/
Текст
ЦІс.ГАіпі.кі ргуклг^уі^гузіі'ѵ'іа. і Іпі^
УКРАІНСЬКІ
ПРИКАЗКИ, ПРИСЛІВЪЯ
И ТАКЕ ИНШЕ
ЗБІРНИКИ 0. В. МАРКОВИЧА И ДРУГИХ
Спорудив М Номис
С.-ПЕТЕРБУРГ
В ДРЖАРПЯХ ТИБ.ІЕНЛ II КОМИ. II КУ.ІШІА
186І
6^
ІЛ &
Дозволено цензурою. С.-Петербургъ, 13 іюля 1864 г
н
1 '
ОД ВИДАВЦЯ.
Збірник д. Марковича зклався з приказок и т. и., що шановний Опанас Василёвич
сам назбірав, туляючнсь по разних світах и Украінах; що назбірали другі п своею
працею не поборонили ёму покористувацьця; що були надруковані по разних видан-
нях. Чні з надрукованих приказок пішли до збірпика, шановний читець побачить
сам, в реестрові покорочених меннів и в написах при самйх прнказках; там же
вбачаюцця дечпі менпя и тих, що, кажу, не поборшіиліі дать до спілки своі збір-
ники; затин, постачали Опанаса Василевича привязками: Наум Пнлнп. Горобпнсь-
кий, Ил. Петр. Дорошенко, Мелана Овд. Загорська, Дан. Сем. Камінсцький, д.
Крушельницький, Дан. Ив. Лавріненко, Вас. Яковл. Мокринський, Петро Микол. Мо-
крпцький, Ст. Дан. Ніс, Мих. Яким. Орловськпй, Хведор Тимохв. Панченко, Павло
Яков. Паламаревський, Олена Ив. Підгасвська, Ил. Павл. Прямо, Натоль Свидниць-
киіі и инші. Всёго-навсёго приказок в збірнику д. Марковича, з одмінами, з пів-
сотні тисяч, або й більш.
На мое ирохання, слать мені, у кого маюцця, збірники, одгукнулись:
1) В. М. Білозерський дав: а) чийсь несвідомий збірішчок (блнзько 600
з написом «Харьків 1834 р.»; б) теж чийсь несвідомий рукопис—приказок Посовичс;
в) приказки, що постачав д. Кулішеві Микола Мих. Білозерський, частиною з раз-
них кннжок (176 №Л»), частиною зависані по разних повітах Черпіговщпни (460
№№), и г) артикул. д. Шейковського про здоровкания и инше у Подолян.
2) Микола Мих. Білозерськпй прпелав 2011 приказок и 345 загадок; з того усёго,
58 з кннжок, а решт—записано в Черніговщині, Полтавщпні, Киівщппі, Харьків-
щппі и Чорноморіі: 1331 №№ самим д. Білозерським, а 967 дд. Білозерськими (В.
М. и Ив. Пв.), Хвед. Трох. Богуславськпм, II. О. Кулішем, Олександр. Матв. Ла-
заревським, Оп. Вас. Марковичей, Олександр. В. Шишацьким-Илличем, п. Петром
Огіевськпм и другими.
3) Г. А. Залюбовський прислав власного збору приказки: 127 книжкових и 585
записати в Катеринославщнні, в Повомосковському повіті.
4, 5, 6, 7, 8 и 9) Олсксапдра Яков. КоніськиЙ, Вит Андр. Косовцов, Мих.
Мих. Левченко, Дмптро Данил. Стороженко, Андр. Лсвк. Шиманов и Мих. Ригор.
Щербак но кільки десятків, а дехто (напр. д. КоніськиЙ) и по кількп сотень приказок,
записанпх по разних міецях Украі/іи.
10) Всевол. Порхвир. Коховський — приказки и загадки, заппсані ім в Харків-
щині, в Озюмському повіті.
11) П. О. Куліш проказав в диктуру дещицю, що згадувала повно натоптана па-
мъять шановного добродія.
12) Вас. Матв. Лазарсвський дав передивицьця свій, доепть багатнй на приказки,
наський збірослов.
II
13) Д. Миловиденко—приказки з Валкського повіту.
14) Д. Руданський—298 приказок, заішсапнх ім в пъятйдссятннх рокйх на По-
діллі, въ с. Хомутинцях Вшшицького п.
и 15) Хвед. Ладпмпр. Яцімірський—приказкн и загадки, що записані ім теж па
Поділлі, в Новоушицькому п.
Опріч того, псредивився я и з дебільшого повнбірав надібки: з Куліщівськнх—
Гранатки, Записок о Южной Русі и Чориоі Ради; з Кобзаря (,), Оспови, Черні-
говського Листка, Збірослова Шейковського, Зілля Ревякина (Киев. Губер. Часоп.
1863 р. №№ 41 — 44); з дебільшого—з Черпіговського Губерського Часопису, з
Десять Кіп Казок д. Волковського (2); д. Коховський поміг вибрать з Квітки, Едуард
Ив. Конго повнбірав девідкіля з Полтавського Губерського Часопису; позбірав докупи,
що нозанбчуваио у себе в шпар^алках, або то задержала памъять од часів опих;
притулію, що згадував и слав мені шановпий Дан. Сем. Камілецький, передивлюю-
чись' випрашцицькі листи,—и отто з того усёго напелешкалось на оцю книжку (3).
Приказкн отті, як легко догадацьця кожному, достались мені неразом: дехто слав
мені збірники, як я ще перссипав збірник д. Марковича, а дехто тоді, як він уже
був у мене готовий, приказкн попумеровані, покажчик до іх зроблений, книжка
почала друкувацьця. Одтого и додатки в книзці: додаток одмін и додаток тпх при-
казок, що в мене попереду не було. Поки збірник д. Марковича не був налашто-
ваний зовсім (се б то, поки привязки не були понумеровані и покажчик не був
зроблений), — що прислано мені нового, можна було тасувать у шуршу; потім же,
що мені слали, треба було—або тулить в середину одмінами, коли були такі при-
вязки, або робпть в кінці додаток; як же книжка почала друкувацьця, треба було
робить и другий додаток—додаток одмін: до надрукованоі приказкн одміни в середину
не притулиш. Що ж до третёго додатку, до приказок мені несвідомих, то и без
ёго не можна було обійтись: де міетить приказку, що іі ніколи не чув, або не до-
гадуесся, про що річ, а тим часом приказки шжкуеш по рёчам?
Беручись за видання приказок, я не дбав, щоб книжка була охаючена, як звичме
бувають такі видання у сильнйх, напр. німецьких, пісьмаків; щоб тут було и про
культи, и про приказки старі и нові, сякі и такі: я добре відав, що для таких
книжок треба не року-двох, а віку, та ще й не одного, а богатёх, а тим часом у
нас, ради сёго, не зроблено праве нічогіеінько. Я тільки одно мав на меті: щоб
книжку видать яко мога скоріше и щоб з неі ко^псти було яко мога білыпе. Про
остатне нічого балакать; поспішав же я ради того, щоб був способ користувацьця
приказками, або и лаштувать іх до справді хорошого видання—не одному, а кожному,
хто забажае; щоб, хто збірас отті перли од народу, знав, що е вже, а чого нема;
щоб було до чого тулицьця и примірювать. Ради того: 1) я міетпв у книжку усе,
що було в збірниках (загадки, шёпоти, зацурування, замовляння и д.): все комусь
знадобпцця! 2) іпикував збіранину у такі лави, щоб не психологія була основою,
або що инше пісьмацьке, а як, на мою думку, огулові користніш—чн то з погляду
одшукування в книзці, чого треба, чи полегкіеті в читаннсві, запамъятувавнёві;
(* *) 3 пезабутого Кобзаря я повнбірав не тількп справжпі прпказкп, од народу ім взяті, а
и вірші, що іх пісьменним наш люд, а деякі навет и народ уже, вживають заміець приказок.
Мені здаецця, що вірші такі повишіі стоять між приказками — як, прпміром, прпказкп, що
вжпваюцця в які-пебудь одні статі украіпського пароду, або в які-небудь одні сторопі Украіші.
Не знаючп сих віршів и що іх вживають вже заміець приказок, по можна знать украіпського
погляду на все, у всюсенькі ёго обширі...
(’) Рукопис. Нобіжчик Волковськпп (Ёснп) вславився на Правім Боці яко велпкий мпстець
розсказувать казкп, брѳхеиькй н т. и. Ото він и заішеав іх десять кіп (600'!. На превеликий
жаль, в рукопису нема періпих 77 казок, и вони прислані мепі (таки Оп. Вас. Марковичей)
тоді вже, коли покористувацьця ними як слід неможна було; більша половина книжки була
вже надрукована. Одначѳ, що потрібніше, я, здаецця, усе повнбірав.
(*) Хто ще працюватиме над наськими приказками, повинеи, опріч пншого, нерегледіть п
Рггурохѵіезсі, Роізкіе, ргхег Заіошопа Вузінзкіе^о геЬгапе (Кгако\ѵ 1634 г.). ІІоказую на іх,
яко на таку книжку, що іх тепер дуже не густо,(маецця в кпигозбірі батька Тараса; подару-
вав д. Щербак). Я сею книжкою не’ покористувася, бо довідався про неі тоді, коли вже не
можнй було покористувацьця. Про другі ж ГоЫез для наських приказок, дпв. доенть просто-
ренький ’ресстр д. Ёвхименка, Ос. 21 (XIII, 41).
III
3) містмв одміни, що хоч чим-небудь примітиі, хоч яким слово», навет вимовою
слова, и 4) містмв усс, як ново було записано, не вважаючи, іцо деншцл покалі-
чсне (*) — иопісьмачене, поляшоііе, помоскалеяе — або іцо писання дсяких слів не
того штибу, який вживаеццп тепер в маських книжках: іцо. иаськс-щнрёць, а то
не наське — про те, думая я, пбрано расправлять; а то до писапил — исхай йдс!
пехай внявляюцця усі міецёві вямови; колись усс тс посудбчять — може й книжко-
вому дсчому треба буде трошки поруйнувацьця. Одломапітне я тільки писав; хоч,
бо хоч и хоть у нас вживаюцця без розбору (хоць, де було записано, я скрізь
зоетавляв); скрізь писав та? так, то, не одрізняючи од да, дак, до — з тиеі ж
причини; тілько писав тільки, мипі—мсні, и инше такс. Од штибу такого я од-
хпбнув тільки там, де приказка взята з якого старого рукопису, або я певпо но
знав, як внмовляецця слово там, де вона записана.
Паписи біля прпказок, де або ким записані, або з якоі книжки узяти, я робнв
нестеменісінько такі, які булн у збірнику д. Марковича. Тільки там, де паписів було
дуже багато и до з іх видно було, або я знав и сам, то приказка вживаецця,
нанр., скрізь по Лівобочні Украіпі,—заміеьць усіх паписів я писав просто Лів. (Лі-
нобочна Украіна). Так же я робив и з ваписами по збірниках М. Білозерського и
иншнх — даючи усюдм персвагу міецеві, де приказка записана, персд менпям лю-
дини, то іх записала, се б то: де тільки в збірниках призначено було мення міеця,
я ёго скрізь ставпв, а мення люди ни ставив тільки тоді, коли не було мення міеця.
Так я робив и з своіми привязками, коли певпо не знав, де чув приказку, або де
знппсав. В одному тільки я одступив од сёго порядку: біля всіх прпказок з збір-
ннчків дд. Залюбовського, Коховського, Миловпдснка, Руданського и Яцімірського я
писав не мення міеця, а іх власне мення, и то ради того, то всі приказки у іх
записані у одному міеці: у д. Яцімірського—у Нові Ушпці, у д. Руданського в Вип-
ііищпні и д. Додам іцо, що коли в збірнику д. Марковича не було біля приказки
піякого наппсу, я ставпв Не (міеце нссвідоме), а коли тряплялось се по иншнх
збірниках, біля приказки я писав мення добродія, чнй збірпик. Покорочення ж мепнів
и разні признаки в написахта— такі:
А.
Алек.
Ал.
Ар.
Арт. Шей.
А. Вил.
Ах.
Бал.
Бат.
Бер.
Білг.
В. Білз.
М. Білз.
О. Білз.
Бод.
Азов. /
Александрійщина (в Хар-
сонщ.).
Алсксандровщина (в Кате-
ринославщ.).
Арендаренко.
Артикул Шсйковського(див.
вищс—про Здоровкання
у Подолян).
Атеней Вплснський.
Ахтирка.
Балта.
Батурип.
Бердичев.
Білгородщина.
Василь, Микола,
Олимпій Білозерські.
Бодпнський.
Бор. Бус. Вал. Боровиковськпй.. Буслаев. Валки.
Вас. Васильківщина (в Киівщ.).
Всд. Всдмежа (Брацлавщ.).
Вел. Величко.
Вин. Винниіцина.
Войц. ВойцицькиЙ(1833 и 1834р.)
В. Волнпь.
Вор. Вороніжіцина.
Гад. Гадяччина.
Гайс. Гайсннщнна.
Г. Галиція.
Г. Бар. Ганна Барвінок.
Гат. Гатцук.
Гл. Глуховщина.
Гол. Голота.
Гор. Городи Яншина.
Гр. Грайворініцина.
Каліч и дуже частенько таки траплясцця. Та іі не див: бапщько прпказок, певпо, за-
писано не просто од пароду, а з памъатв, а памъять в такім разі робнть паче той бнк, іцо,
мовляв, л'з/Эм навик^ туди и тягне-, а може хто и тиеі думки був, іцо, мов, як же такому
печупарному, варзякуватому, та між пісьмешіі люде! Мовлячи огулом, з сёго бокку треба
сторожко підступать до прпказок, іцоб не хіібнть и пе вважать за наське таке, що воио зо-
всім пе нашоі парахвіі. 1
IV
Грам. Гранатка (Куліша, 1857 р.). Кул. Куліш.
Греб. Грсбінка. Кулж. Кулжинський.
л. Д|б. Джуньків (Бсрдичовщина). Дубно. . Лаз. Лазаревський (Олсксандра Михайл.).
Евх. Ёвхименко. Ласт. Ластівка (1841 р.)<
Ев. Евинсдорхв (Радомисльщи- на). Леб. Лев. Лебедянщина (Харківщ.). Левченко.
Ж. Житомирщниа. Лип. Липовець.
Закр. Закревський (1860 р.). Лист. (*) Черніговський Листок.
Зал. Залюбовський. Лит. Литин.
Зап. Записки о Южной Русі. Лів. Лівобочна Украіна.
Зас. Заславіцина. Лох. Лохвищина.
Збр. Шей. Збірослов Шсйковського (Опытъ Южнорусскаго Словаря. 1861 р.). Л. Маке. Л у беи щи на. Максимович (Мих. Олек- сапр.).
Збр. Лаз. Збірослов Лазаревського (Василя; див. вище). Мар. В. Мат. Марко Вовчок. Ісько Материнка.
Зв. Звенігородщина(Киівщина). Мг. Мглин.
Зін. Зіньківщина. М. Марк. Микол. Маркович.
Ил. Илькевич. Мик. Миколаів.
Не. Исаепко. Мир. Миргородшина.
Казки Казни Волковського (див. виіцс). Нсм. Н. Немиров (в Брацлавщ.). Ніживщина.
Камн. Камі ііецьк и й. Новг. Новгород-Сіверщи на.
Каи. Канівщина. Новгр. Новоград-Волинський.
Кат. Катсринославщина. Новоз. Новозибків.
Кв. Квітка (де виставлена лічба карткн и д., то з ви- дання 1858 р.). Новой. Нов. Ном. Новомосковськ. Новосілський (1857 р.). Номис.
К. Киів. Нос. Носович.
Киш. Кишипев. 06. Обобочна Украіна.
Кл. Климентій (рукопис XVII — XVIII ст»; д. Марковмч мав его од небіжчнка Шншацького-Иллича). Ог. Олг. Ос. (2) О. Огіевський (з Ніжинщинп). Ольгополь. Основа. Остерщнна.
Кобз. Кобзарь (де виставлені ліч- би—видання 1860 р.). Ост. Павлв. Острогозыцина. Пав.ювський (1818 р.). .
Кобр. Кобрин. Павлг. Павлоградщина.
Коз. Коніс. Козелсщина. КоніськиЙ (див. впще). РаиІ. Хедоіа Раиіі (див. Збір. Шей. XVII).
Кон. Конотіпщина. Пер. Переяслівщива.
Кор. Корой (в Кролевещнні). Печ. Печера (в Брацлавщ.).
Кос. Косовцов, Пнр. Нирятинщина.
Кост. Костомаров. ІІІДЛ. Підлясся.
Котл. Кох. Котляревськпй. Коховський. Пов. Повість о том, що діялось з Украіною и д.
Краю. Крашевський. Пог. Погара.
Крсм. Крсмснсць. 11. ІІОДІЛЛЯ.
Кремспч. Кремснчук. Пол. Полісся.
Кр. Кролевещина. Полт. Полтавщина.
(‘) Лічба иісля Лист. ноказус: та, що в скабочка*. картку, а перед скабочками — рок (1-пе
—1861 р., а 2-гс—1862 р,).
(’) Лічба після Ос., псред скабочкаын, ноказус, за якиіі місяць книжка, се б то: 1 Січспь
(1861 р.), 2 Лютпй, 3 Березіль, 4 Квітень, 5 Травень, 6 Червецъ, 7 Липецъ, 8 Серпень, 9
Всрсепь (Жовтспь), 10 Паздерпик (Лнстопад), 11 Лнстопад и Труденъ, 12 Січень (1862 р.), 13
Люшіі, 14 Березіль, 15 Квітень, 16 Травень, 17 Червецъ, 18 Липецъ, 19 Серпень,20 Версепь,
21 Паздерпик. В скабочках же лічбн показують: рнмська—лічбу, під якою артикул стоіть на
палятурці Осповп, аорапська—картку.
V
Полт. Час. Полтавський Губерський Ча- сопис.
Прао. Правобочна Украіна.
Іірав. Ннж. Правобочна Ннжня (та, що и Ляхи звуть Украіною).
Прав. Верх. Правобочна Верхия.
Пр. Прилука.
Пр. в Ст. 36. Приписка в Старому Збір- иику (див. Старий Збір- шік).
Проск. Проскурів.
Рад. Радомисль.
Рев. Ревякин.
Ров. Ровно.
Р. Роменщина.
Рост. Ростов на Дону.
Руд. Руданський.
Рус- Русанов (в Остерщині).
Сии. Сичівка.
Сівер. Сіверия (півночна сторона Черніговщини).
Скальк. Скальковський.
С. Сквіра.
Ск. Скрізь.
Сков. Сковорода.
Сл. Слободи (південна сторона Украін).
Слои. Слоним.
Слуц. Слуцк.
Си. Снегірёв.
Сос. Сосниця.
Ст. 36. Старий Збірник (рукопис початку XIX с., якогось коморника. Достався він д. Марковичові од д. Крушельницького; захо- плюе приказки Уманщи- ии).
—
Ст. Стародуб.
Сторож. Стороженко (Дмитро Дани- лович; див. впще).
Стр. Стрийковський.
Сум. Суми.
Т. Таганрог.
Тар. Тараща.
Тат. Татищев.
Тет. Тетіев (в Таращанщині).
Тул. Тульчии (в Брацлавщині).
У. Умань.
Уш. Ушиця.
X. Харків.
X. Вяд. Харківс. Видання.
X. 36. Харківський Збірник.
Хар. 36. теж (що я мав од д. Біло-
зерського; здаецця, се
той же самий, що ко-
ристувався ним Опанас
Василёвич).
Хар. Харсон.
Хат. Хата.
Хор. Хоролщина.
Час. Чсрніговський Г уберський
Часопис.
Черк. Черкашина.
Черн. Черніговщина.
Чер. Черпяхів (в Киів. п.).
Чор. Рад. Чорна Рала.
Ч. Чорноморія.
Шей. Шейковський.
Шим. Шиманов.
Ш. Піишацький.
Щ. Щербак.
Юр. Юринівка (в Новгородсі-
верщ.).
я. Ямполь.
Яц. Яцімірський.
г. губернія.
п. повіт.
м. міетечко.
с. село.
Де при прііказці (напр. №№ 2855, 4826), або при одміні (одміна під ціхвірею 2 в
№ 4824) нема ніякого напису, або поставлено гѴ/, там треба розуміть напис, що и
при лередні приказці, або одміні; де напис стоіть в ламаних скабочках (напр. при
№№ 4750, 4801 [Бр.], [Гр.]), треба уважать, що до приказок мались и одміни
(з Бр. и Гр. в вименених нумерах), але ті одміни нічим не примітні, шякоі, користи
не вбачалось друкувать іх; де в написах перед мевням повіту и т. и. стоять римські
ціхвірі, то для того, щоб одрізнить кільки одмін з одного міспя (напр. цри № 2597
е Бр. и I Бр.—щоб одрізнить одну брацлавську одміну од другоі брацлавськоі); де
перед одміною маецця кільки цаток (...), то, чи будуть ті одміни надруковані під
приказкою дріботбю, чи надруковані ик стропі з пряказкою, треба вважать іх яко
кінець переднёі одміни чи приказки, та ще й так: коли в одміні маецця яке слово,
що маецця и в передні одміні чи приказці (напр. № 2815, ик строці, маецця в од-
міні слово жінка), то внходить, одміну сю так треба читать: «Коли моя жінка
шельма и д.>; де такого слова нема (№ 2782, 3-я одміна)—так: «ІІриший-кобнлі-
VI
г
хвіст, а в побили и свій е», або (там же, 5-а одміна): «Приший-хвіст-кобіиі: як
одирвеццп, то далеко ошіпецци»; де, в одміні, стоіть значок (»),—треба вважать, шо в
одміні сі пема слова, до якого значок поставлепий •(напр. під А» 2823 в Лубенські
и Илькевичсвські одміві пема слова блюаати). Одначс, мудрацію сю шановний чи-
тсць швидко и сам розбере—прочитавши дві-трв картки.
Думаючв про иокажчпк до прпказок, я надумай так, щоб не тільки пошикувать,
по азбуиі, оттс ватажжя, іцо стоіть, надруковапе великими літерами, з початку нож-
ного поділу в кнпжці, а тсж: показать, які приказки з иншнх лоділів ложна лічить
до того чи до другого поділу; поробпть ватажжям и поставуть у ряд дещо иншс, щб
валпіше, але що в книзці, за приводом кого-другого, піщло яко рядовичі; поставить
у ряд деякі прнмітпіші слова и які передивившись по прпказках, шановний чнтець
иокористусцця, чи то—що до нашого битопусу, до народнёго поглядсвіта и д. Зупе-
няло мене зиершу у сі думці, що зробить як слід такий покажчмк—то треба зглибить
приказки (та щс богато и дечого другого) глибоко, треба передлёдіть и перечитать
дечого богато, а час не стоіть. Одначе, надумавшись, пішов—на що спромога. Для
першоі обпхідки и такий зпадобицця, а хто працюватиме, не помъякуючи, над прн-
казками сам, той и сам собі зробить; хто діло добре розуміе — не коритиме мене,
а хто коритиме—не я перший, не я и остатній.
Більше ще и вагався, беручись до ираці, за писання: чи вдацьця меві до того,
що воно у нас тепер найбільш вживаецця, чи може до того, що давно вже про ёго
балакаютъ, та якось ніхто не одважуецця. Вагався я так, вагався; а далі, погуто-
ривши де з кнм и набравшись духу, и—на відважне! мовляв... Чи тепер, чи в чст-
вер, а теперішне писання треба буде поруйновать: скрізь тепер идутъ до тиеі дум-
ки, щоб писать так, як внмова показуе, а не так, як показують слововйводи; пи-
санням по слововиводам, починаютъ думать, кікого по навчиш слововиводам, коли
воно не тямить іх звіткільинде, а що тим перешкода велика робицця пісьма-
ченнёві народа—то певка річ. Так починаютъ, кажу, думать скрізь, так дегде почи-
наютъ вже и робить—так мусимо нехибие колись и ми зробить. А коли так, то
лучче ж тепер, ніж в четвер, и наипаче нам, що и вся турбація у нас про те, шоб
нанбільшу полегкіеть прибрать для пісьмачснпя и освіти темного люду.—На чім по-
кладаецця ново, те прибране, писання—колись трохи було вже про ёго в Черні-
говському Листкові; та не яке воно и ^рундзёване, щоб шановний читець не розбор-
сав ёго сам, прочитавши картку-дві въ книжиі: е стаповицця всюди, де тільки в
словах чутно мъяким голое е (есть, с, мое, лле); е всюди, де той голое чутно твер-
дим—як московське э (мене, еге! е! пише); цця и цьця заміеиь .тця, пгьця (скве-
_рецця, дражницьця); рря, ття,ння и д. заміець ръе, тье, нъе, ръя, тья, нья, ръе, тъе
и д. (надвірря, поліття, верещання); ъ в кінці слів, ф, ѳ. и э—зовсім геть; в сере-
дині слів усюдп ъ в таких, приміром, словах: пъятгш, пяъний^ звъязуе. Годилось би
воно розборсать и такі, напр., рсчі, як наські у и ув, з и с и т. и.; але, мені
здаецця, тут треба вже заждать, покн наука наську мову по суставчиках розбере;
годилось бн теж прибрать буквп для дж и дз (джеджулицьця, джур, переіжджа, джо^а,
дзенькать, дзёбать, дзявкать, дзёбом), бо се воно у нас не два лрйголоси, а один-
единин; та розпитавшись з добрили людьми, одпихнув таку думку: не всюди у нас е
словолитні и, длятого, не всюди можна доставать потрібні літери; хто 6 може рад ду-
шею ити в ту ж тропу, та бракуе способу. Иехаіі и се на колись!
«Оже ся опнеав, или переписав, пли не дописав, чтите исправляя», а меві, ши-
ро прошу, вибачить. Паппаче просю не поремствувать на мене, що е приказки два
рази надруковані и що богато е таких, що треба 6 іх стягнуть до одного нумера,
або що треба б зробить з одного нумера два-три; то одноманітних прпказок час-
тину я утокмачив до одного гурту, а другу до другого и д. Дещицю робив я тут
нарочито—з разного поводу найбільш же сталось се супровпв моеі думки. Як збір-
ник був уже зовсім налаштованип до друку (приказки понумероваві, покажчнк зро-
блениГі),—деякі приказки треба було викинуть або перенести до других гуртів, а
деякі, нові, вставить в середину (з разного поводу треба було се робить): длятого,
треба було, що иоміжне, або збивать ёго докупи, або розводить у розні нумері. Але
найбільш—сталось, що и розказать трудно и що добре пійме тільки той, хто над
такпм ділом сам працював. Не десять и не двадцать разів проходив я усі приказки,
щоб нс було оттого неладу... Набадураеш оце, переглядуючп, приказку, що позав-
VII
пора або тиждеиь назад десь була (приказок сила, не день и не два треба,
іпоб перейти іх); почнені шукать—и паскакуеиі па таке, що десь сегодня чи вчора
було; робииі замітку, иіукасні далыіі—знову па шось напраппв... Годин через три-
чотирі так у тобе у голові помутицця од тиі плутанки по картках, що хоч кинь
работу: тут же, картой через пъять-пііеть, або и вдвох картках поруч, иатикассся на
однакові приказки и сёго не примічаещ... кинь же роботу до завтрёго, або поки
одночине голова—и казать пічого. Кажу, що розуміе добре се діло тільки той, хто
над ним сам працював, а найпаче, коли у ёго була така страшенна сила приказок
и одмін, доставались вони ему не разом, збіринки були пошиковані по азбуці, або
ияшим іптибом, ніж у мене.
Кінчаючи свое слово до шаиовного читая, повипеи додать, то як згадуватимемо,
любе добродійство моі земляки, тих, що збірали оттс диво и не поборонили дать ёго
нам и добрим людям на користь,—памъятаймо теж и про шановних Михайла и Якова
Матвіёвичів Лазарсвських и Семена Даниловича Камінсцького: тих двох, що з та-
кою, правдиво наською, щиростю допомогли коштом соорудить книжку, а останнёго,
що не ради користи якоі, а ради доброго діла працював над оттиею нспоказною,
але тяжко нудною виправщмцькою працею: виправлять оттакс, як оці приказки, то
не играшки!
Та и про те треба сказать ще, що що е у оці книзці, то тільки частина того,
що с у народа. Дехто слав мені дссятків пъять-шіеть приказок, и траплялось так,
що з тих пъяти-шссти дссятків три четі, навет пъять шестин або и девъять дсся-
тинок було таких, що в збірпиках Опапаса Васил. и инших зовсім не було. В
збірпиках Опапаса Васил. и М. Білозерського найбільш приказки з Черніговщини—
здавалось би, що ними уже все повндзёбувапо по тих сторонах; одже Опан. Вас.
слав мені потім черніговські приказки, д. Камінецький занбчував коропські — що
зовсім нові були. Виходить, добродійство, роботи — аби тільки хіть! и найпаче на
Правобоччі, и найпаче оттам, де, мовляв, «сама патока».
Л. Помис.
.•І, о’і •*'» л * »»> '•<()! ОГ . .
к . г(В I г .411
. ’ • • « »•! 0»| »♦ -1
1, Г» ) ,1 1 Г 9 < к ,1 • ’ • П • . •
. Лі .1* | - > 4 •• ' “ . • 1
П .• .
• \ . и » НИ »•»
Л » /• ш | •“’! I
л Л ✓л и * 1 » і « •. < 11 . ,4
• 4 » 1. * ‘| Ч ".Г»-.* Г 1
.0 . . • < » п • I .
• •іЧГ «и < 4» ,*•» »(.,,
Віра 1—4. — Бог 5—95. — Гріх 96—125. — Піст 126—131. — Говіть 132—139. — Молитва
140 — 161 —Церква 162-183. — Свято 181—192. — Чорт 193—198.—Пекло 199—201 —
Чернець, піп и д. 202—230 —Ворожка 2 И—234. — Відьма 235—252. — Забубони 253—318.
— Так годицця 319—376. — Чуе душа 377—381. *
- /> іо<1 7 : и • ;
1. Хто за В1РУ умірае, той собі царство
заробляе. Заз.
2. Невірнпй гірш Жида, або Турка. Проск.
4. Яка віра, така и охвіра. Ил.
Нема в світі над БОГА. Кон.
Над'Богом нема нікого. Зал.
Без Бога ні (’) до порога. 06.
(’) не. Бр., Бер., Кон.; а ні. Проск.,
Зв., Рад., Ст. 36.
Усі ми під Богом. 0. — Усіпід Богом хо-
лимо. Павлг., Пир., Пр., Білі.
Усё Божее, тільки гріхи наші. [Кат.], К.,
Бер;, X.
10. Якби не Бог —хто б нам поміг! Проск.
Кому Бог поможе, то все (’} переможе.
Рад., Грам.
(’) то той. Пир., Білі. •
3 одним Богом па сто ворог. Ш.
Як Бог дасть (!), то и в окно подасть (2).
Рад., Зох., [Пир.], Пр., И., Кр. — Кому Го-
сподь мае що дати, то дасть и в хаті. [Бр.],
Пом. — Як Бог дасть, то и тут завдасть (3).
Я., Л.
Коли Бог(!) не годить, то И (2) огонь (3) не
горитъ. Рад., 3.
(!) Як Бог. Бр., Проск., Рад.; Бог.
Зв., А., (2; и. Ст. 36. вогонь. Проск.;
то и у печі. Бр.
Як Бог годить, то й мокро корить. Яц.
Як Бог не'поможе (1), то іі святі.не обо-
ронять. Бер:, Аох.
(*) Як Господь дасть. Бер.
Як Бог не схоче, то хоч би десять го-іів
мав, то нічого не зробиш. Кан., [Рад.], Коз.
Як Божа воля, то впрнеш з моря. [Гат.],
Ос. 7 /Т, 45].
19. Хто собі що обіцуе, тое Бог ніцуе. Ст.
36.
21. У Бога все мога. Пл.
У Бога все готово (,). 06.
(]) готове. ІІрав.; напоготові. Бер., А.
Водно Богу, що хотітп, то чинити. Ст. 36.
Волно Богу, и звъязавши в рай уканутп.
Божа воля, Божа й сила. 36р. Ааз.
Він зпае, що починае. Зал.
Без Божоі волі н водос з голови не спаде.
Нл., Проск. — Волос з голова пе спаде (як
того схоче Бог). Ст. 36.
Пе родить рілдя, аде Божа воля. Кан., К.
Хто ж в світі знае, що Біг гадае! Гат.
30. Бог те знае, а пе ми грішні. Зал.
Божнх спл пе можна вгадать. К., Кон.
Біг усе дае, як сам знае. Гат.
Бог знае, що робить (’). Бр., Зв., Рад.
(’) ділае. Ил.
Біг суде (’) не так як лоде. Гат.
(') судить. Не.
Нам Бога (!) не вчить, як хліб родить. Сос.,
Ёвх., Гр.
(!) Нам жить: Бога. К.
Піхто з Богом контракту не брав. Проск.
На Бога не дуже гримаіі. Гайс., К., X.
3 Богом не бицьця. Рад., Гор., Кон., Білі.
— ... Ёго святая воля. Нир., Пр.
До Бога з кием (!) не підеш. Рад., 3;
Кон., Білі.
(•) киём. Бер.
40. Силою в Бога не взяти. Ст. 36.
3 Богом не будеш позпвацьця. Бр., Лох,
1
— 2 —
Кого Бог любить, того й карае (’). Бер., Пр.
р) навідус. Бр.; папіщас. Нем., на-
віжджае. Всд.\ наказув. Полт., Бон.
Каравши, Бог та й змилусцця. Ст. 36.
Богъ дастъ пуждочку, Бог дастъ що и оз-
доровить. /ь
Кого Бог засмутить, того и потішнть. Проск.
Бог покоритъ, Бог и простить. Ёвх., Не.,
Бог хоч (*) не скореп (*), та (8) влучен
(4). А
(1) Бог Бан., Б., Ст. 36., Г. Бар.;
Хоч. Зв. (2) вскорен. Зв., 3., Бон.; скі-
рен. Бан., Б., Г. Бар.; скор. Ст. 36.;
скорпй; втрапсн. Рад. (3) але. Бан., Б.,
/Б.; так. Зв. (4) улучен. Зв.; лучен.
/Б., Ст. 36., Г. Бар.; лучний. Ст. 36.
Од Бога нігде не сховаесся («бо Ёго око
и на врді, и на землі, и нід землею... п зна,
щб й зроблю». 3.) Б.; 3.
Од людей сховаесся, а од Бога ні. Пом.
50. Бог зпайде, хоч и в печі замуруйся
(). Бр. — ... хоч и нід піччю. Білі.
(’) замазся. Б., Рад.
Чи дастъ Бог —пе одмолицця, не одкупиц-
ця Бон. .
Бог все бачпть. 3., Б. —... та не скаже.
Бер., Рад. — а вже разом покарае на
тім світі. Бр. ; ь
Бог не карае нрутом. Ил.
Бог не трубить, коли чоловіка губить.
Що Бог павіпе, того ніхто пе мпне. Б.
У Бога всего много. Г.3 Прав.
Бог багатпй V), то й нам дасть. С., Б.—
Той, що багатпй, Той нам дасть. Дуб., Пир.
%р)' У Бога багацько. Пир., Білі.
Бог старий господарь. Бр. — ... мае біль-
ше, піж роздасть.— Більше Бог мае, як роз-
дав. Ил., Бан., Б. п г
Бог батько, государь дядько. Збр. Заз.
60. Що Бог дасть, то не напасть. Ил.,
Евх. —... Біг покорить, Біг н простить. Не.
Що Бог дае, то все к луччому. Бои.
Що Бог пе робить, то все на лучче (1).
Білі.
(’) к луччому. И.
Па Бога надінся, а сам но плошай. Евх.
Па Бога складайся, розуму ж тримайся.
Гат. ~ .Сі і . .. »«
Бога взивай, а руки прикладай. Бр.
66. Богу молись, а сам стерѳжпсь. Проск.
68. «Дай, Боже!»—аРоби, небоже!» X, Л—
«Поможи, Боже!» — «Роби, небоже, то й
Бог допомрже!> Вед.
Роби (’) небоже, то й Бог поможе (2). Рад.,
Пир., Бон., Білі., Зап. (I, 44), [Б., Боз.].
(*) Працюй. Нем.; Трудись. Проск.
. (2) а Бог допоможе. Нем.; а Бог тобі
поможе. Проск.
70. Боже поможи, а сам пе лежи! Зв.,
Бер., 3.
Не все ж Біг даруе, про шо люд міркуе.
Гат.
Бог за працу міеть щось дати. Ст. 36.
Бачить (’) Бог з неба, що кому треба. Б.,
[О., Грам.].
(*) Знав. Ил.
Кого Бог сотворить, того пе уморить. Ёвх.
Дав Бог роток, дасть и кусок. 0.
Хто дав зуби, дасть и хліб до губи. Ил.
Бог—батько: як буде нас трімати (*), то
буде й годувати. Бр.
(*) держати. Грам.
Який Бог змочив, такий и внеушить.
Бр., [Бан., Боз., Білі.].
(’) Який. Зит.
Дасть Бог день — дасть и пожиток. Прав.
80.Що вбогпй, що багатий — у Бога все
рівпо. Рад.
Бог перівпо ділить: жде, щоб сами діли-
лися. Нос.
Чоловік мислить, а Бог рядить (*) Ю.—...
гадае, а Бог росполагае. Боз.
(’) керуе. Пл.
Чоловік стріляе, а Біг кулі носить. Ил.,
Бан., Б.
Чоловік крутить, а Бог розкручуе. Бан., К.
Коли сіно в стозі, то забув о Бозі. Ил.
Хто — коли тревога, то до Бога, а по тре-
возі забуде о Бозі —горе тому. Зал.
Коли зле гадаіш, чом ж Бога благаіш! Гат.
На Бога пеняеш, а сам кульгаеш. Боз.
3 Богом пічого жартоватп. Ст. 36.
90. 3 Богом не з хлопцем жартовати. Бл.
Хто з Богом, з тім Бог. Ил. — ... Бог з
ним. Проск.
Хто против Богау то и Біг против нему. Пл.
Як мога коло Бога. Ст. 36.
Від серця до Бога навпростець дорога.
Боз., Гат.
Від серця до неба шляха не треба. Гат.
ГРІХ по дорозі біг, та до нас плиг. Гат.,
Не.
На гріх не спасѳсся. Зал.
Всяк чоловік пе без гріха. Зал.
Чоловік, що ступить, то згрішпть. Ст. 36.
100. Чоловік не ангол, жеб не зогрішив.
Гріх не личком завъязатп, та під лавку
сховати. Ил.
Всякая неправда гріх. Ст. 36.
Все мпне, а гріх зіетане. Ил.
Біг гріхом карае. Гат.
Хто чинить хоч добрее, хоч злее в пер-
впй раз, не буде таковб, як не першппД.
Ст.. 36.
3 —
Познай (’) гріхи не чинить (2). //р.,
(!) Незнаемость. Нем.', Невідомость.
//.(.; (2) не творить. Нем.*, но чинс. Лсб.
Хто чого пс знас, тому то Бог прощас.
/Гоз.
Як не прнйме Біг гріхи за жарт, то буде,
шелесту багато, Ил.
Гріх пе йде в губу, та з губи. Рад., Пир.
ПО. Кілько смаку, тілько й гріху. Л.,
[Бр., Проск., Лох.. Пир., Бр.].
Не скілько смаку, тілько більш гріху. Бер.
В чім пе маш смаку, пе маш и гріху. Ст.
36.
За тую крпху — мало гріху!
За сее Бог пе повіеить. Ст. 36.
115. «Боже паш, Боже, коли того молока
пе гріх!» — «Братс (*), коли пемас!» Б.
(’) Кажуть. Л., Бои.
117. Гріх пе гріх, абп Бог проствв. Не.
Чи гріх, чи два, а вже не впдержу! Зв., Л.
Обернися, порося, па карася! Булю.
120. Гріха боятпсь. Ск.
Гріхи спокутувати. Гат.
Скупптпсь гріха. Бл,
Гріхи отдалити. Бл.
До гріх, там и (!) покута. Зв., Проск., Бер.,
3., Пир., Н.
(*) Чий гріх, того. Рад.
125. Адам ззів кисличку, а у нас оскома
на зубах. Боз., [Не.]
/ —
128. ПОСТИМО, як Рахмани. Ил.
129. При пості добре відбути гості. Проск.
131. Як начнем постить, то нічого буде
христить. Б., Рад.
ГОВІВ, Богу пе вимовпо. Б.
3 дурного говіпня не буде спасіння. Боз.,
[Пир]
«Коли ви будете говіть?» — «Тоді, як хлі-
ба не стане.» Бои.
Говіе, та у рот віе. Ст. 36.
До Божу дару, з чортовими ногами! С.
Святе зверху! Бр., Л.— Щоб святе було
зверху. Бои.
Повозив попа в решеті (потаівся па спо-
віді). Рад. — Возить попа в решеті (Пир.*.
дурить кого; Л.: сповідацьця). Пир., Л. —
Будеш попа в решеті возити (дітей лякають,
що отченашу пе вміють: «гляди, як не вмі-
тимеш, то будеш и д.»). Бр. — Попа вози-
ти. Гат.
Украв причастя (як пе піде піеля прича-
стя до вечерпі). Бр.
140. За Богом МОЛИТВА не нропадас. Б.
Разумная молицця, а дурень пдачс.
Хто и Бога просить, тому й Бог дае. Евх.
До Бога з нрозьбою. Ил.
Нема оченаш, нема хліба. Баи., Б.
Хто не уміе молитися, пай іде па море
учитися. Ил. — ... исхай па море поіде:
там научицця молитись. Ст. 36.
Через Святих до Бога. Л., Пр. — ... че-
рез людей до цісаря (’). Ил. — Через слуг
до пана, а через Святих до Бога. Ст. 36.
(*) через добрих людей до попа. 06.;
через слуг до пана. Зв.
Пошли, Боже, з пеба, чого нам треба. 06.
Боже батьку! приймн гріхи наші в жар-
ти. Пир. у
Господи Псусе, я к тобі несуся. Не.
150. Господи помилуй—або дай що! Л*.—...
помилуй та грошей дай. Бор.
Оце тобі Господи, оце мені! Ном.
Пехай мене Бог боронить (або: Сохрани
мене, Господи) відлихоі папасгп, від папсь-
коі карпости, від людськоі ненависти. Бр.
Боже, поможи, отут и положи! Гр.
Боже дай добре, та пе довго ждати. Ил.
155. Прости, Боже, сей раз та ще десять
разів: а там—побачпмо. Ном.
157. Обіцяв Бог датп, тіко казав заждати.
Нем.
Каже —не помилую! (як хто скаже: «не-
хай Бог милуе»). Пом. • V,
Хоч кільки молися, з бідн не вимолисся.
Проск. . , е .
160. Богу молись, а до берегу гребнеь.
36р. ,1аз.
162. Звіп до ЦЕРКВИ скликае, а сам в пій
пе бувае. Ил. • < • . • *
Сели голова болить.то в церков пдн.Ст.5б.
По хріп та по редьку. Бои. — Уже дзво-
нять на хрін, на редьку. Гр. — 3 хріпом
борщ! Ос. 5. (IX, 69). , ТО’
На псалтырь уже дзвонять, та нас пе за-
гонять. Боз.
Пехай дзвонять—іх на панщину не гонять.
Пир., Бон.
Куди ходім,то ходім, — абп не до церкви.
Бан., Б.
168. Коли пе правду до церкви, то все мас-
ки святють. Б.
170.Бог Богом,а люде людьми. Б., Рад. ,Бон.
Треба неба, треба п хліба. Проск.
Чим то той Лазар Богу приподобпвея,
що ёго увесь тпждепь тнуть та и тпуть! (то
селючка на Вербпім тпжпі говіла в манасти-
рі, п чуючп в церкві: усе про Лазара, ц ска
зала). 3., Пир.
— 4 -
Пабожппй — як Жид подорожай. />/?., С.
Те ідѳ молицьця, а те жпвицьця (красти).
Зал.
Пабожппй! як би такий кожпий, то б
увесь світ догори ногами перевернули. Ёвх.
«Проти чванькуватих.»
Святий та Божий! свічкм поів, а поночі
сидитъ. Кон., К., Ёвх.
Як не по правді робить, та ще й ви-
правляецця.
Рукою (на молитві) махаеш, а думкою
скрізь літасш. Кв.
Постава свята, а сумліппя злодійське. Ил.
Па Бога дивпцця, а чорта бачпть. Бр.
180. Борода, як увладпкп, а сумліппя як
у шпбепика. Пл.
Борода, як у пса, а зуби, як у собаки.
Ст. 36.
Показуе дорогу, а сам в болото лізс. Пл.
Щодепь Бога хвалить п що день людей ду-
рить. Проск.
і ' , ' *
Коли те СВЯТО буде! Проск., Л.
185. У Бога щодня празник! Лів.
187.Сёгодпя непразппк,атп нам не вказппк.
188. Празппк (*)— ІІваи Бражнпк! Л.
(*) От тобі празник. Пе.
190. «А чом ви, хлопці, не орете?» —«Та,
дядьку, свято». — «Яке свято?» — «Чересло
й леміш зпято.» Зап. (I, П6). — «Чи сего-
дня свято?» — «Свято! леміш та чересло зня-
то... будто здорова — піст, бачете! Ло«.—Ча-
сом и в будень ліпше, піж у свято—абп чого
не зпято. Пр. в Ст. 36.
Три дпі заходу, а день празппку. Кан., К.,
Бер., [Пир.].
Хто святові рад, то й до світа папъецця
(>). Л.
(’) пъян. Б.
—
ЧОРТ чорний, а біс рябенькій. Гр.
Чорт не спить, але людей вводить. Ил.
Чорт и горами перевертае. Проск.
Хиба пе чорт, щоб пе спокуспв! Бр. —
Чорт кого не иідмане! Проск.
Чорт ладану боіцця. Проск.
Питався чортъ баби: «Що о Бозі люде го-
ворить?»— «Славлять, величаютъ!»—«А що о
мені?»—«Якось вас дуже на зуби взяли!» Пл.
Що то за ПЕКЛО, що тепло! Ёвх.
200. У пеклі все тепло, а пойдп в рай, то
а дровами дбай. Б. — Як піп в рай, так п
дров дбай; а як у пекло, так и так тепло.
До Бога важкий іплях, а до пекла пряме-
сеиъкпй. Гат.
ЧЕРНЕЧА злоба до гроба. Бал.
Пе одиоі магсрі діти ^ченці). Кл.
Не жені, и пе дітям збірати (до чепців и
до Запорожців). Кл.
Чорна (’) риза (2) не спасе, а біла в гріх
не введе (:|) Лів.
(’) Чорная. Ст. 36.] (2) одежа. Кон.]
(3) и не погубить біла. Ст. 36.
Як рнбі без води, так черпцю без мава-
стпря. Ст. 36.
Попів гудьмо, а попами будьмо. Кан., К.
Іюли маеш сто кіи» то будеш піп. Н.,Пол.,
36р. Лаз.-~Як сто кіп, так и піп Ст. 36.
11ІП — ЗОЛОТОЙ спіп, Кон..
210. Па те піп посвятпвся, щоб по ц^ркві
крутпвся. Проск.
Ніи у хвіртку, а чорт у дірку. У.
212. Піп жпе з олтаря, а ппсар з каламаря.
Проск.
214. Біда на престолі, коли пема пічого в
стодолі. Нл.
216. Чпі ворота минсш, а попових пе ми-
неш. Бер.
ПІерть-верть, бери чверть — впйшло ро-
ковё. Ст. 36.
218. Попа одппм обідом пе нагодуеш. Зв.,Л.
222. Гудпмо попа, а піп як ягода. Гр.
Піп есп, а гріх есп. Проск.
Од попа з церкви, од попаді з хатп. Кон.
225. Пема дурпішого од попа: люде пла-
чутъ, а віп сиівае. Пир.
229. Пе вміе іі Богу бовнуть. Кон.
231. У ВОРОЖКП хліба трошки. Ил.
Ворожка з бісом накладае. Кл.
Хто ворожпть, той душею наложить. Коз.
Не так буде, як ворожка шепче; а так
буде, як Бог дастъ. Пир.
Гірша ВІДЬМА вчепа, як родима. Б.
Сопце світпть, дощпк кропнг, чарівпиця
масло робить. Ил.
Коли місяць в серп, то чарівнпці ідуть на
гряплці. Пл.
Та він щось зна. Л., Кон.
Відьмак п непевппй. Б.
240. Упир и пепевнпй усім відьмам родич
кревппй. Б.
Баба Яга—косцяпая нога. Нос.—...костяпа
нога, с... жпляпа,... стражепа. Лист.(П,251).
Баба сіи миль зза пекла (така зла).Кон., К.
Баба з пекла родом. Пл. "•
Що втну, не перетну (приговорка ві-
дёмська). Маке.
5 —
Коли б не тирлич, був би я □ кій ііампч
(кашѳ перолестпик-чорт— ліобі дівчнпі, ко-
ли мае и роти его зілля тирлич при собі).
Пос. . '
Терлнч! прпклнч! Нол.— Тсрлич, тсрлич!
мого милого (*У приклич. Боз. — Тсрлич, тёр-
лнч! десятох приклич; аз десятох—дсвъятох,
а з дсвъятох—восьмсрох, а з іюсьмсрох—се-
меро*; а з семерох—шестерох, а з шесте-
рох— пъягерох, а з пъятерох—*чотирох, а з
чотпрох—трох, а а трох—двох, а з двох—
одного та доброго. Бс. (Н, 421):
Примовляють так, варючи тирлич —
-»п приворотне зілля. Як дуже зілля ки-
питъ—милиЙ поверх дерева летитъ; як
не дуже — о половині дерева и так
побъецціі! Див. Зап. 'I, 39/.’— (’) сім
хлонців. Збр. Заз. * ( • е
Чи убрів, чп Наряжено. Ст. 36.
Чи я вжпла, чп я збрила, чи мені пара-
жено. Сум. ' і’!*
Заподіяно (’). Пир. >
Чарами, то що.—РЗ Пороблено. Пир., 3.
250. Ііротір (•) дано' 3.
Собаці даютъ злодіі,або так лихі лю-
де. (1) Проторга. Пир., Бон.
Навхрест у стіні пибито (розлучнпця вибъе,
от чоловік жіпку и бъе). Пир.
Вдаппя (даванпя) гірше трутпзпи. Бр.
•И» . » .го • •//’ л, »і /
Бабськп ЗАБУБОНИ. Зів.
Щоб дійнпця не текла, а хазяйка весела
була; щоб хазяйка не засинала, до корова
рапо вставала; щоб .корова стояла та бага-
то молока давала (замочування дійпиці вПе-
трівку, в першпй нонеділок). Маке.
•Як сей .лба пзпходпть, то щоб до мене усі
люде изиходились, та мене сватали (примо-
вляють дівчата, миючись зеленим дёпом з
тих зернят, що птица упустила р рота па
перехресті). Боз. ,л , '
Нехай же іде Грек з винами, з нивами та
в нашу квашу (кажуть, затерши квашу). Черн.
Як густо сей пояс въязався, щоб так и моі
угорочки густо въязались в огуднні. Маке.
Побачивши первий цвіт на. угірках
або на гарбузах, примовляють так и пе-
ревъязують Червовою жичкою, з пояса
висмикненою. Роблять се па царя Кон-
стантина.и Олени, 21 квітня.
Як густо сей личак п.іівся, щоб так и моі
отурки густо въязались в огудипі. Маке.
Коли йде пустоцвіт, то шукаютъ ли-
од товського личика, волочять ногою на
город и'шнуряють на грядку, так при-
мовляючи. ’ •
Як не може по світу голе ходити, щоб так
не могли горобці сояшників пптп. Маке.
Треба, з сиею приковкою, оббігги го-
лому, у ночі, грядки, трімаючи в руках
поляпиціо-ішбудьку, іцо з уссго печева
сама зосталася в печі забута.
260. Так вас всіх буду драти, як будете
на просо літати (вбпваючи горобця, каже).
Войц.
Дай же, Боже, час добрий, щоб моя ка-
пусточка приймалась и в головки складалась
(примовляють за першою росадипою, на Ива-
на Головатого, 25 трави я, держучи іі в руці)!
Щоб моя капусточка була из кореня коре-
нистая, и из листу головистая (голову собі
обиймаючи и бъючись у поли)! щоб пе ро-
сла впеоко, а росла широко (присцаючи)!
Щоб була туга, як коліпо (поепдівши и при-
давивши коліпом)! щоб була туга, як камі-
нець, головата, як горіцок, а біла, як платой
(посадивши вже росаду, накрившп іі горіп-
ком, па горщок поклавши каміпця, а поверх
білу хустку). Маке. т()
Святпй Андрію, па тобі конопельки сію;
дай, Боже, знати, з ким буду весілля грати.
Збр. Заз. і.
Мишко, мпшкоі (!) на тобі кіетяпі Буби,
дай меиі залізні. 3.
дай
Закидаючи, черезъ голову, зуба, що
випав.—(]) Мишка, мишка! Лрт. Шей.
Пересядься, морозе! (Як великой моррз,
треба палічить 12 лиспх, сі слова прпмов-
ляючп за кожнпм: на двападцятѵго лпсині
мороз п пересядсцця). Коз., Ном.
Не иди мороз пі на жито, пі на ншеиицю,
пі на яку пашнпцю. Збр. Заз. ч , >
266. Ластівко, ластівко! нй тобі веспяпки,
меиі білянки. Збр. Шей.
Хто мае ластовиння на виду, то, по-
бачивши весною внерше ластівку, так
примовляе, а потім умиваецця, щоб не
було того ластовиння. ' ’’ <!И Ч
268. Молодпк-молодпк! в тебе рогп золоти;
твоім рогам не стоять, моім зубам пе боліть!
Арт., Шей. . г ' і У
Молодик-гвоздпк! тобі роги краспі, меиі очі
яспі. Рад., Пир., Мар. В. — ...тобі на упов-
пя, мені па здоровья; тобі круті рогп, мені
чорні брови. Б. — Місяцеві золотіі рогп, а
намъ щастя и здоровья; місяцеві па підпов-
ня, намъ на щастя п на здоровья. Бер.
270. Сліппй родпвея, па небо пе дввлвся;
сліппй не баче, мене не займе. Р — Сліппй
уродпвея, сліппй п згинеіп (примовляють «як
кутюги суп^цця, ті собакп опадутъ»). Бр.
А де ви тоді були, як Исус Хрпстос на
Иордапі христпвсь? (кажуть па вовків, як
здибае само у ліеі: вовкн повтікають). 4-
Сам ІІсус Хрпстос йде попереду, а я за
ІІсусом Хрнстом позаду: що ІІсусу Христу
попереду, то мені позаду (як иочпою до(юю
/
— С) —
у пущі йде само. Маги казала: «Не бійсь,
куди іідеш! скажи молитву цю,та 0 не бійсь’»)
Сич.
273. Чортѳ, порто! (’) іМ твос, оддай(2)мое.
Оі.—Верни (3) мое, пізьми свое. Ном.
Як що загублять и шукаіоть? то так
□римовляють.—(’) Чорт, чорт! /А (2) дай.
С) віддай. ,
275. Чорток-чорток, не ламай кісток! ти з
води,а я вводу. Пер.—Чорток-чорток, не по-
лічи моіх кісток! Вас.
«А що мати варила?»—«Борщ та полпнь...
от вам полпнь, сама ти изгинь!» (Русавки
полипю бояцця.) Маке.
«От вам петрушка!» (кинуть русавкам пе-
трушку у воду, промовявши сі слова, то во-
пи почнутъ зараз лоскотатл). —«Ти и: наша
душка!» (Русавки так дякують за петрушку).
Маке.
От вам мъята! (як сказать так русавкам,
то вони: «Тл ж паша мати!» або: «тут тобі
и хата!») Маке., Л., Гр.
Калі-буд-буд! дайте мені волосинку заріза-
тп та дитинку («од русавок»). Рад. ,
280. Ух, ух! соломъяпий дух! мене мати
породила, пехрищепу положила (піби русав-
ки Клечапнимп святками вигукують). Маке.
Люде Вдуть з паскамп, а я узуюся и убе-
руся, так як за пасками, и йду па город. Вед.
«То такі планитуваті есть, що воно
по планетах знае, коли на що сіяти.»
Не чисть мепѳ до живого, то збавлю тебе
од всего злого (часник треба носить у ке-
шені, вкупі з грошима. Гр.). Ёвх.
В кого діти мруть, то треба тому брати
кумів встрічппх. Збр. Шей.
Як кого пападе блуд, нехай згадае в якип
день бѵло Різдво, візьме землі спід ніг и но-
сите собі на голову. Збр. Шей.
Надіть сорочку пазухою назад (од пере-
полоху). Чор. Рад. (218).
Дівка пе повинна іети усёго близнята —
яблука там, чи-що, бо буде вагоніть усе
близпятами: як траипцця іі таке близня, по-
ловинку нехай іеть, а половинку нехай од-
дасть кому другому. Збр. Шей.
Як енпцця хто з помершпх, то треба на
часточку дать, щоб очей не дерло. Коз.
Як вилупляцця гусята або каченята, то,
щоб здорові росли, гпіздо и шкалярущу ви-
носять на воду. Ос. 10 (XVI, 48).
Як піп вперше скаже (що в притворі)«Хрп-
стос воскрес», як Христа дочитаюцця, то,
не отказуючп ёму«во истину воскрес»,—по-
бажай чогоітак я станетця. Ос. 10 (XVI, 59).
290. Ховаючн втопленика, поливають ёго
водою—щоб дощ був. Ос. 10 (XVI, 48).
291.Під бороною з залізними абоосиковими
эубцями можна виховать пса віщупа— ярчу-
ка. Збр. Шей.
297. Э поховані над дорогами, то чумаки, то
разиі щ охожалі: на іх могили жадеп, хто
йде або іде, поліпце, скіпку, траву, або
грудку землі кидаютъ — буцім би то й самі
помогали ховати. Зап. (II, 288).
Як покривають молоду (па Подолі скри-
вить не водять в церков, а роблять се до-
ма. завиваючи в намітку), садовлять на о-
слін, чи що. а під ослоном відро з водою, щоб
здорові були, як вода. Ос. 10 (XVI, 40).
На воду виносять першу шкалярущу з пя-
сапок и крашапок: вопа попливе до Рах-
мапів и скаже ім Великдень.Ос. 10 (XVI, 48).
300. Щоб удалась капуста, то треба за-
чинать шаткувать на сёмім дні, як молодик
настане. Зап. (II, 42).
301. Швець копилом (*) перекинув. Лв.
Кажуть. як усі, в розмові, ущух-
< путь. — (•) хату. Пом.
303. Боіцця, щоб ему заець дороги не пе-
ребіг. Ил.
3 порожній и відрами. Пир., .1.
Уповпі переишла. Пир.
Свербпть, та й свербитъ долоня... Думаю—
чого? Кон.—Свербитъ долоня проти чогось.
Пир.
Хто волохатий, той буде багатий. Ил.
Буде дощ, бо Жпди волочацця. Пл.
Ластівкп вилітають, годипку обіцяють.
Ост.—...погоду обіщають. Ил.
310. Як коси довгі, то и зіма довга. Кои.
Коса свиняча, що коло печінки, дов-
генька: як товща ик серцю, то зіма ве-
лика буде з осени; як товща ик хвосту,
то навиослі; а якрівна коса—рівна зіма.
Як еппцця бійка, то хтось прибъецця (орп-
іде в гості). Збр. Шей.
Не па вмірущого! (Як у мерця очі неза-
плющеяі — на вмірущого, а заплющені —
ні). Ном.
Як мпша іеть вблот, так буде хліб дорог;
а як гузир, то нема дорога. Пир., Кон.
Мошки, комарі, мухи и д. завелись з по-
пелу, що зпалив и по вітру пустив змія Ки-
рило Кожемъяка. Зап. (II, 50).
Гпва тим червива, що кілками з неі Хри-
ста мучили. Ос. 10 (XVI, 52).
316. Оспчпна тим труепцця, що на іі Ска-
ріёт повісився; другі кажуть, що він на бузпні
повісився п тим вона не годпцця для по-
стройки (в бузнику чорт живе). Ос. 10
(XVI, 55).
— 7 —
319. ТАК ГОДНЦЦЯ. X, Пир.
320. Дай, Боже, па ножвток (як колютъ
кабана. «Одип дурень сказав: Боже помож*,
так сміялись з ёго, доки й вмср—но забу-
ли»)! Рад.
Кукуріку па свою голову (як курка засиі-
ва, то вопа віщуе біду)! Кон.
Па (*) свою голову (на навіспий проклёп,
па собаку як вне н д.)І X, Пир., 0., Кр.
(’) Бреше на. Гат.
Тік (1) прятік, починка (2) прнволік. Черк.,
Черн. [Зв. Бер., Б.]
«Ото у нас Відохрищ, а другого дня
Ивана Хрестителя, а на третій день
Ивана Предтечі, а на четвертий — и
втік, и притік, и починок прнволік».
Бр. Кажуть так, сідаючи за гребінь на
проводах.— (!) Утік. Ёвх. (2) починок.
Бусепь, бусень! нй тобі голвоту, а ти мені
жита копу. 36р. Заз.
Примовляе дітвора, на Благовіщення,
показуючи буслеві свячені хлібці.
Кроп (>) сію. Маке.
Як побачять весною вперше ластів-
ку, то так примовляють, кидаючи на
грядку жміньку землі: там виросте кріп.
—(*) Окріп. Гр.
Гуси, гуси! нате вам на гніздечко, а нам
на здоровъячко р). Нрав., Ниж., Зів.у Арт.
Шей.
Примовляють,побачившивесноювпер-
ше диких гусей и кидаючи ім соломку,
або-що. —(1) Гуси, гуси! вам на гпіздо,
а нам на тепло (або на добро). Гр.
Гусі, гусі! завъяжу вам дорогу, щоб не
втрапили додому (дітвора па летучих диких
гусей). Нов.—Гусі, гусі! колесом, червоаим
поясом! (щоб тодикі гуси, почувши Іх, за-
крутилися па одпім міеці). Нов. [Арт. Шей.].
Патна дорога (як одлітають гуси дикі въ
осени)! Нос.—Путей дорога!
Па тобі, ластовко, на гніздо (те ж, як и
гусям, кидаючи землею). Маке.
330. Оси, оси, які вп тупоносі! прпнесіть
мені меду. Б.
Топчу, топчу ряст; дай, Боже, потоптати и
того року (*) діждати. Бр.
Примовляють, топчути весною ряст.—
(!) году. Кон.
Щоб па той год діждати сону топтати (се
б то, и з сном так, як з рястом). Нов.
Дощ, дощ, перестань: я піду па раштапь (’),
Богу молицьця, Христу поклопицьця. Арт.
Шей.
І1) в Хварастань. Арт. Шей.\ Дощ,
дощ, пропусти, я поіду в три кусти.
Не йди, дощику, дам ті борщику; постав-
лю на дубоньці, прилетятъ три голубоньці;
та возьмутъ тя на крилонька, занесутъ тя в
чужиноньку. Раиі.—Дощику, дощику! зварю
тобі борщику, в новенькому горщику, по-
ставлю па дубочку: дубочок схнтиувся, а
дощик лииувся—цебром, відром, дійиичкою,
над пашою нанпіичкою (*).Х, Маке.—...по-
ставлю на дуба, люни як з луба. Арт. Ніей,—
Иди, иди, дощику, зварю тобі борщику: чи
па дощ, чи на сонечко? очини, Боже, око-
нечко!.. Дай, Боже, дощик — цебром, від-
ром, дойницею. Вас.
(*) ...в зеленому горщику: сікни, руб-
ни, дійницею, холодною водицею. /Гоз.
....в земному горщику, тільки не Йди.
Коз....и маленькому горщику: тобі борщ,
мені каша. К. ...наварю я борщику: бу-
дем борщик іети, псрестанем кисти. Бр.
Бий, дзвоне, бий! хмару розбий! Пехай
хмари на Татаре, а сонечко на хрестяпе!
Бий, дзвоне, бпй, хмару розбий. Маке.
Коте, коте! вилий воду, на колоду, чи на
грім, чи на дощ, чи на блискавку (*). Л —
Годѳ, годе! вилий води — чи на дощ, чи на
погоду. Арт. Шей.
«Як, купаючись, наберецця води в
ухо, то стане на одну ногу, одповідню
тому ухові, перехилить голову и скаче
на тій нозі, примовляе». К. —«Окупав-
шись, як набіжить води в уха, кажуть
так, хилючи голову то на той, то на
той бік, уха долонями накривши. Коли
на долоні сухо, до то на блискавку и
зірниці». Маке. — Скільки мені трапля-
лось бачить, то сих слів не примовля-
ють, як наберецця води в ухо: тоді ска-
чуть тілько на ’дні нозі, — от, як про
Киів росказано. Сі слова примовляють,
зкупавшись,—просто, щоб довідацьця,
чи буде грім, чи дощ, чи блискавка; и
в такій разі роблять, як каже д. Мак-
симович. Коли на долоні сухо—на грім;
коли мокро —на дощ; коли ні сухо, ні
мокро, а блищить тільки,—на блискав-
ку. Ном.—(‘) на блискавицю. Кан., К.;
чи на мене молодую, як на ластівку (дів-
чата гадаютъ). Маке.
Сонечко, сонечко! виглянь у вікопечко:
твоі дітоньки плачутъ, іетоньки хочуть. Арт.
Шей.—Сонечко, сонечко! одчпнп Боже віко-
нечко—подивимось, чи далеко Татаре йдуть.
Ном. — Сонечко, сонечко! очини вікопечко.
Нов.—Сонечко, сонечко, скажи, віткіля Та-
таре йдуть. Гад.
Як почнуть хмарки набігать,—дітво-
ра, піймавши сонечко (Божу корівку),
перепускаютъ ёго з руки на руку, при-
мовляючи ті слова. Як що воно скоро
знімецця и полетитъ—незабором сояшно
буде; як же висовуе тільки крилця, а
не знімаецця, погода буде така, що за-
сталицця оце па сояшно, та и знову
хмарки. Ном.
Пані свіргунськии! идіть, я буду орати,
а ви будете поганяти (кричять хлопъята,
найшовши нірку иоіёвого цвіркуна). Арт.
Шей. 'іі. >0
8 —
Комашки, комашки, ховайтс подушки, бо
Татаре вдуть. Збр. Лаа.—Мурашки, мураш-
ки, ііоховаИтс подушки п д. Арт. Шей. —
Муравья, муравья! оп Татаре Идутъ, ваших
дітеіі норіжуть п ваші подушки заберутъ.
0с.5(Ѵ, /6).
340. Гайку, гайку, дай гриба и бабку! си-
роіжку з добру діжку, красноголовця з доб-
рого молодца (молодь вигукуе, шукаючп грн-
би). Пер., 0.
Морозе, морозе, иди куті істи! (11.)
Будто здорова з колядою! Кан.; К., Дуб.
Узвар па базар,а кутя на покутя (х}.Л.,Ёвх.
(*) а кутю на покутю. Пир.
Гои коляда (дітн примовляють, кпдаючн
у міх коляду). Підл.
Просиди батько й мати и явашеці прошу
па ці чесні дари (*) (прпмовляють, як при-
несутъ вечерю—на Кутю). Збр. Шей.
(') на цю святу вечеру. Шей.
Віншую вас з цим Новой роком, щоби
вам вилізла кутя боком. Збр. Шеіі.
Сійся, родпся, жито-пшеииця, всіляка паш-
ниця. На іцастя, па здоровля, па той Новой
рік, щоб було ліоше, як торік (посівални-
ки). Арт. Шеіі. *
Верба бъе, не я бью (!), за тиждепь Велпк-
день. Будь великой, як верба, а здоровой,
як вода, а багатпй, як земля. [Пир.] —
Не я бью, верба бъе — якая? святая. Пс.
(') Верба хлёс, бий до слёз! Не я бъю,
верба бъе. Маке.
249.«Христос воскрес!»—«Во остину вос-
крес!» (здоровкаюцця так па Великдень).Ся.
— Дождалисьмо паекп, а за тпм а залі (')
дождемо и Божоі ласки. Ст. 36.
§ етаросвіцкі вірші для христуван-
ня: «Христос воскрес, рад мир увесь,
діждалися Божоі паски и дл Ном. —
(’) а далі. Б.
251. Нехай над ном (’) земля пером (2)! Пр.,
О.,Ёвх.—Нехай ёму земля легка! Бр., Новг.
(1). ёму. Бр., Б. (2) пером стане, що
добрий був. Бр..
Царство небесне (пмъярек)! пером земля
над ном! нехай со святими почивае та й нас
дожидае! (прпмовляють, як ідять коливо).
Зап. (11, 286). / ' '
Царство небесне, вічний покій перестав-
шійся.душі (кажуть, як почуютъ, що дзво-
нять по душі). Зап. (II, 285).
Нехай з Богом спочпвае (як скажутъ, що
хто вмер)! Проск.
Легко (') лежать! Прав., Пиж., Сл., Лв.
( , 1(1 (») Хай легко. Пир., Кон. }
Легко ёму лежать, пером землю держать.
Ос. 10 (XVI, 28).
Хай вона цапіим дітім енвццд (доброй
помъянув небожкуЛ Г. Бар.
Нехай вопа своему роду спицця (про любу
людмну, що,далеко). Пир., Пер.
Дай вам, Боже, легко лежати и Христа. >
очівидати(на могилках на помпналыіиці,Ліе.
360. Ко.іом ёму в спину , (як що вмерло
непевне)! Новъ. . ’ . । н
На Нодоліхлопъята стукаютъ довбешками
в дзвііінцю на Страстт, як дзвонять.г Ос. 10
(XVI, 49). . , , 4 т
362.11а Нодолі, па Діяніях, парубки розво-
дясь огнище, де-небудь недалеко од церкви.
Ос. 10 (XVI, 57).
365. Дай, Боже, легенько вигикнутп.Бр.
Нехай тобі легше! Пир.
Хто мене помьяпув, щоб кпй не минув
(дуже гікнуло)! II ос.
Як би не зуби, та не губи, була б душа на
дубі. Рад.
Як хто дуже гікне. жартують.
Так хтось згадав, що вчорашній борщ
відригпувся. Ёвх.
370. На здоровья! (як чхпе . Лв.
На здоровья, на сто літ свиней пасти!
Пир., Пер.
На здоровья! спичка в ніе! Кон.— Спичка
в піе! Лв. [П., У;] —...та пара (’) коліе, та
шматок (2) осі, щоб крутило (3) в носі (4).‘ Зв.,
Бер.— Сппчка в ніе, болячка в спнняку, —
иоздоровляю, як скажепу собаку. Пер.
(*) четверо. Пер. (г) половина. Л; и
и чотирі. С., Р. (3) крутили чорта. С.,
Рад. (4) день и ніч у носі. Пер.
Сппчка в ніе, а вам лахва! Пир.
Пі вроку. Об. — ііе вроку ім! Пир., Б.—
Ну, іеть! ні вроку (’І'. Бал.
(’) ні вроку тебе! Бр.
Дай, Боже, паиеред .іучче (як хвалпсся,
що, мов, пайдить)! 0.
Велнкий ростп {’)! Прав. Пиж., .7и,—...ща-
елпвий будь. К., О.—Нехай велпкий роете!
Кон., X.—... та щасливиіі буде (*)! 11., Прав.
Нііж , В., Лів.—Нехай ім Бог зростить. Кон.
(^) виростп. Прив. Пиж.. 11. В. та
многолітний буде, щасливий. Бр. "
ЧУС щось ДУША, та мені не каже. .7.,
Ст. Зб>
Спуецця мі перед очі—як вдень, так вяо-
чі. Пл. ‘ ІН’( ‘ '
И птиця не злетить (віщуе лихо, буде ли-
хо). Пир.
380. Се не перед добром! Пом.
Од Бога, так хвалить Бога, а од лихого,
так нехай вопо на собі обачпть. Рад.
д < «I • •! «. е . I . ИЦ» > • ‘ і ЬГ
ъіціиі . / ьрѵд < ./талу
Світ 382—411. — Місяць (календарь; 412—529. — ІІеділя 530—543. — Од лёду До лёду
(весна, літо и д.) 544—656.
ІПпрокнй СВІТ. Пир.
Гляііеш по Божому свігу! Бон.
Піхто по знае о Божіи світі. Г.
Кілько світа. тілько іі дива. Г., //.
Хто в світі не бував, той и дива не
вида». Ск.—... той чуда й дива пе віідап. /’.
У Бога світа багацько. Пир.
Почато,к н не можпа знать, відкіля узявся.
Ёвх.
Піхто не може світа пережати. Бл.
390. Мири вічностю ся здавня пазіівають.
Як буде місяць чернець, то буде и свігу
конець. Маке.
Як ся зійде Стрпіі и Ломець (ріки;,то буде
свігу конець. Пл.
Усе тінь минуща: одна річ живуща—світ
з Богом. Б.
Пема тиі драбнпи, щоб до неба достала. Л.,
Пип.
Як небесна влеочпна, так морська глобина.
Ёвх.
Що світа, то й мира. И.і.
Як світ великпіі, так різне на ппм бувае.
Проск.— Бувае різне на світі.
Що світ, так п люде. Не.
Що той чоловік в Бога за звір—не зна-
емо. Ст. 36.
400. Чи иінак, чн хомъяк, чи перепелн-
ця: що вона за птпця (про чоловіка)? Пир., Ч.
Земля—мати. Маке.
Свята искра. К.
Чнм Бог світлость доточпв?—Огнем. Збр.
Заз.
И скотина розумпа, даром що пе гово-
рить. Пир., И.
Срібло (’) чоргове ребро. Бер.
(?) Сребро. Рад.
Орел летать найвпиіче, а хріи роете пай-
глпбше. Заз.
Дорогнй товар зпід землі йде (метал).
Ёвх.
Божа пташка (бджола). Хат. (48і).
410. Каміпь роете без коріпя. //., 3.
Гііів Божій! Пир.
МІСЯЦЬ Дютеиь ннтае, чи обутой; місяць
Марець з трояка бика ріг збиіміе. Ж., Слуц.—
Лютіій нптаецця, чн добреобутий.Зб/?.Заз.—
Марець третяку бику ріг зломить. Ст. 36.
Як прийде Марець, то обмерзне старцю
палецъ. О. — Як настапе Марець, так за-
мерзне нід тпном старець. Б.
Па Сорок Святих сорока сорок паличок
в гпіздо положить (9-го Березідя). О. — Па
Сорок Святих школяр несе вчителеві сорок
бублнків {або: кпишів и д.). Ном.
3 Сорока Святих сорок морозів буде.
Маке.
Па Теплаго Олекси (17 Березіля) щука
рыба лід хвостом розбнвае. Пир.
До первого грому земля не размерзаецця.
Пир. — ... не роствбрицця. О.
На Благовіщспня (25-го Березіля) й птп-
ця (’) гнізда не въе. Пир.
(1) не несецІ;я й кубла не въе. 0.
На благовіщнім тижпі вдовнн плуг. Маке.
420. Пз благовіеного телягп (’) добра не
ждати. Пир.
(’) ягняти. Маке.
Благовіепе яйце (’). Пир.
(’) коко. Бр.
Який депь на Благовіщепня, такий на Ве-
ликдень. Збр. Шей.
Середохресна педіля; Хрестці (печуть и
ідять хрестн, а одни ховають, пока нщепицю
сіять). Ном.
Похвала похвалнцця, а Вербиа поставнцця,
а Біленька іі нобілнть. Бр.
Па Похвалу (*) сорока яйцем похвалпцця.
Маке. — Па Похвалу птпця похвалнцця пер-
вим яечком. Ёвх.
(*) Па Похвальну суботу. О.
Прийде Вёрбнпця {'), назад (2) зіма вер-
пецця. Бр. — Вербпч (3), три кожухи тяб-
рпч (4). Заз.
Вербу ламлють—з того холодний ві-
тер зриваецця Бр. — Р) Вербиця. Заз.
. (2)». Заз.у Збр. Заз. (*)Як прийде Вер-
бич. Б. (4) тербич.
Чистый четвер (на Білому тнжні; вранці
кунаюцця). Ном.
К Великодню сорочка хоч лихепька, аби
біленька, а к Різдву хоч сирова (1), абп нова.
Заз.
(’) сурова. Бр., Рад.
2
— 10-
Па Великдеііь па радость стріляють. Ій.
430. Ог пробі — Всликдень! а він зовсім
не иеликнй. Ном.
Ніби то баба так сказала. ІПоб дові-
дацьця, чи він справді великий,—у по-
греб залізла и там цілий день пряла
починки: напряла, як и аби-коли.
Коли па Мартина (14-го Квітня) буде
хороша іодина, то буде хороше на людей
и на урожай. Ёвх.
На Мартина треба піти в ліс, знаЙти
жолудик и подивицьця: як що він вох-
киЙ и в в нёму мошки, то сподівайсь
якоі пошести на людей.
Догоду 11 бджолу до Ивана (Верхопечерннка,
19-го Квітня), то ііаряде тебе, як пана. Ёвх.
Годуй мене до Ивана, а я зроблю тебе
пана (буцім, бжола казала). Не. [Нр.ь
Кон].
Святпй Юрнй (23-го Квітня) по полю хо-
дить (’), хліб-жито родить (2). Лаз.
(’) ходив. Збр. Лаз. (2) родив.
Святпй Юр звіра пасе (вовків). Маке.
Юрова собака (вовк);
На Юръя ворона у житі сховаецця Зе.,
Дуб., Пир.^ [Ёвх.]. — На Юра сховаецця у
житі кура. Ёвх.
Коли сховаецця в житі ворона (па Юрія),
то буде урожайпе літо; а як горобцю по
коліна, то буде лпхе ліуо. Маке.
Як піде дощ па Юръя, то буде хліб п в
дурня. Р.
Колп закуе (зозуля) до Юръя на голе де-
рево, то буде голодно літо; а як на лист,
то буде ноліття. Маке.
440. На Юрія сіпа кинь, та й вилка за-
кинь. 3., Гл. — До Юрія догодуй скоти-
ну, та й вила закинь. Ёвх. — До Юръя
сіпа л в дурня, а на Миколу подавай та й
вила поховай. Рад. — На Юръя повинна
бути паша и в дурпя. Дуб., [ІІрав. ІІиж.].
У дурпя до Юръя, у розумного далі.
Коз. — У дурпя сіна стане до Юръя, а у
розумного до Мпколн. Ёвх.
До Юръя бъють д>рпя, а по Юръі бъють
п розумного. Не.
Коли па Громнпцю півень пе папъецця
водиці, то па Юръю віл не наіецця травиці.
Бр.у Кобр.
На Св. Марка (2о-го Квітня) раппій овес,
а пізпя татарка (арнаутка). Ёвх.
Ночкай же, Маю, я ж п тобі прндбаю!
Тар.
Наче Березіль казав Травневі, що
той довго не приходив; а примовляють
так тоді, як Травень завіе холодом.
Сухий Марець, мокрий Май — буде жито
коби (як-бп) гай. Ил. — Теплпй Апрідь,
мокрий Май — буде хліб, як гай. Б. — Як
мокрий Апрель, а сухой Май, то буде а
клуняхъ рай. Ёвх.
Май — вола и дай р), сам на піч утікай.
Кобр.
Р) бидлу дай, а. Збр. Лаз.
Коли міеяць (’) Май — вожди й (2) собі (’)
дбай. Ст. 36.
Р) Прийде. Л.\ ПриЙшов. Рад.: Як
настане. Бр. (2) усяк. Рад., Л.; то тоді
всяке. Бр. (л) для себе.
Як випадуть в Маі три дощі добрих, то
дадуть хліба па три годи. Маке.
450. Хто в Маі звінчаецця, буде вік
маяцьця. Маке., Ёвх.
На Гліба - Бориса (’) (2-го Травня) до
хліба берися. Нрав.
р) На Петра. Нем.
До Миколи (’) ніколи не сій гречки, пе
стрижи овечки. •/., Пир., [Збр. Лаз.]
(’) До Дмитра Бер. (Миколи 9-го, а
Дмитра 15-го Травня).
Св. Микола не поставить кола. Кан., К.
До веспяного Миколи не можна купацьця,
бо з чоловіка верба впроете. Маке.
Синопа Зилота (10-го Травня; зілля збі-
рають). Ном.
456. Нереплавна (або: Нрава) середа. Збр.
Лаз.
Преполовенив; почиваютъ купацьця.
458. До Духа не кидайся кожуха. 06.—...
по Святім Дусі та все в кожусі (:).
Р) а як прийде Дух, то й кожух. Гл.\ а
мине Дух, надівай другий кожух. Новх.
Розгари. Збр. Лаз.
На перший день на Клечанних свят-
ках дівчата плетутъ вінки, а на пер-
шиЙ день в Петрівку розплітають.
460. Русали (праве те ж, що п розгари).
Ое. 10 (XVI, 44).
Навськнй, русалчип великдень. Ном.
В четвер на Клёчаннім тижві. В сей
день нічого не сіють’И не садятъ — по-
схне. Дівчата печуть коржі и з ними
(иноді з парубками, а иноді самі) идутъ
в поле, в жита, співають піені. По жи-
тах дівчата ходятъ з розплетеними ко-
сами.
Иетрівка — передпівок. Бр.
Петрівка на хліб катівка. Кон.
Хліб па Петрівку ощажай. Ст. 36.
Нісля Ивана (Купала) не треба жупана.
Б., Збр. Лаз.
Коли до Ивана просо буде (1) з ложку, то
буде й в ложку. Рад., Б.
Р) до Ивана проса. Ёвх.
Петро, колп буде тепло? Кон.
ПриЙшов Петро — впрвав лпсток; првй-
шов Плля— впрвав п два; а прпшов Спас —
берп рукавиці про запас; прпйшла Пречи-
ста — на дереві чисто; прпйшла Покрова—
— 11 —
па дереві голо. О. — Прийшов Петро — ни-
іцикнув лмсток; нрийшла Илія — вищикпула
два, а прийшов Спас—держи рукавички про
запас; прийшла Покрова—покрис нелистом,
то снігом. Рад. — Петро вищикне на дереві
первий листок. Ёвх.
По Потру, то й по теплу. Бр.
470. Бабськѳ літо до Петра тілько. Рад.
Зузуля мапдрнкою вдавилась. Ном.
Мандрики печуть ик Петру, з боро-
шна, сиру и явць. Після Петра, чи об
Пет|)і, зузулн псрестав кувать, — ка-
жуть мандрикою вдавилась.
Кумйцьця (гулять 29 п 30 Червця: 29 па-
рубки и дівчата, а 30 чоловіки п жінки). Збр.
Лаз.
473. Як па Макрипв (19 Липця) буде дощ,
то осіпь буде мокра. Ёвх.
475. До Пллі хмари ходять за вітром, а з
Пллі прота вітру Л., Ёвх.
Як прийде Илля, так паробпть у полі гнил-
ля. Б. [Пер., Боз., Збр. Лаз., III.]
Після Пллі иехай рій сидпть (*) на гіллі.
Боз. — До Пллі гарпі роі, а послі Пллі—хоч
плюпь па іі. Білі.
(*) нехай впеить. Не.’, До Иллі рій
під гіллі, а по Иллі рій. Пл.\ Тільки
до Иллі добриі роі, а по Иллі повіеь роі.
Па Гліба П Бориса (24-го Лппця) за хліб
не берися. Си., Ёвх.
Св. Бориса, сам бережпея (Палпкопа).
Си.— Св. Борисе! сам боропися. Збр. Шеіі.
480. Паликопи (27-го Липца). Ном.
Макотрус, Маковій (1-го Серпня; мак тру-
сить).
До Спасівкп мухи на пана роблять, а в
Спасівку на себе. Л., Бор.
Спасівка — ласівка; а Петрівка—голодівка.
Ёвх., [Бр.].
Спас—то осінне свято. Олг.
Прийшов (’) Спас, держи рукавички (2) про
запас. Лів., [Бр., Б.]. — Од Спаса та й ру-
ка в и ці до паса. Бобр.
(’) Иде. Л.; Минув. П. (2) кожух. Ёвх.
Па Семепа-Юди (*) (1-го Вресня) боіцця
кіпь груди. Лаз.
1) На Симеона-Юди. Пл.
Прийшла Пречиста (друга), взяла комара
нечиста. Ч.
Прийде Пречиста — буде по дереві листу
чисто. Ёвх.
Прийшла Пречиста розпосе старостів.
490. Покров! натопи хату без дров.
Хто сіе по Покрові, той не мае що дати
корові. Г., Прав.
Пройшла (1)' уже й Покрова — заревла (2)
дівка, як корова. Бер. [Л., Білі.]
(’) Прийшла. Збр» Лаз. (2) Прийшла
Покрова—зареве.ЬѴя.
Святая Покрівопько, покрий меиі голі-
вопьку. Ном», [Ёвх.] — ... землю лпегоч-
ком, а голівоньку п.іаточко.м. Сл. — ... голі-
воііьку: не стёпжкою. по іевіткою, а чссною
паміткою. — ... голівоньку: хоч гаіічіркою,
аби я була жінкою. Бон.— ІІокрів моя, По-
кровонько, покрий мою головоньку. /»’., Бер
Покрова всю землю листом покрпва. Не.—
Покрова листом покрие. Бр. — Покрова
усюсько похова. Бобр.
На Св. Луки (певно 18-го Паздерпика)
пема хліба, а пі муки. Пл.
Ох, Св. Нарасковія (Параскп и Парасоч-
кп 14 п 28 Паздерника)! дай жениха но-
ско рі я 1 Б.
497. До Дмптра (’) (26-го Паздерника) дівка
хитра. Зв. — До Дмитра (2) дівка хитра, а (8)
по Дмитрі (4) хоч коміи (5) витри (6). Ос. 21
(XVIII, 107), Збр. Лаз.—До Дмитра— '<а лю-
шки, бо тя перескочу!», а но Дмитрі — «а
кота, бо тя иаздопчу!» Ил.
(’) До Смитра. Бер. (2) До Митра. Б.;
Лиш до Дмитра Ёвх. (3) а вже Б. (4)
після Дмитра. Бр.) Проск., Б.) Рад.,
Нер., О., Б.) Бон.) Бобз. (5).грубу. О.;
ноги. У.) Б.) Рад.; каглу. Ёвх.; хоць
каглу нею. Проск. (•) обптри. Рад.; оду-
ріе. Пер.; хитріша. Бои.; вже й не хи-
тра? Бр.; то стріне собаку, та й пи-
тае: лдядюшка, чи ви не з сватами?»
Бр.) то стріне собаку та й питао: «чи
не в старости ви, дядьку, идете?» Бобз.;
куди йде ввечері, та стовп стоіть, то
вона каже: «добривечір тобі, дядьку.» Б.
499. Кузьма-Демья’н (1-го Листопаду)—Бо-
жпй коваль. Маке.
500. Кузьма й Демъян, пошли памъять! Не.
У Пилипівку день до обіда. Бон.
Юрпй (26-го Листопаду) мости мостить,
а Микола гвоздем побивае. Ст. 36.
На Яндрія (!) (30-го Листопаду) вложи руку
в засув (2). Г.
Ворожба на Андрія на вівцях: як ба-
рана пійма через засув, — того року
заміж. —(*) Андрія. Гайс (2) засов.
Варвара ночі ввірвала. Полт., [Б., Чер.].—.,.
а дня приточила. Лв., [Бер., Ёвх.].
У Варвара так и ніч уворвали. Черн.
Варвара постеле, Сава погладить, а Мико-
ла стукне. М. Марк.
Варвара заварить, а Сава засолить, а Ми-
кола поставить кола. Дуб., /Б. — Микола по-
ставить кола. Бер. — Варвара заварить, Ми-
кола загвоздить, а на Гальки сідай в санкн.
Збр. Лаз.
Варвара мостить, а Сава гвоздить, а Мико-
ла креппть. Б., И. — Сава моете, а Микола
гвозде. Нові., [Черн., Білі.]. —Оце Микола
поставить кола. Рад.
Па Гаини - зачатія (9-го Грудпя^ почп-
— 12 —
пають бджоли мед істп Ёвх, — ... почи-
наютъ тічкп бігать. Иом.
Вовчі тічки; б таютъ, поки па Во-
дохрища не стрелють наордані.
510. На Різдво — обідецця без паски, а про
мак — буде й так, а без олію — не зімлію.
Ял.
Різдво — яло би ся, а Великдень — пе сиив
би ся.
Збираюсь колядувать, як вже й щедрувать
пора. А’., Ар.
На Ііовий рікъ прибавилось дня па заячиіі
скік. Ёвх.
514. На Богоявлепськпйвразнпкстріляють—
очищеніе од гріх миру нзвіщають. /и.
516. Тріщи, пе тріщп, вже минули Водохре-
щі. 06., [Ёвх.],
Дми пе до — пе к Різдву йде, а к Ве-
ликодню (пібп Цпган так казав). Ном.
Не к Різдву йде, а к Велакодню: упочі
тріщить, а вдепь плющить (1). Чигр.
Р) пищитъ. Б.
Поки три-пъять (педіль по Різдві) не мине,
потіі тепла не буде. Пл.
520. Па Петра Верпги (16-го Січпя) роз-
биваюцця (1) криги (2).
Р)розбивають. Пе.\ розбива. Б. (2) лід.
521. На Стрітенпя зіма з літом пострічаюц-
ця. Пир. [Пл,].
523. На Обрітепня (2і-го Лютого) обертаюц-
ця птиці до гнізда хліборобп до плугів, Ёвх.
—... оберпуцця діти до хліба, а птпця до
гпізда. Бон., [Бр., Бер.},
На пущення, як завъязапо. 06.
Тому пущення, хто душі пустицця. Ст. 36.
Масляппця — баламутка: обіщала масла й
сиру, та не хутко. К.
Масниця—напрасниця. Ст. 36.
Колодій (попеділок на маспиці — од коло-
док). Збр. Заз.
В Велпкім пості не ходи в гості. Ил.
530. Як І1ЕДІЛЯ, то й сорочка біла. Ном.
Середа — по коліпа борода. Зал.
Середа?., пехай пе ходить паперед четвер-
га {або: Середа, пехай пе трапляецця на-
перед четверга). Бр,
Знае пес середу. Пл.
Середа — піст, пе треба губй маститъ.
В середу постила, а кобилу вкрала.
Четвер середу нагнав па лёду: якстав та-
щить, аж лід тріщить. Р.
Якъ то ёго душа паверпецця в пъятппцю
скоромне істп? Евх.
Хто в пъятпицю засмісцця, той в педілю
буде плакати. Бер.
Співанпя в пъятппцю, а снідання в педілю
віколи не минецця. Бон.
540. Чи зпа пес пъятпицю! Ск. — Пес
пъятппці пе зпае. Проск.
Е, вже посуботідо (можно скорой істи). Бр.
Субота пе робота../., Нир., Бон., Сл.,
Зал. — ... помиіі, помаж, та й спати ляж. Бр.
У суботу Р) вся работа. Бр.
Р) Пришла субота, а за нею. Ёвх.
Од ЛЁДУ ДО ЛЁДУ (весла, літо, осіпь).
Пир., Бон.
Діду, діду, сій ячмінь! кидай санл, бери віз
(піби пташка на весні щебече). Бер.
Покинь (’) сапи візьмп (2) віз. Рад., Пир.
—... та П поідемъ по рогіз.
Сининя (хто каже, овсянка) так ва
весні каже. — (’) Телегіз! покинь Боз.',
Кидай. Бр. (2) бери.
Весною и в веребъя пиво. Нові.
Ярь (весна) паша отець и мати: хто пе
иосіе, пе буде збіратп. Пл.
Веспа дпем красна. Бон.
550. Летитъ літо, як криламп. Хор.
Літом и мало піде, то пробить. Бр.
Літом и качка прачка. У., Бан., Б. — ...
а зімою и дівка шмаркачка. Бр. — Вліті
п качка прачка, а взімі п Тереся не берецця.
Літом старець каже: «па ката хата, нам
и на дворі тепло!» Б.
Літом — сякий-такпй буръянець, а хліба
бухапець, та й ситпй чоловік. Збр. Шей.
Влітку день — год. Зал.
Літо па зіму робить. Ст. 36., [Бл.]
Діти, діти! добре з вами вліті, а зімовати,
то горювати Р). Бан., Б.
(’) а зімою, то об піч головою. Бр.
Хто вліті гайнуе, той взімі голодуе. Бл.
Лігом ніжкою р), а зімою ручкою (2).
Гад. — Літомъ одгрібають ногами, а взім,
брали б руками, та не будетъ часом того
часу. Ст. 36. — Що одмітаемо в час літяій
ногами, тос з охотою б взімі и руками. Бл.
(1) погою. Бр., Рад., Боз. (2) ногою.
560. Трудно літом без корови, а зімою без
кожуха. 06.
Приііде літо, то с розмаіто; прпйде зіма,
то хліба пема, и чоботп ледащо, и роботп
нема що. Г. — Зіма! кожуха „нема, чоботп
ледащо и істп нема що. 11., Евх.
Грім такпй, що хоч тури гони, так не почу-
ютъ. Б.
Господь золотою різкою сварицця (як грім
з блпскавкою, то кажуть так дітям, щоб не
пусі ували). //., Лв.
564. Бозя сварицця. Лв—Бог гримасцця.
Збр. Ааз.
566. Моргни, моргни, моргавко! дам тобі
угірок п пупъянок (старець, угірки крадучи
— 13 —
у но'іі). •?. — Моргавно, моргавко, моргни
щеі пехай д собі огірочка-лунъяночка энай-
ду (поиочі рвав угіркн и кумовому огороді).
Нов.
Зорі на дощ дмуцця та лупають. Л*.
Молоди встають, а Бог-дощу-мас. Л’р.—
Молбднцця-молодицця, та й дощ пе иіде
(молодицця — як на псреміпку: то дощ, то
ппскалііцця). Рад., [Коз].
Оцо день, так хмарп й бродять. Коз.
570. Сліппй (1)дощ. Ск.
3 сонцем. р) Курячий. Бр.', Свиня-
чиЙ. Коз.
Коробом сонце, ситом дощ. Нос.
Як дощ, и сонце світить.
Дощ нде, як відром иллс, а з стріх бі-
жпть, ЯК ЦІВКОЮ. Коз.
Дощ лле, як з луба. Пл.
Дощ лле, як з бочки. Бр , Пир.
Лле, як з коновки. Бр.
Без лопати пе можпа з хати (дощ великий).
Зв., Б., Кон.
Горобйпа (Сл.: Горобинб) піч. Лв.
Обмок, як вопк. Зв., Рад. — ...обкис, як
лис. Бр.,Бер., Руд. — ... вовк, а змерз, як
пес. Лох. — Пзмерз, як пес— измок, як вовк.
Ст. 36.
II руба сухого на ёму пе осталось. Пир.,
Гр. — Рубця пе осталось сухого. Гр. — Ни-
тки сухоі на ему нема. Лв.
580. Оцей дощ глухий: не йде, де просять,
а йде, де косятъ; не йде, де чорно, а йде, де
вчора. К — ... не йде, де Бог велитъ и лю-
де просять, а де вчора був. Бр.
Иди, дорщийу, де чорно — ні, пійду, де
вчора; иди, дорщпку, де ждутъ — ні, пійду
де жнуть. Черн, — Біг каже: «иди, де про-
сять», а дощ: «піду де косятъ». Ст. 36.
Не треба Бога о дощ просити: буде він,
як станем коспги. Пл.
Нехай иде дощ! наловим рпби, буде борщ.
Зал.
Бог приспоряе й раннею и пізнёю ро-
сою. Б.
Падь пала (шкодлива на хліб роса). Пир.
Так тихо, хоч мак сій. Прав. Ниж., Лів. —
Темно, хоч око викилн; тихо, хоч мак
сій. Кр.
И мишка пе пробіжпть. Коз.
А ні дзепь, а ні кукуріку! Пл.
Піч така тнха —* піщо ніщововкне. Пир.,
[Коз., Кон., Кр.]
590. Темно, хоч очі повиколюй. Пир., II.,
К. — Хоч око виколь! О. — ... так темпая
ніч. Ст. 36.
Пек ему, моя мати рідпа! поночі зовсім
не бачу. Зап. (I, 146). '
Так місяіпно (1), хоч голки збірай. Ск.
р) Піч така видна. С/;.; Видно. 06.
Казаіі Циган: «нум, дігн, паску істи: вжо
не буде спіт — вже буде тьма» (а він, бач,
цілу піч пс спав проти Великодпя — и піяк
світу не діжде). Кан., К.
Ніч пікому по спріяе. Ил.
Молодик, як бик! Ёвх.
Ой місяцю-місяцю! світнш, та не гріеш —
даремне в Бога хліб ісп. Зап(І, 148).
Ранок — папок. Г., И.
Сонце ся в ложі купае, сонце спочило. Нл.
Дай, Боже, щб твоя воля, та колиб и го-
дипка (що дощі носпіль йдуть)! 3.
600. Так се сонце (ссінпе) світить, як Цп-
гапа мати жалуе. Бр.
Колп б хоч трохи пискалплось (сонце).
Пир.
В погоду и смутппй веселим бувас. Кл.
Хто вмер, той Р) каятимецця (2). Ёвх.
Р) то. Проск.. Рад. (2) будекаяцьця.
Проск., К., Рад ; каецця, що сонце ви-
яснилось. Зв.
Пече такий нік. Бр.
Душпо, так и парить Р). Пир.
(П так пара и стоіть. Пр.
Так тепло, аж пар кості ломить. Ил.
Припекло на лежпюв, та и нам душно.
Ст. 36.
Пар кості Р) пе ломить. Лв.
(’) костей. Ст. 36., Гр.
Господи, яка суха рата вдарила (’)! С.
У Ляхів е: сухі рати заплаціл —
проти того, як нічого істи; а в нас ви-
ходить, мов би проти посухи. — р) вде-
рила. Коз.
610. Піт из его як горох котпцця. 3.
Осінь на строкатом коні ізднгь. Коз.,
Кон.
Въосенй, ложка водп, а дві р) грязі (2)
К., Л.
Р) арешето. Кон.(2} а цебер болота. П.
Въосенй дня година. Проск.
Въосенй и юробець багатпп. Пир.
Въосепй и в горобця е ппво. Н.
Покинь віз, покинь віз, возмп р) сані.
Бер., Л.
Ніби синиця так каже въосенй — р)
Ховай віз, бери. Бр.
Вдень тріщить, а вночі пищать. Б.
Зімою сонце світить, та не гріе. Ск.
Зімнс сонце, як мачушине серце. Бр.,
Коз. — Зімпое тепло, як мачѵшипо добро.
Ст. 36.
620. Ні холодно, ні душпо: якнасвятках
у сіряках. Збр. Лаз.
Зіма біла,^ч не ість снігу, а все сіяо.
Коз. Г
— Іі —
Иди зіма до Бучина (!), бо вже то нам до-
купила. Бр.
(*) У чина. Не.
Очаківська зіма. Пир., Л
Удень плющить, а вночі тріщвть. Чигр., Пр.
Лютий.
Спіг, мов з рукава. Пир.
Заверюха — треба кожуха. Пл.
Світу Божого не видно. Гл., [/Б.].
Охиза поіхала. Л
Оце мороз, з очима! Р., Боз., Пом.
630. Козацький мороз! Б., О., Пир., [Род.]
Ото мороз, аж скрнпить! А., Боз.
Мороз, аж скалки (*) скачуть. Пир., Пр.
(*) искри. Боз.
Як у забій бъе мороз (день у день). Боз.,
Ст. 36.
Аж шпари зайшли — такий мороз. Пир.,
Боз.
Оце гашпари зайшли (як з морозу ввГде
в хату и до теплоі, нечі руки притулить)!
Ном.
Аж зорі скачуть (*). Бр.
Мороз такий. — (!). пляшутъ. Б.,
Рад., Б.
Аж дух захватуе. Л, Бр.
Хоч вовків ганяй (холодно). Пир., Бр.
Холодно, неначе перед Роздвом. Б., Бан.
640. Так холодно, що як би не вмів дри-
жать, то змерз би. Зап. (1, 147).
Тепло, як за лихим паном. Г., //.
Тепло, як Цвгавові нід въятириикою. Ном.
Либонь якийсь навісниЙ Циган захо-
вався од холоду під въятирину, и вит-
кне оце палецъ кріз вічко, надвір: «ух»,
каже, «як таи холодно!»
«Холодно, вдягпувшпея у ідно!» — «Ідна-
ково в двое, як ледачі обое.» Ёвх. — ... одів-
шися у едпо, а хоч и в двое лихое, то іН—
чого. Ст. 36. — Холодно, одягнувшясь ув
одно. Рад., Л
Бобром на ухо нажене. Бл.
Так замерзло, що хоч турп гони. Ст. 36.
Мороз не велик, та стоять пе велитъ. А.
Холод не свій брат! Ск.
Голодннй поле неребіжить, а голий три. А’.
Дрижаки (’) іети (2). Лв.
(!) дрижики. Дуб., 0., Бон., Бр, (’)
ловить. Бр.
650. Овес у трёх кожухах, та вітру бо-?
іцця. Пр
Дриготпш, як зімою хорт. Проск.
Губи так брпнять од холоду. Б..
Змерз, як собака. Нол., Лв.
Посянів, як той пуп. Зал.
Голе и босе й простоволосо — треба йти!
Бер., Рад., Л
Я дав би дві зімі за одно літо. Зап (1,148).
Ті года, (витопис) 657—679,—Старовина 680—688.—Тепер 689—699. — Украіна (землйпис)
700—750.— Гетьман 751-756. - Січ 757—672. — Козак 763-798.- Москаль 799—855. —
Лях 856—884. — Жид 885—927. — Циган 928—939. — Німець 940—944.
Як поночі в елпвп, так я в ТІ ГОДА див-
люсь. Чиір.
Адамови літа з починку світа. Не.
П повинна б всякая річ більшею бути,
щоб міг такий велпкпй дурень в світі жити
(про колпшніх велетнів). Бл.
660. Радимпчанѳ бояцця Вовчаго Хвоста.
3 Нертора. Вовчий Хвіст, посланий
колись Ладимирем на Радимичан, побив
іх р. 984. 3 того часу повелась у Руси-
нів сяя про них приказка. Войц.
Князь Борис все плуги ковав, та людям
давав. Маке.
Романе, Романе! нічмм жмеш —Литвою
ореш. Пр. в Ст. 36. — Романе! лихим жи-
вешп, Литвнном ореши. Стр. — Злѳ, Рома-
пс, робпш, що Литвнном ореш. Тат.
Великий Князь Роман Ростиславович,
звитяживши Литвинів 1173 р., впрягав
бранців до плуга и ними викорінював
нові міеця. Сн. (IV, 119).
Од Богдана до Ивана не було гетьмапа.
Лаз.
Богдан—Хмельнпцький, Пван—Мазв’
па. Перший гетьманував 1648—1657 р.,
а другий 1687—1709 р.
Висипався Хміль (Хмедьницький) пз міха,
та показав Ляхам лиха. Ал.
Приймаемо тебе, Хмелміицький пане, хлі-
бом, сіллю и щирим серцзм (одповідь Запо-
розців на слово до іх Хмѵльницького). Пост,
7- 15 -
За старого Хмеля (Богдана Хмельпицько-
го) людей було жменя. 3.
Бідпий, бідпий нано Стспанс! не попав,
небо же, па Запороже, не на Пню и гаразд
шляху (Стспапові Потоцькому, щб пропав в
січі з Хнсльпііцьким па Жовтих Водах).
Кост.
Ей ти, діду Хвирлію, продай нам олію!
(регвмептарь лядського віська під Збаражсм).
Служив Москві, ІІвапс, а вопа ж ёго гапе.
Г ат.
670. Напе Вишневецькай, а нумис виведи
тапчик понімецький! Кост.
У Вишневецького, лютійшого ворога
коз&цысого, нога була поранена; в об-
лозі під Збаражем так до ёго примовля-
ли козаки.
Мазепа в Нілтаві подавивсь галушкою.
Кулж.
Прослапився па Вкраіні ще козак и Гопта,
що сажая Жмдів на кілля рядом поверх пло-
та. Нас.
Отак Вовчок жепе Ляхів повчок. Зап. (I,
155).
Славнпй козак Максим Залізпяк — слав-
нійшее Запоріжжя. Вас.
Зпае об тім Головатнй Аптіп: він пам го-
лова, він наш п батько—він пам поголпв го-
лова гладко. V.
676. Ой ти мати, Катерино, що ти з нами
изробила! що край гарний та веселий та и
запапастнла. Ч.
678. Веліла мати (Катерина II) й вал брати.
Зап. (I, 150).
За царя Саса (Августа Саксопського) па-
ілись люде хліба и мъяса; а як пастав По*
нятовський, то все й пішло почортовськнй
(з Понятовським крепацтво ще гірше притя-
ло Нравобережжя). С. — За царя Саса, тог-
ді добре було: іж хліб, хоч роспережи паса.
С. — За старого Саса, як було багато хліба
й мъяса. Ш. — За царя Саса, як носили
пироги за пасом. У. — За короля Саса іж
хліб та розвъязуіі паса. Ёвх.
680. Бере живий жаль (’), як згадаеш
СТАРОВИНУ (2). Ном.
(’) за серце. Збр. Ааз. (2) старину.
Мипулпся тіі рокй (’), що роспіралп пиро-
ги (2) бокй. А. — ... а тепер уже й колом пе
розопреш. Кан.'К.
(!) роки. Проск., Пер., Б. (2) роспі-
рали. Пер., Б. (*) боки.
Де ся тіі часи ділп, що самі ковбасн до
губи летіли! Ил.
Як жили наші діди, то пе було ім зовсім
біди: бувало глек варенухи наберутъ, та
сидючи пъють, та як ті мухи гудуть, а як
нам прийшлося, жить довслося — усе ли-
хо докупи сплилося. Пир. — Жили паші
діди — не знали біди; стали жить опукм —
пабралися муки. .Не., Прав. Пиж. — ... та
ще й наберуцця. Сос.
Було добро та давно, буде гаразд та по-
за раз. Збр. Ааз.
Нового пс запроваджай, старовипп дер-
жись. Пл.
Но за нас стало, пс за нас и перестане. 06.
Так за батьків було (або: Так батьки жи-
ли), так и пам треба. Иом.
Як діди и батьки паші роби.іп, так и ми
будемо. Аист. (II, 6).
ТЕПЕР життя папам та котам. Аів.
690. На все пе гаразд стало, а найпаче,
що Бог*хліба не родить. Пир.
Що далі па світі, гірш біда паставае: убо-
гий чоловік зовсім погпбае. Бл.
Тепер правдою па світі пе прожпвеш. А'гв.
Така тепер у (*) світі правда. Ёвх.
(!) Оттака в. Ёвх.
Бувало стригало, а тепер голить. Полт.
Що рік, то и (’) прорік. Пир.
Теперешні порядки, звичаі, люде.
Орловский. — (1) Тепер що рік, то.
Проск.
Доброго чоловіка тепер (1) и з свічкою
не найдеш. Пир., [Ст. 36.]
(*) Такого чолвіка. 3., А., Пир., Пр.
Тепер розумніші яйця од курей. Прав.
Пиж., [Проск.]. — Мудріші тепер яйця, піж
курі. Г. — Тепер уже, простіть, яйця ста-
ріші, як кури. //.
Усе пішло (1) догори дпом. Аів.
Повернув. Рад.\ Перевернув. Пр.
Наші діди зазнали біди, паші внуки за-
знаютъ муки. Проск.
700. На ВКРАІНІ добре жити: мед и ви-
но пити. Не.
Козацька мати. Кост.— Маю шаблю в ру-
ці: ище пе умерла козацька мати (сказав
Хмельпицький, розпужавши шаблею Чап-
липського з слугами, що зрадою напали на
ёго замість гесця).
Великая Руська мати (земля Руська). Пл.
Нема слободи, як па Украіні.
Не далеко то Украіпа!
Гай-гай! добрий край, та лихая година з
вами! Б., [Бр., Пир.].
«А це правда! Подща така!» Бр.
Біда Украіні: и оттоль горяче, и отсель
боляче. Вел. (III, 158).
— 16 —
Панувала а я колись па широкій світі. Кобе.
Заіхав за Дунай (!), та йдодому не думай
Р). .//«., [Ст, 36.]
(’) Поіхав за Дункй. Нрав.*, Забравсь
за ДуніЙ. Кан., К. (2) не гадай.
На Поділю хліб по кі.по, а ковбасамн хліб
(хлів?) загорожепий. Нл.
710. Камъяпець віпець: крутой вода, в (!)
середині біда. Нам.
Р) як вінець: падокола вода, а в. Збр.
Шей.
У Печсрі — лягай спать без вечері. Иеч.,
Нем.
Гайсип —с . . . сиіі. Бр.
Недоляшкй (так Гатьманці дражнять По-
доля л). Ос. ІО (XVI, 44).
Віштяки (На Подолі дражпять тпх, що пк
Камъяицю—за те, що, поганяючи копей, гу-
каютъ віштя).
Мадзури (Подоляне по Бугові дражнять сво-
іх же братчпків, що катилицькоі вірц).
Скпрт ріка (в Галиціі) злу игру зигра гра-
жавом. Бус. +
•Як индѣ глаг^іеть: Скирт рѣка злу
игру зигра гражаном, тако и Днѣстр
злу игру зигра Угром.» Иестор по
Нпат. списку.
Рогатин Богоіи побратпм (міетечко в Бе-
режипськім обводі, над потоком Гнилою Ли-
пою; колись було заможпе). Ил.
Львів не всякому здорів.
В Стапіславі (обводове міето пад Бпстрп-
цею, в Галиціі) кождпй па своі страві.
720. В Луцку все не полюдску: навколо
вода, а в середині біда. Не.
Чпгпрппці зпекли чорта в ринці, а Тара-
щанці ззіли вранці. Тар.
Про Кнів не жахайсь, Волиня прнгортайсь,
а Покутя тримайсь. Гат.
У Киеві не женись, а в Ромні кобил пе
міпяй Кон., [X.].
Ромен вславився по Украінах своіми
Циганами(«Роменські», каже, «Цигане»,
як хоче кого налаять людьми въідливими
и д.), а Киів тим, що хто женицця таи
з яашого брата захожого, то певно на
хлёрці які. Ном. — коня не купуй. К.
Гад.
Мстпслав пе одного стиспув. Нос.
Дніпро—батько. Маке.
Московські недоломкп (Подоляне дражнять
Гатьманців). Ое 10 (XVI, 44).
Золотоноша кругом хороша. 3., Маке.—.,.
округи 0) вода, по середині біда. 3. — ...
хороша, а (2) в середині воша. .1., Пир.
(*) кругом. Пир. (2) та Ёвх.
Золотопоша з золота, а Лубні з лубків —
гній возить (Золотонісці кажуть Лубепцяы,
як сі глузують, що, мов, в середині воша).Ном.
Обізвавсь Яготин; «Ніжен мені нобратим»
а Ніжен каже: «с у степу Ромен, та й той
мені не рівеіів. Б.
Яготин—м. Пир. п.
730. В Хоролі всего доволі. Ос. 7 (XVI, I),
Ворскла річка невеличка, береги ламае;
хто в Полтаві пе бувае, той лиха не знае. X.
Не иив Полгавськоі води. X. Бид., Гат.
Решетплівські вівці. Пир., 3.,,!., Хор.
Решетилівка—м. Полт. п.
Иіжнп бмын од Посовкп тільки одною
хатою (Носовка справді дуже велико міетеч-
ко). Кулж.
Греки-Македоня пацюки содоні. II.
Як переідеш Вересоч, так и ідь куда хоч
(гребля там клята). //., Б.
X Погівці люде но копійці, а в Коногопі—
по копі. Б.
У Нопівці хліб по копійці, а у Нерекопі
хліб по копі. Ёвт.
«Здоров, брат! а виткіль тп?» — «3 Нече-
нюг (с. Новъ, п.)!» —«А жінка е?> — «С!»—«А
діткн?» — «А як же!» — «А хлебець?» — «У-
гу-гу!» (пема, убоге село). Нові.
740. Як приедзеш у Сураж, то візьметебе
кураж (бо й на харч скудно). Мі.
Соспиця роскошнпця, великі вжитки (!):
кругом (2) вода, авсередині біда. Черн. — ...
хороші вжитки: хто прийде в жунаві, так
підс без свитки. Пе — ... роскошнпця: есть
де сісти, та нічого істи. Б., Кр.
(1) роскошнпця. Сое. (2) роскошнпця:
по бокам. Кр.
Ми люде торговпе, народ промишленнпй
(Любечап дражпять іх сусіде и Бия не. Заба-
лакать прп Любечаяпнові про торг козами
обпда). Ос. СО. (XVI, 44).
Бацькупи. — Наде^уп. — ЛіцвінЛіцьвяк.
Ном.
Як паешея мезги (мъякенька кора, під то-
встою, на соспі) хвосвой, та напъешея во-
ди моховой, то здоровъе мол возом по живо-
ту покоциць (про Литвяків). Збр. .Іаз.
Лптвип бився з кимсьта росказував: «Він
мене обухом, а я его лаптей, даптём!... Та
що ж би вп думали? мене повезли як нана,
а він побіг як собака. Чер. — Він мене ке-
ді чи не кеді обухом! а я ёго шасгу та но-
шасту кашелём. Кр.
746. «Литвннку, хороше тапцюеш».—^Тре-
ба,пане, тому лпху годитп.» Ст. Зб.
748. 3 Литвина не буде Христинина. К-
Адес — пес, Переспи — злодій, Куялник —
перевідник, а Балта — к...а. Бр.
750- Доп, Дон, а дома лучче. Не.
— 17
Без ГЕТЬМЛНА (1) військо гино 3., Гл.
(‘) приводу и. Проск.\ порядку. С.,
Рад.\ голови. Пер.
Як чсроді без лнчмаііа, так козакам боз
гегьмапа. Лаз.
Про личманів див. Ос. 21. (XIII).
До бу.іави треба голови. Рад. [Бер., 3].
Аби б була булава, то’найдецця голо-
ва. Зал.
Пропали мани гетьманм, а коблла порох
ззіла. Б., Иові.
«А хто такая, батьку, тая колегія?» —
аА хто бго, снііку, зиае! мабуть сестра ца-
рпці, або жіцка якого гстьмана.» Збр. Лаз.
СIЧ матп, а Великой Луг (’) батько. Не. —
Паш Луг батько, а Січ матп — одде треба
поміратп. Гат.
(ѵ) темний луг. Пе.\ великий Дніпр.
П па Січі мудрпй Німець картопельку са-
дить. Кобз.
аііугу! пугу!» — «Козак з Лугу!» Чор.
Рад. (ІИ).
760- Чубатий пде — лихо за собою пе-
се. Лаз.
Оттак! славу під лаву! Б. — Вони свою
славу кинули під лаву (сказано про Зано-
розців.) Б:
«Чпм грішсн?» — аМалим родпвся, пъя-
пим умер, пічого пе знаю...» — «Иди ду-
ша в рай!» (про Запорожца). Збр. Лаз.
КОЗАК не боіцця ні тучі, ні грому. Бр.
Рад. — ... пі хмари, пі чвари. Лаз.
Зроду-звіку козак не був и пе буде ка-
том! Чор. Рад.'(548).
Де козак, там и слава. Гат.
Козак та воля — заласпа доля.
Степь та воля —козацька доля.
Коли козак в полі, то віп па волі. Зял.
Козак, як не сало ість, не Турка рубае,
так нужи шукае. Лаз. — Козак— душа прав-
дивая, сорочки ііѳмае — коли не пъе, так
нужу бъе, а все пе гуляе. Б.
770 Не паше діло у ряжи (') стрпбатп:
ваше діло козацькее конем з мерепцем по
степу гуляти (2). Лаз.
Не діло ёму коло, спідндці. — О у
рясі. 111. (2).., діло у ряси стрибати. Б.
Козацькому роду пема переводу. Ст. 36.
У нас, де крак, там козак, а де байрак,
там и сто козаків. Бост. — Де байрак, там
и козак. Скаль. — Що крак, то й козац. Пов.
Що срло, то й сотник (за Хмельницького
було). Бост.
Добрий козак баче, де оіамап скаче. Гат.
Козак з бідою, як риба з водою. Лів.
Козак з біди но заплачо. Ял., Ёвх.
Козак журби не мае. Бр., Боз.
Козак у дорозі, а падія в Бозі. Б.
Гдо три чоловіка козаков, тогда два тре-
гяго должки судити. Статті Хмельницысою.
780. Місяць козаче (’) сопцс. Лів., Зв.,
[Т]. — Бурлацьке сопце. Збр. Шей.
(*) козацьке. 11ир.\ циганське. Б.
Шщо в Бога іі день, як у козака місяць!
О., Боз.
Козак — як мала дптипа. Б. — Козаки,
як діти: хоч багато — поідять, хоч тро-
хи — паідяцця. 3., [Б., Бон.] — ... дпти:
чп мало то паідяцця, чи багато то поідять.
Бон.
Козак, матп, подумати... та вражі люде
пе хвалять. Ёвх.
Итиця з птицею пе набъсцця, а козак з
дівчппою по пажпвецця (мусать покп-
путь). С.
Козак, як голуб: знявся, та й полипув.
Ёвх. — ... голуб: куда пі прплитить, там
и прпстане. Б.
На козаку й рогожа пригожа. Гл.
Умер козак та й лежить, та й нікому за-
тужить. Л.
Горе тому козакові, пема сіна лошакові. Б.
Дожилпсь козаки ('), пема хліба ні таба-
и. Б., Гл.
(’) Поляки. Яе., Збр. Лаз.
790. Зваппя козацьке, а жпття собацьке.
Ёвх.
«Чув від козака, що росказуючи про
станових и окружних, закончпв ціми
словами.))
Горе пашому козацтву, що п пудводнпка
з возов пхають. Ст. 36.
Пшов козак па Линію и вельмп падувся —
ншов козак из Лппіі, як лпхо зогпувся. Лаз.
Ливію Украинскую почали дѣлать ко-
заки и великорусскія войска, и четы -
ре города по оной здѣлали, въ коихъ
стали жить лантмидиціи.» Южнор. Лѣ-
тописи. Д/. Білоз., I, 95.
Хохол більше нашого Богу упадае, Рус.
В Русапові, певно, народ—мішанина.
Твердпй Русин. Пл.
Тверда Русь — все перебуде.
У Ляхів — пани, па Москві — ребъята,
а у нас — брати. Прав. Ниж.
Тн козак, тільки купра не так. О. — Зо-
всім козак, та чуб не так. Ёвх.
Слава не поляже; не поляже, а роскаже,
що діялось в світі, чпя правда, чпя кривда
и чиі мп діти. Бобз. (41).
3
— 18 —
МОСКАЛЬ казенна вещ. А*., Ямр., А*
800. Иде москаля так як трави. Зап.(1, 146).
801. Москалнки,соколики,позаідали ви паші
волнкя; а як вернетесь здорови, то поіете
и коровп. Аів., Евх.
803. Від москаля ноли вріж та (1) тікай.
[Пдлт., Пир., Б., Сн.]
’ (’) урвавши поди. Гат.
Од чорта одхристнсся, а від москаля не од-
молисся (’). Зв.
(!) не одибъесся. Си.', не відхристисся
не відмолисся. Бр.
3 салдатом — не з своім братом, не стя-
га йс я, Боз.
Москаль не свій брат. Зв., К. — ... не
помплуе. Дуб.
Москалеві годп як трясці, а~ все біеом
днвицця. Си., [3., Евх.]
Москаль з біеом порадилмсь, та іі на ли-
хо помадились. Гат.
«Тату (!), лізе чорт у хату!» — «Дарма (2),
абп не москаль.» Бер., Пир., 3. — «Хто
йде?» «Чорт!» — «Добре, допю, аби не
москаль.» Б.
(1) Тату, тату. Б, (*) Дарма, хоч два.
810. Вижу, що чорт москаля ніе у хи-
жу. Гр. . . н < •
Для того и вуланчпки, щоб запіра.ін чу-
ланчикп. Ал.,
Мабуть москаль тоді красти перестане,
як чорт молицьця Богу стане. Пир.
Коли чорт та москаль що вкрали, то по
мппай, як звали. Гл., Гат.
Па вовка помовка, а москаль кобнлу вкрав.
Брем.,А. ; ’Р” ’
Не за те москаля бъють, що краде, а за
те, щоб умів кіііці ховатн. Р., [К.]
Тп, москалю, п доброй чоловік, та шене-
лія твоя злодій. Ос. 6 (Т, 2).
Москаль внкрутнями неребуваецця (тім
ж він скрізь погано лаецця). Гат.
Колп москаль каже сухо, то підпімап-
ся (’) по ухо. Аів.', [Рад.] ~ Пе вірь, як
скаже, що сухо, — то певно буде по вухо.
Проск. —* Як скаже москаль сухо, то иідпі-
майсь по самі уха, то ще замочисся. А.
({) то держись. Пир.*, то застрянеш.
Бр.\ то певно буде. Проск.
3 Москалем дружи, а камінь за паз\хою
держи. 5., А., Бр., Сн., [Пир.]
820. 3 Москалем бувай, а камень в пазу-
сі тримай. Гат.
Варнв чорт з москалем пиво, та й солоду
відрікся. Збр. Ааз., Бас. — 3 паном хтось
инший пиво варнв, та й молоту одцурався.
Пр. в Ст. Зб,
Москаль тоді правду скаже, як чорт мо-
лицьця стаие. Ёвх.
Казав москаль право, тай збрехав браво.
06., Ёвх.
Собака брехие — москаль вірв пойме. Ёвх.
Салдат світ прійде, та назад пе вернецця.
Черн.
«Щоб тп зозулі не чув!» (каже баба). —
«Мнѣ и удодъ закуетъ!» (одріка москаль). Ёвх.
«А багато було людей в церкві?» — «Лю-
дей, мамо, пе було нікогіеінько, тілько са-
мі за себе москалі — так що й голки пе
було б де встромити..,» Болковський.
Хоч убнй москаля, то він зубп впекаля.
Пр., П.
Па грош амунвціі, на десять амбпціі. А*.
830. За москалем папство: коло ногн ре-
мепякп — и все господарство. А*. — Пащо
мені женитяся, нащо мені папство: коло ку-
прів рсмепяки — то все господарство («то
піенятака с»). Рад.
Москаль здавпа вже папуе, бо бач зав-
ше ... Гат.
Московське панування, то ........ жарту-
вання.
'Про ідного москаля (’) війпа буде. Пц.
(’) жовніра. Ил.
Козак з Дону, козак з роду. Б.
Я б тому біеовому тарабапу хліба б не
дав, за те що каже: «порубать хохлів, по-
рубать хохлів!»; а ту маленьку сопілочку
все б палянпцями годував, за те що каже:
«а за віщо іх, а за віщо іх!» Гр.
Москва слёзам не вірпть. Черн.
Москаль на.слези не вдаря. Бох.
«Нехай що хочуть роблють: я знаю,
коли робитиму ім добро, то й вони ко-
лись охануцця.» — «Еге! не вважайте!
Сказано: ^Москаль на слези не вдаряъ,
то так и вони.»
Москаль як ворона, та хитріший чорта.
Хар. Зб.
Московське пожалування. Пл.
840. Москаль не велик чоловік, та ба!
Сн. — Не велпкпй москаль, та страшннй.
Ёвх. • ।
Чорзнащо в лаптях, та й то москаль.
Ёвх. • . ’
842.Москаль.іиком чвацицця й кожному під
ніе з ним пхаецця. Гат.
844. Москва на злпднях збудована, та й
злпдпямп годовапа.
Хоч добрий чоловік, та москаль.
Москаль козака як раэ огулить, а моска-
ля й чорт не одурить. 3.
Звичме, московська напасть. Проск.
Бов, бов по московські брехні! Ёвх.
— 19 —
Москаль лнком въязапий, у лнках ходѳ,
та й всіх у лнках водс. Гат.
850. Пе прнходицця (’) москаля дядьком
звати. /Л—Не впадае москаля дядьком звать,
а все дядюшка. Пир.
(Ч Знатимсш, як. Гл.; Годі. Бул.
Москаль зна (*), та ще пптаецця. Пир.,
Рад. — Не вже б то москаль та дороги не
знав? ума пптае! Черн.
(Ч дорогу. Не.
Московський підожди (Ч. X. Пид.
(Ч потрівати. Евх.
853. Московський час, як жидівський за-
раз (Ч. Б.
(Ч як и жидівський—не перечекаеш.
Гат.
856. ЛЯХ годі доброй, як спить; а про-
буди цця, то біда. Проск.
Врано* (або: чортови) Ляхи. Ск.
Шляхтич з перевареиоі спрватки (сиро-
ваткп), шабелька па личку, перевеслом під-
перезапий. Пл.
То тп такий шляхтич: по трп акахвпстп
па день чптаеш, а по чоловіку глимасш.
Ст. 36.
860. Провадь п мепе и до Вепп, а пе зро-
биш Ляха з мене! У., Зв.
Ляхп нам не пани, а мп ім не хлопці.
Ст. 36,
Пти до Ляхів — не істи пирогів (наськпх
ппрогів Ляхп пе печуть, а пирогамп звуть
варепі пироги — пироги варенухи). Лаз.
МамоІ закрий мені очі, нехай пе дпвлю-
ся на того пегідного Ляха. Сн. (из
щоб мені на того поганого Ляха не дпвп-
тись. Ос. 2 (66), [К., Гл.].
На один копил дідько всіх Ляхів строів.
Маке.
За паши гріхп падходять Ляхи (Нестор;
так казалп колись Руспнп, Украіпців пред-
ківъя). Сн., Маке.
Бъють не Ляхи, а маші гріхп. Збр. Шей.
(из П.}.
Хто Ляшка рубатиме, той козацьку клю-
гу знатиме. Лаз.
Не рад Лях, що пб уху ляп, а він хоче
и в друге Р). Иер. — ... що взяв по зубах,
а він ще и ногами дрп^ае. Проск., [Зв.,
Бан,]. — ... що убити, та (2) ще й ногами
дри^ае. Бан., Б., [Бр., У’]. — Не рад хлоп,
що діетав в лоб, ще ногою дрпрае. Пл.
(Ч що по уху, а ще хоче по друго-
му. Рад., [Боз., Б.]\ що по уху плях,
та ще й друге підставив. Б., Сос.', що
раз ляп, а ще хоче и по другому. Г.;
що по щоці ляп, та й другу підставив.
Бер. (2) що повішади. Уш.
Знай (Ч, Ляше, по Сдуч(Ч наше. Зап. (I,
276).
(Ч Слухвй. Не.; Одже. Не.', Оттак.
, Боніський. (2) Знай то Ляше. що Случ
(яіс). Пові.
870. Тікай, Ляше, бо все, щб па тобі, то
наше. Бер.
Страхи па Ляхи. Проск., Ііойц.
Ся примівка од нас перейшла и до
Ляхів, з часу Хмельвицького справи.
Див. зкидку на Куліговського в Ргх.
Яач. ПІ. 59.
Трохи, трохи! посипались Ляхп. Полт.
Тих куркоідів, як Жидів, пе живили. 7.
Тепер уже Ляхам наші добили пухй. Б.
«Ляше, тп блудиш!» — «Сднаково іздити.»
Бан., Б. >
Доти Лях мугив, доки не паівся. Бр., Зв.,
Б., [Ду6.]>— ... докп ся не наіо и пе па-
ппв. Проск.
Лях як істи хоче, то свище. Проск.
Посунься, Ляше, пай Руспн сяде! Г.
Таки Ляхів гудьмо, але з Ляхами будь-
мо. Тет.
880. Що кому годпцця: мужикові ціп, а
Ляхові шабля. Бер.
Мабуть не наськоі роботи ся при*
казна: не тим вона духом дише. Або
чи не до тиі хіба вона брехеньки, що
Лях з хліборобом малп поединок? Бі-
жить якпЙсь Ляшок — так видно якийсь
шелихвіет. — «А нум», каже хліборо-
бові, «на дувльіо — «Та я», каже той,
«не знаю, що то воно и за дуель»! — «А
ось», каже, «я тебе навчу!» вихопивши
свою коппстку, ну нею вихрить чоло-
вікові коло голови: «стережи», каже,
«уха!., стережи воса!п так що тому
и зовсім ніяково стало ... А далі —
«стіЙ же», дума, «гаспиде!», и той ко-
ло ёго крутицця, а віц тихенько роз-
въязав ремінець у капиці (з ціпом
був), одпустив бич од ціпилна геть...
знову ремінець закріпив и, одскочпв-
ши назад. — «Еге», каже, «вража ві-
ро, та більше не приступиш!» а ціпом
виробля млинка, аж свистпть бич!... а
як же той хоче, щоб ваблпзицьця, то
и лулусне... Пом.
Ляхові курка, а мужпкови шабля. Проск.
Мужпк евппю любить, а Лях курку. Бер.
Мужик нігде не змерзне, як в груди, Жпд
в пъятп, а Лях в вуса. 36р. Лаз.
Мошродзеі. Ос. II (XX, 95).
ЖНД брехпею живе, все з нас тягпе. Ос.
2 (189.) ’
Жиде-Жпде, евппё (Ч ухо. Гр.
(Ч свиняче. Л.
Нсявіра (па Жида більше)! Кул. Гр. —
Псяюхо! Бул. — Псіюха! Гр. — Псій енн!
Гр. — Собачий син. Пир., Л.
— 20 —
Жпд-Яврой, повпа с...а червей. 7., Б.
889. Жид-Жид катялик, загубив чсревик,
а яйшов тай найшов,та нас...вта й иішов.
Ном.
891. Ей вей Каламай, продав жіпку за пе-
чнику, а сам ходить як бугай. Проск.
Жиди, Жиди! верніцця, та візмпть свою
тітку (лихоманку; крачять иа ироізжачих
Жидів). Рад.
Гасиидська Жидова. Кул.
Педовірок. Кон.
Продове кодло. Кул.
Певіра невірою й буде. Кам.— иевіра за-
всігда певіра. Пир.
Над Жіиа пема кріпшого в вірі. Не., [Ёвх.]
Жпд хату закладае, то моркотить (Богу
все молицця). Проск.
Жид мовип: «Хрест не зопсуОть, ні на-
править». Ст. 36.
900. Жидів, як собак. Л., Нові.
Усякому миряпнпу по семеро Жидовинів.
Пе. ’
Не хотілп Жиди іств ыанпу — пайже ззі-
дять дідька ('). Нл.
р) манни — нехай же ідять цибулю.
Кан., К.
Горобці в очерет, а Жпди в кучки. П.,
Кон.
Пе займай Жида (г), не каляй вида. Зв.,
[Нем., Кан., А’.].—По зачіпай Жида, бо ве-
лика (2) огпда. Проск.
Р) гида. Вед. (2) готова. Пл.
Жида перехрести, та и голову одотни.
Гл.
Кукіль з пшениці вибірати, Жидів и Ля-
хів різати. М. Білз.
Жида вбпй — сорок гріхів з душі. Не.
То жидівська напасть. Проск., 3.
Як у Жидів родпнп, то пема правдпни.
Не.
910. Жпд пі сіе, ні орѳ, а обмапом жпе.
Проск.
Жсби Жид був з неба, вірити му пе тре-
ба. Ил.
Жид, як не обшукае, то навет и не по-
обідае. Бр.
Жид, як не збреше Р), то удавицця. Бер.,
3.
р) не обманить. Зв.
Жид, и молячи, вчицця обманути. Пл.
Без едпого ж Жида ярмалка бувае? Ёвх.
Про Р) одного Жпда ярмарок (2) буде.
Проск.
р) По. Нов. (2) нрмалок.
Жидівськс а папське не пронаде. Пл.,
[Проск., Рад.].
Рабин умер, а книжка зосталась. Пов.
Одважпнй Жпд и в школі грішить. Рад.,
Пир.
(’) бз...ть. Зал.
920. Ай коза, ай коза! хоч розорвалДсь,
та пе подалась. (Жид казав, стоючи пад сво-
ею козою, що вовкв розірвалп). Нові.
Па тобі, сипу (’), рака, набухайся та мо-
лоти. Г.—На тобі гріш, купи рака, звари,
та юшку иззіж, а рака продай, а мені гріш
ввддай (ибо: На тобі яйце Та набухайся до-
бро). Ёвх.
Був собі Жид багатий та скупай,
мав він парубка. Той парубок докучав
ёму істи, а Жид дае шага та й каже...
Евх.—(1) Возьми собі, наЙмиточку. //.
Як біда, ми до Жида. Пов.
Докір тому, що при лихові вдаецця
до шинку.
Як біда, то до Жида, а як мине біда—май
дідько бере Жпда. Пл.
Мені доводилось чувати, що такъ кеп-
кують над Жидами: ніби то якиЙсь а
них так сказав замісць «як біда, то
до Бога и д.» Ном.
Способом, способом, дванадцять Жидів
насилу корець хмелю внтаскали па гору.
Проск.
Дурний гой (иевіра; жпдівське). Проск.
Жид Жидом завсегда смердитъ (про пере-
хрнстів). Пе.
Пі одного перехрпста могилки не видно.
Нос.
Пе робив Жид на хліб, та и ЦПГАН не
буде. Пл.
Ори-мели-іж. Лв.
Циган хліборобові росказував, скіль-
ки ёму бідолажному роботи. «Мені»,
каже, «дути!.. кувати!.. ухпалі роби-
ти!.. на базарь носити, хліб купувати,
дітей гудувати!.. А тобі що?.. ори-мели-
іж!» Часом сими словами жартують, як
хто дорікае, що, мов. тобі так, а мені
он-як!
930. Дай мені силп хоч комареву ніжечку
(Циган, як заслаб). Зв., [Кон].
Щоб я до захода сопця дітей небачпв (Ци-
ган так божпвся)! Кр.
Щоб я вмер, коли я неправду кажу! (А
,вже ж вмремо колись усі!..) Кон.
Не гріши на Бога—чорт дітп забрав! Бр.
Циган з великоі жадібки сёрбонув
шевського квасу,;га воспитавши: шевця:
«6 в тебе діти?», як той одказав: обули
та Господь забрав», — подумав, що тоод
сёго квасу вони повмірали... та ото й
каже: «Не гріши и д.».
«Моя матка між двома хлібами вмерла.»
—«ЧоГо ж так?»—«Бо едного не дочекала, а
другий вже минувся.» Бр.
— 21
Тату, с;і.іа! мимо, ію.іькп! Щпганчя, чую-
•іи, що смерть приходить1). //.
Як но мають домів—щоб и щастя нсмалн
(Цигано). /и.
Ачхапёре під чсрепёрс. щоб бахтірувала
(кспкуіоть з Цигап, що піби вони такъ по-
ганяють коней,—або що: «ачхавердн!» Иом.
Мъясало!
Жартують так з Цигаиъ. Чоловік
кабана смалив, Цигам и нарипився, дай
та й дай ёму мъяса. Той дав ёму ков-
батку.—Цигап що Й сала. «Добре», каже
чоловік, «дам и сала, тільки скажи одним
словом мясо и сало,» Цигап и почав
и «мъясечко-салечко», иимтясце-сальце»
— ні! А далі «мъясало!» каже.
Оттак я ёму головку скрутив!
Цигап внадився кудись обідать и вже
приміча, що хазяЙка, як покрае оце
мъясо на тарілці, то луччиии крише-
никами до чоловіка там, чи до дітей.
От Циган и пішов на хитрощі: почав
росказувать, що він горобця чи - що
НІЙМив, — «и оттак», каже, «головку скру-
тив!», та хѴгі за ^гарілку и крутну» іі
луччими крипісниками До себе...
940 . НІМЕЦЬ каже, що постить все поло-
вину : вдоль іеть скоромно, а вночі постить,
/ь, Бан.
3 ІІімцем пехрнсть одшпбае. Рус. — Ні-
мець па дуіпі пс лежігть (див. замітку про
Русавів А» 793).
Попімецкпй (^веЦький (2), а поруськип (3)
почва (*). Пир.
(’) Понімецьки. /7р., Пл. (2) нецьки,
/7р., Пл., /7, (э) а похранцузький. /7р.;
пбпольськйЙ. Пл.\ я пбруськиЙ. /7. (4)
корйто. /7р. Ил.; ночовки /7.
Ой дай, жіпко, нагая — проучити Німчая.
Прав. Пиж.
Вража (1) Німота! Пр., Аох.
(!) Врагова. А.
\ .. ... О • . О
м I еь.Э
’ і ь і I
Силышй 945—982. — Більший 983—1050. — Сила 1051—1128. — Пан 1129—1250. — Му-
жик 1251-1324. — Воля 1325-1342.
СНЛЬНОГО руку Бог одпн судить. Ос. 10
(XIV, 27).
Якпх у нашого царя людей пемае! Бр.
3 добрпм думцею кпязь високого стола
додумаецця, а з лпхим думцею и малого сто-
ла збудецця. Сн. (Данило Заточпик).
Посел есть як осѳл: носить тое, що па
него зложено буваеть. Вел. (I, 158).
Посланця (’) пе (2) бъють (3), ні (4) руба-
ють (5). Рад., Кон.
(’) Шсла, Проскл Посла. Піш-
лянця. Бр. Г2) ні. Бр. Проск. (’) ні сі-
куть. Ст. Зб.-, ні січуть. Руд., Бр. (4)
не. Зв., Бр. (6) ні січуть Проск.
950. «Що то політпка?»—«НещирістьЬ—
Пл.
Чпм більші комірі, тим більший паи. Яц.
Благородні—хліба голодні. Збр. Пкй.
Благородна, як евппя огороди я (або: Бла-
городной як кабан городний^. .Іист. (11,246).
3 стольця пзопхнуть (з уряду). Б.
Не міеце чоловіка красить (’), а чоловік
міеце. Проск.
(’) Святить. Ст. Зб.
Який-такий уряд луччий, ніж проста служ-
ба. ИЛ. • 1 . ійП -Л ч
Доти чоловік добрпй, доки ёгб десятнпком
не наставлють (').^Вин.
(г) не нарядили. Пир.
Мпшь в стіжку не згпне. Проск.
Військового цапа за хвіет скубііи: огтобі
и рукавпця. Ч.
960. Ніхто пе хоче з носом, а з прппо-
сом. Нос.
961. Не тикай (не кажп ти), бо мене цар
^удзпками обтикав. Пир.
963. Перша чарка, перша палка («то у
службі» Проск. [А.]
На двох стільцях сидитъ. Пл.
Дай, Боже, панувать—Па золотіх креслах
сідать. Слои.
Турма не дурна: без людей не бува (’).
а., о.
(*) не живе. Ст. Зб.-, не пуста. Гл.
Турма красна, а чорт ій рад. Не., [Гл'.]
968. Татова хата (турма). 7К., Рад.
970. Дай (*) кату плату. Пом.
БурсацькиЙ жарт: ходить оце з дж^у-
том поміж товариством (звіено, такий,
що не боіцця здачі), и у кого е кабач-
ки або инша далда, дж^утом по спині...
Либонь колись кати так робпли, ходячи
поміж народом перед тим, як кого ка-
— 22
тувать; тільки що у іх, ввісно, пе дари-
ти були... Народ було, кажуть, тер-
питъ и дае плату, щоб не так дуже
катував того, або ту...Пом.—{1) Давай-
те. Лаз.
Хто мае викрутн, не піде в пекрутп. Г.
Уже зайці пополошалн (хлопці, тікаючи
од пскруцтва, розбіглнсь). Бр.
Пішли зайці пасти.(у москалі). Бр. [К.]'
Скоро взяв московську сумку, то й за (’)
чортову думку (2). Бр.
(*) Коли надів ладунку, то уже и
взяв. Рад. (2)... суму, то взяв и мо-
сковську думу. Слуц.
На мнпшки ладунки, на варепнцілазупки.
7Я.—... па варянпці лозанкн. Кон.
«Лазунки ті ж варсниці, а тут проти
лазіння гріхом до хазяя у сімью.» Бр.
«Ёму за біЙки некруцтво, а ій за ве-
• * редуванпя різки—мов би й так можна
прикладать.» Пир.
Од шімка спину смака. Збр. Лаз., Б., Пе.
Як повміраем, то тоді протуиіі поскидаем.
К. [Рад.].
Отаке здоровъя, а подушне дай. Пе.
Сам Бог бачпть з неба, що па подушне
грошей треба. Пе.
980. Дай, Боже, тім скляпппм па здо-
ровъя. Сл. ।
Привіс чрловік недоімку панові, а
пан и пита: «А скільки за тобою?» —
«15 (рублів чи чого таи}.»—«Як 15?..
30!»—хотів прибавить.—«Ні», каже чо-
ловік, «15». Надів пан окуляри и поди-
вивсь у паперо: «Так», каже, «15».—«О,
дай же Боже и д.»
Не впрохав нпждёго, пе впроспш впщого.
Ёвх.
Казна жалю пе зпа. Кох.
Б1ЛЫПОМУ більшс п треба. Проск.
Колп мепі сліному курка, то тобі впдю-
щому й дві. Л.
Великому велика й яма. Проск.
Тп в нас сім з оком (сім пудів з оком?
Пом.). Ёвх.
О, широкого поля ягода! нам нерівня.
Ст. Зб.
Пішлп наші вгору! 3., Пир., Пр. — ...
по два на вірёвку (!). Р , Кан., К.—Цигане,
оп твого батька повісндп!»—«О! піш.ш наші
вгору!» Б.
(*) до гори, по два на шибиницю.
Проск.; по три на шнурок. Бр.\ по три •
ва вірёвку. Зв.\ зтурми на шибиницю. '
Рад.; по два на мотузку. Ёвх.; усподі
утинають, а вгорі лятають. Новъ.; в
долияі ріжуть, а вгорі латаюцця. Проск.
вгору, аж вірёвки тріщать. Ёвх. — Д.
Ёвхименко каже, що се проти тих, що
з луччих поробились ногапішими; так,
— одначе кажуть, як бував и навяворот,
найпаче перше прислівъя.
Велпке дерево поволі роете. Ил.
990 Знай, мипя, стійло. Проск., Кан., К.
Знай, коза, свое стійло. Руд.
Иди, де йдеш, та знай, коза, стійло. Ст.
Зб.
Свппя в наритпиках—так вже й кіпь! Ёвх.
Знай, кобило, де брикати. Шей., Ёвх.
Знай, хто роком старшнй. Ст. Зб.
Молоди на гетманство. Б., [0., Ст. Зб.]
Кулик на міеті соколипім пе буде птичпм
господипом. Пе.
Чп може сова в сонце дивитися. Пл.
Клект орлячнй зпід хмари чутп. Гат.
1000. Сказав Сенека: «стій, евнве, зда-
лска». Бр.—Казав Сенека: «стій собі здалѳ-
ка, та потакуй». Пл.
Гернус (’), Грнцю, комисар іде. Пир.
(!) Гераус. Пов.
Коли не періг, то й не пнрожися. Кан., К.,
[Проск., У.]
Колп ппріг, то й пнрожися. Бр.
Игумену діло, а братіі зась. Бер. — Що
игуменові {або: попові) можна, то братіі
{або: дякові) зась. Кох., [Пр.]:
Що вільио папові, то пе вільно Пванові.
Нл. ’
Хто старшнй, то не менший. Лів., [Ст.
Зб.].
Хто, бач, впшпик, той не король. Ш.
Сук не верба. Проск.
Що голова, то не хвіет. Пл.
1010. Старшой Галпч відо Львова (Галич
стояв уже в 1140 р., Львов построіли в
1270 р.).
Старшпй Грпць, як Парася. Бр.
Не старша Химка {Кон.: од) Иархімка,
Пе., [Кон.].—Не старша віверь од Пархіма.
Збр. Лаз.
Сторона рудаку, а сторона редці. Пе.
Сторона рудяку, сторона и гречці. Б.,
[Кон.].
Яйця курей учать. Сл., Ст. Зб. — ... не
учять (!). Лів.—Довелося яйцям курі вчнть.
Рад.
(]) курку не учять. К.
Уха новпще лоба не ростуть. Л.
Вншше лоба очи не ходять. Ст. Зб., Нос.
Грибок на бок: боровпк іде! Нос.
Кінь коневі не рівннй. Проск.
1020. Не сват ситпнк коробейнпку. Пир.,
3.
Гусь еввні не товарнш. //., Г., Пир.
Кіпь волу не товарпш (’). Ир., Лох.
(х) не пара. Коз.; не рівня. Дуб. .
- 23 —
(2пгиП голодному не товариш Р). //ир., ./.
(’) не брат. /Г.
Ситий р) голодному (2) не вірить (8).
У.
(’) Сито. /Гоя. (2) за голодного. Ст.
36.; по голодному. О.; Ёвх.; голодио-
го. Бр., Проск., Бер., ./., /Гои., X. (3)
не спогадас. Ст. 36., Пос.; не погадаа.
/Г., 0., Ёвх.', не питае. ./., Л'.; не знав.
Л’р., Проск., Бер.; пе згадув. Бон.
Старецъ медвідимку но товариш. Пос.
Сигпик бердпнку но товариш. Рад.
Піилыіик бердпнку но товариш. Боз.
ІІІорник свитиику нс товариш. /Гр.
Чешися кінь з конем, а віл з волом. Ст.
36. —... свиня з свипею. Ёвх., [/Б]. — Чс-
шися (’) кінь з конем, віл з волом, а евппя
об тин (2), як нема з кнм (3). Зв. — Віл до
вола, кінь до коня (4), а евпня (») в тнн (®),
коли (’) пема з кнм (•). Бр.
(1) Чухаецця. I Бон.; трися. II Бон.;
Знайся. Проск. {2\ в тин. (3) а свині, як
ні з кнм, так вона об угол. 0., Черн.;
а свині ні з ким, так з углом. Бр.;
свині ні з ким, так вона об тин. 1 и II
Бон. (*) Кінь з конем, віл з волом.
Бр., Б,, Павлв.. Бон., Гат. (») а пнура.
Гат. (•) об. Павлв., Гат. (*) бо. Бр.,
Б., Павлв., Гат. (•) немае. Гат. (*) а
свині як ні об віщо, так об ліеу. Бон.
1030. Пан з паном, а Пвап з Пвапом. Пл.
Де соколп літають, там ворони не пуска-
ютъ. Б., Бр.
Буди орли літають, туди сорокп не пус-
каютъ. Не.
Орел не прпстае з воробцямн. Пл.
В свиппнці родившись, між святимн не
обідать. Не.
3 паршивою головою, та в тин лізе (’),
Зв., Бер. ч
(’) та в дух лізти. Бан., Б.
3 (1) евпнячим пнеком (2) та в пшенишне
тіето.
Р)». Не. (2; носом. Не.; личчем. Боз.;
ч 3 свинячою мордою. 3.
3 свинячою мордою у бублвшпий ряд.
Бон.
Нашому ыаляті лига слипку ковтати. Гат.
Хто ся з отрубами змішае, того свині
ззідять. Ил.
1040. Циган тпм не поган, що з папами
іеть. Прав.
Жартують, як бідний встряне між ба*
гатих або можніших.
1041. Як маеш кланяцьця лаптю, то луч-
че поклонись чоботу. X. Вид.
1043. Така честь, як на собаці лико. Ёвх.
Забув вів, коли тедятём був. Пл.
Коли на медведя мала галузь (гілька) впаде,
то бурчитъ (’), а як велика, го мовчить. Нл.
р) На меднедя як впадо мала галузка,
то він кричитъ. Проск.
Задпю насе. Пир., Л., Гр.
Всс всиоді — по напсрсі (’). Пир.
р) не наверха. Пл.
У великому судпі, та па самому диі. Боз.
Як звали мене (*) Грицьком, носпв я (2)
гро'ші мішком; як стали звати пане Григорій,
то й став як грвб голнй С., [Ст. 36.].
(*) був. Бр. (2) то носив. (’) а як став
Григорій, то став и босий и голий.
1050. Голова голові, а хвіет хвостові — не
ори вас мовлячп. Ил.
СИЛА на уданню палсжить. Ст. 36.
Силою пе даютъ — силою одпімають. —
Сплою одиять однімеш, а дать не дасп. Пос.
До розум пе стас, там сила добувас. Ил.
Чпя воля, того й сила. Рад., О., Нир.
Сила без голови шаліе, а розум без си.іи
мліе. Пл.
Чи рада, чп перада, — ганда громада. Гат.
Скрипи, а йди. Бр.
Не підеш по добрііі волі, то підеш по пе-
волі. Пл.
Як не даси з прозьбп, то даси з принукм;
а чого прозьба пе докаже, то докажутъ букп.
1060. Коли пе хоч почесськи, то буде (1)
попеськп. Л.
•Р) то виженеи. Пер.
Хоч так, куме, сядь, хоч так сядь, та все
сядь. ;/.
Хоч догори пехай скачпть, не буде по
ёго. Пе.
Як мпель, так мпель — такн буде Пере-
мишль. Пл.
Стародавній галицькиЙ город над Са-
ной. Славлять, що слова сі сказав ца-
рев! простий Русин, як той добірав
УП < мення городові.
Гнись пе гнись, а в голоблі становись. Бр.
Скачи, бабо, хоч задом, хоч иередом, а
діла иідуть своім чёредом.. Гол.9 [Бон.].
Хоч труснся, пе»трусися, а ти, гладка,
віддаспся. Бр. .
. Хоч перад, то мусаш Р). Бер.
Р) та мусиш. Л.; та обіручки. Рад.
Хоч снор, хоч лайся. X.
Випде, Ляше, па р) наше. Бал.
Р) Стане, Ляше, за. Ст. 36.
1070. Дяче, не буде ппачеі Нл.
Лпшпёго пічого пе впгадуй. Ст. 36.
Як пе ради, а пе буде так, як ти хочеш,
а так буде, як Бог дасть. Проск.
Як сё Пастя скаже, так и буде. Б., 3.
— —
аТуди Йти на вісту, туди.» 3.
Див. № 9065.
Курі и на весілля пе хочуть, та силою
несутъ. /Гр., [Бвхфу
Не рада (*) коза па торг, та (2) ведутъ.
Лв. — ... торгу, а кури весіллю, та му-
сать. Ил.
. (*) Не хоче. Зв.. Проск,, Лв. Г2) та
силою. Пир. '
Просили — не хотів, казали — мусів. Ил.
Поборов — та й вмпроспв. Павлі.
Або Хай, або видеру. Проск., Руд., [Пл.]
Ткрргта роди. Зал.
1080. Оцюди лпшцпь, слухай (не о^тцо-
вму буде, а оп як! п д.). Хат.
Як кажуть, то й батька въяжуть. К.
Загад діло справуе. Ст. 36.
Орудуе ними, як чортяка гріщнпми ду-
шами. Чрр, Рад. (226).
Цехай. Бог скарае того> хто насідаеся на
кого. Ил.
Сплованимп очпма не можь ся довго ди-
впти.
Силоваппм копем не вскач (1). Гр,
(*) не доробисся. Ёвх.; не наіздитись.
Бр.
Сплованпм волом не доробисся (*). Проск.
(!) не наробйсся. Бр. ,
Силою (*), колодязь копать (2), води не
пить, /Гр., [Б., Ст. 36.]^... колодязя пе ко-
пать. 3. — Силою водя пе докопаесся. Ос.
5 (VI, 29).
р) Насильно. Боц,;. Через силу. Пир.
(2) насильного колодязя. 3.
Протпв сплп и віл пе потягпе. Збр. Лаз,
1090. Протп рожна не працёвать. ///.
Па рожен махати — з рогатим боро-
тиръ.,
II рпба не плпне проти бпстрі води.
В/згтам мусить, де ёго коні тягнуть.
Пугою (*) обуха не- пересічещ (?)♦ Прав.,
[Нор.р
(*) ІІліттю. Бан., К'., Боз. (2) не пе-
ребъеш. Бан., Б., Рад., Боз.
Протпв-горп.(’). піском не сипать. Ёвх.
(1) сили. Л., Бан.
Сила солому ломить. Ир., Бон.
Вода и камень довба. Бр.
Коли пе здужасш, не піднімайся. Бр., Л.
Збагатом пе судися, аздущим (*) не бо-
рпся.//о.м.,/7Ган.,К, Черн., Не., Ёвх.,Лаз.]—
Цур ёму (2.) з дужпм бороцьця, а з багатим
позивацьцяЬ <?. — Бодай чорт з багатим по-
зивався, з дужпдо боровся! С. -р- 3 дужпм
боротмеь.'— смерть на ум^Сю. Зб.
I1) сил^ним. Плщк. (2) Щоб не діждать.
Рад.', Не дай Боже. Кан., Б„ Пир.
1100. Не дмухай протпв вітру. Лаз.
Барапе, по мути воду вовкові. Ил.
Протпв води плнве. Ст. 3$..
Язпче, язичс, лихо тебе мвче! во мпі си-
ди ш, а мені добра не зпчііш! Пос.
Язичку-язпчку! малеиька штучка—велико
лихо робпш. //Г.
ІЦо внмовпш язиком, то пе витягиеш и
колом. У;
Хто язик держить за зубами, то того пі-
чого не кортить. Бр.
Мовчи, язпчку, будеш ів 'плотичку. Ил.
Помовчп, язичку, кашки дам. Пр. в Ст.
Зб., [Прав. Ниж., Л.] — ... а пе вмовчиш,
чорта Щ ззісп. Хар. Зб. — Мовчи, язпчку,
будеш істп кашку. Яц. —... а як пе замов-
чиш, то будеш істп болячку (2). Бр., [Проск.].
(1)’ лиха. Бр.; трясця. Бр., [Рад.].
то кашки ззіси; а як не мовчатимеш,
то чорта ззіси. Бан., Б.
Держи язик за зубами. Ст. Зб,—ІжборщЩ
з грибами, держи язик за зубами. Лв., [К.].
(*). ниріг. Проск,,
1110. Мовчи, глуха, менше гріха. Об.
Мовчп, тамак товчя: мовчанка не пушить.
Ст. Зб.
Мовчи та годуйсь! ./.
Мовчи та потакуй. Ил.
Іж зубами, а прпдержуй губами. Б.
Говори та не проговорися. Б., [Сос.].
На час міста не умовчиш! Гер., Р.
Мовчанка (!) не пушить (2), головоньки не
сушить. Ил — ... не пушить, п черева пе
дме, та весь гнів тушить. Не.
(*) Мовчанка не дме. Рад. (?) нікого
не,пушить. Ст. Зб.
Хто мовчпть, то лиха ся збуде. Ил.
Мовчене, де схочеш, то поставлю.
1120. Хто не вмовчів, той наковчів (?). Не.
За губу (’) в губу. Зв., Б.
(’) та и. /Г., 3., [Рад.]; бъють. /Б.;
Ото .за губу таій бъють тебе. Бал.
Цзичоц мельне та У у кут, а губу натов-
чуть. Бон.—Язпк белькне та в кут, а спину
вцртавлять, бъють (?•). Л. — Язиком бовтие
та не доведе, а по сипні е. Бр.
(^) а по голові, товчуть. Бон.
Говорить язпк безкостий та договорипця
до одного конця. Рад.
Млпн меле, мука буде; язпк меле, біда
буде. Бобр.
Язик доведе до Киева п до кпя. Проск.
Вкусись за язпк..//в., Пол.—Укуспсьзаязпк,
та й мовчи. Бер.—Прикуси язпчок. Б.уЛів.—
Прикуси язика. Бр. — А хоч що эбрехать,
язпка прикуси. Пов.
Велпкпм папам трудно правду казати. Ил.
1128. Потурай ім, брате! Козб. (7).
— 25 —
ИЗО. Пе Біг ПАПІВ роде, а лихо іх ро-
бе. Гат.
Біс та ёго діти ііанроть у світі.
Хто по звнк правда посажати, той зав-
ше іасіій па пукати. («Па добро складапо,
та не так выведено, — я так пе пула.
Кажуть з панством неп равдувати, чп не
з правдою панувати — якось так, чудно.»
Г>РЛ
Пани в світі блукаюцця, та з правдою по
зііаюццн.
Пани правдою кепкують—прото ж в світі
и папують.
Папам лпхом кидатп—не плугом орати.
Коли б папам гадалося, з чого лихо зку-
валося.
Богу молицця, а чорту віруе ^про папів
кажуть). Ёвх.
Чп наші, чи люде? Сл.
То папп, а мп люде. Ос. /5 (XII, 59).
1140. А та палпця—паи назпваецця: треба
іі слухатп. Гр.—Поставлять палпцю—треба
іі слухать. К.
«Чого чорт плаче?» — «Що папам люди
не пастачѳ!» //.—И чоргплаче, що.иоди пе
настаче. Кр.
Коли б не хлоп, не вілпе було б панів.
Пл.
Колп б пап за плуга узя вся, то и світа
б відцурався. Коз., Гат.
Плугач оре и в праці рвецця, а панське
черево отак аж дмецця! Гат.
Добра папі за рабамн. Ст, Зб. — Добри
папи за рабами, а рабп за папами. 5., Кон.
Пан па тропі, а хлоп па ослоні. Пл.
Хпба ж е напп, якіім гроші пе мили?
Гат.
Дай папові покуштуватп, а він п гамкпе.
Давай папу по жупану.
1150. Дере,як з лика (панське здирство).Я.
Шляхта! гарна плахта. Кан., К.
Сёгодпя пан, а завтра пропав. Пр., Ёвх.
Біда папам! такп-то нам. Збр. Шей.
Що панська хвороба, що наше здоровъя.
Зал.
Пе дурень видумав паном бутп. Зас.
Пан що хоче, те й робить. Збр. Заз. —
Папи, як дурні: щб хотять, те роблять.
Пир., Ос. І5. (VI. 104).
Трудно стати напом, ато все піде даром.
3., [Ст. Зб.. Павла.].
Як би я був паном. то усе б на подушках
лежав. Пойц.
Папі на всі саііі. II., Нрав. Пиж., Зів.—...
тільки хвіет волочицця. Ёвх.—Оце папі па
всі саш, ще іі поги волочацця. Кр., [Г.].
1160. Паи на всю губу (,). Кр., Пир.
’) На всю губу папі. Зох., Пир.,
Пр., Не.
Паничу, я вас нідтмчу. Нрав. Пиж., Нол.,
.Не.
ОіІ паничу, паііпчуі я вас за чуб посмичу.
Кулж.
Папич, що украв бнч. Пл., Пом.
Папич не зпап піц, но (тільки) одно піеь-
мо, та й то му з головы встрісло. Пл.
Тепер настало папів —кинь па собаку, а
папа в.іучиш. Пом.
Що збап, то пан. Ст. Зб.
Води збап, а сам пан. (па //.) Збр. Заз.
Папів, як псів (’). Зв,
(') собак. Нові.
1169. Більше папів, як псів (’). Тар.—...
а мужнків и не видно ся за ними. Кер.
(*) курей. Пов.
1171. Пема добра в нашім селі, бо папів
бага то. Пер.
Усе папп та панп, а нікому (’) свііні пасти.
Чиір., [Руд.]
(’) Все пани, а хто буде, вибачайте.
Пл., [Проск.].
Все папи та папп (1), а на (2) греблю іі
пікого (*). Лв.—... а греблі нома кому зага-
тити.
(*) Багато панів. Проск., Руд., Ёвх.
(2) під. Кр.„(?) й нікому. Проск., Руд.,
3., Пир., Ёвх.
Три папп, два отаманп, а оден піддаппп.
Пл.
Після смерті колёкатора, зосталось
шіеть хлопців п одна дочка, обійстья
и трохи землі, и одним оден підданий.
От раз іден з паничів тіх іхав візком
и сам собі аоганяв коня. Ёго здибас
сусід и питае: «Чи пан сам уже й коня
поганяеш? у вас же есть підданий.» —
«Утік шельма!»—«Ато жчого?»—«Чорт
ёго матір зна! по дню тілько на тиж-
день робив панщини кожному збратів,
а в неділю, бувало, з панною сестрою
до костела, — и утік, гунцвот!» Нол-
ковський.
Два кметі, пап третіи. Нл.
Я вашець п тп вашець,—а хто пан хліба
напашець? Нос.
«Чи тп пап?»—«Пан.»—«А чого ж у тебе
порваппіі жупан?» Зв., Кон.
Папство в голові, а воші за комніром. Пл.
Два пани, одпі (’) штанп. Руд.
на одні. У.
1180. Оце ладію! три пани, еднн иггапи:
котрпй успіе, той п шташі надіпе. С, —
Два папп, а едпі штанп: котрпй раньше
встав, топ ся и вбрав. Бр.
Здаеся и иап, а штапів пема. Проск.
Пап в чоботях ходить, а босі слідп знати.
4
26 —
Проск.—Взутиіі, а слід боснй. Ёвх.—В чо-
ботях ходить, а босиі слідн робить (’). Пл.—
В чоботях клише, а босоі ноги слід пише.
Пир.
(’) а босий слід знать. Бан., Б.
II а и и новзувані, слідн ваші босі. У.
Коли сам паи коло брами («бо: у иоріт),
то слуг в его мало. /Г.
Казав паи, та и зробив сам. Пл.
Людс, хрестяне, а путе!.. або я Й сам.
Ном.
То паи хороши й, як багацько грошей.
Сл.
Лучче держатнсь у багатого папа за клям-
ку, як у бідпого за столом еидіти. Яц
Пани паші, пани голоко.іінці: ми у вас
служнм, а ви у нас х.ііба просите. Бр.
1190. Пани ж паші, пани голоколінці: як
мн в шинок, то Гі ви наздоііпці. Рад., Бер.
Пани моі, біда з вами: мн до корчмм, а вп
за иамп. У.
Біда нашпм гблояам за папами голпми. 3.
Двом нанам тяжко служити. Нл.
Двом папам служить, а сорочки немае. Бр.
3 папами, а свинямп не знайся. Гайс.
3 паном не будь за пан-брат. Не.
3 паном не братайся. Ст. 36.— ... жіп-
ці правди лекажи, чужоі дптини не май за
свою. 3. — 3 паном не дружкся, жінці не
звіряпся, а чужих дітей не пріймай. Боз.
3 великими папами не заходити. Вин.—...
панами не за панібрата. Ил.
3 панами добре знацьця, та не дай Бот
цілувацьця. Гл.
Панськес кохаппя — гірке горювання. Ос.
18 (V, 42).
1200. Папська ласка до порога. Проск.,
Рад., Б., 0., Бр., Ст. 36., [Бр., 3.].—... а
поріг переступив, то вже ласку утратнв.
Бр.
Панськая ласка літом гріе, а на зіму ко-
жуха треба старатися. Ст. 36.
3 папами не сідай істи, з панами и пе
говори багато: сказав слово, та іі мовчп;
хто іцо говорить, ти слухаіі. Бр.
3 папським свого язика пе рівняи; бо як
довгніі, то притнуть, а як короткой, то вп-
тягпуть. Проск.—... коли довгин, такъ при-
корочають; коли короткой, так вптягнѵть.
А.
3 панами не міряйся чубами; бо як дов-
гни, то підстрпжуть; як корокнй, то вптяг-
нуть. Пав.
Ніколи з панами пе міряйся (’) руками;
бо як довгі— відріжуть. а короткі — вы сяг-
нуть. Грсб.
(х) не рівняйся. Ёвх.
Не трімай з панами спілки; бо як твое
довше, то втнуть, а як коротше, то натяг-
иуть. Пл.
Лучче з ыедведем борікацьця, ніж з па-
пом рахувацьця. 36р. Заз.
Б панські ворота широко ввійтн, та уз-
ко (*; впйтн. Рад., [Бон.].
(\ В панськім дворі брама широка,
а вузка. Проск.
Ирозьба нанська рівно з паказом хо-
дить. Нл.
1210. Пан шапку хоч и здпйма, та в
шапці правда пема.
3 паном О) дружи (2), а за пазухою ка-
мінь *держп. Зв.
Р) 3 панами. Боз., Бр., (2) живи.
Рад.
Чеши дідька зрідка. Прав. — ... шоб не
задернути. Проск.—... зрідка, пехай пде до
дідька. Пл.
Пе жируй з недмедем, ато віп тебе зада-
вить. Гл.—Пе грай, кітка, з медвідем, бо
тя здавить. Пл.
Добрпй пав, — тільки трейчп в морду
дав. Булж.
Пан добрый, як отець — взяв корову и
скопець; а пані, як матп—казала теля взя-
ти. Г.
Тоді пани добрі, як сплять. Б.
Добрпй паи: ні бъе, пі лае, та пічим и
пе дбае. 3., [Бр., Ёвх.].
Пан—соломою па п ха и. Ёвх.
Жаба свніце—пана істи клпче. Проск.
1220. 'Жаба на поріг, а панъ за етіл.
Жаба до покою, а кухар з рожною и з
мукою.
Жаба кричпть, вереіцнть, а кухар на рож-
ні до кухні іі тащпть.
1223. Пани переведуть, що й собака не
істиме (про панські прпнрави). Бан., Б.
1225. Багацке и панське нігдп пе пропаде.
Збр. ІПеіл.
Як у воді не без чорта, так у великого
папа пе без Жида. Зап. (I, 146), Бан.,
Пер.].— Як у болоті без чорта, так у пана
без Жида не бувае. Б.
В тім пана бракують, въ чім убогиі сма-
кують. Гат.
Слово панське пе цпганське. Б.
Панське слово—велике діло.
1230. Теп.іе ваше, паноньку. слово. Нл.
Що то за пан, що въ ёго ніщо не гнпе!
Б.
3 бороною—до гною, з шп.іом— до греб-
лі, з макогоном — палі бить (нібп такъ по-
рядкують на панщппу Йтв, бо нема робо-
та, бач, у пана). Б.
27 —
Не треба робота, коли й такъ родить.
Коз. — На що й пахать, коли так родить
(па нам). Л’р.
1234. Стрижи пана як вівцю, на ёму
шерсть нароете. Зів.
1236. Хотів для папа, а й ііпніло для себе
погано. Кр.
Паи далеко, а Бог нпсоко. Прав. Пиж,,
[Нол. Лв., Ст. Зб.].— До Бога високо, до
царя (’) далеко, — а ті панки, що хтягь, те
й роблягь (2;. Лв. — ... далеко, а пани вер-
тять, як хотятъ. Еих,—... далеко, та й заги-
бай. Не.
(’) до пана. Бр. Проск., (2) а підианки
що хтять, те роблять.
Не так пани, як підпанкн (’/. //., Прав.
Паж., Лв.—Пе так пан, як паннпятка. Зох.,
Пр., Ал., [Ст. Зб.].
(*) полупанки. Гад.
Пани, як пани, та войтп собаки. Рад.,
Кр.
1240. Лучче пани, як підпапки. О.—Лучче
папу кланяцьця, як підпанкам. Бр., Зв.
Стара оані все—то шие, то поре. Пл.
Я такого був пана, що царство небесно,
та й годі. Коз.
Ноздоров, Боже, нашого папа, то все га-
разд буде. Кр.
Дивись! пан, а балакае, як люде. Зал.
Хоч бн тебе, паночку, чорт узяв, то я
тобі хліба з медом не дам. С.
Будутъ пани дуцця, поки полопаюцця.
Ш.
Мпнецця се ім (’) панство! Пир.
(!) А, чекай! минецця іх. Бр.
Хоч щука вмерла, то зубп не вмруть.
[Пир., Пер.].
Як дерево зітпуть, кожнпй тріекп збірае.
Пл.
1250. Пес здохлвй не куса. Ил.
МУЖПК у землю дпвпцця, а на сім са-
жень бачить. Нол.
Мужнк хитрой, як лпепця дурннй
як воропа, а хлтрпіі, як лис. Зв.
Поки мужнк купить, то сто’раз злуппть.
Чтр.
Мужнк Щ ворона, хнтріше чорта (2\. 3.,
3., Кр.—Мужикъ хптріщней від чорта. Проск.
дурний, як. Зв.\ дурніщиЙ як.
Зип., Бер.\ як. Ст. Зб. (2; а хитрий,
як чорт. Зв.\ хитріщий, як чорт. Зип.,
Бер., Коз., О.]; а хитер, як хто инший.
Ст. Зб.
Па панеьку мудрость мужицькая хитрость.
Кобр.
Мужика вдень обдери, а впочі оброете
Бр. — Пан мужика вдепь обдере, а мужнк
впочі пороете («краде з біди»). Проск.
Кіт ліннпй, хлоп мівниИ. Ст. Зб.— ... нсю-
ДП ІІОЖІІВІІЦЦЯ. Пл. — Кіт НС.ІІВННІІ, хлоп ІІС-
мівнпй—обос ледащо.
Нап кладе печать, а мужнк дума, відкыь
почать. З.у Пир.
(’) шука де б. Ко/і.; дивицця, від-
куда. Кулж.
Пан гардий, хліб гвардип, нивннця на
кблку—трудно ся поживптн худому пахолку.
Ст. Зб.
1260 За папською головою поливай ма-
сло м як водою. Пол., Зів.
3 хама не буде пана. Об.—...а хоч буде,
то погапнй. Пир.—Такп хам хамом—не буде
папом. Зв —Из мужика—хама пе буде до-
брого папа. Мі. («Се вони сами кажуть...
сирость природпа останецця всуцці.» Гора-
бинський,).
Не буде з И вапа папа. Зів,
Пе дай, Боже, з Ивана папа. Прав.— ... з
козп кожуха, з свііпі чобіт. Гайс., Ёвх—...
пана, а з наймнчкп господппі. Бр.
Пе дай, Боже, з хама пана. Прав.
Хлоп бодай панував, а сплп не мав. Пл.
Не даіі, Боже, евнігі рогп, а мужику пан-
ство. Рад.—Не дав Бог евппі ріг, а мужпку
папства: багацько б людей занапастилн.
Пер.
Як пз діда багач, або из папа паи, так
п простння; а як з мужика пан, то п гор-
диііа. Кон.
Мужпк багатпй, як віл рогатпй.
Пе буде з пса солоппна. Пл.
1270. Мужпка хоч три дні вари в росолі,
а він едпак сиростю смердпть. Ст. Зб.—...
хоч у росолі вари, то все буде мужнк. К.
Маж мужика медом, а він пахпе салом (т).
Зв. — СмаруЙ хлопа лоём, а він смердпть
гпоем. Пл.
Ёму годп, а він все таки дмецця.
Рад.—(!) смердить тім таки.
Мужика хоч золотой обліпп, то він зо-
станецця мужпком. Зох.
Що мужпк, то гадюка. У.
Хоч п надів жупан, все не цурайся евпт-
кп. ПІ.
Хто не був ніколп підданим, той не буде
добрим папом. Г.
Впважують (так робнть}, щоб п Біг ласкав,
и батіг ляскав (1). Білі.—Абп Біг ласкав, а
батіг тряскав. Пл.
(*) тряскав. Бр.
Що малой пан вліппть, то и велпкий не
відойме. Пл.—Малой пан вложить, велпкий
не впп.меть. Ст. Зб.
— 28 —
1278. Сто злотих (*) не гроші, а мужвк пе
бра г (2). Гаііс.
(>) кіи. Рад.; акрбованців. Кан., К. (2)
не паи. Рад.
1280. Не бити гадюки, то не взяти еі в
руки (паи хлібороба). Лая., Л*.
Папввся він не раз людськоі крові. Проск.,
3.
Залив за шкуру сала. Проск., Ир., Кон.,
Павлі., [Бер., Коз., Ст. 36., Маке., Сн.,
Павла.]
У Максимовича про Ляхів, у Снв-
гирева про Москалів.
Кров не вода. 0., Пр— Руда (кров) не вода
Гат.—Людська крівця пе водиця, розлива-
тп не юдпцця. Пл, — Кров пе вода, разли-
вати шкода. Г. Бр.—... невода, річкаыи
не тече. Кон.
(]) проживати. Бр., Рад.; розливати іі.
Проск.
На що варить одну' кров! щоб пополам
з водою... Л*.
Голова від Бога, а литка скарбова: бий,
скількн влазпцця. Бр.
Батіг не нитка пе увірвецця, с....а не
шклянка пе розібъецця. Руд.
Що голова, то кіеть,—що лптка, то мъя-
со. У.
Голова—кіеть, а зад, впбачте, мъясо: в
голову цілують, а в зад бъють. Пл.
Мужпк (’) жінку бъе, коли істи хоче.
Ров.
I1) Лях. Рад.
1290. Дай пап дурню корову, а не волю:
корова хліб дасть, а воля папасть. Заз.
Якпй пан —такпй хам. Рад.
«Чого ти, зайчику, такпй худепькпй?» —
«Тим що всім ппткл подаю.» Бр., Кон.
Гне шию (’), як віл у ярмо. Лв.
(*) Гнецця. Пир.
11 холитесь, як и хи лились. Кобз.
Ііавська воля — наша доля. Не.
Панська воля—панська й сила. Кон., [Зох.,
3.].—Ваша сила—ваша й воля. Ном.
«Що ти, мужпк, кпдаеш мені (чи «на мене»,
бо топ молотив) —то атлас!» — «Та то все,
пане, з нас!» 3.
Хлоп тільки в продажі мае ще вільность.
Г.
Панськоі робота (’) не переробвш. 06.
(*) ніколи. Зох., 3.
1300. Ми більше на холоді буваемо, та все
горе добуваемо. Ёвх.
Сказано було, прирівнюючи панське
життя до людського.
Біда тій курці, що на ній сокола заправ-
ляютъ па лови. Пл.
Чого папв наварятъ, тим ся оідданні по-
парятъ. Нл.
Лип ввлнпае, а карася очешутъ. Ст. 36.
Папи Р) бъюцця (2), а в мужиків (•- чубя (*)
болять Р;. 3., Кон., Пир., [Черн.]. — Хто
бъецця, а в кого чуб болить. Кр. — Пани
шкуптуюцця, а иашого брата ріжуть. Кон.
Р)Багаті. Пир. (2) скубуцця.^а., Рад.,
Кр.*, судюцця. Нос.\ чубляцця. Пир.,
Нові.'; крякаюцця. 36р. Заз. а у
бідних. Иир.\ а в простолюдців. Гат.
(4) ліб. Нові.\ лоби. Рад.; боки. Пл.\
зуби. Кам.; чуприни Проск., Збр. Заз.
трусяццн. Нос.-, рвуцця. Гат.\ трі-
щать. Кам., Проск., Р., Пир., Пр.-,
тріщить. Нові.
Вус! тихо сиди, як бороду голять. Проск.
Як би все вптрищвлось на мужика, що
ёму буде, то вмер би з ляку. Вас., К.
Пе питай, чий я,—не питай, що я. Нл.
Нитався Лях: «Щотипостелпв?»—«Ворок».
—«Чим ти вкрввея?»—«Вороком.»—«Що ти
поклав під голови?»—«Ворок.»—Авіп улізумі-
шоК) то постелпвся в вкрився: й під голо-
вами, й під ногами—то все одип. Бр.
Панщанпі та поединкові: що па едиій но-
зі капиця, а па другій чобіт.
1310. Ми парод невольний— де вам узяти!
Кон.
Служка на служку, а пану трясця. Пир.
Вже двірськоі поливки хлвенув, а соро-
кового хліба покушав. Пл.
Цнота и покора не мае міеца у пансько-
го двора. Пл.—,.. не живе у двора; а хто
лжетъ п крадне, поживпцця снадне. Ст. Зб.
Сідьська собака пай ся між двірськіі не
мішае. Пл.
Куди панська лая, туди й сучка моя. Бр.,
Дуб-
Дать купнцю (викуп за крепачку, беручи
іі за себе заміж). 3., 3., Кон.
Мужича правда колюча, а панська на всі
боки гнуча. Котл.
Хлопа корцен пе міряють. Пл.
Що буде, то буде, а козак папщинп ро-
бптп не буде. Кан., К.
1320. Каліка пе довіка, пап не до смерті.
Пл.—Пе звіка каліка, пе до смерті пап. Бр.
Буде гарно на світі, як попу підеппать,
а папа засипать. Кр.
Хоч хто мал—не топчи ёго вкал. Ст. Зб.
Хіба ж про те нам розум мати, щоб па
кривду брата дбати. Гат.
Обніміте ж, братп моі, наймепьшого бра-
та! Кобз.
— 29 —
Своя ВОЛЯ добра, іа не пожитечиа Ріа
дітей). Ст. 36.
Дай кому во.ио, а сам підеш в Р; нево-
лю. Л.
(*; а собі. Пл. ,
Кождиіі блазеп своім стросм.
II вовк па поді, та іі вас доволі. Кох.
Жнтгя вольно, як собаці на прпвьязі.
Пир.
1330 Со прямо бсзвілля. /Гои.
Вольпі-полыН,—на все не доволыіі. /Гои.,
К.
На волі — іыач$ доволі. Кох.
В пригоді—мнсль о свободі. Пл.
Лацно на сім світі, іцо хотітіі, те чини-
ти. Ст. 36.
Хоч спина гола—та своя воля. Ёвх.
Лучче птиці на сухій гільці, чпм ся в зо-
лотій клітці. /Г.
В клітці е пити, істи, и хороше сісти, та
немае во.іі. Ном.
Вѳдмідь па рстязі товсто ревс. Лв.
Неволя и иначе, неволя и скаче. Рад.9
1340. Хоч за три дпі нерсд смерті волі
побачить. Рад.у Пир.—... смертю нолсішас.
/Гр. —Коли б Бог дав, щоб хоч трона дня-
ми перед смертю полегшало! Бр.
«Коли та воля буде? чи вона втопилась,
чи до поділась? Мо, іі в;ке ніколи не буде?»—
«Е, ні! вже як палу пилось, то й вилуинцця:
колись такн дождемось!» /Гоз.
3 корята ілн та у волі жили — ніякого
горя пе знали. Пан. — Хоч з корита, та до
сита. Гат., [Гл.1—...^ ви з блюдів, та худі
(мов би Запорозці па сто.іиці сказали ве-
ли ким папам). Пир.
НІ
>81
Багатир 1343—1463.— Убогий 1464—1621.— ІЦасливий 1622—1717.— Роскіш 1718-1724.-
Доля 1725—1738. — Нещасія 1739—1750. — Пригода 1751—1756.—Напасть 1757—1763.—
Не пайдить 1764—1847.—Перевівсь 1848—1870.—Пропав 1871—1953.—Лихо 1954—2151.—
Біда 2152—2257.— Горе 2258—2235.— Каяття 2236 — 2251. — Жаль 2252— 2258. —Журба
2259—2292. — Кривда 2293 — 2302. — В нещастю нема брата 2303—2366. — Плач 2367—
2400.— Терпи 2401—2445.
Такий БАГАТИР, що не звае, що то нема.
Л., Пир. у Кон.
До чорта грошей. ./., Пир.
Грошей, як у Жпда. ./., Пир., И., Г.—...
вошей. Нов.
У нас грошей—и свині не ідять. А’., Гр.
Там грошей и курі не клюютъ. 0.
Хіба птпчого (’) молока нема (2). Зв., Рад.у
Пир., [Кон. Білі].
Р) Пташиного. Бер., Пов.; пташачо-
го. Проск.; птичёго. Пл. (2) не знай-
деш. Бер., Ст. 36.\ забагае. Нл.
Добра такого,—не знав, в чому й сходить.
Ос. 19 (XIV, 29).
1350. Притворя Бог (нрнбавля Бог). /Гои.
Пошився він добре, не візьме ёго чорт.
Проск.
Добре зібрав— з тімн накладав. Пир.
Сидитъ, як тур іР) у горах. /Г.
р) щур. Ном.
Де в тебе пема грошей? козак хороший та
нема грошей! !»’ •
____ А 4.Ѵ
’і и* ) . V Ім » '
Не взяв ёго врагі Пир.
Не взяв іх чорт,—щб вонп маютъ.— Бр.,—
Чорт ёго не взяв. Рад.
Чужа неороха (як що в себее). Рад., Л.у
Кон., Бр.
1358. Ат, так собі копійка за душею есть.
Рад.
1360. Забагатітм в Бога. Гат.
Бідні роскидаютъ, а багаті збіраюгь../., Кр.
Достаток чинить статок (або: Сели в чо-
ловіка хліба есть достаток, то в нёго в дому
всякий бувае статок). Ст. 36.
Достатечность показуе статечность. Ст.
36.
Коли хліб, тоді й розум. Рад., Коз.
Багатий своім плугом оре. Зв., Дуб., Кон.
Багацько не вадпть. Кр. ‘
Як густо, то й кбпно. Руд.
Коли густо, то пе буде пусто. Гр. — Де
густо, там не пусто. Пл., Проск.
Гуща (*) дітей не розгой и гъ. Ск.
(*) Густа каша. Ков.
— 30 —
1370. Де можка лангу х, тамъ П)рби не
гроба. Кобз., Збр. Заз.
3 попмою легко браги: хоч убивас, пс
так знати. 7/л.
Собака кудлатой—ёму теіілб; паи бага-
тий—ёму добро. ./. — Мужнк багат—ёму ж
добро; собака ьуд.іат —ёму ж тепло. Ст.
56.—Собаці кудлатому, а мужиконі багатому.
Бр.—Мужнк багатпй, а пес кудлатий, то
все едію. Проск.
ТЦо треба, то и есть. Кон.
Гроші—лакома річ. Проск.
ІІа гроші нема пуіціпии. Пл.—«Може тобі
грошей треба?» — «Та коли іх пе треба? на
іх піколп ііемае заговіп.» К. і.
О Боже, батьку! дай грошей шапку! Зв..
Бер.
Гроші всюдп хороші. Руд.
Не Біг гроші (’}, та милуютъ дуже. Вас.
(’) Гроші не знать що. Кулж.
Без грошей чоловік не хороший. Пл.
1380. Без грошей, як без рук.
1381. Добрпй пнтерес, коли повний черес.
1383. Як у калитці е гроші, то й добре.Кон.
Тогді утішепіе, як що у кишепі е. Ст.
56.—Утішепіе, коли в кпшені е.
Гроші не знать що, та спать ие дають. II.
Червінець хоць маленькой, але важнень-
кпй. Яе., [Яц.]—,.. важснький. Проск.
За гроші тільки рідпого батька не купиш.
Кан., К.
Не заростеть душа полинбм, абп гроші.
Ст. Зб.
Чого гроші пезроблять! Проск., Л., Пир.
1390. Золотой обушок скрізь двері відчп-
не. Гат.
Гроші о камень кують. Я/.
Копій камень довбе. Гр.
Копа камень довбеть. Ст. Зб.
Золота швайка мур пробпвае. Пл.
Золото-срібло губу затикае.
Один руб—оди і ум, два рубля—два ума:
скільки рублів, стілько гріхів (біс) Пс.
Коли есть хліба край, то й під вербою
рай. С., Зал.—Як хліба край, так и в хліві
рай; а як хліба ні куска, так н в горииці
туска. Кон.
Добре гудітп, коло е в чіы шуміти. Пл.
Добре ся пестптп, коли ся е де змістотп.
Ил.
1400. Добре ся там пестпти, де піч вели-
ка и е кому варити. Бр.
Добре-то казати, як ся добре діе. Проск.
Щоб лоха не зпатп, треба своім плутом
та па своі ниві орати. Пл. >,
Х»то мае в юрбі, той ззісгь и на горбь
Добре господині, коли вовпо в судипі.
Мудра (’) господння, як е (2) скрипя. Зв.
Р) Добра. Рад. (2) воли повяа.
Разумна Р} жопа, як стуга (2) пшоііа.
.7.—... як одна стуга муки, а друга Г3) пшона.
Бр.—... як дпі стугп муки, а третя пшоііа,
четверга гороху, то вопа й буде носить
потроху. С.
Мудра. /Г., Бер., Добра. /Л; У
чоловіка умна. Ко.г. (2) ступа. Бер.,3.;
повна сипанка. Кан., К.; бочка. Кох.;
и з свого. 3. (*) як два міхи муки, а
третій. Проск.—('тую—діжка велика,
усипок, бочка (/>.), лубъяиа козубня,
що сідухи носятъ на базарь бублики,
буханиі и д. (3.).
Е, вже! тому инзько в головй, в кого
чисто в дворі; а тому лекше здихае, що
двір вичищае (мае, ніеля чого вичищать).
Бр.
Тогді чоловік весело співае, як пъятери-
ком поганяе. Проск.
Кому добре діецця, той и спіяае. С.
1410. Кому добре, той співае; кому зле,
той плаче. Бр.
Вессле дерево, весело й співае. Не.
Добре чорту в дудку гратъ,сидя в очереті—
одну зломить, другу виріже. Вас., Тар., Кан.
—... одну зламае, другу собі виріже—а наше
иише діло! От. Записки 1865 р , Квітень,
ст. 684. арт. д. Громеки про Козачку.—Як
чорт въ очерет улізе, то в котру схоче
дудку грае. Пл.
Багатому й чорт ие брат {або: не пара).
3., Пр.
Пе лупне так ходак, як чобіт. //л.
За багатими не тягтись. Пр., О.
Бодай ніхто педождавз багатими знацьця.
Павлі.
Слабпй з дужим не борись, голвй з ба-
гитим пе дружись. Зв., К.
Томѵ и світ велпкнй, кому хліб даревний.
Я/.
Багатому не дідько діецця, що біжить за
возом та гріепця. Ко.г.
1420. Багатому чорт діти колпше. Зв., У.,
3., Пир., О., [КрЗ. — Багатому чорт діти
колпше (*), а убогпй и пянькп ненайде(2).
Л’., Кр., [Кан., Рад., 3., 0., Коз , Заз.].
дідько помагае дітп колихати,
або — усі діти колишуть. Ко.с. (2) а
бідному то й вяньки чорт не дасть.
Бер.; а убогому и нянька не хоче.
Проск.
Багатому й чорт яйце носе.Яоаг,—...несе,
Багаотму и чорт гроші носить.
— 31
За багачемн сам чортз калачей ///(.
Добро багатому красти, а старому бре-
хати. Г.. //., //.
Багатого хвалють. /Г., О. — ... іцс й хва-
лять. /Ы., ./.
Коли ж гроші кажуть, то всі мусать губки
позтулювати. Гат., [Нл.].
Багатому дуріісві місцс дадуть. Проск.
Дурень багатнй, так и слово ёго в лад.
Кон.
Дурня багатого всі пелнчають. Проск.
1430. Хоч у го.іові пусто, абв грошей
густо. Кон.
3 грішми дурня •* невігласа ночитують.
Збр. Заз.
Що багатнй, а що дурпоіі: що захоче,
те іі зробнть. Вас.
Багач рідко в гаразді жис. IIл.
Грошей багацько (на світі), а щастя мало.
Проск.
ІЦо ті и гроші. як чортма нічого въ го-
.іові! Кон.
Що з тіх кубків, як повні сліз! Л.
Багачі не енлять пі вдень, пі вночі, а
ідять калачі. Проск. — Багачі ідять калачі,
але вони не сплять удень, а мало и вночі.
А. Віи.—... калачі, не енлять ні вдень, ні
вночі; а бідний борщу хлібне, та й удень
засне. Ш.
Нащо мені тее серебро, колп жить не
добро.
На чорта та худоба, як жить неподоба.
Б.—Ііащо й худоба, колп жить не ішодоба.
Полт. п.
1440. За гроші не куппш ні батька, пі
мегері, ні родоип. Не.
Гроші то н роблять біду на світі. Проск.
Гроші—набута річ.
Гроші — слина, /и.—... як елпня. Ст.
Зб.
П чорт багато грошей мае, а в болоті
сидить. /7л., [Нросс.].
СріблО’ЗО.юто тягне чоловіка в болото. Г.
Пабрався чорт багатпх, то ѵбогих кидае.
Кан., [Пл.]
Хто много мае—той нрагне більше. Пл.
Що б то й було, як бп всі багатиі! то б
и на Бога забуліі. Рад.
Багач гроші збірае, а чорт калитку шие.
./., [Проск., Кан., К.)'
1450. Щастя (*) дочасне, а злпдяі довічпі.
С.і.—Багацтво дочасне, а лихо довішне (2).
3.,1/р.
I1) Багацтво. Бр., Зв. (2| до часу,
а бідпость довіку. Не.
Багатий дрібпо крае. Бр., Рад.
В добрі си не знае и о біднім не гадае.
Пл.
Взяв убогому поле, а багатому дав.
На що здорову голову під ввапгелію кла-
сти I
Па що в кірпицю воду ллятм! /’., //.—...
коли вопа и так повна! Проск. — Нащо
в море воду лнть, колп море новію!
В ліе дров не возить. К., 0., ДІл., Ст.
Зб.].
Хто в пірья норостае, пай па бідного па-
мятас. Нл.
Сдно збірай, а друге давай.
В голови не положпш ("добра, як вмреш).
Нові.
1460. Неси (’), Боже, кудлатого (1)> щоб
було за що скубтп. Р.
Р) Нанеси. Кр. Принеси. Рад. (2)
мохнатого. Рад., Кр.
Побиіі того Боже, в кого багацько грошей.
Коз.
Як летіла воропа до гори, то й кракала;
а як на діл, то И крила опустила. Поди,.
Богач а свиия по смерті скотина. Нл.
А щож мч зробнм, що УБОГІ: Бог бага-
тпй, то й нам дасть. Рад.у Пир.
Голенькпй — ох, а за голенькнм — Бог.
Ос. 7 (III, 15). Коз.
Люде не мруть від голоду, але від хліба.
Пл. — Від хліба люде мруть (як это скаже
— хліба нема). Нрав.
Чого нема, то й Бог пе візьме. Бр.
Голой підперезався та й зовсім зібрався.
Нуд.
однако убогому нічого не маги. Пл.
1470. Так’ о й бідному нігди нічого не
мати.
Хоч голо, абп весело.
Менше на дворі, .іегше го.іові. Бр.
Голий пде — ворота узькі. Рад.
Порожня бочка гучпть, а повна мовчнть.
Об.
Хоч голпіі, та гострий. К., Рад.
Хоч гол, так прав. .7.
Голому розбій пе стращеп. Бр. — ... не
страшеп. Ст. Зб. — ГоіпЙ розбою пе
боіцця. Зв.) Дуб. — ... мокрой дощу не ля-
каецця. Пл. — Мокрий дощу (*), а голий
розбою не боіцця. Пир., Кр., [Проск.].
р) огню. Бр.] води. Кан., К.
Мокрий дощу не боіцця. Кр., Зв.
На голому, як на святому. Зв. — ... ні
— 32 —
чого не зніцеш. /Г., Кр. — 3 голого, як з I
СВЯТОГО. К. — ... ПО ВІЗЬМСІН ІІІЧОГО. Ёвх.
1480. Абп живи, а голі будем. С.,
Тогді ііііі буде багатпй, як пос — рога-
тый. Нл.
Живо собі —ні втік, по піймав, а як Бог
дав. Не.
Нсребивае бпки на бараны. Пос.
Живе сяк так.
У мене стілько грошей, як у Жида сви-
ней. Не.
У кишеііі гуде. Пир., Коз. — ...аж гуде.
Зв. — Вітер гуде в кншспях.. Кул., [Бер.];
Гроші зховані під дубом, ііакриті лубом.
Кон.
Багатпй! багато де-чого нема. Л., Нов.—
Багато де-чого немае. Прав. Ниж., Нол,.
Лв,
Багатий, як чорт рогатый. Об. — Багатпй,
як пес кудлатий. Ёвх.
Багатпй, як Жпд на блохи. Проск.
1490. Сім хат з хлівамп, сім душ з свн-
нямп. Не. — Тоді (в селі) було сім хат из
хлівами, а деветь душ из свинямп. К. г.
Які там багаті! Одни Бог багатпй! Ном.
Козак (*) хороший, та (2) нема грошей.
3.. Пр., Б. — Хороший та без грошей.
(’) пан. Бер. (2) тільки біда, що.
Бр.
Багатпй йа лати. К. — ... та на дрібпі сле-
зи. Кобз. (132). — ... па латки, та на дрібпі
слізкп. Зох.
Багатпй, маю три (дві?,) стодплі: в одній
мак, а в другій так. Бр.
Чірзік, чірзіса! скажуявам, брацця, чор-
поморські чудеса: вітром оплітасм, небом
укрпвасм. Пе.
Пі плуга, ні ролі — виспмсся доволі. Пл.
Жпве, як Нагаець. Кан., К.
Пробуваемо — немовлячи, Цигане (без зем-
лі). Кл.
И то не наш корх землі, що нам очі за-
кроютъ. Сл.
1500. Оце хата! дві сохи, та соломп тро-
хи, та й діти почаділи. К.
У нашого свата всім одна хата. Пл.
А ні печі, а ні лави. Г.
Ні ножа, ні образа — пі зарізацьця, ні по-
молнцьця. Пир., 0.
Ні кола, ні двора. Об.
Коло двора нечпсіа-ма й кола. Кан.
Мнш в голову заіішла, закім зерно знай-
шла. Нл.
IIі писне, ні внсне. Пир.
Ні шерстины 'скоту). О.
И хвоста (або: хвостягн) нема у дворі.
Б.
1510. И кішки Р) в хаті (*/ нема. Зів.
Р) И кота. Олі.у Зв., О. за пецом.
Олі.; в дворі. О.
II хліба шматка дасть-Біг. 3., Кон. —...
нема. Рад.
Вопи такі убогі, що землю держалпом мі-
рать, а худобу ложкою. Кон.
Голь пещадима. Кон.
Голый, як пень. Прав. Ниж.
Голий, як палець. О., Пові.—... як пучка.
Пир. у Коз.
Голий, як долоня. 0.
Голый, як нляшка. Ном..
Го.і, як сокол. 11с.
Голий, як мнш. Кр. — ...як руда мпш.
Пр., Б., О.—,., як церковиа мнш. К. — Та-
кпі голпс, як мпші. Рад. — Голе, як миша.
./., Ннр. — ... гостре, як брнтва. Р.
1520 Голий, як кістка («робила цілпй вік
папам, та мабіть лежу, як кістка, гола»).
Пир.
Голе, аж круз ребра видно. Рад. — ... аж
ребра світяцця. //;?., 0. — ... аж світицця.
Зв., .1.
Голий, як турецькпй святпй. Об. — ... як
спятий. Рад.у Ст. 36.
Голпй, як бубоп р). Об. —... а госгрий,
як брнтва. Т.,3бр. Заз. — Тп бо, Грицьку,
якпй чубернастпп: голий» як бубон, а гос-
трпй, як бритва. Чиір.
р) бубен. Пл.
Голпй, як бізун. Проск.
Голий, як бич. Рад. — ... а острий, як
міч. Кобр.
Голий—як міч, гостий—як бритва. Рад.—
Голий — як бритва, а острый — як меч. Б.
Голяк — ыаств, черва — світпть. Бр.,
Прав. Пиж. — Го.іиш — масти, чірва сві-
тить. Зв.
Нічим грудпнп прпкрити (опріч сорочки
Біг-ма пічого). Пир.
II боге и простоволосе. Ст. Зб.
II коса світицця 'нічим покрмтпсь). Полт.
1530. Сорочки па хребті пема. Б.
Сам голпй, а сорочка за пазухою. Збр.
Заз.
Руб руб кличе. Пир.
— 33 —
Видалисьмо голих, а на тих и шерсти
иіт. Ст. 36.
Сам голіій, кіпь у ёго безноги іі, сам собі
друзяка. 36р. Заз.
Голій, и боснй, и голодний: пропади, так
як собака. Бер.
Вони люде злиденні. ./, Кон.
За злидилліи {а6о\ Через злидні) и світа
не бачпть. Проск.
У просились (’) злидні па три диі, та чорт
іх и довіку викпшкас (’). Кр. — Уклю-
пуцця злидні па час, ие вижевеш іх за год.
Коз.
(!) Просилися. Кр., Рад., Пр.\ Як за-
всдуцця. Зох., Пр.} Як уклюнуцця.
Рад. (2) вижеве, Рад., Зох., Пр.\ іх
викурить. ///.; та й не збути. Кр.} а
Й не збутися довіку. Кр.} та й за три
неділі не хотятъ одходити. Ст. 36.
И холодно, и голодно. Ст. 36., Кулж. —
Приняли н холоду, й голоду. Пир.
1540. Кудн пішов Лесь, то все весь. Проск.—
Кудн піде Лесе, то всюди увесь. Ил.
Нема що в коляду кластп.
Казав Хома—чого (’) нема. Кр., Кер.
р) сёго. Зох., Гл.
Гетьмап (’) знае, що в пас пічого пемае.
Кул.
р) Пан гетьман нас. К.—Мовляла ос-
тання Борзенська сотничка Риба. М.
Кілз.
Недостатки гонять з хатки. Гр.
Поли крае (1), а плечі латае. Не.—Поли
одрізуй, та плечі латай. Ст. 36.—Так роз-
багатіла! поли деру, та сипну латаю. Кулж.
Р) дере. Кр.} ріже. Не.
Остатки з хатки. Пос.
Там давно старці обідалп (убоя?). Проск.
Духом Святим живе. 3., Пир.
Ого цвяхована гиряі Гат.
1550. Істп, та пічого. Ст. 36.
Пе івши ляж спати.
Пек-пеком! пема що істп. Ил.
Розуму багато, а грошей мало, — Багато
ума, та в кешепі катма. Иом., К.
Яко наг, яко благ, яко пема иічого. Ном.
Був колись хазяін, а тепер бовкуном із-
дпть. 36р. Шей.
Прийшов Р) иестаток, забрав (2) остаток.
Вин.
Р) Приіхав. Кр.(2} пожив.
Яке твое царство, така твоя іі сила. Ил.
А ні я въівся, а ні я впився.
ІІаівся лихоі пуждп. Проск.
1560. Були коралі тапішлпдалі; були пер-
ли та ся стерли. 36р. Шей.
Бог дав, Бог и взяв. Проск.,Ст. 36., [Гат.].
Бог узяв (або: ириняв), Пир.
ПІаг був одни — и той и ропа в. Пр. в Ст.
36.
Убогому мало що бракус, а захлапиому
всёго. Ил.
В убогого все по обіді. Кр.
Сорока в ворони просить оборони (як убо-
гой передъ убогим жалкуецця). Кан., К.
Бідному всюди біда. Кр.
Біда бідному! и вмертп не дають.ф Проск.
Боронъ, Боже, пужди, то й розум аагу-
биш. К.
1570. Нрацюеш, працюеш, до крівавого
поту працюеш,—п Бог мас чого. Кр.
Не займати голяка, бо ёго доля така.
Кср.-... не така. Рад.
Убогого и галузья тягпе. Рад.
Голого легко голити. Ил.
Трудно рапу (виразку) гоітп, а не уразпти.
Убоге пс жие, а тміе. 1К.
Тяжко сіяти, коли ніщо орати. Ил.
На голого дригота. Кр., Проск. — Все на
бідпого дрегота. Пл.
У голотп нема що молоти. Кал.
Злидиямп пе доробисся. Проск.
1580. Мовлять, що пе дармо той пічого
пе мае,—а бідному пігде взять, він того пе
знае. Кл.
А трудів іх піхто пе ногадас (бідннх).
Шолудпве порося п в Петрівку зяерзне.
Ёвх.
Треба істп—хоч потрошку, а все треба.
С.—Сира душа іети хоче. К.
Всім зубам треба істп. Кр.
Душа ие впир Р), того хоче, чого й мир.
Рад., Б., Черн.
(1) не вупир, Зв.
И моя душа пе повстянка. Ст. 36.
Не шаповал (’) душу вложив (2). Нос.
(]) Не Циган. Нос.*, И мені не ша-
повал. Ст. 36. (2) вивалив.
Моя душа пе з лопуцька. Зв., [Кан.]. —И
моя ж душа не з лопуцька, п хоче того, що И
людська. Ос., (272)., [К., Рад., 3., Ёвх.]. —
Хіба ж душа моя з лопуцька и не бажа того,
що й людська? Коз., [Чор. Рад. (574)].
П наша губа пе хвляша: то ся би ззіла,
як и ваша. Ил.
1590. Кождому хліб не горек. Ст. 36.
Як ситий, то п в старості закритпп; а як
худнй, ТО I! в молодости огудпй. /К., Слуц.
Багацтво дме, а пещастя гпе. Проск.
Хто мас багацько, той бурчпть; а хто не
мас, той мовчпть. Кр.
Багатий шеичѳ з кумою, а убогнй з су-
мою. Кус.
Багач іеть калачі, а бідний и хліба не мае.
Пл.
У князя—хверяэя, а в нас и учкур. Коз.
5
— 34 -
Жаль багатому корабля, а бідиому коше-
ля. //е., Нос.
Кажуть, лк у бідного втрата (звісно,
не велика), и він бідкаецця.
Багатого за стіл сажаютъ, а убогого и
так внпровожаютъ. Зох. — ... саджають, а
убогий и коло печі не сяде. />)>., Рад.
Хто багат, то всім брат. Пр. о Ст. З6.—\іо
нічого не мае, того ніхто не знае. Ст. 36.
В одному старому (Черн. и Ст.) ру-
кописові XVII с. и у Климентія з сих
двох приказок зроблена одна, та ще
у Климентія з початку додано: «Бо и в
лекціях пишуты хто богат и д.» М.
Білозерський каже, що така ж приказка
е на одні книзці, друковані в 1690-х
роках: написана приказка пісьмом кін-
ця XVII с.
1600. Багатого и серп голпть, а убогого
и бритва пе хоче. Ил.
Як бідпий нлаче, то иіхто пе баче; а як
багатнй скрпвпцця, то всяке дивицця. К.
Хто мае гроші, то всюдп хороши. Проск.—
... а хто бідпий, той нікому пепотрібпнй. Ж.
Як умре багатнрь, то пде у весь мир; а
як умре харпак (,)—тільки піп та дяк (2).
3., 3.
(’)харлак. Збр. Шей.; харлачок. Бр.,
Коз ; харпачок. Проск., Чиір., Черн.,
Сос. (2) дячок. ій., Бр., Коз.
Умер багатнй — ходімо ховати, умер убо-
гой—шкода дороги. Пл.
Порівняе гори з долинами, а багатпх з
убогими.
Багатнй дпвуецця, як убогпй годуецця.
Бр.—Багатнй Р) дивицця, як убогпй (2) жи-
влцця. Рад., Ст. 36.—Багач ся дивуе, чим
убогпй дітн годуе. Пл.
р) Нехай багач. Нос. (2) худак.
Багатнй бідного не знае. Проск.
Багатого нокута—убогого бесіда. Пл.
Убогпй чоловік па лихо пе жадён. 3.—...
не жадппй. Бер.
1610. Хоч чоловік убогпй, та слово чпсте.
Пир.
Я твое багацтво переживу, а тп мого вбо-
жества не пережпвеш. Рад. — Наші злидпі
ваше багацтво перебудутъ. Бр.
Хоч у мене шуба овеча, та душа чолові-
ча. Б.
Ми въ кожусі, та при своем дусі, а в лн-
сях, та в мислях. 0.
Ми імо з корпта, та досита—вп ж істе з
блюда, та до худа (див. № 1341). Б.
Наші латп переходятъ папські шати. Проск.
До вбогого йди сорочки позпчати, а до ба-
гатого ніколи не йди. Бер.
Пе той убогпй, що мало мае, а той, що
багацько жадае. К., Б.
Не той бідпий, хто хліба не мае, а той,
хто душі. Кан., К.
То чорт бідпий — що душі йена. П\ѵр.
1620. Номожп, Боже, багачу к рогачу, а
бідиому в дітках. Нос.
Жнртують, росказуючи про бездіт-
. ного багатиря и сімъянистого бідного.
Хотіли вражі люде, щоб мп забагатіли,
так не діждуть! Ёвх.
ЩАСЛИВ11Й, в сороцці родивсь. Павлі.
Хоч не почесппй, але щеспнй. Пл.
Хоч ряба й погана, та іі доля кохана.
Ос. 6 (III, 41).
Хоч соплива О, так щасливий. Зал.
А мені Біг та номіг. 36р. Заз.
Пішло в витку. Ном.
Такий доюп, іцо кудн! Пом.
Чий кіпь, того и гроші (попередив у
чому и корнсть од того мае; жарт). Нос.
1630. Довелось (’) свипі па небо дивнцьця!
Рад. — ... неба побачпть. Гл.
р) Досталось. Гр.
Хвортуна ёму служить. Не. — Ёму хвор-
тунпть. Пом.
Чого хотів, того и достав. Проск.
Гуляе, як рпба в морі. К.
Живи, та Бога хвали. 06.
Хвалить Бога! Пир., О. —... за все! 3.,
Кулж.
Благодарить Бога мнлосердного! Пир., Кон.
Як у Бога за дверми (’}. Зв., К., О^Пир^
3., Білі. — .. за дверпма. 06.
0) за плечима. 3., Зох., Б., Кр.,
Білі.*, за пазухою. 3., Пир., Нові.
за надром. 0.: під покрпшкою. УІі.*,
за кроснами. Черн.
Як у батька за пазухою. Пр.. II.
Життя ім, як ѵ Христа за пазухою. Кан.,
3.
1640. П не бідпа головочка! Г. Бар.
Як у раю! Бр., 3., Пир., X.
Заліз, як муха в патоку. Проск.
Упав в гаразд, як муха в сметану. Пл.
Упав в гаразд, як сливка в болото. Нл.
Упався в добро, як у тісто. Ст. Зб.
Ёго іі шило голить. Пир., [0].
Убпла баба лося, так ій довелося. Рад.
Оттак! (*) не бродячи качку піймав! С.
р) Оттак я вигадав. К.
Як рпбу в сак, половив. Пл.
1650. Ловпся Р), рибко, велика й малень-
ка (2)! 3., 0. — ... бери, чорте, Дениса й
Омелька. Зип.
р) Берпся. Бр.; Нмайся. Ст. Зб. (2)
малая й великая.
Тобі твоя доля робе. Ёвл\
Тобі, вовче* коэн пасти. Ст. 36, — ... а
опечки давить. Пр. в Ст. 36.
ІЦаеливому щастя. /»*•/<., />’., Бер., 3., Кр.,
Ст. 36.
Чом ёму по пить, коли ёго доля по спить Р)І
Зв., Коз. — Добре тому пить, кого доля
спить. Рад., 3.
(’) коли дну Бог годить. Кр.
Уже ёму як везо, так везе! Кон.
Ему б жить та Бога хвалить. Кулж.,
Білі.
Уродись та II удайсь. Прав. — Вродися и
вдайся. Проск. — Коли уродився, то и вдай-
ся. Ст. 36. — Уродися — вдайся, а пі, то
скапарайся. Нл.
Кому як па роду написано. Пом.
ІЦаеливому сир па колоді. Ст. 36.
1660. Як Настя, то й буде щастя («Прпй-
шла молода!» —• «А як зовутъ?»—«Настя!»—
«Як Настя и д.»). Кон.
Як твоя, дошо, доля, то накупить чоло-
вік п поля;аяк безділля, то продастъ и по-
двірря. Кон.
Як вродилась щасниця, так понравицця
п пъяппця. Кон. — Вже як щастя, то іі пъя-
пиця поправицця. Зуб.
Хоч би я за папа пошла: як моя доля та-
ка, то іі пан скрутицця; а як моя добра до-
ля, то пойду за пъянпцю, то іі пъяппця по-
правнцця. Рад.
Як буде доля, го буде лёля. Нл.
Кому щастя, тому н доля. Проск.
Кому щастя, то и па кпеві впилине. Нл.
Кому щастя, тому й півепь несецця. Г.
Кому йдецця Р), то и на сківку прядец-
ця. Рад.
Р) ведецця. Рад.; живецця. К., Коз.
ІЦаеливому по грпбп ходити. Бр., [Рад.].
— ... а нещаспому пб ліеу блудити. Зв. —
3 щастям п по грпбп пойти. Ст. 56.—Без
долі п по грпбп ие ходить. //., В.
1670. 3 щастям по грпбп ходить, з ща-
стям в рпбу бродить, а без щастя пі вон, а
ні за поріг. Ж.
Не купуй лою, та кун^й долю. Не.
Не родись багатпй, а родись щасливий.
Р., Кр.
Не родись багатпй та вродлпвпй, а ро-
дись прп долі та щасливий. Коз.
Не родйся красна р), та родпея щасѣй (2).
Бр., [Кан., К., Рад., Ёвх.]. — Не родись
гарнпй, а родись щасливий; рости велп-
кпй та будь багатпй. Ёвх.
р) вродливий. Сос.; хороша. Кон. (2)
щасливий. Сос.; щаслива. Кон.
Не родись в платтячку, а родпсь в щастяч-
ку. Ос. 6 (111, 41).
Бог дасть долю іг в П'жстім полю. Проск.
Ііог як схочс, так и ия грязі поставить
кііязі. О. — ... из грязю поставить князю.
Б. — Нз грязі у КІІЯЗІ, из КІІЯЗІ у грязі.
Коли Біг дасть, то в в вікпо вкинь. 36р.
Заз.
Коли па то піде, то й серед бптого шля-
ху поламассся. Пом.
1680. Доля луччая Божая, піж матчипая. К.
Дитипка спить, а доля іі роете. Прав.
Лежень Р) лежитъ, а Бог для него (2) до-
лю держитъ. Бр., Кан., К. — ... а пад пим
Бог кряжить. Ст. 36.
(Ч Лежух. Пл. (2) ёму.////,.;». Проск.
Лсжухові Бог долю дас.
1684. До щастя! Бр. — Як до щастя! Пир.
— Кому яко щастя! Пом. •
1686. Не зпайдеш, звідки на тебе впаде. Бр.
Ие зпаеш, де зпайдеш. Навлі.
Сегодня паи, а завтра пропав. Чор. Рад.
(500).
Щастя, як трясця: кого схочѳ, на того й
нападе. Бр., Проск., Навлі., [Зв., Коз.]. —
... кого нападе, того іі трусить. К.
1690. Не всім однако дапо: одному ситце,
другому решітце. Н. — едному Бог дасть
ситце, а другому ришітце. Проск.
Нишпй легко робить, та хороше ходить;
а де-яклй робить, то й иіт крнвавий ёго
’блпвае, а пічого немас! Бр.
Кому па добро йдецця — каша в самому
молоці, пще и грудку масла положить; а
кому па горе йдецця—велика дірка, та мала
латка: и тудп тягнп, и туди тягни — не
зпходпцця. Сич.
Ёго и шпло голило, а наша п бритва не
бере. Зв., К., Л., Пр., Б., Кр. — Эдному
шила голять, а другому и бритвп пе хотятъ.
Пл.
Чуже (Ч й мило голило, а моя (9) й бри-
тва не бере. Рад.
(*) Ёго. Зв., К., .1., Пр., Б., Кр. (2) а
наша.
Одному па тріеоцці прядецця, а другому
й веретінцс не хоче. Кан., К., 3., 0.
[ дпн гроші складае, а другий мішок
шис. Ил.
Одному Бог дасть сяк, а другому овак.
Проск.
Хто п.іаче, а хто скаче. ЯГ., Коз. — ^дпн
плаче, другпй скаче. Пл.
Половина світа (*) скаче, а половина (2)
плаче. Ск. — Світ плаче, світ скаче. Г.
Половину світа. К., Пир.; Півсвіта.
Білі., Гр.; Один. Нол., 3. (2) половина,
півсвіта, другий.
1700. Як пе ладицця, то й в печі не горпц-
ця. Бр.
— 36 —
Коля пе ведецця, то й курка пѳ иесецця.
Бр,
На чужѳ щастя по впасти (’). К. —... ко-
му добре, а нам зле. Бр.
(!) не мухою пасти. Слуц.
В чужое щастя пе вкупитися. Ст. Зб.
По всім же папами бути. Ёвх.
Щастя переходя жпве. Пос.
Худоба (1) переходя живо. Ос. 40 (XIV,
58). Кон.
(!) Добро. Пос.
В щастю пе вміе чоловік статкуватм. Пл.
Па щастя вселяке май серцѳ еднаке.
Пархоме, в щасті пе брикай; як більш
пема, то й так пехай. П1., Збр, Шей.
1710. 3 щастя не мрутъ. Гат.
Щастя на коліні не ломицця. Ил.
Добро ніколп пе укучпцця.
Пема щастя без заздрості.
В щасті пе без ворога. Кон.
Щастя розум відбірае, а пещастя назад
вертае. Ил.
Прибудь (*) щастя, а розум буде. Зв.,
Кан., К., Проск.Г'.Рад.
(1) Аби.
Щастя мае рогп, біда мае погп. Кобр.
РОСКІШ творить біль: як приходить —
смакуе, як впходпть — катуе. Ил.
От уже того душа пе в ппі (ласо іеть и
хорошо ходить). Б.
1720. Плпвае, як пампух в олію. Ил.
Плавае, як варенпк (’) у маслі. Пир.
(!) пиріг. Проск.
Валясцця (’), як почка (пірка) в салі. Рад.
3 роскоші сите. — (]) Обросла. Рад.,
О.; Жируецця. Пос.\ Живе. Кон.
Чому козак не гладок! попоів та п^і бок
Б., [Заз., Ч:]. — Чого козак гладкпй? на-
івсь, заснув, та й пема гадки. Гат. — Па-
івся, паппвея, та на бок — та не буде чо-
ловік гладок! Ст. Зб.
Як би хліб та одежа, ів би козак лежа.
Пир., [Рад., Б.]. — ... то козак бп п вмер
лежа. Пр. 3
3 щастя та з горя зкувалась ДОЛЯ. Гат.
П кат папуе, та долі не бачпть. Ш.
Сст> на світі доля — а хто іі знае? есть
па світі воля — а хто іі мае? Кобз. (77).
Лпхая доля п під землею надпбае. Проск.
Цоли карае й вельможпого, й пѳможного.
1П.
1730. Бувае, що и вовк лежать горою.
Проск.
Лнхоі долі не вгадаеш.—Не вгадаеш лвхоі
долі {або: годной).
Своеі недолі и копем пе объідеш. Нов.
Моя доля та рубае дрова. К.
Бідному Савці пема долі ні на печі, ні на
лавці: на печі печуть, а на лавці січуть. Не.,
[С., Ж.].
Лягай долі па своій долі. /П.
Плаче твоя доля, та не зпа чого. Бвх.
Впбравпсь собі долю, як бан долю. Проск.
— У пёго доля, як бандоля. — Дав ій Бог
долю, як хвапдолю. Ил.
У сусіда донёк сім, та й е доля всім — у
мепе едпа, та й тій пема. Ж. — У кого до-
чок сім, то й доля всім; у кого одна, и тій
долі пема (*). Сос., [3., Проск.].
(1) та й та долі жаднЬ! Рад.', а в мене
6дна, та й неладнА Бр.
ПЕЩАСТЯ піколп само пе приходить. Ил.
1740. Пещастя в дітях — пещастя в літях.
Пос., Пол.
Иещасна, як Подольська корова (що коро-
вами там роблять). К.
Мое щастя таке, яктоі кург.и, що каната
водить. Ил.
Коли б чоловік знав свое пещастя! 3.,
Проск.
Коли б знаття, де упаду, то б соломки
підослав. Ёвх., [Бр., Кр., Гр., Ш.].
То привязка, як Москаль летів в чере-
шні: «Соломи», каже, асоломи!»; а як
упав—«ні», каже, «не нада вже».
Як би знав, де пайду, то б тудп пішов; а
як би знав, де загублю, то б тудп не
пшов. Бр.
Не знаеш, з которого боку зайти. Бр.,
Пир.
Пішло щастя в ліе по пруття. Пл.
Талапу пема! Кон.
Як не дав Бог талану змалку, то й не
буде до останку. К.
1750. Хоч робп п розсядься, а як нема
талапу, то нема. Прав., 3.
ПРПГОДП учать згодп. Ил.
Кожда пригода до мудрости дорога.
Давні прнгодп боропять від шкодп.
— 37 —
Но ймайся за пригоду. Кл.— За сои и за
пригоду не Пмайся. Ст. Зб.
Чоловік без нригодн но живо. Кои.
Приходила оце Наумова оліі. Каже:
«Дитина зовсім опухла, умерае... Бога
молимо, щоб воно умерло: істи нічого,
одежи нсмае... так оце ревизіи буде пи-
сацьця—молимо Бога, щоб ёго приняв
... ні при чому світить, так оце оліі
прийшла: як буде копчицьця, так щоб
при світлу скончилось...» — «А рокове
ж попу оддали?» — «Ніз чого! як буде
стариЙ говіть, так буде одроблювать
попу: кілля тесать, або молотить... От-
таке-то! сказано: чоловік без пригоди не
живеіо Зап. С. Д. Ніс.
01 ак чумак дочумаковався. Гат.
Сяка-така НАПАСТЬ, та спати не дасть.
Пр., [Ст. Зб.].
Від напасти п полу вріж, а втікай. Пл.
Напасть (!) не по дереву (2) ходить, а по
тпх людях. Пир., [Д., Р.].
(’) Лихо. Бр., Гайс., Полт., Ст. Зб.
Біда. Проск. (2) по ліеу. Проск., Рад.
1760. Від напасти пѳ пропасти. 06.—... а
від біди пе втікти. Полт.
Від напасти по пропасти: я, пано, коня
вкрав. Бр.
Без напасти пе пропасти. К., Бер., Пир.
Без причини чоловік ніколи не живе. Пе.
Колп НЕ ПАІІДПТЬ, то вже ж и пѳ пай-
дить! Пом.
Поспптав вже я и пня, и колоди.
Кідаецця и сірою собакою, и білою соба-
кою, та ради пе дасть (убогпй дуже, а щи-
рпй. Рад.). Рад.— Ъъыщя сірою собакою, пі-
чого не вдіе (те ж). Бр.
Бпв па ёго, як на три тузи. Пом.
Пошло папіі старім (в рукоппсу: «панюй
старуй») па випадок. Ст. Зб.
Трахвилося, як сліпій курці бобове зер-
но,—и тпм ся удавила. Войц.
1770. Удалося, як тій Солосі. Нос.
Не куе, а площе (певдачі усе).
Коло рота мичецця, та в рот не попаде.
Ого я краще! Пир.
3 гори пошло. Ст. Зб.
3 рук идеть, а пе в руки.
Отак наші галки бъють! пі з чпм додому
йдуть. Кон.
Попав пальцем в небо! 3., Л., Пир. — ...
стромляй дальше. Пр.
Не тикай пальца в небо. Зв., Д.
Як раз батька в лоб! Пов., Б.—... щоб не
звав, куди соб. Ба.і.
1780. Попав кулею в иліт! Кан., К. — Пѳ
попав ні и тпп, пі в ворота. Б.
Попав, як сліпий стежку. Кр.
Трахвив го в ссдпо. Ил.
Як пугою по воді. »/., Р.
Зробив що ні до чого. Р.; «Ти ёму
кажи, а воно — як пугою по воді: и
ухой не веде.» ./.
Лучив корову, а попав ворону. Пос.— Ці-
лнв в ворону, та попав в корову. Кон.
Пе тудн стожка в горох. Дів.
Поправпвся пз кулька в рогожку.
Поправпвся ухом об землю.
Поправивсл з печи па лоб. Пл., Пос.
Поправпвся з покутя на лаву. Пир. — ...
під лаву. Кр.
1790. Утікав перед вовком, а впав на мед-
ведя. Пл.
3 дощу та під рппву. /К., /Гр. — Трахвив
з дощу під стріху. Г., П.
Зпід ринви та на дощ. Пир.
Від огню біжу, а в воду скачу. Пл.
3 огню, та в полумъя. </.—3 вопію, та в
поломіпь. Проск.
Пз вороп почалп, а на сороки перевели.
Добувся, як Швед під Полтавою (програв-
шп справу 1709 р.). Маке., Ёвх.
Добувсь, як під Очаковиы. Павлі.
Пожпвивсь, як сірко паекп. 3.
Пожпвпвся, як пес макогоном. Кан., К.
1800. Зловпв зайця за хвіет! Бер.
Пійыав куцого за хвіет! Д., Гр., Ёвх.
Прпшов пізпо, аж завізно. Ст. Зб. — ...
прпйшов рапо, так не дано. Ном.
Прпйшов по хвплі, — вже мпекп помплп.
Пл.
3 чпм пішов, з тпм прпйшов. Пом.
Па тім же суку сів (певдача). Пос.
Папяв куцого без хвоста. Сос.
Трахвпв па злой раз. Пл.
Збувся батько лиха: збувся грошей з міха.
Нолегшало нашему батьку: де сиділа бо-
лячка, там дванадцять. Кан., К.
1810. Поліпшало батьку к смерті. Нос.
Згоріла хпжка, згоріла книжка — нічим
ворожить. Рад.
Кажуть (більше жартом), як невдача,
и більше нічим орудувать.
Пшов, ишов дорогою, та п в яму впав; лю-
бпв, любпв хорошую, та й плюгаву взяв.//ос.
Жарт над невдачею.
Спасся, як медвідь. Ил.
Вхоиив (’) шплом. (2) патоки (3)../., [Проск.,
Бер., Пир., Кр., Білг.].
(’) Лизнув. Кан., К. (2) пальцем. Гат.
(3) меду. Павлов., Гат.
— 38 —
Пошов без иодошов (замотайся, аыатчів,
не випрохав). Прав.
Хлеснула біла Іорданки (вевдача). Сос.
Вліз межи молот и ковадло. Бр.
По бороді текло (’), а въ рот не попало (*).
Проск.
(’) тече. Полт. (2) пе попаде. і(1; в
роті не бувало. Ст. 36.', а в роті сухо
було. У.
Так доробився, як сіль па окропі. Пл.
1820. Щастя му з рук вилетіло, як птпця
из сіті.
Опарився, як муха ва окропі. Проск.
Ускочив по сампе уха. Ст 36.
Докатав до самого краю. С.
Хотіла баба впдри, та насилу сама выд-
ралась. Бр., Проск. — ... вирви, та пасилу
сама вырвалась. Ск.
Сиділа дівка та й виспділа дідька. У.
. Плив, плпв (!), та па березі й утопув (2).
Прав. Ниж., Зів.
р) Плов, плов. Ст 36.', Переплив
море. Нл. (2) утопився. Проск., Нол., Б.
Ловили, ловплн, та й піймали сома. С.
Чхали, чхали, та на стеиу и ночували (пе
доіхалп). Кон.
Ось, ліз-ліз, та й вворвався: чи не було
ручок, щоб держався! Ст. 36.— Ліз-ліз, та
вворвався.
1830. Увірвався бас. Пом.
Увірвалась нптка. Кв. (I, 249), [Бр.].--Уже
ёму уворвалось. Рад.
Увірвалось лпчко. Бер.—Вворвався лнк. К.
Крутпувсь догори черева. Гат.
Запобіг лиха. Пир.
Маком сів (нема ходу). Кр., Новг.
Сів, як на лёду. Нл.
ІІідкоспло, як косою. Г. Бар.
Як різцем одрізало. Кон.—... урізав. Пр.
в Ст. 36.— ... и як рукамп одняв. Ст. 36.
Мпнулась котові масничка! 3., [Кулж.].____
1840. Запала й тому клямка. Ст. 36.
Вже по всёму, вже клямка запала. Нл.
Запертпй чмих. Пом.
Нема тиеі курочки, що несла золотя! яеч-
ка. Проск.
аГопки, рпжаі» (’), а в рижоі я духу нема.
Чигр.
(’) рижиЙ. К.
Дій его чести! Зал.
Надав мені нечнетий (або: Падала мені не-
чиста маги) встрять у се діло! Пом., [Збр.
Заз.].
Церед. смертю пе пажнтися (*). Руд.
А ми в школа* було додаемо: «а пе-
ред вкзаменом ие навчитися». Руд,—(’)
не надишесея. Пос.
ПЕРЕВІВСЬ ні на се, ні на те. Пр., X.
Звівся пі па що! Ск. — ... пікудн! Пові.—
Псревівся пі па що! Пир.
1850. Зъіхав пі на що.
Лпшився, як на бидипі. Бр., Ст. 36.
Оббивсь, як билина (обсікся, пічого йе-
на). Гр.
Вули и в кози рогп, та притерті. Ст. 36.
Перейшла, як Уляна на лядськую віру.
У., К. — ... у ляшську віру. X. Бид.
Ростеклось добро усе, як слина по воді.
Пир., Кон.
Усе росилилось (добро). Г. Бар.
Що було, то за вітром по воді потекло.
Збр. Заз.
Перевівся (!) па циганськпй (2) пшпк. Б.
(’) Перейшли. К., Пир. (2) ковальсь-
кий. Пир.
Душа Р) в тілі, а сорочку воші ззілн.
Бер., 3.
(’) Сама. Коз.
1860. Воші сало ззілн, а гнида на посселю
сілн. Проск.
Іли воші (’), а теоер п гниди стали.
Проск. — ... ато вже, бачиш, пішли и гнп-
ди. К.
(’) нужі. Гат.
Терпи душа в тілі, а сорочку воші ззілн.
Проск., X. 36., [Чиір., Ёвх.].
Бу вши копем, та стать волом! Кон., Гр.,
[Ст. 36.].
Був волом, та став козло.м. Сл.
То був волом, а тепер пе хочеш зоста-
цьця копем. X. 36.
Був колись оріх, а тепер свисту и. Кан., К.
Бувпсь ліеничим, а тепер нічим. Проск.
Зіпшов ні в честь, ні в славу.
Ні въів, ні впив, а дрантям світпть.
1870. Бувши та не буть, мівшн та не міть!
Ст. 36.
ІІРОГІАВ, як здимнів. Бр. —... здвмів. Зв.
Пропав, як собака (’) в ярмарку. 06. — ...
як сірко в базарі. Зв., Пр., Кр.
(!) пес. Проск., Бер., /К.
Як в некло кипув, так загпвув. Ил.
Погибоша, каже, як Оборі без останка.
Бус. (з Переяслів. Зітопису.)
1875. Оце пропав — аь* з мосту уиав. Бр.
— 39 —
1877. НІ.іёп під лопаття, та й до чорта ра-
ків! Л.
Бовть, як камень у виду! Ёвх.
Плюспуло, луснуло, та II пема. Гат.
1880. розтеклисл р), як руді мнші. Л. —
11 ропа и, як руда мпш. Проск.
р) Розлізлись. Р., Гр.; Погипулп.
Луб., О.
Розлетілись, як лнповс клиппя. Пл.
Так пішло, як поза хмару. Бр., Бер.
Так як прахом пошло. Кр.
Так як вода у мила (встапс — як вода
умяла! піколи пссндпть дома). Си. — Л ёго
вже и вода вмила. Ос. 18 (V, 38).
Пропав козак з дудами. Войц., Ил.
Пропав ні за собаку. Л., Пир.
Пропав ні за цапову душу. Л., Пир., Кон.,
Р., Гр., Павлі., X. Зб.
Вхопн.іа лунь. Лв.
11 собаки не брехали. Зв., Рад., 0. — ...
як кожуха (’) вкрали. Дуб. — Пропав день,
и собакп пе брехали. Кулж.
Р) ек худобу. Коз.
1890. II хвіег мелькпув (або: П хвостом
покрпвея). Ст. Зб.
Вовкп ёго ззіди (пема, забарпвея). Г.,
П., Л.
Так як елпз. Си., [Гат.].
Як у воду впав. Ск.
Як віл лпзпув. Ст. Зб.
Як каміпь у воду. Пл., Бр., Підл., Л., Ст.
36.
Був батько, та одубів. Ст. Зб.
Був мед, та гості попили. К.
Був кіпь, та зъіздпвсь. 06., [Ст. Зб.].
Колись було добро ('), та давно. 3., Пр.
— ... впъять буде, та нас не буде. У., [Кон.].
Р) добре. Кр., К., Бер.
1900. Було діло, та улѳтідо. Зал.
Було та загуло. 06. — Один був, та й той
загув. Лох., Л.
От тільки що моя тітка була, та вже й
загула, як Поліський яструб. Чиіир.
Що було, то зплпло. Лів. — ... то за віт-
ром поплпло. Пр. — ... то за вітром по воді
поп.іпло. Лаз.
Димом пішло. Лів. — Диыом догори піш-
ло. Рад., Л.
Пропало, яв з воза впало! Пр., X.
Пішло за вітром. Лів —... на вітер. Пр.
Зперед очей узято. Л., Пир.
Як мітлою зметеио. Ст. Зб. — ... змело.
Кон. — ... замів. Пир.
Як би втяв. Пл.
1910. Як кат втяв. Ст. Зб. — ... истяв. 3.,
Пир.
Що прой шло, як у воду ввішло Лів. — ...
пішло. Ёвх.
Що з воза впало, то пропало. Прав. Пиж.,
Лів., Сл. — Давно пропало, що з воза впа-
ло. /’., [Бер., Рад., Ст. 36.]. — Упало —
пиши, пропало. Пол. — Що впало, то про-
пало. Проск.
Що з горшка вибіжить, то не позбірасш.
Пе.
аСоб тпру, до ярма!» — огляну вся, та й
пема. Бал.
Давно торба кошслсм стала. Пов.
ІІзлюдніло усе. Л., Кон.
Пусто — и духу нікого пема! Ск.
Так пусто в сслі, хоч голий біжи. Об.—
Хоч голий біжп, то ніде пема пікого, пе
зачеписся. Бр.
А ні лялечки не видно. Л, Кон.
1920. Хоч запали! Лів. — ... то пе луспе
(або: так не тріепе). Кр., Ст. Зб.
Хоч пиши, хоч лиши. Ст. 36.
А пі же,, а ні па мотузочку. Кулж.
А пе гаріля. Дуб., Рад, Гат.
Пі цурп, ні пилипки. Гр.
Нема й па сміх! Бр., Пир.
Бог мплував. Пир., Кон.
Який нечистой! К., Рад., Л., Пир. — Який
біе (або: чорт)! Л., Пир.
Прпйшов — пі снцця, пі решіцця. Пл.
Зосталпся самі вишкваркп. X. Вид.
1930. Свнщі в борщі (нема пічого: кажуть
и не про борщ). Но.н.
Те в лузі, а те в плреплузі. Ос. 20 (XIV,
112).
У чорта в зубах! Л., Кул.
Тут було, вертілося, чорт знае де ділося.
Гат.
Ні слуху, ні духу. Ск.
Ні духу, пі хуху. Ёвх.
Ні слуху, ні прбслуху. Л. — Ні слуху, ні
віетп. Л., Пр. —• Нема а ні слиху, а ні віе-
тн. Рад., [Бр., Зв., Бер., Пр.]. — Ні чутки,
ні віеточкп, X.
Ні гласу Р), пі послуханія. Пир., Повг.
(*) Ні слуху. Л.
П слух запав. X.
А ні елнхом елпхатя, а ні впдом видатп
Р). Прав. Пиж., Лів.— П ні віду відатп, п ні
чутки пе чуватп. Бер. — А ні відом не віда-
тп, а ні чуткой не чуватп. //.г.—Слихом не
Чули, п вядом не бачилп. Проск.
р) а ні відом відати. К.
1940. Нема п чутки — як в яйці замер.
Ёвх.
Сім літ Р) памъяти ніт. Кан., К.
Р) літ — та й. Пир., [0.].
Еге! побігли вже козн в лози. Лів.
— 40 —
Нішов Тарас лозами. Ст. 36.
Пиши письма через Бердпчев (пропало)!
Менчицъ (з Тар.).
Пиши (’) — пропало! Проск., Пир. — Со б
то, пиши — пропало! та И не знавши к чо-
му річ. Б.
(’) Напиши. Ил.
Поминай, як звали. Ск.
Шукай (!) вітра в полі!
(!) Лови. Кул.
Митькою поминай! Мі.
И слід пропап. Лв., Сл. — ... простпг.
Нрав. Пиж., Лв.
1950. Рано пташка заспівала б, як би кіт-
ка не ззіла. Проск.
Впйде, як камень из водп. Евх.
11 в світі, и в білому не пізнаеш (така пе-
реміпа)! — ... не вгадаеш. Г.
Що нема, то й негоже. Прав.
ЛПХО на вірёвоцці водятъ (обо: ведутъ). /Л,
Рад.
«Де тп, лихо (!), ходпш?» —«Тебе (2) шу-
каю (3)!» Кон.
(’) лиху. Ст. 36. (2) Тебе, пане. ій,
Рад. (3) слухаю. В.
Крутпувсь, та й лиха здобувсь. Гат.
Лихе швпдко приходить, а поволі відхо-
дпть. Ил.
Лихо приходить (’) пудами, а сходить (2)
золотниками (3). К.
(*) входить. Черн. (*) вихбдить. (3)
хунтами. Б., Черн.
Не так скоро лихо вилізе, як влізе. Пе.
1966. Лиха не шукай — воно само тебе
найде. Бр., 0., [Бер., Пр.] — Не шукай ли-
ха—тебе само лихо пайде: колп б так за
добро, як за лпхо! Бр.
Колп (*) лпхо, то ще п вік довгпп.
[Нем., К., 3.].
(*) Коли Бог дасть. 3., Кон.; ». Вед.
Скорнй сам набіжпть, а на плохого Бог па-
шле. Прав.— Швпдкпм сам добіжпть,а смпр-
ного Бог донесе. Білі. — На смирпого Бог
папесе, а ледаче и само наскоче. Коз. — На
доброго Бог нанесе, а на лнхе сам набіжпш.
Черн. — На лпхого Бог панесе, а швпдкий
сам собі пабіжпть. Коз. — Швпдке само на
себе пабіжпть.
Не стямпсся(’), відкіль лпхо зкладепця (2).
Л., [Зв., Рад., Пр., Б.].
(*) И не счуесся. Павлі.-, Не’обпздриш.
Кон. (2) візьмецця. //авл?.;біда приде.
Кр.
Умій тілько одходить, а лихо то прийде.
Черн.
И в погоду часом грім ударить. Пл.
Нема нічого без лиха. //.
Щоб лихом жартувати, не треба паиува-
ти. Гат.
Хто лихом жартуе, той ж ёго куштуе.
Боіцця п той лиха, та не шануеть ёго.
Ст. Зб.
1970. Не ходи, де лихо.
Від лиха полп вріж та втікай. Проск.
3 лпхого торгу хоч би з посом. Рад.,3.,
Пир., [Ст. 36.]. — ... хоч поли урізавши.
К. — ... хоч пішки. 3., Пир, Кр.
Лихо прпключки шукае. О. — ... приклеп-
ки шукае. Коз.
Колп спитъ лихо—не будп ж ёго. Ст. 36.
Встань, лпхо, та й не ляж. Иер. — Встань,
біда, пе лежи (як прикидаепця давне лпхо).
Пос.
Спдп тпхо, покп (*) сппть лихо. Бер., Пр.
— ... щоб пе знало лпхо. Пер., Білі. — Си-
ди тихенько, щоб не зпало тебе лпшепько.
Проск.
(!) нехай. Бр.
Колп лпхо, то спдп тпхо! Ёех. — Лпхо,
лихо! пехай буде тпхо! Бр.
Добре 0) пушпть, а лихо (2) сушить. Лв.
(’) Добро. Б., Кон., Черн. (2) горе.
Черн.
Сели пб лпхо чоловіку пдеть, то юж со-
всімотнюд на біду и на великое лихо. Ст. Зб.
1980. Сдпо лихо не докучпть.
То пе лпхо, як одно, а два та трп. Гл.
Не шукай моря—у калюжі втонпсся. Пир.
— ... втопеш. Ст. Зб. — Не море топить—
калюжа. Ёвх.
Тп хочеш па гору, а чорт за ногу. Прав.
Верх.
Колп б так за добро, як за лпхо (або:
за біду). Бр.
Колп б так за лпхо, як за біду. Бр. — ...
так до лиха, як до бідп. Бер.
Не мннп мепе, мій батеньку (’), — пе мп-
пе тебе п лиха годпиа. К. — Не мене тебе,
батенько, лпшепько—п я тебе не мину. Бр.—
Не мпнаіі мене, батіпку! Кулж.
(*) Но мине тебе, батечку. Рад.
Як бизнав, почбму коряк лпха! Збр. Заз.
На лпхо Бог дасть толк. Б., Гл.
Дасть Бог лпхо, то дасть п розум. Кон.—
Боронъ, Боже, нужди, розум найдецця. Рад.
— Пе дай, Боже, пещастя, а розум буде! К.
1990. Лиха копем не объіхатп. Пе.
Сказало лпхо—пе буть добру! О., Кон.,Гл.,
[Б., Кр., Ёвх.].
и —
Кожи а .подина свое лихо но,се. Гат. н
Кожпмй в світі свое лихо мае.
До № люди, там и лихо.
II в Відпі люде бідиі. Ноііц.
Хоч би сі» глидів но всій Украіні, добра
не зпайдеш. Нл.
Кождий мае спою моля (’), що ого грнзе.
Мули. Проск.
Нема такого дерева, щоб и па пёго птиця
не сідала. Проск., [К., Пр.].
II червопіі чоботн мулять. Пл.
Усяко село в замегі. Пир., Кон.
2000. Як людина не міркус, а все ж в
світі погальмус. Гат.
Лншко товар нродае. Пе.
Більмо окові нічого но шкодить, але не
бачить. Проск., [Пл.].—Більмо оку не шко-
дить, тілько око пе бачить. Кан.. К.
Позиаеш, откуль гримить. Ст. 36.
Лихо не вморить, так спотворить. О. —...
не вморе, а розиотворе. Лх.
Де лихо прпстапе, там л трава въяне. Коз.
Що мило, так и те запостило. Рад. — ...
то Йде за постило. Черн.
Лихо штапп поре. Пр. в Ст. 36.
Лихо, та пе тихо: коло Махновкп Цпгапе
облегли.
Ледво лихо дозналося, где люде живутъ.
2010. У лиха пограцьця. X.
Може Господь милосердная не все лихо
раздастъ, ище останецця. К.
Лихая година настала: бувало, як кого
бъщть, то и нас зовуть. Ст. 36.
На все достатній, а на лихо не жадён.
Не.
II жнвеіп гпдко, и істи бридко, як лихо
чёвае (віс). Б.
Багатпй па лихо. Зв., Рад.—... та на дріб-
ні слези. Пр.
Лихо да лося зпатп. Пр. в Ст. 36.
Лихо погнало. Пир.
Лихо споткало.
Нійшлось на лихо. Бр., А., Аох., Пр.
2020. Лвхом торговати. Кл.
На лпхо здатись. Гат.
Насупулось лиха до бісового батька.
Лихо та ще з лихом. X.
Лихо ж мені неоиёчеп^!. Б.—Лпхо пече-
не. Пир.
Ох мені лпхо! Бр., Цир., А.
Ні шити, ні пороти, здасся, а яке лпхо
прпдалося. Проск.
И без того лиха ніяково. Ст. 36., По^і.
Так тяжко добра дочекатвся, як з камі-
ня. Проск.
Нема ему честі ні від Бога, ні від людей.
2030. Пе було добра з роду, не буде й до
гробу. Пе.
Не було добра змалку (’), пе буде (2) и
до'станку (’). К., Рад., Л,9 Пир., Пр.
(*) из ранку. Бр. (2) чортматиме.
Кон. (4) старку. С.; останку. Бр.
Ие було нам гаразду, та И но будо. Пл.
Туди не підскочніп, туди пе прова лпсся.
Кон. — До Бога не підскочиш, в землю ие
пробьссся. Ааз.-~Туди впсоко, туда глибо-
ко. Кон., 3., [Бр., А., Кон.].
Як піде добро в двір, то само иде; а як
підо з двора, то хоч и ворота зачнпи, то
пс впипиш. Пом., [Коз.].
Нде-ндс вгору, та як піде и з гори! Пом.
По шві му ся поре. Г.
Розживемось, халявп попікгои! Кор.
Всего пажнвеш и Кузьму батьком пазо-
веш. Б.
Хіба ж таки я послідпішпй од усіх! Пир.,
Кр.
2040. Хіба ж наша матп вже й коза не
стоіть. Сл.
Хіба ж мені не можна у своііі хаті пі-
сні співатп. К.
За кума бптнй и в кума не бути! Проск.
Чп мп знаемо сліпий народ! Кон.
Бідна моя головка! Пир., Н. — .,. голо-
вонько! Лв., Сл.
Люде до перкви з пасками, а мій батько
в очерет за качками. Бр.
А Біг его святип зиае, що він думае, га-
дае! Гат.
11 вже у староі казки! бодай не казать.
О.
Добрі зубп, що п кісіль (:) ідять (2). А[в.,
[Ст. 36., Гат.].
(’) Хліб. К. (2) иймуть. Рад.
Добре говорить—кого пе болпть. Пл.
2050. Там пас люблять, де нема нас. Гл.
Где каша з маслом, там нас не маеш.
Ст. 36.
Там (’) добре (2), де нас нема. Зв., Проск.,
А., Пир., Пр.—... а мп прпдем и другпм по-
псуем (3). С., Кр., Яц.
(’) Всюди. //л.; Усюди. С.. Кр., Ст.
36.; Всюди біда, лиш там. Пл.; Добре
тут, добре йтам. Б. (2) гарно. 3.; хо-
рошё. Лв., Сл.; хороше. Бер.\ гаразд.
Пл.; добрб. Ст. 36. (3) а где мп жи-
вем, то и лцодям ропсуем. [і.; а де ми
побудем, то Все попбганим. Гл.; & куди
ми поткнимось, так и попсуемо. Б.
Видно, па роду так написано. А., Пир.,
Коз., [/К., Рад., Черн., Ёвх., Зал.].
Не до поросят свині [}), коли свишо сма-
лють (2). Пир.. X., [Проск., Рад., К., Кр.
6
— 42 —
КОН.].—... СВИНІ , ЯК ВОВКИ свиню ідять.
Бр.
(’) Не до поросят. /Гр., Кв. (11, 90).(1)
колоть. Л., Пр.
Нішли моі літа, яко вітри кругсвіта. /Г.,
Коз., Б.
Не минула мене лиха годила! Проск., Кр.,
Котл.
Господи, злізь та подивнся! Ил.
Держись Р) берега (2), а ряба буде! Збр.
Шей.—... Олександрі. Зв.
р) Держи. 1}ад., 3., 3.; Бережи. Б. (•)
берегй. Рад.
Тарах щастя в хату (несподіване лихо)!
Проск.
2060. Шелеп щастя в хату! Руд.
Оттак, здорова живеш! Пр., Павл.
Цінь, цінь, тарара! усиди діра, та нікудн
вилізти (нібп спяпця в клітці говорила.
Кажуть, як прискіпасцця що: біда, халепа,
и д.). Зв.
Ну, щб ёго казать! Пир., Пр.—\\\о ти
будеш казати! Павл.
Хоч не питайся! Пир.
Прогнівплп Бога. Кон.
Хоч тп Кожу Мати пій! Бр., Черн.
Хоць до Бога реви. Ёвх.
Хоч сядь та й плач. Ск.—... та й гуди.
Кр.
Хоч плач, панѳ,—коса не бере! С.
2070. Мати Божа, та й годі! Коз.
Сохрань Мати Божа! Бр.. 3.
Крпй, Божа Мати! Пир.
Боже мій, світе мій! Пир.
Хоч утікай.
Хоч_ що хоч роби! — Хоч що хоч, те іі
робп! К., Дуб., 3., [Зв., Рад., Пир.].
Хоч живпй в (’) яму лізь (2)І Рад., Пр.—
Жпвцем би в яму пішов! Бр., Рад.
Р) Жпвцем у. Зв. (2) лягай. X.
Лучче б свята присппала (або: пригор-
нула)! Кон.
Хоч п в прірву! Бр.—... йди. ./., Кон.
Хоч провалпся в безодню! Пир.
2080. Хоч кріз землю йди! Бр., Рад.—..
провались! Пир., Пр.
Хоч сировоі землі хватайсь! Бр.
Тільки и ходу, що з мосту та в воду-
Бер. — Хоч Р) з мосту та в воду (2)! Об.
р) Просто. Пл., Зв., 3. (2) в шум.
С.; на бігущую воду. Пл.
Вже мені и в пеклі гірше не буде. Об.
Ні печаль, пі возднхание, но жізнь біе
батька яка. С.
А вже ж тіі кучері мені надокучили. Чигр.
с
Говорив би, та и слов ніт; илакав би, та
и слёз ніт. Ст. Зб.
Тілько що з піг не звалнть Сіихо, хороба
и д.). Кон.
Забили мені баки, ззідять мене собаки.
Чиір.
Тепер іі в кури заклюютъ. Т.
2090. Як так, то скоро нас и курі загре-
бутъ. Р.
Та вже нас и курі загребли. 3.
Зо всякаго села по скурвому спну. Ёвх.
Як горику пъють, то мене мипають; а
як ся бъють, то від мене починаютъ. Проск.
У макогопову-юшку убрела (всі напада-
юцця). Бер.
Як горох при дорозі. 3.—... хто йде, то
й скубпе. У., Зв.—Маецця р), як горох при
дорозі. Зв., Пр.—... хто йде (2), то й скуб-
не (а). 3 , [Бр.].—... йде не мине. Сос.—...
за стручечок скубпе. Маке., [Ёвх.].
(*) Живу. Сос., Маке., Ёвх., Пе.\ От-
так. Зв. (2) не йде. Гр.', не зъоче. Не.;
не хоче. Проск. (3) не топче. Пе.
Як хмара на нас испала (лихо нагальне).
Бр.—Як туча спала.
Ні ззіеть, ні зопъеть, ні хороше сходить.
Ст. Зб.
Граду-тучі увійшов, а злих рук пе увій-
шов. Пл.
Уродився на свою годину! Ч.
2100. II ворогові р) сего б (*) не зичив (3).
Зв.
Р) великому. /Г., 3., Кон.; своему.
Рад., Ст. Зб.; мойму. О., Кон. (2) сво-
го лиха. 3.; свого добра. Рад. (3) не ба-
жаю. Кулж.
Великпй світ, та нема де дітпея. Бр.,
Черк., [Проск., Зів.].— Велпк світ, та нігде
ся подіть. Ст. Зб.
Тяжко плити протпв води. Ил.
На що мені золото, ерібло, як жить не
добро. Пс.
А мні бугай впссав. Ст. Зб.
Три дні до смерти, та не як не дожпвеш.
Черн.
О нашую то шкуру ходить. Г., //.
II холодно, и голодно, а ще й додому да-
леко. Зв., Кон. — ... и голодно, та йти!
Рад.—.., и голодно, и голо, и босо, та й до-
дому далеко! 3.
Вппав сак и тому бідному. Ст. Зб.
Не бачить світа, як сліпа курка зерна.
Проск.
2110. Живпй до Бота лізе. Об.
Не з добра побігла з двора. Ст. Зб.
Абн цвіт, а маку й ніт. Рад.
— 43 —
Жис не жно— паскудить (’) своім світом.
Проск, иь • .«и 1(ні
(!) Роби добре, не паскудь.
Життя пропадить собачс. Проск,
Живо, так як сорока па типу (’). Прав.
Пиж,, Лв,—.., хто Ндс, сполохне. Пир.
(’) на колку, або: на лободині. Кр.;
на лозі. Кон.
Не бачив гіркого, не бачпть и солодкого.
Пе. \ ’
Пе па сусі той до сих часів сидпть (пе-
беспешпий що одлпха). Ст. 36.
Угадай, земляк, скільки миль до Витѳбську
(питаютъ кому прнйіплось круто). Пос.
Труби, Грпцю, в рукавнцю. Пл.
2120. Пустпв Бог Микиту (’) на волокиту.
06., Ст. Зб.—... то буде жити. Полт.—Як
пустить Бог Микиту па проволокигу, то аби-
де умре. Пе.
(’) Пустився Микита. Гайс.
На бідного Макара и шишки летятъ. <?.,
7., Пир., Пр.—... падаютъ. Коз., Сос. — ...
валяцця. Зв., К.—... сиплюцця. Кон.
Нещаспому Макару пема талапу. Коз.
Як вели медведя до меду, то вуха урвали;
а як тягнулп од меду, то урвали и хвіет.
Руд., [Ил., Проск., Кан., Войц.].
II паш бог пе вбог! Ст. 36.
Не що бо й горе! Кон., Л.
Не що й лихо! 7.; Кон.
Не й що то й бо!
Наша й лядзеькая—не людзькая. Ст. Зб.
Е, вже наше життя, моя дитпно (чужа ди-
типа пита, як жпве)! Кон.
2130. «Чого тп, мамо, боса?»—«Так дове-
лося!» Пе.
Так наша піч пече! Лів., Ст. Зб. — ...
глевко! Пр. в Ст. Зб. — Так вже ёго піч
спекла, так ёго паляничпть. 7., Кон.
Таку Біг коляду дав. Ні.
Се пепаче наслано. Пом.
Чи таке додище, чи таке дворище! К. —
Чи по дворищу, чи по долпщу. Кон. — Чи
долнщом, чи дворищом. Бр.
Під тобою лід ростас, а підо мною мерз-
пе. Пир.
Нішло (’) уже мені з Петрового дня.
Проск., Кан., К., Л. — ... як з петрівського
дпя. Коз.—Як пійдецця з Петрового дня, то
буде щодня. 7.
(]) Пішлось. Кр., Рад., Кои.
До пашого берега яіщо добре по принлн-
ве. Ск., [Ст. 36., Нов.]. — ... пе кізяк (’),
то тріека Рад. , , <|;,.1(|
(*) коли не г...о. 7.
Хрі(( ёго батька зпас: у багатого повпа
піч, та горитъ, а у мене одно поліпо, та й
то пе горитъ. Кон.—У людей (*) повна ніч
(*), та горятъ, а у мепе одпа ломака, та И
та не горитъ. Пир.
(*) В куміи //.; У сусіди. А. Вил. (2)
багато дров. 7.
Де коротко (*), там и рвецця. 06., Ст.
36.
(!) тонко. 06.
2140. Побила (1) лдха година. Ск. — ... ота
чужа нива, та позпченпй серп. Кон.
(’) мене. Пир.
Багато злого па едного. Нл.
Оттепер — то в пас побила порох поіла!
Чор. Рад. (344).
Винитъ добру повпу (набрацьця лиха,
потерюхи). Збр. Лаз.
Маюся, як в терню. Ил.
Бъюся, як рпба об лід. Пир., Л.
Типяецця, як старецъ попід тпнню. Ёвх.
Дожився до самого краю. С., 7.
За що мепо Готподь карае! чп я уплів, чп
я убрів, чп в середу ковбаску ззів? Коваль,
{Прав. Пиж].
Бо благоденствуе! Кобз.
2150. А правда паша пъяна спитъ.
Кажуть, що з лиха вмреш — от же ні!
Пир.
. іѵ __ і < '
БІДА не спить, а по людях ходить. Ил.
Хто в біді — біду стерпитъ, а хто в гараз-
ді — щоб ніколи біди не знав!
Біда біду породила (’), а біду чорт. Пр.—
... чортова мати Бр. — ... а біди чорт не
візьмо. Пл.
(’) родить. Кан., К.
Пе то біда, що плаче, а то біда, що ска-
че. Р.
Не я скачу —біда скаче (1). Бр. —... моя
душа істи хоче, Гор.
(’) плаче. Д.
Трудно впйтп з біди, як каміню з водп. Руд.
Не так хутко згоіцця, як біда скоіцця.
Проск. д- М . о
Біда бідою іде и бідою поганяѳ. Ёвх.
2160. Одна біда тягне за собою п другу,
//мр. , , ; і хі .
Як одна біда йде, то й другую за собою
веде. Пе.
Біда, та іі за біду зачепилася. Бр.у Кан.,
К. — Горе та ще й за горе зачепилось.
К.
— 44 —
Біда біду трімае. Бр. і >
Біда за біду чіпляецця — як у лаіщузі
кільце за кільце. Сос.
Біда біду персбуде — одна згине, десять
буде. Бер. — Чорт (’) біду иеребуде — одна
миііе (2), десять (3) буде. У., Л’., Бан.
Біс. »?<?., Проск.. Ст. 36.\ Хрін. //.,
Рад.\ Враг. Пир, (2) вдна згине, Проск.
(3) друга, ігі, [Ст. 36.].
Біда біду гоппть. Б., Бат.
Біда за бідою ходить. Бр.
Як біда уродилась, така и згине. 7/л.
Біда па вкулачкп товчецця (1). 36р. Лаз.,
Бон.
Великі недостатки. Бан., Б. — (*)
здибас. гсі; кулаками бъецця. Бр.
2170. Кого біда учеппцця, того трімаецця
и руками, и ногами. Ил.
Біда здибае легко, а трудно іі збутпея.
Проск.
Од біди пе в воду. Прав.
Біди ні продати, ні промінятн — и грім
біди пе забъе. Бр., /Л — Біди ні продати, а
пі промшятп. Бр. — П грім біди не забъе.
Бр.
Як Бог дасть, и в печі пе замажрсся.
Бон.
П Г ГС — ' <>» » ІЛ
Не в піч замазатпсь, та й пе з мосту у
воду. Ст. 36.
Біда пайде, хоч сонце зайде. Б., Рад.,
Пр., Пе.—... біда не спить. Н.
Воли, копі па оборі, а біда поперед очі.
Пл.
Пе клпч бідп до себе, вопа сама прийде
до тебе. Проск.
Не будім бідп, коли еппть.
2180. Біди пе шукати. Полт.— Пе шукай
біди. О.—... сама біда зпаиде. Дуб.
Біда за плечпма. 0., Гор.
До біди сім верст. Павлг.
До бідп не далеко (!). Об. — До лиха не
далеко. Рад., 3.—... доскочить. ./.—До лихо-
го не багато. Ст. 36..
До бідп ще три дні. Пир., Сос., [Р.].
До біди не довго. Об.
О біду не трудно. Пл.
Па біду не багацько треба. Зв.
На біду, як с тіі (*) перейдеш, — коли б
так па добре. Проск.
(х) <(С тіі (се б то, епдниці).»
Коли б так на гѵру (гору), як на біду!
Бр.
2190. Одна біда—не бца$ от—коли дві, або
три разом біді! Пе.
Одна біда чоловікові не докупить. Ил.—...
біда не докупить, а десять. Проск.
Біда нікого не красить. Кулж.
Біда пе дудЗ: як стапѳ дуть, то аж слези
Вдуть. Ст. 36.
ІІе так-то и встати, як впасти. Проск.
Як прннече, то втечо. •!., [Ст. 36.].—...
то віп сам до чорта (або: то віп з того
міеця) втече. Бр., [Черк.].
Допекло, так п утекло. Бон.
Кому біда докупить, той ся розуму на-
учить (з вечметоі кпигп Стародуб. Магистра-
ту. 1692 р.).
Біда учить хліба. Пл.
Павчнть біда попити, як нема чого вхо-
ііити. О.
2200. Коли дасть Бог біду, то й розум
добрпй. Зв., Бон.
Хто біду мае, той багато зпае; хто га-
разд мае, той мало зпае. Пл.
Пе знавши бідп, не буде добра.
Хто не зазпав зла, не вміе шанувати
добра.
Біда пе знае приказу.
Що-що, а біда завше здибае. Проск.
Біда як схоче, то на гладкій дорозі здп-
бае.
Гараздові це хоче, а біду мусі?т>. 77ф
Гаразду знестп не може, а біду тер-
ппть.
Підп до Кракова, всюди біда однакова;
підп и за Еарпати, то треба бідувати.
2210. Підп за Бескідп не збудесся бідп.
Підп и за Карпатп, то треба бідувати.
Підп до Кракова — всюди біда едкіа^рва.
Проск. — Хоч и до Кракова — скрізь біда
однакова. 7ь, [Бор., Ст. 36.]. — Од Па-
нова до Кракова — всюди біда однакова.
Сос. ,
Пе йде па ум ні іда, ні вода, кол^ церед
очпма біда. X.
Смерть за плечпма, а біді весілле. Пл.
Голові хлопіт, а біді весілле.
Біда біді на слободі.
Пнший молод годами, та старпй бідами.
77е.
Хто бідп не знае — нехай мене епптае.
06.
«Що у вас чуватп?»—«Гаразд из бідою!»
Пл.
2220.Пде біда (1)—відчиняй ворота. Проск.,
X. Вид.
(і) Иди, бідо. Б. •
Біда, аки в Родні (у гирла Росі). Пестор.
— 4В —
Внав в біду, як курка в борщ. //л.
Унав у гіену діру.
О г біда — та П годі! — Лихо та П тоді.
Бр., Д., //., Гат.
Біда боками ирецця (відусіля). Кон.
3 бідоіо, як з рідною мамою. Проск.
Буди мрх, туди мах, то все біду по зу-
бах. Пл.
Біда куца, а ГОРЕ чубато. Б.,
То пс горе, що горюс, а то горе, що
сміецця. Р.
2230. Як пійдс горезраня, то аж до смер-
ча пня. Коз.
Ті.іько тес пе мппецця, як горепько ймец-
ца. Рост.
Хоч лучицця печаль па едпу годину, за-
помнить п милу родину. Кл.
11а хврасуиок добрпй трупок. Пл.
Пс иоможе п трупок, як прпйде хврасу-
нок.
2235. Горе — море: нлй ёго, не випъеш.
Коз .—... всего. Гат.
. ... )1
2237 По смерти пема КАЯННЯ. Яц.—... по-
каянна, Пл.
П вже! каяння нема. Бр.
Каяття пізно приходить. Пос.
2240. в каяття (*), та нема воріття! Б.,
Пер. •
(’) каяння. Рад., К., 3.
2243. Як пе покаесся—тобі буде могила, а
мені побила, К.
П ворогу своему закажу. А., Пир., Пр.
И дітям серіи закажу. А., Пир., Р., Гл.
Не буду до віку, до суду! Пир., Павм. —
И до суду не буду! Коз.
Ти землю ів — зарікавсь. Кон.
2248. Ти хрест ппсав (зарікавшпсь). Кон.
2250. Покаявся злодій у ягодах. Кон.
Зарікалась евпия... істп: біжпть, колп трое
лежитъ,—-вопа всі трое п ззіла. По.ч.
ЖАЛІ>, та пе вернецця. Ск.
Жаль много можетъ. Ст. Зб.
Жаль ваги (’) пе мае. Лв.
(’) уваги. Вел. [III, Г75).
Зачужа жаль. Ст. Зб.
Жаль батька (1), та воп несутъ. Ст. 36.
(!) Мил батько. Пр. в Ст. Зб.
Ой жалю мій, жалю, ох и жало пе по-
малу: унустив долю, упусти» щастя, та вже
й по піймаю. Коз.
Жало по кіеілюі Кох.
ЖУРБА не матівка. Ров.
2260. Журба сорочки ие дасть. Пл.
Журбою поля пе переідеш. Гл.
Чого тебе за ухо бере (аа серце)? Повг.
Я кого дідька журицьця! Л., Кон.
Пема чого журитися: нехай той журццця,
що велику голову мас. Бр.
Чого журицьця! нехай журяцця ті, що
заміж идуть. Лох., Пр.—... та журицця, що
віддаецця- Бр.
Пс журися — якось то буде! К.
Пе журись, та Богу молись. Коз.
Ото зажурилась! та така ходить, як тумй
(тумап).
Тільки журицця’... як побила, зверпувши
въ болоті. Пл.
2270. Не кажи «ох», кажи «гоц». Ст.
Зб.
Хоч біда, то (’) гоц! Пл., Бр., Проск.,
Ёвх.
(*) горе, та. Аип., К.
Не зітхай Р): чого пема, то й так не-
хай. Бр.
(*) Не здихай. Р*.
Не вздпхай: пе остатпе ще зпек.іи. Ст.
Зб. <
Вздпш,—колп любиш, то вздриш. Гр.
Як бп не ох, то б давно здох. Ёвх.
Гей-гей (4), та не дома! Рад.—... як бп
вдома,та ще й па печі. Бер.—...та ще й в про-
сі. Дуб., Рад.—О-хо-хох та не дома. Кон.—
...як би дома та в господі. Иом. —... одно
зверху, а друге и д.
(’) Гай-гай. Прав. Пиж., Лів.
Здпхнув тяжко та важно, мов ковальсь-
кнй міх. Пир.
Під явором жовтий коріпь: піеок ёго су-
шить (піепя е така; а въ приказці: кажуть
про людину, що все чогось журицця—жур-
ливе змалку). Бер., Лаз.
Як у ёго дух держпцця! Л., Кон. — Пе
знаю, де в мене и дух!
2282. Як пе свій ходить. Пл., Л.
Став пе свій. Пл., X.—Став мов не свій.
А.
2282. Мов у воду опущена. Лів.—Опустн-
лися, як па воду. Бер. — Лпшплася, як на
воді. Бр.
2284. Паче курчя впустив. А., Пир., Сл.
— 46 —
Хожу, паче человіка згубив, або-що. Хат.
(165). '
Все мені, іі сорочка не мила! Нл., Бр.
Червяк серцс точить. Г. Бар.
Вже {або: Нема) мені пі від міеяця, пі
від сопця. Проск, — Ні від сопця, пі від
міеяця. Пл.
Розживемось, як сорока па лозі, а тіпь
на воді. Рад. .
2290. 011 смутку ж мій! Лр., ГТгт. — ...
чубатпй! Гат.
Не забув смутку,—забув річи. Ст. Зб.
Лиха та радіеть, по котрій смуток па-
ступае. Пл.
Чия КРИВДА, пехай того Бог зкарае (*}!
Прав..
(*) «А уже ж!» 3.
Кривда людськая боком вплазать. Пл.
Лучче кривду терпіти, як кривду чинити.
Хто крпвдить людей, той крпвдить своіх
дітей. Проск.
Я з тобою не маю пічого на пеню.
Я не хочу напасти: пехай той пз напас-
ти не впйде, доки жптеме. Бр.
Слова шкоди пе нагородятъ. Нл.
2300. Пе так (’) шкода, як певигода. Ск.
(*) Не така. Бр.
Шкода пікому не мила. Кон., Гл.
Кождому кривда пе мила. Ст. 36.
В ВЕЩАСТЮ нема пі БРАТА, ні свата.
Ил.
Бідпому піхто не подаруе. Пир. — ... не
даруе. Рад.—... не дасть. Кулж.
Під лихип час и кум за собаку. Кан.,
К.
Тоді любить п сват, коли добре мае
брат; а коли бідний, то забуде п брат рід-
ппй. Ил.
Покп багат, то поти іі сват. Пр.
Поки щастс плужить, поти приятель слу-
жить. Ил.
Де щастя упало, там и приятель мало.
Пл. — Щастя упало, так н прпятелів мало.
Бр. ,
2310. Прп добрій годипі всі кума й по-
братпмп. Б.—... а при лихій—чужі куми п
побратпми. Ёвх —При добріп годпні и куми
побратпми (1)? а прп лихій нема и родини.
Прав. Пиж.., Лв. — Як добра година, то
зпайдецця родина; а в злій годипі, нічог*
по родипі. Пл.
(1) всі побратпми. Копіе.} побратини.
Коз.
Покп мішки чують, потп шапують. Г.
Як я ся гаразд мав, кожпий мене добре
зпав; а як став убогпй, не приходятъ гості
в моі пороги. Ил.
Як ся чоловік гаразд мае, то и сусід бу-
вае.
Тоді сусід добрий, коли мішок повпий.
Утри (!) моі смажпиі (2) уста, а сахарниі
и сам утру (*). Ст. Зб. — Не тоді лижи
мені губи, як солодкі,—тоді мені лижи, як
гіркі. Бр., [Проск., Руд., Збр. Заз.].— Лижи
мені губоньки, як гіркі; а як солодкі, то я
й сам оближу. Кан., К., [Бр.].—Т(н&і мені
губи лижи, коли чорніі. Ил.
(’) Протри. Рад., Кон. (2) смаженіі.
Ёвх.} гіркиі. Рад. (л) асахарних чорт
тебе Й просе. Ёвх.
Полюби мепе в черні, а вже в білі! X.—
... полюбить и абп-хто. Полт. — Ліби (’)
мене в чорпому, а в білому чорт тебе й про-
сить (2). Ц., Гл. — ... Нехай мене— полю-
бить у чорнім, а в біле приберуся, тоді я
й сама не подивлюся. Бр., [Коз.]. — Нехай
люблять у чорному. К.
(*) Полюби. Коз. (2) и хто-небудь
полюбить. Б., [Коз., О.]} я тебе не
прошу. Рад.
Поцілуй мене сбгодня, а я тебе завтра.
К., Рад., Гл.} Ст. 36.—... а як забуду, то
й так буде' Кон.
Умри ти сегодня, а я завтра. Зал.
Люби мене в середу, а в неділю, як я прп-
беруся, то може па тебе й не подивлюся
{або: то й на другу подивлюся). Бр.
2320. Порятуй мене в пригоді, а в доб-
рім разі не потребуем ратунков. Ст. Зб.
Тогді, як кличу, йди.
Хто зразу дав, той два рази дав. Кон.
Хто в біді дав, два рази дав. Пл.
Як лихо, то й братко. К.
Брат, що хочетъ брать. Ст. Зб.
Як берутъ, сто коней дають, а візьмуть
— и одного не дають. Ос. 5 (VI, 23).
Як просють, и жпуть и косють. Иос.
Як лихо, то іі аходп Петрпхо»; а як пъють
та ідять, то па Петриху не глядятъ. Руд.
2329. Як ідять та пъють, так и кучерявчн-
ком звуть; а попъють, поідять, — прощай
шолудяй! Пові.
— 47 —
2331. Добре дядькові, то П Бога забув. О*
5 {IV, 8), Дуб., Пир.
Як лихо, то іі (’) до Бога. Лів. —... а як
лихо минуло, тоді Й Бога забу.іо. Ном. —
Як три нога, тоді и до Бога. Кр., [Кох.].—...
а як по тривозі, то И по Бозі. Л’р., //;?.,
[К., Проск., Рад., Руд.].
(*) Коли не змога, так и. Коніс.
Як утопае, сокиру давае; а як иоряту-
ють, и топорища жалус. Ст. 36.,. [Пр. в
Ст. 36., X. 36., ПІ.].
Дообід ложка, а післяобід пе треба. Збр.
Лаз.
На кого біда нападе, то до Киева иде; а
як біда мипецця, то віп и из Броварів вер-
пецця (Броварі містечко на лівім боці Дпі-
пра, Остерською п., менш як 20 всрстов
од Киева). Кулж.
Не завидуй худорбі — доведе Бог тобі.
Пос.
Що собі пе мило, в людям (’) не зич.
Ст. 36.
(!) и другому. Пос.
Не радуйся чужому лпхові. [Ст.
36.].
Чужому лихові (*) не смійся. Лв.
(’) 3 чужоі біди. Бр.
2340. Чуже лпхо за ласощі, а свое за
хрін. Пе.
Чужая біда за играшку. Пир., Л.—.,. за
сахар. Бр.—... за цукар. Проск.
Чуже горе—людям сміх. Коз.
Піхто нічпёго болю не знае. Проск.
Чужпй біль нікому не болитъ. Ж.
2345. Вола голова не боліла, коли корова
теля родила. Пл.
2347. Кому користь, а нам хворость. Ст.
36.
Граецця, як кіт з мишою (або: з миш-
кою;.—Граеся, як мнш з котом. Проск.
Дурню сміх, розумному слёзи. Рад., Пр.
—... розумному ясдоспть. Коз., Кон.
2350. Людям сміх, а мені плач. П., Пол.,
Лів.— Кому біда, а людям сміх. К,— Чужа
біда людям сміх. Прав. Ниж., Пол., Лів.
КішцЩ) смішки, а мишці слізки. Гр., Ёвх.—
Коту (2) жартушкн (3), а мишці смертушки (3).
Рад.
(') Котові. Пр. (2) Кішці. Пос. (3) и-
грушки. Ст Зб.; жарти. Коз. (4) плач.
і(1; смерть на умі. Пос.
Смішки з поповоі (') кішкв. Л.—... а як
своя здохие? (2) К. —... то й пдакатемеш.
Пер.
Р) чужоі. К., Л., Пир. (2) ,з пановоі
кішки, а у нас такоі нема. Ёвх.
Кому весіля, а курці смерть. Проск, — ...
пехибнс. Бр.:
Добре, чуже лихо мірятн — зміряй свое!
Хат. (163).
Чужу біду на воді (’) розвсду, а своій и
кіпця не найду (2). К.
Р) на волосині. Рад.г, руками. //.; ру-
кавом. Коз.; ногою. Пир. (2) а свою а
ні як. Рад.; а своеі и ума не приложу.
Пир., [И., Коз.].
Свою біду па другого зведу. Пр. в Ст.
36.
Лучче чуже ухо гризтл, як свое. Кан.,
К.
Кінь знае, як му сідло долігае. Пл.
Ніхто пе знае, чпй чобіт муле. Евх., Пир.
2360. Що меніпипі, то тобі завтра. Проск.—
Днесь мепі, а завтра тобі. Пл.
На кого Бог, на того й (*) люде. Проск.,
Полт., 3., Л., Пир., П.
(1) лихие. Рад.
Не так С) Бог, як лихиі люде. Пир.
'’) Не таков. Ст. 36.
За кого Бог, за того й люде. Прав. Пиж.,
Лів.—Ъъ кнм Бог, за тпм и люде. Нл.
На кого ворони, на того й сороки. Нл.
На кого люде гомонятъ, па того й свині
хрюкаютъ. Зал.
Усяк готов, щоб погубить, та хто буде
рятуватп! Черн.
Буде ПЛАЧУ. Пир.—... до нехочу! Б.
Горе не умовчить. Пир.
Біда як дуда: куда йде, то реве. Бр.
2370. Топкослізка! О.
На кулаку слёзп тре. Кон.
Слёзи, як пёрло! Пир., Б.
Нлаче, як роба в неволі. Ил.
Заплач, дурню, по своій голові. Бер.
А заплач, дурню, та дуже! Зв. — Заплач
дуже, та дурно. Л.—А ну, ну! заплач, дур-
ню! Пр.
Заплач, Матвійку,дам копіпку. Пр., [Сос.].
По чім дурного знать? по тім, що плаче.
Рад.
Роскваспв губи, як каппці. Пом.
Слииить.
2380. Кнсне, як солоппй огірок. Збр. Лаз.
Скіглпть, мов крпвий цуцпк. X.
Завпв, як вовк. Ст. 36.
Голосить, неначе по мертвому. Кулж,
48
Кричать, як опарепий. Рад.
Пробі (*) кричати. »?я., X.—Пробу, рятуй.
Новъ.—Пвалт кричитъ. Дуб.
(’) пробу. Пир., 0.
При плакала бабка увесь ліс, а по ій ні
біс. Пос.
Црму біда, то й плач пе поможе. Пл.,
Збр. Шей.
Плачея Богу, а слези—вода. Пир., Л.
Пе вміеш накати, а вміеш плакати. Ст,
36.
2390. Плачем лиха пе впилачеш. Гат.
Тогді рудещ вить, як прчпуть бить. Пос.
Пе жаль плакати, коли е за чім. Ил.
Нехай тіі плачутъ, що нам зле зичууь.
Пехай ті плачуть, що заміж идутъ. Прав.
Пиж., Лів., Збр. Лаз., Ос. 5 (VI, 49).
Кричи, хоч на гору вплізьі К.
Жінка плаче, діти плачуть, сам плачѳш,
а луччого не бачиш. Кон.
ІІлачеш, плачеш та й ^хнещ. Кон.-?-...
чхнеш. Мар. II.
2398. Так, що тільки крівавіі не ллюцця.
Л., Кон.
2400. Хто звечеря плаче, той вранці буде
сміяцьця. Збр. Лаз.
*1
ТЕРПИ душа, спасена будеш. Зв., Лів.
Терпи горе — добро буде. Пе.
Терпи, козак (’)» отамап (2) будеш. Лів.
(!) козаче. Кр. (2) отаманом. Гаііс.,
Пир., Б., Кон., Кр.
Терпи, хлопче, козаком будеш. Пир.—...
а пз козака попадеш п в отаманн. 3.
Терпи, Грпцю, хоч яка спека. Р.
Терпи, козак, горе — будеш пити мед. К.,
X. Зб. ,
Терод годе, ппй мед. Пир., 3.
Терни горе—буде добре. Рад.—... добро
буде. Рад., 3.
Коли мука, торбу в руки, та по ягодп!
Черн.
2410. Іж, коза, лозу, коли сіпа немае.
Ил.
Іж ячпе, так як смачне. III., Гр.,—-Прпй-
май ячне завдячнѳ (’). Ст. Зб.
(*) яшне за дашне. У.
Лежи в піеку. та іж луску. Ст. Зб.— ...
туску! Б.
Зубя па полпцю (ждать и голодувать)!
Ос.'5 (X, 7).
Папийся води, коли ззів иінбіди. 7/л.
Тягпи біду за хвіет (бідуй). Кан., К.
Бідою біді пе поможеш. Черн.
Жди, море, погоди. Бр., У., Кан., К.
Люде, посіявши, та ждутъ. Ст. Зб.
Па жнвоті гпети иное.
2420ч Мовчи та диш (). Ск. — ... ска-
жусь (2), що спиш. Пер,, Б.— ... диш, коли
горе пушить. Коз.
('} дихай. Бр. (2) не кажи. К.,
Рад.
Скажи—лихо, та й молчи. Зал.
Лихо, та не мовчить. Пр. в Ст. Зб.
Мовчн з лпхом. Бр. — ... аби збрилось.
Коз.
Посиди, смутку, в кутку. Ст. Зб.
Гей! не з гора ж біда. Гат.
Вдарь (!) лпхом (2) об землю. Пир., Кон.,
Гл., [Зб, Лаз., Ч.].
’ (') Кинь. Л., Пр., X.', А ну, гоп.
Проск. (2) лихо. Л., Пр.
Я ту біду ще перебуду. Проск.
За потерпінпя (1) дасть Бог спасіння (2).
Ск.
(!) терпління. Проск.', терпіннячко.
Л., Гр. (2) спасіннячко.
Терпен—спасен. Ст. Зб., [Проск., Бел.].
2430. Перемелецця лрхо—добре буде. К.,
Кан.
Буде добре, як мпне зле. Пл.
По сёму ще діти будутъ, хоч п малень-
кі. /Л, Кр. у <
Умреіщя, так все мннецця. Черн.
Божа воля! Дуб., Пр., Л. — Божа власть!
Л., Пир. — Божа воля, Божа власть! Дуб.,
Рад. — Божа воля, Божа сила' Пр., Лох.,
О., Пові.—... що Бог схоче, те й зробить.
Пе.—Божа власть,—що схоче, те П дасть.
Б.—А що ж робпть! нате воля Божа. Зв.
—Будь воля Божа! Бр., Рад., Пир.
Що Бог дасть! Лів.—... те й буде. Рад.
Пр., Кр.
Треба бідувати догробовоі дошки. Проск.
Що ж побить—треба жир! душа не пташ-
ка—пе впженеш! Кан., К.
Що ж будеш робпть! огню не підложнш.
И1.
Треба годить (або: запобігать) своі лпхі
годпні. Ном.
— 49 —
2440- Гіркип світ , а треба жить. Коз.,
Гр.
Що людны, то и паи. Проск.
Гірке житте, гірка доли — ню ж роби-
гн! 1>ожа поля. Не.
Яке Бог уродив, іаке й жну. Бср. —
. таке треба жати. А/л
Кріпицціі, як лини па морозі. Ил.
,'Ісхіис хвалити, як терпіти.
ІІ(‘ма чолоіііка без вади 2146—2156. — Гордніі 2457—2559. — Хнжшцця 2560—2628.—Упер-
тіііі 2029—2671. — Паровистнй 2672—2675. — Вередлпвиіі 2076—2736. — Вьідливий 2737 —
2791. — Пеня 2792—2826. — Снипикувате 2827 — 2853. — Лихиіі 2851-— 2953. — Ледаща
2954-2968. — Хнтрнй 2969—3116. — Каиость 3117 — 3122. — Невмоспе 3123—3166 —Стид
3107—3207. — Природу (прирожденна) тяжко одыіішть 3208—3232
ЙЕМА чолоніка БЕЗ ВАДИ. Черн.
Нема иічого без але. 77., II.
В болоті не без чорта, //г. —... в сіяти
не без пъяниці.
И межи капустою доброю бувас ба- !
гацько гнылпх качапів. Проск.
2450* 6 (!) люде, е и людища (2). ІІом. '
(•) Есть. 77р. в Ст. Зб. (2) есть и
людінце. і(1. и людиска. Проск.
Час часу рознь — и чоловік чоловіку.
Нос.
Народ—нк товар у череді: усякі е. Вас.
Де люде, там нуди. Гат.
Кривого дерева в ліеі найбілыне. Т7.,
11.
Хто в болото лізе, того ще й ти-
хнуть. Г., II.
.Іюд вже здавна каверзуе— з того ли-
хо и плазуе. («ІЦось чутися до цёго в
ммрУ, та ыіби лрикладніше». Бр.). Гат.
ГОРДГІМ Бог позбпва (або: та збнва)
рог. Ж.
Горда душа н убогім тілі. Ил.
Чоловік гордый, як пузырь водный. Ст.
36.
2460. Смпрнвся паче вовка.
Блоха усе костричнцця («гордують —
от не токмо вельможні, а й так дурні
лоиупіані»). Бон.
ІІіднив морду так, що й кочергою но-
су не достанеш. Б., Бр.
II через гріб плюе (горде). Бр.
Через головы плюе (горде, вихрить).
А’., 11р., ІТгір.
Куда ж тобі— як задрав ніе! Пр.
Заверпув ніс. Гат.
Кирпу гнути. Гат.
Не дни его в ус (велпкіій він пан).
Б.
Ні зо овсом (не приступпш—такесер-
дите, бундючне н д.). Бон.
2470- Ти до неі косю-косю, а вона и
голову дерс! ІІом. — ...косю-косю, так не
коею.
Не чув пупа на чсрсві и той небож-
чпк. Ст. Зб.
Колос повііпй гпецця до землі, а пу-
стый догори стирчить. Ил.
Запишався, нк кошена в попелі. С.
Запишався (*), як (2) Берко в колоді.
С.
(’) Бімбуе. Збр. Шеи.-, Бач як помпе.
С.; Се так чвапнцця. /7р. (’) як паче.
Пишаецця (*), як корова в хамуті.
ІІом.
(*) Чвапнцця. Нер.
Дере голову, як попова кобыла. Пир.,
[Ь’е;>.]
Через (1) губу пе плюне. II., Прав.
Ииж., Лів.
(*) II через. /Л, Л.
Кива головою, неначе кобыла в Спа-
сівку. 7Л, [Рад., Зал.]. — Кыва, як ко-
была. Бр.
Чп дурень, чіі ппшен, чи в дурного зі-
мовав! Ст. Зб.
2480- Чп ялося свиням на росу ходи-
ти! Пр. в Ст. Зб.
Взявсн під боки, та й думае, щоиан.
Збр. Шей. — Хвертом попід (1) боки
взявся. Проск.
С) у. Гр.
Ходить, як пнднк Переяслівськпй. Б.
Похожа?, (аб’о: Ходить), як пава.77^6’.
Ииж., Лів., Зан. (I, 147).
Оце сі.іа — так як та рахмистрынн.
Вер.
7
Ото, яки велнкий пан. Пир., Л.
Се віп на одну ниху тільки зробив.
Не.
Се тілько иапська ииха.
Пабравсн панськоі юхи. Ном.
Величавшія, як заяцъ хвостом. Проск.
— Надарпв Бог зайцн хвостом!
2490. Заведичався, як Жид на роди—
нах. Ст. Зб.
Велнчаецця, мов попади на весіллі.
11р., Лох.
Велнчаецця, мов сучка в човні. 111.,
X. Зб. .
Велнчаецця, як кутій бик в череді.
Проск.
Велнчаецця, як свипя в борлозі С1)
(барлозі). У., К.
(*) в болоті. <?«., Проск., А'.,
Хар. Зб.
Велнчаецця (‘), як порося на арни-
ку (-). Зап. (I, 147).
(‘) Росходпвсь. Іівх. (2) як свипя на
орчаку. И.
Велнчаецця (*), як чумацька воша (2).
Не.
(•) Звелнчпвсь. Гат. (2) нужа.
Величний, як жидівський патииок. Пнр.
У хмару заходить (заносицця розумом,
велнчаецця; иноді нахід бувае). Ск,
Дмецця, як жаба проги вола Л., 3.
2500- Дмецця, як жаба на лопуху. Бер.
Дмецця, як пузирь на воді. Ст. Зб.,
Гл.
Надувся, як вош на мороз. Пл.
Дмецця (1), як (2) шкурат (3) на ог-
ні (*). С.
С) Бодрнцця. К., Хар. Зб.; Бадёрпц-
ця. Рад.; Велнчаецця. Пир.; Вертіщця.
Кан., Зап. (I, 147); Крутицця. Кон.;
Шкверецця. Рад.; (I гнецця и дмецця,
Гат.; Ппецця. Ііер.; Жецця. Гр. (2)
мов. Кан., Пир., Хар. Зб. (") шкура-
ток. А'.; шкурлат. Зв., Проск.; шкур-
ка. Ііер. (4) вогні. Проск., Ііер.; жару
Рад.; жарках. Гат. .
Надувсь (*), як лопух на огні (2).
3. — II гнецця', и дмецця, як лопух на
жарках. Гат.
(*) Дуе ся. Проск, (’) вогні.
Дуесся як легке в горшку. Проск.
Дмись не дмись, волом не будеш. Коз.
Нехай дмецця, аж розідмецця. Бр.
Хизуецця, нсначе на пристяжці. Не.
Пнуцця, як грішііі душі до пекла.
Кул.
2510- Чваннцця, як дурень латкою.
Гат.
Чваницця, паче гая побила, що віз
побила. Бр., [Лох.\.
ІІІтё та па штё! Пом., \()с. 3 (X,
101) |.
Вдае, як кінь порожнею торбою. Евх.
Як би ёму довгий хвіет, то сам бн
собі боки повідбивас. X., Зб. — Як би
хвіет мав, то б уеім людям боки иооб-
бпвав (сіяоязиіііному так приказують).
г>р.
О то б собі боки пообивав. РаО.
Я то не я(1), попова евння. Пр., И.
—... дайте корець браги. Гл.
(’) Не я то я. Кон.; Я не я. Л.; Не
я, ю. Рад. По я, так. А.і.
Нема—як та попова свипя. Бр.—Не-
ма понад попову свиню. Проск.
Нема над ню и над війтову свиню.Нл.
Ось то мп! Лиспі. (II, 13).
Пема в світі над мп! (‘) Ном. — ...
що надми-надми, та и пусти.
С) гщиад нас. Проск.
2520. Наше тільки и добре. Пир. —
Тільки наше й хорошо. Кулж.
Наше все славно. Ст. Зб,—... наше
и остро, наше и велико. Пр.в Ст. Зб.
Як би не ми, то б ви вдома по буди
(або: як би не ви и пе ми, то б ми
тут не були). У.
Без мене и хліб ся не змеде. (Кам.
п.). Руд.
Знайте наших! Кулж. — Знайте нас!
ми—кислиці: з нас квас. Гл.
Осе ж и я—то хорошее нмъя. Ст.
Зб.
Не пили, я к обідпі иду. Черн.
Гетьте, иду! Кр.
Гумене, ну мене! бо я подорожай (як
хто виставля себе дуже). Зв. — Гуменр,
гумене, я приіжджа. Кр.
Е, вопа мосціва (пендючлива). Кр.
2530. Вашеський паішч (то на ваіиеиъ
гне—гордовитенькин).
И святи (2), й багатп! Черн. г.
Ні првстнпу до іх’.—(*) II сити.
II в казці не сказати, що він брідить.
Пр. в Ст. Зб.
На що сяя чвапь поросяча! К.
Хоч денежка в каптані, та на сто руб-
лів чвані. Гл.
Тенеткп нема на хребті, а ще бач!Яо.и.
Пихи на три иітнхи. К.
Злидні без пихи не живуть. 3., Кох.
Перше коло чобіт ходнв, а теперки
не знае, як в них ступати. Пл.
— -и
У сиого батька и хлів аа'інніів, а в
наиюго не хоче й хати. //., Пир. —Тній
батько и хлін зачини и, а ти не хочепі и
хати причинити. Пир.
2540- Ні пана, пі гаіш. Гат.
Толкуй бала (‘), попа імахти ткала.
ПІ, — Балакай, бабо, дсіцо: вона плах-
ти тче. Пе, — Исхай вона плахти тче. Гр,
(*) Толкуй. КОЗ.
Коли б не Опанас, но було б тут и
нас. Гл.
Ні приступу! Пир., X.— Ні підступи
до ёго! Пир. — Без ломаки (’) до ёго
ні лриступ! Л. — Без друка й не
приступу! А/к — Без друка ие присту-
пай! 3., Пр. — До ёго не приступу
без кійка! Пр.
(*) Без дрюка. .1.
Кудн вам! Пир.
Не томуй сонцсм (не перебаранчай вс-
личацыія)! Пос.
Побраталась свиня з пастухом (як хто
дме губу, щоб до значніліих). Кан., К.
Кудн кінь з копитом, тудп жаба з
хвостом (!). Пир.
(’) з клішнею. 3.. Кр.
Коваль коня куе (*), а жаба й собі
ногу (2) дас (3). К., Лох.
(*) Коня куютъ. Проск., Пир., КоН.,
Ст. Зб., Ёвх. (2) клешню. лапу.
Кр., Ёвх. (3) иаставляс. //;>., Проск.; '
підставляс. Зв., Ст. Зб.; тпче. Кон.;
дере. Пир.
Ворона, ворона! и де ти літала, що в
царськнй двір попала. Пові.
2550- Не літай,,ворона, в чужіі хоро-
ни.—Не літать вороні у панські хороми.УІА
Не дивись високо, бо запорошиш око.
Збр. Лаз.
Не несися (!) високо, бо низько ся-
деш (2). Збр. Лаз.
(*) По літай. Пир., Зал. (2) впадеш.
Пир.; бо погано низько падать. Зал.
Високо літае, та низько сідас. Зв.—...
летів, а низько сів. Проск.
Хто високо літае, той (’) низько сі-
дае (2). Об.
(’) часом. Яц.; то. Рад. (2) сяде.
Як не летіло—та вдарилось! 1П.
Як упав, то й пропав. Зал.
На жито орали, та й гречки не мас.
Черн.) Ос. 3 (1 Г, 24).
Не видали! Пир. — От не видали!
Пр.,
Не вклонюсь багачу, бо сам хліб мо-
лочу. Гат. — Наплюю я багачу, коли
хліб свій молочу. Пол. — ... багачу,
свою копу молочу. Гл.
2560. Тее, що ХВАЛНЦЦЯ, то він
лучче маецця, як тее, що не хвалиц-
ця. Ер.
Власна хвальба не платить. — Похвали
з власноі губи не поплачус. Пл.
Ледачан хвала сама себе хвалить. Г>ус.
(Вор. г.)
Гречаиа каша сама себе хвалить. Лів.
Хто ся сам хвалить, той злнх сусід
маіть. Пл.
Хвали чужс—свое и без похвалой (’) доб-
ре. Іі.
(’) без похвалу. Кер.
Погана та дівка, що сама себе хва-
лить. ІІ., Прав. Пиж, Лів.
Робота сама за себе скаже. Пр.
Добре само ся хвалить, а злое похва-
ли не годно. Ил.
Дочку мати хвалила — поки з рук зва-
лила. Пвх.
2570. Хороша дочка, як матка хвалить
(як би хто збоку похвалив)! Черн., [Б.].
«Чия справа?» — «Війтова!» — «А хто
судить?» —«Війт!» іі.) \Ил.].
Хвастливого (1) з багатим ие розбе-
реш (2). Пир. — Багатого з хвастливим
не роспізнасш. К.
(') Хвастуна. Ёвх. (’) не пізнасш.
У мене чого-того не купити. Пл.
В нас и без гостей так. Бр.
Мій верх и заткало (мое зверху). Ёвх.
Мъясом хвалицця, а воно и юшки не
іло. Бр.
Тілько піръя, а мъясо чуже (хваста по-
зиченим). 3., Пир.
Казав Цигап: «Нема ні в кому правди
тільки въ мені. Л., [Бр., Прав. Ниж.,
Проск., Пор.\—Нема ні в кому правди —
тільки в мені трошки. Рад.
Тілько людей , що Хома в церкві. Нові.
2580. Умер Хома—й добра нема. Не.
Хвали мене, губонько, бо як не ло-
хвалиш, то я (’) тя роздеру. П., В.
(*) роте» а ні, то. Г.; мя губко, бо
Проск.
Про свято держав, та у буддень ска-
зав. Рад.
Тебе и на собачі улиці хвалять. Кон.
Про тебе и вшпита.іях шепчуть. Кр.,
\Кон., Коз.].
ІЦо тп хвастасш, н старці в шіш-
талях сміюцця, В старовину рідко де не
були но селах шлиталі для слабнх, ѵбо-
— 52 —
піх, ка.іік, держались вопи громадським
КОШТОМ. Зап. о Л/ал. //. Марковича,
1, 1799.
Тебе и та (евння) хвалила, що по го-
роду ходила. Ил.
Не одна баба город згородила («можс
дід хоть кілля бив». Чсрн.). /ь, О.
Хвіц-міц, не буде з того ніц. Проск.
Бачили такого штлрка (живчика - хва-
стуна). Сл.
Біга (*), як (2) курка (3) з яйцем. 3.,
Л., \Дуб-> Бер., Кон.].
(*) Носицця, О., Не.; (*) иеначс. А’.,
Рад. (3) квочка. Пр., Лох.
2590. Розносивсь, як чортзбубном. Ёвх.
Розносивсь С1), як з писаною торбою.
Лів., Сл.
() Носицця. Л., Кр.
Носицця, як дурень (*) з ступою. Прав.
Ниж., Лів.—...писаною торбою. Ск.—...
писанкою. Бр., Зв.—...довбнею. Зв.—...
латкою. Гат.—... баба зступірохМ. Ил.
чорт. У.; баба. Проск., Йвж., Збр.
Шей.
Носицця (,), як кіт (2) з осследцем.
Проск., [Бер., Рад>].
(*) Возицця. Ёвх. (’) кішка. Пр.
Носицця {*), як кіт нз салом. Л., Прав.
Ниж., Лів. [Проск.].
(’) Возицця. Рад., Пр., Лох.
Не впдав Гриць нагавиць: то ся вбі-
рае, то розбірае. Ил.
Тішицця (*),якЖндпаршами (2).Кан.,К.
(*) Цяцькасцця. Ёвх. (2) пархами.
Ёвх., Пл.
Не вважайте, люде дорбі (*), що я швецы
говоріть зо мною (2) як з простим (3).
Бр.— Чуеш, говори зо мною, як з про-
стим, а не думай того, що я швець. Не.
(*) Не вжахайтеся. 1 Бр.; Не поту-
раіі. Бр. Проск.; Не думай. Коз.(?) го-
воріть. I Бр.; говори. Бр., Проск.,
Коз. (3) з простим чоловіком. I Бр.,
Проск.; до простого. Бр.
Хто хвалицця, той каіцця. Новг.
Хвалящому и Бог не помагае. Новг.
2600. Не хвались, та С1) Богу молись.
Кор., Бат., Біл., Чор. Рад. (189). —Не
хвалися та (2) Богу молися. Павлг. Ст. Зб.
(*) а періи. Бал. (2) перше. Бал.\
ТІЛЬКО. Бр., [Ь’ер].; а. Проск.
Не хвались, идучи на торг, а хвались,
идучи з торгу. Прав. Ниж., Лів.
Не хвались, як идеш в поле, а хва-
лись, як идеш з поля. Л.
Напередѣ) невода риб(2) не лови (3).
Ст. Зб.—}\е квапся против невода рибу
довити. Бр.
(‘) Понеред. Зв., Кр.-9 Перед. Кан.,
К. (а) рибки Рао ; рибкою. Бвр ; рИ-
бою. Ёвх. (3) не нмати. Пр. в Ст Зб.
не лапай. Проск.; не хвались. Ст. Зб.,
ІУіх.; похватай. /МО.
Не продавай вовка, а;к го забъеш. Ил.
Не остри ножа, доки сь не зловив ба-
рана. Ил.
Не стріляй наперед. Ст. Зб.
Не кажи гои С1), поки не (’) переско-
чиш. I1., Лів., Сл. — Не перескочивши
річки, не кажи гуп. Поя. — Тоді ска-
жеш гои, як вискочиш. Лів.
(•) скок. Сівер. (3) доки не. П , Прав
Ниж., Проск.; аж, 1/., Прав. Ниж.;
покуль не. Сівер.
По Божому гречка родить (як хто за
гадуе наперед...). Пир.
Товкач муку покажс (не хвались на-
перед). Нос.
2610. Щс не зловив, а вже скубе.
Проск., \Ил., Ст. Зб.]. — Не піймав,
та скубеть. Ст. Зб.--Не скуби, поки не
зловив. Рад.
Раз лучилось робаку на віку, та вже
й га! Дуб. — Трахвилося хробаку раз на
віну влізти въ моркву. Проск.
Дивися, якніі кінець буде. Проск. —
Смотри кінця кожній справі. Ил.
Коли ще косовнця, а ми вже сіно во-
зимо. Ёвх.
Де тее іце у Бога літо, а він вже (*)
косу клепа. Лох.
(*) а він о Різдві. Пир.
Пъе на вовчу шкуру. Г., П.
Теля каже будь ласкав, а тут уже и
з довбнею. Ш.
Де ще у'Бога теля, а він з довбнею
вже носицця! Л., [За., Пр., Б.]. — Те-
ля де, а він уже из довбнею бігае (’).
Бер., \Проск.]. — Ище теля в пузі (2),
а він уже и з довбнею. Гр.
(*) пграе. Рад, (а) в гу..і.
Помаленьку, бо спинку зломпш! ІІом.
А бо ще: «А не сідаі, а песідай!...
бо спинку зломпш!» То Цигапчята хва-
лилось, як вони іздитнмуть верхи на
теляті, що колись буде; а старпй Цп-
гап почув, та й почав іх чухрать, так
приговорюючп.
Де топ у Бога Великдснь, а він уже нз
крашанками! Не. — ...уже й з ласками.
Дуб.— ...човпицця. Зв.
2620. Хрсстять люде,хоч ся щене уроди-
ло Ил.—Тос христп, що родицця. Ст.Зб.
Не зарікайся всего робити, тілько сво-
го уха вкусити. Ил.
Буде й Лях, як Русмн (каже чванли-
вому)! Б.
Славві бубни за горами, а прийдеш
— 53 —
ближче—собача шкура. Гл-— ...горами, а
зблиска—шкуратяні. Збр- Шей- — Славен
бубси за горами. Ст. Зб- — ... бубон
за горами, а блмзько—як коробка. Збр.
Лаз-
Ііе все то золото, то блищнть. 3.,
Пир-
Твоя слава велика: сім сіл—одни віл.
Збр. Лаз. (з Кобр.).
Був колись дворянки, та чорт имъя исрс-
міиив. IIос.
Як хто каже, що віл колись був
оіыцо!
И носе Солосі! Пос.
Як на досаду кому хвалнцця чим, то
так кажуть: и добре, мов, ему!
Убий—та й виграй. Рад.—Уби, та й
виграй — умри та й оженися. Мат.
Як що неправедно.
УПЕГТИЙ гірше свині. Проск.—Упар-
та, як свипя. Бр.
2630. Впарта (*) коза вовку користь.
Пос.
(*) Унірна Оі.\ Вередлива, або\ Уп-
ряма. /Г.
Упрямо теля вовку користь. О., Сш.
Зб.
Упсртиіі, як Русин. Ил.
Шия товста (иепокірливмй, арцат, си-
ній). Пос-
Чи бачпв хто з чорта мъясо? чорта в
укріп, а чорт утік. Бр.
Хоч гавкай на ёго — нічого не вдіеш!
Бр. [Пир., Б-}-
Хоць заріж, то не хоче! Проск.
Хоч кременем ухо ріж, так затявся!
Кан., К-
Хоч камівь на шию, та в воду. Ёвх.
Хоч ёму кіл (9 на голові теши! (2)
Нол., Лів. — ...такий! Кон.—Хоч и кіл-
ля теши на голові. II., Прав. Ниж.,В.
(4) КЛИН. />/>., Зв. (3) городи. Я,; бий.
!ір.
2640. Хоч стріль ёму въ очі. Зв., Л.
Хоч из гармати стріляй (ие почують,
не злякаюцця, не послухають). Пир.
3 гармат ие злякать (Іі не то що,—
з,..). К. —Хоч стреляй у него («хоч що
хоч! хоч стреляй у нёго, а воно тілько
очі витрищить на тебе та дивицця; та-
ке угбрне — хрестянин такий — угорне
тако...»)! Бр.
Еге! так як на пеньку став. Прав.—
Як на пень зъіхав. Пир-
Хоць вогню до нёго прикладай (твер-
до, запекло тако)! Проск.
Вовка 0) в (2) илуг, а він (3) к чорту
(4) в луг. Пир.
(') Его. //р., Ёвх. Ти ёго. Чор-
та. Р. (э) веди в Рад.; вернеш у. Ёвх.
(5) а воно. //р., Ёвх., а чорт. Р. (4) ди-
вицця у. Рад.; глядить у. Ст. Зб.; до
чорта у. Павла.; собі п. /Г.; у. Р.,Ёвх.
Ёго к ліеу, а воно к біеу. К. — Ёго
тягнн до ліса, а він лізс до біса. У.
Ти ёму плюй въ вічі, а він каже—дощ
О идс! Лів. — Хоч води лий у очі, то
скажи — дощ идс (2)! Ст. Зб.—Плюнь
ёму в вічі, а віп каже —«ще ж двічі». Гат»
() тенленькиіі дощик, Р. (а)
Піи з крестом, а чорт з хвостом. Ёвх.
Піп свое, а чорт свое. Об. — Піпсвоб
править, а той — убий ёго сила Божа—
свое править! Бр.
2650. Піп у дзвін, а чорт (‘) в ка-
латало (2). Бр.—... в клепало, та й ка-
же, що ёго голосніше. Проск.
(*) а дідько. Нал. (3) в соломъявпк. К.
Бог Боговое, а біе біеовое. Ст» Зб.
Ёму те (І), а він свое. Кулж.
(’) Ти свое. Пир.
Хоч тюкай ёму, а віп усе таки свое./Гок.
Хоч ёму губки (*) дай! Зв., О.—...а
він все свое (2). Б.
(9 чорта. Рад., Пр. (г) меле. 13р.
Ёму слово, а він сто. Кулж.
«Стрижене!» «Голенс!» Зв., Кр.,
Черн.—Тп ёму стрижено, а воно тобі
іолено (*). Пр.,.I. —«Стрижено!»—«Го-
лено!» —«Але ж стрижено!» — «Ні таки
голено!» Бр. — «Таки бо стрижено!» —
«Таки бо голено!» Проск. — «А голе-
но?» — «Голено!» — «А стрижено?» —
«Стрижено!» Пер., Ил. — «Кошено!» —
«Стрижено!» Сл. — Острижене (2), а не
кошене. Квх.— Стрижене, а не смажене.
У жінки з чоловіком спорка вкоіласы
він каже голено, вона—стрижено; вже
віп іі и бмв, и чого не робив,—хоч що-
хоч! Ну, кажѳ, коли так, — и повів іі
топить; так и тут тиеі ж! А як уже
вершки зплилн, що не можпа білып
казать,—висунула руку з води и двома
пальцами, мов ножницами: стрижено,
мов,.. У Чернігові сливугь, що ніби се
у р. Стрижні було и що ніби од того
и мення іі пініло. — (•) смалсно. Пер.
(’) Голено.
Е ні, Галонько! Кон.
Ёму кажу тату, а він каже кату!
Л., Кр.
Ій кажеш овсс, а вона каже гречка. Кон.
2660. Як у вас, такъ и у вас кабан
завъяз. Кон.
Затвердила сорока Якова, та все (х)
- 54 -
одно про всякого. Лів,—Поймала, як со-
рока Якова.
У панів.— (‘) Якова. Кр.
3 тобою холити, як з туром водитись
(як з бованом). Бр.
3 тобою ВОДИЦЬЦЯ, як з лихою годи-
ною (на лукавого вола и д.). 3., Л.
Як з биком бицьця, а всс молока пс
добицьця. Бр.
Як з тобою толкувать, то треба но-
чувать. Бр.
3 пим не виведе справи и той, що у
болоті. Збр. Шей.
Не слуха, все своім богом робпть. Бр.
И мій батько до церкви не ходнв, и
я не піду. Чиір.
Що буде, то буде, а горілки пить не
покину. Кр., Ч.
Спорицця, як за батьківщмиу.
2670. Н (’) до сто баб не ходи (спор-
ливо налихо)! X.
. (*) Хоч и.
Злодія на шибииицю ведуть, а він ще
каже, що не винсн. Проск.—Злодія ві-
шати ведутъ, а він своім ділом не при-
знавшія, та оправдавшія, яко би неви-
нен. Ст. Зб.
НАРОВИСТА, як кобила. Зал.
Хороша ягодка. Пос.
Бродила мама, що не лрпйма и яма.
Хар. Зб.
И не говори накриво — вона зараз на
цабе. Бон.
ВЕРЕДУ6, як у греблі біс. Гат.
Мосіднзовови мухи в носі (вередливий).
Дуо.
А ні вбий, а ні влий. Ил., У.
И так, и сяк, а все не так. У.
2680. Хоч гірше, аби шшіе. Пир.,
Пр., [Бан., Б., Рад., X.]•
Хоч того самого, аби в другу миску. Б.
Нехай книш, аби не паляница. Бер.
Все недогода бабиній дівці! Пл.
Ёму як не те, такъ и в голови
низько. Пир.
(*) Тобі як пе лаяцьця, так и в го-
лой ах. Ёвх.
Дай того, чого нема. X.
Най тобі ся того не бажить, чого ся
дома не держнть. Збр. Шей.
Ходъ дупіею ригни, а дай. Бр., Проск.,
Дуб.—Хоч тхни, та дай. Сл. — ... тхни,
та роди. Рад.
Знае, та вередуе (!). Ст. Зб.
(’) В рукописові перш було напи-
сано вродуе, а потім поправлено вередув.
Телись, ялова, давай молока! Кан.,
Б., Ёвх.
2690. Хоч ригни! Л.,Бон.— ...алізь. У.
Хоч изза нігтя виколупни, та дай.
Ном., \Кон.\.
Забажав неначе перед смергю. Рад.,
Полт., Л., О., |ЬѴ?р.|.
Пічого (я) не роби, тільки (2) Пилииа
жени. Проск.
(*) Піхто. и (э) лише.
Те наде, що во де. Гат.
3 ним ні стій, ні погоди. Ил.
Е, сій дитині до схочу. К.
Як схоче, то й на гору повезе (*), • а
як не схоче, то и з гори не спустить
(2). Л., Пр.—Як схоче то и на гору ско-
чс. Коз.— ...а якъ не схоче, то й з го-
ри не звезе. К.
(') потягпе. Пр-. Ст.3б.\ виіде Пср.\
злізе. Рад. (2) незъіде. Зв., 1>ср., Л.
не потягне. Сги. ,36г, пс спустпцця.
Рад.
Як кого схоче, на ногах поставить, а
кого з ніг звалить. II. , Прав. Пиж.,
Лів.
Вам хоч голову пробий, то не вгодиш.
Зан. (7, 116), Кон.
(*) розбнй. Пир.
2700. Дав С) яечко (2), та ще и об-
лупи. С. — Ёму облупи, та ще й (3) у
рот положи. Лох.
(*) Дай. Зв., Проск., Б.. О.і Сос., Кр.,
Гр.; Дай лежню. Рад.\ Подай. Коз. (2)
сечко. Зв., Рад^ Б., К.; іечко. Кр. (3)
ч Облупи сііце, та ще. Бер.
Де піде Тера, всс іи гірка вечера.
Ил.
Не гнівайся жона, колп б комори міх
пшона. Ж., Бер.
«Мало пирогів!»—«Та іж, сучин си-
ну,—отам на печі!» —«Егс! я не хочу!
я думав, що нема!» Прав. Пиж. *
И раків не хочу, и чою иною не мо-
гу. Ст. Зб.
И каші не хочу, и по воду не піду.
Бер.
Чи роби, чи ходи, а мені догоди.
Гат.
Не хочу... дай сюда!., не треба зда-
ецця. Ил.
Бий кота, не биіі кота! Пос.
Сип борщ, клади кашу, подай нить. Не.
2710. И вдома мене не лишай, и в по-
I ле не бери. Бр.
И не стямнсся (’)? відкіль вітср по-
ві е (2).
(*) И иѳ вгадасш. 3., Коз. (5) повіпе.
Коз.
Сім (1) пъитниць на ііы*дрііі>. Прав.
(*) У тсбодесліь. і-в.г. (’) ііеді.ію..!м.
На десяти голих не віппійси. Ст. Зб.
Де літував, там бу.ю и зімупяти.—Де
хто літував, тоіі там и зімуе. Пл.
Вода в решеті не встоіццп. Бр.
В ёгр честь до завтра. Чсрн.
Да вн ладой кажіть (певпо). X, Пир.
Або хрести, або пусти. Евх.
Граіі, або гроті нертай. X*., /Г., Пр.,
Гр., Ѵуд.—Або грай С), або гроші ’тдаіі
(2). Об.
(Ч грайте. Збр. ПІей. (’) всртайтс.
І<1.; ВІДДЗІІ. В.\ ІШДДсІІІ. Проск.
2720. Або пий, або ся би и. Ил.
Або вішайте, або пускайте. /Л, Кан.
Або світи, або вой лети. Ст. Зб.
Чорти ёго батька зпають, де він оре
и куди ему іетн нести. Чсрн., |/)>.|
ІЦо въ Бога дель, усе голову іеть. К.
гКуе мені голову. ІІом.
Ість (’), як ржа залізо. Лів.,Ст. Зб.
(Ч Так грнзе, так грнзе. Рао.
Воду з мене варить. 7Г., Пир. — Ве-
редливо, тільки воду варить. Коз.—Вл-
варив з него воду. III.
Не тільки що, ало и зелізо зъіздицця
(або: зітрецця). Проск.
Як по душі дерс. .7., Ст. Зб.
2730. Як кожухом по печі. Ёвх.
Як по шні пиляе. Ст. Зб.
Нопотурчи, туркоте! Б.
Не пиляй мене тупим, та ріж гост-
рим. Рад., .1.—Не ріж гострпм ножом,
заріж мене тупим. Бр.
Не нуніп, головки не суши. IIл.
Не ворчи, як Бардак, ні на кого. Ст.
Зб.
Воркотня, та не щодня. Нос.
Таке ВЪІДЛИВЕ, що возьми та пря-
мо п наплюй ему ссред лоба. Ос. I (ІИ,
31).
Не з біса хлопца, а нкс уідливе (*).
ІІом.
(Ч Зъідливс. Бр.
Свиня квічпть, а в пліт лізе. Пл.
2740- Унадився, як свиня в моркву.
Прав. Ииж., Лів.
Уівсь, як евина в молот. Лів.
Як ти мсні осточортіла. И.,Пир., Кон.
(Ч очортіла. Кои.
Оце пристав! паче вош до кожуха. Коз.
—Держнцця (*), як вош кожуха (2). //.,
Прав. Ииж., Лів.—Як вош до кожуха.
Кулж.
(Ч Ціпллсцця. Гр. (’) за кожух.
Прнчеііивси (*), як ренъях (2). Лох.у
Нр. — Мон реігьихом (я) взянся. Проск.—
Взявсь, як ренъях кожуха. Ёвх.
(’) В.ілвсп. Бр., )К.-, Ухопинсл, Зв ;
Упі.япсл. У.; привъяз. Пан.»/.. Дер-
жиіщя, //о.4.,<//«..Ухиатипгь../ ; Улявся.
/»’р. (’) рспълхом. Бр., ./., /»>., У. (Ч
Так репъяхомъ и. Збр. За.і.
Учепнвся, як гріх села. Ил.
Вченнвся, як злйдні бондара. Проск.
Чіпляенци С),як сліпмй до іілота(’)‘Ьо.
(*) Ирилип. Проск., Бер.: вчонивсл.
7//>оск.;привъязавсь. Зв. (’) до тяну. Бер.
Нрнвъязавсь, як москаль. Кр.
Пристав (а), нк смола. Прав. Ииж.,
Пол., Лів.—Смолою причепнвея. Бр.
(Ч Прпвъязалась. Кои.
2750- Ирилип до мене, як шевська смо-
ла до чобота. Ос. ІО (К, 18).
Прилип, якъ сліпмй до тіета. Ил.,Павлов.
Ирилип, як до Гандзі Нилин. Гат.
Якъ пъявка впивсь. Кр.
Не здоровкайсь, коли ніхто тобі не кла-
; няецця. Бр.
Лізе, як сагана. Бр-
Лізе в очі, як сновм^а. Проск.
Лізеш слётбю. Л., Пир., О. — ..«як
слота. Проск..—Як слюта у очі лізе. Ст.
Зб.—Не лізь в очі, як слюга. Кр.
«Слёта—мокрой сіііг идс.» В .Іубен-
щшп, мокрий сніг (мов.іячи огулом. не-
погодь) —слёта, слётою (зуиішка надё),
а слёта слётбю,—піби щоеь внше. Ном.
Лізе (1) в вічі, мов (’) оса. Павлі.
\Нроск.,Х.\.— Лізе (3), як(4) оса. Рад.—
Як оса. А’ок.—Оце! так як та оса межи
очі летить. Бр.
(Ч Сичецця. Пир. (’) паче та. Зв. С).
Иалазить, Бер.; Присикавсь. О. (Ч Уі-
дася, як та. Лв.
Лізе сліпицею. Пир. — Так сліпмя и
лізе. Кр.
2760- Що хоч кажи! Пир. — Що ему
казати (як лізе в вічі)! Рад., X. — Ну
що ёго казать! Пр., Пир.
Як сліпий овад! Л., Пир.
Став мені сіллю в оці. Бр.
Став мені хріном у носі. Г., П.
Алеж дався він (1) в знаки! Ном.
(Ч Але вже він удався. Рад.
Він мені упечінках сидить.//«/).,[Евт.].
Усвиріпився ж мені — ніщо пекло су-
тані. Бр. — ...ніщо трясця вранці. Ис.
Допекла гірш од (Ч сироі кваші. Л.
(Ч Пропекло горш. Ст. Зб.
Канюкою сидпть. Лі.
Ото канючить! Пир., Л., Хор., 3.
2770- Пищпть, як каня. Ил.
— 56 —
Ис тра стару клопотаім: стара знае,
кому дати.
«Ти, Гапдзю, сама зиасиі,—па то ж ме-
не ще питати?»—«Тмм,нс жичу тобі ли-
ха,—роскажи, будь ласкав, этиха!»/*р.
Нагадай С1) козі смерть. Ск.—... а ко-
за «мекеке!» (2) Не.
(*) Згадав. />>. (3) вона іі мѳкегас.
Новг.\ а коза й мекече. /'«<).; то іі
сам не рад будеш. .Гоа;,, Пр.\ вона що
ступить, той треть. Пир.; іцо ступить,
то й п..дь! .1.; а коза п..дь. Зал.
Як тіі ж, так тіі! Пир.
Як коржа, так коржа! 3., X, Пир., Кр.
—... як спечемо, так и дамо(«)* Лів.,Павлв.
(9 як слечу, то дам. 1>р.\ спеком,
так дадом. Нові.
Таке уідливе. Пир.
Не стій (*) над моею душою! Лів.
(9 ’Ірго ти стоіш. /;р., .1,
Та вже сиди, не сиди, то нічого не
випросиш. Проск.
Оце! як накупились! Пир., .1. — Ото
накупились! Л., Павлъ.
2780- Оце! пеначе та орда. Пом.
За людьми и хата не згорить (докуча-
ють). Пир.
Нришихвіст! Гр. — Пришли-кобилі-
хвіет! Коз., Кр., [Бр., Проск.].—... а
в побили и свій е. К., Рад. — Приший-
хвіет-кобилі (*). Лів.—...як обирвецця, то
далеко опинецця. Л.—ІІричепить кобилі
білий хвіет. Кулж.'— Причепи кобилі хвіет,
Ил.
. (’) Кобилііі. Ст. Зб.
Ходить, як корова за тилям. Проск.—...
як теля з коровою. Г., П.
Як хвостпк, позаду бігае. Пир.—Хво-
стиком біга. Зв., Пир.
Очепилась, як хвіет. Бер.
Стрпмлять, як більма, на бчах. Полт.
БезГриця (») и вода неосвятицця. Об.,
Руд.
(’) Юхвима. Ст. Зб.; нёго. .1., Н.,0.
Де не посій, то вродицця («)• К., [Бр.,
Зв., Проск., Бер., Пир., Ь’.].—Тебе де
не посій, то вродисся. ./., [У., Навлі.].
—Ти вродисся там, де тебе не посіяло.
Проск.
(9 выроете, Рад.
Кинь (*) мене, Боже, де мене не тре-
ба (’)! Зв., К., Л.
(9 Встібп. Ил. (2) де мя непотреба.
2790* И чого б я ліз туди, куди не
треба! Ном.
Не лазь тац, де тебе не треба,—так
тобі треба! Проск.
На кого ПЕНЕЮ лізе—ирш ножа ріже,
Кл.
Лучче ж пенному сіло на ніию зложити,
иіж бідних людей правдивих зводііти. Кл.
Пеня московська. /’., Лів., Сл.—Оце
привъязка (*)> як московська пеня! Б., Кр.
(•) Оце пристав. Кр.
За лучинку найдс причинку. Бр., Кр.
Не з сива [сіва?], не здива. Гат.
Відхрестисся від дідька, а збудссся грі-
ха. Ил.
Як гріх па душі! Об.
Куди ти, очмаио, лізеш! Проск.
2800* Геть, сатамо! Кон.
Одчепись без шага! Иир., Л.
Одчеппсьод мене—глянь на Бога. Рад.
Візьміть одчіпного! Кон.
Нападнсь (!) па кого багатшого! Л—...
то й шаг дасть. Кон., [Лох., Кр., Евх].
—... чи не дасть хто копійки, абошага.
Рад.
(•) Одчепись од меле та нападись.
Пр.; Відчепися! иаладися. Пир., Зв.\
Надпади. Кон.; Нападіцця. Кор.
Відчепися, папаснику , я не була на
празппку. Ил.
Од чорта одхристпсся, одмолисся, а од
ёго, дурня, и ломакою не одибъссся. Реи).,
Л.—Від чорта бим ся відхрестмв, а від
тібе ні відхрещусь, ні відмолюсь. Проск.
А ні ёго відмолитися, а ні ёго відхре-
ститися. Ил.
Нехай (») тобі сто чортів (2)! Л. —...
и сіра свитка. —Нехай сто біеів гвоій ма-
тері! Кон.
(*) Хай. Кон., .1. (’) біеів. Пер.,3в.
Пусти чорта в хату, то він и на віч
залізе. Л. Пир.
2810* И ладаном не викуриш. Лів.
Плюнь на мару! Зв., Пир.
На твое лихо зроблю. Кон., Л.—Зроб-
лю тобі на пеню. Л.
На зліеть моій жінці нехай мене бъють.
Ил.
Добре на мою жінку: нехай мене бъють.
Коли моя жінка така, то нехай свині
борошно ідять. Рад., Пир. — ...жінка
шельма, нехай (’) свині муку ідять. Б.
(•) к...а, так пехай же. Гр.
ІІіду до церкви, але не буду молитися.
ИлГ— ІІіду вже, тату, до церкви, але
чорта ззіеи, шоб Богу молився. Кан., К.
Хазяиська курка коміриицькій корові
ногу переломила. Бр.
Не С) по коню (2), та (5) по голоблях (4).
Лів.
(9 Не може. //., Прав., Ниж., Каи.,
— 57 —
Л , Но міг Проск.; Не можь //л. (’) по
конлці. //., Прав. Пиж.; но ковеві.
Проск.; Не пошівсь мене. />*/). (5) та
попап. Кр.; то. Ил. (я) го.юб.іях. Кр;
Проск.; оглобллх. Нол.; го.іоб.іі. Сл.,
кульбаці. Ил.
Як нема па кого, то па жінку. Зв.
2820. «Хто нинеи?» — «Певістка!» Бр.
—«Хто се?»—«Певістка!» — «Та нсвістки
дома пема?»—Кон.— «Так плахта іі до-
ма! » —Не певістка, так певістчина плах-
та. .7/(7., Сл.—Певістчина й плахта шкоду
робпть, бо певістка дома нема. .7.—К, ні-
хто не зробив!.. Еп певістчина плахта вй-
спть—то вона зробила. Бр.
На того вина, кого вдома нема. Руд.
Не гаразд—жінка ледащо: не зварнть,
не спече, колп нема що. Ил.
Нічнм(’) вовкові (2) блювати(5), так (*)
ликами (5). Пр.
(‘) Немас чим. //л., Проск. (а) вопк.
Пл., Пре. Ст. Зб.. (5) суердіти. Проск.;
с...ь. .Г, Пові.; вопка рвать. Г.і.;».
//л., («) то. Ил., та. Проск. («) ли-
ком. ісі.; заосртами (завертиями). Пові.
Нічим не візьмеш, так и клоччсм. Сос.
Як на пеню. /і., Пир., Гл.—Як на
іу пеню. Пир.,— Так робмш, як мені
на пеню. Рад., .1.
Або чорт, або Ііімець розбив. 7і.,/Ган.
СВИНЯ свиною. 7ь, Коз.
Сіре, як той кнурь сірий товстий! Ос.
4 (ІІТ, 28).
Свині хоч золотое колце управ, а во-
на пе пойдеть всадити лич у гумно, раз-
ві у що иное. Пр. в Ст. Зб.
2830- Свиня полудни не знае. Пос.
Свиня' не віруё (’) в Бога—тілько в ве-
ликого (2) стога. Бал.
(’) не вірить. К. (3) алс в.
Клапоуху (каплоуху) хоч родзинками го-
дуй, а все буде клапоуха. Нас.
Убравсь, як евина в ворох. Гр.
Не знае ні шти, ні лори (або: ні віри).
Не будь так, як попова свиня.
Не будь тім индиком (*), що моркву
рие. С.
.(*) свипею. Кр.; тим. 3.
Куме, Андрію, не будьсвипею! Не— ...
як же мені не бути, що мене люде зна-
ютъ. На. — Андрею, не будто свиною,
коли вас люде величаютъ.
Сховай кепство на господарство. Проск.
Не вдавайся з апостолами за стіл. Ил.
2840- Куда ти вбравси на стіл з по-
столами. Кан., К.
Позволь собаці лапу пи енл покласпі,
то нін и цілий втеребиіши. Кан., К.
Посади (’) свиню зі) стіл, вона й но-
ги (2) па стіл. Лів.—Пусти пса під стіл,
а він дерецця (3) на стіл. Проск.
(*) Ти. Павлі.\ Пусти. і(С, Пр., Коз.
С) вопа іі лани. Коз.; так вона іі лани.
К. (3) він и ноги. Пл.
Сидть, ик чорт па грошах в болоті.
Проск., [Ил.\.
Сопе, як ковальській міх. Об.
Розсілася як Решитилівська толока
(Решетилівка м. в Полт. п.). Полт.
Як собаці в зуби сунув. X, Пр. в Ст.
Зб.
Як собаці в корито. Ст. Зб.
Роспустинся, як цнгапська нуга. Ил.
Рот без заворот. Ном.
2850* Н дітки звичай знаюгь. Сл.
Пришита тобі шапка на голові? (що в
піаиці). Бр. — Шапка ие пришита. Ст.
Зб.
Скинь шапку—теща глуха буде. К,
Пер. — ...бо Бог у хаті. С., Бр.
В шапці правди немае. X, Коз.
.1ІІХІ1ІІ (і) доброго не любить. Ст. Зб.
О Лихе. Ил.; Зле. Пр.
Як лихий чоловік, то не став и чорта.
Добрий пес луччий, як злпй чоловік.
Ил.
У злому зле й сидитъ. X, Б.
Злнй чоловік ні Бога ся не боіть, ні
людей ся не стидить. Сн.
Не бійся чорта, а лихого (‘) чоловіка.
Зв., Лів. ,
{’) але злого. Г.
2860. Лихого чоловіка бійся, бо лихий
чоловік переможе все. Рад.
Не звъязуйся з лихим зпершу, так и
впослі бачпть не будеш. Коз.
Од (*) ледачого (2) поли вріж та (3)
втікай (4). Рад., Л.
(•) Від. Кр. (2) лихого. Кр., Ст. Зб,
С) врізавши. Коз., Ст. Зб. (4)’втікаги
треба. Ст. Зб.
Лиха («) искра (2) и поле (3) спалить
(*) и сама (5) згине (с). Рад.
(•) Ліга. Зал.; Зла. Ил. Искра.Ст.
Зб. (3) все поле. Проск. (4) спалила.
Ил.; спале. Зал.І*) та й сама. Ёвх. (6)
згасне. Кр.. Проск.; счезне. Кр.; сче-
зла. Ил.; склизпе. Зв.; слизне Зал.;
пропаде Кон.; погаспе. Ёвх.
Ледачого не займай, сам себе не ма-
рай. Бер.
Ледачого держать — лучче не мать.
Коз.
8
— 58 —
Од лмхоі гварі в свіп не вгічсш. 111., '
Коз.
Не можеш збутн, як лихою шсляга.
Ст. Зб.
Не.ма ліса без вовка, а села без ли-
хого чоловіка. Ил.
ЛихиІі лнхом погпбас.
2870. Ледачому (‘) псюди злс. Бер.—
Ледащо, куда не новсрнецця, то всюдн
ёму зле.
(•) Поганому. Рад.
Лукавому суком випре. Кон.
«Де ги, чорте, звик?» — «А в боло-
ті!» Прав.—Де чорт любить? въ болоті!
Иов.
На злое не учи нікого: и сам дога-
даецця. Зб.
Лихо коіти. Прав. Ниж., Пол., Лів.
Сила злого — два на одного. Ст. Зб.
Трудно, аби на добро впіішло, то из
з.ніх рук прмйшло. Ил.
. Не грій гадюки за пазухою. Ст. Зб.
— •..въ пазусі бо вкусить. .7., Пр.—...
гадмни за пазухою, бо вкусить. Зв. —
Гадлни ніколн не грііі за пазухою; бо як
розигріеш, то вкусить. Бер.
Гадюка, хоч не вкусить, то засичить.
Рад., |Ь>.|.
Крпй, ховай погано, а воно ж таки
глянс. Гат.
2880. Ото злидснник! Проск.
Руки білі, а сумліннн чорис. Ил.
Мале щеня, та й то гавкас. Ёвх.
Но з доброі муки и той (вижу) зліп-
лсн. Ст. Зб., [Пр. в Ст. Зб.]
Такий злиіі, аж в роті чорно. Ёвх.,
[Зв.].
Добрий собака, аж за кочергу хапасц-
пя. 3., Пр.—... так аж за куцюргу ха-
ііае. Бер.
Та й зле (’)! як зінське (2) щеня. О.
(і) злюче. С. (3) жіпське.
Я его знаю, як лихого шсляга. Проск.
—Знаю, як мідний шеляг. Черн.—Зна-
ютъ ёго, як лисою. Кан., К.
Ёго всякий знае, як (’) облупленною
С). Коз., [Рад., 3., Пир.\.
(*) Я его пізнаю, хоч. О. (’) облу-
пляпого. Бер.
И пес за ним не вие. Ил.
2890. Ёму (<) й муха па заваді. Зал.
(*) Тобі. Ёвх.
Дав Бог, та н чорт не візьмс. Кр.
.Мухи (1) в носі. Нос.
Пспевшій.—С) Багато мух. Кулж.
И погляд у ёго не людський. Л., Пр.
в. Ст. Зб.
Хоч сук (), іа злии (2) дух. Кон.
(’) сух. Пир. (’) Л1ХНІІ. О.
всть и въ тебе блохи, та віко.му ви
гнати. Ст. Зб.
Е, чоловік! чорт заволік. К., Пир.
(’е що тютя з поливъяним посом. Иов.
Зла личина. Пир.
Чувш, в тобі дідько емдить. Проск.
2900. То Язя з пекла родом. Ил.
Сгипсцька мума (про злих бабів). Кр.
Сгипецька баба. Лів.
Не медунку ведуть, та не медунка и в
копоплях сидить (та злюща, а та ще
гірніа). Рад.
Хибнув у чорти. Лин.
Скпра на чоботи, язпк на підоіиви. Ил.
Не ждати з тебе (•) пуття. Пан.
(*) Не буде з ёго. Пир., Пр.
Ой казали мені люде, що добра з те-
бе не буде. Пир.
Хоч у ступу всадіть, та пирогами го-
дуйте,—все буде однака. Зап. (I, 117).
Великого роду, а псёго ходу. Иос.
2910. Ше-щс зпереда, а ззаду на чор
та походить. Проск.
Підкував дядька, підкуеш и татка. Рад.,
Л., Пир.
Дав Біг душу, як в грушу!., вблів би
козу, то б и молока дала. Ил.—Вложив
(*) Бог душу, як в (2) грушу. Проск.
(і) Уклав. Кр. (’) як у.
Мав Бог дать душу, та дав грушу. Зв.
Уклав (’) Бог душу, як у пня (^). Бер.
—Утулив Бог душу у пень. Л.
(<) Утсребив. С.;Уліпив. Рад.;Вложпв.
И. (’) у пень .Г; у пень, тай каецця. С.
хМав (*) уродпцьця (2) чоловік, та ви-
луппвсь (3) чорт (*) Пир. — Мав вплу-
п^ньця чорт, та півні заспівали — ви-
лупився чоловік. Л.—Мала вродитися са-
тана, та півні запілп, то вродилась дп-
тина. Бр. — Мав уродпцьця чорт (5), та
кури запілп. У. — Уродився б біе, та
півень заспівав. Кон.
«Про жіпку, що есть такні чудпиі
діти родять». «Як тако злс, нсдоб.
ре.» Кр.—(’) Що мав. Зв. (’) родиць-
ця. Рад. (3) то віыупнвея. Зв. (*) ви-
родок. Рад. (3) Мав хтось мини роди-
тнея. Ст. 36.
Так ёго мати зродпла (‘), Бер. — 3 ма-
тері народпвсь. Кл.
(*) уродила. 3.; народила. .Іох.
Породила ненька. Павлі.
Уродила мама, що не прийма и нма.
Кон., [Пир., Б., Ст. Зб.].
II мій батько такий мався, и я в ёго
вдався. Иос.
2920. Пошився в собачую шкуру (або:
в ’іортм). Кан., К.-... въ псю шкуру.
Проск»
Ти ходиш въ исій шкурі.
Есть л в топ) сірого сукна клип. Ст.
Зб.
Нродав чортові душу. .7., Пир. —За-
продав чортові душі. Ил., Л.
Нсові очі, а чортові душу запродав.
7/л.
Ей, то-то ти дуже вже розпсотився.
Проск.
Він так намоскалнсся, іцо и зпід 'жи-
вого пъятн ріжс. X., Ёвх.
Юшки московськоі ухватпв (баловства
заживас). Кон.
Набравсь юхи. Кон.
Набрався у Юхима юхи. Ёвх.
2930. Це той пан, то в соломі спить,
зубами ськаецця (як кого собакою хо-
тятъ назвать). Кан., К.
Це той пан, то при міеяці воші бъе.
Гадина в ёго словах дихае. Л.
Гадину за пазухою мае. Пл.
Зо злості болять кості. 7ъ, [Ьер*]*
Злості повні кость С)Н. Зб.
Знать и того по писку, що добрих
свиней плоду.
Не годен того, же го земля святая иа
собі носись. Пл.
Та по ёму, на тім світі хоч тин ду-
шою підперай, абп ёму тут гаразд! Ёвх.
Зібралося по ягодці (одни од одного
гіршип). Пос.
2940. И той з пекла родом, ба ще три
милі зза пекла. Пр. в Ст. Зб.
Така вже вдача собача. Лів.
Вовча натура. Ск.
Вовчу думку мае. Кон., Л. — Вовче
думае. К. — Вовчое гадае. Ст. Зб. —
Вовк, то вовче й думае. Рад., О.
Вовча натура (1) в ліе (2) тягне. Бр.
(') Вовка таки. Нов. (а) до ліса.
Проск.
Скільки (*) вовка ни годуй (2), а він
у (5) ліе дивицця. Пир., [7ѵ.].
{’) Як. о., Нові. (’) корми. Нові. (3)
все в. О., Новъ.
Видно, яка удаль. К.
Ніхто чорта не сіяв, а родицця. У.
Бійся Бога! Бр., Кон. — Бога бііісь,
що ти робиш! Кон.—«Бога побійея!»—
Кон. — Як таки Бога не бояцьця! Кон.
— Треба ж таки и Бога побояцьця. Т.
Бога пошануйте! Бр.
2950. Глянь на Бога! Бр., Бер., Кон.,
Кр., Білі. — ... та іюгоромси людей.
Дуб.—Глянь собі на Бога! Ёвх.
За те и Бог побъе. Кон.
Схаменіцця, будто люде, бо лихо вам
буде! Кобз.
Умийтеся, образ Божий бапіом не
скверніте. Кобз.
ЛЕДАЩО з цілого світа. Кон.
Лсдашо—з віку ледащо. Ёвх.
Хоч покинь, такс лсдащо! Лів.
Вбоіще таке—шо хоч ти ему що хоч!7/ол(
Крутиш своім світом, як пес хво-
стом. Проск.
3 ёго води не вивариш. Ш.
2960. 3 тобою водицьця, як из тим вед-
медем. Пом. *
Золоті руки, а вражнй писок (миіепь.
на все, та ледащо). Ил.
Куди ни (’) кинь, (2) то клин. Пол.,
Лів.—... а наверх дірою Бр. —... ю го-
лову на пдечі! К.
Ніби ото кравець пимощус. (*)Куди.
/>р., Сін. 36,\ а все. Проск.
Причаівся (лукавнуе)! Бр.
Хлопецъ не що—иіди ж (*) яке ледащо!
Зб., Дуб.
(*) Та підп. X.
Ні швець, ні мнець. Об., Ст. Зб.,
Павлв. — ... ні чорзнаещо С1). Проск.,
[Пав.п.]
(’) а казпащо. Пнр.\ чортвідыцо. А>.;
ні в дуду игрецъ. Пос.; пі в дуду грець.
ІИ,
Тілько на порі в Крпчев (на негідного;
десь був у тому Кричсві пороховпй завод.
Пос.). Пос.
Пустивсь берега (па все лихо пустпв-
ся). Пир.
Ледачого и в церкві бъють. Пир., Кр.
—... бъють, пігде не минуть. Бер.
ХИТРОЩ1 та мудрощі. Ст. Зб.
2970. Чоловічнна! одна душа в чоботі,
друга в животі, а трстя по свігу (Ша-
храй). Пос.
Ти вже святіій та Божий! О., Кр.
То непевна, то хитра пташка. Ил.
Хитрнй, як лисиця. Ск.
Хитрий, як біе (або: чорт). Об.
Хитруе, як вовк. Бер., Кан.
Хитруе, як собака. Бер.
Крадецця, як вовк. //., Лів.
Кавкас (^ як ворона, а хитрий як
чорт (2). Б. — Хитрий як чорт (3), а дур-
или як ворона. Бал.
(') Дурний Кр., Кулж. (’) біс. Кулж.
(5) гадюка. Яц.
— 60 —
Хоч дурний, та хнтркй. Лв., [Бр\.
2980. А чого ж ви, люде добрі, мов-
чите? я за себе сказав. X.— Усе и, та я
— чом же ще ни не говорите! 3^., [Проск.\.
«А хто , пита хазяіп свою работу,
«по чарці?»— а Та хоч ня!» озивасцця
одни... Віпіпв, покректав, втерся.*» А
хто по другі?» — «Та хоч и по другі
я’»—«Л хто но треті?» — «Та чи по
треті, то и по треті!» — «Л хто ж,
будьте ласкав і, завтра у тік?»—«Та іцо
цо вп», каже до друтпх, «усе я, та
я и д.» — Притуляютъ сю брехепьку
пиоді до Цигапа — разно росказують.
Иом.
Хитрий—як чорт, дурний—як ворона,
а упрямий—нк свиня. Кан., К.
Куя красно говорить, але кривий ни-
сок мае. Ил.
Аигельскі волоса, а чортова голова. С.
Голое, як сурмоиька,—т'але ж чорто-
ва думопька. Гат.
Янгольский (’) голосок, а чортова дум-
ка. К., [О., Проск., Ос. 1
С1) ДобрИІІ. Рад.
Лестю б душу ’тдало, а чортова думка .Л
Слова твоі ласкавиі, та чортова дум-
ка. К. — Слово (*) з маслечком, та чор-
това думка. С.
С) Словце. Б.
Слова мъяспиі, а пироги піениі. Ил.
1 Па словах, як па цнмбалах. Кон.— ...
як на варганахъ, а на ділі, як на бала-
байці. К. — На речах — наче па кобзі
Коніс.
2990- Мъяко стслё, та твердо спать.
Лів., [-Е&г].—Мъягко постелити, а твер-
до спати. Проск.
Добре говорить, а зле творить. Ил.
Уже язик такий, як двуличная китай-
ка. Б.
Двійна китайка. Пер.
Облесливий, як собака. У.
Без мила в душу (*) лізе. Пе.
(’) в гу..о. Ном.
2996. Куда вітер, тудп й він. Бр., Дуб.
2998. Москаля верти (не води)! Сн.
Крутицця (*), як послід (2) в ополон-
ці (3). У., Пир.
(*) Вертицця. Ст. Зб. тріека,- *</;
г...о. 3 (3) полонці. Ст. Зб.
3000. Ёго и (х) в ступі (2) не влучнш
(’)• ЛІв.
(9 и чорт. Зв., Ил, (э) в ступі тов-
качем. /»>., Новг. (2) поіімаеш. Пир ,
Новг., Павлг.\ лотрашни. 1>ер.; нотра-
хвить. Ил.\ вручить. Зв.
Зробив (або: Був) Хома, та и дома
нема. Гайс.
Въецця , як гадина, Зап. (1, 147),
\Ил.\.
Вергигь хвостом. О. — Крутить хво-
стиками. Дуб.
Вертицця, як чорт в боклазі. Лаз.
Він так як лнтовський ціп—и сюди, и
туда. Л., Кон. — Литовській ціп. К., Л.
Крутить, як Цигап сонцем. Бр.,Проск.,
Л.
И нашому Богу, и вашому. Кулж.
Він ні нам, ні нам. Проск.
Иоможи, Боже, и нашим, и вашим I
Кулж.
ЗОЮ- «ІІомагай, Біг, нашим!» — «А
которі ж ваші?» — «Которі подужають!»
Кр.
За тим (’), Боже, хто зможе (2). Прав.
(*) Поможп. /*’/>. (’) персможе. Ил. .
Хто дужчий, той и луччий (*). Лів.,
[Лип., У.|.
О ліпшиіі Ил., Ст. Зб.; прудшпЙ.
Рад,
Двом богам ніколи не моляцця. Кан.,
К.
Перед папом Хвсдором, росходпвся
ходором (падаецця, та ще не знать перед
ким). Прав.
У свято звониш (догожае значним).
Ст. Зб.
«Цигане, якоі ти вірм?» — «А тобі
якоі треба?» Ном.
«А біло?» — «Біло!» — «Ачорно?»—
«Чорпо!» Ил.
Сюди гав—тудп дзнв (и нашим, и ва-
шим). Ном.
Бач, який викрутснь! Гат.
3020. По кривому шляху поіхав. Не.,
М. Білз.
Підлазить, як чорт під манастирь.
Проск.
Ёго и в лозці ме піймаеш. Рад., О.,
Кр.
И в корці води не піймаеш. Б., Гл.
Ёго й в окропі ие піймаеш. Сос.
Ёго и в ступі не влучиш. Ном.
Заступи чорта дверима, то він тобі
окном. Збр. Лаз.
По правді роби, по правді й очі по-
вилазять. Ном.
У тихому болоті чорти плодяцця (,).
Хор., Л., Пир.
О водяцця. А’.; живутъ. Не.
Тиха вода людей топить, а бурна тіль-
ки лякае. Зал.
3030- Тиха вода греблю С1) рве. Лів.,
К. — ... вода береги ломить (2). Проск.
— ... а бистра тамуе (3). Ил.
— 61
(*) греблі. 3.. Пир., пр. (2) рве.
Черк., Ііср., I. Пир,', завждп |ШС.
Ііср. (*) гатить. Лц
Од тиха все лихо. Иос.
3 тихенькмх все лихо всіас (). Зв.,
/А, Лох.
(<) плходить. 3.
Ходить, нк овечка, а буцкае, як ба-
ран. Пл.
Телит боіцця, а воли краде. К.
Не кождий слабни, що стогие. Проск.
Не кожний спить, що хропнть. Пл.
Зииіика та зтишка. Прав. Ииж., Лів.
Зиідтишка мішкм (*) рве. Лів. — Так
як та свиня: стишка (2) мішки рве. 3.
(‘) греблі, Зал. (2) знншка. Кон.
Зпідтниіка литки рве. Евх. — Мов
собака іізпідтишка. Павлг.—Як ниця со-
бака—знпшку рве. О., Коз.
3040' Иик, як сучка в глск. Гр.
Глянс—молоко кисне. Л.
Зогнувсь в три погибелі (од лиха, або
прпкииецця). Лів., [Прав. Ниж., Пол.\.
Він там важвий, де маленькі вікна.
Павлг.
Зашморгом сей днвицця. Кон.
Очима світить, а (або: Ет, в вочі сві-
тить, а поза очі) боком душу тягне.
Проск.
Потайного собаки гірш треба боятися
(або: горшей бойся). Ст. Зб.
Пншиіі в ноги кланяецця, а за пъятн
кусае. Не.
Чоловік нічого: так собі — маленька
собачка. Кр.
Скулився, стулився... гі, пес! ще й
хвіст піджав. Ил.
3050- Собачого трохи, та ще й потай-
ний. Пир.
Добрий би був чоловік, та собаками
підшитий. Зв., О. — Собаками підбнтий.
Кон.
Лисом підшитий, псом підбнтий. Ил.
Жмецця, гнецця, — як кургузий дідь-
ко. Гат.
Искладний, як чортяка в мисочку. С.
На язиці мід, а під язпком лід. Ил.
Він и укусить, и меду дасть. Зал.
Ей, стережнся тпі омани, як вогню.
Проск.
Та то ще, гледи, мрево! Пир., Ал.
Марево, лаііоче, увссь світ морочс.
Гат.
3060. Вули такі дурні, що иас дурили.
Кан., К.
3 своім хлібом пообідасш (не обдуриш,
шкода). Иос.
Добродію—не торбою! Сос. — Е, до-
бродію! що з торбою! Зв.
Л до Межибожа кіз к у ваги! О.
Мсжибож давно Чсгверпнісіжііх б}в.
В Тилнгул (') до лами. Гад.
Запорозці обдурили так Текелія,—(*)
В Тилнгул на заробітки. Не.
Мудрой Мазур! Иойц: \з Підл.\.
Кажуть на того, хто підходив одури-
ти, та даром.
Нроиив (’) міх, то й на батька гріх.
К., Пр., Чсрн.
(*) Як украдено. Рад., Кр., Ввт.;
Як иропав, кажуть. Пир.
Мудрий! ззів куропатку, а каже, що
одгризлась. К., Кан. — Мудрагель! ку-
ропъя (*) ззів, а сказав, що сама вгриз-
лася (’). Иов.
(*) куропатву. Яц., А. Вил. (3) ся
вгрпзла. А. Ііил.; та й каже, що від-
грвзлася. Яц.
Дмитер хитер: ззів курку, та сказав—
сама полетіла. Ст. Зб.
Хоминий чай (хвалыи). Кон.
3070. Нявся, як на стіну дрався (хи-
трував, а то ще хитріше, перехитрува-
ло). Нос.
На ’труту тільки плуйтка йде. Коз.
Лесткп горшей отрутизни (або: По-
хлібство гірш тритизпи). Ст. Зб.
Хитрощами недовго прожпвеиі. Проск.
По (!) сей дуб (2) миля! П., Прав.
Ииж., В.
Білыне не обдурять! — (<) Знай по.
Ст. Зб. (2) сего дуба. Кр.
Мудрий не дасцця за ніс водити. Ил.
Чоловік не дасцця, — лише раз з ро-
зуму звести.
Раз тільки козу на лід нагнати можна.
Г, И.
Раз ошукаеш, а потім не вдасцця.
Проск*
Ніякоі обмани тут нсма. Пир.
3080- Да ёго и на козі пе пудъідеш. Кр.
Треба рано встати, аби ёго ошукати.
Ил.
Яке маленьке, а не несе ложки за
ухо! Бр. — Ложки за ухо не занессш.
О., Пр.
На мід, не на жорч, люде мух ловлять.
Ил.
Стали думать та гадать, як би в шори
убрать, а самки дссь дальше мапдрувать.
Не.
Вивів ёго в поле. Ил.
Продав пса за лиса.
Пришвк пришив. Пир.
— 62 —
Маму пусінв (!). За., І/р., Л.
(*) папустив. Полт.
Підвів (!) під мапастир. Лів.—Так мене
підвів, як дурну під мапастир. Бер.
(•) Підвів паче.
3090. Підвів під пень кашлять. Руд.
Ляси підпуска. X.
В своі чоботн хоче его взути. Бр.
В постолы вбути. Пом.
Як узили лестовочками підходпть.
Пир.
Нродав кота в торбі. Гат.
Купив кота в мішку. Пр., Проск.,
І’р.
Зразу лпчко, а потім ремічкѳ (потро-
ху видурюѳ и д.) Пл.
Манить — так як горобця на полівку.
Пир. — Мани, та Гі мани — як горобця
на полову. Р.
За ніс кого водити. Ск.
3100- Манить, як кота мишею. Л.
Дас собі по носі грань Ил.
' Накадив му під ніс (підіГнпов дестю).
Он тое править, як швець женився.
Ст. Зб.
Сим-тим баба Ляха здурила. Проск.
3105. Убрав (1) виюри. Пер.—У тори
втяти. Гат. —
(•) Убравсь. .?«.
3107. Так же до ёго штучно підііішов!
Пом.
Підъіхав ёго так, що тільки ушима
стрепенув. Чор. Рад. (360).
Ііошив у дурні. X.
3110. В мутні воді рибу ловить. Кон.
Собі на умі. К., II., Кр.
Бог з вами, що знаю за вами, а що
за мною—то мовчіть. К.
Моя хата з краю: я нічого не знаю.
II., Прав. Ниж., Пол., Лів.
Мое діло, як кажуть, мірошнпцьке: за-
пусти, та й мовчп. Кр. — Наше діло
мірошницьке: підкрутнв, та іі сів. Рад.
— ... накрути, та й сядь. Кон.
Нівсюд, ні втуд, а все прибудь. Проск.
Хочецця так, щоб хитро-мудро (*), та
невеликим коштом. Пом.
(•) Хитро-мудро робить. Проск.
Го все на КАПОСТЬ. Л., Пир., Кон.
Блоха кусае, а за що, не знае. Сл.,
Чоловік сімьн сіе, а чорт плевели. Кон.
3120- «Чорте, де йдеш?» — а Болото
палити!» — «Не буде горіти!» — «До-
бре мені иакість пробити!» Ил.
Завъязав шутки ито му добре той! Ст.
Зб.
Впдав, як паче на заріз. Кр.
МОРДУ6ЦЦЯ, як чорт в лотоках. Зв.,
Пир.
Вертицця, як оюіі в ополонці. Лів.
Вертицця, як сорока на типу. Иав.
3126. Вертицця , як чорт у боклазі.
Збр. Лаз.
3128. Звиваецця (‘),як пес в сливах. Ил.
«Як істи хочр, не зиа іцо діяти, —
перетнницця». (*) Крутицця />>.; То-то
всртііцця. Проск.
Крутицця,як посоленин оюн. Л., \Ил.].
3130- Крутицця, як медведнк в млині
(невелнчке колесо, що зверху пада на
ёго вода; а то ще е підсубіёк и гоичак».
Кон.). Проск.
Крутицця (*),як сите (2) порося. Рад.,
Л., Пир. Б.
С) Мордусцця. Лох.» Пр. (’) жирне.
Ил.
Пірвався, як з мотикою на сонце.
Пепосидущій як чорт. Евх.
Переізджа сваха. Евх.
Кинь на собаку, то и тебе вдариш.
Г>р.
Куди пе повернесся—золоте вербъя (’)
роете (2). К., \Пир., Пер.].— Де піде,
то все золоті грушки за ним ростуть.
Пл.
Пноді так хвалятъ, а нноді — ганять.
— С; золота верба. О. (2; золоті верби
ростуть. , Проск.
Хидить, як дідько по пеклу. X. —
ПІибаецця, як чорт по пеклі, Пл.
Ганя, як чорт по болоту. Не.
Товчецця, як Сивко в пеклі. Гат.—
... як Савка по пеклу. Не.
3140- Тевчецця (*), як Марко по пе-
клу (2). Кан., К., Л., Пир., О., Нов.,
Ст. Зб. — Марко пекельнип. Не.
0) Шатасцця. /Ур.; Совасцця. Бер.:
Човпецця.Дуб.; Нрацюе. /»>.; Бъэцця.
Нові.; Росходлвся/ Пос. О по пеклі.
Бр.. Гаііс., Проск.; в пеклі. Бер.,
Бр.
От и пішов тарани ганять (стукать). Е.
Стука раз-пб-раз, моп ёго домовик '
душить! Не.
А що там—женисся вже? Л., Пир.^
Оце чорт тебе женить! Дуб.
Як упустить и грякие дуже. Пе-
вно, од звичаю бить горшки на по-
крмсу.
А що то? у горшечка голова заболі- I
да? Пир.
Головою об (’) стіну! Кулж. — Голо-
вою! А’., .7., //.
Як гріокнс хто досрпма. — (*) та об.
Зал,
БиЙ, ше батько купить (як що розби-
ііі). .7., Лох., Пр.
Бий, бніі,—ярмарок не далеко. Зал.
Нехай горшки бъюцця—па Гончарову
голову. Проск.
Рвеіщн (’), як дурний до образа. Нов.
‘) Лстить. Ёвх,; Біжить. Збр, Лаз,
3150- Як од гіллі одирвався. Ск. — Як
з гіллі зорвавсь. Кр.
Гопе, як вітрів батько. Евх.
Біжить, мов з шпбениці зірвався. //?>.,
А))., |А., Пир.\. — Виднрвався, як ши-
бенник від шибенпиці. Проск. — Зір-
вався з шибепііці. X. Вид.
Вирвався, як Пилип з конопель. Пир.
— Впскочив, як Пилип з коноплі. А’. —
Гульк, як Пилип з кукурудзів. /ІІЛЬ, /7.
Був шляхтііч, в віііськовпх речах
бравиіі, родом з Конопель Сандомирсь-
кого краю, и звапся Пилип. Па я-
ьімсь сеймику він, не розибравшп
діла, вбовтпувся в річ без ладу, так
що усі, розсмілвшпся, стали одни по
дпому питать: хто то, хто то? Л су-
сідп п. Полипа іі кажуть: «То рап ,
Еііір 7. Когіорі!» 3 того часу и пішов
той Пилип у люде, та й до нас дій-
шов.
Скаче, як дідько. Ил.
Поверх дерева ходить. Пос.
О г побіг, мов скажений. Лів.
Тиснуцця, як до дари в церкві. Ст.
Зб.
Товлляцця так (або: Пхаесся), як до
свяченоі води. Ил.
Хапаеццн, як попівна заміж! Прав.
Ниж., Лів., Сл.
3160. Оце роззяпнв двері, як теща рот.
Бр., Пер.
Чого ти скакати, як собака? Л.
Пе рвпся, як собака па ретязі. Пир.
—... на привъязі. Пр. — ... на лапцю-
зі. .7., Рад.
Не шастайся, як миш по пастках. Ст.
Зб.
Не шелести, як віник по хаті.
Бока нагріеш. А. — Ребра нагріеш.
Пр. — Вгріссся. Пр.
Грай, грай,—будеш плакать! ПІ.
Поганому (’) виду пема СТИДУ. Об.
(*) У поганому. Ос, 2 Леда-
чому. Р.; У погамого (в Ніжепі на
бааарі сказала молоди ця Жидівці, що
та продала іі бнтпй глечик заміець до-
брого). Коніс.
Де нема лица, тая пема встида. Ил.
Він и Бога не боіцця, и людей не
СТІІДИЦЦІІ. Лр.9 Кон,
3170- У іх драгупська совість. К.
Ёму такий встид, як тій кобплі, що
віз переверн<‘. Проск.
Пема тобі пі стпду, ні брйду. Збр.
Лаз.
Соромота впити за ворота. (%п. Зб.
Сором буде тобі за воротами. Гр.
Стидно й очі появити. Чор. Вад.
(?,Г>6).
Сором казати, а гріх потаіти. Евх.
Така вже біда, бодай вже та не ка-
зать. Проск.
Треба якось у очі дивптись. .7., Ст.
Зб.
Пе знаю, чим мені итп: чи плечима,
чи очима («стидаецця»). Вр.
Ёму пробігла собака проміжь ногами
(сороя кояусь—вигнали, абощо). Кон. К.у
3180. В очах чоловічкн дороги ногами
стали. Ко. СІЦ 220).
Сидить уже (’), як собака (2) в човні.
Пир.
С) Пі в сих, ні в тих. Пир.; Лупае
очима. Пир.\ Му.ія очима. ІІр.\
Виляс. Проск. як тоі’і псс.
Як порося впустив. Рад.. Лів.
Як .мила ззів (*). Вр.у Пові.
(*) ззівши. О.; Як з мнлом. Дуб.
Иосмк під себе. Коз. — Він и ніе під
себе. Ном.
Шилники тре. К.уЛ.у Пир., Ст.'Зб.
У сірка (’) очей позича. Зв., Л., Пир.
(*) сірого. Ст, Зб.; вовка. К,
Микуляе очима, як кіт на глині. 3.
Позирае (або: Поглядас; або: Ози-
раецця), як собака в ярмарку. Л., О.—
Так гарно, як собаці в ярмарці. В.
Пезна, на яку ступить. Вр., Л.,Пир.,
Сос., Павлг.
3190. Покраснів, як рак печений. Нов.,
Кр.
Пече раки. Ск.
Седить, як на жару. Пл.
Сидить, як сорока в сливах. Чтр.
Сидить, як за тпном. Гр.
Як кіт в салі. Евх.
Схилив хвіет та під міет. Рад.
Циганськпй піт пройма. Зв., Л., Б.,
Кон., X. — ... пробіра. Кан., К.
Труспцця, як Каіп. Пир.
~ 64 —
Коли сором—закривимся (одказуе, нк
хто корить—«сором»). Л., Ст. Зб.
3200- Коли стидассся, то ісриіі репіе-
том голову. Пл.
Соромився 6, та нома кого. Дуб.
Як и сего соромицьця, тц ніколи й
скоромицьця. /шк., /Л, Евх. — Скількп
не соромицыія, пора скоромицьця. Над.,
Коз., Кон.
Се світове. Ск.
Сором не нагодуе. Ст. Зб.
3 сорома очі не вилізуть. Ст. Зб.
Стид не дни, очей не ниість. Пр.~• ••
не викурить. 7ь'оз.
Добрі очі все передуваютъ. />., Павм.
ПРИРОДУ ТЯЖКО ОДМ1Н1ІТИ. Ил.
Який вродивсъ, такий и вдавсь. Рад..
3210- Який удався,такий и згипеш. Чиір.
Який вродився, такий и згине. Проск.
Яке в С1) колпску, таке (2) в могил-
ку. 1П.
(•) 3 чім у. Нос.\ таке и.
Синицю и на салі пок.іадн, то сіінііця
синицею. Кр.
Сова хоч би літала попід небеса, то
соколом ніколи не буде. Ил.
Хто родився вовком, тому лисицею не
бутъ. Сл.
Криво дерево не дужо вилряммтись. Нос.
Крукові и мило не поможе (щоб не був
чорний). Ил.
3 лисиною родився, з лисиною и про-
паде(1). 3., \Новг.]. - Як уплоднцця лн-
смм, то и нроііадс з бісом. ///. — Лисе
уродицця, лисе и згине. Кр., [Кан.,К.,
З.|. — Як уродицця лопіа (2) з лисиною, то
так воио и пропало. Чсрк., |О., Ст. Зб.].
— Конь з лисиною родіщця, 3 лисиною и
згннеть. Ст. Зб.
(’) и вмре. //., Ео.т.; и ВМрсш. Л//.
(2; теля. Рад.
3 чорноі кіпікк білоі не зробиш. К.
3220* Па біса ниліій цілий ліс, а все
бісом біс. К.—Хоч вивози цілий ліс, то
все буде одой біс. Ил.
Горбатого (1) могила виправитъ (2). //.;
Прав. Ииж., Лів. — Горбатого випра-
вить (3) могила, а упрямого дубина. Проск.
—II вже! не справитъ горбатого и мо-
гила. Пир., |Х.].
(') хіба вже. Слуц., Пир.; вже. Зв. (’)
спрямить. Слі/ц»;справить Лів. распра-
вить. Кр.
Пізно старого кота учить голки. К.
Від чорта не буде добра. Пл.
Чорт все чортом буде.
Коростяве порося дармо чісати.
Гадюка и вмірае, а зілля хватае. Коз.
Ледаще ледащим и згине. Проск.
Сахару хоч повен віз, а віз усе соло-
ний. Коз.
Ледачого нігде не спискае («не візьме
ціба»)- Кр. Лихо не згубмцця. Проск.
3230. Лихого справить заступ та лопа-
та. Зв., Збр. Лаз.
Добре, то добре и буде, а лихе, то ли-
хе й буде. К.
Доброго коршма не зопсуе, а лпхого
и церков не поправить. Ил.
Плохиіі 3233—3274- — Спокій 3275—3323- — Завзятпп 3324—3348- — Серднтнй 3349—3509.
— Звада 3510—3532. — Лаять 3533—3807. — Бить 3808—4139. — Бнцьця 4140—4204. —
Воина 4205—4213. — Нестрашно 4214—4295. — Стережися 4296—4325. — Страх 4326—
4403. — Утёк 4404—4422.
Такий ПЛОХПЙ С), хоч у вухо бгай.
Прав. Ниж., Лів. ,
(') Смирнкй такий. Р.; Такий став.
(«сумирився»). Ннр.
Я такий, як хліб мъякий. Зал.
Сметана на голові б встояласъ. Кр.
Мяхкий, як подушка. Ил.
И водою не помутить. Кр
Ходитъ, як лин по дну (тихо). Зв.,
Рад., X.
Живу тихо, без плюскоти. Ст. Зб.
3240- А, сякий-такий, сухнй та нема
заиий (з ласкою, найпаче до дітей). К.
—Сякий-такий, немазаний! Пр., Кон.
Щоб я од вас лпця не одвернула. Пир.
Бог вам (1).... батько! Кон.
Піб» заведе па лайку, а скінчпть
божо. (*) Хай вам Бог. Кон.
Пз курей та з гусей, та на твого та-
та, та па твою маму! Кр.
Бодай тебе квочка вбила. Збр. Лаз.
А щоб тебе взяла лиха пдрача! Ном.
— 65 —
ІЦоб тн не діждан — грсчаиоі ласки
істи! Пир»
Бодай тп—упився! Евх.
О, щоб ти упився и повалнвси! Ст. Зб.
Бодай же ти пропала—курка ногу стоп-
тала! а пе курка—горобець, ннпі ІІванко
молодецъ. Гр. — Бодай тебе курка нбрик-
нула, або добре рак урачив. Сторож.
3250- А щоб жс(!) вас Бог любив!бМ.
(*) Хай. />«.<.; Бодай. ///>., о.
ІЦоб тебе добра година іівала. Об.
Пехай тебе чорт возьмс. Пав. — «Пе-
хай тебе чорт возьме!»— «Як мене во-
зьме чорт, то Богові віддасть, а як тебе
—то не ’ддасть нікому!» Бр.
А вбнп тебе безрого теля! Т.
Бодай тебе волами возили, а мене хоч
коростявою, та конячкою. Евх.
А щоб тобе Кузьма (!) вбрикнув. Лів.)
[Кан., К].
(’) Хома. Кр. (чп не толні/тут тре-
ба, хомъяк? а там чн пе Кузьма—к уз-
ка, кузёмка? Ном.).
А щоб тебе муха вбрикнула! Пом.
Нехай тобі аби-що! Ном.
Нехай тобі ледащо! К.
ІЦоб тобі воіпа в потилпцю! Евх.
3260- А щоб тобі копа літ! Кон.) Б.
А, матері твоій—индик печский! Зв.
А, матері твоій кннш! Пр.
Матері твоій дуля. Кон.) Пир.
Матері твоій—сто карбованців! К.
Матері твоій московська бурулька!Зб?.,Я.
А, матері твоій хрін! Дуб.
Копійка вашому батькові! щоб ви в жи-
то головою! Рад.—Шоб тебе у жито го-
ловою! Рад.) [/>.].
А, батькові твоему гарбуз печений!
Зв.) Л.—... гарбуз, гарбуз, з.тий сину!
Гарбуз мамі, а татові диня! Ил.
3270. А, батькові твоему жито родило!
Кон.
Батьку твоему хліб житній! Рад.
Батькові твоему (*) ковінька! Зв.) К.
(•) А, матері твоі. Ном.
Батькові твоему—добро! Л.
А щоб ти під вінцем стала! Бр.
Святий СПОКОЮ С), добре (2) з то-
бою! Бр.
(*) покою. Нові. гаразд. Проск.
Святий мііі покою, добре шіі. Ст. Зб.;
Мій милий покою, добре меиі. К
С/мир умен. О.
Добра жилба, коли сварки нема. Гат. |
Де незгода, там часто шкода. Ил.
Лучша соломъяна згода, як золота звада. |
3280. «Згода дія будуе, а незгода руй-
иуе. Б}/.
Коли тихо, пе буде лиха. Прав.
Худий мпр гірше лихоі сварки. 111.
Снар не сватьба. Ст. Зб.
Не вдавайся в сварку, бо будеіи би-
ти й. Ил.
Треба ходити, як липу по дну. Ст.
Зб.—Ходи, ик лин по дну'—Ходи тихо,
як лин по дну, що ні до кого нс дотор-
каецпя. К.
За піччю сиди, та кашу іж. Ст. Зб.
Седи дома та мовчи (або: та не шкодь).
Черн. г.
Чорзпащо — щоб и посудини не пога-
нило. Зв.) Кон.— Як чорзпащо,—не че-
пать, щоб и посуди не запаскудить. Рад.
Не займай (’) гною (2), не буде вонять
(3). Рад. — Не чіпай посліду на дорозі,
бо як торкнеш, буде смердіть. Зв. — Не
ворушм, бо завоняе. Лох.
(') Не воруши. Пр., Лох.; Пе чіпай.
Кон., К., Коз., Н.^ Кр.', (2)». Пир., И.;
калу. Л’оз.; г...а. Каи., К., Гр. (5) и
вонять не'буде. Коз.
3290. Пе торкай , бо черва світнть
(тут и про масть черву, и про справжню
черву, и про зліеть, злидні). Пир.
Не займай гида, не каляй вида. Бр.
Хвук на хвук як піде, то зобачиш,
що з того нічого нс буде. Проск.
II баран буцне, як зачепиш. Ёвх.
Кожне одбиваецця, як нападаютъ.
3 чортом не змагацьця. О.
Дай покій, Нилино! Гайс. — ... за-
сунь, нехай нс вів. Гайс.) Ёвх.
Засунь, нехай не віс. Кан.) К.) Нові.
— Нехай не віе. К.
Не все (!) те (2) переймати (3), що на
(4) воді пливе (5). Гл., [О.].—Хіба то
переймеш, що на воді плГве! О.
(’) Чи. Рад., Пир. (,/ тес. Ннр.,
Гат. (3) перенять. Рад.; переймать.
Зв., Пир; СППНЯЙ. Кан., Коз., Ш. (*)
по. Зв., Ш. (3).по воді плпне поз хатп.
Гат.
Без підпалу (!) и дрова иегорять. Прав.
Ниж.) Лів. — Без піджоги и вогонь не
горитъ. Проск.
/) ПІД9КОГИ. Пол., Лів., Ст. Зб., Кв.
(I, 236}; зажоги. Чиір.
Від жару й чкамінь тріене. Бер. —-
Против вігню и камінь лопни. Коз. —...
огню п камінь лютуя. ПІ.
3300. Слово жестокое (!) воздвигае (2)
гнів. Ст. Зб.
(‘) жёстоке, жорстоке. (а) уздвигае,
ставить.
9
— 66 —
Огни огпем ие потушиін, а шукай ію-
ли. Лаз.
Ласкііве (’) телятко (2) дві матки (3)
ссо (*). Лів.
(*) Ласкаешь А*/?.: Ласковое. Ст. Зб.
Ласково. Гр.\ Добрес. Кан., Рад.: ІІо-
кірлнве. Кер,, Ос. 7 (VII/, 73)\ Покір-
не. />’/?., Кан., А’., Л. Смнрие, //ц.
(’) тр.іяго. Вед.\ теля //ц. (3) мамі. ГА,
Проск., /Гц,; матерь Кр., Ос. 7 (VIII,
73). («) ссеть. Ст. Зб.. Ос. 7. (ПИ.
73)\ сце. Гр.х а бистро ні одноі. Зв.:
а бистро и ідиоі не йме; а буйне жа-
дно і. Пі; а лихо жадпоі не впссе.
Проск.', а погано, то й одписі не вис-
се. Рад.; а як яко, то чорта и одну
зоссе. сце, а зліеливе а ні едноі.
Кр.'. буде сцати, а зліеливе, то іі одна
не дасть. Вед.
Ладбм усе можна. Пир., Л.
Покора стіну пробивай. Нл.
Покориоі голови мічнейметь. Ст. Зб.
Не переорюй межі нікому.
Иное за жарт припмаГі. Пр. в Ст.
Зб.
Орать клепкою (перекіром ити). К.
Коли не реч, то не переч. Бал.
3310. Не бурчи, та навчи. Я. — Не
кричи, а лучче научи. Бр.
Як литаецця, так на розум наведи.
К. — ... а як не питаецця, так и з то-
го розуму зведи. Рад.
Хоч лись, та тільки не цурайсь. Гат.
Нам батьківіцнни не ділпть. Л.. Пир.,
Кон.
Як би хто тепер народивсь. то Тиш-
ком назвали б (або: назвався б). Не.
Як тихо все. •
Як би святиі дім перелетіли. Пл.
II кривпм оком не поглнне. Ст. Зб.
Сварка на воротях не виспть. Проск.
Святий на святого часом'скривицця.
И межи святими бувае часом супереч-
ка (*). Проск., [Пер.].
(’) колотня. К., Коз.
3320. Нема теі хатки, де б ие було
звадкн. Збр. Лаз.
Нема риби без ості (*), а чоловіка
без злості. Г. — Риба не без кості, а
чоловік не без злості. Проск.
(*) кості. Кр.
Горобець маленький, а сердечко мае
(*). О.у \Дуб., Кр.\. — Хоч який горо-
бець нр маленький, а серію мае. /}>.,
[Я.].—Горобець ма.іпіі та сердицця, ато
шоб чоловік не серди вся. Пир.
а водовр серце. Ё«х.\ а сердицця.
Пир.; та й то зло мас. Рад.
Коні бъюцця, та лошят водять. Кон.
ЗАВЗЯТЕ (‘), як панське щеня. Зв.у
Лох.
(9 біе его батькові. .7.
Сей з зубами родивсь. О.
Еге! ся на обидві кована. .?., Л. —...
кута. Рад.
Не плюй, бо вопа й сама чвіркие.
Зал.
Баба з кованим носом. Збр. ПІсй.
Се така баба, то чорт іі на махових
вилах чоботи^оддавав. Ос. 9 (17, 69).
3330. Становипця, як окунь проти во-
ли. Ил.
Ёму й чорт не брат. Об.—... не пан.
Ном.
Хоч вріж, то не потече. Пл..
Хоч привъяжи. то одгризецця. Ст.
Зб.
Се таке, що не вступить ні конному,
и і пішому. Кон.
Не дасть собі в кашу наплювать. Збр.
Лаз.
3336. Хоч насподі лежатиму, а в вічи
плюватиму. Пир., Б.
3338. Та вже бим рачки ліз , а свого
доконав. Проск.
Хоч поміра, а все таки пальцем ки-
ва. Сл.
3340. Тут уміра, а ногою ще дрв§а. К.
Лаяла, лаяла, —насилу ціле село пере-
лаяла. Л.
Оттак, матінко, лихиі люде! як напа-
ло на мене семеро перскупок, то ледві
одгризлась. Заи. (7, 147).
Як напало на мене сім зарічаиок, а я
сама, то насилу відгризлась. Ёвх.
Напало (*) на мене сім сіл, та всім
дала отпір (2). Л.
(’) Цапалось. Тар. (2) сіл, а я сама,
та всім отпір оддала.
Коли б сім собак, то б од усіх сімох
одъілась. Рад.
Така, що постав сім терниць, го пе-
ребъе. Бр.,
Січе, як ціпом. І^вх.
Гострий, як бритва. Зап. (I, 147).
СЕРДИТИІІ, та недужий, кізові (кал)
рівня. Я., Гр.
3350. Без сили на даремнин гпів. Ил-
Сердита собака вовкові користь. Пл.
Сердите небува сито.
На гнів нема ліків. Пл.
Не давай серцю потолі, бо сам підеш
до (х) неволі. Збр. Лаз.
(') Не дай серцю волі, будеш сам у.
Пр. е Ст. Зб.г Ном.
— 67 —
Вскромнгь гвов серце. /нш., А.
Не то гплыіпй, що камінь перне,— тіль-
кп сплыти, то серіи» і» спбі вдержить,
Пр. в Ст. Зб.
У се па храпок берс. Павлг.
Сердитий, як собака. />)?., Пир.
О, як затрусить зелении маком. так
держись берега! (як розсердпцця, вайпаче
господарь, и поміір ян всіх — «ну ж! та
повертяйсь! та ногами! я). /Амг.
3360. Важкпм духом дніпс. Чор. Рад.
(68).
Коли б то можно, то він би всіх поів.
Кул.
Жалке(лбд:Сердпте), як кроппва. Ном.
Рогата скотина вдаяцця, то всіх коле.
Рад.
Комолиіі віл и оулёіо бъс. Гат.
Досада скребе, як кііпка лапою. Не.
Ну, вже намурмосвлась. Зал.
Оддув губи, як капиці. Гвх.
Таке то гречане — аж репасцця. /А,
Пер.—Отаке-то! грецьке, то іі порепа-
лось. Рад. — ...свахо! як гречане, то й
порепалось. Прав. Ниж. — ...воно гре-
чане: ти ёго.в піч, а ново и рспаецця.
Дмецця,як легко в горшку. Рад., Пер.
3370. Сидпть, як чорт у (*) бологі. Бр.
«Так він сидпть, очі вилупив... ска-
зано, що песлухпяпе.» бр.—С) Се са-
дить, паче сутапа в. />/>.; Засів, мов
чорт в. Проск.
Напустила брови, як пущпк (1). Пр.
Пущик, путъкало—пуглч. —(4) брови,
як сова. бер.
Наступнвсь, як чорна хмара. Пр.,
Гат.
Надувся, як півтора нещастя. Пл.
Н аду вся, мов кулик на вітер. Л.
Надувсь(|), як нндик. Лів.
(’) Надувся. //., прав. Ниж.
Надувсь (’), як той спч (2). II., Прав.
Ниж., Лів. — Надувся (3), як сич на
дощ (4). Прав. Ниж., Рад.
(*) Насупивсь. бер. , /Ѵпп.; Насупо-
нивсь. По?. (2) сова, бер., Поі.(3). То-
го ти трусисся. Каи., Коз. (4) вітер.
Кои.; мороз. Проск.; негоду. Каи.,
Коз.; курі. Пир.; галушки. ІН.; сову.
Гор.
Роздувся, як ковальськніі міх. Нос.
Про сердитого або чванькуватого.
Сидпть, наче як ту май. Пр.
Муха му сіла на ніс (або: Розгнівав-
сн: мухи му на ніс сіли). Пл.
3380* Як тебе муха вкусила! Пр.
Шалевая муха вкусила за ухо. Нос.
В халяву пступив (як смирно розсер
днцця). (\ищ.
• Як чорг па его зспде. О.
От. мов нахідного! Пои.—Тож нахідна!
Пир.
Сердпцця. як би ёмѵ пес конбасу ззів.
Пл.
Мов ёго окропом облип. Кон.—Як би
го окропом спарпв. Пл. — Мов варом об-
дало. Пир., Пр., Х.Зб.—Спарипся як па
окропі. Проск.—Як на окропі. Гр. (він
так и осатапів, мов...).
Так як искра на нёго впала. Пр.
Як ириску па ёго кпнув. Ном.—...вси-
пав. (')п. Зб.
Седзель уразив. Зал.
3390- Уразив козла п «;едзло (або: у
<гедза празпв). Кр.
Цапком став. Кон., Заи. (I. 147).
Днбка ста». Пир.
Як стане цапа. Хор.
Мов та скаженюка. Зал.
Крутити носом. Л., Гат.
Закрутив носом, як тертого хріна по-
нюхай. Ил.
Подивпвся (*), як шага (2) дав. Зв.,
Рад., Пр., Лох., \Л., О., Пвх.\.
(1) Оце гляпув. бр. (а) три гроши.
бр., .7в.; гропГ. Кулж.і пъятака. Пир.;
сто копіей, бер.; копіііку. Слуц.
Дзпзом дивицця. Л., Ст. Зб.
Дивпцця, як собака на впсівкп. Нвх.
3400. Прпміг(1) бп очпма ззів. Прав.
Ниж.—Очпма проймае!.. коли б міг, то
очима б лпзвув. Пр.
(’) Примів. Лів.
Світнть очпма. Бр., Зв.
Оскілками дивицця (дзпзом). Збр. Лаз.
Як глпмие він на мене, так аж ходод
поза шкурою ходить. Нос.
Внтріпиівся, як дідько. Ил.
Мурдуецця мов скажена пані. Зал.
Підскакус як зінське щеня. Ос. 10
а, 27).
Ириска, неначе сукно мочить (шпу₽.)./б/.
За парою и світа не бачить (’). Лів.
(4) не видати. Си?. Зб.
Поснніла, як жаба. І^ер.
3410- Роспалпвся, як оса. Прав. Ниж.
Роспаливсь, як жаба до каченятн. С.—
Пнецця, як жаба до гусяти. К., Пер.
Оце! наче жаба до очей лізе. Пр.
Лізе в очі, як осока. Кулж.
Росходмвся, як московський постіл.
Черн. г.
От, як розбаёрпвся. Не.—...розмаго-
рився, розмаёрпвся. Ха^і. Зб.
— 68 —
Росходилась, як квочка тіеред бурею.
77р., Лох.
Як з грому иапав. Ст. Зб.
Він на мене—не грім, не туча. Кулж.
—И грім, л туча. Кр.
Напав, як сніг на голову. 7/7.
3420- Накрив мокрим рядном. Проск.., К.
Не дав и слова промолить.
Мокрою онучою очі забивае. Ст.Зб.
Оце колотить, наче чорт лозою. Черн. г.
Править, мов чорт болотом. К.
Крутить, як чорт греблею. Кр.
Мутить, як під греблею біс. Лох. —... !
у греблі біс. Ил., Вас.—...в греблі чорт. '
Ст. Зб.
Як дідько в греблі. Гат.
Крутить, як чорт дорогою. Л., Кр.—...
як вихор на дорозі. Лох.
Веремія крутити. Вел. (1, 68). — За-
крутив веремія. X, Ст. Зб.
Так колотить всіма, як вір водою. Кр.
3430- Мутиш, як той вір. Проск.
Мутить, як біс у віру. К.
Мутить, як у селі Москаль. Г.
Наче сутана у камені шумитъ. Бр.
Приміг С) би в ложці води втопив!
Збр. Лаз.
(*) Примів. Ёвт.
Примів би вбив ёго. Збр. Лаз.
Приміг (*) би проковтнув. Л.
(*) Примів. Кр.
3 одного двох би вчннив, або десять,
гди б мог. Ст. Зб.
Да нас би иззіли не соливши. Ис.
Прмстав з короткими гужами. Пр., Кр.
3440* Як очей на спичку не повидовбуе
(дорікання). Кон.
Без ножа ріже. Ном., (Ся?. Зб.|.
Без огню пече. Ном.
Без мила голить. К.
Ворчить як §..а (похова грыжа). Не.
Роспустив морду, як халяву. Чор. Рад.
(376).
Роззявнв гѵбѵ, як жаба на гѵсеня. К.,
Кан.
Моркву скребе (*). Л., Гр.
(*) струже. .Не.; скромаде. V.
Скребнув редьку, то аж из хати вті-
кай. X. Зб.
И не дороби, и не договори («щоб не
був дуже пащікуватий»). Рад.
3450- Верещнть, як дідько. Нл.
Кричитъ укрик {або: криком кричитъ).
Пир., Л.
Кричитъ, на десяті улиці чутно. Ном.
Кричитъ, як ворона надъ курчям. Проск.
Кричитъ, мов з ёго чорт лика дере.
Пир.—Кричитъ не своім голосом, як би
чорт з нёго лико дер. Ил.
Кричитъ, наче на печінкй. Кр.
Кричитъ, як(*) на пуп (2). Ск.
{’) паче. 11с.;». Дуб. Пир. ’ на жи-
віт. Дуб., Нср.
Кричитъ, мов скажсний. Ліе.
Кричитъ, неиаче за вола вхопили. Рад.,
Кричитъ, аж з шкури вылазить. Гр.
3460. Кричитъ не своім голосом. Ск.
Кричитъ ув одну душу. Пер.
Аж з душі вилазить (такъ кричитъ).
Кон.
Що (’) гляие, то й (2) грнне (3). Л.,
\Рад., Кр., Ст. Зб.\.
(*) На кого. Ст. Зб.; Куди Кр. (3
того іі; туди (3). грапе. Г»р\ Кер.
Оце як розгримався! Коз.
Визвіривсъ (*), як на батька. К., Бер.,
Гад. — Кричиш, паче на свого батька
(2). Рад. — Наскіпався (3), мов на бать-
ка. Л.
(*) Разкричався. Проск.; Чого ти кри-
чиш, так. Л.; Оце кричитъ. О.; Грім.
нув. Кр. (3). тэта. Кр. (3) Розкричався
Зе., Пнр.
Прочитав молитву. О.
Була добра молитва! Ліе.
Була ёму шяноба! Пир., Л.
Нагонпв холодцю. Пир.. Л.— Нагнав
холоду. Пр.
3470- Иерегнав на росу (напудрив доб-
ре). О., Ном.
Госпідь з тобою, що се ти! Ном.
II нудно й весело (як досадно, або в
нудні кумпаніі). Зал.
Сердилась баба на діда, а дід того не
відав. Кох.
Почуе, так послуха, коли мае чпм слу-
хати. Козб. (157).
Як би з Богом став нарічах(«то б ско-
ріше замовчав... або лучче було б, що
багацько казать, — плакати перед ним»)!
Кон.
Повипірала бя вас за старців. Г. Бар.
Сварицця.
Тпрру, стій, моя мила, щоб ти воза
не побила. Збр. Лаз.
Що я вам—на сміх здався, чп що? Ном.
У свій ніс не сопи. Ст. Зб.
3480- На твій (*) гнів не заплели (2)
хлів. П.
(•) На. Г.; ваш. Прав. Ниж. С) не
загороженай і</.: не запертпй Г.
Чия(1) 6 гарчала, а твоя мовчала. Пр.,
Коз.— Чпь б гарчало, а чпе 6 и (2) мов-
чало. Кр.
— 69 —
Вже ’шл. Пир. (’) а твое, /к,; Вжо
чнс б бурчало, <і ти б и. ПІ
Ми, як ліи, алс вони, ик вони, Проск,
Начхать и хотів на твое ссрце! Ном.
Дила не дала, а в морду не бий. Евх.
-Порше рожяіііакаіі, що масш робн-
тп, або казати.»
Нехай Бог боронить від скажсиоі ми-
ни. Бр., |/*Ла.|.
Поглумки над гим. хто лякас, іцо
пробить те га те.
Щоб ипденосаие втерто! Чор. Рад. (64).
Хоч и сволоч , та царсві в ііоміч; а
ти пан, та барап (або: а ти пшик, та му-
жи к). Зал.
Гі па тя! Ил.
Гі на тя, пек тобі, осина!
3490- Таки гір! Кулж.
Гір, семинасга. Пир., Кон.—Гир, гир,
та не вкусиш. Не.
Гир, малеванпй! .7., Ёвх.
Постой, не кричи—налнй чарку, та й
мовчи (кажуть жартом на того, хто крик-
не). Кон.
Не кричи хуже—ианський двір близь-
ко, в пастухи візьмуть. Нос.
Лучче замовчнш, ніж закричиш. Сл.
Що ти кричиш, як нанявся! Гр.
Свиня міх дре, и сама рсве. Ил.
Реве медвідь, а не знае . чого. Проск.
Говорить можно, а лаяцьця нічого. Кон.
3500- Труби на пса —на чоловіка зви-
чайне слово. Бр.
Не черти, бо воза іюламасш. Пир.
Батькусш, а гріх. Пир.
Відсадив ёго, як кота від сала. Ил.
Як з коня ссадив. Коз.
Оставсь він, як остужений. Чор. Рад.
(362).
Став, ик опарений. Прав. Ниж., Лв.
Осадила, мов горіцок од жару одстави-
ла. Чор. Рад. (51).
Пішов, як не стріпаний. [Др.].
Пішов и пішов—мов мила ковтиув.Яоль
3510- Як зачинае ЗВАДА, не поможе
и рада. Бр.
Зводи (*) та переводи. Кв.
(•) Як підуть зводи. пр.
в бунги и тут, як видим: нее тілько
сваритсся та бунтуетеся одни з други»—
не зна за що. Ст. Зб.
Полаялись за масляні вишкварки. К.—
За масляні вишкварки не помирились. 3.,
Д., Пир. — «За що позмагались?»—«За
масляні вишкварки!» Ёвх.
Завелися, як той казав: багатий за 6а-
гацтво, а убогий -бозиа й за віщо вже.
Зал.
Снаряццн за міх, а в міху пічого ніт,
Ст. Зб.
За онучу збилн бучу. Проск., 3., Б.
— ...та й наробили таку бучу. Ёвх.
Пі з сего, пі з того — бери за лоб
одни другого. Ил.
За Марка не була снарка, за Мнся взя-
лнея. Ёвх.
Зуб за зуб стялися. Пир.—...затяли-
сн. /\
3520- Заварив кашу добру. Кон.—Ну,
так заварив кашу. Ис.
Наварив каши, та й не ззіси. Бер.
Наварив юшки—нехай хлищуть. Не.
Нарощиняв, а чим заміеити! Бр.
Рощинив—эабачите, що з того вийде!
Дуб-
Я тобі казав, не зачіпай, бо не обе-
рестиссЯ. Не.
Се ще тільки С1) цвіт, а ягоди (2) бу-
дуть. Лв. — ...а ягід(2) ніт. Бр.
(') Сщс то. Ст. Зб. (’) а ягодки.
А>. (’) а ягід ище. Зв.
Достанецця и вашнм, и нашим. Лв.
Кожній (*) свасці по ковбасці. Бр.,
Бер., Лист. (II, 24). — Всякій свасі
по ковбасі. Кр.
(•) Жадній. або —Кождуй. Пр. в Ст.
Зб. (’) Буде кожній. Зв.х Рад.. 3., До-
станецця кожній. Л.. Пир., [/Трое*.].
Буде усім по сім. Лв.—Усім по сім,
а мені буде(’) віеім (2). Ш., Новъ.
(’) а одному. Зал. (3) а мені чотирі.
Сос.
3530- Усякому по Якову. Б.
3531. Що () дальше (2) в ліе, тобільше
дров. Бр., Бер., О.—Дальше в ліе, більше
дров. Проск., 3., Б.—Далі в ліе, більше
труску. Пол.
(•) Чим //., Зв., И., Дуб. Где далій.
Ст. Зб.
3533. ЛАЙКА лаіццп, бо з дідьком зна-
іцця. Гат.
На всі заставки лае. X.
Шпетять на всю губу. Павлв.
Лаять в батька и матір. Ном. — Пога-
но (або: помосковському) лаять. — Ма-
тюки загинать.
Лас, скільки в иельку влізе. Ном.
Лае, на чім світ стоіть. 7?., Лв.
Будь він такий, такий! Кон.
3540- Я з вас, сучі сини, зроблю те,
щоб вн у трёх и кози не купили. Коз.
Плюнь собаці під хвіет (як хто з сер-
ця плюс на річі чні або-що)! Зал.
— 70 —
Якоі ЛИХОІ ГОДІІНИ (СПДІТЬ I! д.)!
Пир.
Та якого гасипда (лрияіром—индичнс-
сн, нрищиссл)! 7С, .7., 3., Хор.
О г С1), Господи прости! Лул, Пир.,—
Господи мплостпвип! Пир., Кон.—А пі
суди, Боже! Ил.
(‘) Ет. Нал.
А, лиха година! Лів.
3 тобою почсськи, а ти все цопссь-
ки. Пр., [Бр.].— Зійшлись почеськи, а
розійдемось поисськн. Сос.
Собача печінка. Кон.
Сучого виводу.
Стара сукоі Л., 3., Кон.
3550. О, се ще зілля! Пир.
Рудий шершень! Бр., Л., О.
Ах ти, удуде смердячий! Проск.
Причинный! Кон.
Чорт лисий (або: Лиспи чорт)! Пир.,Л.
Бісова челядь. Кул.
Чортів жевжик. Л., Пр., Павлг. — ...
дженджнк. Бр. — Жевжик! Пир., О.
Чорт яроі баби. Иов.
Д. Повосільський закидае, чи не Яга-
Баба наша яра баба?
Гасппдськпй сипу (хлопче, дочко и д.)!
Л., Пир., Кон. •
Глмонів спи (Нерський лука; Юдихва
выявила ёго капості перед Ксерксом)!
Пир., Л.
3560. Чортови (або: бісови) діги. 3.,
Л., Пир.
Чортова кров. Кул.
Чортова С1) мацапура! Пир., Л. —
Иш, мацапурова иевіра. О.
(’) Бач яка. Гат.
Чортів кришеник. Кул.
Чортово кодло. Л., О., Новг.
Чортове пасіння. Об. >
Чортова сатана, бісова! Л., Рост.
Гидолів син. Л., Кон. — Гидолсцька
дочка. Кон.
От сібірні (сібіряіій и д.)! К., Пир., I
Л., Кон.
Се ще чума Бендерська! Нов.
3570. Мазепа! Войц.
Лайка на мутируватих и пепрово^
ннх людой. Чувать подскуди и в па-
ших сторонах (право теж, що й ліац«-
пура)у а більш Москалі так дражпять
наших, за готьмана Мазепу. В Лу-
бенщині й тепер ще можііа чуватн
(росказуе народ). що за часів царя
Петра I розсердпцця було Москаль па
чоловіка та п ножякою, чи чим там.*
«Мазепа?», каже. або: «Мазеиші дух?»
А далі, кажуть, царь Петро дав указ—
що, мов, хто залізецця душі з оттакоі
причини, и сам повинен наложиіь го-
ловою. ІІом.
Махомет (розбійник)! К.
Иродів син! Кон., Л. — і’иродів си-
ну! Бр. — Яропудів с^іну! Л.
Лядськнй сипу! Л. — Лядська дочко!
Чортова матір (понаставляла). Пир.
Бісбатьказнащо! Бр., Л. — Чортбать-
казнакудн! Лів.
А ирід ёго відае! Ном.
Лиха ёго година зпас! Л., Пр., Н.
ІІочнпк тебе уплодив! О.
Мовчп відьма—Каянська ти дочка.III.
3580. Луччс бнм чорта зобачнв,нк тебе.
Проск.
Все за всё, як би не той лисий
чорт.
Я б и сказав тобі, іа честь на собі
кладу. Л., Пл.
Сказав би воремію, га здумав, що
говію. К. — «Ой ти крутиш веремію, а
я б сказав, та говію.» — «Ти тонера
схаменувсь, як святый иіст минувсь.»—
«А я дякові та паламареві поклонюсь,
га иікого й трохи не боюсь.» К.
Сказав би словечко, та вовк недалеч-
ко. Кан., К.
Говорив би, та рот замазаний (пічого,
не можна казать). Нос.
Говори, . говори, а чогось ти догово-
рная. Проск. — Він договорицця до чо-
гось. Бр., Кр.
Говори, доиько, — виговорисся. Евх.
А як би Ти язик прикусив! Зал.
Не говориш ти? не говори ж до Стра-
шного суду! Бр.
3590. Не говориш ти до мене—не го-
вори л; ти й до миру! Бр.
Без сквурвого сипа не обиіідецця.
ІІом.
Огнем граеш.
И костки моі струхпуцця в ямі. Бр.—
То б уже и моя кіеть струхнулася. Бр.,
Пир.
Нехай тільки руки зложу (або: зло-
жить), заскавучиш ти, як цуцнк. Ном.
Иди (або: мовчи) за добра ума! Кон.
— ... поки не лаяли. 3., Я.
Пропадеш, як собака в ярмарку.
ІІом.
А знав би ги (’) морес! Бр.
Моге? —прочухап як хто прошпе-
тіщця.—(*) А зпав бпсь. Проск.
За тое Литва кошелями бъецца Сж.
Зб.
Тоді вже не кажи, що мо;і маніи
рідна (буду бить и д.)! Л. — ... що .поя
маніи. 3., Кр.
— 71
3600. Ей шаиуіісіі коли хоч, бо далебіг
колись гму-мно-здо-тло спишу на сіііиіі.
Проск.
Кому зкрутицця (,), а куцому (2) зме-
лецци (3). Бер.) 3., Л.) \Бр.) Зв.) У.,
Пер]. — Кому зкуеццн, а кому змслсц-
ци. Рад., Лр., [Проск.]. — Кому зме-
лецци (*), а тобі зкрутмцци (5). Пр.
(') II (3) сл зкрутиті». //.!., Л'/і. (*) и
(4) ся змело. (2) а тобі. Гр.
Цім тобі змслецця, то куцому зкру-
тицци. Бр.
Кому-кому, а куцому достаиецця (‘).
Евх. — ... хвосту. Пос. — Кому-кому,
то так собі жахнеццн; а шо куцому, то
ні вже, не минецця. Гат.
(а) скрутицця. Проск.; буде. Пр.,О.,
Кр.
Суча дочка, коли пе внбатькую. Кон.
3605. Внлаю так, ию тобі в пельку (*)
нс полізс. Л.у Ііавлг.
(«) в душу. .!., Пир.; в горло. О.
3607. Ой, дам я тобі перцю! Проск.,
Кан.) К., Л.
Поподчую тім часм, що ворота иудпі-
рають. Кр.
Нс торкай, бо торкну. Збр. Лаз.
3610. Битий ходмш (ототот попобъють)!
Л.) О.
Научу я тебе в середу пишку істи.
Ил.
Достанецця на горіхн! X., Павлі. —
Та достанецця ж комусь на оріхи! Пр.,
Лох.
Достаиецця на кабачки!
Треба му в сім пасом воду освятити.
Ил.
Освятити кому воду у три батоги. Збр.
Шей.
Як дам шкварки, то буде тобі жарко.
Зал.
Шкуру здеру! Пир.
Мовчи, бо я тебе на кабаку зотру. Зв.
Тропарів з кондаками. Л., Пир. —
Дам я тобі трепати. К.
3620. Хука усучу. X.
Хоч пъять братів (иалців—ноляпаса)?
2>>. '
Бить тебе, бить, та й кий положить.
О.—... та й кіёк закинуть. Пир.
Бить би, бить, та нікому. Ном.
Знала б нрасок добрпй. Кон. *
Хвіста підкосять. Зв.
Бережи нюха. К.
Будетъ хрибту и череву. Ст. Зб.
Як одважить кіякою, то хліба більш
не іетимеш. Чор. Рад. (273).
Е, ти іце ие бачнв смаленого (*) вов-
ка. Л., Пр.
(*) Смаллпою. Нов.
3630. Знаю я, де козам рогп втинають.
Проск.
Туди тебе зашлютъ, де козам роги пра-
вллть ('). Лів.) Навлі. — ... на дядьків
хутір. 3. — ... де волам роги иравлють,
а кіз куютъ підковамн. К.
С) справляютъ. Пер.; втираютъ. Пр.
Я тебе иережепу на гречку. Пир.
В рукоиису д. Марковича с до сиі
приказки така замітка, 3 Пирятина:
«Взято, здаецця, од бджіл, як іх на
гречку у порожні ву.ілі иерсгапяють».
Нс перечу: може, воно й так: додам
тільки, іцо колись у дяків и, огулом
мов.іячи, в піко.іах,. кара школярам за
казінку, що но вміли штиха и д.. — и
така була: ставили на гречку навко-
люшки, и .часами голими коліньми.
Пом.
Як дам тобі бобу, то й крикнеш «про-
бу!» Кр.
Як дам тобі, то й зорі позбіраеш! Пр.
Як дам тобі, то и ногами вкрйесся.
Гат., Чор. Рад. (204).
Як тобі дам, аж тобі в пъятах постиг-
не! Бр.
Як мазну по морді, то й пасокою уми-
ееея. Нос.) Л.
Як тобі дам, аж тобі дідунё ирисніш-
ця. Бр. к
Такого духопеду (‘) дам! Кан.) К.9 Л.
(•) Таких духопелків. .1.
3640. Як дам тобі, тілько очима луп-
нсш. Гат.
Як я тобі дам, то будеш знати, по
чім в Новім Костннтинові гребінці. Бр.
—Буде знать, но чім в Тростянці гре-
бінці. Бр.
За девъятими ворітьми гавкнеш (як
оперіщу). Л.) [Зб*., Чшр.}.
Знатемеш ти Кузькину матір! Ном.
Почухавсся, де й нс свербитъ. .1.,
[Проск.) Кр.]. —' Ночухрайся, де тя не
свербитъ. Ил.
Тямитеме (‘) до нових віників. Зв.у
Лів. — Памъятатимс до нивих віників и
до судноі дошки, покуль аж пороху на
очі насиплють. Ст. Зб.
(•) Знатиме. .!*«.
Буде він тямив,докибудежнв. Проск.,Л.
Буде знати сему маслину! Пир.
Хоча 6 ти шановав піч, та лаву, та
себе прояву. Прав. Ниж.
Убъю та й на вишни скину. Гат.
3650. Амінь тобі буде! Збр. Шей.
А вже ж я тобі доіду кінця!
— 72 —
Шукай собі, або глибокоі води, або
високоі гиллі. Кон.
Хай він сноему роду сницци — свнням
та собакам (лайка за очі)! Пир.
ІЦоб тобі па світі добра не було!
X, л.
ІЦоб тобі лпхом скрутилосн! Гат.
Бодай ти з лпхо не знав! Ст. Зб.
Напив бись ся лмхоі нужди! Проск.
Нужда 6 тя побила! Ил.
Най го злидні побъють!
3660. Шоб тп не роза;инея енкий та-
кий сину! Кон.
ІЦоб воно на свою голову вивішувало!
Бодай іх мир не знав! Л’. — ’
ІЦоб іх и мир уже не знав! Бер., Л.
Л, щоб тебе люде не знали! Бр., Л.
ІЦоб тебе побив несвітськпй сором, як
ти нас осоромив! Чор. Рад. (379}.
Щоб тн скрізь сонце пройшов! Б.
Сонцс бн тя побило! Ил.
О, щоб іх вихром винесло! Кон.
Щоб тебе буря вивернула! Черн.
Щоб тебе взяло та понесло поверх
дерева! Л., Б.
3670. Щоб тебе горою підняло ! Черн. ,
е Щоб тебе понесло по нетрях та по
болотах! Б. — Щоб тебе нетри поне- і
ели.
Бодай ти не знав о собі та о білому
дні! Л., Коз.
Бодай тп не знав, що сегодня за день!
Коз., [Бр.].
Бодай тебе не минула Вересоцька греб-
ля! Н., Б., Кр.
Щоб ти крачки там сів! Бр.
Бодай тудп не дойшло и відти не приіі-
щло! Ст. — ІЦоб ти туда не дійшов (*)
и назад не вернувся (2)! Ёвх.
(!) не доіхав. С., Кр. (2) не вертав-
ся. С.
ІЦоб тп пішов круга світа! Л. —...
світа, та гала світа. Б. — Ходив бп тп з
круга світа! Проск.—Женнся, жеиися з
круга и світа! Б.
А шоб ти ходив, як води ходить!
Проск.
Щоб ти ходив, поки (або: доки) сві-
та та сонця!
3680. Слава б тобі пропала! Г., И.
А, щоб ёму випадком випало! Кон.
ІЦоб ти и в старцях щастя не мав!
Бр.
А щоб ти під царський вінець не пі-
дішла (не треба гіршого слова сказати
дівці)! Бер., Лох., Л. -
Щоб воно тобі запалось! Гат.
Щоб на тебе образи падали. Чор. Рад.
(379).
Бодай кат спорой! Кл.
Ото бъе — щоб тебе кат полобив!
Кон.
Кат бн гправкв тебе за твою натуру!
Проск.
ІЦоб тебе кат сіконун перед великими
вікнамп! Кр.
3690. Шоб тебе не минули катівські ру-
ки! Бр.
Бодай тп ’дождав перед великими вік-
нами (стоити)! Зв.
Бодай тя паи Біг мав—в чужій комо-
рі! Ил.
А щоб ти па добрий путь не зійшов!
Кон.
Бодай вас на роспуття розвело, як ви
(ведете,—що там мучите, чи що)!
Щоб іх путь погибла! Бр., Л. — Бо-
дай ёго путь пропала навіть! Нс.~ Щоб
твоя и путь заклекотіла! Хор.
А будь тобі непутно! Збр. Лаз. —
А будь ти неладнпй (а, е)! Ном.
ІЦоб тебе Біг покарав! Бі.и., Гат.
Бодай іх невіра знала! 3., О.
Бодай іх віра не знала! Бр.
3700. Щоб тебе піи не ховав! Пир.
Коли тп, бабо, рада, то нехай на те-
бе уся громада! Кулж.
Собі на безгодовъя! Кон.
Нам на здоровья, а тобі на безго-
ловья! Ёвх.
А, безголовья та короткпй вік на те-
бе! Збр. Шей.
Сорочки б своеі боявсь (як хто ска-
же: «а я тебе боюсь, або що?»)! Бр.
Побили б тебе іх слези! Пир.
Щоб тобі світ замакітвивсь! Кон.
Бодай здорова була та назад не вста-
ла! К.
Дай, Боже, тобі повен жпвіт здоровь я,
— щоб дихать тобі було тяжко (або: ні-
куди було дихать)! В. Білз.
3710- Бодай же кіпець ваш був нудний
та гіркпн! Збр. Лаі.
Буди тн, сліпіій овад! Гр.
Хіба тобі повилазило?! Ос. 2 (24).
А іцо тобі—на потндицю вилізлп? Бр.
Баньки ім бодай посліпило! К.
Бодаи ёму повилазнли! К. — Ото вн-
трипШв сліпні, а нічого не бачпть—бо-
дай тобі повилазнли! Проск.
Дивицця, щоб ёму повилазнли! За.і.
Хай тобі па язиці сядуть (певно,
пранці, пузнрі)! Кон.
Бодай тобі заціпило! Лів.
73 —
ІЦоб тобі руки покормило (обо: носу- I
допило)! Ном. — ... та посудомило!
3720 Щоб тн па милицях пііпов!
Так пехай г.му груди забъе (каже по-
бито)! Кон. — Щоб ему груду збило!
Щоб тебе пекло та варило! щоб ти не
знав ні вдені», ні вночі покою! Чор. Рад.
(379).
Хай тебе .за живіт візьме (як ка-
жуть—взяв, вкрав)! .7., О. — ... візь-
ме! щоб тебе взяла самка з прпстрітом!
Бр.
Щоб тебе завійііа узила! Кон. — Пе-
хай тебе завійііа візьме! Пир. — Подай
тебе взяла завійннцл! Кр.
Щоб тебе різачка (хороба) попорізала!
Пир., Кон.
Вбпіі тя трясця! Бр.
Держи, щоб тебе хиндя поподержала!
Кон.
Хаи тебе хиндя попотрясе!
Щоб тебе родимецъ побив! Б. —... ।
убив. Кр. — ... взяв. Нові.
3730. Щоб на тебе причина вдарила!
Кон. — Хай вона зпричиницця! Пер.
А щоб на вас чума насіла, матері ва- |
шій чорт! Кон.
А сто крот болячок ѵ твоі пс'ііііки!
Збр. Шей.
А сто дідьків у тноі бебехи та печінкн! І
Бодай тебе грець вимивав! Кон.
А щоб ти скрутилось, прокляте!
А щоб ти не стишивсь!
Щоб тебе лють турнула! Бр.
ІЦоб тебе лунь вхопила! Пир.
Нехай тебе лизень злнже! Не — ...
лизне*. Зв.
3740. Щоб ёго смуток узяв! Кон. —
Смуток би на тя темннй та чорний у-
пав — нс до вас кижучи! Пл.
Побила б іх морока! Пир., Л.
Щоб тебе Чорний бог убив! Войц.
Щоб на тебе Див пришов!
Щоб на тебе пришла чорна година!
Войц., Л.
Хай на вас лиха година! Пир., Л.—
... ссяде (ибо', вдарить). Кон.
Щоб тебе лиха година знала! Об.
Побий (*) тебе лиха година! Бр., Л.,
Пир. —... та нещаслива. Л., Пир.
(’) Побила б. Л.» Пир.
Щоб тебе ие минула лиха година!
Пир.
Нехай тебе супротивник візьме! Збр.
Лаз.
3750. Хай тебе візьмуть ті, то купа-
ми трусятъ! Кон.
Чорт I1) ёго бери! Пир., Л.
(і) Черти,
Стонадцять чортів ему в хвіет! Гат.—
Хай тобі стонадцять біеів! .7., Кон. —...
чортів. Л., Пир.
Сто копапка дідьків ему в голову! Гат.
Бодай тебе той знав був, що трясе
очеретами! Проси.
Чорт би тебе спік! Кон.
Чорт би нбив твого баіька! Л., 3.,
Пир., Хор., Полт.
Чорг би мучив твого батька, сучий
сину! Кон. — Чорти 6 перемучив твого
батька! Пир., Л. —.:. та твою матір,
сучий сипу! Л. ‘
Чорти б казин (’) твого батька! .7. Н.
Як гпстус дуже, кінь бісицця и д.
—С) скака», лама», ходя», молоти» и
д. Хор.» .7.» Яон.
Нехай твій батько сказицця (вида ро-
боту, обрпдло, и д)! Пир.
3760. Нехай твій батько скалицця (1)
(консві хорому)! К.
(Ч сколецця. Нин.
Рви его батька (ибо', батькові)! Кон.
Не вда.юся.
Чорти-иирись твою ма! Гат.
Мордовав би чорт твою маму! Кр. —
Хай тобі (або : твою) маму мордус! Бр.
Сто біеів твоі матері! Л., Кон.
Матері твоі чорт! Пир., К., [Гат.].
Кадук твоі матері! Чиір.
Сто сот крот ёго ма! Гат.
Щоб ёму дихать не дало! Лів. — ...
з ёго нащадком, пакоренком! Кон.
Щоб нс діждав ні Петра, ні Павла,
ні дрібних святків! Нос.
3770. Щоб ти не діждав сонечка пра-
ведного побачити! Ном. —... на сонечко
праведное днвитись. — Щоб над тобою
світ нс світав и соице праведне не схо-
дило. Б.
Щоб перша куля не минула! Л., Сл.
Хай ёго побьс те, що в хмарі гуде!
Л., Пир.
А щоб ёго побила руда глина. Лів.
—... та що з кручи пада. Рад.—...
глина, що нада з хрестянина. Бр.—...
А щоб ти на осині (!) повісився! Л.,
Пр. — \\[оо тп повісивсь на осиновій гол-
лі. Рад.
«То зъпъяна такъ уже погано лае:
ІОда христопродавець на осині пові-
сився ». Рад. — (’) на гіллі. Пр.
Щоб тебе, окаянного, земля не приня-
ла! Чор. Рад. (379).
Щоб ти на Страшный суд не встав.
10
— 74
Пропав бпсь, не сини бнсь ся! Ил.
Щоб тебе вдушило та вдавило! />.
Щоб ти лопнув! Кон.
3780. Щоб ти колом став! Не.
Кодай нагло эслиз! Кл.
Л щоб ти головою наложпв! Кон.
Щоб тобі дубовий хрест (смерть)!
А убий тебе Божа сила! К., Л. —
Бий тя сила Божа! Ил., Ж. — Хай ёго
гнів Божніі побъе. Кон.
Нобнн тебе сила Божа на гладкій до-
розі! К.
Щоб тебе побило потемнило на путі,
на дорозі н куди ти иовернссся лицея
своім! щоб тебе било, як горох при до-
розі, та як птиця по дереву бъецця! Б.
Бодай ёго корінь звівся! Л., [Нов.\.
Бодай ёго кодло з накоренком переве-
лось! О.
Щоб тебе снискало! Бр.
3790. Щоб тебе положили на лаву! Гр.
Щоб тебе на марах винесло! ІІом.
Щоб тебе сира земля пожерла!
Щоб ти в енріщю вбився! Гат.
Щоб ёго земля (!) не приняла! Л.,Пир.,
Пр.—Земля б ёго святая не приймала!
Кл.
(') енра земля. Л., Кр.
Щоб під ннм и над ннм земля горіла
на косовий сажень! Пр.
О, щоб над тобою земля затряслась,
сякій та такий сину! Кон.
О щоб ёму ні дня (*), ні покришки!
В., Лів.
(‘) ні дна. Кон.
Щоб тебе понесло поза вітряками! Б.
Щоб тебе поховали на роста ннях^)!//?^.
Не на могилких, а от як вішални-
ка.—(‘) па ростопьках. Ёвх.
3800. А щоб курі загребли! К.
О щоб твою кіеть викидало з того
світа! Кон.
Бодай тебе волами возили, а грабля-
ми волочили! Кон.
Вмлаяв, як собаку. Пир., Кон., Гр.
Бибанітував (*) на всі бокі..Т.
(•) Вилаяв. Ск.
На собапі не хотів би слухати таких
слів. Ст. Зб.
На злого человіка и собака бреше.
Гайс., Зв.
Лайка—не бійка. Ёвх.— ... битва —
молитва. Проск. — Ланки — байки, бит-
ва (*)—молитва. Бр., Проск., Кан., К.
—... банки, а бить—купить. Рад.
/) а битва—щира. Зв.
Лайся-лайся, а БИТЬ — купить. Б.—
Бити—купити. Ст. Зб., [Кр., Новг.].
Він того не дума, що теііер бъють,
як куплять. Л.
3810. Замірся, та не вдарь. Бр. —
Замахнись, та не вдарь; россердся, та не
вдарь. Евх.
Бити—не штука. Пир.
Бити не купити. Ил., Л.
Не бий, бо иробъеш. Зв. — Не пий
— не пропъеш, не бий — не иробъеш.
Ст. Зб.
Як так грацьця, то я и хатку пола-
маю. Ёвх. — ... то й хатку погеряем
(,). Л. — ... то я й налички позакидаю.
Зал.
(’) покипем. 1*ао.
Пень, а не бий. Ил.
Не мій рук свсрбячих.
Що за що, а руки за пазуху. Пер.
Бреши, бреши,—та не кусайсь! Евх.
Язпком що хоч роби (*), а рукам во-
лі (2) не давай (3). Зв., Кр. — Язиком
що хоч кажи (4), а руки при собі дер-
жи (5). Кан., К. — Спор до слёз, а ру-
кам простору не давай. Нос.
(*) хоч слипу лижи. Кон.\ або —
мели скільки хоч. .1.; що хоч балакай.
Пр.; скільки хоч говори. Рад.; можна
говорпти. Пр., (а) потолі. Рад. (5) а ру-
ками не руш. Пр.\ а рукам дай покій.
Ст. Зб. (4) клепай / Ил.; Губою що
хоч плети. 11 Ил. (3) гнріман. / Ил.
3820. Не давай рукам волі. Проск.
Дай рукам волю, то сам підеш у не-
волю. Лів., Сл. — Не давай рукам пото-
лі, бо сам будеш у неволі. Рад. — Не
дай рукам волі, то й сам не підеш* в не-
волю , та язика ще не роспуска»!. К.,
Кан.
Очиіма іж, а руками зась! К.
Хто на мое здоровъя важить, той (сам
ёго) не мае. Бер.
И на жалку (*) кропиву мороз бувас.А.
(’) На жпілкую. Ст. Зб.
Як би на кропиву не мороз, вона б
всіх людей яожалпла (’). Кр., [Пир.].
(•) то б вона людей попекла. Пр.
Коли Бог не попустить, то евмня не
вкусить. Нос.—Кого Бог не видасть (*),
то евння не ззіеть. К., Рад.
Як Бог не позволить. Ироск.
Не дай Боже свині рогп, всіх лю-
дей (!) поколе (2). Зв.—Коли б (3) сви-
ні рогп, то б уеіх поколола (4) (або: то
б цілий світ виколола). К., [Бр., У.,
Проск., Р., Кр.]. — Не дав Бог свині
рог, ато б усіх людей поколола (5). К.—
— 75 —
Вндів Бог, що не дай свмні рог. Иов.,
І/Ыс.І.
(‘) «ось мир. .7. (3) увесь би світ
поколола. /»'/>., /*. (3) Жб би, пибачий-
ге. Пл. («) псі би люде внколола. (“)
рогп, ато б все стадо переколола.
Нов.
Не дав Бог (*) жабі хпоста, ато б
траву усю иотолочила (2). Пир.
{*) Не даром Бог не дав. Гр. (’) щоб
грави пс толочнла. Л.г., Гр.
Роззявляе губу жаба иротп вола, але
го не ззість. Ил.
3830. Не дав Бог свині вгору глянуть.
Зал.
Ніди, псс, укуси мене, а по тому бі-
ди не збудссся. Ил.
Не гостри зубів, бо не будеш істп —
ні, ти и не вкусиш. Бр.
Одступись, зелена жабо!
Заплюй ёму очі! Кон.
Сіль тобі в вічі, а каміпь у груди. Бер.
— ... а камінь в зубп. К.
Пек тобі, вражс, хто тобі каже! Ст.
Зб.
Чорге на (‘) груш, тільки мене не воруш.
Лів.
(*) Па тобі, чорге. Прав.
Що ти на мене кидаеш, наче на Ба-
турку! Сос.
Могила коло м. Олексаидровкп Сос.
и. Хто біля неі йде, іцо-нсбудь на неі
кине. Було про неі в Этпогр. Збор.
Рус. Гсогр. Общ., т. 1, в ар. М. Але-
ксандровка шаповіюго палотця Бази-
левича.
Батька в лоб! Иом.—... матір у циць-
ку, щоб не діждала істп паляничку (або'.
кисличку и д.).
Разно притулюють, найпаче дітвора
як хоче влучпть грудкою, або-іцо.ине
попаде.
3840. Не давайся кожному вітрові по-
ві вати. Ил.
Хто ставшія вівцею, того вовк ззість.
3 малоі хмари велпкип дощ бувас. Коз.
3 малоі искри велпкпй огонь. Ил., Кр.
—3 малеиькоі искри велпкпй вогоньбувас.
Проск.
Пішов по лихо. К. — О, сам по лихо
пішов. Бр.
Схотілось лиха. Пир.
Лпхом ёму занудилось. Кост.
Буде честь носом об землю. К., Кон.
Свербячиі руки мае и той. Ил.
Окуляра втертя. Гат. — ... треба на
очі поставити. Проск.—... під очі по-
ставити. X. Вид.
3850. Утерти кабаки. Збр. Лаз.
Збигь ііаскудник. Ос. 5 (VII, 31).
Лита в пику дати. Гат.
Ляпаса (’) дати. Иом.
(*) Поляпаса. Ном.; Ляпаса у пику.
Павла.
Почубеньнів дати. Ном.
Иотилишпикамп нагбдувать. Л.
Загнлити у потилицю. Гат.
Дати бухана. Зал.
Стусана дати. X. Зб., Л. — Тусаніп
' надавати. X.
Розуму до головп нагнати. Г., П.
3860. Прочуханки дати. Бр.—Завдати
прочухана. Гат.
Нарла (ирочуханів) задати. Бр.
Хлосту дати. .У., Пир.—... завдати.
! Гат.
і Дали хлёсту. Р.
Губки дати. Гат.—Дать губки (ду-
лю). Б.\
Олію видавити. Гат.
Зтрошити на дрізочки. Рад. — ... на
і гамуз. Гат
Не робіть старцям каности. Л., Павлі.-
Ие бий," бо и так (’) злидні ёго поби-
ли. Б.
<) Давно вже. Проск.
Нехай на чужі руки переходить (не-
хай другі ёго провчять — злодія)! Зв.,
П. — Ет, пусти ёго! нехай він перехо-
дить на шіші руки. Бр.
3870. Коня кірують уздами, а чоловіка
словами. Ил.
і На ледащого и кий положи, то все
едно. Проск.
На добро, як що такес, посварись тіль-
ко, словами покартаи ёго , а не бий.
Бр.
Добрый доброго слова боіцця, а ле-
дащо и иобою (*) нс боіцця. Ст.
(') бою. Пир.; а ледачпй и ѵбою.Хар,
36.
Як слово пе поможе, то й кий не до-
шкулить. Бр., К., Кан.
Не боісся нива , не боісся кия.
— Добре боіцця кнва, а ледачс не бо-
іцця й кия. Рад.
Побин на біеові ліе, то все з біса буде
біс. Збр. Лаз.
И побить, и полаять, та як с за шо.
Кон.
На битій дорозі трава ие роете. Прав.
Хто годуе, топ и бъе. Пр., Сос.
3880. Кого люблю, того Іі бъю. Кон.
Хто кого любить, той того чудить. Л.
) —... гудить. Кулж. —... згубпть. Рад.
Бъють, не на лихо умять. Ст. Зб.
I Добротиць, як иіць. Ил.
*
— 76 —
Махання за битія не рахунццн.
Де страх, там и Бог. Об.— ....як би
то всі боялись Бога! Пир.—... там и
Бог иеребуван. Проск.
Клии клином впганяіі. Зал.
Негріте залізо не эігпсш. Ос. 20
{IV. 4).
3 ледачого (*) вовка хоч шерсті клок.
Ёвх.
(і) 3 .111X01'0. Пир.
Лихого нічого жалувати. Ст. Зб.
3890. На крутое (‘) дерево треба кру-
того (2) клина. Бр., 3.
(9 кривое. П.*., Кр., 3. (э) кривого.
Раз, два не поможе, то десять помо-
же. Ил.
Гаиьбою не візьмеш, так силою дій-
меш. Коз.
Собаку од ночі бий (або: бъють). Ст.
Зб.
Доти ледащо січи,поки дух у нім учуеші.
Бр.—Ледащо бий, поки душу втілі чусш.
Ду&
Уважай на душу, аби шкура влтріма-
ла. Бр.
Бита посуда дві небптих иережин.
Прав. Ниж.
За битого двох не битих дають. Лів.,
[Бал., У., Рад.\. — ... та ще й не бе-
рутъ (1). Лів., [Проск., Бер., Рад.,
Кулж.]. — За битих то дають двох. Бер.
(9 не хотять, Зв.; не хотять врати.
И десятому закаже(покараний) Л., Р.,
Пир., Гл.
Поки світ стояіиме. Пир.
3900. Поки світа и сонця (або: світу (
гонца). Ск.
Кішку бъють, а невістці замітку да-
ють. Не.
Песика бъють, а левик боіцця. Ёвх.
Бійся, Левку, коли пса бъють. Бр.
Р>івцю стрижуть, а друга дивицця. Проск.
Барана (*) стрижуть (2), а козлу (3)
навішки (*) дають. .7. —Вівцю скубуть,
а козам на віжки дають. Ил.
В Даурсышх степах й досі скубуть
— не вміють стрнгти: во сему знать,
що Галпцька одміііа папстаріша.—(<)
Козла. А’оз., Овечку. НІ; Вівці.
Проск., Яц., Нов.; Одних. Я. (3)
стріігуть. Ст. Зб,-, бъють. Кр. (3 ба-
рану. Коз., Кр., ІП.\ козам. />>., Проск.,
Яц., Пов.; а другнм. />. (4) на вістки.
Рад.; па вешку. Кр.; знать. А’оз., (П.
На те Циган матку бъе, щоб ёго жінка
боялась. Ліст.(І, 63), Черн., Новъ.
Ѳдного скорання десятём покаянна. Пл.
бдного пригода — другого перссторга.
3 чужого злого учися свого.
3910 Каяцьця на кому. Прав. Ниж.,
Лів.
Да вже ж я тебе, не иззім. Кон.
Бознаг:, коли будутъ бити, а тим ча-
гой голодом морить. Рад.
Пехай бъють—олііне вибъють. Нир.,Л.
Не шклннка, не розибъюся. Чсрн.,Черк.
Як бнтимуть, то не лаятимуть. К.,
Л., |/Ур.]. — Лаятимуть, то не бнтимуть,
а як бнтимуть, то не лаятимуть. Л ^ О.
Як будуть бить, то не будуть вішать,
а як будуть вішать, то не будуть бить.Ра<7.
Як буде вішати, то не буде різатм, а
як буде різати, то не буде вішати: над
смерть біди не буде. Бр.
Бнтимуть-биіимуть, тай перестанутъ.
Нр., Л. — Л вже ж, не все битимуть:
колись и перестанутъ. Пир., Л. — А
вже ж не битимуть все ж! Гат.
Дай тобі, Боже, тілько гадки, абись
о мні забув. Ил.
3920. Хоч бий, хоч лай, тільки через
тин не кидай. Л., [Рад.\. — Нехай би
бив, ато й через тин перекинув. .7.
То Циган так сказав чоловікові, як
юй ніймав гго на крадіжці; як же ое-
рекинув — «О, спасибо*, каже, «тобі,
батеньку, що ти мене не бив и не ла-
яв, та.ще й ч^рез тин перекинув—ато
самому приходилось .іізти!»
3 гарячого часу збіг. Ст. Зб.
Чорта виховаесся (не сховаесся). Л.,
Кон. „ '
ГІіймався в лабети. Л., Ёвх. — По-
пав у лабети (’) добре. Кон. — Попався
в лабет. Пир., Р.
(*' в лапети. Гл.
Попав в сіло. Кон.
В куну запроторив. Гат.
Нослав туди, де козам рогн правлять.
Лів.
Застукав, як сотника в горосі. Ос.
13 (Г, 14).
А іцо ві! робите, отче Есипе? Кон.
А тягніть Варвару на росправу! Зв.
3930. Прпйдеш, Юрку, до порахунку
(осін.). Прав.
Ходи, Петре, до війта! Кор.
Боісся, а лихо робиш. Прав.
Опіраецця, як кіт на лёду. Ст. Зб.
Як правду сказавши—будуть бить звъя-
завшн. Кан., К.
Трутив, як сліпого з моста. Проск.
Не пхаііте ёго, він и сам упаде. Гл.
Допік, мов горохом об стіну. Евх.
Дошкулив С1), мов пугою по волі! Евх.
(9 Вакарбував.
— 77 —
Дав нилі, як заець кобилі. Пос.
3940. Зябни, як исдмедн жолудь. Л.
Лихою шапкою заходились («ти та ти
узяла»!). Сос.
Пе з біса чоловік, а яка жаба лужа
(або: а як дуже бъе). /»’/>., .7.
Пе знае й той козацькнх жартів. Ст.
36.
От тобі й шпень, — коли не хотіла
доброго чоловіка матп! /’.
От тоби, Савка, булавка! Гаііс., И.
Ходнв Сайка розбіііиик :і буланою, та
и піймався. Кажуть на ледачого, як до-
грасцця до бідп. Бр., И. Як кіпця не
внеслось. Гайс.
Носив вовк овець — понесли вже й
вовка. /)/>., \Пир.\.
Дали зілля од похмілля. Пос.
• Бий забій па него. Кл.
Души, як чорта в верпіі! Пер.
3950. Знай, по чому в Констяптипові
гребінці! Проск.
Дурного по ногах, щоб присів. Зв. ,
Кан. — К бийте (!) дурного (2) по но-
гах, щоб присів (3). ./7., \Пер., Рад.\.—
А бий дурного по ногах, нехай сховае
ноги на неділю. Бер.
(1) Тютю. Зв.\ Тарарах. Цур. Ё«.т.
(*) дурня. (3) то він и присяде.
4952, Душивражу бабу за(’) цибулю. 3.
(4) як. Лох.
4954. Бийте ёго добре киями, щоб знав,
по чому ківш лиха. Не.
Бийся в груди, лайся в мать. Нл.
Бъють, так як жидівського гамана.
Проск.—••• як Гамона. Ст. Зб.
Ух, иззів обух! Кр.
Піммав смаленого вовка. Пир.
Без всякнх обрізків. Ст. Зб. — ... з
гряззю змішав безвинно.
3960. Зомняв (а) на (2) кабаку. Пир.
м) Зтер. Бр. (3) мов. Коз.
Дав доброго диптю: одвохрив добре. Кон.
— Одволбжлв. Пир.,Л.
Одважив соли добре! Чор. Рад. (27).
Наівся бухапів. Зал.
Стусана покоштувать. Павлв.
Бебехи одибъеш. Кр. — Бельбахи ві-
дібъеш. Прав. Ниж.
ІІіпіло ёму по кпі! Кр.
Варовався кия, та палкою дістав. Кр.
А то понюхав табакм? Дуб., Б.
Так ми ёму дали табаки понюхать:
тепер стндно й між народ. Кон.
3970. Натер ёму перцю в ніс. Гат.
Не бий ёго в ніс (або: по носу), бо
кров потече. Л.
А що иззів (*) облизни! Лів.—Облиз-
ни схапати. Гат. — Так ёму треба —
иіймав облизни. Проск.
(9 пііімав. Зв., Гр.
А що иззів ляща? Прав. Ниж., Лів.
Помостив му медалі під ніс. Ил.
Лиски од миски! Пом.
Ляпаса злапати. Гат. —А що ляпаса
иззів? Лів.
Пасокою умпвся. Л., Пир., Ст. Зб.
Розсвітив ёму свічку, аж з очей искри
летать. /’., П.
Оперезав на всю маспііцю. Ст. Зб.
3980. Як мъяло (*) облизав.
(‘) макогіп. Бр.
3 товкача умивався. Ст. Зб.
Як загилпв (а) по потилиці, так аж
каганці в вічю (2) засвітилнсь. Пом.
С1) заіхав. Збр. Лаз. (а) в вічах.
Потилишника покоштувать. Гвх.
Набнвся (*), як голоі вівці(2). Кр.,Л.
(*) Ііалуппвсь. Л. (3) овечки. 3.
Давея в тямкп. Пир.
Слуха джмелів (*). Бер., Пир. — Дав
ёму лупня добре — довго буде джмелів
слухати! Проск. — Як учистив по пиці,
та тількп ’імелів слуха. X. Зб. — Дочу-
тись чмелів. Гат.
С) чмелів. О.
Діяти, діятп, пде батько сіяти: бере
матерь волочить, та нам ёго не учить.Б.
Губи та опенечкп — заходивсь ста-
риЙ (*) коло ненечки: як став молотить,
так аж піръя летпть. Не.
(*) заходивсь папотець. Лаз.
Будеш матп весілля: тато маму віддае.
Вр‘
3990. Погладпв проти шерсті. Ёвх.
Гладпв-гладив за шерстю, та як почав
и проти шерсті! Ном.
Ухопив за чесну гриву (за чупрнну).
Пир.
Схватпв добре за Боже пошнття.
Проск.
Волосом засвітила (очіпок злетів).
Хор.
За косники та в поволочку.
ІІопав, наче сліппй кобзу. Б.
Вчепнвся, як рак. Проск.
Тащить, як чорт Жида.
Бъе и ногами й руками. Бр.
4000. Мне, мов Семей шнець шкуру.
Зв., Рад., (Пир., Ёвх.].
Душить, як вовк коби.іу. Дуб.
Трясе, як хндня. О., [Хоз.].
— 78 —
Давить, як мороз бабу. Прав. Пиж.,
Лів.
Мнетъ, як гостсць бабу. Проск., X.
Кусай мене, псс, пока крои не поте-
че. 11л.
Кусь мене, вовче, бо к тебе не могу
(')• Кер.
{*) бо в мене зубів пема. />лр; як ні-
хто .мене не хоче. С.\ ззаду, бо я зу-
бів не маю. /*>.; хоцъ зубів не масГн.
> Проск.
Було не еавитп, не варварити, та на
сорочку еурганнти. /Г. — ... не савитн,
не варварити, ні амброснти, але куделю
було куидосити. Проск. —... вно кудею
термосити. Збр. Шеи.
Оженився собі якийсь сирота, мав
хатину и вдвох живутъ. Дивицца він, а
ёго жіика усе гуляе! ч «Чому тн, жіп-
ко, не прядеиі?» — «Та сегодня, чоло-
віче, Сави» — або Варвара, або я кого
иннюго видума празника, сидячи гола
на нечі, а все таки пе нряде. От и
• хвэлицця чоловік сусідові, а той н од-
казуе. «ПостііІ», каже, «я іі перекре-
щу !», та так, як уже стемніло, убрав-
ся, у одну руку нагая, та іі прихо-
дить туди в хату. «Добрпвечір», ка-
же, «люде добрі!» — «Здорові були!»,
каже чоловік; «проходите», каже, «дядь-
ку, та сідайте!»—«Пі, чадо», каже, «я
прийшов сиптацьця, чом впсегодня нічо-
гоне робите?»Ажінка як була голенька,
так з печі-п зскочпла. «А як же»,січе,
«робпть, коли моя баба казала, щоб у
свято нічого не робила?... а сегодня
якогось св. мученика!» — «То оце ти,
небого», каже той, «домучилась так,
що у тебе на хребті іі сорочки нема?..
Е, треба ж тебе перекрестить’»—и як
почне іі хвоіть, ирпмовляючи: «Було
не савитн и д.», поки та,—іцо, мов,
до суду и до гробу пе буду признаку-
вать. «Добре», каже той, пускаючп,
«гляди! я», каже, «ще при иду, дохре-
стить, як що пе поможе!» Де не. полю-
же*. помогло мов рукою зняло! А’., Кан.
Добулась, моя сова на току. Пир.
Така в мене голова, йк запаска ста-
да (синя). Пир.
4010. ПІумить-шумять березняа, свер-
бить-свербпть середина. Ст. Зб.
Сповідалн Пллюху від пъат до уха. X.
Зб.
Дали ёму помосковськи, аж ся лоб за-
курів. Ил.
Так ёго чинить! Пир.
Дали ёму доброі чпньби. Ном.
Лрочухана дали. Зв.
Списав спину, що и курці нігде клю-
нуть. О.
Змірив го від ніг до голова. Ил.
Обідрав (’), як Сидорову козу. Пр.—
Набнвся, як Спдоровоі кози. У.
(•) Облупив. Надув. /**о^.
Облунив, як кат Микиту. Л., Р.
4020. На всі боки вппоров. Л., Пир.
Зпівечив чоловіка (одкатував, погано
вилаяв). Л., Пир.
ІІопінив чоловіка. Иом.
Бпв-бив, та ще п друк кинув. О. —
Бив-бив кисм, та й кий кинув. Коз.
Оце наівся меду! Кр.
Почухався він добре. Проск.
Випив (’) дві неповних. Об. — ... а
третій недолитий. К. — Буде тобі два не-
повііпх (невдача). Сос. — Почув два не-
повппх. Ст. Зб.
(*) Дали. Г.
Як притягли до хверта, то знав кузь-
кину матір. Лиспъ (II, 246).
Здобувся добре, сіромаха (або: До-
бувсь, сердега). Гапъ
ІІІкіру з него здер. Ил.
4030. Били, як кота. Лів.
Заколупив живота не помалѵ. Ст.
Зб.
Зогиалп трохи серце. Чор. Гад. (74).
Оскому зогнав. Зв., Пир., Л.
Хоч уже іі заплатнв, та уже и набив-
ся. Кан., К.
Оттаке-то на сім світі робдять лю-
дям люде. Кобз. (76).
3 вас деруть ремінь. а з іх бувало й
лій топили. Кобз.
Бодай мій г.орог знав, що ннні за
день! Ил.
Напрасниця, обііідп около! Слп. Зб.
Се вже напрасниця. О.
4040. Хіба тебе возом зачепили! Кон.,
к'вх.
Бъють С1) и плакать не дають. Дуб.,
Л., Пир., О.
(’) II деруть, и бъють. Рай.
Поверх моей праці та ще мене бъють.
Кр.
Бъють нас, и наша правда. Руд.
Чи я ёму межу прреорав! О. — Межу
- псреорав. Ст. Зб.
Виноватий як Христос перед Жидами.
Пир., О.
Видитъ Бог, чпй козел, а чий баран.
Проск.
Бачпть Бог мою кривду. Б., \Про6к.].
П горе мені, и добре мені — и бъють
мене, п правда моя. Бр., У.—П добре
мені, и зле мені—и бъють мене, и пла-
кати не дають. Проск.
Нахопився—як накупився. Ст. Зб.
— 79 —
4050 Без суда іі права. Л., //., \11л..
Пр., Кр., Ст. Зб.|.
Так собі: ні сіла, ні пала (нагально).
Пр.
Без дакни причини. Л., Спі. Зб.—...
обезчестив. Ст. 36.
Так як я вам впнний. Л., ІКр.\.
Ні світила, ні кадила, як тебе смерть
входила. Проск.
Ні сном, ні духом не внноваг. Л., Кр.
Н муха говоруха. Ст. Зб. — ... об
мені не буркне. Пр. в Ст. Зб.'
За наше жито (’) та ще нас и бито
(або: побито, набито). Об., Руд., Ст.Зб.
(') сито. />>р.
3 чужого похмілля голова болтъ. Рад.
Жінка сало аамнула, та на кота звер-
нула. Кр.—Пропало, пропало—коти ззі-
ли сало! Дуб.
4060. Коваль зогрішив, а шевця пові-
силн. Пл.
Баба С) винувата, що дінка’черевата.
Проск., Дуб., Пир.
(*) ЧІМ С., Рад,; Чп Я 3 ТОГО.
Пер.
Иногді бъють Хому за Премину вину.
Не.
Хто пив, а мене волочат. Проск.
Який біс женицця, а нам коровай
плескать. Ст. Зб.
Кому Варвара, а мені голосу обірвали.
Проск.
Чий обід, а етарцям лихо (*). Проск..
Пир.
(«) кловіт. С.
Хтось квасу наівся, а мене оскома на-
пала. Ил.
Хто кислпці поів, а на кого оскома
напала. Зв., Л., Пир., О.
Хто виноват, а на мені окотилось!
Збр. Лаз.
4070. Сипиця шкоду робить, а жура-
вель попадецця. Рад.
Горобці шкоду (’) роблять, а синиця
в спаш у па де (2). Кр.
(•) спили просо. Проск,, Кан., К. (2)
а СИІ1ПЦЮ злапали. Проск.
Побить, то й абнхто зиайдецця, — от
инше діло пожалувать! Ном.
Пригдадь-голови не знандеш , хіба про-
бпй-голову. Пир.
Кров—не водиця, розливатп не годиц-
ця. Руд.
На похиле (’) дерево и кози (2) ска-
чуть (3). Ск.
(•) плохое. П. (*) и жаби, /»/>.; и че-
репахи. Чиір. (*) лазють.
Па сухое дерево и огонь нада. К., |.?.|.
Через ннзький тпп усі собаки скачуть.
Чсрк., Черн.
Па лежачу березу кози скачуть. К.
Смирного й на тім світі бъють.7:кг., У/.
4080. Пішого сокола и ворони бъють.
11р. в Ст. Зб.
ІІссиголовсць, людоід! Л., Нир.
ІІесиголоіищь — пеино циклопський
нащадок. Ново чоловік з одііим оком и
людей іеть. Як війма чоловіка, то зз-
пре в лёх и дотп годус водоськими го-
ріхами, що чикііе мезиного палця на
ліпі руці, то вже й кров не йде од
жвру: тоді іеть. Там десь вони, ті Пе-
емголовці, біля Бриму, чн-що. По.м.
Ах ти людоід! Кон.
Живцем іеть.
Піду,куди очі. ЛЛПир., Кон.—Буди
очі понесуть. Ст. Зб.
Піду світ зіі очі. Л. Пир. — Припадае
світ за очі йти. Кр. — Тра йтп в світ
за очі. Ил.—Пти світ за очима. Проск.
Світ за очима пойду. Ост.
Або води завідаю, або петлі на пппо.
Кон.
Я таки напъюсь на тебе холодноі води
(утоплюся на твою душу). Коз., Сл»
Покп й живіття .мого—не забуду! 3.,
Пир.
Побере іх хапко (чорт)! Пир.
4090. Сокмра свого дорубаецця. Л.
В чіпці уродпвея. а на посторонку
згине. Ил.
Прийдецця (’) ниточка до клубочка!
Л. —... та не змотаепця.—Чекаііно, че-
кап! прийде нитка до клубочка, не вхи-
труссся. Пир.
(•) Постойте, прийдецця. Пир.
Вовк ловить, та й вовка як піймають!
Л., [Проск., Сл.]. — Ловив вовк ловку,
поки и |сам піймавсь. Кан. — Ловить
вовк, ловить вовк, а як вовка піймають,
то шкуру здирають. К.—Носив вовк ко-
зу, аж и вовка понесли. Кан.
Повадицця вовк в кошару ходити, по-
кп ні одноі вівці не буде (або: ходить, то
іі у хаті буде). Пир.
Піп людей хова—сховають и попа. Л.
Повадилось решето гречку переводить
(що на ёго гречку точять). Рад.
Поводицця кухоль по воду ходить, по-
ки ёму ухо одломлять. Лох.
Оступляцця цуцики в три ряди §удзи-
ки. Гл.
Одізвуцця вовкові коровъячі (*) слізкп.
Проск. — Побили вовка бараніі слези.
Пр. в Ст. Зб.
— 80 —
(<) ВІДОЛЬЮІЩЯ повку ОВСЧІ. Навлі.
4100. Підеш тп туди (або: Будеш ти
там), де великі вікна. />/?.
Та я піду персд великі вікна. («То ші-
піі так кажуть—на папів до Госулара.»)
Рад.—Як меиі тут нічого справн не ви-
даете, так я піду исред великі вікна. Кр.
Воля Божа, а суд царів. (*) /?., Лів.
(<) папськпіі. Рад.; Гальченків. с. Ку-
лаженці Пир. п. (В Кулаженцях був
старой чоловік, Гальченко, и до ёго на
розсудок ходили).
Трівай, це ёму рогом вилізе. Павлг.—
Воно тобі рогом вийде. Кон., Гр.
Прийде и на пса колись зіма. Ил.
Прийде па нёго лиха година (підожди)!
Проск.
Увірвецця! О. — Урвецця (*) нитка! Кр.
(«) Підожди, урвецця и тобі. Л'., Рад.
Боком вилізе. Кр.
Скоро іх Бог скарае на гладкій доро-
зі. Проск.
Пёхай Госпідь скарае того, хто довів
до того.
4110. Давно вже тебе чекае хвурдига.
Вие, та на свою голову! Рад., Пир.
Нехай сей раз и так буде, ато все
так буде. Пир. •
II не роби, и не вий (нема чого)! Кр.
Хто таки, ’простий чоловік, даецця в
знаки! К.
Пропало, як на собаці. Л., Н.
Зійде, як вода з гуски. Ёвх.
Присхнс, як на собаці. У., [Л., Пир.
Гр.\.
Зносиш (*), як батьківіцину. Бр., 3.
(*) Понесе. Кр.
Тебе жаль, и на тебе жаль. Рад., Л.
4120. Дурна клятьба господара мука.
О. — Дурна клятьба об стіну головою.
Кр.
Жіноцька клятьба дурно йде — так як
мимо сухе дерево вітер гуде. Сос.
Чи Бог дитнна дурнів слухати. Яц.
Бог не дитнна слухати дурного галя-
тина. Руд.—Хіба Бог дитина, щоб по-
слухав Галатина («галатнн придуркува-
тий».) Ёвх.—Бог не (’) дитина слуха-
тн (2) дурного Литвина. Проск., Пир.,
[Л., Сос., Нов.].
(’) не мала. А’., Пир. (*) не послухае.
Як би Бог слухав пастуха (’), то б
уся череда вигинула (2). Кр.
Пастух завждн лас: «а щоб тебе, а і
бодай тебе’»—С) чередника. Зв. (а) ви-
зд’лхада. Проск.; увесь товар впэдихав.
Зв.\ то и с;ноі б товарный з поля не
пригпав. Пов.\ давно б иогииуло стадо.
Ст. Зб,
Торік була пожежа, а іі досі щс сма-
лятина чуть. Пир., Сков.— ... була по-
гориджа, щс й досі чути. Кр.
Укусивши, нс залнжеш (як всрспро-
шуе). Пос.
Пс мила та хворостина, що по очях
била. Зал.
Бог з вами (або: Бог из ним)! Об.
Извпдить тобі Бог! Кр., Зв., Кон.—
Бог з вами! хай вам Бог звидить! Кон.
Л.—Пехай тобі Бог звидить и збачить.
Л., [Зв., Рад., 3., О., Кілі.]. — Зви-
дить и заплатить. Проск.
4130. Исхай вас чапля розсудить! Кр.
—Нехай вам звидить чапля! Пом.
Бог з ним! па тім світі оддасть пи-
рожками. К.
Як вислюк хвицкпе, в полицію не
йти. Кр.
Накажи вас, Боже, хлібом та сіллю.
Кон.
Як хто в тебе камснем, то тп в ёго
хлібом.. Кр., [Ял.].—Хто до тебе з ка-
менем, ти до ёго з калачем. Лип. — Я
на ёго хлібом , а він на мене каменем.
Іѵан., К.
Хто старо поминае, той щастя не
мае. К.
Хто старе помъяне, тому роспікши па-
л ець та в око. Пос.
ІЦо було, то ся минуло. Збр. Шеіл.
Велика хмара, та малий дощ. Евх. —
3 великоі хмари малий дощ бувае. Коз.
Здибався хміль з цибулею; порше ся
позиеважилн, потім ся повеличали. «По-
магай Біг, гірка!»—«Бодай здоров, ша-
лений!» — «Полагай Біг, смаковита!» —
«Бодай здоров, веселий!» Пл.
4140. Чи будемо БИЦЬЦЯ, чн будемо
мнрицьця? Збр. Лаз., \3бр. Шей.].
Чи нам братицьця, чи щодня трапиць-
ця. Коз. /
Наскочила (!) коса на камінь. Пол.^
Лів., Сл. —... та камінь не подаецця.
Рад.
(*) Натравила. Л/?.; Трапп.іа. Сл..
Ст. 36.у Збр. Шеи; Трахвпла .Г.,
Проск.
Наскочила кулага на врага. Рад.
Наскочнв чорт на біса! К., Л., Лох.,
Іір-
Наскочнв удовець на вдову. Евх.
Надибав свій евого. Кр., Пл. — Трах-
вив свііі на свого. Ил.
— 81
Живутъ (*), як кішка з собакою. Лів.
—Так любляццн, ик собака з кішкою.
Прав. Пиж.—Жиюті. з собою, як псс
з котом. Ил.
—Жне, як кіт з псом. Проск.
(') Живе. А’ол., Хар. Зб,
Не помиряцця, як два коти над са-
лом. Коз.—Два коти в однім салі пе по-
мнряцця. Рад.
Два коти в однім мішку (або: на од-
нім салі) пс помиряцця. Прав. Пиж.)
Пол.) Лів.) Ос. 14 (Бісті, 62).— Два
кота в едипом мішку не могут з собою
жить (подлуг присловя людского). Бел.
II) 38).
4150. Собака собаки пс минс. Кр.
Міль моля (!) гризе, коли нема що (2).
Бр.
(*) Муль муля. А. Вил. (’) пс мас що
істп.
Міль молю гризе, а молі чорт не бс-
рс (міль там найбільше, дс е чортопо-
лох, та в сухо літо. Рад.). Пос. —
Мільга мільгу іеть, а мільгн й чорт не
ззість. Кр.
Іеть пес пса, коли нема барана. Ил.у
(Бр.) Проск.). —... коли ся іети хоче.
Трудна згода, дс огонь и вода (або:
Олію з водою ніколи не погоднш).
Два когути , два дими, дві господині
ніколи пе погодяцця..
Очерет з лозою ие помиряцця: хоч
вітру нема, всс лаюцця. Б.
Окунь з раком не помиряцця. К.
Як порося з вовком (погодились). Кл.
Дітей не христить. Лів.—Хоч и по-
лаемось, нам з тобою дітей не христить.
Коз.
4160. Поборовся б як би малось сили.
Кобз. (44).
А чнутс, нутс—хто кому накруте! Гр.
Дай, Боже, вам побитись, а нам поди-
віітнеь. Збр. Шей.
Хто кого пагнё, той того набъе! О.
Нехай дурні бъюцця, нехай розумні-
шають. Л ) Б.
Май бъютцця, колі міцні голови ма-
ють! Збр. Шей.
Дс два бъютцця (*), третій не мііпайсь (2).
Рад.) Лох.) Б. Павлг.) (Бр.) Проск.)
Бер.).
(*) сварицця. Кам., Евх. (’) но мі-
шастцця. Зв , 3., />.; за калитку бе-
рецця. Пл.\ трстсму по носі дають.
Яц., Кам., Евх.
Много зла коли па едного два. Ил.
Роздрочились, мов бугаі. Чор. Рад.
(68).
Отто грнзуцця! й хвостіп не зостансц-
ця (се 6 то, одна ’диу ззідять — Й хво-
сті иоідять). Иом.
4170. Борецця, як рибець. Зап. (I,
147)) Кон.
Оця—як брацця, як боряцця. К.
Л вони добром бъюцця.
Ппсцця, як жаба на купу. Зап. (Д 147).
Добре сто припяв, що аж носом за-
порой землю. Проск.
Носа (’) вкрутити. Гат.
(‘) У д. Гатцука піса—певно, помилка.
Носа втерти. Гат.—Ох, и ёму ко-
лись втруть носа! Кулж. — Трівай, я
втру ёму носа! Павлг. — А що втерли
носа? Прав. Пиж.) Лів.
Цибульки б під ніе дати. Гат
Вкрутили (1) хвоста. Пир.) Гр.
Вкоротили. X.; А, вже підоткпуля. Бр.
Цибульку дать під ніе. Павлв.
Задав ппнхву—нехай чха. Л.) Пр.—
Пинхву дав. Кв.—Задав пинхви.
4180. Завдати гарту. Гат.
Нагнав духу (страху) К.
Дали ёму духу (пропудили добре). Пир.
Зогнав на слизькс. Л.
Притяли ёму крила. Ил.
Задав бобу. Бр.) О.
Дав ёму бобу залізнога ззіети.
3 гряззю змішав. Нов.) Ст. Зб.
Гуру узяти. Гат.
Пропав ні за цапову душу. Ном.
4190. Наложив головою. Пир.
Нсчистий ёго узяв (пропаде чоловік:
утоне, абощо). Кон.
Там и чорту баран (кінець). X.
Відданпй хліб (добро за добро, зневага
за зневагу). Бер.
На одворогі гречка родить. Кон.
У кочерги два кінці: одни по мені бу-
дс ходить, другий по тобі (або: один на
тебе, а другий на мене). Л., [Аон.]. —
У кия два конці: един буде по мні, а
другий по комусь иншому. Ст. Зб.—Пали-
ца два кінці мае. Проск.
За писок в писок.
Не той (х) козак (2) що поборов, а той
(3), що вивернувся.\ Прав. Ниж.) Пол.)
Лів.) Евх.—Той старший, хто на грудях
посидитъ, а наипаче, хто вивернецця зи-
споду. Ст. Зб.
Г) и (3) то. Л., Пир. (’) дужчий. Ст.Зб.
Не то молодецъ, що за водою пливе,
а то молодецъ, що проти води. Кон.
Щирий козак ззаду не нападаецця.
Кулж.
11
— 82 —
4200* Лежачаго не бъючь. Г., 77.,
Лів. — «Лежачого не бъють.»—«Леда-
чего то й бить!» Пом.
Таки тявсь, таки тявсь, а все ему не
подпись. Збр, Лаз,
Хоч пика в крові, та наша взяла. Бор.,
Ёвх,—... наше взяло. Лаз,
Ваші и батьки було бъюцця-бъюцця
—та й трохи оддишуть. Пир.
Ось я вам напишу помирну! Пом,
Па ВОЙНУ пдучи по чужу голову, й
свою неси. (Ъ. Зб,
Військо идс, як мак цвітс. Гвх,
Лучий дома горох, капуста, як на вон-
ні курка тлуста. Ил.
Хто по мае зброі, пай ие йде в боі.
Куля не галушка — іі нс проковтпсш.
Бр, Пир. ч
4210. За честь голова гипе. Пе.
Шляхтич за гонор уха рішивсь.
«Идіть скорішс—ваших бъють!» — «То
не паші, то Ничипорснкови». О. Білз,
То ж то іх полегло! Пр, в Ст, Зб,
НЕ СТРАШНО ні тучі, пі грому. X,
Пир.) Кр,
Як не дасть Бог смсрті, то чорти пе
візьмуть. Бр., [ТГр.].
Оце ж бояцьця! дс страх, там и Бог.
Нем., Бр,
Се ёму (або* Віи мені) и за ухом не
свербить. Л.
И ухом нс ведс! Пир, — Ухом веде.
Ст. Зб.
И в ус не дме! Пос,
4220. И усом не моргнс. Пр., Лох., О.
Боіцця, як вовк кози. Слуц.
Не чуе пблуску (не боіцця нічого).
Ст. Зб,
Хоч ся иереволоче, та не утечс. Ил,
Поти старець плохий (’), поки соба-
ки не оступлять. Рад., Пр. — ... а як
собаки оступлять, то тоді іі кия ман-
де (2). Рад.—Доти старець плохи, поки
собаки нс обступлять—тоді ярміс найдс
и палкою обгоняецця. Коз,
(*) рохмап. Ст. Зб. (3) то віп и ого-
ннцця. Бр.
Коли сова зъяструбіе, то виіпс сокола
літае. Ил.
бдин кіт стада мишій не боіцця. Пл.
Вовк не такий лпхий (х), як страшний.
Кан,, К,
С) иедобрий. Бер.
Ведмідь (’) який (’), а и го кільце в
губу (3) вправляють. Л.—Ведмідь здоро-
вий, та кільце в носі. У., Сл., Лаз.
(') Медвідь. Рад., //., О. (’) дуж-
чиіі. Бр.', який дужий. Рад. (5) кільце.
Бон.
Страшсп рак, та гдесь (*) инде очі.
Ст. Зб.
(1) та в С...І. Повг.; та в г,..і. Л.
4230. Страшен и вовк, та па ліе ди-
вицця. III.
Вовка С) бояцьця, в (2) ліе не ходить
(3). Б., [27., О., Повг.]—Боявшися вов-
ка, в ліеі не бувать. Ст. Зб—...та уже
в ліе не йти. К., [/>.].
(9 Як вовка. .Г, Пир., Пр., Бр.\
Коли вовка. Бон.\ Хіба вовка. Зв.; Чи
вовка. Рад. (а) и; так й; так и; то й,
та. (3) не йтн, и без грибів бути.
Проск.
Боятися попа, та в вівтарь не йти.
Нс (2) такнй чорт страшний, як ёго ма-
люють (2). II., Лів., Сл.
(1) Чи то. Проск. (а) як памалёва-
шій. Бр.
Який ти мені в вічю дрібний! Ном.
Вила острі, а едсн кінець мають.
Проск.
Нс такі сосни ми рубали (не таких
бороли). Кан., К.
Не в какому наварювали, та впідали.
Лів.
Не страши кота салом! Ст. Зб.
Ми сами з усами. Пр., Лох. — ...
тільки ніс не обріе. Бр., Зв.
4240. Не бий мене в ніс, бо я сам
біс. Не,
Ні кришечки, ні капельки (не боюсь).
Кон.
Сирий не покуриш (се б то тютюн;
кажуть про завзятнх, лср и д.). Л.,
Пир., II., Кон., Кр. — ... а варсний
не одуриш. Л.
Не дамся у кашу наплювати. Бр. — Не*
дав у кашу наплювать. Гат.
Не дам з себе насміятнсь! Пир. ,
Павлг.—...ля (глянь?), який дурень, а и
той буде сміятися. Бр,
Не вдаримо тваррю в грязь. Гол,
Бачили ми таких! Кан., К.
Кусила така! Пир., X., [Л., Ст. З#.].
Іду, іду не свищу, а наіду—не спущу.
Зв.—Я іду не свищу, а хто займе — не
спущу. Коз.
Стій — погоди, чекай — не втікай!
Проск.
4250. Ой тп щука бистра, бери окуня
з хвоста! Нові.
— 83 —
Хоч одвірки виймсм, а з хати вий-
ДСМ. Б.
Я кого врага бояцьпя! X, Рост.
Де відвага, там щастя. 7’., II.
Не закривай ока хоч нсред ким. Ст.Зб.
Думка пъе воду, а відвага мед. Проск.
Одвага мед пъе. Зв. — ... и (’) кай-
ла іш тре. Не., [/{.].—... мсд-виво пъе,
одвага и кандали бъе. К. — ... коли вс
мед пъе, то кайдапи тре. Не. — Одвага
кандали тре—де відвага, там іцаетя. Ил.
(’) або мед пъе, або. Полт.
Одвага або мед пъе, або слези лле. Зал.
Одважилася б на три длі пекла! Пир.
Смілий батька у лоб бъе. Ст. Зб.
4260. Як в ліс не йтн, то й вовка не
бояцьцн. 71., Б.
Та вже ж, гарбуз капелюху не зверне!
Кор.
Нутс, браття, або добути, або дома не
бути. Зап. (II, 137).—Або добути (1),
або дома не бути. Кан., К., Рад.
(’) здобути. €., Дуб., Ёвх.
Або рибку ззіети, або на дно сісти.
Рад., Збр. Лаз.
Або (*) полковник, або (2) покойник.
Прав. Ниж., 13., Лів.
(Ч И (3) ХОЧ. //р., /Гр.
Або (*) пан, або (2) пропав. Об.
(Ч и (3) хоч. Ь'р., А’., Пр., Кр.
Або будемо на Русі, або пропадемо
усі. Кул.
Або зелене жати, або иічого не мати.
Ил.
Раз мати родила (*), раз и умірати
(2). Бр., К., Бер., О., Л., Кр. — Чи
вмрені, чи повненеш—раз мати вродила.
Гайдамацька піеня.
(Ч породила. Зв,, Пр. (3) гинути
треба. Г.
Коли вмірать, то день терять. Пол.,
Лів.—Коли вмірати, то умірати—то все
треба день стирати (стеряти). Бр., [.!.].
4270. Ідноі смерти не минеш, другоі
не буде (гайдамацька). Ёвх.
Більше разу не вмреш. Пр.
Або зиск, або страта. Бр., Дуб., К.
Або виграв, або програв. Проск.
Куць (!) виграв, куць (2) програв. Лів.
—Куць дав, куць узяв. Зв.
(Ч Хіть. Прав.; Пусть. Рад. (’) хіть,
пусть.
Та нуте! напусти, Боже, смідость! 3.,
Кр.
Раз козі смерть! Бер., О.
Сім бід —один одвіт. Пир., [Проск.,
У., О.].
Шасть, то Бог дасть. Пол.
Спиток (’) не вбиток. Гл.— ... сирое
не біда. Кр.—Сирое не біда. Пр., Кон.
(Ч Попиток. Збр. Заз.
4280. Знайшов не знайпюв, а номаца-
ти можна. Пер.
Піймав не піймав, а погнацщя (*) мож-
на. Зв., Рад., Пир., Рад.
(*) а погпатись. Пер.; а побити. .Г,
Ёвх.
Утік не втік, а побігти (4) можна (2).
Прав. Ниж., Пол., Лів.
(Ч а потюпати. -V. Зб. (а) вілыіо.
Зв.\ не скілько побігти. Кон.
Купи» не купив (’), а поторговацьцн
(2) мож*на. Л., Пир., О. »
(*) Купить не купить. /Г.» Г». (3) а
поторговати. Пер.
Чого (*) Бог не дасть, того и коваль
не викуе (2). Ил.
(*) Кому. Воіщ. (3) пс пакус. «7/.; но
укус. Ил.’
Лучче від разу ковтуи з голови збу-
ти. Ил.
Що буде, те й буде. Рад., Л., X.
Що було, то (*) бачили, а що буде,
то побачим (2). Лів., [Ст. Зб].—...бу-
де—побачимо. Пир., Кр., [7{о/к].— ...
що буде, побачимо,—а буде те, що Бог
дасть. Пир.
(Ч то сьмо. Проск. (3) зобачим.
Що буде, то буде, а буде те, що Біг
дасть. Кор., [II., Пр.]. — Так буде, як
буде—так буде, як Бог дасть. Бер., Л.
— Так буде, як Бог дасть. Проск., Л.
Що буде, то буде, а голови не зір-
вуть. Ёвх.
4290. Чи раз, чи два—ідна біда. Бал.
Хоч гріх, хоч два, жінці человіка би-
ти—нехай Бог простить. Збр. Лаз.
Раз у рік Всликдень. Руд.
Одни тому час, що батько р) у плах-
ті. Кр. — ... а мати щодня, та й дива
нема. Пир., [За.:.].
(Ч Катря. Ь'.; мати. Пир., [Павлг.];
сваха. Не.\ невіетка
Пустив на отчай Божий. Ном.
Раз не гаразд, в другий раз лучче.Ном.
Не бійся, та СТЕРЕЖПСЯ. Ст. Зб.
Бережсного (х) и Бог бережс. Лів. —...
а козака шабля стереже. Лаз.—...береже,
а небереженого и чорт не стереже. К.
(Ч Стереженою. Прав., Ст. Зб.
Бережись, як огню! Кр., Л.
Бережи уха. Л.— ... щоб не вкусила
муха. Пир.—... бо вкусить муха. Б.
— 84 —
4300. Пс клади п огопь палцн. /С, Кон.
Не клади сіна подля огню. Ст. Зб.
3 огней не жартуй, бо то жижа. Иом.
—Не играй з огней, бо опалисся.Сш.Зб.
Не (*) подивлюцця в зуби. Пир. — В
зуби не заглядують. Рад.
(*) И чортл пс. X.
Пе громадь, дудку, сіна, бо загрузпеш
по коліна. Ил.
Оглядайся на задні колеса. Бр., К.,
Кон., Л.
Ой не гони, угонщику! а хоч гони, то
з оглядом. II.
Василю, не бери на силу. Ст. Зб.
Не вірь собаці, бо (‘) укусить. К.
(1) псові, бо тя. Ил.
Не вірь, то (*) звір, хоч пс вкусить,
то зляка (2). Л. — ... звір: вкусить.
Проск.
(‘) бо то. К., Гад., Пир. (’) злякас.
Зв., К., Рад., Пир., Пр., II., Коз.
4310, Не визивай вовка з ліеу.Збр. Лаз.
Як в голова, то й носи ,здоров. Гат.
Нажився на світі! мабуть, болить у
сго голова. X. Зб.
И смілого пси кусають. Ил.
И неббя вовки ідять. К., Ёвх.
Удалий, як проданий (або: забитий).
Пос.
Чоловік поліз до Орловки, та й рі-
шився свосі головки. Пові.
Од того и село прозвапе Орловкою.
Було в Черпиг. Губ. Від. 1854, здаец-
ця, року.
Можна, та осторожно. Кулж.
Потилицю нагріеш. Рад.—Карка вло-
миш (впадеш). Бер. — ... вловиш. К.
Политиш, як мъяч. Л., Пир.
4320. Лузан візьмс. Кл.
Згинсш, як руда миш. Проск.—Змер-
знеш, як руда ниша. Бр.—Розийдстссь,
як руді миші. Пир.
Там ёму жаба и цицьки дасть. Об.
Там ёму й капут. Бр., 3., Лох., Л.,
Пр.
Там ёму и лоск. Кр.
Пропадеш ні за копійку. Л-,Пр., Лох.,
Кр.
СТРАШЕ—ПЕРЕПОЛОИІЕ! К., Л.
Не міхом полохае. Ст. Зб.
То не з Грицем справа. Ил.
Тут не ладаном пахне. Бер.
4330. Сс (*) не переливки! Л., О.
(‘) Е, бачу! Пир.-, Е, бачуі се вже.
X, Пр.-, А вже ж. Вр., Л.\ Нобачив,
що. Кон., X
ІІостсріг (•) лопатки в горосі. .7.,
[Бр., Рад., Б].
() Пізипв. Проск.-, Ти в мене взнасіп,
або—я тобі покажу. /А; Зпатимсш. .Г,
Пр.
Нобачив Савчмп деготь. Л.—Будеяо и
ми знати, по чім Савчин дёготь нродасц-
ця. С.
Догадавсь, та й вареники (!) в шайку.
Коз.
(•) та пироги. Вер,, Пир.
Сміливий, як Жид. Пе.
Смілиіі, як за плотом. Г., Пол.
Лж ёму в литках застигло (або: По-
стигло му в пъятах). Ил.—У пънтах по-
стивае. Ст. Зб.
Почув короля в жнлі (притих з перс-
ляку). Руд.
Дс й ділась ведмежа натура! Кобз.
Показався, та й сховався. Ст. Зб.
4340. Чогобтиз лаку несказав! Лів.
У страха всликі очі. Прав. Пиж.,Лів.,
Сл.. Ст- 36.—У страха очі по яблуку.
Пос.
3 переляку очкур луснув. Ст. Зб.
У ёго тенькае (ссрце). Пир.
Холоне ссрцс. Павлв. —... у серці»
Гат.
Душа въ пъятки зховалась. Кулж.
Таки с той . біе, що й мснс боіцця.
Л-, Пир., Пр.
Куме! солома суне! Гр.
Показалась за сім вовків копнця сіна.
Сл.
Крий порога тривога, коло вікон за-
лога. Кон.
4350. Дзи^арі бъють (страх забірас).
Павлв. х
Ставився, як лсв, а згинув, як муха.
Ил.
Дома лсв, а на війні тхірь. Ил.
Не той Лях в полі, який в коморі.
Гат.
У ліеі вовки виють, а на печі страш-
но. П.,Лів.
Жінка Ивася боялася, під принечок
сховалася. Ил.
Ну ійбогу ж, поза кущем щось шс-
лесть, шелссть! Кр.
(4) Пе няли вірп, що бачив сто вов-
ків, так змешнував -зменшував , а да-
лі ото й каже — чув , мов ’ що щось
іпелеснуло.
Що одни, то одни, а що два, то два:
два завше не одни. Бр.
Казав Жид, надівши я.іомок собі па
коліно — нобачив пенька біля дорогі и
думав, що розбінник...
— 8К —
Ёсь смілий: на лежачу березу п сам
верх зліз. Нов. — Смілипий Ёсь: крізь
засувку гучжа (цькуе). Евх.
«Куди ідеш, Жидку?» — «На войну!»
— «Чого ж так не рано?» — «Може, ніс
хоч одного убъю.» — «А нк тебе хто
вбъе?» — «Хіба я ёму іцо винсп!»
т, [/».].
4360. «Де ви мого батька піймали?»
—«У коморі!»—«Е, у коморі! вп ёго у
степ пустіть, та й пійматс!» Навлі. —
«Твого батька в коморі піймали»! — «Еге,
трясца матері твоій! внпустп та й пій-
май!» Зв., \Б.].—Пусти, батю, на поле!
Рад. — «Цигане, твого смна в коморі
поймали! » — «Е, в коморі!... Як бито
в полі, та на добрім коні—то б то ёму
було стидно!» Кор.
«Тату, я зловив Татарина!»— «То ве-
ди го сюда.»—«Нс ведецця бо!» — «То
держи го.» —«Не дсржися бо!» — «То
пусти го.»—«Нс пускасцця бо!» Ил.
Ви утрох, та злякались вовка, а ми
усоли, та тікали від сови. Евх.
Тром, та кози боятися. Ст. Зб.
Не бійсь, коли я смілий (як нічого га-
разд и боятпсь). Нов.
Що два, то два! хоч коня одняли, та
воза не дали! (гайдамаки одняли, а вони
щс й хваляцця). Рад.
Молодецъ проти овець, а против бара-
ній и сам баран. Кох.
Хто з ляку вмірае , по тім (*) свині
дзвонять (2). Лів.
(Ч Хто від страху умер, тому. (’)
по тім дзвонять. Ном.
Духу бояцця. Ск.
Як огню стережсцця. /7., Прав. Ниж.,
Лів.
4570. Жахаецця, як зб сну. О.
Оце жахаецця, як Жид Христа. Зв.,
Пр.
Боіцця, як чорт свячепоі води. Дуб.
Віп так боіцця, як заяць бубна. Проск.
Не видала сова сокола, як уздріла,
аж умліла. Ил., [Войц.].
Хвіет підігнув. Евх. — А, вже підог-
нув хвіет! Зв., Дуб., О., Гр.
Трусицця, як Жид над грішмп (*).
Кон.
• (Ч па ярморці. Кулж.*, па г...і.
Хор., /;.
Трусицця, як осичина. К., Коз.
3 персляку душа аж опинилась. Ном.
У хвості була душа з страху □ тогди.
Ст. Зб.
' 4380 3 персляку став такий, як крой’
да. Збр. Лаз.
Побілів, як Пилат. Збр. Лаз.
Білий як стіпа. Ск.
(Ч Побілів. Гр.
ІІобіліла, як полотно. X.
Побіліла, як хустка. Бр.
Білий (або: Побілів), як смерть. Проск.
Злякався —аж у пъяти закололо. 111.
Аж у жпвоті похолонуло. Прав. Ниж.,
Лів., Сл.
Аж у душі похолонуло. Л., Пр., О.
Так якчіа мене жаром енпнуло. Бр.—
Наче жаром всипало. Зв.
4390. Аж подевняніла! Бр.
Як деревъяна була. Г. Бар.
Аж сорочка пополотніла. Л., Пир.—
Так злякалась, ню аж сорочка полотном
стала. Проск., К., Пр.
Так я й отетеріла. Г. Бар.
Ні живий, ні мертвий. Бр., Л., Сл*
Боюсь и за тин вийтп. Г. Бар.
И волос завъяв. Лів.—Аж волоси въя-
нуть. Ст. Зб.
Зза плечей бере (острах, лихоманка).
Лів., Сл.—Узяло зза плечей. X.
Так аж снігом сипло за шкуру. Коз.—
За шкуру снігом мов сипнуло и волос
шапку підсував. Грсб.
Все може нагородитися: ино страх ні-
коли. Ил.
4400. Ляк сили додае, а персляк ви-
діймае. Ёвх.
Добре того страшить, же ся боіть. Ил.
Коли страшиш, сам не бійся.
Більше страху, як (1) переполоху. Бр.
(Ч Страх більший від. Ил,
УТІК не славен, та пожитечен. Ст. Зб.
Як втік—як десяти побпв.
Дивіцця ж, брацця, як я буду тікать,
то й ви за мною. О. Білз.
Дай, Боже, ноги! Б., Пол., Лів.,Сл.
— Давай, Біг, ноги! Н.—... та й но-
гам лихо! Кон.
А ну ноги на плечі! Л., О., Кр.—...
та и чухрай! Пр.—... та навдёри. III.
А нуте ноги!., та не лускайте! Пр.
4410. Ага, до лясу! К., Пир.—К що,
до ляду утікать! К.—Дав долясу. Пом.
Дати лиги. Кон.
Дзусана дати.
Драла (або: Дмухача, Драпака, Дріп-
ка) дати. Гат.—Дмухпути драла.—Дре-
мснув. Пир.
Спину показали. Т.
— 86 —
Пішлп наші вавтікача. Проск.
Вирвався, як заець з конопель. Р., П.
О то драпонув! аж потилиця лиска.
Зв.
Піитами вакивав, аж залопотіло. К.
Тільки чуприна маёрить. Лів.
4420. Курить, як чорт од какаріку.
Не.
Нокривсь. ІІгір.
Куди видно (втікае)! Гр.
Добрнй 4123—4164. — Прозьба 4165 — 1613. — Дарований 4611 —4611. — Старець 4642—
4666. — Скупий 4667—4802. — Завидно 4803—4859. — Добра надія 4860 —4903.—Спро.мігся
4901—4912..— Підняв упіі 4913—4931. — Про мене 4932—5007. — Хочу 5008—5074. —
Не люблю 5075-5153. — Дурниця 5154—5560. - Який швидкий 5561—5606. Дурна падія
5607-5682.
ДОБРОМУ всюди добре. Д., Проск.
Будь людям добрим угодеи, будеш и
Богу падобеп. Ст. Зб.
Будь лагодннм, будеш и Богу угодиим.
Кинь хліб иазад себе (1), а він стане
наперед тебе (2). Рад.— ... за собою,
прийде перед тобою. К.
(*) назад. Г>р., Пир., о. (’) наперед.
Дуброму добре буде. Дуб.
«Чесному всюди честь.»—«Хоч и під
лавкою.» Руд.
Хто шапуецця, и люде того шапувать
будуть. Ст. Зб.
4430. Доброму чоловіку продовж, Боже,
віку. Ск.
Доброму добра іі памъять. Не.
Добрость помницця, а злость и луч-
чей. Ст. Зб.
Добре довго памъятаецця, а зле ще
довше. Проск.у Ил.
Золото и в попелі видно (1).»3в., Л.,
Лох.—Золото и в болоті світицця. Проск.
—Золото и в огню блищить. Ис.
(1) блищить. О.
Хто чисто сумлінпе мас, той спокойно
спать лягае. Ил.
(1) лігас. П.
Щирому и Бог помагае. Нос.
Цпота й того гріе без кожуха у мо-
роз. Ст. Зб.
Па одні книзці, друковані 1594 р.»
написана (письмом XVII с.) прпказка:
Біервга споіа \ѵіе г-іут коіисіш, піх
піеспоіа хѵ гіоіут Іапсихки. Л/. Бі.із.
Добре з добрим и в стовпа постоять.
Рад.
Не жаль з доброго коня и впасти. Руд.
4440. Покрасіти чоловік ие иокрасіе,
а подобріти, як схоче, подобріе. Проск.
— Покрасніти не покрасніе, а подобріти
подобріе. Ил.
Коли люде до тебе добрі, а ти будь
ліпший. Ст. Зб.
Не чини лихого, не бійся нікого.
Коли тебе шанують люде добриі, ша-
нуйся и сам. Ст. Зб. — ІІІануйся, коли
я тебе шаную. Бр.
Мій добрую натуру, не пріймеш кар-
ности на шкуру. Ст. Зб.
Лучче честь, ніж безчестя. А*., Пр.—
... чесно, як безчесно. Бр.
Моя цнота лучче од твого, пане, зло-
та. Бр.у Рад. —... лучче ерібла-ззота.
Ёвх.—Цпота ліпшен од злота. Ст. Зб.
Лучче цнота в болоті, а як пецнота в
золоті. Ил.
Батькой -матіррю ие хвались, а хва-
лися честю. Рад.
Кого почптають,того й велпчають. Бр.,
Зв.у Рад. '
4450. Кому чіеть, тому хвала. Ил.
Добре О далеко чутно (2), а ледаче
(3) ще далі. П.у Прав. Ниж., В.
(1) Доброго. Пр, — ... чоловіка. Г»ер.
(2) чуть. Ар.; чувати. Нер. а ле-
дачого.
Хороша чутка далеко чутна, а погана
ще дальше. Черн.у Ос. 3. (VI, 28).—
Далеко йде хороша слава, а худая еще
дальше. Б.
На воротях слава не висить. Бр.
Що по тій чіети, як иічого іети. Нос.
На собі сам честь покладай. Ст. Зб.
Благпй та Божий! Пир., Павлг.
Догождае, як чирякові на роті. Ил.
Годить, ак О боляцці. Зв., Б.— ...
— 87 —
ПК тій боляцці лихій. О. — Я ій гожу, як
сирота боляцці. Г.
(9 лихій. Дуб., Пер., К.; гіркій.
Рад.. О.
Доброе нс надолго. Ст. Зб.
4460. Гріх и сказать ('). Пир.
(9 и гопорнть. Кон.; казать. Пир.
Тако добре, ипо ёго до серця прикла-
дай. Ил. — Тако, то хоч до .......... ёго
прикладай. Пир.
Як сім баб пошептало (*). Ст. Зб.
О.|.
Добриіі став.—(9 до него промовнло.
Ил.
Дан би и сорочку з себе. Бр. — Ос-
талню сорочку зніме, та оддаегь. Ном.
Раз доброй палите серце — ввік не
прохолопе. Кобз.
ПРОЗЬБА мур пробивае. 71., Прав.
Пиж. —... стіну перебъе. Ил.
Прозьба міетце мае. X, Пир., Ст. Зб.
Чоловік не каменя (’) хоче. Зв.
(9 не камеию. И.
Серце не камінь; таки все одно на
другого оглянецця. /Ы.
Люде не Татаре, дадуть кусок хліба.
Кан., К.
4470. Як таки—христіанство мати, та
й хліба хуска не дати! Збр. Лаз.
До доброі крнннці стежка утоптана.
Сл.—... кірниці стежка утоптана. Г., И.
Хто з язичком, той з пиріжком (хто
уміе попросить). Бер.
Як тому не дати, хто вміе прохати!
Ст. Зб.
Нрнйдітс (9 поклонімося. Лів., Сл.—
Колись п до нас приііде — приіідіте по-
клонімося. Ил.
/) Придіге. Кв. (/, 235).
Приііде коза (’) до воза, та й скаже
(2) мекеке! Прав. Ниж., Лів.—... дай
сіна! Кон.—... нема сіна! У. — Иідож-
діть, приііде коза до воза сінця просить.
Кулж. — Прийде коза до воза. Бал.,
Проск., Л.
(9 Прийдуть кози. Пир. (а) и скаясуть.
Приткне носа и до нас. Ст. Зб., Л.
Не зарікайся красть, а як Бог дасть
(як хто скаже —не попрошу, .мов). Пос.
Не плюй в колодязь (*): пригодицця (2)
води (3) наннцьця ’(4). Ск.
(9 в кірницю. У., Проск.; в калюжу.
Коз., Ст. Зб.; в малепьку критику.
/Г.; у лужу. Л/*.; у воду. Пл., Кр., Кан.,
Рад., Коз.-, Не брудь крИПНЦІ. Гат. (2)
згодицця. />>., Лів., Павлв.; прнйдецця.
К.; трапиццм. Кан., Коз., Ст.Зб.; до-
ведецця. Рад.; лучпцця. Ил. (;)»*. Ил.,
Пр., Кан., Рад,, Ст. Зб., Павлв.(*) иа-
ііитися. Кр., Ст. Зб.; папитись. Ил.,
Кан., Коз.; бо прийдеццл и тобі копи-
тися. К; 60 МОЖО КОЛИ ПрИЙДѲСЯ ВОДИ
напигнея. Проск.; бо схочсш водиці.
Гат.
Не ясла до коней ходють, р коні до
яссл. Лів.—Ясла (’) до коней (2) не хо-
дить. Б., Коз., Кр. —... а (3) коні (*)
до ясел (5). Рад., Пр., Кон.— Не йдуть
ясли за волами, але воли за яслями. Пос.
(9 яслі. /Гр. (2) за волами. Проск.;
за коровами. Гр. (9 жіе. Ст. Зб. (•)
а корови. Гр. (9 а воли за яслами.
Проск. — Ся приказка вживаецця теж
про дівчат и хлопців, іцо, мов, дівчата
до хлопців не ходятъ. М. Пілз.
4480. Корита не ходять до свиней, а
свині до корпт. Гр.
Дитина (‘) не плачо, мати (2) не чус
(3). 3., Пир. , Б., Кон. — Як дитя не
плаче, у матері думки пема. К.
(9 Дитя. Коз., Кр. (9 матка. Рад.
(9 не знае. Рад,, о., Ст. Зб,
Хоць яка біда, кожух до громади не
буде кричати. Проск.
Як у себе не мае— у людей просить.
Пр. в Ст. Зб.
За іцо не хватись, все в люде локо-
тпсь. Бр., Кон.
Світу запобігти (помочі од людей). Бер.,
Пир.
Из рук гдядіти. Кл.
Запобігатп ласки. Бр., Пир.
Ласка не коляска: сівшн не поідеш. Ил.
Як в людей буде, то и в нас буде.
Ст. Зб.
4490. 3 миру (’) по нитці—голому со-
рочка. Зв., Пр., Кр.
(9 хати. Пир.
Не до стида, нк сорочки нема. Б.
Хто не бере, тому легпіе. Пл.
Проханиіі кусок горло дере. Пир. —
Просеннй кусок горло дере, бо тягне ёго
відбути. Бр. — Прохатни кусок в горлі як
колок. Коз.
Гіркпй чужвй хліб. Зал.
Стапе кіеткою в горлі. Ск.
Бог нам дав, и людям вділяймо! Кл.
Хто дас, той и мас. Бр.
И над собакою повинно ласку мати. 77/.
Добра воля стане за учмнок. Пл.
4500. Хто дасть, той князь, хто не
дасть, той грязь. Пс.
Олукою в ноги. Л., Пир.
Не в службу, а в дружбу (як просить
що подать, зробить). Прав. Ниж., Лів.
— 88 -
Глянь на Бога! Ь>., Л'.—На Бога дя-
віцця. Кон.
Я вас прошу так як Бога! Кон., Білі.
Бога ради. Пир., Кон.
Рятуйте,хто в Бога віруе, ратуйте! Об.
И така, п сяка,—тільки дайте. Пир.
Я вас буду згадувать (так просять,або
дякують). Л., 3., Пир., Кон.
Встаючи и лягаючи буду згадувать.
Пир., [7<он.].—...дякувать (або: Бога за
вас молить). Пом.
4510. Не впали 6 руки, жеб що по-
міг. Ст. Зб.
Бог Троііцю любить. Об.— ... а чст-
верту Богородицю. Коз. - Бог любе Трой'
цю, а четверту Богородицю, а пъятим
Спас. Евх.
Просить чого третёго, наипаче тиі
бідниці третю чарку.
Без Тройці й дом не строіцця. Пир, О.
Хоч півдулі, аби тілько під самую пи-
ку. Кобз.
«Побачу», казав сліпий! Зв., Пир.,
Кон.—Казав сліпий—«побачимо». Кр.
Обіцянка цяцянка. Проск.— ... а дур-
неві (*) радість. Рад., Пир., 3., [С.].—
Обіцянка, а пе давка, дурному радість.
Ил.
(*) а дурному вііиная. Черн.
Обіщанка дурням радость. Кр.
Казав пан, кожух (х) дам (2), та й сло-
во ёго тепле. 3., Л., Кон., [Пир., О.].
— Обіцяв (2) пан кожуха, та слово ёго
(*) тепле (б). У., Дуб., [Проск.].
(*) жупап. Не. (2) куплю, Рад. (а)
Обіцявся. Вас.. К.\ Обіщав. Ст. 36.
(4) хоць кожуха нема, коли слово. Бр.
(5) гріе. Вас., К.
По обіцяпку треба швндкого коня.
Ил.—По обіцанку на скорій клячі поспі-
шайся. Ст. Зб.
Обітішцям не радуйся.
4520. Хто рад обіцяти, той не мае
охоти дати. Бр.
Хто багато обіцяе, той рідко слова до-
трімае. Ил.
Жди, татку, до латку (квітка обітни-
цям). Ст. Зб.—Чекай, татко, до лягка.
Пос.
Казала та не завъязала. Лів.—Обіця-
ла та не завъязала. Бр.
Буде сім пъятниць на одну неділю!
Кан., К. ,
Як хто обіцяе, а уже колись не до-
держав слова.
Казаному кінця нема. Кон.
Золоті гори обіцяе. Ил.
Коли хочеш милостину дарити, так
обийди трейчн кругом церкви: коли сво-
го не побачиш, тоді и чужому дай. Бат.
Куди наше не й шло! Дуб., О.
Куди кинь, то голим на плечі. Ст.
Зб.—Куди кинь, туди кинь, то все го-
лим на пъяти. Ил. — Голому на плечі.
Сос.
4530. На, рудий, паски, щоб и ти
свитки знав. Р.—На, паски, щоб и ти
знав, що сегодня Всликдень (хто дасть
яку пустош ще й доладу). Кох., [Кан.,
к., Гр.у.
На, та знай мою добріеть. Ск.—...
ласку. Бр.—На—знай иаших! Мі.
Пехай и коза знае, коли світае. Ил.
Хоч з перцем, та з щирим ссрцем. К,
Се вам не в жадібку. Коз.
Не так, як хотя,—так, як мога. Ст.
Зб.
Из малого манастиря мала й милости-
ва. Рад., 3., Кр.
Який манастирь, така милостива. Кан.,
К.—Для малого монастйра мала й мило-
сти на. Б.
ІЦоб себе не огулить и тебе не обді-
лить. Л.
Діли та себе на огули. Рад.
4540. Як міг, так допоміг. Бр.
Приймай малее за велико. Ст. Зб.
Бог дасть. Об.—Пай Бог дасть. Бр.
Сам Бог бачить, що пема де взять. Бр.
Само ся дае, коли е. Ил.
Не штука дати, коли е звітки брати. Бр.
Дай, голоде, хліба (каже бідний, як у
ёго чого просить)! Руд.
Позич, голий (1), сорочки! Б., Р.
(*) у ГОЛОГО. Рад.
И собака чуе, кто іі годуе. 3в.,3., Б.
II пес пізнае чоловіка. Ил.
4550. Дар за дар, слово за слово. Бр.
Хліб за хліб людям оддавай. Ст. Зб.
Легко (ёму) дихать! Л., Пир., Кон.
Нехай вам Бог нагородить и наповнне,
чого ви в Бога жолаете! Бр.—Хай вам
Бог приповня! Б., Кон.,
Хай вас Господь подержить на сім сві-
ті! Кон.
Пошли ім, Боже, многа літ! Кон.'—..
на світі пожить!
Дай, Боже, многа літ!
Спасибі Богу за помогу. Евх.
Хай тобі Бог дае вік — и щасливий и
добрий! К.
Нехай вам Бог дае щастя, здоровъя и
вік. Бр. —... здоровъя й многі літа. Дуб.
4560. 3 рук наробитись, з ніг нахо-
дитися», э очей наглядітись. Ст. Зб.
— 89 —
Щоб ти був багатий, як земля! 7>р.
Бувай здорова, як рпба, гожа, як вода,
весела, нк весна, робоча, нк бджола, ба-
тата, нк земля святая! Ил.
Година вам щаслква! щоб ви бачили
сонце, світ и діти перед собою. 77р.
Щоб ти був здоровий, як вода!
Дай тобі, Боже, сиішпо й охотно ро-
бити; щоб твоі думки були повні, як
криницн водою; щоб твоя річ була тиха
та батата, як нива колосом; пошли тобі,
Маги Божа, на всо гаразд! Кох.
Хай Бог дас на здоровъя! Л*., Кон.
Дай, Боже, щоб и моім дітям так! Г.
Бар.
Дай, Боже, дітками радувацьця. Кон.
Дай тобі, Боже, и з росі и з води. Бр.
4570. Дай, Боже, разом двое: щастя и
здоровъя. Прав. Ниж., В., Пол.
Пехай вам Бог здоровъя прибавить в
ручки, вніжки и в животок трішки. Кон.
Боже вас благослови — и батькови, и
материки молитви. Пир., Б.
Хай ваша душка буде між солодкими
модами, перед пахучими ладанами! Не.
Пошли ім Боже, чого вони в Бога ба-
жають. Л., [7іон.].
Дай, Боже, тобі з неба, чого тобі
треба! Білг.
Хай Мати Божа пошле (*), чого в Бо-
га просите! X, Кон.
(*) Хай вам Бог дас, або—Дай вам те.
Пошли тобі, Боже, на сім світі пан-
ство, на тім світі вічнее царство. Зап.
(Г 146).
Умій дать—умій и одходить.
Як був квас, то не було вас; а як
настало квасило, то и вас розносило.
Ёвх., [Рад.].
4580. Так ви ж не виколядуете (не
в и канючите)! Кон.
Без мене и дірочки малоі нікому зату-
лить.
И кури б загребли, если б не рату-
вав. Ст. Зб.
Це б то, бачиш, лепта удовиці. Кобз.
Не дай (*) и не лай. Прав. Ниж.,
В. — Дай не дай, а лаяти не лай. Ст.
Зб.
(9 Лучче но дай. Ь’р.
Дай не дай, а в зашиёк не пхай. Коз.
(4) шию. Ст. Зб.
Дав, не дав, а в груди не бий! Бр.
Дасть не дасть (1), у голову не вда-
рить. Ст. Зб.
(*) Дать не дать. Не.
Лучче псу муха, як поза уха. Ил.
Хлібом кормлють (*) , а стеблом очі
колють. X.
(*) Ложкою годують. /Г/>.
4590. Сховай собі на подзвіиня. Евх.
Сховай собі та купиіи скатирку руки
вкрити.
Хай вам на полуду.
ІЦоб тобі така смерть (погане щось
дав)! Пр., Сос.
Пехай нжс сам себе поминае! Кл.
Поминай свого батька! Ном.
Пехай воно тобі нівцем псреидецця!
Збр. Лаз.
Коли (*) наше (2) не в лад, то ми (’)
з своім (*) назад. П., Лів. , Ёвх.
(4) Як. Нр. (3) МОС. Ь’р., Рад.,
я. (*) собі посунем и. Зв., Дуб.. 3.
Сам Бог людям не вгодить. Лів.—Го-
сподь не вгодить, не то щоб одно дру-
гому вгодило. Бр.
Живому чоловікові ніхто не вгодить (|).
Проск., К.
(*) не владить. Чери.
4600. Ще той не родився, щоб всім до-
годив людям. Проск.,[Пир., Пр].—Той
ище ся не родив,щоб усім догодив. Бр.
Один чоловік усёму миру не вгодить.
Л., Пир., Гад.
Не будь солодкий, бо розлижуть (*);
не будь гіркий, бо розплюють (2). Бр.,
Кан., К., Ж. — Солодкого проглинуть,
гіркого проплюють. К. — Не будь ні гі-
рок, ні солодок: будь гірок—проплюють,
будь сододок — проглянуть. Кон., [X.,
Ст. Зб., Проск.]. — Не будь солодкнм,
бо проклюють; не будь (гірким?), бо про-
плюють. Кан., К.—Як’будеш гіркий, то
росплюють, а як солодкий, то злижуть. Бр.
(*) пролижутъ. ’/Г./ П"Р'; злижуть.
Іір.у У. (3) Проплюють. У., /Г.. Пир.-
.... самиіі мірннй будь. Бр.
Ні дяки ні ласки. 71., В., Пол.
Не сподівайся ж дяки від (*) приблуд-
ноі псяки. Гат. ’
(‘) Не жди дяки од. Яц.
Як наинвся, то до кірниці задом обер-
нувся. Ил.
Нагрів в пазусі гадюку. Проск.—Ви-
грів гадину за пазухою. Дуб.
Лихо давши, лихо й не давши: поіхав
козак не подяковавши.
Лопата—заплата, а Бог—нагорода.
За твое добро—кадук тобі в ребро! Ил.
4610. Бувай здоров, коли м’ змолов.
Ти мене визволь, а я тебе виучу (ота-
ка подяка!). Не.
6! тут малий спасибіг. Бр. — Малий
12
— 90 -
з исто спасибі. Ил.—Малая спасибі. Ст.
Зб.
Не вдячним горе! Кл.
ДАРОВАНОМУ одни кінець. Рад.
Дарованим коней не іздити. Бер.—...
не наіздисся. Зв., К.
Дарованому (*) коііеві (2) в зуби не див-
ляцця (3). Лів.
(*) Даремпому. Ст. Зб.\ Дареному. С.,
II* Подарепому. Пир. (а) коііеві.’ II ;
коню. Лів. (*) не заглядають. Г; не за
глядатп. /Г; не заглядан. Проск.. Іі.,
Полг, не дивися. Прав. Пиж.-, не гляди.
Ст. Зб.\ не глядять. о.; ие дивись. И.
3 чужоі торби хліба не жалують. Кр.
Що Бог дасть (‘), то всс в торбу. Л.
— Що не попало, то клади в міиюк. Гр.
(♦) дав. Свх.-, Щопе найдеш, мій пе-
боже. Коз.
За перебір дасть Бог витрешки. К. —
За вибірки дасть Бог витрлбки. В.—...
витришки.
4620. У чѵжомустаді не переберай. Ст.
Зб.
До готового хліба знаіідецця губа. Ил.
На готовки край найдецця пан. В.
До готовоі колоди легко огонь прикла-
дать. 3., Пир.—... добре погонь роскла-
дати. Вр., [Вср., Дуб.]. — колоди
огонь класти. К.—Добре то діло—до го-
тово! колоди вогонь прикладати. Проск.—
Добре лежачій колоді и огонь класти.
Рад. — При готовій колоді не лінись огонь
класти. Ст. Зб.
Не батько купив, не снн іздить (чу-
жого не жалуе). Пос.
Подарунки О за Дніпром (’) без іппа-
нів ходють (3). Лів.
«Колись ие так мирно (людно) було,
не так досадно, то іі даровалося, и
все,—а вже тепер!» І»р.—(♦) Нодару н-
ко. Прав Пиж.; Подарупок. Пода-
руй. Пос.;Даруикп. Збр. Лаз. (2) ». Кр.,
Л.; за Десною. /»> ; на Луполові. Пос.;
за Москвою. Збр. Лаз. (3) ходить. Прав.
Пиж., Пос., Л.; бігають. Бр.—Лупо-
лое — задиіирянська сторона Могилева
од Чаусівськоі и Черніговськоі брамп,
мення свое взяла од того, іцо жмвуть
наіібілын кожомъяки; Подаруй же —
було прізвнще одного мііцапського ро-
ду в Могилеві. Одни з сих Подаруів,
превеликиіі пъяппця, обіпарпаниіі, в
канцуррі, швеидяс було по Луполову и
канючить міілостині.
Ті вже повмірадп, що даром давали,
давно іх нема. Лів., Сл.—Умер той, то
даремне давав. Проск.
Минулася барма, що давали дарма. Ст.
Зб.
Ми без грошей нікому не граем. Пе.
Хто на сопілку дав, той буде на ніЙ
грав; а хто не дав—не буде грав. Ил.
4630. Купи та й лупи. Прав. Пиж.,
К., Нол., Лів. — \ю купить, той лупить.
Г. — Що купив, то й злупив. И.
Извик па дурницю. Павлг.
Ёму б усе дурпичками. Кулж.—.«.дур-
ничьи. X—Хотіли б усе дурно. Пир.
На дурницю жити. Гат.
Всяк ласий на чужі ковбаси. Ёвх.
Продай за так гроші. Пр., Кр., [Вр.].
— Куни за так гроші. — За так грошей.
Хор., Л.
Коли б, Боже, воювати, щоб іпаблю-
ки (’) не виймати. Гат.
(‘) Дай, Боже, воювати, та табель.
Ст. Зб.
А! спасибі в киіиеню не ховають (або:
не кладуть). Вр.
Де не дав гроша, так не пхай носа. Ил.
Вола даруюсь без ярма (кажуть, як
подэрують, та ще просить). Зал.
4640. Лучше даровати,-ніж браги. Ил.
Дурний дас, а розѵмний. бере. Ил.,
[Пос.].
В СТАРЦ1В наука есть: язика ся вчи-
іи. Кл.
Чорниш у комипі, білаш у кармаш.
Лист. (1,287), Б.— Білаш—иди в кар-
маш, а чорниш — біжи в комиш. Сто-
рож.
Чи хархарить, чп хархасло? Ном.
3 старчовідськоі мові; лерше—ніби
старці так кажуть про пшеніпшінки и
про жптпнк, а друге—«Чп світицця, чи
погасло світло?»’ Сими словами пподі
кепкують над погаплми старцями, нэ-
тякаючи на того старца, що, лежячи з
своею жіпкою десь під містком, під час
ярмарку, питав у людей: «чп харха-
рпть, чп хархасло?»—чи с сонце, чп
вже иіч.
В старецькім тілі та панськая душа.
Сл.
Торба мені жінка, кий у мене братом!
Краги.
Не зарікайся бути в старцях. Проск.
Старець старцем, а повагу любить. Ш.
Розігралися сліпні проти пъятниці свя-
ти і (д. Ёвхименко каже, що се про цер-
кву ІІъятницю Черпіговську. Коло тіі цер-
кви місто, аярмаркового часу круг неі у весь
майдан—мов у казапі). Черн.
4650. В старці пугою не вгнатп, а з
старців калачем не виманиш. Кл., [Ст.
Зб.].
— 91
Сім раз на день кием бити (ледащо-
старця, коли здоровий, а хліба просить).
Кл.
Не бий старого, если не бере чужо-
го. Ст. Зб.
Стараго село не покутя. Б.
3 лихого торбу, аби з носом (лихому
не даруй ніколи и торбу знімі). Кан., К.
Старца пагодуеш, а торби его пі.
Пир.—Старсцькоі суики иідди не напои-
ниш. Ст. Зб. •
Веди мене поводир, де пампушки ие-
чуть: там мене поцілуготь и пампушками
нагодують. Черн. г.
Лучче би ся не раждати, ніж, родив-
шися, світа не видати. Кл.
Сліпого Бог веде! Коз., Кр.
Сліпий лучче (м) ходить, як повода-
тнрь водить. У.
(*) Сліпець сміліше. .Зв. *
4660. Сліпому нема гори: куди попав,
туда й вали. Кон>
Сліпийлучче знае, як який поводатер./Ур.
Не святий, а сліпий. Кр.
.СліпіОне родяцця, а (2)робляцця. С.,
X, Каліка не родицця-— робицця.
Ст. Зб.
(*) Каліки. Ь>., />р., Рад., Пер. (’)
а сами. Рад., Пер.; тільки сами. Бер.;
тільки. Бр., I Бер.; але. Бр.
Сліпець, на млинець! Зв., Кр.—...
«Не хочу.»—«На два!»—«Не бачу,»
—«На три!»—«В торбу (*) при.» Лів.
— «Сліпець, ззіж млинець!»—«Не вмію.»
— «На два!»—«Не смію.»— «На три!»
—«У міх при.» Л.
(’) Сюди. Сос.
Так ёму Бог дав. Л., Кон:
Гріх сміяцьця: так ёму Бог дав: Б:
У СКУПОГО завжди (‘) по обіді. Пом.
(*) Завсіди. Ил.; завше. Проск.
У людей шаг скаче, а в скупого руб
плаче. Не.
Скупий складае, а щедрий пожпвае. Бр,
4670. Скупий збірае, а чорт калитку
шие. Кан., К.
Тогді скупи, коли на дні, а пе звер-
шечку. Бр.
Ліпивий двічі ходить (,), скупий дві-
чі (2) платить. Пир.
(') два рази робить, а. Кон. (*) два
рази.
Скупий два рази тратить. Ил.— ... а
голодннй бувае. М. Білз.
Не жалій ухналя, бо підкову загубиш.
Ёвх., Пир.
У скупощах не кохайся. Кл.
Щедрий — на батьківські гроші. Прав.
Ниж., Пол., Лів.
Він глухий, як скажеіп дай*, а як ска-
жепі на, то й чуе. Евх. — Не чуе глу-
хий, як скажеш дай, а як же на, то
чуе. Ст. Зб.
Та він такий, іцо й над конійкою тру-
сицця. Ис.
Глухому піспю співати. Не.
4680. Ніяким богом недопросисся. Пом.
Щедрий, як (’) Грек. 3., Пр.
(4) піжепський. Кулж.
Видно з иизького тину , той щедрий.
Сл.
В ёго посеред зіми лёду не випросши.
Л., Кр., Повг.’— Щедрий! зімою лёду (*)
не випросиш. Бр., Зв. — Щедрий! не вц-
просиш и лёду. Коз.
(*) серед зіми снігу. Пир.
Змилувався Біг над раком (’), та в за-
ду очі дав (2). Рад.— Змилувався (3), як
Біг над раком. X,
(*) на рака. Ил. (а)-дав му в заду очі.
/Іі., та дав ёму очі там, де не треба.
Ст. Зб.\ (5) Розжаловавсь. Павлв.
Скорійш в курки молока випросиш.
Ёвх.
Захотів молока від бика. Лох.
Ім и на се зійшлось. Пир.
У такого и чорт ладану не достане.
Кан., К.
А ні каменя не дадуть голову прова-
лити. Ил.
4690. Захотіли в жука та меду! Коз.
Найшов, де (*) Богу молнцьця. Зв.,
Рад., Лів. — ... молнтись, що й ліб
пробъеш. Бр., [Ком.].—Найшов (2) цер-
ковцю (2), де (3) Богу молитися (4). Руд.
(*) Зпаіішов до кого. К., .1., Коз. (’)
Знайнюв. Нл. (а) церков. Проск. (3) ».
Ил., Проск. (4) молнцьця. Пл.
Розжалобивсь, нк вовк над поросям:
відъів ніжки, та й плаче. Евх. — Так
жалуе, як вовк поросати: як ухватить,
то вже боіцця пустить. Рад.—Тоді вовк
над поросям змилувався, як ноги подъі-
дав,—тепер’.абіжи, біжи!» 3.—Розжало-
вався (*), як вовк над поросям. Бер.
«То так и над нами бувае.» .7. —
Змилувався. Пир.: Зжалився О,
Гпи-біда! Пир.
Дрижить, як Гуцу.і над дітьми. Ил.
Добрий, як собака. У.
Моторнин, як собака чорний. Ск.
Добрий, як спить. Б.
Добрий! як спить, істи не просить.
— 92 —
ТА, Пир.—Віп добрій чоловік: як спить,
то и істм не просить. Кулэю.
Добрий горщик (борщик?), та'малий
горіцик. Руд.
4700 - Хороіи коровай, та порепався.
Ст. Зб.
Такий я добрий куций, як ти з хво-
стом. 7і., Коз.
Добрі люде: що положи ш, то й не бу-
де. 7С, О.
Та він чоловік добрий: од хліба, од
солі (’) чорт ёго и оджепс. Сл.
С) Він чоловік добрий. до хліба, до
солі допадеціуі, то. Гр.
Такий добрий, як чортового назімка
хата. Бр. * /
Хороший С1) чоловік, та Березинець.
Черн.—Славний чоловік, та Березинсь-
кий. Б.
(4) Здасцця добрий. ///.
Скупйй не глупий. Зв., К., [/?;>.]. —
... а щедрий не мудрий. Ст. Зб., [Ил.].
Хто скуп—собі не глуп. Иос.
Хто вс чуе, той здоров ночуе. Б.
Пусти сусіда в хату, та й сам в су-
сіди йди. Л., Кр. — ... та й волю ёму
дай. Зв. —... в хату, а сам з хати вбі-
райсь. Рад., Павлг.
4710. Добре тому дати, хто не хоче
брати; а той, хто бере, як по душі де-
ре. Збр. Шей.
Візьми чорта на плечі, то й сам не
рад будеш. Зал.
Як маеш сусіду пустити, то в сінях
камінь положи. Бр.—Не держи сусідді в
хаті, поклади на тім місці камінь : из-
бъеш ногу, та знаеш , що на тім буде
кінець.
Хто стаецця медом, того мухи ззідять.
Ил.
На всякий чмих не наздоровкаесся.
Зал.—На всякий чпх не на здрастуесся.
77., В., Лів.
На кожний гук не одгукаесся. Нос.
И кума сором, и хліба жаль. Ил.
Нема зайвини (не хоче дати). Пир.
А що ви мені? ні сіль, ні гречка!
Пир., Пр.
Я тобі не брат, ти мені не сват.
Краш.—Мені як и ти не брат, як и то
не сват. Кон.
4720. Ти мені не Титана, я тобі не
Савка. Не.
А дзуски! Лів., В.—К дзус! К.— А
дзузу! Пр.—А дзу! Пр., Пир.—№у>
ки!... а по лапах! Ёвх.
К зась! Лів.
ІІоцілуй свого батька лисого! Рад.ДІр.
Не дай (’) курці проса—пехай здох-
не! Лів.
{*) Не дай. и.
Не тягни чоловічоі голови з грязі—са-
мого утопить; а тягни кінськую—самого
витягне. Пос.
Не всякому по Якову. Ёвх.
Не для пса ковбаса. Бр., Проск., Рад.
—... не для кіцьки (’) сало. У.—... ков-
баса, не для Кузьми гроші. Не.
(*) киськн. Г»р.\ кота. Каи., К.
6 сало, та не для кота! Бр.,' Проск.,
Чор. Рад. (92).
6 ’Сало, та не можна достати: високо
внсить. Бер.
4730. Гудзь, пане, та не вам, — за-
стебнувся б, та не дам. Кремснч.
Не для Гриня паляница. Ил.
бсть в Хилка, рогатина, та не для ко-
го иного. Ст. Зб. — Рогатинка есть в
Хилка, та в кошелику. Пр. в Ст. Зб.
3 довгою рукою під цвинтать (1). Лів.
(9 манастирь. Л., И., Пъятницю (цер-
ква у Чернігові). Ёвг.; церков. Зв.,Пр.,
Кр.; церкву. Рад., Л., К.
Завтра з мішком! Зал. —... прийдеіп.
Ёвх.
Наставляй ширше! Иом. —... ато бач
нікуди смпать.
Сёгодня з мішком, а завтра з торбин-
кою. У
Візьмем, руку вс...ши! Ном.
А ріжна не хочеш? Зал.
Шлёп ваші милості, зус вашічесті! Зал.
4740. Який хват до варенпків! Кан., К.
Піце сіеі не пахали. К.
Дулю ззіж. Дуб., Л.
Дулю дать під ніс. Навлр.
А дзус, холодцю істи! Ёвх.
Чортового батька! К., Лів.—... візь-
меш (побачить, матиме и д.). Чорта з
два!—А чорта!—Вражую матір!
Припшов з лісу—и иди собі к бісу.Прав.
Жирно буде. Лів.
Ти б може, тату (Пване, Петре, и а),
й мед ів, та де ж ёго взять! Л., Кр.
Тогді будеш мати, як старий чорт візь-
мецця помірати. Прав.
4750 . Дав би на молебснь, та й собі
потребеп. Рад.,
Отдай жунку, а сам у солумку. Ёвх.
Оддай (1) жіпку, а сам свисти (2) в со-
пілку. Бр.
(‘) Дай. Проск. (*) труби,
— 93
Оддпй людям (’) жінку, а сам труби в
кужілку (2). С.
(*) Д.іІі кому, //л.; ІІозпч кому. Кан.,
К. (*) кужівку. н/, Пл.
Судна діравого не наповинш. Ил.
Діравого(‘)мішка (2) нспасиплеш(3). Об.
(‘) Діряпого. /М<)., «?,, Л., Г». Коз.;
Дюравого. Проск. (’) міха пі^ди. Ст,
Зб.; мішка ніколи. Пр. (8) пс іпшовпиш.
Рад., 3., П., Коз.; пс паііовнкти.
Ст. Зб.; не паснтині. Пр., Проск.
Діравого горшка не на ллсш. Зв. —
ІЦербатого горшка ніколи пс наповинш.Рад.
Чужнх злиднів не паситнш. Проск.
Оддай нміцим, а собі пі з чмм. Рад.,
.1., Пр., [Коз.,Кр., Ст. Зб.].
ІІрийдс сто душ, та візьмс сто груш,
то мало то й остапсцця; а прийдс сто
душ, принссс сто груш, то буде мірка.
/>>., Рад.
4760. Нюхачів багацько, та табаки по-
ма. Ил.
Три вірви в шию и міх кулаччя. Кон.,
Кр. —... в шию, та лантух кулаків.
Дав ёму куку в руку. Ил.
Пожививсь (*), як собака мухою. И.,
Прав. Пиж., В., Лів.—Вхопив, як со-
бака муху. Зв., Рад., Б-
Кажуть більш, як хто ззість іцо по-
тривнс, або-що. (*) Зажививсь. К., Л.;
Покрспився. Пр., Пер., Кор.
Набрав,якубогий в торбу (здобувся)ІРо.
Годі вже, куме, тоі ласки! Проск.—Го-
ді, кумс, честі! Ил.
Спасибі вашому батькові (не того жда-
ло)! Л., Пир.
Тільки по губам помазав. Ёвх.
Сеі ласки я и в Жида дістану. Лип.
Такоі (*) ласки можна и в Цигана за-
побігти (2). Л., [К., О., Пир.]...—ла-
ски я и в Цигана добуду. Б.
(*) Сісі. Пр. (3) добути. Глх.
4770. Такоі ласки дістану й в Пара-
ски. Бр., Руд.
В Комлика б досі випросив, що коло
его попотупаеш. Пир.
И вже такі дари: сметанку избери, а
смроватку дай. Кон.
Вбірай, сват, капусту: коли б тебе не
принесло — свині поіли б (дае таке, що
ні на віщо). Прав. Верх.
Дарма, нехай хрінпя вже берутъ! К.
Гірко ззіети, жаль покинути. Б. —
Тяжко нести , а жаль покинути. Прав.
Пиж.—Тяжко брати, а важко кпдати. К.
Ятсбснікому педамбить—ясамбуду. Ие.
Хоч риби нема, нате вам кіш на рибу.Рр.
На тобі, Данило, що мені не мило. Ил.,
Ном.
На тобі, небожс (!), що мені негоже.
Ск.—.... оце я тее тобі дав, що мині з
носа упало. Бр.
(9 Боже. Лв.
4780. Нашим салом та по иашій шкурі.
Л., Пир., [Пер.].—Тим же салом, та по
тій шкурі. Гайс., Сл., Ст. Зб. — Моім
салом та по мені и мажутъ. Кон. — ...
та мене й мастпш. Бр.
И понюхать не дадутъ. Пом.
Зачиняюцця царські врата дли нашого
брата. Зал.
Тогді дали хліб, як зубів не стало. Г.,
II.— Що мені по хліб, коли зубів нема.
Ил.
Давали, та не внймали. Г.
Давали (*), та з рук не пускали (2). Лів.
С) Давас. Ст. Зб.; дас. О. (3) не ну-
скас.
За тим ладбм и всрнувсь додому. Пир.
Як (*) прийшов,так(2)и пійшов.Р^.,Х.
С1) Пз чим. Пр. (2) из тим.
Звітки прийшов, туди й пішов. Проск.
Поіхала Гася, та й всрнулася. Ил.
4790. Е, узяв, як дома! Л.
Щоб (*) чорт, та Богу моли вся! Кр.
С) Схотілн, або—Захоти», щоб. Пнр.;
Де ж віі бачіии. Пр.; Де ви видали
Рад.
Захтів у діда випросити хліба! Ил.
'Захотіли в старца кий однять. О.
Хотів у розбійника та ще и кий од-
нять! Кр.
Хочеш ти в старця копійку однять. О.
У старця в торбі но поживисся. Зв.,
Ёвх.
Хочеш бо ти в Цигана пугу впдертн.
Бр.
Кланятися чужим богам, мавши своі!
Проск.
Чѵжих богів шукае, а своіх дома мае.
Ил.'
4800. На що ти другого бога взиваеш,
коли свого масш?
Що тому богу молпцьця, которий не
милус. Пир., [Гр.].
Оглухли, не чують! Кобз»
ЗАВИДНО, що в когось видно. Ст. Зб.
Що на людях видно, то и собі жадно.
Збр. Лаз.
На чужій ниві все ліпшая пшеница. Ил.
В чужих руках завше більший шматок.
Проск.
Бабина гривия всім людям дивна.Ил.—
Бабине гривно (х) всім людям дивно. Збр.
Шей.
С) грнмно. Проск.
— 94
Чуже коня—пани. Пос.
Кажуть, як хто од завндоіціо чужо
хвалить.
Знае, що в людей в горшках кипитъ.
Ст. Зб.—Вопа зпа, що у нас и у бор-
щі кипить. Евх.
4810. Знаютъ сусіди, 'що в багача в
обіді. Бер.
Нема дивки па своі гроші, а чужі все
важкі. Черн.
Чуже добро голодному страва. Ш.
Сові сонцс очи коле. Б.
Чужа доля під бік коле, Пос.
Срібло очі всякому коле. Не.
Гарна дівка, як засватана. Прав. Пиж.,
Бал., [Рад. , I?.].—Засватана дівка всім
хороша. С., [У., К., Бер.].—Заручена
дівка усякому хороша. Боз.
Зависливі очі, як у попа. Кр.
Очі-завидощі! Пом.
Попівські очі. X, Кр.
4820. За вами та й мене не видно.
Прав. Пиж., Лів.
Заздрівому боком вилізе. О.
Людям на завись, а нам (2) па користь.
Бер.
(() в зависть. Не. (*) Тобі на завіеть,
мені. Свх.
Завидиику пнрожок, а жалоснику ро-
жок. Пос.
Кому завидуемо, у того можна до-
стать, а кого "жаліемо,—пі
Собака на сіні лежитъ (,),—и сама (2)
не іеть, и другому (3) не дае (*). X,
Ёвх., [Проск.].—Дожить собака на сгср-
ві, — и сам не буде істи, и другому не
дасть. Бр., Бер,
(’) Лежачи. Ст. 36. (’) ні сам. ІН\ и
сам. Пр., Гр. (3) а скотові. Пр. («) пі
товаровъ не дас істи. Ст. Зв.
И сам не іеть, и другом не дасть. Ил.
А ні нам, а ні вам.
Твое не заведецця ніде. Ёвх.
Та він би з рідного батька злупив.
Проск., Білі. — И з рідного батька зде-
ре. Ёвх.
За білыиим поженись, та й того рі-
шись. К.
4830. Хто два зайці гонитъ, жадного
не здогонить. Ил., [ТГон*].
Тобі хоч діжу з тіетом, то все мало.
Л., Ёвх.—Хоч и діжу з тіетом оддай, то
ще буде клясти, що важко нести. В. Білз.
Хіба ще ёму хороби лихоі треба\Л.,Пир.
Не будь ласий (*), як попівна замуж (2)!
Проск.—Е, ця наче попівна заміж ква-
лицця! Бр.
(*) Кванисся. Кан., К.*, Квапляіцця,
хапаіцця. Гат. (’) заміж.
Оце (хваіас), наче собака мухи! Коз.
Так хаиае, як собака рве. Ёвх.
Допався, як муха до меду. О., Навлі.
Добрався, як вовк до кошари. Об.
Укажи палецъ, а віп руку просить. Ил.
Розъівся, як вош у корості. ИІ.,[Проск].
4840. Тілько допусти ёго до коша, а
сам не рад будеш. Б.
«Постой, біеона свипя! я тобі дам ма-
ку!»— «Ух, иззіла обух! коли б змогтись,
та ще поволоктись—казав чоловік, маку
дам.» Кр.
Коли мед, то и ложкою. Бр., Бер.,
Лів., |г7в.] — Коли мед, так и ковшей.
Пос.
Коли добре, то еще хоче ліпшей. Ст.
Зб.
Гарне, та ще и з папкою. Рад.
Потрошку та з папкою. Пом.
Хорошого (*) потрошку. Лів. —... та
щс й з папкою.—Смашного (2) потрош-
ку, щоб жпвотик не болів. Пир. — ...
щоб не занедужало. Р. —Но все ж ра-
зом: хорошого потрошку. Лох., Пр. —
Потрошку та з папкою. Ск.
С) Гарного. 3. (3) Доброго. Зв.\ Гар-
ного. Р.
Дайте мені, ще й дитині моій. Кон.
Обдре до шнирочки, до шерстиночки.
Кон.
Вовк, що спіткае, то ззіеть (або: що
споткае , то зъядс). Кл. — Як вовк: що
стрів, то ззів. Ст. Зб.
4850. Землю поідала 6, як би могла. Кл.
Всего світа не забереш. Проск.
Вовкові барана з горла не видереш.
Ил.
Хоче у вовка з зубів вирвати! Пр. в
Ст. Зб.
Трудно вирвати, як исові з зубів.
Проск.
Не дурний крук, пустить из рук. Бр.,
[Проск.].
Трудно вовку лапку. 3. —... а там и
зовсім лізс.
Хоч ляпку смочить! Ёвх.
Таківський з лоба! Сос.
Він тим не забагатіе, а ми не завбо-
жіем. Лів., Ст. Зб.
4860. ДОБРА НАДІЯ. X, Пир.
На Бога надія! Об. — Наджа (§іс) на
Бога. Бушиночка (с. Бр. п.).
Сподіватись на Бога, на ёго ласку. Гат.
* Я на то, як на свято. Бр.
— 95 —
3 несиодіваного часом и люде бувають.
Проск.
11з несиодіваного бува сиодіваііе, а з
снодівапого несиодівапе. С.
3 сто люде будуть (кажуть и не па лю-
дей). Пир.
Колись воио щось з того буде. Проск.
Як куіц розивъецця, то й козак роз-
жнвецця. Иов»
То не козак, що отаманом не думас
бути. Полт.
4870. Бог не без милости, козак не
без щастя. Пол., Лів. —... не без долі.
Прав. Ииж.) Лів., Ос. 7 (XVI, 5).
Козак не без долі. Л., Гат.—...кій-
ка не без щастя. Об.
Козак не без долі, рыба не без лус-
ки, Бог не без милування, государ не
без жалування. Бр.
Бути козі на торзі. Ст. Зб.
Зпайде свадьба сорочку. Б., Ст. Зб.
[Л., Кр., Пр. в Ст. Зб.].
Тоді буде й насіння, як буде вссілля.
Ш.
Аби моя голова здорова була, то все
гаразд буде. Ил., [Коз., Ст, Зо.].
Аби голова на въязях! Рад.—....а ро-
зум буде. Кан.
в, й буде, й знасм, де взять. Пр.,
Кр., [С.].
Як будем живі, то будсм и ситі. Кон.,
[Бр.].
4880. Найду куму, аби було к чому.
ПІ.
Коли стало па хліб, то станс и па
обід. Бр.
Стягнувсь на корову, то стягпусь и
на вірёвку. Пир.
Стало на рибу, станс (або; вистарчить)
и на юшку. Проск.
Як потягнувся (*) на юшку, то розста-
райся (2) и на петрушку. Бр.
(*) Як вметало. Бр.у [Лол].(2) т0 ви"
стане.
Колись и на моім підвіръі буде боло-
то (худоба, а од неі и гній). Нов.
Колись и в мое віконце засвітить сон-
це. Л., [Ил., К.].—Колись таки дождс-
мось сопця в оконце. Сос. — Колись и
перед моім окном сонечко зійде. Рад. —
Колись и перед моіми ворітьми сонсчко
зійде. Бр., [X].—бще и на моіх воро-
тях сонце засвітае. Ил.
Колись и нас сонечко гляне. Гат.
Сонсчко блиснс, сорочечка впехне. Зал.
Не буде тогді в мене голова болітн. Ил.
4890. Коли (*) наклюнулось, то й ви-
луцицця. Пир.) Гр.—Улю яечко наклю-
нулось, то й курчатко пезабаром вилу-
пицця. Сос.
(1) ІЦо. С., Ст. Зб.
Дождусь и я тіі годипи, що будуть по
шелягу (!) дипі. 3.) Пр.
С) по шагу. Б.
Аби цвіт, а ягідки будуть. Зв.,Б.
Буде й на пашому тижню свято. Пс.
Буде й на паші улиці празник. Л.,
Б.) Пр., Павлг., \К., Рад., И., О.,
Новг., Т.].
Не все іети скором — колись буде й
піет. Бр.
Колись и моя копійка не щербата бу-
де. Зв., Б.
Персмелецця — мука буде. Ск.
Все тое псрстовчецця, та персмелецця.
Ст. Зб.
Нсмае злого, жебп на добро не вий-
шло. Ил.
4900. Лихо не без добра. Г. Бар.
Буде баба війтом! Пир. — Твоя баба
війтом. Ст. Зб.
Не тспер,так (!) в (2) чствср. X, Пир.
(«) то. У., Ст. Зб. (а) у. Ст. Зб.
Дайте мені пабристи па стежку. Ч.
СПРОМІГСЯ дід на обід, а баба на
кіеіль. Ил.
Спомігся,як убогиіі (на?)кіеіль. Ст.Зб.
Довелось (або: доведецця) (‘) червяку
на віку. Зв., Рад., Лів.—Червяку на ві-
ку доведецця и на жлукті пообідать. Р.
(1) Пршідецця. Рад.
Хто гарячого не бачпв, той холодному
рад. Кон.
Хто великого ие бачив, той и малому
дивуецця. Пир.
Лучилося сліпій курці зерно, та й то
похожае. Бойц.—Трахвилося сліпій кур-
ці пшенпчне зерно! Проск.—Трахвицця
(‘), як сліпій курці просо (2). Проск.—
И сліпа курка де-коли найдс зерня. Ил.
(Ч’Трапилося. К. (’) зерно.
4910- Прибулося тещі зятніі діти кбли-
хати. Ст. Зб.
Сліпому Омелькі все копейки. Новг.
Хто новини (х) не видав, той в вето-
ші рад. Л., Пир., Кон.
(*) нового. Кан., К.
ШДНЯЛА УШ1. Л., Кон.
Діждав рясту (*) топтати! Л.
(*) расту. Ст. Зб.
— 96 —
Як з поди вийшла. X.
Въосенн літо. Г. Бар.
ІѴІов чарами одвело.
Уже па ряст виліз (остербав). Бр»
Душа в мело вступила. Пл»
4920* Став на лад. Пр., Кон»
Став па стану. Зв., Л.
Суженому дівка. Пос.
Як удача кому в чому.
Огу, мій хлопець (копательніший став,
як дали хлосту або-що; або всселішнй
став чого и д.)! Ном.
Так як оплине (понравицця дитипа,
коли ходятъ коло ёго добро). К.
Як на коня ссадив! О,, [Ст. Зб.].—
Як на сто коней посадив (як руч за пим
потягнуть). Дуб., [Пл., Бр.].
Бог на ёго зглянувсь. Пир.
Мов небо ростворилося ' (иолегшало в
недузі, або-що). Кон.
И світ ёго піднявся вгору. О.
Як світ ёму свінув! Кон.
4930. Пзбулось, як не було. Бр»
Біда вмерла—и ноги задерла.X
ПРО МЕНЕ, Ссмене. Ж., Кр.
Мені все рівно — що кахоль, що піч-
ка. X.
Нехай твого батька журавлі, а мого
чаплі. Збр. Лаз.
Побачим того и ката. Ст. Зб*
Побачим, що буде з нас, — чи торба,
чи мішок! Зал.
Нехай вже раз той горіх розгризу. Бр.
Щоб и моя душа не в пні (поласую)! Б»
Бачили ми вже вселяково: нехай ще
й так побачимо. Бер.
4940. Нехай так, як піп скаже. Евх.
Про мене (*) — хоч вовк траву іж.
Ном.—Про мене—нехай вовк траву іеть
(або: нехай пси траву ідять). Кан., К.
(*) По моій голові. Ст, Зб.
Кат вас бери! Пол., Лів», Сл.
Хрін ёго бери! Гр»—Та хрін тебе по-
бірай! Рад.
Нехай тее лихо буде тихо! Лох., Пр.,
Кон'.
Мовчи’(1)лнхо—аби тихо! Кр.—Мовчи,
аби тихо лихо! Рад.
(*) Нехай. Нов.
Не що дівці, як кросна ткать. О.
Волі маете (як нам завгодно)! Черн.
Панська воля. Бр., Рад»—На панській
волі (або* охоті). Бр.—Як панськс зво-
лення. Б,
Волей Бог, та и ти. Ст. Зб.
4950- Вільному воля. Бр. — ... ходячому
путь. С.
Вольному воля, а бішеному в поле. Пир.
Вольному воля (*), спасеному (2) рай.
Об.
(*) вольность. Іі. (’) світлому. Пр
Не ‘сильно—вільно. Иом.
Л не любиш—не цілуй! Пос.
Охочого не вняти. Ст. Зб.
Охота (*) гірше неволі. Бр., Зв., 3.,
Проск., Л., Пир.
С) Козацька охота. Лаз.
Хоч головою наложи! Дуб.
Як хто схоче, так и скаче. Бр»—Як
схочь, так скочь. Проск.—Де схоче, то
скоче. Ст. Зб.
Пехай собі, якхоче, сокоче. Бр.,Рад.,
Пр»—Як схоче, так и сокоче. Пр. — Як
хтосхоче, таки сокоче. Бер., Пир.,Гр.—
Хто хоче, сокоче, а хто хоче, кудкудаче.
Бер., Рад., Л., Гр. —... сокоче, а я
буду кудкудакать. Не.
4960. Як хто хоче, так по своему бать-
ку плаче. Пос.—по своій матері и пла-
ча С). У.,3в<, Бер., Б.—...одні голо-
сно, а другі тихо (2). Черн.
С) сокоче. Лип. (2) чи тихо, чи го-
лосно. Нр.
Хто хоче, по своему батькові илаче, а
хто хоче, то й скаче. Рад.
Волпо, кому хотіти, по своій матері
плакать. Ст. Зб., [/&.].
Нехай ваше зверху буде. Дуб.
Нехай привъязав! Пос.
Нехай буде гречка! Лів.—... нехай не
будесупсречка. Сос. —... аби не супереч-
ка. Бр.
Нехай твое мелецця—ие вибірай. Г., П.
Нехай ваш (твій, ёго и д.) чорт (*)
старший. Бр», Кан., К.г Ёвх.
(9 біс. Ст. Зб.
Нехай руно (або*. буде руно; або*. ва-
ше руно)! К.
Пай буде бабі плескано! Ил.
4970. Нехай ваша річ напереді! (’) Ск.—
Твоя річ спереду (2). Л., Пир.
(‘) у началі буде. Рад, (2) напереді.
Пр. в Ст. Зб.
Та колп 6 же (,) нашому тсляті вов-
ка піймати (2)! Кр.
(1) Дай Боже. Зв. Рад., 3., О., Гр,^)
та вашого вовказзіетп. Зв.
4972. Хто (*) любить попа, а хто (2) по-
палю. Рад., Пир. —... попа, хто поладю,
а хто попову дочку. Л., Кон.—... попадю,
хто попову дочку, а хто и наймичку. Зв.,
[/{].—Кому піп, кому попадя, а кому и
— Й7 —
попона дочка. Зв., 3., Л., Черн.—Хто
про попа, а хто про попадю. Пр., Сос.
(9 и р) Иншіііі. Проск.; Инхй, Ст.
Зб.\ Тоіі. Пер.
4974. Захтілося—«запрягайте!», відхті-
лосп—«виврягайте! я Ил.
Аби хіть була! Пир.—... от, як уже
пемас хоті (а пе хіті? Пом.). Пр.
Минувши звопицю, хоч на шибенпцю.
Ир. в Ст. Зб. — Нехай йдеть во имя,
голову ломя: мину вши и д. Ст» Зб.
3 Богом, Парасю (’), коли люде трап-
ляюцця. Об.
(*) Марусю. Яо.н.; Израню. Гайс. (*)
трахвляюцця. і<1; находяцця. И.-, луча-
юцця. Пе.; коли тебе люде хотятъ. //л.
3 Богом, Марусю, по морозцю! О., Іі.
До миловання пема силования. Ил.
4980. «Куме,пийпиво!»—«Грошей ніт!»
—«Иди ж вон!»—«Слова ніт!» Ст. Зб.
К ёму й байдужс! Кулж. — Він собі
байдужс. Гат.
Так дбас, як пес о пъяту ногу. Кан., К.
Так дбае, як псс о пъятінку. 27., П.
Тое мені ні свербить, ні болить. Ил.
По моіп голові, то хоч уже робн,—я
вже ие буду бачить. Бер.
Дуже мені тее в голові! Пир.
От мені велика турбація! Иом.—... ве-
ликпй клопіт!
Оце б ще падало!
Про мене, хоч головою об тин!
4990. Як умру, то хоч ліеу підіпри. Зал.
И гадки немае! Зв., Пр., [Рад., 3.,
X]. — А ёму й не гадки! X, II.—Я б
и гадки не мав. Л., Сос.—Ні думки, пі
гадки нс було. Пир.
«Старчс С1), село горитъ!» — «А я за
суму, та далі посуну (2)!» Бр., Зв., Л.,
Кон.
(9 Діду. Г.. Проск., Пер'.; Старцсві
кажуть. Ёвх. (2) а він за свою суму, та
іі далі лосунув. Пер., [Проск.]; а дід’під-
перезався, та іі зовсім зібрався. Проск.;
я піду у друге. Г.; а мені що’. я за су-
му, та іі у друге суну. Ёвх.; а я, взяв*
іші супку, далііі посуну,— або: а я, взяв-
ши сунну, да пойду в друге село. Ст.
Зб.
Мені Уляні й тут видно, що пряду на
рядно. Новг.
Може—тобі журба! Кон.
Церкви горить, а люде руки гріють. Ил.
Як наш брат Савка поів нсдогарки,
так до повночі и мешкае. Коз.
Наш Антін не тужить (/)?.: не туже)
об тім. Бр., [Гр.).—Не журицця Антін
об тім: батько вміраё, а він блини вми-
нае. Черн., Новг.
4998 Чорт не плаче, коли чернець ска-
че. //л.
5001. Ох меиі печаль (*) велика! Зв.,
Рад., К., Л.
(9 сухота. Рад.
5003. Идс Иван красти— Божеёгощасти!
утік — ёго сила! а піймавсь — одбувай
шия! Ёвх. — Иди красти: як украв — то
сила, а як по вкрав — то шия. Сич.
Як пе чуе, то й ие падпть (’). Зв.,
Рад., Л., Пир., Ал., [Бер., Кон.].—...
як не бачить, то не болить. Ие.—Як не
бачиш, то не вадить. Павлг.
(9 щоб так и не ваднло. Пр.; небу-
до вадить. Пр.; топехаіі повадило. Коз.
Пехай буде ні по твоему, ні помокну,
а побожому. Ос.' 12 (XV, 42).
/ Нехай рис, роскопуе, пе свое шукае.
Кобз.
Нехай, каже, може так и треба. Кобз.
Не ХОЧЕ, як коза сіна. Прав. Пиж.,И.
Нехоче, як кобила (*) вівса. Бер., Гад.,
Гр., [Пр., Коз.].
(9 кінь. Рад., Пир.
5010- Не любить, як кіт сала. Прав.,
Пиж., Пол., Л., —Бридицця, як
кіт салом. Г., П.—Ласпцця (або: Ос-
трить зуби), як кіт па сало. Ил.
Таити ие хочеш,як дід сороківки.77/л
Лпхо (*) Литвинка (2) нападе, як не
дзекве(3). Павлв., Лаз. — Кортпть Лит-
винка (4), як не дзекне (5).
(9 Чорт. К. (2) Литвина. Пир. (3) щоб
нс дзекнув. X. Зб., К.; щоб пе дзяв-
кнув. К.; коли пе цвенькпе. Гат. (9
Ляцвіпу. Ёвх.; Литвина. Кон. \ Лпт-
вппку. Зал. (а) щоб пе дзеквуть. Ёвх.;
щоб не дзекнув. Кои.; поки не дзвяк-
не. Зал.
Кортпть Литвинка (*) скоринка (2). Л.
—... бабу скорина. Пом.
(9 старця. Пир. (2) шкоринка. Рад.;
Маринка. Не.
Кортпть Маринку, що не була, на рин-
ку. Кан., К.
Не спицця вовку під сслом. У.
Противна, як старцеві гривня. Л., Пир.,
X.
Се гірш, ніж — ходи істи. Ст. Зб.
Ждали, як свяченоі паски. ГІвх.
Так мені вподобалэсь, як вовкові ве-
сілый піені. Ос. 7 (XVI, 1).
5020. Прппав му до смаку, як муха до
меду. Ил.
Скучае, як собака за кием. Павлг.
' 13
— 98 —
Жалус, як собака палку, Ёвх.
Аж ели ика потекла. Кулж.—Аж слюиь-
ка в роті потікае.
Слннку ковта. Кв., [О.].
Як (*) кобила до вівса. Евх.
(*) Ирже, як. Бр.
До жаги приспіло! Гат.— До аж-аж!
Карай, Боже, тім довіку ножного (*)!
Рад., Слуц.
(*) ио вік тим. Бр.
Обома руками! Ск.
Ирилип (*), як пъяний (2) до тину (3).
Рад.—Берецця (1), як пъяний за тин (2‘).
Ст. Зб.
(*) Причепився. Проск., Кан,, К. (?)
пъявка. Проск. (*) плоту. Кан., К. (4)
Держіщця. 7/е.; плота. Не.
5030. Тільки за дугу, тут уже й на
возі.
Гсть ёго,—та й сюди! Бр.
Геть его сюди! Ос. 10 (VII, 60).
Хоч кисло, хоч пріено—усс вали умі-
сто! Кр.
Якзавіточку! О.—... вхопився (*). Ном.
(*) взявся. Пр. в Ст. Зб.
И хвіет роспустив. Ст. Зб.
Він и лапки зложив. Ёвх.
И лапки полизав («Вони й лапку туди
полизали» — на сирітську хату. Б.) Ст.
Зб.
Летятъ, як горобці на огонь. Дуб.
На (*) руку ковіпька. Лів.
(1) О, це на. Бор.у [Пир.].
5040. Аж жижки дрнжять (*). Прав.
Ниж., В., Лів. — Аж литка дрижить.
Рад.
(О трусяцця. Лів., Сл.
Аж трусицця (так пить хоче и д.) Ном.
Тобі туди йти, як з гори бігти. Ёвх.
Як попереду танцевати. Л., Ст. Зб.
Забажалось, мов перед смертю. Ном.
Як би твое слово та Богу в уха! Ос.
20 (IV, 24).
Ждала, як Бога. Зв., К., Пир., Л.
Сплуйте бо мене! Ном.
Дай же, Боже, чутее побачити!
Як кортить, то й Бог простить! Яц.
5050. До сего (*) торгу и пішки. Зв.,
3., Л., Пир., Кр., Ос. 8 (III, 18).
(*) Я к тому. Ст. Зб.-, К Сёму. Кон.
Не одтих грошей! ІІом.—...не од тиеі
речи! Пир.
Ласий, як до ковбас. Ёвх.
Ласий на ковбаси. Рад.
Ласий, як кіт на сало. Кр.
Ласий, як Циган на сало. Бр., Л.,
Нир„ Б., Кон., [Проск.].
Ласий, як собака на легке. С.
3 нехочу кум у кума порося ззів. Пир.
Баба з нехочу цілс (’) порося ззіла. Пер.
(*) 3 нехочу кума и. Б.
Нз нехотя ззів вовк порося. Пл.
5060, Из нехочу ззів три миски бор-
щу! Ном.
Оце з того нехочу!
Коли ласовать, то ласовать—бий, жін-
ко, цілс яйце в борщ!
Коли вживати, то вживати, — по дві
ейці в борщ вбивати. Бр.
Но много — по цілому грибу у борщ
кидати. Бр., Ст. Зб.
Кум не свиня, аби (щоб) яйце в борщі
ззів. Ил.
Хоч на час, та навскач (’). Сл., Евх.
(*) нДвиш. Новг. • -
Спп, жіяко, перцю! исхай нам на віку
хоч раз гірко буде (се б то, коли гірко
жить, то гірко й іети). Кан., К.
Лупи, козак, яйця по цілому на день!
Прав. Ниж.
Хоч ср..а гола, так каша з молоком.
Зал. (з Пгір).
5070. Хоч голий, та в поясі Пир.,
[Кр., Гл.].
Хоч голий, та в підвъязках. Коз., Черн.,
X., [Л., Б.].
Хоч куліш, та з лерцем. Пир.
Хоч злидні, та (*) з перцем. Кр.,
Р.,Х.
(*) абп. Бер., Мг.\ Злидні, та ще й.
Бер., Пр., Павлг.
Дай, Боже, в старцях живши,та з пер-
цем іети. Коз.
Чого НЕ ЛЮБЛЮ, того й в борщ не
кришу. Бр.
Так любить, як порох у оці. Ст. Зб.
Люблять, як собака палицю (або: пес
діда). Ёвх.—... пси діда. У.— ... з по-
рожніми торбами. Бр.
Любить, як собака редьку. Ск. — Не
любить, як собака редьки. Рад. — Обрмд,
як собаці редька. Пр.
Любить, як собака (*) цибулю. Прав.
Ниж., Лів.
0) пес. п
5080. Любить, як вовк порося. Черн.
Кваписся, як Жид молотити. Кан., К.
Ти так (просиш,чнаймаеш и д.), як мо-
роза кличуть обідать. Л.— ... на кутю.
Кан., А.
— 99 —
Крутити косой (1). Павлв.у Гат.
(9 ПИКОЮ. Гат,; мордою. Павла., Ёвх.
Губу закопилив. Ном.
Чого ти рило свое квапиш? Не.
Коло в ніе. Павлв.— Коле шпилька в
ніе. Гат.
Кисло,—в рот тіснс. Ёвх.
Скрививсь, як середа на пъятпицю.
Об., Ст. Зб.
Руками (’) й ногами! О.
(9 Кудн тобі! руками. Зв., Пир.,
Пр.
5090. Коли коні ідять и набік глядять?
як січку ідять. Пр. в Ст. Зб.
Не тудп чирка носом кируе. Пос.—...
носом сидить (не до шми§и балака).
Кан., К.
Не в'тую дудку грають. Лойц.
Хочецця, як голому на улицю. Полт.,
X., Сл., Ёвх., [Руд.].
Як на рожен—не хочецця. Кон.
Ити, неначе у ярмо. Гат.
Се так, неначе як панщину робити-
Бр.—Се неначе за панщину. Павлг.
И калачей го не звабить. Ил.
Тепер ёму так (до обнімання и д.), як
грішникові до гарячоі сковороди. Чор.
Рад. (290).
Рад, як сирота трясці. Ном.
5100. Так рад, як торішнёму снігові.
Проск., Бер., Л, Пир.
Так тому рад, як би му пси обід ззі-
ли. Ил.
Терпитъ го, як сіль в оці.
Сторонить від нёго, як вовк від сіті.
Жахаецця, як чорт хреста. Тар.,Павлг.
Боіцця (‘), як чорт ладану. Об., Ст.
Зб.
(9 Тіка. Пр.; Утіка. Пир.*, Сахасцця.
Рад.; Жахаецця. Павлг.
Як болячка на носі (хто кому). Л.,
Кон.
Сім літ го не бачив, бодай го був ні-
гди не побачив. Ил.
Дідько ёго сюди приніе.
Наче на лиху личину принесло. Сл.
5110. Чорт несе. Лів.
Сёго чорт ёго ма и в думці. Зал.
И в головах сёго не покладай! Иом.
Та й не сяицця нехай воно тобі!
Та таки а ні же!
И пе близько (и слухати не хоче чого
там)! Кр.
Хай тобі риба й озеро! Кан., [Кр., О.].
' Нехай вам кіш та риба. К.
Нехай ёму хрін! Зв., Л.
Нехай ім кукли и теремки (нехай
граюцця, а я у іх більше не зостанусь)!
Пер.
5120. Геть лишенъ до ката! Гат.
Нехай він скисие па путрю. Кон.
Нехай ёму осичина! Бр., [Пр., Кр.,
Ис.].—... осинй. Ном.
Хай ёму прасунок (або: цур)!
Хай ій жаба! Пир.
Хай ёго батько сказицци (проклёни сі
білше на скот то що , піж на людей)!
Кон.
Та нехай вони виказяцця, не займай іх!
Нехай на тебе каз найде. Збр. Лаз.
Цур тобі, пек тобі (’)! Ж., Л.,Пир.,
Пр. —... осина тобі. К., Л., X. — ...
гірка. Рад. — Цур та пск тобі, сатано!
Проск.—Пек та осина! Ил. — Цур ёму
Об.—... пек ёму! Пир., Н., Кон.
С) НУР тобі та пск. Пер,—... и пек.
/>р., Пер., Лип.
Ну ёго, к сину! Збр. Лаз.
5130. Нехай ёму халепа(1)!Дра<?. Ниж.,
Лів., Сл.
(*) халеп, Кон.
Хай вам лихо! Л., Кон.
Нехай ёму аби-що! Л., Кулж.
Нехай воно ім сницця! Ос. 2 (91).
Як не дівка, йди до дідька. Бр.
Хай вона зпричиницця! Пер.
Будь воно неладно! Л., Кон.—Будь він
тричі неладен! Л., Пир.
Будь воно тричі німцево! Кон.
Хай (*) Бог (2) милуе! Лів.
(9 Нехай. Прав. (2) Господь. Пр.
Нехай Бог одвертае! Бер., Л., Пир.
— ... Господь відвертае! Нем.
5140. Нехай Бог боронить. Пир., 3.,
X.—Боронъ Боже (або: Господи)! Кон.
Ховай Боже! О. — Крий Боже! К. —
Нехай Бог крие. II.
Щоб твій и дух не пах! Пир., [Рад.,
Полт., Л.,Пр.].
Щоб я и не довідався! Ном.
Не буду сокири сталити. X. Зб.
Мій и батько того не любив. Г., И.
Я не требую: ні з помоччю, ні з не-
моччю. Кон.
Наші родителі за тим не, гонителі.
Прав. Пиж.
Волівбим пса за хвіет потрнмати , як
у тебе дитину (лае недоброго кума).
Проск.
Та який ёго собака піде (або: візьме,
буде давать и д.)! Рад., Л.
5150. Ото вже не люблю, як хто вмре,
та ще дивицця. Ст. Зб., Бр., Проск.
*
— 100 —
Чого очі не видятъ, того серцю не
жаль. Г.
Де мило—там очі, де болить—там ру-
ки. Ил.
Мокрого поліни вогонь пе ймецця. Л/л
ДУРНИЦЯ, що батько синцця! Л.—...
плюнь, бо то мара. />., |Ліір.].—... сои.
Нові. — ...сницця; а мати ж—тая мара!/У.
—... сницця—от як мати! Пом.
Се дурниця, що мара сницця, а пере-
крестись, та певпо іі спи. Пер.
Дурниця з маком паляниця. Пе.
Роби тее, що піп каже, а не робн
того, що він робить. Руд.
Вхопилась би без Петра, тільки шко-
да, що пема. Бер.
Хома купив, Хома й пъс, бо у Хоми
гроші е. Зв., Рад.— ... пъе, и нікому
не дае. Черк., X.
5160. Хоч нема очей, так е ті ямки,
що були баньки. Пе.
Не той пиво пъс, хто варить. Ил.
Плюнь па раки, а юшку геть вилий.
Нов.—Раки іжте, а южку вон.
Бодай здоров старий сподарь (згадус
за очі). Кон.
Ноздоров, Боже, вас. Л., Пир., Кон.
—... добрих людей. Пир. —... вас, та й
нас, коли вас! Кан., К.
Ноздоров, Боже, нашого пана, то все
гаразд буде. Рад., Л.—...то буде в нас
все. Бер.
Ноздоров, Боже, того, що світ Ёго.
К., Проск., Кон.—... та и мене побіля
Его. Білі.
Де ріки текли, там и будуть. Прав.
Ниж., [Пол.].
Не бити (*) кума, не пити пива. Гайс.,
У., Проск., Павлв.
(') Не бивши. Кан., К., Ст. Зб.
Пе всім туди раком лізти, де зузуля
куе. Нс.
5170. Не коли колька , бо я не Поль-
ка; коли Русина, бо у Русина білыпа си-
ла (щоб не іі кололо, а чоловічпй род).
Бр.
Шкода вже того и говорити—котороі
потрави не будеш варити. Кл.
Який бог звъязав, то пехай и розвъя-
же. Ст. Зб.
Зпантиличпвсь, небоже! Гат.
Дасть Бог и від квасу окрасу! Ил., Бр.
а Пусти, я чорт!» — «Дарма, що чорт:
ззідять добрі люде з хлібом!» (а воно, га-
спид, у вершу влізло). Пер.
Не пашоі вдачи. Ис.
5177. У кого яка вдача. Кон.
5179. Сліпому не світять. Б.
5180. Мужик на мужика хоч бреше, та
не вкрепіе. Пр. в Ст. Зб.
Дарма. Гат.—Дарби. О.—Дармо. Бр.
Шкода, пе буде того! сількись, нехай
буде!
Шкода казати. Гат.
ІЦо хоч роби, а з того нічого ие буде.
Проск.
Пе треба плахти, що и в запасці гар-
но. К.—Не треба запаски, коли и в плах-
ті гарно. Бр.
Нащо Лссці йаяисто! Бр.
Батька в паймах не вжалусш. Хар. Зб.
— Не вжалувать (‘) батька в яаймах. Зв.,
Кр.—... коли напявся, то нехай служить.
Рад., Л., [Кр., Евх., Збр. Лаз.\.
(1) Пе вжалусш. Кр., Гл., Ёвх. Не
жалуй. Збр. Лаз.
Не голодна корова, що під ногами (*)
солома. П., Лів.
(4)у стрісі. Гайс., Рай., Іі., Черн., Кр.
Хвали попа, прикопавши. Кр.
Орав чорт вовком, та й хліб ів. Кр.
5190. Пес бреше па сонце, а сонце сві-
тить. Пл.
Пси виють, а місяць світить.
Собака (*) бреше, а пан (2) іде. Евх.
—... собака ж собакою, а дворянин дво-
ряпнном. Ст. Зб.
(*) Собачка. Пер.; Пес. Збр. ПІен. (2)
дворянин. Нос.
Собачі голоса не идутъ попід небеса.
Проск., —Собаче слово па небо ие
йде. Б.
Собака злая и на владику лае. Пос.
Собака и на святого гавка. Ёвх.
Дурний собака и на хазяіна бреше. У.,
[Шей.].
Вільно собаці (1) и на владику бреха-
ти. Проск.
(*) псові. Прав. Ниж.. Проск.
Не святий, щоб не зогрішяв; не чорт,
щоб не зпокутував. 3., Пир.
6, то минецця; чого нема, то обійдец-
ця. Ил.
5200. Обійдецця паска й без шахвра-
ну. К.
Обійдецця Велнкдень без гречаноі па-
ски! Ил.
Обійдецця в неділю С1) без свяченого.
(1) па Різдво. Яц.
Обійдецця циганське весілля 6рз мар-
ципанів С). Бал., Кан., К., Ёвх.
(1) марціпана. Пир.
Пехай на Пстрівку! Пс.
Все тое будоть у морі. С’/д. Зб.
Переведеніи! на жуки та на блощиці./Ш.
Пропаще, як слюня. Кулж.
За тим хата не пустка, що дурень сви-
ще. /7., II.
Найдесн куиець ннадіравий горпсць. Пл.
5210 Пе погано море, що собаки хлоп-
нуть. Бр., [Кр., Ст. Зб.].—...не пога-
ні люде, що під прпказом живуть. Чигр.
Кажуть, як, прнміром, багатиіі оббро-
іцця и іідс на заробіткп.
Не сто кіи за петрушку. 3., Л.
Не коси писати. Ст. Зб.
Абитсприсдівъя!//іэлі.—Тільки для при-
слівъя. Ісі., Кон.
Хоч не гарно, аби добре. Бр., Дуб.
На иаш вік ище буде. Бр., К., Пир.
Хотя б свое пожить. Кон.
Аби кінці з кінцямн возводить. Кон.
Не псчися утренею—утреня тобою пе-
чецця. Ст. Зб.—Не печалься утрой,-бо
утро тобою. Ил.
Аби пень через колоду. Гл.
5220. Мені два віки не жити (каже ста-
ре). 3., Л.
Аби ближче до смерти. Проск.
Аби чудно! Лів.—Аби чудніше. Л.
Аби, бобо (’), рябо. Об.
(*) бабі. Збр, Шей.
Аби не лежачого (*) Татаре взяли (2)!
Пир.,Полт.—Що робить, то робнть, аби
сидячого Татаре не взяли. Нос.
(1) пе сидячого* />р., Зв:> К., Рад,
И. (2) брали. А’.; напали. Ёвх.
То О боком, ТО СКОКОВЪ Пр.
С) Не. Пр.
Так подоба, як сліпому дзеркало. С.
Навіщо сліпцеві дзеркало! він и у во-
ду подивицця! Ёвх.—... він и в дощеч-
ку подивицця Гл.
Чи то можна Січ віддати ... за спа-
сибі. Збр. Лаз.
Що буде, то буде, а більш копи ли-
ха не буде. Лох. — Більш копи лиха по
буде! Об.— ... хай з копу! Пер., [!>•].
—... не буде, а рублей (*) чорт ёго від-
буде. Пе.
(Ч а коли ж дві, то. Гат.
5230 Який був, такий був, аби хліба
роздобув. О. Білз.
И в тата пе своя хата. Ил.
Чого жалуватм козі ліса! нехай іеть.
Л, 77.
Що за біда, що иъецця вода! Ёвх.
По тім не пъэцця вода (то не велика
ще біда). Кр.
Вік живи (') та дурнем умри. Сос. —
Скільки не живи, а все дурнем уяренъ
Л., Кр., [Рад.\.
(1) живи вік учись. Дуб., О.
Не все добре, що смакуе. Пл.
Що ся стало, розстати не мусить. Нсл.
(III, 135).
Що було п пе бу.іо: всего перебуло.
Ил.
Не рідному батькові, пе за готові гро-
ші. Кон. —... и не за ёго гроші. Гл.
5240. Не (1) надовго старий женицця!
Л., Пир., Ст. Зб., [&ъ].— ... хоч сам
згине, хоч жінка покипе. Кан., К., [Бр.,
Зв., Ёвх.].—... або вмрс, або зкрутпп-
ця. Проск., [Рай.].
Р) Чи, хіба.
Дармо з сухоі крипиці воду брати. Ил.
То, що не есть, ие писати в реестр.
Проск.
Чого нома, то и Бог не возьме. Бр.,
[Ил., Ст. Зб.].
Вари воду, вода й буде. Лів., [Ст.
З#.]. — ... а вкинь круп, каша буде.
Прав., Ииж., Проск.
Марево не варево (не нагодуе). Гат.
У яловоі корови молока не винросиш.
Ил.
Збіраним колбеём не напхаеш рота.
Проск.
Малёваним (гарним) колеи не далеко
въідеш. К.
На ліченому коні (‘) не паіздисся (2).
О., [Ст. Зб'.].
(’) Лічеппм конем. Рад.ДІолт.ДСл.;
На ліченій кобмлі. Кре.и., .1. (’) чортів
батько наіздицця. Кон,\ не далеко за-
ідеш. Крем., Л., [Сос., ЛГг.]; не наро-
битись. Кл.
5250. Через пень та колодою. 77.
Дармо колодку через пень валити. Ил.—
Чи вже ж через пень колоду валити!
Проск.
Пня через колоду не перекинеш. Л.
Через С) силу и кінь не повезе (2).
Коз.—Через пору и кінь не скопить. Зв.,
К., II. —... через міру п евпіія не ззіеть.
Пир., [X].
(*; Терсз. Лсд.; Над. Пл. (3) не но-
тягпе. Ил., Вед.\ не ступить, //ос.
Ликом постернаку не викопаеш. Ил.
3 палця меду не добудссся. 3. — ...
не давиіщя. Л.
Нічим нічого не одбудеш. Рад.
3 осичипи не роблять коліе. Г.
Головою стіни не пробъеш. Пл.
3 багна хліба не зпечеш. Гат.
Ботога з піеку не уплстсш. Ил.
— 402 —
5260. Тяжко вовка за хвіст уймити.
Вовка за ухо не втрімати. ІІ.
Ведмедя пе налигаені. Ров.
Який чорт вовком орав, такий з ёго й
хліб ів. Зв., Ж.
Вовком не орать. Зв» — Остатня річ
вовком орать. Ил.
Навздогінці (*) не націлувацьця. X,
[Ж., Рад.]. — ... хоч як гладь, то все
воно не гладко буде («сказано, як грима-
ли на невістку, що недавно взяли и що
швидко мала перебрацьця назад»). Кан»,
К. — Хіба мені псрервацьця, та навздо-
гіп цілувацьця! Пир.
(*) Паздогін. 3., Коз.-, Ганяючися.Ст.
Зб.
Шіілом моря не нагріеш. 5., Пир.
Волом зайця не здогониш. Ил.
Не коні нам запрятати и не на возі (*)
кластись. Ст. Зб.
(*) Л пе «на вози»? Иом.
Не усе ж то козак, що списа мае. Гат.
5270. Ѳдин цвіт не робить вінка. Ил.
Ѳдна ластівка не робить весни.
бдин кіл плота не удержитъ.
Що з пива за квас буде? шкода пива,
шкода й кума! Пе.
Колп 6 не було пива, не було 6 и ди-
ва. Ил.
Най буде и яка лисиця,— з цурки не
викрутицця. Лит.
И Микити, и рокити (всі даватимуть
гроші; як пристяжить). К.
Пізнае коза, коли полудня. Ил.
Хто схоче пса вдарити, той кия най-
де. Бр.
Пізнае свиня свое порося. Проск.
5280. Полюбить и мене, кого лихо не
мине. Коз.
Не з кием ся внрвало, нікому в лоб не
дало. Ил.
Де^хліб-сіль іли, там будутъ и істи.
Рад.
Не ти перший, не тп й останній. X,
[*.]•
На Титяну поговір, що Тетяна вмер-
ла: вона лежитъ на печі и ноги задерла.
Не.
Підс Параска, як іі ласка. Гайс.
Знайшов бп й десять, як би не Олеся.
III.
Як (*) не стане, то (2) батько доста-
не. Бр., [Ст. 5#.].— «Іж, брате, хліб,
та на завтра оставляй!» — «Не стане,
так батько достане.» Черн.
I1)». Гш)., Кр.\ Як хліба. Ь\(3)». Кр.
Гад.
Послідпя в попа жінка. Прав. Ииж.,
ІІол., Лів. — ... а там хоч на шибени-
цю. Пир., Хар. Зб.
Так одказують, як хто скаже, що,
мов^останнс; або прпмовляють так, да-
ючи и д.,що остапнс.—(*) Остання. К.,
Л., Кои.
Годував Бог Лндрушка (або*. Михалка)
и без того окружка (або*. кавалка).Проск.
5290. Як би о голову йпіло. Ил.
Знае (*) кіт (2), чие сало ззів. 3.,
[Лип.].
(1) Чус. Кулж. (а) кішка. Кр.
Чуе кішка, ле сало лежитъ. Кв. (II,
54).
Не прнйдецця рахуба до чуба. Кон.
Коли не пропав в пелюшках, а вже в
рядюжках не пропаду. Рад.
Не взяв чорт малого, а великого не
озьме. Ст. Зб.
Вигосим сірого тура з луга. Войц.
Що мае висіти С1), то не утонс. Бр.
(*) Що увисне. Ил.
Не вдавнцця, так явпцця (не де дінец-
ця, прпйде). Пові. — Явнцця, коли не
вдавнцця. Гл., Ст. Зб.
Нехай иде своім ладом. Бр., Л.
5300. Чую, чую, моі діти, що мені не
животіти. Гат.
II я научуся на семій детині дівочитп.
Ил.
Маю я руки на тіі муки. Ил.
Все тое буде в ладу, як у меду. Ст.
Зб.
Аби хтіти, можна знайти. Кан., К.
Загоіцця, поки весілля скоіцця. Зв.,
3.—... до весілля. Бал. <
Ще з того смерть не показуе. Бр.
Не буде тобі смерті з того. Проск.
Песся мати не загвне. Ил.
Лихий гріш не заглне (або*. Лихого
гроша ніхто не украде). Ил.
5310. Не бійсь, не завалить. Павлі.
Та враг тебе не візьме. Л., Кон.
Кат тебе не візьме! Об.—Не узяв іх
кат. Л., X.
Миршава голова мені не указ. Дуб.
Годі за гріш танцюватп. Яц.
Побачить пъятака, так схоче й не та-
ка. Ос. 18 (К, 37).
Заново (а) ситце на кілочку. Бер., Ж.,
Пр., Б., Кон., Кр., Ст. Зб.—... а як
пристаріецця, садятъ квочку (2). Не. —
... а як пристаріецця, то під лавкою. Л.,
[Зв., Рад., 3.9 Кон., Гр.]. — Новеяьке
ситце на клинці, а старо під лавою. Бр.
(‘) Занова. Пир.-, Ззанову. Проск.-, Но-
(
— 103 —
венько. О.; Попес. Нос. (Ч а криста—
рісцця, так и сміття носятъ. /;.
Сліппй не бачс, а храмий по скаче.
Зал.
Дасть Бог світ, дасть и совіт. Кв. (II,
56).
Одрізаиого не приставить. Збр. Лаз.
5320. Кажуть па вовка гладкий, а він
гмждснь не ів. Кох.
Багато казать, та нічого слухать. Пом.
Як приступа, так и н чорпому полюбе.
Нові.
Усе бредни,що люде кажуть. Збр. Лаз.
Багацько два гриби в борщ! Проск.,
[Бр.].
Не в кождій воді мило роспустицця.
Ил.
Дудка знае, нащо грае. Яц.
Чого чорт не придумае. Проск.
Чого паші не вигадають! Ст. Зб.
Не довелось (*) свині на небо дивиць*
ця! Рад.
(1) Не вдалось. .Г.
5330. Не щодня бридня. Об.— ... бу-
вае и піет. Пир.
Помннецця коту масниця! Пир., Кр.,
[Рад.].—... буде (‘) середа и пъятниця.
Кр. — Не [все коту* (2) масниця: буде и
великой (3) піет. Пр.
(Ч Не щодня (Не все. Л., Кор.) ко-
» тові масниця: бувае. Рад., Л. (2; Не
щодня котові. Пкр., Гл. (3) бувае. іа*.
буде іі. Кор.
Не все то Петра в середу.Проск.,[Ил.].
Не щодня попииятам (або: поповим ді-
тям) Дмитрова субота! Л.
Не щодень Великдень. Ил.
Ет, захотіли!.. аби тихо лихо. Зв. —
Абп лихо тихо! Руд.
Заманулось! Пом.—... як серед зіми
кригн!
Ти вже Бога гнівиш. Кр.
Журпцця, а чого шце треба? хіба ли-
ха. Пир.—А білып чого? хіба лиха? Кон.
—Ще лиха треба! К., Л.
Хоч сорочку (або: кошулю) застав (як
чого заманецця)! Кл.
5340. Забажалось козаку зеленого ча-
снику (лпбонь, дівоцькоі краси). Бер.
Болячка солодка, — чого не залюбить!
Кон.
Захотів вірви домагатись, як москаль
медалі. Бр., [Новг.].
Бач чого глрі забажалось — кіенмчків!
Л., [Гл.].
Забажалося (*) в Пстрівку (2) мерзло-
го. Б. — Захотілось мерзлого (3) в Пе-
трівку. К., Лів., [Яц., Бер.].
(Ч Новина брупьки: захотмось. К. (•)
Захотів о Петрі. (5) змерзлого. Ёвх.
Пай ся тобі нс бажить печепого рака!
Ил.
Забажав печеноі криги. Л., Гат.
Тобі того бажаецця, чого дома нс ма-
ецця. Проск.
Старцем жить, а з перцем істи. Черн.
— Е, с! як у старцях жити, та з перцем
істи! Кдз., (Рои)., Б., Ст. Зб.\.
У злиднів живши, хоче з перцем істи.
Кон.
5350. Захотіла муха злого духа! Ст.
Зб.
У кожноі Олени сережечки зелені. Лів.
Як до дна доглядацьця, так за Дунай
убірацьця. Кох.
На вербі груші, а па осиці кислиці
не ростуть. Хар. Зб.
Викореницця, як въяла риба. Збр. Лаз.
Половъянпй хліб нс голод, а пачосняя
сорочка не нагота. Збр. Лаз., Ж.
Колись-то Гі чорти дурні були. Руд.
Нс вчи орла літати, а рибу пливати.
Яц.
Ало! ззіж мало, бо вслике дорого! Збр.
Шей.
На (‘) своі руки найду всюди муки. Пер.
—Найдсш муки на своі руки. Кан.
(Ч Абп хотів, то на. Рад,у Л. [Нас.,
К., Ііер.].
5360. Даром по бояром. Ст. Зб.
Довго ходила, мертво родила. Пе.
Широкі ворота увійтп, та узькі впити.
Ст. Зб.
Світпть, а нс гріе. Бр., Білі.
Світить місяць, та не гріе. II., Лів.
— ...тільки в Бога дурно хліб іеть. Кан.,
К. — Ой міеяцю, міеяцю! світиш, та не
гріеш—даремне в Бога хліб іси. Кан.
Товста стіна, та не гріе. Ст. Зб.
Мало чого не бува (або*. не жпве)! Л.
—...що пъянпй скаче(1). Пир., [О., Сос.].
—... не бувае, що пъяний співае. Чор.
Рад. (73).
(Ч сказав. Бр.
Е, не всім то в тебе вдатись! Бр.
Не кожна ж Ганна гарна. Гат.
Не все ж тее маім, про що гадаім. Гат.
5370. Не все тее зробицця, що на дум-
ці згодицця. Пир., Гат. •
Нс так воно робицця, як нам хочецця.
Ос. 10 (II, 11), (Кулж.].
Егс! як би то так! Кон., Л., 3.
Як би так малось, як не маецця, так
що б то було! Кон.
Ба! коли б то сліпий очімав! Зв., Кан.,
— 104 —
К.—Еге! що іі казать, як би то сліпий
очі мав! та ба! Лох. — Як би сліпий очі
мав, то він би у со знав. Бер.
Чого б сліп а чище хтів, як би пліт ба-
чив! Ил.—Чого б и плакав (!) сліп, як
би бачнв світ (2)! 3., |/7р., Бас.) 7С.].—
Не іютребовав бн поводира сліп, як би
бачнв світ. ]}. — Чи плакав би сліпий,
если б стежку бачив. Ст. Зб. — Чого
сліпий плаче? бо стежки не баче. Г., Ц.
(’) Пе плакав би. Рад. (3) коли б бачив
слід. Гл.
Як би все те діялось, то кажецця, то
чого б и хотіть! Зал.
5377. Коли б не пліш, и голо б не було.
Нос.
5379. Як би не тое, то було б онес.
Проск.’—... другее. Кан., К.) Проск.
5380. Як би не тсе, та не онее, та щс
не дещо другее. Ном.
Я б и гори покотив! X, Пир.) Сос.
И дурень стіпиий кашу іети. Гат.
II дурень каші наварить. Зв., Л., Кр.
—... аби пшено С1). 3., Л.—... було.
Зв.) \1Іолт.) Пир.) П.9 0.9 Кон.].—...
та сало. Пр.—Як би було з чого, то б
и дурень каші паварив. Л.) Пр.) [Рад.]*
(*) кру ни. О., Иові.
Купив би село, та грошей голо (*). Лів.
—...купив би к тому ище и другое, та
не илатив и за тое. Ст. Зб.
(*) Малр. Бр.
Рада б душа в рай. та гріхи не пуска-
ють. Об.) Ст. Зб.
Рада б мама (х) за пана, так пан (2)
не бере (3)і Л.)Пир.)Пр.) Б.) Кон.) X.,
[Збр. Шей.].
(*) Ганна. Гат.; ». Рад. (3) та папе.
Рад.; та діяволськиіі пан. Р.; по хо-
че. Проск.
Кінь з чотирьма ногами та спотнкаец-
ця! Ном.—... а то б то чоловік (або: а
чоловік Ь двома).
Великий ріт у вола, а говорити не мо-
же. Ил.—У вола язик довгий, та гово-
рить не може. Кан.)К.) Збр. Лаз. (з 77.).
6 ложка, та в мисці нема. Пс.
5390. бсть риба в воді, та іеті іі годі.
Бр., [Проск.].
6 (*) вглеку (2) молоко (3), та голова
не влізе. Ск., Пр. в Ст. Зб.—... роз-
бить, та в корито налить—можна без лож-
ки наістись. С-
(Ч Видно. Коз., Черн.’, Ой есть. Бр.
(*) в горшку. Бр.; в гладущпку. Бер. (3)
Великий глек молока. Бр.
Носом чуе, та руками ие впойму. /{.,
Кан.
Сачить око, та зуб не пме. .7., Пир.)
Коз. [О. , Ст. Зб.].
Еачять очі, та ба! Иові.
Клизько локіть—та не вкусиш. Коз.
Видно, та не під пеньком губка (видно,
та достать трудно). Ст. Зб.
Ів би паляниці, та зубів исма. Пир.)
Збр. Лаз.
Хотів би, та Хотін не дае. Ст. Зб.
Гарнс и зличне, та не вічне. Пе.—...
и зляне, -та не вічне. О.
5400. Хорошо, та не наше. Пир.
И у владыки два язики. Ил.
Солодкий мед, ало пальців не обгрнзти.
Бр- .
Любить солодко, та морда коротка. ІИ.
Не хочется за гарячий камінь брацьця,
та треба. Зал.
Не раДбнЛях за гарячий камень браць-
ця, так оберемком треба. Кон. —... за
гарач камень, та обіручки. Рад.
Як би той розум спереду, що тепер
ззаду! Прав. Пиж.) Лів.—Коли б той ро-
зум був напереді! Ст. Зб.—... розум на-
перед, що потім назаді знамдецця. Кан.)К.
Як би знаття, що в кума пиття, то 6 (*)
и дітей забрав. Об.
(*) то б сам нішов. Пр.
Ведмідь здоровип, та кільце в посі. Збр.
Лаз.
Великий дуб, та дупленатий. Коніс.—...
та дупловатий, а маленький, та топтува-
тнй. Збр. Лаз.
5410. Рожа червона , та й тая блідне.
Коз.
Красному й дурень рад. Чс^т. г.
Смирне щеня, та не надовго. Коз.
Де недумаеш ночі ночувати, то там дві
заночуеш. Ёвх.) [Зв., Проск.) Рад., Пер.)
3.) Пир.) Коз.) Кр.) Ст. Зо.].
Як би я мог!.. та не дав мені Бог. Нос.
—Дав сси, Боже, тому, що не може; а
я 6 и зміг, та не дав Біг. Ил.
Ех як би то!., та що и казать? Кебе-
ти не маю! Кобз. (43).
Аби пшоно (!), каша буде. Лів.
(*) крупи. К.
Без чорта болото не бувае (як хто по-
хваляецця, що кину, мов, служить). Гл.
Аби болото, а жаби (*) будуть (2)! Об.
—... а жаба буде. Руд.
(*) а чорти. .Не., Сл. (3) наскачутъ.
Кон.; напдуцця. Коз.
Аби озеро, а найдеся жаба, що буде
— 105 —
крякала (про пана и д., що страхають—
з села, мов, зъідуть). Проск»
5420. Аби (*) було корито, а (2) свині
будутъ. Полт», 77., X.
(*) Було б. Збр. Лаз. (’) та іі у
коркті що, то. Ёвх.
Аби гроші, а повітка буде. Пир»
Аби місяць па мене світив, а про зорі
то йбайдужс. Бер.) Пир»—...ато зорі —
дарма! У., [/{]. —...а звізди хоч и так.
Ст. Зб»—...а зорі будутъ. Бр» — ...а зір
не треба. Кон»—...а зорі хоч потухнуть.
Ёвх.—...а я зорі й колом (!) побъю(2).
Рад., 0., [Бон., Павлв», Сл.].
(*) кулаком. Пир. (2) піихпу. Проск.
Абп вуздсчка, а кінь буде.77роск., [Рад.,
Пир», Б.\.
Аби зуби, то хліб буде. Об»ч Руд.
Аби люде, а піп буде. Ск.
Аби коваль та ковалиха—а того буде
лиха (мабудь, про діти). Ж.
Аби з рук, а з ніг хоч хто иний здий-
ми. Ст. Зб.
Аби голова, а шолуді будутъ. Коз»
Аби що до губи—будутъ істп зуби. Ил.
5430- Аби хліб, а зуби найдуцця Б.—...
будутъ. Проск.
Аби були побрязкачі (*), то будутъ и
послухачі. Ск», Руд», Павлв.
(*) побренькачі. Крем., Ст. Зб., Збр.
Шей.; побрязкач. Кр.
Аби б був послухач, а постукач буде.
Бр., 3.
Дай, Боже, дитину, а корова буде! Руд.
Аби душа в тілі, а сорочку хоч и во-
ші ззіли, то дарма. 3.—Аби душа в ті-
лі! Пир.—».. держалась. Зв.
Цуцу в дружки, а бояре й сами прий-
дуть. Л.
Далеко (*) куцому до зайца!—... заець
стрибас, куций бігас, та не поймае. К.,
[Рад.].
(*) Куди. Бал., Проск.. Кр.
Куций бсзхвостого не догонитъ. Ил.
ДаЛеко пъяному до Кисва! Руд.
Він и в слід ёго не вступить. Пир.
5440- Пан всігди паном , а хам хамом
(до вискочок). Пос.
Куди тобі грішному кіеіль істп: ти й
квашею замазався. Ёвх.
Куди тобі грішному за шаг танцювати!
Полт., Нов., [У., Бан., А.].
Яко цікаве! Прав.
Довго пошито, та не зиосиш. Ст. Зб.
Требаёму ще сім літ свині пасти! Бан»,
Б.
Хлопче , паси свиней, та тоді вже и
людей. Гр.
Псрсхрсстп ніе, щоб велпкпй ріс. Рад.
— ...ато кириатий. Ёвх.
ІЦе тобі иіс не заостримся (не час вмі-
рать — пс вчи, бо сам еси нстямущий).
Бр.
Вибийте хвіст об тии (шкода, не спо-
дівайтесь). Ботл.
5450- Подковзнссся (пс хвались, не зро-
биш)! Бон.
Не хватай... за бороду, ато одирвссся,
то вбъесся. Збр. Лаз.
Ожснився б па тобі, так па руці пер-
стень. Полт.
Куца губа! Иом»
Ѳсть квас, та не для вас. Зв., Лів.
Бачпть корова, що на повітці солома.
Пос.
Не утнеш, Аврааме, Исаака, бо порох
замок! Бр.*— Не втне Аврааме Исаака!
Проск.
Таких примовок цЭ народу я пігде ие
чував по Правобочних Украіпах, а чу-
вав од папичів то-що. Кажуть, що ні-
би десь коло Бердичова, чи коло Радо-
мисля (а дехтокаже, що не тільки там,
а п по ипших міецях) па заізиім дворі
с малювапня: праотець Оврам з рушпи-
ці бере на око Исака, а зверху ангол—
па папівку дзюрпть. Внизу напис: «Ие
утнеш, Авраме и д.». Ном.
Не втнеш, отче Аврааме, бо тупа со-
кира. Яц.
Не утнеш С1) Каін Абля, бо тупая шаб-
ля. Бал., У.
(*) Не утне. У.
Не утне Панько з копискою. У. — ...
Панько Оришкп (*). Ёвх.
(’) шилом борщу, Пл.; тіета, бо яч-
мінне. Г.,П.
5460- Не кланявся дід бабі и пе буде.
Бан., Б.) Л.
Не кланявся дід бабі — я не стану й
жабі (найпаче каже чоловік, як не хоче
кориццн жінці. Рад.). Бр., [Рад.].
5462. 3 шолудивою головою та в дух
(в лазню б то)! Збр» Лаз.
5464. бще на тое у великий звін .не
звонили. Ил.
бще и той пе поймав... за бороду. Ст.
Зб»
Не пив Нолтавськоі води. Збр. Лаз.)
Гат.
Рад би ёго піймати, та слизёк. Ст.
Зб.
Де вже пашому теляті та вовка иій-
мати! Павлі.
Куди тобі до Нсрскладовського! Бр.
14
— 106 —
5470. Куди куэюві до коровая! Ил.
Не в тіі (*) вбувсь! Зв», Л.
(5) Не в тіі чоботи, Ь’р.; Но туди.
Рад.; Куди. Пр.
Нерсбуйся назад носками. Пр. в Ст.
Зб.
Батько ёго не говіѣ! Пир.—-Піди по-
персду висповідайся! Л.
Не говіла ёго мати (або: батько)!7Лш.
—... пехай попереду піде та одговіецця.
Не говіла твоя баба! Ёвх.—... трей-
чи на год. Б.
Нс вмивався ти, щоб так сказать! Кон.
Піди, поганий, вмийся! Пр., Навлі.—
Куди вам! підіть лишенъ вмийтесь! Лох.
—Піди тричі умийся. Л., Бр. — Нехай
вона проти вас тричі умиецця. Бер., Б.
И в головах собі нс покладай! Ном.
Не віилися, бо не будеш годитися. Бр.,
[За., Іі., Бер.].
5480. Не з нашим шішланням! Кон.
Світ світом, нс була баба війтом, та
й нс буде ніколи. Кан., К.
Побачиш, як свое ухо!. О., [Дуб., К.,
Кан.].— Ёму того не бачить, так як сво-
іх ушей. Кулж.
Побачимо—як свою потилицю. Пир.
Хіба на моі груди землі насиплють!
Кон.
Як вовку здихать, так сему бувать.
Рад.—Як вовку не здихать, так мені не
бувать.
Як сова світ уздрить. Войц.
Як свиня на небо гляне. Пр.
Тоді це буде, як свині з череди йти-
муть. Ёвх.
Як на долоні волосся пороете. Об.
5490. Як у курсці зуби виростуть. Ле.
Як бабак свисне. Павлг.
Заснули» на зіму бабак, з Березіля
(на Ёвдокіі) пробуркуецця до сонця и
евщце. Маке.
Як рак свисне. Зв., Проск., Рад., Н.,
Ёвх. — На Юрія (1), як рак (2) свисне.
Бал., Зв., Бер., Л. — На Юрія о цій
лбрі, як рак свисне на оборі. Бал.
(Ч На Юра. Г.; На безрік. С.; Па
маленького Юрія. (2) у житі. Л.
Завтра, як сонце вгріе! Кон. .
Нехай виясницця! Ск. — ... бо дуже
нахмарнло. Лів. — Ще рано — нехай-но
перш виясницця. Бр.
Нехай ще сорока побіліе. К.—Нс вся
ище сорока біла (як хвалицця довести
недоведоме). Нос. — «А, буду бити!» —
«Е, ще сорока не побіліла.» Бр., Гр.
Нс було в зайця хвоста, и пе буде.
Ил.
Вродився не христився, и умру не бу-
ду. Ё'вх.
«Став я казати одному дорослому па-
ламареві, чому він ие вчіщця пісьму
хоч тепер, так він меиі и одказав цисю
ломовкою.» Ёвх.
Чому (!) чорт не орав, тому й (2) сі-
яти нс буде. Зв.
(Ч Коли. У.; Чім. />., О.; Кому. Уш.,
Бал. (э) тім. /»., О.\ то. У.
Не кракала ворцна вгору (Ч летючи
(2), то наниз певно не буде (3). Л. —
Нс крякала ворона, як до гори летіла,
але буде кракала, як з гори полетитъ.
Ил.
(Ч в гори. Я., Кр.; до гори. Проск.,
Кл.; уверх. />. {’) літучи. Рад., Як ле-
тіла ворона в гору, не кричала каррі
Кр. (3) а вже впиз! Пир., Кор.; а внпз
уже іі поготів. К.; а на дол и поготов
не буде. Ст. Зб., [А’л.].; а вже з го-
ри, то и крила отустила. Проск.-, а вниз
нічого и починать. Гл.
5500. Не кричали журавлі, як з щірію
лстіли—не будутъ же кричать, як и на-
зад летітимуть. К., О.
Соловей піенями (*) не сит. Нос.
(Ч баснями. Нов,
От завгорпв! Ном.
Не буде Галя, буде другая! Об.
Сердилась баба на торг, а торг того
й не чуе (м). Пир. — ... на торг, та й
дуже, а торг ій и байдуже. Пр., [Др.].
(’) не віда. Р.; не знасть. Ст. Зб.;
не знав и не відав. Пир.; не тура.
Чигр.
Баба С) з воза (2)—кобилі (3) легше.
Лів.—Баба з воза—велика зрада: на во-
зі легше, побила рада. Кр.,Лаз. 4
(Ч Тарах баба. У.; (’) 3 колес. Новг.
(3) на колеса. У., К., Дуб.-, колесам.
С., К., Бер.у Рад., Б., Новг.; коням.
Бал., У.» Кр.; конбм. Проск.-, возу.
Ст. Зб.
Не видали попа в боярах! Л»
«Дайте істи!»— «Нігде сісти! К.
Не тебе беру, Тацю, — тілько твою
працю. Ил.
Лотоцький! нс думай, що ти грап По-
тоцький, бо ти вех (паламарь) села Бе-
бех. Збр. Шей.
Лотоцький, родом з Бебехів, підскар-
жував на свое товариство. Приказка ся
вжнваецця в Подольскі семинаріі.
5510. Не одни пес Гривко. Зв., Руд.
Не С) іден пес Левко. Бр.
' (') Чи то. Кан., К.
Чи ідна сорока білобока! Збр. Шей.
НеодинГаврилко, що в Полоцьку. Нос.
— 107 —
Но велика річ, що в в хаті ніч. Ил.
Хоч куй, зозулс; хоч не куй: мені и
удід эакус. Рад.
Куліш не каша, нъять рублів не гро-
ші. К.
Швець не купецъ, а коза не товар. Г.
Пс сто кіп за рибку, не сто кіп утра-
ти. Бр.
Пваи не пан, а сто злотих не гроіпі.
Ил.
5520. Гамап пс свято, трясця не хоро-
ба. Кан.у К.
Не будуть за ннм звони розбивагись.
Бр.
«О!» — «II не о!» Пир.
Будь ласкав! Ном.
Я тобі не молюся, ти мене не поми-
луй. Вел. (ІИ, 329).
Не вродив мак, пробудсм и так. Нос.
Сім год (*) мак (2) не родив, та голо-
ду не було (3). Л., [Бр. , Зв. , Бер.,
Пир., Б.]. — Не родив мак сім літ, не
було голоду; не уродить и восьмо, не бу-
де голоду. К.
(*) рік. Бр., Гл.; літ. У., Проск., О,,
Гр.; (а) біб. Рад. (3) та без того маку
з голоду пе вмірали. Сос.; та живі бу-
ли. Гр.
Хіба я зроду (грошей и д.) не бачила!
Ос. 11 (V, 52).
Хіба на світі одна вода! можна и аби-
де напицьця. Пир.
Хіба (*) тільки світа (2), що у вікні!
Зв., Л., Н.—... за вікном ище й біль-
шс (3). Гр., [Бр., Бер.].
С) Чи. Проск., Рад.; Не. Г., Бр.,
Бер., Гр. (3) сонця. Г., Рад. (3) есть
ище и падворі. Рад.
5530. Світ великий (можна знайти при-
становище)! К.,Л.—... було 6 здоровъя!
Гл.
Сим літо ні пізно и військо не щер-
бато. Ст. Зб.
Горіла (1), маку не іла, — яаілася, то
іі розсілася. Бр.
«Сваволя, то то так прпказують». Бр.
— (*) Пика горіла.' Бер.
Сорока горіла, бо пити хогіла. Ил.
Велико диво, що в церкві піп. Бр.
Диво (*),' що в пана жінка хороша!
Лів., Павлв., [Ст. 3<7.].—... бо все са-
хар іеть (2). 3.
(*) Велике диво. У., Дуб., Рад., Лох.;
Не велика річ. А., Бер., Ж. (2) бо хо-
рошо водить. К., Бер.; бо хоропіе хо-
дить. Ж.; коли б я прибралась, то б и
я така була. Рад.
Велико диво—опеньки! О.
Велико диво С) світило! Іі.
С) ДІЛО. Пир.
Не великое диво, що баба пуп завъяжс.
Ст. Зб.
Яке диво, що в сучки дівср. Р.
5540. Яка диковина! Рад., Кр.
Яка диковина, що собака но кована!
Пр., Лох.
А що він за (або: От яка, не вели-
ка) важниця! Збр. Лаз.
Ото яка цяця! Зв.,Бер. Л.
Велико свято, що Гриць в церкві. К.
Ото (*) велике свято, що в церкві
Клим! Бр., | Ил.\.
С1) Не. Гайс.
Уже так, що в гарбузі смак! Сос.
Знайте нас, що ми голі, та в жупані
ходим. Коз.
Не звякай у гостях, бо й дома заХо-
чеш. Зв.у К., Рад., Пир., Пр.
Казала Хвеся, що обійдецця. Ил.
5550. П горілки не хочу, и лиця (віж-
ки) не дам. Ил.
Я краков не хочу — и собі не . могу.
Нос.
Буде з старця яйця, а з багатого (або:
з сироти) болячки. Пир., Б.
Досить з Ляха курки. Кан., К., Рад.,
Кон.
Доснть (або: Буде) едного соиця на не-
бі! Ил.
Високиі пороги на наші ноги. Пл.
Цар води не вніме. Ст. Зб.
Не жарсне—не пахне. Лів.
Не ковбаса — не знюхаеш (наперед но
вгадаеш). Нос.
Що буде, то буде, а в торбі хліба не
буде. Рад.
5560. Не минецця, як бабі жнива. Л»,
Пр.—... Великдень. Не.
ЯКНИ ШВИДКИЙ! Нов.—Які скорі!
Пир.
Оце нетерпляча бсрс! Ном.
Поспіеш (або: Та щс посиінетс) з ко-
зами на торг! Лів.
Підожди ерік, не вали з ніг. К.
Помалу (*) — Миколу (2) звалиш! Зв.,
[Бер.].
Як иде, та заточуецця. — (*) Тривай
лишенъ, Хомо. У. (2) Микиту. Павлг,
Поволі, бо попа звалиш! Бр.
Помалу—Хіврю утопиш. Не.
Чекай ряду, діетанеш коляду. Ил.
Хіба тобі дощ за шию илле! Рад.,
Пир.
108 —
5570. Не за шию каплетъ. Ст. Зб.
Хіба на панщину гонять. Кан., К.
Ирудко гонитъ— голову зломить. Зв.,
Рад., II.
Що скоро, то ледащо. У.
Прудка ріка береги розмипае. Пос.
Хто скоро робить, то сліпі рожаюцця.
Черн.
Швидкоі роботи ніхто не хвалить. Евх.
— Скороі роботи нс хвалять. Иом.
Швидкаробота— погана. Л.,\Кан., /{.].
Швидка робота животу скорбота. Пов.
Швидка робота як нагла смерть. Коз.
5580. Скорий поспіх — людям посміх.
Пос.
Хто спішить, той людей смішііть.7//)а«.
Ииж., Сл., [Г., Л., Евх.].— ... а хто
тихо ходить, той на ум наводить. Зал.
Нс питаютъ, чп хутко, але питаютъ,
чи добре. Ст. Зб.
Нсразом (*) Краков будовався (2). К.
. (‘) Не відразу. ІІеч. (а) збудовано ,
тільки потрошкій. Ы.\ будований. Прг,
будован. Кр.; Краків збудований.Яросл*.;
Кряков город будуецця. П.
Киев не від разу збудований. Ил.
На одни раз не зітнеш дорева. Ил.—
За едини разом дерево пе звалицця. Проск.
Мало вкусиш, більше ковкпеш. Ил.
Тільки кусай, кільки можеш липнути.Бр.
Менше вкусиш—боршелигнеш. Проск.
Се нс так швидко, як на мертвого со-
рочку шить. Пир.
5590. Но волі світа тому діецця. Ст.
Зб.
Нс хватайся, як попівна заміж! Ст.Зб.
—... попівна хваталась, та й тепер си-
дить. Рад.
Спускайся з гори тпхішс впиз, щоб
ніхто голови не гриз. Зал.
За великим пожснссся, та й мале вте-
ряеш. Зал.'
Зробили спішно, та коли б воно нс вий-
шло смішно. Чор. Рад. (318),
Помалу ідь, а дальше заідеш- Бр—...
далій сганеш. Ст. Зб. — Тихше ідь,
дальше будеш. Лів.—... стансш. Коз.
Хто хоче питлювати (борошно), мусить
зачекати; а хто нараз, буде зараз. Ил.
Хто зразу впграе, той на кінці нс мае
що ставити.
Иди помаленьку, доженеш и старсньку.
У. — Помалу, то и стару зловимо. У.,
\К., О.].
Не хапайсь (*) поперед (2) батька в пе-
кло (3). Об. —... нехай батько попсрсду.
К., Рад.—... в пекло: можс ще й син
захватить. Бр.
(’) Нс хапайся, Не хв.ітайсь, Не спі-
шись, Не (іоперсджуй, Нс супься, Нс
суйся, Не лізь, Нс пхайся. (*) виерсд.
Пос. (3) на шибсиицю.
5600. Хто глпбоко орс, той хліба ие
іеть. Збр. Лаз.
Хоч нс скоро, та здорово. Кр. —Хоч
не хутко С1), аби добре. Бр., Ст. Зб.
(*) Хоч пс скоро. Рад.
Нс так ся бардзо діе, як ся бардзо го-
ворить. Не.
Нс так хутко діецця, як хутко гово-
рицця. Ст. Зб. — Не так ся хутко діе,
як говорить. Кан., К.—Нс так швидко
робицця, як мовицця. Ном.
Це наказали, що на воловій шкурі пс
впишеш! Бер.— Що він загадав тобі —
на воловій шкурі не списати. Пл.,
Лекшс говорити, ніж зробити.
Що надто, того и свині (4) нс ідять. У.
(*) кози. Я; то, вибачте, и безроги.
Пл.
ДУРНА НАДІЯ. Л., Пир.
Надія в кут скрилася. Ил.
Уже не надолбжиш, уповаючп.
5610. На людей, як на Бога, а на себе,
як на чорта (надію поклада). Кан., К.
Не тіш тещі коростовим зятем. Ст. Зб.
IIі позад себе, ні поперед себе. К.
Туди моеі вороп и косці (*) нс занесе.
Л., Пир., Кон.
(*) и кости. 3., 1Ір.\ кості. Бер.’, ко-
сті. Ст. Зб., Пл.
Як світа не побачпш, конем не вско-
чиш. Гат.
Мала надія. Пир., Л.
Надвое баба ворожила. Гайс.,3., [Пир.,
Пр.].—...або вмре, або буде жила (*).
Ил., Проск., [3.].
(*) або здобутн, або дома небутп.Ь>.;
хоч сіна клок, хоч вила в бок. Я.» Гл
Навряд, чи е в Кузьми (*) гроші! Гайс.,
Бер. , 3., Л., [Зъ’.]. — ... хіба який
чорт (2) підкпнув. Не.
(’) чи будутъ пк Кузьмі. Рад. (2) хіба
хто. Проск.
Мабуть не буть козі на торзі! Р.,
Пир, —... а евпиі на ярмонці. Б.
Чи буде баба у решеті, чп нс буде
(на замислп великі)? Ч.
5620. Жданого жде (непевного діла).
Пир,, Зал.
Жде (Жди, Дождався), як віл обуха.
Об., Ст. Зб.
Коли то того хто дочекаецця! Проск.
Якого прасунка ждатимеш! Л., Пир.
109 —
Живого тата або маміідочгкассся!///?оск.
Дождавсн чортовоі матері. /Л/р.— До-
чекавси чортовоі мами. Проск.
Дождався (*) до(2)синёго (3) порту. Пир.
(’) Докатай. С., Коп.9 Л. (’)». Ст. Зб.
(*) до самого. С,
Ждали, ждали, та й ждаиня погубили.
К.—... жданкн розгубили. Пир. — ...
поіли. Пос.—Жданики погуби». Сл.
Ждала-ждала, та й годі сказала. Зал.
Дождалиси Велико дни, та не істи не ць,
Кох.
5630. Сейчас, та не зараз. Пир., Л.
Жидівський зараз! 3.
Підожди з руський місяць. Лів.,[Проск.,
Ст.~ Зб.\. — ІІопопамъитаеш московський
місяць. Ил.
До Кімлицьких заговін. Пир., Кон.
На Юра-Ивава, на Рахманський Вс-
ликдень. Ил.
Як Хан (*) долізе до Приму. X. Зб.
(’) Як. Не.
Сиди тут та здрій (!) (неволею сижу).
Пир.
(9 склій. Л.
И голова посивіс (поки діждусь). Пир.
— II голова так посивіс (як будеш пе-
ребірать, дівчат). Пр., Лох.
Надіявся (‘) дід на (2) обід, та без ве-
чері ліг спати (3). Ил., [Кан. Вас.].
(*) Сподівався. Пл., Проск. (2) па ба-
бин. К. (3) па чужий обід, та и дома
нс побідав и в людей. Л.
Надіявся дід на мід, та води не пив.
Бр.—... та й без вечері ліг спати. Проск.
5640. Пождіть , діти, поки Біг на кі-
сіль шкурку натягнс. Пе.
Постой, діду, не вмірай—киселика до-
жидай. Проск., Х.<3б.
Не вмірай, кобила, пожарі горять (ко-
ли то воно буде)! Зал.
Годі, Василю, бабити, бо чорт чепе-
лик взяъ! Проск.
Ие буде риба раком. Гат.
Не буде баба дівкою. Проск.
Пе буде з тоі муки хліба. Ил.
Не буде з тоі кози мъяса. Кан., К.
Не буде з тоі кузки грошей. К.
3 нёго вже нс будутъ люде. Кулж.—
... не ждать людей. Пир.
5650. Не буде з сёго пива ніякого ди-
ва. Лів., [Бр., Ёвх.].
Не буде з сёго пива квасу! Лів. —
Побачимо, що з сёго пива за квас бу-
де! О., \Бр., Ёвх.].
Чого пема, то й не буде. Рад.
Коли не було (’) па молоці, а на си-
роватці не буде. Л., Кон.—... а вже на
спровацці (2)! К.—... а на воді и давно
не буде! Гл. —Не взяв на молоці, а на
спровацці не візьме. Бр.
(’) По було добре. И, (а) на сирват-
ці. Проск.
Хоч ідь, хоч назад вернись! У.
Огляділась киця, як мокра гузиця. Зал.
У пустий слід хоч тупицею. Л., Ст.
Зб. — В пустий слід сокирою. Б.
Огладівся, як наівся. Пом.
Пізпо з козами на торг! Б.
Мертвого (’) з гроба (2) пе вертають.
(3). Лів., Сл.—Мертвий з гроба не во-
рочавшія. Рад.
(1) Мерлого. />>.; Вмерлого. Яц.,3«.,
Проск.; Умершого. Г., Проск. (2)з гро-
бу. Яц., І»р., Проск., Ст. 36.\ од
гроба. />’. С) не песуть. Ст. Зб..
5660. Слпни з землі нс підняти. Проск.
Внесе нечиста — не винесе й Пречи-
ста. Пос.
Пройшлоліто—не ходи п луг по калину.
Бер., Рад.
Седи та грійся—плач, та втерайся. Ил.
Хоч лобом в стіну (!) бийся, то не по-
може (2). Зв.
О об стіну. Пир.. X.; об тин, або—
об илит. Рад. (’) не поможецця.
Бодай так пе вадило, як не поможе!
Ёвх.
Хіба б батько й матп з того світа встав.
3., Кон.
Не поможе бабі кадило, коли бабу ска-
зило (*). Об. — Помоглось бабі кадило,
що (2) бабу сказило! Л.
(1) скривило. Проск. (’) як. Пир.;
КадплоІ Пир., Г».
Поможе, як умерлому кадило. Бр.,
Проск., [Я^.].—Не поможе воронові ми-
ло, а мерлому кадило. Ил.
И святий Боже нічого не поможе.
5670. А ні свячена вода пе поможе!
Бр.—А ні евгіщеною водою не відхрис-
тисся, {або: Не скропиш того священою
водою)! Ил.
Не поможе, милий Боже, восковая свіч-
ка. Ном.
Як візьмуть на мари та понесутъ до
ями. Черн. г.
До сто баб не ходи! Збр» Шей»
Забудь ласощі, паслін и цибулю, а за
гірку твою працю візьми під ніс дулю.
Зал.
Приходить наше до нас (старість, смерть
н д.). Л., Кр.
Нім пироги будутъ, то баба умре. Ил.
— 110 —
Поки бабуся спсче кннші, а у дідуся
не буде душі. Л.
Поки (1) багатий (2) стухне (3), то у-
богий (4), опухне ,(5). 3.—Поки гладкий
охудне, то худий здохне. Збр. Лаз.
(*) Закім. Проси.; Зачім. Ст. Зб. (’)
сптий. ііі, Бр.\ тлустиіі. Проск.тов-
стий. Кан., .К., А.-, (*) схудне. Ь>.,
Проск. (4) худий. і(1, Кан., К., Л.; го-
лодний. Ст. Зб. (“) умретъ, іб.; згаспе.
Ь>.; здохне. Проск.} то в худого й ду-
ху не стане. Рад.
Поки (*) сонце зійде, роса очі виіеть
(’). Ск.
(*) Покіль. Пир.; Заким. проск. (’)
внбъе. Пр., Гл.
5680- Поки (’) хвалько нахвалицця (2),
будько набудецця (3). 3., Л. — Хвалько
не нахвалицця, будько не набудецця. Руд.
— Будько набудецця, а хвалько пахва-
лицця. Полт.) Павлв.].
(')». Бр.^Рад^, Сл. (2) Чваиько па-
чваницця. Бр. (3) а битько набъецця. Т.
Чи буде, бабо, решето, чи ні, а оби-
чайки не стане. Ос. 20 (XIV, 114).
Ще до того багато води втече.УТроск.
—Багато води до моря уплиие. Ил.
Розум 5683—5703. - Битий жак 5704—5774. - Бувалий 5775—5802. - Голова 5803—5810.
— Забувсь 5811—5821. — Віщий 5822—5827. — Розмишлять 5828—5916. — Двічі літо не
бува 5917-5935. — Потай 5936-5981. — Злі компаніі 5982—6001. — Наука 6002-6105.—
Приклад 6106—6109. — Рада 6110—6149. — Дурень 6150—6509. — Не знаецця 6510—6583.
—Роззявляка 6584—6651. — Лад 6652—6684.
Не дай, Боже, щастя, а дай РОЗУМ.
Бр.
Не збірай сину худоби,—збери ёму ро-
зум. Дуб., Пир.
бдин мудрий стоіть за десять дурних.
Ил.
Догаяа мудрого білыпе стоіть , як по-
хвала дурного.
Коли з розумним говорю, то ся розу-
му наберу, а ’сли здурины, то й свій за-
гублю.
Ум голови не йме. Сж. Зб.
Добро С) лице з носом. 3., Ст. Зб.
(4) Май. Бр.; Мав бнеь. Проск.
5690- Головаті люде. Пр., Гл.
Хоч и молодий ще, а старечий розум
мае. Лист. (II, 24).
Мудрий, як би всі розуми поів. Ил.
Знае чорне на ’білім, не сліпий.
Розумний по коліна в Библиі. К.
Всі пости и святі в палцях впкладае.
Збр. Лаз.
Чудо творить и немілку човпеть. Ст.
Зб.—Немілку човпеть.
На (*) ус мотав. Зв.
(•) Слуха тана. Дуб., .Г, О., [Зв., К.,
Б.]; Він сидитъ та на. Бер.-, Ти гово-
риіп, а воно все на. Рад.
За умом гоницця. Ст. Зб.
Повернув головою (гаразд подумав и на-
думав). Пир., О., Ст. Зб.
5700 • Надогад (*) буряків (2), щоб (3)
капусти дали (*). Лів.—Надогад буряків.
Л., X.
(9 Наздогад. Пир., Гр.-, Навдогад. Зв.,
Рад., Пир.-, Наобнняки. 3.; Натяки. К.;
Навманяки. Бр. (’) бурякн. «7. (5) а. Бр.
(<) а капустн дайте. А’., .1., [Пир.,Кр.,
Гл.].
Дае натабе. Ном.
Замічай, куличок, кудп чайка летитъ. Б.
Чорзна-хто кума бъе, та мені не до-
ведецця (хотіли въязать, попобившп, так
він вдарив, та кужучи и одвів). Гр.
О, то БИТИП ЖАК (меткий, тямущий)!
Сос.
Тільки звізд з неба не зніма! Кон. —
Як би можна, звізди з неба брала. Кл.
В голові му вилами укладали. Ил.
Голова, як маковка, а в неі розуму, як
наклано. С.
Дивицця рідко, та густо бачпть. X,
[Лоя.].
6 таки спичка в носі. Гл.
5710- Дарма що малий, а й старого на-
учить. Пир., Г., Н.
Пз раду и сёго не викидають. Бр. —
Из десятку не викинуть. Пир.
Білыпе в пёго розуму в пъяті, як у те-
бе в голові. Ил.
II! ти, пане-брате, из самих спинок (та-
кмй розумний)! 3.
Не в потилнцю битий. Ном.—Не взя-
— ш
I
ла ёго врагова мати—не в потилицю би-
тий.
Мене мати п голову нс била. Не.
Зна, дс вовк, а де лисицы. Чор. Рад.
(13).
ІЦс й батька твого научить. Иом.
Знае все, як старий. .Т., Ст. Зб.
Знае, дс раки зімують. Лів.
5720. Пей и на літу хапа. Ёвх.
Угору (*) плюе, а в рот хапас. Ос. 20
(XI Г, 113).
(*) Через голову. Л.
Не буде палця лизав. Не.
Заиюхае ковбасу в борГці. Ил.
Мухами гудованип (провозувате). Бр.
Птица з закованим носом. Евх.
Нс заспитъ грушок в попелі. Ил.
Стрижа и голить.
Такий, що в одно ухо влізс, а в дру-
ге вилізе. Зв., Л.
И в коло, и в мъяло (усюди годящнй,
або усюди пруть). Нол.
5730. Буряк не дурак: на дорозі не ро-
ете, а все в огороді. Гр.
Савка не дурак: не бъе жінку, та все
мачуху. С.
Еге, наш соцькнй Мархвела не дурень
(не дав себе окпить)! Бр.
Наша Парася на все здалася. К., Пр.
Бути тобі угадьком. Ст. Зб.
Як там був. X. Зб., Павлв.
Бас гуде, скрипка грае, ІІвап (*) мов-
чить, та все знае. Зв., Я., Ёвх.— Дуд-
ка не знае, нащо играе,—Иван мовчить,
а все зяае. Пе. ,
(4) дудка. Кан., К.; Хома. Не.; Гнат,
або—Язько. Ш.
У ліеі родівся, нічого не знае (при-
кинувся незнайком). Ст. Зб.
Знае свиня, що морква. Проск.
Сова знае, де кури ночують. Коз.
5740. Сова спить (х), та кури (2) ба-
чить. Зв., [Пир., Руд.].—Спить такури
бачить. Кр., От. Зб.
С) сліпа. Лох., Пр.-, {’) курей.Лоя.,
Пр., Коз., Новг.
Чуе кішка, де сало лежитъ. Лів.—Хут-
ко зачуе кішка, де сало. Бр., Рад.
Як спить, то не іеть, а як іеть, то не
дрімае. Бр.
Ти-то шелевило (вертячее сказать би
шило)! Проск.
Шило голіннос. Ст. Зб.
Нусти-вирвусь (шибеник, провоза.) Зал.
Така, що зуби й губи говорятъ. Пові.
Лихе, аж искри ему скачутъ. Бр.—Хж
искри скачутъ (*). Бр., К., О.
(*) скакають. Рад., Л.
Хват на всі заставки. Пр.
Віи зпід землі вндере. Ёвх.,
5750. Ускочив и вискочив. Ст. Зб.
Що стрів, то ззів. Пос.
Нс говівши дару ковтвув. Гат., Пе.
Нс іовів, та проскурку ів. Рад.
Хоч криво впряг, та поіхав так. Рад.
Звиваеццн жвавій гадюки. Збр. Лаз.
Крутицця С), як дзида. Л., Лох., Пир.
(*) Біга. Кон.
Швидкин, як мотиль. К., Кул.
Швидкий, и пуги не треба. Кр.
Проворный, як вітср у полі. Кан. —...
так як вітср. Бр.—Як вітер въ полі. Ж.,
Гат*
5760. Такий жвавий, як біе упочі» У.
Жвавий, як рибка в ріцці. Гат.
Як па шрубах ходить. Евх., Ном.
Ходить, як по бритвах. Ил.
Лж шкура (х) говорить (2). Бер., Коз. —
И шкура говорс. Павлг.
(*) Па ёму шкура. К,-, Шкура на пѳм.
Ст. Зб. (2) ходить. Дуб.
Жвавий Савка, аж шкура на ему го-
ворить. Пир.
Впслизнувся, як піекарь з матні. Ил.
Якби з ока випав (такий жвавий).Г.,П.
Дід за дугу, а баба вже й на возі. Н.
За (*) вовка ломовка, а вовк и тут (2).
Бр.—За(3) вовка мовка, а вовк у хату.
К.—Об вовка помовка, а вовк и суне (4).
Б. — Про (б) вовка річ, а вовк (е) на
встріч (7). Коз., Кон., Кр. — Про вовка
помовка, а чорт пана несе. Л.,Лох., Пр.
—О вовку помовка, а вовк у кошарі. Ил*
—О вовку говорятъ, а вовк тут же. Ст.
Зб'.—Гаду, гаду, а вовк суне. Войц.
(•) \Іа.С.,Пир.,Кон. (3)а вовк ітде.Ял.,
/>.; сам иде. Пр.; и сам йде. Перлось и
в хату суис. 3.; тут. Бал., Проск.; а він
навстріч. О.-, а він меже нами. Кан.,
К.-, а медвідь пзнишка. Кон. (3) Про. Зв.
(4) сам иде, або—и йде. Рад.-, помовка,
тут же зараз и е. К. (5). Об. Гор. (6)
а медвідь. Ш. (7) у кошарі. Павлв., X.
Зб.-, а він на зустріч. Ёвх.
5770- Комар з дуба впаде, то скікне. Бр.
Ти мабуть на мечику літав. Ёвх.
Що швидко так звернувсь. Мечик —
деревъявий ніж у терниці; на ёму б
то відьми літають па Лису Гору и к
світу вертаюцця.
Опинився, як Панас на тім боці. Я.
В один дух прибіг. Кон.— Духом при-
біг. Пир., Кон.
Там такий, що все на кіівах іа на мп-
гах. Пом.
— 112 —
Був С) у БУВЛЛЦЯХ. Лів» —... знае,
лю кий, щопалицп..Лаи., К»—Буван в (2)
буваличах. 7Л, И.
(') Бував. Пир. (2) він в. Проси.
Був на коні и під конем. Дуб., К., Л.,
О., Кр.,Гр.—Бував на коні и під конем,
па столі и під столом. Ил.
Був вовк в сіті и перед сіттю.
Перейшов вже скрізь сито й решето.
Зуби вже па сёму попроідалп. Л*., Пир.
5780. Пе з одииеі печі хліб ів. Пир.,
[У.].—Пс едпоі скоштував псчі хліба. Ст.
Зб.—А вже він хліба спитав з семи пе-
чей. Мг.—Не вчн вже мене плакати, бо
я вже добре и сама вмію: не з ідноі я пе-
чи хліба иззіла—я вже знаю віек и во-
скобоінн! Бр.
Собаку на сім ззілн. Кр.
Не вершина сивцю война. Ст. Зб.
И шитее, и поротое знае. Пос.
Не питай старого (*), а (2) бувалого.
Пир., Гад.
(•) або видалого. Проск. (’) та питай..
ч Р&д.; питай. Г».
Все на частім заживанню належитъ. Ил.
Собака не навчицця пливати, поки не
паллецця води в уха. Бр.—Доти пес не
навчицця пливати, докн ёму вода в уха не
налляспця. — Не навчицця пес плавати,
доки му ся вода не паляе в вуха. Проск.
Спусти старця з села, прибуде ёму й
ума. Ёвх.
Хто походить по світу, той наберец-
ця ума.
Щпі пес старий, тим хвіет твердий./Ль
Вовк старий нс лізе до ями. Г., П.
5790- Старого горобця на полові (*) не
обдурпш (2). Пр., Коз.
(*) на мъякинах. на мъякипі. Кон.
(’) не зловиш. Каи., К.
Старого лиса тяжко зло вити. Ил.
Хто спаривсь на окропі, той и на хо-
лодку воду дмухне. К., Кан.—Хто на ок-
ропі спарпвся, и на зімну воду дуе. Ил.
Опарився С1) на молоці, та н на воду
студить (2). Л.,[К., Рад., Ёвх.].—Як спа-
рився на молоці, тади на сироватку бу-
деш дуть. Гл.
С) Опечесся. Зв., Пир. (’) то й на во-
ду будеш дмухать.
Налякав (*) міх, що (2) й торби (3) страш-
но (4). Л.—Кого міх налякав, тому, и тор-
ба не дасть спати. Гг.,[7Г«я., К.].
С) Павчпв. .Г.; Накарав. Рад., Пр. (*)
то. О. (3) торбинки. /Л, Сос. (<) 4бо-
яцця. О.\ боязко. Рад.
Стріляная ворона хоч к біеу летитъ уже
нехай. Ст. Зб.
Полоханий заець и пенька боіцця.Бер.,
Пр.
Кого гад укусив, той и глисти боіцця.
Ил.
Лякана (я) ворона куща (2) боіцця. О.
(’) Полохана. О.; Пужаная. /;.; Пу-
гана. Кулж. О и ТІІІІ. І(1; и ПІІЯ. /;.
Кита собака не боіцця палиці. Кох.
5800. Битому собаці кия (!) не пока-
зу й. Б., Ст. Зб.
(’) палиці. Пир., Г».
Битому и різку покажи, то віп боіцця.
Проск.
Десь которий добре христив, що так
далеко звертае. Бр.
ГОЛОВА-«-як торба: що зпайдеш, то
сховаеш. К.
Що з голови, то з мислі. Проск.
Мислі до суду не позивають. Ил.
Мислі в небі, а ноги в постелі.
Взяли мене думки та гадки. Лів.
Задумавсь, як собака в човні. Пер.
Згадав, ся зволив, та й удоволив. Гат.
5810. «Щостарше від розуму?»—«Ува-
га!» Г., П.
От и ЗАБУВСЯ —па ёго соснове лис-
та! Р.
Так, наче заорало!г Бр., Зв. — Забув,
як заорав. Проск., Ёвх.
Ударив у губу, та й забув рахубу. С.
—Як ударив в губу, то й розбив всю ра-
хубу. К.
Дай,Боже, памъяти (*)! 3., Л.,Пир.,Б.
(*) памъять. Зв., Дуб., Гад., Л., Кр.
На вмі вертицця, та не згадаеш хутко.
Ст. Зб.
Крутицця меві на язиці. Ил.
Що минуло, то ся забуло.
Якось я багацько завъязав (узлик на
памъятку), а як розвъяжу, то усім пока-
жу. Черк.
Не знав, не знав, та як на те забув.
Бр.
5820. Треба тобі дать забутковоі (щоб пе
забував). Кон.
Дав памъятнбго. 3., Л., Пир.
Щоб був ВІЩИМ, то бим бідп не з пав.
Ил.
Зроби з мене вііцого, а я з тебе бага-
того. Яц. — Зроби мене віщим, зроблю
тебе багатим. Пс.
— 113 —
5824 Л пророкові що? Пл.
5826. Вслетпю у світі псдовго жити.
Гат»
Нслепиіі були здорові на зріст даіші
.подо.—Во.юті Нестора. В прнкаяках
д. Гатцука, пони — великого духу .подо.
Шкода велика, що, опріч привязокъ д.
Гатцука. ипшпх про велетиів иска.
Велетепь н громаді, пк правда в пораді.
Треба на все РОЗМІШІЛЯТЬ, треба
буи. полізним. Хор»
На все впажай и на ус собі мотай.
Проск» — Хто що говорить доброе, а ти
па ус мотай. Ст» Зб» — Слухай, слухап,
та на ус мотай, а під старость, як наход-
ка. УС—Замотай собі на ус. Пр», Павлг»
5830 Питатися кума-розума. Г», И»,
Прав. Ниж.
Піти до голови по розум. И», Прав»
Ниж», Лів.
До гори плюй, та в рот хватай. Ст» Зб»
Не сплою роби, та розумом, не серцем,
та обичасм.
Мудрий не лізе під стіл. Ил.
Лучший розмисл, як замисл.
Не скитавшись (*) броду (2),пс сунься
(3) У (4) воду- Л», Пр» — \\е суйся про-
жогом у воду. Гат.
(*) Не питавши. Нов.у Не сіштавшп
Пл., іір., Полт. (2) перше броду. Пл.
(5) не лізь. Ил., Иов.у ие ходи. Кулж.;
не сикайся. Полт. (<) прямцем в. Пл.
Не розмовившись (*) з головою, до чо-
гось йнного не важея. Ст» Зб.
(’) Не розваживпшеь. Не.
Не епптавши голови, не лізь до ніг. К»
В прмтузі треба знать усячину и дороги
щоб не питацыхя. Кон.
5840. Пошовши в мир, приымай и тіетом.
Рад., Пос.
Чи хазяін тп, чи наимит, чи сімъя-
нпн и д., не вередуи, лагодом па все-,
або, взявшись за діло, пнльнуй, щоб ні-
чого пе минуть—щоб свого дойти.
Не наперед людей, тілько поперед лю-
де. Ил.
Де не можна перескочити, то треба
перелізти. Прав. Ииж»—Де не персско-
•ппп (*), там підлізь. Г», П»
Де по можна перескочити. Пл.
Треба розумом надточити, де сила не
візьмс.
До пе стас вовчоі шкури, настав лиса*
Пе вважай па урожай, а гречку сій
(або: Не питай на урожай — гречку сій,
то хліб буде; або: Не вважай на врожай,
а жито сій, то хліб буде). Бр. — На те
не вважай, гречку сій. Реи).
За хлібом хліба доставай. Ст. Зб»
Не кидай живого, не шукай мертвого.—
Покинь живо, та шукай мерлбго! Рад.,\Бр.,
Проск», Л.].
Коли тобі добро, коли ти мистсць в
’які роботі и д., — не кидай.
Клин клипом виганяють С1). Кр», \Пос»,
Кулж.]. Клин клина вибивае (2). Кан», К.
(*) вибпвають./’.,Ся.;вибивай. Ст.Зб,
(’) побивай. Проск.
Курка збіжжя розгрібас, а в сміттю зер-
но шукас. Ил.
5850. Не заливай пікому за шкуру сала.
Ст. Зб»
Загубиш, то пе смутись,—знапдеш, то
не веселись. Пе»—Напшов—не радуйся,
а загубиш— не плач (*). Кр.
(*) а як загубиш — пс тужи. Не.
Радость — не радуйся, а смуток — не
смутись. Рад.
Хто звечора плаче,той уранці буде смі-
яцьця. О. •
На те коваль (*) кліщі держить (2), щоб у
руки не попекло. Пр», \Гайс., Ст. З#.].
С1) Циган. 3. С) тримас. Проск.\ кус.
Рад., Коз.; мас. Гор.у держе. »Тох.
На те Бог дав голову, щоб посторонок
не ссунувся. Проск» — На не голова, щоб
ся шнурок не зсунув. Бр.
На те в церкві колочки, щоб шапки ві-
шать. Пир»
На те щука в морі, щоб карась не дрі—
мав. Ск.
На те квас, щоб ёго пити. Бр.—Коли
квас, чом ёго не пити? Рад.
Дивись, щоб не помплпвсь, а опіеля не
журивсь. Ёвх»
5860. Не всякпй. раз крадь, та всякий
раз бережися. Коз.
Гляди та й не проглсдись, купи та й не
прокупись (и до сватання). Рад»
Наперед не виривайся, ззаду не зоста-
вайся, середини дсржися. Лох. — Напе-
ред (або: Вперід) не виривайся, а ззаду
не лишайся. Проск»
Де ідять, там пхайся, а де бъюцця,
звідтідь (х) утікай. Иов. — Дс ідять, там
тісннсь; дс гроші лічять, там не пхайсь,
а де бъють, утікай. Бр.
(’) там. 4, Вил. '
Як дають—бери, а бъють—біжн. Чернъ»
Добре все по мірі. Ст» Зб»
Живись — та під себе дивись. Кон.
Стрижи—пе оберай. Пл»
Не крути, бо перекрутиш.
15
— 114
Масло каші не портить. Пр.—Ка-
шімасломис зопсуетп. Проск.,\Лох.,Пос.\
5870. Не давай сам на себе к ня. Ст. Зб.
5871. Бога не гпівм (*), а чорта (2) не
дрочи (3). Проск., Бер.
(’) не гпівай. Дуб.-, проси. Ра<).; бій-
ся. Кои.\ Богу молись. Пр., Гл., Повг,,
Ст. Зб. (2) а злого' Рад.; и кого шшого.
Ст. Зб. (3) нс дражии. Руд., Дуб., Кан.,
К., Повг.; пе гпіви. Рад., Кон., Гл.,
Ст. Зб.; не гудь. Пр.; не сміпш. Збр.
Лаз.
5873. И чортові треба часом свічку за-
палити. Ил.
Треба и С) прпнадббицьцн. Кон.
(•) Добре й. 3.
Куди ХИЛИТЬ С1) вітср, туди й гілля (2)
гнуцця. Иом.
(*) віс. К. (2) и люде. Рад.
Як заграють—так танцюй. Так танцюй
—як играютъ. Ст. Зб.
Куди ноги, туди й голова. Зв., Дуб.
Між полами піп, між дяками дяк, між
вовками вий пововчи, між свинямп хрю-
кай посвпнячій. Кон. — Між вовками по-
вовчи и вий. Зв.
До панівпан, а до мужиків мужнк. Пр.,
Пир., Кон.
5880. Убрався між ворони, и крякай, як
они С). Л., [Пр., О., Павлг., Ёвх.].
(’) вони. Л.; ёни. Новг.;\\ опн. Ст. Зб.
Тра знати, по чому локоть. Ил.
Не бери заліза въ руки, поки па иёго
пе плюнсш. Бр.
Хто по кладці мудро ступае, той ся в
болоті не купае. Ил.
Въ часі погоди бійся пеликоі води.
В добру хвплю чекап злоі (або: по до-
брій хвилі лихую ждай).
Хто припоминай, той допомипае.
Не присувай соломи до вогпю.
Не тятни пса за хвіст, бо тя вкусить.
Пе клади псові пальців в зуби, бо вку-
сить.
5890. Не клади палця в рот, бо одкуспть.
Пр.,Пир., \Бр., Проск., Кон., Рост.,
Ст. Зб.].
Не клади в рот руки без рукавиці. Б. —
Не клади палця в зуби. Евх. — ... пуч-
ки у рот, бо укуспш. Ие.
Між (*) двері палця (2) пе клади (3).
Пир.—Не стромляп палців між двері, бо
прпщикнуть (*). Ном.
(*) Межи. Проск.-, Попуд. Коз. (2) пу-
чки. Пр., Коз. (5) не супь. К.; не тикай.
Проск.; пе клади, бо прндавлять. Зв.
(4) розплющать. Кан., К.
Не лізь, куди голова не влізе. Пир.
Нехай тебе не песо дідько, де людей
рідко. Бр. — Не неси дідько, дс людей
рідко. Рад., К. — ... а неси, де густо,
то не буде пусто. Ие.
(*) Не песо исхай дідько, гдо. Ст, Зб.
3 сокирою пе лізь туда, де пила пс бу-
ла. Кремснч.— ...де пила не втпсне. Пе.
Хто ходить поиочі, шукае буковоі не-
мочі С).
(*) шукае вемочі. Ст. Зб.
Лови рибку, де лопух с. 7С, Коз.
Туди гладь, кудн шерсть дожить. Пр.
в Ст. Зб.
Курка кудахчс в однім місці, а яйпя
кладе въ другім. Сков.
5900. Мани собаку , а з рук ие пускай
кіяку. Сков.
Намірся, та не вдарь (молодого учять, як
жить). Рад.
Тричі міряй (1), а раз одріж (2). 3.
(’) Три рази ыір, або — Сім раз міряй.
Проск.; Десять разів мірь. П., Сл., ПІ.
(2) вріж. Проск.; утпи. И., Сл.
Забпй діру—собака нс полізс. Ст- Зб.
Сокола з рук нс пущай.
Не виводи вовка з ліса. Ил.
Не дивись, що малі собачки, ало па-
лицю бери добру. Бр.
Не дурний той вовк, що въ пусту ко-
мору заглядае. Пир., [/йк.].
Нс умсн до двадцать, нс жонат до
тридцать, пе богат до сорок — кругом ду-
рак. Ил.
Не кайся рано вставши, молодим оже-
нившись. Рад., [Ж., Ст. Зб.].— Не жу-
рпся, що рано встанеш, и не журпся, що
молодим ожснпсся. Г., Бр.—Рано встав-
ши, молодо оженившись и рано посіявши,
не будеш каяцьця. Иов. — Не кайся, ра-
но вставши, — більше зробиш; а молодо
оженившись — скоріше помочі діждеш.
Черн.
5910. Не смійся над людьми пині, бо
завтра люде над тобою будутъ сміятися.
Проск.
Не купив батько шапки, нехай ухомер-
зне; а яку дав, то бережп, бо погано и
без неі. Збр. Лаз.
Не купив батько шапки—чорт ёго бе-
ри (’)! нехай уші мерзнуть. Кан., К., Пос.
(’) шапки. Кан., К., Г> — Кепкують з
тих, щовсепа других покладаются. Пос.
Нс братайся з козаками мед пити. Ст.
Зб.
Вікпо три річп псуе: атрамент, сіль и
молоду жінку. Проск.
Нема прудчого над очі! Бр. —Що есть
— 115
в світі ііаііпруднііііше и насвілінше, нк
очі! Пир.
Лихая находка гуріи крадіжки. Пр. в
Ст. Зб.
ДВ1Ч1 ЛІТО НЕ БУВА. Зв., 11., |Х.,
Коз., Ст. Зб.\.
Раз літо родить! Пр., Гад.
Весна раз красна. Ск.
5920. Лови рнбку, як ловицця. Лох.,
Рад.,
Одчппяп двері, поки одчмняюцця; бо як
н зачшіяцця — не скоро одчипііш. Ос. 10
(XIV, 33).
Бери грпбп, як есть. Рад.
Дери лика, коли'деруцця. Рад., |3б’.,
ІІроск., Ров., Дуб., 3., Ст. Зб., Пел.,
Есх.\.—Тогді лика дери (*), коли ся де-
рутъ (2); тогді дівку, ’тдам, коли берутъ.
Пл. — Дери лика в той час, як даецця
дерти. Прав. Пиж.
0) Дрн. Воіщ. (*) друть.
Не щодня можпа сіяти, збсрати. Ил.
Поти дерево гни, поки дасцця гнути.
Бр. — Гни тоді дерево, коли гнецця.
Проск. — ... як воно молодо.
Хапай, Нетре, поки тепле. Гайс.
Коваль клепле, доки тепле. Пр.—Тогді
коваль залізо куе, коли гаряче. Г.—Куй
тогді жалізо, коли гаряче. Зб’. — Куй за-
лізо, покуль не загасло. Кр.
Тогді дівку віддавай, коли люде трах-
вляюцця. Проск.
ІИов козак дорогою, а на колоді сиді-
ла — « Е! дівчпна , та пъятни ця.» А по-
па ёму: «Козаче, завтра субота буде, та
дівчини нс буде.» Сл.
5930. Пъятниця—вдругснеС) трапнцця.
Зал. — Не гляди, то пъятпиця: тогди бе-
ри, як трахвнцця. Ст. Зб.
(4) Як. Бр.; кому не. Бер., Пир., X.
Ужпваіі (<) світа, поки служатъ літа. Г.,
И.
(*) Запобігай. ’Зал.; Запобігайте. Ос.
б (ПІ, 48р Поти вживати. Г., В.
Іж, поки (’) рот (2) свіж. Зв., Кр., Кон.
—... а як помрецця, то (3) все минсцця.
Рад.
(') Тоді іж, як. Бр. Бер. (*) язик.
Збр. Лаз. (5) Пни, іж, поки рот свіж:
умрсцця. Лів.
Напинмося тут, бо в нсбі, не дадуть.
Проск.
Нийте О жили, поки живи. Пир.,
Коз. — ... а як умрете (2), тоді лиха (3)
зопъете (*). Б.
(•) Воруііііцця ЩС. Бр.; Иъіть. Рад.;
Іжтс. С.; Тягиіть. К'о.і.; Таііцюйте. Бер.
(2) замрете. НГ; помрете. Л’о/і.; номроц-
ц/ь /Мг).; иіидете до гробу. Бр.у [С.];
умрем. Пос. (я) чорта. ПІ., Боз.; ли-
хого батька. О. (4) то все те мипеццл.
Рад.-, го ззісте хворобу. С., Брл то й
колом пе впрспі. Нос.; то тоді не йме-
те. Бр.; то пе будете. Бер.
Гуляй, дитина, покіль твоя година.Нос-
ПОТАИ Бога, щоб и чорт не знав
(зробив потайпо). Рад., Кр. — Потай-
Біг! Пир., Ч.
Хата покришка! Ск.
Своя хата повинна бутъ покришка. Пов.
— Хата як покришка: що зговориш, то
в хаті повинно пропасти. Бер.
Як камень у воду, так жсби з твого
дому нс вийшло нічого нспотрсбного. Ст.
Зб.
5940. Смотри—мовчн, а свое роби. Ил.
ІЦоб (’) ні сич, ні сова! Л.—Утрись
и запрись, щоб сич и (2) сова не знала.
Кл.—Ні сич, ні сова (нс знаютъ). Рад.
(*) ІЦоб в нас піхто пс шіав. Бр. (2)
жеб пі сич. пі. Ст. Зб.
Пехай між нами сокірка пропаде («щоб
лишнлося в тайности»). Бр.
Чуй не чуй, бач нс бач, а (або\ Чи
бачиш, чн нс бачиш, то) мовчи. Ил. —
Бачшн, не бачиш, а не бреши. Проск.
Чув—не чув, бачив — пе бачив. Пос.
— Чуй—пе чуй, видь—нс видь. Ст. Зб.
Тобі— нехай золотой уші позавішува-
ні! Ном.
Ие случай, що балакаемо.
Замотати, завъязапц та и нікому не
казати (кажуть білыи на Циган, що пі-
чого нс докопацьця, як вкрадуть). Кан.,К.
Не у всі дзвоніть. Пом. — Не во всі
дзвони дзвонять. Коз.
, Хоч відають, та нехай не видять. Кл.
Мовчок: розбив тато горщок, а мати
и два, та піхто пе зна. К., 3.
5950. Шито й крито. Лів.
А ні гич! Г., П.—Не гич! Гат.
ІЦоб з рота й пари не пустив. Зал.
О том ні слова. Ст. Зб.
Хто мовчить, той двох (1) навчить. Рад.,
Пир., Коз., Ст. Зб.—...а хто говорить,
той договорицця. X. Зб.
(’) десятёх. Бр.\ десятох. Д.; деся-
ти. Зв., Пр ; сто. Ил.
Тільки тп будеш знать, та я, та Бог
третій («А більше десятка не буде піхто
знать?» 3.). К.
*
— 44 6 —
Псбалакаеш, як у піч укинсш (иіхто
пе довідаецця). Пир.
Иіхто пе скажс, не перекаже. Кон.
Я 6 сказав, та гурки за пазухою. Кр.
Я б сказав, та піч у хаті. Рад., Л.,
Пир., Гр., [Коз.]. — ... для твосі речі
не виносить печі. Ёвх. — У тім річ, то
в хаті піч. Бер.—Мовчи, бо піч у хаті.
Л., Пир., О., Кр. — Лишня пічка в ха-
ті. Кулж.
5960. И стінп мають уха. Ил.
Знай та гадай — мудрому досить! нить
та дпш! Ст. Зб.
Мудрііі голові досить дві слові. Ил.,
Проск.
Розумному досить. О., [7(р.].
Иадав чорт маком заговіть (скажеш, а
те винесе). Л., 3.
Був там, де тепер пема (не признаец-
ця). К., Пр., Б. — ... де пема вже.
Полт. г.
Що Бог дав (не хоче призпацьця)! Бер.
—... па що тобі? Рад.
Що сказав—то сказав. Ил.
Я вже то забула, що учора іла (не хо-
че про людей переносить). Бр.
Тобі не питать, мені не казать. Ёвх.,
Л.
5070. На птп (*), щоб дивувались (2)
такі дурні, як ти. Лів., Сл.
Кажуть, як спита хто—на що, мов,
робиш, або-що? — (*) На кпи. Г., Я.,
Прав. Ниж. (2) щоб ся диву вали. Г.
Хто не знае, так и не узнае. К.
Я так знаю, що часто й обід забуваю
(пе хоче чого виявляти). Черн.
Стара не віда, що вчора й обіда (пе
бійтесь, не скаже—забуде). Коз.
Без мого гріха (як пе хоче виводить
неправду). Л., Гл.
Про те перші знають. Пир.—Не знаю
—питай перших. Павлг.
Ѳдно око мае більше віри, ніж два
(що скажеш одному, те двом не скажеш).
Ил.
Не питайся, бо (*) старий (2) будеш
(3). Ск.
(4) Пе питайся. Ос. (IV, 49). (2)
старим. Кон. (5) бо скоро зстаріссся.
Пир.
Як багато будеш знать, то скоро зо-
старіесся. Л., Коз., [Пир.].
Більш будеш знати, менш будеш спа-
ти. Пир., [Ог.].— Багацько знатимсш,
менше спатимеш. Ёвх., Ог.
5980. Хто багацько знас, то мало мае.
Проск.
Чючю, періста! підслухала (як поміча-
ють, що хто підслухас)! Л., [Павлг.].
ЗЛІ КОМПАНИ и доброго чоловіка зо-
псу ютъ. Проск.
Лихий доброму (*) попсуе. Пр. в Ст.
Зб.
(<) доброго. Бр.
Послуживши жука, всігди в гною бу-
деш. Нос.
3 дідьком нс сягай до одніі миски. Ил.
Не гризи з дідьком оріхів.
Одна паршива овечка усю отару пога-
нить. Коніс. — Паршива (’) вівцн (2) все
стадо опаскудить (4). Кан.— Др....вая ко-
рова все стадо об...ще. Гр.
(‘) Одна паршива. Пр., Ог.;€дка
погана. Проск. овця. і(І.; овечка.
Пер., 3. (*) портить. Зв., Пер.,3.,Пр,-
заразить, або—заиапастить. Проск.-, за-
поганить. Ог.
3 яким пристаеш, сам таким стаеш.
Кан., К.
3 яким придеш, таким сам останеш.
Ил.
5990. 3 чим ся обходимо, тое до нас
лепне.
,Хто з псами лягае, той з блохами
встае.
Хто з псами пристае — навчпцця бре-
хати.
Хто в болото лізе, той ся покаляе.
Від диму закоптисся, від води замочис-
ся, а часом и зовсім утописся. Бер.,
Пир.
Хто вліз в будякн—хоч бп и нерадин,
то в іх уберецця. Кан., К.
Хто коло чого ходить, то ся тпм и у-
робпть. Лип.
Коло води ходивши, не можна, щоб не
замочицьця. Лів., [Рад., Ст.Зб.].
Коло воза ходивши, не можна не об-
мазацьця. Ёвх.
Тим бочка смердііть, чим налита.Пир.,
Білг., [Проск.].
6000. Чим горщок накнпів, тпм буде
смсрдіти. Бр., У., Проск.
Чим собака закусить, того покинути
(*) ие мусить. Ст. Бб.—Хто чім заку-
сить, терпітп (2) не мусить. Пир.
(’) Чого собака вкусить, покинуть.
Новг. (2) той и покинуть. Кон.; Хто
чого вкусить, то перестать. Рад.
Штука НАУКА. Ст. Зб.
— 117 —
Нс учися розуму до старості, але до
смерті. Бр.
Учись — па старість буде як нахідка.
.7., |Лок.|.
Не кайся рано встати, а молодо учи-
тисъ. Бр.
Як луба не нахилиш, так великого си^
па на доброе не иавчиш. Ст. Зб.
Нагинай гіллнку, доки молода. Ил.
Чого Ивась пе иаучшщя, того и Ивав
не буде вміти.
Було 6 учити, як лежало ноисрек по-
душечки, а як удовж, то вже не помо-
жецця (*). .7., О.—Тоді учи, як упо-
перск на лавці лежить, а як подовш да-
же, то тоді вже ёго трудно вчити. Бр.,
\Кан., К., Рад., 3., Пр-\. — Коли нс
павчнла, як улоперек полу лежало, а то-
ді вже не иавчиш, як унодовж волу. Л.,
Дуб-
(•) а вже як унодовж! />.
6010. Хто не вчивсь, не буде знать. Кл.
Чого не вміе, вс буде іі знати.
Що вміть, так того за поясом нс но-
сить. 7>. — Що вміеш робить (*), то за
плечима нс носить. Рад. — Що знать, то
за свиною нс носить. Пир. — Науки не
носить за плечима. Л., Пир.
(Ч іцо знасш. К.
Старі скажуть на глум, а молодим тре-
ба брать на ум. К.—Старий говоритиме
на глум, а ти, молоди іі, бери собі часом
на ум. Ст. Зб.—Старо скаже на глум,
а тн бери на ум. О., [Бр., Проск.,Кон.].
Що знать, то все добре- Кулж.
Ученому світ, а невченому тьма. Кон.
Пісьменному книжка в руки. Черн.
До смерти учицця чоловік. Ст. Зб.
Знанко біжить, а незнайко лежить. Рад.
Ув умілого и долото рибу ловить. Коз.
Москаль підманпв на тако рибалство
чумаків, а другий тим часом рибу з во-
зів покрав, та так и наловили долотом
рибп.
6020. Той хто тяме, нс той, що тягне.
Гат.
У исвмілого руки болять С). К., Бер.
(') не болять. Рад.
Того руки нс болять, що уміють. Кулж.
Наука в ліе нс йде. Бр., Зв.,К.,Л.,
Коз., [Гайс.]. — Наука нс йде в ліе, а
С1) в ніе (2). Ёвх.
(Ч ало. Бр., Ж. (9) тілько в голову.
Бр.
Наука не йде на бука. Г., П.
На ,те коня кують, щоб не спотикав-
ся. Проск.
1 За сю науку цілуйте батька и матір
у руку. Кулж.
Пауки не од ліса забігти. Ст. Зб.
Не в череві учащія.
Люде стали знати, як стало хліба не
ставати. Сл.
6030. Добре все уміти, але не все ро-
бити. Збр. Лаз., [О.|.—Дай, Боже, все
уміти (|), та нс всс робити (2). Ст.Зб.
5., Ёвх.\.
(') знати. Л., [/>.|. (’)пробовати. Кан.,
К., Бер.
Нема муки без пауки. Евх., Зал. —
Без науки нема муки. К.
Доки не намучицця, доти не научицця.
Бр.
Не терши, не мпявши, нс іети (*) ка-
лача (2). Бр.—не мъявши, ие буде ка-
лач. Пир., Кон.
(Ч но буде. Бер. (Ч калачів. Проск.
Давшися в науку, дай що иное на муку.
Ст. Зб.
За невміния деруть реміння. /С, Пр.,
Б.—... а з тебе и хвашію (стяга з ли-
марщини, вздовж шкурп). Зал.
Медведя, коли вчять танцювати, то му
на сопілку грають* Ил.
Не штука наука, а штука розум. Кр.
Вік (*) живи (2), а дурнем умреш (3).
Рад.—Цілий вік учись, цілий вік живи,
а все дурний умреш. У.—Чоловік цілий
свій вік розуму учицця, а дурнем умірае.
Иов.
(’) Скільки не. Кр. (Ч живи, вік у-
чнеь. Дуб., О., Коз. (Ч умри. Сос.\ а
дурнем все таки вміратп. Коз.
Лучший розум прирождсний, як пауче-
лпй. Ил.
6040. Шкода учить розуму. Г., П:
Ворона за море літае, а дурна вертас-
ся. Проск.
3 пісьмепних все лихо встае (*). К.,
3., Л., Пир.
(») зло бувае. Кл.
Пісьменний самий пресквсрнии.Зф.#^.
Через пісьменних западецця світ. Кл.,
Иом.
Як буде уміть писать, буде людей ку-
сать. Кон.
Риба смердпть (*) від головп. Сков.,
[Лл.]. . х
(•) псусцця. Чер.
Як би ви впились так як треба, то й
мудріеть була б своя. Кобз.
Нехай Німець скаже — ми но знаем!
Кобз.
— 118 —
Не вчешій, та товчеиип (*). С. — ...
та дрюкований. (7.,
(‘) так провисшій. Рад.
6050. Дс чому училися, та дещо іі зпа-
ем. К.
И я колись під школою ночував. Лів.
Я був на росѣ, та навчився пороськб-
му говоряти: «Сену, запрягай кобилу бе-
лу—поідсм у ліс по дрова!» Ол.
Не святі горшки ліплять. Об., Ёвх.—
... ті ж люде. Л., Сл. —... а такі гріш-
ні люде, як и .ми. Проск.—... а такі ж
люде, як би й ми грішні. Ном.—Чи то
святі горшки ліплять! Кан., К., Л.
Як уміем, так и піем. Ни., Бр., Бер.,
Рад.—Як зъуміла, так и спіла. Коз., О.
Хто шо вміе, той те й діе. X.
11а гривні вчешій. Пир.
Що ти знасш! я більше винеп, як ти
маеш (на того, хто поправля старшого
и д.). Ёвх.
Хвилозохв, а кобили в хамут не вміе
запрягти! Ж.—Ученпіі, а кобили не за-
пряжс. Збр. Лаз.
Пе вміе ні бе, ні мс. Ст. Зб. — Ні
бе, ні мс не знае. Лів., Г.—Ні бе, ні
мс, ні бсльмсс. Павлв.—Ні бельмеса не
знае. Пир.
6060. Піеменний, та не друкований (‘).
Кан., К.
(’) дрюкований; Кои.
Не зиав, та й забув. К.
Як поночі в елнви. К.
Од дощечки до дощечки, а по середн-
ій ні трошечки. Л., 11., [Пир.]. — Од
доски до доски, а в ссредині ні трошки.
Пир.
Од краю до краю, а в ссредині пс
знаю.
За титлу зачспмвсь. Лів., Сл. /
Покой та покой, та дванадцять нокоів,
та у, та три палочки вгору—от тобі й
тпру! Кан., К., Ном.
Аз—били мене раз. Збр. Шей.
Аз—били мене раз; буки — пабралися
муки. Збр. Шей.—Аз—бпв дяк раз;
буки—не попадай дякові вдруге к руки.
—Аз, буки—бери грамагку в руки. —
Аз, буки, глаголя, повіеили Василя, и
драбинку несутъ, за ка..чку трясутъ. Лист.
(II, 246).
Мурмулю чаричи—подай, жіііко, ояучі.
Збр. Лаз.
6070. Пжиця—дубецъ до с...н блпзпц-
ця. Лист. (II, 287).
Архивимпніхокопотопомозаіісчеревіміпі-
кевлч (в Лубснські повітові школі було
колись учиі вимовляють оце іірізвищс —
звіено, «а пу, мов, хто вимовить!»). Пом.
Летів горобець через безверхий хлі-
вець, ніс чствернк гороху, без червото-
ку, без червоточини, без начервоточини
(теж було вимовляють, яко трудно для
вимови).
Паш Карпо з своіми Карпииинятами
полукалукарпився (теж).
Ишов мужик из ярмарку по колоді че-
рез воду, тільки став він па колоду, бовть
у воду! внкис, вимок, виліз, висох, став
на колоду та знов бовть у воду. Збр.
Лаз.
«А зпаеш?» — «Знаю.» — «А дога-
давсь?»—«Який біс!». Кан.
Бери, Пстрс, на розум! Ил. Р.
Пішла его псалтира на перецъ. Ил.
Пишо, як сорока лапою. Ном. — ...
сорока по типу. Зв., Бер.
Написав, мов курка (’) лапою. П.,
Прав. Пиж., Лів.—Се паписав, пеначе
сорока. Бр.
(*) як сорока. Прав., Пиж., .1.
6080. Написав, як чорт до Арехви.
Пом.—... до Арехтп. Кр. — Написав до
Арехти! К.
Ппсав писака, чнтав собака. Пр. —
Писала писачка, чнтав собачка. Зв., Л.,
\Проск.].—Ппсав писака: хто прочитае,
тому стегняка (або: и той собака). Кр.—
Як наппше писака, то не розбере ІІ со-
бака. Проск., Л.
Писав, ппсав, та чім иним запечатав.
Ст. Зб.—... писав,—чім запсчатав?І/.і.
Як наппше дурень, то не розбере и ро-
зумний. Проск.
Так пише, як мак сіе; прийде читати,
як в розі не знае. Ил.
Не при нас (тобі, мені) писано. И.,
Лів.
Спробовать пера и чернила, що в ёму
за (*) сила: так перо пише, як муха ди-
ше. Ос. 10 (IV, 26).
() що в перовіза. Ном.
бжелп будеш пісьмсннпй, ппльпуй и
не отступай пісьма: бо ти од него одсту-
ппш па пъядь, а вопо од тебе па сажень.
Ст. Зб.
Лучче сороці без хвоста літатн, ніж
пісьмснному уміти читати, та не уміти
писати. Дуб.
Учений педоученпн гірше, як простак.
Ил.
6090 Школа—церковнип угол. Кл.
В пашін школі, як на татарськім полі:
есть где сісти, та иічого іети. Ст. Зб.
— 119 —
—Школа гола; е де сісти, та пема іцо
істи. Пл.
Школа нсяким странный дім есть воль-
ний. Кл.
Школа дом волыінй, а не свояволыіиіі.
Ст. Зб.
Снижено, печено н смолі, не кажи, то
СЯ ДІС В ИІКОЛІ. Проск.
ІІриііопість в школярів: не вкрав, але
достав. Кл.
Школирськоі юхи набрався. Ст. Зб.
Едва то бурса! Пл.
Субіткп дадуть. 3., Л., Хор.', Пир.,
Пер.
Березовки ііером випнеуватп. Кл.
6100. Прийде Май, (школярів) не зай-
май, а Юль, хоч плюнь. Пир.—Як іірий-
де Май, у книжку дуже заглядаи (бо ек-
замени падходять), а як прийде Юпь, то
п в книжку плюнь. Кор.
Шапуй учителя паче родителя. Евх.
До нас в пауку — ми павчимо! Кобз.
ІІросвітити, кажуть, хочуть — соврс-
менними огнями.
П премудрих пемудрі одурять!
Невченс око загляне ім в саму душу
глмбоко-глибоко.
Лучшій! ПРИКЛАД, ніж паука. Ил.
Старі крутящія, а молоді учацця (або:
Старі покрутились,а молоді навчплись). Р.
Коли игумен за чарку, то братія за
ковші. Ёвх.
Коло сухого дерева (*) и сире горить.
Ил.
(*) За сухим. Л., Ст. Зб,
6110- Що РАДА, то не зрада. Рад.,
Зап. (1, 65).
(*) порада. Ст. Зб.
Як рада, то іі порада. К.
Одна рада хороша, а дві лінше. Нос.
Одна голова добре, а дві лучче. Зв.
Одна розумна (1) голова добре, а дві
ще краше (2). Л. — Що голова, то ро-
зум, а дві ще лучче. Кр.
(*) Одна. Зв.; Одни розум. Пир. (2)
лучче. Зв., Пир.
3 порадою добре (або: лучче) бити.
Кон.
Без ради іі віеько гино. Бр.
Хто людей іштае, той розум мае. Ск.
Падто знай, та ще питай. Пир.
Хто каже доладу, то ухо наставляй, а
хоч и без ладу, то и тож нс затикай.
К., Кан.
6120. Шоб часом дармо пс блудить, чу-
жого ролуму питайся. Ст. Зб.
Послухай мене дурня, то будеш розум-
пим С). Л., Ос. 7 (V, 42).
(<) дурного, то й сам розумннм бу-
дспі. Пир., Пр.
Хорошо парадив—так як умів. Ст. Зб.
Наче вуші підогнав (як хто дасть доб-
ру пораду). Зал.
Ей, миряне! шевці, кравці, крамарі,
шапарі! сходіцця, сходіцця ради послуха-
ти, табаки понюхати! К.
Табаки попюхаймо и ради послухаймо.
Бр.—Сядем па колоді, поговорки по ири-
годі, табаки понюхаем и ради послухаем.
Дуб., Рад., Л.
«А що ви там робили?»—«Табаки по-
нюхали, ради послухали — та й додому
пішли.» Зв.
Де великая рада, там рідким борщ (дс
довго радяцця, користи мало). Ил.
Буде правда, буде рада. Гат.
Той дае раду, хто знае правду. Гат.,
Коз.
6130. Добрая тая рада, де щирая прав-
да. Ос. 19 (XIV, 29).
Пиша рада гірш як зрада. Гат.
Добре той радить, хто людей не зва-
дить. Ил.
Добра рада — як готові гроші, а ліхая
— готово пещастя. Бр.
Були б гроші, а порада буде. Ос. 19
(I, 14).
Коли шукаеш ради, стережися звади.
Ил.
Радься другого, а смотри свого.
Чужа голова—темями ліе. Новг.
У чужу душу не влізеш. Кон.
Нікону на чолі не написано, що він.
Ил.
6140. Не одпн раз чоловік міняс на
своім віку. Пир.
Иди по другу голову. К.— ... щоб и
тіі збуцця. Зв. — Оце ще йде по другу
голову! К.
Од того лиха не маю, що свій розум маю.
Пир.
Людей витай (*), а свій розум май.
Проск., Кан., К., Л., Пир.
(*) ся радь. Г.
Людей (‘) слухай, а свій розум май (*).
Ск.
(9 Людей добрих. Рад.-, Других. Не.
(3) держи. Рад.-, а сам уважай. Бр.
Не позичай у сусіда розума. Г., И.,
Прав. Пиж.
— 120 -
Послухай мене, то зза моеі голови на
твоій и волоска нс стане. Ёвх. — За мо-
бі голови на твоій и волоска нс стане. Ил.
Хай чорт як нс скаче, то скаче, а ти
гріха не берись (нс набі ранги). Кр.
Хорошо нарадпв—хоч покинь. Ст. Зб.
Не знатися ради. Гат.
6150. Хто ДУРНЕМ уродивсь, тому дур-
нем и вмерти. Ос. 3 (X, 95).
Як нема розуму від роду, то нс буде
и до гробу. Евх., Бер.
Дурне вродилося, дурне и згинс. Проск.
Дурний и в Кневі пс купить розуму. Ил.
Як Мурин ніколи білим, так дурний
розумним нс буде. Ил.
Скоріш дурень одурить розумного, як
розумним дурня на розум павсде. Ос. 18
(ПІ, 55).
Пуста голова а ні посивіе, а ні полисіе.
Ил.
Дурна голова пс полисіе. Кр.
Дурень и мьяло вломить. ,К. —... ло-
мить. Рад.
Послухай дурного, то й сам дурним ста-
иеш. Ном.
6160. Дурень псові очі псус. Ил.
Дурням С1) закон не писан (2). О., Кр.
С) Дурню. К.; Дурному. Я., Пр. (2)
но писаный. .7.
Дурному гори (!) нема. Лів.— -...нсмае,
а всс низ (*). Б.
(*) й гори. Рад. (2) усе рівно. .1.
Дурному море по коліна. Об.
Дурному (або: Дурню) розум не зава-
жить. Ст. Зб.— Тому не розум заважить.
Пр. в Ст. Зб.
Дурний дурне й торочить. Пр., Лох.
Дурному дурне в голові. Прав. Пиж.,
Бер., Пол.
3 панами рідко, и з дурнями ніколи
не ставай. Ил.
3 (*) дурнем пива нс звариш. Гад.
() За. О.
3 сліпим дороги не знайдеш. Не.
6170. 3 дурнем зчепитись — дурнем
зробитись. Гат. — Звъяжись з дурнем,
то й сам дурнем будеш. 3. — 3 дурнем
зайди, сам дурнем будеш. Проск.
-3 розумним розуму (*) набсресся (2), а
з дурним и останній (3) загубиш (4). Л.
(*) ума. А’., ПІ. (2) пабрацьця. А’. (3) и
готовий. ПІ. (ч) загубить. К.
Послухай дурня (*), то й сам будеш
дурень (2). Рад., Л., Пир.
(*) дурного, іір. (2) дурний.
Кого Бог хоче покарати, то перше ро-
зум відійме. Крсм., Пос., Грам., |Проск.,
/>]
Антигона Сохвок.іова,
Луччий піяк, ніж дурак: Ил.
Луччий мудрин, хоч лихий, як добрий,
а дурний.
Лучче з розумним у пеклі, ніж з дур-
иим у раю. Зал.
Чим мудрмй ветшавшія, тим дурний
величавшія. Г., И.
Одни дурень камень у воду кине, а де-
сять розумнпх нс витягне. Кр., (Зв., К.,
Евх.\.
Одни дурень закипе у воду сокиру, а
десять розумннх пс витягиуть. Яц.
6180. Пай сліпий камінь у воду верже,
то и впдюіций не иайдс. Ил.
3 дурнем знайдеш, то и ис иоділисся.
Проск.—3 дурнем ні найти, ні поділить.
Коз., [О.].
Лучче з розумним два рази згубити,
як з дурнем раз найти. Яц.—Дай, Боже
(1), з добрим (або: розумним) загубить,
а з лпхнм (або: дурним) не пайги. Бр.—
Добро чз добрим, а зсучим сином, найшов-
ши, не иоділисся. Кон.
(*) Лучче. Кан., К., Бодай. Пир.
До сіти впаде, хто з дурнем крадс. Ил.
3 дурним и в ступі нс с пра внеся. Дуб.
Дурному хоч кіл на голові теши, а він
все свое. Зал.
Чорта (*) хрести, а він каже (2)пусти.
Прав.—... а він в воду лізе. Проск.
(*) Дурня. У.; Дурного. Проск.; Тп
ёго. Пр.; (2) кричпть. Пр.\ У., Проск.;
Чорт чортом: ти ёго хрести, а він кри-
читъ. Кан., К.
Півня на заріз несуть, а він каже: ка-
каріку! («нс знае своеі смерти»). Рад.
Тн ёму Очснаиі, а він тобі од лука-
вою. Лів.
Дурня па голову тручай, а він на но-
ги паде! Ил.
6190. Дурнем бути—не дуба гнути. Коз.,
Гат.
Дурня де не посіеш (*), там и уродиц-
ця (2). Бер.
(*) СІЮТЬ. К. (2) Бродить.
Дурнів р) не (2) сіють, не (3) орють (4),
а сами родящія (5). Л., [Пр.].
(1) Дурня. Ст. Зб.; Дурнюв. Рад.;
Дурпих. Зв., Полт., 3.; (2) и (3) пі.
Проск., Ст. Зб. (4) пашуть. Рад., Коз.,
Ст. Зб. (3) плодяцця. .Іох.; родятъ.Коз.;
ростуть. Рад.; ся родять. Проск.; ся
родить. Ст. Зб.
— 121
За дурнимм иічого в Киів іхати, вони
й тут о. Зв.
Нізнати з мовн, лкоі хто голови. Ил.
Дурний носить серце на язиці, а муд-
рий язнк у серці.
Дурний, коли ловчить, то за мудрого
уходить.
Дурень (')думкою багатіе (2). Ск.,Лист.
(II, 246).
(’) Дурнпй У. (2) багатий. Р«с).
Сліпий, хто через решето не бачить.
Сліпий, хто дальше від носа не бачить.
Г., И.
6200. Чорт тому виней, хто дурень.Пр.
в Ст- Зб.
Дурного С) и в церкві бъють. Рад.,Л.,
Ст. Зб., Кулж.
(*) Дурня. Проск., Коз., О., Кр.\ Дур-
пів. 3., Пр., Павлі.; Дурнпх. Кр.
Дурнем то и паробитмся. У.
Добре дурня здурити. Ил.
Коли пе вмів пирога ззістм — ке ёго
сюди (як хто продавить що, а друге по-
корнстуецця)! ІІом.
Дурневі щастя. Зв.-г-Дурневі Бог ща-
стя дав. У.—Дурням щастя. И.
ІЦасливи дурень, нічим ся не журить.
Кан., К.
Дурень нічим ся не журить : горілку
пъе и люльку курить. Ил.
Дурневі и Бог не противицця.
Дурному С) и Бог простить. Ск.
(‘) Дурневі іі. Проск., Пр.
6210. На дурню и Бог не зииіе. Б.
II Бог за дурнпм. Не.
Хто дурневі впбачить, мае сто днів від-
иусту. Ил.—Дурном з кроку ступити, сто
днів одпусту доступити. Бр.
Пошийсь у дурники, та й іж бублики.
Пир.
Дурному удаецця, розумному ж трясця.
Коз.
Не всім же в дурня и вдаецця. Ёвх.—
Еге , не всім же в дурня и вдацьця! Лох.,
Пир.
Дурному дасть Бог щастя, та пс дасть
розуму. Евх.
Човпуть его, мов дурного. Проск.
Дурень на дурню сидитъ и дурнем по-
ганяе. Пир., ІІ.
О, де ви такі розумні й поііабірались.
Пир., О.].'
6220. Гозумногобатька дитпна! Ск.—...
діти. Л.
Дурень дурнем! Проск.
Безличпвй лопів Гринь. Збр. Шей.
Дурнпй зверху. Сос., Кр.
Дуриий Харько Макогонснко. Евх.
Уманський дурень! Бер. —... з чужого
воза бере, та на сім и клади. Прав. Ииж.
Дурень ярмарковий. Лів.
Дурниіі, як Омелько. //.
Дуриий, як турецький кінь. Ил.
Дурнпй, як баран. Пир.
6230. Дуриий, як пень. II., Кон.—...
як сосповий пень. О.
Дуриий, як довбпя. Кр.
Дурнпіі, як сало. Бр., Ироск., Ис.—
... без’хліба. Бр.—Розумний, як сало. Кр.
Ото дурнпй—як сак. Б]к, У.
Дурнпй, як чобіт. Проск.
Дурнпй, аж гуде. Кр.
То-то сь розумний, аж крутисся! Проск.
—Дурнпй (*), аж крутнцця. Прав. Ииж.,
Лів., Сл.
(’) Дурно. .1., Гр.
Дурнпй, аж світицця. Л., О., Кр.—
Дурне, аж світицця. Лів.
Дурно, аж носом баньки дме. Пр.
Дурне, аж очі ёму рогом лізуть.
6240. Розумний, як Хведькова кобила.
Прав.
Розумний,як Беркови штани. Збр.Шей.,
Б., О.—... як Беркове теля. Кр.
Розумний, як Соломопів патинок. Бр.—
Як жидівськпй патинок. Сл.
На (*) цвіту прибитий. Рад., Л.
(1) У. 3,, Кон.\ Из Пр. (2) пршпибе*
ннй. 3.; пріішнбено. А'. Зб.
Мішком прибитий. Пир. , Гор. — Мі-
шечком прнкритий. Кр.—Мішком зза угла
прибитий. Л., Кр., \Бр., Зв., К., Кон.\.
— Неначс изза угла мішком прибитий.
Пр., Р.
Пошнвся у дурні. Пир., Ст. Зб., [Бр.,
Пр.}. — ... у дурники. Проск.,
Стропився (здурів, загубпв тропу). Лів.
Дурному він брат. Бер., Рад.
На дитячийрозум перейшов. Бр., Проск.,
Ил., [Лол.].
Перейшов на дівочпп розум. Прав. Ниж.,
Пол.
6250. Младеиці в голові (дур). Кон.
Нема гоя в голові. Ос. II (XVIII, 40).
Царка в голові немае. К.
Нема кишок в голові. Ёвх.
Нема клепки. Пир.—Клепки (*) не до-
стае. Дуб.—Трстёі (2) клепки нема. Бер.
—Третёі (3) клепки пс [достае (4). Зв.—
Тобі клепки едноі в голові не достае: то-
бі треба клепку вставить. Бр.
(‘) Клепки в голові. Пос. (3) Девъя-
тоі. X.; Десятоі. Пир. ,11р., Павлі., Пр.(?)
16
— 122 —
Десятой □«., Рад., 3., .1., Кр, («) не
стас. Рад.
Не повно ума. К.—Не зповна ума. Бр.
Не всі (*) дома (2). Ск,
(Ч Пема всіх. Проси. (а) вдома. Пр.
Голова ие до ради, а купра не до крі-
сла. Гайс.
Голова нс до ради, а паніетара ие до
круля. /ь, Кан.
Вітер свище в голові. Ж.
6260. Ловить білі метслики (бавмцця,
мов дитина). Пир.
В сі ще золотой уші позавішувапі. Л.,
О. — Золотой тому еще уши завішапі.
Ст. Зб.
У ёго в умцю за дурпу вівцю. Сл.
Ума пі з шило пема. Пр. в Ст. Зб.
Дурнішнй од попа. Пир. — Хіба я (1)
дурпіший (2) од попа! Л., В., Сівер., [3.,
Коз.9 Кр.\.—Хлбъ ж то він дурнійший від
попа. Евх.
Що співа над мерцем , як усі пла-
чутъ. — (*) Чи вже я. О. (2) Оце вже
таки, хіба я дурнійший. /»>.;дурніс. Кр.\
дурпііі. А’оз.; дурнішс.
Нема в тебе толку — хоч запали, так
не тріснс. Евх.
Нс масш у голові тулку за дурпу кур-
ку. Бер., Нема в тебе толку и за
курку. Рад.) Пир.
Ні з губи мовн, иі з носу вітру. Ил.
Діі мовн, ні §ловн. Бр.
Хоч село в голову клади. Рад.
6270. Дурний тебе иіпхристив. Зв.) О.,
[Бер.) Рад.].—... що в воду не впустив.
К.—... христив, що не втоішв. Шг.
Що втне, то калач! Пер.
Дурень, дурень (1), а в школі вчився!
Ос. 16 (IV, 14)) Проск.
(Ч Дурний. Пир., Пр.; Дурний. 3.,
Л., Пир., Пер., П.
Ото з тебе бемул (дурень)! Збр. Шей.
Ллсжтб дурний, ажкурнцця! Збр. Шей.)
[Кан., Л.].
Утсрсбив Бог душу, як у пень, та й
каецця. С.—Уліпив Бог душу, як у ппя.
Рад.—Утулив Бог душу у пень. Л.
Создав Бог та й ніс висякав! Ном.
Світ зійшов (*), а ще такого дурня ие
зиайшов.—... не бачив. Проск.
(Ч пройшов. Гл.
Ото дурний! а щс й битмй! Кобз.
Дурний, дурний,—та й не журицця. Б.
6280. Від дурня чую, то ся нс дивую. Ил.
Мовчи, так подумаютъ, що ти розум-
иий. Кулж.
Чи то ёму дав Бог мудрость. Кон.
Нащо голова па въязях (пе так зроби-
ли)! К.—... па въязях? щоб не спала. Бр.
Иозпасш Нозпанського! Ст. Зб.
Стидко-брндко Яремою зваиьця (або:
Ярсмі озвацьця), а Ярема—«гов!» Б.—...
Яремою звати, та Ярема й гу! Нові.
Забув, щойна боргу. Лист. (II, 182).
3 ним и остатній розум загубиш. Пом.
Думають-думають—ні вголос, ні мовчкн.
Кобз. (154).
Як суде, так и буде. Кр.
6290. Який ум, такий н товк. Кр.
Нс козаковать Миколі, бо пе буде у ёго
коші ніколи. Пс.
Такс цікаве, аж бульки з носа лізуть.
Ил.
Чи нс дав вам Бог па розум (полічп-
ти, поховатн и д.)? Л.) Кон.
Що ж ти будеш робить! свого розуму
нс вставиш. Кон.
Який бо ти бевзь и справді! Кобз.
Цур тобі, який ти дурний! Бр.
(Ч Нур та яск. Пр., /К.
Ійбогу, овсча натура! Кобз. — Натура
овсча. Чиір.
Е, та й дурний же ти, нанебрате! Зв.
—«Та іі дурний же який ти, папебрате!»
—«Е, так великий!)) Л.—«То-то ти дур-
ний!»— «Коли здоровпіі!» Бр.
Ото дурень! був би щс більшиіі, та вже
нікуди. Пир.
6300. Цимбале, цимбале дурний. Проск.
Голова! Лів.—Ой ти, голово! Кон. —
Овва! та й розумна ж голова! Гат.
Бецмап! Пир.
Цвілі голови! Кр.
Безголова уся сімъя. Пир.
Лх ти пришиблена курка! Проск.
Оглух (’) царя небссного! Кон.
(Ч Охух. Пир.
Оце, сало (дурний)! Бр.
Дурпе село. Нос.) Л.
Ет, мавяк! Б.
4 6310. Покипьків (покпдьків) брат. Ёвх.
Отто щс мнтутя: ні дома, ні тута (дур-
пе и дома, и тута). Зал.
Ростом з Ивана, а розумом з болвана.
Пр;
Голоспий, як дзвіп, а хоч довбисю вбий.
Рад.) О., Б.—... дзвіп, а дурний, як дов-
бня. Пр., Лох.
Глянь (’) на вид, та й кажи (2), що
Свирид (3). Рад.
I1) Подивись. Пр. (2) та п питай. Кр.;
видно. О.; Глянувши па вид, то знать.
Рад. (3). Давнд. 7;., о., Кр.
— 4 23
Видноззаду (*), іцо Пархім (2). Проск.,
Павлг., Зв., Рад., \Бер.].
(') іі з рала Пер. (’) Мартин. /»>., Пер.
Видно іі ззаду Супрупаду. Гат.
Як дурень — седи та дома гледи. Коз.
Дід твій—дрица: ніймав жабу, та й ка-
же—риба. Евх.
Дід трій лисий, а баба голомоза (або:
куца). Ёвх.
6320. Ой ти тімспний! Б.
Кручспий ти благовіений. Сл.
Наівс» блскоти (Ніоксіашик пі^ег. Б.).
Ном.
Де він, неклепаиий! Пир.
Оце як бач, то пе товиач, бо скажуть
—дурень дужий. 11с.
Чирак великий, а гною мало. Проск.
Скорний, та (я) босий. Г.
(*) Хптрпй, а. /и; Цікавий, та. Нов.,
Пир. Цікавий, а. Кр.
Цікавий, а дурний. Бер., К.
Цікавий козак, та босий. Б.
В очах мигтить, а (1) в голові свистить.
Проск.
«Хоч би й я: одяглася, а довгу бага-
то». — (*) Звсрху блистать. 3.
6330. Глудзу нема. Гр.
Глудзу натятись. Гат.
Зсунувся и глузду. Прав. Пиж., Пол.,
Лів., Сл.—... як псс з соломн. Проск.
— Стара з глузду зсунулась, мов собака
з соломи. Ёвх.—Зъіхав з глузду. Рад.,
Пир., Кр.
Одбпв глузди («хто вдарився па погилн-
цю»), Пир.
Збився з плигу.
Збився з паптелику. Прав.Пиж., Нол.,
Лів.—... панталику. //., В.
Дивицця, як чорт на попа. Л., К.
Дивицця (*), як теля на пові двері. Кан.
(’) Дивусцця. Гат.
Витрсщив (’) очі, як козсл на пові во-
рота. Сос., Мг.
(*) Вплупив. Гл
Дивицця, як баран (1) на нові ворота.
Збр. Шей.
С) віл. Пл.; корова. Кр.
6340, Велпкпй, а дурний. Бр.
Вслик пень, та дурень. Ст. Зб.
Великий дуб, та дуплинастий. Прав.
Пиж., Пол., Лів. —... малий, та иатоп-
тувапий. Коз., Кр.—... дуплинатий, ио-
рохнею папхатий. Гр. — Вслик дуб, та
дупиат. Ст. Зб.—Дуб, та дуплинатий. Гр.
Вслнкий, ик ломака, а дурний, як со-
бака. Ёвх.
Високии, ик дуб, а дурний, як пень.
Реи).
Великий, пк світ, а дурний, як кіт. У.
—... ик сак. Проск.—... як чій. Пц.
Високнй, ик тополя, а дурний, як хна-
соля. Уис.
Високии до исба, а дурний як треба.
У., К., Зал. — Вслнкий аж до неба, а
дурний, як не треба. Бер.
(’) Високнй. 3«., //ср., Чсрн.\ Здоро-
вий. Пир.- Виріс. За.; Вслик. Гл,
Через пень, через колоду валить без
уходу (здоровий, а дурний). Пос.
Хоч дурний, та високии. Не.
6350. Хоч дурень, аби вслик. Ст. Зб.
Велика ііедоря, та дурна. Павлг.
Великий татарський кіпь, а дурний. Ил.
Голова велика, а розуму мало. Ил.,
Кр.
Города велика, а розуму мало.
Борода виросла, та ума не випесла.
Ст. Зб.
И вродилась, и виросла, а розуму нс
випесла. К.
Борода як у старого, а розуму ніт и за
малого. Г., 11.
Живіт товстий, а лоб пустий. Ил.
3 великого розуму! Пир. — ... у дур
заходить. Л.—... та в голову зайшов. Об.
6360. Ум за розум зайшов. Л., Кр.—
... зійшов. К.—Ум за ум заорав. Павлі.
Оттакоі пебувалоі! Пир.
Оттакоі прссвятоі (')! Л.—... соли за
копійку. Кон. —... прссвятоі іце й пе бу-
ло! Чор.—Огтаксс пресвятое! Зв., Пир.,
Пр.
(*) трисвятоі. Ном.
Хоч тюкай! Пир.
Тютю на тсбс!7Ъш.—... навіениіі (або:
павіженип)!—Тютю дурний! Кулж.
Тю на твого батька! Ос. 10 (V, 47).
Тю, на твого батька віровка! Ш.
Плюй на свою голову! Коз.
Плюй на свій слід!
Павіжений, схаменися! Проск.
6370. На, дурний, сала! К., Коз.
Цур (*) дурня! Зв., Пр., Лох., Л.
(*) Цюр. Сос.
НУР лурня С) та масла грудка (2)! Л.,
Пир., X., Кв. (II, 92).
(Ч дука. Не. (2) грудпя. Пир., X. ,
Цур дурня и наличка звсрху! Ном.
Цур дурного, та в горох! Рад.
ЦуР Дуряи в борщ! Евх.
Цуцу добрий, нс порви торби! Пом.
Цуцу, босий! пс ходи в просіі Лист.
I (ІЁ 216).
— 124 —
Ні се, ні те,—іжте хрестяне. Збр. Лаз.
3 дурноі голови та на людську. К.
6380. Чи ти здурів, чи збожевілыіів!
Лист. (II287).
Джп^, Марушка,—з перцем юшка. Не.
Піик-прик! Пом.
Сік-пік па помело, коли водные було.Дл.
• Сцнк-брик на гвоздик! Збр. Лаз.
Круть, верть,—та іі геть. Гат.
Прийшов, бдпкнув,—та й далі пішов.
Збр. Шей.
Вернись, куліе, шило ззаду. Ном.
Митець голою напіетарою іжаків бить!
— Нема вдачі пикою іжака вбить. Пир.
3 дуру, як з дубу. Чиір. , Пир. —
Сказавесь, так як дурний з лубу вірвав-
ся. Бр.
6390. Утяв Напька по штанях. Зал.
Не в ті взулась! Ос. 20 (XIV, 113).
ІПтурх С1) Панька в око! Гайс.—...а
він (2) и так сліпий (3). 1(1., [Ст. Зб.\.
(') Либ. Ст. Зб. \ Утяв. Нр. (3) а Навь-
ко. Ёвх. (3) а воно л так слінс. Яц.
Здоров, дурню, коли намагаесся! Зал.
Добридепь на Велидепь, добривечір па
Різдво! Черн. г.
Церкву обдірае, а звіинцю иобнвае. И.г
—Церкву покрпв, а звінпцю обдер.
Після гебля сокнрою! Нос.
Дурню, купи перцю, коли велика мір-
ка! Нов.
Купи, дурню, перцю—шахврану ті при-
чиню. Ил.
«Світн, Гапко, дав Бог телятко!»—«Пі-
дп , Дснпсе, подивись, чи лисе!» Пішов
Денно—собаку вхатувтпе. Чигр.,[Евх.].
6400. Дурний в дурного та іі спове-
давсь. Гад.
«ІЦо, дурню,робпш?»—«Воду міраю!»У.
—ІЦо дурню робпш—воду міраеш? Проск.
Нсбозі сонечко мрівцця,—воно ж зрад-
ніло, та й справді гріецця. Гат.
Ворона літас, а дурень голову задирае.
Проск.
Брехун бреше, а дурень віри ймс. Кр.
Летопень С1) лепече, а дуринь слухас.
Проск.
(•) Лепстеш». /»>.; Лопотуп. Кои.
Рушнв розумом, як здохле теля хво-
стом. Ил.
Рожжуй, та ще й у рот положи. Пир.,
Кон., Бер., Коз.].
Ёму треба так, як лопатою класти (не
хутко розбірае діло). Бр.
Сліпіи куриці усе пшеница. ПІ.
6410. Напнтав Сорок Святих и без Ве-
ликого посту. Проск.
Дурному Гаврильці усечорнобривці. Коз.
Гоіінцьця за лисицею, а стрілять зай-
ца. Гл.
Молись Богу, та лягай спати. Бр., Л.
Перехристн мари, щоб не дремали (або:
пе брехали). Кр., Б.
Перекрестись та лягай спать. Пол., Лів.
—Хрестп пъяти та лягай спати. Л., [К.,
Бср.\.
На здоровъе кумі Олепі, що хвіет дое-
ній! Гор.
Доброго здоровьячка, пані Муйсіёва!
Ку.іж.
Здоров, Терешко, в иовуй сороцці! Ст.
Зб.
Крути, Нанько, головою! Бр.
6420. Дай курці гряду , а вона летнть
на банти. Ил.
Тягнп, чортс, за попом. Нс.
ІЦо навіженому по розумі! К.
В очереті шукае сука. Ил.
Що дурний робить? плюс та хапае.
Дурень воду носе, дурна Бога просо,
гори хата ясно, щоб ти не погасла. Сум.
Ожевнвся дурний (або: Ожени вся по
вссні), та взяв біеповату , та пе знали ,
що робить—запалили хату. Гад.
Впав батько з гори — чорт ёго бери!
Проск.
Брехавись, писку, Великдень блпзько!
коноплі нетерті и діти обдерті (у д. Шеп-
ков. росказана и брехенька, відкіля взя-
лась ся приказка). Збр. Шей.
Чудний, як бублик! Лист. (II, 286).
—... що кругом объіеп, а в середині не-
ма нічого.
6430. Дурень и тому рад. Бр.
Богу невнмовно—шага положила, а пъя-
така взяла. К., Б.
Нате н моі штани, нехай внзоляцця! Кр.
— ...штани в жлутко. Коз. п. (у Козарі).
Нате й мій гріш на ладан, щоб п мов
перед Богом курилось. Полт. г.
Пате и мій галун до церкви! Бр., Кр.
Нате вам пъятака, прпйміте мене штур-
пака. У., Бвх.
Нате и моіх пъять. К. —...щоб було
десять. Лів. — На й моіх пъять грошей
до складки, щоб було десять. Бр.
Нате п мій стовбун, щоб и я там був.
Пер.
Нате й мій гріш, та купите дёгтю, бо
и у мене паршива голова. Евх.
Нате п мій глек на капусту.Зв.,Л.,Коз.,
Кр., Евх.—... щоб іі я Хівря (*) була.
Крсмснч., Л., Пир., [Не].
, (’) Гапка. Не.\ Настя. К.. Пер.-, Вів-
дя. /».; Пріська. Л.; рппдя. Не.
— 12Г) —
6440 Нате й мій глек на капусту, щоб
порожній не був. Л.
Нате и мій глек на сироватку, щоб и
моя була масииця. X, Гл.
Тиндц-рнпдн за три гроши. Ил.
Стріло-бріло, здоров іхав! Сос.
По ііриходмцпя в Середу Вшестя. 3.,
.1., Пр., Рад., Павлг., [Ёвх.\.—... а все
в чствер. Пир.
Отакоі соли за копійку! Пир-
6446. Ні се, ні тс,—святи, попа, яйця!
Бер., К.
6450- Огледілись, як наілись. Зв., Пр.,
Пир., Збр- Лаз.
(•) Зпохватнлпсь. Пир.
Огледівся Курта, як хвоста не стало.
Збр. Лаз (з Кобр.).
Очнувсь (*) монах, аж смерть (2) в го-
ловах. Гр.
Не вдалось поправнтнсь, а через по-
правку на гірше вийшло.—(*) Гай, гай.
Гр. (’) Малах аж скула. Нос.
Очнувсь дурень у ягодах. Рад. — Оду-
мався (або: очнувсь) (’) дурень та в яго-
ди. Б. — ... та не впору.
(') Схамепувся. Гл.
Очнувсь дурень у Шведчину. Кр.—...
та в Шведчину. Кор.—Як дурень в Швед-
чину.
Назад, риндя! Кан., К.
3 якоі речі? 3., Л., Пир., [/Іш.].
3 якого дива, з якого вдання? Гат.
ІІісля чого?! Пир.
Роди, Боже, з мішка та повмішка (ніби
Литвин сказав). 3., Л.
6460- Дурному (!) вічная памъять. Ск.,
Ст. Зб. —... а нам на здоровъя. Лів.
(’) Дурневі. Ш., Каи,, К.
Божевільний Марку, ходпш по ярмарку:
нікупуеш, ніторгусш, тілько робиш свар-
ку. Ил.
Лисицн од дощу під борону ховалась—
не всяка, казала, капля капле. Нос.
ІЦоиіп, то й батько. Проск., Павлг.,
Б., Ёвх., Ст. Зб.
Сім літ хробак в хріні зімував, а смаку
не зазнав. Ил.
Зажурмвся, що в мене грошей нема.
У. — ... незабавно и в тебе пс буде.
Стсрсжиси того, що немае чого. Ил.
Ні сіло (*), ні пало (2), дай бабо (3)
сало (*). Бер., Пир., (Бр., Проск., Рад.,
Пр., Кр.\.
{ (‘) сіла. Ст. Зб. (2) пала. (5) бабі.
Міл; Боже. Зв. (4) сала. Ст. Зб.
Роди, бабо, дитипу, а бабі сто літ. Бр.
— ... будеш панянкою за годину. Ил.—
... бабо, коли бабі з літ вийшло. К.,
Коз.
Роди, бабо, ягоди! Квх.
6470* Так як кажуть за двападцать миль
кіеілю! ні з сёго, ні з того приіхала до
мене кума з Ніженя. Зап. (I, 14.6).
Кумс, куме, дурний твій уме! за сім
миль та в мед ити (па храм або до при-
частя). Рад.
За сім (’) миль (2)кісі.по іети (3). К., Л.
(*) двападцять. Кан. (2) всрст. Пир.,
О., Павлг.-, за сто всрст. Г».; Дурний ку-
ме! за сім миль ідеш. Рад. (3) хлебать.
За кавалок (!) кишки (2) сім миль пі-
шки. Яц., Руд.
(') шматок. Зв., Пер.-, кусок, К.; для
одпоі Ил. (2) тріпаіі. К., Пер.; біжить.
Зв.
Три дні ходу — до обід празника (про
храмувапня). Ил.
Де храм, и я тамъ. Ст. Зб. — ... то
и ми там. Ил.
Доладу, як ложечка по меду. Л-
Танцювали-танцювалм, та й пе укло-
нплися (кінця не довели чому)! Бер., К.,
Кан.
.Усі раді, що у рябоі теля. Ном.,
Закупила батька, щоб горілки не ппв.
Кон.
6480- Кукуріку материку. Ил.
На здоровъя козі, що хвіет довгий. Лів.
Моргни, сліпа, коржа дам! Бр., Лин.,
Бер., К.
«То чекар, хлопчія та!... говорить на
дівку.»
Не туди стежка в горох. У.—Пізлае,
куди стежка въ горох. Г.
Сирено, масляно—корова ожеребилась!
Ст. Зб. — Сиряпо, масляно — на голові
даклано. Л.
Сиряно-масляпо,дай, Боже, па користь.
Ос. 20 (XI, 73).
На твого батька лисого! Пр., Лох.,
Пир. —... лисого батька. Л., Пир.
Цюцю дурний салабай! Пс.
Здоров жпвеш, що води папився! К.
«Здоров, дурню! дс живеш?» — «Не
знаю.» К.
6490. Хіба ёму розум заладить. Квх.
Нізнати дурного по сміху ёго. Г., И.
Дурному горя нема. Пир.
Не казав би то—мала, ато велика, та
змалилась. Л., 3., Кон.
Дурням диво! Кр.
Дурному на диво. Пр., Лох.
Дурному и лубок цяцька. Бал.
Дурень червовому рад. Зв., Бр., Кат.,
(К., 3., Л.(.
— 126 —
Дурень, дурень,—а п огонь не полізе.
Пир.
Пе хвались мудрпй мудростію, ні силь-
ный силою. Ил.
6500. Мудрим ніхто нс вродився. /*.,
В., И.
И по премудрпх часом чорт іздить.
Проск.
И на мудрім дідько на Лису гору із-
дить. Ил.
Од великого розуму и роги поростуть.
А., Пр.
Що тобі до того, як розуму нема ні в
кого. Проск.
Дурень, та собі. Ст. Зб.
Кіиь на четирёх ногах та спотикаеццк.
Л., |3в., Проск., Дуб., Бер., Рад., 3.,
Пир., О., Коз.]. — ... ато чоловік не
споткиецця. Л. —... а чоловік на двох,
та щоб не спіткнувся. Бр. — ... спот-
кпецця, а мені на ’дному язнці, та нс
споткнуцьця. Б.—... копитах та споти-
каецця, а чоловік, едним язиком говорячи,
можетъ помылитися. Ст. Зб.
Що робити з біди! тра в голову захо-
дити. Ил.
Забпв баки. Ск.
Паморокн забпв. Ск., Павлв.
6510 Теля НЕ ЗНАЕЦЦЯ на шірогах«2>)ъ
Знаецця, як Цпган на вівцях, яка си-
ва, така й сита. Пер., О.—... яка чор-
ка, та й сита. 3.
Розуміецця, як Мошко на перці. Проск.
Знае свиня — шановавши сонцесвятее,
образи святиі и слухи ваші—що перець!
вона каже, що то гречка! Ил.—Знаец-
ця, яксвиня наперці. У., Проск., Кан.,К.
Такий знающій, як Цпган допасікп. С.
— Знаецця (або*. Цікавий), як Цпган до
бджіл. Проск.
У мене (каже Циган) три сини та всі
три угадьки: як скажуть — одни, що бу-
де дощ, другий, що сніг, третій, іцо со-
яшно — як раз которий вгада! Ном. —
Так и Цпган угадував, що завтра буде
хоч дощ, хоч сніг, хоч сояшно. Л., Кон.
Зпаеш ти курячу цицьку! Збр. Лаз.—
... за курячу цицьку. У.—... піпку. Ил.
Він знае, що король обідае. Ёвх.
Як хто удае, що все зпа.
Ніхто не зна, нс віда, як хто обіда.
Полт. г. — Ніхто того не відае , коли
кума обідае. Руд. — ... що король обі-
дае. Ёвх. — ... як хто обідае. Ск. —
Хто відае, як хто обідае. Иос.
Ніхто того не відае, хто що робить
пасамоті. Ёвх. Трудно знать чужий до-
хід и росхід. Нос.
Зна вскус, як Жид у солоді. Не. ,
6520. Тямиш, як свиня в дощ. Бер.
Тямиш (або*. знае смак), як свиня в
онельсипах. Лів. , [Сд].—... въ опаль-
цинах (опалъцини тут—адо иное, як мов-
ляе. Ст. Зб.). Л.
Зпаеш ти багато, уночі родившись! Б.,
Кр. — ... та щс п в погрсбі. Рад.
Зпаеш ти батька твого лисого. Ёвх.
Знаеш тп свого батька , який був па
шерсть! Л.
Знаеш ти діда свого дри^у, що як умп-
рав, то ногами дри^ав. Ёвх.
Знаеш (*) ти свого дідька! Л., Гр.
(•) Назвав. Гр.
Знаеш ти в гарбузі смак. Сос.
Тямиш ти, як ідять та тобі нс дають.
Ёвх., [3., Рост.].
Тн знаеш з носа та в рот. Ск. — Тя-
миш нз носа в рот. Л., [Бер., Лох., Пр].
— Знае—з носа кап, та в губу хап. К.
5530. Тн тільки знаеш, що з миски та
въ рот. К.
Тямиш, як ряст колупати. Гат.
Що ти знаеш!.. жука та рака, та по-
лёву бабку, догори плевати та п рот ха-
пати. Проск.
Роскажп батькові своему лисому. Кон.,
Пир.
Роскажп своій першій! Лгв., Сл.
Ще (’) ёго батька навчать! Пир. — Ти
кажеш, що не вмію, а я ще твого й бать-
ка навчу. Бр.—Навчи свого батька! Рад.,
Л.
(’) Не вмію! ще. .V.
Знаем и без попа, що в педілю свято.
Бр., 3.
Знаю, що. в Кузьми е гроші. Ос. 1
(274).
Знаю, то в Хіврі нема очіпка.
Я вже білше забув, ніж тн знаеш. Л.,
К.—Я вже те забув, що тп знаеш. Пир.3
Кр.
6540. Моя свиня більш знае , як ваш
астроиом. Кан., К.
То, можѳ десь у степу, прпіхалп па
піч два папичі, н одпп з іх астроиом.
От вопи и почали надворі слацьця — у
хаті душно, та іі бліх багато. «Е, ие сте-
ліцця па дворі», каже иіппкарь,«бо бу-
де дощ! вже моя свиня не даром до хліва
лізе!» Астроиом подивнвея па зорі, та й
каже: «Чорзпащо мелеш! брехня, доіцу
пе буде!»—«Як собі хочете», каже шин-
карь, «тілько я як замкну хату, то вже
пе пущу!» Ляглп ті надворі,— а вночі
де не возьмись хмара, та як ушкварить
— 127 —
дощ!.. «А ЩО», каже шинкарь, пуска-
ючи іх гвітом у хату — ато не пускай,
«бачто, моя спнші я д.»
Знаніи тп за кобилячу голову. Ном.
Говорити було не мало, та розуму не
стало. Проск.
Спділа баба на печі, та іі каже—але!
Полт.
Хто тілько старус, а робить не до-
любляс.
Геть собі, бо ти ні грач, ні помагач.
Кон.—Піграч, піпомагач. Прав. Ниж.,
Пол., Лів., \Евх.].
А пі гравіи, а пі заважаеш. Бр.
И заводити пе вміе. Пл.
Пе діетапе він язика.
Таке догіднс, що тільки на смітиик
викпдать. Пир. — Хоч па смітппк
кинь. Л., Кр.
Здібпнй (1), як віл до корита. Ни.
(*) Такий слосібниіі. Пл.
6550. Жвавин, як ведмідь до карит. Бр.
Пі жнвий, пі вмерлип. Проск.
Пе варт и річн (або: и гпча). Гат.
А ві до любові, а ні до житця. Бр.
Пі сюда Микита, ні туда Микита. Евх.
А ні до сака , а ні до бовта : дурень
вічпий. Ж., Л. Вил. — Пі до сака , пі
до бовта. Кан., К.
А ні до ради, а ні до звадп. Пл.
3 пашого Захарка ні Богу свічку, ні
чортові угарка.
Ні Богові свічка, ні чортові (*) ладан (2).
Лів.
(’) Лукавому. Гр. (’) ожог. Каи., К.,
Рад., Пир., Черн.; гожуг. Лип.; голо-
вешка. Пол.; огарок. Г»ал., Проск.; уга-
рок. />’р.; кочерга. кагапець. Пр.;
дудка. Пир., Пои., Р., Кр., Гр.— Ожо?
а в Лубеніцппі ожуъ—держално в ко-
чорзі або в хватках.
Пс здався ні до чого: ні за ним, ні
перед ним. Проск.
6560. Там то вже ні до чого не вдав-
ся! Проск.— Пс щс вродився та вдався!
Ёвх.
П кулик на воді, и музпка на коні (нс-
вдалнй). Ие.
Пе вміе шила заострити. Ст. Зб.
Пе вміе коню (’) хвоста завъязатп.
О кішці. л.
Тн-тоспрптнпн, як Матвій до куропатв.
Проск.
Молодецъ, як печенпй горобець. К. ,
Пир., Ёвх.
Ловить, як кіт шпака. Полт.
Так и в Кисві роблять. Ном.
Як хто, поправляючп, загасить світ-
ло. Патяка па звнчап у хлёрок, що іх
у Кпсві за всі Украінй.
Хотін ся перекрасти, та собі очи пи-
штуркав. Пл. ,
Не впусти (або: Упустив) рака з рота.
Ос. 10 (XIII, 20).
6570. Умів там влізтн, та не міг пере-
скочити. Ил.
Ухватив, як паиського самовару. Кон-
Бдом гайно збувас. Кан., К.
Пс годно зробити, тільки збавити. 77/л
Ви б хотілн, щоб собака та млнпці пік:
він тіетом поіеть (сказано на улову: де ж
ійвсликі порядки завести!) Коз., |Я.].
Дай дурню товкач, він и вікпа побъе.
7ф.
Загадай (’) дурному (2) Богу молицьця,
по- він и лоб (*) розібье (*). Л. — як за-
ва- тіеш дурня молнтнеъ, то и лоб собі роз-
кваенть. Иос.
(Ч Пошли. Полт.; Нагадай. Черн.; За-
став. Проск., Лох.. Пир., Пр., И. (2)
дурного. Полт., Пир.; дурня. Проск.,
3., Лох,, Пр., ІІ.; дурню. О. (5) голо-
ву. Пир ; нконп. Полт. (4) ПОбт.С. Полт..
Чери.; пробъе. Проск.
Пошли дурня по раки , а він жаб па-
лапа. Бер.—... наловить. Пир.
Пошли дурнаго, а за ним другого. 'Зв.,
С., Бер., Пир., Кр., Ст. Зб., [Рад.,
Л., Пр., Коз.]. — ... та й сам и тре-
тій иди. Бр. — Пошли дурня, й сам бу-
деш дурень. Не.
Заставили чоловіка моркву стругати.!)/;.
6580. бсть и в тебе кибіть (*) па печі
сидіть! 3., [Пир.].
(*) Кибіть. .Г; От кому кибіт. ки-
біт. И.
Кому кибіть — на печі сидіть, а кому
не кибіть, то м з печі лстіть. Пир. —
Як кому кибіть на печі сидіть, а як ко-
му кибіть під піччю. Б.
Як тяма е. Пир., Кон.
Чого бим ся брав до того, коли пс тям-
лю. Проск.
РОЗЗЯВЛЯКА, чого ти тут стоіш! тут
тебе вовкн поснідають. Кон.
Не роззівляй рота, бо сорока влетитъ.
Ном. — ... и ВИС....ЦЯ, то так погано-
погано буде—пху!
Роззяв рот—сорока 6 му влетіла. Ил.
Ворона влетитъ! Рад., Л., Пир. —
Не роззівляй рота, бо воропа як летіте-
ме, так и влетитъ ище. Б.
Завороннвся! Л., Пир.
Гаразд рот роззявпв! хоч колесами ідь.
Бер., Л., \Пр., Лох., Б.].—3 колесами
в рот пе въіхати и тому! Ст. Зб.
— 128 —
6590 Роззяв рот, то влізе чорт. Бер.
Він ротом мух ловить. Гр.
От, роззявив (або: розджяпив) вершу!
Ном.
Роззявип рот, нк вершу. Л.
Ишла роззявлнка, а іхав пспроворняка
та мені дншлём в рот. Бер.—Іхала,
мамо, розвора, та оглоблею мині (2) в
рот. К.
(*) Я стою нроворняка, а він ролвір-
пяка. />р.; Я стою роздовивка, а віп
іхав розвірняка. Ёвх. (2) Ишла роззява,
та оглобля. Рад.
О, бісова тіспота! Кр. — А, сучого
сипа з ёго тісиотою! Л.—Оце біеів спи
поставки стовбп по дорозі! Дуб.—Попа-
ставляли тут всрстів, іцо й розмііііуцьця
трудно. Пир., Павлг.
Очі витрищив, як жировпй туз.Сш. Зб. '
Випъяв очі—нсвачс ті баньки. Коз.
Ни витрсщайся ні на кого, як коза на
р.езнмка. Ст. Зб. .
Вмлупив (!) очі (2), як (3) баран. Лгв.—
... як баран дещицю. .7., Гр., Зал.
(*) Витрищив. Ш., Зал,\ Вивалнв,
Гр, (2) баньки. Л., Гр. '(5) як зарізаиий.
ч Ил.
6600. Чого ти білки витрищив! Збр.
Шей.
Як ви дивитесь—просвіти вам очі, Бо-
же! Л., Кон.
Витрншка ззів (проднвився). Бр.
Роззуй очі. Коз.
Як оце він проморгай? Пир.
Сей хомъяк побаче! Ёвх.
Сам хомъяче, а мене и не бачс. Кре-
мону. •
Сліпий не кожей бачить (кажуть па то-
го, що прогледів и д.). Пос.
Густо дивицця, та рідко бачить. Зв.,
Рад., Л., Пр., Кон.
За всликим носом нічого нс бачить.
Зал.
6610. Був у Римі та й папи не бачив.
Руд.—В Римі бути й папи не віідітн.Лл.
—Бувши в Римі (або: У Римі С1) бувши)
та папіжа ие видати. Ст. Зб.
(*) В рукопису Старого Збірпмка сто-
іть: «У Крпмі».
В ліеі був, а дров пс видів. Ил.
Мівши сокола в руках та випустнти!
Ст. Зб.
Зорі щитаеш, а під носом не бачиш.
Черк. — 3 неба зорі хвата, а під носом
не бачить. Бер.
Бачить під ліеом, а не бачить під но-
сом. Ч.
За гоню блоху бъе, а під носом всд-
мідь реве. Не. —... жевѳ. 111.
Люльки шукае, люлька в зубах. Бр.,
Павлг.
У воді стоіть, а води просить. Пол.,
Лів.
Па коні іде (‘) и коня шукае (2). Б.,
|С., Гайс., К., Проск., Бер., Рад., 3.,
Пср.\.
(*) сидить. Л’/л, РуЭ., іір. (2) пптас.
/>р., О; глядпть. Руд., іір.
Він коня шукае, а кінь ёго. Пр.
6620. Коли нс вовк, то дикий голуб. Кр.
Коли нс тріека, так бревно. І'л.
Розгубпвсь, як півець зкопиллям. Пом.
— Півець з копилом, пъючи, розгубпвсь.
Болить бік девятий рік, та не знаю, в
которім міеці. Сл., Бус.
«Чпй ти?» — «Паньків дядьків.э—«А
чого тп прийшов?»—кТа дайте нам по-
ходеньки, батько й мати просили.»—«Е,
нс знаю ж, чи вона у нас дома, чи од-
дали кому—попитаю у Усті... А, хлопъ-
ятко, віддали до Веприка, то ти иди от-
туда на краю села, то там уже скажуть,
чи ти знаеш, чого питаеш (кінця не ро-
зібрав. Яолс.).»
Мудрий Лях по шкоді! 3., У., Бер.,
Павлг.— ... як коня вкрали, то він тоді
станю замкнув. Бр., [Зя., У., Яц.\. —
По шкоді Лях станю зачпняе. Рад.
Лисицю піймав. Нос.—Лиса зловпти.
Ил.—Вишукати лиса. Вас.
Полу опалнп, гріючпсь.
Аж зірниці засвітпли (так стукнувся)!
Бр.
Аж засвітало! %
6630. Аж искри посипались (з очей —
так вдарили, або вдарився). Ск.
Аж вчерашній борщ вернувсь. К.
Так на лоб и стукнув. Кр.
Підковався на всі чтирі ноги. Ст. Зб.
Упав так, що аж носом заорав. Лів.
—... зарив. Зв., Бер., Рад. — Заорав
носом. Л., Пир.
Пъятака найшов. Пгір., Р.
Пішов би та й пъятака піймав. Полт.
Упав, як міх з воза. Г.
Як упала, так и блиснула на цілу ха-
ту (голнм тілом). Збр. Шей.
Оце, замалом не впала! (Жартують, як
хто впаде. Пішло од того, що одна па-
нійка так сказала, упавши в танці, на ве-
сіллі. Ном.) Л.
6640. Здоров був, кулика вбивши (ку-
ліікнущші, спіткнувшись, незпать де взяв-
шись). Пир.
— 129 —
Скачи здоров! Ск.
Скачи, ліду С1), трава видно! Бр., О.
(*) кумо. А*.
Держись за землю! Лів.—Трммаіеи за
землю! Л.
Вовка вбмв. Зв., О.
Бсвх! Кон.—Гсп об землю! Гат.
Падай! Пр.— Л чом ти нс впав? К.,
Пр-
Як у па де.
Впуталась, як Настя в лапті. К.
Вбрався, як марасуда. Ном.
Умастився, як сутана (непроворно, не-
хибке, нехупавне)./>)ь— Це умастнвсь, па-
че сотана в болото. Бр. — Вробивсь, як
чорт (або: біс.). Пир., Л. — Заробивсь,
як чорт. Пир., Л.
6650. Укачався в щастя (в що иное).
Л., Ст. Зб.
На потніиці очей нема. Евх., Б. —
Назад очей ні в кого ніт, тільки у рака.
Ст. Зб.
И той ЛАДчіогас. Л., Кон., [Пир.].
—Який був лад, и той пропав. Ном.
Стріло-бріло. Зв.—Куди стріло (!), ту-
ди й бріло. Л.—Куди брело, тудп й стрі-
ло. Ж., Пол.—Не вже так: куди стріло,
туди й брело! Пир. —Іхала-бріла. Пр.
в Ст. Зб.
(*) свіло. Ст. Зб.; здріло. Ёвх.
Ні (‘) ладу, ні пбладу (2). Бр., Л.
(‘) Нема. Пир. (2) ні переладу. X
У нашому полку чортимае товку. Кон.
Субітним штихом на неділний торг. С.
—Субітним штихож шие для поспіху. Ст.
Зб.
Молов батько не віючи, пекла мати не
сіючи. Б.
Хто в ліе, ахтопо дрова. Бер., Пир., X.
Хто в горох , а хто в чечевицю. Лів.
—Те в горох, а те в чечевицю. Рад.
6660. Той хоче гарбузів, а той гурків.
Не.
Хто зван, той и пан. Б.
Хто на хвості, хто на голові, а хто на
колесі. Кон.
Один не йде, другий не везе. Евх.
Сден (‘) дивицця до ліса, а другий до
біса. Проск.—бдно к (2) ліеу, друге к (®)
біеу. Кан., К.
(’) Ідеп. А’ср. (’) Ідсп Зв. (5) а дру-
ги іі Ц.
Збнв з штиху и з иливу. Ст. Зб.
Рахуби пе дам. Бер., Л.
Дс багато баб, там дитя безпупе. Кон.
— ... безносо. Рад., О. — ... беззубо.
Черн., Кр.
Де багацько господинъ С)? там хата не-
метена (2). Проск., [Рад., Гл./.
(*) хазяёк. А’.; господинъ. Бр., Зв.; Гдѳ
дві яосподині. У. (2) пс мстяпа. А>«,
Зв., У.
Де багацько няпёк , там дитя каліка.
Сос., Мг.—... дитя без голови. К.
6670. Так як па зарваній (’) улиці. Л.
«Як иерехожс міеце, іцо веяке топ-
чецця,—хто що попав, те несе.» Бер.
—(<) зарванськііі. 3.; зарвенськііі. Бер.
На лёду дурний хату ставить. Ил
Дурню, дурню! борошно продаеш, а хліб
купуеш. Пер.
ІЦо б то був за швець, же б кождо-
му на однім копиті робив. Ил.
Мордусцця (’), як Омелькова (2) мати
перед смертю. Евх.
(*) Змішався. Ил., Збр. Заз (2) Та-
расова. Не.
Біга, як Синякова чустря. 3.
Бігае, як кіт загоренпй. Г., П.
Бігае, як солоний заець. Кон.
Біга (‘), як опарений (2). Об.
(’) Біжить, вискочив. кпнувсь, схо-
пивсь и д. (2) опечоний. Пер., 3.,
Пр.. Б., О.
Біга, як Настя в конопельки. 3.
6680. Голова задумала, а ноги нссуть.?7.
Куди голова задумала, то туди й ноги
несуть. Рад.
За дурною головоюнеманогам упокою(1).
Б.— та й ногам лихо (2). Г., Бал., Пол.,
Лів., Ст. Зб.—... рукам и ногам біда.
Кан., К.—Через дурний розум ногам ли-
хо. Бал.—За дурноі голови ногам біда.
Проск.
(*) соиокою. Яц.; впокою. Бр. (2) бі-
да. У., Кои.; горе. Бер.; невпокііі. Бр.
Загнав дурня (дурію провіявсь, послу-
хавшн дурня). Пир.
Гляди, дядьку, порядку. Ст. Зб.—Ко-
лп тп дядько, то гляди порядку.
17
— 130 —
Прявда 6685—0792. — Брехня 6793-6979. — Плітки 6980—7021. — Не правый 7022—7032
— Не розберсш 7033 — 7041. — Винен сам 7042 — 7102. — Причина 7103 — 7220 — Сила в
чому 7221—7371.—Суд 7372—7473.
ПРАВДА и в морі пе втонс. Кон.
Щирая правда всюди куток пайде. Ш.
Хоч правду женуть люде, ’тале ж прав-
да завше буде. Гат.
Правда пе втоне в воді, пе згориті» в
огні. Рад., К.
Правда из дна моря вирпиае, а неправ-
да потопае. Кон. — Правда зі дна моря
верие. 77.—... виймае. Ст. Зб.
6690. Правдою цілиіі світ зійдсш, а не-
правдою а ні до порога. Ил.
За правду бъють, а за неправду и діду
пъють (караютъ на голову за неправду).
Хто любить світ, той любить правду.
Праведного чоловіка и Бог оправда. X.
Вид., Рад.
Справедливо™ чоловіка то й Бог лю-
бить. Бр.
Дай, Боже, и покопать (або: смерті) по
правді. Кон.
Хто по правді жпё, то й Бог дае. Бр.
По правді живи , по правді й вмреш!
Бр., Рад., К.
По правді роби, по правді й буде. Ёвх.
По правді роби (*), по правді й очі (2)
повплазять. Зв., Рад., Л., Пр., Кр.
(*) пиіь Йвх. (2) й очі злоба. Л., Р.
6700. На правду мало слів. Бр.
Правда розмислу не потребуй. Пл.
Правда кривду переважпть. Бр.
За правду ходить (або: Ходить за прав-
ду, не за що!). Бр.
Не любить кривить душою. Кон.
Що б то й було , як би всі в правду
жили! Кон.
Хочеіп ти правда!... правда давно вже
згоріла. Бр.
Собака, як ледачий, то ёго всі бъють;
а як злий, то всяке, хто йде, то шматок
хліба кпне (так и доброму чоловікові до-
водицця часом злим. бути межи злими).
Кан., К.
Була колись правда, пожила—та іі гай-
да. Гат.
Була правда,та познчки ззілн. Пир.,Р.,
Кр.
6710. Уже сім літ, як правди ніт. Ил.
Правда на дні мора спочпвае. Нас., К.
Отак пак! може, чн іі не правда?. Л.,
Кон.—А то ж и не правда? Бр., Л.
Сорока нахвості принесла (чутку, віст-
ку). Об.
Мізиннй палсць мені то-то (то, тее) по-
вів (сказав). Ил.
3 палця не виссав! К., Кон.
За що купнв—за те й продаю. Л., И.,
Б., Павлг.
Яксвоі пъять пучок знаю. Чор. Рад. (23).
Що правда, то не гріх. Об.
Пе приказка, але правда. Ил.
6720. Се не судьба (’),а щира правда.
Кр., л.,
(*) су дня. У.
Правда, як дві. Ил.
Перед очпма діло. Ст. Зб.
Причина перед очпма (нема що каза-
ти)! Ск.
Світле око (ділосправедливо). Пир.—...
хоч где найдетъ. Ст. Зб.
Видно, як удень. Ном.
Мій батько не брехав, и мені не велів.
Кр.
Хіба я на себе буду пеню (*) волок-
тп! Пир.
(9 біду. Гл.
Хоч и позвать перед великі вікна (на
суд за правду)! Л.
Ие дасте мені збрехать (и ви мое сло-
во зтвердите). Пир., Кон.
6730. Люби (*), Боже, правду! Об.
(’) А вже’.. люби. О. —Як скаже
правду в вічі, або як сказав, та ремству-
ють и д.
Хліб (’) іж, а правду ріж. Ск., Як.
(4) Хліб-сіль. Сл.
Правду мовпвшп, одного Бога бійся. Ст.
Зб.
Скажи правду, та одного гріха бійся.
К., [5].
Як би з Богом говори! Бр.
На за очі—в вічі. Л., Пир.
За очі клевета, а у очі правда. Ст. Зб.
Говёрпм на вовка, але за вовком щось
треба сказать. В., П.—Говорім за вовка,
говорім и поза вовка. Ил.
Рубае коло сука, треба раз всук. Ил
131
На вовка помойка, а заяцъ иопереду бі-
жить. /Г.
6740. Правда очі коля. Ск.
Не любить правди, як пес мила. Ил.
Хто сам такий, то й на другого кладя
знаки. Прав.
Смола к дубу не пристане (до бозвип-
ного вина). Иос.
Не ів редьки, ие буде ригати. Бер.
Не іж цнбулі—й вонять пе буде. III.
Неіла душа часпику, не буде смердіти.
Бр., К>, Рад., Пир., Гр., \Лип., Проск.,
Ж., Пер.].—... пахнуть. Зв., И., Мъ.,
[Ст. Зб.].—... вонять. К., Л., Черн.,Гл.
Землі ззім. Лист. (1, 63).
Подай мені добра не було! Ос. О (X, 76).
Бодай я додому не дійшов.
5750. Дай мені, Боже, так по прапді
вік изжить и дітей роспорядить, як я по
правді кажу.
Бодай б же я неділоньки святоі не діж-
дала, коли пе правда (або якого иншого
свята, вечора и д.). Пом.—Хай я пе ді-
жду Пречистоі! Кон.
Хай я лопну. Кон.
ІЦоб я жила, що правда! Бр.
ІЦоб я так на світі була! Бр.
Хай у мене духу не буде! Л., Пир.,
Кон.
Пехай мені на полуду! Кон.
Та хай в мене стілыпі болячок! К., Л.
6758. Л щоб же я тричі Ляхом став!Ь)ъ,
Зв.,Пир., Ч.— «Л щоб же я тричі Ляхом
став!»—«Стій, чоловіче, чи ти вже скру-
тився?.. не губи душі!» О Сн. (з_Б.).
С) «Чоловіче , схамепись ! помни на
свою душу, пе за пропаща іі іі.» Мале.
6760. Шоб я до світа сойдя не бачнв!
Кон., Пр.
ПІоб нас живих земля пожерла! Кл.
А щоб мене до вечора на лаві положи-
ли. Проск.
А щоб мене до вечора посередині ха-
ти побачили. Проск., Кр.
А щоб надо мною ворони крякали! Евх.
Як воропа кракле, то хто-пебудь умре.
Бог (*) мене вбпй! Об.
«Л гріх так божицьця!.. а як убъе?»
Пир.~(’) Боже. Бая., .Г ,
Хай маню Бог побъе (або‘. убъе). Пр.
То так божицця, щоб пе сказать мене:
жарт.
Бодай мені очі повылазили 1 Л. — Бо-
дай мені очі повплазять. Кон.
II знать пс знаю, и відать пе відаю.
Пом.
II чуть ие чув, и бичнть пе бачив.
6770. П сиом и духом пе знаю. Ск.
Сучиіі спи буду! Л., Кон.—Сучий син,
коли неправда, иі.—Сучадочко, принесу.й/.
Турецькнй син буду, коли... 7.
Присін Бога! Пом.—Присяг Богу! Тул.
Д. Маркович (О. Л.) дума,що при сій—
мабудь те ж, що церковпо-славъяпсько
присущий: піби присиіі.
Як и й Бог святий! чи я ж таки бачив!
Псм.
Вір же Богові! Бр., Л., Пир.—Повір-
тс Богу. Кон.
Накарай мене Боже! ]'ат.—Хай мсие
Бог пакаже (2). Л., Кон.
(1) Скараіі, Покарай. Ном., Накажи.
Пир. (2) скарае, покарас. Пом.
Делсбі! Лів.—Далібіг! Далібіжжс! Б.
—Далібійжс! Бал.
Ійбогу! Лів.—бпбогу! Прав.
Як Дух Свят! Л., Пир.
6780. Як Бог па небі! Бр.
Великий Бог С)—ейбогу! Об.
(!) Велике діло. Раг).;Велике слово. Ном.
Як світ світом (буде, правда, пе мипец-
ця, брехня и д.). Проск., Ж.—Як и світ
світом, а Бог Богом. Бр., Л.
Як сонце па небі! Бр., Рад.
Не вірите мені, так віртс горшкові. Руд.
Хома тн невірнпй (або: Нсвірний Хо-
ма). Ск.
Зостався, як на цідильці (попався в
брехні). Кон., К.
Приткнув, як ужа вилами. Ст. Зб.
Не в брів, а в око. Зал.
Ёму забожицьця,так як собаці муху ззі-
сти. К., Пр.
5790. Богом свідчицця, а чорту душу за-
продав. Ил.
Не божись, бо кров з носа потече! Л.
6 повірря , що як убъе хто чоловіка
іі, не признавшись, прощатнмецця з тим
убитим, то у пёго, у убптого, кров пі-
де з поса.
Сякин-Біг, такпй-Біг! К., Кан., Коз.,
Кон. \Ст. Зб.].
Росказус, що хтось божився—кепкус.
БРЕХНЯ в вічі коле. Бер.
Брехня покажецця. Зв.
Правда—як олива наверх вийдс. Ил.—
Вийде вопо, як олива паверха. Проск.—
Вмйде наверх, як олива на воді. Евх.
Брехнею не вибрепіссся. Пир., Коз9—
... не відбрешесся. Зв., Пир.
II під столом ие внбрещесся. Ил.
ІПпла в мішку пс сховасш (*). Об.—
*
— 132
Шилця в мішечку по утаіш. Пос.—Шило
в мішку нс втаіцця (2). Ой., [Ст. Зб.].
(<) по втаіш. Лох., Кр. (а) не вдер-
жицця. Рад.
Вдарь (!) у стіл — ножпці обізвуцця.
Проск., Руд.
(<) Торкни. Пл.
6800. Не мн, так люде знаютъ. Кулж.
Хто раз збрсше, другий раз нс вірять.
Проск.
Брехнею недалеко зайдсш. Дуб., Пр.
Туди брехнею перейдсш, а назад труд-
но. Бр.
Брехнею світ прійдеш (перейдеш, прой-
деш), та назад не вернссся. Ск., Гат.—
...а правдою и перейдеш, и вернесся.Лгуь
3 брехні не мрутъ, та більше (*) віри
не ймуть. Об., Павлв.
(*) та вдруге. Кр.
Брехнею хліба не іети. Бер.
Не на брехні світ стоіть. Ил.
Милійша душка,ніж телушка. Б.,[Ёвх.}.
Души не вбивай, правду виявляй. К.
6810. Аби душа чиста! Бр., Пир.
Все в аренді—брехня не в аренді. Ил.
Вільно губці в своій халупці.
Хто уміе брехати, той вміе и красти.
Хто уміе красти, той вміе и брехеньку
скласти. Бер.
Брехати—не ціпом махати. Ск. — ...ма-
хати — и кпам можна. Кан., К.
Брехня на столі, а правда під порогом.
Ил.
Брехнею світ живе. О., X. Зб.
Брехливу собаку дальше пути. Г., П.,
Прав. Ниж.
Нема того дерева, щоб на ёму яка пти-
ця не сиділа—нема того чоловіка, щоб хоч
трохи не збрехав. Зал.
6820. Ганьбу дати. Пер.
Се ще вилами писано. Прав. Пиж.,
Лів., [Ст. Зб.].—... а граблями скоро-
жено. Пир.—... гребено. Б.
Не все тому правда, що в піені співа-
ють. Ж.
Не все то правда, що на весіллі пле-
щутъ (*). 27р., Ёвх., Черн. п., [Проск.].
(4)ладкають. И.<.; співають. Ил.,Кан.,
К.
Не все то правда, що и пишутъ. Проск.
—... що в книжці пише. Ил.
Не всякому духу вірь. Ил, —... віруй.
Ст. Зб.
И сороцці не вір. Зв.
За двою пазуху нс ручись. 3., Л.—Не
ручись не то що за рідиого батька, а за
свою пазуху. Гл.—И за свою пазуху не
ручись: часом що залізе. Рад., Л.—За
пазуху не нмайся. Б.
За чужую пазуху не ручись. Л., О.
Не ймайся ні за кого. Ст. Зб.
6830. Не вір нікому—ніхто не зрадитъ
С). Бр., Рад.
О не зновірицця. Ст. нікому не
буде жалю. Пр.
Не увіриш, поки сам нс зміриш. Ил.—
Як звідаеш, то зміраеш. Бр.
Вір своім очам, а нс чужим речам. Проск.
Щось ся псові припало, що брепіе.
Не віттіль неділя зіходить. Не.
Була колись правда. С., Рад. Кр. —
... та заржавіла (!). Об.
(*) заиржавйэ. .Л; зачерствіла. Пр.,
Кон.-, вдавнилась. Сос.
Та воно то так, та тільки трошки не
так! Л., Не.
Воно то правда, та брехнею дуже пах-
не. Кон.
То пустіі слова, але правди в них нс-
ма. Ил.
Каже—та не баче. Ёвх.
6840 У ёго всі кози взолоті (хвастая).
Б., О., Гл., Гр.
Бачпть (*), так як та сова уночі. Б.
(‘) Не бачить. Пр.
Е, се вже назад пъятами. Б. —... вже
на попъятнпй двір. Л.
Перевернув догори ногами. Зв., Бер.,
Пир.
Сліпии не побачить, так вндума. К.,
Бер., Л., Коз.
Послухай що по селу ходить та бреше.
Л.
Тп казане кажеш, а мій батько од лю-
дей чув. Лів. —... під корчмою чув. Прав.
Ниж.—... а я те, що мій батько од ста-
рих людей чув. К.
Мати на кладці С1) прала, то там я чула.
Зв.
(і) па ріцці. Пир.
Не вірь, мужу, своім очам—лише моій
повіеті. Ил
Присягались сліпці, що своіми очима
бачили. Не.
6850. Тоді то було, як баба була дів-
кою. Проск., [Кан., К.].
Тоді я, паночку, гроші найшла, як за-
між ишла. Б.—«Чи тн найшла, бабусю,
гроші?»—«Найшла,паночку!» — «Коли ж
тн найшла?»—«Як заміж ншла... в страс-
ну пъятницю, як и тепер знаю... надворі
хвижа та хурія, а я сиділа на постелі, а
капуста в печі тороро, тороро... Тоді я,
паночку, гроші найшла!» Кон.
— 133 —
Оце-то те: «як тепер знаю, що в стра-
сну пъятпицю вінчалась!» Л.
За рнжого бога, за перістих людей (ду-
же давно. Рижий бог певпо з кодла сла-
въннських погаііськнх божків). Пер.
За царя Горошка.Бер., Пир.—...якбу-
ло людей трошки. Лів. — ...трошки; як спіг
горів, а соломою тушили, як свині з походу
йшлм. Нор.—... Горошка, як лубъяпене-
бо було, а шкуратяні гроші ходили. Пир.
— За короля Горошка, коли людей було
трошки. Рад.— ... Горошка, коли хліба
не було ні трошки. К.—За царя Гороха,
як було людей троха (’). Зв., Пер.
(4) трохи. Кон.
То ще тоді діялося, як шкуряні гроші
на світі були. Закр.
За царя Томка (*), як була земля тон-
ка (2). Бр. —... пальцем проткни, та й
води напийсь. Бр.
Дуже давно.—(*) Томка. С. (’) топка.
За короля Гибка (*), як була земля тон-
ка, що носом пробъеш, та й води ся на-
пъеш. Евх.
Кажутьтоді, як хто славить,що в ста-
ровину було лучче. Д. Ёвхнменко дума,
що Собко чи нс Собсський.—(’) Темка.
Евх.
Не бачила очком, то не бреши и язич-
ком. Нові.
Може воно колись и правда була, татс-
пер за брехню править. Ос. 5 (ХИ, 72).
6860. Собака С1) брехне, а чоловік и
віри пойме. Бер., Л., Кр.
(') Собака на вітер. Кр.
Так то й брехать, лиха не набравшись!
Коз.
Треба брехні толок дать. Коз.
Нети 6 казав, не я 6 слухав. Пол., Лів.
Ваше слово з криллями (залітас в брех-
ню). К.
Добре речеш, тілько С1) в громаду не
беруть. Бр.—Добре мовиш, та в громаду
не ходиш. Сш. Зб.
(*) та (сказано було в Бериславі чума-
ком поповичеві, як той хвалився, що
який би з ёго піп був, коли б не ви-
гиалп з бурсп). Коніс.
Моргай не моргай: покрали хлопці кап-
ці. Бр.
Не роби з губи (’) халяви. А.—Не го-
дицця халяву (2) з губи робити (пообіщав,
та й не дае. Бр.). Гайс.) К.
С1) писка. Проск. (’) халяви. Бр., Гайс.
Невірь губі, бо вопа часом бреше. Ил.,
Кан., К.
Губа нс заперта и в того! Ст. Зб.—
... чоловіка. Пр. в Ст. Зб.
6870. Брехали твого батька діти. Кр.—
... батька сини, та Й ти з ними. Об.,
Гат.—... твоиі матки дочки, та й ти з
ними мовчки. Рад.
Аж обридло слухаючи! Збр. Лаз.
Нс бреши, бо я слухать не буду. К.—
... я слухати не люблю: через лад уже
брешеіи. Бр.
Годі вже брехати тобі, бо вже й своя
брехня докучила (або: оприкрилась, осто-
гиділа, осточортіла, остила, надокучила)!
Об., Ис. —... иди вже на село дурити.
Бр.—Не бреши, спасибі тобі, — и своя
брехня набридла. Зал.—Тут и своя брех-
ня оприкрилась, ато ще й він. Лист. (II.
216).
Своя брехня нс докучила, ще й за чу-
жими гоницця. Бр.
Не бреши, бо мені брехня зуби пере-
точила. К.
На село людей дурить! О.—... ми са-
ми з міета. Нов., [Ил.].—На село дури-
ти, бо міщане знають! Ил.—Росказуй се-
лянам, а міщане сами знають. Бал.
Коли б з села (*) Иван, то 6 и віри
поняв. К.—... ато з города, та іце й (напр.
Лубень), то й віри не йму. Ёвх.
С) з Ганшина (с. Пер., п.). Пер.; Ци-
ган. Коз.
Як з хутора, то б и повірили. Кон.
Прийшли (або: Приіхали) з Борозяи (1),
та чорзнащо й зверзли. Р., Б.
(*) Борзни. Коз.
6880. Треба слухать, може и справді
сонце не так сходить! Черн.
У чиісь сороцці та бреше! Ном.
У чиій сороцці ти брешеш? Кон.
Правда Сидорова! киселем млинці но-
мазані, на паркані сушяцця. Пр. в Ст.Зб.
Така правда , як вош кашля. Проск.,
К.) X. Зб.) Збр. Лаз.—... кашле. Ил.
Це така правда, як ти попадя, Ёвх.
Оце тому правда була, шо вкусив за-
ець за хвоста вола! Чшр.
Така правда, як у рові вовк издох. X,
Пр.) Лох.
Так то правда, як пси триву ідять. Ил.
Дідчая мати видала, щоб сова зайця има-
ла. Ст. Зб.
6890- Наварила юшки без петрушки (ска-
же, та пс докаже). Ск.
Наказав на вербі груш. Об., Ёвх. ,
Ст. Зб.—Така правда, як на вербі гру-
ші. К., Л., Лох. — Показус грушку на
вербі. Ил.—... грушки на вербі. Проск.
— На вербі груші, а на осиці кислмці
не ростуть. X. Зб.
— 134
У пас такі ночували, та й сокпру вкра-
пь Бер., Рад., Б., Кон., |Ь)).].
Пс іеть (') паи дяк гусей (2). Павлв.
—...бо крадсні. Кон. —... гусей, а шап-
ка в ніръі. Сторож.—Казав пан дяк, що
гусей пс іеть, а повпа стеля кіеточок.
Зв., Евх.
Відкіля сс прислівья взяли—див. Ос.
-2/ (XIII,32). — (^Іэоіцця. Кр. (а) гуси.
Гат.
II тако скоичашася Панькова чтенія!
Проск.
Погорілець!.. хліб ззів, а солому спа*
лив. Г., П.
«Наповав ти коня?» — «Наповав.»—
«А чом же в ёго морда суха?»-т-«А во-
ди не достав!» Нос.
Правда, раки, лізте в вершу (!)! Об.
—... в вершу — буде риба. Р.
(4) в торбу. Кон., Кр., Нов.
То чудо, кум, а не раки: одного рака
повна торба и клішня висить (щось брех-
нуло шпарко)! Пос.
Невістка скаржицця, а па лпці пе змар-
ніла. Г., II.
6900. Кроши, пе бреши, а то зовсім не-
правда. Проск.
Сказав на гривню правди. К.
Стільки правди , як в шелягу сребра.
Кл.
Стільки правди, як урешеті води. Лох.,
Збр. Лаз.
Не щодня брідня — де-коли й правда.
Лист. (II, 4).
Стар , як котюга, а бреше, як щеня.
Ст. Зб.
Старий, а бреше якзза корча. Проск.
Брехав, доки зовсімневбрехався. Лроск.
До такоі добрсшись! Пом.
Цитте, Жиди, пехай рабан бреше! С.
6910. Тумань світа! Бр. — Туманити
світу. Лі.
Смалсного дуба плете. К.
Плете дуба, як на палилі. Ил.
Та він не ступить без того, щоб пс
збрсхать. Л., Ис.—Що ступить, то збрс-
ше. Проск., Бер., Лів., Збр. Шей.
Як не брсхне, то й не дихне. Об.,
[Кулж.].
Не ззіеть, доки не обрсшс. Проск.
Походило! Л., Пир.
О, це щс правда! Пир.
Химики курі! Зв., Л., Сос. — ... Мо-
трини яйця. НІик—...курі гопить (*).
Б., Сос.—Він говорить мені за Химики
кури. Проск.—От и понесла Химики гу-
си! Сл., Гр>
е (•) строіть, або шдиуска. А., иаказав.
Евх.', плете. /МО.
6919 Здався Циган па своі дітп. Ск.
Павлв.
6922. Се друга казна! К.—Стільки казок!
Пир.
Хви^лі! Бр.
Его, дудки! Пир.
Броши па свою голову! Зв., Проск.,
Рад., Л., Б.
Поклепай правдою. Ст. Зб.
Пехай бреше—на душу легше. Евх.
Бреше—не вперше. Рад., Л.
Які бойки! як з листу берс (добрий
брехун)! Черн. г.
6930- Утнути мелуна (збрсхать). Зал.
Це брехенька—моя пенька. .
Брех стара на покуті! Кон.
Він гори ворочае (язиком). Л., Пир.
Убрався вправду,як Татаринвзброю.Я.г.
Губи в нёго, як халява.
Підпускае Москаля (до жінок домощу-
ецця, або бреше). Прав. Ииж., Лів.
При якогось тумана! Бр. — Напустив
туману. Лі.
Потплиця глибока (брехливе).З#., Чіар.,
3.,Л.
Кулі лле (бреше,, боіцця). Лох., Пр.,
Павлв.
6940. И в вічі не бачив, який (а, с)
він (а, о)! Ном.
Не брав, пе займав и д.; кажуть не
про одппх людей, а про хліб, мапр., гро-
ші и д.
Він бреше, а ти побріхуеш. Лист. (II,
246).
На вітер! Ск. — От ти говориш — на
вітер пускаеш. Бр.—Аби говорило, а на
вітер нускае! а вітер зноя (§іс) по всім
світі несе. Бер. — Так говорить, як пу-
стнй вітер. Бр.—Оце то пустый вітер в
полі!
Собака С) бреше, а вітер несе(3). Об.
(’) Пес. Г»р., Проск., Кан., К. (а) но-
сить. Лох., Пр.^ О.
Вітер віе, собака бреше. Зв., Б., Гр.
—Вітер повіне, а собака брсхне. Евх.
Чув, що дзвонять, та не знае дс. Лів.
—...в якій церкві. Бр., [Проск., Рад.,
Пр•, Евх.],
Бреше та й дивицпя, хоч би очі за-
плюшив. Черн. г.
Бреше, аж не постережецця. Зал.
Бреше, як собака на висівки. Рад., Б.
Хіба помылившись правду скажс. Ёвх.
6950. 3 брсхні й кишки повились. 3.,Л.
Брехун на всі заставки. Пр.
— 135 —
Бреше, як сам зпас. Зсл, Рад., Кон.
ІЦо в Бога день, а він завше бреше.
Проск.
Бреше, як шовком шис.
Бреше, а за ним аж курнцця. — Ото
бреше! аж курицци. Збр. Шеіі.
В живиі очі бреше. Пл.
Як пес,своею губою збрехав. М. Білз.,
Чор. Рад. (172).
Бреше, як собака. Ск.—... як попова
собака. Л., Павлъ.
Бреше, як собака на вітер. Зв., Пр.,
О., Гр.
6960. Гав—та и зуби стяв. Пос.
Бреше, як циганськин ціп. Б.
Уже він (уміе). зчорногобілезробити. Ил.
Хоч як, то внмалюецця. Кр., Л., Пир.
На двакриласи неможнаспівать. Кан., К.
Нс в одно С) бреше. Л., Ёвх.
(1) слово. О.
3 ним и в ступі нс нотрапиш. К. —
Ёго и в ступі нс влучнш. Ном.
Богослов, та не однослов. Зв., Проск.,
3., Л., Пир., О., Ст. Зб. — Богослов
двоеслов. К.
Бреше ж твоя губа! Л., II., Гат.
ІЦоб тобі так жить! Кулж.—ІЦоб ти так
на світі жив, як сему правда. Пом. —...
як тн правду кажеш. Рад., \Бр., Пир.].
6970. Бодай так пси траву ілп по тій
правді! Ил.
Л щоб тн так по правді дихав! Л., Пир.,
Чор. Рад. (70).
Так бн сь чув звони! Ил.
Так він собі царство Боже думав. Кон.
Бодай же тп так хліб у рот брала! Леб.
Бодай виіли комарі очі (тому, хто ка-
же, що бачив, а бреше). Лів.
ІЦоб у тебе душа так була! Кан.
«Брешеш!»—«Червиву сучку почешеш!»
— «Я граблями, а ти зубами!» Кон.
Хто бреше, тому легше. Л., Пир. —
... тому (*) легше, а хто віри нс йме,
того в сук (2) зогне (3). Прав. Пиж., Лів.
(‘) тому на живіт. Кан., К. (2) в крюк.
Ёвх. (5) то того надме. Зв., Рад.; Пир.;
тому очі на лоб пре. Ёвх.; исхай судорга
зомкне. исхай в с...у иодме. Каи.,
/С.;’ахто ні,тому три г..ні хто ся
оправдус, того як гору вздус. а хто
правду каже, того крюком звъяже. Збр.
Шеіі.
Я сказав на сміх (жартуючи). Пир., Л.
6980. Ляда ПЛІТКАМ не іімаіі віри.Ст.
Зб.
Не люби клевсти, пе познаеш нищети.
Людям губа не заперта.
Сріблом ушей пе зависііи. Кул.
Людям нанка пе завъяжеш. Рцд., Кр.
—... не заиретиш. Л. *
У чужія язиці не заиретиш. Кр.
Не можно всім губи заткати. Ил.—Лю-
дям губи нс замкпеш. К]).
На чужиіі роток не ііакнпеш платок. К.
Велмкиі треба хусти, щоб завъязать лю-
дям усти. Рад.
Чужиіі рот не хлів,—-не зачинити. Не.
6990. Рот не горбд—пе загородиш. Ш.
Людзкоі брехні не нерсслухатн. Проск.
Чи хто ёго персслухае, що люде гово-
рить! Ст. Зб.
Коби сь впустив своі уха на торг,
вчув би багато о собі. Ил.
Пусти уха межс люде, то нимало учуеш.
Хоч бись був чнетип, як лід, а білий,
як сніг, то тя обновлять од голови до ніг.
Куцюба кудкудакала, помело ейце зне-
сло. Кср., Рад.
3 ніг до голови осудили: сказано, и кіет-
ки жнвоі нс оставили. Пир.
Взяли в шик. Кон.
Вііють тое вже и врвки в ліеі. Ил.
7000. Ніхто ие знае, лише дід, баба—
и ціла громада.
Ніхто не буде знати—тільки сич та со-
ва, та людей півсела. Проск.—Знае кум
та кума, та людей півсела. Бр.,Бал.,Л.
В ліеі дрова рубають, а до села тріеки
падають (нроти нліток, брехспь). Ил.
Ні з того, ні з сёго,—всретинпя! Пр.,
Пер.
Сорока летитъ, а собака на хвості си-
дитъ (нроти бабъячих нліток). Кр.
Стрішному-попсрешнёму роскаже. Пир.
— И встрічному, и поперечному. Кулж.
Скоро з воріт, а тут и ріт. Ст. Зб.
Сорока сороці, ворона вороні (и піде
чутка). Л., Кон., Ст. Зб.
Пішло личко по ремінчику (плітки, бре-
хня). Бер.
Сам блудить, а других судить. Ил.
7010. Самн в гріхах, ак в репъяхах, а
ще й людей судятъ. Коз.
Об мене словами, а об себе дзвонами
(як що на мене говорить напрасно). Рад.,
Черн.
Нехай дзвонють, поки охоту згонють!
Прав.
Ще ми вс встали, а вже люде за нас
говорють. Проск.
Як ми людям, так люде нам. Ил.
Як ми о людёх, так (або: Ми о людях,
а) люде о нас говорятъ.
Посудим людей раз, а люде десять раз.
Кон.
— 136 —
Слово вилстить горобцем, а вернецця
волом. І/л.
Правди на піготь, а прибавицця на лі-
коть. О., Кон.
Раз ііавік/ спіткпесся, та й тс люде
побачать. Дуб.
7020. Не дай подоби, уйдепі обмови.йд.
Як нема невістки, то нема на селі
звістки; а як стала невістка, то стане на
селі звістка. Бр., Рад.
ПРАВИЙ ('), ЯК КОЧЕРГА. /С, Л.
(*) Справився. .Г, Пр., И.
ІІравнй, як вірёвка въ мішку. Л.
Примни, як свинячий хвіет. Р.
Прямий (1), як дуга. Кр., [X].
(*) Простніі. Пир., Пр.
Чесний, як жидівська потилиця. Не.—
... як Беркови штани. Зв.
Пайлучче ся своею пъяддю мірити. Ил.
Не вміеш конці у воду ховать. Кулж.
Своі ж слова та ій у зіва (одбріхуе). Б.
7030. На (х) вовка ломовка. Кр.—...а
злодій (2) кобилу (3) вкрав. Г., П.,Лів.
—... а зайці кобилу ззіли. Л. — ... а
заець капусту ззів (4). Пир.—... а вовк
за горою (або: у ліеі). Гайс.
(4) За. Проск.; Про. Павлв. (’) Мо-
скаль. Проск.: заець. Ёвх. (3) а заець ло-
шя. Кр. с1) порося ззів. Л.; а Циган по-
рося вхватив. Не.
Піп людей карае, а сам лихо робить. К.
Вовк сдиви поів — Гапон усом мор-
гай. Ш.
Іх сам ЧОРТ НЕ РОЗБЕРЕ. О., Кр.
Хто ж (‘) ёго знав без попа! Пир.
(’) Чорт же. С.,
Нехай розбіра на суботах! Пом.—Бу-
де по суботах. Л., Черн.
Бугай реве и ведмідь реве — хто ко-
го дере, и чорт не розбере. К.
И сам старий Циган не розбере. X.
Без попа не розбереиі. Об. — Вас и
сам чорт без попа не розбере. К., Л.
Ви — як ті Цигане. Ном.
7040. Кат вас розбере! Об.
Чортове ткання (як чого не знайде, нит-
ки в жмуті, якоі треба, або-що). Л., Пир.
НІХТО НЕВИНЕН, сама я. Ном.
Ну, як би нещастя, — то така стать
(ато дурний розум). Кон.
Нс Боже караиня — свое дуровання.
Прав. >
Не Бог на смерть ведс,сам чоловік идс.
Пир., [Бр., Ёвх.].
Не кінь наніе, сам молодець набіг. Д.
—... але сам молодець наскочив. Бр.
Він сам собі руку січе. Кулж.
Само себе раба бъе, що нечисто жи-
то жне. К., [/)>.].
Собі дорогу перебить. Ст. Зб.
7050 Чорт ёго підвів, — а чорт’того
не зпае.
Мужик з печи спав — ніхто ёго нс енн-
хав. Пол.
Зробив петлю на свою голову. Бр. —
... шню. Пир.
Іж, коли сам наварив. Не.
Наварив пива — випнй же ёго сам.
Проск.
Якого пива наварили, таке іі пийте. Бр.
—Якись наварив пива, так и внпий ёго.
Проск.
Хто каші наварив, той мусить и ззі-
сти. Бр.—Заварив (*) кашу , так и іж.
Не.
Заварив.
Скільки спекли, стільки ззіли. X. Зб.
Иван зробить, Пван ззіеть. Ил.
Гриць наварив, Гриць и пожнв. Проск.
7060. Жни, коли посіяв. Пир.
Як посіяв’, так и зібрав. Проск.—Шо
посіеш, те й пожнеш. Коніс.
Трусітеся рубці, дивитеся людці: як ро-
бимо, так ходило; як дбаемо, так маемо.
Кан., К.
Жеби пес робив, то б и в ходаках хо-
див. Ил.
Як би пес не сидів, то б запця зло-
вив. Г., П.
Було казати, що писати. Ст. Зб.
Коли б кізка не скакала, то б и ніж-
ки не зламала. К., Н., Ёвх., [Бр., Я.\.
Як би не впнен, то б и не впнува-
тилі.
Нехай на себе жалкуе виноватий. X.
Не хапайся дурниці—не будеш сидів у
темниці. Ил.
Якою мірою міряеш, такою тобі одмі-
ряють. К., Кан.
7070. Лихому така и доля. Проск.
Як заробив, так и відбудеш(<). Бр.
(’) внбачиш. Пр.; одбуватнмеш. Ст.
Зб.\ відвічать. Рад., Пр., X.
Де гріх, там и покута. Збр. Лаз.
Терпи тіло: маеш, щось хотіло. Л. Вил.
Бачили очі, шо купу вади. 3., Л., Кр.
— 137 —
— Бачнли очі (!), що купу вали—іжте (2),
хоч иовилазьте. Ск.
(•) чортова очі А’с.. Ёвх. (’) плачтс.
Рад.> Коз., Збр, Шей.
Купили хріпу, треба ззісти! плачтс очі,
хоч повилазьте: бачили, шо купували—
грошям пе пропадать. Кобз. (164).
Обібрався (’) грибом (2) — лізь у кіш
(3). Бал., |У., Кан., 7С].
(’) Назвала».Кон.; ІІазвавсл. Гт.
Зб*.; Коли обрався. Пл. (’) раком. Ст.
Зб. (3) у кузоб. иі; у кузуб. Кон.,
Кр.\ в коиііль. Ял.;у короб. в боощ.
Ёвх., Руд.' Яц.\ Коли піднявся грибом,
так л лізь у коробку. Збр. Заз.
Знала, нащо трала. Ис.
Знала побила, нащо (*) віз (2) била (3).
77., Прав. Ниж., Лів., Павлв. — Знав
кінь, нащо оглоблі бив. Кл.
(\ Чиіі. Гат. (*) оглоблі. Прав. Ниж.,
Нол., Сл. (5) побила Гат.\ ламала. Кр.
Знала побила, нащо віз била—щоб но-
вий був; знала дяківпа, чого заміжлшла
— що треба робить. Кон.
7080. Любиш іздить — люби й саночки
возить. Лох.
Ёму 6 можна озолотицьця. Л., Кулж.
Поганому погана й честь. Пир., Л.,
Кр.— ... й чість погана. Бр.
Скотилась баба з неба, так ій и тре-
ба. Ёвх.
Яку голову маіш, ту ж и носи здоро-
ва. Гат.
Яким мечем воював, таким и поліг (,).
Пир. — Яким мечом махас, такою путтю
іі погибас. Бр.
Вмер з горілки,з знахарства.—(*)зги-
нув. Рад.; погибпеш. К.
Хто не слухае тата, той послухае ка-
та. Пир., X., Павлв.
Не слухав батька-матері, нехай люде
учатъ. К., Гад.
Не хотів (’) слухатп (2) батька (3) —
послухай собачоі(4)шкури. Кан., К.,Рад.
—Хто не слухае вітця-матері,нехай слу-
хав песёі шкіри. Пл.
Батога, тарабапа.—(’) Пе хтів.//росл*.,
Кер. (’) ІІе слухавись. (3) та матері,
тэта и мами, мене и д. (4) псёі. Проск.
Котюзі (*) по заслузі. Бер., 3., Кр.—
По заслузі котюзі. Проск., Ст. Зб.
(*) Котузі. Кр., Зох., к., х., Кв.;
Катюзі. Зв., Рад., 3., О.
7090. Хто біжить, той и добіжицця. Збр.
Лаз.
7092 Коли не хоче собача лапа на сто-
лі, то (*) нехай під стіл. Збр. Лаз.
(•) Не хотіла кошеча лапа піануваць-
ця на столі К
Було 6 не кпити з Микитн, бо Мики-
та и сам кеп. Збр. Лаз.
От (’) тобі (2) паука, не ходи надвір (3)
без дрюка. Л.—... свнпя звалить и віку
умалить (4). Гр.
С) Оце. Рад., 3., Кои. (’) Ото. Пр.;
Оцце. Пир.-, На другий раз. .?«.(’) в ліс.
Зв., Пир., Пр.; іцоб ніколи не ходив.
Кои.; тпруті. (*) свині ззідять. Рад.
Оце тобі, бабусю, наука—не ходи за-
між за внука. Пе.
Наука не ходить по лісу, а по тих же
людях. Рад., Пир., Сос.
Туди ёму й дорога! Рад., Лів.
Так тобі и треба! нехай тебе чорт ту-
ди ие носить! Л., [Проск.].—Нехай ёго
чорт на глибоку (*) не несе. К.
р) на вершину. Кр.
Собаці собача смерть. Ск.—... честь.
Об.
7100 Ледачому лсдача й смерть. Кох.
Яке життя, така й смерть. Ил., Проск.
Як робив, так и вмер. Ст. Зб.
БЕЗ ПРИЧИНИ смерть НЕ БУДЕ. Бр.
— ...и смерті не буде. Проск.—Без при-
чини и смерті не маш. Ст. Зб.
II трясця не бере без причини. Ил.
И чирак даремне не сяде, хіба почс-
шеш. Проск.
Який пастух, така й череда. Я.
Який піп, така ёго іі парахвія. Ёвх.,
[Пир.\.—... такі й парахвіяне. Сторож.
Який піп, таке й благословенна. Об.
—Добрий піп, добро й благословенна. Рад-
Який день, такий и пожиток. Нос.
7110. Який дудок, такий чубок. Пл.
Який Яків—тільки й дяки. Гайс.
Який Сава, така й слава. Не., \Бр.,
Гайс., X. Зб.].
Який пан—такий (’) крам. Об.
• (*) такий ёгц й. Зв., 3., Павлв.
Який пан, такий и жупан. Зв., Пр.,
Коз.
Яка исповідь, таке й розгрішення. Пл.
Яка ляпанина, така и хватанина. Проск.
Яка приправа, така и потрава. Нос.
Яка грушка, така й юшка. Пл.
Яка пряжа, таке й полотно.
7120. Яка прядка, така нитка.
Яке частування, таке дякуванна.
Яке поіхало, таке повернуло.
Яке (*) помагай-Біг (2), таке (8) й бу-
18
— 138 -
вай-здоров (*).—Який здоров, такий по-
лагай—Біг. Гр.
{*) Який. Л’р., /;ср.(2)добридсчп». Проск.
(’) такий. />р., Бер. (4) бодаіі-здоров.
ііі., Проск,
Яка пшспиця, така й паляииця. П.
Яка хатка, така й папіматка. Гр.
Як люде дрань, то така іх Ордаііь.
Проск.
Як гукають, так и одгукуюцця. Рад.
— ... як зовуть, так и обзиваюцця. Коз.
— Як у ліеі гукнеш, так и одгукиецця.
ПІ.—Як зовуть, так и окликающія. Ст.
Зб.
Як стукнс, так и гукне. Гат.
Як Курту (*) годують, так Курта (2) и
бреше. Г., И.
(*) Рябка. Р. (2) Рябко.
7130. Як дуди (‘) настроилъ, так дуди
(2) грають. Кан. , К., Л.
Дуда, або ще коза, робицця з тсля-
чоі або козииоі шкури—московська во-
линка. Ргнузі. Жріеіе. (II, 48).— (*) и
(2) струші. Бр.; кобза. Яц.
Як нійшла пішком, так и прийшла з
порожнія мешком. Б.
Як ні з чим в млин, так порожняком
додому. Бас.—3 нічим до млина, впорож-
ні додому. Кан., К.
Коли не йде, так и нс везс. Пос.
Коли нерод, так и невмолот.
Який дід, такий ёго плід. Гат.
Який батько, такі й діти. Об.
Який батько (*), такий сип —викрали
(2) з діжки сир; Ил.
(*) тато. Проск. (2) випоевлп.
Яке дерево С1),—такий клип (2), який
батько—такий син. Бр., Р.
(*) Яка колода. Проск.; Якиймелнпк.
Ил. (2) млин.
Який корінь С1), такий и одросток.
Черн.
' (‘) кущ. ІІОС.
7140. Якс дерево, такі й одростки.
Черн. г.
Якни пуп, такий и одрост. Кулж.
Яка щеп,-така яблуіія. Г., П.
Якова нива, таково и насіння. Пр. в
Ст. Зб.
Якс зілля, такс й насіння. Бер.,Рад.,
Лів.
Яке корінпя, такс й насіння. Лів.
Якс насіння, такс й коріння. Проск.
3 доброго плота добрнй кіл. Г., П.
Зо злоі трави не буде доброго сіна.Лг.
Од доброго коріня добрі и окоренки.
Кон.
7150 Од доброго коріння добрии и на-
гонець одійде; од доброго батька—добра
й дитина.
Дурна мати—дуриі діти. Проск.
Сова пс приведе сокола. Кан., К.,
Пир.—Нс уродить сова сокола—ино та-
кс, як сама. Ил., Кон. —... тільки та-
ких, як сама. Войц.
3 тлустого мъяса тлуста и юшка. Ил.
На добрій землі, що посіеш, то и вро-*
дс. III.—... на добрі зуби, що вкинеш,
то и ззість. Бр.
Добрі зуби и камень іетимуть. Бер., Б.
—... перегрнзуть. К., Л., Пир.
Хорошіі коровайииці хорошій коровай
бгають. Збр. Лаз.
Як добрнй став—риба буде; а сточе
став—болото буде. Бр., Кан.
Доброму вору все в пору. Бр.
Поганому (*) животові (2) и пироги (3)
назаваді (4). Ж. —Доброму животові то
й кій нс вадить, а підлому, то й пироги
вадать. Бр.
(4) Плохому. К.; Слабому. Г.; Лихо-
му. Пос.; Ледачому. Гл., Ёвх.; Леда-
що.му. Проск. (2) На плохепькин живо-
ток. /Н. (5) и вареники. Нос.; и хліб.
К. (4) вада. Бои.; завадять. Проск.,
Бон.; вадять. Рад., Гл., Пов., Ёвх.,
ІП.\ вадить. Б.
7160. Лсдаякого бортника и мед леда-
чим пахне. Ст. Зб.
Дёгтяр и смердпть дігтем. Чор. Рад.
(209).
Де господарь нс ходить, там нивка не
родить. Бал.
Хто сіе густо, то нс буде пусто; а хто
сіе рідко, в того вродицця дідько. Бер.
Хто хочеть збірати, мусить добре за-
сіяти. Ил.
Хто сіе, той віе; хто пе сіе, той скліе.
Збр. Лаз.
Хто вітру служить, тому димом платять.
Ст. Зб.
Сіе вітср, вітром жати буде. Ил.
Дідька посій, дідько и вродицця. Ил.
Заволокой—уродицця, як нароком. Кон.
7170. Наори мілко та посій рідко, то и
уродить дідько. Ёвх., [К., Проск., Ж.,
Рад.\.—Засій рідко, уродицця дідько. К.
Хто сіе (*), той ся надіе. Ж.
' (‘) орс, сіе. Пл.
Хто лосіе, той пожне. Рад.
Кто рано посіе, рано й пожне. Ст. Зб.
Хто орё, той пое.
Хто паше, той пляше. Рад., Ст. Зб.
—... з мошками пляше. О.
Якс посіеш, такс и пожнеш. Зв., К., Л.
139 —
Хто годсп, той не голоден. Зв,—... той
не холодсн. Нов.
Добре роби, добре и буде. Ск. — ...
а як зло зробнш, то зле й буде. Бер.
Добре роби, доброго іі кінця дожидай.
Бер., Кон.
7180. Як хто жие, так ёму Бог и дае.
Проск.
Без праци ис будутъ калачи.
Не взявшись за сокиру, хати пе зро-
биш. X. Зб.
Не надсівшися, не іюіерти. Ст. Зб.
Поки не упріти, поти пе умітн (або:
не уздріти). Ил.
Псчсні голуби не летятъ до губи. Г.,
Лів.—Пікому сама птаха в руки не вско-
чить. Ил.
Як (*) ручки зароблять, так (2) иіжки (3)
сходятъ. Пир.
(*) Що. Пер, (3) то. (3) хребет. Рад.
Як робиш (робить, робимо и д.) , так
и ходиш. Об.
Як С) ноги (2) в гнойку (3), то й гу-
ба (*) въ лойку (5). 3., Ёвх.—Де гно-
ёк, там и лоёк. Б.
(*) Хоч. Рад., Пир. (5) гпою. (*) ДОЮ.
(’) рука. Коз.;чобіт. 7/яр.(4)душа. Рад.,
Коз.; чуб. Пир.
Хто товче, той хліб пече («Бодай ні-
хто товченого хліба не діждав ні іеті, ні
пекши!»). ПІ.
7190. Хтівши гаразд мати, треба ухом
землі приймати. Ил.
Роби, роби, то и матпмеш; посій жи-
та, то іі жатимеш. Нс.
Як не иаповажисся, то и не буде з то-
го нічого. Проск.
Хто добре уйме, той добре песе. Ил.
Хтоборше (боржіше?) пасипле,той бор-
шс змелс.
Всяка птичка своім иосикомживе. Ёвх.,
[Ст. Зб., Кл.].
Як заробиш, так и вибачиш (як на бі-
ду, на сварку наскочить, що вилае хто).
Бр.
Хто торка, тому відчинять. Збр. Лаз.
Хто трудицця, той журицця (до серця
приймае). Кон.
Треба прясти,щоб рубънм не трясти. .77^.
7200. Хто тріма взімі пецуха (пічкура),
то мае вліті пастуха. Ил.
Хто як постслс, так и виспицця. Ном.,
[Проск.].—Як постелсш, так и спатимеш.
Ст. Зб., [Бр., У., Зб’., Рад.\ — ... як
заробиш, так и одбувагимеш. Ст. Зб.
Рівніш згладиш, тіеніш ляжеш. Ос. 20
(IV, 12).
Де пе горитъ, там ся не курить. Ил.
Що платить, зтим па торг учащаютъ.Ил.
Сплющий пес не угриит заііци.
Нід лежачий камінь и вода нс біжить*
Л., Цов,—... ие лле. Цир.-т-.,. пе під-
тече. Проск.
Вовка ноги годуютъ. Ск.
Затин вовк не лицяе, що в кошару .ча-
сто пикае. Бал., К.
Вовк через посли не пиши. Войи- —...
не тнс. Ил.
7210 Вовк, лс;качи, не утне.
Як пес робить, так пес в чоботях хо-
дить.
Хто бтэС, той пробъе. Прав.
Як марко нажив, такмарно й піде. Л.,Б.
Як не гримить? то й ис христицця. У.
Де люде ходить, там трава пе роете.
Ил.
Де грім гуде, там мокне щось (мокне-
пожежа. Коз.). ЦІ,
Добре вогонь горитъ, як е чим підііа-
лити. Яц.
Не було свігу, пе було и сліду; стар
сніг, став и слід. Кан., К.
Ти мепі ковбасд не даси, ,а я тобі киш-
ки а ні кришки. Руд.
7220. Як ви нам, так и ми вам. Кулж.
НЕ В ТІМ СИЛА, що кобила сива. Л.,
Пир., Гр.—... а в тім, що нс везе (*).
Ск.
(*) що вопа вело. У., Пир., Р.,Ёвх.;
що віз перевернула. Пр.; побила.Кан., К.
Ні в тім річ, що в хаті піч: то біда,
як нема! Бр.
Нс в тім хороша, що чорноброва, а в
тім, що діло робить. Пир., Лох.
Не то воші, що в колоші, а то, що в
онучі. Б. —... та й бий ндучи. Збр. Лаз.
Не то кінь, що в болото увезе, а то,
що з болота вивезе. Кр.
Не то біда, що не пъецця вода, а то
біда—пъецця вода. Коз.
бще то не біда, як есть хліб та вода.
Ст. Зб.
бще то не біда, що по въязй вода:
тое горш проняло, що и копплля поняло.
Ще нс біда, що без риби ссрсда. Ёвх.
7230. Не то дорого, що есть де купи-
ти,—то, що нігде. Ст. Зб.
Пе то талан С), що лежитъ, а то, що
біжить. Черн.
(*) товар. К., Гр.
Не то черви (1), що ми імо, а то, що
нас ідять (2). Пол., Лів.
— 140 —
(*) червяк, Бр., Зип , Бер. (’) іеть.
.Іип., Бер.; буде ісі и Л’/л; будуть іети.
Б . Кр.
Не то гарне, що гарне, але то, що ся
кому подобае. Яц.
Не те (*), що мсте, а те, то зверху
йде. Бр., Лів.
(*) Се пе те. Пир., Ос. 6 (ПІ, 48).
Не па те козак (*) пъе (2), що е (3),
а иа те, що буде (♦). Ь}>., Зв., Кан., К.,
Рад., Збр. Лаз.
(♦) ЧОЛОВІК. /;.(’) бъс. Пир., Пр., Р.;
гуляс. Бр., Зв. (3) що мае. і(1, що не-
ма. 3. (4) що Бог дасть.
Не той тато, що сплодив, а той, що
вигодував. Проск.—...що до розуму довів.
Не той злодій, то украв, а той, що
сховав. Рад., Лох., Пр., Коз., Лист.
(I, 62).—... персведе. Бр.
Не за те бито, що ходила в жито, а
за те, що дома ие ночувала. Рад., Пир.
Не тим иаші діди поголілн, що солод- і
ко пили та іли, а мабуть на іх гроші I
прах прийшов. Пир*, [*/.].—Не тим по-
голіли, що сласно іли, а тим, що ие гля-
діли. Л., Кон.
7240 Не тому пріено, що ие кисло, іно
тому, що не рощиняно. Ил.
Не тому плачу, що мама вмерла, а що
нога змерзла. Збр. Лаз.
Не тоді мені неділя, як сорочка біла,
а тоді, коли мала час узити. Бр.
Не шень-пень, не гороховая каша. Нос.
Жартуючи, боронятъ честь, свою або
чужу.
Через то и хліб не родить, що евина
у плахті ходить. Новг.
Не дивно пиво: дивнійші люде, що его
пъють. Ёвх. — Пиво не диво: диво до-
брие люде. Ст. Зб.
Не пиво диво,—дивнійший сік, що раз
у рік. Б.
Не пиво диво: дивиій слово. Б.
Не старіють літа, тільки тарапата.Лроск.
—... лята, але торопата. Бал.
Не палкою, так шапкою. Прав.
7250. Не штука вбити крука: зловп-
но живого. Бр.—...але живого злапати.
Проск.
Не жаль пива, та жаль дива. Б.
Не противсь С1), що забродивсь, — аби
халяв не покаляв. 3.
(*) Не брились. Кох.
Не боіцця вовк собаки , але ёго звя-
ки С1). Кан.—Собаки не боязко, та звяги
(2) ёго. Рад.
(*) звяги. Пос. (2) дзвяги. Каи., К.
Бійся не того собаки, що бреше, а то-
го, що ластицця. Гайс. — Не бійся тиі
собаки, що гавкая. Кв. (II, 213) —...
бреше. Не.
Котрий пес багато бреше, той мало ку-
саецця. Ил.
Звяглпвого не бійся, а кусливого. Иос.
Не так' боюся я ёго, як ёго дурного ро-
зуму. Бр.
Не велико бъе, а дуже. Зв.
Не дуже бъе, та сміле. Рад.—Не ду-
жий бъе, а сміливпй. Бр.
7260. Не страшно женитись, а страш-
но попа едяать. Гад., Новг.
Не що-іцб, але а що що? Проск.
Не старо мре, а поспіле. Рад., Лох.,
Пир., Коз., Збр. Лаз., [Аон.]—Не вмі-
рае віковий(‘), тільки часовий. Бр., Грам.
—Не вмірають старі, тільки часові. Проск.
С) Уміра не слабий. Збр. Заз.
Не старість — так сталось. Коз.
Хто сивий—не мудрий: лиш старий. Ил.
Борода не робить мудрим чоловіка.
Не копитові кобила , а копит кобилі.
Збр. Лаз.
Не пахіття, а поліття. Гр. — Не па-
хіття, а паліття. О.
Не поле родить, нива. Сл.
Не земля родить, а літо. К.,[Ёвх.].
7270- Не проси у Бога дорщу, а проси
урожаю. Ёвх.
Не то добро, що принесеш, а то, що
наживеш. Коз., О.
Хоч на краі, аби в раі. Ст. Зб.
Не гляди — біла, аби била. Новг.
Чи обідала, чп ие обідала, аби рід од-
відала. Прав. Ниж., Лів. — Обідав, не
обідав, аби відвідав. Бр.
Хоч обідала, хоч не обідала, аби жи-
віт завідала. Б., Черн.
Де був, то був, аби дома ночував. Об.
Хоч не гладко, аби міцно. К. — ...
кріпко. Кон.
Хоч за копійку , та на тарілку , а за
шаг, та у ведро. Б.
Хоч чорт неси, аби яйца. Ёвх.—Нам
хоч чорт, аби яйця ніс. Пир., Кр.,Х.,
Л. — Хоч дідько нехай злетить, аби мені
яйця. Ст. Зб.—Хоч біс, аби яйця ніс. Зв.
7280. Байдуже ласки, аби порося. Проск.
Де сісти, то сісти, аби що ззісти. Бр.,
К., Ш.
Чорт бери шапку, аби голова була ці-
ла. Бр. — Кат бери и шапку, аби б го-
лову додому донести. Кв.
Чпй бугаёк пострибав, аби телятко на-
ше. Кр.
Нащо мені куми — були 6 пироги. К.
— 141
Дарма ярма, аби воли були. Евх. —
Дарма воли, аби ярма були. 77.
Не щитай корову по удок^. Ие. — Як
щитать корову по удою, так вона сама то-
го не стоіть. Б.
Лучче око золота, ніж камінь олова. Ил.
Лучче істи хліб з водою, пснуж буха-
нець з бідою. Гат.
Лучче погано іхати , чим хорошо йти.
Кр.
7290. Лучче з добрим найти, як з кепсь-
ким поділитися. Проск.
Лучче живпй хорунжий, ніж мертвийсот-
ник. Котл.
Луче соломъянпй дід, як золотий сип.
Бр.' Бер.
Лучче маленька рибка, як велпкпй тар-
ная. Пол.
Лучче одна свічка перед собою, ніж дві
за собою. Ил.
Луччий нині горобець, як завтра голу-
бецъ .
Лучче синиця в жмені, ніж журавель в
небі. Кон. •
Лучче соловъя в рот, ніж журавля в год.
Кон.
Не сули журавля в полі, та давай сп-
ницю в руки. Черн.
Як мать сліпу кобилу водить, так кра-
ше пішки ходить. Пир.' \Кон., Ёвх.\.
7300. Як мать з кнслим (’) молоком, то
лучче з водою (2). К., Л.
(1)поганіш. Рад.\ підлим. Бр. (2) з во-
дою. Бр., Зв.
Як мать ногам кланяцьця, так лучче го-
лові. Прав. Пиж.' \Бал.' Рад.].
Як маеш кланяцьця лаптю, то лучче по-
клонись чоботу. Гл.' Ах.
Волю (*) голові до ніг упасти, як хво-
стові кланятися. Бин.
(*) Волпся. Бр.
Як мать погано орать , то краще й в
поле не ходить. Збр. Лаз.
Як погайо (х) орати, то лучче (2) випря-
гати (3). Зв.' X. Зб.
Як погано чоловік з жінкою. Рад. —
(*) ледачим. Пр., Кр. (2) випрягти (3) во-
ли. Рад.
Як на сухбземлю, то пехай лучче в мі-
шку стоіть. Бр.
Як з лпхим квасом, то ліпше з водою,
аби не з бідою. Прав.
Маю впсіти за одну ногу, водію за обп-
дві. Ил.
Безпечніше—батька привъязати. Пир.
7310. Хоч соха, а глпбоко оре. Сл.
Ліпш гаразд, ніж не гаразд. Ст. Зб.
Рожок—та з табакою.
Хоч бік голий, то каша з молоком. Пир.'
№/> I-
Чорна корова, білс молоко. Ил.
Тихо ходить, та густо місить. Нос.
Мішок, та не завъязан. Ст. Зб.
Хоч рябо на виду, так маслаки доладу.
Кон. — Хоч тарани на виду, але маслак
до ладу. Пос.
Хоч не в лад, та широко ступае. Ёвх.1
Хоч смердпть,—коли смак мав. Ил.
7320. Хоч в орді, та в добрі. Полт.'
Ёвх.
Хоч погано баба (я) танцюе, та довго.
Сл.' Евх.
(() дівка. Рад.л Пир.
Молодо орля та вище старого літае. Не.
Понура свиня, а глпбоко рие. 3., Б.—
... корень копае. Рад.—Понурая свинка
глубей корень копае. Ст. Зб.
Ворона маленька ('), та ріг великий (2).
Зв., [У., Рад.' Ст. Зб.].
(*) Маленька галка. Гат. (2) та вели-
кий писок мас. Проск.; а великий ку-
сок мъяса ковкпе. Пл.
Здаецця й мала пташка, та кпгті гост-
рі. 3.' Пр.
Мале щеня, та завзято. Евх.
Кулик не вслик, а все таки птиця. Кр.
Мал золотник та важок. Пр. в Ст. Зб.
Маленько, але важненько. У.—... важ-
кеньке. Ил.
7330. Хоч мале, та натоптуване (*). .7.
натоптане. Зв., Х.\ натопкуване. О.
Хоч мале, та узлуватс (*). Лів., Мат.
(4) возлувате. К.
Малі тілом, та велпкі духом. Коз.
Не велпкпй чорт, та велпкі яйця несе.
Пр., Л.' Хор.' [.Ёяг.].
Видно С) пана по халявах (2). Пир. •
(*) Зпати. 3.; Пізпати. Проск. (2) ха-
лявам. А’., О.; халяві. Бер.-, халявкам.
. Ёвх,—Давній пан польский посив цвітні
чоботп—сапъянці. Служки, допошуючи
після своіх панів стареньку іх зобуву,
пришивали до неі, для одміни, чорпі при-
шви, а халявами впцвіча.тися. Войц.
Видно С) пана (2) по походу. Лів.
(*) Знать. Зв. (2) Ляха. Рад., Кор.,
Хому. Не.
Видно, що Ганна млинці пекла, бо й во-
рота в тісті. Ёвх.
Чорт (*) бн дятла знав, колп б не дов-
гип (2) ніе! Нос. <
(‘) Кат. Ст. 36. (2) не свій. не
ёго. Нос.
По роботі пізпати майстра. Ил.
Видно між ложками ополоник. Не.
— 142 —
7340. Видно, до дно. Пир.) О.
Видно пана и під цііювкою. , Кр.
Попа видно и під цііювкою. Л'., Зал.
Пізпати сову по лёту! Проск.—Видно
сокола по полёту, а сову по погляду. Гл.
Пізнато пороку по піръю. 7’., II.
Но заведе (’) так пес, як вовк. Бр.
(*) Не завпс. Проск,; Не затрубить.
А. Вил.
Бачу, що в хижу, та дверей не найду.
Гл.
Пізнати вовка, хоч в бараній шкурі. Ил.
Слова—полова, а праця—дпво. Гат.
Люде, як люде: булп б ми добрі. Ст.
Зб.
7350. Коли б мі грпз чобіт, то б и не
жаль, а то ходак, та й ще не так. Ил.
«Люблю, мамко, Ивахна!» — «Коли б
тебе любив Ивахно—жесь нічого доброго.»
Ст. Зб.
Туди ввітн-чиирокі ворота, а відтіль—
вузькі. Зал.
Дитина каже, що бита, а не каже, за-
то. Пир., Збр. Шей.
Гору хвали, а нпз ори. Кох.
У нелюбоі купи не смашиі й пироги.
Коз.
Добрпй жець не питавшія, чи широки#
загінець. Ил.
Добрев ковадло не боіцця молотка.
Сден кулак станс за десять. Проск.
И малиі камінці роблять сипці. Ил.
7360. Хромого пса легко догоните.
Де густа рука, нс треба и друка.
Як добре плечо, такмтупнця січе. Коз.
Так от-чого зозуля ковала (так он з
якоі се причини)! Зв.) Пир.) Греб.
: Не в чім не реве, аж дома (2) нема!
Об., Ст. Зб.) Ис.
«Бо чоловік до Жида одвів, а на зав-
тра пита, чи ти ходила до корови?» У.
— (*) лисоі. Р.
Не чпм так дуже ббляче! Збр. Лаз.
Не в чім штука. Рад.
Пе по чім (*) и бъе (2), як не по го-
лові! (3) Кан.
(*) Не де. Вр., Зв., Чіпр., Проск.,
Рад., Павлв.; Куди. Руд. (2) бъеш. />>.,
Проск., Рад., Павлв.; бъсцця. Зв., Чиір.
(3) лиспні. Л.
Ото-то и горе, що риба в морі! Кр,
3 того хліб імо (як хто ганить ремество
яке, або-що). Пом.
7370. Така вже планида надійшла. 3.,
Л.) Пир.— Така мала планета надійтіь
Бр.
Така година надійшла.
СУД не затяга, та суд и не отпуска.
Кон.—Суд не заклика, та іі ие випуска.
Зал.
Без суда суд бувае. Ст. Зб.
Пе знайду на свічку, а на позон — як
біс дасть.
Осудися перш вдому, та на право иди.
До справи двох, а по справі (*) одни.
Кан.) К.
(*) двох хваляцця, а нід справи. Пр,,
Вер.\ На суд идутъ, так у двох хваляц-
ця, а з суду идутъ, так. Пе.; До пана
идутъ, то два хваляцця, а од пана, то.
Рад.
Хто хоче що справити,—треба ся за-
бавити. Ил.
Добра справа не потребуе суду.
Суд сквапливий рідко бувае справед-
ливий.
7380 Лучче до попа, як до суда. Бр.
Бог дасть судця, а чорт(,)розсудця. Бр.,
Зв.
(*) а чоловік. •
ІІіро страшно не в гусака, а вже тоді,
як у дяка. ПІ. #
Що написано (*) пером, то (2) нс ви-
волочеш (3) волом (*). Лів.
С) Заведе. Ёвх. (2) ». Прав. Пиж.,
Коз.; того. Ос. 15 (XII, 35), Пр. (»)
не виведеш и. Каи., К., Пол.-, не ви-
везе. Коз.; пе внтягпеш и. Проск., Ёвх.\
ие впвезеіп. Прав. Пиж. (4) пе впру-
басш топором. Л., Пр.
6дні руки право пишѵть, едні и мажуть.
Ил.
Бодай ніхТо добрпй не діждав (’) пози-
ватпея. Полт.
(*) ніхто пе дочекав. Проск.
Поли нріж, а втікай од позвів. Кулж.
До права треба мати два мішки: оден
грошей, а другий бачности. Ил.
Идёш до суду, то треба—прийдіте по-
клонімося.
У суд иди, віз битпх людей вези и віз
грошей,— и все діло пропаде. Гл.—Набпй
віз людей та повези у суд віз грошей, то
и прав будеш. Коз.
7390. Загина крючки. Пр.)Х.
Пнше и дере, а гроші бере. Проск.
Там, де великі вікна, багато світла, а
мало правдн. Ил.
Золотнй ключнк до кождих дверін прп-
даецця.
Коза з вовком тягалася: тільки шкурка
зосталася. Гат.—...тільки паніетара зо-
сталася, та ще хвіет,та язик: простяглась,
та й лежитъ. Л.
Суха ложка рот дере. Кан.) К., Лів.)
Ивх., №?.].
143 —
СухиГі кусок (в) горло (2)дсре. Рад.
(♦) кавалок хліба, то. Бер. (а) то іі в
роті. Бр.
Треба пудмазати, жеб не рипів. Ст. Зб.
Де не мажутъ, там дуже(|)скрипить. Не.
(1) Пс иомащопо, то іі. Ёвх.
Хто маститъ, тому віз пе скрипитъ.
Проск.
7400. Хто маже(в),той и ідс. Об.—Пе
помажеш (2)—.не поідеш. Квх.—Помаж,
так и поідеш. Сос.
(<) Маститъ. Яц. (2) Як не помастпш,
то и. Проск.
Масти голову, поплювшн в руки. Ил.
Дс треба руки гріть, там треба и огню.
Ос., 3 (X, 97).
Заваривши кашу, пе жалуй масла.
Проск., Кр.
Рука руку мие. Прав. Ниж., Лів., Ст.
Зб. — ... щоб(в)білі були. Пол., Лів.,
[Пр. в Ст. Зо.].
(1) аби. /*>., Проск.
Не поможе иічого: треба червоноі шап-
ки перепросити. Проск.
Не хорів, не болів, <і гроші сь узяв —
щоб ти іх вистогнав («от, який сіпака на-
падецця»)! Бр.
Чорти ёго знае, що це за пан сидпть
за верцадлом, та ще й лаецця («а віп по-
рядок знае, що не можна б там лаяцьця»)!
Сл.
Хапаннём не дать дітям своім ні щастя,
ні долі. Проск.
То такий дерув, що з Христа зняв би.
7410. Чужая, знать, за пазуху вош и
тому залізла. Ст. Зб.
Прийшов гарбар, та все загарбав.
Дере з живого и з мертвого. Кулж.
Печи й дери. Пс.
Що ступить, то лупить. Бр.
Прийде до ладу, так и я вкраду. К.
Як хто одмагаецця, що ніколи пе ква-
пився па хапупці.
Хто хоче полюбить суддю грошо-запло-
да, про ёго роепптай панів, а пе просто-
го парода. Збр. Лаз.
Зробіть справу (розсудіть судом). Пир.
У свідка очі, як у дідька. Ил.
Свідки право судять. Кл.
7420. Свідкі первая чарка и первая пал-
ка. Гл.
Хто хоче свідком бути, треба хрсстик
пілувати. Ил.
Давно той присяг, хто за чужее посяг,
(я чув так: «Давно той простягся, хто за
чужее присягся». Пом.). Ст. Зб.
Хто ламае слово, той віру ламае, той
душу ламае,той Бога ламае. Ос. 1(281).
Віч на віч.3.,7/., Кон.—Стать очі на очі.
А.'
По питці и клубка можна найти. Кан.,
К., [Сш. Зб.].—По нитоцці дійдеш клу-
бочка. Пир.—Ниточка доведе клубочка.
Полт.—Но ниточки голки шукаютъ. Новг.
—По ннтці голки доходенъ. Пир.
Внноватого Бог найде (в). Пир., [Т’л.|.
(*) судо. Павлі.
Не взявшись за невинпого, не будеш
міти винпого. Ст. Зб.
Як би пбклспом не пішов, так и про-
пало 6. Кон.
Хто ся оправдуе (а зовсім винпий), то-
го як гору вздуе. Г., II.
7430. Як не прпзпаесся, то потріека-
есся (давня запорозька примовка). Ч.
Як призиався—розквітався. Лох.
За признанна Бог прощая. Гл.
Одже воно и по правді! Кон.
Не буду душі вбивать, буду правду ка-
зать. К.
Що ж, виноват! ів гуси. К.
Нігде правди діти. Прав. Ниж., Пол.,
Лів., Сл.—... треба сказати. Бр.,Л.—
Нігде дітись. X.—... треба правду каза-
ти. Пол.
Нічого гріха таітп. Л., Пир., Х.~Ні-
где гріха діти. Проск., Л., Пир.
Сказав—признав. Бер.
Злапати на гарячому вчинку. Гат.
7440. Одни (*) Бог без гріха. К.
Тут здаецця багацько с вишшх.— С)
Тут одни, Ном.; Сден. Проск.
Як тя видють, так тя пишутъ. Ил.
Не горлова справа. Бр.—Не горлове
діло. Кр.
Упався в ставку, або то ж в суспи-
цію. Ст. Зб.
Не ходи до суду, бо хліба не буде.
Полт. п.
Зараз не -вішають, а поперед розсу-
дять. Гл.—За раз не вішають. Ил.
Помилка за хвальш не йде. Л. —...не
бувае. К.
Чпя шкода, того й бъють. Бер.
Хто в ділі, той и в одвіті. Рад., Кр.,
Гл., X.
Тое винно—що есть. Ст. Зб. — ...а
хто втік, той и прав. Гл.
7450. Хто втік, той и прав. Рад.
Чия шкода, того й гріх. Ск.
Чия згуба, в того й (*) гріха повна гу-
ба. Зв., [Бр.].
(1) а в тебе ж самого. Кр.. Бер.
Не платитьбагатнй, а впвуватий. Ёвх.,
144 —
[Проск., Кан., К., Рад., Черн.].— По-
платицця нс сват, а той, хто винуват.
Лів.
Чий бн бугай не скакав, а теля наше.
Кон., Гр.—Чиі бики, а моі телята. Ст.
Зб.
Хто коня купить, бере и уздечку. Ил.
Чия гребля, того й став. Пир., Ст.
Зб.
Кому дрова, тому й тріеки; кому гор-
шки, тому й миски. Пир.
Чий кінь, того й віз. Ск.
Чий берег, того й риба. Лів.
7460. Не прав вовк, що козу ззів,—не
права коза, що в ліе пішла. К.—Непра-
во теля, що в ліе пішло —не прав и
вовк, що й теля ззів. Пові.
Не наш віз, не наш и кінь. Проск.
Коза наша й мнясо наше. Збр. Лаз.
Одчіпного дать. Кон.
Карай, та назад оглядайся. Бр.,Ст. Зб.
.За едного винмого сто нспинних гинс.
Пр.
Виноватого кров—вода, а невинного—
біда. Пир.
Кров буде вблати до Бога о помсту.
Збр. Лаз.
За одного невинного сто душ погибне.
Гл.
А и над винним добро б часом ужалі-
ти. Кл.
7470. Безвинному жаль завше много можс.
3 одниеі лили двічі лика (*) не деруть.
Бер.
(<) В літо два рази з лини лнк. 3.
3 одного вола (*) двох шкур (2) нс де-
руть (3). О., Ст. Зб.
(’) чоловіка. //.«., К. (2) шкір.' Проск.
(3) пе дёрти. Ш., К.
Винного двома батогами не бъють. Ил.
Хвалить 7474—7523. — Погано 7524—7660. — Багато 7661—7693?— Трохи 7694—7716. —
Легко 7717—7725. — 3 лихою годиною 7726—7736.—Худко 7737—7714-.—Далеко 7715—7759.
— Дуже 7700— 7763. — На все е час 7764—7781. — Давно діецця 7782—7801. — Новинка
7802—7810. — Дивуецця 7811—7916. — Неоднакове 7917 — 7950. — Однакові 7951—8121.
ХВАЛИТЬ, як бп медом мастив. Бр.
Як по душі маслом. Ёвх.
Як салом ёго помазав. Ст. Зб.
Хвальба сорочки не дасть. Л., Проск.,
Бр.
Перехвалить на одни бік. Л., Пир.—
Перехвалити на другий бік. Ёвх.
Добро не дядина! Ном. —....... и хо-
чецця. Зал.
7480. Коли, куме, добре! Пр. в Ст. Зб.
Хоч варила, нс варила, аби гаразд (*)
говорила. Пол.
(*) добре. Сл.
Чому не Маруся! Чор. Рад. (243).—
... як би (*) шанувалась (2). Об.
(*) абп. О., Кр., Сос. (2) аби піанува-
ли. Коніс.
Як миле щастя. Пом.
Чому не‘так! О., Сос.—...як би дали
пъятак! Лох.
Батькова дпгина.Л., Прав. Пиж.,Лів.
Гарний, як искра. Бр.
Хороший, як глемъязовський бублик!
3., Пир.
Глемъязов — м. 3. п.
Хорошо черевики шие. Ст. Зб.
Медок солбдок, а патока й пдтім. Кох.
7490. Доладу усе зроблено. Пир.
Пахучое то есть якоесь зілля! Ст. Зб.
Таке добре—нехай мені Бог дае таке
життя! Бр.
Добре діло карасі: не поіен, так про-
даси. Н.
Добра то річ, що е в хаті піч. Лів.,
Павлв., [Прав. Ниж., Ст. Зо.].
Коли б твоя знала, що моя йграла, то
б твоя плакала. Ст. Зб.
II дома, п заміжжю. Л., Пир.
Дома и на полі. Павлг.—... и в полі.
Гаразд тобі, сиди ж собі. Ил.
Раз С) та гаразд (2). Лів.
(1) Хоч раз. Нол., Б., Кр. ; Здибав
раз. Проск. (а) гораз. Пол.; гараз. П»
Прав. Ниж.
7500. Ой, ой! там сама патока! Кан.
Мовпв Шляхтич, боячнеь щоб козач-
ка 1855 р. не сягнула ло Черкащппи и
Чпгришцини.
У вага не блага. Пос.
— 145 —
Купила Олсна сережечки зелені: як у-
діла у вуха—славна була дівуха! Ис.
Укріпив, ак Бог черепаху. Кох.
Живе, лиха(1) прикупивши. X, Пир-
(*) лихо. Черн.
* Живе тітка за дядьком! К.
Живе дівка за парубком! Л., Коз., Кр.
—... лиха С1) прикупивши. 3., Л., Б.—
...за парубком, як за скурвим сином. К.,
Л., Кон.
С) горя. Зв., Рад., О.
Живо баба за дівсром , лиха прикупив-
ши. Рост.
Вийде шито за пробито. Проск.
Як уродицця лобода—и то не біда. Коз.
—Як в лобода, так и не біда. Кон.
7510. Невпірому папу буде гоже іі сее.
Коз.
Хоч не пишно, аби затишно. Кан., К.,
Л., Гр.
Нехай стара въязне —більше мъяса бу-
де! Кобз. (159), Р., Л., Кон.
Не скільки дива, аби тільки більше пи-
ва. Бер.
Пошло за вбитую. Ст. Зб.
Нііцо бабі по сдвабіі'Лл.
Ладна баба'без едваба.
В затінку стаие за дівку. Лип.
Добре буде, як захолоне. Ст. Зб., Л-
Вашими С) устами та (2) мед пить! Л.,
О., Кулж.
(‘) Дай Боже вашими. А'., 3.; Та ко-
ли б же. Кр., [Зв,]. (а) тілько б. Зв.
7520. Колиб твов(«#о: ваше) слово та
Богу в уші! Нос., — 3 уст твоіх та Богу
в уші. Ст. Зб.
Мені з уст , а тобі за пазуху шусть!
Ил.
Дав 6и то Бог! О.,Л.—Коли б то Бог
дав! Пир., Л.—Немов би дав Бог! Р., Л.
Нема над рибу линпну, мъясо свинину,
ягоду сливину, а дівку Марину. Ил.
ПОГАНО, Титяно! Об.
Погано вража баба скаче, та ще й дов-
го! Гор.
Погано пан пише. Зв., Пир., Кон.
О, який же се поганин (або: хороший)
голое (не по душі, або по душі мені ка-
жеш)! Ном.
Бочка меду, та ложка дігтю. Пе.
Справа (*) коло дядькового (2)воза! П.,
Прав. Ниж., Лів.—Та й справа ж коло
дядькового воза! а коло мого й такоі не-
ма. Ёвх.
(•) Справа, як. Пир. Р. (’) батьково-
го. Пир.
7530. Не до чмиха. Гат.
Не до шмигп. Бр., Пир.
Не до нуди! Ном.
Аж палці знать. Прав. Ииж., Пол.,
Лів.
Курям на сміх. П., 13., Лів.
ПІиворот на виворот (у панків). Лів.
Через десяте-пъяте. Зв., Л., Пир., X.
— ...в пъяте. Лів., Сівер.—Пъяте через
десяте. Бр.
На злах (*) лободах. К., Л., Пир., Р.
— ...на курячі ніжці. Л., Пр.
(*) Па глах. Прав. Ниж., Лів. ; Па
слах. Кр.
Казна-як! Лів., Сл.
Як за копу звона. Пр. в Ст. Зб.
7540. Як за денежку пистолст. Лів.
... пистоль. Не.
3 воза вбитись (там такі каралі, що
з воза повбпвались. Коз. Такий уже май-
стер—про оптекаря—извозавбився.Сос.).
Коз.
Як лихому на шкоду. Проск.
Як цпганська побила : день біжить , а
три дні лежить. Бал.
Як біжить, то іі дрижить, а як упаде,
то й лежить. Не.
Добра кобила! день біжить, три дні ле-
жить; море перескочить, хвоста не замо-
чить (кажуть, як хвастао кіньми). Ёвх.
Така корова —аби людська помова. Бер.,
Кон.
Аби оснівка—потканнячко солімка. Коз.
Не лізе, не тече,—само ся волоче. Ил.
Ні пъецця , ні ллецця , ні в чарці не
остаецця. Зал.
7550. Нема що в тріекн збераги.І/л.
Приложи шаг (’), то й бублпк купиш.
Л., [0.1.
(‘)копійку. К.
Таке гарне, як тп дівка (лао молодп-
цю). Бр.
Таке добре (або: краейе), як мов жит-
тя. Бр.
<<ороше, та рідко шито. Ст. Зб.
Хорош, як бабин Ярош.
Стань, подивнея—плюнь та й оступися
(як побачить гидке, а хвалено). Ёвх.
Казав ларубок — дівка нічого, а вий-
шло казнащо (або: чорзнащо).
Рвецця, як бздііни (дермо таке). Збр*
Шей. ’
Одна одну ловить рідко,—(напр.: щер-
би багато, а галушок трохи). Зал.
7560. Дунь та й плюнь! (Нічого більше
19
— 14 6 —
не врадиш! Узято з того, як у хрест вво-
дятъ). К.
И шаг пропав, и дитипа дурна. Ном.
Тільки то Савці свитка (благепьке, пі-
чого з ёго пе зробиш)! »?ал. — Як раз
Савці (’) свитка! Зв.—... та тільки рука-
вів нема (2). Л.—От тобі, Савка, й свит-
ка! Б.
(4) па Савку. Г>р. (*) тільки трохи ку-
ца. Не.
Коли б тая пшеница добра була, то б
еі и там змололп (покрали б). Ил.
Так доділа, як свиня штапи наділа. Ь7.,
Пр.
Тоді б тебе бачити , коли свою поти-
лицю. Ил.
Горить,як сліпий дивицця. Прав. Пиж.,
Пол., Лів.
Теперь удружив мені, посадив на кал!
X. Зб.
Утяв за шаг бога (*И то бувае!.. ко-
ли ж так!»). Кр.
Утяв по саму завъязку. Л., X.
7570. Утяла мама милая (або: Улила ми-
луна), що й на світ стидно. Л.
Милая печуть нз тіста, весною.
Утяв галки! Зчв., Рад., X., Ст. Зб.
Наварив пива—начипив дива. Сл.
Наварила галушки, та нікому й істи.Зв.
Хватив изза дуба. Ст. Зб.
Вихватпвсь (або: вискочив), як на що-
лопок. Гр.
Вискочив (х), як голий (2) з маку. О.
(*) Вихопився. Ил, (2) голий козак. Ил.,
Нов.
Зробив людям на сміх. Л., Павлг.
Замкнув вовка межи вівці. Ил.
Вскочив в мак (недоладу що зробив). К.
7580. Наладмв дід хижу для бабки: то
лазили кошки—стали лазить собаки. Кр.,
Ст. Зб.
Добра, як з курки молока, а з верби
петрушки. Бр.
Из ёго добра, як з козла молока. Зв.,
Л., Кр. — ...з козла—ні вовни (!), ні мо-
лока. Л., [Рад., 3., Б., Кон.].—3 кЬз-
ла ні вовни (2), ні молока. Ст. Зб.
(*) и (2) шерсті. О., Проск.
Не з того боку зайшов. Зал.
Добром город городить. Кулж.
На мідяні гроші славі добувати. Зал.
Так сяк, на косяк, пеполюдскій. О. —
як так, аби пеполюдскій. Ил.
3 рпжу не зробиш Парижу. Проск.
Вези овес й до Парижа , а не буде з
вівса рижа. Бер.
3 попелу галушки не вдаюцця. Кулж.
7590 Покинь лук, коли пѵсто рук. Ст.
Зб.
На плохенький животок и пироги вадять.
Збр. Лаз.
Ти ёго медом масти, а він дяблем во-
ня. К., Кан.
Шкода псові (*) білого хліба. Проск.—
Шкода собаці булки: пе ззість, тілько по-
каляс' Бр.
(*) Пожалься, Боже, собаці. Ном.
Худоба |за очима, а чорзнащо перед
очима. Б.
Пз свинячим личем та в пшенишнеті-
сто. Коз.
Шкода мого Краевого Поізду! Ст. Зб.
Шкода заходу! Зв., Рад., Л.—Дурний
захід. Бр., Л.—... тільки захід. Л., Рад.
Шкода й воску псовати. Ст. Зб.
Шкода лою, світи водою. Пе.
7600. Шкода и лою на демішку. Гр.
Плюнь на раки—верша видно. Пир.
Жалься, Боже, чого доброго! Прав.
Хунта клаків не варт. Бр.
Курчяти не варт. Бр., Кон.
Нс варт и печеноі цибулі. Проск.
Не варт и рожка табаки. Войц.
3 піръям не стоіть. Л., Кулж.
Зробив з дуба спичку. Кох.
Зробив з леміша пшик. Кох.
7610. Оттак , тату, зробив ковальекпй
пшик. 3.
То од Цигана з науки син прпйіпов и
хвалився нею батькові, а білын нічогоп
не вмів.
Звів на Гришков войлок. Ст. Зб.
Пшик собачпй и вийде. Кон.
Зроблять з лемеша швайку. Кобз. (154),
Кох.
Нехай чорт у дядька служить! роби,
роби, та й сучим сином не зови. Пир.,
Кр. — Бодай чорт у дядька служив! Л.,
[Ёвх.].— ... а до дядини (*) за платою
ходив (2), Бер.—... ходив: служив, слу-
жив, ще того дочекався, що сукиним си-
ном назвався. Бр.
(*) тіткп. (2) а в дядшш іети просив.
Гад.
Ні риба, пі мнясо. Проск., Л., 3.,
Пир., Пер., [Пр., Р.]. — ... и в раки
не годицця. Пир.—... ні мъясо, а щось
паче гриб. Коз.
Ні пес, пі баран. Г., П.
Ні брат, ні сват. Лів.
Ні дар, пі купля. Пл.
Ні юшки, ні петрушки. Ил.
— 447 —
7620. Ні гріха, ні спасіння. X. ІЗид.,
[Проск., Пир., Пр., Черн.].
Ні сдави, ні памъяти. Прав. Ииж.,
Лів.
Ні спору, пі ласки. Бр., Рад.
Ні сирий, пі иідпечений. Бер., О. —
Не сир, пе впікся. К. —... не підпікся.
Рад.—... пс підпечеп. О.
Ні пришити, пі прнліпити. К.
А пі пришити, а пі прилатати. Ил.
Ні запять, ні донять (доточить). Сл.
Ні кус, ні площе. О.
Ні мечс, иі цілицця (ні дао, иі.ие дае).
Нос.
Ні грів, ні знобить (або: Ні знобить,
ні грів). Лів.
7630. Ні бсрс, ні кладе. У.—Ні кла-
дутъ, ні берутъ (с. Сококотяжинці; з по-
воду накравппх иових садиб). Бр.
Ні тпру, ні ну. Пир.
Ні вкинь, ні в лий. Бр.— А пі вбий,
а ні влий. Ил., У.
А ні сак, а ні бовт. Дуб.
Ні втік, пі піймав. Л., Б.—... ні на-
гнав. Сум.
Від одного втік, а другого не здігнав.
Ёвх.
Од одного берегу одстав, та (1) до дру-
гого не пристав (2). Л.
(4) Від берегу відстав. Прав. Ниж.
(’) одпплив, к другому не прнллив. Пр.,
Кр:
Ні тіеі стіни не досгав, ні ’д тіеі стіни
пе одстав. Кон. — Оце зостався: ні теі
стіни не достану, ні теі—хоч у той куток
головою бийся, хоч у той. Бер.
Ні самому поглядіть, ні людям показа-
ти. Нос.
А ні злому кари, а ні доброму похва-
ли. А. ѣил. ,
7640. Прийшов ні за чим, пішов ні з
чим: нічого и витать—шкода час терять
(1). Пр.—... шкода іі питать, тільки но-
ги болять. Ёвх.
(*) шкода ноги топтать. Пр.
Ні взад, ні вперед. Ил.
Ні в кут, ні в двері. Г., II.
Ні в тин, ні в ворота (пі кудн не го-
ден). Прав. Ниж., Пол., Лів.
Ні попові, ні паймитові. Л., Пир., Кр.,
Нвх.
Ні Богу, ні людям. Проск., Пир.—Ш
собі, пі людям. Білг.
Ні до Бога, пі до людей. Ил.—... ні
до третёго чорта. Зал.
Ні до ліса, ні до біса. Бр.
Ні до села, пі до города— той же вжи-
ток. К., Кан.
Став па стану — ні к лавці, ні к сто-
лу. Нос.
7650. Ні к селу, пі к городу. Лів., Сл.
—Ні до села, пі до міета. Бр.
Пі шіеть, иі пъять. О.
Ні в пъять, пі в десять. Кан., К.
Ні в три, пі в чотирі— ні о 5, ні в
9. Ил.—Ні в 5, ні п 9. Бр.
Ні сюди, ні туди. Ил.
Ні сюди, пі туди—ні саньми, пі коле-
сами—ні зімою, пі літом. Ст. Зб.
Ні в сих, пі в тих. Прав. Ниж., Лів.,
Сл.
Пі сяк, пі так. Бр.
Пі се, ні те. Ск.—... ні з чим пиріг.
Гр., Сл.
Ні те, ні се, пі трете чорзпащо. Пир.
—... пі чорзиаещо. Бр.
7660. Ні се лій, ні се масло. У.
БАГАТО, як трави. Кул.
Як у занця ломів. Кл.
Буде сёго добра в три коліні! К.
Буде п голому поза пазушшю. Проск.^
Л., Б.
Хоч греблю гати. Ск.
И хату можна закидать. К.
Е, там буде чим Кузьмі награцьця!
Буде ще и батька женить. Пир.
У нас у сампх свині не ідять: Кр.
7670. И нам обіцав еще дати. Ст. Зб.
Білыпе, пк шмат, більше, як много!
Ил.
Хоч ногою заткни. Черн. г.
Сего дива—аби хіть! Лист. (II, 280).
Дочорта (багацько)! Л., Пир.-^р-
біса.
На воловій шкурі не списав би. Ёвх.
На собаку кинь, а Ивана піймаеш (*).
Лох., Полт.
С) вдариш, попадеш. Пр.
Народу, як дим йде (багато)! Лів.
Хмарою йдуть люде. 3.
Як плав плпве. Лів. —... військо иде.
Ст. Зб.
7680. Так як орда иде (багато). Кон.
Тіспота така, то й кием не протис-
всш. Т.
Тіспяцця, пепаче хліб у печі. Коз.
Найшло, як по воду святую. Пові.
Як чорт пугою нагнав. Пвх.
И курці носом нігде клюнуть. Зал.
Так що Боже (такого клопоту, страху
и д.)! Лів.
Кучугура й три оберемки (багато). Л.,
Рад., Пир.
* *
— 148 —
Тьма тьмуща. Об.
Набравсь (‘), як Май (2) груш. Зв., Л.,
Ёвх., [Бр., Бер.}.
(*) Ііаівся. Рад.,,?.; Допався... до. Гр.
(’). Меиь. Рад.; Мань. Ст. 36.; Маль.
Гу.— Мань був Жидок , хотів груш на-
красти; чоловік піймав ёго, вибив и ви-
кинув за тин. Данилевич. «Набравсь, як
Май груш» кажуть, як хто пабере чо-
го багато и за пазуху, и в полу и д.
Л., Бер. Май, кажуть, такий чоловік
був. 3.
7690. Через лад (надто, через міру).
Пир., Л.
Передай куті меду (переборщив, бага-
то чого налив и д.). Прав. Ниж., К.,
Д.
Стругав - стругав, та іі перестругав.
Ил.
Дуже вже переборщив. Пом.
ТРОХИ, як комар паплакав. Кан., К.
Як кіт наплакав. Об.
Из мишачу бідницю. Кор.
Миль-миль, як у Петрівку ягода (де-
негде побачиш). X.
Тілько світила, тілько и кадила. Проск.
Се моя соха й борона. Новг.
7700. Тільки свічі іі воску. /Г., Л., Пир.,
Кр., Гр. —... воску и ладану (або: світла
и кадила). Ил.
Кілько воску, тільки іі свічки.
Тільки пекла іі варила. Об.—Тільки іі
пекла, то варила. Кр.
У весь Хвесь. Пом.
Що там и грошей тіх (и груш тіх, и
того паперу и д.)—хвороба! Нові., Ном.
Що там—жмінька іх була! Пир.—Було
людей з жменю. К.
Як в зайдя хвоста! Ст. Зб.
Як коза доскочила.' Кон.
Як пилинка в морі.
Як лёду (узяв так трохи). Пир.
7710. Багацько, як у голомозого (‘) чуп-
рини. Збр. Лаз. —... у лисого волосся.
к.
(*) на лисому. Пир.\ у голого. Нр.
Багато, як за гріш маку. Ёвх.
Багацько, як за шаг часпику. Л.
Як шилом борщу. Проск.
От и вся недовга! Пир.
За шаг казки.—Немного и сееі за чех
казни. Ст. Зб.
3 Антонову слезу.
ЛЕГКО, як з роси и води. Кам., Бр.
Як дурному з гори. Пир. —... збігти.
Коз.— Легко, як дурному з гори бігти. Л.
—Як дурний з гори. Зв.
Як пъяному з гори котицьця (так лег-
ко). Зал.
7720. Як трава на гостру косу (впала).
Мар. В.
Нехворівши (*), не болівши. Рад., Бр.
(*) Не горівніи. /У.
Чім чорт пе жартуе! Ёвх.—... не шу-
тить. Кон.
Сёго як води! Лів.
Чого доброго, а—и д
Як пить дасть. Пир.
3 родом и плодом. Кон.
3 ЛИХОЮ ГОДИНОЮ. Л., Кон.—...
та з нещасливою. Рад., Л.
Як плугом оре. Сл.
За малим-малим богом та переміг. Черн.г.
Як паршивого голптн (так легко зробп-
ти). Проск., Кан., К.
7730. Чуприну нагріеш (далеко, важно).
Лів., Сл.
Пальцем не перевивать (далеко, довго).
Лох., Пр., О., Ёвх.—Не пальцем пере-
вивать. Л., О.
Бо то не грушку — вкусити Марушку. Ил.
Третій (*) нападом (роблю и д.). А’.,
Бер., Л.—Трёпа нападали. Л., Пир. '
(’) Другнм, четвертей и д. Ном.
В ряди-годи. Пир., Л.
Ні вічно, пі судно нс скаже! Кон.
Поки Бог віку протягне. Лів., Сл.
ХУТКО, як оком измигнуть. Пир.
Ото летить, аж земля стугонить (х). Нов.
—Так біжить, аже земля дрижпть. Бр.—
Аж земля гуде. С.
(*) гуде. Кон.
Поспішаецця з (1) козами на торг. Пир.
(4) як з. Гл.
7740. И час не змпгнецця. Бр., Л.
В одни мет. Пир.
Хіба він за горами? Ск.
Не в човні, на березі (от-от! зараз). Кон.
По пошті на волах. Нов.
ДАЛЕКО, як оком сягнеш. Л.—... за-
глянеш. Прав. Пиж., Лів.
Миля козацька (довга). Бр.
Як на воловий рик (міра далпні). Коз.
Як штихом докинуть (близько так). Пир.
— 149 —
На кінці язика. X, Пир., О. —... де
пові ворота и собаки рабий. Бр. —... со-
бака рябий, погрсб у яму впав. /Г. — У
кінці язика можна доинтацьци хоч куда. Бр.
7750. Не доходя мшіаючи. X, Не.
У ржі, па межі, на кривій березі. Не.
Судою-тудою поза пколицею. Черн.
Из Черепівкп та па Пову греблю. Сл.
У-строці (комора на прмчілку хати —
у-строці). К.
Де Рим, де Крмм! Кан., К., Краш.—
Де Крмм, де Рим, а де попова груша!
Ис. —... Рим, а де Балабанівка. Олі.
На трапку. X, Пир.
«До ніж?»—«На трапку!» Як хто пс
зна сёго трапка и занята: «На якому
трапку?»—«До трапицця!» Ном.
Побіг рябою (білою, холодною, гострою
и д.) дорожкою. Лів.
Як питаютъ, де (що-там), и скажуть,
іцо воно рябе, холодно л д, «Чп не ба-
чнв вола?»—« Якого?»—«Рябого.»—«По-
біг и д.» Ном.
Від кінця до кінця. Ил.
Як Решстилівська толока (про що ши-
роке). Зал.
7760. ДУЖЕ—аж кричитъ (хоче, треба).
Зал.
На всі заставки хватае. Ск. — Пустив
(Чна всі заставки. Ст. Зб.
Дуже, скоро—іеть, робить, говорить
и д.— (’)Бере. Гор.; Оце попер. Р.
Оце вжарив! аж небові жарко. X, Пр.
Як сніг сипле. Кон., Л.
НА ВСЕ 6 ЧАС. X
Порою сіно косятъ. Нос.
Часом з квасом, порою з водою. Об.
Иноді (*) густо та пусто, а иноді (2) рідко
та мітко. Бер. , Л.
(•) и (2) Николи. К.
Як коли—густо, а коли—й пусто. 5.,
X, Пир. — Разом густо, а разом пусто.
К., Пир.
Час на часу (1) не стоіть. 77., В.
«Волися різкою дитипу вдарь, а лай-
кою не лай, бо час и д.- Бер. — (<) па
часі. Каи.; па час. Зв.
іт. Кусае комаръ до пори. Проск.
До пори (*) збан (2) воду носить. Дуб.,
Рад., [Бр., Ст. Зб.].— Поти (3) збан во-
ду носить, покуль ухо не вворветь (*}. Ст.
Зб., [Проск.].. —... доки ухо нс ввірвец-
ця; а як ухо ввірвецця, то й збан ро-
зібьецця. Бр. — Пішов глечик за водою,
та іі головку там положив. Полт. — Не
доки глечикові по воду ходити! X, |/С].
(1) До часу. Бр., Ст. Зб (2) жбин.
Каи. (а) Доти. Бр. (♦) До пори глек во-
ду носить—покіль ухо одорвецця. Б.
Під год, так и хліб родить (як до году).
X, Кон.
Дорого яечко к Великодию. Ст. Зб.
Не в час даеш хліба густа (дуста?),коли
зубів в губі пусто. Ил.
Дорогий шаг до сповіддя, а піеля спо-
віддя не вельмп. Черн.
Дорога ложка до обіда. Пир. — ... а
пообідавшп, то п під лавку. 3. — ... а
піеляобідхоч и за вікно(,).Х, [У., Рад.].
(Ч а піеляобід до всчері хоч н під лав-
ку. Гл.\ хоч кинь. Кр. \ а піеляобід під
стіл.
Не тепер по гриби ходити: въоссни, як
будутъ родити. Ном., [Ст. Зб.].
Не тоді хортів (*) годувать, як на влови
(2)іхать(3).Х,7Гбн.—Іхати на полювання,
тоді хорти годувати. Проск.
(Ч пси. Кан.,К.,Ст.Зб'»; собак.І>р.,
Зв.,.І., Пові., Павлг. (2) па улов. Нир.\
. на ловлю. Зв.; на полювання. Г>р. (х).
йти. 1>р.}3в., Пир., ІТовг., Ст. Зб.
Не тогді коня сідлатп, як треба сідати.
Проск., [Ил.].
7780. Не тогді коневі вівса, коли він
дивицця до пса. Ил., [Проск.].
Не тогді меча шукати, коли ся треба
потикати. Ил.
А що вже ДАВНО ДІЕЦЦЯ (чи рано
ще)? X, Пир., Коз.
Не світ, не тьма (рано). Пр.
Ще п на світ не благословилось. Ном.
Ні світ, ні зоря. Кр.
ІЦе чорти навкулачкп нс бились. Хор.,
Л., 3., Пир., Кон.
Білий уже день. Кулж.
Що в Бога день. Ск.
Ніч ніцьку. X, О., Конг
7790. Зіма зімська. Кон., Коз.
День денськнй. Лів.
Цілісінький Божип день.
Уже тому третій день, як я пряла мпч-
ку вдень. Бер., Л.
Каже, як не пряде довго. Л. Каже,
як приііде з кужелем одна до одиисі па
одепки,- Бер.
Під пъян вечор. Ст. Зб.
Було у головці. Кв.
Тоді колодки тягали (на масниці в по-
неділок. Хто не оженився, тому въяжуть
— 150 —
жінкп колодку, а він одкуповуецця).Кон.,
Гр-
В свипний голое. .1. — Зробиш, та в
свипячнй голое. /Л
Як світ, побідавши (поідетс ид.)./Іос.
Промъяшкурного, або, жартуючи, ка-
жуть гостям, як вопи з світом думаютъ
іхать.
И на сей день (пішов, пропав). Ск.
7800. Поки суд та діло (,). Лів.
(*) та право. //., О.
Ще и кіт не жснився. Евх.—Ище и
кіт не валявся. Иов.
ІЦе й заводу нема, що й не почи-
нали.
И НОВИНКА то така—бодай не чуть!
Л., Л.
Не всякому слуху вірь. Коз.
Еще ся не уродить, а вже по світі хо-
дитъ. Ил.
Люде—собаки. Ь>., Проск., Кан.,К.,
Пир., Кр. — ... вопи скажутъ, що и
на вербі груші ростуть. Ос. 20 (XIV,
113).—... собаки — чого не набрешутъ!*
Рад., Л.
Люде зложуть и смоляну кобилу. Иос.
Дзвін десъ виливаецця. Л., Кон.—Десь
дзвін великий лили и пустили таку пого-
лоску. Хат. (191).
Див. Ос. 21 (XIII у 37).
Нема й не буде,—тільки загадують лю-
де. Новг.
«А, добрі горобці в молоці!»— «Чи
ти ж ів?»—«Ба, ні! козав басистий, що
бачив цимбалистий, через дірочку як Жи-
ди іли!» (про тих, що кожну новинку хва-
лятъ). Кан., К.
7810. Що говорятъ, то й виговорять.
Бр., Л., [Ра<?.].—Що баютъ, то вибають.
Збр. Шей.
ДИВУ6ЦЦЯ, як сич на сову. Гат.
Аж об поли вдарився. Зал.
Ззираюцця, як на тура. Г., П.
Хто дивуе, нехай и собі так правус.
Кл.—Хто дивить, нехай собі так чинить.
Ст. Зб.
Недивнпм річам не дивуйся.
Не тільки пива, кільки дива. Рад.,
Пр., Гад. —... пиво, скілько диво. Бр.
Диво мотовило! Пир.—... що по полю
ходило! Ном.
Диво—на березині бруньки. Кр.
Диво не решето: багацько дірок, та ні-
куди вилізти. Евх.,
7820. Диво, як сито, а чудо, як реше-
то. Ил.
Диво не диво, щокобила (’) здохла(2);
ало хто дав псам знати (3). Бр.
(Ч кінь. Г. (’) па полі. Проск. (5) що
33) ЛИ іі.
Добре баба говорила, що не буде без
дива.
Наварила дива!
Диво йме, та и годі! Гат.
Що не пиво, то диво.
Оце мені не з диво (дувуецця)! Пир.
Чудпий, як (‘) бублик. Л.—... кругом
объіси, а в ссредині нема иічого. Пом.
— ... круг объіж, а середину кинь. К.,
[У.].—Чудній бублика. Коз. — Таке чуд-
не, що чудній бублика. Черн.—Як не чуд-
ний, а все чудніш бублика не буде.
1{р.
(Ч Смішпий, як втрое. С.
Чудеса в решеті. Об. . .
Чудосія на Водохрещі. 1р.
7830. Чудеса на колеса: самі котяцця!
Кон.
Ого! чудеса! вербовиі колоса! Черн.
Чудо не раки! де вони зімують? Кан.,К.
Чудо, а не наші! и в дощ молотятъ.
Ар.
Що за хрінова мати! Пом.
Що за катова мати! Пир.
Моя годино (жаль, диво и д.)! Лів.—.
... годинонько!
Ой мамко любко! Бр.—Моя мамочко!
Пир.—Ох, моя матінко! Пир.—Моя ж
таки та и матіночко! Л.—Ох, моя мати
рідна! Л.
Дувуецця, жахаецця, жалкус.
Боже (Господи, Господи Боже) твоя во-
ля (як багато и д.)! Об.
На ёго прасунки. Кон.
7840. На лихоі години! Кон.
Щось непевне! Пир., Л.
Мов заморочено. Кон.
Морока ёго зна! Лів.
Оце, убий тебе куцюба! Бр., Зв.
От и знай! Пир., — ... мовляв, ти з
ним! що хоч, те й робп. Кон.
Ото ж річ! Гат.
От тобі раки!
А ні посла, а ні хіена. Ил.—Нема ні
хіетна, ні посла. Проск. — Ні осла, иі
посла. К., Кан.
От и встереглись! Пир., П.
7850. От тобі, Гандзю, книшІ/Гок., К.
— ... Гайко, книш. Пе.
— 151
Ѳг юбі п рарати, чорте (*) чубаіийІ/С
Р о рати—кати лицька одпраіиі; сказа-
но иа нанію, що заклякла, поки доіха-
ла. (’) Масш рурати, дідьку. Пл.
()г тобі, бабо, й Юріи! Не.
От тобі, чорте, шпак (чого забуде)!
Прав.
От тобі кукли и теремки! Ст. Зб.
От тобі й на! Лів., Сл., Гат. — ...
був та нема. Лів.
Оттак, сіюгь мак—нехай буде й так!
Сос.
Оттака ловись! X, ///>•, Р., Кр. —...
хоч дрібпа, але свіжа. К.— ... ловись,
яка влізла. Пвх.
Оттака халепа! 77р., X.
Оттак наробив халени. Сос.
7860. Оттспер ні до торгу, ні до жін-
ки! Кр.
То ласий був чоловік, розвъязав гор-
іцок з сметаною, везучи іі: воли см ик-
нули, сметана іі розлилась.
Біс та іі пе батько — то більш знае!
Ст. Зб.
Така то вже оказія! Я.
Шургічь у піч! Кулж.
Пще, мовляв, нс всиіли того дива од-
гулять (вссілля), уже й... (побилися). Кон.
Туда бий, а туди потсчс (кров). Ил.
Смуток іі зна! Кон.
Батькові его хвороба—як воно и буде.
Бог то святий знае, що з того буде.
Проск., Л.
Бог ёго знае! Об. — А Бог ёго зна!
Пир., Л.) О.—Госпідь ёго знае! Кон.,
Л.—А я знаю? Бр.
7870. Кати (’) его батька зна! Л.,Кон.
(*) Чорти. .Г., Пир., Кон.; Чорт. і(І.,
3., Аор.; Дідько. И.-, Дідько СВЯТИЙ. И.І,
Урагова (*) ёго мати зна! X., X.
(*) Вража. О.
Не чуть и на миру. К.
Не видано й на миру не казано (такого
страшного, або-що). Кр.
Не думав и в головах пе покладав. Кон.
И вво сні нс снилося. Ст. Зб.
У казці тільки казати, та в чуда пи-
сати.
Ні здумати, ні згадати, ні в приказці
сказати. Пр. в Ст. Зб.
Як бачиш, так и пиши. X, Ст. Зб.)
Кулж.
Сказав ёму кеп ссъ, а він и зуби стяв.
Рад. .
7880. Наперед би смсрті иа себе спо-
дівався! Ст. Зб., Л.
3 доброго дива сталося. Пир.
Треба сесе (сее) и комлні записати! Г.9
II.—Оце ви сказали тс, що хоч у коми-
пі записать. Гр.
Хоч сядь, та и руки склади. Ск.
И сміх, и біда, и людям сором казать.
Ст. Зб.—И стид говорить, и гріх иота-
іть. Гл.
И в своі хаті ие вільио. Ис.
Иаробили предки, що—померли одредь-
ки. Кон.
Що вже вони ради дадуть! Кон. — Не
дам собі ради. Кр.—Нсмае ради з тім.
Як же воно буде? жінка там, а я тут!
Л. ІЗил.
7889. Оставайся лавка з товаром. Зал.
7891. Шик-пік, аж ис гра! Гл.
Ник, аж там бик. В.
Тиць, аж и (*) Гриць. Бр.) У., Пир.
—Тиць-тиць, де був Гриць. Ил.
(*) попів. Проск.
Певпо, всі собаки в рові повиздихали.
Пом.
Певпо, собака в рові утопув!
Мабуть у ліеі щось велико здохло! О.,
Ёвх.—... у ліеі вовк здох, або ведмідь.
К. — Дось всликий вовк у ліеі здох.
ТІерн.
Діждав (*) гречаноі паски. Ст. Зб.,
[Бр., Бер., А. Вил.].
(4) Дочекався Грицько. //.<.
Се ёму не первинка (або: не первина).
X, Пир.
Не иершинка, ні з чим до млинка. Бр.
—Не первина, ні з чим до млина, з по-
рожнія мешком. Рад.
7900. Пішли наші істи каші. Гол.
ІІішли наші в толоку! Проск.
Прийшов хтось, та взяв щось, бігти
за ним, а чорт ёго зна за кнм! Гр.
7903. «Сидоре, Сидоре, до дари!», а
Сидору й не дали. Б.—Поперли, як Сидо-
ра до дари. Ст. Зб.
7905. Що я буду робити! не хоче Хів-
ря любити: треба іи губу набити (або:
Що буду робити, що не хоче мене Хівря
любити!). Чиър.
Оце кучма! мати Каленика привела, та
не знаем, як звати. Прав. — ... як зо-
вуть. Рад.
Со біда’. мама Гряця. Ил.
'Ждали Петра, як Бога, а він у пъят-
иицю! Ёвх.
Ні (*) читати, ні писати, а хотятъ за
(3) короля обібрати. Ст- Зб., Руд.
(4) Не вміе ні. Збр. .Іаз.\ Не вмію.
Бал., Ёвх. (’) мене. іі.; ёго. Збр. .Іа*.
— 152 —
Чи чорт видав, іцоб ведмідь щебета в.
Лох.—...одже щебече! Ном.
7910 И світ настав, та ще рак ие
свистав. Г.,П.,3.—Тепер такий світ на-
став, що й піп засвистав. Черн.
И світ стоіть, та ще сего не було! Бр.,
Лох., Пр.—... сёго не чуди, не бачили.
Пир.
Бач, невбачай та й попав. Збр. Лаз.
Не було в куми запаски, аж глсди —
кума в плахті похожае. Ос. 17 (ѴПІ, 8).
Уже воно щось е: коли не вовк, то
бурая (’) сука. Прав. Ниж.
(9 сірая. Лів.
Обійшовсь, як Сахно в церкві. Пир.,
Л-, Ст. Зб.
Той Сахноч обійшовся ніби тим, що
чогось задумався в церкві, чи здиво-
вався,та й свиснув.Чув Лубенщииі.Яо.и.
Власне гайно—шановавши слухи ваші
— ні смердитъ, иі пахне. Ил.
Одна мати рожае, та НЕ ОДНИ обичай
дав. Ст. Зб.
бдні дідьки бояцця хреста, а другі ба-
тога. Ил.
Що дід, а що Жид, а що й Запорож-
ський козак. Маке.
7920. Що дар, то дар, а що купля, то
купля. Ст. Зб.
Ті каптани, та не ті кармами. 3., Збр.
Лаз.—Той каптан, та не той карман. Черн.
Що у воді, то риба, а в піръях та в
шерсті, то мъясо. Ил.
Що 0) сіре, то й вовк. Проск., Бер.,
Рад., Лів.
(1) Що не. Павлг.
И жаба риба, бо в воді сидитъ. Ил.
Болото болотом, а чорт чортом. Б.
Не того кіета книш. Л.
Похожий, як сова на яструба. Кан., К.
Далеко, як небо від землі.27., П., В.
Прирівняв кішку до собаки. Ёвх.
7930. Прирівняв свинюдо коня,та шерсть
не така. Ёвх.
Походила 0) свиня на коня! Л., Пир.—
... тіки (2) шерсть не така! Л., [К.,Рад.,
Кон.}.—Е, приравнялась (3) свиня до ко-
ня! Бр., Л.—Кудп рівняцьця свині до
коня, коли шерсть не така! С.—Пришла
свиня до коня та й каже: «ось бо й я ру-
макЬ; а кінь одказав: «и ніженьки коро-
тенькі, и ушеньки клапоньки, и сама як
свиня?». Сн. (з В.).
(9 Походить, похожа. (9 оно. Бер. (*)
Пришла, пришлась. Бер., Рад.,К., Кон.;
Не доросла. Ил,
Прирівняли послід (*) до оладка! Бер.,
Пир.
(9 г... о. Л.
Та рожа, та не та кожа. Черн. і.
Не нее те пбвіть, що по ріцці пливе! Зв.
«Павле, побила плавле!» — <Брсшеш,
Аитоис, то ж вона тоне.» Кр.
Замішався, як полоник межи ложками.
Проск.—Мішаецця, як жіночий ополоник.
Павлг.
Бери вшце! Проск.
Про бери вище див. Збр. Ніей., або
Лист.(11, 48'2).
Кожний Ивась ма свій лас. Гат.
Кожда голова свій розум мае. Ил.
7940 Що голова,то розум. Об., Ст.Зб.
Що кум, то й ум. К.
Що хатка, то инча гадка. Ил.
Що село, то й піп. Дуб.
Що сторона, то новина. Збр. Лаз.
Кождий край мае свій обичай. Ил.
Що вік, то инший світ.
Що віеь, то иншая піень. Кл. — ...що
край, то инший обичай. Збр. Лаз. (з Г.).
Що чоловік, то й обичай. К., Ст. Зб.
Що город, то норов (’). Лів. — ...що
голова, то й розум (2). Ном., Кон.
(9 народ. Кон. (3) що чоловік, то й
обичай. К.
7950. Що город—то й гонор. Рад.
ОБО6 РЯБОЕ 0). Об.
(9 ребое. Ст. Зб.; рабове. Кр.
Одним миром мазані. Л., Пир., Павлг.,
[Ст. 3^.].
Ворон ворону 0) ока (2) не виклюе (3).
Кан., К., Рад., Л.
(9 Ворона вороні. Пир., Кон.; Сокол
соколу. Кр.; Крук крукові. Бр.. Проск.;
Чорт чортові. Евх. (2) очей. Коз., 111..
Ос. 1 (312). (9 вс клюе. Ст. 36.\ не
видовбас. Ш. не виколе. Проск., Кон.,
Ёвх.
Собака собаки не рве. Зал.. — ...соба-
ці хвоста не одкусить. Кор.
Чорт біеу потягае 0). К.
(9 За чортом дотягне. Зип.
Біс у чорта (9 сповідався—той кивнув,
а той (2) догадався. Рад.
(і) Чорт перед чортом. (9 одни мор-
гнув, другий.
Хапко съ хапком знаеся. Проск.
Злодін злодія зараз пізнае. Ил.
Чорт біса 0) пізнав та й на бал 0) по-
звав. /Г., Кан.
(9чорта. Проск.,Не.; (9 пиво. Проск.;
та и в пиво. Не.
— 153 —
7960 Чортбіса иэпід купи бачить. Черн.,
Новъ.
Пізпав свій свого. Не., [Ил.\.
Свій свояка вгадае здалска. Проск.
Рибак рибака пізнае здалска. — ...ры-
бака бачить здалска: хоч воно й не ри-
ба, а хвіст видно. /А
Лмсий лисого здалска бачить. Проск.
Кулик кулика бачить здалска. Пр.
Грач грача здалска бачить. Кон.
Чумак чумака бачить здалска. ПІ.
Одна мати родила, одну й смерть дава-
ла. Рад.
Як Хомка, так ёго и жонка. Ст. Зб.,
[Лоз.]. — Який дідько з Хімка, така его
жінка. Ил.
7970. Який чорт Шишка , така ёго и
жінка. Нов.
Який дідько печений, такий и варсний.
Ил.
Який іхав (1), таку (2) стрів (3). Лів.
(*) ишов. Коз.. Кр. (’) такий. Збр.
.іаз. (3) эдибав. /7., Прав. Ниж., Збр.
.Іаз.\ віз. Ь’р., Полт.; зачепив. Сос.
Який іхав—такий поганяв. Рад., Пр.
Як там не мед, так там не масло. Збр.
Лаз.
Зійшовся Яким з таким. Ил.
Зібралося два Юръі, та й обидва дур-
ні. Бер., [Рад.]*
3 того сукна и дудзики. Л.
бдного плота коли. Г. , П. , Прав.
Ниж.
Одного тіета книш! Павлг., Ал.
7980. Той же Савка, та на других сан-
ках. Кр.
Так же з одного яйця вилізли— и та,
и ся. Хор.
Родом кури чубаті (всі одного кодла—
и про людей). П., Прав. Ниж., Рад.,
Нос.
Пес псу брат. Ил.
Один другого не лереважить , хоч на
одній гілляці повіеь. К.
И ти не дуже-то хваткий, и я не швид-
ка. Пир.
То добра, а то ще й лучча. Бр.
Добрий та на доброго наскочив: один
другому не видасть. Л.
Не бачить сова, якая сама. Нос.
Мовчи сяка, бо й ти така. Бр., Чигр.
7990. Такий я добрий голий, як ти без
сорочки. Не.
бден за віеімнадцять, а другий без двох
двадцать. Ил.
Такий квас, як и в нас. Проск.
Така кваша, як би й наша. Р.
Що дід, що баба, то едва рада. Бер.,
[Рад.\.
Сокира остра, мотика ій сестра. Ил.
Та ж уздечка, що на коня, що на ко-
билу. Збр. Лаз.
Кожнс стадо нс без паріпивоі вівпі, ко-
жис село ис без скурвого сана. Руд.
Насміявсь кулик болоту, та й сам ту-
ди ж у (або: у тую ж) воду. Коз.
Пасміялась (‘) верша з болота (2). Бр.,
Гайс.—...коли оглядицця (3), аж и сама
в болоті (4). Пир., Гл. — Верша въ бо-
лоті гомоніла, а й сама там сиділа. Коз.
(*) Сміялася. Лох., .1., Р.\ Насміва-
лась. Ил.\ Смісся. Проск. Глумилась.
Гат.; Не покривицця. Руд. (’) болотові.
Р.; болоту. Рад., Пир.,Коз., Гл. (а) огля-
дицця. Павлв.-, оглянулась. Лох., Коз.',
аж гульк, Гат.', а подивицця. і>ілг. (4)
на купі. Коз.; та іі сама в болото впа-
ла. Кр.\ бо й сама в болоті. Руд.
8000. Смісцця верша з сака, бо й са-
ма така. Бр.
Сміецця горщок над котлом , а обидва
чорні. Проск.
Насміявся шолудивий голомозому. Нос.
Насміявсь голенький стриженому.
Сліпий невидющого водпв, та обидва в
яму повпадали. Ил.
Сліпий хломому (хромому?) доганяе.
Горнець котлові доганяе, а обое смільні.
Не смійсь, барило, само кухвою ста-
неш. Лох.
По синку шапка (Приписка : «по собі
могу простирать.»). Ст. Зб.
По Савці свитка. И. — ...по пану шап-
ка. Кр.
8010. Хто з ступою, а я з товкачем. Кон
Який кінь, така и кульбака. Ил.
Яка пуга, така й слуга.
Протпв ставу гребля. Черн.
Луччі пошли до луччих, а ми до твоеі
милости. Лів.
Яке співания, таке и читання. Проск.
Один біе по тітку іздив. Ст. Зб.—...
біе, що по бабі іздив. Ном.
Скільки нс літай, а все прийдецця па
землю падать. Ёвх.
Одна дяка, що за рибу, що за рака. К:
Що раз батька в лоб, що два. Кан.,
К., Лів.—Хоч раз батька въ лоб (*), хоч
два (2), то все едно (3). Прав.
(9 по уху. Кр. (’) десять. Пол., Сі-
вср. {*) ровно. Кр.
8020. Хоч так, хоч замінявши. Л.,Пир.,
Б., Кон. — ...запитавши. Кан., Кон.
Все один чорт, що собака, що хорт.Ёвх.
Чи в камінь головою, чи каменем в го-
лову. г., и.
20
— 4 54 —
Чи совою в пень, чи совою в дуба, а
все сові буба (|). Нос»—Хоч пень об со-
ву (2), хоч сову об пень, а все сові ли-
хо. Пир.
(‘) сова буде. Зв., Л. Вил, (’)ішсм во
сові. Нові.
Все однако—що Яким, що Яков. 3., О.
Одниково иіяково, одиаково дякувати.
Ст. Зб.
Ні втять, пі взять.
Або так, або сяк. Пл.
Идем-пер-идсм (ісіспі рег і(ісіп) Кузь-
ма з Демидом. //.
3 однбі діжи и хліб, и пороги. Бр.—
3 того хліб, з того и пироги. Рад.
8030. Но парі, по парі,—а ззаду два.
Ил.
Коли ие википув (‘), то випхав. Л*.
(*) Як но витрутив. І»р.
Куди вороні літати, то що иное клюва-
ти. Ст. Зб.—Куди вороні не літать, то
вс.е клювать. К.
Де сороці не літать, то все одно. Ёвх.
Як з Нрокопом, так и без Прокопа.
Кан., К.
Не кивм , то палицею. Бр., Проск.,
Рад., Павлв.—Не кисм—ломакою. Гат.
Хоч круть-верть, хоч верть-круть. Кр.
Однаково не причащатися.
Ті ж штани, та назад узлом. К.
Ті ж гості, та в ту хату. 3.,Пр., Кр.
— Саміі тіі гості та й до хати йдуть.
Бер.—Той же гость та в тую хату. Ст.
Зб.—...бо внадився. Пр. в Ст. Зб.
8040. Не здох кінь, тільки Богубив. Пе.
Не вмер—болячка вдавила. Об. — ...
лихо вдавило. Гат.—...та галушка вда-
вила. Бр.
Нс вмер бачка (*), вдавила болячка. X.
Зб.
(1) дячки. Кон,
Нс вмер Данило—болячка вдавила. Лів.
НевмерГаврило—галушка вдавила.Гор.
Хоч правду говори, хоч бреши, — все
вибъю. Бр.
Дій швидко-— так бридко, дій тихо—и
так лихо. Ил.
Иди швидко, и так бридко—иди тихо,
и так лихо.
Швидко иди — ти доженеш лихо, иди
тихо—тебе дожене лихо. Пир.
Иди худко—біду доженеш; иди помалу
— біда дожене, а все від біди не втечеш.
Яц., [Руд.]. — Иди швидко, то біду на-
женеш, а иди поволі, то біда тебе на-
жепе. Бр.)[У., Кан., А.—...иди помалу,
біда на тебе насяде. Проск.
8050 Не довернссся—бъють, персвер-
несся—бъють. Нол., Лів.
И сюди (*) гаряче (2), и туди (3) боля-
че (4). Ск.
(‘) и (’)там. Рост (’)гаречс. Ст. Зб.
(4) болече.
И добре роби біда, и зле роби біда.
Проск.
Скоро само иабіжить на біду, а па тм-
хого найдецця. Б.
На весіллю всі спати, на хрсстинах всі
куми. Ил.
Вночі всі котибуриі,а всінорови сіриі.
ІЦо червоіге, то красно; що солодке, то
добре.
На одній сіножаті и віл пассцця, и бузь-
ко жаби ловить.
Човеп човном, а бандак байдаком по
сдвой воді правлять. Пр. в Ст. Зб.
3 одного дерева и хрест, и лопата. Ск.,
Руд. — ...хрестові ся кланяють, а лопа-
тою нечисть відкидають. Проск.
8060. Прійшовсь таки сей до того! Пир.
Як одно обличчя.
Так як з ока випав (вилитий—батько,
мати и д.). Бр.) Кон.
Вилились як з воску, в матір. Кул.
Вовче горло,» а попівське око. У.
Попівські очі, а панська кешеня. Кан.)
К.
Чорт знайшов вершу, и, пе знаючи,
що воно таке, почав воду набірать...
набере, то воно іі виллецця. «Це», ка-
же,«хоч попівські очі, хоч панська ке-
шеня-, бо тих нічим пе наситнш.апап-
ськоі кешені ні чим пе паповнпш».
Попівське вибнраня, а жидівськс зараз,
то все едно. Проск.
Панський свиное, як жидівський зараз.
О.—Жидівський зараЗ) а панський ночс-
кай. Рад.—Сейчас, як жидівський зараз.
Пові.
Миша у стозі, а піп у селі ніколи не
загинуть. К., Полт.
Добре в світі жити попові, лікарові, та
котові. К.
8070. Коли б то можна бути через зіму
котом, через літо пастухом, а на Ведик-
। день попом. Ж.
Попові (*) та котові нема й лучче. Бр.,
Прав. Ниж., Пол., Лів.—...а котові—
то лежаний хліб. Бер.
(*) Панові. Тар.
Дурню шапки не здимають, а чорту ріг
не збивають. Коз.
Бог любить праведника, а чорт (*) ябед-
ника. Проск., Рад., Пр.—Бог любить
— 155 —
правсдних, а чорт грішпих; Бог правед-
ииків, а чорт ибсдннків. Ис.
(*) біс. Л.; паи. Ст. 36.; суддя, А’.,
А>.
Дсре коза лозу, а вовк козу, а вовка
мужик, а мужика паи, а папа юриста, а
юристу чортів триста. Прав. — ...а му-
жика Жид, а Жида паи, а пана юриста,
а'юристу чорт. Квх.—Паи дсре з Жида,
з пана юриста, а з юристи — по триста.—
Дерс коза лозу, а вовк козу. Кан., К.
Без Бога світ не стоіть, без цари зем-
ли пе правицця (з книги). М. Білз.
8076. Цар далеко, а Бог високо. ІИ.
—Бог високо, а царь далеко. Проск.
8078. Шо пъяний ззіеть, а малий вно-
сить, то пропало (не памъягае). Нос.
Пъяні а діти п нехотя правду скажутъ.
Пс.
8080. Сонппй, як пъяний, а пъяний, як
дуриий. Ст. Зб.
Хорого пуст язик, пъяного молитва.
Баба сужена, а кума люблена. Бр.
Козака мати родила, а мужика жінка,
а чернця паніматка. Ст. Зб.
И баба з хлопцем и біс — в едпом це-
ху ходить. Кл.
Старому та хорому годи завше, як ма-
лому. Гат.
Пнталися дідька, чим би хотів бути, —
«окономською кобнлою, мелнпка куркою,
або панською мамкою». Ил.
В гостях добре іети и пити , а вдома
спати. Проск.
Орел, віл и невіета однпм духом жи-
ють’: иічого доброго не чинять, коли іх
не бъють. Ил.
Сміх конськпй, сон жоноцький. Ст. Зб.
8090. Свинка а жінка едпн мають нрав.
Жінки та коня нікому' не давай. Л. —
Коня у позику (!) не давай (2), жінки у
приданьи (3) не пускай. Ёвх., 3., Збр.
Лаз.
(*) на чужі руки. Рад. (3) ие позп-
чай. Зв., К. (5) в придано йі; у весілля.
Рад.
Жінці правди не кажи, чужоі дитинп не
бери, з панами не братайся. Бал.
Брат любить сестру багату,ачоловік жін-
ку здорову.ТТ., Лів.—...хоропіу. Кан., К.
Не вірь ніколи жінці, коняці и собаці.
Ёвх. — Кобилі и жінці пе вір. Бер. —
Жінці не вір у домі, а кобилі в дорозі (,).
Гайс., Кан., К.,Рад., Ні.—...бо кобила
хоць каже — не перекину, а таки пере-
кинс. Бр.
(’) Не ймай коню вірп в полю, а жоііі
в двору. Ст. Зб.\ Не вір коню в нолі,
а жінці у дворі. /м.
Люльки а жінки піколи пс нозичаіі. Ил.
ІЦо бішена кішка, що понеділкова жін-
ка (!), що чоловік з Боришполи—все одно.
Ос. 10 (XIX, 129).
Баришполь—міетечко Пер. п.—(’)ІЦо
пьяна жінка, що скажена кішка Пер.
Не статочная приязнь войну з бараиом,
так християнові з бусурманом. Літоп.
Самовидця.
ІЦо чорт, що Жид (’), то рідпиі братн.
Рад.—Жид, Лях и собака—все віра од-
пака. Бер., Пр.—Католик а Жид, то все
едно. Проск.—ІЦо Жид, то пес.
(‘) що Жид, що Ллх. 11р.
Кссндз, Жид, та собака—усс віра од-
нака. Кост.
Кажуть, одни гайдамака,за Хмольпиць-
кого, повіепв'над півгарем ксёндза, Жи-
да и собаку и отакніі иапне зробив.
8100. Невіра а собака, то одна при-
смака. Проск.
Вовк хопаний (з рук вигодований), при-
ятсль перепрошений, син прибраний, а
Жид хрещенип, то все не певні. Ил.
3 ворога примиренного, з Жида хрп-
щеного, з вовка годованого добра не бу-
дс! Б. Білз.
Два Жидм и дві певіеті зроблять ярма-
рок на міеті. Ил.—Три баби а два Жи-
ди зроблять ярмарок. Кам.
3 кози худоби, а з йяха слуги ніколи
не буде. У.
Злодій на костилях, як Лях в кайда-
пах. Пе.
Не змерзие мужпк в груди, Жид у
пъяти, а Лях у вуха. Бр.
Не дай, Боже, бугаями орати, а Ля-
хами збірати! Кан., К.
Польскій міет, Лютерській піет, Ту-
рецьке набоженство— то все блазспство.
Сн.
3 дитиною на відпуст, а з лихою до-
лею на весілля. Ил.
8110. Козянпй (*) кожух, вербові (2)дро-
ва,—смерть «готова (3). Ё.—Вербові дрова
а козиний («) кожух, то іі вшіредух (5)!7С
(П Козячий. 11., Пр.; Козшшп. Рад.
(’) осикові. II (’) и (*) готова біда. Пр.,
Проск. (*) козячий. Проск.
На огонь дров не набересся, а на піт
сорочок. Лох., Кон.
Бабина дівка, а окономів кінь — усе
гладоньки. Ил.
Коня не бий, слуги не проклинай, жін-
ки не дражни,—коли хоч, щоб статкова-
ли. Ил.
— 156 —
Купуй сукню (*) шиту н хату Криту.
Ёвх», [Ст. Зб-, Проск,) К. Кон.\—...
та и не турбуйся. Бр.
(*) свиту. Рад., Гр.
За смження — нема іжсння, за спапня
— нема коня, за хляки—нема дяки. Л,
Що сомина, що свинина. Пр.
Бджола мед носить не для себе, вівця
шерсть носить не для себе, старий жс-
ницця пе для себе. Пир.
Вівця—як бджола. Прав. Ниж.) Пол.)
Лів.
Коняка, собака,—то шкура еднака.77/?.
8120. Пес сліпий, а дяк старцй, то все
едно: як забанить бадилину, та й бреше.
Проск.
Сохраняй нас, Боже, од пана Кастяна,
од вербових дров, телячого кожуха, зая-
чоі шапки и евннячпх постолів. К.
V папа Кастяна був хлопець, іцоёго
и добре убірали, але ж бив ёго пан ду-
же: жили в степових міецях, де дров,
опріч вербових, иншпх нема, — то то-
пить-топить, холодно... пан и бъе. От
тернія так бідака, терпів, а далі взяв.
та й утік на Басарабію. Живе вже він
там довгевько, діток мас; ияк оце мо-
лить іх, то іі додасть па кінці: «Внбав
нас, Боже, од пана Кастяна и д.» Ко-
лись лучилось и панові Кастянові бути
в Басарабіі и як раз почувать у того
чоловіка; коли слуха таку молитов...
«Звідкіля ти, як, що?» Той и росказав.
«Ге», каже гіеть, «та я той, самий!»—
«Ну, коли так», одказус, «нехай тобі
Бог не памъятас! Будьте моім любям
гостем, та не робіть так!» Одначе все
таки и потім павчав дітей так молиць-
ця.—Очепаш сей не всюди однаковий—
як до міеця. По Киівщині додаютъ ще
в кінці: ... «Перогівського нраэника и
Краспянськоі греблі.ЦПерогів и Красно
— міетечка на ІІоділлю).
Жііть 8122—8127. — Здоровья 8128—8148. — Хвороба 8149—8239. — Смерть 8240—8338.—
Лікарі 8339—8352. — Шептуха 8353—8424. — Гарна 8425—8491. — Бридкий 8492—8570,—
Замашний 8571 — 8599. — Виріс 8600 — 8625. — Тілпсте 8626— 8637. — Молодо л старо
8638-8725.
ЖИТЬ—не вола кормить. Ос. 7 (XVI)
14)) Зал.
Вік ие вилами Переплати. Проск.
Вік извікувать (‘) — нс пальцем пере-
пивать (2). Лох.) Пр.
(1) зжить. Б.; Прожити. Руд.\ ижжи-
ти. Бер. (2) перекивати Руд.-, пальцем
но перекивати. Бер.
Вік прожить (*) —не поле перейти. К.
— не море псреплпсти. Вал.
(*) пережить. Пир.
Як ведецця, так и живецця. Ёвх.
Що на світі прожилось, так як во сні
издалось. К.
ЗДОРОВЬЯ всёму голова. Рад.) Б.
Не просімо хліба у Бога, а просімо здо-
ровъя. Сос., [!>/;.].
8130. Як у чоловіка нема здоровъя (*),
то він и клоччя не варт хунта: тогді его
в гармату, та й стреляп за хату. Бр.
(1) §езупда. Пе.
Ёго и (’) довбнею не вбъеш (2). Об.
(4) ще й. .г., Кр. (2) добъеш. К.
Слабий, як у четверо (*) мотуз (2).Ёвх.,
[Проск.].
(*) у восьмеро. Лит., С.у [Бр.]. (’)
мотузок. Лит.
Мій хворий мужнчок, то як бурачок; а
я здорова, та як морква. Пос.
Такий хворий, що волосся попухне.
Ёвх. ,
В Петрівку на лёду розчахнувся (як
хто вдас хоробу). Кан., К.
Хворий лежить та без памъяті хліб
іеть. Ёвх.
(1) На гарячку лежить, а. Пер.
Третій день як лежить, а девъятий хліб
не влежпть.
Голова болить, а хліб як на огні трі-
щить. Бр.—Жнвіт болить,ахліб горпть.17.
Двох недужих сіли, та й хліб.ззіли. Ил.
8140- Жнвіт болить, мабуть С1) на піч
кортить. У., Бер.) Гр.—«Жпвіт боліти!»
— «На піч кортіти!» Д.
(*) Як хто каже—жпвіт болить, то то-
го. Рад.
Живіт болить—живота хоче. Ном.
Забула, що недужа, та в солому спати
пішла. Коз.
(<) та й пішла швидко. Гр.
Нездужае, що ведмедя 6 за ухо вдер-
жав. Чор. Рад. (238).
— 157 —
Такий слабий, іцо тільки під хвіет пер-
цю, та й на тік. Гат.
Ой, жінко, пс здужаю!.. Як би тп мс-
ні зварила варснпків... Та не вари со-
рок, бо не ззім... а звари тридцать девъ-
ять, та великих... може б я ззів, та чи
не одужав. /С, Кан,
Як я молодою бувала, по 40 варени-
ків ідала; а тепер хамелю, хамелю, на-
силу 50 вмелю. Кр.— ... а тепер силу—
у-силу пззіси 50. Кон,
Здоровый хоробп сподівайся, а хорий—
смерти. Ст. Зб.
Глянь на вид, та й питай здоровъя.
Бр., [Гр.. Ст. Зо.].—... вид, здоровля
не питай. Бр.
ХВОРОВА нікого не красить. Нос.
8150. Хвороба коли нс вморить, то скри-
вить.
Хоре, коли нс вмрс, то роспестицця.
Ил.
Хорому чоловікові все нс мило.
Ст. Зб.
В немочі всего захочсцця. Ст. Зб.
Не смерть страшна, а недуга. Пе,
Скрипливе скрипнть, а здорове лежить.
Яов.
Скрипливе О дерево и дужого (2) пе-
режнве (3). 5., Бер., О., Хар. З#.].—
Хрипливо дерево два віки живе, а здо-
рово и одного нс пережпве. К.
(*) Скрипуче. Коз. (’) и здорове. Прав.
Ниж. (3) и добре перестоіть. Коз.*, дов-
го на світі живе. Коз.*, здорового псре-
стоюс. Ст. Зб.
Скрипуче колесо довше ходить.Проск.
Щось недобре зробилось (занедужав). К.
Ухватило, як попа за живіт («Попа
найлучче хвата за живіт, як жінка вмі-
рас» Л.). Зв., Л., X.
8160. Хватило, як лихе за душу (або*.
Вхватило, як лихо душу). Бр.
Як згоріло. Зв. — занедужало, як зго-
ріло (разом). К., Л.
Згага з пліч бере. Ст. Зб.
Короста не проста: на кого схоче, на
того й нападе. Лів. , Пол., Збр. Лаз.,
[Прав. Пиж., Бр., В.].—... ні велика,
ні мала, як на дубові кора. Пом., [Б.].
Добро діло коростпцьця: чухай, чухай
— ище хочецця. Бр.
Дерецця на стіну. Пир.
Скажене, хрань Боже, лише сліне за-
разливе. Ил.
Дъяволово ткаиия (про недугу па очі).
Кон.
Очі, як у кроля, ’іервоні (кволицця на
очі). Кон.
Карае Бог стариі кості за гріхп в мо-
лодость Ил.
8170* Ото біда, іцо пі людям показать,
пі самому подивицьця. Л., Пир. •
Як виразка в соромъязному міеці, або-
іцо. ,
Чижі й не співають, та ні істи, ні спа-
ти не дають. Пос.
Як би до того кашлю та болячка ще!
Проск.
Кров дзюрпть, булькотить з спини. Зап.
(I, 146).
Лихорадка як почне терти, та як поч-
не и одтирать! Кон.
Серцем душу пре (ссрцс так болить).
Надсадить печінки (поруха).
Не дае очпма дивитися (голова болить
дуже).
Як цуркою крутить.
У голові, як у мліпіі. Лів.
8180- Такч болить, що як би пе вмів
стогнать, то вмер би. Зап. (7, 147).
Ухопив доброго чмеля (учадів). Т.
Мов кропивою попік. Пом.
Горнть так як у перці (шкура). Кон.
Хай Бог милуя, як ножем ріже.
Жили, як курчята клюють.
Неначе огонь пашс. Кон., Кр.
Аж мороз по мені сипле (‘). Кон.
(4) мене бере. Рост.у мене подирае.
Коз.
Так з рота поломъя н папіе. Л., Кон.
Так дух мені и займа.
8190. 3 сирого душу прсть. Ст. Зб.
Так волохн (волосся на руках и д. —
в лихомапці) и повставали. Л., Кон. —
Так сироти (ніби пухирпі потілѳві—теж
в лпхоманці) и повставали.
Так мене жар ухопив.
Аж зорі злічиш (як недуга надавить).
Рад., Черн.—Ъы зорі полічив. Б.
Зкорчився, як циганський батько. Лист.
(II, 245).
Скрпвпвся, як середа на пъятницю. Руд.
Як з хреста знятнй. Бр., Л., Кон.
Як з того світа встав. Об.
И половшій тебе не стало. Коз.
Не здужа й скіпки піднять. X., [/??>.].
8200. Так як з гробу встав. Бр.
За комаря сили пе маш. Ст. Зб.
Од вітру валясцця. Пр., Л., Ст. Зб.
Хоч за вітром пусти. Пр., Бр. —...
пускай, як ту полову. Пир.
Змарнів, як полова. Гат.
Упав на лиці (змарнів). Пир.
— 1К8 —
Тільки ёго тіпь. Кон.—...ходить. Лів.
Там такий, тільки ёго одна снага. Коз.)
Кон.
Не живо, тілько дні тре (*). Иос.
(1) одживас. Л’о.?.
• Па топку пряде (скоро вмре—иагадув
Парки). Л., Пир., Кр., Гр.
8210. Світові не рад. X, Пир. — Він
світу рад.
Ёму тспер не милий світ. /Г., Л.—Ёму
вже світ, ёму тспер ніщо немило. Пир-)
II.
Нема з ёго цвіту (здоровъя, або ро-
зуму). Пир.
Передо» січе, а зад волочс. Черн.
День біжить, а три дпі лежитъ. Иов.)
Проск.
До якогось часу живо. ІІом.—/Кис до
котрогось часу. Проск.
Пі жие, ні гние.
Так свій вік пхае, як з моста та в во-
ду, Нем.
А я така, що тільки снасть моя була
(худа). Г. Бар.
Жие, як без лою (’) каганець. Бр.
(1) Живе, як без сала. Коз.
8220. А ні смерті, а ні попусту (ка-
жуть про недугу, напасть и д.). Кан.) К.)
Ж.
Тільки живий та теплий. Лів.—... жн-
впй та божий. Збр. Лаз.
На ладан днше. Лів.
Уже я поправлюсь, мабуть, попові в ка-
литку.
От вже приходить Хам и^ нам (як ста-
ро занепаде и не сподівасцця очунять —
так само собі приказуе). Бр.) [77ал.].
Скоро вже коржики будуть. Пир.
Ъе б то, вмре затого. Коржики роз-
дають за душу, під церквою або в ха-
ті, наипаче’ дітям. Пир., .1.
Не поможс міцний Боже: тілько тре-
ба сажень землі, штирі дошки, з неба
спассння трошки.
Тебе и св. Петро не загріе. Ил.
Мабуть вже ёму рясту (’) не топтати.
Зв.) Пир.) Л. — Не буде більше рясту
топкать. II—Оттоптав вже ряст (2). Л.
(1) расту. Г»р.\ ряску. .Г; раску. Рав.
(3) ряску.’ О.
Па Божій дорозі. Бр., Л., Павлг.
8230. Ох уже иде путь мені на світі не
буть. Кр.
3 себе дишс. Лів.
Силка малсиька, жилка топенька. Пр.
в Ст. Зб.
Вже жили не клюютъ (х). Пир.
(1) не клюкаютъ. Рао.
Доходились віжки,доробилисьручки. Пе.
Ёго тіло пс дасть уже тігіі. Ил.
Пропіла пташка. Ст. Зб.
Иішла душа на вирники. Гат.
Уже я вчора постеріг, що батько кчор-
товій матері (*) дивицця. Не.
(*) § дідыювій нені.
Сдпоіо ногою в гробі стоіть,’а щс злое
творить. Ил.
8240. СМЕРТИ не одперти. Ос. 6 (ПІ,
17), ЦЪ).].
Тілько то й правди на світі, що смерть:
вона не знае, хто бідний, ахтобагатий.
Збр. Лаз.
Наша смерть за плечима та за чужим
кармаиом. Зал.
Смерть—неминующая дорога. Ст. Зб.
Всім нам там бути.
Як народисся, то треба й померти. Сл.
Як пе живеш, а усе ж труни не ми-
неш. Гат.
Від смерти и в печі не замажесся (або:
не заховаесся). Зал.
11 святитель не поможе, як покажутъ
аСвятии Боже* (як кінчацьця дійдецця).
К.
Пай жаба голову здійме, то и царь не
поставить. Пл.
8250. Від смерті а ні відхреститііся, а
ні відмолитися.
На смерть нема зілля.
Смерть лссті не знае.
Смерть не справник—не послухае. Бр.
Коли вмреть, там же впреть. Ст. Зб.
Смерть не переберае. Рад., Ил.
Смерть не віеть несе. Ст. Зб. — ...
старим.
Сей світ позичсний. Пл.
Сей світ покрашеннй цвіт. Б.
Сей світ (1), як маків цвіт.Ли/к, |77р.).
—...день цвіте, а вночі опадс. Кулж.—
...цвіт: як то на тім буде! Лів.) Сл. ,
Мар. В.
(1) Світ. }К.
8260. Чоловік на світі, як банька на
воді. Г., Прав. Ниж.
Чоловік, як муха. Ст. Зо.—Чоловік (’)
так як муха: сёгодні жнве, а завтра вмре
С).Лів., Пол.
(’) па світі. Г., П., Прав. Пиж. (’) пп-
ні жие, а завтра гнпс.
Такий наш вік: няньки жнеш, а завт-
ра гнирлп. Яц. — Сегодня жив, а завтра
згннв. Пир., \Бр., Рад., Ст- Зб.]. —
Упора жив, а сегодня зогинв. Д.
— 159 —
Як умер чоловік, то як пе бував. Сш.Зб.
День мій—вік мій.
Вік наш, як година.
Такий вік, як у зайца хвіст. 7'ш).
Вік одни, другого не буде. 77. Бар.
Думка С) за горами, а смерть за пле-
чпма(2). 3.
(9 Дума. Пир.; Думки паші. Проск.(?)
за плечами. Проск., Кон.
Думка за морем, а смерть за плечима.
Кан., К., Гад., Пир., Б., Кон.—Ѵм-
ка за морем, *а смерть перед носом. В.
8270. Думка ген-гсн літае, а смерть за
плсчі хапае. Гат.
Вечера на столі, а смерть за плечима.
7С
Жили-жили, та чорзнаде йділпся. Зв. ’
Уродився, ожспився, та и вмер. Ил.
Життя наше, як паутина. Проск.
Пройшли літа нз світа, як лист из де-
рева. Не.
Літа упливають, як вода. Ил.
День за день, а блпжей к смерті. Ст.
Зб.—... за день, ніч за ніч, и к смерті
блпжче.
Час за час, а блпжей к всчору.
Без числа тем людей за день иомреть,
а без числа тмами теж родяцця.
8280. Дс пс почуеш, а все «той—пебіж-
чик, той — нсбіжчик»—и нам треба ко-
лись вмірати. Рад.
Нехай мруть, та (*) нам дорогу труть.
Пр., Н.—... а ми сухарів насушпм, та й
за ними (2) рушим. К., Кон., Б.
(*) Мруть.Рад., Пр. (а) та й собі. Кр.,
Кор.
Мруть люде—и нам буде. Бер., Пир.,
[Бр., Проск.\.
Безправно*! и безсмертно! землі нема (!).
Ном.
(*) не маш. Ст. 36.
Смерть не горе, а страшно велико мо-
ре. Пир.
Смерті нс треба шукати — сама прий-
дс. Ил.
Смерті пе буде {або: не бувае) (*) без
причини. Бр., Кон.
(1) нема. Пл.
Смерть причини жде: умре, та и вивер-
нецця. Оі. —... внвпницця. 77.
Не буде нас по вас. Г.—Після (*) мас
не буде нас. 77., Прав.Ниж.,Пол.,Лів.—
... будуть люде, та не ми. Пир.
(4) Помрецця, все мипецця: після. Пер.
Умер, та й всего збувся. («Е, спасибі
за ласку!»). Проск.
8290. Ми візьмем з собою штнри дош-
ки и землі трошки.
Вмерати —не на вози збиратнея.
Хто вмер, то в ями (’), а хто живий,
то з нами. К., {Бр., Квх.].
(*) в пани (русалки). Ст. Зб.
И дубцем в могилу не зажепеш, а з
могпли и калачем не пимаипш. Не.
3 ліеку дождесся, а з піеку ніколи. Нос.
Видима (^смерть страшна. Прав.Пиж.,
Пол., Лів.
(1) Видюіца. Проск., К., Хар. 36.; Ві-
дома. Пр., Видна. Збр Заз.
Душа рогата — тяжко скопати. Бр.
Мила душа кождому. Ст. Зб.
» Душа пе сусід: іі нс випреш. Кан.
Душі не внхрянуть (*). К., О.
С1) пе виплювати. Ст. Зб.
8300. Так не хочецця вмірать! Чи ми ж
кому приклбнимося? чи ми обідець испра-
вим, чи ми чужого чоловіка нагодуем, ко-
ли ми такі бідні! Зап. (1,147).
Горе тому, що земля на ёму. Пир.
Дай Боже вмерти, та не під плотом.
Д>/о. — Не дай Боже звалитнея під ти-
ном! Гр.
Дай, Боже, з який час лежати, а нс на-
гло, помірати. Ил.
Боже, як прийде час умерти, не допу-
скай довго лежати — кажи припти смер-
ти! Пс.
На тім боці (про покойних родичів, най-
паче про дітей)! Бр., Кон., Гл.
8306. Під землею. Пир., Кон.
' 8308. Чудачка! як умерла, то й ногами
не дри<гае. 77.
Умер та й ноги задер. Прав. Пиж.,
Пол., Лів.
8310. Дуба дав. В., Лів.
Правцем поставило. Кон.
Здох, як пес — кром душі святоі. Ил.
Одляпався (або: Вже одлппався)! Кон.,
Пир.
Взяв ёго дідько за старий (’) довг. Ил.
(1) Узяв и того чорт за свій давній.
Ст. Зб.
Так як (я) згоріло! Бр.
Скоро вмерло. — С) Так и. Пнр.
Не горіло, не боліло. Л.— Не горівши,
не болівши. Зв.—... як з лука спрягло.
Ч. — Не горів, нс болів : зразу околів
(про паглу смерть злого). К. —... нс бо-
лів, як з лука спряг. Ст. Зб.
Либонь и до гробовоі дошки щастя пе
дочекався. Проск.
Натсрпівся досить и на сім світі.
Обое вмсрлп,мов зарукипобрались.7:кт.
8320. Умерта й дпішцця! Прав. Ниж.,
Лів., Сл.
— 160 —
Гость милий, та хліба жаль. Пос.
Дзвонять по душі. Ск.
О умерлім добро погори (говори?) , а
ні, то мовчи. Ил-
От, умерла, а слово іі не вмерло. Кон.
Тут отпіли, а там одъіли. Ст- Зб.
Даром, що умер... то що, щоумер...
якось буде, що умер...^/е.
Чоловічс Миколаю, де я тебе поховаю?
Поховаю на могилі, щоб по тобі вовкп
вили. Пир.—... поховаю під столом, та
накрию постолом; поховаю під лавкою, та
накрню халявною. Пом-
Поплач, кумо, над моім чоловіком! X.
Нехай по ім плаче земля та вода, а не
я молода. Сл.
8330. Через ёго яму на другого гляну.
Рад., Л., — Одну милу в яму, на
другую гляну. К.
И жив нс любила, и вмер нс тужила;
и на лавці лежить, и не буду любить. Бр.
3 тоски та з печалі в голову зайшла,
та вже десятёх найпіла. К.
бдин муж в діл, а другий в дім.Лл.
Жива—не мила, умре—не жаль. Ст. Зб.
Но плач за жінкою—буде другая. Ил.
Умерла—пехай лежать скверна! Л\
Жива умерла—и друга будеть, абп здо-
ровъя! Ст- Зб.
Бог за жіпку, а чоловік за дівку. Бр.
— Бог за одну, а чоловік за другу. С.,Рад.
ЛІКАРЯМ чи поможись , чп не помо-
жись, а калиточка (*) развъяжіісь.7С,Рш).,
О.
(*) а калитка. Коз., Кр.; а вузол. Пр.
8340 Хто ся лічить, того біда цвічить.
Ил.
Чи поможе, чп не поможе, а ти дай,
небоже! Бр.
Чом вп людей пс питаете (так радять
хворому, щоб до ліків вдацьця)? Пир.,
Л., Кон.
Кому на лік, тому на ляк. Ил.
Пошло Бог вік, то дасть и лік. 3.—Як
дасть Бог (*) на вік, то найдецця (2) и лік.
Бр.—Кому на вік, тому й на лік.
(Ч Як піде. Проск. (2) то дасть н иа.
Рад.
Хто здоров, топ ліків не потребуе. Бр.
Коли Бог не велпть, то пехай не бо-
лить. К., Лох.
Бодай ті ліки пропали навіки. К.
Божоі сили пе вбоімось (за мір). К.
Така вже пошіеть (’). Лів.
(Ч пошерсть. Пом.
8350. Рук своіх (*) не підложпш. Коз.
— Се таке, що під ёго рук ие підставиш.
Пир.—Не руки пуд него підложипі. Ст.
Зб.
(Ч ПІД ёго рук. Пир., О., Кр.
Що гостсць полюбить! Бр.
Як плугом одъорав (одрятував). Маке.
Я баба ШЕПТУХА од злого духа. Л.,
Кон.
Я при тобі—дух при тобі; я од тебе —
дух из тебе (про бабів келкують).
Нея говору, сам Господь говорить: я
з словами, а Бог з ломоччю (баби, шеп-
чучи од пристріту). Рад.
На (’) тебе вссзле-лихе (2)! Л., Пир.,
Кон.
(Ч Пехай па. ІІопг. (2) зле лнхес.
Сіль тобі та печина! Зв. —... з лихи-
ми очпма. Коз., Кон.—Сіль тобі (') в ві-
чі (2) та печина в зуби (5)» Пер. — Сіль
тобі в вічі. Зв.— ... камінь у груди, пе-
чеиі кошенята в зуби. Пом.
(Ч ворогам. Ст. 3^..(2)у очи, а. Ст.
.Зв.; в точи. Ііер. (Ч в груди. Ііер.; ка-
мень гарячий у зуби. Ст. Зб.; камінь у
зуби, печина у груди. Кон., Т.
Цур очей логапих. Пир.—Цураха по-
ганпм очем. Г.
Цур та пек лмхпм очам! Проск.
8360. Пур мене, далій менеІПр.вСт. Зб-
За морем ёму вечеря (вовкові, чолові-
кові и д., що не треба б іх сюди). Зв.,
Л., [Пир.].
В добрпй час поговорить. К. —... по-
говорити, а в лихий помовчатп. Лів.,[Бр.].
— Дай Боже в добрий час говоритп, а в
злии помовчати. Ст. Зб.
Не протп-почі (’) згадуючп. Лів. — Цур
ёму, пе против ночі згадуючп! нехай він
помъяпецця на кінську балабушку! Бр.
. (Ч Не против ночі. Г.
Не в мою міру (пе до себе рівняючи).
Пир., Кон.
Не до вас рівняючи. Пом.
Не при нас кажучи. Об.
Не при хаті згадуючп. Гад., Павлг.
Не тут казано. Прав.
Нс зле впмовлячп! Дуб.
8370. Нехай ся пріч каже! Ил.
Шануючп Божого дару (за хлібом).Нос.
Шанувати сонце, місяць, зорі, хліб
святий и ваші слухи. П.—Шанувати со-
нейко святее, и день білнй, и вас, яко
кречних. Г.—Шанувавши ковбиці, лавп-
ці, куцюбу, помело, пікну лопату, ступу
й перехрестя, и вас, яко ^речнпх. Ёвх.
Ковбиця — куток на покуті, над ла-
— 161
ною*. нере.гргсіпл — па чім ходить сту-
иір у сгупі.
Крім церкои святих! Пир.,Л.—Опріч
сіінтоі церкви! (іцоб город, село — запа-
лось, вигоріло п д., опріч...). Д., Кон.
Опріч празника святого! X.
Прости, Господи! (як припало сказать
що недобро,тілько до правди).І1ир.,Кон. ।
Богу милосердному ие вимовно. Кон.,
Л., О.|.
Богу по виновно — свічку купила, па-
па хпду поставила та й усі гроши розо-
іи лись. Рад. К.
Нехай сей день свнт буде (як у свято
про роботу кажуть). К.
Нога за йогою неси все зло лихо за
собою. Рад.
8380. 3 хати димом, з двора вітром!
Рад. — ... неси все зле лнхе за со-
бою (баби примовляють). Рад. — Нехай
иде з чадом та з димом! Бр.,Рад. — 3
димом, з чадом з нашоі хати (внйшло ііе-
ладне). Гр., [Ст. Зб.].
Нехай иде на ліса, на болота, па ни—
цькіі лози. Рад. — ... па сухіі очерета,
на широкий лист. Іі.—Иди па очерета,
па ліса, на болота. Бр.—Нехай ново йде
собі па сухий ліс. Ёвх.
ДуХ святий з нами (’)! Лів.
(1) при пас. Рад., /Уе/і., Пнр.
Дух святий при хаті (‘). Кон. — ... в
при нас. Зал.
(*) при траііезі.
Иди собі—Дух з нами! Бер.
Цур—наше місце свято! Прав.
Нехай Бог милуе всякого хреіцепого
та й попа віженого. Зв., [/Гои.|.
Нехай Бог одвертае (*) всякого (2) хре-
іценого! Зв., X., Б., Кон., Кр.
Побачив віпіалпика. (1) милуе.
/>р., /»., Пр. (2) К0Ж110Г0. РаО., Пер.,
Нехай Бог милуе (або: Господь сохра-
ни гь) усякоі віри! ГІем.
Не дай, Господи! Кон.
8390. 3 очей. X, Пир.
Лихі очі. Ск.
Урічливі очі. Л., Пир.
Чи нам из людей сталося — од уроків,
понашому! Кон.
Не уроком, ие уроченьки. Ил.
Від уроків и Бог не заховае. ПІ.
Уроки на сороки. Ст. Зб.—... а прн-
стріти на іх діти (1). Рад. — Пхю, пхю!
уроки на сороки , а помнели на короміе-
ли. Коз.
Як хто уречс. — (*) на сороки та на
бабмви діти. О.
Умнлась помиями, щоб не боялась уро-
ків. Бр.
Се од иристріту. Кулж.
Од остуди коралі носить. Ос. 10 (Х\Л,
48).
8400. Хустку, чи що-там, що ею об-
тнряють писанки, — ховають и підкурю-
юцця од бпшихп, ик іитрика в усі и д.
Ос. 10 (XI, 50).
Свячева лоза и котики—ліки од тряс-
ці, а скотові—нк обидме. Ос. 10 (XI,
49).
Посадити в кіз (в тепло нутро убитоі
скотипи—дитину од сухоти). К.
Волос вилпвати. Прав. Ниж., Лів.
Щоб не тоя и не одолан (одкасиик),
то б и ходило (пошерсть, мір), як пан
(над Прутом вважають ті зілля, та ще бі-
дрич, за добрі од мору). Боиц.
Будеш мати бідрич, то тобі пе зробить
ніц.
Як упаде дитина, з колнеки або-що, то
те місце заливають водою, щоб не болі-
ло. Ос. 10 (XVI, 48).
В Жилпнй (Чистпй) четвер купаюцця
від чорноі хороби; на Русали (Розигри)—
щоб не було посухп (купаюцця в одежі
и других кидаютъ в воду); на Водохрища
купаюцця від корости, а вмиваюцця —
щоб румяною бути (кладучп в воду кали-
ну або коралі). Ос. 10 (XVI, 47).
Виплинь, бабко, дам тобі япко (при-
мовляють, взявши за вію и підня вши в
сей способ віку, — як запорошицця око).
Збр. Шей.
Ой, гульк, вода! бусъ, вода! Креши
пню, жени біду (замовляють так од пе-
реполоху).
8410. «Ячмінець!» — «Брешеіп!» (три-
чі так: одно каже, а в кого ячмінець на
оці—одказуе; потім, хто каже ячмінець,
тричі плюе). ІІом.
Мене баба и прачем обмолотить (на
ячмінець на оці). Бр., Зв., Сос.
Кури, кури рябенькі! в вас голови ма-
лепькі, а у роженого й хрещеного раба
Божого X велика голова. Скрикнігь ви
сон нз усіх сторой на рождениого и хре-
щепого раба Божого X (від иочниців).
Арт. Шей.
Іхав Юрій на білізгконі, білі губи, бі-
лі зуби, сам білий у біло одягся, білим
підперезався и за собою три хортп веде
— одни білий, другий сірий, третій чер-
вопий: білий злиже більмо, сірий слізу,
а червопий кров (примовляють, промива-
ючи очі, хорі, Юровою водою). Збр. Лаз.
21
— 162 —
У мене, на Вкраіні, с записано іпсп-
таппя од більмэ. Почшіасцця воно так:
«МихаГыо, дархаііло, три пси лютих:
один білий, другий сірий, третій крас-
иий; білпн (дальш по памъятаю)». Ном.
Як стане шептуха коло уха, не буде то-
бі, мамо, довіку кожуха. Ёвх.
Як Бог поможе, то й баба поможе.
Рад.
Баба з річчю, Бог з поміччю. Б.—Ба-
ба (або: Лікар) з лікарством, а Бог з по-
моччю. Кон.—Бог з помоччю, а баба з ру-
ками. Ш.
При бабах и смерть солодка (що обми-
ють, положатъ). 3.
Прийде сто баб, та принесе сто лих.
Пир.
Сто баб — сто болячок. Руд.
8420. Сто баб — сто лік. Бр.
Прийде сім баб, та скажуть сім немо-
чей (*). #.у*-До сто баб піди—сто немічей
скажуть. Евх.—Сто баб—сто немочей(2).
(*) сто баб. скаже сто немощей. Нол.
(2) немочів. І»ер.9 слабостів. Проск.
Прийде сім баб, та скаже сім рад.Рай.
Що зілля, то баба; що баба, то лік.
Бер.
Сто літ живе (баба), а двіеті копас.
Пир.
ГАРНА, як квітка гаёва. Пир.-Хо-
роша, як вітка. Прав. Ниж.
(*) квітка в полі. Гат.
Біленька, як нитка. Леб.
Личенько біленьке, як у панятки. Збр.
Лаз.
Як зірниця зійшла (таке гарне ввішло).
БР.
Рожа и межі кропивою зіетане рожею.
Ил.
8430. Дівка, як ягідка. Ёвх.
Молода й хороша, як ягодка. Мар. В.
Червона, як ягода. Об.
Червоне, як калина. Ск.
Такс хороше, як калина. Бр.
Дівчина, що в лузі калина. Гат.
Червона, як рожа, Ск.
Весела, як ясочка. Пер., Пир., Кон.,
Гр., Зап. (I,147). — Дивицця, як ясоч-
ка. Коз.
«Та так-то дивицця на мене бабуси-
на тилпчка (бачте, любима, та скот іі
бив), як ясочка... як не пробъе мене
очима: от тільки б заговорить».
Чорнобрива, як ясочка. Лів.
Брова колесом. О.—Брови на шнуроч-
ку. Коз.
8440 Одна брова стоіть вола, другій и
ціни пема.
Очі чорні, як терен. Бр.
Гарна, як сіно в годину. Гл.
Гарна, нк бопдарівна. Збр. Шей.
Мов гатьманського роду. Ос. 10 (V,
62).
Вона так и пряде (очицямп), як.../}?.
Гарне, як мак городній. Пир.—Гарна
дівка, як маківка. /)>. — Цвіте, як ма-
ківка.
Така, хоч впдивись. Кан.
Там-то хороша, хоч малюй (або: хоч
пиши). Бр.
Така гарна, як пані намалёвана. Ил.,
Ёвх.
8450. Гарна, хоч з лиця води папиць-
ця. Кон. — ... хоч води напийсь. Зап.
(1, 147).—Гарна молодица, хоч води на-
пицьца. Об.
Краля така, що тільки гм! та и годі.
Чор. Рад. (124).
У нас дівчата такі, що сюди дивись!
Пир.
Хоч на підошву глянь, так баришня
гарна. Зал.
У неі очіпок штопненькпй, тілько вже
постарів, клочечко видно; и вона не про-
ста—в Харькові була по найма*. Гр.
Молодиця—поднвицьця. Ном.
Молодица (х), як тихое літо. Леб., Мар.
В.
(*) Дитиночка. Пир,, Коз.
Дівка—як тополя. Зап. (I, 147).
Дівка хороша: сережки завішанЦ1). К.
(*) сережками завішана. Зв
Красавица, що зпід стола (*) кусаецця
(кажуть, як хто хвалить гарну, але злу
дівку). К;, Кан.
(*) під лавкою. Нос,
8460. Не взяв ёго чорт на писок (не
шпетний). Проск.
Хлопсць (х) не що—так, чуб лепськпй.
Пр •, 3.
(’) Хоч сам. 3.
Хлопець молодим, як барвінок. Зап.
147).
Хороший — як кров 3 молоком. Нов.
Сокол нс парубок. Зап. (I, 147).
Орсл не козак! Чор. Рад. (7).
Струнький, як хвоінка. Ров.
Хороший, хороший! був би ще кращий,
та вже нікудп. Рад., Б., X., [2>ер.].—
Оце ж то хорошпй! ище б був кращий,
коли нема де. Бр.
Станом струнький(1).
(*) хороший. І1ир.\ впеокнй. Гад.
— 163 —
Дигипо'іка, ак лииочок. Пир.
8470. Воселий (лоо: Стрибкий), як жнв
чик. Гат.
Веселий, нк горобець. Гр.
Хлопець, як живое срібло. Ил.
Де врода (’), там и сила. Яц. , Дуб.)
Іі.
(•) До стаи. Ст, Зб.
Як хороший, но жаль грошей; а ик по-
такай, копну ногами. Ил.
Не дпвнся на уроду, лише на пригоду.
Біг до вроди розуму не привъязав.
Хороший чортам на гроші. Об. — ...
чорту на гроші, поганий—Ноту коханий.
Нов.—Вп хороші, та на чортови гроші,
а мп погані, та Богом кохані. Лаз.
3 красм не пити води. Прав. Верх.
Красоги в вінку нс носить. Гад.
8490. Краси на тарілці (’) ие крають.
А*., Кан., Бр. — Красота на тарілці нс
краяти: абп з нею ^осподиня була. Бр.
Оженився собі чоловік, уже й немо-
лоденькніі, а так в среднія літах. Ото
через якнись там час по весіллі при*
іха.іа до ёго здалека рідня, що що не
бачили ёго другоі жінки—а це та було
в неділю вранці. Ввішли вони, поздо-
ровкались. Як иодпвицця котрніі на жіи-
ку, тільки плечпма стиспе, бо тяжко
погана була. А той хазяін, Семей, чи
нк ёго: «Ходім», каже, «до церкви».
От, на дорозі, гості ёму н кажуть, на
щоти, мов, таку погану взяв. «Е, най»,
каже, «ходім лишенъ до церкви, потім
балакатимемо!» Вертаюцця додому, сі-
дають обідать — може, звісно, винивши
іі по чарці; постановили й борщ... Аж
пахне борщ! ідять, и хвалятъ не на-
хваляцця! От Семей тоді й каже: «На те
я іі», каже, «и взяв! бо краси...» (або:
бо красм на тарілці не подаси).А\,/Слн.
—(*) на тарелі. Г.
Хоч під лавою полежу, та на хорошо-
го погложу. Б.
БРИДКИЙ, як хибчи (вади). Гат.
Бридкий, як паплюга.
Гидкий, як поплазка.
Оце урод— побий ёго сила Божа! К.
«Глянь та подивись!» (один каже, хва-
лить)— «Плюнь та й одступисьЬ (одказуе
другий). Руд.) [Ева?.].
Подивись (‘) у воду на свою уроду .Же.
(О Погляди, Прав. Ниж.; Глень ти.
Г.-, Поглядися, козле. Ст. Зб.
И в ярмарку ніхто не вподоба. Б.
Уродицця ж дріпа, мов червива ріпа.
Ш.
8500. Гляньте на ёго уроду, чого він
стае: сім грнвень таких сотня. Кох.
А ні з плечей, а ні з очей (пепоказ-
ний). Бр.
Скажутъ на дівку: «що се таке пото-
роча!» 3.
II дівка б на дівку завернула, та ба!
Черн.
Скривимся, нк Циган па ярмарці. Б.
Молодець не згірше староі баби. К.,
Кан.
Делікатний, як панський хорт. Проск.
Вигляда, як Ядвінга (понуро). Войц.
Ядвшігм—первожительці Підляського
краю. Див. про іх у Войцицького Ргху-
зіохѵіа пагос1о\ѵе. І1І, 102—171.
Пе виг^ядай, не визирай, а дальше хо-
вайся. Не.
Хороша, як свиня в порошу. Бер.) Б.у
Пир.
8510. Хороший (*), як свиня в дощ .Ск.
— Як (2) свині В ДОЩ (3). Л.
(*) Славний. О., /А; Гарний, як по-
пова свиня. Г»ер.\ Оце убрався. Іір, (*)
Пристало, як. Гр. (3) в дорщ. Кр.
Хороший, як собака на морозі. Кулж.
Создав Бог, та й (’) раскаявся. Кр.
(‘) ніс висякав. Л.; каецця. О.
Се ще! уродила, та (‘) Г< не облизала.
Прав. Пиж.) Лів.
(*) іі тебе мати, та. Кон.
Це ще родився та вдався. Ёвх.
Породила (або*. Бродила) мама, як у-
рода. К.
Як впгляне в окно, то три дні собаки
брешуть! а одна як придивмлась, то и ска-
залась. Л.) [Аш.].
Скривився, як ковальський міх. Не.
Кива головою, мов сухий опенёк. Пр.
Коване порося (на чоловіка дзёбаного,
з ряботинням). Пир.
8520. Рябе, як на небі зірниці увечері.
Бр.
У ёго на виду чорт сім кіп гороху змо-
лотив. Ном. — На ёго виді горох дідько
молотив. Ил.
На рябому хліб сіютьС). Бі.гг.
Як кепкують з рябого. — (*) и хліб
родить. Ш.
Зелена, як жаба. Прав. Ниж.) Пол.)
Лів.
Рудий, як собака.
Чорноброва, ик рпже теля. Гр.
Из ста рудих два худих, а из ста чор-
ннх тілько два пѳкорних. Коз.
Чорний (*), як Циган. X, Пир.у Б.,
Нові.
(‘) Білнй. н.
Білий, як Орап. Пир.
♦
— 104 —
Білий, як циганськиЙ сир. С.
8530. Білій (1), моп (2) циганська литка
(*> Зв.
С) Чорие. Л. (а) як. /Гр. (3) голіпка.
Чорний, як гуси. Не.
Хліб чорний, та моторний. Л.
Чорний мак, та смашний, а біла редь-
ка, та гірка. Нос.
Чорна—моторна. Бр.—Хоч чорна, та
моторка, а біла дуже ніжна. К.
На чорні землі хліб родить (як кеп-
куе, що чорне тіло, або-що).Прав.Ниж.,
Лів. — ...а на білій собаки та вовки ла-
пами гребутъ. Сос. — На чориім ся хліб
родить, а білім що? Ил.—На чориім хліб
родить, а на біле гайтусь ходятъ. Збр.
Шей.
Луб лице, очі тріска.
Низький на очи (близоруки#). Пир.
На одно (*) аки сліпий, а на друге и
зовсім (2) не бачить. Ёвх.
(*) Сдно. Ил. (2) а на друге.
Називаецця з едним оком —пів-чолові-
ка. Кл,
8540- Ах ти куряча сліпота! Проск.
Моргни чорна (*), дам коржа. Бр., Бер.
«То чекар, хлопчія та, говорить на
дівку». Бр.—(’) сліпа. Лип.
3 сліпого, глухого, німого найлуччий
чоловік. Ил.
Ніе, як за сім гривень сокира (х). Лів.
(’) як сокира. Рад.
Кірсата пъятниця (на курносих так ка-
жуть). К.
На Спаса дивицця, а Богородицю ба-
чить (на зпзоокого). Бр.
Лис, зиз, кутернога: як удаецця що
доброго—велика ласка пана Бога. Проск.
Коли б не зуби, то було 6 гайно з гу-
би. Кан., К.
Безглузда, як синица. Л.
Сухий, як скіпка. Л.,[Бер.}.
8550. Худий, як дошка (або: скіпка). Бр.
Худий, аж ребра світяцця. Дуб., Л.,
Пир.
Мішок з половою. Кулж.
Борода честь, а вуси и в кота есть.
Черн., [Лаз.].
Як Волошин («у нас такий панич, як
и д.»: чорнявий, з волоссям на виду).
Кон.
Чуткий, як утка. Гр.
Глухий, як тетерук. О.
Чи тп зпід Глухова (глухий)? Лів.
Говори до гори (як не чус, а свое
править). Гл. —...пане Грегоре, а гора
таки дурна. Ил.
Ти ёму про Тараса—він тобі півтора-
ста. Кр.
8560- «Здоров, Тарасе!» — «Хлів пле-
ту!»— «Боже поможи!»— «На свині!» —
«Але ж дурень!» — «Спасибі!» К., Кан.
«Здорова була, кумо!» — «На базарі
була!» — «3 празником поздоровляю!» —
«Головку купила!» — «Чи ти, кумо, глу-
шка?»—«Та були ушка, та різник одрі—
зав.» Полт.
«Помогай-Біг, Гапко!» — «Огірки по-
лю!»— «Боже поможи!» — «Ба, ще пупъ-
янки!» С.
аПомагай-Біг, Гриню!» — «Копаю, па-
не, глину!» Бр., Руд., [Я.].—...« Дурень
ісь, Гриню!»—«Буде на всю зіму!ъГайс.
— «Добридень, Гриню!»—«Копаю, пане,
глину!»—«Що ти робиш, Гриню?»—«Я
вже накопав.» С.
Глухий (Ч не почуе (2), так видума (3).
3., Зв., [Кр., Б.].
(*) Глухе. О. (’) не дочуе. О., Коз.,
Ст. Зб.\ не вчуе. Пр., Кон.; хоч не
вчуе. Л. (3) пригадае. Ст. Зб.\ впгадеіе.
Ил.,Проск.; приложить. Пр.; нрлбреше.
О., Коз.
Глухий не дочуе, то вгадае. Пир. —
так допитае. Не.
Глухому,«як дурному: бовтне, як козел
у воду. Кон.
(9 Глухе, як дурне. Рад.
Добре глухому—не скаже нікому. Ил.
Глухого а німого справп не допитаесся.
У поганому тіді погана душа. Пр.,Л.
8570. Не поможе ні мило, ні вода, ко-
ли така врода. Бр.
ЗАМАШНІІІІ хлопець (при силці).7Гн/?.
Повнолиций (1), як міеяць. Кан., Зап.
(I, 147)-
(*) Повновпдий, Бр.; Повния. Ж.
Повняй, як угірочок. Л., [Пир.].
Щоки—як кавуни. Чор. Рад. (21).
Дитина, як ряжок (здоровеньке). Пир.
Зубп, як ріпа (славні). Кон., Гр.
Кругленька, як цибулька. Гр.
Коса, як праник. Пир.
Здоровий, як лось (парубок. Кл.). Сос.
8580. Маленький, як у чорта назімок.
Бр.
Дитина! литка (*) як у Лптвпна. Зв.,
Пир.
(*) а паніетара. Л., Зал.
Худенький, як різнпцький стовпчик.Х,
Кат.
Товстеяький, як пенёк. Коз.
— 1С5 —
Іірездоровнй, нк дубовий пеней!
Такий чсрноний, нк рижбк (рнжик).
Рад.
Кремезпий, нк рижок (нанр. дідугань).
Кр.
Баба, нк тур. Пл.
Такий з ёго Севрадим! Ном. — ... з
его Сасмміп. Кон.
Ус балабанський, чуприиа черксська,—
не уважай, моспі-павпо, же хвортуна нел-
егка. Ос. 10 (XIV, 32).
8590. Пика, як у Комлика. Ном.
Пика, хоч патоки бий. Пир.) Кон.)
ІИ.
Морда, нк не лусне (!). Л.
(*) но тріепе. Ёвх.
Лоб—відро ціле. Пир.— 6 такий лоб,
нк відро. Рад.
Там такі вирла (велпкі очі). Пир.
Шия, хоч обіддя гни. Об.
Там рука (*), як макітра. Пир.
(‘) Губа. Пир.-, кулачище. Ном.
Здорова, як корова. Лів.
ЗдоровиіГ, як бик. Шей.
Ходить, як бугай (здоровенне, пихтій
и д.). Проск.
8600. ВИРІС з сидячого кота. Дуб.)
[Рад., Л.].—Виріс (’), як кіт иавсидячки.
Ёвх.
(*) Завбілшки. Шим.
Як з мішка показать, так и скажутъ:
«дядьку, иди косить!» Сос., Кр.
Про дитину, що пора б уже у нау-
ку, а кажуть—мале.
Через год и в плуг можна ( «Скільки
дитині?»—«Два!» —«О, через годид.»).
• Пр.
Підростеш, як скібка в руках! Рад.
Вбився в ріет, як заець в хвіет. X,
[-Ё&с.].
Підбічний хлопецъ (що ще коло боку
у мами спить). Пир.
Так, хлопъя невеличке.
Се ще бабин дурник. Нов.
Маленька собачка повік щеня. 1П.,
[-Ёб’#.].
Роете, як из води. Г., П., Прав.
Ниж.—... йде. Пол., Лів.—... из води
пішов. Проск., О.
8610. Роете, як утя на воді. Б.
Роете, як на дріжджах. Ил.
О, сей ріе у великому ліеі, та ще й
при воді! Пир., Ч.
Ріе, як мокрого літа. Проск.—Мокро-
го літа ріе. Ст. Зб.
Мабуть у мокро літо родивсь, що та-
кий високий вирос. Ёвх.
Високого зросту. Лів. — Па виріет не
високий. Кон.
Високий, нк дуга. Ил.
Хлои — як дуб.
Великий, як світ. Бр.
Довгий, як жертка (|). Ном.
(1) жердь. Рои.
8620. Довга, як Дремайловська гребля.
н.
Дримайловка. Чери. г.
Довгий, як хвоя. Ров.
Довгий (‘), як чапля. Пир.
С) Високий, а, е. ///?.; Довгопогий.
.1., Гр.
Цибатий, як журавель. Л., Гр.
Оце виріе з Полісського злодія- Об: —
Виріс, як Полісський злодій. Бер., Ёвх.
Великий (або‘. Довгий), мов Пирягинсь-
ка версгва. Ном.
Бач, ТІЛОМ ОБРОСЛО, як кабан го-
дований. Киш.
Обдувсь^ як барило. Зв., Пр.
Товстий, як бочка. Пир., Полт., Л.
— Там бочка горілчана!
Гладккй, аж з шкури прецця. Лів. —
... аж шкура тріекаецця. Рад. —... аж
шкура тріщить. Бер., О.
8630- Гладка така, що и миш не одер-
жи цця. Кон.
Розъіхалась, як верша. Об., Павлв.—
... в болоті. Зв.
Така, як кадовб. Л.,Пир.
Мов кабани годовані, пикаті, пузаті.
Кобз.
Там така, що бублика ззіеи, поки кру-
гом обийдеш. О. Білз.
Сунецця, мов Горохова копиця. Збр.
Лаз.
Треба шести підвести. Сл.—... а пъя-
ти підняти. Гр.— ...шести аби звести.
Ил.
Сопе, як з мішка. Пр., О., Павлв.
МОЛОДЕ золоте, а СТАРЕ гниле. Ил.
Старі, старі! сидіть би вам на печі та
жувать калачі. Ос. (20 IV, 19).
8640. Сивись (сивий есть), як цигансь-
кнй король. Проск.
' Не торішнёго літа.
Такий старий, що аж порохня сип-
лецця. Збр. Лаз.
— 166 —
Така стара, що зуби вже поприідала.
Цоз., О.
Така стара, то аж в папістарі зацві-
ло. Пом.
Вопи не так старі, як давпі (майпачс
— про старунів, то люблять старувать).
Зал.
Старий, як ведмідь. /У, Новг.
Старий, як світ. ІЛ, В.
Давній и той, як росказус. Ст. Зб.
Тілько годок, як в решеті дірок. Бр.
8650- Старий, як чорт. Л.,Пир. —...
як біс. Мир.
Як би тодішній собака, то давно б (‘)
здох. Зв., Пр., Гр.
С) собака, коли тп, то б давно. />>.
Старий, як (!) собака. И., Лів.
(’) як попова. Павлг.
Старий, як лубъя. Кон.—Старе лубъя.,1.
Молода (*), як у (2) Спасівку (3) ягли-
ця. Л., Пир.—Якиц він гарненький, як
у Петрівку яглиця. Сос.—Яглиця, у Спа-
сівку яглиця. Пир.
(*) та хороша. Зін.\ та зелена. II
Ёвж.(3)па. 1 Евх. (5) у осени. И Ёвх.\
у Петрівку. />>., Кон.,Кр., Гл.
Ся вже пасок з тридцать ззіла! Кор.
На ледачій землі и трава не роете (про
лисого). Кр.
Тімъя ще не заросло (на лисого). Л.
Из долиною (лисе тімъя). Лів.
Голова, як пляшка. Ном.
8660. Голий такий, як пляшка. Чиір.
Лисий, як макогін. Л., Ёвх.
На дорозі колос, на пустій голові во-
лос ні^ди не виросте. Ёвх.
Господи благослови стару бабу на по-
столи, а молоду на кожанці (старих менш
жаліють. Рад.). Кон.
Старе, а завъяле. Бр.
Старий, а як скаже, та прикаже, то й
молодий не справицця. Кон.
Старий, а не роете (дурень). Ил.,
Проск.
Старий, а ще ростеш (дур в голові). Гр.
Не клади старому пальца в рот. Л.
Старий, а храмас. Ил.
8670. Старий, та дурний. II.
Старе, аж трусицця, а дурно, аж кру-
гицця. Зв., Чигр.
Старому женицьця (*) — и ніч коротка
Г), х
(*) Як старому жепнтися. Г>р. (а) то
й міч мала. />р., Пер.
Старій бабці добре и в шапці. Нос.
Жарту ютъ, як старе зробить іцо не-
звичайпе або не доладу.
Старій бабі и на печі ухаб.
Старе, як гнила колода — пікому не по-
трібне. Кон.
Старий гояорить-городить, та на прав-
ду виходить. Нос.
Чому чорт мудрий? бо старий. Ил.
Слухай старих людей, то чужого розу-
му набересся й свого незагубиш. Полт.
Старого чоловіка для поради держи.Ст.
Зб.
8680. Старики з правоі руки. Нос.
Старим треба лавать старше міеце.
Старий старе гадае (або: думае).Проск.
Старість не (*) радість. П., Прав.Ниж.,
Лів., Руд.—...горб не (2) користь. Коз.,
Кр.— ..‘.не радість: що вздрить, то вн-
просить. Руд.
(*) не велика. Ст. Зб. молодіегь
Пир.
Ох!.. чи пак гоц! Пом.
Жартують старі, що, мов, нііцо в іх ще
не болить. Кажуть, як, приміром, сиді-
ло м встас: заболитъ що—«Ох!», каже; а
потім ніби згада. що треба молодііць-
ця—«чи пак гоц’»
Старий, що вробив, то Бог дав, а що
ззів, то пропало. Ст. Зб.
Багатому красти, а старому брехати.
Слуц.
Старому брехать не ціпом махать. Не.
Не дивуюся молодому, ато тобі старо-
му. Проск.
Що старе, ню мало, що дурне. Бр.
ІЦо старе, то мале.
8690. Старе, як мале. Пир., О. — ...
що уздрить, то й просить. Бр.— ... ма-
ло: що побачить — «дай мені!» Нові. —
Старий, як малий. Ст. Зб.— ... шо зя-
бачить, того и просить. Дуб., Бер., Кр.,
[Проск. |.
Старо, як мала дитина: як не лапне,
то й не засне. Ч.
Як волосся сивіе, то чоловік дуріе.Алн.,
К.—Волос сивіе, а голова шаліе. Ил.
Сідини в голову, а чорт в бороду.Пр.
Чоловік старіе, а чортяка під бік.Лоя.
И старому собаці дрпгають жили в. Ил.
И в старім йену часом чорт палаеть.
Проск.
И в старій печі дідько топить. Ил.,
Гус.
Стар, та яр. Ст. Зб.
И стар. та не валашан.
8700. Нз старих все лпхо встае. Б.,
Кон.—Из таких то все лихо поднимаец-
ця (на святців). Ис.
Хто старий, той и луччий. Збр. Лаз.
Бодай старого чорт вчив! Зал.
— 4 67 —
Стариі, як малііі: хоч трохи дай , то
поідять, хоч багацько дай, то поідять.
Рад.
Стар любить скпар, а молод холод. Нос.
Кажуть старі, тулячіісь, до бтепліию.
Дай, Боже, иззамолоду кості істп, а на
старість мъяке глидать! Рад. — ... змо-
лоду кістки грнзти, а па старість мпясце
істи. X.
Колим був молод, пс ів мене голод.
Ил.
Що МОЛОДІІІС, ТО Й СОЛОДШС. Лів.) Збр.
Лаз.—... то старое, то твердое (або: ІЦо
краснійше, то смачнійиіе; що старбс, то
гіднбе). Ил.
Молода була—дурна була; стара стала,
дурна стала. Евх.
Кажуть молодіщям, як впхваляюцця,
що замолоду па все були здатві.
Як булл ми молодыми,. то ходили поду-
биііі, у червоних запасках и сивизна на
висках. Ч.
8710. Коли молод бував, пуд колінця
голубця вибивав; а як стар став, всего
того перестав. Ст. Зб.
Або ти старий, щоб тебе просив? Бр.
Старий собака, та ие батькой жо ёго
звати. Нос.
ІЦоб ти не зросло більше—такс и зпи-
кло (як палая старого). Рад.
Материно молоко не обсохло! Л.у
Пир.
Як же мені знать, которий мені год!
як родпвсь, то без памъяти був; як ріе,
то розуму пе мав; а як уже до розуму дій-
шов, тоді б то й лічпть, та багацько літ
уплило. Зап. (I) 147).
Зеленость — буйность, а молодость —
дурнбеть. Рад.—Зелено — буйно, молодо
—дурно. К.) Коз.) Кон.
Молодість буйніеть, а старість не ра-
діеть. Ил.— ...буйніеть, а буйніеть—дур-
ніеть/ Ст. Зб.
Молода брага хмельна. Б.
Молодому бредня за честь. Ст. Зб.
8720. Молодий—дурний. Ил.
Хто не був молодим, той не був и
дурним. Коз.
Молодого кров гріе. Ст. Зб.
Молод терпіти голод.
Що ранне, то не погане. Бр.
3 молодого як из воску: що хоч, те й
виліпиш. Зал. —3 малого, як з воску:
все зліпиш. Ос. 4 (ПІ, 35).
Кохання 8726—8785. — Роспуста 8786—8844’. — Же витися 884-5—9018. — Чоловік и жінка
9019—9166 — Діти 9167—9283. — Син 9284—9310. — Дочка 9311—9330. — Рід 9331-9417.
КОХАПТЕСЯ чорнобрпві, да не з Мо-
скалями. Кобз. (65).
Мене все безносі цілують. Иос.
Так мене, мамо, хлопці люб.іять,що за
кулаками світа не бачу. Зв., \Бр.) Черк.,
Кон.]. — За кулаками від хлопців дівка
світа не бачить. Проск.
Колп б літа вернулися, то 6 и хлопці
гориулися. Р.
8730. Бірному кохапню и Бог не про-
тивнпк. К.) Кон.
Добре тіі Ляхи роблять, що не коха-
юцця: побравшися за рученьки та не же-
нихаюцця. Прав. Пиж.
Бджола летить на любніі цвіт. Б.
Серце з перцем, а душа з часником (ка-
жуть, жартуючи, хто вже дуре липпе; а
частіш —як страва буде серце). Бер.
Козак на коні іздить, а дівчина родиц-
ця, та й козаку згодицця. Б. — Дівчина
родяцця, а козак на коня садовицця. 3.
—Хлопець воли гонить, а дівчина ще ся
не вродить, а сго догонять. Ил.
Сніп з бородою, а козак з молодою. Черн.
У нас така приповедінка: де парубок,
там и дівка. Ил.
Накинуть оком. .Т., Пир.
У око запала (уподобалася). Ч.
В кого чорний усок, тому риби шматок;в
кого сива борода, тому юшки шкода. Кр.
8740. Хто з чорнимп бровами, иди за
дровами; а хто з рижою бородою, иди за
водою. Кр.
Й не ходи по полю,й не топчи куколю, и
не лупай очима, я не твоя дівчина. Черні. і.
Сонце въ віконце пече-припікае, па-
робок на дівку глядить-поглядав. Нос.
Жартують пад закохаппм.
— 168 —
Кудп ссрце лежнть, туди и око біжить.
БР.
Ссрця пс іиіімеш. Пир,
Полить ссрдспько, та плакать стиднснь-
ко. Коз.
Ссрце не камень. О.
Любить іі, наче кошечим мізгом паго-
довала его. Кан., К., Коз.
У любий міеяць уродилась. Ж.
Закохавсь (*), як чорт в суху вербу
(2). Об.—Бъецця, як чорт коло сухоі вср-
би. 3.
(') так вірвть. Проск. (2) грушу.«?«., /Г.
8750. Перспався, що пс видався. Ст.
Зб.
Любила так, що в нёму й душі пс чу-
да. Коз.
Я б ёго духом (здохом) притягла. Пир.
Дух за ннм роиііть (або'. П дух ронпть). К.
ІЦо б я могла ся до тебе шпилькою при-
шпилити. Пл.
Мое сердечко, моя птичко дорогая! Кон.
Люби як душу. Хор., Пир.
Хто вірно кохае, той часто вітае. К.
Як пс бачу—душа мрс, а побачу — з
душі пре. Зб’., X., Новъ.
До любоі нсбоги нема далекоі дороги.
Мар. В.—Нема злоі дороги до своіі не-
боги. Ил.
8760. 3 милою ссісти купити іети.
Птица з птицею не набъецця, козак з
дівчиною не наживецця. Збр. Лаз.
Ой ти, хлопче, нснароком, коло мене
тресся боком.
Закохалп вражі люде, що п нам не бу-
де. 3.
Кив морг па ёго, дума—дівка ёго, ду-
ма—піде за него. Лів.
Геть, згинь, пропади, — п до мене не
ходи. Гат.
Ай <*валт! сама в хаті, не дам ради
кошеняті! Бр.> У., Зв.
Коли мишей боісся, на воротях повісся
(кВийди до мене!» — «Боюся.» - «Коли и
*•*)• Гр.
Держи мене, Пване! Зв.
Коли любиш, люби дуже, а не любиш,
не жартуи же. К.
8770. Коли мене, любиш козаче! Пр. в
Ст. Зб.
Не могла звабпти калачем, а потім тяж-
ко було відбптп бичем. Ил.
Хоч коханне не зрадмцця, та черсві за-
вадицця. Гат.
Поглядае, як вовк на ягнпцю. Чор. Рад.
(90).—Дивицця, як вовк на козу. Нос.
Як дасть обнятися, то дасть и поцілу-
ватнея. Иов. — Як ся дасть обняти, то ся
дасть и ноцілувати. А. вил.
Дівочий стид до порога: аби псрссяг-
нула, так и забула. Рад.
Почсрвоніе, як мак. X.
Дівчатам сторожа не поможе: як зхо-
чс хто лсдаче зробить, то піде по тріеки,
та іі паробпть смішки. Кан.) К.
На козаку пе буде знаку. К.,Рад.—К
що! па козаку нема знаку, пехай дівка
’дбував. 3.
Як би не мала поля за бовдура, а ко-
зака за дурня (то облишив дівчипу. Як би
не нсрсбірала изперва , то 6 оиіеля не
жалкувала). Пир.
8780. Доходи вся , що й хвоста збувся.
Пол.—Добігався, що й хвоста збув. .7.,
Пир.
Хто любить ревне, жаліе певне. Ил.
Росстане з мнлнм смерті ся рімнаа.
Ліпш би не знатися, неже зараз и роз-
стрятнся. Ст. Зб.
Вилстів кугут на ворота, заспівав: кр-
куі)ікуІ вже ж я тебе, моя мила, не за-
буду довіку. Бал.
Як сів медвідь па сідало та й крикнув:
кукурікуі не покидай мене, моя мила, от-
Н1ІНІ й довіку. Гр.
РОСПУСТНЕ жпття в молодости при-
носить хоробу на стариі кості. Ил.
Утіхи на годину, а біди до смерті.
ІЦо гіло любить, тое душу губить. Ст.
Зб.
Од мене, бабо, одкоснпся, и не тілько
на яві и вво сні не снися. Кл.
8790. Перейшов (*) на Пцькову суку.
Кан., К.
(4) Вийшов. //.і.; Зіишов. Проск ; Зві-
вся. Пир.
Губи насалить та іі навчицця. Зал.
Блажен муж, до школп не дуж, до церк-
ви слизько, до дівчат блнзько. Гл.
Хмизом, низом, пуд вербами. Кл.
Не поберігши тіла, и душу погубпш. Ил.
Ёму десь кнелиці сняцця. Хар. Зб.,
Проск., [Рад., Б.].
Сняцця комусь кислиці, та не знае к
чому (кислиці бачить у сні — теж и про-
типлачу). Евх.
Біспки пуска (як підлабузпюецця до жо-
ноти). Пові.) Полт.
А, жоночий дядько! Ку.іж.
Бабськпп празнмк. Пир.
8800. Підпускае Москаля (до жоноти при
мощуецця , або так бреше). Зв., Пир.
Полт.
— 169 —
Хто дітей христить, гой добра не ми-
слить. Кан., К.
За дзінкус татко мамки не цілуе. 7>)>.
Хрпстос воскрсс, кумо, цілувацьця ну-
лю! Лаз.
Чого в хижу, пк усе в хаті! Л.
Раз кахикнула, трох Ляпіків прикликпу-
ла; вдруге кахнкпу, пъятёх прнкликну. 7>/>.
И до плуга и до рала, идо хлопцівда-
ла драла. Кон.
Трошки дівчат () псуе. Пом.
(*) IIічого—то діаки. Яц.
3 голова дівка, а далі но знаю. К.
Дівка, як дівка, та сорочка узька. Ст.
Зб.
8810. Дівчина, як дівчина, а черево як
дідчина (діжчина?).
Скакае в гречку. .1., [Ст. Зо.].
У гречку скочпв та и вворвав. Ст. Зб.
Скакав, та не уклякнув.
Як би віп ні жив, та жпв, аби в чу-
жу гречку не вскакував. Хар. Зб.
Не скакай у чужу гречку, бо лихо (!)
тобі буде. Лів.
(*) біда. Лр.
Чужая жона — здоровъе чиесь. Пр. в
Ст. Зб.
Два коти до одной мишки не поміетиц-
ця. Ст. Зб.
Як против солнца води пе напитися,так
з чужою жоною, або з мужем чужпм не
нажитися.
На смітнику женився. Пир.
8820. В кропиві шлюб брав. Ил.
Скочила через мост з молодшим. Літ.
Самовндця (про жінку славетного Доро-
шенка).
Побігала з Лпськом. Кон.
У горох ускакнула. Гр.
В чоботях ін чоловік умер (не було ні-
коли чоловіка). Ил.
Уже тобі не вінок носити. Підл.
Тепер же пропав мій віночок. Бр., Зв.
8827, Росчесав іи косу до вінця (извів).
Ил.
8829. Господи допоможи перше на хре-
стини, як на коровай. Ил.
8830. У нашоі Катерипи весілля и ро-
дпнн.
Самосійка дитина. Пир.
Безкоровайнміі (спи). Кон. — Безкоро-
вайчук.
Простіть —придбане.
Не байстрюкові гріх, а батькові. Гат.
Байстрѵк, то роете, як струк. Кан., Зап. ,
(I, Ш).
Пішла душа по руках (найбільш кажуть, |
ик то піде по руках, так що, пожалуй, и
проиаде щс. Пом.). Пир.—..ль й чор-
тові досталась С1). Бр.
(*) та іі у пеклі стала.
Душа до пего спати ходить. Ил.
Усі пси тебе брали. Збр. Шей.
Агуіп па банта, агуіп пасідало(в Камъ-
яніцо крпчять так на міеьких хлёрок).
8840. У—не боз ухватки. Зал. (пзТТмр.).
Копіечая любов и меж тпнн. Ст. Зб.
Хіба я така, що за мене пъятака. К.
Ирже, паче жерсбець па стапі. Б.
Дала мати, чим обдувати. Ст. Зб.
Нема кому ні обіпрать, ні облатать:
треба ЖЕНИТИСЯ. Пир.
Трясітеся рубці, дивітеся молодці: хоч
сорочки пе маю, жепнтися думаю. Черн.
Хто рано одружицця, той вік не нату-
жііцця. Не.
Не страшно женптись, а страшно жу-
рнтись. Бр.
Се (г) нс на рік, а на цілий вік.
О Зробив. ЯГ., /н,
8850. Пху на землю, закім ся оженю.
Ил.
Заміж ити (1)—не дощову годину пере-
стоять. Л., 3. — Зашлюбитись не дощик
перечекатп. Гат.
(*) Се. Кон.
Жінка пе черевик: из ноги не скивеш.
Черн.
Оженицьця—не напасть, та щоб, женив-
шись, нс пропасть. Ш.
Не квапся женитися, бо ще тобі жін-
ка стане костію в горлі—іі Бог сотворив
з кості. Проск.
Оженися, пе журися—піде тобі рукою:
жінка піде за борщей, а тп за мукою.
Проск., Бер., \Кан., К.].—Не давно ся
оженили , не пішло рукою : пішла жінка
за пшоном, а я за мукою. Бр.
Женись—перемінись (або'. Женицця —
переміницця). Зв., 3., Новг.
Моя дорога — до чиёгось порога; моя
стежечка—до чиёгось'сердечка. Зап. (II,
206).
Голубецъ гукае, як парі шукае. Г., П.
Жадна пташка без товарища не пробу-
вае в ліеі. Не.
8860. Усякоі тварі по парі. Зал.
Кожпа птнця знайде свого гриця. Ил.
Пху, нежонатому кпу! Кан., К.
Як молоди» старшому скаже пху, то
той и одказус так. А молодшив, як іцо
22
— 170 —
вміе: «а жопатому», каже, «жінка на-
плюс.»
Неженатому пху, а жопатому іі жінка
в очі наилюе. С.
Поможи, Боже, неженатому (’), а же-
натому й жінка поможе. Лів.
(*) Неженатому пома гай Біг. Прав.
Ниж.
Не дай, Боже,.два рази женнтись , а
три рази селитись (*). Коз.
(') трейчі жеішцьця, трейчн селиць-
ця. Не.; часто селицьця и часто жс-
шщьця. Гл.
Яку ёму кару дати? оженити ёго, то
він буде знати! Евх.
Спарувать, та й чорту подарувать. Кр.
Аби дубки, а берізки будутъ (аби па-
рубки, а дівчата будутъ). Рад.
Аби хлопці, а дівчата будутъ. С.
8870. Сёго цвіту по усёму світу (дів-
чат). Об., [Спг. Зб., Ёвх.].
По сім за (*) цибулю (жоноту так ці-
нять). Пир.
(») На. ГР.
Дівка як верба: де посади, там прий-
мецця. Об., Чор. Рад. (167).
Аж рёгне (*) заміж. Дуб., Л. — ... та
ніхто не свата. Б.
(*) прагне. Дуб., Кр., Новг.; пробу.
Кр.
Так вони й рябцем (заміж дівчата). Кон.
«Пішла б тп замуж?»—«Та би ся пі-
шла!»—«Маеш ти що?»—«Та би ся знай-
шло.» — «А робила би?»—«От, розгово-
рилистеся!» Ил.
«А робив би?»—«Нехай-но!»—«А ів
бп?»—«Дай-но!»—«Оженив би ся?» —
«Ого!»—«А сорочка де?» —«Мовчи!»
ЧиЯсь доля плаче! О.
Ти свою долю у неділю проснідала, а
впъятницю проспівала. Ёвх.
Из чорною головою у батька добре, а
з білою не так. Б.
8880. Нехай вороги ідять булки, а тп,
дівко, думай думки. Рад.
Ні пес з хвостом (за себе не візьме). X
Заговіла—бодай батеньку (*) хата зго-
ріла (не вийшла заміж)! 3.
(Ч татові. Зал.
Сидить дівка до сивоі коси, и замуж не
піде. Бер.
Світить волосом (дівуе). Пир.
Сидітемеш до сіди-косн. Ёвх.
Стара пані и старе вино за все добре,
але не стара дівка. Ил.
Колп молодий з старою оженицця, то
так с, як би молодіі неуки коні до ста-
рого воза запріг.
Старій кобилі не брикацьця, сивій ба-*
6і не цілувацьця. Збр. Лаз.
Лично діпку віддас. Яц.
8890. Сиди, грибе, поки (’) тебе лихо
(2) здибле (3). Пир., Кон.
(*) заким. Проск. (’) біда. Пер.;
хто. Проск.; хтось. (’)здиба. С.
О,сиди, дівко, хтось тебе здибае. Проск.
Сидітемеш Грина (а не грина*? Иом).
поки тебе чорт згиба. Ёвх.
Ой щоб мсніна під корито не підвер-
нула ! Кулж.—Підверне під корито. .1.,
Пр. — Під корито сховати. Бр.
Як підростас мепша дочка в сподіва-
юцця, що краіца буде за старту и ско-
ріше заміж піде.
О, ще буде паску гнітитн (не віддасця
того року).
Хоч пема ззіети, абп було з кимсісти.
/>., X., [Ил., Бер.]. — Хоцъ е що ззіети,
та нема з ким сісти. Бр., Бер.
При своій нсбозі добре и в дорозі. Ил.
Хоч у попел кусок умочу, та голодно
ззім (хоч з потом зароблю). Б.—... ку-
сочок у мочи та ззіж, то добре. Рад. —
Хліб у попел умочу, та ззім. Сл.
Хоч у одній лёлі, аби до любові (*). 3.,
Л., Пир., О., Б., [Рад.].
Г) ув однііі лёльці, аби до любовці.
Пр.
Хоч несиляа, аби двір закрасила. Збр.
Лаз.
8900. 3 доброі ріллі ори плугом, а хліб
буде (не бійся до вбогоі залицяцьця, аби
добра). Коз.
У свого батька п рай, и мука. Рад.
Карай (або'. Не карай), Боже, віком —
карай добрим чоловіком. Бр.
У батенька високи ворота, а у мене
коли б ище вищі. Кон.
Хоч ледачий, аби комір (1)стоячий. Но.ч.
(’) комьяр. Коз.
Хоч хліба ні куса , аби без уса (то ,
певно, не хоче йти за попа).Др. в Ст. Зб.
Хоч через долинку, аби у частнику (щоб
у прпйми не приймали. Бр.). Бр.,Пир.
' Коли не годна молодця, то не хочу го-
лубца (старого—сивого, як голуб). Г., И.
Сиди до сивоі коси, а за ледащоне йди.
С., Бр.
Лягла не клята, встала не мнята (ніхто
ні лаятиме , ні битиме , як дівуватиме).
Бр.—Встану не мнята, піду не клята.Рай.
— Устане нс мнят и не клят. Б.
8910. 3 доброго коня не жаль и вла-
сти (1). Зв., Кан., К., Проск.—Лучче з
доброго коня впасти, ніж на поганому іха-
— 171 —
ти. К. — Не жаль, що з коня спаи: го-
лову зломив, та з доброго. Бр.
(*) не жаль и пасти и убитися.
Не жаль утопитися у чистій воді. Ил.
Хоч далеко, та дихагп легко. Пир.
Близько, та ходить слмзько—далеко, та
ходить легко. Зал., (Ос. 6 (III, 57)].
Хоч сова, аби з другого села. Прав.
Ниж.
Хоч* долі, аби у своій волі. Кон.
Милость (кохания) о голоді не сита. Ил.
Красное личко ссрцю пспокій.
За гарвого піди, гарне й лихо будс.Ос.
10 (Ѵ,71).
Старжй віл борозни (2) пс псуе (3). 11.,
Прав. Ниж., Лів.—И старый борозни не
псуеть. Ст. Зб.
Про старого, як женицця и д. — (1)
' кінь. Черн. (а) ніколи борозни. Иос. (’)
пѳ запсус. Нос.; пс попсус. /»>.; не пор-
тить. Кан., Пир., Черн.
8920. Нужда в вікно,а любов в двері./йкг.
Тогді любва берс, як достаток е (або:
гроши есть). 3.
Доки не поберуцця, любдяціія; а як по-
беруцця, то судяцця. Проск.
Хоч ох, та вдвох. Иос.
Нім мать у двох плакать, то лучче од-
ному. Пир.
Бог тому дасть, хто ровню поняв. Кл.
Про мене, сивку, хоч и свинку. Бр.,
Рад., Л.—... аби була невістка. Кр.
Хоч каплоуха , та до двора сторожка
(плохута, але хазяіновнте, назовите).Рад.
Хоч відьма, аби хлібна. Евх.
Сницьця будуть тобі кислички (як же-
нисся на такій, що неладна). Гр.
8930. За кого оддать—аби не одстать.
Ш., Коз.
Хоч за пенька, коли нема синка. Бр.,
Бер., Б. —... панка. Зв., Рад.
Не за пенька, як (*) нема синка. Евх.
(*) Не пойти за пенька, коли. Ст. Зб.
Хоч кривоніс, аби Бог приніс.- Кан., К.
Хоч за вола (’), аби дома не була. Коз.
(1) Се так избула. Бр.
Хоч без зубів и о еднім оку, аби се-
го року. Ил.
Хоч за старця, аби пе остацьця. Рад.,
Новг., Ёвх.
Гуляй, доню , піднявши лёлю (без по-
сагу хочуть віддать). Пр. в От. Зб.
Гуляй, доню, піймавши долю. Пс.
Молись, дівко, Богу—та й в дорогу.
Коз.
8940. Иди на іптирі вігри, а на пъятий
шум. Ил.
Не іппир голови, коли заміж бажаеш.
Коз.
Силою пхастс (заміж). Кл.
И не бнйте мене, и не лайте мене: ко-
ли я нам домучила, выдайте мене. У.
По прибрана, не готова,—йди душа и
такова. Бр., Б.
«Чои за ёго не йдсш?» — «Стидко та
бридко: Нремою звсцця!» Евх.
Соломъяний парубок, а золоту дівку бс-
рс. Бр., [Ил., Проск.].
Достанецця стиду-бриду цілувати пов-
повпду. Збр. Ніей.
А що зробиш, як судьба Божа. Зв.,К.
Суженого иС) консм не объідеш. Проск.,
Коз.
(*) Суженого-ряженого. К.; Суженоі
й. Кул.
8950. Сужено — не рбзгужене. Проск.,
Коз., Ст. Зб., [Бр., Як будесу-
депе, то не буде розгудене. Нем. — Кого
Бог судить—чоловік не розгудить. Рад.,
3., Б., [Х|. —Хто сужсний та не роз-
гужений. К.
ІЦо написано на роду, того не объідеш
и па лёду^), Л., Б.—Що кому написано
на роду, то й конем не объідеш. Ёвх.
0) по лёду. Не.
Нудьга за біду дочку оддав, а халепа
на весіллі грав. Б.
Иде гнида за Демида, світилкою жаба,
сваха черепаха. Сл.
Одні пучки голі (без віна). Пир.
Не плач, небого, що идеш за ёго: не-
хай плаче він, що бере лихо у (*) двір.
Бер.
(’) біду в. Бр.
Поберімся , небого: в тебе мало, а в
мене и того. Ил.
Иостав хату з лободи, та г» чужую не
веди. Бр., ПІ., Ёвх.
Сорочки нема, а женитися гадае. Ил.
Не оженисся, поки тя не обрешуть.
8960. Поти дівка не оддасця , поки не
осудить. Руд.
Тільки що задумасш свататись, то и ста-
неш зараз брехати: без брехні ні жоден
чоловік не сватався. Кв. (И, 55).
Бодай сваталнику добра не було! Ст.
Зб.
Не збірайся и в сватп, як до вінпя не
вести. Коз.
Свасіперша чарка йперша палка. Ном.,
\Кулж.\.
Любую сваху на воз сажати. Ст. Зб.
Добра дівка — як старости йдуть, тоді
мсте. Ил.
♦
— 172 —
Бабина курица на моім подвіррі кублпц-
цл (свати закидаютъ). Дуб.
Як би на вашій леваді та мій вітряк
(до сусіда сватаецця). Пр.
Л іцо ми люди чесниі и без худоі на-
уки, то от вам хліб у руки. Кв.
8970. Наиюму слову кінець, а ви зро-
біте пашому ділу вінсць (кажуть свати). X.
Чп оддасте, чи нехай ще підростс? Ос.
20 (IV, 13).
Сучого сипа собаки забили баки; в су-
чого сива хаті помилпвея. Не.— ... со-
баки—не дають говорити навет. Бр.
Як вертаецця з сватальпиків ні з чим.
Не. Як бідний піде до багатнх и пе від-
дадуть. Бр.
ПІкодй ходу до поганого роду (як па-
рубок сватае дівку и нс хоче рід. Бр.).
Г., Бр.
Та и ти там халявки попік? 3., Кон.
• В рукописові означено, що ся пріь
казка про невдачу, як сватаецця; а мені
здаецця, що вона про щось ишпе: при-
смалювать литки,халявки—вчащать до
якоі дівки чи молодиці. Ном.
Десятую уже он пасеть (десяту свата).
Ст. Зб.
Гарбуза дати (ззіети, втяти). Гат.—
А іцо взяв (*) гарбуза? Прав. Ниж. —
Піднесли печеного гарбуза. X.—Ёму гар-
буза дали. Гр. — Коли б вам гарбуз не
покотився! Ил.
(!) схопив. Лв.\ достав. Пл, потяг.Пол.;
притяг. .1.; иззів. Пр.
Дав ёму віна въязочку сіна, и куль со-
ломи, и міх полови. С/и; Зб.—Дам тобі
віна три вози сіна, и сучку байрак и се-
меро собак, и того вола, що дома нема. Б.
Нащо нам гроші, коли ми сами хоро-
ші! Бр., Л., Кр., Гл.
3 віном дівці не ендіти. Ст. Зб.
8980. Віно або вовк пззіеть, або згине
само. Бр.
Воли, норови даю, а долі не вгадаю.
Кіт гуде—в нас весілля буде! П., Прав.
Ниж., Сл.
Як заручився, так и діло святе. Ш.
Хоч заручена, абп не звінчана. Бер.
Для лодиву дівку продаютъ. Ст.
Кому весілля , а кому безділля. Рад.,
Бр.].
Прощайте пороги, що моі походили бі-
лі ноги! Зв.—Бувайте здорові жили по-
роги! Кан., К.
Ні стуку,ні грюку—повезли яксуку.Лол.
Кажуть, як весілля було без музпк.
Робпла, не робила—аби двір закрасила.
Пир.—И воза не возила, та двір укра-
сила (кажуть про дівку, що вийшла цно-
тливою). Евх.
8990. Одрізаііа скиба од хліба (вийшла
заміж). Л., Пир., Ос. 20 (XIV, 102).
—... вже іі не прптулиш. К., [Бр.].—
Відрізаиа екпбка до хліба не прнстане.
Евх.— Раз хліба одрізав. Зв., И\.
За дубовие зайшла двері (у Кл. ззадубо-
вих дверей и про ченців: затвор). Ст. Зб.
Не борони, батю, узяти за хату.
Не поборони , батеньку, хоч за возом
побити! Лист. (II, 246).
Забувай (]) батькови нарови, а бери моі.
О., //.—Покинь нарови батькови та ма-
терики, а бери чоловікови. Бр.
На весіллі, як везе вже додому молодий
молоду, обійде округи воза з кіечком и
каже. — (Ч Покидай. Н.,Нр-> в Ст. Зб.
Як за стіну засунулась (усе сидитъ до-
ма).— ...заступила (аяк пішла заміж,
як и д.» Сос.). Рад.
Як була я у батенька, так була чуба-
тенька; а як стала у свекрухи, тойобъ-
іли чуб мухи. Коз.
Пгде родплася, а игде пригодплася. Нос.
Коли дівці сходить на вінці, то збабіе.
До весілля дівка гарна (або: мила), а
там хоч покинь. Коз.
9000. Сам чорт не пізна, яка з дівчини
вийде молодпця. Ос. 11 (XIV, 23).
Поки дівка не відаецця, то и псові во-
ди подастъ; а скоро ся віддасть, то и со-
бі нс хоче.
Дівка—як огонь, невіета—корогов.
Як гарна молодпця, то гарно подивиць-
ця. К., Кан.
3 гарноі дівки гарна и молодпця. Пр.
—... гарно завертицця, любо подивиць-
ця. Зв., Рад., [/К., 3., Б.].
Дівкоюповна улиця,жінкою повна піч.Л.
Оженпвся на чотирі вітри , а на пъя-
тий шум. Ил.
Не мав лиха, так оженпвся. Пр., Коз.
Оженився, то вже и (*) зажурився. 3.,
[Зв.,Рад.,К., Пир., Збр. Лаз.].—Неже-
нився—не журпвея; оженився—зажурив-
ся. Ил.
(’) та всім. Бр.\ всім. Ст. Зб.
Козак оженився, пеначе упився. Б., Коз.
9010. Сів зажурився, що з милою оже-
ни вся. Проск.
Женився—зажурився, продав жінку за
сопілку, а сам ходить, як бугай.
Оженпвся, як на лёду обломпвея. Б.
Ні продати, ні промінятн: лучче було
не брати. Бр.
Оженпвся навіений та взяв біенувату;
— 173 —
не мали(|), то робить—підпалили (2)ха-
ту. Збр- Шей. •
(*) дурний та взяв глупувату; та позна-
ли. Иом.\ дурпиіі та взлв дуркувату;
та но знали. Кр, (2) запалили.
Вступип у закон, ик собака в цибулю.
Пир., и.
Уступив узакон, як свиня в молот. Ст-
Зб.
Забув, іцо оженився. Г. —... та С) й
пішов в солому спати. /?/>., Бер., Рад.,
3., О., [Сіи. Зб.].
(*) Ожевнвся та. .Г., Коз.
Закон принявши, не пособачп жити. Евх.
ЧОЛОВІК и ЖІНКА то едва спілка. Бр.,
Рад- — Найлучча (') спілка — чоловік та
жінка. Бр.
(Ч Добра. Зв,, Ж.
9020. Муж то жона—то одна сатана.Зв.,
Рад., Л.) [Бр., Проск.].
Без віриого друга великая туга. Б.
Куди голка, туди й нитка. Об., [Ст,
Зб.]. — ... куди чоловік, тѵди й жінка.
Кан., К., [Бр., Рад.].
Чорт (*) сім (2) пар постолів стоптав,
поки іх докупи зібрав (3). Новг.) [Проск.].
—Чорт тридцать пар лаптів стоптав, по-
ки піп таку пару підобрав. Новг.—Хоч
чорт лапті подрав, та докупи зібрав. Кр.
— Не мало чорт ходаків сходив, закім іх
позносив. Ил.
(1) Дідько. Л'. (2) СІМДССЯТ. Кан., К.;
сто. Зв. (*) сходив, поки докупи зпіс. У.
Зібрав Бог пару — Карпа й Хвеську.
Черн. г.
3 ким жити, того не гнівити. Проск.,
[Ст. Зб.].
Боже, Боже, що та жінка може! як іі
взяти, то лучче, як мати. К.
3 жінкою любоі-милоі рибки піймаеш!
Ном. —... а з матіръю лиха з два.
Без жінки, як без кішки. Зал.
Поки бабп, поти и ради. Зв., [Ь/?.].
9030. Поки жива бабуся , я нікого не
боюся. О.
Добра жінка мужові свому вінець, а зла
кінець. Проск.
Перша жінка од Бога, друга од людей,
а третя од чорта. Дуб., О., Пир.
Смерть а жена від Бога призначена.
Ил., [Проск.].
Жінка лозинка: кудисхоч, похилпш./Ъп.
Жінка, як торба: що положиш, те й
несе. Лох.
Жінка, як жилка: коли схоч, потягнеш.
Гат.
/Кн.іка з МОСЯЖНОГО дроту чи жила-
лка? Ном.
Хати и жінку нее треба покривати. Ил.
Бабам звізд з неба не знімать, хоч и
догори лежать. Черн-
Жіноча річ коло припечка. Об. , Чор.
Рад. (326)., Гат.
9040. Хоч жінка свинка , так грошей
ск ри н ька. Кон.) Пові.
Жінка хоч корова, аби здорова. Л., X.
Жінка без мужа и пити (’) недужа. ПІ.
О и жііти. Коз.
Як сорочка біла, то й жінка мила. Бр.,
С., Рад., Коз.
Старий стару хвалить, що добрий борщ
варить, а молодий свою гудить, що не
зварить, та зпаскудить. Кан., К., Пер.
Того добра годинка, в кого жінка Ма-
ринка. X.
За першоі небоги щодень були пиро-
ги. Збр. Лаз.
Як небо ирихилила до ёго (друга жін-
ка, добра). Пир,
Де тп була, де я зріе, — а нас чорт до-
купи зніе. Проск.
И так багато всякого лиха, а Бог ще
жіпок наплодив. Пр., Н.
9050. Тепер баб по сім за цибулю. Кон.
У жінки (’) волос (2) довгий (3), та ум
(4) короткий. Рад., Пр., [Ст. Зо.]. —
Жінки довге волоссн мають, а розум ко-
роткий. Ил.
(*) ». Зв.. Пер., />.; баби, Кр., Проск.;
баб. /Соз.; У жіпок. Ёвх. (2) волосся. (3)
довге. розум. /А. Ёвх,
До дідько не посіс , там ся баба вро-
дить. Ил.
Вразькі баби. Кг.
Запічняя баба. Нас.
Баба тоді и хвабра—як на печі. Ос. 5
(XII, 73).
Біда бабу породила, а біду чортова мати.
Ос. 21 (XIII, 34).
В староі яхидноі баби десять чортів си-
дить , та ще й на дванадцять сідала гу-
ляютъ. Ос. 9 (ІХ, 70).
Чому Бог не сотворив Еви з ноги Ада-
ма? щоб жінка по корчмах не бігала; чо-
му не з руки? щоб мужа за лоб не дер-
ла; чому не з голови? щоб не була ро-
зумнійша од мужа,—але з ребра, щоб ёго
пильновала и ёму вірно служила. Сн.
Ище сорока не (*) побіліла, щоб жін-
ка чоловіка била. II., [Кан., Я.]. — Ото-
ді жінка буде старша, як сорока побіліе.
Гр., [Бр-, К.].
(4) не зовсім. Кон.
— 174 —
9060. Як баба била, то и на той світ
не встапеш. Евх.
Там макогіи блудить, де макітра ря-
дить. Ил.
Де голова блудить, там хвіст рядить.
Горе дворові, де корова росказ волові.
Горе тобі, воле, коли тебе корова по-
ле. Прав. Ниж., [Проск., Лох.].
Ивап иосе плахту, а Настя булаву. О.
«За Пікуропадського». О. Гетьмаиу-
вав Скоронадськиіі 1708 — 1722 р..а На-
стя, жінка ёго, по роду була Маркови-
чівна.
Отто-то, ню била жінка чоловіка , та
ще и пішла позивати. Л., Кон. — Била
жінка чоловіка, пішла позивати: присуди-
ли чоловіку ще жінку прохати. К.
«Чи не бъе лиш тебе жіпка?» — «Жін-
ка побъе та свиня ззість—усе рівно.» Кр.
Не хвались жінкою в сім день, а в сім
літ. К., О.—... та похвалися в сім год.
Б.—Не хвались семого дня, а похвалися
семого году.
Не вірь жінці, як чужому собаці. Пол.,
Лів., Ил.
9070. А ні на селі, а ні в місті не вірь
невісті. Ил.
3 бабою и дідько справу програв.
Де чорт не зможе С1), туди (2) бабу по-
шле (3).Э., Павлг., [Проск.,Кан., Я.|.—
...там баба поможе. Зв.
(Ч не йме. (Ч там. Бр., Новг. (*)
посила. Пр.; пішле. Бр.; пошли. Ноаі.
Б?ба а чорт то собі рідня. Ил. —...
то все едно. Проск.
Бабу и чорт не змудруе.
Треба довго калатати, щоб бабу ошу-
кати. Ил.
Жінці всей правди не одкривай. Кл.—
Не кажи жінці правди. Ис.
Щоб жінку пізнать, треба бо буть хи-
трим. Пир.
То й не жінка, як сім раз на день не
обманнть чоловіка. Ёвх.—Ще добра жін-
ка, як сім раз на день обдурить. 3. —
Добра жінка дванадцять раз на день оду-
рить, а як ЯКа, то и без числа. Кон.
Шахврану не перетреш, а жінки пе пе-
репреш (на своему поставить). Ил.
9080. Жінка и камъяну гору пересіче.
Коз.
Жінки, як сороки. К., Ст. Зб.
В баби язик, як лбпатань. Проск.
Як дві бабі та гуска, товвесь базар. К.
Дві бабі — торг, а три—ярмалка. Сос.,
Гл.
Сім баб—свое підторжя. К., [X].—Де
баб сім, там торг зовсім. Кон.
Де дві баби да три жаби збсруцца умі-
сті, це переспорить іх чоловіка й двісті.
Кон., И.
Без одного Жида (’) ярмарок буде. Кан.
— Колибедин Жид, то був би ярмарок. Бр.
Як збереціія жіноти дві-три.—(«) Коли
б одного Жида вмішать, то іі. С.
Ночна зозуля дени у перекуе. Нос.
Як заставить покурячій , Сидір кудку-
дакае. Лів.
9090. Не одна жінка мужа змуровала.
Кон.
За городом левада, де збіралась грома-
да: жінка мужа продала, за три копи без
шага. ІП.
Чоловік за поріг (!), а жінка за пиріг.
Ск. — Син за поріг, а мати з печі та за
пиріг. Бр., Рад. — Скоро за поріг, а він
за пиріг. Ст. Зб.
Мати безпечпіша у сипа, ніж у зятя,
Бр.; не боіцця свого дитяти. Рад.—С)
батіг. Г.
Ти, чоловіче, іж борщик, а я буду мня-
сце, бо мене дитнна ссе. Кон.,[Бер.].
Чи моему чоловікові ще лиха треба? чи
пруску варю—юшка за ним; чп яйця ва-
рю—юшка за ним. Р.
На що тому жінка молода, кого и ста-
ра за чуприну водить! К.
Люби С1) як душу, а труси (2), як грушу
(3). Бр.
(Ч жінку. Я.«., Пр., Р., Павлг., Ст.
Зб.; дптину. /». (Ч тепи. Бр., Л.\ а
товчи. Рад.; а товчи злую. Ст. Зб.; а
тріпай. Ил.; шубу.
Серцем люби, а руками тряси.
Коли жінку почав бить, то й будеш бить,
а не начинав, то й не начинай. Сл.
За все гаразд, за все добре, що жін-
ка маленька : він побъе й полае — вона
веселенька. Кон.
9100. А я свою жінку попобив. так, аж
тіло почорніло—то давай плакать, поки аж
побіліло. Чигр.
Чого сіідпш надулася, чом в чоботп не
взулася! Бр.— ...сюда-туда попід дави:
нема чобіт, лиш халяви.
Цить , моя мила, щоб ти воза не по-
била (як розрепетуецця жінка). Зв., Н.
Як чоловік жінки не бъе, то в неі ут-
роба роете. Ил.—... то жінка сохне. —
... то вона як колода гніе. Проск.
Ти мене за чіп,4 а я тебе за воронку. Ил.
За Панасом Нанасиха. Пог.
За добрим чоловіком и чулинда жінка.
Ш.—... а за дурним и попівна рабинька.
— 175 —
Чоловік випсн, що жінка ледаща. Проск.
Лучче чорта затрімать, ніж ледачу жін-
ку мать. Кан.
Діжи не псремісмти, а жінкп не пере-
бити. Прав. Пиж.
9110. Липше иалізо, у воді варити, ніж
псую личину жену злу учити. Ст. Зб.,
[/Гл.].
Хоч попобив—та й ііоііоів. Рад.
Не лихо журить и чужа сторіпка, та
невдали жінка. Нс.
Нащо мені казна, коли жінка без ума.
Новг., III.
Одпусти , Боже , гріха , в кого жінка
лиха: и моя недобра. Ст. Зб.
Ой добриі люде будто, другу жінку до-
будте: ся як ворог зародилась. Пир.
Сусіди, сусідоньки, не бачнли моій жіи-
ки? Моя жінка знакомити: підтикаиа зза-
ду свита, на ніжку налягае, ще й на п.іе-
чях горбок мае. Кр.
Муж крамар, а жона крамарка: він из
двора, а у жінкн ярмарка. Сл.
Жінка киягинька, а хата не метена. Ил.,
Гат.
Чн вопа в мужа не жона, нс бояриия
була. Ст. Зб.
9120. Побий того Боже (!), в кого жін-
ка хороша !///. —... и багацько грошей.
Ил.
(*) Господи, вбнйтого до смерти. Сл.
Де муж старий, а жінка молода , там
рідко згода. Ил.
Ой мені бачицця, що жінка клячицця.
Гат.
Ой горе тому, хто мае жону! втопта-
на стеженька до ёго дому. Вас.
Біда, в кого жінка бліда,—у кого чер-
вона як калина, то й тому лиха година.
Бер., [К., Л.].—... бліда; а в кого ру-
мъяна, то кажуть, що пъяпа. Ил. —...
бліда; а друга, в кого румъяна , кажуть
завжди пъяна, або всім кохана. Збр. Шей.
Жінка покине! X.
«Оце пекла — бодай катівськіх рук не
втекла!»—«Та цить, дурний, то жінка!»
— «Ну, нічого! як захолоне, то добре бу-
де!» С.
А ну, лубъя, йди сюди (старий до ста-
роі, а стара иноді одказуе: «Бач, як те-
пер, то и лубъя, а колись то и голубъяъ.
Ном.). Гр.
Жінко, вставаймо! говорятъ люде за нас
— говорімо й ми про людей. Бр.
Не кашляй, бо всі вдома. Бр.
9130. Не кашляй, бо шлях близько —
акийсь чорт догадаецця. Бр.
Коли ти мені муж, то будь мені дуж;
а пк не грнб, то ие лізь у козуб.
Хоч чоловікам и пе опев, та коли жіп-
ці, бачиш, тее... Котл.
Безилодпе дерево з раю никидають. С.,
Бр. — Сухо дерево у венъ выбиваютъ, а
безилодпе з раю никидають. Нем.
Телицн иловая. Ил.
Муж жені закои.
Поки пліші, поти кпиші. К.
Поки С) діда, поти (2) й хліба. Проск.)
Рад., Л., Кр.
’ (<) Покіль. />. (а) иотіль,
Ноздоров, Боже, мого старого та й ме-
ие біля ёго: сам рано встав—мене побу-
дить до кужеля лянного. Зал.
Біда мені без діда—хлещу борщик без
хліба. Рад., Б.
9140. Добре було при діду: щодня риб-
ка к обіду. 3.
Нема діда, нема й хліба; нема хліба,
нема й очснашу. Руд.
Поки Василя, поти весілля. Нс.
Хоч мужичок з кулачок,—так мужняя
жона. Ст. Зб.
Сякий-такий, аби був—аби хліба роз-
добув. Бр.) Пер.) Коз.
Хто перший, той лепший. Ил.
У мене Хома—й добра нема. Ш.
За твоею головою * запропастила свій
вік молодою. Проск.
Коли б тому такий вік довгий, як у
мене чоловік добрий: він мене ні бъе, ні
лае—нічого мені не дае. Бр.
Ні бъе, ні лае, та ні про що не дбае.
Ос. 14 (IV) 60), [Рад.].
9150. Наказав мене Бог — наказав чо-
ловік (‘). Гор.
С) з таким чоловіком. Ь>.
Завъязаний світ (заміжжям). Ск. —
Світ собі завъязала. Г., Лів.
Відставила борщ без мъяса, сама сіла
більше часа... Ой лихо, що зробила—що
пъяницю полюбила! летитъ миска до по-
рога, нещаслива моя доля. /э)/.
Одна в світі голова, то б и думки не
мала. Коз.
Не кажи, сестро, чоловікові усеі прав-
ды—кажи тільки по коліна. Бр., Дуб.
Непоказуй чоловіку стегна. Рад.
Свій пан побъе и пожалуе («тояк люб-
лений чоловік»). Пир.
Од милого пана не болить (*) и рана.
Бр.
«То за чоловіка». Рад. (•) Від свого
пана мила. И/.
Милого друга мила и пуга. Гл.
— 476 —
Він мутить ею, нк чорт піском, або во-
дою. Коз.
9160. Якпопогонмш горобці раз-у-раз...
(втікатимеш одъ пъявого-будсш знать!).
Кон.
Дались у (‘) знаки чоловікакулаки. Пир.
(1) мені на. Сл.
Бий и лай, та всс (або: та ще Й) дбай.
Б.—Лай та собі дбай: твоя пазуха ближ-
че.—Нехай лас та собі дбае.
В мужа краду, и перед пёго кладу. Ил.
— Хто у чоловіка украдё, то й перед чо-
ловіком локладе. Бр.
Послала жінка чоловіка каглу (’) зати-
кати, та й каглянка вбила.
«Такіш там чоловік великий був!» Пр.
Так одказус жінка, як хто іі, що, мов,
чого іідеіп сама — послала б чоловіка!
Пер.—(1) Пішов чоловік кагли. Г»ер.
Чоловікам на лопату Бог сили наклав,
та ще й притоптав, а жінкам на вила, та й
то струсив. X, [Бр.].
Збірались іхать у ярмарок чоловік и
жінка, та й сіли обідать. «Іж ти, чоло-
віче, юшку, а я курку—аби швпдчс.»—
«Добре!» Пообідалп: «Ну, сідай же ти,
жінко, на воза, а я верхи,—аби швпдчс!»
Сіли; чоловік висмикнув дугу, жінку по-
кинув, а сам на ярмарок поіхав. Кр.—
Повергались з ярмарку додому — аж за-
грузли. «Ти сідай, жівко, на воза, а я
на кобплу, щоб скоріше дома буть!»—та
й поіхав, чи так налякав іі. 3.
ДІТИ чужа користь. Лів.—... а вай-
більш того дочки. Г. Бсір.
Горе з дітьми, горе й без дітей. Об.
Хто дітей не мае, той горя не знае. К-
9170. Добрі діти на ноги поставлять, а
лихі и з ніг звалять. Лів., |2>ер.].
Добрі дітй батькам вінець, а злі—кі-
нець. Бр., Кон.
Нащо ліпший клад, коли в дітках лад.
Ск.
Хто мае пасіку, той мае мід— хто мае
діти, той мае смрід. Ил.
Лппше годувати, як поминати.
Перші коти за плоти.
Першие щенята за плот кидаютъ. Ст.
Зб.
Першу дитину в буръяп закидаютъ (пер-
шечки діти рідко підростають). Кан., К-
А як не роете и одна дитина, то на
старісті трудна година. Збр. Лаз.
И вже! мого цвіту по усёму світу (вси-
ротіла мати скаже)!.. Не.
9180. Як умре мала дитина , то добра
година; а як умре дружина, лихая година.
Зап. (И, 289), |Л)л|.
Аби дружиика, дасть Бог дйтинку. К.
— Була б жінка, а діти будутъ. Б., Кр.
Подумай жспицьця,то и діток копиця.///.
Раз—сточки, а вдруге—сини та дочки.
Зал.
Діток повей куток. Об.
Обложився дітьми, як дід онучами. Ил.
Дасть Бог дітки, дасть и на дітки. Об.
До зубів паісися, а до дітей паслиса.
Иос.
Щаслипа година, коли заспитъ вечерю
дитина. Бр.
Тоді мама біду знае , коли малую де-
тину мае. Ил.
9190. Тоді мама дурна, коли дитина ма-
ла. Г., И.
Малі діти не дають спати, а велпкі ди-
хати. Л-, Бр.
Добра дитина половину діла одніме , а
як яка, то й білып. 3., Б., Кон.
Соловей співа , поки дітей не виведе.
Ёвх.
Мала детина—не впсписся, білыпа де-
тпна—не наіспся. Ил.
Від малих дітей голова болить , а від
ве.іиких—серце. Проск.
Мала дитина—мала болячка. ]]р.
Малі діти—мале и лихо (або: малий кло-
піт). Л., [Зв., Рад.\.—... діти побільша-
ють, лпхопогіршае. Кон., [Бр.,Зв.,Пир.\.
—... а як побілыпають, то й погіршають.
Нвх.—Більші діти, більший клбпіт—мен-
ші діти, менший клопіт. Проск.
Маленько—миленько, побілыпа—погір-
ша. Кон.
Дітей годувать, як каміпь глидать. Збр.
Лаз., [Проск-, Рад., 3., Пар.].
9200. Дітей годувать—свій вік каратать.
Ж., Слуц.
Дітей годуй, а сам торби готуй. Проск.
Яких сотворили, такпх и майте. Ёвх.
Одно, та й те не людно. Прав. Ниж.,
Лів., [Ра<?.].—... не ладно. Пові.
У людей діти—любо поглядіти. Прав.
Ниж., Пол.
Добра дитина ще й придбае , а наша,
що е, то й те пороспускае. Пр., Лох., Л.
Одне око, та й те передране (однади-
тнна, та й та, пе як люде). Л., [РясЦ.
Дитина , що ся поступить, то лѵпить.
Ил.
Дитину серцеэі люби, а руками гнети.
Ледача та дитина , котороі батько не
вчив. Пир., X.
9210. Коли днтини не научиш в пелюш-
— 177 —
ках, то не научмпі в подушках. Лів. —
Ие нянчили в пелюшках, а иже в подуш-
ка.х! /А
Гарна мазана налипшія, а не дитина.
Ос. 10 (IX, 91).
Тільки мазаний пнріжок гарппй. 3., Л.,
Кон.
Мазаний пнріжок. Л.,3., Полт.,|Бер.].
У днтиіііі заболитъ пальчик (’), а ума-
ми (2) ссрце. Проск., |74н).|.
(’) пучка. .?/?., и. С) матері.
Дітки плачутъ, а в матері серце болитъ.
Чигр.
Матері кожиоі дитини жаль: бо кото-
рого пальця не вріж, то все болитъ. Зв.,
Рад., Л., \Бр.].— Цего пальця уріж—
болитъ, и него пальця уріж — болитъ, и
цёго уріж — всі однако болятъ: так и в
матері дітки—нарівно жалко. К.
Якого цалъця не вріж, то все рівно бо-
литъ. О., [3(7., Л., Руд.].
, Якого пальця не вріж, то все равно
болитъ, о., \3в., Л., Руд.].
Пусти дітей по волі, а сам будеш в пе-
волі. III.
Мені дитини жаль и на дитину жаль.
Кан., К.—И на дитину жаль мені, и за
дитнною. Бр.
9220. бсть у мене діти, та де іх по-
діти. К.—Дітн-діти, де вас подіти! Руд.
В одиій руці палый С), та не однако-
ві. Ил.
Г) Па 'дній руці пучки. Пир.
Одного батька, та неоднакові С1). Кон.
— Одніі матки не однакові дітки. Рад.
— бдного тата діти, а не едноі патури.
Проск.
та пе рівпі. Пир.
Викохав дитину в добрую годину. Кл.
Дітки за тріеки, а матерки за кіеки.
Кр.
У матері пазуха дерецця, дітям хова-
ючн, а у дітей пазуха дерецця, од мате-
рі ховаючи. Сос. — Мати подере пазуху,
дітям ховаючи, а діти від матері. У.
Любо й ненці, як дитина в честі. К.,
О., Коз.
И мені б зачесно було, як би у дітей
було. Бр.
Який талан матці, такий и днтятці.
Пир.
Гіркий світ: тато и мама осліп, а ді-
ти помацки ходятъ. Ил.
9230. Чого ви лаетесь! хіба (*) вас по-
ле засіяно! Прав. Пиж., Пол.,Лів.—...
споритеся! десъ вам поле зазіянс! II,Б.
(*) сварптеся! чп. Бер.
Л вже ж ти доходила! така стала, як
побила. Чиір.
Щось у тебе буде: хоч мотилъ, хоч
бабка («Ой, Варко, іцосъ у тебе и д. »
— стара бабуся на заваготнілу). Коз.
Діти такі—як кукілъ. Кон. — Діти, як
кукіль, маленькі. Гр., Л.
Качасцця, ак бубпик голеиъке. Коз.
ІЦо-то мати! іцо-то діти! Руд.
Як ластівка з ластівъятами. X.
Колита корова свое теля лиже. Ил.
Дивіцця на ёго сегодня, бо завтра не
дотовпитссь. Іівх.
Цілуй, чоловіче, дитину, бо на ярмар-
ку ие дотовписся! Р.
9240. Чужі діти черсваті, й головаті,
и богацъко ідять, а вже моі—як панеия-
та. Іівх.
Людям як болото, а матері, як золото.
Дуб-
Дивицця, як кошеня в (*) каганецъ. Л.
(1) кіт у. Бер.
Гребе, як кішка лапою (діти з миски).
Рад., С.
Скаче, паче скакелюха. Бр.
Пнецця С), як жаба на купину (2).
Гр-
(‘) Скаче. Л.; Лізе. .?е., Рад.-, Наду-
лась. Гл. (2) на куну. Кан., Гл.;
иа помік. Бр.; па корч. Рад,, о.
Уже прийшли яничарс (як прийдуть ді-
ти и пустуютъ). Б.
Пакочувола сарана. Кон.
Дітям Бог подушки стеле. К., Пир.—
... а старому хоч би соломки підослав.
(Квх.
Як дитина падае, то Бог подушку під-
стилае; а як наш брат (старий) упаде,
то або на драбину, або на граблі. Кан.,
К.
9250. Німий язик (худоба, Німець, ди-
тина, пан; напр.: «Там така піеня!.. що
вже пан, німий язик, та й той пла-
кав!»). Пир., Л.
Ти ж мій узличок (на дитину)! Кон.
Мій ти кокотень маленькпй! Г. Бар.
Цпть, не плач! дасть мати калач! X.,
\Кр.]. — По плач, дитя, не плач! при-
несе батько калач, медом помаже, тобі
покаже, а сам иззіеть. К. и Полт. гі.,
[Бр., Кр.].
Цить-цить: мати прпнесе московську
бурульку. Пир.
Батьків багато, а мати одна (*). Л. —
Лягай (2), дитя, спати: десять батьків, а
една мати. Бр.
Батьків, щоб струнчнть, доволі, а ма-
23
— 178 —
ти, щоб ложалувать, одна. Л. — («) а
сдпа мати. 3«.» /Г. (2) Е, е, е! а ну. С.
Гойда, гойда, гойдаша! и побила и ло-
та! кобилу продано, а лошята и так пс
дано. Лів.
Дайте бабі кіселя, щоб и баба весела;
дайте бабі рибки, стапе баба дибки. 3.
— Дали бабі рибки, стала баба дибки.
О. (як дитину ставлють дибки, щоб уже
ходило. .?.),
Дівчина ягода! який у тебе присталъ
під носом—як московський патрон. С.
Ой гуць гуці! сорочечки куці; будем
робити, щоб приточити (гуцаючи дитину).
Пир. — Скочила з пенька, плахта ря-
беныса: ой гуц гуца! сорочечка куца —
треба робити, щоб надточити (кепкують
з гулящоі дівки). Кр.
9260. Труси мене, ларубче, щоб пами-
сто бряжчало! (Приговорюють, чукикаю-
чи дітей—ніби иа великого у тавці дссь
сказала). 3.^
А що мені по конях, по волах (*), коли
в мене гуцюцю на руках! А. Пил.
(*) мені по волах, по коровах. Пер.
Лелё, діду, лелё, бабо! лелё, Ковален-
ку!... та понесім погуляти дитину малень-
ку. Ном.
Приспівують, гуляючи здитпною (звн-
чме, на колодкахабо па приспі).
ДУ-АУ-ДУ, ДУ-ДУ-ДУ? вродилася на біду.
Бавлять дітей, співаючп так в дудоч-
ку з очерету, папера и д.
«Ладки ладусі!» — «А де буди?» —
«В бабусі!» — «А що іли?» —«Кашку!»
— «А що пили?» — «Бражку ! Кашка
мъякенька, бражка пъяненька, бабуся до-
бреиька, Галюся маленька!» (приговорю-
ють, бъючи ладки).
Я коза ярая; півбока драная, півбока
луплена, за три копи куплена, топу-топу
ніжками, сколю тебе ріжкамн, під піч
хвостом підмету (з казни; приговорюють
ростопірпвши палці на руках — ото б то
роги козинп! при остатвіх словах коза
коле під боки—лоскоче).
Сорока, воропа, на припечку сиділа,
діткам кашку варила, ополоником міша-
ла, діток годувала... опёму дам, и сему
дам, и сёму дам, и сему дам—а сему не
дам! сей бицман, дров не рубав, води не
носив, хати не топив—шуги, шуги поле-
тіли на головку сіли!
Забавляютъ так: попереду дптині ні-
би поплюс па долопьку, та и клюс ту-
ди пальцем (кочергою), приговорючи...
Як дійде, що «оцёму дам», усім па.ію-
шкам кашки дае, почавши од мпзішого
— се б то, загорта іх... «Л цёму», ка-
же, «ие дам» — великому... трисе ёго,
аж поки шуги скаже... Тоді сорока-во-
ропа летитъ (руками тріпа) и сіда на
головку ДИТИІІІ.
«Зайчику, зайчику, де ти бував?» —
«У млині, у млпні!» — «ІЦо ти видав?»
— «Сім міхів горіхів.»— «Чои ти не
вкрав?» — «Били мене кравчпкм, пере-
били пальчпчи, біг через тік, ніжки по-
пік —скаву, скаву!» (співають, взявши,
собі або дитппі, голову в руки и хмтаю-
чи іі).
аКупіть сало!» (візьме більше мепшо-
го па спину и ноги ёго придержуе, та й
продсіс сало. А другі купують: плещутъ
ззаду долоня.ми, питаючи:) — «А чп си-
те сало, чи солоне?»
«А куку!» (каже дитина, бавлячпсь).
— «А тютю!» (одказують). Лист. (11,
167).
9270. Леле, лелечко мені. Л., Пир.
Москаль ззість (лякають дітей). Л., 3.,
О., Коз.
Оддам коробсйникові, Москалеві, ще-
тинникові, старцеві (теж). Пом.
Баба в торбу візьме. Збр. Шей.
Тікай, панич (<) уші одріже. Кон.
(') Москаль. Пнр.
Ззіж мене, вовку (або: Вовку, возьми
мене, та й ззіж! або-. Шо тут робити!
возьми, вовку, та й перерви мене)! Бр.
Дай чолом! (на дитину, щоб повитала:
плеснуть долонею по доломі, и потім, по-
вернувши руку на спинку, поцілувать).
Лів.
Ие надівай очіпка, бо будеш вовка
бояцьця (кажуть дітям). К.
Не жартуй з огнсм, бо впісяесся (ка-
жуть дітворі, як граюцця огнем). Пом.
Безштанько, безштанько—курячнй дядь-
ко (дражнять дітей, як не хочуть наді-
вать штанів). Збр. Шей.
9280. Хто (х) з краю, то (2) у Божім
раю, а я (3) в середпні (4), то у Божій
скрині (5). Бр.—Хто в середпні— в едноі
ряднині, хто з краю — у Божому раю.
Лист. (II, 246).—В середпні—смак бе-
резовий, а з краю у Божого (6) раю. Ш.
— 3 краю — у Божому х раю, в середпні
— в золотій одежині, а в куточку —за-
мазав сорочку. И.
(*} Ти. Пр.-, », Зв., Нер.} Гор., Рад.
(’) ». Зв., />ер., Рад.у Гор., Пр. (3) а
ХТО. Пр.\ а. Зв., Пер., Рад,, Гор. (*)
в середпнці. Пр. (3) у золотій скрпіщі.
Прг, у замазаній одежипі. Гор.; в чор-
ній радині. Пер., Рад. (*) у самому. Пе
Гиря-мокутиря собаки дражнпла; со-
— 179 —
баки за нею, пола з козубиею; собаки
за литку, вопа в калитку (дітвора драж-
ніщціі, пк котре гирино острижено). Ном.
— Гира мокбтя сидить моркотя. /А —
Гиря-мокутирн понімецькій говорила, по—
турецькін закидала. Гр. — Срия-мми!...
бонть! ие иди в поле, бо ззість вовк.
Збр. Шей. — Стрига-мокотира, біб мо-
лотила; собаки за ею, вопа з чепліею:
дайте коритча, обороиицьци. Кр.
Баран-баран-дук! Лиспъ. (II, 231).
Пречиста в головах, ипголі при боках,
Нсус Христос при мні, при моему вмі,
при моему сні. Янголи-храпителі! храніть
мене сіі ночи упівпочі (дптяча молитов
па піч). Сос.
Як СПИ родицця, то й угли радующія.
Кон.
' То ж мій сипок, мое здоровъя! Пир.
Одни сип не сми, два сини півсина,
три сини—ото тільки сип. Черн.
Як двое у батька дітей, то як одно; а
як одно, то як пі одного. Ст. Зб.
Батьків син (хвалять). О. — ... енну'
(просить, або дякуе). Кон., Л. — Е пі,
батьків сипу (павчае лагодом). Пир.
Доброму сипу не збірай, а ледачому
не оставляй. Кон., [7»ат.].
9290. Пе збірай сипу худоби, збери
ёму розум. Кон.
Од дурного сина каяття не бачить. Пир.
Пропав батько з дурними синами. Ил.
Коли е один син (ледачпй), то й того
убий. («Хай Бог милуе! як то забивати!
Хоч же й ледащо, а можс з ёго люде
ще вмйдуть». Бр.). Кон., [Б.].
Боязливого сина мати пе плаче. Ёвх.
Гости, сину, хоч дурний, аби великий.
Бр.—... щоб люде боялись, ѣин.
Пий, сивку, та не похмиляйся. Ёвх.
Пнй та людей бий, щоб знали, чий син
(се 6 то: сучнй, сучого сина и д.). Проск.,
Полт., Кон. дають, так пий, а де
пе дають, так пбеуд бий, — щоб знав,
який син сукин син. Б.
Син, як син, та синиха лиха. Ст. Зб.
Син мій, а розум у ёго свій. Кон.,
Ёвх.
9300. 3 рук гладить батько у сина —
на біду ёму пішло. Ст. Зб.
Батькова кобила—худа... у двір везс, а
синпяя—борздая... з двора имчить.
Захотілось моему діточку перед смертю
тричі люлечки пихнути,—я ёму роскурила
и подала. Віи тричі люлечки пихнув, тяж-
ко-важко здихнув, душу Боженьку ніддав.
Як нрилеіілн три шіголи—такі білі, такі
білі, як уголь. Як схватили ёго душечку,
як помчали по очеретам, по болотам. Од
маёра Мандрики, у Кисві.
Які сами С), такі(2)й сини. Об.
(’) ми. Рш)., Пр. (2) такі паші.
Яблучко од яблупьки недалеко одкотиц-
ця (‘). Рад., Л., Кр., Гр., \Бр. Кан.,
К.,Пр., Черн., Кон., X.].— ... од яб-
лупьки не відкотицця; а хоч відкотицця,
то хвостиком оберпецця. Бр. — Недалеко
відкотилось яблуко від яблопі. Ёвх.
(1) одскакус. Пові.
Термина грушок не родить. Ил.
Не надо грушка далше відлистя.
Часом и межи крапивою роете кійло
(полія).
Нема впипу вдовиному сипу* Ёвх.
3 едипака—нк не псс, то собака. Бал.
—3 единака рідко що добре бувае. Проск.
9310 Чи батьків сипок, чи материн ма-
зуп. К.
ДОЧКИ чужа користь. Л.
Дочки оставляють без сорочки. Нос.
Дочку тримай в дому, ще й заплати
кому, щоб взяв біду з дому. Проск. —
Мий, чеши, стрій, ховай, а потім запла-
ти кому, щоб взяв біду з дому. Ил.
До сім літ чеши, по семи літех стере-
жп,—ще заплати кому, щоб взяв лихо з
дому.
Колп хочеш з доні молодпці, то держи
в іжових рукавицях. Коз.
Роби, дочко, так не будеш ликом ко-
жуха шить. Л., Кон.
Ти думаеш, доню, що вмреш? небійсь!..
вставай, та сорочку пряди.Е.
Шість дівок—своі вечорнпці. Рад.,К.
Сім дочок — свій тапочок. Л., Пир.,
Кон.
9320. Спи, доню, нехай тобі доля ро-
ете. Г., П.
У кого дочок сім, то й щастя всім, а
у мене одна, та щастя нема. Ёвх.
Яка неня (*), така й доня. Ил. — Яка
мати, така дочка. П.
(*) мама. Прав. Пиж.. Пол., .Не.
Яка мама—така сама. Ил.
Що то вже — одиначка: бадовниця у
матері. Кон.
Як одна, то й пема талана. 3.
3 бабиного сина и дочки нічого лю-
дяпого не буде (людського). Ил.
*
- 180 -
Сипи принесутъ, а дочки и угли роз-
несуть. Ос. 20 (XIV, 103).
Годуй сиики—готуй сунки. Ст. Зб.—
... та готуй сунки; годуй дочки, та бу-
деш ходить без сорочки. Рад. — Готуй
синки, готуй и сунки (*); готуй дочки,
будеш без сорочки. Сос.
(1) сумки. .?«.
II у сина гірка година, а у доньии
прибуде бідопьки. Ил.
9330. Жени сина, коли хоч — коли мо-
жеш, давай доч.
До свого РОДУ хоч через (’) воду.
Прав. Ниж., Лів.
(1) хоч по ппію в. Ра<)., Пер.
Нема в світі, як родина! Кон.
Своего Оправляйся , роду не чужайся.
Ст. Зб.
Кров не вода: треба оступицьця. К.'
Пещаслива година, як лиха родина.
Бр.
У дітей високі пороги, а в родичів бо-
дай ще випц були. Ил.
Такий рід, хоч на лід. В.
Багато роду (*), та нігде пообідать. Л.,
Рад. — Роду без переводу, а пообідать
нігде. Ёвх. — Рідні край Божа мати, та
ні в кого обпочувати (’). ІИ., С.,Кон.—
Великий рід, та нігде голови прихплити.
Сос.'
(«) родичів. С., Зв., К.,ІІр.,1>., Сос.
(2) переночувати. Коз.
Тілько й рідні, що лапті одні. Гл.
9340. Рідня до півдня, а як сонцезай-
де, сам чорт нікого не найде. Иос.
Тогді почуецця , як своя вош укусить
за потилицю (як хто з роду зкривднть ,
потерюхичи почубеньків дасть и д.). Пир.
Нема роду С1) без вироду. Проск., Пл.
— В роду не без уроду (2). X.
Г) в роду. Ь>., Кан.^К.] Рід не. Проск.
(2) В сімъі не без «урода. Коз.
У роду не без переводу. X.,
У пашому роду нема (*) переводу. X.
С) Та у паиюго роду не буде. Рад.
Рід ёго на кішки переводицця. Кор.
Василь С1) бабі сестра у первих. Ёвх.,
Пир., Пр. — ... через улицю бондар.
Кон., Кр.
(*) Ёхвим. ПІ.
Ми ’смо свояки: ёго мама и моя мама
на едній воді хусти прали (або: мій бать-
ко и ёго батько коло одпоі печи грілися).
Ил. — Родичи через тин потичп. Кр. —
Кумина хата горіла, а твоя тітка руки иа-
гріла — от ми и родичи. Ёвх.
Рідня до півдня, а до півночі...
Родина — кумового наймита дитина. К.
9350. Дідового сусіда молотпикн. Кр.
Пень горів , а він руки нагрів, та й
став ёму дядькой. Иов.
Десяти вода (’) на кисілі. Пир., Л.
(1) шкурка. Ном.
Шаііуй БАТЬКА та Бога — буде то-
бі всюди дорога. Лів., Сл.
Отець — як Бог. Кон.
Діти батька не учять. Зв., Пир.
(1) не судять. Пиплі.
Отець побатьківськи побъе, побатьків-
ськн й помплуе. Пл.
В мене батьків — сім байдаків, а вось-
мий нагружаецця коло Дніпра. К.
МАТИ ж наша, мати, дс тебе узяти?
Пир.
Матір не купити, не заслужити. Ос. 6
(III, 18).
9360. Нема тіх яток, то продають рід-
них (*) маток. К.
С) де продають батьків та. Рад.
Нема у світі цвіту цвітійшого над ма-
ківочки; нема ж и роду рідніпшого над
матіночки. Сл.
Нема в світі правди — тільки рідна ма-
ти. К., Пер., Пр., О.
Жінка для совіту, теща для привіту, ма-
тіпка рідна лучче всего світу. Лів.
Як мати рідненька (*), то й сорочка бі-
ленька (2). Бер. — Сорочка біленька — с
мати рідненька. Зв., Л.
(*) рідна. Ср. С) біла.
У кого матка, у того и головка глад-
ка. Рад., Кон. —У кого ненька, в то-
го и (’) головка гладенька. Ст. Зб.
С) Поки с ненька, то й. Пр.
Поти ягнятка скачуть, поки матір ба-
чуть. Гр., \Бср., Пир.].
' Нас родила, нам же ся и пригодпла.
Пр. в Ст. Зб.
ІЦо тато, то не мама. Бр.
Куля мине, а материно (*) слово не ми-
не (2). Пир., Кон., Ёвх.
(1) матерне. /»>., Проск. (2) не ми-
ноцця ніколи. Кр.
9370. Нещаспий ѵрік , як умрс лрорік
(батько або мати умрс). К.
181
Як умре дніипа, то мала щербина; а
як таю або мама, то велика яма. Пл.
Як с старе н хаті, то б убіш, а як ііе-
ма, то б купив, Реи). — ... то бив би, а
як пема, купив би, та нігде. /Г., Пир.
Батькова та матчина молитва из мора
викидас, а проклёни в калюжі топлять.
Рад. — Проклён батьків не на ліе сухнй
иде, а па голову падае/ ПІ. — Отцова й
материна молитва зо дна моря рягуе, а
ирокліп у калюжі топить. Зал.
Шти огця-матір , будеш довголітен на
землі. 13 ед.
Всего можиа купити вміеті, та отця та
матері пс діетаиеш. Бр.
Усе куппіп — матері, батька не ку-
ииш («). Пир., О. — ІІе знапдец^ батька
та матері, а всего зпайдеш. Ст. Зб.
(') Лише тата и мама пі. Ш.
МАЧУХА пасинку па волю давала: хоч
— лёлю купи, хоч—голий ходи. О., Коз.
Горілка не дівка, а мачуха не мати. Ил.
Що воно за родина, як мене не роди-
ла. Пир.
9380. Нехай мачуха и луччё гледить, та
все таки на матір лучче повірають рідну,
ніж на мачуху. Бр.
Жалуе діток, як мачуха. Пир., |Ллз.].
Чеше, як мачуха» Ёвх.
Мачушенс добро, як зімне тепло. Кон.
Нще мачоха не забнлася в голову. Ил.
Лучче людям робить, ніж мачусі годить.
Л. — Лучче під чужу роботу робити, ніж
мачусі годити. Бр.
Рідва мати брехуха, то мачуха справед-
лива : як скаже «л тобі дам*, то вже
дасть!.. а мати и щоб тебе, гс бодай те-
бе, а сама и — ох! коли б, Господи, нс
сталось чогосъ дитині з моеі дурноі ре-
чі. Пир.
Собака давкве, а БАБА й з печі пур-
нс (що чуиурнснько у нсі у хаті). Бр.
Що бабпне , то не таке , як людське.
Ил.
ДЯДЬКО не батько, а ТІТКА (х) нс
мати. Рад., О., Б.
(Ч або: дядина. Б.
9390. Дядько (’) не батько. Рад., Л.—
... дай ёму дулю. Гл.
(’) Хай що хоче каже, а дядько. Пир.
Лучче, як небож у дядька служив; а як
дядько у пебожа, так ого-го! Ёвх.
Пішов до лидиіііі — пашей кавьядннп;
пішов до тітки — нмотавса в наміткп. Бр.,
Бер. •
аХто віп такий?» — «Рідноі тітки су-
чи іі сип!» Кон.
Стрійпа-виііпа (тітка - дядина) — біс
не родина; зять и певіетка — чорт неди-
типа. Л. Бил. *
БРАТ (•) — собі драй, СЕСТРА—собі
несла. Збр. Шей. — Сестра собі несла,
брат собі рад (2). С.
(Ч Е, своі! брат. Ь>.» Ёвх. (’) драп.
Бер.
Брат собі рад. Дуб., Рад. — Брат то-
бі рад («частійше брати пе любляцця, як
чужіі; та як нспавижуть ’днн другого, то
здорово неиавидять — то й кажуть: «рад
тобі, як брат»). Кан., К.
Брат — то не батько, сестра — то не
мати. Хат. С171).
Не рад брат брату, а ёго шмату. Нос.
Брат брату сябер (непріятель уже). Рад.
9400. Дім брата — не своя хата. Ш.
Брат мій, а розум у ёго свій. Гр.
Нас двое, як у лобі очей. Пир.—Так
двое вас, як дві гоці в лобі. С., Бер.—
Двое нас, як гочій в лобі. Бр., Бер.
Як брат брату не поможе, то що вже
чужиі люде! Дуб.
Сестра — то була мала, ато, од бра-
тового добра, аж в землю вросла. Не.
Сестра любить, коли брат багатий. Коз.
Як би в мене ЗЯТЬ такий, я б ноги
мив, та юшку пив. У.
3 чужого чортяти не зробиш свого ди-
тяти. Бал., Нов.
Пріймаці (примакові), як собаці: соба-
ка у пріймах був, та и хвоста збув. Б.
— У приймах собака (*) був, та и хвіета
збув. Пир., Гр., [Л., Коз., Ш.\.—Цу-
цпк в переймах був, та хвоста збув (вов-
кулака. У Макаревича, в Збірвику д. Мет-
линського, ціла поема про се). Ёвх.
(*) У приймах. Зв., л., X.; На вссіл-
лі. Рад.
Зять хоче С) взять. Л. — шурпн
очі жмурить (2), не хоче дать. Ёвх. —
Тесть любить честь, а зять любить взять—
а шурмн очі жмурить, щоб нс дать. 3.,
Л., [/>.]. — Зять любить взять, а тесть
любить честь. Проск.
(*) що хоче. Сіп. Зб. (в) очі прнжму-
рив. Кои.
— 182 —
9410 Ні втнть, ні взять — лучче соба-
ка, ніж зять. Не.
Нема ворога, ик зять. Дуб.
Ні з пса солонипи, ні з зятя днтини.
Ие., ПІ.
3 снпом позмагайся, та іі на печі зо-
ставаііся, а з зятсм позмагайся, то й з
села вбірайся. Ёвх., | 7Ы. ]. — Пз си-
ном сварись , та іі за стіл берись , а з
зятсм сварись, за поріг берись. Гл. —
Коли сип виганя з хати — на піч укла-
дайся; коли зять стане ворчати, то двері
хватайся. 3.
9414. Коли 6 у мою зятя високіі воро-
та, а в мене ще вніциі (то я б іх заио-
могла — теща казала — а вопи мене не
запоможуть). Рад.
9416. Хто повідае—пі едного разу ТЕ-
ЩИ не бив, то той патім світі буде зай-
ці пасти. Ст. Зб.
Як есть , то есть — лучче собака ніж
тесть. Пер. — ... а всс лучче собака,
як тесть. Бр.
Родина 94-18—9128. — Паш брат 94-29—94-36, — Свій 9(37—9480.— Знаюцця 9481 — 94-87.—
Сусід 94-88 — 94-91. - Кум 9492-9501. — Брацтво 9502-9510. — ІІрйятель 9511—9544. —
Ворог 9545-9562. — Привик 9563-9568. - Чужі лика 9569-9606.
Лучче НА РОДИНI кіетьми полягти ,
вуж на чужині слави натяти (поняти). Гат.
Світ тобі нс покажс (*), як у нас. Пир.
(1) Нема на світі. Гаііс.
9420. Ой гай, зеленнй гай! чужая кра-
іна, не веселая година! Пир.
В чужий край не залетай, щоб крилеч-
ка мати. Коз.
Чуже чужим и пахне. Гр.
На чужій стороні и жук мъясо и ста-
ру бабу молодицею звуть. Нос.
На чужій стороиочці поклонисся и во-
роночці. Б.
Не вздихай! нс одному тобі чужая сто-
рода — и нам нс всім своя. Ст. Зб.
Погана птиця , що свое гніздо паску-
дить. Бр.— Ворог то нс птах, що в свое
гніздо каляе. Ил. — Добра птиця свого
гнізда не каляе.
Отечество на язиці, а в ссрці облѵда.
Ил.
Отечество так любить, так за ним бід-
куе! Кобз.
НАШ БРАТ — Савка! Ёвх.
9430. Понаській-спаський (*). К., Рад.,
Л., Пир.
(*) Понаськи-спаськн. Кон.
Нс нашого пера пташка. • Чор. Рад.
(211).
Не з нашого криласу. К., Кан.
Не нашого села прихожане. Пр.
Нс нашого полку, иди собі к вовку.
Пир.—... сорту, идисобі к чорту. Б., Л.
То люде нс нашоі й хати. Коз.
Не нашого (*) поля ягода. Прав.Пиж.,
Лів., Пр. в Ст. Зб.
(*) Не того. Кон.-, Чужого. Пер., И
я того. К.
СВІЙ своему не ворог (*). Ст. Зб.
(*) сват. Зал.', ока не виколупить. Л.
Свій своему поневолі брат. Пр., Пир.
—.... поневолі сват. О.
Свій свому завсіди рад. Ил.
9440. Звичайнс тримае: як пан за па-
ном, мужнк за мужиком, а Жид за Жи-
дом. Проск.
Свій хоч не заплачс, то скривицця. Бр.,
Кан., К., [Проск.\. — ... скривицця; хоч
нс скривицця, то висміе. Ил.
Кажуть , нѳдобре жили з собою два
брати. Ляхи. От вмер один, а другий
лриишов, подививсь та й каже- «Бра-
цс, браце! як мп лостаріли!»—заилакав
та й пішов.
Своі люде, не Татара, — нс дадуть за-
гибати. Ил. — Люде не Татаре. Ст.Зб.
Свій своему лиха нс мислить. К. —...
як побачить на сухому, то в болото ти-
сне. Л.
Свій своему все таки (*) тиць лиха в
груди, л.
С) своему хоч КОЛИ. К.
— 183 —
Свое ліпше чорта: хоч повалить, та не
давить. Кон,
Свій коли пе вкусить, то ущипне. Я.,
(Кон. |.
Хоч свій, та гірпіе чужого. Д'., Кон.
Своі собаки поілнся. Ст. Зб.
Де иси своі гризуцця , там чужий не
мііпайся. Проск.
9450. Нехай чорти побъюцця й поми-
рицця, а нам, рідпим братам, иічого ту-
ди мішацьця («То старший степувсь роз-
бороііять там—трохи чи не батька з ма-
тіррю; а монший, на рідство обичний, ро-
зумно то так озвався»). Зв.
Своі чорти: посваряцця, побъюцця, та
и помиряцця. Проск., Л. — Своі собаки:
иокусаюцця та й перестануть. Л.,Квх.
Свій з своім січмся, рубийся (*), а чу-
жий не мішайся. Ст. Зб.
О чубаюцця. ЛГ.
В свое, а не в чуже місце (як хто з
своіх попався...)! Прав.
Свого лсдачого не хвали, а чужого доб-
рого пе гуди. Об. — Чужого не гуди, и
своего не хвали. Б.
Кождий Циган своі діти хвалить. Ил.
— Хвалицця Циган (*) своімп дітьми. Сл.
(<) як Циган. Илі
Кожний Циган свою кобилу хвалить.
Прав., Нос.
Циган свое за тин тягне, та ще хва-
лить, що добро було. С., [7Г.].—...на ули-
цю тягне, а все хвалить. Пир.
Кожний кулик свое болото хвалить. Об.
Кожда лисица свій хвостпк хвалить. Ил.
9460. Хвалицця сова своімп дітьми: ка-
же , що нема кращих дітей, як совини
(або: каже, що найкращі, а вони найпо-
ганші). Бр. — И сова хвалить своі ді-
ти. Проск. — И сова каже, моі діти
найкращі. Руд.
Хробак (*) вдіз в хрін та й думав (2),
що вже нема лучче (3). Проск.
Хто дуже свое хвалить. — {*) Ро-
бак. Кан., К. (*) думас. (3) що псмас со-
лодчого коріння.
Кому як болото, а мені так як золото.
Бр.
Кому, як мара, ёму яз зоря. Бр., Кр.
Людям (х) як повітка, а мені як квітка.
Гл.
(1) Кому. Кр.
Людям таке як постіл, а мені таке як
сокіл. Бр.
Знати свое добро и в калюжі. Б.
Свое золото и в попелі можно пізнать.
Л. — ... и в попелі видно. Ёвх. — ...
зяе. Гл.
ІЦо кому мило—хоч би половина згни-
ло. Ил.
Мій мені мил: при миі его не бий. С.
— При мні мого не бий. Ил.
9470. Жалко за свое. Кон.
Хто про що, а я про Параску. Ёвх.
Хто до кого, а я до Параски. Гр.
Хто про що, а він про Наливайка (геть-
манував 1594—1597 р.). Грсб.
Хто про Хому, а хто про Ярему. Зв.,
Рад., Ног., Ёвх., (Кр., Сос.].
Кому що, а курці просо. Прав. Ииж.,
В., Ёвх. — ...в думці. II.—Голодпій курці
просо на думці (х). Бр., 17^.]. —Курці
и сницця просо. Прав. Ииж., (Проск.,
Лів.].—Що курці сницця? просо; і що
дівці? молодецъ. Бал.
(!) сницця, Проск.
Нашій кумі все просо на умі. Бал.
Голодні кумі (*) хліб (2) на умі. Ск.
(*) Голодному. Дуб.; Голодному чоло-
віку. Ст.Зб. (3) пироги. кдІ., К.; іжа. Б.
Кому щб, а Хведбрі (*) пряжа. Б.
(4) Ходорі. />.
Кождий свое знае. Ил.
9480. Всяка пташка свое гніздо знае.
Проск.
ЗНАІОЦЦЯ (*), як лисі коні. П., Прав.
Ниж.
(4) Позналпсь. Нов.
Як гброда—так знакомих: де пойду, то
випхнуть. К.
Хоч би ти мене пабив, то б я тебе
пізнав. Кон.
Для мене (або: для тебе) усс зроблять
по свідбмостп. Пир.
Він мене знае, як чоботи на своих но-
гах.
Дай Бог знацьця, в кого гроші. Не.
Дай, Боже, з людьми добрими знатися.
Ст. Зб.
Не купи хати (1), та купи СУСІДА.77ігр.
(•) села. Л., Лох.
Коли біда , не иди до ‘Жида—лише до
сусіда. Ил. ,
9490. Через тин та и в манастпр (до
сусідства хорошого). Пир.
У сусіди а ні коня не купуй, а ні жін-
ки не бери, бо будуть утікати. А. Вил.
— 184 —
КУМ из кумою ПОВИШіІ жити, як з рід-
ііоіо сестрою. Проск.
Кого люде за люде маютъ, з пім ся
кумають. Ил.
Добре кум, где коровай. Ст. Зб.
«До кум?»—«Де коровай.» Ил., Войц.
Кумай не кумай, а свое думай. Б.
Умерла дитипа, та іі кумство пропало.
Ил.
Не хочеіи страти,—ис супься ні в ку-
чи, ні в свати! Збр. Лаз.
Родинки и мерлмпкм не глядятъ лихоі
годннки. Збр. Лаз. (из Кобр.).
9500. Налагодив стару та й но кумів
иду. Ст. Зб.
У хрест увести (охрсстить). Пир., Б.
Добре БРАЦТВО краше багацтва. Л.,
Грам.
Чи 6 що краше, лучче в світі, як уку-
иі жити! з братом добрим добро певне
познать, ногділити. Кобз. (239).
Брат за брата жити. Кл.
У нас нема се мое, а се твое, Чор.
Рад. (127).
Сватаиня пе братанна. Дуб.
Побратався собака з горобцем. Кон.
Побратався, кону видячи. Ст. Зб.
Не братайся, з кнм телят нс пас. Ст.
Зб.
9510. Розбрату брату. Збр. Лаз.—...
сережки в воду. Кр.
Не так тіі сто браіів, яксто ДРУЗІВ. К.
Не май сто. кіи, як сто другіе. Ст.
Зб., |Хг.]—... рублів, але май сто дру*
зів. Бр., [Коя.].—Не май и сто рублів,
як одного друга. Ёвх.
«Давня приповіеть.» Кл.
У друга вода солодча вражсського меду.
Ёвх.
Де любов, там сам Бог прсбувас. Кл.
Для милого друга и вола з плуга. Руд.,
да].
Для милого дружка и сережка з пуш-
ка. Кр.
Своего вколупив би здоровъя для ми-
лого нриятеля, если б можно. Ст. Зб.
— Приміг би серця вколупнув та дав. Л.
Чи чорт его взяв, що ёго всі люблять.
Ст- Зб.
А ні лопата, а ні мотива іх не раз-
лучить. Ил.
0520. Одни дух! Новг.
Як право ухо (у пмовірності великі.
3.. Пир.
То ёго право око. Бр., Гайс. — Як
право око. 3.
Ти ёго правая рука. Бр.
ІІрилііп як гайно до тріекн. Кан., К.,Л.
О, вони між собою нс розмнта вода. К.
Я б жив з тобою (1), як риба з водою.
Л., Пир.
(*) Живе. О.; Се так жиюгь. Кр.
Ми з тобою, як риба з водою. Новг.,
Ст. Зб., Кулж. —... риба на дно, ати
в гайно. Л., [/(р.]. — ... на дно, а я у
ліе. Полт. Час. (1862 р.). ,
В пригоді пізпавай нриятеля. Ил.
Нс посвармвшись з кнм (*) перш, нс
мітн прнятсля (2). Ст. Зб.
(*) Не померзеннвшнся. Ст. Зб.\ зи-
чливого.
9530. Для нриятеля нового, нс пускай-
ся старого. Ил.
Другу дружи, а другого не гніви. Ёвх.
Дружи, а за пазухою камінь держи. Лів.
Коли хоч прнятсля позбутися, то му
позич грошей. Ил.
Хоч потерять прнятсля, а ворога на-
жить,—гроши ёму позич. Прав.
Коли друг, так и любочка («ото вже
грошей заходить»)*. Нос.
Здаецця и друже, а гадючку шіустпв.
К. —... а гадючку вкпнув. Гат.
Ой дружба, дружба! гірка твоя служ-
ба! Бр.
Глек брсхні назбірали та й розбилп (че-
рез брехні посердились). Коз.
Глек розбили.
9540. При тобі не густо , и без тебе
не пусто. Нос.
Идіть (х) з Богом, а ми зостанемось (2).
Л., Лох., О.
Р) собі. Кон. (’) підсм.
За батьком на шлях (1). О., Кр. —...
там тйоя й мати (3). Л. — ... на шлях,
ворін драть. Зб’., П.—3 батьком па (3)
шибенпцю. Лаз.
(Ч на вірёвку, на шлях, на шибеші-
цю. Павлв. (3) там и матір наіідеш. 3..
Коп.\ я й торбу дам. Рад. (3) па шлх
на. Зв.г Инр.
К чорту помаленьку (туди и дорога)!
Л., Пир.
Дай, Боже , меж людьми буть любви!
Леб.
Через ВОРОГИ тяжко до пекла діета-
тися. Пл.
На ворога и собака бреше. Бр., С.
— 185 —
Важкий (!) ворог, ик у себе дома та у
своім роді. КОЗ.
(*) Лихий. ПІ.
Як ти тішисся, вороги смутипцл! Ил.
— Як ти смугисся, вороги СП тішять.
Поти пс будеш ворога мати, воки ёго
своім хлібом не нагодуеш. Кан., К. —
Не ііаіюівшп, по пагодувавшп, ворога нс
пажнвеш. Рад. — Но накорми, но націй
.— ворога не побачиш. Л. — 11с на годуй
его хлібом, пс буде тобі ворог. Сл.
9550. Ворогу дай хліба и соли. Р. —
Дай хліба а солі ворогові — хоч як ска-
жеиому псові. Пл.— Ворога навій, накор-
ми, ще іі па дорогу дай. Кон., \К., Бат.].
—... накорми, то іі дорогу покажи. Рад.
—Ворога не гніви: навій, накорми и на
дорогу хліба-соли дай. Сос.
Ворогу все оддай, а сам так останься
— аби дальше од лиха. Черн.; Сос.
Ворога напій и нагодуй (’), а ворог во-
рогом таки буде (2). Бер. — Напій и ва-
годуіі: ворог ворогом! тн ёму хліба й со-
ли, а він камінь за плечима: Бр.
(*) напій, накорми, іцо за пазуху дай.
Ь'. (2) ворогом таки.
Ворога хлібом тасіллю карай. Ос. 2(16).
От всіх сторін скубуть. Ст. Зб.
Рие та й рие на мене. Пир.
Як почав па мене ямку гнать, як почав,
та и вкопав. Гл.
Е, вже на мене зуби гбстрять(1). Пир.,
О.— Е, острять вороги зуби. Бр.
(*) гризуть добре. Рад.
Часник гризуть на мене (лихе щось у
іх па думці протв мене). Пр.
Щоб міг, то він бп ніж в мене встро-
или. Бр.
9560. Примпг би, у лозці води (‘) уто-
пи в. Зв., Л., [Пир., Б., Пр. в Ст. Зб.].
— Він такий на ёго добрий, що в лозці
води утопив би. К.
(*) Прнмів бн в лозці. Рад., Ііаилв.—
Див. ще Лё ЗФ34*.
Мені так між ворогами, як тііРкрипи-
ці між дорогами. Не.
Нс копай другому (!) ями, &бо сам (2)
упадеш (3). Зв. — Хто під ким (*) яму ко-
пае, то (5) в ню впадае (6). Проск.
(*) під другими. К.; ні під ким. Рад.,
Проск.; «Лин.. 1Іер.\ на чоловіка. Пос.
(2) попереду. /Г.; в ню. Проск. (5) в
яму. Рад. (<) на кого. Пр. (3) то сам.
(в) попереду сам в неі впаде. А*.
Усякий кулик до свого озера ПРИВИК.
К., Пер.
«Дс живеиі, кули'ісУч — «В бологі» —
«Там же погано?»—«Я привик.» Кон.
Чого (*) бнк навик (2), того (3) рсве.
Бер. — На що бнк навик, па тое и па—
лігав. Пл. — Чім бнк навик, тім буде й
рсвстп. Бр.
{’) Як. Евх.; До чого. Гаііс. (2) удеиь.
Нос. (я) так и. Ёвх.; то й и череді.
Гаііс., Проск.\ того и уночі. Пос.; іо-
го іі. Зв.; то ндучи з поля. .1.
Собака ик привпкне за возом бігать,
то ёму іі нудію, як не побіжить. Кон.—
Привпк (*) собака за возом бігти , то іі
за савками побіжить (2). Пир., Чсрн.[3в.,
У., Л., Кр., Гр.\. — Прііішкнсш! при-
впка собака за возом бігти, так и ти! Коз.
(‘) Як извикпе. Рад. (2) и за сапьмн
потюпас. Пр.
Привик (аоо: Нристав), мов собака до
різниць. Зал.
Нащо ёму обрік, коли він пе ів его
цілий вік! К.
Нс мишаптссь між ЧУЖІ ЛИКА. Л.,
X. Зб.
9570. Коли пс Кприло, то нс пхай там
рило. Пов.
Коли не піп, то не микайся (*) в ри-
зи. Прав. Пиж., Лів., Сл.—...так и в
шатп не одячайся. Сторож. — Не піп —
не сунься в ризи: не сунь голови , куди
не влізе. Руд.
(*) не мичея. Сгн. Зб.; не сунся. Пал.^
Проск., Дуб., Кр.; нс супсь. Пир.; не
суйся. Лох., Пр.\ не сикайся. Полт.,
Л.; не вбірайся. К., Пол., Сіе., У.; не
лізь. Пир., И.
Коли не періг, то й не псрожися; ко-
ли не тямиш, то й неберпся. Збр. Шей.
Швсць знай свое шевство , а в кра-
вецтво нс мішапся. Кв. (1, 151)., Лів.,
[Квх.\.—Коли сь швсць , пильнуп свого
копита. Пл.
Колп С) не коваль, то й (2) рук (3) не
погань. Ск.
(’) Як. Яц. (2)так и. (3) кліщів. Лох.,
Ёвх.
Знае то купель та продавецъ. Ст. Зб.
Знае майстср, щб робпть. Бр.
Про те зиа швсць та цравець, що він
буде кроіть. Рад., Кон.
Нс до тебе (*), галочко, річ. Л., Пир.,
[Р.]. — Не до тебе річ. К., Рад. — ...
мовчи. Пр.—Про тебе, діво, пмова. Ёвх.
(1) Не з вами. Кр.; Не про вас. Пир.
Нс твое діло, Самійло! про тс Гапка
зна. Р.
24
— 180 —
9580. Не Самійло—не мое діло. Иов.
Не до тебе пилося. Ил.—Не до тебе
нъють, не кажи «здоров». Прав.—... пе ка-
жи «дай Боже здоровля». Проск.
Усякий (*) Веремій про себе (2) розу-
мій. іад., Пр.].
(*) Кожииіі. Л. (’) про свос. Пом.
Кому яке діло , що кума з кумом си-
діла! Пр., Лох.
ІЦо кому до того , коли матка любить
кого! Пос.
Не суди—себе гляди. Ст. Зб.
Гляди (*) себе, то й буде з тебе. Лів.,
[Прав. Ниж., Яц., Ст. Зб.].
Г) Знай. Проск., Кр., Ёвх. Знай би.
Пир.
Не замітай чужоі хижі — смотри , чи
твоя заметена. Ил.
Не тикай пальцем в небо. Об.
Не тикай пальця туди, кудн тобі не
треба. Бр.
Пилнуй носа свого, а пе кожуха мого.
Ил:
9590. Лучче б глядів свого носа, ніж
чужого проса. Рад.
Не тобі замішано. Гр., [Ст. 56.].
Не пхайся, дс тебе не треба. Бр.
Не берися не за свое діло. Збр. Шей.
Знае то дуда, що йграе. Ст. Зб.
Як ся мае, як ся знае,—так ся повср-
тае. Гат.
Кому-кому (*), а куцому зась (2). Л.,
Пир.
X) Кому, як кому Бр. (’) засі.
Ие наше діло нона судить. Евх.— Не
нам попа судить, пехай ёго Бог (х) су-
дить.—Не нам судить пана—чорт ёго су-
дить. Лаз.
(*) судить—чорт ёго осудить.Збр. .іаз.
Не наше діло—попово, не нашого по-
па—чужого. Іі., [Новг.].
На другого примова, а о собі ні слова.
Ил.
9600. На чужі галеці (*) викидали (2)
всі паліщі, а па своі ні одниі (3). Л.
(*) чужую галпцю. Зал. (’) переки-
дас. Рад. (3) нема й однисі. 3.; а на
свою и одноі не найдеш. Зал.
В чужім оці и порошину бачиш , а в
своім и бревно не примічаеш. Пр.
Чу же бачить під ліеом, а свого не ба-
чить (*) під носом. П. , Прав. Ниж.,
Пол., [5ол.].— Свого не бачиш під но-
сом, а чужс під ліеом. Прав. Ниж.,
Проск., [Ил.].
О а свос гпіе. Ёвх.
Не в своі штани убрався. Прав.
Не в своі сани вліз (*). Зв.
С) не сунсь. Нр.
В чужий манастир (*) з своім уставом
не ходи (2). О.
(*) чужу церкву. Дуб. (2) не носись.
Пир.} не суйся. Пр., Аох.\ пе лізь. Дуб,
В чужий черевик ноги не сажай. Зв.,
И., Л., Збр. Лаз.
Своя хата 9607—9635. — Свос 9636 — 9696. — Мое 9697—9745. — Потреба 9746—9833 —
Прибуток 9834—9878.—Жить з завтрсм 9879—9938. Дбать—9939—9968.— Догляд 9969—9974.
— Спрят 9975—9981. - Праця 9982-10037. — Клопіт 10038 — 10087.
СВОЯ ХАТА — своя правда. Ёвх. —
... своя стріха — своя втіха. Кул.
Чия (*) хата, того (2) и правда. Ск.
(*) Моя. Бр.; Ваша. Прав. Пиж. (’)
моя, ваша.
В своі хаті — своя й правда, и сила,
и воля. Кобз. ч
9610. На чиему возі сидіть (*), того й
волю волить (2). Пер. — ... возі (3) см-
дпш (4), тому (5) йпіеню (6)співай(7). Об,
— ... возку сижу, тому й правду кажу.
Рад. — На чиім возі ідеш , тому и лас-
ку твори. Б. — ... конику сиди, тому й
піееньку пой. Нові.
(*) ідеш. Рад., Пир.; ендиш. К., Кон.,
Ёвх. (3) чини. К.; чинипі. Рад.} чинить.
Пр.; воли. Л., Пир., Кон., Ёвх. (3) воз-
ку. Рад.} ідеш. Г., Л., Коз.;сижу. Рад.
3., (Ч ТОГО. Г., Гайс., У., Проск., Бр.,
.1. (3) піееньку. Г., Рад., Л. (6) грай.
Кон., піеш. Г., Коз.} пію. Рад.} пій.
Бр., К.
Свій дім неворог: коли прийдеш, топри-
ме. Ил., [Проск.].
Не пізно до свого дому и опівночі. Ст.
Зб.
Лучче дома, ніж на празнику. Ил.
В гостях добре , а дома лучче. Прав.
Ниж., Лів., [Проск., Пос.]. — ... як
— 187 —
не хорошо (’), а дома лучче (2). Евх.—
Всюди гиразд, а вдома пайлішис. //л.
(') Як и гост/іх но гарію. Ио.і.;У го-
стлх бойпо. Коз.; Добро в гостях. Ст.
Зб. (Ч ліпшо.
Де, де, — а дома наіілуччс. Проск.,
[Ридд.
Бодай умсрати, и в свій горіцок зази-
рати. Ил.
Що на своім сміттю, то ис згине. Ил.
Кожднй когут смілий иа своім сміттю.
Ил.
Кожднй пес на своім сміттю гордий. Ил.
9620. Хоч у рідного тата — але не моя
хата. У.
В чужій хаті й тріска бъецця (*). Пир.,
\Проск.\. — На чужім подвіррі (2) и трі-
ски бъють. У., Нов.
(*) скіпка бъе. Зв. (2) подвіррю. Нл.
Хата чужая, як свекруха лихая. Ил.
Чужа хата гірше ката. Проск., Сл.
Бодай ніхто не дочекав в чужім кутку
сидіти. Проск.
Своя хата іі (Ч своя воля. Бер.
(Ч Свій дім. К.
Чужа хата — велика досада. Бр., Л.
Бодай не ходить у чужу хату!
Дома й стінм помогаютъ Евх.
В своій хаті и угли помагають. Рад.,
Коз., Б.
9630. Б своі хаті и тріска помагае. Кр.
В своім дворі й (Ч тріска бъе. О.
(Ч В своій хаті и. Каи., К.
Своя мазка ліпш чужоі світлиці. Ст.
Зб.
Бодай и пес свою хату мав. Ил.
Так моя добра хата, як твоя кімната.
Ил.
Своя хата покришка. Проск., О., Б.,
Сос., Ст. Зб.
Іжакові гарно було у Бога, а проспвсь
додому з неба; вигріб собі десь міеце під
корінем и каже: «Своя хата и д.», Го-
робинськиіі.
СВО6 взяв та й прав. Ил.
В своім добрі всяк хазяіп. Кулж.
За свій гріш усюди (*)хоріш. Зв., Рад.
— Коли в кого грош, то всюда хорош.
Ст. Зб.
(’) всюди. Кр., ПрОСК.; кожднй. Пл.;
абнде. />.
Свое на ніжки (*) ставить, а чуже з ніг
валить. Л.
(Ч на ногах. Кр.; збива, або—під но-
ги топче. Л.; то й з ніг валяе. Кр.
9640. На своім коню, ик хочепі, ідеш.
Пос.
Хоч нс красно, але власпе. Ил.
Чи сіре, чи чорне, та все свое добре.
Пир., Коз.
Мило мені, бо за моі гроші. Проск.
Своя ссмеряжка (*) нс важка (2). Б. ,
Кр.
(Ч сомряжка. Кан., К., Ст. Зб.; сер-
мяжка. Кр.» Нов. (Ч ніколи по важка.
по тяжка. Пнр., Нов.
Аби свое, та не взяте (як купить іцо,
га пе буде само хвалить, а каже). Бр.
Нс наш (*) кінь, не наш(2) віз, не пам
и іздити (3). Бер., Пр.
(Ч и (Ч мій. Кан., К., Квх. (Ч йе на-
ше й діло. Кр.', пс меиі па ёму й іха-
ти. пе мос й загрузло. Кан., К.;
пс наше й зачеппло. К.
Не сунь носа до чужого проса. Бал.—
В чуже просо не тич носа. К. — Не сі-
яв проса, не тикай носа. Ёвх. — Не мі-
шайся в чужее просо. Ст. Зб.
На чужий коровай очей не поривай.
Лів., Сл.—...непоривай (Ч, асвіймай(2).
Рад., Кр., Гл.
(Ч пе роззівляй. Коз.; рота не роззів-
ляй. не зрпваіі.7/л., Проск., (Ч дбай.
Коз.; а собі дбай. 3., Кон.; и о С0-
1 бі дбай. Ил,, Проск.; а рано вставай
та собі учиняй. .1., Кр.
На чуже пііюнце укріпцю не пристав-
ляй. Рад., [Аоз.].
9650. Не хапайсь піені співать — пова-
гом! бо не ти іі виклав. Не.
Не гостри зубів на чужее. Ст. Зб.
Чужий кожух не гріе. Ил., Ёвх.
Чуже не гріе. Руд., Пос. —... ні зно-
бить, ні гріе. Ст. Зб. — Чуже добро нѳ
гріе нас. Проск.
Чужим потом не пагріесся. Бер.
Чужим ппвом весілля (або: гостей) не
одбудеш. Кр., [Пс.].
Чужа яішня невішня. Ж. — ... не дов-
говішня. Кр.
Чужим (Ч доброй (2) не забагатіеш.
Бр., Зв., Рад., О.
(Ч Крадопим. Кулж.; 3 чужого доб-
ра. Рад., Пр., Лох. (Ч нѳ споживеш.
Коз.; не розжнвесся. Пр.^Лох., Кулж.
не запоможесся. Рад.
3 чужого добра не строіть двора. 3.
В’(Ч чужі кошарі (2) овець (3) не рос-
плодиш (Ч- Л. — Чужа кошара (5) овець
не плодить (Ч* У.
(Ч На. Кр. (’) загороді. Л. (5) товару.
Пир. ; скотини. Л. (Ч не наплодити. Кр.;
вс плодить,або — ненаплодиш. Пир.;
не розплодить, або — не розведеш. Л.
— 188 —
(*) отара. Сл. (“) не множить. Збр. Лаз.,
но множаеть. Сл.
9660. Па чужому коні не иаіздиссн, у
чужому доброму не нахішстаесся. /А
Па чужому коні далеко не поідеш.
Нросепим конём пс паробмтися. Бр.
Чужим волом не доробисся. Ил.
Чужими руками добро гада ловптн. Г.,
И.
Чужими руками (*) жар (2) загрібать (3).
Лів.
(*) добро. Зв.. Проск., Кер.,Рад.\ до-
бро тільки, або — тільки. Кр., /А; та
Пові.' (3) огонь. 7’., Пр. , Ст. Зб.\ по-
гонь. Проск.,X. Зб. (3)загрібати. Проск.,
Ст. Зб., X. Зб.\ загортатп. Пр., Пер.;
орати. /’.; а своім золото брагь. />’.
На чужні ручки иайдуцця (^онучки. 3.,
X, [Ь>].
(’) позбірали. Рад.
Чужі руки лсгкиі, та непожмтсчні. Ил.\
Чужа сила — осина. Иос., Пр. в Ст.
Зб.
Чужс добро — чужі й слези. Бер.) Рад.
Пир., Кр. — ... добро — під очіма (*)
мокро.’ Бр.
(*) попід очі. Проск.
9670. И вже ! як чужими пирогами та
свого батька поминать! Пир., [Зя.].
Чужого не заіімай , а свого не поки-
дай. Пол., Лів. — ... не возьми, свого
не покинь. Бер.—Свого не даруй (*), чу-
жого не бери (2).
С) пе забувай, а. Руд. (3) не забірай,
Нс руш чужого. Пе.
Чужс переступи, та нс займи. Лів.)
[Бр., Бер.\.
Не бери, где не положив. Ст. Зб —
Не ходи, куди не просили; не бери, чого
не положив. Полт. г.
Не бери (1) чужого — не бійсь нікого.
Лів.
(*) Не чіпай. Пол.
Нс лізь в чужое, жсбн сь не втратив
свое. Ст. Зб.
Чуже візьмсш жмінькою, то чорт твое
міркою. Тар.
Чуже святе — свое найпресвятіше. Ил.
Чуже мило, свое найми діше.
9680. Чуже красно, свое найкрасніше.
Свое святое — чужс найсвятійшс.
Лучче свое личко, як чужиіі рсмінець.
Пл.
Лучче своі воші бити , ніж чужі гро-
ші лічити. Бр.
Ліпшей свое малое, пежс чужое вели-
кое. Ст. Зб.
Лучче С) свое (2) латане, ніж чужс (3)
хватало С1). Прав. Пиж., Лів. — Хоч
латане, але (5) ие хватано. Бр. —Лучче
свое лохматпе, чім чужее ирохаіне. Коз.
С) Краще. Копіе. (’) мое. Ст. Зб. ;
Нехай буде. Кан.,К. (5) аби не. (4) хаиа-
Д1О. Проск., Рад., Л., Пмр., І-'вх., Копіе.;
катано. 7 Кан., //»*.(*) Хоч латане,та.
Пир. п.
Чуже добро ребром С1) вмлізс. Прав.
Ниж.) Пол.) Лів. — ... добро берс за
ребро. Пос.) |3в.|. — За чужс добро ви-
лізс ребро. Ил.
Р) боком. Проск.-, Чужа праця боком,
Хто чуже берс, того Бог побъе. Ос. 2
(264)) Зал.
Чужс личко ремінцем платицця (*). Лів.
— За чужс личко и ремінцем нс відбу—
деш (2)« Зя. — Візьми (3) личко, а ромінець
даси (*). Бр.) [Нов., Евх.\. — Затратив-
ши личко чужое, ремінцем мусіш оддатп.
Ст. Зб.
{*) наточи. Рад.-, оддай. Кон.; точять.
Коніс. (а) то свій рсмінець даси. Кр.,
свій ремяпчпк давай. Кан., К. (5) чуже.
Проск. (4)а віддай свій рсмінець. Проск
та в ремінцем не одбудеш. Кон.
Чужая користь. Маке.
9690. 3 чужим и насеред села росста-
ваііея. Ил.
3 чужого коня серед дороги злазь (*).
Проск.
(1) и серед калябури вставай. Пл.-, ко-
ника н в грязі зсідають. Нос.
3 чужого воза хоч серед калюжі (’). Л.,
[Бр., Рад.) Пир., Б.) X. Зб.) Ст. Зб.].
(') н посеред болота. Кон.; хоч и по-
серед грязі вставай. Полт., Гл., посе-
ред болота злізтн муенть. Кан., К.\ и
в грязі злазять. Коз.
На чиему току молотять , тому и хліб
возять.Бод.
В чужій церкві нс паламарюй. Прав.
Пиж.) К.) Лів. — ... церкві свічок не
поправляй. Рад.) [Сш. Зо.].—...а в сво-
ій валяй. Черк. — ...церкві свічок нс ту-
шять. Кон. — ... не поправлять. Б.
Забравсь у чужу солому, та щс й ше-
лестить. 3.) [Пл., Павлв.) Проск.) Рад.\.
— бсли влізеш в чужую солому—не ше-
лести ж. Ст. Зб.
Добро шмрітись С) в чужія. Бр.
(*) іпумітп. Пл,
Ліпшей МО6, ниже наше. Ст. Зб.
Наше пе пропадс, як попівськс С1)-.!-,
[Ст. Зо.].
(3) так як попове. Кр.
— 189 —
Хоч, мовить, гріха вкушу, а своего не
об.іншу. Ст. Зб.
9700. Пай того оианус, хто свого не
пплііуе. Пл.
Чи взнв, чи не пзяв, абы за мое ста-
іо (або: аби за свос взив). Проск.
Чия основа, аби мое поткано. Ст. Зб.
Як так (*), аби за мое стало. Пл.
(*) То СИМ, ТО ТИМ. Проск.
Оддай (*) и сало, аби за мое стало.
Л/л, /ѵ., Евх.].
(*) Бабо, давай. Проск.
Поздоров Боже—твое нам згоже. Гат.
Валяй наша чужу. С., Кон.
(*) Бери. Каи., К.
Діду, дай мені пугу, —а тебе, про мс-
пе, нехай пси ззідять. Ж.
Все бери—а мене лиши. Пл.
Коло мене, аби пе па мене. Пл.
9710. Брат мій, а хліб іж свій. Лів.
Живи за брата , а торгуйся за Жида.
Л., X. Бид.
Любімося (*), як орати (2), а рахупмо-
ся, як Жндіі. Ил.
(*) Жніімо. Пр., Пер* Рад., Кв.г,\ Жи-
вімо. И.; Живи. Ст. Зб. (2) Браття. Пр.,
Пер,\ люде. брат за брата. Ст. Зб.
Свій не свій, у горох не лізь. Проск.,
Л., Павлв.—Кум не кум—пе лізь у го-
рох (1). Ст. Зб., Ёвх.—... пе псуй ло-
патой. Пов.—Брат не брат, а шкоди не
роби (2): ие лізь в горох, пе псуй лопа-
той. Кр.—Не лізь у горох, не псуй ло-
латок. Кан.
(*) а в горох не лізь. Ёвх.\ Сват чп
брат, а. Збр. Шеи.
Сват не сват, а мого не руш иічого.
Бр.
Свій пс свій , а у город не лізь: Л.,
|/Гон.].
Брат братом, сват сватом—а гроші пе
рідня. ПІ.
Хоч мп собі брати , але наші кишеиі
пс состри. Ил.
Кожда ручка собі карлючка. К., Кан.
Кожна рука к собі крива. Пл.
9720. Коли рука собі крива—бодай у-
сохла! Пе.
Кожна ручка собі горне. Пр., Зв., 3.
Ручка хоць крива, а (або: Хоць крива
ручка, то) собі горне. Проск.
То чорт не рука, що собі пс дба. Пир.
Кожна ручка собі панпочка. Дуб.
Своя рука владика. Проск., Пир., Кілг.,
Бор.
Чорт пе рука, що собі не прмяе (‘). Рад.
С) щоб собі пе прияла. Пов.
Своя пазуха ближче. Зв. , Пр. , Л. ,
[Кр.\. /
Сими словами теж оддають, як хто
кого ііалас—собі, мов, вільми. Або ще
іі так кажуть: «Твоя пазуха ближче!»
Кор.-, або ще и так: «Твоя иазуха ближ-
че—хай у пило пазуху!» Пр.
Всякому своя сорочка ближче до тіла.
Т.—Своя сорочка ближче к тілу. К., Коз.
Сорочка до тіла ближче. Зв.—Сорочка
ближче, ніж жупап. К. — ... як свита.
Проск.—... ближче к тілу, чім каптап.
Кр., [Л’.]. — Ближча сорочка, нежс хвар-
тух. Ст. Зб. —... сорочка тілу, як рід-4
пая тітка.' Ил.
9730. Своя губа ближче. Проск.
Всякому свое рило мило. Кр., Пов.
Кожний свою гепу чуха. Гат.
Всякий чорт на свое коло воду тягне.
Пос.—Тягне воду па свое коло. Ил. —
На свій йлин воду обертае.
Чий кінь угруз, того руки глибей хо-
дить. Ст. Зб.
Чоловік (*) собі не ворог (2). Прав.
Ииж., Проск., Лів. — Хто собі ворог!
Лів., Кулж.
С) Каждий. Ст. Зб. (’) пе ссобі во-
рогом. Пл.
Всякий (або: кождий) за себе дбае.
Проск.
Кождий собі рад.
О, та й добрий кожей для себе! Прав.
Ниж., Лів.—... кождий собі! Г., 11, Б.
А все таки мазаним до себе. Пир. —
Всяко б хотіло, щоб доёго мазаним. Кан.,
К.
Себто, мазаним боком—киши, напр.,
пнріжок и д.
9740. Курка що гребе, то все на себе. К.
Всяка курка не дурна: не од себе, а
все до себе. Пир.
Віл гребе, та сам на себе. К.—... и
сам на себе персть мече. Ил.—Сам бик
землю борікае и на себе кидае.
Кождий дідько в свою дудку грае. Ил.
Кожей жучок своею доріжкою тягне. Ж.
Не мігем тобі, ледві собі. Ил.
1ІОТРЕБАМ кінця не маш. Ст. Зб.—
Потребі нема кінця. Яц.
Треба хліба, треба (*) и до хліба.Пир.,
Б.
С) Даіі, Боже, хліба, дай. Пр.
Нащо купив? треба; нащо продав?тре-
ба, — и требові кінця вс буде. Кон.,
[Проск.]. — Нащо продасш?бо треба; на-
— 190 —
що купив? бо треба, — бо потребі ніколи
кінця нема.
Те купуеш—без чого не пробудсш. Л’.
9750. До кого долігае, там рукою ся-
гае. Ил.
ІЦо в кого болить, той про те й го-
ворить. Кон.
Що кому рулить, той про то и лупить.
[Ар.].
ІЦо кому треба, той про те й тере-
бить. Кр.
Кому кортпть, тому й болить. Рад.
Де болить, там и торкиеш. Кан.) К.
Де (або: Де у кого) не свербить, там
ся не чухае. Ил.
Що не свербить, то не кортпть.
Не минецця, як козі на торг. Зв.) Бер.
— ... на торг. Пир.
Погана пуга личана (*), а й без неі
тяжко (2). Бр.
(*) личЬпа. .1.; лпчяпя. Рад. (2) гид-
ко. погано. Рад.; ніяково. Ст. Зб.
9760. Не рад старець сунки на собі
носити, та мусить. Кл.
Хоч поганий ківш, да без ёго гірш.
Коз.
Тім зубом треба істи. Бр.
Хоч не для Исуса, так ради хліба ку-
са. Кр.
Біля гряниці не впала будувать світ-
лиці. Ч. —Иа гряниці не треба світлнці.
Ёвх.
Верти (') не верти, а (2) треба умер-
ти. Лів., [У., Бер., Ёвх.\.—Як не му-
друй, пе мудруй, а вмерти треба. Проск.
(') Крути. Зв. (а) Крути не крути, то.
Рад,
Дармо, треба бренькнути (або: Ту тре-
ба побренькатп). Ил.
Гірько істи, та жаль покинути. К.,
Кан.) Гр.
Купили хріну, треба істи. Кобз.
У нас нетреба був, та змер. Зал.
9770. Кому кого надобе (*),той того най-
де в кадовбі. Б.—По надобі, то найдепі
и в кадовбі. Хат. (171).
(*) у надобі.
Хто схоче собаку вдарить, той кія най-
де. Бр.) Проск. — '... вдарити псюку,
знайде дрюка. Кос.
Нужда мовчати нс вміе. Ил.
Напчить біда (*) з салом (2) коржі (3)
істи. Л.) Пир.) Павлг.
(*) лихо. Зв., 3.; нужда. II.; горе.
Рад. (а) ». Рад,у II.; змаком. Гайс., К.,
Кон. Калачі. 7»'., /7.; капіі. Рад.;
кашу. К.; хліба. Нові.
Нужда всёму научить. Кулж.
Навчить біда попити, як нічого ся вхо
пити. >/?(.
Нужда закон ломить. Ил. —... изміпяе.
Рад., Пир.) Новг. —...переміние. Пир.
Нужда й камень довбе. Коз.—... то-
чить. Черн.
За пужди (‘) козак женицця, по неволі
дівка заміж иде. О., Коз.
(’) Изза горя. Рад.
За гора козак стару обнімас, бо моло-
доі нсмас. Рад.
9780. Скачи, пане, як чорт хоче. Черн.
Скачи, враже, як (1) пан каже. II.,
Прав. Пиж.) Лів.) Сл. — ... ма те він
багатпй. 3.) Л.) Пир.) О.
(*) Роби, враже, що. Г»ер.у X.; Тап-
цюіі, враже, як. Яц.
Спитаесся пня и колодн, як прпйдецця
до чого. К.) Кон.) Ц.) [Рад.].
И за соломину хопицця, хто топицця.
Пос.—И за соломинку хватаецця. Гр.
Як топнсся, то й за бритву вхописся.
Гайс., [У., Ил.) Ёвх.]. — Тоиучий и
бритви хопицця. Бел. (III) 127).
Познаеш, як чорний віл на ногу на-
ступить. Ст. Зб.
Знатемеш, коли лиха (або: дідька) ма-
тимеш. Гат.
Як прийде зла година, треба зпать, по
чім ківш лиха. Не.
Навчить біда плакати. Бр.)Бер.
Навчмть біда ворожити. X, Пир.—...
як пема що в рот (*) вложити. Бр.) [3.,
Л.) Лох.) О.) Лос.].—«Коли тп, бабу-
сю, ворожити стала?» — «Тоді, мій го-
лубе, як хліба не стало!» Ёвх.
о Писк. проск.
9790. Горе навчить вгору дивнтись. Не.
Навчмть горе гледить у море. Евх.
Відпустп, Боже, коли тра борше (бор-
жій). Ил.
ВідЦусти, Боже, гріха, коли пригода ли-
ха. Ил.
По неволі (*) пан (2) у жупані (3), бо (4)
свитки (5) нема (с). Л.) Б.
(<) Не в чім. Зв.у II.; не з добра. О.,
Кр. (а) папі. Рад.у Гл.; пані ходить.
Ннр. (5) носить жупан. Чери.; у жу-
паиі ходить. Зв., II.; надіва жупап. К.у
Кр. (4) що. К., Рад,' Гл. *(») сіряка.
К.; кожуха. Проск,, Рад., Гл, (6) чорт-
мае. йі и О.; катма. Ёвг,
Тогді в мене христнни, як есть що в
хустмні. Ст. Зб.—Коли у хустині, то й
христи. Пр. в Ст. Зб.
П квасницю гробак грпзе. Ил.
В степу и (*) хрущ мъясо. Бал.
Все риба, и. Нл.
— 191
На безлюдді и длк чоловік. Пос-
На безвідді (ибо: Па безлюдді) и рак
риба. -На безлюдді и Хома чоловік
(*). /’/>., Евх., \Ст. 3/7.].—На безрибъі
и рак риба, на безлюдді и Хома чоловік.
Прав. Ниж., Лів.
(’) люде. Кор,; пан. Я».; дворники.
Гайс., Кат.
9800. Нозагубляпши (’) сокнри, добре
и тоиориско. Ж.
(') Позагнбилн. Проск.
Коли пема питона, давайте круту варить.
/)>., Сл.—... молоть. Гр. — Круту мо-
лоть. И., Т.—Давайте круту варить, бо
рідкоі ні з чого. Л.
II сукманка не мамка, як хліба пема.
Вр.—... коли ся істи хоче. Ил. — Сук-
манка не мамка, іі тн гиляй пе валяй
(гільтяй не виляй?)—пан істи хоче. Ст.
Зб.
Як не доіси, то и святого (образ) прода-
сн. Гл.
Не дай, Боже, напасти, то й чорт гро-
ші дасть. Пир. — ... пещастя, а гроші
му сиш найти. Вр.
Аби лихо (*) — гроші будуть. Прав.
Ниж., Бр.,Бср., Іі.
(*) Дай, Боже, біди. Ёвх., [Проск., У.,
Голод мучить, а нужда краде. Рад. ,
Іі., В.
Ошуком злидні псребуваюцця. Гат.
Треба, як болячки па лоб. Пир.
Так треба, як більма в оці. П. , Сл.
— ... більмо у воко. 3—... більму уго-
ко. Бер.
9810. Треба, як пятоі ноги собаці.Пос.
Треба, як пъятого колеса. Ст. Зб.—
... до воза. Просц., Л., Пир., X., Павлв.
—... як пъяте колесо. Пр.— Приходиц-
ця, як пъяте колесо до воза. Кон.
Так тобі треба, як мені лиха. Бер.
Тое му так потрібно, як лпсому гре-
бінь, сліпому зеркало, глухому музика. Ил.
Ёму так треба, як мені ні. Л., Лох.,
Пр.—... як мені пс треба. Ном.
Так нужно, як волосся в паніетару. Ном.
Не.
Як есть, то розійдецця, а нема, то
обійдецця. И.
То так потрібне, як дзюра (*) в мості.
Яц.
С) діра. Пл.
Гости псу трава, коли мого коня пема!
Вр., Прав. Ниж.—...коли побила здохла!
Проск.
Коли пропав віл, пропадай и батіг! Іі.,
Коз.
9820 Взяв чорт батіг, нехай бере и
пужално. Бр.
Взяв чорт корову, нехай берс и теля!
И., Прав. Пиж., В.
Чорт взяв Иваси, нехай я:е візьме и
колиску. Проск.
Пропав кінь, и узду кинь. Сл., [Л.,
Л.].— ... музду кинь. Зв., Поз., — Взяв
біе коня, нехай и уздечку берс! Поз.
Знявпіи голову, по волоссям нс плачуть
(за Искру и Кочубея. Див.: Укр. Нар.
Нѣс., М. НІакс.; Пред. и Пѣс. Урал.
Коз., Руск. Вѣст. 1859 г.,Апр., кн. 1).
Нехай нс буде від Бога гріху, від лю-
дей сміху. Бр.
То буде па більший гріх та па сміх.
Бр.
Перед Богом гріх, а перед людьми сміх.
Проск.
Од Бога гріх, а од людей сором. Л.,
Пир., Ст. Зб., [Ііон.].
ІЦо непотрібпе, то и в горпець не кла-
сти. Ил.
9830. На що питать, коли не закутать.
Б.
Кобила за ділом (*), а лошя без діла
(2). Ск. —... біжить. Бер. — Кобила за
зіллям, а лошя з весіллям. М. Вілз.
Г) до діла. Пер. (2) за безділлям. Лох.,
Пр., Кон., Кр., Р.‘, и так. Ст. Зб.
Корова за ділом, а теля без діла. Пир.
Не все тее на ноги становпть. Кл. —
Не треба все па ніжки ставити. Ил. —
Не все часом, іцо на ніжки став.
Не про все розводпть мову.
3 ПРИБУТКУ С) голова нс болить. Бр.
(’) прибвлі. Нос.
Що білып, то ліпш. Ст. Зб.
Живпй живе й гадае. Об., \Ил., Ст.
3(7.].—... думае. 3., Новг.—Живе чоло-
вік, живе и думае. Сос.
Живому чоловіку все потреба. Ст. Зб.,
Кл.
Живому багацько и треба. Пе., [Ил.,
X. Пид.].
Голова міеця шукае. Г.,П., Лів., [0т.
Зб.]. — ... а щось инше батога. Кан.,
К.
9840. Риба шука де глибше (*), а чо-
ловік, де лучче (2). Зв.,Лів., Евх.
Г) глибей. Рад. (а) луччей.
Не буде псс голоі кості гладати. Ил.
На голу кіетку и сорока не впаде. 3.
— 192 —
—... и воропа не впаде: там падая, де
чуі-і струи. Пр.
Нащо курка гребе? па те, щоб щось
лигребти. Кан., /Г., |/т., //., Проск.
Тримайся того порога, перед которнм
замарайся. Прос§.
Тім рогом чепіися, котрим достапеш.
///>., Проск.
Бий сороку й ворону, добъссся до но-
вого сокола. /С, Сл.
Чуе кішка, де мпшае. Зв., Пир., Коз.,
Кр.
Чуе муха (’), дс струп. Ск., Ст. Зб.
—... там и сідае. К.
(1) воша. Коз.
Коло живоі кості мъясом мусить обро-
сти. Пос.
9850. Квокче курка, що яйце знесла.
Кулж.
Буде чим руки погріть. Зв., Дуб., Лів.
Заробив на сіль до оселедца (иічого).
1>р.
Більш смороду, ніж потіхм. Руд., К.
Більше смутку (,), як радости. Зв.,Рад.
(Ч смутости. ]>вр.
Не тільки тиі браги, кількп тпі звяги.
Пом., Пр. в Ст. Зб.
бдним богацё не прибуде. Пл.
Довго прясти та ткати, а почне края-
ти, так и мало чого. Ст. Зб.
Іду, іду,—ні коліс, ні сліду. Гр.
Сиділи (*) три дпі та и висмділи (2) зли-
дпі. Реи)., Кон.
(*) Ходили. Проск., Пир. (2) впходиля.
9860. Рибн не иаудив, а лусту спудив.
II, Черн.
Добро ся палить, та иічого не варить.
Ст. Зб.
Там нам ні кують, ні мелютъ.#., Пав.и.
Де наше не пропадало! Лів.
Все иде в так, пішло на псп. Ил. —
Все иде в так, иде в віпсу. ІІом.
Корову трімае, а хто другнй молоко
ззідае. Ил.
Як той Жид казав: «нащо мені риба
без хвіет? нехай моя наймичка ззіеть!»
Иов.
Кінці з кінцями нестікаюцця. ІІом. —
Кінці не зтикаюцця. Л., Зв.—... не схо-
дяцця. О.—... ие стпкають.77/?.,Проск.,
Рад.
Користп за два шаги, та й ті щерба-
ті. Гат.
Чим тут воевати. Ст. Зб.
9870. Ні за віщо (*) рук зачеппть. ІІом.
— Ні за що іі зачепицьця. Лів.
(Ч Пема об що. Бр.
Ніпюв дід на жебрн (стартовать), та
не мав в що хліба класти. Ил.
Ти бо хочеш (’) упасти, та й не за-
бицьця! Об., \1івх.\.— ... з лавки упа-
сти, та й тілка не забить. Рад.
(’) 3 печі. О., Кон.
Не мавши статку, не буде й упадку.
Ск. — Мавши статок, терпи и впадок.
Гл.
(Ч стадку. Ѵа0.\ Спадку. Кон., Т.
Дс борошно, там и пброшно. Зв. —
Коло борошиа порошно. Гат.
Чоловік не посіе, не розенпавши, а со-
бака пс ззіеть, пе покачавши. ПІ.
Добре собаці (’) й муха. Л., ІІвх.
(Ч псу. П.\ псові. проск.
На голій кості нема то грпзти. Ил.
Скопила, перескочила, та хвостик по-
мочила. Пос.
Кепкують пад тим, хто каже, що от
як бму попайдпло, але ж чого то ко-
штус!
Треба ЖИТЬ 3 ЗАВТРЁМ. Ие.
9880. Добра и брндня, та не щодня.
Ст. Зб.
Иостсрежуть бридню хутко.
По достаткам (’) ноги простягай. Рад.,
Кон.
(Ч По одежі. Пр. в Ст.Зб.
По своему ліжку простягай піжку. У.
Так горнуцця, як удягнуцця.З.—...оде-
пуцця. К., Рад.
Не до жиру—аби живу. Пир.
Треба (Ч жить, як набіжпть. Проск-,
Г>ер., Пир,, Коз., Сл., Ёвх.
(ЧТак. 3., .1.
Жий, як можна. Проск.
Сяк-так, аби впжити. Ил.
Де просто, там янголів зо сто. II.
9890* Захотів пишно!.. аби затпшно!
Ст. Зб.
Аби душа сита, та тіло не наго.
Па віку у сёго переведецця. Л., Пир.
— Но довгім віку усёго доведецця. Пр.,
Р.
Усёго па віку доведецця, — й на жлу-
кті пообідать. Кон.
На віку, як на довгі ниві. Об. — ...
усёго трапицця С). Пир.,\Бр., Не.]. —
... всяково траппцця, всякого хліба пз-
коштуецця—и твердого, и мъякого. К. —
Па довгім віку, як па добріп ниві. Не.
(Ч різпо бувас. Проск.’. с всего — с
доброго, іі зле. Пер.
На довгім віку доведецця и в глеку.
— 193 —
Л., Кон. — Трапицця па (*) віку варить
борщ (2) и в глеку. Новг,
(*) Доведецця на довгім. 3. (’) кашу.
6, спасибі Богу, хліба з душу, грошей
з лужу—та й буде з нас! Евх.
Б своім (*) селі буде й сіі. /С, Лох.
(•) СІМ. К.
Буде з нас—по діти в нас; а дітіі бу-
дутъ, то сами добудутъ. Р.
Кравецъ крае, нк ёму сукна став. У.
9900. Де можна в торбу, там лантух пс
потрсбси. Рад.
Пс сягай через крупи до шпона. Ил.
Пане, бери черевик на патик. Проск.
II послі обіда ложка пригоднцця. Сш.
Зб.
Треба хліба и па піеляобіда. Об.—...
и після обіда. Проск.
Берни часом дном, та и дітям остав-
ляй. Ст, Зб.
Коли ’сь в свободі, гадай о пригоді. Ил.
Зірко до зірка (*), то буде мірка. 5.,
Кон.
(‘) Зерспцс до зерепця. Пр., Проск.
Курка по зерню клюе, та сита бувае.
Полт. г. (у панків). — ... по зерні клюе,
н то иаідаецця. Ос. 11 (XVIII, 70).
Будь мудрий : натягай маленьку латку
на велику дірку. Бр.
9910. Гроші ис полова. Ст. Зб.
Хто не береже грошей, той іх не стоіть.
Кулж.
Хто за шелягом не стоіть, той сам ёго
не стоіть. Ст. Зб.
Хто не стоіть о гріш, той и шеляга не
варт. Ил.
Хто за грош не стоіть, той сам гро-
ша не варт. Кан., К.
Хто шага не береже, той нс варт ко-
пійки. Збр. Лаз.
Гріш копи стереже. Не.
Осмак копи стереже. Ст. Зб.
Копійка руб береже. Кон.
Из копійки рублі робляцця. Пр.
9920. Всякі гроші хороші, та бережн
іх про чорний день, та про лиху годину.
Рад.
Держи копіечку про чорний день. Зв.,
3., Л. — Копійка на чорний день. И.
Копійка любить, щоб іі щитали. Пр.—
... щоб щитацьця. К. — ... щот. Бр.
Люде знайшедши та лічать. Ст. Зб.
Гріш круглнй — розкотицця. Руд.
В мене (бідного проти тебе багатиря)
шаг — та рубом. <?., Л.
Се вже ми, як той Німець, що на ша-
ечку воздух вішае. Гр.
Запас біди ис чинить. Ск., Ст. Зб.—
... и істи нс просить. К.
Розумннй чоловік заздалегідь готуе.
Гат.
Хоч иду в гостнну, то беру хліб в тор-
бііпу. Бр. — Идсш на ’дин день, а хлі-
ба бери на тнждеиь. Б.
9930. Пехай лежить: воно істи ие про-
сить. Кон.
Пехай тое лежитъ — ие хліба просити-
мс. Ст. Зб.
Пехай про зузулю. Б. — ... зезулю:
прилетитъ зузулька, так и ій треба. Сос.
Издасцця про лиху годину. Сос.
ІЦоб вовк був ситий и баран цілнй. Ил.
II козп ситі (*), и сіно ціло (2). Прав.
Пиж., Пол., Лів.
0) И коза сита. Г». (2) ціло. Пр. в Ст.
Зб.
Вовк ситий и коза (‘) ціла. ІЗойц. —
II вовк ситий (2), и козп цілі. Проск.
(4) и вівця. Ил. (а)сит. Ст. Зб.
Що це—за жидову душу горитъ? Бер.
«Па іцо то свічка горитъ?» — «За па-
на цапа!» Б.
ХТО ДБА6, ТОЙ МАО. Ск. - Хто
дба, той ма. Ёвх.
9940. На ловца (*) и звір біжить. Об.,
Ст. Зб.
(') стрельця. Ь’ер., .Іох.
Трудяща копійка годуе довіка. Лів.,
Грам.
Бог за працю мае щось дати. Бр.
«Поможи, Боже!»—«А ти не лінуйсь,
небоже!» Рад.
«Боже-Боже!» — «А чого небоже?» —
«Істи, Боже!» — «Роби, небоже!» Збр.
Шей.
Хто робить — голий не ходить. Руд.
Як би все вовк лежав, то вже б досі
и здох. Зал.
Будеш дула, будеш іла,—не будеш ду-
ла, не будеш іла. Ил.
Хто чого шукае, то и знайде. Ил.,
[Ё&г.].
Хто жив , той сит. Ст. Зб. — Аби
живі, а ситі будем. Кор.
9950. Якдбаеш,так и мгеш.Бр.,Проск.,
Л. — Що дбаеш, те маеш. Зв.
Хто робить, той ся доробить. Ил.
Як робеш, то й матемеш. К.
Де не положив, там не возьмеш. Бр.—
Де вже, нс положивши, зпайдеш. Коз., О.
Хто не важить , той не мае. Проск.,
Білі.
25
— 194
Треба думать та гадать, чим кишки на-
пихать. Кон.
Пема всвіті ручками та пучками. Б.)Кон.
Взявши клочок та додать ручок. Кон.
Рівніш згладиш, тісніш ляжеш. Ос. 20
(IV, 12).
Рук добре доложить. Коз.
9960. Шатайся за ділом, як муха в ук-
ропі. Ст. Зб.
Рук остав робячиі
Шелесть, та й есть. Прав.
«... гай дама к з самого початку прий-
шло з Січі в Мотрсннп мапастир тілько
три... Дѳмъян Гнида... Лусконіг... атре-
тій Шелест.» Зап. (I, 293). В Киів. Гу-
бер. Часопису 1853 чи 1854 р. було теж
про сего Шелеста; ище там доводить,
що оце прислівъя про ёго и приложено.
Запряла пучками та надбала ручками.
Збр. Лаз.
Полюби гірксяько , а тоді буде соло-
денько. X. Зб.
Роби кровно и ходи певно. Збр. Лаз.
Зароби кревпо, та и ззіж (*) певно (2).
К., Рад., Л.
(*) та й пропий. Рад., 3., Б. (2)тан
не бійсь нікого. Ёвх.
Загорюй снажно, та н іж смашно.Ноль—
Загоруй смежно, та й іж смачно. Б.
Гірко зароби, солодко ззіж. Бр., [Г.,
Тар.].
Де оком не ДОГЛЯНЕШ , там калит-
кою доплатппі. Проск.
9970. Не продереш очі, то продереш ка-
литку. Кан., К.
Пильнуй (*), як ока. Пир.— Гляди (2),
як ока в лобі Зв., Бер.
(1) Доглядай. X. (3) Стережп. Г., Бр.
Хазяйське (х) око товар (2) живить (3).
Л., Б.
(4) Панське. Проск., 3., Пер. (2) ко-
ня. ів, Б. (3) тушить. 3., Пер.\ тучпть.
Проск., Б.
Лучче одно око свое , ніж чужіі обі.
Ил.
Пасе очі (з ока не зпускас). Пир.
СХОВАІІ, що не вадить. Ил.
Далеко сковавши, ближче найдеш. 3.
Лихий (х) спрят та й доброго спокусить.
Бр., Рад. — Злий сховок и найліпшого
попсуе. Ил. — Худе положення доброму
спокушепня. Пос.
(*) Худий. Черн., Б.\ Злий. Ст. Зб.
' Далеко лежало, мало (х) боліло. Л. —
Не близько лежить, мало болить. Пос.—
Близько лежить, живіт болить.
(•) пс всльми (се б то—не рідпя). Б.
Сторожа лучче ворожі (х) Новг.
(’) нспуж ворожа. Ёвх ; лучча воро-
жа. Пові.
9980. У новій скрині (як що не в спря-
ту: валяецця під лавою, або-іцо). Кор.
Шукай у старій скрині. Бр.) Зв. — В
старій скрині, під лавкою. С. — Сховав
у стару скриню. Бр.
Щирая ПРАЦЯ мозолёвапая. Пос.
То сяке, то таке діло. Пир.
Хоч кожух мняти, аби не гуляти. Ном.
Свекор не давав невіецці істи, щолѳ-
§а була; и як прпйшов батько в гості,
вона ото ёму й каже,—ато, мов, неда-
дуть вражі люде и нообідать. € довга
брехенька про се.
Роботи —- до семоі (*) суботи. Ст. Зб.
() сёмоі. Л.
Бери, Лесько, хоч не легко. Ил.
Хоч ногу за ногу, а таки иди. Ст. Зб.
Тягни, кобило, хоч тобі не мило (ро-
бить, робить, та само собі и приказу^).
Ж.) К., 3.
Ідь , кобило , хоть ссь три дні не іла.
Ил.
9990. Очам страшно, а руки зроблять.
Бр.
Богу молись, зачинай нс бійсь. Проск.
Пехай сей день святицця. П., Лів.
Разом за Божпім росказом. Ст. Зб.
Господи помагай ’з ночвами на Дунай!
Кон.
Дай, Боже, час и пору добру (як по-
чинають роботу). Бер.
Піднімайте, свині, хвости, бо глпбоко
морем брести. Пир. — Піднімайте хвос-
ти , бо глпбоко брести. Пер. — ... бо
далеко брести. Ном.
Уставайте козли, задирайте хвости. Ст.
Зб. — ... та біжіть у лози! Сос.
Гей нуте, косарі, ви косарикп моі! Ном.
Гей нуте, косарі! Хоч не рано почали,
та багацько утяли. Зв.
10000. Очиняй, пане, ворота—іде твоя
робота. Кон.
Вези батькова куца! Л., Б.
Як самотужкн ^репджолята везуть,
або-що.
Боже поможп! Об. — ... Спасибі за
добре слово — отут и положи. Білг. —
— 207 —
ІЦонаша копійка! кровъю обкипілаі /Г.,
Пир. — Крівава паша коиійка! /7/л, Реи).
Нам (крамцрям) нк не божицыія , так
и (!) не розжицьця. Кон.
(«) по забожнцымі, так и в світі. Іі.
Лнчко (*) товар иродас. Кан., К., Рад.
(*) Лицо. Ст. Зб.
Хвалячи продати, а гудячи купити.
[Кан.].
Торг в торг: я ёму даю и д. (почали
торгувацьця. Ном.
Голова в голову (все огулом). — Го-
лову в голову перслічити треба. Ст. Зб.
И руки прибили. Кон.
На ціиі зііішлись. С. Д. Ніс.
Такий віе, сякнй , сухиіі, немазанмй.
Кулж.
Без добавки и борщ не смашний. К.
10590. Придаток не стоіть за даток. Ил.
Здай душі оддали («ні за віщо, деше-
во»). Пир.
Споживайте, коли вам Бог судив. Бр.,Л.
Побрали гроши, як за лерець (взяти за
що добрі гроші)! Кон., III.
Убив добру (*) грінку. Л. —Гріпка ёму
упала. Бр. — Поняв грінки. Рад.
(*) Поймав. Ст. Зб.
Оттак наші сіромахи Жидів обмапюють:
виніе сім мііиків из погреба глини, та шаж-
ка й луп! Сл.
Купив чорта з рогами на свою шию.
Пир. — За своі гроші купив чорта на свою
шпю. Лів.
Набрались діди біди, поки набули, а
внуки муки, поки збули. Кон.
Се бач ёму по піръю. III.
«Віткіль?» — «3 Ромна!» — А «що?»
— «Воли.» — «А по чім?» — «Без пъя-
ти.» Пе., [Г^.].
Панство то-що, кепкують так з на-
роду, що він не любить широко розка-
зувать.
10600. МІНЬБА одному пануе. Ил.
Хто міняе, той не мае. Бр., Я.
Міньджуни. Л., Кон.
Мінджуе, як Циган кіньмп. Б. , Ёвх.
Як Циган—міняецця. Н.
Міняли тихо, та виміняли лихо. Пир., Б.
Проміняв шило на мило. Об.
Проміняв шило на мотовило. 3., Пир.,
Пер.
Проміняв р) шило на (2) швайку. Лів.
р} Виміняв. Зв., Проск., Копг,
Заміняв. О.; Перевів. Б.; Звюв. Ст.
Зб. (2) за. Бр., Зв., Проск., .1.
Проміняв вовки на собаки. К.
10610. Виміняв (') реміиець на личко.
Зв., Бер.
Проміняв. Б.
Держи віру, держи й ЛИРУ. Рад., Б.
ІПинкарь мусить поправді мірять го-
рілку. №. Білэ.
ІЦо міра, то й віра. Г., Яц., Ст. Зб.
Без міри нема віри. Ил.
Коли будеш мірним , то будеш и вір-
нмм’. Ст. Зб.
БОРГ умер , зачокай не жие: хто не
мае грошей, пай не пъе. Ил.
Віра померла. Ж., Слуц.
Як станеш усім боргуватн , то прий-
децця без сорочки ходити. Збр. Шей.
Позичка боебніч ходить. Иос.
Пе позичай — злий обичай: як віддае,
то ще й лае. Ил.
10620. Не штука роскинути, а штука
збірати. Бр.
Не маш тичкн для позички. Ст. Зб.
Дай руками , а пе виходиш и ногами.
Проск., Лів., Ёвх., Ст. Зб. — Беруть
руками, а дають ногами. Коніс.
Довжник весело бере, а смутно віддае.
Ил.
Латвіше братп, ніж повертати. Гат.
Коли прийде віддавати, то нема що да-
ти. Ил.
Поки зберемо , то й останне здеремо!
Рад.
По два рази пси дражнити. Кл.
Усюди не без заідів. Ш.
Як позичае, то всі боги внкладае; а як
віддае, то в батька-матір лае. Бр.
10630. Як позичають , так ёго батька
лають; а як отдаютъ, так свого. Рад.—
Як позичае, свого батька лае; а як од-
дае, то ёго. Пир., Черн., Гл., Кор.
Як бере—очі дере, як оддае — батька
дере. Ш.
Хто за віру, а хто за міру. Кор.
Відбереш в песій голое. Проск.
Віддасть на безрік (ніколи). Збр. Шей.
Взяв на час, га и в добрий час. Хар.
Зб.
Из (*) Миколи (2) та й ніколи. 3., Л.
—... из Мктути та ні тути. Ном.
о На. Зв., Бр.; Од. О., Гор. (2) Об
Миколі. Б.,Рад., іі’он., Кор., Гл., Павлв.
Оддасть на тім світі уголлям. Л., Т.
—... уголцями. О. —... огулыіамп. Кор.
Бодай так рак світ бачнв (нк сей гро-
ші оддасть)! Бр.
Від лихого довжяика бери и полову. Бр.
— 208 —
10640. Від злого давця бери и капця.
Ил.
Давній довг лучче находки С1). Гл. —
Як хто довг оддасть, то як находка. Ст.
Зб.
(*) так як находка. Пир.
Як ся напомни , то лучче подарувати.
Проск.
Той мені винен и той меиі винен: як
би віддало, купила б село. Бр.
Бог з тобою! росчптаемось на тім сві-
ті. Гл.
Пропади ти з колядою. Пос. —... од-
дай мій міх. Проск.
Каже тсж, як без заробітку рад хоч
свос ішрватп.
Лучче мати, як позичати. Ил.
Собі май, та и мені вс дай. Кл.
Що винен, оддати повинен. Руд.
Бувши винним, треба буть и платним.
Ст. Зб.) Гл.
10650. Коли даха, то (‘) и взяха. Ст. Зб.
— Будеш дахарь — будеш и взяхарь. Бус.
(*) Будь даха, будь. ПІ.—... даха, так
будеш. И.
Як взяха, то й С) оддаха. Кан., К.
(*) Будьузяха, будь. Іі.
Позичене (*) нс ззідене (2). Бр. —...
все треба віддати. Яц.
(*) Пожичепе. Яц., Проск. (2)неззид-
жепе. Яц.; не ззідзене. Проск.
Голод мутить, а довг крутить. Бал.
Довг довгий, а прийде час , що стане
короткий. Рад.
Душно, як два правятъ, а третёму ні-
чого дати. Ст. Зб.—Десять править, а
едному нема що дати. Бр.
Напъяв на цугундер. Пир.
/ Загряз в довгп по самі уха. Ил.
Мій батько нікому невннен! у того по-
зичить, а тому ’тдасть. Зв.) Рад.—Сороч-
ку викупив, а сукман заставив. Ил.
Бодай той здоров був, що мені винен (*).
А. Вил. — ... а той, що я винен, щоб
умер. Рад.
(*) що моі гроши забрап. К, ; той
жив, кто винен. Ст. Зб.
10660. Держі гіру—держи віру («пе все
за гроші — більше зарібку матимеш».
Бр.). Бр., II.
Хто ручицця, той мучицця. Ск., Ст. Зб.
Неграмотному чоловіку тільки в голові
пиШІС е. Коз.
Пиши, пЗеп ши, а все роскотицця. 3.
А Не штука сати, коли с дати. Ил.
Слово вітср, а пісьмо грунт. Кан., К.,
Пос.
Пісьмо очі коле. Ск. — Пісьмо Свято
очі коле. Ст. Зб.
6 дно пиши, а друге лиши. Ил.)К.)
Кан.
То не в число! Пир.
УГОВОР паче грошей. Зал. [А.].
10670. Хто од слова одскочить , коло
того шкура обскочить. Л.
Ловивши слово, треба бути паном. Ст.
Зб.
Він пан своему слову. Бер.
Що скаже , то й свято (сдухаюцця и
додержуе слово). Чор. Рад. (28).
Добро слово стоіть за завдаток. Ил.
Не давши слова—держись, а давши—
кріпись. Зв., Кр., Нові.
Лучче не обіцяти, як слова нс держа-
ти. Ил.'
Слово святе. Пос.
САМ, як (*) билнпка в полі. Бр.
(•) Стоіть, як. Збр. ПІей
Сам-один, як палецъ. Бр., Пир.
10680. Сам душою. Пир.
А він , так як скітник, в другій хаті
сам. Кон.
Одни очи и плачутъ, и сміюцця. Пос.
БУРЛАК свічки до церкви не всуче. Ил.
Бурлак сам горитъ, як свічка : як до
роботи, як до охоти. Рад.
Одно» рукою воли поганяеш, а другою
слёзи утираеш. К.
Вік пробурлакувати. К.
Гайдамаці, як собаці (безрідному бур-
лаці). Б.
Жидівськпй поппхач. Кул.
Я наче той поппхач: куди пхнуть, ту-
ди и йду. Рад.—Се вже за попихача обі-
брали*: куди не піпхнуть , туди й пото-
чисся. Бр.
। ।
10690. Не то СПРОТА, що роду нема,
а то сирота, що долі не мае. Ил.
Отсць вмре , то півсироти днтина , а
мати, то вже цілая сиротина. Кл.
Горе сироті и бородатому. Нов.
Люті сироті бородатому, а голомозому
й горш. Ст. Зб.
Там, де сирота зіетатпея мае, лучче,
абп камінь виріе. 1\, II.
На спротах и світ стоіть. Бр., Проск.
Сироті хоць з мосту та в воду. Проск.
— 209 —
Ніхто того не відае, ик сирота обідае.
/А — ... а всяк тее бачить, як сирота
плаче.
Ніхто иебачс, пк сирота плаче. Полт.,
\Нир.\.—...а як заскачи, то нсяк поба-
че. Р.,| Бр., Рад., Пр., Гл.,Руд.].
Як (!) сироті жеііитися , то й піч ма-
ла (2). Прав. Ниж,, Лів.
(•)». Пер., Коз. (*) день малпіі.
10700 Тоді сироті неділя , ик сорочка
(*) біла. Прав. Ниж., Лів,
С) лёля. Пові.
Тоді сироті Вслнкдсиь, як білая сороч-
ка. Павлг., Ст. Зб., \ Проск., Павлов.].
Чужа,ласка сироті Вслнкдсиь. Коз.
За сиротою Бог. Ст. Зб. — За сиро-
тою (’) Бог з Калитою. Об.
(Ч Над сиротою. //., .Не.
Бог енріт любить, та щастя (*) пе дае.
Кр.
{') долі. Кан., К.
3 хати (*) по нитці—сироті евптина (2).
Коз., О.
(*) миру. Новг. (а) сорочка.
Доварицця сироті в жівоті. Коз., Збр.
Лаз.— Буде з сироти й болячки. Б.
Сирота и горбат , и череват, и много
іеть. Ст. Зб.
Сирота, а писок, як ворота. Проск.
Сирота, а губи як варста (?). Ил.
10710. Щосирота, то й пустота. О., К.
Сирота так, що ёму наведецця па ро-
зум. Хор.
Як идс сирота — зачиняй ворота. 1П.
У сироти два роти:, однпм іеть, а дру-
гим бреше. Пл.
Поможи сироті, внколе ті (тобі) очі.
Сирота сироту скребчс, щоб було жи-
воту легче. Пр. в Ст. Зб.
Чп буде ж такс спріцьке, як чоловіць-
ке. К.
Живи ВДОВА па нодолі, та й плач свій
вік обо гіркіп долі. Сос.
Біжить вовк, пита ёго Бог: «Куди тп,
вовче, біжиш?»—«До вдови за поросям.»
— «У неі ж одно.» — «Дак щоб по було
й того.» Кон. — «Вовче, вовче, куди
йдеш?»—«По вдовппе порося, бо у вдо-
ви тільки одно.» К.,Коз.— У вдови, вов-
че, одно порося — иди, щоб и того пс бу-
ло. Коз.
Сова—удовнна голова. Бер., Рад.
10720. На пъятій педілі вдовиннй плуг
вийде (а усёго 4 педілі в міеяці). Ёвх.
Черноного очіпка не браін (удова, що
бажае удруге одружицьця , надіва черно-
кпй очіиок в буддеиь и в свято. Г. Бар).
Лів.
«Як тп живеш?»—«Як ти вдовиця: са-
ма па печі, а ноги па полиці.» Кулж.
Сива, як вівця, а не йди за вдінця. Бр.
Кого лихо ие минс, той візьме и мене
(казала удова про заміжжя). Ёвх.
Як була сім рік удовою, не чула зем-
лі під собою; як пошла я за скурвого си-
на, пропала моя худобопька йсила. Кон.
У вдови хліб готовпй, але пе всякому
здоровий. Ил.
10727. В удови два парови. 3.—... а у
вдівця нема й кінця. Рад., Ивх.
10729 У ГУРТІ, то й смерть не стра-
шна. Бер.—Па (’) миру (2) смерть красна
(3) • Іі-
(9 При. 3. (2) При компаніі. Проск
(3) добра.
10731. В гурті (‘) и каша (2) іецця (3).
Прав. Пиж., Бер., Лів.—У гурту іецця
спірно и каша. Кл.
(*) Між людьми. />.; У гурту. Пе. (2)
й куліш з кашею. (3) смашна. Пир.
Гурт зробнть, гурт и ззість. Проск.
Святпвея б гурток, колп б пс чортова
ззіжа. Бр. — Святилась гуртова робота,
та чортова ззіжа. Полт. г.
Мпром и Богу добре молицьця. К., Пр.
Миром добре Богу молицьця — нехай
би сдм помолився. Зв.
Громада великий чоловік. Ск., Ос. 3
(XV, 9). — ... а еден Лях всіх бъе.
Проск. —... чоловік, та дурний. Кан., К.
Поздоров, Боже, громаду, — а Бог буде
аби-коли. Б.
Більша громада, як одна баба. Я.
Більший чоловік громада, як пан. Ил.
10740. Що громада скаже, то іі пан не
поможе.
Громада одного вспоможс. Руд.
10742. Копа персможе й попа {копа—суд-
ня громада сільска из кількападцяти сіл, з
XVI ст. полеглая. Иваншиев, Рус. Бес. 1857
р.). Б.
10744. Коли двое кажуть пъяніій,іо лягай
спати. («То вже вір сёму — чого ще ти
коцюбпсся! то ж нс один хто сказав —
громада вирскла»). Ск.
Два третёго (*) не ждуть (2). Лів., Ст.
Зб.
(*) Як двое, то одного. Пер.; Семеро
одного. Кр., Ст. (2) не чекають. Проск.
27
240 —
Де сила (бягацько), там и міц. Ил.
Дружній чсреді вовк пе страшннй. Пир.
Отамаиом артіль кріпка. Не.
Голое людський — голое С1) Божий. Ст.
Зб.
(4) голое бувасть. Нел. (/, 3101, Голое
парода—глас. /Гр.
10750. Хто людей пе слуха , той Бога
не боіцця. Бер., X., [Ст. Зб'.].
Нехай буде, як скажутъ (*) люде. Пр.,
Пир.
(*) так буде, як осудятъ. Бр.
Добре тому ковалеві, що на обндві ру-
ки куе. С.
Добре ріці з потоками. Ил.
3 помоччю річки течуть, а без ломочі
не потечуть. Коз. — 3 помоччю м ріки те-
чуть. Ст. Зб.
Добре тому, хто вдвох. ПІ., Збр. Лаз.
Що два, то не одни. Збр. Лаз.
Одни, як ні одного (як би нічого, як
нема нікого). К.
Де на двох варпцця, третій пожнвицця.
Ил., Гайс. — Де два іеть, там третій ся
наіеть. Дуб.
Добре ся там діе, де два орс, а третій сіе.
10760. Спілка двох годуе. Бр. — Шуль-
ка (?) двох годуе. Ил.
Дс купка, то не болить пупка. Бр.—
Де людей купа, не болить у пупа. Ст.
Зб., [Къ.].—Як роблять укупі, так не бо-
лить у пупі. Кон.
Як жнуть укупі, то не болить у пупі.
Ос. 2 (XVIII, 243), Рад., Б.
Товариство з ким мати. Кл.
Хто од товариства одстане, нехай од
того шкура одстане, як на вербі на вес-
ні. Пир.
Хто став в ряду, то держи и (') біду.
III., [Пові.\.
(«) Сіли в ряду, то тягни тую й. Ь’ер.,
Коз.; Живи в ряду и терпи. /Гр., Кор.
Чи Левон, чи не Левон , а з ряду не
вон (як хто до чарки, або до так до якоі
парки товариськоі не пристае). Пос.
Що бабі (*), то й грояаді (2). Пол.,
Лів., Сл. — Що громаді (3), те й бабі (4).
Пр.,Павлв. —... тойбабиному сину. Нос.
(9 и (4) бабці. /Гл., Проск. (*) и (*)
громадці.
Що громада, то и я. Евх.
Де колія, там и я. У.
10770. За компанію (*) и Циган (2) по-
вісивсь. Лів., [Бр., Зв., Проск., Кремен.].
При компаніі дав ся Циган повіеити. Ил.
Войцицькии росказуе дві брехепькн.
Одна, іцо Ру спи, Лях и Циган проми-
шляли непевним ділом и, жду чипа се-
бе цурки, надумали попробувать іі: умо-
вились так, що Русин, як нікудп білш
будетерпіти, ногою дрп§пе. Лях рукою
махне, а Циган засвище. От тпх мож-
на було порятувать, так Цпганові як
захопило дух — губи не схотіли сви-
стать... — Друга, що двох Циганів, на
крадіжці піймали и пап одного хотів
пустить; але як вони одлн на одного не
хотіли говорпти, то іх обох и повіеи-
ли. — (4) Для кумпаніі, або — За кум*
нанство. Кон. (2] и Жид. .Г., Пр., Б.
Пехай и моя копійка пе буде щербата!
Бер.
Сидпш в ряду—пій коляду. Бр.—Коли
сидиш в ряду—давай коляду. Ил.
Що у людях ведецця, то й нам не ми-
нецця. Рад.
Хоч и ошукаюся, та там, де всі люде. Бр.
Недбалиця 10775—10897. — Дуріе 10798—10813. — Курить 10814—10838. — Лінивпй 10839
—11028. — Мандрівоіка 11029—11053. — Злодій 11054—11124. — Зарізать 11125—11127.
НЕДБАЛИЦЯ гірше пъяннці. Проск.
Лучче пъяниця, як недбалиця/Ил.
Батьків хліб не навчнть. Ст. Зб.
Дурному синові и батьківське багацтво
не в поміч. Зал.
Свого доброго та не жалувать (як хто
свою одежину нехтус, скот нівечить и
д.). ІІом.
10780. Пожалься, Боже, собаці білого
хліба!
Не топа (') й не вара. Кон.
Про жіцку.—(*) Пі мола. К.
Ні до печі, ні до речі. Новом.
Се Химка хазяйка. Кох.
Химка й хазяйка, та лопати нема.
Як з собачого (*) хвоста сито. Бр., Прав.
Пиж., Рад. — Не буде з пессго хвоста
сита. Иг.
Господарь такий кепськпй, майстер и
д.—(Ч псёго. Проск.
— 211 —
Як би собаки побачили, то б три дні
брехали («па таку певдалицю!... псдба-
лицю!» 7^(7.). Рад-, Кр.
Стало па юшку , та пс стало па пет-
рушку. Рад.
Дап Бог телгі , та пе дав хліва. Бер.,
Рад.
Сім закут, одна свиня. Новг.
10790. Господиня: три городи, одна ди-
пя. 7(., Рад.— ... на ввссь город ідпа ди-
ия. Ёвх.
Вимсту разком, та вивезу нозком. Л., Б.
ГосподиняМа^да по припечку гайда.Евх.
Знайте мене псрспічайку, що на воро-
тях тіето. У.,Б. — Знать мою матір, що
хліб пекла, бо па воротях кіето. Л-
(9 матінку. Рад. (’) тіето. — Див.
№ 7336.
Оттак не було: пропила помпло! По-
всрпуся по хаті — біда буде лопаті. Зал.
Скажутъ па вас, дівчата : «от які там
неклёсні!» А.
Де хата не метена, там дівка не пле-
тена. Ил.
Хто мае, той не дбае. Пос.
Жартують над недбалнцею-убогим.
ДУРІ6, бо ёму ся добре діе. Г., П.
То з жиру дуріють. Пр.
10800. Худий пес пе сказпцця — ино
ситий. Ил.
Собаки з жиру казяцця. Ном.
Овса шкапа ззіла , так и віз побила.
Коз.
А, ідять вас мухи! Бр., Зап. (I, 79).
Ёму усе дурниця (*) в голові. Пом.
(9 дурощі. Ном.; блазеньство. Збр.
ІПей.
Не спускайся (*), Грицю, па дурницю (2).
Кан., К. — ... бо (9 дурниця тебе зра-
дить, що и ворожка не породить. Бр.,
[Проск.}. — ... на дурницю, тільки сам
біжи. Бер. — Ой Грицю, Грицю, Грицю,
не вдавайся у дурницю, бо дурниця тебе
зрадить, що горілка не пораднть (приспі-
вують у танці). Рад.
(9 Не лакомся. I Пл. ; Не вкидайся.
Ііас. (*) па палянпцю. II Пл,
Баламутить своім світом (сяк-так). Збр.
Шей.
Він увесь прпвод дае. Збр. Лаз.
Ведмедів зппнають. Пом.
Як пс вміе з кіньмп, наипаче з не-
уками, що зпинаюцця дпба.
Козонько, не бороню тобі ліса, — але
як тебе вовк ззіеть? Проск.
10810. Чому нс (’) дурітьѴ), коли при-
ступавъ Бр., Зв. — Оце тобі приступило!
Повг.
Проти великих паиів. Дуб. Проти ба
гатих. Бр. У бепкеті. Дуб. До голови.
Зв. — ^) Дббрс. За., Проск., Дуб.,
Ж., 3.; Втогди. Бр. (9 шаліти. Бр., Ж.
Баловство ніколи до добра по доводить.
Пом.
Де ти був, як собаки казились? Бр.
Було сказицьця, як тобі було три го-
ді, а тепер шкода!
Добро КУРИТЬ. К.,Л.
Диво, які роскоші, та чи е в кешені
гроші! Гат.
Кождому добрий, собі — злий. Ил.
Як з платка вивінув.
Як у тань тане. Л., Коз.
Кпдае, як в безодній колодезь. Рад.,О.
10820. Се то ему худобина мулить. Ш.
Се ім золоту гору, та й ту рознесѵть.
К., Л.
Не так чоловік мішком, як жінка гор-
шком рознесуть з дому. Рад.
Гроші пішли до роскоші. Прав.
Кутки випорожнять (худобу розносить).
Кон.
Пустити на хух. Гат.
Збувся тато клопоту: жито змолотив, и
гроші пропив. Проск. — Збувся тато ли-
ха: все жито змолотив. Бр., Кан., К.
Свое ззів, та и на мое зіхаеш. У.
Мочаючи впмочаеш. Ст. Зб.
Пустого міха не надуть, коли пораз дір-
ки идутъ. Гл. /
10830. Доки есть , то й шелестъ. Бер.
— Як есть, то шелестъ (х), а як скупо,
терпи, губо. Г., П. — Коли есть, то ше-
лестъ, а як нема, то сквсресть. Ил.
(‘) Шелестъ, як есть. Бр.
Скільки есть, тому й честь. Сл.
Як есть, то й свиням честь. Ск. — ...
то й паніетарі честь, а як нема, то й ро-
тові катма. Ном.
Зразу іли логазу, а як сязапомогли, без
всчері лягли. Ил., Проск.
Прийшло махом и пойшло прахом.Рш).
Перевів на циганський (х) пшик. Ном.
(*) Звюв па. Ст. Зб.
Шенці-венці, чорт у кишенці! Л., Пир.,
Павлв.
«То шевчикп такі е, надри§днчики,—
як у місті,о!» Кр.—р) лихо. Об.\ зли-
дні. Пир., О.; вош. К.
Як ся прпобріло, так ся иззіло. Ил.
— 212 —
ЛІ1ШВИЙ в своій хаті змокнс. Ил.
Як іеть, так пагріецця; а як робпть,
так измерзни (лінивс). Полт. г.
10840. У ліпивого слід по золотому. Збр.
Лаз.
Ліннвпм находитися, а лсдачнм пароби-
тися. Проск. — Лсдачнм паробисся, лі-
нивмм навшлесся. Кан., К.
Соиливого добудисся, ліпивого допілсс-
ся. Пос.
Швидкин міеця нс загріе , а сидящий
на едпім міеці згинс. Проск.
Па однім міеці н каміпь обростае. Ск.,
[Ст. Зб.]. — Лежачи, и камінь мохнатіе.
Ил.
Дожидай долі (а сам не роби), то не ма-
тнмеш п лёлі. Кор.
Через сидіния нс впало в лежіпня. Бр.
— Через сиджсння пе міг запопасти в ле-
жащія. Ил. — За сиджсння пема іджеп-
ня. — За ложнею ніколи посидіть. Чигр.
Хто празнпка питае, так папіетару ла-
гае. Б.
Лсдача шкапа скрізь прппинкн мае. Раш.
Свиня у барлозі, а птах у дорозі (кеп-
кують иадлсогою). Ёвх.
10850. Ой, мати, хочу істи, та боюся
в погрсб лізти; та боюся, щоб не впала,
щоб капуста нс пропала. Кр.
«Чого ти, наймитку, так рано встасш?»
— «Та я то обуваяням, то одягаппям С1)
надолужу.» Бер.,Л.—«Рано естссь встав,
наймитку!» — «Я тое», мовить, «обувай-
ням надолужу.» Ст. Зб.
(*) то обуванпячком, то одягашіячком,
та й. Зв.
Як до череди гнать , то й пъятки бо-
лять. К. — До череди рано вставать, бо-
ки болять. Гр.
«Тпт, ходи молотить!»— «Голова бо-
лить!» — «Так ходім істи!» — «А гдеж
моя велика ложка?» Ст. 3,6. — «Як те-
бе зовуть?» — «Михайло!» — «А робити
хоч?» — «Нсхай-но!» Зв. — ... «А бор-
щу?» — «Нсхочу!» — «А пирога?» —
«Хоч би й два!» Не.
Або ти, тэту, у ліе ідь, а я дома зо-
стапусь; або ж я дома зостанусь, а ти,
тату, у ліе ідь. Ёвх. — Уже бач, тату,
хоч ідь у ліе, я дома буду; хоч я буду до-
ма, а тп ідь у ліе — всс кому-псбудь та
треба іхати. Павлг.
в іцс сім одмін спсі прпказкп — які
усі, більш-менш, похожі на впппсаиу ви-
іце першу одміну; тільки що: в двох од-
мінах {Край. Ниж. и />.) річ идо про
тата и воли («або ти, тату, гони воли п
д.»), в двох (/»>.) про тага и почліги; в
одні (Пир.) про тата и дрова , в одні
{Рад.) просто про дрова а в одні (//р.)
про.маму и поду.
«Синапіу, піди стовчи ппюиа на кашу!»
— «Ох, мамо, ноги дуже болять!»—«Си-
иашу, иди істи кашу.» — «А дс ж моя,
мамо, ложка велика?» Сторож.
Як бп хотів Хома, так би робив и до-
ма. 1»р., [Проск., Ил.], — ... Хома доб-
ра, не ходив би нігде, робив би він до-
ма. Зв.
Коли почав орать, так у сопілку нс
грать. Пе.
Жсби вовк нс сидів за горою, був бп
за другою. Ил.—Жеби вовк лик нсдрав,
то б за горою став. Ст. Зб.
Як пришили жнива, то й жінка крива.
Рад. — Як прийшла косовнця, то и жін-
ка кородицця (Ч; пріпшли жнива, ходить
жінка як исжива; а як прийшла Покро-
ва, то и жінка здорова. Пир., [Бр.].
(’)В рукопису д. Марковича стоіть ко-
ро6иіщя\ я поставив кородицця, як ме-
ні доводилось чувати.—... то жінка хо-
дить, як телица. Рад.
10860. Жать удень душно, а вночі ку-
саюцця комарі. Ст. Зб.
Подивись, онучко, чи'не кличс хто жа-
ти? Ёвх.
Пс сама пряла, а кума полагала. 1Г
Рано встали, та мало напряли. Гр.
«Иди, котс!» — «Иди хвостс!» Прав.
Пиж., Пол., Лів. — «Біжи, вовче!» —
«Біжи, хвостс!» Сл.,1Л.—«Піди,вовчику!»
— «Піди, хвистику!» Гр. (кепкують з то-
го, що посплають, а воно на других зки-
даецця).
Усе па ёго стпкае. Пир.
Три святі в хаті (як трое в хаті и за
холодну воду не візьмуцця). 3.
Гуляю та силку збіраю. Б., О., Кр., Ст.
Зб.
Гуляй тато—завтра свято. Нос.—Гуляй
гиря—три дпі свята. Коз.
Замуж хоч зараз, а робить пе прибить.
Гл.
10870. Без попа й не почнеш (’)• Б.—
Що ж, треба попа, іцоб почав. Л.
Як не почппають роботи, іжі.—(*) не
обндесся. Кр.
Тобі од скукитілько ловптіі мухи. К., 3.
Аж, ёму тільки байдики бити. Осоко-
вецъ Коз. п.
Робпть, так в чомусь локче. Пом.
Ів би кіт рибу, а в воду нс хоче. Пл.
Жак — полежак («а за сіткою вже не
ляже спать»). О.
Лежить, як псс па стсрсві. Проск.
- 213 —
Дожить, нк галушка. Л’//.
Лежитъ, наче камінь на душі. ///>.
Одкмдан сурёлі (або: туркала). Пир.
10880 Слдиш, нк засватапий. ІГроск.,
Л., Білг.
II кіпщі (*) хвоста пе завъяже. Л. ,
Гр., От. Зб.
(‘) И коту. Прав. Пнж., ,1ів.
Собаці хвоста ве завънжсш. 7С—Тати
сёгодні собаці хвоста не завъязав. Пр.
II за холодцу воду не візьмоцця С).
Ск.—А пі за холодцу воду!
(') но пріймоцця. Рад.
Сидпть сндпем—іцоб ти камснем сів!
I Іроск .,Лох.—С і в б и сь т а м к а м і н с м. Проск.
Сидпть даренію день при дневі.
Як до діла, так и сіла. Лів.
Сиди, небожс, а Бог бачить. С., Бр.
Посидь, сусідко, — щс трошки видно.
Бр., С.
Стій Векло С1), бо ще не смсркло. Л.
(9 Сиди, Текло. /Г.; Підожди, Векло.
/Гос.
10890. Як прялось, так спалось, а як
перестала прясти, то не хочецця й спа-
ти. Кр. х
О!., стягтись та поволоктись: казав чо-
ловік, маку дам.Л.
Кажуть, як оце сидпть, а треба куди
йтп. И то з того взято: «аби змогла па
ноги стати, то волочецця знову». Пр.
— Дпв. вище Л? 484-1.
Ей, путеі беріцця, як пъяний за тин, Р.
Трімае, як мертвий рукою! Ил.
Берецця, наче не своімп руками. Зал.
Чп ксді, чп не ксді! ІІом.
У неі у всему робота мъяка (песпірпа,
ліннва). Б.
Що за робота—шахи та махи. Ш.
Так робнть, як чорт летитъ и ноги по-
віснв (або: спустить). 3., Л., Хор. — ...
летитъ и крила теліпаюцця. Л.
Робить—як собі (*) на лихо. Л., О.
(‘) батьку. Пр., Кр.
10900. Робить, як собі па бсзголовъя.
Л., Пр.—Зробнв собі па бсзголовъя. Бр.
Робицця, наче* у воловій вусі. Черн. г.
Як за напасть. Бр., Проск., Л.
Косить би косив, та коли б чорт косу
носив. Нос.
6дно минути, друге звинути. Ил'.
Він би робнв,тавёго рукава болятъ.Л.
Восковиі руки йііе. От. Зб.
Де з масло» каша, там милость ваша; а
де треба з узлом, туди нас з чимсъ ином.
Нос.
Тобі так хочецця робити, як старому
псовм в заверюху брехати. Проск.
Як мокро горитъ. Ск.—... так нсхуіко
робить, гадить. Ст. Зб.
10910 Така робота, що у день спить, а
пночі кукурікае. Лит., Бр.
Ні гульни, ні робота. Л.
і То робнть! так як два з третёго кпиц-
ця. Бр.
Ні куеш, ні мелеш.
Заліз, як собака в солому. 3., Л.
Цеиь-цеііь, аби день, аби вечір близь-
ко. /7С —Тень-тень, аби збути день. Бр.
—Хіба вже, таки, що степь телепень, та
и идете на ввссь день. Кон.
Аби день передпювати, а піч псрено-
чувати. Бр.
Аби день до вечора! Ск. —... а діло в
порозі. К.
Тень-телень, добрий день. Пр.
День и піч—сутки пріч. Прав. — Піч
не маги, а день пе батько. Б. ,
10920. День пе стоіть (роби скорішс).
Коз., Л.
Час не стоіть. Бр., Л. — ... а роботи
світ. Ёвх.
Ніч не стоіть, а світло коштуе. Яц.
А, грудьмн б тобі робило (лае за иік-
чемпу роботу)! Бр.
Витришки ловить. Л., ІІр.,Кр. — ...
купувать. За., Пир., О., Кон. — Іде па
ярмарок витришки купувати, Проск.
«Що роблять?»— «Сави ловлять.» Л.,
Лох.—Він граків ловить. Кулж.
Гав ловпв та витришки продавав. Зал.
Шукае учорашпёго дня. Об. — ... що
добрий був. Л., 3. — /Калкуе за вчораш-
пім дней. Евх.
Шука (або: Пішов шукати) пустого ві-
тра в полю. Проск.—.Ловить вітрі. Бер.
— Гонитъ вітрі. Пир.
Пішов по канун, та там и втонув.І/оль
10930. Зайшов, чорт ёго и з собака-
ми не пайдс! Прав. Пиж., Пол., Лів.—
... пе знайде! Л., Павлг. — И з собака-
ми пепайдсш. Л., Кон.
. А що, в кума був? Дуб.
Якогочорта він там сліпптъ(гаеццядссь)?
Л.,ПІ. — Що він там—чортів сліпить, чи
що? Л.
Де ти поза Уманню ходищ (іздиш, хо-
див и д.)?! ІІом.
Пішов по масло, та й в печі погасло.
П., Пол., Лів.— Пошли дурня по масло,
то и в печі погасне. Л.
Сів и прнлипів, як нк смоляній лавці.
Пол.
Ходпв три дні, та виходпв злидні. Пом.
Пошов посол, та и упав у росол. Пос.
— 214 —
БаЯдики бъе. Лів.—Байди збивати. Ж.
Баглай папав! Рад. — Баглаі лапали.
Ном. — Баглаі в паністару палізли.
10940- От, баглаі бъе (вигаші? див.
Лист. 1862 р. 245). 3.
Собак бъе. Лів.
Тиняецця, як злодій по ярмарку. Квх.
Ходить, як кручена курка. К.
Ходить, як приблѵдпа (*) вівця. Проск.,
Л.
(<) блудпа. Нл.\ начо кручена. Г»р.
Ходить, як припутепь (спови^ас). Кон.
Ходить, як дурень по ярмарку. Кан., К.
Так як сегодня (*) прнвезений. Квх-
(*) Ходить, як. Пом.
Виляе, як собака. Рад., Пир., Кр.
По затінках ховяецця.Х, Пир., Кон.
10950. Поза хахольками тиняецця. Л.,
Пир-, Гр-
Ховаецця, як собака від мух. Об. —
Боіцця, як собака мух. Рад., Л.
Трецця та мнецця. Л., Ст. Зб.—Тре-
мнп—мники (Тре мнимники?)!7{оз.—Три-
хи та мнихи. Л., Сос.—... нема оддихи.
3.
Яка ти нёмна (непроворна)! Кан., Л.
Ханькп мнеш. X. — ... бо діла нема.
Л., X. Зб. — Комі мнеш, а роботи не-
ма з тебе, жануесся. Пе. — Ходпш, а
жодноі з тебе роботи пема. Бр.
А сховав-бись ся під штирн дошки!
Про^к.
Ялознпй чоловік. Гат.—Бач, яка ялоза!
Сидитъ, як морква в і?рядці.Лмр.—...
морков у гряді. Ст. Зб. — ... як гриб.
Ісі., Б.—... як кулпк на болоті. Проск.
—як чорт па куппні. Бр.— ... під ку-
пою. Л-—... як качан в городі.Лят.—...
як квочка. Ід.—... наяйцях. Бер., Рад.,
Б.—Сія камінем. Ил.
Мудруецця, як сучка перед перевозом.
Нос.
Зобрався, як швець на торг. Проск.
10960. Мнеть, як сліппй торбу. Ст. Зб.
Закиль це та те, то й «Святий Боже»
заспівають. К.
Поки прпбересся (*), то бояре й мед
попъють. Л.
(*) Закім прихахулисся. Кон.
Вибіраецця, як за море стрілятп. Бр-
Вибіраецця, як чайка за море. Бер.,
Пир.
Збіраецця, як (*) на обід.' Павлг.
({) як убогніі. Ном.
Збіраецця, як убогий на кісідь. Об.
Збіраецця, як свекор пелюшок прать.
3. — Убрався як свекор пелюшки прать.
Л-—... як свекор в пелюшки. Б.
Певістка каже, що нікому пелюшок
прать, а він: «Та постой», каже, «доч-
ко, ось я піду!», та все иа печі совасц-
ця. 3.
Идутъ, неначе в мед (помалу). К., Рад.
Лізеш, я (замісць як) кишка. Проск.,
Кр.
10970. Ходив рак сім год по воду, та
прийшов додому та став через поріг пе-
релазить, — розлив, та й каже: «отак
чорт скору роботу бере!» Л. — ... та й
каже: «така скора робота!» Бр.
Совайся, Ничипоре! Кор., Гр. —...по
гарячій сковороді. Пир. — ... Соваецця,
як Ничипір по горячій сковороді. Пе.
в цілнй ніби акахвист (певпо робо-
та ко.іишиіх спудеів), де почитус: «Со-
вайся, Ничипоре, совайся!» Він частень-
ко було трапляецця по збірниках паших
старпх панотців. Ном.
Поки найде, то и сонце зайде. Пр.
Казав Хома: Душа моя, де тп забарп-
лась? У собачннім (§іс) хвості та в ков-
туни збилась. Пир.
ѵ А підніми лишенъ клишп! Пир., П- —
... клсшні! Л-
Пе волочнся, як Борисів бик. Ст. Зб.
Не волочпся, як Хведькова корова.
Не волочнся, як солонпй заець.
Ёго (х) по смерть добре (2) посплать.
Прав.Ниж. — ... то нажицьця можна./ь,
[Коз., Ст- Зб., Нвх.].
р) Такого. Руд., Кан., К.\ От годпц-
ця. .Г.; Тебе тілько. Зв. (а) по смерть.
Рад., .1., О.\ Тебе б тільки. Полт.
Пішов, як багачеві [або: бідному) по
смерть. Пл.
10980. За море по зілля пішов. Ил.
Улита йде— коли то буде. Зал.
Ходить, як бендюжна (хлёрка). Збр.
Шей.
Як хвіет волочецця. Пир.
Буде ходив, поки світа та сонця.Дроск.
Поки дайде, так и сонце зайде. Черн.
Пішов, як'рак по дріжджі. Ил.
Волочецця, як волоцюга у плуга.
Волочесся, як голодне літо.
Ой тп то ходиш! як валёк. Проск.
10990. Ходиш, нсначе як гріх без ду-
ші. Бр.
Ходить, як (*) неначе три дні хліба не
ів.—Ходить, неначе не івши. Пр., Лох.
(*) Оце робить. Зв., Дуб.
Ходе неначе ступа. Павлг.—Справжняя
ступа. Пир.
Звивасцця, як муха в мазі. Ил.
— 215
Такий жвавий, як Жид молотити. С.
Жвавий, пк рак на греблі. Гат»
Жвавий, як оисцёк.
Провориий, як всдмідь за горобцями.ЛГ.
— Швидкмй, як всдмідь за перепелица-
ми. Павлв.— ... до перепелицъ. Проск»
Провориий, як лопата. Не.
ПІВИДКИЙ, як иіл у плузі. Пр»
11000. Швидкпй, як черепаха. Зв.,
Проск.
Зачеппвсь за пень, та й стоіть цілий
день. Об.
Насилу Бог дав силу! X, Пир., Кон.,
Яц.у Руд.—..» и кобплу спву. Ном.
Пам як жепитися, то й ніч мала. Ст»
Зб»
Пехай С1) па манастир. Ск.
Каже, як не молицця, або, моля-
чись, мннае: те ж само и у всякому ді-
лі, як мина іцо. — (*) Подробиця не
хай. Кор.
Одкладас, як Лях свято. Кан»,К.,Рад.
По римському закопові свята можна
переносити па другі дні.
Одклад не иде у лад. Кон.— 3 одкладу
не буде ладу. Черн., [Пир.]»
Тільки сир одкладаний гарний. А. —
Одкладний сир добрий. Зв», Рад.
Що масш робить, то зроби сегодня, а
що масш ззіети, то ззіси взавтра. Проск.
— ... бо тільки іден сир відкладаний до-
брнй. Бр.
Па страсмій педілі весілля не справля-
ютъ (одкладае). Пир.
11010. Нехай недобрий (*) чоловік. Лів.
— Пехай та тривай то недобрі люде.Не.
(*) поганий. Бр., Рад.
Нехай, нехай, та й зовсім занехаеш.
Л» —... зусім занехай. Бр.
Губою говори, а руками роби. Ил.
День неначе (*) год. И», Л»
Можна багато вробитн.—({) як. Коз.
Не журись, та ділом иоспішай. X.
Коли взявсь за гуж (або: за уж), не
кажи, то недуж. Об., [Ст. Зб.]»—Не'дуж
—не берись за гуж. Зв., [Бои.].
Де руки и охота, там спора (або: ско-
ра) робота. Ил.
Не візьмесся за роботу, робота сама
не зробицця. Бр.
Всяке діло хоче, іцоб коло ёго пань-
кали. Ном.
Иди (або: Біжи ж) ногами. К», Л»
11020. Та біжи мені бігбм , щоб одна
нога тут, а друга там! Збр. Лаз. — Біжи
ж мені та на одній нозі. Б.
Вчи лінивого не молотом, а вчи голо-
дом. Ос» 10 (XIII, 20»), [Зо.].
3 рук падетъ все: так часом не хочец-
ця ні за що принятися. Ст. Зб»
Кому діло докупить—тот ся розуму на-
учить.
Акт книги Ст. Магистрату 1092 р.;
пісьмо кінця ХѴП с.
В нас иоцигапськи: не хоче робити—
не силуй, істи нс хоче — бий. Гайс.
Бог з иразником, а чорт з роботою. Кр.
Лучче на печі лежати, ніж від ранку
до вечору страждати. Збр. Лаз.
Піч мати. Новѣ
Ох піч моя, піч! колиб я на тобі, а
ти на коні—славшій би козак був з ме-
не! Кон., [Шим.].— Псцко, шатко! гди-
бись ти на коню била, а я па тббе, цоб
то за слічпа война била (казав жовнір,
добившись в заверюху до якоіеь хати и
забравшись на піч). Казки.
Хто любить піч, тому ворог Січ. Крс-
менч» п. (Калебарда).
Чув од дідизиого козака; розказував,
з великою повагою, про лежебоків.Копіе.
11030 МАПДР1ВОЧКА—рідна тіточка.
Ос. 14 (IV, 65), Зал.
Де хатка, там и (‘) паніматка. Прав.
Пиж., Пол., Лів.
ІЦо хатка, то н. .Іист. (II, 13}.
До хліб-сіль-каша, та>м домівка наша.
Пир., [Аноз.].
Тільки домів (1),як у зяйця (2) лопів (3).
Бр. — В него домов, як у зайця ломов.
Ст» Зб» — В мене домув, як у собаки
ломув.
(*) У него (у вбогого бурлаки) стіль-
кн дворів. Кор. (2) у собаки. ІІир., Кон.
(5) ланів. Кор.
Присягаю зеленому гаю: як гай розівъ-
ецця, то й служба минецця (не хоче слу-
жить, у ліе ёго тягне, на волю). Бр»
Як розвернецця на весну лист, то пі-
демо всі в евпет (втічемо). Кан», К»
Оставайся, мамо , в лузі: вже тепера
ми сами друзі. III»
Чи не поволочиш ти вовчого хвоста (чи
не думасш ти нти)? Кан. /
Уродивсь (^ на вовчі слези. Кр., X»
Пішов, утік.—(*) Создай Бог. Кр.
Замочить лапті (пійти в мандрівку). II.
11040. Пз доброго миру пішла. К. —
Ніхто и не бпв, и не лаяв: так пішла,
з доброго миру. Рад», Л»—Не знать чого
пішов—из доброго дива! Ч.
Пішов з блеску світа (не знать , чого
й куди).7{он;
— 216
Пішов у світм (докупило бути, и пій-
Н10В у світм). ///>., Лип.
Пішов з пустим міхом па порожні клу-
иі. Сл.
Побіг, як собака за возом. /А, Пр.—
Як собака за возом, біга. Евх.
Пъятами накнвав. Ск. — ... закивав.
X. Зб.
Потяг, як Тарас лозами. Зал. —Мап-
друе па довгі лози. Конис.
Ломаку під руку, та й ,лигй! Кон.
Его іі з собаками ні> збігаеш (або: по
набігасіи, не знайдеш). Зал.
Пъятами кпвае, бо діла нсмас. Рад.
11050. Доти ходпв, доки не наложив го-
ловою. Проск.
Лучше боло (§іс) сидіть дома! Пр. в Ст.
Зб.
По грай, пс блукай — будеш чолові-
ком. Пир.
Прошки роблять без сорочки. Пос.
ЗЛОДІЙ на злодію ідс и злодіем пога-
няе. Пов.
Инший такий с, що «в мене», каже,
асвітліше око попросить», а другпй—«а
в мене світлішс вкрасти». Зап. (I, 147),
Кан.
Хазяіп бережецця, а злодій давно ёго
берсжс. Кр.
Красти вільно, та бъють більно. Пос.
Не руш нічого и не бійсь нікого. Лист.
(II, 214).
Хто крадс, то не живо той в довгні
літа. Кл.
11060. Як прийдс злодій — так заніз
доганя, а притика осажуе. Збр. Лаз.
Чути далеко злодія. Бр.
Непроторешшй злодій. Ил.
* Майстер читати , писати й з горшків
хватати. Пе.
Изпід стоячого підощву випоре. Кон.
Цуп-луп, та й в кешеню. Пир.—Цуп
та луп, сховав у кишеню. Бр.
Цяця, цяця! та й в кешеню. Руд.
Шутк-шутм, то й угадай. Зал.
Паньку, Паньку! чи не вмочив ти в мій
спуст свою баньку? П.^Прав. Ииж.
Взяв він за свое—буде тямпв. Проск.
11070. Добулася наша мати—буцім то на
ярмалку. Ёвх.
Була не була, а яквош изняла. Хар. Зб.
Купив, та насилу втік. Полт.
Руками дивицця, а очима лапа. Сл.
Того шукае, що не положив. Ил.
Ворожила не ворожила, а 04 тебе не
одходила. ІІос.
Ворожила, доки не вложила. Проск.
Баба ворожила, та й головою наложи-
ла. Проск., Бус.
Пайшов, як дома взяв. 3.
Пайшов сокирку за лавкою. Оо., [Ст.
3#.|.—Звайшла сокирку за лавкою: я по-
ложила, а ти знайшла. Бер.
11080. Вже воно Сто (*) не втікло. Ск.
(*) ёго рук. .Г
Ухопнв, та не втюк. Ст. Зб.
Пошов, набравши подошов.
Умочив руку в грсчаную муку.
Як увійдс в комору, то хоч би гадюка
лежала,то зогнав би та вкрав. Кон., Зап.
(I, 148).—Хоч би гадина там сичала, то
візьмс. Пов.—Хіба б гадюка там сичала.
Ос. 1 (281).
Майстер до чужнх кайстер (кайстра —
торба). Пвх.
Що побачила, то й іі. Прав. Пиж. ,
Пол.
Пі з чим пс розминецця. Лів., Сл.
Знае від огню (краде). Кан., К.
Візьмс хоч з огню. Л., Пов., [Евх.\—
Из огню вворвс. Кр.
11090. Підголив так, як без мила, Зв.
Обідрав (або: Обголив) на (*) білку.
Рад.
(*) як. /»р.
Обідрали, як молодсньку липку. 7&.
Обідрали до голоі кості. Л.
Обібралн до нитки. Кр., Гр.
Брав не ппшався, верни не встндамся.
Збр. Шей.
Хатнёго (‘) злодія (2) не встсрсжссся
(3). Зв., Л., Б., [^.].
І1) Домового. И.і.\ Домашпёго. Проск.,
Ст. Зб.\ В хаті. Бер.-, Свого. Зв., Дуб.
(2) ворога. Зал.', пс вбережесся. И.; не
встерсжеш. Р«Э., Б.’, пс встсрсгтнся.
Ст. Зб.
На’злодію(1) шапка горпть. Прав. Ниж.,
По.г., Лів., Сл. —... а він собі хвать за
голову! Л.
(*) Злодісві и. У.; злодіеві. Аів.
Хто порося вкрав, у того в ушях пн-
щить. Пол.
Злодію отпустить сили, то ирибуде ума.
Гл.
11100. Злодіеві одна дорога, а тобі де-
сять. Руд., Л. — Ім одна дорога, а нам
скільки. II.
Миш не одну мае діру до ямн. Пл.
Хто вміе красти , то вміе и сховатн.
Проск.
Замок (*) для доброго чоловіка. Ст. Зб.
(*) Замок пс для злодія, а. Нос.
— 217 —
Вовк и лічепе (*) бере (2). .'Л/., /(у#.,
Рад., Б., О., Ст. Зб., Войц.
(’) и лнчопі вііщі. Пл., п іцптано. Сос.
(*) хапас. Ь’ер.; вхоппть. /А; візьме.
Сос.
Не поможи тобі, о сшітий Боже! Проск.
Е, се віп дугою косить (крадс). Б.
Крадено не йде в користь. Коніс.
Ноги померзли (забере злодій па обе-
ремок—«прощай, ноги померзли!») Кон.
«Тату, не лізь з постолами на просты!»
— «Нічого, сипу, абп душа була чиста!»
«То мов би злодіі цсркиу драли , та
щось нс про папінх так кажуть.»
11110. Роди, Боже, на всякого долю! а
піймасм (па крадізці), то здіймем и лёлю.
Кор., Л.
Як сіють у полі, то приказують: «Ро-
ди, Боже, іГпа трудящого, и иа про
дящого, п иа крадящого!» О г, як иійма-
ють кого, подорожиого, в горосі або
сиіп овса візьме копеві, то той и од*
казус: «тп ж, як сіяв», каже, «прика-
, зував—родн, Божо, па всякого долю».
Каліи.
Не дать душі, пропасти — треба вкра-
сгм. Ос. 2 (244).
Хоч украв, абп добро сховав. К.
Грошам лицп пемае (укравши, легко
перевести).
11114. Л покозацькій: хоч вкрав, то мо-
влять, що добув. Кл.
11116. Поки коні воднв, то и Бог годна;
а як став воли, то воли в лихо ввели
(злодій так управдавсь). Кр.
Тяжко там украсти , де газда (хазяін)
сам злодій. Ил.
Не піймавшп (’), пе кажи, що злодій.
Л., Пр., Р.,Гат.—Не кажи сь, що зло-
дій, бо ще сь по пійпяв. Пр. — Пе кажи
«злодій», поки за руку пс схватпп. Ил.
(') Но побачивппі. За., РиО.. Пир.*,
во попавши. Гл.
Як пс зловив, то й до папа не лози-
вай. Пер.
11120. Пехай над ним ворони кракають!
Л., В. — ІЦоб па тебе ворони крякали!
Коз.
Бодай тебе за серце взяло! Пр.
Ніч матп. Ск. — ...все покрпе. Проск.
— ...матп, не дасть погибати. Кан., К.—
Ніч—як мати. Коз.
Чи вже мені будуть вікпом двері? Кр.
— Не первое окпом з хати утікати. Ст.
Зб.—Окном двері
Ідноі смерті пе мипеш, а другоі пе бу-
де (гайдамацька). Ёвх.
КИСПМ ГОЛОВА (*) (X: Кпсим баш-
ка)! Хор.
Ніби комліщька, арменьска и д. по-
хвалка, пострашка,—як и сікир башка,
сіким голова. Кажусь теж — що, мов,
убив.—(!) башка.
Уклав (*)> як сіио в годину.Пср.-Ук-
лав у копи. Пом.
(*) Улолокав. Убрав. Поз.
Душі залізтпея. Ном.
Одежа 11128 — 1 124-8. - Охайиость 1121-9—11285. — Сои 11286-11356. - Дорога 11357-11440-
Шануй ОДЕЖУ в дворі, вона тебе в
ліодях. Пр. в Ст. Зб.
Пошануи одежину раз, вона тебе де-
сять раз. Об.
11130. Чоловіка по одежі стрічають, а
по уму випроваджають. Ос. 19 (XIV. 29).
Шовкова плахта ие к будто, а к сва-
ту. Коз.
В будень постарецьки, а в веділю по-
папськи. Ил.
Талувать, нехтувать одежину. Ном.
Пі плечей, ні очей (сорочка, що про-
купився на іі). К., Л.
Там рукава , як під корою (такі густі
шитки в дівочих сороччанпхрукавах). Кон.
Вітром підбито. О. — ...а морозом під-
шито. Пир.
Зробив—на собаку мало, на кішку (’)
велико. Л.
(*) кота, Пр.
Теперь треба не в овеппу, а в проси-
ну шить (пс рідко). Кон.
Сім раз відрізалп — довга; сім раз ли-
цевали — нова. Прав.
11140. Цс паче хоч лопаткою ёго ви-
тки. Бр. — Хоч лопаткою вріж. К.
«Бува, як и тепер от повелось, куцо
ходить: одежину якусь накопить, що аж
глянути чудно.» К,
Куди оберни, то все діра наверхъ. Ил.
28
— 218 —
Чоботи каші (’) просить. II.
(Ч істи.
Латка па латці. Бр., Пир. — ... та й
Латйш. /А
На свпті стільки лат, як па селі хат.
Евх., Маке. — На чугаі в убогого стіль-
ки лат, як у міеті хат. Бр.
1 Іостол и к и- сокол и к п. Новг.
Хоч трапичка, та тахвтнчка. Б.
Лучшая кошуля, ніж какабат. 11р. в Ст.
Зб.
Покіль кожух нс впверпеш, він все зда-
ецця чоринм. Сос.
Дерецця — панове берецця. Об., Ст.
Зб.
11150. Пан дере — та баталій. Зал.
Нарядно когось, як хвуркальце. Пр. в
Ст. Зб.
Де щипочка, там дірочка. Зв., Лох.—
Що щипочки, то й дірочки. Кулж. —Де
вщипнецця, там подерецця. Лів. — Щи-
почки, щипочки, на завтре дірочки, а з
сёго та в краше. Рад. — Щипочки ри-
бочкп, там и моіх дві ниточки. Л.
Прпговорюють, щипаючи, як хто на—
діпе нову одежу.
Дай, Боже, здорово сходити, а на дру-
ге заробити. Ил. — Дай, Боже, из сёго
та ще в краше! Пир., Л.— Здорови но-
сіть, а скачучи деріть. Рад.
Добрий стрій — піднеснся та стій (ик
одежі). Проск.
Ну, повернись — підніми руки — лети
к чорту. Ном.
Жартують, як прпміряють кому по-
ву одежу.
Широко буде и узьке. Ст. Зб.
Великий чобіт на нозі, а малпй під лав-
кою. Збр. Лаз.
Голодний день проевдиш, а голий ні з
міета. Не.
Иде зіма, а кожуха пема. Ил.
11160. Без кожуха береть сукруха. Ст.
Зб.
Вітер каже: «гу-гу-гу! сім евпт про-
дму!»; а кожушана латка лежить тихесень-
ко в кутку та й каже: «а мене пе про-
дмеш!» Тоді вітер, розсердпвшнсь, каже:
«Мовчала б уже там, коли тебе ніхто не
чепае — тут не за тебе річ!» Іі.
Кожушана латка за рідного батька. К.,
3., Л. — ... як рідна матка. Бр., Рад. ч
Кожух та свита, то й душа опта. К.
Шорн та вборп. Сос. — В шорн, та в
вбори, та в нарптникп. Л.
А як мені збіратпсь! встав, оперезав-
ся та й зувсім зібрався. Бр.
Я казав «спиш», аж ти обуваесся. Ст.
Зб.
Одлгаесся, як попів челядинк. Евх.
Десь тут було^юе безголовъя (шапка).
Збр. Шей.
До лиця околица. Б.
11170. Сам одягпип — таки зовсім, як
міщанин. Збр. Лаз.
Убери (!) пень, буде подобень. Г., П.,
Кан., К. — ... хорошень. Ил.
(*) Прибери. Ж.
Вбери й пенька, то стане за Панька.
Бер. — ...за папка.Бр.—..за спнка.Проск.
Прибери пня, то й пень гарний. Бер.,
Рад., Черн., Ст. Зб. — ... то (‘)покра-
щае. Лох., О.— ... почепурніе. Кр. —
Прибери пня, дай ему пмня — и з него
буде чоловік. Ил.
(*) Прнчепурп пень, так и той. Коніс.
Як вберецця и дід, то буде побід. Бр.
Преберецця, аж світ увесь стрепенец-
ця. Гл.
Пе пізно хорошо ходити. Руд.
Ковпір по уші, жилетку надув (джи-
джулицця). Мг.
Хоч поганпй, та в жупані. Поз.
Убрався в жупан, и дума,шо пан. Ном.,
Ил.
11180. Убранпй, як пан. Кон.
Цур тобі, пек тобі, як заппшався, що
в новую свиту прпбрався! Пр.вСт. Зб.
«Козак, не дражнн моіх собак!»—«Пе-
хай сюди пе спинаюцця , а сюди не ку-
сающія (у неі перстні на руці, а в ёго
червона стёжка гарна в застіжках п но-
ві чоботі вптяжпі — одно ’дному показу-
ють, а собаки — аби, бач, чим замутиць-
ця).'» Пр. — Козак: «проведи, дівко, од
собак, щоб отут не кусались (показуе на
полосату шаравару), а сюди не спиналпсь
(на груди, а на грудях стёжка).» Кр. —
Козак: «Чом се хата не метена (показуе
ногою по хаті, а шаравара піетрова мо-
тавшія на нозі)?»; а дівчина: «Чп все ж
мені та мені (показуе рукою по хаті, а на
всіх палцях перстні)». Кр.
Як душі не вложив — так парядив хо-
рошо. Ст. Зб.
Впстроілась, як лялечка. Пир., [Бр.].
Пч — мов тееся під лопушком! Ном.
Найпаче жартують над маленькими пан-
почками , як вони приджиджуляцця в
своі брплпки.
Убрали, як на смерть. Пав., Л.
Як ся убрав, так го урочнли. Ил.
Пе пади, пброше, на мое хорошо. Пир.
Щоголь — поросячі ноги. Нос.
— 219 —
11190. Хоч голий, та и поясі. Евх.
Па позі сЛіпълн рипить, а вборщі тряс-
ца книіиь.Х, О.,Кр.) Х.,Ёех.—Чоботн
скриилять, а горшки без сала кпплять. /{.,
Збр. Лаз.
Голо и босо, а голова в нінку. Бр.
Оце захпмалась (од Химка: погано го-
лову завъязала). Черн. г.
Хто хоче мати дзидарки, повппсіі мати
хвільваркм. Лаз. — На дзи^аркп тре-
ба мати своі хвільварки. Проск.
ПрпГіти можна до нагбти, як тілько дер-
жатись моди. Кон.
Хоч голий, та пишпий. О., Ст. Зб.
Гучпо, бучію, а в пъяти зімпо. Ил.
Па задніх колссах нсвідь-що, аби на
переднія. К.
Хоч ідала, не ідала, аби хорошо впхо-
дила. Кон.
11200. Знайте нас , що ми голі, та в
жупані ходни. Ие.
Красное піръя на відвуді (на удодові),
але сам смердить. Ил.
Як корова зализала (про залпзаного).
Пир.
Хорошпй, як свиня в болоті. У.
Не показуй пугачові дзеркала , бо він
знае сам, же красний. Вони., Ил.
Гляди, сорока вхватить. Гр. — Соро-
ка скаже (1), що сир (2), та й ухопить.
Пир.—Ворона скаже сир-сир, та й ззіеть.
Пир.у Н.
С1) подумае. Л., Чери. (2) скаже сер,
сер. Кр.; Е, ти ^ахуссся! скаже сорока,
щояйце. Ир.~Кажуть, як хто дуже вп-
х бі.іюсцця. и д.
«Такий білий, що аж лебеді вхватять.»
— «На чорнім хліб ся родить, а на білс
гайтусь ходятъ.» Збр. Шей.
Пристало, як свині наритники. Евх.—
Як свиня в наритниках. Лів. — Така по-
доба, як свині в хамуті. С. — Як свиня
в оброті. Кулж.
Не припадае, як свині сідло. Коз., Кан.
— На евнню хоч сідло надінь, все ко-
ней не буде. Зал.
Як корові сідло. Лів. — Як на корову
сідло. Прав. Ниж.) Лів. _
11210. Оце нарядились, як теля в міш-
ку. Бр.) Б.
Чепурмцця, наче на весілля. Коніс.
Хто ходить у картузі, так у того чорти
в пузі. Б.
Не хвастай, що втсбе сто рублів е. Ч.
Як у кого одна колоша в халяві , ’а
друга поверх. В Лубеіицпні про такого
кажуть, що то курв.».ь. Пом.
Перевісить ёму соломъяне перенесло че-
рез плече: буде, як золото. Бр.
Прпбрався, як піп па службу. Пе. —
Парядпвся, як піп в рясу. Бр.
Убравсь, як чорт на утреню. Об.
Прибравсь, як чорт на Водохрище. Об.
Вбіраюцця вмазаним навер. Кан.) К.—
Вкакапим наверх. Л.
Оце надулась: наперед пъятами обулась.
Ие.
11220. Не туди й штапи ёму стоять. Бр.
Чорт не чорт, а люде пе такі. К.у Л.)
Пир.) Иов.
Всі люде, як люде — одни чорт в ялом-
ку (як хто, не як инші, вберецця). К.9
Кан., Л.
Зробив з дядька чорта: високо підстрнг,
а він к чорту и дивицця. С.
Без шапки, як злодій. Бр., Л., Кон.у
Збр. Лаз.
Сховай на свято руки! Збр. Лаз.
Но чбму продавш грудину (або: Виста-
вив грудину напрбдаж)? X, Кулж.у Кат.
Шляхтич ти Кобпляцькій, що одна но-
га в чоботі, а друга в лапці, (Кобиляки
Орш. п.). Пос.
Питай гуекп, чи зябуть пужки. Ст.Зб.
Чоботн пасови, як на псови (босші, як
пес). Ёвх.
11230. Ноги собі скалить, а чоботи па
кію носить. Ил.
Боско через увссь вік боспй бігае. Кр.у
И.
И пси босі (на певбутого). Шей.
Цуцу, босий! Ном.—...не толоч проса.
Боспни справлятп (про босого). Збр.
Шей.
Голий, як мати р) народила. Дуб.) Пр.)
О.
(*) па світ. .1., Пл.
Так як огарь обідрався. Кон.
Огарь — пепёк осмаленнй.
Тікай голий, бо обдерутъ! Пир.,Пр.>
Нос.) Пов.—... бо обідруть тя. Ил.
Замісць и\ікай\ кажуть теж и про бід-
ного.
Козак муха — без кожуха. Я.
Нз дранки — в перепіранку. Л.
11240. Одна рубашка—та переперашка.
Кон.
Що вечора, що ранку, то п надінеш
новодранку. Пир.
Плечі голі. Бр.
Прибрався к святу в новую лату. Ст.
Зб.
Па....,.... надвій подобенъ.—Чп по-
добенъ на долобёнь. Бр.) Проск.
*
- 220 —
Як дурно та внстроіцця гарно, або
виіідо на люде.
Нізнають хлоііці и в драпі (‘) сороцці. Л.
(') калпій. Нл.
Сёго піхто не зпіме, а кращого не дасть.
X, О.
Не писаніі рукава скачуть, ’но сито че-
рево. П.І.
11а пану шовчок, а в жмвоті щолчок;
а у мене хоч свита, та душа сита. Т.,
/&н.
Людям чини шайность, а коло себе май
ОХАЙНОСТЬ. Ст. Зб.
11250. Хоч в семрязі, аби в добрі звязі.
Хоч не оиіатно, та здатпо. Гад.
И цар города латае («ато нам свого до-
брого не латать»). Рат. [/?.]•
Хоч убогнй, та хендогий. К.—Хоч бу-
деш убогий, аби сь був хендогий. Ст.
Зб., [Яи«].
У наших хозяёк та по сто сорочок, а
в мене одна, та й та біла щодня. Бер.
Трясця тім багачам , що багато соро-
чув; а в мене одна, та біленька щодня.
Ёвх.
В нас коло посуди чисто ходить. Пер.
—Чистенько коло посуди ходить. Пир.
Хоч на воді (*), аби насковороді. Кан.,
К; Д-
(*) без масла. Кан., К.
Пороху пе дасть пасти. Ст. Зб»
Попрочищано , попромітано—хоч каши
покинь. Б.
11260. Хуста поперем, як три дні пан-
щини відбудем (тяжко). Бер.
Марусю, дусю, мийся, чешися! Бр.
Промий чоло, чи пе дасть Бог чого. Ил.
Нсвмивака—попова собака. Пир.—...
гепака. Л.
Незя волосом світить — надівай очіпка
(нокриткуй; або пачосів не напускай).
Рад>
Шевця пе маш — сам чобіт зашнй, ко-
ли розірвався. Ст. Зб.
Треба з хусткою ходити (або‘. Ходи з
хусткою).
Витовчи ніс, бо вже було би убогому
Жидові помастити віз. Проск.,
Чепурнепька—як мазничка. Гр.
На голову стрій, а коло заду, пробач-
тс, з лопатою стій. Пл.
11270. Одна па мені, друга в помслі.
Пир. — У мене одожі-одежі! одна в по-
мелі, друга на мені—от и всі. Кор.
Ходить, як деркач (нема на ему ііутя-
щоі одежипи). О., Коз.
Такий чистки , як жидівський пантох-
вель. Проск.
Так зателепався, як Жид. Пл.
Чотирох свічок спалила , закім Гриня
умила, а пънтий кагапець —такий Гриць-
ко поганець. Ил.
Живуть як свині в калу. Кл.
Наче гуси ночували (исчепурно). Л.,
Ёвх.
Убрався, ик марюка. Зал.
Курить, як чорт дорогою. Об.
Рук пс полощи. Пр. в Ст. Зб.
11280. Коли свиня в болоті, то мовять,
що красна. Ил.
Нам не чепурнцьця: аби старий вс по-
кину в. Ёвх.
Стара не покипе , яолодих сам не хо-
чу. Пом.
‘ Нам не чепурнцьця—абп по світові во-
лочицьця. Ёвх., Кох.
Ведмідь ніколи нс вмиваецця, то віп
здоров про те. Бр., Зв.—... та товстий.
Рад., Л., Пр. в Ст. Зб.
Лазня въ калу стоіть, та людей мие.
Ст. Зб.
СОН миліш у сёго. Зал.—Що есть най-
милійше и пайкрасійше од сну! Пир.
Як хто прийде будпти, тому голову на-
бити. Зал.
Одпе око, та й те спать хоче. Рад.—
И одно око спати хоче. Ст. Зб.
Спати не воевати.
11290. Хто спить—істи испросить. Руд.
11291. Хто спить, той не грішить.7(у.ьж.
11293. Хто по обіді нс оддише, того Бог
хазяіном не ппше. Пов.
Хто пізно лягае, той щастя пе мае. К.
Ніч свое право мае. Проск.
Коли сплять, не мішай. К., Б.
Сои переломить. Кон.
3 спом як з волом борися, а рано вста-
вать не ліпися. Ст. Зб.
3 спапня пе купить коня, а з лежи не
справить одежи. Кон.
11300. Сном нс доробисся. Проск.
За спаппём та лежаннём и сорочки не
будеш мати.
Як хочеш багацько мати, то треба ма-
ло спати.
Хто спить до дня, то й виросте бред-
ня. Збр. Лаз.
Хто спить до слонца сходачого, той ен
— 221
унойдс пекла горнчого. Нечисти книга
Старобуб. Магистрату 167!) р. (напис
збоку).—... до соиця СХОДШЦОГО, той не
іпіче опіи горшцого. Б.
Хто пізно встас, у того хліба по став.
//., Сл.
Ие кайсн рано вставши, а молодо ожс-
питись. Кан.у К.
Хто рано нстае, тому Бог дае. Ск.,
Ст. Зб., Павлв. — ... Бог щастя дае.
Иом.
Як би поспав до обід, так присиився
б ведмідь. Б.
Рання (*) пташка (3) зубці (3) теребить
(*), а нізня (б) очнці (с) жмурить (7)с Л.
— ... пшеничку клюе, а нізня очки де-
ре. Нов. — ...піені співае, а нізня очи
протирае. Кон.—Ранні пташки росу пъють,
а пізпі слізки ллють. Бр.
С) Раппа. Проск. (2) птичка А’., О.,
Кр., Гл.; Раппі пташки. Пл. (5) зуби.
Пл., Кр., Зв., Пер.; зубки. Рад.; посик.
/»*.; ПОСОК. Кр., Гл., ІІос.-, ніе. Проск.;
роток. X. Зб. (4) набивас. Гл.; пробірас.
Рад.; прочища. Кр., X. Зб.; ЧИСТИТЬ.
Проск.; утпрас. К. (“) а ііізпа. Проск.;
а пізпі. Нл. (°) вочпці. Пос.; очи. Пл.,
Кр., Проск., О., Ст. Зб.; гочі . Кер.;
очки. Зв., Рад. (7) продирас. Кр., Зв.,
Рад., О., Кр., Ст. Зб.; иромивас. К.,
Кер., Гл.; протирае. Проск., Пос., X.
Зб.;)>. Нл.
11310. Чобіт мулпть ногу, подушка му-
лить в голову. Збр. Лаз.
Цигапс будутъ сницьця (як хто не ве-
черявши спать лягае). Л.
Душа спати нс ходить. Бер. •
Л спатки така, то мати іі родила до
сна. Бр.
Извикли коти очи жмурить, голови хо-
вать. Кл.
Ховаюцця очки в мішочки (видно, що
спать хоче). Кр.
Дерецця горло — чи би спало, чи би
жерло. Ил.
Як бп Бога пс боявся, то й на двое б
псрервався (позіхае). Не.
Оце зіхае!... нехай сам здпхае. У.
Не треба ні па кого позіхать—закри-
вить треба рот. Не треба теж ні на ко-
го потяга цы рі—умре топ : треба потя-
гацьця па піч або па трубу. Ном.
Л в солому! X, О. — Л надвір! Дуб.
— Чіпа, чіпа! в солому спати. Гр.
Жартують, як хто дуже іюзіхпе.
11320, Так окунів ловлють (дріма). Лів.
Знай, Никопи ловить. О. — Нііімап Ни-
кона. Ст. Зб.
Ні послать, ні в голови. Пос.
Долі дві волі — п рука н нога спить.
Ос. 5 (XII, 72).
Як мъягко сцицціі! паче теша послала.
Кон.
Впспать коваля и бондаря (допго спа-
ти). Б.
Спить, як би шовком шив. Ил.
11327. Спить, як після маківки. Прав.
Ииж., Лів. —... як маківку ііипив. Бр.—
Маку наівся. Бр.
11329 Заснуй, як барап. Бер.
11330. Мов пан, оддмха (білыи на со-
бак кажуть). Кон.
Хропс па всі заставки. Лів.
Лежить, як камінь (оспалий). К.
Одверпув, як Цигап репджи^ло (одвер-
нув папіетару). Бон.
Виспався, та пе вилежався. Ст. Зб.
За сон нс ручися (можна и угрішиць-
ця). Л.у Пир.
«X що се ти, так ие звпчайио, гріх
(діло було за вечерею)’»—«За сои, ха-
зяін.пе ручись!»—«Так тп ж пе спиш.»
— »Так буду.» Кама.
Пі на волос не спав и ні на маково
зерно: хоч зшивай очі. Ст. Зб.
Так вже й спить, як полоханий заець.
3.
Спить, а Химики кури бачить! Пер.,
Иом.
Ніч Божа («Ой §валт! ніч така Божа
— не виспалась!»). Бер.
11340. Ніч матка—впсписся гладко.Ск.
Пужка джи^ушка, вставай дівка Маруш-
ка. 1П
Пиоді жартують так, патякаючп, що.
мов, з жопотою треба иноді и прпму-
сом.
Пора втавать та хліба доідать. Сос.
Ти мене торкнеш, я тебе збудю (як
хто просить рано збудпти). Бр.
Валяецця, як свиня в барлозі. Зв., Л.,
Пир., О.
Сои—мара. Б.—... а Бог—віра («то
приказка давня»). Бр.
Нехай св. Ёсип на все добре перено-
сить (як що недобре приспицця). С./Кан.,
К.
Що думаеш, те й енпцця. Бр.
Що на яву бредецця, то и во сні вер-
зецця. Л.
Як снецця, то и верзецця. Гат.
11350 Не дурай, то и не спитимицця.
Лох., Л., Пир.
Куди ніч, туди й сон (то, іцо насниц-
ця). Бр., Ст. Зб.
Спицця, то й енпцця. Бер. — ... а як
222 —
пріснецця (‘), то й все минецця. Бр. —
Спицця—сницця, свіпецця—все минецця.
Ст. Зб.
(*) а прочнсцця. Рад,
Як е горе па душі, то и зо сну жа-
хаесся. ЛІ.
Каждий свій сон росказуе. Ст. Зб.
Инший сон—як у руку дасть. Лів. —
Як у лоб дасть. Рад.—Сон змутить: як
У руку дасть. Ст. Зб.
Як у око вліпив (угадав, про сои и д.).
Кр >Л., Павлв.,[Ст.Зб.]. — Сон, як у ру-
ку. О.
ДОРОГА чхаецця. Коз. — «Чхаецця!»
— «Дорогу чуеш.» Л. — ... почуеш.»
Рад.
Се мені дорога кладецця. <?., Л.,Пир.
Заіхав собі, та ні куе, ні мсле. Зал.
11360. За морем, як за горем. Кан., К.
/Киви з сороками з воронами, що в
ирей не ходять. Пр. в Ст. Зб.
Ярема, Ярема—посидь лучче дома. X.
ѣид.
Ай гай! кумс, куме! сиди з лихом до-
ма, та й не рипайсь! Пир.
«Не ідтс у понеділок—важкий день!»
— «Земля важча, ніж день.»/іо?.
Іхать-іхать, та в зубах С1) віхоть. Ст.
Зб.
(*) Кажуть, як хто раз-в-раз іхать,
а ніщо не налаштовано у ёго, біга як
дурне. Ном.—... (*) та десь инде. А.
Иди сідай на віз. Пом.
Жартують, як діти, або жінка, про-
сить куди іхать, а не можна, або не
хоче.
Покбсом та в паністару носом. Пом.
Жартують, як хто скаже, наііпаче з
дітворп—«ноідемодюідемо!»: пе поідете,
не сподівайтесь.
Господи благослови! дай, Боже, час
добрий (як рушають у дорогу). Л., Сос.
— Господи пострічай. Пир., Кон.-Тос-
поди Боже, щасти и постречай. Рад. —
Щасти, Боже! Лох., Пир., Пр.— Хай
Бог щастпть—даруй, Господи! Кон.
3 Богом на биструю воду. Ил.
11370. Не!., з долини в долину та на свою
Украіну (погапяйлівськс)!7іо«.
Пішки мема замішкп. Кан., К., Лів.
Умні люди пішком ходють, .а дурни із-
дють. У.
Пішечком з мішечком. Зал.
Подорожнёму и Бог внбачае.ТГ., Кан.—
... простить. Лів., Руд»
«Л що це тн, бабо, робнш? тепер піст.»
— «Подорожнёму, шиночку, чоловікові
но гріхі»—а вона вийшла падорогу, та
й плямка собі салцс. Пом.
Чоловік знае, коли виізджае, а не знае,
коли вернецця. Проск.
Додому широкі ворота, а з дому узькі.
К.
Коли зібрався, за нами не бався. Прав.
Хліб в дорозі не затяжить. Ил.
Хто хліб носить, той не просить. Ст.
Зб., [Ил., Ёвх.}.
11380. Подорожнёму хліба не давай, бо
люде дякують за дощ, а він лаецця. К.,
Кан.
Що за сон, як в головах шапка! Ёвх.
Ие тоді спатп, як товариш шапки шу-
кае. О., Пові., ПІ.
Товариш мовннй в дорозі стоіть за віз
смаровнпй. Ил.
Тогді дорога спішна, коли розмова по-
тішна.
У доброго коня не довгі верстви. Кос.
В дорозі всёго трапицця. Л., 11.
Хто часто в дорозі, був під возом и
на возі. Ил.
Піч тучить, а дорога учить. Прав.
Дорога біжить. Бат.
Час би то. Пс.
11290. Шлях не спить. Прав., Л. —
Шлях не гуляе. Бр., Рад.
Народу богацько—не біпсь п д.
Ночлігів з собою не носють (якхто про-
сицця па ночлігп). Пол.
Де будуть шанувать, там будемо ночу-
вать. Пир.—Як будуть частувать, так п
ночувать. Коз.
Толкувать—ночувать! підмазать—треба
іхать. Пир.—Толкувати — ночувати! під-
мажем, та й поідем. Пер.
Свято поле, мазницю взявшп. Полт.—
Посвящай поле мазницею. Гр.
Хто коня годуе, той дома ночуе. Коз.
Хто путае, той ногами не плутае. Б.
— ... ногами плутае, а хто въяже, той
певпо спать ляже. Рад., Кон.—Хто въя-
же, то й спать ляже. Б.
Яловий міет (не іздять). Пир.
А за лёду де був? тепер кажеш «пе-
ревези!» Крем., Л.
Шануй гори, мости: будуть цілі кості.
Бр., Зв., Проск.
11400. Вставать треба, ідучп через мо-
сти, жеб булп цілп кости. Ст. Зб.
Ідь не брідь. Пр. в Ст. Зб.
Стала роса (піт на коневі). Кон.
На коня впасти (скочить). Гат.
— 223 —
Хто колуе (*), той дома не ночуе. У.,
Проск-—Хто просто ідс, той дома ночуе,
а хто объіжджае, той в ліеі блукае. Кр.
(4) объіжджае. /г.
Павпростець (*) тільки ворони літають.
Пир.—... а люде по дорозі ходить.Пер.
— Ворона (2) прямо (3) літае, та ніколи
дома нс ночуе. Ёвх.
(*) Папрямець. ПІ., Хар. Зб. (а) Во-
рони. /**.; Ворон. />. (3) напростець.А’.;
павпростець. К. (<) пс бувае. Пир.; по
ночуютъ. К.
Хто простуе (1), той дома ис ночуе.
Бр., Зв., Ёвх.—Хто колуе (2), той дома
ночуе. Л. —... а хто дуже простуе, той
в дорозі ночуе. Ил.—Хто кругу вс боіц-
ця, той далі становицця; а хто навпрош-
ки, той чортам роги править (або: той
швидче дома становицця). Коз.
. (*) опрошкус. Збр. Лаз •. вопрошкуе.
Ёвх.-, іздить, ходить—павпростець. (Пол.,
Пир., о.), иавпрошкп. (К.) просто
бРад./, Хто кружас, тоіі дома спать ля-
гас, а хто простуе. К., Коз. (2) кругом
іздить. Ос. 5 (ХП, 7!).
«Куди твій батько поіхав?» — «На яр-
марок!» — «А коли вернецця?» — «Як
поідс на объізд, то сёгодні буде, а як по-
іде ’навпростець, и завтра не буде!» Сл.
— Як поіхав кругом, так сегодня буде, а
як навпрошки, то хіба завтра. Ос. 5 (XII,
71). — Як поідеш в объізд, то будеш и
на обід, а як напростець, то увечері. X.
Зб., [Зв., Б.].
Пішов батько напростець: не скоро вер-
нецця. Павлг.
Волю коловатм, як просто іхатп, а бі-
довати. Ил.
11410. Далеко, та легко, а близько, та
елпзько. Зв., Л., Коз., Сл., Ёвх.
Там тебе и Матвій посніда («Чи мож-
но сюди іхать?»—«Ось поідь! там и д.»).
3•, Кон.
Ідьте, сердечко, навпрямець, а там жи-
ветъ Андрій Швець, а там — круто соб
— живетъ Кулина Вакуленкова: іі чоло-
віка торік взяли в москалі... а там про-
валлячко, а за проваллячком — гульк —
по городу ходить сива побила, а па прпзь-
бі лежитъ руда собака: ото, сердечко, й
отамаи живетъ. Зап. а, из)-
Не доходя минаючи, де рябі ворота, а
новий собака. Зв., Чшр.
Язик и до Кракова доведе. Рад.
Язик Кпсва доведе. К., Бер., Ст. Зб.
— ... и кия. Кор. — Язик до Кисва до-
водить. Коз., Кр. — ...и до кия. Зв., К.,
Ил.
Язик на конець світа заведе. К.,Кан.
Сюди вилъ, туди вилъ — аж за пъять
миль. Ст. Зб.
Гей, верни, Касяп, круто!
Всртай, Грицько, бо у церков заіхали.
Коз.
11420. Ие вхопив тропи. Кон., Л.
Хто питае (1), той ис блудить. Об.
(*) дороги. Рад.-, Хто питаецця. Ст. Зб.
Блуд мене допитався. Ил.
Видно й хати, та далеко чухрати С1).
Л. — Брнзько видати, далеко цибати(2).
Нем.
({) махати. .Г.(2)дибати.Г»р..[О.,Новг.].
шкапдибать. Пс.-, стрибать. Рад., Л.,Мг.
Близенький С1) світ! Об. — Нс близь-
ко! С.
(*) Блигомий. Р. , Л., Кон.; Влизо-
миіі. Л.; По близький. Лох., Сос., Новг,
Далеко, та треба іхать. Ир. в Ст. Зб.
Очам видно, та ногам обрпдло. Ёвх. —
... обидно. Коз.
Навзаводи побіг. Лів. — Па всі заво-
ди побіг.
Жене, як дідько вітрй. Гат.
Посиіша, як Жид на шабаш (’). Об.
(*) шабас. Зв., Рад., Л.; сабаш. Кр.,
Бер.; К., Л.
11430. Поки сонце зайде, то и чорт не
знайде. Бр., Лів.
Скільки ідеш, та все в однімміеці. Л.,
О., Ст. Зб.
Скільки вбъеш, стільки въідеш. Об.
Санна ізда — ангельська ізда, алр дід—
чий виворот. Г.
Як буде полоз вогкий, то буде и кінь
мокрий. Кр-
Тепер іхать (або: ити)—ворога карати
(грузько, темно и д.). Пир., Л.
Хоч боком котися (рівно , сухо и д.).
Л., Кон., Ст. Зб.
«Що везеш?» — «Олово!» —«Бідна ж
твоя голово!» Ст. Зб.
Сопи гора, аби нея. Б. — Сопи гора,
сопи, та й не вилізеш. Лип. — А що го-
ра сопе? К.
Іхала Хима з Ірусалима: тарахкотілка
теркоче, а коник бігти не хоче. Бр. — ...
білою кобилою: тарадайка торкоче, кобил-
ка бігти нс хоче. Гайс. — ...возок скрего-
че, Хима ся регоче. Ил.
11440. Обидралися в дорозі, и так, па-
нс, з дому виіхали. Ст. Зб.
— 224
Горілка 11411—11790. — Гість 11791 — 11951. — Хліб-сіль 11952—12406 — Тхорить 12107
—12415. — Нить 12416-12430. — Гостинсць 12431-12433.
Зпершу ГОРІЛКА людей розважала, а
тепрс сама засуху вала. Гат.
Пий, та ума не прошій. Ск.
Пий (*) вніщс, та знай дільцс. Б.
(*) Пий, дівка. Кон.
Пъяний свічкн нс поставить (!). Б. —
...а звалить (2)—звалить. Бр., [Зв.,Рад.,
Бер- Б.,Кон., Пові.].
(*) не погасить. Г».; пе прпліпить.
Проск. (3) и готовую. Ст. 36.
Пъяному и кози в золоті. О., [Ст. Зо.].
Коли голова пе поэтому, пай ся мають
ноги па бачності. Ил.
Дай, Боже, пить, та пс вппвацьця; го-
ворить, та пс проговорицьця; на печі
спать, а на покуті дверей шукать: Кон.
Хто по повні виплвае, той під тином
(або*. під плотом) спочивае. Ёвх- '
Пе допивай, не доливай — нс будеш
пъяний. Бр., Вас-
11450. Хто багато пъе, сам себе побъе.
Ил-
Пий та пе впивайся, між чужими людь-
ми вйстерігайся. Кл.
Пий та нс вий, то знай; а пудпивши,
буптів жаднпх не починай.
Колп пъяний, то лізь в болото, а нс
зачіпай. Ил.
Хміль нс вода—чоловіку біда. Ст- Зб.
3 хмслсм треба з розумом жити. У.
Хміль до лихого людей зводить. Кл.
Добре тому пить, чий хміль спить. Пс.
Добре тому пить, хто хмелю не боіцця.
Голодному па умі хліб, а пъяному хміль.
Слуц.
11460. На готовий хміль хоч води злпй,
то опъяніеш. Ёвх-
Сім год баба похмілялась, та з похміл-
ля й умерла. К-, Л., Ёвх.
Нс доведе Семена горілка до добра.
Кон.
Горілка пе дівка. а Семей пс дурень.
Ил
Горілка пс дівка. Бр.—... ие треба іи
цілуватн — з ума зведс й сама пропаде.
Бр., Бер. — Горілка не дівка, здоровъю
злодійка. Проск.—Горілка, як та дівка—
хоч кого підведс. Черн.
Од пива болить спина, а од меду голо-
ва. Пс.
Як е па мед, тоді пий пиво; а як е
на пиво, тоді пий воду. Кон.
Добра вода, бо не мутить ума (або*.
Блаженна вода, пемутяща ума). Ил.
Прощай, розумс, як з горілкою (!) зу-
стрівся. Ш.
(*) з чаркою. Коз.
Сёрбнс чоловік чарку—як псказпцця.
Пс.
11470. Як упъецця, так як изказицця.
Л-, Коз.
За чарку, то й за сварку.Бр.—За цюю
чарочку збпвають сварочку. Черн.
Па підпптку нема спинку. Гат.
Як не бить, то й не пить. Рад.
Пъяппй гіріис скаженоі собаки. Л- —
... скажсного пса. Проск.
Сказано: пъяний, щб дурний. Бр.
Там такий дурний у горілці, що лихо
(задиршлнве, як упъецця). Ном.
Від пъяного поли вріж, а втікак.Тфоск.
Пъяного моленіе—хварисейське хвале-
ніе. Кл.
Пъяного молитва—як хорого піет. От.
Зб.
11480. Пъяного молитва, як умерлого
битва. Кл.
Пъяний на всс зізволяе. Ил.
Пъяному гори пемае—усе рівно. К.
Пъяному море по коліпа. Об.
Як пъян, то копитан (1); а як проспав-
ся, тойсвині (2) збоявся. Бр-,У., Проск.,
Рад., Кан., Коз., Збр. Лаз.
(*) паи. Прав. (2) вівці. Бр.
11485. Впбачап, дурний, пъяному. Я-
11487. Що у тверезого на умі, то в
пъяного па язиці. Об.
— 225
Пс бий, не печи-тільки язик намочи.
/А—Не бий, не волочи—у горілці язик
намочи, усю правду скаже.
Ходи, кума, до мене, виііъсм у мене. Іі.
11490. Буде пьяна рука и нога. Л’., Пер.
Хоч копі путай («так много есть там
папитків». Пр. в Ст. Зб.). Ст. Зб.
Хто мае, той налпвае. Пир.
Хто пъе, той кривнцця; кому пс дають,
той дивицця. Рад.
3 іііепі; дальніе попа так: «а ми бу-
дсм пить, и Нога хвалить, и за пас, и
за пас, и за пашу пеньку, стареиьку,
що ішвчнла пас горілочкп пити—гаразд,
гаразд».
Пило б и лсдащо, як бп було за що.
Лр., Рад.
Добре дуть, як дадуть. Лів.
Чоловік постіл, тягни ёго за стіл (од-
ному дае горілку, чи що, а другого не са-
жае, то друге и каже...). Рад.
Солодкий медок, та ба! Ст. Зб.
Солодок медок, та по шажку в роток.
Медок солодок, а язнчок дере. Ил.
11500. Що пропито, в тім не ходити.
Бр.
Прийшов нестатокъ, випив остаток.Як.
Тут горілка кап, а там хап (з кишені).
Ст. Зб.
Людям дарма життя, аби було пиття.
Збр. Лаз.
Нема й шанобн, як нема горілкп. Уйз.
Ти до его, а він до тебе. К.
Покіль суд та право, ми діло поправи-
мо, та по дві похилимо. Коз.—Поки суд
та діло, давайте по чарці. Гл. — ... так
випъем. Пер.
Будем пить з каганця та й чарочки до
денця. Ил.
Випъем по половинці, щоб було легко
наші дитинці! Пир., Збр. Лаз.
Випъемо лиш, щоб дома (або: жінка,
діти) не журились. 1Іолт.,Л., Зал.
11510. Л нуте, Самарці, потягнем по
чарці (в Новомосковську). Ос. 20 (IX,
14).
Пий та хвали, що б не дали. Р.
Пий до братовбі, бо я голови слабоі.
С.
Пий до кума, а до куми завтра вппъ-
еш. Кан.
Чоловік не скотина — більш відра не
випъе. Лів., Чор. Рад. (291).
Як ті пъянпці щодпя пъють! добре, що
ми попривикали. Об.
Чи не пора нам березу везти? Б.
Чи не вести? бо в колядках передній
вожака березою звецця па Поліссі. О.
Мар.—Кажуть гості, як винить хотять.
Куики та кумки, та внпъемо по румки:
и нк підем на той світ, там румок ніт.
Черн. г.
А нуте из білих ручок! Чор.Рад.(48).
Тра горло промочить..Пир.
11520. Ко нам чого-нсбудь такого, для
чого чарки роблпть. Ос. 20 (IV, 20).
Чарочка моя кругленько, як я тебе лю-
блю, що ти повпенька! Зал.
Чарочка чепурушечка, пъеСидоровпа ду-
шечка.
Ну, пий, стара: гості будуть та й по-
ідуть, а ми з тобою вік зжили. Ос. 5
(XII, 73). — Гості будуть, та й поідуть,
а ми все дома. Рад., Пир. —... а ми з
тобою зостанемся. Пир.
Псрший кплішок, як по лёду, другий,
як по меду, а третій не питай, лише да-
вай. Ил.
За сіі речі дайте нам горілки гречі.
Збр. Лаз.
По сі мові та буваймо ж здорові! Чор.
Рад. (52).— ... та будьмо здорові. Ск.
—«... будьте здорові. Кулж.
Кажуть за чаркою, а теж—кінчаючи
про що розмову и прощаючись, встаю-
чи од столу и д.
По бдній (А) не закушують. Л., Кон.
(*) По перші. .Г, Пир.
Випппте по другій, щоб на одній не
скакали. Коз.
А ну лиш: чоловік на одні нозі не хо-
дить, а на двох. Ос. 5 (XII, 73).
11530. Дайте другую — прогнать тую.
Ст. Зб.
Випий три, та й уси (х) протри. Ос. 5
(ХИ, 73), Кон.
(*) ус. К., Л.
На трсх же не іздять.
По чарці, по парці, та впъять по пъять.
Рад. —... та всім по сім, та по стакану*,
та й станем на стану. Пир., Л.
«Чи наливать ще пулш (більш)?»—«По
три дай, та тоді питай!» Кон.
По старинному обряду—пъють дві из-
ряду.
Перед обідом не вадить, а по обіді за-
гладить. Ил.
Що потравка, то поправка. Рад.
По отченаші напиймося по чаші. Ил.
Поставивши тарілки (*), по чарці (2)го-
рілкп. ІІл.,[ІІос.\. —... поставивши лож-
ки, напіймося трошки. Проск.
(Ч ложки. Кон.-, До тарілки. Не. (а)
Поклавши тарілки, став па стіл. Ст. Зб.
29
— 226 -
11540. По нашому украіпському (*) зви-
чаю (2) треба пить горілку (3) до чаю.Пир.
(*) бурлацькому. Пир.; По паському.
Кон.; По старому. Ёвх.,Кулж.; По русс-
кому. К., ПІ. (а) обичаю. Кон., Кулж,
(3) но чароцці. Евх., Кон., Кулж.дре-
ба пить горілку и істи сало. Пнр.
Скільки води ие пий, а пъянпм не бу-
деш. Проск.
Випийте иа потуху! Лів.
На потуху випийте чвертуху. Ііон.
Пиво вс диво, а дайте горілочки. Проск.
Пивши пиво, та воду пити! Ст. Зб.
Кому пс станс, того за лоб.
Та нічого поствтись, коли есть игдс
міститись (як пе пъе у частоваппі). Прав.
По Марусин поясок (в чарці поясочок).
Л., 3., Хор., ІП.
Вппнймо (*) до дна, щоб нс було воро-
гам добра.Кон.
(9 Но впппв. Бер.
11550. Пий до дна, щоб очі не запали.
Л.\ Коз.
Випивай до дна, щоб велика росла.
Лох.
Випивай до дна: на дні молодиі дні..
Рад.
Випъем по повній, бо наш вік не дов-
гин! Зв., Пир.—... щоб наш вік був дов-
гий. Л., Пр.
Випийте: казала Жидівка, що добра.
Пир.
Випивай, щоб на ворку не оставалось.
Коз.
Пздави хоч пляшку (то пити просить
так, не одступае). Кон.
Та вппий!... нубо, хоч подерж, хоч у
руках! Л., Кон.—Та візьміть хоч вруки.
Л., Пир.
Хто не випъе до дна, той не мислпть
добра. Кан., К., Б.
Хоч у губу візьміть: може з отрутою
даете (гість хазяінові, як той частуе)! Л.,
Кон.
11560. Торкни в губу (частуючп, каже,
як хто ие бере чарки). О.
Випивай, щоб дід не ворчав. Рад.
Випивай, щоб иа слезу не оставалось.
О.
Од порожнёі стидно, та ’д повпоі жаль
(пускать гостей). Коз.
Гостю налнв чару, а сам внпив пару.
Кон.
Кому чарка, кому дві, кому нема іі од-
ни!. Рад., Пир.
Душа міру зпае (найбільш, як пъють го-
рілку не з чарки, а прямо иахилки). Об.
Прайма душа и з ковша. Рад., Б.
Хто кого мнпс, пай ногу вивіпе (в ча-
стовавнёві, або так в приязному якому
ділові). Ил.
Зоставля па кучері (ие допивае). Дуб.
11570. Дирявий рот (як пъе и потече).
Кулж.
Хто пъе, тому наливайте, а хто нс пъе,
тому нс давайте. Бр.
До кого пъеш,тому и здоровъя кажи.77.
Помсршим душам царство небесно! бать-
кам, матсрям, братам, ссстрам, діткам ма-
ленькнм... исхай легко згадаецця нашому
сватові (або*. кумові), а нам пошли, Бо-
же, вік и здоровъя, щоб цей празник од-
провадить, Нового году (або* Водохріщ
и д.) діждать легенько и веселенько в ми-
рі-покоі нз вами здоровими. Будьте здо-
рові, будьте здорові!.. а будь здорова ста-
ра, дітп (примовля за першою чаркою)!
Ос. 15 (XIV, 88).
Щоб Господь родив пшеницю и всяку
пашницю, щоб діждали жать, и сложи-
вать, и людям честь воздавать (хазяйка).
Ос. 15 (XIV, 89).
Будьте здорові, будьте здорові! будь
здорова, стара! даруй, Боже, благо й ве-
село! даруй, Боже, щастя, долю, хліба
вволю, а хліба найбільш! а до хліба по-
силай, Боже, капусту, буряки, огірки —
щоб діждали садить и поливать, а після
в добрім здоровъі поживать (за другою
чаркою).
Роди, Боже, хліб, а до хлібЬ опепьки
(се б то — мъясо), щоб до стожка ходили
(до мъяса пъють).
Приспоряй, Господи, Божу росу, щоб
коровки доілись (до молока).
Будьмо! Лист. (II, 20).
ІЦоб нашим ворогам було тяжко! Чор.
Рад. (52).
11580. Будьмо живи, щоб з паших во-
рогів повитягало жили! Б.
Щоб вороги мовчалн й сусіде не зна-
ли. Ос. 20 (IV, 24).
На здоровъя тому, а хто ворог кому
(«бо иншнй, як випъе чарку від кого, то
слабий буде або-що»)! Бер.
За здоровъя всіх, забравши в міх; хто
слабенький, той зверху! Ёвх.
За ваше здоровъя! Пир. — За павсь-
кс здоровля! Бр.
Будто здорови! Кон. —... на здоровъя!
Будто здорови — скачіть на здоровъя.
Кр.
За здоровъя наше (’), та в горличко
ваше (2). Кулж.
(4) ваше. Пом. (2) наше.
— 227 —
Будто здорови, в кого чорні брови! Зв.,
Рад., Збр. Лаз.
Будто здорови, ях бурі коровм, а я
буу пить, як черкаськмй бик. Кон.
11590. Будьмо здорови, як сіри короли,
а наш бнк и так звик. Рад., В.—...упов-
пі звик. В.
Будьмо здорови, як наші норови! Лів.
—... тобі, сволочс, не роТииівацыщ, а нам
молодим не упивацьцп! чарочка у роток,
а здоровъячко в животок! Пир.
Від краю до краю усім добра желаю!
Евх.
Па бсзголопъя тому, хто говорить про
куму! Вр. — ... тому, а хто любить ку-
му! вам на зависть, а ін на користь.
Здоровснькі будьмо, та себе нс гудьмо.
В.
Пз ваіиих рук, щоб діждали онук (сла-
ти, пъючи). Прав. Пиж., Лів.
Дай же, Боже, діждатн— яйцами тов-
катиі Бер.—... колбасою запихати, хрн-
стос-воскрсс казати. Вр.
Пошли, Боже, з неба, чого нам тре-
ба. К.—... хліба іі сала, молока й меду.
Евх.—Подай з неба, чого треба. В.
Дай, Боже, чого хочецця! Зв., Рад.
Боже, дай гоже {або: А ну лиш! гоже
дай Боже)! Кор.—Дай, Боже, щоб усе
було гоже! Пир., Черн.
11600. Води, Боже, овес, ячміпь п греч-
ку, хоч всего потрошечку; роди, Боже,
леи и коноплі на ввесь християнськпй
мир. Кр.
Годи, Боже, на всякого долю! Рад.
Дай, Боже, того часу діждать: хай Бог
хліб родить та скотину плодить. Кон.
В кого в руках, в того й в устах./Й9н/с.
Доброму за добрость, а злому за злость!
Ст. Зб. — Пехай піде лихому на шкоду,
а пам на добро! Пе.
Дай, Боже, щоб молоді любилися, а
старих щоб и колом не розважмтн. Вр.
Нехай вам все добро! Об.
Царство небесне ім! Лів.— Нехай цар-
ствуютъ.—Царство небесне помершим ду-
шам. Вр., Бер., К., Л., Кон.—... а нам
пошли, Господи, вік издоровъя (/). К.,Л.
— Помершим царство, а нам на здоровъя.
Прав.—Помершим царство небесне, віч-
ний покой. Л., Пир., Кон. — Дідам, ба-
бам, батькам, діткам!... а помершим дай,
Боже, царство.
(’) а нам ще прожити. Бр., Бер.
Пошли вам, Боже, здоровъя, та з не-
ба дощ, та хліб, та цвіт, та всячину! Пир.
Нехай ёму легенько згадаецця! Лів.,
Сл. — ... де він у світі повертаецця (*).
— Коли жив, пехай ёму легенько згада-
ецпи; а як умер, царство ёму небесне.
Лів.
(*) обсртасіщя. я., Кон., Бр.
11610. Хай ёму так (я) икнецця (2), як
собака з типу (3) ввірвецця (*). Лів.
(1) легенько. Б'р.,3в., Рад., Гад.,Ал.,
Павла. (а) гікнеццл. Бр.; кнецця. Р. (*)
з плота. Бр. (4) як камінь об камінь
трецця. Р.
Пехай ёму легенько икнецця (*)! Л.,
Кон.—... мкаецця, де там вігі повертаец-
ця. Пр., Павлг.
С) гікнецця. Бр.; кнецця. Кр.
Нехай ёму так легенько икнецця, як
павино піръя об воду торкнецця {або: чер-
кнецця). Пир. — ... икнецця, як пірипа
об пірпну черкнецця. В.
Живи здоров та багат! Ст. Зб.
Жила б, багатіла, та з переду горба-
тіла. Б.
Здоров, трам,—випъю я и сам. Пл.
Здоров, сволочс, коли ніхто не хоче!
Прощай, розуме, завтра побачимось!
Бр., Проск., Пир.
Чарочка коток, котпея в роток! Рад.
Я такий чоловік: як візьму, то й ви-
пъю. Пир.
11620. Шоб наші діти так вибрикували
(бризкаючн з чарки недопите в стелю).
Л., Кул.
Роди, Боже, жито, пшепицю, а в за-
пічку дітей копицю. Збр. Лаз.
Скількн на кожусі стручків, стільки ди-
тині рочків {або: баранців).
Наппвся як у ліеі, а народу як у цер-
кві (коли не скаже за чаркою якого те-
плого слова). Кр.
Польське пиво (добре). Пер.
Гарна горілка, коли не з шинка. Гат.
О, цс Брусилівська! Рад., Бер.
Новомлнпка—води половинка, а короп-
ська — суща (про горілку. Короп всла-
вився нею праве скрізь по Лівім Боці).
Кон.
Святий понеділку, не сварись на мене,
що я пъю горілку. Черн.
Гірько випить, а жаль покинуть. Кан.,
К.
11630. Погано пъецця — тільки у чарці
нс зостаецця. Б.
Ні пъецця, ні остаецця. Ст. Зб.
Коли б сёго добра та хоч ще піввід-
ра. К. г., Б.
Пошукаймо указу, щоб напитисьпо дру-
228 —
го.му разу; та як не персрвемось, так и по
трется у папъемось. Рад.
Оце тая запеканка?., як би щс! Кр.
Як вппили варенухи, то й загуди, як му-
хи. Кон.
II гуляли вони собі день як золото, дру-
гий як срібло, третій як мідь, хоч и до-
дому ідь. Зап. (II, 53).
Ноги кажуть «ходімо додому», головонь-
ка каже «ходім до покою», калитка пло-
ще «иапіймося ище, я все поплачу». Сл.
Що на дворі діецця, у світлиці забу-
дсш. Не.
Як не бъесся , а к вечору напъесся.
Коз.
11640. Де пъють, там и ллють (*). Ск.
— ... без шкоди не бува — аби здорова
наша голова. Не. — ... и ллють, там же
іьбъють. Ст. Зб. — Де пъють, там и
бъють. Л.
(*) розливають, Кан., К.
Чуеш, кумасю, щппочко, кришечко, кров
бурякова, прищепа тютюнова (то як жі-
ночки горілку пъють). Сл. — Кров буря-
кова, а душа часникова. Бр., Рад.
Як пили, то гумоніли (гомоніли), а до
рощоту, то й поніміли. Ст. Зб.
Коли б вихорів, впболів , що у мене
впхилпв! Нос.
Безодноі бочки не наллеш. К., Рад.
Хай іі зола пъе (з іі горілкою)! Кон.
Напивбисься шевськоі золи! Проск.
Бодай ёго пъявки пили. Кон., Кр., НІ.
Гладить дорогу. Лів.
Дав Бог упитпсь, та не дасть проспа-
тись. Кл. — ... упитись, а пъяний не хо-
че спати положитись.
11650. Випило залишне, нехай оддише.
К.
Коли ж горілка проіде з милю , — не
буде вже в иеі першого хмілю. Гат.
И хміль пропав! Лів. — Де той хміль
дівався!
Злякався добре.
Він пъе, та ума не пропъе. Ёвх.
Пъяний-пъяшій, а об угол не вдариц-
ця! О., Коз.
В болоті не без чорта, в сімъі не без
пъянпці. Кон.
У пъянпці колп не очі спні, то спина
в гдині. Л., Ёвх., ПІ.
Дивпцьця на пъяницю —все одно, що
прнчащацьця в Велику пъятницю. Пир.
Ганусю, усип мені осьмусю. Кон.
Бодай тіі пани жили, що гуральніста-
новили: як би не ся чімируха, то яб згц-
пув, так як муха. Бр. — Як би не та си
пуха, згііиув би козак, як муха.
Давне козацтво само мало впнниці, и
ему б ні за що лапам за іх дякувать:
пріелівъя педавпіх часів. ф
11660. Жид а винниця мати ие дасть за-
гибали. Ил.
Принеси хоч за губою. Кон.
Добре ёму понюхать (пъянпці горіл-
ки). К.
Добро пъяннці п капля (*). Рад., Л.,
Коз., Кр., Ст. Зб. — Як пъянипя, то й
каплі рад. Коз. — Пъяпиці и капля доро-
га. Кр.
(*) крапля. Зв., Проск., Дуб., Бер.
Добро Мацьку (*) й плітка. Бр.—Доб-
ра Мацьку и плотка—добра пъянпці ка-
пля. Ст. Зб.
(9 Марку., Ёвх.
Пъянпці брязь-брязь! буде бігтп через
грязь. Збр. Шей., Коз.
Додержу# корчми. Ст. Зб.
Где пиво чуй, там ночуй.
Пиття — пожиття. Ил.
Се зілля кождс вживае. Л., Кон.
11670. Хто коршму(1) минае (2), тойща-
стя не мае (3). Яц., Бер.
(4) шпнок. Рад., Б., У. (’) зазнае. Зв.
(3) пе знае.
Корчма розуму учить. Бр.
Хто пъе, тому Бог на пиво дае. Ст.
Зб.
Блажен муж — до церкви нсдуж, а до
корчми — чім дуж. Зв.
Що корчма, то стій; що корчь, тоблій,
— кріппсь, а далі ступай. Ил.
Як би не діти, то би добре було в корч-
мі епдіти. Проск. — Же би не діти, ли-
ше би в корчмі ендіти. Ил.
Не пить — вмертп, и пить — вмерти;
так лучче пить и вмерти. Пир.
«Хоч не з добра, а з наругл людсь
коі пішла ся впгадка, але ж навікн дур-
на, біс ёго батькові!» Пир.
Тільки и нашого, що ззів та випив.
Бер.
Люде пъють, так честь та хвала; а ми
пъем, так стид та біда. Не.
Пъяне, хоч дурне, забува гора (горе),
а тверезе — як замкнуто. О.
11680. Пий, дядьку , горілку — смутку
забудеш! Хар.
То недужого питаютъ, а здоровому на-
ливаютъ. Слуц.
Не з добра чоловік лишню чарку випъе.
Б.
Не то пъяний, що наперед пада, а то
пъяний, що назад пада. Рад., Пир.
— 229 —
Не то пъяниця, що пъе, а то, що впи-
ваецця. Пові.
Не вино, лнш пъннство проклято. Кл.
Хоч пъяп, ііби упрям. Ст. Зб.
II і.иниця—просііііцця , а дурень — піко—
ли. Об.
Тверезому можна з пъяним жити. Кл.
Годі вже дома пити — ходім в нікііок.
Полт.
11690. Коли пе иапивацьця пъяним, то
лучче пить воду. Нвх.
«1(ш, як він здобрів до пеі?»
Не лий! того кури не визбірають.
Пъяний собі розум відбірае, а Бог ёму
нзнов дае. Кл.
Пив нс нажпво, на смерть. Пир., Кон.
Ие-мппай-корчма, пе-пролий-капля.Зв.,
Чигр.
Та він би маму свою проппв. Проск.
«Коли б н пе на печі, та не в руках
дитина, я б тобі дала осьмухи! уже чст-
верту тягне, стара собака!» — «Не слухай
стара!» Пир.
Зажнрлпв очі (упився дуже, або захар-
лав що). Пр.
Як пъе , то нс проливае; як бъе , то
добре влучае. Ил.
Спився, як Веля.
Король Угорськпіі кінця XII с., що
сип ёго панував років зо два в Чсрвопі
Русі, доки не пропудпли ёго геть.
11700. Н зстарівся, воюючп, по корч-
мах ночуючи. Ст. Зб.
Ходить до чопа (до шинку). Б.
О, вони не пъяііиці! мабуть и хліб умо-
чають вже в горілку. Гр.
Пъе п пъе, нема ёму проеппу. Л.<> Кон.
— ... и вгаву. Ном.
Що в Бога день, а в ёго очі, як бань-
ки. Проск.
Тут така, що в горілці усе б и мок-
ла. Коз.
Пъе, як в лазні на піч лле. Кл.
Чорно пъе. Ил.
Не пролива! X.
У свою голову пъе. Кв.
11710. Безодня (() бочка. Ном.
(*) ІЗездінна. Ров.
Гуля бабуля, поки на хребті кошуля. Не.
Се не панського (*) роду — пъе горіл-
ку, як воду. Зв. — ... а горілочка, якді-
вочка: зведе хлопця, як дідочка. Полт.
(*) Доброго. Бр.
II чарка нова, та горілки нема: хилю,
хилю — не тече, коло серця пече. Лаз.
II ти тут, и я тут — а хто у нас до-
ма? а хто у нас порубае солому па дро-
ва? К., Кан.
П ьяна баба співала.
У топ и в свій ыаеток в животі. Ил.
Пропив світ за три гроші. Проск.
Де копачі копали, там п гроші пропа-
ли (де заробпв, там пропив). Рад.
Лучче пропить, ніж дігтю купить. Б.
Лата на лату сади, а копійку на горіл-
ку держи. Иов. — Латку на латці сажу,
шаг па горілку держу. Пир.
11720. Заробпв на хребст та и в губу.
Ст. Зб.
Аби в трупок, а на плечах дарма! Бр.
Горілку пий та жінку бий — пічого не
бійся. Збр. Лаз.
Церкву обднрае и корчму латае. К.у
Кан.
Де в Бога коршма , а в того церков
(пъяниця, як кликано до церкви, а дорі-
кали коршмою). Ил.
«Мпхайло, ходім до церкви!» — «Пе-
хай-но!» — «Михайло ходім до коршми!»
— «Махаймо!» Руд., Гайс. — «Тит, хо-
дім молотить!», так він каже — голова
болить; «ходім до корчми горілки», то він
и біжить (див № 10853). Рад.
11726. Як до церкви, то п ноги болять
(*), а як до корчми, то й в боки взявся (2).
Ду^-
С) не здужас. Бр. (3) помаленьку пдѳ.
11728. Піп каже: «идімо до божнпці»,
а пъяниця каже: «идімо до коршмиці».
Проск.
Господи вишній, чп я втебе лишній?.,
чи я колп в церкві бував, чи я коли іш<Н'
ки мпнав? Кр.—Господи, за що мене ка-
раеш? чи я коли в церкву хожу, чи я ко-
ли корчму мину, чи я те не вкраду, що
лежить недоладу? С. — Боже ти мій , за
що ти мене караеш? чп я жінки не вби-
ваю, чи я церкви не минаю, чп я в ііорч-
мі не буваю?... Так ні ж! де пъють, то
там мене минають, а де пагай, та ще й
з узлом , там я перший. Прав. Ниж.
11730. Куияе й наливае, наливае — ви-
пивае, випивае и куняе,—свого віку ко-
зацького доживае. Збр. Лаз.
Лихо горлолі влізло. Прав.
Убпв чмеля. Гр.
Убив муху. Лів.
Бачив вже шкляняого бога. Л., О. —•
Він геть таки склянного бога держицця.
Коз.—Стекляпого бога поцілувати. Ёвх.
Мені не раз доводилосьбачпти у міщан-
ства нашого (по разнпх городах), що
— 230 —
під пъяпу руч, пайпачо по вссіллях,
вжпваютьзамісцьпляшки—скляішс При-
япово добро. Як тепер памъятаю. ро-
ків коло тридцятка пазад, в Пореяслові,
я зустрів па улиці весілля, що ходили з
добридпями ; всо то було дуже вже па
підпитку; хто в скоки, хто в боки—пе-
стсмепна бакхапалія! а одни з добридпи-
ків частуе (и музик, и жіпок, а часом
хто й з непохожая трапицця): смокчуть
з Прияпа... Росказую про сс—можо во-
но кому па що зпадобицця, хто захочѳ
добрацьця рахуби про того скллпного
бога, хоч певпо не од сёго він узлвся
у нас. Додам ще, що по селах меиі ні-
гдо нѳ доводилось но тільки банити, а
навет и чути про скляішого Прияпа.Пом.
Такий, як ясочка.
Само в красу. Пир., Кон.
У пъяти вступило. Л., О., Ст. Зб.
Орс носом. Л., О.
Залити очі. X, Кон., Ёвх.
11740. Пъяний, як чіп. Л., О.—... чо-
пок. К.
Пъяний, як земля. Бер., Рад.,Л.
Ложки до рота не донесе. Л., Пир.
Пішов меж милі та меж любі, та й вкн-
нув у голову. Пир.
Папився так , що аж очі побаклучи-
лись. Кон.
Пъяний, як ніч. Ск.
И вночі, и вдень завше ёму ніч. Проск.
Набражився, як пъяниця. Коз.
Пъяний, аж валяецця. Лів.
Пъяний, як півець. Проск
11750. Хочвозьми тай викрути.Бр., Л.,
Пир.
Підгуляв, що й з копитів збився. К,
Кан.
Добре цівкою смикнув. Л.
Напала брага на врага. Гр.
Він такий, що й стежки не бачить (пъя-
ний чи так дурний). О.
Ходить такий, як квач. Кон.—Пъяний,
як квач. Л.
Язика пе поверне, неначе він ёму по-
встяний. X.—Язик, мов повстяний. Лів.
Хоч ёму зуби впберн. Бр., Л.
Підтоптавсь. Чор. Рад. (380). — Під-
томилась (або: Підтупалась). Пом.
То сторч, то боком (дійшов). Кон.
11760. Чмілі гудуть. Бр., Прав. Ниж.,
Лів.
Гуде, як у повітчика в голові (що все
пъяний). 3.
Напились до положенія риз. Пир., Черн.
Голова в піръі, борода в коччі (в клоч-.
чі), а душа в гайні. Кан., К.
Аж чуприна курить (так випив). Бр.
Заліг, як собака в грубі (як лежить з
горілки). Рад.
Взявся пъяний за тин, як за нона тря-
сця. Пр. в Ст. 36., У.
Бач, як качки загапяе. Бр., С.
Мислітс нишс (шпшсус). Полт., 3., Л.,
Пир.
Отак чорт пъяних бере! Л., 3., Хор.,
Ёвх.
11780. Світ як банька, а люде як мухи.
Кам.—... перед ним літають.Світ,
як світ, а люде, як баньки. Проск.
По добача—пъяний, або слабый.
Як випъеш дві-три, то неначе замакі-
трицця світ. Пир.
Як кием набито в корчмі людей. Ст.
Зб.
Там (в шинку) іх розмаітих. Бр., Кон.
Хто в коршмі служить, тому в брова-
рі платять. Ил.
Де Біг церкву ставить, там дідько корш-
му.
В коршмі нема пана.
В шинку такий закон: за панібрата.
Кон.
Тут пити, та нс тут спати: треба ёму
кием дати и кожух зняти. Ст. Зб.
Взяти на вишинк. Гат.
11790. Де добро пиво, нс треба й віхи.
Ил.
Собака бреше, а ГІСТЬ іде. Пе.
Дощ идетъ, а гость ідеть. Ст. Зб.
Сорока скрекочс, гості каже. Дуб.
—... скрекотала, гості (’) казала. Рад.
—... скрікоче (2), гості будутъ. Ёвх.
(*) гостей. Нос. (2) скрегоче. Ь>.,.Г
—Такою примопкою стрічають несподі
ваппх гостей. Нос.
3 поля вітср — будутъ гості. Л.
Нс в чім котка лапу лизала—аж гостя
казала. Сш. Зб.
Кішка вмиваецця—проти гостя. Пир.,
Л.
Искра до покуття спахнула (гості бу-
дутъ). Пир., Кон. — Искра з печі скак-
нула. Пом.
Хтось поспіша.
Як похлешіецця за іжею.
Пришли, Боже, гостя— абп добрий. Бр.
11800. Принеси, Боже, здалека родину,
то ми и в буддсиь (*) зробимо неділю.
Ос. 2 (194).
(*) в будпі. Коніс.
Доброму гостю и (або: Як гарний гіеть,
то й) так ради. К.
Любого гостя весною частують медком,
а въоссни молочкой. Дуб.
— 231
Милиіі гість ие часто бунае. ///>.
Як би він прийшов, то и борщу ие тре-
ба. Коз.
Коли б дав Бог гости, то б и ми пожи-
вились коло гостей. Кр.—Принеси, Бог,
гостя, то и ми иапъемосіі. Проск.—Дай,
Боже , гости в дім, то и и напьюсь при
нім. Пл. — Нанеси Бог гостя , то и ха-
зяіиу добре. Збр. Лаз., [Сос., Ст. Зо.].—
• За гостями та іі пая добре. Пом.
Неси, Боже, в чоботях, дамо дичаки (хто
пізиенько в двері добуваецця). Прав.
«У пас хата на помості, просим бра-
та в гості!»—«И тут тіі сидятъ, що до-
бре ідять!» Чиір.
В рукопису д. Марковича так стоіть:
«У пас хата па помості; просим брата
в гості, и тут тіі сидятъ, що добро
ідять.» Своіми зупинками я надав тако
розу мій, з яким мені лучалось чуватп.
ЛоМ.
Хоч заглянь у хату. Чор. Рад. (291).
Хоч наплюй у хату! X, Кон.
11810. В чім зван, в тім прибувай. Пр.
в Ст. Зб.
Закрнвся очимай плечима. Прав.\1Іиж.9
Лів. — Заверняси плечима в світ за очи-
ма. Ст. Зб.
Забувсь, відкіля и двері відчиняюцця.
Лів.
Не цурапсь хліб-солі. Кулж.
Меже людьми треба бути людьми. Ил.
Нехай буде хоч при людях, коли не на
люде. Бр.
3 головою не жить, а з добрими людь-
ми. Кон.
Риба рибою живо, а люде людьми. Ил.
На куциіі бенкет—хоч на неділю. Лів.
Будемо гоститися : то у вас, то в те-
бе. Бр.
11820. Чи ся врачимо, чп не врачимо,
— нехай ся хоть побачимо. Пл.
Святилося—через долинку та в гостин-
ку. Збр. Лаз.
Шуми до кумп! Ил.
Запряжу бугая: куди люде, туди и я.
Рад.—... запряжу я другого, сідай, жін-
ко небого. Кон.
Стукотить, грукотить... «А що там?» —
«Кобиляча голова лізе!» Ёвх. — Стуко-
тить, грукотить кобиляча голова. Л.
Ти знай, кому сказать маіай-бог, а-
бо добридснъ, а кому день добрий (луч-
чому—день добрий). Рад.
Здорові були и Богу милі (як кого дов-
го не бачили). Шей.
Дай, Боже, час добрий. Ск. — ...пору
добру. Рад.—Час добрий. Кон.
Добридеиь Об. —День добрий. Г., П.,
Пол., Л.
«Иомагапбі?»— «Бодай здоров!» Ст. Зб.
11830. Слава(або: Богу) Исусу Христу
(заміець здоропкаипя)! Бр.
3 святим днем будто здорови. Пов. —
Будто здорови з сим днем. X, /7.
Будто здорови з тим, що сегодня. Пол.,
Лів.
Здоров, куме-Наумс! Я.
Здрастуйте! Чи кріикі, чи міцпі? Кон.
Па пса уроки, на кота помисл (х). Ил.
Стрівши пссподіваііо ириятеля.—(<)...
вроки, па бігупа помисл. Ст. 36.
Добривсчір вам! чи ради ви нам (ка-
жуть вссслі гості, увіходячи)? Прав. —
... як ради будете, то и горілочки ку-
пите, то й спасибі вам. Кон.
А я слідом за дідом. Пир., Пос.
Як увіде, а там рід, або товариство.
«Слихом слихати, видом видати!» (ка-
жуть милому, та нечастому гостю).—«Да-
вайте приску ноги посипати!» (каже гость).
Ёвх.
Слихом слихати, видом видати! Дуб.,
Пр., О. — А, слихом слихати! Л., Пер.
— ... в вічі видати! Л., Пир., Пр., Б.
— ... видати—чи по волі (х), чи по не-
волі? Зв., Пир., Кр.
(4) а чи по добріЙ волі. Бер.
11840. «Питайте нас, чого ми прийшли
до вас!» — «Скажете!» Кон.,Л.
Вам наші голови. Гат.
Як бачились в горосі та й досі. Об.
Що там чуватп коло вашоі хатн? Бик
чи привик, телиця чп веселицця? Ил.
А як ся кінь хамутний мае? ѣойц.
Піби на Иідляссі, в якійсь Мостовій,
прпятелі так витаюцця.
«Як ся маете?» — «Посередині: як
вчора, так нині.» Ил.
Чи ще ви живи, чи душеюыс наложи-
ли? Б.
Не питай «як ся маеш», — подивись,
то пізнаеш. Ил.
Перебиваемся, то сім, то тім боком. Л.
— Перебиваемся то сяк, то так. Пир.
«Як поживаеш?»—«А так собі—то бо-
ком, то скоком.» Пир.
11850. «Я думав, що тебе нема.»—«Е,
ледачого Бог пс візьме!» Бр., К.
«Ну, як же поживаеш?»—«А що ме-
ні діецця! живу помаленьку, з ноги на
ногу.» Ном.
Жив, та горбат. Ст. Зб.
— 232 —
Жив-жив, та побачився.
Вода з подою зійдсцця, а чоловік з чо-
ловіком. Ил.
Гора з горою не зійдсцця (1), а чоло-
вік з чоловікои зійдсцця (2). Ск.
(*) по сходпцця. Бер., Кр., Кулж.^}
чоловіком як раз. К.
Розцілувавсь, як Жид на шабаші. Іівх.
Смокче (х), як уж жабу. О.
(*) Жус. Рад,
Сядьмо на колоді, поговорім о пригоді.
Спі. Зб.
Сідайте, щоб усс добро сідало! Лів.
11860. Сідайте (*), іцоб старости сідали.
Об.
(*) в нас дівка с. Бр.
Сядь, нехай поли не віеять. Бер.
Сідайте, щоб роі сідали. Бр., Кон. —
Щоб роі роілись п старости садились. Б.
Сади, Боже, все добре! Кр.
Сідайте (х) в ряд, щоб Бог був рад.
Бр., Збр. Лаз.
(*) Сядьмо. Пир., Сос.
Сядь коло порога, то будеш на поку-
ті; а сядь на покуті, то будеш коло по-
рога. Бер.
На покуті—не піп, так кутя, або ду-
рень без пуття. Об., Ёвх.
Дорогі гості, а нічим приймати. Бер.
—... потчувать. Павлг.
Прийшов гіеть, та на голу кіеть. Бр.
Пора до двора. Об.—... сходить міеяць
и зора. К.— ...двора, а додому час. Ст.
Зб.
11870. Пора з двора.
Скільки ни сидіть, то все треба йти.
Иом.
Як ми сидітимемо, то наш и коровай не
зійде (як кажуть—посидіть бп). Рад.
Треба йти до господи, щоб нс було 6
шкоди. Б.
Шукайтесь за гостей.X,Пир., О., Ст.
Зб. — ... бо ми ще не переставали крас-
ти. Рад.
Люде добрі, хата тепла. Лів.—... ка-
баки доволі (х). Ном.
Чого іхать, чом не зостацьця? — (*)
істи та спати. Гр,\ ну и зімуй. Зал.
«Гуляйте!» — «Гуляли б, та хліба не
брали.» Лів. — ... а ви б дали, так у вас
діти мали. Кр. — ... не брали, а ви сво-
го не дасте. Б.
«Стій, Уляно, бо ще рано!»—«Стояла
6, так хліба не брала, а ви свого не да-
сте.» Пир., Кон.
Бувайте здорови (прощаедця)! Пир.,
Кон.
Здорові будто и нас не забудтс, бо и
вас нема чого хвалити. Проск.
11880. Забачимося на жидівського Юря.
Проск.
Дай, Боже, па тім світі побачицъця.77.
Бувайте здорові, моі чорпоброві! клі-
пайтс очима (плачте), коли ласка ваша.
Збр. Шей.
На добраніч, усі блохи на піч! спать до
півночі, витрищіівши очі. Ном.
Идіть здорові, колпсьте змололи, — а
ми пустим параз, та й за вами зараз.
Шей.
Паи вас Бог щасливе провалить и в
найбільше болото посадить. Шей.
Пішого до воріт, кіішого до коня. Б.
Л що це кум кума провожав? Павлг.
Якдовго прощаюцця. То, кажуть, про-
вожаючп кум кума у метелвцю, обидва
померзли.
Було що істи й пити донехочу. Рад.
Було що істи й пити, тільки принуки
не було. ПойЦ., [Ил.].—Усс було гаразд,
тільки примусу не було. Кор.
11890. Так то від своіх и вирвацьця.
Павлг.
Гарні гості, та не в пору. Кон.
Лучче в боцці, пеже в чужій головці.
Пр. в Ст. Зб.
Хорошій О гості, та в середу (2) тра-
лились. 7і., 3., Кр.
(*) Дорогі. Дуб., Коз.; Добрпі. Рад,
(2) пъятницю. Зв.
Гіеть непрошений не дуже буваё ту-
чений. Ил.
♦ Де не просятъ, там кием виносять. Бр.,
[Прав. Пиж., Ил.].
Непроханий гіеть гіріпе Татарина. 3.,
'Л., |3в.].
Незваному гостю міеце за двермй. Я.
Прийшли непрохані, то й підем не-
кохані. Л.— ... пемстепі, підем нескре-
бені. Л., Пр. — Прийшовнепроханий (1),
піде недякуваний (2). Рад. — Пришов
пезван, пошов неслан. Ст. Зб.—Як при-
шов нсзваний, так и иди неотсилапий.
Гл.
(4) непросені. Бр. (2) недякувапі.
Принесе біе кума—та не буде ложки.
Ст. Зб. — Прийде кумець на обідець, а
лнжки не буде. Пл.
11900. Якій гіеть, така ёму й чіеть. Об.
Сяде курка й без поклада. Бер., Коз.
Сідайте — на чім стоіте. Л.
Просимо істи, та нігде сісти. Кр.
Ѳ що й істи й пити, с по чому й по-
ходити, тілько ні на чому гаразд гостей
233 —
посалити. Кон,— Есть іцо істи, та ні па
чім сісти. Лів.
Знають гості и самі, іцо вони нудні,—
ато чого б вопи калаитарили (проти кло-
коту збитпёго). К.
Посидять-посидять, та й далі пійдуть.
Л., Кр.
Бери, чорте, гостя, а музгіку посла.
Не.
3 ложкою—до стола, на дурницю — до
села. С.
Гарні (або: О, любі та милі) гості, та
в двері не потовпляцця. Зв.
11910. Шаиуйся, як пои ведутъ. Ст.Зб.
Прошу на внетупці. У., Л.
Ото Бог, а то (1) порог. Пр., Пир.
(1) Оттут Бог, а тут. Кулж.
Пороги оббивати. X, Гр., Ст. Зб—...
одбивати. Пос.—... перебивати. Гр.
Дарий верба* то груш нема — нехай
и не родятъ; не бувають гості — нехай
н ие ходить. Кр.
Пехай до ёго піп з кадилом прийде, а
не я. Кр.
«Так просили, так не пускали!...» —
«Куди?»—«В хату!» Кулж. — Прохали,
та в хату не пускали. Ёвх.—Так нас не
пускали—до хати... а так примчали, так
прпймали—все з стола... та ми посиділи
на покутті—знадвору—та й додому пішли.
Низки.
Як тато псів накупив, то чорт до ёго
не приступить (кажуть, як не раді ім в
гостях). Бр.
Положили Савку на голую лавку. Пос.
Як хто жалкуецця, іцо погано вита-
ли, то так жарту ютъ.
Хоч не нагодували, аби запрохали.Лан.,
К.
11920. Ь гудьмо и в них будьмо. Бр.
Коломию (х) гудьмо, а в Коломві будь-
мо, Ил.
Стародавне міето при Ііруті, ннпіоб
водове.
На проханого (‘) гостя багато треба.
Ск., Кулж.
(•) жданого.
Гості перщого дня—золото (*), друго-
го—ерібло, а третсго — мідь, хоч додому
(2) ідь. Пир., Кр., Пос.
С) злото. Проск. (2) хоч и к чорту.
Рад.
Гость до трёх дней. Л., Ст.Зб.
Сиділи до сіі педілі! Нос.
Різдвянні гості. Пом.
Кажуть про гостей, що довго гостю-
ютъ. Приіхав до чоловіка ваРіздвозять
з дочкою, та й сидятъ и сидятъ: вже іі
Водохрища проіішло, масииця мабли-
жаецця, а вони додому н не думаютъ.
От чоловік той и прнбрав ярміе... Од-
ного ранку снідають, а отаман під вік-
но: «а чи пема», каже, «и нас різдвя-
ншіх гостей?» — «Та пі, нема!.. а хіба
що?» — «Та тако іі таке ді.іо — указ
приііпіов!»—«Ні, Бог милував, нема...
Ну», каже, «діти», як отаман пішов со-
бі, «треба вам втікать1», и нараяв, що
віп іх в мііпки позавъязус и вивезо з
села, ніби просо сіять ідо. Так и зро-
бив: тільки иа тім щс пс окотилось:
псрестрів отоман и, все таки допитую-
чись різдвянпих гостей, добре разів кіль-
ки потяг ціпурою по мііпках, наііиаче,
до був зять... Брехепька ся довга, и
тесті чмутовиті иподі дуже добро рос-
казують іі своім зятя.м, як ті загостю-
юцця...
Аби з чим-нсбудь за стіл завести, а
зза стола й сами впйдуть. К.
Сптого гостя добро годувать. Гад.
ІЦоб було на горілку и па тарілку.
Рад.
11930. У багацтво нс вдаряе, а чим
мае, тім витае. К., Кан.
Чужий лоб скубши, треба й свого на-
ставити. Бр., С., Зв., Кан.,К., Мир.
Хоч застався, а постався. Ск., Ст.
Зб.
Для гостя, для податків.
Як дома пироги, то й в гостях пиро-
ги. Ёвх.
Коли сусід, як мідь, тоді проси ёго на
обід. Пл.
Хто на чужий обід ся спускае, той з
голоду вмерае.
Па чужий обід иди, а свою ложку з
дому бери. Бр.—... иди, та з своею лож-
кою. Пр., Кон.
Своего в гостях не забувап, а чужого
не займай. Ст. Зб.
Гостя подорожного пріймп, бо так об-
реше всюди, що и очей нігде показати.
Проск.
Гість лави не засидитъ, ліжка не за-
лежить. Ил.
11940. Клади перед людей хліб на сто-
лі, будеш в людей на чолі. Ст. Зб.
Де люблять (*), там не учащай.Проск.
—... де не люблять (2)—не бувай. Лів.,
[Бр., Рад., Пл.].
(*) просять. Бр. (2) пе просять — зо-
всім.
У гостині остатній починай істи, а пер-
внй переставай. Ил.
Гість—невільник. Ос. 2 (190), [Ст.
Зб., Кон.]. — ... ляже, хоч у перину по-
ложатъ. Бер.—... як невілнпк: де поса-
дятъ, там и сидить. Проск.
30
— 234 —
Гость хазяінові не указчик. Зал-
Гості обідом привъязаиі. Слуц.
Гостям а ні воп (не можна вийтп, не-
года). Рад. — Живому чоловікові не за
поріг. Кр.
Де чуютъ, там и ночуютъ. Пос.
Гостям сміх, а хазяям слези. Бр.
Гірка гостипа, коли лиха година. Ил.
— Пе мила и гостила, коли з дому з
сваркою внбираецця. Проск.
11950. Кого болятъ кості, той пе думае
в гості.—Гості объідять кості. Пр.
Де все гостипа, там голод пе далский.
Ил.
«ХЛІБ та СІЛЬ!»— «Імо та свій!» О.
—... а тп в порога (*) постій.» Лів.
(‘) а тп но масш, то. Ь’р.
Теща жива! К., Пер. — Ну, ще твоя
теща не вмерла! 3.
. Поспів па обід.
Хто пізно (*) ходить, той сам собі шко-
дить. Об., Ст. Зб., Яц.
{•) перапо. Лів.
Два третёго не чикають. Руд.
Опізнпвся козак, так будеш и так. Збр.
Лаз.
Пришов рано—аж не дано. Ст. Зб.
Просимо імо, а як прийдсте до стола,
в чоло ложкою дамо. Шей. — ... як прий-
деш, то в лоб (*) дамо. Бр., Зв.,Л., Кр.
(•) дулі. Рад.
«Час обідать!»—«Просимо!» — «Нехай
Бог благословить!» Бр.— «Наповняючп!»
— «Просим обідать (або: Просимо мило-
сти)!»— «Спасибі!» Рад. — «Просимо обі-
дать!»— «Нехай Бог наповняе!» Зв.,Кон.
—... Бог дао повне все.» Бр.
11960. У доброі господині нема ніколи
по обіді. Ил.
Лихпй передобідок и найліпший (*) обід
попсуе.
(4) Мало спідашія великий. Ст. Зб.
Поснідай трошки—на обіді менш зъеси.
Коз.
Одпн хоч иззіж вола, то все одна хва-
ла. Рад.
Первий кус усёму голова. X. Зб.
Первий шматок ззіеи у смак, а дру-
гий уже не так. Ёвх.
Стіл кривой (коли не поставлено). Пир.
Уміла, кумо (*), варити, та не вміла
давати. Л., Кон.
(’) Вмілистс, кумцю. Руд.—Л та по-
дала порося, як Циган вже наівся. Ка-
жуть, як подадутъ ласу потраву, як уже
добре підхарчились, //о.и.—В десять кіп
казок се з довгоі брсхеньки. Циган ні-
шов косить до чоловіка та й почав уви-
лювять, так той ёму и одскородив: раз
то, що цілий день голодный мусив ко-
сить, а за вечерею подали ковбасу, як
ужо Циган наівся. Циган и сказав ото.
Добра кванька, та пема лоньки, хіба
буду пальком. Л.
Хоч не багато (*), та па тарілоцці. Коз.
— В мене так: хоч рак, та на тарілці.
Кон., Лев.
(*) трошки. Ь’р.; за копійку. Р.
11970. Не іж в шапці, бо твоя жінка
буде мать дурного чоловіка. Пс.
Хтось буде шануватм: коли не зруч, то
навкидя. Л., Пир.
Каже, похлснувшись.
За ідним присідом вечера з обідом.
«Гаряче!» — «Студи, дурачс—під носом
вітер.» Зал.
Не бійсь, (ложки) до вуха не поме-
сеш, а до губи. Бер.
Як скажутъ—темію іетп.
Начинайте, тату,—мати іеть. Гр.
Перекуси, та батькові дасп. Ст. Зб.
То слабого питаютъ, а здоровий, що
пійме, то змсле. Бр., [Проск.].
Гостпк за стіл, а лишній — хоч и під
стіл. Пос.
Савка в кут, коли гості суть. Ил.
11980. Іжте гості, а ви, діти, джа ()!
3.
(*) ша. Нос., нуте’ Зв.\ а ги, жіпко,
джя’
Іжте гості, а мати наіецця и коло па-
ти. Збр. Лаз.
Будем іети, та не всі. Ос.—... «Хіба
вас дома не буде?» Ном.
Чоловік заколов кабана, пораецця вже
коло ёго в хаті, коли входить Циган
«Сала, ііанс господарю...чп то пак, до*
брпдень!»—«Добридеиь, сідайте у нас.»
—«Ах, то-то іетнмемо, пане господа-
рю’»— «Не знаю, чп всі.» — «Хіба вас
вдома не буде?» Казки.
Кожному старцю по ставцю (деревъя-
на тарілка). Збр. Лаз.
Кажуть з серцсм, як сімъя не вку-
пі ідять.
Сядьмо, старип, в парі, щоб гречка
родила. Зал.
Пословния говорпцця (*), а хліб іецця.
С*, Кан., К*
(4) Мова мовицця. Кан.у К., Н*р.;
Мова ся мовить, Проск.
Говори, та годунсь. Зв., Л., Пир., II.
«На вареника та помъяни чоловіка Ка-
— 23У —
лсипка!»—«Чорт би твого батька з Ка-
ЛСНИКО.М, понік руки вареннком!» .2. —
«На, дідусю, паипушку, та ііомъшш доч-
ку Марушку!»—«Бодай чорти твого бать-
ка з Марушкою, попік руки паипушкою!»
Кон.
Мене ззіж, сковородку ззіж! Ном.
Жартують иноді над хазліікою, як ко-
ло миски добрі колышки, но надасть
страви... То якнйсь Москаль, в Тагап-
розі чи-що, задумай сластейи пскти и
продавать. Коли и патранпв на якогось
заробітчаініна: «тн», каже, «заплати ме-
ііі—коповпка чп іцо, а я тсбо сласте-
нами нагодую».—«Сількнсь!» И почали,
— той лечо, а той іеть: як папече оцо
вага ики, то той згрсбо обома руками,
вндавпть олію, та и в рот... Звіепо,
скількл можна чоловікові так ззіети, та
ще як вимутюрхався добре! так що Мо-
скаль, пік-пік, та ото й каже...
От, іж, дурню, а нс бреши. Проск.
11990. Іжте, та в очі пе лізьте. X,
[Нос.].
Іж, евнне, мъясо. Кон.
Іж, дурню, бо сс з маком. Зв., Проск.,
Гат.
Іжте, добродію, суху рибу, а на спру
вибачайте. Ост.
Лигай потапці, впустивши в юшку.
Пир.
Іж язик, та не ходи до музик. Кан.,
К.
Кажуть дівчатам, як у страві буде
язик — се б то, но вдавайсь в гулню
щоб но оббрехали язиками.
Сёрбай, не дбай: хоч рідко, аби ба-
гацько. Ил.
Сёрбайтс, хлопці, юшку, а риба на-
споді. Ёвх.
Сс скндас на ту брехепьку, як одни
чоловік обід ставнв: вирубав ополопку,
поклав хліб, ложки, старців посадовнв...
іжте, мов, люде добрі, щербу, а там и
рибка насподі. Иом.
Іжте, діти, ситу—на дні патока буде!
Сос.
Сёрбай (1), Мартине, мати ще підкиие.
Зв., Пр., [2>ер.].
(Ч Лигай. Бр.\ Тріпай. С.; Потягай.
Лаз.
12000. Сёрбай (1), Андрюшка (2), юшку.
Кр.—... мала мати свиням дати, та ти
иагодився. Л. —... юшку: мнясо дорого,
на три копійки мало дають. С.—... юшку,
а я буду мпясце, бо мене дитина сце.
Вр.—... юшку, на дні рибка есть. Коз.,
Черн.
(*) Хлёбай. Пр., Л.', Хлпщи. Коз.,
Сл.\ Тріпай. С.\ Хлебчи. Чери. (2) Ап-
дрюшко. С.; Лндрушка. Коз.-, Андрюш-
ку. Вр., Чери.
Іж, бо равно собакам (‘) викину. Л.,
Б.
(•) свиням. О.
Іж, Левку С), хоч и глевко. Л., Кон.
(*) Пери, Левко. Ст. Зб.
Поживай О, Хведьку, то хрін, то (2)
редьку (білын пічого). Ном., |/^.].
(*) Приймай. Уш. (э) мід и.
Помннаючм мак, іжте й так. Рад. ~
Спомнпайтс мак, та иаістсся й так. Бр.
Іж та вдавись та на кольку зопрись,а
з кольки на грушу—розчеиірив чорт твою
душу. К., Кан.
«Іж, кумасю, хліб хоч позичений!» —
«Та дарма, кумочку, мені ёго не відда-
вать!». Ёвх., Рад, [Ст. З#.].—Іж, ку-
мс, хоч позичений.Л.
Оце іеть! так як горобець. Пир.
Нс косарі ви (гостям, що небірчі до
іжі)! Пир.
Пе зийде твій коровай (тому, хто од-
стас з іжею). К., Кан.
12010. Ззіж гарбуза, а подивнея на вер-
бу, знову буде кортіти. В.—Гарбуза ва-
іжея, а на вербу подивися, то й станспі
голодсн. Г.
На ласий (*) кусок найдецця (2) куток.
Ск.
С) На лаенпй. Вр.-, Сласішп. Лос.(3)
найде.
3 насилу люде розживаюцця. Рад.
Черево не дерево—подаецця. К. — ...
розіпдецця. Ёвх.
Хоч живіт розсядецця, та дар Божий
вс зостанецця. Зв., Л., Пир.
Добрі жорна всс перемелютъ. Пир.,
На добрий камінь, що ни скинь, то
змеле. Ск.
Що Литвину шкодить, то Русину по-
магае. Проск.
Всяк пан своему животу. Гл.
Торкни в губу. Ном. — Торкай, тату,
в чортову губу. Кр.
12020. Не вірь губі, положи на зуби.
Ил.—Губі ні§ди віри нс май (або: Не
треба віри доймати губі, бо як в неі тор-
кнеш — аж захочеш). Ст. Зб. — Нс вірь
губі: покоштуй, то захочецця. О.
Нум істи гостинсць, щоб наш гіеть нс
старівся. Пер.
Іжте, умочайте, на друге вибачайте.
Пир.—Іжте, гостоньку, пийтс, качайте,
а рештою вибачайте. Проск., Нов., Ёвх.
«Та кушайте, панове гості!»—«Та вже,
дядьку, тут тиі сидять, що добре ідять.
Уже за ухо не понссемо, а просто в рот.»
— 236 —
77. — Тут тиі сидять, іцо добро ідять.
Ст. Зб.
Я тобі хотів би неба прихиляти! Проск.
— Рад би неба прихмлити, та по хилиц-
ця. Зв., Бер., Рад., Л.
Як нсспромога почастувать гостей.
Рад.
Ну, прошу вибачить, пробачтс, гості
моі: ие скупость, така (*) спроможность.
Ос. 15 (XIV, 89).— Пожнвіцця, люде до -
брі! не скупость, тільки така сила!... па
що малп, па то прпймали. Бр.—Не ску-
пость, але лихая сила. Ил. — ... така
зможность. Кр.
(1) Вибачаііте, добрі люде! паша щи-
рость, та пс. Рад.
Нс змоглись па евангелію, цілуііте Псал-
тирію. Криски (Кр. п.).
Перво сказано попом села Покошнч
до мирян після грабіжкн лядськоі села
й церквіР(Од Гаврила Оболонського).
Вся причина перед очпма (як подадутъ
страну, припрошуе).Рад.
Кий на кий вадить, а хліб па хліб не
вадить. Об.—Хліб на хліб пе вадить.
Хрест на хрест пе вадить, а кий на
кий вадить (як хто псрехристицця уже, а
ёго просять щс істи). О.
12030. Не вставай изза обіду, — щс в
печі долото жарено. Коз.
Годі, кумс, істи, бо по буде на пиро-
ги міеця. Ил.
Іжтс борщ, капусту, бо пироги несутъ
(несутъ и не суть).
Нехай Господь наповняе до віку! вже
вдовольнплись. Ос. 15 (XIV, 89).
Очі зглянуцця, та живіт не пристаие.
Ст. Зб.
Рад би очима істи, та в пельку нелі-
зе. Ёвх.—Очі б іли, а губа не хоче. Г.,
И. — Ів би очима, та душа не прпймае.
Проск.
Не йде на душу. Пир.
Через душу ім. А.
Як завъязано. Ст. Зб.
Чи все те спожнть, що в чужій хаті
лежить. Нос.
12040. Усёго хліба не переіеи. Збр.
Лаз.
Хоч вочам стидно, та животу зачіено
(звичайний гость жартуе). Нос.
Упивсь від тука циеі господи. Гат.
6 в нашого пана свата, ще й буде.
Кан., К.
Скільки пи сидіть (*), то незаспіваеш.
X—Іж, покпль заспіваеш. Гр.
(Ч Скільки іж.
Доки іж, то не забагатіеш, тільки за-
черенатіеш. С.
Доти гость и мав, доки ис полидав.
Нос.
Поти гості сидять,—нс иаідяцця. Гр.
Сиди, бабко, як енділа. К.—... а баба
й сидитъ до послідпёго Бр.
Як хто пересидитъ за столом усіх.
Ніхто тебе в куми (або: таицювать) нс
візьме. Зал.
' Як за іжею захристятъ.
12050. Нуте бо вже: за Бога, та в
шинок (жартують, як пора зза столу у-
ставать). Кр.
Так хапались, що й вечерять нс ня-
лнеь. Коз.
Нс здякуюсь. Пир.
Покорно дякувать. Зв., Бер. —... спа-
сибі благодарствую. Пир.
Спасибі! Об.—Спаси біг! Прав.
Велик спасибог. Ст. Зб.
Дай, Боже, наперед більше (хліба чи
чого хазяіну и д.)! Бр.
Ноздоров, Боже, того, — ми в кого.
Нос.
Роди, Боже, и на камені. Рад.
Спасибі Богу (*), усім святим, и вам- -
за хліб за сіль (2). Кон.
(Ч Матері Божі. Ном. (Ч я тобі ха-
зяінѳ, и тобі хазяііко, п вам дітп.
12060. Хай вам Христос приспоря, чого
ви у Бога просите! Кон. — Нехай Бог
приспоря. Дуб., Б.,Кон.—Приспори вам,
Господи! Пир.
Син небесний нехай вас пострічас! О.
Спори (*), Боже, хліба-соли и всего
доволі. Кон.
(Ч Дай. Пр.
Нехай вам Спаситель помагае. К.
Хай вам Бог поповняе! Кон., Білі.—
Хай вас Бог не оставить, чого ви в Бо-
га просите! Кон.—Нехай вам Бог наго-
родить и наповняе, чого вп в Бога же-
лаете! Бр. — Нехай вас, добродію, Бог
шануе и вашу честь. Не.
Господи пострічай, Духу Святпй! Пе.
Пошли вам, Боже, на сім світі пан-
ство, на тім світі вічнее царство! Кул.
Богу хвала, що ся душа напхала. Ил.
Спасибі ні за що, дай, ‘Боже, віччпм
оддячпть (жартують, дякуючи за хліб-сіль,
— звіено, у своіх або-що). К.
Спасибі за рибу, а за раки нема дя-
ки. л., Коз., Б., Ос. 3 (VI, 18).
12070. Спасибі козпному рогу, кози-
ній головці, и вам панп-молодці. Бр., Р.,
Кон.
— 237 —
Спасибі Миколі, наівся доволі: хле-
став-хлсстан, та й голодний став.
Спасибі Богу и мені, а господареві пі:
він пе нагодуе, так другнй нагодуе, а з
голоду пе вмру (запороэька). Кул.
Спасибі за закуску—що ззів курку й
гуску. /ф.
Спасибі за обід (*), що наівся дармоід.
Кр.
(’) Біг заплати. Ь’р.
Спасибі за пблудспь, що наівся, та й
голодоп. Кон.
Спасибі за росіл, а хліб свій, та и
сіль. Ст. Зб.
Спасибі за хліб, за сіль, за кашу, за
милость вашу! пе тут би був, де инде;
пс се б ів, що пише—голодни б не си-
дів: наівся, як бик; псрепавсь, як смик;
голодна, як собака; на пузі хоч вош убий.
Кр.
Благодарсиикп за вареники. О.—... а
галушок и в вічі не бачив. К.— ... ва-
реники: каші не ів, борщу не С) бачив.
Пр.
(*) борщу чорт ёго й. Ном.
Спасеть Бог твою душку на кодючу гру-
шку, на пень боком, па спичку (*) оком.
Об.
Чекарь так дякус після іжі, як нема
старших, и наипаче, як у ножного був
свій хліб: пустота!—(*) на шпичку бо-
ком, па кілочок. Кан., К.
12080. Нехай вас Бог благословить и
стара Комнацька, що в небі. Бер.
Ні за що! Об.— Богу дякуйте!—...Го-
сподеві! Б.—Вибачайте! Богу дякуйте! Бр.
—Дякуйте Господеві! О.—Спасибі й вам!
дай, Боже, здоровья за ваше прпятель-
ство! Кон.
Що Богу, то Богу, а що людям, то лю-
дям. У.
Кажуть, як хазяін одкаже «Богу дя-
куйте». 6 брехенька, що у хазяіпа од-
ного з гостем и до біііки дійшло за се
«Богу дякѵйте». Хазяін «та ні за вішо
ж кажу—Богу дякуйі», а топ: «то іцо
Богу, то Богу, а то таки й тобі»; ада-
лі: «а то іі тобі, скурвнй сине!» и д.
Нема звідкіль, нема за що (жарт па по-
ляку). К.
Не сс прохалп! Кр. — ... вибачайте.
Ил.
На то просили, що в рот носили, —
звиняйте! Повг.
Своя сила в рот пошла (на подяку за
хліб-сіль). Иос.
На що нас Бог споміг, тим и прийма-
си. Бр.
Чим богати, тим и ради. Проск., 7С,
Гр., Ст. Зб.
Яка заможпість, така й скупость. Лвх.
12090- Чим хата мае, тим и приймае. Бр.
Чим хата багата, тім и рада. Иос.
Вашим даром, та вам же С1) чолом.
Кулж.
С) та до вас. /А
Щс й завтра подякуетс (як ні за що
горазд). Кр.
Дай, Боже, здоровъя поки (як дяку-
ють, а він дума, що ні за що)! Кр.
Паси, та й наше займи. Бр., Л., Кон.
— Паси, та зараньшс пригопь. Кр. —
Займи и нашу па пашу, нехай попасец-
ця. Лів.
Жартують, як скаже «спасибі».
Голоде, дай іети! Бр.
Голодному завсідн полудня. Ил.
Голодному и вівсяник добрий.
Голодному пе попадайсь під руки. Кулж.
12100. Голод и бреше, и краде. Пос.
Голод мутить. К., Пер.
Сіль мутить, а голод краде. Б.
Довг мутить, а голод краде. Кан., К.,
Рад.
Голод усёго пауче. Полт.у
Голодний и кпя не боіцця. Ров., Рад.
Голодних и муха поводить. Ил.
Голодному лиш прнбіратп, а не пере-
бірати. Бр.
Голодному здаецця кожей хліб за бул-
ку. ІІгір.
Голодному — кожда страва добра ёму.
Ил.
12110. Як не підъесн, то й святих
продаси. Коз.
Се б то: при велпкі нужді и голоді,
чоловік иноді мусить и таку святощ, як
образй, продати.—(*) святого. ПІ.
Голод не тітка. Дуб.
Голодному хліб на думці. Пир.— ... на
гадці. Ил.
Спанпям голоду не перебудеш.
За іду пема встиду. Яц.
Не в россадную іети, як нічого. Ст. Зб.
Но ходицця о паідок (*), але о поку-
шанпя (2). Ш.
(’) в наідок. Кр. (а) о скоштунок. ІК.
Чим пе наісися, тим пе налижесся. Ил.
Не тілько іди, кілько бідп.
Раз душі доводить. Л.— ... не десять,
раз.
12120. Не івшп—легше, поівши—луч-
че. Пвх.
Хоч посолонцювати оселедцсм (по го-
рілці)! Бр.
— 238 —
Тілько нашого, іцо в душу вложено.
Пр- в Ст. Зб.
Іж гірко, киссло, солоно: умреш, а пе
згиіеш. Ил.
Роби до поту, а іж ув охвоту; Ст.
Зб. — ... у поту та іж в охоту. Б. — Іж
до поту, а роби аби пе змерз. Полт. Час.
(1861 р. Л? 32).
Як хто іеть, так и робить. Бер., Збр.
Лаз., [Бр., Ил., Ст. 3/7.].
Поволі, добро и д. іеть, поволі и д.
робить.
Скатертина душа ненажерлива:хоч скіль-
ки годуй, то пс нагодуеш. Збр. Лаз.
Миска пори нс знае: скількп лий, то
все буде істи. Пе.
Варили пс варили — давай істи. Ст.
Зб.
Як будеш угодсн Богу, то нс будеш и
голодсп. Проск.
12130. Голодний, як собака. Лів.— ...
пес. Г., II.
Істп—аж живіт до спини тягне. Ст.
Зб.
По животу мов коти лазять. Пир.
Трусицця, як мокро щепя. Пр., Лох.
— Охлнв, ПК в дощ щеня. К.
Аж шкура трусицця. Рад.,Л.
Аж шкура болить. Об.
Істи, аж плач! О., [От. Зб.].
Псп му за ухом впють. Ил.
II ріекн.в роті нс було. Л., Пир., Пр.,
О. .
Пащссерцс. Л., Пир. — Пащосерце.
Лів.
12140. Уночі нс ів, так ёму чемері за-
тягло. Коз.
Прийде голодний, то и ззість холод-
пий. Бр.
Наш піддячпй любить борщ гарячий, а
голодний іеть и холоднин. Тар.
12143. Дома (*) за дітьми, а в міеті за
старцями (2). С.
(’) нс ззіси. Бер. (2) за дідами.
12145. Тп собі хоч мишку піймай. Ёвх.
— Велика й мишку собі пійма. Иом.
Як роздають що, найпаче гостннці
дітям.
Дано тобі кіеточку: хоч лижи, хоч па-
дальше бережи (жінка чоловікові). К., Ж.
«Що варили?»—«Капусту та цибулю, а
тобі дамо дулю!» Пир., Лаз.
Горошку потрошку. Зв.—... потрошки.
«Що варили на вечерю?» — «Шару
юшку: пошарите, та п спать ляжете!» Л.
12150. «Що тп обідав?»—«Сома: посу-
мував, посумував, та й пішов». Бр., Л.
«Дай, мамо, всчсрать!« — «Підожди, до-
лото вкипить, то будеш всчсрать!» Зв.—
Підожди, долото ще не вкипіло. Пир.
«Що ти вечерав?» — «Скрутні! покру-
ти вся-покрутився, та й спати ліг.» Бр.
Варили ягли, та й так спать лягли.
Лів.
Нклитъ—ытіынпъ, докучать прося-
чи; ягли—полядському пшено.
Були драглі, та спать лягли. Збр. Лаз.
Ухопмв(1), як собака обмстиці.Х,77мр.,
Пр., Б., О., Ал.
Пе наівсь (та іі язика пршцикпув.
Бер.).—(*) Ухопився. Бер.
Не ів — зомлів (!), паівся — звалпвея
(2). Бер., Рад., Ст. Зб., Ие.
(1) обимлів. Бр. (2) россівся. Бр.\ роз-
болівся. Нл.
Лях співае, як істи хоче, а мужик жін-
ку бъе, а Жид борухи відмовляе. Бр.
Іж и пий хоч тріени—ніхто тобі лож-
кою очей не поротиме. Чор. Рад. (161).
Унас позапорозькпіі. Л., Кон.
12160. Позапорозький не перебірають.
Кл.
Я нс органистпй—пе персбіраю. Пос.
Капуста нс тлуста, а Матвій нс гор-
дий. Ил.
Наша певістка — що не дай, то трі-
ска. Гр.
Хто переберае, той переберс. Ил.
Хто перебірае, той голодом перемірае.
Рад., Коз., Кон.
Козак пе гордун. Бр. — ... що обор-
ве, то й в кавдун. Лаз. — Козак не гор-
дуе: що попав, те и мордуе. Пе. — Пе
гордун: що діетав, то ковкнув. Ил.
Пшенишие, гречишне—верни вмісто.77.
Муха не портить брюха (як іі ззіси).
Ёвх., Зал. — ... тількі надме. Ие.
Моя душа кривая — усе приммас. К.
12170. Хоч не смачно, але багацько.
Нов.
Попоів, що попало, абп кишка не бур-
чала. Коз. — Аби чим кишку напхать,
щоб пе кавкала. Кр.— ...щоб не бурча-
ло у жпвоті. А.
II отесу можна в кишку затягнуть, абп
вс дурчала. ІІс.
Хоч вовна (*), абп кишка повна. Лів.
(4) полова. Пир.- Хоч клоччя, хоч
вовпа. Бр.9 Кан., Кир., Кр., Сос.,
Павлг,
Собачина! гадючина!.. Або очі нс ба-
чили? Евх.
Мені не багацько треба: соли друбок,
хліба шматок, та горілки чарка. Кон.
— 239 —
В нас просто: борт, каша, трети ква-
ша. 7і.
Хоч пс рибно, аби іошно. Ст. Зб., Нов.
Аби душа нріч но пошла 7< — Лби
душа не в ппі. 77.
Укинув у польку (пашвпдку хампув тро-
шки, або внпнв). Пир.
12180 Паша душа наісцця и зкопша.Х
Паші діти не пустодомки, приберутъ всі
обромки. Гл.
В рукопнсові було обромки, та хтось
поправив на обломки.
Мельники до готовоі муки. Проск.
Дарма, що в черепку,—аби курица жа-
рена, курица варена. Кон.
Робити—хоч кием бити, а істи — хоч
рачки лізти. Гат., Кон.
Іло б ся сласно, а робити страшно. Квх.
Хотя й голий, аби ззіети добре. Гр.
Коли б пе пили, пе іли, то б в золо-
ті (*) ходили. 3.
(’) хорошо. Рад.
Сегодня хоч цілого вола ззіж, а завтра
захочецця. Ёвх., Ст. Зб.
Що прожив, то добре—що ззів, то про-
ішо. Кор.
12190. Ь би й більше, та гроші треба.
3., Коз. ,
Гарно, та трохи. Л., Кон.
Бідна головка, що не ів більше!.. а я
утрусь, та й мну.
Лигай, як Мартин мило! Бр., Пир.,
Павлв.—Налигався, як Мартин мила. Зв.,
Бдр., К., Л., Кр.
(9 Налопався. Евх,-, Палупивсь. /Гр.;
Схватив. Гайс.
Везе батькова куца! Рад., Л., О., Кр.
Нічого, пайдпть, бреде — про разве
кажуть. А той батько. щоб меш и зъі-
жі, попритипав ложки: собі держална, а
дітям черначків... Так ото діти и ка-
жуть.
Заходились, мов коло батьковоі чупри-
ни. Пир., Кон.
Кислый—та въ рот тисне. Зал.
Допавсь, як дурень до мила К.
Певпо з брехенькп про дурня, що хо«
тів поласувать мидами, та накупив ми-
ла— не тямив добре росказать крамаре-
ві. Далося ж те ему мик-мик (так віп
у крамаря пнтав мп&ів) добре утямки!..
Пноді вбрехенці, заміець дурня—Мар-
тин (див. ЛЬ 12193). Ном.
Допався (*), як кіт до сала. Проск.
(9 Добрався. Гат.
Допався С), як віл (2) до браги. Дуб.,
Пр., Г., Кр.—... корита. Зал. — ...до
калюжі К., Гер.,3., Л.
(9 Довалнвсь.€ос.; Ііабрався. Рад. (3)
мини. Пер., Новг.
12200. Допався, якъ свиня до браги.
Ёвх., Лц.
Допався, як ужака до молока. Дуб., Зв.,
Лох.—Суслить, як уж молоко. О.
Глитае, мов попів мурло. Кв.
Сей кусок як умережиш, так и піч пе-
рележиш. Г.
Як сарана! Лів. — От сарана! Гр. —
Гіршс саранчі. Проск., Л.
Оце іеть! аж поза ухамп (*) лящпть..?^.,
Лів.
(9 у пушах. Нроск., Пир.
Лупить, аж ніс гайдука скаче. Квх.—...
гайдука танцюв.7/7.—Ніс. гайдука скаче.
Гат.
Іеть так, аж ніс гнецця. Рад.—... угп-
наецця. Г., Кр.—... ходором ходить. О.
Іеть нс в себе. Лів.
В розорву іеть. Проск.
12210 Він одно—трубить (іеть багато).
Л., Пир., Кон.
Як кат измив (повиідали все, що поста-
вили). Гр.
Иззів, як за себе кипув (миттю). Лох.,
Пр.
Ото ж мені вилпзав. Бр.
Злизав—та й не лисий!.. Рвх-
Снр иззів, а на масло давить. Кан., К.
Мацьку, зъіхав хліба багацько. Гр.
«А я вже перехватив!» — «Як?» —
«Та ззів окраець хліба, та дві палянпці,
та два рсшста (*) гннлиць.» Сл.
(9 та решето. Гр.
Сёго-того по макітсрці, та й годі з мс-
не! Руд.—Того-сёго півмакітри. Кулж.
Кусочок з воловий носочок та мъякуш-
ки з шапку. Л., Черн.
12220. «Що це ти, бабо, ополоником
іеп?» — «Десь, сподару, діти корець зане-
сли.» Кр.
До рота добрав (ложку), та в миску
не ввійде. Л.
Ненажир напав. Пир.
Напав нежид, нігде и хліба кусок не
влежить. Збр. Лаз.
Се в его іетовець (хвороба така, до пе-
лпкоі іжі; часом и жартують). Пир.
Ідам тебе іеть.
Чп ти ж согрішив, що троха вкришпв.
Ст. Зб.
Хіба ріжна ще захотів? X. — ...рожна
ще дати? Кр.
Тепер ти вередуеш: будеш ти істи пс-
чену редьку. 3.—Того не ісиш, того нс
іепш: щс ти па своім віку то ззіеш пе-
ченую редьку. Гер.
— 240 —
Пе про то говорятъ, іцо багато ідять,
а про то, де воно ділось. Іі.—... іцо ба-
гацько ідять! а дс вопо дівасцця, не зліз
зъ неба святий іети. Бр.
12230. Очпма пива не випъсш. Проск.
Стіл хліба пе поість. Коз.
Все іси та іси — щоб не спав з туху.
Кон.
Рибу іж, та рибалку не ззіж (не бага-
то бери, бо рибалка з рибн живо). Пир.,
Ііон.
Хто ласо іеть, той твердо спить. Пс.
Не дуже вмочай, бо осліпнсш (про ва-
реники). Ос. 4 (Ш,33).
Поволі, хлопчику, раз хліба, два рази
борщику. Бр.
Славная іда — животу біда. Пос.
Який ти пшенишний (як хто пшениш-
не любить або-що)! Пом.
Не пшикай (або: Не булькай).
Як хто просить, або-що — пшениш-
пого, булки.
12240. Пшенишники доведутъ, що й хлі-
ба не дадутъ.
Хто багато іеть и пъе, той в розум пе
тне. Ил.
Не кивай, пе моргай, а кишок зостав-
ляй. Збр. Лаз.
Більше днів, як ковбас. Яц., Руд.
Налопайся, як Циган сыворотки (сиро-
ватки). Ёвх. >
Усолодився, як червак у хріні. Ил.
Наівся по саму завъязку. Рад., Л., О.
Як колода з живота! Л., Ст.Зб.
Як наівся за ёго здоровъя! Ст. Зб.
Нарепкався (‘), як свиня браги. Л.
(’) Накепкався. Коз.
12250. Напузався, як менёк. К.
Пуп-пуп, наівся круп? Лист. (И,
288).
Жартують з дптшюю, як вопо папу-
ценькаецця.— То чоловік вола вкрав и
вагодував сімъю мъясом. От прихо-
дить хазяін того вола, а нікого пема до-
ма, тільки дитина на припечку, епдить
пе оддишецця — обрепкалось. Чоловік
ото й каже так; а воно—«пі», каже, «пе
круп, а бичники.» — «А де ж та бични-
ка?»—«Он», каже, «у сірка» а сірко на
погребі, и в погребі віл... В Десять Кіп
Казок трошки шіаково росказапо. Укра-
депиіі був кабапець и геть то вже, и
прийшлн трусить, а дитипа сказала:
«бге, крупець! може и мъясця!»—«А
де ж ви взяли мъясця?»—«Батько такого
великого півпя принесли на п.іечях, що
аж угипались? а такого сала з нёго па-
різали в куски и сіллю пересипалп!» —
«А де ж тес сало? и д.»
Наівсь, хоч під лавку підкоти Пр.
Жіиочко, діточки, кутя мене з світу
зжеие! 11р.
Наівся, наче дурний на обіді. Б.
Нззіла до капельки, до крішечки; щоб
не болілп кишечки.
II мало наілись, и багато поіли. Ёвх.—
мало іли—худо ззіли Ст. Зб.
Добро, наівшися, та мерти голодом. Пр.
в Ст. Зб.
Не то що наівся, и в пазуху иабрав.
Пир., Гр.
Коли наівсь, проси БоѴа, щоб не роз-
сівсь. Ііон.
12260. Треба трошки полежать, щоб са-
ло завъязалось. ПІ.
3 душі ніхто не вийме. Ст. Зб.
Тобі так хочецця іеті, як голодному тес.
ІІом.
«Іж!»—«Я не іж—я так надувся!» О.,
Ііоз.
Сита кішка, коли сала не іеть. Ёвх.
Щипа, як кумова сучка по цибулі. Збр.
Лаз
Не ів, тільки побабрав-побабрав. Збр.
Шей.
Барложпцця, як свиня в солоді. Лох.
Іли, як пани, а накидали, як свині. Чиір.
Помотав, похватав, як собака стерво.
Проск., X. Зб. ,
12270. Собака (*), не покачавши (2), не
ззіеть. Об., Ст. Зб., Ёвх.—Неззість пес,
поки не поваля, а кіт, поки не завор-
коче. Бер.
(‘) Свиня. Коз. (3) не повалявши. Й'р.,
Бер., Пир.
Курка не ззіеть, доки не розграбае.
Проск.—Курка хоч-у пашні ходить, а все
розгрібае. Бон.
Хліб серце укріпить. Гл.
Як окраець на столі, так и душка ве-
селій. Коз.
Через сей хліб и брат не брат, и сестра
не сестра,—тільки по закону щитаецця. Б.
Хліб (х) та вода, то нема голода. Бр.,
Пир.
(4) сіль. Дуб., Проск., Бер., Рад.
Хліб та вода, то козацька іда. Лів.
Оце тобі хліб и ніж: бери, ріж и іж. Не.
До оружжй! до хліба та до ножа. Пл.
У нас Украіна: треба собі самому хлі-
ба украітн. Ил.
12280. Бог (‘) ламав (2), та й нам да-
на в. Об., Нвх., Ст. Зб.
(*) ІІсус. П.\ Хрпстос. О. (2) Сам Бог
хліб лупав. Проск. — Кажуть, як при-
падас без ножа хлібом ділпцьця.
Сяке-таке гречане, мъякс,—як зачер-
ствіе, так и не вкуепш. Пер.
— 244 —
Отаке то гречапс! ти (!) его в піч,
а воно й репаецця. Сл.
(Ч Оттако воно гречано з яишим. 7.
Такий хліб удався, ню кіт бн за шку-
ру сховався: закаленъ на палецъ. Бр.
Пекла — бодай катових рук не втекла!
місила—бодай трясця трусила! Кр.
Спекла Луця: нс схоче С1) істи й цюця.
Прав. Ниж., Нов.—Зробила Луцька, то
нс іла ціоцька. Кон.
(Ч Напарила Муцл, іцо не буде. Проск.
Закаленъ на палецъ. Б.', Л.
Чн діжа здіжилась, чи хазяйка скази-
лась. Ёвх.
Хліб глевкий на зуби легкий. Кр.
Іж пріеняки, закім будутъ кіеляки. Ил.
12290. Добрий хліб, коли нема калача.
Коли не стане хліба, так грінки грій.
Ст. Зб. „ :
Отак покозацькій: нема хліба, істи пляц-
ки. Ил.— Лихо нс козацка: . нема ..хліба,
а ні ііляцка.
А дс той хліб, що вчора ззіли (*)? Лів.,
[Ст. Зб.,Ёвх.]. — «А дс, тату, той хліб,
що вчора ззіли?» — «Під стіл упав, шукай
під столом (або'. Коти занесли, найдеш
другий). К.
«Так то сміялпсь, іцо хліба було вво-
лю!., по сім копіёк продавалось за пуд,
за цариці. Та стоіть було тцжнів два,
та повезс у хуторі на пинниці (були од
Старих Рогаток до самоі Преварки; впо-
слі на лугах були, та й ті новнпшто-
жалися)». К. — (Ч що вчора лежав, а
я сегодня ззів? Пер.
Хліба ні скірочки! Кон. -
Хліба немного, а я и до .того. Бр.
Скачу, як хліба зобачу. Бр.— Дай хлі-.
ба,—поскачу діда. Зв.—Скачи діда за ка-
валок хліба. Бер.—«Дай хліба!»—«По-
скачи діда.» ,Бр. Лів.. — ... —. «Скачу,
скачу діда, за скоринку (1) хліба.» Л.,
Пр., Ёвх.
Остатпі слова співають, скачучи на од-
ні нозі—ого й С скакать діда. — (*).ДО
шкурники. Бер.; діда, дай, бабб. Зв.,
Кр.
Сміх мене* обгортае, що до борщу хлі-
ба немае. Бр., Лип.
Що до чого, а хліб до борщу. Лів.; Ч.'
Борщ всему голова. Новг.
12300- Дс страва, там и Бог. Б.
Лакома ложка для всякого (страва). Кон.
Коли б чім борщ оженить (каші нема).
Рад. •
Пс карай мене, Боже, иічим, як у мене
борщ ні з чим. Бр., Рад., Р., Ст. Зб.,
Збр. Лаз.
Пустяки вареники з маслом! світ то мій
(*) борщ: хоч поганий, та добіса. Кр.
(Ч Нема в світі, як той. Б.
Сип борщ, клади кашу,—люблю, діти,
матір вашу (хазяй каже). Бр.
Хрущі в борщі, а жаба в юсці. Б.
Двое рідких (потрав), третій борщ. Бр.
Без штуки и борщ нс смачсп. Ст. Зб.
Як пасипчасто, то и пакйпчасто. Бр.,
Зв., Л., Кр.і Ст. Зб.
12310. Хоч пснасипчасто, то пакйпчасто.
Рад., 3., Пов.
Не додаси (потрапі)і-нс доіеи. К.
Наварила борщу, та й не вихлсщу. С.
Нісчимнпй борщ,. неначе пійло. Коз.
Хоч на собаку вилий. Бр., Прав. Пиж.,
Лів.—... то й собака скрутицця. Прав.
Страва погана, пайпйчб борщ:
Хоч голову мий! Бр., Зв., Дуб., Л., О.
Страва—неначе митель чи луг.
Каша—мати наша^ а борщ—полежака,
лежитъ дома, як собака (од москалика чу-
та). Зал.
Каша розгониха наша (по каші кішець
обіду). Нос.
Каша—наша, батьків—борщ. П.,Прав.
Пиж., Проск., Ил.
Борщ без каші удовець, а каша без
борщу удова. Не.
12320. Борщ та каша добрая паша. Ст.
& .. , ГІ / г
Добра каша: крупина за кру пиною го-
ницця з дрючиною (або: 3: дубиною). Кр.
—Крупа крупу гонитъ, а крупу ц чорт не
догонитъ, Бр., Проск., Ст. 36^. .
. Крупник кулішові брат< Проск.
ѵ Од кулішу ніг не поколишу. Коз.,
[Тйм.]. л •: ••
Куліш, куліш! изнеси вас біе! вам по-
бицьця, нам подивицьця. Коз.
Юхи даром нс лають. Ст. Зб.
Іхав Грек з винами, з ппвйми, та й
перевернувсь у пашій кваші (кажуть, як
хто хвалить квашу). Черн.
Прирівняла Божий дар до галушок! Кон.
Чотпрі горшки, та всс галушки. Коз.
Галушки та лемішка, а хлібу перемішка.
12330. Кісіль зубів не портить. Рад., Л.,
Б.
Киселева іда до порога хода. Рад.
Паляниця—як пух, як дух, як милее
щастя. Б.
Беззубому паляниця,. поки не застине.
Коз., Кон. . 7
Ів би паляниці, та зубів чортма. Лаз.
Паляниця хлібові сестрпця. Не.
’ 31
— 242 —
А вас, книші, поважаемо: як е в віщо,
то нмочасмо, а ні ввіщо—вибачасмо. Зал.
Все одно, іцо книш, іцо пиріг. Пл.
—... дай же пиріг. Л.
Пироги не вороги, усс хліб святий.—
II пироги той же хліб; все то дар Божий.
Ст. Зб.
Пироги обідові (’) вороги. Л., Пр.
(<) борщеві. Л.» Кон.; варсішкам../.
12340. Пиріг животові не шкодить.
Проск.
Вже й дрова, и вода — коли б снр та
мука, то б и варениківнаварила. Рад.,3.
Гаховавши спр, масло, то и пирогів
не істи. Бр.
Сметаною варспиків ие спортиш. Л.,
Пир»
Як вареники, то й дух вон. — ... дух
випав. Кан., К.
Рятуй мене хоч вареником! Л.
Ріж мою душу вареником до подушки.
С., [I?/?.]. —Пори мою душу вареником
(божня така)! Ёвх.
Постійте, вареники (*)—прійде на вас
маенпця! Зв.) Рад.)
(*) Чокайте пироги. Проск.
Аби рот не гуляв. Л.—... так варе-.
ником заткнути. С.—Маківкою рот за-
ткни, аби не гуляв. Дуб.
Вареники доведутъ, що и хліба не да-
дутъ. Зв.) Пир.) Б., Кр.
12350. Були на масниці вареники, та
в піет на вербу повтікалп. Зв., Збр. Лаз.
Ви же вареники, ви же великомучени-
ки: ви ж у великих вокропах кипіли, ви
же велику муку терпіли!.. а як ми вас
побідём, то всіх поідем. Бр.— Вареники,
мученики (*), в окропі кипіли, велику
муку терпіли. Б.
(*) побіденпкп. Зал.
Вареники побіденникп! сиром боки по-
запахувани, маслом очі позалпвани, —
вареники побіденнки! Кул.
Жерпмбвчки. Пом.
Поставили москаля на постой. От ха-
зайка и наварила вареників—звіено, ха-
мінок перепалось півендяючи, треба під-
годувать. Покоштував моска.п/— смаш-
пе: «Ай—да!» каже, «а як», каже, «іх
звуть?»—а він іх зроду и в вічі не ба-
чив, й які вони... А хазяін—може чим
захлопотаний був, а може іі сердитий,
що, мов, манія —«Жери», каже, «мов-
чкп!»—«Гм!» дума москаль... Па дру-
гий день вареників пема, на третіи теж
—нѳ щодня ж брідня. «Ащо ж», пита
москаль, «нема жеримовчков?» Ном.—
В Сім Кіп Казок трошки инаково се ро-
сказано. Москаль пізно верпувся, голод-
ний, просить істи. «Отам», каже госпо-
ди ня, «в печі у ринці, то достань собі
сам.»—«Та я, може, перекину!»—«Бс-
ри-берн, лоно пе розіллецця.»—«Як же
его істи?»—«Бери в руки та й іж!»—
«А що воно се таке?»—«Ат, жери там
мовчки!» — «Гарві твоі жерпмовчкм!
жаль тільки, що трохи».
Вареники, пироги (*), — помъяни нас
Господи! Кр.
(*) шудяки. Пр.
Наш брат курбст хліба пс втреть, а
бублики лупить, як хто купить. Ёвх.
Ззівши калач, берися зновдо хліба. Бр.
И калач той же хліб. Пр. в Ст. Зб.
Пз води та з муки пече баба шѵлики.
77.
Жінка голубочка пече млинці з полу-
бочка, а мужик, щоб здоров, білш муки
намолов. Кр.
12360. Не при хаті раки згадують. Пир.
Риба, свинина—нс потребус вина. Ил.
Гибка без хліба брпдка. Збр. Лаз.
Таке мнясо пси ідять. Проск.) Ил.)Яц.
П друк у голову кладутъ, як печуть
(про печепе курчя). К.
Сало здір покусало. Лаз.
Пз сала не велика слава, тільки ласо-
щі.06. —...слава, та й без ёго погано.
Повг.
Як би я був царем, то сало б ів, са-
ло ппв. Ст.—... то все б ів мед та сало.
Б.—... то вкрав би пуд сала (4) та и втік
би. Кул.
Ніби Циган так казав.—сто кар-
бованців. Ном.
Як би паном мені бути, то я б сало
з салом ів. Лів.
Що, як би ковбасі та крила!... луччоі
птиці не було. Л.) Нов.
12370. П сало потало и ковбасам лихо
стало. Ст. Зб.
Божа роса (молоко, масло, сир). Кон.
За Божую росу (молоко) не берутъ гро-
шей. Б.
Молочка?., не подоіли бичка! Кон.) Л.
Сира не можна красти, бо за зубами
знати. Не.
Для масла ще ся (*) корова пе напасла.
Руд.— «Дай масла!» — «Ще корова не
напасла». Ном.
С) Масло. Бр.
12376. «Дай, мамо, масло!» — «Упечі по-
гасло! Не.—Масло в печі погасло. Кр.
12378. Сіль— омаста,масло—окраса. Ил.
Не досолить—не доіеть. К.
12380. Нема долі без солі. Дуб.
Недосіл С) на столі, пересіл (2) на го-
лові (3). Л.) Гад.) Коз.
— 243 —
(«) Подосіль. //.<. (’) псросіль. (а) на
•ю.п Бр., на хребті. //.<.
Солоно, як ропа. Лів., Збр. Лаз.
Не солоно, нк трава. Ск.
Не дасть того добра родина, що зла
городина. Ил.
Ой, недобрий хтось тер хріи! Кулж.
Хріи каже «я добрий з мнясом», а >іня-
со каже «я и без хріну добре». Проск.
Ота хріпова мати (рсдька). Гр.
Родьку іети з панами, а спати з сви-
нями. Проск., Кр., Хар. Зб.
Хріи та рсдька жнвіт упушили— мед та
горілка все те потушили. Полт.
12390. Не іж, робаче, цибулі, бо буде
й тобі, як на тім світі осаулі. Кан., К.
Горох людська примапа. У.
Горох (*), капуста—хата не пуста. Ил.
—Дуста та капуста—в животі не пусто.
Рад.
(*) Борщ та. Бр.
Ріпа—утіха жінці. Збр. Лаз.
Медок у роток, а вощу у церкву. ІП.
Сахарю кус, а соломи віз. Ёвх., [Кр.,
Ст. 3&].
Грушка — минушка. 77., Прав. Ниж.
—... буде, та й минецця. Пов.
Сливка—слинка (не тривне). Бр.
Калинова вітка, як рідная тітка. К.
Душу проквасить (чим кнелим). Ном.
12400. Смаку, як в печеному раку. Г.,
Прав. Ниж.
Аж Киев видно. Зв., К., О.
Кислицю вкусив.
Аж Москва видно. Дуб., Б.
Аж зорі побачив. Бр., Дуб., Рад.
Гірке, як полинь. Ск.
Коли 6 не дірка в роті, ходив би у
злоті. К., 3., [Ёвх., Кон.].
Коли б не (х) губка, була б и золота
шубка (2). Кан., 3., К., Л.
(*) Як би не чортова. Проск. (3) бу-
ла б шубка.Проск., [Рад.].
Пема гіршоі біди на світі, як зімою про
себе!
Пе сідай за вітром — бо буде вонять;
пе становись проти вітру — бо обмочиш
шеріпьку.
ПЪ6, як по оселедці. Бр., Л.
Ет, дудлить. Пир., Л.
Ой біда, пъецця вода! а пъяниця бо-
жицця—не буду пить нікогда. Кр.
Пе пийтс з відра, бо буде жінка віра-
чкувата. Кулж.
12420. Каламутна вода, як кіеіль, як
джур. Ил.
Де вода, там верба. Бр., Зв.—Де вер-
ба, там и вода. Об. — Там крнпиця, де
вербиця. Бр.
На Божу воду земельки здобути (на ко-
лодязь). Пир.
Як з шкури не вискочив, лакъ хотів
пити. Ст. Зб.
Здорови пили! Кон.
Здоров пив, Татарину! 3. .
Татарип пив, а Литвин на дереві си-
дів, та ото й каже — ёго и взяли... А
другий сидів під мостом, и як почав
Татарюга накидать тому аркан на шию:
«Круці головою, Цимох», кричитъ, «не
давайсь», — и ёго взяли. А третій десь
далі епдів: «глянь», каже, «чп е голова,
чи ні?.. здаецця я видав — як ідав, та
бородою кивав... одначе не знаю, чи бу-
ла, чи ні...»
Здоров пивши, ніс утопивши. З.,[3в.,
Бер., Рад.,Б.].—Здоров пив, ніс утопив,
хорошу дівчину полюбив. Кан., Л.—...уто-
пив, раком став, води не достав. Кр.
Будьте здорови, пивши! Хат. (168).—
Доброго (*) здоровъя, пивши. Пир., Н.
(*) Добре. Л.9 Кон.
Здорови були та Богу мили! К., Коз.
Дай, Боже, здрастувать! Кон. — Дай,
Боже, здоровъя! Пир., Кон., Л.
12430. Обпився, як паук. Зв., Рад., Л.
ІІАПРУДИЛАСЯ гадова свинота — бо-
дай тобі репнуло! 777.
Як тхір. Пом.
Слабкий на втори. Збр. Лаз. — Бабка
на утори слабка. Кул.
12410. Тур-тур! матері в каптур, бать-
кові в бороду, щоб не вмер з голоду. К.
Матері в очіпок, а батькові в шапку! Гр.
А ну до хверта (як хто вгрішицця)! Ном.
Сидпть — зажуривсь!
«Якого ти мені, тату, ГОСТИНЦЯ ку-
пив?» — «Московську бурульку.» Л.,Кон.
Фиди-ми^и. Зв.—... мило. Пир.
Притулюючи до фиди-миди ще мило^
натякаютъ на ту притичину, що роска-
зана вище під Л? 12197. Пом.
«Де ти взяв?» — «На дорозі од зайця
одняв.» (кажуть дітям, даючи гостинці).
I Лів.
— 244 —
Спиви 12434—12464. - Музики 12465—12175. - Тавці 12476-12558. - Гулі 12559-12577.-
Влови 12578—12588. — Карти 12689 — 12592. — Кѵритьи нюхать 12593—12618. — Сміхи 12619—
12842. - Річ на двое 12843-12855.-Річ 1'2856-13100. - Прііелівъя 13101—13164.
Було так СПІВАТІІ (охочо, замолоду),
як кашу з маслом істп. Бр.
Геть (*), грлбе, нехай кобзарь сядс!
Прав. Пиж.
(’) Осту о нея. Г., II.
Ніхто не загадуе по сій стезці (спі—
вать кобзарю думку). Сос. •
Він стільки піеень знае,- що й на во-
ловій шкурі не списав би. К.
Може він таку цкию знае, що як бп
заспівав, то й волсЖби завъяв. Зап. (I,
146).
Як заспівають, мов тебе на крила пі-
діймають. Ос. 20 (XIV, 115).— Як за-
співаю було, так ёго (батькова) душа в
небо роете. Б.
12440. Уже дівчата закупали (піеень на
прбвеспі). Кон.
Задрав на Рики. Ёвх.
Кажуть так (Яові.) тому, хто співа
по в лад. Риков—село біля Новгородка.
Затягнув па шестмй глас. Лаз.
Гудс, як бугай в болоті. Лів.—Ревнув,
як бугаи. Бр., Лох., Л., Пр.
Як заспівае, то паче у Печсрському са-
мий білший дзвін. Не.
Ревнув, мов у маточину. Л., Кон.
Співають співаки — щоб вас побрали
собаки! Ш.
3 таким голосом під Білоусом вовк ко-
рову драв (кажуть па ледачого сиіваку.
Білоус річка и село під Черніговим, по
правпй бік Десни). Черн.
Вие, як собака. Рад., Пир-, [Бер-, X.].
Співае, як під лавкою (не голосно, не
гарно). Кулж-
12450. Співа, як порося в тину. 3., Кр.
Кургиче, як свиня в дощ. Збр. Лаз. —
Пищитъ (квічить, кувіка и д.), як порося
в дощ. Иом.
Вона співае, як муха в глечику. Гр.
Нс співай, бо будеш плакать. Коз.
Був голосок, та позпчкп (*) ззіли! Кобз.
44), Зв., Пир.
(*) та коти. Рад.
Яка (2) така піеенька, лучча, ніж свар-
ка. Бр. ’ • * :
(*) Сяка. Полт. Час. (1852 р., 262).
Коли вміеш піені, так и піені пригоже;
коли вміеш плакать, так и плач приго-
же. Ст.
Пісня складами славна. Кон.
Пісня до правди доходс. Черн.—...при-
ходить. Бр.
То пе пісня, та то правда. Рад.
12460. Казка — брехня, а пісня—правда.
Руд.—В піені правда, а в казці брехня.
Бер., К., Б.
Це не казка, а билиця. Збр. Шей.
Нема приповідкп (1) без правди. Бр.
О приповіеткп. Пл.
Болить горло співатн дармо. Проск.,Ст.
Зб. — ... дурно. Ил. — Даром співать —
горло болить. Пир.
Се ж тільки піп та півень такі дурні,
що до світа співають. Коз.—То піп дур-
ний—нащёсерце зіпае. Пир.
МУЗИКА, що затирлиаав, то и про-
ливай. Бр.
Коли б нс скрипка та не бас, то 6 му-
зика (*) свині иас.
С) Колп б не бас, то б и (так кажуть
и про співаків, найпаче в семпнаріях).
Кор. і
Весело ремесло музицтво... лёгким хлі-
бом забавляютъ. Кл.
У музикп ушицьця. Б.
Задізти між людей у музпках.
Утяв (*) до гапликів. Лів., Ёвх.—...аж
^удці сміюцця (2). К. — Утну, синку, до
гапликів. Коз.
Не про музикп тільки кажуть. — (‘)
Удрав. Пир., О., Р.; УЗяв. Рад. (’) аж
палці знать. Зв.. Пир.
12470. Був у нас добрий грач, та за-
гнали дівки в (такий добрий був).Лая., К.
— 245 —
Пізнас и грача, не партача. Ил.
Скрипка без струи, а музика. Руд.
Бутум-бутум-бас! а хто буде свині нас?
Збр. Шей.
Басистий пе мае де сісти. Збр. Шей.
Скринка плаче и сліз не мае. Збр. Лаз.
ТАИЕЦЬ не робота: хто по вміе, то
стромота. Ил. .
В танці два кііщі: або сам упадеш, або
тебе втрутять—а все набъесся. Бр.
Аби танцевати умів, а работа и лпхо
навчить. Ст. Зб.
За скоки обибъю и шоки. Збр. Лаз.
12480. Сорочка цвіптаром смердить, а
іце б танцювалось. Кан.) К.
За танці—и батька б оддала! Пом.
Оттакоі чеберячки! Лів. • * ‘
Корбу крутить, дира грае, бабка кри-
чить, дід’гулле. Я.
Пек (^ёго матері, як завелося: и старе,
и мале у боки взялося. Лів.
.. (*) Цур. Ёвх.
Обідранці пішли в танці, голобокн пі-
шли в скоки. Ном:) Пос.
А пі івши, а ні пивши, скачи, дур-
ню (1), ошалівшн. Дуб.) Рад., Збр. Лаз.)
[Бер.].— ... скачи здурівшп. Гл.
(‘) дурпні. Зв.
Скачи, чорте, пшона дам. Пр. в Ст. Зб.
Скачи, дурню, батько вмер. Пир.
Розибрало, мов вовка бпеньки.
12490. Носиццй, як Катря в постолях.
Рад.
Гуля, яксобака (‘) на прпвъязі (2). Зв.,
Чйір.) Р. — Погуляв, як собака на вер-
вецці (3). Б.
(‘) Розгулявсь. як сірко. Л/г. (а) и (5)
на вірёвці. Пр., 6., Кр. Мі.
Скаче (*), як (2) теля на упоні (3). Г.у П.
(!) Розгулявся. Чери.. Ш., Гарцюс.
Проск. (а) буцім. ІП. (3) на мотузі.
Проск.; на посторонку. Пл.
Гарцюе (або: радуецця), яК москаль на
вірёвці. Рад.
Стриба, як цап на городі. Гат. ~
Гапя С), як куцип бик (2) по череді.
Бер., Рад.) Б.
(*) Біга. Л., Пох., Пр., К. (2) як ку-
ци й. 7э.
Гуля, як сірко у ярмалку. К'вх.
Так обертнем хата и ходить. Нс.
Я забула, що я хора: як танцюй, так
танцюй. Бр.
Що буде, то буде,; а ти, бабо, грай! Іі.
12500 Грай, риби дам! Л., Гр.—Грай,
риба буде! Гр.—...три вози йде, а хто
ёго зна й де.
Грай, Петре, а нее шумка. Ил.
Гуляй, душа, без кунтуша, лиха при-
купивши! Проск.) Пир.) Кон. — ... без
кунтуша, шукай (*) папа без жупана. Бр.)
ІЗойц.
(•) люби. Ёвх.
Гуляй, душа, у роскоші — відвічаю!
Павлг.
Гуляй, душа, в тілі, коли сорочку воші
ззіли! Іі.
Гуляй душа в тілі, поки кості ціли. Ил.
Нехай наше лихо скаче. Р.
Розетупіцця, Подоляне, пехай гиря (*)
погуляе. Л.) Гр.) Хар.
(*) гіра. Кои.
Нуте, хлопці, нуте всі! нутс погуляйте!
ідні скачте, другі плачте, а треті співай-
тс. Бр. ,
Як був собі Сава, та не ів сала, та
все палянпці, не любив дівок замішлівок,
та все молодиці замишляниці. Пан.) Пон.
12510. Чи вп пани, чи ви Ляхи, а ми За-
порзці: памъятайте, вражі сини, шо ми
вам не хлопці. Прав. Ниж.
Пристань, пристань до вербупкп, будеш
істи з маслом булки; будеш істи, будеш
пити, довбешкою воші бити. Збр. Лаз.
Бодай наше Побережжя! хоць нагайка
плечі зріже, козак нігдп не заплаче, зав-
ше скаче. Гайс.
Тут Побережжя нодністрянське.
И по хаті тн-іін-ііи, и по сінях ти-ніь
ни; вари, жінко, лини, ти-ни-ни, ти-ни-
ни! Кобз. (162). .
Гуку-пуку за таляр, а чоботи за шо-
стак. Ил.
Оттак двом рак, третёму юшка. Кон.
Сіяв гречку, а уродпв мак. Бал.— ...
нехай буде так.
Гала-драла, гоца-драла. Ил.
Ой заграпте цпмбали, щоб ніжечки дри-
жалп. X.
Заграй дудничку — танцюй дурничку.
Збр. Лаз. .<
12520. Грай, Юръю, танцюй дурню! грай
на муку, поки пшено патовку: мені мука,
тобі пух—щоб виіГерло з тебе дух. Л.
Штани моі шаравари, а ще й дома двое.
Л. «Штани ж моі сині, дома двое в
скрпні (каже хваступ, танцюючи)!» — «Так
скинь же моі, вражн сипу, коли в тебе
е своі (каже ёго товариш)!» К.) Кан. —
«Ой гоп, штани-шаравари, а ще двое й
— 246 —
дома!» — «Та кидай же, сучий син,моі!»—
«Постой, дядьку!» 77е.
Ишла баба гомонуха, гамап загубила; а
я йшов та зиайшоп—мене мати била. «На
що тобі, мій синочку, сей гаман издав-
ся?»—«На табаку, на тютюн, щобнероз-
сипався.» Кр.
Як гуляв, так гуляв—ні чобіт, ні ха-
ляв. Ил. — ... поки додому дійшов, то й
Підошов не найшов. У.
За Тетяиу сто кіп дав (!), бо Тетяиу
сподобав; за Марусю пъятака, бо вона
вже (2) не така. Бр.
(•) копу дам. Л. (’) бо Марусю.
Оттак чини, як я чиню, люби дочку
аби-чию, хоч попову, хоч дякову, хоч хо-
рошу мужикову. Кобз. (191).
Опанас воли пас, а дівчина (х) бички;
постривай (х) не втікай, куплю черевички.
Пир.
(9 Опапас свині пас, Катерипа бички;
почскай. Я.
Ой чук поборемся, та будем панувати,
ти будеш свиней пасти, а я заганяти.
Лист. (II, 246), [Збр. Шей.].
Гарбуз товче, латку латае и на Ива-
на поглядае. Кр.
Ой там на долині жуки бабу повалили,
и сорочку вняли, прочуханки (або: висі-
канку) дали. Збр. Лаз.
12530. Танцюй, ковалихо, буде тобі ли-
хо; танцюй не журись, матері твоі біс.
Ос. 3 (VI, 18).
-Ой жур, мати, жур! ліпший Русин, як
Мазур. Ил.
Очерет, осока, чорні брові в козака.
Лів.
Тавцювала Романиха з Романом, загу-
била чтирі гроші з гаманом. С.
Танцювала Пендюриха з Пендюром, за-
губила калиточку з тютюном: буде тобі,
Пендюри^хо,лихо, загубила калиточку тихо
(найпаче дітям прнспівують до танців, або
гуцаючи). ІІом.
Ишла баба дубнячком, зачепилась гап-
личком: сюди смик, туди смик—одчепися
мій гаплик. Кр.
Як би таки або так, або сяк, як би
таки запорозький козак! як би таки мо-
лодий, молодпй, хоч по хаті б поводив,
поводив. Страх мені не хочецця, з ста-
рим дідом морочицьця. Кобз. (163).
Ой жаль шевця, та не вернецця: на-
брав підошов, та и к чорту пішов. С.,
Рад., Кон.
Я робити добре вмію: піч топлю, руки
грію; руки грію плечі пару, не йди, Грицю,
або вдару. Вас.
А терниця тарах-тарах, коло мене в
синіх штанах; як я таки захотіла, так
терниця полетіла (в Піченюгах). Ие.
12540. Ой ти ткач ниткоплут, а я бон-
дарівна; піди гсть, відчепись, я тобі не
рівня. Збр. Лаз.
Катерина та Демъян посварились за
буръяя; Катерина Демъяну не попустить
буръяну. Лів.
Наіцо мені музики — в мене своі язи-
ки: я заграю, поскачу, и нікому не плачу.
Ос. 3. (VI, 19).
Ой так, та не як — де урода, там и
смак. Ил.
Як я була дівочкою, до мене ходили з
горілочкою; а як стала молодицею, пере-
стали ходить и з водицею. Нос.
Як була я молодиця, ціловали хлопці в
лица; а тепера стара баба, не цілують,
хоч би й рада. К., Кан.
Як була я молодою преподобницею, по-
віеила хвартушину над віконницею. Збр.
Лаз., Кобз. (196).
Як була я молода, була в мене врода;
а тепер на виду и в зеркалі не найду.
К., Кан.
Била Хима Евдокима по череву днищем.
Же.
Била Хима Ёвдокима, пішла позивати;
присудили Ёвдокиму ще Хими прохати. Б.
12550. Ой чук-брик! з рогом бик, а Хо-
ма из двома. Лів.—... бик—хвалить Бога,
що привик. Бр.
Ой я свого чоловіка нарядила паном:
сорочечка по коліна, підвъязана валом.
Збр. Лаз.
Ти пъеш, мене бъеш, и не знаеш
защо; ходімо ми до попа, котре з нас
ледащо. Бр.
Пропила верюгу (дерюгу? Ном.) на Му-
сіёву наругу, а Мусій кучеряв ту дерюгу
викупляв. Лів.
Ой бичка, бичка, — яка мати, така й
дочка. Коз.
Ти зза Дніпра, а я зза Десни (жіноча
прмспівка під пъяну руч). Кан., К.
Ой дід бабці та купив капці, та ко-
роткі були, та втяв пальці. Проск.
Як пошила, та й ваділа—кажуть люде,
що доділа. Ёвх.
«Е, та й гидко ти танцюеш, бабо!» —
«Е, так довго!» Л., [2>р.].
ГУЛІ не одного въ лапті обули. Рад.
12560. Ей стережися тих вечерниць, як
мати тебе від вогню стерегла! Проск.
— 247 —
Юлиця охітниця, та до сліз доводить. О.
Улица безумпиця —хто по тобі ходить.
Лів.
Любощі а вечорііиці заведутъ до ши-
биннці. Проск.
Кричи ие тужи, за три милі гулять бі-
жи. Гол.
Пехай гуляя молодь! більш копи лиха
нс буде. Ил.
Коли миші кота не чують, то собі без-
печно герцують.
Три дні не живився, а красно дивився.
Очі — яма : як наівся, тогді досить.
Ст. Зб.
Чи чіт, чп лишка? Ск.
12570. Нй тобі циганство и папство, ко-
ня вороного, ще й хвайду до того (при-
мовляють в грі сорока). Збр. Шей.
Цур дучки. Л.—... на чотпрі пучки, на
пъатнй мизинецъ! Кор.
Зацурують дучку, як гуляють хлопці у
^.іё^а, чи в масла, чи в свинки: оді—
ходить чого од дучки и зацурус; а не
зацурас, тоіі, що иасе, займа дучку, а
ёму вже пасти. Камн.
Цур палічча! Л., Пир., X.
У плаза и д.
Хто баби не веде, того трясця (х) на-
паде. Лів.
Ціці-баба, чп кщі-баба.—^) короста.
Бер.
Панас, Панас, кинься до нас! Гайс., Р.
Як граюцця діти в піжмурки, то от-
таке гасло, щоб шукав; а той одказуе:
«Кобле, Кобле! ховай же ся добре, бо
я хортп маю,по полі пускаю: як піпмуть,
роздеруть—я винен не буду.» Гайс.
Кому Хома, кому нема. Рад., 3.
Теж в піжмурки.
Мотуль, мотуль, на.тобі сім дуль! Ном.
Дчтяче.
Ключка, ключка, хто бдитъ?
Теж. Бавляцця, крутячп ключку між
доловями: до кого повернецця носком
— «а», кажуть, «се ти!»
Дурна, пане, твоя ОХОТА. Р.
Риба та зайці приведутъ у старці. ІП.
12580. Будутъ изъ Армени тіі часть имі-
ти (на тім світі—хто псів злих держитъ).
Кл.
Хто в псах кохаецця, сам ёму рівняец-
ця. Ил.
Прощай, ряба кобило! через тебе з сві-
та иду. С., Проск.
Що за чорт стреля! Кон.
Один чорт був, та и того вбито (*). Л.,
Кор. —... одтягни, щоб нс воняв. Сос.
Як почуютъ, що десь стрельнуло. —
(Ч та и той загув. И!.
Пук—гривня з рук; дим густий, борщ
пустий. Коз.
Дим густий, борщ пустий, мъясо вго-
ру, піръя випз. Коз.
Чортово піръя и мъясо занесло. О.,Кор.
Поспи соли на хяіет (то й піймаеш: ка-
жуть найбільш про зайця). Ном.
КАРТА хміль любить. Нос.
12590. Лучче з розумним свині пасти,
як з дурним в карти гратп. Кан., К.
Люби игру, люби й прогру. ПІ.
Пс буду дивицьця, нехай козирицця.Збр.
Лаз.
Пе заходи з дідьком у ЗАКЛАД. Ил.
Боже борони йти взаклад. Нир., Черн.
Спор, як хоч, а в заклад не бийсь.
Кр. — До сліз хоч спорся, а у заклад
не йди. Л., Пир.
Заклад не йде в лад. Б.
Один усе закладався, та и без штанів
остався. Пир., Л.
Син з багьком закладавсь, та въ ям-
ці оставсь. Кон.
Собаки закладались, та хвостів позбу-
вались. Ном.
12600. Хто не КУРИТЬ люльки и не
ПЮХАѲ табакп, той не варт (*) и со-
баки. С., Рад.
(Ч не стоіцця. .Г—В Камсннім Бро-
ді (Зв. п.) л круг ёго.не курить ніхто в
світі.
Коли ти курець, май свою (1) люльку
й тютюнець. Полт.
(’) Добриіі курець мас.
Без люльки, як без линки. Л., Ст. Зб.
За люльку й батька б проміняв (про за-
паленого люлешника). Ном.
Покуримо люльки, щоб дома не жури-
лись. Бр., Лів.
Люлька не курицця, мабуть дівчина (х)
журицця. Збр. Лаз.
(Ч жінка. Павлг.
Кури, кури люлечку, мій сизий голу-
бочку! хоч буду запрядать, та буду тю-
тюн купувать. Пер.
«Дай люльки!» «А робить не гуль-
ки?» 3.
248 —
Л нуте, синки, за люльки, нехай па-
ска ностоіть (1). Лів., Евх.
Жартують з люлопшиків, як бёруцця
вопи за люльки. — (*) а поросятн чорт
по охватить. Рад.—... по візьмс. Іі.
Підкурив, як Гайдай сову. Пер.
Сидів колись під копицою в дощ, а
сова па коииці. От Гайдай все курить
люлечку та курить, а сова все пъе дп-
мок та "пъе, а далі биркиць—и упала!
12610. А ну, чи вливалась? ІІом.
Со б то, дівчина: загадус так парубок,
беручпсь кресать. Як що од разу вн-
крепіе—омывалась.
Кресь—та й есть. Л.,Пир.
КресЬ-кресь! бодай ти/ дядьку, одного
не діждав, другого не випровадив. Збр.
Лаз:
Кресав Деннс, та й на гіллі повис. Бр.,
Рад., Збр. Лаз.
Хто нюхае табачок, то гетманів мужи-
чок. ІІом., Не.
Табака гарна, терла жінка Ганна; ста-
ра мати вчила іі мъяти; дочки ростпра-
дй, у ріжки насипали. Кв. (I, 132).
Як литовська дітвора, табаку вживае.
Ст. Зб.
Як швець дубом шкури перссипа (так
нюхарі сушять собі мізок табакою). Кл.
Кубс, давай дюхи потабачимо! Сл.
Добре напюхався!
СМІЙСЯ, сегодня твій день настав.
Л., Ёвх.
12620. От уже сёго душа не скаже, що
в пню жила (на весслого)! Зв.
Говоріть гоже та боже, щоб наша ква-
ша вдалася. Лів.,[Зв.,Кан.,К., Ст. Зб.].
Сшшя в якому ділі балаклпвого смі-
хупа. г.
Идіть, квашу варіть, ато ви пониділн.
Кон.
Щоб ти з носом був (веселому вигадь-
кові). Пир. * і *
Щоби ся збув! за тобою кишки пір—
вати. Бр.
А, щоб твій батько стямивсь! щоб те-
бе та бодай тебе! Пир.
\А щоб ти скис. К.
Хоч як, то викпицця. Бр.
Мертвцй би, здаецця, зареготав. Пом.
Аж зй боки брався (рсготав так). Дуб.,
Пир.
126301 Аж кишки порвали. Ск.
О, вже зараз рот до ушей! Пом.
Оце хлюпощецця!
Заливавшія, як пан сироваткою.
И тся смівцця: іцось весело ззіла. Бр.
Россмівся так красно, як би пекла не
хотів. Ил.
Вищирив зуби, як циганські діти до
міеяця.
Вищирив зуби, як париста свиня. Бер.
— ... як печено порося. С. — ... як пе-
чеву редьку. К. — ... як зінське С1) щеня.
Бер.
(•) зсмське (зсмське, бо в землі жи-
ве. Рад.). Рад.
Скалицця, як собака на висівки (се
6 то, як попоівши іх, ясни собі зубами
обтира). Кор.
Скалить (або: Вискалив) зуби, як со-
бака. Лох., Пр., О.
12640. На кутні сміецця. Пир.
Вам усе йграшки! Л., Пир.
Ет, скалить зуби!.. зубоскал! Пир.
Чп сміесся (*), чп дороги питаесся. Зв'.,
Лів.
(*) кшпп. Пр., Ст. Зб.\ кписся. Рад.
II хихпчки той же сміх. Пр. в Ст. Зб.
Ти кажеш на глум, а люде беруть на
юм. Лів.
Ідять тебе блохи та кусають (на ска-
лозуба). Пир.
Між людьми чесними зубів не прода-
вай. Не.
Зачмутувала кумася коло свого Йвася.
Гат.
Жарт місце мае. Пр. в Ст. Зб.
12650. Шути та оглядувайся. Ёвх.
Не сміхом, сваття, не сміхом. Не.
Колись засміесся на кутні. Зв., Рад.,
[Павлв.]. — А, сміесся!.. бодай ти смі-
ялася па кутніі зуби! Бр. — На кутні
бодай засміявся! Ёвх.
На кутні сміяцьця — плакать, або
сміяцьця з примусом, так що іі рот пс-
рскрпвпцця, кутні зуби видно.
Грай-грай (х), глечичку (2), а підеш
без ушка (3). Б. — Шути, збапок, доки
вухо не вирвецця. Проск.
(4) Піуткуй. .Іох.\ Кппп-кппи. Ёвх.\
Жартуй. Гат. (’) глечичок. Лох., Гат.,
Павлв. (5) поки ушко впдірвецця. Лох.,
Ёвх., Павлв.5 воки не луспув. Гат.
Не шутки бураки. Ст. Зб.
У вас шутки бураки, а в нас ядять.
Ст. Зб.' • •
Смійся, смійся, а зуби держи на по-
лиці (ато повибпваю, мов). К.
Жарти на сторону, а С1) хвіет набік: Л.
(1) Жарт на сторону и. Ст. Зб.; Ді-
-ло пе діло, а. Гр.
Жарти, жарти (х), а хвіт набік. Проск.
(*) Шуткп, шутки. Ёвх.
— 249 —
Пс з Микигн книги. Прав. - Не кпи-
тн з Микмтн, бо Микита сам кеи. Пр.
12660. Коли кііпш, то пс сміііся. Бр.
— Жартуй-жартуй, та не сміііся. Пр. в
Ст. Зб.
Смійся, поки будеш плакати. Пр.
Смійся-смійся, а за смішки плачем од-
вітиш. С.
По сміху плач паступае. Ил.
3 жарту и біда часом бувае. Ст. Зб.
Жартувала баба з колесом, та спиця
застряла. Пр. в Ст. Зб.
Шалость до добра пс доводить. Кулж.
Сміялися твого батька діти, та з ними
и ти. Ш.
Засмійсь, Матвійку, дам копійку. Рад.,
3., Л., II., Б., Кон.
Засмійсь, Терешку, дам денежку. Б.
12670. Смійся, смішку (сміюнс), дам
тобі кишку. Бр.
Засмійсь, аби чудно. Л.
Смійся, дурню, доля буде. Коз.
Сміецця, що дурний. Пр., II.
Радснький, що дурненький. Ск.
Сміецця паймнт,а нічого не тямйть. Зв.
Тішицця, як би го бузько носом ись-
кав. Ил.
Рад дурень, що пиріг всликий. Пос.'
Сміх не реготи, пійшла баба в пере-
верти. Ёвх.
Сміх мене брав, як батько вмірав, та
ногами дри^ав! С. ' .
12680. Радуйся, Хвссе, кіт сало цесс!
радуйся всльми, бо вже перед дверми!
Боз.
Радуйся, лисий Остапс! цебср Савку ро-
дить (радуйся по пустому, коли дурень).
Кан., К.
Втіха, як, з порожисто міха. Бр.
Сміх! нам регочецця, а ім и не хочец-
ця. О.
Сміецця, своего не приложивши. Ст.
Зб.
Сміецця, кому не ймецця (віри, або
й біди). Нос.
3 другого ся насмівае, а за себе за-
бувае. Ил.
Смішки з поповоі (*) кішки, а як своя
здохне, то й плакатимеш. Пс. — ... .то
й жалко. Пом.
(*) з чужоі. Коз.
Не смійсь рабі (*) — буде й тобі. Коз.,
Гл., Мі.
(*) раба рабі. Кр.
Хто сміецця, тому пе минсцця. Лів.,
Ёвх. ♦
12690 Вам смішчи, а мені иі крипіки.
Л., Пир., Сос.
Тобі сміх, а мені плач. У. — ... па
вмі. Бер. — Вам сміх, а мені ледве (*)
в час («ледве жиел). Бр.
(*) а мені само. Ст. 36.
Не треба з тим жартувати, що бо-
лить. Ил.
Не смійся, Иванку, з мосто припадку.
Збр. Лаз.
Дай, Боже, жартувати, аби не плакати.
Бер., Рад., Л., Пр. — ... не хороватн.
Бр., Ст. Зб. — Та нехай люде сміюцця
— аби пс плакали. Вас.
Хоч смішно, аби затишно. Кулж.
3 посміху (‘) люди бувають. Об. — 3
посміха бувае нотіха. Проск. — 3 кого
ся насміхають, з.того люде бувають. Ил.
(’) з посмішок. Кон.; з поганих. Л.,
Пер.
На глузи (’) підняли. Л., Кон.
{*) На сміх. Пир., О.
Чим кривіще, тим смішніще. Лип.
Нросвітку нс дають (або: не мае). Бр.,
Лів. ..
12700. Хоч нічого істи, та весело жи-
ти., Коз. . . . , .
Антін козу всде, Антонова коза не йде.
Пир,, Гр. — ... веде, біеова коза нс йде:
він іі віжками, вона ёго .ніжкою; він іі
дугою, вона его другою; він ІІ уздою, во-
на ёго... Ном. — ... веде; він іі. бъе, а
вона нс<йде. Я.
Андрій задерій, задрав * ніжку,... кіш-
ку. Л.
Андрій за всіх мудрій:,-продав халупу/
а сам уліз. Пр. в Ст. Зб. ’ ..
Гараснм, по (*) кобилі голоенв. Л.
той що по. к.
Кирило (’), набий мені барнло. Л., Коз.
Дражнять так Кприда, жартують з
ёго мення. — (’) Таврило. Пом.
Кіндрат свині брат, кобилі дядько, а
собаці сват. Гайс. — ... брат, а кабана
вуйко. Кам.
Клнм-Клпм-Клпм! Пом.
. Як музика підкручус кілочки и брень-
ка струни, го ніби вопи так промовля-
ють: жарт. Так же жартують и з мен-
ня Клим. ' * ? -
Мпно, Мнно! пс вчепи галушок (пс ви-
верни галушок: сторожкіше будь).'7/ас.
(1859 р. .№ 8).
Мнколо, Миколо! сидів би ти дома,
та точив веретена! Пе.
12710. Марку С), пильнуй замку. Ст. Зб.
С) Коли ти Марко, то ти, Марку.
32
— 250 —
Микито, чи ти то? Ном.— ... я, ЖІИ-
ко-иебого!
Науме, Науме! дурний (‘) твій уме! Гр.
(4) добрий. Лох.
Опанас свині пас. Ном.
Пилип до стіпи (*) прилип. Дуб., Пр.
(*) до тайна. Л.
Ой Семенс, Семена! ходи, серце, до
мене (1). Л.
(4) иди сядь коло мене. Пр.
Савка-булавка покотив булку та вбив
курку. ІІом.
Тимошу, убий вошу.
Юрку, Юрку, наплюй в дюрку. Уш.
Юрку, спечи курку. Ст. Зб.
12720. Якове—свиня тобі дякуе! Гайс.
— ... а кабан лае, щопомий немае. ІІом.
Піду на гори—роздам свое горе. Кох.
Пастух свинопас, держи хліб про за-
пас. Ст. Зб.
Одкликнувся Олесь, та й сам гдесь.
Гайс.
Верніцця та найміцця—до вечера шаг
заробите. Л., Пир.
Жартують, молодь наипаче, як хто
піде.
«Світй вже!» —«Світй очима поза пле-
чима». Бр., Лгт.
ІІічпм світить.
«Он дивицця!» —«Нехай дивицця — не
поживицця!» Лів.
«Чи вона жеребна?»—«Жеребна! тіль-
ки хвіст та ребра». Ном., [І’вя.].
Що на серці, то на серці... а що у
животі, то чого там нема! X. Зб.
«Синку!» — «Синку, чи впасеш свин-
ку?» Гр.
12730. Ох, не побий плоскони, а побий
лён! Л. — ... та побий матки на чотирі
шматки. Кон., [5.].
Як хто скаже о-хо~хох\
Оце штучка: загни пальці, та й кар-
точка. О. — Не великая штука: загнув
палець, аж кручка. Ст. Зб.
Як хто скаже—оце штучка, або про-
сто, жартуючи, як що штучне поба-
чить, або зовсім нештучпе. — (*) па-
лець. Рад,; пучку. II., Кон. (’) ключ-
ка. Я., Зв.
Жаба—то твоя баба. К., Л.
Як хто скаже жаба; а то ще с іі
забавка дитяча, де так кажуть.
Не до пари-пари, ззідять Татары. Зв.
«Гарбуз!» —«Твій (5) батько загруз!»
Рад., Л.
(•) що й. К.
Слава Богу, як бик дома! Пер.
Як хто подурному скаже слава Богу.
«Що ти робиш?»— «Гусям ярмо, а то-
бі гайно». Кон.
«Що ти робиш?» — «Віку доживаю!ч
Кр.
«Рано!»—«Рано — кому не дано.» 3.,
Пир. — ... а кому дано, тому пе рано.
Ёвх.
«Мужнк!»— «Накйкав тобі на язик!»
ІІом.
12740. «Здрастуйте!» — «Не застуйте!»
Пир., Кон.
«День добрий!»—«День добрий з ким
добрим, а з вами нс парадна година!»
Шей.
«Здоров!»—«Не таких як ти боров, а
тебе й пічого!» Кан., К., Лист. (I, 254).
. «Не хоче!» — «Хай ззість сороче.» Зал.
— ... або вороняче солодче. Ном.
«Ох!»—«Не люби двох!» Ос. 3 (VI,
21).
12745. «Дай пирога!»—«Візьми вола за
рога!» ІІом.
12747. «Де ти був?»— «Баньки дув, та
надув та й тобі лриніе.» Зал.
«А за чим?»—«Прислав вітчим.» Зал.
«Де воно лежить (шука чого)?»—«На
трапку!» (а як хто не зна сёго жарту и
пита: «Па якому трапку?» — «На тому,
що як натрапиш, то там и лежить!») Ном.
12750. «Дорога.» — «Дорога до самого
Бога.» Ном.
<Шодай кухля!»— «В кухля голова опу-
хла.» Об.
«Дай мені води!» — «Иди лишенъ до
верби!» Л., Кон.—«Де вода?»—«А там,
де верба.» Л., Гр.
«Подай води!» — «Не води — хвіст ві-
дирвеш!» Збр. Лаз.
Сороки колодязь перевернули. Бр., Л.
Пема води, горілки. «Чн то против
жіпок, що воня іізійдуцця то так, як ті
сороки, скрегочуть». Бр.
«Дай огню!»—«Дай ногу загну.» Ном.
«Хліб погорів!» — «Не журиса—не бу-
деш поів» (поіти). Пл.
«Постой!»—«За постой гроші платятъ!»
Л., И.
«Звідкуля ви?» — «Не з куля, а просто
з соломи!» Кан., К. — «Звіткп тп?»—«Я
не з відки, а я з доброі горілки.» Бр.
«Бабусю!» — «Хиба я пуп грнзла, що
ви зовете!» Кон.
12760. «Не спицця — хліб енпцця.» —
«Устань, прпбери зпід головы.»
«Де ви родились такі?!» — «Проти неба
на рожку.» Кр.
— 251
И ми люде добрі, и наша мати не си-
ни ци. Ил.
Все що хріи, то ложкою (надісь, жарт
на що мед и д.). 7Л, Кан.
Нехай на тебе индики брешуть! Ввх.
Як би п мене була золота солома, л б
вас, каже, внзолотив! Гр.
Розмцшля хвостом. ІІом.
Со б то, маха—скотина.
Спасибі за хату, и на хаті тепло. В.—...
за хату и надворі тепло.
Чудак покійник, що рпбу края! 7йін., К.
Як рибалка у^абпо у свого товара*
ства риби—вопа ёму не буде ловицьця.
Новг.
Хазяін старший, та не бреше. С., Зв.,
X. —... а ти обзиваесся худшнй. I)).
Кажуть па собаку, як сунецця.
12770. На того бреши, чий хліб іси.—
Об.—... а мого хліба не іси, то на ме-
не не бреши. Бер.
Кажуть па чужу собаку (або й на
людину), як бреше.
Есть там в полі копій много: як зла-
паеш, то поідеш. Войц.
Коли йдеш до вовка на обід, бери й
нас з собою. Ил.
На що й голова, коли розум! О.
Глянь! бридкий, та й не журицця. Не.
Оце у мене серце бъецця -т- як телячий
хвіет. С.
Що тобі Бог дав—чи дівчину, чи ди-
тину? Пир.
Три дпі, як не краду (як питаютъ, чи
не бачили чого). Л.
Слухайте, бояре, що князь бреше (вс-
сільна). Бр., Лів.
Сокол з міеця, сова на місце. Ст.
Зб.
12780. Одна сорока з плота, а десять на
пліт. Бр.—Сорока з кода, а десять соко-
лів на іі місце. Проск.
Чорт колодочку положив, а Бог чоло-
віка посадив (один хлопець лежить, а дру-
гнй, жартуючи, сідае, та й приказуе...
«Та ні бо», той одвітуе, «Бог колодочку
положив, а чорт чоловіка посадив»). Кан.,
К., Л.
Не псуй лсду, та пускайся на дно. Руд.
Не знасш, чим удавицьця! поклади два
палці в рот. Бр., К., Л., Пир.
Трудно дівку силувати, коли парубок не
хоче. Трудно парубка силувати, коли
дівка не хоче. Бер.
Не рад пес, що вбитий, ще й ногами
дридае! Проск.
Такий мені пан: у соломі спить, а зу-
бами ськаецця. Гайс.
Гетте з богами — стаііем з тютюном.
Ввх.
Замісць гетте.
Назад з корогвами: нема мерця дома,
пішов косить (*). В.
Замісць— назад,як за чим пришли, та
нсмас.—(Ч бо чортмас мерця. Кан./К.
Назад, Дорош, з копійкою, нехай мати
шаг дасть. Кр.
12790. Назад, сучко, санки (а не віз)!
Ёвх.
Втікайте з хати, бо буду всрстсном ма-
хати. Проск.
Збірайтсся, старці, обід буде. Ёвх.
Тягни рядно на двох одно! Пом.
Хапай бики, бо процесія йде! Прав.
Данило, хапай точило! Вас.
Ручка в точилі звецця кордою.
Хватайся на рижого. Ст. Зб.
Співай, дядьку,—вона дбвга.ТГо.?.
Бий бриндзю в діраву діжу. Бал.
Махайнехайкосятъ! Зв., Рад.,Л.,Пир.,
Кон., X., Гр.
12800. Міняй, свату, сліпу кобилу на
носату. Ил., Бр., Лип.
Міняй бики на воли, аби дома не бу-
ли. Пов., К.
Рубайся дерево, кривее и правее. Ст.
Зб.
Сюди, люде, вовки бити. Бал.—Пано-
ве громада, біжіть вовка бить! Пр.
3 брехеньки про вовка и лисицю.
Кажуть в жарт замісць — ось-де він!
ось идіть подивіцця, що я найшов!
Мерзни, мерзни, хвостику! ІІом.—Мерз-
ни вовчий хвосте. Ст. Зб.
Мороз давить бабу, мороз давить бабу!
К.
12806. Два мішки й торба! Кр.—Е,я та
кий, що мішки шию! Кр.
То був такий кравець, що прийшов
до добрпх людей у село та й назвавсь
кравцем, а ті ёму й раді. Напоіли, на-
годували, а там и сукно унесли. По-
дививсь кравець на сукно, па вікно; пе-
регорвув сюдн-туди, та й каже: «Два
мішки й торба!» —«Е, пі, будте ласко-
ві—нам з сёго юпку та свиту!»—«Е, я
такий, що мішки шию!»—та й бувайте
здорові!
12808. «Коли батькабъють?» — «Як снопи
подаютъ!» Зв., Кон.
«Ай дуб!»—«Та й зелений!»—«А щоб
ти на ёму повісивсь!» Зв.
Узялнсь до гарячого борщу батько з
двома сипами. Покуштував один спн—
гарячий. «Ай дуб », каже; покушіував
батько: «Та й зелений!», каже; а тре-
тій тим часом заслухався, про що це
вони балакають, та не покуштувавши,
— 252 —
цілу ложку въ рот «Л щоб ти»е каже,
«тату и д.», Ато щс кажуть, що ніби
со так сипи батька ііідповідили, — и в
такім раяі, замісць «а щобти тату и д.»
кажуть: «Л щоб ви па ёму, спнки,
повисли!» 6 про се брехопька и в Де-
сять Кіи Казок.
12810. «Який, тату, борщ холодний!» —
а Ай холодний!.. Сину, одного тебе маю,
бодай и того пс мав.» Д., Павлг.
«Чого ти плачеш?»—«Батько вмер!»—
«Одного?»—«3 голоду.»—«Хіба хліба нс
було?»—«Та був, та ножа не було врі-
зати.» Д.
«Ох, моя матйіко! сішвся мені батень-
ко!»—«Цур ёму, донснько! поминацьця
хоче.» Ёвх. .
«Діду, Сидоре, собак боюся!» — «А з
костуром, бабко!» Прав. Пиж.
Певпо з тиеі брехеньки про бабу, що
не.знала, чим діда поминать. «Ой діду,
діду»,' голосить над ним хворим, «чим
я тебе буду поминать!»—«Сухарями,
'бабко! сухарями, любко! сухарями, Пар-
хомпхо, сивая голубко!»—«Та де ж я,
де візьмутлх сухарів!»—«Попід вікои-
ню, бабко и д,»—«Ой діду—діду, так я
ж собак боюся’»—«Из костуром, бабко
й д.» Пом.
«Ой лишечко! пана гцосъ ззість.»—«Ах
ти ж проклято! нехай лучче пан тебе
ззість!»
Через ваші вівці та й в кошару не
йти (абб; не можна и в кошару загляда-
ти). Бр.— Через бабини телята не мож-
на и в двір заглядатп. Ил.—Хіба для тво-
го теляти (1) Та й в горбд пе заглядати
(вовк*каже чоловікові на питания: «Чого
ти, вовче, заглядаеш?»). Рад.
- О Овва! через твоі телята. Пазки.
«Ей, синку, будем бпцьця!»—«Тпру!»
— «А що?» —«Що ж, бицьця, так и бпць-
цяі» Кр.
Так мама казали. Ил.—Так казали ста-
рі люде, дівчата. Ах.
Дурні люде! кажуть, батько вмер, а
хто ж мене тоді бптиме? Пир.
У всіх матері дурні, тільки моя розум-
на—що гріх и сказати. Ёвх.
12820. Мому татові вже стало лекше:
перше плював на землю, а теперь вже
на бороду. Проск.
«А скільки ти, бабо, піймала гороб-
ців?»—«Оце, синку, тільки оцёго пій-
маю, то ще дсвъять зостанецця, щоб бу-
ло десять!» /{., Кан.
«А встань, синку, та покури люльки!»
— а А вже ж матку за череп хватило:
чи покуриш, чи не покуриш, а молотить
потуриш!» Черн.
Що на тому ярмарку—видимо-невиди-
мо! чуть пе двадцать пъять. Гр.
«Тату, на ярмалці усі лошат погуби-
ли! »— «А ти?»—«Я свого попсреду!» Кр.,
Кор—... цілий день ходили коло воза, та
вже ввечері!» (та насилу вже вкрали).
Черн.
«Ой, чи не підвихнули чого з врза мо-
скалі, що ти й приіхав, все мовчиш?»—
—«Цілий день ходили коло воза—та вже
ввечері!...»
Уберися, жінко, в кожух, бо я бити
буду. П., Г.
«Тпру, воли! давай, жінко,-гроші лі-
чить! давай,—сюди-туди руб, сяк-так два;
за копу теля, за три копі сіна—и гро-
ші усі...Е!..»: поіхав.Сл.—«Тпру, воли!
давай, жінко, гроші лічить!»— «Та що
тобі, чоловічс, так здалось, щоб все гро-
ші лічпти!.. копу засіль, копу на сіль,и за
копу солі купували; копу з кумом пропи-
ли — и гроші всі!»
«Сідайтс, бабко, підвезу вас!»—«Не
маю, шпику, часу!» Бр.— «Сідай, бабо,
підвезу тя!»—«Нема часу, треба йти!»
Проск.
Уліз червяк у хрів, та й сидів; а як
виліз из хріну у моркву, та й каже: «ко-
ли б а був знав, що морква солодка, був
би давно я виліз». Бр.
12830. Жінко,я бачивведмедя,—та так
стрінувся з ними нос к носу, та так. ме-
не совість взяла! Гр,
Правда, що ми ходили, дёщо іі гуто-
рили прбщо; тільки коли я хоч що або
аббщо, то нехай мені чорзвасщо — от
що, а нс то що! а вп ще кажете, - іцоб
я там що-що, або або-що... Збр. Даз.
— То правда, панс, шо ми Гішли прощо
и говорили дещо, але коли ми що на що
по що, щоб нас Бог—чортзнаешо.! Каз-
ки. \
В одпім селі шкода зробилась, копей
покрали, а ночліжішкн бачнлн, що та-
кі то коло тпх коней ворожили и щось
нпшком балакали. Пан іх на допрос —
так вокп ото й кажуть. Пазки.
Господи прости, був я на страсті, ку-
пив свічечку за копіечку, понюхав — ме-
дом пахне, так я й ззів. Не.—Одмінила
свічечку за копіечку; сіла під тином, по-
нюхала—пахне медком... и ззіла. Д.
Нс дай, Боже, з кбзи кожуха, а з сви-
ні чобіт; пзбави, Боже, від Барськоі (*)
греблі; йзбави, Боже, від Кулаківсько-
го (2) справи. Ос. 10) ХГІ, 50).
3 бурлацького оченашу.— (4) Бара-
- 253 —
місто. (*) паи з поповнчів; вславивсл
тим,іцо по по правді сирами розвъизупав.
Олапас свині нас, курі край, у міх
клав, курі сокочуть, у міх пс хочуть
С); К-
(*) похочуть; ыішок росцця—щось ку-
дпсь ирсцця. Ном,—Теж з бурліщько-
го очо пашу.
Я в Бога мина (нікого пе займаю). 27.
Муйсій, живо при! Я.
, «Мопвіеиг' ]е ѵоиз ргіо!» проспи по-
рапеппп Храпцуз’своГо ігідвідпнка, щоб
віз поволі; а той, па моппя Мусій, ото
так зрозумів сто прозьбу...
Соловей у ліеіреве, а ведмідь щсбсче.
Не.
Пім дитина запіла, когут духа спустив.
ІІЛ. ' ' , : I
Оступіцця, сторчаки!.. оттак, як 6а-
чите, стовбичять. Г}).
12840. Полагай—Біг! повна піч людей!
позичте дрябілястого Павла, поіхатп поль-
ками побика. Кон.: . .
• «Добривечір, кума! ти не телила мо-
іх бачок?» — Толила, телила! під моім
почом стогували, моі брехи засобачили,
я в глсдочку пощелнла (в щілочку поглс-
діла), аж там ядупятагарчять (вовки ідять
уже тслят); я за гук (гукать), та й ту-
ди, аж воно вертом перечеревенилоСь,
дри^ами—нож, нож (дри^ае ногами)! Туэ.
— «Сестривечір, добрпчки! чп не телячи-
лп моеі виді?»—«А яка ж твоя видя?»
— «Під сірепьким черевеньке, ва лисин-
ці лобок, на шиі китпчка, па мотузоцці
хвостик.»^-«Телячилп, сестрпчко, теля-
чили! захвостила задорю, поочеретила ’готь
до бігу—и д.» Лист. (II, 200), [Збр.
Шей.].—... чи пе тслячали моіх видень
(*)?» — «А якиі твоі видні?»—«Па лисин-
ці лобок, на мотузоцці іпийка (2).»—«Під
нашим стогом стогували (3), тюччя зато-
чали, я за сокіраги, вопи задрали лози
та побігли у. хвости (4).» Сос.
(*) чп по видали моіх телят? (а) на
. лобку лисинка, на’ шийці мотузочка. (3)
стояли. (4) я за сокиру; вони задрали
хвости та побігли у лози. .
Дати чернечого хліба. Ном.
ЦЯ РІЧ НА ДВ1ЧІ. Гат. —На двічі
річ. Зв.
12844. Канальська робота (тяжка,бридка,
и роботи на капалах). Кул.
12846. На твоі, пане, шиі воля (воля и
зоб).,22ос. .<• . . і
За водою підеш, то й не всрнесся (тре-
ба казать по воду). Л., Пир.
Коли б дощ нс шов, то б и поіхав
(жартуе, що каже па дощ игиов, а. не
па дав). Ст. Зб.
Медвідь пиво варись (Гуцулн в Кар-
патах на якусь Чориу гору кажуть, як
диніе). Войц.
12850. Кришка па світі чоловіка три-
мае (кришки не впав, нритки не впився
и д. — кригика чоловіка трммае). Руд.
Замішаю не вам, а свиням. З.у В.
Що пес збрешс, то ми все думаемо,
що вашець добродзи. Проск.
Помолов—тому руку, тому ногу.7Соз.
За ціп, та па тік. Лів.
Сс б то, заціп~мовчи.
Бігла собака у Петрівку через лід (Пе-
трівка—и піет, и село е таке). О. -
РІЧ нзнять (почать мову). Сос.
Мать з ким гуторку (або: Бутъ з ким
на речах). В.
Вміти, не вмітп,—треба говоритп. Вр.
Красная мова находить добриі слова.
Ил.
12860.Який розум, така й бесіда.
Мудра голова не дбас лпхиі слова.
3 доброі губи добре и слово. Ск.
Добро доброе и говорити. Ст. Зб.
Слова до ради, руки до звади. Ил.
Нащо та и шаноба, як доброе слово*.
Ос. 6 (III, 42). :
Рана загоіцця, але зло слово ніколи.Ил.
— ...а слово ні. Войц. — ...слово иное
вовік не загоіцця. Ст. Зб. .• *
Вода все сполоще, лиш злого слова
НІКОЛИ. Ил. и • '*
Слюни не підіпмеш , а слово назад не
вернеш. Нос.
Слово нс горобець, назад не вернецця.
Проск.— Слово нс горобей: вплетить^-не
піймаеш. Пр. — Вже слово не всрнеся.
Проск. : п •
12870. Сказаного и сокпрою нс вііру-
баеш. Зал. - > , •.
Будь добрим впелухачом, будеш добрим
повідачом. Ил., Проск.
Говорить—не горох молотить. Лів.
Що маеш казати,-то попереду рожжуй.
Пер.—Псрше рожжуй (*), а тоді и ка-
жи. Л., Кр. —Пім що скажсш, то пор-
ше рожжуй. Кан., К.—Рожжуй слово, та
тоді и говори. Рад^іСт^ Зо.].—Як ма-
еш що казати, то перше рожжвакай. Вр.
— 254 —
(‘) рожжвакай. Проск.
Жуй—та ізон плюй. Ст. Зб.
Прошлоі річи ие жалуй, а не згодним
річам не імай віри. Ст. Зб.
Більше роби та мсшпе говори. /{., Коз.,
[Бр., Рад., Пер., Пр.].
Слухай багато, а меише говори. Ил.
Побільше іж , а поменше говори. Л.,
[Бр., Зв., Рад., Ст. 3(7.].— Більше іж
та думай, тільки меише говори. Черн.
Не діло багато говорити. Бр.
12880. Хто багато говорить, той мало
творить. Ил.
Котра корова багато рсве, то та мо-
лока мало дае. Ил., [Кан., К.].
Пе мели, як пусти! млин. Ст. Зб.
Така вже у ёго говірка. Збр. Лаз.—
... гуторка. Кор.
Кинув слово, як в маточину. Ил.
За вашим шептом нашого крику не
чутно. Пр* в Ст. Зб.
За вашим торгом нашого ярмарку не
чуть. Лів.
Лемінт такий (або'. Глухе таке), що
хоч тури гони, то пе почуе.
Тебе й за кадубами чутно. Б.
Говорить, як з бочки. Об.
12890. Пищить, як дідько в градовій
хмарі. Ил.
Кокотить, як Бойко жовточеревий. Илг
Забубонів, як старий дяк. Збр. Лаз.
Паче пороснув як горохом у стіну (з
оприском, шпарко забалакав). Бр.
Засипав , як горохом в бочку (дрібно
балака, або—бреше). Гр.
Засипала, як маком дрібненько. Бр.—
Розсипаецця дрібпій маку. Нос-
Торохтить, як вітряк. Кон.
Як горох розенпае (гарно балака, спі-
вае; виразно чита).
Хоч хрести малюй. («Усе-все роска-
зуе, що не почуе; оце таке, хоч хрести
малюй»). К.
Стіпний на докладки. Гат. — ... ви-
гадки.
12900. Там як скаже, та прикаже!.. Кон.
Як у рот не кладе (гарно чита).
Мов по зорях читае. Ном.
Як в уста не кладе (вітае хороше и д.).
/>. —Говорить, як у рот кладе. К., Пир.,
Лох.—Як за руку веде и як в рот кла-
де. Ст. Зб.
Говорить, так як з пісьма бере. А.
Росказуе, мов из книжки бере. Ос. 10
(XIV, 28).
Скаже слово, так як витвердить. А.
Як ріпу гризе. О.— ... так гладко го-
ворить. Ст. Зб.
Ото сказав, як ножичками відрізав.
Проск.
Сказав, як гвіздком прибив. Лох., Пр.,
К., \Кон., Ст. Зб.].
12910. Що не скаже, неначс звъяже.
Кулж.—Сказав, як звъязав. Пос.
Сей чоловік, що не скаже, наче топо-
ром. Кон.
По составцях розбірае. Ст. Зб.
Як у око вліпив. Ск.
Так слова ёго чисті, як день білі. Сл.
ІЦебече, як ластівка. Кан., К.
Тихо, як мак сіе. Л., 3.
Списала вона мені як на долоні свов
життя. Ос. 10 (V, 63).
Масноі бесіди чоловік. Ил.
В кого калитка товста, у того нова
проста. Черн. с
12920. Хоч и яшна луста, та пшенич-
не слово. Гл.— Не клади яшноі лустя, а
клади пшенишне слово. Нов.
Морочив-морочив, поки сказав. Рад.
Як кожухом по плечі повюв. Пр. в Ст.
Зб.
Балака—як колядуе. Р.
Як мертвий говорить. Ст. Зб.
Говорить, як не живнй. П., В.,Лів.
Говорить, як спить. Ил.
Говорить, як на муках.
Говорить, так як трі дні хліба не ів.
Бр., Пир.
О, він нелепетливий Савочка! Зв.
12930. Язик, мов в постолях. Ос. 3 (X,
88).
Язик, мов повстяний. Кв. (I, 56).
Галушкою вдавивсь (як хто перепвец-
ця в мові). Пир.
Говори до стовпа, а стовп стоіть. Ил.,
Л.
Розмова моя люба та мила! ти мовчиш,
а я слухаю! Ёвх. — Він ловчить, а ми
слухаем. Ст. Зб.
Ловчить, наче води набрав у рот. Чор.
Рад. (117).—Як води в рот вабрав. Пир.
Ні пари з уст (х). Ж., Пир., Коз. —
\\ пари з рота не пустить. У., Пр. —
Навет и пари не пустиш з себе. Бр.
(*) з рота. Зал.
Заціпило ему язик. Ст. Зб.
Ловчить, як сорока в гостях. Кан., К.
Ловчить, як стіна. Л., Пир., Кон.,
Зап. (I, 147).
12940. Як овечка, не скаже ні словеч-
ка. Гр. — ... не мовить ні словечка. Ст.
Зб.
Німа, як риба. Г., П.
Ні чичирк, и дух притаів. Ос. 2 (24).
— 255 —
Индмк хоч но спіна, та багацько лума.
Пир.
Милая моя розмова! Пр. в Ст. Зб.
Гулуть, як бджілки. Мар. В.
^Розгоиоривсь, як свипя з качеиим. С.
—... з гускою. Рад., Пир., Кр.
Бали та бали, а день далі. Коз.
Галу-балу, а свіпі в ріпі. Ил.
Балу-балу (|), а пси в крупах. Бер.,
Збр. Пісй.
ПІляхтнчі забалака.інсь в коршмі, а
одни віз крупи.—(*) Гаду-гаду. Нии.
12950. Кума з кумою тирири—свині мбр-
ков порили. Пл.
Розмова (1), як з кобилою в болоті (2).
Бр., К., Кан.
(*) Розговорнвсь. Сос. (2) в грязі.
Говори, як об стіну горохом. Лів., В.
—Тобі товчи, як горохом у стіну. Гр.—
Хоч горохом об стіну , а він всс свое.
Ёвх. — Як горохом о стіну (1). Ст. Зб.
—Горох на стіну кидав. Ил.— Горохом
об стіну. Кулж.
(1) ДО СТ1ИИ. Проск.
3 тобою говорить (*), тільки (2) горо-
ху наівшися (3). Х.Зб..Павлв., [Ст. З#.].
(«) розговоритнся. Бр.\ балакать, Гр.
(2) так лучче. Кулж.', треба. Бр., Гр.;
то треба.* Проск.}».Пл. (3) наістнся.Ь’р.,
Проск.; наістись Гр., Кулж.-, наівшись.
Пл.
3 тобою (*) розмова, як з вітром по-
лова! Гат.
(1)3дурним. Полт. г7ас.(1862 р. 158).
Розмова, як пня*з пицятком. Ил.
До тебе говори , так як до того пня.
Бр., Проск.
Говорить, мов блекоти объівся. О., Гр.,
\ДубД.
Не від реве: твое здоровъячко каже
(кепковання з того, хто спорить недоді-
ла). Пос.
Говори до веі, а в неі Маковеі. Ил.
12960^ Толкуйся (абог. Толкуй), як Го-
ловко в погребі! 3., Л.
Чий ти, Грицю, пан? Не.
Говори, Грицю, богородицю. Ск.—...
а я буду оченаш. К., Ёвх.—... так буде
скоріше С1). Руд. — ...богородицю, а я
буду (2) вірую. Б. — Співай, Грицю, бо-
городицю, а ти ж, Петре, харгакуй. Гат.
(*) так буде легшедля нас. Збр. Шей.
(2) а він читав.Пяр.; а ти Андрію. Проск.
Говори, Петре, з хвостом. Ил.
12964. Товкуй, Савка, з паном. Н.
12966. Толкуй, Захар, з бабою! Ёвх.
Дурному персвазія, а умерлому кадило,
то нео елію. Проск.
Теревені точить. Пир. — ...запустив.
Кон.—От и попіе теревені! Сл.
Баляси точить. Лів. — Баляндраси то-
чить. Пир.
12970. Здався на витрибеньки. Бер.,
Пир., X. Зб.—Стіпний на витребенькп.
Гат.
Дось у ёго язик поза (*) ушима мо-
таецця (2). О., Кр., [К., X.]. —Ажязик
поза ухами літа. Л.
(*) Довгнй язик, аж за. Кулж. (2) по-
за ухом въецця. Кр.
Язик як на ковороті гуляв. Б.—Губа,
як иа колбвороті гуляв. Г.
Він ёму зуби заговорить (персбалака
ёго). Пир.
бдна голова, та десять язиків. Рад.
Из рота переходное (річ). Ном.
3 губи мені вийняв. Ил.
Торох! роди, Боже, горох! (кажуть,
кепкуючи, як’ хто недоладу перебаранча
балакать). Прав. Ниж., Лів.
Ти бо вже, коли говориш, то говори
одно; ато разом хочеш буть и за попа,
и за дяка. Чор. Рад. (140).
Говорить у перёсипку.
Плутать розмову, розмовлять про ра-
зні речі, не доводячи нічому кінця. М.
Білз.
12980. Не до тебе річ! К., Рад., 3.,
Л.—... мовчи. 'Пр.— Не про тебе річея
говорнцця. Бр., Л.
Не твое мелецця — засипане Велико-
ново (як хто вбовтвецця в річ без ладу).
Л. — ... мелецця — чекай. Бр.
О, в ёго рот до ушей. Кр.—Мае губу
від уха до уха. Ил.
Ото ротата (зікрата, пащекувата и д.)
—на все село. Л., Кор.
Лепече, як той пустий млин. Прдск.—
Меле, як пустий млин. Ст. Зб.
Меле, меле, та муки не веле. Ст. Зб.
Язик без костей: що збриде (я), то й
лепече. Ш. — Нема кості в язиці *— можь
брехати владиці. Ил.
(’) набриде. Коз.
Не тямить голова, щб язик лепече. Ст.
Зб.
Язик в роті—мели, що хбті. Нос.
Ти уже чого не наплетеш своім без-
костим язиком. Кон.
12990. Язик не помело. Кон.
Слова не полова. Г., П.
Мели Д1), коли не завізно. Рад., Пир.
(*) Набалакайсь. Пир.
— 250 —
Мели, коли мслеццн. Бр.
Він говорить багато, та все чорзиа-
що. У.
Наговорись, Пстрс, з сиіюм: ссгодпі
повий день настав. Б.—... ІІстреагузом:
сёгодні твій день настав.
Набесідовала, наговорила,—взяла маз-
ницю, за медом пішла. Ие.
Аби губи не гуляли! К. —Лепечи, що
хоч, аби губи не гуляли.—Аби язик не
гуляв. Пр. - .
Говорила сама в хаті, бо пі з ким бу-
ло. Б.. . .........
Говорить, що сливя до губи прмпесе.
Г., Я.
13000. Говорить три дні, а все про зли-
дні. Бус.. ѵ .
Там такого наговорив, що и класти пі-
куди. Ііон. и ’
Наговорив стільки, що и в шапку не
забсрсш. Ил. •
лОце наказав! три мішки гречаноі по-
лови, та усі три не повні. Не. — ... та
усі и славні.' ѵ . • .л ' • .•
ІЦо то плести, коли нс знаю що! Ііон.
Що й казати, як нічого слухати! Ёвх.—
Ти кажсш, та нічого слухать. Кон.
Казать, та нічого. /{., X, 3.
Хтів бим щось сказати, та нс зпаю що.
Проск.
Шкода того и говорити, що не варити.
Ст. Зб. — Що й говорить, чого не ва-
рить! Пир.
Будеш те говорить, що будемо завтра
варить. Ііон. н
13010. Говори? Вр. —... здоров! К.
Говори, говори — нісеяітніщю. Проск.
Гай, гай? забалакав? Гр.
Верзп, верзиця, покіль всрзицця. Гаіпі
Курзю-верзю — Горохова каша. Кр.
Корзу-верзу—кошелі плету! ІІом.
Курзю-верзю—-дайте (*) на кутю греч-
ки? Ёвх.
С) Курзу-верзу; Борнео,—дай. А’а«ч,К.
Курзу-всрзу, Борисихо, дай куті на
гречку! Ос. 3 (VI, 19).—... на кутюггрс-
чки, а я тобі за те попасу овечки. Лев.
«Курзю-верзю!» — «Горох молочу!»
Пир., Кр. ~
Говори ХаркйМакогбненки. Прав. Ниж.
—Поніс Харків Макогоненків! Сл.
Харько Макогоненко, що був сім літ
вовкулакою; Харько Макогопенко-Ка-
любаренко - Демко,’ що матері Око ви-
колов. Маке. (Рус.. Пес. 4837 р,].
13020. Тмри-ри, бабонько, дам пъятак.
Ёвх. ч
Тири, тири, бабонько, я твій жених!
Кан., К.
Тмр-тир (’) зузуляста! Кулж. — Тир,
зузуляста: з піръям здохла? Сос.
Як жіноцтво гіозходнлось н даром де-
менту с. — ѵ) Кір. /•.
Тир (1)! батько впир, мати відьма (ибо'.
матері трясца). Кр.
р) Тир-тир. Гл.
Ой гур, Марку, по ярмарку (на дурне
слово, або дурне діло). Рад., 3., Л.
Наказала й наговорила: вибий об пліт,
щоб було, як дріт. Рад.
Блсяй, блсяй, пане Свиридс,—зобачим,
що, з того вийдс? К.
Кидаеш словами, як пссхвостом. Бр.—
Так кидаеш словами, як псс хвостом ма-
хае.
Бесідп багато, а разуму мало. Бр.
Нлсте банелюки. Ил.
13030. На галай балай. К., Рад., 3.—...
на балай. П., Прав. Пиж.—На гала, на
бала («без резонту»). Пир.
Що скаже, то (*) півтора людського.
Бр., Л., Пир., [Л’р.].
(‘) Наговорив. С., Пр.; У ёго всс з.
Ст. Зб.
Кат мае и підошев (споре, а пе довс-
де). Проск.
Такс говорить, що собака з маслом не
ззість. Пир.
Чорзнащо верзс. Лів., Сл. — ... ка-
ляка. О.
Навмани Лазара співати. К.—Навма-
няки Лазара співаеш. Бр.
Бовть, як козсл у воду. Рад., К., О.,
Кр., [Л., Б., Кон.]. — ... як віл у нало-
жу. X.
Бовть С1), як дурень у воду. С., К., Л.
(Ч Бултпх. 3.
Бовтнув, як жаба въ болото. Лі.
Не рожжував! Пир., О.
13040. И се слово нс мъякинка. Пос.
Не віл, шановавши слухи ваші, прс-
днть—то человік говорить. Пл.
Одлив кулю? Кулж.
Наказав три мішки гречаноі вовни. Ёвх.
Набалакав и в торбу (*) не забереш.
(Ч Лантух. .1.; міх. Рад.
Наросказував міх, торбу и три обере-
мки. Кон. —'... міх ще и в торбу не за-
берецця. 3.
Наказав аж з коробку буде. К., X.
Що на рот налізе — блевузнить (або:
патякае, або: вернячить). Ст. Зб.
— 257 —
Говори з ним понімецькій. />)>., |Лаи.,
Я.|.
Так пристав, як горох до стіни. А)>.,
Рад.
13050. Ужа б та молоднчка пасікла-на-
рубала.
Багато говорить.
Хіба Бог впдить, іцо дурень бридить.
Рш).
Ёго як послухать, так и Бога нема.
Кулж.
Цить,1Івасю, панів не персслухасш. Ил.
Толкуемое!» про ялові гуси, що па псар-
ню (9 літають, та потроху молока носють
(пропало що, пс вернеш). X. Зб., Час.
(1857 р. А? 14).
(9 на пекарню. НІ.
Така ваша загадка, що нема и роз-
гадки. Пир.
Шуточка та рогулечку й привела (овечка
баранця). Б. — ... та п рогулечку при-
вела.
Кумедпе щось сказано. М. Кглз.
3 пустого в порожне (*) псрсливае. Кр.,
Проск., Пир., Черн.
(93 порожисто в пусто. Кан., К.
Після тіеі та знов тіеі! Пир.
Не війтова дочка, та до речп гово-
рить («Ого не до речп, коли так уже хва-
лить.» Рад.). Пос.
13060. Як би іі вчили брехать, то вона
б и побріхувала. Р. ✓
Говорив покійпичок до самоі (9 смерти.
К.—Говорила небіжечка до самоі смерти,
а все доладу (2)чорзнащо. Руд., [А’<?#.].—
Говорила небіжчепько (3) до смерті, а як
вмерла, то ноги задерла (4). Ил.
(9 Говорила покойна до. Л. (2) Го-
ворила покійпиця тітка до смерті, та.
Зв., Пнр. (3) покійпа (4) то слова не
допптассся.
Сиділа-возплася небіжечка бабка, гово-
рила-бесідовала до самоі смерті; а пе-
ред смертю взяла мазннцю та піщла по мід.
Збр. Шей.
Язик у тебе як Литовськпй ціп: раз
по снопу, а раз по току. Б.
ІЦо не складно, то пе ладно. Ил.
Не доладу-ладу, поци.іуй кобилу. Пом.
— Не доладу-ладачку, поцілуй Бардака й
Бардачку, и мене, грішненького, в гепа-
чку. Кор.
А пі ладу, а складу. Ил.—Не доладу,
не допрнкладу. Л., Лох., Пир., Б. — ...
пззіж собачого викладу. Збр. Лаз. — ...
пззіж те, що я викладу. Кор.
Тю! з дупла того дуба сич вилстів (на
дурно слово)! Кох.
ІІрнплів каляда, щоб дали напусти.
іівх. — Нрикліп коляда. Б.
Стринь, брииь — кічка з воза (як хто
скаже ніеенітницю яку—-так аби сказать)!
Кор.
13070. Дід о хлібі, а баба о хвіялках. Ил.
Ти ёму образи (’), а тобі лубъя
(2). Кан., К., 3., Пир., Кох., Павла.,
[Проск., Бер., Б.].
(9 образки. Руд. (’) лубки.
Я ёго кладу на полицю, а він паде на
лавицю. Г.
Ёму про копя, а він про вола. Кул.
Я о цибулі, а він о чаеппку. Ил.
Ёму кажи тату,' а він каже кату.
Ос. 8 (ПІ, 22).
Начнс про воли, кіпчае про голуби.
Кв. (II, 56).
«Козле, що ти брйдпш?» —«Я що ви-
жу, то й брижу!» К.
Як балака, и само по тяжить и д.
Прптулив, як сліпого до тина. Бр.
13079 Притулив (9 горбатого до стіни
(2). Проск., Рад., Л., Коз., [Зал.]. —
Так уже воно притуляецця (3), як горбатий
до стіни. Л.—Як горбатий до стінн. Коз.
(’) Прнліпив. Г., Прав. Пнж., Ст. Зб.
(2)'к стіві. Ст. Зб. (9 Не притулпцця.
.Г; Приміраецця. Сер.
13081. У городі бузина, а в Киеві дядько.
— ... тим (9 я тебе полюбила, що
на пъяті (2) перстень (3). Л., [Бал.,
Полт., Пир.].
(9 за тим. К. (9 па руці. Ь’ер.; на
небі. Кулж.., Не. (9 міеяць
Я иду, а мені бабуня сняцця. Бр.
Наклали діда дрп^у. Р.
Собака б ёго слухав! Пир.
Поспоминалп тіі (або: Спомииаіі) пред-
ки, що померли од редьки. Б.
Згадала (9 баба дівич-вечір (2). Пир.
(*) Здумала. Ст. Зб., Кон. (9 вечор
був. Кон.
Нагадала собі бабка, як дівкою була.
Ил.
Згадала бабадівера. Пир.—Згадала (9
баба дівера (2), то добрий (3) був (4).
Кон., І^х. — ...дівера, то замолода (5)
діяла. Черн.
(9 Здумала. Сос., Г».\ Спомяну.іа.
Черн. (9 свекора. 3. (9 собака. />.; хо-
ропіиіі. Сос.; баба діда, що хороший.
Кр. (9 що тричі на день бив. Час.
(І85У, 33). (9 ззамолоду. /;. ^моло-
да. Кр.
33
— 258 —
Добрий був покійііичок! Л. — Кождий
небіжчик добрий. Ил.
13090. Згадала баба порося, що хоро-
шенько було, та й плакати стала. Лох.
Но тепер споминки. Бр., Проск.— Не
нині з спои инками. Г.
Договорились до синёго пороху. Лів.
Чи сміти говорити, чи хватати помов-
чати. Ст. Зб.
Мовчн, хирний! X —...хірний! Пир.
Мовчи, коли пісьма не знаеш. Ил.,
Нос.
Хто мовчить, той більше знае. Кон.
Не петрівський (*) день. Лів. — Тепер
не петрівський день (2), щоб (3) по дві-
чі (4) казати. Пр., [Кор.].— В Петрів-
ку, як день більший. К.—Нехай на Пет-
рівку (б). Ёвх. — Петрівчаний день.27р.
(‘) не петрівній. Л. (2) Сегодня пе
Петрів день. Ёвх.-, Тепер не Петрівка.
Полт. (*) Не петрівський день. Зв.,
Бер., Рад. (<) по десять раз. Рад. (*)
як дні побільшають. Кор.
«Як?»—«Я не дяк—десять раз гово-
рити: я скажу раз, але гаразд.» Ил.
«Що ти кажеш?» —«Те, то чуеш!»
Ном.
13100. Полетіло, та на вербу сіло (як не
вчув и пита—що?). Лів.
К слову иде и ПРІІСЛІВЪЯ. Гр.
Милий брате! Пр. в Ст. Зб.
Сестро; сестрице; сестричко; сеструню
(чужа на чужу). Прав. Ниж', Лів.
Масю; Машко (ласка до жінки и до
чоловіка). Пир.
Добре то люде повідають. Ил.
Як кажуть, то й правда. К.
Як сам здоров знаеш. Об.
Багато (х) казать (2), та нічого (3) слу-
хать. Лів., Ст. Зб.
(1) Багацько. Пир. (3) говорить. Лів.,
Сл. (5) гаразд. Пир.
Мовляв: кийсь, або якийсь. Ил.
13110. Мовляв той, гей той казав.
Як той казав. Нос.
Коли мнш голови не одкусить. Чор.
Рад. (66).
Хто живпй діжде (х). X, Пир., X.—
... того году, Біг знае! Рад.
(’) жив дожде. Пир.
Як дочекоемо! Бр.
Из піені слова не викидають. Проск.,
Т.—... худа, добра,—все одно, люде все
одні. Р.
(*) викидать. Лів.; викинути Ст. Зб.-,
викидай. Зв.- внкидаецця. X.
Без сорома казна. Об., Ст. Зб.
Нс вам кажучи. Лів., Сл.
Не прудком кажучи. Ил.
Простіть, не к вашей честі. Кон.—
Нс к вашей честі. — Шануючн хліб свя-
тий и честь вашу. Бр. — Шануючи вашу
честь. Зв., К.
13120. Прошу, простіть за правду! Кулж.
Прошу, будьте ласкови, не во гнів
вам. Кон.—Проше пана. 72., В., Пол.
В розмові з паном.
Не у гнів сее слово. X. — Вибачайте у
сім слові. Пир. — Простіть за слово, що
сказав. Бр.
Нехай здорова буде! Ос. 1 (110).
Бідна моя головонько! Збр. Шей.
Чатки-зачатки, де моі початки? Бр.
Часом забуде, з чого казну починать.
Був собі дід та баба. Ст. Зб.
Як був собі, та не мав собі, та пішов
собі, та витесав нетесамого тесана. Лист.
(II, 246).
Був собі бай, зніе копу яй: всім по
яйцеві, а тобі зносок (як не хоче казкл
казать). Збр. Шей.
Кажу-кажу казни, через перелазки.
Ном.
13130. Був собі дід та баба, та полізли
на граба.
Як був собі чоловік Сажка, на ёму сі-
ра семеряжка, на голові шапочка, ва па-
ніетарі латочка,—чи хороша моя казочка?
Збр. Шей., Лист (II, 246).
Буль, буль (х), и я там був, мед го-
рілку пив, по бороді (2) текло и в роті
не бувало (3). О.
(‘) Барильце буль, буль, а Ивану сім
дуль. Кр. (3) Из’ барпльця буль, буль,
а Иванцю сім дуль, по бороді. Б. (3) а
в рот нѳ попало. Нові.
Мъягкнй, як пампух. Бр.
Пахуще (/), як мъята. Пир.
(*) Пахвюще. Бер.
Такий міцнпй, як (2) з клоччя батіг. Об.
(«) Таке кріпке, мов. Лох., Пр.
Кріпкий, як мацак. О.
Крутий, як криве дерево. Ил.
Сухий, як перець. Бр.
Гладкин, як елныак. Дуб.
13140. Густе, як патока. Пгір.
Густе, як паслін. Бр.
Круглий, як місяць.
Як сонце грае. Ган. Б.
Ясний, як сонечко. Бр.
Свіжий, хороший, як сироіжка. Пир.
— 259 —
Такий красиий, як ’го з носку ульяв.
Ил.—Як з воску виліпип. Ст. Зб.
Цілий, як в Марці сніг. Бер. — ... як
сніг. Ж., Л., Б., Кр- — ... як липипа.
Леб.
Як си роі жк а білий. Кон.
Як крипіталь біла.
13150. Чистий, як крига Л- — ...дід. Бр.
Чиста, як слеза (або: вода). Прав.
Пиж.) Лів.
Чорний, як галка. Бр.
Синій, як буз. Пир.
Як калія (*) синій. X, Кон.
(9 сопуха. ТІнр.\ сажа. .1.
Жовтий, як жовток. Бр.
Зелено, як рута. К., Лів.
Зелепий, ик муріг. В.
Чсрвоний, як жар. Ск.
Красиий, як кармазии. Сл., Л.
13160. Шуре-бурс-попиляте (ні сякого,
ні такого коліру). Збр. Шеіі.
Тричі рябенько. Ном.
Мокрий, як хлющ. Пир., Л.
Гарячий, як вогонь. Бр.
Холодний, як присок (таке хододне,
що мов аж гаряче). Бр. — ...як крига.
Бр.) Л ) И.
Приказки и д., несвідомі видавцеві 13165 —13372.
А ні на нитку, а ні на вирітку. Ил.
А правда добре присівісь хвалди. Проск.
А щоб кумове не пропало! Сл.
Бджола з дупла, а свиня з хліва. Евх.
Бити нікого, а взяти нічого. Ст.Зб.
13170. Біжить Уляна з троллями, стра-
ха батька Куприяна. Не.
Бодай дідько очі вибрав! Вас.
Болячки напереді, а там чирки, а там
бородавки, а там и пошла (нс розибрав
слова. ІІом.). Сл.
Бувши день, будетъ и ноч, а бувшн ноч,
будетъ и день. Ст. Зб.
Бъе бриндзу.
Вже гордо засхло—куди що йшло. К,
II.
Вибачайте, серце, що не писанка, але
біле яйце. Бр.
Викрутився сіном. Кон. е
Вилитіло як мак, а учинили як шпак.
Ил.
Висппсся в човні (або: в дубі). Ст. Зб.
13180. Вистріхнув ёго на блазня. Ил.
Вид козика до ножика, а від ножика до
коника.
Відпала му від рота цицька.
Від рогу до рогу, хто кого ошукае,
Він на вечернібув и в кадило дув./Гос.
Воза докласти. Гат.
Вони піръя пригоріле нюхали. Кон.
Вторлива Ганна —то въяне, то гарна.
Гат. *
В четвер прийшла, та й гриби найшла.
Рад.
Говорить—як бл в иёго купити. Ил
13190. Де піде лис, то всюди увие.
Дідькові очі промив.
Діло хорошо, а чорт луччий. Пр. в От.
Зб.
Добрий чоловік—добра карта, лпхиЙ—
не поможе карта. Кон.
Довгому угадати! Ст. Зб.
Догадалась!., взяла хліба в торбу, та
пішла в чуже село. Бр.
Догорп очима, до землі плечима. ІПим.
До кума тра розума. Ил.
Ей, то-то добре мені цуциня писки об-
лизало! Ироск.
бдин трімае печеню, а другий рожен.
Ил.
13200. 6 розум над розум. Г.) П.
Журавель, та вочігледицця. Пр. в. Ст.
Зб.
Журавов крик. Ст. Зб.
Забудте лиха, а послухайте баби—мо-
еі суворн. Бр.
Заплатив по обух! Кр.
За пташкою у сині вітати. Гат.
Заспівай собі о липовім клинню та о
білій березі. Ил.
Застивбись, як зозуля.
3 другоі бочки зачинае.
3 корінням й чорт гречку рветъ на пе-
ревесло. Пр. в От. Зб.
260 -
13210.3 пустоі пригоди вовк задрав вів-
цю. Кое.
3 старецького сипа и бублик добрий
газда. Ил.
И бороду вкапав сметаною. Ст. Зб.
И гропіі побрали, и отгрому немае. ПІ.
Иде мужнк дорогою, а віз дубровою. У.
Пзліз дід па пень: чорт діда розпер.
Черн.
Из млина вискочив з ковшей. Пр. в
Ст. Зб.
И кіетку зплв. Ст. Зб.
Пр. в Ст. Зб.\ «слово въ слово».
И мпі мати не дасть. Ст. Зб.
II немитуй (немитій?) помагайбіг ска-
жеш. Гл.
13220. Ирвж тіето (було ще тут слово
з коріням, але затерто), та в молоко ки-
дай. Ст.Зб.
И роги покотив.
II Солоха не запороха.
И курка пе ходить. Ган. В.
Іла сімъя, а тепер и товчуть, та пе да-
ють. К.
Камея (камня?) б задів, коли б ири-
мів. Ст. Зб.
Клин му в голову забив. Ил.
Коівшися, та и замерзне. Ст. Зб.
Коли з очес, то з удов. Пр. в Ст. Зб.
Коли коні ідять січку, держи и насічку.
13230. Коли пс корова, не надівай сід-
ла. Б.
Кропива заклюнулась у вишняку, так
треба вибавнть. Коз.
Куди кухті до патипи! Ил.
Куди не киись, то по уші в смолі./]р.—
Куди ся не кинуть, так по уші в смолу.
Сл.
Лізь, кажуть тобі, на віз! Не»
Ліс изрубай, а все та ж борода (ста-
рого не иавчиіп?). Час. (1857 р. №12).
Ляда біс чоловіка удре. Ил
Максимбвого иовку. Пр. в Ст. Зб.
Мамекинськни старецъ. Новъ.
Ми сядемо на міеті, та купимо іети.
Ст. Зб.
13240. Мишка згіраеть и кушкою. Пр.
в Ст. Зб.
Між двома сокірка (*) згннула. Ст. Зб.
—... пропала. Пр. в Ст. Зб.
(4) Меже двома своімп сокпра. Пл.
Мужнк мужика заміняв за бика. Проск.
На зломану шию. Ил.
На кіпськпй велнкдень.
Напер на мня, як дуч на теля.
Наряжав на рядку. Ст. Зб.
Нахватився до моці, та обі оці.
Наша и везла.
Не бачилн, ие чулн — бо плели пачу-
ли. К.
13250 Не будь, бичку, па обривочкѵ.
111.
Не до носу. Ивх.
Не дри ж мене, присту паючи. Ил.
Не гряне, то кане. Ст. Зб.
Не едно в берді.
Не кусай, не стеки и не лежи. Ил.
Нема мочі — сама сила. Вал.
Неначе Ганна без соли. Іівх.
IIе обертай кота хвостом. Ил.
Не проси—тілько покоси. Ст. Зб.
13260. Не той ище посок, щоб глядів
у піеок.
Нехай дуря я пграв! Сл.
Нехай и тее здобріе. Ил.
Нехай па сухім хоть. Пр. в Ст. Зб.
По хапанка на Иванка. Ил.
Ні до-лугу, ні до-сугу. Час. (1857 р.
№ 13).
Ні, рябко, бабко. Кон.
Иіхто не впйме, як уліпить. Ст. Зб.
Ніхто собі не виііні ’смо, йно добре сло-
во. Ил.
Ніхто сороці зпід хвоста пе вппав.
13270. Ногу ногу підпірае.
Обмпла иезаплата. Ст. Зб.
Огпем та мечем.
Од неділі до неділі, щоб всі люде по-
гледіли. Гл.
Однаково зелено жати. Ст. Зб.
Ото ж на мене вагою сіло! Гат»
От, стикаеся (‘), як той пес. Проск.
(•) стікассся? Пом.
Нарася, П^рася! медку напплася. Бр.
Перезу вся в січку. Ил.
Перехрпстіісь, та влізь в болото.
13280 Підийшов Бог в ном—постерегла
нечистая сила. Ст Зб.
Пілтя иіхто пе маститъ. Г.
Пішла кішка по ряду. Коз.
Поглядім по возах. Ст. Зб.
Познасш пішого (або*. голого)з сагайда-
ком.
Покинь сокиру, озьми довбню.
Попритинали скрізь, не треба—віжка-
ми. Пир.
Послідня кочерга! Ст. Зб.
Потанці-потапці, вліз чорт у лапці.Слуц.
Поти добро, поки мокро. Пл.
13290. Почув гуску. Ст. Зб.
Прийшла до коморі—ні хліба, ні солі.
Кр.
Прийшов, як сліпий до хвірм. Ил.
Приложи руку, бо рука не ііума.
— 261
Прмсвоіла ніякаясь справа дубсць. Ст.
Зб.
ІІрмстав нові дверці до староі лазеиь-
ки.
Прііходнцця іхатп въ Кричев. Пос.
Продай, Куликка, красочку за шапоч-
ку. Збр. Лаз.
ІІрорізав зуби. Ст. Зб. *
Просив у ігьятницю з оліею млинця.
Пир.
13300. Пустися серце. Гат.
ІІустю смницю хоч па пшсинцю! И.
Рів та вмор. Ст. Зб.
Рогатину подай сюди —рогатина у ко-
морі лежить. Пр. в Ст. Зб.
Своя шляхта! К.
Седи в хаті, не рипапся! Ил.
(Се та) хорома, що кулі иллють и воріп
бъють. Ст. Зб.
Сито па ёго тілько.
Сів та іі запів.—Сіла та й запіла. Пр.
в Ст. Зб.
Сіла твоя казна в попа в перелазка, и
в кутку на прутку. Ст. Зб.
13310. Скорій відминого пива. Пр. в Ст.
Зб.
Сокира, мотнка, топорець—сорока, во-
рона, горобспь. Ил.
Сонце за гору, а він в дюру. Яц.
Стрибаецця, покіль бісом штрикаецця.
Гат.
Стук-стук! до порога тук! (чута од па-
нів). Полт. г.
Сук на сук. Ил.
Схилився по поліно, та стовк собі ко-
ліно.
Така вже в мене сторіа. Бер. ^З., Кр.
Таки Иархом нс ворогбм. Я‘
Твоя голова нс позолоти! Проск.
13320. Твои побила вгрузла. Ст. Зб.
Ти ж зозуляста, чи пе сіменяста. Гл.
Тільки есть поки поймаеш, стільковло-
вили. Сос.
«Тут, ту ре, грузько!» — «Сів би, та
калко.» Ст. Зб.
Увірь мене тварь, що той пузирь лих-
тарь. Кос.
Уздриш вовчу звізду. Ил:
Укрутив хворостину. Ст. Зб.
Умий кожух, а не помоги. Ил.
У него натура, як у тура. Ил., Войц.
У орла дві голови, а ти мене нс хва-
ли—нехай люде збоку похвалятъ. Чшр.
13330. У пічурці родпвсь. Пир.9 Павлв.
Усім паністарнм упиряка. Б.
Усходився—еще п дітинесплять.Сіи.Зй.
Ухопив місяця зубами. Кос.
Хай у иостолях гречка родить. Кох.
Хапало в хапиці, хапиця ж по пнці.
Гат.
Хватай муку п міх. Ст. Зб.
Хінцю, Химцю! прошу у дружки! К.
Хорош и той під тура. Ст. Зб.
Хоч далеко , та треба ходить по тим!
Пр. в Ст. Зб.
13340. Хоч до неі вмийся. Гр. — Не
вмився до неі. Ил.
Хоч мп не піймасм, то дідько. Не.
Хоч трава й шовковая, коли моего ко-
ша не маш! Ст. Зб.
Хоч уріж (або'. хоць утин). Пр.
Хрустнуло, як оріх, шустпуло, як у міх.
Ст. Зб.
Хто напорошив, той розголосив. Руд.
Хто склянний дух мае, пай на чужого
каменем не кидае. Ил.
Циба—риба, зусь—гусь. Зал.
Цитте, жаби, я ваш пан. С.
Цілий вік з торбою не сварися. Проск.
13350. Цупнть та тягне — во.інки идутъ.
Б.
Чаро готово. Лів.
Червячками и той живицця. Ст. Зб.
Чернецький хліб, показацькип иззіж.
Ёвх.
Чие временна, того іі погода. Ил.
Чп з портом па тобі сорочка? Ст. Зб.
Чн (*) опихапий, папеньку, ячміпь? Ил.
(’) Цп. Закр.
Чи ти ів у Джюнькові солоні жуки?
С., Бер.
Чоловік не Ганка. Бер.
Чому, жінко, хатй нсмётени? Ст. Зб.
13360. Чорт ёго бери з кіеткою , аби
меиі испік був! А. Вил.
Чужому не радуйся! знай лад иадогад.
Ст. Зб.
Щоб ви разом роги иокотнли. Бр.
Юхи иодсии, коли есть. Ст. Зб.
Я зараз внекочу : я така не утолиха.
Сл.
Як журавлі у пебі. Гр.
Як кого схоче— на рогах поставить. Б.
Як козак в Лузі. Гат.
Як мак у полі.
Як нс буде Ивана , то не буде папа.
Ил.
13370 Як по міді пішов. Ст. Зб.
Як рак з кошеля випав: так багачеві
таляр з калити, або з капшука.
Як тяп та ляп, та й иззіла ввесь ка-
раб. Не.
— 262 —
Додаток 13373—14340.
Не все до Бога: треба й до розума сво-
го. 13ал.
Бог не.гуляе, та добро міняе: од того
одбере, а тому ’ддасть. Бр., Рад. — ...
добро розділяе: у одного візьме, а дру-
гому оддасть. Не. — Бог, сказано, зроду
пе гуляе, всс вилами перекидае: один на-
ісцця, другому подасть. Ил.—Господь ми-
лосердый ніколи не спить: у того щастя
одбірас, тому дае. Зап. (I, 148).
Прпшовпіст—підогнувсобакахвіст.Лул.
Впіпептавсь, як рак в торбі. Шим.
«Скажи мені, дядьку, який сегодня праз-
ппк?» — «Та кажуть, то баба діда драж-
нить». Сторож.
Люде плачуть, -а чорт скаче. Боніс.
Попову корову и вовк пізна та не візь-
ме. К. и Полт. гг.
13380. Як немае закопаних грошей, то
він—вбогий піп. Бос.
Піп з нёго так и верне. С.
Бійся попа, як той ладану. Бал.
Як перейде дорогу—щастя не буде, хі-
ба одплюесся. Об.
Золись-золись! на більш не надійсь (як
золять плаття). Б.
Як золять плаття, то виходять надвір и
кличуть: «цуцу, білпй!»—щоб біле було.
Юр. (Час. 1855 р. № 21).
Шуги, на попові курі! а на наші не
лети, тобі очі засліпи (на шуліку діти кри-
чать, мати поспла). Бр.
Журавлі, журавлі! колесом, колесом; ва-
ші діти за лісом,за лісом (щоб журавлі за-
крутилися на однім міеці и зпустились до-
долу). Кор.
Журавлі прмлетіли й полудень прине-
сли (ііізно звирію прнлітають, як уже та-
кі дні стають, що опріч сніданна, обіда и
вечері, треба робочому чоловікові ще и по-
луднувать. Перестають полуднувать од По-
крови) ; Бох.
Ой дощечку, накрапайчику, накрапай!
чорну хмару на Нехаевку (за Коропом, ик
Сейму) наганяй, наганяй.Бор.
13390. Икавко-икавко, де була? у Кие-
ві; що іла? кобилину; де діла? покинула—
покинь и мене (од икавки так проказу-
ють, не персхоплюючи духу). Кор.— Пшло
через 12 ланів; один каже «лап, лан»,
другой каже «лап, лан>, третій каже...
дванадцятий каже «лап, лан» (те ж). Л.,
Кор.
Пливи-пливи, колодй, на білиі города,
та перекати баткі, маткі, що моя чушку
(свині) пассть, чорну сорочку несетъ (кн-
даючи деревьячку у воду, приспівують, ла-
маючи язик на татарський штнб). Час.
(1859 р. № 6).
Цур —мое! Зв., Лох.—-Цур не ділпцьця!
X, Евх.
Мати водпця!... ух-ух, мати водиця (як
купають дитину, або й само як купаецця,
а вода холоднувата—прпмовляють). Ном.
Кйлі, калі! Л.
Як купаецця дітвора н котре хоче
надівать сорочку, кричять так, хапаю-
чи на березі грязь и кидаючи нею в
того.
Побреду я по кіеточки, щоб любили не-
віеточки; побреду я по коліна, щоб го-
ловка не боліла. Прав. Ниж.
Прпмовляють, як, зкупавшись п па-
дівши сорочку, знову уступа в воду,
щоб пѳги пополоскать.
Не сідай верхом (на собаку): підкурпть
—нс виростеш. Л.
Як дитина, бавлячись с собакою, ся-
дс на неі верхом. Кажуть теж «певно
собака підкурнлап, як хто не великого
зросту.
Чи буде лад, чи не буде: в якому у
мене усі дзвпнить? Бр.
Стсрежися того, кого сам Бог назна-
чай. Пл. — Не даром его Бог назначпв.
Обчеркнуть курячим зубом (чарами об-
марить, заподіять). Час. (1851 р. № 13).
13400. Як дівка зле вимішае лемішку,
або мамалию, и в віі € мука, — набрати
тоі муки и наенпати під бігун—дівка не
віддаецця. Збр. Шей.
Качки оскубуюцця— дощ буде. ІПим.
Як у порше гримпть грім, треба спиною
що-небудь (найпаче стіну) підперти—щоб
спина не боліла, як настане літня робо-
— 263 —
та. Л.,Кор.—... треба піднять іцо валъ
не. 7О/ь (Час. 1855р. №21).
Як ндс гряд, викмдають надвір сковоро-
ду и кочергу, щоб псрестав.
Як дзвопи гудуть сумно — скоро хтось
вмре.
Коли над хатою пугае пугач, або сич—
біду віщуе, и пайпачс пожежу.
Курка як заспіва — віщуе смерть кому
з господарства.—Таку курку (в Чсрнігов-
щнпі, та, здаецця, и скрізь) хапають, дс
вона засііівала, и міряють нею, піби лок-
тей або аршнпом, до порога: що ирипа-
де до порога — чп голова, чп хвіет, чи
піжка—одрубують. Час. [1859 р. №8).
Коли родяцця білып хлопчики, ніж дів-
чатка — война буде. Юр. [Час. 1855 р.
№ 21).
Хто перво з молодих вступить до цер-
кви, або у кого первого свічка в руках по-
тухло—те поперсду и вмре.
Дарую тебе додільною (без підточки) со-
рочкою (як скаже так у понеділок моло-
ді яка баба, що ворогуе па ню та й знае
до того, то для молодоі се погано—то ба-
ба насила па неі коросту). Кох.
13410. Хто на Велпкдень пъе за обідом
водѵ — ніколи не пообідае без води. Юр.
[Час. 1855р. №21).
У кого вийде яка звада на Новий рік
— цілий рік звидитимецця.
Коли въосенй літа багато паутини—на
той рік урожайно літо буде.
Коли на Водохрища риба табунами хо-
дить—на роі добре буде.
Коли у якого господаря буде пакіл, що
пробивають ним лід на тім місці,дена Водо-
хрища святитимуть воду, то такому госпо-
дареві пайдитеме у господарстві и найпа-
че у пасіці.
Коли на Багату кутю буде зоряно, то
буде урожай.
Як хто продае жалкуючи, не піде ку-
плено в руку.
Коли свербитъ долоня — гроші хтось
дасть, а очі—плакатные.
В остатню квадру, жінота ні за віщо
ні садитиме нічого, ні сіятиме, ні соли-
тиме угірків.
Хати закладають там, відкіль віе теп-
лий вітер (?).
13420. Щоб пе тралилось лихо, як хтось
перейде дорогу, або стрінс: перевъязують
пояс па сороцці узлом назад; а коли чо-
ловік ідс — кидае під колесо цурупалок,
переіжджа ёго, и потім, розламавши, шпу-
ряють назад.
Куплену шкапу вводить в двір задом и
пазавжди стаповлять там, де вперше ста-
нс вопа сама.
Па Юрія стрижуть стригунів, а на Хло-
ра и Лавра (18-го Серпня) — ні за що
кіпьми пе роблять, ііавет оброті не на-
діпс: почитують сей день кінськіім свя-
той .
Збірають з страви скалки жиру и заго-
довуютъ тим свиней, що годуватимуть на
сало: товстс сало буде.
Як поідять кутю, сімъя сідае на поку-
ті (на сіні, де стояла кутя) и квокчуть
—щоб квочки сідали и лупили курчят; по-
тім сіпо те кладутъ в кучку, де сидітёме
квочка.—В Лубенщині квокчуть, як несутъ
кутю па покуття. Див. Ос. 5 [IX, 62).
По Водохрища починаютъ учить копей
и молодих биків. Юр. [Час. 1855р. №21).
В Чсрніговщині, як бувае весілля, да-
руютъ батюшці заквічапу калиною курку.
Час. [1859 р. № 8).
Иноді трупу заквічують калиною (пев-
по, у дівоти тільки). Час. [1857 р. №12).
Домовики ніччю іздять па конях. Юр.
[Час. 1855р. №21). —... и що в гри-
вах у коней робляцця иноді якіеь завъяз-
ки—то домовики стремена собі роблять.'
Иноді, кажуть, прийди вранці до коня—
мокрий, як з води вптягнутий: ото домовик
іздив. Щоб не іздили домовики, цапів в
станях держять, або чіпляють стрелену со-
року: іздптиме домовик на іх. Ном.
Бог людій не бракус. Ил.
13430. Бабпни жпвоти (болота, грузкй
рудЬ). Пир.
Марево мрііцця, неначе дііцця. Гат.
Перва Пречиста любить паляппчку мъя-
ксньку, а Друга—сорочку біленьку. Б.
Весна—навіена. Ах.
Подай доту—сорочку спущу. Б.
Дощів батько (гряд).
Лід кріпкий, хоч гармати коти. Кор.
Та там, бачте, и кутить, и мутить, и
з верху йде, и зпід землі рве, а тут та-
ки побожому тягне. Сторож.
Цигап забравсь до хліва коней кра-
сти, коли біжять хлопці, горобиів ло-
вить; Циган у въятір, та як побачили
ёго, ото й каже (див № 642).
Віщував календарь, та в помнйницю
впав. Ном.
Жартують, як хто скаже, що кален-
дарь віщуе, непогодь там, чп-що.
О чадо! не звірамн тп сси ззідено , а
руками чоловічеськими тебе збавлепо. Сос.
Казав Яков своім сиііам, як вони до-
несли ему, що Ёсипа ніби звір нззів.
— 264 —
13440. За Хмелпицького Юрасн пуста
стала Украіііа звелася , а за Павла Те-
теренка — не поправицця іі теиеренька.
Маке.
То свита старовина. Кох.
Великий Иван, що з дуба виав. Коз.
У мене був брат Ве.іикий Иван. що
з луба впав. От чоловік був’... оттака
голля була, а ійн узявсь, так и злома-
лась— упав. 3 того часу ёго прозвали
Всликий Иван, що з дуба упав—так и
до смерти зостався. Олиш., м. Коз. п.
В Олику—по лика, в Клеванъ—по ді-
да, в Дсражню— по горшки (перші двое
— містсчка, а то—село на Волипі). Лсв.
Тростенець (Волынь) Иолісся кінсць.
Як в Киеві на дзвіниці ченці в дзво-
НІ1 дзвонять, так в Полтаві перекупки на
місті гуторять. Сторож.
Ех сіу и 5 (Кіоѵіае) ргошопіогіо іииііа
аііа ѵйіегі Іоса—ѵиіуаіит езі Вохоіапо-
гит ргоѵегЬіит. Архив Калач., Міска-
Іопіз (XVI ст.) Егаутіпа, 60.
Ромеи город на горі, по дві дурниці на
дворі. Шим.
Добре кодякували Ромнові заіжджі яр-
маркові гості!..
3 Вересочі повплазили очі. Б.
Село //. п.; див № 736.
Понірці—дурні вівці. Кон.
Красняне (Красноколядинці), парод
хитруватніі и рощотвий, глузують так
з Попірців (с. Попори Кон. п.|, що во-
пи люде ирості, хлібосолні; Понірці ж
глузують з Краснян,—що вопи мошки
кличуть істи до себе на храм (сѳ б то,
храму нс снрав.ігють, а храм іх на ве-
спяного Миколи, як мошки багато). С.
Д. Ніс. '
13450. Покошичи (с Кр. п.) роскошичн:
хто прийде в жупані, то пійдс без свит-
ки. Кр. г
Городня—голодня. Черн.
В Суражі все люде вражі. Шим.
13453. Де голова нс лізе, туди москаль
и влізс. Б.
13455. Ні вже, як хто скажс , що «як
у нас у Расеі!» (гарно б то так), так
елиии в рот набери та й ковтни.
13457. Жиди, Жпди-кателпки, не нашоі
віри: у середу, у пъятницю енроватку
іли. Б.
Жид, пан и Німець усс поверне в ні-
вець. Черн.
Жид-Жнд, бодай ти зник! Бал.
13460. Ні, жидівського духу нс відхри-
стиш.
Л ну, панс, й мене так! Кор.
Пан хотів пошкунтувать з голодною
Цигаііа: «що», каже, «иайсамперв зро-
биш поросяті (а воно жарене па сто-
лі), и я тобі зроблю, —а тоді вже й іс-
тимемо». Циган, не довго думаючи, за
хвостик... поцыував та ото іі каже.
ІСамп. •
«ІІімцю, поцілуй мсис онкуди!»—< Жак,
\ѵаз?»—«Егс, мене!» Полт.^Камн.
Знай свиня свое лігво. Бал.
Староі корови пузир. Кор.
Як мале та просторікус. Кама.
Великоі кошары свиня. Кор.
Рад нс рад, а будь готов.
Могущого чоловіка з десятку не вики-
непі. О.
Царськс діло и ніч не спать. Час. (1857
р. Л’ 15).
13469. «На Русі будеш!» — «Уже на
Русі.» Б.
Вийтн на слободу, зпід арешту; опра-
вдицьця. Се, невно, давішна, неві.іъ-
иицьке. М. Ііілз, — У голодний год колись
був у Берестовці козак Мороз, бага-
тир. Люде пухнуть з голоду: снухне,
як скло; вийде па сопечко, сяде. шку-
ра на тварі репне, то вода так и тече.
От він наварить казан кулешу відер у
30 та хліба наиече та й зазивае*. идіть
старе іі мале, іжте,—та так годував усе
село з весни аждожпив. «Іжте», каже,
«добрі люде, годуватпму вас, пока й па
Вусъ вийдете (поки хліба нового до-
ждете)». Вийтн на Русь—од часів Запо-
рожья, де хліба не сіяли. «Та вже прн-
старівшись на Русь ити мушу, ачей
пони відпомшіають мою грішну душу»
—стоіть в написові під парсуною За-
порожца. Кул.
13471. «Бач, які для вас хоромп строюц-
ця (казав пан простому чоловікові).» —
«Нт, добродію, такі будивкя та для нас!
це 6 для вашоі милости.» Вал
Як будеш з правдою кохацьця, то не-
будеш и паном звацьця.
«Хто дурнішии — чи пани, чи прості
люде?»—«Пани сами по собі дурні, а ми
сами по собі.» Кох.
13474. Добрпй був пан: Бог ёго узяв
та чорту подарував. Кор.
13476. Як би влітку на панщину не хо-
дила, так сказали б, що на себе недуг
натягала.
Як беруть за нас гроші (дурно), так
випадком и випадуть.
Чоловік без волі, що кінь на припоні.
Капі.у 3. п. (Глнмъязов).
Хоч рачки, та на волі. Кох.
13480. Як мпр (миряне) похилпвея —
горбатпм зробився. Кос.
13481. Не бачила,як и кропнви росли.Б.
Сиділа у заперті.
13483. Багатий, та біенуватий. Кул.
— 205 —
13484. Гроші добрий робітник, але нога
инй господарь. Кое.
13486. Гино, ик риба а водою. Ил.
И кому па добро йде, то так идо, як
рікою гудс; а як на пещастя иде, то як
гудс. Кр.
Що в нашого Левка вже торбипка лег-
ка (з казки). Д. С. Ніе.
Я вік прожив на злах лободах, або —
як сорока па типу. Б.
13490. Убогий такий, іцо як гнида вмрс,
то пічпм ііоховати. Кул.
Такий убогий, що й кошенятн нічим
з запічка вимапити.
Ні хліба куска, ні соли дробна, пі стра-
ви ложки, иі води корпи. Б.
У ёго грошей, як у жабн піръя. Кое.
Лиха година, як убогнй втрате корову,
а багатпй дитину (див. № 1620).
Бідпс сороцці раде, а багатпй іі кожу-
ха цураецця. Полт. Час. (1861 р. № 32).
Нс енка, не така брпдня,та й стііі до
півдня. Б.
То Божа воля, чи шаслива, чи пеща-
сна доля. Полт. Час. (1862 р.).
Не дай, Боже, біди, то и в кваші па-
лець зломиш. Лсв.
Від роскоші кудрі (кучері) въюцця, від
журби січуцця.
13500. Оджс тугук та іі годі. Ил.
Бог напусть иапустив. Б.
Пішло у шию! Новг.
Сказано там, дс кажуть: «де коротко,
там и рвецця».
Извнв корогбв та й пішов. Б.
Не по правді жнв, адалі—умер, звів-
ся, зъіхав з села. С. Д. Ніе. — Пзвів
корогов и д. — зібрав юрму та н пові-
явся. Ном.
Піймав карася з порося. Не.
Жартують, як багато сподівався, а
мало оббірас. Коніс.
Піймав зайца за крашанки. Ном.
Заробила Гапка біеового батька. Кан.
3 усёго мира та на мою гирю. Лев.
Держав дві корові, а тенера дві вороні
(усе пропало). Б.
Згинув, як марцёвий сніг. Дуб.
13510. Був та нема, та поіхав до мли-
на. Ном.
Був з маком, та став з таком (ні з чим,
порожній). Кор.
Як лмзень злизав.
Кружало, де лежало (було та збрсло).
щ-— . де гайно лежало. Не.
Взяв, як чорт Жида. К.
Повезли, як козу на ярмарок. Бр.
Не знаю, іцо в критти, то и рукава.
Га.
Хоч лопни, а риба не ловицця.
Не держались па горі, а під горою нс
вдержисси. Кох.
Бажала муха злого духа—так и я (най-
мита, чоловіка и д.) такого.
13520. Просив—не дае, випросив — пс
бе ре. Вал.
«Дяче, дяче, чого твоя сімъя плаче?» —
«Пе всім же співати.»
Бідой біді пе поможеш. Черн.
Біда за бідою: купив коля, та й той
(або: аж він) з мадою. Щ.
Жнття, як собаці на перелазі. Ах.
Мов рожепь ёму в очі. Кулж*
Нетсча дала запять! Кон.
Кисне, як кваша (рюмсае). Час. (1859
р. Л 8).
Наплакав, як кіт на сало. Пр., Лох.
—... кіт сала. Бр.
Кисла Орншка (тонкослізка)! Кор.
13530. Терпи до загину. Кобз.
Кожний добродін мае свою милицю
(СЬацис Ііошіпе (1с Ьіеп а за )ашЬе (1с
Ьоіз). Кос.
Гонор такий, що куди тобі! Ном.
Гола—як кіетка, гостра—як бритва, а
дмецця—як шкураток на огні. Ах.
Чоботп нові, а підошви голі. Не.
Глузують з такого, що не мас пічого,
а піе дере. Лоніс.
Дайте санчят хвасті підомчать (як хто
хвастас). Б.
Не хватай муки в міх без вітру.
Нема ліпшого чоловіка над мене, нема
гіршого то над мене. Ил.
Який почеспий! а як натее, то прошу
понюхать! К., Кан.
Як лстів, то й ропотів; як упав, то й
пропав. Зал.
13540. Я тобі казав нс тпрутяй в казан,
а ти не послухав та й повен набухав.
Кор.
Нс клопочись и не роби туроси. Б.
Нётрп ёго иесуть.
Чекае, як каня доту. Бр.—Чигае, як
каня на дощ. Ил.
У .Іядськпх пісьмаків, каня—у кого
хмара, у кого хпжа птиця.
Цур тобі, сатано, відчепись! прнстав,
як па сповіді. Бал.
Наволоктй пеню.
Обвивуватить но дурному кого. И.
Як лихий на шкоду. Ст. Зб.
Росклався на покуті, мов святпй ту-
рецькнй. Сторож.
34
— 266 —
Гребе, як кінь копитом. О,
Якось там звелнчав. Б.
Син батькопі—не «тату», чи як йпако
сказав, а мсшіям намеііпв.
13550. Хто худий—на три милі обійди.
До всякоі масти козир. 3. п.
Гудить.
Протпрутяв віру (ие вірять більше).
Укрий, Покрово, од духа злого и (чо-
ловіка) такого («Добрий, сестрице, у те-
бе чоловік!»— «И, укрий и д.»). Кох.
За святим ділом та чортовнмн ногами.
Кор.
Лиха твар все переможе. Коніс.
За чужую крівавнцю купив у церкву
плащепицю. Кр.
Вложилось се прпсліпъя про одного
секретаря ІІу . . ка, іцо дуже драв, ка-
жуть, з людей, але був собі набожной
и купив таки снравді плащеніщю.
Душа чорна мов у ченця ряса. Бал.
Вродилось ледащо не на що. Коніс.
. Ні, хлопці! ёго пора в Московію по-
слати — там з ёго буде пан (про лсдащо).
Бал.
13560. У вічі — як лис, а зй очі — як
біс. Б.
Дивицця лисицею, а думае вовком. Полт.
и Черн. гг.
Вивертас пику, пеначе Німець (ради ко-
ристи уміе буть и сяким, и таким). Кон.
Маною вродицця, а доброго ні в ко-
пійку. Сл.
Потайна собака (на чоловіка). Пом.
До вовчогомъясива собача підлпва. Кос.
Монахи, що не дають промахи. Шгім.
Він вміе пійматп вовка за вуха (поко-
ристувацьця чим). Кос.
Лисице, лисице! та й довгий же твій
хвіет.
Так він до вас берёцця,—як не знае
чого! Сос.
13570. Панська підлизуха. Пом.
Чумак чумака таранею допіка, а саму
ёго з воза потягуе чабака. Сторож.
Як бачить, так и рачить (тоді годить,
як у кого що е). Б.
Сюди хрестом, туди хвостом (таке-то
яхидне).
Робпти золотий міеток до ворога. Кос.
Тхори тому, що носа не мае. Ил.
Мое діло тсляче: наілася та и в хлів.
Гл.
Москаля підвіз. Лів.
Я не до вас—я до Дунаю: водиці на-
пъюсь та й додому піду. Б.
Вовк добірався до гусей, коли пастух...
так той ото й каже. Жарту ють, як хто
вдас, що того в ёго и в думці пема, а
тим чйсом воно певпо с.
У голові мов у пеклі—иічого не вид-
но. Бал.
13580. Утяв шварту (зробив кому па-
кость, але не на вбиток, а па посміх)!
Кор.
Казали—минецця, а воно тільки пастае.
Шим.— Казали — минаецця, а воно ейме
прпступае. Пом.
13582. Вертицця, як шило в паніетарі.
Зал.
13584. А як би там око було? ІІом.
Глузують з дурпоі жалобы, що, мов,
піпурпув чим, або так дуже ударпв. В
«Десять Кіп Казок»с про се и брехенька.
Вддить очима наче здбдій по ярмарку.
Б.
Шик-пик—не в сіх, не в тих, в сапъ-
янових. Б.
Скраспів, як искра. Лсв.
Не до стида, як сорочка лиха.
Якого уродила ненька, такого принме й
земелька.Сторож.—Якого привела мама,
такого привитас й яма. —Який вийшов
зпід пелени, таким останусь и до труни.
13590. Дай тобі, Боже, щоб ти тихень-
ко гомонів, а громада б тебе слухала. Кох.
Менши кокот, менше клопот. Гл.
Наплюй ти ій в вічі, та скажи: «одка-
снись од мене й од лпця мого». Б.
Так и лізе, як чвора. Б.—Бігать чво-
рою (або* слстою).
Слідом бігать.
На ёго такий—Божий кий (сердптий).
И.
Война посеред гайна. Б.
Три музики грало и всі три впграло
(спорились и не згодились — кожний по-
своему прав). Кон.
Так лаецця, що чистій на землі буде,
(ніж) як він вилае. Б.
Без огню варить кого (докорять чим).
Оце вже й почали пендюра водить (ла-
яцьця).
13600. Світчнв ёго, світчпв. Ном.
Лаяцьця прйкладно. Б.
Задай я тобі бурду. Збр. Шей.
Гляди лиш! так полстиш, як хтось на
лопаті. Л.
Не бачить би ёму Красного Колядина! Ч.
Ну, знав би віп до новпх вівиків.
Е—дурні наші! Полт. п.
Звичаііна лайка.
Нікчемний ваш рід! Нікчемпого вп ро-
ду! Пзроду нікчемпі! Та що вже з нік-
. чемних! Нікчемні собі у затишку. Кох.
_ 267 —
Як дам тобі, так світ за ’вчшіку зда-
сця. Пс.
Старосвіцька. М. Білз.
Тут тобі й пуп розвъяжсцця. Ч.
Пропадсш, як гнила колода. К.
13610. Шо, жив! горобсць каже жив-
жив-жив; а як поймаютъ, то й не жи-
ве. Бр.
В три-шия тебе прогнать. X, Кон.
Кота ще треба пошанувать (палицею),
щоб він сюда пе шіикав. П.
Кнут пе апгел—душі не виме, а прав-
ду скажс. Час (1857 р. Л? 12).
Жалко, що по помічсно, де записано!
Ном.
ІОвелі р и и к—л ати рп ик. Черн.
Лайка.
Клспачівський злодій (як хто иишком
візьме, або просто вкрадс). Л.—Оце Чс-
вильчане (уідливе, або—усе рознссли, роз-
хватали, па обіді або-іцо).
Клепачі и Чевильча (сс. Л. п.) з дав-
них-давён вславплись по Лубенщипі зло-
дійством. За мосі памъяти іце ‘діялось,
що чумаки було гапяють іх батіжжям
в Луб. по ярмарку: піймають па крадіз-
ці, дёгтем обіллють,' обсиплють піеком,
та іі почнуть скрізь по ярмарку—тіль-
ки й кари ім було.
Красилівська мйсниця. Б.
Дражнять Красилівців (с. Борз.п.)
що років 50 вони перппій тиждень по-
сту заміеть маеннці гуляли и іли скором.
М. Білз.
Струць задесёнський. Б.
Дурень, як Задесенець чп Литвмн. Л/.
Білз.
Маня. Б. — Пірка.—Байда.
Дражнять жівок або дівок—«майею» и
«піркою» вертливнх, а «бандою» здоро-
впх неповоротних. М. Білз.
Листопадная маня. Черн.
Лаялись жінко.
13620. Стара гаргара (або: ^аркгара,
еер^гера). Б.
Сердита, лаюча баба.
Щоб таких густо сіяно, а рідко сходи-
ло.
А щоб тобі піп приснився! Вал.
Щоб тобі віку, як у кози хвіет! Лев.
А щоб ти попав па Серпяжин шлях
(біля Каніва).
А щоб тп пішов під девъяту палю! (?).
Час. (1859 р. Л? 33).
Щоб тебе норпці сточили. Б.
Щоб тебе понесло на папороть-моги-
ли та на Щокотпн слід.
Років 50. тому в Оленовськпх гаях
(Б. и.) вовки ззіли багатого козака [Цо-
коту; жінки нашили ноги. М, Білз.
Нехай тобі болячка з грішмй, окрім
хреста. Б
Що иа старих грошях були хрссти.
М. Білз.
Хай ти піди навпакм сонця. Б.—...пі-
ди попками та тічками.—... піди очере-
тами та болотами.
13630. Нехай тому луком душу випре
(як дорікають, що лукавпуеш). Кор.
Щоб тебе кров гаряча пила (за пъя-
иицтво)!
Щоб тобі ні втіщицьця, ні врадоваць-
ця!
Не буде тобі ні добра, ні житла! Б.
Щоб тебе правцем поставило! Кор.
Треба простить, або прохворостить.
Потіль бнть (чоловікові жінку), покіль
материну шкуру зніме, а чоловікова на-
роете. Б.
Треба б ёму ижицю прописать. Кор.
Напали, як чорт на попа. Гл.— Ухо-
пився, як чорт за попа. Рад., Л.
Верболіз бъе до сліз (школярів). Вал.
13640. Скігліть скільки хочте, тільки
нас не морочте. Сторож.
На менГ тількі піч не була (такий би-
ти й). Б.
Забив забузани. Лів.—Забузан забив.
Пр. в Ст. Зб.—Забузан нікого не забий.
Ст. Зб.—Забіти за бузан (заткнуть за
пояс кого). Ввх. (Час. 1859 р. 8).
Пійшов ёго плуг орати (по ёго ста-
лось). Б.
На відважне батька в лоб. Проск.
х Берись, синку, за свою свитинку. Хор.,
Пр.
Хвалено тих, що твердо стоять за
свою батьківщину. Коніс.
Не бери голою рукою. Бр.—Голою ру7
кою не займай (або: нс чіпай). Пвх.
Бог на нас дпвицця (лихо спіткало:
гряд, сухоліття и т. инше). Кох. — Бог
на тебе дивицця (як каже або робить не,
по правді).
Круту' молоть (бояцьця кого). К. г.
Бігае, як упіеяна миша (перелякалась)
Б. —... упіеяний тарная. Кор.
13650. Ковалпки в паніетарі кують
(страшно).
Сміливий, як Святий Петро. Кос. .
Завзятий як перець, покіль не вийде
на герець. Хар., Зін. п. (Опошна).
Ховаецця, як зозулька по кроппві. Н.
«Вона и ховаецця—бабуспна тиличка
—як зозуля по кропиві, а то скот іі
бнв!» Коз.
3 тебе дух, а з мене переполох (ка-
же переляканий тому, хто перслякав).
Полт. Час. (1861 р. Л 32).
*
— 268 —
Тікають ие одбича, а од калача (вздо-
гоп кажуть, як хто тіка: жарт). Кох.
Сотворітс милостииу, господа милости-
виі. Черн.
Кажуть старці.
Дасть Якову—дасть и всякому. Кон.
Гропювитнй подай-Бог—іцоб сам чорт
не знав. Квх.
Спасибі! пехай вам Біг силу верне. 77.
Кажуть тому, хто поміг зробпть що.
13660. Обувшись в моі чоботи та мене
й лае.
Готовенькс и кішка иззіеть. Час.
(1859р. Л? 33).
Напірай яа стриб та й па добрий! Кор.
—Плаз та ще й добрий. ІІом.
Бач, ковбасу почув, а вербн й пс по-
чув. Кор.—Бач, млинці и почув ид. Ном.
С довга брехепька про старця и его
поводатиря. -В разпих міецях вопа раз-
но росказуецця. В Коропщині, як рос-
казус д. Каміпѳцький, так, іцо повода-
тирь був ледацюга, а старець—ничого
собі; поводатирь раз нншком ковбасу
став істи, а той почув, та іі дав ночу-
беньків—тактой и одскородив ёму:прни-
шли раз до бурчачка.а за бурчачком вер-
ба: «плпгайте», каже, «паноче, бурчак»;
тоіі плпгнув, та об вербу головою.«Бач»,
каже, «ковбасу и д.». Л вдругс, пово-
датирь зовсім ззбажав сліпого збуцьця
тапідвівііш до річкп, іі каже: «папіраііте
па стриб н д.»; тоіі розбігся, обперся
па костуряку та іі бульконув серед річ-
кіі. Але мені більше подобаецця, як рос-
казують сю брехепьку в Лубенщипі.
Там старець злющпіі и раз-в-раз бъе
костуром хлопця; мав пюх такий, іцо
гідуть оце степом, панесе повітря;
«стііі», каже, «чую млинці, або ковба-
су там»,и почпе носом водить ниюшнть;
п як почус—костуром того, «оттдуди»,
каже, «веди»; як траплявся рівець або-
іцо—звичме іштав; «чи півилаза, чи ці-
лпіі плаз?»: як перескакував вже —«гур-
гуц!»—каже. Териів-терпів біднпй по-
водатирь, та й набрався розуму—па вер-
бу ото павів; бо ні втектп було не мо-
жна, пічого. Захоче було оце втектп,
або носом такипочуе, або так, та іі до-
жене; та ще іі бігти дуже не буде:
винюха чп вислуха, як п де біжить, та
як шкабуртне костур, то гаеппдів свид
так и заплутаецця поміж ногами; нрн-
біжить та й насяде, як шуляк куропъя.
Ном.
А сорочка—чи не міх, чи не міх? а під-
въязка—чи не завъязка? Кор.
Бувають такі старці, що одни у хаті
бавнть господарство кобзою, а другі по-
раюцця по хижах та по коморях. От
раз, ті папелешкалп всякого збіжжя—
пема мішка, пікуди ховать; новодпрь
приходить у хату та іі каже нншком тому,
що грав,—а віп оттоп почав приспіпу-
ъать до тапців: «А сорочка п д.» Камн.
В ёго и зза нігтя кров ис піде (скупе).
Час. (1859 р. Л? 33).
Пожалунав вовк кобилу: оставив тик-
ки хвіст та гриву («так от и нас пожа-
луоалик). Кох.
Кожух лежить, а дурень дріжить. Б.
Хиба можна у неживого бога хліба вы-
просить.
Од яертвих бджіл меду не істи.
13670. Не прикладав муки, не простягай
руки.
Хоч кваша, та не ваша. Кор.
Губки! Б.
Кажуть з серця.як хто чого просить.
ІІерепалепу губку дають кручепим со-
бакам. М Пілз.
Дано псу .мъясо,—хоч іж, хоч надальше
остав. II. (Час 1853 р. 383 карт.).
Як хоч, мала: хоч біжи, хоч тюпай.
Лев. •
Нехай завидують гірше, щоб прибуло
більше. К—Завидуй гірше, так уродить
більше.
Коли багато свині гайна, так вона ще
рие.
Пехай кріваве забпрае (крівавицею до-
буте).
Так рябцем и вхопить. Кон.
Уже! купив за шаг—ледві пре! Б.
13680. Взяв, як (‘) свое. Иі.
(*) Пре, мов. Проси.
Ет взяв!.. як вовк вівцю. Бр.
Пехай же воно велико роете, а велп-
ким здохне. К., Хар.
Кажуть з заздрості, як гарна худобп-
па у чужого чоловіка, або ворога. 1Ц.
На наш кра.м пандецця пан. Б.
Хоч у пекло, аби тепло. Коніс.
Чого тужить, що батько лежить! як
Бог поможе, то й матку положе (як бід-
каецця незнатьзачим). Нові.
Не те в Кузьмы на умі. Не.
Так пк назолоті. Б.
Як кому що кортить, та не нрнзпа-
СЦЦЯ. Л/. Іи із.
Як би так хотілось, як не хочецця (ото
так дуже не хочецця робить, чи-що). Кор.
3 вашоі руки куль муки. Сл.
13690. Хоч би уже лупилось курчям, а
вилупилось чечітка. Кан.,К.
ГІрецця, як віл на рогатину. Пр. в Ст.
Зб.
Як торішнёго снігу (жаль, забажалось,
боюсь)! Ск.—Як літошнёго снігу. Коз.
Сс вже (або: молодим, старнм, мені и
д.) и Бог звелів. ,Т., Рсв.
Будь воно турецьке! Б.
— 269
Азась, мурнй иехрощеиий! цеглу іж, а
не хліб ночеиий. Сторож.
Оце 6 щс падав чорт діла! Кор., Л.
Поступись, небо же. Гат.
3 печи котсіш учаділо. К.— Послі чо-
го се? кошени вчаділо! Гл.
Пс пив води Дунайськоі, пе ів каші
козацькоі. Не.
13700. Ім міх, а нам рядпо. Ст. Зб.
Як завпдус кому, або похваляс, то
другс так одріка: жарт—дурипця, мов!
С. Д. Ніс.
Пс горіло, ие боліло,—давай бабо хоч
поліпо. Б.
Співатнмс півсиь , чи пі, а день буде.
Кос.
Чи буде решсто бобу, чи ие буде (пс
на певпе пе хоче йти). Ст.
13704. Сказав Забіла: пс буде діла (ко-
лись первий паи на Корошципі—що з ко
хотів, те й робив). Кр.
13706. Сиріч кобза! иа Лисій горі яр-
марка. Кр.
Со рябоі бичок. Ч.
Не до иашоі шиі ті комірі шили. Кр.,
Гл.
Не по пашому піръю.
Знають усі чудотворці, яки ви бого-
мольці. Гл.
13710. Ів би Москаль сало, та ба! Б.
Не всі ті пиво пъють, що варять. Лев.
Се вже не шпачки! Кор.
Чоловік навідав гпіздо шпачепят и,
збіраючись до торгу, всчорком пішов,
щоб то видрать и назавтра в торгу про-
дать. Саме коло бсокоршш, де- було
гпіздо,стрів его ста'рець и пита.куди йде.
«Піду шпачків видеру, завтра у торгу
продам.»—«А де вони?»—«А ось на се-
му бсокорі.»—«Е, ні (Грицьку там, чи
Потаие) пе роби сего—гріх, усяка тварь
дітей своіх любить и дуже вбнватимец-
ця по дітях». Уговорнв чоловіка, пішов
топ додому, але ніччю передумай: «хоч
гріх, хоч два—видеру: яку грпвню втор-
гую, соли куплю». Ураіщі пішов чоло-
вік, сів підосокороми роззуваецця, щоб
то лізти на дерево. Коли пастушята и
питають: «Що се тп, дядьку, будеш ро-
бить9»—«А іцо? полізу на дерево—шпач-
ків видеру».—«Е,шкода!старецъ чутьзо-
ря приходнв п видрав». Почухав чоловік
голову, з тпм п пішов. Через якігіісь
час прийшлось ёму еднать старця—сина
женин. «Добре діло», каже той, «нехай
Бог иомага!.. А кого ж», пита, «дума-
ете брать?» — «Е, ні,» одріка, «се вже
не шпачки!» Каліи.
Аби до нового (хліба) стало. Кох.
Як би усі ковалі, то й на ковалів би
плювати. Лев.
Тільки в торгу и мъяса, що Козина па-
ніетара.
Була б шия, а хамут буде. Гл.
Аби груба, то пос буде. Кизки.
Сказав одни чоловік, як скопом стра-
хав громаду, іцо, мов, нокине, коли но
будуть слухпяні.
Поки е люде, поти сс буде («Хіба щс
вопо пс вивслось?»—«Поки с и д.»). Бал.
Пішла раз—не гаразд, не одважусь в
другий раз. Коніс.
13720. Е, як би та як би, та виросли
па голові гриби, то був би огород. X.
Добре сулпш, та пс гарно мірпш. Крс-
менч.
Сказав чумак Жидові, як той, даючи
хороші гроші за воли, ставив—побор-
гувать іх (од Водохрищ) до Великодня.
Коніс.
Хіба я тобі загадав море випити! Кос.
Гаразд дзвопити попсрсду як миряне
зімпілнея.
Хто бабі ис внук. Гл.
Кого ми хочем, так нас ис хочут^. Б.
Як язиком, то й ложкою. У.
Що бувае, тс н минае. Полт.
Любить, як пес дідька. Коніс.
Йде опір (опинаецця). Пир.
13730. Натягасцця, як пес до роботи. Ил.
Жене—аж коліном пре. Б.
Не всі бо заразом. 3.
Хтось сідав на коня, та иіяк не сяде.
От він и молицця: «ах, Господи, помо-
жп! Мати Божа, поможн! всі святі по-
можіть’.», та як натужжпцця—та и опи-
нився на другім боці. Тоді повернувся—
«пе всі бо», каже, «заразом!» Коми. В
Десять Кіп Казок маецця теж ся бре-
хенька, тільки там притулена вопа до Ма-
зура: «не всисцн з бо разом се бежце»,
каже. Пом.
Чорт скорих бере. Л., Кор. — Поспіш-
ііих чорт хапае. Кор.
«Я тобі поможу.» — «Поможеш, як заець
кобилі.» Не.
А ні в студсній воді но умиссся. Ил.
Авінмовчить,татільки плечима ниже. Не.
Прийшов збоку, та взяв строку. Кон.,
Ст. Зб.
Бачив и горох, и чечевпцю. Коз.
Сказано про чоловіка, що кілька ра-
зи був під судом. Коніс.
По два доюнп ’дбувать (поспівать и в
одно, и в другс місце). Б.
13740. Продастъ и викупить и гроші по-
щитае (битий жак). Кор.
Як по уху вдарило. Ст. Зб.
Наівся забудьків (усе забува). ІІом.
Чинь мондре , а натри конца (давнее
примовъе). Бел. (I, 170).
— 270 —
Як 6, так жму, а нема, так жду. Гл.
Розживисся, як зпайдесся. Вал.
Прийшов Циган до чоловіка—три дні
нічого въ рогі ие було, сімъя садить
голодна—а там жіпка хліб з печі внймас,
борщ на припечку булькотпть... «Кипи—
кііпн»,каже,«борщику,будем тебе істи »
—«Будем істи». одказус хазяіп, «та нс
всі.»—«Хіба ти не хочеш?» Коли Ци-
ганчя прибіга; бачить, на лаві хліб па-
рус... а попросить сором. «Идігь», ка-
же, «тату, обідать.»—«Иди—обідаіітс,
я з добрими людьми побалакаю». Циган-
чя не йде, кличс вдруге, втретс... II!
як ухопить Циган хліб, як шпурне ним
в Цигацчя... «Нічим мені тебе, гасни-
дова дитпно!»—а Циганчя за хліб, та
додому (Див. № 11982).
Тоді треба старе руйнувати, як е з чого
нове будуватн. Кременч., Коз.
Одповідь на раду переміннти старих
сторожів. Коніс.
Нікому не вірь, то нихто й не зраде. Ах.
Один день розорився, та навіки хазяі-
ном зробився. Гл.
Не в дорогих кунах (по карману). Б.
13750. Що піймав у руки, те и держи.
Треба ставити дзвіницю посеред села.
Кос.
Треба одійти од ями, щоб гаразд іі пе-
рескочити.
Двічі молодим не бути. Рев.
Ховаецця, як кіт из салом. Б.,Бер.
Довго у ступці (иготі) цибуля воня. Кос.
Зробити що, як самому знать. Лів.
Дать нйвід (навчить, що робить). Б.
Нашого пономара ніхто нс перепономо-
руе. Кр.
Летів ворон через безверхе дерево.
13760. Не клюй курка крупку, не кури
Турка люльку.
Не купити ума, як нема. Кох.
И була б дурна — так вже тричі дур-
на (не доладу щось зробила — за те ото
й сказано).
И зпереду чоловік, п ззаду чоловік, а
увесь — як на сміх (про дурня). Вал.
Верба товста, та пуста. Пир.
Під носом косовица (ус виріс), а на ро-
зум не орано. Кон. — Під носом косить
пора, а в лобі й орать ні на що. Кор.
Як дурень (*) з печі. /і., Л., Пир., Б.
Схоппвся, вискочив, бовтпув и д.—
(') дурний. Зв., Пр., Кр.
Шубовсть — як чорт у воду! Гр.
Тенде ренде з маком. Гат.
Вилетів, як горобець из стріхи. Бр.
13770. Неначе миш вискочила з борошна.
Кулж.
Проспавши день та ввечері (коля зга-
дав або взявсь до чого)! Кр.
Пз порожисто та в нісчимне.
Ой іхав я серед мора дробинастим во-
зом; огляяувся перед себе, повна люлька
раків.
3 одного чорта утяв два (поправляючи
помилку, знову помилмвся). Кос.
Віп дуже розумний: решетом у воді зір-
ки ловить. Полт. Час. (1862р.).
Знае він кошечу загребу. Вор. г.
Женицьця пробі, а хліба врізать не вміе.
Не.
Про тпх, що вдають з себе старішях,
ніж справді вопи е. Коніс.
Недавно осліп, а лічого не бачить. Полт.
Час. (1862 р.).
Убравсь (*), як муха в патоку. К.
(1) Заліз. Пр.
13780. Завъяз, як собака в тину. Зв.,
3., Кр.
Увъяз, як пес на ланцуху. Ил.
Забравсь, як чорт у вершу. Бр.
Кублпцця, наче курка на яйцях.
Зарився, як свиня в багні. Вал.
ІІрнмостивсь, як сорока на колу. Ёвх.
Висиш, як пес коло ятки. Проск.—...
як пес на голяці.
Хоп муки лопаткою: він задивився, а
я й дві («ото опікся, або-що»), С.
Двое кукало, а одно полетіло (як що
впаде, або-що). Б.
Граецця (або'. Водицця), неначе з хлоп-
цем. Кулж.
13790. Моргнула, як кругловида (свиня)
в двері. Бр., К.
Як хто заглянѳ, та й назад.
Вигляда, мов криса з круппів. Ёвх.
Заглядае, як сорока на голу кістку. Пр.
— ... в кістку. Проск.
Прийшов, як огню вхопив. Ск.
Прийшов скоро,—и ні сюди, ні туди,
та й пішов.
Умница, хвалить вся улиця. Кр.
Благовіснпй, мов в Петрівку теля. Вал.
Чи не приступило тобі, хваробний (чи
не сказився ти)! Нові.
Пішла по селу добувать киселю. Коніс.
Він угадуе свята, як вони вже минули.
Кос.
Почав «за здравіе», а звів «за упокой».
Коніс.
13800. Слава тобі, Боже наш! вінчаецця
чупендас. Кор.
Та вона вівця! Гр.
Баньки виставпв, мов жаба (витрпшку-
ватий). Вал. — Очі, як у жаби. Ном.
— 271
У тебе уса (зіс) велпкі, пухлі тіі аж до
уха, а ти того не зпаеш, іцо я. Б.
У іх два верхи у хаті. Кох.
Волають иодорожнёго чоловіка в хату
опочити. «Чи одни верх», іштас, «у вас
у хаті, чн два верхи?» — «Одни.» —
«Ну, коли одни, так прошу нрийматл.»
Але увііішовши у хату, пезабаром по-
мітив, що жінка чолоііікові но корнцця—
за шапку; «Я», каже, «вас пнтав, чи не
два верхи у вас у хаті? Там, де два вер-
хи, я ніколи не останусь, хоч бп як при-
томи всь.»
Невісток багато, а хата неметсна.
Полт. Час.
Всі кинулись туди—и міх, и трава. ІІом.
Така правда, як Бог казав буселю. Кос.
Межи Ляхи и Чехи. Си., Бус., Сенковсъ-
кгш.
Бозна-куди и як; з Нестора.
Од ёго як од Жида правди. Кох.
13810. Хай я душі пущусь (коли пустила
бичка). Б.
Щоб у мого ворога духу стільки; щоб
у мого ворога зірку стількп, як у мене ху-
доби.
Нехай мене в обліжні положить.
Щоб я трейчи Німцем став. Греб.
Коли дзвонють , то видно празник (не
думай, що брехня—щось е и правдп). Кр.
Уже слово не прийдецця як-небудь. Кон.
Знаю, як свою руку. Бр. —... яксвоіх
пъять палців. Пир.
Не забуду я тобі смерті, хіба би мені
на груди пасипали землі. Проск.
Гріють зуби на сонці (сказано про жі-
ноту, що весною, в свято, посідали під
тином и скрекочуть собі). Казки.
Я тобі кажу, а тп таки колядуеш ко-
ляду біеову (брешеш). Б.
13820. У ёго язик у роті, а не у ки-
шені. Кос.
Гусей підпускати (збрехать, плітку пу-
стить). Час. (1859р. Л 7).
Сю ніч баба Ліщиха, на піч лізучи, оц-
це говорила.Лев.
Такого наговорив, що и в головах низь-
ко. Лев.
Двое білнх,трейтесніг.йс.—... атретій,
як сніг. Полт. Час. (1861 р. Л 32).
Хоч ти хрести іж, не повірю. Кор.
Ой там на базарі собаку прпвъязали!
Кул.
«Хіба ти бачила?»—«Людеказалн!»—
«Оіі там и д.»—дурне ыелеш!
Чуемо, що бовка дзвін, та не знаемо,
де він. Сторож.
Адже дзеркало показуе пику, якоі саме
не баче. Кос.
Такий вірпий, яклічба жидівська: пис-
нё мов би то й раз, а перслічиш , так
все два або й три. Сторож.
13830 Чули, як говорили, що бачили,
як іли. Кул.
«Смапша каша!»—«Хіба ти ів?»—«Ні
пс ів.»—«Апочімжѳ ти зпаеш?»—«Чули,
як говорили и д.»
Цвіркуи на вндоці пе цвірчить. Зін. п.
(Опошпа).
В вічі боіцця правду казать, а за очі
то іі брехні вигадус. Копіе,
Окром базарю ніхто пс знае. К.
От уже й пустила туросу (поговір, брёх-
ні, плітку). Б.
Нехай про мене люде шепчуть: при-
стріт не нападе.
Добрі віеті не лежать на міеці. Не.
Чув у Кисві у лаврі од прочап. Коніс.
Виновата хата, що привела Гната. Б.
3 тих-то річей так и сталось (од то-
го-то...)
3 лііхоі години. Г. Бар.
За своею лихою годиною (позабувала
піені). Кон.
13840. Гарна дівчина, та женихів нема.
Коніс.
То не майстер робить, то посудина ро-
бить. Бр., Пир.
Не велика кѵрява, та багато людей гу-
бить. Час. (1857 р. X 13).
Хоч и риба потерушка, та хороша юш-
ка. Лев.
Чоловічество повелівае/а пан тисяцький
ні.
Така вже справа. Кулж.
На те гнути. Гат.
Рідко, та ідко. Дуб.
То то й диво , що гірке пиво. Полт.
Час. (1861 р. Л? 32).
Красна ложечка не метаецця, та й під
лавою не валяецця. Гл.
13850. Затим ходим у портухи, що роз-
носили вовну мухи.
В Москву з грішми, з Москви 3 ВІИІ-
ми. Коз.
Чув у Кобижчі од 80-літнёго діда: од-
повів на раду—вдацьця з справою проти
пана. Коніс,
Святе діло—королёвське! Б.
Чи карася, чи порося, аби б наістись
(«та давай, жінко, чи карася и д. >). Кох.
Хороша, колп б трохи довша (пісня).
Кр.
Дарма верба, що груш нема! аби зеле-
ніла. Пові.
Те ж гайно, та й порідшало. Лгв.
— 272
Стріло (*) бріло, аби (2) було. Г.
(*) Цвідо. Пир. (2) Боже дай. /•>
Хоч наличану справу. Зв., Чшр.—Хоч
ликами шитий. Ст. Зб.
Роздобудьтссь—приідьтѳ, чи-що.
Вибрала дядя, на себе глядя. Г.
13860. Пршіадае, як Жиду короста. Гл.
Не годицця й до Рсдька на обід. /7.
Заплющ очі та й покинь. Л., Кам.
Золото залізце (пікчсмпе , чортвіщо).
Кат.
Ні стейки, пі гейки (ні стоіть, ні йде). Б.
Схапав на живу нитку (поспіхом зро-
бив). Кор.
Я косъ накось, а все бач не так. Час.
(1857 р. № 15).
Ні попу, пі наймиту. Б.
Сяка-така межйсітка (ні се, ні те).
По всёму світу сёго добра багато е.
Полт. г.
13870. «Багато там роботи?»—«На од-
ного хахла буде на день (багато).» Кох.
Такого дітей, то й гілля не здсржала б
(як би завісив). Б.
Набравсь, як лпн мулу. У., Пир.
Тут хіба тільки батька та матері нема
(а то все е). Щ.
И стус и брус, и качалка й рубель, три
повісмі конопель, три копиці копіей іщі,
московъячі рукавиці, ще попова шапка, —
то все буде слабка. Збр. Лаз., ІІом.
Гоняцця, як хмари. Бр.
Узявся на кремпіль добре. Кон.
Аж кріз палці тсче. Щ.
Тількі за малим богом пе зроби а (за
малим ділом). Б.
Ёму (украсти и д.), як раз плюнуть.Об.
13880. Наче руками (вітер, доля и д. —
що забірае од нас, не маючи рук). Ск.
Закрине, як решето. Пир., Л. — От
вже сказать! як решетом накрить. 3.
Так-то и одбуть, лиха не набравшись. Б.
Швнргома докинуть. II.
Возів (сіна) 12-ть такпх увезе , що
тільки достанеш швнргома докинуть.
Не спиниш, мов воду з лотоків. Гат.
Не вспіе гирява дівка й коси собі за-
плести (як ми вернемось додому). Сто-
рож.
Бере, як багатого за живіт (кажуть, як
добре плуг бере и д.). Рад., К., Хор.. Б.
Бере, як віл на роги. Бр.
Ухопив, як вола за роги. Гат.
Попер, як сірий корову. Р., Л.
13890. Гепнуло(1), мов довбнею. Пр.
(*) Геп. У.
Трясецця, як молоде теля. Ил.
Иде, як вода на лотоьах. —... як вода
з камепя.
Аж луна пішла. Пир. ~~... йде. Пові.—
Аж залупало. Бер.
Мпуть, якшевці шкуру. Бр.—Крутить,
як швець шкурою. Ил.—Тягне, як швець
шкіру, абп більша була. Проск.
Вовки свипю, поросята лежу ссуть и д.
Гудеть, як гудок (ибо: гук). Ст. Зб.
Гуде, як вода з лотоків. Бр. — ... в
лотоках. Гр. — Як вода з лотоків. Бр.
Любимосьмо прнймати, як се — теперь
приймаймо, як Бок дае. Проск.
Поти попадя княгиня, поки піп не згине.
Гл.
Хіба десь будеш братп на страшній не-
ділі шлюб? Пем.
13900. Так рано встала, що аж на по-
розі розсвінуло. Кр. — ... встала, що й
півень пасмітнику заспівав.—Рано встав—
па порозі освів. Ст. Зб.
Так рано з досвіток идеш, що сорока
починки полічить (сорока рано скрекоче—
починки лічить досвічанок). Кр.
Збігаюцця, як на солонище. Ил.
Не ходив, не ходив мій батеяько, та як
пішов, то й двері (!) на плечях приніе. Л.
(') ворота. Пир.
Дивного хвелю чоловік. Ил.
Став, як укопаний. Г., Лів.
Аж потилицю почухав (певдача и д.). Кр.
Похожип ведмідь на копйшника (злото-
го—од копа*, кажуть, як прирівяюе що,
зовсім непохоже). X.
Які сами, такі й сани. Коз.
Од свині не будуть ведмежата, а ті ж
поросята. Кор*
13910. Чорт біса витягне из ліса. Полт.
Час. (1861 р. 32).
Як словом, так и ділом. Рад., Пир.—
Тут словом, а тут ділом. Ст. Зб.
Що кому чля! Дуб.
Іхав Лях (пан) верхи, а геть зпереду
чоловік, а назустріч піп. Здпбавшись з
гюпом, чоловік взяв благословепня п по-
цілував у руку; пан, здпбавшпсь, од- >
вернувся и догнавши чоловіка : «волял
бим», каже, «ко§о дру^е^о поцалбваць,
а нежели тё^о попа в ренкеЪ» — «Що,
пане, кому чдл!» Пазки.
Як Жид убогіій, свиня худа, жінка пъя-
на—нема гірше. Кох.
Рости перш угору, вгору, а послі внпз:
так уже Бог дае. Б.
Зазнавши крупнбго й мъягкого.
Поживеш дальше, так побачиш більше.
Там то тиеш, аж в шкіру не влазпсся.
Проск.
— 273
Дай, Боже, я добрім здоровій поболітп
(кажуть тому, хто удас з себе хворого).
Кор.
«Голова болить!» — «Топаністарі лег-
ше». У/., Кат.
13920. Бог піку прибавки, а од смерти
оддіілив. /А
Заздалегідь обрнкотпцыія (зробицьця хо-
рим) хочепі. Коз-, Час- (1853 р.
Хіба треба у недужого питати, чи ба-
жае віп здоровля мати. Кос.
От я зіму пн лежала—хай огонь у печі
лежить. Б.
Такий силыпій чоловік, іцо можна вби-
ти. ]Ц.
Вопа цвіетиме-цвіетиме, та іі умрс. Б.
Хирітпмс—хнрітнмс, та іі умро.
Дивись, яка ситіика в очах. С.
Од прнстріту, знахарка бере шклянку
чи кухлик води, кида туди жарину, вити-
ра хорого сіллю, іипуе тиею водою и дае
й хлиспуть іі. 10р. (Час. 1855р. № 21).
Як болить живіт и прнступае до серця,
розбовтують мезипим палцем з правші (ко-
печне сим, а пс други» палцем) сіль у
воді (у чарці чн-що) и пъють.
Як папише Бог смерть на роду, то не
обійдеш и на леду. Б.
13930. Пстка кістка—викопаний батько.
Г., II.
Поли ёго поховалп, а ми тільки опла-
кали. Б.
Плачте очи хоч довіку по доброму чо-
ловіку.
Горбастий цвинтарь у молодого лікаря
(багато могилок). Кос.
Там народ (парубки и д.) один в одно-
го—як перемиті. Пом.
Па те мати уродила, щоб дівчина лю-
била: чорпі очі вліпила. Кр.
Шия, як па мотузоцці (худа, топка).
Пом.
Руки, як кописточки (худі, окостуваті).
Сліппй, кривий, рудпй та красний са-
мый опасный. II.
3 рудих пема святих, та и з чорних
чортма добрих (руда сказала чорнявому).
Кох.
13940. Маруся безуся. Б.
Дражнять усіх, що зголюють уси, або
пе мають іх. Л/. Білз.
Лоб Сиволозький. Б.
Дражнять Сиволожап (село Борзеи.
пов.),що внеоко підголююцця,та й уся-
кого, хто так робить. М. Білз.
Розумна голова багато волосу пе дер-
жить. Кох. —... а даецця ему лисипа у
шіеть періпків.
Чмнхае, як овечка. Л- — ІІиршить, як
। опечка. Пнр.^ П,
У мепесип—такий варпг (здоровий, ви-
сокпй). Ст.
Там велетеиь такий (височсппий, здоро-
венпий)! Пом,
Здоровий, як лут (?). Кон.—Лут з ёго
такий.
Оце лохвицька ряхта (писоке. ІЦо воно
за ряхта така?). Р.
У ёго у штапях уже діти пищять. Час.
(1857р. Л 15).
Пицура (пика) решетом нс накрнеш, за
три дпі пе обгепаеіп. Кор.
13950. Гамела (оцупок такий, пестслс-
па)! Кон.
Балда (псстелспа, иепроворпяка; в Чер-
нігові е Балдииські гори)!
Старе виставляе себе, то ис скоро іеть;
а воно ком-ком, що б було двом, то вопо
само прибере. Б.
Великі роблять без грошей те, що малі
не втнуть за гроші. Кос.
I Старость не приде з доброю: коли нсз
। кашлей, то з горбом. Гл.
Сама старість хороба. Рев.
Горобець молодець, а ластівка краше.
Коніс.
Аби б тільки обложити, а було б коло
чого ходити. Ст. Зб.
Ого, напрутнв! так буичукбм (або: бун-
чука) и стоіть. Б.
До вінця як идеш, то про смерть нс
думай. Коз.
13960. Рипйть (або: хрипить) у грудях
—не буть мені в людях. Б. — Як рипйть
у грудях, то пе буть и в людях.
। Боже мій, Боже мій! стороною дощик
идс-поливае, а на мою роженьку и немае
(казала дівка). Сос.
У кого горшки та неповниі, а в нас
из верхом; в кого женихи шолудивиі, а в
нас из плішом. Кр.
Хоч и багата, аби пішла за нашого бра-
1 та. К. н,
Як задумав батько женицьця, та й при-
въязав до паніетароі коритчя. Б.
Свадьба на воротях пе живо. ПІ.—Вс-
лике весіля на воротёх нс вйсить. Проск.
На жлукто споткнулась, па корито впа-
ла; вийшла за пъяницю, па вікн пропала.
Кр.
Спою жінку зпід поли можна забрать.
Б
35
— 274 —
Дід бабу дрюком: ему меду гуком (ба
гато).
Що козак, то пъятак, а из баби —
гривня; затим баба дорога, іцо іі корот-
ка нога.
13970. Жінка хібатеутас, чого не знае.
Коз.
Коли жінка каже—лихо, не зачіпай іі
стиха.
И шла не любля и живу терпли. Кр. х
Чоловік буде возить добро додому во-
зом, а жінка з дому кірчиком (так чоло-
вік не настачицця). Кох.
«Л іцо, важка то робота (до білоголо-
вих)?» Подумав—«Ні», каже, «коли б бу-
ла важка, то пани б нас прияушувалн,
ато сами».
Як розповъецця, так гётьте! я йду. Б.
Баба — Шкрёбиха, Хівря — Рсйедзуля
(лякають так дітей). Збр. Шей.
Он піп йде: будеш плакать — язик од-
ріже, а щось залатае. Кор.
Матірки лякають дгтеп; за те ж, як
нрийдецця до сіювіді, нс збудуцця хло-
поту.
Он рева яблука розенпала (кажуть ді-
тям, як плачуть). Щ.
Не йди в горох, бо там залізна баба
сидить. Кр.
Па дітей, іцоб не ходили в горох. В
Лубенщниі найбілын залізпою бабою
сграхають, щоб в яку пущу пе ходили ।
— в ліе, в СТІПКИ И Д. Ном.
13980. Господи помилуй, дід бабу покм-
нув; дід пішов по гриби, баба по опевь-
ки, дід своі посушпв, бибини сиренькі
(дітей тіпіять). Кр.
Ой діти моі, діти моі! любо б на вас
глядіти, ой коли б ви були всі в совіті.
Сини моі карасірп, коло серця посіли.
Як у батька три сина, так буде в ёго
спина синя; а як у матері три дочки, так
буде без сорочки. Кох.
Колп мати гайтуе, то й дівка. Кон.
Так що ж, що родила! так нехай из-
зіеть. Вал.
Тільки й родні, що в Киеві Химка. Гл.
Ковалів Гарасько та Химині Парасці у
первих Юхим. Лев.
Кумипоі свахи наймичка.
Вона ёму Васплевому тітка, а він ііі
через вулицю бондарь, по Тупишиці гон-
чаръ», а попросту — як там хочсте: (брат
у другпх и д.). Кох.—Вона ёму через ву-
лицю бондарь, в первих Юхим, по Тупи-
шиці гончарь; вона ёму Васплевому ті-
тка, куновому молотникові зять.
13990 Як батька покннеш, так и сам
загинеш. Коніс.
Одна мати вірна порада. Коз.
Нашого тіета книпі. Полт. Час.
11з ногтя зріе у мене (на очях). Коз., О.
Своя сімъя не важка. Коз.
Мазь пополам (нерозмита вони вода).
(Час. 1859р. Л/ 8).
Привик, як чорт до куіімпи. Вр.
Сидів якнись чорт у такім смердя-
чім болоті, що як заворушицця, то аж
бульбп зпід купиип вирннають, Жалко
одному чоловікові стало хамінка, па-
раяв ёму перекѵіуватьу друге міеце—
хорошо, весело. ІІослух’ався чорт; коли
йде чоловік, так через тиждѳиь чп-іцо,
біля того болота— знову дме той булькп.
«Та там же веселпп!**—«Та вопо весе-
лію, та я, бач, змалечку тут привик.»
Казки.
На чужому полі нематимеш волі. Полт.
п.
«Чому ти, дядьку, пе посіяв отут про-
со, а ячміпь?»—«Ё, чому! не мій обліг,
а папськпй,—а на чужому полі и д.»
Коніс.
У чужі хаті худоби нс збереш! Кох.
Навіщо бадёритись чужою свитппою.Кос.
14000 У нужді и піп прощае. Час.
(1857 р. 15).
На копійку ноги пе зобъеш.
Ніхто шага пе підкппс, щоб па іюзі
ніготь збпв.
За корнстю біжу рпстю. Кр,
Задихався, як воза віз. Рад., Лох.
Навстбячки, навлежачки—заробила се-
режечки. Збр. Лаз.
Оттепер, Микито, ніеюди, ні туди! Кор.
Якась папі, не дуже то богата, хотіла
зовсім поводицьця попанському. От раз
паіхали гості, вона и кликнула якогось
Микиту, що рубав там дрова, чи коло
волів ііорався, и звеліла розноі нть чаі;
а щоб Мпкпта не помплявся, кому по-
переду и кому нозаду, раз-в-раз смя-
кала за поли—пе сюда, мов, пе тудп.
Носить Ммкмга чаі... а далі папі якось
за очкур смнкнула, а віпгаспндів був
зашморгом... Оставсь Мпкпта з чаями
посеред хати, мов кінь зпутапиіі... та
повернувшись до ііаніі: «Оттепер», ка-
же, «Микито п д.». Камн.
Попався, як (х) сучка в дучку. X.
(Ч Так попавсь сердега, мов. Сіпо-
рож.
Он, не втерплю—заспіваю. Кор.
Се, бач, у казці про собаку п вовка,
як собака ноштував вовка за те, іцо
той став ёму у пригоді и ввів у шапо-
бу у господаря. Завів він вовка під ніч
и тудп посіів ёму у сякого шітеішя и
ідепня п горілок усяких; а як підпнв
трохи вовк,та іі каже: «Ой не втерплю
27!'» —
—ааспішію». II як уже не одержу наи
ёго собака—ласпіван таки, и бідолаппю-
го вбклі». (дни. додаток до Л? 5019).
Хозяйство мовчить, та шинку тончить.
И.
Па батькивський курінь. Гр. — На от-
цеиськип курінь. Кон.
14010. У ёго в двбрі —як у віиочку; ув
олінііпці—що в ипшоі баби у хаті не так
чисто, а у хаті—тільки перехристицьца.
(Див. № 10103). Кох.
Пішов на вкраіну, па степи, па воль-
и і зсмлі. Б.
Хто хліб пахае, того Бог кохас. Коніс.
Пшеница—дУрнііця: у трох молотить, а
одному іети. В.
Хто робить замочки, той ходить без со-
рочки; а хто робить лемеші, той істькни-
іиі.
Доту—земля, а нам—хліб.
Крешуть, мов блискавиця (серпи у доб-
ркх жній). Г. Вар.
Винничка—всёму половинничка, млино-
чок—всёму віночок. Лев.
Славно косить, славно й жне, того в
ёго и гроши с. В.
Пішов на косовнцю з собачкою, а вер-
ну вся з клпсачкою. Бал.
Ншов чоловік па косовнцю и ніс за
спиною здоровсчііініі міх хліба іі сала, а
собачка за ннм. «Куди ти, чоловіче и-
деш?», пита ёго стрічпніі.—«На косовп-
• цю »—«А собаку нащо ведеш?»—« Чого
пе доім, собаці віддам.» Вертасцця вже
без собачки. «А де був?»—«На косовн-
ці.»—«Л собаку де збув?» — «Хліба ие
стало, так иззів.»
14020. Усю околію Зібрать та й косить.
Кон.
Треба вставать та накинуть евптину на
спину, та попирать скотину. В.
Що ступа, то копа.
Кінь пішов на банта (издох). Збр. Шей.
—... на бантику. Л.
У кота шерсть хорошая, та рот про-
клятый; а в собаки рот хороший та шерсть
поганая. Б.
Овад росп боіцця: уранці па росі я кап-
тан замочу.
Комар боіцця сонця: він каже: па соп-
ці я розтоплюсь (ептпй такий).
Какаріку! пішла баба по горілку! ко-
заки ндуть, гурки рвуть, а на діші но—
глядають. Кр.
Ворона улітку, хоч и іцо добре запо-
паде па спожпток, то все кричить: «гай-
но! гайно!» а узімку, як жнвицьця уже ні-
чим, то вже хоч и нікчемне попаде, хоч
кизяк мерзлнй, усе кричите «Ха-арч!
ха-арч!», або: «ка-алач! ка-алач!» Л со-
рока цехліпь коло пеі та всснитас: «чи
кисло? чн кисло?» Камн.
Ракша клюшииця од впрію (ранше всіх
летить у вирій и піеля всіх нертасцця)./Гоіг.
—Другі кажуть, що соя^клюшпиця. Зап.
(И, 36).
14030 Чсріпем сілп. Пом.
Оце сице! иепаче писанка. Кр.
Зозуля паковала (зозулини черевички).
Новг., Маке.
Лісок, як щітка. Пир.
Гливп такі, як кулак. Кон.
Дерёчі іюкоіютіпській, а ііопашому дов-
жикбві ягоди. Кон. (с. Покори).
Деречі и довжикові—ягода бунпіша,
у сушку пс годицця, бо витікас. С’. Д.
Ніс.
Така хата тепла, що зпотіеш дрижачй.
В.
Хату руки держять. Л.
Гаряче, як у лазні. Вр.
Тепло, нк в бапі. Ил.
14040. Як у кузні. Пир.
Як у пеклі.
3 покутя узятись. Гат.
О котрой печі правлють, и сами пе
знають: піч бо именуецця печаль. Кл.
Ого, жарку! можна й Жида зпектн. В.
Палае (!), як у гуті. О., Кр. —... як
горой. Лів.
(*) Горнть так. Пр.
Горить, як за умерлого душу. Проск.
Попікся, як дід пампушкою. Пир.
Там води—горобцеві по коліна. Павлг.,
\Лох.9 Пир.]. — Старому горобцю по колі-
по. Пир., [Черн.].—Такого води, що ні-
где горобцю и лап помочити. Пир.^ Сос»
Так глибоко, що жабі по око. Бр.
14050. Якбп в службі добре, то за на
намн не похватився б. Б.
В тебе служити, мов у Жида. Бал.
Жид наіімав наймичку: «Ти з ме-
пе», каже, «галоцко, пе багацько бери—
в менене багацько діла.» — «Як так?»
—«От бац: встань ранком, підмѳти ха-
ти—та й сядь; внпеси сміття—та іі СЯДЬ;
подій коров—та іі сядь»—та іі сядь, та
іі сядь, и лікупема. «А як уже зробпш,
що я казав—обідати... Страна для тебе
буде хороша: чи звариіп контопки —
юшка твоя, раки—юшка твоя, яйця —
юшка твоя... А що ж мало, сцо три пе-
ремни» па обід? дез білын готов.іять для
батраків?»
Наіімііт першого року каже: «десь го-
слодарські воли зайшли»; па другий: «чп
п е бачилн де нашпх волів?»; и а третій,
то вже: «от десь моі воли пропали! шу-
276 —
каю сам, й хлопців розислав—й ііайпі пс
можна». Казки.
Хто чужого пс жаліе, так и свого ие
иміе. /7.
Роби па чужому, так и матимеш на
своему.
А що, чи вміеш уже свиню в копоплі
загнать? Кор.
Так питаютъ учпя, що учицця піев-
ству,—сс б то, чи вміс дратву сукать и
в дратву щетинку заправлять.
У ярморок поганого нічого нема: усс
хороню. Зовсім стару шапку продай: ку-
пи, каже, шапка добра! Пс.
Товар нс ведмідь—грошей не поіеть. Б.
Де б то золото дівалось, як би нс вго-
рало?
Як отдать за сі гроші, то скажутъ —
крадена. Пир.
14060. За півдарма продав. Казки.
За кбпу, як би доброму хлопу. Б.
Перебивать руки (як у заклад идутъ,
або стокмляцця у продажі, то перебиваютъ
або разбиваютъ таким руки: вони одно
одного держать за руку, а трете розніма
іх, ніби розбпва—умова ото повинна бу-
ти твердою, свідок е. Пом.). Казки.
Могорич—любовна річ. Коніс.
Продав грунт вічннми часами(навіки). Б.
Як бере—очі дере, як оддае — батька
дере. Час. (1857 р. № 15).
Сирота—ні паиіетароі, ні живота. Б.
Сироту лають и бъють и плакать пе
даютъ. Кр.
Громада, громада! гайняна іх рада. Б.
Один гори не наскачеш. Коніс.
14070. Добре дуріти, поки врппадае. Лев.
Пішов день на бугаі (извівся подурно-
му). Б.
Очи пороть (о волокливнх ченцях: «а-
би де по городах людям очі пороть»)- Бл.
Сюди иик, туди ник—та й день неве-
лик. Лев.
А я знаю, що він діе: коло печі гепу
гріе. Щ.
Гарно наша Гапка жито жне, що и сер-
па в руки нс бере. Кр.
Поле краде, а ліе бачить. Б., Ст. Зб.
—Ліе краде, а поле бачить. Пир., Коз.—
Поле бачитъ, а ліе чуе. Пр. в Ст. Зб.
Пішло поле в ліе (1). Бр.—Пішов ліе в
поле. Проск.
(4) в гай.Га/п.
Поле плаче, а ліе скаче. Коз., Черн.
Не мій поля за бовдура, а ліса за дур-
ня. Пр. в Ст. Зб.
14080. Як мать женицьця, так лучче по
чужих живицьця. Б.
Там ёму саксагйіі (кап^т). Пе.
Не жне, пс косить, а жупан носить. Б.
Обідраиий, як ІИвсд.
Під час ІНведчиіш (в 1708 и 1709
рр.)> маніхвсст обіцяп Украііщям па-
городу, хто ловитпме ІПведів. На род
ловив и в сей способ перевів право дві
третий и іх віеька, и ІПведп до такоі
ну жди припшли, ЩО ОТТО вирослоп При
слівъя. Молодик (4844 р. 492 карт.).
«Оце хбха (одяглась кумедно, наипаче
голову чудно захимала)!»—«Натеетобі хо-
ха! нс твое іеть и не в твое одягаецця.»
Пом.
Жарт. Кажуть и просто: про те, мов,
я знаю, зась тобі.
В дорозі и батько брат. Лев.
Дав чорту на кручок (поіхав нс по про-
сті дорозі, а покривулпв). Кор.
Лежить, відкидавши ноги, як кулик пі-
сля яйця. Кох.
Залежався куцим в соломі. Кох»
Горілка така вода, що з убогого зро-
бить багатим, з сліпого видющим, а з сла-
бого сильним. Б.
14090. Порожпю пляшку хоч закинь.
Кох.
Взяли б квартугу, та сіли б копіей, та
іі пили б. Не.
Кутком десь сісті. Гат.
Коди хоч, так нум орацію кйрить (ппть
| горілку). Б.
Покажіть путь, як горілку пъють..Об.
«А згуляем, брате, вперевагл!»—«Згу-
ляем.» (и почали частувацьця горілкою).
Не.
II вже, не стоіть и на світі жить, ко-
ли й горілка вже замерзае. Р.
Росказують, що въ Смілому, що в
Роменщняі , стариГі козак забажав пе-
ред смертю горілкн. «Ох, трудно меиі,
діткн! дайте мені чарочку горілкн, чи не
одлигпе, хоч трохи.» Діті внесли. «Пі-
дождіть трохи, тату, нехай одтане.»
— «Хіба замерзла?»—«Замерзла.»— «И
вже, не стоіть же и на світі жить, ко-
ли іі горілка вже замерзае!», повернувсь
на другий бік та п вмер. Ка.чн,
Сидять вони, и дзвіннчка на стоді, и тее
—од мене та до вас. Ном.
Нехай отрута сидитъ тута.Б.
Одъіздне. Пр.
14100. Овдію, Овдію! пъеш цілу неді-
лю, а я тобі, Овдію, та й нічого не вдію.
Кр.
Віп живе з десятоі чарки (з шипку не
виходить). Кох.
«Наш брат коли удвох-утрёх,то и пъють
собі, а коли одни — ніяково ппть само-
му, иодітус,хто трапицця на той час.с
— 277 —
Як хто спос добро ирогайнус. то іі хо-
дить в шшіок, чи но приііде винить хто
одни.
Перебрать халімерусу (уиицьця). 7А
Добре набрансь (напнись через міру).
/Го;?.—Пабран добру хуру (теж).
Оце в роті (на похміллл), паче гуси
псреночувалн. Ном.—... паче валка чу-
маків персночувала.
Хоч и кажуть, іцо горілка серце весе-
лить,—чого ж від неі ледачоі голова ду-
жс болить? Сторож.
У гості—до довгохвості (до чортяки).
Щ-
У Ляхів (або: У панів), що поріг, то іі
переправа (що пани персступають поріг,
просячи одно ’дпого иаперед ити). Кох.
Знаете нас саміх,—знайте и меж людь-
ми. Ил.
Юрка одного впустили, а вся хата за-
горілася. Нос.
Як граппцця пеждашій або псироха-
пнй гіеть, що усю бссѳду начудус, або
покаламутить.
14110. Так привітають, як в уста не кла-
дутъ Б.
Спасибі вам, що ми прийшли ик вам.
Кох.
На однім столі хліб (то ж, що мо-
сковське «столуются вмѣстѣ»). Час.(1857
р. № 13).
«Вставай, тату, вечерять!» — «А хліб
же е?»—«Ні нема.»—«Вечеряйте ж, діт-
ки, я розіспавсь.» Кор.
Умивайся, молися та за хліб берпся.
Збр. Шей.
Малаю, малаю (малой хліб з Горохо-
вой) борошна. Кор. Див. № 7570), я те-
бе за хліб не маю (казав Цигап, як до-
бре жплося!) Кор.
Без хліба не до обіда. Час. (1859 р.
Л? 6).
Як діжа не місицця, то сімъя біепцця.
Кр.
Як скажи: дзус! так и сяде, як брус
(хліб, кіето). Л., Б.
Дзёбом сіло (тіето, галушки). Л.
14120. Сип борщ, станов кашу—чи поі-
мо бо ми? Кр.
Дала борщу такого (погапого), що аж
туман з моря котицця. II. — ... що аж
дим зхоплюсцця. Ном.
14122. Кримська каша (сс б то, добра
каша. Д. Ніе чув од чумаків з Лютсньки,
Остер. п.).
14124. Солодке, як патока. Кон.
Наівся—як бик, псрспапся — як смик,
голодпи—як собака (дни № 12077). Час.
(1857 р. Лі 13).
Богу прмёму. Ном.
Оце дудлить! аж у горлі клекотить. Ном.
Аж з кінця капа (хочецця чогось). Л.,
щ-
Усс висікуе іх (піеень)—січс сіх дріб-
пйчок. Б.
14130. Як поведуть тіі трубачі, так аж
шапки з голів підіймаюцця.
Розгулявсь, паче голий по маку.
Росходився як..... в гостях. Полт.
Кресать в жижку. Б.
Тапцюючи пъятою чіркать об жижку.
Се ж так молоді роблять: за кобзу та
й по покуті (скакають по лаві).
Товчу-товчу мак, за ступою дяк. Чо-
го мати плачеш? чи мати побила, чи миш
укусила? Як повернецця по хаті, буде ли-
хо лопаті; віеить пуга на круку, буде жін-
ці и дяку. Кр. — Нехай так, за ступою
дяк; ти, дячсньку, посторожи мачсньку, а
я піду в хатоньку, поцілую бабоньку, три-
чі-двічі-раз.
Козу водить. Кулж.
У неділю по шевлію, в понеділок по
барвінок, а в вівторок снопів сорок, а в
середу по череду, а в чствер по щавель,
а в пъятпицю по дяглицю , у суботу па
роботу. Кр.
Це так літом радосно, так вишуку-
ють причини піти.
Раз-два булава , три-чотирі почепили,
пъять-шіеть хліб іеть, сім-восем сіно ко-
се, девъять-дссять гроши віеять.
Котилася торба, з великого горба; у тій
торбі хліб-паляниця , кому доведецця —
тому жмурицця. Кр.
Загадують,кому жмурицьця(в піжмур-
ки). Роблять сс так: стаиовляцця в
коло и хто-иебудь почина проказувать
сі слова, показуючп за кожним.по ряду,
па другнх; на кого випаде слово жмури-
цьцл той и жмурицця. В Лубешцині ще іі
такпроказують; (Юдіяп,дру2;іян,трО!Іцав,
перецан, настан, пабран, сім коней по-
путав; котплася торба и д.— ховацьця-
жмурнцьця». Здаецця, я пічого не ми-
нуй в оттих «одіянах». ІІом.
14140. Ходить квочка коло колочка, во-
дить діток коло квіток, вона каже: клоп!
Кр.
«Діти втішаюцця курмй, то сами со-
бі передражвюють іі: дітям не завол-
няс дітей своіх ловить, так вже ій на
жаль.»
Курочка, златопірочка! по двору ходить,
піеклят водить, хахол иадимаеть, пана (му-
жа б то іі) утішаеть.
Діти: вловпть, та и гладить, примовляс
— 278 —
Л дс ти (Меласю, чи там хто) гу! схо-
ваіісь у ліс , а » в траву (дівчата в лісі
перегукуюцця).
«Кумо, нулю, де твій кум?»—«На До-
ну! атвій?» — «Утонув.»—«Нум плакать!»
— «Нум!»—«Нум!»—«1Іум!»н д. X, Кр.
Дітвора бавицця — персдражнююгь
жаб, як вони весною ку каютъ.
«Як тебе зовуть?»— «Як крупп деруть.»
— «Л крупп як деруть?» — «Ломакою, а
тебе зовуть собакою.» ІІом,
Діти пустуютъ. Остатні слова, піеля
ломакою, обос поспіпіаюцця іцоб іх ска-
зать — іцоб собакою не вопо було, а
другс.
Сидпть баба па ізу, розвернула ковнзу:
лізте раки четвертаки на базарь повезу. Л.
Московка роба поіхала по дрова и со-
кирка тупа, та и зустріла попа; напекла
блинців, назвала кравців, а кравець за
блпнець та и побіг у танецъ, (або: та н
побіг у хлівець, а баран за дуду та и
джепицьця буду). Кр.
Цур цурачка — гостра болячка (зацу-
рують, іцоб чого пс взято). Кор,
Ой поідем на вловн, на влови, товари-
щу мій! Ном.
3 піепі; мпелпві люді примовляють,
внряжаючись до поля.
Собака жайворінка ловив та и госпо-
даря загубив. Кос.
14150. Присядь, бабо: пани ідуть. Б.
14152. «Ой діду,діду,я ктобі іду!» —«Ой
якже!»—«Ятвоюшпю к плахті пришмю!»
— «Оттак же!» Кр.
«Кось, кось, кось!» — «Неси свого моя
ось!» Кат.
ІІезвпчаііпиіі парубок прпмовляв, як
дівка кликала копя. ІЦ.
«Двісті.» — «Двісті та не в однімміеті.»
X, Час. (1859 р. № 7),
«Хліб гніе!»— «Слава Богу, іцо гніе!
гніе, бо е; от тоді погано було б, як бв
гнисти иічого було (Цимбал Ивап; див.
№ 14192).»
Мели, Дснисе, погода тягне. Лев.
Говори, Клнмс, нехай твое не гпне.
Прав. Пиж., Проск., Б., Ил., Ст. Зб.
— ... нехай твое лихо згине. Рад.
(4) твоя. Павлв,; и твос. Час (1837 р.
М 12).
Лазарь, що по печі лазив. Щ.
Максим—кобилячий син. Ном.
14160. Мартин — головою об тин. Час.
(1859 р. № 8).
Олексій, муку сій, печи паляпиці, кла-
и на полиці! Кр.
«Що таке?»— «Коли ж такі! — печено
мьяке, що аж иорспалогь.» Лев.
«Справді?»—«Сиряп би, та в нитку не
йде.»
«Хто?»— « Хтокало!»
«До мене и муха не пристав, а вас так
и обсипають.»—«Од злого духа (од лихого
чоловіка) летать и муха.» — «Ні, на зло-
го духа .ютить и муха.» Кох.
Так вже Бог дав, що в аршині чотирі
четверті (иъяді). Ах.
Се було ще тоді. як я сякав у рукав. Кос-
14168. Будем па вссіллі, так вивернем
горщпк з борщем («Я вамсамаподякую: бу-
дсм...»). 3. — Як будеш ти заміж ши,
то юшку оберну. Б.
14170. Чи оце той, що обротьку вкрав?
Прага (м. Сум. п.).
У когось оброть украли, и як ні до-
копувались, не діГішлн злодія. Всіх з«і-
дёр взяв, піп вмішався и звелів зібраці^
ця всім парахвіянам. Зійпыіісь. «А що
ж», пита піп, «усі зібрадись?»—«Усі!»
— «А тоіі тут, *що обротьку вкрав?*—
• Тут’», каже злодій... Як зберуцця оце
чого людей кажуть, що всі, то питають
жартуючи: “А тоіі тут и д.».
Один чоловік прийшов до сліпоі баби,
а іі не було в хаті. Увійшла, шука полу—
на ёго натравила. «Хто ти такий?» — «Ко-
стюк, бабко!» Вона переступила, він пе-
ресядс—«Хто се такий?»—«Костюк, баб-
ко!»—и так аж десять раз. Вона як за-
кричать: «Ой пробоньку! повна хата Ко-
стюків!» Забралась у боб, та розбила лоб,
та из бобу та и кричитъ—пробу! (в Де-
сять Кіп Казок теж е про Костюків сих).
Кр.
Я ёму, зиаеш, так и так, так п так,
а він мені тсе й тее, тее й тее—и, ет,
пху! Казки.
«Лнцьвннку Божий!»—«Ці сам Божій!»
— «То, Лнцьвннку ж, ти чортів!»—«Еге,
нехай и чортув, аби не твуй!»
Бронь-бронь шапувал, напсётив-наво-
няв, у кпшеню наховав (дітвора передраж-
нюе шапувала). Л.
14175. «Саво, Саво! прислав тобі чорт
сало!» — «Гсть нз ним! я з портами побра-
таюсь то й сала іх ие хочу.» Кох.
Едеп, крадучіі у ночі на бантппі
у Сави сало, уввірвався я гепнувся се-
ред сіней. Сава почув та й пита—хто,
мов, гамі; а злодій ото п звинув так.
«Ну», каже, «коли не хочеш, так двері
одчпни та підсоби винестп сало.» Той
сердега іце й підсобпв...
14179. «До ти була?»— « В церкві.»—« Хіба
служба була?» — «Була: стояла в куточку—
вусн напрутила, мов таркан.» — «Та ні,
— 279 —
обіднн чи була?»—«Була и Обіди», стоя-
ла іюиерсду псіх: старезпа пжс, стоіть та
головою хита (ііаиі була Обіднн).» Вал.
14180. «Як тебе зонуть?»—«Хуторська
Одарка.» — «Роззииляй же рот.»—«ІІабі-
раіі липі.» Кор.
Розмовляла так по род воздушной.
14182. Не кажи бо, батюшко, медку, а
кажи люлечки — воно іі роззянить роток.
Кор.
То батько про свого хлопца сказав, як
ёму перод воздушной—звіспо, як дітям
лАскавснько : «а роззяв», мов, «роток,
медку дам».
Такі як к иаські, тільки уші довгі. Кор.
В одпім селі, дѳ зроду не бачнли та-
кнх, знаете, значппх, пішла чутка, іцо
іхатнме якініеь. От одни з орачів, іцо
булн на по.іі, — бачять, курить дорою
берлип: «а нобіжу», каже. И побіг —и
аж п Ліону о, іцо, мов, дурно пробігався.
«Л іцо?», питаютъ, як верпу вс я, «бачив?»
—«Та бачив же!»—«Ну, якпіі же він?»
—«Та такі», каже и д. А то пан якнись
іхав, п певпо медоляпіш з ним був, у
вікопце внглядав. Камн.
Коли хто в розмові, чванячись, все я
та я, або ми та ми, то ёму кажуть: «ви
сви...». —«Ні!і, каже, догадавшись, — и
виходить свині. Хар.
Глеком ім дихать! Коз.
О, хтось ззаду 6 (заміець згадуе, як
икота). Ном.
Сказав, що знав (исдоладу сказав, або
не догадався). Кор.
Годі просторікувать! Д., Кор.
Та не замовляйте зуби—нс болятъ (ка-
жуть, як хто хоче звссти річ на то ин-
ше). Кох.
14190. Загубила сорока хвіет (сказано-
му не довів кінця).
Шумитъ, як Батурин. Б.
Там бач вода шумитъ. УІ. Білз.
Чуй, світе мій прсмилоссрдий!
Ѳ в рукоппсах оповідання Ивана Цпмба-
ла, кашовара запорозького (умер па 121
годі); в оповіданнёві сёму, в разшіх міе-
цях, е отті слова—ніби як от в казках
І1ОЧІ1Н.
Іж хліб з сіллю и з водою, живи прав-
дою святою. А. Тонкоѵлкурснок.
Приказки, почпваючп з оциеі, доста-
лись меиі до рук, як уже Покажчик да-
ний був до друку—тим він іх и неза-
хоплюс. Ном.
Не розумннй тим Денмс, що велнкий
мае ніс.
Пс велика Стеха пані, тим що сіла в
панські сани.
Де лихая жінка в хаті, там добра не
сподіватись.
Не іількн собака бреше, бувае й чоло*
івіку з брсхні легше.
Лучче істи хліб з полою, та не жіпи
ч ужиною.
Хто иже звик чужим жить, той иезду-
жае робить.
14200. На дурного не гукай, а скорішо
утікаіі.
Не всякого пана пізнаеш без жупана.
Брехня лупатий чоловік, та пе довгиЙ
іі вік.
Нс тоді до млина, як вітру нема.
Розумна дитина в батьківській свитині.
Коли хочеш що казать — иерш поміз-
куй, як почать.
Коли праве діло, то говори сміло.
В порожпі хаті сумно й спати.
Нс смійся, кума, що дурень Хома, бо
всі люде кажуть, що и ти без ума.
На що тобі іі жінку брати, як пема
своеі хати.
14210. Цитьтс, нехай пшя попасеіщя.
Честоховсътіі.
Як сів на коня та вдарив в потибень-
ку та й поіхав помаиенько.
3 чобітьми и ускоче, и внекоче (такий
пронозуватин та хитрий).
Люльку дме та дме (?).
Удрав Панько Орпшку тимсь нід ми-
шку, аж засміялись.
14215. Не свисти, и муха не бъе вечір
(?)•
14217. Возвелась голота коло болота.
Хоч тріеь, а пнись.
Хоч лусни, а мусни (муемш, повииен).
14220.Ходиш, наче усі шляхи погубила.
Нема чого днвуватн — така була й іі
мати!
Затявсь у волову шкуру (упрямнй?).
Оце змурував спаса!
Менджус словом, як Циган кіньми.
Слизький, як циганська дитина.
Таке діло (добре) Ббгові заміець ладану.
Не будеш мій енн, ні я тобою боліла!
14228. Гапка-лапка, Козина головка: не
боіцця ні собак, ні сірого вовка (дражнять
Гапку).—Гапка-лапка, пішла на долинку,
принесла дитинку. «Оце тобі, татку, за
твою науку: сядь собі у зйпічку, коліішп
унуку».
14230. Оце тонкий та гінкнй! як би зад
усох та голова опухла, то й заііця до-
гнав би.
Не доладу-ладу, поцілуй собаку ззаду.
Лучче дітки хоч голенькі, аби живенькі.
Таке слизьке, таке слизькс, що й обо-
ма не вдержиш.
— 280 —
Та це (або: Еге) иароком, коли цудзь
(або» мор^улн; або: синнк) під оком.
Кудн тебе бенбря иесе (або: понесло)?
За сю ніспю—кііишів піість, перёиуст
грошей и капшук горілки (примовка).
Жидівочка Рохля під припсчком здохла;
а Жидз переливу ухопивсь за гопаку (або:
а в Жида з переливу порепалась гепака),
та й носицця и не знае, що робити: чи
на тину почспити, чп в помиях утопити,
чи обід зготувати — Жидівочку попинати.
На тобі па кутю гречки.
Куца — за всіх лучча.
14240. Гей, куца! бодай тобі хвістодпав!
Куди сон, туди й ніч.
Козак козаком — иавіки вікбм.
Ой далеко-далеко до города Киіва, а
від Киіва аж до Полтави, а з Полтави
аж до Варшави.
Як безталанна, то й безділля.
Оглядівсь Циган, та в ягоди.
Поклони горбів не роблять.
Михайло-бурхайло вівці пасе, Оришка-
безкпшка істи (або: обід) несе.
Куди не кинь, то упилась (?).
Будем з горем боротися, поки ми ёго
по^улаем, або воно нас поборе.
14250. Уродаю (вродливому?) то й у сви-
тині пригоже.
Видно сучку в ретязі.
Осміхаецця, мов цуцик па ретязі.
Баче лиска, відкіль блиска: хвостом
мае — хмари не розмае.
Покот-покотило, горох молотило.
Од ворога сховассся, як у землю вко-
паееся.
Надув губи, мов тая на вітер.
Нічого собаці робити, то хвіст лиже.
Окрутнувся и не счувся.
Росташувавсь, мов Жид у ярмарку.
14260. Оце той кисет, що чорт яйця
несетъ.
14262. Сердицця, аж міницця.
Там тебе ждутъ — з двома дрючками, за
дверима, па порозі.
Ходе по волі, як пес на прикові.
Пішла голота на вигадки.
«Душно!» — «Скинь кожушно.» Не.—
... та полізь Ном.
Цитьте, діти, та мовчіть та нікому не
кажіть: кішка здохла, хвіст обліз; хто за-
говоре, тому рот загороде; хто писне, то-
му груди стисне, а хто засміецця, тому
нс минецця — той иззіеть (ик діти пу-
стуютъ, то щоб утихомирились). />., Хар.
Не баче сліпець, де шляхові кіпець; а
як захоче, зайдс, море перескбче, край
світа знайде. — ... сліпець, дс світові,
кіпець; па розум заііде, край світа знайде.
Знай, свипе, пъятпицю.
14270. Як сів на коня, то й дола (або:
мати) мои. Кан.
Ото заробив на часи! У.
Я крайній на дірці, на черзі.
Ні здужа, н і под ужа. Щ.
Хйрлва баба — як гирява макітра.
Будь здоров из милим Богом из усім
родом.
Чорт лика дере (ик тріекаецця и за-
дираецця шкурка на палцях, коло нігтів).
X, Кат.
Я з тебе (або: тобі) дух випустю. Кат.
Спі-сиі, а куцом егіі (школярська).
ОіппІБ сиіех $ииш болотум Іаѵсіаі (ііі).
14280. Наклав-наклав, напаскуднв, ледві
сопе.
«Сказав!» — «Щоб тебе сказило (або:
Щоб ти сказивсь).» Хар., Кат»
Слово сказав переверта.
Чорт дёготь гонитъ (про жіночу мен-
струацію). Хар.
14283. Спився из круга-світа.
14285. Хоч нс влад—широко не замітай.
И. Білз.
Поманеньку,брате,на корито впадеш.77е.
Не той пан, що надів жупап, а той, що
в ёго щире серце. Не.
Хто міняе, топ чнмсъ иним воняе (од
Камн.) Кор.
Бісови шелегейдики!
14290. «Не радуйся, синку, чарці!», нав-
чае було мене локійна мати—так я й досі іі
слухаю: як дійде до рук чарка, я скорень-
ко іі випъю и віддам зараз—ні трохи іі
нс радуюсь... хай ій цур (лриказував одни
старенький, що и геть-то полюбляв ту ле-
дащицю)!
14292. Пішов уже жебрувать (просить у
того, у другого, у третёго).
Нс к тобі річ (як хто, розмовляючи з
ким, угрішицця, то ото приказус так, ляп-
нувши себе ззаду).
Стрільноі баби онук (така то рідня!).
«Де воно(шука чого)?»—«Десь лежить!»
14296. Се ще мамій (мамин мазуп)!
14298. Сцикля-маля! пішла до коваля,
наілася сірки—помочила всі дівкп; сіла на
колодці — помочила всі хлопці (дражнять,
як хто убурюецця).
Швсць, мпець, копилець—набрав підо-
шов та й к чорту пішов (дражкють шев-
ців. Див. № 11082).
14300. А щоб вас—тьма (багато; налаять
хотів, та роздумався).
— 281
Дай, Боже, іцоб пилось та ілось, а ро-
бота іі па ум не йшла!
Душно, ліс одни парить, а два на го-
лові и на погах сидпть (ик хлосту дають).
Бувае, що и на полі рожа іш ростас.
Мордовіей.
11а слові скоро, а в ділі горе.
3 нудьги та поідсмо в Деньги (село).
Коли з топлсиоі хати йде, то іі дверей
пе зачиняе.
Готова дуга й удила, пе достае тільки
возочка та кобили.
Роби добро—пс кайся, роби зло—спо-
дівайся.
Проти дня брехня, проти почі правда.
14310. Ище то не біда, як у просі ло-
бода; а оттоді біда,пк пі прісця,пі лободп.
14311. Од бідинсодмолпссл, а од лиха не
вмреш.
14313. Хто вище з.йзе—дужче пада.
Гарно, гарно співаеш!.. а як псрсста-
цеш, то ще лучче буде.
Збіраецця (на що там), як старсць па
свічку.
Загубнв ключі од заду (як рпгае).
14317. Проти лиха па пригорку, де пень
бреше на колодку («я живу проти лиха и
д» »)•
14320. Сидить Циган и сніда: в одні
руці сало, в другі хліб; хліба багато, а
сала трохи. От він, щоб сало не вивб-
дплось, хліба вкусить, а сала—понюха.
14321. Як ожеипвея я, дав мені тесть в
придано торбу з сема перегородками: па
хлбі іі на вйхліб, на ишоно й на внпіноно,
на сіль й па вмсіль... Та дав мще кобплу
— таку, як положить на віз сім імішків
порожнія, то ще з гори н біжпть.
14324. «Ти бісовогосина дочко по десять
разів па день іси! и.хліба тобі не наста-
чиш.» — «Де ж таки по десять разів!..
всего по тричі.»— «А пощитай сяка-та-
ка!»—«Снідала-обідала— раз іла, нолуд—
нувала-підвсчіркувала—два іла, печеряла-
повсчіркувала—три іла.»
«Що, Циганс,з мънсадобрішс?»—Шкю-
рочка, пане!»
«Чи добрі, Цнгане, бджоли?»—«Хто іх
зпа, чи вопи добрі, чи ні! а що мед, то
тяжко солодкий.» (Див. № 6514).
Була в мене половина , та пс в моій
хаті: він бо іі убнрае, він же по ій хо-
дить; а як треба поладити, тоді мене зовс.
Шкода псрсмішувати тіето, внппявши з
печі.
Понюхай пирога, та пс вдалось покушту-
вать.
14330. Чорт миром хоч мутить, а в бо-
лоті любить жить.
В мене нема на роздачу: я и сам собі
не настачу.
14332. За шага хтось уші пашмага (?).
14334. Хоч и котолуп, та гроші мае.
Тари та бари, завтра Варвары.
На коиюшні нзвпняють (се б то, як
пірчять и утее? 7/оль).
Пс займап біса, то лихо; займеш, то
й двое.
Дівчата ростуть, як собача лобода, а
хлопці—як камінь.
14339. «Кажи казки!»—«Не смію.» —
«Кажи приказки!»— «Не вмію.» Ліорд*
— ... «Кажи небнлнці!» — «Небилиці?
добре! (як дальше—гаразд не памъятаю:
зддецця оттскажуть иноді,щопід № 13127).
Яолі.
Одміви.
7. —... аз Богом—хоч за море. Час-
(1859 р. № 6).
11. Як Бог поможс, то все буде го-
же. Б.
47. Бог довго жде, та й кріпко карае.
Вал.
78. Бог измочить, Бог и висушмть. Б.
82. Чоловік думае, а Бог умае. А,гск^
116. —... у міх, та під лавку, а сам
за сметанку. Лев.
176. Святий та Божпй чоловік кожа-
ный. Вал- — Ох тп святий та пемаза-
пип! — Святий та Божпй: свічку ззів, а
очпма світнть. Кор.
193. ... а біс рижепькмя. Вал.
239. Відьмак и непевннй—усім відьмам
родич кревнмй. Б.
240. Упир и пспсвна — усім відьмам
родичка крешіа. Б.
270. Сліп родився, сліп—не бачив. Кор.
36
— 282 —
—Сліп родився, иа Бога не дивився; сліп
не баче — мене не зай.ме, Нові.
289. Зпахарі и знахарки, заміець ано
истину посресе», кажуть: «но болоту хо-
жу, чпёк деру», або що ппіне, що дума-
ють заподіять чарами. Кор.
299. Шкарярущу таку (а теж и кіе-
точкм з свяченого барапця, поросяти и
д.), коли нема близько бігучоі води —
вкидають у ніч, щоб згоріло. Кор.
301. Дурень уродпвея. Камн. — Чорт
уродився. Кан.
340. Помагайбі, гаечку! дай гриба й
бабочку, сироіжку з діжку, хрящика з
ящика, красиоголовця з хлопни. Кор.
В Коропі, заміець «ходім но грпбп»,
кажуть «ходім по губи». Камн.
341. Мороза клпчуть куті істи, вибіг-
П1І1 з хатн, з качалкою, або з мъялом,
босо. Добігши до воріт, треба тричі шиб-
нём ударить у іх, приказуючи: «Морозс,
морозе и д.» Робицця се ніби для того,
щоб не поморозило чого в полі, весною
або осінню. Кллчуть мороза — дітвора,
шутём. Кор.
347. Ходить ІІ.іля на Василля, носить
пугу жптяную—куди махне, жито роете.
Роди (*), Боже, жито, пшеницю, всяку
пашницю. Коу.
(*) Кирилова матп пішла щедрувати—
роди. </.
349. Хрпстос воскрес та в лисинку,
дайте еііцс и писанку. Кр.
Молодь пустус. А то ще чоловікові
тралилось цілу ніч и цілпіі день иа Ве-
ликдень шукать волів—кудись забігли.
Пабадуравши вже падвечори, так іх
прнвитав на радощах... моі волики’за ва-
ми, портами, та я щс іі досі паски по
ів». Камн.
394. Нема тоеі дробинки, щоб до неба
долізти. Не.
411. На сарану кажуть. Див. Вел.(ІІІу
87).
412. Лютснь казав: як би в батько-
вих літах,—бику-тритяку роги вирвав бн.
Бал.
413. В Марець ще замерзне старець.
Кор.
421. Хазяйкп дуже стсрежуцця, щоб
благовіеним яйцем не підсипать квочки,
чи що там, и длятого помічають ёго, щоб
не помилнцьця; бо, кажуть, з таких яець
вилуплююцця уроди: з двома головами, з
чотпрьма ногами и д. Як хто вкоіть що
недоумку вате — грімають: а И, тп вже!
благовіене коко!» Кор.
427. До східсонця охаючують хату и
сами вііммваюнця, або и до річки йдуть.
Юр. (Час. 1855 р. № 21).
456. В Перепланну середу перепліва-
ють (хто мистець плавать) річку, щоб су-
дорга не змикала ноги, як плаватиме.
Кор.
457. Божі онучі розводяцця на молоці
—нсстсменно, як налисники московскій.
Кор.
461. В Юринівці (Нові. п.) па Клс-
чанпім тижпі дівчата не роблять, а про-
ганяють русалок'. ходять у ліе, варятъ
там разну потраву, и наипаче яешпю, и
пъють горілку. Час. (1855р. 21).
471. Соловейко вдавився ячмінним ко-
лоском, а зузуля мандрикою (соловей пе-
рестас співать, як ячмінь почина коло-
сицьця). Час. (1859 р. Уч12).
493. Свята Нокрівонько! покрип мені
та голівоньку—хоч кленовеньким листоч-
окм, хоч біленьким платочком. Б.
497. До Дмитра дівка хитра, а після
Михаила, хоч за попихайла. Лев.—... хи-
тра, а після Дмитра баба хитра. Б.
521. Стрічаюцця на Срітення зіма з
літом, щоб побороцьця, кому йти напе-
ред, кому вертацьця назад. Кор.
524. На запуски, як завъязано. Коніс.
566. В Сім Кіп Казок се Циган так
казав, крадучи уночі угіркп. А господарь
почув, за кий та и чекае блнекавиці, и
тільки що блиснуло—як лусонс ёго! «Отк?
каже Циган, «п блпскавиця вже вірва-
лась!» Але чоловік лоп ёго за чупрнну!
«Оп батечку, голубчику! бий мене и що
хоч собі роби, тільки мене через пліт пе
перекидай, бо мене й до шатра не пріій-
муть!» Див. № 3920.
570. Коли йде дощ крізь сонце, ка-
жуть—то чорт жінку бъе и дочку заміж
віддас. Кос.
576. Як уперше йде пбвесні дощ з
громом, виносять и кладутъ на дощ пікну
лопату, а пноді и пікну діжку. Кор.
Д. КаміпецькпГі, що про ссіі звп-
чай заппсав, каже, що він не знае протп
чого се. В Лубепіцпні, де па дощ внкп-
дають помело и кочерги, іі впкндають
не тільки весною, а и абпколп,—ро-
блять се, щоб дощі Гішліі. Ном,
581. Кажуть, що дощ завсідн ходить
до Бога н питае, куди ёму йти. Госпідь
каже: «Иди, де просять», а дощ каже:
«Туди, де косить? знаю, Господи, знаю».
Казки.
590. Темно, хоч в око встрель. Гу-
лак. — ... стрель. Д.
— 283 —
635. Оце мороз! аж руки у піпару но- і
заходили! Кор.
612. Гріпси Цигап у перси’, ти іі зу- |
бамп стука. 111. (1853 р. Л« 11). — 11а-
грінси, пк Цигап в перетку (показуіочи
кріз очко, казав: «сс ж то тут холодно,
а як же там!»). Кор.
694. Колись бувало, іцо зрпвало; а тс- I
пер—здёргус. /А
740. Як ідеш у Сураж, то й бери свій
хураж. Черн.
743. ГІадзідуп, дзекало. Кор.
Л Лити и пи напіих дразнятъ секаламн,
сскало, що кажуть се, а не ста, як
мовляють Литшши. Ка.иіі.
797. Ти козак, тільки паніетара пс
так. /7.
801. Выросло під час потерюхм з Тур-
ками, за цариці Ганин ГІваповпн: віеько
па зімівлю приходило па Украіну и брало,
що ёму треба. Час. (1859 р. №8).
850. По приходицця Цигана дядьком
звать. Коніс.
867. Хто Ляшка рубатитс, той ко-
зацьку жизь (?) знатные. Не.
875. «Ляшс, ти блуднш!» —«Чорт ёго
матір бери! еднаково мені цілий день із-
дитн, бо то за повинность.» Казки.
880. Що кому годицця: шляхтичові
шабля, мужнкові свиня. К.
Стрів шляхтич, везучи до торгу сви-
пю продавать, хлібороба, іцо иайшов
піаб.ію. Подобалась шляхтичові шабля,
—и сяк іі приміряс, п так... «Продай»,
каже, «шаблю!», а грошеіі катма. —
«Л що ж з тебе взять?», каже мужнк,
«хіба евппю даси?»; а далі, певно помі-
тнвши, що той замъявся: «та», кажо,
«и на гаспида тобі шабля!», можѳ й ще
іцододав—уразпв шляхецькнй гопор.«Со
коти паііеху», одтяв шляхтич, «зхіасіь
сісохѵі зхаЫа, сійороѵѵі зхѵіпіа — Ьіегх
зоЬіс 8хѵіпі§». Кама.
883 и 8108. У мужика чорт сидить в
грудих, у Ляха в ухах, а у Жида, то в
пъятах (що вс мерзнуть—той в груди и
д.). Казки.
890. Щоб, пане, ваші оці очі Бог на
світі подержав, а родимі—щоб повилази-
лп! Час. (1859 р. № 33).
«Пате, пане, оці гроші, а за той рік
віддав.»—«Пі, не віддав.»—«Пі віддав.»
—«Подай окуляри!»; поднвнвсь у запис
— «Правда, віддав!»—«Щоб, пане и д.»
906. Сказав Гонта.
925. Дурний <гбю! продав кабак (гар-
буз) заміець лою! Щ.
Так казав Жид тому чоловікові, що
обдурив ёго, продавши застиглий лій.а
в середній, заміець лою, гарбуз.
930. Дайте мені з комарену ніжечку,
з Антонову слізочку. Кор.
Цигап так просить салци (мплостиіш),
як дадуть одного хліба. Коми.
933. Пе жалкуй, куме, па Бога — од
квасу діти померли. Кул.
У шевця повпміралп діти, а Цнгап-
кум ирнйшов: «чи нема, кумо, чого на-
пііпіеь?» Той з свого жалю; «он», каже,
«квас,папийся.»Гой сёрбонув шсвського
квасу та и каже.
939. Цыганка від Цигана втекла до
кума, а кум саме обідав; посадили и іі,
а ій сёго й треба. Коли и Цигап біжить
бити Цпгапку. От его вгамували и поса-
дили обідать; та покраявши поросятину,
поклалп що краще з свого боку. От Ци-
гап и каже до Ціігаикй: «Ну, суко, до-
бро ж, що ти сюди втікла, ато б я взяв
та и зверпув би тобі въязи оттак!» Кул.
950. ... «Нещпрість!» —«Спекуляціи?»
— « Цигапство!» Ил.
967. Турма велика и кріпко збудовапа,
та чорт ій рад. Кор. — Кріпка турма, та
чорт ій рад. Вал.
974. В Лубнях па базарі два козаки
радились, чи оддавать своіх спнів в науку
у школу, що далско од Украіпи, та отто
й пристали на тому, що, мовллв, як на-
дів оттаку сумку, то візьме оттку й думку.
Коніс.
983. Мъяковбасало. Щ.
Так відгадував Цигап, як подорожпій
чоловік сказав ому, що він дасть істи,
але перш исхай вгадас, що у ёго в
'мішку.
1020. Ситник коробейнику не товариш.
Кор.
1029. Чухайся кінь з конем, віл з во-
лом, а ти з прбстим козаком (так казав
один поважнин панотець, піймавши у ко-
морці дочку з козаком). Щ.
1043. Така честь, як собаці в ярмарок.
Кор.
Або всюди гапяють, або хазяіп до
воза прпвъяже. Камп.
1046. Нехай тебе задні візьмуть. Щ.
3 казки про Йвася и відьму.
1074. Не хоче курка па вечорниці, та
песуть. Вал.
1089. Через силу и кінь не повезе,
через міру и свиня не ззість. Кор.
1117. Мовчанка не пуше, та живота
не руше. Гл.
1125 и 11415. Цимбал Ивап (див №
14192)росказуе, що як внгнав Бог людей з
раю и одні почали добре працювать,а другі
байдикп бить и одніыать од пранёвитих
— 284 —
добро, то Бог оддав лсд нрацёвитмм у
вічпу неволю, и щоб було іх чим стра-
дать, дав киі, вирубані у Ёго саду. От-
ті киі стали у людей, як вони по світу
розійшлись, піби бёрла , и од такого то
кия и мсшш Киеву пішло, «а у людей»,
додае оповідання, «пословица всдецця:
язик до Киева и до Кия доводить.»
1141. — ... що панам вбраиия но на-
стаче. X.
1168. Папотп що свпноти, и нашого та-
ки брата що-Бог-дав. Кор.
То піби хтось, исрозумішіі псвио, ро-
сказував, що так багато було на яр-
марку.
1174. 3 Десять Кіп Казок.
1177. Який таки з тебе пан, коли одяг-
ся не п жупан! Сторож.
1254. Чоловік, ловлями рибу, витяг
нляшку; одіткнув—вискочнв чорт... Раз-
ні капості робив той чорт чоловікові, та
ще й кпнть:«не мужнк ти», каже, «а во-
рона.» Стій же, дума чоловік, — и пита
чорта, як, мов, ти туда умістився у пляш-
ку? «Ось як!», каже, и вже в пляшці...
Чоловік скоренько заткнув пляшку', пе-
рсхрестив затичку та знова в воду.. Див
про се: Час. (1857 № 12).
1304. Що старші робять, то молодші
одбувають. Д?/#.(УѴц1ок ргяеіпосу и д. Бро-
довича).
1362. Стагок робить достаток. Ил.
1509. Адін той хвостічок у дворе, да
й той у бездні той (на панщині) стирчнть.
Мг.
Се заіжджому росказувала бабуся про
убогі вжптки сипа: «Яна (спнова жін-
ка) гибеець , ёп (син) у вавкавеньку
встряв (приставлено панську лёдовпю
копать); адіп тоіі и д. (ні на чім, бач, и
хворосту привезсти, щоб зваріпъ що)».
Камп.
1526. Гольпак масті и д. Лев.
1545. Пан служив десь, к ёму присла-
ли з дому всячини. «А як же справляец-
ця там новий економ?», пита чоловіка,
що привіз.—«О, то-то, пане, нессцця!»
— «Ну що ж? як?»—«Все, пане, зннзу
поли підрізуе та й плечі латае.» Казки.
1548. ... живе, а чортом дишс. Кор.
1561. Бог узяв та чорту оддав. Кор.
1563. Був шаг та в кишені ростерся.
Кор.
1619. То чорт бідний, а чоловік убо-
гий. Кор.
1663. Як па щастя иде, так и пъяни-
ця справицця, а як на нещастя, то й піп
скрутицця. Кр.
1677. 11 князі бувають у грязі. Мор-
довіи в.
1847. Шукай вітра на облозі. Коніс.
1852. Оббивсь, як крсмъях. Кор.
1858......
То був ковальтакий мудрий, щовзяв-
ся лемеші чоловікові ковать, та багато
заліза у віпсу повсриус, перепалпв.
«Иі», каже, «чоловіче, скую, тобі соки-
ру!» _ «Та чи сокнру, то й сокнру’»,
каже той. Кус-кус коваль: «Ні», каже,
«не сокнру, а сори!» А далі вже—шпай-
ку, а далі п піппк: розпік залізця шма-
точок.що зосталось, та в воду—«отто-
бі», кажо, «и шпик!» Камн.
1880. Перевівся на руді миші. Кор.
1894. Як віл злизав. Кор.
1933. Коло носа въецця, а в руки по
дасцця. Кор.
1983. Ти хочеш угору, а чорт за но-
гу—підожди! Кор.
2019. Пішло вже на лихо та на по-
гибель. Кор.
2023. ... та ще з лишком. Мар. В.
2037. ... халявки продавши. Кор.
2041. Хіба ж уже й співать ве мож-
на? Кор.
Мачуха дала па снідання дітям чогось
ласепького, а паспнкові иічого. От, тоіі
боіцця попросити, та тільки мугиче со-
бі, співас; «я б и хліб ів, я б и хліб
ів».—«А прапців пе хочеш?» грпмнула
мачуха.—«Хіба ж уже іі співатыіе мож-
на?» Кор.; в про се и в Казках.
2069. Хоч ти, пане, лопни-кричи, а
кобила не везс. Кор.
2082. Як такого ходу, то лучче з мо-
сту та в воду. Мордовец.
2184. — ... ззідять іі злидні. Полт.
Час. (1861р. Х-32).
2212. Од Киева до Кракова всюди бі-
да однакова. К.
2258. Буде жалю по кіеілю, ми и ква-
ші наімося. Кос.
2267. «Буде тут плачу й голосу!», ка-
зав Циган. — «Чого се так? — «Як мій
батько вмре.» Кор.
2346. Син то такий був розумний, рос-
казував, як економ піймав іх коней в про-
сі. «бконом крикнув па осаулів, ті и вко-
пали батька, як чорт грішну душу, и роз-
тягли , як лиса. А економ ёго батогом
цьвох, цьвох! а батько як зачав корчити
лице, та ногами пацатн, та кричати по-
козячи, то мене аж сміх брав; а як по-
тім узялись до мене, то так, брацця, бъе
дошкулно, що коли б були не держали,
то сам був би не вилежав.» Казки.
2385. Наівсь бобу та й кричить про-
бу. Кор.
— 285
2462. — ... іцо іі закаканою налич-
кою не дістапеіп. Хар. — Без кочерги іі
не приступу. Кор.
2491. Пишасцци, як попівна в гостях.
щ.
2522. Як 6п пс ни, та по ми, то б ми
тута не булп, горілочки б нс пыли; ато
ви тут, н ми тут, и всі наші діти тут,
гор іл очку з намп пъють. Кр.
2578. Нема ні в кім правды, тільки в
реміпнім поясі та в залізні прязці. Ч.
2580. Про тебе, Хома, и в світі но-
ма. Кр.
2586. Не одна вдова гброд збудувала.
Кр.
«Ото помочі як вс бу па, та само пс
пробить, пс сила сто,»
2617. Лошя в гузі, а вже и оброть-
ки плстуть. Кр.
2037. Упартпй—треба чсрспком уха рі-
зать. Кор.
2647. Ти ёму—в вічі, а він каже «свя-
та роса.» Кор.
2656. Про «стрижено, а вс кошено»
днв. Отеч. Зап. 1856 р. № 4, арт. А.
Пнпииа «О русскихъ пародпихъ сказкахъ.»
2721. Або вішай , або додому пускай
—мені треба на ярмарок іхать. Камн.
2820.« Хто винен?» — «Кума!»—« Т акжс
іі в хаті нема?» — «Так плахта іі висить,
—будем іі бить!» Кр.
2837. Два кумп верталпсь з ярмарку
через одно село и вже тее... «Тпрр!»,
зупиня один шкапу. — «А чого?» — «От
мені ще треба до людей вступити.» — «Е,
куме, Андрію, та пе будто ж бо ви сви-
ною!»— «Овва! як же мені не бути, коли
мене люде знають.» Казки.
2965. ... ні мнець, ні направка. Кор.
3114. Циган и мірошппк залпцялпсь
до одниеі дівчини. Циган каже, «як пі-
деш за мене, то будеш як пані: я буду
куватп,то и істимсмо хліб»; а мірошник
каже: «иди лучче за мене: мое діло мі-
рошницькс—підкрутн та й сядь, а коря-
ки бори!» —«Бач», каже Циган, «він и
сліпий: ось понеси молоть, то підкрутс,
полапа борошно та й сяде.» Дівка пішла
на той спиток; справді, підкрутне оце, по-
лапа, та й знову тиі ж (кохав дуже дів-
чину и бажалось дуже догодить). Неро-
зумна подумала, що справді віп сліппй и
пішла за Цигана. Полт. Час. (1861 р.
№ 32).
3126. Пумпуе, як чорт. и д. Капъ.
3140. Сповидае , як Марко по пеклу.
Коніс
3146. Бий дрібиііио—більше буде! Кор.
3151. Д. Ёвхимеііко дума (Час. 1859 р.
№ 7), то вітрів батько—Стрибоі. — В
лубенські околиці про нітра таке роска-
зуюгь. Там у Мгарському манастирі (зда-
сцци па хорах—гаразд не памъятаю) бу-
ло, а може й тепер с, якесь обличчя
страхованію, ніби з кільцем в губах (па
стелі, ліповщицька работа). Кажуть, ню
ото старий вітер з закованимн губами.
ІЦо тепер вітрі е, то, кажуть, молодь ша-
стаецця ; старий же тільки иноді в щі-
липки поміж губів дмуха — и отто бурі
бувають. Як би ёму губи роскувать и він
дмухонув на ввесь рот — все б поздував
на світі, гори з долинами порівняв, кі-
нець світові був би... Одже, кажуть, ко-
лись таки ёму роскуюпця губи. Пом.
3153. Впрвався, як з конопель. Проск.
3275. Милий мій покою, и я з тобою.
Кор.
3237. И водою не замутить. Кор.
3347. Січе и руба (розссрдпвшнсь,
скоро говорить). Кор.
3349. —... гайнів брат. Кор.
3541. — ... під хвіет, а нс на святу
землю. X, Кат.ч Хар. — Плюй па свій
слід , та на своі руки , та па своі ноги.
Кор.
3552. Ракша вонюча. Кат.
3557. Чорт буроі (або: дикоі) бабп.
Кор.
3579. Про Каянсъку дочку див.: Час.
(1857 р. Л/ 12).
3603. В Десять Кіп Казок е довга
про се брехенька. Вовк хотів ззіети по-
лового наймита, а той ёму хвоста відір-
вав и втік на дуба; вовк зклнкав других
вовків и почали риштування робить, щоб
то до наймита добрацьця: куций ліг на
землю, на куцого другий вовк и д.; най-
мит ото сказав так, — а куций тоді як
шмигоне зіеподу, так усе риштування й
гепнуло об землю.
3625. ... вкрутить. Павлв.
3627. Достанецця хребту й животу и
треті паніетарі. Кор.
3667. Щоб тебе вихрами та бурами
впнесло. Кор.
3674. ІЦоб ти не минув Вересоцькоі
греблі та Хомспкових рук! П. — ... и ні-
женського суда.
Хоменко, кажуть, був злючпй стано-
вый.
3690. Щоб тебе кат нс мппув. Кор.—
Щоб ти ката (або: катівських рук) не мп-
нув.
— 286 —
3705. Щоб па тобі сорочка тряслась!
Ііор.
3734. Грець тебе побивай! Ч. — ІЦоб
вас греці мордували.
3736. ... не стішивсь. Ііон.
3738. Щоб ти лопиув, іцоб тп тріснув,
щоб ти луні иагпав. Кор.
3756. Душив твого батька! Пові.
3779. Щоб ти лопапки пагнав. Ііор.
3801. Щоб твоя кість непрошена бу-
ла. Нор.
3804. Вибештував, буде з ёго! Ііор.'
3838. Було те ж: Час. 1854 р. карт.
77, и 1857 р. № 15.
3857. Бухапцямв нагодувать. Кор.
3905. Барана стережуть, а козлу на-
ми пата дають ($іс). Лев.
4011. Сповідаецця Маруха од пъат до
уха. Кор.
Се чериіговці глузують з степовнків
(Полтавців), що в іх колись було цер-
• ков мало, и чоловік год у сорок не ба-
чив, и які вони. Багато про со с лрп-
кладок—от хоч би іі ся (Полтавці такі
прикладки прикладаюп» Харсолцям, Ка-
терипославцам — степовикам. Ном.},
Послали молодицю, іцо взята з степів,
говіть, а вопа и церкви зроду не бачп-
ла.Пріііііпла вопа до пустого вітряка: «Чи
се», каже, «церков?»— пастух сидів під
вітряком.—«А на що тобі?» — «Та таке
іі таке діло», висповідатп , мов. — «От
я», каже, «впсповідаю!»—и почав іі ба-
тогом вздовжг «сповідаецця», каже, «Ма-
руха...» (спитав, що звуть Марухою),
так що бідна молодііця, тірийпіовіпи до-
дому, «и сама», каже, «пе піду, и ді-
тям закажу». Камн,
4044. Між ними чорт межу псреорап.
Кор.
4097. Повадицця глечик по воду хо-
дить— там ёму й головку положить. Кор.
4100. Скажеш—пе моя мати, як при-
ведуть перед зелені вікна. Вал.
4103. Підожди, воно тобі випадком ви-
паде. Кор.
4229. Л чому в рака там очі, так про
се росказують. Як сотворив Бог усяке жи-
ве творешія, то зразу всім наділив и очі,
а раку нкось и забув. От рак и повзае
собі без очей, а Бог згадав про ёго та
й несе ёму очі: «Раче, нй тобі очі!» Л
той, одно те що розсердивсь трохи, а
друге те, то, дума, може, й без нпх мо-
жна обійтнсь, и каже: «Уткни іх отту-
ди\* — Бог и вткнув. Камн.
4250. «Окунсць-молодець, повернись
передом —поговоримо з тобою!» — «Коли
ти щука бистра,поговоримо з хвоста. *Кор.
4294. Пустив на отчай душі. Ііор.
4346. Се росказують про зайця, що як
осточортіло смупогане життя—що чоловік
обіжае, орел хапае и сова павет дере—
«Піду», каже, «утоплюсь, усі мене обі-
жають — я послідущий па світі!», и побіг
до річки. Л жаба илнч од ёго в воду. «Е,
годі ж топицьця», думае собі, «е той чорт,
що й мене боіцця — я не послідпій па
світі.» Камн.
4357. Ей, чоловіче, а ні важся! бо що
два, то два, а пе еден, а собака третій...
гуджа — гавх! Казки.
На лушню шапку иадів... а щоб ду-
же боялись ті пеньки, ще іі третёго
прнгадав — гавкай.
4466. — ... доступ мае. Кор.
4461. — ... хоч в ухо ёго бгай. Кор
4511.... Спас, а шосту про запас. Кор.
4516. Панська обіщапка дурню радість.
II. (Час. 1853 р. ЛЗЗ).
4562. Будь здорова як вода, багата як
земля, щаслива як зоря, плодлива (пло-
дюча) як свиня. Р.
4567. Так у Киеві роблять: педогарки
поідять, а сами поночі сндять (див. №
4996). Б.
4570. Се старий чоловік так привитав
молоду господипю після весілля, перед чар-
кою: «разом двое», каже, та й зуппиивсь;
молода господина засоромплась — тоді він
додай: «щастя и здоровъя». Бер.
4584. Іден шляхтич, як не було нікого
в костёлі, молився св. Антонему: «Свен-
ти Антоні, чи даш, о цоць проше?»; а
закристіян, що нарочито заховався за ві-
втарь, — «Че§о?» каже. — «Пенендзн,
свепти Антоні!» —«Не дам!» — «Чему ж
то, свепти Антоні?» — «Бось кеп!» —
«Свенти Антоні! дань нс далесь, о цо
просілем, акпаць не кпай, бо естем пілях-
циц, мам шабле и своей се крживди по-
мще!» Казки.
4677. Немае більше глухого од такого,
що пе хоче слухати. Кос. ‘
4693. Бісова зни-біда (лайка па худор-
лявих — дитину тб-що). Кор.
4761. В три вірви. Л. — ... впрви.
Гат. — Заробив три вірви в шию, а че-
тверту наздогінці. Не.
4768. ... и в Жида запобігти. Кор.
4866. Воно< вилюдніе — и добре буде.
Кор.
4938. Нй вже, полатай душу (поласум).
Кор.
5019. Собаці (звали ёго Куртою) вовк
в пригоді став: умовились, що вовк вхо-
ппть у хазяіна дитину на жнивах, а Кур-
та одніме, то хазяін зпову Курту шану-
ватнме (ато зовсім старого Курту жепуть
— 287 —
з спіта); умовились, — и пробили так, и
знову Курті шаиоба. Щоб оддячнть за се,
Курта разно задоволияв вовка, а далі и
під піл иишком захопав его, під весіль-
ний час у хазяіиа (вовкові, бач, заба-
жалосыюбачить людське несіллн), пагоду-
вав его там добре, горілки ёму вкрав (и
того вовкові забажалось). Як папився той
горілки, и его охота забрала до співів;
Курта чогось овпхпувси — він и заспі-
вав... (Див. № 14007). Казки.
5027. Сим, Боже, іі карай! Л., Кор.
5069. — ... гола, аби свои воля. Кор.
5093. Накасавсь, як голий на улицю.
Лев.
5145. — ..г и мені того вс веліп. Кор.
5228. ... віддати москалсві за спасибі.
Збр. Лаз.
5236. Не все добре, іцо смакуютъ; пс
всс погаііс, то бракуютъ. Кор.
5302. Як візьму у руки — вабсресся
муки. Лев.
5344. Оттака новина, бруньки три ко-
пійки рсшсто. Час. (1859 р. № 33).
5401... два язики: единя Бога хвалить,
а други» людей дурить. Проск.
5406. Подай мені, Господи, топ розум,
що в Москаля навпослі. Кох.
5451 и 5465. ... Бога. Ст. Зб.
5560. Обридло,як (’) бабі жнива. Ном.
(4) Остило, так як. И.
5702. Чай примічай и д. Кор.
5713. Пошитий нз самих чортових (ибо9.
жабъячих) спипок. Щ.
5751. Не хоріла, не боліла, та про-
скурку ззіла. Кор.
5821. — ... памъяткбвого. —Тре-
ба б чубковоі на памъять.
5823. Як би чоловік злав, чого вс знае,
то й мав би, чого не мае. Полт: Час.
(1862 р.).
5845. — ... сій жито — хліб буде.
Пир., Коз.
5872. Один чоловік ставив свічечки в
церкві и, дійшовши до св. Михаила, при-
ліпив ёму одну,а куцапові другу. «Не лі-
пи», кажуть, «там!» — «Мені наказував
батько—и того, мов, не гніви, и того не
дражни». Казки.
5909. Пе кайся рано вставши и замо-
лоду оженившись: рано встанеш — бага-
то діла вробиш, молодим оженившись —
дітей до розуму довсдсш. Кул. (опов.
Маёр.}.
6023. Наука в ліс не йде, а з ліеу ви-
водить. Кор.
6033. Нема муки без науки, нема на-
уки без муки. Полт. Час. (1862 р.).
6069. — ... жінко иостоли й онучі. Кор.
Піби то чоловік иавчішея так од шко-
ллріо (майструван в школі, чи-що) и,
нрийиюішш додому, орудував жінкою.
Камп.
6109. В 1789 р. приказку сю сказав
Сидір гуменнпй (с. Ситница Луцького п.)
иіеля слів: «добре б вирізать Яиідів, хоч
и Ляхи ие добрі». \Ѵі(1ок ргъетосу и д.
Вродовича. Теж говорив и Богдан Хмель-
пи цьк и й 1648 р.
6156. Дурна голова ні и д. Кор.
Каже лисий, як іикуитують, іцо, мов,
голомозько,—и тоді ёму одказують: «На
лсдачі нніп трава ие роете, а тільки со-
баки какають».
6352. Здорова, як нагайська кобила.
Кор.
6354. Борода до пояса, а розуму ні во-
лоса. Хор., Пр.
Говорепо було про иедотеппих па-
ру бків. КОПІС;
6364. ... на тебе, павіепоголовий! Кор.
6365. ... батька дурного и матір наві-
жепу! Кор.
6368. ... слід та на своі руки, та на
своі ноги. Кор.
6372. ... грудку на прикуску, Мор-
довцев.
6382. Шик-ппк — и немапнчого. Кор.
6384. Сцик на гвоздик, нехай золеніе.
Кор.
6394. Добридеиь на Великдепь, будь-
те здорови з Новим годом! Кул., Кор.
Як хто недоладу що скаже.
6418. «Здоров, Тсрсшку, в новій со-
роцці, що мати з рядна пошила!»—«Еге
з рядна, та з достатків: то мати иаумисльве
такі товсті нитки виводили, бо у нас сего
року дуже копоплі булп народили.»—«А
чого ж вона така куца?» — «Бо така ви-
текла.» Казки.
6490. — ... замішае. Л., Кор.
6548. Годяще — на віник та па смітлик.
Кор.
6558. Ожугом звецця теж, або щс й
частіш (папр. в Коропщині, як каже д.
Каміпецькин), держалпо те и без кочер-
ги або хватів, або и просто палиця, коли
ними персмішують огонь и вопи облади-
лись на кінці.
6574. Як мать собаці млииці пектп,
так вінитіетом поіеть, Б. —Загадав со-
баці млииці пекти! він и тіетечком про-
глине. Кор.
— 288 —
6589. Ото роззяпнв ластку! з колеса-
ми ідь — ис зачеписся. Кор,
6563. Способсп волам хвости крутить.
Мордовцевъ
6602. Внтришків ловить. Кор.
6646. Падай скоріііше — заразом од-
будепі. Кор,
6647. Так гарно, як Пасті в постоллх.
Мордовцевъ
6689. — ... моря виратовуе, а неправда
в калюжі топить. Кор.
6764. Щоб над тобою ворони кракали.
Кор.
Як на кого кажуть: «украв, украв!»
він одмовляецця: «іцоб над тобою воро-
ни кракали». Ворони збіраюцця н кра-
кають цілим стадом над падлой, —и ся
иримовка значнцця: іцоб ти нагло згиб
и зтлів пепохований. як падло. Камн.
6804. Крутячп-вертячн світ перейдеш
и д. Час. (1857 р. №12).
6857. За царя Панька, як була земля
топка. Мордовцев. — За царя Хмеля, як
була людей жменя.
6923. Хвидлі пускае. К.
6966. Ёго и в ступі товкачем не влу-
чиш. Кор.
7057. Що змолотив, те и ззів. Кор.
7219. Я тобі кресала давала, а тп меиі
ковбаси пс даси. Кор.
7500. Ой, вей! там самий цммес. К.
7523. Нема над рибу липину, над мъя-
со свинину. Зв.) Б.) [Проск.) Кан.) К.)
Пир.) Р.]. — ... над мъясо солонину, над
ягоду сливку, над попову дівку. Л. Бил.
7542. Як батьку на лихо. Кор.
7543. Як жидівська побила и д. Кор.
7674. До гаспида (або: До гаспндового
батька). Л.) Кор.
7687. Купайгура и три оберемки. Кор.
7709. Оце удбнили, як лёду (трохи уді-
лили). Кор.
7716. Дайте з Комарову ніжку, з Анто-
нову слізку (або: ... ніжечку... слізочку).
Кор.
Так Цпганки сала просять,
7754. Мп приншли н стали собі так
при строці (у церкві). Казки.
7757. Побіг по синему шляшку, по си-
ній стежецці. Зв. — Понесли гарбуз сви-
пячою стежкою (свині ззілн). X.
7809. «Це таке солодке, як цукор.»—
«Або ти ів цукор?» — «Мені росказував
цимбалистий, а ёму говорив баспстип, що
ян вонн у Жидів грали весілля, то Жиди
іли, — и такий, каже, солодки#, що аж
страх!» Казки.
7896. Мабуть щось велико в ліеі здо-
хло!.. чи пе заець, або мши? Щ.
7910. Сталось щось иадзсичайпс, ди-
ковинно — таке, чого ніколи не бувае, як
не бувае, щоб свистав піп.
7915. Обіншовся, як Сахно в Кара-
тулі. И. Мачуха.
Каратуль село Пер. п. То чумакбув
Сахно, був в Каратулі па ярмарку. Спро-
давіпись, загу.іяв так, іцо и ’в голові
замакітрилось, и якось одбнвея од своіх.
А далі й пішов іх шукать, та іі уше-
.іепався у церков—а там саме одправа
ишла; но розчовпав гаразд, де и що,—
«гей», каже, «а де паші!» Ёго и вішха-
лп з церкви.
7931. Рівня ягня проти коня. Мордов-
цев.
8103. Дві гуски и дві бабі; два Жиди
и дві жабі,—то кажуть, що гіршс ярмар-
ку. Казни.
8134. У коліпях (Під колінамн. Пом.)
нудно, волосся попухло. Кор.
8588. Такий бурдоднм! Кор.
8624. 3 Паліёвського злодія. Кор.
8625. Випросталась, як семисотна вср-
ства. Кор. —Ото випросталась, якаршип
проковтпула.
Семисотпі верствн булп за царпці Ка-
терпни. По старих шляхах вони щс й
тепер піюді е: дубові, високі. Пирятип-
съка верства тея; семисотна,—се б то
верства,що воші стоять по старому шля-
ху з Переяслова у Лубііі.
8682. — ... радість: що кашлянеш, то
й ропнеш. Щ.
8796. Як енпцця квелиці—плакатпме.
(Час. 1859р. №12).
8835. — ... струк, а ти, як болячка
(одказуе той, щоёго подражнили байстрю-
ком). Кор.
9185. Первих кошенят не хвалять. Полт.
Час. (1861 р. № 32).
9265. — ... луплена, за копу куплена,
сежу па печі, держу муштук па плечі: хто
ввіде — ріжкамп заколю, ніжками затоп-
чу, бородою вон внмсту. Кор.
9267. — ... «Що тп видав?» — «Міх
муки, міх муки!» — «Чом тп не вкрав?»
«Там були кравчпкп, перебили пальчпкп,
насилу я втік, та нс бабин тік; бабавло-
вила, в міх усадила, деркачем била—ску-
гн, скуги!» Кор.
9268. «По гбршки, по горшки (якгон-
чарі кричать)!., купіть горщок (до кого
підходячп — нсстеменно, як «сало про-
давать»). — «Не треба, свистун (з діркою
б то)!» Кор.
9299. Син твій, а розум у мене свій
(одказуе дорослий син, як батько доріка,
— 289 —
що, мов, ію слухаеш, своім трибом идею).
Кор.
9483. Хоч би ти мене иобив, я б те-
бе не пізнав. Кор*
9297. Бий та й дрібпо, іцоб знали чий
сип. Кор.
9528. Давня приповіеть: «Подчаспри-
годи дознати приятсля». (Лист Есина Бо-
бриковича 1635 р. Див. Могилцв. Губ.
Часоп. 1860 р. № 78).
9753. Що кому трсбить, той те и те-
ребить. Мордовцев.
9763. То еден старенький панотецьтол-
кував одному панові, од чого то е такі
иншіо зажирливі. «То, бачте, еден йде
для Исуса, то мае Бога в серці, а владика
вложить руки па голову, то й чортові иі-
' где нема приступу; а другий нс для Исуса,
але для хліба куса и д.». Казки.
9956 и 9963. Из пучок та зручок жи-
ве. Кор.
10057. В Казках (Див. № 11967), як
ото чоловік притюжнв уже косить Цига-
на, а тут ще істи не несутъ, голодний:«Ах»,
каже, «коли б вже несли! бо дивп-но,
вже сонце як сядае»—та йрукуюнаёго,
щоб сідало... а чоловік и собі рукою, бу-
цім одверта сонце. И так, що пройдутъ
ручку, то знову на те сонце... «От», ка-
же Циган, «и сонце вже засмикали, а
господняя істи не несе и д.».
10320. На бурку жить (як набіжить)
погано. Час. (1857 р. № 13).
10346. Ище пс всіх чортів висліпилп—
підемо сліпить. Кор.
10384. Чий хліб іси, тому й гпій(кал)
носи. Кор.
10495. Купив би, та купило притупило.
Кор.
10793. Познавайте мою матку на міеті,
що в неі хвартух у тіеті. Час. (1857 р.
№ 14).
10820. Пъе козак, пъе, — бач худо-
бопька е. Час. (1857 р. Л? 14).
11046. Потягсь, як Тарас у лози. Полт.
Час.
12000. Була у чоловіка жінка—лиха,
дурна, лежибока та ще й чепурицьця лю-
била: нс рад бідний був и дитипці, що
у іх найшлася. Коли пронеслась чутка,
що орда підступае; зібрався чоловік, щоб
зъіхать у друге міеце, и ввішов у хату
перехамнуть. А жінка ото ёму й каже:
«для поспіху, мов, ти іж борщ, а я мъясцс,
бо мене дитина ссе». Прпйшлось іхать
вже; завів чоловік кобилу в голоблі и, для
того прислівъя тільки, позакладав іх кін-
цями в ужі. «Сідай», каже, «бо вже орда
під селом, а я для поспіху верхи сяду»—
скочив на кобилу, махнув батогом, и був
такий, та й нема! Казки. (Див. №№ 9093,
9166).
12080... табаку продае. Бер.
12577. Як напсётить.
13622. Нечистий так енпцця, народ
дума. Л.
14183. не бачили владики.
37
Загадки 1—505.
1. Кого Бог ніколи не побачить? (тако-
го як сам). К.
Чотнрі орли одно яйце з не ели (апосто-
лл и евангслие). ІІом.
Прохалп два вірних одного невірпого:
дай нам те, що лучче царства небесного
(Ёсип и Никодим у Пилата тіла Христо-
вого). Павлг.
Стоіть хлівець повний овсць, меже ними
товстий барансць (церква). Збр. Лаз.—...
ними один буркутонсць. Полт. — Повен
хлівець овсць та між ними один баранець.
/Л, Черн.—Стоіть хлівець, а в тім хлівці
повно овець, а між ними один баранець.
Коз.
Межи трома дорогами сдно високе стоіть
(ісі). Бер.
Повна піч паляницъ, по ссредині книш
(ісі). Полт.9, (місяць та зорі). Закр.
Бпйіпов дід у сімдесят літ, виніс унуч-
ку постарше себе (піп чашу). X.
Ревпув віл на семеро сіл (дзвін). Пом.
—Рпкнув віл на сім сіл. Збр.Лаз.—Крик-
нув вол на сем гор, собралися дітки и не
одноі матки. Мі.—Чорний віл та до Бога
рів. 3.—Сиві воли до Бога ревуть. Збр.
Лаз.—Сірі воли до Бога ревли. Час. (1869
р. 167 карт.). К., 3., Пир.
Кахнула (х) утка, на морі (2) чутка (3)—
збіглпся дітки, не одниі матки(4) (ісі). Пом.
— Крикнула вутка—на все село чутка. Мг.
(’) Крикнула. Ь*., Б., Черн., Кох.;
Крякнула. Полт. (8) за морем. йі; За-
кахкала утка аж за морем. 3. (5) чут-
ко. А’., Полт., 3., Пир. (') дітки до одной
кліткп. К.
10. Зійду на міст, потягну за хвіет —
воно зареве (ісі). X.
У Киеві дрова рубають, а у Протасів-
ку (*) тріеки літають (ісі). У. — По тім
боці дрова (2) рубають, а сюди (3) тріеки
літають. Л., [Дуб., О., Ил., Ст. Зб.,
Полт., Гайс.].
(!) а на весь мир. Полт. (*) Въ дру-
гім селі Яц.; В городі дуба. Кр.; Ой
у селі дрова. Коз.; В дворі дрова. (3)
за городом. Кр.; за селом Коз.; за дво-
ром.
Прийшов чернець, положив яйця в уг-
лець: нехай киплять, поки прийду опъять
(ісі). Іі.
Меже двома горами бъюцця барапи зо-
лотими рогами (ісі). Г.
Сім миль мосту, на восьмій стоіть явор—
на весь світ славен (Великий піет и Ве-
ликдень). Коз.—Сім верст мосту, на край
мосту червона калина. Час. (1859 р. 168
карт.).—Сім миль мосту, а на кінці ёго
квіточка зацвіла. Бр.—... на конці мосту
діівпиа, на тіі дивині цвіт (’) на весь світ.
Полт. — Лежитъ міеток сім верст, а в
кінці стоіть хрсст. Черн.
(<) та край мосту краенпй цвіт, а за
тим мостом цвіт, радуемуся. Г.
А без чого світ не буде? (без землі). К.
Куди воно? додому; відкіль? з дому; чо-
го? само не зна, от такі (сояцс). Кат.
Стоіть дуб-стародуб, на тім дубі пти-
— 291
цн - верти и и цн — ніхто іі не ді ста не, ні
царь, пі царица (ісі). Кат.
Стоіть дерево серед села, а н каждій
хатці по гілляцці (ііі). Г,
По соломі ходе, та не піелестить (і<1).
Збр. Лаз.
20. Серед моря-мори стоіть червона ко-
моря (і<1). Кох.
За лісом, за пролісом червоне плаття
(ісі). Полт.
За лісом, за перелісом золота діжа то-
рить (ісі). Яц. — Ой за лісом за пролісом
золота (я)діэка (2) сходить. 3., [/>}?., Кат.\.
—За лісами, за горами золота діжа кнс-
нс. Г.
(*) червона. .Іаст. (3) гора (місяць). /Г.
Серед двора-двора, лсжнть червона ско-
ворода (місяць). Кох.
Іде лісом—нс піелестить, іде водою—
нс плюскотить (ісі). — Лісом иде—не'
трісне, водою идс — нс плюспс. Г. — ...
нс хлюснс. Бр.—... нс хлюпне. К.—Во-
дою ндс—нс хлюпне; очсрстом — не ше-
лссне. К.
Лиспй віл (х) через (2) ворота (3) дит
вицця (ісі). /7., Сос. — Лиспй кінь у во-
рота загляда. 7С, Не.
С) бугай. 3. (2) скрізь. К., Сос. (3) че-
рез тіш. К., Яе.; крізьзабор. Полт., Хар.
Пришов бик та в ворота—мик (ісі). Б.
Лиспи віл через болото рів (ісі). Полт.
Поле не зміряне, бидло не злічепс, пас-
тух рогатнй (небо, зорі, місяць). Збр. Лаз.
Розстслю (*) рогожку, посиплю горош-
ку и положу лустку (2) хліба (ісі). Б.—
Постелю рогожку, посію горошку п поло-
жу окраець хліба. Мг.—Торох-торох! по
печі горох и окраець хліба. Полт. Час.
(1861 р. № 32).
(*} Постелю. К. (3) окрайчнк.
30. Цап, цап по полю басуе, з цапе-
нятами гарцюе, потм буде гарцюватп, по-
ки вовк не стане спати (місяць и зорі—
поки піч). 77%, X.
“ Іхав Яшка Семеряшка, за ним бджолн
гу-лю-лю! (місяць та зорі). X.
Прніхав гіеть та й став на поміет, рос-
пустив коні по всій оболоні (1(1). X.—При-
іхалп гості, роспустпли коні по всёму сві-
ту. Не.
Іхав по горі Волох, розеппав по горі
горох; стало світати, нема що збіратп (і(1).
Збр. Лаз., Бр., К.—Торох-торох, на печі
горох й кулидочка хліба. Коз. (Час. 1853
р. № 41). — ... торох! посмпався горох.
Бор.
Старий брох, розеппав горох, не вмів
позбірати, та став дня чокати; як дня до-
чскав, горох позбірав (зорі). Збр. Лаз.
Вийіилп Пімці на наші сінці: вузлики
знать та нс. можна розвъязать (ісі). Не.,
К. — Паіхали Пімці під наші сінці, рос-
пустили коні по всёму полю (місяць та
зорі). Полт.
У білому полі попутані коні, узлики зна-
ти: нельзя розвъязати (зорі). X.—По чи-
стому полі и д.,та нс розвъязати (ятір). Б.
Прпіхали комисари увссь світ обписа-
ли (зорі). Мг.
За лісом, за приліеом (яіе) золотиі клуб-
ки висять (і(1). Адск.
Іхав чумак та й став, бо волів потеряв
(хмари закрили зорі). Не.; (закрнлп мі-
сяць). К.
40. Чорненьксе маленько ввссь світ по-
валяе (піч). Черн.
Чорне (‘) сукно лізс в вікно (ніч). Коз.
(’) Сіре (рапок). Полт.
Сірпй бик у вокно—ник (світ світае).
Б.9 11ерн.
Лиспй віл усіх людей звів (день). Пс.9 X.
Чорна корова усіх людей поборола, а
біла корова усіх людей позволила (ніч та
день). Кр., Полт.—... корова людей ко-
ло, а біла воскрсшас. Б.—... корова по-
колола, а біла позволила.—Чорная коро-
ва усіх людей поколола (ніч). Пе., Полт.
—... зборола, а білий віл усіх людей звів
(ніч та день). К.
Що без рук стучпть? (грім). Бр.
Стуку-груку бабу... наівшися постср-
наку (ігі). Черн.
Стукотить - грукотпть..... чорним во-
лом-бовкуном (І(1). Б. —... гуркотить, як
сто коней біжить. К.
Видано - невидано, якого накидано! то
Святий кпдав, що було хорошо ёму про-
іхати (і(1). X.
Ревнув (*) віл на сто гір, па тысячу
городів (грім). К., 3.9 Кр. — ... за сто
гір, за сто річок, за сто пічок, за сто
миль (ісі, а теж и дзвін). Коз.
(*) Крнкнув. Полт.
50. Шило-мотовило попід небесами хо-
дило, из панами говорило, из князями роз-
мовляло (блискавка). Б.
Як був маленьким — у кутку сидів, а
виріе — пішов косити (ісі). Полт. Час.
(1861р. № 32).
Сидить півень на вербі, спустив кити-
ці (*) до землі (дощ и сонце?). Б.
(*) крилля (дощ). Кр.; коси (сонце).
К., Коз.; (звід біля колодязя). /;.
Зоря-зоряниця по церкві ходила, клю-
— 292 —
чі загубила; місяць зійпюв, ключі найшов
(роса). Кр., Б. — ... зоряниця, красная
дівиця, ключі потеряла, сонце вкрало, мі-
сяць світе. X.
Сиві кабани усе поле-поле залягли (ту-
ман). Нор.
Летитъ птиця без крил, без ніг; зва-
рив кухар без огню, иззіда пані без рота
(сніг). Б. — Летіло без крил, упало без
ніг, варив повар без огню, іли пани без
рота. Хар. х
Синий віл випив води повен двір (мо-
роз). Полт.—... діл. Г.
Прийшов хтось, та взяв щось: бігти за
ним, та не знаем за ким (вітер). Ос. 21
(XIII, 38). —... щось, пійшов би и за
ним, та не знаю за ким (огонь). Кан.,
[Ласт.]; (пожежа). К., Полт.—... хтось,
приніс щось; пішов туди, не знаю куди
(ранок). Хар.—Бігти за ним, та не знаеш
за ким (вітер). Полт.
Летів.птах на дванадцяти ногах, та одно
яйце зніс (рік з 12 місяцями). Коз.
Дуб-дуб довговік, на ёму 12 гиллів, на
кожній гіллі по 4 гнізді, а у кожному гніз-
ді по 7 яець и кожному имъя е (рік).
Полт. Час. (1861р. № 32).—Стоіть дуб,
а в дубі 12 гілляк, а в каждій гіллі по
штирі гнізді, вкаждім гнізді по сім птах. Г.
60. Триста галок, та пъядесят чаёк, та
пъятнадцять орлів одно яйце знесли (ісі).
Час. (1859 р. 168 карт.).
Двічі родицця, а раз поміра (птах).Лолж.
Живу, а не роджуся, и трояково го-
джуся (птах—яйце, мъясо, пірья).
Летів птах, на воду бах; води не зму-
тив, сам не полетів (піръіна). Збр. Лаз.
Білая куриця зпід печі дпвицця (яйце).
Б.—Біленькиі курочки з підпіччя глядятъ
(зуби). Мг.
В одні барилі (В однім барилі? Ном.)
та дві пиві, а барило без дна и без чопа
(яйце). 3.—В барилочки два напиточки:
нема чіпочка, нема дірочкп. К. — В однім
барилці двое пивець. Полт.
Котилось барильце—без чопця, без
рильця (і(1). Черн.—Лежить барильця—ні
дна, ні рильця. Ж. — Котилася бочка—
без дна, без колочка. Коз.—Котицця ба-
рильце—без чопка без воронки. Полт.
Без воронки, без дна, повна бочка вина
(ісі)- Яц.—Ні дірочки, ні конця — повна
бочечка винця. Черн. — Без дірочки, без
денця, повна чарочка винця. Мг.—Повна
бочка вина, та воронки нема. К., Б., Сос.
—Без обручів, без дна, повна бочка ви-
на; щоб іі поправить, на те майстра пе-
ма, Бр. — Стоіть бочка вина, без дірки
без дна. К.
Діжечка-макотірочка — нема ні денця,
ні задірочки (ісі). Б.
Пуд води, пуд іди, пуд солі: істияеть
и присолювати будетъ (ісі). X.
70. Впала боденька з гори—нема тако-
го майстра, щоб іі направив (ісі). Яц.
Поле лубъяне, само костяне, вийде жи-
ве (короб, яйца, курчята). Черн.
Родився—не крестився, у лазні не па-
рився, на весь світ прославився (півень).
Мг.
Сидитъ дід над водою з червоною боро-
дою (ісі). Яц.—... хто йде, то й вщиппе
(калина). 3.—Стоіть (‘) півень над водою
з червоною бородою (2) (ісі). 3., Бр. —...
хто йде—не мпне, за борідку (3) ущипне
(ісі). Час. (1859 р. 168 к.). —... над во-
дою та й кивав бородою (ісі). Б.', Коз.,
Кр.; (очерет). 3.
(*) Сидитъ. Алек. (3) головою, (3) Си-
дитъ дід над водою та й кивас бородою;
хто йде (горох). /5.
Пішла панна до міета, на ній суконъ
триста (курка). Полт. Час. (1861р. ЛІ32).
У вдовиноі дочки сімсот сорочок; як по-
віне вітер, так и тіло знать (ісі). К.—А
в наших панночок по сімдесят сорочок: ві-
тер повіне, тіло видно. Полт.
Сидитъ пана (панва чи паві?) на орда-
ні, личком підперезава (курка на яйцях). X.
Сидитъ баба на ганах (?), на дванад-
цяти ногах (ісі). Полт.
Ой за ліеом, за проліеом талалай кри-
читъ (гусак). Час. (1859р. 167 карт.).
Біле, як сніг; надуте, як міх; лопата-
ми ходить, а рогом іеть (гуска). Коз.—
Що то за звір, білий як сніг, лопатами и
д.? К.
80. Сидитъ баба на кпю, дожндав си-
на-сивирина из Білай-города (гуска на яй-
цях). Збр. Шей., К. — Сидів тур на ту-
рах, на дванадцяти горах, кличе сина ле-
бедина зза Китай - города. Час. (1859 р.
і 167 карт.).
Сидитъ півень серед моря, кричитъ ка-
каріку! (селех). Час. (1859р. 167 карт.).
А що плава сіреньке по морю? (утка).
і Час. (1859р. 168 карт.).
Сива латка, чорна латка, на березі ска-
че (ворона). Збр. Лаз.
Чорне — як крук, біле—як сніг, про-
сте—якстріла, крнве—як коса (сорока). Г.
Чинжирочка невеличечка, а пнндпк от-
такий (ісі). К.
Дорога розлога, на дубі ярмарок (гра-
ни на дереві). Вор.
293 —
Чорпе моти вило попід небо ся вило (ла-
стівка). Яц.—Шило-мотовило попід иебом
ходило. Коз.—... попід небесами (*) хо-
дило, понімецьки говорило, нотурецькі за-
кидало (2). Полт., 3.—... ходило, поту-
рецькій говорило, лонімсцькіЙ закидало (3).
Б. — Шило-вило мотовило, попід небеса
ся вило: п літі співае, на зіму нас поки-
дае. Г.
(*) Шило-вило мотовило попід небо
(капя). Г. (’) л (8) заводило. I’., Ь’.
Сто літ наче живо — що таке? (горо-
бець). Гр.
Тарасова дочка Тарасом трясла (*), 700
сорочок па собі несла (риба). Яц.; (кур-
ка). Бр. — ... до води несла (качка). /{.
(‘) Тарасова дочка. Полт. Час. (1861
р. Л? 32)\ Шуварова сестра, шуваром
ишла (риба). Г.
90. Іхала пані в срібному жунані; як
уіхала в сад, не вернулась назад (риба,
волок). Збр. Лаз.
Приіхали гості, закинули гармати: дім
крізь ворота втече, а гіеть хазяіна за лоб
виволочс (ловить рибу). Гл.
Кинув не палицю, убив не галицю,
скублю не пера (*), імне мъясо (ісі).<Яг(.,
|Лр.].—Кину я не палецъ, убъю не га-
лець, оскубу не піръя, иззім не мъясо.
Нові.—Иду не берегом, кипу не деревом,
иму не куръе, скубу не піръе. Г.
(1) но палку, убъю не галку, щиплю
не пірря (щука)’ Вор.
Ні голий, ні в сороцці (ятір). Полт.
Хата—не хата, вікон багато: есть ку-
ди влізти, та нікуди вилізти (ісі). Мг.
Живе чорве, умре красне (рак). Сос.
— Хто по смерті краеннй? Черн. — Хто
в баню иде чорний, а з бані красний?
Полт. — Що найкрасніще по смерті? К.
Без крові, без серця, по столу несец-
ця (ісі). К.
Чорну гадюку візьму я в руку — вона
не вкусить (оюн). К.
Безкосте, безребре (х), хоч яке море
(або: річку) перепливе (пъявка). Лист.
(II, 246).—Бескосте, безмозке, усе мо-
ре виплавае. Б. .
, (’) Безмозке. Ь’., Коз.
Бугай безкостий перепливе Дунай без-
мостий (ісі). Збр. Шей.
100. Безкостий Марко, перепливе море
шпарко (ісі). К.
Чорна курица під тином кублицця (га-
дюка). Б.
Серед ліеу-ліеу (*), лежитъ прут (2) за-
ліза (ісі). Кох. — Посеред ліса лежитъ круг
заліза—хто найде, обмине. Бр.
(ѵ) ліса-ліса. Хар., Вор. (’) шмат, ісі;
скрутепь X.
,3а ліеом, за проліеом рябенька крайка
лежитъ (ісі). К.
Ні взяти, ні втяти, иі на віз положи-
ти (уж). Алек.
Без рук, без ліг, черевате, пузате, па
кишки багате, одннм хвостиком вправляе
(ополоиик водяний). Полт. Час. (1861 р.
А? 32).
Ситий кусок під тином скаче (жаба).
Полт.
Маленьке-чорненькс по полю скаче (я-
щірка). X.
Штири тики, два патики, семе за ма-
хайло (рогата худобина—ноги, роги, хвіет).
Бр. —... замахайло. Г. (Сем.). — Чотирі
чотирки, дві ростопирки, семий вертун.
Вор.
Як був мал—у чотирі дудки грав, а нк
підріе—гори й долипи підніе (віл). Збр.
Лаз. — ... а як вмер — перед музиками
грав. Яц. —Як уродицця—у штире тру-
би грае; виросте—гори перевартас, а по
смерті у коршмі гуляе. Бр.
НО. Два костюки, два лопухи, чотири
ходбри, девъятлй Матвій (корова з двома
рогами, двома ушима, чотирьма ногами,
й хвостом). Б.
Чотирі чотирнички, пъята шинкарочка,
шоста підставочка (корова, ричка и дій-
нпця). 3.
Чотирі панночки в одну дучку плюютъ
(ісі). Черн.
Чотирі браття стріляють до одного пня,
а не могутъ вистрелити (ісі). Г
У рикулі штире кулі, а у гиги—дві (у
коровп 4 дійки, а в кобили 2). Яц.—У
рогульки чотирі дульки, а в гиги дві. Б.
• Хто плаче без голосу? (кінь). Черн.
Сімсот свище, чотирі плеще, два чув,
два бачить (хвіет, копити, уші, очі). Збр.
Лаз. —... плеще, а два на сторожі. Б.
(осел). Мг. — ...богоносець.
Родився не кстився, а був христоносецъ
(осел).К. —... не христпвся, а до смерти
немолився, и був богоносець. Бр.
За горою, за крутою вовки шкуру мнуть
(свиню поросята ссуть). Б.—За ліеом, за
проліеом Жиди (*) шкуру мнуть. Коз.,
Черн.
(Ч шовці. Полт.-, вовкп. У.
Лежитъ під хворостом та й крутить хво-
стом (кабан)..7., X.
120. Виса виситъ, хода ходить, виса
— 294 —
впала, хода ззіла (свиня та яблуко). Збр.
Лаз.) Коз., Полт. (свиня та жолудь). X.
—... ззість. Черн.) Кр., Гл. — ... взяла
(свиня та яблуко). Г. — Хода ходе, виса
носить: хоче хода вису ззіети. Бор. г-
Виса висить, хода ходить, Бога просить,
щоби виса впала (кіт та сало). Г.
Иде попита коло плота, питаецця ше-
лепеті, чи с понура вдома (вовк, собака,
свиня). Яц.—Прийшла тотота (*) під па-
ші (2) ворота, пита лепсті (3), чи дома
понура (*). ІІом.
(Ч темнота. Не.у К.у X.» Полт. Час.
(4864 р. ,№ 32); подота. />.; тота. Черн.
(’) Прийшов тота під. Не. (5) халоба.
Гл. {«) пита лспетиці, чп дома довго-
мордиця. Полт. Час. (1864 р. <№ 32).
Прибігли штрвкй-брикй, ухватили дал-
ду-балду; почули мъякмники, казали грс-
чанпкам: «сідайте ва вівсяники, доганяй-
те іптрики-брики, віднімайте далду-бал-
ду» (вояки, свиня, собаки, люде, коні).
Збр. Шей.—Пришла сурда-бурдй та укра-
ла шнкй—брики, та й почули микитни-
ки, дали знать житника»; житники садяц-
ця ва ослики та ганяють сурду-бурду и
одбивають іцики-брики (вовк, вівця, со-
баки, люде, коні). Черн.—Пришов халда-
балда, узяв стрикй-брики; почули пбйни-
ки: «вставайте житники, беріть овсяників,
заганяйтс халду-балду , одиміте стрики-
брики», (вовк, коза, собаки и д.). Гл.—
Ячмінники дали знати житника»: «гей ви
житники! сідайте па вівсяники, доганяй-
те шурду-бурду, выдирайте стригу-бнгу»
(вівця и д.). Бр.—Підбігла лепетя: «вста-
вайте житники, сідайте на вівсяники, до-
ганяйте шурду-бурду, однімайтс штрики-
брики». Бор.
Скунда скаче, ринда рие (свиня и со-
рока). Не.
Прийшли бари та забрали дари (вовки
овець). Збр. Шей.
Прийшов цар земський до цара буди-
мира та й питае: «де чирік кучумпір (1)?»
А той ёму відвічае: «на високім мурі
спочпвае, а як звітте буде скакати, му-
сиш добре утікати» (миша, півень, кішка).
Збр. Шей.
(*) а де кучумпір? Бр.
Бігла Уршулька через Гриньків двір,
питалась Гринька, чи е Илько дома (ісі).
Яц.
Бігла чечітка поуз наші ворітка, пнта-
ецця співака: чи дома ваш ченчик? (ісі).
Кан.
Іхав пан пупід землею та питав у па-
на гаргарна: «Чи дома твій пан понурий?*
— «Був на білогородку, та поіхав на чино-
городок» (ісі: був у хаті, та побіг па піч).
Кр.
Питалась швидка свірка: чи е хапко
дома? (миша та кіт). Г.
130. Іхала папі вкрай города, литала-
ся в дзунзара: чи дома порубай? (миша,
жук, кіт). Мі.
Біг псс через панський онес, доганяй-
те пса, щоб пе поколотив овса (собака
и мпш). К.
Летів птах через Божий дах: «тут мое
діло наогні згоріло» (бджола, церква, піек).
Збр. Лаз.) Яц.) Бр.—... птах начотирёх
(*) ногах (2), сів на могилі: «Боже мій
милнй! тут моя сила огнем сіла (3)». Б.
—Летів Адам через Божий храм: «Боже,
Боже! тут моя сила горить». Мі.
(*) па восьми. Коз.; о шести. К. (а)
птах через Божий дах. Полт. (3) тут
мос діло огнем сіло. Коз.
Летіла тетера, нс вчора тепера; упала
в лободу, шукаю нс знайду (бджола). Полт.
Лізу-лізу по білій залізу — були мене
царськиі собаки ззіли (ісі). Черн.— ...по
повім залізу — царськиі собаки заідять.
Пові.—... по чорному залізу—од царсь-
ких собак не одибъюся. Сос.—... по бі-
лому залізу—там мене райські собаки за-
іли. Коз.— ... залізу; ще б ліз, так бо-
юсь царевпх собак, бо дуже кусаюцця.
Полт.
Сімсот соловъят на одній подушці си-
дять (ісі). Полт. Час. (1861 р. 32).—
Сім соколят ва одні лостелі сплять (гніз-
до). Кр.
Сіреньке літа, сіреньке гудс, а жов-
теньке носить (бджола и ббнажь). Час.
(1859 р. 168 карт).
3 примудроі птнці печені не зпечеш,
а з примудрого цвіту вінка не зплстеш
(бджола, житній цвіт). К.
Піду я до гетьмана; нападуть на мене
гетьмановп собаки—а ні одбицьця, ні од-
молицьця, піти в річку та и втопицьця
(рій). Б.
Коло вуха заверуха, а в вусі (*) ярма-
рокъ (2) (улевь). Полт. — По спині (3)
дорога, коло пупа тревога, між ногами
ярморок. X.—На голові ярмарок, на жи-
воті шарварок, меж ногами гвалт (мако-
гін та макітра). К. — Округ ярмарок, в
ссредині шарварок, та в дірку шморг
(улевь)! К.
(’) а в середині. 3. (’) заверуха, коло
носа завплося (огудина на вгірках).
Полт., А'. (5) Через живіт (скрипка).
Черн.
— 295 —
140. Попои пень черешенъ, та нікуди
вибрать (улснь). К.
В ніч положу—мокис, па воду положу
—сохпе (віск). Черн.—Що иа огпі перед-
ня, а па воді сушиццл? 11.
На огпі умрс, на воді ожнве (ій).
Летитъ—вис, сяде—рис (жук). К.
Тисячатисяч боидарів роблять хату без
углів (мурашки). Збр. Лаз.
Сидитъ дівка в тсмниці, шне чіпець
без ііиці (паук). Збр. Лаз.
Був собі Ян забіян, за ідним махом 700
душ забіяхом (жменя и мухи). Яц.
Летів птах на (*) восьми ногах, сів на
могилі: «Боже мій милий (2)! ти дав ме-
ні волю над дарами й князями, та нс дав
волі, що (3) в морі» (комаръ). Коз. — ...
на семи ногах, сів па могилі та й каже:
«Боже мій милий! яку ти мені волю дав
над панами, над царями; тільки нс дав
волі, щоб плавав я у морЬ.Лаш.—... не
дав волі над щукою у морі. — Боже мій
вишній, чи я в тебе лишній? дав мені
царя в городі, та не дав риби в воді. Черн.
(*) об. 3. (2) сів па морі, сам собі го-
воре: «Боже мій, Боже! Боже мій, Бо-
же! (3) що риба.
' Хто мене вбъе, свою кров проллс (ісі).
К.—Летів птах на восьми ногах: «Боже
мій милий! хто мене и д.». Коз.
Чорненьке лаленьке хоч яку колоду перс-
верне (блоха).Л., Яц., Б. ,Коз.—...малень-
ке,що найбільшу колоду рушить.Г.—...ма-
леньке увесь світ жагнуло. Б. — Менше
від бджоли, а найбільшу колоду перевер-
нс. Г.
150. Летів птах з шіетьма ногами,» сів
собі на вербі и просивБога: «давись ме-
ні, Боже, власть на панів и на Жидів,
на королів и на царів,—дай же мені и
над тим, що в воді!» (і(І). Яц.
Повна хата тетерят, та нікуди й не
летятъ (сучки в дереві, лавах, столах). Б.;
(кілочки). Алек.—-Повна хата воробъів
нагната. Черн.—...горобців, та нікуди ви-
летіть (гарбуз). Черн.
У ліеі роете, з ліеом рівняецця, світа
не бачить (осердок в дереві). Полт. Час.
(1861р. Л/ 32).
Біла-білява перед Богом стояла: «Боже
мій милий! мое тіло рубають, мою кров
пъють» (береза). Коз.
А що впще в ліеі? (колок— в тину, в
ліеі). Час. (1859р. 167 карт.).
Выросло въ ліеі деревце ні па пъядь,
ні на щиколоток: з нёго два столики, два
мовники и чашечка воду пити (жолудь).
Яц.—Поіду в ліе, вирублю тсліш; из то-
го теліша изроблю два човни, два столи,
шило и покришку Черн. — Пойду в ліе,
вмрубаю дубинку—пс в корх и не в пъядь;
и зроблю два столи, дпа човни и на діж-
ку віко. Повоз.—Два столи, два човни,
пъята мисочка. Час. (1859р. 168 карт.).
В однім гнізді та чотирі звізді (горіх).
Б.
В маленькій Сорщичку кашка смачна
(ісі). Черн.—... смачисиька. Мг.
Дід бабу пагнуп, вовночку продув, со-
лодепьке викусив (ісі). X.
Из дерева виросло, а з кишені вплізло
(И). Полт.
160. Ссред ліса-ліса, виситъ красна
шеміка (калина). X.
Пс три ж ти мене, не мни ж ти мене;
излізь на мене та й накспкайся (вишня).
Коз.—Не три мене, не мни мене; нагни
мене та й наізся. Сос. — ... злізь та й
напёпайся (натопайся?). Полт., Вор.
Каміннс серце, а винний смак— чому
то так? (вишнева ягода). Яц.—Чсрвоний
корінь, винний смак, земля го зродила—
чому так? (ягода). Г.
Стоіть панна на пагурку в червонім кап-
турку—хто йде, то поклоницця (полуниця,
суниця). Збр. Лаз.
Чорна росколина, берутъ хлопці з ко-
мина (гречка). К.
Пири-пири—не роспирсцця, пусти на
воду—то й роспливецця (полова). Бр.
Заріжем вола: голову одріжем и ззімо,'
кожу обдерсм—продамо, а мъясо валявц-
ця—и собаки нс ідять (коноплі). Повоз.
Іхав пан копитан, став, дівчвни попи-
тав: «що за кости лежять, що собаки не
ідять?» (костриця). Сос.
Без вікон, без (*) дверей, повна хата
людей (гарбуз). Яц., Збр. Лаз., Б.; (вгі-
рок, кавун). Полт.—Стоіть хатка без ві-
кон без дверей, а в тій хатці повно лю-
дей. Б.—Повна церква людей, та ні ві-
кон, ні дверей.—...людей, та немае две-
рей.
О Не вікон, ні. К.
Мій брат Кіндрат через землю прій-
шов, мішок грошей найшов (гарбуз). Пе.,
Збр. Лаз.
ПО. Жила птичка пустодом, звила гніз-
до за двором (ісі). X.
Під піччю галгази, а хто зна—не ка-
жи (ісі). 3.
Старець старця тягне через ліеу за
(И). Б.
Ліз Мартин через тин, на тім боці па-
ніетароі забувся (М). Кр.
— 296 —
Без рук,6ез ніг, та на тин лізе (ісі).X.
У нашого Данила сім саженей жила
(гарбузовпй огуд). Полт.
Красно, ясно в землю вросло (бурнк).
Мі.
Бараи у хліві, а роги на дворі (ісі). X.
Ходить панич по долині в червоній жу-
панині,.та все каже—гонки! (ісі). Полт.
Па городі з бураками, накрипшися ло-
пушками, просить хліба, солі (редька). Бр.
180. Біла курица під тином кублицця
(ісі). Пом.
Жовтенька куриця (*) під тином (2)
кублицця (морква). Кох.; (гарбуз). Гл
(*) Жовта куриця (морква). Л., />.,
Коз.-} курочка. Полт, (’) під ллотом.
Коз.
Дівка в коморі, коси надворі (ісі). Полт.
Біле, як мука—не мука; хвіет мае, як
миш—не миш (ріпа). Г.
Вишла (*) Марушка в чотирёх (2) ко-
жушках, та ще плаче, що (3) змерла (ци-
буля). Полт.—Малепька Марушка у се-
ми кожушках, та ще каже—холодно. Б.
—Сидитъ Марушка семикожушка. Коз.—
Па одній Катюшкі семеро кожушків. Черн.
— ...Марушка в семи кожушках: хто на
неі гляне, той и заплаче. Час. (1859р.
168 карт.)*
(*) Сидитъ. К. (3) шести. (5) та й щѳ.
Вийшов віл за сто гін, виніе на собі
30 шкур (часник). Яц.
Лапик на лапину, а й (’) голки не бу-
ло (капуста). Черн., Мг.— Лата на латі
(2), та зроду голка не була. Коз.
(*) Багато латок. Час. (1839 р, 168
карт.}. (2) Латка на латці. Полт., X.
Латка на латці, всередині—гризь (ісі).
Черн.
Крутосто, вертбето, на ём кошуль зо
сто (ісі). Збр. Лаз.
Роете під хворостом догори хвостом
(вгірок). Збр. Лаз., Б., /Л—Під хворо-
стом яйце з хвостом. Бр.; (ріпа). Хар.
190. У старця на мотузочку тіі (вгірок).
Кох.
Соленпй макляк у штанях закляк (со-
лоннй вгірок). Кох.
Покладу твердо, вийму мъяке (*),из кін-
ця—кап, кап (ісі). Кон.
(*) зовъяло. Хар.
Стоіть при дорозі на одній нозі, голова
мала, а в ній тьма (мак). Г.
На городі тичка, на тицці капличка,а
у ні більше ніж сто (ісі). Бр.
Стоіть стріла серед двора (1), а в ті
стрілі сімсот и дві (ісі). Коз., Б., Кр.,
Полт.
(*) села. Пом.
Церконця маленька іюлей повненька
(ісі). Яц.—Стоіть церкви без верха, у ій
людей без числа. X.
Під ідним О ковпаком 700 (2) коза-
ков (і(\).Яц.
Р) одним. Полт., К., Д/і., Кох. (’) 70.
Кох.
Сімсот восвод, на стрільці горбд (И).
Коз.
Повна діжка (') круп, а наверсі струп
(ісі). Коз.
(♦) бочка Полт. Час.^1861 р. ЛіЗІ}.
200, Стоіть палка, на ій галка (^алка?),
могу присягти, що в ій до тисячі (ісі). К.
Малий малпшка зкинув бочку на вит-
ку (ісі). Полт.
Стоіть пані в сарахвані: вітер повіне,
то й лист опаде (ісі). Час. (1859 р. 168
карт.).
Стоіть півень на току, в червоному
колпаку (ісі). X.
Молодий кричитъ, що не стричить, а
старий стогне, що не зогне (ісі). X.
Одно каже—побіжім, друге каже—по-
лежім, а трете каже—похитаймось (во-
да, земля або мох , очерет). Коз., Б. —
Одно біжить, друге дріжить, третее Богу
молицця (вітер, земля, дерево). Сос.
Бочка на бочці, а виход изверху (оче-
рет). 3.—Бочка на бочку, бочка на боч-
ку, а зверху лисичий хвіет. У. — Бочка
на бочці, а зверху вовчий хвіет. К.
Стоіть дід (або'. цац) над водою, коли-
вае (або: кива) бородою (ісі). Полт.
Хто вшце Бога? (очерет, а Боі, чи
Брг, чи Біі—річка). Яц. — Що над во-
дою найвище? К.
Стоіть ліеочка, на тіі ліеоцці ні су-
чечка , ні болячечки, тільки на вершку
квіточка (сітняг). К.
210- 3 води роете , в воду й дивицця
(лепехй). Час. (1859 р. 168 карт.).
Прийшла зелена, я ій дана — и свер-
битъ , и болить, и ще хочецця (кропива
пожалила). Бр.
Що цвіте без цвіту? (напороть). Г.,
Полт.
Без рук, без піг на дерево дерецця
(хміль). 3.
Ноги на морозі, кишки на дорозі, а го-
лова на весідзі (іб). Збр. Лаз.
Що роете вище ліеу? (ісі). Черн.
У лозі, у тралезі, стоіть Німець на од-
ні нозі (гриб). Збр. Лаз.—У лозі на од-
ній нозі. Мг. — Стоіть при дорозі на од-
ній нозі. Кр.
— 297
Поміж двома дубами лежитъ теля (і(І). Іі.
Біла головка,красна шакочка(сироіжка).
Сос.
Що без коріння росте?(каміпь). Г., Бр.,
Полт.
220- Стоить росохи, на росохах мішок,
на мішку млипок, сопуи, клнпун, лісок, а
в тім ліску куропатки бігають (чоловік).
Яц.—Суть то росохи, па росохах када-
бець, на кадавбці драбинка, на драбинці
гирка, а на гирці жсрддя , по тім жерд-
ію дикі пташки літають, але крилець не
мають. Г.—Стоять вили, на вилах короб,
на коробі махали, на махалах зівали, на
зівалах шмаркали, на шмаркалах зеркала,
а на зеркалах ель. Черн.
Що то за звір, що рано ходить на чо-
тирох иогах, удень на двох, а увечері на
трох? (ісі). К.
Ой на горі гай, під гаем мигай, під ми-
гаем (*) сапай, під сапаем хапай (волос-
ся, віі, піе, рот). Полт., Коз.— Густий
ліе, чисте поле, два соболі, два стекла,
труба, бомба и в тій бомбі лепетайло (во-
лосся,лоб, брови, очі, ніе, рот, язпк). К.
(1) під мигасм лупай (очі), під лупа-
ем. А’р.
Між ельничку, між березничку свиня
гніздо звила (голова з волоссям (*). Ніг.
(1) Певно— нужа в голові. Ном.
Маленьке , костяпеньке , хоч з якого
ліеу густого скот вижене (гребінець). X.
—Царь Костянтин гонитъ коні через тин.
К.—Костян-деревъян (*) через гору сви-
ні гнав. Кан., Б., Полт.—Проміж лісом
гуляе, свиней виганяе, а сам того не чуе
й не знае. Час. (1859р. 167 карт.). —
Кістяний Марко через гору свині гонить.
Бр. — Игнатко безпъятко з гори свині
турить. Полт.
(*) Зубатий костян. X.
Пъять братів лазятъ по хаті горобців
драти (палці, голова, нужа). X. 4
Чотирі чотирнички, пъятий батурничок,
тягнуть шинкарочку з березничка (И). К.
Що саме найпроворніше и найшвидчіше?
(очі). (Час. 1859 р. 167 карт.).
КруѴленьким, маленьким до неба доки-
неш (ісі). Збр. Лаз.
229-Двома узликами все поле засію (і(1).
Хар., Полт. — Два вузлики маю, все
поле засіваю. К.—Два вузлики все поле
освітять. Не.
231-Шо мужнк на землю кидае, то пан в
кишеню ховае (шмарки).Що в
пана в кармані, то в мужика на мосту. Ніг:
Лежить колода серед болота, не згние
и не заржаніе (язик). Коз. — ... ні зо-
гніе, ні потопе. Полт. —... болота, усе
гііпв—пе зогнпе. 3.— ... иосерсдині бо-
лота й досі ще не зогнила. Черн., \Коз.9
Ласт.].—... серед горбда, та ніколи не
висихан. Б.—Иосеред села лежитъ коло-
да ціла; ні гпіе, пі висихае, и все та-
ки потрібпа. Бр.—Гніе-гніе, та й не пе-
регніе. Л.
Ой за білим частокілом талалайко ска-
че (язик за зуба ми). Кан.— За білими бе-
резами талалайко (*) свищег(2).Я., Полт.,
X.—... плеще. Хар.
(’) Соловейко. Я.; талалай. Кр (’)
скаче.
У нашого дядька білих курей грядка
(зуби). Полт. Час. (1861 р. № 32), К.
—... дядька квасолі грядка, та вся біла.
Бр.
Колопрорубні сидятъ білі голубні (ІСІ).Х.
Лука заглянув (!) в погребецъ —два
ряди яець (і<1). 3.—Маленький погребецъ
повей яець. К.,Полт.,Х., Бор.,\К.,Л.].
(*) Загляну я. К.
За лісом, за пролісом біле (*) плаття
висить (2) (і(1). К., Б. — ...біла береза
стоіть. 3.
(‘) шнур. .Іист. (>) біліі хуста ви-
сятъ. Г.
Біленькі щенята зпід печі брешуть (ісі).
Черн.
239- У хлівці два ряди баранців и всі бі-
ленькі (Ц). Час. (1859р. 167карт.).
241. Руденьке-маленьке хоч якого пана з
коня зсадить (гц0гінос).Л^[Б., Черн.,Кр.].
—Чорненьке-маленьке хоч и д. (блоха). К.
Бери мене, бо я подорожня; а з при-
тиском , бо сирота; а скоро , бо додому
йду (душа). Зв.
Що старше від розуму? (увага). Г., П.
Без рук, без ніг , без тіла, без душі
— однако рву серце и рвати мушу (до-
сада). К.
Ні риба, ні баран, на блюді не бував,
много у ёго ідав (дитина). Сос.
Серед хати сало висить (дитина в ко-
лисці). Черн.
Прийшов густъ из гостей, ззів барана
без костей, густъ ситий и баран цілий
(дитина и цицька. Кобр). Збр. Лаз.—...
гіеть без віетей, я ёму гуску без костей:
гіеть наівся та й пішов, гуска ціла оста-
лася. Полт.
Живая-живушечка на живій колодоцці
живе мъясо іеть (ісі). Черн.
Маленьке, кругленько, на столі не бу-
вало, а весь мир згодувало (цицька). Г.
38
298 -
250* Двадцать краспих1, 30 сильних, 50
мудрих, а сто дуриих (літа чоловіка). Г.
Що люблю—не куплю; чого не люблю
— не продам (молодість и старість). Не.
Шило-мотовило поиід небесами ходило;
до нас прийшло, по нас пішло (смерть). Б.
В чім полови немае? (іб). К.
Бігумці біжять, ревунці ревуть, сухе
дерево всзуть (мертвяк). Полт.
А іцо в світі паймилішс и найкращі-
шс? (сон). Час. (1859 р. 168 к.).
Ишло два ченці, жало два женці; пи-
тають два ченці: «Чи брат из сестрою,
чи муж из жоною С1)?» — «Ні брат пз
сестрою, пі муж из жоною, а ёго мати
та моій матері свекруха була» (батько та
дочка). Час. (1859 р. 167 карт.).
(*) Идо чоловік, а вони жнуть. «Бо-
же поможи! як муж из жоною, то дай,
Боже, спішно;. як брат из сострою, дай,
Боже, смішно.» 3.
Ишов брат из сестрою и муж из жо-
ною, та нашли трое яблук и всім по ці-
лому впало (чоловік з жінкою и з шуря-
ком). 3.
Прийшло притупало: позичтс нам ше-
лпхвоста, будемо різатп полковника, бо
приіхав князь (позичати ножа, різатп пів-
ня , бо старости прийшли). Полт. Час.
(1861 р. А? 32), Бр.
Бі нікое создапие между трома гора-
ми; клеветници его окружиша, оно бла-
гословъяше іх сімо и овамо (старець, тор-
би, собаки). Бр.
260. Хто вмер а не родився? (Адам).
Яц.
262- Ні се, ні те, та всякому треба (мен-
ня). Коз.
Що горить без полумъя? (гроші). Пе.,
К.
Що ходить по миру без ніг и без тор-
би? (ісі).
Прпіхалп гості, сіли на помості, завъя-
зали узел, та не розвъяжуть (іб). Коз.
Що роете без доту? (процент). Яц.
Баба лежить, а в іі слезить (стріха,
каплі). Полт.
Два стоіть, два лежить, пъятий ходить
и шостого водить (одвірки, главенъ и по
ріг, двері, чоловік). Б.—Два стоять, два
лежять, пъятий ходить, шостнй водить.
Кр.; (двері, шпуги, сами двері, чоловік).
Черн.
Щб у хаті на похваті? (двері). Б., X.
—... найпохіпніше? Бр.
270- Иде—дід бабу за руку веде (ісі). Г.
Меж двома дубами виситъ шкура з зу-
бами (іб). Б.
Дід бабу туркоче, бабі ся ие хоче; дід
бабу за тіло, бабі ся схотіло (засув). Яц.
Круть-всрть, під череночной (*) смерть
(завертка в дверях). X, Б.; (рушни-
ця). Кобр.; (оюи). Черн. —... у черепочку
смерть (риба). Ніг.; (закрутка у хлібі).
Полт.
. («) у черопочку (завертка). Коз.у
а в черепочку (ісі) Кр., (свердел).//е.—
Про закрутку у хлібі див у д. Семен-
товського.
Чорненький собака весь дом стереже'
(замок). Черн.
275-Бийшла пані на Ордані, путая коні
на долоні, узлик— та не розвъяжеш (іб).
Пбвг.
280• Хто більш сорома терпііть? (поріг).
Час. (1859 р. 67 карт.).
Що на дірці стоіть? (вікно). К.
Що без очей плаче? (іб). Бр.
Поміж двома дубами бъюцця коти ло-
бами (іб). Черн.
284- Чотпрі четверинки, пъята пъятерин-
ка,шосте гостре, сёме просто (іб). Полт.
287- Чотпрі сестрички прийшли з вечер-
ничок — як полагали, так и досі сплять
(лави). Час. (1859 р. 167 карт.).
Під одною кришою чотпрі паничі (угли
в хаті). Б.
Стоять коні на прпгоні (на припоні?):
ні пъють, ні ядять, всі ситі стоять (стіни).
Алек., 3.; (ясла). Кат; (груба). X—...
а все гладкі стоять (стіни). К.
290 * Сімдесят поросят, усі рядом ле-
жять (*) (сволоки). Кох.—Сімсот соколят
на едні долоні лежять (іб). Бер.—... на
одній подушці сплять. X.
(<) одну матку ссуть. Хар.
Однц каже «світай Боже», друге каже
«не дай Боже», а трете каже «мені все
ідно, як вдень, так и вночі» (постіль,
двері, вікна). Яц.—... все одно, що вдень,
що вночі» (вікно, двері, сволок). К., 3.,
Б., Коз., Сос. — ... трейте каже «мені
все равно—як день, так ніч» (вікно, две-
рі, лава). Черн.— Одно просить: світай,
и д... друге просить: смеркай Боже; тре-
те мовить и д. (вікно, двері, піч). Г.;
(... двері, стіни). К.
Півень співа поки ззарання, а далі
спить, аж потіе (груба). X.
Біжить вовчок — смолянпй бочок (за-
слонка у печі). Мг. —... присмалепий бо-
чок. Час. (1859 р. 167 карт.).—Лежить
бик, осмалснмй бік. X.
На стіні лучок, на печі старичок, дер-
жить бабу за чорний клочок (верх). .
Сидить півень над кручею, заткнув па-
299 —
пістару оиучсю(верх, заткало).—
...дуну онучею (труба над бовдуром). Черн.
—... горло онучею (кагла). /С, Полт.
Жшо, не жую, а ім та пожираю: вся
жисть моя у тім, а з голоду умираю
(огонь). Пр.
Краснеиькіій пітушок па жердоцці ска-
че (ій). ЛЛ.
Краспснькпйкочсток па ііашсстці біжить
(ій). Пс.
299- Червойа корова чорпе теля лижс
(полумия и челюсти). Бр.
ЗОЬМати товстуха^), дочка красуха (2),
а син кучерявий (піч, огонь, дим). Збр.
Лаз., Кох., Коз.—Матка товстуля, дочка
красуля, а син кучерявий. Коз.— Чотирі
чотирочки, пъятий Захарочко, мати гла-
духа, дочка красуха и д. (труба, бовдур,
піч, огонь, дим). />., Кр.—Мати товсту-
ха, дочка красуха, син беребір та и пішов
надвір. Коз. — Мать товста, доч красна,
а син хоробор по піднсбессю пішов. Мі.
(•) гладуха. Полт., И., Кр.; грубуля.
Кр. (2) товстуля.
Пім ся батько народив, то син по сві-
ті ся находив (огонь и дим). Яц., [Г., К.].
— Отець .лежитъ в повиттю, а син пішов
по світу. Г.
Лстів горобець через хлівець та все в-
грру хур-хур (дим). 3.
Без рук, без ніг, на гору лізе (ісі).
Збр. Лаз.,Яц., Бер.. — ... дерецця. К.—
... на хату дерецця. X.—...та без ніг,
та полізс вгору. 3.—...без ніг па під ви-
ліз. Г.
Сидить півеиь на осиці, підняв угору ко-
сиці (ій). Б.
Чорнсе маленько ні в землі не гние, ні
в воді не тонс (уголь). Коз. — Що в воді
не топе, а в землі не гние? Черн.
Но полі яочував; як упав, ніхто костей
не збірав (ій). Г.—... не лизав.
Під стогом вовкп дохнуть (углі тухнуть
під горшком). Черн.
Мету-мету—не вимету; несу-несу—не
винесу (сажа). Кат. — ... пора прийде,
само впйде (на долівці сонце). X.
310. Хвітю, хвітю! повна скриня акса-
міту (сажа в комині). Збр. Шей. — Хи-
тю, хитю и д. К.
А що у хаті без води роете? (і(1). Полт.
Час. (1861р. № 32).
Що роете до гори? (ісі). Черн.
Чого за гріш повна хата? (світла). Бр.
Само голе, а в ссредині сорочка (свіч-
ка). Коз.. [Черн].—Сама панна нага, а в
середині и д. Черн. — Голий стоіть, за
пазухою сорочку держитъ. Час. (1.863 р.
167 карт.). — Сама гола, а сорочка у
пазусі; перед Богом стоіть и всі ій кла-
ияюцця (свічка у церкві). Б.
Прийшов безмозкий (*), пиів без лож*
ки (каганець). Збр. Шей.—Бсзкостс, без-
мозке, та й іеть без ложки. Б.
Г) Прийшло безмозке. //олт ;Безмоз-
кий. Хар.
Чорний волбк випив води ставок (ій).
К.
Сидпть півень над водою з чірвоиою бо-
родою (ій). Б.
Сидпть Кирило, замазав рило (ій). Б.
Стоіть Таврило замазансс рило (підсві-
таш (*)\ Черн. — Сидить Таврило и д.
(каганець). X.
(*) що роскладують огонь — замісць
лучини. ЛІ. 13ІЛЗ.
320. Чотирі чотирнички, пъятий росто-
пирнпчок (колиска). Мг.
В ліеі росло, листок иміло С); тспер но-
сить душу и тіло (ій). Г.
(*) и листя було (закаблук). К.
Тіло дома (*) лежитъ, а шкура (2) до
води біжить (подушка и напірник). Яц.
(9 Стерво. Бр.\ Корова. К. (2) а со-
рочка. Пер.; теля. I К.
Безруке й безмозке, а щонеділі сороч-
ку надівас (ій). Коз.
Без рук, без ніг—сорочки просить (ій).
Гл.—... проха К.
Хоч дмпсь, хоч не дмись, а на тебе
злізу (ій). Кох.
В ліеі росло, в стані кохалося, дівкам
и молодицям на руках колихалося (обпчай-
ка и сито). Яц., —Між кіньми ро-
дицця, між людьми робицця, між руками
колихаецця. Коз.—У стані плодилось, а
в ліеі родилось, а на руках скаче. К. —
В ліеі рубаецця, в стані кохаецця, на ру-
ках хитаецця. К.—В ліеі росло, на полю
ся пасло, на грідці схло, на стоді ся трас-
ло. Г. — В стані ся кохало, на руках
сивало: хто буде знати, буде добре ка-
зати.
Сива кобила по полю ходила; з поля
прийшла, по руках пійшла (сито). X.
Попід коні лягае, до сусіди бігае (ій)./’.
Що у хаті нетссане? (павутина). У.,
3., Б., Кат.—... у руках недержане? 3.
330. Коли б не дідів чучук, то б ба-
бина чучела по коліна заросла (віник,ха-
та, сміття). Черн.
Шаталося, моталося, під припечком зхо-
валося (віник). К., Полт.
Шае, шае, під порогом спать лягае (ій).
X.—По землі бігас, під лавою лягае (у д.
*
— 300 —
Сементовськаго, розгадка — мітли: певно
помилка). Г.
Ходить по хаті, ходить по лавці, часом
и по столі, а спить на смітті (ісі; у д.
Сементовського теж мітга). 7С.
Стоіть панич у порога, личком підвъя-
зався (ісі). 71.; (сіііп). 3. — Ходить панна
в зеленому шарахваиі, мотузочком підпе-
резана (віник). Полт.
Куций Степанко скрутився, звертівся, та
й по хаті скаче—чик, чик! (віник). Черн.—
Скручсний, звъязаний (*),по хаті скаче. Зб.
Лаз.—Підсмикане, підтикане, та й гай-
да по хаті. Полт. Час. (1861 р.№ 32).
(*) Бѳзкостий Макар. Кох.; Скруче-
не, эверчоне. к.; Підперезанпй Степап-
ко. Полт.
Глежу не наглежусь, а все смерти бо-
юсь (дзеркало). Черн.
Ходить и говорить, та не іеть (дзи^арі).
Пер.
Крутицця вертицця, нікого не боіцця,
ходить весь вік, а не чоловік (ісі). Гл.—
А що то за штука, що цілий день сту-
ка? ні дума, ні гадае, хвостиком виляе, все
собі мугиче, та чужий вік ліче. Не.
Лізе баба з горища — повна паніета-
ра палічча (драбина). Кан.
340. Животом пре, ногами тре, а ру- '
камн що хоче, те й робить (ткач). Ном. •
Болдбан біжить, болото дріжнть, попе-
рёду. мерзне (човник, начиння, полотно
тчецця). Б.
342. На припечку рубежі, під прииечком
рубежі; а хто знае—не кажи(кросна). Черн.
— На печі чичижй, а під піччю поножи;
а хто знае—не кажи (?). Черн.
345- На березі сижу, скрізь клеи глежу
и діда за бороду скубу (прясти на гребіні).
Мг.
Пъять овець стожок підъідае (пучками I
прядуть). Сос.
Ходить квочка коло колочка та все — |
квок, квок (витушка)! Полт. >
У нашого парубка з обох боків заруб-
ка (ісі). К.
Де найбільше хрестів? (в клубку). Яц.
350-Синеньке, маленьке,кріз тин кишеч-
ки тягне (голка з ниткою). X., Кох.
Біжить свинка—золотая (1)спнпка, пор-
тяний (2) хвостик (ісі). Мі.
(*) олввъяна. Хар. (*) залізнвй.
Залізний вовк, конопляний (’) хвіст (ісі).
Черн.—Залізна кобила, мотузяний хвіст.
Бр. — Залізне поросятко, портяний хво-
стик—хоч яке море перепливе (2). К.
(’) звъузд (?), а сірий. Коз. (2) ко-
яопляпий хвостик. К.. Полт.
Сипеньке, маленьке усе поле жагнуло
(голка). Б.
354- Біленьке, сипеньке, увесь світ одіваѳ
(ісі). X. — Синенька-маленька ввесь світ
одіе. Черн.—Ясненькс-маленьке, катзнаѳ-
яке, а віеько так зодягне. Коз.
356- Куценьке безхвостеньке всю цер-
кву сходить (ісі). Бер.
358- Куций собака на воду гавка (пра-
ник). К.
За лісом, за перслісом бабина (*) суч-
ка бреше (терниця). Збр. Шей.
(*) за пролісом сухоребра. Лист. (И.
за пролісом безчерева. К., 3., за
пролісом без живота. Коз.
360 Миже двома дубами кламцае баба
зубами (ІА). Яц.—... клаца вовк зубами.
Полт., Хар.
361. II в вас, и в нас порося завъязло
ступа. Кр.
363- Тара тута-тута, а зад у Смоленскі
(ступа). Черн.
Ходить Циган по долині та все каже:
гоцки, годки! (ісі). Полт. Час. (1861 р.
№ 32).
366- в у нас такий бан, ращо у него
сорок ран (ковбиця). Г.
367- Ходе пані по майдані личком лід-
перезана (мітла). Сос.
369. Мій брат комендант попід землю хо-
дить, червінці находить (плуг). Яц.
370. Два голуба попід землею ходить
(сошник). Черн.
Дюрава верста все поле закрила (бо-
рона). Яц.—Діраве радно все поле за-
крпло. Бога просило, щоб ся зазеленило.
Г.
Трахта-барахта (ісі). К.—Трахта-плах-
та по полю скаче. Кат.)Полт.—Плахта-
тарахта все поле збігас. Г.
Попова тилиця по полі вертицця; ні
іеть, ні пъе, и додому не йде (а везутъ
— борона). Бр.
Кривеньке, маленьке, збігало поле
всеньке (серп). Збр. Лаз. — ... малень-
ке (‘), все поле збігае (2). Яц.) К.
(4) чорненьке. Кр. (*) все поле ви-
скакас (або: хоч яке поле ввскочить).
Коз.; усе поле вибігас (серп и ко-
са). Черн.; збігае п з жінцямп обідае
(серп). Кр.; спурляе. Г.; хоч яке поле
перескочить. Полт.
Сутула горбатий, на зуби багатпй (ісі).
Полт. Час. (1861р. 32).
Загадаю загадку, закину за градку: не-
хай моя загадка до літа лежить (хліб по-
сіяй ий в полі). Черн. — ... та на лстце
— 301
лежить (посіять жито). Мі. — ... та рік
и жди. Час. (1859 р. 168 карт.).
Скільки иа лсбі зірок, стільки па землі
дірок (стерня), /ь
Меж двома дубками бъюцця Жидн ир-
мулкамп (ціп). К.
Меж дубинки та ліщиики шматок шку-
ратніікіі (каппця у ціпові). Черн.
380. Прийшли чернички на вечерпички;
як полегли спать, так и тепер сплять
(жертки на овині). Новг.
Пе живу и не гуляю, а сім бід знаю и
від ножа уміраю (хліб—сіють, молотять,
мелють, розчипяють, міеять, печуть, ідять).
Бр.
Без жил, без сустав, а на ноги встав
(квашня). Збр. Лаз.
Везуть на чотирсх колеелнцех, яко бт-
рока, и вивозять ёго на торжище; и бі-
яще ёго в ребра, пспитують его доброді-
телі (горщик). Коз. — Біяша сго в ре-
бра и спиташа сго правди; умроша и нс
погребоша. Гор.
Пз землі создай, яко Адам; ввержен в
пещ огненную, яко три отроці; на ко-
лесницу возведен, яко Іосихв; от чрева
сго всі ми питаемся; а умроша (‘) — не
погребоша (іб). Гор.
(*) отроці; взяша мя на колесницю,
везоша на торжище и продаша мя, соз-
давши мя, яко прекрасного Ёсипа; з
чрева мого всі наситишася, а по смер-
ти костей моіх. Бр.
Сидить дід під лавою, замазався сме-
гаяою (ісі). Полт. Час. (1869р. № 32).
Чернець-молодець по коліна в злоті
(горщик на жару). Б.—... в золоті сто-
іть. К., Вор., Кр.—... у златі; як упав,
та й пропав, и пси стерва не йзідять.
Бр.
Сйвки-присйвки! приіхали гості з Но-
сівки (горщик то в піч, то з печі). Б.
Умер Адам, ні Богові, ні нам; ні душа
до неба, ні кості до землі (розбитий гор-
щик). Збр. Лаз.
Ходив-ходпв ходоман, усіх дітей году-
вав; як упав, так пропав — ніхто ёго не
сховав (ісі). Б.—Ходить-ходить хоходар,
усіх людей годував; як упав, так пропав
—ніхто кіетків не збірав. К.—Ходун хо-
ду пай, весь мир годував: впав, пропав,
ніхто й костей пе поховав. Полт.—Був
собі пан лакодан, весь світ годував: прий-
шлось ёму помірать, та й нікому поховать.
Черн.— Годун годунець, сто душ годував:
як упавг то й пропав, піхто костей пс
сховав. К.
390. Тйхоно, яхоно! полізьмо в піч, по-
хопаймось; у кого краще — поміняймось
(сковорода и чапліи). Черн.
У тебе чорпе, як жук, у мене товстс,
як друк (ісі). Черн.
Отака куколочка (показус долоню—от-
така куколочка ибільшки), оттакий куку-
лець (показус руку по лікоть) (і<1). Черн.
Сорока летитъ, а собака па хвості си-
дить (ісі). Черн.
Що то за загадка, що під яйцами
глйдка? (сковорода). Черн.
Отака тапана, отакий тпру-тпрутинь
(макітра и макогін). У.
396- У едні чоботипі скаче подолині (ма-
когін). Бр.—Ходить холоп (хлоп?) по до-
лнні, в одній чоботині, а все поле—гуц,
гуц!
398. Шо треба для обіду? (ложка). Полт.
Сюди бган, туди бгап, та ще зверху
й помазан (кипш). Лист. (ІЦ 246).
400. Повен пень головень (галушки). X.
У чім три кінці? (у вилах та у варе-
нику). Полт. Час. (1861 р. № 32)^ Бр.
Залізпий ток, свиний перескок, а (*)
грецький посад (сковорода, сало, млинці).
Новг.—... тік, свинячпй псрескік, а гре-
чаний посад (сковорода, смалсць, млинці).
Час. (1859 р. 67 карт).
(*) тук, свинячий порескук. Кр.
За ліеом, за проліеом бочка крові мокне
—в найбіднійшій хаті мусять ю матп (ква-
шені буряки). Г.
Маленьке, чорненьке, все поле оббі-
гало, у пана обідало (перець). Полт.—
... весь світ оббіга, у пана обіда, а ча-
сом у нас. К.
В воді роете, в воді кохаецця, а кинь
у воду—злякаецця (сіль). Час. (1859 р.
168 карт), Б., К.—... роете, та води
боіцця. Хар.
Півень каже—кудкудак, курка каже—
так!... (чодовік. істи просить, а жінка
каже—чортового батька). К.
Під одним брилсм чотпрі попп (стіл).
Б. — ... ковпаком чотирі пани. Мг. —
Чотирі панночки та під одним брилем.
Коз.—... поли під одним брильком. Черн.
Штире Жиди під ідним капелюшком
(стілсць). Яц.
Стоіть дуб , на дубі липина , на липі
конопля, на коноплі глина, иа глині ка-
пуста , а в капусті свиня (стіл, миска,
борщ и д.). Г. — Су нас бучок, а на
бучку яворець, на явірці конопка, на ко-
нопці глинка, а на глинці млячка, а в лій
хвостачка. Г.
410- Коло ями-ями бъюцця хлопці ни-*
— 302 —
ями (коло миски люде з ложками). Л. —
... сидять діди з кмями.ТТолт.—Коло од-
поі ями всі з кияміі. Черн. — Коло ями
з куцабами. Л/і.—... кузубами. Черн.
Сшсанки мчуть, деревъіиіки везуть, Мар-
тин обсртас, иіхто не угадае (ідять). Полт.
Час. (1861 р. № 32).
412. Крпву-кривулечку через тин та в
уличку та в багатий двір (ісі). Іі.
414. Що без дыму горить? (горілка)./^.
Літом не киснс, зімою не мерзне, пе-
ред обідом нс сушить, посля обіда поту-
шить (ісі). Ие.
Стоіть божок па трох іііжках; король
каже—«потіха моя!», краля каже—«по-
гибель моя!» (пляшка, тіло, душа). Чор.
Рад. (83).
417. Був я у матки-полуматки, ночував на
страхах-полях, клав я огонь из черне*
ри землі, ів я тінь-молоко (був у мачухи,
ночував па кладовшці, клав огонь из хре-
стів, іцо на могплах, пив сироватку).7<оз.
419. Між двома дубами бъюцпя барани
лобамп (олійниця). Б.
420- Игнат дупленат (1) (або: Сидить
Игнат), при землі незпать (погреб). Іір.
—Игнатко при землі незнатно (лёх).77од?н.,
X.; (темник). И.; (плуг). Нор.
С) мохпат (темник). К,
Стукотить, гримотнть, як сто коней бі-
жить; треба стати, погадати, то тим ко-
ням іети дати (млин). Бр., Збр. Лаз. —
Стукотить, грукотить, сто (*) коней бі-
жить (ісі). Пер., К.
(Ч наче як (грім). 3., як сто (іб).
Яе.; пара (іб). Б.
За ліеом, за переліеом два кабанп гу-
де (млшш).Яад.
Трах-тарарах, город на горах (ісі). Хар.
Крутицця, вертицця—нс знае, де діць-
ця (вітряк). Кан.—... вертицця, тільки
берега держицця (водяный млнн). Іі., 3.,
Алек.
Мій брат Кундрат, на горах, на водах,
на желізі, на телізі, на рачачій нозі (ісі). Г.
Брат брата січе, біла кров тече (жор-
на, млинове каміння). Збр. Лаз.
6 у нас такий кінь, що під себе мс-
чс гній (жорна). Г.
Ко мні, растущу у землі, приіідс сів—
ня Адамова; обрубаста мі руці и нозі,
возложиша на главу мою віпець и омра-
чихомся ми світ (млинове каміння). Бр.
Бігла чечітка поперед ворітка; вийшов
чечнк (*), дав ій мечик, а вона й стала
(вода па лотоках). Полт. Час. (1861 р.
А? 32).—Біжить чечітка в пові ворітка
и д. И., 11олт.,Х., Хар.—Бігла чечіточ-
ка крізь пові воріточка: хто знае, той
припииить. Полт.
(*) черчик. Бр.
430. Що біжить без повода? (вода).
Г., Полт.
Без дишля, без дуги: куда захочем, ту-
да й поідсм я и тп (човен). Черн.
Біжить свинка, вирізаиа спинка—огля-
нется назад, и сліду ис знать (ісі). Час.
(1869 р. 167 карт.).
Біла кобила попід небесами ходила; огля-
нулась назад, та й сліду нс знать (і(1). Б.
Ідс віз без коліе и за ними дороги не
знати (і<1). Яц. —... без коліе, а дорога
без піеку, а батіг без ласку (човен, во-
да, шіет). Ііон.—... без траску. Г.—...
без коліе, за ним сліда нема и батіг без
хлёста. Бр. — ... без коліе, и батіг без
хлисту. И.
Іду-іду, ні дороги, ні сліду; бпчем по-
ганяю, па смерть поглядаю, а Біг надо
мною (і(1). Збр. Лаз.—Іду-іду, сліду ніту;
назад озирвуся, смерті (*) боюся. Черн.—
Іду-іду, ні коліе ні сліду: обсриуся и д.
(1) смертоньки. Коз.
Сутула горбатый, на силу багатий: сто
коней нс повезе, скільки він на собі по-
несе (байдак). Збр. Шей., И.
Од чого гуска плнве? (од берега). Не.
Одно каже—стіймо, друге каже—пдімо,
трете каже — Богу помолімось (гребля,
річка, очерет). Сем. — ... трете каже—
похилімось. К. д— Одно каже — біжім-бі-
жім, друге каже—лежім-лежім, трете ка-
же—похитаймось. Л.
«Швидка-прудка, куди йдеш?»—«А то-
бі, стрижене-миженс, нащо?» (вода и оче-
рет). Іі.
440. Серед села вбито вола: до кожноі
хати кишку видати (колодязь). Яц.—На-
серед села зарізано вола, в кождій хатці
по бакатці (кірниця). Г.—Кінець села за-
бито вола, до каждоі хижкп тягнуцця киш-
ки (річка).
Глибокс провалля, а в нроваллі чор-
неньке(колодязь). Час. (1859р. 167 карт.).
442. Чотирі стоіть, пъятий колс, шостий
неспособний виганяе в поле (йі). Черн.
444. «Стукотни, грукотпи, куди ви иде-
те?»—«Смалене, палепе, на що вам те?»
(відра и сволок). Полт.; (відра игоршкм). К.
Два псп задрали носи (відра). Полт.
446. Через море куцый хвіет (дужка).
Черн.
448. Ліз караепк через перелазпк та в
воду плюсь (кухоль). Л.
— 303 —
А
449 Що в хаті цілують? (ііі). Полт»
451. Вдеиь колесом, піііч як уж: хто уга-
дае, буде мій муж (АѴ ііиіеп коіеіи, \ѵ носу
]ак 5ѵ«}і: кіо хцаііпіе, Іццкіе шоу пці) (по-
ле). К.
453. Топчущія разом — одни на порозі,
другий па дорозі (чоботп). Збр» Лаз.
455. Двое просят, а чотирс хвостика
(лапті). Черн.
Плету хлівецъ на четверо овецъ, а па
пъяту окромс (рукавица). Б.—... на пъя-
тсро овець. X.
Мацу-мацу по лавпцю, обмацаю мох-
патицю—шусть голиша (і<1). Черн.,
—Лапу-лапу по ласлиці, палапала мохна-
тпці. Бр.—... мохнатпщо, вложив голнш.
Полт»—Війшов у хату, ухопив мохнату,
та вложив голо, іцоб тепло було. X.
Така я велика, іцо й кінця не маю;
лежу собі тихо, нікого не займаю; тільки
мені добрі люде и день, и піч (*) топ-
муть груди (дорога). Не.—Лежить Гася,
простяглася; як устане, неба достапе. Л-,
Б.уЯц. — Довга гася, простяглася; коби
встала, то би неба достала. Г.
(‘) Яся. Вася. Черн., Мі ; Лася,
Коз., Кр.] Ляся. Коз.; Лася-Лася. Кр.
Чого до стіни не приставши? (ісі). Полт.
460. Чотпрі идутъ, дванадцять несутъ;
як платити треба, един ся каже (віз). Г.
Брат брата вік доганяють, та ніколи не
догонють (колеса у возі). Черн», [X.].—
Чотпрі брата всс біжуть, а нігдп-нігди
здогоницця. Г.
Біжять Жидки на випередки: один дру-
гого не дожене (ііі). К.
Четверо яблучок котяцця: одно друго-
го не дожене (ііі). X.
Два старшпх барани двох меншпх до-
ганяють: ті не утечуть, ті не дожепуть.
Полт. Час. (1861р. № 32),
Чотпрі чотприиці бігли на вечорниці;
одна одну здогоняе, та нездожепе (ііі). Коз.
Бігли два пси, позадералп носи (санки).
Полт.—Біжать два псп , позадералп но-
си, а из іх крів капа. Хар.
Два брати бігуть, одни одного пе пере-
гонять (полоззя в саиях). Ліг.
Одкпну стегните, одкину й другее, а
впй.му живое (голоблі, кінь). Збр. Лаз.
Як лежить—пішій кота, а як встаие—
вішгій коня (дуга). Збр. Лаз.—... менше
коня, встаие—внще коня. Кр.
470. Більше від коня, менше від свині
(кульбака). Г.
Лізу-лізу по залізу на мъясную гору
(осідлапий кінь). Черн.— Лізу по зслізу,
на мъяспу гору злізу. К-
Біла рілліі, а чорне насіння—треба ро-
зумного, іцоб ю розсіни (письмо). Яц.—...
насіння: хто вміе—посіс, хто зна—й од-
гада. Ос. 19 (XIК, 30). — Білсе поле,
чорне насіишг. хто ёго знае, той розуміе.
Пер., Б. — ... насіння: хто знае, то й
сіе. Коз. —... мудрий буде, хто ёго иосіе.
14л). — Поле не орано, сімнн по міряне;
хто сіе, той розуміе. Бр. — Білое поле,
гусь на пем оре, чорне насіння, мудрий
го сіе. Г. — По білому полю чорним ма-
ком сіяло. К. — Мудрий мудрецъ гуссю
оретъ. Черн.
Голову стали, голову винняли; дають
пити, велятъ говорити (перо). К»,3бр. Лаз.
— Зріжу голову, впйму серце; дам води
пить—и буде говорить. Час. (1859 р. 167
карт.).—Мертво роете в тілі, а помочи—
іцо хоч говори. X.
Без душі, без тіла, за сто миль зале-
тіла (лпст). К.
Мовчить, а сто дурнів навчить (книж-
ка). К.
Три душі гралп и всі три виграли (му-
зикп). Час. (1859 р. 167 карт.).
Всселе дерево весело співае, кінь над
бараном хвостом махае (скрипка). Збр»
Лаз.—... кінь на барана хвостом кива. К.
Що плаче, сліз не мае? (ііі). К.
Лежитъ, мовчить; а в руки візьмеш—
закричитъ (ііі). Шг.
480. У ліеі зтато, на дриветні взято,
на руках плаче (ііі). Г. —У ліеі рубаец-
ця, на колбдці робицця и д. К— У ліеі
родицця, а на холоді робицця, у руках
плаче (скриня) (?). Кон.
Коло носа повилося, по череву—гайда
(ііі). Черн.
Летитъ орел, дише огнем, під кіпець
хвоста чоловіча смерть (рушниця). Полт.
Час. (1861р. ^32).
Лізу-лізу по білому залізу—на кінчику
хлоп! (ііі). Час. (1859р. 167 карт.).
484. Одно дмецця, друге трецця, трете
по смерть іде (ііі).
487. У лозі на одній нозі Свнрид крупи
дере (свердел). Пові.—... нозі крупи де-
руть. 77.—Що в берлозі та в дермозі ска -
че Свирид на одній нозі. Кр.
Чорний віл хоч пку стіну прохвпще (ііі).
Б.
489. Не іеть, не пъе, та крупами тее.
(ііі). Б.
492. Иде чоловік у ліе—дивицця в село;
иде чоловік до села—дивицця в ліе (со-
кира). Г.
Між двома дубами завъязло теля зуба-
— 304 —
ми (ій). Кан — ... порося зубами. /{.;
(пилка). Полт.
Бери—квічить, клади—квічить, мыши
(лиши?)—мовчить (лапцюг). Г.
Драншина хоч яку купу звалить(коса).
Коз.
Корова сива гори позбивала; прийшла
домів та й заричала (ій). Г,
Ходить пані по майдані; куди гляие—
трава въяне (і(1). Б.
Чотирі чотирнички, пъята бандурочка,
шостий простий, сёмий острий (коса з
грабками). К.
Пливе (') щука з Кременчука — куди
гляне, трава въяне (коса косить). 3., X,
/>., Коз.—Щука бряне, ліе въяне, на тім
міеті город стане(коса, трава, стіг сіна).
Ис.
(•) .Іетить Іі.
500. Діти батька родили (стіг сіна).
Черн.
Нащо борошно в млині падае? (на ку-
пу). Яц.
Що ті козі буде, як іі сім літ мине? (на
восьмий поверне). Яц.
Хрипитъ— шппить, ніколи не замерзае.
(?).
Шкуратяний лучок, димовая стріла; у
пъяти стріляе, а в ніс попадае (?). Пе.,
[Б., Гл.].
505. Ріжуть мене ножа кою и бъють мене
ломакою; за те мене оттак гублять, що
всі мене дуже люблять (хліб). Не.
ПОКАЖЧИК
(до приказок (’)
Лчхниать 370-3, 4179, 714, 11357.
Баба 130, 241—3, 53, 130, 70, 97, 1065, 196, 617, 824, 2386, 511, 86, 92, 656, 9, 901, 2, 3104, 328, 9,952,4003,
4, 121, 901, 5013, 58, 223, 481, 501, 5, 60, 619, 67, 81, 6543, 8088—90, 6, 103, 417, 789, 98, 9, 851, 71, 9038, 9,
49-58, 60, 9-77, 9-87, 10738, 67, 12409, 665, 78, 805, 13913, 69.
Баба залізна 13979.
Багатир (1343—463), 80, 208, 307, 1099, 225, 67, 8, 474, 592 — 608, 11, 6, 20, 998, 2138, 53, 306 — 14, 559, 72,
1810, 5552, 678, 84, 823, 908, 7217, 453, 8685, 921, 8, 9040, 113, 20, 290, 486, 502, 10372-7, 798-802, 979, 11247,
55, 302, 613, 4, 12012, 919, 66, 13371, 483-7, 94, 5, 886.
Багато (7661— 93), 800, 900, 1165, 8, 346, 7, 2022, 159, 82, 4, 6218, 9, 69, 7018, 10746, 921, 12437, 13001, 2,
44-6, 869—74, 7.
Байда (?) 13618.
Балда 13951.
Бсрег 160, 1826, 2058, 137, 967, 3030, 359, 7459, 636, 743.
Битий жак (5704—74), 8472, 813, 13566, 736-40.
Бить (3808-4139), 868, 975, 1280—9, 2012, 93, 4, 240, 1, 3807, 4585—8, 776, 5302, 432, 680, 799-802, 20, 1,
63, 4, 6098, 9, 278, 390, 7088, 212, 38, 361, 5, 7, 447, 64 — 6, 8, 9, 71 — 3, 8045, 50, 144, 9059, 60, 96—100, 3, 11,
59-62, 10352-5, 11021, 698, 12028, 9, 512, 48, 9, 52, 826, 42, 53, 13635-43.
Бяцьца (4140—204), 1099, 5863, 92, 7258, 9, 9448-52, 12816.
Біда (2152—227), 159, 321, 699, 775, 6, 1717, 60, 975, 9, 85, 2228, 71, 369, 87, 414 —6, 25, 7, 4693, 931, 5822,
6507, 7226-8, 88, 8049, 53, 340, 9056, 773, 5, 88, 9, 12664, 13405, 98, 522—6.
Білыпий (983—1050), 4449, 54, 7301—3, 39, 50, 4, 953—5, 8058, 9, 10807, 13463—5.
Бог (5 - 95), 3, 132, 40, 2, 3, 6 — 55, 7, 60, 70, 9, 85, 98, 201, 34, 315, 18, 64, 93, 563— 5, 80, 778, 1129, 30,
237, 464, 5, 91, 637, 9, 82, 962, 88, 9, 2011, 124, 174, 200, 434, 608, 66, 3007, 13, 4045, 122, 3, 680, 798-801, 72,
5165, 6, 72, 6276, 693, 4, 6, 782, 853, 7091, 440, 728, 8075, 6, 221, 9, 10050, 90, 728, 49, 50, 11345, 734, 13373, 4,
485, 668, 878, 14118.
Борг (10615—61), 2140, 326, 7, 5247, 6286, 8291, 314, 9533-5, 11932, 12103, 14065.
Брата в псщастю нема (2303—66), 85, 6, 9338, 40, 10718.
Брацтво (9502-10), 1323, 4, 2303, 10, 24, 8092, 9710—2.
Брехня (6793—979), 797, 823, 48, 931, 2, 5992, 64ОІ, 14, 7803-8, 8685, 6, 961, 10582, 638, 713, 1115, 12100,
460, 770, 13807, 9, 19—36.
Бридкий (8492 - 570), 797, 1624, 5, 4440, 693, 5280, 678, 6314, 482, 7317, 556, 8933, 47, 10503, Ш78, 203,
1277, 4.
Бувалий (5775—802), 1751—3, 2116, 97, 201-3, 6049, 278.
Бурлак, гайдамака (10683—9), 780, 4268, 70, 8099, 9662, 11034 , 5, 124, 540, 727 , 9, 12070, 833 , 4, 14181.
Варяг 13944. * ’
Вдова (10717—27), 419, 2586, 4145, 583, 9308-
Версдливий (2676-736), 975, 1079, 4619, 20, 8046, 7, 50, 2, 12227, 8, 38, 9, 13541.
Всчорпяці 9318, 12560, 3.
Бнрій 11361, 14029.
Виріс (8600—25), 3942, 5408, 9, 6298, 312, 40—7, 9-58, 7252, 324-33, 59, 9233, 13194, 396, 914, 44—8.
Відьма (235-52), 289, 360, 1585, 2892, 3579, 606, 5705, 71, 6502, 7841, 8928, 10282, 13023, 310, 31, 51,409, 706.
Війт, підпаиок и д. 1237—40, 545, 2346, 517, 71, 931, 4901, 5481, 732, 8086, 112, 13059, 844.
Віра (1—4), 748, 897, 1854, 3016, 699, 8097-100, 388.
Вітер 402, 26, 75, 1947, 2055, 3151, 5759, 6942 — 4, 59, 7166, 7, 8380, 940,9006,10928,11136,61, 428, 794,13419.
( ) ІЦоб не загараздрювать книжки, цихвіря в сему Покажчикові не скрізь повною виставлепа, напр.: в
Боі (піелл 3, 132) поставлено: 40, 2, 3, и д.| сі 40, 2, 3 и д. треба вважать за 140, 142, 143 и д. Треба ще до-
дать, що де цихвіря похила, то там привязки треба шукать в Додаткоеі одміп.
1!
Віщий (5822-7), 377-60, 3661, 12435, 6.
Владика 180, 226, 5194, 7, 401, 9725, 12986, 14183.
Влови (12578—88), 83, 4956, 5789—91, 5, «, 8, 6564, 7250, 590, 778, 9940, 10963, 11337, 14148, 9.
Вода и огонь (10302-10), 14, 48, 160, 274, 5, 90, 2, 3, 8, 9, 304, 5, 48, €2, 403, 4, 27, 54, 6, 564, 732, 1097,
4300-2, 562, 4, 9, 5038, 528, 56, 887, 6688, 895, 7227, 300, 7, 486, 8111, 237, 329, 406, 7, 9, 13, 9278, 562, 10279,
883, 11088, 467, 797, 854, 12275, 6, 418-22, 755, 847, 67, 13158, 393—5, 405, 927, 8, 14014-9.
Война (4205—13), 751, 833, 3771, 4636, 5531, 782, 6116, 447, 934, 9, 7085, 679, 781, 8130, 316, 9369, 10339,547,
11028, 480, 12511, 13306, 436, 652.
Воля (1325-42), 766—8, 1290/727, 950—2, 5, 6, 5ОЛ9, 7885, 8050—3, 915, 12846, 13478-82.
Ворог (9545-62), 12, 152, 1714, 2244, 4038, 143, 8102, 357, 880, 9513, 10547, 11096, 549, 79-82, 13574.
Порожка (231-4), 1811, 5128, 38-41, 616, 9789, 979, 10805, 11075-7, 12746.
Въідливмй (2737-91), «4580, 5339, 9524, 13542—4, 93.
Гамсла 13950.
Гарна (8425—91), 1674, 5, 5248, 410; 7223, 317, 8407, 889, 917, 8, 9003, 4, 11147—4, 84, 206, 12543, 13145, 6,
933—44.
Гстьиан (751-6), 663—6, 9, 71, 996, 1543, 2142, 8444, 12614.
Гість (11791-951), 129, 221, 311, 529, 1897, 2312, 29, 574, 4716, 5548, 638, 769, 6170-5, 7123, 274, 481, 8039,
87, 9613, 4, 929, 10191, 888, 9, 91, 11451, 503, 4, 23, 64, 74, 12021—3, 51 46, 7, 740-2, 14099, 106-11.
Глухнй 4677, 9, 708, 8542, 55-68, 9813 .
Говів (132-9), 3157, 583, 5002, 473—5, 752, 3, 6400, 71, 7115, 775, 903, 8017, 11657, 13544, 14180, 1, 2.
Годиццн так (319-76), 8967—71, 85, 94, 9992-5, 10002, 167, 84, 201, 40, 9, 74, 11110, 573-602, 4-18, 20-2,
825—55, 8-64, 9-86, 952—4, 8, 9, 12033-47, 59-67, 81-94, 424, 7-9, 13393, 5.
Голова (5803—10), 17, 71, 82, 177, 753, 4, 1017, 55, 4565, 7939, 40, 8268-70.
Порода 180, 1, 364, 531, 5451, 65, 6384, 5, 7, 7265, 8553, 693, 734, 9, 40, 10185, 13219, 35. Брови
269, 6788, 7223, 8138—40, 525, 726, 40, 11882, 12532. Вид, лнцс 266, 3167 , 8 , 5083 , 5, 403, 532, 689,
6315, 867, 7317 , 595, 8061, 460, 536, 54 , 72 — 4 , 90—3, 633, 10708, 9, 11588, 13198, 949. Волос 27,
279, 307 , 2085, 983, 6524 , 8134, 91, 524 - 6, 78, 692, 3, 879, 84 , 907 , 96, 9051, 281, 11264 , 438, 553, 69,
13199, 938, 9. Голова 27, 284, 1285, 7, 8, 2264, 5428, 707, 12, 5, 855, 6156, 250—4, 330-3, 53, 680 —
2, 7367, 10529, 13226. Губа 5084, 429, 53, 746, 813, 6267, 812, 67 — 9, 935, 57, 68, 82, 6, 7188, 452,
774, 8547, Ц019, 20, 35. Зуби 181, 263, 8, 4303, 5424, 9, 30, 89, 746, 79, 875, 7774, 8547, 76, 613,
935, 9187, 12020, 636, Ю, 2, 52, 6, 12647, 973, 13298, 818, 14189. Лнсий 264, 319, 2887, 3218, 4723,
5377, 6156, 7, 319, 486, 523, 33, 7367, 710, 964, 8003, 556, 656 — 62, 9813, 12214, 681, 13942, 62. Лоб
1016, 7, 4139, 858, 6632, 8593, 11262, 958, 13941. Ніс 2465—7, 4174—6, 239, 40, 476, 5083, 6, 447, 8,
689, 709, 6023, 238, 67, 92, 529, 609, 13— 5, 34, 791, 8543, 4, 933, 12206, 7, 623, 13251, 60. Очі 269,
1017, 3180, 5160, 78, 67, 915, 6160, 239, 596-603, 51, 99, 722-4, 35, 6, 40, 67, 88, 93, 7074, 5, 8141,
5, 536-42, 5, 6, 94, 935, 9206, 402, 813, 10046, 11134, 550, 12034, 5, 41, 568, 13196, 228, 92, 417, 935,
8. Потнлиця 4318, 417, 5483, 714, 6333, 651, 938, 7026, 565, 10017. Рот 2477, 884, 4621, 5952, 6529,
85—7, 9-94, 984—90, 7029, 749, 8542, 568, 11570, 12986, 9. Ус 2468, 4219, 20, 39, 5697 , 826, 7032,
8553, 89, 739, 905, 13765, 803, 940. Ухо 1016, 2637, 4217, 8, 99, 913, 5482, 728, 6123, 513, 983, 93, 4,
7190, 8106, 542, 55-68, 9813, 10285, 12205, 13397.; Чу при на 5991—5, 4285, 419, 7188, 264, 710, 30,8004,
161, 599, 11764, 12195, 13941. Шия 5003, 8595, 13243, 936.
Голод 648, 1023, 4, 289, 4812, 5526, 7177, 8706, 23, 9475, 7, 802, 3, 6, 10653, 988, 91, 11021,158,459, 950, 12096
—113, 29—43, 65, 262, 410.
Гордий (2457—559), 175, 1042, 4211, 13532-4.
Горе (2228-35), 788, 91, 1996, 2162, 368, 402, 6—8, 9790, 1, 11353, 69, 12721.
Горілка, хміль, пъяняця, пиво в д. (11441 —790), 169, 92, 256, 547, 615, 83, 700, 922, 63, 1190, 654, 897, 2233,
4, 522, 668, 720, 3066, 232, 813, 4255, 6, 7, 511, 2, 73, 4980, 5029, 159, 61, 8, 273, 4, 360, 407, 38, 550, 639, 50, 1,
913, 32-4, 6165, 74, 207, 8І6, 7054, 5, 121, 235, 45 — 7, 51, 513, 9, 49, 72, 719, 94, 5, 816, 25, 959, 8078—81, 718,
886, 9152, 296, 7, 378, 655, 855, 10084, 178, 411, 90, 6, 744, 75, 6, 94, 814, 53, 92, 962, 11836, 92, 929, 12050, 121,
75, 87, 230, 326, 61, 89, 418, 544, 52, 5, 89, 758, 13208, 77, 310, 46, 631, 711, 848, 913, 66, 14017, 63, 89-105.
Городина 281, 461, 6243, 990, 9715, 10790, 12384/13418.
Біб 1769, 2385, 3633, 4185, 6, 9281, 10141, 13703. Буряк 5700, 30, 8133, 11575, 641, 12654,
5. Гарбуз 4261, 5546, 6527, 660, 7757, 8976, 12010, 528, 734. Горох 610, 1785, 2095, 4207, 331,
6072, 374, 483, 659, 7243, 8421, 635, 823, 9713, 10221, 11842, 12148, 391, 2, 872, 93 4, 7, 952, 3, 77,
13014, 8, 49, 738, 979. Дння 2444, 4891, 10790. Кабачки 3613, 4875. Кавун 8574. Капуста 261, 300,
2449, 4207 , 5700, 6439, 7030, 10850, 957, 11575, 12032, 147 , 92, 13068. Картопли 758, 10381. Квасоля
6346. Кріп 325. Мак 481, 510, 86, 1111, 835, 2112, 3559, 4206, 841, 5156, 507, 25, 6, 32, 707, 964,6084,
7576, 9, 711, 856, 8259, 446, 533, 776, 9361, 10141, 211, 891, 11327, 992, 12004, 348, 517, 895, 916,
13172, 368, 511, 768, 14131, 5. Морква 2740, 836, 3447, 5738, 6589, 8133, 10957, 12829, 950. Паслін
5674. Петрушка 277, 4884, 5211, 6890, 7581, 619, 10787. Постернак 5253. Редька 164, 1013, 3448, 5078,
6744, 7886. 8533, 12003, 228, 387-9, 637, 13085. Ріпа 8499, 576, 12393, 907, 48. Рожа 5410. Сечевпця
13738. Сояшник 259. Угірки 257,8, 566, 5958, 6660, 8562, 73, 11575, 13418. Хріп 164, 407, 2138, 65,
340, 763, 3226, 4774, 943, 5118, 6464, 7075, 834, 9461, 768, 12003, 245, 385, 6, 9, 763, 829. Цибуля 219,
3952, 4139, 76, 8, 5079, 674, 6745, 7605, 8577, 871, 9015, 50, 10333, 12147, 265, 390, 13074, 755. Часник
282, 5340, 6746, 7712, 8733, 9558, 10187, 244, 11641,- 13074. Чсчевиця 6659. Яглиця 8654, 14137.
Господарь (10088-111), 58, 254, 1404, 5, 4155, 682, 5163, 96, 6668, 7125, 62, 8865, 9061-4, 972, 103.. 10318, 79,
88, 783, 4, 90, 11056, 293, 960, 12220, 13406, 14, 84, 14008—10.
Гостинецъ (12431—3), 12021, 92.
Гра 970, 1842, 3814, 4319, 5039, 119, 756, 7854, 9257-69, 80—2, 319, 12641, 716, 13391, 4, 14138, 9, 43.
III
Гребла 274» 1173, 2676, 3030, 425» 7665, 8013.
Грсць 3774.
Гріх (96—125), 9, 30, 148, 205, 23, 511, 866, 907, 1396, 2745, 97, 8, 5098, 198, 385, 6147, 718, 7010, 72, 44й, 51,
2, СТО, 8073, 9699, 10990, 11221.
Гроші 979, 1147, 87, 358, 74 -96, 422, 6, 30, 1, 4, 5, 9-45, 602, 843, 923, 2103, 311, 843, 07, 87, 4446, 7, 668,
807, 11, 91, 5011, 6, 51, 309, 15, 431, 18-20, 6056, 134, 635, 6, 804, 5, 901, 2, 7539, 40, 85, 715, 8978, 9512, 716,7,
910-25, 10207, 470, 840, 11113, 12514, 24, 13371, 417, 84, 907, 14001, 2.
Губка 2654, 3864, 5396, 13672.
Гулі (12559-77), 459 -61, 72, 3166, 5935, 6493, 11867, 8, 13503, 14136, 7, 40, 1, 2, 14144-6 /
Гурт (10728-74), 1400, 5894, 6170, 81—3, 14069.
ЛртІль 10748. Громада 169, 228, 1056, 3701, 4482, 5827, 6865, 7000, 9091, 10736 -41, 67, 8, 12803,
13590, 14068. Двое третего 10744, 5, 11955. Дружна череда 10747. Колія 10769. Компанія 10729, 70
Кола 10742. Купа 10761, 2. Мир, люде и д. 3590, 662, 3, 5840, 7872, 3, 10705, 29, 31, 4, 5, 43, С, 9—
51, 73, 4, 13480. Поміч 10752—7, 9. Рвд 5568, 711, 10765-74. Сиілка 1206, 9019, 10758 — 60. Складка
5436. Товаряство 10763, 4, 11382, 3, 837,
Давно діецця (7782—801), 852, 3, 6850—7.
Далеко (7745—59), 7018, 27, 697, 731, 8625, 11138, 336, 9, 85, 651, 12283, 564.
Дароваиий (4614—41), 2304, 5864, 7618, 920, 10644, 816, 12463, 13661.
Дбать (9939-68).
Двічі літо пс бува (5917—35), 4292, 8288, 11517, 53, 13753.
Дерево 439, 68, 88, 93, 4, 564, 989, 1997, 2454, 3216, 5925, 6007, 243, 738, 819, 7138-40, 9, 50, 186, 13137.
Вабка (гриб) 340. Боровяя 1018. Береза 4010, 78, 7751, 818, 8868, 9280, 11516, 13206. Бузина 316,
13081. Бук 1059, 5896 , 6024, 10271. Бруиьки 5344. Верба 348, 454, 3136, 5353, 6891, 7581, 805, 31,
8110, 21, 401, 749, 93, 872, 10764, 11914, 12010, 350, 421, 752, 13100, 764, 855. Гай 340, 8425, 9420,
10048, 11034. Гива 315. Глнва 14034. Граб 13130. Горіх 1866, 3612, 4937, 5986, 9267, 13344. Гриб 340,
1018, 49, 109, 669, 70, 5064 , 324, 922, 7076, 615 , 777, 8890, 9131, 10957, 12435, 13188, 720, 980. Груша
2912, 3, 3136, 837, 4759, 5353, 726, 6891, 7118, 732, 55, 805, 9096, 305, 6, 11914, 12005, 79, 396, 13855.
Губи 340, 3988. Деречі 14035. Довжнкові ягода 14035. Дуб 368, 5409, 770, С006, 190, 342, 4, 89, 743,
911, 2 , 7574 , 608, 8310, 584 , 617, 868, 991, 12809, 13067. Дубннчок 8709, 12535. Дуброва 13214. Зозу-
ЛІПІІІ черевички 14032. Калина 5662, 8407, 33—5, 9124, 12398, 13426, 7. Кнслнця и иблуко 125, 286,
94, 2524, 3839, 4068, 5353, 6891, 8408, 795, 6, 929, 9304, 12217, 399, 401—3, 13978. Кілок 360, 10272,
13414. Красноголовець 340. Липина 1881, 7471, 11092, 13147, 206. Ліс (10269 -72), 2868, 4746, 868,
5737, 6023, 7, 611, 4, 58, 64, 7003, 96, 127, 647, 8294, 381, 612, 9373, 527, 11623, 13235» 14033 , 76 — 9.
Лоза 4156, 8074, 381, 9997, 11046. Опеньки 3988, 5536, 8518, 11576, 12489, 13980. Опельцин 6521.
Осика, осина 316, 60, 3489, 774 , 4377, 5122, 8, 256, 353, 6891, 8110, 9668. Пень 2914, 6230, 75, 341,
4, 8023, 583, 4, 9259, 12620, 955, 6. Рпжик 8575, 85, 6. Садовяна 483. Сливи 657, 1644, 3128, 93,6062,
7032 , 523, 12397. Сироіжка 340, 13145, 8. Сосна 4236, 5811, 6230. Супиця 10142. Терен 2144, 8441,
9405. Тополя 6346, 8457. Хвои 8446, 621. Хрнщпк 390. Яблуня 7142. Явор 2278. Ягода 2673, 939,
4892, 6453, 69, 7697, 8430-2, 9258, 436. Ялина 10113.
Див 3743.
Дивувцця (7811—916), 385, 6, 1756, 5534—41, 6337, 494, 5, 7245—7, 50, 1, 348, 63—5, 513, 67, 72, НОЮ, 12731,
13902—6.
Добрин (4423-64), 81, 696, 1457-9, 3231, 2, 872, 3, 5, 4468, 823, 5982, 3, 6175, 7245, 11604, 12862, 13193.
Догляд (9969-74), 7239.
Догожать 4457, 8, 598-602, 713-5, 5874, 6660.
Доля (1725-38), 766, 7, 1624, 51, 4, 8, 61, 3—5, 9, 71, 3, 6, 80-3, 2134, 4814, 8948—51, 81, 9$20, 10690, 845,
12672, 13497, 521.
Дорога, (11357—440), 67, 96, 173, 284, 97, 303, 778, 1679. 828, 2528, 4108, 305, 488, 674, 5066, 256,68, 413,505,
50, 92, 5, 754, 68, 802, 39, 6058, 162, 595, 6, 662, 3, 7025, 78—80, 221, 8, 89, 458» 529, 655, 830, 14 973, 8108, 57, 229,
616, 62, 759, 896, 9566, 610, 91—3, 10191, 205, 22, 358, 808, 14, 11106, 64, 98, 207—9, 68, 648, 938, 12445, 643, 65,
750, 951, 62, 13214, 383, 420, 773, 10085, 6.
Досвітия 13901.
Дуже (7760—3), 625, 5040, 9971, 10019, 101, 13875—7, 86—97.
Дурепь (6150—509), 141, 91, 301, 1427-32, 5, 776-81, 2061, 349, 74, 5, 7, 472, 510, 82, 92, 3149, 4122, 3, 660,
5208, 35 , 382 , 3 , 411, 685 -7, 6038, 83, 575—8, 7043, 257 , 576 , 718, 8072, 80, 212, 566, 666, 7 , 70, 1, 88,714,10505,
934, 46, 11475, 687, 866, 992, 12254, 486, 8, 519, 20, 90, 672—4, 7, 712, 35, 98, 9, 811, 6—30, 2, 54, 967, 13037, 51,
*261, 449, 761—75, 83—801, 14187.
Дурів (10798—813), 14070.
Дурикцн (5154—560), 114, 87, 990-1045, 56—77, 80, 1, 320, 412, 80,’1, 744, 2049, 316—21, 3061, 4115—8, 5091,
111—5, 7334—46, 442, 54, 595, 10634, 5—12789, 90, 9, 13108, 575, 685, 6, 95—727.
Дяка 85, 6, 376, 2324 — 35, 877, 4509, 48, 9 — 77, 603 — 13, 37, 7111, 21, 219, 20, 8025, 115, 801, 12052 — 95,
13659, СО.
Жаль (2252 -8).
Жсиктисн (8845—9018;, 255, 62, 86, 98, 35О,Х45О, 89, 92, 3, 6, 7, 503, 15, 22, 723, 83, 1316, 624, 60, 812, 25,
2265, 394, 491, 3143, 683, 45 70, 816^ 74, 5, 922, 5203, 40, 305, 60, 435, 52, 508, 861, 908, 9, 23, 8—30, 6823, 7026,
79, 95, 260, 71—3, 596, 864 8054, 91, 109, 273, 491, 672, 819, 20, 9491, 655, 778, 10699, 721-6, 96, 869, 80, 962,
11003, 9, 211, 595, 6, 605, 14, 860, 2, 12778, 13086, 337, 400, 8, 9, 26, 777, 899, 959—65.
Жид (885—927), 2, 173, 308, 18, 672, 853, 73, 83, 928, 1226, 345, 484, 9, 2474, 90, 7, 596, 3956, 98, 4045, 64,
IV
335, 57—9, 71, С, 768, 5081, 506, 631, 6241, 2, 251, 512, 9, 909, 7026, 503, 689, 809, 919, 8054, 6С, 7, 74, 98—103,
6, 9087, 440, 89, 711, 2, 866, 937, 10260, 397, 494, 519, 95, 688, 994, 11234, 67, 72, 3, 429, 554, 605, 14, 60, 856, 80,
12157, 541, 13356, 457—60, 514, 809, 29, СО, 913, 14044, 51.
Перко 2474, 6241, 7026. Ёсь 4358. Ицько 8790. Мошко 6512. Соломоп 6242. Шлёнл 10560.
Животина всяка 8860.
Бабак 5490. Бабка 9232. Бабка полёвэ 6532. Бджола 409, 32, 77, 509, 4562, 5780, 6514, 7160,8117.
8, 732, 11862,12394, 945, 13168, 413, 4,669. Блощицк 5206. Бугай 2104,7036,283, 454,8107, 8, 599, 11823,
14071. Всдмідь 220, 1045, 338, 790,813, 2123, 900, 3498,940,4228,338, 5262, 408, 769.0036, 550,615, 7036,
896, 909, 8143, 646 , 785, 10808, 997, 11284 , 308, 12830, 7 , 49, 13907, 9, 14057. Вівця, баран 452, 503,
733, 1101, 2605, 3033, 293, 946, 84, 4046, 94, 9, 153, 92, 366, 852, 5987, 6229, 02, 97, 339, 511, 99,
7578, 616, 997, 8097, 117, 8, 773, 9282, 366, 659, 934, 10240, 723, 944, 11104, 329, 484, 12815, 940,
13017, 56, 210, 681, 801, 943, 14146. Віл, бик 318, 412, 43, 7, 595, 1022, 9, 44, 142, 268, 863 — 5, 94,
2345, 493, 631, 4099, 168, 479, 686, 5207,' 388, 622, 6339, 549, 886, 7017, 285, 454, 72, 675, 744, 7, 892,
8057, 88, 122, 598, 919, 34, 81, 9063, 4, 261, 515, 65, 663, 742, 85, 819, 10014—7, 206—212, 5—8, 41, 2,
332, 43, 901, 75, 99, 11116 , 298, 589, 90, 843 , 963, 12077, 188 , 99, 219 , 437, 95, 526, 50, 4 , 735, 45,94.
801, 40, 958, 13036, 41, 73, 6, 250, 425, 887, 8, 14022, Вовк 220, 71, 2, 434, 5, 509, 78, 638, 1101, 328,
652, 730, 90, 891, 2383, 460, 604, 15, 30, 1, 45, 823, 68, 942-5, 75, 7, 3186, 584, 603, 29, 946, 58,
4001, 6, 93, 4, 9, 158, 221, 7, 30, 1, СО, 310, 4, 48, 62, 692, 836, 49, 52, 3, 6, 941, 71, 5015, 9, 59, 80,
103, 89, 260, 1, 3, 4, 320, 78, 468, 85, 716, 69, 77, 89, 844, 77, 905, 7, 6412, 584. 620, 44, 737, 9, 887,
999, 7030, 2, 207—10, 345, 7, 94, 460, 578, 896, 914, 23, 8064, 74, 97, 101, 2, 237, 535, 773, 980, 9275,
7, 81, 934, 6, 46, 10205, 37, 40, 5, 9—52, 402, 573, 718, 47, 809, 58, 68, 11037, 8, 104, 411, 12447, 89,
12772, 803, 4, 15, 13210, 325, 79, 561, 5, 629, 66, 81, 14007. Гадюка 2877 , 8, 932 , 3, 78 , 3002 , 226,
4606, 5755, 97 , 9536, 664, 11084, 12174 , 407. Глист 5797. Джміль 3986, 8181, 11732, 60. Дуч 13245.
(іедяель 3389. Жаба 1219—22, 2500, 47, 8, 3409, 11, 2, 46, 828, 9, 33, 942, 4075, 172, 322, 5124, 418,
9 , 61, 713, 6318 , 577 , 8057, 103, 249 , 523 , 953 , 9086, 244, 5, 11857, 12306, 732, 13038, 348, 473, 802,
14049. Жук 843, 4690, 5206, 924, 6532, 9423, 744, 10081, 12529, 13357. Заець 303, 513, 972, 3, 1292,
800, 1, 2488, 9, 3939, 4373, 416, 830, 5267, 436, 7, 96, 796, 6677, 739, 886, 9, 7030, 64, 205, 662, 706,
8121, 267, 604, 9267, 416, 10071, 104, 977, 11033, 337, 12433, 579, 88, 13505. Зіиське щеня 2885, 3406,
12637. Іжак 6388, 9635. Кінь 318, 486, 611, 723, 70, 1019, 22, 9, 89, 863, 5, 2513, 47, 8, 3851, 4479,
518, 725, 808, 925, 5009, 90, 248, 9, 52, 387, 423, 55, 614, 776, 82, 6025, 228, 352, 506, 63, 618, 9, 26,
7046, 78, 225, 455, 8, 779, 80, 930, 1, 96, 8011, 41, 89, 91, 4, 112, 3, 5, 9, 363, 843, 86, 910, 49, 51,
9261, 481, 91, 640, 61, 2, 818, 10215—7, 9—25, 7—30, 2, 6, 332, 534, 802, 48, 11116, 208, 385, 95, 6,
403, 91, 844, 12570, 796, 13073, 229, 44, 421, 2, 5, 78, 14023, 153. Кішка 336, 689, 1257, 510, 839,950,
2348, 51, 473, 593, 4, 3100, 87, 95, 4030, 59, 147 — 9, 226, 38, 727, 8, 5010, 54, 291, 2, 331, 655, 741,
6345, 563, 6, 676, 7092, 580. 695, 801, 930, 8055, 69, 70, 1, 96, 357, 600, 747, 66, 817, 41, 982, 9028,
185, 243, 4, 345, 847, 10094, 498, 864, 74, 81, 11137, 314, 718, 795, 6, 835, 12132, 98, 264, 70, 83, 454,
566, 680, 7,« 771, 13258, 82, 491, 528, 612, 61, 98, 754, 76, 14024. Кобила 8, 226, 723, 55, 1816, 44,
2069, 142, 264, 9, 476, 8, 511, 672, 782, 3171, 939, 4001, 615 — 7, 5009, 25, 249, 642, 6240, 427, 541,
7030, 78, 9, 221, 66, 73, 99, 543 — 5, 806, 996, 8086, 94, 888, 9231, 456, 831, 988, 9, 10223, 6, 31 — С,
416, 11002, 824, 12582, 704, 6, 27, 800, 951, 62, 13065, 320, 666. Коза, цап 504, 742, 1075, 263, 652,
853, 64, 87, 941, 2040, 773, 3077, 80, 390, 540, 630, 1, 4018, 46, 75, 93, 189, 221, 76, 363, 475, 532,
873, 5008, 232, 72, 517, 63, 618, 47, 58, 6338, 481, 598, 740, 7066, 394, 460, 2, 582, 707, 39, 8074, 104,
10, 307, 566, 9265, .758, 935, 6, 8, 97, 10556, 809, 11445, 12070, 494, 701, 833, 13036, 77, 428, 515, 715.
Комаръ 314, 487, 5770, 6975, 7694, 770, 8201, 14026. Корова 254, 471, 560, 1741, 2345, 475, 783, 4479,
639, 882, 5187, 246, 433, 84, 808, 7286, 314, 64, 546, 8055, 597, 981, 9063, 4, 237, 61, 821, 10213, 38,
9, 976, 11202, 9, 589, 90, 1, 843, 12375, 447, 881, 13230, 379, 464, 94, 508, 707, 889. Кріль 8168. Лсв
3902, 4351. Лисици 578, 1252, 2973, 3052, 5275, 716, 91, 844, 6412, 62, 627, 9459, 13190, 560, 1, 8.
Лось 1647, 8579. Лошя 267 7, 7030, 9831, 10237, 13422. Миша, криса 263, 313, 587, 958, 1506, 19, 880,
2348, 51, 2, 3100, 63, 485, 4226, 321, 7696, 8068, 591, 630, 767, 817, 11101, 12145, 566, 13112, 240,649,
770, 91, 14135. Ыотиль 756, 6260, 9232. Міль 1996, 4151. Мошка 314. Мурашка 339. Муха 292, 314,
482, 683, 1642 , 3, 821, 2687, 890, 2, 3379—81, 4056, 299, 351, 588, 713, 63 , 834, 6, 5020, 350, 724,
6086 , 591, 789 , 8261, 996 , 9847 , 76, 960, 10068, 256, 803 , 71, 951, 93, 11238 , 635 , 59, 773, 80, 12106,
68, 452,13519,779, 850, 14165. Овад 2761, 3711, 14025. Оса 330, 2758, 3410. Осел 947, 4132, 7848,10548.
Порося 2495, 533, 3131, 82, 4158, 692, 5059, 80, 279, 7030, 8519, 10058, 11098, 189, 12450, 1, 637,
13090, 504. Пъивка 2759, 11647. Робак 9796, 12390. Сарана 411, 9247. Свиня, кабан 310, 20, 570, 880,
1021, 9, 39, 89, 168, 72, 94, 263, 6, 630, 2251, 365, 480, 94, 515, 6, 7, 46, 85, 629, 739—41, 830—7,
42, 981, 3038, 947, 826, 7, 30, 4261, 368, 480, 562, 773, 841, 5252, 79, 329, 420, 87, 8, 606, 18, 738,
877, 981, 6513, 20, 1, 40, 854, 7024, 94, 244, 323, 564, 95, 669, 797, 930, 1, $090, 116, 21, 509, 10,
627, 33, 9016, 40, 67, 996, 10241, 789, 832, 49, 11203, 7, 8, 275, 80, 344, 484, 12000, 1, 200, 49, 67, 8,
70, 88, 407, 51, 66, 73, 526, 7, 90, 637, 706, 13, 20, 9, 833, 4, 51, 946, 8, 50, 13168, 391, 423, 63, 5,
676, 784, 90, 909, 13. Слёта 2757. Слпмак 13139. Сліпнца 2759. Спови^а 2756. Собака 126, 81, 250, 70,
91, 322, 533, 40, 78, 651, 3, 1043, 165, 8, 9, 269, 329, 488, 766, 98, 9, 872, 2114, 86, 382, 492, 583,
841, 2, 82, 5, 9, 920,1, 4, 30, 1, 58, 76, 94, 3039, 40, 6, 8 — 52, 128, 61, 2, 79, 81, 6, 8, 351, 8,
99, 953, 4077, 98, 104, 15, 7, 47, 50, 3, 308, 13, 498, 530, 548, 9, 488, 604, 95, 6, 727, 63, 824,
34, 5, 54, 941, 82, 3, 5021, 2, 56, 77 — 9, 101, 48, 90 — 8, 210, 78, 30$, 412, 36, 7, 510, 1, 39,
41, 781, 6, 8, 99, 800, 8, 88, 9, 900, 3, 6, 91, 6001, 81, 160, 332, 43, 99, 574, 707, 41, 71, 89, 818, 33,
61, 888, 943, 4, 8, 57—9, 70, 7, 7004, 63, 4, 92, 9, 205, 11, 53 — 6, 315, 60, 580, 93, 612, 6, 76, 778,
80, 805, 94, 5, 914, 30, 54, 84, 8021, 94, 8, 9, 100, 1Ъ, 20, 311, 413, 506, 11, 535, 608, 51, 2, 95, 712,
827, 38, 81, 972, 7, 9015, 69, 281, 309, 408, 10, 2, 7, 48, 9, 507, 46, 66, 7, 619, 33, 772, 810, 64, 76,
10041, 91, 133, 253—5, 88, 351, 5, 6, 780, 5, 6, 800,..12, 76, 82, 908, 14, 30, 41, 8, 51, 8, 73, 11044, 8,
137, 229, 32, 3, 63, 319, 30, 474, 610, 765, 91, 835, 917, 12001, 77, 130, 3, 7, 55, 174, 265, 9, 70, 85,
V
314. ПЗ, 446, 8, &80-, 1, 99, 600, ЗН, 9, 70С, 69, 70, 85, С, 90, 813, 52, 949, 13027, 33, 84,
198, 276, 375, 85, 96, 524, 64,5, 7, 717, 28, 30, 80, 1, «, 14006, 24, 149. (Ііардак 2735, 13065. Поено
11231. Грнпко 5510. Головко 10083. Кудла 14181. Курта ЬОІІ», 6451, 7129. Гибко 7199. Сивко 3139.
Сірко 12491, 6). Сонсчко 337. Тарная 7293, 9094, 13649, 14179. Тсаи 420, 1044, 2016, 7, 31, 783, 971,
5463, 8, 6242, 337, 99, 406, 78, 510, 7091, 283, 454, 60, 8121, 9237, 509, 821, 10778, 859, 11210, 492,
12775, 815, 41, 13245, 576, 795, 891. Тур 562, 645, 1353, 2662, 5296, 7813, 8587, 12887, 13323, 8, 38.
Ут 6787, 10161, 11857, 12201. Тхір 12408. Хомъин 6605, 6. Хрущ 9797, 12306. Цвіркум 338, 12204,
13831. Чсрвян 1526, 2611, 3290, 4 906, 7232, 9461, 12245, 829, 13352. Черепаха 4075, 6464, 7503, 8953,
11000. Шершень 3551. Щепа 7326, 8608, 9186. Мсочяа 8437, 8, 11735.
Жить (8122—7), 2055, 440» 5235, 908, 6696, 7, 7094, 101, 80, 248, 504, 8243—8, 57—78, 9892—5, 13914-6.
Журба (2259-92), 45, 602, 777, 2421-7, 3740, 5338, 852, 6206, 7, 465, 7866, 11160, 12730, 44, 13499.
Зобубона (253—318), 456, 576, 909» 2133, 4, 48, 666, 74, 852, 3382, 4091, 111, 35, 560-7, 917, 5082, 6244,714,
7370, 1, 429, 30, 769, 8225, 8, 353 —413, 747, 8, 982, 9277, 8, 932, 10141, 3, 248, 9, 74, 306, 11088, 98, 311, 6, 8,
46, 55, 7, 8 64,8, 508, 9, 49 —51, 3, 5, 61, 2, 620, 8, 791, 3 — 8, 859, 60, 2, 72, 953, 71, 84, 12009» 21, 49, 235,
350, 419, 26, 53, 84, 577, 604, 5, 10, 21, 63, 89» 768, 812, 13383-7, 9-93, 5—428, 625, 14147, 51.
Забувсь (5811—21), 259, 6286, 13741, 2.
Завзятий (3324—48), 961, 4201, 7323-6, 9699, 13593.
Завидно (4803—59), 1713, 13675—82.
3 вавтрём жить (9879—938), 558, 5845, 6, 7766, 8008, 12242, 3.
Загубнв, нахідка 273, 5851, 916, 6181, 2, 7290, 853, 11078, 9, 12749, 13392
Заклад (12593-9), 1629, 14062.
Залізо 263, 91, 2726, 8, 5927, 10272, 13863.
Замапишн (8571—99), 5408, 6348, 7358, 60-2, 9165, 13949-51-
’Запис (10662-8), 1921, 45, 5242, 93, 813, 7, 6666, 7383, 675* 882» 12437, 13829.
Зарізать, кнеим голова (11125—7), 3945» 4186, 9—92, 323, 506, 794, 5290, 6791, 7467, 8249, 14081.
Звада (3510—32), 2669, 6461, 7216, 9510, 28, 38, 9, 11452, 71, 3, 911, 2, 12455, 541, 864, 13411, 595, 6.
Здоровъя (8128-48), 4924, 11464, 608, 13, 4, 847-52, 13917.
Земля 284 , 329 , 48, 401, 8 , 564 , 2077, 80, 1, 247, 937, 3775, 94 — 6, 4561, 2 , 850, 6747 , 61, 856, 7928, 8329,
10980, 11364, 741.
Зілля 455, 3550, 947, 6243, 7144-6» 491, 8212, 51, 8, 423, 4, 9831.
Бадилнна 8120. Буръян. 9181, 10413, 12541. Варвіпоя 8462, 14137. Бндрич 7405. Билнна 1851, 2,
10678. Блекота 6322, 12957. Будяк 5995. Пех 10242. Гвоздик 6384. Кійло 9307. Кронина 3362, 824,5,
8182, 429, 820, 9307, 13231, 481, 653. Лобода 7509, 37, 8957, 13489. Лопух 5897, 10273, 11185. Муріг
13157. Мъята 278, 13154. Очерет 4156, 6423, 8381, 12532. Осока 12532. Лулппь 276, 1388, 12404. Репъ-
ях 2744, 4010. Рогіэ 546. Рожа 8429, 36, 13961. Рута 13156. Ряст 331, 4914, 8, 6531, 8228. Сои 332.
Тирлич 245, 6. Тоя и о додай 8404. Хвіялка 13070. Хміль 4139, 10412. Чорпобривці 6411. Шевлін
14137. Щавель 14137.
Зла личина 2888.
Здиденпик 2880.
Злидпі 844, 1450, 536—8, 79, 610, 2184, 537, 746, 3659, 868, 4757, 5073, 349, 9807, 59, 10409, 836, 936, 13000.
Злодій (11054 — 124), 174, 250, 566, 749, 810—7, 2250, 671, 3066, 869, 941, 5003, 291, 860, 946, 6095, 183, 225,
626, 764, 813, 4, 7030, 137, 58, 237, 415, 957, 8, 8077, 105, 624, 85, 9671-82, 5—8, 806, 977, 10131, 304, 728, 942,
11224, 12100, 2, 3, 777, 824, 5, 31, 13585, 615.
Знаёмі люде (9481—7), 2887, 8.
Золото 209, 408, 563, 728, 1394, 445, 2103, 624, 3136,^4434, 46, 7, 5945» 6261, 840, $081, 287, 393, 8538, 946,
9241, 80, 462, 7, 10145, 821, 11214, 445, 636, 923, 12187, 405, 6, 765, 13319, 574, 687, 863, 14058.
Ияавяа 365—9, 11609—12, 13390.
Ідам 12225.
Кадук 3766, 4609.
Камінь 410, 819, 20, 1097, 878, 95, 951, 3299, 433, 835, 4134, 467, 689, 712, 7206, 8357, 10357, 844, 84,
11332, 12058.
Капа 2768, 70, 13543.
Капость (3117—22), 2356, 13580.
Картн (12589—92), 1007, 767, 3290, 5597, 6596, 13193, 551.
Каяття (2236—51), 2621, 3898—910, 4477.
Клояіт (10038—87), 543, 2054, 62, 118, 215, 23, 3189, 6508, 9, 670, 7242, 8, 11758, 13649, 14005-7.
Князь 946, 1596, 677, 4500, 9118, 9, 12778.
Козак (763—98), 1, 630, 72—4, 701, 52, 835, 46, 67, 1319, 54, 492, 723, 4, 885, 2403, 4, 0, 3927, 43, 4197, 9,262,
4, 97, 607, 868—72, 956, 5068, 170, 269, 340, 913, 29, €291, 328, 655, 7235, 91, 576, 746, 8083, 465, 734, 5, 61, 70,
8, 9, 9009, 434, 778, 9, 10339, 11028, 114,82, 238, 99, 659, 730, 956, 12166, 276» 92, 390, 512, 32, 13237, 84, 353,
91, 699, 958, 69, 14027.
Колір.
Білий и чорний 261, 4380 — 5, 8413, 26, 7, 441, 526 — 35, 11206, 12914, 13147 — 9, 52, 557, 824.
БлІдий 9124. Жовтий 13155. Зслспяй 8523, 13156, 7. Зузулпстий 13022, 321. Рудпй 8524-6, 740. Ря-
бий 7951, 8412, 520-2. ТрлчІ-рябспький 13161.Синій 4009, 12521, 39, 13153, 4. Сірин 8413. Строкатий
611. Червопий 5411, 6497, 8056, 413 , 32, 3, 6 , 585 , 9124, 13158, 9. ПІурий-бурий 13100. Шарий 12149.
Коляда 342, 4, 512, 1541, 2132, 4580, 5568, 10645, 772, 12923, 13068, 819.
Кохайтеся (8726—85;, 245, 6, 784, 1199, 2274, 4479, 979, 7351, 9475, 11712, 12509, 63, 605, 744, 13956.
Король 679, 1007, 4337, 6257, 8, 854, 7, 7908, 8451, 640, 13852.
VI
Кривда (2293-302), 4047, С7О2.
Кум (9492—501), 283, 566, 10С1, 591, 2042, 305, 10, «20, 37, 982, 4159, 347, 710, 65, 880, 980, 5057, 8, 65, 148,
68, 273, 407 , 70, 703, 830, 6387 , 471, 518, 642, 898, 7001,284 , 355, 4811, 913, 41, 8054 , 82 , 328 , 561, 801, 3, 9476, 7,
583, 713, 10183, 862, 931, 11363, 489, 513, 7, 93, 641, 822, 33, 87, 99, 967, 12006, 31, 49, 265, 618, 48, 50, 13167,
97, 293, 988, 14143.
Кумпапіі алі (5982-6001), 13755.
Купля, нродаж и д. (10493—599), 738, 42, 915, 1037, 253, 872, 972, 2601, 867, 3086, 96, 6, 4283, 622, 8—30, 5,
7, 8, 5014, 50, 159, 2<»9, 39, 384 , 504, 17, 618 , 58, 861, 81, 902, 6, 124 , 226, 716, 993, 7074 , 5, 113, 61, 204 , 30, 1,
78, 455, 618, 739, 860, 89, 90, 920, 8103, 498, 504, 9239, 375, 575, 748, 9, 10063, 231, 470 — 87, 924, 6, 42, 6,
11072, 12496, 823-5, 7, 86, 13024, 189, 416, 21, 45, 585, 683, 721, 14056—64.
Курить и нюхать (12600—18), 317, 789, 985, 3618, 850, 960, 8, 9, 4242, 760, 6124—6, 207, 616, 7312, 606, 8095,
9302, 11641, 875, 12080, 522, 34, 787, 822, 13583, 760, 73, 14182.
Кутя 341, 3, 5, 6, 5082, 7694, 11866, 12253, 13016, 7, 415, 24
Лад (6652-84), 698, 1232, 13804—6, 8.
Ладан 197, 2810, 4329, 573, 688, 5105, 667, 8, 6433, 558, 7698, 700, 8222, 12967, 13184, 382, 597.
Лайка (3533—807), 322, 3341—7, 674, 4021, 2, 81, 2, 120—5, 584, 90—7, 5686, 717, 6720, 7253-6, 614, 22,879,
916, 8713, 4, 9162, 540—3, 10202, 351, 629—31, 923, 55, 11120, 1, 645—7, 12652, 854, 13171, 597—634, 14065.
Ласка 4487, 8, 98, 765, 8—70, 7622, 10702.
Ласощі 5674, 10486, 12432.
Ледаіцо (2954—68), 904, 1962, 2050, 2, 862, 4, 5, 70, 3227, 9, 871, 3, 5, 88, 94, 4451, 7100, 592, 951, 2. 6, 9—
61, 4, 9, 70, 2, 3, 5, 6, 83—7, 9—91, 8-8007, 877, 908, 10841, 11494, 12552, 13558, 9.
Легко (7717—25), 2181, 3, 5-9, 7406, 13878-81.
Лиаскь 3739, 13512.
Лиха тварь 2866, 5109, 13555.
Лихий (2854—953), 87, 180—3, 381, 1962, 2362, 3230—2, 889, 5412, 871, 983, 6175, 7070, 82, 347, 542, 957, 83,
6, 7, 8239, 9556, 11604, 13193, 452, 546, 50—7.
Лихо (1954—2151), 705, 1015, 834, 2183, 390, 421 — 3, 30, 3281, 655, 6, 954, 4944, 5, 8022, 3, 41, 5 —53, 9554,
786, 7, 805, 11682, 731, 12506, 13500, 1, 18—20, 4—6.
Лихою годиною (7726—36), 1380, 2028, 10930, 13882-4.
Лікарь (8339—52), 2584, 5249, 8069, 251, 13402, 927, 8, 33.
Лінивий (10839 — 11028), 349, 607, 1682, 3, 891, 4672, 5178, 284 , 480, 919, 6663, 7062, 356, -8115, 51, 10388,
12184, 6, 14071—5.
Лічба 17, 105, 242, 64, 6, 86, 9, 93, 5, 9, 300, 25, 6, 31, 2, 71, 779, 901, 7, 86, 1251, 3, 70, 8, 538, 738, 941,
2165, 82, 4, 91, 326, 625, 55, 70, 712, 3, 808, 940. 3260, 4, 342 — 6, 97, 437, 529, 614, 5, 42, 732, 3, 52, 3, 64, 7,
891, 907, 4166, 258, 77, 348, 62, 3, 462, 651, 759, 925, 5107, 36, 7, 211, 29, 301, 445, 516, 8, 9, 26, 673, 85, 902, 54,
6178, 9, 212, 54, 436, 64, 8, 70-4, 624, 710, 21, 58, 9, 7016, 358, 465, 8, 651—3, 88, 8019, 74, 132, 7, 332, 418—22,
4, 500, 21, 6, 805, 9023, 57, 68, 78, 85, 6, 318, 9, 21, 52, 511, 2, 889, 989, 10167, 9, 90, 397, 595, 745, 936, 91,
11129, 30, 306, 461, 524, 7-35, 12564, 780, 13000, 3.
Лузап 4320.
Лунь 1888, 3738.
Люде 34, 49, 54, 71, 82-4, 94, 8-100, 70, 94, 396, 8-400, 1992 - 2000,'9, 350, 61 — 6, 3321, 4035, 725, 6853,
4, 7806, 946, 8, 9, 8260, 1, 79, 11128, 30, 503, 13429.
Лут 13946.
Лють 3737.
Лнх (856 — 84), 664, 7, 8, 70, 3, 789, 96, 855, 906, 1069, 308, 854, 2128, 622, 3104, 573, 4211, 353, 5170, 405,
553, 6626, 758, 7334, 5, 851, 8098, 9, 104 — 8, 731, 805, 10185, 736, 11005, 28, 227, 624, 12157, 61, 510, 13304,
456, 808, 14107.
Мапастир 206, 3021, 89, 4536, 7, 733, 9490, 605, 11004, 12444.
Маидрівочка (11029—53), 1884, 936-43, 2110, 7238, 76, 8294, 14076-9.
Маня (?) 13618, 9.
Мара 2811, 5154, 5, 7213, 9463, 11277, 345, 921.
Марасуда 6648.
Марпотравить (10814—38), 4754-7, 9117, 11715, 6, 13488, 973.
Марево 3058, 9, 5245, 13431.
Міиьба (10600-10), 723, 8020, 12800, 1.
Міра (10611—4), 5863, 7069, 287, 328, 10588.
Місто и села (10470-92), 2580, 745, 6269, 308, 873, 6 —8, 7648, 50, 947, 9, 50, 97, 10547, 62, 11144, 70, 252,
12143, 391.
Місяць (календар) (412—529), 261, 2, 323, 4, 91, 1582, 2136, 478, 5204, 344, 491, 2, 631, 4, 6100, 321, 7697, 796,
852, 907, 8135, 407, 13, 654, 747, 10256, 636, 859, 12855, 13097, 147, 415, 18, 22, 32, 619, 795.
Млин (10299 — 301), 2609, 3130, 4897, 8, 966, 5596, 7132, 8, 89, 94 , 761, 899, 8179, 938, 9267, 743, 10446, 7, 913,
11359, 884, 12015, 6, 155, 82, 853, 80, 96, 980, 4, 5, 92, 3, 13216, 510, 884, 92, 6, 14017.
Мов (9697—745).
Молитва (140 —61), 51, 65 , 6 , 8—70, 85 , 7, 269, 72, 793, 859, 1137 , 2267 , 600, 806, 971, 3467 , 8, 4572,691,4801,
5497, 524, 872, 6188, 576, 622, 8081, 9143, 283, 373, 11478—80, 727, 9, 12832, 962, 13376, 709.
Молоде и старе (8638—725), 58, 138, 61, 345, 61, 76, 523, 63, 4, 782, 1038, 681, 2217, 771, 3222, 5013, 220, 40,
424, 645, 91, 710, 8, 84, 8—91, 925, 35, 73, 7, 8, 6005—9, 3, 107, 57, 642, 846, 50, 1,905, 6, 32, 7083, 95, 248,62—
5, 321, 2, 53, 507, 15, 6, 25, 774, 8078, 9, 84, 5, 117, 431, 586, 7, 600 - 2, 5 — 7, 729, 886, 919, 9248, 9, 57, 423,
10058, 693, 11174, 552, 12220, 529, 45—7, 65, 817, 28, 13020, 1, 86—8, 90, 267, 620, 724, 952—5.
Море, річка и д. 18, 145, 395, 1048, 455, 597, 982, 2078, 9, 235, 417, 4754, 5167, 205, 10, 66, 574, 682, 836, 57,
6041, 163, 685, 9, 711, 7098, 157 , 368, 456, 9, 545, 679, 708, 8013, 58, 125, 269, 84, 361, 9357 , 73, 791, 996, 10472,
573, 753, 4, 958, 63, 4, 80, 11360, 9, 483, 12844, 13179, 372, 91, 430, 722, 73, 14121.
Морока 3741, 7842, 3, 12921.
VI!
Москаль (799- 855), 669, 726, 96, 973—7, 1744. 2512, 748, 91, 926, 7, 98, 3170, 265, 414,32, 536, 771, 4012,5006,
22Н, 342 ,515, 632, 6019, 52, 595, 921, 36, 7030, 302, 8726, 800, 9254, 8, 71, 2, 4, 10036, 11988, 12353, 402, 31, 825,
13456, 559, 77, 710, 851, 71, 14116, 75, 9.
Мужнк, раба (1251-324), 880 — 3, 1142, 4 — 6, 69, 74, 5, 84, 9 — 93, 235, 372, 2378, 538, 5180, 410, 879, 6074,
7048, 51, 416, 951, 8074, 83, ІО6, 9440, 12157, 525, 688, 739, 13214, 42, 473, 6, 7.
Муанки (12465-75), 1885, 2590, 623, 719, 965, 84, 9, 3996, 4373, 628, 9, 752, 3, 5092, 326, 736, 876, 6300, 544,
5, 61, 7077, 130, 495, 809, 91, 966, 9234, 594, 766, 10076, 321, 857, 11052,'907, 95, 12483, 500, 1, 18 — 20, 42,
707, 13596, 706.
Надія 63-7, 1767.'
Надія добра (4860—903), 778, 1243, 5163-6, 74, 7235, 13683.
Надія дурна (5607-82), 157, 8, 234, 2899, 921, 2670, 3074, 4026, 625-8, 79, 5237, 41, 6291, 13518, 734, 5.
Найма, служба (10311-406), 146, 921, 56, 2140, 3879, 4494, 5186, 210, 349,' 59, 417, 31, 2, 780, 6202, 7614, 14,
974, 8012, 101, 7, 13, 9866, 10685, 851, 11167, 12675, 724, 13484, 867, 988, 14050-4.
Напасть (1757 - 63), 60, 152, 847 , 908, 1084 , 2094 , 298, 9804, 10378, 10902.
Папрасниця 88, 2793, 5, 6, 804, 5, 4038-40, 2—71, 5320, 7353, 428, 65-8.
Паровнстий (2672—5), 2696—8.
Паука (6002-105), 414, 5235, 693 — 6, 829, 914, 25, 79, 80, 6106, 17, 8, 272, 540, 613, 824, 929, 67, 7035, 87,
94-6, 184, 383, 7908, 8792, 9209, 10, 11063, 673, 778, 12104, 904, 5, 13095, 637, 9, 757-60.
Наш брат (9429—36), 13992.
Небо 73, 147, 270, 394, 5, 4813, 927, 5193, 705, 6854, 7083, 928, 12024, 439.
Блнскавка 336, 474, 563, 6. Грім 336, 474, 562 - 5, 576, 1965, 3772, 4214, 7214, 6, 13402. День
430, 501, 4, 13, 55, 613, 781, 3672, 3, 7787, 8, 91, 2, 8372, 10919, 20, Д2914. Зорі 567, 636, 3634, 1562,
5422, 705, 6613, 28, 7785, 8193, 372, 428, 520, 9463, 11869, 12902, 13325, 415, 775. Місяць 237, 267—9,
300, 592, 5, 6 , 780, 1, 2288, 931, 5191, 364 , 422 , 8372, 572, 10060, 11869, 12636, 13142, 333. Ніч 504, 5,
77, 86 — 94, 5896, 7783, 6, 9, 8055, 10919, 29, 11122, 295, 339, 40, 745. Рапок 597. Світ 4563, 928, 9,
5318, 529, 7783, 4, 5, 98. Сонце 236, 334, 5, 7, 568, 70, 1, 98, 600, 18, 9, 998, 2288, 3152, 655 — 7, 9,
770, 4563, 886 — 8, 5190, 493, 4, 554, 679, 6513, 760; 83, 880, 8372, 10057, 13143, 4, 629. Хмари 335,
475, 567—71, 2096, 8, 498, 3372, 772, 4138, 7672, 12890, 13875.
Невмосне, мордуецця (1323-66), 1962, 76, 2788-92, 9, 999, 3004, 972, 4318, 5743, 7044, 90, 12666, 13581-4.
Недбалиця (10775-97), 7062, 336, 9118, 10289, 13850.
ІІеділя (530-43), 747, 2148, 319, 712, 3611, 951, 4524, 893, 902, 83, 5088, 202, 331, 2, 929, 30, 6444, 536, 656,
751, 834, 7035, 229, 42, 907, 8096, 195, 544, 878, 9985, 10531, 708, 11132, 364, 629, 800, 93, 13188, 273, 99, 457,
14137.
Не знаецця (6510—83), 2043, 5448, 6056—65, 75, 85, 10782, 95, 13776, 7, 803.
Незнай 106, 7.
Не люблю (5075 — 153), 1046, 2466, 7, 3257, 8, 395, 6, 933, 4531, 5021, 2, 7335, 563, 614, 9409, 11015, 12743,
81, 13542, 694, 728—30.
Нема 1914, 7—53, 5652, 7619—21, 13503, 9-17.
Нема без вади (2446-56), 7440, 997, 9342, 3, 13531.
Неоднакове (7917—50), 987, 9-1040, 685, 90—9, 12541, 13907, 12.
Не пайдить (1764—847), 988, 1046-8, 700, 2035-7, 12788, 13383, 487, 500—7.
Неправий (7022—32), 176, 2671.
Не розбереш (7033—41), 7425—7.
Пе страшно (4214—95), 2434, 5, 642, 4114, 5004, 313, 516—20, 7259, 12105, 726, 13644, 5.
Нсщасти (1739—50), 1493, 592, 715, 989, 3373, 8317, 8, 9321, 70.
Німець (940—4), 670, 758, 2826, 5137, 6048, 8108, 9250, 81, 926, 13048, 458, 62, 562, 813.
Бойко 12891. Велетні 659, 5826, 7, 13945. Вірмсн 12500. Волошпн 8554. Грек 256, 735, 4681,12326.
Гуцул 4694, 12849. бгинецькнй 2901, 2. Комлик 4771, 5633, 8590. Латпш 11143. Литвин 258, 662,
743—8, 3005, 598, 4123, 5012, 3, 6459, 8581, 12017, 425, 616, 13063, 14173. Мазур 3065, 12531. Мурин
6154. Иагаець 1497, 6352. Обрі 1874. Орап 8528. Орда 2780, 7320, 680, 12000. Пссиголояець 4081.
Радвмнчане 660. Рахмапе 128, 299, 5634. Татаре 335, 7, 9, 4361, 469, 5224, 6091, 352,^934, 9442,11896,
12425, 733, 13391. Турни 2, 769, 1522, 6228, 772, 8108, 9281, 13547, 694, 760. Хаи 5635. Хранцуз
12836. ’Ісркеський 8589. Чехи 13808. Швед 1796, 14083. Ядвивга 8507. Яішчаре 9246.
Новинка ('7802- 10), 2680—2, 5048, 6713, 4, 7021.
Ночнвк 3578.
Нужда 44, 1559, 69, 989, 3657, 8, 8920, 9476—9, 772, 4, 6, 7, 8, 806, 14000.
Нужа 769, 1859-62, 2461, 96, 502, 743, 895, 3118, 259, 4839, 5991, 6615, 881, 7224, 410, 8953, 9341, 683, 847,
96, 10026, 425, 836, 11071, 883, 12077, 504, 11, 646, 7117, 13490.
Обіцкнка 19, 1228—30, 4514—26, 6867, 7294—8, 348, 423, 670, 10670—7.
Одежа (11128-248), 257, 8, 85, 94, 327, 428, 58, 65, 8, 84, 5, 530, 60, 1, 620, 6, 43, 8, 786, 951, 61, 1041,141,
263, 97, 414, 68, 527—32, 45, 60, 96, 612, 3, 5, 75, 719, 869, 2036, 7, 283, 372, 534, 5, 78, 95, 839, 40, 3382, 705,
941, 50, 4342, 517, 874, 912, 5070, 1, 93, 174, 5, 226, 7, 322, 41, 55, 444, 71, 2, 547, 713, 825, 911, 2, 6069, 234,41,
3, 329, 90, 1, 418, 32, 537, 627, 47, 826—8, 81, 2, 988, 7026, 62, 3, 114, 86, 7, 224, 42, 4, 302, 13, 34, 50, 552; 15,
6, 41, 58, 62, 4, 664, 913, 21, 77, 8038, 106, 10, 1, 4, 21, 399, 407, 510, 663, 709, 9023, 185, 259, 77, 9, 364, 644,
727-9, 94, 802, 10567, 609, 700, 1, 21, 851, 11039, 64, 621, 719-21, 12186, 7, 410, 1, 69, 80, 5, 502, 14, 21, 3, 6,
8, 35, 9, 51, 7, 9, 833, 922, 30, 13052, 159, 66, 334, 55, 84, 5, 409, 20, 32, 708, 850, 14082, 3.
Од лёду^до лёду (погода, ріи) (544—656), 236, 7, 64, 5, 90, 308—10, 32—7, 41, 412, 3, 5, 7, 22, 4,6, 31, 8, 43—
7, 9, 58, 65, 7—70, 473-5, 81, 5, 90, 502, 6—8, 16—21, 2647, 4003, 293, 562, 9, 683, 5082, 100, 271, 336, 569, 70,
662, 79, 884, 917—20, 6462, 515, 937, 7214, 6, 3, 34, 69, 70, 709, 17, 63, 77, 90, 8456, 613, 4, 10060, 155, 76, 551,
VIII
908, 88, 11031, 5, 136, 59, 380, 608, 802, 916, 12133, 8, 414, 40, 51, 782, 818, 13117, 61, 389, 401-3, 12, 33-8
509, 43, 14015.
Одкакові (7951—8121), 875, 1050, 194 , 6, 226, 63 , 6, 124 , 32, 63, 9 , 77 , 566 , 84- 90, 689, 729, 54,2209—12,336,
7, 60, 441, 667, 919, 39, 3870, 4142—58, 268, 9, 77, 529, 36, 7, 872, 933, 5908, 9, 6167, 425, 6, 594, 619, 63, 7106—
51, 460, 8688-91, 703, 867, 9009, 14,23, 4, 33, 7, 67, 227, 303-6, 22, 3, 622, 11475, 9, 80, 657, 786, 7, 900, 12534,
13908—13.
Охайпость (11249-85), 5476, 7, 9, 6649, 50, 68, 8510, 10791, 11188, 13784 , 805.
Паи (1129-250), 226, 46, 52, 66, 9, 482, 641, 89, 821, 917» 51, 2, 3, 65, 1005, 30, 40, 127, 255, 6, 8-67, 75 —
7, 80-4, 90, 1, 5, 6, 9, 302-5, 11, 3, 7, 20, 1, 72, 615, 88, 704, 68, 967, 2069, 352, 481, 4, 5, 7, 8, 530, 50, 930,1,
3324, 405, 87, 94, 902, 4265, 446, 516, 7, 622, 45, 730, 808, 5096, 165, 92, 386, 419, 40, 519, 35, 71, 769, 879,6167,
468, 571, 661, 7113, 4, 334, 5, 41, 416, 510, 26, 8009, 65, 7, 71, 3, 4, 7, 86, 92, 121, 404, 27, 49, 886, 904, 31,9250
74, 440, 724, 80, 1, 94, 902, 72» 10000, 81, 193, 254, 6, 397, 739, 40, 11119, 32, 50» 72, 9, 80, 248» 60, 330, 440,84,
659, 712, 86, 12066, 268, 368, 88, 502, 10, 27, 70, 8, 633, 786, 814, 52, 961, 5, 13053, 121, 369, 458, 61, 72 — 7,
559, 70, 14050, 107, 50.
Паска 168, 281, 349, 510, 93, 1798, 2045, 330, 619, 3246, 4530, 5018, 200, 1, 7280, 897, 8655, 894, 12608.
Пекло (199—201), 242, 3, 1873; 2083, 509, 766, 900, 40, 3137, 9, 40, 4258, 5098, 599, 6176, 9545, 11304, 12035,
13579, 684, 14011.
Пеня (2782—826), 2297, 6727, 7463, 13545, 6.
Псребір 4614—20, 12160—83; 227, 8.
Псрсвівсь (1848—70), 988, 1555-8, 60—2, 899, 4080, 13508-11.
Псрехрссти 251» 5» 2248, 3694, 799, 5104, 7918, 8059, 372, 12898.
Ппть воду (12416-30), 2414, 4178, 605, 5233, 4, 6488, 617, 7226, 9581, 11467, 12751—4, 13410, 14127.
Піднив уші (4913-31), 988,* 4462, 6113.
Піет (126-31), 109 — 13, 5, 6, 9, 34, 5» 7, 90, 529, 32 — 7, 40, 1, 2148, 3202, 583, 895, 5088, 332, 695, 6410,
7229, 8096» 108, 882, 11479, 547, Д2350, 14375, 616.
Планнта 281, 7370, 769.
Плач (2367—ІОО), 141, 538, 2193, 1410, 4111, 3, 5853, 8796, 9270, 788, 12453, 6, 661—3» 91, 13378, 417, 527 —
9, 610.
Плітки (6980-7021), 1997, 3511, 4452, 5323, 6720, 36, 7375» 723, 4, 803-8, 8959, 60, 9128, 583 — 7, 9, 90, 7,
9-602, 10356, 13818. у
Плохи» (3233 — 74), 1962, 3028 — 34, 304, 5, 4075 — 9, 128 - 37} 859, 963 — 70, 10204} 5, 12623 — 6, 764,
13590, 1.
Погано (7524-660), 4704, 7082, 9203, Д3857—68.
Потай (5936—81), 1103—26, 2420—3, 3584, 5, 10949, 50, 12748, 9, 61, 854, 13094—6, 754, 8.
Потороча 8502.
Правда (6685-792), 692, 3, 798, 2248, 578, 3027, 4060—71, 6128—30, 795, 804, 9, 16, 7433-7, 41, 8241, 9362,
10338, 56, 11678, 12458-60, 2, 13115, 472, 810—7.
Праця (9982—10037), 65, 8-70, 2, 213, 542, 3, 51, 80-2, 1570, 750, 2567, 5302, 59, 602-5, 7162, 81-203, 5-
12, 315, 48, 8927, 9316, 10180, 362—73, 7, 581, 853, 11014—18, 12124, 5, 478, 844, 76, 14003.
Прпбуток (9834-78), 3115, 6, 7204, 14001, 155.
Привик (9563-8), 2872, 6001, 13996.
Пригода (1751—6), 3908, 5839, 9528, 793, 906, 11858, 12693, 13210, 496.
Приятсль (9511—44), 358, 2308, 9, 8097, 101, 13995.
Приклад (6106—9), 5877, 10807.
Природу тдико одміппть (3208—32), 235, 2645, 941—5, 13589.
Причина (7103—220), 5151, 3, 854—8, 7101, 2, 13837—9.
Прпслівън (13101—32), 5213, 8362-78, 82, 13101, 14192.
Казна 2047 , 532 , 6922, 7715 , 876, 12460, 1, 13116, 25 , 309. Приказка 6719, 7877. Бнлпцн 12461.
Пословица 11985. Загадка 13055. Лриповідка, прпповіетва 8736, 12462.—Андрій 2837, 12702, 6, 962.
Андрушко 5289, 12000. Антін 930, 4997, 7716, 935, 12704. Ворис 10975, 13016. Варвара 3929. Василь
4307, 5643, 6068, 9142, 346, 13989. Векла 10889. Веремій 3428, 583, 9582. Бівдд 6439. Гаврллко 5513, 6411.
Таврило 8014, 12705. Гала 5503. Гадопъка 2657. Ганна 5368/86, 7336, 12615, 13187, 257. Галдзя 2752,
72, 7850. Гайка, Гапуся 1, 399, 439, 7850, 8562, 9579, 11658, 13358, 506, 14075. Ганой 7032. Гарасько 13987.
Гарасим 12704. Гася 4789. Гпат 5736, 13836. Грпиа 8892. Гринь 8563. Гриць, Гркцько, Григорій, Грпшко
1001,11, 49, 523,2119, 405, 2595, 787, 4328, 731, 5544 , 6222 , 7059 , 611, 893 , 7 , 906 , 8558, 861, 10340, 805,
11271, 419, 12535, 8, 961, 2. Даппло 4778, 8043, 12795. Давид 6314. Демид 8028, 953. Демъяп 12541.
Дсинс 1650, 6399, 12613, 14156. Дыитро 3068. Дорош 12789. Ёвдокпм 12548, 9. Ёвхіш 2787, 929, 9346,
13987, 9. Ёсип 3928. Захарко 6557, 12966. Пваіі 1005, 30, 262, 3, 5003, 519, 736, 6008, 312, 877, 7058,
676, 8768, 9065, 12528, 13132, 369. Нвапсць 10080, 13132. Пванко 3249, 12693, 13264. Нвась 4335,
6008, 7938, 9822, 12648, 13053. Пвахно 7351. Иллюха 4011. Калсник 7906, 10059, 11987. Карно 6073,
9024. Касян 11418. Катерина 8830, 12526, 41. Катра 4293, 12490. Килкна 3295. Кирило 9570, 12705,
Кікдрат 12706. Клим 5545, 12707, 14157. Кузьма, Кузька 2038, 3255, 643, 4027, 727, 5617, 6537, 7667,
8028, 13686. Кулннка 13297. Купріяп 13170. Лазарь 15158. Левко 3903, 5511, 12002, 13488. Левов
• 10766. Лесь 1540. Лсська 5185, 9986. Лнсько 8822. Луцп, Луцька 12285. Марда 10792. Макар 2121, 2.
Макснм 13237, 14159. Маринка, Марина 5013, 4, 7523, 9045. Марко 1170, 3140, 518, 6461,11664, 12710,
13024. Мартин 6315, 11999, 12193, 14160. Маруся 4977, 8, 7482, 11261, 548, 12554, 13104, 940. Маруха
4011. Марушка 6381, 7732, 11341, 987. Матвійжо, Матвій 2376, 6564, 11411, 12162, 668. Мацько 11664,
12216. Микита 2120, 4019, 5276, 565, 6551, 7093, 12659, 711, 14005. Микола 5565, 6291, 8327, 12709.
Мина 12708, 835. Мнсь 3518. Митька 1948. Михайло, Михалко 5280, 8413, 10853, 11725. Мотря 6918.
Мусій 12553, 836. Муця 12285. Настя 1073, 660, 6439, 647, 79, 9065. Паум 11833, 12712. Никія
10345, 11321. Ничипір 10971. Овдій 14100. Одарка 14180. Олексій 14161. Олександра 2058. Олсяа 5351,
II
6416, 7502. Олеси 5286. Олесь 12723. Омелько 1650, 4911, 6227, 674. Опанас 2542, 5772, 9105, 12526,
74, 713, 834. Оришка 5459, 13529. Остап 12681. Павло 7935, 12840. Памько 5459, 6320, 2, 419, 625,
894, 11068, 172. Парасн 1011, 4770, 077, 5285, 733, 9471, 2, 13277, 987. Пархім 1012, 709,6315, 13318.
Педорл 6351. Петро 3931, 5158, 926, 6076, 7904, 12501, 962, 3, 95. Пилпи 2693, 752, 12714. Прісьва
6439. Иронія 8034. Роман 12533, 13470. Сапка 1734, 3139, 945, 4332, 4720,996, 5731, 65, 7112, 562, 980,
8009, 9429, 11918, 79, 12509, 681, 716, 929, 64, 14175. Саиіло 9579, 80. Свнрыд 6314, 13026. Солоха
1770, 2627, 13222. Семей 4000, 932, 11462, 3, 12715. Сіідір 4018, 6883, 7903, 9089, 12813. Сунрувада
6316. Тарас 1943, 6674, 8559, 60, 11046. Таця 5508. Текла 10889. Тера 2701. Тереся 552. Тсрсшжо
6418, 12669. Тнміш'12717. Тит 10853, 11725. Титяиа 4720, 5264, 7524, 12524. Тишко 3314. Улика 1854,
4993, 11877, 13170. Улита 10081, Усти 6625. Хвсдір 3014. Хвсдько 6240, 10976, 12003, Хосса 5549, 9024,
12680. Хвось 7703. Хнлко 4732. Химка, Хима и д. 1012, 6918, 10783, 4, 11193, 338, 439, 12548, 9, 13337,
986, 7. Хівря 5567, 6439, 538, 7905. Хома 1542, 2579, 80, 3001, 69, 255, 4062, 5159, 565,736, 7335,969,
9146, 474, 799, 10557, 8, 856, 973, 12550, 75. Хтодорл 9478. Юрко, Юрій 3930, 7976, 12520, 718, 9,
14109. Язько 5736. Яким 7975, 8024. Яків 2661, 3530, 4726, 7111, 8024, 12720. Ярема 4062, 6285, 8945,
9474, 11362. Ярош 7555,—Андрій швець 11412. Борисиха 13017. Велидоп 12980. Гайдай 12609. Гальченко
4102. Головко 12960. Дудек 10559. Забіла 13704. ЗаблоцькпЙ 10561. Иван Бражннк 188. Кастяв 8121.
Коваленко 9262. Комиацька 12080. Костюк 10557, 14171. Кулаківський 12833. Кулпва Вакулепкока
11412. Ліщиха баба 13822. Лотоцьяий 5509. Май 7689. Малая 6452. Мархвела 5372. Муйсісва €417.
Пакасвха 9105. Пендюр 12534, 13599. Переядадовськнй 5469. Пстриха 2328, Псндюрнха 12534. Иоа*
ланський 6284. Потоцькнй 5509. Редько 13861. Романиха 12533. Савка 13131. Саснміп 8588. Сахно
7915. Севрадим 8588. Семей швецъ 4000. Сидоровпа 11522. Слияків 6675. Тулишиця 13989. Харько >Іа-
когопопко 6224, 13019. Хівря Рейедзула 13976. Хоменко 3674. Шишка 7970. Шкрёбкха баба 13976.
ІЦовота 13627.
Провьба (4465—613?, 2322, 3, 6—35, 4680, 5232, 10629, 11055, 978, 13656, 8.
Про мене (4932—5007?, 4528,-97, 7512, 8926, 40, 9541—3, 12846.
Пропал (1871-953?, 7621.
Прясти (10273-6), 323, 4007, 993, 6428, 7119, 20, 99, 603, 793, 817, 8130, 209, 9138, 317., 478, 963, 10053, 862;
3, 90, 12548, 607, 709, 91, 13165.
Птица (10257—68), 379, 418, 21, 5, 523, 45, 784, 1336, 7, 950, 97, 5725, 7195, 325, 981, 8236,761, 859, 61,9089,
279, 425, 31, 10849, 11309, 12584-7, 716, 9, 13186, 205, 14030.
Бугай 12443. Бузьяо 8057, 12676. Бусель 324, 13807. Ворона, дава 436, 7, 671, 1031, 252, 4, 784,
$5, 2364, 540, 9, 50, 978, 81, 3453, 4080, 5499, 613, 68, 795, 8, 880, 6041, 403, 587, 8, 764, 7007, 324,
44, 953, 8032, 9266, 424, 842, 6, 10925, 6, 11120, 205, 361, 405, 12743, 13306, 11,508, 759, 14028. Галка
1776, 7324, 571, 9600, 13152. Голуб 785, 7295, 8858, 13076. Голуб дикий 6620. Горобець 259, 60, 437,
547, 77, 614, 5, 903, 1033, 3098, 249, 3322, 4071, 5038, 790, 6072, 565, 7017, 295, 809, 8461, 9160, 507,
' 10258—60, 997, 12007, 821, 69, 13311, 769, 956, 14048. Горлица 10102. Грак 10964. Гуси 326—9, 1021,
3243, 4116, 6893, 918, 7382, 435, 8703, 531, 9083, 11228, 76, 12736, 946, 13054, 290, 347, 821, 14104.
Гуся 288, 3411, 46. Жайворіпок 14149. Журавель 4070, 934, 5500, 7296—8, 8623, 13201, 2, 365, 87, 8.
Зозуля 439, 71, 826, 5169, 515, 7363, 9088, 932, 13207, 653. Ива 10261. Индия 2482, 836, 3375, 10268,
12764, 943. Капеня 288, 1742, 3411, 8610, 12946. Качка 552, 1648, 2045, 8555, 11767, 13401. Квочка
427, 3244, 416, 5316, 10027, 957, 13424, 783, 14140. Крук 3217, 4855, 7250, 953. Клітяа 1336, 7. Куляя
997, 3374, 5702, 6561, 640, 7327, 965, 98, 9458, 563, 10417, 957, 14087. Курі 321, 436, 570, 697, 1015,
74, 5, 742, 69, 843, 89—91, 2353, 589, 817, 43, 97, 3243, 9, 4016, 207, 582, 685, 724, 909, 5490» 553,
739, 40, 849, 99, 6079, 266, 305, 409, 20, 516, 918, 7534, 7, 81, 68о, 982, 8412, 966, 9475, 80, 740, 1,
850, 10234, 635—7, 943, 11338, 691, 901, 12271, 834, 13223, 321, 86, 99, 406, 26, 760, 14141. Куропъа
3067, 6565-. Курчн 2284, 3453, 4890, 7604, 8185, 13690. Ластівка 266, 309, 25, 9, 5271, 9236, 12915,
13956. Лебідь 11206. Овсянка 546. Орел 407, 999, 1032, 3, 5357, 7322, 8088, 465,13329. Пава 2483, 540,
11612. Перепелица 10997. Півень 443, 588, 1667, 2915, 4155, 6187, 8784, 9618, 10262, 4, 12464, 838,
13702, 900, 14027. Прияутень 10945. Пущия 3371, 11204, 13405. Ракша 14029. Рябецъ 4170, 8874,
13678. Синяцп 546, 616, 2062, 3213, 4070, 1, 7296, 8, 8548, 10257, 12762, 13301. Сич 3376, 5941, 7001,
811, 13067. Сова 998, 3214, 371, 6, 4008, 225, 362, 74, 813, 5486, 739, 40, 941, 6841, 39, 7001, 152, 343,
811, 927, 88, 8023, 914, 9460, 4, 10719, 12609, 779. Сокіл 997, 1031, 1301, 3214, 4080, 225, 374, 5904,
6612, 7152, 343, 953, 8464, 9465, 846, 10548, 11145, 12779, 80. Соловей 477, 5501, 7297, 9193, 10251,
12837. Сорока 414, 25, 1032, 795, 2115, 289, 364, 3125, 193, 5495, 512, 33, 6078, 9, 88. 585, 6, 713,
7004, 7, 8033, 396, 9059, 81, 266, 842, 6, 11205, 361, 793, 12743, 54, 80, 938, 13269, 311, 428, 89, 785,
92, 14028, 190. Тетеруя 8556, 10265. Туркот 2732. Удуд 826, 3552, 4304, 5515, 7110, 11201. Чайка 289,
5702, 10964. Чапля 4130, 934, 8622. Чечітяа 13690. Чярка 5091. Шпак 6566, 7853, 13178, 712. Шуліжа
13386. Щур 1353. Яйце 421, 5, 697, 1015, 843, 940, 2700, 4890, 7279, 13155, 14031. Яструб 1902, 7927.
Ятіль 7337.
Рада (6110-49), 947, 3510, 6159, 72, 258, 8678, 9, 12864.
Рай 24, 200, 762, 1641, 4952, 5385, 6176, 7272, 9133, 280.
Ремесло (10407—69), 212, 2961, 5762, 848, 95, 942, 6019, 53, 179, 230, 3, 63, 313, 45, 81, 96, 555, 62, 82, >,
798, 9, 911, 2, 54, 7338, 57, 69, 635, 807, 995, 9576, 10037, 125, 11063, 85, 12911, 13285, 311, 841.
Берднпк 1026, 7. Бондарь2746, 8443,9316, 10442—5, 11325,12540,13989. Бортпин 7160. Гончарь 3148,
10464,13443, 989. Гута 14045. Коробемниж 1020, 9272. Кравець 5950, 6174, 656, 7277, 554, 9267,577,899,
10435, 11326, 12806, 908, 13865, 14146. Кухарь 1221, 2, 10455, 13232. Коваль 499, 1858, 2277, 548, 844,
3377,1060, 284, 5426, 854, 927, 7609, 10, 3, 27, 8517, 9574, 10431—4, 752, 835, 11325, 12530, 13650, 714, 987,
14011, 40, 5. Кушпір 10247. Лавня 5462, 10465, 11285, 706, 13295, 14038, 9. Лшовщвж 10439. Ліснжчжй
X
18С7. Маляр 227, 10427—9. Лайка ЬО8€. Лсдьідник 1025, 6036, 10469. Мірошям* 2523,3114, 7138, 8066,
10446 ", 12853. Настух 2545, 4124, 5445, С, 7106, 200. 8070, 10107, 460-9, 12722. Рмбалка (706,7001,
963, 99, 8000, 631, 9860, 10448-52, 12233, 7С8 Ріавик 6598, 8561, 82, 9567. Свитинк 1028. Ситяик
1020, 6. Ткач 2541, 4946, 7547, 10274, 436, 552, 12540, 13254. Чумак 1756, 2496, 7967, 10095, 456—63,
12500, 13571, 14104. ІПанупал 1587, 14174. Швсць 301, 933, 2597, 750, 965, 3103, 944, 400, €0, 5517,
6124, 623, 73, 7488, 9573, 7, 10069, 70, 437—41, 836, 959, 11646, 749, 12537, 617, 894, 14055. Шхльяик
1027. Шинкарь 10453, 4, 611, 11789, 90. Шорник 1028. Щстняпкк 9272.
1’СНІСТО 138, 612, 1690, 928, 2715, 3200, 4096, 5619, 81, 778, 6198, 903, 7819, х20, 8, 8649. 10284, 7Ь5, 12217,
13775, 881.
Риба 206, 583, 775, 1633, 2145, 605, 3321, 4263, 562, 777, 872, 83, 5116, 7, 354. 7, ‘.'О, 518, 644, 761, 89Г, 921,
2, 6046, 318, 7157, 229, 93, 368, 459, 857, 922, 4, 8018, 739, 9027, 257, 526, 7, 840, 10143, 517, 35-7, 874, 11817,
993, 7, 12000, 69, 177, 233, 361, 2, 500, 15, 79, 941, 13347, 413, 86, 517, 843.
Карась 119, 5857, 7493, 13504, 853. Дни 3238, 85, 7523, 8469, 12511, 13872. Мепён 12250. Окуяь
3330, 4157, 250, 11320. Осслсдсць 2593, 9852, 12121, 416. Оюп 3124, 9, 10152. Піскарь 5766. Плотмчка
1107, 3071, 11664. Рака 3190, 1, 249, 997, 4157, 229, 684, 5163, 345, 492, 644, 719, 6532, 69, 77, 651,
897, 8, 7076, 601, 15, 832, 47, 910, 8018, 9799, 10970, 4, 86, 95, 11969, 12069,359, 400, 13371, 6, 14145.
Соя 1827, 8116, 12150. Тараня 13571. ’Іабак 13571. Щува 416, 1248, 4250, 5857.
Рід (9331-417), 239, 40, 1440, 2232, 310, 7274, 725, 977, 8, 81, 2, 94, 9978, 11573, 607, 800, 13986-9.
Баба 5475, 6319, 8112, 9387, 8, 13082. Батько (9353 — 7), 59, 77, 148, 678, 725, 57, 968, 1081, 215,
440, 638, 896, 986, 2045, 346, 667, 3465, 987, 9, 4293, 448, 572, 748, 828, 960, 1, 5145, 7, 54, 86, 239,
87, 473, 4, 599, 666, 6115,. 427, 78, 523, 4, 33,5,726, 826, 45,6, 7086-8, 136—8, 50, 236, 309, 485, 529,
80, 668, 861, 8019, 42, 238, 901, 3, 92—4, 6, 9288, 92, ЗОО, 1, 10, 60, 8, 70—3, 5, 89, 90. 7, 10255, 378,
730, 77, 8, 854, 68, 99, 11109, 62, 975, 6, 12019, 194, 5, 410, 1, 19, 87, 8, 598, 679, 12808 — 10, 2, 6,
8, 20, 6, 13964, 90. Брат 2303, 6, 25, 4719, 7617, 8093, 9345-405, 710, 3, 6, 7, 12274, 706, 13102. Бра-
това 11502. В.ітчям 12748. Буйко 12706. Дівер 5539, 7507, 13088. Дід 683, 8, 99, 6318, 9, 525, 13083.
Діти '.9167-283), 215, 67, 79, 80, 3, 94, 5, 557, 2296, 432, 919, 4481, 563, 7, 8, 5300, 61, 426, 33, 575,
909,6006,067, 9, 750, 7135, 6, 50, 1, 408, 917, 68, 8062, 3, 92, 109, 9096, 133, 336, 56, 10027, 378, 967,
11508, 620—2,75, 980, 12000, 143, 81, 251, 305, 433, 576, 7, 776, 838, 13494, 975—81. Дочка (9311—30),
1738, 2569, 70, 9177, 10778, 855, 11172, 987, 12554, 615, 13984. Дядина 7479, 529, 614, 9392. Дядьво 59,
850, 2331.3631,6684, 7505, 29, 614, 8798, 9389-91, 11223, 12612, 706, 97, 13081. Зять 4910, 5611, 9092,
394, 406-14, 13989. Мати (9358— 76) 676, 8, 701, 2, 57, 1215, 440, 2040, 569, 70, 3987, 9, 4293, 572,
960, 2, 5154, 386, 474, 666, 6847, 7087, 8, 151, 241, 9026, 7, 92, 224—8, 94, 310, 22, 3, 70-3, 5, 8, 80.
6, 9, 97, 584, 10691, 11070, 162, 975, 81, 99, 12410, 1, 84, 554, 615, 817, 22, 13984, 91. Мачуха 619,
20П, 5731, 9377-386. Певістка 2820, 3901, 4293, 6899, 7021, 9394, 12163, 13395, 805. Онуяв 683, 99,
7095, 9666, 10861, 11595. Пасяиок 9377. Предки 683, 7, 8, 99, 4203, 7239, 886, 13085. Сват 2303, 6, 7,
4719,7453, 617,9713, 4, 6, 12043, 651, 706, 800. Сваха 3134, 8965, 13988. Свевор 10967 Свекруха 8996.
Сестра 7995, 8093, 9395, 7, 404, 5, 511, 12274, 13103. Син (9284 — 310), 5684, 7137, 8,292, 8101, 9092,
326—30, 413, 12598, 729, 816, 13982, 3. Сімъя 2448, 13994. Стряйна-вяйна 9394. Тесть 9409, 17. Теща
2852, 3160, 4910, 5611, 9363, 415, 6, 11324, 953. Тітка 1902, 7505, 614, 8016, 9389, 92, 3, 11030, 12111,
398, 13061, 989. Чоловік и жінка (9019 — 166), 251, 523, 1196, 289, 406, 2702, 3, 813— 5, 9, 22, 3473,
880, 1, 988, 4291, 751—3 , 904 , 65 , 9 , 5062, 7, 230, 460, 1, 638, 9, 42 , 76, 7, 731, 68, 914 , 6425, 6 , 67,
8, 534, 7000, 135, 292, 888, 969, 70, 2, 94, 8091—5, 113, 7, 133, 327—38. 490, 852, 63, 4, 9363, 10110,
822, 6, 59, 11523, 722, 837, 980, 4, 12435, 83, 536, 51, 6, 602, 711, 812, 26, 13070, 358, 9, 932, 66 — 74.
Шурин 9409.
Річ (12856—13100), 301, 1103—26, 2582, 641, 3346, 7, 4565, 5091, 6165, 94 — 6, 280, 1, 405, 506, 33, 4, 7011, 7,
29, 247, 348, 481, 8558-63, 9079-87, 973, 11012, 383, 415, 47, 87, 525, 6, 635, 756, 858, 905, 85, 6, 9, 13268, 464,
14187-91.
Річ на двое (12843—55), 1526, 3290, 4570, 6188, 627, 34 — 6, 40, 4, 7526, 8141, 10345, 486, 7, 11168, 234, 320
1, 8, 697, 12032, 95, 149, 50, 2—4, 239, 63, 756—9, 816, 35, 6, 13517, 14185, 6. *
Родина (9418—28), 708, 50, 9112, 10219.
Роззнвляка (6584—651), 5480, 6337—9, 7985, 10924, 13778-82, 802, 950, 1.
Розмишлать (5828-916), 3870, 85—7, 4132, 11865, 13743—52.
Розум (5683—703), 64,141, 1053, 5, 5218, 607, 961—3, 6037—9, 155, 71, 6-»9, 82, 5, 6, 214, 81, 499-503, 7264,
315, 939, 40, 8476, 677, 9290, 10470, 11468, 653, 12241, 5С0, 860, 1, 13197, 200, 373, 942.
Роскіш (1718-24), 10815, 23, 12503, 13499.
Роспуста (8786—844), 749, 975, 1066, 2472, 4416—8, 5134, 301, 40, 6567, 936, 7215, 479, 8493, 693-9, 9017, 8,
122. 10351, 982, 12525, 13447, 657, 874, 959, 60, 14004, 80.
Ручяцьця, вірить 6821—30, 2, 78, 80, 7803, 8091, 2, 4, 5, 101, 2, 9069, 70, 521—3. 10235, С, 661, 12875, 13747.
Сам (10678—82), 11963.
Сам вимсн (7042—102), 88, 124, 866, 2791, 4119, 8780.
Свяннкувате (2827-53). ІОдО, 36, 7, 4834—7, 9, 41, 2, 11623, 970, 13463, 547—9
Свідок 7418—22.
Свій (9437-80), 4468, 5152, 7961, 2, 77—9, 81—3, 8914, 9422, 11096, 890, 13993-5.
Світ (382—411), 5, 29, 658, 91, 1334, 699, 2101, 440, 3677, 5166, 529, 30, 6044, 345, 782, 804, 7, 17, 944— 50,
8075, 257—60, 618, 47, 10695, 984, 11041, 2, 175, 716, 80.
Світ той 52, 294, 2938, 4131, 5666, 933, 6973, 8197, 259, 94, 301, 5-7, 9060, 415, 6, 10637, 44, 11517, 881,
12066, 390.
Свое (9636-96), 1402, 2565, 8906, 9240, 10314, 5, 11058, 12229, 13645, 997.
Святі 16, 146, 86, 1034, 479, 522, 3315, 8, 9. 4662, 5195, 8, 6053, 9541, 10866, 12110, 13709.
XI
Свято (181—92), 620, 2305, 48СЗ, 93, 4, 5520, 44, 5, 695, 6536, 7212, 8374, 8799, 10847, 68, 11005, 25, Пі, 225,
43, 13377, 798.
Андріи 262, 503. Лрехыа 6080. В.іаювіщсння 418—22. Варвари 504—8, 406). Василла 317. Велма*
день 289, 99, 319, 62, 3, 422, 8—30, 511, 7, 8, 93, 2619, 4292, 530, 5201, 334, 560, 629, 6394, 428, 7773,
8400, 803, 10051, 2, 3, 701, 2, 11596, 13176, 241, 410. Всрбпкп 348, 424, С, 8401. Власа 522. Водохрм-
ща 271, 514, 6, 1816, 3158, 7126, 683, 829, 8407, 11217, 13413, 4, 25. Вінсстн 457, 6444. Гамим-Зачатія
509. Гліба-Кориса 451, 78, 9. Головое! к а 515. Гро.мпнця 443. Дмитра 452, 97,8. Дмитрова субота 5333.
Дрібпі свитки 3697, Духа 458. Есип 11346. Полодій 363, 528. Кузьма-Дсмъян 499, 500. Кумицьца 472.
Ивана Всрхопсчсрника 432. Ивана Головатою 261. Ивана Купала 465, С. Исаи Хряститель 4007. Иллі
347, 468, 74 — 7. Лазарь 172, 13035. Луки 495. Маковій 481, 12959. Марко 444. Мартина 431. Микола
440, 1. 52 — 4, 502, 6 — 8, 10636, 12071, 14178. Митути 189, 6311, 10636. Мнхайла 197. Мокрини 473.
Падський вслпкдснь 461. Повий рік 346, 7, 513, 6392, 13411. Обрітсиия 523. Олспси Теплою.416. Па-
дпкопп 480. Параски 496. Ііереплавиа середа 456. Петра 451,67—71,3709, 5332, 44, 7907, 8227, 13651.
Истра Вериги 520. Покрова 468, 90 — 4, 10859, 13553. Похвала 424, 5. Пречиста 468, 87 —9. Ріадво
284, 438, 510-2, 7, 8, 639, 5202, 6391, 11926. Роэ гари, Русалі 459, 60. Савм 506-8. Семена Юди 486.
Симопа Зилота 455. Сорок святих 414, 5, 6410. Спас 468, 84, 5, 11328. Срітспия 521. Страсті 361, 424,
7, 6851, 2, 8107, 11009, 657, 832, 13899. Хома ІІсвірний 6785. Хлора и Лавра 13422. Юра Ивана (рах-
мансъкий велнкдень) 5634. ІОрія 433—43, 502, 7852, 10050, 13422, 14178.
Ссрдитий (3349—5(19), 1083, 2724—36, 882, 4169, 6674, 9555, 7, 8, 12099, 13483, 594.
Сила (1051-128), 1140, 2102, 5875, 6499, 7258, 9, 10746, 11415, 12012, 13466, 7, 643, 717.
Сила в чому (7221—371), 797, 815, 1471, 5, 6, 610, 2-4, 7, 8, 23-5, 2534, 4197, 8, 5248, 9142, 13681, 840-50.
Сяльппй (945-82), 212, 790, 1, 9, 1001, 127, 8, 726, 9, 910, 2243, 626, 3015, 686-91, 925, 4019,98, 100, 1, 10,
256, 65, 406, 513, 77, 935, 42, 5120, 93, 210, 75, 312, 975, 6499, 728, 7040, 68, 86, 8, 9, 337, 82 — 416, 44, 526, 38,
835, 70, 957, 8253, 83, 9126, 623. 799, 10314, 24, 5, 48, 11034, 484, 633, 12211, 84, 13032, 75, 468—71.
Сирота (10690-716), 5099, 8191, 14066, 7.
Січ (575—62), 204, 665, 7, 74—6, 8, 959. 1342, 495, 614, 3064, 4212, 62, 5228,7919,9505, 11029, 12072, 158—СО,
510, 36, 13367.
Сіно (10181—7), 20 , 85 , 440—3 , 76 . 380— 2 , 621, 2613 , 4 , 4301, 48 , 824 , 5008,90, 187, 455 , 6821, 7146, 215 , 651,
765, 8123, 442, 656, 9998, 9, 10000, 36. 7, 147, 86, 206, 7, 333, 859, 903, 11126, 12008, 383, 799, 13177, 342, 74, 424,
14018—20.
Скотина (10188—256), 405, 40-2, 752, 1407, 706, 4824, 7106, 231, 594, 720, 8401, 2, 9256, 972, 10513, 747, 852,
11602, 12766, 14021.
Скупий (4667—802), 1451, 2, 4628-30, 7, 8, 858, 5159, 9377, 13665—74.
Смерть (8240—338), 1, 74, 287, 90, 2—7, 302, 12, 51—7, 9, 60, 603, 1603, 4, 2214, 37, 433, 692, 4066, 268—72, 590,
1, 969, 5043, 150, 448, 84, 521, 79, 89, 659, 68, 9, 72, 6414, 674, 95, 762—4, 7099—103, 262, 8154, 223, 5, 8, 9, 36,
7, 348, 9, 404, 7, 9033, 184, 5 — 91, 10031, 128, 729, 89.3, 929, 55, 65, 78, 9, 11050, 186, 480, 573, 607, 915, 12254,
480, 788, 845, 967, 13088, 9, 260, 380, 404, 6, 8, 27, 817, 929—33, 14046.
Сміхн, жарти и д. (12619-842), 89, 90, 108, 48, 34.9, 538, 932, 3, 1161 — 3, 466, 735, 2232, 345, 9 — 52, 4200,
5852, 3, 910, 70, 6491, 2, 979, 7577, 756, 7, 998-8004, 6, 7, 14, 131—46, 437, 70, 1, 539—41, 683, 715, 66-8, 785,
876, 7, 945, 56, 9093—5, 100, 26—30, 54, 238—40,' 53, 302, 450, 82,980, 1, 10076—8, 169,76, 7, 231, 380, 912, 11166,
281, 2, 343, 66, 7, 84, 412, 3, 38, 514, 5, 20, 1, 54, 83, 7-91, 6, 614—21, 32, 96, 727, 9, 874, 6—80, 2—5, 916, 52,
70, 3, 4, 12006, 14, 68—80, 23, 217-21, 3, 51, 9, 305, 51, 2,73, 5—7, 426, 557, 607, 13376, 7, 471, 90, 1, 14150-84.
Соп (11286 — 356), 287, 311, 1308, 735, 54, 7, 2276, 3036, 5103, 33, 54, 5, 742, 909, 79, 6005, 770, 7013, 201, 2,
875, 8080, 7, 9, 115, 27, 789, 9187, 91, 4, 255, 6, 80, 3, 320, 10388, 842, 52, 90, 11166, 381, 2, 649, 50, 765, 883,
12113, 234, 60, 760, 926, 13179, 784, 14087, 8.
Сором (3167—207), 3969, 4491, 7656, 8775, 6, 13585-8.
Співи (12434—64), 539, 1408-11, 2041, 4769, 5019, 366, 6054, 546, 822, 8878, 9610, 50, 12797, 13035, 115, 206,
308, 854, 14129, 30.
Спокій (3275—323), 1507, 751, 9514, 13592.
Спропігса (4904—12).
Спрят (9975-81), 1(?779, 11103, 4, 892.
Срібло 406, 1395, 438, 45, 2103, 4446, 815, 6983, 10272, 11636, 923.
Старець (4642 — 66), 413, 553, 66, 984, 1025, 547, 781, 2146, 607, 747, 51, 3476, 682, 867, 935, 96, 4066, 224,
514, 27, 36, 7, 758, 92, 3, 5, 6, 992^ 5011, 3, 6, 74, 7, 179, 226, 7, 317, 48, 74, 5, 552, 75, 787, 6169, 80, 98, 9, 607,
42, 844, 9, 7566, 771, 919, 8005, 6, 542, 936, 9061, 272, 3, 707, 60, 813, 71, 10960, 11132, 983, 7, 12143, 579, 792,
13078, 211, 38, 92, 656, 8, 62-4.
Старовина (680—8), 11441, 535, 40, 13441.
Степ (10112-5), 338, 729, 67, 8, 70, 2602, 3085, 7759, 8125, 425, 9436, 797, 10140, 14011.
Стережися (4296 — 325), 66, 89, 2241 — 3, 948 — 53, 4084 — ПО, 5142, 3, 6466, 7045, 6, 359, 11910, 12650,
61-4, 13550, 602, 3, 7—10, 46,' 7, 817.
Страх (4326-403), 285, 1045, 3932, 4181, 5792—802, 8295, 343, 11484, 12830, 13648-55.
Струнъ (?) 13617.
Суд (7372 — 473), 34, 41 958, СО, 1099, 628, 2571, 803, 17, 3883, 4, 4050, 2, 101, 66, 200, 5291, 805, 945,
78, 84, 8073, 4, 283, 11488, 506, 49, 12833, 13851.
Супротивныя 3749.
Сусід (9488-91), 2313, 4, 564, 4707, 12, 810, 6145, 8298, 9116, 10888, 11581, 934.
Талап 1748-50, 2053.
Танецъ (12476 — 558), 363, 746, 5043, 314, 66, 442, 876, 6477, 7062, 525, 8710, 64, 6, 9, 9152, 260, 10074 — 8,
794, 805, 50, 11714, 12806, 14131, 46.
Тепер (689—99).
Терпи (2401-45), 1862, 5007, 13530.
XII
ТІ года (битонис) (657 — 79), 335, 7, 9, 772, 3, 9, 92, 8С5, 7, 9—71, 906, 1796, 7, 5356,6853, 5, 7239, 500, 8099,
507, 9824, 12293, 13442
Абель 5458. Лвраам 267, 5456, 7, 8307. Адам 125, 267, 658, 9058. Беля 11699. Борис князь 661.
Виговский 3106. Вишііевецьвий 670. Вовчий Хвист 610. Вовчок 673. Х'амав 3956. Гкмов 3559. Голо-
ватвй 675. Гонта 672, 906. Горошжо 6854. Дорошепчиха 8821. Заліанам 674. Ѳва 9058. Исааж 5456.
Мрод 3572, 6. Каіи 3198, 579, 5458. Катерина II 676 — 8. Кожумт»яжа Кирило 314. Мазепа ІІван 663,
9, 71, 3570. Махомст 3571. Надивайжо 9473. Пилип а Конопель 3153. Пялат 4381. Поиатовський 679.
Потоцький Стенай 667. Ромап 662. Сас 679. Селена 1000. Сибжо 6857. Сжаріёт 316, 7. Скоровадсьжі
ІІван и Настя 1073, 9065. Тетерепко Павло 13440. Твмжо 6856. Хварисей 11478. Хвирлій С68. Хмель-
пнцьянй Богдап 663 — 6, 701. Хмсльницьжий ІОрась 13440. Швсдчипа 6454. Шелест 9962. Яжів пра-
отецъ 13439.
Тілисте (8626 — 37), 5678, 6358, 899, 8569, 71 — 5, 7, 9 — 83, 7 - 99, 13917.
Вбла 3458, 12846. Грудя 5484, 8106, 10923. Долопя 306, 5489, 13417. Кіства 275, 3801, 6997, 7317,
КолІпо 261. Литва 1285, 7, 4336, 5040. Локіть 5395. Ноги 3541, 5712, 838, 6368, 415, 633, 80—2, 842,
7663, 72, 8106, 546, 10879, 11045, 9, 189, 91, 491. Паиістара 241. 1288, 4742, 5069, 178, 6258,388, 651,
8581, 644, 9732, 815, 10207, 832, 47, 73, 907, 39, 11263, 9, 333, 67, 13065, 331, 462, 582, 650, 919.
Палецъ 5722, 6714, 5, 7, 8954, 13928, 93. Пуп 654, 2471, 7141, 10018, 13608. Ружи 3541, 5889 — 92,
6021, 2, 368, 682, 7047, 705, 8596, 9718 — 26, 10905, 6, 11491, 12917, 13937. Серце 4343, 4, 12775.
Стегно 349. Слід 3541. Тіло 267, 9, 7073. Черево и жввіт 12013, 4, 8, 34, 41-, 77, 131, 2, 237, 47, 548.
Треба (9746-833), 215, 2207, 8, 4151, 3, 224, 6029, 14000.
Трохи (7694 — 716), 504, 13, 666, 1490, 7018, 8266, 807, 9230, 10187, 11336, 12007, 850, 13473, 575, 623.
Тхорвть (12407 — 15), 962, 1042) 224, 2462, 997, 3194, 4027, 6386, 484, 572, 85, 650, 786, 7094, 600, 12, 932,
8032, 535, 49 — 52, 682, 9278, 524, 7, 10858, 11185, 206, 18, 4і, 335, 12262, 577, 714, 36, 9, 43, 814, 953, 13066,
475, 538, 676, 856, 924, 49, 14128.
Убогі (1464 — 621), 80, 115, 691, 789, 979, 1227, 361, 437, 46, 53, 7, 2015, 39, 169, 304, 6, 10, 1, 534, 5, 7,
4454, 90, 546, 7, 764, 905, 5678, 980, 7504, 8952, 6, 10787 — 90, 965, 6, 11144, 96, 237, 52, 12700, 13450, 1,
88 — 95, 588.
Украіяа (700 — 50), 361 —3, 92, 622, 66, 71, 6, 757 — 9$ 869, 1010, 63, 125, 70, 495, 741, 96, 995, 2008, 212,
42, 335, 482, 622, 31, 845, 3063, 641, 74, 838, 944, 50, 4011, 266, 316, 625, 49, 81, 705, 33, 5438, 66, 509, 84, 6153,
93, 225, 470, 567, 625, 877, 9, 7487, 500, 753, 5, 9, 915, 8096, 454, 557, 620, 5, 9357, 10113, 599, 933, 11227, 370,
415, 510, 40, 89, 626, 7, 921, 12017, 279, 401, 47, 507, 12, 31, 55, 833, 55, 13081, 238, 357, 89, 90, 440, 3 — 52, 69,
604, 15-7, 24, 706, 870, 941, 7, 51, 86, 14011, 191.
Беидерським 3569. Бескіда 2210. Вптебсв 2118. Відепь, Вена 860, 1994. Дів ь34, 14143. Дунай 708,
5352, 9994, 13578, 699. Срусалим 11439. Карпатя 2209, 11. Кранів 2209, 12, 5583, 11414. Крим 5635,
6610, 7755, 14122. Кричев 2966, 13296. Очавів 623, 1797. Париж 7587, 8. Полісся 1902, 8624, 13444.
Полоцьк 5513. Рпм 6610, 7755. Родив 2221. Сібір 3768. Тилигул 3064. ЧЯків 2212. Чорна гора 12849.
Улицн 4479, 894, 5093, 6670, 9005, 11464, 12561, 2, 13794. '
Умова (10669—77), 36, 14062.
Унертий (2629—71), 2981, 3221, 890, 6184—9, 13070—5, 540.
Утей (4404—22', 3921, 2, 7449, 50, 11237, 13653, 5.
Халепа 5130, 7858, 9.
Хам 8224.
Хата (10277 — 98), 7, 13, 101, 16, 251, 78, 93, 301, 553, 64, 76, 1500, 4512, 653, 704, 886, 5208, 316, 892, 914,
37 — 9, 6513, 668, 71, 763, 7125, 222, 346, 537, 637, 49, 66, 942, 8114, 367, 72, 80, 3, 96, 9037, 284, 488, 764,
10796, 11591, 615, 6, 865, 6, 912, 12190, 1, 3-5, 703, 13305, 6, 400, 5, 6, 19, 14036—42.
Піч 14, 50, 447, 97, 1400,’576, 700, 935, 2131, 74, 5, 473, 809, 3648, 4195, 933, 5514, 780; 956, 9,
6580, 1, 996, 7022, 51, 222, 494, 844, 63, 82, 8110, 21, 40, 247, 372, 639, 74, 96, 7, 9054, 5, 164, 387,
10295, 6, 784, 92, 4, 11026—9, 338, 447, 797, 838, 12203, 13154, 64, 287, 403, 641, 717, 14043-7.
Хата своа (9607 — 35), 2041, 140, 276, 559, 5638, 938, 7885, 8957, 9400, 10314, 5, 838, 11935, 6, 13997-9.
Хвалить (7474 — 523), 375, 2445, 4588, 618, 7310—35, 7—45, 10010, 12159—63, 6—78, 80, 1, 90, 1,793, 800—2,
13329, 852-6.
Хвалвццн (2560 — 628), 375, 1002, 462, 2553 — 7, 5680, 6499, 840, 8037, 11196, 7, 200, 917, 12881, 13535 —
9, 14184.
Хвороба (8149 — 239), 247 — 9, 302, 431, 1154, 2002, 584, 3035 , 4832 , 5305, 10, 7263, 704, 21, 8081, 5, 136, 7,
9, 42-5, 7, 303, 4, 42, 6, 8, 9751, 4-7, 10200, 859, 11479, 681, 725, 6, 977, 12498, 866, 13812, 918—25.
Бишиха 8400. Більмо 2002, 786, 8413, 9809. Болнчва 3732, 4458, 5106, 341, 552, 6757, 8041 — 3,
172, 419, 9196, 808, 9, 10706, 13172, 628, 14147. Бородавка 13172. Волос 8403. Вроки 374, 8357 — 9,
90 — 7, 11187, 835. Гарвчка 8136. Годова 163, 6^20, 676, 8138, 77 — 9, 10853, 13395, 919. Гостець
4004, 8351. Груди 3721, 10923, 13960. Давання 252. Живіт болитъ 8138, 40, 1, 59, 13928. Завійвиця
3723, 4, 8159. Згага 8162. Зуби 263, 8, 9. Істовець 12224. Каліцтво 4663, 5667. Кашель 8182. Короста
4839, 5611, 8163, 4, 407, 13409, 860- Корча 3719. Куряча сліпота 8540. Мір 8349, 404. Нахід 2498.
Нежид 12223. Ненажир 12222. Норвці 13626. Ночннці 8412. Очі 714 — 6, 5076, 101, 8167, 8, 408, 10,
1, 537, 13926. Остуда 8399. Парші 7729. Переполох 285, 8409. Печівкн 3455. Печуха 3722. Полуда
4590, 6756. Поруха 8176. Пошесть 8349, 404. Правецъ 13634. Пранці 3717, 8169, 70, 1, 786. Пристріт
3723, 8396, 13834, 927. Прпчвва 3760, 5135. Пуп 3456. Ріэачка 5725. Родимецъ 3729. Рот 3717, 8.
XIII
Самка 3723. Серце болить Ы75, 11121, 18928. Сиажсиий, божскілыіий и д. 3457, 758, СО, 1, 4950,
5125 — 7, 667, 6380, 422, 6, 8155, 6 Схрутиці.цн 3735, 6321. Симла болить 13402. Судорга, судомить
456, 3715. Сухота 5001, 8402. Трлеци 1689, 2766, 3726, 5099, 520, 6214, 7104, 8174, 91, 401, 11255,
766, 12284, 13023. Хинди 3727, 402. Члд 8181. Чирмм 4457, 6325, 7105, 10088, 13172. Чорна хороба
8407. Чума зЛІ. Шолуді 5428, 62, 8003, 13962.
Хмтрнй (2969—3116), 178, 9, 83, 535, 2321, 5, 871, 911, 63, 540/, 700, 1, 3, 37, 842, 4, 75, 6, 8-80,6326,966,
7091, 254, 461, 956, 8252, 741, 9508, 11338, 654, 97, 725, б, 13449, 560—79.
Хліб (10116—80), 28, 35, 78, 171, 90, 209, 14, 55, 60, 2, 5, 80, 91, 3, 313, 24, 47, 64, 411, 9, 23, 31, 3, 6—9,
12, 4, 6, 8, 9, 51, 2, 63, 4, 6, 7/, 68, 91, 5, 8, 523, 48, 61, 81, 4, 5, 650, 61, 90, 929, 1013, 4, 143, 397, 924, 2443,
72, 557, 9, 608, 741, 3306, 632, 4014, 96, 194, 267, 426, 71Я, 24, 41, 805, 965, 5009, 25, 81, 95, 247, 416, 560, 600,
771, 90, 812, 909, 18, 24, 0029, 377, 409, 62, 513, 615, 72, 9, 815, 54, 948, 61, 7048, 60, 1, 124, 34, 43, 54. 62—5,
7—77, 91, 238, 41, 67—70, 304—6, 10, 48, 54, б, 563, 87, 8, 609, 13, 99, 727, 51, 72, 832, 8057, 129, 44, 203, 4, 352,
407, 811, 2, 4, 5, 9016, 647, 9, 875, 10033, 325, 9—33, 6, 7, 49, 720, 59, 853, 7, 9—61, 987, 94, 11043, 60, 206, 14,
574—6, 600—2, 8, 21, 984, 12155, 487, 317. 20, 39, 638, 730, 808, 54, 954, 13003, 209, 24, 74, 301, 34, 56, 412, 5,
643, 14012—16, 8.
Хліб-сілі. (11952—12406), 75—7, 9, 134, 5, 44, 374, 524, 39, 54, 648, 709, 38, 82, 1023, 4, 223, 39, 466, 565, 83,
4, 614, 719, 2213, 410—3, 3975, 4133, 4, 237, 703, 806, 41—6, 81, 907, 5013, 171, 289, 355, 83, 429, 30, 501, 86-8,
657, 780, 845, 6, 63, 932, 68, 6450, 657, 72, 731, 974, 7057, 117, 89, 227, 32, 9, 81, 8, 324, 481, 682, 702, 8029, 87,
115, 36-9, 371, 2, 703, 878, 9176, ^43, 549, 50, 2, 3, 747, 855, 904, 10103, 706, 58, 93, 827, 8, 39, 50, 3, 5, 11024,
378-80, 536—9, 42, 3, 97, 813, 57, 88, 9, 903, 4, 8, 12, 27—32, 42, 12756, 60, 811, 50, 78, 928, 13119, 220, 338, 423,
777, 952, 14112—9, 25, 6.
БожІ оиучі 457. Борщ. 164, 276, 334, 583, 1109, 930, 4699, 809, 5060, 5—5, 75, 324, 459, 723, 6127,
375, 631, 7076, 693, 713, 8855, 9044, 93, 139, 52, 895, 10589, 853, 11191, 12032, 78, 142, 76, 236, 97—9,
302—16, 18—20, 39, 92, 585, 6, 809, 10, 14120, 1. Бриндзя 12798, 13174. Бублик 414, 671, 6213, 429, 7487,
827, 8634, 12355, 13211. Булка 7593, 8880, 12108, 239, 511. Бухаии 3963. Буханці 3857, 7288. Вареники
1721, 4333, 4740, 7159, 8145, 6, 11987, 12078, 235, 304, 41, 3—54. Вівевлик 12098. Галушки 671, 4209,
7573, 89, 8041, 4, 10877, 12078, 327—9, 708, 932, 14119. Гречане 3368, 5201, 7897, 12167, 281, 2. Гріика
10594, 12291. Гуща 1369. Дійницл 254. Джур 12420, 531. Долото 12030,151. Драглі 12154. Дріжджі 8611,
10986. Калач 1595, 4134, 650, 5097, 6033, 271, 7182, 8639, 771, 9253, 494, 5, 10316, 52, 484, 5, 12290,
356, 7, 13655. Капуста 4773, 12032, 162, 392. Каша 1108, 692, 2051, 563, 3335, 520, 1, 4243, 5069, 243,
82, 3, 416, 516, 869. 7056, 243, 313, 900, 10147, 731, 855, 907, 11032, 142, 259, 434, 12077, 8, 176, 305,
16—21, 621, 2, 13014, 699, 14120, 2. Кваша 256, 2258, 7б/, 5441, 7993, 11968, 12176, 326,621, 2, 13202,
498, 597, 671. Кишки 6473, 7219, 10969, 12242, 670. Кпелий 10063, 12123, 96, 399, 626. Кіеіль 2048,
258, 4904, 5, 5441, 640, 1, 6470, 2, 883, 9257, 352, 10050, 966, 12330, 1, 420, 797. Книш414, 2682,3262,
5677, 7850, 926, 79, 9136, 10333. Корж 2775, 6482, 8225, 541, 9774, 12336, 7, 13992. Коровай 4700, 5470,
7156, 8830, 2, 9648, 11872, 12009. Ковбаса 682, 709, 2148, 3385, 588, 4634, 727, 5052, 3, 558, 723,7219,
10333, 11968, 12243, 369, 70. Крупинк 12322. Кулага 4143. Куліш 5072, 516, 12322—4. Лемішка 7600,
12329, 13400. Логаза 10837. Луска 2412. Мамали^а 13400. Мандрики 471. Марціпав 5023. Масло 236, 526,
1692, 721, 2051, 5869, 6372, 484, 5, 7475, 660, 974, 10907, 34, 12215, 304, 42, 52, 75—8, 434, 511, 13033.
Мелуии 6930, 7570, 14115. Млнвець 4664, 997, 6, 574, 883, 7336, 932, 12399, 13299, 14146. Мънсиво
939, 1219—22, 2505, 75, 3261, 369, 5056, 7153, 85, 922, 8116, 733, 9093, 10533, 11226, 991, 5, 12000,
73, 174, 83, 361, 3, 4, 86, 13199, 347, 853, 14123. Молоко 115, 254, 457, 560, 1592/3041, 4685, 6,5069,
391, 653, 793, 7300, 13, 4, 581, 3, 809, 10212, 38, 371—3, 11597, 12201, 881, 13220. Обід 1565, 4667,
810, 81, 904, 6, 5101, 638, 972, 3, 7274, 5, 776, 9140, 903, 4, 11292, 3, 536, 77, 802, 99, 934—6, 45, 60,
1, 3, 72, 12030, 74, 150, 338, 772, 92, 13410. Олива 6795. Оліи 510, 668, 1720, 132. Лалнницв 116, 259,
677, 2682, 3839, 4731, 5156, 397, 7124, 10138, 333, 805, 12217, 332—5, 509, 13432. Пампушки 1720, 4656,
11987, 13133, 14047. Перецъ 3509, 970, 4533, 5067, 72—4, 348, 9, 6077, 381, 97, 8, 512, 3, 8144, 83, 733,
10593, 13138, 652. Пироги 679, 81, 862, 2908, 88, 4131, 472, 835, 5676, 6204, 510, 7159, 284, 355, 591,
658, 8029, 9046, 572, 670, 10137, 72, 211, 853, 11933, 120, 31, 2, 337—40, 2, 7, 54, 677, 745. Пишка
3611. Пляцки 12292. Порося 119, 5057, 8, 7280, 11967, 13461, 853. Потапці 11994, 13288. Путрн 5121.
Пшенншне 7595, 12167, 238—40, 920. Росіл 10937, 12076. Сало 769, 935, 8, 1722, 2594, 3195, 4059, 148,
238, 727—9, 5010, 4, 5, 291, 2, 283, 741, 6232, 307, 70, 467, 7476, 9268, 704, 73, 10333, 510, 11191, 597,
12198, 264, 365, 6—8, 70, 504, 680, 13528, 710, 54. Сир 526, 1659, 6484, 5, 11007, 8, 205, 12215, 341,
2, 52, 74. Сироватка 4772, 5653, 793, 6641, 12244, 633, 13457. Сита 11988. Сіль 1819, 2762, 3835, 962,
4718, 5914, 6445, 8357, 9852, 10074—8, 12102, 23, 75, 275, 378—83, 588, 13257, 927, 8. Скрутні 12152.
Сметана 116, 1643, 3235, 4772, 12343, 13219. Сластёни 11988. Тісто 4831. Тарілви, миски и д. 939,
2334, 30^4, 144, 6, 8, 4756, 809, 31, 42, 5060, 98, 209, 389, 91, 557, 643, 949, 85, 6000, 158, 437, 76,
575, 784, 7339, 457, 523, 776, 936, 8001, 2, 11063, 256, 539, 908, 58, 68, 9, 82, 12126, 7, 83, 218, 20, 1,
77—80, 653, 81, 990, 13403. Холодецъ 4745. Хляки 8115. Хрести 423. Шулики 12354, 8. Шахьраи 5200,
6398, 90^9. Юшка 2575, 3523, 4883, 4, 5162, 6381, 860, 7118, 53, 619, 8739, 9094, 10517, 35—7, 787,
11997, 12000, 149, 77, 306, 25, 515, 13363, 843. Ягли 12153. Яйце 5062, 3, 5, 8, 552, 10499. Явшня
9656. Яшне 2411, 5459, 12282, 920.
Хочу (5008—74), 1079, 4645, 56, 833, 57, 7519, 20, 2, 947—8, 12481, 13687—93.
Хутко (7737—44), 47, 504, 12212, 13885.
Цар 59, 677, 9, 756, 961, 1237, 2549, 3487, 4102, 872, 5556, 6252, 8075—7, 249, 11252, 12367, 13468, 70, 705,
967, 14177.
Царица 677, 756, 13603, 705.
Церква (162—83), 210, 12—4, 224, 8, 89, 335, 61, 2, 564, 2650, 67, 816, 968, 3157, 8, 232, 4232, 649, 91, 733,
50, 82, 75, 95, 5464, 521, 34, 44, 5, 670, 1, 94, 753, 856, 947, 6090, 201, 313, 95, 434, 48, 71, 4, 5, 945, 64, 72,
7011, 2, 107, 8, 539, 915, 8015, 108, 9, 322, 5, 73, 9432, 3, 501, 605, 13, 94, 10250, 422, 623, 83, 853, 961, 11109,
215, 6, 419, 623, 73, 723-6, 8, 9, 85, 12026, 394, 442, 4, 788, 94,832,98, 13184, 404, 556, 723, 51, 814, 27, 14097, 179.
XI ѵ
Цягаи (928—39), 3, 13, 517, 66, 93, 600, 42, 780, 850, 988, 1040, 228, 498, 587, 858, 2008, 267, 578, 618, 848,
3006, 16, 104, 97, 906, 20, 4360, 769, 97, 5055, 203, 854, 946, 6511, 4, 5, 877, 919, 61, 7030, 7, 9, 543, 610, 8194,
504, 27, 9, 30, 640, 9455-7 10021, 57, 84, 226, 504, 603, 4, 770, 835, 11024, 311, 33, 967, 82, 12244, 367, 570, 636,
13437, 61, 14115.
Ціба 3229. *
Цісар 146.
Чай н сахзр 3069, 228, 608, 5535, 6571, 7809, 11540, 1, 12395.
Час е на всс (7764—81), 512, 2315—23, 4224, 5, 579, 7371, 946, 10554, 5, 885, 921, 11891, 954, 7, 13897, 901.
Чсрнсць, піп (202—30], 138, 1168, 321, 603, 63, 2241, 2, 64, 330, 52, 476, 515, 6, 648-50, 835, 3105, 532, 700,
953, 4095, 232, 817, 9, 940, 72, 3, 5002, 157, 88, 288, 418, 9, 25, 506, 34, 66, 877, 6222, 64, 70, 336, 421, 46—9, 63,
536, 622, 958, 7031, 4, 8, 107, 8. 260, 342, 80, 523, 644, 755, 893, 910, 43, 8064-6, 8—71, 159, 223, 386, 052, 905,
9571, 97, 8, 698, 10168, 250, 333, 6, 7, 742, 870, 11167, 215, 63, 728, 66, 866, 915, 12202, 464, 525, 52, 687, 833,
965, 78, 13080, 309, 13379-83, 6, 426, 544, 79, 622, 7, 38, 712, 867, 74, 98, 931, 77, 14000, 123, 46.
Богослов 6967. Дяк 227, 8, 1004, 70, 603, 3583, 5877, 6068, 893, 8120, 9798, 12525, 892, 978, 13098,
521, 14135. Дяківна 7079. Гумен 1004, 2528, 6108. Палаыарь 230, 3583, 5509, 9694, 13758. Паніиатва
8083. Папіж 6610. Ніддвчий 12142. ПопаДя 219, 24 , 2491, 4972, 6447 , 885, 13898. Попипята 5333. По-
півна 1029, 2491, 3159, 4833, 972, 5591, 6447. Протопоп 1029. Ряса 770. Черпець 202—6, 4998-5000,
6452, 8083, 991, 10080, 681, 12807, 42, 13353, 445, 557, 66, 14072.
Чровий бог 3742.
Чорт (193—8), 136, 79, 211, 32, 45, 73—5, 301, 16, 406, 515, 64, 721, 804, 8, 9, 12, 3, 21, 2, Зб, 46, 64, 1083,
129, 31, 41, 226, 35, 54, 352, 412, 3, 20-4, 44, 6, 9, 88, 570, 619, 846, 77, 932, 83, 2154, 65, 448, 590, 2, 634,48—
51, 65, 76, 755, 66, 806, 26, 43, 55, 9, 72, 94, 6, 9, 915, 23, 4, 74, 81, 3000, 4, 21, 6, 8, 53, 4, 119, 20, 3, 6, 33,
7, 8, 42, 3, 54, 404, 22—7, 31, 3, 50, 4, 533, 54, 7, 750, 4, 837, 949, 53, 98, 4044, 89, 192, 233, 372, 420, 670, 88,
704, 45, 9, 91, 967, 73, 98, 5104, 5, 75, 89, 98, 263, 356, 417, 8, 98, 625, 760, 871-3, 985, 6, 6080, 186, 336, 421,
501, 2, 26, 57, 8, 90, 649, 790, 889, 7041, 50, 381, 418, 592, 686, 786, 853, 70, 918, 55, 6, 9, 60, 8047, 86, 98, 167,
.238, 314, 487, 521, 80, 650, 77, 96, 7, 749, 9023, 56, 71-4, 159, 733, 43, 804, 10140, 68, 346, 408, 90, 898, 932, 57,
11216, 7, 22, 78, 428, 785, 12487, 593, 781, 890, 965, 13171, 91, 2, 209, 80, 8, 347, 78, 82, 428, 514, 638, 728, 67,
82, 996.
Чуе душа (377-81), 306.
Чуже лихо 2338-47, 50-9.
Чужі лика (не мішайсь в) (9569—606), 1098, 2550, 3112,-3, 4621—4, 808, 5446, 6518, 7936, 9449—52,646, 12851.
Шапарь 6124.
Швидкий який (5561—606), 2417, 8, 10843, 13731-3.
Шептуха (8353-424), 263, 6-9, 85, 2670, 3489, 4061, 462, 5538, 643, 73, 6371-5, 667, 8082, 12759, 13927, 8.
Шкода 2299-301.
Щаслпвий (1622—717), 20, 1725, 2308, 9, 4253, 922, 5683, 6205, 6, 14—6, 11294, 307, 670, 13485, 6, 7.
Ювелірннк-латярнпк (?) 13614.
Юха 2488, 927-10, 6096.
Язя 2900.
Япгол 100, 2983, 5, 3315, 9839.
Яра баба 3557.
Яропуд 3572
/
ПОКАЖЧИК
(до загадок)
Адам 200. Лпостцли 2. Байдак 436. Батьки 256. Бджола 132—7. Бе ре г 437. Береза 153. Блнскаька 50, 1. Блоха
140, 50. Бовдур 295, 301. Бог 1. Бог річка 208. Борона 371—3. Борщ 409. Бочка 450. Брови 222. Буряк 176—8.
Бурик квашений 403. Вареннк 401. Вгірок 139, 168, 89, 90. Вгірок солоііий 191, 2. Ведикдень 14. Всрх и заткало
294, 5. Витушка 347, 8. Вишнева ягода 162. Вишня 161. Вила 401. Вівця 122, 4. Відро 444, 5. Віз 460. Вікно
281—4, 91. Віл 109. Біпіік 330—5. Віск 132, 141, 2. Вітер 57, 25. Віи 22. Вови 121, 2, 4. Вода 205, 430, 4, 9.
Воло* 90—2. Волосск 222, 3. Воропа 83. Вугіль 306—8. Гадюка 101—3. Галушка 400. Гарбуз 168—75, 81. Гла-
венъ 268. Гніздо 135. Голка 350—6. Голоблі 468. Голова 222, 5, 6. Горілка 414—6. Горіх 156—9. Горобсць 88.
Горох 73. Горщик 308, 83—9, 444. Грабки 498. Грак 86. Гребілець 224. Гребля 438. Гречка 164. Гриб 216, 7. Грім
45—9. Гроші 263—5. Груба 289, 92. Гусак 78. Гуска 79, 80. Двері 268—71, 91. День 43, 4, 59. День будделниЙ 60.
Дерево 86, 205. Дзвіп 8—13, 49. Дэеркзло 336. Дзидарі 337, 8. Дим 301—5. Дитина 245—8. Дійяпця 111—3. До-
лото 491. Дорога 458—9. Досада 244. Дочка 256. Дощ 52. Драбияа 339. Дуга 469. Дужка у відрі 446. Душа 242,
416. ввапгеліе 2. Ёснп Св. 3. Жаба 106. Жертни на овнні 380. Житпій цвіт 137. Жменя 146. Жолудь 120,
55. Жорна 426, 7. Жук 130, 43. Завертка в дверях 273. Закаблук 321. Замок 274, 5. Заслонка у печі 293.
Засув ^72. Звід 52. Земля 15, 205. Зорі 28 — 39. Зуби 64, 233 — 9. Іжа 406, 9 — 12. Кабая 119. Кавун
168. Каганецъ 315—9. Калина 73, 160. Камінь 219. Капица у ціпа 379. Капуста 186—8. Кватврка у вікні 285.
Квашня 382. Кншеня 452. Кілок 154. Кілочок 151. Кінь 115, 6, 22, 468. Кінь осідланвй 471. Кірниця 440.
Кіт 120—30. Кішка 125 — 8. Клубок 349. Книжка 475. Кнпш 399. Кобила 114. Ковбица 366. Ковгапка 397.
Коза 122. Колеса у возі 461 — 5. Коляска 426, 320, 1. Колодязь 52, 440 — 2. Комарь 147, 8. Комін 310.
Коноплі 166. Короб 71. Корова 110 — 4. Коромісло 447. Коса 374, 495 — 9. Кострпцв 167. Кропива 211.
Кросна 342. Кульбака 470. Кули 485. Купа 501. Курка 74—7, 89. Курчя 71. Кухоль 448,9. Кушка 452. Лава 287.
Лаяцюг 494. Лапті 455. Ластівка 87. Лепеха 210. Лист 474. Літа чоловіка 250. Лоб 222. Ложка 398, 485.
Лотоки 429. Люлька 418. Мак 193 — 204. Макітра 139, 395. Макогін 139, 395, 6. Мачуха 417. Мення 262.
Мертвяк 254. Миска 409. Миша 125—31. Місяць (на небі) 22—33, 5, 9. Місвць1 (чотирі неділі) 58, 9. Мітла 332,
3, 7. Млинець 402. Млив 4 21—6, 8. Млинове камінвя 426, 8. Могилкп 417. Молодість и старість 251. Морква
181, 2. Мороз 56. Мох 205. Музики 476. Мурашка 144. Мухи 146. Мъясо 62. Начиняя 341. Небо 28, 9. Неділя
(сёмий день в тяжлеві) 60. Пикодпм 3. Ніж 258. Ніс 222. Ніч 30, 40, 1, 4. Нужа 223 — 6. Обичайка 326.
Обнажь 136. Огонь 57, 296—8, 301, 2. Огудппа 139, 75. Одвіряи 268. Олійниця 419. Ополояик (водвпий) 105.
Осел 117. Осердок в дереві 152. Очерет 73, 205—8, 438, 9. Очі 222, 7—9. Оюя 97, 273. Павул 145. Павутнна
.329. Палецъ 225, 6. Напороть 212. Перо (для ппсанна) 473. Перець 404. ІІплат 3. Пялка 493. ІІівеяь 72, 3, 125—8,
258. Підсвіташ 319. Піп 4, 6, 7. Піръя 62, 3. Піс? Великин 14. Пісьмо 472. Піч 128, 301. Плуг 369, 420.
Пляшка 416. Погреб 420. Подушка 322, 5. Пожежа 57. Полова 165. Полоэкп 467. Полотно тчецця 341. Полумън
и челюсти 299, ЗОО. Полунина 163. Поріг 268, 80. Порося 118. Постіль 291. Пояс 451. Праник 358. Про себе
241. Процепт 266. Прясти на гребін^ 345—6. Птах 61, 2. ІІъявка 98—100. Рак 95, 6. Ранок 41. Редька 179, 80.
Риба 89—92, 273. Рій 138. Рік 58, 9. Ріпа 183, 9. Річка 438, 40. Роса 53. Рот 222. Рукавицн 456, 7. Рушпицн
273, 482—5. Сало 120. 402. Сажа 309—12. Санки 466. Свердло 273, 487—9. Свиня 118, 120—3. Світ світае 42.
Світло 313. Свічка 314. Свічка у церкві 314. Сволоки 290, 1, 444. Свята рокові 60. Селех 81. Серя 374, 5. Сиро-
ватка 417. Сироіжка 218. Сито 326—8. Сіль 405, Сімъя між зубами 413. Сіна стіг 499, 500. Сітнкг 209. Сковорода
390—4, 402. Скотина рогата 108. Скрипка 139, 477—81. Смалець 402. Смерть 252, 3. Сміттв 330. Сніг 55. Сніп
334. Собака 121, 2, 31, 259. Сокира 492, 3. Сои 255. Сонце 16—22, 52. Сонце на долівці 309. Сорока 84, 5, 123.
Сошшік 370. Старець 259. Старости 25$. Стерня 377. Стіл 407, 9. Стілець 408. Стіни 289. Стріха 267. Ступа 362
—5. Сук 151. Суниця 163. Тсмпик 420. Терниця 359—61, 3, 4. Тнждепь 59, 60. Тіло 416. Ткач 340, 1. Торба 259.
Трава 499. Труба 295, 301. Туман 54. Увага 243. Угли у хаті 288. Уж 104. Улевь 139, 40. Утка 82, 9. Хата 330.
Хліб 381. Хліб сіять 376. Хмари 39. Ххіль 213—5. Хрести на гробках 417. Христово тіло 3. Церква 4—6, 132.
Цибуля 184. Цицька 245, 7—9. Ціп 378. Чапліа 390—3. Часпнк 185. Чаша 7. Чоботи 453, 4. Човен 431—5. Чов-
ник (ткацький) 341. Чолояік 122, 220, 1, 68. Чоловік и жінка 257, 406. Шіст 434, 5. Шмарки 231. Шпуги
268. ІЦуркк 257. Щука 92. Пблуко 120. Ягода 162. Язик 222, 32 3. Яйце 62, 4—71, 6, 7, 80. Ясла 289. Ятір
36, 93, 4. Ящірка 107.
I
ОГРІХІІ
(з дебільшого)
я 'реба ітать. 2818 (3) Прав., Бон.^-п Так плахта іі дома!» Прав
$ я о § 8 2820 (3) •Так плахта іі дома' Бок.
о 5 О 2823 (4) Пре. Ст. Пр. в Ст.
2893 Пр. в. Пр. с
108 то буде, то буде 3022 лозці не лоапі нс
141 Раауыяий Розукний 3072 (2). тритизнп трутпанн
172 в церкві: в церкві 3083 жорч жовч
236 кропит кропить 3121 ято му и тому
241 отражена стрижена 3125 Пав. Павлі.
258 (5) шнуряють шнурають 3137 Хидпть Ходпть
268 Арт., Ар т. 3140 (1) Тевчецца Товчецця
297 3 поховані 0 поховані - (М Бъэцца Бъецпа
326 Прав., Прав. 3252 (1) Пав. Павлі
334 (16) земному зеленому 3268 (2) гарбуа, гарбуз, гарбуз’—...гарбуз,
341 (я.) [Я.] 3350 на дарекний падаремниЙ
349 249 349 3359 (1) аеленин зелеяпм
351 251 351 3434 (3) Ёвх. Ёвх., Павлв.
417 раамсрзаецца розкерааецца 3707 аамакітвпвсь замакітрпвсь.
446 (4) а клунях в клунях 3709 здоровъ а адоровън
559 (2) а взім, а в зімі 3894 (1) учуеші. учуеш.
591 ему ёму 3908 пересторга пересторога.
596 гріеш гріеш 3952 4952 3952
670 Впшпевецькай Вишневецькнй 3954 4954 3954
а нумнс а ну лиш 3956 гамана Гамана.
701 (5) гесца герца 4007 (4) кудею куделю
726 (2) Ое Ос 4097 Поводкцца Повадицца
743 Паде?ун Падзе?ун 4166 (1) х бъютцця бъюцця
770 Коней а меренцеж консм-меренцем. - (4) мішаетцца мішаеппв
782 (2) дати діти 4195 (5) Палица Палица
789 табаи табаия 42оО (1) бъючь бъють
880 (21) нааад. нааад, 4247 Кусала Кусала
929 (4) ухпалі ухпалі 4378 аж аж у паніетарі.
931 (3) поспитавшн: воспитавши 4390 подевнаніда подеревнаяіла
1240 (2) папу пану 4539 на оголи пе огудп
1278 (3) акрбовавців карбовакців 4569 росі росп
1283 (4) Г. Бр. Г., Бр. 4625 (1) шпанів штавів.
1356 —Бр., ♦ Бр— . 4654 (2) эаімі знімп
1406 (1) Разумна Роэумаа 4729 (1) Сало сало
1467 (2) як ото ни хто 4825 другой Другому
1519 (4) Ппр. Пир. 5003 (2) ёго Его
1528 И боге И босе 5010 (1) Прав., Прав
1538 (3) вижевеш вижнвеш 5162 (2) южку юшку
- (7) вижеве вижнве. 5223 бобо бабо
1540 (2) Лесе Лесь 5234 пъэцца пъецця
1598 (2) вмпровожають випроважають 5244 (3) Прав., Прав.
1732 иопсм ионем 5438 Квева Квева
1778 пальца пальца 5461 (3) корицца корвпьца
1878 виду воду 5554 Доснть Доснть
2011 раздастъ роадасть 5657 Огладівса Огладівса
2093 Проск. Проск. 5680 (5) 7/аелв.) [7/лвлв.]
2129 (2) дитина дитина 5826 (4) Люде. Люде
2165 {4} Біе (*) Біе 5876 тавцюм. Так танцюй. Бр.—
2183 (1) недалеко (*) не далеко 5933 небі, небі
2197 (2) книги книги 5941 (4) внав впав
2280 2282. Як 2280. Як 5970 5070 5970
2285 человіка чоловіка 6133 ліхаа лахаа
2298 житеме житиме 6251 Ос. 11 Ос. 11
2316 (2) Ліби Люби 6511 вівцах, вівцах:
2420 (1) скажусь скажуть 6521 (4) мовлав. мовлае
2421 МОЛЧИ мовчи 6526 (2) Наавав Нааяав
2514 (2) X, Зб. X. Зб. 6553 житца жвтта
2694 воде ваде * 6557 свічку свічка
2717 Да вн Та аи 6578 (’) дурнаго дурного
2782 (8) Кобялій кобилій 6621 Коли 6621. Коли
2787 (3) Юхвима Ювхимз 6623 Роагубивсь 6623. Розгубивсь
хѵп
6656 (2) ІПТІІХО* ІИТИХОМ 10664 Л Не штука сити, Нс штука писати
•и;н7 (і) ’тале т* але ноли с кали с и.»
718!) (3) ПСМШІІ псмти 10813 годі годи
7215 (1) Нс ДИВНО Пе дппо 10961 Закилі. Закам *
7321 (1) Вороіік Ворона 11252 /*лт. Рад.
7559 (1) рідко,—(папр. (рідко—папр. 11254 ХОЗНеК хазяек
7771 (9) жбин жбак 11365 (3) (1) Кажуті. Кажуті.
7829 Чудосіп Чудасіи 11501 псстатокъ пестаток
7915 (5) Чуи Чум а 1165*1 (7) иріелівъи ПрИСЛІВЪП
8156 (2) /?., Лер. Л., [Лвр. 11696 (3) еббака собака
8161 аапедуждл»» Занедужило . 11843 хати хати
8292 (1) ями ЯМІ 11900 Якій ЯкиЙ
8109 (2) пню огню 11923 перщого першого
8733 (2) дуре дуже 11927 (18) отомаи отамаи
9058 (1) Еии € вп 11967 (8) увилювлті. увилювлті.
9171 Липше Ліпкіе 12064 (6) щапун ніапуе
9560 ІІрігмиг Приміг 12084 11с со На сс
9562 (5) «Лип. ». .Іип. 12088 ' богати багатп
9569 мшиайтсст. мігаайтссь 12094 поки оп поки
9571 (9) Сів. Сівер. 12168 тількі тільки
9610 (11) ідеш (4) ідеш 12262 іеті Істя
- (12) (4) > (5) 12317 КІШСЦІ. кіпець
- (13) (5) (С) (6) (7) 12510 Занорзці Запорозці
996<» за ділом за ділом добрим 12521 (7) кидай подай
10266 (2) сяк (пи 12532 бропі брови
10387 (2) ДОЛИЖПО ДОЛІ ж по 12534 (3) Пспдіориухо Пспдюрихо
10414 унажчіі'і укажи и к 13028 разуму розуму
10122 (2) твого свого 13181 Вид Від
10179 (2) то то а 13712 (10) сего сёго
10497 (3) позави’іпёк» позапічпгго 13878 не дроби а пс зробила
10572 ГиілыпиЙ ІИлг.шлй 14076 (3) бачнтъ бачить
10662 (2) пнПИС ЗЛІІНС 14146 (6) ДЖСПИЦЬЦИ жеппці.цп
10663 пЗсп іші ПО Г1ИШП 14161 пли и на клади па
РИ Окгаіпз’кі ргукагку, ргузііѵ
6505 іа і ѣаке іпзке
576055
РІЕА5Е ОО ЫОТ РЕМОѴЕ
САРО5 ОР 5ЫР8 НЮМ ТНІ$ РОСКЕТ
ІЛЧІѴЕК5ІТѴ ОР ТОРОНТО ОВРАКУ