72. 146, 150, 185, 201.

— геуіапіса 71. 80. 95. 146, 204.
208, 218, 226.

— 9р. 13.

Рію1і(1осагріі8 Лііиі 72.

Рііоікіота ішЬгісаІа 149, 226.

РЬогіпіит іепах 176, 181, 182. 186.
188, 196.

Ріюііпіа ^аропіса 102, 131, 132, 213.

РЬі-адтііез 20, 91

РИуІІапікиз ЕтЫіса I.. 130, 194.

—	^гаімііЯогиз 110.

— ІІКІІСИЗ 106.

—	шугііГоІіия 83, 87, 89, 116, 176,
213.

—	роіурііуііиз 110. 206.

риІсЬег 75, 158.

—	риЪаісепя 135.

—	ер. 213.

—	яресіовиз 78, 135.

РЪуіІагіЬгоп сотогепзе. 101

Рйуііосасіиз Асегтаппз 152.

— атаЪіІія 152.

— Ап«ги1іе»ег 152.

- соіогііиз 152.

сгепаіиз 136. 162.

Ьг. Ріпеап 152.

— Вг. Кес^зтЪагІ 152.

— Еіоііе <1и Раззу 152.

— Гаѵогііе 152.

— Ріапеее 152.

— Огаікі МопагсЬ 152.

— Непгу 8с1і1ипіЪег^ег 152.

— Нотег 152.

— І(1еа1 152.

— .Тиіек 8ітоп 152.

— М- АІрЬаіиІ 152.

— М-те Еи^еп Оапбаія 152.

М-те Ріепоі 152.

Мг. Еѵапя 152.

Кояеіег СЬіпе 152.

— зегепк 152.

— зресіозіззітиз 152.

— зр. 152. 191.

— Теззіса 152.

— Ѵап Ноійпі 152.

— Ѵеяіа 152.

— \Ѵ. К. Непоі 152.

РІіуІІосЫатуз зріпоза 100, 110.

Рііуііозіасііуя ЪатЪіі8оі<1<‘8 91.

— Ііеіегосусіа 91.

РІіуІІоіаепіа Ьішіепі 153. 157

Рііузаііз АІкекопрі 191.

РІіуІеІерЪаз тасгосагра 73, 81, 94,
176.

РІСГІЗ 181

Рііеа 8р. 146, 1.58, 160, 177.

Рііосегеиз Іііоріюгиз 151.

Рітепіа оГЯсіпаІіз 100.

—	зр. 224.

Ріпап^а КиЫіі 70.

—	тасиіаіа 155.

—	рагабоха 73.

—	раіиіа 109.

—	зр. 93.

Ріпиз сапагіепзія 192, 196.

Ьаіерепзіз 13, 19.

—	1оп*;іГо1іа 173. 179.

—	еіпепзіз 177.

зуіѵеяігіз 192.

—	зр. Ю2.

Рірег СиЪеЪа 105. ПО, 114. 142, 233.

— Веііе 142. 211.

йіІаШит 75. 142, 158.

— Іопргит 142.

—	пір-ит 211.

—	о г п а 4 и т 142.

-	зр. 73, 111, 112, 113, 128, 130.

— зуіѵезіге 176, 178, 179, 222.

— ТІвѵаіТояІі 105, 122, 233.

— ІіІіаеГоІінт 142, 158.

Різіасіа ТегеЪіпІІшз 13, 84.

Різііа яігаіі"іея 88, 97. 120.

Ріісаігпеа аііа 137, 151.

—	яраПіасеа 188.

—	яр. 117.

РіПіесоІоЪіит саиІіЯогит 201.

—	еусіосагрцт 201.

—	«Іиісе 201. 232.

—	8атап 53, 114. 129, 132. 201.
232, 233.

Ріііоярогит пі^гезсепз 193.
(ітогеііяе 99, 118.

ТоЪіга 87.

ѵігкІіЛогит 100.

РіІугапіЪа ѵеп-исояа 110.

РІасоОіит аигапііасиіп 6.
Ріаіапиз 19.

Ріесозрегтиш зріпояит Тгес. 222.

Ріесігапіііиз геуіапі^из 139.

— ІиЬегозиз 139, 191.

Ріегота тасгапіішт 75,101, 136, 176.

РІитЬаро сарепзіз 124. 125. 137, 174,
180, 191.

— соесіпеа 137.

— геуіапіса 137.

Ріитегіа аситіпаіа 112, 113.

асиШоІіа Роіг. .36, 212.

— аІЪа 84, 114. 137.

— гозеа 137.

— зр. 128, 137. 201.

Росіосагриз еиргеяяіпа 102.

— сіаіа 76, 102, 109.

Росіозіетоп Неупсапия 139.

Роіпеіапа ге^іа Всд. 19, 32, 103, 104,
109, 116, 118, 188. 201, 205.

Роіуапіііез ІиЬвгоза 141. 187. 202.

РоІуаіЬіа соГГаеоііІез 113.

— Іопріоііа 103.

Роіурсмііит сапіЬгісиіп 180.

— сизриіаіит 158.

—	ігіоиісз ѵ. гапіосгізіаіипі 160.

—	пі^гезеепз 160.

— Рііутаіодез 70. 71. 95, 146. 160.

—	зрогайісагрит ЮО.

—	ѵеггисозит 158.

—	зр. 71.

Роіу^опит еіііпепзе 137.

РоІузЗісЬит апіаЪіІе 159.

—	агізіаіит 145, 158.

Ротеііа ехітіа 1<»8, 116, 121, 128.

129, 213.

—	зр. 1<>2.

Роп^атіа ^ІаЬга 102

Ропіегіегіа сгаявірез 120, 213.

Рориіиз сападепзіз 19.

—	зр. 19.

Рогапа ѵоІиЫІія 127, 218.

Рогіеа кагтаяіпа 157.

Рогііапдіа кгашііЯога 101

Роііюз аг^епіеит 151

— геіісиіаіа 151, 153.

— зеашіепя Ь. 104, 105, 107, ПО,
112, 113, 114, 129,151,218,222.

— зр. 112, 113, 114, 128.

Роигоігіа аигіеиіаіа 135.

Роигоігіа ішііса 135.

— ХѴаІкегіапа 135.

Ргетпа сопШоІіа 139.

— ІаШоІіа 98.

— Іотепіоза 206.

— зеггаіііоііа 139.

Ргіпзеріа иіііія 178.

РгііеЬапІіа Магіи 154.

— расіііса 93, 154.

— зр. 154.

Ргосгіз Іаеѵі^аіа 160.

Ргипиз аѵіит 178.

— Ьаигосегаяиз 81, 178, 185.

Рзігііиіп Саіііеуапит 97, 100. 129.

130. 193, 212.

—	„с 1і і п а <<иаѵа“ 185.

—	рзицаѵа 221.

—	топіапит 1О0.

РяіІоіпсЬит саісеоіиіит 135.

РзусЬоігіа іпаіауапа 101.

- — зр. 101.

Ріегіз Ъіаигііа аг^епіеа 160.

— — ѵ. агругеа 144, 147, 158.

— Ноокегіапа 145.

— Іопріоііа 148, 157, 159, 180.

— диабгіаигііа 159.

— Ке^іпае сгізіаіа 157.

— зеггиіаіа 146. 159.

Ріегосагриз есіііпаіия 100, 201.

- ішііеиз 100. 113, 116, 117, 218.

— Магзиріит 114.

— запіаііпиз 100, 222.

Ріегоярегтит асегііоііит 13.

—	зетіяа^Шаіит 110.

Ріусіюсоссиз рагадоха 93.

Ріусііозрегта ап^ияі ііоііа 80.

— Масеагіііиггіі 7о, 80,93, 152,156.

—	таегосагра 94.

— зр. (I • е т е г а г а) 152.

— Теузтаппі 70.

Рипіеа (ігапаГит 130.

Риігаіціѵа ВохЬиг^Ьіі 101
Риуа зиірііигеа 137, 155.
— ишіиіаіа 258.

Оиазяіа атага 69, 100.

0иія9иа1із ішііса 206.

(ІШ'гсиз зеггаіа 178.

— Йзза 182.

— зеггиіаіа 192.
Капбіа (Іишеіогиш Ю1, 132.

— тасгапЦіа 69, 138, 233.

— тасиіэіа 84, 218, 221.

— Моиазаепба 84, 114, 138.

— »р. 67.

КарЬіа ѵіпіГега 94.

Ваѵепаіа таба^аасагіепзіз 81, 92,
114. 128, 132, 212.

Ка^епіа вресІаЪіІіз 75, 134.

Каѵепьага аготаііса 121, 218.

КеітѵагбНа іетгак''па 75, 190.

— Ігі^упа 76, 190.

Кекеба атЪІуосагра Ргез 25.

—	аіаЪіса ВоІ88. 18.

Кіѵіпа Йшпіііз 135.

— Іиіеа 135.

Каѵоійа сапезсепз 138.

РІИ'ЧІіа ІаІегіГоІіа 113.

Кетикаііа ѵіѵірага 157.

Иіатпиз аіаіегпиз 190.

—	8р. 89.

Юіарів ЯаЪеІІИогтіз 93, 146, 158.

— Йитіііа 158.

КйарйіборЬога десигвіѵа 180.

— Реоріа 233.

КЬарЬіоІерік ігкііса 78.

КйіпасапіЬиз соттипіз 139.

КЬірзаІів Саззуіііа 158, 160

—	^опосагра 151.

—	расііуріега 151.

КІіігорЬога Мап^іе 46, 208. 209, 221.

Вйобатпіа ігіпегѵіа 99.

Кйобобепбгіоп агЪогеит 163, 165,
167, 173, 177, 178, 182, 192,
195, 196.

-	- *р 184.

Кйобоіеіа ейатріопі 178.

Кйоео (1І8С0І0Г 76, 77, 141.

—	ігісоіог 158.

КЬораІоЫазіе Ьехапбга 74, 153, 226.

Кііораіосагрик Іисібиз 78.

—	8Іп^арогеп8І8 93.

КЬораіозІуІін ЛѴЬіІіі 76.

Кііиз сбаЪга 102.

—	гиГа 109.

—	8иссе<1апеа 110.

—	8у1ѵе8ІіІ8 110.

Кйупсіюзіа ^утпозрегта 136.

Кісйагбіа аеЦііоріса 189.

Кісйагбіа тасгосагра 189.

— Л ІІ8ОПІІ 189.

— зр. 140.

КІСІШ18 соттипІ8 Ь. 12, 135, 201,
213.

Кіосгеихіа Іогиіока 138.

Кіѵіпіа Ішпіііік 77. 191,
Вобгі^иехіа сапбіба 149.

Вопбеіеііа вресіоза 74. 75, 89, 125,
138.

Кока Абтігаі І'е\\еу 187.
— Аітёе ЬіЪеі-і 125, 126.

— \іЬегі 124

— Аппа Оііѵег 186.

— Агбз Ріііег 186

— Агтока 126.

— Вапкніае 167.

— Веп Сапі 187.

Всякіе Вгохѵп 186.

— СІоТІі о Г §о1б 126.

— Сйагіез бе Ье^гибу 124.

— Сііо 186.

— Саріаіп Нау\ѵагб 187.

— Соска СотЬ ІКѵагГ 125.

— Согіппа 187.

— Сгітзоп КатЫег 187.

— Цисйевз оГ АІЬапу 186.

— бе Еѵіап 125.

— Е>г. Сгііі 186.

— Огасе Цагііпк 186.

— Гіогоіііу Регкіпа 186.

— 1>ике оГ Теск 186.

Епсііапігевз 186.

— Еіоііе бе Ьуоп 126.

— Ріясііег Поітез 186.

— Егаи Кагі Гігиясіікі 187.

— Ггап<Ч8са кги^ег 176.

Гіепегаі \\ аЬеМо\ѵ 186.

— (ііоіге Ьуоппаізе 186.

— Сгияв ап Тегрііія 186.

— Сизіаѵе Сгипеѵѵаіб 186.

— Нотег 126.

— 11«п. Ебіііі С.ііТогб 124, 126.

— Ни^іі Еіігквоп 186.

— Кіііагпеу 186.

— биіев Маг^оііп 126.

— Ьабу ЛѴаІег1о\ѵ 186.

— ЕихегаЪпг^ 126.

— Ма^па Сііаііа 125.
Кева МагсЫопева оі Еоіміопйеггу 186.
— МагесЬаІ Хеіі 126.

-	Маііс <1е Ѵап ПоиШе 124, 126.

Магі^оісі аГгісап 125.

МігѵсіПс <1е Ьуоп інь
М-те ѴЪеІ Сііапіепаи 1®6.

А^аііі КаЬоппаіиІ 124.
АИеп Кі>-1іап1яші 18І5.

-	— Сатіііе 124, 126.
Сііагіез 1Ч6.

СаЬгіе ЬиіаМ 186.

— — Леап Ьириу 186.

Іяаак Репеге 187

— -— ЬатЬаітІ 186.
— — Маигіп 124, 126.

К< пеЧіегап! 124

— V ісІОГ Ѵеічіісг 186.

—	<1е ѴѴаНеѵіІІе 186.

М-гя \Ѵ С.. вииП 186-

— — Лоііп Ьаіпц 186.

— — К. 6. Всііагтап Ііі-ачѵГогІ
186.

Міппіпя іііочѵ 18о.

Аоеііа Ь’аЬоппашІ 187.

І’аиі Меугоп 125.

— Кеіпе ОІ^а Не 'V игІепЬиг^ 186.
Воиѵепіг <1е Маітаівоп 124, 126.

— — Магіа Хажауа 187.

— Ь. Ііиіііоі 124.

Ковіегсв КатЬаих 124.

— —8. А. Ргіпсс 186.

— — (Гип аіпі 186.
яр. 136, 185, 201.

— ’Гасвоп Ѵап Ѵоііа 187.
Тоот \Ѵоо<1 18(>.

— Гігіеіі Вгиппсг 186.

ѴІ8СоипІе88 Еоікеяіопе 186.
ѴѴіІІіат Лякечѵ 186.

— ѴѴІіііе Матап Сосііеі 186.

Ковтагіпия оіпипаіія 101
КпНЬоеіІіа ехіііаіа 140.
Поиреіііа <*гаіа 76.
КиЪич 136, 167.

Киеіііа асиіап^иіа 139. 148.

— аіііпів 139.

— ЪгеѵИеІіа 139.

— соіогаіа 139.

— іогпіова 78, 139.

— ІІеі'Ьвііі 75. 139.

Киеіііа Іоп^іііога 139.

- таегап Ніи 76, 139.

- гіп^епв 139.

- ІиЬесова 78, 139.

Киввеііа діпсеа 75, 78, 138.

— вагтепіова 69, 76, 78, 138.

— вр 202

Киіа "гаѵечігпя 134. 190.

КиЦуа оѵаіа 139.

ВаЪаІ асаиіія 153.

Аііапвопі 13.

— Аііапбопіа 95.

— ВІаскЬоигіапа 153.

- (ііатепіоза 96.

— иііііяЪге^ІіІіі 151.

— оДаиееясапв 94, 156, 226.

— 1оп<р-ре(1ипси1аІа 155.

— РаітеМо 80. 94,131 178,192,121.

— ргіпсерв 155.

—	итЬгасиІііега 70.

Зассііагит оОТсіпагит 187, 201, 222.

ЦассоіаЬіит апіриііасеит 149.

— Віитеі 1 49.

— сигѵіПогит 149.
іііііогте 175, 180.

—	піѵеит 180.

Наіпіраиііа .іопапіЪа 153, 157.
Йаіасіа геіісиі.йа 131, 211, 222,232.
Наііх ЬаЪуІопіса 19.

Ваірі^іоввів 191.

Ваівоіа (Наіітоспетів) 25.

Ваіѵаііога регкіса 99.

Ваіѵіа аігориі'риі'еа 139.

—	сапагіепчів 191.

— Гагіиасеа 123, 125, 139, 191.

- рвешіососсіпеа 78, 139.

— аі іеі Оиееп 125.

— яріетіепв 139, 174. 191.

— ѵаг. аисиЬаеІоІіа 191.

— ѵегІісіПаІа 191.

— яр. 177. 179, 165, 202.
батасіега іпіііса Ю9, 110. 218.
8ату<1гіит Ііитііе 153.

ЬапсЪехіа «Лаисорііуііа 139.

Іаіііоііа 157.

 Ііт^ііоііа 75, 78.

— поЬііія 68, 75, 76, 78, 139.
Яапсіогісит ітіісит 121, 201, 212.
218, 221, 232.
Вапееѵіегі асуііп.ігіса 78,141,158,188.
— ^иіпеепяія 78, 79, 141, 146, 157,
201.

— 1апи?іпояа 141, 151.

ІаШоІіа 153

— тасгорІіуПа 141.

— ѵагіеігаіа 151.

— геуіапіса 78, 141. 160, 188.

*Р- 117.

Вапіаіит аІЬит I.. 89. 222.

Вапіоііпа 190, 196.

Варіпсіиб Іаигііоііа 129. 201
— 8аропагіа 110, 201. 218.

Варіит Ьі^1ап<1и1о$ит 110.

— іпсіісит 132. 218.

— іп8І<ріе 81.

Варобіііа 212.

8аропагіа еаІаЪгіса 175, 189.

8агаса ішііса ІЮ, 117, 201, 208, 211.

ВагсаиГІпік репіп8іі1агІ8 149.

Вагсосерііаіие согбаіив 101.

— ебсиіепіив 96, 101, 131, 221,
2Ы, 206.

ипсіпіаіиз 101.

Вагеояіетта Ьгеѵіяііета 152.

Ваічге^а топіапа 191.

Ваіугіит пераіепве 189.

Йаиготаіит ^иііаіит 157.

ВахіГга^а яаппеп&жа 180, 190.

8саеѵо1а Коепі^іі 1-37.

Всіііпиб тоііе 13, 190.

ВсЬіетаіо^ІоІііа іЬ-сога 148
— пео^иіпееііъіь 151, 156.
— рісіа 145.

— 8ІаП1СІ18І8 144, 156.

ВсЬігосазіа РогЬті 120. 140.

ВсЬігоІоЬіит ехсеівшп 77, 103, 105.

ВсЫеісЬега Ьгі.іи^а 76, 127.

Всіітйііа Ьісоіог 127, 178, 179, 180,
181. 222.

Вііюепосаиіоп о№> іпаіе 188.

8сІюІіа Іаііі'оііа 193.

ВсЬуосареа ріапіа^іпса 146.

8сЛа Ьізрапіса 188.

— 8р. 188.

Всігрия агіісиіаіия 120.

8с1егосагуа саІТга 102.

— Всііѵѵеіпіигіінапа 101.

Всоіоріа Саогішті 99.

Всорагіа <1и1еІ8 138.

Всиіеііагіа оЫоп^а 139, 191. 193.

— ѵіоіасса 139. 159.

ВсЬаеііана (Ііатаеіеа 135.

Весіііит еііиін 137.

Весішіі аехап^иіаге 136.

Ве1а<гтпе11а атага 158.

— саи1с8сеіі8 148, 160.

— ПаЬеІІііега 145.

гапііія 160.

Ііаетаіосіез 160.

Іаеѵіѵаіа 142. 147. 155

Магіеняіі ѵапе^аіа 145.

— ияіа 144. 145, 158.

Ѵодеііі 160.

ХѴагягеѵѵ ісгіапа 146.

\Ѵаг8?а« ісхіі 146.

— 8р. 160, 192.

Ветесагрич Апасапіііііп 102.

Сагйпегі 102, 114, 176.

— оЬесига 112,

Нетрегѵіѵит 177.

Вепесіо іЪ-ИонІеия 135.

ЬеіІегаеГоІіия 127.

— 8саш1еіі8 135.

Вегеноа 192.

Вегіяяа Гоеііііа 77. 138.

- — ѵаг. Г. ріепо 138.

8р. 2о2.

Всеапшіп ішіісит 138, 224.

ВееЬапіа асиіеаіа 201, 218.

— Ігіреііана 136.

Веіагіа <г1аша 118, 140.

Ііаііеа 140.

ВЬігеа сеуіапіса 82.

— 1і«80р1о 11а 110.

— оЫоп^ііоІіа ПО.

— яр. 82, 201.

Вісіа сагріпііоііа 134.

--- 11ШПІ1І8 134.

гііопіЬііоІіа 134, 218.

ѵаг. гІютЬокІеа 134.

Віііегох.ѵ Іоп (Іиісіііеипі 98

Вііепс пиіапа 189.

— г о 8 е 189.

— 8р. 188.

ВітагиЬа ѵегяісоіог 78, 109.

Віяаіата 185.

Віоеііа 8Іг1егохѵ1оп 113.
Ятііах аг^угеа 141.

— огпаіа 126.

— ргоіііега 78, 233.

— хеуіапіі-а 141.

Уоіапдга 178.

Яоіапит сіііаіит 191.

— Зазтіпоігіез 179, 180, 181, 185,
186.

—	тасгапіИит 97.

—	репдиіит 127.

— ЯеаГогііапит 127.

— ігіІоЬаіит 127.

— \Ѵеп(11ап(1і 116, 127, 137.

— хапіЪосагрит 218.

— зр. 185, 198, 221

Воріюга Шгаріега 189.

— іотепіоза 136, 201.

поіасеа 76, 136.

Яоріюгосагриз ІеІга&опоІоЬиз 136.

Йог^Ъит сегпиит 140.

— Ііаіерепзе 140.

ЯраіЪсІіа зітріех 108.

Яраіііісагра 8а|*іиіГо1іа 117, 158.

*ра(Ъір1іуІ1ит саппаеГоІіит 76, 145,
151, 157.

— Гисііагді 154.

- Раііпі 140, 145, 146, 157, 158.

— зр. 146, 153, 157.

ЯраіЪобеа сатрапиіаіа 111, 112, 212.

Чрегтасосе Ъізрійа 138.

ЯріІапМіез а^пеНа 135.

—	оіеаееа 135.

Ярігаеа еаііоза 189.

— Ьішііеуапа 189.

—	заіісііоііа 189.

-	ІЛтагіа 189.

— Ѵап Ноикі 189.

Ярігапі.ііез аизігаііз 189.

8рігопета Гга^гапз 141.

Нрошііаз ахіііагіз 102.

— іпапеііега 117, 132, 218.

—	топііііега 130.

ЯрогоЬоІиз (Ііапйег 118.

ігкіісиз 140

—	зр. 194.

Нргексііа йігтозіззііпа 141, 187.

ЫапЬореа р;гап<1і(1ога 149.

—	рггаѵеоіепз 149.

Іі^гіпа 149.

ЯіапЪореа \Ѵагдіі 149.

ЯіасЪуз Іапаіа 191.

ЯіасЪуіагрЪаіа ішііса 75, 107, 139,
218.

—	— ѵаг. аІЬа 139.

Яіаіісе ахіііагіз Еогзк. 25.

- ЪуЬгіда 191.

— зіпиаіа 174, 191.

— зр. 185.

Яіаигорзіз Ііззосііііоніез 127.

Яістодіпа Ьеііа 85.

біотопа ІиЬегоза 78.

бІегМгкта йізсоіог 155.

біепосагриз зіпиаіиз 98.

ЯіерЬапіа ЪегпапсііГоІіа 133.

ЯіерЪе^упе рагѵіГоІіа 101.

— ІиЬегоза 101.

Яіегсиііа асегііоііа 181.

— аіаіа 110, 131.

біегсиііа Гоеіійа ПО.

— Тіѵаііезіі 113, 117, 128.

—	зр. 108.

біегеозрегтит еііеіопіоісіез 78, 132.

—	зиаѵеоіепз 106.

ЯіегірЪота еііірііса 133.

— рагаііохит 133.

бііІТііа сіігузапіка 85, 89, 134, 218.

81 і^т аі оріі у 11 и т соп ѵоі ѵи 1 і Гоііи т
126. 134.

— регіріосаеі'оіішп 126, 134.

— зр. 134.

бігеііі/.іа Аи^изіа 157, 180.

—	.Іипсеа 189.

бігвріозоіеп .Іатезопі 178, 182, 191.
бігоіяіапіііез соіогаічз 75, 76, 139.

— Руегіапиз 75, 139.

^оззуріпиз 191, 193.

—	і.гіііііиз 139.

—	зр. 202.

.ЧіготапМіе зап^иіпеа 76, 146, 158.

біотЬозіа геуіапіса 118, 128.

Яігорііапіішв Ііізріііиз 129.

—	іоп^есашіаіиз 98.

бігусііпоз Ких ѵотіса 221.

Яіугах Вепгоіп 75, 224.

Я\ѵагізіа ріппаіа 105.

Яѵгіеіепіа тасгорііуііа 129, 201.

— М іЪо^апі 108, 109, 116.

Йутріосоз согопаіа 118.
8уп<*опіиіп ройорііуііит 76, 233.

ТаЪ°Ъиіа раіііба 06, 110.

—	вресГаЪіІіз 75, 78, 98.

—	ер. 97.

ТаЪегпаетопІапа согопаіа 75, 137.

— сіісііоіота 105, 107, 108, 112,
215.

—	иватЪагіепнін 112.

—	зр. 98, 201, 208, 220.

Тасса іпіе^гіТоІіа 157.

— Іаеѵів 145, 158, 181.

Таскзопіа \ ап Ѵоіходпі 181.

Та^еіев 177, 181, 186.

—	егеста 174.

Таіаита Ноіі^вопі 114.

— тиіаЪіІів 114.

Таііпит рагепн 133, 190.

Татагіх 20, 101.

Татагіпсіив ішііса 129, 2<>б. 218.

Тапасеіит ѵиі°;аге 190.

Тахойіит Лівіісііит 19.

Тахоігорів геуіапіса ПО.

Тесота апвігаіів 77, 131, 233.

— сарепвів 76, 127, 140, 176.

— ехсеіва 127.

— ^гашіія Ь. 114, 201, 212, 222,

— Іеисохуіоп 97, 98.

— віапв 19, 48. 98, 178, 212.

— ип^иів 68, 121.

ТерЬговіа ригриг₽а ѵаг. ритііа 136.

— Ііпсіогіа 136.

— ѵіііова 136.

Тсгтіпаііа Аг]ипа 128.

— Ъеіегіса 113. 116, 143, 218.

— Саіарра 102, 116, 218, 221.

—	скеЬиІа 128.

— теіапосагра 102, 218, 211.

—	рагѵіііога 108.

—	ер. 114, 117.

Тііаіісігит тіпив 188.

Тііеа Ъоііеа 177.

ТііеоЪгота ап^изШоІіа 201.

— Сасао 100, 129,201, 218, 219, 221.

Тііевревіа Ьатрав 76, 134, 218,

- рориіпеа 205, 222.

ТЬеѵеііа п< гііГоІіа 113.

ТЬгіпах аг^епіеа 72, 144, 158.

— ЪагЬабепвів 153, 155.

— сгиепіа 153.

Тіігіпах ехеіва 158.

— "гасііія 153, 155.

— рагѵіЛога 70, 155.

— вр. 151, 152, 158.

ТІіипЬегида аТІіпів 76, 138.

—	аіаГа 138, 233.

—	егесѣа 77.

—	Гга^гапв 138.

— Иалѵіаѵпіі 138.

— ІаигіТоІіа 68, 87, 108, 111. 112
177, 212, 223, 233.

—	пііпіаіа 212.

Тііутив 191, 193.

—	ѵи1«;агія 191.

Тііиуа пераіепвів 178.

—	огіепіаіів 178.

—	ветрегаигеа 178.

—	вр. 113.

ТІшуоряів <1о1оЬгаІа 178.

Тііуваш.іаепа а^агіГега 91.

Тііугвасапіііив Іигкісіиз 79.

Ті^гібіа раѵопіса "гашіійога 189.

Тіііашівіа 189.

Тіповрога сопііГоІіа 133.

—	стівра 133.

—	іопіепіова 133.

ТіНюпіа йіѵегвіЫіа А. Сгау 41, 107,
108. 203.

— ІіеІегорІіуПа 164.

Тосійаііа асиіеаіа 134, 223, 232.

— Іапсеоіаіа 134.

ТоІиіГега Ваіяатиш 83, 132. 232.

— Ьаіватіпит 219.

— Регеігае 100, 113, 116, 132.

Тогепіа Еоигпіегі 123, 124, 126, 138.

—	вр. 202.

Тоигпй га еіе^апв 125.

ТгасЬуІоЬіит ѵеггисовит 100, 129,
219, 232.

Тгайевсапііа Гивсаіа 146, 153, 158.

—	гесдпа 153.

—	геЬгіпа решіиіа 158.

—	вр. 189.

Тгесиііа аГгісапа 109, 112.

Тгеѵевіа сііоіве тіхей 188.

—	тоіиссапа 114

ТгісЬоІаепа гонеа 140, 187, 202

Тгі'-йоріііа соссіпеа 149.

— Гга^гапв 149.
Тгісіювапіііез ап^иіпа 221.

ТгіТоІіипі 188.

— ІіуЬгідит 189.

ТіігірЪавіа ІгіГоІіаіа 130. 134, 219.

Тгіріагів вигіпатепвів ПО.

Тгізіапіа сопіегіа 176, 178.

ТгІ8іі11аІе]а аивігаіавіса 127.

Тгівіоіеііа аиаігаіавіса 213.

Тгііопіа иѵагіса 188.

Тгііопіа Магіае вціпѵагг 188.

ТгіишГеііа рііова 134.

— Іотепіова 134.

Тгораеоіит 174, 186. 188.

— т а^ не 189.

ТиіЬа^іііа ѵіоіасеа 141.

Типіса ВахіГга^а 189.

Тирібапіііив саіурігаіиа 107, 110.

Тигріпіа роіпИега 105, 112, 219.

Туіоріюга авііпііаііса 13-4
Туріюпіиш ІгіІоЬаіипі 14о.
Тугвасапіііив піііііив 69, 75.

І’іех еигораеиз 196.

I гена ІоЬаіа 134.

І’говкіііпега врееіаЬііів 138.
1'8Пеа 94, 183.

I ігісиіагіа соегиіеа 120.

І'ѵагіа шасгоросіа 113.

— ригригеа 118, 223, 223.

Ѵаііагів Неупеі 122, 138.

Ѵаііоіа ригригеа 141. 187.

Ѵашіа соегиіеа 147, 180.

Рагіаіііі 147.

РохЬиг^іііі 149, 160, 225, 226.

враіііиіаіа 149. 160.

— виаѵів 147.

ігісоіог 147.

Ѵап^иегіа сііиіів 96, 130.
— іавіапіііа 101.

Ѵапіііа 156.

Vаіегіа аситіпаіа 86, 233.

\ і піііа^о таііегавраіЬапа Сіагіп.223.

ѴегЬевіиа аіаіа 134.

ѴегЬеиа 125. 171. 191.

ѴегЪавсит Тііарвиз 174.

Ѵегпопіа апіік ітіпііеа 134.

— ІІоокегіапа 134.

— петогаіів 134.

— геуіапіса 134.

Ѵвгопіса нрееіока 181. 182, 191, 196.

\ егопіса вресіова тебіа 178.

\ егвсііаД’еіІіа вріёпбійа 70, 112.

Ѵісіа кіеапіеа 189.

Ѵісіогіа ге&іа 88. 97.

Ѵірпа 8Іпеп8ів 198.

Ѵіпса тіпог 191, 196.

- говеа 78, 137.

— говео-аІЬа 123, 124, 125.

Ѵіоіа сапіпа 189.

— обогаіа 153.

— Ігісоіог 189.

—	8р. 180.

Ѵііех аіііввіта 98.

—	сарііаіа 114.

— Ке^ипдо 139

—	ріппаіит 105.

— вр. 18.8.

— Ігііоііа 98.

Ѵііів абпаіа 134.

— Вискіашівхѵееі іѵаіег 127.

— сагпова 134.

— Іапсеоіагіа 134.

Ьіпбепі 76, 122, 134, 147, 212.

223, 233.

— Ьіппаеі 134.

— Чиайгап^иіагів 109,112,128,130,
134, 160, 223.

раіііба 134, 233.

— ріапісаиіів 126.

— герашіа 134.

— гитісіврсгта 134.

— Ѵоіпегіапа 126, 134.

— вр. 134.

ХѴа^аіеа врісаіа 113, 119. 221, 223,
233.

ЛѴаіІіеЬіа сагуоіоісіез 71, 94.

— сагуоіаийіііа 112, 157.

— (ІепвіПога 71, 80.

ХѴаівига багсіпегі 111

—	різсііііа Ю8.

\Ѵавіііп«:іоіііа Іііііёга 153.

—	гоЬивіа 153, 177.

ХѴаІьопіа (Іепвіііога аІЬа 189.

ХѴеЬега согупіЬоаа 101.

ЛѴеііеІіа саіетіиіасеа 135.

\Ѵеі1іеа геуіапіса 114.

V ешііатііа Коіопіапа.

\\ іо;апйіа 185.

ЛѴіПи^Ьеіа геуіапіса 137.
А\ іззабиіа геуіапіса 137, 219.

АѴНЬапіа вопіпіГега 137.

АѴоойГогйіа ЛогіЬипёа 137.

АѴоппіа ВигЬі<геі 83, 85, 105, 114,119.

Іпдиеіга 113. 122, 219.

АѴгі<Йігіа геуіапіса 138.

ХапіЬовота Магясііаііеі 199.

— гоЬивіит 199.

ва^іІіаеГоІіиіп 199

— ѵіоіасеит 199.

Хуіосагрив пі^гісив 114.

Х\1оріа сЬапіріопіз 114.

— рагѵіПога 132.

Уисса аІоіГоІіа ѵ. ѵагіе^аіа 188.

— Шатепіоза 188.

— ^Іогіоза 81, 116, 117, 132.

- ЛѴІііррІегі 188.

— Зр. 89, 105, 1І8, 185.

Х.аіпіа іпіеад-іГоІіа 153, 158.

— ІаШоІіа 151. 153.

— ритііа 155.

Хатіосиісаз Ьо(к1і<ге8Іі 75, 117, 14о.

ХапІЬохуІит сарепзе 100.

- - еіаіит 179.

— КИеХза 131.

ІеІга8репіштЛѴі<г1іІ. еіАгп. 223.

2еа Мауз 201.

ХеЬгіпа репбиіа 141. 189.

2<ріі.ѵгапіііез Аіиіегзопі 141.

— аіатазсо 187.

— сатІМа 187.

— еагіпаіа 120, 141.

— 8С88І1І8 187.

— зиірііигеа 141, 154, 187.

— Тгеаііае 141.

— ПіЬізраІІіа 187

— ѵегесипйа 187.

2іп§іЬег Саззитипаг 69.

— оГйетаІе 141, 198, 221.

2іппіа Гі ге ЬаН 124.

— Наа^еапа 125.

— Ьіппеапа 116.

Ііпеагіз 124, 125, 126.

— зр. 174.

Хігірііиз оІаЬгаІа Ю8. 131.

— .Іи,іиЬа 13, 131.

— гитова 108.

— хуіоруга 131.

Хуоореіаіит Ьаііпііеі 149.

— Маеіар ѵ. т.-цин 149.

2у<'орІі.ѵ1Іііт зітріех Ь. 18, 25.

Хоіпіпа ЬгПапіса

Аа1ап§;а 198.

АГгісап Ьгеа<1 Ггиіі 109.

Ап^ііі-аіа 199.

В1оо4 Огап°;е 197.

Вгііуаів 198.

Вгиаса тогепзіз 199.

С’аіигиі оіі Ігее 83.

Саппоп ЬаП Ігее 131.

Сапіоп Машіаііп 197.
(’ар< Лачтіп 83.
(’Ьіпа ^иаѵа 19?.

Сіігоп 197.

> Іоѵег 121.

Соіез гей ссіегх 198.

Сгітзоп {>1оЬо Ъееі 198.

СиситЪсг Г>8.

Рига (ІатЪоІа 198

<4 іеіпасіііа (Названія англійскія
и та земныя).

ІКѵаіТ ВиІЪт Ві апз 198.

• іоісіеп Хи®;р;еі Хаѵаі 138.

Ваіі’ йоги Саггоі 198.

Еигека Ьетоп В>7.

Піцоиіаіаіа 199.

Ші-ііаіа 1.)9.

Іак- 83.

ІакіПаІа 199.

Іарапа-аіа 199.

.Іаѵа-аіа 199.

КаІіаЬа-аІа 199.

Каііаіа Египта 198.

КаИа-тип 198.

Каіи-аіа 199.

Катіаіа 199.

Кагі\ѵіа 198.

Ка(а-а1а 199.
Каіи-кикчіаіа 199.

Кегіпіеп^ 199.

Кігі-аіа 199.

Кідагап 199.

Кігпѵеі-аіа 199.

Кошіоі 199.

Ьасе Ьагкііес 85.

Ь₽топ хѵііііе Сіохег 189.

Ьеттак 199.

ЫвЬоп Ьетоп 198.

Ьиеіа Уатв 199.

Макееее 197.

Матте арріе 85.

Мапрокі-иЫ 199.

Мапстокка-иЫ 199.

Меіап^а АтагіІІо 198.

Меіап^а Віап^а 199.

Магі<<о1<і аігісап 125.

Х'аіаѵепсіа 198.

Х^го 199.

Хіате сіііпо 199.

— іеіепіо 199.

— реііи 199

Оіі-раіт 71.

Рага гиЬЬсг 89.

Рагяіеу ехіга Тіпе сигіед Р‘8.

Реа 189.

Реан 198.

Р1ІСІ1 199.

Риіег. 199.

Ригріе Коііі гаЫ 198.

КаіатЬоІа 87.

Каіахѵеі-аіа 199.

КиЪу Ыоо(1 197.

8аск-1гее 83.

Веаііп^ \\ ах раіт 71.

8паке о;оиг(1 («тсеп ргяів) 198.

8паке ХѴІіііе 1оп§ 198.

8отпі раіііга 199.

81. Міеііаеі Огап^е 197.

^хѵееі Ьіте 197.

81оск зегтап 198.

8іп1и таііі 198.

8ип11охѵег тіпіаіиге 125.

8иііоп8 Регіесііоп таггохѵіаі Рсаа
198.

Тотаіо ргіпсе Вог^кеее 198.

Тіютрвоп ітргоѵед Хаѵаі 198.

Ѵаіепсіа Іаіе 198.

Ѵіііа Ргапка Ьетоп 197.

Ѵіпо о! ВиПеііп 199.

АѴавЫп^іоп Хаѵаі Огап^е 197.

\\ 11-а1а 199.

Татв 199.

Ѵапііав 199.
Опечатки (Еггаіа).

Стр..	строка :	напечатано:	должно быть:
12	8 сверхѵ	туземные	туземныя
—	18	„	процессіи	процессія
13	6 снизу	Воп°;аіпУІ11еа	Воио;аіііУі11еа
23	11	Г.	которые	которыя
—	20	„	продавки	продавцы
44	ю „	предприниматели	предпринимателямъ
48	15	„	Мап^іісга	МапрТега
—-	16	„	ананы	аноны
53	—	итЬгасиІііега	итЬгасиІіГеі а
55	8 снизу	сумашедшихъ	сумасшедшихъ
—	16	„	другія	другіе
57	14	„	вѣсь	вѣсъ
60	13 сверху	мусона	муссона
64	11 СНИЗУ	Камфора	Камфору
66	Глава III.	Выбросить два слова:	„Опытная станція**
67	13 снизу	многого	многаго
68	10	„	вѣликолѣпную	великолѣпную
71	2 сверху	не пальмамъ	не къ пальмамъ
—	8 снизу	большею	большою
72	16	„	I >гупюрИ1еп8	І4гу торіііоеия
73	9	„	половока	поволока
75	17 сверху	<’1еп іеі	Ыепіеі
—	•»	Нуревіев	Нуроёвіев
—	25	„	тасгапіііега	тасгапНшт
77	9 снизу	осыпающимся	осыпающимися
80	6 сверху	КИСТЬ	КИСТИ
82	12 снизу	орѣха	плода
88	10	,	аІвегпіГоІіив	аІіегпіГоІіив
—	И	Ьа^епагіа	Ьа°;еаіі(1га
93	1 сверху	Кііарііів	КЬарів
100	20	»	табл. 14	габл. 16
101	21 сверху	V апсиегіа	Ѵап<гиегіа
102	6	Кепесагрив	Непіесагрив
—	7 „	Ротеііа	Ротеііа
104	19 сверху	ІПісіит	Рііісіит
110	13 снизу	гірігіив	гі&іда
—	18 сверху	Саигита	Сиагита
111	19	„	мы	МЫ ДОШЛИ
120	5 снизу	Ропікіегіа	Ропіеііеіга
—	21 сверху	выше	ниже
121	15	„	злѣдующее	слѣдующее
126	14 снизу	Ассамч	Ассамъ
128	4 „	репіеиіаіа	рапісиіаіа
—	6 „	топоругеит	топоругепу т
—	12 „	СІіеЪиіа	<'ИеЬиІа
129	16	„	Ьіѵіеіопеі	Ьіѵіп^віопеі
134	9 сверху	ЛЬивііоп	АЬиііІоп
	17	„	піісгосов	МІСГ0С08
135	15 снизу	Аегіа	Аегѵа
138	и	ресіпаіа	ресііпаіа
282

Стр.:

140

141

144

145

147

151

152

154

155

156

158

160

176

177

180

185

186

187

192

196

201

202

207

208

209

213

214

строка:	напечатано	должно быть
14 сверху	Віосгехіа  Веіетеашіа	Кіосгеихіа  Веіатсаініа
23	пе^го-Ьгиппеа	пі^го-Ьгиппеа
1 „	Могоеа	Могаеа
10 снизу	аіаіит	еіаіит
16 сверху	РІаіоеНта	Еіаіовіета
8 снизу	Сиіотіі	Ьаііютіі
11 і верху	Ііпеоіаіа	Ііпеоіаіит
14	атрііасеит  С.у ргір«*«1ічт Атв-  УУОГІІ1І	атрііаіит  Неіепіресііит Аіпв-  УѴ0ГІ11І
10 СНИЗУ	С агеик	Сегеия
15	аіаіа	аііа
	Воуѵгпаппі	ВоУУШаппі
23 сверху	Сігіпит	Сгіпит
17 снизу	НоуѵеШ	Яатиеіі
11 сверху	ѴепЬа	Кепііа
16	Іигійит Уагівеаіит Аерісіійіга Іигіба уагіе»аіа	
3 снизу	Сѵгіогеіііа	Сѵгіобеіга
17 сверху	Еіаіобрегтаііпеаіит Еіаіоеіета Ііпсоіаіит	
1	Ііпеаіит	Ііпеоіаіит
9	,	іІеПехпт	•ІеНхипі
9 и 10 „	Аиі-асагіа	Агаисагіа
21	('гувапіііетит	Сіігувапіііетит
14	„	мпіёіа	ЯсЬткІіа
12 снизу	МегепЪііг^іа	ЫіегетЪего;іа
2 сверху	Могіаеа	Могаеа
9 СНИЗУ	СігНіпіа	ііі-іНіпіа
3 .	ѵіПаІ.ииі	ѵіііаіиіп
3 сверху	тасгорсчіа	таегосагра
5	\іегепіЬиі-о;іа	КіегетЬег^іа
14 снизу	Непяеу іега	Запяеѵегіа
3 сверху	Ьегіяьа	Вегійва
15 снизу	Фауны	фауной
14	коралы	кораллы
13	„	любители	любителя
6 сверху	соединены)!	соединенный
14	„	лагауны	лагуны
7 снизу	Іротое	Іротоеа
8 сверху	сталь . . . должа	столь . . . должна
10	„	доволно	довольно
5 снизу	егаввірев	сгавеірев
13 сверху	Сгіеворііуііит оѵаіііоііит	СЬгуворЬуІІит оіеаеіоііит
15	Ілѵіп&ВІопі	Ьіуіп^віопеі
4 и 5 снизу	прпвеены	привезены.






Ьірзкіі V. I /Тееііоп і еао ооіапіспе!

3 5185 00030 125