Полный русско-латинскій словарь. Часть III - Ивашковский И.

Автор: Ивашковский И.
Теги: словарь русско-латинскій словарь лингвистіка
Год: 1850
Похожие
Полный русско-латинскій словарь
Словарь академіи россійской. Часть 1. Отъ А до Г
Словарь академіи россійской. Часть 2. Отъ Г до З
Толковый Словарь Живаго Великорускаго Языка. Часть третья. П
Текст
                    
полный
РУССКО-ЛАТИНСКІЙ
СЛОВАРЬ,
СОСТАВЛЕННЫ Й
заслуженнымв Профессоромъ Московскаго Университета, .
СТАТСКИМЪ СОВѢТНИКОМЪ
и. явдп:ковоаамъ.
Значите іьво обогащенный словами и примѣрами, заимствованными изъ латинскихъ
и русскихъ писателей, прозаиковъ н стихотворцевъ.
УДОСТОЕННЫЙ
ИМПЕРАТОРСКОЮ АКАДЕМІЕЮ НАУКЪ
ДЕМИДОВСКОЙ ПРЕМІИ.
ИЗДАЛЪ
И. ЭЙНЕРЛИНГЪ.
ЧАСТЬ III.
САНКТПЕТЕРБУРГЪ.
1850.
Продается въ Магазинѣ Классическихъ и другихъ книгъ, на Невскомъ Проспектѣ
въ д„мѣ на^тдникоеъ Глазуновыхъ, во %-мъ этажѣ надъ Милютиными лавками; «
у самаго И дателя, іу , дйж. ч. 1. кв. по Офицерской улгпуъ, въ собственномъ домѣ?
подъ Л<> 38.
ПЕЧАТАТЬ ПОЗВОЛЯЕТСЯ,
•йъ тѣмъ, чтобы по отпечатаніи представлено было въ Ценсурный Комитетъ узако-
ненное число экземпляровъ. Москва, Мая 17 дня, 1815 года.
ценсоръ Петръ Страховъ.
ІЯЪ ТИПОГРАФІИ ИМПЕРАТОРСКОЙ АКАДЕМІИ НАУКЪ.
ЬЕХІСОІѴ
ВО88ІСО-ЬЛТШІШ.
. п.
д. Яорііта йесіта аІрЬаЪеІі Яаѵісі еі
ьехіа йесіта Йов8ісі Ііііега, ргопипііаіиг
еойет то<1о, дно Ггапсо - баііісит р; иі
поіа пипзегі, ѵаіеі осіі^епагіит.
ПАВА, павушка, паша. Гетіпа раѵо,
раѵа.
ПАВЕЛЪ. Раиіие.
ПАВЕЧЕРНИЦА. См. Повечеріе.
ПАВІАНЪ. 8ітіа раѵіапие.
ПАВИЛИНА. Сивсиіа.
ПАВИЛИШНЫЕ КОЛОКОЛЬЧИКИ.
Сопѵоіѵпіив еерінт.
ПАВЛИНОВЫЙ, павлинный. Раѵоні-
по8. Павлиновое перо, реппа раѵопіпа.
Павлиновый хвостъ, саийа раѵопіпа. Пав-
линный глазъ, осніпв саийге раѵопія. Пав-
линъ, раѵо, раѵпв. П. Индійскій, р. Ьі-
саісаінз. II. Японскій, р. тиіісие.
ПАВОЗОКЪ (паузокъ). Сепие тіпогіз
ІетЬі агі пирога паѵі^іа иеііаіі.
ПАВАЛОКА. Рапппв вегісив ѵеі хуіі-
шіе, диі оііт егаі іп паи. 2) Ѵеіит, еіга-
диіит, іавсіге. Паволочитый, ех еуимгіойі
раппо Гасіив.
ПАВУНЪ. См. Ужовникъ.
ПАГОЛЕНОКЪ, паголеночекъ. Рагв
ІіЬіаІів, ди® а §епи издие ай саісет роггі-
₽іШг.
ПАГУБА. Ехвііграііо, ехеііпсііо, ехсі-
йіпт, ехіііит, іпіегііие, сіайеэ, регпісіев.
Часть ІИ.
Привесть кого въ пагубу, аіісиі саіатііа-
Іет 8Ігиеге, іпіегге, аіідиет аГ0і{>еге, рег-
йеге. 2) Ревііз, резіііепііа. — Пагубникъ.,
пагубница, диі, дна? гев Ггап^еге, сопГгіп-
^еге сопвиеѵіі и.пі еоіеі, ехіііит. Погуб-
никъ на хрустальную посуду, ехіііит ѵа-
аогит сгівіаіііпогит. П. иа горшки..,
ехіііит оііагит. — Пагубный, пагубенъ,
региісіовив, ехіІІ08ие, ехіііаііа, Гшіевіие
Пагубные мужи, ітргоЪі Ьотіиеа. Па-
губное предпріятіе, іпсеріит Гипевіппк.
Погубныя мысли, со^ііаіа или вепва апі-
ті ехіііова. Пагубная сонная мечта, рег-
иісіовит вотиіит. Пагубная война, ехі-
Ііозит Ьеііит. Пагубное несогласіе или
такая вражда, ехіііовіог йіесогйіа. 3) Міяег,
асегйив, агитпоеиз. Пагубная жизнь,
ѵііа асегйа, аггитпова. Погубное между-
царствіе , Гаіаіе іиісггедпит.
ПАГУБОНОСНЫЙ, гнѣвъ Ахиллеса.
Регпісіова іга регтапепа АсЬіПіз.
ПАДАЛИЦА, падаль. Рота сайіѵа. Со-
бирать падаль, соІ1іёеге Р°та сайіѵа. 2) 5па
кроіііс ваіит или ргоѵепіепв Ггитепіит..
— Падалище, сайаѵег. Часто, для выра-
женія этого слова, употребл. прил. тог-
Іісіпив съ своимъ сущеет., какъ, тетіі-
сіпа оѵі-8. Падаю и паду, сайеге, йесійеге,
регіге, іпіегіге, апітат ехврігаге. Пастъ,
на землю, йесійеге іп Іеггат; ай Іеггапа
і
3
ПАД
ВАЗ
4
Геггі. Мало по малу падать, валиться, |
зпЫаЬі. Листья падаютъ или падутъ съ
деревьевъ, Гоііа ех агЬогіЬпз йесійппі.
Отъ недостатка взаимнаго согласія, тор-
говое общество ихъ пало, зосіеіаз еогипі
йеГесІи сопсогйіаз гиіі, йііарза езі. Во
время этого сраженія много войска пало,
ріигіші пііііісз йезійегаіі зипі іп Іюс ргое-
Ііо. Много скота падетъ, ріигіта ресога
регеппі. Перья падаютъ у птицъ, аѵез
рспиаз ропипі. Падаетъ подозрѣніе на
него, сайіі ш ешп зизрісіо. Падаетъ по-
дозрѣніе на меня, зизрісіо іпсійіі бе те.
Падаетъ подозрѣніе, іпзіпиаі апітіз зиз-
рісіо. Падать = поскользнуться, Га’іепіе
ѵсзіщіо сайеге. Пасть на сраженіи, іп
асіе сасіеге. Жребій падаетъ на меня,
5ОГ5 те сопііп^іі.
ПАДЕЖНЫЙ. Ай сазнт регііпепз.
Падежъ, Інез реснагіа. 2) Тег. §гаттаІ.,
сазпз. Паденіе, Іарзнз, сазпз. Паденіе ба-
рометра, йезсепзиз тегсигіі (іп ІиЬо То- |
.гісеіііапо). Паденіе безъ нанесенія урона, |
пипа іппосепз. П. воды, ациаг йеіарзиз;
адпа сайиса. 3) Киіпа, сазиз, ІаЬез, іп-
іегііиз, ехсійіит. Паденіе Карѳагена, ех-
сйііпт Сагіііааіпіз; СагіЬа^о еѵегза. Домъ
близкій къ паденію, іпсііпаіа йотиз. По- I
мочь республикѣ,'клонящейся къ паде-
нію, ІаЬепІі еі іпсі'таіае геірпЫісае орет
Гегге. Его домашнія дѣла, его достатокъ
• клонится къ паденію, йіІаЬііиг іііінз гез ,
Гашіііагіз. Имперія близка къ паденію, |
ішрегіі оссазпз арргоріпдиаі. Науки идутъ |
къ паденію, сопсібипі агіез. Димитрій Фа-
лерейскій первый, говоритъ, содѣйство-
валъ къ паденію или упадку краснорѣчія,
Рйаіегенз ргітнз іпсііпаззе еіочпепііат
йісіінг. Паденіе перваго человѣка, йеііс-
інт Айаті, рессаішп. Падкій, сирійца,
аѵійнз. Падокъ на деньги, ресипіае аѵі-
йиз, аѵагиз езі. Падкость, ауійііаз, сирі-
йііаз, снрійо. П, на деньги, реснпіаз аѵі-
йііаз, аѵагіііа.
ПАДЛО, Т. ч. Падалище.
ПАДУБЪ. См. Ясень.
ПАДУНЪ. Пе]ес1из ациге; саіаггііасіа.
ПАДУЧАЯ БОЛѢЗНЬ, МогЬпз сайп-
снз, ерііерзіа.
ПАДЧЕРИЦА. Ргіѵі^па. Подчерицыиъ,
ргіѵі§пае.
ПАДЪ, падь. Ѵаіііз ргоГппйа, йешіззіог.
ПАЕКЪ. Рогііо тіііііші тепзігна.
ПАЕРОКЪ, паерчикъ. 8і»ппт ргозо-
йіасшп іп ііЬгіз ессіезіазіісіз.
ПАЖЕНІЕ, пазовка, йипсііо зігіаіига.
Паженый, зігіаіиз. П. столбъ, соішппа
зігіаіа.
ПАЖИТНЫЙ. Разсииз; Йезііпаіиз ай
разсиа. Пажить, разсиит; а^ег разсииз.
Тало безчисленныя стада на тучныхъ
пажитяхъ пасутся, іЬі іппппіега ресога
іп разсшз разсппінг. Луговыя и пажит-
ныя мѣста, геуіо сатрезігіз ас Гегііііз.
ПАЖУ, йігіаге; сощипнете, сотшіі-
Іеге, іттіііеге.
ПАЖЪ. Риег поЬіііз; риег ге^іиз; риег
ех.аиіа. Пажескій, пажеское платье, ѵе-
зііз риегогит поЬПіит.
ПАЗАНКИ. Ѵезіі^іит Іерогіпит или
Іерогіз.
ПАЗДЕРНИКЪ. Ѵеіиз потеп ОсІоЬгіз.
ПАЗДЕРЪ и ПАЗДЕРЕНІЕ. (81.) Са-
Іатиз саппаЬіпиз.
ПАЗИЛО. См. Пазникъ.
ПАЗЛАНКА. V- різз. ѴѴоІ^аг; асегѵиз
еѵізсегаіогит еі іп тигііз сопйііогит ас-
сірепзегшп.
ПАЗНИКЪ. Ріапиіа зігіапйо
ПАЗНОКТИ. Спёпіае.
ПАЗУХА. 8іппз. Положить что въ па-
зуху, аіщпій іп зіппщ йетіііете. Пазуш-
ный, ай зіпит регііпепз.
ПАЗЪ, йипсіига, соттіззига сотрадез. 
5
ПАК
ПАЛ
6
Выходить изъ пазовъ, гіііаЬі. Эти доски
хорошо одна съ другою въ пазъ соеди-
нены, Ьаз ІаЬпІае іпіег ее оре сопіра°шп
;Ьепе уипсіаз, сощипсіаз випі. Ь) 8ігіа.
ПАЙ. Рага, рогііо. Быть съ кѣмъ въ
•паю, ѵепіге іп зосіеіаіет геі. На мой
-пай досталось 1000 рублей, е зосіеіаіе, іп
фзапі ѵепі, шіііе гиЬЬ. тіііі оЬіі§-.1. 2) V
рІеЬ. Гогіииа. Ему нѣтъ ни въ чемъ паю,
.а Гогіипа сіезегііій, йегеіісіиз езі; <[іш!(рй<!
піЬі! ргозреге еѵепіі.
ПАЙВА. СогЬпІа е ІіЬго Іехіа.
ПАЙКА. Ееггишіпаііо. П. хороша, Гег-
тшпшаііо Ьопа езі.
ПАКЕТБОТЪ. Каѵіз ІаЬеІіагіа; паѵі-
спіа риЫіса асі ііііегаз, загсіпаз, іютіпез
ігапзрогіапйоз «Іезііпаіа.
ПАКЕТЪ, пакетецъ. Еазсіз, загсіпа.
П. писемъ, ѵоіитеп ерізіоіагит, ріигез
ерізіоіге.
ПАКИ. (81.) Кигзиз, гигзиш, «іепио.
ПАКИБЫТІЕ. Ке^епегіііо. 2) Вар-
іізша, Ьаріізшиз.
ПАКИТЕГА. 8угІез Іетриз аіідиой
хіигапіез іп піагі.
ПАКЛЕНЪ. См. Некленъ.
ПАКЛЕНЫЙ. 8іирреиз. Наклепай ве-
ревка, Гипіз зіирреиз. Пакля, зіирра. П.
•льняная, пеньковая, зіирра ііпеа, саппа-
Ьіпа.
ПАКОЛОКЪ. Рахіііиз, дио саззрііез
Йгтапіиг.
ПАКОЛЬНЫЙ. Т. ч. Пакленыіі.
ПАКОСТНИКЪ. <2иі соийсіі аіідиій
таіі. 2) Оиі Са^іііозе зе йсгіі; диі іигрііег
а§іІ. 3) Раіиз асиіиз (ахо/.о^). Пакостно,
Отчіе, Іигрііег. Пакостный, Гаейиз, Іізгріз,
оЬзсоепиз. Пакость, батпипі, шаіит, іп-
соттобит, ІигЬге. 4) ОрргоЬгіит, соп-
ѵісіит, таіебісіит. Старцу не твори па-
кости, зеііі пе Гас сопѵісіа. 5) ОЬзсоепіІаз,
^^«ригсіііез иди зригсісіа. Пакоща, ѵ. оѣз.
сирійо аіідиосі шаіит сопйсіепбі- Нако-
шу, аіідиій таіі сопйсеге. 6) Іпдпшаге,
Г<г<1аге. Пакостить платье, ѵезіеш репі-
іиз іпдиіпаге, сіергаѵаге.
ПАЛА или ОПАЛКА. Ѵеіиз зпрегіо-
гіз аппі угашеи ехагеГасІиш, сиі ѵеге і§піз
іпр.сііиз, пе поѵі іпсгешепіо оійсіаі.
ПАЛАТА. Раіаііит, атріит сиЬіси-
Іит, зраііоза йіівіа. 2) Оііт: іпіішит Ке-
§ит сопзіііит. 3) ТгіЬипаІ, уийісіит, Го-
гит. Казенная палата, аггагіі іпГегіог
сигіа. Оружейная п., агтатепіагіит. П.
уголовнаго суда, уийісіпт риЫісит; уи-
Йісіит саріііз, ушіісіит сарііаіе. П. золо-
тая, расправная, ІгіЬипаІ, сиі оііт ипі-
ѵегза поЫІіІаз зпѣуесіа егаі.
ПАЛАТКА. ТаЬегпасиІит. Собрать,
снять палатку, ІаЬегпасиІит йеіепйеге.
Ставить палатку, ІаЬегпасиІит Іепйеге.
Ь) Рагѵит Іарійеит азйійсіит, дио<1 езі
рго гесеріаспіо. с) Ьосиз, иЬі тіпега іп-
уегііиг.
ПАЛАТНЫЙ. АхІ Гогит, а<! ІгіЬипаІ
регііпепз. Палатный чинъ, палатные лю-
ди, зіс оііт сіісеііапіиг регзопге, диге іпіі-
тит Кедит сопзіііит сопзІіІиеЬапІ. Па-
латное рѣшеніе, )'и<1ісіит Гогепзе.
ПАЛАТОЧНЫЙ. А<1 ІаЬегнаспІит
регііпепз.
ПАЛАТЫ. Раіаііит, ге§іа Йотиз.
ПАЛАЧЪ. СатіГех; гегит сарііаііит
ѵішіех. Палачевъ и палачевскій, сагпійсі
ргоргіиз, ай еит регііпепз.
ПАЛАШЕВЫЙ и ПАЛАШНЫЙ. Ай
асіпасет регііпепз. Палашъ, м. б., асі-
пасез. Палашникъ, оііт: ециез угаѵіз
агтаіпгаз.
ПАЛЕВЫЙ. Соіогіз зігатіпеі.
ПАЛЕЖЪ. Натпит ех іпсешііо Гас-
Іит. — Паленина, пі<1ог. Паленіе, пзііо;
етіззіо. Паленый, изіиз; етіззиз.
ПАЛЕТРА. бсиіеііа рісіогіа.
7
ПАЛ
ПАЛ
8-
ПАЛЕЦЪ. Піуріи®. Большой и., роііех.
Указательный, іпйех. Средній, шейіи8.
Колечный, перстневый, аппаіагі®. Ми-
зинецъ, аигіспіагі® или тіпітив. Край
пальцевъ, йі^'ііі ®птті. Коснуться краемъ
пальцовъ, гет ргітогіііие или ехігеті®
Йіріі® аіііпреге. Суставы пальцовъ, Йі-
{'ііогит агіісиіі. Зачѣмъ на величайшія
преступленія смотрите вы сквозь пальцы,
сиг іп Ьотіппш «сеІегіЬп® тахіті® соипі-
ѵеіів. Смотрѣть сквозь пальцы, соппіѵеге,
Іоіегаге. За побѣгъ наказыва.іъ строго, а
на ирочія внны смотрѣлъ сквозь пальцы,
де^егіогиш рипііог асеггіти® соппіѵеЬаІ
іп сгеіегіе. Корень толщиною въ палецъ,
гайіх йі^ііаіі сга88ІІийіпе. Указывать
пальцомъ, йцріо шопвігаге. Хрустѣть
пальцами, йідііів сопсгераге. Считать по
пальцамъ, йі^ііі® гаііопеш сотриіаге. Вы-
твердить что по пальцамъ, твердо наи-
зусть знать, гет ай ип^иет Іепеге. Уда-
рнть по пальцамъ, дать кому что почув-
ствовать, оііііцие рѳг®1гіп^еге. О двухъ
друзьяхъ: они такъ тѣсно соединены,
какъ два пальца на рукѣ, ѵіѵипі соіуипс-
1і88Іте. Перебирать пальцами па инстру-
ментѣ, ріппа8 іпвігитепіі шивісі аііегпо
Йі^ііогиш гоойо риізаге. Перебираніе
пальцами на инструментѣ, тойпз ріппан
іп8ІгпіпепІі шивісі йіріі® рпівапгіі. Паль-
цы у птицъ, йі^ііів рейів аѵіиіп. 2) Ра-
ХІ1ІП8, циі іпііхи® е8І сигѵаіига гоіае. 3)
V. ГаЬЬ. Іі{;пп: іі§па Ігап8Ѵег®а ре*;піаІІ8,
циогиш аііегит ехігетшп тиго, аііегит
ѵего егесііз ііртів ііібріиг.
ПАЛЕЧНАЯ ТРАВА. См. Эжа.
ПАЛЕЧНЫЙ. Рахіііів іпвігпсіив.
. ПАЛИСАДНИКЪ. Раіі, раіогит рга-
Ііхогит оніо. Обнесенный палисадни-
комъ, ѵаііаіп®, раіі® ргаейхі® типііи®. Па-
лисадникомъ обнести, таііаге, ѵаііо типі-
ге, раіі® рга-йхі® іосит тііпіге, іпвігиеге.
Палисадъ, ѵаііи®. Обвести палисадомъ,
ѵаііо сіп^еге.
ПАЛИТЕЛЬНАЯ СВѢЧА или СВѢЧ-
КА. Воіеіи® і^піагіи®,
ПАЛИТЕЛЬНЫЙ, Бгепйо іпеегѵіепз.
ПАЛИЦА. (81.) Васиіи®, Гивіі®. 2)
Сіаѵа. П. Геркулесова, сіаѵа Негсиіі®.
2) 0иа<1гаі>і;и1аІит 8е{,'іпепіит раипі, чио<1
поЬіІіоге® сіегісі сеІеЬгапІе® ®асга йехіга
соха иіі еоіені.
ПАЛИЧНИКЪ. Бісіог.
ПАЛКА. Васиіи®, іи®іі®. Бнть кого
палками, Гивіет аіісиі ітріп^еге; ѵегѣе-
гаге аііциет Ги8Ііѣи® (о солдатахъ). Па-
лочка, Ьаспіи®.
ПАЛОЧНИКЪ. Турка раіивігі®.
ПАЛОЧНОЙ КАРАУЛЪ. Таѣегпаси-
Іит, чЬі сотргеЬепві сиеіойіа Іепепіиг.
ПАЛОЧНЫЙ, палочные удары. Ѵег-
Ьега.
ПАЛТУСЪ. Ріеигопесіе® ѣуро^Іоввц®.
Палтусовый, можно выр. род. п. имени
сущ.
ПАЛУБА. Тесіит. 2) Тесіит паѵі®,
аіе^а, сопвітаіит иаѵів. Корабли съ па-
лубою, паѵев сопбігаіае, паѵез іесіае. Па-
лубный, еіе^гв; ай соиаігаіит паѵів регіі-
пеп8. Палубить, Гипбатепіит ех аааегі-
Ьн8 ропеге ай сатегагп 8. Іесіит сатега-
іит Гасіепйит. Палубленіе, Гапйатепіит
ех а88егіЬи8 роаііит ай с. Г.
ПАЛЬБА. МІ88ІО, етІ8$іо, уасиіаііо;
ваіиіаііо рег іогтепіа или всіореіа етіава.
Пушечная п. или п. изъ пушекъ, Іог-
тепіа етізяа; Іогтепіогит етІ88Іо.
ПАЛЬМА. Раіта. Пальмовый, раі-
теи®. П. лѣсъ, раішеіит, раітагцт
хуіѵа. Пальмовая сердцевина или нутръ
пальмы, раітае Іі^пит. Пальмовое вшго,
ѵіпит раітеит. Пальмовая вѣтвь, ігонз
раітеа,* раіта; раіта- (егте®. П. вѣтвь,
какъ знакъ побѣды, раіта. Получить
9
ПАМ
ПАМ
<6
•пальмовую вѣтвь, раітат ассірёго. Укра-
шенныя пальмовою вѣтвію, раітаіое.
Пальмовый плодъ, раіта, раітніа, раіта1
ротит, йасіуіив.
ПАЛЬМОНОСНЫЙ. РаІтіГег.
ПАЛЬМИСТЪ. Зсіигив ѵиі^агіз.
ПАЛЬНИКЪ. Васиіив айтоѵепсіо Ги-
гіісиіо іпсешііагіо.
ПАЛЬЦЫ. Тіепа Ігап8ѵегва ре^та1і8.
ПАЛЬЧИКЪ. Піріиіие. Пальните,
Яі§іІН8 сга««и«.
ПАЛЬЯ. Заіто Аіріпиз.
ПАЛЮ. Сгеге, ивіиіаге, атЬигеге.
Огонь палитъ, і{?пІ8 игіі. Палить тушу
свиную, виет ^ІаЬгаге. 2) По многу па-
лятъ дровъ, тиііа 1і»па саіеіасіешіі саиза
сотЬигшііиг, сопсгетапіиг, сопянтииіиг.
Жечь и палить, отиіа і^ие или іисепдііз
ѵааіаге; сипсіа ірте Геггоцие тівсеге. 3)
Міііеге, етіііеге, іасиіагі. Палить изъ
пушекъ, ружей, Іогтепіа, всіореіа етіі-
іеге. П. по непріятелю, Іогтепіа, всіо-
реіа іп> Ьозіев тіііеге, ешіііеге; Іогтеиіів,
8с1ореІІ5 Ьовіев реіеге. Палюсь, игі, ивіи-
Іагі, атЬигі, сгетагі.
ПАМОРОКЪ. Тешревіав пиЬііа, саіі^і-
по8а. Паморочный, пиЫІив, саіі^іповиз.
ПАМЯТЛИВОСТЬ. Асгів, Ьопа, Іепа-
сІ88Іта тетогіа. Памятливый, памят-
ливъ, тетог, тешогіовпв, циі тетогіа
ѵаіеі, ѵі^еі. Остроумный и памятливый,
іп^епіовив еі тетог. — Памятникъ, 8Іа-
Іиа геі тетогіат вегѵапв. Воздвигнуть
въ честь Государя памятникъ, віаіпат іп
тетогіат Ргіпсірів ропеге. 2) Мопи-
тѳиіит. Поставить кому памятникъ, аіі-
сиі пюпшпепіит віаіиеге, ропеге, соііо-
саге, сопвіііиеге. Заказать, сдѣлать па-
мятникъ, типітепіит ГасіепДит Іосаге.
Оставить по себѣ памятникъ, геііичиеге
аііциісі, цио поя ѵіхівве Іевіетиг. Разва-
ляны древняго Рима суть памятники быв-
Чдсть ІП.
піаго его величія, рагіеііпае игЬіз НОІйЯі
внпі топитепіа, циа? ргіяІіпате]йй та$йі-
іибіпет Іеаіапіиг. Памятно, іп тётОТіА.
Памятный, памятенъ, цноб іп тетогіа
ЬаЬеІиг, сиеіойііиг. Это памятное дѣло,
Ьа с гев отиіит тепіе Ьаегеі. 3) Метог,
тетогіа ѵаіепз, ѵі#еп8. Онъ очень Памя-
тенъ, все прошедшее помнитъ, езі іейа-
сівзіта тетогіа, отпіа ргаеіегііа тетіпіі.
Памятная или памятописная книга, сЬгО-
пісі ІіЬгі, сЬгопіса, аппаіев. Памятованіе,
гесогсіаііо, шешогіа; (раігіз атрііевіті ге-
соніаііо еі тетогіа).
ПАМЯТОЗЛОБИВЫЙ, памятоз.іобивѣ.
Маіі^іша, таііііозиз, иісіасепбі сирібаі,
и1сі8сепді сирШіаІе Паргаия. Человѣкѣ Я.,
оДепеге тетог, вітиііаіів Іепах. ПамятО*
злобіе, 8Іти11а8, таііііа, таіі^пііаа, иіоі-
8сеп<1і сирідііав. Памятозлобствую, 8і-
тиііаіет абѵегаив аііциет зизсіреге; <іаі«
оррогіипііаіе роепав аЬ аііцио ехреіеге.
ПАМЯТОПИСАНІЕ. Регвсгірііо еѵей-
Іогит, Гасіогит тетогаЬіІіит. Памято-
писецъ, аппаііит всгіріог.
ПАМЯТСТВУЮ и ПАМЯТУЮ. Ме-
шіпівсі, гесогбагі, тетогет евве; іп те-
шогіа ЬаЬеге; тетогіа аііциісі іеиеге, ге-
Ііпеге, аегѵагѳ, сизіобіге. Я буду этб
всегда памятовать, аІісп]и8 геі тетогіа ій
ше ѵі^еЬіІ; гев аіісріа ариб те ішпциат
іпіегтогііига еві. Памятуй свои обѣща-
нія, рготІ8ва Іиа тетогіа Іепеіо. Кто Ий
памятуетъ благодѣяній, тотъ ихъ не до-
стоинъ, іттетог Ьепейсіогит ІІ8 іпбі-
2пи8 ееі. Памятовать чьи услуги, аіісщн»
тегііа или тегііогнт іп пов гесогйагі.
Памятуется, п. мнѣ, вы нѣкогда говори-
ли, тотіпі, іе Ьос аііциашіо діхі88е. II.
мнѣ, что я читалъ, тетіиі, то 1е^і88е.
Памятно, —тпа, ІіЬеІІив тепіогіаіів, соп-
Ііпеп8 потіпа рагепіит гІеГипсіогит, чиі
регіедііиг, <1ищ гев (Ііѵіпа йі рго еогит
2
Ц	ПАМ
гпітів. — Память, шепіогіа. П. есть
способность души возобновлять бывшее,
хранилище изобрѣтеннаго умомъ, шепіо-
гіа езі, рсг диаш апішиз гереііі іііа, циае
Гиегипі, ІЬезаигиз гегшп іпѵепіагипі. П.
вѣрная, твердая, піешогіа Іепах. Имѣть
хорошую память, шепіогіа ѵідоге. У него
память слаба, піешогіа еі ІаЬаІ. Имѣть
не твердую память, шешогіа ѵасіііаі.
Имѣть большую память, еззе іпа^иа піе-
піешОГІа» Слабая память, зе&піз ас Іепіа
гпетогіа. Не имѣть памяти, «Іебсі ше-
пюгіа. Обременять память, піешогіаш
цЪтцеге. Память теряется, шешогіа ос-
0І11ІІ, Это вапечатлѣно глубоко въ моей
памяти, Ьос іп шепіогіа шеа реиііиз іпзі-
Осі. Пока я буду живъ, всегда буду хра-
нить ее въ памяти, зешрег ііііцз шепііпе-
го, йіип ѵіѵаш, пипдпаш ех апіпіо йізсе-
йеі іШиз піешогіа. Привести себѣ что на
память, геш іп шешогіаш гебнсеге; геі
шешогіапі гепоѵаге. Изгладить изъ па-
мяти» геш е шешогіа еѵеііеге. Это вы-
шло у меня изъ памяти, Ьагс ехсійегнпі
е шепіогіа. Вытти изъ памяти, еГПиеге
ех апіпіо. Вышло что изъ памяти, гпе-
пюгіа геі йеіеіа, оЫіІІегаіа езі. Это при-
ходитъ мнѣ на памііть, Ьос іп піепіогіапі
гебіі. Искусственная память, агз шепю-
тіае. Это приводитъ миѣ на память Пла-
тона, Ь®с гея аГі'сгі шіііі шешогіапі Ріа-
Іопіа. Имѣть кого въ свѣжей памяти, Іе-
пеге ѵіѵаш аіісщив шепіогіаш. Упраж-
нять, изощрять память, шепіогіаш аріа-
ге. Сохранить въ памяти, шепіогіа си-
«Іойіге. 2) Кесогйаііо, піешогіа. Сохра-
нять память чего чрезъ публичные па-
мятники, геш шопипіепііз сопзегѵаге.
Память его для насъ драгоцѣнна, диеш
шепіогіа соііпіия. Воскресить чью па-
мять , іпіегпіогіиаш а1іси)из шешогіапі
гепоѵаге. Истребить память, геі Гапіаш
ПАН
зирргішеге. Память объ немъ погибла,,
регііі или ѵеіизіаіе аЬііІ е]ия шешогіа.
Память, передаваемая вашимъ дѣтямъ,
шешогіа ргоііешіа ІіЬегіз позігіз. 3) Ра-
ша, пошеп, ехізіішаііо. Увѣковѣчить
память чего, іп апішіз опіпінш аіідиій
сопііеге. Оставить ио себѣ добрую па-
мять, Ьопаш зіб Гапіаш геііпдиеге. О. по.
себѣ память своими заслугами, аііо.з зиі
шешогез Гасеге Ьепе шегепбо. Составить
себѣ вѣчную, безсмертную память, іш-
пюгіаіііаіеш абірізсі. Помрачить чью па-
мять, Гапіаш оЬзсигаге. Это предосуди-
тельно его памяти, Ьос е)ив попііпі оГІісіІ,-
Ьос е)нз Гапіаш ішшіпиіі, Іаейіі. Мужъ,,
составившій себѣ отличную память, ѵіг ’
ІеЬеггіпіі попііпіз. 4) Кез сііѵіпа, дна- (іѣ
іп Ьопогеш а1іси)из запей аиі рго апіша
беГипей рагепііз. Сего дня память по-
моемъ отцѣ, Ьойіе гез Йіѵіпа 6і рго апіта-
шеі йеГипсй рагепііз.
ПАНАГІЯ. Іпіа^о .Гези ѵеі з. Веіраг^о
ѵеі биогипі запсіогиш, §еииз іизі^піз, <[ио
йопаиіиг АгсЬіерізсорі еі попппііі аЬЬа-
іез. 2) Рапіз засег, а засегЙоііЬьз сопзе-
сгаіиз, циі іп соепоЬііз соіепйю 8. Ѵіг^іпія
піешогіа! саиза шиіііз сопіііаіиз гіІіЬия
сігсипіГегІиг. Папагіаръ, агсиіа, іп диа
рапіз іііе засег геропііиг.
ПАНЕГИРИКЪ. Рапе^угісиз (зегпю);
Іаийаііо. Написать кому панегирикъ, Іаи-
баііопепі аіісиі зсгіЬоге. Панегиристъ,
рапе^утізіа. Панегирическій, рапе§угісиз»
ПАНЕЛИ, ТаЬиІаІіо, сопІаЬиІайо. Па-
нелвна, рагіез ех аззегіЬиз Гепезігаз аш-
Ьіепз. Обить панелями, соиІаЬиІаге.
ПАНИКАДИЛО. І.усЬписііиз репзіііз.
Паникадильный, ай ІусЬпнсЬпш репзііепі
регііпепз.
ПАНИХИДА (іп ѵ.с. Пава-гида). 8асга,
диае диоіаппіз <1іе зиргепю регГшісІогипз
бипі рго еогиш апіпііз.
43
ПАР
ПАЙ
14
ПАНТОМИМА, балетъ.
Ліітпв, рап-
Іотітив. Представлять пантомиму, рап-
іотіпішп а^еге. Пантомимъ, шітив рап-
Іотітив.
ПАНЦЫРЬ. Ьогіса, саіаріігасіа. На-
дѣть панцырь, Іогісат іпйиеге; типі-
теиіпт согрогів впгпеге. Панцырный,
а«І Іогісат регііпепв. Панцырникъ, 1о-
гісаіив.
ПАНѲИРЬ. См. Рысь.
ПАНЪ. V. рІеЬ. Вотічив. Панья, йо-
тіпа.
ПАПА.Рара, ропііГех, ерівсорив Воша-
пив. Папскій, ропіійсіив. Папская власть,
папство, йі^пііав ропіііісіа. Во время пап-
ства, ѵі^епіе, йотіпапіе Гогтиіа ропіііісіа.
Папствованіе, рараіия. Папствую, ропіі-
Ссегп евве.
ПАПА. V. рІеЬ. рапів.
ПАПЕРТЬ, Ргопаов. Папертный, ай
ргопаоп регііпепв.
ПАПІОНЪ. Раріо.
ПАПКА, картонъ. СЬагІа йепзаіа. Пе-
реплести книгу въ папку, ІіЬгит сііагіа
йепяаіа іпсіийеге; ІіЬгит ^Іиііпаге. Пап-
ковый, е сЬагіа йепваіа.
ПАПОРОТНИКЪ, напорть. Роіуро-
йіит (іііх тая.
ПАПОРОТЬ, папоротокъ. Ыпа, ех-
Ігепішп аіатит аѵіит.
ПОПУГАЙ. Рыііасиз. Попугай, ис-
кусный подражатель человѣческому язы-
ку, Ьнтап® воіегв ітііаіог, рвіііасе, Ііп-
8п®. Нспугаевый, рвіііасіпив. Попу-
гаева клѣтка, саѵеа рвіііасі. Попугачій,
рвіііасів ргоргіив.
ПАПУША. Гавсісиіия Гоііогит ІаЬасі.
Напушпый, іп Гоііів ІаЬасит.
ПАПУШНИКЪ, папушничекъ. Сепив
Йигі, асійі рапів.
ПАРА. (81.) Гитив, ѵарог, ехЬаІаііо.
ПАРА, парочка. Раг, ^и§рт. П. голу-
бей, раг соІитЬагит. П. быковъ, Іи^ип»
Ьоиш; Ьіпа Ьоит сарііа. Двѣ пары баш-
маковъ, Йио рагіа саісеогит. Двѣ пары
ножницъ, детіпа ГогГех. Ь) Иное. Пре-
восходная пара братьевъ, раг поЫІе Гга-
Ігит. Пара нечестивцевъ, уи§ит ііпріо-
гит. Ѣздить парою, Ьідія ѵе’пі. Подо-
брать подъ иару лошадь, циаегеге едиигп
е]изйет соіогія, цио еві аііив. Пара платья,
вупІЬевіе. Ходить съ паръ, Іийит іпсі-
реге, огйігі Ьіпів ѵеі диаіегпів рагіЬив
всійів. Париться, во іипдеге.
ПАРАБОЛА. РагаЬоІа.
ПАРАГРАФЪ. Рага^гарЬив. ві^пипъ
іп таг^іпеайзегіріит.
ПАРАДНЫЙ, Ай аррагаіііт, ротра т
регііпепв. Парадная постель, Іесііса,
Іесіиіив. П. лошадь, едиив (тадпіГісе)
рііаіегаіив. Парадное мѣсто, сатрив ті-
Іііит йесигвіотѣив аріаіив; Іосив тііііі-
Ьив іивігапйів йевііиаіив или иЬі тііііев
Іивігапіиг. Парадная комната, м. б. шсив.
Парадъ, ротра, аррагаіив. 2) Ротра,
ротра тііііагів. Быгь въ парадѣ, іп аг-
тів віаге.
ПАРАЛИПОМЕНОНЪ. (Ргор. рга Іег-
тівва) ІіЬгі спгопісогпт.
ПАРАЛИТИКЪ. Нопю йеЫІів; рага-
Іуіісив.
ПАРАЛИЧНАЯ РѢПА. См. Пересту-
пень.
ПАРАЛИЧНАЯ ТРАВА. Вгуопіа а!Ьа..
ПАРАЛИЧЪ. Рагаіувів, пегѵогиш’ ге-
воіиііо, йеЬііііав. Въ параличѣ, ІаЬоганв
рагаіуві. Параличный, рагаіуіісив. П.
ударъ, ароріехіа. Получить п. ударъ,
ароріехіа соггірі, аййсі.
ПАРАЛЛЕЛЬНЫЙ. Рагаііейів. Пара.!- ‘
лельныя линіи, Ііпвге аеднів іпіегѵаііів іп-
Іег ве йівіапіез.	#
ПАРАЕКЛЕСІАРХЪ. ^Ейііиив; цип
сегсоя іп ®йо васга ассеийіі.
15	ПАР
ПАРАПЕТЪ. Еогіса.
ПАРГАМИНЪ. См Пергаминъ.
ПАРДВ4, Ск. Бекасъ.
ПАРДОНЪ. Ѵепіа, ітрппііаз. Нѣтъ
пардону, <1еГші§еп<1ит езі; асіит езі.
Пардонъ! і^позсе! ітрипе аЬеаІ!
ПАРДЪ. РапіЬега, рагйиз, рашіаііз
.АГгісаиа. Кричать какъ и., саигіге.
ПАРЕМІЯ. Рагоетіига, ргоѵегѣіит;
здіесіі ѵегзісиіі е ВіЫііз, ргаесірие ѵего е
ргоѵегЬііз Яаіотопіз йезитіі, <|иі таіиіі-
дів засгіз ЬаЬіІіз 1в{>ппІиг.
ПАРЕНІЕ. І аѵаііо, і'оіиз. 2) Сосііо іп
ОІІа орегіа, сіаиза.
ПАРЕНІЕ. Моіиз, ітреіиз; еіаііо (объ
рѣчи). Принять пареніе, ііпреіипі вопіете,
епііі.
ПАРЕНЫЙ. Еоіиз; ациа саііба аЫи-
іия, риг^аіиз. Нарекая кадка, сайиз ациа
саІШа риг^аіиз. 2) Іп ОІІа орегіа пли сіаи-
ва сосіиз. 3) Пареный вѣникъ, зсора»
діг^еае е Ьеіиіа ациа саіігіа регіиза*.
ПАРЕНЬ, паренекъ. Риег. Онъ хо-
рошій іі., езі риег Ьеііиз.
ПАРИЖЪ. Рагізіі; Еиіеііа. Париж-
скій, Рагізіепзіз.
ПАРИКЪ. Саріііатепіпт, ^аіегив, §а-
Іегісит; саііепйгит. Парикмахеръ, са-
ріііогшп сопсіппаіог, сарШатепІогит
іехіог. Парикмахерскій ученикъ, саріі-
?огиш сопсіпиаіогіз Ііго.
ПАРИЛЬЩИКЪ, парильщица. Оиі,
Яиа- аііов Іаѵаі іп саШагіо еі оіі рггезіііат
орегат шегсейет аЬ ііз витіи
ПАРИСТЫЙ. Регвітііів, ргохітив.
Паристыя лошади, ециі поп аЬзітііез, поп
іііѵегзі, ецш, циогиш аііег іп аііего езі
іоіиз.
ПАРКАЯ БАНЯ. Ваіпеит, иЬі саіог
іііи іенеі.
ПАР	16
ПАРКЪ, Ѵігідагтт, петиз: верішп.
Ь) Артиллерійскій п., іогтепіа, Югтепіо-
гпт зегіез.
ПАРМА. См. Барвена.
ПАРНЕВЪ, Рпегі, а<1 риегит регіі-
иепз.
ПАРЛАМЕНТЪ. Сопзіііит риЫісит,
зепаіиз вирегіог еі іюГегіог; ргосѳгев еі
Іе^аіі рориіі. Членъ парламента, сопвіііі
риЫісі рагіісерв. Созвать парламентъ,
риЫісі сопвіііі рагіісірев сопѵосаге. Пар-
ламентскій, —скіе акты, веиаіивсоювиі-
Іипі; іех а сопвіііо риЫісо ]ив$а.
ПАРМЕЗАНЪ. Савеив Рагтепвів.
ПАРНИКЪ. Риіѵіпив віегсоговив. Пар-
никовый, ай риіѵіюит віегсоговпт регіі-
пепв.
ПАРНИКЪ. 8еогвіт витіит Не раге;
зіи^иіі рагіит.
ПАРНОЕ МОЛОКО. І-ас ’гесепв тиі-
сішп.
ПАРНОЕ МЯСО. Саго ресогів гесепв
шасіаіі, сгеві. Парныя картины, дружка,
ііпа"о аііегі іта&ші гевропйепв.
ПАРНЫЙ. Раг еГІісіепя. Парныя сани,
ігаііа ііиоЬив вейіііЬив іивігпсіа.
ПАРОВИКЪ. І.етЬив ѵарогагіив.
ПАРОВЫЙ. Іп риіѵіпо віегсово е<1ис-
Іи.ч, ейисаіив. Паровая рѣпа, тара іп едиз-
тоііі риіѵіпо ейисіа, Гито ііигаінз, зісса-
Іпз, тасегаіиз. Паровыя сельди, Ьаіѳсез
Гито тасегаіі. 2) Паровое поле, паръ,
а^ег юоѵаііз, поѵаіе; ѵегѵасіпщ, ѵеіе-
геіит.
ПАРОДОКЪ. (81.) Егисіиз асегЬиз;
зигсиіиз, зиѣоіез.
ПАРОЖА. Ргітпт ехсгетепіит апі-
таііит розіогішп.
ПАРОКСИЗМЪ, 1’еЬгіз ассеззіо, йеіі-
гіит.
ПАРОЛЬ. Теззега, зі^пит. Дать па-
роль. іеззегат сіаге.
ПАР
ПАС
ІЯ
ПАРОМЪ. ЛтаѵІ8 раціо Ьптіііог. Па-
ромщикъ, ѵесіог, рогіііог; роввеявог паѵів
раіііо Ънтіііогів.
ПАРОСНИКЪ. Тепнее агЬогея пи-
ѵеііае.
ПАРТЕРЪ. Саѵеа (вооб. мѣсто, зани-
маемое зрителями); Лгі (кажется болѣе
сходно съ ложами яашего театра, потому
что онѣ шли между лѣстницъ, ѵотііогіа).
р) Сидѣвшіе въ самомъ нижнемъ мѣстѣ
зрители, циі іи ргіта саѵеа аресіані, аре—
сіаіогев іи саѵеа аеДепІея.
ПАРТЕСЪ, 8шпта отиінт ѵоснт;
ѵоспт тнвісагнт отишіи <1еяі"паІіо.
Партесный, ад енттат оттого ѵоснт
регііпепз.
ПАРТИКУЛЯРНЫЙ. Ргіѵаіцв; Ьото
ргіѵаіиз.
ПАРУСИНА, парусинка. СагЬаенв; Ііп-
Іешп аД ѵеіа, въ связи достаточно одно
Ііпіешп. Парусинный, сагѣакі. Парусить,
Іег. паніі. Яаге. Вѣтръ сильно паруситъ
въ снасти, ѵепіна інзіаі ѵеііз. Парусникъ,
ѵеІіГех, ейесіот ѵеіогит, оріГех ѵеіогит.
Парусный, —ное полотно, Ііпіешп ай ѵе-
іа. Парусное судно, паѵі(»іит ѵеііз іп-
«Ігисінт. Парусъ, парусокъ, ѵеінт. Под-
нять, распустить паруси, ѵеіа рашіеге.
Спустить парусы, ѵеіа сопІгаЬеге. Пу-
ститься на парусахъ въ путь, паѵепі зоі-
ѵете или одно воіѵеге. Парусы спустить
изъ почтенія, ѵеіа внЬДнсеге. Надувать
чарусы, йпріеге ѵеіа. Верхняя часть
паруса, виррагнш. Время поднять пару-
сы, отправиться въ море, аигае ѵеіа ѵо-
саві. Слѣдовать глазами за кораблемъ,
поднявшимъ парусы, осцііз аЬенпііа ѵеіа
ргояечш. Подтянуть парусы, зцЬДисеге
ѵеіа іешрезіаіі. Итти на парусахъ и на
греблѣ, ѵеііб ѵеиІІ8Чие паѵепі аіідпо Дігі-
ёеге. Итти, плыть на парусахъ, ѵеіа На-
те, паѵіеаге, ѵеЫ. Плыть куда на пару-
сахъ, ѵеіа Дігіееге аД а’ііціеіп Іосппі, па-
ѵет ь’ігі^еге аііцно; сегоит Дігі“еге аіі-
<рю. Поднять всѣ парусы, равяІ8 ѵеіі»
ѵеѣі; ріепів ѵеіів паѵіеаге. Корабль, сна-
ряженный всѣмъ и готовый поднять па-
русы или къ отплытію, паѵія аріа іпзігнс-
Іа<|ие отпіЪнз геЬнз ай паѵі^апДшп.
ПАРЧА. Раппнб вегісне ЛогіЬоз Дізііпс*
(не. Парчевый, е раппо зегісо ОогіЬпЗ
Дізііпсіо. Парчевая риза, ѵезіів ІіІЬиг^іса*
васгійса е райпо еіс.
ПАРШИВЕЦЪ. Ното іпинипііиз. Пар-
шивица, іетіиа ігшшігДа. Паршивить.,
8саЬів8 іпйсіі, Ігапвіі іп аііпт. Парши-
вость, асаЬіев. Паршивый, паршивъ, эса-
ѢІО8Н8, всаЬег; роггідіпозив. Паршивая
голова, сарні роггщіііоашп. Паршивѣю*
всаЬіобит Йегі. Паршъ, зсаЬіез.
ПАРЪ. Ѵарог, ехЬаіаііо, Ііаіііи». Сѣр-
ные пары, ѵарогев зиірѣигеі. Пары изъ
земли, Ьптогев, Ііціюг. Пары подни-
маются изъ воды, ачше ѵарогапі. 2) А^еГ
поѵа1І8; поѵаіе.
ПАРЮ, РепДёге, ІіЬгагі, міЫіте.Геггг*
Орелъ паритъ по выспренности, ацийа
рег аёгет виЫіте Гегіиг; а. ІіЬгаІиг аіі»
рав8І8 і:е<[ие тоіів или ріаивіз. Ъ) Аіііп»
а88иг§еге.
ПАРЮ. І’егѵіДа риг^аге, еіиеге. 2) Ш
ОІІа сіаива социеге. 3) Парить кого въ
банѣ вѣникомъ, 8сорІ8 ѵіт^еіе саійій рег-
ГивІ8 а1і<|иет Ггісаге. Парюсь, всорів ѵіг-
“еів саІііІА регінвія 8е Ггісаге пли Ггісагі.
ПАРЯЩІЙ. (А1І8 раваіа) вѳ ІіЬгапа.
ПАСЕНІЕ, пасьба. Равііо. При пасьбѣ
скота увидѣлъ, іп раасешіо ресоге, ра-
всепв ресота ѵійіѣ
ПАСЕРБИЦА. V. оЬв. т. ч. падчери-
ца. Пасербъ, т. ч. пасынокъ.
ПАСЛІОНЫ. См. Сонная одурь.
ПАСМО, ПАСМЕЦО. Ѵі^іпіі (днаііга-
Д9
ПАС
ПАС
20
§іпІа) йіа. Мотокъ раздѣляется па пасма,
тапіриіив сііѵійііиг іп ѵі^іпіі Ша.
ПАСМУРЕО. ОЬвсиге. 2) Могозе.
Глядѣть п., Ігівіі ѵиііи евве; Ггопіет соп-
ігайеге. Пасмурность, соеіит оѣзсигит,
пейиіовит. 2) Могозііав. Пасмурный,
пасмуренъ, оЬвсигиз, пеЬиІозиз, саіі^іпо-
®пв. Пасмурная погода, соеіит Ігізіѳ;
соеіі Ігізііііа. Пасмурный день, Ліев пи-
ѣііив. 4) Іттіііз, Ігівііз, тоговиз. Пас-
мурное лицо, зеѵегшп вирегсіііит, ѵиііиз
ігівііз; Ггопв соиігасіа.
ПАСОКА. БутрЬа вегнт. Пасочный,
Іутрйае вегі.
ПАСПОРТЪ и ПАШПОРТЪ. 8уп-
^гарішв, Діріота.
ПАССАТНЫЙ ВѢТРЪ. Ѵепіив, циі
юа^пат рагіет іп аііцио Іосо йаге соп-
виеѵіі; ѵепіив сегіив. Пассатные вѣтры,
еіевіае (кои ежегодно дуютъ во время ка-
никулъ) ; для точнѣйшаго ограниченія
можно дополнить его приличными сло-
нами, какъ то: еіевіге Гаѵопіі, еіевіае ациі-
іопев; ѵѳпіі сегіо Іетроге ех аііа аідие
аііа рагіе соеіі врігапіев.
ПАСТАРНАКЪ. Равііпаса ваіѵіа.
ПАСТВА, паствище или пасбище.
•Разсшіт; равсиа (огипі), равспив Іосив;
равсиив а^ег. Общее пасбище, а§ег сот-
(равсиив. Иттп на паству, равішп іге.
Гнать на паству, равішп а^еге. Выгонять
жеребятъ на паству, риііов едногигп іп
раѣиіит ргобц’еге. Богатыя паства, Іжіа
равсиа. 2) Ресив, ресога. Паственный,
—иныя мѣста, равсиа. Паствина, ресив
ЬиЬиІшп. Паствую, а!., равсеге.
ПАСТЕРНАКЪ, т. ч. пастар.
ПАСТОРЪ, Равіог; сопсіопаіог. Пас-
торскій, равіогів; сопсіопаіогів.
ПАСТУХЪ. Равіог (вообще), ресогів
сивіов; агіпепіапив (крупнаго скота); &ге-
^агіпв (мелкаго скота). Плата пастуху,
тегсев равіогі воіѵепсіа. Безъ пастуха,
віпе сивіоде. Пастушій и пастушескій ,
равіогів; равіогіііив, равіогаіів. П. празд-
никъ, васга равіогшп. Пастушеская сви-
рѣль, йвіпіа равіогіііа. П. пѣснь, сапіиз
равіогаіів. Пастушескій разговоръ, соі-
Іоциіит іпіег равіогев. Пастушья хияш-
на, саза равіогів пли равіогіііа; Іесіипі
равіогаіе. Пастушій рогъ, согпи. Пас-
тушья собака, санів равіогаіів, равіогісіив;
сапів ресиагіпв. Молодые пастухи, ]и-
ѵепіив равіогаіів. Пастушеское платье,
ІіаЬіІив равіогаіів, равіогісіив. Пастуше-
ская жизнь, ѵііа равіогаіів. Палка пасту-
шеская, посохъ, рейит, а§о!ит. Состоя-
ніе пастушеское, сопбіііо равіогаіів; воба-
Іііав равіогаіів. Пастушеское пѣснопѣніе,
сагшеп равіогаіе. Пастушка, риеііа оѵіиш
спвіов.
ПАСТЫРЕНАЧАЛЬНИКЪ. Равіогшп
ргіпсерв; босіог вишпіив; сариі сіосіогиш.
ПАСТЫРЬ. (81.) Равіог. 2) Р. т. апі-
тогит вогѵаіог; апітагит равіог. Пас-
тырскій, пастыревъ, равіогів, равіогі рго-
ргіпв; апітагиш равіогів. И. санъ, йі^пі-
Іав апітагит равіогів. Пастырствую, си-
гат ^егеге апітагит віЬі сгесіііагит.
ПАСТЬ. Мивсіриіа. 2) Кісіив, Саисез.
Разинуть пасть, гісіит «Іівіешіеге.
ПАСУ. Равсеге. Пасти скотъ, стада,
равсеге ресив, еге^ев. П. рогатый скотъ,
равсеге агтепіа Ьисега. 2) Рговрісеге
гет; вирребііаге а1і«іиі<1; інвігиеге, виЬог-
паге аііциа ге. Пастись, равсі. П. по
долинамъ, равсі рсг ѵаііев. 3) Равсеге ве
или безъ ее. У него паслось 1000 стадъ'
на паствѣ, Ші тіііе ёге^ев равсеѣапі рег
ЬегЬав (О ѵіб.) Пассажъ (въ книгѣ), Іосив.
4) Тѳг. ти§. тойніаііопів ^ипсіига.
ПАССАЖИРЪ (пока онъ въ дорогѣ),
ѵіаіог (пѣшеходъ), ѵесіог (иа лошади, па
кораблѣ); регедгіпаіог, регецгіпив (вооб.

ПАТ
ПАУ
«то путешествуетъ). 2) (Если прибылъ
«уда), айѵепа Іюврев.
ПАСХА. РавсЬа, Гевіііт раясііаіе -Ги-
йаеогшп. 2) А^'ішь разсйаііз- 3) Еевіит
рааскаіе. Пасха воскресная, ііеЬботав
рааеііаііа. П. крестная, Ьейдота» апіе-
разсйаііз.
ПАСХАЛІЯ ЗРЯЧАЯ. ТаЬеІІа іпбісапз
йіет раасЬаІіа аііогптцие (евіогізт віа-
іогнт.
ПАСХАЛЬНЫЙ. РавсЪаІів. П. агнецъ,
а«пи8 раясЬаІів. Яйцо пасхальное, кра-
шеное яйцо, на святой недѣлѣ употре-
<>«явное, отт разсііаіе. Пасхальная или
около святоіі недѣли бывающая ярмонка,
пнпйіпж раасііаіеа.
ПАСЪ. Еогатепіа, циіЬиз сарана гііе-
йаі аиаіінеіиг.
ПАСЫНОКЪ. Рііѵіепив. Пасынковъ,
ргіѵійПІ.
ПАСЫНКОВАТЬ. Аѵеііеге Яогет
'Сіпіааит ІіегЬав пісоііапге, диае а<1 ааііопет
йеаііпаіа еаі.
ПАСЬБА. Раасиит. ІІасьбіпцный, ай
равспнт регііпепв.
ПАСѢКА. Аіѵенв, аітеаге, аіѵеагінт.
Пасѣчный, ипнт аіѵеаге аиі ріига сопіі-
ПѲП5.
ПАТЕНТЪ. СогПсіІІиз, «Ііріота. Па-
тентный , ай сойісіПит регйпенб.
ПАТЕРИКЪ. См. Отечникъ.
ПАТЕРИЦА. Рейит ерізсораіе.
ПАТОКА. Меі арит ѵіг&іпит. 2) П.
сахарная, вугириз. Паточный, теііі арит
ѵігвтщп ргоргіив, теііе а. ѵ. сопвіапа.
ПАТОШУЙКА. Крора.
ПАТРІАРХЪ. Ргоаисіог, зиргетиз
апіізісз. 2) Раігіагсііа. Патріархія, йіое-
сеаіа ессіезіааііса раігіагсіив. 'Патріар-
хальный, раігіагсѣаііа. Патріархальныя
времена, іетрога раігіагсйагит. Патріар-
хально, июге раігіагсііаі шп. Патріарше-
ство, раігіагсііаіиз. Уничтожить патріар-
шество, (оііеге виргеті апіівіііі» «питіе.
Петръ I, уничтожилъ патріаршество, Р.
Р. 5Н5ІНІІІ виргешипі апіівііііа «пипиа. Па-
тріаршествую, пишете раігіагсЬж Гші<р.
Патріаршій, патріаршескій, раігіагсй®
ргоргіиз. Патріаршій санъ, бідпііаа ра-
ІгіагсЬ®.
ПАТРІОТЪ. Раігі® атапв; атіснв геі
рпЫіс®; Ьопиз; Ьопиз сітів. Быть на
сторонѣ патріотовъ, орііпіагнт ратііит
іп сіѵііаіе езве. Ревностный патріотъ,
асеггіпіив сіѵів. Патріотическій, — ское
чувство, раігі® атог. Имѣть такое Чув-
ство, Ъене аепііге йѳ гернЫіса. Посту-
пать патріотически, раігіа» ваіиіі сопаи-
Іеге, рго^рісеге. Патріотизмъ, раігі®
атог; сагііав раігі®; геіриЫісае еіидіит;
геіриЫіс® йеГепіІепд® віибіит. Руко-
водствоваться патріотизмомъ, раігі® сагі-
Іаіе бисі.
ПАТРОНЪ. ЕшЬоІив і{>шагіи5; риіѵіа
ругіиз сит &1ап<]е рІитЬеа )ипсіиб. На-
тронтатъ, пауронннца, етЬоІогит і^піа-
гіогищ рега. Патронный, ай етЬоіоа
і^ніагіок регіінепз. Патронщикъ, орііет
етЬоІогит і&шагіопші.
ПАТРУЛЬ. См. Дозоръ.
ПАУЖИНА, паужинокъ, м. б. Мегеп-
йа. Паужинать, тегепйат ыішеге.
ПАУЗОКЪ. Сеииа Іеттсиіі.
ПАУКЪ, научекъ. Агапеа, рйаіан-
§іит (длинноногій). Пауковъ, агапеа*,
агапеагит. Паутина, паучина, Іехіиш
агапешп, так. безъ сл. Ісхінпі; орега ага-
пеагшп. Спять паутину со столбовъ, Орб-
гав агапеагит соіитпіз (1е)ісеге. Святі.
паутину, агапеа ІоІІеге. Паукъ вѣшаетъ
свою паутину, Іахов саавеь агапеа вшреп-
йіі. Полный паутины, агапео№$. По-
$3
ПАХ
ПЕВ
хржій ма паутину, агапеовив. Паутинный
и паучинный, е іехіо агапео. Паучекъ,
агапеоіа. Паучище, агапеа сгавва.
ПАХАНІЕ. Агаііо, арч пюііііо, а^гі
рговсіввіо. П. во второй разъ, ііетаііо.
Д. ВЪ третій разъ, іегііаііо. Паханый,
агаіив, ехагаіив; агаіго ѵегвив, виЬѵегвив;
сиііив. Паханая земля, іегга агаіго ѵегва.
Пахарь, агаіог, а^гі сиііог, а^гісоіа. Па-
харевъ, агаіотів. Пахатный, агаіогіив.
Пахатвая земля, агаііопев. Пахатвое вре-
мя, іешрив, дно а"гі ехагапіиг, дио іпсіріі
аегогиш тоііііо. Пахатиыя орудія, іп-
йгитепіа гивііса.
ПАХАТЬ. Еіаге.
ПАХВИ. Ровіііепа. Сбить съ пахвей,
вепви шеіарЬ., аІісп]ик апіпіиш сопіипбе-
ге, регіигЬате; апіпіиш аіісціив <1е віаіи
8У0 или де веде виа дешоѵеге.
ПАХЛУНЬ (трава). См. Кадило.
ПАХНУ. Оіеге, гейоіеге, ойогеш е<1е-
ге, ешіііеге, йіЯипдеге, враг^еге. Пахнуть
чѣмъ, аіідиід гедоіеге. Хорошо п., Ьепе
^усипде оіеге; виаѵепг, іисишіиш одогет
зрагцеге. П. дурно, таіе оіеге, таіі о<1о-
гів евве; Ггеіеге.
ПАХОВИНА. Рага ѵепігів апітаііит
аЬ итЫіісо ивдие а<1 іп^иіпа регііпепв.
Паховый, ай е]ивтоді рагіет ѵепігів рег-
ііпепв.
ПАХТАЛЬНЫЙ. Виіуго сопіісіепйо
вегѵіепб. Пахтальщикъ, диі Ьиіугиш Гасіі,
дці ]ас іп Ьиіугиш депваі. Пахтаніе, Ьи-
іугі сопГесІіо. Пахтанье, дио<1 гевіаі рові
Ьиіугі соиГесІіопеш, Іас гевіапв р. Ь. с.
Пахтаю, Ьиіугиш іасеге; Іас депваге іп
Ьиіугиш.
ПАХУЧЕСТЬ, фиаіііав геі, ди® о<1о-
гет етііііі. Пахучій, —чія травы, ЬегЬ®
ріапі® ойогеш дійипдепіев, врагдепіев.
ПАХЪ. Іп^иеп; Іаіегів саѵііав Іахіог еі
еховвів.
2*
ПАЧЕ, пачеже. Ма^ія, роіім. Не
много ли паче, поп пе шиііо ша^ів^
Кольмн паче, диапіо та$ів, шиііо та^ів.
Тѣмъ паче, ео та<рв.
ПАЧЕСИ. Іпіегігітепіа сагтіпаіі Ііпі.-
ПАЧКАЛЫЦИКЪ. Ното ітрегііив,
таіе всгіЬепв. Пачканье, можно выр. гл.,.
Пачкаю, іттипбе гев ігасіаге. ітрегііо
еав ігасіаге. Пачкаюсь, віЬі ѵиііит іпЯ-
сеге, оЫіпеге, йеіиграге.
ПАША , пашенька, ті Раиіе!
ПАША у Турковъ, м. б. 8иттив ргж-
Гесіив; ваігарев, ваігара.
ПАШЕНКА- Агаііипсиіа. Пашенный,,
агаіив, ехагаіив.
ПАШИНА. Согіі виЬасіі іетдога. Па-
шинный, согіі виЬасіі 1епи)огэ ЬаЬепв.
Пашиноватый, тиііа е]ивтойі іепи]Ьга
ЬаЬепв.
ПАШНЯ, пашенка. Агѵит, агаііопев.
Пахать пашню, а^гиш соіеге. Патуу
агаге, ехагаге, агаіго тоіігі. П. въ пер-
вый разъ, а"гитп ргоясіпйеге, въ другой
разъ, а^гит ііегаге; въ третій разъ, іег-
ііаге а^гиш. Глубоко пахать, виісиш аі-
ііив ішргішеге, "ІеЬая еіТгіпреге. П. не
глубоко, слегка, виісо іепиі агаге, Іеѵііег
іпагаге.
ПАЩЕКИ. Кісіив гарасів Гегю.
ПАЮСНАЯ ИКРА. Огісиіа рівсіипх
ргевва.
ПАЯЛЭ.Тидев, сщив еві ивив ргюсірие
іп іеггишіпашіо. Паяльный и паятель-
ный, ай Геггишшаііопеш регііпепв. Паяль-
щикъ, паялыцица, диі, ди® Геггишіпаі.
Паяніе, Геггишіпаііо. Паяный, Геггиші-
паіив, сопГеггитіпаіив. Паяю, Геггиті-
паге, сопГеггитіпаге. Паять мѣдную по-
суду, ®пеа ѵава Геггитіпаге. Паяюсь,
Геггишіпагі.
ПЕВГЪ, певговый. См. Сосна, со-
сновый.
25
ПЕК
ПЕН
26»
ПЕГАЗЪ. Ре&авия, аіаіив Регвеі еяиив.
ПЕДАНТСТВО. Іперіа босігіпж овіеп-
іаііо; пітіа тоговііав. Педантскій, тер-
іив, іпвиіяив; тоговив (слишкомъ привя-
занный къ точности и своеобычный); риіі-
<1нк (дѣлающій натяжки и останавливаю-
щійся па всякой незначительной мало-
сти). Педантъ, «Іосіог итЬгаІісив, рачіа-
^о^ив, всЬоІаяІісив; пчИагит ѵепаіог, ті-
пиііагит абтігаюг еі саріаіог іперіив,
тоговив.
ПЕКАЛЬНЯ, т. ч- пекарня. Пекаревъ,
рівіогів, Гигпагіі- Пекарный, ай Гигпагіат,
ай рівіигат регііпепв. Пекарня, рівігі-
тіт, рівігіпа. Пекарскій, рівіогів. Пекар-
ство, Гигпагіа, рівіига. Производить пе-
карство, Гигпагіат или рівігіпат ехегсеге.
Пекарь, рівіог Гигпагіив. Пекарка, рівігіх,
рівіогів ихот.
ПЕКЛЕВАТЫЙ. Е весаіі яиссгеіив.
Пеклеватая мука, Лоя виссгеіае Гагіпае ве-
саііп<е.
ПЕКЛО, 8иІрЬиг ѵеі ріх агбепв; Яа-
^гапв. 2) 8ейев батпаіогит. 3) ЬаЬог
ореговин еі тоіевііввітив. — Пеку, со-
циеге. Печь хлѣбы, раиев социеге. Ь)
Гигпагіащ ехегсеге (о пекарѣ). Печь
яблоки въ тѣстѣ, стивій Гагіпасеа рота
іпсоциеге. 4) Ггеге, Гегіге. Солнце пе-
четъ, воі игіі, Гегіі. Пекусь, социі; Іог-
гегі, віссагі. Печься на солнцѣ, Гегѵісіо,
Падтаиіі воіі ее ехропеге.
ПЕКУСЬ. Сигате аіі<] иі<1; віЬі сиг® Ііа-
Ьеге аіідиіб; <1ІІІ„епІіат аіісціив геі или
іп аіідиат гет асІЬІЬеге; сопвиіеге, рго-
врісеге, ргоѵійеге аіісиі геі; ІаЬогаге, воі-
іісііит евве <1е ге; апхіит, воііісііит те
ЬаЬеІ аііциісі. Пещпсь о всеобщемъ благѣ,
іп соттипе, іп риЫісит сопвиіеге; рго
Ьопо риЫісо віаге. П. усердно, ревностно,
отт сига еі со-ііаіюпе іпситЬеге іп гет;
«тт сопіепііопе ІаЬогаге іп ге. П. о
воспитаніи дѣтей, сигаііопет ІіЬегогит
ейисашіогит абЬіЬеге. Онъ человѣкъ
беззаботный, ни о чемъ не печется, еві
Ьото весигив, пійіі віЬі сига* ЬаЬеІ, бе
пиііа ге воііісііив еві, ІаЬогаі. Вы обязаны
пещпсь обо всемъ семействѣ, отніе Га-
тіійе сайка сопвівііі ІіЬі. Пещпсь о своемъ
тѣлѣ, согрогі ѵасаге. И. о своемъ здо-
ровьѣ, ѵаіеіибіпет виат сигаге; ѵаіеіи-
<1іпі еи;е <1аге орегат, іпвегѵіге; абЬіЬеге
сигат іп Іиепба ѵаіеіибіпе. П. о своихъ
выгодахъ, соттобів еі иіііііаіі ви.е соп-
виіеге. Онъ всегда пекся о томъ, чтобъ
не было недостатка въ съѣстныхъ при-
пасахъ, аппопа? сигат воііісіііввіте вет-
рег е^іі.
ПЕКЪ. V. оЬв. Тетревіав Гегѵіба.
ПЕЛА. Гоііісиіив. Пеловый, сит Гоііі-
сиіо тіхіие.
ПЕЛЕНА, пеленка, пеленки. Гавсіа-
Гавсіге. Повить пеленами, Гавсіів іпѵоі-
ѵеге. Пеленаніе, іпѵоіиііо іп Гаесіав. Пе-
леная, Гавсіів іпѵоіѵеге. Пеленать мла-
денца, іпГапІет Гавсіів іпѵоіѵеге. Древніе
народы умершихъ пеленали, ѵеіегев ^еп-
Іев тогіиов Гаясіів іпѵоіѵеге воіеѣапі. Пе-
ленаюсь, Гавсіів іпѵоіѵі.
ПЕЛЕСИНА. Масиіа, поіа біѵегвісо-
Іог. Пелесый, пелесъ, бівсоіог, ѵегвісоіог^.
ѵагіпв.
ПЕЛИКАНЪ. Реіісапив опосгоіаіив.
ПЕМЗА. Ритех. Тереть, чистить пем-
зою, рипісаге. Пемзовый, ритісеив. По-
хожій на пемзу, рптісояив.
ПЕНЕКЪ. Тгипсиіив.
ПЕНСІОНЕРЪ. Ѵісіи ари<1 аііциеш
иіепв. Пенсіонъ , «Нвсірііпа ; ІіЬегогит
ебисанбогит іпвіііпешіогитдие сига. От-
дать своихъ дѣтей въ пенсіонъ, 1іЬего&
виов аіісиі іп бівсірііпат или е<1исап<1ов>
Ігайеге. Быть въ пенсіонѣ, воіѵеге ап-
пиагп ресипіаш рго ѵісіи еі (Іізсірііпа.
*27
ПЕП
ПЕР
28
Брать, принимать въ пенсіонъ, гесіреге
аійріѳт іп йізсірііпат рго аппиа тегсейе.
Держать пенсіонъ, ассіреге респпіат ап-
ииат рго ѵісіи еі йізсірііпа.
ПЕНСІЯ, 8іірет1іит Ргіпсіріз ІіЬегаІі-
Іаіе сопсеззит; соттода етегііж тіііііае
{о воинахъ). Получать пенсію, аппио зіі-
реибіо Ггиі. Оставить кого па пенсію, ѵа-
еаііопет іиииегіз аіісиі даіе.
ПЕНТИКОСТІЯ. Репіесозіе ; Гезіиш
•реиіесозіез.
ПЕНТЮХЪ. V. рІеЬ. Нолю артезііз;
зиетшп гиз.
ПЕНЬ. Тгипсиз агЬогіз (Теза?. Вырыть
пень, Ігиисит ейодеге. 2) Рег ш. іпЬа-
Ьіііз, Іагдиз. Онъ сталъ въ пень, оЬпш-
іиіі, 1о<|иеп<Іо Ьаезіі; де зіаіи зио де]есІиз,
йпіпю сонзіегпаіиз езі.
ПЕНЬКА. СаппаЬіз. Вить канаты изъ
пеньки, Сипез е саппаЬі іогциеге, песіеге,
Пеньковый, саппаЬіпиз, е саппаЬі сопГес-
іиз, саппаЬі соизіапз, зѳгѵаікіж саппаЬі
зегѵіепз.
ПЕНЬКИ. Саиіез гесепз ехогіепіез ріи-
шагит.
ПЕНЯ. ОрртоЬгіит, сопѵісіит. 2)Ми1с-
іа. Пенный, ехасіиз. Пеняніе, ехргоЬгаІіо.
•Пенять, ехргоЬтате.
ПЕПЕЛИЩЕ. Агеа Йотиз Йейа^гаіа?
цлн іпсенйіо аЬзипіІа?.
ПЕПЕЛОВИДНЫЙ. Сіпегеиз, сіпега-
сеиз, сепегісіиз.
ПЕПЕЛЪ- Сіпіз. Горячій п., ГаѵіІІа.
Превратиться въ пепелъ, йеОаугаге. соп-
Яа^гаге, сотЬигі, іп сіиегепі ѵегіі (объ
нетлѣніи), іп зз. сіпіз, Іегга. Городъ об-
ратить въ пепелѣ, птЬет сопстетаге, іп-
сепйіо йеіеге, Ііатпііз йеіеге, іпсепйіо
аЬзшпеге. Обратить пъ пепелъ какую
страну, ге&іопет іигріззітіз іпсеийііз йе-
аогтаге. Огонь тлѣетъ подъ пепломъ,
•СІпеі'О Іаіеі оЬгиІиз ідиіз. Куча пеплу,
сіпегез. Обратить городъ въ кучу пепла,
іпсепйіо игЬепі аЬзитеге, іп сіпегез ѵег-
Іеге. Пепельный, сіиегеиз. Пепельнаго
цвѣту, соіогіз сіпетеі.
ПЕПЛОПРИТЯГАТЕЛЬ. Тигтаііпиз.
ПЕРВЕНЕЦЪ. Ртітит аепііиз, ргіто
депііиз, рго^етіиз; паіи та)ог, ргіог (если
рѣчь идетъ о двухъ), паіи тахітиз, ргі-
тиз (о многихъ). Первенство, ргішо^е-
пііига. 2) Ртіпсіраіиз, ргітиз Іосиз; ргіо-
гез пли ргіта? рагіез. Они хотятъ во
всемъ первенствовать, ргітоз зе оіппіипі
гетипі еззе ѵоіипі. Первенствую, ртітит
или ргіпсірет Іосит Іепеге; ртітит еззе,
ргітаз рагіез Іепеге; зитто Ьопоге Ьа-
Ьегі. — Первенькій, ргітиз. Первенькіе
плоды, ргіті Ггисіиз. Первенькіе цвѣты,
ргітіііѵі (Іогез. Первина, первинка, ге»
поѵа, поѵит. Ему это уже не первина,
ііа'С гез еі езі поіа, поп езі іпзоіііа.
ПЕРВЕНСТВОЛЮБЕЦЪ. Поттапді
сирібпз, ітрегіозиз.
ПЕРВОЕ. (81.) І*гіто, ртітит; ргіто
Іосо; апіе отпіа.
ПЕРВОБРАЧІЕ. Ргіта.1 пирііа.1, ргі-
тит таігітопіит. Первобрачность, зіа-
Іиз Ьотіпіз ргііпаз пирііаз а^епііз, ргіпііз
пиріііз ]ипсІі. Первобрачиыіі, ргітіз иир-
Іііз )ипсІиз; ргіто таігітопіо )иис(из. 2)
Ргітагит ііирііагит, ргіті таігііиопіі.
ПЕРВОБЫТІЕ. Ргіпсіріит , ргітог-
Йіит. Первобытный, ргітаеѵиз. Перво-
бытное человѣка состояніе, ргітаеѵі Ьо-
тіпіз зіаіиз. Первобытная церковь, ргі-
тагѵа или ргітогит Іетрогит ессіезіа;
ргіта еі апіічиіззіта ессіезіа. 1
ПЕРВОВЕРХОВНЫЙ. Ргіог, ргіта-
гіиз. Первоверховные Апостолы Петръ и
Павелъ, ргітагіі Арозіоіі Реігиз еі Раиіиз.
ПЕРВОЖЕНЕЦЪ. Ргііпаз пирііаз
а^епз.
ПЕРВОЗВАННЫЙ. Ргіто ѵосаіиз.
29
ПЕР
ПЕР
30
ПЕРВОЗДАННЫЙ. Ргоіоріазіоз.
ПЕРВОНАЧАЛЬНАЯ пища людей бы-
ла земные плоды. Ргітиз еі апіічОІ58,ши8
ѵісінз егаі іегга? Ггидез.
ПЕРВОНАЧАЛІЕ. йиттит ітрегіит;
вшита гегит; ргіпсіраіиз, дотіпаііо, «іо-
тіпаіиз. Нервоначальникъ, Чи* зиттае
гегит ргаеезі; (,иі зиттит §егіІ вдаці-
зігаішп; зшптиз апіівіез; Іоіі геі (адтіпі-
зігапда? пли ^егепйа?) ргэерозііиз, ргэеГес-
іив. Первоначальный, ргітиз, ргіпсіраііз.
Первоначальныя основанія науки, ргіпсі-
ріа, еіетепіа, іиіііа йосігіпа?. Первой,
слова, ѵегЬа ргіпсіраііа, ргітіаопіа.
ПЕРВОМУЧЕНИКЪ. Уиі ргітиз тог-
Іет раззиз оЬ СЬгізІіап. ге!і§іопет.
ПЕРВООБРАЗНЫЙ. Ргітіііѵиз, паіі-
ѵив. Первообразныя слова, ѵосаЬиІа па-
ііѵа, ргітіііѵа.
ПЕРВООСНОВАТЕЛЬ. Ргітиз аисіог
(Йосігіпа?).
ПЕРВОПРЕСТОЛІЕ. Кирегіиз сопзі-
зіогіит ессіезіазіісит. Первоіірестоль-
іиікъ, ргітагіиз АгсЬіерізсориз. Перво-
престольный, ргітагіиз, ргіто Іосо зе-
допз. П. градъ, сариі ге§ні; зейез еі <Іо-
тісіііит ітрегіі.
ПЕРВОРОДНЫЙ. Ргіто репііиз; ргі-
то заіиз; Шіиз ргітиз, апіе цист пиііиь
аііиз ех іізйет рагепІіЬиз ебііиз езі. Пер-
вородные плоды, ргітіііа?. Приносить
Богу первородные плоды, ргітіііаз Нео
ойегге. Первородный грѣхъ, рессаіит
огі^іпаіе; ѵіііозііаз іппаіа. Первородство,
ргітоветіига. Право первородства, |из
ргітовепііигае. Перворожденный, ргіто
ееиііив. Перворождуся, зі., ргітит иазсі.
ПЕРВОСВЯТИТЕЛЬ. Тііиіиз ргіта-
гіогит ргаіаіогит. Первосвятителевъ,
ай ргітагіиш рга-іаіит регііпепз. Перво-
святительство, аіВиііа5 ргішагіі рпвіаіі.
ПЕРВОСВЯЩЕННИКЪ. Йиштиз за-
сегдов. Первосвященниковъ, иервосвя-
шешіическій, зишші засегйоііз; зитто
засегдоіі ргоргіиз. Первосвященство, ді§-
пііаз зишті засепіоііз.
ПЕРВОСЛОВІЕ- (81.) 8егтопіз ргіпсі-
ріит, ргіта? рагіез бісепді.
ПЕРВОСОВЪТНИКЪ. 8епіог сопзіііа-
гіиз.
ПЕРВОСОНІЕ. І’гітиз зотпиз.
ПЕРВОСТАТЕЙНЫЙ, первостепен-
ный. Ргіта? сіаззіз. Первостат. купецъ,
тегсаіог ргітае сіаззіз Первостей. Ар-
хіерей, Ерізсориз ргіті огйіпіз иля зрес-
іаііззітиз зиі огдіпіз.
ПЕРВОСТРАДАЛЕЦЪ. Сиі ргітиз
тогіет раззиз оЬ Сіігізііаи. геіі^іопет.
ПЕРВОС-ЬДНИДА. Піасоиізза. Перво-
сѣдалище , ргіог зейез, ргітиз Іосиз; ргі-
тит ІгіЬипаІ. Первосѣдальный, ргітит
Іосит оссираиз. Первосѣданіе, ]из ргае-
зі<Іеп<іі.
ПЕРВОУЧИНА, первоучинка и пер-
воучка. Ргітиз сопаіиз, ргіта Іепіаііо.
Это первоучка въ другой разъ лучше
сдѣлаю, Ьос езі, диой ргітит Іепіаѵі,
ііегит ша^із еІаЬогаЬо.
ПЕРВЫЙ. Ргітиз, ргіпсерз (когда го-
ворится о многихъ, съ такимъ различіемъ,
что ргітиз указываетъ на время и поря-
докъ, а ргіпсерз на чинъ или достоин-
ство. — Если рѣчь идетъ о двоихъ, то
первый изъ нихъ выражается чрезъ ргіог,
а второй чрезъ розіегіог; въ случаѣ жъ
, ссылки на два предшествующіе предме-
та, употребляются мѣстоименія для од-
ного Ше, а длн другаго Ігіс. При употре-
бленіи слова первый въ значеніи край-
ній, полагается иііішиз, иоѵіззітиз: съ
перваго дѣтства, аЬ иііііпа риегіііа). Вос-
поминаніе о первомъ времени, гесогйаію
иіііті Іетрогіз. Первая часть хвоста, по-
• ѵіззіта саиба вм. иіііта рагз сайда?; —
31	ПЕР
оріішив, ргзекіапііввітив. Первый чув-
ствую иасчастія, первый все зазнаю,
первый извѣщаю , увѣдомляю, ргішнв
веиііо таіа повіга, ргітив гевсіясо от-
піа, ргішнв оЬпипІіо. Быть изъ пер-
выхъ людей въ государствѣ, іп ргіпсі-
ріЬив евве. Кто первый подаетъ свой
голосъ, дш яепіепііае ргіисіраіиш Іепеі.
Онъ первый началъ говорить, ргіоге
Іосо йіхіі; ргіпсеря 8егшоиІ8 огйіепйі
Іійі. Подвергаться первому или прежде
всѣхъ опасности, ай отпіа регісиіа ргіп-
сірет е58е. Послать перваго, прежде
другихъ, ргаетіііеге. Консулъ въ пер-
вый разъ, сопвиі ргітшп. При моемъ
первомъ вступленіи въ службу, сит ргі-
тит Гогит аііі&і. Первый встрѣчный
или кто п. попадется, ргітіі8 длівдие.
Я первый это сдѣлалъ, гет ппііо ехет-
ріо Гесі. При первомъ случаѣ, ргіта ос-
саяіопе оѣіаіа. Первое = самое важное,
важнѣйшее, бпттит, тахітнт, сарні.
Считать что первымъ, важнѣйшимъ, пі-
іііі ргін8 Гасіешіиш риіаге. Онъ первый
изъ Римлянъ писалъ объ ЭТОМЪ, І8 ргіп-
серв ех Ьаііиія Ьюс Ігасіаѵіі. Оиъ счи-
таетъ себя первымъ гражданиномъ, іііе
8е ргіпсіреш сіѵет риіаі. Фирміане пер-
вые вызвали:». дать деньги, Гігтіапі
ргіпсірев Гнегипі ресипіге роііісепйае. Онъ
первый начиналъ сражаться, вступалъ въ
бой, ргіпсер8 ргяіічпі іпіЬаІ. Первый и
совѣтчикъ и говорунъ, ргітив СОП8ІІІО еі
Ііпдиа. Въ первый же день, ргішо дио-
дие <1іе. Въ первый же разъ, ргішо дио-
дие Іетроге. Первому начинать или дѣ-
лать что, іпіііиш геі аіісщив Гасеге, са-
реге, йисеге. Быть первымъ въ чемъ
нибудь, въ своемъ родѣ, ргіпсіреш евяе
іп аіідиа ге, оріішиш, ргюяіапііяяітит
С88е іп аіідио кепеге. Первый по уму м
знанію, іп^епіі еі йосігіпае ргіпсеря. Пер-
вер	за
вые люди въ какой землѣ, въ какомъ го-
родѣ, сіѵііаіів ргіпсірея. Первый чело-
вѣкъ своего вѣку или въ своемъ вѣкѣ,,
яесніі аиі пиііі 8есип<1и8. Занимать пер-
вое мѣсто, ргітав или ргіпсіраінт Іеиеге.
Дать кому первое мѣсто, аіісиі ргішав
«іаге, сопсейеге, сіеіегге.
ПЕРВЫЙНАДЕСЯТЬ. Ѵпбесішия.
ПЕРВѢЕ. Апіе, ргіия. Онъ первѣе
всѣхъ пришелъ, таіигіив, диат аііі или
ргітиб ѵепіі. Первѣйшій, ехітінв, зресіа-
ІІ88ІШН8.
ПЕРГАМИНЪ. МетЬгапа, сйагіа рег-
§атепа. Пергаминный, тетЬгапеия, рег-
"атспия. II. мастеръ, оріГех сЬагІ® рег-
йатепае.
ПЕРДЕЖЪ. Ѵепіив , Оаіия , сгерііив
ѵепігія. Пердѣть, рейеге, Яаішп сгері-
Іитцие ѵепігів етіііеге, сгерііит уепігів
геййеге.
ПЕРЕ и ПРЕ. Рга>ро8ІІіо, дню сотро-
пііиг сиш ѵегЬів, а<і]есІіѵів еі адѵегЬіів,
геяропдеідие рагіісиіа? ре г.
ПЕРЕБАВЛЯЮ, перебавлпваю. Ріив
ваіів абііеге, ріия аедио абсіеге, абрсеге.
Перебавка, ріие а'дио адЛіІит, афесіит.
ПЕРЕБАЛТЫВАНІЕ. Регтіхііо; рго-
тівсиа а^ііаііо. Перебалтываю, ріив ваіів
ащіаге ; рготівсие ащіапііо регтівсеге
отпіа. Переболтать пиво съ дрожжами,,
сюгеѵівіат еі Гаесет рготівсие а^ііапдо
регтіясеге. 2) Епипііаге; Іетеге <1іѵиІ-
(;аге пли іп ѵиі^ив еПегге. Онъ перебол-
талъ все, что видѣлъ и слышалъ, ошпіа,.
дна' ѵідегаі еі ашііѵегаі, епипііаѵіі, а<1
аііоя беіиііі. Перебалтываюсь, ргошівсиа
арііаііопе регшівсегі.
ПЕРЕБИВАНІЕ. Сопіивіо (оііагиш);
сабев, оссідіо; регіигйаііо, ІигЬаІіо, соп-
Гикіо; регвсгиіаііо, регуевіі^аііо; деуесНо,
Йериіяіо; іісііаііо яирга аііоя; шегеаіига
шіпиіа; пе^оііаііо, шегеаіига ІаЬегпагіа;
ПЕР
ПНР

геОехіо сіаѵі. Перебиваю, соПИшЛеге,
ігап#еге. Перебить посуду, сопіипбеге,
Ггаидоге ѵаьа. 2) Ліи 1105 са*беге, оссібеге,
беуісеге, беіеге. Перебить много непрія-
телей , п>и1І08 Ьозіев оссібеге; іпцеиіі
саебе Ьояіеш ргояіегпеге. Наповалъ всѣхъ
перебить, аб іпіегпесіопепі сагбеге. II.
дворовыхъ птицъ, ресив ѵоіаіііе, аѵев со-
Ьогіаіев опшев пгасіаге, уириіаге. 3) Сои
Іипбеге ріа^ів. Всѣхъ своихъ слугъ пе-
ребилъ, опіпет Гатіііат ри§пІ8 соиіибіі.
4) Іпіегреііаге, іпіеггитреге. Перебить
чью рѣчь, Іочиепіет аііциет или айсиупа
вегпюпет (іпіегреііаге), іпіеггитреге. II.
кому- дорогу, аіісиі ѵіат іпіегсіибеге; аіі-
сиуиз абіішп іпіегсіибеге, рга'зеріге. 5)
ТигЬаге, регіигйаге, тівсеге, регтівсеге,
Перебить книги, ІіЬгоз ІигЬаге; ІіЬгов
рготіясие, регтівіе ропеге. 6) Йсгиіагі,
регясгиіагі, регѵевіі^аге, іиврісеге. Всё
до ииткп перебилъ и не могъ сыскать,
нпатчиапиріе гет еііат 1еѵі88Ітат рег-
ѵезіі^аѵіі, іпврехіі еі іпѵепіге иоп роіиіі.
7) 5 кого что, ѵіпсеге, рггесиггеге, апіе-
ѵогіегс, ргжѵегіеге. Перебить у кого мѣ-
сто, аіісиі типиз рга ѵегіеге. П. у кого
невѣсту, вроияат яіибіо вирегаге или ап-
Івѵегіеге. II. у кого лохву, аіісиі саріа-
Іат ргачіат ѵісіогет рга гіреге. Пере-
бить , перевести , переколоть, яіга^ет
ебеге. 8) 8ирга аб|ісеге. 9) Міпиіат или
ІаЬегпагіат тегсаіигат ехегсеге. 10)
ѴгоЬе ѵегЬегаге, бе Іана еі хуііпо. 11)
Яесив, аііо Іосо й^еге, аійреге, сіаѵиіів
Йгтаге. Перебить обои, Іареіа зесив, аііо
іиобо аі'Гщеге. II. картину, аііо Іосо Іа-
Ьиіаш рісіаго сіауиіія Йгтаге. Перебить
лавочку у кого, аіічиепі апіеѵегіеге. П.
языкъ, ііііегаз бісепбо оЬясигаге, орргі-
шеге. Часы перебиваютъ, яопия іюго-
1о“іі еві іиогбіпаіиз; Ъогоіоріищ іпаечиа-
іііег зопаі. Перебиваюсь, соп'.ипбі. Ггапгр.
Посѵда вся перебилась, отпіа газа Ггасіа;
сопіияа зипі. 12) ТЕ^гс яе вшііпеге; ті-
веге, бигііег ѵіѵеге. 13) ТигЬагі. Вино
перебилось, ѵіаиі» вріввііибіпеш сопіга-
хіі, ІигЬібит Гасіит еві. 14) Сопіегі. Чай
перебился, Піеа тиіио аіігііо ехіепиаіа
еві. Перебивка, зсгиіаііо, регясгиіаііо.
15) Мідгаііо, беті^гаііо, сгеЬгж или Гге-
Чиепіаіае беті^гаііопез тіЫ тоіевіаг, іп-
ѵіаае ыт(. Перебивный, возъ сѣна, ѵеЬея
йвпі аіііег опегапбо бетіпиіа.
ПЕРЕБИРАНІЕ. Ясгиіаііо, регясгиіа-
Ііо, ііізресііо, регсигаіо. Перебиратель,
переборщикъ, всгиіаіог. Перебираю, іи-
врісеге, ясгиіагі, регчиігеге, іи огбіпет
гебіееге; 8е1і{>егѳ, ехсегреге, ехсегпеге.
Перебирать овощи, Ггисіив зеіі^еге, ех-
сегреге. 2) Сареге, ассіреге, яитеге (иоп
пиІІІ8 ІетрогіЬия еі 8І^ШаІіт). Въ тече-
ченіи года перебралъ онъ товарами на
1000 рублей, сігситѵоіѵепіе аппо ассе-
ріі тегсез тШе гиЫов таіепіев. 3) Еха-
тіпаге еі яоіѵеге, йеіп геіісеге, гепо-
ѵаге; іп огбіпет гебі^еге, Ьопит веіі&еге
еі таіит ге)іссге. Полъ разсохся, на-
добно его перебрать, ІаЬиІаІшп віссаіит
681, ори» езі, иі ргіия воіѵаіиг еі Іит ге-
поѵеіиг. Всѣхъ насъ-должно перебрать,
наказать, рипіеибі, сазіі^апбі, ехапііпапбі
зшпиз опіиеь. 4) Ехатіпаге, регзстиіагі,
регдиігеге. Въ сундукѣ до нитки пере-
бралъ и не нашелъ, іп песо аб тіпиіат
гет регчиізіѵі еі пои іпѵепі. Перебраться
изъ дому, въ другой покой, гебев тиіаге.
5) Ѵегеаге, регсиггеге. Что вы переби-
раете своими перстами? чиіб аі^іііа Іиіз
ѵегза»? Перебирать листы въ книгѣ, і'оііа
ІІЬгі регсиггеге. Перебрать ногами о зай-
цѣ, авііаге ребе® ргіогее. 6) ѴегЬегаге;
ѵегЬегіЬи» савіі^аге. Онъ часто слугъ
своихъ перебираетъ, Ггечиепіег Гапііііат
8иаш ѵегЬогіЬиа савіі^аге воіеі. 7) Эта бо-
35	ПЕР
лѣзнь всѣхъ переберетъ, если усилится,
Ьос тогЬо, еі іпѵаіиегіі, ипіѵегві орргі-
тепіпг. Перебираюсь, йото, е йото ті-
ргаге, етіргаге, аіічіі йотісіііит, аііат
вейет чиаегеге, реіеге; Ігапвіге, Іга]ісеге.
Перебираться чрезъ рѣку, Оишеп Ігап-
віге, Ігапвйгейі, Ігапвтіііеге.
ПЕРЕБИТЫЙ. Ггасіпз, сопіивпв. 2)
ТигЬаІив, регІигЬаІив. Перебой, вопив
іюгоіо^іі ітечиаіів.
ПЕРЕБОЙКА, Сепив рівсіит ехсірчіі.
ПЕРЕБОЙНИКЪ. Оѵит, чпой аііа Йи-
гіііе вирегаі еі чио тика Ггасіа випі.
ПЕРЕБОЙЩИКЪ. Оиі вирга аййспйо
гегшп ргеііа сопІигЬаге воіеі.
ПЕРЕБОРАЗЖИВАНІЕ, можно выр.
гл. Переборазживаю.. Вепио виісаге, йе-
пио виісов іпй^еге Іеііигі.
ПЕРЕБОРАНИВАНІЕ, можно выр. гл.
Перебораниваю. Вепио оссагс.
ПЕРЕБОРАЮ. Аііит рові аііит ѵіп-
сеге, Ііиті рговіегпеге, а<1 Іеггат аГОі^еге.
ПЕРЕБОРКА. Міргаііо, йетідгаііо. Ча-
стыя переборки скучны, сгеЬг® или Гге-
Чііепіаі® ті^гаііопев тоіевіаі випі. 2) Іп-
Іегверітепіпт. Переборный, ріив ждио
витіпя, ассеріив. Переборныя деньги,
ресипіа ріи.ч ;ечоо вптіа, ассеріа. Пере-
борщикъ, см. перебиратель. Переборъ,
Чиой вирга еві, цпой вирегеві. II. де-
нежный, чиой вирегеві ресипіа. 3) Ве-
гета апітайѵегвіо, со^піііо. 4) Съ новаго
іода всѣмъ рабочимъ людямъ опять бу-
детъ переборъ, аппо іпсіріепіе ошпев
орегагіі йепио гесепвеЬипІит пптегивчие
еогшп іпіЬіІиг.
ПЕРЕБОРЫ. Вегіев всориіогит, ^епив
йергеввіогшн саІаггЬасІагпт.
ПЕРЕБРАЖИВАЮ. ЕЬічие, отпіЬив
Іосів іпсейеге, зраііагі, атЬиІаге. Пере-
бродить всѣ улицы, отпев ріаіеав, ѵіав
регадгагс.
ПЕР	3®
ПЕРЕБОРАНИВАЮ. Мпііов, а1іищ
рові аііит оЬіиг^аге, ѵегЬів савГі^аге, іп.
сгерііаге. Онъ всѣхъ тутъ бывшихъ пе-
ребранилъ, отпсв чиі Ьіс айегаиі, ѵегЬів
савііраѵіі, іпсгераѵіі. 2) ОЬ^пгкапйо аіі-
Чибт вирегаге, ѵіпсеге. Кто изъ пикъ
кого перебранилъ? иіег еогшп оЬдигвап-
йо ѵісіі, вирегаѵіі, вирегіог іпсгерапйо.
Гиіі? — Перебраниваюсь, іпіег ве аііег-
сагі. Оии всѣ перебранились между со-
бою, ошпев іпіег ве аііегсаіі випі. Онъ со
всѣми перебранился, ошпев іп огЬет рго-
Ьгіз еі таіейісіів ѵехаѵіі. Перебранка, ти-
Іиа аііегсаііо; тиіиае Іііов.
ПЕРЕБРАСЫВАНІЕ, при перебрасы-
ваніи. Іп Ігапвтіііепйо. Перебрасываю,
ігапвіісеге, Ігапвтіііеге. Перебросить ка-
мень чрезъ кровлю, Ігапвтіііеге Іарійо
Іесішп. 2) АІіо іасеге, тіііеге. Куча
не у мѣста, надобно ее перебросить, асѳг-
ѵив еві аііепо Іосо, аііо еві ргоіісіепйив.
3) І.оп"ічв тіііеге. Бомбардиръ въ мѣрѣ
своей ошибся и перебросилъ бомбу, ті-
Іев Іогтепіагіив іп тойо рессаѵіі ругоЬо-
Іитчие Іоп^іив иііга йевііпаіит реііѵіі;
Перебрасываюсь, тиіио іасіи веве іпсев-
веге реіеге. Ь) 8іЬі іпѵісет рііат йаге,
тіііеге, ассіреге. 4) Тгарсеге. Пере-
броситься черезъ заборъ, Ігарсеге вері-
тепішп. 5) Переброситься къ непрія-
телю, Ігапвіге ай айѵегзагіоя.
ПЕРЕБРИТЬ. Миііогппі йеіпсерв Ьаг-
Ьаш аЬгайеге.
ПЕРЕБРОЖУ. Ѵіх, .т"ге, таіе іпсе-
йеге. Старикъ едва перебрелъ улицу,
вепех ;ер>ге ай бхігетаіп ріаіеат регге-
реге роіиіі. Ь) ЕІитеп ѵайо ігапвіге. Пе-
реброска, см. перебрасываніе. Перебро-
шенный, Ігаіесіив, Ігапвіпіввив.
ПЕРЕБРЫЗГАННЫЙ. ОтпіЬив Іосів
аврегвив. Перебрызгиваю, отиіЬив Іосів
нлн репііив аврегреге, сопврег^еге. Пе-
ПЕР	38
яахит іп йіѵегвит ѵоіѵегѳ. Перевалить
сѣно изъ сарая въ сараи, йепит е Гсепііі
іп Гоепііе сопіісеге. 2) Іп йіѵегвит 1га-
Ьеге. Барку съ дровами перевалили на
другую сторону, Іепнпсиіив Іі^пів опега-
Іив іп йіѵегвпт регігасіив еві. — Пере-
валиваюсь, м. б., ѵасіПаге. Перевалъ,
Ігасіив паѵіёіі а гіра ай гірат. 2) МогЬив,
чио ріигев аііив рові аііит ІаЬогаЬапІ.
ПЕРЕВАЛЯТЬ. Пепио янЫ^епе. 2) 8и-
Ьірепйо сопвитеге. Всю шерсть пере-
валять въ войлоки, отпет Іапат ай соас-
Ііііа виЬі^ѳпйо сопвитеге.
ПЕРЕВАЛЯТЬСЯ. Аііит рові аііпгг.-
или йеіпсерв ѵоіпіаіит евве. 2) Аііит
рові аііит тогЬо соггірі, іп тогЬит са-
йеге, іисійѳге. Занесена была болѣзнь въ
домъ, и всѣ въ немъ перевалялись, тог-
Ьив йотит ітрогіаіив егаі еі отпев іп
еа ѵів тогЬі іпсеввіі.
ПЕРЕВАРЕНІЕ, перевариваніе. Аітіа
сосіига, сопсосііо. 2) Ііегаіа, гереіііа сос-'
Ііо. Перевареныіі, ріпв ваііз сосіив; йепио
сосіив. Перевариваю, йепио сочиеге, ге-
сочиеге. Тѣ же щн переваривать, (ргоѵ.),
еапйет сапіііепат сапеге. Переваривать,
сіЬшп йірегеге, сопіісеге; соисочиеге. 3)
Миііпт, тика йесочиеге, сопйіге. Хо-
зяйка всѣ ягоды иореварила, таіегіаті-
Ііав (Ьега) отпев Ьассав йесохіі, вассЬаго
сопйіѵіі. 3) Ріив ваіів, ріив а?чио сочиеге.
Переварить мясо, рыбу, сагпет, різсет
ріив ®чио сочиеге. Переварка, желѣза,
Геггит гесивит; іпсийе йіСІісІит. Пере-
варный, гесивив, іпсийе йіСІісіив.
ПЕРЕВЕДЕНЕЦЪ. Іпчиіііпив іп аііапз
вейет Ігайисіив. Нсреведоика, іпчиіііпи
іп а. в. Ігайпсіа. Переведеніе, Ігайисііо
іп аііат вейет. 2) Пеіеііо, аЬоШіо, ех-
вііпсііо. Переведенный, іп аііат вейет
Ігайисіпв. 3) АЬоІіІцв, йеіеіив, ехвііпсіив.
ПЕРЕВЕЗЕНІЕ, перевозка Тга]есІив?
37	ПЕР
ребрызгать все платье, отпіЬив Іосів ѵе-
5іет сопврегвеге. 2) СіЮ ігапвсиггеге.
Онъ какъ стрѣла черезъ ровъ перебрыз-
нулъ, сію иіі вадіііа Говват Ігапвспггіі.
Перебрызгиваюсь, ве айерегвеге, сопврег-
р-егѳ. Фдучи верьхомъ, весь перебрыз-
гался, ечио ѵесіив Іоіит ве ачиа Іиіиіепіа
аврегвіі. 3) 8е іпѵісет аврег^еге, соп-
врег^еге, ве іпѵісет ачиа Іиіиіепіа соп-
врег&еге.
ПЕРЕБѢГИВАЮ. Регспггегс Іосит
или рег Іосит. Перебѣгать всѣ улицы въ
городѣ, отпев игЬів ріаіеав регсиггеге.
2) Нис еі іііпс сиггеге. Онъ то и знаетъ,
что перебѣгиваетъ, піЫІ аііий, чнат Ьис
еі іііис сиггіі. Перебѣгивать изъ дому
въ домъ, овііаііш сиггеге, Перебѣгива-
ніе, перебѣганіе, Ігапзсигвив. Перебѣ-
гаю, регсиггеге, сиггеге, ѵеЬі рег. Пере-
бѣжать цѣлую милю, Іоіит тііііаге рег-
сштеге, сопіісеге. Мы перебѣжали трид-
цать верстъ безъ перемѣны, Ігі^іпіа чѵег-
віав Коввіса піііііагіа регѵееіі вптив ипо
Іепоге. 3) Тгапвіге, ІгзивГи^еге ай Ьовіев.
Перебѣгъ , Ігапвііив, ііег. Застрѣлить
зайца на иеребѣгѣ черезъ дорогу, Іеіо
оссійеге Іерогет сиггепіет рег ѵіат.
Перебѣжаніе, см. перебѣгиваніе. Пере-
бѣжпикъ, 1гапвйі"а, регіона.
ПЕРЕБѢЛЕННЫЙ. Вепио йеаІЬаІив.
Ь) Іп сЬагіа рига или типйа вегіріив.
Перебѣливаніе, ііегаіа, гереіііа ІгиІІівва-
Ію. Перебѣливаю, йепио йеаІЬаге. с) Іп
сЬагіа рига всгіЬеге. й) Ріив }ив1о йеаІ-
Ьаге. е) Тоіпт аІЬо соіогѳ іпйсеге. Пере-
бѣлка, перебѣдъ, гев пітіорегс йеаіпаіа.
ПЕРЕВАЗЖНВАЮ- ІІаЬепав или Іога
аіііег Ггепо аііі^аге; ііогит ЬаЬепав Ггепо
аііідаге.
ПЕРЕВАЛЕНІЕ, переваливаніе, можно
выр. гл. Переваливаю, ѵоіѵогѳ іп сопіга-
гіат рагіет. Камень па другую сторону,
39	ПЕР
ІІЕР	40,
Ігапвтіввіо, Ігапвтізвив, ІгапвгеЫіо'. Пе-
ревезенный, Ігаивтіввив, Іапвѵессіпз.
ПЕРЕВЕРНУТЫЙ. Ііеіогіив. II. ключъ,
-сіаѵів «Ісіогіа. 2) Еѵоіиіив, ѵоіиіиз. Пере-
вернутая страница, ра^іпа ІіЬгі еѵоіиіа.
Перевернутое слово, ѵегЬит іп ре]ив <1е-
Іотіиш.
ПЕРЕВЕРСТЫВАНІЕ. Пегаіа гедиа-
ііо; аріа ровіііо или соііосаііо; ехюдиабо.
Переверстанный , ііегит юдиаіив, аріе
ровііив, соііосаіив; ехюдиаіив; аііо огбіпе
бівровііиз. Переверстывать, ііегит, <1е-
пио гедиаге, аріе ропеге, соііосаге; ехге-
диаге; аііо огбіпе бівропеге.
ПЕРЕВЕРТКА. ВиЬіІа тиіаііо. Пере-
вертываніе, члюча, сіаѵів Деіогіа. Пере-
вертываю, еѵоіѵеге, ѵегіеге, іп ѵегіеге.
Перевертывать листы въ книгѣ, еѵоіѵеге
ра^іпаз ІіЬгі. Перевернуть кого съ боку
на бокъ, аіідиет іп отпев рагіев іопціе-
ге, ѵѳгваге. Перевернуть ключъ, сіаѵеіп
^еіогдиеге. 2) Регѵегве іпіегргеіагі. Онъ
«совсѣмъ перевернулъ дѣло и далъ ему
другой смыслъ, гет Іоіат ргаѵе іпіег-
ргеіаінв е8І. Перевертываюсь, беіогдпегі.
Ь’олѣсо въ часахъ совсѣмъ переверну-
лось, гоіиіа Ьогоіо^іі таіе ргоседіі: то-
іив Ьогоіо^іі ріапе регІигЬаіпв еві. 3) Ѵо-
іипіав соттиіаіиг, вепіеиііат 8иат ти-
Іаге; а вепіепііа 8иа «іесеііеге. 4) Е ІигЬів
«е еѵоіѵеге; веве бе ге ехребіге. Онъ кое
жакъ перевернулся, чтобы докучнымъ
удовлетворить заимодавцамъ, ѵіх аздге
пли ѵіх ѵіхдие гетебіит абѵегвив тоіе-
зіов сгебііогев герегіі. Перевертышъ, сііа
сопѵегвіо, диае а "гаѵіоге ісіи іііаіо рго-
Гесіа еві.
ПЕРЕВЕРЧЕННЫЙ. АШег сосЫе®
оре іпвегіив, Зеіогіив. Переверчиваніе,
іогііо, іогііо іттиіаіа; іогііо ѵіііова. Пе-
реверчиваю, Іогдиеге, аіііег сосЫеге оре
іпаегеге. Перевернуть винтъ на другое
мѣсто, аііогзигіі или іп соиігагіаш рагіеіп
сосЫеж оре іпвегегѳ. 2) Осіогдиеге, рег-
регат Іогдиеге. Перевернуть ключъ, ѵі-
Ііове Іогдиешіо сіаѵеш ііергаѵаге. Пере-
верчиваюсь , беіогдиегі, ѵіііова Іогііопе
Зергаѵагі. Винтъ не держится, онъ пе-
вертѣлся, сосЫеа поп Іеиёі, ѵіііова Іог-
ііопе дергаѵаіа еві.
ПЕРЕВЕРШАЮ. Кеш, іііеш гесовпов-
сете еі аііаш вепіепііат Гегге. 2) Аіііег
ропеге іп тобит теіое. Раскиданные вѣ-
тромъ перевершиваютъ, піеіа? Ггепі Оапбо
вігаізе аіііег бівропнпіиг.
ПЕРЕВЗНУЗДАНІЕ, перевзнуздыва-
ніе, можпо выр. гл. Перевзнуздываю, аіі-
іег Ггепаге, іпГгепаге.
ПЕРЕВИВАНІЕ. Зоіиііо, ехріісаііо;
§1отегаІіо іп аііит огЬет. Перевиваю,
перевить всю пряжу, Іоіа Ша аоіѵеге, ех-
ріісаге. 2) Аіііег діотегаге. Перевить
нптки на клубокъ, 01а Ііпеа биріісаіа §1о-
шегаге іи аііит огЬет. Пер. сѣно съ од-
ного воза на другой, Гоенит ех^сигги іп
сиггит ІгапвГегге. 3) Ітріісаге, іпіехеге,
іпіегіехеге. Перевить плетешекъ золо-
томъ, Гипісиіиш аиго Іепиі бізсегпеге.
Перевить руку платкомъ, тапит тис-
сіпіо оЬѵоІѵеге. Перевиваюсь, ІпгЬагі,
регІигЬагі, регріесіі. Перевилась пряжа,
іііа регріеха випі. Перевивка, ріопіегаііо
іп аііиш огЬет. 4) Тгапвіаііо Гоепі ех
сигги іп сиггит.
ПЕРЕВИРАЮ. Аіідиет §аггі1и, соп
ГаЬиіаІіопе вирегаге. 2) Епипііаге. 3) Еі
пет Гасеге §аггіеп<1і, соиГаЬиІапбі.
ПЕРЕВИСЛЫЙ. Ітрешіепз, Ьис ро-
Ііи8 диат іііис репбепв. Перевиснуть,
ітрепбёге, Ьис роііиз, диат іііис репбёге.
ПЕРЕВИТЫЙ. Регіехіив, іпіехііів.
ПЕРЕВОДИНА.Ті§пит ігапвѵѳгвагіит,
ігапвѵбгвит, Ігапвігит.
ПЕРЕВОДЧИКЪ. Ресипіаш регшиіапв.
ПЕР
42
ПЕР
41
Переводный, соііосаіив іп аііа Іегга. Пе-
реводная еемья, Гатіііа іп аііа Іегга соі-
іосаіа. 2) Ресипіа регтиіаіа. 3) Епип-
Ііаіпв.
ПЕРЕВОДЧЕСКІЙ. Іпіегргеіі рго-
ргіив, а<1 еит регііпепв. Переводческая
должности, типив іпіегргсіів. Перевод-
чикъ неискусный, не нліѣющііі дара хо-
рошо объясняться, іпіегргев ітіівегіив.
ПЕРЕВОДЪ. Соііосаііо іи аііа іегга.
Пеіеііо, ехвііпсііо. 3) Сопѵегвіо, Ігапв-
Іаііо. Переводъ книги на Россійской
языкъ, сопѵегвіо ІіЬгі іп вегтопет Ков-
віешп. Нерейтн всѣ мыты, и переводъ,
отпіа ѵііж гоаіа ехрегігі. 4) Переводъ
векселя, ресипіа регтиіапба.
ПЕРЕВОДЫ. Саггііив, Гаші^егаііо. Пе-
реводы переводить, гіхав, Іііев Гасеге.
ПЕРЕВОЗКУ. СоІІосаге іп аііа Іегга,Іга-
^ісеге, 1га<1исеге. Переводить крестьянъ
на другое мѣсто, а^гіеоіав іп аііо Іосо
соііосаге. Переводить кого изъ одного
полка въ другой, аііциеш іп аііат соЬог-
Іет Ігайиссге. Переводить кого черезъ
мостъ, рег ропіеіп Ігайисеге. 2) Веіеге,
ехвііпеисге, Іоііеге. Котка наша пере-
вела всѣхъ мышей, Геіів повіга отпев
вивіиііі тигив. Вы у меня все деньги пе-
ревели, отпет ресипіат теат аЬвит-
вівіі, ехЬаивівіі. 3) Регтиіаге. Перевесть
деньги черезъ вексель, ресипіат регти-
іаге. 4) Рго аііцио воіѵеге. ІІ всѣ его
долги на себя перевелъ, отпіа е(ич <1е-
Ьііа тіЬі аіігіѣиі, воіѵеиба сигаЬо. Онъ
остальной долгъ на своего брата пере-
велъ, ге1іЧиит аеЬіІогит Ігаігі вио аі-
ІгіЬиіІ, е]ив Ггаіег во!ѵеп<1пт сигаЬіІ. 5)
ТгапвГегге, ѵегіеге, сопѵегіеге, ехргіто-
ге, гегМеге, іпіегргеіагі, ехріісаге. Пере-
водить съ Греческаго на Латинской, ех
Часть III.
Бгагсо іп Ьаііпит Ігапвіегге, сопѵегіеге;
іп 1.а1іпшп вегтопет ѵегіеге; Сгаеса іп
Ьаііпшп ѵегіеге. Перевести что на Ла-
тинскій языкъ, аІІ<іпі<1 ѣаііпге сопвиеіи-
гііиі Ігабоге. Переводить буквально, ѵег-
Ьит о ѵсгЬо илп <1е ѵегЬо ехргітеге. Пе-
реводить Ксенофонта, ХепорЬопіет ѵег-
іеге. 6) Епипііаге, «Іеіаіа а<1 поя аО аііов
геГегге, гіѵав Гасеге.
ПЕРЕВОЖУ. ТгапзѵеЪеге, Ігадісеге.
Перевези меня на ту сторону, Ігарсе те
іііис, іп аііат гірат; іп гііѵегвит. Пере-
вожусь, ті^гаге, бетіргаге, весіет ти-
Іаге. Изъ дому перевозиться въ другой,
ргівііпат вейет тніаге.
ПЕРЕВОЖУСЬ. СоІІосагі іп аііа Іегга.
Крестьяне переводятся въ другую де-
ревню, адгіеоіае іп аііо ѵіео соііосапіиг.
Межевая контора переводится изъ го-
рода въ городъ, соііе^іит а^гогит теи-
зіопіЬиз «Іевііпаіит ех игЬе іп игЬет
ІгаивГегІиг. 2) Ііебоеге, ехЬаигігі, соп-
вшпі. Бездѣльники нигдѣ не перево-
дятся, ітргоЬі Ъотіпев пиІІіЬі «Іейсіипі.
Деньги у меня всѣ перевелись, ресипіа
тіЫ репііив сопвитіа, ехЬаивІа еві. 3)
ТгапзГеггі, ѵегіі, сопѵегіі, ехргіті, ге<!<1і.
Что я читалъ по Гречески, переводится
на Латинскій языкъ, гріае Іе^і бгаесе, Ьа-
Ііпе гетіііііпіиг. Переведенный, ігапвіаінв.
П. стихъ, ѵегвпв сопѵегвив.
ПЕРЕВОЗКА. Тга]ес1іо, 1га]ес1ив, Ігапв-
ѵесііо, ѵесіига. За перевозку бревенъ за-
платить повозщпкамъ, рго Іі^погит ѵес-
іига воіѵеге ѵесіиагіів. Перевозный, ѵес-
Іогіив. Перевозное судно, паѵі^іит ѵес-
Іогіит; паѵісиіа ѵесіогіа, Перевозъ, Іга-
^ес^из, Ігауесііо, ѵесіига. Перевозъ черезъ
рѣку, 1га]ес1іо Питіпіз. Перевозъ чрезъ
Ахеронтъ, ігапвѵесііо АсЬегопІів. Безъ
3
43
ПЕР
ПЕР
44
риску за перевозъ, зіпе рѳгісиіі ѵесіи-
гге. На многихъ рѣкахъ нѣтъ перевозу,
шика Дитіна пиііит ЬаЬепІ Іга]есІит;
тиііогит Йитіиит пиііиз еві Іга]есІие.
Итти па перевозъ, Ігарсеге, ігапвѵеЬі
ропіопе.
ПЕРЕВОЛАКИВАНІЕ, можно выраз.
глагол. Переволакиваю, ІгаЬеге іи аііит
Іосит. Переволоченный, іп аііит Іосит
Ігасіив. Переволока, см. волокъ.
ПЕРЕВОРАЧИВАНІЕ, при перевора-
чиваніе листовъ въ книгѣ. Іп ѵегіепбів
Гоііів ІіЬгі. Чрезъ переворачиваніе сѣна,
зиріпапбо Ггепо. Переворачиваю, ѵегіеге,
зиріпаге. Переворачивать сѣно, ргатен
Гаісе безесіит еиріпаге. Переворачивать
листы, Гоііа ѵегіеге. Переворотить доску,
ІаЬиІат аіііег ѵегіеге. 2) Іпѵегіеге ѵе-
зіет, ѵезіет іпѵегіетіат сигаге. 3) Іта
зиттіз или отпіа регтізсеге. Онъ все
въ покоѣ переворочалъ, отпіа іп сиЬі-
сиіо регтіесиіі. 4) Онъ все дѣло перево-
ротилъ на свой ладъ, гет ай агЬіІгіит,
агЫІгаІи пли агЬіІгіо вио іпіегргеіаіив
еві; гет аб иіііііаіет виат іпвігихіі. Пе-
реворачиваюсь, ѵегіі, ілѵегіі. Листы въ |
книгѣ переворачиваются, Гоііа ІіЬгі ѵег- ।
Іипіиг.
ПЕРЕВОРАШИВАЮ. Ясгиіагі, рег-
зсгиіагі, регциігеге, ехсиіеге.
ПЕРЕВОРОТЪ. Іпѵегзіо ѵезііз. 2) 5и-
Ьііа ѵіоіепіа тиіаііо.
ПЕРЕВОЩИКЪ, перевозчикъ. Рогіі-
іог, ѵесіог. Перевощицкій и перевозчи-
цей, ѵесіогі ргоргіиз, ай еит регііпепз.
ПЕРЕВѢВАНІЕ, при перевѣваніи хлѣ-
ба. Іп Ггитепіо ііегит еѵепіііапбо. По
перевѣяніи хлѣба, Ггитепіо ііегит еѵеп-
іііаіо. Перепѣваю, ііегит ѵепіііаге, еѵеп-
іііаге.
ПЕРЕВѢДЫВАЮСЬ. Со1іо(|Ні сит аіі-
дио; іп соііодиіит сит аіігрю ѵепіге;
а"іІаге гет еегтопіЬие; соиГегге іпіег зе
<іе ге. Чтобъ узнать, точно ли то правда,
надобно съ нимъ самимъ перевѣдаться,
иі сегіо зсіат, пит ііа ее гев ЬаЬеаі, ориз
езі бе еа іп соііодиіит сит іііо ѵепіге.
Онм уже между собою передѣлались, ]ат
согат іпіег ее бе еа ге сопіиісге, ]ат
гет зегтопіЬиз а^ііагипі. 2) Сопіісеге,
сотропеге, Ігапзі^еге сит аіідио. По-
годи, другъ мой, я съ тобою послѣ пе-
ревѣдаюсь, ехзресіа раиііерег, атісе, ро-
зіеа Іесит сооЯсіат, Ігапеі§ат. Я знаю,
какъ съ тобою перевѣдаться, поп ітрипе
Гегев; таішп ЬаЬеЬів, ЛеЬіз.
ПЕРЕВѢНЧИЕАЮ. Пегит васго гііи
соп]и§іит Йгтаге.
ПЕРЕВѢСІЕ. V. оЬв. ТаЬегпасиІит.
ПЕРЕВѢСЪ. Ропбив та]ив. Имѣть пе-
ревѣсъ, ропбив та_іив ІгаЬеге, ргаеропбе-
гаге. Нынѣшній годъ у васъ не малый
перевѣсъ былъ въ торговлѣ, гаііо тегса-
Іогіа іпбісаі, Ьос аппо тегсаіит позігит
тиііо вирегіогет Гиівзе. 2) Р. т. имѣть
перевѣсъ, та]огет ѵіт еі аисіогііаіет
ЬаЬеге, ргаеѵаіеге, ргаероііеге. Дать пе-
ревѣсъ чему, тотепіит Гасеге аіісиі геі;
тотепіит абГегге аб гет; та^пі то-
тепіі езее аб гет.
ПЕРЕВѢТНИКЪ. Ргобііог, безегіог.
Паревѣтшіца, ргобіігіх. Перевѣтъ, рго-
біііо, регйбіа, беіаііо.
ПЕРЕВѢШАНІЕ, можно выр гл. Пе-
ревѣшиваю, бепио арргепбге, ропбегаге,
геѵосаге аб Ігиііпат. 2) Пепио, ііегит
зизрепбеге. 3) Аііо Іосо зиврепбеге. 4)
Юеіпсерз сгисі аГ(і"сге. 5) Ргаеропбегаге.
Невыгоды перевѣшиваютъ выгоды, сот-
тоба рперобегаиіиг іпсоттобіе.
ПЕРЕВЯЗАНІЕ. Аііідаііо, оЫі^аііо.
Перевязанный, аііщаіч®, оМі^аІи®, ѵінс-
ик. Газсіі® Йеѵіпсіи®. Перевязка, аііі^аіго,
оЫі§аііо. 2) Ѵіпсіига, ѵшсиіипъ Перемѣ-
нить перевязку, йепио, аіііег Іі^аге. 3) Іп
покосотііз: Іешри®, дио ѵиіпега ж§го1ап-
Ііит Га®сіі® Йеѵіпсіипіиг. Перевязываю,
аііісаіе, оЫі§аге, Гавсііз йеѵіисіге. Пере-
вязать голову, сари! тиссіпіо оЫі^аге.
ІІер. руку, тапит пніссіпіо оѣѵоіѵеге.
П. рану, ѵиіпиз оЫіцаге, ѵ. Газсііз Йеѵіп-
с.ге. Цари имѣли обыкновеніе, при за-
ключеніи союза, давать Другъ другу руку
и большіе персты перевязывать, то® е®1
геоіЬііз, 'диоііе® іп зоыеіаіет соёапі, іт-
ріісаге йехігаз роііісездие іпіег зе ѵіпсіге
посіодис ргазігіп^ге. 4) СоШ^аге, сори-
Іаге, уип^еге, сощипнете. 5) Аіііег, йе-
ппо Іі^аге. Узелъ скоро развяжется, пе-
ревяжите его, пой и 8 Іахіог Ьгеѵі зоіѵеіиг,
1!"а еит йепио.
ПЕРЕВЯЗЫВАНІЕ, можно выр. гл.
Перевязываю, аіііег асиѣиз Іехеге.
ПЕРЕВЯЗЬ. Ваііеиз.
ПЕРЕВЯСЛО. (81.) Еазсісиіиз, аіідиій.
И. сМоквей, 6І., тазза йе Гісіз.
ПЕРЕГАДИТЬ. Іпдиіпаге, сопіатіпа-
ге. 2) Р. т. соггшпреге, йергаѵаге, соп-
іаяііпаге, йёГогтаге, Іиграге, іп реуиз ти-
Іаге. Ц. строеніе, гейійсіит ЙеГогтаге.
Носторожностію своею онъ все дѣло на-
ше перегадилъ, Іешегііаіе, іпсопзійегап-
Ііа зііа Іоіаш гет пойіз соггцріі.
ПЕРЕГАНИВАЮ. Ргаеспггеге, рпвѵег-
Ісге. 2) Веппо йезііііаге.
ПЕРЕГлрт>? можно выр глаг. Регпгі,
реггшпрі і(;пі.
ПЕРЕГАЧИВАТЬ. СбпГесІит е сгаіі-
Ьиз ори® гсйсёге; ѵіг«иІіогит ГазсіЬиз оЬ-
яігиеге.
ПЕРЕГИБАНІЕ. ІпЯехіо. Перегибаю,
₽““ заІІ$ Яесіеге, ігШесіеге; ріи® )из1о іп-
соггаге. Перегнуть листъ въ книгѣ, зі-
пер	46
пиаге рарпат. П. палку, іпсигѵаге, іп-
Яесіеге Ьасиіит, Яесіепйо Ьасиіит сог-
гитреге. Перегибаюсь, іпсііпагі зирег
аіідиій. Дерево черезъ заборъ перегну-
лось , агѣог зирег зеріит е ріапсі® іпсіі-
паіа ргорепйеі. Перегибъ, дна аіідиій іп-
Яехпт, зіппаіпт езі. П. листа въ кйигѣ
зтпз ІіЬгі. П. на платьѣ, гп^а ѵезііз.
ПЕРЕГЛАДЫВАТЬ. Регейеге. Пере-
глоданный, регезиз.
ПЕРЕГЛАЖЕННЫЙ. Ьепйо Гетто' сап-
йепіі сотріапаіпз, Ігеѵі^аіиз. Переглажи-
ваніе, сотріапаііо, Іжѵі^аііо. Переглажи-
ваю, йепио Гегго сапйепіі сотріапаге. 2)
Прачка все бѣлье перегладила, Іоігіх от
піа Ііпіеа ехріісиіі.
ПЕРЕГЛОХНУТЬ. ОЬеигйезсеге. Отъ
сильныхъ выстрѣловъ многіе переглохли,
теЬетепІі етіззіопе іогтепіогит івиііі
оѣзигйиегипі.
ПЕРЕГЛЯДЫ. Миіиі осиТогит пігІйз.
Переглядываю, іпзрісеге, регзрісеге, Оси-
іів регіизігаге; ехатіпаге. Я всѣ мои вещи
переглядѣлъ, но том, которую искалъ,
ве нашелъ, отпев гез осиііз регійзігаѵі,
вей днат дижгеЬат, поп іпѵепі. У него
великое собраніе рѣдкостей, всѣхъ ихъ
за одинъ разъ ве переглядишь, ріигіта
ЬаЬеІ гага соПесІапеа, диге ипо Іетроге
регзрісі пециеипі. 2) Осиіоз Я^еге іп ге;
іи гет; йіиііиз іпіиегі, сопіиегі. Ну! кто
кого переглядитъ? тійеапшз! иіег поз-
Ігшп сопіиеийо зирегаѵегіі? Перегляды-
ваюсь, іпіег зе азрісеге; зе іптгсёт іп-
іиегі. Живучи напротивъ часто въ окна
переглядываются, зейез оррозііаз ЬаЬеи-
Іез ріпгіез зе іпѵісет сопіпёпіпг.
ПЕРЕГНАНІЕ, чрезъ п. Ргаіспггепйо.
Перегнанный, сиггепйо или сигзи зирѳ-
гаіиз. 2) Асіиз, йериізиз іп аііит Іосит.
3) Пепио Йезііііаіи®.
ПЕРЕГНАИВАНІЕ, при перепіаива
ПЕР
ПЕР
48
47
аіи навоза. Іп Ито риІгеГасіепДо. Пере-
гнаиваю, риІгеГасеге, Гасеге, иі іп риіге-
Діпет аЬеаІ. Перегниваю, риІгеДіпѳ аЬ-
•ипіі. Канатъ перегнилъ, Гипіз риІгеДіпе
аЬзитІиз езі. Отъ сырости все платье
перегнило, ргае Ьитоге отпе ѵезіітеп-
Ішп риІгеДіпе ѵіііаіит езі. Перегнилый,
риІгеДіпе Іоіиз соггиріиз, ѵіііаіиэ. Пере-
нной, соггиріши, Іозіит зіегсиз, Йтит.
Перегной въ парникѣ не годится , йтиз
соггиріпз аД риіѵіпоз зіегсогозоэ поп езі
іДопеиз. Перегноить, погноить, риіге-
«Діпе ѵіііагі раіі. Перегноилъ посуду, таза
риІгеДіпе ѵіііагі раззиз езі. Погноить все
платье, огггпе ѵезіітепіит риІгеДіпе ѵі-
ііагі зіпеге.
ПЕРЕГНУТЫЙ. ІпЯехиз, іпсигѵаіиз.
ПЕРЕГОВАРИВАЮ. Вереіеге, гесі-
Іаге. Переговорить урокъ, еДізсепДа тпап-
Даіа тетогііег гесііаге. 2) Іп зегтопі-
5Ьиз, іп ДізриІапДо зирегаге, ѵіпсеге, Іасі-
Іит геДДеге. 3) Аіісиі таІеДісеге, саг-
реге, регзігіпреге; ргозсіпДеге, ігагіисеге.
Псе его въ томъ состоитъ упражненіе,
что другихъ переговариваетъ, отпе Іет-
іриз іп сагрепДіз аіііз сопзитіі, піігіі аІіиД,
«циага аііоз сагріі, ргозсіпДіІ. 4) Соііодиі
сит аіідио, ареге, Ігапзіреге, ііе аііциа ге
<сит аіідпо врете. Они послѣ ссоры ме-
жду собою переговорили и тогда же по-
агггрмлись, розі гіхат пли дпсріиш гет
•«врегипі еі Іит іп ргаііаги геЛіеге. Мнѣ
гиадобио съ ваии переговорить о важномъ
дѣлѣ, Де ге тарпі тотепіі Іесит соііо-
гциаг песеззе езі. Полководцы о мирныхъ
постановленіяхъ переговариваютъ, Дисез
Ъеііі Де расіз сопДіІіопіЬиз арипі. Пере-
говариваюсь, сиш аііцио зегтосіпагі, зег-
іпопез сопГегге. Живутъ насупротивъ и.
не рѣдко въ окно переговариваются, До-
шісіііа ІгаЬепІ о геріопе зііа еі рег Гепе-
«эітат арегіат иііго сіігодие зегтопез
сопГегипІ. Переговорщикъ, раггиіиз, Дг-
сасиіиз, ѵиіраіог. Переговоръ, перего-
ворка, зегто, соііодиішп, соііосиііо. Мир-
ные переговоры, асііопез Де расе. На-
чать м. п., Де расе (съ допол. сл. сотро-
пепДа) ареге. 5) ІпГатіа, (ата, оЫгесіа-
Ііо, гергеЬепзіо, ѵііирегіит. Не должно
смотрѣть на людскіе переговоры, а живи
такъ, какъ правила честности велятъ,
піігіі Де Ганга ІаЬогапДит езі или ггіігіі Де
гіз ІаЬогапДит езі, дгме Іготіпез таіі Де
поЬіз паггапі, зеД сопргиеиіег ргюсерііз
гаііоиіз ѵіѵепДши езі.
ПЕРЕГОЖАТЬ, перегодить. Ехзрес-
Іаге, тапеге.
ПЕРЕГОДОВАЛЫЙ. ЦиоД (рег) ап-
пит Дигаѵіі. Перегодованіе, аппиз аіг-
сиЬі Ігапзасіиз. Перегодовать, аппит аіі-
сиЬі Ігапзіреге.
ПЕРЕГОННАЯ ПЕЧЬ. Гогпіх теіаіііз
ехсочиепДіз.
ПЕРЕГОНКА, перегонъ. Апіѳѵегзіо
или можно выр. гл. ргаесиггеге. 2) Перег.
скота, ресога іп аііит Іосит асіа. 3) Ііе-
гаіа, гереіііа Дезііііаііо, Іідиаііо. Пере-
гонъ, чрезъ пер. лошадей, ециіз арепДо
ГаІірапДіз. 4) Пезііііаііо тоДит ехсеДеиз.
Недогонъ лучше перегону, ргагзіаі іи
ДезШІапДо сііга тоДит зиЬзізІеге, циат
тоДит ехсеДеге. Перегоняю, рггесиг-
геге (а1і<]иет, аіісиі); сиггепДо зирегаге.
5) Ареге, ргореііеге ресиз іп аііит Іо-
сит. Перегнать лошадей въ изобильныя
травою луга, ареге едина іп ІгегЬоза ргаіз.
6) Пепио Дезііііаге; ііегаге Дезііііаііопеш.
Вггио водяио, надобно перегнать, ѵіпипг
езі адиаіііе, Деппо ДеаіПІеІпг орогіеі. 7)
Ехриграге, шеіаііа ехсодиеге. 8) 8ирѳ-
гаге , ѵіпсеге , ргаесиггеге , апіесеііеге.
Если бъ онъ не перегналъ тебя, пізі іііе
апіе оссираззеі Іе. Перегналъ ученіемъ
всѣхъ учениковъ, опшез сопДізсіриІМ
49
ПЕР
ПЕР
5®
йосігіпа зирегаѵіі; ііосігіпа отпіЬиз соп-
йіясіриііз зирегіог езі. Она перегнала со-
баку, сапет сигяи яірегаѵіі. .Онъ пеРе"
гналъ его чиномъ, ІІІІ или і»пт Ьопогі-
Ьия аиіесеззіі. Перегналъ его въ наукахъ,
іііі Лісігіпа ргаезііііі.
ПЕРЕГОРАЖИВАНІЕ. »ер1іо, «іізяер-
Ііо. Перегораживаю, зеріо іііз]ип^еге, йія
веріге. Перегородить дворъ, покой, агеат,
сопсіаѵе «Ііззеріге. 2) АІІІег сііззеріге.
ПЕРЕГОРАНІЕ, можно ВЫР- гл- Пе’
регораю, сотЬпгі, сопЯа^гагі, ЛеПа-гагі.
Дрова перегорѣли, пора загребать, Іірпа
сопПа^га(а ,# і^лі сопзптіа яіпі, Іетрпз
еЯ ргппат іи ипит адатете или согга-
деге. 2) Регпгі, і"пі регттрі. Желѣзо
совсѣмъ перегорѣло, никуда не годится,
Геггит і^пі регизіит, реггпріит езі ппі-
1і<ріе еві ивиі. Перегорѣлый, сотЬпзІпв;
регизіпз, ірн реггпріиз. Перегорѣніе,
зіаіпз геі ріапе сотЬизіге, регивіж.
ПЕРЕГОРКЛЫЙ. РІиз ваіія пли Іоіиз
атагив Гасіиз. Перегоркпуть, ріив заіів
или Іоіит атагезсеге. Все масло отъ
тепла нерегоркло, іоіит оіеит саіоге
ріапе атагит Гасіит езі.
ПЕРЕГОРОДКА, перегородочка. Сіаи-
кігцт, зеріит. Перегороженный, <]іззер-
Іич, зеріо <й<уипс1и$. Перегородка въ
стоплѣ, ѵасегга (у новв.).
ПЕРЕГРАНЕНІЕ. Петаіа Іюѵі^аііо Іа-
ріііів Бпііа. Переграненыи, ііетит, <1епио
1®ѵі§аіпз. Перегранпвать, йепио 1®ѵі§аге
Іарібет.
ПЕРЕГОРѢЛЫЙ. СотЬияІич: регіЫия.
ПЕРЕГРАНИЧЕННЫЙ. Аіііз іегтіпіз
сігситвсгіріив. Переграничиваю, аііоз
Гтев сопвіііиеге; аііоз іегтіпоз ропеге.
Переграничиться, аііів Іегтіпіз сігсшп-
зегіріпт еззе.
ПЕРЕГРУЖАЮ и ПЕРЕГРУЖИВ АЮ.
(Мегсеч) іп аііи.і паѵіеіит 1гап8Гегге‘. |и.
’іо §гаѵіиа паѵіршп опегаге. 2) Мітів
опегаге; иітіо ропйеге опегаге. Пере-
груженіе, Ігапзіаііо іи аііигі паѵі^іит. 3)
Ітрозіііо пітіі опегіз. Перегруженный,
Ігапзіаіиз іп аііисі паѵі^іит. 4) Кітів опе-
гаіия. Перегрузка, т. ч. перегруженіе.
ПЕРЕГРЫЗАНІЕ. Віѵіяо, гпрііо, Іасе-
гаііо рег тогзпт. Перегрызаю, регго-
<1еге; <1 і ѵі<)ете, тшпрете тотіііепз; то Ноя
Іасетате шогЛісия. Перегрызенный, рег-
гояіз; Шѵіяпз го<1еп<іо.
ПЕРЕГРѢТЬ. МпІІа или отппіа гесо-
Чпеге, ІегѵеГасете или іпГегѵеГасеге. 2)
Хітіз согріете; ріия яаіія ГетѵеГасеге. —
Перегрѣться, зс «іеіпсерз регсаІеГасете..
ПЕРЕГРЯЗНИТЬ. МиІІія Іосія (Іпіо)
Гсейаге, іп<{піпаге. Всѣ чулки перегряз-
нилъ, ІіЬіаІіа ріапе (Іпіо) іпдиіпаѵі. Пере-
грязниться, зе іп<[ніпаге, ГоеЛаге. Всѣ до
одного перегрязнились, ипіѵегзі, пиііо
ехсеріо, зе іпдпіпатппі.
ПЕРЕГУБИТЬ. Ріапе репіеге, іп рег-
піеіет ѵосаге.
ПЕРЕГУЗНЯ. Мпзіеіа загтаііса.
ПЕРЕГУЛЪ. Сопііпепз или сопііпиа
соттіззаііо. Перегулять, иЬіцие отпіЬпх
Іосіз атѣпіаге, Йеатѣиіаге. 2) Ьаг{;іогѳ
ѵіпо піі, пітіз ЬассЬагі, соттіззагі; річх
яаііз ішіпійіеге сотпііззаііопіЬиз. Сегодня
я самъ не свой, вчера слиткомъ перегу-
лялъ, Іюіііе поп Ьепе ѵаіео, таіе те Ьа-
Ьео; Ьегі ріпз а^по соттіззэіпз зпт.
ПЕРЕГУЩАЮ. Хітіз зріззаге, пітіз
сопзріззаге. Перегущеніе, пітіа зріззаііо.
Перегущенный, пітіз зріззаіпз.
ПЕРЕДАВАНІЕ. Тгайіііо. Ъ) Кітіа Іі-
сііаііо, сошііііо; рагаііо геі поп то<1ісо
ргеііо. с) Мапйаіиз, агЬіІгінт бе ге рег-
тіззпт. Передаватель, татіаіог. Пере
давать, ІгаЛеге; та]огі ргеііо, чпат гея
езі, зоіѵеге; ііегит еі яеріпз <1аге. Я до-
вольно передавалъ ему книгъ, но не вижу
51	ПЕР
у него пи одной, ііегит еі 5»ріт еі бсбі
аііциаиішп ІіЬгогит, $еД пипс пиііит
арий еит ѵібео.
ПЕРЕДАВЛИВАЮ. Отпіа ргетеге,
ехргітеге. 2) Ьаиіаге, Іасегаге, «Іііасегаге,
аІгап"иІагѳ , яиЙосаге , Іоііеге; оЬгиеге.
Волкъ, забравшись, овецъ передавилъ,
Іирпя, Гпгііт яІаЬиІит іпдгеяяия, оѵея <1і-
Іасегауіі. Домъ, обрушившись, много лю-
дей передавилъ, йотия іііаряа тиііоя яи-
кіиііі. Передагиться, гаа^по пишего яігап-
&и!агі, іпіегсіеэд нрігііи ехяіін^иі.
ПЕРЕДАННЫЙ. Тгабііік; ііегит еі
вжріия баіия; таіогі ргеііо диат гея еяі
етріия, рагаіпя.
ПЕРЕДАРЕШЕ. Еаг§а бопаііо. Пере-
даренный, Іагце Зопаіия. Передариваю,
ірпііоз бопаге, типегаге. Нсгѣсга и же-
цигъ всѣхъ людей передарили, яропяа еі
ародаяия Іріат Аатіііат тппегіЬиз айесе-
гипі. 2) Отиіа бііаг^ігі, Зопо біяігійие-
Гв, Оігр всѣ вещи передарилъ друзьямъ
своимъ, отиея гея япая атісія <1і1аг>>іІия
езі. Передариваться, яе іпѵісет сіоиаге.
ПЕРЕДАТОКЪ. Ргеііит таіия, диат
гея еяі. Передаточный, е]иятобі ргеііит
еСйсіепя. Передатчикъ, таибаіог; Ігапя-
Гиза, регГи^а. Передача, етрііо Гасіа
таіогі ргеііо, диат гея еяі. У этой пе-
ку икм много передачи сдѣлано, Ь® гея
рагаѣе Іоіі&е таіогі ргеііо етіге яииІ,диат
ѵошіі яоіепі. 2) ЬаЬеІІит. Серебряная пе-
редача, ІаЬеІІит аг^епіеит. Передаю,
гсббѳге, Ігабеге. 3) Етеге, рлгаге гет
таіогі ргеііо, диат еяі. Передаюсь, Ігаия-
іге а<1 Ьоя|ея, а б аіісиіия яосіеіаіет яе ар-
ріісаго. Много изъ непріятельскаго вой-
ска къ намъ передалось, тиііі Ьояііііит
соріагит аб поя Ігапяіеге. Онъ сперва
держался моей стороны, но послѣ пере-
дался къ моимъ непріятелямъ, аЬ іпіііо
тесира огаі, шосига ГасіеЬаІ, рояіеа уего
ПИ?	52
аб абгегзагіогит гаергит яосіеіаіет во
арріісиіі.
ПЕРЕДБАННИКЪ. Ргесоеіоп, диі ба-
сіі іп Іерібагіит.
ПЕРЕДВАИВАНІЕ, передвоеніе. Не-
реіііа, ііегаіа беяііііаііо, Іідиаііо; гасіібса-
Ііо. Передваиваю, иередвоиваю, гереіего
беяііііаііопет, Іідиаііопет, гесіійсаііоиет.
Передвоигься, ііегит беяііііагі, Іідиагі,
гесііЯсагі.
ПЕРЕДВИГАНІЕ, передвигиваніе, мо-
жно выр. гл. Передвигаю. Тгапятоѵеге,
ІгапяГегге, яио Іосо тоѵеге. Ничего не
оставилъ на своемъ мѣстѣ, все передви-
галъ, піЬіІ яио іосо геіідиіі, Йтпіа Ігапя-
тоѵіі. Передвигаюсь, яио Іосо тоѵегі,
Ігапятоѵегі. Передвинься на другое мѣ-
сто, тоѵе Іс Ьінс іп аііит Іосит. Пе-
редвижка, т. ч. передвиганіе передвину-
тый, яио Іосо таоіпя.
ПЕРЕДВОЕНІЕ. См. Передваиваніе.
Передвоенный. Ііегит бсяііііаіия, Іідиаіич,
гесІіЯсаІия. Передвойка т. ч. передвое-
ніе, гаііо еі Ьопііая еіияпюбі орегія.
ПЕРЕДЕРГИВАНІЕ, можно выр. гл.
Передергиваю. Ѵі ІгаЬеге іяіис. 2) ЕѵеІІего
Всѣ конопли передергали, отпея саппа-
Ьея еѵиіяге яипі. Передернуть карту,
аііат, диат беяібегаѵіпіия, ясібат Іияо-
гіат бисеге; я. 1. регрегат бисеге.
ПЕРЕДЕРЖАННЫЙ. СНга диат яаіія
еяі, Зіиііия Іепіия, сосіия, аяяаіия. Ь) Ріпз
аедио сопяитіия, «Ііярепяаіия. Передер-
жательство, іііісііа оссиііаііо Ьотіиія яи-
яресіі. Передерживаю, иііга диат яаіія
еяі Іепеге, содиеге, аяяаге; ріия гедио соп- (!
яитеге, біярепяаге. Передержаться, иі-
іга диат яаіія еяі, біиііия Іепегі еяі. Пере-
держка, кушанья, сіЬия иііга диат яаіія
еяі сосіия. П. денегъ, ресипіа ріия гедиэ
біярепяаіа.
ПЕІ’ЕДНРАЕІЕ, можно выр. гл. Пе-
ПЕР
64
53	ПЕР
родираю, 81-, предираю, зсіпйеге, сопзст-
ліеге, регбсіпбегѳ, бівсіпбеге, Передрать
листъ бумаги, Гоііикі сЬагіж сопвсіпбеге,
бізсіпбеге. 2) Миііит «сіпбеге. Всѣ пе-
редравши бумаги, побросалъ въ печь,
отпіа всгіріа сот>сівза, Іасегаіа іп і^пет
соіуесіі.
ПЕРЕДРАТЬ. V. ріеь. тиИо. ѵегЬе-
гаге, піиііогит аигев ѵеііеге, ши іо.ч сп
піЬиз ІгаЬеге.
ПЕРЕДИРАЮСЬ. «сіпбеге, бівсіп-
аі Листъ неровно передрался. Гоііит
сЬагі® іпючиаіііег зе зсібіі. 2) Ри8пі5
іпіег ве сит тиііів сопіепбегѳ. Пере-
дирка , чрезъ передирку бумаги, сЬатіа
всіааа или зсіпбепба.
ПЕРЕДКИ и ПЕРЕДЬІ. Коіа? сиггпв
сит ахе, рагъ сиггиз апіегіог.
ПЕРЕДНЕВАТЬ. Оіепі аІісиЬі ігаваі-
{;еге. У кого, ариб аііциеш біет сотпю-
гагі.
ПЕРЕДНИКЪ. Рмесіпсіогіит.
ПЕРЕДНІЙ. (81) Предній, апіегіог,
ргіог, абѵег$и8. Сидѣть въ переднемъ мѣ-
стѣ, ргіог і Іосо .чеііеге. Передній домъ,
ачііопі Ггопз; ачіііісіпт апіісшп. Перед-
няя часть дома, раг.« апііса гебііісіі.
ПЕРЕДНЯЯ, м. б. Ргосоеіоп, атрйііа-
Іатііз. Передовый, апіегіог, ргітиз. Пе-
редовое войско, ргітит а§теп; апіесиг-
«огез, ргжсигяогея; тііііез ргіті а«тіпі8.
ПЕРЕДОВЩИКЪ. 8епіог іпіег еоз,
<]иі ве зосіаиі аб саріапбаа тибіеіая гіЬеІ-
Ііпаь. 2) Ргітиз орегагіиа Іепипсиіі.
ПЕРЕДОКЛАДЫВАНІЕ. Ііегаіа геіа-
ііо. Передокладываю, аіііег Гегге, беГеі -
ге, геГегге. Передоложенный, ііегет ге-
Іаіив, аіііег геіаіиз. Велѣно передоложить
о награжденіи чинами, іиззит еві ііегит
геГегге бе аіііз типегіЬиз беГегепбіз.
ПЕРЕДОКЪ. Циабгапя ргіог. 2) Ме-
іаіагіив. 3) Рагз апіегіог ігаіие. — Пе-
редъ:, иеродкв, гоіге ргіоге». 2) Согіит
вирегіиа саісеі. 3) Еі^пеив іогтепіі Ьеі-
Іісі аррагаіш. Ставить на передки, іі^пеав
согара": (огтепіит Ьеііісит ітропеге..
ПЕРЕДРАЖНИВАНІЕ. Ітііаііо сит
іггіви. Нередражниваю, сит іггізи І1ВІ-
іагі, $аппат аіісиі Гасеге, аііциѳт рові
іег^ит бегібеге. Смотрѣть, чтобъ кто
сзади не передражнадъ, розіісге эаппа>
оссиггеге.
ПЕРЕДРАНІЕ, можно выр. гл. Пере<
дранный, рег$сі$$и.ч, бізсіввиз.
ПЕРЕДРОГА. См. Передряга.
ПЕРЕДРОГЛЫЙ. Ѵі Ггі§огіз іоіиа ре-
пеігаіив. Передрогнуть, ѵі Ггі§огі» іоіит
репеігаіі.
ПЕРЕДРЯБЛЫЙ. Ріаие тагсібив, Йас-
сібиа. Передрябкуть, ріапе шагсеасего,
етагсевсеге; ріапе согги§агі, ріапе ѵіе-
іит е«8е.
ПЕРЕДРЯГА. Ма§па регіигЬаііо, та-
§п® ІигЬа?.
ПЕРЕДУМАТЬ. 8епіепііат, тепіет,
соивіііит тиіаге. Передумываніе, всі.'
іепііа тиіаіа.
ПЕРЕДУШИТЬ. 8ігап8и1аге, зиГГосаге
(бе тиіііз). Волкъ, забравшись въ овчар-
никъ, много овецъ передушилъ, Іириі
Гигііт іп^геваив оѵііе, тиііаз оѵез аііат
рові аііат зігапциіаѵіі.
ПЕРЕДЪ. См. Предъ.
ПЕРЕДЪ. Рагв ргіог, апіегіог, апііса ;
іетриз Гиіигит, ровіегит. Передъ у ло-
шади, ециіпит ресіив. II. руки, ехрапы
ѵоіа. Передъ взять, апіеѵегіеге, рггеѵеГ-
іеге. Впереди, апіе, апіеа; іпровіегига,
ровНіас. Сгодится для переду, Ьоааш,
иіііе егіі іп розіегипі, іи розіегііаіепі. іа
і геііциит іетрив. Наиоредъ, іпіегіт.
Нацередн, рг®.
ПЕРЕДЪВАНІЕ И ПЕРЕОДѢВАНІЕ.
Зіиіаііо ѵеяіит. ІІаредѣваю, аііат ѵе-
5$	ПЕР
ПЕР
5&
«Іст аіісиі ішіиеге. Передѣваюсь п пе-
реодѣваюсь, ѵеяіет или ѵеяіев тиіаге.
Переодѣтый, чпі ѵееіет тиіаѵіі.
ПЕРЕДѢЛАНІЕ, передѣлываніе. Ми-
Іаііо, геігасіаііо. Передѣланный, аіііег
іасіив, тиіаіив, «ШПсІив, геігасіаіив (о со-
чиненіяхъ). Передѣлываю, тиіаге, аіііег
Іасеге, ШГйп<;еге, геігасіаге. Передѣ-
латься, (ІІІГт^і, тиіагі, геігасіагі. Дѣло
ваше можетъ еще передѣлаться, Не Іиа
роіеві геГогтагі. Передѣлать рѣчь', ога-
Ііопет геігасіаге.
ПЕРЕДѢЛЕНІЕ. Аііа, поѵа іііѵівіо,
рагііііо.
ПЕРЕДѢЛКА, передѣлъ. Пиіаііо,
іттиіаііо, геігасіаііо. Каждое лѣто у
него въ домѣ бываетъ передѣлка, циаѵів
одіаіѳ а1іциі<1 іп е)ив <1ошо «ІііІіпДІиг. 2)
Не« <1іГ0сІа. Передѣлка хуже стараго,
гііИісІиш Ьопііаіе се<1ІІ ѵеіивіо орегі.
(Яер.).
ПЕРЕДѢЛЪ. Аііа, поѵа Шѵівіо, раг-
ііііо.
ПЕРЕДѢЛЫВАЮ, передѣлать полъ
въ покоѣ, рагітепішп сиЬісиІі «ІіПіпйеге.
2) Ай Яиет регйисеге, сопіісеге, Япіге,
ай ехііит аййнсеге. Передѣлалъ всѣ дѣ-
ла, теперь свободенъ, отпіа ие^оііа ай
бпет регйихі еі вит оііовие, ѵасо аЬ
ореге.
ПЕРЕДѢЛЬНЫЙ. А<1 аііат рагііііо-
пет регііпеие. Передѣляю, аііат йіѵі-
віопеш, аііат рагііііопет іисіреге, вивсі-
реге. Одинъ изъ наслѣдниковъ проситъ
передѣлить доставшееся имъ наслѣдство,
иппб Ьаегейит реііі еі сопіепйіі, иі Ьопа,
Чида ипісиі<іие еогит оЬѵепегипІ, аіііег
йіѵійаиіиг. 2) Спісшфіе, віп^иКв, рІигіЬив
Йаге, (Іеіаг^ігі. Онъ всѣхъ дѣтей пере-
дѣлилъ игрушками, віп^иіів рпегиііз сге-
рипйіит <1опо йейіі. Передѣляюсь, аіііег
іпіег ее йіѵійеге; аііат йіѵівіопет, рагіі-
ііопет іпіег ее еиесіреге.
ПЕРЕЕМЛЮ. (81.) Ехсіреге, іпіегсі-
реге. Переемный, ехсеріие, іпіегсеріия..
Переемное письмо, еріеіоіа іпіегсеріа.
Переемщикъ, диі іпіегсіріі. Переемъ,
ѵіа іпіегсіпеа. 2) Іпіегсерііо, аЫаІіо. П.
письма, судна, іпіегсерііо еріеіоію, айет-
Ііо паѵі^іі. 3) Ргаетіпт рго іпіегсерііопе
геі роеііит. Сулить переемъ, ргаетіпт
рго іпіегсерііопе роііісегі.і
ПЕРЕЖАЛОВАННЫЕ. Ргоѵесіі, рег-
йисіі ай йі^пііаіет. Пережаловать, тиі-
Іое ргоѵеѣеге, ргойисеге, регйисеге а<і
(Іі^пііаіет; тиііое огпаге. Государь от-
личившихся на сраженіяхъ пережаловалъ
соразмѣрно ихъ подвигамъ, Ргіпсере еов
<|иі іпіег отпев ѵагііе іп ргаііів ехсеііие-
гапі, рго йі^пііаіе гегит ^евіагит огпаѵіі.
ПЕРЕЖАРЕНІЕ, можно выр. гл. Пе-
режаренный, ріив еаііе авеаіия. Пережа-
рить, иііга <ріаіп еаіів еві аееаге. 2) То-
Іит аяяаге. Все жаркое пережарилъ, Іо-
Іат сагпет а.чяаініат аазаѵіі. Пережа-
риться, пітія, ріня ач|ио аяяагі.
ПЕРЕЖАТЬ. Апіесейеге аііциет пли
аіісиі іп теіепсіо или йетеіешіо. 2) Ріив
теіеге илп сіетеіеге, ріпга Ггитепіа <1е-
сійеге.
ПЕРЕЖЕВАНІЕ. Мапсіисаііо. Пере-
жеванный, соттіпиіив таініешіо, напр.
веревка.
ПЕРЕЖЕГЪ. См. Пережженіе.
ПЕРЕЖЕНИТЬ. ОтпіЬив или шіііііЧ
ихогев <1аге. Онъ всѣхъ своихъ сыновей
переженилъ, отпіЬив виів Шіів ихогев йе-
<Ііі. Пережениться, ихогев «Іисеге. Всѣ
его товарищи переженились, отпев ерів
восіі (войаіев, сопІиЬегпаІев) ихогев Ли-
хегипі.
ПЕРЕЖЖЕНІЕ. ѴеЬетепІіог ивііо.
Пережженный, ріив аедпо ивіив, Іовіия,
ПЕР
ПЕР
58
57
П. кофе не вкусенъ бываетъ, ГаЬ® соПе.те
ПІШІ5 Іояііе випі іпвірійае, пиііит варогет
ЬаЬепІ. Пережегъ, т. ч. пережженіе.
ПЕРЕЖИВАЮ. Йирегвіііет -евве аіі-
сиі или аіісирія; еирегевве аіісиі; ѵііа ви-
регаге аіідиій. Онъ всю свою родню пе-
режилъ, отпіЬив ргоріпдиів виреіГиіІ.
Онъ такъ боленъ, что едва ли и день мо-
жетъ пережить, Іат »гаѵі тогЬо ІаЬогаі,
иі ѵіх е}ив ѵііа ай еедиепіет <Ііет ргого-
ееІиг. Пережить несчастіе, ѵііа зирегаге
іпГоПипіит. Кто изъ двухъ (о супру-
гахъ) кого переживетъ, тотъ получитъ
двойную долю, иіег еогшп ѵііа яирегагіі,
ай ешп рагз иігіиядие ѵепіі. Не долго
пережить кого, поп йіи аіісиі вирегвіііет
тапеге. Пережить свою славу, по утра-
тѣ своей славы жпть еще, §Іогіж виж ,~іі-
регвіііеш еяяе. Какъ бы пережить самого
себя, ѵіѵеге Іапдиат вирегвіііет виі. 2)
НаЬіІаге, аіісиі Гатиіагі, іи аіісціив Га.тш-
Іаіи еяяе. У пего много работниковъ и
работницъ пережило, еі шиііі іатиіі, тиі-
Іае аисіііж Гатиіаіі випі. Въ этомъ домѣ
множество жильцовъ пережило, іп Ьос
йотісіііо ріигіті сопйисіогее ЬаЬІІагипІ.
ПЕРЕЖИДАНІЕ. Ехвресіаііо. Пере-
жидаю', ехересіаге.
ПЕРЕЖИЖАЮ. Л'ітів йііиеге. Пере-
жиженный, ріпв ждио йііиіив.
ПЕРЕЖИМАНІЕ. Ѵаііііа ргеявига. Пе-
режимать, ііегит ѵаіійе ргетеге, сотргі-
теге, адиат ехргітеге ііпіеів. Пережи-
маться, «е ірвит гергітеге, сопііпеге, йо-
таге; йевіпеге. Пережимка, ѵаііііа ргее-
віо. Пережимъ, диА аІіциіП ѵаіійе сот-
- Рге88пт еві; Іоси®, иѣі ѵепа теіаііі <1е-
віпіі.
ПЕРЕЖУ. Аіісиі агйе ѵепіге, ргаесиг-
геге яіийеге.
ПЕРЕЗВАНИВАНІЕ, можно выр. гл.
Перезваниваю, сатрапж вли сатрапагиш
вопііи Гевіит аііциой іетріо ргоргіит яі-
<*піОсаге, ѵеі йеГипсіо яасегйоіі рагепіагі.
Перезвонъ, сегіив сатрапагит вопііия,
диі іпсіріі а пиуоге сатрапа еі огйіпе ие-
дие ай тіпітат ргосейіі; диой 61, йит
воІетпіЬив ргесіЬив адиа сопвесгаіиг ѵеі
йит йеГипсІів апіівіев Іетріі вериііига
айбсііиг.
ПЕРЕЗИМОВАЛЫЙ. ₽ег Ьіетет яег-
ѵаіив. Перезимованіе, Ьіетаііо. Пере-
зимовать, Ьіетет Ігапві^еге аіідио Іосо?
Ьіетаге, ЬіЬегпаге.
ПЕРЕЗНОБИТЬ. АтЬигі, айигі. Из-
вощикъ перезнобилъ себѣ руки и ноги,
{;е1и тапив еі рейее ѵесіиагіі айиввіі. Мно-
гіе солдаты перезнобили члены, агіп»
тиііогит тііііит айивіі випі. Садовникъ
перезнобилъ деревья, Ьогіиіапив тиііа»
аіѣогее Ггі§оге регіге раевив еві. Пере-
знобплъ весь скотъ безъ клевовъ, отпо
ресив іІеГесІи или іпоріа вІаЬиІогит Ггі-
§оге песагі раввив еві.
ПЕРЕЗОРИТЬ. Пегит (орив) ехаті-
паге; йепио (гаііопее) йіврип§еге. Перв-
зоръ, ііегаіа (орегів) ехатіиаііо.
ПЕРЕЗРѢВАНІЕ. Маіигііав )ивІо та-
уог. Перезрѣваю, таіигіогет уивіо евве.
Эти плоды перезрѣли, въ прокъ не го-
дятся, Ьі Ггисіив випі Ггасійі, поп йіц йи~
гаЬипІ, іпіе^гі тапеЬипІ, вегѵаЬипІиг.
Перезрѣлый, таіигіог ^ивіо, Ггасійив.
ПЕРЕЗЫВАНІЕ. Аііепаііо. Переви-
ваю, аЬаІіепаге, аѵегіеге, аѣйисеге аіі-
диет аЬ аііфіо. Онъ перезвалъ его отъ-
васъ къ себѣ, а поЬія Ьотіпет аЬйихіі-
аііепаѵіі. Я было ѣхалъ къ вамъ, да ме-
ня перезвалъ дядя къ еебѣ, со§і1агат
тойо ай Іе іге, сит аѵішсиіив (раігиив)
йотит виат іпѵііаі, ѵосаі.
ПЕРЕЗЯБНУТЬ. Егі^оге репеігагі.
ПЕРЕИГРЫВАЮ. Пепио Ййев тоѵз-
ге, йепио бйіЬив сапеге; йепио ІіЬіів сап-
ПЕР
ПЕР
63
ПЕР
аіііег йейсіа. 2) Масіаіиз, іидиіаііо. 3)
Сопзесііо. Перекалываю, аіііег Й"еге,
йейвеге. Переколоть ленту, Іаепіат аіі-
іег йс(і"Оге. 4) 0тпе8 тасіаге, с.тйего.
Переколоть цыплятъ, отпез риііоз ёаііі-
пасеоз сжйеге. а) Сопсійеге, йіззесаге,
сепзесаге. Переколовши дрова, скласть въ
полѣнницу, йіззесіа 1І0па іп зігиет йі«0-
геге.
ПЕРЕКАПЧИВАНІЕ, можно выр. гл.
Перекапчиваю, Гито йспі^гаге, иі^гит
соіогет іпіитапйо іпйисеге. 2) №іт..>
іпГитаге, Гито йигаге. 3) Отпіа Гита
йигаге, Гито зіссаге.
ПЕРЕКАПЫВАНІЕ, можно выр. гл.
Перекапываю, Ігаизѵегзіт Гсззат ре.'
ѵіат йисеге; Гоззат рег ѵіат тейіат йи-
сеге. 2) Аіііег, зесцз Гойоге. Перекопать
гряды, риіѵіиоз аіііег Гойеге. Перекопан-
ный, Ігапзѵегзіт рег ѵіат йисіиз; аіііе?
Гоззиз. Перекопный, Гозаигат Ігапзѵег-
зат ѵеі аіііег Гасіат ейісіепз. Перекопъ
или перекопь, Гозза Ігапзѵегзіт рег ѵіат
йисіа; Гозза іпіег йио тагіа ѵеі Яитіпа
йисіа. Приказалъ сдѣлать чрезъ ровнину
перекопъ, іпіегсійі ріаиіііет іиззегаі.
ПЕРЕКАТАНІЕ, ио перекатаніи бо-
чекъ въ погребъ, йоіііэ іи сеііат ргоѵо-
1иІІ8. Перекатанный, ргоѵоіиіиз, ргото-
Іиз; сігситѵесіиз. Перекатный, диой
ргоѵоіѵі, рготоѵегі роіезі. Перекатыва-
ніе, можно выр. гл. Перекатываю, рго-
ѵоіѵеге, рготоѵеге. Перекатывать боч-
ки изъ одного цогреба въ другой, е сеііа
іп сеііат йоііа рготоѵеге. 2) Отпіа, зія-
Виіа ѵоіѵеге, регѵоіѵеге. 3) Ьіиіеа су-
і Ііпйго сігситѵоіиіа Іжѵі^аге. 4) Отпіа !
с. с. Ігеѵі^аге. 5) Миііоз сігситѵеѣеге.
Всѣхъ насъ перекаталъ на своихъ лоша-
дяхъ, по8 отпез аіііз сциіз сігситѵехіі.
і ПЕРЕКАТИПОЛЕ. СурзорЬіІа рв»-
I сиіаіа.
59	ПЕР
Лаге, йепио ог§апа риізаге. 2) Сапеге,
-сапіаге ййіЬиз, ріи8, Іоп^іиз циапі аііі.
Переигрываться, соиііпиаге Іийит сит
аіирю іпііит.
ПЕРЕИМАТЬ. Ехсіреге, іпіегсіреге.
2) Аггірѳгѳ, сеіегііег сотргеЬепйеі е.
Переимка, см. иереемъ.
ПЕРЕИМЕНОВАНІЕ. Миіпііо поті-
піз. Переименованный, сиі аііий потеп
іпйііит езі. Переименовать, аііси]из по-
шей тиіаге, аіііег ёит потіпаге, аііий
потеп аіісиі йаге, ішіѳге.
ПЕРЕИМЧИВОСТЬ. Иосііііаз; йосііі-
Іаз іп^епіі; сеіегііаз а<1 йізсепйит. Пере-
имчивый, переимчивъ, йосіііз, циі сііо
аііциій йівсіі. Переимчиво, Гасііе.
ПЕРЕИМЩИКЪ. См. Переемщикъ.
ПЕРЕИНАЧЕНІЕ. Ітпшіаііо. Пере-
иначить, йіГйп§еге, тиіаге; ргаѵе іпіег-
ргеіагі. Онъ такъ закоснѣлъ въ порокѣ,
что трудно его переиначить, апітиз Ьо-
тіпіз айео сопзиеіийіпіз ѵіііо оссаііиіі, иі
а§ге тиіагі роззіі. Вы всѣ моп слова
переиначить стараетесь, огоиіа теа йісіа
регрегат іпіегргеіагі цнжгік. Переина-
читься, аіііег, зесиз йегі; тиіагі.
ПЕРЕИСКАТЬ. Пепио зсгиіагі, рег-
всгиіагі, регѵе5Іі"аге, регциігеге. Я эту
бумагу переискалъ во всѣхъ мѣстахъ и
насилу могъ найти, Ьос всгіріит отпіѣиз
1осІ8 регциізіѵі еі ѵіх іпѵепіге роіиі.
ПЕРЕИТТИ. См. Переходить.
ПЕРЕКАЗАТЬ, Миііит, тиііа, тиііав
гез топзігаге, ехйіЬеге, ргоГегге, оэіеп-
<1его. Ему переказалъ много книгъ, но
ііи одна не понравилась, тиііоз еі ІіЬгоз
озіеийі, §е<1 ииііив ріасиіі.
ПЕРЕКАЛЕННЫЙ. РІиз різіо сапйе-
іасіиз. Перекалить, ріпз ]изіо саийеГасеге.
Перекалиться, ріив ]изІо сапйейегі. Пе-
рекалъ, можно выр. гл.
ПЕРЕКАЛЫВАНІЕ, ленты. Таеиіа
61
ПЕРЕКАЧЕНІЕ, перекачиваніе, при
перекачиваніи тяжести, іи опеге ігапз-
ѵоіѵепйо, ргоѵоіѵопйо. Перекачиваю, ѵоі-
ѵеге, ігапзѵоіѵеге. Перекатить камень н
другое мѣсто, Іарійеш іп аііит іосит
ѵоіѵеге, ргоѵоіѵеге. Перекачиваюсь, ѵоі-
ѵі, Ігапзѵоіѵі; ргопит іп сариі ѵоЬі.
ПЕРЕКВАШЕНІЕ. ^тепѣШо.
Переквашенный, пітіз (егтепіаіиз. ѳ
рѳквашиваю, пітіз Ггечиепіаге.
ПЕРЕКИДАНІЕ. Тгадесіиз, Ігапзтіз-
8П8. Перекидываніе, перекидка, при пе-
рекидываніи, ІП Ігапзтіііепйо. Переки-
дываю, Ігарсеге, Ігапзтіііеге. Переки-
нуть мячекъ черезъ кровлю, Іесіит ріій
Ігапзтіііеге. 2) Миііит іасеге, сопрсего
іп аііит Іосит. Перекидать дрова съ
барки на берегъ, Іі^па е Іепипсиіо іп гі-
р; т сопрсеге. Перекидываюсь, зіѣі іп-
ѵісет тіііеге, віЫ іпѵісет гѳтіііеге. Пе-
рекидываться мячемъ, рііат зіѣі іпѵісет
тіііеге. 3) Онъ перекинулся черезъ стѣ-
ру, Ігапзііііі тигит, сопіесіі зе Ігапз ти-
гипі. Перекинутый, Ігапзтіззиз, Іга^есіпз.
Деревья такъ высоки, что стрѣлъ черезъ
перекинуть не можно, агЬогез Іапіа? рго-
сегііаіів зшіі иі задніе зирегрсі пециеапі.
ПЕРЕКИПАНІЕ, можно выр. гл. Пе-
рекипаю, ріив .іизіо регсоциі. Перекипѣ-
лый, ріив іиаіо регсосіиэ.
ПЕРЕКИСАНІЕ, можно выр. гл. Пе-
рекисаю , пітіз асезсеге, ріпз ]из1о асі-
йит йегі. Перекись, асійит зизіо та]из.
ПЕРЕКЛАДЕННЫЙ. Аіііег розііиз,
Ігапзрозііия, Ігапзіаіиз. Перекладенная
печь, Гогпах аіііег или йепио оотрозііа,
зігисіа. Перекладенные товары съ судна
на другое, тегсез е паѵі^іо іп иаѵіеіит
ігапзіаі®. Перекладенная клѣтка дровъ,
зігиек Іі8погит аіИег ()гйіпа(з. Пер0.
кладка, при перекладкѣ печей, іп Гогпа-
«Ьиз аіііег зігиепйіз. Черезъ перекладку
плодовъ сѣномъ, ГгисІіЬив Гоепо іпіогро-
пепйіз. 2) (?ио<1 іпіегропііиг, вегіез.
ПЕРЕКЛАДЪ, перекладина. Ті^пит
Ігап8ѵег5ит. П. на потолкѣ погнулся,
Іі§пит Ігапзѵегзит Іесіі іпсигѵаіит езі.
ПЕРЕКЛАДЫВАНІЕ. См. Перекладка.
Перекладываю, аіііег ропеге, йепио ро-
пеге , Ігаизропеге , ІгацзГегге. Переклалн
печи, Гогпасез аіііег или йепио сопГесІаі
зипі. 2) Отпіа іп зігиет йі^егегё. Пе-
реклалп дрова въ полѣнницы, отпіа Іі^па
іп зігиет йі^езіа, огйіпаіа зипі. 3) Тгапз-
Гегге, ігапзропеге. Переплесть товары съ
мѣста иа иное, тегсез ІгапзГегге іп аііит
Іосит. 4) Аііциій іпіегропеге. іпіегзегеге.
Перекладывать хрустальную посуду со-
ломою, зігатепіо іпіегропеге ѵаза ѵіігеа
или ѵіігеатіпа. Переложить нѣжные пло-
ды бумагою, Ггисіиз Іепегоз егіохуіопо
іпіегропеге. Переложить книгу бѣлою
бумагою, ІіЬго іпзегеге ейагіат ригат.
5) РІиз іизіо ітропеге, іплсеге. Перело-
жить соли въ кушанье, сіЬпт ріпз іизіо
заіе сопйіге. 6) Переложить доску че-
резъ ручей, ігапзііит гіѵі ІаЬиІа Ігапзѵег-
загіа |ип§еге; Іаѣиіат Іапзѵегвагіат зирга
гіѵит ропеге. 7) Бепио сотриіаге, й.
гаііопет іпіге, йисеге, зиЬгіисеге. Пере-
кладываюсь, йепио ропі; аіііег ропі. Печь
перекладывается, Гогпах аіііег сотропі-
іиг. 8) Іпіегропі, іпзегі. Плоды, пере-
возимые съ одного мѣста на другое , пе-
рекладываются соломою, Ггисіиз, ір.:і
ІгапзГегипІиг іп аііит іосит, зігатіпе іп-
іегропі зоіепі.
ПЕРЕКЛЕЕШЕ и ПЕРЕКЛЕИВАНІЕ,
чрезъ п., аіііег а^"ІиІіиапйо; отпіѣиз ге-
Ъиз ай"1иІіпап<ііз. Переклеенный, аіііег
а^іиііпаіив; йепио §ІиІіпе іипсіиз. 2)
Ма§по питего а^іиііиагі. Переклеиваю,
йепио віиііпѳ ай]ип^еге ; аіііег а^іиііпа-
ге. 3) Миііа а^іиііпаге. Переклеить
63
ПЕР
ПЕР
ПЕР
ПЕР
разбитую посуду, ѵаяа Ггасіа а^іпііпаге,
Геггппііпаге. Переклейка, т. ч. переклеи-
ваніе. 4) (іиой ардіпііпаіит езі, гез а§-
{Іиііпаіа.
ПЕРЕКЛИКАНІЕ, перекличка. Кесі-
Іаііо. Перекликаю, солдатъ, тШіез рег
потіпа гесііагѳ, тііііез потіпаге, сііаго.
Перекличка, іпйех йізсіриіогит, іпйех
тііііпт.
ПЕРЕКОВАННЫЙ. Кесизиз, іпсийе
йіГПсІиз; йепио ргосизиз.
ПЕРЕКОВЕРКАТЬ. Іта зиттіз ті-
зсеге, отпіа іп сопігагіит ѵегіеге, сог-
гитреге, Йергаѵаге. Пероковырнуть, при-
поднять тѣло па край, іпѵег^еге, іпсііпа-
ге. Перѳковырпуться, іпсііпаге зе йеог-
зит, ІаЬі.
ПЕРЕКОВКА, перековываніе. Ітти-
Іаііо геі оре іпспйіз. Перековываю, аіііег,
<1епио ГаЬгісагі, ргосийеге. Перековать
лошадь, едиит Йеппо саісеаге. 2) Ма§по
пптего ГаЬгісагі, ргосийеге. 3) Ѵіпсіге
тиііоз сотрейіЬиз Геггеіз.
ПЕРЕКОКАТЬ. Ма^по пптего риі-
мге, Ггап&еге.
ПЕРЕКОЛАЧИВАНІЕ. ЗиЫаІіо еі іп-
Йхіо; йейхіо геі аііо іосо. Переколачиваю,
а1і^пі<1 ІоІІеге еі аііо Іосо іп(і§еге. 2) МиІ-
Іа Ггапчеге, сопГгіп^еге, сопіипйеге. Слу-
га у меня много посуды переколотилъ,
Гатпіпз регтиііа ѵаза Гге”ІІ.
ПЕРЕКОЛОТЫЙ. Аіііег, зесиз аГйхчз.
2) Сопзесінз, йіззосіпз. 3) С®зиз, тасіа-
Іиз. — Переколоться, поссорясь, чуть не
перекололись, сопіепііопо іпіег еоз Гасіа,
рагпт аЬГпіІ, диіп "Іайіо зесит рпдпа-
гепі; рагпт аЬГиіІ, диіп аііегаііегит {;Іа-
йіо 1гапзй§егеп1. 4) Гіпйі, йіГйпйі, гітаз
ареге. Тесницы всѣ отъ жару переколо-
лись, азвегсз Іайиіаіі отпез саіоге гітаз
ереге.
6<
ПЕРЕКОЛОЧЕННЫЙ. йиЫаІиз еі аііо
Іосо іпйхпз.
ПЕРЕКОНОПАЧЕНІЕ, можно выр.
гл. Переконопаченный, йеппо рісе оЬ-
йпсіиз. Переконопатить, отпез паѵіз гі-
таз рісе оЬйпсеге. 2) Оеппо паѵіз гітаз
рісе оЬйисеге.
ПЕРЕКОПАНІЕ и ПЕРЕКОПКА. См.
Перекапываніе.
ПЕРЕКОРОБИТЬ, Пгаѵііег зразтіз
пли пегѵогит йізіепііопіѣпз ІаЬогаге. 2)
Рапйаге, рапйагі. Столы были сдѣланы
изъ сыраго дерева, и теперь всѣхъ ихъ
перекоробило, тепя® ех ѵігійі Іірпо соп-
Гесіі знпі еі іпйе рапйапі.
ПЕРЕКОРЫ. Сегіатеп, сопіепііо, соп-
сегіаііо, аііегсаііо. Перекорный, ай сег-
іатеп еіс. регііпепз. Перекорщикъ, гі-
хаіог. Перекоряюсь, сит аіідио аІЦгсагі,
ѵегЬіз сопсегіаге, езі тіЬі сегіатеп, соп-
іепііо, сопсегіаііо сит аіідио.
ПЕРЕКОСИНА, перекосъ. 8ітз аззе-
гіз. Перекосый, оЫідииз, еигѵаіиз, зіпио-
эиз. Перекосить, оЫідиит Гасеге.
ПЕРЕКОЧЕВКА. Миіаііо зейіз. Пере-
кочевать, тиіаге зейет (йе УотайіЬиз).
ПЕРЕКРАИВАНІЕ, можно выр. гл.
Перекраиваю, йеппо зесаге ай Гогтиіат.
2) Тоіит зесаге ай Гогтиіат.
ПЕРЕКРАШЕНІЕ, перекрашиваніе.
Вереіііиз іпГесІиз, аііиз іпГееІпз. Пере-
крашиваю, йепио іпйсегѳ, аіііег іпйсего.
Сукно худо выкрашено, надобно его пе-
рекрасить, раппиз таіе ІпГесІиз езі, орпз
езі, иі йепио іпйсіаіиг. 2) Перекрасить
стулья, отпіа (зіп§и1а) зейіііа соіогаге,
іпйсеге. Перекраситься, іпйсі.
ПЕРЕКРЕСТИТЕЛЬ. А паЬарІізІа. Жи-
тели этого города принадлежатъ къ сек-
тѣ перекрестите лей, іпсоі® ішріз оррі<й
зесіат апаЬарІізІагит зедиииіиг.
и
«5
ПЕРЕКРЕСТОКЪ. ЮіѵоПіит ѵіагит, |
«.цшрііипі.	I
ПЕРЕКРЕСТЪ, перекрещенецъ. По
мио адиіз засгіз іпіііаіиз. Перекрещенка,
Йепио адиіз засгіз іпіііаіа. Перекрещеніе,
апаЬарІіатиз; Ьаріізті іпзіаигаііо. Пере-
крещенный, апаьаріізаіиз. Перекрещи-
ваю, йепио Ьаріізто или адиіз засгіз іпі-
Ііаге- 2) Аіідиет зі^ио сгисіз типіге.
Перекрещиваюсь, ессіезіат, засга тиіаге.
.5} 8і&по сгисіз зѳ типіге.
ПЕРЕКРИВИТЬ. Миііит сигѵагѳ, іп-
сигѵаге.
ПЕРЕКРИЧАТЬ. ОЬзІгереге аіісиі;
ьирегагѳ аіідиет ѵосе, сіатоге. Пере-
і;рнчаться,сІатоге Ггап"і, сіатапйо Гаисез
схазрегаге.
ПЕРЕКРОЕНІЕ. См. Перекраиваиіе.
Перекроенный, аіііег, йепио ай Гогтиіат
зесіиз. Перекрой мѣсяца, ѵ. оЬз. диайгапз
Іип®. Перекройка, см. перекраиваніе.
ПЕРЕКРОПИТЬ. Миііоз азрег^еге,
хезрег^еге, сопзрег{;еге. П. всѣхъ святою
водою, зіп^иіоз адиа засга сонзрег^еге.
ПЕРЕКРОПОКЪ. Отпе, диой е ѵезіі-
Ьиз йеітіііз Йе1і§і1иг, зиііпг. Нерекропы-
ьать, е ѵезйЬиз йеігіііз аіідиій эпете.
ПЕРЕКРЫВАНІЕ, при перекрываніи
дома. Іп йото йепио Іе&епйа. Перекры-
ваю, йепио Іепеге; йепио Іе^епйпт си-
гаге. Перекрыть кровлю, йотит йепио
Іепеге. Ц. шубу, ѵезіет реііісеат йеппо
1>аппо іпйпсеге. П. карту, зсійат ѵіпсѳ-
го, аиГегге. Перекрытіе, можно выр.
глаг. Перекрытый, йепио Іесіиз, соп-
Іесіік, іпйисіщ,. Перекрытая кровля, Йо-
іпиз йеппо Іесіа. П. шуба, ѵезііз реііісеа
Йеппо раппо іпйисіа.
ПЕРЕКРѢПЛЕНІЕ, можно выр. гл.
Перекрѣпляю, аисіогііаіе (Іезііпюпіо) Йг-
іиаге; зиЬпоІаге, зиЬзі^паге
ПЕРЕКУПАНІЕ. Еісііаііо зирегіог иди
6$
зирга аііоз. Перекупаю, ріиз аіііз Іісііагі,
зирга аййеге, сегіаііт ешеге. Онъ все,
что приказано ему, перекупилъ, отпіа,
ди® еі ]изза Гиегапі, соётіі. Я много
нынѣшнимъ годомъ перекупилъ дровъ,
Ьос аппо ріигіта Іі^па или та°пит 1і§по-
гит питегит соёті. Перекупщикъ, циі
ріиз аіііз Іісііаіиг. 2) Уиі аіідпій соётіі,
ргороіа. Перекупщица, ди® р. а. еіс.
ПЕРЕКУРИВАНІЕ, можно выр. гл.
Перекуриваю, отпіЬиз Іосіз Гито ітріеге,
зиПіге (для пріятнаго запаху). 2) Оеппо,
ііегит Гиті^аге, зиГйге.
ПЕРЕКУСАТЬ. Миііоз тогйеге. Со-
бака всѣхъ перекусала, сапіз отпез, зіп-
§и1оз тотогйіі. 2) Могйісиз йіѵеііеге.
3) У него нѣчего перекусить, піЬі! ЬаЬеІ,
ипйо ѵіѵаі. Перекушенный, тогйісиз йі-
ѵиізиз.
ПЕРЕЛАГАЮ. См. Прелагаю.
ПЕРЕЛАЖИВАНІЕ. Негаіа Йезсгірііо,
йезікпаіо. Перелаживаю, ііегит огйіпаге,
йеві^паге, сопзіііпеге.
ПЕРЕЛАЖУ и ПЕРЕЛѢЗАЮ. (81.)
Пролажу и прелѣзаю, Ігапзсепйеге, зире-
гаѣе, зирегѵайеге. Перелѣзть черезъ
стѣну, тигшп Ігапзсепйеге. Перелазъ,
зпрегаііо, Ігапз^геззіо. 2) Ѵох. ѵепп.
сигзиз Іерогіз рег сатрит, иЬі ѵегіаді
(сапез §а!Іісі) еит сареге, ехсіреге со-
йипіиг.
ПЕРЕЛАМЫВАНІЕ. Ггасііо. Пере-
ламываю, Ггап§еге, гііЯгіп"еіс. Перело-
мить чей правъ, чью волю, Ггап^еге,
іпГгіп§еге; тоіііге. Переломить хлѣбъ,
рапет й-ап^еге. Упавши, переломилъ
себѣ руку, зіЬі ЬгасЬіпт Гге§іі е Іарзи.
Они въ лѣто много барокъ переломали,
рег жзііѵит Іѳтрпз тиііоз Іепипспіоз
Гге^еге, сопіийёге. Переламываюсь, Ггал-
§і, йі1Ггіп§і. Переломилась ось, ахіз йіГ-
Ггасіиз езі. Переломился зубъ, йепз рг<в-
€9	ПЕР
ПЕР
70
67	ПЕР
Гтасіиз ее! Переломались сучья отъ вѣ-
тру, гаті ѵеніо соиГгасІі випі. 2) 8е
ірвит Ггап^еге, віЬі ѵіт Гасеге, иаіигае
виаг гери^паге. Я сколько можно пере-
ламываюсь, но болѣзнь осиливаетъ, тіЬі,
диапіит роззииі, ѵіт Гасіо, вей гпогЬив
вирегаі, ѵіпсіі. Переломился постъ, йі-
твійіа диайга^ееітаіів рагв регасіа еві.
ПЕРЕЛЕЖАЛЫЙ. Оиі виа ѵісе «ето-
іаѵіі, ге^гоіив или іп тогЬо Гиіі. Переле-
жать, сиЬапйо аііегі. 2) Еоп»шв сиѣаге,
диат аііег (сиЬаІ). 3) МогЬо Іепіагі, іт-
ріісагі, орргіті. Отъ заиоспой болѣзни
всѣ въ домѣ перележали, іп Ьас йото
отпев йеіпсерв тогЬо іііаіо Іепіаіі випі.
Перелетаться, вііи соггитрі.
ПЕРЕЛЕТАНІЕ, порелетываиіе. Тгап-
вііив оре аіагиш. Перелетаю и переле-
тываю, Ігапвѵоіаге, вирегѴоІаге. Птица
перелетѣла черезъ рѣку, ѵоіисгів апіиет
Ітапвѵоіаѵіі. Дикія птицы перелетаютъ
черезъ моря, ѵоіисгев раіивігев Ігапв та-
ге ѵоіаиі. Перелетиыіі, перелетная пти-
ца, аѵів, диае Ігапв таге ті"гаІ. Пере-
летъ, стрѣлять утокъ на перелетѣ, ѵоіап-
Іев апаіев Ігапвй^еге, ехсіреге , Іеіо і^иі-
ѵошо реіеге. Перелетѣніе , см. переле-
таніе.
ПЕРЕЛЕЧЬ. СиЬаиіет іп аііий Іаіив
ве ѵегіеге.
ПЕРЕЛИВАНІЕ, перелитіе, перелив-
ка. Гивіо гереіііа. Переливаю, ІгапвГип-
Йеге аіідиій іп аііа Уаза или одно Ігапв-
Гипйеге. Перелить изъ дщана въ бочки,
е сира іп йоііа ІгапвГшіЙеге. 2) Ріив з'ивіо
Гипйеге, 3) Кесодііеге, Йепио Гипйепйо
Гогпіат геі тиіаге, іттиіаге. Перелить
колоколъ, сатрапат гесодиеге. Перели-
ваюсь, Йиеге, йеѵоіѵі, йеГеггі. Перели-
вать вппо, йеріеге ѵіиит. Послѣ 7 дней
переливай масло, рові веріітит йіет
сісит йеріеіо. 4) Весодпі. Чугунъ пе-
ПЕР	68
реливается въ пушки, Геггит гийе іи Іог-
тепіа гесодиііиг. о) ТгаивГиийі. Вино
изъ бочки переливается въ бутылки, ѵі-
иит е Йоііів іп 1а§епав ІгаивГипйіІиг. Пе-
реливный, гесосіив, ІгапвГивив. Переливъ,
Гивіо ііегаіа; голоса, Йехив, іпсііпаііо
ѵйеів.
ПЕРЕЛИЗЫВАЮ. Отиев (віпвиіов)
огЬев ІатЬеге.
ПЕРЕЛИНЯЛЫЙ. Оиі, диае ріитав
ровиіі. Перелинялые гуси, апвегев, диі
ріитав ровиёге. Перелпиять, ріитав ро-
пеге. Перелиняла собака, сапі рііеі Йе-
йихегипі. Птицы перелиняли, аѵев ]ат
ріитав ровиеге.
ПЕРЕЛИТІЕ. См. Переливаніе. Пере-
литый, ІгапвГивив, гесосіив.
ПЕРЕЛИФТЪ. СЬаІсейопіив. Пере-
лифтовый, е сЬаІсейопіо.
ПЕРЕЛОВЛЕННЫЙ. Саріив, сотрге-
Ьепвив, ехсеріив.
ПЕРЕЛОГЪ. А^ег апіеа Ьоггійив еі
Йегіііо агаіив.
ПЕРЕЛОЖЕНІЕ, преложеніе. Тгаив
Іаііо, ігазесііо, соііосаііо іп аііо Іосо. 2)
Р. т. тиіаііо, соиѵегвіо, Ігапвіогтаііо. 3)
Тгаивіаііо, сопѵегвіо. Упражняться въ
перзводѣ иностранныхъ книгъ, ѵегвагі іп
сопѵегіепйів ехігаиеогит всгіріогит 1і-
Ьгів іп' Коввісит вегтопет. Переложеніе
псалмовъ Давидовыхъ въ стихи, рв.ііто-
гит І)аѵійів іп ѵегвив Ігаивіаііо. Пере-
ложенный, Ігаивіаіив, іп аііо Іосо соііоса-
Іиз. 4) Миіаіив. 5) Сопѵегвив, Ігапвіаіив.
Переложить, см. прелагаю.
ПЕРЕЛОЙИАЯ ТРАВА. Рагпаввіа ра-
Іиеігів.
ПЕРЕЛОМАНІЕ. См. Переламываніе.
Переломанный, тіпиіаііт, тіииііт Ггас-
Іив. Переломленіе, си. преломленіе. Пе-
реломленный, Ггасіив, йійгасіив. Пере-
1 ломленное копье, ргагГгасІа Ьавіа. Пере-
ломъ, Ггасіига; диі гев Ггасіа еві. 2) Мог-
1>і йізсгітеп, тогЬі сопѵегвіо. 3) На пе-
реломъ, сопіга. Дѣлать кому что на пе-
реломъ, гери»паге аіісиі іп ге; сопіга или
весив Гасеге.
ПЕРЕЛОПАТЬСЯ. Витрі, Йіввіііге.
Горшки перелопались, оііае йіввііиеге.
ПЕРЕЛОЩИТЬ, весь холстъ перело-
мить, отпіа Ііпіеа І.-вѵі^аѵіІ.
ПЕРЕЛУДИТЬ. Отпіа віаппо оЬйи-
сеге.
ПЕРЕЛѢЗАНІЕ (81.) Ирелѣзаніе,
ігапвдгеввив, Ігапзііив, Ігаивсепвив. Пе
релѣзаю, см. перелажу.
ПЕРЕЛѢСОКЪ, пере.іѣсочекъ. АгЬо-
гев поѵеііае; вуіѵиіа ех агЬогіЬив поѵеііів.
Перелѣсье, Іосие ріапе арегіив іп тейіа
гуіѵа.
ПЕРЕМ АЗАНЕЦЪ. <2иі пирсг ігапвііі
ай всЬівтаІісов в. гиріогез ииіопів іп ес-
сісзіа.
ПЕРЕМАЗАНІЕ, колесъ. Коіае Йепио
аДре ипсіф. Перемазанный, йепио айіре
ипсіив. Перемазываю, йепио, ііегит ип-
уеге. Перемазать колеса, гоіав йепио
гііре ип^еге.
ПЕРЕМАЛЫВАНІЕ, можно выр. гл.
Перемалываю, Йепио, ііегит тоіеге. 2)
Тоіит тоіеге, соттоіеге.
ПЕРЕМАНЕНІЕ и ПЕРЕМАНИВА-
НІЕ. Аііесіаііо, аііепаііо. Переманенный,
аііеиаіив, аЬаІіепаІив, аЬдисІив, аЬвІгасІив.
Переманиваю, аііепаге, аЬаІіепаге, аЬйй-
сеге, аЬвігаЬеге, аѵегіеге, еіісеге аіідиій
аіісиі. Переманить человѣка отъ мѣста
къ другому, Гатиіит аЬ аіідио аЬйисеге.
Охотники переманиваюгъ другъ отъ Дру-
га голубей, атаіогев соІитЬагит віЬі іп-
ѵісет еав еіісеге віийепі. Переманка, см.
переманеніе.
ПЕРЕМАРАНІЕ, перемарываніе, мо-
жно выр. гл. Перемаранный, отпіЬив 1о-
сіе іпдиіиаіие, соиіатіпаіиз, Гоайаіив, соп-
вригсаіив. Перемарываю, издие циадие
іидиіпаге, сопіатіпаге, роііиеге, (оейаге,
сопвригсаге. 2) Р. т. йеіеге, ехзНп^иеге.
Онъ послѣ меня все перемаралъ, зсгіріит
теит геігасіапз Іоіит Йеіеѵіі, іпйихіі.
Перемарываюсь, ее ивдиедиадие іпдиіиа-
ге, Гтейаге.
ПЕРЕМАСЛЕНІЕ, можно выр. гл.
Перемасленный, ріив ]ивІо Ьиіуго соийі-
Іив; ріив ваіів оіео регГивив. Перемасли-
ваю, ріив ваіів Ьиіуго сопйіге, оіео рег-
Гипйеге; ріидиіив Гасеге, геййеге. Поваръ
перемаслилъ кату, содиие пітіо Ьиіуго
аіісат сопйіѵіі. 2) Гвдиедиадие Ьиіугит
пли оіеит айЬіЬеге. Перемасливаюсь г
ивдиедиадие ее оіео или Ьиіуго іпдиі-
паге.
ПЕРЕМАТЫВАНІЕ. Сіотегаііо. Пе-
рематываю, іиѵоіѵете; сопДотегаге, §1о-
тетаге (іп аііит огЬет). 2) Тоіит іпѵоі-
ѵеге, сопціотегаге.
ПЕРЕМАХИВАТЬ, перемахнуть.
Тгапвіііге. Лисица перемахнула черезъ
ровъ, ѵиірев Гов-ат Ігаивііиіі.
ПЕРЕМАЧИВАНІЕ, можно выр. гл.
Перемачиваю, ріив іивіо тасегаге. 2)
МайеГасеге. Дождь перемочилъ всѣхъ,
ріиѵіа отиев тайеГесіі.
ПЕРЕМАЩИВАНІЕ н ПЕРЕМОЩЕ-
НІЕ, чрезъ иеремощеніе дороги. Аіііег
типіепйа ѵіа. Перемащиваю, аіііег ти-
піге ѵіат, аііа гаііопе Іе^еге ѵіат.
ПЕРЕМЕДЛЕНІЕ. Соттогаііо, ех-
вресіаііо. Перемедливать и перемедлиіъ,
тогагі, таиеге, ехересіаге. Перемедлите
здѣсь, пока пройдетъ дождь, тапе, рег-
тапе Ьіс, йопес ріиѵіа йезіегіі.
ПЕРЕМЕЖАТЬСЯ. 1п1егті11еге,ін1ег-
тіііі; Спет ЬаЬеге, ехЬаигігі. Перемеж-
ка, іпіегтіввив, іпіегтіввіо. Перемежли-
ч 1	ПЕР
вый, іпіегтіііепз, ай іетриз йезіпепз,
геззапз.
ПЕРЕМЕЖЕВАНІЕ, перемежевыва-
ніе. Негаіа, гереіііа шепзіо. Перемеже-
ванный, йсчшо тепзив. 2) Вітепвив,
регтепзиз. Перемежевываю, регтеіігі.
ЦЬлую область перемежевалъ въ одно
лѣто, ииа яевіаіе іоііиз ге§іопІ5 шепзигаш
.ііпііі.
ПЕРЕМЕРЗАЮ. Егі^оге варогет атіі-
Іеге. Перемерзло пнво, сегеѵізіа Ггі§оге
варогет атізіі. 2) Егі§оге репеігагі.
Долго стоя на дворѣ, весь перемерзъ, йіи
*иЬ біо тапепв, ріапе Ьі^оге репеігаіив
зит. Перемерзлый, циі Ггщоге (§е1и) ре-
згііі, Ггі§оге соггиріиз, Йергаѵаіиз.
ПЕРЕМЕТАНІЕ. Негаіа риг"аІіо.
ПЕРЕМЕТАНІЕ. Тгапзтіззіо, ігауес-
Ііо, уасіііз, тіззиз, сопуесііо. Переметан-
ный, Ігапзтіззиз, ігауесіпз.
ПЕРЕМЕТАЮ. ІІепио, ііегит риг§а-
че, ехриг§аге, ѵеггеге. 2) КіѵіЬиз оЬгиеге,
«рріеге. Всѣ дороги иеремѣло, отпез
ѵіге піѵіЬив оЬгиі®, орріеіае випі. Пере-
мегнутый, см. переметанный. Перемет-
ный, (рдой Ігапвтіііі роіезі. Рег т. то-
іліів, іп сопзіііів саріепйіз тоЬіІів. Пере-
метная сумка, тапііса; р. т. Ьото іпсоп-
ьіапз, тоЬіІів. Переметчивъ, тоЬіІів, ай
1гапзГи"інпі пли ігапзіііопет ргопиз. Пе-
реметчикъ, регГн§а, ігапзГн§а. Перемет-
чиковъ, ІгапзГнйЖ ргоргіиз. Переметы-
ваніе, ігапзтіззіо, ігауесііо. 3) При пе-
реметываніи сѣна, <1нт Гоешіт іп теіаз
аіііег ехвігиеЬаіиг. 4) Переметываніе пет-
лей , Гівзигяе ^ІоЬиІіз ехсіріепйів аіііег зи-
іае. Переметываю, ігапзтіііеге, ігарсеге,
іп аііит Іосит сопрсеге. Переметать
камнн черезъ стѣну, тигит ІарійіЬиз
ігапзтізіззе. Переметать дрова изъ бар-
ки на берегъ, 1і§па е Іепипсиіо іп іеггаш
«опуесіззе. 5) Ма^по пшпего сопусоге.
ПЕР
Переметалъ всѣ бомбы, отпез §ІоЬи1о$
тіііепйо ехЬаизіі. С) Переметать карт-м,
Йепио йізігіЬиеге всійав. Переметываюсь,
ігапзіге, черезъ стѣну, I. тигит. 7) Р,
іи. ігапзіге ай Ьозіет, йезегеге зі§па или
одно йезегеге, ігапвГи^еге, рго ІгапзГи»а
ѵепіге ай Ьозіет. 9) 8іЬі іпѵісет тіііеге,
иі рііат.
ПЕРЕМИГИ. Кпіиз осиіогит. Между
ими идутъ перемигн, зіЬі іпѵісет пиііЬиз
осиіогит атогет еір^гіИісапі. Любовные
перемигн, ѵеиегеі пиіиз осиіогит. Пере-
мигиваніе, можно выр. гл. Перемиги-
ваюсь, пиіп осиіогпт зіЬі іиѵісет ато-
гет ві§шйсаге.
ПЕРЕМИНАНІЕ, при переминаніи
глины, йнт агуіііат ііегит йі1і§епіег зи-
Ьі§еЬаі. Переминаю, йеиио Йі1і§епіег
виЬі§еге. П. ленъ, Ііиит Йепио гайеге.
2) Отпіа ргосиісаге, ргоіегеге, оЬіегеге.
Скотина всю траву перемяла, ресив опі-
пет ЬегЬат ргоспісаѵіі. 3) Тоіит Ііпши
гайеге. Переминаюсь, ргоЬе, ваіів виЬір.
Глину еще мять надобно, она не перемя-
лась, аг§і11а айЬис виЬі§епйа езі, попйит
епіт ргоЬе зиЬасіа езі. 4) Іп віпиз соп-
ІгаЬі.
ПЕРЕМИРИТЬСЯ. Ііегит гесопсіііагі,
Йеиио §гаііат іпіге. — Перемиріе, іпйи
сіж, правильнѣе іпйиііж. Сдѣлать, заклю-
чить перемиріе, іпйисіав Гасеге, іпіге.
Не нарушать перемирія, іпйисіав зегѵаге,
сопзегѵаге. Прервать перемиріе, іпйи-
сіав гитреге. Срокъ перемирію кончился,
йіев іпйисіагпт ргжіегіегаі, ехіегаі. В«
время перемирія, рег іпйисіав. Испро-
сили перемиріе на 30 лѣтъ, іпйпсіазіо
ігі§іпіа аппов ітреігагииі. Перемирный
ай іпйисіав регііпепв.
ПЕРЕМКНУТЫЙ. Сіаизиз, ргвесіпзиі
ПЕРЕМОГА. Мауог ѵіз; тауог аисіо-
іііаз. Перемогаю, $]., премогаю, ргаро”'
73	"ПЕР
йегаге, ѵіпсеге, зирегаге, Йеѵіпсеге. Пре-
«очь сильнаго, ѵаіепіет, гоЬизіит, гоЬо-
ге ѵігіит іпзі^пет ѵіпсеге, зирегаге. Пре-
могаюсь, зе ірзит Ггап^еге, иаіпгж зиж
гери"паге.
ПЕРЕМОКЛЫЙ. Репііпз тайеГасіиз.
Перемокнуть, репііиз тайезсеге, тайе-
йегі. 2) Ннтоге соггнтрі.
ПЕРЕМОЛАЧИВАНІЕ. Негаіа іпіига.
Перемолачиваю, йепио Ггитепіит іегеге,
схІсгеге,йеіегегеге 2)Тоіат гпеввет рег-
іісіз Оа§е11аге.
ПЕРЕМОЛВИТЬ. АІісиуиз вегтоиет
інсійеге, іпіегсіреге, йігітеге. 2) Соііо-
Чиі спт аііщю, іп соііодиіпт сит аіідио
ѵепіге. Перемолвка, соііодиіит, вегто.
3) Иуийісаііо, сепвига.
ПЕРЕМОЛОЧЕННЫЙ. Вепио ігііиз,
ііегит ігііиз, йеігііиз, репііив ехігііиз.
ПЕРЕМОЛЪ, т. ч. перемолачиваніе.
ПЕРЕМОРЕННЫЙ. Гате регетіпз.
ПЕРЕМОРОЖЕННЫЙ. Ггіеоге (§е!и)
соггиріпв. Переморозить, віпеге Ггі§оге
регіге; зіпеге Ггі§оге репеігагі.
ПЕРЕМОРИТЬ. 8іпеге Гате соийсі,
іпіегіге, регіге.
ПЕРЕМОТАНІЕ. См. Перематываніе.
Перемотанный, іп аііит огЬет Дотега-
іиз, аіііег §Іотегаіиз, іпѵоіиіив. 2) Тиг-
Ъаіив, регіигЬаіиз. Переметываю, іп аііит
огЬет Дотегаге, аіііег Дотегаге, аіііег
іп ѵоіѵеге.
ПЕРЕМОЩЕНІЕ. См. Перемащиваніе.
Перемощенный, аіііег типііив.
ПЕРЕМУДРЯТЪ. СігситзсгіЬеге, сіг-
ситѵепіге а!іЧиет; саШйіогет езве аііо.
-) Миіаге, іттиіаге.
ПЕРЕМУЧАТЪ, переиутить. Сопси-
♦еге, регаеііате, іигЬаге>.	ге(](]с
ге. Ш55осіаге,
ПЕРЕМУЧИТЬ. Миііоз ѵехаге, іог-
2)Гі“^е’ ^аге.
ПЕР .	7*
Пером. людей на посылкахъ, Гатиіоз Г/е-
гріепіі тіззіопе йеГаб^аге. Перемучиться,
ІаЬоге зе сопйсеге или сопйсі; ѵігез соп-
зитеге; ІаЬогіЬиз Ггап§і, Гаіі^агі.
ПЕРЕМЫВАНІЕ, перемывка. Ііегаія
Іаѵаііо или іоііо. Перемываю, ііегит, Йепио
Іаѵаге. Служанка занимается перемыва-
ніемъ посуды, апсіііа ѵегзаіиг іп аЫиеп-
йів ѵавів. 2) Бабы всѣ полы перепыли,
Гетіпж отпіа ІаЬиІаіа Іаѵагппі.
ПЕРЕМЫКАЮ. ТаЬиІіз или аззегіЬиі
верагаге.
ПЕРЕМЫКИВАЮ. Аіііег ресііиаге;
сагтіпаге.
ПЕРЕМЫТЫЙ, Йепио Іоіиз.
ПЕРЕМЫЧКА. Коіиийа сатега, Г0-
іипйив Гогиіх. 2) Сепив тоііз или а§-
Вегіз.
ПЕРЕМѢНА, перемѣнка. Миіаііо, іт-
тиіаіо, ѵісіззііийо, ѵагіеіав, ѵагіаііо. И.
въ правленіи, тиіаііо, соттиіаііо гегшп.
Любить перемѣны, ѵагіеіаіе гегит Йеіес-
іагі. Счастіе имѣетъ свои перемѣны, Гог-
іппа зиаз ЬаЬеі ѵісівзііийіпез. Перемѣна
мѣста, воздуха, тиіаііо Іосі, аёгіз. П. вре-
менъ, іетрогит ѵагіеіаіев. Приближеніе
или отдаленіе солнца производитъ пере-
мѣну во временахъ года, іетрогит аппі
іетрезіаіитдие соеіі соиѵегвіопез сот-
тиіаііопез<]ие йипі ассеззп еі гесеззи зо-
Ііз. Въ умахъ и дѣлахъ произошла вели-
кая перемѣна, та§па Гасіа езі соттиШід
гегит еі апітогит. Перемѣны въ госу-
дарствѣ, геіриЫісю тоіиз. Надобно см6‘
трѣть, чтобъ ие произошло какой Перо-’
мѣны въ государствѣ, ргоѵійепйит еЛ,
пе геіриЫісю віаіиз тасіеіиг. Желать
перемѣны, недовольну быть правленіемъ,
поѵіз геЬив віийеге. 2) Имѣть много пе-
ремѣнъ платья, сотріигез ѵезіеэ тиіаііо-
піз саиза ЬаЬеге. Безъ перемѣны, сопГі
тю, зіаЬіІііег. Перемѣненіе, тиіаііо, іш-
4
75
ПЕР
ПЕР
76
тиіаііо. П. имени, жилища, тиіаііо ио-
щіпія, Дотісіііі. Но нуждѣ и премѣненіе
закона бываетъ, песеяяііая апіе гаііопет
еаі; песеяяііая иііітит астахітит Іеіит
ея». Перемѣненный, зі., премѣненный,
тиіаіия, іттиіаіия. Перемѣненное на-
мѣреніе, сопзіііит тиіаіит. Перемѣнно
и премѣнно, іпѵісет, іи ѵісея, аііегпія.
3) Ііісопяіапіег, тоЫІіІег, ти»аЫ1і»ег. Пе-
ремѣнность и перемѣнчивость, тиіаѣііі-
Іая, тоѣііііая, іпсоияіапііа. П. чувство-
ваній, йехіѣііія Ьотіпія ѵоіипіая. П. сча-
стія, тоЬіііІаз Гогіипа*. Все на свѣтѣ
подлежитъ перемѣнчивости, отпіит ге-
гит ѵісіязіІиДо еяі; піЬі! зетрег яио яіаіи
тапе». Перемѣнный, премѣнпый, <рі<и!
01 рег ѵісея, аііегпіз. Перемѣнныя ло-
шади, ѵегеДі или едиі гесепіея. Пере-
мѣнное платье, ѵеяіія, дню рег ѵісея Ьа-
Ьеіиг. 4) МиІаЬіІія, тоЬііія. Перемѣнная
погода, соеіі ѵагіеіая; с®1ит ДиЬіит, ѵа-
гіит, ѵагіаия. Перемѣнный нравъ, тоЬі-
1і8, тиіаѣііія аиітия; шдепіит тоѣііе.
Перемѣнный въ своихъ рѣшеніяхъ, іп-
сопяіапя, ѵоіаіісия; іп сопяіііія ѵагіия еі
тоЬііія, Перемѣнныя мысли, сорііаіа
глепіія, іпсегіа. Перемѣнчивый, перемѣн-
чивъ, тиіаѣііія, тоЬііія. П. нравъ, апітия
тоЬііія. Женщина твореніе непостоянное
и перемѣнчивое, ѵагіит еі тиІаЬіІе зет-
рег Гетіпа. Примѣры перемѣнчиваго, пе-
ремѣнчивости счастія, ехетріа ѵагіапіія
Гогіипа1, Перемѣнчивая побѣда, ѵісіогіа
тагіа. Перемѣнчивость, см. перемѣнность.
Перемѣняемость, Ггарііііаз, Ьгеѵііая, іп-
Оопяіапііа, шоЬіііІая. П. мірскихъ вещей,
Гга^ііііая гегит Ьиуиз тииДі. — Перемѣ-
няю, тиіаге, іттиіаге (совсѣмъ) яиЬти-
Іаге (не въ цѣломъ, а въ какой нибудь ча-
сти); прѵаге (дать чему новый видъ); іп-
Іегроіаге (для поддѣлки); геігасіаге (то о
чемъ думали); геіехеге, геясгіЬеге (что
иибудь написанное); геясіпДеге, геяірпаге
(о духовной, если завѣщатель дѣлаетъ
какую перемѣну). Перемѣнить свое на-
мѣреніе, ДізсеДеге а или Де яиа яепіепііа.
II. свои нравы, аііоя тотея іпйчеге. Что
можно перемѣнить, тиіаѣііія, соттиІаЬі-
Іія, диоД іпіе^гит еяі. Когда еще можно
что перемѣнить, ге аДІіис іпіе^гэ. Что
однажды сдѣлано, тою перемѣнить не
можно, Гасіит іпГесІит Йегі педиіі. За-
ставить кого перемѣнить свое мнѣніе, Де
яепіепііа Дітоѵеге; Де ргорояііа зепіеиііа
Дереііеге. Я и теперь не перемѣняю
своихъ мыслей, если ты останешься при
томъ же мнѣніи, педие пипс тиіѳ, зі Іи
іп еаДет ея яеиіепііа. Я не перемѣнилъ
своихъ мыслей, тепа еаДет регяіаі тіѣі.
Что заставило тебя перемѣнить мысли?
отъ чего ты перемѣнилъ мысли?'диаа Ів
яепіепііа ѵегііі? Перемѣнить свой разго-
воръ, зегтопет аііо ІгаияГегге. Чего пе-
ремѣнить не можно (воскресить умершаго
друга), диіДдиіД соггідеге еяі иеГая. Го-
родъ перемѣнилъ свой видъ, сталъ не
тотъ, каковъ былъ прежде, іттиіаіа Га-
сіея игЬія ея». Перемѣнить имн, назы-
ваться другимъ именемъ, поѵаге попіеп.
Пер. что въ законахъ, поѵаге аІідиіД іге
ІерЬия. Перемѣняюсь, я!., премѣняюсь?
тиіагі, іттиіагі, Йегі аііит; тогея етеп-
Даге, іп теііия тиіагі; аД Ьопаш Ггирет
яе гесіреге. Все перемѣнилось, отпіит
гегит соттиіаііо Гасіа еяі. Перемѣнить-
ся, исправиться, аиітищ ѵегіеге аД Ьо-
пана Ггирет. Не перемѣниться, зіѣі соп-
яіаге; а яе пои ДіясеДеге. Ты совсѣмъ
не перемѣняешься, все также поступаетъ
дурно, какъ и прежде, пиііа Діез Іе сог-
гіріі. Погода перемѣняется, Іетреяіаз-
ѵагіаі, соттиіаіиг. Погода часто пере-
мѣняется , Іетреяіая тахіте ѵагіаі (объ
одномъ какомъ и опредѣленномъ случаѣ}^:
ПЕР
78
ПЕР
77
таепа езі соеіі ѵагіеіаз (вооб. в ѣ
чемлѣ). Погода не перемѣняется,
ре,(а» ждиаіія еяі. Счастіе перемѣнилось,
Гогічпа сопѵегза езі. 5) Ѵісея аііегчаге,
пег аііегпая ѵісея орегі знссейеге. ол-
латы перемѣняются, смѣняются, яиссе
Лппі аііі іп зіаііопет аііогит,
ПЕРЕМѢРИВАНІЕ, перемѣряніе. Ве-
реіііа, ііегаы тепяіо. регтепяю. Пере-
мѣриваю, ііегит, йепио теіігі, регтеііп.
Перемѣрянный, йепио тепяиз; регтеп-
зпя. Перемѣръ, т. ч. перемѣриваніе, га-
Ііо, Ьопііаз регтепяіопія.
ПЕРЕМѢСКА. Кегаіа регтіяііо. Пе-
ремѣшиваю, йеппо тізсеге; йепио рег-
тізсеге, рготіяспе йеряеге, знЬіцеге. Пе-
ремѣсъ, ;изІо тадог аййіііо Гагіпае іп тая-
за регтіясепйа. — Перемѣшиваю, рег-
тіясеге аіідпій аііспі геі или аіідиа ге;
соттіясеге гет ге; так. сит ге или аіі-
сиі геі; сопГипйеге а!і«|иі<1 ге или сит ге.
Перемѣшать землю съ пескомъ, Іеггат
агепае регтіясеге. 2) Аріаге, Йітоѵеге.
Перемѣшать дрова въ печн, Іі^па іи Гиг-
по арііаге. 3) Р. т. регтіясеге, регтіхіе
ропеге. Перемѣшать товары, тегсея
регтіясеге, регтіхіе ропеге. П. листы
въ книгѣ, Гоііа ІіЬгі таіе сотріи^еге. Пе-
ремѣшиваюсь, тіясегі, регтіясегі. Земля
перемѣшалась съ пескомъ, Іегга сит аге-
па соттіяіа езі. 4) Регтіясегі, сопГичйі,
регтіхіе роиі. Бѣлье перемѣшалось, Ііп-
Іеа сопГпяе ровііа зипі, регтіяіа зипі.
ПЕРЕМѢЩАЮ. Іи аііо іосо ропеге,
яіаіиеге, сопзіііиеге, Іосаге. 2) Р. щ. аіі-
диет аііі типегі рга-ропеге, рггейсеге.
Изъ низшаго состоянія перемѣстить въ
высшее, ех іпГегіогі огіііпе іп яирегіогет
ігайчсеге. Изъ высшаго состоянія пере-
мѣстить въ низшее, йеігийеге. Перемѣ-
рпаюсь, Іосит, яейет тиіаге. 3) Аііі ти-
пегі рперозііит еззе. Перемѣщепіе, соі-
іосаііо іп аііо Іосо. Перемѣщенный, іп аііо
Іосо соііосаіия. 4) Аііі тппегі ргаррояііия,
ПЕРЕМЯГЧАТЬ. Ріиз я>дио, пітія
тоіііге.
ПЕРЕМЯКЛЫЙ. Ріиз іияіо етоі-
Іііиз.
ПЕРЕМЯТЫЙ. Веппо зиЬасіиз; йепио
гаяия (йе Ііпо еі саппаЬі).
ПЕРЕНЕСЕНІЕ. Тгапяіаііо. П. иожнт-
ковъ куда, Ігапзіаііо гегит, ѵазогит. 2)
Перенесеніе дѣла изъ одного (высшаго)
суда въ другой, Ігапзіаііо іііія іп аііий я.
зирегіоз ІгіЬипаІ. 3) Регреязіо, Іоіегаііо.
Перенесеніе несчастій, регреязіо таіо-
гит. Перенесенный, Ігапзіаіпз. Пере-
несенныя вещи изъ стараго дома въ но-
вый , гея е ѵеіеге ііото іп поѵат Ігапзіа-
I®. 4) РегГипсІия. Воспоминаніе о пе-
ренесенной опасности, тетогіа регГипсіі
регісиіі. Перенесть, см. переношу.
ПЕРЕНИЗАННЫЙ. Вопію, аіііег іт-
тіяяия рег Ііиа. Перенизка, перенизы-
ваніе, жемчугу, таг^агіі® йепио, аіііег
іттіяяю рег Ііпа. Перенизываю, йепио^
аіііег іттіііеге рег Ііпа.
ПЕРЕНИМАЮ. Ехсіреге, іпіегсірего.
Перенять письма, Ііііегаз іпіегсіреге. И.
лошадь, едчит сиггепіет ехсіреге. 2
Піясеге аіідиій аЬ аіідио, ітііагі. Дѣти
что видятъ, то н перенимаютъ, рчегі диа»
ѵійеиі, еа ітііапіиг. Перенять какое ре-
месло, оЬяегѵапйо агіет аіісиіиз аззедпі.
Перенимать нравы у слугъ благороднымъ
очень постыдно, ай тапсіріопіт тогея
йе^епегаге іп^епиія Ічгріязітит еяі.
ПЕРЕНІЕ, Ріитіз оЬйисІит еяяе.
ПЕРЕНОСИТЬ. Отпіа, ят^піа Ігапя-
Гегге. Переноска, Ігапзіаііо. Переносно,
Ігорісе, рег Ігапзіаііопет, Ігапяіаііопе.
Переносный, епипііаіиз. Переносныя рѣ-
чи, зегтопея епииііаіі. Переносная рѣчь,
огаііо Ігоріса, Ігапзіаііо.
ПЕР
ПЕР	80
сти, Ьос ѵосаЬиІшп оойет ѵегзи зсхіЬі
педиіі, орогіеі йізііп^иі. 5) Епипііаге,
зегтопез Гаізоз зѳгеге; зегтопез зрагдего.
Что мы ни говорили, перенесъ ему, диа>-
сипдие Іосиіі зитиз, отпіа еі Йеіиііі, от-
піа епшіііаѵіѣ Переношусь, Йото или о
йото тідгаге, Йетіегаге. 6) ТгапзГеггі.
Переиошикъ, ^аггиіиз, Гатідегиіиз. Пе-
ренощица, ^аггиіа, Гатівегиіа.
ПЕРЕНЮХИВАЮСЬ. СІат, петіпе
зепііепіе сопзіііа сопГегге. Виноватый
оправданъ, успѣлъ перенюхаться, похіиз
сиіра Шіегаіиз езі, сІат епіт Ігапзе&іі
(сит аіідио).
ПЕРЕНЯТЫЙ. Ехсеріиз, іпіегсоріиз.
2) СотргеЬепзиз, сопсеріиз.
ПЕРЕОБУВАНІЕ, можно выр. гл. Не.
реобуваю, аіііег саісеаге. Переобуваюсь,
тиіаге саісеоз еі Іііііаііа. Переобутый,
аіііег саісеаіиз.,
ПЕРЕОДѢВАНІЕ, можно выр. гл. Пе-
реодѣваю, аііат ѵезіет аііепі іпйиеге.
Переодѣваюсь, тиіаге ѵезіет. Переодѣ-
тый, аііа ѵезіе іпйиічз.
ПЕРЕОРАТЬ. Агаігаге или агігаге,
2) Отпіа ехагаге; іп агапйо иііга Йпез адгі
рго^гейі.
ПЕРЕПАДАНІЕ. Барзиз Іепіиз. Пе-
репадаю и перепалываю, поп пипдиат,
зепзіт сайеге, йесійеге, йеіаѣі. Снѣгъ пе-
репадывать начинаетъ, піѵез зепзіт са-
йеге іпеіріипі.
ПЕРЕПАДАЮСЬ. Масезсеге, етасе-
зсеге, тасгезсеге. Отъ болѣзни пере-
пался, тогЬиз Ъотіпет етасіаѵіі, ай та-
сіет гейихіі. Перепадчивый, диі Гасііе
тасгезсіі, іпГігтив, ѵаіеіийіпе ітЬесіІІІз-
ПЕРЕПАИВАНІЕ. Ііегаіа Геггитіпаііо.
Перепаиваю, ііегит, йепио Геггитіиаге.
ПЕРЕПАИВАНІЕ, можно выр. гл. Не-
репанваю, тиііоз іиеЬгіаге; тиііоя еЬгіо*
геййеге.
'79	ПЕР
ПЕРЕНОСЬЕ, переносица. Рагз зи-
регіог иазі, диа оз иазі сит оззе Ггопііз
..соіципвііиг.
ПЕРЕНОСЪ. Тгапзіаііо. 2) Епа ѵеі
ріигез зуііаѣге ѵосаѣиіі йізІіпсЬе, диае е
ѵегзи іп ѵегзп>п ІтапзГогипІиг, 2) Іп Іі-
Ьгіз гаііоппт: зитгаа е соііесііопе пите-
гогит, диаз іп аііат ра^іпат Ігапзіегіиг;
питегив. Переносы, Гаті^егаііо, зегто-
пез Гаізі.
ПЕРЕНОЧЕВАНІЕ. Мапзіо посіигпа;
соттогаііо посіигпа. Переночевываю,
регпосіаге, посіи регтапеге, тапеге,
соттогагі.
ПЕРЕНОШЕНІЕ. (81.) Преиошеиіе,
Ігапзіаііо. Переношу, зі., проношу, Ігапз-
Іогге.Изъ записной книжки перенести въ
книгу,де ІаЬпІа іп ІіЬгшп ІгапзГегге. Пере-
носить пожитки изъ одного дома въ дру-
гой, ге8, таза ІгапзГегге іп аііаіп йотипі.
Перенести строеніе изъ одного мѣста на
другое, аейіВсішп йезігисіит іп аііо Іосо
сопзігиеге. Перенести на рукахъ, тапі-
Ьп8 ІгапзГегге; рег тапиз Іоііеге. 2) Рег-
реіі, іоіегаге, йеГипр, регГип^і. Перене-
сти опасности, регіеиііз йеГип§і, регГипці.
Пер. много трудовъ, шиііоз ІаЬогез зиЬіге,
ехапііаге, ехЬаигіге, Йеѵогаге; тиііогиш
ІаЬогит раііепіет илм Іоіегапіет еззе.
Я это перенесъ, йеГипсІиз, регГипсІиз
зит. Перенесть иесчастіе, сопОісІагі сит
айѵегза Гогіипа. Ныть но въ силахъ пе-
ренести чего, аіісиі геі ітрагет еззе, зис-
ситЬ.еге , седегѳ, пои зиГСсеге; аіідиа ге
ѵіпсі. Быть не въ силахъ перенести
трудъ, поп Іапіаз ЬаЬегѳ ѵігез, диапіаз
ІаЬог розіиіаі. Б. не въ с. перенести пе-
чаль, ѵігез аіісиуиз ѵіт йоіогіз поп визіі-
пепі. 3) ІгапзГегге е ІгіЬипаІі іпГегіогі
іп зирегіиз; ргоѵосаге ай іийісепі зирегіо-
тет. 4) ПІ8Ііп{>иеге, Іп1егрип"еге. Не
хьза слова уписать, надобно его перене-
ПЕРЕПАЛЗЫВАНІЕ, можно выр- гл.
Перепалзываю, герепйо Ігапвіге.
ПЕРЕПАЛИВАЮСЬ. Тогтепіа Ш зе
или іпіег зе тіііеге, етіііеге, ехеиіеге.
Перепалка, Югтепіогит тіззіо. Между'
непріятельскими разъѣздами и нашими
была сильная перепалка, позіга тапиз
едиііит ѵаійе іп тапиз едиііит Ьозіііез
іогтепіа ехеиззіі.
ПЕРЕПАЛНИВАЮ. См. Переполняю.
ПЕРЕПАЛЫВАЮ. Юепио гипсаге,
египсаге. 2) Тоіит египсаге.
ПЕРЕПАЛЬНЫЙ ОГОНЬ. Яп-иІ®,
гагаа етіззіопоз Іеіі иііго сіігодие.
ПЕРЕПАРИВАЮ. МиІЮ8 іп Ьаіпеозсо-
різ ѵіг^еіз саіійа регГизіз регГгісаге; сіЬит
іп оііа сіаиза ріиз уизіо тііійаге.
ПЕРЕПАРХИВАНІЕ, можно выр. гл.
Перепархиваю, поп пипдиат, зепзіт
ігапвѵоіаге.
ПЕРЕПАРЫВАНІЕ, можно выр. глаг.
Перепарываю, йепио зоіѵеге, Й. йіззпеге.
ПЕРЕПАХАНІЕ, перепахиваніе. Ііе-
гаіа, гереіііа агаііо. Перепаханный, йе-
пио агаіиз, ехагаіиз. Перепахиваю, ііе-
гит, йепио агаге, ехагаге; агаігаге. 2) Іп
агапйо иііга (іпез ргс^гейі. 3) Ех Ігапз-
ѵегзо.агаге. 4) Тоіит агаге.
ПЕРЕПАЧКАННЫЙ. Репііиз Іііиз, оѣ-
Іііив, регіііиз; іпГесІиз. Перепачкать, ре-
аііив Ііпего, оЫіпеге, регііпеге, іпЯсеге.
Перепачкать руки, тапиз іпіісеге. Пер.
въ грязи, сото соіііпеге. Перепачкаться,
Ііпі, оЫіпі, регііпі; іпбеі.
ПЕРЕПЕКАНІЕ, можно выр. гл. Пе-
репекаю, отиет Гагіпат содиепйо аЬзи-
теге. 2) Р]и5 ^и5ІО Сс(]ивге_ церепе.
каюсь, ехіга тойит содиі. Хлѣбы пере-
пеклись, рапез ехіга тойиш сосіі зипѣ
.>) АЬзиті содиепйо.
НЫВІВІ?ЛЕНАНІЕ " ^епеле-
НЫВАНхЕ, можно выр. ГД. Перепе ,е.
ПЕР	8®
нывать, ііегит Газсііз іпѵоіѵеге ; ригІ8 Гав
сііз іпѵоіѵеге.
ПЕРЕПЕЛЕСЫЙ и ПЕРЕПЕЛЯС-
ТЫЙ. Миііаз 1опІі”іпез ІіаЬенз. 2) Не рі-
Ііз еі Іапа: йізсоіог, ѵагіиз.
ПЕРЕПЕЛИНЫЙ и ПЕРЕПЕЛЯЧІЙ,
крикъ. СоіЬигпісит сапіиз. Перепелиныя
перьи, реппге соІЬигпісит.
ПЕРЕПЕЛОШНАЯ ТРАВА. Егіп§ішп
сатрезіге.
ПЕРЕПЕЛЪ, перепелка, перепелочка.
СоПіигпіх. Лягавая собака, лову перепе-
ловъ обученная, сапіз ай соІЬигпісит сар-
Іигат или іпѵгезіі^аііопет сопйосеГасІиз.
ПЕРЕПЕЛЫ. Сепиз огпатепіі, диой
оііт егаі іп изи.
ПЕРЕПЕЛЯТНИКЪ. Раісо 8пѣЬпІео.
ПЕРЕПЕЧА, перепечка. Сепиз сгаз-
яіогиш Ігасіогит (отъ Ігасіа).
ПЕРЕПЕЧАТАНІЕ,'перепечатываніе.
Коігасіаііо, поѵаііо, тиіаііо оре Іурогит.
Перепечатанный, йепио Іуріз ехвегіріиз.
Перепечатка, т. ч. перепечатаніе, тойиз,
Ьопііаз геігасіаііопіз оре іурогит. Перѳ
печатываю, Йепио, ііегит Іуріз ехзсгі«
Ьеге; геігасіаге Іурогит оре. Перепеча-
тываюсь, йепио Іуріз ехзсгіЬІ.
ПЕРЕПЕЧЕНІЕ, по перепеченіи муки.
Гагіпа содиепйо аЬзитІа. Перепеченный,
ехіга тойит сосіив.
ПЕРЕПИЛЕНІЕ п ПЕРЕПЯЛИВА-
НІЕ, при перепиливаніи дерева. Іп йіз-
зесапйо зегга Іі^по. Перепиленный, 8егга
зесіив, йізвесіиз. Перепиливаю, зегга яе-
саге, йіззесаге. Перепиливаюсь, зегга зе-
сагі, йіззесагі.
ПЕРЕПИСАНІЕ, пере писываніе.Т гапв-
Іаііо (ІіЬгі) оре 8сгір(иг®. Видѣли, какъ
опъ сидѣлъ при переписываніи, ѵійеЬапІ
еит іп йевсгіЬеийо (йсвсгіЬепІет) зейоге.
Переписанный, йезегіріив, ехзегіріиз; Йё-
пио зегіріиз, гезспріиз, іп сЬагіа рига.'
«3
ПЕР
ПЕР
84
ясгірінз. Переписка, гезсгірііо; гаііо, Ьо- ,
пііаз гезсгійенйі. 2) Еріііоіагит соттег-
сіит; йИегіе гетіііопйі» аЦие ассіріепйаі.
Частая переписка , Ііііегагит сгеѣгііаз;
ерізіоіагит Ггедиепііа. Постояннан п., Ііі-
іегагит аззійиііаз Быть съ кѣмъ въ пе-
репискѣ, тиіиит ЬаЬете сит аііцио Ііііс-
тагит соттегсіиш и. и.; о. чемъ, соііо-
Чоі сит аііцио рег Ііііегаз Де аііциа ге.
Переписный, ай гесепзіопет, ай гесеи-
зиш регііпепз. — Переписываю, йепио
ссгіЬеге, ііегит ЙезсгіЬеге. Переписать
письмо, Деиао зсгіЬеге ерізіоіат. II. век-
сель, Йеиио соизсгіЬеге зуи^гарЬат. 3)
РіезсгіЬеге; іи сііагіа рига или тиайа
всгіЬеге. 4) Сотшепіагіит соийсеге. Пе-
реписать книги, іпйісет ІіЬгогит соий
сеге. 5) Переписать домъ иа кого, Гасеге,
иі Йошиз аіісиі іи .{ийісіо или арий рійі-
сет аййісаіиг. Переписываюсь, гезсгіЬі.
6) Соііоциі сит аііцио рег Ііііегаз. 7) Юе-
пио потеп Йаге, ейеге. — Перепись, ге-
сепзіо, гесепзиз.
ПЕРЕПИТЬ, перепивать. Ехіга пю-
йнт роіаге; рІиз роіаге, циаіп аііег (ро-
Іаі); пішіа роіаііоие запііаіі согрогіз не-
сете. Перепиться, іиеѣгіагі, еЬгіагі. Всѣ
перепились до пьяна, ай ииипі отиез іи-
еЬгіаіі зипі. Ь) Пить чередную, ргорі-
папіі ѵісез і еййеге.
ПЕРЕПИХИВАНІЕ. Риізиз іи аііегат
рагіет, Шис. Перепихиваю, ігийеге, рго-
ігийеге іп рагіет пііегіогет. Перепихи-
ваюсь, Ігауісеге, Ігапзіге оро соиіі Ііпіге-
ПЕРЕПИЩИКЪ. <2иі йезсгіЬіІ, Ігапз-
ясгіЬіІ, зсгіЬа, ІіЬгагіиз. 2) {Іиі сіѵішп ѵеі
іисоіагит сіѵііаііз гесепзіопет сигаі.
ПЕРЕПЛАВКА, руды. Аіз Гипйепйо
пшіаіит, аез гесосішп. Ь; Ваііо, Ьоиііаз геі
Гипйепйо тиіаіге. Переплавливаніе, мо-
жно выр. гл. Переплавленный, Гипйепйо
пшіаіиз, гесосіиз. Переплавлнваю, пере-
плавляю, Гиийепйо тиіаге, гесодиеге. 2)
Тоіит гесочиеге. Всю руду переплавили,
отпе <ез гесосіит езі.
ПЕРЕПЛАТА, денегъ. Ресипіа, зера-
гаііз ІетрогіЬиз регзоіиіа. Переплатить,
поѵит ве^теп аззиеге. 2) Отпіа эагсіеп-
Йо сіаийеге, гезагсіге, оЬэиеге. 3) Раиіа-
Ііт, зепзіт зоіѵеге. Большую половину
долга переплатилъ, тахітат йеЫІее ре-
сшіііс рапет зепзіт регзоіѵіі. 4) Миііит
зерагаііз ІетрогіЬиз зоіѵеге, резоіѵеге.
За ученіе дѣтей много денегъ перепла-
тилъ учителямъ, рго іизіііиеийіз или еги-
Йіепйіз ІіЬегіз шиііит ресипіж зерагаііз
ІетрогіЬиз зоіѵіі ргасерІогіЬиз.
ПЕРЕПЛЕТАНІЕ И переплете-
ніе. Техиз, пехиз; ітріехиз, ітріісаііо.
При переплетаніи, іп регіехепйо. Пере-
плетаю , аіііег, йепио ІіЬгига ^Іиііпаге,
сопіріп;'еге. 2) Іппесіеге, ітріесіеге, іи-
Іехеге. Переплести что золотомъ, аіідиій
аиго регіехеге. II. волосы лентами, са-
рііііз Іачііаз іиіехеге. И. древесныя вѣтви,
гатоз агЬогіз ітріесіеге. 3) ЬіЬгит §1и-
Ііпаге, сотріп^еге. Переплести книгу въ
кожу, Ііѣгит ѵііиііио согіо сопѵезііге, соп-
Іе{;еге. П. к. въ паргамеитъ, тетЬгапа
іпіе^еге. Переплетаюсь, ітріісагі, іт-
ріесіі, сошіесіі. Переплелись вѣтви у де-
ревъ, гаті агЬогит іи зетеі ірзоз ітріі-
саіі зипі. Деревья переплелись межъ со-
бою вѣтвями такъ, что весь лѣсъ будто
вмѣстѣ сросся, ітріехі агЬоі ит гаті вуі-
ѵаз соттіііипі. 4) Рег т. оии въ этомъ
дѣлѣ всѣ переплелись, отпез Ьиіс пеуо-
Ііо ітріісаіі зииі; іп Ьас ге аШгтапЙа
иаггапйо зіЬі поп сопзіііегииі. 5) Сіиіі-
пагі, сотріп^і. Книги еще переплетают-
ся, ІіЬгі айііис сотрш^ипіиг. Перепле
тениый, {гіиііпаіиз, сошрасіиз. С) Іп зе-
теі ірзоз ітріісаіиз. Переплеткан, оГВ-
сіпа §1и1іиа1огіз, ЬіЫіоре§і. Переплетный,
ПЕР
«5	ПЕР
ІіЬгі® ^Іиііпапйіз зегѵіепз. Переплетныя
тиски, ргеішп ЬіЫіоре^і; ргеіит зегѵіепз
ё|и1іпапйіз ІіЬгіз. Переплетчикъ,
паіог, ЫМіоре^иа, ІіЬгогит. сотрас ог.
Переплетчиковъ, переплетчичій, ‘ 10
реці, ай ЬіЫіоре^ит регітепз. ере
идетъ, мои книги не вышли еще и.іъ пе
реплету, ІіЬгі теі поп зипі айЬис сот
расіі. 7) СіЬгі іпѵоіисгит Іе^итеп, Іе^и-
гоепіит. Са*ъяняоЙ переплетъ, ІіЬгі Іе-
8птеп е саргіпа аіиіа. Кожаный п„ ІіЬгі
іпѵоіисгит е согіо ѵііиііпо.
ПЕРЕПЛЫВАНІЕ, переплытіе. Тгап-
ыіиз. Переплываю, Ігапзпаге, Іганзпаіаге,
пашіи ігапзтіііеге. Переплыть черезъ
рѣку, Йиѵіипі Ігапзпаге.
ПЕРЕПЛЯСАТЬ. Вепио заііаге; аііоз
ьаііаийо зирегаге. Она всѣхъ перепля-
сала, еа Іоп'риз, диат аііае заііаѵіі.
ПЕРЕПОЕННЫЙ. ІпеЬгіаІиз. Пере-
пой, порепойка, пітіа, іттойіса роіаііо,
-попсіііаііо піаіі рег піпііат роіаііопет.
Перепоить, тиііоз, сотріигез іпеЬгіаге.
ПЕРЕПОЛАСКИВАНІЕ, переполаска-
віе. Негаіа Іоііо (Ііпіеогиш). 2) Еіиііо
(отпіит росиіогит). Переполаскиваю,
еіиеге, соііиеге, регіиеге. Переполаскать
чашки, отпез раіеііаз еіиеге. Перепо-
ласкать бѣлье, етпіа Ііпіеа регіаѵаге. 3)
Ііегит, йепио Іаѵаге. Бѣлье худо выпо-
лоскано, переполощи въ другой разъ, Ііп-
іна таіе Іоіа зипі, Іаѵа йепио.
ПЕРЕПОЛНЕНІЕ, перепалниваніе. Мі-
гиіа ітріеііо. Переполненный, пітіз іт-
ріеіиз. Переполняю и перепалниваю, пі-
ПП5 ітріеге. Быть переполнену, ІШП15
ріеппт еввѳ.
ПЕРЕПОЛОТЬ. НегЬаз іпиіііез репі-
4из ваггііе, гипсаге. 2) І)епио заггіге,
эчіпсаге.
ПЕРЕПОЛОХЪ. ТигЬге, гез поѵге, то-
вейіііо.
ПЕР	86
ПЕРЕПОЛОХЪ МУЖЕСКОЙ. €ага-
рапиіа сегѵісагіа.
ПЕРЕПОЛОШИТЬ. Отпіит апітоз
сопзіетаге; отпез соттоѵеге еі регіиГ-
Ьаге.
ПЕРЕПОНА, перепонка. МетЬгапа,
тотЬгапиІа. 2) ІЙарЬгарта. Перепоноч-
ный, тетЬгапае, йіарЬга^таІіз. Перепон-
чатый, тстЬгапасеиз.
ПЕРЕПОРТИТЬ. Миііа Йергаѵаге, СоТ
гитреге, йеГогтаге. Весь домъ перепор-
тилъ, Іоіат йотит йеіогтаѵіі. 2) Ай
педпіііат аЬйисеге, соггптроге. Пере-
портилъ всѣхъ дѣтей потачкою, пітіа
іпйиі^епііа ІіЬегоз йергаѵаѵіі. Не пере-
порти многихъ хорошихъ Качествъ од-
нимъ порокомъ, саѵе йеГогтез тиііа Ьопа
ппо ѵіііо- Мы перепортили себя излиш-
нею нѣгою, ііо$ йеіісііз апітит іпГесітиз.
ПЕРЕПОРХНУТЬ. Іп аііит Іосит ѵо-
іаге, іганзіііге, ехваііге. Соловей пере-
порхнулъ съ дерева на другое, Іизсіпіа
іп аііат агЬогет ѵоіаѵіі, ехзііііі.
ПЕРЕПОРЧЕННЫЙ. Ма^по питего
Йеіогтаіиз, йергаѵаіиз.
ПЕРЕПОТѢТЬ. 8ийоге тапаге. ВеСь
перепотѣлъ отъ работы, ргге ІаЬоге, <;иет
зиЬіі, 1о1и$ піано аийоге.
ПЕРЕПОЯСЫВАНІЕ. Негаіа сіпсіига.
Перепоясанный, йепио, аіііег сіисіиз. Пе-
репоясываю, аіііег, Йепио сіп^еге; аіііег
бЬиіаге. 3) 1’и$ІіЬи$ сжйеге, регсиіеге;
етипйаге. Перепоясываюсь, йепио, аіі-
іег сіп^і, ассіп^і; сігсптйаго зіЬі гет оре
бЬиІів.
ПЕРЕПРАВА. Тга^есіи». 2) Тга]ссІіо
соріагит рег аи^изИаз; ап^изііае, рег циав
ііег йі. 3) Риізиа іутрапі, йит йі 1га-
]есІіо соріагит рег ап^иМіаз. — Пере-
правка, герагаііо, геГесІіо; соггесііо. И.
лому, геГесІіо йотиз. П. въ написанномъ
примѣтна, уиаепат Іоса зсгіріі етепйаіа
Ѣ7
ПЕР
ПЕР
8&
сопзрісиит езі. Переправленіе, пе- |
реправлнваніе, 1га]ег1іо, Ігапзшіззіо. П. і
осадныхъ орудій замедлилась, Ігапзшіз-
«іо Іогтепіогипі Іагёаіа, геіагбаіа езі. Пе-
реправляю и переправлпваю, Ігарсеге,
ІгапзѵеЬеге, Ігапзрогіаге. Переправить
Войско черезъ Рейнъ, Іі арсеге ехегсііит
Яйепит. П. войско на флотѢ въ Италію,
ігарсеге ехегсіішп сіаззе іп Паііапі. 4)
Кейсеге, гесопсіппаге, герагаге. Пере-
править домъ, аеНез или йотшп гесоп-
сіппаге. 5) Етепйаге, соггі§еге. Пере-
править строку, ѵегзшп етепбаге. Пере-
правляюсь и переправливаюсь, Ігарсего,
ІГапвіге, ІгапзѵеЬі съ прпбавл. сл. паѵе,
пагіЬѵз , сштн. Переправиться черезъ
рѣку. на лодкѣ, зсарЬа 1га]ісеге Яишеп.
И. въ бродъ, ѵабо Ігапвіге. 6) Тга]есІиш
еме. Изъ Сиріи переправившіеся легіо1
яы, Вугіа Ігапзпюіае Іеціопез. Переправ-
ленной судно въ Африку, Іга]есІа паѵісиіа
ІП Аігісат.
ПЕРЕКРАШИВАНІЕ. Воеаііо, го«а-
ІЦ8, еЯ1а§іІаІіо, реііііо еіизсіет геі, диат
диіз тахіта сопіепііоие реііѵіі. Пере-
прашиваю, еапйет гепі реіеге, диат диіз
тахіта сопіепііопе реііѵіі; ргжсиггеге,
ргжгірегѳ. Мнѣ было обѣщано это мѣсто,
ПО другой перепросилъ, Ьос пшпиз шіЫ
рготіззит егаі, зе<! аііиз ргаагіриіі, ѵісіі.
ПЕРЕПРОДАВЕЦЪ, Ргороіа, циі аіі-
диі4 соётіі. Перепроданный, гоѵешіііпз,
ііегит ѵепёііиз. Я не изъ первыхъ рукъ
купилъ, но перепроданные товары, поп
аЬ ірво агІШсе еті тегсез, зе<1 геѵегкіііаз.
Перепроданное имѣніе отыскать трудно,
Ьопа ѵешіііа сотрІигіЬиз ёіШсиІІег гезіі-
Іиі роззипі. Перепродаю, геѵешіеге, ііе-
гит ѵешіеге. Онъ скупаетъ лошадей съ
тѣмъ, чтобъ ихъ перепродать, едиоз ео
Впе соётіі, иі еоз геѵепйаі. 2) Верагаііт,
«і$ШаІіт ѵешіеге. Мало по налу все, что
пи имѣла., перепродалъ, диаесиидие Ьа-
Ьиіі, отпіа раиіаііт <1іѵеп<іі<1іІ.
ПЕРЕПРОІПЕНІЕ, Т. ч. ІІерепраши-
ваніе.
ПЕРЕПРУДА. Ехзігисііо а§§егіз Ігапз
ѵегзі рег Йитеп. 2) Моісз, а^ег. 3) Ке-
Гесііо а^егіз. Перепружаго и перепру-
живаю , тоіет ех Ігапзѵегзо рег Пиѵіит
еёисеге, а^еге; гейсеге тоіет. Пере-
пруживаніе, перепруженіе, ар^егаііо; ге-
Гесііо тоііз, аррегіз. Перепруженный, а&-
^еге іпзігисіиз, а^еге соёгсііиз. 4) Ке-
Гесіиз.
ПЕРЕПРЫГИВАНІЕ, при перепрыги-
ваиіп черезъ ровъ. Іп Гозза Ігапззіііешіа.
Перепрыганный, дноё циів Ігапзііиіі. Пе-
репрыгиваю, ігапзіііге.
ПЕРЕПРЫСКАНІЕ, перепрыскиваніе.
Айзрегзіо, гіуаііо, іггідаііо. Перепрыскан-
ный. ріапе абзрегзиз, гі^аіиз, іггі{іаІив,
Ьитесіаіиз. Перепрыскиваю, азрег^еге,
гі«аге, іггі^аге, Ьитесіаге. Перепрыскать
водою цвѣты, Яогез аіціа а^зрег^еге.
ПЕРЕПРѢВАНІЕ, можно выр. гл. Пе-
репрѣваю, пітіз ріиз ]изІо содиі. Говя-
дина перепрѣла, саго ріиз ]изІо сосіа езі,
2) ІпПаттагі. Перепрѣли пальцы у ногъ,
<1і«ііі ресііз пітіа зибаііопе іпйаттаіі зипі.
Перепрѣлый, ріиз іизіо сосіиз; пітіа зи-
Йаііопе іпйаттаіиз.
ПЕРЕПРЯГАЮ. Аіііег едпо.ч ]«п^еге..
зиЬіип^еге. Перепряженный, аіііег іипс-
Іиз. 2) Веиио іипсіиз.
ПЕРЕПРЯСТЬ. Тоіит регпеге.
ПЕРЕПУГАННЫЙ. Ехіеггііиз, регіег-
гііиз, Іеггоге регсиззиз. Перепугать, соп-
Іеггеге, регіеггеге, аіідиет Іітоге рег-
сеііеге. Перепугаться, ехіеггегі, регіег-
гегі, Іеггоге регсиіі.
ПЕРЕПУСКАНІЕ, Чрезъ п. воды изъ
пруда. А дна е Іаси ІгапзтіИепёа. Пере-
пускаю, деІаЬі, бейиеге зіпеге. Нерепу-
ПЕР
90!
«9
ЦБР
стВть «олу изъ верхняго пруда въ нюк-
ній, Гасеге, иі адиа е Іаси зирегіоп йвіа-
Ьаіиг іп іпГегіогет. Перепустить *‘ого
черезъ мостъ, аіідиет ропіет ігапыге
раіі. 2) Перепустить много крови, р ип-
пшш яапдиіпега йеігаѣеге. Перепускъ,
т. ч. перепусканіе, диой йеЯихіІ.
ПЕРЕПУТАНІЕ, перепутываніе, т-
ріісаііо, регіигѣаііо. Перепутанный, рег
ІигЬаІи®, ІигЬаІи®, сотріісаіи®. Перепу-
таться, ітріісагі, сотріісагі, регІигЬагі.
Шелкъ весь перепутался, яегісиш Іоіит
ітріісаіит еві. 2) «Ы іп аііЧ«а го поп
сопяіаге. Онп въ допросахъ перепута-
лись, іпіеггодаіі, дизе яіЬі или іп диаеяііопе
аййіЬіІа яЫ поп сопяіііего.
ПЕРЕПУТЧИКЪ. 0«і іп тіа, іп іііпеге
поЬіа оссиггіі или яе оГГегі.
ПЕРЕПУТЫВАЮ, Миііит ітріісаге,
регІиЬаге. 2) Миііоя аіісиі геі ітріісаге.
ПЕРЕПУТЬЕ. Поти®, дшв еяі іп ѵіз,
ех іііпеге. Заптп къ кому на перепутье,
айіге аіідиет ех іііпеге.
ПЕРЕПУЩЕНІЕ. См. Перепусканіе.
Перепущенный, Ігаи®ті®®и®.
ПЕРЕПѢВАНІЕ. Пегаіи®, гереіііи® сап-
Іи®. Перепѣваю, ііегит йепио сапеге.
Перепѣть пѣсню, гереіеге сапіііепат. 2)
Отпіа сапеге. Все, что зналъ, перепѣлъ,
диюсипдие ясіѵіі, отпіа сесіпіі. Перепѣ-
ваюсь, рег ѵісея, аііегпів сапеге. 2) Ке-
яропйеге ®іЬі сапепйо. Канарейки пере-
пѣваются, ГгіпдіІІаг Сапагіаз яіѣі сапепйо
геяропйепі. Перепѣтый, пѣсня, сапіііепа,
диат диі® йепио сесіпіі, с. ііегаіа.
ПЕРЕПИЛИВАЮ. Пепио , аіііег Ііп-
’еит рі"<> ай виепйит іпсіияит ехіеп-
йеге. Перенялъ, перепяливаніе, при пе-
репяливаніи холста, аіііег, йепио Ііпіеит
іи8о ай яиспйит іпсіияит ехіепйепя. 2)
Рагя іехіі, дню. іепйепйо зйіідаіпг уидо ай
виепйит еі аса ріпд'ііиг.
ПЕРЕПЯТНАНІЕ. Хоіаііо рег таси-
1а®. Перепятнанный, тасиіі® поіаіи®. Пе-
репятпать, тасиіі® поіаге.
ПЕРЕРАБОТАНІЕ и ПЕРЕРАБО-'
ТЫВАНІЕ. Кеігасіаііо. Переработываю,
геіісеге, геігасіаге. 2) Тоіит ори® ай
йпет регйисеге, рогйсего.
ПЕРЕРАЖДАЮ. Рагеге ; іп Іисет
ейеге, дідпеге. 2) Іттиіаге, геѵіѵівсеге
Гасеге, ѵіѣт геяіііиеге; а ргіяііпа ®епІепІіа
геѵосаге. Перераждаюсь, гепаясі, геді§пі,.
геѵіѵівсеге; поѵак ѵігея сареге, ѵігев ге-
яитеге. 3) Педепегаге, тиіагі іп реу’ия.
Животныя , перевезенныя не вз> свой-
ственныя имъ страны, перераждаются,
апітаііа іп Іоса іія аііепа Ігапяіаіа, йе§е-
пегапі. Многія изъ растеній перераж-
лаются. тніію ріапіагнт йе^епегапі. Да-
же самыя лучшія сѣмена перераждаются,
еііат Іесііваіта яепііпа йе^епегапі.
ПЕРЕРАНЕННЫЙ* 0<іі тиііа гиіпега
ассеріі. Переранить, тиііоя ѵиіпегаге,
яапсіаге; ѵиІпегіЬив сопГойеге, тиііа ѵиі-
иега іпГегге.
ПЕРЕРВАННЫЙ, прерванный. Вир-
Іи®, Йігиріи®, напр. Гипі®. 2) Р. т. прер-
ванный разговоръ, яегто іпсіяия, іпіег-
серіив, Йігетіи®. Перервать, см. переры-
вай,.
ПЕРЕРЖАВѢЛЫЙ. Ееггидіпе реге-
®и®. Перержавѣть, Геггидіпе регейі.
ПЕРЕРОЖДЕНІЕ. Кедепегаііо. 2) Не-
депегаііо, йергаѵаііо. Перерожденный,
гепаіи®; циі поѵа® ѵіге® ассеріі, ѵіѣе ге-
віііиіп®; йергаѵаіи®, йедепег.
ПЕРЕРОСЛЫЙ. Оиі аіііия нлн іп та-
уогет аііііийіпет сгеѵіі. Переростаю,
ѵіпсеге тадпііийіпе. Онъ переросъ всѣхъ
своихъ сверстниковъ, отиея ®ио® эедиа-
Іев тадпііийіпе ѵісіі. 2) ЛІІіия или та-
уогет аііііийіпет сгевсеге. Переростаніе,
можно выр. гл.	, . г
93	ПЕР
ПЕР
94
•35	ПЕР
ПЕРЕРУБАНІЕ, перерублепіе. Иіззес
ііо. Перерубаю, йіззесаге. Перерубить
лоску, ІаЬиІат йіззесаге. 2) Аіііег ІітЬо
сігситйаге. 3) Тоіит сопсійеге, сопзе-
саге. Перерубленный, йіззесіиз; сопсізиз.
ПЕРЕРУГАНІЕ, можно выр. гл. Пе-
реругать, отпев Йеіпсерв, віп^иіов оЬуиг-
"аге, ѵіінрегаге.
ПЕРЕРДВАНІЕ, перерытіе. Ііегаіа
Лввіо. Перерываю, ііегит, Йепио Гойеге.
2) Перерыть дорогу, ііег аЬгширеге. 3)
1’. т. іта виттіз регтізсеге. Перерылъ
всѣ бумаги, отпіа всгіріа зсгиіаіиз, рег-
-ясгиіаіиз езі; о. 8. регтізсиіі.
ПЕРЕРЫВАЮ, прерываю. Китреге,
Йігитреге. Перервать нитку, іііит Йі-
гптреге. 2) Перервать рѣчь, Іо^иеиіет
аійріет или аіісціив вегтопет іпіегреі-
Заге, вегтопет аіісціив іиіеггитреге.
Прервать разговоръ, вегтопет іпсійеге,
іпісгсіреге, йігітеге. П. молчаніе, Іасі-
Іпгпііаіет гитреге. II. порядокъ, огйі-
яіет іпіеггитрсге. Прерванный, іпіег-
гиріиз, іпіегсеріиз, іпіегсіизив, іпіегреііа-
Іив. Долина, прерываемая холмами, ріапі-
Ііез іпіегтівва соІІіЬив. Перерываюсь,
1 итрі, йігитрі. Канатъ перервался, Си-
ніе гиріиз езі. 3) Рег т. гитрі, йіввоіѵі,
эевсіпДі, воіѵі, ай іггііит сайеге. Перер-
вались мирные переговоры, асііопез йе
расе гевсіввге впні, ай іггііит сесійегипі.
Перерывъ, перерывка, гирііо. 4) Іпіег-
гирііо, іпіегтізвіо, іпіегсарейо (на нѣ-
сколько времени); іпіегреііаііо. Безъ пе-
рерыву, кіпе іпіегреііаііопе; ипо Іепоге;
тшііо іпіегѵаііо шіегуесіѳ. Перерывъ пе-
реписки, іпіегтізвіо Ііііегагит, ерівіоіа-
тит. II. обращенія, іпіеггиріа сопвие-
Зийо. Сдѣлать перерывъ въ перепискѣ,
прервать ее, іпіегсарейіпет всгіЬепйо Га-
«еге. Съ перерывомъ, іпіегтівзиз.
ПЕР	92
ПЕРЕРЫТІЕ. См. Перерываніе. Пе-
рерытый, ііегит Гоззиз; вітиі регтівіив.
ПЕРЕРѢЗАНІЕ, перерѣзываніе. 8ес-
Ііо, сопвесііо. При перерѣзаніи быковъ,
іп тасіаийів ЬоЬиз. Перерѣзанный, вес-
Іив, сопзесіиз; регвесіиз, іпіегзесіиз, вес-
Ііопе Йіѵізиз. Перерѣзать, тиііига са--
Йеге, тасіаге, уициіаге, оссійеге, зийо
саге, Ігисійаге. Полкъ перерѣзалъ овецъ,
Іириз тиііае зігапчиіаѵіі оѵез. Много
скота перерѣзать, шиіі» ресога сведете.
Зломыслящіе люди уговорились перерѣ-
зать въ городѣ всѣхъ жителей, циійат
ітргойі, всеіезіі Іютіпев сопврігагипі ай
ипіѵегзоз игЪів іпсоіав оссійепйов или Іги-
сійапйов. Перерѣзать дорогу, аіісиі ііег
іпіегсіийеге, рга?с1ийеге. Перерѣзываюсь,
са-йі, тасіагі, уи^ніагі, вийосагі, оссійі,
Ігисійагі. 2) Пі^іайіагі, ^Іайііэ сопПі^еге.
Бъ дракѣ перерѣзались, іп сопсегіаііопе,
сопсегіапіез ^Іайііз сопйіхегипі, йі^іайіаіі
випі. 3) Ли^иіит віЬі регГойеге.
ПЕРЕРЯЖАНІЕ. Миіаііо ѵевіііиз. Пе-
реряжаю, аіііег ѵезііге, аіііег огиаге, ех-
огпаге. Переряжаюсь, тиіаге ѵезіііит,
аіііег зе сотеге, соті. Дважды въ день
переряжается, Ьіз Йіе аііа гаііопе соті-
Іиг. Переряженный, аіііег ѵевіііиз; аііа
гаііопе сотіиз, ехогиаіиз.
ПЕРЕСАДКА, пересаженіе п переса-
живаніе. Тгапзіаііо, ргора^аііо. Переса-
живаю, іп аііо Іосо соііосаге, ропеге. Пе-
ресадить соловьевъ въ новую клѣтку,
Іизсіпіа» іп поѵа саѵеа соііосаге; іп по-
ѵат саѵеат Ігапзйисеге. 2) Іп аііит Іо-
сит ІгапзГегге, Ігапзйисеге. Пересадить
капусту, Ьгаззісат, оіив іп аііит Іосит
ІгапзГегге. 3) Черезъ что, аііциет Ігапв-
еипіет зиЫеѵаге; ігапзііит аіісиуиз уи-
ѵаге. Пересадить кого черезъ 'забора.,
аііциет зеріит е ріапсіз ехзігисіит Ігапз-
еипіет виЫеѵаге. 4) Аіііег, іп аііо Іосо
виеге. Пересади пуговицы, чтобъ платье
сдѣлалось ширѣ, зесив аззие ^ІоЬиІоз, иі
ѵезііз (іаі Іаііог. Пересаживаюсь, іи аііо
Ьсо ропі, сиііосагі. 5) Іп аііит Іосит
І.аивГеггі, Ігапвйисі.
ПЕРЕСВИСТАШЕ , пересвистываніе, ’
ашжно выр. гл. Пересвистываю, Іоп^іиз ।
аііо или аііів віЬІІаге. Пересвистываюсь,
ыѣі гезропйеге віЬіІапйо. Соловьи пере-
свистываются, іизсіпі» 8ІЬ. геаропйепі ві-
Ь!ПЕРЕСДОБИТЬ. М сопйітепііе
п.ш піті$ сопдігѳ.
ПЕРЕСЕЛЕНЕЦЪ, еі. пресельникъ.
Аііепівепа, реге8гіпиз, ехігапеив, айѵепа.
Переселеніе, еі. преселеніе, Ігапвіаііо,
ішь'гаііо, етійгаііо. Перес. дути, аиіта-
гит іп аііа согрога тіегаііо; апітагит
рові тогіет аЬ аііів ай аііов Ігаивіііо, те-
ІстрзусЬовів. Утверждать переселеніе
душъ, рогеиайеге ѵеііе поп іпіегіге апі-
шав, вей аѣ аііів рові тогіет Ігапвіге ай
аііов. П. народовъ, тіегаііо. Переселен-
ный, іп аііит Іосит соііосаіив, Ігаивіаіив.
Переселяю, іп аііо Іосо соііосаге; Ігапв-
Гсгге. Переселить крестьянъ за малозе-
мелье гвомъ, оѣ йеГесІит, раисііаіет а^-
гегит гивііеов іп аііа Іегга (вейе) соііо-
саге. Переселиться къ кому, ай аііциет
сошші^гаге. Переселяюсь, ті^гаге, еті-
К аге, йотіеіііит іп аііо Іосо соііосаге,
соизіііиеге, вейет аііѣі еіісеге. Онъ ча-
сто переселяется въ тѣ счастливыя вре-
мена, гдѣ..., вгере тепіо еа Геіісіа Іет-
рога гереііі, чиіѣиз... ПереселиДсл къ
кому, сопГегге ее ай аііциет; ІгапзГегге
ье іп аіісиіиз ®<1е8.
ПЕРЕСЕМѢНИВАНІЕ. Апітиз йе-
пизвив, уасепз. Пересемѣвивать, апітит
алрееге, йетіііеге.
ПЕРЕСИДѢЛЫЙ. Соггиріиз іп
Чкеийо. Пересидѣть йоги, аіиііпа »ез-
со-
зіопе рейез іогреясипі; ргж й. з. рѳйс»
іогроге Ьеѣеіаіі випі. Пересиживаю, иі-
іга циат яаіів еві Іоп^іив, йіиііия зейеге.
Курица пересидѣла яйца, цаіііпа иііга
циат ваіів еві оѵів іпсиЬаѣаІ, ііа иі риііі
ехсіийі поп । оіиегіпі. Пересидѣлыя япца,
оѵа, циіЬиз ^аіііпа йіиііив іпсиѣаѵіі.
ПЕРЕСИЛЕНІЕ, пересиливаніе. 8ире
гаііо, йотііиз, тауог ѵів, тауог роіепііа.
Пересиленный, еирегаіиз, ѵісіие, Йотііиз.
Пересиливаю, зирегаге, йотаге, ѵіпсеге.
Болѣзнь его пересилила, тогйив ѵісіі или
тогЬо ѵісіие еві. Сонъ пересилилъ его,
еотпо орргеввив еві Пересилить буй-
ность, Ггап^еге ітреіит. Обычай пере-
силилъ разсу'докъ, ріив ѵаіиіі изив, циат
гаііо. Мнѣніе снисходительное переси-
лило, ѵісіі вепіепііа Іепіог.
ПЕРЕСКАБЛИВАНІЕ. Ііегаіа сот-
ріапаііо, роііііо оре гипсіпге. Перескаб-
ливаю, Йепио, ііегит гипсіпаге. Доски
не хорошо выскоблены, надобно ихъ пе-
рескоблить аззегез таіе гипсіпаіае випі,
Йепио еав гиисіпагі орогіеі. 2) Столяры
перескоблили всѣ доски, іі^пагі гипсіпа-
гипі отпев аззегез. 3) Тоііеге зсаІреПо,
гайеге.
ПЕРЕСКАЗАНІЕ и ПЕРЕСКАЗЫ-
ВАНІЕ, въ пересказываніи иногда правда
затѣвается. Іп гепаггапйо іпіегйит ѵегі-
Іаз оЬзсигаІиг. Пересказанный, геіаіиз,
гепаггаіиз. Пересказный и пересказзный,
аЬ аііів аийііиз, ассеріиз, со^пііиз. Я
вамъ разсказываю все не пересказное, но
что самъ видѣлъ, пагго ІіЬі поп еаз циае
аЬ аііів аийіѵі, вей цпге ірзе теів осиііз
ѵійі. Пересказы, вегтопез Гаіві, Гаті^ега-
Ііо. Пересказываю, геГегге, гепаггаге,
аіісціив зегтопез гереіеге. Ему все пере-
сказали, что здѣсь ни случилось, циаесип-
цие Ьіс Гасіа випі, отпіа еі геіиіеге. Онъ
просилъ меая объ этомъ пересказать,
95
ПЕР
ПЁР
96
го^аѵіі, иі ІіЬі Ьипс гет ргаезепз геГеггет.
Что въ домѣ ни дѣлается, оиъ все ему
пересказываетъ, ([иасигиріяс іп Пото
а&епіиг, отпіа епипііаѣ Перескажи, что
я говорилъ, гереіе, циае йіхі.
ПЕРЕСКАКИВАНІЕ, перескоченіе,
можно выр. гл. Перескакиваю, Ігапзіііге.
Онъ перескакиваетъ чрезъ три лошади,
Ігез е<[иоз Ігапзіііі. — Перескакать, е<[ш>
сііаіо сегіит зраііит сиггеге. 2) 8ире-
гаге сиггепііо. Наша лошадь на бѣгу
всѣхъ перескакала, позіег ецииз іп сигзи
ечиеаігі отпез аііоз едиоз зирегаѵіі.
ПЕРЕСКАЩИКЪ. Саггиіиз. 2) Віха-
іог, Іюлю ІигЬиІепІиз. Перескащица, ваг-
гиіа, (атірегиіа.
ПЕРЕСКОБЛЕННЫЙ. Оепио гиисі-
паіиз.
ПЕРЕСКОЧЕНІЕ. См. Перескакиваніе.
ПЕРЕСЛАНІЕ, пересыланіе. Міззіо,
Ігапзтіззіо. Пересланный, гпіззиз, Ігапз-
тіззиз.
ПЕРЕСЛАЩЕНІЕ , переслащиваніе,
можно выр. гл. Переслащиваю, пітіа зас-
сЬаго или теііе сопйіге.
ПЕРЕСЛУШИВАНІЕ. Ашііііо аіісиуиз
гесііапііз. Переслушиваю, аіііріет гесі-
Іапіет ашііге. Переслушай его, лучше
ли онъ теперь перескажетъ урокъ, <Іа
орегат гесііапіі, пшп теііиз Іюйіе Іепеаі
ейізсепйа. 2) Миііоз, зіп§иІоз, аііит розі
аііит ашііге. Переслушать учениковъ,
отпез йізсіриіоз (ркегеге, пит ргоЬе Іе-
пеапі ейізсешіа. Людскихъ рѣчей не пе-
реслушаешь, отпіа, <(Н« іютіпез ішрінп-
Іиг, ехаийігі пои роззипі. 3) Тоішп или
из<іие а<1 (іиет ашііге.
ПЕРЕСМАТРИВАНІЕ. Сопіетріаііо,
іпзресііо; ііегаіа сопіетріаііо, іпзресііо.
Пересматриваю, іпзрісеге, регзрісеге.
Пересмотрѣть собраніе медалей, ІЬесат
пшгіагіат регзрісеге. 2) Вепио іпзрісеге,
регзрісеге, гесогпозсеге. Пересмотрѣть,
счетъ, гаііопеш йепио ехатіпаге, ехси-
іеге, йізрипреге. Пересмотръ, ііегаіа іп-
зресііо, регзресііо. Пересмотрѣніе, см.
пересматриваніе. Пересмотренііый, іп-
зресіпз, регзресіиз, гесо^пііиз.
ПЕРЕСМѢИВАНІЕ, пересмѣханіе. Іг-
гізіо, іггізиз, йегізнз. Пересмѣиваю и пе-
ресмѣхаю, гійеге, йегійеге, іггійеге, Іийе-
ге; ІіійіЬгіо или йегізиі ЬаЬеге, Іийівсагі;
іггізп аіісріепі. іпзесіагі. Опъ великой
охотникъ пересмѣхать другихъ, сирійіззі-
тиз езі аііоз ІіійіЬгіо ІіаЬепйі, іггізп аііоз
іпзесіапйі. — Пересмѣиваюсь, іпіег зе гі-
йеге. Украдкою пересмѣиваются, оссиііе
іпіег зе гійепі. — Пересмѣшить, гізііго
тоѵеге, сопсііаге. Всѣхъ пересмѣшилъ
своими разсказами, паггапйіз геЬііз от-
піипі айзіапііит гізит тоѵіі. Пересмѣш-
ливость, ІІЬійо саѵіііапйі, Ішіепйі, іііс-
йепйі. Пересмѣшливый, саѵіііапз, саѵіі-
Іаіогіиз, саѵіііапйиз. Пер. нравъ, іпре-
піит саѵіііапз. Пересмѣшливыя рѣчи, аз-
рега пли асегЬа йісіа; йісіегіа. Пере-
смѣшникъ, саѵіііаіог, іггізог, йегізог. Пе-
ресмѣшница, саѵіііаігіх. Пересмѣшниче-
скій, саѵіііаіогі ргоргіиз. Пересмѣянный,
йегізиз, іггізиз. Пересмѣяться, Ііпет (а-
ссге гійепйі. Дай ему пер., зіпе ешп
йпст Гасеге гійепйі.
ПЕРЕСНАСТКА, переснащеиіе, пере-
снащиваніе, при переснасткѣ корабля. Іп
паѵе аіііег агтапйа. По пер. корабля,
паѵе аіііег агтаіа. Пересиатеивый, аіі-
іег агтаіііз. Переснащиваю, аіііег аг-
таге паѵет. 2) Всѣ корабли пересна-
стили , отпез паѵез агтатепіН іпзігіісВ
зипі.
ПЕРЕСОВѢТЫВАШЕ.СопзиІІаІіо-Пе
ресовѣтываю о чемъ, йеІіЬегаге, сопзиі-
| Іаге сит тиіііз. ІІересовѣтываться, ай'
ПЕР
98
ПЕР
ПсресоігЬта-
ДО<КН° В*>'Ра3-
лі<нІип> Ьог-
97
ІиЬсге тиііоз іп сопзіііит.
ріе, т. ч. иеросовѣтывавіе.
ПЕРЕСОЛАЖИВАНІЕ,
г.іаг. Пересолаживаю, ехіга
ііеит адиа регГизит Іоггеге.
ПЕРЕСОЛЕНІЕ. Хіггііа аяіі'іига. Пере-
«оленый, штів заШИв- Пересолить, ш-
іпіо заіе жіврег^еге, соіврегвеге, со іге.
Пересолъ, пітіа заізііиііо.
ПЕРЕСОХЛЫЙ. Ехіга шосЛ.т зіссаіиз,
ехзіссаіиз, агеГасІиз. Пересохлость, ш-
тіа зіссііаз, агйіііаз. Псресохиуть, ехіга
піодит зіссагі, ехзіссагі, ехагезсеге, рег-
агезсеге.
ПЕРЕСПОРЕНІЕ, можно выр. гл. Пе-
рсснореиныіі, Іііійашіо оЫспІиз. ІІере-
Кюриваю, Іііійашіо оЫіпеге.
ПЕРЕСПРОСЪ. Негаіа, тиііа регсои-
Ііо, ехріогаііо. Иереспрошеииый, рег-
л іізііиз.
ПЕРЕСПѢВАНІЕ, можно выр. гл. Пе-
респѣвать, таіигіогет іизіо Йегі, Ггасі-
ііит Ііегі. Переспѣли вишни, сегаза Гга-
сійа зипі. 2) Хітіз соеіит еззе. Пере-
спѣли хлѣбы, раиез иііга іріат заііз езі
соеіі зипі. Перезрѣлость, зіаіиз геі Гга-
сезсепііз. Переспѣлый, Ггасійиз ; циоб ех-
сеззіі Іейііітит Іетриз.
ПЕРЕСРОЧЕНІЕ. Миіаііо <1іеі. Пере-
срочиваю, аііат <1іст зіаіиеге, сопзіііие-
ге, ргаііпіге. Пересрочка, т. ч. пересро-
ченіе. Ь) Ваііо, циа ЙІ ргоіаііо, ргого-
Й'аііо <1іеі.
ПЕРЕССОРЕНІЕ. Піззеизіо соттпоіа.
Перессориваю, (Ііззепзіопет соттоѵеге,
іасѳге. Онъ всѣхъ насъ иерессорилъ, іп-
іег поз отпез Ліззійіиш или зішиііаіез
сопсііаѵіі. Перессориваюсь, гікагі сит
а1.Чио; сит аіі.що іпітіеіііаз зизсіреге.
Опъ со всѣми пріятелями перессорился,
<ит отпіЬиз атіеіз іпітіеіііаз зизсеріі.
Они между собою перессорились, (Іізсог-
<1іа іпіег еоз огіа езі.
ПЕРЕСТАВАНІЕ и ПЕРЕСТАНІЕ.
Еіиіз, іпіегтіззіо, сппсіаііо. Переставать,
Йезіпеге, сеззаге, сипсіагі. Переставать
злобиться и угрожать другъ другу, та-
пеге іпГеизит ас тіпііапіет, или во мн.
ч. іиГепзоз ас тіиііапіез.
ПЕРЕСТАВКА, переставливаніе.
Тгапзіаііо. Переставка буквъ, Ігапзши-
Іаіір. И. словъ, 1га]ес1іо ѵегЬогшп. Пере-
ставленный, аііо опііие сіізрозііиз. Пере-
ставливаю, аіііег, аііо опііие «іізропеге.
Переставляться, аііо опііие ііізрош.
ПЕРЕСТАИВАНІЕ. ГаІі§аІіо Йіиііпо
зіаіи ргоѵепіепз; іііиііпиз зіаіиз. Пере-
стаиваю, Іоп^іиз ргю аііего или аііо зіаге;
иііга ііезііпаіит Іетриз зіаге. 3) Еаіі^агі
зіатіо. Перестоялъ ноги, зіаиііо Саіідаіиз
зит.
ПЕРЕСТАНАВЛИВАНІЕ. Т. ч. Пере-
ставливаніе.
ПЕРЕСТАРѢЛЫЙ. Регѵеіиз, ѵеіеггі-
тиз, іпѵеіегаіиз.
ПЕРЕСТЕГАНІЕ, можно выр. гл. Пе-
рестеганный, аіііег аси ѵагіаіиз; йіойиіі
ѢЬиІаІогіі аіііег іпзегіі; ѵіг^із сюзиз, ѵег-
Ьегаіиз. Перестегиваю, аіііег аси ѵагіаге;
аіііег йіойиіоз ІіЬиІаІогіоз іпзегеге; ѵег-
Ьегіішз (тиііоз) саебеге, ѵегЬегаге. Пере-
стегиваться, аіііег аси ѵагіагі, аіііег іп-
зегі; ѵіг§із саеііі, ѵегЬегагі.
ПЕРЕСТИГАНІЕ. Апіеѵегзіо. Нрре-
стигаю, ргавѵепіге, аиіоѵепіге, апіеѵег-
Іеге, ргюѵегіеге. Перестичь въ ученіи,
аііциеш досігіпа или іп ііосігіпа апіесеі-
Іеге. Перестиженный, ргавѵеоіоз, зпре-
гаіиз.
ПЕРЕСТИЛАНІЕ, перестилка, посте-
ли. Ьесіиз аіііег зігаіиз. Перестилаю, аіі-
іег ахіЬиз сопІаЬпІаге; аіііег зіегпеге.
Перестилать подъ, аіііег ахіЬіз зоіиш
«9
ПЕР
ПЕР
100
сотріп^еге, сопаіегпеге. П. постель, Іес- '
Іит аіііег еіегпеге. Перестилаюсь, аіііег
сопІаЬиІагі; аіііег аіегпі. Перестланный,
аіііег сопІаЬиІаіиа; аіііег аігаіиа.
ПЕРЕСТИРАНІЕ. Пегаіа Іаѵаііо. Пе-
рестиранный, ііегит Іатаіиа, Іоіиа. Пере-
стирка, т. ч. перестираніе. Ь) Мой и а, га-
Ііо, Ьопііаа гегит іаѵапйагпт. Перести-
рывать, ііегит, йепио Іаѵаге; отпіа 1а-
ѵаге. Перестиріиица, іоігіх.
ПЕРЕСТРАИВАНІЕ. ЖйіЯсіі іттиіа-
Іаііо. Перестраиваю, жйііісіит іттиіаге;
аііат ачіііісапйі гаііопет іпіге. 2) 8опит
тиіаге. Перестраиваюсь, аііа жйііісапйі
гаііо іпііиг.
ПЕРЕСТРАЧИВАНІЕ, можно выр. гл.
Перестрачиваю, йеппо регаиеге; йепио
ііііа Іг.-цесііа (ігтаге. 2) Тоіит регаиеге.
ПЕРЕСТРОГАТЬ, перестружить. І)е-
пио гипсіпаге. 2) Отпіа гипсіпаге.
ПЕРЕСТРОЕНІЕ. Т. ч. Перестраива-
ніе. Перестроенный, йе іпіедго жйійсаіпя,
ехаігисіиа. Перестройка, жйііісіі іттиіаііо.
2) Оиой йеппо, йеіпіе^го жйііісаіит еяі.
ПЕРЕСТРОЧЕНІЕ, можно выр. глаг.
Перестроченный, рсгапіпа, йепио Ііііа 1га-
^есііа (ігтаіпа.
ПЕРЕСТРѢЛИВАНІЕ. Оссіаіо, саейеа.
Перестрѣливаюсь, ісііѣпа тиіиіа ае ре-
Іеге, ае іпѵісет Іогтепііа реіеге. Пере-
стрѣливаться съ непріятелями, геероп-
йеге ^асніапйо или Іогтепііа ЬеІІісіа ех-
сиііепйіа. Перестрѣлка, пііааіо, етіааіо,
{асиіаііо. Какъ скоро войска сошлись
близко, началась перестрѣлка, иЬі соріаэ
ргоріиа ассеааегипі, аііж аііаа Іогтепііа
реіеге соереге. Перестрѣлъ, Іеіі ]асІиа,
Іѳіі соп^есіпа, ісіиа ругоЬоІі. Прибли-
зиться на перестрѣлъ, ай ісішп ругоѣиіі
регѵепіге, ай і. р. ѵепіге. Перестрѣляніе,
тиИогпт оссіаіо. Перестрѣлянный, ріи-
гіті Ігапайхі, ІгапаѵогЬегаІі, йе^есіі. Пе-
рестрѣлять , Ігапаіі^еге, ітапвѵегЬегаге
йерсеге, оссійеге. Перестрѣлять съ вер-
ху, ех аирегіогі Іосо Іеііа сопіі&еге. Пер—
птицъ, аѵеа Іеіо і^піѵото йе]есіаае.
ПЕРЕСТУПАНІЕ. Сепіиа егоааиа. Пе-
реступаю, рейеіепііт «гайі. 2) Тгапа-
(>геді. Переступить черезъ порогъ, Іітсп
Ігапа^гейі. 3) Мі&гаге, Ігапасепйеге, ѵіо-
Іаге, поп аегѵаге, поп оЬаегѵаге; также-
вмѣстѣ ті^гаге еі поп аегѵаге. Престу-
пить законъ, Іе^ет пе^Іі^еге, ѵіоіаге, П.
предписаніе, ргжсеріит поп оЬаегѵаге.
ПЕРЕСУДЧИКЪ, Сиі Іііет гесо^поа-
сіі. 2) Оиі аіідиій аіісиі сгітіпі Йаі, ѵіііо
ѵегііі. Пересудъ, геігасіаііо, ііегаіа ге-
со"піІіо Ііііа. 3) Ресипіа, диж рго геігас-
Іаіа Іііе, рго гесо^піііопе аоІѵеЬаІиг. Пере-
суды, аегтопеа,оЫгесІаІіопеа. Не должно
смотрѣть на всѣ людскіе пересуды, поп
еетрег апйіепйа, аиасиііапйа аппі, дпаз
Ьотіпеа Іодиипіиг. Пересуждаю и Пере-
су живаю, йеппо з'ийісаге, гесо^поасеге.
4) Ѵііирегаге , гергеЬепйеге , еха^Паге-
Пересуживать поступки другаго, аіісщиа
тогеа, ѵііат, гаііопет ѵіѵепйі ѵііирегаге,
еха§іІаге. Пересужденіе, ѵііирегаііо, ге-
ргеЬепаіо.
ПЕРЕСУПОНИВАНІЕ. Пегаіа ді§і соп-
Ігасііо. Пересупониваю, ііегит ріцит или
Ьеісіит сопІгаЬеге.
ПЕРЕСУЧЕНІЕ, можно выр. гл. Пе-
ресученный, ііегит Йиріісііег сопіогіиа.
Пересучиваніе, нитокъ, ПІа ііегит ‘йиріі-
сііег сопіогіа. сопіогдиепйа. Пересучи-
ваю, ііегпт йиріісііег сопіогднеге. 2) От-
піа Ша йирііс. с. Пересучка, т. ч. пере-
сучиваніе. Ь) Каііо, Ьопііаа (ЛІогнт) йи-
ріісііег сопіогіогит.
ПЕРЕСУШИВАНІЕ. Пегаіа аісссаііо;
пітіа зіссаііо. Пересушенный, йепио аіс-
саіиа, айаіссаіиа; пітіа, ехіга тойит аіс-
саіиа, айаіссаіиа. Пересушить па солнцѣ,
ПЕР
ПЕР
ІОІ
ііегит аіКіссаге іп зоіе. Пересушиваю,
дітів віссаге, ріпв Іивіо віссагі, аЛвіссап
віпегв. 2) Пересушили все бѣлье, отпіа
Ііпіеа віссаіа зипі. Пересушиваюсь, ехіга
тоііит віссагі. Пересушка, т. ч. иере
сушиваніе. Ь) Ваііо, Ьопііаз геі віссаіае,
ай.чіссаіае.	.
ПЕРЕСЫЛАНІЕ, пересланіе. Мимо,
Ігапзтівзіо. Пересылаю, тіііеге аіісиі или
аіі аіідиет аіідиісі- Переслать кому деньги
чрезъ почту, ресипіат аіісиі рег сикогев
риЫісоз тіііеге, Ігапзшіііеге. Пересы-
лаюсь, тіііі, ігапвтіііі. 2) 8іЫ іпѵісет
тіііеге.
ПЕРЕСЧИТАНІЕ. Пегаіа питегаііо.
Пересчитанный, ііегит питегаіив. Пе-
ресчитываю, ііепио, ііегит питегаге.
ПЕРЕСЫПАНІЕ, пересыпка, можно
выр. гл. Пересыпанный, іп^евіив, іпГивив
аііа ѵаза. Пересыпаю, іп аііа ѵаза Ігапв-
гге. 2) Ріиз а»дио іп^егеге, іпГишіеге.
“ Пересыпаюсь, е іосо іп Іоспт іІеіаЬі.
Въ песочныхъ часахъ песокъ изъ одной
стклянки пересыпается въ другую , іп
сіервуііга агепа е ѵіігео іп ѵіігеит йеіа-
Ьііпг. 3) Іпцегі, іпГипіІі, ІгапвГеггі.
ПЕРЕСЫХАНІЕ, можно выр. гл. Пе-
ресыхаю, ріив уизіо віссагі, р. у. агіЛит,
вісспт бегі. Пересохла земля, Іегга ріив
Іизіо агі<]а Гасіа езі. 2) АгеГіегі, ехагев-
сеге, регагевсеге. Пересохла рѣка, Гіи-
ѵіив ехагиіі.
ПЕРЕСЫПАТЬ. МеІІА (адиа) ріпвупвіо
йпісет ге«1<1еге. Пересыченный, теііа
ріив уивіо, ехіга тодит Ипісів геіійііпя.
ПЕРЕСѢВАНІЕ, пересѣяніе, при пе-
ресѣваніи. Іи гевегепйо; іп сгіѣгапйо ѵісе
весипЛа. Пересѣваю, гезегете. 2) Пепио
сгіѣгаге, сегпеге, сгіЬго ехсегпеге. Пере-
сѣваюсь, гезегі. 3) Вепио сгіЬгагі, сегпі.
ПЕРЕСѢДАНІЕ, можно выр. гл. Пе-
рссѣдаю, аііит Іосит сареге, оссираге;
102
впргетит Іосит сареге. Пересѣдина,
гиріит, бзвпт.
ПЕРЕСѢДЛАНІЕ, можно выр. гл. Пеь
ресѣдлать, ерііірріит тиіаге. Сѣсть на
пересѣдланную лошадь, едиит гесепіет
сопвсешіоге.
ПЕРЕСѢКАНІЕ, пересѣченіе. Візвес-
Ііо; (риегі) огЛіпе ѵігдія саеві. Пересѣкаю,.
Ліввесаге, іпіегвесаго, регзесаге. Пере-
сѣчь доску, аввегет Лізвесаге. 2) II. до-
ски въ дрова, аввегев іп іідпа Ліввесаге,-
3) ОгЛіпе аііит рові аііит ѵіг^із саеЛеге-
Пересѣчепный, Ліввесіиз. 4) ОгЛіие ѵіг—
рів саевив. Пересѣчка, Лесиввіз рипсіит.
ПЕРЕСѢЯННЫЙ. Пепио ваіив. 2) Ве-
пио сгіЬгаІив, сгіЬго ехсгеіив.
ПЕРЕТАЛКИВАНІЕ, можно выр. гл--
Переталкиваю, Лереііеге, ЛеІпгЬаге.
ПЕРЕТАНИВАНІЕ. і'іітіа ехіепиаііо,-
Перетачиваю, ріиз уивіо ехіепиаге; ріи»
уивіо іп Ьгасіеаз ехіеппаге. Перетонен-
ный, ріив упзіо ехіепиаіив.
ПЕРЕТАПЛИВАНІЕ. Іттиіаііо, ііе-
гаіа саіеіасііо. Перетапливаю, Іі<|ііаге?
ІідиеСасеге, Ііциатіо риг^аге. Перето-
пить воскъ, сегапа Іі<[иап<1<> рпг^аге. 2?
Перетопилъ все масло, Іоішп Ьиіугипт
1і<]пе(есіІ. 3) Рінв унвіо саіеіаееге. 4) Ве-
пио, ііегит Іідпаге, ІідиеСасеге, а) Віи-
Ііив віпвпіет Іідпебегі гет соггптреге-
Перетапливаюсь, еіідиевсеге, іідиеііегі-
6) Вепио Іідиеііегі.
ПЕРЕТАСКАНІЕ, перетаскиваніе,
Тгасіпв. Перетаскиваю, е іосо іи іосштт
ІгаЬеге; Ігаііеге вирга диій. Перетаіцнлгт
больнаго въ другой покой, ае^гоіиз іп.
аііит сиЬісиіит йерогіаіив еві. Перета-
скиваюсь, е іосо іп іоспт ІгаЬі.
ПЕРЕТАЧАНІЕ. 8и1ига Іеѵів ііегаія.
Перетачивать, виіигат іеѵііег ііегаге?
ііегит Іеѵііег, ад Іетриз Ьгеѵѳ сопвиеге..
ПЕРЕТАЧИВАНІЕ, можно выр. глаг
103
ЛЕР
ПЕР
104
Перетачиваю, йепио ііегит асиеге , ех-
асиеге. 2) Переточить ножи, отпев сиі-
Ігов ехасиеге. 3) ІІепио Іогпаге.
ПЕРЕТАЩЕННЫЙ. Е Іосо іп Іосипі
Ігасіиз. Перетащиться, старикъ едва пе-
ретащился черезъ мостъ, вепех ее^ге рег
ропіепі гервіі. 2) Мщгаге, еші^гаге. Пе-
ретащился изъ одного дома въ другой, е
йото ті^гаѵіі.
ПЕРЕТВЕРЖИВАЮ. Юеппо, ііегит
іпсиісаге.
ПЕРЕТЕКАЮ. Кейипйаге, ехиийаге,
еіТипйі.
ПЕРЕТЕРЕБЛЕНІЕ, перетереблива-
ніе. Ііегаіа .ѵиівига, гереіііа ѵеііісаііо. Пе-
ретеребленный, йепио ѵоівив, ѵеііісаіив.
ІІеретереблнваю, йепио ѵеііеге, ѵеііісаге.
Перетеребить шерсть, Іапаш йепио ѵеііі-
саге. 2) Тоіапі Іапаш ѵеііеге, ѵеііісаге.
ПЕРЕТЕРП ІИВАНІЕ. Регреввіо. Пе-
ретерпѣть , рогГип^і. Перетерпѣшіый,
регіипсіив.
ПЕРЕТЕРТЫЙ, еі. иѳретренный.Тег-
вив, йеіегзив, аѣвіегзив. 2) РегГгісаІив.
3) Сопігііив.
ПЕРЕТЕСЫВАНІЕ, перетеска. Роіі-
Ііо рег авсіат ііегаіа. Перетесываю, Йе-
пио авсіаге, йѳйоіаге. 2) Отпіа авсіаге,
йоіаге.
ПЕРЕТИРАНІЕ. Тегвив, риг^аііо. Пе-
ретираю, Іег^еге, Йоіегдеге. Перетирать
тарелки, огЬев сігситіег^еге, регісгуеге,
риг^аге. Перетираюсь, Іегф, йеіегді, риг-
цагі. 2) Тегі, аііегі, йеіегі. Канатъ пере-
терся, Гииів аіігііив, Йеігііив е»1. Пере-
тирка, Ігііив, ригдаііо. Плоды, для предо-
храненія отъ гяилости, требуютъ частой
перетирки, (гисіиз, ай агсепйаш риігейі-
пѳт, ріигіев Іегепйі или риг^апйі випі.
ПЕРЕТКНУТІЕ, можно выр. гл. Пе-
реткнутый, аіііег (іхив, йейхив.
ПЕРЕТЛѢВАНІЕ. Риігеіасііо соиВит-
таіа, Іоіа. Перетлѣваю, ріапе риігейіпе
соггишрі; репііив сотЬигі, сопПа^гагі.
Дрова отъ огня перетлѣли, Іі^па і§пе
ріапе сопЯа§гаІа випі. Платье отъ сыро-
сти перетлѣло, ѵевіів ргж Ішгпоге риіге-
йіпѳ соггиріа еві. Перетлѣлый, ріаие соп-
Ладгаіив, іп сіпегепі гейасіив; ріапе ри-
Ігейіпе соггиріиз.
ПЕРЕТОЛКОВАНІЕ, перетолковыва-
ніе. Регрега іпіегргеіаііо. Перетолкован-
ный, регрегат ехровііив, ехріісаіиз. Пе-
ретолковываю, таіе, регрегат іпіегрге-
Іагі, ехропеге, ехріісаге. Перетолковали
мои слова иначе, теа йісіа аіііег или рег-
регат іпіегргеіаіі випі.
ПЕРЕТОЛОЧЬ. Тоіит сопіипйеге. II.
весь перецъ, Іоіит рірег соиіипйеге, соп-
іегеге. Перетолченый , іоіпв сопіизив;
Йепио сопігііив.
ПЕРЕТОНЕНІЕ, т. ч. Перетаниваніе.
Перетоненный, пітів Іепиаіив, ехіепиа-
Іив. Перетонуть, пітів Іепиаге, ехіепиаге.
ПЕРЕТОПЛЕНІЕ. Т. ч. Перетаплива-
ніе. Перетопленный, Ііфіаіив, Ііфіапйо
риг^аіив.
ПЕРЕТОРГОВЩИКЪ. Оиі аііфіій соё-
тіі, ргороіа. Переторговываніе, Іісііаііо
вирегіог. 2) Соёпіііо. Переторгованный,
ѵісіив Іісііапйо; соёшіив. Переторговы-
ваю , вирга ай)ісеге, ѵіпсеге аііфіет Іісі-
іапйо. 3) Мегсев тіпіііаіігп ѵопйеге; гпег-
саіигат Іепиет, іивіііогіагп ехегсеге. Пе-
реторжка, соётііо. 4) Еісііаііо вирегіог.
ПЕРЕТОЧЕНІЕ, перетачиваніе, при
переточеніи ножей. Іи сиіігів йепио
асиепйів. Переточенный, ііегит, йеппо
ехасиіив.
ПЕРЕТРЕНІЕ. Тгііив, ригртііо.
ПЕРЕТРЕПАНІЕ, льву. І.інит йепио
гавит. Перетрепанный, йепио газив; іоіив
гавив. Перетрепать, йеиио гайеге. 2) То-
іит гайеге.
ПЕР
106
105
ПЕРЕТРЕСКАТЬСЯ. Китрі, йівмЫе.
Перетрескалась посуда отъ кипятку, ачиа
Гетѵепіі ѵаза йіввііиеге. Перетрескалась
«ожа на рукахъ отъ стужи, сиіів тапиит
Ігі^оге 1І55Й С8І.
ПЕРЕТРУСИТЬСЯ. Регіеггеп, ехіет-
гегі, Іегтоте регсиіі. Всѣ сосѣди отъ по-
жару перетрусились, опаиев ѵісіпі іпсеп-
йіо регіеггііі випі. Перетруска, іеггог,
раѵог.
ПЕРЕТРЯСЕНІЕ, перетрясываніе. Ііе-
гаіа сопсиввіо. Перетряска, тоже. 2) Ри-
піііо (пшііогипі отйіпе). Перетрясываю,
йепио сопсиіеге, Й. рега8іІаге. Сѣно сы-
ровато, перетрясть надобно, Гсепит Ьи-
тійіив еві, йепио сопсиііаіит орогіеі; рое-
па йеіпсерв випіепйа йе іів, чиі сиіра еапі
тпегиетипі; йепио сопсиіеге; сопчиавваге,
регарііаге.
ПЕРЕТРЯХИВАНІЕ. Ііегаіа сопсив-
віо. 2) СоІитЬаз вирег аввісиіиіп ехровіі®.
Перетряхивай), соІитЬав ехропеге вирег
ахісиіит, чиі еві апіе соІитЬагіит, иі
аііа; соІитЬае ѵоіапіев сіііив гевійаиі. 3) Р.
то. оЬ]ит§аге; ѵегЬів савіі^аге аіічиет; ѵі-
Іирегаге, топеге ѵеЬетепІег, асгііег, во-
Іійе, врівве.
ПЕРЕТЫКАНІЕ, булавки. Асив аіііег
йейха. Перетыкаю, аіііег Гі^еге, йеП^ете.
“Переткнуть колъ съ одного мѣста на дру-
гое, раіит аііо Іосо іі^еге. 2) Тоіит, от-
і-піа ітріеге. Перетыкать пенькою щели
ьъ стѣнѣ, отпев рагіеіів гітав саппаЬі
ітріеге.
ПЕРЕПЕРЕТЬ. Ргетеге, игдеге; іп-
яіаге еі иг§еге; гери^паге, гевізіеге; вир-
ріойеге рейет; р. га. рейіЬив сопси1сагеі
ргосиісаге.
ПЕРЕТЯГАТЬ. І.ііет или саиват оЬ-
ііпеге; саиват или дийісіит ѵіпсеге
ПЕРЕТЯГИВАНІЕ. Тгасіив. Перетя-
гиваю, ІгаЬеге іп рагіет иііегіогет • пг;е-
ЧіСТЬ III.	г
ропйегаге, та.іив ропйив ІіаЬеге. 2) Петю
Іепйеге, іпіепйеге. Веревки ослабли, на-
добно ихъ перетянуть, Гипев Іахаіі йепио
Іепйепйі вппі. 3) Ріив ]ивІо іепйеге, іп-
іепйеге. Перетягиваюсь, чѣЧіъ, агсіе соп-
вІгіп§еге ѵ. с. сіп§и!ит; агсіе сопвігіп^і.
Перетяжный, роііз агсіе сопвігіп^і. Пе-
ретяжникъ, Іаііив сіп^иіиш сопвігіп^епйо
вегѵіепв.
ПЕРЕТЯЖКА, башмаковъ. 8о1е® саі-
сеів виррасіае.
ПЕРЕТЯПАТЬ, перетяпнуть. 8пЬіІо
йевесаге, йіввесаге. Перетяпанный, в. йе-
весіив, йіввесіив, са>вив.
ПЕРЕУГЛИВАТЬСЯ. Іп сагЬонев ге-
йі^і. Дрова переуглились, пора закры-
вать печь, Іі^па репііив сопйа^гаіа випі,
піЬІІ аііий чиат сапйепіев сагЬонев випі,
Іетрив еві ргаеГигпіит еі Гогпісаіет Іівіи-
Іат сіапйеге.
ПЕРЕУЛОКЪ и ПРОУЛОКЪ, переу-
лочекъ. Ріаіеа 1гапвѵегва,ап§;ірог1и8 Ігапв-
ѵегвив; ап^ірогіит Ігапзѵегвит; ѵіа ве-
сипйагіа (у новв.). Глухой п., ап^іроііит
поп регѵіит.
ПЕРЕУМНИЧАТЬ. Л'ітів агВиІагі,
аііепо Іетроге аг§иіагі. Дѣло бы шло
хорошо, если бъ вы не переумничали,
гев Ьепе ргосейегеі, піві ріив ^ивіо агци-
Іаіив еввез.
ПЕРЕУПРЯМЛИВАЮ. ОЬѵіат іге, ве
оіТеіте. Я намѣренъ переупрямить по-
году, сопвіііиі Іетревіаіі оЬхіат іге.
ПЕРЕУТОРИВАЮ. Моѵав сгепав Га-
сеге; йоііагев аввегев сгепа йепио іпсі-
йеге. Края у бочки обломались, надобно
ее переуторить, ІаЬга йоііі Ггасіа випі, ав-
вегев сгепй йепио іпсійі орогіеі.
ПЕРЕУТЮЖЕНІЕ, можно выр. глаг.
Переутюженный, ііегит Гетто сапйепі,
сотріапаіив. Переутюживаю, йепио Гетто
5
107
ПЕР
ПЕР
108
сапйепіі сотріапаге. Всѣ рубашки пе-
реутюжили, отпіа іпйизіа ехріісаіа зипі.
ПЕРЕУЧЕНІЕ, преучиваніе, переучка.
Егийіііо, іпзіііиііо ііегаіа. Переученный,
йепио егийІіиз, іпзіііиіиз. Переучиваю,
переучаю, йеиио йосеге, егийіге, іпзіі-
Іиеге. 2) Ріигез, сотріигез Йосеге, еги-
йіге, іпзіііиеге. Я многихъ переучилъ
читать м писать, регтиііоз Ііііегаз йосиі.
ПЕРЕХВАТАНІЕ,перехватываніе, пе-
рехваченіе. Хпіегсерііо. Перехватанный,
ехсеріиз, іпіегсеріиз, саріиз, соггеріиз.
Перехватать, отпез ехсіреге, іпіегсіреге,
сареге, соггіреге, сотргеЬепйеге, орргі-
теге. Перехватать воровъ, Гигез сот-
ргеЬепйеге , сареге. П. непріятельскія
суда, Ьозііііа паѵі{ра сареге, орри^паге,
ехри^паге. Перехватчикъ, ([иі а1і<[иі<! ех-
сіріі, іпіегсіріі, саріі, сотргеЬепЙіІ, ех-
риріаі. Перехватъ, Ьашиз сіи^иіі, <[ио
іпзігисію зипі реііез, ѵезіез. На пере-
хватъ, сегіаііт. Перехваты, йоіогез раг-
іигіепііз, йоіогез ех рагіи. Имѣть пере-
хваты, е йоіоге ІаЬогаге. Перехватываю,
ехсіреге, іпіегсіреге, соггіреге, сареге.
Перехватить непріятельскія суда, иаѵі^іа
Ьозііит ехри^паге, оссираге. П. письмо,
ерізіоіат іпіегсіреге. П. бѣгутаго, йе-
сейепіет, ііідіііѵит сареге. П. бревно по
рѣкѣ, ІгаЬет Яиѵіо папіеш ехсіреге. Пе-
рехватать разсѣявшихся, ехсіреге раіап-
іев. П. подозрительныхъ людей, знзрес-
ІО8 Ьотіиез орргітеге. Перехватилъ меня
за поясницу, аѵегзит те сотргеЬепЙіІ.
2) Ай Ьгеѵе іетриз тиіио зитеге. 3) Аіі-
диій (ріасепіе) йеѵогаге. Перехватить ку-
сокъ хлѣба, Ггизіит рапіз Йеѵогаге. 4) Хи-
Іегйит йоІогіЬиз гасЬійіз аГйсі.
ПЕРЕХВОРАТЬ. Огйіпе тогЬо іеп-
Хагі, соггірі; огйіпе іп тогЬшп или тогЬо
ітріісагі. Переѣхавъ въ новой домъ, всѣ
перехворали, ех дно поѵат йотит ті-
йгаѵітиз, отпоз Йеіпсерз тогЬо соггеріі
зит из.
ПЕРЕХИТРЕНІЕ. Сігситѵепііо. Пе-
рехитренный, сігситѵепіиз, Йоіо, йоііз
саріиз. Перехитряю, йоіо или йоііз са-
реге, Гаііеге, сігснтзсгіЬеге, сігситѵе-
піге; ѵегЬа аіісиі Йаге.
ПЕРЕХОДИТЬ. Регтеаге, оЬатЬиІа-
ге, регіизігаге. Переходилъ всѣ лавки,
отпез ІаЬегпаз регтеаѵі. Переходъ, ігап-
зііиз. И. черезъ мостъ, рѣку, ігапзііиз
ропііз; Лиѵіі. П. войска изъ одной земли
въ другую, ігапзііиз, Ігапзцгеззіо соріа-
гит. Готовиться къ переходу черезъ
Альпы, ігаизііит Аірішп рагаге. 2) Тгап-
зііиз; Іосиз регѵіиз, <[иі раіеі. Перейти
за Ефратъ, зирегаге ЕирЬгаіет. Тутъ
нѣтъ переходу, рег Ьшіс Іосит пиІХиз
езі ігапзііиз; 1нс Іосиз поп ігапзііиг. За-
переть переходъ непріятелю, сіаийеге
Ьозіі ігапзііит ; агсеге Ьозіет ігапзііи.
3) Переходъ въ рѣчи, ігаизіііо, ігапзііиз.
Не употреблять переходовъ, Ігапзіііопі-
Ьиз пиіііз иіі. Переходъ изъ возраста въ
возрастъ, Лехиз юіаііз. П. изъ дѣтства
въ юношескіе годы, ігапзііиз а риегіііа
іп айоіезсепііат. Переходчивый, тиіа-
Ьіііз, іпсопзіапз, ѵагіиз.
ПЕРЕХОДЫ. Рогіісиз. Меня повели
чрезъ длинные, узкіе переходы, йисіиз
зит Іоп^із, аіщизііз рогіісіЬиз.
ПЕРЕХОЖДЕНІЕ, еі. прехожденіе.
Тгапзіііо, ігапзііиз. Во время перехожде-
нія непріятелей черезъ рѣку, много ихъ
было побито, йит Ьозіез Лиѵіит ігапзі-
Ьапі, ріигіті еогит сагзі зииі. 2) Миіаііс,-
Перехожу, зі. прехожду, ігапзіге, ігапз-
ёгейі. Переходятъ черезъ рѣку, Яитеп
ігапзііиг. Перейти на другую сторону
рѣки, ігапзіге іп йіѵегзиш. Наши войска
перешли за границу, серію позігае Яиез
ігапз^геззі зипі. Перейти изъ одного дома
ПЕР
110
109
ПЕР
въ другой, ті"гаге, ешікгаге; йотит,
даіее тиіаге. И. къ непріятелю, Ігапвіге
а<! Ьовіев. Пер. изъ своей области въ
область Гельветовъ, е виів йпіЬив іп НеІ-
ѵеііогиш йпев Ігапвіге. П. ЕЪ А*РИЦ,
іп АГгісат Ігап?уге<Іі. П. на чью сторону,
ЙеГісеге а<1 аіісрют. Городъ переходитъ,
сдается, игЬв Ігайііиг. Болѣзнь перехо-
дитъ къ кому, тогЬив Ігапвіі а<! аіідиет.
Перейдемъ къ другому (въ рѣчи), ай аііа
Ігапвеатив. 3) Сопйсеге. Въ одинъ день
перешли 30 верстъ, нпо йіе ігі^іпіа и ег-
61ав сопГесітив. 4) 81. ргайегіге, аЬіге. 5)
Тгапвіге, тиіаге. Перейти изъ одного
полка въ другой, іп аііат сойогіет Ігап-
віге. П. изъ одного прихода въ другой,
рагосЬіат тиіаге. 6) Ѵепіге, сопііп^еге,
оЫіп^еге. Эти земли перешли къ ннмъ
по наслѣдству, Ьі іипйі іів Ьаегейііаіе оЬ-
ѵепегипі. Владѣнія изъ рукъ въ руки пе-
реходятъ, ргаейіа а роввеввогіЬиб ай ров-
везвогев ІгапвГегипІиг, Ігапвеипі.
ПЕРЕХОЛАЖИВАТЬ. Ехіга шойиш
Ргі^еГасІаге.
ПЕРЕХУЛИТЬ, РІиз ачціо ѵііирегаге,
еіеѵаге, йеігайеге йе аіідоа ге или аііцній
аіісиі.
ПЕРЕЦАРАПЫВАТЬ.Ріапе ип&иіЬив
Іасегаге.
ПЕРЕЦЪ. Рірег. Черной п., пщгиш
рірег. Долгой, рірег Іопдиш. Стручковый,
сарвісиш аппииш. Индѣйской, вііідиав-
ігиш, рірегііів (у древв.). Приправлять
перцемъ, ріреге сопйіге. Приправлен-
ный перцемъ, рірегаіив. Толочь перецъ,
рірег тоіеге. Бумажная трубка перцу,
сисиііиз рірегів. Огурчикн съ перцемъ
и уксусомъ заготовленные, сисишів асеіо
тасегаіив еі рірегаіив. Перечное дерево,
рірегііів. Перечное зерно, рірегів Ьасса.
Перечная трава, рірегіІі5 (у древЕ.); 1ері.
Йшш ІаІіГоІіиш (Біпп.); 6аіиге]а ЬоНеп.
вів. Перечная мельница, тоіа рірегі то-
Іепйо. П. мята, тепійа рірегаіа.
ПЕРЕЦЫГАНИВАТЬ. Іггіви тогйасі
а1і([ист інвесіагі.
ПЕРЕЦѢЖЕНІЕ, перецѣживаніе, мо-
жно выр. гл. Перецѣженный, ІгапвГизи*
іп аііа ѵава. Перецѣживаю, ІгапвГипйеге
іп аііа ѵава или одно ІгапвГипйеге. 2) Ке-
пио регсоіаге.
ПЕРЕЦѢЛОВАТЬ. Огйіпе, аііит рові
аііит овсиіагі.
ПЕРЕЦѢНЕНІЕ. -'Евіітаііо ііегаіа. Пе-
рецѣненный, йепио ювіітаіив. Перецѣ-
ниваніе, т. ч. перецѣиеніе. Перецѣниваю,
йепио аевіітаге, аііа гаііопе ргеііит геі
віаіиеге, сопвіііиеге; аііат ювіітаііопет
Гасеге, аіііег сотриіаге. Перецѣнка, эсвіі-
таііо ііегаіа, поѵит ргеііит геі віаіиіит;
гаііо, ([на ргеііит геі.віаіиііиг.
ПЕРЕЧЕНІЕ н ПОПЕРЕЧЕНІЕ. Іт-
рейіііо.
ПЕРЕЧЕНЬ. Витта, сариі; ехетріит,
дней геив е ІіЬеіІо реіііогів йевегіріит ас-
сіріі; ерііоте, сопвресіив. П. Россійской
Исторіи, ерііоте Нівіогіж Ітрегіі Коввісі;
епшпегаііо; Ьгеѵів гереііііо ргіив Йісіогит.
Перечневый, Ьгеѵів; Ьгеѵіив ехровііиз,
йевегіріив, ерііоте сігситвсгіріив.
ПЕРЕЧЕРКАНІЕ. Бііига; сііа йевегір-
Ііо. Перечерканный, іийисіив, йеіеіив.
Перечеркиваніе, т. ч. перечерканіе. Пе-
речеркиваю, іпйисеге, ехвііп^иеге, йеіеге.
2) Сііо Ііііегів тапйаге. Перечеркнутый,
вешеі іпйисіив.
ПЕРЕЧЕРНЕНІЕ, Масиіаііо, сопіаті-
паііо; йеіеііо, Іііига. Перечерненный,
тасиіаіив, йеіеіив, іпйисіив. Перечер-
ниваніе , т. ч. перечерненіе. Перечерни-
ваю, тасиіаге, соттасиіаге, іпдиіпаге.
Перечернилъ все бѣлье, отпіа Ііпіеа сот-
тасиіаѵіі. 2) Тоіит пі^го соіоге іпйсеге.
3) Юеіеге, іпйисеге, ехвііп^иеге, соггі^еге.
111
ПЕР
ПЕР
112
Все мое сочиненіе перечернилъ, ріигіша
* всгіріі теі йеіеѵіі, іпйихіі. Перечерннться,
таспіагѳ (ѵевіеш, тапив); тасиіагі, іпіісі.
ПЕРЕЧЕРЧЕНІЕ,перечерчиваніе. АЙ-
итіігаііо, йевсгірііо ііегаіа. 2) Иеіеііо,
Іііига. Перечерчиваю, йепио айитЬгаге,
йевсгійеге. 3) Йеіеге, іпйисеге. Пере-
черченный , йепио айигаЬгаіив ; йеіеіив,
ехвііпсіив.
ПЕРЕЧЕСАНІЕ, перечесываніе, мо-
' жно выр. гл. Перечесанный, йепио ре-
хив пли ресіііив, Й. сотіив. Переческа,
саппіпаііо ііегаіа; гаііо, Ьопііав рехогит,
сагтіпаіогит. Перечесываю, йепио рес-
Іеге, сотеге, ііегит сагтіпаге. 2) Тоіат
(Іапат) сагтіпаге. 3) АНегеге ве всаЬепйо.
Перечесываюсь, йепио ресіі, соті, сагті-
пагі.
ПЕРЕЧЕТЪ. Каііо иііегіив |ивЮ іиііа.
Недочетъ хуже перечету, Іиііив езі іп
раисіз асдиіезсеге, диат рІигіЬиз іпіііаге.
У меня всего па перечетѣ, сдо поп тиі-
Іит или поп тиііа ЬаЬео. Я знаю всѣхъ
на перечетъ, ипшпдиетдие еогига, отпез
ргоЬе (іпіиз еі іп сиіе) поѵі.
ПЕРЕЧИНЕНІЕ, перечиниваніе пере-
чинка. ВеГесІіо, герагаііо. Перечинен-
ный, геіесіиз, герагаіиз; йепио, аіііег ар-
Іаіиз. Перечиниваю, герагаге, геЯсеге,
гесопсіпиаге. Перечинить бѣлье, Ііпіеа
гесоисіииаге. Перечинивать печи, Гог-
пасев геЯсеге. 2) Перечинить перо,
рѳппат йеиио, аіііег аріаге.
ПЕРЕЧИСЛЕНІЕ, перечисливапіе. Хи-
тегаііо, гесепзіо. Перечисленный, пи-
тегаіив, гесѳпзііив. Перечислить, питѳ-
гит аіісиіиа геі іпіге, ехзедиі, еГЯсеге;
гесепзоге аіідиій; пшпегит аіісціиз геі
гѳсѳпбѳге.
ПЕРЕЧИСТКА, перечищеніе. Ригдаііо
ііегаіа.
ПЕРЕЧИТАННЫЙ. Пепио, ііегит
Іесіиз. Перечитываніе, ііегаіа, гереіііа
Іесііо. Перечитываю, йепио Іепеге, ііе-
гит регіедеге. 2) Я всѣхъ классиче-
скихъ авторовъ перечиталъ, отпез сіаз-
вісов аисіогез регіеді. Перечитываюсь,
йепио Іеді, регіеді.
ПЕРЕЧИЩАЮ. Пепио ригдаге, ех-
ригдаге, еіиеге, Іегдеге, йеіегдеге, ѵег-
геге. Посуда нечиста, перечисти ее съ
изнова, ѵава поп випі рига, випі іттипйа,
йеіегде ііегит. 2) Тоіит ригдаге. Пе-
речистить все платье, ѵезіітепіа вогйіЬив
ІіЬегаге. Перечищенный, ііегит ригдаіиз.
ПЕРЕЧОТЪ. См. Перечетъ.
ПЕРЕЧУ. Ітрейіге, ойвіаге, ігарейі-
тѳпіо еззе. Онъ поперечилъ мнѣ въ
этомъ дѣлѣ, іп Ьас ге тійі ітрейітепіо
Гиіі.
ПЕРЕШАГНУТЬ. Тгапздгейі, Ігапз-
сепйеге.
ПЕРЕШАРЕНІЕ и ПЕРЕШАРИВА-
НІЕ. Регзсгпіаііо, зсгпіаііо. Перешарен-
ный, регѵезіідаіиз, регдиівііив. Переша-
ривать, перешарить, всгиіагі, регвсгиіагі,
регѵезіідагі. Перешарить все, всѣ уголки,
отпіа Іоса реггаеаге, отпев апдиіов рег-
Іизігаге, іпѵезіідаге; отпез Гогиіов ехси-
Іеге; пиііав ІаІеЬгав отіііеге.
ПЕРЕШЕЕКЪ. ІзІІітиз, апдизіит
ѵайшп, ѵіа Яиѵіі.
ПЕРЕШЕПТАНІЕ. Іпвивиггаііо. Пе-
решептанный, іпвивиггаіив. Перешепты-
вать, іпвивиггагѳ аіідиій или іп аигѳт
аіісидив. Перетептываюсь, віЬі іпѵісет
іпвивиггаге съ дополнен. слл. іп аигет
пли ай аигет.
ПЕРЕШИБАНІЕ, перешибеніе. Ггас-
Ііо. Перешибаю, сопіипйеге, Ггапдеге,
йіЯгіпдеге. Перешибить йогу, сгив Ггап-
дегѳ. 2) Р. т. ргаегіреге. Перешибаюсь,
Ггапді, йііГгіпді. Перешибенный, сопіи-
вив, Ггасіпв, йібгасіиа. Перешибъ, Ггасіига.
ПЕР
114
ПЕР
113
перешиваніе ПЛАТЬЯ. Ѵевій
йепио, аіііег 8111а. Перешиваю, <1о“во’
аіііег виеге, гезагсіге е ѵезіе аЬвоІеІа, йе-
ігііа аііий диій аисге. 2) Миііа яиеге. Пе-
решиваюсь, гезагсігі, аіііег «иі. Перешив-
ка, т. ч. перешиваніе, гаііо, Ьопііав, Яггаі-
Іа8 виіогигп, геі загіогит. Перешитый,
йепио 5иІи8, гевагіия.
ПЕРЕШНИЦА. РУ** Р'РегІ5: ѵа5си|ига
рірегіз ігііі.
ПЕРЕЩИПАНІЕ, перещипываніе,
перьевъ. Ріиш® ііегит еагрие. Перещи-
панный, йепио сагріиз, Я88И8. Перещи-
пываю, йепио, ііегит сагреге, ЙпЙеге
(ріитэв).
ПЕРЕЩУПАТЬ. 0тие8, (отпіа) аі-
ігссіаге, сопігесіаге. регігесіаге. П. куръ,
отпез 8аНіпа5 регігесіаге (со»по8сепйі
саиба, дигепат еагига оѵа рагііигае віпі).
ПЕРЕѢДАНІЕ, можно выр. гл. Пере-
ѣдаю, регейеге; гойепйо Ігапвіге. 2) Аііит
робі аііит тогйісиз йіѵеііеге. Собака
всѣхъ цыплятъ переѣла, сапіб отпек риі-
ІО8 §а11іпасео5 тогйісиз йіѵиізіі. Пере-
ѣденный, регезиз, согговиз; тогйісив йі-
ѴЦІ8П8.
ПЕРЕѢЗДИТЬ. ЗІиКа Іоса рега§гаге,
оЬіге, Іиеігаге, регіибігаге. — Переѣздка,
переѣзжаніе, переѣханіе, ті^гаііо, Ігапв-
тібви8, Ігапзтіззіо. Въ переѣздкѣ изъ
дому въ другой растерялся, тиіапйо жйев
тиііаз гС8 регйійі, агаізі. Переѣздъ,
Іга)есІіо, Іга]есІи8, Ігапзтіззіо, Ігапзтізвиз,
Ігапзѵесііо. Я потерялъ свою карманную
кинжку во время переѣзда чрезъ рѣку,
ігарсіепз Яитеп рѳгйійі рп^іііагез. Самый
краткій переѣздъ въ Британію, 1га)ес1и8
Ьгеѵі88іти8 іп Вгііаппіат. Отъ одной
деревни до другой переѣздъ не великъ,
ѵ.а, ([пж Гегі, йпсіі а ѵісо ай ѵісшп, поп еві
1оп8а; ѵісиз а ѵісо поп 1опеѳ йівіаі. -
ерсѣзжаю, Ігарсеге, Ігапвіге; ігапаѵеЬІ
паѵе или сигги. Переѣхать черезъ улицу,
ІгапзѵеЬі сигги рег ріаіеаш. П. черезъ
рѣкуг, Ігарсеге Яитеп. II. изъ одного дому
въ другой, ті^гаге, еті^гаге; тиіаге
®<1е8. 2) Переѣхать черезъ кого, сигги
ІгапбѵеЬі аіідиет; сиггит, сагрепіит а§е-
ге рег а1іси.іч8 согриб. Въ связи можно
так. употребить оЬіегеге аіідиет. Не-
ронъ, погнавши лошадей, съ намѣреніемъ
переѣхалъ черезъ мальчика, Кого риегшп
сііаіів )итеиІІ8 оЫгіѵіі Ьаий і^иагив. 3)
СопЯсеге. Въ день переѣзжаемъ обык-
новенно верстъ семдесятъ, аіпдиііб йіеЬиа
веріиа^іпіа гаііііагіа Во88Іса сопЯсеге воіе-
111118.
ПЕРЕЯТІЕ, переяти. См. Перепятм.
ПЕРИЛА, перильца. Сіаійгі, іогіса.
Перильный, столбикъ, соіишеііа сІаІЬго-
гит.
ПЕРИНА, перинка, перпнища. Тогиз,
сиісііа ріитеа, риіѵіпиб. Перинный, сиі-
еііав ріите®, риіѵіпі.
ПЕРИСТАЯ РУДА. Міпега ріитова,
гайіаіа.
ПЕРИСТИЛЬ, Рогіісив, регівіуііит.
ПЕРИСТЫЙ. Р1итеи8, ріитозив. Пе-
ристыя, ріитіб оЬйисі; ріитебсеге. Пе-
рійце, см. перышко.
ПЕРИЧНИКЪ ПЕРУВІАНСКІЙ. 8сЬі-
ті8 тоііе (Ьіи.).
ПЕРІОДЪ, кругъ времени, время. .Еіаз,
Іетриа; сегіив аппогит питегив, аппо-
гит яегіе8. Пн одинъ періодъ моей жиз-
ни, ииііііт жіаііа те® Іетріи. Въ древней
священной исторіи замѣчаютъ разные пе-
ріоды, іп Нібіогіа апійріа еасга ѵагіж по-
Іапіиг регіойі. Какъ великъ періодъ,
содержащій время до потопа? диапіит
Іетрогіз враііит сотріесіііиг регіойив ап-
іейііиѵіапа? 2) АтЬіІиа, сігсиііиа ѵегЪо-
гит или огаііопіе; сігситвсгірііо ѵегЬо-
гит, так. одно, сігситзсгірііо; сотрге-
115	ПЕР
Ьепзіо ѵегЬогшп, сопѵегвіо; сопііппаііо.
Краткій періодъ, Ьгеѵів сошргеЬепвіо еі
атЬіІив ѵегЬогпт. Слишкомъ длинный
п., пітів Іопуа вепіепііагпт соиііииаііо.
Строеніе періодовъ, ѵегЬогшп вігисіпга,
ТвгЬогшп сопіогшаііо. Періодическій,
приходящій въ извѣстныя времена, на-
пр. болѣзни, шогЬі сегіо Іетроге гесиг-
гепіев. Періодическія лихорадки, віаіге
ГеЬгев; ГеЬгев зіаіів йіеЬпв еі Ьогів геспг-
гепіев. Перр. сочиненія, ерЬітегійев. Пп.
вѣтры, ѵепіі, диі тарнаго рагіет Іетрогів
іп аіідио Іосо Йаге сопвпеѵегипі. 3) О
слогѣ: сотровііив, сігситвсгіріив, гоіип-
<1пв, питеговпз, пптегозе сайепз. П.
слогъ, ѵегЬогшп аріа еі диаві гоіипйа
сопзігисііо. Періодически, 1оп§ів ѵегЬо-
гиш сігсшпйпсІіопіЬпв или атЬіІи.
ПЕРЛОВАЯ КРУПА. Ріівапів тіппіж;
ріівапа, геГегепв вресіет таг^агііагит.
ПЕРЛОВЫЙ ЦВѢТЪ. Соіог таг^а-
гііагит. Перловаго цвѣту, соіоге таг-
^агііит.
ПЕРЛОМУТОВЫЙ. Е тагдагііагпт
сопсЬів. Перломутъ,таг{;агіІагипі сопсЬае.
ПЕРЛЫ. Маг^агііге, Ьассж.
ПЕРНАТА. Пепия всіріопів, ехЫЬепІів
іиві^пе ітрегіі.
ПЕРНАТКА. Реппаіиіа. у ,
ПЕРНАТЫЙ, пернатъ. АІаіив, реппі-
дег, реппаіиз, ѵоіисег.
ПЕРО. Реппа, ріита (особ. пухъ). Сдѣ-
ланный изъ перьевъ, набитый ими, ріи-
теив. Покрытый перьями, рішпаіив. 2)
Саіашив, саіатив всгіріогіив; реппа (у
поздд.). Взять перо (чтобъ писать), саіа-
тит вітіеге. Стволъ пера, покрытый па-
раллельно лежащими перышками, гасЬів,
іп сціив ІаІегіЬив герегіипіпг гайіі. Очи-
нить перо, саіатишіетрегаге;реппатар-
іаге, рагаге. Обмокнуть п., саіатшп іпііп-
деге.Черннлы не сходятъ съ пера, густы,
ПЕР	116
сгаввшп аігатепіиш репйеі саіато. Очинъ
пера, сапіів репиаг. Сдѣлать раскепъ,
саіатит йпйеге. Присѣчь, отрубить
кончикъ, реппаш ехасиеге. Я не при-
нимался еще за перо, пиііат ііііегиіат
всгірві. Какое ни попадется перо, тѣмъ
и пишу, диісипдие саіатив іп тапиз ѵе-
пегіі, ео иіог Іапдиат Ьопо. 3) Какъ
часть головнаго украшенія, сгівіа, реппа.
Шлемъ съ перомъ, уаіеа сгівіаіа. 4) Ріп-
па (у рыбъ). 5) Раіта (у весла).
ПЕРОЧИННЫЙ НОЖИЧЕКЪ. 8са1-
ргит; также съ прибавл. ІіЬгагіит.
ПЕРПЕНДИКУЛЯРНО. Ай регрепйі-
сиіит, ай Ііпеат. Перпендикулярный,
йігесіив ай регрепйіспіит; йігесіив, рег-
репйісиіагів. Быть перепендикулярнымъ,
ай регрешіісиіит евве.
ПЕРСИ. Ресіив; ѵепіег. Преклонилъ
главу на ея перси, сариі йетівіі ай е)из
ресіпв. На персехъ ходить, ѵепіге ге-
реге.
ПЕРСИДСКІЙ. Регбіспв. Персидское
украшеніе, наряды, огпаіпз Регвіспз. П.
заливъ, еіппв Регвісив. Ь) Пер. т. е. рос-
кошный , П. пріуготовленіе, пира, Регві-
спз аррагаіпв.
ПЕРСИКОВОЕ ДЕРЕВО. Регвіса аг-
Ьог. Персикъ, Регвісшп вс. таіпш.
ПЕРСІЯ. Регвів, ійів. Персіянинъ,
Регва. Персіянка, Регвів подр. Гетіпа.
Слово Регва происходитъ отъ РагавЬ,
едпев, диіа ех Сугі іпвіііпіо пето Регза-
гит ѵіг Ьопив ѵійеЬаІиг, диі рейев ігеі
ивріат (итти куда пѣшкомъ для Персія-
нина считалось унизительнымъ).
ПЕРСОНА. См. Особа, лицо. Персо-
нальный. Регвопаіів. Персонально, со-
гат, ргаевепв.
ПЕРСПЕКТИВА. 8сепоёгарЬіа. Пер-
спективный, всепо§гарЬісив; нар. зсепо-
^гарЫсе.
117
ПЕР
ПЕС
118
ПЕРСТАТИЦА- ѵ- оЬ8- СЬігоІЬеса,
шаппиш Іе"іітепІа.
ПЕРСТЕНЕКЪ. Аппеііив. Перстень,
аппиіив. Перстневый, —вая вс.тавка, іп-
сіпвіо аппиіі.
ПЕРСТНЫЙ, перстеиъ. Теггеппв, іег-
геив, е іегга.
ПЕРСТЪ, перстикъ. Іііёііив, йіёііиіиа.
Указательный п.. <1іёІІи8 тДех; іпйех.
Одинъ какъ перстъ, пиііов сопвап^иіпеов,
ргохітов ЬаЬеІ.
ПЕРСТЬ. БІеЬа іегга-, Іегга, рпіѵів.
ПЕРУ. См. Прати.
ПЕРУННЫЙ. Гиішіпеив. Воды пы-
лаютъ перунными огнями, Гиішіпеів аг-
йевсипі і^піЬив адиа*.
ПЕРѴНОНОСНЫЙ. Топапв, аііііопапв.
ПЕРУНЪ. Биргетиш питеп ѵеіегит
Біаѵогит. 2) Гиітеп. Вождь страшный
какъ п., Гиітіпеия «іисіог. Вранный Пе-
рунъ, (Не Гогііввіто Ьегоё)Ги1теп Ьеііісит.
Разить Перуномъ, метать перуны, Гиіші-
паге. Бросать бранные перуны, Гиіші-
паге Ьеііо. Бросать огни на подобіе пе-
руновъ, і^пев Гиінііпаге. Бросаніе перу-
новъ, Гиішіпаііо. Пораженный перуномъ,
Гиішіпаіив.
ПЕРУНОВЕРЖЕЦЪ. Гиішіпаіог.
ПЕРХАЮ. См. Першить. Перханіе,
перхота, всгеаіив, Ггедиеив ехсгеаііо. Пер-
хотина, ваііѵа сгаввіог. Перхотунъ, всгеа-
Іог.
ПЕРЧАТКА, перчаточка. СЬігоІЬеса.
Перчаточникъ, сЬігоІЬесагиш оріГехЛІер-
чаточный, ай сЬігоіЬесаз регііпепв.
ПЕРШИТЪ. Байта сгаввіог техаі (гайіі)
Гаисев.
ПЕРЫШКО. Репппіа, рішпиіа. Перья,
репиае, рішпж. Наряжать въ чужія перья,
аііепів рениів ве ехогнаге. Мячъ съ перь-,
ТИ’ ВОданъ’ Рі1а Ріптаіа. Перечникъ,
Леса саіашагіа. Перяный, „ереная по-
душка, спісііа ріишеа. Перяный рядъ,
ІаЬегше, иЬі ренше еі ріитав ѵепйипіиг.
ПЕСЕЙ ГРОЗДЪ. См. Послень.
ПЕСЕЙ ЯЗЫКЪ. Супое1оввпш оГйсі-
паіе. П. я. малой, с. ошрЬаІоійев.
ПЕСЕЦЪ. Саше іадорпв. Песцовый,
саш Іа^оро ргоргіив; е реііе сапів Іа^орі
Гасіпв.
ПЕСИКА- Вгеѵев еі гіуіНі рііі Іап®.
Песиковатый, рііов Ьгеѵев еі гі^ійоз Ьа-
Ьепв.
ПЕСІИ ДНИ. Піев саиіспіагев. Песій,
сапіпив. Песья звѣзда, сапіспіа, вігіиз.
Песін мухи, пошеп сопниипе ошпіЬив
похіів іпвесіів.
ПЕСКИ. Агепа. Песковатый, песко-
ватъ, раиіиіиш агеповив. Песокъ, песо-
чикъ, агепа, агеппіа; уіагеа (хряшеватый) .
ваЬпІо, ваЬпІпт (крупный). Мелкій пе-
сокъ, агепиіа. Рѣчной морской п., аге-
па Ппѵіаііса, тагіпа. Песокъ перето-
пляется въ стекло, агепа іп ѵіігшп ехсо-
диііиг. П. смѣшанный съ землею, агепа
Іеггоза. П. сыпучій, агепа тевіі^іо сеДепв.
Горящіе пески, Гегѵепіев агепае. Усыпать
что пескомъ, агепаш пли агепа віегпеге,
агепа сопврег^еге. Куча песку нанесен-
ная вѣтромъ, агепа ѵепіів асіа. Мука съ
пескомъ, іагіпа агепова. Бродящій по пе-
скамъ, агепіѵа^пв. Строить па пескѣ, т. е. .
на нетвердомъ основаніи, поп йгшо Гпп- «
Дашепіо піі. Песочница, рухів или ІЬеса
агепагіа; Піеса агеп® зсгіріогі®; ІЬеса, а
<[ііа рпіѵівсиіпв всгіріів аДврег^іІиг. Пѳ-,>
сочный, агепагіпв, агеп® ргоргіив. Ка—
мышъ песочный, агипйо агепагіа. Пе-
сочные часы, сіервуйга.
ПЕСТЕРЯ. СогЬпІа, согЬісиІа е согіісо
Ьеіиііпа.
ПЕСТИКЪ. РевІШит. 2) V. Воіап. рі-
вііііит. Пестовый, ай ріішп, рівііііпт рег-
Ііпепв.
119	ПЕС
ПЕСТРЕДИНА, пестредь. Ѵіг§аІшп
Ііпіепт. Пестрединный, е Ііпіео ѵіг^аіо.
ПЕСТРЕНІЕ, при пестреніи. Іи ге со-
ІогіЬив ѵагіаисіа, іп ге ѵагіе^апсіа. Пе-
стритъ въ глазахъ, аІі<іиіс! диазі рег пе-
Ьиіапі ѵкіеге ѵісіеог; ѵегІі§о осиіогит оЬо-
гііиг. Пестро, ѵагіе. Пестрота, пестрость,
соіогит ѵагіеіав; іперіа еі сопГива соіогит
ѵагіеіав. Пестрота народа, ІитЬа или тиі-
Іііийо Ьотіпит сопГива.
ПЕСТРУШКА. 8а1то Гагіо; тив Іет-
ти#.1'
ПЕСТРЫЙ, пестръ. Ѵагіів, ѵегясоіог;
сіівсоіог, тасиіів ѵагіив, ѵіг§ів ѵагіив. Пе-
стрѣю, ѵагіе^аге, (АриІ.), ѵагіит ѵійегі.
Пестрю, ѵагіо соіоге сйвііп&иеге мли іпіег-
вііп^иеге, гпасиііз ѵагіаге, ѵагіе§аге, по-
іаге, сІівІіп§иеге.
ПЕСТРЯКЪ. Апатіей в аіпеив
ПЕСТЪ, пестикъ. Рііит, рівііііит.
Деревянный п., рііит Іі^пеит. Песто-
вый, рііі, рівііШ.
ПЕСЧАНАЯ ОСА. 8рЪех.
ПЕСЧАНИКЪ, І.арі» агепасеиз. Пес-
чанка, агепа; Іоси? агепозив; Іегга агепа-
сеа; воіигп заЬиІовит.
ПЕСЧАНКА. ЕтЬегіга равсегіпа; аге-
пагіа сатрсвігів; ІеІІіпа.
ПЕСЧАНЫЙ. Агеповив, ваЬиІозиз. Пе-
счаная почва, грунтъ, воіит агепозит,
ваЬиІозит, агеиа. И. баня, Ьаіпеит аго
пге. Песчаная гора, топа агепа'. Песча-
ное поле, сатрив агеповив. Песчаныя
горы, топіев агепасеі. Песчаное дно на
морѣ, Гиисіатеиіит агепасеит. Овесецъ
песочный, еіутиз аѵепагіив. Курганъ,
куча песку, асегѵиз агеиа. Песчаный
холмъ, соііів, ситиіив агеиа. Песчаныя
ямы, агепагіа, агепагіа под. ГоДіпа. Пес-
чина, песчинка, &тапит агеиа; тіса аге-
па. Песчаникъ, продавецъ песку, ѵеп-
йііог агепа.	...
ПЕЧ	Л 19®1
ПЕСЪ, песикъ. Сапів, саІиІив. 0«2П
ПЕТЛИЦА. Еіввига {’ІоЬиІо йішіаіогіо
ехсіріепсіо Гасіа. Петля, петелка, пет-
липа, пойив. Завязать въ петлю, посіига
Гасеге; песіеге. 2)МасиІа. П. у чулка спу-
стилась, тасиіа ІіЬіаІів воіиіа еві. Под-
нять петлю, гиріат тасиіат гейсеге, ге-
соисіппаге. Самому на себя надѣть пет-
лю, иііго соііит 1ас[иео ішіиеге. 3) І' ів-
вига Доішіо йЬиІаІогіо ехсіріепсіо Гасіа.
Метать петли гарусомъ, типіге Извита®
огЬісиІагіав Гііів е рііів сарга апсугапа
4) Сагсіо. 5) ТепДісиІа, Іадиеиз (когда по-
падаютъ головою), ресііса (ногами).
ПЕТРОВЫ БАТОГИ. См. Солнцева
сестра.
ПЕТРУШЕЧНЫЙ. Ех аріо реігове-
Ііпо. Петрушка, аріит реіговеііпит. Пе-
трушка дикая или Венеринъ гребень,
всапйіх ресіеп. П. собачья, геіиза супа-
ріит.
ПЕТРЪ. Реігив. Петрушка, Р. риеги-
Іиз; ті Реіге.
ПЕЧАЛЬНИКЪ. V. оЬв. сиііог, сига-
Іог. Печалую, ѵ. оЬв. тсегеге, сіоіеге,
іп сіоіоге евве, іп тосгоге евве, ]асеге. 2) .
Соивиіеге, ргозріссге, ргоѵійеге аіісиі геі.
Печалуюсь, сіоіеге аііциа ге; сіоіоге, тое-
вііііа аГИсі. 3) Ітріогаге аіідиет. Печаль,
тоевііііа, ігізііііа, сіоіог, тсегог, а^пІиДо
(въ высшей степени); Іисіиз (объ утратѣ);
согдоііит. Это причиняетъ мнѣ печаль,
Ьос тіЫ тевгогет аіТегІ. Не показывай
ему своей печали, саѵе Іс Ігізіет евве
зепііаі. Печали сократили его жизнь,
воІІісіІиДіпев, а^гіІиНіпев е)ив ѵііат Ьге-
ѵіогет гейсіісіегипі. 4) Оііт: сига, рго-
ѵібепііа. Печальный, печаленъ, Ігізіів,
тоевіив, тгегепв, а§ег апіті (о внутрен-
ней, сердечной печали); зііЫгізІіз (нѣ-
сколько печ.); регтсЕвіив (очень печ.)..
Быть печальну, іи сіоіоге, іп тсевііііа ев-

ПЕЧ
ПЕЧ
122
5е. Быть очень печальку, тсегоге аГЯіс-
іит, соивитіит евве. Показывать себя
печальнымъ, ѵиііи апіті сіоіогет рг® 5е
Гегге. Печальное извѣстіе, ігівіів пипііив.
Печальныя произшествія, савив асегЬі.
Печально, ігівіе, тсевіе. Печалю, соп-
ігівіаге, доіоі егп аіісиі Гасеге, еГйсеге, аГ
Гегге, согапюѵеге. Печалюсь, <1о1еге, <1о-
Юге, тоіевііа аГйсі. О чемъ, <ЮІеге аііцна
ге; йоіогет ех аіідиа ге сареге, вивсіреге,
Ьаигіге; Йоіогет а ге ІюЬеге. Очень пе-
чалюсь, Йоіепіег аіічиа ге аГйсі; тиііит
Доіогів ех аіічиа ге сареге; 8гаѵіввітит
йоіогет ех айчие ге сареге. Печалиться
одному обо всемъ, что ни сдѣлается,
а?§ге воіит, еі чиій віі, Гегге.
ПЕЧАТАНІЕ. ОЬві^паІіо. Печатанный,
ві^наіив, оЬа§паіив. 2) Турів ехргеввиб,
ехсивив. Печатаю, ві§иаге, оѣві^паге, ві-
8по оѣві^иаге; зі"і11о типіге. Печатать
письмо, духовную, имѣніе, ерівіоіат, Іе-
віатепіит, Ьопа оЬбіцпаге. 3) Ітргітеге,
іурів ехргітеге, ехвсгіЬеге, ехсийеге. Пе-
чатаюсь, ітргіті, Іурів ѳхргіті, ехвсгіЬі,
ехсийі. Печатка, иечаточка, ві§пит, ві-
§і11ипі, ароврйгачівта, аппніие, аппиіив
відпаіогіив. Приложить печать, ві^иит
ітргітеге; ві§і!Іит аппиіо ітргітеге.
Печатникъ, іуро&гарЬив. 4) Оііт: ві§і!1і
сивіов. Печатниковъ, ві^іііі сивіойів. Пе-
чатничество, типив ві^іііі сивіойів. Пе-
чатничій, Іуро&гарЬо, зі^іііі сивіойі рго-
ргіив. Печатный, іурів ехргеввив. П.указъ,
ейісішп іурів ехргеввит. 5) РиЫісе ві-
ёиаіив, напр. аршинъ. Печатня, печат-
ный дворъ, Іуро^гарЬіа, оЛісіпа Іурорта-
рЬіса. Печаточникъ, відіііогит всаіріог.
Печаточный, ай аипиіит зі8паІогіит рег-
ішепв. Печать, аппиіив, ашшіив ві8па-
Іопив. П., на которой вырѣзанъ якорь,
апшііив, іп си]ив 8етта апсога вспіріа
ехі. Вырѣзывать печати, ві8і11а 8саіреге.
Государственная и., ві8і11ит ітрегіі. При-
ложить къ чему печать, відіііо оЬві^паге
аіідній. Письмо съ неразломанпою пе-
чатью, Ііііегге ініе^го ві8по. Подложная
печать, ві"шші айиііегіпит. Разломать
п., Ыіегав арегіге; ерівіоіапі воіѵеге. 6) >
ІіЬгі ітргеввіо; ехвсгірііо рег Іуров. От-
дать книгу въ печать, ІіЬгит ітргітеп-
<Іит сигаге. 7) Турогит Гогта, Ііііегагит
Гогпке, поіаз, Іурі. Церковная печать, Іурі,
<[иогит ивив еві іп ІіЬгів ессіевіавіісів.
Гражданская п., Ііііегге, иви гссерІаі (а
Коввів) іп ѵііа соттипі. Мелкая п., Щгг; ।
Іегае тіпиііввітае. Крупная п., Ііііег®
хіт®,
ПЕЧЕНІЕ. Сосііо, сосіига.
ПЕЧЁНКА, печеночка,-Ьераг, ]есивси- .
Іит, Ьераііит. Псчеиковыіі, печенкова;;
цвѣту, соіогет ]есіпогів ІіаЬепв. П. мохт>,,<
тивсив Ьераіісив. 11. руда, Ьераііхоп. Пе-
ченкова цвѣта пятно, ѵііііі^о, сЫоавта.
Сгонять такія пятна, ѵііііі&іпев Іоііеге, ай
соіогет гесіисеге, сопсогрогаге.
ПЕЧЕНОЧНИКЪ. А^Цтопіа ѳираіо-
гіа. См. Репятшікъ.
ПЕЧЕНОШНЫЙ. Нераіагіив.
ПЕЧЕНЫЙ или печоиый. Сосіив, ав-
ваіив. Печеныя яблоки, таіа авваіа.
ПЕЧЕНЬ. Лесиг, Ьераг. Воспаленіе
въ печени, Ьераіііів; іпйаттаііо Ьераіів.
Поносъ отъ запора въ печени, Лихив Ье-
раіісив; ЬераІіггЬоеа. Болѣзнь въ печени,
тогЬив Ьераіагіив; тогЬив Ьераіісив,
тогЬив іесіпогів. Боль въ печени, Ье-
раІа!"іа. Запоръ въ печени, оЬзІгисІіо
Ьераіів. Затвердѣніе въ печени, зсіг-
гЬота Ьераіів. Колбасъ, изъ печени дѣ-
лаемый , Гагсітеп Ьераіісит.
ПЕЧЕНЬЕ. ЕКпвив ехіга ѵепав вап-
еиів.
ПЕЧЕРСКІЙ. Іп вреіипса пли вреіхо
ЬаЬіІаив ѵеі диіезсепв. Печорскіе 5'год-
12.3
пив
пик
124
пики, 8апсІІ, диогшп іірзапа іп виЫогга-
пеів вреІ®ів тапепі. 2) ІІечер. монастырь,
ссепоЬіиш вирег Ь®с вре!®а ровііит.
ПЕЧЕЯ. Рівіогів ихог.
ПЕЧКА. Гогпасиіэ, Гогпах, сІіЬапиз.
Сидѣть за печкою, іп итЬга вейеге (не
исправлять никакой должности), <1оті ве-
йеге (не выходить изъ дому).
ПЕЧИВО. V. о1)8. орив рівіогіит.
ПЕЧИНА. Агріііа іп Гигпо ивіа.
ПЕЧИЩЕ. Кеіідиі® йевігисіі Гигпі.
Печникъ, <;иі Гогпасев, Гигпов Гасіі. Печ-
никовъ, ай еит <[. Г. Г., регііпепз. Печ-
ный, іогпісаіів. Подъ въ печи, Госив іог-
пісаіів. Печн. изразецъ, Іевіа Готісаіів.
Печная глина, Іиішп Гогпісаіе. Печное
устье, ргюГигшигп. Печные листы, па
поду полагаемые, Іатіпа ГогпісаІіз. Печ-
ная сажа, Гиіі^о ГогпісаІіз. Заслонка печ-
ная, ѵаіѵа Гогпісаіів. Печная труба, Явіиіа
Гогпісаіів. — Печура, печурка, саѵит, іп
пшго Гогнасів Гасіит. — Печь,в1., пещь,
печища, Гогпах, Гигпив, сІіЬапиз. Гото-
вить кушанье въ печи, сіЬит іп Гогпасе
содиеге. Печь для обжиганія кирпича,
сатіпив Іаіегагіив. 2) П. кирпича, ипіив
орег® сосіига Іаіегит. П. хлѣбовъ, ипіив
орег® сосіига рапшп.
ПЕШНЯ. Ѵесіів. Пешвевьгіі, можно
выр. род. п.
ПЕЩЕРА, печера, пещерка. Саѵит,
саѵегпа; вресив, вреіипса, апігит (въ зе-
млѣ). Темная п., апігит оѣвсигит. Стра-
шная п„ Ьоггепйит вресив. Преглубокая
п., обращенная къ сѣверу, вреіипса соп-
ѵегза ай адиііопет іпііпііа аііііийіпе.
Имѣющій много пещеръ, вроіипсовив.
Пещерный, ай саѵегпат, вреіипсат, вре-
сиз регііпепз.
ПИВНИЦА. V. оЬв. сеііа сегеѵівіагіа.
Пивный, ай сегеѵівіат регііпепз; сегеѵі-
віагіиз. Пивная бочка, огса, вегіа сеге-
ѵізіагіа. Пивной шинокъ, ІаЬегпа сегеѵі-
віагіа. П. уксусъ, асеіит е сегоѵівіа. П.
бутылка, Іа^опа сегеѵіві®. П. запахъ,
варог сегеѵіві®. Пиво, ві., роіив, роііо,
2) Сегеѵівіа; хуіііит е Ггитепіо; роіив е
Ггитепіо. Варить п., сегеѵівіат содиеге.
Продавать п., сегеѵівіат йіѵепйеге. По-
шлина на п., ѵесіі^аі ех сегеѵівіа. Моло-
дое пиво, сегеѵівіа гесепв сосіа.
ПИВОВАРЕННЫЙ. Ай сегеѵівіа) со-
сіигат регііпепз. П. котелъ, айепшп
сегеѵівіа; содиепйю вегѵіепв. Пивовар-
ничаю, сегеѵівіат содиеге; агіот сегеѵі-
ві® содиепй® ехегсеге. Право пивовар-
ничать, (ив сегеѵівіа) содиепй®. Пиво-
варный, ай агіет сегеѵіві® содпепй® рег-
Ііпепв. Пивоваръ, сегеѵіві® сосіог. Пи-
воваровъ, сегеѵіві® сосіогів.
ПИВЦО. Сегеѵівіа.
ПИГАЛИЦА, пигалка. Тгііща ѵапеііив.
ПИГАЛИЦА ГЛУХАЯ. См. Пыжикъ.
ПИГАЛИЦЫНЪ, Пигалицыпьи япца.
Оѵа Ігіпдю ѵапеііі.
ПИГАНЪ. V. <;г. гиіа.
ПИГВА. Маіит суйопіит; суйопіа, рі-
гиз суйопіа. Желтый подобно пигвѣ, со-
Іогет таіі суйопіі ІіаЬепв.
ПИГУСЪ. 8сій® езнвйет соіогів. 2)
Уизсиіит асійит сиситегіЬиз сопйііит.
ПИЖИКЪ. Сйагайгіиз тогіпеііиз.
ПИЖМА. АсЫПеа поЬіііз.
ПИЖИ. РеІІев ]ипіогит Тагапйогит
Т акоиізке пзіит.
ПИКА. Навіа, Іапсеа, врагит.
ПИКАНІЕ. Ріраіив. Пикаю, ріріге, рі-
раге. Сиди, пн пикни, вейе пес ппшп
ѵегѣшп тиііге аийе.
ПИКЕНЕРЪ. (МіІев) Ьазіаіив. Пике-
нерный, Ьазіаіі.
ПИКЕТЪ. Кіаііо. 2) (Зиоййат Іийеп-
йі §епиз Іивогів.
ПИКЕТЪ. Ехрейііа тііішп таппз, ди®
125	пин
а<1 ргіта диа>дііе ]ииа ассіріепйа еі ейі-
сіепйа йеЬеі еззе ргжзіо.
ПИЛА. 8егга. Пила сорвалась, зеіга
гезоіиіа езі, гесеязіі. Навести пилу,ьо
торая сорвалась, зеггат геѵосаге. е
большая, зеггиіа. П-, коею дырья про-
пиливаютъ. зегга тапиѣгіаіа. Пила для
пиленія бревенъ, зегга ІаЬиІіз йіззесапйіз.
I
2) Ілта.
ПИЛА, рыба. 8Чиа1из різсіз.
ПИЛЕНІЕ, йеггаіига. 2) Роііііо, рег-
роііііо. Пиленый, зегга йіззесіиз. 2) Іл-
піаіиз, Ііта роіііиз.
ПИЛИГРИМЪ. Ѵіаіог, регедгіпаіог,
регейгіпаіог засег.
ПИЛИКАЛО, пиликальщикъ. Ѵиі та-
1е ѵіоііпа сапіі. Пиликаніе, можно выр.
гл. Пиликаю, ЬеЬеІі огцапо зесаге; Ь.
(зегга) зеггаге; таіе ѵіоііпа сапеге.
ПИЛИЛЬЩИКЪ, пильщикъ. Оиі зег-
гаі, зеггат йисіі П. досокъ, диі ІаЬиІаз
зегга сгейіі. Пилка, пилочка, тіпог зегга,
Іітиіа. Пильный, пильные зубья, йепіез
зеггае. 2) Ай зеггаіигага или зеггаіигае
Ьоииз. II. лѣсъ, ігипсі ай йіззесапйит
зегга іп ІаЬиІаз Ьопі. 3) Пильныя доски,
ІаЬиІю зегга зесі®, йіззесі®, сгезе. 4) Пиль-
ная мельница, тоіа ігипсіз іп ІаЬиІаз йіз-
зесапйіз Гасіа; тоіа зеггаіогіа. Пилю и
пилуіо, зеггаге, зеггат йисеге. Пилить
лѣсъ, зегга сачіеге Ііртшп. 5) Ьіта ро-
Ііге. Пилюсь, зеггагі, — Ііта роіігі.
ПИЛЮКЪ. См. Каиюкъ.
ПИЛЮля. Рііиіа, ^ІоЬиІиз, рііиіа те-
йісаіа. Проиоспыя пилюли, рііиіа? аіѵит
Іахапіез. 2) Рег т. ѵох асогЬа, йісіит
тогйасіззітит. Дать кому проглотить
пилюлю, аіідиет асегЬіз Гасеіііз іггійеге.
Проглотить пилюлю, аіічиіа сопсодиеге.
ПИНАНІЕ. Риізизрейіз. Пинаю, Іип-
його рейе; ре<1е аіідиет ргореііеге.
ПИР	*26
ПИНАГОРЪ. Сусіоріегит. Пвнаго-
ревъ, сусіоріегі.
ПИНАРТА. ѵ. оЬз. вепиз ресиііаге ех
аг^іііа Гасіит іеіит, диой 40 ІіЬгаз риіѵе-
гіз піігаіі сареге роіегаі еі асі <1ігиеп<1а
тсепіа айЫЬеЬаіиг.
ПИНОКЪ. Риізиз рейіз.
ПИПА. Капа ріра.
ПИРА. Рега, тапііса; оЬз. зесаіе или
Гагіпа зесаііпа.
ПИРАМИДА. Ругатіз, теіа Ігіап^иІа.
2) Между изумительными произведеніями
Епштянъ заслуживаютъ особенно вни-
маніе пирамиды и лабиринтъ. Говорятъ,
что, для сооруженія самой большой пи-
рамиды , приставлены были триста шест-
десятъ тысячъ рабочихъ, и онп едва въ
20 лѣтъ могли кончить работу, іпіег зіи-
репйа Друрііогит орега Іосит ітргітіз
тегепіиг ругатійез еі ІаЬугіпІпз. Гегипі,
ігесепіа еі зехаріпіа Ьотіпит тііііа ай
ехсііапйат ругатійшп тахітат йериіаіа
Гиіззе, диосі ѵіх аппіз ѵі^іпіі аЬзоІѵегипі.
Пирамидальный, ругатійіз или теіае Гог-
тат ЬаЬепз. Пирамидный, —ное осно-
ваніе, Ьазіз ругатійіз.
ПИРНЫЙ. Ериіагіз. День п., йіез ери-
Іагіз. Пированіе, ериіаііо. Пировать, см.
пирую.
ПИРОГЪ. Агіосгеаз. П. или пастетъ
съ цыплятами, агіосгеаз ^аіііз §а11іпасеіз
Гагіит. Пироясшікъ, різіог агіосгеаіит.
Пирожпическііі, різіогі агіосгеаіит рго-
ргіиз. Пирожное, орега різіогит; ориз
рівіогіит. Пирожный, ай агіосгеаз рег-
Ііпепв. Пирожня, віаеіа, иЬі Ііипі орега
різіогит. Пирожокъ, рагѵиш агіосгеаз.
ПИРУЮ, пиршествую. Ериіагі, сот-
теззагі (чрезмѣрно). Мы вчера пировали
у него, йегі арий еит или сит ео соепа-
ѵітиз, е.іи8 сопѵіѵіо іпіегГиітиз. Пиро-
вать Са ліев скп, барски, великолѣпно,
127
ПИС
ПИС
128
ериіагі йаііагет іп тойит (какъ дѣлали
жрецы Марсовы, при вступленіи въ дол-
жность). Пировать умѣренно съ своими
товарищами, ериіагі тойісе сит 8»йа1і-
Ьи«. Пировать не только не выходя изъ
границъ закона умѣренности, по даже
меньше, чѣмъ онъ позволяетъ, ериіагі
поп гпосіо поп сопіга Іе^епі, вей ѳііат іи-
Іга Іецет. Пиршество, ериіа;, соттез-
ваІІо. Пиршествователь, сопѵіѵа. Пиръ,
пирушка, соиѵіѵіига, ериіае, степа, ериіит
(публичный п.). Кто устроиваетъ пиръ,
соиѵіѵіі іиеігисіог; сопѵіѵаіог. Устроивать
пиръ, сопѵіѵіит інзігиеге, аррагагѳ, сот-
рагаге, огпаге, ехогпаге. У. п. въ честь
кого, аіісиі степат или ериіит йаге. Да-
вать пиръ, соиѵіѵіит ЬаЬеге, а"еге.
Брачный пиръ, степа ішрііаііз. Пиръ по-
слѣ свадьбы, героііа. Пребогатый п.,
аЬипйапІівбітит, Іаг^іззітит сопѵіѵіпт.
Пиръ, публично данный народу, сопѵі-
ѵіит риЫісе ргжЬіІит рориіо. Пиръ, бы-
ваемый при похоронахъ, сопѵіѵіит Гиие-
Ьге. Итти на пиръ, айіге ериіа.
ПИСАКА. V. рІеЬ. диі рготіе еі ехре-
йііе реппа иіііиг, диір. еі ех.есгіЬіі. 2)Ре-
гііив ргоГѳгепйагит Гогѳпбіит Ііііегагпт.
Писало, 8Іу1из, дио ѵеіегез іп ІаЬиІіз сега-
ІІ8 зсгіЬеЪапІ. Писаніе, зсгірііо, всгіріига.
3) Ііііегае, ерізіоіа. 4) 8асга всгіріига,
Ііііег® басг.'е. Писанный, зсгіріиз, іпвсгір-
ІИ8, сотріѳіпв. 11. листъ, іоііит всгіріпт,
сотріеіит. 5) Рісіив. Писанная картнна,
ІаЬиІа рісіа. Писанныя стѣны, рагіеіез
соІотіЬп8 отпаіі. 6) Писанный молодецъ,
риег ай ип^иет или ай атпзвіт Гасіиз.—
Писаревъ, писцовъ, писарскій, зсгіріогі,
зсгіЬге ргоргіив; зсгіЬ®, всгіріогіз, вегѵі а
тапи. Писарь, писецъ, зсгіріог, зсгіЬа,
зегѵиз а таші; атаппепвіе; ІіЬгагіив (ко-
торый переписываетъ книги). Быть пис-
цомъ, всгіріит Гасеге. Генеральный пи-
сарь, есгіЬа ргітагіпз. Писарская долж-
ность, зсгіЬаІпв, тіпізіегіит бсгіЬагпт. —
Плата писцу, тегсев есгіЬеийо. — Писа-
тель, всгіріог, аисіог. Неважный писа-
тель, ансіог Іеѵів. Быть писателемъ, аіі-
диій зсгірзізэе. Древніе писатели, ѵеіегез
аисіогез. Писателевъ, зсгірІогІ8, аисіогіз.
Писательница, ди® ІіЬгит пли ІіЬгоя
всгірзіі. Писательный, писальный, ай
зсгіріигага аріие.
ПИСКАНІЕ, питаніе. ЗіЬіІиз. 2) Сап-
1п8 (ізіиіае (ракіогіііае).
ПИСКАРЬ или ПЕСКАРЬ, СіоЬіиз;
сургіиив §оЬіо. Пискаревый, {'оЬіі.
ПИСКЛЮ. См. Пищу. Пискливо го-
ворить, ѵосе ехііі, Іеипііег Іодиі. Пискли-
вый, пискливъ, цыпленокъ, риііиз, диі
тиііит ріріі. 2) Ѵосет регасиіат ЬаЬепв.
ПИСКОЗОБЪ. Сургіииз рЬохіпив.
ПИСКОТНЯ. Сопііпеик, авяійииз ріра-
Іп8. Пискунъ, пискунья, сіатаіог, сіащо-
ви8, сіатоза; диі, диге еіиіаі, ѵадіі. Пискъ,
ріраіив, рірііие.
ПИСТОЛЕТЪ. РугоЬоІиз таииагіив;
Ьгеѵіогів тойі или тіпог 8СІореІиз. Пи-
столетный, выстрѣлъ, ісіив ругоЬиІі піа-
пиагіі плп всіореіі тіиогів. Чушки, пи-
столетныя сумки по обѣимъ сторонамъ
сѣдла, ІЬеса всгореіагіа, ІЬеса ругоЬиІі
тапиагіі. Пистолетная пуля, й'Іапз, §1ап8
ругоЬиІі тапиагіі.
ПИСУЛЬКА. 8сЬейи1а, сойісіііі.
ПИСЦОВЫЙ. Ай «сгіЬат регііпепв.
Писцовыя книги, ге^іопів Гипйогит 8Іи-
ёиіаііт епитегаіа йевсгірііо.
ПИСЧАЛКА, писчаль, ппскулька.
Агппйо, саииа, сісиіа.
ПИСЧІЙ. (81.) 8сгіЬа, всгіЬа риЫісив.
Писчикъ, іпйтив всгіЬагит, диі піЬіІ
аііий, дпат гезсгіЬіІ.
ПИСЧОКЪ. Гівіиіа аисираіогіа. Звать
пит
130
129
ПИС
птяцъ па писчокъ, йчіиіа аисираіопа аііі-
сеге аѵеа.
ПИСЬМЕНА. Іпвсгірііо, сЬігОйгар і
(5иеі. Аи§. 64). 2) Біііег®. Еамыіі Древ-
ній способъ выражать мысли и чувство
ванія, кажется, былъ фигурный и слмво
лическій, который сперва вмѣсто знаковъ
употреблялъ начертанныя Фигуры св
мьііъ вещей, потомъ одни знаки, каковы
такъ называемые гіерог-ШФИЧескіе, пока
наконецъ дошли до изобрѣтенія письменъ
и письма, апіічшаюта сорііаіогит еі веп-
апшп ехргітепйогпт гаііо Гі8пга1а ѵі<1е-
іиг Гиі88е еі вутЬоІіса, ци® ргітит ПгигІ8
гегит ірвагит рісіів иісгеіиг рго ві^піб,
аоіпйе 8І&ПІ5 тегі8, ѵеіиі іі8, диае Ьіего-
^ІурЬіса йісипіиг, допес гев а<1 Ііііегагит
еі всгіріигш іпѵепііопет йейисіаеві.Пись-
менникъ, чиі Ііііегаа 8сіі. Письменно, рег
Ійіегав, 1ІІІѲГІ8, асгіріо. Отвѣчать па что
п., гекрошіеге рег Ііііегав. П. благода-
рить, рег Іііісгав аіісиі (’гаііав а^еге. П.
кого поздравить, ваініет аіісиі бсгіЬеге.
Я далъ ему порученія болѣе изустно, не-
жели п., ріига тапйаіа іііі ѵегЬо, чиат
8сгіріига сіес'і. Письменный, 8сгіріи8, Ііі-
Іегі8 соіі8і"паіи8, Ііііегіа тапйаіив. 3) Ері-
8ІоіагІ5. П. слогъ, еіуіиб еріеіоіагів, Іі-
іегагит еегто. 4) Письменныя дѣла, гѳ8,
фие всгіріо ігапві^ипіиг.
ПИСЬМО, письмепо. Еіііега, ерівіоіа;
Ііііегиі®, еріеіоііит, ерівіоіа тіпивсиіа.
Собственноручное письмо, Ііііег® аііси]и8
таии всгіріж. Любовное п., ерівіоіа ата-
Іогіе всгіріа. Безъименное письмо, Ііііег®
«іие попііие 8сгірі®. Обвертка на письмо,
Лііегагит іпѵоіисгит. Писать письмо,
ерівюіат асгіЬеге, ехагаге. Адресовать
къ кому письмо, аіісиі іпбсгіЬеге. Отвѣ-
чать на письмо, Ііііѳгіз или ай Ііііегав ге-
вспЬеге; ерівіоі® гевропйеге. Сложить п.,
ерівіоіащ сотріісаге. Запечатать, оЬы-
{*паго, 8іці11о типіге. Распечатать, арѳ-
гіге, геаі&паге, тіпсиіа ерівіоі® Іахаге.
Вложить другое письмо, ерівіоіат сит
аііега соіуип§еге. Вложить что въ пись-
мо, аіідиій Ііііегіь іинреге. Приписаніе
въ письмахъ, постскриптъ, ерівіоі® аіідиій
айвсгіЬеге; чиой іи Ііие ерівіоі® аййііиг
пли іпрсііиг; — ігапвѵегвив ехігет® ері-
віоі® ѵег8ісп1и8. 2) Всгірііо, всгіріига.
Сидѣть эа письмомъ, іп 8сгіЬеп<1а ерівіоіа
ѵегвагі; всгіЬеида ерівіоіа оссираіит евве.
3) Еіііег®, Гогт®, поі® Ііііегагит. Чет-
кое письмо, всгіріит ІеяіЬіІе. Крупное
письмо, тахіт® Ііііег®. Письмовникъ,
ерівіоіагига всгіЬешІагит Гогпіиіа.
ПИСЬМОВОДИТЕЛЬ. (81.) Оиісопзі-
ёпаі ге8 ]и<1ісіаІе8. 2) Оиі ргжеві 8сгіЬІ8.
ПИСЬМОНОСЕЦЪ, ппсьмоподатель,
письмовручитель. ТаЬеІІагіиа; чиі рег-
Гегі, геййіі Ііііегаг.
ПИСЬМЯ. Біііѳга. Письмянница, аі-
рйаЬоіит, соиііпеив ѵог8П8 а<1 ітііаііо-
пет 8сгіЬеп<1і ргоровііов. Письмянный,
рготріив бсгіЬепйо; ѵегваіив іи ІіЬѳІІів.
ПИТАЕІЕ. Миігііив, яиаіепіаііо. Ни-
тавыіі, пиігііив, Бивіепіаіив. Питатель,
аііог, пиігііог. Питательница, аіігіх, пи-
ігіх, пиігісиіа, аіитпа (только въ перен.
звачен. о земляхъ и притомъ у позз.
писс.) Питательность, аіітепішп, тіа
пиігіепв, аІіЬіІів, аіепв. Питательный,
аіепв, пиігіеив, аІіЬіІіь, аітив, пиігіЬіІіз.
Питательное молоко, аІіЬііе Іас. Пита-
тельная пища, сіЫ пиігіѣііев. Хлѣбъ пи-
тательнѣе , нежели что другое, ріив аіі-
теиіі іп рапѳ еві, чиат іп иііо аііо. Пи-
таю, пиігіге, аіеге, виаііиеге, вивіепіаге.
Пища питаетъ тѣло, сіЬив пиігіі согрпв.
Науки питаютъ юношей, агіев айоіевсеп-
ііат аіипі. Питать къ кому злобу, нена-
висть, ойіит ЬаЬеге іп аіічиет; одіо Гег-
гі іп аіічиет. П. къ кому любовь, ато-
431
пит
пиш
132
гет ег§а аіідиет ЬаЬеге,іп атоге йаоеге,
атоге рговедиі аіідиет. П. надежду, зре-
гаге, арет ЬаЬеге; зре Іепегі. II. сомнѣ-
ніе, йиЫіаге. П. вражду, ссоры между
братьями, йізвійіа іпіег Ггаігез Гоѵегѳ. Ь)
Ѵісіит рггеЬеге. с) = Давать пишу и
ростъ, ннігіге, аіеге. Земля питаетъ тра-
вы , Іегга пиігіі ЬегЬаб. 2) 81., зіЬі спгагн
ЬаЬеге аіісщив ейисаііопет. Питаюсь,
аіі, пиігігі, ѵевсі, ѵіѵеге. Питаться сы-
ромъ, молокомъ, мясомъ, ѵевсі савео, саг-
пе; ѵіѵеге Іасіе. П. работою, ѵісішц 1а-
Ьоге диатііаге, ѵіѵеге ІаЬоге иди ех ІаЬо-
ге. 3) Аіі, пиігігі. ІЦедротою его мно-
гіе питаются, тиііое еіив ІіЬегаііІаз виеіі-
пеі; П1ПІІІ5 е]ив Ьепі^иііаз ѵісіит рггеЬеІ.
ПИТЕЙНЫЙ. Оиой ЬіЬіІиг, роІаЬіІіа,
роіиіепіиз. П. медъ, ѵіпит тиізит. Пи-
тейная посуда, ѵа8а роіогіа. Питейный
домъ, саиропа, ІаЬегпа. Питейная про-
дажа, ѵепбіііо роіиіеиіогит.
ПИТОМЕЦЪ. АІШППП8. Питомица,
аіитпа. Питомцевъ, питомицынъ, аіит-
пі, аіитиаэ. Питомческій, тиіііз аішппіз
ргоргіиб, ай еоз регііпепв. Питомникъ,
Іосиз, иЬі ріапіае соіипіиг. Древесный,
зетшагіит, ріаніагіит, ротагіит. Заве-
сти и., ветіпагіит Гасеге, іпяіііиеге.
ПИТУЛЬНИКЪ. Саіеорзіз Іайапит.
ПИТУХЪ, питокъ. Роіог; диі роіаі іп
санропа. Питый, роіиз. Чѣмъ больше
пьешь воды, тѣмъ болѣе чувствуешь жа-
жду пить ее, дио ріив зипі роіге, ріив ві-
ііипіиг ади;с. Питье, роііо, роіиз. Умѣ-
ренное п., роіиз тойегаіие. Умереть отъ
питья бычачей крови, роіо зап^иіпе Іаи-
гіпо гпогі. Вода составляетъ мое обыкно-
венное питье, теиз роіиз сопвиеіпв еві
адиа.
ПИТѢЮСЬ, (81.) Моііііег ейисагі; іп
шоіііііа айоіезсеге.
*
ПИХТА. АЬіез рісеа. Пихтовникъ, ех
аЬіеіе рісеа.
ПИШУ. 8сгіЬеге, Ііііегав всгіЬеге; Ііі-
Іегав ехагаге (древніе писали на доскахъ,
наведенныхъ воскомъ). Хорошо писать,
Ьепе 8сгійеге; Ііііегав еіе^апіег ехагаге.
П. большими буквами, "іашІіогіЬиз Ііііе-
гІ8 всгіЬеге. Мелкими, шіпиііз Ііііегпіів.
Правильно и., гесіе всгіѣеге. Подъ дик-
товкою, аіісщив ѵегѣа саіато ехсіреге. Ь)
Писать къ кому, ай аіідист всгіЬеге или
ерівіоіат сопзсгіЬеге. По почтѣ, Ііііегав
сигвогі риЫісо ай аііфіет <1аге. П. че-
резъ нарочнаго, аіісиі сопгіисіит Ьоті-
иет сит Ііііегів тіііеге. Написать въ
одномъ письмѣ то, что дѣлалось въ цѣ-
лое лѣто, ипів Ііііегів Іоііиз гезіаііз ге8 ^е-
8І38 регесгіЬеге. Мнѣ нечего къ вамъ пи-
сать, пійіі ЬаЬео, диой аб Іе зсгіЬат. Про-
шу васъ не только писать ко мнѣ, но пи-
сать часто, а<1 те всгіЬав ѵеііт, ѵеі роііиз
есгіріііев. Сильная охота писать, сочи-
нять, ІіЬібо или пішіит віийіит всгіЬепйі.
Не лѣниться писать, ітрі^гит евве іи
всгіЬепбо. Писать на кого, аіідиет Ііііе-
гів сгітіиагі. Перестать писать, вести
переписку, іпіегсарегііпеш зсгіЬешіі Гасе-
ге. 2) = Сочинять, писать книги, ІіЬгоз
ейеге, ІіЬгогит аисіогет евве. Болѣе не
пишутъ, сЬагІге зііепі. Сократъ ничего
не писалъ, пиііаш гсіідиіі Ііііегат 8осга-
Іез. Написать, изложить свои мысли, Ііі-
Іегіз тапйаге или Ііііегів сопві&паге со&і-
Іаііопев вчав. Писать, записывать слова
великихъ людей, сивіойіге Ііііегів, циж а
бшпшіз ѵігів Йісіа зипі. Онъ написалъ со
всею точностію исторію Ганнибала, ів <Іі-
Іі^епііввіте гев НаппіЬаІіз регзесиіиз еві.
Написалъ въ одномъ томѣ всеобщую ис-
торію, ипо ІіЬго опціею гегит тетогіат
сотріехиз езі. Написать стихами исто-
рію чьей жизни, сагпііпіЬив гев аЬ а1ідн°
ПЛА
І34
133
пищ
„езіая Ігайеге. 3) Писать иконы, рш&сге
Яапсіогшп ішаёшея. Пишусь, всгіЬі, соп-
5сгіЬі, Ііііегів шапйагі; ріп8і. Прописныя
буквы пишутся въ началѣ періода, ша-
ішісиіае ІІІІегю іпіііо регіойі вспЫ воіепі.
Эпическія поэмы пишутся большею ча-
стію стихами, роёшаіа еріса ріегшпдие
огаііопе 1і8аІа зсгіЬІ воіепі. Картины пи-
шутся на холстѣ и на доскахъ, іта8іпез
ріп8ипІиг іи Ііоіеіб еі ІаЬиІів. Это слово
пишется такъ, сопвіаі ѵох Ьів Ііііегів. 4)
8е ргоіііегі. Онъ пишется дворяниномъ,
поЬіІет зе ргоОІеІчг; рго поЫІІ ве 8егіІ.
ПИЩА- Аіітепішп, пиігітепіит, сі-
1>ив ѵісіив, раЬиІшп, равіив (для скота).
Употреблять пищу, сіііит вишеге, авзи-
шете. Искать пищи , корму, равіит ап-
диігеге. Дать кому пишу, аіідиет аіеге;
аіісиі ѵісіит рггеЬеге. Жилы доставляютъ
пишу костямъ, ѵепж озвіЬив аіішепіит
виЬтіпівІгапІ. Дождь служитъ пищею
для деревьевъ, сіЬив агЬогит ітЬег езі
(такъ употребл. сл. сіЬив Плиній, хотя
такое употребленіе несовсѣмъ одобрить
можно). Дать пищу болѣзни, усиливать
ее, пюгЬшп аіеге. Человѣческій духъ,
умъ, находитъ себѣ пишу въ ученіи и
размышленіи, шепз Ьошіпів аіііиг йівсеп-
йо еі со8іІапйо. Пиша = хлѣбъ, пропи-
таніе, ѵісіив. Искать себѣ пищи, хлѣба,
ѵісіит дивегеге.
ПИСЧАЛКА. См. Писчаль.
ПИЩАЛЬ. Теінт і^піѵотшп (дотів
ѵеіегі бсіореіі, геііпасиіо сагепііз); §ѳпи§
іогтѳпіі Ьеііісі. П. ломовая, Іогтѳиіит
°РРи&папді8 игЫЬид. Пищальникъ, тііез
Іеіо 1КШѴО1ПО іпвігпсіив: тііев Югтепіа-
гіиз. Нцщальныіі, іеіо і8піѵ0то рго-
ргіив еіс.
ПИЩАЛЬНИКЪ. ЯатЬисиз гасетова.
ПИЩАЯ, писчая бумага. Сі.агіа всгір-
Юпа. П. доска, іаЬиІа зсгіріогіа.
ПИЩЕВАРЕНІЕ. Сопсосііо. Содѣй-
ствовать, помогать пищеваренію, сопсос-
Ііопез а<І]ііѵаге. Мѣшать пищеваренію,
сопсосііопет ітрейіге.
ПИЩУ, пнскаю. Ріріге, ріраге, ріріаге
ѵосет асиіат егіеге. 2) 81. ІіЫа, іівіиіа
сапеге.
ПИЩУХА. Еерив АІріпиз. Пущухинъ,
Іерогіз АІріпі.
ПИѲИКЪ, йітіа.
ПІИТЪ. Роёіа. Піитство, Гасііо сот-
ровіііо.
ПІОНЪ. Раеопіа.
ПІЯВИЦА, піявка. Нігийо, зап8иіви8а;
ііігийо тейісіиаіів. Велѣть себѣ поста-
вить піявокъ, иіі ЬігийіпіЬив тейіеіпаіі-
Ьив. Піявичій, Ьігпйпііз, вап8иіви8а?. Пія-
вочная кровь, вап8иів ЬігийіпіЬиз тейісі-
паІіЬив ехзисіиз. Пустить, отворить п-
кровь, иіі ЬігийіпіЬиз шейісіпаІіЬиз.
ПЛАВАНІЕ. Л'аіаііо. 2) Хаѵі8аІіо. Пла-
ватель, пловецъ, паиіа, паѵі8аІог; диі
тагі паѵі8аІ. Плавательный, ай паіап-
дит аріив; паіаіогіив. Плавательныя
перья, ріппа.1. Плаваю, пато, паіаге. Онъ
не умѣетъ плавать, поп езі регііпз паіап-
Йі. Рыбы плаваютъ въ водѣ, різсез па-
Іапі іп адиа. Плавать въ чемъ, по чему,
іппаіаге аіісиі геі. Плаваютъ бревна по
рѣкѣ, Іі8па іппаіапі Яиѵіо. Плавать по
верху, зирегиаіаге. 3) Каѵі8аге, ѵеЫ.
Корабли плаваютъ на морѣ, паѵез паѵі-
8апІ іп аііо. Плаваютъ по морю, паѵі8а-
Іиг. Плавать благополучно, зесппдов ѵеп-
Іов ЬаЬеге, зесипйіз ѵепііз спгвит Іепеге;
Ьеііівзіте паѵі8аге. 4) Решіеге, ІіЬгагі.
Орлы плаваютъ на воздухѣ, адиііав іп аёге
репйепі. Орелъ долго надъ конемъ Але-
ксандровымъ болѣе плавающимъ, нежели
летающимъ казался, адиііа йіи сігсаепииго
АІехапйгі репйепіі піа8із,диат ѵоіапіі зі-
тіііз аррагиіі, 5) Маіаге, гойипйаге аіідпа
135
ПЛА
ПЛА
136
ге. Плавать, утопать въ крови своей, I
запдиіпе таЗеге, регГизит еззе.
ПЛАВИТЬ, сплавить. Еі"па 8есипЗо |
Витте Зетіііеге.
ПЛАВИЛЬНЫЙ. Ьідиаіогіиз. П. гор-
шечекъ, саііпиз. Плавильная печь, Гогиах
жгагіа; Гогпах. Плавильня, аегагіа. Пла-
вильщикъ, Яаіог. Плавпкъ, зраіЬит ѵі-
Ігеит.
ПЛАВИТИСЯ. (81.) Тгаиаге Нитей.
ПЛАВКА, Сосіига, Паіига, сопЯаІига,
Гизига. Плавкій, плавокъ, диой Гасііе 1і-
диеііі, Іідиаіиг, содиііиг, Зисііііз. Плав-
кія руды, ІаріЗез жгозі, диі Гасііе содиии-
Іиг. Плавкость, ІгасІаЪіІіІаз ІаріЗит аего-
зогит. Плавленіе, сосіига, Яаіига, Гизига.
Плавленый, сосіиз, Яаіиз, Гизиз. Плавлю,
ІідиеГасеге, Паге, содиеге (о рудахъ).
Плавить серебро, мѣдь, аг^епіит, си-
ргит содиеге. Плавлюсь, Іідиебегі, содій.
ПЛАВНО. -Ждиаіііег, рагііег, еаііет
гаііоие. Ходить плавно, рагі §гаЗи іпсе-
Зеге. 2) Р. т. Гасііе, тоііііег. Писать п.,
сищв огаііо ехреЗіІе еі регГасіІе сиггіі.
Пѣть п., Гасііе, тоііііег сапеге. Плав-
ность, ГасіШаз. Наблюдать плавность въ
писаніи, еіедапіі ас Гасііі зегтопе иіі.
Плавный, плавенъ, ждиаіів, раг, іЗет.
Плавный вѣтеръ, іііет ѵепіиз. Плавная
походка, раг, іЗет, Іпсе88и8. 3) Гіиепз,
ргоДиепз. Легкая н плавная рѣчь, ехре-
Зііа еі регГасіІе сиггепз огаііо; Ігасіиз ога-
Ііопіз Іепіз еі аедиаЫІіз; §епиз огаііопіз
ргоЯиеиз. Плавные стихи, ѵегзиз зропіе
зиа аЗ яиоз питегоз ѵепіепіез.
ПЛАВОКЪ, поплавокъ, плавочекъ.
Рагѵит зе§тепІит е Іі§по, диоЗ аЗЗіІиг
яііпеае різсаіогіж уеі геІіЬиз. Ь) 8иЬег, іп
дио Нгтаіиг еІІусЬпіит Іисегпагит оіеа-
гіагит.
ПЛАВУНЧИКЪ. Тгіп-а ІоЬаІа.
ПЛАВУНЪ. ЬусороЗішп.
ПЛАВЩИКЪ. Оиі 1і§па ѵеі паѵі§іа
Яитіпе Зетііііі.
ПЛАВЫЙ. См. Половый.
ПЛАВЪ. Хаіаііо, иаіаіиз. Въ плавъ,
паіапз.
ПЛАКАЛЬЩИКЪ. Пото, диі оііт
аЗ ІатепІапЗит тогіиит сопйисеЬаІиг;
на кого, на что, диі §гаѵііег Зе аіідиа ге
сопдиегііиг; диі аіідиет іисизаі. Пла-
кальщица, ргаебса. Плаканіе, Яоіиз, ѵа-
ріиз (дѣтей); ріогаіиз, Іатепіаііо (гром-
кое). Плакать, см. плачу. Плакса, ріо-
гаіог. Плаксивый и плакливый, плакси-
вое дитя , риег, диі тиііит еі Гасііе ріо-
гаге зоіеі.
ПЛАКУНЪ. ЬуШгит яаіісагіа.
ПЛАКУЩІЙ, Ріогаиз, ріогаіог.
ПЛАМЕНИСТЫЙ. РІегшзЯаттагит.
Пламенникъ, Гах, ІжЗа (изъ смолистаго
дерева); Гипаіе (особ. восковой); Іатраз
(большою частію у стпхх.) 2) Саѵит
Готасіз, ииЗе Патта ехіі. Пламенный,
Паттеиз; і^пеиз, агЗепз, асгів, Яа§гап8.
Пламенное желаніе, сиріЗіІаз асгіз, та§па,
Яа^гапя.
ПЛАМЕНОВИДНЫЙ. Еіаттае яітіііз; ,
Яаттеиз, і^пеиз.
ПЛАМЕН-ЫО. Е1а§гаге, Яаттат еЗе-
ге. 2) Р. т. Па^гаге сиріЗіІаІе, атоге, оЗіо.
Пламя п пламень, Натта. Быть, стоять
въ пламени, Па^гаге, агЗеге. Любовное
пламя, любовный пламень, агЗог атогіз,
агЗог, і§піз, жзіиз, саіог.
ПЛАНЕТА. Ріапеіа, зіеііа еггапз;
зіеііа ѵа;>а, зіЗиз еггапз. Обращеніе, те-
ченіе планетъ, сиггісиішп ріапеіагиш.
Пути планетъ, огЬіІж ріапеіагшн. Пла-
нетный, планетная система, ріапеіагшп
гаііо или огЗо.
ПЛАНКА, планочка. Аззегспіив, аз-
зегсиіит. Планковый, аззегсиіі.
ПЛАНЪ. Еогта, Гогтаііо, ЗеГогтаІіо,
137	пЛА
<]С5ІКпаІіо. И. строенія, ісЬпо§гарЬіа. П.
Лія стройки, аДібсапді йеясгірііо. На-
чертить планъ города, Гогтат игЬіз 1і-
пеіз ехргітеге. 2) Р. ш. Сдѣлать планъ
сочиненію, Гогтат орегіа девсгіЬеге. 3)
Сопзіііит, сопзіііит іпвіііиіит, гаііо, га-
ііо ргоро8ІІа. Составить планъ въ умѣ,
сопвіііит сареге, апіто сопсіреге, аіідиід
іп апітит іпаисеге; гаііопот а<! а1ідиі<1
Гасіепдит іпіге. Начертить планъ для
войны, Іоііиз ЬеІІі гаііопет йезспЬеге.
Устроить что по плану, ай гаііопет аіі-
Чиіа аігіёеге. Онъ напередъ сдѣлалъ,
начертилъ планъ жизни, іііі ѵіѵепйі апіеа
сопзійегаіа еі ргоѵіва еЯ гаііо. Дѣлать
все по опредѣленному плану, тойо ас
гаііоие отпіа Гасеге. Что нпбудь мѣ-
шаетъ кому въ исполненіи его плановъ,
сопвіііа аіісиі ауііапіі іпіегѵепіі аіідиій.
Разстроить чей планъ, а1іси]из гаііоиез
сопІигЬаге. Вся надежда и всѣ планы
кончились съ его смертію, отпет 8рет
аідио отпіа ѵііае сопвіііа тогя рег-
ѵегііі.
ПЛАСТАНІЕ, ГІ58ІО, іпсівіо. Шаста-
ный, 1І88ив, ЗіЙ88и8; йівзесіив, ІПСІ8П8. Ша-
станье , ѵ. рі., оссираііо геі гоиііі тоіевіі-
дие ІаЬогіз. Шастаю, Япйеге, йіГйпйеге;
есіпйеге, <Іі8сіп<1еге, йізвесаге, іпсійеге.
Пластать тушу свиную, зраіиіат рогсі-
пат іп 1оп§іІийіпет Йіззесаге. П. рыбу,
різсет еѵівсегаго, еховзаге. Пластаюсь,
Еікіі, зсіпйі, йі8сіпйі, Йібзесагі. 2) Р. т.
ѵехагі, зе ГаІі§аге, ве ехегсеге. Долгое
время съ этимъ пластался, тиііит ІаЬогів
Ьшс геі ітрепйі; тиііит ІаЬогів еі то-
Іеяііаэ ехЬаизі Ьц|и8 саива.
ПЛАСТИНА, пластинка. ТгаЬв, 1га-
ЬеІІа іп 1оп«ііиШпет бвва. П.соболья,реПі5
тизіеіа вуЬеІІІпа, Йеігасіа. Пластвниикъ,
ІгаЬв, ІгаЬеІІа ех йітійіо .і.чзесіа. Пла.
стинный, зетійіззесіів ІгаЬеІІів сопвіапв.
ПЛА	138
ПЛАСТИНЧАТЫЙ МѢХЪ. Міпиінв
реііев йеігасіае.
ПЛАСТОВЫЙ МЕДЪ. МеІ Гаѵія іп-
сіизит. Шасть, рагв геі та§па еі сгаяяа.
Какъ пластъ растянулся, Іоіо согроге
рго8ІгаІи5 е8І. 2) Ьисіорегса. 3) Ил. меду,
Гаѵи8.
ПЛАСТЫРЬ, пластырекъ. Етріа-
зігит. Липкій, етріазігит ѵиіпегі за-
папйо. Красный, етріазігит гиЬгит ѵиі-
пегагіит. П. для ранъ, етріавігит ѵиі-
пегагіит. П. шпанскихъ мухъ, ѵезісаіо-
гіит. Приложить пластырь, етріазігшц
ітропеге. Намазывать пластырь, етріа-
вігит ііііпеге, іпип§еге. Пластырный,
етріавігі.
ПЛАТА. Ресипіа питегапйа, тегсев,
аисіогатепіит (которую даютъ за извѣ-
стную службу, какъ то гладіатору, не-
вольнику и пр.); ргаегоіит, Ьопоз (особ.
почетнымъ людямъ); Ггисіив (вооб. польза
и прибыль, которую отъ чего получаютъ).
Малая, незначительная п., гпегсез рагѵа,
рапса, тегсейиіа. П. за провозъ, ѵесіига.
П. за работу, тегсев орегж, тапиз рге-
ііит или тапіргеііит. Служить за пла-
ту, орегаз зиав аіісиі Іосаге. Взять кого
къ себѣ за плату, аііциет тегседе соп-
дисеге. Служить мзъ платы, тегсейет
рготегегі. Держать кого у себя изъ пла-
ты, аіісиі тегсейет еі ѵісіит йаге. Тре-
бовать платы, тегсейет ехі§еге; орегге
ргеііит реіеге. Удерживать плату ра-
ботниковъ, орегів тегсейет пе^аге; аіі-
(ціет тегсейе расіа ііеяііінеге. Принять
вмѣсто платы, іп зоіиіит ассіреге. Пла-
тежный, срокъ, йіев ресииію или одно
Йіея. Платежъ, пшпегаііо, зоіиііо, репзіо.
Первый, второй платежъ, ргіта, аііега
зоіиііо. П. остановился, воіиііо ітрейііа
езі. Требовать отъ кого платежа, реп-
віопега ехі^еге аЬ аіідио. П. податей, ао-
6
139
ПЛА
ПЛА
140
141
ПЛА
ПЛЕ
142
Іиііо Ігіѣиіогшп. Срокъ платежу, <Ііек
ресипі®. Время платежа векселю при-
шло, респпіа ех еуп^гарѣа воіѵепйа еві.
В. п. в. не пришло еще, йіее попйиш еві,
попйит ѵепіі, ехііі. Плательщикъ, диі
яоіѵіі. Хорошій, худой п., Ьоппт, таіит
нотеп. Плательщица, ди® воіѵіі. Пла-
тимый, воіѵецйив. Платить, см. плачу.
, ПЛАТНО. См. Полотно.
ПЛАТВА. См. Плотва. і ’° т,г
ПЛАТОКЪ, платочекъ, 8ийагіит, ога-
гіит, тпссішшп (у позз.); еийагіоіит;
Госаіе (шейный). Платочный, платошный,
узоръ, Луша, Госта тиссіиіі. Платоч-
никъ, чиі ітргевеів Гостів ріи^іі, Гасіі
тиссіпіа. Платъ, платище, тапіеіё, тап-
Іііе; Іасіпіа, аввитеиіит.
ПЛАТЬЕ, платьеце. Ѵевіів; ѵевіітеп-
Іпт (часть одѣянія); атісіив, іе^итепіит
согрогів (все, что служитъ покровомъ для
тѣла). Домашнее п., ѵевіів йогпевііса. П.
для выходу со двора, ѵевіів Гогеивів. Лѣт-
нее платье, ѵевіів ювііѵа или жвііѵо Іет-
рогі сопѵепіепв. Дорожное платье, ѵевіів
ѵіаііса. Мужское п., ѵевіів ѵігііів. Жен-
ское, ѵевіів тиІіеЬгів. Платье приличное
требующимъ помощи Д виррііспш ЬаЬіІив.
Шить платье, ѵевіет Гасеге. П. сидитъ
хорошо, ѵевіів Ьеиѳ вѳйеі. П. сидитъ
плотно, ѵевіів агінв ехргіппі. Платепой,
рынокъ, Гогшп ѵевііагіит. П. шкафъ,
всгіпіит ѵевііагіит; асса ѵевііагіа. Пла-
тепая мятелка, всориіа ѵевііагіа.
ПЛАУНЪ. Ьусоройіит сіаѵаіит. Пла-
унное сѣмя, ветеп Іусоройіі сіаѵаіі.
ПЛАХА, плашка, плашища. Ріаиит
Йевзеит верпепіит Іі(ріі, сбсіёх; Іоп<;іога
Іі^па весіа.
ПЛАХТА. То"а тиІіеЬгів. 2) Сііісіит.
ПЛАЧЕВНИЦА. (81.) Рг®6са.
ПЛАШНЫЙ. ЕопціогіЬив Іі^пів весіів
сопвіапв.
ПЛАЧЕВНО. Міеегаѣііііег, тівегац-
Йит іп тойит; ПеЬіііІег. Плачевный,
тівегаѣііів, тівег, тівегашіив, ЛеЬіІів;
асегЬив, іисіиовив. Плачевное состояніе,
віаіив, сопйіііо тівегаѣііів, тівегапйа.
Плачевная смерть, тогв асегѣа, Іисіиова.
Плачевное происшествіе, послѣдствіе,
еѵепіие ехіііаіів, Гаіаііе ехііие. Плачевный
голосъ, ѵох Іашепіаѣііів, Деѣііів, ай тіее-
гаѣііет воипт іпЛеха. Плачевное зрѣли-
ще, Іисіиовиш ересіасиіит.
ПЛАЧЕВОПЛЬСТВІЕ. (81.) Еатепіа-
Ііо, ріапсіиа, ріапцог. Плачевопльствую,
Іатепіагі.
ПЛАЧЕНІЕ, можно выр. гл. Плаче-
ный, вагсіепйо сіаивив, гевагіив. Плаче-
ное платье, ѵевіів гевагіа. Плачу, ваг-
сіепйо сіапйеге, гевагсіге.
ПЛАЧУ, боіѵеге, регвоіѵеге, репйеге.
Платить наличными деньгами, цптегаге,
гергжвепіаге, ргжвепіет респпіат воіѵе-
ге. Пл. пошлины, налоги, Ѵесіідаііа реп-
вііаге; Ігіѣпіа воіѵеге. Пл. пошлину, рог-
Іогіит йаге. П. до Чиста, совсѣмъ, іп
воіійпт воіѵеге. П. до полушки, ай пшп-
тпт воіѵеге. П. въ срокъ, ай йіет ге-
вропйеге. Платить, уплачивать долгъ
занятыми деньгами, ѵегвпга ®в аііепшп
йіввоіѵеге. Быть въ состояніи платить,
евве воіѵепйо. 2)КеГегге, геййеге, гѳтп-
пегагі. Платить кому за благодѣянія бла-
годарностію, ^гаійт ве іи апсіогет ѣепе-
Ссіогнт ргжѣсге; дгаішп еі тетогет іп
апсіогет Ьепейсіогшп апітпт ргжвіаге.
Платить кому отъ себя, респпіат аіісиі а
ве питегаге. П. кому чрезъ другаго, гет
аѣ аііо воіѵеге. Такъ-то вы платите за
мою любовь? Ьоссіпе ѵоіииіаіів ег§а Іе
теае ргеііит Гего? Мы платимъ за ихъ
(медиковъ) опытъ своею жизнію, ехрегі-
шепіа рег тогіез аднні (тейісі). Платить
своею головою, жизнію, ро.тпав сарііс
пепйеге, сарііе Іпеге. Одинъ заплатитъ
за всѣхъ, отпев ппіив роепа ЙеГип^епіиг.
Ты за это заплатишь, поп ітрипе Гсгев.
Платить за обиды, іщшіав иісівсь
кому за что худо, таіаш ёга1іаш гсГегі®.
П. кому за любовь любовію, атоп а іс
іив гееропйеге апюге. П. за добро до
бромъ, ѣепеС1еіів(й.с.)гевропйеге;ѵ.сет
ехвоіѵеге. Ваши услуги толь велики, что
ве могу платить за нихъ въ такой же м
рѣ, іапіиш ІіЬІ йеЬео, дпаиіит ІІЪі воіѵе-
ге йіЯісіІе еві.
ПЛАЧУ. Ьасгітаге, Іасгітап, Пеге,
Іасгішав Гипйеге, еЯппйеге, вопить,
ріогаге, ріогаіит ейеге, Іатепіагі. Во-
пить и сильно плакать, Іашепіів Іасгішів-
Чие ве йейеге. Убивать себя плакавши,
Іасгітів сопСсі. Плакать отъ радости, Іа- <
сгішаге йашііо, еЯппйеге Іасгішав цанйіо; I
тапапі аіісиі Іасгіт® рг® {;аийіо. Не ПЛЕВА, пленочка. Сиіів ай паіапйит
плачь, не Іасгіта, пе ріога. Не плачь, а Йаіа; асив, егіе.
открой мнѣ, что бы то ни было, пе Іасги- ПЛЕВАКА. Оиі ериіит ейеге воіѳі,
та аідие ізіий, диійдиій еві, Гас те иі Плевальникъ,ѵав ериіаіогіпт, ѵав вегѵіеи
всіат. Не могу не плакать, педиео, диіп вппо-Л" тт -
Іасгітет; Іасгішав пои Іепео; Іасгітів Іет-
регаге поп роввит. Заставить кого пла-
кать, Іасгішав, Оеішп аіісиі тоѵеге. С
плачущими, съ заплаканными глазами,
осиіів ІасгітапІіЬив. Устать плакавши, шіпаііопев.	_	----- 
ріогапйо Геввиш евве. Плакать о велы, гіхав вѳгсге, ѳхсііаге, сотшіііеге.
Плевный и плевельный, Ьегѣ® іпиіііів.
Плевница, раіеагішп.
ПЛЕВОКЪ. 8ри1пт еетеі е)ес1ит. 2)
Асагие, Ыаііа. Плевый, Іеѵіе, Іепиіз, ѵі-
Іів, шіпиіие, ехі^инв.
ПЛЕМЕНОНАЧАЛЬНИКЪ. Сариі, «е-
піог ігіѣие, Гатііі®.
ПЛЕМЕНИТОСТЬ. Оепе, Гатіііа Гѳ-
сипйівеіта. Племенитый, племенитъ, ип-
тегобпе. Племя, ^епе. 2) бепие, еіігр;,
Гатіііа, ргоеаріа, еешеи, еіігрз, рго^епіев,
воѣоіее; Геіига. Племя Петрово, рго^е-
, Іив, Іатепіаііо, Іатепіит. П. Іереміевъ,
Іѣгепі или Іатепіаііопез Іегетіж.
ПЛАШМЯ. (81.) Іасепе.
ПЛАШНЫЙ. ЕопёіогіЬие 1і§пі8 8ес1ів
сопвіапв.	•
ПЛАЩАНИЦА, ыѵвіаѵ, Ііпіепт Іепие,
ргеііовит. Обвитый плащаницею, віп-
йопе іпѵоіпіпв. Ь) Еіиіепт атрішп, диой
йеГппсІі Сѣгівіі йетіввіопет іп вериісгшп
ехЬіѣеІ.
ПЛАЩЪ, плашикъ. Раіііпт, раіііо-
Ішп, ратніа (дорожный). Ба^иіа, Іасета
(особен. солдатскій); раіийатѳпіпт (вое-
начальниковъ, иногда также и простыхъ
солдатъ.) Плащевый , покрой, Ьаѣііпв
раіііі.
ПЛЕАДЫ или ПЛІАДЫ. РІе)айея
ало тв лЛіиѵ, диіа ехогіи впо іпйісапі
♦ Пѵѵѵгіиі'. - *'
іешрив паѵі^аііопі ійопепт.
	। ж*лѴ»«ЛЬН1	. _ж	______
всіат. Не могу не плакать, педиео, диіп вриепйо. Плеваніе, можно выр. гл. Пле-
* 	' ватъ, см. плюю.
ПЛЕВЕЛЫ и ПЛЕВЫ. Негѣа іппШів,
Съ I Ьегѣа в1егі1іе,®га (въ пшеницѣ); хіхапіиш,
»» I Іоііиш. 2) Р. ш. Раів® оЫгесіаІіопев, сгі-
Посѣять между кѣмъ пле-
р.ѵішио Геввиш евве. Плакать о чемъ, I велм —
Яеге йе аіідиа ге; Йеріогаге йѳ аііциа ге
и аіідиій.
ПЛАЧУСЬ. Вевагсігі, вагсіепйо сіаийі.
ПЛАЧУСЬ. 8о1ѵі, регвоіѵі, репйі, пп-
шегагі, гергжвепіагі. 2) воіѵеге, регвоі-
ѵеге. Онъ ие любитъ
платиться, гееігіс-
Онъ платится худо, еві
іиз еі Іѳиах еві.
таіиш потеп.
ПЛАЧУСЬ. Ьасгітагі, Пеге. 2) Сгаѵі-
Іег диегі. Онъ много заставилъ па себя
плакаться, тиііі сопдиегипіиг, ее аЬ ео | Гатіііа.
іщигіа аЯесІов евве. Плачъ, Йеіив, ріога-
143
ПЛЕ
ПЛЕ
144
шея Реігі Ргіті; е Реіго I. ргодиаіі. Про-
изойти отъ царскаго племени, гедіо яеті-
пе огігі. — Молодыхъ птицъ оставить
ва племя, аіеге или виЬтіІІеге ргоріег
Геіигат. Илеиянпый быкъ, Ьоя айтіяяа-
гіия, Іаигия угодія.
ПЛЕМЯННИКЪ. Еіііия Ггаігія, Шіия
зогогія. Плеияииичей и племянническій,
а<1 Шіит Ггаігія, ай Гіііит зогогія регіі-
пепз, іія ргоргіиз. Племянница, Ггаігія
йііа, яогогія йііа.
ПЛЕНА, пленка и пленочка. Кітиіа.
2) Тепнія ІатсІІа. Пленистый, тиііая гі-
тиіая или тиііа гиріа ЬаЬеия.
ПЛЕНИЦА. Агтіііж, піопііѳ яресіет
ЬаЬепя саіепж. 2) 8). ѵінсиіит, ѵіисиіа,
пехия. = П. власъ, егіпів іп иоііит со-
асіия.
ПЛЕНКА. Сиііз ад паіапйит <ІаІа.
ПЛЕНЧАТЫЙ. Ггадііія, Іатеііояия.
ПЛЕСКАНІЕ, плескъ. Нитогія ярагяіо
ех оге. 2) Ріаияия. Плескальщикъ, пле-
скальщица, диі, чиж тапіЬия адііаі ацнат;
диі, чиж тапіЬия ріаидіі. Плескаю и пле-
щу, ачиапі адііаге, ачиат ярагдеге, Гии-
4егс. 2) РІаийеге, тапи ріаияит Гасеге,
дашііо или Іаеііііа ехяиііаге. 3) Вода, вол-
ны плещутъ въ судно, адиж, ип<1ж гиииі,
сит ітреіи Гегипіиг іп паѵідіпт.
ПЛЕСКЪ, Саиба тауогит ріясіит;
рагя рояііса согрогія Ьаіжиагит.
ПЛЕСНА (ѵиі. плюсна). Ріапіа, ѵоіа.
ПЛЕСНИЦА. Сепия сгерМагит, яоіоа-
гит; роііия: яоіеа, чпж Іогія сігса сгия
Йгтііег геѵіпсіеЬаІиг.
ПЛЕСО. Оиібат сатрі ѵеі Диѵіі Ігас-
іпя. Рыбакъ рыбака далеко въ плесѣ
видитъ, Ьотіиея ІіЬепіег сит жчиаІіЬия
сопдгедаиіиг; яітііея ІіЬепіег уиидипіиг.
ПЛЕТЕЙНЫЙ. Аріия аіі іехешіит.
Плетеница, плетенка и плетеночка, егі-
піз іп побшп соасіия. 2) СогЬиІа, согЬі-
сиіа. 3) Еаіх. — Плетеніе, пехия. Ц.
волосовъ, ріехі саріііі; іпіег не (Іесияяаііщ
ітріехі егіпея. Плетеніе кружевъ, ІехІц8
оре ЬасіІІогипі. Плетеный, ріехия, Іех-
Іия. Плетеные вѣнки, ріехж согоііж. Пле-
тень , зеріит е гашаІіЬия. Огородъ об-
несть плетнемъ, Ьогіит оіііогіит яеріо е
гатаІіЬиз сігсишеіаге. Плетневый, Гасіия
е гатаІіЬия. Плетещекъ, Гипісиіия, чиі
ітріесіііиг саріііія. Плетея, чпж 1°хі(
ІітЬоя геіісиіаіоя. Плетка, йадеііищ.
Плетныіі, а<1 Дадеіішп ретііпепя. — Пле-
ту, ріесіеге, Іехеге. Плести вѣнки, сого-
пая иесіеге. Изъ цвѣтовъ п. вѣнки, е До-, і
гіЬия яегіа Гасеге. 4) V. ессіеяя. сотро-!
него, ясгіЬеге. Плетусь, ріесіі, иесіі, Іехі.1
Кружева плетутся изъ нитокъ, ІітЬі ге-.|
Ііспіагіі Іехииіиг е Йіія. Волосы плетутся
въ косы, егіпея іп шміипі соііідипіиг. 5)
Плющъ плетется около деревъ, Ьебета
аіѣогіЬия яе сігсппіѵоіѵіі. 6) Аедге сотри
Гѳяяипі ІгаЬеге. Послѣ болѣзни насилу
плетется, согрпя тогЬо ДеГшісІит ждге
ІгаЬіІ. 7) Медіосгея ргосеяяия Гасеге. Пле-
тется за другими, піесііосгея ргосеязия е(-
Ссіі іи яіиіііія. Плеть, плеточка, Дадгиів,
ясиііса. 8) ВгасЬіит, сіаѵісиіа, раітея,
ратріиия (три послѣднія слл. употреб.
особ. о виноградной лозѣ). Виться, раі-
тііея адеге; іп раітііея, іп ратріпоя яиг-
деге.
ПЛЕЧИКО. Рагѵиз Ьитегия. Плечи-
стый, плечистъ, Іаіия аЬ Ьитегія. Плеч-
ный, кость, оя Ьитегі. Плечная лопатка,
ясариіа (употребительнѣе во инож.) Вер-
хній конецъ плечной лопатки, асготіипі.
Плечо, Ьитегия (особ. у людей, также я
у животныхъ); аітпия (у животныхъ,особ.
у большихъ). Висѣть на плечѣ, ех Ьи-
тего реисіеге. Нести что ва плечах»,
рогіаге, Гегге, деяіате аіічиій ЬитегіЯ
яияііпеге аіічиід Ьитегія. Брать себѣ
ПЛО
146
145
ПЛИ
на плеча, іоііеге аііциіе! іи Ьитегов. По-
жать плечами, Ьитегов тоѵего. Сдѣлать
ружьемъ на плечо, всіореіит іп Ьите-
гит ге]ісеге. Плечо баранины, ѵегѵесіз
агтив.
ПЛЕЩИ ДАТИ. Ги^ат саре88еге, са-
реге.
ПЛЕЩУСЬ. Ке<1ит!аге, еЛпшіі. Вода
плещется изъ ведра, ациа еЯишШиг, рго-
«іііі е то<1іо1о. 2) врастете Ьитоге ех
оге; 8о іпѵісет Ьитоге ех Ого враг^еге.
ПЛИНТУСЪ. Сепиь соіитпае е 8ахо
Гииііатеиіо вегѵіепііз. 2) Рагв Гишіатеп-
Іогит Іарійеі ахіібсіі ѵеі Гогиасів, чиж о
ріегга ехвіаі или рпцесіа С8(. Плинтусо-
вый, е;изпю<1і соіитпае еіс.
ПЛИНѲА, Ьаіег, ітЬгех, Іедиіа. Плин-
ѳенный, Іаіегіііиз.
ПЛИНѲОДѢЛАНІЕ. Гісііо Іаіегит.
Плинѳодѣлатель, циі Іаіегев совйсіі, 1а(е-
гагіив. Дѣлать плпнѳы, Іаіегев сопйсеге
или сочиеге.
ПЛИСКА. См. Вертошейка. . 
ПЛИСТОВКА. Моіасіііа гнЬесйІа.
ПЛИСЪ. Рапнив реІисЬіпнв. Плисо-
вый, е реІисЬа; е раппо реІисЬіио.
ПЛИТА, плитка. 8ахит циаіігаіит.
2) ІивІгитепСит Геггеит Ііиіеів іжѵі^ап-
<1ів аріит. 3)Тев5е11а. Мраморная плита,
ІеввеІІа тагтогеа. Выстлать полъ пли-
тою, раѵітеиіит Іеввеііаге или ІеевеШв
віегпеге. 4) Плитный, о 8ахо чпаЛгаіо.
ПЛИТНЯКЪ. 8аха чнабгаіа. Въ этой
горѣ одинъ п., Ьиіс топіі Іп8ип1 воіит -
тодо ваха цііаіігаіа.
ПЛИЦА. Раіа, дна ачиае гетоѵепіиг о
Іопиисиіів. Пличный , можно выр. род.
пад. св. сущ.
ПЛИЩЕВАНІЕ. (51.) Сіатог, іпсоп-
«Іііив саиіие, гшіог. Подобаетъ въ церкви
быти пѣнію, а не плищеванію, іп Іетріо
сапсге, поп гидсгѳ ііесеі. Плищую,
гшіеге. Плвщъ, сіатаг, гшіог, біге-
рііив.
ПЛОВЕЦЪ. См. Плаватель. Плову, см.
плыву.
ПЛОВЪ. V. оЬв. всарЬа, сутЬа.
ПЛОДНЫЙ. См. Плодовитый. Плодо-
витка, ^епив ругі таіі. 2) Егисіив е]ив-
то<1і таіі. Плодовито, Гегіііііег, Гесишіе.
Плодовитость, Гегіііііаз, иЬегІав, Гесишіі-
Іа8, соріа. Плодовитый, плодовитъ, иЬег,
Гесипйив, Гегах, Гги^іГег, ГгисІио8Н8. Пло-
довитое дерево, агЬог Гги^іГега, рошіГога,
Гегах. 3) С'Ьег, соріозив. Плодовитое воо-
браженіе, иЬегіав, іпдспіі. П. слогъ, иЬег-
Іав іп (Іісепііо; Йісешіі ѵів еі соріа. Пл.
геній, Ьепі^па іп§епіі ѵепа. Плодовитый
писатель, тнііогиго ІіЬгогит аисіог.
ПЛОДОНОСІЕ, плодородіе. Еегіііііав,
Гесипдііав, иЬегІав; Гегасііав іоггае, Геіісі-
іав. Удобреніе способствуетъ плодоносію
земли, сиііи Гіі іегга Гесипдіог. Способ-
ствующій плодородію, Гесипйие, ІаДіГісапв
напр. Ріііив. Плодоносный, плодоносенъ,
плодородный, плодороденъ, Гогіііів, Ге-
сшміив, иЬег, Гегах, ГгиуіГег, Ггисіио8и8.
Плодоносное поле, Іаеіик адег, Гегах Гги-
Кипі. Пе всѣ поля плодоносны, поп от-
пе8 аргі ГгидіГегі випі. Обширныя пло-
доносныя поля, враііа ГгиуіГега еі іттеп-
8а сатрогит. Виноградныя лозы Очень
плодородны, иЬеггіті 8ипІ Ггисіив ѵіііит.
Плодородный годъ, аппив Гегіііів, Іосп-
ріев Гги^іЬив. Чрезвычайно плодородный
годъ, аппив иЬеггітив; аппив тахіта ге-
гит а<1 ѵісіит песеввагіагит иЬегІаІо еі
соріа Іп8і"пі8. — Плодоношу или плодо-
приношу, рота, Ггисінз, Ггиуев Гегге.
ПЛОДОТВОРНЫЙ, РотіГег, ГгисІіГег,
ГгирГсг. Пюдотворныя части въ произ-
растеніяхъ, рагіев ріапіагит, чиае а<1 Ггис-
Іи8 Гегетіов а<1]иѵапІ.
147
ПЛО
ПЛО
148
ПЛОДСТВУЮ. (81.) Рота, Ггисіиз,
Гги§ез Гегге.
ПЛОДЪ. Егп^ез, Ггитепіит. Прино-
сить различные плоды, тиШрІісез Геіиз
еДеге. Приносить, давать плоды десяте-
ричные, сшп (Іесіто гесііге, ех тобіо паз-
сипіиг <1есет. Въ этомъ году мало было
хлѣбныхъ плодовъ, Ьос аипо Ггитепіит
рагит ргоѵепіі. Ь) Ротит, Ггисіиз, Геіиз.
Собирать плоды подъ чужимъ деревомъ,
Іепеге Ггисіив зиЬ аііепа агЬоге. Соби-
рать, снимать плоды, Ггисіив регсіреге.
Свѣжіе плоды, поѵі з. гесепіев Ггисіиз.
Старые, прошлогодніе, ѵеіегез Ггисіив. с)
Геіиз, рагіиз етЬгуо (въ матер. утробѣ у
новв., у древв. Геіиз іштаіигиз). 2) Р. т.
Ггисіив, соттобит, етоішпеиіит. Спо-
койствіе духа есть плодъ доброй совѣсти,
аиіті ІгапциіПііаз езі Ьопит сопвсіепііж
гесіае, ргаюіагае. Слава есть плодъ под-
виговъ , Догіа еві рггетіит Гасіпогит
е^ге^іогит, поЬіІіит. Плоды мира, расіз
Ьопа. Пользоваться плодами своихъ тру-
довъ , ІаЬогиш Ггисіит сареге, Ггисіив ех
ІаЬогіЬив регсіреге. Употребилъ много
труда, но мало плода, піа^инт ІаЬогѳт іп
гет ітрепйі еі пиііат иіііііаіет ех ео
регсері. Пложеніе, ейисаііо, аисіиа, іп-
сгетепіит. Пложу, ѳдисаге, аи§еге; рег
т. Плодить рѣчь, огаііопет атрШісаге.
Пложусь, ебисагі, аи^егі, ргора^агі.
ПЛОЕННЫЙ. Сотріісаіив. Плой, ріі-
саіига. Плою сотріісаге.
ПЛОСКАЯ ГЛИСТА. Тюпіа.
ПЛОСКІЙ ЧЕРВЬ. Ріапагіа.
ПЛОСКІЙ. Л'.фіив, ріапив. Плоская
равнина, ріаиіііез ачціа. Плоское блюдо,
раііпа (іергеввіог, тіпив ргоГиийа. Кро-
вля совершенно плоская, іесіит рагит
ргосііпаіит. Плоской лобъ, Ггопз йергсз-
віог. Плоской иосъ, йергѳззиз пазиз.
Быть плосколицымъ, еззс гедиаіі іоііиз
огіэ ріаиіііе. Плоско, можно выр. прц.
лаг. Плосковатость, раиіиішп .тциитцие>
Плосковатый, раиіиішп ріапиз; раиіиіигц
Ьшпіііз; раиіиішп бѳргезвиз.
ПЛОСКОГУБЦЫ. Оепиз Гогсірів, си-
]ив ехігеша випі ріапа.
ПЛОСКОДОННЫЙ, плоскодонное су-
дно. Каѵі§;іит раиіо Ьитіііиз. П., ІаЦ
сагіпй.
ПЛОСКОСТЬ. Ріапит, ріапіііез; зи-
регіісіез, агоа.
ПЛОТВА, плотица. Сургіиив егуіЬго-
рЫаІтив.
ПЛОТИКЪ. Рагѵа гаііз.
ПЛОТИНА. Моіев, а^ег, а^егаііо.
Сдѣлатыілотину, тоіет адеге, Гасеге,
ейисеге; а^егет ехзігиеге. Плотинный,
—иная земля, а^ѳг, іегга а<1 а^егет ех-
зігиепйшп сопцевіа.
ПЛОТИЦЫНЪ. Сургіпі егуіЬгорЬ-
іаіті.
ПЛОТНИКЪ. ГаЬег Іі^пагіив; ГаЬег;
таіегіагіиз ГаЬег. Плотниковъ, плотни-
ческій и плотничій, орудіе, іпвігитсиішп
ГаЬгі Іі^пагіі. Плотничій топоръ, авсіа.
Плотничій подмастерье, шегсѳпагіиз &-
Ьгі 1і§пагіі. Плотничаю, ГаЬгісаш таіе-
гіагіат ігасіаге. Плотничество, ГаЬгіса
шаіегіапа. Плотничный, работа, орш
ГаЬгі Ііцпагіі.
ПЛОТНО. 8о1ійе, <1епзе. Дверь не и.
затворяется, Гогев Ыапі. Дверь п. з., Го-
гез агсіе соипіѵеиі. Шить что и., аііцнй
йгте зиеге. Шляпа не крѣпко, не плоти»
сидитъ, іпаіе Іисгеі, Яисіиаі рііеиз. Плот-
но, крѣпко держать, Сгшііег іепеге. П.
стоять, іттоішп Іігтит віаге. Не п. си-
дитъ на лошади, таіе ве зивііиеі іп едс»'
2) Приставить столъ плотно къ стѣнѣ,
тепзаш ай ірзшп рагіеіет айтоѵеге.
Плотно подъ стѣны или подъ самыя стѣ-
ны, виЬ ірва игЬіз тоепіа. Плотно ставит»
пло	А5,0
449	ало
ряды, шеренги, огйіпев йепваге, сошрп-
гоеге. Быть плотно связану, соединену,
соЬаегеге, айЬгегеге, сопііпепіега или
уцпсіит евзе. 3) Азвісіие, авзійио, регре-
іио, віпе іпіегтівзіопе. Сидѣть плотно за
письмомъ, поп севваге іп всгіЬепйо, а$ві-
Нііаіп орегат всгіЬешІге ерібіоіге <1аге.
Плотноватость, ехі^па зоІМііав. Плотно-
ватый, раиіиішп воіійив. Плотность, во-
ІЛІІав, Йгтііав. П. золота, аигі воіміііаз.
Плотный, плотенъ, вепзив, зоіійив, сот-
расіив, асівігісіив (объ узлѣ). Дѣлаться
плотнымъ, воіійевсеге. Металлъ, чѣмъ
плотнѣе, тѣмъ тяжелѣе, яио воіійіив ше-
Іаііипі ео ропбеговшв еві. Плотная ма-
терія, іехіит <1еіі8шп. 4) Согриіепіив,
ріприів, оЬезив. Плотнѣю, воіібевсеге,
согрив Гасеге, ріпдиезсетѳ.
ПЛОТОВОЕ. воіѵепйиш ргоѵесіига
нли Ігауесііопе ргеііпт.
ПЛОТОЛЮБЕЦЪ. Пото ІіЬібтовив,
ѵоіиріагіив, ітршіісив, ІіЬіШппт ріепив.
Плотолюбіе, аиітив аб ѵоіпріаіев согро-
ГІВ рГОрепВПВ, рГОСІІѴІВ.
ПЛОТОНОСЕЦЪ. Сагпет ^евіапв,
сагпе ѴС8ІІІО8.
ПЛОТОР АЗТЕРЗАТЕЛЬ. Тогіог, сги-
сіаіог.
ПЛОТОУГОДІЕ. Ехріеііо ѵоіиріаіит
согрогів; ѵоіиріаіит согрогеагит арреіі-
іив. 2) Ѵоіиріав. Плотоугодливый, сагпі
асідісЬіз, ІіЬійіповив. Плотоугодникъ, Ьо-
то ай ѵоіцріаіев ргорепвив, ѵоІпрІаІіЬив
аейііив; диі а<1 согрогів ѵоіиріаіет отпіа
ге егі, согрогі зегѵіепз. Быть плотоугод-
никомъ, ѵоІиріаііЬцв ріигітип. ІгіЬиеге.
ПЛОТОЯДІЕ. Сагпіит евив. Плото-
ядный, сагиіѵогив, сагпеѵевсеив.
ПЛОТСКИ. Моге Ьотіпит сагпаіішп.
8а₽СГС’ тѲ<ШаГІ оа’ Ф®
«аіигат соггиріат регііпепі, сит еа соп-
цгиипі. Плотскій , сагпаіів. Плотскія; во-
жделѣнія, ѵоіпріаіів ІіЬійіпев.
ПЛОТЪ, плотище. КаЬв, паѵів сацйі-
сагіа или сойісагіа, ІгаЪіса (подр. паѵів).
Гонять плоты, 1і§па весипйо (Ііипіпе іа-
тіііеге. 2) Ваіів, иЬі Ііпіеа Іаѵапіиг.
ПЛОТЬ. Саго. Духъ бодръ, но плоть
немощна, апішив е8І рготіив, саго апіет
іпвгта. Плоть и кровь, саго еі вап^иів,
в. е. иийиз еі іпйгтив Ьото; в. соггиріпз,
Ьотіпів іиіоііесіив. Ь) Пото , (,'Ѳпив Ьи-
тапит. Да не похвалится всяка плоть
предъ Богомъ, пе иііо шойо ^Іогіеіиг, ве
ѵешіііеі отпіа саго или диівдиат Ьоті-
пит. Плотьный, плотяный, плотянъ,
сагпаіів, сагиів.
ПЛОХА. V. ѵепп., ѵіа, диж арегііиг рег
зуіѵаіп іпіегіисапдіа агЬогіЬив.
ПЛОХІЙ, плохъ. Тепиів, шаіив, уііів,
тівег, регтейіосгів. П. знатокъ, регте-
йіосгів жвіітаіог или ехівіітаіог. Пл. то-
варъ, таіа, ітргоЬа, тегх. Плохое платье,
ѵііів ѵеіиздие ѵѳвіів. Очень плохая дорога,
ѵіа деіеггіта. Плохая надежда, схір;иа
врев. Тридцать дней провіантъ былъ, въ
плохомъ состояніи, ехі^ие ЬаЬиіІ Ггитеп-
іит Ігірпіа <1іс8. Плохой работникъ, ѵі-
іів, регтейіосгів орегагіив. Плохо, таіс,
регіпсоттосіе. Дѣло п. идетъ, ге8 рег-
іпсоттойе сайіі, таіе ргосесііі. Плохо-
вато, ваіів тейіесгііег, ваіів таіе. Плохо-
ватость, тебіосгііав, Іепиііаз. Плохова-
тый, плоховатъ, ваіів шаіпв; ваіів тейіо-
стів.
ПЛОХОВѢСОВАТЫЙ, ваіів таіив,
регтейіосгів.
ПЛОЧЕНІЕ. Соіцнпсііо, сориіаііо, соі-
Іі^аііо. Плочу, уипдеге, соіуничего, со-
риіаге, сотрт^еге. Плотить бревна, 1і§па
уип^еге, соіцииі'еге.
ПЛОШАЮ. Вогтііаге, пе^іі^еиіет ев-
ве іп аіідца ге; севваге. Смотри не пло-
151	ПЛУ
шай, чтобъ не обманули тебя, саѵе, по
севзев, пе йогшііоз, аііодпіи йосіріегів.
ПЛОШКА, плошечка. Рагѵа Іатрав,
Гипаіе. Плошки зажженныя, Іитіиа ас-
сепаа.
ПЛОШУСЬ. богтііаге, евве пеёіі^еп-
Іет. На Бога надѣйся, а самъ но пло-
шись, саѵе по Гійисіа Пеі ірво ъіз педіі-
«епііог.	. ..'г-г.Н
ПЛОЩАДКА. І’агѵит ріагіит. 2) РІа-
пит диайгіз вігаіит. • 3) І.осия зсаіагит,
иЬі диіез сарііиг; Іоси 8 диісііз. Площад-
ный, товары, шегсев іп шегсаіи ѵепаіев.
Площадныя рѣчи, вегтоиез, пипііі ех ігі-
ѵіо. — Площадь, Іосив раіеив, Іосив ри-
Ыіси5; Гогипі гегиш ѵеиаііит; Гогитясги-
іагіит. Топтать площадь, пиііит типиз
оЫге, севзаге, піЫІ а^еге. Выгнать на
площадь, шипеге ргіѵаге, та^ізігаіит аЬ-
го&агс. Скупать ветошье на площади,
всгиіа (огит) іп Гого всгиіагіо соёшеге.
4) Агоа. Сыскать площадь многоуголь-
ника, агеат роіуёоиі іиѵеиіге.
ПЛОЩЕНІЕ. Меіаіііай Гогтат Іаті-
п® аііепиаііо. Площильный, теіаііо ай
Гогтат Іатіиае аііепиаийо вегѵіепв. Пло-
щильня, тасЬіпа, дна тпеіаііит айГог-
тат Іатіпае аііепиаіиг. Плошу, ай Гог-
тат Іатіпае теіаііит аііепиаге. Пло-
щусь, асі Гогтат Іатіпге теіаііит аііе-
пиаіиг.
ПЛУГЪ. Агаігит. Обводить плугомъ,
агаіго сігсипміисеге. Дышло у плуга, Іѳ-
то агаігі. Рѣзецъ у плуга, йопв агаігі;
сиііѳг агаігі. Служба, плугомъ исправляе-
мая, орега вегѵа агаіго ргжвіапйа. Плуго-
вой, быкъ, Ьов агаіог; Ьов агаіогіпв;Іаи-
гив агаіог. Плуговая лошадь, едина ага-
іог. Колесо плуговое, гоіа агаігі. Рало
у плуга, ѵотег. Казачка у плуга, вііѵа.
Валикъ у плуга, ;и§ит агаігі. Поворотъ
плуга на концѣ пашни, ѵегвига. 2) Оііт:
ПЛѢ	152
а{щг, диі ІгіЬив йіеЬиз ехагагі роіиіі.
Плужникъ, ѵошег или ѵотів.
ПЛУТАНІЕ, можно выр. гл. Плутаю,
сігситеггаге, йееггаге іііиеге, аЬеггаге а
ѵіа. Заблудившись, плутаетъ по лѣсу,
ровідиаш а ѵіа аЬеггаввеІ, еггаЬиийѵі8 сіг-
сшпіі рег вуіѵат.
ПЛУТИВА. Си. Поплавка. 80111 ! '
ПЛУТНИ. Поіі, ГаІІасі», Ггаийев, все-
Іега. Плутоватый, плутоватъ, аяіиіиз,
виЬйоІив, раиіиіиш зсеіевіив. Плутовка,
Гетіпа ай Гаііепйшп рагаіа, іпвігисіа; Г.
всеіевіа. Плутовскв, Ггаийиіеиіег, йоіове,
ітргоЬе, 5се1в5Іе. Онъ пл; поступилъ въ
этомъ дѣлѣ, ітргоЬе, всеіевіе іп Ьас ге
Гесіі, о»іІ. ' Плутовскій, Гіаийиіепіив, йо-
ІО8М5, Гаііах, ай ГаІІепйиш іпвігисіив. И.
обманъ, Ггаив ітргоЬа. Плутовство, ре-
Ійіапіег Гасіит, Гаііасіа, Ггаив, Ггаийиіеп-
Ііа, рогіійіа, всеіиз.
ПЛУТОНОСЪ. Апаб сіуреаіа.
 ПЛУТУЮ. Ггаийиіеиіег, ітргоЬе, «Іс-
І05в, всеіезіе Гасеге, я^еге. Плутъ, плу-
тецъ, плутяга, плутишка, плутище, Ьото
ѵѳгвпіпз , Ггапйиіепіив, всеіив, педиапі,
іигсіГег, іаіго. Старый плутъ, ѵеіегаіог.
ПЛЫВУ. Каге, паіаго, іипаіаге. Волкъ
плыветъ среди овецъ (во время потопа
Девкаліонова), паі Іирия іпіег оѵев. Плыть
по водѣ, паге Ггеіо. Плыть противъ воды,,
айѵегво Вптіпе паге. Плыть по рѣкѣ, ве-
сипйо Пишіпе паге, Геггі. 2) Каті^аге, іп
паѵі ѵеЬі. 3) Содиепйо еіТипйі. Молоко
изъ кострюлыш плыветъ, Іас е ІеЬеІе ша-
ппЬгіаІо еіТипйіІиг. 4) Малаго. Свѣча плы-
ветъ, сапйеіа шапаі, йейпіі. Илъ съ бе-
реговъ плыветъ, Іітпз гіра йейпіі, йеіа-
Ьііиг. Плывучесть, ѵіз иаіапйі. Плывучій,
йисіиапз, Пиііаиз, іипаіапз. Пл. островъ,
еггаііса іпаиіа. Плывучія острова, іпиа-
Іапіея Іп8и1®. Плытіе, паіаііо, паіаіиз.
ПЛѢЖИНА. Пергеязіо, гиіпа, Іаряия.
154
153	пл®
ПЛѢЖУ. (Я1.) Рег ресіиа 8гаШ, ѵепіге
ПЛѢНЕНІЕ. СотргеЬепаіо, оссираію.
П. непріятельскихъ судовъ, оссііраііо иа-
ѵіеіогит Ьобііз. 2) Сарііѵііаа- 3) Р- т. мо-
жно выр. гл., сареге. Плѣненный, сот-
ргсЬепзив, саріиа. 4) Р- т- любовію, аіі-
сціиа атого саріиз или іпсеиаиз. а
иенный красотою мѣстоположенія, сар-
іп5 атоге іосі. Плѣнитель, Чиі аіщиет
саріі; Чиі сарііѵит аікіисіі. Плѣнительно,
аиаѵііег, іисипйе, ѵепизіе. П. говорить,
роіепііззішит еззе іп «Іісеікіо; сіоднепііа
отпіит апітоз регтоѵеге. Плѣнитель-
ный аиаѵіз, іисипйиз, ѵепизіиз, роіепз,
ріасепз. Пл. взоръ, аЗзресіиз ошиіа ѵіп-
сепз. П. голосъ, ѵох ]исипйі«8іта, зиаѵіз-
зіта, йиісіззіта, тігіііса. Плѣнительная
красота, ехішіа риІсЬгіІийо. Плѣнитель-
ные глаза, іііісез осиіі (Ариі.). Плѣнникъ,
полоненикъ, сарііѵиз, ЬеІІо саріи.ч. Выку-
пать плѣнниковъ, сарііѵоз аиго илм ре-
сипіа гейітеге. Даровать плѣннымъ сво-
боду, сарііѵія ІіЬегІаІеш <1аго, іаг^ігі, соп-
сойеге. Вымѣнять плѣнныхъ, сарііѵоз
соштпіаге. Возвращать назадъ плѣнни-
ковъ , сарііѵоз гейдеге. Плѣнниковъ, а<1
сарііѵит регііпепз. Плѣнница, полонянка,
ЬеІІо саріа. Плѣнмческій, сарііѵі, ЬеІІо
саріі. Плѣнничество, сарііѵііаз. Плѣнный,
сарііѵив, ЬеІІо саріиз. Плѣнъ, полонъ,
сарііуііаз. Взятъ въ плѣнъ или полонъ,
сареге, сарііѵит бисеге, аЫіисеге. По-
пасть въ плѣнъ, сарі. Освободить изъ
плѣну, ІіЬегаге сарііѵііаіе. Взято въ по-
лонъ 30 тысячъ народу съ семью тыся-
чами вьючнаго скота, Ігіеіпіа тііііа Ьо-
пппнт сит веріет тііІіЬиз рипепіогит
Й0Г50 оиега рогіанііит саріа зипі. 5) Сар-
ііѵі, ЬеІІо саріі. Отбить плѣнъ у непрія-
телей, сарііѵоз Ьозіе аЬйисЮз ііегит са-
реге. Плѣню, плѣную и полоню, сареге,
плю
сарііѵит аМисеге , оссираге, аиГоггѳ.
Плѣнить непріятелей, сарііѵоа аініисоге
ІЮ5ІС5. П. корабль, паѵет оссираге.
ПЛѢНЯЮ. Сареге, оссираге, «Іеііпіге,
регтиісеге, йеѵіпсіге, іеиеге. Плѣнить
сердца, апітоз Леѵіпсіге. П. молодаго
человѣка, айоіезсепіет зіЬі жііоороге.
Онъ плѣнилъ все собраніе, регтиівіі аааі-
зіепііит аиітоз. Ея красота и ея скром-
ность плѣняютъ всѣхъ, ѵепиаіаз іраіиз еі
тоііезііззітиз ршіог іііі сопсіііаѵіі отпеа
ѵоіииіаіеа. Онъ плѣняетъ пріятностію-
своей бесѣды, Ьошо е5і атоепізмпіі іег-
шоиіз. Этотъ витія краснорѣчіемъ своимъ
плѣняетъ слушателеіі, Ьіс огаіог еіоіріеп-
ііа зиа сіеііпіі апітоз аисіііогит. Плѣ-
няюсь, сарі еі йіііпігі. Плѣняться славою,
ІгаЬі ІаиЛіз зІиЛіо. Плѣн. прелестьми удо-
вольствія, ѵоіиріаіів 'іІІесеЬгіа Леііиігі.
ПЛѢСНЕВѢЛЫЙ, заплѣсневѣлый. Ми-
сі<1ч8, 5Ііи соггиріиз, оЬЛисіпз. 3. кусокъ
хлѣба, Ггиаіит раиіа тисіЛит. Отзывать-
ся плѣсенью, тисіЛит зареге. Заплѣсне-
вѣлое вино, ѵіпит тисійит. Плѣсиь и
плѣсень, тисог, вііиз (больше исчисто-
та, пристающая отъ долгаго лежаиія).
Плѣснѣю и плѣсневѣю, гаисевсеге, тисо-
гет Лисеге, аііи соггитрі, оЬсіисі.
ПЛѢШАКЪ. Саіѵиа. 2) Пе ЯогіЬив: зіт-
ріех. Плѣшивецъ, сариі саіѵит, саіѵіііит.
Плѣшивость, саіѵіііез, саіѵіііит. Плѣши-
вый, плѣшивъ, саіѵнз, саріііо писіиз. У
него плѣшивая голова, онъ плѣшивъ, еаі
саіѵна. Плѣшивѣю, саіѵеасеге, саіѵит
Яегі. Плѣшина, плѣшинка, іосиа ріііа ии-
<Іиз. На овчинѣ много плѣшмиъ, Ьжс та-
аігиса шиііа ЪаЬеі ріііз пида. Плѣшь, саі-
ѵіііит, саіѵіііев. У него п. на головѣ, еаі
ріііз йеГесІиа, ЬаЬеІ сариі сарііііа ткіит.
ПЛЮМАЖЪ. Огпатепіит рііоі Ігіап-
Зіііагів 5ІгиІіосагае1іпіз аІЬіа аиі пі^гіз ріа-
тіа сопаіаив. ;;; і- ,
155	по
ПЛЮНОВЕНІЕ. Е|есІіо заіітае. 2) 8ри-
ішп.
ПЛЮСКА. Ехіегіиз ѵігійе риіагаеп ди-
сшп, есЬіппз.
ПЛЮСКЪ. Рага різсіз а ройісе а<і ех-
Ігетит саийге.
ПЛЮСНЯ. См. Плесна.
ПЛЮСНИКЪ. ЕусЬеп риітопагіиз.
ПЛЮЩЕНІЕ. МеІаШ ай Гогтат 1а-
тіпж аііепиаііо. Плющильный, ай е]из-
тойі аііепиаііопет регііпепз. Плющиль-
ня, ГаЬгіса, иЬі теіаііа ай Гогтат Іатіпге
аііепиапіиг. Плющусь, ай Гогтат Іатіпгс
аііепиагі.
ПЛЮЩЪ- Небеса. Плюшевый, Ііебега-
соиз. Наполненный илющемъ, Ьейегозиз.
ПЛЮЮ. 8риегѳ , ехярпеге , ярпіит
ейеге. Плевать въ пазуху, зриеге іп зі-
пит. П. въ руку, заііѵат іпдегеге іп та-
пит. Н. кровью, запдиіпет ехзриеге.
.Плевать, наплевать кому въ лицо, соп-
зриіаге аіідиет, іпзрпеге іп Гасіет аііеп-
уиз. 2) Рег т. плюнь на всѣ враки, ізіаз
гУіидаз рго піЫіо риіа, йіс. поіі Іаѣогаго йе
Дзііз подія; ізіая поіі сигаге, і. п. педііде.
Плююсь, аіідиет айзриеге , сопзриеге,
.сопзрпіаге.
ПЛЯСАЛЬНЫЙ. АЙ заііаііопет, ай
-рЪогеат регііпепз. Плясальщикъ, заііаіог.
.Длясальщица, заііаігіх. Плясаніе, пляска,
заііаііо, заііаіив. Чрезъ всю ночь продол-
жалась пласка, рег Юіат посіет заііаііо
Лепціі. Страстный охотникъ до плиски,
еГГцяіця яаІІаіпІІ ѵоіпріаіі іпйиідепз. Пля-
сея, плясавцца, заііаігіх. Плясунья, яаііа-
. Ігіх. Плясовыя пѣсни, сапіііепа;, ай <ціа-
г.шп яоппгп яаііагі роіезі. Плясунъ, заііа-
Юг. Пляшу, заііаге. Онъ искусникъ пля-
сать, сотшойе заііаі. Плясать по чьей
.дудкѣ, ай аііеціпз агѣіігіпт еі ппінт Ю-
Іит зе Гіпдегс.
ПО. Ргароз., дше годіі баііѵшп: 1) рег,
ПО	156
зесипбшп, ех, рго, ргоріег. По морю,
тагі. По всему городу, рег Юіат игЬет.
По полямъ вездѣ валялись сокровища,
шатры царскимъ великолѣпіемъ укра-
шенные, іасоѣапі Іоіів сатріз о рея гедіге,
ІаЬегпасиІа годаіі шадпійсепііа огпаіа. По
мнѣ. рег те; рег те Іісеі; піЬі! ітрейіо,
тогог; поп герпдпаѣо. По этому то са-
мому, ргоріег іряит дпой. По морю, мо-
ремъ, тагі. По сухому пути, іеггй. По
Русски, Вояяісе. По силамъ, по возмож-
ности, рго ѵігіѣиз, рго ѵігііі рагіе. По
числу сражающихся, рго пптего рндпап-
Іінт. По исторической достовѣрностм,
ай ІіізЮгіж (ійет. По словамъ нѣкото-
рыхъ, зпні, дпі йісапі. Было четыре ко-
горты, въ каждой почти по 400 человѣкъ,
ѵідіпіі соЬогІея дпайгіпдепіагіае Гегшѳ
егаиі. По моему мнѣнію, йе теа зепіеп-
Ііа;теа оріпіопе, иі теа Гегі оріиіо, иі
тіііі дпійеш ѵійеіпг. По тѣлу — что ка-
сается до тѣла, йе согррге. По духу =
что касается до духа, <ріой ай апітшп
аіііпеѣ По виду, яресіе. По зависти, изъ
зависти, ргоріег іпѵійіат. По дружбѣ,
рег атіеіііат. По неосторожности, рег
ітргнйеиііат, ітргийеиііа. По смерти,
розі тогіет. Нести что по рынку, рег
Гогпш Гегге аііцоіб. — Часто по можно
выразить причастіями: тоіиз, соттоіиз,
аййпсіиз, ітриізиз, напр. по ого просьбѣ
сдѣлаю, е|из ргесіѣиз тоіиз Гасіат. —
Разсѣяны по ближайшимъ городамъ, йіз-
зіраіі рег ргохітаз сіѵііаіез. Самъ по себѣ
одинъ упражнялся, рег зе зоіпз ехегсеЬаІ.
Мочь что по себѣ сдѣлать, рго зе аіідпій
роззе. Удовольствіе само по себѣ вожде-
лѣнно, ѵоіиріаз рег зе езі оріапйа. Ис-
тинно-благородное само по себѣ намъ
нравится, Ііопезішп рег зе ноѣіз ріасеі.
По себѣ, безъ всякой помощи, рег зе,
пиііо ай]иѵап1е. По частямъ, рег рагіез.
157	ПОБ
По очереди, рег ѵісез. Судя по лѣтамъ,
рег аеіаіет. Судя по здоровью, ты могъ
прнтти, рег ѵаіеіибіпет ѵепіге роіегаз.
По мпѣ моашо, я не противъ, рег те 1і-
сеі. По мпѣ пусть ташутъ, хоть за йоги,
рег те ізіа ребіЬпз Ігаііапіпг. Четверикъ
ржи по ассу, Ггигаепіит аззіЬиз іп гао-
біпт юзіітаіит. По поиедѣльипкамъ, по
средамъ, біеЬиз Іишв, біеЬиз Мегсшгіі.
2) Асспзаііѵит: аб, издие аб. По первое
число мѣсяпа, издпе аб ргітаз саіепбаз.
Барка огрузла по самые края, Іепппспіпз
издпе аб таг^іпет іп адпа бетегзиз езі,
Оиъ по сіе время еще ие писалъ, аб Ііос
іетриз издие піЫІ зегірзіі. По сіе время
оставались въ сомнѣніи, а<1 іб биЬіоз зег-
ѵаѵегапі апітоз. Ь) Послать по лекаря
агсеззеге тѳбіепт. 3) Ргарозіііѵпт. По
основаніи города, розі игЬет сопзіііпіат.
По основаніи Рима, розі пгЬет сопбііаіп;
аЬ игЬе сопбііа. Человѣкъ по комъ наи-
болѣе значительный, Ъото зесипба* аис-
іогііаііз. Быть по брату велику, рег Гга-
ігет сгезсеге. Послѣ розъ и лилій пер-
вое мѣсто занимаютъ фіалки, а гозіз еі
Іііііз ѵіоііз Іюпог ргохітиз. Онъ пело-
средственно по немъ царствовалъ, ге§-
паѵіі ргохігопз розі іііит. Печалиться по
комъ, рго аіідио Іп^еге. Печалиться по
чемъ, аіідиіб Іи^еге; аіідиіб, аіідиа ге
тоегегс. Быть роднею кому по женѣ, а
сопди^е аіісщиз аІГиіет евве; Ьжс ргаеро-
зіііо іипсіа ѵегЬіз беиоіаі аиі гереііііо-
пет, чча ііі ріигіез аиі бешіпиііо-
пет: Почитать, аіідиапіиіпт Іе^еге. По-
читывать, Іесіііаге, Іереге, зоіеге. Итти
по тише, раиіо Іепііиз іпсебеге.
ПОБАГРОВѢТЬ. Ригригопт йегі.
ПОБАИВАТЬСЯ. Раиіиіит, аіідиап-
іиіит теіисге, іітеге, ѵегегі.
ПОБАЛИВАТЬ.
•іит іепиі ѵаіеіибіпе
Раиіиіит ѵеі іпіег-
иіі.
ПОБ	158
ПОБАЛТЫВАШЕ, можно выр. глаг.
Побалтываю, ріигіез еі аіідиапіиіит а{»і-
іаге, реггаізсеге. Побалтываюсь, а&ііагі,
регтізсегі зоіеге.
ПОБАСЕНКА, побасеночка. Каггаііии-
сиіа, ГаЬеІІа, Ьізіогіоіа (у древнихъ этого
слова не встрѣчается).
ПОБЕРЕГАЮ. Еззе рагепт, гет Гаті-
Ііагет Ьепе абтіпізігаге, сигаге. Я го-
товъ слушаться тебя, любезный сослу-
живецъ, и какъ ты приказываешь, побе-
регаю слабое мое зрѣніе, рагео, соііо^а
сагіззіте, еі іпбгтііаіі осиіогит, пі ргэе-
сіріз ]пЬез, сопзпіо.
ПОБЕРЕЖНИКЪ. Вогеаз, адиііо,
арагсііаз.
ПОБЕСѢДОВАТЬ. Раиіиіит, аіідиап-
іиіит сопГаЬиІагі, зегтопез саебеге епт
аііцпо.
ПОБИВАНІЕ. Оссізіо. Побиваю, саебе-
ге, оссібеге, ехатіпаге. Упавшій столпъ,
побилъ ихъ, соіптпа сазп еоз ехапітаѵіі.
Побить всѣхъ непріятелей, отпез Ьозіез
са»бего. 2) Ыегпеге, ргозіегпеге, ѵіпсеге.
3) І.ачіеге, ѵіііаге, соггптреге. Морозъ
иобилъ плоды, Ггі^из зе^еіез соггпріі, бе-
ігітепіпт зе^еііЬиз аііпііі. Большой хе-
лодъ побилъ растенія, ЬегЬаз ѵіз Ггі&огіз
епесаѵіі; ріапіх ѵі Ггірогіз оссібегипі.
Градомъ хлѣбъ побило, Ггптепіит {?гап-
іііпе ѵегЬегаіит езі; ^гапсіо зекеіез соп-
ІиШі.
ПОБИРАНІЕ. Егедиепз еі ци® раиіа-
ііт ііі соііесііо, ехасііо. Побираю, ріигіез
еі раиіаііт сареге, соПі^еге, ехі^егс. По-
бираюсь, ргхзібіит зіЬі чиаагеге е тиіа-
ііопе; аб тиіиаііопет сопГи^оге. Побир-
чій, ехасіог, соасіог.
ПОБИТЕЦЪ. V. рІеЬ. Ѵісіог. Побитіе,
сіабез, зігавез. П. непріятельскаго вой-
ска, ехегсііиз Ьозііііз сіабез. Побіеніе, со-
159
ПОБ
ПОЕ
ібо
сійіо. П. каменіемъ, Іарійаііо. Побіенный,
побитый, оссівив, іпІегГесіиз.
ПОБЛАГОДАРИТЬ. Сгаііаз а^еге, рег-
воіѵеге.
ПОБЛАЖАЮ (кому). Аіісиі іп<1и1§еге,
соппіѵеге, отпіа і"помеге, сопбопаге;
роепат піегііат гетіііеге. Поблажка, іп-
бпі^епііа; роепае тегііае гетіввіо. П. отца
своимъ дѣтямъ, іперіа раігів Іепііав. Сынъ,
испорченный поблажкою отца, йііиз ра-
Ігіа іпйиіуепііа «Іергаѵаіие.
ПОБЛАЖИВАТЬ. Раиіиіит Іавсіѵіге.
ПОБЛЕКЛЫЙ. МагсіДие , Пассій и 8;
дпі еѵапиіі.
ПОБЛѢДНѢТЬ. См. Блѣднѣю. Бе-
яіимъ кто куда, встрѣвожепные и по-
блѣднѣвшіе отъ страха, йіІГи^іпіи» ѵіви
вХ8ап§иев.
ПОБОЖИТЬСЯ. См. Божусь.
ПОБОИ. ѴегЬега. Получить побои, ѵа-
риіаге, ГизііЬиз саезпт евзе. Вводить кого
въ побои, ѵегЬрга аіісиі сопсіііаге.— По-
боище, ргжіішп сгиепіит, аігох. 2) Ри§-
вае, ргазііі Іосиз, дпо ри^паіиг или ри»-
паішп езі.
ПОБОЛѢНІЕ. (81.) Мізегаііо, сотті-
зегаііо, тізегісогбіа, Доіог.
ПОБОРАНІЕ. БеГепзіо, ргори&паііо.
Побораю, сегіаге, Десегіаге, ітри"паге,
Орри^паге аіідиет; ѵіпсеге, зирегаге. 2)
(По комъ), аіідиет ДеГешіеге, деГепзііаге,
Іиегі, іпіагі. Побореніе, т. ч. побораніе.
Поборнмый, ѵіпсіЬійз. Поборникъ, побор-
ствователъ, ДеГепзог, ргори§паіог, іиіог.
Поборница, поборствовательпица, гіеГеп-
8ігіх. Поборствованіе, аихіііит, беГепзіо,
ргорнйпаііо. Поборствую, ДеГепйеге, Йе-
Гепзііаге, ргориріаге. Поборствовать по
нарушаемой правдѣ, ѵегііаіет ори"иаІат
йеГсчійеге.
ПОБОРЪ. Ѵесіц'аі, ІгіЬиіит, опегэ.
2) Кирріетепіпт.
ПОБОЧНЫЙ. Коп ргохіте зресіаіиз,.
яесипйиз или весипйагіиз. Побочное дѣло,
гѳв тіпогіз шотепіі; ге8 аііепа (не при-
надлежащее къ сущности его). Можетъ
быть я слишкомъ говорилъ о побочномъ
дѣлѣ, ехіга саияат пітіа Гогіаззе тиііа..
2) Аоп 1е§іііте паіи», Гигіо сопсеріиз.
ПОБРАЖИВАЮ. Ггедиепіаге аіідиет
іосит; раиіиішп атѣиіаге, оѣатЬиІаге.
Мнѣ прежде всего хотѣлось побродить
по городу, апіе отпіа ѵоіиі раиіиішп рег
игЬет зраііагі. 2) Больной иображивать
начинаетъ, ае§гоіив атѣиіаге, зраііагі іп-
сіріі. Ь) Еегтепіеясеге.
ПОБРАНИВАЮ. Раиіиішп о1диг«аге.
ѵегЬі8 сазіі^аге.
ПОБРАНИТЬСЯ. См. Бранюсь. По-
бранка, рагѵа, Іеѵійепзік гіха.
ПОБРАСЫВАЮ. Рапіиішп аиі ріигіеб
Іасеге, сощісеге. Побрасывать каменье
въ воду, аіідиоі Іарйісз ібспіійет іп
адиат соціісеге.
ПОБРАТАНЕЦЪ. 8ода1і8, Гатіііагіззі-
тив, Ггаіег.
ПОБРАТАТЬСЯ. См. Братаюсь. По-
братски, иі Ггаігет Йссеі, Ггаіегпе.
ПОБРЕНЧИВАЮ. Ріигіез ѵе! Іепііег
ііппіге (зопаге).
ПОБРИВАЮ. Ріигіез ѵеі аіідиапіиіит
ЬагЬат гасіеге. Побрвваюсь, 6ІЫ ріпгіез
ѵеі аіідиапіиіит ЬагЬат габеге.
ПОБРОДЯГА. Пото ѵа§и8, Йеке.ч, сее-
ва іог.
.ПОБРЫЗГИВАЮ. Ра88іт, раиіиішп
аврегдсге или сопврег^еге.
ПОБРЮЗЖАТЬ. Раиіиішп оідиг^аге,
ПОБРЯКИВАЮ. Гасеге, иі 8ето1 ііп-
піаі. Побрякушка, сгерііасиіит, сгерііа-
сиіит риегііе.
ПОБУДИТЕЛЬ. Аисіог, ітриіеог, віі-
тиіаіог, іпзіітиіаіог. Побудительница,
диае ехсііаі, зіітиіаі. Побудительный, то"
ПОБ
162
161
ПОБ
ѵепя, соттоѵепб. Побудительная при-
чина, саиба, гаііо; саиба еПісіепб. Побу-
ждаю, ітреііеге, тоѵеге, соттоѵеге,,еі-
сііаге. Побудить кого къ сострада ,
аіісиіив тібегісоггііат сотнюѵеге, а і
пиет а<1 тіввгісогДіат аббисеге, ши
сего; аіісціив тівегісогбіат ехсііаге. о
бужденіе, ітриібіо, ітриІ«иб, іпсііаію, ех
сііаііо. Природное, вроаідениое п., паіига,
ітриібиб паіига,. По естественному вро-
жденному побужденію, бисе паіига. По-
бужденный, ітриібпб, іпсііаіиб, ехсКаІиб.
ПОБУЖИВАЮ. Ьепііег, берагаііб Іет-
рогійиб е ботпо ехсііаге, бибсііаге, ех-
рег8еГасеге. Побуди его еще, авось про-
снется, ііегит еит ехрегцеГас, Гогіаббе
ботпо воіѵеіиг.
ПОБУРѢЛЫЙ, 8иѣгиЬег, гиббеиб Гас-
Іиб.
ПОБЫВАТЬ. 8ете,І ііегитдие, аіідио-
Ііеб ари<1 аіідиет еббо, аіідиет ѵібеге, іп-
ѵібеге. Я побывалъ у больнаго, а?"гоІап-
Іет аіідиоііеб іпѵібі.
ПОБѢГИ, побѣжки. Раітііеб, Яа"еІІа.
ПОБѢГИВАНІЕ. Сигвиб сгеѣег ѵеі поп
«Іпгапб. ІІобѣгиваю, ріигіеб ѵеі пои Ніи,
раиіиіит сиггеге.
ПОБѢГЪ. І’и"а, еСТи^іит, бевегііо.
ПОБѢДА. Ѵісіогіа, раіта (награда за
побѣду, отличіе). П. рѣшеная, рагіа еі
ехріогаіа ѵісіогіа. П. надъ внѣшними вра-
гами, ѵісіогіа ехіегпа. II. надъ внутрен-
ними врагами, ѵісіогіа ботеаііса. Полу-
чить, выиграть побѣду, ѵісіогіат абірібсі,
герогіаге, рагеге; зирегіогет сіібсейеге;
сопбедиі ѵісіогіат (въ процессѣ); раітат
(собств. имѣть преимущество, верхъ). По-
лучить побѣду надъ врагомъ, ѵісіогіат
Гегге, геГегге ех йовіе. По одержаніи по-
ѣды, рагіа ѵісіогіа. Наклонить на какую
сторону побѣду, ѵісіогіат а(] а1і
«гапбГогге. Имѣть въ рукахъ побѣду, ѵіс-
іогіат іп тапіѣив ЬаЬеге. Выпустить изъ
рукъ рѣшеную, вѣрную побѣду, ѵісіогіат
ехріогаіат бітіііеге. Исторгнуть изъ рукъ
чьихъ побѣду, ѵісіогіат аіісиі ех тапіЬиб
егірего. Пользоваться побѣдою, Ггисіит
сареге ех ѵісіогіа; ѵісіогіа иіі; ѵісіогіат
ехегсеге. Присудить дать кому пальмо-
вую вѣтвь, какъ знакъ побѣды, раітат
аіісиі йаге. Привыкшій къ побѣдамъ, ѵіп-
сеге авбиеіиб, сопзиеіиб; зетрег ѵісіог.
Упоенный, восхищенный побѣдою, ѵісіо-
гіа "сбііепз, еіаіиз. Побѣдпмый, дио<1
ѵіпсі, бпрегагі роіебі. Побѣдителевъ, ѵіс-
Іогіб. Побѣдитель, ѵісіог. Побѣдитель-
ница, ѵісігіх. Побѣдительный, побѣди-
теленъ, побѣдительная слава, уіогіа ѵіс-
Іогіа?. 2) Ѵісіог, ѵісігіх. Побѣдительное
оружіе, агта ѵісігісіа. Побѣдище, 8І., Іо-
сив, дио ѵісіогіа герогіаіа еві. Побѣдное,
Гебіит ѵісіогіае. Побѣдный, ѵісіогіа?. По-
бѣдные знаки, Ігораешп. Воздвигнуть п.
з., 1гора?ит біаіиеге, ропеге- Побѣдный
вѣнокъ, Іаигеа согопа или одно согопа.
Побѣдный кликъ, сіатог оЬ ѵісіогіат ге-
рогіаіат. Вознести побѣдный кликъ, ѵіс-
іогіат сопсіатаге. Побѣдная пѣснь, ері-
пісішп. Побѣдное украшеніе, огпатепіа
ІгіитрЬаІіа или одно ІгіитрЬаІіа. Побѣд-
ная колесница, сиггив ІгіитрЬаІіб. Побѣд-
ное извѣстіе, Ііііегге ѵісігісеб или бе ѵіс-
іогіа; Ііііегж Іаигеаіае, потому что при
такомъ извѣстіи у древнихъ письма уви-
вались лавромъ.
ПОБѢДОНОСЕЦЪ.Ѵісіог. Побѣдонос-
ный , ѵісігіх. Побѣдоносное воинство,
ехегсііиб ѵісіог.
ПОБѢЖДАЮ. Ѵіпсеге; бирегіогет
йібсебеге, ѵісіогіат герогіаге, регѵіпсеге
(на своемъ поставить). Побѣдить кого,
ѵіпсеге, бирегаге аіідиет; ѵісіогіат ге-
рогіаге бе или аЬ аіідио; беѵіпсеге аіі-
диет (одержать надъ кѣмъ совершенную
163
ПОЕ
ПОЕ
164
побѣду). Ь) Побѣдить самого себя, апі-
тищ ѵіпсеге, йотаге иди ііап"еге; йіЬі
ітрегаге. Болѣе чести для мужества по-
бѣдить самого себя, нежели своихъ вра-
говъ, Гогііог еві ів, диі ве, долги диі йеѵі-
сегіі Ьовіев. Побѣждаюсь, ѵіпсі, еирегагі.
Быть побѣждеиу печалію, скорбію, йоіогі
впсснтЬеге. Побѣждаются естества уста-
вы, вирегіогет евве Іе^іЬив паіига. По-
бѣжденіе, вирегаііо. Побѣжденный, ѵіс-
іив, вирегаіив.
ПОБѢЖНИКЪ. Еоп^іив Іогит, диой
арий іпсоіав СатівсЬаІсге ѵісет ргаевіаі
Іетопів, йит ѵеііипіиг сапіѣив.
ПОБѢЛИВАНІЕ, можно выр. гл. По-
бѣливаю, йепио раніиіит йеаІЬаге. По-
бѣливаюсь, йепио раніиіит йеаІЬагі.
ПОВАДКА. Сопвиеіпйо, авзпеіийо, тое,
ивив. У него п. такъ ходитъ, Іаіі іпсевзиі
аввиеГесіі ее. Поваженный, сопеиеіийіпет
геі пасіпе; геі айвпеіив, аввпеГасІпе. По-
важиваніе, авеиеіікіо. Поваживаю, авеие-
Гасеге диеш ай аіідиій, аіісиі геі, аіідиа
ге; іпеиевсеге аіідиет аіідиа ге; сопвие-
Гасеге съ иі или съ пе. Повадить птицу
летать на руку, аѵет сопеаеіасеге, иі ай
тапит ѵоіеі.
ПОВАЖИВАЮ. Раиіиішп сігсишйи-
сеге. Поваживать лошадь, едиит сігсит-
йисеге; е. сігситйисеге воіеге.
ПОВАЖИВАЮ. Айвиевсеге; ве авеие-
іасеге гет, геі, ге или съ слѣдующимъ
за нимъ неопр. накл. сопеиеіийіпет геі
папсіесі; іп сопеиеіийіпет геі ѵепіге, ее
йаге, ве аййисеге. Онъ повадился къ намъ
ходить, ве авзпеГесіІ Ігедпепіег пов іпѵі-
веге.
ПОВАЛЕННЫЙ. 81гаІив, рговігаіив,
Йе)ес1ив, аГПісІив.
ПОВАЛИВАЮ. Ѵоіѵеге, ѵоіиіаге, рег-
ѵоіѵеге. Поваливаюсь, Ьис еі іііис, иііго
сіігодие ве сопіісеге. 2) Ѵоіиіагі, сігсшп-
ѵоіиіагі, йезійет, севваіогет евве, Іетрив
сиЬапйо сопвитеге.
ПОВАЛИТЬ. См. Валю. Повалиться,
см. валюсь. Повалка, Іиев, ревіііепііа, ре-
вІів;ІаЬев. Повалъ, Іиев ресиагіа. Пова-
лить кого, ѣхавши на лошади, ішреіи
едиі йе]ісеге.
ПОВАЛЬНОЕ. Роепа, диат оііт Іисге
йеѣеЬаІ іюто еЬгіив іп ріаіеа йергейепвив.
ПОВАЛЬНЫЙ. Сепегаіів. П. обыскъ,
іпдиіеіііо §епега1ів. 2) Ерійетісив. По-
вальныя болѣзни, тогѣі ерійетісі, тогѣі
аіідио Іосо вегрепіев, ѵа^апіее.
ПОВАПЛЕНІЕ, Іпсгивіаііо, Ігиііівваііо.
Повапленный, йеаІЬаІив, саісе оѣйпсіив,
Ігиііівваіие.
ПОВАРЕННАЯ. Сиііпа. Поваренка,
рагѵа сиііпа. Поваренный, содшпагіпв.
Поваренная посуда, ѵава содиінагіа; ви-
реііех содиіпагіа. Поваренная трава, ого-
родное растеніе, оіив. П. соль, ваі рори-
Іагів, ваі содиіпагіив. Поваренный номгь,
сиііег сиііпагіив; спііег содиіпагіив. Фар-
тукъ у поваровъ, еиЫі^асиІшп сиііпагішп.
Поваренная книга, ІіЬег йе ге содиіпагіа.
Поваренное искусство, аге содиіпагіа.
Поваренокъ, сиііпагіив (подр. риег). По-
вариваю, аіідиій раиіпіит содиі, і'егѵеге
віпеге. 2) Коп пипдиат, іпіегйит со-
диеге. Повариха, еі. поварница, годна.
Поварничаю, (агіет) сиііпагіат ехегсеге;
содиіпге орегат йаге. Поварня, сиііпа.
Вода для поварни, адиа ай содиепйпт
аріа Кусокъ дичи, назначенный для пе-
ченія въ поварнѣ, раге Іегае соднепйа.
Поварскій, содиі, содио ргоргіив. Поваръ,
содиие. Поваръ и приспѣшникъ, содиие
еі сирейіагіив. Искуснѣйшій поваръ, те-
Ііог содиив.
ПОВАРЪ. Багиз рагаеііісие.
ПОВАЩИВАНІЕ, можно выр. гл. Раи-
Іиіит сега іпйисеге. Чтобъ нитки не кру-
ПОВ
166
ПОЕ
165
тилисв, надобно охъ повощить, пе й а
югноеапі, раиіиіпт сегА іпйпсепйа вип •
ПОВЕДЕНІЕ. Ѵііа, ѵіію или ѵі«тйі
ііо піогез. Скромное п., тойевііа. 1'Р
ставить кого смотрѣть за чьимъ поведе-
ніемъ, аіічиет аііегі сивіойет аййеге. а
счетъ его поведенія ничего дзрнаго ска
зать не можно, ѵііае еві іпсиіраіівеітае.
молодыхъ людей столько испорчено или
молодые люди столько испортились, ]П-
ѵепіиз тогіЬие ііа ргоіарва еві, иі...
ПОВЕЛИТЕЛЬ. Вотіпив, Йотіпаіог,
йотіпапв, чиі Йотіпаіпг; тойегаіог, іт-
регапв; ргіпсерв. Повелительница, <Іо-
тіпа, йотіпаігіх. Повелительно, ітре-
гіове; рго ітрегіо, вирегЬс. Говорить по-
велительно, ітрегіове ейісеге. Не такъ
повелительно' ваііз рго ітрегіо! Повели-
тельный, (Іошіпаіогі ргоргіив. 2) Ішрегіо-
впз, вирегЬив, Гегох, іпвоіепз, агго^апв.
Повелительная госпожа, іпірегіова йоті-
иа. Повелительныя слова, йісіа іпвоіепііа.
Приказать повелительнымъ топомъ, іт-
регіове ртгесіреге. Повелительство, дпв,
роіевіае аііів ітрегапйі. Повелительствую,
ітрегаге. Повелѣвается, Іісепііа аіісиі
йаіиг, ]иЬе(иг, ргаесірііиг. Повелѣваю, уи-
Ьеге, ітрегаге, ргаесіреге (полл. съ иі).
3) 81. регтіііеге, йаге, сопсейеге. 4) По-
велѣвать своими страстьми, сирійііаііѣив
ітрегаге. Чѣмъ повелѣвать, еві аііциій
іп аіісціив роіевіаіе, репев аіічиет. Пове-
леніе, іиввив, іиввит, ітрегіит, ітрега-
Іит, ейісіит, рІеЬівсіІит. Письменное
и., ІНіега. По чьему шібудь повелѣнію,
Іивви или аисіогііаіе аІіси)ив, іиЬепІе аіі-
цио, также чрезъ прич. іиввив аЬ аіідио.
Царскому повелѣнію никто не прекосло-
вить, никто не противится, Кееит див-
518 пето іпіегсейіцпетогей-аеаіиг. Безъ
чьего повелѣнія, іпіивви аіі^ив или іп-
Лізвиз. Безъ особаго повелѣнія дѣлать,
ргіѵаіо, поп риЫісо сопвіііо аіічиій Іасеге.
Исполнить повелѣніе, іиввшп или ішре-
гаіит Гасеге; таийаіит а^еге, Гасеге, еГ-
(ісеге, регЛсеге, ехвециі; гет тапйаіат1
"егеге, тапйаіа сопвиттаге, ай ехіішп'
регйпсеге. Слѣдовать повелѣніямъ, слу-1
шаться повелѣній, ітрегіо рагеге, оЬіет-1
регаге, іиевіе аіісидиз или йісіо ашііепіет
евве. Исполнять въ точности повелѣнія,
ітрегаіа оЬейіепІег Гасеге, ргасеріа йііі-
"епіег сигаге. Не слѣдовать повелѣнію,
не хотѣть слушаться, іінрегіит аврегпагі,
сопіетпеге, поп ітріеге, ташіаіипі пе-
ЙІі^еге; ітрегаіа Йеігесіаге. Преступить
повелѣніе, тапйаіипі ехсейеге, еегейі.
Повелѣнный, .І1185О5, ігпрегаіив, ргаввегір-
Іив, тапйаіив, регтіввив.
ПОВЕРГАЮ. 8іегпеге, Ьпті рговіег-
пеге, йерсеге, аГПі^еге. Повергаюсь, ее
аЬ]ісеге, согрив віегпеге, ве віегпеге, віег-
пі, ве рговіегнеге. Провергиуться къ сто-
памъ, ве а<1 рейев аіісціив аіуісеге, рго-
віегпеге; ай рейев айсидпя віегпі; ай аіі-
сп)п8 §епиа ргоситЬеге; аіісиіив депіЬпв
мли ай "етіа аііеціпв или аіісиі ассійеге,
ве айѵоіѵеге или айѵоіѵі. Поверженіе, йе-
Іесііо. Поверженный, вігаіиз; рговігаіив,
аййісіив. Поверженный образъ всадника
предъ храмомъ Минервы, апіе аейет Мі-
пегѵае віаіиа жчиевігів Ьиті рговігаіа. 2)
Рггесірііаіиз, йеІигЬаІпв.
ПОВЕРСТАННЫЙ. Л5диа1пе, айавчиа-
Іпе аііів или сит аііів.
ПОВЕРСТНЫЙ. 8есипйит Воввіса
тііііагіа сопзіііиіив. Поверстная плата,
воіиііо ай Воезіса тііііагіа.
ПОВЕРСТЫВАНІЕ, поверстка, при
поверсткѣ. Іп жчиапйо сига аііів. Повер-
стываю, ачріаге, айаеццагс аіідиет сит
аііів. Поверстать кого чиномъ, жало-
ваньемъ, айачціаге сшп аііів, іп еаіагіо,
іп "гайи Ьопогів. Поверстываюсь, азвециі.
167
пов
пов
168
сопзедиі. Онъ, поверставшись съ нимъ
на дорогѣ, началъ ему предлагать, аззе-
сиіиз Ьошіпет іп ѵіа, соеріі еі ргоропеге.
Вступивши въ это дѣло, вы съ нами по-
верстались, зизсеріа Ііас ге иди зизсеріо
Ъос пе^оііо, аизрісаіиз Ьос типиз айае-
Чиазіі Іе поЬізсит.
ПОВЕРТЫВАНІЕ. Сопѵегвіо, сігсшп-
ѵегзіо. Повертываю, іпіегйит Іогдиеге,
сігсита^еге, ѵегзаге. Не часто поверты-
вай часовое колесо, чтобъ ве испорти-
лось, поіі гоіиіат Ьогоіо^іі за>ріиз ѵег-
заге, пе йергаѵеШг. 2) Ѵегіеге, Оесіеге,
йеіогдиеге. Повертываюсь, Ішс іііис ѵег-
іеге, сопѵегіеге м сопѵегіі, по аіідиаиііз-
рег диійет іттоішп, диіеіит ве рггеЬе-
ге. 3) Оиъ только что повернулся здѣсь,
и ушелъ, ѵіх о5 зишп озіепйіі еі аЬііС
ПОВЕРХНОСТНЫЙ. Ехіегпив. 2) ()иой
іп зирегЛсіе еві. 3) І.еѵів, поп ваіів зиЬ-
Ііііз, Дііі^епв. Онъ только поверхностное
знаніе имѣетъ въ наукахъ, Іеѵііег ітЬи-
Іиз еві Ііііегів; іеѵііег аііі^іі Ііііегав; ргі-
тогіЬиз ІаЬгіз Ііііегав ^ивіаѵіі, аііідіі; так-
же одно Ііііегів ітѣиіпз, Ііпсіиз (потому
что этм причастія заключаютъ въ себѣ
означенную идею). Поверхностно, Іеѵі-
іег, пе^іі^епіег, зігісііт; іп Ігапвііи, сиг-
зіт оЫІег; ехігетіз, иі йісііиг, Ді^ііів,
Іеѵі ЬгассЬіо; но рег Ігапвеппат въ этомъ
значеніи, было бы сказано пе по Латинѣ.
Читать п. книгу, ІіЬгшп регсиггеге, рег-
ѵоіиіаге. Поверхность, зирегбсіез, зит-
тит, аедпог, напр. тагів. Во многихъ
случаяхъ можно выразить эту идею чрезъ
прил., согласуй его съ надеженъ суще-
ствительнаго, напр. пов. воды, зитта
адиа. 4) Р. т. вресіев. Онъ только по од-
ной поверхности судитъ, Іеѵііег, оЬіІег
Іапіиш )ийісаІ.
ПОВЕРХЪ. Ргаер., диаг гееііеепііі-
ѵит: зирга и вирег; іп зирегіоге рагіе.
Пов. набросанной земли ничего другаго
не приказалъ поставить, какъ небольшой
столбъ, вирег Іегга! Іитиіит поіиіі диіД
віаіиі, піві соіптеііат. Плавать п. воды,
адиат, адиа* іппаіаге. П. этихъ столбовъ
былъ помостъ, вирег рііаз зоіит вігаіит
егаі. П. земли, вирег Іеггат.
ПОВЕСЕЛИТЬСЯ. Ай ехідиит Іет-
риз йеіесіагі, оЫесІагі.
ПОВЕЧЕРІЕ-Вгеѵіа васга ротегідіапа.
Повечерныіі, ай е|ивтойі васга регііпепз.
ПОВИВАЛЬНАЯ БАБКА. ОЬзІеІгіх.
Повивальный, оѣзіеігісіиз. Повивальное
искусство, агз оЬвІеІгісіа; йосігіпа йе ргаі-
віапйа рагіигіепііѣив орега. Повивальный
институтъ, йотісіііиш, иѣі рагіигіепііѣив
орега ргаевіаіиг. Повивальщикъ, рагіиз
аф’иіог. Повивальщица , ОЬзІеІгіх. Пови-
ваніе, іпѵоіиііо (іпіапііз) Іавсііз. 2) Рагіи-
гіепіі орега ргагвіапйа. Повиваю, Газсііз
іпѵоіѵеге. 3) Миііегі рагіигіепіі или іп
рагіепйо айевве, рагіи Іеѵаге. Повитый,
Іавсііз іпѵоіиіиз.
ПОВИДАТЬСЯ (СЪ кѣмъ). Аіідиет ѵі-
беге, іпѵівеге.
ПОВИДИМОМУ. бресіе, иі ѵійеіиг.
ПОВИЛИКА и ПОВИЛИЦА. Сизсиіа
Еигораеа. Повиличный, сивсиіаэ Еигора*а*.
ПОВИНИТЬСЯ. См. Винюсь. — По-
винная, сопГеззіо виогит рессаіогит, ѵі-
Ііогит, сиірае; рсепііепііа. Принесть кому
повинную, реіеге аЬ аіідио или голаго
аіідиет, иі і^позсаі аіідиій. Повинность,
сопГеззіо виа* сиіра*, зиогит рессаіогит.
Принесть кому повинность, зе аіісиі зир-
ріісет аЬрсеге. 2) ОЫетрегаІіо, оѣейіеп-
Ііа Повинный, повиненъ, рсепа, зирріі-
сіо йідпиз; еопз; дпі рсепа Іепеіиг, рсе-
па т соттізіі, соттегиіі сиірат, тиісіат
соттізіі. 3) ()иі Іепеіиг; сщиз оПісіит
езі. Каждый подданный повиненъ защи-
щать свое отечество, диіііѣеі зиѣйііогит
пов
170
пов
(І0 раігіа (ІеГогмІепЛа или ай раігіат ае-
іепііепаат Іепеіиг. 4) Оиі епа рессаіа
сопГеввпз еві, чиет роепііеі, диі аЬ аіідио
реііі. иі еі аіідиісі і^повсаі. 5) ОЬеаіепв,
оЫетрегапв, оЬведиепв. Повиновеніе,
оЬедіепііа. Удержать въ повиновеніи
союзниковъ, восіоб сопііпеге. Им
кому повиновеніе, аіісиі рагеге, оЫет
регаге, аіісиіи» Нісіо .икііепіет евве. —
Повиную, 51., ітрегіо виЬрсеге, 5иЬ «Ііііо-
пет или іи йіііопет ге4і?еге. Повинуюсь,
оЬеаігѳ, оЫетрегаге, рагеге (какъ долгъ
м слѣдствіе подчиненности), оЬведиі.
ПОВИРАЮ. Іиісгдит аЬвигде, іперіе,
Оваиіве Іодиі. 2) Аііспріб пи^ав, іперііав
Ььіеѵаге, а4)иѵаге.
^ПОВИСЛЫЙ, Оерепбепв, репвііів, <1е-
тпіввив. Повиснуть, «ісреіиіеге, виврсовит
евве. 2) Уши повисли, аигев аетіввге випі.
ПОВИТІЕ. Іпіехіив. Повитый, іпіех-
<пв, ітріехив.
ПОВИТУХА. V- рІеЬ. ОЬвІеІгіх.
• ПОВИХНУТЫЙ. Раиіиіит Іихаіив; р.
-виа вебе, впо Іосо тоіив. Повихнуть, раи-
іиіит Іихаге, виа веде, вио Іосо тоѵеге.
Повихнутьсл, раиіиіит сіесііпаге, ДеОес-
Іеге. Онъ повихнулся, е)ие Гогіипа ІаЬеІ
еі гея сіаибісаі. Ь) Ѵіат ѵігіиіів йевегеге,
аЬ оПісіо дівсейеге.
ПОВНЕГДА. (81.) 8ітпІ ас, иі.
ПОВОДЕЦЪ. Ігепиіит.
ПОВОДІЕ. Іпишіаііо, адиагит еіиѵіо.
ПОВОДЛИВЫЙ, ЕІехіЬіІів, зедиах. По-
водливая лошадь, едипз досііів.
ПОВОДЪ. 1 гепит,1іаЪепа, Іогит. Опу-
стить поводы, ЬаЬепат гетіііегс, Ггепов
<1аге. Опустивъ поводы, Ггепо гетізво;
НІІИ5І8 ЬаЬепів. 2) ІпаиІ?епІіа ѵепіа. 3)
Апяа аіісідіів геі или аа аІід„і<1. дать къ
чему поводъ, Іосит даге аіісиі геі или
съ род. пад. герупдіума; Іосит Гасеге
ч^ашП0₽вому поводь къ
аіісціиз геі огаіеиа® ргіпсірет евве. Дать
кому особенный опытъ къ предпріятію
чего, аіісиі ргіпсірет евве аа виясіріеп-
аит аіідиіа. Имѣть поводъ отвнѣ, саияа
аіісіуив геі ехігіпвесиз ѵепіі.
ПОВОДЪ. Іпип4аІіо.	. >1'" I- ’>
ПОВОЕВАТЬ. Аіідиоіісв, аіідиатйіи
Ьеііаге, риртаге, Ьеііит дсгего. Онъ въ
жизни своей довольно повоевалъ, ваіів
аіи рег ѵііат тегиіі, вііреп4іа Гесіі, Ьеі-
Іаѵіі. Нѣсколько дней повоевали и воз-
вратились назадъ, аіідиоі аіез ри^пагипі
еі Ішп ее гесерегипі. 2) Веііо еѵегіеге,
ѵаеіаге. 3) Ѵіт, ѵіоіепііат Гасеге, раігаге,
соттіііеге. Повоеваніе, еѵегвіо, ѵавіаііо
Ьеііо ргоГесІа. Повоеванный, ЬеІІо ѳѵег-
внв, ѵавіаіив.
ПОВОЖУ. Раиіиіит тоѵеге , тапи.
2) Рапааге, рапаагі. Столъ повело, тепва
рапааі.
ПОВОЗКА. Ѵеііісиішп. Повозникъ, арп-
іаіог, диі )итепіа адіі. Повозъ, Іга)есііо
тегсіит ѵеііепаагит.
ПОВОЙ, при повоѣ. Пит рагіигіепіі
орет ГегеЬаІ. Не рада баба повою, рада
покою, диі ріпе диіеіет, диат сотто-
аит зиит геврісіі.
ПОВОЙНИКЪ. Сепие огпатепіі сарі-
Ііе, дио Гетіпае рІеЬеіх іп Возвіа иіипіиг.
ПОВОЙНИКЪ. АІІЪага оГГісіпаІів.
ПОВО ЛАКИВАЮ. Нис еі іііис ІгаЬеге,
гаріаге. Поволока, Ііис еі іііис Іогдиеге
осиіов. Поволочка, дать кому поволочку,
иііго сіігодпе аіідиет сарііііе гаріаге.
ПОВОЛЬНЫЙ. Ріасііив.
ПОВОРАЧИВАЮ. Ѵегіеге, сопѵегіеге.
Поворачивать голову во всѣ стороны, сіг-
сшпа^еге сариі. Поворотить лошадь,
едиит Ггепіе сігсита&еге. 2) Раіа ѵег-
іеге. Поворочать сѣно, Гсепит виріпаге.
3) Іпѵегіеге. Поворотить перстень, ап-
пиіит іпѵегіеге. Повороти доску, іпѵегіе
7
•ѵ
471
ІаЬиІат. Поворотить въ право, ѵегіеге
или Яесіеге ііег аД Дехігат. Армія пово-
рачиваетъ на право, а^птеп Деіогдпеіпг іп
Дехігат. Они всё шли прямо, по вдругъ
поворотили къ рѣкѣ, гесіа іге регуеЬапІ,
вей гереиіе ѵіат аД ашпет Деіогвегипі.
Поворачиваюсь, 50 ѵегіеге, сопѵегіеге,
ѵегіі. Здѣсь такъ тѣсно, что поворотить-
ся не льзя, іапіа езі Іосі ап“ияІіа, иі по
ѵегіі диіДсга роееіе. Мельничныя колеса
силою воды поворачиваются, гоіге тоі®
адиагит ѵі сігсита^ипіиг. Повернуться
скоро, 50 сеіегіив тоѵеге. Повернуться
спиною, Іег^ит ѵегіеге. Оіп. такъ крѣпко
спалъ, что ни разу не поворотился, Іат
агсіе еі §гаѵііег Догтіѵіі, иі іп пеиігшп
Іаіие ее ѵегііі. 4) Поворачивайся поско-
рѣе! аде, тоѵс Іе осіиз! Повороченный,
ѵегзие, сопѵегеие.
ПОВОРАШИВАНІЕ. Тасіиз, аііасіие,
ѵегеаііо. Поворативаю, Іап^еге, аіііи-
§еге, ѵегзаге, рега§іІаге. Поворотиться,
ее ѵегіеге.
ПОВОРОВЫВАТЬ. ІпіегДню, раиіи-
іит Гигагі.
ПОВОРОТЛИВО. Рготіе, а^ііііег, сх-
реДіІе, сііо, ѵсіосііег. Поворотливость,
а&ііііае, регпісііае, сеіегііае, ѵеіосііае. По-
воротливый, адІ1І8, ехреДіІиз, сеіег, сііие,
ѵеіох.
ПОВОРОТНЫЙ. (}иоД сопѵегіі роіезі.
П. кругъ, сігсиіие Ігорісие. П. кругъ ко-
зерога, огЬіз Ьгшпаііе; сігсиіие Ьгитаііе.
11. кругъ рака, огЬіе еоізііііаііз; сігсиіие
еоіеііііаііь. Поворотъ, сопѵегэіо. Солнеч-
ный п., сопѵегеіо зоіагіз. 2) Сопѵег5іо,
сігситасііо. Карета изломалась на самомъ
поворотѣ, гЬеДа Ггасіа езі, иЬі ііег Йес-
ІенДшп егаі. 3) Сотрііит; Іоси», иЬі ѵі®
сотреіипі, сопѵепіипі.
ПОВРЕДИТЕЛЬ. фиі І®ДіІ, ѵіііаі, сог-
гшнріі; соггиріог. Повреждаю, ІгеДеге,
ПОВ	172
ѵіііаге, соггитрсге, йосеге, оЬсзее, ойі-
сеге, Деігітепіит, Датпит аіГсгге. Буря
повредила корабли, Іетрееіаз Іасегаѵіі
паѵі§іа. Онъ ему въ дѣлахъ много по-
вредилъ, тиііит еі іп подобіе зиесерііз
оЫиіІ. Моль повредила платье, Ііпеа его-
5ІІ ѵейіее. Продолжительное ненастье по-
вредило хлѣбъ, сопііпепе СосДа Іетрезіаз
тиііит яе^еІіЬив посиіі. Повредить руку,
8ІЬі тапит ѵиіпегаге. Повредить кора-
бли, аДйі§еге, аГДісІаге паѵее. 2) Р. т.
тітіеге, іттіпиеге, Детіпиеге Де аіідиа
ге или рагіет аіісиіие геі, ДеІгаЬеге До
аіідиа ге. Поводить славу, Деігакеге До
Гата аіісиіие. Повреждаюсь, 1®Ді, ѵіііагі,
соп итрі; Дергаѵагі. Отъ многаго чтенія
зрѣніе повреждается, пітіа Іесііопе ІіЬго-
гит осиіі ЬеЬеІіогез Дипі. Строеніе по-
вредилось, юДіДсіит ѵіііаіит ееі. Отъ
худыхъ примѣровъ удобно добрыя каче-
ства повреждаются, ргаѵа ехетріа Ьопое
тогез Гасііе соітитрииі. 3) Мепіе сарі,
соттоѵегі, аііепагі, тепііе еггоге аГйсі;
а веп.чи тепііе аЬзІгаІй. Онъ не такъ давно
повредился, ргохіте, раисіе аЬЫпс ДіеЬие
тепіе саріие е.«1. Поврежденіе, Іаеяіо, ѵіо-
іаііо, іасегаііо , Датпит, Деігітепіит.
Удобнѣе наружныя язвы пзцѣляются,
нежели внутреннія поврежденія, Гасіііие
ехіогіога ѵиіпега, диат іпіегіога еапап-
Іиг. Поврежденный, 1®зие, ѵіоіаіие, ѵіііа-
Іив, соггиріиз, Дергаѵаіиз, іттіпиіие. По-
врежденный домъ, Дотие ѵіііаіа. Повре-
жденные соки, внссі соггиріі, Дергаѵаіі.
Поврежденная честь, ѵиіпегаііо (ата;. 4)
Поврежденный уиъ, теп8 саріа, аііепаіа.
ПОВРЕМЕНИТЬ. СоттоДит Іетрій
схзресіаге ; оссаеіопет оррегігі, саріаге,
аисирагі. Повременность, еѵепіит, Гас-
Іит, диоД іпіегДит ассіДіІ. Повременный
диоД іпІегДит ассіДіІ, еѵепіі.
ПОВРЕЩИ. -Іассге (саІеШв).
173	пов '
ПОВСЕГДА. Оиоѵіз Іетроге.
ПОВСЕГОДНО. Оиоіаппіе.
ПОВСЕДНЕВНО. ОиоІіДіе, ДіеЬив 5іп-
«иіів. Повседневный, диобДіапие. Повсе-
дневная пища, ѵісіив диоІіДіапиз, ѵісіив
Діигпи8; сіЬив Діигние (о пищѣ иевоіьші-
ковъ, так. Діигпит). Повседневные тру-
ды, ІаЬогее Діиті.
ПОВСЕМСТВЕННО. Ѵиі^о. Повсем-
ственный, соттипіе, ѵиіёагіз, иліѵегзиз.
ПОВСЕМѢСТНО. СЬідие, иЬіѵіе, от-
піЬие Іосів.
ПОВСЕМѢСЯЧНО, віпеиіів тепвіЬиз;
іп еіп"иІое тепзез.
ПОВСЕЧАСНО, йіиеиіів Ііогіз, рег зіп-
^иіав Ьогае. Повсечасный, Ьогагіие, зіп-
{’іііагшп Ьогагит.
ПОВСТРѢЧАТЬСЯ. Аіідиет ойеп-
Деге, іпсіДеге іп аіідиет. Повстрѣчался
съ нимъ на дорогѣ, іп іііпеге еит оЙепДі.
ПОВСЮДНЫЙ. Ѵи1"агІ8, ѵиіеаіив, иЬі-
дие гесеріие. Повсюду, иЬідие, иЬіѵів,
иЬідие іосогит, Іеггапіт; иедиедиадие.
ПОВТОРЕНІЕ. Кереііііо, ііегаііо. П.
словъ, гереііііо ѵегЬогит, ііегаііо ѵегЬо-
гит. П. той же мысли, только другими
словами, Іаиіоіо^іа. II. урока, гереііііо
еДівсеиДогит. Повторенный, гереіііив,
ііегаіиз. Повторитель, диі ша^ізігі рг®-
Іесііопез Діесіриііз ехріапаі. Повторяю,
ііегаге, гереіеге. Повторить урокъ, ге-
реіеге еДіесеиДа. П. приказаніе, довзиш
ііегаге. П. что тѣмн же словами, аІідиіД
іізДет ѵегЬія геДДегс. Повторять все одно
и тоже, еапДет саиіііепат сапеге. По-
вторять = дѣлать репетиціи, та^ізігі
рг®1есІіопе8 ДІ8сіроК8 ехріапаге. Повто-
рительный, гсреіепа.
ПОВЫДЕРГАТЬ. Миііа „ли отпіа
еѵеііеге, геѵеііеге. ПовыдергатьсЯ5 50іѵі>
ехсіДеге. Всѣ гвозди отъ сильнаго по-
трясенія повыдергались, отнее ас 8іиёиіі
ПОВ	174
или отнее аД иишп сіаѵі ѵеЬетепІі соп-
сивзи зоіиіі еипі. — Повыдернуть, ІаЬе-
Гасіаге, поп рспііие еѵеііеге. Повыдер-
нулъ зубъ, а не совсѣмъ вытащилъ, Деп-
Іет ІаЬеГасІаѵіІ, поп аиіет репііие еѵикіі.
ПОВЫЖАТЬ. Раиіиіит, аіідиапіиіит
ехргітеге.
ПОВЫКАЮ. АДепезсеге, ее аееиеГа-
ссге. Повыкъ наклонять голову на сто-
рону, аДеиеѵіІ сариі іпйесіеге, Дегоіііеге,
оЫідие Іенегс.
ПОВЫСКАКАТЬ. Ма^по пишего еі
сііо ргогиеге ее Гогае; т. п. ехсіДеге, еІаЬі.
ПОВЫТНО. Рег рагіее. Повытокъ, ѵ.
оЬ8., раге, рогііо. Повытчикъ, есгіЬа саи-
сеііагі®, сні соттіееа ееі сига сегіогит
асіогит. Повытческій, аД е]ивтоДі есгі-
Ьат сапсеііагі® регііпепе. Повытье, асіа,
есгіріа, ІіЬеІІі зсгіЬ® сапсеііагіее соттівві.
ПОВЫЧКА. СопеиеІиДо.
ПОВЫШАЮ. ТоІІеге, аДіоІІеге, іп аі-
ІіІиДіпст еЯегге. Надобно стѣну еще по-
высить, тигие атрііие, ріие (аДЬис) Іоі-
ІепДие, іп аІІіІиДіпет еНегепДив езі. Пов.
Чѣну, ргеііит аицеге, та^ие геДДеге, ех-
сііаге. П. цѣпу товаровъ, сагіиз ѵепДеге.
2) Р. т. іоііеге, еѵеЬоге, еІІёгге; Ьопоге
аи^еге, огпаге. Повышаюсь, іоШ, аДіоІІі;
еѵеЬі, ейоггі, аи§егі. Быть повыпіеву,
ргоѵеЬі, рготоѵегі аД типие или Ді^нііа-
Іет. Повышеніе, аисіиз, Ді^иііае аисіа
или аи^еиДа, Ді^пііаііе ассеевіо. Повы-
шенный, ргоѵесіиз, рготоіиз аД типиз
или Ді^пііаіет.	«
ПОВѢВАНІЕ. Гіаіие Іепіз, рІасіДие.По-
вѣваю, Іепііег зрігаге. Небольшой вѣте-
рокъ новѣваетъ, аига Іепііег зрігаі.
ПОВѢДАНІЕ. Юепипііаііо, 8і§піСсаІіо,
паггаііо, геіаііо, сотшешогаііо. Повѣда-
тель, паггаіог. Повѣдаю, паггаге, сош-
тетогаге, пипііаге, Дспипііаге, іпДісаге.
175
пов
пов
176
Повѣдаюсь, паггагі, пииііагі, йепипііагі,
вщпіСсагі, іпйісагі.
ПОВѢРЕНІЕ, присмотра. Сигаііо геі
аіісиі сгейііа, сопсгеііііа. Повѣрь мнѣ,
аша ше. 2) РгоЬаІіо, сопйгтаііо. Повѣ-
ренность, сига геі а1ісп)П8 Іійеі сотшівва.
Повѣренный, сгейііпв, сопсгейііив, сот-
тівзпв; ргоѣаіп», сопГігтаІи». Повѣрен-
ный, диі тапйаіа ЬаЪеІ аЬ аіідио, ргоси-
гаіог. Избрать отпутсішика какъ повѣ-
реннаго въ тайнахъ своего господина, иіі
ІіЬегіі соивсіепііа. 3) І'ипйі сопйисіог, ге-
Йетіог. Повѣрить, см. вѣрю. Повѣрка,
ргоѣаііо, сопйппаііо, ехріогаііо. Повѣрка
счетовъ, гаііопит ехатіпаііо. Повѣрять
счеты, гаііопе» ехатіпаге, ай саісиіо» ѵо-
саге. Кто повѣряетъ счеты, гаііопит іп-
диіяііог. П. дѣленія дѣлается умноже-
ніемъ, ассигаіа йіѵівіо пишегогиш сопГіг-
таіпг тиіііріісаііопе. Повѣрить, сгейеге,
сопсгейеге, соттіііеге, тапйаге, йетап-
йаге (чьему присмотру). Я ему всѣ дѣла
мои повѣрилъ, еі отпіа пе^оііа теа сге-
йійі. Повѣрить кому воспитаніе своихъ
дѣтей, аіісиі Ііѣегов ейисапйов йаге. П.
кому команду, ітрегіит аіісиі йаге. П.
охраненіе города, игѣѳт аіісиі іиепйат
йаге. 4) Кет ргоѣапйо (ігтаге. Повѣрить
копію съ подлинникомъ, ехетріит спт
агсйеіуро сотропеге. Повѣрять кому тай-
ны, айтіііеге агсапіб. Повѣряюсь, (ійѳге,
сопййеге аіісиі. Я ему во всемъ повѣ-
рился, іп отпіЬив геЬпв еі сопййі. 5) Рго-
Ьагі, сошргоЬагі, сотропі. Вычитаніе по-
вѣрнется сложеніемъ, асспгаіа йейисііо
питегогпт ргоЬаІиг аййіііопе.
ПОВѢСА. Пото піЫІ, йото регйііив,
пеЬпІо, педпат.
ПОВѢСИТЬ, Повѣситься. См. Вѣшаю,
вѣшаюсь. Повѣсить головою въ низъ, са-
рііе іпѵегвпга іи іеггат яиврепйеге. П. за
шею, виврѳпйеге е соііо, сегѵісе.
ПОВѢСНИЧАЮ. ЦеЪиІопет евве, р6.
Іиіапіег Іийов Гасеге, реіпіапіег віиііа Га-
сеге.
ПОВѢСТВОВАНІЕ, Хаггаііо. Онъ не
наблюдалъ порядка въ своихъ повѣтство-
ваніяхъ, пиііпш іп геЬи» паггапйів кегѵа-
ѵіі огйіпет. Повѣствованный, паггаіи».
Повѣствователь, паггаіог. 2) Нібіогісив,
гегпт ^евіагпт аисіог. Повѣствователь-
ница, диге паггаі, епаггаі. Повѣствова-
тельный, ай паггаііопет регііпепя, рег
паггаііопе» всгіріп». Повѣствуется, паг-
гаіиг, соттетогаіпг. Въ книгахъ Бы-
тейскихъ п. о созданіи міра, іп ІіЬго Се-
певеок ехропііпг сгеаііо типйі. Повѣст-
вую, паггаге, ехропеге, геГегге, ргойеге,
Ігайеге съ допол. тетогі». Ксенофонтъ
повѣствуетъ, что Киръ былъ основате-
лемъ Персидскаго Царства, Хепоріюн
геГегі, Сугит ге§пі Регвісі сопйііогет
Гиівве. Повѣствовать о чемъ обстоятель-
но, Іаіе, Гпве, соріове ехропеге, паггаге.
Повѣстка, іпйісіит, 8І§пійсаІіо, пипііаііо,
йесіагаііо, йепипііаііо. Собраться по по-
вѣсткѣ, ай йепипііаііопет сопѵепіге, соп-
§ге§агі. Подписать повѣстку, впѣбсгіЬеге,
пов еційіпойі йепииііаііопет ассеріат 1е-
^івве. Повѣстникъ, ѵ. оЬв., Іііеіогіа. По-
вѣстный, 11І8ІОГІСП8, ай Ывіогіаш регіі-
пепе. Повѣсть, паггаііо, геіаііо, ге» ^евѣе,
Гасіит. Истинная п., паггаііо ѵега. Въ
этой повѣсти находится много полезнаго,
Інііс паггаііопі тиііа іпвипі иііііа. Выду-
манная повѣсть, Гаѣиіа, ГаЬиІа Гісіа. Забав-
ная п., паггаііо апітит Іе^епііа оЫесІапв.
ПОВѢТЕРЪ. Ѵепіив 8есппйп8.
ПОВѢТРІЕ. Ревіів, ревіііепііа. Моро-
вое повѣтріе, ревіів, Іиев. Умирать отъ
мороваго повѣтрія, ре8Іе аѣвпші. Повѣ-
тріе на скотъ, Іиев респагіа.
I ПОВѢТЪ. Сігсиііив, сігсиіив, іеггіЮ-
гіит. Повѣтовый, ай сігспішп, іеггііо-
гіит регііпепз.
ПОВѢТЬ. 8ерев, веріит; бІаЬиіит.
ПОВѢШАННЫЙ. йизрепвив. Пов. за
НОГИ, рег рейевзизрепвиб; виерепйю го-
іегетіиз, раііЬиІо аШхиз.
ПОВѢЩАЕТСЯ. Л’ипііаіиг, Йепипііа-
іиг. Повѣщаю, іпйісеге, пипйаге, Йопип-
ііаге, ві"піІісаге, всгіЬеге, ейісеге, ітре-
гаге (какъ повелѣніе)- Повѣстить, чтобъ
готовы были къ смотру, ейісеге, иі 8е
рагепі, ехрейіапі ай гесепыопет. Повѣ-
стить, чтобъ къ суду явиться, ѵосаге іп
ІИ8; агсеззеге іп іийісіиго. Повѣщеніе,
ііепипііаііо, вікпійсаііо.
ПОВЯЗАННЫЙ. ОЬѵоІи(и8, сігсшпѵо-
Іиіиь гейітіівз, ѵеіаіиз. Повязка, повязь,
повязочка, Газсіа, Іаепіа (іопіаііз. Повя-
зываніе, оЬѵоінііо, Повязываю, повязую,
оЬѵоІѵеге, сігситѵоіѵеге, геііітіге, ѵе-
Іаге. Повязать платокъ на шею, Госаіе
1і§аге сігса соііит нли соііо сігситіі^аге.
II. голову платкомъ, сариі раппо Ііпіео
оЬѵоІѵеге. Повязываюсь, повязуюсь, 8в
оЬѵоІѵеге, сігситѵоіѵеге. Она всегда по-
вязывается платкомъ, Ьаес Гетіпа сарпі
Газсіа гейітеге зоіеі.
ПОВЯЛЫЙ. Оиі ехагиіі, тагсійиз, Пас-
сійи®. Повянуть, тагсезсеге, етагсезсеге,
етагсезсеге.
ПОГАДАТЬ. V. рІеЬ. Раиіиіит сопр-
сеге, соп]есіаге. 2) Со'іііаге йе ге, гет
вресіаге. Какъ подумаешь, да погадаешь,
такъ дѣло то плохо, гет Ли тиііптдие
Іесит гериіез, вапе таіе ве ЬаЬеІ.
ПОГАНЕЦЪ, поганка. Кои ргоШепв
ѵегат гей^іопет; Чиі, <1и,ч- а ѵега гоіі-
(?іопе, а Іійе сЬгізііапа аііеппв, аііепа еві.
ПОГАНИВАЮ. Раиіиіит реііеге. 2)
Аііциет гергеЪепбеге, ѵііирегаге.
ПОГАНИНЪ. Равапив, ёепІІ1і8, еіЬпі-
ПОГ	1Т8
спа. Поганка, ёепіііія, а іійе СЬгібІіапа
аііепа.
ПОГАНКА. СоІутЬив аигііпв.
ПОГАНСКИ. ЕІЬпісе. Поганскій, еІЬ-
пісиз, (?епШІ8. Поганство, ра^апііаз, &еп-
Іііііав.
ПОГАНЫШЪ. Ауагісив йтеіагіив.
ПОГАНЫЙ, поганъ. Ітригпз, іттип-
Йи8. Поганое кушанье, сіЬиз ітригив.
2) Сепііііб, еіЬпісиб. Погань, іттипйіііа.
Поганю, іициіпаге, роііиеге. 3) РгоГапаге,
Поганюсь, зе ішрііпаге, роііиеге, сопіа-
тіпаге.
ПОГАСАНІЕ, пламени. Пит Патта
ехзііп^иііиг. Погасаю, ехзііп&пі, гевііп^иі,
іпіегіге. Огонь погасъ, і^пік ехбііпсіпз,
орргеевиэ еві. Свѣча погасла, Іисегпа ех-
вііпсіа еві. Ослабѣвшій огонь самъ собою
погасаетъ, ниііа ѵі айЫЫІа іупіз сопвит-
Іи8 ехбііпуиііпг. Огоиь погасаетъ, ѵі»
Патта? орргітііиг. 2) Рег т. іпіегіге,
регіге, йеіегі, оссійеге. Пламень любви
погасаетъ, агйог атогіз, агйог, саіог ге-
яііп^пііиг. Слава его совсѣмъ погаснетъ,
е]и8 потеп, Гапі;е сеІеЬгіІав ріапе еѵапев-
сеі. Жизнь его погасла, Іпх ѵііае или Іпх
ѵііаіів ехвііпсіа е8І. Память о прошлой
войнѣ еіце не погасла, попйит оЫіИегаіа
егаі тетогіа 8ПрегіогІ8 Ьоііі. Погаслый,
ехвііпсіив.
ПОГАШАЮ. Ехвііп^иеге, гевііп^иеге,
йеіеге. Погасить огонь, і^пет гевііп^ие-
ге, ехвИп^пеге, орргітеге. П. свѣчу, 1и-
сегпат ехвііп^пеге. П. пожаръ, іпсеп-
йіит сотревсеге. Пог. известь, ѵіѵащ
саісет тасегаге. Ь) Р. т. погасить долгъ,
потеп йізеоіѵеге, схрип^еге. Погашеніе,
ѳхбііпсііо, гезііпсііо. Вонь отъ погашенія
свѣчъ, ойог ех8ІіпсІІ8 Іисегпагшп. Пога-
шенный, ехвііпсіпв, гееііпсіпв, йеіеіпв.
ПОГИБАЮ. Пеісгі, ехвііп^иі, ІоІН, ті-
зеге бпіге; регіге, іпіегіге; іпіеіісет, ті-
179	ПОГ
зегшп, аГНісІит евве; ѵііат, апітат атіі-
Іеге, тогі; ІаЬі, бесгезсеге, іттіпиі, ѵі-
гев атіііеге. Имѣніе сго все невозвратно
погибло, отпіа еріз Ьопа тобо іггсѵоса-
Ьііі регіегипі. На этомъ сраженіи вящ-
шая сила осажденныхъ погибла, Іюс ргое-
Іішп ргюсіриав оЬзезвогшп ѵігев сопвит-
віі. Они погибли безвинно, іпбі^півзіте
регіегипі. Погибъ! пропалъ я, оссібі!
регіі! Погибель, ехііішп, іпіегііив, сіабез,
регпісіез. Искать чьей погибели, іпіегі-
Іпт аіісщив дшегеге; регпісіет аіісиі
тоіігі. Спасти кого отъ погибели, аіі-
диет аЬ іпіегііи ѵіпбісаге, геІгаЬеге; аіі-
диет аЬ ехіііо аб заіиіепі теѵосагс. Спа-
сти государство отъ погибели, гетриЫі-
сат аЬ оссави гевіііиеге. Стремиться къ
своей погибели, -аб іпіегііипі гиеге, іп
регпісіеіп іпсиггеге. Явная, очевидная
погибель, ехііішп тапіГезІшп, еѵібепз.
2) Могв. Выдать человѣка на погибель,
аіідиет аб тогіет тіііеге, тогіе абй-
сеге. Погибельный, регпісіовив, ехіііозиз,
ехіііаііз, ехіІіаЬіІів. Погибельное намѣ-
реніе, ѵоіииіаз регпісіоза. Погибельный
совѣтъ, сопзіііит Гипезіе. 3) Сынъ поги-
бельный, ШІИ5 регбіііопіз, Ъопю регбіііз-
вітпз, регпісіе бі^пив. Погибнуть отъ
руки неизвѣстнаго непріятеля, іпсегіі
Ьозііз ісіи регсизвиш регіге. Погибель и
бѣдствіе чье считать за свое благополу-
чіе, аіісиіив с1абе8 аідие рсгісиіа (еіісііа-
Іет 8иат гегі. Погибнуть, песет іпѵе-
піге. Погиблый, погибшій, регбііив, бе-
регбііиб.
ПОГИБЪ. Сигѵаііо, іпсигѵаііо.
ПОГЛАВНО. (81.) ІІпіѵег8І, аб ипит
отпв8.
ПОГЛАДЫВАТЬ. Раиіаііт ѵеі ріигіев
гобсге, абгобоге.
ПОГЛАЖИВАНІЕ. Раіраііо, рогтиі-
віо. Поглаживаю, тиісеге, бетиісеге, |
’	ПОГ	18()
регтиісегс. Погладить по головѣ дитя
риегніо сариі бетиісеге. Погладить со-
баку, зиЬЫаибіті сапі.
ПОГЛАЗѢТЬ. Ніапіе оге асгіісг іц.
Іиегі.
ПОГЛОХНУТЬ. Во ріапііз: етогі, іи-
Ісгтогі, ехагезсеге, зІгап§и1агі.
ПОГЛОЩАЮ. Ѵогаге, беѵогаге, Ьац-
гіге, аЬбогЬеге. Море поглотило множе-
ство кораблей, таге ріигітав паѵез беѵо-
гаѵіі. Нѣкоторые были поглощены вол
нами, диібат Ьаизіі випі ипбів. Быть по-
глощеву внезапнымъ отверстіемъ земли,
беѵогаіит е88е зиііііо Іеііигіз Ьіаіи. Время
все поглощаетъ, Іетрив отпіа беѵогаі.
Проценты поглощаютъ = превышаютъ
капиталъ, ивипе зогіет тег^ипі. Погло-
щеніе, беѵогаііо. — Поглощенный, беѵо-
гаіив, Ьаивіив, аіізогріив.
ПОГЛЯДЫВАНІЕ. 8рес1а1іо, абврес-
Іи8. Поглядываю, поглядаю, осиіов соп-
ѵегіеге аб аіідиіб; аіідиіб іпіиегі, врес-
Іаге, іпвресіаге. Онъ то и дѣло погляды-
ваетъ въ окно, піНіІ аііиб, диаіп рег Ге-
пе8Ігат зресіаі, абврісіі. Поглядывай, что-
бы кто не взошелъ, ѵібе, пе диів іпігоеаі.
Поглядите на него, какъ онъ порядо-
чно живетъ! ѵібе, иі тобевіе, зоЪгіе
ѵіѵаі! иі тобит оЬзегѵеІ іп ѵііа а^епба!
Поглядите, какъ я дѣлаю, и вы также
дѣлайте, ѵібе, иі Гасіагп еі ірзе еобего
тобо іас.
ПОГЛЯДѢТЬ. Раиіиіит аіідио зрес-
Іаге, осиіов сопѵегіеге. 2) Ѵібеге, сига-
ге. Пожалуй, погляди за дитятею, сига,
оѣзсгѵа, диаезо, риегиіипі. Поглядѣться,
сопіетріагі оз зиит или ве іп зресиіо.
ПОГНАТЬСЯ. Аіідиет іпзсдиі, рег-
зедиі, іпзіаге аіісиі; ргореге іпзедиі. П.
за ворами, Гигев ргореге іпзедиі. 2) Р. т.
| погнался за большими барышами, да все
ПОГ
182
ПОГ
18І'
потерялъ,	’“*5ІиІ “•”І1иСГ0ІІ1-
'"пОгХіи*^’ Р0"«- ₽и,Гв5СѲа
гв пиіХі. Отъ дождей хлѣбъ весь на
поляхъ погнилъ, шиііів ріиѵ® зеёеіе
₽ХгнХнь.й.гМ.
гноить, та^по пптего риігеіасеге.
тогнАй. ₽«—»
хна. Погнуться, раиіиіит сигѵагі,
Гвоздь погнулся, сіаѵиз раиіиіит сигѵа-
іив еві.
ПОГНѢЗДНО. Віпі.
ПОГОВАРИВАЮ. Нипе. ассеге, Гегге.
Поговариваютъ, будто тому не быть, иЬі-
ѵів аісииі, Ьапс гет поп Іасіит іп. —
Поговорить, раиіиіит, аіічиатйіи Іодш.
Они довольно между собою поговорили,
яаііз йіи сопіаѣиіаіі, вегтосіпаіі випі. 2)
Соіптепааге аіічиет аіісиі. Я ему объ
васъ поговорю, еі іе соттепааЬо. Пожа-
луйте, поговорите ему, чтобъ онъ друже-
ски со мною раздѣлался, йісав еі, чигево,
иі гет Ьопа сит ^гаііа Ігапві^аі. По-
говорка , Ьгеѵе соііочиіит. Вступить съ
кѣмъ въ поговорку, Наге ее іп вегпіопет,
іп^гебі іп вегтопет, ѵепіге іп соііочиіит
сит аіічио; вегтопет сит аіічио ІіаЬеге.
3) Китог, Гата. О немъ идетъ худая по-
говорка, таіе аисііѣ 4) йепіепііа. 5) Соп-
виеіийо сегіаз сіиавдат ѵосев ѵеі бісепбі
гаііопев іи вегтопе гереіеге. У него
всегдашняя поговорка: понимаешь ли?
сопвиеіиаіпет пасіив еві іи зеппопе ге-
рвіепаі ѵосст: іпІеІІі§І8?
ПОГОВѢТЬ. Раиіиіит, аііциатйіи іе-
]ииаге.
ПОГОДА. Тетревіав; соеішп, ссеіі віа-
ІП8 пли чиаіііав (пос.гѣд встрѣч. у коми-
ковъ). Ясная, хорошая погода, Іетревіав
ооиа, вегепа; со-іит вийит, вегепит, так.
одно вегепит, зегепііав. Насмурная „
Іетревіав ІигЬісіа. Дурная, Іетревіав Гсе-
<1а. Сухая, віссаіаз; вісса ссеіі чиаіііав. Су-
ровая , ссеіі аврогііав. Погода перемѣ-
няется, поправляется, становится лучше,
ссеіиш 86 тиіаі іп теііив. Примѣняться
къ погодѣ, смотрѣть на погоду, іетрев-
Іаіія гаііопет ІіаЬеге; Іетревіаіет врес-
іагв. Отъ сѣвера изъ Каспійскаго мора,
бываетъ великій приливъ, который пони-
маетъ знатное разстояніе, н разлившись,
стоитъ какъ озеро, а въ другую погоду
прибылая вода, съ такимъ же, съ какимъ
приходитъ стремленіемъ, назадъ отли-
вается въ море, оставляя землю по преж-
нему сухою, а веріеиігіопе іп^епв іп Ііі-
Іиз іпаге іисипіЬіІ Іоп^сцие арі Дисіив еГ
шациа рагіе ехаівіиапв зіавпаі; ідет аііо
ссеіі віаіи гесіріі іп ее Ггеіит, еоаетчие
ітреіи, чио еІГйвит езі, геІаЬепв, іеггат
паіигсе виав гесісііі. Вдругъ погода дурная
перемѣнилась въ ясную, а<1 Гасіет веге-
пат виѣііо тиіаіиг <Іісв. 2) Тетревіав,
іопіігиа, ГиІ^ига сит Іопііги. 3) = Буря,
Іетревіав, Іетревіав ІигЬиІепіа, ргосеііа,
ѵепіив ргосеііовив, пітЬив. Поднимается
погода, Іетревіав огііиг, соогііиг, ехсі-
Іаіиг.
ПОГОДИТЬ. Раиііврег ехвресіаге, та-
пеге, тогагі. Погодите, пожалуіітё, я
тотчасъ буду назадъ, ехвресіа, <[НЖ80,
раиііврег, яіаііт гесІіЬо.
ПОГОДІЕ. Тетрив соттосіит, оррЙг-
Іипит.	'
ПОГОДЛИВО. (Совіит) гогаі, рІиііЧе-
пиііог.
ПОГОДКИ. ІлЬегі, чиогит аеіав гіоп-*
,	’яэев
тві ипо аппо иіпегі.
ПОГОДНО. Оиоіанпів, віп^иіів аппів.
Нанимать домъ п., аДев іп аппов віп^иіов
сошіисеге. 2) АИегпів аппів. Отправлять
должность погодно, типив аііегпів аппів
асітіпівігаге.
183
пог
пог
184
, ' Г"
ПОГОДОМѢРЪ. ТЬегтотеігшп.
ПОГОДНЫЙ. Лппииз.
ПОГОДНЫЙ. Соттойиз, оррогіипиз.
ПОГОДЬЕ, Соеіит ріиѵіит.
ПОГОЖІЙ. Ѵох рІеЬ. Вегепиз.
ПОГОЛОВНО. Ѵігіііт, ипіѵегзі; ай
ипит отпез, зіп^иіі. Сдѣланъ налогъ п.,
ІгіЬиІит іп зіп^иіа сарііа ітрозііит езі.
Поголовный, поголовная подать, сарііаііо,
ехасііо сарііит. П. наборъ въ солдаты,
зирріетепіит, цио ието ІіЬегаІиг, дио
вето ехетіиз езі. Поголовщина, зирріе-
шеиіит, сит ех циаІіЬеІ Гатіііа гизііса
йеіиг Ііго.
ПОГОНКА. Ѵііирегаііо, §гаѵіз ѵііире-
гаііо.
ПОГОННЫЙ. Іп Іоп^ит, іп Іогщііийі-
пет. Погонная сажень, иіиа іп Іоп^ит.
ПОГОНЩИКЪ. Сигзог, Ьетегойготиз,
2) Саіо.
ПОГОНЪ. Іпзесиііо, регзесиііо. 2) Ке-
сгетепіит. Погоня, іпзесиііо. Часть вой-
ска отправлена въ погоню за непріяте-
лями, піііііез йеіесіі ай регзециепйов Ьо-
зіез тіззі зипі. 3) Мапиз, піііііез Йеіесіі.
Погоня состояла изъ 1000 человѣкъ,
тапиз, ай регзециепйоз Ьотіпез тізза,
егаі пііііе Ьотіиез.
ПОГОНЯЙ. Кеіе різсаіогіит сепіит
еі ѵі&іпіі иіпаз Іоп^ит еі диайгіп^епіа
Іаіит.
ПОГОНЯЛКА. Гіа^еііипі, диі гаго
орегі іпіепіиз езі, диі таго Йоті зе Іепеі.
ПОГОНЯТЬСЯ. Аііциатйіи, заііз Ніи
регзедиі, іпзедиі. Погонялись за Зайцемъ
и упустили, розідиат заі йіи Іерогет іп-
зесиіі еззепі, піЬіІотіпиз еит еІаЬі раззі
зипі.
ПОГОНЯЮ. А^еге, реііеге. Скоро по-
гонятъ стадо въ поле, Ьтеѵі ресив разіит
а^еіиг. Погнать лошадь во всю прыть съ
великимъ крикомъ, едиит сит іпдепіі
сіатоге іп сигзит регтіііеге. — Пого-
няютъ, куда хотятъ, рѣчью подлой на-
родъ, какъ вѣтры открытое море, ітре-
гііат тиііііийіпет, иі ехрозііит ѵеиіів
таге, огаііопіз аига, дио ѵеііпі, ітреііипі.
Погонять бичеиъ лошадей, айтоиеге
едиоз Йа^го. Погнать скотъ иа паству,
ресив разіит а§еге; ресив іп раЬиІит рго-
реііеге. 2) Ітреііеге, іпсііаге, ехсііаге.
Погоняй лошадей, чтобъ скорѣе доѣхать,,
іпсііа едиоз, иі сіііиз аб Іосит регѵепігі.
роззіі. 3) Р. т. ітреііеге, іпзіі^аге, зііти-
Іаге. Погоняй ихъ, чтобъ прилѣжнѣе ра-
ботали, зіітиіа еоз, иі ассигаііиз геі оре-
гат Йеиі. 4) Ргорегаге, Гезііпаге. Куда
погнали, успѣете еще написать письмо,,
сиг Гезііиаз, еііат зраііит ай ерізіоіат
зсгіЬепйат ЬаЬез.
ПОГОРѢТЬ. СотЬигі, сгетагі, сопсге-
тагі, і{*пі аЬзиті. 2) Айигі, атЬигі. Пого-
рѣли луга, ргаіа агйоге зоііз айизіа зипі.
3) ПеЛа^гаге, сопйа^гагѳ, і^пі или іп-
сепйіо Ьаигігі, Латтіз аЬзиті. Они не-
давно погорѣли, поп ііа ргійет іпсепйіО'
йотит, зиа атізеге; іпсешііо ай іпоріат
гейасіі зипі.
ПОГОРЕВАТЬ. Аіідиатйіи Йоіеге, йо-
Іоге или тоіевііа аГГісі.
ПОГОРІЕ. ВотісШшп іп топіе сопзіі-
іиіит. Погорный, іп топіе сопзіііиіиз.
ПОГОРОДСКИ. Моге орріоапогит, иг-
Ьапогит.
ПОГОРѢЛЫЙ. Оиі іпсепйіо йотит,
зиа атізіі; іпсепйіо ай іпоріат гейасіиз.
Погорѣлая деревня, ра^из і^пі или іпсеп-
йіо Ьаизіиз. Погорѣлые крестьяне, гизіісі,-
диі Йотоз, зиа іпсепйіо атізегипі. Пого-
рѣлое мѣсто, агеа Йотиз йеЛа^гаІа или
іпсепйіо аЬзшпІа.
ПОГОРѢТЬ. Раиіиіит, поп Йіи агйеге,
йартаге. Дрова въ печи погорѣли, 1і§па
ПОГ
18&
пог
185
іп Гогпасе агйеге ыврегииі еі гигвив ех-
вііпсіа випі.
ПОГОСПОДСКИ, жить, бріеийійе
ѵеге.	,.
ПОГОСТИТЬ. Ай Ьгеѵе Іетриз
тіет іпѵівеге.
ПОГОСТЪ, вериісгеіит, ссетеіег.ит
іихіа жйет. 2) Ѵісив враііовив сит тві^пі
Ігасіи еі ессіевіа рагосЬіаІІ. Погостный,
едивтойі соетеіегіі еіс.
ПОГОТОВУ. роііиз, Гасіішв.
ПОГРАБИТЬ. 8роІіаге, Йевроііаге, ех-
яроііаге аіідиет, аіідиій, аіідиет аіідиа
ге. Разбойники пограбили многихъ про-
ѣзжихъ, Іаігопев тиііов ѵіаіогев, тиііов
регекгіпапіев Йевроііагипі. Пограбленіе,
вроііаііо, Йігерііо. Пограбленный, вроііа-
Іив, йевроііаіиз. Пограбленные жители,
іпсоіае ехзроііаіі.
ПОГРАНИЧІЕ. Босиз іп сопітіо. По-
граничный, (іпііітив, ѵісіпив, сопбпіз, соп-
Іегттив, ргохітиз. Пограничныя крѣпо-
сти, игЬез типііаг или Іоса типііа іп Гіпі-
ѣив. Пограничныя горы, топіев іп соп-
йпіо или іп бпіЬив. Пограничныя земли,
ге§іопев сопісгтіпж.
ПОГРЕБАЛИЩЕ. V. оЬв. Вериісгеіит.
Погребальная, ві., отпіа, ди«в ай Гипив
регііпепі. Погребальный, ай Гипив или ай
ехедиіав регііпепв. П. обрядъ, гііив Ги-
пеЬгіа. Погребальщикъ, погребатель, ѵе-
яріііо. Погребаніе, Ьитаііо, вериііига. По-
гребаю, Ьитаге, вереііге; Ьито тапйаге,
Ьиті сопйеге, согрив Іеггае геййеге; Іп-
тиіо сопіе^еге; вериІсЬго сопйеге; вериі-
Іига айОсеге; ай вериііигат Йаге; сотро-
пеге (погреб. кости); Гщіеге ейегге; )ивІа
Гасеге или воіѵеге аіісиі (торжественно);
шГойеге (безъ всякой почести). Погре-
бать кого съ воинскою почестію, тііііагі
Ьопевіо Гипеге, гшпііапіе щіо ехегсііи,
аЬдиет Ьитаге. Быть съ честію погре-
бену, ехедиіів ЬопогіЛсів ейеггі. Быть
лишепу чести погребенія, верпііигю Ьо-
поге сагеге. Оставить безъ погребенія,
тѣла побитыхъ, іпЬитаІа йетіііеге сог-
рога еогпт, диі орреііегипі. Не велѣть
кого погребать, вериііига аіідиет ргоЫ-
Ьеге. Ты хочешь погребсти меня заживо,
Ьотіиет те а ЬотіпіЬив геіееав. Здѣсь
погребенъ, Ьіс вііив еві, Ьіс іасеі. Ь) Р. т.
вереііге, оЬгиеге, орргітеге. Пегребену
быть великолѣпно, та^пібсе вериіішп
евве. Быть погребену подъ развалинами
дома, гита йотив орргіті. Быть погре-
бену въ волнахъ, ЙисІіЬив Ьаигігі. По-
гребаюсь, Ьитагі, вереіігі. 2) Р. т. ее
йеГойеге, іп воіііийіпет ее аЬйеге; тап-
Йаге воіііийіпі ѵііат. Погребеніе, Ьита-
Ііо, вериііига; Гипив, ехедиію. Велико-
лѣпное п., ]ивІа та^иіГісе Гасіа. Много-
людное п., сеіеЬгіІая ехігеті Йіеі. ѣхать
на погребеніе, ехедиіав іге, ехедиіів со-
тііагі, іп Гиішв ргойіге. Погребенный^
Ьитаіив, вериііив, Іеггю тапйаіив.
ПОГРЕБЕЦЪ, погребчикъ. Согішп
атриііасешп; Іа^епю ІЬеса. Погребеч-
ный, согіі атриііасеі.
ПОГРЕБИЦА, Гоѵеа, ди® ѵісет сеіі®
ргжвіаі. Погребный, погребовый, погреб-
ная дверь, овііит сей®. Погребные на-
питки , роіиіепіа, ди® іп сеііа вегѵаиіиг-
Погребщикъ, ѵіпагіив. Погребщичій, ѵі-
пагіі. Погребъ, погребокъ, сеііа ѵіпагіа,
ароІЬеса. 2) Сопсіаѵе, сціив йітійіа раг»
езі вирег воіит еі йітійіа виЫег воіо.
ПОГРЕМЛИВАТЬ, погремѣть. Раи-
іиіит Іопаге. Громъ погремѣлъ, да и пе-
ресталъ, раиіиіит Іопиіі еі йеіопиіі.
ПОГРОЗИТЬ, погрозиться. Міиав ]а-
сеге, ^асіаге. Погроз. кому чѣмъ, аіісиі
аіідиій тіпагі, аіісиі аіідиій іпіепіаге, Йе-
пипііаге. Погрозить рукою, іпіепіаге та-
пиа іп аіідиет или аіісиі. ЬіЧ'тОм
187
пог
пот
183
ПОГРОМИТЬ, Егап§еге. йегиеге,
еѵегіеге. 2) Ѵавіаге, ѵавіаііопет Гасеге.
Погромъ, ѵавіаііо, йерорпіаііо.
ПОГРУБѢЛЫЙ. МогіЬив гивіісів іпйи-
гаіия. 2) Р. ш. йеГогшеш, Гоейиш йегі.
Погрубѣлое лмцо, 08, чиой Іепегов йисіив
атіяіі, фіоб йеГогте Гасіит еві. Погру-
бѣть, іпѵепияіипг, гивіісит йегі. Нравъ
его примѣтно погрубѣлъ, тогез ерія еѵі-
йепіег, тапіі'еяіо гияіісі Гасіі випі. 3) По-
грубѣть, огія Йисіив Гепегіогея атіііеге.
Лицо вдругъ погрубѣло, 08 еуие герепіе
азрегіив Гасіит еві.
ПОГРУЖАЛЬНЫЙ КРЕСТЪ. 8.сгих,
диа! іп сопвесгапйа 80Іеппііег ачиа іп еат
йепііііі яоіеі. Погружаю, йетіііеге, пгег-
ѣ’ѳгѳ, бетегдеге, внЬтегдеге, Йергітеге.
Тяжесть груза погрузила судно въ море,
ропйив опегія паѵі&іит іп таі е (іергеяяіі.
Погружать младенца въ купѣль при кре-
щеніи, інГапІет Ьаріі/.апйит или Іивігап-
йит іп адиат Йетег^еге. 2) Р. т. По-
грузить кого въ бездну несчастій, аіі-
диет таіія тег§еге. П. кого въ бездну
золъ, аіічиет таіія йетег^еге, виЬтег-
деге. Погружаюсь, тег^і, йетег^і, виЬ-
тег^і, іп аіічиат гет или іп аіічиа ге.
Судно по самый край въ воду погрузи-
лось, паѵісіііт иячие аб таг^пет іп ачиа
тегяит еяі. 3) Солнце погрузилось въ
волны, яоі ипйія ве аЬйійіІ, ве йетегвіі.
4) Ііейхит евве; ве Паге, іпйиі^еге. По-
грузиться въ размышленіе, іп со«іІаІіопе
йейхит евве. П. въ печаль, іпйиі^еге <1о-
Іогі, рагеге йоіогі. II. въ грусть, ве йаге
ге&гііийіпі. Погруженіе, іштегвіо, виЬ-
тегвіо. Погруженный, йетіввив, тегвив,
Йетегяив, виЬтегвив. П. въ бѣдствіе, ті-
вегіа орргеяяия. Быть погружену въ глу-
бочайшемъ невѣжествѣ, йепвіввітов іп-
весііж ІепеЬгія сігсшпГивит евве.
ПОГРУЗАЮ. Мег§і, йетег§і, йергіпіі.
Многія суда, во время бури, съ товарами
погрязли, пгиііа паѵі^іа огіа Іетревіаіе
сит тегсіЬив зиЬтегва випі. Погрузлый,
тегвив, виЬтегвив. Погрузка, ітровіііо
опегіз іп паѵет.
ПОГРУСТИТЬ. Раиіиіит Йоіеге.
ПОГРѢВАНІЕ. СаІеГасІив. Погрѣваю.
аіічиапіиіит Госіііаге и Госіііагі. Погрѣть
руки у печи, тапив Гогпасі айтоіав то-
йісе Госіііаге. Погрѣваюсь, ай Госит ая-
війеге. 2) Р. т. гея яиав а!іси)ив вроііів
ап"Сте; Гасеге чиа>я1,1п1 аіічиет вм. ех
аіічио.
ПОГРѢШАЮ. Іпіегйит еггаге. По-
грѣшить дѣло человѣческое, еггаге еві
Ьитапит. 2) Вейсеге, йевсівсеге. 3) Рес-
саге іп ге, рессаге. Погрѣшить въ пра-
вописаніи, рессаге іп всіепііа гесіе всгі-
Ьепйі. Прогрѣшеніе, впасть въ п., егго-
гет соттіііеге; рег еггогет ІаЬі. По-
грѣшеніе въ правописаніи, ѵіііпт огІЬо-
^гарЬі®; тепйит огійо^гарііісит. По-
грѣшительно, поп гесіе, ѵіііове, тепйове.
Погрѣшительный, Гаіяив, поп гесіиз, ѵі-
Ііовия. Погрѣшительное мнѣніе, Гаіяа, поп
гесіа оріпіо. Поі-рѣшность, еггог, егга-
Іипг, рассаіит, ѵіііипг. Вывесть кого изъ
погрѣшности, аіісщиз апітшп еггоге ІіЬе-
гаге, аіісиі еггогет егіреге. Ученіе его
исполнено погрѣшностей, е]ия йесгеіит,
йо^та еггогіЬиз геГегІит еяі. Упорство-
вать въ своихъ погрѣшностяхъ, виів ег-
гогіЬив регііпасіив айЬжгеге. 4) Ресса-
Іит, Йеіісіпт, Іарвив. Простительная по-
грѣшность, рессаіиш, йеіісіпт ѵепіа йі§-
пиш. Погрѣшности другихъ научаютъ
насъ осторожности, рессаіа аііогпт гей-
йипі поя ргийепііогев. Человѣъ подвер-
женъ погрѣшностямъ, пѳпю сагеі ѵіііів.
Много погрѣшностей въ переводѣ, Ьгес
Ігапяіаііо ѵіііів геГегІа еві. Сочиненіе ис-
полнено погрѣшностей грамматическихъ,
^89
ПОД
ПОД
190
Ьос ориз тиііот сіаибісаі іп ге8и1із 8гат-
таіісез.
ПОГРЯДНО. ₽ег Ігасіиз, Рсг а
ПОГРЯЗАЮ. Пергіті, тег8і, бетег8і.
Погрязнуть въ грязи, іп с®по 8 піег8і.
9) Р т. аШісІпт уасеге, іп зитта іп е
Исйаіе ѵегвагі. Погрязлый, бергезвиз,
тегвив, виЬтегвив.
ПОГУБИТЕЛЬ. Соггиріог, рег<Шг.
Погубителышпа, соггирігіх. огу и
тельный, регпісіозиз, ехіііозив. Погубле-
ніе, еѵегзіо, ШзрепШіо. Погубленный,
еѵегзиз, йігчіпй, реввитбаіие, аб іпіегі-
іиш ѵосаіив. Погублять, аіідиет ревзит
баге, регбеге, а<і іпіегііит ѵосаге. Погу-
бить злостною смертію, аігосііег песаге;
дшміит Гасеге сагсегагіипі, вм. ех сар-
Ііѵі8 іп сагсегепі сопуесіів. Гордость его
погубила, іпзоіепііа епт резвитбебіі.
Погубить время, іетрив сопйсеге.
ПОГУДАЛО. Маіиз, іперіив ййісеп.
2) <2иі Ісрібае ГаЬеІІаз паггаге атаі. По-
гудитъ, сапеге (ііІіЬив. Ь) Ьерігіе ГаЬеІІаз
паггаге. Погудка, сапіив. 3) босі; Гасеіе,
уосозе, Іеріба бісіа. Погудошньій, ѵіоііпж.
ПОГУЛИВАЮ, йраііагі воіеге ѵеі раи-
Іиіипі враііагі, атЬиІагі. 2) Іпіегііит еѵа-
8агі, поп Іетрегаге зіЬі, іпеЬгіагі. Погу-
лять, походить, согрив а8і1аге, пюѵегі
«ІеатЬиІапіІо, ве ехегсеге; согрив Іеѵі 8е-
8Іаііопе а8і!аге.
ПОДАВАНІЕ, поданіе. Паііо. Подаваю,
см. подаю.
ПОДАВЛЕНІЕ. Ргеззіо; виПосаІіо. По-
давливаю, тоііісе ргетеге; ргетеге эо-
Іеге. Быть подавлеиу, побиту каменьемъ,
оррпті вахів. Подавить вередъ, иісив рге-
теге воіеге. _ Подавляю, сопсиісаге,
ргосиісаге, бесиісаге, ргоіегеге. 2) Тоі-
Іеге, орргітеге. Пороки подавляютъ до-
бродѣтели, ѵіііа ѵігіиіет орргітипі. По-
давляюсь и подавливаюсь, зийосап. Онъ
подавился костью, ов, зріпа іп ГапсіЬиз
Ьаевіі.
ПОДАГРА. Ро<1а8га, ро<іа8гж. Стра-
дать подагрою, ех ребіЬиз ІаЬогаге. По-
лучить подагру, ребит боІогіЬиз айісі.
Быть сильно мучнму подагрою, тахітів
роба^гге ДоІогіЬив сгисіагі. Подагрикъ,
робаегісиз. Подагрическій, роба8гісиз,
роба8говиз, роба8гге боіогіііиз сгисіаіиз,
айесіиз, ІаЬогапв.
ПОДАЛБЛИВАЮ. Рапіиіит са-Іаге,
зсаіреге; саеіаге воіеге.
ПОДАННЫЙ. Паіив, оЫаІиз, Ігабііиз,
рггеЬііив, ехЬіЬіІиз. Поданное прошеніе,
ІіЬеІІиз іибісі ііаіиз. Карета подана, гііеба
ргоѵесіа еві.
ПОДАРЕНІЕ, Попаііо, соибоиаііо, Іаг-
8і1іо. Подаренный, допаіив, ііопо даіив.
Подаренье, подареньице, бопппі, типив,
типиясиіипі. Это ваше подаренье, Іишп
еві доппт; Ьас ге а 1е сіопаіив випі. По-
дарить, йопагс, йопо йаге. Онъ подарилъ
мнѣ прекрасную лошадь, допаѵіі піе ехі-
лііо ецпо.
ПОДАРОКЪ. Бопипі, піипив. П. въ
день рожденія, бопит паіаііііпт. П. въ
въ новый годъ, вігепа. Сдѣлать п., аіісиі
аііщіііі Йопаге; аіідиепі <1опо или аіідиа
ге (Іопаге; аіісиі Йоппт йаге, ітрегіігі;
аіісиі типив <1аге. Принесть подарокъ,
типп.з Гегге, аГГегге, «ІеГегге. Подаро-
чекъ. типивсиіит, типив Іеѵіііепве.
ПОДАТЕЛЬ. Паіог, бопаіог, 1аг8і1ог.
2) П. письма, диі регГегі, гебіііі Ііііегаз.
П. подарка, диі айегі или аііпііі типега.
Подательница, аисіог, рагепз. 3) Оий
регГегі, ге<1<1і1; пипііа.
ПОДАТЛИВО. Соттобе, Гасііе. По-
датливость, податность, ІіЬегаІіІаз, Ьепі“-
пііаз, шипіГісепІіа. Податливый, подат-
ливъ, податный, податенъ, Гасіііз, Гасііі-
Ьиз тогіЬиз; диі Гасііе себіі. сопсебіі.
191
под
под
192
Онъ ве упрямъ, во податливый человѣкъ,
поп еві сопіигпах, вей Гасііів. 2) ІлЬегаІіе,
Ьепі^ипв, типі/ісов. 3) Гасііів, соттоЭив.
Податная работа, орие Гасііе, соттойит.
ПОДАТНЫЙ. ТгіЬпіі, ѵесІІ{.'а1І8. По-
дать, ѵесіі§аі, ІгіЬиіит (съ имѣнія); рог-
іогішп (съ товаровъ), опега (налоги),
всгіріига (съ пасбищъ), йесшпж, ѵісевіта
(смотря по доли); Платить подати, ігі-
Ьиіа Гасеге, сопГегге, ѵесід>а1іа репйеге,
репвііаге. Возложить п., ІгіЬиіит ітро-
пеге, іп)пп§еге (объ лицахъ и вещахъ);
ІгіЬиіит іпгіісеге (объ лицахъ). Требо-
вать подати, ехі^еге ѵесіі^аііа. Освобо-
дить отъ подати, гетіііеге или йітіііеге
аіісиі ѵесіі^аііа; а ІгіЬпііе аіідиет ѵіпйі-
саге, ІіЬегаге ІгіЬиіів. Просить объ умень-
шеніи подати, таёпііийіпет опегит йе-
ргесагі арий аіідиет. Быть обложену
податью, ѵесіі^аіет евве. Быть свободву
отъ взноса подати, іттипет евве ІгіЬп-
іогит.
ПОДАЧА. Юаііо, роггесііо, виррейііа-
ііо, ігайіііо, ехЫЬіііо. 2) СіЬив, Гегсиіит,
тіввпв, диет Ьегив іпйісапйо Ьепеѵоіеп-
ііат йаі Гатиіо. Подаю, йаге, ігайеге, ех-
ЬіЬеге, оіГегге, ргжЬеге. Подать Сенату
на разсмотрѣніе, соёпіііопет Зеиаіиі йе-
Гегге. П. назадъ, геігаЬеге сиггпт. П.
кому воды, аіісиі йаге, ргжЬеге адиат.
Под. милостиню, віірет его§аге, Іаг^ігі.
П. помощь, аіісиі аихіііаге, аіісиі аихі-
Ііит Гегге; аіідиет )пѵаге (съ приб. сл.
аихіііо). П. отраду, воіаііит ргжЬеге,
Гегге, аГГегге, воіаііо евве. П. причину,
поводъ, Іосит йаге или арегіге аіісиі геі;
саиват ргжЬеге или оссавіопет аЙегге
аіісиі геі. Онъ дурной примѣръ подаетъ
ученикамъ, ргаѵит ехетріит соийівсі-
риіів ргжЬеі. Подать протеніе, дийісі
йаге ІіЬеІІит. Подаюсь, аЬіге, йівсейеге,
тоѵегі, рготоѵегі. 2) Во что, іпёгейі,
йевсепйеге. Свая подается въ землю, ра-
Іпв іп іеггат аіііив йевсепйіі, аіііпв іп іег-
гат йёііпг. 3) 8е тоѵеге, соттоѵеге,
сейеге. 5) Гіпйі, йіСйпйі. 6) Р. т. сейеге,
сопвепііге аііспі или сит аіідио. У порно
стоялъ въ своемъ намѣреніи, но теперь
подается, оЬвііпаіе іп вепіепііа виа віеііі,.
пиис ѵего сейеге іпсіріі. 7) Пагі. Явки о
бѣглыхъ подаются въ полицію, ііііегж йе
регведиепйів Ги{рііѵів йапіиг сигіж йівсі-
рііпж риЫісж. Подаяніе, йаііо, ргжЬіііо,.
виррейііаііо. 8) 8іірв (§. віірів). Питаться
мірскимъ подаяніемъ, ѵіѵеге йе Ьепеіісіо
аііогиш или еіеетовупів.
ПОДБАВКА. Аййііит, афесіит. Под-
бавленный, аййііив, ай)есіив. Подбавли-
ваніе, ай)есііо. Подбавляю и подбавли-
ваю, аййеге, айрсеге, ай|ип§еге, виЬ]оп-
§еге, сотріеге, ехріеге.
ПОДБАГОРЩИКЪ. Рівсаіогів іп Яиѵіо
ЛѴоІ^ж рівсагіат ехегсепіів ай]иіог, сіуив
еві Ьів йіе геііа еі паевая іпзрісеге іпйедио
рівсев, диі іпігагипі, ехітеге.
ПОДБАГРЕННИКЪ. Натив Іоп^іог,
дио Согасі Оигаівку рівсагіат ехегсепіев.
иіипіиг.
ПОДБАЛТЫВАЮ. Айтівсеге, ітті-
всеге, регтівсеге, іттіііеге. Подбалты-
вать муки, Гагіпат ітшіесеге.
ПОДБИВАНІЕ, при подбиваніи платья-
Іп типіепйа іпіив ѵевіе; іп аввиепйо аіі-
диій ѵевіі. Подбиваю, іпйисеге, оЬйпсеге,
ѵевііге, виГйёеге. Подбить потолокъ хол-
стомъ, іесіит ііпіео оЬйисеге. П. сапоги,
сгерійав сіаѵісиіів виГб^еге. П. платье
мѣхомъ, ѵевіі реііет аввиеге. 2) АЬ іто
аіідиій айі^еге, а^еге. Подбить клинъ,
сипеит аЬ іто а^еге. Подбить глаза,
ви"ІНаге. Судно подбило подъ мостъ, па-
ѵі^іит ѵі адиагит виЬ ропіет Іаіит, іт-
риівит еві. 3) V. рІеЬ регтоѵеге, сот-
тоѵеге, іпвіітиіаге, іпяіі^аге, ехасиеге.
193
ПОД
под
194
Овъ его подбилъ къ этому предпріятію,
іііе еі іаіе сопаіит іп]есіі. Подбиваюсь,
іп Юсит зе іпіегге. 4) Р. т- зе іпзіпиаге
арий аіідиет сопагі, дижгеге. Подбивка,
оЬйисІіо. 5) Раппив, дио аіідиій о исі-
Іиг. На потолкѣ холшовая подбивка, Іес
*ит Ііпіео езі оЬйисіит.
ПОДБИРАНІЕ. І есііо, соііесііо. _)При
Подбираніи платья, * 8иссіпёе1>а-
іиг.З) Оижвіііо геі «ітіІНиДіпет сит аііега
ЬаЬепІів. Подбираю, іоііеге, 1еёеге, соіііёе-
ге. Подобрать разсыпанныя деньги, пит-
пюз зрагзов соіііёеге. II. оставшіеся ко-
'Осы, врісаз 1еёеге; вресііеёіит Гасеге. 4)
>иссіпёеге. Платье волочится по землѣ,
юдберите его, тевіів ііиті сітсптігаііііиг,
о11і°е еат. Подобрать платье, которое
олочится, йійіиепіет ѵекіет соі1іёеге.
Іод. висячіе волосы, репйиіов саріііов іп
ігйіпет гейіёеге. 5) (іижгеге гет, еіті-
іііибіпет сит аііега ЬаЬепІет. Подо-
брать лошадь подъ стать другой, дижгеге
аііегит едиит ез'изйет таспііийіпія. 6)
Еійе пиііа Іийеге, іп іийо (аііасіів иіі, йо-
1о8 айЬіЬеге. Подбираюсь, «иссіпёі, ѵезіет
со11іёеге. 7) Аіідиет йесіреге; аіісиі
аіідиій регвиагіеге сопагі, ѵеііе. 8) Ай
Ііпет или ай ехііит ѵепіге; ай ехііит ай-
йисі. Запасъ подбирается, реппв Ьгеѵі
сопвитеіиг.
ПОДБИТІЕ. См. Подбиваніе. Подби-
тый , зиЬвиІиэ.
ПОДБЛЮДНИКЪ. ЮізсиБ, іп <^ио са-
Ііппз ропііиг. Подблюдный, диой зиЬ ра-
іеііа орегіа ропііиг. Подблюдныя пѣсни,
ёепиз оЫесІатеиіі Ко88І8 ргоргіит, Чиой
а Гевіо Лаііѵііаііа Сйгівіі ивдие ай Ерірііа-
піат йигаі; иии8ЧиІ8Чие е сігсиіо виЬ
орегіа раіеііа роиі1 гею 6ІЬІ ргоргі
дио Гасіо сопѵепіеиііз саиіііепж ѵегзиз
сатіиг, раіеііа диаіііиг еі гев ехітііиг,
«Ют рго агёитепІо 8ІгорЬ<е сапіи Гизж I
сопіесіаге віийепі, иігпт Ьотіпіз оріаішп
еѵепіит ііаѣііигит віі, ап поп.
ПОДБОЙ. Раипив зиЬзиІив.
ПОДБОЙКА. Рагѵит согпи, дио иіип-
іиг виіогев іп «и(Тіёспйі5 сіаѵісиіів саііёа-
гіЬиз. 2) Сепив Ьісогпіз іпсийів. 3) Аз-
вегсиіиз аЬ іто геі впПіхив.
ПОДБОЙНЫЙ, подбойные гвозди. СІа-
ѵісиіі саі^агев. Подбойщикъ, диі сгерійа®
сіаѵіспіів зиііірі.
ПОДБОРА. Еииев, диі геіів тагёіпі
аййипіиг.
ПОДБОРКА, Аввегсиіиз, [диі іп Іосит
геі ѵасиит іийёіІпг.
ПОДБОРНЫЙ. Сотровііив; айвсііив.
Подборныя карты, всійж Саівае, айвсііж.
ПОДБОРОДОКЪ, подбородочекъ. Меп-
Іит. Отвислой подбородокъ, раісаг.
ПОДБОРЩИКЪ. Оиі гет геі млм ай
гет ассотойаі; диі гет геі айаріаі. Под-
боръ, Іесііо, соііесііо (зрісагит). 2) Оиж-
8ІІіо геі вітііііпйіпет спт аііега ЬаЬепііз.
3) 8сійж айвсіію. 4) Саісеі ровііса рагв е
8еётепІІ8 согіі. 5) Регѵегва іпіегргеіаііо
1еёит. 6) См. Подборка.
ПОДБОЧЕНИВАЮСЬ. Согрпз апааіит
ехЫЬеге. Ходить подбоченившись, зиЬ-
піхі8 аііа ее інГегге.
ПОДБРАСЫВАНІЕ. Йпіцесііо. Под-
брасываю, виЬрсеге. 2) І’го]ісеге, ]асеге
ргоріив ай аіідиет. Подбрасываюсь, 8е
8иЬ]ісеге. 3) Ай аіідпет ассиггеге.
ПОДБРЕЖІЕ. (81.) РІапит, огж или
ііііогі ргохітит.
ПОДБРИВАНІЕ, подбритіе, бороды.
ВагЬа раиіиіит аЬгаза. Подбриваю, Ьаг-
Ьат раиіиіит, тойісо аЬгайеге. 2) Р. т.
«иггіреге, аѵегіеге, виЫгаЬеге.
ПОДБРОШЕННЫЙ. 8иЬ]есІи8.
ПОДБРЮШИНА. Аіѵив, ѵеиіег, Ьуро-
ёавІегіит. Подбрюшникъ, ѵепігаіе, сіп-.
6иіа.
195
ПОД
под
196.
ПОДБѢГАШЕ, подбѣгивапіе, можно
выр. гл. Подбѣгаю, виЬіге. Подбѣжать
отъ дождя подъ кровлю, диаегеге виЬ
іесіо ітЬгів вийі^іит. 2) Ассиггеге. 4) Р.
т. ее іпвіииаге арий аіідиет или іп аііси-
]и8 апітит сопагі. Подбѣжаніе, см. под-
бѣганіе.
ПОД БѢЛЕНІЕ, подбѣливапіе, под-
бѣлка. Тгиііівваііо, гаііо, Ьопііав езивтойі
орегів. Подбѣливаю, йеаІЬаге, аІЬо іпйи-
сеге.
ПОДБѢЛѢ. См. Мать и Мачцха.
ПОДВАЛЕННЫЙ. Ѵоіиіив виЫег. Под-
валиваю, ѵоіѵеге виЫѳг. Подваливаюсь,
ѵоіѵі впЬіег; ве виЬрсеге.
ПОДВАЛЪ. Віюіа, іпГегіогі ;ейіит раг-
іі іпвегіа, иЬі аввегѵаіиг ѵагіі ^епегів ре-
Ш16 еі ѵава, сеііа вісса.
ПОДВЕДЕННЫЙ. Аййисіив; айтоіив.
2) АПаіив, аііі^аіив, сііаіив. Подведенный
къ этому дѣлу закопъ пе приличенъ, Іех
сііаіа ай гет поп диайгаі.
ПОДВЕРГАЮ. виЬрсеге, виЬтіііеге.
2) Ітрегіо вио виЬрсеге, виЬ виат йіііо-
пет или іп йіііопепі 8иат гебі^еге. Але-
ксандръ мнилъ весь свѣтъ подвергнуть
своей власти, Аіехапйег іп апітоі ЬаЬеЬаі
іоіит огЬет іѳггагит виЬ виат біііопет
гейі»еге. Подвергать опасности жпзпь
свою, сариі вишп или ве регісиіо оП’сггс;
ѵііае регісиіит айіге; ѵііае пиііат гаііопет
ЬаЬеге. Подвер. себя условію, оЫаіа ос-
савіопе иіі; а сопйіііопе поп Ги^еге; сои-
йіііопет ассіреге. П. себя операціи, рег-
тіііеге тебісо сигаііопет, диае всаіреііпт
Йевібегаі. Подвергаюсь, аіісиі ве виЬтіі-
іеге, ве йейеге; аіісідив ітрегіо ве виЬр-
сеге. Подвергнуться наказанію, рсепат
виЬіге; рсепат ведпі. П. законамъ, 1е§і-
Ьив ее виЬрсеге. Подверженіе, виЬрюііо.
Подверженный, виіуесіив, ітрегіо аііси-
рів виЬ]есіив, аіісідив йіііопів Гасіив. Под-
верженные народы, рориіі аіісідив ітре-
гіо 8иЬ]есіі; ргіпсірів или сіѵііаіів ітрегіо
виЬ^есіі (подчиненные). Тѣло подвер-
женное болѣзнямъ, согрив ай тогЬов рго-
сііѵе. Старость, подверженная долговре-
меннымъ болѣзнямъ, Іоп^ів тогЬів вепес-
Іи8 виЦіесіа. Подвер. болѣзни, тогЬо оЬ-
похіив. П. ненависти, іпѵійіае виЬіесіив.
Подверженный всѣмъ ударамъ, виЬ]есіи$
ай отпев ісінв.
ПОДВЕРТКА. Оиой впрропііиг, виЬр-
сііиг, виЬбііиг. 2) Рапиив, дио гивіісі виЬ-
іег ІіЬіаІіа іпйисеийа сгив оЬѵоІѵеге во-
Іепі. Подвертываніе, виЬ]есііо, вирровіііо.
Подвертываю, виЬрсеге, вирропеге, виЬ-
Йеге. Подвернуть подъ столъ свитокъ
бумаги, сопѵоіиіат сЬагіат виЬ теиват
виЬрсеге. 3) виЬрсеге, вирропеге, виЬ-
йеге. Сколько опъ пи остороженъ былъ,
но купецъ успѣлъ подвернуть худой то-
варъ, диатѵів іюню саиіив ргоѵійивдие
Гиегіі, тегсаіог іатеп ітргоЬат тегсет
всііе соттойедие вирровиіі. Подверты-
ваюсь, Йеѵепіге виЬ аіідиій. Хотѣлъ пе-1.
ребѣжать черезъ дорогу и подвернулся
подъ карету, ѵіат Ігапвѵегват регсиггеге
со&ііаЬаі еі впЬ гЬейат Іаіив еві, йеѵепіі.
4) Ѵевііёіо іаііі. Нога у него подверну-
лась и онъ упалъ, рейе Іарвив, ѵевіі^іо
Гаівив сесійіі. 5) 8е іпвіпиаге арий аіідиет
сопагі.
ПОДВЕСЕЛИТЬ. Пеіесіаге, оЫесіаге,
Ьііагаге, Ьііагііаіе ітріеге, ехЬйагаге,
Ьііагет геййеге. Под. бесѣду, сопѵіѵав
ехЫІагаге. Подвеселнться, ве оЫесіаге.
Мы изрядно въ гостяхъ подвеселились,
арий (аіідиет) соенапіев ѵаійе пов оЫесіа-
ѵітив. Подвесель, іетроге Ьііагііаіів,
оЫесіаііопів.
ПОДВЕСТИ. См. Подводить.
ПОДВИВАНІЕ, чрезъ подвиваніе во-
198
ПОД
197
-осъ. СаріІІов іп огЬев пойаийо. Подви-
ваю, ѵоіѵепіеш вирропеге. 2) Подвивать
волосы, саріНоз іп огЬез пойаге; спераге.
Подвивка, волосъ слаба, саріШ та е іп
огЬев пойаіі, таіе сгівраіі вппі.
ПОДВИГАНІЕ. Айтоііо. айргортчиа-
Ііо. Подвигаю, айтоѵеге, рготоѵеге,
ргоріив тоѵеге. Подвиньте столъ сюда,
Ьис ргошоѵе тепват. Подвинуть кон
нипѵ, ечиііеа іттіііеге. И- войско, со-
ріав айтоѵеге. Н- войско въ боевомъ по-
рядкѣ, асіет іпвігисіат айтоѵеге. 2) 81.,
тоѵеге, соттоѵеге, ехсііаге, іпсііаге, іт-
реііеге. Соперникъ мой пронырствами
воими подвигъ противъ меня даже дер-
щихъ яою сторону, айѵегвагіив теив
аіа агіе или піасіііпів іпсііаѵіі сопіга те
еііат еое, чиі теів геѣия ГаѵеЬапІ, еіийе-
Ьапі. Подвигнуть кого награжденіемъ къ
трудамъ, ргоровііа тегсейе аіічиет ехсі-
іаге ай іпсіи.чігіат іп ге ропепйат. П. къ
сожалѣнію, аіісціив тівегісогйіат сотто-
ѵеге; аіічиет ай тіеегісогйіат аййисеге;
аіісиуив тівегісогйіат ехсііаге. Подви-
гнулъ начальника на гнѣвъ, апітит ргае-
Гесіі ехаврегаѵіі. Подвигаюсь, ргосейеге,
рго^гейі, арргоріпчиаге, ргоре ассейеге.
Часть войска подвинулась къ осажден-
ному городу, рагв соріагит аййисіа еві ай
игѣет оЬвевват. Свѣжія войска всё по-
двигаются, гесепіев зиЬіпйе зиссейшіі
тііііеб. Подвигнуться къ сожалѣнію, аіі-
сціиз тівегісогйіа соттоѵеіиг, аПсиуиз
тівегісогйіа ехсііаіиг. Подвигся иа гнѣвъ,
ехаерегаіив еві, іга аіісиі тоіа, соттоіа
еві. — Подвигиваніе, можно выр. гл. По-
двигиваю, раиіиіит, Іеѵііег тоѵеге; то-
ѵеге воіеге. Подвигиваюсь, раиіиіит то-
ѵеп; тоѵегі воіеге. Подвигнутый, (ветеі)
тоіив, соттоіив.
подвигоположникъ. Сег1аюіппю
‘ег’ тоа«а‘ог; а^поІЬеіа; сегіатіпіз
ПОД
та^івіег, ЬгаЬепіа. 2) АцопоіЬеІа, Ьжс ѵох
ргаесірие 8а1ѵаіогі ІгіЬиііиг.
ПОДВИГЪ. -Ѵіоіив, тоііо. 2) Ри^па,
Йітісаііо, сегіатеп; ргаесіагит Гасіпи.?.
Подвиги въ добродѣтели, ѵігіиіит или
ай ѵігіиіев ргоегеввіо. Геройскіе, воен-
ные подвиги, Гогііа, ЬеІІіса Гасіпога. Въ
этой книгѣ описаны подвиги древнихъ
героевъ, іп Ііос ІіЬго ѵеіегит Ііегоит іог-
ііа Гасіа йевсгіріа зипі. 3) Ехегсііаііо сог-
рогів, сегіаііо аіЫеііса, чиа!уі5 сегіаііо.
Подвижникъ, сегіаіог, аіЫеІа. 4) Ри^па-
іог, ЬеІІаІог, ргори^паіог. Подвижница,
Чиае сегіаі. Подвижность, тоЬПіІав. По-
движный, тоЬііія. Планеты суть подвиж-
ныя звѣзды, ріапейе випі віеіі® тоЫІея,
еггаиіев. Подвижный праздникъ, Гевіит
поп віаіит. П. постъ, уеуипіит поп чио-
ѵів аипо еипйет йіегит питегшп ІіаЬепв.
Подвизаніе, тоііо, тоіпв, сегіатеп, сег-
іаііо. Подвизаю, тоѵеге, соттоѵеге;
р. т. іпчиіеіаге, ІигЬаге, а^Наге; ргаесі-
рііаге, йеіигЬаге. 5) Регтоѵеге, сотто-
ѵеге, ехсііаге, 5Ііти1аге,іпзІі§аге; Ьогіагі,
айЬогіагі,топеге, айтопеге. Подвизаюсь,
ее тоѵеге, ее соттоѵеге, тоѵегі, сотто-
ѵегі, ІаЬеГасіагі, еѵеііі виів вейіЬиз. 6) Сег-
іатеп іиіге, сегіаге, сопіеийеге, ри^паге,
Йітісаге. Р. т. Подвизаться противъ
страстей, сирійііаіѳв Ггап^еге; гезропзаге
сирійіпіЬиз. Подвизаться подвигомъ до-
брымъ, риісйгит, Ьопевіит сегіатеп сег-
іаге ; (геврісіі поп зоіит ѵііж, вей тахіте
типегів йесигяит}. 7) 8е ехегсеге или
ехегсегі іп аіічиа ге; геі віийеге, орегат
йаге. Подвизаться въ добродѣтели, ѵіг-
іиіі віийеге, орегат йаге. Подвинутый,
тоіие, рготоіие.
ПОДВЛАСТІЕ, подвластность. Еа соп-
Йіііо, чиа аііі виЬуесіі витив. Подвластный,
подвластенъ, виЬуесІив, аіісиуив ітрегіо
виЬуесіиз; чиі виЬ агѣіігіо аііегіив еві.
499	ПОД
ПОД
200
Счастію все подвластно, Гогіипа іп отпі
ге «Іотіпаіиг.
ПОДВЛЕКАЮ, подволакиваю. Тга-
Ьеге виЬ аіідиій, виЬрсеге.
ПОДВОДА. Йитепіогит виЬвібіит.
Взять подводу, гесетов едиов уип^его
сиггпі. Дать кому подводу, аіідиет ге-
сепІіЬив іитепіів ]иѵаге. 2) ѴеЬісиІит.
Запасъ изъ деревни привезли ко мнѣ па
десяти подводахъ, отпітобив репив е
ргжбіо <1есет ѵеЬісиІів тіЫ абѵесіив еві.
Подводный, ай виЬвійіит уитепіогит рѳг-
Ііпопв.
ПОДВОДНЫЙ КАМЕНЬ, Всориіиз.
Наѣхать на под. к., толкнуться о подвод-
ный камень, іп всориіит іпсйіоге, ай всо-
риіияі а11ійі;всори1птоЯепйеге (иносказ.).
ПОДВОДЧИКЪ. Вегѵив ай сиггит ри-
Ьіісит; аигі^а ѵегейагіив. 2) Сопсііаіог,
іпзіітиіаіог, диі йівсогбіапі сопсііаі, сот-
тоѵеі.
ПОДВОДЪ. Сіапйезііпа іпѵосііо.
ПОДВОЕ. Віпі.
ПОДВОЖУ. Аййисеге. Подвести ло-
шадь (какъ дѣлаютъ слуги), аіісиі едишп
айтоѵсге. Войска подвести подъ самый
городъ, ехегсііит айтоѵеге виЬ ірва иг-
Ьія тсепіа. Подвесть подъ гнѣвъ, ігге аіі-
сціив оЬрсеге, виЬрсеге. Подвести спо-
собъ сужденія подъ извѣстныя правила,
ушіісапйі гаііопет гейі^огс ай сегіав'ргав-
серіогит Гогтав. Под. подъ ненависть
гражданъ, ойіів сіѵіит виЬрсеге. 2) СІат
Диссгс, іпігойисеге. Слуга подвелъ во-
ровъ, Гатиіив сІат Гигев <1ихіІ. 3) 8иЬ-
тіііеге, виЬрсеге. Подвести новыя брев-
иа подъ стѣну, поѵа іі(ріа тиго виЬтіІ-
Іеге. II. подъ деревянный домъ каменное
основаніе, Ііцпео ачіійсіо Іарібеа Гипйа-
тепіа зиЬтіИеге. Подводить зеркальныя
стекла, ѵііга зресиіагіа ЬгасІеА Іе^еге. 4)
Ітііапйо ейіп^егс. Подвести простой
хрусталь подъ яхонтъ, ѵііго соіогст гц-
Ьіпі ітрогііге.
ПОДВОЖУ. АйѵеЬеге, яиЬѵеЬеге, вир-
рогіаге, айрогіаге. Еще не подвезли изъ
деревень овса, аѵопа попйит о ргжйіів
айѵесіа еві. 2) Подвезть кого къ дому,
аіідиет ргохіте йотит айѵеЬеге. Под-
возный, айѵесіив, айрогіаіив. II. хлѣбъ,
Ггитепіит аіірогіаіит. Подвозъ, виЬ-
ѵесііо, виЬѵесІив, айѵесііо, айрогіаііо.
Нодв. хлѣба, виЬѵесІіо Ггшпепіі. П. про-
віанта, виЬѵесІив соттеаіиит.
ПОДВОЙ. (81.) Ровіія.
ПОДВОЛОКА. Есепііе; §гапагіит. Под-
волочный, ай Г. §. регііпепв.
ПОДВОРАЧИВАЮ. -АЬ іто, аЬ іта
рагіе ѵегіеге.
ПОДВОРНОЕ. ТгіЬиІит іп віп^иіав
а?«1ев ітровііит. 2) Ргеііит тапвіопів
вІаЬиІагіо регвоіѵошішп. 3) НаЬіІаІіо, Ьо-
вріііит.
ПОДВОРОТНЯ. Аввег, диі виЫив рог-
Іав Іосаіиг.
ПОДВОРЬЕ. Юеѵегвогіит, соттогап-
<1І «Іеѵегвогіит. 2) ЛИШсіит іп аііа игЬе
аіісиі топавіегіо ргоргіит.
ПОДВОХЪ. Сопясіепііа, сопвіііит сіап-
сіевііпит. Воры закрались ночью, но это
не безъ подвоху отъ домашнихъ, Гпгез
сіашіевііпо йотііш іпігагипі, веб Ьос іп-
всіів Дотевіісів йегі поп роіиіі.
ПОДВОЩИКЪ, фиі аіідиет, аіідиій
абѵеЬіІ, виЬѵеЬіІ.
ПОДВЫШАЮ. Раиіиіит Іоіісго, аі-
Іоііеге. Подвышеніе, виЫаІіо. Подвы-
шенный, ехсііаіив.
ПОДВѢВАТЬ. См. Поддувать.
ПОД ВѢНЕЧНОЕ ПЛАТЬЕ. Ѵевіів
пирііаіів.
ПОДВѢСКА, подвѣсь. Мо«1ісі ргеііі
рогата, диа- аіісиі геі огпатопіі саива
201	ПОД
ПОД	202
аррѳп<1ііиг. Подвѣшиваю, аррепбеге ак-
чиі<1 аіідиа ге. Подвѣшенный, аррепвие.
ПОДВЯЗАНІЕ, подвязываніе. 8иЫір;а-
Гю. 2) ЕиІІига, еивіеиіаііо. Подвязи,
ре^ша, ІаЬиІаІит. Подвязка, подвязочка,
рогівсеііе, Гаксіа ІіЬіаІів. Привязать под-
вязки, сігситІіеаге регівсеМея. Подвя-
зываю, подвязую, Вгтііег ІЦ?аге, а<11і;;аго.
Подвязать чулки, ІіЬіаІіа абіі^аге. П. во-
[ лосы, сотая по<1о согеге, саріііоя іп по-
I йит соііі^еге. 3) Реета айб^еге. Подвя-
зываюсь, подвязуюсь, яиссіпйі, соПц-ете
ѵовіет.
ПОДГАЛСТУЧНИКЪ. Іпіегіие Госаіо.
ПОДГВАЗЖИВАНІЕ. ЕхасегЬаІІО. Под-
гвазживаю, Гасее виЬрсеге. Ояъ и такъ
сдѣлалъ мнѣ строгой выговоръ, а вы еще
подгвазживаете, ]ат ірве ваіів ^гаѵііег те
тііирѳгаѵіі, Іи ѵего оііат Гасев виЬрсів.
ПОДГИБАЮ, сидѣть подогнувши но-
ги. 8е<1еге сгигіЬия (Іссияяаііт рояііів.
3) КеЯесІеге, геріісаге. Прежде должно
' подогнуть, а потомъ рубить рубецъ, ап-
! Іеа герІісап<1ит еі Іит таг{>іпап<1ит еві.
3) Соііі^еге. Подогни подолъ, онъ та-
тится, соіііце ѵевіів віпит, Ьиті ігаЬііиг.
Подгибаюсь, виѣгероге, ве іпГегге впЬ;
геріісагі, геЯесІі. Колѣна подгибаются,
йепиа Іаѣапі. Подогнутый, геЯехив, ге-
ріісаіив; бесиеваііт ровііив.
ПОДГЛАВІЕ. Риіѵіпив. Подглавница,
сегѵісаі; риіѵіпив сарііів.
ПОДГЛАДЫВАНІЕ, можно выр. гл
 Подгладываю, аЬ іто гобеге,аЬгодеге,
Г ,1ого<1сге- Подглоданный, аЬ Іто товиз,
’ аЬгобия.	’
ПОДГЛАЗЬЕ. І.осив бергеяяіог виЬ-
Зесіиз осиіів.
ПОДГЛЯДЧИКЪ, подглядчица Оиі
Чиав вресиіаіиг, оЬяегѵаІ. Полг. •
аосиріищ, саріаііо. П^яГ"4™”’
сиіагі, оЬвегѵагс Онъ Дываю, вре-
ЧгстГш/ ОВЪТОЛЬК°« Дѣлаетъ,
что подглядываетъ, піЫІ аііпб, диат вре-
спіаіпг.
ПОДГНИВАНІЕ, можно выр. гл. Под-
гниваю, аЬ іто рпігеясеге, риігейегі, сог-
гитрі. Корень у дерева подгнилъ, габіх
агЬогів рпігеіасіа еві.
ПОДГНѢТА, подгнѣтка м подгнѣтъ.
Катепіпш, аяяиіж, диае виідісіипіиг Іі^пів,
иі ео сіііив ассепбапіиг. Дрова сыры, на-
добно положить подъ нихъ болѣе под-
гнѣты , Іі^па Ьшпіба випі, орив еві ріигев
аввиіав іів виЬрсі. Ь) Іпсііатепішп. Под-
гяѣщаю, віссав аввиіав Іі^пів виЬрсеге, иі
ео сіііив ассешіі роввіпі. Подгнѣщеніе,
аввиіж Іі^пів виЬдісіепбя.
ПОДГОВАРИВАНІЕ- Іпсііаііо, іпвііва-
Ііо. Подговариваю, іпсііаге, іпеіі^аге, виЬ-
отаге, виЬрсеге, іпвіітиіаге, регреііеге;
асИисеге. Подговорили его обокрасть,
рогриівив еві а<1 Ъотіпет ехріІапДшп.
Подговоренный, іпвіі^аіив, іпсііаіив, яиЬ-
огпаіив, рогриівив. Подговорщикъ, іт-
риівог, іпвіітиіаіог, іпвіі^аіог, сопсііаіог.
ПОДГОЛОВОКЪ. Агсиіа Геггаіа сит
Ігапвѵегво орегсиіо, диж риіѵіпів сарііів
виЬропіІиг.
ПОДГОННЫЙ. А<і ресив ѵепеипйі
саива, асіит регііпепв. Подгонъ, респв
ѵепаіе. Подгоняю, а§еге, ітреііеге виЬ;
весшкіо Питіпс <1еті11еге. 2) А{-еге ра-
віит. Подогнать стадо къ рѣкѣ для пое-
нія, ресив адиаіит дисеге, а^еге.
ПОДГОРАЮ. АЬ іто игі, а<1игі. Под-
горѣлый, аЬ іто асіиеіив.
ПОДГОРІЕ. Еосив аб габіссв топіів;
іп іпііто топіе. 2) 81., ѵаіііе. Подгорный,
аб габісев топіів вііив; ѵаііів (ц. с.).
ПОДГОРЮНИТЬСЯ. СиЬіІо іппііі еі
со^НапІет вебого. Подгорюнивпшсь ду-
малъ я о друзьяхъ отдаленныхъ, спЬЙо
іппіхив іпіітов тіы гетоіов соЙІІаЬат.
ПОДГРЕБАНІЕ, можно выр. гл. Под-
8
203	ПОД
гребаю, ресііпе соіііееге, сопегеёаге, сог-
гайеге. Подгрести разроненное сѣно, йе-
Іаіит Гсепит ресііпе со11і$еге. Подг. съ
полу муку, Гагіиат воіо краткаго или йі-
Крогкат сопѵеггеге. Подгребенный, рес-
ііпе соііесіик.
ПОДГРАДІЕ (подгородье). 8иЪигЬіит.
Подградный (подгородный), виЬигЬапик,
ргоре игЬет кііик.
ПОДГУЛИВАЮ. Іиеѣгіагі; роіи саіе-
ксеге, айЬіЬеге ріик раціо. Когда подгу-
ляетъ, бываетъ навесели, какія тогда
разсказываетъ свои проказы! иЬі айЬіЫІ
ріик раиіо, ди® киа паггаі Гасіиога!
ПОДГУЩАЮ, бріккаге, сопкрівкаге.
Подгущеніе, кріккаііо. Подгущенный,
кріккаіик, сопкріккаіик.
ПОДДАВАЛЬЩИКЪ. Оиі го^аіи аііо-
гиш саіогет іп Ьаіпео аи^еѣ Поддаваніе,
аисіик саіогік.
.ПОДДАВКИ, поддачка. Сепик реси-
Ііаге Іикик йиойесіт ксгіріогит, ІгіЬиеик
ѵісіогіат еі йиогит соііикогит, диі ргіог
саісиіок кпок аііит рокі аііит Ігайійіі.
ПОДДАКИВАЛЬЩИКЪ. Аккепіаіог.
Поддакиваніе, аккепіаііо. Поддакиваю,
а^кепіагі.
ПОДДАЛБЛИВАНІЕ, можно выр. гл.
Поддалбливаю, аЬ іто саѵаге, ехсаѵаге.
ПОДДАНІЕ. См. Поддаваніе.
ПОДДАНИЧЕСКИ. ІІІ йесеі киѣйііит.
Поддайическій, киѣйііо соиѵеиіепк, соп-
кеп|апеик. Подданный, киЬйіІик, аіісиі
виЪІесіив, рагепк (относительно началь-
ства). Подданная, киЬйіІа, аіісиі киЬ)есІа.
Пещись о благѣ подданныхъ, киЬйіІогит
соішнойіз ргокрісеге. Поддапнѣйшіц, все-
подданнѣйшій, аййісііккітик, кіийіокіккі-
тцк. — Подданство, кегѵііив, оЬейіеиііа.
Цтти въ подданство, а1іси)ик киѣйііит
Яегі; кіЫ ]ик іпйіёеп® сопсейі раіі. Под-
датень, виЬйіІив. Быть у кого въ под-
ПОД	204
давствѣ, аіісиі кегѵіге (так. въ порабо-
щеніи).
ПОДДАЧА. Аисіик саіогік іп Ьаіпео.
Поддаю, киЬрсеге. 2) Аи^еге, подр. пару,
саіогет аи&еге. Ь) Наши стали ослабѣ-
вать, надобно поддать силы, покігі се-
йипі, іпсіріииі ѵігіЬик йеЬіШагі, гесепіі-
Ьик соріік аи&епйі кипі. 3) Сейеге соііи-
когі Іаігиисиіит, иі ріигек аиГеггі роккіпі.
Поддаюсь, ке киЬрсеге. 4) Ко іпйикігіа,
соикиііо сейеге. Онъ ему поддается,
чтобъ послѣ удобнѣе было еиу объ-
играть, сопкиііо сейіі соііикогі саісиіок, иі
рокіеа Гасіііик еит еіийеге роккіі.
ПОД ДВИГАНІЕ, пододвиганіе. 8иЬ-
)есІіо. Поддвигаю, пододвигаю, «иЬрсеге,
киЬтіІІеге. Полднигаюсь, пододвигаюсь,
ке киЬщіІІі раіі. Сундукъ высокъ, подъ
кровать не поддвигается, гіксик аіііог екі,
Іесіо ке киЬрсі поп раіііиг. Поддвинутый,
пододвинутый, киЬіесІик, киЬтіккик.
ПОДДЕРГАЙ. Ѵох рІеЬ. диі уекіет
Ьгеѵіогет §егеге коіеі.
ПОДДЕРГИВАНІЕ, можно выр. гл.
Поддергиваю, сііо, Гекііиапіег киЬрсеге.
2) Со11і{;еге. Поддергиваюсь, ѵекіет соі-
ііёеге.
ПОДДЕРЖАНІЕ. Гиііига, кикіеиіаііо.
Поддержанный, Гиііик, кикіепіаіик. Под-
держиваю, киІГиІсіге, іиісіге, кикіепіаге,
кіаіитіпаге. Поддержать что балками,
аіідиій ІгаЬіЬик іиісіге. 2) Р. ш. киЫеѵаге,
Іиѵаге, ай]'иѵаге аіідиет, айіитепіо екке
аіісиі; киЬкійіит, аихіііит Гегге аіісиі.
Онъ бы давно пропалъ, еслибъ не под-
держивали его покровители, )ат йийит
регііккеі, пікі Гаиіогек еі афитепіо Гиік-
кеиі. Поддерживать чью просьбу, ай аіі-
сціив ргесек киак айіип{»еге. Поддержи-
вать ученое званіе, м быть его какъ бы
попечителемъ, Ьопагиш Ііііогагищ рго-
Геккіопепі еі диакі Іиіеіат кикііпеге. Де-
ПОД
205
пина, между тѣмъ какъ поддерживаетъ
битву, упавши съ убитой подъ нимъзо
щади, чуть было ие попалъ въ пл
еслибъ первый легіонъ не подосп
помошь, Сгесіпа Дшп вивіепіаі асіеш,
Говво еЧио Деіарвив, сігсшпѵеп.еЬаІиг, ш
ргіша Іеро вѳ орровиіввеі. Поддержи-
ваюсь, вивіеиіагі, Гиісігі. Домъ его давн
бы разрушился, еслибъ по поддержи
вался подпорами, е^ Дошив рг.Дет соі-
Іарза еввеі, піві еввеі виЯиІІа. 3) Р. т.
виЫеѵагі.
ПОДДОБРОХОТАТЬ. Аіісиі аікр.иі
вітиіаііопе Гаѵогів <1аге.
ПОДДОЛБЛЕННЫЙ. АЬ іто саѵаіив,
ехсаѵаіив.
ПОДДОНОКЪ. Отпе, диоб іт® рагіі
или іііп<1о ѵаві вирропііиг. Поддонъ, сіг-
сиіив, диі виЬ Гиидо ѵаві ѵісет реііів ргае-
віаі.
ПОДДОРОЖНИКЪ. См. Подорожн.
ПОДДУВАНІЕ, можно выр. гл. Под-
дуваю, виГОаге. 2) Р. т. Гасев виѣрссге.
Онъ на меня и такъ сердитъ, а ты под-
дуваешь, ваіів ]аш ірве тіЬі ігаіив еві, іп
ѵего еі Гасев виЬрсів.
ПОДДУШИНА, толчокъ въ бокъ подъ
сердце, ісіив іп Іаіив. Дать поддушину,
а1іси|ив Іа1п8 Гойеге.
ПОДДЫМКИ, поддымье. Тетрпв, дио
сазае а^гіспіагшп саІеГасІапІиг.
ПОДДЬЯКЪ. Йиѣсапіог.
ПОДДѢВАНІЕ, можно выр. гл. Под-
дѣваю, виЬ]ісеге, виѣтіИеге, іпйиеге виЬ-
Іив. Поддѣньте подъ камзолъ і>уд>аііку,
такъ лучше не озябнете, виЬтіііе соіоѣіо
ІЬогасет еі ео тіиив ГгіееЬів. 2) Шсо
атёеге, Ягтаге. 3) Р. ш. сареге. Какъ
ЭТ° Сказалъ’ тотчасъ его поддѣли,
Ьос йіхП, віаііт саріив еб( 4} у кого
Гиг™ЛСи‘. 8иГГ1РеГ6’ аИсиІ или аЬ а1іФЮ
(„(о зиМисеге. У Иего ІІОДдѣлИ
ПОД	Ш
ночью нѣсколько денегъ, еі песій аіідпоі
пишші Гигіо виѣйисіі «ипі.
ПОДДѢЛАНІЕ, поддѣлываніе, можно
выр. гл. Поддѣланный, вирровііив, &иЬ-
Шіив. 2) АДиИегтив, Гаівпв. Поддѣлан-
ные перлы, таг^агіСае агіе еПісбе. Под-
дѣланная печать, ві^пшп адпііегіпиш.
Поддѣланныя деньги, адиііегіпа, Гаіва
топеіа. Поддѣланные товары, Гисовге
тегсев. Поддѣлываю, аддегс, виЫеге.
Поддѣлать ножки къ солонкѣ, виѣдеге
рейев ваііпо. 3) Ішііагі, ітііапбо еГбп^еге,
авытііаге, абиііегаге. Поддѣлывать день-
ги, товары, ресипіат, тегсеа адиііегаге.
Под. хрустали подъ дорогіе камни, ѵіігиш
оЬйдіапит Гасеге. Поддѣлываюсь, подо
что, ішііагі. і Поддѣлываться подъ чью
подпись, аіісідиз сЬіго&гарЬшп ішііагі. 4)
Къ кому, ріасеге; аіісиі ртаіібсагі, оіізо-
диі; аіісіуик ѵоіипіаіі оЬвесипдаге. У не-
го тяжелый правъ, къ нему никакъ под-
дѣлаться не можно, еві Ьошо діГбсіІів,
вІотасЬозив, пиііо то<1о еі ^гаіііісегів.
Поддѣльный, ааиііегіпив, Гаівпв. Под-
дѣльная монета, топеіа Гаіза. Поддѣль-
щикъ, айиііегаіог.
ПОДДѢТЫЙ, ѣиіиіщ виЫсг, зиѣтів-
вив, впЪдесІпз. 2) 8иЫив Ііато аЛіхив.
ПОДЕНКА. ЕрЬстега.
ПОДЕННИКЪ. ЕрЬетегів, Ліагіит;
сііигпа, огит. Поденно, диоімііс, іп Діев,
іп Ліев віп^иіов; ШсЬив віп^иіів. Поден-
ный, Шигпив. Поденная работа, ІаЬог 4і-
игпив; орив Ліигпит. 2) Поденная плата,
тегсев біигпа, тегсев тапиит орега
диювііа. Поденыцнкъ, тегсепагіпв; Ъото
тсгсейс сошіисіиві, орегагіив. Подснь-
щпца, тегсепагіа, тегсебе сошіпсіа.
ПОДЕРГАННЫЙ. Нис еі ІПис ігасіив,
ѵиівив, ѵеііісаіив. Подергиваніе, Ігасіпв,
ѵсііісаііо, ѵиівига. Подергиваю, Ъис еі
іііис ІгаЬеге, ѵеііеге, ѵеііісаге. Рыба по-
207	ПОД
под
208
дергиваетъ за уду, різсіз Ьатит ай зе
ііегит аіцие ііегит ігаЬіі. Его всюду
подергиваютъ, Ьото тіііііиг иЬідие; из-
диедиадие ай изит аіісиріз аіЦип^іІиг. 2)
Раиіиіит ІгаЬеге, ѵеііеге.
ПОДЕРЖАНІЕ, дать, взять книгу на
подержаніе. Аіісиі ІіЬгит йаге, зитсге
ІіЬгит ай іетриз. Подержанный, пои
поѵиз, ]ат ^езіаіиз, Деігііиз. Подержан-
ная шуба, реіііз пои поѵа, іат ріигіез {»е-
яіаіа. Подержать, раиіит, аіідиатйіи
іепеге. П. руки, аПси^из тапит раиіит,
аіідиапіізрег іепеге. П. жильцовъ, аіідиоі
іпдиіііпоз аіідиапіізрег ЬаЬеге, іеиеге.
Подержаться, аіідиій арргеЬеийоге, ргеп-
заге, ргеЬепзаге. 2) Регзіаге, регзізіеге.
Какъ подержуся, хорошую цѣну дадутъ
за лошадь, зі регзіііего, сегіо та^пит
ргеііит рго едио ассіріат. У него ничто
не подержится, отпіа еііипйіі, ргоіипйіі.
ПОДЕРНУТЬ. Тепиі сиіе оЬДисі. Тон-
кимъ льдомъ подернуло рѣку, Яиѵіиз іе-
пиі ^Іасіе іесіиз, оЬйисіиз езі. До тѣхъ
поръ варить надобно, пока подернетъ
пеикою, ео издие содиепйит езі, Йопес
аипипит іеииі сиіе іе^аіиг.
ПОДЕСТНО. Рег зсароз.
ПОДЕШЕВѢЛЫЙ. Ѵіііог Гасіиз. По-
дешевѣть, ѵіііогет йегі.
ПОДЖАРЕНІЕ, можно выр. гл. Под-
жаро иный, аіідиапіиіит, Іеѵііег аззаіиз,
Ггіхиз. Поджариваю, Іеѵііег аззаге, Ггі-
деге, іоггеге. Поджариваюсь, зирег сга-
ііспіа іоггегі. Поджарый, тасег, ёгасіііз,
ѵепіге сопсаѵо. Поджаристый, Іеѵііег іо-
іпз, Ггісіиз.
ПОДЖАТІЕ. Сотргеззиз; зиЬ]есііо.
Поджатый, поджатыя ноги, сгига аііе-
гит аііегі ігапзѵегвіт іпйисіа. Поджатыя
руки, ЬгасЬіа іп зресіет сгисіз іпіег зе
соттізза; ЬгасЬіа аІіегит зирег аііегит
ігап зѵегзіт розііа.
ПОДЖИВОТНИКЪ. Ѵох рІеЬ., ѵеп-
ігаіе. Ь) Ріа^а тапи ѵеиігі іііаіа.
ПОДЖИВОТЬЕ. ІпГегіога ѵепігіз Ьо-
тіпіз. Подживотный, диой іп іпГегіогі-
Ьиз ѵеиігіз Ьотіпіз ЬаЬеіиг.
ПОДЖИГА. Іпсііаііо. Поджигаемый,
аЬ іто ассепзиз, іпсепзиз. 2) .Жбіиапз,
Гегѵепз. 3) Р. т. іпзіі^аіиз, зіітиіаіиз,
іпсеизиз, іиЯаттаіиз. Поджигаю, аЬ іто
ассепйеге, іпсепйѳге, зиссепйеге; геі
ідпет айтоѵеге, виЬрсеге; іпЯаттаііо-
пет или і§пез іпіегге геі. Воры подо-
жгли домъ, Гигез йотиі і§пет зиЬ]есеге.
4) Р. т. Гасез виЬрсеге. Стоитъ только
поджечь его, тогда все можно изъ него
вывѣдать, ориз езі Ьотіпі іапіиттойо
Гасез виЬрсеге, еі іипс отпіа ех ео со-
{'позсез.
ПОДЖИДАНІЕ. Ехзресіаііо. Поджи-
даю, ехзресіаге, орегігі, ргжзіоіагі аіісиі.
Подж. учителя, ргаесеріогі рггезіоіог. Мы
еще не обѣдали, всё васъ поджидали,
поийит ргашііит сотеёітиз, регреіио
епіт іиит айѵепіит рггезіоІаЬатиг.
ПОДЖИМАНІЕ. См. Поджатіе. Под-
жимаю, зиЬ^ісеге. Поджать руки, іи сги-
сіз зресіет ЬгасЬіа іпіег зе соттіііеге.
П. ноги, сгига аііегит аііегі ігапзѵегзіт
іпёисеге. Под. платье подъ себя, ѵезіепі
зиЫиз зе соПі^еге (иі тоіііиз зесіегі роя-
зіі). Поджимки, роріез.
ПОДЖОГА и ПОДЖОГЪ. Аззиіае,
ди.т зиЬдісіипіиг Іі^пія, иі сіііиз ассепёап-
іиг. Ь) Ѵоіииіагіа, таііііоза іпсепзіо
Йотиз.
ПОДЗАВОДСКІЙ. Ай ойісіпат, ГаЬгі-
сага регііпепз.
ПОДЗАДОРЕНІЕ. Іггііаііо. Подзадо-
ренный, іпзііёаіиз, іпсепзиз. Подзадори-
ваніе, т. ч. подзадореніе. Подзадориваю,
іизіі^аге, іпсепйеге, іггііаге.
ПОДЗАКОННЫЙ. Еер виЬіесіиз. Ис-
209
ПОД
под
210
купить подзаконныя, гебітеге еое, Ч»1
Іесі егапі еиЬ]есІі.
ПОДЗАРЕНІЕ, подзариваніе.	-
гаііо. Подвариваю, іггііаге, ігат, і ет
аіісщие тоѵеге, ехаерегаге. Если ъ его
не подзарили, онъ бы не разсердился, т
аі еит ехаврегаевепі, поп віотасііаіия
ееееі.
ПОДЗАТЫЛОКЪ. Сегѵіх, сегѵісев.
ПОДЗАТЫЛЬНИКЪ. Сепиа отатепі.
Гетіпагит іийт» сопбіііопіе, Чиоб Іе8И
еирсгіогет рагіет сегѵісів. 2) РІа8а, та
пн сегѵісі іііаіа.
ПОДЗЕМЕЛІЕ. Ѵіа еиЫеггапеа. Под-
земельный, подземный, еиЫеггапепв. П.
сводъ, ІОСИ5 виЬ Іегга еахо сопееріив.
Подземные боги, біі іпГегі.
ПОДЗИРАНІЕ, йресиіаііо, оѣвегѵаііо.
ІІодэиратай, вресиіаіог, ехріогаіог. Ііод-
знраю, оЬвегѵаге, вресиіагі; ехріогаге.
ПОДЗОЛКИ, подзолъ. Сіпіе Ііхіѵіие.
ПОДЗОРНАЯ ТРУБКА. Теіеесоріит.
Подзорный, оЬеегѵапбо, ересиіапбо есг-
ѵіепв. Подзорная башня, Питіе вресиіа-
Югіа; ересиіа. Подзорное судно, паѵів
вресиіаіогіа, ехріогаіогіа; паѵі8іит вреси-
Іаіогіпт. Подзорщикъ, аресиіаіог, ехріо-
гаіог. Подзоръ, вресиіаііо. 2) ІЛтЬие.
3) Сопореит.
ПОДЗЫВАНІЕ. Абіесіаііо, іпѵііаііо.
Подзываю, абіісеге, реШсеге, регвиабеге.
Его подзывали въ военную службу, аосіі
регеиабеЬапІ еі, иі тіііііат сареааегоі.
Подзываютъ меня въ гости, ргесеа абйі •
Ьѳпі, иі аіідиет іпѵікат, иі сит аіідио
соеиет. 2) Аіідиет аб ее ѵосаге. Подо-
звавъ къ себѣ, сказалъ ему что нибудь на
ухо, ѵосаіо Ьотіие аб ае, аіідиіб еі біхіі
іп аигет. 3) V. ѵепп. аіідиет іп аихіііит
ѵосаге.
ПОДИВИТЬСЯ. Раиіиіит тігагі
ПОДИРАЮ. ₽я«Ыивіеге; зс’іпбе-
ге, сопесіпбсге, сопсегреге. Подираетъ
по кожѣ, ехЬоггеасеге, регЬоггеасеге.
Такой напалъ на меня ужасъ, что по ко-
жѣ подираетъ, шеіи Ьоггео, регЬоггевсо.
Подрало доску, бревно, аееег, ігаЬе біз-
зііиіі.
ПОДКАЛЫВАНІЕ, при подкалываніи
платья, іп ѵееіе енЬбисепба, соІІі8еиба.
Подкалываю, аЬ іто осиіие й§еге, аГй8е-
ге. 2) Ѵееіет еиЬбисеге, со1Іі8еге. 3) Рип-
8еге, ѵиіпегагс.
ПОДКАНЦЕЛЯРИСТЪ. Абуиіог есгі-
Ьа? сапсеііагіаг.
ПОДКАПОКЪ, подкапочекъ. Сепия
8а1егі, дио Іюбіо іп поп пиіііе геціопіЬие
Коееіаг иіипіиг Готіпае іпіегіогіе соибіііо-
піе. Подкапныіі, аб е]ивтобі 8а1егит рег-
Ііпепе.
ПОДКАПЫВАНІЕ, бивоееіо. Подка-
пываю, .чиГГобсге, еиѣгиеге, сипісиіов а^е-
ге, сипісиіое оссиііое а^еге. Подкопать
крѣпостиую стѣну, тигит игЬіе типіѣв
еиЬгиеге. Подкапываюсь, еиІГобі, еиЬгиі;
сипісиіі а^ипіиг. Подкопаться подъ крѣ-
пость, сипісиішп еиЬ огЬет типііат
а^еге.
ПОДКАРМЛИВАНІЕ, Аііесіаііо рег
раеііопет. Подкармливаю, аііісеге, аііес-
Іаге, іііісеге раеііопе, раѣиіо. Подкорм-
ленный, аііесіия, Шесіив раЬиІо.
ПОДКАТЫВАНІЕ, можно выр. гл.
Подкатываю п подкачиваю, ѵоіѵеге внѣ
аіідиіб. Подкатили бочки съ порохомъ
для подорванія стѣны, боііа риіѵегік пі-
Ігаіі виЬ тигит біесиііепбі саиеа ргоѵо-
іиіа .чипѣ Подкатываюсь и подкачиваюсь,
ее ѵоіѵеге епЬ аіідиіб. Шаръ подкатился
подъ ноги, §ІоЬив іпіег сгига ее ѵоіѵіі.
ПОДКАШИВАНІЕ , луга. Ргаіит бе-
еесіит. Подкашиваю, весаге, бееесаге.
2) Такъ испугался^ что ноги подкосило.
211
под
под
212
Іапіо Іеггоге регсиввив зшп, иі ѵіх те а
Іарви визііпеге рояяіт.
ПОДКВАСЬЕ. Сгавватеп асійогит ро-
Іиіепіогит. Подквашиваніе, Гсгтепіаііо.
Подквашенный, Іеѵііег Гегтспіаіив. Под-
квашиваю', асійиіит, виЬасійит Гасеге,
Іеѵііег Гегтепіаге. Подквасить медъ, ѵі-
пит тиівит виЬасійит Гасеге. Подква-
ситься, Геттепіагі.
ПОДКИДКА, подкидываніе. 8иЬ]есІіо,
вирровіііо. 2) БиЬдесііо воіеге 8иЬ саісѳо,
аййхіо воіеге, загіига. Подкидываю, виЬ-
уісеге. Подкинуть подъ котелъ дровъ,
1і§па ІеЬеІі виЬрсеге. 3) СІат ргоуісеге,
виЬйеге. Подкинуть украденныя вещи,
гев Гигіо аЫаІав аіісиі сІат ргорсеге.
Под. младенца, рисгш» виЬбеге, вирро-
пеге.З) 8о1еав вирріп^еге, виГГіцеге. Под-
кинуть башмаки, саісеіз воіеав вирріп^еге.
Подкидышъ, риег зиЪйіІив, зирровііив.
Подкинутый, виЬ|есІив, яиЬбііив, виррові-
Іиз, саісеі виГйхі воіеів.
ПОДКЛАДЕНЬ, подкладъ , подкла-
дышъ, оѵит іп пійо гетапепв. 2) Оѵит
аііив депегів ѵоіисгит, диой виЬрсіІиг
§аІІіпае діосіепіі.
ПОДКЛАДИНА, 8и§девІив.
ПОДКЛАДКА, подкладочка. 8иррові-
Іиш, гев вирровііа, виЬйіІа. 2) 8иЬвиІит,
рашшв виЬвиІив. Подкладвый, дпой вир-
ропііиг, виЬбіІиг. Подкладываніе, виЬ-
уесііо, вирровіііо. Под. мѣха, ѵевіі виЬ-
виіа реііів. Подкладываю, вирропеге, виЬ-
<іеге. Подложить камень подо что, Іарі-
йет геі зиЬйеге, виЬрсеге. П. подъ ку-
рицу яйцо, вирропеге оѵит еаіііпаг §Іо-
сіепіі. 3) 8иЬвиеге аіідиій. Подложить
кафтанъ тэфтою, гпипіге ѵевіет іиіив
раппо вегісо Іеииіогі. Подкладываюсь,
типігі іпіив; аіідиій зиЬвиіІиг ѵевіі.
ПОДКЛЕЕННЫЙ, Оіиііпѳ виЫегІііиз
]иисІивдие. Подклеиваніе, при подклеи-
ваніи, іп ге @1и1іпе виЫегІіпепйа уипдеп-
Йадие. Подклеиваю, ^Іиііпе вирегііпеге
еі ушлете. Подклейка, т. ч. подклеива-
ніе; гаііо, Ьопііав, йгтііав геі ^Іиііпе вц.
регіііге еі .іипсі®.
ПОДКЛИКАНІЕ- Айѵосаііо. Подкли-
каю, айѵосаге, ай ве ѵосаге.
ПОДКЛОНЕНІЕ, можно выр. гл. Под-
клоняю, іпсііпаге, гесііпаге виЬ аіідиій,
виЬтіПеге; рег т. виЬідеге. Иодклонити
главу, рогіит еі регГи^іит іпѵепіге.
ПОДКЛѢТЬ, подклѣтецъ. ТаЬиІаІит
зиЫеггапеит. Ь) Ьесіив ^епіаііз. Под-
клѣтный, ай ІаЬиІаІит зиЫеггапеит рег-
Ііпепз.
ПОДКЛЮЧНИКЪ. Айуиіог сеііагіі;
виррготив. Подкова, подковка, воіеа Гег-
гѳа. Лошадь потеряла подкову, едиив
воіеат Геггеат атівіі. Подковный гвоздь,
сіаѵив воіеагит Геггеагшп. Подковываю,
едио яоіѳаз Геггеав іпйиеге; едио зоіѳав
Геггеав сіаѵів вирріп^еге (у новв.) Подко-
вываюсь (едио) воіеае Геггѳге іпйиипіиг.
Подковка, типіііо рейшп едиі воіеів; га-
ііо, Ьопііав еуивтойі орегів.
ПОДКОВЫРИВАНІЕ. См. Ковыряніе.
Подковыриваю, см. ковыряю. Подковы-
рянный, бе саісеів е ІіЬго Ііііасео: Іігтііег
Гасіив.
ПОДКОЖНЫЙ. Оиі еві виЬ сиіе.
ПОДКОЛАЧИВАНІЕ, можно выр. гл.
ІпОееге, йѳВ^еге, айі^еге виЬ аіідиій*
Подколотить брусокъ подо что, рогііип-
сиіат Іі^иі адеге, айі^еге виЬ аіідиій.
Подколоченный, ай аіідиій, аЬ іто асіив,
іпвхив.
ПОДКОЛОДНЫЙ. Оиі еві виЬ согроге
всійагит Іивогіагит.
ПОДКОЛОТЫЙ. АЬ іто Йввив. 2) СоІ-
Іесіив, виЬйисІив. 3) 8аисіаіив, ѵиіпегаіив.
ПОДКОЛѢННЫЙ. <2иі еві виЬ роріі-
под
214
213	ПОД
Іе; впЬ)есІия роріііі. Подколѣнокъ, Р°'
р!е«, рояіегіог уеии раг», Йехия рорНСя-
ПОДКОПАННЫЙ. виЙЪви», яіЬгиІив.
Подкопный, сипісиіі. Подкопные ходы,
тіа а<1 сипісиіит. Подкопная камера, си-
пісиіі сатега. Подкопшнкъ, сипісиіагіия,
сипісиіаіог. Подкопъ, сипісиіия, яресия
виЬГояяия. Дѣлать п., сипісиіит ауего,
сипісиіит оссиііит ауеге. Сдѣлать под-
копъ = таііпо умыселъ въ дѣйство про-
извести и разрушить что, геш оссиііѳ
сипісиіія орриупаге. Одни дѣлали под-
копы, другіе по лѣстницамъ взлѣзали на
стѣны, ас гпнгшп іно<1о Гоііеге, пю<!о яса-
Іів ауугейі. Стараться отвратить подкопъ
непріятельскій, сипісиіія йояііит сипіси-
Іоя ехсіреге. Взорвать подкопъ, Іеггат
яиЬгиегѳ ѵі іуиія яиЬіѳггапеі; риіѵеге ру-
гіо іпсепзо боіпт іііясиісге.
ПОДКОСИТЬ. См. Подкашиваю. Под-
коситься, ноги мои подкашиваются, ре-
йея <!иЬіі яіаиі ІаЬаиЦие; ёепиа яиссісіипі.
ПОДКОРЕННЫЙ. Оиі еві яиЬ гаШсе.
ПОДКОСТНЫЙ. Оиі еві яиЬ оввіЬия.
ПОДКОШЕННЫЙ. Оеяесіия.
ПОДКРАДЫВАЮСЬ. Ригііш, сіапси-
Іиш адгереге, виггереге. Охотникъ под-
крадывается къ птпцѣ, аисерв сіапсиіипі
ай аѵѳт абгеріі. Подкрадывается без-
сильная немощная старость, яиѣгеріі геіав
•пеге. Волкъ подкрался къ стаду, 1ирия
Іесіе, яизрепяо уга<1и іѵіі а<1 ресив,
ПОДКРАПИВНИЦА. См. Варакушка.
ПОДКРАШИВАНІЕ, подкрапіеніе. Ы-
^-Ьпаеоіогів.і^и. Иодкрашев-
пый, аіш соЮте іпГесіив; аііо соІогеітЬи-
реіііз. П. с^Т ,П”и“5 со,огет а«“в
соіог іпбисіив ея’і ПоТ ’ а,І“5’ а,ІеП“8
іпвисеге геі. ПолХ'""''"’’С°'ОГет
іит ЙеаІЬаге. 2)	, Н<'ТОЛОКЪ’‘ес'
-е- ПолкраХ?::
гъ подъ красное
дерево, тепззе соіогет гиѣгі ІИ^пі іпйи-
сѳге. П. куницу подъ соболь, реііі ісіійів
соіогет реііів гіЬеПіп® іпйисеге. П. бро-
ви, яирегсіііа іпГиясаге.
ПОДКРУЧИВАЮ. V. оЬв. аихіііагі, аи-
хіііит Гетто.
ПОДКРЫЛІЕ. Рагя (диж еяі) яиЬ аіія.
Подкрыльный, диі еяі янЬ аіія. Подкрыля
и подкрилшде, реппиіа, ріитиіа яиЬаІа.
ПОДКРѢПА. Гиісгит, (иііига, яіаіи-
теп; айпипіеиіит. Подкрѣпленіе, ГиІ-
іига, аДтіпісиІит, аихіііит, яивіепіаси-
Іит. Придать войскамъ нѣсколько пол-
ковъ на подкрѣпленіе, соріая аіідиоі тія-
8Ія сЬіІіайіЬия аиуеге Пиша служитъ
подкрѣпленіемъ силамъ, сіЬия ѵігея сог-
рогія Гігтаі, сопйгтаі, ѵігея ге&сіі. Под-
крѣпленный, Вгтаіия, сопЯгтаІия. Под-
крѣпленный своими и союзниковъ силами,
вша еі восіогит ѵігіЬия яиЬпіхиз. Под-
крѣпленное войско новыми силами, ехег-
сііия поѵія сорііз аисіив. Подкрѣпленныя
лекарствами силы, тейісатепіія геіесіж
ѵігея. Подкрѣпляю, Гиісіге, яіаіитіпаге.
Подкрѣпить потолокъ столбами, Іесіит
соіптпія Гиісіге. 2) Гіггнагѳ, сопВгтаге,
аиуоге. Подкрѣпить осажденныхъ нѣ-
которымъ числомъ войска, питегиш оЬ-
веявогшп аіідиоі соріія аиуеге. 3) Кей-
сеге. Подкрѣпить ослабѣвшія силы, ѵі-
гея согрогія тіппіая гейсеге. 4) Іиѵаге.
Подкрѣпить кого совѣтомъ и деньгами,
аіідпеш сопяіііо еі ресииіа ріѵаге. Под-
крѣпляюсь, Гиісігі, яіаіитшагі, аиуогі,
гейсі.
ПОДКУЛИКАТЬ. V- РІеЬ. ѵіпо рег-
сиіі.
ПОДКУПАНІЕ. Етііо, гебетііо, Іаг-
&іІіо. Подкупаю, етеге, гебітеге, сог-
гитреге. Подкупить, ресипіа ѳхриупагѳ.
Подкупить солдатъ, ѵоіипіаіея тііііит
Іагуіііопе геШтеге. П. противъ кого
215
под
под
216
убійцу, регсиввогет іп аіідиет етеге.
Подкупать кого на дурное дѣло, аіісиі
ресипіат баге аб іасіпиз. П. кого для
похвалы (себѣ), Іаг Д ііопс аіідиет аб Іаи-
бапбит ІгаЬеге. Подкупъ, т. ч. подку-
паніе; гаііо, диа ЙІ етііо, 1аг§іІіо. Под-
купленный, епііиб, гебетіиз, соггиріив.
ПОДКУСЫВАЮ. АЬ іто тогбеге.
2) Р. т. аіісиі та^иит батиит іпГегге.
ПОДЛАГАЮ. Вирропеге. Подложи
книги, зирропе (геі) ІіЬгит. Подложить
яйца подъ курицу, вирропеге оѵа раіііпае.
Подложить огонь, а. і"пст Іесііз. Подла-
гаюсь, зе яирроисгс, зирропі.
ПОДЛАЖЕНІЕ, подлаживаніе. Ассо-
тобаііо іпзігитепіі тизісі аб аііиб. Под-
лаженный, ассотобаіиз аб аііиб іпзіги-
тепішп тизісит. Подлаживаю, ассото-
баге іпзігитепіит тизісит аб аііиб. 2)
Р. т. ее йисеге еі ассотобаге аб а1іси]из
агЬіІгіит; 80 аб аіісиіиз ѵоіипіаіет пи-
Іитдис соиѵегіеге. Подлаживаюсь, ее йп-
{,'еге еі ассотобаге аб аіісиіиз агЬіігіит.
~ ПОДЛАЗА, подлазъ (подглаза, лод-
глазъ), Ьото саШбиз, зиЬбоіиз.
. ПОДЛАМЫВАНІЕ, можно выр. гл.
Подламываю, аЬ іто (гап"сгс, зийгіп^еге;
ейгіп^еге, бійгіп^еге, регГгіпдсге. Подла-
мываюсь, 8иЬ аіідио СгапД, зоіѵі. Подло-
мился ледъ, Дасіез 8иЬ ео Ггасіа еві. И
иаши сѣни подламываются, еііат вапсіе
тіѵепіев беііпдиеге роззипі.
ПОДЛАСКИВАТЬСЯ, подласкаться.
Вепеѵоіепііащ аіісщив Ыапбітепііз віЬі
аб;ипрегс сопагі.
ПОДЛЕГАТЬ, подлечь, къ кому. Ргор-
іег аіідиет беситЬеге. П. подо что, б.
виЬ аіідиіб.
ПОДЛЕДНЫЙ, фиі С8І 8иЬ Дасіе.
ПОДЛЕЖАТЬ. Виіуссіит, оЬпохіит
евве. Подлежащій (кому или чему), зиЬ-
'У-есіив, дЬпрхіив. Подлежащее, зиЬіесІит,
вШдесІіѵа рагв; бе дио аіідиіб бісііиг или
сиі аіідиіб ІгіЬиііиг.
ПОДЛЕТАНІЕ, подлетѣніе, можно
выр. гл. Подлетаю, ѵоіаге виЬ аіідиіб.
Птица подлетѣла подъ кровлю, аѵів 8иЬ
Іесішп тоіаѵіі. 2) Абѵоіаге, сопѵоіаге.
Мы и не видали, какъ онъ вдругъ подле-
тѣлъ, ие сопврісаіі диібещ зитив, Іат сііо
аб пО8 соиѵоіаѵіі.
ПОДЛЕЦЪ, Пото аЬ]есІив, ІІІіЬегаІів;
Ьитіііз абиіаіог. Подлянка, Гетіпа аЬ-
Іесіа, ІІІіЬегаІів.
ПОДЛЕЩАЮСЬ и ПОДЛЕЩИВА-
ЮСЬ. Вепеѵоіеиііат аІіси]и8 Ыаибітеп-
ІІ8 зіЬі аб^ип^еге.
ПОДЛИВАНІЕ, подлитіе. Вийизіо.
Подливаю, аЬ іто (ішбеге, регйтбеге. 2)
АбГиибеге, виййпбеге, аббеге Гиибспбо.
Подливка, зиЯизіо. 3) Ѵох сгетт., саіх
адиа тасегаіа. 4) бив, етЬатта.
ПОДЛИЗАНІЕ. Ьіпсіив. Подлизанный,
Ііпсіив, беііпсіив. Подлизываю, ІатЬеге,
Ііпрегс. Котка подлизала пролитое мо-
локо, Сеііа Іас сГГияипі ІатЬепбо аЬзитзіІ.
ПОДЛИННИКЪ. АгсЬеІурит; ехет-
ріит, ехетріаг. Держаться подлинника,
аб ехетріит зе соиГогтаге.
ПОДЛИННО. Ѵеге, зіпсеге, репиіпо.
Подлинно такъ, признаюсь, что я очень
худо сдѣлалъ, ііа гез езі, Гаіеог, рессаішп
а те тахітит езі. Подлинно ли ты пра-
вду говорить? рго сегіои’ Іи ізІЬаес бісіз?
Подлинность, аисіогііаз, ѵега Йбез, ѵегі-
Іа8. Сомнѣваться въ подлинности чего,
аисіогііаіет геі іп биЬіит или іп биЫІа-
Ііопет ѵосаге. Подлинный, ѵегиз, сегіив,
Йгтиз, 8Іисегиз, репиіпиз, аисіогііаіе, Йбе
бі^пиз. Это его подлинныя слова, Ьгес
зипі едиз ргоргіа ѵегЬа. Подлинная пб-
вѣсть, Ьізіопа ѵега.
ПОДЛИПАЛО. Абиіаіог, раіраіог.
ПОДЛИПАЮ. Абімегеге, абЬаегезсеге.
ПОД
218
ПОД
217
р го. раіро регсиіеге аіідиет; Ьепеѵо- ।
ЙепііатаІісп]и8 зіЬі ЫашІітепЬнагІіипвеге.
I поДЛИТІЕ. См. Подливаніе. Подли-
Кыіі, абСизиз, зийизиз.
ь ПОДЛО. Ншпііііег, бетіззе, іПіЬега
Иііег, іигрііег. Вести себя п., іІІіЬегаІііег,
Іілгпііег а^еге.
ПОДЛОБНЫЙ. С*и‘ еві 8иЬ Гготе.
ІПодлобье, Іосиз Нергезвіог іп тебиз саѵія
Ксиіогит. Смотрѣть изъ подлобья, Ііппз
Грсиіія іпіиегі, абзріееге.
I ПОДЛОГЪ. Егаиз, іпзЫіае, Лоіиз. От-
крыть п. чей, аііеціив Ггаибет, іпбібіаз
Едибаге, бсіс8еге. Бояться потаениаго въ
Незнакомыхъ мѣстахъ подлога, оссиііаз
1І8ПОІІ5 Іосій іпзібіаз теіиеге. 2) Рггеіехіиз,
пргзеіехіит, саиха іпіегрозііа.
 ПОДЛОЖЕНІЕ. 8иррозіІіо. Подло-
женный, зиЬрозіІиз. 2) биЬзиІие, іпіиз
[дапшіиз (о платьѣ). Подложить, см. под-
І^агаю. — Подложно, Гаізо, Гаііасііег, бо-
МО8С. Подложность, ГаІ8ІІЭ8. Подложный,
[«Іиііегіпиз, зиЬйіІнз, знЪсНШіиз, Йсііііиз.
Шодложныя сочиненія, ІіЬгі виЬбіІі, зир-
шовіііііі. Подложные камни, ^егпгпге Нсіі-
Міаг. Подложныя монеты, питті авиііе-
Ьіпі. Подложная духовная, Іеяіатепіит
[диіуесіит. Подложная подпись, зиЬзі"па-
’ііо Іаіза.
, ПОДЛОКОТНИКЪ. Пехи8 ЬгасЬіі.
- ПОДЛОМАННЫЙ, подломленный. АЬ
длю Ггасіиз, зиГГгасІиз. Подломъ, см. под-
ламываніе.
ПОДЛОПАТОЧНЫЙ. Оиі езі зиЬ зса- I
риііз.
_ ПОДЛОСТЬ. Нитіііз, оѣзсигиз, і<*ио-
Ьіііз Іосиз; Ьитіііз Гогіипа. 2) НитіШаз,
НІіЬегаІіІаз, апітиз а^есіиз, Ьитіііз; іи-
д.₽піІаз Поля., сволочь, диІ5фІІ1іів Ьо.
тшит, Гаех Ьотіпигп,
ПОДЛУННЫЙ. 0иж зипі Ыга 1ипаш.
Иодлуииьія Тѣла, зиЦесІа Іипю согрога.
Живо возчувствовалъ суету всего под-
луннаго, ѵеЬетепІег зеизі Ггадііііаіст ге-
гит, диае вииі іпГга Іипат.
ПОДЛЫГАЮ. Орегат зиат сотто-
<1аге аіісиі аб тепйасіит бісепбит.
ПОДЛЫЙ, подлъ. Нитіііз, оЬзсигиз.
Онъ произошелъ отъ подлыхъ родите-
лей, Ьшпііі, оЬесиго Іосо паіиз езі; ра-
гепІіЬиз ЬитіІіЬиз паіиз езі. 2) Нитіііз,
аЬ|есІиз, ІІІіЬегаІів, Гоэйиб, Іигріз. Подлая
душа, апітиз аЬ]есІиз. Подлое дѣло, Га-
сіпиз Іигре.
ПОДЛѢ*. РгаерО8. <ріге ге^іі еепіііѵитг
ргоре,;ихІа, ргоріег, зесиийит. П. го-
рода, ргоре игЬет. И. стѣны, дихіа ти-
гит. П. дороги, зихіа ѵіат. П. берега,
зесипдит гірат. Сидѣть п. дома, у доиа,
ргоре аЬ гейіЬие зебеге. Сидѣть п. огня,
у огня, 8ейеге арші Сосшп. Мы сидѣли
подлѣ Платоновой статуи, ргоріег Ріаіо-
піз кіаіиат сопзейітиз. Сѣсть п. кого,
ргоріег аіідиет сопзідеге.
ПОДЛѢЗАНІЕ, можно выр. гл. Под-
ползаю, зиЬгереге зиЬ (съ вин.). 2) Р. т.
аіісиіиз Ьепеѵоіеиііат Ыапйітепііз зіЬі
а<І]ип«еге сопагі.
ПОД ЛѢКАРЬ. СЫгиг^из іпГегіог, зе-
сипНагіиз.
ПОДЛѢПЛЯЮ.С>ІиІіпагевиЬіег,8иЫиз.
ПОДЛѢСНИКЪ. Азагит Епгоржит.
ПОДЛѢСОКЪ. Ѵіоіа сапіпа.
ПОДЛѢСКА. 8уІѵа поѵеііа та^пат
сіи(,'оие. Подлѣсье, Ігасіиз зуіѵае ргохітпв.
ПОДМАЗЫВАНІЕ , подмазаніе. Іііітз
аЬ іто геі ^Іиііпозж. 2) ТгиІІіззаІіо, Іогі-
саііо. Подмазанный, ІгиШззаІив. Подмаз-
ка, ІгиІІіззаІіо. Ь) Тесіогіит; гаііо, Ьоиі-
Іаз геі ІгиІІізБаІае. Подмазка отъ потолка
отвалилась, Іесіогіиш Іесіі зоіиіиш еві.
Подмазываю, аЬ іто ге ^Іиііпоза Ііпеге,
Шіпеге, зиЫіпеге. Подмазать обои, аи-
1®а кіиііпе зиЫіпеге. 3) Тгиіііззаге, Іес^
219	ПОД
іогіо роііге, Іогісаге; рагіеіі іесіогішп іп-
бисеге.
ПОДМАЛЕВЫВАНІЕ. Іпбисііо соіогів
іп тіпив іиіе^га рагіеіів рісіі. Подмале-
ванный, іп т. і. р. р. соіог іпбисіив. Под-
малевывать, соіогет іпбисеге іп тіиив
іпіо&га рагіеіів рісіі.
ПОДМАНЕННЫЙ. АИесіив, еіісііив,
регриізив, ітриівив, аббисіив. Подмани-
ваніе, аіііесіаііо, воШсіІаГю. Подманиваю,
Ыапбів рготіввів іпбисеге, іШсеге, рег-
реііеге, ітреііегѳ, аббисеге. 2) Аб ве ѵо-
саге, аШсеге. Подманить дитя, іпі'апіет
ай ве ѵосаге. П. собаку, саиет абіесіаге.
Подманщикъ, диі ай педиіііат реііісіі;
соггиріог. Подманъ, подманка, см. под-
маниваніе.
, ПОДМАРЕННИКЪ. Саіішп ѵегшп.
ПОДМАСЛЕНІЕ, подмасливаніе. Ьііия,
іііііив Ьиіугі ѵеі оіеі. Подмасленный, Ъп-
іуго ѵеі оіео Іііив, оЫіІив. Подмасливаю,
Ьиіуго ѵеі оіео Ііпеге, ііііпеге.
ПОДМАСТЕРЬЕ. Мегсепагіив. Жить
у кого въ подмастерьяхъ, аіісирів вагіогів
тегсепагішп евве; аіісиі тітвіегіит ваг-
іогів тѳгсеиагіі Гасеге.
ПОДМАХИВАЮ. Рапіиіит а«ІІаге,].чс-
іаге. Подмахнуть просьбу, виЬпоІаге 1і-
ЬеІІшп вирріісет.
ПОДМАТЫВАЮ. Сіотегаге, съ доп.
пр. виЬ.
ПОДМАЧИВАНІЕ, можно выр. глаг.
Подмачиваю, Іеѵііег Ьитесіаге. Подмо-
чить чай, ІЪеат Іеѵііег Ьитесіаге. Под-
мачиваюсь , Іеѵііег табевсеге, табейегі.
Подмочился товаръ при перевозѣ черезъ
рѣку,тетх впЪ іга]есіи йиѵіі табеГасіаеві.
ПОДМАЩИВАЮ, подмащиваюсь. Та-
Ьиіаіа ехвігиеге. Подмащиваніе, подмо-
щеніе, при подмащиваніи, іп іаѣиіаіів ех-
вігиепбів.	-	<•
ПОД	220
ПОДМЕРЗАЕТЪ. Раиіиіит Іеѵііег
Іавсіі.
ПОДМЕТАНІЕ, подметете. Риг^аііо.
ПОДМЕТАННЫЙ. йиідесіив, виЬті8.
вив. 2) ЙиЬвиіив, іпіив тииііие ге. 3) Сиі
воіеге виЪрасІю, виГйхее випі.
ПОДМЕТАЮ. Еѵеггѳгге, ригдаге, бо-
ригдаге. Подместь полъ, раѵітепішп риг-
&аге, еѵеггеге. Подметенный, еѵегвив,
риг^аіив, бериг^аіив.
ПОДМЕТКА. Коѵа воіеа. Подкинуть
подметки къ сапогамъ, саІц>ів иоѵав во-
Іеав вивріпёвге. Подметнутый, см. под-
метанный. Подметочный, воіеагшп. Под-
метъ, виідесііо. 2) Чрезъ подметъ, аіісиі
аіідиіб сіат виЬтіпівігапбо. Подметы-
ваю, виЬрсеге. 3) Аіісиі аіідиіб сіат виЪ-
тіпівігаге. 4) 8иЬвиеге, іпіив типіге ге.
5) Коѵав воіеав вирріп^еге, виГй^еге.
ПОДМИГАНІЕ, подмигиваніе, йі^пій-
саііо рег пиіит осиіогит. Подмигиваю,
апішеге осиіів. Подмиганный, ^і^пійсаіив
рег пиіит осиіогит.
ПОДМИНАНІЕ, можно выр. гл. Под-
минаю, оЫегеге, ргоіегеге, ребіЬив, рго-
сиісаге. Лошадм подмяли кучера подъ
ноги, едиі гЪебагіит ребіЬив ргосиісагипі,
ПОДМОГАНІЕ, подмога и помога. Аи-
хіііит, аихіііі Іаііо, ргеевібіит. Дать под-
могу деньгами, ріѵаго, аб]иѵаге аіідиет
ресипіа. Давать на подмогу, сопГегге ре-
сипіат. Подмогаю, абрітепіит Гѳгге аіі-
сиі, а<1]иѵаго аіідиет, соивиіегѳ аіісиі,
виссиггеге аіісиі; виЪвідіоевве; виЬвібіит
Гѳгге аіісиі. Подможный, виЪвібіо баіиз,
тіввиз. Подможныя деньги, ресипіа виЬ-
зібіо, іи виЪвібіит баіа. Подможный от-
рядъ войска, тапив іп виЬвібішп тівва.
ПОДМОКАЮ. АЬ іто табевсеге, гоа-
(Іеііегі. Товаръ въ кораблѣ подмокъ, тегх
іп паѵі^іо раиіиішп табеГасІа еві. Под-
моклый, раиіиіит табеГасіив.
под
222
ПОД
22*
ПОДМОЛВИТЬ. -Мо, аГбгто.
ПОДМОРАЖИВАЕТЪ. Сеіазсеге
сіпіі. Подмораживаніе, іеѵе ?е!о-
раживаю, Іеѵііег соп^еіаге, соп^ѳ ап.
Подмороженный, Іеѵііег §еіа1ив-
ПОДМОСКОВНАЯ. Ргжйіитпои оп8е
а Моздиа йізіапз.
ПОДМОСТКИ. Ревта, ІаЬиІаІит.
ПОДМОСТЬЕ. Ьосив зиЬ ропіѳ.
ПОДМОЧЕННЫЙ. АЬ .то тайеГас-
Іиз. Подмочить, см. подмачиваю. Под-
мочка, Ьшпесіаііо; зіаіиа геі ЬитеГасіае.
ПОДМОЩЕНІЕ. См. Подмащиваніе.
ПОДМЫВАНІЕ. Ьеѵіа Іаѵаііо. 2) Еар-
8ия іоггж Ііііоге® адиіз еЛесіиз. Подмы-
ваю, раиіиіит Іаѵаге. Подмыть полъ, Іа-
ЬиІаІит раиіиіит (пои иіЫІ) аЫиеге, Іа-
ѵаге. 3) АЫиеге, еіиеге, атоѵеге оре
ациж. Водою берега подмыло, Ііііога ѵі
ачиж во йеіесегипі. 4) Р. т. меня какъ
подмываетъ, апітиз йе го ао^ііиг, ргеті-
іиг. Не знаю, все ли дома здорово, меня
какъ подмываетъ спѣшить домой, певсіо,
пшп отпез теі Ьепе ѵаіеапі, іпѵііиз со-
§ог, иі Йотит Гезііпѳт. Подмывка, см.
подмываніе, гаііо, диа 61 Іаѵаііо, аЬіиііо.
Подмытый, поп пііііі Іаѵаіиз, атоіиз оро
адигс; диой ѵі адиае зе Йе)есіі.
ПОДМЫШКА. Аіа, ахіііа. Пол ь мыш-
кою скрываемый, зиЬаІагіз, напр. іеіит.
ПОДМѢНИВАНІЕ, подмѣненіе. Рег-
тиіаііо, соттиіаііо, зиіуесііо, зиЬрозіііо.
Подмѣненный, сіат регтиіаіиз; сіат зиЬ-
Іесіиз, зиррозііиз. Подмѣниваю, подмѣ-
няю, сіат регтиіаге, зиЬ)ісеге, зирро-
пеге. Подмѣнщикъ, диі сіат виЬ]ісіі, зир-
ропіі, Ггаийаіог. Подмѣнъ, подмѣна, см.
подмѣниваніе.
ПОДМѢСКА. Айтіхііо. 2) риой іпіег-
езі. Подмѣсъ, иодмѣсь, айтіхііо;
аййиатепіит, ай]есііо; йгаиз, Ггаийаііо.
ПОДМѢЧАНІЕ. ОЬзегѵаііо. Подмѣ-
чаю, оЬзегѵаге, аппоіаге.
кѣмъ, оЬзегѵаге аіідиет.
Подмѣтить за
ПОДМѢШИВАНІЕ. Айтіхііо. Подмѣ-
шиваю, іпіегтізсеге, іттізсеге; іпіегзе-
геге. Подмѣшанный, шіегтіхіиз.
ПОДМѢШИВАЮ. йиЬіёепйо іпіогтіз-
сеге.
ПОДМЯТЫЙ. РейіЬиз ргосиісаіиз.
ПОДНАРЬЕ. Іосиз ѵасииэ зиЬ зігаіо
Іідиео.
ПОДНАРЯДЪ и ПОДНАРЯДЬЕ. Со-
гіит іпіегіиз саісеі, дио еріз зиіига іп
Іоп^ит Іе^ііиг.
ПОДНАЧАЛІЕ, подначальство. Іп аіі-
сціиз роіезіаіо еззе; аіісиі рагеге. Под-
начальный , аіісиі или аіісіуиз роіезіаіі
зиЬ)есІиз, зиЬйііиз, рагепя.
ПОДНЕВНЫЙ. Оиі езі виЬ раіаіо, ра-
Іаіі.
ПОДНЕБЕСНАЯ, ііегит ипіѵегзііаз,
гогит паіига, ипіѵегзит. Поднебесный,
диі виЬ соеіо езі. Поднебесье, аиггс, зиЫі-
те. Орелъ паритъ по поднебесью, адиііа
зиЫіті репйеі, ІіЬгаі зе ех аііо.
ПОДНЕСЕНІЕ. Пейісаііо, ерізіоіа йе-
йісаіогіа. Поднесенный, оЫаіиз, йейісаіиз.
ПОДНИМАНІЕ. йиЫаііо, еіаііо, іеѵа-
ііо, аііеѵаііо; іпіепіиз (п. руки на кого).
Поднимаю и подыиаю, іоііеге, аііеѵаге.
Поднимать упавшаго къ ногамъ нашимъ,
ай рейез зігаішп зиЫеѵаге, тапп аііе-
ѵаге. Поднять книгу съ полу, Іоііеге Іі-
Ьгит іасепіет іп зоіо. Воконій Романъ
хочетъ схватить (выпавшую изъ рукъ
книгу), торопится поднять ео, но какъ
полъ былъ скользокъ, то оступился,
упалъ и переломилъ себѣ кость у бедра,
Ьипс (ІіЬгит) йши сопзедиііиг соіідрідие,
рег Іеѵе еі ІиЬгісит раѵітепіит Гаііепіе
ѵезііуіо сссійіі, сохатдие іге"іі. П. что
на дорогѣ, слѣдств. такое, что не стоило
намъ труда, гез іп ѵіа герегіаз ІеІІеге.
223
под
ПОД
224
Онъ ие можетъ поднять эту тяжесть,
Ьиіс опегі іоііепйо ітраг еві. 2) Керегіге.
Я этотъ платокъ поднялъ на дорогѣ, Ьос
тиссіиіит іп ѵіа герегі. 3) Поднять крикъ,
сіатогет іоііеге. Поднять насыпь, а§-
вегаге. Поднять этажъ, сопііеиаііопет
ітропеге. Поднять руки къ небу, шапив
виріиав ай ссеіит іепйеге, роггі^еге, аі-
ІоІІеге. Под. на кого руку, тапит іпіеп-
іаге аіісиі или іп аіідиет (съ дурнымъ
намѣреніемъ). Под. драку, съ шумомъ
драться, та^по вігерііи іпіег ве сопЯійе-
ге, ісіиз іпіег ве тівсеге. Поди, крестин-
вый пиръ, та^пів ериіів Ьарііхтит аіі-
сціив сеІеЬгаге. — Поднимаюсь, поды-
маюсь, ве іоііеге, виг^еге, вигвит Геггі,
еѵоіаге, виЬѵоіаге; азсепйеге. По восхо-
жденіи солнца, подниматься съ мѣста,
огіо воіе ргосейеге. Птицы поднялись
высоко, аѵев вигвит еѵоіагипі. Онъ под-
нялся на гору, іп тоиіет азсепйіі. Под-
нитьсь на вышину, на верхъ, еѵайеге іп
агйиа. Подняться = встать, зе іоііеге, виг-
"еге, ехчигдегѳ, согрпв Іеѵаге. Нѣсколько
подняться, приподняться, ве раиіиіит
егі^еге. Подняться = хотѣть иттіг, аіі-
дио сопсейеге, ве сопГегге. П. противъ
кого, Ьовіііііег ехвиг^еге іп аіідиет; аіі-
си|ив ітрегіит (Іеігесіаге (о недоволь-
ныхъ гражданахъ). Поднимается буря,
непогода, іетревіав соогііиг. Поднялся
большой шумъ, та^иив іитиііив ехііііі.
. Отъ малой простуды опять зубы подня-
лись, рагѵа геГгі^егаііопе йепіев йеппо
йоіепі; р. г. гісппо ІаЬого ех йепііЬиз.
Поднялась боль, йоіог виЬііі, іпсеввіі.
Поднимается цѣна, ргеііит сгввсіі, аи$е-
іиг. Ракета поднимается, сисиіив виІрЬи-
гепв впг^іі, іп аііиш виг&іі. Не дать кому
подняться, оказать себя, оГйсеге аііів; 1о-
диасііаіе впа аііов ехсіийеге.
ПОДНОЖІЕ. 8саЬе1Іиш; рейев , Гиі-
сгиш; зиЬасііо. Подножка, всаЬеііит гЬе-
Й®. Подножки, всаЬеііит уир іехіогіі.
2) Еіпіеит ѵеі раппив зегісив, диі іпіег
воіетпіа пирііаііа рейіЬив вропві еі вроп-
в® виЪвіегпіІиг.
ПОДНОЖНЫЙ. Евигр. де ЬегЬа іп
ргаіів геіісіа (поп с®ва), иі еа раЬиІо віі
ресогіЬив.
ПОДНОСЕЦЪ. ОгЬів тіпог ротті^еидів
геЬив. Подносный , огЬіе тіпогів р. г. Ь)
Ііісаіив, йейісаіив. Подносъ, огЬіе роггі-
цепйів геЬив. Подношеніе, оЫаііо, йейі-
саііо. Подношу, айропеге, айтоѵеге. Под-
нести что близко къ огню, айтоѵеге аіі-
диій ргоре іцш. 2) Подносить искусно,
о кравчемъ, йесеніі цевіи тииив росіііа-
іогів оЬіге ѵіпит оЫаішп роггі^еге. 3) Ііе-
Йісаге, йісаге; виррогіаге, айѵеЬеге. По-
годите покупать земляники, пока подне-
сутъ побольше, иоіі ашрііив етеге Гга§а,
ди® Ьгеѵі рові тауогі питего виррогіа-
Ьииіиг. Поднощикъ, тіпівігаіог.
ПОДНЯТІЕ. биЫаііо, Іеѵаііо; іоіегаііо,
регревзіо. Поднятый, виЫаіив, Іеѵаіив.
Сила, поднятая со всего востока, іоііив
огіепііз вейіЬив шоіа тоіев. 2) Тоіегаіив.
3) Верегіиз. I Іодиять, см. поднимаю.
ПОДОБА. (81.) Сзив согрогів. Измѣнить
естественную подобу въ преестествен-
ную, регшиіаге паіигаіеш изиш согрогів
сит іііо, диі еві сопіга паіигат.
ПОДОБАЕТЪ. Орогіеі, Йесеі, песевве
еві, сопѵепіі. П. тлѣнному сему обле-
щись въ нетлѣніе, орогіеі, иі Ьос соггир-
ііопі оЬпохіиш іпйиаі віаіит іпсоггиріі-
Ьііет, в. ігапвеаі іп зіаіит іпсоггирііЬі-
Іет. П, намъ лишше внимати слышан-
нымъ , песевзе еві ео та^ів аііопйеге ай
еа, ди® аийіѵітпв, ай еа, ди® йійісітив.
ПОДОБЕНЪ. Ѵегвив, теіойіа? зегѵіспв,
ай дпет аііі ѵегвие ве ассотойапі. — По-
добіе, вітііііийо, зітііііае. П. образа тлѣй-
под
226
225
ПОД
иаго человѣка, еітііііибо ітаёіиів или
ігоа8о зітіііз Ьотіпіз тогіаііз. Сдѣлайте
наподобіе, ва подобію другаго, Гас, и
Ьос ріапе сопегиаі сит аіісго. 2) Й1’”‘ *'
іибо, зітііе, сотрагаііо. ехетріит. о-
доблюсь и иодобюсь, зітііет Оеп. о
всему иодобиться, рег отпіа, іп ™п| п8
бітііет йегі. Подобникъ, ипііаіог, (пти-
Іаіог. Подобно, еобет тобо, рал гаііопе,
«ігоііііег, поп аіііег. П- какъ, диетабто
бит, зісиіі, поп весие ас, ждие ас, регіпбе
ас зі. Сдѣлать что п. чему, аіідиіб абзі-
шііагс. Ты сдѣлалъ это п грабителямъ,
Гесізіі ііет иіі ргаібопез зоіепі. Подоб-
ный подобенъ, зітіііз, сопзітіііз, абвіті-
1і«. Неподобный, аЬвітіІіа, біззітіііз, бі-
ѵегзиз. Быть подобнымъ, зітііет евве;
зітііііибіпет ЬаЬеге сит аіідио; аб 8Іті-
іііибіпет а!іси]ия ассебеге, соп^гиеге,
соптепіге (въ сущности и Формѣ); віті-
Іііибіпет или вресіет аіісідиз геі §егеге,
ргжЬеге (особей, въ наружности). Нѣчто
подобное, аіідиіб Іаіе, оріетобі; іб ^еппз,
іп ео кепегс. Имѣть склонности подоб-
ныя склонностямъ своего отца, тоге8
раігіз геГегге. Не скоро найдешь ему
подобнаго, ѵіг, сиі пиііит іпѵепіаз ра-
гет. Утѣшеніе несчастныхъ состоитъ въ
томъ, что имѣютъ подобныхъ себѣ, ѵо-
іиріаіет Ъаѣепі тіеегі ех тоегоге зосіве
саіатііаііз. Непостоянный человѣкъ по-
добенъ вѢтрѵ, Іеѵі8 Ьото еві зітіііз ѵепіо.
Я видѣлъ подобный случай, ѵібі зітііет
Гогіипат, сопзопіет сазит. Избѣжать по-
добнаго случая, зітііет Гогіипат беті-
Іаге, сопзогіет сазит еѵабеге.
ПОДОБОСТРАСТІЕ. АИесІшп 8ІШІІІ-
іибо, зітіііз айесіиз; сит ріигез зітііііег
пзбет геЬив аГОсіипІиг; паіигю зітііііибо.
Подобострастно, зішШЬиз а{ГесііопіЬич.
Подобострастный, подобострастенъ, сиі
П”Іе5 випі айесіиз, іізбет аЯесІІЬиз оѣпо-
хіиз, зітіііз паіигае. Быть иодобострастпу,
зітііііег аГйсі; еабет паіига евве.
ПОДОБРАНІЕ. Соііесііо , сотрозіііо
гегит іпіег 8е сопѵепіопііпт. Подобран-
ный, соііесіиз, аріиз іпіег зе. Недобра»
тель, диі соптепіеиііа іпіег зе сотропіі.
Подобрать, см. подбираю. Подбирать
цвѣта, песіеге соіогез.
ПОДОВИКЪ, ѣаіег, дио Госпз Гогиасіз
зіегпііиг. Подовый, аб іосит Гогиасіз
регііпепз; сосіив іи Гогпасе, напр. подо-
вые пироги.
ПОДОГНАНІЕ. Ітриізіо, ітриізиз, іп-
сііаііо, зіітиіаііо. Подогнанный, ітриі-
5118, регриізиз, іпсііаіиз, віітиіаіпз.
ПОДОГНУТЫЙ. Соііесіиз, эиЬбисІи»
(о платѣ) іп зресіега сгисіз Ігапзтегзіт
іпбисіиз.
ПОДОБРѢТЬ. Согриз Гасеге, сотри*
Іеиіит, ріп^ист, оЪезит Йегі. Вы, ка-
жется, теперь подобрѣли, согрпіепііог
ѵібеге аідие ЬаЬіІіог. Кто подобрѣлъ,
Ьепе сигаіив.
ПОДОГРѢВАНІЕ, при подогрѣваніи.
Іп гесодиепбо. Подогрѣваю, гесодиеге.
Подогрѣвать супъ, уивсиіит гесодиеге.
Подогрѣтый, гесосіиз.
ПОДОДРАННЫЙ. АЬ іто гиріиз, всіз-
зиз, Іасегаіиз.
ПОДОЖДАНІЕ. Ехэресіаііо. Подож-
дать, ехересіаге, ргвезіоіагі. Подождите,
пока придетъ, ехресіа, бопес диіз ѵепіаі;
бшп диіз ѵепіі.
ПОДОЖЖЕНІЕ. Ассопзиз, іпсеивіо аЬ
іто. Подожженный, аЬ іто ассопзиз, іп-
сепзиз, іпйаттаіиз.
ПОДОЗВАННЫЙ. СІат ѵосаіие.
ПОДОЗРИТЕЛЬНО. Зиэрісіозе, поп
; 8іие зизрісіопе. Подозрительный, зизрес-
і Іив, зизрісіозив. Быть подозрительнымъ,
227
ПОД
под
228-
яшресішп евве; іп виврісіопе евве; виврі-1
сіопет ЬаЬеге (и имѣть на кого подозрѣ-
ніе и быть у кого въ подозрѣніи); виврі-
сіопе поп сагеге, а виврісіопе поп гето-
іиш евве. Б. п. въ чемъ, вивресіпт евве
Де ге. Въ чемъ, вивресіпт евве де ге.
Быть кому подозрительнымъ, іп виврі-
сіопет аііспі ѵепіге. Неподозрнгельный,
виврісіопе сагепв, іп іціст пиііа виврісіо
садіі, иЬі пиііа виврісіо виЪевІ. Самыя без-
гласныя и бездушныя вещи — кровли и
стѣны — казались подозрительны, еііат
тиіа аідие іпапіта, Іесіа еі рагіеіев сіг-
ситІодиеЬапІиг. Ь) Зиврісіовив, регісиіо-
вив. Подозрительныя шутки, виврісіові
Іосі. Подозрѣвательный, подзорчивый,
впярісах. Подозрѣвательпость, апітив ви-
врісах. Подозрѣваю, виврісагі. Я подо-
зрѣваю, тіЫ еві впврісіо; іпсідіі тіЬі ви-
врісіо. Подозрѣвать кого, де аіідио ви-
врісіопет ІіаЬеге. Въ чемъ, виврісагі де
ге или впрег ге. Его подозрѣваютъ въ
измѣнѣ, впврісапіиг ргодіііопет де ео;
ргодіііопів виврісіопет ЬаЬеІ; ргодіііопів
или де ргодіііопе іп виврісіопет ѵепіі.
Подозрѣвать что нибудь худое, аіідиід
таіі виврісагі. Меня подозрѣваютъ, іп-
сідіі де те впврісіо. Подозрѣніе, виврі-
сіо. Берутъ подозрѣніе, іпвіпиаі апітів
вивріёіо.' Его добродѣтель всегда далека
была отъ подозрѣнія, еуив ѵігіиіет пиііа
впврісіо ѵіоіаѵіі. Возбудить въ комъ по-
дозрѣніе, аіісиі виврісіопет тоѵеге, сот-
тоѵеге, ехсііаге, Гасеге, ргюЬеге, даге,
айегге. Воз. на кого подозрѣніе, де аіі-
дио виврісіопет ІіаЬеге. Впасть, притти
въ подозрѣніе, іп виврісіопет садеге, ѵе-
сііге, ѵосагі; виврісіо садіі іп те или рег-
Ііпеі ад те. Оставаться въ должномъ по-
дозрѣніи, Гаіва впврісіопе ргеті.' Вводить
кого въ подозрѣніе, аіідиет іп виврісіо-
пет ѵосаге, аддпсеге; виврісіопет іп аіі-
диет сопГегге. Ввести въ подозрѣніе у
кого, аіідиет іп виврісіопет аддисег©
аііспі. Освободиться, избавиться отъ іі0_
дозрѣнія, виврісіопе ве ехвоіѵеге. Быть
свободну отъ подозрѣнія, виврісіопе са-
геге. Доказать, показать, что несправед.
ливо имѣютъ на (кого) подозрѣніе, виврі.
сіопет ехриг^аге, Іеѵаге, а яе гетоѵеге;
виврісіопет дііиеге.
ПОДОЙНИКЪ. Миісігит, тиісіга.
ПОДОЙТИ. См. Подхожу.
ПОДОЛЪ, подоліе. Тгасіив ад гадісев
топіів или іп іпйто топіе. Ь) ІІгЬв іп-
Гегіог.
ПОДОЛЪ. Еасіпіа ѵевіів. П. обился, Іа-
сіпіа иви деігііа еві.
ПОДОЛЬНИКЪ. І.ітЬив савиіа?.
ПОДОЛЬНЫЙ. Яііив іп ѵаііе ѵеі ад га-
дісев топіів. 2) Ад Іасіпіат (ѵевіів) рег-
Ііпепв.
ПОДОМАШНЕМУ. Іпогпаіе, віпе ог-
наіи, вітріісііег.
ПОДОНКИ. Еаесев, сгавватеп, сгавва-
тепіит. 'Винные подонки, Гжх ѵіпі, Гіе-
сев ѵіпі. Подоночный, подонный, диоЛ
ЬаЬеІ Гаесев.
ПОДОПЛЕКА, подоплечье. Раппш
виЬвиІив виЬисиІів гивіісагит іи апііса еі
ровііса рагіе.
ПОДОПРѢВАЮ. МиІІа видаііопе сог-
гитрі, агдевсеге. Подопрѣлый, іпіегіогі
саіоге іпсепвив, іпйаттаіив. Подопрѣлые
глаза, осиіі іпйаттаіі.
ПОДОРВАННЫЙ. Риіѵеге ругіо іп
виЫіте дів]ес1ив. Подорвать, см. подры-
ваю.
ПОДОРОЖНАЯ. 8уп§гаЬив, діріота,
дио іпвігисіі реге^гіпаіогев едиів риЫісі»
ІіЬеге иіі роввипі.
ПОДОРОЖНИКЪ. ЕтЬегіга.
ПОДОСАДОВАТЬ. АІідиатдіи, раиіи-
іит аіісиі ігавсі, іпді&пагі.
229	поД
ПОДОСЛАНІЕ. См. Подсыланіе. Подо-
сланный, сіат тіязив. Подослать, см- под-
сылаю.
ПОДОСПѢВАЮ. Маіигезсеге, елваі
гезсеге, а<1 таіигііаіет ѵепіге, регѵепіге.
Скоро новые плоды подоспѣютъ, І’геѴ1’
тох поѵі Ггисіиз етаіигевсепі- 2) Тет-
роге соттойо, оррогіиио ѵепіге. Я подо
спѣлъ къ проповѣди, ѵепі оррогіипо іет-
роге, Чио<1 тіѣі ЙеЙіі Гасиііаіет а<1 аийіеп-
ііпт іоіат огаііопет засгат. Подоспѣ-
ніс, айѵепіиа оррогіипиз, соттобия.
ПОДОСТЛАНІЕ, подстиланіе. ЯиЬзіга-
іиз. Подостланный, зиЬзітаіия.
ПОДОТКНУТЫЙ. 8иМііиз, еиЬіесіив,
зиррозііиз.
ПОДОШВА. Ѵоіа. 2) 8оІеа. Подошвы
пробились, воіе® саісеогпт регіи я® зипі.
3) Р. т. гагііх. П. горы, габісез топіів.
ПОДПАДАЮ. Сагіеге зиЬ, виссіИеге,
зе зиЬтіІіеге, зисситЬеге. 2) Р. т. под-
пасть подъ наказаніе, рсепа іепегі; рое-
пат соттіііеге, сиірзт соттегеге. П.
подъ отвѣтъ, сиі геі ргазіаікіа езі, сиі
гаііо гебдепйа езі. Подпаденіе, можно
выр. гл.
ПОДПАИВАНІЕ, для подпаиванія го-
стей. Ай сопѵіѵаз іпеЬгіапйов. Подпаи-
ваю, іпеЬтіаге.
ПОДПАЛЕНІЕ. Агінзііо. Подпаленный,
аЬ іто айивіпз, атЬияіиз.
ПОДПАЛЗЫВАЮ. 8иЬгереге. На под-
ползающую ящерицу изблизи присматри-
ваться со стрѣлою, зиЪгерепіі, ІасеН® со-
тіппз яаеіца іпзійіагі.
ПОДПАЛКА. Раппа Ьиіуто регтіхіа
аб лизсиіит ех оіеге ГасіепЙит.
ПОДПАЛЯЮ. АЬ іто айигеге, атЬп-
гоге.	’
ПОДПАРИВАЮ. ЕѵарогагГзіпеге. Под-
порный, еѵарогаіиз.
ПОДПАРЫВАНІЕ. Яоіиііо. Подпары-
ПОД	230
ваю, тезпеге, аівеиеге. Подпороть под-
кладку, зиЬвиіит гезиете. Подпарываюсь,
гезпі, аіззиі; зоіѵі. Подкладка подпоро-э
лась, ѵезііз зиЬзиІііт зоіиіит езі. 3
ПОДПАХИВАЮ. 8иЬагаге, іпагаге.
ПОДПАХНУТЬ. Ѵох. ріеѣ. Ѵеггеге,
еѵеггеге, ригдаге.	,
ПОДПЕКА.' Ратз рапіз содиепііо Гиеса
Гасіа. Подпекаю, содиепйо Гизспт гей-
аеге. Подпекаюсь, содиепііо Гпзсит Гіегі. і
ПОДПЕРТЫЙ. Еиііпз.
ПОДПЕЧАТАНІЕ, 8і§паііо, оЬзі^паііо.
Подпечатываю, тереіеге аІіЬі еаііит, 2)
8і§пит ітргітеге іиГга. Подпечатываюсь,
гереіі аІіЬі еаііит. 3) 8иит зі^пит іт-
ргеззит ааропеге.
ПОДПЕЧЕКЪ, подпечникъ. Саѵит
зиЬіег Гогпасі.
ПОДПИВАНІЕ. Сотроіаііо. Подви-
ваюсь, заііз іпеЬгіагі или іпеЬгіагі зоіеге.
На вчерашней пирушкѣ гости изрядно
подпили, сопѵітае, диі йегі сопѵіѵіо іпіег
егапі, ргоЬе роіагипі.
ПОДПИЛЕНІЕ, подпиливаніе, можно
выр. гл. Подпиливаю, аЬ іто Ііта іоііеге,
аиГегге, аеіегеге. Подпиливаюсь, аЬ іто
Ііта Іоііі. Подпилка, аевесію оре вегг®.
Ь) Ваііо, Ъопііае еунзтоаі орегіз. Подпи-
локъ, Ііта.
ПОДПИРАНІЕ. Еиііпга , зпяіепіаііо.
Подпираю, Гпісіте, зизіепіаге. Подпереть
стѣну, тигит, рагіеіет іиісіге. Подпи-
раюсь, Гиісігі, яизіепіагі. 2) ІпситЬеге
геі или іп гет; іппііі аіідиа ге или іп аіі-
диа ге. Подпереться рукою,іппііі ЬгасЪіо.
Подпираться тростію, Ьасиіо іпніхит ат-
Ьпіаге. П.палкою,а<1;иѵаге "габит Ьасиіо.
ПОДПИСАВШІЙСЯ. Оиі потеп зиЬ-
поіаѵіі; диі зиЬзсгірзіі. Подписаніе, зиЬ-
зегірііо, зиЬпоіаііо. Подписанный, зий-
зегіріпз, зиЬпоІаіие. Подписка, іезііто-
піпрд ЦНегагит, аросЬа, апіаросЬа. Дать
231
под
под
подписку, ассеріит аіідиіб Іезіагі. Под-
писываніе, зиЬзсгірІіо, зиЬпоІаІіо. Подпи-
сываю, зиЬзсгіЬеге. Подписать письмо,
потеп зиЬзстіріит ерізіоіж аббеге. Дѣло
его всѣ судьи подписали, отпе» дибісвз
©Іи» (Іііет) бісапі зиЬзсгірвеге. Подписы-
ваюсь, еиЬзсгіЬі. 2) 8иит потеп зиЬпо-
Іаге. 3) Подписаться подъ чью руку, аіі-
сідиз сЬіго^га^Ьит ітііагі, ітііапбо абиі-
іегаге. Подпищикъ, диі биЬзсгірзіІ. 4) Оиі
сЬігоцгарЬит ітііаіиг. Подпись, іпзсгір-
Ііо; зиЬзсгірІіо. Под. на монетахъ, іп-
ясгірііо топеіагит. П. изображенія ка-
кого, зиЬзсгірІіо, диж іпГегіогет рісіигж
(іта^іпіз) Іосит Іепес.
ПОДПЛАЧИВАНІЕ, при подплачива-
ніи платья. Іп загсіепбо аЬ іто ѵезіе.
Подплачиваю, аЬ іто гезагсіге, гейсеге.
ПОДПЛЕТА, подплетало. Ггашіаіог.
ПОДПЛЕТАНІЕ , подплетейіе, можно
выр. гл. Подплетаю, зпЬпесІеге, зиЬрІес-
іеге. Ь) Аіідиет зирріапіаге; рег т. Гаі-
Іеге, бесіреге. Подплетаюсь, зиЬпесІі,
зиЬрІесІі. Подплетенный, зиЬрІехиз, $иЬ-
пехиз.
ПОДПЛЫВАНІЕ , подплытіе. Ассоз-
8И8 рег абпаіаііопет , рег паѵі^аііопст.
Подплываю, абпаге, абпаіаге, абпаѵі^аге,
ассебеге паѵе нлн паѵіЬиз Непріятель-
скія суда подплыли подъ самыя стѣны,
паѵщіа 1ю8Іі1іа ассеззегипі ргохіте аб ір-
яит оррібит типііит. Подплыть подъ
мостъ, паіаге виЬ ропіет.
ПОДПЛЯСЫВАНІЕ. Каііаііо аб пюбоз
тизісез ѵеі сапіиз. Подплясываю, заііаге
аб тобо8 тивісея ѵеі сапіиз. Ь) Аззеп-
Іапбо ріасеге зіибеге.
ПОДПОЕНІЕ, подпойка. См. Подпаи-
ваніе. Подпоенный, іпеѣгіаіиз.
ПОДПОЛКОВНИКЪ. ВиЫгіЬипиз, яиЬ-
ргаеГесІиз. Подполковниковъ, аб зиЫгіЬи-
232
пит регііпепз. Подполковническій, ПОд_
полковничій, зиЫгіЬипі, зиЬргжГесІі. -зЛі
ПОДПОЛОКЪ. Раппиэ зиЬзиІпэ аб 1іщЯ|
Ьит ѵевіів.
ПОДПОЛЬЕ. Ьосиз зиЬ ІаЬиІаІо. Под.,
польный, диі езі 8и1> ІаЬиІаІо.
ПОДПОРА, подпорка. Еиісгит, віаіи-
теп. Поставить подо что подпору, аіі-
диіб зиЯиІсіге. 2) Рег т. абтіпіеиіиш,
типіеиіит, Лгтатепіит, соіитеп, ргге-
зібіит. Ныть кому подпорою, аіідиет
(иісіге, аіідиет зизіепіаге; іп аіідио теа
зрез розі Іа езі. Быть кому подпорою въ
старости, зепесіиіі аііеціив ргжвібіо евве.
Подпора государства, соіитеп геіриЫі-
сае; Ягтатепіит геіриЫісж. Въ этомъ
году пали двѣ подпоры государства, Ьіс
аппиз био Ягшатепіа геіриЫісае еѵегііі.
Хрисицпъ, подпора стоиковъ, СЬгузірриз
Гиісіі рогііешп 8Іоісогит. Подпорный, Гиі-
сіепбо зегѵіепз.
ПОДПОРОЖЬЕ. Босиз іпГга саІаггЬас-
іат.
ПОДПОРУТЧИКЪ. АІІег а виЬсепІи-
гіопе. Подпорутчиковъ и подпорутчи-
чей, аііегіиз а зиЬсепІигіопе.
ПОДПОЯСАНІЕ, подпоясываніе. Сіпс- ,
Іига, сіпсіие. Подпоясанный, сіпсіиз, ас- 
сіпсіиз, зиссіпсіиз. Подпояска, сіпсіига, 
сіпсіиз; гаііо, диа ЯІ сіпсіиз. 2) Сіп^иішп,
сіп^иіиз; гопа. Подпоясываю, сіп^егс, ;
ассіп^еге, зиссіи§іеге. Подпоясываюсь, '
зе сіп^еге, сіп§і, ассіпеі, зиссіп^і.
ПОДПРАПОРЩИКЪ, 8иЬ8іепі&г. I Іод-
прапорщнковъ, зпЬзі^піГегі.
ПОДПРУГА. Сіпвиіа. П. ослабла, сіп-
Виіа гетізза езі. Подвязать, подстегнуть
подпругу у лошади, едишп сіп^иіа зиЬ-
5Ігііц>еге. Подпруяшый, подиружная пря-
жка, ЛЬиІа сіп^иіае.
ПОДПРЫГИВАНІЕ. Абзиііиз. Под-
прыгнуть, абзіііге, эаііепбо арргоріпдиаге,
233	ПОД
І^К ПОДПРЯГАНІЕ, МОЖНО выр. гл. Под- I
Цьі»" лю, іпяирег аііит едиит сиггиі ;ип-
%его- Нодирягаюсь, ігжирег сиггиі }ип§і,
ѵіисігі.
ПОДПУПЬЕ. Ѵепіег, аЫотеп.
ПОДПУСКАШЕ, подпускъ. Айтівыо,
айтібвига. Подпускаю, айтіііеге, абеипйі
роіезіаіет Гасеге аіісиі. Подпустивъ не-
пріятеля подъ стѣны крѣпости, произ-
вели по немъ жестокую пальбу, айеипйі
роіевіаіо оррійит типііит Гасіа ЬовІіЬив,
іогтепіа іп еов сит ѵі ешібогипі. Не
подпускать къ корму, агееге райиіо. Эта
лошадь рѣдкаго къ себѣ подпускаетъ,
Ьіс едиив гаго ай 8е ассейеге раіііиг. 2)
Іпіегтівсего. Подпускать масла въ воскъ,
оіеиш сегае іпіегтіасеге. Подпустить
цыплятъ, риііоз аііеиоз ^аіііпае вирропеге.
Под. теленка, ѵііиіит ви^оге віиеге или
раіі. Подпускаюсь, айгпіиі.
ПОДПУШАЮ. Мииіге ііііив реііе. Под-
пушенный, іпипііив іпійв реііе. Подпу-
шаюсь, шипігі іпіив реііе. Подпушива-
ніе, можно выр. гл.
ПОДПУШКА. ЬітЬив.
ПОДПУЩЕНІЕ. См. Подпускаиіе. Под-
^^^^Л^шеииыіг, айтіввив.
аЙИЬ ПОДПѢВАНІЕ, можно выр. гл. Подпѣ-
ю, зосіаге сапіит ѵосіа сит ѵосе ѵеі іп-
«Ігитепюа1іси]и5; соисіпеге, ипа сапеге.
> ПОДРАВНИВАНІЕ, подровненіе. М-
чиаію Подравниваю, <вЧиаге, соЖдиаге.
Подравнять сѵчга «.о____ 4
риіаге.	’ «Чиаіііег ат-
>	пм».
(какъ произведенное иодХ"6-’ 'Ш,‘аП1еп
Ыіо (ревностное). Из.шшве7“Ъ)’*ти-
ючаво. Подражевіе дѣ ® п- п-тіа
Часть іп.	ъ> ,т,1аію Гас-
ПОД	234
іогит. Комедія есть подражаніе тому,
что бываетъ въ жизни , ішііаііо ѵііае со-
піеіііа еві. Несносная страсть къ подра-
жанію, риіійит ітііашіі віибіит. Побу-
жденіе къ подражанію, ітііапйі кІиДіит
паіига іпвііит. Достойный подражанія,
ітііаііопе ді^пин; <1і§пив, диет ітііетиг.
Подражатель, ітііаіог, зетиіив, аетиіаіог.
Подражательница, ітііаігіх, аетиіа. По-
дражательный, ітіІаЫІія. Подражаю, іті-
іагі аіідиет, так. вмѣстѣ рговедиі аідие
ітііагі, ітііапйо ехргітеге и ехргітеге
аіідиій (выраз. чрезъ подражаніе), аети-
Іагі (ревностно), аіісіуив ѵеаіі^іа ведііі,
регведиі, аІіси)и8 ѵеяіі^іів іпртеШ (иттм
по чьимъ слѣдамъ). Подражать кому въ
одѣяніи, въ позитурѣ, ітііагі атісіит аіі-
сціиз, віаіит. Плачу кисть подражать не
можетъ, ітііагі іисіит репіеіііо поп ровве.
Очень хорошо подражать человѣческому
голосу, Ьитаиат ѵосет гесійеге.
ПОДРАЖНЕНІЕ, Ьасевкіііо, Іийійса-
Ііо. Подражниваю, Іасеввеге ^’осія реіиіап-
ІіЬиз, тогйеге, рпн^еге.
ПОДРАЗУМЕВАЕТСЯ, ІпіеПі8ІІиг,
вирріеіиг, вирріегі воіеі, аирріепбит еві.
Въ этомъ значеніи очень часто упот. гл.
виЬаибіге и эиіііпіеіііреге, но пер-
вый встрѣчается у Асконія, а второй
не встрѣчается пи въ одномъ древнемъ
писателѣ.
ПОДРАННЫЙ. Раиіиіит всіваив, соп-
сегріиѣ Подрать, раиіиіит ксіпбеге. По-
дравши всѣ бумаги, сжегъ, отпез ейаг-
Іаз, Ііііегав сопсегріав сотЬикзіі. Подрать
кого за волосы, аіідиет сгіпіЬиз ІгаЪѳге.
Подрать за ухо, аигет ѵеііеге. Подрать-
ся, Іисіагі, соііисіагі сит аіідио.
ПОДРЕБЕРНЫЙ. Оиой 5пЬ совіів езі.
ПОДРИЗНИКЪ. Ѵевіітепіит, дио ап-
Іівіііеа іи ваегів сеІеЬгапйів впЬтіІІете віо-
іге ІііЬигдісю воіепі.
9
235	ПОД
под
ПОДРОБНО, в]. подробну и подробвѣ.
Ассигаіге, Гивіив, Іаіе, ріигітів ѵегЬів; со-
ріовс. Описать п., ассигаіе, ріигітів ѵег-
ЬІ5 йезсгіЬеге. П. о чемъ говорить, со-
рІ08Ѳ Йе аііциа ге йівриіаге. Я очень п.
объ этомъ писалъ, Ьюс ріигітів ѵегЬія а
шо Йісіа випі; тиііа Йс Ьас геі Йіввегиі.
Подробность, Йііі^епііа, сига, ассигаііо.
Говорить съ подробностію о чемъ, тиі-
ішп е88С іп аіідиа ге. Входить въ подроб-
ность чего, віпйиіа ехропеге. Подробный,
подробенъ, ассигаШв, ріепив, тиііив, со-
ріовие. Подробное описаніе Россійской
Имперіи, асспгаіа, ріепа йезсгірііѳ ітрегіі
Ко88ісі. Подробное извѣстіе объ зтомъ
сраженіи еще не получено, иопйшп сип-
сіа <Іе Ьос ргоеііо ейосіі аитиа.
ПОДРАВНЕНІЕ. См. Подравниваніе.
Подравненный, юциаіив, юдиаіііег атри-
іаіив.
ПОДРОЖАТЬ. Раиіиіит Ігетеге.
ПОДРОСТАЮ. 5иссгевсеге (о расте-
ніяхъ), аііоіевсеге, зиЬоІевсеге, риЬевсеге.
Дѣти подростаютъ, ІіЬегі еиЬоІевсииІ.
Подростокъ, риЬев, риЬегІаІет Іп»ге88ив.
Подростокъ, молодой лѣсъ, агЬогев айиі-
Ііогев. У него дѣти ужо подростки, е]и$
ІіЬегі )ат риЬегІаІет іп^гевві випі.
ПОДРУБАНІЕ. Оеігипсаііо. Подрубаю,
аесаге, Йевесаге аЬ іто. 2) ТгаЬез поѵав
виЬтіІІеге, виЬрсеге. Подрубка, т. ч. под-
рубаніе, тойив, дио ЯІ Йеігипсаііо. 3)
ТгаЬее иоѵае виЬтівваі. Подрубленный,
8есіи8, йевесіия аЬ іто.
ПОДРУГЪ. (51.) Ргохітиз. 2) Атісие,
бойаіів, юциаіів. Подруга, аедиаііа.
ПОДРУЖИТЬ. Аіісціив Гатіііагііаіет
аіісиі сопсіііаге. Подружите меня пожа-
луйте съ этимъ молодымъ человѣкомъ,
соисіііа шіЬі диюео Ьідив айоіевсепіів Га-
тіііагііаіет. Подружиться, іп аіісиив Га-
тіііагііаіет ѵепіге, сопвиеіийіпет сит
аііцио іип^еге. Подружіе, 81., ихог. По-
дружній, ай ргохітит, ай войаіет регіі-
пеп8.
ПОДРУКАВНАЯ МУКА. Гагіпа ве-
сипйае иоіае.
ПОДРУМЯНЕННЫЙ. Гисаіие, іиГиса- <
Іив. Подрумянить, Гисаге. Подрумянить- і
ся, Гисо ііііпеге Гасіѳт.
ПОДРУЧНИКЪ. (51.) Аіісиі 8иЬ)есІи8.
ПОДРУЧНЫЙ, подручная лошадь.
Едиик Гипаііб, е. Йехіегіог. 2) Аіісиі 8иЬ-
{есіив. 3) Соттойия. Сабля подручна,'
асіиасев соттойие е8І. 4) Конь кроткій
и подручный, едиив тапвиеіив еі тііів.
Подручиость, оЬведиіит. Провѣдать бѣгу
и подручпости коня, ѵеіосііаіет едиі оЬ-,
ведиіитдие ехрегігі.
ПОДРЫВАНІЕ, подрытіе. 5иЯо8віо. 1
Подрываю, вийойеге, виЬгиеге. Подрыть^
дерево, агЬогет 8иЙ6йеге. П. горы, топ-
Іев вийойеге. П. стѣну, тигит виЬгиеге,]
Под. плотину, ар&егет сииісиіів виЫга-<
Ьеге. Свинья рылоиъ своимъ подрываетъ,
и поднимаетъ дернъ, вив говіго вио виЯо-1
йіі еі содрііез ехсііаі.	>
ПОДРЫВАЮ. Риіѵеге ругіо іп виЫіпіе|
Йі8]ісегс. 2) Р. т. виЬгиеге, еѵегіеге, рсг-і
ѵегіе, гет іттіпиеге, Йатпит, Йеігітеп-
Іит йаге; оЬевве, посегв. Подрывъ, Іегга
виЬгиІа ѵі і^пів виЫеггапеі. Пл тараны,
ни подрывъ ве могутъ вредить, ііес агіе-
Іев, пес виЯоеіопее ѵаіеиі посеге. 3) Р. га.
Йатпит, Йеігітеиіит.
ПОДРЫНДА. 5аІе11ев еесипйагіив ѵе-
Іегит ргіпсірит Во88ію.
ПОДРЫТІЕ. См. Подрываніе. Подры-
тый, виПоэеив, еиЬгиІи$.
ПОДРѢЗАНІЕ, подрѣзываніе. 5ес1іо,
риіаііо, атриіаііо, Іоивига (деревъ). Под-
рѣзанный, риіаіив, атриіаіия, рг®сіви5>
Йесаситіпаіиб. Подрѣзанные волосы, с2'
ріііі ргжеійі. Подрѣзанная березка, Ьеіоі4
под
238
под
I
десаситіпаіа. Подрѣзка, т. ч. подрѣзы-
вапіе. Ь) Каііо, Ьопііав е_іивто<1і орегі .
Подрѣзный, чиоіі весагі, риіап, ^®сас“
тіпагі роіеві. Подрѣзъ, іпсівига- Р
зываю, риіаге, атриіаге, десаситіпаге,
ргжсійеге, Іошіего. Подрѣзывать волосы,
іопйеге, деіопдеге, ргаесиіеге сарі ов.
деревья, агЬогев риіаге, ІопЙеге. одр
зать кому крылья, Р^™* а1ісиІ ““ Пе^
ѵов аіісціив іпсійеге. Подрѣзь, во еа.
М. б. воіеге ІгаЬае.
ПОДРЯБЛЫЙ. См. Передряблый. По-
дрябнуть, см. передрябиуть.
ПОДРЯГАТЬ. Раиіиіит раірііаге
(реііе).
ПОДРЯДНЫЙ. Аа гедетіигат, ге-
ііетііопет, сопдисііопет регііпѳпв. Под-
рядчикъ, гесіетіог, сопдисіог, ргаЬіІог
(Сіе. оГГ. П. 17), рагосЬив. Подрядчиковъ,
гейотіогі ргоргіив. Подрядъ, расііо ге-
Йетіигаі; гедетіига, гедетііо, сошіисііо.
Пригласить къ подряду купцовъ, тегса-
Іогев аб гейітешіит ѵосаге. Отдать на
подрядъ, Ігайеге аіісиі аііциііі геііітеп-
<1ит. Подряжаніе, расііо сит аііцио Гасіа
де орега еі ргеііо. Подряжаю, тегеейе
расііопет Гасеге бе аіідиа ге рега^епйа
ѵеі виЬтіпівІгашІа. Подряжать камевыци-
ковъ, сопІгаЬѳге сит саетеніагіів. Под-
ряжаюсь , сопйисеге, ІаЬогет витеге.
Подрядиться ставить кирпичъ на строе-
ніе, сопііисеге Іаіегев жйійсіі сопвігиепйі
саива виЬтіпівІгапйов. 2) 8е сотеге, соті.
Куда вы подрядились? диій еві, циой Іе
На сотвівіі? Подряженный, сит дно рас-
ііо Гасіа еві бе аіідиа ге ѵеі регацепйа ѵеі
виЬтіпівІгапйа; диі сопйихіі.
ПОДРЯСНИКЪ. Йетівіоіа васегйоіаіів.
ПОДСАДА, подсадка, для подсадки
деревьевъ, виЬвегеийагит агЬогит саива;
ай виЬвегепЙав агЬогев. 2) іП8І(]іж Под.
саженный, Іеѵаіив, виЫеѵаІив. 3) ЙиЬбі_
Іив. Подсаживаніе, Іеѵаііо. 4) ЗиЬвегеге.
Подсаживаю, Іеѵаге, аііеѵагс, виЫеѵаге.
Подсадить кого на лошадь, виѣ)ісеге аіі-
диет іи едиит. 5) 8иЬвсгеге. Много про-
пало капусты, надобно подсадить раз-
сады , тиііит Ьгаввіс® агиіі, поѵсііа виЬ-
вегепйа еві.
ПОДСАЛЕНІЕ, подсаливаніе, можно
выр. гл. Подсалеиный, веЬо Іііив, іііііив.
Подсаливаю, веЬо Ііпеге, ііііпеге. Подса-
ливаюсь, веЬо Ііиі, ІІІіиі.
ПОДСАСЫВАЮ. 8иЬ аііциій Гегге,
ітреііеге , ргореііеге. Лодку подсосало
подъ мостъ, Іепиисиіив виЬ ропіет Іаіив
еві, ѵів адиагит Іепипсиіит виЬ ропіет
Іиііі. 2) Вода подсосала плотину, адиа
тоіет Іиіі, аЫиіІ.
ПОДСВИСТЫВАНІЕ, можно выр. гл.
Подсвистываю, ипа віЫІаге, сошііагі віЫІо
аііегит віЬіІапІет. 2) Р. т. віЬііаге, ех-
зіЬіІаге; віЬііів соизесіагі, сопвсіпЛеге; 8І-
Ьііів ехріобеге.
ПОДСВѢЧНИКЪ. ЬусЬписЬив сапбе-
ІаЬгит.
ПОДСИДѢТЬ. Сігсшпѵепіге; сігсит-
ѵепіге йоіо.
ПОДСКАКАТЬ. БиЬяіІіге. Подскаки-
ваніе , адзиііив. Подскакиваю , адвіііге.
Подскочевіе, т. ч. подскакиваніе.
ПОДСКАРБІЙ. РгаеГесІиз югагіі весии-
Лагіиз, іпГегіог.
ПОДСЛАЩЕНІЕ, можно выр. гл. Под-
слащаю и подслащиваю, аііциій вассііагі
ѵеі теііів айдеге. Подсластить кислоту
лимона сахаромъ, асогет сіігеі абдііо вас-
сііаго тііі^аге. Подслащиваюсь, йиісет,
сіиісіогет геіісіі.
ПОДСЛУГА и ПОДСЛУЖИВАНІЕ.
Іивіииаііо, ЫатІІІіа?, Ыапдітепіа. Под-
служиваюсь къ кому, Ыаидіііів іггереге,
ве іпвіпиаге, соиагі. Подслужливый, диі
Ыапдііііз ве іпвіпиагс ари<1 аіідиет віидеі.
539	ПОД
ЙОДСЛ^ШЙВА'ЙІЁ. Аадсийаііо сіап-
Йевііиа, саріаііо ѵѳгбогшп или яегтопі»
с1аіі(1е8Ііиа. *Ірезъ подслушиваніе своихъ
сосѣдей узналъ, ѵегЫв ѵісіпогиш аизсиі-
ІаиЙів, ехсіріепЙія, сарІаиЙів. Подслу-
шивать въ скважины и щели, ГогатіпіЬпв
еі гітіз апгѳб айтоѵеге. Подслушиваль-
щикъ, аизспііаіог, вреспіаіог. Подслу-
шиваю, апяспііагѳ; аигѳш айтоѵеге еі
апзспііаге; виЬаіівсиІІаиЙо ѵосез аііси^ив
ехсіреге: аиге айтоіа вегтопет саріаге.
ПОДСЛѢПОВАТЫЙ И ПОДСЛѢ-
ПЫЙ. Муорв, оЬіиІапі осиіогит асіет
ЬаЬепв; ЬеЬеІіЬив осиііз иіеив.
ПОДСМАТРИВАНІЕ, ОЬвогѵаІіо, вре-
сиіаііо. Подсматривальщикъ, ехріогаіог,
вресиіаіог, етіввагіия, ехсигвог еі етізва-
гіив. Подсматриваю, аіідиет пои зепіі-
епіет вреспіагі. Онъ подозрителенъ, за
нимъ надобно присматривать, Ьото вив-
рісіоиет ЬаЬеІ, орогіеі еит иоп зепііеп-
Іет вресиіагі. Подсмотръ, см. подсма-
триваніе.
ПОДСМѢИВАНІЕ. Іггівіо, іггівив, йе-
гівив. Подсмѣиваю и подсмѣиваюсь, гі-
йеге, іггійегѳ, Ішіеге; іийіЬгіо, йегізиі Ьа-
Ьеге. Подсмѣянный, гіегівив; йегівні плп
ІийіЬгіо ЬаЬііиз.
ПОДСНѢЖНЫЙ. 0ио<1 виЬ иіѵе еяі.
ПОДСОВЫВАНІЕ. Виіуесііо, зиррові-
ііо. Подсовываю, виЬрсеге, вирропеге;
виЬвегеге; ргореге айтоѵеге аіісиі аіі-
диій. Секретарь подсунулъ судьѣ опре-
дѣленіе для подписанія, всгіЬа риЫісив
Іийісі ргореге абтоѵіі веиіеиііат зиЬзсгі-
Ьепйі саива. 2) Соггитрегѳ съ прибавл.
слл. ресииіа, ргеііо, Йоиів; Йопів аіідиет
ад виат гет регйисѳге. Подсовываюсь,
сиггеиіет виЬіге. Подсунулся подъ мечъ,
сиггеив виЬііІ тисгопет. 3) 8иЬ]ісі, виЬбі,
вирропі.
ПОД	240
ПОДСОКОЛЬНИЧІЙ, оііт: Гаісопа-
гіив іпГегіог.
ПОДСОЛЕНІЕ, можно выр. гл. Подсо-
лить , атрііив еііат заіет айврег^еге геі.
ПОДСОЛНЕЧНИКЪ. НѳІіаиІЬив аи-
ииив. П. шишковатый, Ь. ІиЬеговив.
ПОДСОЛНЕЧНАЯ. Кегит ииіѵегвііаз,
ииіѵегвит. 2) ОгЬіз Іеггге или іеггагит,
так. одно огЫз. Нѣтъ никакого во всей
подсолнечной народа, ииііив еві іи Іоіо
Іеггагит огЬе рориіиз.
ПОДСОХЛЫЙ. Раиіиіит віссаіив, йѳ-
зіссаіиз; диі знЬагиіі.
ПОДСПАРИВАЮ, ириспариваю. Ай-
/итепіо ѳзве^’иѵаі ѳ, ай]’иѵаге, сотреивагѳ.
Подспорье, аіуишеиіит, сотрепваііо.
ПОДСТАВА. Гиісгиш, зіаіитеп, со-
Іитпа. 2) Ѵегейогит зіаііо. 3) 8иЬбіІа,
вирровііа екровіііо, ргаевепіаііо. Подстав-
ка, виррозіііо; гаііо, диа ДІ виррозіііо. 4)
Вавів, Гиісгит. 5) Роиіісиіив, іицит (о
скрипкѣ). Подставленіе, подставливаніе,
можно выр. гл. Подставленный, виррові-
іив, виЬйііив, виЛиНав. Подставляю и под-
ставливаю, вирропеге, виЬйеге аіідиіб аіі-
сиі геі, Гиісіге, виПиІсіге, віаіитіпаге, ад-
тіпісиіагі, ребаге (о виноградныхъ ло-
захъ). Поставить подъ стѣны иодпоры,
шигит зиНиІсіге. П. кадку подъ капель,
сабит вііііісідіо айтоѵеге. Подставить
руку, таиит роггіцеге, ргаеЪеге. Под-
ставляюсь, вирропі, виЬйі; роггі§і. Под-
ставный, Гаізиз, етіпз, соггиріиз ресипіа,
зиЬбіІив, виЬбіІІІіиз, зирровііив, виррозііі-
Ііив, виЬбіІіѵив. И. свидѣтель, Іевііз Гаі-
вив, соггиріив. П. наслѣдникъ, Ііжгев
зиррозііиз. Подставныя лошади, ііипепіа
тиіаіа; едиі риЫісі, ѵегейі.
ПОДСТАРОСТА. 8иЬѵі1Іісив.
ПОДСТЕГИВАЮ. АЬ іто аси ѵагіаге;
виЬзиеге.
ПОДСТЕРЕГАНІЕ, подстереженіе. ІП"
ПОД
ПОД
242
241
«Мі®, саріаііо, вресиіаііо, оЬвегѵаІіо. Под-
стерегаю, оЬвегѵаге, зресиіагі, іпвиііав
аіісиі шеЛІаті; *>1о сареге аІіфівю- од
стеречь кого вь словѣ какомъ, аЬ дддио
ѵегЬа аггіреге, сарііове ехрівсагі, од-
стережеиіе, т. ч. подстереганіе. Подсте-
реженный, оЬвегѵаІив, <1о1о саріив.
ПОДСТИЛАНІЕ, <* Подостланіе.
Подстилаю, виЬвіегоеге, виЬрсеге. По-
достлать доски подъ кадку, аавегев са<1о
війуісеге- и. лошадямъ солому, едиів
фатепіит виЬвІегиеге. Подстилаюсь,
віегиі. Подстилка, вігатепіиш, віга-
еп, виЬвІгатеп.
ПОДСТОЖНИКЪ. Сепив тоЬіІіз Йе-
ПІ1І8.
. ПОДСТОЛПІЕ, Вавів.
ПОДСТРЕКАНІЕ, ІпвІі§аІіо, сопсііа-
Цо. Подстрекатель, сонсііаіог, іпвіі^аіог.
Подстрекаю, іпвіі^аге, іпсііаге, ехсііаге.
Подстрекать кого къ обндаиъ ближняго,
іпвіі&агѳ аіідиет ай іідигіат ргохіто Га-
сіепйат.
ПОДСТРИГАНІЕ, подстриженіе. Ри-
,1а1іо, ашриіаііо, Іопвига. Подстригаю,
риіаге, атриіаге, ргаесійеге, ргжвесаге,
Іошіеге, Йесасипгіпаге. Подстричь де-
ре'рыа, агЬогев гіесасшпіпаге. Подстри-
гаюсь, риіагі, атриіагі, рнесісіі, йесасшпі-
пап. Подстриженный, риіаіив, ашриіа-
Іив, ргаесівив, йесаситіпаіив.
ПОДСТРѢЛЕНІЕ, подстрѣливаніе. 8аи-
сіаііо. Подстрѣленный, ваисіаіив, ѵиіцѳ-
гаіив. Подстрѣливаю, ваиоіаге, ѵиіиегаге,
ег® р1аёат іпч>опеге. Гега) ѵц1пім .пГѳг_
те- одстрѣлнваюсь, ваисіагі, ѵиіпегагі,
Гег® ѵиіпив іпГегІиг.
ПОДСТУПАШЕ,’ПОдетупЛ6иіе
. Аррго-
ршчиаио, ассеввив.ПодСтупаю, ааіі-в>
гог одъ ”аГе’ аССв‘іеГе- “«Аступнть подъ
ородъ, ехегсі1ии аЙ нгЬеш
«еяьэя подступить къ городу, игЬа аді.
іит поп ЬаЬеІ. Къ этому городу я. труд-
но, йіГЯсііів еві а<1 Ьаис щЬет ассеввив;
Ьгес игЬв еві айііи йіійсііііта. Подсту-
паетъ весна, ѵег арреііі, іпвіаі. Непрія-
тель подступаетъ, айѵепіаі Ьовіів.
ПОДСТЫВАЕТЪ, Раиіиішп Ве1авсіІ.
ПОДСУДИМЫЙ, подсудимъ. Кеив. 2)
виЬ аіісіуіів ]ив или ^пгівйісііопеш впЬіппс-
Іпв. Подсудный, виЬ аііпв ]ив виідипсіив.
ПОДСУМОКЪ. ЕтЬоІогиш і^иіагіогшп
рега.
ПОДСУНУТЫЙ. 8иЬ]есІив. Подсунуть,
тнхонько давать, впЬшіпйЦагрцв.ирреШіа-
ге аіісиі аіісртісі.
ПОДСУРМЛИВАТЪ, подсурмцть. Аі-
дго соіоге іпйсеге; пі^гшп соіогеш геі
іийисѳге.
ПОДСУСѢЖИВАТЬСЯ. Віаийіііів еі
аввепІаііопіЬив аіісціуз ^гаііат аисирдгі
віийеге.
ПОДСУШЕНІЕ. 8іссаііо. Подсуши-
вать, подсушить, раиіиіит віссаге, девіс-
саге, агеіасеге.
ПОДСЫЛАНІЕ, подосланіе. Чрезъ
под. шпіоновъ, сіат епііввагіів аіідио аЬ-
іецапйіз. Подсылаю, сіат аіідиет аіідио
тіііеге, аЫе^аге, виЬогпаге. Подослать
лазутчиковъ, еигіввагіов виЬогпаге. Под-
сылаюсь, сіат аіідио тіііі, аЫе^агі, виЬрг-
пагі. Подсылъ, аіідиій сіат тівзінп, аЬ-
Іе^аіит. ІІодсьыьный, сіат тіввив, аЬ-
іе^аіив. Подсыльщикъ, диі аіідиет аіі-
дио тііііі, аЫе^аІ; диі виЬогпаІ.
ПОДСЫПАНІЕ, подсыпка. Іпврегвіо,
регтіхііо; іпзрегвит, регтівіит. Подсы-
панный, іпврегвив, регтіхіив, виЬвІгаІив,
іпіегвігаіив. Подсыпаю, іпврег^сге, рег-
тівсеге, іпіегвіегпеге, виЬвІегпеге. Под-
сыпаюсь, іпврегуі, регтівсегі, виЬвІегт.
ПОДСЫТИТЬ. Адиаш шеііе аййііо
Йиісіогеш геййеге. Подсыченный, (адиа)
шеііе адйііо Йиісіог Гасіа.
243
под
под
244
ПОДСЫХАНІЕ, можно выр. гл. Под-
сыхаю, еиЬагѳвсеге, раиіиіит абвіссевсе-
ге. Подсыхаетъ дорога, ѵіа раиіиіит
абвіссѳвсіі. Ц. оспа, ѵагіоі» раиіаііт абяіс-
совсииі.
ПОДСѢВАНІЕ, можно выр. гл. Под-
сѣваю, ііегит, бепио яегеге, еиЬвегеге.
Рожь вымокла надобно подсѣять, весаіе
Ьитоге соггиріит виЬзегепбит еві. Под-
сѣвъ, ветеп, диоб ііегит вегііиг, еиЬвегі-
Іиг. Подсѣянный, виЬваІив.
ПОДСѢДѢЛЬНИКЪ. Сіпдиіа едиогит;
сіп@иІит ерЬірріі. Подсѣдѣльный, (едиив)
яеііагів; диоб еві виЬ веііа едиевігі.
ПОДСѢДИНА. Еіввига іи іто ип^иі®
одиі, аЬ Ьитоге ргоПсівсепв.
ПОДСѢДЪ. Ѵіг(;а іпсап® реііів Гегіп®.
ПОДСѢКАНІЕ. Зиссівіо. Подсѣкаю,
аЪ іто весаге, с®беге, висеібеге. Подсѣчь
дерево, агЬогет виссібеге. 2) Р. т. аііси-
]ия апітит сопіипбеге, регіигЬаге; апі-
тит аіісщив бе віаіи вио или бе вебе виа
бетоѵоге. Онъ его подсѣкъ своимъ во-
просомъ, ди®$1іопе ргорояііа апітит е]ия
сопіибіі. Объявивъ себи банкрутомъ, под-
сѣкъ всѣхъ своихъ заимодавцевъ, іпорі-
паіа Гогіииагит гиіпа отиіит сгебііогит
апітов сопІигЬаѵіІ. Подсѣкаюсь, виссібі.
Подсѣклись ноги, ребев оГвсішп виит
атрііив поп рпевіапі. Подсѣкъ, (>епиэ
ѵесіів сит асиіо Іеѵііегдие сигѵаіо ехіге-
то, Іеиипсиіів Ггап"епбі,ч вегѵіепя. 3) Се-
пив Гаісів, іпйпив агѣогит гатиіів бери-
іапбів вегѵіепя.
ПОДСѢСТЬ. Аб аіідиет, ргоре аіі-
диет сопвібеге.
ПОДСѢЧЕНІЕ.' 8иссівіо. Подсѣчен-
ный, виссівив.
ПОДСѢЯНІЕ. См. Подсѣваніе. Под-
сѣянный, виЬваІив.
ПОДТАИВАНІЕ, подтаяніе, мож. выр.
гл. Подтаиваю, аЬ іто Іідиевсеге, Іідие-
(іегі, гевоіѵі, ІаЬевсеге (о снѣгѣ и льдѣ).
Подтаялъ кабанъ въ погребѣ, и кадка
опрокинулась, Гга§теп1ит §;1асіеі іп сеііа
аЬ іто ІаЬиіІ сабивдие іпбе соггиіі. Под-
таянныіі, диі ІаЬиіІ, гевоіиіив.
ПОДТАКАЛО. Оиі, ди® іп отпіЬив
абпиіі; диі, ди® отпіа сопвепви абйгтаі.
Подтакиваніе, абйгтаііо. Подтакиваю,
аГйгто, адо, абпио.
ПОДТАЛКИВАНІЕ. Ойепвіо. 2) ІшЛі-
&аІіо, сонсііаііо. Подталкиваю, ой'оибеге,
Іап^еге,а11іп§;еге. Подтолкнуть подъ руку
пишущаго, тапшн эсгіЬепІіэ ойеибеге.
3)СопсіІаге, іпэіі^аге. Вы бы этого не сдѣ-
лали , если бъ онъ васъ не подтолкнулъ,
Ьапс гет іпвііёаіив аЬ Ьотіпе Гесівіі.
ПОДТАПЛИВАНІЕ, можно выр. глаг.
Подтапливаю, ассепбеге яиЬ]есІів агібія
аявпіів. Подтапливаюсь, аЬ іто ассепбі.
ПОДТАСКИВАНІЕ, можно выр. глаг.
Подтаскиваю, Гегге, ітреііеге виЬ. Под-
тащило судно подъ мостъ, паѵдршп ѵі
ади® эиЬ ропіет Іаіит еэі.
ПОДТАЧИВАЮ. АЬ іто асиеге, еха-
сиеге. 2) АЬ іто гобеге, бегобеге. Черви
подточили растеніе, ѵегтеэ ріапіат аЬ
іто бегояегипі.
ПОДТАЩЕШЕ. Т. ч. Подтаскиваніе.
Подтащенный, аЬ іто ѵі ади® Іаіиэ, іт-
риіяия.
ПОДТВЕРДИТЕЛЬНО. Абвеѵегапіег,
абэеѵегаіе. Подтвердительный, абйгтапв,
аеяеѵегапв, сопйгтапв, ргоЬапв, сотрго-
Ьапе. Подтвердительныя объ этомъ пись-
ма, Ііііег® Ьапс гет ргоЬапІев, сотрго-
Ьапіев. Подтверждаю, йгтаге, аббгтаге,
сопйгтаге, ргоЬаге, сотргоЬаге. Многія
письма подтверждаютъ истину этого про-
изшествія, еріяіоі® тиііогит ргоЬапІ Ьапс
гет ііа ее ЬаЬеге. Подтвердить прежніе
указы, ргіога ебісіа еаисіге. П. присягою,
Іиге]игаибо йгтаге, соийгтаге, соггоЬо-
ПОД
246
•245
ПОД
гаге, ргоЬаге. Подтверждаюсь, йгтаті,
«опйгтагі, ргоЬагі, сотргоЬагі, соггоЬо-
гаг> запсігі. Подтвержденіе, сонОгтаІю,
сотргоЬаІіо, ййез. Извѣстіе требуетъ
еще подтвержденія, Сата попйиго сегіа
или сотргоЬаІа еяі; іатаз попднт ййез
ЬаЬепйа еві. Птицегадаиія требуютъ еще
подтвержденія, ййез аизрісіогшн айЬис
еиріиг. Подтвержденный, йтгоаіив, сои-
бгтаіиз, ргоЬаІиз, сотргоЬаіиз, соггоЬо-
ПОДТЕКАНІЕ, подтечете , можно
выр. гл. Подтекаю, Лиеге зиЬ. Вода под-
текла подъ стѣну, адиа зиЬ тигит Яихіі.
ПОДТЕЛОКЪ. Ѵііиіия ашюііпиз, ипіиз
ппі ѵеі рінз инит аипит паіиз.
Г ПОДТЕРТІЕ и ПОДТИРАНІЕ. Ггіса-
Но (аЬ іто). 2) Тегзиз.
К ПОДТЕСАНІЕ, подтесываніе, можно
Выр. гл. Подтесанный, аЬ іто азсіаіиз,
оіаіиз, йейоіаіия. Подтесываю, аЬ іто
шсіаге, йоіаге.
Е ПОДТИРАНІЕ, подтирка. См. Подтер-
тіе. Подтираю, аЬ іто Ггісаге. 2) Тег^еге,
йеіег^еге, регіег^еге. Подтереть полъ,
ІаЪиіаІит регіег^еге. Подтираюсь, Ггі-
сагі; Іег^і, йеіег^і, регіег^і. 3) Аііегі, соп-
іегі. Подтерлась ось, ахіз аіігііиз езі.
ПОДТИСКАНІЕ, можно выр. гл. Под-
тисканный, ргетешіо зиЬ]есІиз, зиѣзег-
Іпз. Подтискиваніе, зиЬ^есііо. Подтискан-
ный, ргетешіо зиіуесіиз, зиЬзегіиз.
ПОДТОПКА. См. Подгнѣта.
ПОДТОПЛЯЮ. См. Подтапливаю.
ПОДТОЧЕНІЕ. См. Подтачиваніе.
ПОДТОЧИЛІЕ. Ѵаз, циоа соіі зирро-
ПіЬіг	* 1
ПОДТРАВЛИВАНІЕ, можно выр.
Подтравливаю, наир. собакъ, сапез
•ттіііеге.
ПОДТЫКАНІЕ. 8иЬ]есІіо. Подтыкаю,
зиЬрсеге, зиЬйеге, зиЬзегеге. 2) Р. т. ех-
сііаге, іпзіі^аго.
ПОДТЫКАЮСЬ. 5>иссіп{5і, соііі^оге
ѵезіет.
ПОДТРУШИВАЮ. йрагкеге зиЬ.
ПОДТЯГИВАНІЕ, подтяганіе п под-
тянутіе. Айзігісііо, соиігасііо. Подтяги-
ваю, айзігіпдеге, сопІгаЬеге, йгтіиз (іішіа
ѵіпсіге, йЬиІа Йгтаге, айнігін^еге. Под-
тянуть подпругу, сіп^иіит ерЬірріі Йг-
тіиз ЯЬиІа айзігіп^еге. 2) Ай]иіогет еззе
іп ігаЬепйо, ай]итепіит аіісиі айГегге ай
ігаЬепйит. 3) Сопсіпеге, зпссіпеге. Какъ
скоро запѣли, и онъ подтягивать началъ,
аіііз сапеиІіЬиз, іііс диодие зиссіпеге сое-
ріі. 4) Подтянуть брасы, Гипез ай ѵеіа
ѵегіепйа іпіепйеге. Подтягиваюсь, Гипе
ІгаЬі. 5) ТгаЬепІет дио ассейеге. Подтя-
нулся съ судномъ подъ мостъ, паѵі^іит
зиЬ ропіет Ігакіі. Подтяжка, ІгаЬеге зиЬ.
6) Гипіз йисіогіпз. 7) Іогит ^езіаіогіит.
ПОДТЯПАТЬ. ЯиЯигагі.
ПОДУБРУСНИКЪ. Сгепиз ргізііпі ог-
патепіі саріііз Гетіпагит.
ПОДУДИТЪ. ТіЬіа, йзіиіа сапеге.
ПОДУЗА, См. Недоузокъ.
ПОДУМАТЬ. Со^ііаге аіідині или <1е
аіісціа ге; регрепйеге, гериіаге; сопяійе-
гаге; зесит іп апіто сопзійегаге аіідиій.
Подумайте коротенько, а потомъ при-
ступайте къ дѣлу, апіеа регрепбе еі Ішв
ай гет ассейо. 2) Сопсіийеге, сосете, соі-
Іі&еге.
ПОДУРАЧИТЬСЯ. Рапіиішп Іазсіѵіге,
^осагі; р. іизапіге.
ПОДУРНѢЛЫЙ. ПеГогтіз, іигріз Гас-
іиз.
ПОДУСТИТЕЛЬ. Іизіщаіог, сопсііаіог.
ПОДУСТЪ. Сургіпиз ЬагЬиз.
ПОДУЧАЮ, подучиваю. Аіідиет то-
пеге, диій Гасіепйит зіі іпзігиеге, іпзіі^а-
ге, ргаетопзігаге, диій диіз ГаЬиІеіиг (что
247
под
под
248.
кому сказать); Гасет аіісиі ргаеГегге ай
аіідиісі; — рпеіге аіісиі йе аіідиа ге. Под-
учать свидѣтелей, іевіез айогпаге. П. до-
носителя, агтаге ассизаіогет. Подуче-
ніе, подучиваніе, ргаетопзігаііо, диій диіз
ГаЬиІеІиг; соттопвігаііо, тоиііит; іп-
вігисііо. Подученный, іпвігисіив, зиЬог-
паіив.
ПОДУШЕВНО- Апіісе, атапіег. Мы
разочтемся съ вамп подутевио, Ігапві^а-
тив, расівсатиг гет атісе.
ПОДУШКА, подушечка. Риіѵіпив, риі-
ѵіііив. 2) Подушка, ѵ. геі Іогтеп., Іі&па
Ігапвѵегеа Ьавів Іогтепіогит. Подушеч-
ный, риіѵіпі.
ПОДУШНЫЙ. фиой іп сарііа віп^иіа
ітропііиг. Подушныя деньги, сепзиз
іп сарііа, сарііаііо. Подушная перепись,
гесепвіо питегі сіѵіит, іпсоіагит.
ПОДУЩАЮ. Мепіет аіісиі Йаге, иі...
виѣогпаге, іпвіі^аге, іпсііаге, зиЬ]ісеге,
зиЬтіІІоге. Подущеніе, еоііісііаііо, іпзіі-
§аІіо. Подущенный, зиѣогпаіив, виЬ]'ес-
Іие, виЬтіевив.
ПОДХВАТЫВАНІЕ, подхваченіе. Іп-
іегсерііо. Подхваченіе чьихъ словъ, аи-
сиріа ѵегЬогпт. Подхватываю, соПі^еге,
аггіреге, соггіреге, Іоііеге, сотргеѣеп-
йеге. Подхватить бѣглеца, сотргеЬеп-
йеге йезеііогет; аіідиет ех Ги§а геіга-
Ъеге. Подхвати съ земли камень, бро-
силъ, Іарійе Ьшпі ^асепіе аггеріо, рпуесіі
еит. Ястребъ подхватилъ голубя, ѵиііиг
соіитѣат аггіриіі, вивіиііі. Подхватить
мячъ, рііаш ехсіреге. 2) Огйігі, ехогйігі,
аіідиет ехсіреге; рові аіідиет ѵегѣа Га-
сеге. Онъ пересталъ говорить, но дру-
гой подхватилъ его рѣчь, дииш йевіізвеі
Іодиі, аііег едие вегтопет ехсеріі. 3)
ѴегЬа аНсидиз аисирагі, аггіреге ѵегѣа аЬ
аіідио. Какъ скоро кто ошибется, тот-
часъ подхватываетъ, вітиі иі аіідиів іц
Іодиепйо Іареив еві, віаііт ѵегѣа е|ив аи-
сираіиг. Подхваченный, соііесіив, аггер.
Іив, ехсеріив , іпіегсеріив. Подхватъ
ивигр. йе тегсіЬив, диаедиат а р1игіщі8
етшііиг, ехреіипіиг, диае сеіеггіте ѵеп-
йипіпг.
ПОДХОДЪ. Ассеввив, арргоріпдиаііо.
2) Ргітае рагіев іп Іиви зсійагит. Мой,
вашъ подходъ, тіЬі, ІіЫ Іивив іпсіріепйив
еві; е^о ргітив етіііо; теге випі ргіт®
рагіев. Чей подходъ? диіз ргітив іпсіріі?
диіз ргітив етііііі? — Подхожу, ассе-
йеге, ргоре ассейеге, арргоріпдиаге. По-
дойти къ кому учтиво, аіідиет сотііег,
Ьитапе ассейеге. Корабли подошли къ
пристани, паѵев рогіпт арреіегипі. Вой-
ска непріятельскія подошли къ крѣпо-
сти, ехегсііив Ьовіііів ай савіеііит айто-
іиз еві. Подошла весна, ѵег іпзіаі. 3) Ай-
Іасеге, айііпуеге, сопііп^еге, сопСпет,
йпііітшп евве, сопіі^ішт евве (о строе-
ніи). Къ этому мѣсту со всѣхъ сторонъ
подошли рѣки, Ьшіс Іосит ипйідие аіііи-
^іші Пиѵіі. 4) 8иЬіге. Ворота сдѣланы
ннзкп, карета подойти не можетъ, рогіа
Ьитіііив Гасіа еві, диат иі гѣейа виѣіге
роввіі. 5) Рег т. поп Іоп^е, поп тиіішп
аЬезве. Подходить къ кристаллу, ай ѵі-
сіпіат сгузіаііі йевсепйеге. П. къ слогу
писателя, апсіогет віуіо ргоре авведиі.
П. къ добродѣтели другаго, аііегіпв ѵіг-
Іиіі ассейеге. П. къ истинѣ, ай ѵегііаіет
мли ай зітііііийіпет ѵегі ассейеге; рго-
ріиз ѵего евве. Ничего не сказалъ, что
бы подходило къ правдѣ, піѣіі йіхіі ай
тегііаіет; а Гогта ѵегі Іоп^іввіте аЬГиіІ.
Витія подходитъ іп, стихотворцу, огаіогі
ргохітив еві роёіа. Любовь подходитъ
къ безумію, атог поп ргосиі аЬевІ аЬ іп-
вапіа. 6) Ейеге, етіііеге. Подходить ко-
зыремъ, етіііеге всійат ргаеіаіі соіогіз.
249	И0А
П. большимъ, старшимъ козыремъ, вшп-
“ подхомутникъ. Мішіпмдаим
'п^ПАТЬ.СІатаиГегге^-
ПОДЦВЬЧАЮ и ПОДДВ*
Соіогет Ічскіит геі пкіисег .
чеиіе, подцвѣчиваніе, можно Р-
інсійие геі шбисіие,
Подцвѣченный, соіог 1ис‘
іцГесІие соіоге бііиііоге.
ПОДЦѢПЛЕНІЕ,	подцѣпленіи
крюкомъ. Ѵпсо нГ^епн, Лишніе. 2) Сот-
ргейепыо. Подцѣженный, ппсо аЛлше.
3) СоіпргеЬепэие. Подцѣпляю, ппсо аГЙ-
.,е-е Огтаге. Подцѣпить рыбу на уду,
рім-ет Ьато сареге- 4).СотргеІіепаеге,
геІгаЬеге. Сколько онъ ци укрывался,
однако жъ его подцѣпили, Іісеі регсііи
^аіціеееі, іапДет сотргейепеие еві. 5) 8иГ-
^ігагі. 6) Подцѣпить ногою, еиЬрІапІаге.
ПОДЧАЛЕНІЕ. ІИѳпеіо рег Гииісиіит.
одчалеиный, теиеие Гипісиіо. Еіодча-
ваю, теіігі Гипісиіо, Ііиеа.
ПОДЧАЛОКЪ. Сепие Іепипсиіі, гетіе
еігисіі.
ПОДЧАШНИКЪ. См. Чашникъ.
ПОДЧЕРКНУТЫЙ, подчерченный. І.і-
реа еиЬпоІаІие; еиЬпоіаІие.
ПОДЧЕРНЕНІЕ. ІпГиесаЙо; Депі^гайо.
ДІодчерненный, йеиі^гаіие, іпГиесаІие; пі-
дго соіоге іпГесІие. Подчерченная муч-та,
.тапіса пі^го соіоге іпГесіа. Подчерни-
гваю, інГивсаге, <1епі§таге, пі^гшп соіогет
дшіисеге, Подчернить брови, еирегсііііе
піугогет іпйисеге. П. волосы, саріііоя
пір-0 соіоге іи&еге. Подчернить соболью
ШКУРУ, реііѳт гуЬеІІіпат йеиі^гаге. Под-
черниваюсь, ііеніцгагі, пі8ег соіог, піягог
геі ішіисііиг.
ПОДЧЕРЧЕНІЕ, иодчерчиваніе и цод-
.черкиваніе, подчертка, словъ, ѵегѣа міЬ-
поіаи или 1іоеа 61111по1аи, Подчерчивак>;
ПОД	250
подчеркиваю, еиЬиоІаге ііпеа или одно
еиЬпоІаге. Подчеркнутыя слова, ѵегЬа
еиЬиоІаІа. Подчерчиваюсь, подчерки-
ваюсь, еиЬпоІагі.
ПОДЧЕСЪ. Аерага^ие.
ПОДЧЕСЫВАЮ. АЬ іиГегіогі рагіе, аЬ
іто ресіеге, ресііпаге.
ПОДЧИВАНІЕ. Іпѵііайо; ргюЬіііо сон-
ѵіѵіі, ериіагит. Подчпваю, іпѵііаге, соп-
ѵіѵіо или аррагайе ериііе ехсіреге. Онъ
своихъ гостей хорошо поподчивалъ, соп-
ѵіѵае Іаиіе ехсеріѣ Ь) = Просить за сто-
ломъ, іпѵііаге, голаго, реіеге, иі
ее іпѵііеі. Не заставить себя полчива.ть,
ее іпѵііаге.
ПОДЧИНЕНІЕ. 8иЬіесІіо. Подчцда^-
ность, быть у кого въ подчиненцосвд, аіі-
сиі еиЬуесІиш евее. Подчиненный, аііспі
еиЬдесІие, <ріі іп аИси^ие роіееіаіе ені; <щі
аіісиі пли аіісіуие ітрегіо еиЬіесІие ,е<;
рагепе. Подчиненные должны повино-
ваться начальникамъ своимъ, киЬіІіІогшп
ееі рггеГесІіе оЬейіге. Подчиняю, аіідиет
еіЬі или ітрегіо ено еиЬзісеге. Подчинилъ
кого своей власти, аіідиет яіЬ ітрегіит,
еиЬ йіііопет гегіідеге. Подчиняюсь, аііспі
ее еиЬтіІІеге, йедеге; аіісщиз ітрегіо ее
еиЬзісеге.
ПОДЧИСТКА. Риг^аЙо, (Іесаситіпа-
Ііо. Ь) Вайо, Ьопііае еіиетоііі орегіе. Под-
чищаю и подчиіциваю, ригцаге, ѵеггеге,
еѵеггеге. 2) Песасптіпаге. Подчищаюсь,
риг^агі, ѵеггі; йесаситіпагі. Подчище-
ніе, подчищиваніе, риг^айо; йесаситіпа-
Ііо. Подчищенный, риг^аіие, ѵегеие; <1е-
саситіпаіие.
ПОДЧРЕВІЕ и ПОДЧРЕВНЫЙ. См.
Поджпвотіе.
ПОДШАНЦОВАТЬСЯ. А^егет Га-
сеге, сопеігиеге, ехеігиеге, уасеге, сот-
рогіаго; ѵаііит ііцсеге; типітепіит е?с-
еігиеге.
251
под
под
258
ПОДШЕПТЫВАЮ. Іікибиггаге, ііки-
зиггаго іп аигет, кому, аіісиі.
ПОДШИБАНІЕ. 8ирр1апіаііо. Подши-
баю, вирріапіаге. Подшибенный, вирріап-
іаіив.
ПОДШИВАНІЕ, подшитіе, можно выр.
гл. Подшиваю, 8иЪ8иеге, іпіегіиз типіге.
Подшиваюсь, виЬепі, іпіегіпв типігі. Под-
шитый, виЬвиіив; іпіегіив типііив. Под-
шивный , зиЬвиепбо, іпіегіив типіепбо
8егѵіеп8.
ПОДШУЧИВАНІЕ. І.П8П8, Іибпв. Под-
шучиваю , іосагі, іосит тоѵеге 1и<1о или
|осо иіі. Онъ любитъ надъ другими под-
шучивать, а самъ не терпитъ шутокъ,
а1іо8 ашаі іийеге, йеіпбеге, ірве аіііет іо-
согшп ітраііепв еві.
ПОДЩЕЛКИВАНІЕ. Сопсгераііо; рег-
сизвіо бі^ііогит. Подщелкиваю, бі§ііІ8
соисгераге.
ПОДЪ. Рг®ро8., ди® ге§іІ ассиваііѵит
еі аЫаііѵпт швігитепіаіет, 8пЬ. Бро-
ситься подъ лѣстницу, соп]ісеге 8в 8иЬ
8са1а8. Подъ вечеръ Цезарь приказалъ
вапереть вороты, 8иЬ ѵеврегат Сжваг
рогіа8 сіашіі ІИ88ІІ. Листъ, положенный
подъ языкъ, виЬбііпт 1іп§и® Гоііит. По-
ложить кошелекъ подъ подушку, васси-
Ішп рпіѵіпо виЬіісеге. Провести подъ
яремъ (родъ наказанія постыднаго у Рим-
лянъ для побѣжденныхъ воиновъ), виЬ
Іи§шп тіііеге. Ь) Жить подъ землею,
зиЬ іегга ЬаЫіаге. Огонь, скрытый подъ
пепломъ, і§пІ8 сіпегі впрровііив. Смдѣть
подъ деревомъ, 8иЬ агЬоге вебсге. Подъ
открытымъ небомъ, 8пЬ <Ііѵо. Подъ ви-
домъ, 8ресіе, 8пЬ 8ресіе, рег вресіет-
Подъ видомъ дружбы, 8иЬ 8ресіе атісі-
ііж; атісіііа зітиіаіа. Подъ предлогомъ,
«иЬ ргжіехіи. Подъ приходъ непріятеля,
виЬ абѵепіп Ъовіів. Подъ стѣны, виЫег
пюепіа. Онъ стоитъ подъ окномъ, віаі
іогІ8 арий Гепевігат. Онъ сидитъ въ гор.
нпцѣ подъ раствореннымъ окномъ, зебеі
іп сиѣісиіо аб Гепезігат арегіат. Подъ
смертною казнію, 8иЬ тогіів рсепа; рго-
ровііа тогІІ8 рсепа. — Скрывъ подъ пла.
щемъ кинжалъ, уходитъ, аЬбіІо іпіга ѵс-
8іет Гегго, ргойсі8сііпг. Подъ владѣніемъ
древнихъ господъ, 8иЬ ѵеіегіЬи8 ботіпів.
Быть подъ пушками, т. е. на такое раз-
стояніе, что непріятель можетъ стрѣлять
по комъ, іпГегіоге8 ісііЬпз іогшепіогшп
е8ве. Устроить войско подъ самыми стѣ-
нами, 8пЬ ірзоз шигов асіет вігиеге.
Имѣть кого подъ своею властію, аіісиі
рг®е88е; аіідиіб іп шеа роіевіаіе езі. Со-
стоять подъ законами, Іе^іЬпз оЬпохішп
евве. Держать что подъ ключомъ, аіідиіб
гесоибіішп ЬаЬеге. Быть подъ кѣмъ, ни-
же кого, іпГга аіідиет евве; іпГегіогет
аіідио евве. Подъ словомъ что разумѣть,
рег ѵосеш аіідиіб шіеііі^еге (а не впЬ ѵо-
се). Карлъ второйнадесятъ былъ совер-
шенно побѣжденъ подъ Полтавою, Саго-
Іив XII арий Роііаѵаш ріапе беѵісіпв еві
ПОДЪ. Госпв Гигпі. Подовый, аб Го-
сит Гигпі регііпепв.
ПОДЪЕМЛЮ. Тоііеге, аііоПеге, Іеѵа-
ге. 2) Рогге, іоіегаге, виЬіге, вивііпеге.
Подъемлюсь, іоііі, аііоііі, Іеѵагі. Подъ-
емный, ѵегваіііів, бпсіііів. П. мостъ, ропв
ѵегваіііів. Опустить подъемный мостъ,
бпсіагішп ропіет бетіііеге, геіахаге.
Подъемная лошадь, едпив аб ѵесіигаш
ібопеив, е. ѵесіпагіив, е. вагсіпагіив. Подъ-
емное орудіе, ѵесіів. Подъемъ, виЫаііо,
еіаііо, Іеѵаііо. Я былъ при подъемѣ ко-
локола, іпІегГиі сатрап® іоііепб®. 3) Ар'
рагаіив, аррагаііо, іпвігисіив гегит аб рго-
Гесііопет песѳввагіагит. Подъемъ въ
походъ много ему стоилъ, диов витіив аб
рагапбат ргоГесііопет ГесіІ, вииі та^пі-
Государь пожаловалъ ему 10,000 тысячь
под
254
253
под
І18 подъемъ, Ргіпсерз ад ЮІегапдов зит-
Ш5 ніпегагіоз еі депо йейіі йесет тіПіа
гиЬЬ. 4) Ѵесііз. 5) М. б. ІгосЫеа ріозіга-
Гіа. Подъемъ у сапогъ, согіит зирепиз
саісеі. При подъемѣ тѣла, (умершаго), іп
еЛегешіо Гипеге. Онъ тяжелъ па подъ
е.мъ, долю ехіге пли іп риЫісит рго іге
поп атаі.
ПОДЪИГРЫВАНІЕ. Ѵос1® е‘ В<1,ит
сопзепзиз. Подъигрываю, сапіит сит
МіЬиз зосіаге. Ты пой, а я буду подъ-
игрывать, іи саое еі ейо всіез сит саиіи
зосіаѣо.
ПОДЪИЗБИЦА. В‘®<а гизіісогпт ѵа-
^І*ііз геѣиз йеропепйіз зегѵіепз.
Г' ПОДЪИМЯНЩИКЪ. Оиі зиЬ аііепо
потіпе)иге аиі Іісепііа иіііиг.
ПОДЪИСКИВАЮ, лодънскиваюсь.
8реси1агі, оЬзегѵаге, іпзійіагі. Оиъ чело-
вѣкъ опасный, надъ всякимъ подъиски-
ваетъ, езі Ьото регісиіозиз, ипитциет-
<[ие зресиіаіиг, оЬзегѵаІ. Подъпскъ, зре-
сиіаііо, сіапбезііпю іпзиііа?. Подъиски-
ваться, іпзібіагі. Обвинять какъ мятеж-
ника и въ подънскахъ противъ Римскаго
владычества, зеіііііопіз соттбіа? апіті-
Чие реззіте іп Кот. ітрегіит аііесіі аг-
(?иеге. ІІодъшцикъ, зресиіаіог, сіапбезіі-
пиз іпзібіаіог. Подъиіцица, іпзідіаігіх.
ПОДЪѢДАНІЕ. (81.) Подъяданіе, мо-
жно выр. гл. Подъѣдаю, подъядаю, го-
беге, аЬгодеге, бегобеге аЬ іто. Кротъ,
подъѣлъ корень у растенія, Іаіра агЬогіз
гайісет аЪ іто гозіі. 2) Р. т. подъѣсть
кого, аіісиі посеге, оЬеззе. Подъѣдаюсь
годі, ЙегоЙІ аЬ іто. Подъѣденный, аЪ
іто ГО8П5, бегозиз.
ПОДЪѢЗДЪ. Арргоріпчнаііо, адѵеп-
Юз, ассеззиз. 2) Соспгебііиз апіе гіотит
п:х?гіЬи5’чио гьейа^х
’одъѣлжаше, ассеззиз оре сиггиз оре
иаѵіз. Подъѣзжаю, абѵеЪі сигги, паѵс;
ѵеѣісиіит айтоѵеге, абі^еге, ргоѵеЪі. -
Подъѣзжая къ городу, увидѣли огром-
ныя зданія, <1ит ргоріиз айѵеЬітиг а<1
игѣет, атрііззіта сопзрехітиз азбівсіа.
Подъѣхать къ крыльцу, гЬейа ргоѵесіа
езі. Р. т. подъѣхать къ кому, Ьитііііег
аіісиі адиіагі аіісіуиз геі оЫіпешіге санза.
Съ этимъ пожалуй пе подъѣзжай, Іасв
Не Ьас ге.
ПОДЪЯЗЫЧНЫЙ. Оио<1 езі зиЬ Ііп-
^иа. Подъязычная уздечка, ѵіпсиіит Ііп—
?иа?.
ПОДЪЯРЕМНИКЪ. V'. зі., уитепіит
загсіиагіит, опегагіит. Подъяремничъ7
рпііиз уитепіі загсіпагіі. Подъяремный и
яремпый, зиЬ]и^ів, зиЪіи&аіів, а<1 опеге
рогіашіа дезііпаіиз. Подъяремныя живот-
ныя суть лошади и волы, едиі еі Іаигі
регііпепі ай дитепіит загсіпагіит.
ПОДЪЯТІЕ. 8иЫаІіо, Іоіегаііо. Подъ-
ятый, зиЫаІиз, зизсеріиз, Іоіегаиіег іаіиз.
ПОДЪЯЧЕЙ. 8сгіЬа, зегѵиз а тапи.
Подъяческій, зсгіѣае ргоргіиз, соиѵепіеиз.
ПОДЫМАНІЕ, подымаю. См. Подни-
маніе, поднимаю.
ПОДЫМНОЕ. Ѵесіі^аі рго Гшпагіо.
ПОДЫСКИВАЮ, подыскъ. См. Подъ-
искиваю и пр.
ПОДѢЗАЮ. ропеге, йеропеге,
соііосаге, гесопйеге. Куда ты подѣвалъ
всѣ мои вещи, которыя были тебѣ ввѣ-
рены? дцопат бероз,иіз1і отпез гез ІіЬі
сгейііаз? Не знаю, куда дѣвать время,
пезсіо, чиі Іетриз (аііат. Но знаю, куда
дѣть, поп ЬаЬео, чпо геропат. Не знаю,
куда дѣть своего сыиа, пезсіо, сиі Ігабат
зсЬоІзе. Подѣваться, іп аіічиет Іосит
йеГеггі, іпсійеге. Куда всѣ они подѣва-
лись, позови нхъ сюда, чпопат отпез
аЬіегипІ, айѵоса еоз. У меоя было много
255
ПОЕ
пож
256
книгъ, но не знаю куда овѣ.подѣвалвсь,
тиііоа диійет ЬаЬні ІіЬгоа, вей певсіо
диетпат іп Іосит йеіаіі аіпі. Куда онъ
дѣлся, не зваю, ѵійіаае тіЬі ѵійеог, иЬі,
пеасіо.
ПОДѢЛІЕ, подѣлка. Беѵіа орега, Іеѵе
ория. Провожу время въ разныхъ подѣл-
кахъ, іетрия аЬаито ѵагііа ІеѵіЬиа орегі-
Ьи8 сопйсіепйіа.
ПОДѢЛЫВАЮ. І’аиіаііт Гасеге, оре-
гагі; Гасеге, орегагі аоіеге.
ПОДѢЛЯЮ- Ітрегііге, ІгіЬисге аіідиій
аіісиі. Подѣляюсь, рагіігі сит аіідио. Я
готовъ съ вами подѣлиться, рагаіиа ашп
рагіігі Іесит.
ПОДЮЖѢТЬ. Сгаааеасеге, сотри» Га-
сеге.
ПОЕДИНОКЪ. Сегіатеп аіп^иіаге,
риріа аіи^иіагіа. Указъ о поединкѣ, тап-
Йаіиіп <Іе сегіатіпе аіп^иіагі. Вызвать
кого ва поединокъ, аіідиет еѵосаге или
ргоѵосаге ай ри^пат, ас] сегіатеп. Бить-
ся на поедннкѣ, ргіѵаііт Дерноваго. Пое-
динщикъ, йери^папа.
ПОЕЛИКУ. Оиоиіат, диой, диіа, яі-
диійет; диапйодиійет. 2) Таиіит, диап-
Ішп.
ПОЕМЛЮ. С®1.) Сотііет аіЬі ай]ип- :
^еге, аааитеге, яесит аЬййсеге. 2) На
кого, ассиваге аіідиет; роаіиіаге аіідиет.
Поити жеву, ихогеп? Йисеге. Поемлюсь,
яиті, аяаиті.
ПОЕМНЫЙ. ІпипйаІіопіЬиа оіііесіия.
Поемныя луга, ргаіа ациагиіп еіиѵіопі оЬ-
_і'ссІа. Поемъ, іпипйаііо, адиаіит еіиѵіо,
Йііиѵіит. Весенній поемъ простирался до
деревни, адиагит еіиѵіо аІІіп§;еЬаІ еііат
ѵісит.
ПОЕНІЕ. Адиаііо. Поенный,—вая ско-
тина, ресога, диіЬия роііо Йаіа еяі; диге
адиаіит йисіа аипі. П. теленокъ, ѵііиіиа
Іасіе пиігііиа еі ріп^иеГасІиа.
ПОЖАЛОВАНІЕ. Вопаііо, йгаіііісаііо.
П. деревни, йопаііо ргжйіі. П. чина, йі-
&піІаІіа ассеааіо. 21 Мипиа, Йопит. Эта
вето вашего пожалованія, Ьос Йоиит еяі
Іиит. Пожалованный, йоиаіиа, огпаіиа,
ргоѵесіп», регйисіиа ай йі^пііаіет. Пожа-
лованная деревпя, рггейіипі йопо а ргіп-
сіре йаіит. Онъ изъ поручиковъ пожа-
лованъ въ капитаны, е аиѣсепіигіопе рго-
тоііі» еві ай йі^пііаіет сепіигіоиіа. По-
жаловать, йопаге, огпаге, типегаге или
тнпегагі; рег Ьсчіейсіит еі ^гаііат или
Ьепейсіі •’гаііждие саиаа аіісиі аіідиій соп-
сейеге. Но.каливать кого деревнями мли
коту деревни, аіідиет ргейіія йопаге. П.
кого чивомъ или кому чинъ, аіідиет рго-
ѵеЬеге, регйисеге ай йі^пііаіет. Быть по-
жаловану начальникомъ странъ и всего
Флота, тагііітге огж Іоііиядие сіаявіа ргге-
Іогет сгеагі. Первый за свою храбрость
пожаловавъ полковникомъ старый Адар-
хііі, кдторый подъ Галикарпассомъ оста-
вленное отъ молодыхъ сраженіе, по боль-
шей части одинъ возобновилъ, ргітиа
отпіит ѵігіиііа саияа йопаіия еві Айаг-
сЬіав аепіог, диі отіввит арий Наіісагпак-
воп а зипіогіЬик ргаеііит ипи.ч тахіте ас-
сепйегаі. 2) Ѵівеге, а1іси]и8 ѵівепйі саііва
ѵепіге, іпѵівеге, ѵіаііаге. Милости прошу
ко мнѣ пожаловать. Ьитапіквіте, теі ѵі-
вепйі саияа ѵепіа». Онъ вчера ко мнѣ по-
жаловалъ, Ьегі те іпѵівіі.
ПОЖАЛОВАТЬСЯ, кому. Сопдиегі Йе
аіідиа ге сит аіідио.
ПОЖАЛУЙ, пожалуйте. Оиажо, вівіат
Ьепі»пи$, иі; віа еа Ъепі^пііаіе, йа тіЬі
Ьос. Пожалуйте, постарайтесь это ис-
править, эіа еа Ьепдгпііаіе, иі Ьос сог-
гі§еа. Пожалуй приди ко мнѣ, йа тіЬі
Ьос, иі ѵепіав. Хоть нѣсколько пожалуй
себѣ побереги, Іапйет аіідиапіиішп ІіЬі
рагсе. 2) Рег те Іісеі, поп ітройіо, иоп
257
пож
пож
258
гери8па1>о. п- Дѣлай, какъ ты можешь,
І4 теа ѵоіипіаіе Гасеге роіез. Пож. здѣсь
хоть сражайся, Ьіс ріщпез іісеі, пои гери-
епаЬо. П. сердитесь, я на то не смотрю,
роіез Іпа ѵоіипіаіе ігазсі, гет арегпо или
піЬіІі ЬаЬео.
ПОЖАЛѢТЬ. Сондиегі, іп»етізсеге,
йезійегіо аГЙі§і. Пожалѣть о чьей смерти,
атіззі аіісціиз йезійегіо ѵеЬстепіі аГЯі§і.
2) Рагсеге аіісиі геі. Пожалѣлъ бездѣ-
лицы, а потерялъ міюго, поіиіі зирегзе-
Йеге ге тіпиіа еі тиііит атізіѢ Для не-
го ничего не пожалѣетъ, пиііа іікіиаіііа
іп е]из ге (Іеегіі. Пожалѣть издержекъ,
аипііиі, ітрепеге рагсеге. П. кошелька
своихъ друзей, атісогит Ьепі^пііаіе ѵе-
гесишііиа иіі. П. своихъ друзей = не
докучать имъ, атісогит іпііиі^еиііа то-
Йёзііиз иіі.
ПбЖАРИТЬ. Ьеѵііег Іоггеге, ааааге.
ПОЖАРИЩЕ. Агеа йотиз йеПакгаІ®
или іпсепйіо аѣзитіаз. Пожарный, —иыя
принадлежности, іпаігитепіа ай іпсеп-
йішп сотреасепйит. Пожарныя трубы,
аірЬопеа. Пожарное ведро, Ьата зііиіа
(у новв.) Пожарный крюкъ, Ьатиз. П.
работникъ, орегагіиа, ([иі ай іпсепйіит
сотрексепйит айЬіЬеіиг. Пожаръ, іисеп-
Йіит, Яатта, агйог. Произвести пожаръ,
іпсепйіит или Яаттат ехсііаге; іпсеп-
йіит Гасеге, сопПаге. Пожаръ взялъ
страшную силу, іпсепйіпт Іаіе Гиаит еаі.
Зарница, ноторая въ лѣтнее время бли-
стала какъ зарево, показалась (войску
Александра) пламенемъ, происходящимъ
изъ Даріева стану, и думали, что пожаръ
тамъ сдѣлался отъ нечаяннаго случая,
соеіі Гиірог Іетроге а8ііѵ0 агйепіі зітіііз
іпіегпііепз і^пія рггеЪеЬаІ вресіет, Яат-
«павдне ех Ііагіі сазігіз зріепйеге, ѵеіпі
Йіаіі Іетеге ргжзійііз (отводный караулъ),
егейеЬаиі. Быть истреблену пожароиъ,
іпсепйіо Ьаигігі, сопЯа^гаге. Кричать по-
жаръ, сопсіатаге іпсепйіит. Тушить по-
жаръ, іпсепйіит адиа гезііп^иеге. Уту-
шить пожаръ, сладить съ нимъ, ѵіпх Пат-
та' орргітеге, ірисз соёгсеге.
ПОЖАТІЕ. Меміе, соііесііо. Пожатый,
йетеззиз, соііесіпз. Пожать, см. пожи-
наю. Пожаться, теззет аЬзоІѵеге. Индѣ
совсѣмъ уже пожались, іп попппіііз Іосія
[ага репііпз теззіз аЬзоІиІа еаі.
ПОЖАТЬ. См. Пожимать.
ПОЖДАЛЫЙ. Ехзресіаінз.
ПОЖЕВАТЬ, пожевывать. Раиіиіит
тапйеге, таийисаге.
ПОЖЕГА. 1’егга ехизііопе зуіѵге сиііа
Гасіа.
ПОЖЕЛАТЬ. ѴеІІе, оріаге, іп ѵоііз
ЬаЬеге. П. кому чего, аіісиі аіідиій рге-
сагі; ѵоіа Гасеге, иі. П. кому всякаго
блага, Ьоііа или Ьепе аіісиі ргесагі; оріі-
тіз отіпіЬиз аіідиет ргозедиі. П. кому
счастія въ чемъ, аіісиі §гаІи!агі аіідиій
или йе аіідиа ге. П. кому здоровья, аіі-
сиі заіиіет ргесагі. П. кому счастливаго
пути, аіідиет оріітіз отіпіЬиз ргоГісізсі
ѵеІІе. П. коиу чего худаго, аіісиі аіідиій
ітргесагі.
ПОЖЕЛКЛЫЙ, пожелтѣлый. Гіаѵиз,
Іигійиз Гасіиз. Пожелклость, зіаіиз геі,
диге Яаѵа, Іигійа Гасіа езі. Пожолкнуть,
пожелтѣть, Яаѵезсеге. Листья ва дере-
вьяхъ пожелтѣли, Гоііа агЬогпш йаѵез-
сипі. Лице пожелтѣло, іп Гасіет Іигог
регтаиаѵіі.
ПОЖЕЛѢЗНОЕ. У- оЬз. сагсегагіит
ІгіЬиіит.
ПОЖЕНИТЬСЯ, всѣ мои знакомые
поженились, Гатіііагез теі отпез йеіп-
серз ихогез йихеге.
ПОЖЕНСКИ. Моге Гетіпагит.
ПОЖЕНЯТИ. (81.) Іизедиі, регзедиі,
іпзіаге аіісиі.
259
пож
поз
260
ПОЖИВАЮ. Ѵіѵеге, іп ѵііа евве, 1п-
сет іпіиогі еі-абврісеге. Я уже довольно
на этомъ свѣтѣ пожилъ, ваіів )ат іп Ьас
ѵііа Гпі; ваіів ]ат Іисет іпіиііив вит еі
абврохі. Пожито и поппто, ваіів &епіо іп-
Йиівітив, ваіів цепіит сигаѵітпв. 2) Ѵі-
ѵеге, евве, соттогагі аіідио Іосо. Пожи-
вите вы теперь у иего, и узнаете, каково
съ нимъ ладить, ѵіѵе аіідиапміга сит ео,
еі Іиис со§иовсеэ, диат соттоба зіі е]ив-
тобі ѵііа. Пожить въ счастіи, Геіісііег,
Ьеаіе ѵіѵеге. Поживаю помаленьку, віс
еаіів, те<1іосгі1ег те ЬаЬео.
ПОЖИВКА 7 поживочка. 1’га.ба. 2)
Ошевіив, Іисгит. Худая при этой дол-
жности п., Ьос типив поп тиііит гегіі-
Іит геГегІ, Ьаиб тиііит Ггисіит Гѳгі. По-
живленіе, в!., аіітепіит, сіЬагіа, ѵісінв.
Поживляюсь, виаэ гев аи^ѳгѳ. Пожи-
виться при этомъ мѣстѣ не отъ чего, іп
Ьос типеге оЬеппбо піЬі! дивеэіиі ЬаЬегі
роіеві.
ПОЖИГАНІЕ. Ехиеііо, сгетаііо; сге-
таііо тиііагит гегит. Пожпгаю, тиііа
сотЬигеге, сгетаге, сопсгетаге. Непрія-
тель пожегъ всѣ луга и нивы, Ьовіів от-
піа ргаіа еі отпев а^гов і^пі сопсгетаѵіі.
Пожигаюсь, сгетагі, сотЬигі, сопсгетагі,
сопііа^гагі. Пожженный, ехивіив, сгета-
Іиз, сопОа^гаІив.
ПОЖИЛОЕ. Мегсев рго ге сопбисіа;
тегсов ЬаЬіІаІіопів или ЬаЬіІаІіоиів соп-
бисі®. Собирать съ жильцовъ за пожи-
лое, аЬ іпдиіііпів ехі^еге тегсебет рго
ге сопбисіа. Заплатить за пожилое, воі-
ѵеге тегсебет ІіаЬіІаІіопів. 2) Миісіа,
диат оііт виПегге бсЬеЬаиІ бевѳгіогит
оссиііаіогев еі гесеріогев.
ПОЖИЛЫЙ, ТЕІаІе ргоѵесіив, §гаѵів;
аппів ріепив, Ьото гпадио наіи, {»гап-
раеѵив.
ПОЖИЛЫЯ ДЕНЬГИ. Мегсев рго гв
сопбисіа, тегсев ЬаЫіаІіопів.
ПОЖИМАНІЕ. йиЫаІіо (Ьитегогищ)
аііеѵаііо. Пожимаю, Іеѵііег ргетеге. По,
жать кому руку, аіісиіив тапит ргепваге.
2) Р. т. иг^еге, ѵехаге. 3) Пожать пле-
чами, аіав тоѵеге, Ьитегов Іоііеге. По-
жимаюсь, Ьоггеге, соіюггевсеге. Пожи-
маться отъ стужи, Ггі^оге Ьоггеге. 4)
Сипсіагі, Іегеіѵегвагі, Ііаевііаге. Пожав-
шись, взялся за дѣло, раиіиіит сипсіаіи;
Іапбот гет а^геввив еві.
ПОЖИНАНІЕ. Меввіо. Пожинаю, те-
іѳге, ботеіеге.
ПОЖИРАНІЕ. Пеѵогаііо. Пожираю,
ѵогаге, беѵогаге, сотебеге; Ьаигіге, аЬ-
яогЬеге. Схватить и пожрать, аггіреге еі
беѵогаге. Большія рыбы пожираютъ ма-
лыхъ , рашііогез рівсев ѵогапі, сотебині
рівсісиіов. Бездна морская пожрала ко-
рабль со всѣми людьми, иг^ев паѵет сит
отпіЬив', диі іЬі абегапі, аЬвогрвіІ. Огонь
пожираетъ все, і^иіб сопГесІог еі сопзит-
Іог отпіит еві. Пожирать корысти, рга-
бав ехвогЬеге. П. глазами, оспіів беѵогаге.
Пожираюсь, ѵогагі, беѵогагі, сотебі.
ПОЖИТКИ. НаЬепІіа(только у Плав-
та) Ьопа; гея іашіііагів, Гогіші.т, Пере-
везти куда свои пожитки, аіідио яиа Ьопа
аэрогіаге.
ПОЖИТОКЪ. Оижеіив, Іисгит.
ПОЖНЯ, Ргаіит; ргаіа (огит). По-
женный, а<1 ботіпит, роввеввогет ргаіо-
гит вресіапв.
ПОЖРАННЫЙ. Ѵогаіия, беѵогаіиз,
Ьаивіив.
ПОЖРЕННЫЙ. (81.) Пожертый, васгі-
Бсаіиа; диі ѵісіітат ве ѵегііаіі или геіі-
§іопі рга ЬиіІ.
ПОЖУРИТЬ. Іеѵііег ехргоЬаге, оЬ)і-
сеге, оЬ^есІаге.
ПОЗАБОЧИВАЮСЬ. Орегат йаге. Я
поз
262.
поз
261
и.—
а
Садъ
довольно по его дѣламъ позаботился, ва-
Іів тиііат Ьотіпіз геЬив или пе^оЫ» °Ре"
гат 4е<І!.
ПОЗАБЫВАЮ. См. Забываю,
ться, см. заб. —ться.
ПОЗАВТРАКАТЬ. См. Завтракать.
ПОЗАВЯЛЫЙ. Магсійив, Йассі и •
ПОЗАДИ и ПОЗАДЬ. Ропе’ Р ’
іегсо. И. стѣны, рові рагіеіет.
былъ п. дома, Ьогіив егаі іп ровіісіз ж шт
рагІіЬиз. Позади шла супруга, ропе ви і
сопріх. Итти п-, аіідиет ведиі, шведш.
П. Флота, стояшаго па берегу, а Іегео
сіаввів, іп ІіІЮге сопвівіепіів. Позади
остаться, поп ропе сопведиі. Позади до-
роги есть пространный лугъ, гдѣ въ виду
самаго храма, очень къ стать можно бу-
детъ построить или протянуть галлереи,
еві иііга ѵіат Іаііззітшп ргаішп, іп цпо
ваіів аріе соиіга Іетріит ірвит рогіісив
ехрІісаЬипІиг. Остаться позади, гета-
пеге, геііпдиі, Іагсіыін ведиі; аЬ аіідио ви-
регагі.
ПОЗАКИСЛЫЙ. Асійив, асійіог Гасіиз.
Позакиснуть, асійіогет, асійіиз йегі.
ПОЗАКОПТѢЛЫЙ. Ьеѵііег Гитійив
Гасіив. Позакоптѣть, раиіиіит Гитійит,
Гитійіогет йегі.
ПОЗ АРИВАЮСЬ, Аіісціив геі йезійегіа
сарі; аіідиій сирегѳ, арреіеге. Кто, глядя
на добро, не позарится? диіз ѵіва Ьопа
поп сопсирівсаі?
ПОЗАСЕЛИТЬ. Рагѵагп соіопіат аіі-
дио йейисеге; аііциоі іпсоіав аіідио ЬаЬі-
Іаіит тіііеге.
ПОЗВАНИВАТЬ. Іпіегйит, Р1П5 8е.
теі сатрапат риіваге.
ПОЗВАННЫЙ. ѴосаІив,тѵйаІиз. По-
званный въ судъ за взятки, дпда>ііиз йе
ресипив гереіепйів.
ПОЗВЕНИВАЮ. Іпіегйит Іеѵііег ііп-
піге, вопаге.
'*1 •	' ’Ч' 4 ‘	>' Т <г V
ПОЗВОЛЕНІЕ. Регтізвіо, регтіввив,
сопсеввіо, сопсезвив; ѵепіа, роіевіав, агЬі-
Ігіит. Дать п., ѵепіат, роіевіаіѳш, Іісеп-
Ііат аіісиі Йаге. На что, аіісціив геі или
аіідиій Гасіепйі. Просить позволенія, ѵе-
піат реіеге. Получить позволеніе, ѵе-
піат ассіреге, ітреігаге; йаіиг тіЬі со-
ріа; йі тіЬі роіевіав. Имѣть позволеніе,
роіезіаіега ІгаЬеге, тіЬі Іісеі; регтіввит
или сопсеввит еві. Съ твоего позволенія,
регтіззи Іио; ві рег Іе Іісііит егіі; расе
Іиа или Ьопа ѵепіа Іиа Іісеаі; Ьопа ѵепіа
те аийіав (если хотятъ говорить). Безъ
моего позволенія, те поп сопсейепіе, те
поп сопзиііо. Противъ моего позволенія,
те іпѵііо. Получить позволеніе говорить,
сиі йаіиг роіевіав Іодиепйі. Позволенный,
регтіввив, сопсевзив, Іісііив. Позволенное
дѣло, гев Іісііа. Позволительный, диой
регтіііі роіеві. Позволяется, іив Газдие
еві; Іісеі. Позволяю, Йаге, Іагргі, сопсе-
йеге, регтіііеге; ІіЬегІаІѳт аіісиі сопсе-
Йеге; Іісепііат аііспі йаге (большою ча-
стію послѣ просьбы); аіісиі аіісиіив геі
роіевіаіет или Гасиііаіет йаге (уполно-
мочить). Вы мнѣ позволите сказать, расе
Іиа йіхегіт. Позвольте мнѣ вамъ отвѣ-
чать, віпе, ІіЬі гевропйеат, иі ІіЬі гевроп-
йеат. Онъ не позволилъ мнѣ писать къ
вамъ ранѣе, диотіпиз ай іе сіііив всгірве-
гіт, рег Ьиис віѳііі. Если онъ мнѣ это
позволитъ, ві рег ешп тіЬі ІісеЬіІ. Сколько
стыдъ позволяетъ, диапіит рийог раіі-
іиг. Дѣтямъ позволить играть, риегіз
Іийепйі Іісепііат йаге. Позволить кому
завести какую торговлю, на пр. прода-
вать соль, агЫІгіит ваіів ѵепйепйі аіісиі
сопсейеге. Позволить свой образъ вы-
лить на мѣди, іп геге йп^і ѵеііе. II. сво-
бодное отправленіе богослуженія, ІіЬе-
гиш геіідіопів ехегсіііит регтіііеге.
ПОЗВОНОКЪ, 8ропйу1ив.
263
поз
поз
264
ПОЗВОНОЧНЫЙ. 8допду1і.
ПОЗДАТЬ. 8егшп ѵепіге. Позднень-
кій, поздненько', вегіог; вегіпв. Поздно
или поздо, 8І., поздѣ, Іагде, вето. Очень
поздо (въ вечеру), рег ѵеврегі. Никогда
пе возвращаюсь я домой такъ поздо, пии-
дяапі Іат ѵеврегі дотит геѵегіог. Нѣ-
сколько позже, аіідиапіо рові, ровіеа аіі-
диапіо. Нѣсколькими годами позже, рові
аіідноі аппов; аіідпоі аппів рові. Тремя
годами позже, Ігіепиіо Іагдіив или Ігіеп-
піб рові. Ранѣе или позже, вегіпв осіпв.
Ѳукидидъ жилъ нѣсколько позже, Тііпсу-
дідев егаі раиіо аДаІе ровіегіог. Поздо
ночью, тиііа посіе. Поздо днеиъ, тиііо
діе, вето діеі. Было уже поздо днемъ,
тиііа]ат Ліев егаі; вегит діеі егаі. Луч-
іПб поздо, нежели никогда, роіінв вето,
дйайі пппдиат; вето ѵеі аіідиапдо Іатеп.
А ты, какъ теперь уже поздо, смотри да-
леко ве отходи, Іп, пі Іетрив еві, Ыс ѵіЛе
вів пе дно Ьіпс аЬеав Іоп"іив. Узнать
слишкомъ поздо великость своего пре-
ступленія, та^иііидіпет Гасіпогів вегй
аёвіітаііоие регврісеге. Да вить и ве по-
здо, аідие еііат пипс Іетрив еві. Чего
сильно желаетъ, то приходитъ всегда
пОздО, спріепіі апіто шЫІ ваіів Гевііпаіиг.
Исправляться никогда не поздо, вега ппп-
диат еві аЛ Ьопов тогев ѵіа. Умъ, раз-
вевающійся поздо, медленно, Іагдит іп-
{'бпіііт; іп^епіі Іагдііав. Поёдвость, ве-
гпіП. За поздвостію времени итти опа-
сно, диіа вегпт еві или вего еві, ііег регі-
спіовпт йі. Поздный, поздевъ, вегпв (что
ие въ настоящее время), Іагдив (что чрезъ
задержку дѣлается или показывается по-
здо). 2) Яегоііпиз. Поздняя зима, вегоііпа
Ъіетв. Поздные плоды, рота вегоііпа.
Хлѣбъ поздво поспѣвающій, Ггитепіит
согЛшп. Поздное раскаяніе, вега роепі-
Іепііа. Поздпое Потомство, розіегі гето-
Ііотёз. Позднѣйшіе или позднѣйшаго
времени писатели, всгіріогев ровіегіогів
геѵі. Поздноватый, рапіпішп Іагдив. Поз-
днякъ, т. ч. поздный плодъ.
ПОЗДРАВИТЕЛЬ, поздравляльщикъ.
Сгаіпіаіог. Поздравительница, поздра-
вляльщица, ёгаініаігіх. Поздравленіе, §га-
Іпіаііо, соп"таІіі1аІіо (отъ многихъ). Дѣ-
лать п., згаіпіаііопет Гасеге, §гаІиІаІіопе
Гип§і. Ѣздить по городу съ поздравле-
ніемъ, оГСсіова рег пгЬет дівспгваііопе
иіі. Поздравленный, сиі Гасіа еві §га1и-
Іаііо. Поздравляю, съ чѣмъ, ^гаіиіагі гет
ИЛИ де ге. П. кого съ новымъ годомъ,
ргітит інсіріепіів аппі діет іаеіів ргеса-
ІіопіЬив аіісиі Гаіівіит отіпагі; оріаге аіі-
сиі еі отіпагі рговрега іп поѵит апппт.
Поздравить кого съ пріѣздомъ, ^гаіиіагі
аіісиі де гедііи, адѵепіи а!іси]ив. П. кого
А побѣдою, §га1и1агі аіісиі ѵісіогіат. П.
кого съ дочерью, §га1и1агі аіідиет де Йііа.
2) Адаіііогів ді^пііаіів §гадпт іоііеге; іп
атрііогет "гадит рготоѵеге.
ПОЗЕЛЕНИТЬ. Соіоге ѵігіді рІпроге!
соіогепі ѵігідет іпдисеге.
ПОЗЁМЁЛЬЕ, поземельныя деньги.
Ѵесіі&аі Гипдо ітровіішп.
ПОЗЕМИСТЫЙ, поземный. Нитііів,
дергеввив. Поземистое строеніе, юдійсіит
дергеввит; амГійсіипг тодісе аѣ Ьито ех-
віаив.
ПОЗЖЕ. См. Поздно.
ПОЗЛАЩАЮ. Аиго Ііпеге, аиго іп-
сгивіаге, іпдисеге, іпіе^еге, орегіге, ви-
регіпдисеге, ітЬгасІеаге. Позлатить ста-
тую, зіаіиаій іпаигаге. Лучъ утренняго
солнца позлащалъ урйу, тадіо таіиііпі
зоіів аІЪа игпа аигевсеѣаі. Позлащеніе,
іпаигаіига. Позлащенный, аигаіив, іпаи-
гаіпв, впЬаигаІив.
ПОЗНАВАЮ. См. Познаю.
ПОЗНАКОМЛИВАЮ. Адііит аіісиі ад

поз
266
поз
со^позсепйит аііегит раІеГасеге. Позна-
комите меня съ ваштъ браткомъ, Гас, иі
пп’Ьі сит Ггаіге Іио Гатіііагііав зіі, іпіег-
сейаі; гоййе тіЬі Гатіііагет Іиит Гга-
* ігепі. Позвакомлпваюсь, іп аіісціиз Гаті-
Ііагііаіот ѵепіге; сопвиѳіийіиет спт аіі-
чио зипуете. Искать, хотѣть съ кѣмъ
познакомиться, арреіеге аііси^ив Гатіііа-
гііаіет.
ПОЗНАНІЕ. Со^’піііо (вооб.),. рѳгврі-
сіепііа (познаніе и постиженіе чего), по-
Ііііа, всіепііа (представленіе или вѣдѣніе
чего), йосігіпа, егийіііо (ученое), зепвив,
сопзсіепііа (совѣдѣніе). П. добра и зла, ге-
пші ехреіепйагит Гиеіепбагитдпе зсіеп-
Ііа. П. истины, ѵегі регзрісіепііа, гегит
со^піііо еі сотргеЬепзіо. II. будущаго,
ргаевепзіо еі всіепііа гегит (иіигагит;
ровіѳгі' (строгія ргжѵівіо. Имѣть въ себѣ
нѣкоторое позваніе о Богѣ, ЬаЬеге іп
апігію іпзііат іиіогтаііопет »еі. Взглядъ
ва небо ведетъ къ позванію Боса, йіѵіпі
пипйпіе со“піііопет соеіит іпіиепіев са-
рітиа. Онъ соединяетъ въ себѣ множе-
ство прекрасныхъ познаній, йосігіпа аі-
чие оріітагшп агііит аіибііз егибііиз еві.
Нозпаніе Бога, соргііііо, поііііа Пеі. П. са-
мого себя, соепіііо зиі ірвіив, сопвсіепііа.
Источникъ познапія, соёпіііопів іопв. По-
знанный, познанъ, со"ПІІиз, регвресіив.
Познаю п познаваго, со^повсеге, регврі-
сеге. Познаю на липѣ твоемъ черты лю-
безнаго мнѣ друга, о йисіи огів со^поксо
атісит, іп цио іпееі сайка, сиг йііірагік.
Познавать кого изъ чего пли по чему,
аіічиет ех аіічиа ге сой'повсеге или- рог-
зрісеге. Познаюсь , со^повсі, регврісі.
Древо познается отъ плода своего, ех
ігисІіЬпв агЬог со8повсіІиг. Познающій,
повсіІаЬипдиб, повсііаи».
П ОЗНОБИТЬ. 8іиегѳ' айигі, атпЪигі.
Поэвобилъ носъ, павит віЬі Іеѵііег айигі
Часть III.
8ІѴІІ. 2) Ггі§оге ехвЦп^иі, песагі; Ггі{»оге
рвгігв зіпеге. Познобилъ всѣ ранніе
огурцы, отпез таіигов (рпвсосеа) сиси-
тегез (гі»ого регіге раввив еві. Позно-
бленіе, Ггіепз, изііо а Ггідого ргоГесІа.
Нѣжное дерево и отъ малаго познобле-
нія пропадаетъ, агЬог Іепега еііат а Іоѵі
Чиоѵіз Ггі^оге регіі; а. I. о. Іеѵі изііоие а
(ті^ого ргоГесІа тагсевсіі. Познобленный,
членъ, тетЬгит §еіи айивіит.
ПОЗОЛОТА. Іпапгаіига. П. сошла,
іпаигаіига зоіпіа езі. Позолотить, аигаго,
іпаигаге, йеаигаге, аиго оЬйпсеге. Позо-
лоченный, аигаіив, аиго оЬйисІиз. Позо-
лоченная чаша, раіеііа іпаигаіа.
ПОЗОРИЩЕ. Яресіасиіит. Ужасное
п., Ьоггепйит зресіасиіит, ІѳггіЬіІе ѵізи
вресіасиіит. 2) Тііеаігит, зсѳпа. Позо-
рищный, ай вресіасиіит регііпепз.
ПОЗОРНО. І&потіпіове, Гоейе, Йа^і-
Ііовѳ, сит дейесоге. Позорный, позоренъ,
ісейиз, Іигрів, і^потіпіовпв. Позорныя
слабости, ѵіііа Іитріа. Быть гіодвержену
многимъ позорнымъ слабостямъ, тиііів
еггогіЬиз ІигріЬиз оЬпохіпт евве. Пово-
рую, аіічиій зресіаіит, вресіапбі саиза
ргоровііит іпіиегі, сопіетріагі. — По-
зоръ, вресіасиіит. 2) ПеЛесиз, і^потіиіа,
Йа^іііит, іигрііийо, іггізив, йегівив. Быть
въ позоръ всякой плоти, отпіЬиз вопіете,
оттііЪиз іп-сопіетііопет ѵепіге. Выста-
вить на позоръ, аіісціив потеп еі аисіо-
гііаіет іп йівсгітеп адбисеге. Позорю,
і^потіпіа аЯІсеге; і^потіпіат аіісиі аГ-
Гегге, йейесогаге, йейесоге аГйсеге. Вы
весь свой родъ позорите, Іоіит §епив
Іиит, Іоіат Гатіііат Іиат йейесоге аШ-
сів. При всѣхъ людяхъ его опозорилъ,
раіат, апіе отпіит осиіов еит рийогѳ
айосіі. Позорюсь, іатат или ѵііат зиат
сопіатіпаге, роііиеге.
ПОЗУМЕНТЩИКЪ. ІлтЬоІагіив. По-
10
267
ПОИ
пок
зументъ, ІітЪив. Позументный, ІітЬі или
е ІітЬо. Позументщикъ, оріГех ІітЬогит.
ПОЗЫВАЮ. Іп ^ив ѵосаге, іп ]ийісіит
агсеввеге, тосаге. Позовете его сюда,
согаш ірвшп сейо. 2) Позываетъ на ѣду,
на пищу, сіЬі сирійиз вит, евино, сіЬит
арреіо.
ПОЗЫВИСТЪ. V. ѵеші. Еасііів, оЬве-
диіовив, оЬейіепз.
ПОЗЫВЪ. Сііаііо (у новв.). По позыву
явился, іи зийісіиш ѵосаіив согаш айГиіІ.
Послать за кѣмъ позывъ къ суду, аіідиет
іп зпв агсеззеге. 2) Арреіепііа, арреіііив,
сирійііав, Гатев. У меня нималаго позыва
на ѣду нѣтъ, сіЬит Гавіійіо. Прнтти съ
хорошимъ позывомъ на ѣду, іпіе^тат Га-
шет ай сіЬит айегге. П. на рвоту, сирі-
йііав ѵотепйі, сирійит евве ѵотепйі.
ПОЗѢВОТА. См. Зѣвота. Позѣвывать,
раиіпіиш, іпіегйит озсііаге или овсііагі.
ПОЗЯБЛЫЙ. Ггі^оге, ееіи айивіиз.
Позябнуть, Ггі^оге ехвііп^иі, ігщоге регі-
ге. Отъ утренниковъ всѣ плоды позя-
бли, таіиііпо ігі^оге отиев Ггисіпв ѵехаіі
випі.
ПОИВО. Роііо ѵассагпт, е Гагіпа, Ьег-
Ьів еіс. Гасіа.
ПОИГРАНІЕ, можно выр. глаг. Пои-
гранный, Іпвив. 2) Ѵісіив іп Іиви, рег 1и-
зит Іиви аЫаІив. Поигрываю, раиіиіит
Іийеге; Іийеге зоіеге, Іивііаге. Я слы-
шалъ, что онъ иногда поигрываетъ въ
карты, аийіѵі, еиш іпіегйит Іийеге всійів.
3) Я его въ биліардъ поигрываю, іи Іпви
іийісиіагі еит ѵіпсо. Повгрышъ, на тебѣ
два сряду поигрыша, Ьів йеіпсерв іе Іпви
вирегаѵі. 
ПОЙЛО. Роііо, роіиз. 2) роіогіит (ѵав).
Поильный, роіиі вегѵіепв. Поилыцикъ,
диі ресогі роііопет йаі, диі ресив ай
адиат йисіі, адиаіит йисіі, а§іі.
ПОЙМАНІЕ. Сарііо, саріига, сетрге-
268
Ьепвіо. Пойманный, саріив, ргеЬепви$}
сотргеЬепвив. П. воръ, Гиг сотргеЬец-
вив. Поймать, сареге, ргеЬепйеге, сощ.
ргеЬепйеге. Онъ поймалъ вора, Гигещ
сотргеЬепЙіІ. Я когда нибудь васъ пой-
маю, іапйет аіідиапйо вегіив осіив іе са-
ріат, ргеЬепйат.
ПОИМЯННО. Мотіпаііт.
ПОИСКАТИСЯ. (81.) Оиаті, сопвиЪі,
еѵоіѵі. Поискъ, іидиівіііо, йівдиівіііо, іп-
Йа^аііо, всгиіаііо, регвсгиіаііо. Отправлено
нѣсколько судовъ для поисковъ надъ не-
пріятелемъ, аіідиоі паѵі^іа ай регдиігеп- 
йов Ьозіев тізва випі.	
ПОЙТИ. Ііег Гасеге, іге. Пойти пѣш- 1
комъ, рейіЬив іге; рейіЬив ііег Гасеге, ре-
йііет іпсейеге. Поди напередъ попро-
ворнѣе в отвори двери, аЬі ргж вігепие
еі сірегі Гогез. Второй пошелъ день, ве-
сипйив іі йіев. Не пойти ли намъ купить? ~
пшпдиій етеге йеЬетив? Я пощелъ на
то, йесгеіит еві раіі; сегіит еві тіЬі віс
Гасеге. Отъ него пошли два поколѣнія,
аЬ ео йиріех Гатіііа йе&ихіі. Войско по-
шло въ походъ, соріа; аіідио ііег Гесе-
гииі; ргоГесіае зипі, сопіепйегипі. Это
дѣло пошло поспѣшно, Ьазс гев аііат
іпйиіі вресіет, пипс рггесіаге ве ЬаЬеі.
Пойти съ козырей, всійав соіогів ргасіриі
или ѵісіогів етіііеге.
ПОИТЬ. См. Пою.
ПОКА, поводѣ. І)ит, іпіегіт йиш, іп-
іегеа йит, іатйіи йит, диоай; іат йіи
съ слѣд. за нимъ диат или йит; диат-
Йіи. Пока идетъ война, йит Ьеііит §е-
гііиг. П. я живу, йит ѵіѵат. П. я читаю,
іат йіи, йит Іе§о. П. вы тамъ будете,
я окончу работу, ргіивдиаш іЬі Гиегіз,
орив аЬвоІѵаш. Пока онъ не заплатить,
не выпустятъ изъ тюрьмы, апіе диат
йеЬііат ресипіат воіѵегіі, е сагсеге поп
етіііеіиг, ѵіпсиіів поп ІеѵаЬііиг.
пок
269
ПОКАДИТЬ. >’оп піЫІ ш,іге 8иГВге-.
ПОКАЗАНІЕ, показываніе. Мопвігаію.
Показанный, пюпвігаіив, соттопвіга
Наградить кого за показанную храбрость
навойнѣ, ргаетіо аііциет огпаге оЬ ѵіг
іиіет іп Ьеііо ргаівіііат, оЬ поЬіІе асіпив
іп Ьеііо ейііит. Выше показанный, вирга
тетогаіив , соттетогаіиб.	оказа
тель, Йих. Имѣть кого показателемъ въ
дѣлѣ какомъ, аіічиеш аіісщив ге. Йисеш
ЬаЬеге. 2) Оиі тонвігаі а1іЧиіЙ, Чш гей-
ЙІІ, регіегі аіщиій. Показателя этого вся-
„ ~	~ лолжять безъ опасенія, аиі
кои можетъ дер***1 °
геййіі Ьав Ііііегав, ипивчиівчие епт ІиЮ
арий ве Іепеге, геііпеге роіеві. Показа-
тельница, Ч"ж топвігаі аіідиій; чиа! гей-
Йіі, регіегі аіічиій.
ПОКАЗНИТИ, Миііов вирріісіо аШсе-
ге, сарііе ріесіегѳ.
ПОКАЗУЕМЫЙ. Ліопвігашіив, сот-
топвігапйив. Показъ, топвігаііо, ехЫ-
Ьіііо, вресіаііо, іпвресіаііо, овіепіив. Вы-
ложить товаръ на показъ, тегсев ропеге
ѵепо или ргоропеге, ехропеге ѵепаіев.
Выставливать на показъ (для хвастов-
ства), аіічиій овіепіаге. Выставить что
на показъ, аіічиій вресіапйит ргоропеге.
Одѣться пытно на показъ, тадпііісе,
вріепйійе ве ѵевііге овіепіив саива. Пока-
зываю, показую, топвігаге, соттопвіга-
ге, овіепйеге. Показать кому дорогу,
ѵіат аіісиі топвігаге, соттопвігаге. П.
па что пальцемъ, аіічиій Йі^ііо топвігаге;
Йцріит ай гет іпіепйеге. Показать на
кого, Йевііпаге а1іЧиет геит. Покажите
мнѣ эту книгу, ргоГег тіЬі Ьипс ІІЬгит.
Эта стрѣлка показываетъ часы, а эта ми-
нуты, Ьіс іпйех озіепйіі Ьогав, і]1е ѵего
тіпиіав. 2) Посеге, ігайеге. Показывать
математику, таІЬевіп йосеге. 3) 4ееге
ве ргаеЬеге. Показывать себя честнымъ
человѣкомъ, ѵ:г. Ьопі вресіет ргж 5е
ПОК	270
Гегге. Показывай себя всегда такимъ,
какъ ты былъ, ргавіа іе епт, чиі Гиівіі.
Онъ обманывалъ людей, показывая себя
простякомъ, ГаІІеЬаІ Ьотіпев саііійа віт-
ріісііаіів ітііаііопе. Многихъ обманывалъ,
показывая себя честнымъ человѣкомъ,
тпііов йесіріеЬаІ вресіев чиайат ѵігіиіів
аввітиіаіа. Трудно показывать себя долго
человѣкомъ честнымъ, йіГОсіІів еві йіи-
Іигиа вітиіаііо ѵігіиіів. Показывать себя
вѣрнымъ, преданнымъ своему царю, ге^і
Гійет арргоЬаге. Пок. себя достойнымъ
своихъ предковъ, йі§пит ве та]огіЬив
рггеЬеге. П. себя жестокимъ къ несчаст-
ному, огорченному, йигіогет ве аіісщив
тівегіве еі аГЙісію Гогіипе ргаеЬеге. 4) 8ре-
сітеп геі Йаге, ейеге, йесіагаге. Онъ
много показалъ опытовъ своей храбро-
сти, тиііа ѵігіиіів вресітша йейіі. Пока-
зать ученость свою, йосігіпат еі егийі-
ііопет виат йесіагаге. Показать радость
на лицѣ, даийіа ѵпііи йесіагаге, іевіагі
П. р. на глазахъ, §апйіа оспіів ргоГегге
П. гнѣвъ, ігат ѵиііи сопйіегі. Быть пе-
чальну м непоказывать того, йіввітиіаге
ае^тііийіпет апіті. Пок. свой умъ, іп^е-
піит йесіагаге. Пок. свое невѣжество,
пийаге виат іпвсіііат. Я ему покажу
себя, вепііеі, чиі ѵіг віт, дпосит гет Ьа-
Ьеаі. Показываюсь, показуюсь, ве овіеп-
Йеге, іп сопвресіит ве Йаге, ѵепіге. По-
казываюсь народу, ов виит рориіо овіеп-
Йеге. Показываться въ публику, іп рп-
Ыісит ргосейеге, ргойіге. Показываться
(о вещахъ), іп сопвресіит ѵепіге, арра-
геге, сегпі, еіисеге, етег^ѳге, гесіийі.
Показываться изъ воды, ех адиів ехвіаге.
Показывается опасность, регісиіит ар-
рагеі. Показывается день, Іисевсіі, йеіп-
севсіі, іііисевсіі, аІЬевсіі. Солнце показа-
лось, воі огіив, ехогіив еві. Если ты это
сдѣлаешь, не показывайся болѣе ва мои
271
пок
пок
272-
гяаэа, Ьойіе те ровігетит ѵійез, ій еі Га-
сіе. Не смѣть кому показываться, аііси-
іив сопвресіит Ги^еге. Не показываться,
сопвресіит ѵііаге, іи оссиііо во сопііпеге.
Показываться человѣкомъ добрымъ, зре-
сіет ѵігі Ьопі ргае ее Гегге. Онъ съ пер-
ваго взгляда всякому покажется гру-
бымъ, ргіто аавресіи ипісиідие ѵібеЬіІиг
евве іпигЬаиив. 5) Ріасеге, ргоЬагі. Этотъ
домъ мнѣ не показался, Ьаес Йотив тіЬі
поп ріасиіі: 6) Ѵійегі. Мнѣ показалось,
что кто-то идетъ, диізріаш ѵепіге тіЬі
ѵівив еві. 7) Озіепйі, топвігагі, йосегі,
Ігайі. Эти древности всякому показы-
ваются, Ьгв апіідиж гев отпіЬив озіеп-
Йипіиг.
ПОКАКОВСКИ. Оио тойо.
ПОКАЛЫВАНІЕ. І еѵів рипсііо. По-
калываю, іеѵііег, раиіиіит рип^еге. 2)
Коль немного покалываетъ, Іаіив Іеѵііег
йоіеі.
ПОКАЛЯКАТЬ. 8егтосіпагі, ГаЬиІагі,
сопГаЬиІагі, зегтопез саейсге. Покаля-
каемъ объ этомъ больше въ другое вре-
мя, когда тому и другому будетъ сво-
бодно, аііаз іаііиз пи^аЬішиг, диит егіі
иігідие соттойит.
ПОКАМѢСТЪ. Оиатйіп, йит, диоай.
П. живъ буду, не забуду вашихъ благо-
дѣяній, диатйіо ѵіѵаш, пипдиат Іиогит
іп те тегііогит оЫіѵізсаг.
ПОКАПАТЬ. Раиіиіит еііііаге, йезііі-
Іаге;
ПОКАПЫВАНІЕ, можно выр. гл. По-
капываю, раиіиіит Гойеге.
ПОКАРМЛИВАЮ. Ріигіез аиі раиіи-
іііт сіЬаге, разсеге. Надобно покармли-
вать гусей, чтобъ ве похудѣли, апзегез
тойісо разІи зизіепіапйі зипі, пе тассз-
сапі.
ПОКАТИСТЫЙ. Ѵаійе йесііѵів, аЬ-
зсізвиз.
ПОКАТНАЯ РЫБА. Ѵох АвІгасЬа-
пепвіит рівсаіогит, дигс ІгіЬиіІиг ассі-
репвегіЬиз е ѴѴоІ^а іп таге Савріпт ге-
йеипІіЬив.
ПОКАТО. Пеогвит іп ргжсерв. Пока-
тость, йесііѵііаз, йесііѵе, ргосііѵе, ргосіі-
ѵііаз; ргогирішп. Городъ построенный
на покатости горы, игЬз арріісаіа топіі.
Земля, имѣющая небольшую покатость,
іегга ехі^ие ргопа.
ПОКАТУНЪ. Си. Перекати поле.
ПОКАТЫВАНІЕ. Сігситѵесііо. 2) Ѵо-
Іиіаііо, ѵоіиіаіиз. Покатываю, ѵоіѵеге, ѵо-
Іиіагс. 2) СігситѵеЬеге. Покатать дитя
по двору, іпіапіет рег агеат сігситѵе-
Ьеге. Покатать на саняхъ, ІгаЬа сігсит-
ѵеЬеге. П. кого съ горы, аіідпет вшито
тоиіе ІгаЬа йеГегге. Покатываюсь, ѵоіѵі,
ѵоіиіагі. 3) Раиіиіит сігситѵеЬі или сіг-
сшпѵеЬі зоіеге. Покатываться на шлюбкѣ,
ІетЬо сігситѵеЬі. П. съ горы, зитто
топіе ІгаЬа йеГеггі. Покатиться и уме-
реть, соііарзит ехзІіп§иі.
ПОКАТЫЙ, покатъ. Весііѵіз, йсогзиіп
ргорепйепз, йеогзит ѵег^епз, ргосііѵіз,
рзіесерз. Пок. берегъ, гіра ргагсерз. П.
холмъ, соШв йе]есІиз (зиЬз.).
ПОКАЧИВАЮ. Ьеѵііег адііаге. Вѣтръ
покачиваетъ деревья, ѵепіиз Іеѵііег а^ііаі
агЬогев. Покачать головою, сариі диаз-
заге, иігодие |ас1аге. П. на качеляхъ,
решіиііз тасЬіпіз а§ііаге. Покачать дитя,
іпіапіет сипіз а"ІІаге. Покачиваюсь, оз-
сіііаге; сипіз аріагі; диаззагі, Іеѵііег то-
ѵегі, а^ііагі; ииіаге. Отъ легкихъ волнъ
судно покачиваетъ, ІеѵіЬиз ЛисІіЬиз па-
ѵі^іит а^ііаіиг. Свая начинаетъ покачи-
ваться, раіиз іпсіріі пиіаге.
ПОКАШИВАЮ. Раиіиіит зесаге сае-
йеге, зісіііге.
ПОКАШЛИВАЮ. Іпіегйит, диапйо-
дие Іиззіге.
273
пок
ПОКАЯНІЕ. Роепііепііа, тогит или
ѵіцв тиіаііо, гейііиз ай Гпщеш. Принести
покаяніе во грѣхахъ, рессаіа зиа 1
Гаіегі еі а«1 Гги^ет гейіге; ѵіі» пОха Р*
сопГеззіопе йеіеге. Пок. есть единая изъ
добродѣтелей Хрістіаискихъ, реепіІепНа
езі ииа ѵігіиішп СЬгізІіапі. Быть,, жить
на покаяніи, рсепііепііат а^его, ѵіі» і
еепііиз ясіж роеиаз а зе гереіеге. ропо
вѣдь, коею возбуждаютъ къ покаянію,
соЬогІаІіо ай рсепііепііат. Покаянная,
сагсег оЬзсигиз, Ч™ Латпа‘і са₽і1е сои-
ІгийеЬапІиг. Покаянникъ, диі роеиііеп-
Ііат а8ІІ; диі ѵііае іісепііиз а зе асіае ров-
ная герозсіі. Покаянный, ай роепііепііат
регііпепз. П. псаломъ, рзаітиз, сапіісшп
гезірізсепііз. Покаяться, см. каюсь.
ПОКВАСИТЬ. Асійит геййеге.
ПОКИВАТЬ. См. Киваю.
ПОКИДАНІЕ. Кеіісііо, йезегііо, аідос-
(ііо, гепипііаііо. Покидаю, гедісеге, аіді-
сеге. Покинуть что гдѣ, аіідиій аіідио
Іасего, аіідиій аіідио йеропеге, аіуісеге;
аіідиій поп тоѵеге. 2) Р. на. Йеропеге аіі-
диій; йезізіеге аЬ аіідиа го; аЬзізІеге ге.
а то; аЬ орете сеззаге; йезізіеге. Покинуть
работу, йезізіеге орегагі. П. стройку,
йеропеге гейііісаііопет или сопзііішп аейі-
йсапйі. Онъ насъ всѣхъ покинулъ, ріапе
поз оЫіІиз езі; ріапе поз йегеіідиіі. Ста-
рый баринъ вамъ при смерти насъ пре-
поручилъ, если вы насъ покинете, мы
лроиали, іііе ііЬі тогісиз зепех поз сот-
шепйаѵіі, еі йезегіз Іи, поз регіігпиз.
ПОКИДЫВАЮ. Раиіиіит ѵеі ІЙепІІ-
йет аіідиій іасеге. цоквдать „0
дорожкѣ, раиіиіит сспзрег.еге ѵіат аге-
па; іиорз, а!> атісіз йезегіиз
ПОКИНУТЫЙ. Ргозесіиз', айдесіиз, ге-
Ьсіиз, <1егеІісІи§.
зі "зТ:а“й- л,а8п°р°-
-міиз,ЮсаІиз. Нокладываю, раиіиіит

274
раиіаііт ропеге, Іосаге, зіаіиегс, соііосаге.
Поклажа, розіііо, соііосаііо. Сундукъ для
поклажи бѣлья, гізсиз Ііпіеіз ітропепйіз.
2)Опиз, тегсез ѵеЬепйж. Поклажа ве-
лика на судиѣ, опиз тауиз езі, диат и(
паѵі^іит Гогге роззіі. 3) НаЬепІіа, ѵезіі-
тепіит аііаедие гев; Газсіз ѵагіагпт гв-
гшп. Хранить чужую, поклажу, вегѵаге,
айзегѵаге ЬаЬепІіа аііогит. Поклажей,
ІіаЬепІіа ѵагіа.
ПОКЛАСНО. Сепегаііт-
ПОКЛЕВАТЬ. Тоіит сотейеге, ѵо-
гаге. Куры зерна поклевали,.^аИіи® от-
піа ^гапа сотейегипі.
ПОКЛЕВЫВАЮ. Раиіиіит гозіго Іип-
йеге, раиіаііт ѵосаге, сотейеге.
ПОКЛЕПНЫЙ. Раізо ІгіЬиІиз, айігі-
Ьиіпз; Гаізаз сгітіпаііопез сопііпепз. .По-
клепщикъ, саіитпіаіог. Поклепщица, іса-
Ішппіаігіх. Поклеиъ, еа1итша,оЫгесІаІіо.
ПОКЛИКАТЬ. Ѵосаге.
ПОКЛОНЕНІЕ. Айогаііо, сиііиз Юві
ріпз; зитта ѵепегаііо. Единъ Богъ до-
стоинъ поклонеиія, зоіиз І)еиз ріе запсіѳ-
дпе соіепйиз езі.
ПОКЛОНЕЦЪ. І.еѵіз іпсііпаііо согро-
гіз. Поклонливый, поклоиливъ, ріиз заііз
игЬапиз; пітіореге заіиіаге атапз. По-
клонникъ, айогаіог. Истииніи поклон-
ницы поклонятся Отцу духомъ, ѵегі айо-
гаіогез айогаЬипІ Пеиіп іп зрігііи, ех апі-
то еі тойо зрігііиаіі.
ПОКЛОННОЕ. V. оЬз. Мипиз, йопит.
ПОКЛОННЫЙ. ЬТЬапиз; зоіа.щсііпа-
Ііопс согрогіз сопзіапз. Одно поклонное
обращеніе не есть еще учтивость, зоіа
согрогіз іпсііпаііо игйапііаіот (сотііаіет)
попйит еИісіІ. Поклонъ, согрогіз іисіі-
паііо; заіиз, заіиіаііо. Сдѣлать кому по-
клонъ, аіідиет заіиіаге сотрете іпсііпаіо.
Послать кому поклонъ, аіісиі заіиіет йі-
сеге, ітрегііге. Отнести, отдать цоклопъ,
275
ПОК
пок
276
заіиіеш пипііаге. Положить поклонъ
предъ Образовъ, іпсііпаге согриз согаш
іта^іпе Вапсіі. Класть поклоны, согриз
бетізіззіше іпсііпаге. Поклоняемый, або-
гапбиз. Поклоняю, йесіеге, спгѵаге. 2) Р.
аиЬрсеге. Поклоняюсь, сотри® іисііпаге;
согроге іпсііпаіо ваіиіет Гасеге. Покло-
нитесь ему отъ меня, тео потіпе епт
заіиіа. 3) Абогаге, геН^іове соіеге. Языч-
ники поклонялись ложнымъ Богамъ,
еіЫсі ГаІ8О8 1)ооз абогаЬапІ,'со1еЬапІ.
ПОКЛЯПОЙ НОСЪ. Кави® абипсиз;
®ітае паге®.
ПОКЛЯСТЬСЯ. .Тигаге, )из)игапбит
Іигаге, баге. Я готовъ поклясться, что
ложно на меня говорятъ, ѵоіо )игагс, те
Гаіво ассивагі.
ПОКОВЫВАЮ. Іпіегбит, диапбодие
ГаЬгісагі, ргосибеге.
ПОКОЕВЫЙ. Оиоб боті дозіаіиг. По-
коевое платье, ѵе®1і®, диж боті ^евіаіиг.
Ь) Соттоби®. Покоецъ, сиЬісиІит раг-
ѵит; біаеіа рагѵа. Покой, сопсіаѵе, си-
Ьіспіит, бівеіа соепасиіит; Ігісііпіит (для
кушанья), спЬісиІит боппііогіит (для
спанья), сиЬіспІит Ьозрііаіе (для приня-
тія гостей), сиЬіспІшп ай]шісІит (въ сто-
ронѣ), аробусіегішп (для сниманія съ себя
платья). Въ этоиъ домѣ много покоевъ,
Ьгес боти® шиііа ІіаЬеІ сиѣісиіа.
ПОКОЙ. <2иіе®, гедиіе®, оііит, ѵііа
оііоза. Оставаться въ покоѣ, поп тоѵегі.
Не имѣть покоя, ®етрег ацеге аіідиіб аі-
дие тоіігі. Послѣ большихъ напряженій
искать покоя, ех та^піз оссираІіоиіЬи®
гедиіет дижгеге. Имѣть покой, насла-
ждаться покоенъ, диіевсеге, гедиіезсеге,
диіеіет сареге, диіеіе Ггиі. Быть въ по-
коѣ отъ непріятеля, оііит ЬаЬеге аЬ
Ьозіе; оііит е®1 аЬ Ьозіе. Не давать кому
покоя, аіідиет диіе®сеге, соидиіезсеге
поп раіі. Ни на минуту не имѣть покоя,
пиііат рагіет диіеііз сареге. Избрать
себѣ покой, диіеіі ®е Ігабеге, іп оііит ®е
сопГегге (оставить службу), а геЬиз рщ
Ыісі® ®е гетоѵеге (о высшихъ чиновни-
кахъ государства). 2) Рах, ІгапдиіПіІа®,
оііит. Жить въ покоѣ и мирно, іп обо
еі расе ѵіѵеге. Нарушить иокой семей-
ства, Гатііі® соисогбіат ІигЬаге. Нару-
шить чей покой, аіідиет ІигЬаге. Не
имѣть отъ кого покоя, аЬ аіідио зоііісі-
Іагі, ѵехагі, ІигЬагі. Оставить кого въ по-
коѣ, аіідиет поп ІигЬаге, поп ѵехаге.
Оставь меня въ покоѣ, отіііе те; диіб
тіЬі Іесит? — Покойливый, бе ѵеЬісиІі®:
соттобиз, Гасіііз.
ПОКОЙНАЯ, покойнипа. Могіиа, бе-
Гиисіа, аб ссеіезііит ®ебе® еѵесіа. Покой-
ный, покойникъ, тогіииз, беГипсІп®, аб
соеіевііит зебе® еѵесіи®. Я помню, что
это покойный отецъ часто мнѣ говари-
валъ, твердилъ, тешіпі, іб тіЬі а раіге,
бит ѵіѵегеі, зжріи® іисиісагі.
ПОКОЙНЫЙ. Соттоби®, Ьоииз. По-
койная дорога, ѵіг соттоба. Покойные
сапоги, саісеі ЬаЬіІе®, аб ребет аріі.
Домъ очень покоенъ, боти® аб ЬаЬіІап-
бит регсоттоба; боти® Ьепе ЬаЬіІаІиг,
регЬопит ботісіііит. Душа пребудетъ
покойнѣе среди соединенія съ небес-
нымъ , апітиз Ігапдиііііиз іпіег біѵіпа
тапзигиз. 2) Покойная жизнь, ѵііа Ігап-
диіііа. Вести покойную жизнь, Ігапдиіііе
ріасібедие ѵііат Ігабисеге. Покоиться,
см. покоюсь. Покоище, ѵ. зі., диіе®, те-
диіез, диіеіогіит. Ввити въ п., іп^гебі,
іпігаге іп гедиіет.
ПОКОЛАЧИВАНІЕ. Риізаііо, ри1®и®.
Поколачиваю, раиіаііт риізаге. 2) Ібеп-
Іібет ѵегЬегаге, ѵегЬегаге зоіеге. Поко-
лоченный, риізаіи®, ѵегЬегаІиз.
ПОКОЛЕБАТЬ, поколебаться. См.
колеблю, колебаться.
ПОК
пок
278
277
ПОКОЛОТЫЙ. Ма8по нитего сюзиз,
шасіаіиз. 2) Рипсіиз. Поколоть, шиііоз,
пшІСа сгебеге, тасіаге. О когда бы этого
плута сегодня опять за что нпбудь по-
колотить, диапдиаш езі зсеіезіиз, поп
соттіііеі Ьобіе шідиат ііегит иі ѵари-
Іеі. 3) Рип^еге. — Поколоться, йпбі.
4) Ві&ііпт, тапит заисіаге.
ПОКОЛОЧЕННЫЙ. ѴегЬегаІиз.
ПОКОЛУПАТЬ. Раиіиіит сагреге.
ПОКОЛѢНІЕ. Яіігрз- Царское п., зіігрз
ге^іа. Древнее, зіігрв апіідиа. Первый
въ поколѣніи, начальникъ поколѣнія, зап-
ртіиіз или зіігріз аисіог. Произшедшій
отъ благороднаго поколѣнія, поЫІі ^е-
пеге огіия. Мужское поколѣніе отъ но-
ваго брака, ѵігіііз зіігрз ех поѵо таігіто-
піо. Поколѣнная росиись или поколѣн-
ная, зіепнпа. Разсказать свою поколѣн-
ную отъ дѣда и прадѣда, тетогііег рго-
вепіет зиат аЬ аѵо аідие аіаѵо ргоГегге.
Поколѣнный, аб зіігрет регііпепз.
ПОКОЛѢТЬ. Ехзііпеиі, тогі, регіге.
Отъ недостатка корму скота много поко-
лѣло, беГесІи раѣиіі шиііа ресога регіеге.
ПОКОНОПАТИТЬ. Раиіиіит (паѵет)
гейсеге.
ПОКОНЪ. Ѵох ріеѣ. Сопзиеіибо. Изъ
ноконъ, оііт, диопбат, раігит, та^огит
тетогіа; аЬ іпіііо гегит.
ПОКОПАТЬСЯ. Іобі, 2) Регрепбеге,
гериіаге, апіто геігасіаге.
ПОКОРА. См. Покорность.
ПОКОРѢНіе. Иотііиз, зирегаііо. П.
враговъ, ѵісіогіа ех или бе ЬозІІЬив ге-
Р0**3*3, П. города, ехри^паііо, оссираііо
пгЬіз. Покоритель, ѵісіог, ботііог.
корливость, оЬебіепІіа. Содержать кого
въ покорливости, аіічиеш орртеззит Іе-
пеге, аіідиет т оГйсіо сотіпеге. По-
орливыи, оЬебіепз, оЫетрегаиз, бісіо
аибіепв, оЬзедиепз, тогі^ег, оЬзедиіовиз.
Покорливый сынъ, йііиз тогі^ег.
ПОКОРМЕЖНАЯ. 8уп§гарЬив Ьотіпі
бе ріеѣе баіиз, иі зіЬі ѵісіит, ѵііа; песез-
загіа диаегеге роззіі. Покормить, равсеге,
сіЬаге, сіЬит рггеЬеге, раЬиІит баге. —
Покормиться, ѵох оЬв., шиппз ассіреге,
папсізсі аб зе вивііпепбит. Покормка,
соттобит, дижвіиз.
ПОКОРНО. ОЬвегѵапІег, Ьитапііег.
П. прошу пожаловать ко мнѣ, Ьитапіз-
віте го^о, вів еа Ьепі^пііаіе, иі те іпѵізез.
ПОКОРНОСТЬ. ОЬзедпіит, оЬзегѵап-
ііа, геѵегепііа. Притти къ кому съ по-
корностію, сит витта оЬвегѵаІіопе аб
аіідиет ѵепіге. Покорный, покоренъ, оЬ-
Іетрегапв, оЬзедиеив, тогі^егив. П. слу-
га, Іиі зіибіозиз; ІіЫ аббісіив. Покорнѣй-
шій, віибіозіззітиз, оЬзегѵапІіззітиз. По-
корнѣйшее прошеніе, іийта; ргесев (іпй-
тіз ргесіЬив аіідиіб реіеге). Остаюсь
вашъ покорнѣйшій слуга, зит ІіЬі аббіс-
Ііззітив, Іиі зіибіовіввітив.
ПОКОРОБИТЬ, покоробиться. Рап-
баге, раибагі. Покоробило жаромъ ста*
вни, ѵаіѵае Іі^пеа; Гепезігагшп саіоге рап-
бапіиг. Покоробленный, рапбаіиз.
ПОКОРСТВО. ОЬебіепІіа, оЬзегѵапііа.
Покорствованіе, оЫешрегаІіо, оЬзедпіит,
оЬебіепІіа. Покорствую, оЫешрегаге, оЬ-
ведиі, тогі^егиш, оЬведиіозит евве.
ПОКОРЧИВАНІЕ, можно выр. гл. По-
корчить, Іеѵі зразто сопѵеііі. Покорчило
ногу, да и отдало, сгиз Іеѵі пегѵогит
бізіеиііопе сопѵиізит егаі, зеб тох іііа
зе гетізіі. Покормиться, согги^агі. По-
корчился мѣхъ отъ жару, реііів саіоге
согги^аіа езі.
ПОКОРЯЮ. Аіідиет зіЬі или ітрегіо
зио виЬрсеге; аіідиет віЬі оЬпохіит Га-
сегѳ, ботаге, 8пЬі«егѳ; агтіз или ЬвЙо
зиЬі&егѳ; іп йіііопеш зиат или іп роіѳ§-
878	пок
Іаіет виат гебі^еге. Покорить подъ свою
власть всю поморскую страну, отпет
тагііітат огат зиі ^игіз еГВсеге. Поко-
риться гоненію судьбы, ыеѵіепіі Гогіип®
зиЬтіІІеге апітит. Покорить враговъ,
Ьозіез регдотаге, йеѵіисеге. Покорить
народы по звѣрству своему варварскіе,
ёепіез іттапііаіе ЬагЬагаз йотаге. Пок.
Азію, Авіат Ьеііо зирегаге. П. часть
Италіи, рагіет Ііаііае відат Гасеге. Сар-
динія была покорена, ассеріі 8аг<1іша іт-
регіі ]іі"ит. Покорить городѣ, щЬез ех-
радпаге. Покорять свои страсти разуму,
сцрі4ііаіеь аніші гаііоні зиЬрсеге. Не хо-
тѣть покоряться кому, аіісиі оЬзедиіит
Йенецаге Покоряюсь, ее зиЬіісеге аііси-
зиз ітрегіо, ее зиЬтіІІеге, ве «Іебеге аіі-
сиі, іп аИсщиз роіезіаіет ее регтіііеге.
Покориться побѣдителю, іп ѵісіогіз ро-
іезіаіет ее регтіііеге. Покориться, по-
ступитъ въ чье подданство, іп аіісщие
йіііопет ѵепіге; еиЬ а!іси]и$ «Ііііопет іт-
рѳгіитдио сабеге. Покоряться страстямъ,
сирійііаіит ітрегіо ге^і. Покориться раз-
уму, гаііопік ітрегіо гсй>; ботагі, еиЬі§і.
ПОКОСИТЬ. Раиіиіит еесаге, сачіеге,
зісіііге. Покосное, тегсее Гоепізісіі. По-
косный, а<1 Гсепіеісіит регііпепз.
ПОКОСИТЬ. Раиіиіит Іітит или рег-
ѵегзит гебйеге. Послѣ болѣзни глаза
покосило, тогЬиз Гесіі, иі ех ео гесгеаіиз
ЬаЬеаІ осиіое раиіиіит Іітое, регѵегеое.
Покоситься, раиіиіит Іітіе осиііе іпіиегі.
Онъ на меня покосился, Іітіе пес а<1зре-
хіі, те іпітісо ѵиііи іиіиііие езі.
ПОКОСЪ. Іосиз, іп <іио Гоепцт еесагі
роіееі ѵеі зоіеі; ЬегЬійиз сатрие, ргаіит.
2) Гоепізісіит, Гоепізісіа. Нынѣшній годъ
сѣнные покосы были плохи, Ьос аипо
Гоепізісіа таіе сескіегипі.
ПОКОСЪ. Рагѵа бесііѵііаз; іпсигѵаііо
ПОК	280
рагіеііе. Покосный, покосъ, покосепъ,
раиіиіит оЫідииз.
ПОКОЧЕВАТЬ. Іп аіідиой Іетрие сищ
ВгекіЬне разсиа рега^гаге.
ПОКОЮ. Оиіеіит геіМѳге, Ігапдиіі-
Іаге. Казнитъ кого или покоитъ, Онъ
(Богъ) все на пользу вату строитъ, еіѵв
рсепат ігго^еі, зіѵе {*гаІіат (асіаі, отпіа
ай еаіиіет поеігат ересіапі.
ПОКРАДЕННЫЙ. АЬгфІие, зиггеріие,
аѵегеие, Гигіо аЬасІиз, Гигііѵиз. Покража,
Гигіит или Гигагі. 2) Гпг(о аЫаІит. МрЯ
покража нашлась, гее тіѴі Гигіо аЫрІаз
герегі, г.есирегаѵі.
ПОКРАПЫВАЕТЪ. Ногаі ітЬгет.
ПОКРАСИТЬ. Раиіиіит соіогаге, ір-
Дсеге. 2) Ііегит соіогаге, іі. іпДсеге.
ПОКРАСНѢЛЫЙ. Рийоге иди гиЬоге
зиПизиз. Покраснѣть, см. красною.
ПОКРАСОВАТЬСЯ. йирѳгЬіге, таепі-
Йсе ее іасіаге.
ПОКРАСТЬ. Гигіит Гасеге аіісціир,
геі; Гигіо аіідиій зиМисеге; зирріісаге
аіісиі аіічиій; Гигагі аііфііб аіісиі или аііг
диі<1 аЬ аііцио.
ПОКРАШИВАТЬ. См. Покрасить.
ПОКРИВИТЬ. Рагѵиіит сигѵаге, р.
Оесіѳге. Покривиться, раиіиіит сигѵагі,
бесіі. Линейка покривилась, ге^иіа (еи-
Иіу^гаттиз) раиіиіит сигѵаіа езі. 2) Р.
т. раиіиіит Іітіз аіічиет айзрісеге. По-
кривленіе, сигѵаііо, іпсигѵаііо. Покри-
вленный, сигѵаіиз, іпсигѵаіиз.
ПОКРИКИВАНІЕ. Сіатог. Покрики-
ваю, іпіегбит, ійѳиіійет сіатаге, ѵосі-
Гегагі; раиіиіит аіідиет іпсгераге. По-
крикивай на шіхъ, чтобы работали, іііоп-
Іійеггі ѵосііёгаге, иі ассигаіе ориз Гасіапі.
ПОКРОВЕНІЕ, можно выр. гл. Покро-
венный, Іесіиз, соиіѳсіиз, оЫесІиз. По-
кровитель, Гаиіог, раігопиз, Іиіог, «ІеГеп-
зог, сопзегѵаіог, ѵіпйех, ргори§иа1ог. .П.
28»
пок
паукъ
ученыхъ,
вителемъ невинности,
ргэеяійіо. а-----
Агі"с1ив іиіеіагів. Покровительняпа,
Схіх, раігопа. 1
Гаиіог, сопвегѵаіог Ііііѳгагш». 11
сиііог ііосіогиго. Быть покро
, іпиосепііае евве
Ангелъ покровитель, ^епіив,
Гаи-
ігіх, I»»™:. Покровительство, іиіеіа,
рггевібіит, раігосіпіит, О*»®8- тдатьсл
подъ чье покровительство, а ісіуив іп
.	,п йдеш или йиеі ве
Ягіет ве сотітііеге, ш
сопппіііеге; ве іп И® или сПепІеІат
аіісчив геГегге: аіісщив Мет веЧиі.
Взять кого подъ свое покровительство,
аіічиет іп Ядет гесіреге (о народахъ);
раігосіпіит аіісч'из вивсіреге (особ. пе-
редъ судомъ). Просить чьего покрови-
тельства. аіісціи8 Сііет ітріогаге. Оказы-
вать покровительство ученымъ людямъ,
Гаѵеге йосіів, соіеге босіов. Взять подъ
свое покровительство изгнаннаго, рго-
всгіріит іиіагі. Покровительствую, іе§е-
ге, ргоіе&еге; аіісиі ргиеаісііо евве;соивег-
; ѵаге, Гаѵеге. Покровительствовать уче-
нымъ и художникамъ, іп^епіа еі агіев
Гаѵеге. Быть покровительствуему чест-
ными людьми, тііпігі Ьопогит ргаевійіо.
Покровъ, Іертеп, іе^тсп, іе^итепіит,
ініевитепіит; ѵеіатепіит, ѵеіатеп. 2)
Раиниз Гегаіів ргеііовив, чиі вирег Іоси-
Іит ЯоГипсіі <1ит ів іп а‘<1е васга тапеі
ехрапйііиг, еі ех чио розіеа ѵагіа ѵевіі-
тепіа ШЬиг^іса еГіісі воіепі. 3) 81., іес-
Іит. Открыть покровъ, Іесіит Йотиз
рогГодеге. 4) РегГи»іит, гсГидіит. 5) Ти-
Іеіа, аихіііит, Ьепеіісіит, ргжвійіит.
, ПОКРОВЪ (Пресвятыя Богородицы).
Гевіит іиіеіге еі іиісгсеввіопіз 8. Беіраге.
ПОКРОИ, покроегъ. НаЬіІив ѵевіів.
ПОКРОМЪ , покромка, покромочка.
Тагто ьДРаТл П°КРОМКУ 0ТЪ <Укна, огат
раппо оЬзсіпйеге.
ПОКРОПАТЬ. Кет Іеѵііег регаееге;
таіе виеге.	®
ПОК	282
ПОКРОПЛЯЮ. Аврег^еге, сопврег-
ёеге.
ПОКРОШИТЬ. Міпиіаііт сопсібеге.
ПОКРУТИТЬ. Раиіиіит Яіа Йиріісі-
іег сопіогчиеге.
ПОКРУЧЕННИКЪ. Нас ѵосе <1евіеііап-
Іиг іп 8іЬегіа орегагіі, «ріов сопйисіі ргі-
тагіиз ѵепаіог аб саріигат хіЬеІІіиагит
ѵеі рівсіит, чиіЬив ігабіі іпвігитепіа ѵе-
паіогіа ѵеі рівсаіогіа, еі сит гебіегіиі,
іѳгііат ргаебж рагіет ргоріега аЬ іів ас-
сіріі, іпвігитепіа ѵего гевитіі.
ПОКРЫВАЛО , покрывальцо. Ѵеіа-
тепіит , іе^итеиіит, ѵеіит, Паттешп
(невѣстино). Надѣть на лицо покрывало,
ов ѵеіо сопіе^еге. Покрывальный, іе-
Вепсіо, соиіедеийо, ѵеіапбо вегѵіепв. По-
крываніе, можно выр. гл. Покрываю, іе-
{>еге, сопіе^еге, оЬіе^еге, орегіге, іп<1и-
сеге, оЬЛисеге, ѵевііге. Покрыть щиты
кожами, всиіа реІІіЬив ішінсеге. Покрыть
стѣны мраморомъ, рагіеіев сгивііз таг-
тогів ішіисеге. Покрыть море кораблями,
таге паѵіЬив сопіе^еге. П. листьями, Го-
Іііз вирегѵовііге. Покрыть блюдо, раііпат
орегіге. П. золотомъ, аиго оѣсіисеге. Н.
лакомъ, ѵегпісе оЪЙисеге. П. домъ же-
лѣзомъ, іесіит Гегго іепеге. Весна по-
крыла землю травою, ѵег згатіпе ѵевііѵіі
Ііитит. 2) Ѵеіит геі ргаеіешіеге, аПсиців
ѵіііа сеіаге, оссиііаге, іепеге, (Ііввітиіаге.
3) Течете, ргоіе§еге, ргавідіо евве. 4) Ргі-
тит сапіісі ѵегвит гереіеге. 5) Покрыть
стыдомъ, риііогепі іпсиіеге; «Іесіссоге
Орегіге. П. славою, аіісиі §1огіат рагаге.
Покрываюсь, іе§і, сопіебі. Покрываться
шляпою, сариі іепеге, орегіге. Небо по-
крывается облакаИп, ссеіит пиЬіЬив оЬ-
іеёііиг. Вдругъ небо покрылось обла-
ками , виЬііо вріввае пиЬев іпіешіипі зе
соеіо. Поле покрылось кровію убіенныхъ,
сгиоге сатрі іиипйаіі випі. Деревья по-
283
ПОК
пол
284
крылись листьями, агЬогев ГгопйіЬив 1и-
хиѵіапі. Покрыту быть славою, яіЬі піа-
хітапі Іаийет рагеге. Покрыться сты-
домъ, 'Іейосиз айтіііеге. Покрытый, Іес- !
Іив, сопіесіив, орегіив, соорегіие. По-
крытый чешуею, вдиата оЬйисІиз. До-
ны, покрытые соломою, Іесіа йотогит
вігатепіо Іесіа. Весь покрытый золотомъ
млм весь въ золотѣ, Іоіив аиго соііисепз.
Покрытый кровію, ваи^иіпе регГиеив. По-
крытый пылью, риіѵеге айзрегкив. По-
крытый лаврами, Іаигеаіив. Покрытый
ранами, оЬгиІив ѵиІпегіЬив. Море покры-
тое судами, Іаіепв виЬ сІаввіЬив аедиог.
Площадь покрытая трупами, сопвігаіит
согрогіЬив Гогит. Покрытый славою, ріо-
гіа аГПиеив, сігситйиеиз. Покрытый сты-
домъ, йейесоге еі іпГатіа орегіив. По-
крытый мглою,,саііріпе Іесіив. Страна,
покрытая лѣсомъ, вуіѵова или вуіѵів оЬ-
вііа ге^іо. Покрытый путь, ріиіеив. По-
крышка, покрытечка, дио диій іийисііиг,
іпйитеиіит, орегіогіит. 11. на софу, Іо-
гаі. Спороть съ тубы покрышку, диой
вирсгішІиеЬаІ ѵевіет реііісеат, «Ііввиеге.
ПОКУДА, покудова. Ѵох рІеЬ. Іпіе-
гіт, іиіегеа, іпІегЬжс, тейіо Іетроге.
2) фиоивдие?
ПОКУПАНІЕ. Етііо.
ПОКУПАТЬ. Аіідиаиіит Іаѵаге. Пок.
лошадей, едиов ііі адиів аііцйапіііт Іа-
ѵаге. Покупаться, ве аіідиапіит Іаѵаге;
аіідиаиіит Іаѵагі.
ПОКУПАЮ. Етеге, гейішеге, тег-
сагі, пипйіпагі (явно). Покупать дорогою
цѣною, та^по или та^ио ргеііо етеге,
таіе етеге. П. дешевою цѣною, рагѵо
или Ьепе етеге. П. на наличныя деньги,
ргаевепІіЬив питшів етеге. П. на кре-
дитъ, аЬвепІе ресипіа пли оЬвІгісІа пит-
тіз Ме. П. аа сходную цѣну, ваІоЬгіІег
етеге. П. золотомъ на залото, аиго ех-
реийеге. П. у того, кто не имѣетъ права
продавать, етеге о таіо аисіоге. П. за
то, что вещь стЬитъ, е. диапіо ецишп
езі. Покупать самою высокою цѣною,
чего бы то ни стоило, аиігдовівзіте сощ-
рагаге. Страсть, охота покупать, етасі-
Іав. Кто имѣетъ охоту, страсть поку-
пать, етах. Покупать миръ, расет рге-
ііо гейітеге. П. цѣною своей крови, ѵііа
тегсагі. Если честь покупается цѣною
жизни, то она стоитъ этой цѣны, Ьоиог
ѵііа Ьепе етііііг. Покупка, етііо. Сдѣ-
лать покупку, етііопет Гасеге. Пріоб-
рѣсти покупкою, аііцчісі етеге. Отка-
заться отъ покупки, аЬ етііопе аЬіге.
Деньги за покупку чего, ргеііит етііо-
пів. 2) Кев етіа или гев етіж. Пока-
зывать кому свою покупку, гея етіая аіі-
сиі овіегйеге. Покупный, етіиз, сотра-
гаіия. Это покупная, а не наслѣдственная
деревня, Ьос ргачііит поп еві Ьегейііа-
гіит, веб етіит. Покуишикъ, етіог,
тапсерв (кто покупаетъ иа аукціонѣ, съ
публичнаго торгу). Покупщица, етігіх.
ПОКУРИВАЮ. Раніиіит ѵеі вжріив
Ьопів ойогіЬив виГПге. 2) Раиіиіит йевііі-
Іаге. 3) 8жріив еЬгіагі, іиеЬгіагі.
ПОКУСАТЬ, Раиіиіит ѵеі вжріив тог-
<1еге, рип^еге.
ПОКУШАТЬ. Раиіиіит ейеге, соте-
йеге.
ПОКУШАЮСЬ. Сопаіит Гасеге, Іеп-
Іаге, сопагі аіідиій, аийеге. Покуситься
съ малымъ чпслоиъ войска напасть на
многочисленнаго непріятеля, іи пишего-
віввітит Ьовіет ві^па інГегге ашіегс.
Покушеніе, сопаіив, Іепіаііо, сопатев
(только у стнхх).
ПОЛА, полка. Рагв аиііса илн ехіегіог
Гасіев ѵевіів. 2) (долъ съ полами, тепва
ріісаіііів; тепиа, сиуив йиж аЬ иігодие 1а-
Іеге Пввае рагіев сотріісапіиг еі геріісэп-
28 5	П0Л
щг. Пола на полу заходитъ, иігадие ѵезііз
іаіега ігапзѵегзз іпѵісет сотропипіиг.
ПОЛАВЛИВАЮ. Іпіегйит сареге.
ПОЛАВОЧНИКЪ. V.
ПОЛАГАНІЕ. Робіііо, соііосаіі 
лагалишс , герозііогіит зиреііесііііз.
Полагаю, ропеге, йеропеге аіідиій а >Чи0>
Іосаге, соііосаге. Положить что въ оі онь,
ропеге аіідиій іп і°пет. П. письмо подъ
подушкѵ, ерізіоіат виЬ рпіѵіппт зиЬр-
сеге. П. бумаги въ кладовую, ропеге
ІаЬиІаз іп а-гагіо. Положить каждую вещь
на своемъ мѣстѣ, зио диойдие Іосо соііо-
саге. П. одну вешь на другую, гет аі-
іегі зирегропеге. П. подо что, вирропеге,
зиЬ]ісеге. П. воды въ вино, адиат іпіег-
ропеге ѵіпо (Магі.), ѵіпит адиа Іетре-
гаге. П. особо, въ сторону, гет зеро-
пеге. П. оружіе, агта ропеге, аЬрсеге.
П. одно слово вмѣсто другаго, рго ѵегЬо
виЬрсеге аііий. П. основаніе, Гипйатепіа
Іасеге. Полагать надежду на кого, зрет
роиеге іп аіідио. 2) Ехрепйеге, ітреп-
ззт или зитіит Гасеге или ітрепйоге іп
аіідиісі. Положить много денегъ на тяж-
бу, тиііит ресипію ітрепйеге іп Іііет.
3) Ргеііит геі зіаіиеге, сопзіііиеге; лезіі-
таге. Этотъ домъ полагаютъ въ 10,000
рублей, іігес йотиз Йесет тііІіЬиз гиЫо-
пит аезіітаіиг. 4) йіаіиеге, сопзіііиеге,
йосегпеге; сопзіііит сареге; аіідиій зіЬі
ргоропсге. Положить вести войну, соп-
зсізсеге Ьеііит. Онъ положилъ завтраш-
ній день отправиться въ путь, зіаіиіі сга-
51,00 йіе ѵіат іиртейі. 5) йіаіиеге, йе-
сегпеге. Судьи положили приговоръ, іп-
йісез зепіепііат Іиіегипі, Йіхегипі, рго-
пипііагипі, іийісіит йесгеѵегипі. 6) Онъ
все свое удовольствіе полагаетъ въ чте-
ніи книгъ, ипісе йеіесіаіиг ІіЬгія 1е„епЙІ8.
7) Риіаге, ропеге, зитеге, сгейеге. Мы
слагали, что онъ сегодня непремѣнно
ПОЛ	286
будетъ, сгейійітиз, розиітиз, еит Ьойіе
сегіо ѵепіигит еззе. 8) 8іа1исге, Йісеге,
сопзіііиеге, йейиіге. Полагать всю на-
дежду спасенія своего въ побѣдѣ, от-
пет заіиііз зрет іп ѵііогіа соііосаге. По-
ложи, риіа, Опее. П. что это такъ, езіо
ѵегит; Гас ііа еззе. Положи, допусти,
что есть атомы, иі зіпі аіоті. Положить
время на чтеніе книгъ, ІіЬгіз Іе^епйіз
йіет сопзіііиеге. П. срокъ чему, йіет
сопзіііиеге. И. срокъ чему, йіет йісеге.
П. границы, Іегтіпоз ропеге; Спез Іег-
тіпаге; йпез соизіііиеге. Положить что
на кого, аіісиі аіідиій сгейеге, соисгейеге,
тапйаге, йетапйаге. Положить непрія-
теля на мѣстѣ, Ьозіез саміеге, сопсійеге,
Ігисійаге, сопігисійаге. Положить много
непріятелей на мѣстѣ, іпцепіі сжйе Ьоз-
іеш ргозіегпеге. Пол. душу, животъ за
кого, ѵііат рго аіідио ропеге, ргоГипйеге.
П. соблазнъ, таіит ехстріит аіісиі ргае-
Ьеге. П. клятву, |из]игапйит йаге. П. го-
лову свою гдѣ, регіге, іпіегіге, іпіегйсі,
сайеге. Полагаюсь, ропі, Іосагі, соііосагі.
9) Юезііпагі, зіаіиі, сопзіііиі. Па заве-
деніе новой гимназіи полагается десять
тысячъ, сопзіііиепйо или іпзіііиепйо поѵо
Кутпазіо йесет тііііа гиЫопит йевііпап-
Іиг. 10) Гійеге, сопййеге аііспі, аііспі геі;
пііі аіідиа ге. Положиться на кого, аіісиі
сопййеге іи аіісиуиз ййе, Ьитапііаіе ге-
диіезсеге, аіісиі зрет зиат, ехізіітаііо-
пет соттіііеге. Ты можешь на это по-
ложиться, пе йиѣііа, Гасіит риіа. Дабы
Они не были лѣнивѣе, положившись
одинъ на другаго, пе тиіиа іпіег зе ййи-
сіа пеДі&епііогев зіпі. Въ этомъ пола-
гаюсь на вашу совѣсть, Юіат гет Іиа?
сопзсіепііж регтіііо. Полагаться на Про-
видѣніе, отпіа Нео или йіѵіиае Ргоѵійеп-
Ііае регтіііеге. Полагаться на самого се-
бя, зіЫ ірзі Ейеге, сопййеге. Положись
287	ЦОЛ
ПОЛ	288
на меня, те® іе Меі или іп теат СЗет
соттіііе.
ПОЛАДИТЬ. Весопсіііагі, іп ргаііат
гебіге, аіісиі, іпіег ее. Были въ ссорѣ,
во теперь поладили, ЗізсогЗіа іпіег еоз
огіа егаі, пипс ѵего іп йга1'аю геЗіёге.
2) Сопѵепіге Зе аіідиа ге. Полаженный,
Зе дио сопѵепіі тіііі сит аіідио.
, ПОЛАКОМИТЬСЯ, Раиіиіит Ііртгіге,
р. ЗеІіЬаге.
ПОЛАТИ, Сепиз Іесіі сиЬісиІагіз іи
ЗедіЬиз гизіісогит. 2) бепиз таупі сог-
Ь_із, диі агЬоге зпврепЗіІиг еі ип<Іе зеЗепз
ѵепаіог "ІапЗез іп Гегаз етііііі.
ПОЛАЯТЬ. Раиіиіит Іаігаге.
ПОЛБА. Тгііісшп зреііа. Полбеный,
п.олбяный, зреіі® или е зреііа.
ПОЛГОДА, полугола. 8етезІге (зех
тепзез). Полугодичный, зетезігіз.
ПОЛДЕНЬ, 8І- полудень. МегіЗіез,
іетриз тегіЗіапит. Въ полдень, тегіЗіе,
тегіЗіапо Іетроге. Около полудня, аЗ
иди сігсііег тегіЗіет. Въ самый полдень,
тегіЗіе. Скоро будетъ полдень, арреііі
тегіЗіез. Полдень, аб итЬіІісит ЗеЗис-
4из езі Зіез. Полдень протелъ, іпсііпаі
тегіЗіев. И въ самомъ дѣлѣ нашли Плав-
та въ полдень нагаго, упражняющагося
тѣлодвиженіемъ, герегіиз езі сегіѳ рег-
теЗішп Зіеі, пиЗиз ехегсііапЗо согроге.
По полудни, розі тегіЗіет. Спусть нѣ-
сколько по полудни, іпсііиаіо ]ат іп розі
тегіЗіапит Зіе. 2) МегіЗіез. Лежать къ
полудню, тегіЗіет ѵегзиз зресіаге. Те-
плицы должно строить на полдень, Ьу-
росаизіа ріаиіагит тегіЗіет ѵегзиз соп-
«ІіІиепЗа, аеЗШсаиЗа зипі. Съ полудня,
а тегіЗіе.
ПОЛДЕСТЬ. ВітіЗіит или ЗітіЗіа
рагз зсарі.
ПОЛДЕСЯТА. Коѵет еі зетіз; поѵет
сит зетіззе; поѵет сит ЗітіЗіо.
ПОЛДНЕВНЫЙ. МегіЗіаппв; диоЗ ще-
гіЗіапо Іетроге Йі. Полдникъ, тегепЗа,
сіЬпз тегіЗіапиз. Полдничаю, сіЬит те-
гіЗіапит зитеге. Полдничанье, сіЬиз
тегіЗіапиз зитіиз. Полднише, ѵ. оЬз.,
тегіЗіез; теЗіиз Зіез; Іетриз, дио зоі іп
тебіо соеіо езі.
ПОЛЕ. Сатриз; агѵит. Выманить не-
прінтеля на открытое поле , Ьозіет іп
ріаиит Зедисеге. Поле въ гербѣ, агеа.
Три золотые слона въ ярко-красномъ до-
лѣ , Ігез еІерЬапІез аигеі іп зраііо рЬоепі-
сео. Хлѣбомъ засѣянныя поля, зе^вз, зе-
Веіев. Воздѣлать поле, артго зіегсогаге,
зіегсоге заііаге, ІжІіСсаге. Поле, испей;. |
репное цвѣтами, сатриз ЯогіЬиз Зізііпс- |
Іиз. 2)Ве11ит, тіііііа, ехреЗіІіо, асіез. I
Вытти въ поле, ргоіісізсі сопіга аіідиет, 1
агта сареге или Гегге адѵегзпз аіідиет. I
Выступить въ поле, ехегсіішп или тііі- 1
Іез іп ехреЗіІіопет ебисеге. Послѣ зим- :
нихъ квартиръ выступить въиоле, соріаз і
ех ЬіЬегпасиІіз ехігаЬеге. Стоять въ по-
лѣ, іп сазігіз евве; Ьеііит §егеге. 3)Маг&о. .
Оставить поля пошире, тагдіпев Іаііогев )
ригов геііпдиеге. Приписать что ва полѣ, і
аЗ таг^іпет или іп таг^іпе аЗзсгіЬеге
аІідиіЗ. 4) 1'иісгит рііеі.
ПОЛЕВАЯ ГОРЧИЦА. Сгізітит оПі-
сіпаіе.
ПОЛЕВАЯ ЧЕРНУШКА. Кі^еПа аг-
ѵепзіз.
ПОЛЕВОЙ ЧИРОКЪ. Апаз сгезва.
ПОЛЕВЫЙ. Сатрезігіз, зуіѵезігіз, а"Гв-
зііз. П. муравей, Гогтіса сатрезігі?. По-
левая работа, ориз гизіісит (какъ то па-
ханіе, унавоживаніе, сѣяніе, пожиманіе),
а^гісиііига, агаііо (занятіе земледѣліемъ).
Полевой жаворонокъ, аіашіа агѵепзіз. По-
левая мышь, шиз агѵаііз. Полевой грибъ,
а^агісиз сатрезігіз. Полевая сторона, рагз
а^гоз ргозресіапз. Полевой шпатъ, ера-
290
пол
289	'
ІЬшп ацгевіе. И. голубь, соішпЬа ѵпі8агів.
Полевой сосѣдъ, ассоіа, ѵісіпив. Полевая
артиллерія (для отличія отъ крѣпостной),
Іогтепіа савігепвіа. Нолевой цвѣтокъ,
Яоа а^гевіів. Полевой воръ, которой кра
летъ плоды, чиі Гвинея гигі виЯ’игаІпг. о-
левые плоды, Іегг® Гги^еа в мноГги8е8.
Полевой снарядъ, ѵава савігепвіа.
ПОЛЕГОНЬКУ. Ьепіив. Итти, Іепіив
іге, етайит виит тіяиеге- У дарить Поле-
гоньку, риіваге ріасібе. Отвори немиожко
эту дверь, полегоньку, не скрипи, Іогега
Ьапс раихіііиішп арегі, ріасібе, пе сгера.
Полегче, потише, погорячитесь, Ьопа
ѵегЬа чиаею.
ПОЛЕЖАТЬ. Раиіиіит сиЬаге, раиіи-
іит чиісвсеге.
ПОЛЕЗНО. ІІІіІіІег, Ьепе, ваІиЬгіІег,
сит Ггисіи. Полезный, полезенъ иіііів,
Ггнсіиовив-, ваіиЬег, ваіиіагів. Быть полез-
нымъ, иіііет евве; ивиі евве; ех иви евве;
ивот рга ііеге; Ггисіит аЯегге, ргобевве,
сопбисеге. Быть полезнѣе, тадів ех иви
евве. Сдѣлаться государству полезнымъ
своими познаніями и опытностію, сопвіііо
еі рпшепііа гетриЫісащ а^иѵаге. Это
полезно для вашего здоровья, іб ваіиіі Іи®
сопбисіі. Это полезно отъ укушенія пау-
ковъ, ій сопіга агапеогиш ісіив ргобеві.
Ничего другаго не дѣлать, кромѣ одного
полезнаго, піЫІ а^еге, 41106 поп рговіі.
Быть полезну своимъ друзьямъ, евве иіі-
Іііаіі эиів атісів. Его довѣренность была
для насъ очень полезна, тиііит аисіогі-
Іаіе ргоГесіІ. Паденіе одной изъ двухъ
партій должно быть для насъ полезно,
иігі сесійегіпі, И поЬів Іисгэ Гиіигит. Это
особенно для него полезно, Ьюс ІІІІ роіів-
нтит іпвегѵіипі. Иногда даже ПОЛезно
Уступить свое право, іпіегйит еііат Гги-
еіиовит Йе ,иге вио Йесейеге. Соединять
полезное съ пріятнымъ, иіііе йиісі ппь-
Й6Л
сеге. Онъ предпочиталъ полезное чест-
ному, Ьиіс роііог егаі иіііів, чиат Ьопевіі
сига.
ПОЛЕЙ. МепіЬа риіе^іит.
ПОЛЕТАЙ. 0«і а^ііііег, рготіе, віге-
пие теаі, іпсейіі. Полетъ, ѵоіаіив. Стрѣ-
лять на полетъ, ѵоіапіев аѵев ІгапзЯ§еге,
ехсіреге. Полетываніе, ѵоіаіив. Поле-
тываю, раиіиіит ѵоіаге, іпсіреге ѵоіаге,
іпіііит Гасеге ѵоіапбі.
ПОЛЗАНІЕ. Веріаііо, геріаіив. Ползаю,
поползываю, гереге, вегреге, геріаге. 2)
Иитііііег, вегѵііііег абиіагі. Ползающій,
вегрепв, герепз, геріапв. Ползетъ, йе
тавва Гагіп® ѵеі бе аг§іііа: іиніевсеге, іп-
Іитевсеге. — Ползкій, ползокъ, ІиЬгісив.
Путь ползокъ, ѵіа ІиЬтіса. Ползкомъ, ге-
репбо, геріапбо.
ПОЛИВА, /ив, епіЬатпіа. — Полива-
ніе, регГивіо, гі^аііо, іггі^аііо; ачиаііо
(земли, растеній). Поливаю, регГипбеге,
абврег^оге, сопэрег^еге, іпврет"еге. По-
ливать растенія, ріапіаз гі"аге. П. жаркое
масломъ, Ьиіуго ІідиеГасІо авват регГип-
беге. Поливка, регГивіо, адиаііо. 2) Іив,
етЬатта. Поливный, регГивив, абврегвив.
П. дождь, ітЬег.
ПОЛИТЫЙ. РегГивив, гі^аіив.
ПОЛИЗАТЬ. Раиіиіит Ііп^еге, р. Іат-
Ьеге, 1ііі(>па ІатЬеге. 2) 81. сопйсеге, соп-
витеге; ѵавіаге, беѵавіаге.
ПОЛИКА. РгоЬаІіо, іпбісіит, сопѵісііо.
ПОЛИНЕКЪ. Роіупетив.
ПОЛИНЯЛЫЙ. Раііібіог Гасіив, фіі со-
іогет атівіі. П. ивѣтъ, соіог оЬвоІеІив.
Полинять, аЬіге, регіге, еѵапевсеге, Ги^е-
ге, раііібіогет Йегі, соіогет апиЦеге.
ПОЛИПЪ. Нубга.
ПОЛИРОВАНІЕ. Реііііо, роіііига. По-
лировка, роіііига, пііог. Полировщикъ,
роіііог. Полирую, роііге, ехроііге, Іжѵі-
Ж	пол
еаге; р. т. роііге, ехроііге. Полирован-
ный, человѣкъ, ѵіг отпі ѵііа ехсиііиа.
ПОЛИСАДЪ, полисадникъ, см. пали-
садъ, палисадникъ.
ПОЛИТИКА. Ага роііііса, ргибепііа
СІѴІ1І5, сіѵііаііа сопаіііоепбае заріепііа ; ага
сіѵііаііз Ьепе аіітіпізігапб®. 2) Ргпбепііа,
сопзіііит, саііібііаа. По политикѣ, рги-
бепіег саііібѳ. .3) Нитапііаз, игЬапіІаа,
тогит еіе^апііа, ѵетізіаз; оіТісіпт, ІіЬе-
гаіііаа. Политикъ , ѵіг герепбж сіѵііаііз
«сіена; сіѵііаііз гейепбае регііиз. Столько
же великій полководецъ, какъ и великій
политикъ, талона Ьеііо пес гоіпог расе. 4)
Роіііісиа, саііібпа, гегпіп паи аиЬасІиа. Та-
цитъ историкъ трудный и великій полв-
тмкъ, Тасііиз, Ывіогісиз біііісіііз ріепиздие
гегит сіѵіііит ргпбепііа. Политическій,
сіѵіііа. Политическія бури,ІигЬп!епІа Іет-
рога. Политическіе виды, сопзіііит саі-
Іібпт. Въ числѣ полководцевъ былъ нѣ-
кто именемъ Белонъ, храбрый человѣкъ,
во грубый м въ дѣлахъ политическихъ
неискусный, егаі іпіег бисез тапп аіге-
ипиз Веіоп диібат, расіа агііит еі сіѵіііа
ЬаЬіІпа гпбіа. Политичный, ргпбепз, саі-
Іібиз, игЬаппа, сотіз. Политично, рги-
бепіег, саііібе; пгЬаие, ІіЬегаІіІег.
ПОЛИТЬ. См. поливаю.
ПОЛИЦЕЙСКІЙ. Аб біасірііпат риЫі-
сат регііпепз. П. чиновникъ, бівсірііпае
риЫісае абтіпізіег. П. служитель, біасі-
рііпае риЫісае аррагііог, ассепаиа. Поли-
цейская должность, біасірііпа! риЫісае ае-
сигііаііа Іиіеіа. Полицейскій надзиратель,
біасірііпае еі аесигііаііа риЫісае ргаеГесІпа.
Полицейское дѣло, геа аб біасірііпат еі
зесыгііаіет рпЫісат регііиепе. Полицей-
скій уставъ, біасірііпае еі аесигііаііа риЫі-
сае іпзіііиіа. Полиція, управа благочинія,
біасірііпа риЫіса, рпЫісае аесигііаііа сига.
Тайная полиція, Ьотіпеа, диі зипі іп вре-
ПОЛ	292
сиііз еі оЬаегѵапІ, диетабтобит ипиа-
диіздие зе ^егаі.
ПОЛИЦМЕЙСТЕРЪ. Ма^івіег бізсіріі.
пае риЫісае. Полицмейстеровъ, полиц.
мейстерскііі, та^іаіго біасірііпае риЫіса
ргоргіив, аб еит регііпепз. Полицмей-
стерская должность, типиз та^ізігі біасі.
рііпае риЫісае.
ПОЛИЧНОЕ. Кеа, циае Гигіит ѵеі аііиц
циобріат Гасіпиа раіеі'асіі. Быть пойману
съ поличнымъ, іп гесепіі (ге), іп ірзо Гасі-
поге бергеЬепаит езае. Вынуть у кого
поличное, гет Гигіо аЫаІат аіісиі е сги-
тепа бетеге.
ПОЛКА. Оітібіипа, бітібіа рагз реіііа,
согіі. 2) Аззег аб рагіеіет аГйхиз. 3) Пол-
ки, ІіЬгогпт Іосиіатепіа, Гогиіі. 4) 8си-
Іиіа, ипбе риіѵіз ругіиз іп Іеіо і^піГего
ассепбііпг.
ПОЛКАНЪ. Сепіапгиз.
ПОЛКОВНИКЪ, СЫІіагсЬиа, ІгіЬппиа
тііііит; ргагГесІиз (въ конницѣ); рггеГес-
Іиа сеіегит (въ лейбгвардіи). Полковница,
ихог сЬіІіагсШ. Полковническій, полков-
ничій, чинъ, тппиз сЬіІіагсЬі, ргагГесІІ.
Полковникова лошадь, еципа сЬіІіагсЬі.
ПОЛКОВОДЕЦЪ. Ипх, бих ехегсііиз;
ітрегаіог (главный полководецъ), ргаеіог
(этимъ именемъ Римляне называли пред-
водившихъ чужими войсками). Быть пол-
ководцемъ, бисет ехегсііпа, ЬеІІі евве;
ехегсіішп бисеге, ехегсііиі ргаееазе. Пол-
ководство, типпа, бі^пііаа бисіз, ітрега-
Іогіз. Полководцевъ, бисіз ехегсііиа, іт-
регаіогіа, ргаеіогіз.
ПОЛКОВЫЙ. Беёіопагіиа. П. хирургъ.
сЬігигрпз Іеріопагіив. П. писарь, зсгіЬа
]%попагіиа. 11. барабанный староста, іупг
рапіаіагиш ргаеГесІиз. II. обозъ, ітробі*
теиіа. Люди принадлежащіе къ полко-
вому обозу, саіопез. Полкъ, Іе^іо, соЬога,
сйіііаз тііііит. Передовый п., апіесиг-
пол
294-
293
пол
вогев, ргасигвогев. Сторожевый, аёшеп
поѵіввітшп. Ертаульный, тііііев Іеѵгз
агтаіиг®, диі вресиіапйі саиба тіііип пг.
Драгунскій п., аутеп тііііит Йевиііогіо-
гит. 2) Миііііийо, ІигЬа, саіегѵа.
ПОЛМА. (81.) Іп Йиав рагіев. Прете-
сать п., іи йиав рагіев весаге, Йіввесаге,
верагаге.
ПОЛНАЯ. Ѵох Р1еЬ. ѣеР«">® Ііііегав
етрііопет Іевіапіев.
ПОЛНО. Ріепе. Налить п., ріепе т-
Гипйеге. Бутылка налита полно, 1айепа
(ѵіпо, адиа) ітріеи еві. 2) 8а1ів еві, впГ-
йсіі. Полно безпокоиться, ааі йш воііі-
сііив Гиівіі, йевіпе регІпгЬагі.
ПОЛНОВЛАСТНЫЙ. 8иттив Йоті-
пив йотіпаіог. Полновластно, вптто
сит ітрегіо і витта спт роіевіаіе.
ПОЛНОВѢСНЫЙ, полновѣсенъ. Лпв-
Іпт ргеііит или ропйив ЬаЬепв. II. чер-
вонецъ, воіійив )ивІиш ропйив ЬаЬепв.
ПОЛНОКРОВІЕ. Мітіа вап^піпів соріа;
вап^иіпів айипйапііа. Полнокровный, вап-
{'ійпів ріепив; вап^піпе аЬипйапв, зап^иі-
повив.
ПОЛНОЛИЦЫЙ. Оге ріепіоге.
ПОЛНОМОЧІЕ, Роіевіав аіідпій Га-
сіепйі аіісиі йаіа; аисіогііав, тапйаіпв,
агѣіігіит йе ге регтіввит; аисіогііав или
роіевіав йаіа. Полномочный, полномо-
ченъ, диі тапйаіа ЬаЬеІ аЬ аіідпо; сит
роіевіаіе гоіввив. II. посолъ, Іе^аіив сит
аисіопіаіе, сит ріепа роіевіаіе.
ПОЛНОМѢСЯЧІЕ. Ріепііппіит, Іипа
ріепа. Въ эту ночь было п„ еа посіе ас-
сійіі, иі еввеі рІвпа іцпа
ПОЛНОТА, полность. Непііийо, аЬип-
Шйоп’ь и'’ Полиота облака, ріепі-
овріепі^ <,Л,,0Та лиВД’Пепіог,
ПОЛНОЧНЫЙ
«очный. Мейіа
, полунощный , полу-
оосіе; веріепігіопаііз.
Вѣтръ полуночный, сѣверный , адшіо,.
Ьогеав. В. п. т. е. дующій въ полуночное
время, ѵепіив Лаив тейіа посіе. Полночь»
еі. полу нощь, тейіа пох, тейіит посіів.
Въ три часа по полуночи, виЬ ігев Ьогав
тейіа: посіів. Въ полночь, йе тейіа посіе.
2) йеріепігіо, а чаще во мн. ч. веріепігіо-
пев. Эта губернія лежитъ на полночь,
I Ь®с ргоѵіпсіа , ргжіесіига ай веріепігіо-
I пет ѵегдіі или вресіаі.
ПОЛНЫЙ, полонъ. Ріепив, ітріеіив,
геріеіив, сотріеіив, геіегіив. П. до по-
ловины, ветіріепив. Весь полный, паѵііег
ріеппв. II. до краевъ, ріепив а витто.
Полный народу, Ггедиепіаіив. Полная
церковь народу, ріепит ЬотіпіЬив іет-
ріпт. Полный стаканъ воды, ріеппт
адиа росиіит. Полный удовольствій, ріе-
пив ѵоІпрІаІіЬиз. Написать полную стра-
ницу, растаю сотріеге. Имѣть полную
надежду, сегіат врет ЬаЬеге. Въ пол-
номъ, во всемъ скаку, едпо сііаіо, ай-
тівво. Эта жизнь полна бѣдствій, Ьаес
ѵііа ріепа еві тівегіів, саІатіІаІіЬив, аегпт-
пів. Съ очами полными слезъ, осиіів Іа-
сгітапІіЬив. Набрать чего полонъ ротъ,
ов сіЬо нли роіи ітріеге. Полная власть,
ріепа роіевіав. Въ полномъ разумѣ, апіті
или тепіів іпіе^ег; вапа или іпіе^га теп-
Іе. Онъ сдѣлалъ завѣщаніе въ полномъ
разумѣ , вапа тепіе Гесіі Ьос Іевіатеп-
Іпт. Оиъ пе въ полномъ разумѣ, ргаевепв
аЬеві; йізсейіі а тепіе; ііііиз тепв реге-
ёгіпаіпг. Ь) Іпіе^ег, воіійнв, Іоіпв, ипі-
ѵегвпв, сппсіив, отпіа, зпвіив. Совер-
шенно полный, отпіЬив виів питегів еі
рагІіЬпв ехріеіив. Полные цвѣты, Логев
ріепіогев. Это изданіе гораздо полнѣе
и исправнѣе, Ьаес ейіііо шпііо аисііог еі
етепйаііог. Книга неполная, ІіЬег тап-
сив, поп Іп1е{.>ег. Полный годъ, іпіе^ег
зоіійив, Іоіив, ріеппв аппив. Полные про-
295
ПОЛ
НОЛ
296
цВйЛі; яоіійа ики га. Полная радость, во-
Іійійп ^аийіит. Полный голосъ, ріепіог
ѵ'ох. Полное число когорты, ріепізвіт®
СОЬбгІёв. Полный'возрастъ, 1е§іІіта аеіая;
риЬег жіа®. Полныхъ лѣтъ, риЬев. Пол-
ный генералъ, сит 8итто ітрегіо рг®-
ГёсІПв. Полное платье, полная одежда,
аріа еі ассотойаіа согрогі Іаха ѵевіів. 2)
Полныя шекп, етіиеиіев §еп®. Цезарь,
говорятъ, былъ роста высокаго, тѣломъ
бѣлъ, плотенъ, лицемъ нѣсколько по-
лонъ, глаза имѣлъ черные и быстрые,
С. Гиіввё ігайііиг ехсеіва кіаічга, соіоге
сапйійо, ІегеІіЬив тетЬгі®, оге раиіо ріе-
піоге, иі^гів ѵедеіівдие осиіі®. — Пол-
нѣю, согриіеиііогёт еі Ьаѣіііогет Йегі;
сгазвевсеге, сотри® Гасеге, ай ріеиііийі-
пет сгевсеге. Полню, аіідиій ітріеге,
орріеге, геріегё, сотріеге, ехріеге. Пол-
нюсь, сотріогі, ітріегі, ріепит геййі.
Полнятся зерна въ колосьяхъ, ГгитепШт
Йі ріепіи®.
ПОЛО. Арегіѳ.
ПОЛОБОКІЙ. І*е едиів: іаіегіѣи® 1а-
ЬеиІіЬи®; диі Іаіега ЬаЬеІ ІаЬеиІіа.
' ПОЛОВА. См. Плева.
ПОЛОВИКЪ. Ветііаіегіит. Ь) Піті-
йіа раг® геі. Отъ продажи товаровъ у
насъ получается прибыли половикъ на
половикъ, тегсе® арий по® сепіиріісаіо
ѵепеипі.
ПОЛОВИНА. Йітійіа раг®, йітійішп;
®епп®8І5 (въ связи съ словами, опредѣ-
ляющими число и мѣру). Половина дня,
йітійіаіи® йіе®. Я прочелъ половину кни-
ги, йітійіаіит ІіЬгпт Іе&і. Половина мѣ-
сяца , йітійіаіп® тепзів. Кипятить воду
до половины, адиат ай йітійіа® (рагіе®)
йесодпеге. Въ половину, йітійіо. Въ по-
ловину ранѣе, йітійіо таіпгіп®. Укралъ
больше половины, йітійіо ріп® аЬяІпІіІ.
Будетъ стоить въ половину меньше, йі-
ті<йо тіпоті® сопзІаЬіІ. Прибавитъ въ
половину войска, ехегсіішп йиріісаге.
Въ половинѣ (съ кѣмъ), ех йітійіа' рагіе.
На половинѣ дороги, тейіо іііпеге. Годъ
съ половиною, пиц® аппи® сит йітійіо.
Тотъ половину дѣла сдѣлалъ, кто хоро-
шо началъ, йітійіит Гасіі диі (Ьепе) с®-
ріі, ЬаЬеІ. Цѣлою половиною высунулись
черезъ столъ, ргоситЬипі йітійіаіі. Бо-
лѣе половины проѣхали, пнуог раг® іііпе-
гі® етеива. Въ половину слышать, поп
®аІі® ассигаіе аийіге. Половинный, йіті-
йіп8, йітійіаіи®. Половинчатый, іп йио
ЙІѴІ8П8. П. кирпичъ, ветііаіегіит. Поло-
винщикъ, половинщица, дпі, ди® ех йі-
тійіа рагіе еві. Половтію, іп йітійіа®
рагіев йіѵійеге; Ьірегііге.
ПОЛОВИЦА, половичка. Абвег, авеег-
спіив ІаЬиІаІі.
ПОЛОВНИКЪ. Кивііси®, диі рго ве
ѵеі рго аііо іп а^го ІаЬогаІ.
ПОЛОВОДЬЕ. Ѵегпа адиагит еіиѵіо.
ПОЛОВЫЙ, 81. илавЫіі. ГІаѵив. Быть
плавымъ, Йаѵёге. Половая лошадь, едии®
рііі® С0І0ГІ8 Лаѵі сит тасиііб огЬісиІаІіз.
ПОЛОВЫЙ. Ай ІаЬиІаІит, раѵітеи-
ІНт регііпеив.
ПОЛОВѢЛЫЙ. РаШйи® Гасіив; 8иЬЯа-
ѵи8 Гасіи®. Ноловѣю, зпЬЯаѵит йегі.
ПОЛОГІЙ. ВесЯіѵіЗ, йеѵехив. Съ за-
падной стороны гора была весьма крута,
но съ восточной нѣсколько иолоя;е и лѣ-
систа, ргаяпріа гире8 егаі, дна: вресіаі
оссійепіст ; еайет диа ѵег§іі ай огіеп-
Іет Іепіоге ®иЬтІ8®а Гавіі^іо, тнііі® агЬо-
гіЬив оЬвіІа. Варвары ОС'гавили дѣтей и
женъ своихъ 'на самомъ верху горы, гдѣ
былъ лугъ, а сами на пологихъ мѣстахъ
изъ деревъ и каменьи засѣку сдѣлали,
ЬагЬагі іп ѵегіісе, иЬі егаі ЬегЬійи® сат-
рив, тиііііийіпет ітЬеІІет соиеійеге ]и-
Ьепі; ірві, диа гирев егаі, агЬогит Ігип-
пол
298
пол
297
сое еі ваха оЬтоІіипІиг. Пологость, йе-
ПОЛОГРУДЫЙ. Ресіиз айарегішп Ьа-
ПОЛОГЪ, иоложокъ. Ѵеіиш сипагшп
е райпо Іѳпиіогі.
ПОЛОЖЕНІЕ. Розіііо. Пол. тѣла въ
гробъ, согриз іп Іосиіо розііиш. 2) 8іІиз,
роаіііо. П. мѣста, Іосі паіига, зііиз. П. го-
рода, страны, игЬіз розіііо, Іегга зііиз.
Прекрасное положеніе по виду, зііиз рга-
сіагиз аб азресіит. Выгодное положеніе
мѣста, соттойііаз Іосі. 3) Сопйіііо, зіаіиз,
гев, саива, гаііопев, Іосив. Положеніе го-
сударства, правленія, соийіііо геіриЫіс®,
ітрегіі. Дѣла Рима были въ такомъ по-
ложеніи , Ьіс егаі гегшп аіаіиа Кот®.
Дѣла его въ хорошемъ положеніи, Ьепе
а^ііиг сит ео. Доходы въ прекрасномъ
положеніи, 1аг§о8 гейііиз ЬаЬеІ. Хоро-
шее, счастливое положеніе, Ьопп8 аіаіиа;
Ьопа сопйіііо; гев зесипй®, Логепіез; саива
Ьоиа; 1оси8 Ьопив. Несчастное, плачев-
ное положеніе, сопйіііо іпідиа, аййісііог;
гев айПіс.І®. Находиться въ лучшемъ по-
ложеніи, іп теііогі евве саива; евве те-
Ііогі сопйіііопе. Я очень недоволенъ
своимъ положеніемъ, ѵеЬешепІег те зіа-
іиз теі рсеиііеі. Описать кому съ точно-
стію свое положеніе, йііі^епіег йе геЬи8
еиі8 ай аіідиет зсгіЬеге. Положеніе дѣлъ
вдругъ перемѣнилось, гереиіе Гасіа еві
соттиіаііо гегит. Противиться положе-
ніямъ собора, йесгеііэ сопсіііі оЬзівІеге.
Въ разныхъ положеніяхъ моей жизни,
іп теі8 ѵагііз ІетрогіЬпз. 4) Іпзіііиііо,
гаііо, Йесгеіит, ріасііѵт, сопзиііит. 5)
Вовта, зепіеиііа. Философскія иоложе-
шя, вепіепіі®, ІЬезез, Йо^таіа. Поло-
женный, ровііиз, соііосаіиз; ітреивиз;
Літаіиз; соивіііиіиз, Йесгеіиз. Пришелъ
"ѴсГпГте’(₽гоѵ-,’ѵвІ1іиав‘»иаш
ѵосаіив, іпѵііаіиз. Положительно, йеСпіІе;
сегіе, сегіо. Положительный, сегіпз, соп-
зіііиіиз, 0піІи8, ргавіііиіив. Положитель-
ное опредѣленіе, сегіит йесгеіит, ріа-
сіішп. Положительная степень, дгайиз
сотр. розііітиз. Положить, см. полагаю.
Пол. якорь, апсогат уасеге.
ПОЛОЗОВЫЙ. Рейів или Ьавіз ІгаЬа-
гпт. Полозъ, полозокъ, рез Ьавіз ІгаЬае.
ПОЛОЗЪ. Воа СОП8ІЙСІОГ.
ПОЛОКАТЬ. Раиіиіит Іш^еге, Іат-
Ьеге.
ПОЛОКЪ. 8ейі1е зийаіогіит іп Воз-
зісо Іерійагіо.
ПОЛОЛЬНЫЙ. Ай гипсаііопет, ай
ваггіііопет регііиепз. Полольщикъ, гип-
саіог, заггііог. Полольщица, Гетіпа, ди®
гипсаі.
ПОЛОНЕННЫЙ. Веііо саріиз. Полон-
скій, іп сарііѵііаіе регГипсІиэ, 1о1ега1и8,
диой диіз ЬеІІо саріиз регреззиз е8І. По-
лонъ, полоню, см. плѣнъ, плѣню.
ПОЛОПАТЬСЯ. См. Перелопаться.
ПОЛОСА. Ілпеа, ѵіг^а, іазсіа (па небѣ).
Истканіе съ полосами , раипиз ѵіг^аіиз,
ѵіг^иіаіиз. Полосы иа Юпитерѣ, Газсі®,
сігсиіі зеѵего атЬіепІез. 2) Тгасіиз Іег-
га, гсвіо; зігаішп. Песчаная полоса, зіга-
Іит Іегга агепасеит, заЬиІозит. Россія
раздѣляется на три большія полосы, Воз-
8Іа йіѵібііиг іп Ігез атрііазітаз геціопез,
іп зеріепігіопаіет, тейіат еі тегійіопа-
Іет. 3) Агаііопез йіѵіз® сегііздие Іітііі-
Ьиз йейпііі®. 4) Мазза Геггі, сиргі еіс,
5) Ьатіиа. 6) Рег т. ѵагіж жгитп» еі
саіатііаіез; айѵегзі сазиз ѵагіі. На меня
пришла полоса, пипс ѵагііз ®гитпіз еі
саІатіІаІіЬиз ргетог; ай щаіит, дио пипс
ргетог, таі® гез ріигітю ее а^діиііпапі.
Дождь идетъ полосами, ітЪег раззіт са-
йіі. Полосатый, ѵігеаіиз, тіг^иіаіиз. По-
лосатые чулки, ІіЬіаІіа гіс^із йівііпсіа. По-
11
299
ПОЛ
пол
300
лоска, Колосочка, ѵігда, вігіа, вігіх,Тавсіа
(особ. ва столбахъ).
ПОЛОСКАНІЕ, рта. ЕІиііО огів оре
ади®. 2) Еііхігішп ай ов еіиепйит. По-
лосканный , еіоіив, регіоіив адий. Поло-
скательный, еіиепйо, регіиепйо вегѵіепв.
Полоскательная чаша, саііпшп еіиасгшп.
ПОЛОЗКИ. Вавів, ди® ЬіЬегпо іетроге
гЬё<1® ѵісет ргжвіаі гоіагпт.
ПОЛОСМУХА. 8ехІа йесіта рагв Ю-
Ііив, ѵ. с. ііЬг®.
ПОЛОСНЫЙ ИЛИ ПОЛОСОВЫЙ, же-
лѣзо. Мавва Геггеа или Геггі.
ПОЛОСТЬ, Ѵасиит, іпапе, ѵасиііав.
ПОЛОСУЮ. Еіпеів, ѵіг^ів йівііп&иеге;
вігіаге.
ПОЛОТЕНЦО. Мапіеіе или тагііііе.
ПОЛОТНИЩЕ. 8іпив, ріадиіа Іасіпіа.
Юбка въ пять полотнищъ, Гетіпаіо доіп-
дио віпив ЬаЬепв.
ПОЛОТНО, ві. платно. Еіпіепт. По-
лотняный, Ііпіоив. Одѣтый въ бѣлое по-
лотйяйоо'платье,1епиі8віта Ьувво атісіпв.
ПОЛОТЁРЪ. Оиі раѵітепіит йеіег^іі,
Сегаі, роііі.
ПОЛОТОКЪ, Вітійіа рагв апвегіВ ѵеі
апаіів Гито віссаіа, тасегаіа.
ПОЛОТЫЙ. Кипсаіив. ''
Полотъ, виссШіа.
ПОЛОТЬ- См. Полю. Полотье, гипса-
Ііо, ваггіііо.
ПОЛОУМІЕ. Мепв етбіа. Полоумный,
тШевапив, тепііе етоі®. Быть полоум-
нымъ, Йеіігаге; тёпіів етоі® евве.
ПОлОХЪ. ТшпгіЙпв, Ігерійаііо. Поло-
Шить, Іеггеге, регіигйаге. ПолопіиТься,
регіитЬагі. Полошливый, іітійив, раѵіЙив.
ЙОЛОЩЙЯ’Ь. Раиіиіит роііге, ЧіёѴі-
ёЙі'е.
ПОЛОЩУ. Еіиете, соііиеге, регіиеге.
Полоскай, ротъ, ов рёгіпбго адйа. Пол.
посуду, Ѵава еіиете. П. платье ва рѣкѣ,
іп адиів Ьпс еі іііпс ацііапбів Ііпіѳа Іаѵате.
Полощусь, еіиі, йеіаѵаті.
ПОЛПИВО. Сегеѵівіа весппйатіа.
ПОЛПЯТА. Оиаіиог еі йітійіигн диіпіі.
ПОЛСЕДМА и ПОЛСЕМА, 8ех сит
йітійіо, вох еі ветів.
ПОЛСТКА, полствица и полсть. Те-
(іитеп е Іапа ѵеі реІІіЬив, соасіііе, 1е§-
теп ігайагит. Медвѣжья полсть, Іе^теп
ѳ реііе игвіпа. Положить полсть подъ
перпву, Іе^теп е соасІШ риіѵіпо впЬр-
сеге. Полстевый, ай Іертеп Ігайагит
регііпеив.
ПОЛТАКТА. 8етіЬгеѵів; поіа тивіса
ипа тепвига сопвіапв.
ПОЛТИНА. ЗетігпЫо. По-ггивиикъ,
питтив аг^епіепв; ѵаіепв ветігиЫопет.
Полтинный, сопвіапв ветігпЫопе.
ПОЛТОРА. Зевдиіаііег, ипив сит йі-
тійіо, ипив сит ветівве, пппв еі ветів.
Отъѣхавъ полторы версты, остановился,
етепво ипо епт ветівве тііііагіа Воввісо,
сигвит гергеввіі.
ПОЛТОРАСТА. Сепіит еі диіпдиа-
рпіа.
ПОЛТРЕТЬЯ. Пио епт <1іті<1іо, <1ио
сит ветівве.
ПОЛУАНКЕРОКЪ. 8етіатрЬога ді-
тійіа. Полуанкерочный, ветіатрйогаіп
йітійіат сопііпепв.
ПОЛУАРШИННИКЪ. Мепвига веті-
иіп®. Полуаршинный, соиііпепв, ЪаЪепв-
ветіпіпат.
ПОЛУБАЙКА, Рапиив егіврив іепиіог.
ПОЛУБАРОКЪ, полубарочекъ. 8еті-
Іепипсиіив.
ПОЛУБАРХАТЪ. 8етіЬо1овепсипі.
ПОЛУБОЁЪ, 8етійопв, ЬегОв; Ъ6ійі>
йіѵіпив. Полубогиня, ветійеа, 'Іісгоіпа.
ПОЛУБУМАЖНЫЙ. 8етіху1іпив.
ПОЛУБРИТЫЙ. Ветігавив.
ПОЛУВЯЛЫЙ. 8етіѵіеіив.
пол
302
пол
301
ПОЛУГАРЪ, полугарное вино. Вісега
ПОІ30 ѴІ1І0ГІ5.
ПОЛУГЛАСНЫЙ, вешіѵосаііб.
ПОЛУГОДИЧНЫЙ. 8етевіг.в. _ • У
годичное время, ветевіге яраііит•
лугодовалый и полугодокъ, вех
“ЛУГРНВНА. «ет^ѵпа. 2) Ошп-
оие сореісае.
ПОЛУДА. Яаппо оМиСІшп. П. схо-
дитъ, віаппо оМисІит воіѵііиг.
ПОЛУДЕННИКЪ. Аияіег, поіив; сіг-
сиіив тегіЛіапив. Полуденный, аивігаіів,
тегіЛіапив. П. вѣтръ, ѵепіив тегійіаіів,
аивіог. Полуденныя страны, ге^іопов аи-
вігаіев; аивігіпа (подр. Іоса). Полуденная
черта, сігсиіив адиіпосііаіів. Полу день,
см. полдень.
ПОЛУДЕНЬГА. Роіпвсйка.
ПОЛУДИТЬ. Яашто оМпсеге, ріитйо
аІЬо ріитйагс.
ПОЛУДНЕ. (81.) Мегііііе, тегкііапо
(подр. Іетроге).
ПОЛУДРАГОЦѢННЫЙ, камень. 8е-
ті^етта.
ПОЛУДУРЬЕ. Нолю раиіиіпт етоіее
тепіів.
ПОЛУЖЕНІЕ- ОЬіІисеге віаппо- Полу-
женный, віаппо оЬйисІив.
ПОЛУЗАГНУТЫЙ. 8етіге<ІисІпв.
ПОЛУЗВѢРЬ. 8етіГегшп (подр. апі-
таі.).
ПОЛУЗРѢЛЫЙ. 8етітаіигпв.
полуимперіалъ, вѳтіітрегіаіів.
ПОЛУКАФТАНЬЕ. Типіса іаіагів, дпа
иіипіиг васѳгдоіев енЫег ю§а васегЛоІаІі.
ПОЛУКРУГЪ. Ветісігсиіив, ветіеу-
сіив. Полукруглый, ветігоіипЛив. Полу-
кружіе, ветісігспіпв. Полукружвый, вре-
мена ветісігсиіі ЬаЬепв.
ПОЛУЛОЖЕННЫЙ. Піті11іа(0 1іепо
пвігпсіив. Полуложье, ЛітіЛіаІит 1іе,„.т.
ПОЛУМЕРТВЫЙ. 8етіапітів, веті-
ѵіѵив, ветіпех, ехапітаіив.
ПОЛУМѢСЯЦЪ И ПОЛУМѢСЯЧІЕ,
иначе полулуніе. Вісогпів Іипа, Іипа сге-
всепіів согпиа.
ПОЛУНАГІЙ. ЯеттиЛив.
ПОЛУНОЧНИКЪ, Саргіти1§пв Еиго-
ргеив.
ПОЛУНОЩНИЦА. Іесііо рваітогшп,
апіедиат васга таіиііпа сеІеЬгапІиг.
ПОЛУНОЩНЫЙ. См. Полуночный.
ПОЛУОДѢТЫЙ. Ветіѵевіііив.
ПОЛУОПОНА. 8етіѵе1ит.
ПОЛУОСМИНА. 8етіовтіпа, в. <1ио
ІвсйеЬѵегік. Полуосминный, вѳтіовті-
пат ЬаЬепв.
ПОЛУОСТРОВЪ. Ргепіпвпіа.
ПОЛУПЛИСЪ. Тгірра, раппив рвеийо-
вегіепв. Полуплисовый, е Ігірра, е р. р.
ПОЛУПОЛТИНА, полуполтшшикъ.
Мшптпв агдепіепв ѵаіепв уі^іпіі цпіицпе
сореісав.
ПО ЛУПОПЕРЕЧНИКЪ. Кайіив, во-
тйііатеіог.
ПОЛУПРОЗРАЧНЫЙ. 8етіреЛисійив.
ПОЛУПЬЯНЫЙ, бетіегаѵів.
ПОЛУПУДОВИКЪ. ѴІ8ІПІІ ІіЬг®.
ПОЛУПУХЪ. І’іпта репппіів тіхіа.
ПОЛУРОТА. Пітійіа рагв сеніигіае.
ПОЛУСАПОЖКИ, м. б. Сайра.
ПОЛУСОННЫЙ. 8етівотпів, веті-
вотпив.
ПОЛУСОРОЧИНЫ. Васгит ріасиіагѳ,
цпо<1 ѵі§овіто рові а1ісп{ив тогіет <1іе
сеІеЬгаІиг. Полусорочинный, аЛ е^ивтоді
ваегшп ріасиіаге регііпепв.
ПОЛУСТИШІЕ. Ѵегвив (Іітііііаіив.
ПОЛУСУКНО- Рапппв ех рагіе <1іті-
діа. Полусуконный, раппі ех р. й.
ПОЛУСЪ. См. Полюсъ.
ПОЛУТОРНИКЪ. НЬейа, іп гріа а^гв
<1ио весіеге роввипі, диге герге Лиов сареге
303
пол
пол
304
роіеві. Полуторный, иішпі спт ДітіДіо,
сит ветіязе сопііпепв. Полуторныя до-
ски, авеегез, ІаЬиІю ипит сит зетізве
Дідііит сгавв®, П. сани, ІгаЬа, іп диа
®{?ге Дио веііеге роааипі.
ПОЛУТРИПЪ, ветіігірра.
ПОЛУТѢНЬ. ІІтЬга ДітіДіаіа.
ПОЛУУСТАВЪ. Коіае Ііііегагит, чи®
іпіег ессіевіайіісогит ІіЬгогит Ііііегав еі
яоіііаа теДіит чиіДДат іепепі. Полуустав-
ный, е]и8тоДі Ііііѳгагпт поіів 8спрІи$.
ПОЛУФУНТОВИКЪ. РопДив зеІіЬг®.
ПОЛУФУТОВЫЙ. 8отіреДаІІ8, веті-
реДапеив.
ПОЛУЧАЕМЫЙ. Ассіріепдив.
ПОЛУЧАЙ. V. оЬв. 8ог8. поДыі іг.
ПОЛУ ЧАСОВЫЙ. 8етіЬог®.	— -
ПОЛУЧАЮ. Ассіреге, Гегге, аиіегге;
ппреігаге (чрезъ просьбу), вогіігі, вогіе
оЬѵепіі тіііі аІічиіД (по жеребью), аДірізсі,
сопвечиі (чрезъ трудъ). Не получить че-
го, гет аіічиат поп ассіреге; геа аЬііі а
те (если вещь на аукціонѣ не состоялась
за мною). Получить великій способъ къ
чиненію знатныхъ дѣлъ, а<1 гез цегепДаз
іпзі^пе ргаезйііит аіЬі сотрагаге. Полу-
читъ приговоръ избранныхъ отцовъ, ас-
сіреге раігшн сопзиіішп. Получить отъ
чего названіе, пошеп ігаЬеге ех или аЬ
аіідиа ге; ареііагі аЬ аіідиа ге. Пол. отъ
кого помощь, оріЬив а]іси{и8 аД]иѵагі. П.
о чемъ извѣстіе, Де аіідиа ге геесіге,
сотрегіге, сегііогет Йегі. И. выговоръ,
гергеІіепДі, оЬдиг^агі. И. побои, ісгцо
ріесіі; р1а§® іпіііуигііыг аіісиі. Получа из-
вѣстіе о смерти, пипііаіа тогіе. Полу-
чить славу, чесгь, Іаисіет, ^Іогіат аДі-
різсі, сопзедиі. П. что чрезъ деньги, ре-
сипіа аіічиіб ехрицпаге. П. побѣду, ѵіс-
іогіат аДірі$сі, герогіаге. П. извѣстіе,
пипііиз тійі аДГегіиг; Ііііегав аД те рег-
Гегппіиг. П. верховную власть, роіігі ге-
гит. П. жалованье, ассіреге ваіагіищ.
Получаюсь, ассірі, Геггі, ітрогіагі, герог-
іагі. Полученіе, ассерііо, аДерііо, сопве-
спііо, ітреігаііо. Полученный, ассеріи 8
ітреігаіпв, герогіаіиз.
ПОЛУЧЕЛОВѢКЪ, чудовище, состоя-
щее нзъ половины человѣческаго и по-
ловины звѣринаго тѣла. 8етіЬото.
ПОЛУЧЕТВЕРИКЪ. 8етіі8сЬеіѵѵегік.
ПОЛУЧЕТВЕРТКА- Овтисііа.
ПОЛУЧЕТВЕРТЬ. Оиаіиог івсйеіѵѵе-
гік. Получетвертный, ч- I. ЬаЬепз.
ПОЛУЧШЕ. Меііив, заііиз.
ПОЛУШАРІЕ. НетіарЬаегіит.
ПОЛУШЕЛКОВЫЙ. 8иі>8егісп8.
ПОЛУШЕЧНАЯ ТРАВА. ЬувітасЬіа
питтиіагіа.
ПОЛУШКА. Оиаііа рагз сореіс®. Полу-
шечный, чиагіат рагіет сореіс® ѵаіепв.
ПОЛУШТОФЪ. КеткІоК
ПОЛУШУБОКЪ. Ре11І8 ДітіДіаіа.
ПОЛУЯЩИКЪ. Сізіа ДітіДіаіа ѵі^іпіі
Чиаіиог зіоІТ ЬаЬепз.
ПОЛФУТА. 8етірез.
ПОЛЧАНИКЪ. V. оЬз. Мііев.
ПОЛЧАСА. 8еті1юга.
ПОЛЧЕТВЕРТА, везчиііегііиз , 1ге8
сит 8еті88в; ігев сит ДітіДіо.
ПОЛЧИЩЕ. Ее^іо; сорі®; ехегсііиз.
ПОЛЪ,полнкъ. ТаЬиіаіит, раѵітеп-
іит. Устлать полъ коврами, ІаЬиІаіипі
ІереііЬив соизіегпеге.
ПОЛЪ. (81.) Біііив, ога, ге^іо. На онъ
полъ моря, иііга таге.
ПОЛЪ. ПітіДійт, ДітіДіа рагз. По по-
ламъ на полы, см. по поламъ. Изъ полу,
е ДітіДіа рагіѳ Іисгі или чп®8Іи8.
ПОЛЫГАЛА или —ГАЛО. Оиі ^иѵаі
аіічиет, тепДасіа Дісеиіет. Полыганіе,
можно выр. гл. Полыгаю, ріѵаге аіічиет,
тепДасіа Дісепіет.
ПОЛЫЙ. Ѵасииз, іпапІ9<-;П
пол
306
305
ПОЛ
ПОЛЫНКА. Гавсісиіив ех аЬвіпіЬіо' Аі
аЬгОІапв, чп0 гивіісі Гитійсапіез аЬір-ипІ
шоіевіа іП8есІа.
ПОЛЫНЬ, 81- пелынь. АЬвіпІЬшт.
Полынный, полынное питье, аЬвіпіЬіі йе-
сосіит. П. вино, ѵіпит аЬвіпіЬіо сопйі-
Іит, аЬвіпІЫІев.
ПОЛЫНЬЯ. Рагв ачпагит ё|ас,е поп
Іесіа.
ПОЛЬЗА. ІІІіИІа*» 4548, Ггисіиз, сот-
тойит, етоіитепіит. Доставить, при-
носить пользу, піішаіет айГегге, ІіаЬеге,
ргаЬеге ; изиі евве; ргойевве, сопйисеге.
Имѣть пли извлекать изъ чего пользу,
иіііііаіет или Ггисіит сареге, регсіреге
ех ге; соттойит сареге ех ге. Думать
о своей пользѣ, иіііііаіі вегѵіге, соттойів
виів вегѵіге, сопвиіеге. Дѣлать что для
пользы государства, аіідиій сотшойо геі-
риЫісав сареге. Смотрѣть на чью пользу,
содѣйствовать чьей пользѣ, аіісщив сот-
тойит афиѵаге, а1іси|ив соттойів вег-
ѵіге. Въ пользу, е ге, іп гет, ех изо. Это
въ мою пользу, іп гет теат езі; с ге
теа езі. Это въ его пользу, Ьеие Ьос Ьа-
ЬеІ іііі. Обращать въ свою пользу, іп гегп
виат сопѵегіеге. Употреблять что въ
свою пользу, аііциа ге иіі; аіічиій іп
ивит виит сопГегге. Пользованіе, ивив,
изпга: ивив-ГгисІие. 2) Сига, сигаііо, 8а-
паію. Пользую, иіііет евве; изиі евве;
ивит ргаеЬеге. 3) Сигаге, вапаге. Поль-
зуюсь, иіі аііциа ге; Ггиі аіічиа ге, Ггис-
Іит сареге ех аіічиа ге. Пользоваться
чьими совѣтами, аІіси]пв сопвііііе иіі. II.
монаршею милостію, §гсІіа, Гаѵоге, Ьепе-
ѵоіепьа Ргіпсірй Ггиі ; е
Ггисіит сареге. 4) Сигаііоиі аіісиіив яе
соттіііеге.
ПОЛЬКА. Роіопа.
ПОЛЬНЫЙ н ПОЛЬСКІЙ. 4егезІів
сатревігів.	»&геыі8,
ПОЛЬСКІЙ. Роіопісиз. П. танецъ, сЬо-
геа Роіопіса; сапіиз Моіовеі рейів. Поль-
ское одѣянія, ѵеіатеп Роіопісит. Поль-
ша, Роіопіа.
ПОЛЫЦИКЪ. V. оЬз. Сопсегіаіог, Іис-
іаіог; чиі йесегпопйге геі саива іп сегіа-
шеп віпёиіаге йевсепйіі.
ПОЛѢНИТЬСЯ. Ріёгит. ве^пего, іпег-
Іет, іупаѵшп евве; ІаЬогів Ги^іепіет евве;
аіічиій і§паѵіА Гасеге поііе.
ПОЛѢННИЦА, йігиов Іі^погиш асег-
ѵаііт вігисіогит.
ПОЛѢНО, полѣнище. ѣідпппі весіиш.
2) V. ѵепп., саийа Іирі. Полѣнный, Іі^пів
весіів сопвіапв.
ПОЛѢТНАЯ. Ьіііегае Іевіапіев, вегѵит
а йошіпо соттеаіит ассерівве иЬічие іп
апиит ве ІосапЙі. 2) Е^ивтойі Ііііегав,
Чиае йаиіиг вегѵо іп ріигев аппов.
ПОЛѢТНИКЪ и ПОЛѢТЧИКЪ. Оре-
гагіив, чи> ве Іосаі Іапішп іп аевіаіет.
ПОЛѢТНЫЙ. V. оЬв. Аппиив.
ПОЛѢЧИВАЮ. Раиіиіит сигаге. 2)
Мейісіпат ехегсеге іпсіреге.
ПОЛЮ. Ригдаге зІегіІіЬив ЬегЬів, гип-
саге, яаггіге.
ПОЛЮБИТЬ. Айатаге, атаге ссерівве.
Полюбиться, ріасеге. Полюбился ей же-
нихъ, ріасиіі еі вропвив. Полюбленіе,
можно выр. глаг. Полюбовникъ, ашапв,
атогі йейііив. Полюбовница, атапв. Эта
п., къ кому ни пристанетъ, всякаго пу-
стошитъ карманы, івіа тегеігіх аЬво’гЬеІ,
Чиет аііі^іі. Полюбовно, Ьопа сит ртаііа.
П. раздѣлаться, сладить, гет сотропеге
или съ приб. сл. сит Ьопа р'гаііа. Полю-
бовный, жчиив, апіісіів, сопвепІіепІіЬиз
иігіпчие апітіе.
ПОЛЮСЪ. Роіив, сагйо, ѵегіех. Сѣ-
верный п., роіив агсіісив, ^Іасіаіів, ^еіійив
(послѣд. два прил. употребл. особ. у ст.).
Южный п., роіив аивігаіів, аивігіпив, ѵег-
307
иом
пом
308
іех апіагсйісия (А пуі.). Склонять къ по-
люсамъ, роіоя ѵоіяия іпсііпаге. Склоненіе
къ полюсамъ, іпсііпаііо роіоя ѵегяия.
ПОЛЮЮ. Ѵогяагі іп ѵепапйо, ѵепаііо-
пеш ехегсеге.
ПОЛЯКЪ. Роіопия.	;• л
ПОЛЯНА, полянка. Рагѵия сатрия,
рагѵит ргаіит.
ПОЛЯРНЫЙ. Роіагія. Полярная звѣз-
да, яіеііа роіагія, яеріепігіо. Полярный
кругъ, сігсиіия роіагія.
ПОЛѴЕЛЕЙ. Оиіа іп яіпдиіія ряаіто-
гит ѵегяіЬия гереіипіиг ѵегѣа: о и ие тоѵ
аіаѵа іо гЛсое аѵ'гй; Ьас ѵосе Йеяідпап-
Іиг 134 еі 135, диіа іЬі яаере ПІ тепііо
яиттае тіяегісогйіае Веііп Іягаеіііая. По-
лѵелейный праздникъ, Геяішп, дно та-
Іпііпія яасгія е^иятойі ряаіті сапі яоіепі.
П. колоколъ, сатрапа, дше тейіія яоіеп-
пііаііѣия ессіеяіаяіісія риіяагі яоіеі.
ПОМААНІЕ и ПОМАВАНІЕ. Киіия
какъ даваніе знака, такъ И самый знакъ).
Помавательный , помавательные знаки,
пиіия осиіогиш. Помаваю, іппиеге, ап-
шіеге, сарііо пиіаге, пісіаге.
ПОМАДА. МаІаЬаіЬгши , ипдііепіипі
сопсіппаіогит. Мазать помадою волосы,
ипдиепіо осіогаіо саріПоя ипдеге. Помада
отъ спаденія волосъ, айірея сопіга саріііі
йеЯиѵіит Іепасея (Рііп.).
ПОМАЗАНІЕ, помазываніе. І псііо,
ипсіига, Шііия. 2) І'псііо, ди® регадііиг
яасго оіео сит тогіЬиийія еі ВедіЬия іп-
аидигапйія. Помазанникъ, ипсіия, Вех;
оіео яасго Вех іпаидигаіия. Помазанница,
оіео яасго Ведіпа іпаидигаіа. — Помазан-
ный, айіре ипсіия, Шііия. По губамъ кого
мазать, яиЫіпегс, аЫіпеге аіісиі оя, ІаЪга
аіісиі Ііпеге. Онъ только ио губамъ по-
мазалъ языкомъ Латинскимъ, ргітогіЬия
ІаЬгія Ііпдиат Ваііиат аііі^іі. 3) Ііпдиепіо
ипсіия, оЫіІия. Помазую и помазываю,
ііііпеге, іпипдеге, яирегипдеге, яирегінип-
деге. П. очн бреніемъ слѣпому, іиіо оси-
іоя соесі іпипдеге. 3) Іпдего оіео яасго
Ьаріігапйит, оіео яасго Ведет іпаиди-
гаге. Соломонъ, еще при жизни старѣю-
щаго своего отца, помазанъ былъ на цар-
ство, йаіошоп, ѵіѵо айіціс яепеясепіе ра-
Іге, іпаидигаіия еяі Вех. Помазуюсь, по-
мазываюсь, ипді, ііііпі, іпипді; оіео яасго
Вех іпаидигаіиг.
ПОМАКИВАНІЕ. РегГияіо, іщтегяіо.
Поманиваю, раиіиіит, іпіегйит регГип-
Йеге, тегдеге, іттегдеге.
ПОМАЛЕНЬКУ. 8епяіт, рейеіепііт;
яепяіт еі рейеіепііт; раиіаііт, ргодгеяяи
Іетрогія, Іетроге ргосейепіе; сіетепіег,
тоііііег, Іепііег (о горахъ, холмахъ, о
томъ, что мало по малу возвышается).
По малу, дгайаііт, дгайіЬия, рейеіепііт.
Пом. жизнь моя окончевается, раиіаііт,
яепяіт еі рейеіепііт ѵііа теа еѵапеясіі.
ПОМАЛЧИВАНІЕ. Тасііигпііая. По-
малчиваю, Іасеге.
ПОМАЛѢ. Раиіо рояі, поп ііа тиііо
рояі; Ьгеѵі яраііо Іп1ег)ес1о.
ПОМАНИВАНІЕ. Киіия. Поманиваю,
іпіегйит, ріигіея яаере пиіи аіідиій яідпі-
Ясаге. 2) Оиапйодие ѵеі ріигіея аііісеге,
аііесіаге. Поманка, еяса, іІІесеЬга, сіЬия
ай Ггаийет рояііия.
ПОМАРАНІЕ. Іпйисііо, Іііига. Пома-
ранный, йеіеіия, іпйисіия, ехрипсіия, ега-
яия. Помарываю, Йеіеге, іпйисеге. ехяііп-
диеге, Іоііеге, егайеге. Помарка, іпйисііо;
гаііо, диа ЙІ іпйисііо.
ПОМАСЛИВАНІЕ, можно выр. глаг.
Помасливаю , оіео регГипйеге , ппдеге.
Помасленный, оіео регіияия, ипсіия.
ПОМАТЫВАНІЕ. РгоГияіо, оП'ияіо.
Поматываю, яитіия ргоіііяоя Гасеге; еГ-
Гипйеге еі сопяитеге.
ПОМАХИВАНІЕ, можно выр. гл. По-
М9	ПОМ
^ІВваю, раиіиіит ѵеі ріигіев ѵіЫаге,
аеііаге.	„
ПОМАЧИВАНІЕ. Ьеѵіз ігп^
мачнваю, Іеѵііег ѵеі вжріиа аврегв >
тесіаге, гі^аге.
ПОМАЩИВАНІЕ, можно выр. гл. о-
машиваю, зжріив вігаіигат ге
ріив іпІеёеге ѵііат.
ПОМЕДЛЕНІЕ.	СиПСІа“°-
Немедленный, севвМив. Помедливать,
.	тогагі; тогат Гасеге.
сезяаге, сипсіап, то" »
ПОМЕЛО, помельцо, помелите. Рег-
Ііса раппиіо іпвігисіа, Чио Гогпасев аЬ-
81егёипіиг. Помельный, ай ощзтойі рег-
Іісат регііпепз.
ПОМЕРАНЕЦЪ. Ротит аигапііит.
Померанцовый, —новое дерево, таіив
аигапііа; сіігив аигапііит (ѣіпп.). Поме-
ранцовый цвѣтъ, Поз таіі аигапіі®. По-
меранцеваго цвѣту, Іиіеив, соіогет роті
аигапііі ІіаЬепз. Померанцевая корка, сог-
іех аигапііогит.
ПОМЕРЕТЬ. ОЬіге, ѵііа йеГипді, Гаіо
йеГипёі, тогі. Пои. со смѣху, гізп гитрі;
гізи р®пе етогі.
ПОМЕРЗАНІЕ, можно выр. глаг. По-
мерзаю, Ггідоге ехзііпдиі; Ггідоге регіге.
Деревья въ эту знму померзли, Ь®с йіетв
агЬогез йеиззіі. Померзлый, Ггіёого ех-
вііпсіив, <|пі (гідоге регііі; Ггщоге ѵіііаіив,
1®вив.
ПОМЕРКАТЬ. ОЬзсигагі. Померк-
лость , віаіив геі оЬзсигаІае. Померклый,
оЬвсигаІив.
ПОМЕРТВѢТЬ. См. Мертвѣть.
ПОМЕТАНІЕ , пометываніе. Йасіив,
тізвиз, сопіесію. Дометанный, тів8ц8,
сог]есіи5, аѣдесіив, Йщесіив, ргоіесіив.
Пометъ, зіегсиз, (огів), бтив. ПтичіЙ ц
Йши8 аѵіиш. Коровій п„ Г1ІЩІ5 ЬиЬиІив’
2) Рагіиз, Геіик, ргоёепіе8, вцЬоІез; 8е-
ПОМ	зі0
щіпа, 8етеп (о рыбахъ). Щенокъ осен-
няго помета, саіиіиз аиіитпо рагіиз.
ПОМЕТЫВАЮ. 8®ріив еі раиіиіит
)асѳге.
ПОМЖАРЕННЫЙ. Ве осиііз: раиіи-
іит сіаикиз, орегіи8.
ПОМИГИВАНІЕ. Мсіаііо. Помигивать,
пісіаге.
ПОМИЗАНІЕ, 8ідпИісаІіо рег пиішп;
пиіиз осиіогит. Помнзаю, аппиеге, ше-
йте.
ПОМИЛОВАНІЕ. Мівегаііо, ѵепіа, соп-
йопаііо. П. виновнаго, ѵепіа похіо, 8опіі
йаіа. Помилованный, сц)ив сиіра геті88а
еві; сиі ѵепіа йаіа, сопсе88а еві. Помило-
ватися, сиі і§повсі1иг, си]ив апітив аіісиі
гесопсіііаіиг. Помилуй, во мн. помилуйте,
диаево, ого; оЬвесго; гевріее Іе, вів іп іе
тівегіеогв. Помиловать, см. милую.
ПОМИНАНІЕ. КесогПаІіо , тетогіа,
соттетогаііо; васга, диж йипі іп те-
тогіат йеГипсЮгит. Поминанье, поми-
наньице, іпйех йеГипсІогит, диогит по-
тіпа, ІіІЬигдіа айтіпівігапйа, а Піасопа
гесепвепіиг. Поминаю, тетогаге, сот-
тетогаге, тепііопет Гасеге аіісціив геі
нли йе ге; тепііопет аіісціив геі тоѵеге,
іпГегге , )асеге ; тетіпівве. Поминаль-
щикъ или —ищикъ, поминальщица, диі,
ди® йеГипсІогит шетогіат сеІеЪгаІ ѵеі
а Осо еогит апіпіо гедиіет ргесаіиг.
Мы только теперь объ васъ поминали,
пов тойо Іиі тетіпітив. Помянуть чье
имя, аіісщиз потеп тетогаге. 21 Сеіе-
ІеЬгаге тетогіат йеГипсІі, ргесагі а Вео
еіив апіто гедиіет. Поминаюсь, ѵепіге
іп гесогйаііопет. Милостыни твои по-
мянушася иредъ Богомъ, Ьопейсіа Іиа,
раирегіЬцв ргювіііа, ѵепегипі іп гесогйа-
ііопет согат Вео; Вепв гесогйаіиг Ьепе-
йсіогит Іиогит. ГІомииКн, ргеоаііопев іп
ёгаІіапі йеГццсІогит Гасіае еі ровіеа йаіа
311
пом
пом
312
соепа. Поминъ, гесогйаііо. Легокъ на по-
минѣ, Іирив іп веппопе; Іирив іп ГаЬиІа.
ПОМИНАТЬ. Раиіиіит ргетеге; соп-
сиісаге, ргосиісаге.
ПОМИНОКЪ. V. оЬв. Мпіиа Ргіпсірит
типега иііго сіігодие <1а1а. — А между
тѣмъ о кушаньѣ и помину нѣтъ, аі іпіе-
гіт де ргапйіо ииііа тепііо.
ПОМИРАТЬ. См. Помереть.
ПОМИРИТЬ, помириться. См. Мирю,
мирюсь.
ПОМНИТСЯ. Метіпі, гссогйог, геті-
півсог; аиссштіі, оссиггіі. Помнить себя,
ле забываться, сопвсіепііат ЬаЬеге соп-
йіііопів. П. мнѣ, что я вамъ объ этомъ
сказывалъ, тетіиі, те Ьаес ІіЬі йіхіаве.
П., что я читалъ, тетіиі, те Іе^івзе.
Гекторъ, помнится у Невія, говоритъ:
радуюсь, что я заслужилъ хвалу отъ тебя,
родитель, хвалимаго всѣми, Іжіиа зит
Іаийагі те , іидиіі Несіог, оріиог арий
ЗѴвеѵіит, аЬа іе раіег Іаийаіо ѵіго.
ПОМНОГУ. Миііит, ѵаМо.
ПОМНОЖАЮ. Миіііріісаге. Помно-
жить три на четыре, ігіа диаіег ашпеге.
П. какое число на себя, тиіііріісаге пи-
тегит іп ве. Если помножить широту
на длину, то выдетъ 1500 Футовъ, Іаіііи-
йіпопі сит Іоп^ііибіне тиіііріісапйо еГИ-
сіеа рейса тіііе еі дпіи^епоз. Помно-
жаюсь, тиіііріісагі. Помноженіе, тиііі-
ріісаііо. Помноженный, тиіііріісаіиа.
ПОМОГАЮ. Аихіііо айевае; орііиіагі,
аихіііагі; виссиггеге, орет или аихіііит
Гегге; айеаае или айѵосаіит айеаае (въ
судѣ). Помогать въ нуждѣ, іп ге йиЬіа
аиЬѵепіге. Богъ помогаетъ справедли-
вому дѣлу, Пеие рго теііоге саиаа аіаі.
Помогать своимъ совѣтомъ, аіідиет соп-
віііо аф'иѵаге. П. бѣднымъ, іпйі§епііЬиа
Гегге орет еі ваіиіет. Помочь оружіемъ
и предзнаменованіемъ при вступленіи въ
тягчайшую войну, §гаѵіааіті Ьеііі йівсгі-
теп айііигит агтіа еі отіпіЬиз іиѵаге.
Если Богъ не поможетъ намъ, піві Пеоа
поа гезрехегіі. Помогать коиу своимъ
имуществомъ, Гасиііаіе еі сорііз а1іси]ив
іепиііаіего аиаіепіаге. Помогать самому
себѣ, аіЬі поп йееаае. Пом. себѣ взаимно,
тиіиат віЬі орегаго ргаеЬегс; зіЬі іпѵісет
еаае айрітопіо. 2) Мейегі, гстейіо евве.
Помогать чему, аіісиі геі ргойевзе, ай аіі-
циій ваіиіагет евве. П. иротивъ чего,
отъ чего, сопіга аіідиій ргойезве; айуег-
вив аіідиій ѵаіеге. Кому нибудь болѣе
(уже) помочь не можно, ааіив аіісціиб Йе-
арегаіпг, йеарегаіиг йе аіідио. Часто по-
могаетъ одно н тоже, а часто не помо-
гаетъ , еайет вюре ваіиіагіа, заере ѵапа
зипі. Вино рѣдко помогаетъ больнымъ,
а вредитъ имъ всего чаще, ѵішпп ргойові
жртоііа гаго, посеі ааеріааіте. Помогать
себѣ сколько можно, сопвіііит а ргаевепіі
песеввііаіе гереіеге. 3) Ргойезве, ивиі
евве, ех иаи еазе, иіііет евве. Это тебѣ
не поможетъ, піЫІ а^іа, п. ргоіісів. 4) Къ
достиженію цѣли, унѵаге, ай)иѵагс аіі-
диет ; орегат виат соттойаге аіісиі ай
аіідиій; орегат аіісиі паѵаге; афиіогет
пли айіитепіо еаае аіісиі. П. при чемъ,
ай;итеиІит аіісиі айГегге ай аіідиій. Очки
помогаютъ слабому зрѣнію, регарісіііа
орегат виат соттойаиі осиіів. Знатные
•поди помогаютъ ему писать или сочи-
нять, Ьотіпев поЫІев ешп айіиѵапі авві-
йиедие ииа асгіЬииІ. Это лекарство много
ему помогло, Ьос тейісатепіит еГВсасі
гетейіо еі Гиіі, тиііит еі ргоГиіі. Помочь
кому сѣсть въ коляску, аіідиет іп сиг-
гит ІоІІеге. II. сѣсть на лошадь, аиіуі-
сеге аіідиет іп едиит. Помогать кому
одѣться , )иѵаго аіідиет ве іпбиѳпіет.
Помогать кому съ тѣмъ, чтобъ онъ могъ
вспомнить, виЬ)ісеге, аи§§егеге аіісиі аіі-
ПОМ
313
пом

диій. Помогать въ игрѣ, восіиш айевве.
Пониженіе, аихіііі Іаііо, аихіііит.
ПОМОИ. Адиа ай еіиепйит. Ноиои-
никъ, раіега, дий или Говва, дио адиа а
еіиепйит ейипйііиг. Помойный, "“ная
грязь, еіиѵіев. Помойная лоханка, ІаЬгит
еіиасгит.
ПОМОКЛЫЙ. Майеіасіив; риігоас ив.
Помокнуть, тасегагі, тоШгі, ви і§і. аи
ягодамъ еще помокнуть, віне атрііив ас
сав тасегагі. 2) МтЮ Ьитоге соггитр.,
Йергаѵагі. Отъ дождей весь хлѣбъ на
корнѣ помокъ, тиііів или ГгедиеиІІЬив
ріиѵіів гайісев Іоііив ігитепіі риігиеге,
риігеіасіж винѣ
ПОМОЛАЧИВАШЕ. Тгііига. Помола-
члваю, раиіаііт Ггитсліит іегеге, ехіе-
геге, йеіегеге.
ПМОЛВИТЬ. Иевропйеге, йевролваге
аіідиат аіісиі. 2) Ргаевіілаге. Я помол-
вилъ деревню за десять тысячъ рублей,
ргжвіілаѵі Гипйит, ргжйіит ргеііо йесет
тііііит гиЫолит. День помолвки, йіев
вропваіів; йіев вропваііогит. Помолвка,
вропваііа. Дѣлать, справлять, праздно-
вать помолвку, вропваііа Гасеге, гііе Га-
сѳге; йевропйегі. 3) Солѵепіив, сопѵеп-
іиш, сопвіііиіит. Помолвленный, вроп-
вив. Помолвленная, вропва, йевролва, йе-
вропваіа. За кого, аіісиі йевропва. 4) Соп-
віііиіив.
ПОМОЛОДѢЛЫЙ. Оиі геѵігиіі; диі
ргітов аллов гесо11еёІІ. Помолодѣть, см.
молодѣю.
ПОМОЛИТЬ. Аіідианіиіиш ргесагі,
голаго. Помолиться, ргесагі.
ПОМОЛОТИТЬ. Раиіиіит врісав іив-
ІіЬив Іипйеге.
ПОМОЛОТЫЙ. Етоіііив. Помолотый
хлѣбъ, отпе ігитепіит тоііішп
ПОМОЛЧАТЬ. Аіідиатйіи Іасеге.
-Помолъ. Соріа Ігитепіі Йеігііі. 2)
Оссираііо, пе^оііит ГивІіЬив Іийепііит
врісав.
ПОМОРА. Аіідиій гійепйит, гійіси-г
Іит, йегійісиіит. Это. помора, а не чело-
вѣкъ! ессе гійісиіит топвігит Ьотіпіві
Смотрѣть на него помора, ві еига айврі-
сіав, гіви роепе етогіагів песевве еві.
ПОМОРЕННЫЙ. Кесаіив, епесаіив
(Ггіёоге, Гате, іпейіа). Поморить, тиііов
(ГатеДгі'ёоге) песаге, елесаге, сопвитеге.
ПОМОРЕЦЪ. Ассоіа тагів.
ПОМОРІЕ. Ке§іо ргохіта, ѵісіпа Ііііогі.
ПОМОРОЖЕННЫЙ. Ггіёоге ѵіііаіпв,
Іювив, ехвііпсіив. Поморозить, Ггі^оге оог,
гитреге, Іжйеге.	п и
ПОМОРСКІЙ. Магііітив.
ПОМОРЩИВАЮСЬ. Еголіет согги-
§аге, солІгаЬеге; асегЬов ѵиііив витеквеѵ
ПОМОСТЪ. (81.) ТаЬиІаІит.
ПОМОТАТЬ. Раиіиіит ѵеі аіідиапйіи
іпѵоіѵеге, Дотегаго, сол^іотегаге.
ПОМОЧЕННЫЙ. МайеГасІив, аврегвив,
тасегаіив. Быть помочену отъ дождя,
ріиѵіа тайеііегі.
ПОМОЧИ? помочь. Сопатепіит еип-
йі; сопатеп, кажется въ этомъ значеніи
встрѣчается.у Овид. теі. XV. 2) Ѵіп-
сиіит Ьгассів вивііпепйів.
ПОМОЧИТЬ. Аврег^еге, тайеГасеге,
тасегаге. П. яблоки, рота іп адиа ваіва
тасегаге.
ПОМОЧЬ. Аихіііит, ай|итепіит; ти-
іиа орега, диат віЬі іпѵісет ргюѣепі ги-
віісі іп Гсепівісіо ѵеі шевве. 2) Еиісгит,
віаіитеп, айтіпісиіит. — Помочь, ві. по-
мощь, аихіііагі, аіісиі аихіііит или ргюві-
Йіит Гегго; аіідиет .іиѵаге, так. съ лрпб.
сл. аихіііо; ай]итепіо, ргавійіо евве. 3)
Время раздѣляется помощію астрономіи,
гаііо или сотриіаііо Іетрогів іпвіііиііиг
оре авігопотіае. Богъ въ помощь мли на
помощь! Ьеие ѵегіаі! Помоществованіе,
315	ПОМ
см. вспомоганіе, вспомогаю. Помощникъ,
айдиіог, 5ОСІН5, тіпівіег; соііе^а (въ дол-
жности); ЬуроШйавсаІие (учительскій п.),
4) ЛсІДііог, аихіііаіог. Господь мнѣ по-
мощникъ, «іотіпив, теие аихіііаіог. По-
мощница, афиігіх, аосіа, тіпівіга. По-
мощный, соттойив, оррогіипив, иііііе;
диі, ди;е, диод зиѵаі. Помощь, аихіііит,
айуитепіит, еиЬвібіит (къ которой при-
бѣгаемъ, если свои или обыкновенныя
силы недостаточны), ргэевйііит (для угне-
тенныхъ, отраженіе вреднаго), оре (въ
косв. п. столько же полнота силы, какъ
и средствъ; от. поддерживаніе бѣдныхъ
и нуждающихся), ваіив. — Съ Божіею
помощію, Вео]пѵапІе; віВеиадиѵеІ. Ь)
Когда начинаемъ, какое дѣло, дио<1 Ьепе
ѵегіаі. Подавать помощь, Іисеш айГегге
(С і с.). Просить у кого помощи, Гкіеш аіі-
си]и5 ітріогаге. При помощи довольнаго
числа воиновъ, ассеріа ійопеа тапи. По-
давать руку помощи, орега виа или віи-
<1іо вио аііспі адевве. Безъ чужой помо-
щи, виа вропіе. Подавать помощь, аіісиі
аихіііит авГегге. Взять кого въ помощь,
аіісціпз аихіііо, оре иіі. Искать въ комъ
помощи, аихіііит, орет аЬ аіічио реіеге.
Звать кого на помощь, аіідиет іп аихі-
ііит ѵосаге. Находить въ комъ помощь,
Іиѵагі, афиѵагі, еивіеиіагі аЬ аіічио. Свѣ-
тить къ кому на помощь, аіісиі вирреііав
іге, ргойсівсі; аіісиі виссиггеге. Быть
безъ помощи, іпорет евве; аихіііо огЬа-
Іит евве. с) Вспомогательное средство,
аихіііит, виЬвіЛіит, жЦотепІит, про-
тивъ чего, ргаевідіит, огпатепіит (все,
адо служитъ къ подкрѣпленію и къ под-
держиванію чего), гетеШит, тейісатеп-
Іит (врачевательное. средство). 4) Вспо-
могательное войско, аихіііа, впЬеійіит.
Судебная помощь, ехвесиііо. Прошу въ
помощь того, у, кого главная карта трекъ,
ПОМ	316
восіит йерозсо, циі ргітат Іегііі ог<Нт8
ЬаЬеІ.
ПОМРАЧАЮ. ОЬвсигаге аіідиат гет;
Іисет аіісиі геі егіреге; іепеЬгае аіісиі
геі аЯегге, оП'шкІеге, оЬпиЫІаге. Свѣтъ
лампады помрачается солнечнымъ свѣ-
томъ, Іитеп Іисеги® Іисе еоіів ойипйі-
іиг. Помрачить славу, §1огіат іпйівсаге
(8ивІ.). Помрачить глаза, зрѣніе, осиіов
ргэевііп^еге. П. чью славу, аіісиуив по-
тіпі оІТісеге, (ІоІгаЬеге §1огі®, десогі оГ-
йсеге. Пом. ясность лица, оЬпиЫІаге ве-
гепііаіет ѵиііпв. Однимъ худымъ поступ-
комъ помрачилъ всѣ свои похвальныя
дѣла, яоіо Гасіиоге Сата' отиіит гегит
апіе §евІагит ІаЬет іпиввіі. Блистатель-
ныя свои воинскія дѣла помрачилъ по-
стыдною смертію , та^иат Ьеііі ціогіат
Іигрі тогіе тасиіаѵіі. Счастіе болѣе по
своенравію, нежели по справедливости,
все прославляетъ или помрачаетъ, Гог-
Інпа гев снпсіав ех ІіЬідіпе, диат ех ѵего
сеІеЬгаІ оЬвсигаІдие. Если въ Юліанѣ
(котораго въ нате время считаютъ вели-
чайшимъ героемъ, потому что никогда
не читали его сочиненій) исключитъ умъ,
и то посредственный , воинскую храб-
рость, любовь къ наукамъ, познаніе Пла-
тонической философіи, наконецъ трудо-
любіе, то прочее безпристрастный цѣни-
тель найдетъ въ немъ малымъ и недо-
стойнымъ хвалы., ибо все, что служитъ
ему великимъ украшеніемъ, помрачилъ
онъ суевѣріемъ, почти скажу глупыиъ,
исканіемъ ребяческимъ славы и народной
любви, легковѣріемъ и невѣроятнымъ
легкомысліемъ, лукавствомъ и хитро-
стію , наконецъ незнаніемъ здравомысля-
щей философіи, еі іп Лиііапо (диі тиііів
иоеіга азіаіе тахітие Ьегое ѵіеив еві, диой
всгіріа е]ив пітігит пипдиат Іе^егіпі)
детав іп^епіищ, кіетдие тебіосге, Гогіі-
ПЕНИ	318
31?
пом
іийіпет Ьеііісат, ІІНегагит атогет, рЫ-
ІоворЬі® Ріаіопіс® со§піііоиет, ІаЬогів бе-
піЧие раііепііат, сеіега рагѵа іп ео евве
Іаибедие іиві^па а-динч агЬіІег диівдие
ргоиипІіаЫІ.ОЬвсигаІ епіт огпатепіа е]из
рогтаепа ііііив, еі рагит аЬевІ, Чшп аЙ'
(Іат, аиііів вирегвііііо, діогі® «Іеітіе еі ро-
риіагів аиг® саріаііо риегіѣз, сгебиіііав еі
Іеѵііав іпсгебіЫІів, апітив ѵаГег еі виЬбо-
іив, бепідие вап® рЫІлмрЫ® щпогапііа.
Помрачаюсь, оЬвсигагі. Ясность неба по-
мрачилась, вегепііав ссеіі оЬпиЫІаІа еві;
соеіит пиЬіЬив оЬзсигаІит еві, пиЫЬив
оЬбисіит езі. 2) «*• т- сердце его помра-
чилось сребролюбіемъ, е]ив апітив аѵа-
гіііа оЬсоасаѵіІ- Красота помрачается бОг
лѣзиями, Гогт® <1і"піІав тогЬо бейогев-
сіі, ехвііп^иііиг. Помраченіе очесъ, 1и-
гаіпів саесііав, осиіогит саііво. Помрачен-
ный, оЬвсигаІив. Небо помраченное обла-
ками, спеіига ииЫЬиз оЬбисіит. П. зрѣ-
ніе, помраченныя очеса, осиіі ЬеЬеІев,
ЬеЬев осиіогит асіев, ѵівив оЬвсигив; рег
т. умъ. помраченный невѣжествомъ,
тепв і^погапііа оЬвсигаІа.
ПОМУТИТЬ. Раиіиіит, Іеѵііег Іиг-
Ьаге, ІигЬібит геббеге. Онъ и водою не
помутитъ, (ргоѵ.), петіпет іціигіат Гасіеі
петіпет 1®беІ. 2) Піввепзіопет сотто-
ѵеге, Гасеге. Онъ помутилъ мужа съ же-
ною, бівзеизіопет іпіег тагііит еі ихогет
соттоѵн. Помутиться, ІигЬагі, ІпгЬібпт
гедйі. Помутилось вино, ѵіпит Ггесиіеп-
іит Гасіпт в8І. 3) р. т. Глаза цомути.
лись, осиіі ЬеЬеІев Гасіі випі, осиіі саіі-
^апіев.
ПОМУЧИТЬ. Раиіиіит ѵехаге, Іогдие-
ге, ргетеге, Іюбіит аіісиі сгеаге. Пому-
читься, тиііа таіа, іпсоттоба ѵеі аіідиіб
тсотоііогит регреіі.	‘
ПОМЧАТЬ. Сііаіосигвигарегсаьгі-
Реге. Лошади его Поыча м, ечи.
сигэи ешп аЬгіриеге. Помчаться, сіШіз-
аіто сигви Геггі.
ПОМЫВАНІЕ. Еаѵаііо, Іоііо, Іоіига.
Помываю, раиіиіит ѵеі іпіегбит ІаѵагО;
ПОМЫКАНІЕ. Егедиепв тіввіо или
тіввив. 2) Аѵів гарасів, ди® іивіііиііиг,
іпсііаііо іп аііат. Помыкаю и цомыкиваю,
диоѵів тотепіо тіііеге, Ьис еі іііпс тіі-
іеге. 3) Аіідиіб вагріпв §егеге, ^евіаге.
4) Аѵет гарасет, ди® іпвіііиііиг а Гаісо-
пагіів, іи аііат іисііаге, іттіііеге.
ПОМЫЛИТЬ. Раиіиіит варопе Шіпе-
ге, оЫіпеге; аіігііо варопе ригдаге;. гПо-
мылки, аіідиа варопе іпГесІа.
ПОМЫСЛЪ И ПОМЫСЕЛЪ. Сопві-
Ііит, беІіЬегаІіо.
ПОМЫТЧИКЪ. Еаісопагіив, диі аѵет
іпзіііиіі. Помытъ, аѵів гарасів, ди® іп-
віііиііиг, іпсііаііо іи аііат.
ПОМЫТЫЙ. Раиіиіит, іеѵііег Іоіив.
ПОМЫШЛЕНІЕ. Со^ііаііо, со^ііаіит,
тепа, аиітиз, сопзіііит. Злыя помы-
шленія, содііаіа топіів таіа; таіив апі-
тив. Помышляю, со^ііаге, іп апіто ех-
репдеге; адііаге, ѵегваге, ѵоіѵеге или ѵо-
Іиіаге апіто или іп или спт апіто. По-
мышлять объ отнятіи вольности, аіісіуиз
ІіЬегІаІі ріадав Іепііеге. Августъ помы-
шлялъ верховную власть поручить Гер-
манику, Ап^ивіив (ІиЬіІаѵегаІ Оегтапісшп
геі Потаи® ргжропеге. Помышлять о
смерти, йе тогіе со^ііаге; со^ііаііопет ай
тогіет сопГегге. 2) Ѵеііе, со^ііаге, іп
апіто ЬаЬеге; еві тіЬі аіідиій іп апіто.
Онъ помышляетъ отсюда удалиться, со-
§іІаІ Ьіпс ргойсівсі.
ПОМѢДИТЬ. Сирго оЬйисеге. Помѣ-
дяный, сирго оЬйисІиз.
ПОМѢЛИТЬ. Сгеіа йеаІЬаге.
ПОМѢНЯТЬСЯ. См. Мѣняюсь.
ПОМѢРЯТЬ. Рапіиіит ѵеі сегіат геі
тепвигат іпіге. Помѣряться, сопіепбеге
319
ПОМ
пом
320
сит аіідио, іп сегіатеп йеесепйеге епт
аіідио.
ПОМѢСИТЬ- Раиіиіит йерееге, виЬі-
Оеге.
ПОМѢСТИТЕЛЬНЫЙ, браііовпв, ат-
ріиз, сарах.
ПОМѢСТНО. Ѵагіів Іосіи.
ПОМѢСТНЫЙ. Рппйпт, ргюйіпт Ьа-
Ьепз. Помѣстная дача, рга'йіпт, Гипйпв.
Помѣстье, помѣстьице, ргагйіпт гпвіісит,
так. одно ргаейіит; Гипйив, а^ег, г и 5, ргае-
йіоіит.
ПОМѢСЬ. КоіЬпв. Отъ Датскаго же-
ребца и Англійской кобылы жеребецъ со-
ставляетъ помѣсь, риііпз Иапісі едиіай-
тіевагіі еі АпДісапж едиае еві поІЬиз.
ПОМѢСЯЧНО. біп^піів тепбіЬив, іп
віп^иіов тепаев.
ПОМѢТА, Вгеѵіз іпеегірііо ѵеі поіа,
диат айропіі зсгіЬа ай ІіЬеІІов зирріісез
роггесіоз.
ПОМѢТИТЬ ВО ЧТО. Всорпт Гегіге.
Быть такъ, коли помѣтилъ дьякъ, ргоѵ.
Гасіа поп Ііегі роззипі іпГесІа.
ПОМѢТА, помѣточка. Рагѵиіа поіа.
ПОМѢХА. Ітрейітепіит, тога. По-
мѣха радости, іпоріиаіа «{ргііпйо ^аийіа
сопіатіпапз.
ПОМѢЧАЮ. Моіаге, йепоіаге, ві^паге,
айропеге поіат а<1 ІіЬеІІоз зирріісез рог-
гесіов. Помѣченный, йепоіаіиз, зі&паІив;
ай диат гет поіа айроеііа еві
ПОМѢШАНІЕ- Регтіхііо, ѵегяаііо; йе-
Іігаііо, іпвапіа. Помѣшанный, помѣшанъ,
тіхіиз, регтіхіиз, рега§іІаіиз. 2) Іпзапив,
йеіігпе, тепіе саріиз, тепіе соттоіиз,
аііепаіпв. Помѣшательство, ітрейішѳп-
Іит, тога, іпіегреііаііо. Сдѣлать кому
помѣшательство, аіідиет ітрейіге; аіісиі
ітреііітепіа евве; аіісиі оЬзІаге; аіісиі оГ-
Іісеге. Помѣшательство въ умѣ, іпзапіа,
Йеіігаііо, тепііе аііепаііо, тепз саріа, аііе-
паіа; йеіігіит тепііе еггог. Помѣшать,
ітрейіге аіідиет или аіідиій; ітрейі-
тепіо езее аіісиі геі; ітрейітепішп іп-
Гегге аііепі или аіісиі геі. Пом. кому въ
чемъ, ітрейітепіо евве аіісиі іп аіідиа ге;
ргоЬіЬеге аіідиет аіідиа ге, аіідпій Гасеге;
аіідиет іпіегреііаге іп ге (не давать кому
свободы что дѣлать). П. кому упражнять-
ся въ чемъ, іпіегреііаге аіідиет аіідпій
Гасіепіет; аіідпет іпІеПигЬаге. Погода и
стужа не помѣшали ему отправиться въ
дорогу, пес зригса Іетрезіаз, пес Ггі^ив
ргоЫЬиеге еит а йівсеввп, а ргоГесІіопе.
Дождь помѣшалъ имъ итти гулять, ріиѵіа
ргоЫЬиіІ еов атЬиІаІіопе; ітрейітепіо
ІІ8 Гпіі іп атЬиІапйо. Помѣшаться, Гасеге,
иі Ьезііге йіѵегзагпт зресіегпт е]изйепі
цепегів соёапі. 3) ТпгЬагі, регІпгЬагі, соп-
Гппйі. 4) Мепіе сарі, соттоѵегі, аііепагі;
тепііе еггоге аГйсі; а вепзи тепііе аЬ-
зІгаЬі. — Помѣшиваніе, а^ііаііо, ѵегеаііо.
Помѣшиваю, йііі^епіег зиЬі^еге- Помѣ-
шать, рапіпіит, іпіегйит тізсеге, ѵег-
заге; і^пет еиесііаге.
ПОМѢШКАНІЕ. Сипсіаііо, тога, сот-
тогаііо. Помѣшкать, сипсіагі, сеззаге,
тогагі, тогат Гасеге; Іагйіиз ѵепіге.
ПОМѢЩАЮ. Госаге, соііосаге; гет
іп Іосо ропеге. Помѣстить легіоны на
зимнихъ квартирахъ, Іосаге Іе§іопез іп Ьі-
Ьегпів. 2) Мипие аіісиі ргосигаге, Іосит
аіісиі ѵійеге; сопвиіеге, рговріееге аіісиі.
3) Вепе ропеге, соііосаге, аррозііе айЬі-
Ьеге. Не къ стати помѣстилъ шутку, аіі-
епо Іосо Гасеііан айЬіЬиіІ; регрегат Іеро-
гез іи огаііопе іііі^аѵіі. Помѣщаюсь, Іоса-
гі, соііосагі, ропі; Ьепе ропі; Іосо еио, ай-
роеііе айЬіЬегі. Помѣщеніе, Іосаііо, соііо-
саііо, роеіііо; йеіаііо типегів; типив аіг
сиі Йеіаіит; аіідиів іп типеге сопеііі0”
Іив. Помѣщенный, Іосаіпе, соііосаіив, р°"
зііив, іп типеге сопвіііиіие. ш 3.
пон
322
321
пон
ПОМѢЩИКЪ, йошіши Гппйі, ИОЬІІІЯ.
Помѣщиковъ, йотіпо Гипйі ргоргіиз. По-
мѣшииа, Йотіпа Гипйі. Помѣшичей, по-
иѣшическій домъ, ®йев йотіпі Гипйі.
ПОМЯНУТЫЙ. Метогаіиз, йісіиз, сі-
іаіиз
ПОМЯТЬ. См. Поминать.
ПОНАВЫКАТЬ, Сопзиеіийшет ай-
зсіззеге.
ПОНАДВИГАНІЕ. Айшоііо. Нонадви-
гать, понадвинуть, раиіиіит ргоріпз то-
ѵеге, айтоѵеге. Понадвинуться, раиіи-
іит айтоѵегі. Понадвинутый, айтоіпз.
ПОНАДѢЯТЬСЯ. Гійеге, сопІІЙеге аіі-
сиі ИЛИ аіісиі геі; пііі аіідиа ге- Войско,
ва которое ие льзя понадѣяться, тіпітге
(ійисіге ехегсііиз. Онъ понадѣялся на вѣр-
ность своего войска, Іійеі Іе^іопит Яйіі.
Не можно понадѣяться на дружбу этихъ
людей, іп ЬотіпіЬпз е]иятоі1і зІаЬіІіз Ье-
пеѵоіѳпііае Іійисіа еззе роіезі. Въ разсуж-
деніи чего еще ие можно совсѣмъ пона-
дѣяться, іоіа гев еііапіпшп Висіиаі.
ПОНАКОПЛЯТЬ. Раиіиіит, поп піЫІ
асситиіаге, соп^егеге. Понакотіться, ас-
ситиіагі, соп^егі.
ПОНОМАРЕВЪ, пономарскій. ТЕйіІиі,
ачіііио ргоргіиз. Поиомарііха и понома-
рица, ихог аеьіііиі.
ПОНАПОЛНЯТЬ. Тоіит ітріеге.
ПОНАСЕЛИТЬ. Рагтат соіопіат аіі-
дио тіііеге. Повеселиться, іпзі^нііег Гге-
диепіаіит еззе.
ПОНАТЕРЕТЬСЯ. Айзиеэсеге.
ПОНАТОРѢТЬ. Хоп піЫІ Гасиііаііз іп
аіідиа ге сопзедиі, апітит ехсоіеге.
ПОНАТУЖИТЬ. Гасеге агсііиз. По-
натужиться, зе зирга ѵігез ехіепйеге.
ПОНАШИВАНІЕ. Ѵзиз, вевіаііо. Дона-
шиваю, раиіиіит, іпіегйит ёегеге, ВезІа-
ге, иіі.	7 °
ПОНЕ. (81.) 8і Гогіе (« «рс
ПОНЕДѢЛЬНИКЪ. Віез Іппае. Поне-
дѣльничанье , можно выр. гл. Понедѣль-
ничаю, йіеЬиз іипае іе^ипіит зегѵаге. По-
недѣльничный, ьііеі Іипге. Понедѣльно!,
зіп^пііз ІіеЬйотайіЬпз. Платить п., реси-
піат зоіѵеге зіпеиііз ЬеЬйотайіЬив. 2) У
этого прихода два священника, и они
служатъ и., Ьиіс рагосЫае зипі йпо засег-
«Іоіез, диі аііегпіз ЬеЬйотайіЬиз засга се-
ІеЪгапі.
ПОНЕЖЕ. Оипт, дпопіат, дпой, дпіа,
зідпійет, диапйодпійет. Праздности убѣ-
гай , поиеже она вредна, йезійіат Гп^е,
диіа похіа езі илн посеі.
ПОНЕСЕНІЕ. Тоіегаііо, іоіегапііа, рег-
реззіо. Наградить кого за понесеніе тру-
довъ, регГегепйогит ІаЬогпт аіісиі ргге-
тіит регзоіѵеге, 1. р. тегседет аіісиі ігі-
Ьиеге. Понесенный, раііепіег или Гогіі
апіто Іаіпз. Если ты одержишь верхъ,
я готова понести всякое наказаніе (такъ
говоритъ Арахна Минервѣ), піігіі еззе
диой ѵісіа гесизеш. Понести, Гегге, рог-
іаге. 2) Юе Гетіпіз: сопсіреге. 3) 8пзіі.
пеге, Гегге, раііепіег или аедио апіто Гег-
ге, Іоіегаге, регГегге. Понести много не-
счастій, шиііа таіа регреіі.
ПОНИЖАЮ. Вергітеге, йетіііеге,
зиЬтіНеге. 2) Ѵосет йергітеге, иіі ѵосе
бергезза. 3) Р. т. а!іси)из біепііаіет ті-
ппеге. Понизить чиномъ, йѳ зпрегіоге
цгайи Ьопогіз, ай диет диіз рготоіиз еві,
йе]ісеге. Пониженіе, йергеззіо. Понижен-
ный, йергеззиз, йетіззиз.
ПОНИЗОВЫЙ. Іп Ьшпііі Іосо зііпз.
ПОНИКАНІЕ. Ійуесііо осиіогит. По-
никаю, оспіоз йетіііеге. Поникій и по-
никлый, йеіесіиз. П. взоръ, ѵиііиз зиЬ-
тіззиз, йетіззиз, Ігізііз, тоезіпз. Поник-
лость, розііиз, зіаіиз осиіогит «куесіи-
гит. Ходить поникши, іпсигѵит или іп-
Лехит іпсейеге.
323
пон
♦
пон
324
ПОНИМАНІЕ. Сотргейепвіо, іпіеііі-
зепііа. Понимаю, авведоі, Іп1о11і§еге, са-
реге ; тепіе сопсіреге, регврісѳге, регсі-
реге. Не понимаю, что вы мнѣ говорите,
прп ініеііі^о, ди® тіЫ йісів. Я понялъ,
«уда его рѣчи клонятся, дий ашшшп іп-
ІепйаІ, Гасііе регврѳхі. Понимаюсь, іпіеі-
1і§;і, сарі, тепіе сопсірі, регсірі, регврісі.
Никто не понимаетъ меня, поп ініеПі^ог
иііі (Ног.). Эта наука не легко пони-
мается , Ьжс йосігіпа поп Гасііе сарііиг;
Ъапс (Іосігіпат поп Гасііе авведиагія. 2)
Соіге. Куропатки понимаются весною,
ѵегпо іетроге соёипі ]ии§ииіигдие рег-
ЙІСѲ8.
ПОНИТОКЪ, пониточекъ. Вресіев іехіі
е Іапа еі Ііпо тіхіі. Пониточный, ех е^ив-
шойі іехіо Гасіив, сопГесіив.
ПОНОВЛЕНІЕ. Вепоѵаііо, геГесііо, іи-
віаигаііо, огпаііо. Поновленный, поѵаіив,
гепоѵаіив. Поновляю, поѵаге, гепоѵаге,
тейсеге, іпвіаигаге, Йепио огпаге. По-
новляюсь, поѵагі, гепоѵагі, гейсі, йепио
огпагі, ехогпагі.
ПОНОРОВИТЬ. Тетрив оррогіииит
нли іетрогів оррогіипііаіет ехересіаге.
2) Аіісиі іпйиі^еге, соппіѵеге. Поноров-
ка, іпйиі^епііа. Поноровщикъ, поноров-
никъ, диі аіісиі оЬвесипйаі, диі аіісціив
ѵеіипіаіі оЬведиііиг.
ПОНОСИТЕЛЬ. Ното таіейісив, са-
Іитпіаіог. Поносительница, саіитпіаігіх.
Поносительный, таіейісив, сгітіпояия.
Поносительныя слова, сопѵісіа, таіейісіа,
ргоЬга.
ПОНОСИТЬ. Раиіиіит яегеге, §ввіа-
ЯВ, иіі.
ДОНОСКА. фиой ргорсііиг сапі ео йпе,
иі .геГегаі, герогіеі. Эта собака на до-
носку водитъ, Ьіс сапія герогіаі, геГегі еі
рго]есіа.
ПОНОСНЫЙ. 1>е ѵепіо: весипйив.
ПОНОСНЫЙ. Сопіитеііояия, ргоЬго.
8Н8. Поносъ, йейесив, ргоЬгит, і^потіпіа
еі йѳйесия. 2) Аіѵі ргойиѵіит, ргоГивіо
Йе^есііо, аіѵив сііа, сііаііог, Іідиійа, Виепв
воіиіа, й’аггЬоеа. У кого поносъ, диі рГо.
Йиѵіо нлн йез'есІіопіЬив ІаЬогаі. Причц.
нить поносъ, аіѵит воіѵеге, тоѵеге, сіеге
еіісеге; ѵеиігет тоѵеге. Остановить цФі
аіѵит ай еігіп§еге, віяіеге, ѵепігет воіц-
ішп сотргітеге; ітреіит ѵепігів ргоЬі-
Ьеге. Лютый поносъ, ііеив, раввіо Шаса.
ѵоіѵиіив. 3) Ѵепіив весипйие, рговрег.
Поносчивый, ргосііѵіз ай таіейісепйит;
сопйосеГасіив Гасііе геГегеийів геЬив рго-
зесіів.
ПОНОШЕНІЕ. Маіейісііо, сопѵісіит,
ѵііирегаііо , гергеЬепвіо. Отъять поно-
шеніе, йейесив, і^иотіпіат аиГегге. По-
ношу, ві. поношаю, кому или кого за что,
аіідиій аіісиі оЬрсеге, оЬ^есіаге, ехрго-
Ьгаге; аіісиі аіідиій сгітіпі йаге, ѵііире-
гаге, гергеЬепйеге, ргоЬгів Іасеввеге. По-
носить ненсиравность въ общемъ прав-
ленія, рориіагів віаіив іпсоттойа еха^і-
іаге. П. кого ругательными и дерзкими
словами, 1іп§ц® ѵіоіепііат іетегііаіет-
дие іп аіідиет дасиіагі.
ПОНОШЕННЫЙ. Севіаіив, аіігііив.
И. кафтанъ, ѵевіів аіігііа, оЬвоІеіа.
ПОНРАВИТЬСЯ. См. Нравиться.
ПОНРѢТИ. (81.) Певійеге, шегді, Ьаи-
гігі.
ПОНТОНЪ. Ропіо. Понтонный, роп-
іопів.
ПОНТЪ. Ропіив; таге ВиЬгит, таге
Кі^гит.
ПОНУДИТЕЛЬ. Ітриівог, диі со^іі.
Понудительный, диой со»іІ, аййпсіі, цпой
-сотреПіі, регреІІіі, ітропіі аіісиі песѳвві'
іаіет аіідиій іасіепйі. Повуяідаю, сосете,
аййисеге аіідиет, иі Гасіаі аіідиій; айі"
{»еге. Понуждать лошадь къ бѣжанію,

поо

325	ПОН
ппреііеге, соёеге едпит аЗ сиггепЗит.
Понуждаюсь, со§і, аЗЗисі, ітреііі, рег-
реііі. Понужденіе, ітриівіо, іпсііаію,
соасіив. Понужденный, соасіив, аЗЗ ?
аЗасіпв, регриівив.
ПОНУКАЛЬЩИКЪ, понукальшн .
Оиі, ди® со^іі, аЗЗисіі аіідиет
аІідиіЗ. Понуканіе, ітриівіо, ітри 5ие.
Понукаю или понижаю, см. нукаю.
ПОНУРА. Ното ігівіів, тоговив, іесіив
еі іасііив. Понурно, Зе^есіів іеггат ѵег-
805 осиіів. Лошадь п. голову держитъ,
единя Зетіввіоге сегѵісе іисеЗіі. П. смо-
трѣть, Зеіесііа іеггат тегвив осиіів врес-
іаге; ігівіет еі іасііит інсеЗеге. Понур-
ность, Зеѵехііав, Зесііѵііав; Зеѵехит, Зе-
сііѵе. Понурный, сегѵісе Зетівзіоге іп-
сеЗепв. 2) Понурный взглядъ, ѵиііив Зе-
^сіия, осоіі Зе.іесіі, Зе^есіив іп Ьитит
ѵиііив.
ПОНУТРУ, бгаіив, ассеріив.
ПОНЫНѢ. АЗЬис, ивдие аЗ ішпс Зіет,
ивдие аЗ Ьос іетрив.
ПОНЬКА. См. Понява.
ПОНЫРИВАЮ. ІпіегЗшн тег^і, Зе-
гае.-§і, виЬтег^і. Понырять въ домы, ві.,
реиеігаге, іггереге Зотов.
ПОНѢЖИТЬСЯ. Піет Гевіит а^еге;
ориіепіег ве соіеге.
ПОНЮХАНІЕ. ОЗогаііо: ивив віегпи-
тепіі. Понюхать, оЗогагі, оІГасеге аіі-
доіЗ. Понюхиваю, раиіиіит, іпіегЗпт
оІГасеге аІідиіЗ, пагев аЗ аІідиіЗ аЗто-
ѵеге; раиіиіит віегпитепіо иіі.
ПОНЯВА. І-іпеит іётіпаіе гивіісагит.
2) Ілпіеит; виЬосиІа.
ПОНЯТІЕ, Апіті или іпеепіі Гасиііав,
іпёепп воіегііа, Зосііііав (переимчивость).
Мальчикъ хорошаго понятія, риег іоде-
шовив. Нѣкоторыя животныя одарены по-
«яиемь, диюЗат апітаііа іпёепіі ѵігіЬив
«анаеш. 2) Уоііо, ІЗеа, іпВа(а СОёпЙІО (по.
нятіе а ргіогі). Всеобщія понятія, поіііі®
тегшп. Составить себѣ о чемъ понятіе,
аІідиіЗ тепіе іпГогтаге, апіто еГй’пцѳге.
Соединять съ какою вещію понятіе, поііо-
пеш сит ге соп]ипееге, геі виЬрсеге.
Имѣть о чемъ ясное понятіе, ргоЬе аіі-
дпіЗ регврісеге, регвресіит аІідиіЗ Ьаѣе-
ге. Не имѣть о чемъ никакого понятія,
і^погаге аІідиіЗ; гев аіідиа те Іаіеі, по-
ііопет пзеат Ги^іі. Развить, раскрыть
сбивчивое понятіе, апіті сотріісаіат по-
ііопет еѵоіѵеге. Понятно, ріапе, арегіе,
регврісие, Зівітсіе. Онъ говоритъ для
всвкаго п., аЗ ѵиі^агет рориіагетдие веп-
вит ассотоЗаіе Зісіі. Не всякін объяс-
няется понятно, поп диіІіЬеі Гасііеш ЬаЬеі
вегтопет; поп диіІіЬеі Гасііе воіиіедие
ѵегЬів ѵоіѵіі вепіепііав. Понятность, Зосі-
іііав; Зосііііав іпеепіі, сеіегііав ЗівсепЗі.
Понятный, понятенъ, іпіеІІіёіЬіІів, Гасііів
аЗ іпіеІІіёепЗит, регврісиив, рІапив,с1агив,
ІисіЗив. Для всякаго понятный, аЗ ѵиі^а-
геш рориіагетдие вепвит ассотоЗаіив.
Понятная проповѣдь, Гасііів аЗ іпіеііі-
ёепЗит сопсіо васга. Дѣлать понятнымъ,
ехріісаге, ехріаиаге. 2) Носііів, диі сііо
аІідиіЗ Зівсіі. Не всѣ дѣти равно понят-
ны, поп отпев риегі еаЗет ЗосШіаіе §аи-
Зепі. Кто понятенъ, тому учиться легко,
диі сііо Зівсіі, ів Гасііе Зівсіі; Зосііів Гасііе
Зівсіі.
-ПОНЯТОЕ. Ресипіа, ди® Заіиг Ьоті-
піЬиз сит ргюсерііопе аіідпо тіззів. Но-
нятые, гивіісі, диі іп сігсипдасеиііЬив Іо-
сів тіііипіиг аііів аихіііо, віѵе Гигит ѵеі
Зевегіогит сотргеЬепЗогит саива, віѵе
сотргеЬеивогит е ѵісо іп ѵісит соті-
ІапЗогит саива.
ПООБДУМЫВАТЬ. Раиіаііт сопвіЗе-
гаге, гериіаге, ропЗегаге.
ПООЕЗНАКОМЛИВАТЬСЯ. Раиіаііт
сопвиеіиЗіпет .(ип^еге.
327
поо
поп
328
<ь ПООБЛАЧИТЬСЯ. ИиЬіЬпв іері.
^ПООБНОСИТЬСЯ. Раиіиіит ѵевіет
паи йеіегеге.
ПООБЖИДАЮ. Раиііврег ехвресіаге.
ПООДАЛЬ. ТЧопииІІо, диойат враііо
іпіегіесіо, поп ргосиі.
ПООДЕРЖИВАТЬ, приодерживать,
іпЫЬеге, соЪіЬеге, вівіеге.
ПООДИЧАТЬ. Раиіиіит соп^геввив
Ьоіпіпит Гидсге.
ПООСЕРДИТЬСЯ, приосердиться.
Раиіиішп ігавсі, раиіиіит виссеивеге.
ПООСКУДУ. Раиіо пптего.
г ПООСТЕРЕЧЬСЯ. Раиіиіит ргоѵійеге,
саѵеге віЬі саиііопет айЫЬеге.
ПООТДАЛЯЮ. Раиіиіит атоѵеге, ге-
тоѵеге, аМисеге, виЬйисеге, йереііеге
(что нибудь непріятное). Поотдаляюсь,
раиіиіит ве атоѵеге, гепюѵеге; раиіиіит
ае аМисеге. 2) Веі гепипііаге, гесейеге
аЪ аіідиа ге.
ПООТДИРАШЕ, можно выр. гл. По-
отдираю. Рапіаііт воіѵеге, аепаіт всіпйе-
ге, йівсіпйеге. Поотдираюсь, рапіаііт
аоіѵі, аепаіт всіпйі.
ПООТЛЕЖАТЬСЯ. Рапіаііт ѵігеа ге-
сіреге.
ПООТМОКНУТЬ. Рапіаііт тоііігі еі
аоіѵі, р. йссійеге, аерагагі.
ПООТОДВИНУТЬ. Раиіиіит Йетоѵе-
ге аіідиій Іосо или де Іосо; раиіиіит ге-
тоѵеге аіідиій Іосо или ех Іосо. Поото-
двинуться, раиіпіит гесейеге; Іоп^іиа аЬ
аіідио соивійеге.
ПООТЪѢДАТЬСЯ. Раиіпіит сгаааеа-
сеге, ріп§иевсеге.
ПООХОТНИЧЬИ. Моге ѵепаіогшп.
ПООЧЕРЕДНО. Огйіпе, ех огдіпе, рег
огйіпет.
ПООЩРЕНІЕ, іпсііаііо, іпвіі^аііо, іт-
риівив, ітриівіо, аіітиіаііо, аіітпіив, іп-
сііатепіит. Поощренный, іпсііаіив, іп-
♦
віі^аіив. Поощритель, Ьогіаіог, айЬогіа-
іог, іпвіітиіаіог, ехаіітиіаіог, ітриіаог.
Поощрительный, іпсііапв, аіітиіапа, іп-
Яаттапа; ѵіт іпсііаийі ЬаЪепв. Поощри,
тельное средство, іпсііатепіпт, іпѵііа-
тепіит, Іепосіпіпт, еаса. Поощряю, іц-
сііаге, ехсііаге, асиеге, ехасиеге, ітреі-
Іеге; зіітиіаге, ехаіітиіаге, іпвіітиіаге;
віітиіит или саісагіа аіісиі айЫЬеге, ай-
тоѵеге, аййеге. Поощрять воиновъ, аіа-
сгііаіет тііііит ассепйеге. П. другъ
друга, тиіиа ехогіаііопе іігтагі; ве ти-
іиів ехЬогіаііопіЪив ехасиеге. П. къ при-
лежанію, іпйивігіат аіісиуив асиеге. П.
къ ученію, ехсіге или ргютіів соесаге аіі-
диет ай сирійііаіет йівсенйі. Хвала по-
ощряетъ къ добродѣтели, Іаив аііісіі ай
гесіе (асіеийшп. Поощряюсь, іпсііагі, ех-
сііагі, ітреііі, віітиіагі, ехвіітиіагі. При-
лежность въ молодыхъ людяхъ къ уче-
нію поощряется хвалою, іпйивігіа {иѴеп-
іиіів ргютіів еѵосаіиг ай сирійііаіет йів-
сепйі,
ПОПАДАНІЕ, при попаданіи па мель.
Іп ареііепйо ай всориіит. Попадаю, іп-
сійеге іп, іпсиггеге іп, Геггі іи, йеГеггі ай.
Попасть въ яму, іисійеге іп Гоѵеат. По-
пасть въ засаду', іп іпвійіав аййисі, рггесі-
рііаге. Птипа попала въ западню, аѵів іп
Іадиеов іпсійіі. 2) ОЯепйеге аіідиет или
аіідиій, іііійі іп аіідиій; оссиггеге аіісиі,
іпсійсге іп аіідиет. Попасть на непрія-
теля , ітреііі ай Іювіет. Куда пи обра-
тимся, всё попадаемъ мы на какую пи-
будь исторію, дпасипдие шртейітиг, іп
аіідиат Ъівіогіат ѵевіідіпт ітропітив.
Корабль попалъ на мель, паѵів ай всори-
іит арриііі, іп всориіпт іпсійіі, іп всори-
іит ііііва еві. Попасть въ мишень, всо-
рит Гегіге. Попасть на чьи мысли, аіі-
сіуив со§ііаіа апіто авведиі, ай со§ІІаіа
аіісиуив репеігаге. Попасть на дорогу,
329
ПОП
поп
330
і	ПОПАЛИВАНІЕ у можно выр. гл. По-
паливаю, іпіегйит ^Іапйев етіііеге.
ПОПАЛЯТЪ. Айигеге, атішгеге.
ПОПАРИВАНІЕ, можно выр. гл. По-
парпваю, аіідиет іп вейе вийаіогіо Ьаіпеі
Ггісаге.
ПОПАРНО. Віпі.
ПОПАРЫВАТЬ. Раиіаііт воіѵеге, <ііз-
виеге.
ПОПАСМНО. Рег Гавсісиіов или пойов
ЯІогит (ѵі^іпіі).
ПОПАХИВАТЬ. Раиіиіит агаге, ех-
агаге.
ПОПАХИВАЕТЪ. Аіідиапіиіит геЙО-
Іеі; аі. ойогет ейіі, етііііі.
ПОПЕКАЮ. Іиіегйит, поп пипдиат
содиеге.
ПОПЕРЕГЪ. Тгаивѵегвіт, Ігапвѵегве.
Итти поперегъ рынка, ігапвѵегво Гого аш-
Ьиіаге. Схватить кого п., аггіреге аіідиет
тейіит. Положить бревно п. дороги,
ропеге ід’пнт іп Ігапвѵегва ѵіа.
ПОПЕРЕМѢННО. Іп ѵісев, іп ѵісет,
аііегпів. Стоять п. то на той, то иа дру-
гой ногѣ, аііегпів рейіЬив віаге.
ПОПЕРЕТЧИКЪ, поперетчица. Оиі,
диге ітрейітѳпіа а(Тег(; Чиі, диа> аіісиі
айѵегвагі воіеі.
ПОПЕРЕЧЕНІЕ. См. Переченіе.
ПОПЕРЕЧИНА, поперечинка. Ті^пит
' Ігапвѵегвит.
' ПОПЕРЕЧКА. Т. ч. Переченіе.
ПОПЕРЕЧНИКЪ. Віатеігов, йітеііепв
(йодр. Ііпеа). П. раздѣляетъ кругъ на двѣ
половины , йіатеігов сігсиіит іп йітійіа-
іав рагіев йіѵійіі;' Іоп^ііийо еі теивига
Йіатеігі. Поперечный, Ігапвѵегвив, ігапв-
ѵегвагіиз. Поп. брусъ, 1іеп„т ігап8Твг.
вит. Поперечная дорога, ѵіа Ігапвѵегва
ПОПЕРХАТЬ. «сгеаге.
^ПОПЕЧАЛИТЬСЯ. А1ідПап1иіпт 4о.
гесіат ѵіат оЕГепйеге. Какъ ни попало,
Іетеге ас Гогіиііи. Въ попадъ, соттоДе,
оррогіиие или іп іетроге. Пришелъ въ
попадъ, іп Іетроге ѵепіі. Сказать слово
ве въ попадъ, поп оррогіипе, аііепо Іет-
роге Іодиі. Попадаюсь, ѵепіге, Йеѵепіге,
іпсійеге; оЬѵіат Йегі, оГГешіеге аіідиет
или аіідиій; іпсійеге іп аіідиет. По-
падаться, встрѣчаться иа дорогѣ (когда
идемъ или ѣдемъ), іііпегі афасеге. Опять
попасться въ другую бѣду, гесійеге гиг-
аиа іп Йівсгітеп аііий. Попасться въ руки,
аіісиі іп тапив іпсійеге. П. въ руки су-
дей , іп (ийісіогшп роіевіаіет сайеге. П.
въ руки разбойниковъ, іп Іаігопшп роіе-
віаіет ѵепіге; а ргжйопіЬив саріит евве.
Поп. въ руки непріятельскія, іи тапив
Ьовііит іпсійеге или йеѵепіге. П. въ за-
саду, іп іпвійіав йеѵепіге; йесійегѳ іп 1а-
Ігопев. Поп., запутаться въ силокъ, іп-
йиеге ве іп Іадиеов. Въ этой рѣкѣ попа-
даются иногда осетры, Ьипс йиѵіит іп-
іегйигп Ггедиеиіапі ассірспвегев. На все,
что попадалось мнѣ въ глаза, смотрѣлъ
я съ особеинымъ вниманіемъ, отпіа, диге
іп сопвресіит ѵеиіеЬаиІ, іиіепіів осиіів
сопіетріаіив вит. 2) ЙергеЬепЙі, Іепегі.
Попался въ воровствѣ, іп Гигіо йергеЬеп-
вив еві. Попасться въ явномъ злодѣяніи,
іп арегіо таіейсіо Іепегі.
ПОПАДАТЬ. Ма;>по питего сайеге, ’
ЙесіЙеге. Попадывать, та«по питего са- |
Деге. Попадать съ мосту стремительно,
іп ргжсерв аѳѵоіѵі.
ПОПАДЬЯ. 8асегйоІів ихог. Попадьинъ,
а<1 ихогет васегйоіів регііпепв
ПОПАИВАНІЕ. ₽г®Ьіііо роіІ18. Попам
ваю, раиіиіит Йаге ЬіЬеге пн.
попаленіе. айн^ГТ
паленный, айивіив, атЬивІив.
ПОПАЛЗЬІВАЮ. Іпсіреге гепег».
•иіит гереге. ' геРеге; раи-
Часть Ш.
12
331
поп
поп
332
. , ПОПЕЧАТАТЬ. Миііа всгіріа сопвів* |
паге я#пй. 2) Раиіпіит, поп тиііа Іурів
ехргітеге или ехвсгіЬеге.
ПОПЕЧЕНІЕ. Спга, сигаііо, йііі&епііа;
так. вм. сига еі Йіііцепііа, Имѣть о чемъ
п., сигаге аіідиій; віЫ сигае ЬаЬеге аіі-
диій. Имѣть худое попеченіе о своемъ
отечествѣ,’раігіж таіе соияйеге. Имѣть
попеченіе о своемъ тѣлѣ, спгаііопет сог-
рогів айЬіЬеге. Устремить всѣ свои мы-
сли и попеченіе на что, отпі со^ііаііопе
сигадие іпситЬеге іп гет; отпев сигав
еі со^ііаііопев сопГегге іп гет. Я отдаю
это на твое попеченіе, Йо ІіЬі спгаііопеш
Іпцп® геі. Попечитель, сиііог, сигаірг.
Попечительница, ди® соііі, ситаі. Попе-
чительный, попечителенъ, йііі^епв, си-
гіовив, воііісііпв, ^паѵив, іпйивігіив. Попе-
чительство, см. попеченіе. Попечитель-
ствованіе , сига, сигаііо. Попечитель-
ствую, сигаге, сопвиіеге, рговрісеге, рго-
ѵійете аіісиі геі. Попещись, сигаге аіідиій.
ПОПИВАНІЕ. Ггедиепв роііо, роіаііо,
рріив. Попиваю, аіідиапіиіит или Гге-
диепіег ЫЬеге, роіаге. 2) 8®ріив іпе-
Ьгіагі. Начинаетъ попивать, въ немъ
пути не будетъ, іпсіріі 1аг{;іоге ѵіпо иіі,
піі Ьопі йе ео беі.
ПОПИЛИВАНІЕ, можно,выр. гл. По-
виливаю, іпіегйит, поприпдиат веггаге,
вегга саейеге.
ПОПИРАНІЕ, попраніе. ОЫгіІцв, рго-
сиісаііо. Попираю, рейіЬив сопсиісаге,
ргосиісаге, йесиісаге, ргоіегеге. Попрать
смертію смерть, гпогіет, іапдиат іпіеп-
віввітит Ьовіет тогіе айііа ѵіпсеге, ви-
регаге, ргоііідаге. П. всѣ законы, отпе®
Іедев рейіЬив сопсиісаге. П. закопъ, васга
рейіЬив оЫегеге. Попираюсь, сопсиісагі,
ргосиісагі.
ПОПИРОВАТЬ. Раиіиіит еррЦгД
ПОПИСАНІЕ, можно выр. гл. Попи-
сываю, іпіегйит всгіЬеге; поп,.пздіііцр
всгіЬеге.	чте)О.л
ПОПИХАНІЕ. Рпівив, риіваііо., Попи-
хнваю, реііеге, риіваге, іипйеге.
ПОПЛАВАТЬ. Раиіиіит паіагр- ...,
ПОПЛАВОКЪ. См. Плавокъ,
ПОПЛАКАТЬ. Раиіиіит Оеге, ріогаге.
ПОПЛАТИТЬ. Аіідиій агі® аііеиі воі-
ѵеге. 2) Раиіиіит вагсіге, гевагсіге, По-
платиться , іпіегйит аіідиій ®гі® аііепі
воіѵеге.
ПОПЛЕВАТЬ. Вдрпіаіет геі тіпиеге,
іттіпиеге; ірпотіпіа аІЯсеге.
ПОПЛЕВЫВАНІЕ, можио выр. глаг.
Поплевываю , іпіегйит, поппипдиат,
вриеге, ехврпеге, вриіит ейеге.
ПОПЛЕТАЮ. Аіідиапіиіпт песіеге,
ріесіеге.
ПОПЛУЖНОЕ. V. оЬв. Ѵесііеаі соп-
віапв Ггитепіо, диой ітропііиг ]и^его. По-
плужный, ай е^ивтойі ѵесІі?а1 регііпет.
ПОПЛѢНЕНІЕ, можно выр. глаг. По-
плѣненный, та^по питего сарііѵі йпсіі.
Поплѣиить, тиііоз Ьеііо сареге, сарііѵов
йисеге.
ПОПЛЯСАНІЕ, можно выр. гл. Попля-
сываю, іпіегйит ваііаге. Поились, тойш
ваііапйі.	!
ПОПОВА СКУФЬЯ, попово гумеиуо.
Ееопіойоп Іагахасит.
ПОПОВИЧЪ. Еіііив васегйоіів. Попо-
вичевъ, Шіо васегйоіів ргоргіш. Поповна,
Ііііа васегйоіів. Поповникъ, (І1і;е васегйоііа
ргоргіи®. Поповскій, васегйоіів. — По-
повщина, «есіаіогев ВпіЬепісі, диі васег"
йоіе® Гидіііѵоа ѵеі 8ио Іосо тоіо» ай сеіо-
Ьгаийа васга яітипі. Поповъ, «асегйоіі*,
.«асегйоіі ргоргіив.
ПОПОДЪЯЧЕСКИ. Моге всгіЬагит.
ПОПОЙКА, попоечка. Сотроіаііо.
ПОПОЛАМЪ или НА-ПОЛЫ. Іп
тійіав рагіев, йітійіаіи®. Раздѣлить чтп
333
поп
поп
334
пополамъ, аіідиій іп йпав рагіев аедпаіев
йіѵійеге, ай йітійіав рагіев гейі^еге. Пе-
рерѣзать н., весаге йітійіит. Смѣшать
что п., регтівсеге аіідиій аііспі геі йіті-
йів ех рагіе аедиаіит.
ПОПОЛАСКИВАН1Е. АЫп»«®> е]и1и)
Пополаскиваю, аЫиеге, еіиете.
.0. ПОПОЛЗАТЬ. Раиіиіит гереге. По-
. .ролзаті.сн, ойепйеге, ІаЬі, рессаге. По-
ползень, іпГапв, диі попйит рейіЬпв иіі
, роІвВЕ Поползновеніе, Іарвиз. 2) йоііісі-
. ЭДіо, оІГешіо. Іарвив. Поползновенность,
доосііѵііав ай рессанйит. Поползновен-
ный, поползповечъ, ргосііѵів, ргопив ай
аіідиій. Человѣкъ ко всякому пороку по-
долзновевъ, Ьото ай ѵіііа ргоренйеі или
.дрорепвпв еві.
ПОПОЛНЕНІЕ, пополнка. НеГесІіс,
вирріетепіит. Пополненный, сотріеіив,
ехріеіив. Пополняю, впрріеге, сошріеге,
ехріеге. Пополнить легіоны, вирріетеп-
ішп всгіЬеге Іе^іоніЬив. П. войско, ехег-
сііит геСсеге, впрріетепіо ехріеге. П.
убылыя войска, йетіпиіаз соріа8 гейіпіе-
вгаге, геСсеге.
ПОПОЛУДНИ. Рові тегійіещ; рзте-
гШіаио іетроге.
ПОПОЛОСНО. Рег Ігасіив. Поле раз-
дѣлено п., а^ег йіѵівив еві рег ігасіив.
ПОПОЛЬЗЕНЬ. 8іЧа Еигоржа.
ПОПОЛЬЗОВАТЬ. Л-вгоІапІет сига-
ге. Попользоваться, иіі аіідпа ге. Я по-
пользовался вашею книгою, изив вши Іио
ІіЬго. 2) Сигаііопі аІіси]из ве соштіііеге.
ПОПОНА, попонка, біга^иіит, віга-
риіа; ециогпт Іе<щтепІа. Покрыть ло-
шадь попоною, едиит йетівво ипйіцие
вігапеѵ.іо соорегіге. Попонный, ай віга-
доіитп, ай едпогит Іеритепіа регііпепв.
ПОПОРОТЬ. См. Попарывать.
ПОПОРТИТЬ. Раиіиіит соггитреге,
йергаѵаге. Попортиться, раиіиіит сог-
гитрі. Попортилось мясо, саго раиіиіит
соггпріа , риІгеГасІа еві. Попорченный,
раріиіит соггиріив, р. риігійив.
ПОПОРХИВАНІЕ. Егіііппіге.
ПОПОСТИТЬСЯ. Раиіиіит іещпіпт
вегѵаге; р. сіЬо аЬвІіпеге.
ПОПОТЧИВАТЬ. Си- Потчввать.
ПОПОТѢТЬ. Раиіиіит вийаге.
ПОПРАВКА и ПОПРАВЛЕНІЕ. Сог-
гесііо, етепйаііо. П. имущественныхъ
обстоятельствъ, атріііісаііо геі Гатіііагів.
Поправка въ переводѣ, виЫаІіо ѵіііогит
вегтопів іп сопѵегвіопе. 2) КеГесІіо, ти-
піііо (дороги). Поправленіе, исправленіе
дому, геГесІіо йотив. Поправленный, сог-
гесіив, етепйаіив, геГесІив. Поправлен-
ный переводъ, сопѵегвіо, сщпв ѵіііа вег-
топів впЫаІа випі. ІЕ домъ, йотпв гд-
Гесіа , герагаіа. Поправляю, соггі^еге,
етешіаге; соггідеге еі епіеікіаге; іпеііо-
гет Гасеге, еГСсеге; теііогет етепсіаііо-
гет ге<1(1еге; соггесііопет аіісиі геі а<1-
ЬіЬеге; соггесііопет аііссуив геі вивсірегр.
Поправить, исправить что, соггесіогещ
етепйаіогетчие аІісп)ив геі евве. Попра-
вить дѣла, кои въ худрмъ состояніи, со.г-
гіееге гев, дц® таіо віаіи випі. Поправ-
лять правы, тогев соггі^еге, етешіаге.
3) Кеіісеге, герагаге, гесопсіппаге, тц-
піге (о дорогѣ). 4) Поправить здоровье
больнаго, ае^гщп ай вапііаіещ г₽йисрг,рг
вапііаіі ге<1<1еіе. Поправить свои обстоя-
тельства, свое состояніе, атріібсаге Гот-
Іппат, аореге орев. Поправляюсь, гебсі,
герагаті, гесопсіппагі, типігі. 5) іп ѵіат
гейіге; ай Ьопат Гги^едп ве гесіреге, апі-
тит а ѵііж ргаѵііаіе сопѵегісге; а ѵіііів.
ай ѵігіпіет геѵосагі. Онъ теперь попра-
вился, пипс ай Ьопат Гги§ет ве гесіріі.
Мое здоровье поправилось, теііог Гасіив
вит; ех тогЬо сопѵаіці; іпсоттойа ѵа-
Іеіийіпе етегві. Мое цолоаіеиіе поцра-
1335
ПОП
поп
.336
вилось, іп шеііоге, диат апіеа, сопдіііопе
вит; теііоге, диат апіеа, сопдіііопе піог.
ПОПРАЗДНСТВО. 8асга, диа а^ипіиг
рові сеІеЬгаІит діет іиві^пііег Гевіит.
ПОПРАНІЕ. См. Попираніе. Попран-
ный, сопсиісаіив, ргосиісаіив, десиісаіиз,
ргоігііиз, редіЬиз сопсиісаіив, оЫгіІив.
ПОПРАШИВАНІЕ. І'гедиепй го^аііо,
'го^аіив; Яавііаііо. Попрашиваю, раиіиіит
'ѵеі варіив годаге, реіеге.
ПОПРЕКАНІЕ. ОЬіесІіо, ехргоЬгаІіо.
' Попрекатель, ехргоЬгаІог. Попрекатель-
ница, ехргоЬгаІгіх. Попрекательный, по-
;’пречвый, оЬрсіепв, ехргоЪгапз. Попре-
каю, оЬрсѳге, оЬ]есіаге, ехргоЬгаге. По-
прекать неблагодарностію, іп^гаіит апі-
тит аіісиі ехргоЬгаге. Есть нѣкоторое
пріятное удовольствіе попрекать небла-
годарному услугою, еві аіідиа іпдгаіо те-
гііит ехргоЬгаге ѵоіиріав. Попрекъ, ох-
ргоЬгаІіо. Дѣлать кому п., аіідиід аіісиі
оЬ]ёсІаге, ехргоЬгаге. Радуюсь, сударь,
если я сдѣлалъ или дѣлаю такое, что
вамъ нравится и благодаренъ, что вы
такъ приняли это; а что изволили ска-
зать на счетъ благодѣяній, это для меня
прискорбно; такое напоминаніе съ вашей
стороны есть какъ бы попрекъ мнѣ вс-
памятованіемъ вашихъ милостей, дашіео,
ві ІіЬі диід Гесі аиі Гасіо, диод ріасеаі, зі-
яю,"ёГ ід {ртаіит Гиізвс адѵогзит Іе, ЬаЬео
§гаІіат; зед Ьос тіЬі тоіевіит езі; пат
ізІЬаес соттетогаііо диаві ехргоЬгаІіо еві
іттетогів Ьепейсіі.
ПОПРЕПЯТСТВОВАТЬ. Ітредіге аіі-
диід; оЬзІаге аіісиі, также оЬвІаге аідие
оГйсегс, или на оборотъ, оГПсеге аідие оЬ-
зіаге. II. кому въ чемъ, ргоІііЬеге аіі-
диет а ге.
ПОПРИЩЕ. 8іадіит,сиггіси1ит. Течь
на поприщѣ, сиггеге віадіит. 2) Р. т.
ейггіеиіит, сигзиз, десигвиз, враііит. По-
прище жизни, ѵііав спгвив, ѵіѵепді сиггі.
сиіит, ѵііае враііит. Кончить земное по.
пршце, тогіаіііаіет ехріеге (Тас.). уЧа.
вое поприще, віидіогит гаііо. 3) Іп в$
теивига сепіит еі диіпдесіт редит. Цо.
прищвый, сиггісиіі, віадіі; е]ивтоді тещ
вига.
ПОПРОДВИНУТЬ. Раиіиіит ргопю.
ѵеге, гетоѵеге или ветоѵеге. Поото.
двнвь карету, стоишь съ нею на дорогѣ
раиіиіит ветоѵе гЬсдат, іп тедіа иіідие
зіаі ѵіа. Попродвннуться, гетоѵѳгі ила
ветоѵегі. Попродвинься въ передъ, рго.
тоѵе Іе раиіиіит.
ПОПРО ДЕРНУТЬ. Рготоѵеге, атоіігі.
ПОПРОСИТЬ. Аіідиет аіідиід го^аге; •
аЬ аіідио аіідиід реіеге; аЬ аіідио аіідиід
сопіепдеге (настоятельно), іпіітів ргесі-
Ьиз реіеге (всеувнжевно). Просить у кого
прошенія, аЬ аіідио ѵепіат реіеге. За
кого у кого попросить, рго аіідио аіідиід
дергесагі. Ь) Іпѵііаге, ѵосаге. Попрсспть
въ гости, аіідиет дотит виат іпѵііаге;
аіідиет ад ссепат ѵосаге, іпѵііаге. По-
просить, позвать кого на ужинъ, топеге
диет, иі ад сгепат ѵепіаі. 2) Кеит адегв
или Гасеге; іидіеіо регведиі; іп ]ив ѵосаге.
Попросить на кого въ чемъ, Іе§е а^еге
сит аіідио де аіідиа го; ровіиіаге аіідиет
де аіідиа ге; ассиваге аіідиет егітіиів.
ПОПРОСТУ. 8іпе тога; тіввів атЬа-
ріЬиз.
ПОПРЫГИВАНІЕ. 8аІіив. Попрыгй- ’
ваю, ваііге. Попрыгунъ, диі ваііге воІеЬ
2) Ното ѵепіовиз, ѵапііодиив.
ПОПРЫСКИВАНІЕ. Адзрегвіо. Чѣм»>
аііси^ив геі. Попрыскиваю, раиіиіит а<Ѣ
врегдеге, сопарег^еге, рѳгврегдеге.
ПОПРѢТЬ, Содиі, іргоі тоііігі. Каша
еще сыра, пусть попрѣетъ, аііса еіи®'
пшп сгиба езі, і°иі тоіііаіиг орогіеі. 9
8идаге.
337
ПОП
ПОПРЯЖИТЬ, Раиіиіит іп Ьиіуго Ггі-
реге.
ПОПРЯСТЬ. Л'еге, Ша йебисеге.
ПОПРЯТАТЬ. Сопйеге , аЬвсопйеге,
оссиііаге.
ПОПУГАТЬ. Меіит аіісиі айГегге; ра-
ѵогет аіісиі іпрсеге. Чѣмъ, Йе аіідиа Ге.
ПОПУДРИТЬ. Раиіиіит риіѵеге саріі-
Іагі сопврегдеге. Попудриться, Раи’и*ІІ,п
риіѵеге саріііагі сопврегрі-
ПОПУСКАНІЕ. Сопсеввіо, регтіввю.
Попускаю, попутаю, сопсейеге, регтіі-
іеге; аіісиі геі Гасіепйа’ Гасиііаіет или
роіевіаіет Йаге; віпеге аіідиет Гасеге;
іпиііит сгітеп ітритішп йітіііеге. По-
пускаюсь, вивсіреге, сопагі, тоіігі.
ПОПУСТУ, попустому. Ггивіга, пе-
диіддиат, іпапііет сх ѵапо.
ПОПУТНИКЪ. Ріапіадо.
ПОПУТНЫЙ. Оиі еійет ѵі® или ііе-
пегі ве соттііііі; диі іп еапйет ѵіат ас
йаі. 2) Попутиый вѣтръ, ѵепіив весипйив,
рговрег. Попутчикъ, восіив іііпегів, сотев
іііпегів. Попутница, восіа іііпегів.
ПОПУЩЕНІЕ. См. Попусканіе.
ПОПЪ, йасегйов, сіегісив.
ПОПЫРИВАЮ. Оиоѵіа тотепіо аіі-
диет аіідио тіііеге.
ПОПЫРКА. V. рІеЬ. ОЬщгдаІіо, ѵііи-
регаііо, сопѵісіит.
ПОПЫТАТЬ. Тепіаге, вресіаге, ехріо-
гаге. Попытаться, Іепіаге, аийеге, сопагі.
ПОПѢВАНІЕ. Сапіив. Попѣваю, іпіег-
йит, раиіиіит саиеге.
ПОПѢСТВОВАТЬ. ІпГаиІеш сигаге,
воііісііаге (Оиіпі.).
ПОПЯТИТЬСЯ. Кедгеді, гесейеге, ве
2оРеТ “0ПЯТИЫЙ> ™ ва попятный
Д ъ Іи ййеттиіав; і„ іп Ме поп
етоі"аП5П РГОтІ5І!ІІк П°°~.Й
гетоіив. Попячеше, гесеввив, гепгеввив
Попячвваю, гетоѵеге.	6 88и8’
ПОР	338
ПОРА. Тетри». Ц. что дѣлать, Іетрив
еві аіідиій Гасіепйі пли і. е. аіідиій Гасеге.
Притти куда въ пору, іешроге соттодо
или оррогіипо аіідио ѵепіге. Не въ пору,
іетроге аііепо. Меня въ ту пору ве было
дома, ео Іетроге Гогів егат. Это не въ
пору, Ьос еві іпіетревііѵе; іпіетревііѵііег
(Се II.). Не въ пору гостъ туже татарина,
сопѵіѵа іпѵосаіив еві регіпсоттойив. Это
платье мнѣ въ пору, ѵевіів Ьепе вейеі.
Платье по мѣркѣ въ пору, ѵевіів сопдгиа.
Башмакъ въ пору, не въ пору, саісеив
та.іог, тіпог, саісеив Іахіог, апдивііог. Въ
порѣ, іп ііоге жіаіів; іп Иогепіі ®1а1е.
ПОРАБОТАТЬ. Аіісиі вегѵіге. 2) Раи-
іиіит орегагі, орив Гасеге.
ПОРАБОТИТЕЛЬ. <2иі аіідиет віЬі
или вио ітрегіо виЬідіІ, оЬпохіит Гасіі.
Поработительный, віЬі или вио ітрегіо
виЬрсіепз. Поработаю, віЬі или вио іт-
регіо виЬрсеге; йотаге, виЬідеге; виЬі-
реге ас йотаге, регйотаге іп или виЬ ро-
іевіаіет. Порабощаюсь, виЬрсі, йотагі,
виЬіді, ассіреге дидит. Порабощеніе, виЬ-
Іесііо. Порабощенный, виЬ]есІив, виЬасіив,
йотііив, регйотііив.
ПОРАВНЕНІЕ. Ждиаііо, сотріапаііо,
емедиаііо. Поравненный, хдиаіив, сот-
ріапаіив, ева диаіив. Поравнять, ждиаге,
сотріапаге. Пор. доли , геі рагііііопев
еыедиаге. П. кого въ чивѣ, аіідиет ай
еипйет дгайит йідпііаіів Іоііеге.
ПОРАДОВАТЬ. І.ае1і1іа аГйсеге; Іааііііа
еі ѵоіиріаіе аГйсеге. Порадоваться, дай»
йіит, Іюііііат ех ге сареге; йе аіідиа ге
Ігеіагі.
ПОРАЖАЮ. Ісеге, іапдеге. Его пора-
зило громомъ, Гиітіпе ісіив еві, йе соеіо
ісіив, Іасіив еві. 2) Іп Гидат йаге, сощі-
сеге; Гидаге. 3) Аіідиет или аіісиіив апі-
тит аГЛідеге; аіісціив апітит Ггапдеге,
іпГгіпдеге. Быть лоражену (печалію), ]а-
339
ПОР
НОР
340
сете, аііыци» алііиих ]аіеІ. Эта печальная
вѣсть его поразила, Ьіс ігівіія пипііиз е]и8
аііітшп аГЙіхіІ. Поражаюсь, ісі, Іаи§і, іи
Гп^ат багі, сопрсі. Пораженіе, ісіиз.
4) СІабез, віга^ея. День, въ который при-
ключилось пораженіе воинства, былъ для
Августа печальнымъ и плачевнымъ, біез
с1а<]і8 Ап^ивіив Ігізіет ЬаЬиіі еі Іи^иЬгет.
Пораженіе, приносящее болѣе безчестія,
нежели урона, сіайев тадогів іпГатіге,
диат беігітеиіі. Причинить пораженіе,
8Іга§ет <Іаге, ебеге, Гасеге. Нанести не-
пріятелю пораженіе, Ьоеіі сіабет айегге,
іпГегге. Претерпѣть пораженіе, сіабет
или ри§пае сіабет ассіреге; сіабет зіЬі
соиІгаЬеге. Потерпѣть совершенное по-
раженіе, ай шіегиесіопет саебі, беіегі.
Еще не совсѣмъ изъ памяти вышло по-
раженіе , поибипі ехоіеѵегаі еа сіабее.
Пораженный, ісіие, Іасіив. П. громомъ,
Гиітіпе ісіи.ч. 5) Іи Ги^апг баіиз, сопдес-
Іиз, ѵісіия, 8претаіи8. 6) АГЯісіив. Духъ
пораженный печалію, апітиз еоііісііибі-
пе, ж^гііибіие айееіиз. Пор. несчастіямя
человѣкъ, іюню берге88П8, Орргё88и8 та-
1І8. Скорбящаго и неосторожнаго пора-
зить еще сильнѣе, тоегепіет еі ітргоѵі-
бшп а11іп8 регсеііого. Поразить копьемъ,
сопйсеге Іаисеа. Поразитель, диі аіідиет
Ѵіпсіі, вирегаі; диі аіідиет Іпіті ргозіег-
ші, бе]ісіі, аГЙдрТ. Поразительный, Ігізіів,
асегЬив, Іисіиозиз. Поразительная вѣсть,
ПППІШ8 ІГІ8ІІ8.
ПОРАЗМОЛВИТЬСЯ. Віхагі сит аіі-
дио ; шітісіііав 8и8Сіреге сит аіідио.
ПОРАЗРОЗНИТЬ. Ѵе8Іітепіа ѵагіі со-
1огі8 іпбиеге. Поразрозннться, поп гедие,
аіііег апітаіит евве; поп ібет яепііге,
аіііег айесішп е88е; апіто соттиіагі.
ПОРАЗСАДИТЬ, ₽ег іпіегѵаііа или
іпіегзесііз іпіегѵаііія яегегѳ, ропеге. Де-
ревья густы, поразсадить ихъ надобно,
агЬогов ргоре абЬюгепІ или ріпсѣе ацщ
орив еві, иі рег іпіегѵаііа зегапіиг. уче.
ники рѣзвятся, поразсадить ихъ, бізсіриЦ
Іавсіѵіигіі, Іибипі, зерага, ве^ип^е ео.?.
Поразсаженный, рег іиіегѵаііа еаіия, іц.
Іег]есІІ8 іиіегѵаііів розііиз, верагаіив, «е-
]ипсІив.
ПОРАЗСОРИТЬСЯ. Кіхагі сит аіідио;
іпітісіііаз вивсіреге сит аіідио.
ПОРАЗСТАВИТЬ. §еог8іт роиеге; 1а-
хаге, бібисеге (о воинахъ).
ПОРАЗТАЯТЬ. Раиіиішп Іідиеясего,
іідиейегі, гевоіѵі, ЙіІаЬі, ІаЬезсеге, гетіііі,
8ОІѴІ.
ПОРАЗХОДИТЬСЯ. Авзиезсеге е§ге<іі
пли ехіге. 2) АтЬиІаІшп, йеатЬиІаІит
ехіге; атЬиІаге , беатЬиІаге (ходить
вездѣ).
ПОРАЗШАТАТЬ. Раиіиіит ІаЬеГас-
Іаге. Поразшататься, зоіѵі, іпсіреге щі-
Іаге, ІаЬаге. Свая поразшаталась, раіш
іпсіріі пиіаге. 2) І.спіе апіЬиіаге, беат-
Ьиіаге.
ПОРАЗШИРПТЬ. Еахаге, атрііогеві,
Іахіогет геіМеге. Августъ, для воспре-
пятствованія наводненій, поразширилъ и
вычистилъ рѣку Тибръ, которая до того
бьіла завалена щебнемъ и въ своемъ те-
ченіи стѣснена попадавшимъ въ нео
строеніемъ, А. аб соёгсепбаз іпипбаііо-
пе§ аіѵешп ТіЬегІ8 Іахаѵіі еі гериг^аѵй
сотріеіит оііт гибегіЬив еі жбійсіогит
ргоІарзіоиіЬив соагсіаіит.
ПОРАМИЦА. Ѵіпсиішп Ъитегаіе а<1
соёгсепбат ѵезіет. Порамница, Ьшпе-
гаіе ѵе8Іітеп!шп.
ПОРАНЕННЫЙ. Ееѵііег ѵиіпегаісз,
заисіаіиз. Поранить, Іеѵііег ѵиіпегаге,
ваисіаге.
ПОРАНУ. (81.) Мапе.
ПОРАТОВАТЬ. Агта илй Ьеііит »И-
сиі іпГегге; Ьеііо аіідиет регзедиі.
ПОР
342
341
ПОР
' ПОРВАННЫЙ. Сагріив, йесегріив, тиі-
«Й81, аѵиівив, Йівсегріив, сопсегріив. По-
рвать, сагреге, Йесегреге. Н. цвѣтовъ,
аіідиоі йогев йесегреге. 2) Півсегреге,
соисегреге.
ПОРЕВНОВАНІЕ. Ітііайо, аетпиіаію.
Поревновать. аіідиет ітііагі; ехетріит
5ІЬ> реіеге аЬ аіідио.
ПОРЕВѢТЬ. Раиіиіит типіге, гийеге
(объ ослѣ). 2) Еіиіаге, ріогаге, Іатепіап.
ПОРЕКЛО. ѵ- °Ь8 ІЧотеп’ со^иотеп.
ПОРЕЧЕНІЕ. (81.) Оиегеіа, чиегіто-
піа; сііаііо.
ПОРИСОВАТЬ. Раиіиіит, аіідиатйіи
Йеііпеаге.
ПОРИЦАНІЕ. Ѵііирегаііо, гергекеи-
яіо таіейісііо. Это дѣло достойно пори-
цанія, іі®с гев ѵііирегакііів, ѵііирегаийа
еві; каес гев ѵііирегаііопе, гергекепвіопе
Одна еві. Склонность къ порицанію, пе-
ресужденію, ѵііирегапйі, гергеііепйепбі
віийіит, ІіЬійо. Склонный къ тому, ай
гергекепйепйит ргосііѵів, отпіа ѵііире-
гаи«1і сирійив. Порицатель, ѵііирегаіог,
гергеЬеивог, оЬ]иг%аІог; кото ай ѵііире-
гапйит пііпів или ргаіег тойит ргосіі-
ѵів. Порицательный, ѵііирегаЬіІів, ѵііире-
гапйив, гергекепйепйиз. Кто могши про-
тивостать обидѣ, по не сопротивляется
ей, тотъ достоинъ столько же порица-
нія, какъ если бы ..., диі пои оЬвівііі, еі
роіеві, іп)игіае, іат іп ѵіііо еві, диат ві...
2) Порицательныя слова, таіейісіа, соп-
ѵісіит. Порицаю, ѵііирегаге, гергскеп-
Йеге; ѵііирегаге еі гергеЬепйеге; асси-
ваге ; иоіаге и поіаге ѵегЬів; іпсгераге,
іпсгерііаге и ѵегЬів іисгерііаге (при
вс хъ), Оха^ііаге (колко). Порицать КОГО
за что), ѵііирегаге аіідиет Йе аіідиа ге;
гергеЬепйеге аіідиет Йе аіідиа ге; оідиг-
ваге аіідиет іп ге, йе ге, аЬ ге; ассиваге
аіідиет Йе ге, іп ге. Порицаюсь, ѵйи-
регагі, гергеЬепйі; іп ѵііирегаііопеш ѵе-
піге, сайеге, іпсійеге, аййисі; іп герге-
Ьепвіопет іисиггеге. Не допускать по-
рицанія, т. е. быть несовмѣстну съ пори-
цаніемъ, гергеЬепвіопет поп сареге.
ПОРАВНЯТЬ. Ждиаге , сотріапагвс
2) /Едиаге, айаедиаге аіідиет аіісиі илЙ1
сит аіідио. П. кого чиномъ, аіідиет аіі-
сиі Йі^пііаіе айаедиаге. Поравняться, ай-
а>дііагі аіісиі или сит аіідио. 3) 8е вівіеге
е гееіопе. Поравнялся корабль противъ
крѣпости, паѵів е ге^іопе игЬів типійе
(агсів) ве вііііі.
ПОРОГЪ. Ьітеп. Вытти за порогъ,
рейет Іітіпе ейегге. 2) СаіаггЬасіа, йе-
Іесіив адиае. Днѣпровскіе пороги, саіаг-
гЬасі® Вогувікепів.
ПОРОДА. Сепия, яіігрв, паіаіев (у Тац.
и позд.), віігрв. Славной породы, поѣііі
§епеге паіия; каий оЬвсиго или аііо Іосо
паіив; сіагів или вріепйійів паіаІіЬив огіив.
Низкой породы, ЬитіІіЬив рагепіікив па-
іив. Древняя порода, апіідиа віігрв. Цар-
ской породы, ге»іо ветіпе огіив. 2) Пе-
пив, вресіев. Жеребецъ Датской породы,
айтіввагіив §епеге Папісив. П. кошекъ,
вресіев Гѳііит. П. каменьевъ, вресіев 1а-
рійит. — Породить, рагеге, еиііі, §епе-
гаге, ргосгеаге. Породиться, ^епегагі,
ргосгеагі, §і§пі. — Породниться, ргоріи-
диііаіе сопіипсіит евве; песеввііийіпе аіі-
диет аіііи^его: со^иаііопе аіідиет сои-
ііп^еге; аГйиііаІе или аійиііаіів ѵіпсиіів
сит аіідио сопіипсіит евве. Породный,
породистый, Ьопо §епеге или Ьопге Гѳ-
іигэе. Породныя овцы, оѵев Ьопае Геіига'.
— Порожденіе, рго^епіев. Порожденія
Ехиднова, рго^епіея ѵірегагит; Ьотіпев
виттае таІіііае, саШйііаіів еі азіий®.
ПОРОЖЕКЪ. Рагѵит Іітеп.
ПОРОЖИСТЫЙ. Миііав саіаггЪасЙй
ІіаЬепа.	.5 г.
ПОР
ПОР
344
ПОРОЖМЯ и ПОРОЖНЕМЪ. Ехре-
(Іііив.
ПОРОЖНІЙ и ПОРОЖЖІЙ. Ѵасиив,
іпапів. Домъ порожній, йотив ѵасиа (въ
которомъ никто ве живетъ, но въ кото-
ромъ можетъ стоить мебель), гіотив іпа-
аів (въ которомъ ничего нѣтъ). Домъ
стоитъ порожній, іейев ѵасапі; Іоіа до-
тнв ѵасаі. Порожняя бочка, іпане тіо
Ііит. П., пустой кошелекъ, сгшпена іпа-
пІ8, ѵасиа. П. стулъ, виЬвеІІіит іпане,
пидит. Ь) Порожнее мѣсто, Іосиз іпапів,
ѵасиив. Опредѣлить кого на порожнее
мѣсто, аіісиі типив ѵасиит ЛеГегге. По-
рожніе, ѵасиит Гасеге, ѵаспаге, ѵасиеГа-
сеге,еѵасиаге, ехіпапіге, ѵасиит ге<1<Іеге.
Порожнякъ, саггит ѵасиит, іпапе. По-
рожнянка, ециив ехресШив, віпе вагсіпів.
ПОРОЗНИТЬСЯ. АЬеггаге, Зееггаге а
уіа. Порознились разными дорогами, ііег
Гесітив йіѵегвів ѵііа. 2) 8іЬі поп сопвіаге
іп ге аііуиа паггапба. Порознь, верагаііт,
веогвіт. Спрашивать п., верагаііт, віп-
{;и1ов іпіеггоцаге.
ПОРОЗЪ, морозовъ. Ѵеггев ѵеі Іаигив
поп ехвесіив.
ПОРОКИ. Агіев.
ПОРОКЪ. Ѵіііит, ЛеГесІив. Пор. тѣ-
лесный, ѵіііит іп согроге. Въ этомъ домѣ
нѣтъ никакого порока, піЫІ ѵіііі еві іп
Іесіо. П. въ органѣ языка, ѵіііит огів.
2) Ѵіііит, рессаіит, сиіра. Быть безъ
пороковъ, віпе ѵііпв евве; сиіра ѵасаге.
Имѣть много пороковъ, ѵіііів ехсеііеге.
Имѣть всѣ пороки, отиіЪив ѵіііів вѳгѵіге.
Впасть въ порокъ, іп ѵіііит йеІаЬі. Напа-
дать смѣло и съ жаромъ на пороки, іп
ѵіііа ІіЬегіив еі асгіив іпѵеііі.
ПОРОНЯТЬ. Еѵегіеге, виЬѵегІеге. По-
ронялъ горшки съ цвѣтами, еѵегііі Іевіав
Логит. Пороняться, соІІаЬі, сопсиіеге,
соггиеге.
ПОРОСЕНОКЪ. Рогсиіив, рогсеііив,
пеГгепв (у котораго нѣтъ еще зубовъ, ко-
торый еще сосетъ). Пороситься, рогси-
Іов рагеге.
ПОРОСЛЫЙ, ОМисІив, ѵевіііив. Пор.
травою, ЬегЬідив, ЬегЬовив. II. мхомъ,
тивсовив. П. кустарникомъ, ѵіг^иііів іп-
Іегсіивив. Поростать, порости, оіміисіит
евве; атрііив сгевееге. Не рви травы,
дай ей еще порости, поіі кгашен еѵеі-
Іеге, віпе атрііив сгевееге. Лугъ поросъ
кустами, ргаіит ѵіг^иііів оЬЛисІит еві.
Весь хлѣбъ поросъ негоднымъ быліемъ,
Іоіае вертіев ЬегЬагит іпиІШит ріепге
випі или ЪегЪіз іпиІіІіЬив аЬипйапІ. — По-
ростникъ, агЪогез поѵеііге-
ПОРОСТЪ. Ыѵа раіивігів, сагех.
ПОРОСШІЙ. ОЬбисІив, ѵевіііив. П. тер-
номъ, вепіе оЬбисІив.
ПОРОСЯ. Рогсеііив. Поросятина, саго
рогееііогшп. Поросячій, рогсиіогит, рог-
ееііогит.
ПОРОТНО. Сепіигіаііт.
ПОРОТЫЙ. Кевиіив, (Ііввціив. По-
ротье, поронье, воіиііо, Шввоіиііо.
ПОРОХНО. V. рІеЬ. Кея риігійа, риіге-
Гасіа, вііи оЬЛисІа, соггиріа.
ПОРОХОВИЦА. Еа»епа риіѵегів ругіі,
согни вегѵапбо риіѵегі ругіо. Пороховый,
риіѵегеив. Похожій на порохъ, риіѵегі
ругіо вітііів. Пороховая казна, ееііа риі-
ѵегі ругіо вегѵанбо. П. телѣга, м. б., саг-
гив Іогтепіагіив. Пороховый магазинъ,
гесеріасиіит риіѵегі ругіо вегѵапдо. По-
роховые заводы, тоіа или оііісіпо риіѵегі
ругіо рагапбо. Пороховая бочка, сира
риіѵеге ругіо геріеіа. Телѣга для под-
возу пороха, ріаивігит риіѵегі ругіо виЬ-
ѵеЬешІо. Порохъ, риіѵів ругіив, піігаіиз.
Пушечный, ружейный, риіѵів і^піГег Іог-
тепіагіив, р. і. всіореіі.
ПОР
346
345
ПОР
ПОРОЧЕНІЕ. Ѵііирегаііо, ііеііессгаііо.
Порочникъ, еі., іюто ѴІІІС8О8, Паёіііовив.
Порочно, ѵіііозе, Ла^ійозе. Порочный, по-
роченъ, ѵіііознз, Лазіііозив, ітргоЬиз. Ве-
сти самую порочную жнзнь, 0айііісзі88Іпіе
ѵіѵеге. Порочу, ѵііирегаге, герсеге, гери-
діаге, ітргоЬгаге. Всѣ порочатъ его по-
ступокъ, ошпев 0)08 Гасіит ітргоЬапі.
2) Вейесогаге, йеЬопезіаге. Честный
споръ порочить пустыми словами, іпаш
зігерііи ѵегЬогиш Гочіаге Ьопезііззітапі
сопіепііопет.
ПОРОША. >'іх, Чпгв ргіпіипі аиішппо
садіі еі асі ѵезіі^іа іерогит зе^иепда
Ьопа езі.
ПОРОШЕНІЕ, пРи порошеніи муки.
Випі Гагіпа дізрегееЬаІиг.
ПОРОШИНА, порошинка. Риіѵізсиіиз,
§гапиги риіѵегіз ругіі. Порошокъ, риіѵіз
тебісаіиз. Принимать п., риіѵеге теіііса-
іо иіі. Слабительный п., саіЬагііса, огнпі.
ПОРОШУ. Риіѵеге азрег^еге, сопзрег-
веге, орріеге. ІІорошиемъ о снѣгѣ, піѵев,
Чиае ргіінит садипі, ііесіііипі. Порошусь,
аіврег^і, діярсі, ехсіііеге. Мука изъ куля
порошится, Гагіпа зассо ехсійіі, е вассо
йізрегёііиг.
ПОРРЕЙ. АІІіипі рогипі.
ПОРСКАНІЕ. Іпзіі^аііо сапит аііѵег-
5Н8 Гегат. Порскаю, сіатоге іпзііеаге
сапез айѵегзиз Гегат.
ПОРТА ОТТОМАНСКАЯ. Ітрегіит
іигсагит.
ПОРТАЛЬНЫЙ. РогіаЬіІіз. П. тюкъ,
Ьассиіпз тегсіит соііі8аІагит рогіаЬіИз.
ПОРТИТЬ. См Порчу.
сиІогОи7И^Е;/>ОО‘,вСІт’ 8УИ‘Ьв- ^Ьі-
г	2) Ѵиап1ит раппі аа ѵезіет
сопйсіепаат ориз езі. 3) раг.
5ерагаіа.	' Те»йтеп1і
ПОРТКИ. Еетогит іпіе^итепіа іпГе-
гіога.
ПОРТНАЯ, портниха. Ѵезіійса.
ПОРТНИНА. Сга88І88Іпіит ііпіѳит.
Портно, сгаззшп Ііпіеит.
ПОРТНОЙ, багіог, ѵезіійсиз. Муж-
ской п., загіог ѵігііез ѵезіез соийсіепз.
Портняго, аагіог ітрегііиз, ѵезіійса іт-
регііа. Портняженье, можно вьір. глиг.
портняжу, ѵезіез Гасеге, ѵезіійсіпат ех-
егсеге. Портнячій, загіогіз.
ПОРТОВЫЙ. Оиі ариіі или а<1 рогішп
езі, ЪаЬеіиг.
ПОРТОМОЙ, портомоя. І.іпіеа іаѵаиз.
Портомойное, піегсез рго Ііпіеіз іаѵапдіз.
Портомоиный, а<1 іоігісет регііпепз. Пор-
томойня, йотиз, пЬі ііпіеа іаѵапіиг. Пор-
томоя, іоігіх.
ПОРТОЧНЫЙ. М Гетогиш іпіе^и-
тепіа регііпепз.
ПОРТРЕТЪ. ЕГй^іев, ітацо. Похожій
н., іта^о ехасіа. Непохожій, іта^о йесі-
йеііз аЬ агсЬеіуро. П., которому поль-
стилъ живописецъ, аЬеггапз іп теііпз
еГй^іез. Написать портретъ очень похо-
жій, іта^іпет ргохітат ѵегііаіі геййеге;
іта^івет ѵегат ас "епиіпат ехргітеге.
Живописецъ не могъ написать портретъ
вѣрнѣе, поп роіпіі рісіог гесііпз Гогтат
йезсгіЬеге. Это настоящій портретъ свое-
го отца, іоіат раігіз іта^іпет геіійіі; ра-
ігеш ехзсгіЬіі зітіііішііпе. Портрѳтвыіі
живописецъ, Ьитапагпт іта^іпит рісіог.
Портретная живопись, Ьитапагиш іта-
&іпит рісіига.
ПОРТУГАЛЕЦЪ. РогІицаИеизія. Пор-
тугалія, Рогіи^аПіа. Португальскій, Рог-
Іи^аііеизія.
ПОРТУЛАКЪ. Рогіиіаса, оіегасеа рог-
іиіаса.	'*
ПОРТУПЕЯ. Сіп^иіиз и сіп§и1ит, Ьаі-
іеиз. Портупейный, сіп^иіі, Ьаііеі.
&№	ПОР
ПОРТЪ. І’огіив.
ПОРТЫ. Раппі; ѵееіітепіпт, ѵезіііиз.
ПОРТЯНИНА. Ьіиіеит сгаззіиз, ех
фіо пкіісі Гетіпаііа Гасеге зоіепі.
ПОРТЯНИЦА и ПОРТЯНКА. Б*п-
Іепт сгаввіив, дио гизіісі Іосо ІіЬіаІіит
(рейез) сгига іпѵоіѵеге зоіепі. Портяный,
е сга88Іогі Ііпіео Гасіив.
ПОРУБЕЖІЕ. V- оЬв. Ьосиз, игЬв іп
сопйпіо. Порубежный, йпііітиз, ѵісіпиз,
сопГіпів, сопіегтіпив. Быть порубеж-
нымъ, аіісиі іиисіит евве.
ПОРУБЕНЬ. Маг"о атЬіепв Іепипси-
Іит.
ПОРУБИТЬ. Раиіиіит сведете, весаге.
2} Тоіит весаге, Іоіит сяейеге. 3) Рагіет
согрогів весапйо оііепйеге. Пор. ногу,
сгив весапйо оЯепйеге. Порубка, іпсівіо.
Порубленный, саевив, весіив.
ПОРУБЪ. V. оЬв. Сагсег.
ПОРУГАНІЕ. ІлібіГісаІіо, ІийіЬгіит,
саѵіііаііо. Поруганный, іггівив, йегізиз,
ІийіЬгіо ІіаЬіІиз. Поругатель, диі ІийіЬгіо
ЬаЪеІ, саѵіііаіог. Поругать, саѵіііагі, Іи-
йеге, іііпйеге, йеіийеге, ІийіЬгіо ЬаЬеге,
ІийШсагі, іггійеге.
ПОРУГАТЬСЯ. Раиіиіит ѵеі йіи гіхагі.
ПОРУКА, вропвог, ѵав (въ уголовныхъ
Дѣлахъ), ргаез (въ денежныхъ дѣлахъ),
оЬвев (въ обезпеченіе сдѣланныхъ усло-
вій). Быть за кого порукою, еропзогет
или ргжйет евве рго аіідио. Быть пору-
кою вразсужденіи чего, имѣющаго слу-
читься, іпіегсейеге. Сдѣлаться порукою
за кого, вропйеге, Гійет іпіегропеге рго
аіідио; ѵайет йегі рго аіідио; аіісиуиз
геі ргайет йегі; аіісирів оЬвійет йегі.
Представить порукъ, поруку, ѵайев баге;
ргаейет йаге; оЬвідев йаге. Требовать
порукъ отъ кого, ѵайагі аіідиет. Выпу-
стить кого изъ тюрьмы на поруки, аіі-
Чиет саиііопе, ѵіпсиіів іеѵаге.
ПОР	348
ПОРУМЯНИТЬ. Г'исаге. Порумянить-
ся, Гисо Шіпеге Гасіет.
ПОРУТЧИКЪ. виЬсеиІигіо. Порутчи-
ковъ, порутчичій и порутчическій, зиЬ.
сепіигіопів. Порутчица, ихог зиЬсепІи-
гіопів.
ПОРУЧАЮ. Сгейеге, сопсгейеге, сот-
тіііеге, таийаге, йетапйаге. Поручить
кому команду, ітрегіит аііспі Йаге. Пор.
смотрѣть надъ городомъ, игЬет аііспі
Іиепйат йаге. П. кому должность, ти-
иив, ргоѵіпсіат аіісиі тапйаге, соттіі-
іеге, йеГегге аіісиі типив; аіідиет ти-
иегі рга'ропеге, ргаейсеге. Поручить глав-
ное правленіе, зитт® гегит ргжйсеге.
П. городское правленіе кому съ товари-
щи, игЬапагит гегит айтіпізігаііоиет
аіісиі восіівдие Ігайеге. Поручить воспи-
таніе своихъ дѣтей, ІіЬегоз ейисаийов аіі-
сиі сопипіііеге. П. кому на время чыо
должность, ѵісагіав аіісиі рагіев аііегі
тапйаге. Поручаю себя кому, апітит
випт аіісиі сгейеге. Поручить кому дру-
гому, ай аіідиет ІгапвГегге. Поручаюсь,
сгейі, сопсгейі, соттіііі, тапйагі; іпріпр,
2) Подр. за кого въ чемъ, ргаевіаге гет,
йе ге, вроийеге рго аіідио, йе аіідио и
аіідиій рго аіідио. Порученіе, тапйаіш,
тапйаііо. Порученный, сгейііив, сопсге-
йііив, соттіввив, іп]ипс1ив. Поручитель,
т. ч. порука. Поручительница, дцж ййеш
іпіегропіі рго аіідио. Поручительство,
вропвіо, ййеуиввіо; ѵайітопішп (касатѳ.»
но явки въ судъ), саиііо (въ денежныхъ
дѣлахъ), заіівйаііо (въ обезпеченіе спор-
наго дѣла). Поручный, зроизоге виЬ"
зсгіріив.
ПОРУЧЕНЪ и ПОРУЧНЯ. Бпсиз, Ьа-
тиз сориіапйо зегѵіепз; апза.
ПОРУЧЪ, во мн. поручи. Міпогіз
тапісш, диіЬие сагпит іиеігиипі васеГ"
ПОР
350
ПОР
349
аоіев іп засгів сеІеЬгапйіз. 2) Айтіпіси-
Іит зирегпе атЬіепз іогісат зсаіагпт.
ПОРУШИТЬ. V. рІеЬ. 8есаге, йіззе-
саге, регзесаге, сопсійеге. 2) 81., Іжйеге,
ѵіоіаге.
ПОРФИРА. Рпгрига, ѵезііз рпгригеа,
атісіиз ригригеиз; раіііит рпгригѳит. ~
ПОРФИРОНОСЕЦЪ, порфироносный,
порфироносипа, ригригаіив, йіайѳтаіит
сариі, рпгригаіа.
ПОРФИРОРОДНЫЙ. Кееіо запейте
огіиз.
ПОРФИРЪ. РогрЬугііез. ПорФврвый,
рогрЬугііж.
ПОРХАНІЕ. Ѵоіаіиб. Про порханіи, іп
сігсшпѵоіііапйо. Порхаю, ѵоіііаге, сігсшп-
ѵоіііаге, а^ііагі. Ласточки порхали надо
ивою и пѣли печальныя свои пѣсни, Ьі-
піпйіпез зирга сариі теши адііаЬапіиг еі
ігізіез сапіиз ейеЬапі.
ПОРЧА. Соггирііо, риіог, риігейо.
Порченый, соггиріиз, йергаѵаіиз. Порчу,
соггшпреге, йергаѵаге; сопіатіпаге; по-
сеге, оЬеззе, похіит евве. Этотъ портной
ие умѣетъ шить платья, только портитъ,
Ьіс загіог ѵезііит сопйсіепйагит ітрегі-
іиз езі, поп сопбсіі, вей йергаѵаі ѵезіез.
Дожди портятъ дорогу, тиіііз ітЬгіЬиз
ііег йі соггирііпз, тиііі ітЬгез ѵіат йе-
іеггітат геййииі. Желѣзо портится отъ
долговременности, сопзшпіі Геггшп ѵе-
іизіаз. Чтеніе худыхъ книгъ портитъ
правы молодыхъ людей, Іесііо таіогшп
зсгіріогит тогез диѵепіиііз соггитріі.
Портить нравы поблажкою, аіідиет пі-
ппа шйиігепііа йергаѵаге. П. дѣтей из-
лишнею нѣгою, іпГапііат йеіісііз зоіѵеге.
П. многія хорошія качества однимъ по-
рокомъ, тиііа Ьопа ипо ѵіііо йеіогтаге.
Безпрестанное чтеніе портитъ глаза ав-
«Шиа ІіЬгоЬит Іесііо посеіосиііз, соггпт-
РЙ осиіоз. Вода, которая долго стоитъ,
не портится, адиа йига. Порчусь, сог-
гитрі, йергаѵагі, ѵіііагі, риігезсёГе, ри-
ІгеГіегі. Мясо портится въ теплѣ, сяго
саіоге соггшпрііиг, риігебі. Нравы мо-
лодыхъ людей отъ худыхъ примѣровъ
удобно портятся, тогез ріѵепіиііз ргаѵіз
ехетрііз Гасііе йергаѵаиіиг. Дерево, ко-
торое не такъ портится, Іі^пит іпсогги^-
ііиз. Мы портимся отъ иѣги, поз йеіісііз
ай педиііат аЬйисітиг.
ПОРШЕНЬ. ЕтЬоІиз апіЫіае. 2} Сепиз
саісеатеиіі или саісеогит, диі ех ипо
еойетдие согіо зесапіиг еі а Іаіеге соп-
зігіп^ипіиг.
ПОРЫВАЮ. Ѵаіійе ргореііеге. Вѣтръ,
порываетъ, ітреіиз ѵепіі, ргориізиз ѵепй
зипі ѵаіійі, ѵеЬетепіез. — Порываться,
къ пропастемъ, еі., зетрег іп ео евве иі
йеігийагіз іп ЬагаіЬгшп. Порываться въ
рабство, гиеге іп зегѵііиіет. Ь) Аіідиій
зизсіреге, соиагі, ѵеІІе еі оріаіит поп айі-
різсі. Порывисто, ѵаіійе, ѵеЬетепіег. По-
рывистый, порывистъ, ѵаіійиз, ѵеЬетепз,
ѵіоіепіиз, гарійиз. П. вѣтръ, ѵепіиз гарі-
йиз. П. слогъ, {?епив огаііопіз іпждиаЬіІе.
ПОРЫЖѢЛЫЙ. ВиГиз Гасіив. Поры-
жѣть, см. рыжѣю.
ПОРЫСКИ. Ьоп^іогев регіісж іп 1е-
пипсиіів йеГіхж, диж ѵісет Іогісагит ргав-
зіапі.
ПОРЫТЬ. Раиіиіит гиеге, Гойеге, гі-
тагі. Порыться, въ сундукѣ, гізсит рег-
зсгиіагі. П. въ грязи, стпит реггеріаге.
П. въ книгахъ, ІіЬгоз еѵоіѵеге, регѵоіѵеге.'
ПОРѢВАНЭ. Еегге, ргореііеге, ѵепіив
Гегі, реіііі, ргореіііі.
ПОРѢДѢЛЫЙ. Тепиіог, іідиійіог, га-
гіог Гасіив. Порѣдѣть, см. рѣдѣю.
ПОРѢЗАННЫЙ. Сжвиз, зесіиз, Іаезиз.
ПОРѢЗВИТЬСЯ. Раиіиіит іосагі.
ПОРѢЗЪ, весіига, ѵиіппз. Порѣзываю,
351	ПОР
весаге, йевесаге, гевесаге. 2) Порѣзать
руку, сиііго тапшп ѵиіпегаге.
ПОРѢЧІЕ. Согі8иеІи<1о еа<1ет ваере ге-
реіепйі.
ПОРѢЧЬЕ. Ьосиз ѵісіпив Яиѵіо.
ПОРѢШНА. См. Выдра.
ПОРЮ- Вевиеге, <1І58иоге, геіехеге.
2) Еховваге (рівсет). 3) Еіа^гів саейеге.
4) Пороть ноздри, пагев таіейсі (ігкіеге,
«ІіГБпйеге. Порюсь, гевиі, <1І8виі, геіехі;
еховвагі.
ПОРЯБѢЛЫЙ. Раисов ѵагіоіагит всго-
ЬІсиІов ЬаЬепв. Порябѣть, см. рябѣю.
ПОРЯДИТЬСЯ. См. Рядиться.
ПОРЯДКОМЪ. Огйіпе. Итти п., іге
вегѵаіо огйіпе, ипшп рові аііегит. 2) 1)1
Йесеі, иі раг еві, иі ]ивіит еві; сопѵе-
піепіег, |ивІе, Іе^іііте. Порядокъ, ог<1о,
вегіев, огЬів. П. словъ въ рѣчи, ѵегЬогпт
вігисіига. Приводить въ порядокъ, йівро-
пеге, огйіпаге, іп огйіпет гейі^еге. При-
вести въ порядокъ библіотеку, ІіЬгов <1і-
зропеге; ЫЫіоіЬесат йі^егеге. Итти въ
порядкѣ , <1І8ро8ІІО8 еі іпвігисіов ргосе-
йеге. Итти безъ порядка, віпе огсііпе ііег
Гасеге. Сраженіе, происходящее безъ
всякаго порядка, Іипіиііиагіит ргюііит.
Ь) = Обыкновеніе, правило, огйо, соп-
виеіийо. Наблюдать свой порядокъ, ѵііж
іпвіііиіит или гаііопет вегѵаге. Жить
безъ порядка, іп <1іет ѵіѵеге. Порядокъ
въ пищѣ и питьѣ, сегіив ѵіѵепйі тойив
ас Іех. с) = Законъ, уложеніе, предпи-
саніе, іех, погта, йівсірііпа ргювсгіріит,
ргаевсгірііо, ргаесерііо. Порядокъ воинскій
а гражданскій, публичный, частный или
домашній, коимъ управлялся домъ и се-
мейство сколько нибудь знатнаго гражда-
нина, йівсірііпа тііііагів еі сіѵііів, риЫіса,
ргіѵаіа, йотевііса, диа йотив сіѵів сидив-
дие Ьопевііогів еі Гатіііа ге^ііиг. Хоро-
шій гражданскій порядокъ, сіѵііав Ьепе
ПОС	352
сопвіііиіа. Содержать кого въ порядкѣ
аіідиет соёгсеге; веѵега йівсірііпа соёг-
сеге (въ строгомъ порядкѣ), аіідиет іп
оГОсіо сопііпеге (содержать кого въ за-
висимости, въ повиновеніи). Побуждать
кого къ наблюденію порядка, аіідиещ
іп огйіпет сосете. Воинскій порядокъ,
геі тііііагів гаііо, йівсірііпа тііііагів. При-
казный порядокъ, сопвиеіийо дийісіогині.
— Порядочно, сотровііе, йівровііе, ог-
йіпе, огйіиаііт. Устроить что п., аіідиій
гесіе Йівропеге. 3) ПЛі^епІег, тойевіе,
воЬгіе. Жить п., тойевіе, воЬгіе ѵіѵеге;
тойит вегѵаге іп ѵііа а^епйа. Порядоч-
ный, порядоченъ, сотровііив, йівровііив,
йі^евіив. Порядочное движеніе, сегіив
ас сопвіапв тоіив. Порядочный, исправ-
ный пульсъ, ѵеп® паіигаіііег огйіпаіге,
диа1 аедио риівапіиг іиіегѵаііо ѵеі аедиів
тоѵепіиг іпіегѵаііів. Ь) = Любящій поря-
докъ, йШ^енв, регйііі^епв, Гги^аіів, Ггиді
(л. пор. въ хозяйствѣ). Вести порядоч-
ную жизнь, тойит вегѵаге іп ѵііа а^епйа..
с) Порядочный человѣкъ, Ьото Ьопив,
ргоЬив, ѵіг іп отпі ѵііа тойегаіив. Поря-
дочная жизнь, ѵііа варіепіег іпвіііиіа.
ПОРЯДЪ. V. оЬв. Расііо, сопѵепіив,
сопйіііо.
ПОСАДИТЬ. См. Посаждаю. Посадка,-
ваііо, ваіив; ріапіаііо. 2) 1п]ес1іо рег ви-
Іигат, сопігасііо, сопігасіив. 3) Сапоги
въ посадку, осге® аріе рейі сопѵепіепіев,-
ди® Гасііе йеІгаЬипІиг.
ПОСАДНИКЪ. Пас ѵосе оііт «Іеві&па-
Ьаіиг ѵіг сопвиіагів игЬіит Хоѵо^гойіі еі
Ріевѣоѵіі. Посадница, ихог е)ивто<1і ѵігі
сопвиіагів. Посадничаю, сопвиіаіит ^в~
геге. Посадннчей, ѵігі сопвиіагів. Посад-
ничество, сопвиіаіив.
ПОСАДСКІЙ. 8иі>игЬапив. П., іпсоіа
виЬигЬапив. 2) Мегсаіог іив ЬаЬепв ті-
пиіат тегсаіигат ехегсепйі. Посадъ,-
пос	^5*
353	ПОС
ипсадье, виЬигЫит, Йотісіііа ехіга игЬет
Те1 агсет. 3) Ѵісив, иЫ 8ОІІ тегсаіогез
ЬаЬіІапІ.
ПОСАЖДАЮ. Ропеге, 1о®аге’ “’
саге. Посадить кого возлѣ себя, 8іЬі рго-
хітит аіічиет соііосаге; зіЬі ргохітит
аззійѳге Гасеге. Посадить войско на суда,
.... /.лтчІЯЯ ІП ПЭѴѲ8 ИЛИ ІП
ехегсіішп, тііііев, соріаз ш
.	л кл Посадить головы
сіаз^ет ітропеге. Ь) иос
на пики, ргаейдеге сарііа т Ьа8іа8. -) 8е
гегѳ, ріапіаге, ропеге. Посадить бобы,
ГаЬаз ріапіаге. Ь) Ѵох аагг. еі виіогит:
айвігісііиз зиеге. Посадилъ шовъ въ ру-
кавахъ, тапісав айзігісііиз 8иіІ. Посадить
пуговицы, огЬісиІов аййеге, айзиеге. По-
саждаюсь, вегі, ропі, ріапіагі. Посаженіе,
посажденіе, заіив, баііо, ріапіаііо. — По-
саженикъ, циі ай Ьопогет еѵесіиз еві.
ПОСАЖЕННО, платить за дрова по-
саженно. Рго ипачиачие ог^уіа віп^иіа-
Ііт ресипіат воіѵеге. Посаженное, ѵес-
Іі^аі, рго питего огдуіагит Гипйо ітро-
вііит. Посаженный, чиой рго питего
ог^уіагит ѵепйііиг ѵеі 8ОІѵіІиг.
ПОСАЖЕННЫЙ, посажденный. Ьоса-
1и8, ровііиз; 8аІи8, ріапіаіиз. Голова, по-
саженная на пику, сариі ргаеііхит Ьазіге.
ПОСАЛИВАЮ. Раиіиіит зеЬо Ііпеге,
ііііпеге. Посаливаюсь, раиіиіит еоЬо Ііпі.
ПОСАСЫВАЮ. Раиіиіит ви^еге ѵеі
ви^еге воіеге.
ПОСВАТАТЬ. Кирііагит сопсіііаіо-
гет евве. Посвататься, риеііат реіеге.
ПОСВЕРЛИТЬ. Раиіиіит ІегеЬгаге,
Гогаге, регГогаге.
ПОСВИСТАТЬ. 8іЫ1аге. Посвистъ, зі-
Ьііив, ВіЬіІит. Посвистываніе, віЫІив. По-
свистываю, раиіиіит, іпіегйит віЬіІаге,
таіійе віЬіІаге.
ПОСВОЙСКИ. V. рІеЬ. 8іЬі или апіто
«ио тогет ёегепв, еегепйо.
ПОСВѢЖѢЛЫЙ. Кесгеаіив, геГесІиз.
Посвѣжѣть, см. свѣжѣю.
ПОСВЯЩАЮ. Вііи воіетпі іп оГйіпет
сіегісогит гесіреге. Архіерей посвятилъ
его во священника, агсЬіерізсорив воіетпі
гііи еит сопзесгаѵіі. 2) 8асгаге, сопзе-
сгаге йісаге, йейісаге. Посвятить жерт-
венникъ Юпитеру, Іоѵі агат йісаге. П.
Богу храмъ, Вео іетрішп «Іісаге. П. кому
книгу, аіісиі ІіЬгит йейісаге. П. себя
чему, ай аіічиій ее арріісаге, ее сопГеггв
іп аіічиат гет. Рѣжѣ, ай аіічиат гет
іпситЬеге; аіісиі геі зе Ігайеге, ве йе-
йеге; аііспі геі орегат йаге, іп аіічиа ге
орегат ропеге, Іосаге. П. себя наукамъ,
Ііііегів орегат йаге ; ай Ііііегагит зіи-
йішп зе сопГегге; Ііііегагит віийіо ве йе-
йеге. П. себя совершенно чему нибудь,
Іоіо апіто аіісиі геі зе йейеге; Іоішп яе
сопГегге ай аіічиат гет. П. себя иа слу-
женіе государству, раігі® зе йейеге, зе
йеѵоѵеге; геі риЫісае 8в Ігайеге. П. себя
совершенно служенію боговъ, Іоішп ве
ѵегіеге іп сиііит йеогит. П. на что свое
время, Іетрия сопвитеге іп аіічиа ге. П.
чему свои таланты, іпуепіит соиГегге ай
аіічиій. П. себя естественнымъ наукамъ,
аййісеге зе орегіЬиз паіига1. Посвящаюсь,
васгагі, сопзесгагі; йісагі, йейісагі; зе ар-
ріісаге, зе сопГегге. Посвященіе, сопзе-
сгаііо; йісаііо, йейісаііо. Посвященный,
воіеппі гііи іп питегит сіегісогипй ге-
серіив, сопяесгаіив. 3) Пейісаіиз.
ПОСДОРИТЬ. Кіхагі, іпітісіііаз зизсі-
реге сит аіічио.
ПОСЕДМИЧНО. 8іпвиІів ЬеЬйотайі-
Ьив; рег зіп^иіав ЬеЬйотайаз.	।
ПОСЕЛЕНЕЦЪ. Соіопив, іпсоіа. По-
селеніе, соіопіа. Послать, ссылать кого
на поселеніе, аіічиет аіічио ЬаЫіапйі
саиза аЫееаге, атапйаге. Поселенный, Гге-
Чиепіаіиз. Посольникъ, т. ч. поселенецъ.
3^6	пос
ПОСЕЛЬСКИ. Кивіісе, тоге гивіісо-
гшп.
ПОСЕЛЬСКОЙ. V. оЬв. РгаеГесІив іигі
йісипйо іп рагосЬіа.
ПОСЕЛЯНИНЪ. Соіопив. 2) Ното ги-
віісив, гивіісапив, также безъ прибавл. сл.
Ьото; а^гісоіа, гигісоіа, ра^аиие (у Гирт.).
Поселянскій, гивіісив, гивіісапив, а^гевіів.
Поселянская жизнь, ѵііа гивіісаиа. — По-
селяю , соіопов тіііеге, соіопов йейисеге '
Ггечпепіапйае Іосі воіііийіпів саиба. 3) Р.
т. іпвііііаге, ітЬиеге, іпврігаге, іп]ісеге,
іпсиіеге. Поселить въ комъ удивленіе,
айтігаііопе аіічиет ІтЬиеге; айтігаііо-
пет виі аіісиі іирсеге. Пос. иа островѣ
безчинниковъ, ргоЬговов іп іпвиіат веро-
пеге. II. надежду, «ре ітріеге аіічиет.
П. духъ бодрости, апітит Гасеге, аййеге.
II. въ комъ богобоязненность, ітЬиеге
ресіога ріеіаіе. Н. въ комъ честность и
правду, твердить кому о ч. и пр., Ьопе-
віів вегтопіЬив аіісціив аигев ітріеге. Въ
инхъ поселены правила родителей,еогшп
апіті ітЬиіі випі рггесеріів рагепіит. По-
селяюсь , аІісиЫ сопвійеге; йотісіііит іп
аіічио Іосо соііосаге, сопвіііиеге; вейет
аІісиЫ еіісеге.
ПОСЕМЕЙНО, платить п. ІІпіспічие
Гатіііа- віп^иіаііт воіѵеге. Посемейный,
Гаріііпв сопвіапв, ипат Гатіііат еГйсіепв,
иоісиіцие Гатіііа- віп^иіаііт воіиіив.
ПОСЕРДИТЬСЯ. ВиЬігавсі.
ПОСЕРЕБРЕНІЕ. ОЬйисііо геі аг&епіо.
Посеребренный, агр'епіаіив, іпаг^епіаіив.
Посеребряю, агреиіо оЬйисеге.
ПОСИДѢЛКИ. Сопѵепіив Іетроге ѵев-
регііпо аіічиоі гивіісагшп іп севіа йото,
чиі йі ипа орегапйі саива.
ПОСИДѢТЬ. Раиіиіит яейеге; р. аригі
аіічиет тогагі, соттогагі. Посижива-
ніе., веввіо. Посиживать, вейеге. Больной
уже посиживаетъ,
пое	Эбе
, вейеге; поп атрііив Іесіо іасеі; поп ащ.
рііив Іесіо йеііпеіиг.
ПОСИЛЬНЫЙ, ѴігіЬив сопѵепіепв, раг,
аечиив.
ПОСИНИТЬ. Раиіиіит сжгиіеит или
суапешп геййеге.
ПОСИНѢЛЫЙ. Еіѵійив Гасіив.
ПОСКАБЛИВАШЕ. Пегипсіиаііо. По-
скабливаю, гипсіпаге, йегшісіпаге. По-
скобка, йегиисіпаііо; тойив, Ьопііав геі
йегипсіпаіае.
ПОСКАЗАТЬ. Соріове, ѵегЬове йісеге.
ПОСКАКАТЬ. Сиггеге, ечио сііаіо
или айтівво ѵеЬі. Поскакиваніе, сигвпв;
сііаіив.
ПОСКИРДНО, онъ покупаетъ сѣно п.
Етіі Гсепит (рег теіав) рго чиаѵів теіа
віпр'иіаііт воіѵепйо.
ПОСКИТАТЬСЯ. Раиіиіит оЬеггаге.
ПОСКОЛЬЗАЮСЬ. Ѵевіідіо ГаШ; Гаі-
Іепіе ѵевіі^іо сайеге, іарваге.
ПОСКОНЬ. СаппаЬів (тав.), ехрегв ве-
тіпит; Ша саппаЬіпа, чи>е воіііів ПІів сгав-
віога випі. Посконный, саппаЬіиив. По-
сконина, Ііпіѳит е саппаЬі таге Гасіит.
ПОСКОРѢЕ. Сіііив, сеіегіив, осіив.
ПОСКРЕБАНІЕ, при поскребаніи. 1л
гайепйо. Поскребокъ, подскребокъ, иод-
скребьітъ, подскребьшіекъ, геіічиит,
Чиой гевіаі, гевійиит.
ПОСКРЕЖЕТАТЬ. ОепііЬив Ггепйеге,
іпГгепйеге, вігійеге.
ПОСКРЕСТЬ. Раиіиіит всаЬеге, га<
йеге.
ПОСКРИПЫВАЮ. Раиіпіит сгераге,
сгерііаге, вігереге. Телѣга поскрипы-
ваетъ, гоі® р. вігерипі, гоіж р. ^етипѢ
Дверь поскрипываетъ Гогев р. сгерапі;
овііош р. соисгераі.	•
ПОСЛАБИТЕЛЬ. Оиі аіісиі іпйиІ8®1>
соппіѵеі; Ьото Гасііів, Іепіив. Послабить,
а'ёгоіадв }ат іпсіріі | ѵіт ЬаЬеге, ѵіт ехегсеге іп аИдпій.
Ле-
357
ПОС
карСТво три раза послабило, тсйісатеп-
іит іег ѵіт виат іп аіѵит ежегсиіі; витіо
піейісатепіо Іег аіѵит Неуесі, ежіпашѵі.
Послабленіе, гетіввіо. Послабляю, ге-
тіііеге. 2) Аіісиі іпйиіееге, соппіѵеге.
ПОСЛАНЕЦЪ. Ье^аіиа тейіоспв аи ж.
Посланіе, тіввіо, тіввив; апмпйаііо, е ,
еаііо, айіе^аііо. И. писемъ, тіввіо Ііііе-
гагит. 2) ЕрівЮІа. Посланіе Апостола
Павла къ Римлянамъ, ерівіоіа Аррвіоіі
Раиіі а<1 Котапов. Посланникъ, Іе^аіив,
яіпівіег. Посланница, ихог Іе^аіі. По-
сланной, шшііив, ІаЬеІІагіив. Посланный,
тіввив, атапйаіив, айіеуаіив (съ поруче-
ніями). Посланныя письма, ІіНегае тіввае,
йаіае.
ПОСЛАСТИТЬ. Аіщиігі теііе ѵеі вас-
сііаго сопйіге.
ПОСЛАТЬ. Си. Посылаю.
ПОСЛЕНЬ. Яоіаиит йиісатага.
ПОСЛОВИЦА. РгоѵегЬішп , ѵегЬит;
Чиой ѵиі^о Йісі воіеі; айа^іо, айарит.
Войти въ пословицу, іп ргоѵегЬіит се-
йеге, ѵепіге; іп ргоѵегЬіі сопвиеіийіпет
ѵепіге. Быть, служить пословицею, рго-
ѵегЬіі Іосит оЫіпеге. Это у Грековъ по-
словица, Ьос еві Огаесів іп ргоѵегЬіо. Какъ
говорится въ пословицѣ, иі еві іп рго-
ѵегЬіо. По старой пословицѣ, ѵеіегі рго-
ѵегЬіо.
ПОСЛОВЪ, посланниковъ. Ее^аіі.
ПОСЛУЖЕНІЕ. Мииив, оГйсіит, тііі-
Ііа. Послужить, рапіиішп тегеге, р. віі-
реойіа Гасеге или йіи тегеге, Іопда віі-
репйіа Гасеге. Послужилъ на свою долю,
ваіів 1опеа 6ііреі1(ііа Гесіі; аіц
пі; Іетрив еві чиіеіет сареге или ЧиіеІІ
«е йаге. 2) Евве, ивиі или ек „ви евве;
ргойевве; сопйисеге, іиѵаге. Счастіе ему
послужило Гогіппа еит ай;иѵіІ. Послу-
жить къ облегченію, Іеѵаііопет Гасеге;
Іеѵатепіот йаге. Это послужитъ къздо-
пос
ровью, Ьос пюйо сопвиіеіиг ѵаіеіийіиі;
Ьос сопйисеі вапііаіі. — Послужиый, іп-
йісапв, <І“ОІ апиов циів типив виит ай-
тіпівігаѵегіі, Ч“ОІ аипов чиів тегиегіі,.
тііііаѵегіі.
ПОСЛУХЪ. (Я-) Тевіів.
ПОСЛУШАНІЕ. ОЬейіепІіа, оЫетре-
гаііо. П. дѣтей къ родителямъ, оЫетре-
гаііо ІіЬегогит рагеиІіЬив. Быть у кого
въ послушаніи, репйеге еж аіічио или еж
аіісціив агЬіІгіо; іп аіісціив роіевіаіе евве;
аіісиі виЬіесІит евве. 2) Аппив Іігосіпіі;
Іігосіпіит пюпавіісит. Послушатель, ві.,
Чиі а1іси)ив ргесев аигіЬив ргоиів ассіріі.
Послушательный, т. ч. послушливый. По-
слушать, раиіиіит аийіге, ехаийіге, ве-
цпі аіічиет или аіісціив сопвіііит. Онъ
иеня послушалъ и оставилъ свое наиѣ-
реніе, теит сопвіііит весиіив гет, циат
рагаѵегаі, Йеровиіі. Послушаться , аіі-
чиет аийіге, аіічиет или аіісціив сопві-
Ііит вециі, аивсиііаге; оѣвециі, оЫетре-
гаге. Если бъ вы пеня послушались, то
бы не случилось этого съ вами, ві тіЬі
оЬіетрегаввев, Ьос ІіЬі поп еѵеиіввеі. По-
слушаю, оЬіетрегаге, оЬвечиі, йісіо аи-
йіеиіет евве, вечиі. Послушайте моего
совѣта, вечиеге теит сопвіііит. — По-
слушество, Іевіітопіит. Послушествую,
Іевіагі, ІевііСсагі, Іевіцт евве; Іевіітопіит
йісеге. Послушливо, послушно, оЬейіеп-
Іег, оЬвегѵапІег. Послушливость, по-
слушность, оЬвечиіит, оЬейіепІіа. По-
слушливый, послушный , послушенъ, Гд-
сйів, оЬвечиіовив, оЬвечиепв. Быть по-
слушну, оЬвечпіит аіісиі ргювіаге. Цо-
слушлнвыя дѣти, ІіЬегі оѣвѳідиеиіез, рігррі
іп оЬвечиіпт. Послушникъ, лослущцизд,
Ьото оЬейіепв, оЬвечпепв; Геццца то^-
Вега. 3) Оиі, чиа; іп топавіегіо орега Д-
сіі ѵеі шопасЬів тіпівіегіа ргювІаІ .ай Х6
йетіііепйит. Послышать, аийі,грр.ассі-
359	ПОС
реге, аигіЬиз регсіреге, аийіііоие ассіреге.
Какъ ни послышу, всѣ говорятъ объ немъ
Дурно, иЬідие аийіііопе ассіріо, зесиз Йе
ёо йісеге; ошиез йе ео піаіе Іодиі. 4) Яеп-
Ііге, регсіреге, ргаеза^іге. Послышаться,
тіЬі ѵійеіиг. Мнѣ послышалось, будто
бы вы сказали, тіЬі ѵізиш еві, Іе йіхіззе.
ПОСЛѢ. Рга?р., ди® геріі депіііѵиш;
розі. П. ужина, розі соепапі, а соепа. П.
сѣятвы или сѣва, зетепіі регасіа. Послѣ
этого, розі іііа. Не хорошо (нездорово)
спать послѣ обѣда, поп еві Ьопиз Ьошіпі
яошпив йе ргапйіо. Спустя четыре дня
п. отъѣзда, розі йіепі диагіит аЬ е)из йі-
ясеззи. На другой день п. вашего отъ-
ѣзда, розігійіе диат ргоГесІиз е8. Пер-
вый годъ п. его консульства, ргішиз ап-
пиз аЬ е)из сопзиіаіи. Послѣ всего, розі
отпіа. Нѣсколько спустя п. того, рапіо
розі. П. многихъ лѣтъ, тиіііз розі аииіз.
П. нѣсколькихъ дней, раисіз йіеЬпз розі.
2) Розідиапі, розіеадиат. Послѣ того
какъ прочли эти письма, зиЬ Ьаз Ііііегав;
Іесііз Ьів Ііііегіз. Послѣ того какъ онъ
писалъ, розідиаіп зсгірзегаі или зсгірзіз-
8еІ- Спустя нѣсколько днеіі послѣ того
какъ онъ отбылъ, раисіз розі йіеЬиз или
раисоз розі йіев диат йізсеззегаі. Я по-
лучилъ ваше письмо послѣ того какъ
отужиналъ, соепаіа тіЬі Ііііегав геййіі®
зипі. — Послѣди, послѣжде, Іаийет, йе-
пшп, Іиш. Послѣдіе и послѣдъ, сопіііа-
Іиз, сотііев; зііраіогез согрогіз. Послѣд-
ки, диой гезіаі, геіідиит, гезійипт. По-
слѣдній, иііітиз (ио времени, мѣсту п
порядку), розігетиз (относительно цѣ-
лаго предшествующаго ряда противоп.
ргішиз и ргіпсерз), ехігешиш (крайній,
въ противоп. іпіішиз), ргохішиз (непо-
средственный, предшествующій по мѣ-
сту и времени), поѵіззішиз (новѣйшій),
зиргешиз, зипатиз (высшій), іп&пиз (ннз-
пос	Збо
шій). Послѣднее время, Іетриз пііітцщ
ехігешиш, поѵіззітит. Послѣдняя
пруга Клавдія была Агриппина, иііцд,
Сіаийіі ихог егаі А^гірріпа. Послѣди^
день жизни , зиргешиз ѵііа; Йіев. Въ ц0.
слѣдній разъ, иііітит, ай иііітпт; р0
зігетит. Послѣдняя война, иііітит Ьеѣ
Іиш (вооб. которую вели въ послѣдній
разъ, которымъ она и кончилась), поѵі8.
зішиш Ьеііиш (въ отношеніи къ войнѣ
которую вели недавно или къ войнѣ ц0.
слѣ ея бывшей). Послѣдняя страница
иііігоа, ехігеша радіиа. Послѣдняя на-
дежда, иіііша зрез. Принять послѣднія
мѣры, послѣднее средство, ай ехігепіа
йезсеийеге. Я былъ послѣдній, который
ушелъ, розігетиз, иііітиз Йізсеззі; но-
ѵіззіпшз те гесері. Послѣдній вопросъ,
поп ріпз иііга; зитшипі, дио пициз сор-
Іагі педиіі. Отважиться на послѣднее,
иіііша аийеге, ехрегігі. Они были всѣ
до послѣдняго человѣка изрублены, аб
ипшн опшез саезі зипі. Послѣдняя воля
= духовная, зиргета тоіппіаз; Іезіатеп-
Іит (какъ записанная). Выть при по-
слѣднемъ издыханіи, апішат а^еге, ех-
Ігетит зрігііит ІгаЬеге. Оказать, сдѣ-
лать кому послѣднюю честь, аіісиі ]иеІа
или зиргета зоіѵеге. Мука послѣдней
руки, Гагіпа тіііззіт® иоіж. — ІІослѣдо-
ваніе, зесиііо. 3) Ітііаііо. Посл. зако-
ванъ, оЬіетрегаІіо Іе^іЬиз. Посл. истин- ,
ному ученію, ехзесиііо ргаесеріогит ѵе-
г® Йосігін®. 4) Гогтиіа засгогит; ІіЬег
гііиаііз. Послѣдованіе крещенія, Соггопіа
засгогит ай Ьаріігтит зресіапз. Послѣ-
дователь, ітііаіог, аззесіа, зесіаіог, аззес-
Іаіог. П. стоическаго толку, аззесіа йіз-
сірііп® зіоісогипі. Послѣдовательнииа,
ітііаігіх. Послѣдовательно, огйіпе, Ррг
огйіиет; аііег розі аііегпт. Послѣдова-
тельный, диой аіідиій зедиііиг, зиЬзедиі-
ПОС
362
ПОС
361	иис
Шг. Послѣдокъ, ехігетшп. Въ послѣдокъ
дней сигъ, ехігетіз Ьізсе йіеЬиз: ехігепю
Ьос іетроге. Послѣдствіе, диой зедиііиг
ли огііиг или таиаі ех аіідиа ге, гея
сопзедиепіез, еѵепіиз, ехііиз. Вразсужде-
ніи послѣдствій бояться, опасаться, диог-
зиш аіідиій сазигит, еѵазигит или егир-
Іигипі зіі, ѵегегі. Это было послѣдствіе
того, Ьос ех еа ге сопзесиіипі езі. По-
слѣдую и послѣдствую, аіідиет или аіі-
диій зѳдиі, зиЬзедиі. іпзедиі; зиссейеге;
ітііагі, зедиі. Весь дворъ послѣдовалъ
за Государемъ, Іоіа аиіа Ргіпсіреш зе-
сиіа езі. Послѣдовать законамъ Божіимъ,
оЬіетрегаге тапйаііз Пеі. П. въ чемъ
своимъ склонностямъ, іп аіідиа ге зиіз
спрійііаііЬиз оЬіетрегаге. Послѣдующій,
зедиепя, іпзедиепз, зиЬзедиепз. Послѣ-
дующіе голы, аппі сопзедпепіез. Такимъ
образомъ послѣдующее соединяется съ
предыдущимъ, а предыдущее съ послѣ-
дующимъ, ііа ргіогі розіегіиз, розіегіогі
ргіпз сооуипдііиг. Ь) Ргохіпшз аіісиі, зе-
еппйиз аЬ аіідио. Послѣдишь, послѣды-
шекъ, ЙІІиз паіи тіпітиз; ГНіа иаіи ті-
піта.
ПОСЛѢЗАВТРА. Регепйіе. Послѣзав-
трашній, регеіійіпиз. П. день, регепйіпи8
ПОСЛѢОБѢДЕННЫЙ. Розі ргапйіит •
ПоХПі:іеГІ”іаПит' ₽°«пиз.
>ь"ОСМА₽КИВАНІЕ. Етипсііо По
диапйодие зресіаге, іпвреХ’°’ *"‘вГ,,Щп’
ргоѵійеге, сигаге Поп Р в’ а(,81”соге,
”гобъ не ушиблось п Т 33 ДИТЯТе»’
”™"'рім « ,ш>„ й™"1' “
«иіо.	111 Вли ®е іп зре-
Часть ІП.
ДОСМОЛИТЬ. Раиіпішп, Іѳтііѳг ріе-
саге, оррісаге.
ПОСМУГЛѢЛЫЙ. Гизсиз Гасіиз. По-
смуглѣть, см. смуглѣю.
ПОСМѢИВАЮСЬ. Кійеге, Йегійеге,
йегійеге еі Іийеге, іііийеге.
ПОСМѢННО. Іп тіеет, іп ѵісез; аі-
Іегпіз.
ПОСМѢХЪ, посмѣшище. ІлійіЬгішп,
гізиз. Онъ сдѣлался всеобщимъ посмѣ-
шищемъ, отпіЬиз гізит йаі, ргзвЬеІ; от-
иіЬиз гійісиіиз езі; отпіЬиз гійісиіит зе
ргаеЬеІ; отпіЬиз ІийіЬгіо езі. Посмѣяніе,
іггізіо, іггізиз, Йегізиз. Заслужить по-
смѣяніе, тегегі гізит. Давать себя на
посмѣяніе, аіііз зе йегійепйит ргоріпаге;
аіііз йеіесіатепіо зе йаге. Посмѣятель-
ный, гійісиіиз, йегійепйиз, ІийіЬгіо йі^ппя.
2) Саѵіііаіогіиз, пюгйах, асегЬиз. Посмѣя-
тельныя рѣчи, асегЬа йісіа. Посмѣятель-
но, гійіепіе, реггійісиіе. Посмѣяться, раи-
Іізрег гійеге. Посмѣятельство, т. ч. по-
смѣяніе.
ПОСОБИВЫЙ. (81.) Рготіиз, рагаіиз
ай уиѵапйит, оЬзедпіозпз. Пособляніе,
пособленіе, апхіііі Іаііо. Пособляю, орет
или апхіііпт Гегге, уиѵаге, айуиѵаге; аи-
хіііо айеззе. Пособить кому въ иуждѣ,
іп ге йиЬіа зпЬѵеиіге. Правда, все это не
хорошо, что у васъ дѣлается, во чѣмъ
пособить? іперіа Ьавс еззе, поя диж Гасі-
тпз, зепііо; ѵегпт дпій а^аз? Богъ намъ
пособляетъ, Пеиз зіаі иоЬізсит, поЬіз езі
аихіііо. Это лекарство въ этой болѣзни
много пособляетъ, Ьос тейісатепіит ай-
ѵегзиз ізіит тогЬит тиііит ѵаіеі; Ьос
тейісатепіит тиііппі ѵаіеі ай запііаіет
гезіііиепйат. Пособникъ или пособщикъ,
айупіог, аихіііаіог. Пособство, пособъ,
аихіііит, айу’итепіит. Пособствованіе
можно выр. гл. Пособствую, аіісиі аихі-
ііит или ргжзійіит Гегге: сопГегге. Много
13
пос
пос
<363
пособствовать къ краснорѣчію, тиііит
сопГегге аб еіодиеиііат. Нимало не по-
одбствовать къ добродѣтельной жизни,
піЫІ сопГегге аб Ьепе ѵіѵепбит.
. ПОСОВЫВАТЬ, Ііегит аідие ііегит
Ігибеге, реііеге, іттіііеге. 2) Ргоріив аб-
тоѵеге, ргоріив соііосаге. Носодвпнь
стулья, они стоятъ далеко другъ отъ
^руга , абтоѵе ргоріив зеііав, Іои^іогі
еріт іпіегѵаііо бівіапі.
ПОСРЙТИ. Л’оп піѣіі бевсепбеге, бе-
§гебі. П. съ горы въ визъ, бе^гебі топіе.
Прибылад вода посошла, адиее раиіиіит
бесгеѵегипі.
"С"
ПОСОЛЕНІЕ, можно выр. гл. Посо-
лить, еаііге. 2) 8а1е сопбіге; ваіе соп-
8^>ег{;еге, аббрег^еге аіідиіб или так. 8а-
Іёт дбврегцеге геі. Посоленыіі, ваівиз,
8аіе сопбііиз.
ПОСОЛОВѢЛЫЙ. Меііпив, {.'ііѵиз, [>і1-
Ьи8 Гасіив: соіогет іяаЬеІІае оге баге. По-
”-гг
соловѣть, см. соловѣть.
• Г. ‘
ПОСОЛЪ. І ецаіиз, огаіог (съ изуст-
ными порученіями). Отправить къ кому
посла, Іераіит аб аіідиет тіііеге. Аѳи-
няне отправили пословъ въ Дельты во-
просить оракула, АіЬепіепзев піівегипі
1^е1рЬо8, диі соизиіегепі или сопзиііигов
или сопеиііит (огасиіит). Быть посломъ,
Іе^аіюнет оѣіге, абтіпівігаге, цегеге; 1е-
§аііоие Гип§і. Посольникъ, пипііив. По-
сольскій, пипііі. Пос. приказъ, соііе^іит
гез ехіегпав вресіапз. Посольство, Іераііо.
Принять п., Іе^аііопет вивсіреге. Ис-
правлять п., Іе^аііопет оѣіге, ревете.
Быть употреблеиу для посольствъ, Іера-
ііопев рег аіідцет абтіпівігагі. ѣ) Быть
при посольствѣ, Іераііоні аб)ипсІцт ев.ве.
Посольствую, Іераішп евве.
ПОСОСАТЬ. Раиіиішп виреге, бисеге.
ПОСОТЕННО. Сепівпі.
ПОСОХА, Сепив апрагіа?.
ЙМ
ПОСОХЛЫЙ, виі агиіі, ехагціі, ехаге-
Гасіив, тогіиив, етогіиив. Посохлыя де-
ревья, агѣогез етогіиа?. Посохнуть, аге-
всеге, агейегі, етогіци.т евве.
ПОСОХЪ, посошекъ. Васиіив, всіріо.
Пастушей посохъ, ребит. Архіерейской
посохъ^ ребит ерівсораіе. А эта рюмочка
посошекъ, Ьіс аиіет 8сурЬи8 ііінегів, аѣі-
Іив сайка ѣіѣепбив еві. Посошникъ, диі,
ІііЬигріа сеІеЬганба, іепеі ребит ерівсо-
раіе. Посошный, всіріоиів, ребі еіс.
ПОСПАДАТЬ. Юетсерв, аііегит рові
аііегит, аііит рові аііит сабеге, бесіДеге.
ПОСПАСТЬ. Міпиі, соттіниі, тасев-
соге, етасевсеге, тасгезсеге. Поспала
вода въ рѣкѣ, адиа; іп Сиѵіо раиіиіит бе-
сгеѵеге. Поспалъ съ липа, Гасіев е]ив
раиіиіит етасиіі.
ПОСПАТЬ. Раиіиіит богтіге, раиіи-
іит диіевсеге.
ПОСПОРИТЬ. Сопсегіаге, бівриіаге.
Объ одномъ словѣ поспорили цѣлый
часъ, бе ипо ѵосаЬиІо Юіат Ьогат біври-
Іаіит еві.
ПОСПѢВАНІЕ. Маіигііаіів аберііо. По-
спѣваю, аб таіигііаіет ѵепіге, таіигііа-
Іет абірівсі, авведиі. Хлѣбъ поспѣлъ въ
полѣ , вереіев аб таіигііаіет ѵепегипі,
регѵепегипі. Виноградъ поспѣваетъ въ
осень, иѵаг таіигііаіет абірібсипіиг аис-
іитпо. 2) Аб бпет аббисі, регбисі. Домъ
поспѣваетъ къ уреченному времени бо-
тив аб ііпет регбисііиг іп Іетроге,’бе
дио соиѵепіит еві. Почта поспѣваетъ въ
Петербургъ въ три сутки, Ьц)ив игЬів се-
Шев рцѣіісі Реігороііп ѵепіипі іпіга Ігі-
ріісаіавг.диіидие еі ѵівіиіі Ьогав. Вы по-
спѣете еще къ обѣднѣ, еііат іи ірво Іет-
роге васгів іпіегГиІигив ев. Онъ скоро го-
дитъ, за димъ не поспѣешь, Іапіае ѵеіосг
Іаіів езі, ці сопведиі поп еіі.; Іат сііо Й'
себіі, иі сопзедиі педиеаз. Поспѣвать
пос
ДОС
ЗС6
>365
Кѣмъ въ работѣ, аіічиет ш орегапбо ав-
зедиі- Онъ вездѣ поспѣваетъ, еві іюню
отпіит Іосогит. Поспѣлый, таіигив.
ПОСПѢШАЮ. Маіигаге (съ вин. п. и
веопр. нак.), абтаіигаге, сеіегаге, ассеіе-
гаге, ргорегаге, абргорегаге. Поспѣшать
.работою, шаіигате ІаЬогет аііспі ітрові-
ѣшп. Поспѣшите моимъ дѣломъ, ого гет
теат сііо сопйсіав. Поспѣшить сшить
«ому платье, ѵевіев аіісиі іевііпаге. Нужно
поспѣшить, орив ебі таіигаіо, ргорегаіо.
Поспѣши, ргорега, Гевііпа, гптро тогав.
Цезарь думалъ, что ему должно поспѣ-
шить, С®ваг ехівіітаЬаі, віЬі таіигапбит.
Поспѣшить притти , таіпгаге ѵепіге.
Диктаторъ поспѣшилъ, таіигаішп а біс-
іаіоге еві. Поспѣшить начатымъ, таіи-
гаге сафіит. Поспѣшаюсь, еі., ассеіе-
гаге, Іевііпаге, ргорегаге. 2) Аб)иѵагі.
Поспѣшеніе, таіигаііо, ассеіегаііо. Съ
поспѣшеніемъ гнаться за непріятелемъ,
вігепие Ьовіеіп іпведиі.
ПОСПѢШЕСТВОВАНІЕ. Аихіііит, аіі-
сціив орега, рег диат сопведиітиг оріа-
іпт; орега, соттобаіа аіісиі аб аіідиіб.
Поспѣшествователь, аб)иіог, тіпівіет,
аисіог, сопсіііаіог, Гаиіог. Поспѣшество-
вательница, аб)и1гіх, тіпівіга, Гаиігіх. По-
спѣшествую , аб]иіогет или аб]ишепіо
евзе аіісиі; геЬив аііспзив абевзе. При
чемъ, въ чемъ, асЦипіепіит аіісиі абГегге
аб гет, орегат виат соттобаге аіісиі
аб аіідиіб; аіісиі ѵіат аіісиіив геі арегіге;
абевве аіісиі аб аіідиат гет; аи^еге аіі-
диет или аіідиіб аб)итепіо. Поспѣши-
тельный, поспѣпштеленъ, диі рготоѵеі,
ассеіегяі, дпі еві аб^шпепіо.
ПОСПѢШЛИВЫЙ. Ѵеіох, сііив. По-
спѣшно, сеіегііег, ѵеіосііег, Гевііпапіег,
рговреге. Дѣло п. идетъ, гея риІсЬге рго-
свбИ. Поспѣшность, поспѣшливость, по-
спѣшительность, Гевііпаііо, ргорегапііа.
Съ поспѣшностію, гарііт; опші Гевііпа-
ііопе. Письмо написанное съ поспѣшно-
стію, ерівіоіа Гевііпаііопів ріепа. Поспѣш-
ный, Гевііпапв, ргорегапв, рготіиз, Гевіі-
паііопів ріепив (о вещахъ). Онъ поспѣ-
шенъ въ работѣ, Ьошо орегів Гасіепбі
рготіив. 2) Беоипбив, рговрег. 3) РиІ-
сЬге, рговреге іргосебепв. Поспѣшный
трудъ, ІаЬог, риІсЬге рго.Себепв.
ПОСРАМИТЕЛЬ, посраммтельпица.
Оиі, диге аіідиет рибосе аііісіі. Посра-
мительный , рибоге аШсіепв. Посрамле-
ніе, рибог, і^потіпіа. Посрамленный, ри-
боге айесіпв, рибоге сопіивив, і^потіпіа
аіі'есіив. Посрамляю, бебесогаге, беЬо-
певіаге; ргоЬго аПісеге. Посрамляюсь,
бебесив виЬіге, вивсіреге; тасиіат еі
іртотіпіат вивсіреге; іпгрет іпѵепігі,
ціпотіпіа аГІісі; тасиіат еі ідноттіат
вивсіреге.
ПОСРЕБРЕННЫЙ. Т. ч. Посеребрен-
ный.
ПОСРЕДИ. Іп тебіо. П. торговой пло-
щади, іп тебіо Гого. Рѣка течетъ по-
среди города, атпів Ипй тебіо оррібо,
игЬет іпіегЯиіі. — Посредникъ, тебіа
тапив (всякое третье лицо, чревъ кото-
рое что производится), іпіегсеввог, дпі
іпіегсебіі; диі .ве май аисіогііаіет виат
іпіегропіі, агЬііег; диі агЬіігі рагіев адіі,
вивііпеі; іпіегргев, огаіог (который посы-
лается при уговариваніяхъ), біясеріаіог.
Взять кого посредникомъ, вшпеге аіі-
диет агЬіігит. Прибѣгать къ посред-
нику, сопіи^еге аб агЬіігит. Быть по-
средникомъ въ какомъ дѣлѣ, агЬіігпт
евве іп аіідиат гет, бігітеге, сотропегѳ
аіідиат гет. Судъ посредника, агЬі-
ігіит. Посредница, сопсіііаігіх, 'іпіегргев,
огаігіх.
ПОСРЕДСТВЕННО. Мебіосгііег, то-
бісе, ІоІегаЬіІііег. Посредственный, іоіе-
<367	ПОС
гаЬіІіз , Іоіегапйив, тейіосгів , тойісив.
Посредственное имѣніе, Ьопит тойісит.
2) = Посредствомъ чего, кого произве-
денный, іпйігѳсіия, іпіегтейіиз. Посред-
ственная причина, саива іпіѳгтейіа. По-
средственная Божія помощь, аихіііпт,
диой І)ѳив поЬі.ч рег аііов ргаввіаі. 3) П.
— зависимый, городъ, игЬв поп ргохіте
виЬуесіа ргіпсірі. Посредственность, Іоіе-
гаЫІіз сопѵіііо, тейіосгііав. II. = зави-
симость города, сопйіііо аіісціив пгЬів
ргіпсірі поп ргохіте впЬуесІае.
ПОСРЕДСТВО. Іиіѳгсеввіо, іпіогѵеп-
Іпв, сошровіііо. Чрезъ посредство Кон-
суловъ , Сопвиіипа іпіегсѳвви. Предло-
жить свое посредство для мира, ойегге
ве расі тѳйіит. По его посредству по-
ложили оружіе, іііо аисіогѳ аЬ агтія йі-
всеззит еві. Вступить въ посредство
между двумя воюющими державами, евве
апсіогет сотровіііопіз іпіег йиов Ье11і§е-
гапіев ргіпсірев. Чрезъ его посредство
состоялся миръ, ео іпіегсейепіѳ рах сот-
ровііа еві. Посредствую, евве, а^егс іпіег-
севвогепі, іпіегргеіет.
ПОССОРЕНІЕ. Віввеивіо соттоіа,
Гасіа. Поссориваю, йізвосіаге; йівсогйев
геййеге. Поссориваюсь, йівсогйѳт йегі
сит аіідио, гіхагі спт аіідио. Они между
собою поссорились, йівсогйев іпіег во Гасіі
випі; іпітісіііаі іпіег ѳов огіге випі; іга
іпіег еоз іиіегсевзіі.
ПОСТАВЕЦЪ, поставчикъ. Агта-
гіит, всгіпіит. П. для книгъ, ІіЬгогит
всгіпіит или одно всгіпіит.
ПОСТАВКА.Зіаіиііо, соііосаііо. 2) 8иЬ-
Тѳсііо. Выдать деньги за поставку лѣса,
рѳсипіат воіѵеге рго виѣѵеііепйа (зиЬ-
тесіа) таіѳгіа іі^пеа. Поставленіе, соііо-
саііо. Поставленный, Іосаіив, соЛосаІпз,
ровііиз. 3) БиЬѵесІив, зиррейііаіив. По-
ставляю , роиеге, соііосаге, віаіиѳге, соп-
ППС	368
віііиегѳ, айропегѳ. Поставить шашки, ог-
йіпаге, Іосаге Іаігипсиіов. Поставить ку-
шанье на столъ, сіЬит айроиеге. П. ко.
раблн въ линію, паѵѳв огйіпе ропеге,
4) Сопйеге, ехзігиегѳ, зейійсаге. Поста-
вить храмъ во имя какого Святаго, іи Ьо-
погет аіісціив 8апсІі Іетріит ехвігиеге,
5) Ііііп воіепиі іп огйіпет сіѳгісогит ге-
сіреге. 6) Юевіртаге, йѳвііпагѳ, пппсирагв.
Поставить кого надсмотрщикомъ или въ
надсмотрщики надъ заводами, пипсираге
аіідпет ргаеГесІит оГйсіпів. 7) Ваге, ѵег-
іеге, ІгіЬиеге, ітрпіаге. Поставить кому
что въ вину, ітрпіаге аіісиі спірат, иі
аисіогі. Онъ все свое удовольствіе по-
ставляетъ въ благотвореніи бѣднымъ,
ипісе йеіесіаііопе е^епів ЬепеГасіепйі йц-
сііиг. 8) ЗиЬѵѳЬѳгѳ, виррейііаге. 9) Р. ш.
гет Гипйаге, сопзіііиеге. 10) Поставить
свидѣтелей ложныхъ, Гаізов Іевіез виЬог-
паге; йсіоз Іевіез іп аіідиет йаге. 11) По-
ставить на своемъ, іп вепіепііа виа рег-
зіаге, регвізіеге, впо уийісіо віаге. Хотѣть
на своемъ поставить — упрямиться, оЬ-
йгшаге аиіпіит; оЬвІіпаІе а^еге. Поста-
вить кому рога, айиііегіо йеЬопезІаге.
Поставляюсь, ропі, соііосагі, віаіиі, сои-
віііиі, соийі, аейійсагі, айропі, виЬѵеЬі,
виррейііагі. Поставный, зпЬѵесІив, зир-
рейііаіив. Поставщикъ, гейетіог, соп-
йисіог.
ПОСТАВЪ. Агтагіит. 2) Теіа агапеа-
гит. 3) Воіа. Мельница о двухъ поста-
вахъ, тоіа йиагит гоіагит.
ПОСТАИВАЮ. АІіспЬі віаге; віапіеш
тогагі, аіідиет ехересіаге. Постоять за
себя, іп вепіепііа виа регвіаге, регвеге-
гагѳ; поііе сейеге аіісиі іп аіідиа ге; піѣіі
отпіпо сейеге аіісиі.
ПОСТАНОВЛЕНІЕ. Соііосаііо. 2) Рег
т. сопвіііпііо, огйіпаііо, іпвіііиііо. Мир*
ныя постановленія, расів сопйіііопѳз, Іе-
ПОС
370
369
ПОС
80в. Постановленный, віаіиіив, сопзіііи-
іия, Дісіив, йейпііив. Постановляю, ро-
пеге, віаіиеге, соііосаге. 3) Р- т. 8Іаіиѳге,
сопзіііиеге, ДеГіпіте, ртжйпіге. Постано-
вить предѣлы между двумя государства-
ми, Ііпев іегтіпаге, ропеге, сопвіііиеге
іпіег <1ио ге^па.
ПОСТАРАТЬСЯ. Орегат йаге, соп-
іопйеге; пііі, епііі. Постарайтесь скорѣе
кончить это дѣло, орегат Да, иі Ьос пѳ-
ЗОІіпт сіііив Йпіав.
ПОСТАРѢТЬ, ТЫ Вѣ отсутствіи нѣ-
сколько постарѣлъ. Сопігахівіі ІіЬі аЬіепз
аіідиій вепіі.
ПОСТАТЕЙНО. МетЬгаііт, агіісиіа-
Ііт; рег рагіев, рег сарііа.
ПОСТЕЛЬКА. Ьесіиіив. Постельная,
ві. йогтііогіит; сиЬісиІит посіів еі зот-
пі. Постельникъ или постельничій, оііт:
тіг іііивігів типегі аиіісо ргаеГесІив, диі
сигаЬаІ сопсіаѵіа виреііесіііет, сиЬіІе от-
піадие Ііис вресіапііа Ве^пт Ііпіеа, диі
іпіегйіи сиЬісиІо Ке&ів; аЬігѳ поп аийеЬаІ
еі посіе іп ѵісет согат сиЬісиІо Йогтіге
СокоЬаІиг; диой аіііпеі ай ^гайшп Ііопогів,
егаі зесипйив или ргохітив а сивіойе ^а-
гх; та^іяіег сиЬісиІогит. Постельный,
Іесіі. Постеля, Іесіив, Іесіив сиЬісиІагів,
сиЬіІе, Іогив (болѣе у стих.), ('гаѣаіив (по-
стеля для отдыханія послѣ обѣда), віга-
&а, віга^иіа съ дополн. сиЬісиІагіа (при-
надлежащее къ постелѣ). Земля была
мнѣ постелью, тіЬі сиЬіІе Іегга. Мягкая,
жесткая постеля, Іесіив тоііііег, Йигііег
вігаіив. Стлать постелю, Іесіит віегпеге.
Ложиться въ постелю, Йогтііиш ве соп-
Гегге. Встать съ постели, 8Пг8еге, так.
съ дополи, е Іесіиіо или еиЫіи. Отнести
аа постелю, соііосаге а1ідиега іп сиЬІ1-
“сіоКяГГИТЬ " П°СТеЛИ’ ,еС‘° ипе"
Хів 0860 ’’ ІП ’еСІ° Іасеге>
Больной можетъ уже вставать съ посте-
ли , зертоіив ехіга Іесівт йигаге роіеві.
2) І.осив едііив рго ріпиа, диа соііосапіиг
Югтеиіа; Іеггепив а^кег, адег сопдѳвіив.
Приковать къ постели, Іесіо аГйсеге.
ПОСТЕПЕННО, бгайаііт, ёгайіЬиз, рег
ртайив; рейеіепііт. Постепенность, ^га-
Йаііо. Постепенный, ртайаііт айзсеийепз.
ПОСТИГАНІЕ, постиженіе. Сотргѳ-
Ьепвіо, іпіоііі^епііа. Постигаю, ві., по-
стизаю, ассійіі, іпсійіі аііспі аіідиій; іп аіі-
диет іпѵайіі, іп^гиіі аіідиій. Постигло
иесчастіе, саіатііаз тіЬі ассійіі, таіит
іпѵавіі. Постигъ страхъ, Іітог те іпѵавіі,
те оссираѵіі. 2) Азведиі, соиведиі. 3) Ав-
ведиі, іпіеііі^еге, сареге, тепіе сопсіреге,
регсіреге. Постигаюсь, оссирагі, диет
(Іітог) іпѵайіі, оссираі; теиіе сопсірі,
регсірі. Постиженный и постигнутый,
тепіе регсеріив; оссираіив. Постижи-
мость, чего, гев, диае сотргеЬепйі роіеві.
Постижимый, сотргеЬепвіЫІів, дпой іп-
Іеіі^епііае повігае тіт аідие гаііопет поп
Ги^іі.
ПОСТИЛА. 8иссив ротів ѵеі Ьассів
ехргеввпв, диі теііе ѵеі вассйаго содпііиг
еі ровіеа іп Гогтав іпіипйііиг.
ПОСТИЛАНІЕ, постланіе. 8и1уесііо,
виЬвІгаіив. Постилаю, віегпеге, сопвіег-
пеге. Постлать холстину на полъ, Ііпіеів
сгаввіогіЬив раѵітепіпт віегпеге. П. ко-
веръ , Іареіит віегпеге. Постилаюсь,
віегпі, сепвіегпі; виЬрсі. Постилка, вир-
ровіііо, виЬ]есііо, виЬвІгаіив. 2) 81гаіит,
віга^піит , ѵевіів віга^иіа; сііісіпт (изъ
волосъ). 3) Зігатепіит, вігатеп, впЬвіга-
теп. Постилочный, виЬвІетепйо Ьопив.
ПОСТИРАТЬ. Ііпіеа раиіиіит Іаѵаге.
ПОСТЛАННЫЙ, еігаіпв, виЬвІгаіив,
виЬ]есІиз.
ПОСТИТЬ. Ле)ипаге. Поститься, )е)и-
піа ветѵаге, )е]ипаге воіеге.
ПОСТИХАРНАЯ ГРОМОТА. Роіев-
9П
ПОС
ПОС	372
Іав Ііііегів сопві^паіа, диат оііт Ерівсорив , ішііпет аи«еп<іат, афитепСіе а1іиц<ів
аиі АгоЬіерізсорив <1аЬаІ ѵібиаіо Юіасопо ' дижвііів иіі.
тінівіегіит ессіевіавіісит ад сегіит іет-
ПОСТОРОНЬ. Іи ргоріпдио, ргоре, а<1
рив регведиетіі.
ПОСТНИКЪ, постница. Ле]ипап5, ]в-
уипіит зегѵаиз. Постничанье, уеуипіит,
аЬзііпепііа сіЬі. Постничаю, ]е|ипаге, ^е-
уипіііт зегѵаге, сіЬо аЬвІіпеге. Заставить
кого постничать, сіЬит аіісиі виЫгаЬеге.
Постническій, )с\)ііпапІів; уеуипапІіЬив рго-
ргіив. Вести постническую жизнь, гі§іде
]е]ипаге или уеіипіит зегѵаге. Постни-
чество, уеуипіит, уеуииіі зегѵаііо. Пост-
ничествовать, гі§і<іе (еушіаге. Постный
день, біев |езипіі. 2) Постное кушанье,
ѵісіив зіпе сагпе, сіЬив, циаіів іеуииіі Іет-
роге сарі воіеі. Постное молоко, еппіізіо
ату^баіагит. Постное масло, оіеит пи-
сеит, оіеит рараѵегеит. 3) Ното, диі
уешпіит вегѵаі. 4) АЬвІіпепІіввітпв сіЬі.
5) Еасіев раіікіа, тасіаіа, тасіе Іепиаіа,
сопіесіа.
ПОСТОЙ, Пѳѵегвогіит, Ьояріііит, ті-
Ціев іп Ьояріііит бебисіі. Стоять у кого
постоемъ, соііосагі аіідио Іосо или ариб
аіідиет. Отвести солдатамъ квартиры
для постоя, піііііез іп іювріііит бебисеге. !
У него постой стоятъ, щііііев ®4іЬив виів
гесеріі.
ПОСТОПНО , покупать бумагу пос.
Еціеге сііагіат рег ѵі<;іп1і всаров, рго ѵі-
^іпіі всарів вівёиіагііег воіѵепіет.
ПОСТОРОННІЙ. Аііепив. Онъ длн
меня посторонній, тіЬі аііепив еві. По-
сторонніе для насъ всѣ тѣ, кои намъ не
родные, аііепі Ьотіпев, диі поЬів ргоріп-
диі поп випі. Постороннія дѣла,а1іепге гев.
Что вы говорите, это постороннее, не ка-
сается до дѣла, ди® сіісів, ехіга саиват
випі. Для прибавленія красоты, употреб-
лять постороннія средства, ай риІсЬгі-
Іаіиз.
ПОСТОЯЛЕЦЪ, постояльщикъ, фи,
іп сопдисіо ЬаЬііаІ, сопбисіог. Постоялый
дворъ, Зеѵегвогіит, ІаЬегпа беѵегвогіа.
Стоять иа постояломъ дворѣ, беѵегвагі.
ПОСТОЯНІЕ. (81.) Сопвіапііа, Гігтііав,
I зІаЫІіІав. Ь) Босиз, иЬі віагі роіеві. По-
I стоянникъ, постоянница, Ьото, Гетіпа
I §гаѵів, сопвіапв. Постоянничаю, сопвіап-
і Іет евве или 8Ѳ ргагЬеге. Постоянно,
| сопзіапіег, бгте, сопяіапіі апіто. Нести,
переносить п. боль, соизіаиіег еі вебаіе
Зоіогет Гегге. Я все перенесъ постоянно,
іиігерібе отпіа регіиіі. Терпи, сноси и.,
I регіег еі оМига. Онъ ведетъ себя и.,
еві Ьото тогіЬив Іетрегаіів гообегаііз-
і дие. Постоянное счастіе, регеппів Гогіипа.
і Постоянный, постояненъ, сопвіапв, вІаЬі-
і ІІ8, Йгтив, сегіив. Постоянная погода,
юдиаіів Іешревіав. Погода непостоянная,
і1 Іетревіав ѵагіаі. Постоянный другъ, апіі-
і си» сегіив, Ми», 6<Іе1і8. Быть постоянну,
; сопвіапііат вегѵаге, геііпеге, сопвіаге (о
вешахъ). Быть очень постоянну, аЬипйе
сопвіапіів апіюі евве; пеиігат іп рагіет
тоѵегі. Быть постоянну въ своей рѣши-
мости, въ своихъ намѣреніяхъ, іп ргоро-
вііо зивсеріодие сопвіііо регтапеге. ДѣлО1
мужественнаго и постояннаго человѣка
въ стѣснительномъ полоя,еніи не трево-
житься духомъ, не измѣняться, Гогіів апі-
ті еі сопвіапіів еві поп рогІигЪагі іп геЬив
азрегів. Одинакій, постоянный и степея-
ный образъ жизни, юдпаЪіІіз, сопвіапв еі
Іепірегаіа гаііо ѵііае. Звѣзды наблюдаютъ
постоянное и правильное теченіе, 8ІСІ1®
сигзиз сегіов еі сопзіапіев ЬаЬепі. Въ мірѣ
нѣтъ ничего постояннаго, іп гегит па*
Іига отпіа зипі йиха, піЫІ еві віаЬіІе еі
ПОС
374
ПОС
373
Отпіит- 2) ,;гаѵів, соивіапв. Постоянство;
5ІаЬі1іІав. сопвіапііа, аиіті йгтііав, Йгті-
ІПЙО. Наблюдать въ чемъ постоянство,
ретветегаге, реттапеге, регвіаге іи аіідиа
те. Свойство крѣпости и постоянства духа
такъ переносить все тягостное въ жизни,
чтобъ нн мало не уклоняться отъ со-
стоянія природы и отъ достоинства чело-
вѣка здраво-мыслящаго, гоЬпвіі апігоі еві
та^иа-чие сопвіапііа- асегЪа ііа Гегге, иі
піЫІ а віаіи паіигае йівсейаз, піЫІ а йідпі-
Іаіе варіепііз. Постоянство въ словахъ,
сопвіапііа Йісіогит. Непоколебимое по-
стоянство , апітиз иііа ге а ргоровііо Йе-
Іеггегі певсіив. Постоянствую, евве «га-
ѵеш, сопвіапіепі, евве тогіЬнз Іешрегаіів
тоііегаіівдие.
ПОСТОЯТЬ. Раиіиіит віаге. 2) Ех-
вресіаге, тапегс- Постой, дай мнѣ ска-
зать, ехвресіа еі віпе те Іодиепйі бпет
Гасеге. Постойте, дайте ему иритти въ
себя, ехвресіа, йопес ве гетівегіі.
ПОСТРАДАНІЕ. Регреввіо, іоіегаііо.
Пострадать, раіі, регреіі, Гегге, регГегге.
П. невинно, сиіра ѵасапіет или іпиохішп
раіі. Его честь отъ того пострадала, ехі-
віішаііопів йеігітепіит Гесіі аіідиа ге.
Государство въ войнѣ много пострадало,
сіѵііаз іп Ьеііо ѵаійе аГйісІа еві. Отъ бури
корабли пострадали, Іетревіаз паѵев аГ-
ПісІаѴіІ. Страна пострадала много отъ
непріятеля, ге^іо іпГепва еві аЬ Ьозіе.
ПОСТРАЩАТЬ. Раиіиіит Іеггеге, р.
іп Іеггогет аіідиет сопрсеге.
ПОСТРИГАНІЕ, Пезесііо: Юпвига. По-
стригаю, зі., постризаю, раиіиіит Юп
йеге, Йеіопйеге. Постригать въ монахи,
въ монахини, ѵезіііи топасЫсо іпйиеге•
гавХ ,"°пас'1агит гегіРеге. Постри-
гаюсь, постричься ВЪ монахи, въ М0Ва-
™’ тевіііи топасЫсо іпйиі, іп соеіит
~агит гесрі. Постр^ “
йевесііо. П. волосовъ у крещаемыхъ, йе-’
зесііо саріііогит іпГапІит, диі Ьарійапіиг•>
2) По постриженіи, іп соеіит топасйагит
гесеріі- Постриженникъ, тоиасЬив. По--
стриженница, топасЬа.	,;г
ПОСТРОГАТЬ. Раиіиіит гипсіпаге. а
ПОСТРОЕНІЕ. /Ейійсаііо, ехвігисііо. -
Построенный, гейійсаіив, ехвігисіиз; йів-
ровііиз, іпвігисіив. Постройка, жйійсаііо,
ехвігисііо. Па постройку дома много де-
негъ издержалъ, іп ехзігисііопет жйіит
тиііит ресипіаі ререпйіі. Построить, іп-
гйійсаге, ехвігиеге, 2) Півропеге. П. сол-
датъ въ боевой порядокъ, тііііез йізро-
пеге, агтаіов или соріав зігпеге. Пос. па
холмѣ (о войскѣ), іп соііе асіет іпэігиеге.
П. батальонъ-каре, а§теп диайгаіит іи-'
віііиеге, огЬет Гасеге. Построиться, йів-
ропі, вігиі, іпзігиі. П. въ боевой поря-
докъ, агтаіі или соріа- іпвігпипіпг. 3) Йо-',
тісіііит соііосаге, вейет еіідеге.
ПОСТРОЧИТЬ. Раиіиіит регзиеге,
йіів Іга)есІів йгтаге.
ПОСТРОЧНО. Рег зіприіов ѵегвив; рго
питего ѵегзиит; зесипйит пшпегит
ѵегзиит.
ПО СТРУЖИТЬ. Раиіиіит гипсіпаге.
ПОСТРѢЛИВАНІЕ. Етіввіо, ]аси1а1іо.
Пострѣливаю, раиіиіит іасиіагі, §Іаийез
етіііеге.
ПОСТРѢЛЪ. МогЬиз сотіііаііз сайи^'
спз. 2) V. рІеЬ. іосове: зсеіпв.
ПОСТРЯПАТЬ. Раиіиіит сигаге (Йе
сіЬіз). 2) Р. т. аіісиі віийеге, Гаѵеге,- аіі^
сиріз слива сиреге.	і;
ПОСТУКИВАНІЕ. Риізаііо, рпівиз. Но-1
стукиваю, раиіиіит риіваге, Іипйеге.
ПОСТУПАНІЕ. Ѵііа, тогев, гаііо. По-
ступаю, ве ёегеге; ве ргжЬеге; ве ргжвіагѳ;
ве ехЬіЪеге. Поступать съ кѣмъ милости-
во, благосклонно, жестоко, аіідиет ІіЬе-
гаіііег ЬаЬеге; аіідиёт авреге Ігасіаге.
375	ПОС
Онъ поступилъ со мною благосклонно,
Ьепі^пе те ассеріі, Ьепі^пе тесит е^іі,
Ь. ее тійі ргаеЬиіі; Ьепі^иит еит ехрег-
іия еит. Онъ поступаетъ во всемъ такъ,
какъ должно поступать честному чело-
вѣку, іп ошпіЬие геЬив ее уогіі, иі ѵігит
Ьопееіит бесеі. Такъ какъ въ этомъ слу-
чаѣ отцы поступаютъ, ѵіб регѵиІ^аіА ра-
ігшп. Поступать благоразумно, ргибеп-
іег ее уегегѳ. Поступать во всемъ, смотря
по своеіі корысти, Іисго бисі. Поступать
во всемъ отъ любви ііъ отечеству, аПесІи
раігію бисі. П. в. в. отъ почтенія къ бо-
гамъ и людямъ, беогит Ьотіпитѵо ге-
ѵегепііа бисі. Поступать въ должности
своей надлежащимъ образомъ, оГСсіо еио
поп беевзе. П. по собственнымъ совѣ-
тамъ, ееогеит іпіге сопеіііа. Онъ со всѣми
поступаетъ гордо, еіаііие ее іп отпее
$егіІ. Поступить съ побѣжденными ве-
ликодушно, та^папітит, ^епегоешп ее
ргееЬеге сг^а тісіое. Поступить съ кѣмъ
строго = строго взыскивать съ кого за
Что, бе аіідио ёгаѵіие сопзиіеге, ему про-
тивоп. тоіііив (снисходительно). Посту-
пить далѣе, рег^еге, регзедиі аіідиіб, иі-
іегіив ргоугсбі. П. въ 'какой чинъ, Іе-
пеге &габшп Ьопогіе; ропі іп цгаби. По-
ступаюсь, сабеге, сопсебеге. Поступить-
ся съ своимъ правомъ другому, себеге
аіісиі бе еио уиге. — Поступокъ, тобив
ве 6’Сгѳпбі, гаііо, диа диіе иіііиг абѵегеие
аіідиет. Скромный п., тобевііа. Благо-
склонный п., ІіЬегаІіІае. Благоразумный,
ргибепііа. Недружелюбный, асегЬііае.
Гордый, вирегйіа. Неблагопристойный,
ітрибепііа.
ПОСТУПЧИВЫЙ. Л'оп іепах, поп гі-
хояив, ІіЬегаіія.
ПОСТУПЬ. Іпсееене. Имѣть гордую
поступь, еирегЬе іпсебего.
ПОСТУЧАТЬ у постучаться и посту-
ПОС	376
каться. Риіеаге, во что, аіідиіб, оеііищ
Гогея. Стучатся, Гогее риіеапіиг.
ПОСТЪ, бещпішп. Великій п., ІсщрОі
апіеравсйаіе диабга^іпіа біегит. Филіщ.
новъ постъ, Іетрие, рег диоб ехересіаіі
рагіие СЬгіеІі тетогіа сеіейгаіиг. Изну-
рять тѣло постомъ, пітіа айеііпепііа сіЬі
согрие тасегаге.
ПОСТЫДНО. Тигрііег, дщотіпіове,
іпйопееіе, Ладіііоее. Жить п. , Іигрііег ѵі-
ѵеге, Гасеге. Постыдный, постыденъ, со-
пряженный со стыдомъ, Іигріе, Гсебие, ід.
Гатіе, дщотіпіоеие, Ла^іііовив, іпйопееіиз,
ргоЬговие. Постыдное что нибудь, пост,
дѣяніе, Іигрііибо, Гсебііае, беГоппіІае, бе-
бесив. Постыдная жизнь, ѵііа іигріе, рго-
Ьгоеа, і^потіпіоеа. Постыдно сказать,,
іигрс еві бісіи. Постыдныя сласти, ѵо-
Іиріаіев оЬвссепю. Постыжаю, рибоге аГ-
Йсеге, гиЬогеш аіісиі еіісеге, аЯегге. По-
стыжаюсь, рибоге аГбсі. 2) Рибеі те, Ів
еіс. Постыдитесь, не дѣлайте этого, ри-
беаі іе Ьос Гасеге. Постыдитесь, віі ри-
бог! Постыженный, рибоге аГГѳсІив.
ПОСТЫЛОСТЬ. Ггдщв, аиітив аіів-
паіив аЬ аіідио. Постылый, а дио, а диа
апіто аііепаіо витив. Постылый мужъ,
тагііив, а дио ихог апіто аііепаіо езі.
ПОСУДА. Ѵава, иіѳпвіііа.'Мѣдная по-
суда, ѵава сиргіпа. Серебряная п., ѵава
аг^епіеа. Посудина, ѵава Іі^пеа рагѵі.
ргеііі. Посудный, аб ѵава регііпепз.
ПОСУДИТЬ, бибісагс, буибісаге, соп-
вібегаге, весит іп апіто сопвібегаге аіі-
диіб. Посудите хорошенько, еііат аідие
еііат сопвібега.
ПОСУДНИКЪ. Мепва содиіпагіа.
ПОСУЖАЮСЬ. Соттобаге, иіепбит
аіісиі баге, ігабеге. Посужаться кому
деньгами, ресипіат аіісиі тиіио или ти-
іиат баге. Они часто посужаются между
собою тѣмъ и другимъ, вгере аііег аііеп
пос
378
пос
377
ѵагіаз гев зчрредііаі; засре аііег аііегит
ѵагіів геЬив виЫеѵаІ.
ПОСУЛЕНІЕ. Рготівзіо, роііісііаію.
Посуленный, посульный, рготіввив- По-
сулы, зі., зесгеіі диаевіив. Посулить, см.
сулю. Посулъ, гев рготізва, рготіввшп.
Я не люблю посуловъ, врет ргеііо поп
ето.
ПОСУЛОИМАНІЕ. V Мопегит
аѵійііаз.
ПОСУНУТЬ. Раиіиіит рготоѵеге.рго-
ігшіеге. ргоѵоіѵеге.
ПОСУНУТЬСЯ. 8е іттівсеге геі.
ПОСУПИТЬСЯ. Осиіов дерсеге, оси-
іов іп Іеггат Йерсеге, осиіов Йетіііеге;
іп іеггат Йезрісеге, Іеггат іпіиегі. По-
супленные глаза, осиіі сісдесіі. Посуплм-
ваю, осиіов гіерсеге.
ПОСУРМИТЬ. Раиіиіит зирегсіііа
Йепівгаге. Посурмпться, р в. Й., пі^га
геййеге.
ПОСУТОЧНЫЙ. Оиіпдие еі ѵіеіпіі
Ьогав Йиганв.
ПОСУТЯЖИТЬ. Раиіиіит саіитіпагі.
ПОСУЧИВАЮ. Іпіегйит, раиіиіит
Йіа диріісаіа сопіогдчеге.
ПОСУЩЕНІЕ. Йіссаііо. Посушить,
раиіиіит віссаге; раиіиіит віссагі зіпеге.
ПОСХИМИТЬСЯ. Іп гегит Йіѵіпагит
тейііаііопе ве ехегсеге. Посхимленный,
тейііаііопі васгае іпситЬепз.
ПОСЧИТАТЬСЯ. Віхагі сит аіідио,
віЬі іпѵісет ѵіііа оЬрсеге, ехргоЬгаге.
ПОСЫКАНІЕ, посычка. Со^ііаііо, соп-
віііит. Посыпаться, вресіаге, а^еге, рго- і
ровііит віЬі ЬаЬеге.
ПОСЫЛАНІЕ. Міввіо. Посылаю, тіі-
іеге, регтіііеге (въ извъСтное мѣсто и
лля извѣстнаго назначенія), 1е(?аге, аііе-
ёаге (п. особенно Пословъ). Послать ко-
му на встрѣчу, тіііеге аіідиет аіісиі оЬ-
гіит. Послать напередъ, ргатаііІеге П
 кого за море, регтіііеге аіідиет Ігапв
тагіа. Послать для чего телѣги, йаге ад
диой ріаивіга. Послать сказать, тіііеге,
диі йісаі. Послать безоружныхъ, віпе іи-
віів агтів тіііеге. Послать къ матери со-
суды, оставя у себя немногіе, росиіа ад
таігет Ігапвтіііеге, раисів детіів. По-
і слать за кѣмъ, по кого, аіідиет агсев-
| веге, ассіге. Посылать кого въ чужіе
і края, аіідиет іп схіегав іеггав ргойсівсі
| ]иЬеге. Послать кого куда въ разныя-
1 мѣста, аііит аііо дітіііеге. Послать въ
| ссылку, іп ехіііит тіііеге. Богъ послалъ,
вложилъ ему эту мысль, Ьапс еі тепіет
Ііеив іщ'есіі. Посылаюсь, тіііі, регтіііі,
йітіііі- Посылка, тіввіо. Быть на посыл-
кахъ, аіідио тіввшп, регтіввит евве. 2)
Вев, диа- тіііііиг, Газсіз, вагсіпа. Я полу-
чилъ посылку изъ Риги, тіЬі Газсів е
Віра ѵепіепв регіаіив еві. 3) Ргоровіііо,
витііо; іег. Ьо^. Посыльный, тіввив. По-
сыльщикъ, пипііиз.
ПОСЫПАНІЕ. Врагвіо, сопврегвіо. По-
сыпаніе, по посыпаніи чего, ге зрагза,
сопврегза. Посыпанный, врагвиз, сопврег-
вив. Посыпать, раиіаііт враг^еге, сои-
врег^еге, сопрсеге, іп^егеге; ситиіаге,
оЬгиеге. 2) Гогтав йевсгіЬеге іп агепа
ѵегвісоіоге. Посыпаться, враг^і, соп-
зрег^і; іпіегсідеге, аіідиа ге сайеге, ехсі-
йеге, йів]ісі. Посыпка, вратзіо, сопврегвіо.
3) Опой зрагвпт, сопврѳгвшп еві.
ПОСЫХАГО. Магсевсеге, етагсевсеге
(тадио питего). Посохли цвѣты, Яогов
етагсиеге.
ПОСѢВЪ. 8а1іо, заіиз, сопвіііо, сопзі-
Іига, зетеп, зетепііз. Послѣ посѣва, ве-
тепіе регасіа. Посѣвы взошли, зетепіів
егиріі, ехііі. При первомъ посѣвѣ можцо
рѣже сѣять, а при послѣднемъ необхо-
димо чаще, ргіта зетепіів регтііііі, ці
гагіив вегаіиг, поѵівзіта аиіет песеввагіо
379
ПОС
пос
380
ровіиіаі, иі вріввіив. Посѣвами, ветепіі-
ѵив или ветепііѵив.
ПОСѢДАТЬ. Вейет оссираге, сопві-
•Йеге.
ПОСѢДѢЛОСТЬ. йіаіиь геі, диае са-
пиіі. Посѣдѣлый, диі сапиіі, сц)ив сариі
сапит еві. Посѣдѣть, см. сѣдѣть.
ПОСѢКАНІЕ. Ашриіаііо, йеігипсаііо.
Посѣкаю, аіприіаге, весаге, йевесаге.
2) Раиіиіит ѵегЬегаге, Оа^еІІаге. 3) Ѵиі-
пегаге. Посѣкъ ногу топоромъ, авсіа сгив
тиіпегаѵіі. Посѣкаюсь, атр'иіагі, весагі,
Йевесагі.
ПОСѢСТЬ. війоге, сопвійеге, гевійеге.
ПОСѢТИТЕЛЬ, посѣтительница. Оиі,
диас ѵівіі, аіісціив ѵівепйі саива ѵепіі;
ваіиіаіог (кто приходитъ съ поздравле-
ніемъ). У меня нѣтъ ни одного посѣти-
теля, воіив випі, петіпепі піесипі ЬаЬео.
ПОСѢТОВАТЬ. Мівегегі аіісціив, ші-
вегеі те аіісціив; воііісііит евве йе аіі-
дио. 2) На кого, аіісиі вІотасЬагі, іи аіі -
диет іпсеивит евве.
ПОСѢЧЕНІЕ. Саевига, сэгвіо. 2) Ѵег-
Ьегаііо. Посѣченный, атриіаіив, весіив;
ѵегЬегаІие.
ПОСѢЩАЮ. Ѵівеге, аіісціив ѵівепйі
саива ѵепіге; іпѵівеге, ѵівііаге. Посѣщать
больнаго, ю^гоіит ѵівеге, іпіегѵівеге
(иногда). П. изъ учтивости, ваіиіаге, ай
аіідиет ваіиіапйит или ваіиіапйі саива
ѵепіге. Посѣщать часто, Ггедиепіаге. П.
«Ого часто, тиііит евве сит аіідио, аіі-
сціив Йотит ѵѳиіііаге. Опять посѣтить,
геѵівеге. Посѣщать общество, сеІеЬгаге
соиѵепішп. П. ярмонку, тегсаіит оЬіге,
ай тегсаіит оЬіге. Теплицы, посѣщае-
мыя многими, Іосив ваІиЬгіит адпагит
иви Ггедиепв. 2) Р. т. Іепіаге, рипіге.
Посѣтить жезломъ беззаконія, рипіге
ѵіг^а ітргоЬов, Іедит сопіетіогев. По-
сѣщаюсь, іпѵіві, ѵівііагі, ваіиіагі; сеіе-
Ьгагі, Ггедиепіагі. Святыя мѣста и До
днесъ богомольцами посѣщаются, 10са
васга еііаш ргаівепіі Іетроге а ге1і§і08^
ЬотіпіЬив сеІеЬгапІиг. Посѣщеніе, ваіц.
Іаііо, асссввив, айѵепіив, Ггедиепіаііо. По.
сѣщенный, ѵівііаіив, Ггедиепіаіив, сеіе.
Ьгаіпв.	’
ПОСѢЯНІЕ. 8а1іо, ваіив, сопвіііо. По. Ь
сѣянный, ваіив, сопвііив. Посѣять, венц. . я
паге, вегеге. П. ячмень, Ьогйеит вещ,. -І
паге. П. пшеницу, Ігіііспт вегеге. Ь) р, і
т. ветепіет Гасеге. Какъ посѣешь, такъ а
и пожнешь, пі ветепіет Гесегів, ііа теіев. д
ПОСЮДА. ѣвдие ай Ьипс йіет; ивЧ11в
ай Ьос Іетрив; Ьис ивдие.	і
ПОСЯГАНІЕ, чрезъ посяганіе. МиЬещ 1
ѵіго. Посягаю, ехвигдеге айѵегвив аіі. .«
диет. Посягать па чью жизнь, аіісціив 1
ѵііае или сарііі іпвійіагі; аіісщив ѵііае іпві- I
Йіав Гасеге, рагаге, ропеге; арреіеге ѵііап ,1
аіісціив Гегго аідие іпвійіів. Посягать ва 3
чьи права и должности, аіісіуив дига еі '
оГйсіа іпѵоіаге. 2) За кого, за мужъ, пи-
Ьеге аіісиі. Посягъ, ѵ. оЬб., Йопит еропві, I
таіиііпит рові пирііагит йіет; йов.
ПОСЯЖКА, Саішипіа.
ПОТА. Ео ивдие, Ьис ивдие.
ПОТАЕНІЕ. Оссиііаііо. Потаенно, СІат,
іп оссиііо, оЬвсиге, Іасііе, весгеіо. П. что
дѣлать, сІат гет Гасеге. Потаенность,
осей 11а, Іесіа, гесопйііа гаііо. Потаенный,
оссиііив, аЬвсопйіІив. Потаенная дверь, '
весгеіа з'апиа. Потаенный врагъ, Іесіив,
оЬвсигив іпітіеив. Въ глазахъ Алексан-
дра В. находилась нѣкоторая потаенная
сила, такъ что никто не могъ смотрѣть
на него безъ ужаса и почтенія, іпегаі
осиіів Аіехапйгі М. оссиііа диаэйаш ѵів,
иі віпе ѵепегаііопе еі Ьоггоге диойаш ІВ"
Іиепііпт поп айвріеегеіиг.
ПОТАИВАЕТЪ. Ггідив раиіиіит, Іе-
| ѵііег воіѵііиг; піѵев раиіиіит воіѵипіиг.
по-г
пот
381
ПОТАИТЬ, АЬвсопйеге, оссиііаге, се-
Іагв, йівзітиіаге. Потаиться, геіісеге, се-
Іагѳ, йівзітиіаге. Онъ много объявилъ,
ио и во многомъ потаился, тика диійет
совГевзнв еві, вей иоп рапса еііаш геіі-
сиіі. Потаился, потаился, да признался
наконецъ, ваіів йіи геіісиіі, йіввітиіаѵіі,
Іапгіепі отпіа соиіеввив езі.
ПОТАЗАТЬ. Аіідиет раиіиіит оЬ)иг.
^аге, гергеЬепйеге, ѵііирегаге.
ПОТАКАНІЕ. Іпдиівепііа. Потакаю, ;
аіісиі іпсіиідѳге, соипіѵеге. Потакать дѣ- |
тямъ, ІіЬегів іпйиідеге. Потаковщикъ или I
потатчикъ, потаковшица, потатчица, диі,
дпае отпіЬив іп геЬив соппіѵеі.
ПОТАЛАНИЛОСЬ. Вепе, ргозреге, Ге- !
Іісііет севвіі.
ПОТАЛКИВАНІЕ. РиІ8и8,ри1ваІіо. По- !
талкиваю. іаи&еге, аіііп^сге, раиіиіит )
реііеге, риівате, Іипйеге. Поталкивать ко-
го йогою, аіідиет рейе Гойеге, оІТепіІеге.
ПОТАЛЬ. Аигит Ігетиіпт. Поталь-
ный, аиго Ігетиіо оЬйисІив.
ПОТАПЛИВАНІЕ. СаІеГасІіо. 2) Сос-
Іита. Потапливаю, раиіиіит саіеі'асоге;
раиіиіит содиеге (йе теІа11і8).
ПОТАПТЫВАНІЕ, потоптаніе. ОЫгі-
іиз, ргосиісаііо. Потаптываю, оЬіегете,
ргоіегеге, съ дополи. ребе или реЙЙшв;
сопсиісаге, ргосиісаге.
ПО ТАРАБАРСКИ ПИСАТЬ. Па всгі-
Ьеге, иі всгіріиш Іе§і пои ро88ІІ.
ПОТАСКИВАНІЕ. Тгасіив. Потаски-
вав>, раиіиіит ІгаЬеге. Потаскивать за
^е 2>Гтет СГІПІЬи8 іга-
<* ®- 2) Р. ю. №рш8 иІІ Иачалъ
кивать праздничное п «я^а . I
дчоѵй іат йіе иіі іі1сіріи ’ 8ОІепп* ѵе5Іе '
тарттпнп Г • Р,и 1ІОтаскѵха, по-
таскѵшка, Гетша ѵіІІ8, де ‘ ’	
ПОТАСОВАТЬ. Раиіиіит
Іегпмьсегр.	внесете, іп- ।
ПОТАТУЙКА, Срира ерор5.
ПОТАТЧИКЪ. См. Потаковщикъ;
ПОТАЧИВАЮ. Раиіиіит асиеге.
ПОТАЧКА. Іпйи1Йеп11а.
ПОТАШЪ- Сіпів сіатеііаіив или сіаѵа-
Іив (у новв.). Поташный, варница, сіиегів
сіаѵеііаіі рагапйі оГйсіпа.	ш
ПОТАЩИТЬ. ТгаЬеге, аЬвігаЪегед ѵі:
аЬгіреге. Волкъ потащилъ овцу въ лѣсъ,
Іирив оѵет іп вуіѵат аЬеІгахіІ. Потащить
беремя дровъ, Га8сет пли опив Ііртогит
ІгаЬеге, рогіаге. Ужъ и потащилъ платье,
]апі диоѵіз йіе ѵовіе иіі іпсіріі. Потащить
кого въ судъ, аіідиет іп ]и<1ісіцт а<!<1и-
сеге. П. кого въ гостя, ехігаЬеге аіідиет
іп риЫісит.
ПОТВЕРДИТЬ. Асситаііив тетОгіда
ташіаге. П. урокъ, е<1і8сеп<1а ассигаііиз
тетогіж ташіаге, ассигаііив еа герѳіеге.-
ПОТВОРНИКЪ, потворница. См. По-
таковщикъ. Потворство и потворствова-
ніе, пітіа ішіиі^епііа. Потворю и потвор-
ствую, пітів іпЛп1§еге, пітіа ішіиі^епііа
соггитреге.
ПОТЕКАТЬ. Кітав е§іаве, ііихівве.
ПОТЕМКИ. ТепеЬга!, 1оси8 оЬасигив.
Сидѣть въ потемкахъ, ІепеЬгів оЬЛисІит
вейѳге. Не можно было узнать ее въ
потьмахъ, пои диііа езі іп ІепеЬгіе позсі
(Тег.). Видѣть въ потемкахъ, рег саіі-
діпет сегпеге. — Потемненіе, оЬзсигаііо.
Потемненный, оЬ8спгаіи8. Потемняю. оЬ-
всигаге; ІепеЬгі8 оЬйисеге. Пары потем-
нили возду'хъ, ѵарогеа аёгет оЬвсигагипІ.
Потемняюсь, оЬесигагі, іепеЬгі8 оЬбпсі.
ПОТЕРПѢШЕ, Тоіегаііо. Потерпѣть,
раіі. регреіі, Іоіегаге. 2) Раіі, ассіреге
іпсібеге іп аіідикі. П. кораблекрушеніе^
йеігітепіипі, ^асіивапь, йатпит Гасеге;
йеігітепіит сареге, ассіреге. 3) На комъ,
раііепііат аіісиі геі абЬіЬеге, ехересіаге.
ПОТЕРЯ. Атіззіо, аті88ц8, іасіига,
йатпит, йеігітепіит, сіайев. П. шву-
пот
ПОГ
384
383
щества, іасіига геі Гатіііагіз. П. руки,
уасіига шаииз. Безъ иотери чего нибудь,
ваіѵа, іпіе^га ге. Потеря его отыскалась,
диой атівіі, герегіит еві. П. съ непрія-
тельской стороны состоитъ въ великомъ
множествѣ орудій, беігітепіши Ьовіів еві
іп тарта ]асіига іогтепіогит. Потеря-
ніе, атіввіо. Потерянный, атіввив. Сожа-
лѣть о потерянномъ времени, роепііеге
іешрогів атівві. Потерять жизяь съ ве-
личайшимъ стыдомъ, безчестіемъ, ѵііат
рег виттит бебесив атіііеге. См. теряю.
ПОТЕСАТЬ. Раиіиіит авсіаге, боіаге.
ПОТЕСЬ. Ьопцит Іі^иит, дпоб ^и-
Ьегпасиіі илм сіаѵі тісет ргаевіаі.
ПОТЕЧЬ. Еіиеге сиггеге; гітав би-
хівве. Потекла изъ раны кровь, вап^иів
ѳ ѵиіпеге Пихіі. Потекла бочка, боііит
гітав едіі.
ПОТИРАНІЕ, потирка. Тгііив, Ггісііо,
Ггісаііо, Ггісаіив. Потираю, раиіиіит Іе-
геге, Ггісаге. Потираюсь, раиіпіит іегі,
Ггісагі; р. ве іегеге, ве Ггісаге.
ПОТИРЪ. Саііх тіпо васгае соепае <1е-
вііпаіив.
ПОТИСКИВАНІЕ. Ргеввіо, ргеввив.
Потискиваю, раиіиіит ргетеге; ргетеге
воіеге.
ПОТКНУТЬ. Еппбо или еипіет еѵег-
іеге, зиЬѵегіеге. 2) Рип^еге. Поткнуться,
оГГепбоге, ІаЬі, ѵѳзіі^іо Гаііі.
ПОТЛИВОСТЬ, Ргосіітііав аб вибап-
бит, аб вибогет етіііепбит. Потливый,
ргосіітів, ргоропвив аб вибогет етіііеп-
бит.
ПОТНИКЪ. Соасіііе ѵеі раппив сгав-
зіог, диі зиЬрсіІпг ерЬірріо.
ПОТНЫЙ. Яибапв, зибогіз ріепив.
Имѣть потныя руки, ЬаЬеге тапив ви-
бапіев. 2) Нитібив. Потныя мѣста, Іоса
Ьитіба. Потовый, вибогет еѵосаив, сіепв,
тоѵепв; еіісіепв, Гасіепв, ехсиііепв; біа-
рЬогеІісив. 3) Р. т. тиііо вибоге, тиЦ0
ІаЬоге рагіив. Потовое имѣніе, Ьопа тиііо,
ІаЬоге рагіа.
ПОТОКЪ. Тоггепв. П. слезъ, гіѵив Іа-
сгітагит; ѵів Іасгітагит; та^иив Оеіиз,
ПОТОЛИКУ. Еаіепив.
ПОТОЛКАТЬСЯ. 8іие Ггисіи, ргаЛег
гет аіідио ве сопГегге, аіідиет абіге,
регеггаге. Потолкаться въ передней, іц
ваіиіаіогіо Ііаегеге.
ПОТОЛОКА. ОЫгіІив.
ПОТОЛОКЪ. Тесіит. П. одѣтый сто-
лярною работою, іесіит Іадиеаішп, 1а-
диеаг. П. сводомъ, сатега, сопсатегаііо,.
Расписать потолокъ, Іесіит ѵагіе^аге,.
рісіигів бівііп^иеге.
ПОТОЛОЧЕННЫЙ. ОЬігіІив, сопсиі-
саіив, ргосиісаіив.
ПОТОЛОЧИНА. Ті^пит ѵеі авзег Іесіі,.
ПОТОЛОЧИТЬ. Сопіѳгеге, оЫегеге,
сопсиісаге, ргосиісаге ребіЬпв.
ПОТОЛОЧНЫЙ. Тесіі.
ПОТОЛОЧЬ. Раиіиіит сопіипбеге,
сопіегеге, еіібеге, ріпвеге.
ПОТОЛСТѢЛЫЙ. Ріепив, ріпеиіз,
согриіепіив Гасіив; дпі согриз Гесіі. По-
толстѣть, сгаззезсеге, согриз Гасеге.
ПОТОЛѢ. АбЬис, аб Ьос Іетриз.
ПОТОМИТЬ. Аіідиет раиіпіит Гаіі-
Ваге. Потомиться, раиіиіит Гаіі^агі, бе-
Гаіі^агі.
ПОТОМОКЪ. Рго^епіев, ргоіез; ипив
е розіегіз. Потомки, рго^епіез, так. съ
донолн. ІіЬѳгогит зіігрз, так. съ доп. !*
Ьегогит. Потомство, розіегі; розівгіив»
диі розіеа павсепіиг; Ьотіпев, диі Гиіигі
зипі. Оставить по себѣ потомство, вііг-
рет ех зе геііпдиеге. Предать что по-
томству, тетогіа; аіідиіб ргобеге; розіе-
гііаіі аіідиіб поіпт Гасеге. Жизнь свою
и приключенія ближнихъ предать потом-
ству, ѵііат виат еі сазиз виогит ровіегів
пот
386
пот
385
шетогаге. Не лучше ль вамъ менѣе из-
вѣстнымъ, а болѣе полезнымъ быть, по-
лобясь ручейкамъ прелестнымъ, поля, са-
«ы луга кропнть,и поздымъ вдалекѣ жур-
чаньемъ привлекать вниманіе потомства,
поп пе ргаезіаі роііив Іаіепіев, диаш оп^е
Іаіеииѳ сіагоз ітііагі гіѵиіоз, Чиі сатров,
4 ,	,	вето іп гесеави
ргаіа, Ьогіоз іггі^апі, ас зе
тигтиге апітоа розіегііаііз сепеге.
трѣть на потомство, обращать на пего
вниманіе, розіегііаіі зегѵіге, роаІегИаИа
гаііопѳш ЬаЬеге. Слава сего полководца
прострется до самаго позднѣйшаго по-
томства, е1огіа Ьщнн йисіа Ьеііі ехіепйе-
іиг ивЧиѳ ай иііішаш роаіегііаіет. По-
томственный, Ьегейііагіив. Потомствен-
ное владѣніе, Ьегейішп, раігішопіит.
ПОТОМУ ЧТО. Оиопіат, диой, диіа.
ПОТОМЪ. Іпйе, йеіпйе, Іиш, розі; дио
Гасіо; йеіпсерз. П. уже, іит йѳтит.
Вскорѣ п., раиіо розі или съ перестанов-
кою розі раиіо; поп ііа тиііо розі; розі
иоп тиііо. Долго п., тиііо розі.
ПОТОНКУ, (81.) Іп тіпиіаз рагіев.
ПОТОНУТЬ. Мег^і, йетег^і. Корабль
иотовулъ, паѵіз йетѳгза езі.
ПОТОПИТЬ. Раиіиіит саІеГасеге.
ПОТОПАЮ. Мег^і, йѳтѳг&і. Потопле-
ніе, йетѳгзіо, зиЬтегзіо. 2) Іпипйаііо,
ргоіиѵіез. Потопленный, потопленъ, тег-
вив, Йѳтѳгзиз, виЬтегзиз. Потопляю, тѳг-
Кеге> йетег^еге, виЬтег^еге. 3) Іпип-
Йаге. Рѣка истопила поля, Оиѵіив сат-
роз іиипйаѵіі. Потопляюсь, йергіті, іпнп-
йап, зирѳгГиво Яиѵіо іггі^агі. Потоплый,
тегзив, Йетегзиз, Йергевзиз. Потопный,
Йііиѵи. 4) 81., регтсіозсз, ехіііовиз. Гла-
голы потопныя, йісіа регпісіова.
ПОТОПТАНІЕ. См. Потаптываніе. По-
топтанный, сопсиісаіиз, ргосиісаіив, Йе-
сшсаіиз, ргоігііив.
ПОТОПЪ. Ыіиѵіит, Йііитіев. Всемір-
ный, йііитіит ипіѵѳгваіѳ, ай ітріоз Ьо-
шіпез рипіепйов іттіввит. Вредъ, при-
чиненный потопомъ, йатпиш іиипйа-
ііопе Гасіит. Въ этомъ году былъ боль-
шой потопъ, ш^еціев адиж Ьос аппо
Гиегипі.
ПОТОРГОВАТЬ. Ілсегі, регсопіагі,
Чиапіі гев ѵепйаіиг; Йе ргеііо сит тег-
саіоге сопіепйеге. Поторговать рыбу, го-
днаго ріасез. 2) Мегсаіигат Гасеге. По-
торговалъ годъ, да и проторговался, рег
ипшп аппиш тегсаіигат Гесіі еі Йеіп
аеге йігиіиа езі. Поторговываю, гев віп-
Зиіав ѵепйеге, гев віп^иіаііт йівігаЬегѳ.
ПОТОРИТЬ. СоЬіЬеге.
ПОТОРОПИТЬ. Аіідиет ітреііеге,
іпсііаге. Поторопиться, Геаііпаге, ргоре-
гаге, ассеіегаге.
ПОТОЧИНА. Кіѵиа, іоггеиа. Поточ-
ный, гіѵі, іоггепііз.
ПОТРАВА. Ргітаііо ^гашіпіз. Потра-
вить, йѳраасегѳ ЬегЬав. П. скотиною чу-
жой лугъ, аііѳпит ргаіит йеравсеге, рѳ-
соге іттіаао. 2) Потравить медвѣдя, аіі-
днатйіи сапѳз игво іттіііеге. Потрав-
ленный, йеравіив.
ПОТРАТИТЬ. Ехрепйеге, сопвитегѳ,
аЬвитеге.	-0’1
ПОТРЕБА. Кѳсѳббііав, гев пѳсеавагіа.
2) Месеаае еві, ориа езі; иви еві. П. пови-
новаться, ориз еві оЬейіге, оЬейіепііат
ргаевіагѳ.
ПОТРЕБИТЕЛЬ. Рориіаіог, йорорп-
Іаіог, ѳхвііисіот, йѳвігисіог. Потребленіе,
ехзііграііо, ехвііпсііо, ехсійіит. Потре-
бленный, ехаііграіпз, ехсівпв, йеіеіив. По-
требляю, ех сопвресіи аиіегге, ехзііграге,
ехзііп^иеге, ехсійеге, йеіеге. Потребить
имя чье во вѣкъ, а!іси|из потіпіз тѳ-
тогіат аетрііегпа оЫітіопе Гипйііиа ІоІ-
Іеге ас йеіеге. 2) ІІви аЬвитеге. Потре-
387	ПОТ
ПОТ	388
бляюсь, ех осиіів ІоІІі, ехвііграгі, ехвііи-
§иі, ІоШ йеіегі.
ПОТРЕБНИКЪ, бепив орег» рівіогіі.
 'ПОТРЕБНО. Орогіеі, песевве еві; орик
’еві. Потребность, весеввііав, гев песев-
вагіа. Потребный, потребенъ, песевва-
гіив. Приготовить съ крайнимъ стара-
ніемъ все потребное къ понесенію осады,
•ргаератаге витта сига отпіа ай іасіеп-
йат оЬвійіопет оррогіипа. Быть потреб-
нымъ, песеввагішп евве, гедиігі, йевійе-
гагі. Много потребно денегъ къ этому
«троенію, тиііит ресипіа1 йевійегаіиг ай
Ьапс йотит ехігиепйат. Потребован-
ный, йевійегаінв, ровіиіаіив, Йа^ііаіив, ех-
асіив. Потребовать, ровсеге, ровіиіате,
Даёііаге, ехі^еге аіідиій аЬ аіідио. П. съ
кого долгъ, ехі^еге аЬ аіідио ресипіат
йеЬІІат, аіідиет арреііаге йе ресипіа йе-
Ьііа. П. кого въ судъ, ѵосаге іп ]ив или
іп ^ийісішн; агсеввеге іп ^ийісіит. Если
нужда потребуетъ, ві гев, гегит гаііо,
десевбііав ро&іиіаѵегіі. Дать на военныя
потребности, ай ЬеШ пвпт (диіп^епіа іа-
Іепіа) аіІгіЪиеге. Потребоваться, ровсі,
ровіиіагі, Иа^ііагі, ехі&і.
ПОТРЕВОЖЕНІЕ- Тигѣаііо, регіигЬа-
ііо. Потревоженный, Ішѣаіив, воііісііаіив.
Потревожить, іпдиіеіаге, ІигЬаге, воііісі-
іаге; теіевііат ехЬіЬеге. П. кого своею
рросьбою, ргесіЬцв аіідиет Гаііраге. Эта
вѣсть много его потревожила, Ьіс пипііив
пщііит еит воііісііаѵіі.
ПОТРЕПАТЬ. ВІапЙе риіваге. Потр.
кого по щекамъ, по плечу, Ыапйе риіваге
&епав, Ьитеговаііеи)ив; регтиісеге аііси-
І»в §епав, Ьитегов. 2) П. льву, Ііпит
сагтіпаге, Ііпит (еггеів Ьатів ресіеге. 3)
Его нарядно потрепали, ргоЬе ѵегЬегіЬяв
оевив еві.
ПОТРЕСКИВАТЬ. Сгераге, вігійеге.
ПОТРЕТНО и ПОТРЕТЯМЪ. іег
іпаппо, іегпів рагііЬив.
ПОТРОГИВАНІЕ. Айіасіив, сопіасІцБ
Потрогиваю, раиіиіит іап^еге, аіііпдеве'
ПОТРОХЪ. Басіев, тевепіегіит.
Іивсиіит сит ІасІіЬив ргаерагаіит.
троховый, е ІасІіЬив. Пбтротеніе, ехеа.
Іегаііо. Потрошенный, риг^аіив, Йерщ-.
§аіив, ехепіегаіив, еховваіив. Потрошу
ригдаге, йериг^аге, еѵівсегаге, ехепіе.
гаге. Потрошить рыбу, рівсев еховваге.
Потрошильщикъ, потрошникъ, диі рівсев
еховваі.
ПОТРУДИТЬ. См. Трудить.
ПОТРУСИТЬ. Раиіиішп апіто ігв,
теге; р. аевіиаге, ігетеге.
ПОТРЯСАНІЕ, фиавваііо, соидиаввайо.
П. государства, тоіив. Потрясаю н івд-
трясываю, а^ііаге, диаіеге, сопсиіеге.
Вѣтръ потрясаетъ деревья, ѵепіив адііаі
агЬогев. Легкія волны потрясаютъ судвй,
Іеѵев Висіив ^асіапі паѵцрит. 2) ЕаЬе&с»
Іаге, ІаЬеГасеге, соиѵеііеге. Россія по»
трясла Имперію Оттоманскую, Коввіа Іш-
регіит Тигсісогшп ІаЬеГасіаѵіі. 3) Раи-
іиіит тоѵеге, соттоѵеге. Потрясти
столбъ, врытый въ землю, раіит іп іегга
йѳСѳввит раиіиіит тоѵеге. Потрясаюсь,
тоѵегі, сопмпоѵегі, а^ііагі, диаввагі, соо-
сиіі; іпігетівсеге. Отъ выстрѣла пушеч-
наго потряслись стѣны у дома, ісіи іи-
тепіотит ЬеІІісогит рагіеіев 4отив іге-
птеге. 1’еспуб.імка была потрясена во»
лодыми людьми, гевриЫіса рег айоіевсев-
іев ІаЬеіавіаіа еві. Церковь Христіанска*
неоднократно потрясалась отъ разиоиМ"
слія, пои вете! йіввепвіопеб ^гаѵеш рІ*“*
^ат СІігівііапае ессіевіае ігуесеге. '
ПОТУГИ. Поіогев рагіигіепіів; йоіегев
раНив; йоіогев ех рагіи. Имѣть п., е Йо*
іоге ІаЬогаге.
ПОТУДА, Нис ивдие.	,
ПОТ
389
ДОТУПЛЕНІЕ. Ііетіввіо осиіогит;
^Іі йе]есІі. Потупленный, йетіввив,
йе)есіив. Онъ говорилъ мнѣ съ потуплен-
ными глазами, сіеуесіів осиіі» ппЬі йісеѣаі.
Потупляю, осиіов йетіііеге, йеусеге съ
дополн. іп іеггат. Сидѣть, потупи глаза,
вейеге йх.в или йетівяів іп іеггащ осиіі».
ПОТУРИВАЮ. Раиіиіит іпсііаге, іт-
РеПОТУСКЛЫЙ. ОЬвсцгаіив, іпГивсаІив.
Потускнуть, оЬвсигагі, іпГивсап Со метал-
лахъ). Зеркало пахускло, вресиіі (и1"ог
Ьеѣеіаіи» еяі. Потусклыя стекла, бреси-
Іагіа, ди® вийапі, гогапі. Потускнѣлый,
т. ч. потусклый-
ПОТУХАЮ. Ехяііп^иі, ге8Ііп§иі. Дро-
ва въ печи потухли, Пупа іп Гогнасе ех-
ыінсіа випі; і§пів ехвііпсіив еві. Давать
потухнуть, Іі^па поп атрііив арропеге;
ідпет поп аіеге. Потушаю, ехвііп^иеге,
гевііп^иеге. Потушаюсь, ех8Ііп§иі. По-
тушеніе, ехвііпсііо. Потушенный, ехвііпс-
іив, гевііпсіив.
ПОТЧЕНІЕ. Соііосаііо. . .._____
ПОТЧИВАНІЕ. См. Подчиваніе.
ПОТЩАНІЕ. Етіиепв йііі^епііа, рго-
рега ехвесиііо. Потщиться, пііі, епііі,
српіерйеге.
ПОТСЪ. 8ийог, вийаііо (потѣніе). Хо-
лодный потъ, ГгіДйив вибог. Быть въ
сильномъ поту, вийоге шайеге, вийоге
Гишаге (Ѵіг§). Хладный п. покрылъ мои
члены, оссираі вийог тіЬі СгіаіЙив агіив;
вийог рег агіив Ггі§ійиб Іоіов сайіі. Потъ
течетъ, вийог тацаі е согроге. Возбу-
ждать потъ, вийогещ еѵосаге, сіеге. то-
теге, е сеге, ехсиіеге. Остановить потъ,
яийогет вівіеге, соёгсеге, гергітеге, ве-
ааге, тЬіЬеге. 2) 8ийог, іаѣог, так. вм
Шог еі ІаЬог. Это стоитъ многаго йоту
гев еві тиііі вийогі», ти1(.
рюбрѣгать, доставать что иотомъ> 8ц
пот	ЗДЙ
йогв еі вап^ише аіічиій авведиі. Имѣніе,
нажитое потомъ и трудами, гев тиііо
вийоге рагіа.
ПОТЫКАЮ, віаіиеге, соііосаге.
ПОТЫКАТЬСЯ. Еарваге, тевіі§іо Гаііі.
ПОТЫЛИЦА, за потылицу. Іпіесііо
тапив сегѵісіЬив.
ПОТЫСЯЧНО. Міііепі.
ПОТЫЧКА. Коп іпіегтівва тіввіо.
2) Ѵііирегаііо.
ПОТѢЛЫЙ. Йийаіив. Должно не спать
ночи и оставаться въ потѣломъ пдатьѣ,
ѵі§і1апйге посіе» еі іп вийаіа тевіе йигап-
йит. Потѣніе, вийаііо. Сильное п. ослаб-
ляетъ человѣка, тиііа вийаііо тігев <)еЬі-
Іііаі, ехіепиаі.
ПОТѢСНИТЬ. Ргетеге, соагсіаге ,
сотргітеге. Потѣсни народъ, чтобъ
можно было пройти, сопйепва ІигЬалі
или тиііііийшет, иі регѵайі роввіі. По-
тѣсниться, ве сопйепваге.
ПОТѢХА. Юеіесіаііо, оЫесІаІіо; йеіес-
Іатепіит, оЫесіатепІит. 2) І^пев аг-
ІШсіові, ругоЬоІагіит. Потѣ таю, кого
чѣмъ, йеіесіаге, оЫесіаге. Потѣшаться,
ве йеіесіаге, ве оЫесіаге; йеіесіаііопе аіі-
си]ив геі йисі. Потѣшка, Шесеѣга. Дать
кому что для потѣшки, аіісиі аіічиій йаге
Шісіепйі сацва. Потѣшливый, ай оЫесІа-
ііопе» ргопив. Потѣшникъ, ѣото )осовив,
]осиІапв; Ьото тнііі росі. 3) РугоІесЬ-
пи». Потѣщная рота, сепіигіа айоіевсеп-
Іпт поѣіііпт, чиіѣивсит Реігив М. ер.
ргіто агта ІгаоІаЬаІ. Потѣшной, инив
е поЬіІіЬив еіивтойі сеиіихіаз. Потѣш-
ный, йеіесіапв, оЫесІапв. П. огонь, і^пдв
агіШсіові. П. дворецъ, раса хеіегів раіаііі,
іп чио егапі тагіа оЫесіатеоіа., ргаесі-
рие аиіет Гайнѣе веепіс® а^еЬапіиг.
ПОТѢЮ, вийаге, вийогет етііівге;
іп вийогеш іге. Руки вспотѣли, іцапц»
вийапі. Сильно потѣть, тпііищ вийагр,
391
поу
пох
392
іпдепіет видогет етіііеге. Стѣны по-
тѣютъ, рагіеіев видапі.
ПОТЯГАТЬСЯ- Ьііет сит аіідио Ьа-
Ьеге; 1і(ет айѵегвиб аіідиет а^еге. 2) Ві-
іагі, аііегсагі.
ПОТЯГИВАНІЕ. Ехіепііо, роггесііо.
Потягиваю, ехіепдеге, ротті^еге. 2) Ѵіпо
ее сопіісеге, інеЬгіагі, Іаг^ів ЬаивііЬиз ѵі-
пит ЫЬеге. Потягиваюсь, ехіспйі, іоіо
согроге ехіепді, рапдісиіагі. Потягота,
въ потяготѣ, рапдісиіапв.
ПОТЯГЪ. Сііщиіиш §епиа!е зпіогипі.
ПОТЯЖКА. ОЬ]иг§аііо, поіа.
ПОТЯНУТЬ. Іепйеге, ехіепдеге, іп-
іепдеге. П. кого за руку, аіідиет аіідио
тапп ІгаЬеге, дисеге, аЬгіреге. П. струну,
Идет сопіепдеге, іпіепдеге. 2) Пе ѵеніо:
тепіие ехогііиг, іпсіріі Паге. 3) Ад|и-
тепіо евве, Гаѵеге. Счастіе ему потянуло
въ игрѣ, Гогіипа іп Іиви еі Гаѵіі; еі ай]и -
тепіо Гиіі. 4) Аіідиет ад ве ІгаЬеге, аі-
ІгаЬеге, регйисеге; аіідиет іп виав рагіев
дпсеге, ІгаЬеге; аіідпет виит Гасеге. —
'Потянуться, сопвесіагі, реіеге, арреіеге,
саріаге, айесіаге.
ПОТЯПЫВАНІЕ. 8есііо. Потяпываю,
весаге.
ПОУДИТЬ. Раиіаііт різсагі Ьото.
ПОУЖИНАТЬ. См. Ужинать.
ПОУМНИЧАТЬ. Аг^піагі, ѵідегі віЬі
вареге. Вы бы это получили, если бъ не
"поумничали, Ьапс гет оЫіпиіввев, пі ва-
рѳге ІіЬі ѵівив еввев.
ПОУПРЯМИТЬСЯ. См. Упрямиться.
ПОУТЮЖИТЬ. Ілвѵіеаге Гетто саіе-
Гасіо.
ПОУЧАЮ. Восеге, іпвіііиеге, інвііііаге,
ітЬиеге; тоѵеге, Ьогіагі, соЬогіагі. Поу-
чать кого закону Божію, аіідиет ІтЬиеге
теНдіопе. П. кого правиламъ, іивііііаге
ргаесеріа аигіспіів. Поучаюсь, ві., дівсеге,
со§повсего. Поученіе, топіііо, адтопіііо,
ріеіаіів ехсііаііо. Предметъ проповѣд.
ника есть поученіе слушателей, сопсіо.
паіогів еві геГегге отпіа ад ріеіаіет ех-
сііапдат. Поучительный, ѵііге ідоиеив
диод ріигіта досеі. Поучительное слово
сопсіо васга, адтопіііо. — Поучить, рай.
Іпіит дівсеге. П. урокъ, едівсепда рай-
Іиіит гереіеге. 2) Кого чему, аіідиет
аіідиід досеге. Поучиться, раиіиіит ді-
всеге, іпсіреге дівсеге.
ПОУЩАТИ. (81.) Ехсііаге, вивсііаге.
ПО ФЛОТСКИ. Моге паиіагит.
ПОХАБНИКЪ, похабъ. Пото ітри-
депв, іиѵегесипдив; Ьото, диет ІіЬідіпй
іпГатіаедие педие ридеі педие ігедеі. По-
хабница Гетіпа ітриденв, інвоіепв, рго-
іегѵа. Похабно, ітриденіег, іпѵегесипде,
іпвоіепіег. Похабный, похабенъ, ітри-
депв, іпѵегесипдив, ргоіегѵив, іпвоіепз.
Похабство, ітридепііа, ітридісіііа, іпво-
Іепііа, ргоіегѵііав. Похабствую, похабни-
чаю, евве ітридісит, іпвоіепіет, ргоіег-
ѵит.
ПОХАЖИВАНІЕ. АтЬиІаііо, деатЬи-
Іаііо. Похаживаю, Ггедиепіаге. Онъ къ
вамъ сперва похаживалъ, а нынѣ пере-
сталъ, апіеа дотит повігат ГгедиепіаЬаі,
пирег апіет Ггедиепіаге девііі. 2) Пеат-
Ьиіаіит аЬіге, атЬиІаге, деатЬиІаге; иі-
іго сіігодие соттеаге, вигвит деогвит
теаге. 3) АтЬиІаіит ехіге, іпсіреге ат-
ЬиІаге, враііагі. Больной уже похажи-
; ваетъ, ае^гоіив іпсіріі і'ат враііагі. 4) Ѵі-
I деге, ргоѵідеге, сигаге. Я м самъ иногда
і за птицами похаживаю, ірве диодие іп-
іегдит аѵев сигаге воіео.
ПОХАРКИВАНІЕ. Зсгеаіив. Похаркя-
ваю, всгеаге воіеге.
ПОХВАЛА. Еаив, Іаидаііо, рггедісаііо
(изъявленіе похвалы и своего довольствѣ-
Когда ему приходилось сказать что въ
мою похвалу, пропустилъ ли къ тому слу-
пох
394
пох
393	11ил
чай? ргжвісаііо йе теа Іаийе ргіеіег-
ші68а еві? Человѣкъ, въ которомъ нѣтъ
ничего достойнаго похвалы, Ьото іпапів
ѵег» в«огі®. Получить, снискать похвалу,
іаийет сопведиі; Іаийет зіЫ рагаге, со -
Іівеге; Іаийет ЬаЬеге йе пли ех ге. а
служить похвалу, іаийет тегеп. пѣть
похвалу отъ кого, іп Іаийе евве, Іаи гі.
Имѣть большую похвалу отъ кого, аи е
сеіеЬгагі. Приписывать кому похвалу, аіі-
сиі Іаийет ІгіЬиеге, ітрегііге; аі.диет
Іаийе аГйсеге. Стремиться къ похвалѣ,
искать ея, Іанйепі реіеге, дшегеге, Іаийів
віийіо ігаЬІ. Умалять чью похвалу, Іаи-
йет аіісщив тіпиеге, оЫегеге, ѵегЬіз ех-
Іепиаге. Лишать кого похвалы, Іаийет
аіісиі йезііпаіит ргаегіреге. Достойный
всякой похвалы Государь, Іаийаііззітиз
Ргіисеря. Приписывать кому что въ по-
хвалу, аіідиій аіісиі Іаийі йисеге, йаге;
аіідиій іи Іаийе ропеге. Этотъ человѣкъ
выше всѣхъ, приписуемыхъ ему похвалъ,
таіог еяі отпі іаийе, дна1 еі ІгіЬиіІиг.
2) Ве дио диіз ціогіаіиг. Похваленіе, Іап-
Йаііо, ргаейісаііо. Похваленный, Іаийаіиз.
Похвальный , похваленъ , Іаийе йі^пиз,
Іаийапйия, ІаийаЬІІів, ргаейісаийив, диой
Іаийет ЬаЬеі. Похвальное дѣло, Гасіпиз
Іаийапйит. 3) Іаийет или Іаийев сопіі-
пепя. Похвальное слово кому, Іапйаііо
аіісщия. Цезарь произнесъ съ каѳедры
надгробное похвальное слово, Сжваг йе-
ГипсЮя Іаийаѵіі рго гояігів. Похвальная
грамата, похвальный листъ, Ііііегае аііси-
Іия Ьопоз тогев еі Согііа Гасіа Іеяіійсап-
Іеа. — Похвальба, тавпііодиепііа, Догіа-
Ііо, ояіепіаііо. Не въ похвальбу сказать,
диой ѵеге ргасйісаге рояяит. Похваляе-
МЫЙ, Іаийапйив; диі Іаийаіиг. Похваляю,
•аийаге, Іаийет аіісиі ІгіЬиеге, Іаийе аіІ-
диет аГйсеге; ргтйісаге (публично ивъ
«••ухъ хвалить) Похвалить кого достой-
но, Іаийев а1іси|ия ѵегЬіз сопзедиі. Не
быть въ состояніи похвалить кого до-
стойно, довольно, аіідиет поп ваіів рго
йі^пііаіе Іапйаге ровве. Ь) РгоЬаге, Іаи-
йаге. Я хвалю тебя, Іе Іаийо еі ргоЬо.
Похваляюсь, Догіагі, йе ве ргжйісаге; йе
ІапйіЬив впів ргжйісаге. Онъ пи чѣмъ по-
хвалиться не можетъ, пнііа ге или йе
пиііа ге ціогіагі роіеві. 4) Міпагі, поп ѵе-
гегі, аийеге.
ПОХВАСТЫВАЮ. 8е еГГегге, ве )ас-
Іаге.
ПОХВОРАТЬ. Раиіиіит гедгоіаге.
ПОХИТИТЕЛЬ. Ргавйо, ргаейаіог, гар-
Юг.
ПОХИТРИТЬ, Раиіиіит агіе, Йоіо иіі;
поп піЬіІ агіев айЬіЬеге.
ПОХИЩАЮ- Ргіѵаге аіідиет аіідиа
ге; егіреге, айітеге аіісиі аіідиій; вро-
Ііаге, йевроііаге, ехрііаге, сотрііаге; га-
реге; ѵі аЬгіреге, аЬйисеге; Ьопів аііепів
тапиз іпГегге; аііепаз орев іпѵайеге- По-
хитить чье имѣніе, аіісціив Ьопа или Га-
сиііаіев сотрііаге. Сиерть похитила мо-
лодаго человѣка въ цвѣтущихъ лѣтахъ,
аеіаіе Яогепіе йе Іисе гаріиз еві. Похи-
тить дѣвицу, ѵіг^іпет гареге. Похи-
щаюсь, гарі, аЬгірі, егірі, сотрііагі. По-
хищеніе, айетііо, ргіѵаііо, сотрііаііо, гар-
іив, гарііо. Похищенный, гаріив, аЬгер-
Іпв, егеріиз. Похищенный въ цвѣтущихъ
лѣтахъ, ргаегеріиз іттаіига тогіе.
ПОХЛЕБКА, похлебочка. Іив, )изси-
Іит, вогЬіііо. Похлебочный, ай )из, ай
Інзсиіит регііпепя. Похлебываю, ііегит
аідие ііегит вогЬеге, сосЫеагі ейеге.
ПОХЛЕСТАТЬ, похлыстать. Рапіпішп
Яа^еііо ѵеі ѵігца іпвопаге.
ПОХЛОПЫВАНІЕ. Риізаііо. Похло-
пываю, раиіиіит риіваге.
ПОХЛѢБСТВО. Раіраііо, айиіаііо, аз-
зепіаііо- 2) №тіа іпйиі^епііа. Похлѣб-
14
395
пох
пох
396
ствуго, раірагі, абиіагі, аввепіагі аіісиі.
3) Соппіѵеге, пітіз іпби!»еге. Похлѣб-
щикъ, раіраіог, абиіаіог, авзепіаіог.
ПОХМѢЛЬЕ. Ііоіог сарііів а регроіа-
Ііопе огі^іиет ЬаЬепз. Съ похмѣлья вы-
спаться, сгариіат ебогтіге, ебогтіге аі-
дііе ѳхЬаІаге, ебогтівсеге. Выпить съ
похмѣлья, сгариіа ріепит раиіиіит ѵіиі
ЬіЬеге. Прогнать похмѣлье, сгариіат ех-
сиіеге.
ПОХОДКА. Іпсевзив. Я узналъ его по
походкѣ, ех іпсевви еит со^погі.
ПОХОДНЫЙ. Сазігепзів. Походная
канпеллярія, сазігепзіз сапсеііагіа. По-
ходная коляска, сівіит ѵіаіісит. Походъ,
ііег, ргоіесііо, бівсеввив, ехрѳбіііо. Быть
вмѣстѣ въ походѣ, ехребіііопі іпіегеззе.
Походъ пуда направить, ііег аіідио Гасеге,
сопГегге, сопѵегіѳге, іпіѳибеге. Дать при-
казаніе итти въ походъ, ііег ргопипііаге.
Имѣть неудачный походъ на кого, аіі-
диет пѳдиібдиат орри^паге. Служить
съ кѣмъ въ походѣ, регГип^і сит аіідио
тіііііа. Предпринимать противъ кого по-
ходъ, ехребіііопет Гасеге пли рагагѳ іп
аіідиет. 2) Бить въ походъ, сіаззісит
сапеге. 3) бирегропбіит. Я вамъ отвѣ-
силъ съ походомъ, поп зоіит ждиит
ропбив, веб ѳііат вирегропбіит ЬаЬез.
4)Мегсіит ѵепбіііо. На этотъ товаръ хо-
рошъ походъ, Ьгуиз тегсів еві Гасіііз еі
ехребііа ѵепбіііо; Ьаес тегх Гасііѳ ѵепбі-
Іиг; Ьаес тегх а сотрІигіЬив ехреіііиг,
етііиг. Дать чему лучшій походъ, гет
ѵепбіЬіІіогет Гасеге. Готовиться въ по-
ходъ противъ кого, ехребіііопет рагаге
іп аіідиет. — Предпринять походъ, но
неудачно, зизсеріеве ехребіііопет , веб
іиГеІісі виссевви.
ПОХОЖДЕНІЕ. Сазиз, еѵепіив, ѳѵеп-
іит. Пох. Телемаково, еѵепіив еі Гасіа
ТеІетасЬі.
і ПОХОЖІЙ у похожъ, бітіііз, абвітііц.
Очень похожій на убитаго, песаіо регві-
тііів. Быть похожимъ на кого, имѣть съ
нимъ сходство, вітііііибіпет ЬаЬеге сищ
аіідио, аб вітііііибіпет аіісиуиз ассебеге-
вітііііибіпет Или вресіет аіісідив ^егеге,
 ргаЪеге, гедиаге, геббеге аіідиет. Онъ
очень похоагь на своего отпа, іпві^пет
I раігів вітііііибіпет ргге ве Гегі; раіег іп
| іііо еві іоіив. Онъ такъ похожъ на него,
какъ одно яйцо на другое, Іат вітііів еві
іііі, диат оѵит оѵо. Онъ болѣе не похожъ
на самого себя, аііив ріапе Гасіив еві ас
Гиіі; ріаие іттиіаіив еві. Похожій пор-
третъ, іта^о ѵегіввіта пли ѵегііаіі рго-
хіта. Статуя похожая, ві»пит аб ѵегі-
Іаіет аббисіит. Похожу, вітііііибіпет
ЬаЬеге , вітііііибіие аб аіідиет ргоріпв
ассебеге. Очень походить ва кого, аіісиі
ргоЬе вітііет или регвітііет евве; аііси-
^ів ов тиііит геГегге. Походить ва стрѣ-
лу, вресіет Іеіі ^егеге. II. изъ дали на
башни, вресіет Іиггіит ргосиі Гасеге.
Это озеро походитъ на море, Ьос віа^пит
гергжвепіаі Гасіет тагів. Вода, которая
походитъ на молоко, адиа Іасіів аб ѵісі-
піат ассебепв. Учи его такъ, чтобъ ис-
ходилъ ва тебя, еит ітііаііопе Іиі Гас
егибіав. Ты думаешь, что всѣ на тобя
походятъ, иі Іиіе ея, ііет сепвев отпев
евве; ех Іиа паіига аііоз Ііп^із (ты ду-
маешь, каковъ ты самъ, таковы и другіе).
ПОХОРОНЕНІЕ. Нитаііо, вериііига.
Похороненный, Ьитаіив, зериііив. По-
хоронный, аб Гипив, аб ехведиіав регіі-
иепв. Похоронныя издержки, Гипегів зит-
Іив; агЫігіа Гипегів. Похоронный столъ,
обѣдъ, ериіит ГипеЬге. Похороны, Ьи-
таііо, вериііига; Гипив, ехзедиіае; ротра
Гипегів; уивіа ГипеЬгіа (торжественные).
Устроить, приготовить похороны, Гппи®
аіісиі Гасеге. Быть при чьихъ похоро-
поч
398
поч
яе-
ее-
397	««-
пахъ, «введшая аіісщив Ьопевіаге, соті-
Іагі, рговедиі, Гипегі орегат Йаге; Гипив
аіісиі Йисеге. Похороняю, Ьитаге, аере-
Ііге; Ьнто тапйаге; Ьиті сопйего; сог-
рив Іегга* геййеге; Іиглиіо сопіе^еге;
рикго сопйеге; вериііига аГйсеге; ай
риііигапі йаге.
ПОХОХОТАТЬ. Раиіпіит гійеге.
ПОХРАБРОВАТЬ. 8е раиіиіит оЯег
ге;ве раиіиіит ;асіаге; раиіиіит ^Іогіагі.
ПОХРАПЫВАТЬ. Раиіиіит яіегпеге,
па во сіапіаге.
ПОХУДѢЛЫЙ. Оиі тасіе ехІаЬиіІ.
Похудѣть, см. худѣю.
ПОХУЛЕНІЕ. Ѵііирегаііо. Похулен-
ный, ѵііирегаіие, гергеЬепбие. Похулить,
ѵііирегаго, гергеЬепйеге. Похулитель,
гергеЬепяог, уііирогаіог. Похулка, ѵііи-
регаііо, ѵііирегішп.
ПОХѢРЕННЫЙ. Йеіеіив, ехвііпсіия.
Похѣрить, іпйисеге, йеіеге, ехвііп^иеге;
Іоііоге (всгіріит ѵеі саісиіов).
ПОЦѢЛОВАНІЕ. Овсиіаііо, еховсиіа-
Ііо. Поцѣловать, овсиіагі, еховсиіагі; Ьа-
5іаге аіідиет. Поцѣловать въ голову, ов-
сиіит сарііі ітргітеге- Поцѣловаться,
іпіег ее Обсиіагі. Поцѣлуй, оясиішп, виа-
ѵіит, Ьавіит. Дать кому п., овсиіит аіі-
сиі Гегге, оПеггѳ, Йаге; Ьавіагі аіідиет;
Ьавіит аіісиі йаге; виаѵіагі аіідиет; виа-
ѵіит аіісиі йаге. Получить п., овсиіит
сареге, гареге, витеге. Послать п., Ьа-
віит дасеге, уасіаге.
ПОЦАРСТВОВАТЬ, 7 мѣсяцевъ. 8ер-
іет тепяея іп ітрегіо Ігаивіоеге.
ПОЦѢПКА. Гипія, диі ѵаяі апбаіо аііі-
і;аіиг, иі Геггі, рогіагі рояеіі.
ПОЧАВКИВАТЬ. Мапйисаге ситяо-
пііи.
ПОЧАРОЧНО. Рег зсиіеііаз.
ПОЧАСТНО. Рег рагіев, рагіісиіаііга.
Выдавать сочиненіе какое п., орив рег
рагіев ѳйеге, етіііѳге.
ПОЧАСТУ. 8аере.
ПОЧАТІЕ, Іпсіяіо, арегііо. Початокъ,
соіия, Ііпит ай пепйит йвбііпаіит еі соіо
сігситрояііит. Початый, іпсівив, геіііив,
арегіив. П. хлѣбъ, рапів іпеівив; рапів
иоп іпіе^ег. Початая бочка пива, йоііит
сегеѵібіае геіііит, арегіит.
ПОЧАЩЕ. 8а>ріив.
ПОЧВА. См. Пошва.
ПОЧВАНИТЬСЯ. См. Чваниться.
ПОЧЕРКИВАНІЕ- Маіа ясгіріига. Ис-
черкиваю, Ііпеаз Ьис еі іііис Йисеге. По-
черкъ, тапиб, сЬіго"гарЬит и сЬіго^га-
рЬия. Имѣть хорошій почеркъ, риІсЬге
бсгіЬеге. Твердый п., тапиб поп Ігетепв.
Тяжелый и., йисіиб сгавбіог. Подражать
чьему почерку, аііси^ив сЬіго^гарЬит іті-
іагі. Я знаю ватъ почеркъ, тапит Іиат
поѵі.
ПОЧЕРНЕНІЕ. Иопі^гаііо; Шига. По-
черненный, йепі^гаіив, сиі геі соіог пі"ог
іпйисіив е§1. 2) Іпйисіив, йеіеіив, ехвііпс-
Іив, сгавив. Почернить, йспі^гаге, пі«гит
соіогет іпйисеге геі. 3) Оеіегс, ехвііп-
§пеге, іпйисеге. Почерииться, йепі^гагі,
пі{рго соіоге Ііп&і, іпіісі, іп^иіпагі. Почер-
нѣлый, пі^ег Гасіив.
ПОЧЕРПАЛО. 8ііи1а, Ьаивігит; ѵав,.
дио адиа Ьаигііиг. Почерпаю, Ьаигіге,
витеге, рготеге, йерготеге. Почерпать
изъ источника, Ьаигігі еГоиІе, Йе Гопіе
или Гопіе. Р. т. черпать воздухъ = ды-
шать , апігпат или врігіішп йисеге; врі-
гаге. Виргилій многія мысли почерпнулъ
изъ Гомера, Ѵігеіііив тиііав ргаесіагав
вепіепііав аЬ Нотего гереііѵіі, аввитвіі.
| Почерпаюсь, Ьаигігі, виті, рготі, гереіі.
399
поч
ПОЯ
400
авеиті. Почерпаніе, почерпнутіе, Ьаи-
зіиз. Почерпнутый, Ьаизіиз, гереіііиз,
реіііиз.
ПОЧЕСТВУЮ, «I- Утѣшителева же
свѣтоносная благодать почествуетъ, во
еже пѣти, ІисіГега аиіет Рагасіеіі ргаііа
1ои@о оЙісасшв тоѵѳі апітит еі ехсііаі
а<1 сапепбшп. Почесть, Ьопог, Ьопогіз
ІѳзІіОсаіід или яі^піГісаІіо. Ему оказаны
всевозможные знаки почести, диапіі® та-
хітів ЬопогіЬиа огиаіив еві. Дли почести
провожать, Г10П0ГІ8 саиаа сотііагі. Ока-
зывать кому всевозможную почесть, аіі-
диет отпі Ьопоге соіеге, рговедиі, от-
піЬиа іп геЬив аіідиет Ьопогійсепііаяте
ігасіаге. 2) Ноиог, Іосиз Ьоиогаіиз. Искать
почестей, Ьопогез реіеге. Почести не-
бесныя, зі., ѵісіогі® ргатіа (^арііа).
ПОЧЕСУХА. Ье ѵе зсаЬепйі безійегшт.
ПОЧЕТВЕРО. Оиаіегщ.
ПОЧЕТНЫЙ. Сіагиз, соизрісииз, Ьо-
пезіиз, (;гаѵІ8. П. человѣкъ, ѵіг сіагиз, іи-
ві^піз, дгаѵіз. П. членъ, зосіиз Ьопога-
гіиз, Ьопогів саиза аіісиі зосіеіаіі абвсгір-
Іиз или іи аіідиат зосіеіаіет гесеріив.
П. столъ., ссеиа или ериіит, диоб раіег
зропзае, Йпііія пиріііз, ргаѣѳі ргоріпдиіз
(репсге). Почетъ, оЬзегѵапІіа, ѵеиогаііо.
ПОЧЕЧЕНИТЬСЯ. Іперіе, риіібѳ ее
метете.
ПОЧЕЧКА. Кепісиіиз. Почечный, ге-
паііз.
ПОЧЕЧУЙ КАМЕНЬ. Іаріз аврЬгйісия.
ПОЧЕЧУЙ. НаешоггЬоіз. Закрытый,
савса Ь. Открытый, йиеиз. 2) Титогез
Ііѵійі ип^иіае одиі.
ПОЧЕЧУЙНИКЪ н ПОЧЕЧУЙНАЯ
ТРАВА. Роіудоиит Ьубгорірег.
ПОЧЕЧУЙНЫЙ. Ай ЬаетоггЬоібез
регііпепз. Почечуйная кровь, заириія Ьге-
тоггЬоібіз. Имѣть почечуйные припадки,
ЬаетоггЬоібе или ЬгетоггЬоійіІшЗ ІаЬо-
гаге. Почечуйныя лекарства, гетѳдіа аб
ЬачпоггЬойіѳз.
ПОЧИВАЛЬНЫЙ. Погтііогіиз. Почи-
вальня, сиѣісиіит богтііогіит. Почива-
ніе, богтіііо, зотпиз, диіез. Почиваю,
богтіге, диіеесеге.
ПОЧИНАЛЬНИКЪ. Аисіог, ргіпсерз.
Починаніе, см. иочатіе. Починаю, іпсі-
Деге, геііиіге. Почать хлѣбъ, іпсійеге ра-
пет. П. бочку, боііит геііпеге, арегіге.
Починаюсь, іисійі, арегігі, геііпі.
ПОЧИНЕНІЕ, починиваніе. КеГесІіо,
герагаііо, загіига, типіііо (о дорогѣ). По-
чиненный, геГесіиз, загіиз, гевагіиз, ге-
сопсіипаіив. Починенное бѣлье , Ііпіеа
гесопсілиаіа. Починенный домъ , ае<!е«
гояагіае. Починенный корабль, паѵів ге-
Гесіа; Іасѳгаіит наѵі^іит'геГесіит. По-
чиннваю, гейсегѳ, гѳрагаге, вагсіге, ге-
вагсіге, гѳсопсінлаге. Починить корабль,
паѵет гейсѳге. П. доиъ, ботит геваг-
сіге. П. дорогу, ѵіат тииіге. Почини-
ваюсь, гейсі, герагагі, геяагсігі, гесопсш-
иагі, тииігі. Починка, герагаііо, вагіига,
тнпіііо. П. дома илоха, юбез таіе ге-
вагіае вииі.
ПОЧИНОКЪ, Агаііопез ѵеі йога соіо-
піа іп Іосо агЬогіѣи» гериграіо соизЫиІа.
ПОЧИНЪ. Іпсерііо, Іігосіпіит (пер-'
вый опытъ въ чемъ), Іітеп. Починный,
диі іпсеріі, іпсЬоаѵіІ, диі іпіііит геі Гесіі.
ПОЧИСТИТЬ. Ригдаге, гериграге, ех-
риг«агѳ, ригіЙсагѳ, Іегреге, ѵеггеге.
ПОЧИТАЕМЫЙ. Іи Ьопоге Ьаѣііиз,
сиііиз.
ПОЧИТАЙ. См. Почти.
ПОЧИТАНІЕ. Сиііи», ѵепегаііо. Почи-
таніе Божества, ге1і#іо. П. чужихъ бо-
говъ, аирегвііііо. Оказывать кому почи-
таніе, аіідиет іп ѵепегаііопе Ьаѣеге; ѵе-
поч
402
ПОЧ
401
пегаііопе рговедиі. Почитатель, сиНог.
П. истины, сиііог ѵегііаіів. Быть чьимъ
почитателемъ, аіісирів абтігаііопе сар-
Иіпі евве Имѣть у себя многихъ почи-
тателей, іп та»па абтігаііопе евве. Быть
чьимъ большимъ почитателемъ, та^по-
реге соіеге еі Лііі^ете аіідиет. Почита-
тательнипа, сиіігіх. Почитаю, соіеге, со-
іеге еі оЬвегѵаге; ѵепвгагі, іо ѵеиегаііопе
ІіаЬеге. Почитать Бога, соіеге Беиш.
Почитать съ особеннымъ благоговѣніемъ,
ргаесіриа теките (Пеш») соіеге. И по-
читать за непристойное дѣло, педие рге-
іінпі риіаге. П. родителей, геѵегеиііат
айѵегып рагепіев. абЫЬего. II. добродѣ-
тельныхъ людей, ѴІГО5 ргоЬов тари Га-
сеге. Особенно почитать, іп ргасірио Ьо-
пого ЬаЬеге. Чрезвычайно, какъ можно
больше почитать, Яшина оЬвегѵапІіа Со-
іеге. 2) За кого или чѣмъ, ІіаЬеге, <1и-
сеге, сгебеге, ехівіітаге, риіаге, .{ибісаге,
сепвеге. Почитать какъ втораго отца,
оЬвегѵаге вісиі аііегит рагепіет. Почи-
тать кого какъ Бога, воздавать коиу бо-
жескую честь, аіісиі біѵіиов Ьопогев Ьа-
Ьеге; йіѵіпо Ьопоге аіідиет соіеге; иі
Пеигп аіідиет соіеге. Почтить кого да-
ромъ, аіісиі аіідиіб бопаге; аіідиет «іопо
или аіідиа ге бопаге. Всѣ его почитаютъ
за умнаго человѣка, отпез ІіаЬепІ еит
іпіоііівепіет, ргибепіет. Я почитаю васъ
на починѣ, ѵ. тегс. ІіЬі, пі аисіогі или
диі іпіііит Гесівіі, ргеііит виЬтііІо. По-
читать кого за друга, аіідиет ЬаЬеге
атісит; аіідиет ЬаЬеге рго атісо. По-
читать благодѣяніемъ пли за благодѣя-
ніе, аіідиіб ропеге іп ЬэпеПсіо, П что за
безчестіе, іа сопіитеііат ассіреге. П за
безславіе.себѣ и срамный образецъ сдѣ-
латься чьимъ данникомъ, ѵесІі8аІет ве
аЬсиі Гасеге .пб.^ит еі еХетр10 Гос(1і,гп
ет'аіітаге. Ночит. кого за врага, іп Ьо-
яііііт питего ЬаЬеге. Почитаюсь, со!іг
оЬвегѵагі, ѵѳпегаііопет ЬаЬеге; Ьопоге
Догегѳ. 3) НаЬегі, дисі, сгебі риіагі. Оиъ>
почитается честнымъ человѣкомъ, ЬаЬѳ-
Іиг, ]ибісаІиг ѵіг Ьопив, ргоЬив, Ьопееіие.
ДОЧИТЫВАНІЕ. Іосііо, гесііаііо (въ.
слухъ). Почитываю, раиіиіит ѵеі ваерег
іпіѳгііит, поппипдиат Іепеге.
НОЧІЮ- V. ві. Оиіевсеге, гедиіевсеге,
диіеіет сареге. 2) Оиіевсеге, асдиіевсеге.
Такимъ образомъ мужъ отлично Храб-
рый , перенесши Столько разнаго роду
трудовъ, почилъ на 70-томъ голу своей
жизни, віс ѵіг Гогііввітив тиііів ѵагіівдие
регГиисіив ЬопогіЬия аппо асдиіеѵіі вер-
Іиа^еы'то. Здѣсь почіетъ такой-то, Ьіс
Іасеі, Ьіс вііиз еві; Ьіс еві іііо вііив. Да
иочіетъ въ мирѣ или мирно прахъ твой г
тоііііег овва сиЬепі! віі ІіЬі іегга Іеѵів’.
ПОЧКА. Веп, обыкновеннѣе во ми. ч..
гепев. Боль въ почкахъ, тогЬпв гоиит.
Страдать почечною болѣзнію, ех гепіЬив
ІаЬогаге. Жаркое съ почками, аввищ ѵі-
ІиІіпит сит гепіЬив. Жиръ около по-
чекъ, аборя гепит. Почечная горячка,
ГеЬгів перЬгіІіса. Камень, песокъ въ поч-
кахъ, Даева гепит. Почковикъ, саіеиіив
въ челов. тѣлѣ у древ, Іарів перЬгіІісия
(у новв.). 2) Сетта, осиіив. Почки на де-
ревьяхъ начинаютъ распускаться, агЬо-
гев ^епипавеппі, реттапі, ретта.в а^ипі.
ПОЧКОВИДНЫЙ. ВепіЬив вітіііз; ге-
иит Гогтат, врес.іет ЬаЬепв.
ПОЧКОВЫЙ. беттае, осиіі. П. при-
вивокъ , вигсиіив іпвііиш, ргора^о, Іаіѳа,
Іаіеоіа.
ПОЧТА. Вев сигвогіа; гев ѵеЬісиІагіа;
ѵесіига риЫіса. Тяяіелая ц., сигвив ри-
Ыіспв ѵеЬісиІагіа. Извѣтсіе о прибытіи
и отбытіи почты, спгвпв риЫісі беві^па-
Ііо. Отдать письмо па почту, ѵесіига? ри
403	ПОЧ
Ыіс® ерівіоіат Ігабѳге. 2) йіаііо сигеив
риЫісі. Пѳреяѣинть лошадей па первой
почтѣ, ргігаа віаііоие сигвп» риЫісі )и-
шепіа тиіаге.
ПОЧТАМТЪ. Сигвив риЫісі аеЗеа.
Исправлять должность въ почтамтѣ, ти-
пи» іп си геи риЫісо абтіпівігаге. Служа-
щій при почтамтѣ, сигвив риЫісі тіпі-
віег, Гии^епв тииеге іп сигви риЫісо.
Служба при почтамтѣ, типив іп сигви
рпЫісо асіішпівігашіит.
ПОЧТАРЬ. ѴегоЙагіив, сигзог риЫІ-
сив, аигіда ѵегебагіив, ІаЬеІІагіив, ерівіо-
Іагит сіігіЬііог. Почтаревъ, почтарскій,
ІаЬеІІагіі, ерівіоіагит <1 іг іЬіІогів.
ПОЧТДИРЕКТОРЪ. Веі ѵегеііагіж ви-
ргетив йігосіог.
ПОЧТЕНІЕ. Ехівіітаііо, 4і§;піІав,аисІо-
гііав, ЬОиог (п., какое оказываютъ вамъ
другіе), оЬвегѵапііа, «ІіцііаІіо, спііие, ѵего-
сипдіа (п., которое мы оказываемъ дру-
гимъ). Быть въ нѣкоторомъ почтеніи, іп
аііцііо пишете, Іюпоге евве пли так. съ
однимъ твор. пад. аіідиет или аіідиій
евве; аіідиет питегшп оЬііпеге. Вну-
шающій къ себѣ почтеніе, уваженіе, вни-
маніе, соиврісщіе; айтігаііопет виі те-
тею (о лицахъ), вресіовив. Онъ самымъ
видомъ своимъ внушаетъ къ себѣ почте-
ніе, та§ио сотрете еві иі ірво абвресіи
сиіѵів іщісіаі айтігаііопет виі. Имѣть
особливое почтеніе къ матери, .ехііпіа
ріеіаіе таігет соіеге. Имѣть къ кому и.,
аіідиет соіеге, ІгіЬиеге аіісиі сиііит (ду-
шевное); Ьопогаге аіідпет; геѵегепііат
аШііЬеге айѵегвив аіідиет (оказывать его
наружно). Засвидѣтельствовать почтеніе,
ЬопогШсіе ѵегЬіе аіідиет ртоведиі. По-
чтенно, геѵегепіег, сит оЬвегѵапііа. По-
чтенный, ѵснегапйпв, ѵепегаЬіІів, ѵепе-
'гаііоие сііртив, аи^ивіив (относительно
ПОЧ	404
внѣшняго достоинства). П. старецъ, ве-
иех ѵепегапдив.
ПОЧТИ, Ееге, Гегте, равно, ргоре,
ргоретосіит; сігсііег (догадочно показы,
ваетъ мѣру п число). Почти всѣ близкіе
къ Цезарю меня уважаютъ, Гете ошпев
Гатіііагев Саевагів те соіипі. Онъ почти
всегда жилъ съ нимъ въ деревнѣ, Гете
ветрег сит ео гивіісагі воіііив еві. Почти
умереть со страху, рате тогі ГогтЫше.
Онъ почти ве ходитъ въ сенатъ, тіиив
іп вепаіит ѵепіі. Она умерла почти на
80 году своей жизни, когда ей было безъ
| малаго 80 лѣтъ, раніо тіпиз осіо^евіто
 аппо йесеввіі. Къ этому почти ничего
прибавить не можно, Гегте еі піЬі! диів-
диат асЫеге роіеві. Моя жизнь почти
кончилась, Гегте тіііі ѵііа асіа еві. 11. не
найдетъ вѣрнаго человѣка, ЕАеІет Ьаий
Гегте іпѵепіае ѵігит. Я тамъ видѣлъ его
почти (какъ) здороваго, іЬі раепе ѵаіеп-
Іет ѵійегат. П. равный, раепе раг. II. а
уже довѣряю тебѣ, ргоретойит )ат Ьа-
Ьео ІіЬі (і<1ет. Я и. этому не могу вѣрить,
Ьос поп Гегте сгейеге роввит. Иногда,
для сообщенія большей силы понятію,
употребляется Іапіит поп. Лакедемонъ
были почти взятъ, І.асеба’топ Іапіит
поп саріа егаі. П. пнтьвадцать дней или
около пятьнадцати дней были въ дорогѣ,
сііея сігсііег диішіесіт ііег Гесегипі. II.
третья часть слугъ, аегѵотит сігсііег Іег-
Ііа рагв.
ПОЧТИТЕЛЬНО. Веѵегепіег. Гово-
рить о комъ п., геѵегеиіег бе аіідио <Іі-
сеге. Почтительность, оЬвегѵапііа (на-
ружная), геѵегепііа (сопряжеипая со стра-
хомъ), ѵепегаііо (къ чьему достоинству),
ріеіаз (къ родителямъ и наставникамъ).
Оказывать почтительность, геѵегепііат
аіісиі ргаевіаге пли адѵегвив аіідиет а<1ію
пош
406
ПОЧ
405
Ьеге; оЬвегѵапііапі аіісиі <1сс1 агаге; ѵепе-
гаііопе аіічиет рговечиі. Внушать почти-
тельность, ѵепегаЬіІет евве. Почтитель
выіі, ѵепетаЬипаив, оЬвегѵапііа, рЮпив.
•Оказывать себя къ кому почтительнымъ, ,
аііциет оЬвегѵаге, соіеге.
ПОЧТМЕЙСТЕРЪ. Веі ѵегѳдагі® или
сигвив риЫісі тавівіег; сигвиит риЫ.со-
і-ит ргжГесІив. Почтмейстеровъ, геі ѵе-
гейагі® шайівігі.
ПОЧТО? Сиг? чиаге? чиат оЬ гет?
Чиа <1е саива? чиі<1 е5‘ саи8а’ чи<ИІ?
ПОЧТОВЫЙ. А4 гет сигвогіат рег-
Іінепв. Почтовая коляска, сигвив риЫісі
сівіши; сигвив риЫісі гЬейа; риЫісит ѵе-
Ьісиіит. Почтовая карта, ІаЬиІа §еоцга-
рЫса шапвіопев сигвив риЫісі ішіісаив;
ІаЬиІа віаііопит сигвив риЫісі. Почтовое
правленіе, гегит ѵегейагіагит сигіа геі
сигвогіж спгіа. Почтовый домъ, «Іотив
сигвив риЫісі; Дотив геі ѵегойагіа; йісаіа,
сигвив риЫісі вейев. Почтовая лошадь,
ѵегейив. Почтовыя лошади, ѵеге<1і, ечиі
риЫісі, іитепіа риЫіса, сигеііаіев ечиі.
Почтовыя деньги, еріеіоіге регГегепйае
ргеііит; тегсее рго сигви риЫісо воі-
ѵеікіа. Почтовый уставъ, геі ѵегейагіа?
Іе§ев еі віаіиіа. Почтовая бумага, сЬагіа
ерівіоіагів, сіі. аидивіа. Совѣтникъ при
почтамтѣ, сопвіііагіив или а сопвіііів іп те
ѵогедагіа. Почтовое право. }ив сигвив рп-
Ыісі. Свидѣтельство, видъ о данныхъ на
почту деньгахъ, ііііегагит Іевіітопіит
<1е ресипіа сигвиі риЫісо ІгаЙІІа. Почто-
вой корабль, Пакетботъ, паѵів ІаЬеІІагіа,
сигвогіа. Секретарь при почтамтѣ, сигвив
риЫісі весгеіагіив. Почтовая станція,
станъ, тапвіо или 6іаІІО сиг8ц8 риЫІ<;.
Стоило для почтовыхъ лошадей, 8ІаЬп-
Іит ѵегейогит. Почтовый доиь, въ к0.
торыи письма приходятъ, <1іев гедеипіів,
айѵѳпіапіів, гейііигі сигвив риЫісі. П. д.,
въ который п. отходитъ, <1іев ехііигі сиг-
вив риЫісі. Сегодня почтовой день, а) =
сегодня почта приходитъ, сигвив риЫі-
сив ііойіѳ гегііі, айѵепіі, ехвресіаіиг. Ь) =
Почта сегодня отходитъ, сигвив риЫісив
Ьотііѳ ехіі, аЬіІ, етіііііиг. Сегодня почта
приходитъ, Ііііег® Ьойіе ехвресіапіиг,
регГегипІиг. Почтовая дорога, сигвив ри-
Ыісі ѵіа. Почтовое правленіе, гев ѵеге-
«Іагіэ. Кто почтовыхъ лошадей держитъ,
содержатель почты, сигвив риЫісі сига-
Іог. Почтовая повозка, сигвив риЫісі ѵе-
Ьісиіит. Почтовый рогъ, сигвогів риЫісі
согни. Почтовые рога, согииа, ди® іи-
Оаге воіепі рег дівровііов едиов ііег Га-
сіепііит <Іисев.
ПОЧТЪ-АМТЪ. Кеі сигвогіа, сигіа.
Ь) Сигвив риЫісі веііев.
ПОЧУВСТВОВАТЬ. 8епІіге, вепви рег-
сіреге; аіідиа ге аГбсі.
ПОЧУДИТЬСЯ. Мігагі, айтігагі, <Іе-
тігагі.
ПОШАГИВАТЬ. Манное вгаЛив Гасе-
ге ; Ь'гапЛіЬив §і-а4іЬив евве (Р1 а и I.).
ПОШАЕЧНО. Рег рагіев, рег «ІоЬов,
рег саіегѵав.
ПОШАЛИВАЮ. Іпсіреге Йігагі. 2) Раи-
іиіит іосагі; реіиіапііогет евве.
ПОШАРИТЬ. Іпйадаге, іиѵевіі^аге.
ПОШАТАТЬ. Раиіиіит ІаЬеГасІаге.
ПОІДАТАТЬСЯ. Оііовит атЬиІаге;
регеггаге.
ПОШАТЫВАТЬ и ПОШАТНУТЬ.
ЕаЬеСасІаге, ІаЬеГасеге. Пош. столбъ, ра-
Іит ІаЬеГасеге. Пошатнуться, ппіаге, 1а-
Ьаге, ѵасіііаге. Дерево пошатнулось отъ
вѣтра, агЬог ѵепіо пиіаѵіі. Заборъ по-
шатнулся, верев ѵасіііаі.
ПОШВА. 8о1ит, Іегга, рг®вег1іт ві
вегто еві Йе иаіига ѵеі Ьопііаіе іегг®.
407
пощ
по*
408.
Пошвенвый, 8оІі. Пошвенное колесо,
гоіа аб]иѵапз тоішп.
ПОШЕВЕЛЕННЫЙ. Моіиз, а^ііаіиз.
Пошевеливаніе, тоіиз, аоііаііо, іпѵегзіо.
Пошевеливаю, тоѵеге, а^ііаге, ѵегіеге,
іпѵегіеге. Пошевеливать сѣно , Гоепит
ѵегіеге, іпѵегіеге. Пошевеливаюсь, шо-
ѵегі, а^ііагі. Пошевеливайся, тоѵе Іе
осіпз.
ПОШЕВЕНКИ. Рагѵа ІгаНа гизіісогит.
ПОШЕРЕНОЧНО. Огбіпаііт. П. па-
лить, арпіпс тіпиіо ]аси!агі.
ПОШИВКА, 8иеге.
ПОШИВНИ. ТгаЬа гизіісогит, диа*
ріегитцие йі е согіісе Ііііаіі.
ПОШЛИНА. Рогіогіит. Давать, пла-
тить пошливу, рогіогіит йаге, яоіѵеге.
Наложить ва что пошливу, рогіогіит іт-
ропеге аіісиі геі. Требовать потливы,
рогіогіит ехіцеге. Пошливу отдавать ва
откупъ, рогіогіит Іосаге. Брать ва от-
купъ, рогіогіит сопбисеге, гебітеге. По-
шлинникъ, ехасіог рогіогіі; рогіііог. По-
шлинный, рогіогіі. Смотритель за пошли-
нами, рогіііог; рогіогіо ехі^епбо ргаеГес-
Іиз; Іеіопіиз. Право собирать пошлину
съ привозимыхъ товаровъ, |из рогіогіі
ехщешіі. Откупщикъ пошлинъ, риЫіса-
пиз; гебешіог рогіогіі.
ПОШТОПАТЬ. І’аиіиіиш загсіге, ге-
загсіге. -
ПОШТУЧНО. Міпиіаііт, Ггизіаііт;
сагрііт, 8І"і1ІаІіт.
ПОШУМЛИВАТЬ. Раиіпіит Іитиі-
Іиагі. Пошумѣть, поп иіЫІ ІитиІІиз Га-
сеге, тоѵеге. 2) На кого, ѵегЬіз сазіі^аге
аіідиет.
ПОЩАДА. Мобегаііо, сіетепііа, апі-
тиз тобезііог, Іепііаз, іпбиі^епііа. Про-
сить у кого пощады, реіеге аЬ аіідио, и
віЬі рагсаі, иі Істрегеі, иі зе сіетепіег,
тоііііег Ігасіеі. Сражались безъ пощады,
зіпе тіззіопе ри^паіит езі. Пощадить
см. щажу. Пошаждевіе, ѵепіа, тіеегаііо.
Пощажденвыи , сиі ѵепіа баіа, ІгіЬиІа
соиссзза езі; диі зіЬі ѵепіат ітреігаѵіі.
ПОЩЕГОЛЯТЬ. 8е озіепіаге.
ПОЩЕКОТАТЬ. Раиіиіит ШШаге.
ПОЩЕЛКИВАНІЕ. Регсиззіо біцііс.
гит; роррузтиз, роррузта. Пощелки-
ваю, ііегит аідие ііегит сопсгераге бі^і-
ІІ8, арріаибеге (бе едпіз).
ПОЩЕНІЕ. АЬзІіиепІіа сіЬі; }е]ипіищ
8егѵаге.
ПОЩЕПАТЬ. Раиіиіит йпбеге.
ПОЩЕЧИНА, пощечнвка. Аіара, со-
ІарЬиз.
ПОЩЕЧИТЬ, пощечиться. КеЬиз или
гаІіопіЬиз зиІ8 сопзиіеге; тиііит Іисгі
Гасеге. Бывъ смотрителемъ при строе-
ніи, довольно пощечился, йит ргахтаі
ачіійсаііопі, заііз гаІіопіЬиз зиіз сопзиіиіі.
ПОЩИПЫВАНІЕ. ѴеІІісаІіо. Пощи-
пываю, раиіиіит ѵеШсаге; Іогдиеге.
ПОЩУПАТЬ. Раиіиіит аіігесіаге,
сопігесіаге.
ПОЩУСЬ. Лезипаге воіеге, ^е]ипіит
еегѵаге.
ПОѢДАЮ и ПОЯДАЮ. Тоіит соте-
беге, сопзитеге, аЬвитеге, сопйсеге. Са-
ранча поѣла весь хлѣбъ, Іосизіа зе^еіев
ріаие сопзитзіі. Время все поѣдаетъ,
Іетриз езі ебах гегит. Поѣдаюсь, ріапе
сотебі, сопзиті, аЬзиті, сопйсі. Поѣде-
ніе, при поѣденіи хлѣба, бит зе^еісз
ебепбо сопзитеЬапІиг. Поѣденный, зі.
поядевный, ріапе сотезиз, сопзитіиз,
аЬзитІиз, сопГесІиз.
ПОѢЗДИТЬ. Раиіпіит ѵеі заііз ѵеЬі,
раиіиіит ѵеі заііз ехсиггеге, паѵщаге,
ПРА
410*
ПОЯ
409
І.вг Гасеге, регатЬиІаге. Поѣздка, Нег,
огогесІіо, регергіпаііо. Въ первую мою
поѣздку все было удачно, ргіта ргоіес
ііопе отпіа тіЬі Геіісііег ргосебеЬапІ.
Поѣздъ, сотііаіпа или сотііек, диі ,п ег“
аопі ѵ. и. пиріііа. Поѣзжанинъ, поѣзжа-
ТЫЙ, сотііаіпв или сотйек. Ноѣзжавіе,
регеёгіиаііо.
ПОѢСТЬ. Раиіиіит, аіідиіб сбеге.
ПОѢХАТЬ. Ргобсізсі, ііег Гасеге, реге-
ртіпагі, аЬіге, бівсебеге. П. въ Римъ, рго-
Йсівсі, Іепбеге, сопіепбеге, реіеге Вотат.
П. къ кому, ргойсівсі, Іепбеге аб аіідиет.
Онъ поѣхалъ въ чужіе край, реге^ге аЬііІ.
ПОЭЗІЯ. Рое8І8, роеііса. Поэма, роёта.
Поэтическій, роеіісиб. П. жаръ, апіті
аіасгііав. Поэтъ, роеіа.
ПОЮ. Ваге ЬіЬеге, роіит ргаеЬеге,
абадиаге. Поить скотъ, ресогі роііопет
баге; реси8 аб адиат бисеге.
ПОЮ. Сапеге, сапіаге, сапіиз Гипбеге
(безъ напряженія и свободно), сапіііаге
(часто п.). Пѣть пѣсню, сагтеп сапеге.
П. подъ Флейту, аб ІіЬіат сапеге. П.
йодъ струнный инструментъ, аб сЬогба-
гит аопит сапіаге. И. по нотамъ, сап-
іит безсгіріит саиеге. 2) Саиеге, бісеге;
сагтіпа сопбеге, сопіехеге; сагтіпа Гип-
беге, ѵегвив сапеге, зсгіЬеге; сагтіпе се-
ІеЬгаге; сапеге аіідиіб или бе аіідиа ге.
I омеръ пѣлъ Ахиллесовъ гнѣвъ и Троян-
скую войну, Нотегиз сагтіпе сеІеЬгаѵіІ
ігат АсЬіЦів еі Гасіа ’Ггоіж. 3) Абтіпі-
еігаге. Пѣть обѣдню, Міззат сапеге, се-
ІеЬгаге, гет біѵіпат Гасеге.
ПОЯВЛЯЮСЬ. Арра/еге, сотрагеге,
сопврісі, ргобіге; іп Іисет ргобіге (о ли-
Пахъ), етегкеге (изъ глуби), егитреге
(вырываться, пробиваться). Луца появ-
ляется, Іпиа аррагеі, сопврісііиг.
ПОЯДЕНІЕ. Сопеитеге ебепбо.
ПОЯМСКИ и ПОЯМЩИЦКИ. Моге
аигі^агшп ѵегебагіогит.
ПОЯРКОВЫЙ, Реііік арпіпге, е реііе
а^піпа. Поярокъ, реіііз арпіпа. П. употре-
бляется ва шляпы, реіііз а&піпа изпграіиг
аб рііеов сопйсіепбоз.
ПОЯСАТЬ. (81) Сіпдеге аіідиа ге. Ноя-
саться, сіп^і, ассіп^і; ѵсзіет сіп^иіо геіі-
пеге.
ПОЯСНЕНІЕ. Ехріісаііо, іпіегргеіаііо,
епаггаііо. Для поясненія чего, геі бііи-
сібапбае сайка. Поясняю, ехропеге, ех-
ріісаге, ехребіге, епобаге, еписіеаге.
Поясняюсь, ехропі, ехріісагі, епобагі.
ПОЯСНИЦА. Ве^іо каста, гепез. Пояс.
болитъ, ех гепіЬив ІаЬого. Большая боль
въ поясницѣ, асиіо тогЬо гепев Іепіапіиг.
Поясничный, геріопік васгае, гепит.
ПОЯСНЫЙ, Аб сіп^иіпт рсгііпепз. П.
портретъ, іта^о ресіоге іепие ехргевва;
Ьегта, Ьегтез. Поясъ, сіп^иіит гопа
(женскій). И гти цѣлый день безвѣстнымъ
бродомъ въ водѣ почти по поясъ, іпсегіа
габа етег^еге адиа пздие аб итЫІісит
Гегтс регііп^епіе. Поясокъ, рагѵит сіп-
$ці1ит, гопиіа. Подпоясаться поясомъ,
сіп^і, ассіп^і. 2) Теггае сіп^иіиз, гопа.
Жаркой поясъ, гопа іоггіба. Холодный,
умѣренный, гопа Ггі^іба, Іетрегаіа. 3)
Сопііпиаііо аегіекдие топііит; ^и^а ѵеіиі
аегіе соѣаегепііа. 4) М. б. ІітЬиа Іогтепіі.
ПОЯТІЕ. 8ит1іо. Поятый, китіие, ав-
8итІп8.
ПРАБАБА, прабабка, прабабушка.
Ргоаѵіа, аіаѵіа.
ПРАВДА. (81.) Ливііііа. П. Божія, кото-
рая достаточна поставить, оправдать васъ
предъ Богомъ, ]и8іі1іа Веі, дню а Вео Ьо-
тіпіЬиа а Вео ітриіаіиг еі согат Вео ѵа-
іеі. Ь) Ѵегііак, ѵегит. Любить правду,
411
ПРА
ПРА
412
ѵегііаііз атісиш, сиііогеш еязе. Стоять
въ правдѣ, ѵего зіаге. Не стоять въ прав-
дѣ, а ѵегііаіе йейесіеге, йеясіясеге. Го-
ворить правду, ай ѵегііаіет Іодиі, ай ѵе-
гііаіет ассотойаіе йісеге. Не любить
слушать правду, ѵегііаііз ітраііепіет ѳззе.
Узнать правду, ѵегипгіпѵепіге; диж ѵѳга
зипі, сетпеге. Смотрѣть на правду, ѵегшп
зедиі. Правда бываетъ не такъ часто
видна, ІаЬогаІ іпіегйиш ѵегііаз. Мѣшать
ложь съ правдою, чтобъ чрезъ то сдѣлать
ей подрывъ, ѵегііаіет тепйасіо сопіаті-
паге. Затемнять правду, ѵега оЬзсигіз
іпѵоіѵеге. Вывѣдать отъ кого правду,
ѵегііаіет аЬ аіідио ехіогдиеге. Правда
на его сторонѣ, Гасіі сит ео ѵегііаз. Лесть
есть врагъ правды, оГІісіІ айиіаііо ѵегііаіі.
Кто не знаетъ, чтб значитъ говорить
правду, ѵегііаііз ехрегз. Кто не привыкъ
слушать правду, ѵегі іпзоіепз; іпяиеіиз
аийіге ѵега. Сказать кому не боясь прав-
ду, т. ѳ. непріятное, іп^опие оЬ]иг"аге
аіідпет. Правда глаза колетъ, ѵегііаз
ойіит рагіі. Твоя правда, еві ііа, иі Йі-
сіз. А. Полно правду ліи ты говоришь?
В. Точно такъ, аіп’ Іи’, — еіс еяі. 2) Іия-
]игапйит; засгатепіит. Дать Государю
правду, іп ѵегЬа Ргіпсіріз ]игаге. 3) Іия,
Іе^ез, Іе^ез ясгіріж. Правда Русская, (ия
Козяісит. 4) Оиійет. Правда, они доволь-
но хорошіе философы, но..., рйііозорйі
тіпітѳ таіі іііі диійет, яей.... Правда,
побѣдителямъ разумъ удивляется, но ве-
ликодушныхъ любитъ сердце наше, ех-
ри^паіогея диійет айтігаіиг тепа, яей
атоге §епегояогит аиітия позіег йисіГиг. '
Въ правду, ге, геѵега, ѵеге. Въ правду
онъ хочетъ ѣхать, геѵега ѵиіі ргойсівсі.
По правдѣ, іияіе, )иге, шегііо, 1в"і1іше.
П. п. поступать, |ия1е, зиге а§еге. По
правдѣ сказать, ѵегит иі іодиашиг. Прав-
диво, іп^епие, арегіе, яіпсеге, ех апіті
яепіепііа. Правдивость, ргоЫІаз, іппосен-
Ііа, іпіе^гііая, апіідиа ййоз. Правдивый
правдивъ, генія, ргоЪия, зіпсегия, іппо-
сепя, іпіеуог, апіідииз. Правдивый слухъ
аийіііо ѵѳга. Правдивый человѣкъ, Ьо-
то ргоЬия, апіідииз.
ПРАВДОЛЮБЕЦЪ. Ното ѵѳгііаіів
атапя, Йііі^еия, яіийіояия; ѵегах, ѵегійі-
сиэ. Правдолюбіе, ѵегііаіія атог, зіийіищ.
Правдолюбивый, правдолюбивъ, ѵегах,
ѵегійісия.
ПРАВДОПОДОБІЕ. Ѵегі яітііііийо,
ргоЪаЫІііаз. Правдоподобно, ргоЬаЫІііег.
Правдоподобный, правдоподобенъ, ѵегі
зітіііз, ѵего яітііія; яітііія ѵегі, ѵего; рго-
ЬаЬііія. Правдоподобное повѣствованіе,
ѵегіеітііія паггаііо. Правдоподобная при-
чина, ргоЬаЬіІія саияа.
ПРАВЕДНИКЪ. Рояі тогіет Ъеаіив,
жіегпа Геіісііаіе Ггиепя, ріиз, запсіиз; ]ш-
Іиз. Праведница, ]изІа, ріа, запсіа, рові
тогіет Ьѳаіа. Праведничій, праведничь,
мзда праведнича, тегсез ]изІі. Имя пра-
ведничѳ, потеп уизіі. Праведно, зі. пра-
веднѣ, ]иге, шегііо. П. наказанъ, шегііо
роепа аГГесІиз еяі. Праведный, праведенъ,
уизіия; диі дияіе а^іі, диі зияііііат соііі.
Очи Господни на праведныя, осиіі 1)о-
тіпі іпіепіі випі іп ]ия1оя. 2) Веаіиз рояі
тогіет жіегпа ѵііа Ггиепя, запсіиз.
ПРАВЕЖЪ. Ехасііо ресипіж йеЬііае.
Правежный, ехасііопіз ресипіж йеЬіІя.
Правежчикъ, ехасіог ресипіж йеЫІж.
ПРАВИЛО. Кециіа (въ противополож-
ность исключенію), поста (предписаніе,
показывающее, что дѣлать), ргжясгіріипі,
ргжсеріит (для частныхъ случаевъ). -
Дать правило, 1е§ет. ргжсеріит йаге.
ргжсіреге, ргжясгіЬѳге. Взять себѣ что за
і правило, Гогтат віЬі ргжзсгіЬеге; Іе^'Сів
; зіЬі зіаіиеге. Правило наблюдать, ге^Н'
....	ПРА
41е>
Іат ргюзсгіріит, Івеет вегѵаге, оЬзег-
ѵаге, зеЧиі. Поступать по правилу, ай
ргаезегіріит аВеге. Подводить ™гь иРа-
вило, ай агіет еі ай ргжееріа ге
Это дѣлаетъ исключеніе изъ правила, ос
йізсойіі а геёп1а. Я отступаю отъ своего
правила, йізсейо а того тео. 2)
ге^иіа или Іех.
ПРАВИЛО, правильно. Кециіа, ѳнІЬу-
руаттиз. 2) Ке-ніа, атиззіз. о) Сіаѵиз,
риЬегпасиІит. 4) СаиЙа ѵегіаві, сата Іоп-
"і, сапів 6аііісі.
ПРАВИЛЬЕ. Госта, Гогтиіа, саіоро-
йіоп, ІепІіреШит.
ПРАВИЛЬНО. Ве§и1ае, 1е-і сопѵепіеп-
іег гесіе, іивіе. Мыслить п., гесіе со&і-
іаге. Рѣшить правильно, гесіе, ]изІе Іи-
Йісаге. Что нибудь п. устроить, ай ге-
&и1ат йігі§еге, ехаеднаге; ай сегіат диап-
йат погтат геѵосаге. Правильность,
огйо (относительно внѣшняго располо-
женія), сопсіппііа (относительно вида),
гесіа гаііо. Правильность членовъ, солі-
тойііав тёпіЬгогшп. П. рѣчи, сопсіппі-
Іаз. Правильный, правиленъ, ге^иію, іері
или 1е§іЬиз соп ѵепіепз; гесіиз (въ надле-
жащемъ отношеніи); Іизіиз (согласный
съ правомъ). Правильное строеніе, аейі-
Гісічт, сііііія зіпрціге рагіев ай соттепзит
зипі йевегіріае. Правильная красота, (о
дѣвицѣ), риеііа віпе нііа согрогів ІаЬе;
риеііа ІаЬе сагеиа. Правильная мысль,
ѵега зепіепііа. Правильное настоящее
Латинское выраженіе, іпсоггпріа цнаейат
І.аііпі 50ГПЮПІ5 іпіергііаз. Этотъ стихъ
не правиленъ, пишегі или рейез поп соп-
ѵепіипі. Правильный глаголъ, ѵегѣит ге-
{ЩІаге.
ПРАВИЛЬНЫЙ. Верніае, атиззіз; сій-
ѵі, §нЬѳгпасн1і. Правильныя перья, реп-
п® а!а>; реппа> ай ѵоіапйит.
ЙРА	іі4
ПРАВИЛЬЩИКЪ. КЬѳйагіиз, апгіра;
диі щтепіа а"і(, ге^іі.
ПРАВИТЕЛЬ. Айтіпізігаіог, сигаібг,
ргосигаіог. Прав. Государства, ргосига-
іог ітрегіі или гецпі. Пр. канцеляріи,
йігесіог сапсеііагіае, ІаЬнІагіі таріяГег.
Правительница, ди® аіісиі геі ргжезі, ап-
Іізіііа. Правительство, гѳсііо, гер'ітеп;
ітрегіит, ге^пит. Правительствованіе,
герртеп. Правительствую, течете, §нЬег-
паге, айтіпізігаге, ітрегіит Іепеге, ехег-
сеге. Правительствующій, айтіпізігапз,
ргосигапз. Пр. сенатъ, зепаіиз, зепаіо-
гіиз огйо тойегапз.
ПРАВИЦА. (81.) Мапиз Йехіга.
ПРАВЛЕНІЕ. Кѳсііо, тойѳгаііо. Пр.
лошадей, гесііо ецногит. 2) МетЬгі іп
зиат зейет гезііінііо, гейнсііо.
ПРАВЛЕНІЕ. Айтіпізігаііо, ге^теп.
Мудрое, кроткое пр., заріепз Іепіздие ай-
тіпізігаііо; заріепз Іепіздие ргіпсіраіиз. 2)
Ітрегіі Гогта, гаііо, §епиз; сіѵііаііз ге^еп-
Йж или гегит риЫісагит айтіпізігапйа-
гит гаііо; гегит риЫісагит зрѳеіез
(Опіпі. V. 10, въ). 3) Сигіа зиргета ]'из-
Ііііге ехегсеийае. — Правлю, гецеге, то-
йегагі, ^иЬегпаге, айтіпізігаге, ітрегіит
Іепеге, ітрегагі, йотіпагі, гедеге ге"-
пшп; ай сіаѵит или ай "нЬегпаснІа зе-
йеге. Этотъ Государь премудро правилъ
царствомъ, Ьіс Ргіпсерз заріепііззіте ге-
хіі герпирі. Править лошадьми, щтепіа
а§еге, ге^сге. Пр. домомъ, гев йотезіі-
саз еі Гатіііагѳв йпсіи зио "егеге. Пр.
кораблемъ, паѵет рнЬетаге; паѵі ргжро-
зііит еззе. 4) Что, айтіпізігаге, сигаге,
ргосигаге, Гті"і, регГипві. Править долж-
ность, типиз айтіпізігаге, типеге Гипрі.
Править имянины, йіет паіаіет ееіе-
Ьгаге. 5) Ехсизаге, йеіепйеге, спіра ІіЬе-
гаге. Онъ одного правитъ, а другаго ви-
415
ПРА
ПРА
416
• питъ, аііегит йеГепйіІ, аііегит ассиваі
или геит Гасіі. 6) Іп виат вейет гевіі-
Іпеге (тетЬгит Іихаіит). Править брит-
вы, сиіігов Іопвогіов асиеге, ехасиеге.
Править долги, йеЬіІа ехіееге. — Пра-
влюсь, ве ехсиваге, ве йеГепйеге, ве риг-
^аге. 7) Сигагі, ргосигагі, айтіпівігагі.
ПРАВНУКЪ, правнучекъ. Ргоперов.
Правнука, правнучка, ргоперіів. Правну-
ковъ, ргопероіів. Правнукинъ, ргопер-
Іів. Правнучата, ргопероіов еі ргоперіев.
ПРАВО, йесіе, ]нв1е, геѵеге, ргоГесіо.
Мыслить п., гесіе со^ііаге. Право такъ,
ргоГесіо віс еві; ргоГесіо ііа ве гев ЬаЬеі.
ПРАВО, вправо, на право. Ай йехігат,
йехігогзит. Держи п., Іепо йохігогвит.
Поверни на право, Оесіе ай йехігат.
ПРАВО. Іив, роіевіав. Имѣть право что
дѣлать, роіевіаіѳт ЬаЬеге аіідиій Гасіопйі.
Имѣть на что право, ЬаЬеге іив или
роіевіаіѳт а1ісі)из геі. Имѣть право на
жизнь и смерть, ѵііае песіздие роіевіаіѳт
ЬаЬеге. Уступить свое право, ]иге вио
или йе іиге вио йесейеге. Па это имѣю
я особенное право, Ьос тіЬі ресиііаге еві.
Возвысить права народа, Іоііеге ]ига ііаііо-
пів, ему противоп. пе^Іі^еге )ига, слѣд.
унизить. Ь) = Законныя права и требова-
нія, іив, Гав (особ. право, которое основы-
вается на Божескихъ опредѣленіяхъ). Бо-
жескія и человѣческія права, йіѵіпа еі
Ьшпапа ]пга. Изрекать право, диз йісеге;
,)ив йаге, геййеге. Отыскивать права, див
реіеге. Получить свое право, дпз виит
айірівсі. Удержать свое право, іив вппт
Іепеге, оЫіпсге. Защищать свое право,
диз виит регведиі. Защищать свое право
оружіемъ, іив виит агтів ехведиі. Общія
права, дига соттипіа. Жены имѣютъ
такія же права какъ и мужья, ихогев
еойет диге випі, дио ѵігі. Признавать въ
комъ одинакія права и привилегіи, гесі-
реге, аіідиет іп рагет дигіа ІіЬегІаІіздне
сопйіііопет. Отдать коиу право, аіісиі ди8
йаге, ІгіЬиеге; аіісиі виит ІгіЬиеге; аіісиі
геййеге, диой диів іиге вио розіиіаге ро-
Іеві. с) Іив, Іе^ев. Посвятить себя правамъ
ай дигів віийіппі ве сопГегге. Этого тре-
буетъ право, Іе^ез ііа розіиіапі. Право
народное, диз р-епіічт. Докторъ правъ,
Йосіог дпгіз.
ПРАВОВѢДЕЦЪ. Іигів или диге соп-
виііив; іи диге ргийопв; дигів іпіегргез.
Отличный п., іигів сопвиіііявітив. Право-
вѣдство, правовѣдѣніе, іигів регіііа; іигів
всіепііа.
ПРАВОВѢРІЕ, правовѣрство. ОгІЬойо-
хіа, ѵега саіЬоІіса йосігіпа, гесіа вепіепііа
йе геіі^іопе. Правовѣрный, оГІЬойохия,
ѵегве ййеі аййісіиэ, ѵсгапі Гійеш или ѵе-
гагп геіівіопеіп ведиепв, атріесіеив. Ис-
ключить нечестивцевъ изъ правовѣрнаго
общества, ітргоЬоз соттипіопе засго-
гит ргіѵаге.
ПРАВОДУШІЕ. РгоЬіІав, іппосепііа,
іпІе(»гіІав. Праподушно, віпсеге, ргоЬе.
Праводушный, ираводушенъ, ргоЬив, Ьо-
пив, іпіе^ег, віпсегив, апіідииз, Ьопезіив.
ПРАВОИСКУСНИКЪ. Си. Правовѣдъ.
Правоускисство, см. правовѣдство.
ПРАВОМЫСЛІЕ, йесіа гаііо; ѵегив
зепвиз. Правомыслящій, диі еві; гесі®
шепіів, ргоЬа еі гесіа содііапз.
ПРАВОПИСАНІЕ. ОгіЬоцгарЬіа; Гот-
ти Іа гаііодие всгіЬепйі; гесіе всгіЬепйі
всіепііа; гесіа іійев или оріпіо.
ПРАВОСЛАВІЕ. ОгІЬойохіа. Право
славно, йі»пе, рго йі«шІаіѳц пі йеееі ог-
ІЬойохоз. Православный, огіЬойохиз. Пра-
вославная Греко-Россійская перковь, ес-
сіевіа (тгжсо-Коввіса ѵегю, соІЬоІісгв йос-
Ігіпге аййісіа. Православный Христіанинъ
ПРА	418
ПРА
417
сЬгізііапив, чиі гесіе <іе Гійе, йе геИдіопе
5ѲПІІІ-
ПРАВОСТЪ, правота. Іивііііа, асдиііаб,
амціипі. Слѣдовать правотѣ, Чио<1 гесіит
еві, ведий По правотѣ, вісиі аедиит еві,
иі раг еві. Рѣшить по правотѣ, ех адио
еі Ьопо )ийісаге.
ПРАВОСУДІЕ. Дивііііа, ждиііав, іив.
Предоставить кого правосудію, аіідиет
)ийісіЬив иди та&ізІгаііЬив Ігайеге. Ис-
кать правосудія, .Іив виит ]ийісіо регве-
диі. Прибѣгнуть къ правосудію, сопГи-
^еге ай )ига еі Іе^ев. Правосудіе Божіе,
Іивііііа Юеі. Правосудіе уклоняется отъ
прямаго пути чрезъ пристрастіе, іив рта-
Ііа іпбесіііиг. Торговать правосудіемъ,
ѵепаіет )игівйісІіоиет ЬаЬеге, іив пиийі-
пагі. Здѣсь правосудіе въ своей силѣ,
Іига еі Іецев ѵаіеиі. Правосудно, дивіе.
Правосудный, правосуденъ, дивіиз. Богъ
правосуденъ, Іісив еві диЭДив.
ПРАВОТОЛЮБИВЫЙ. Ѵегііаіів віи-
йіовив, ѵегах. Правотолюбіе, ѵегііаіів »1и-
іііипі, атог.
ПРАВОХОЖДЕНІЕ. (81.) Ѵііа Ьоиевіа
или рег ѵігіиіепі асіа. Правохожду, ѵііат
вапсіе Ьопевіедие а^еге.
ПРАВША. См. Правица.
ПРАВЫЙ, правъ. .Іивіив, гесіив, гсдиив.
Ваше дѣло право, Іиа саива еві Ьопа еі
гецна. 2) РгоЬив, Ьопив, іпіс^ег, іппосопв.
3) Ішюхіив, іпвоиз, сиіра ІіЬегаІив. Пра-
вый поднималъ па небо слезящее око
благодарности, чиі си1ра |ІЬега1и5
ёгаіо апіто сопіісіеЬаі ай соеіига осиіов
Іасптовоя.
ПРАВЫЙ. Вехіег. Правая рука, Йохіга
тапиз или одно йехіга ..
аі Йехігат таиит. П^^Г
РУку, йехігат аіісиі Йаге У Правут
«—*- ЛІЛ'Х
иего легко можемъ сдѣлать все, что хо-
тимъ, Оиіпіив-Апіопіі йехіеііа: рег еит
диой ѵоіетив, Гасііе аиГегѳтив. Онъ жи-
ветъ на правой сторонѣ , ЬаЬііаІ йехІгА
или ай йехігат.
ПРАВЯЩІЙ. Айтітвіганв, ге^евз,
тойегапв. Право правящій слово истины,
вѣрно передающій сл. истины или посту-
пающій, по слову истины, гесіе Ігайепв
ѵегЬиго ѵегііаіів; гесіа ѵіа іпсойепв восип-
йшп ѵегЬшп ѵегііаіів. Молва изображаетъ
Царя человѣколюбивымъ, право правя-
щимъ, Гата йеріп^іі Кееет иі ЬоттіЬив
атісит, иі ге@ет, диі ехегсеі дивііііат.
ПРАГЪ. Си. Порогъ.
ПРАДѢДНЫЙ, прадѣдовъ, прадѣдов-
скій. Ргоаѵі, ай ргоаѵит регііпепв. 2) Ргів-
сив , щадогит. Прадѣдъ , прадѣдушка,
ргоаѵив.
ПРАЗДНЕСТВО. СеІеЬгаІіо Гевіі, Гез-
Іит. Праздникъ, йіов Гевіив, воіетпе.
Храмовый п., Гевіит ессіевіавіісит или
аЬ ессіевіа інвіііиіит. Царской п., Гевіит
аиіае. Торжественный п., йіев іизі^тіег
Гевіив. Торжествовать праздникъ, воіет-
піа рега^еге. Праздновать праздники,
йіев Гевіов сеІеЬгаге, а^еге, а^ііаге Празд-
ничный, Гевіив. Два праздника сряду,
йио Гевіа веве ведиипіиг і ве ехсіріипі.
Праздничное платье, ѵевіів воіетпів; сиі-
Іив Гевіив. Праздничанье, йіев Гевіі; йіе-
гит Говіогпт сеІеЬгаІіо; ериіаііо йіе Гевіо
или йіеЬьв Гевіів. Праздничаю, йіет Ге-
віит или йіев Гевіов сеІеЬгаге; йіеЬив Ге-
віів ериіагі.
ПРАЗДНО. Оііове. Сидѣть ир., піЬИ
а^епіет зейеге.
ПРАЗДНОВАНІЕ. СеІеЬгаІіо.
ПРАЗДНОЛЮБИВЫЙ, празднолюб-
ный. Іпегв, йевев; і^иаѵію йейііиз. Празд-
нолюбіе, щиаѵіа, іиегііа, йевійіа, оіінт,
сезваііо. Празднолюбецъ, Ьото девсв,
419
ПРА
ПРА
420
іпегв; чиі піЬі! а§іі. Празднолюбствую,
іупаѵі® йейііит евве; оііо йійіиеге.
ПРАЗДНОСЛОВЕЦЪ. Нолю ішріах,
1осиіпІе]ив, пи^аіог. Празднословіе, пи-
8»; іперііае, ѵегЬа іпапіа, ѵаиа. Праздно-
словлю, даггіге, (аЬиІагі, вегтопев сж-
Йеге. Празднословный, ^аггиіив, киріах,
тиііііочиив, Іаг^ііочиив.
ПРАЗДНОСТЬ. Оііит, йевійіа, севва-
Ііо. Предаваться праздности, йечійіж ве
йаге. Праздность есть мать всѣхъ поро-
ковъ, піЬіІ а^епйо Ьотіпев таіе а^еге
йівсииі.
ПРАЗДНОШАТАЮЩІЙСЯ.Ното Йе-
вев, чиі оііовив атЬиІаі, Ьото еггаіісив,
Ьото ѵа^ив, егго.
ПРАЗДНУЮ. СеІеЬгаге, соисеІеЬгаге,
а(геге.
ПРАЗДНЫЙ, празденъ. Vасиив. Празд-
ное мѣсто , Іоспв ѵасйив. 2) Оііовив, ѵа-
спив. Читать книги въ праздное время
= свободное отъ должности, іетроге
оііово ІіЬгпт Іе^еге. Праздное время, т.
е. когда намъ нечего дѣлать, іетрив ѵа-
сиит. Чѣмъ ты занимаешься ? чѣмъ на-
мѣренъ заниматься ? что до меня касает-
ся, я веду жизнь самую пріятную, т. е.
самую праздную; и отъ того происходитъ,
что не люблю писать длинныя письма,
а люблю читать, диій а^ів? чи*1' асіигив
ев? ірве ѵііат ]испийіввітат, і. е. оііовів-
вітат ѵіѵо: ерю Яі иі всгіЬеге Іѳпдіогев
ерівіоіав поііт, ѵеііт Іе^еге. 3) Оііовив.
Быть рраздну, оііовит евве, ѵасаге, сев-
ваге, піЫІ а^еге, Гегіагі, Гегіав а^еге. 4)
Оііовив, пои песеввагіив. Праздныя слова,
ѵегЬа ѵапа.
ПРАЗЕЛЕНЬ. Соіог іп ѵігійет ѵег^опв.
ПРАКТИКА. Бвпв, ѳхегсііаііо. П. ме-
дика, ивив тейепйі. Имѣть практику,зани-
маться ею, тейісіпат ехегсеге, Гасіііаге.
У него большая практика, піиііі иіипіиг
тейісі аіісирів орега еі соивіііо. Практн-
ческій, ай ивит; <ріой вресіаі ай іивіііц.
ііонет ѵііае соттипів. Имѣть о чемъ
практическія познанія, аіічиій иви со^иі-
ішп ЬаЬеге. Быть практически ученымъ,
ііа ігасіаге Ііііегав, иі ай ивит еав ігапв-
Гегав. Практическая философія, рЬіІово-
рЬіа, диге оГГісіі еі Ьепе ѵіѵепйі йівсіріі.
пат соиіінеі. Практическое Богословіе
ТЬеоІо^іа іп тогіЬчв гедепйів оссираіа.
ПРАМАТЕРЬ. Ргіта таіег, а циа §е- '
пив Ьитаиит огіит еві. Праматерній,
ргітж таігів ^епегів Ьитапі.
ПРАОТЕЦЪ. Апсіог віігрів, вепегів,
Зепіів, ргоаисіог. Праотцевъ, ііраотече-
скій, ргоаисіогів, апіічиіввітив, аѵііив, та-
Іогит. Праотеческія обыкновенія, тогев
аиіічиіввіті, аѵііі.
ПРАПОРНЫЙ, Ай ві^пит тШіаге рег-
ііпеив. Прапорщикъ, ві^піГег, ѵехіІІіГег.
Прапорщиковъ, прапорщичій, прапорщи-
ческій, ай ві^шіегит, ѵехіІІіГегит регіі-
пепв. Прапоръ, прапорецъ, ві^пит тііііа-
ге, рагѵит ѵехіііит. 2) Сепіигіа тіііінт.
ПРАПРАДѢДЪ, прапрадѣдушка. Аіа-
ѵив. Прапрадѣдовъ, ирапрадѣдный и пра-
прадѣдскій, аіаѵі.
ПРАПРАЩУРЪ, Аѵпв аіаѵі.
ПРАРОДИТЕЛЬ, Аисіог ^епегів, рго-
{’епііог. Наши прародители, повігі ргііііі
рагепіев. Прародительскій, грѣхъ, рес-
саіит ргіті рагеиіів. Прародительница,
іваіег віігрів.
ПРАСОЛЪ. Оиі аѵегвіопе етіі ресив
согииіит еі ровіеа ій геѵепйіі; Іапіів.
Прасольскій, ай е]ивтойі Ьотіпет регіі-
пепв.
ПРАХЪ, Риіѵів Отрясать п., ехсиіеге
риіѵегет. Превратить что въ прахъ, іи
риіѵегет гевоіѵеге. Прашный, риіѵеге
сопврегвив.
ПРАЧЕШНАЯ, ТЕйійсіит Ііпіеівіаѵап-
ПРЕ
ПРЕ
421
Прачка, тиііег Ііпіеа Іаѵапв, Юігіх.
Прачешный, Іоігісі ргоргіив. Прачкинъ,
ай Іоігісет регііпепв.
ПРАЩА. ГипДа. Пускать изъ праши,
„рашею, Гишіа тіііеге, ІіЬгаге, ехсиіеге
а|іЧиі<1. Прашпикъ, Гишіііог. Прашный,
аио<1 ГипДа тіііііиг, ІіЬгаІиг.
ПРАЩУРЪ. Раіег аіаѵі. Пращуровъ,
раігів аіаѵі.
ПРЕ. Рггер.. <[иж сопіииріпг ѵегЬів аіив-
Чие рагІіЬив огаііопів; вжрепитего <1епо-
іаі йгаііит вирегіаііѵит.
ПРЕБИТЬ. Ргап^еге, сопГгіп^еге, го-
лени, сгига. Пребіевный, Ггасіив, соп-
Ггасіив.
ПРЕБЛАГІЙ. Ѵаісіе Ьопив, вирга то-
<1ит Ьопив, оріітив.
ПРЕБЛАЖЕННЫЙ. Геіісіввітнв, Ьеа-
ііввітив.
ПРЕБОГАТЫЙ. Айтобит йіѵев.
ПРЕБОЛѢ. (81.) Атрііив еііат.
ПРЕБОРАНІЕ, вирегаііо, сіеѵісііо. Пре-
бораю, ѵіпсеге, вирегаге, йеѵіпсеге. Прео-
боримый, диогі ѵіпсі, еирегагі роіеві.
ПРЕБЫВАЛИЩЕ. 8іаІіо, ееевіо, ве-
Иев, йотісіііит; гесеріасиішп. Пребы-
ваніе, соттогаііо, тапвіо. Это случилось
во время пребыванія моего въ Москвѣ,
Ьос Гасіит еві те ргжзепіе Моечиж. Пре-
бываю, тапеге, регтапеге, ЬаЬіІаге.
ПРЕБѢГАЮ. См. Перебѣгаю.
ПРЕВЕДЕНІЕ, преведенный. См. Пе-
реведеніе, переведенный.
ПРЕВЕЛИКІЙ. 8ирга тосіит та^ішя,
тахітив, іттепбиз.
ПРЕВЕСЕЛЫЙ. Айтойит Гевііѵив, Іе-
рісіив.
ПРЕВИВАЮ. См. Перевиваю.
ПРЕВИТАНІЕ. Ѵа^аііо. Превитаю, оЬ-
еггаге.
ПРЕВОДИТИ. См. Переводить. Пре-
водникъ, см. переводчикъ. ПреВОдПѣ, 8].,
422
рег сопѵегвіопет, рег Ігапвіаііопет. Про-
водъ, см. переводъ.
ПРЕВОЗВЫШАЮ. Ма^пів ЬопогіЬпв
огпаге , йесогаге ; <1іцпііаіе сопврісипт
геіійеге; іп та&ио Гогіипж ^гайи ропеге.
ПРЕВОЗМОГАНІЕ, бирегаііо. Пре-
возмогать, ѵіпсеге, вирегаге, ехри^паге.
Превозмочь силу яда, ехри§иаге ѵепепа.
Превозможеніе, по превозможеніи труд-
ностей, ѵіСІів <1іГ(ісо11аііЬов. Превозмо-
женный, вирегаіив, ехри^паіив.
ПРЕВОЗМУЩАТЬ. (8І-) Айтойит
ехасегЬаге, ехаврегаге.
ПРЕВОЗНЕСЕНІЕ, превозношеніе,
можно выр. гл. Превознесенный, а<1то-
<1ит, вирга отпіа еіаіив. Превозношу,
адтоДит ехіоііеге, вирга отпіа еЯегге.
Превознести и даровать Имя, Еже паче
всякаго имени, адшойит аііоііеге еі Іаг-
§ігі А’отеп, ([поіі вирег отпе потеп еві.
2) Подвиги его до небесъ превозносили,
е]ив гев ^евіав ѵегЬів или ІаиіІіЬив ехіоііе-
1>апІ, ргюйісаЬапІ. Превозноситься, ѵег-
Ьів или ІашІіЬив ехіоііі, ргжсіісагі. 3) 8е
ейегге, ейеггі; апітив ве Іоіііі; іпіитев-
сеге. Прѳв. богатствомъ, оріЬив, Діѵіііів
еПетті. Превозносчивыіі, вирегЬив, агго-
(?апв, ітроіепв (аіісиі). Превозносливость
Ливіи (матери Тиверіевой), таігів ітро-
Іепііа.
ПРЕВОЗРАСТАНІЕ. Аисіив, ассгеііо,
іисгетеиіит; рго^геввив, рго^геввіо. Пре-
возразтаю. ѵеЬетепІег ехсгевсеге. Пре-
возрастный, превозрастенъ, еі., айпіінв,
айиііа жіаіе, ^гапііів, риЬея; риЬегіаіет
іп^геевив.
ПРЕКОЙ. (81.) Сепив Ііагж.
ПРЕВОСХОДИТЕЛЬСТВО, вате пре-
восходительство приказать изволили, ѵіг
іііивігіввіте ріасиіі ІіЬі есіісеге. Превосхо-
дительный, м. б., іііивігіввітив.
ПРЕВОСХОДНО. Ехітіе, е^ге&іе, ргж-
423
ПРЕ
ПРЕ
424
сірпе, іпві§піІег. II. играетъ на скриикѣ,
еагееіе ЕйіЬив сапіі. Успѣть пр. въ нау-
кахъ, е§ге§іоз ргоГесІпв Гасеге іп Ііііегів.
Превосходный, превосходенъ, ехсеііепз,
ргавіапв, еёге§іп8, ехішіпв, ргасірипз, ех-
дпізііпз. Превосходная ученость, ехдиі-
зіііевіта йосігіпа. Превосходное попече-
ніе, апіідпіззіта спга. Быть кого въ чемъ
превосходнѣе , ргаззіаге аіісиі, ѵіпсеге
аіідпет, роііогет евве аіідио аіідпа ге.
Быть кого во всякомъ отношеніи превос-
ходнѣе, ЬаЬеге отпіа вирегіога. Пре-
восходная степень, цгайиз впрегіаііѵпз.
Превосходство и превосходность, ехсеі-
Іепііа, рга'віапііа. Превосходство достоин-
ства, дарованій и счастія, ѵігіиіів, іп§епіі
еі Гогіппаа ргаззіапііа. Онъ во всемъ предъ
другими имѣетъ превосходство, ОтпіЬпв
іп геЬпв аііів роііог, ргіог еві. По превос-
ходству, рег ехсеііепііат. Соломонъ по
превосходству названный мудрымъ, 8а-
Іото рег ехсеііепііат варіепз йісіив, по-
тіпаіпз. Превосходствую и превосхожу,
вирегаге, ѵіпсеге аіідиет аіідиа ге; зпре-
гэге аіідиет іп аіідиа ге; апіесейеге, ргае-
сейеге аіідиет аіідиа ге и апіесейеге аіі-
диет іп аіідпа ге; ргазіаге аіідпет или
аіісиі аіідиа ге; ргаспггеге аіідиет или
аііспі аіідпа ге; апіесеііеге аіісиі аіідиа
ге; апіеіге аіідпет аіідпа ге; ргіогет
евве аіідио аіідпа ге; евве апіе аіідпет
аіідиа ге. Превосходить кого въ безстыд-
ствѣ, ехвирегаге аіідпет ітрпйепііа. Да-
леко превосходить всѣхъ, Іоп^е ргаезіаге
іпіег отпез. Это превосходитъ понятіе
человѣческое, ій саріпт Ьотіпів впрегаі,
Ьос тепв Ьптапа сареге, азведпі поп ро-
Іеві. Непріятель, ие смотря на то, что
вдвое превосходилъ силами, разбитъ со-
вершенно, Ьовіів, диатдиат йпріо та]о-
гев соріаз ЬаЬиіІ, ай іпіегпесіопет сж-
зиз еві.
ПРЕВРАТИТЕЛЬ. Оиі аіідиій тиіаі,
ѵегііі, сопѵегііі; еѵегвог, ехвііпсіог. Пре.
вратительница, диаа аіідиій тпіаі, ѵегЩ.
йеіеігіх. — Превратность, лшІаЬіІіІаз, то-
ЬіЫав; ргаѵііав, регѵегвііав, ітргоЬііав.
Превратный, превратенъ, тиІаЬіІіз; рег.
ѵегзиз, ргаѵив. Все на свѣтѣ превратно
гев Ішпіапж іпѵегве огйіпе йппі'. Превра-
шаю, тиіаге, ѵегіеге, сопѵегіеге, Ігапв-
Гогтаге, Ігапвй§пгаге. Превратить чело-
вѣка въ звѣря, Ьотіпет іп Гогтат Ьеі-
Іиаа ѵегіеге, сопѵегіеге іп й^игат ЬеІІи®.
Стихотворцы говорятъ, что Діана Ак-
теона превратила въ оленя, роёіж йісипі,
Лсіжопет а Віапа іп й§пгат сегѵі соп-
ѵегзит Гпіззе. 2) Еѵегіеге, Йігпеге. Пре-
вратить грады, е. пгЬез. П. городъ въ
кучу камней, игЬет йігпеге аідпе еѵег-
іеге ; игЬет зоіо ждпаге. 3) Соггптреге,
йергаѵаге, впЬѵегіеге, регѵегіеге. Пре-
вратиться, зе ѵегіеге. 4) 8е ѵегіеге іи
аіідиій. Пр. въ ласточку, ѵегіеге везе іп
Ьігипйіпет. Превращаться въ разные ви-
ды, іп отпез йп^і Гогтаз. Превратиться
въ звѣря, ех Ьотіпе іп Ьеііиат ее соп-
Гегге. Превратиться во что, іп аіідиій
тиіагі, ѵегіі, аЬіге. Превращеніе, тиіа-
ііо, сопѵегвіо, ІгапзГогтаІіо, Ігапзй^пга-
Ііо, Ігапзііпз іп аііат й§пгат. Превраще-
нія Овидіевы, теІатогрЬовев Оѵійіі. 5)
Еѵегвіо, ѵазіаііо. Превращенный, тпіа-
Іпз, ѵегзиз, сопѵегзиз. 6) Еѵегвпз, Йігп-
Іиз, ѵазіаіпв.
ПРЕВРЕЖДАЮ. (81.) ІѴосеге, ітргоЬе
Гасеге, регййе а^еге.
ПРЕВЫСОКІЙ. АІІівзітпв, зирга то-
йпт ехсеізпв, ехсеізівзітпв.
ПРЕВЫСПРЕННІЙ. АПізвітив. Пре-
выспренняя т. е. мѣстй, Іоса сеізіззіта,
соеіпт. Превыспренность, аііііийо, сеізі-
Іпйо, впЫітіІаз.
ПРЕВЫШАЮ. Ргаевіаге аіісиі пли ай-
ПРЕ
425
,рт • ргаесейеге аіідпет ге. Онъ всѣхъ
превышаетъ знаніемъ, ргженггіі от-
" егийіііопе, Ьитапііаіе, віийііз. Пре-
вышать ростомъ, аііегіпз шайпШ.Йо.ет
ехсейеге. Превышать всѣхъ красив
наружностію, іпіег аііов ешіпеге согрогіз
вресіе. П. благородствомъ, ежіегов по >і-
Іііаіе ргжіегіге. Превышать сверстни-
ковъ своихъ, іпіег аедиаіез Іоп^е ргш
віаге. Онъ всѣхъ далеко превышалъ кра-
сотою, 1опве апіе аііов зресіе ас риІсЬгі-
Іийіпе іпзі8піз егаі. Превышаюсь, вире-
гагі, ехвирегагі, ѵіпсі.
ПРЕВѢСА н ПРЕВѢСЪ. 1и"ппі пли
ІіЬга, Ігиііпа.
ПРЕВѢЧНЫЙ. Оиі Н1ІІ апіе ошпе
жѵит, жіегпив.
ПРЕВѢЩАЮ. (81.) Сопсііаге, воііісі-
Іаге, вейіііопст тоѵеге.
ПРЕГИБАЮ. С8І-) Еіесіеге.
ПРЕГОРЬКІЙ. Ѵаійе атагиз.
ПРЕГРАДА. Мигив ргжзігисіив;
ри8паси1ит, типітеиіит. Законы
преграды противъ злодѣяній, 1е8ев
ргори8пасн1а таіейсіів или всеІегіЬпз ор-
ровііа. 2) ОЬзІасиіит, ітрейітепіит.
ПРЕГРАДЪ. Асопііит пареііпв.
преграждаю, іпіегзерітепіо йіз-
сіийеге, вѳрагаге. 2) Рагіеіе іпІег8егіпо
верагаге. 3) ОЬвІаге. Преградить кому
путь къ дальнѣйшимъ предпріятіямъ, аіі-
си)ив сопаінв гергітеге. Преграждать
дыханіе, ргаесіийеге зрігііит Преграж-
даться, іпіегзерітепіо йівсіийі, верагагі.
Прегражденіе, іпіегверішепішп, рагіев
піег8еппив. 4) Сонсіаѵе.
ПРЕГРѢШАЮ. Аіідиій Йеііпдиеге;
ресса.е. Прегрѣшеніе, сніра, поха или
ПО>10.
ПРЕГУДНИЦА. (81.) Ѵіоііпа.
”РЕДАВАШЕ. Тгайіііо, ехЬіЬіііо, рго-
•Іхст,“1’пГС‘і‘,ІІІ0- 2) ₽ГваШо’ Ре*"
• АСГЬ 111,
рго-
суть
випі
ПРЕ	428
ййіа. 3) біаіиіит. Преданія церковныя,
віаіиіа ессіевіазііеа. 4) Тгайіііо, вегто,
Гата, гитог. Преданность, зіийіит, оЬ-
ведиіит, оЬвегѵапІіа, ѵоішііав, Ъепеѵоіеп-
Ііа; ййиз іп аіідпет апітив. Оказать кому
свою преданность, ѵоіипіаіет впат аііси
ргоЬаге. Онъ замѣтилъ въ немъ особен-
ную къ себѣ преданность, е8ге8іат е]пв
іп ве ѵоіипіаіет регврехіі. — Преданный,
Ігайііив, геййііиз. 5) Аіісиі йейііив, ай-
Йісіпз, аііеціив віийіоваз. С) Ргойііиз. Пре-
датель, ргойііог. Предательница, ргойі-
Ігіх (у Церр. отт.). Пре дательный, пре-
дательскій, регййив, йоіовов. Предатель-
ство, регййіа, ргойіііо. Предаю, Ігайеге,
ехЫЬуге, геййего; р. т. предать забве-
нію, оЫіѵіопі йаге. П. духъ, апітат е(-
Паге, ехзрігаге, тогі. Пр. огню и мечу,
Гетто і8підпе ѵавіаге. П. проклятію, ех-
’зесгагі, йеѵоѵеге, съ допол. йігів. П. зем-
лѣ, Ьппіаге, ііііто тапйаге; Ьпті соп-
йсге. 11. кого смерти, аіідпет ѵііа ргі-
ѵаге, зирріісіо аПіссге. II. себя за кого,
рго ваіиіе аіісщив сариі виит ѵоѵеге.
7) Ргодеге, Ігайеге. Предать городъ не-
пріятелю, игЬет ііовіі Ігайеге. 8) 8іа-
Іиеге, сопвіііиеге. Держать преданія; вс-
диі віаіиіа. Предаюсь, ве Ігайеге; йейі-
Ішп, аййісіиш евве аіісиі. Я во всемъ
вамъ предался, Іоіит те Ігайійі ІіЬі. 9) 8е
йейеге, ве аййісеге. Предаться наукамъ,
віпйіів или віпйіо Ііііегагит зе йейеге, ве
Ігайеге; а 1 Ііііегав іпситЬоге. Предаться
философіи, ѵасаге рГііІоворЬіх. Предать-
ся какому ремеслу, агіі зе йейеге, агіет
атріехагі. Предаться сластямъ, ѵоіпріа-
ІіЬиз айвігісіит евве; жіаіеіп іп ѵоіпріаіі-
Ьиз соііосаге; ІіЬИіпіЬив ве вегѵит ргаа-
зіаге. Совершенно предаться чему, тиі-
іит евве іп аіідиа ге ѵ. с. іп ѵепаііо-
ш'Ьив (безпрестанно заниматься охотою).
Ю) Ргойі, Ігайі.
15
4<2І
ПРЕ
ПРЕ
428
ПРЕДБУДУЩІЙ. І’оіигив, ровіогия,
ѵопіигив (у стихх.). На предбудущее
время, іп ровіегиш, іи геіідиипі Іетриз;
ро8ІЬа‘с.
ПРЕДБЫТІЕ. Гасіит Гиіигит; еѵеп-
іит Гиіигит.
ПРЕДБѢДСТВУЮ. (81.) Маіит ргж8а-
{рге, ргжаепііго; ргжрагаііонет іп таіе
абЫЬеге; 86 аб таіа сотрагаге-
ПРЕДВАРЕНІЕ. Апіеѵегяо. Предва-
ритель, чиі ргжѵепіі, ргжѵегііі. Предва-
рительно, апіе, іп апіесевзит; іпіогіт,
аб Іепіри.ч. Предварительный, дпо<1 ргж-
тіііііііг, ргжтІ88и8. Предварительные до-
говоры , сопбіііопеа, диа) ргачшііиіііиг
расі соп^іііиепбж. Предварительное пред-
писаніе, ебісіипі іи аіідиосі Іетрив. Пред-
варяю, апіеѵеиігѳ, ргасѵегіеге. Предва-
рить чью просьбу,, аіісціив ргесев ргжѵо-
піге. Пр. чьи желанія, безібегіа а!іси]ин
ргжѵепіге.
ПРЕДВИДЕЦЪ. Сиі ргжѵібеі, ргоѵібеі,
ргонріеіі. Предвидѣніе, ргоѵівіо. Предви-
дѣнный, ргоѵівин, рга?ѵІ5П8, рго8рес1и8.
ПРЕДВИЖЕНІЕ. Тгапвіаііо.
ПРЕДВЗЯТИ. (81.) Ргжвитеге, аиіе
аііов витеге.
ПРЕДВИЖУ. Ргачібеге, ргоѵібеге.
Предвидѣть въ духѣ или духомъ, апіпіо
ргжѵібеге, ргозріцеге, апіто ргжѵібеге еі
ргжвепііге. II. будущее, Гиіига ргжѵібеге;
со^ііаііопе ргасірегс. II. планы непрія-
телей, соп8І1іа Ьовііит ргжеіреге.
ПРЕДВКУШАЮ. 8і₽піПсаІіопет геі
ЬаЬеге (Сіе. бе Ог. II, 320), ргіи8 ^иеіи,
^ивіапбо, бе&ивіапбо ехріогаге. Предвку-
шеніе, ргж8оп8іо, ривіиі.
ПРЕДВОДИТЕЛЬ. І)их; бих ехегсі1и8.
2) П. дворниства, тагевсЬаІІив ргоѵіпсіа-
1І8. .?) І’жба“0"ив. Предводительница,
бих. Предводительство, ітрегіит, ітре-
гіит тііііаге. Предводительствую, ргае-
овве; бисеіп евве; ргжровііит свяс; <]и
сеге, бисіаге; ехегсііиі ргавевзо. Пред
вожденіе, бисіив. Предвожу, ві. предвоц
ду, бисеге, апіеіге; ргжіге, апіесебеге.
ПРЕДВОЗВѢСТИТЕЛЬ, предвозвѣст.
пикъ. Ргжпипііиз; огней, рогіепіит. І()а;.
ИЫО Вѣтры СуТЬ ПреЛВОЗвѢСТВИКИ бурІІ0|[
погоды, Паіиз аивігіпі іетрезіаіет ІигЬі.
бат рггвпипііапі. 2) РгорЬеІа, ѵаіев. Прсд.
возвѣстнтельиица, предвозвѣстница, дигв
рга пипііаі. Денница есть предвоз. ДЦя
ІисіГег езі ртжпипііиз біеі. Предвозвѣ-
щаю, пипііаге, рггепииііаге, рг®8І»иі0саІе
ргачіісеге ; тапіГезІиш геббеге. Предвоз-
вѣщаюсь, пипііагі, ргатипііагі, ргадіісі.
Предвозвѣщеніе, ргжбіеііо, ргжѵаіісіодііо,
ргжбісіит , ѵаіісішит. Предвозвѣщен-
ный, ргжбісіив, ргжпииііаіив, рга'яі^піД.
саіив.
ПРЕДВОЗГЛАСНЫЙ. Ргіия, апіе паи-
Ііапв. Предвозгласная недѣля, Іегііа ЬеЬ-
ботав диабга^е8ІтаІІ8. Предвозглашаю,
ргжеіпеге, сапіи ргжіге. 2) Ргжбісаге,
ргжзі^иііісаге.
ПРЕДВОЖДЕЛѢННЫЙ. Ѵаібе оріа-
Іи8; орІаІІ88іти8.
ПРЕДВООБРАЖАТЬ. См. Прообразо-
вать.
ПРЕДВОСПРІЯТИ. Маіиге, ргжтаіые
оссираге.
ПРЕДВОСПѢВАЮ. Апіе сапеге.
ПРЕДВРАТІЕ. (81.) ѴевІіЬиІит, рго-
пао8. Предвратный, ѵеаІіЬиІі, ргопаі.
ПРЕДВРУЧЕННЫЙ. Тгабііи.ч, іп піа-
пив баіпв, ехІііЬіІиз.
ПРЕДВѢДѢНІЕ. Ргжясіепііа. Предви-
дѣти, ргж8сіге, рга-повяо.
ПРЕДВѢСТІЕ. Ргжбіеііо, ѵаіісіпаііо-
Предвѣстникъ, ргжпипііив. Предвѣстни-
ца, ргжпипііаігіх.
ПРЕДВѢЧНЫЙ. Оиі егаі апіе оП>&13
ПРЕ
430
ПРЕ
429
«м иіа, апіе отпе Іетрив, юіегпиз. Пред-
ічпость, жіогпит, отпе Іетрив.
ПРЕДВѢЩАЕТСЯ. Ргжпипііаіиь рга?'
ліеііиг. Предвѣщаніе, ргачйсію геі Гиіи ,
ѵМісіпаііо.2)Отеп.аІІ8игінт,рг=т.
Счастливое предвѣщаніе, Ьопит,	,
Геііх отеп. Предвѣщатель, ѵаіев,
3) Ргжва-іит, отеп. Предвѣщаю,
сего, рга'пипііаге, ѵаіісіпап.
сеге, рогіепбеге. Мрачныя тучи предв
таютъ сильный дождь, аіга пиЫІа ип-
Ьгет рогіепбипі. Блѣдная луна предвѣ-
ваНісІа іива рггепипііаі
таетъ ненастье, |»»ии
іпіЬгет-	_
ПРЕДГЛАГОЛАТИ. (51.) РгатипИаге.
ПРЕДГРАДІЕ- (51.) БиЬигЫит. Пред-
гралвыіі, см. пригородный.
ПРЕДДВЕРІЕ. Ѵезіійиіит. 2) Ргоііго-
тв5, отеп-
ПРИДЕРЖАЩІЙ. йирегетіпепв, вире-
гіог. Придержащія власти, та^ізігаіив
зирегетіпепіев. ,
ПРЕДЗНАМЕНІЕ и ПРЕДЗНАМЕ-
НОВАНІЕ. ' Отеп, ргойіёіит, рогіепіит,
озіепіит. Глубокая тишина часто бы-
ваетъ предзнаменованіемъ сильнѣйшей
на морѣ бури, тахіпіа ігапфііііііав тагіе
«юре ѵейетепііввітат ргосеііат ргжішп-
Ііаі. Предзнаменую, ргюпипііаге, ргаеві^-
піГісаге, рготіііеге, врет овіеибего. Доб-
родѣтель Государя предзнаменуетъ бла-
годенствіе парода, ѵігіив Ргіпсірів рогіеп-
біі зипітат Геіісііаіет или воіібат Гогіи-
пат рориіі, виЫіІогит.
ПРЕДЗРИТЕЛЬНЫЙ. Ргжѵібѳпв. Пред-
эрѣніе, ргоѵівіо. Предзрю, ргжѵібеге.
ПРЕДИ. (51.) Апіе, рга>.
ПРЕДИКА. Сопсіо васга.
ПРЕДИРАТЬ. (81.) Аб тебіит всіп-
гіеге, Іасегаге.
ПРЕДИСЛОВІЕ. Рпейііо, ргожтіит.
ПРЕДКИ. Ма]огев, раігеа. Кичиться
зяатнестію предковъ, поЬіІіІаІе таргит
еГГеггі.
ПРЕДЛАГАЕМЫЙ, (Іиоб абропііиг,
' апіеропііиг. Предлагать кому мѣсто, аіі-
 сиі типив, Ьопогет беГегге. Предлагать
кому свое дружество и вспоможеніе, аті-
сіііат еі аихіііит аіісиі оГГегге. П. по-
лезный совѣтъ, иііііа виабеге. Предла-
। гаю, абропего, аиіеропеге, ѵ- с. рапев
; сопѵіѵів. 2) Ропеге, ргоропеге. Предло-
' жить вопросъ, цижвііопет ропеге. Пр.
' кому что, аііциіб ргоропеге, виабеге. Пр.
: причины, гаііопев абГегго. П. закопъ, Іе-
і р'сш голаго, Гегге. Пр. въ чемъ свои
услуги, иііго орегат виат ойегге, роііі-
сегі. Предлагаюсь, абропі. 3) Ропі, рго-
ропі.
ПРЕДЛЕЖАТЬ. Ргауасеге, оЬ]есІит
оезе. 2) Р- т. ітрепбеге, іттіпеге, іп-
аіаго, тапоге. Тебѣ предлежитъ великій
трудъ, піа^ішв Іе піапеі ІаЬог. Предле-
житъ великій путь, 1оп§иш ііег іпвіаі.
Эта слава предлежитъ тебѣ, Ьжс йіогіа,
Іаив Іе піапеі.
ПРЕДЛОГЪ. Ргжровіііо. 2) Саива, саива
іпіегровііа, ргжіехіив, ргжіехіиш; вресіов,
вітиіаііо. Подъ предлогомъ, рег саиват,
рег вресіет. Подъ ничтожнымъ предло-
гомъ, виѣ Іеѵі ѵегЬогит ргаеіехіит. Подъ
предлогомъ войны, вітиіаііопе Ьеііі. Вы-
думать, найти предлогъ, саиват сопОп-
§еге, герегіге. Прикрывать что какимъ
пред.іоі омъ, аіідиіб рггеіепбеге, ргжіе-
хеге , саивагі; аіідиіб оѣіеиіиі вишеге.
Онъ подъ разными предлогами отсрочи-
ваетъ это дѣло , рег ѵагіав іпіегровііав
саивав Ьапс геш біГГегІ.
ПРЕДЛОЖЕНІЕ. Роеіііо, соііосаііо. П.
пищи, сіЬив аброзііив. 2) Сопбіііо, геіа-
Ііо, гоеаііо. Сдѣлать предложеніе, соп-
біііопеш Гегге, ргоропеге. Сдѣлать (па-
роду) предложеніе касательно принятія
431
ПРЕ
ПРЕ
432
закона, го^аііопет, Іе^ет Гегге. Принять
предложеніе, сопбіііопет ассіреге; веп-
Іепііа тіЬі ріасеі. Сдѣлать предложеніе
О мирѣ, расів сопбіііопія Гегге. 3) Мап-
йаіит. Губернаторъ далъ предложеніе
губернскому правленію, рггеГесіив іпвіги-
хіі таибаіо ргоѵіпсіат или ргаеГесІигат.
4) Тег. сигіге ессіеяіавіісж: вепіепііа, виГ-
Гга^іит. 5) Тег. 1о§.: ргоровіііо, епипсіа-
Ііо. Хлѣбы предложенія, ІіЬа ехровіііііа.
Предложенный, ргоровііив, Іаіия, оЫаІив.
ПРЕДЛОЖНЫЙ ПАДЕЖЪ. Савив аѣ-
Іаііѵия, сиі ріегитдие апіесебіі ргаеровіііо
еі аЬ еа ге&ііиг.
ПРЕДМѢСТЬЕ. йиЬигЬіит. Жить въ
предмѣстьѣ, іп виЬигЬіо ЬаЬіІаге. Пред-
мѣстный, еиЬигЬіі. ,
ПРЕДМѢСТНИКЪ. Весеввог; апіе-
севвог.
ПРЕДМЕТЪ (предмѣтъ). I) Вев (все,
что внѣ насъ находится), диой вепвит
тоѵеі. П. зрѣнія, диге осиіія регсіріипіиг.
Внѣшніе п., гея ехіегпге. П. слуха, диге
виЬ аигіип) вепвит ѵепіипі. П. осязанія,
диае виЬ Іасіит сабипі. П. обонянія, вку-
са диге обогаіи, §ияІи или ^ивіаіи регсі-
ріипіиг, веиііииіиг. Прекрасный пред-
метъ для зрѣнія, гев ѵепияіа а<1 аяресіит.
Предметы страшные, Іеггіѣііев ѵіяи Гог-
піге. — Римляие, для выраженія слова
предметъ, избираютъ большою частію
разные способы: 1) употребляютъ глаг.
вигп, при коемъ не выражается наше су-
ществительное. Послы Аріэрата просили
Римлянъ, чтобъ они царевича имѣли
предметомъ общенароднаго попеченія
м надзора, Іе^аіі АгіегаіЫв реііегипі а
Нотація, иі (іііит ге^ія риЫісге сигге ас
ѵеіиі Іиіеіге ѵеііепі евве. 2) Вмѣсто сл.
предметъ ставится сред. р. мѣст. указа-
тельнаго, во и онъ выпускается, если за
ннмъ слѣдуетъ мѣс. относительное. ІІред.
меты нашего счастія, (еа), диге ай Геіісі.
Іаіет пояігат регііпепі. 3) Для этого же
берется орив еві. Предметъ величайшей
осторожности, шахіта саиііопе орив еві
4) Часто идея предметъ и чего за.
ключается въ одномъ Латинскомъ словѣ
Предметъ посмѣянія , насмѣшки , Іиф.
Ьгіиш. Пр. любви, атог, беіісіае. — Быть
предметомъ ненависти, іп обіо евве; іп
о<1іиш ѵепіге, іпсиггеге. 5) Наконецъ вы-
ражаютъ посредствомъ разнаго употре-
бленія глаголовъ. Быть чьимъ предме»
томъ любви, аѣ аіідио ашагі, <3і1і"і. Этв
познанія имѣютъ предметомъ изслѣдо-
ваніе истины, отпев Ьге агіея іп ѵегі іп-
ѵевіі^аііоие ѵегваиіиг. Это будетъ пред.
метомъ моего попеченія, Ьос тіЬі сига
егіі. II) Маіегіа или таіегіев (предметъ
для разсужденія, рѣчи), аг^итепіит,'
дигевііо, ргорояііит, саива. Вотъ пред-
метъ всѣхъ моихъ желаній, Ьгес езі вши-
та ѵоіогит теогит. Этотъ человѣкъ
имѣетъ своимъ предметомъ только славу,
Ьіс воіиттобо, ипісе ^Іогіат вресіаі, {{Іо-
гіат, Іаибет іп апіто ЬаЬеІ.
ПРЕДНАЗНАЧАТЬ. Вевішаге, ргайе-
вііпаге. Отецъ предназначилъ большаго
сына въ военную службу, раіег тауогет
паіи (іііит аб тіііііат бееііиаѵіі. Въ ду-
ховной кому что предназначить, аіісиі Іе-
§аге аіідиіб. П. кого къ смерти, аіідиет
аб сгебет беяі^иаге. Я тебѣ что нибудь
предназначилъ, ргоровіішп тіЫ еві аіі-
диій. Предназначенный, бевііпаіив.
ПРЕДНАПИСАННЫЙ. Апіе есгіріив,
ргаевсгіріив. Преднапйсати, апіе всгіЬеге,
рггевсгіЬеге. Преднашісатися, апіе всгіЬі,
рггевсгіЬі. Быть преднаппсану въ наказа-
ніе, аб іпГогтаІіопеш, аб босігіиат рг®‘
есгіріит евве.
ПРЕДНАРЕЧЕНІЕ. Ргаебевііпаію-
ПРЕ
434
ПРЕ
133
Предреченный, рнейпіии, ргамііііиіив,
РГПРЕДНАСТАВЛЕНІЕ.
Преднастав.іяю, аіістцив апітит
““пРЕдаАЧЕРТАНІЕ. Ое5І^аІІаО;”Р^:
• і^.гуплге; гаіюиет геі
апіто сопсіреге, <1е8і&паге’
(ІезсгіЬеге.
ПРЕДНАЧИНАТЬ. Ргітит, рпогеш
іпсіреге.
ТТРГЛНІЙ. Ргітий.
ПРЕДНОВОМѢСЯЧІЕ. (81.) Тетрив
апіе іпіегіипіиюі.
ПРЕДОБРАЖЕНІЕ. Ргітогбіит, іпі-
Ііит. II. благоволенія Божія, атогів или
Гаѵогів Юеі ргітогбіит.
ПРЕДОБРАЗОВАНІЕ. АбитЬгаііо.
Предобразую, абитѣгаге іп апіесеаеит.
ПРЕДОБРУЧАЮ (сосватать). Рго аііо
агоЬіге; аііциісі аіісиі сопсШаге.
ПРЕДОБРЫЙ. Ѵаібе Ьопив; вирга пю-
<1шп Ьопив.
ПРЕДОЗАРЯЮ. (81.) ІПитіпаге.
ПРЕДОЗНАЧЕННЫЙ. Апіе бевііпа-
іив, ргабевііпаіпв.
ПРЕДОКЪ. Ма_іогит ипив.
ПРЕДОПРЕДѢЛЕНІЕ. Ргаейевііпаііо.
П. Божіе, рга-бевііпаііо Ііеі. Повиноваться
предопредѣленію судьбы, диае Гаіо ассі-
йипі, раііепіег Іоіегапба випі. Турки вѣ-
рятъ предопредѣленію, Тигсі отиіа Гаіо,
песевеііаіе йіѵіпа, Йегі сгобипі. Предо-
предѣленный, ргжбевііпаіив (аЬ юіегпо).
Предопредѣляю, ргіив бевііпаге, бевіёпа-
ге, рггебевііпаге.
ПРЕДОРОГІЙ. Ѵаібе сагив, виргато-
бит сагив, регсагив.
ПРЕДОСТАВЛЕНІЕ. Регтіввіо. Пред-
оставленный, регтівеив, сотті.чвив, а<1
ѴЬіІпит аіісиуив соііаіив. Предостав-
ляется, регтіііііиг. Судитъ объ этомъ
предоставляется на волю всякаго, бе Ьас
ге уибісіит Гасеге, бесегпеге ипіивсціив-
дие агѣіігіо регтіііііиг. Предоставляю,
регтіііеге, соттіііеге, гетіііеге, аб аг-
Ьіігіит а1іси]ив сопГегге. Предоставить
кому все дѣло, юіат гет ай аіідиет ге-
уісеге; отпет гет аіісщив агѣіігіо рег-
тіііеге. II. дѣло неизвѣстному послѣд-
ствію, соттіііеге гет іп савит апсірііів
еѵепіив. П. что на чей произволъ, аіісиі
ІіЬегит агйіігіит Йе аіідиа ге регтіііеге;
регтіііеге аіідиій а1іси)ив агѣіігіо. Я
предоставляю это тебѣ, йе Ьас ге Гас Іпо
агѣіігаіи; Іиит еіі агѣіігіит; аце иі Іиѣеі.
Предоставить кому право свое, аіісиі ЙО
)иге вио сейеге.
ПРЕДОСТЕРЕГАНІЕ, предостереже-
ніе. Мопіііо, айтопіііо, топііив. Пред-
остерегаю, топеге, ргаетоиегс, сотто-
пеге. Матѣ, узнавши, что дѣлалось, пред-
остерегла своего сына, іпаіег, диій а§е-
геіиг, гевсііі Ііііитдие топиіі или ргге-
топиіі Ііііит, иі саѵегеі. Предостерегать
кого отъ чего, тоиеге аіідиет, пе Гасіаі
аіідиіб. П. кого отъ опасности, бе ре-
гісиіо аіідиет ргагтопеге; соттопоге
(тайно, водъ рукою), виЬтопеге (въ при-
мѣръ прочимъ, аб Іеггогет сеіегогпт).
Предостерегаюсь, віЬі саѵеге, сапііопет
абѣіѣеге, віѣі сопвиіеге. Предостережен-
ный, топііпв, рггетопііив. Предосторож-
но, саи'е, сігситвресіе, сопвібегаіе. Пред-
осторожность, саиііо, сігситвресііо, сига.
Въ этомъ дѣлѣ нужна, потребна большая
предосторожность, саиіе іп еа ге ѵегвагі
беѣетив. Я говорю это въ вату- предо-
сторожность, Ьос бісо, иі Іе рггетопеат
Брать предосторожности, ргоѵібеге, дше
і Іетрив топеі. Предосторожный, саиіи?.
сігситяресіия, сопвібегаіиа.
I ПРЕДОСУДИТЕЛЬНО. Іпідие. Гово-
435	ПРЕ
V
рить, судить о комъ пр., іпідие бісеге,
уибісаге. Предосудительный, батповив,
аііепиз, абѵегвиз, іпідиив. Предосуди-
тельныя слова, ѵегЬа іпідиа. Быть пред-
осудительнымъ, баірпо, Ггаибі евве; оГО-
сеге, оЬезве, посеге. Предосуждаю, іпі-
диат зепіепііат Гегге ; іпідие іибісіит
Гасеге; аііепо Іетроге батпаге. Предо-
сужденіе, іпсоттобши, оЫгесІаІіо Іаибів,
бебесив. Это служитъ вамъ въ предо-
сужденіе, ех йас ге іпсотпюбит саріев,
вивііпеѣів, іпсоттобо аГйсіегів; Ьос оѣ-
ІгесІаЬіІ Іи.те Іаибі.
ПРЕДОТВРАТИТЬ. Оссиггеге. Ци-
церонъ предотвратилъ замыслы Катплп-
иы, Саііііпіе соивіііів оссиггіі аідие оЬвііііі
Сісего. П. совершенное паденіе респу-
блики, іиіегпесіопр раігіае ойѵіат іге.
ПРЕДОХРАНЕНІЕ. Ргазсаиііо, ргоѵі-
віо. Это лекарство служитъ предохране-
ніемъ отъ яду, Ііос тебісатепіит ргаг-
саѵеі ѵепепит. Предохраненный, ргоѵі-
виз, тоиііиз, ргагтопііив. Предохрани-
тельный, таіа аѵеггипсапбі ѵіт ЬаЬепз.
Предохранительное средство, апіібоіит,
гетебіит тогЬит рггеѵегіепв. Предо-
храняю, геі оссиггеге, ргоѵібеге, аіідиіб
ргаесаѵеге, ргаеѵегіеге. Предохранить ко-
го отъ опасной болѣзни, аіісгуив тогЬит
регісиіовит ргагѵегіеге. Предохраняюсь,
віЬі саѵеге, саиііопет абЬіЬеге. 2) Пе-
Гепбі, топегі. рга?топегі.
ПРЕДПИСАНІЕ и ПРЕДПИСЫВА-
НІЕ. Ргаевсгірііо, рггевсгіріит; рггесерііо,
ргжсеріит. Поступать ио чьему пред-
писанію, аб рггввсгіріит а1іси]ив а^еге.
Предписанный , ргаезсгіріиз , ргжсеріив.
Предписываю', ргіевсгіЬеге, ргаевіііиеге,
ргаесіреге. Предписать кому что дѣлать,
ргжвсгіЬеге аіісиі диге а^епба зипі. Рим-
ской народъ думаетъ намъ предписывать,
ПРЕ	436
! съ кѣмъ мы должны воевать, съ кѣмъ
I быть въ мирѣ, сит диіЬиз Ьеііит, сищ
диіЬив расет ЬаЬеатив, ве тобит ітр0.
пеге ждиит сепзеі. Ве хотѣть, чтобъ
кто себѣ что нибудь предписывалъ, аіі--
сиуиэ ітрегіит беігесіаге. 2) 81., гергге-
зепіаге, ехргітеге, еГйп^еге. Предписы-
ваюсь, ргазвсгіЬі, ргаесірі.
ПРЕДПОБОРСТВУЮ. Ргори^паге,
ри^паге рго аіідио.
і ПРЕДПОДВИЖНИКЪ.
| ргори^паіог; диі сегіатеп віп^иіаге ьи1>
і осиіів ехегсііив іпіеЬаІ. Предподвизаюсь,
апіе рицпаге, апіе аііит сегіаге; ри^иаге
рго аіідио; сегіатіиа огбіие іиіге.
ПРЕДПОЖРЕТИ. Ргітит рго аіідио
I (ве) засгійсаге.
ПРЕДПОЛАГАЮ. Ргоропеге, ргжйпі-
ге; апіе соивіііиѳге, ехЬіЬеге, виЬзІІІиеге
аііегіив Іосо. 2) Роиеге, сгебеге, витеге.
Я предполагаю, что это можетъ слу-
читься, ропо, Ьос Йегі роззе. Преполо-
женіе, зитііо, соиуесіига. Предположен-
ный, розііиз, витіив. Предположитель-
ный, диоб ропі, диоб виті роіезі.
ПРЕДПОСТАВЛЯЮ. Согат соивіііие-
ге, ехЬіЬеге, вівіеге.
ПРЕДПОЧИТАНІЕ. Ргжровіііо. Пред-
почитаю, ргаеропеге, апіеропеге, ргжГег-
ге, апІеГегге; таііе, рггеоріаге. Предпочи-
тать полезное пріятному, иііііа ргаеГегге
биісійиз, И. полезное достохвальному, ріи-
гів риіаге иіііе, диат Ьопезіит. П. слав-
ную смертъ постыднему бѣтству, Ги(р₽
бебесиз ѣоиезіа тогіе ѵііаге. П. жизнь
всему, отиіа ргге ваіиіе виа Іеѵіа бисеге.
По достоинству предпочитать, шегііо
ргаеГегге. П. общественное благо своему
собственному, ргжГегге заіиіет раігі®
виіз соттобів; виат заіиіет соттнп1
розіегіогет бисеге. Собственную свою
ПРЕ
438
ПРЕ
437
пе общей, соттипіа сотгоойа
ПОЛЬЗУ ’г	।
„овІЬаЬего ргіѵаіів. Пр. себя другому, аі-
іегі ве ьопоге рга>Гегге. Пр. себя вс мъ,
„етіпет рг® во йисеге. Предпочитаюсь,
рг®Геггі, апіеропі. Честное имя предпо-
читается блестящему титулу, Ьопа ехівіі-
тлііо роііог еві та^иіОсо Іііиіо. Пред-
почтеніе, ргіог Іосиз; ргіогев или ргіта»
рагіев. Цицеронъ заслуживаетъ предпоч-
теніе предъ всѣми Латинскими витіями,
Сісего тегііо рг®ГегІиг отпіЬиз І.аііпів
огаЮгіЬиз. Отдавать кому предпочтеніе,
аіічиет апіеропеге, апІеГегге, ргаеГегге
аіісиі; аіічиет апіе аііов ІіаЬеге; ргітаз
или ргіогев рагіев аіісиі Йеіегге. Имѣть
предъ кѣмъ предпочтеніе, аіічиет апіе-
сейего; аіічио роііогст, ргіогет евве. Въ
чемъ, аіічиет аіічиа ге ѵіпсеге, вирегаге.
Предпочтенный, аіісиі рг®розіІиз, аиіе-
Іаіив, рг®1аІиз. Предпочтительно, рг®сі-
рие. Надлежитъ любить Бога пр. всему,
Оеи; роііввіте, рг® отпіЬив атапйиз еві.
Эготъ уголокъ землп нравится инѣ п.,
болѣе всѣхъ, іііо Іеггагит ап^иіив тіЬі
ргжіег отпев гігіеі. Предпочтительный,
предпочтителенъ, роііог. Добрая слава
предпочтительна богатству, роііог еяі
аиго Гата.
ПРЕДПРИНИМАЮ и ПРЕДПРІЕМ-
ЛЮ. Іпсіреге, вивсіреге, сопагі, тоіігі
(смѣло), а^гегіі, аіііігі^еге. Предприни-
мать противъ кого походъ, ехрейіііопет
іп аіічиет Гасеге или рагаге. Предпри-
нять путешествіе, ііег Гасеге, соиіісеге-
зе йаге іи ѵіат; ііег іп-гейі, іпіге. Пред-
принимать дальнія путешествія, регевгі-
паііопев вивсіреге. Предпринять опас.
несть не столько для военной надобно-
сти, сколько для славы, регісиіищ иоп
аш ех изи ЬеІІі витеге, чиат сирійіпе
атаь Великое дѣло и мѣру моего
“Рввосходящее ггредпріемзго, таДт
ориз еі чио<1 ѵігез іп^епіі зирегаі а^рге-
йіог. Предпріимчивость, аийасіа. Смѣлая
пр., та^па аийасіа; Іетегііаз. Предпріим-
чивый, предпріимчивъ, анйах, ехрегіепз
(кто охотно что предпринимаетъ), іпііи-
зігіив, рготіив ай аіічиій Гасіепйит, віге-
ииив. Предпріимчивой купецъ, вігепииз
тегсаіог. Предпріятіе, іпсерііо, тоііііо;
іпсоерінт, сопаіиз, сопаіит. Болылде
предпріятіе, тадпши ориз. Кончить, со-
вершить счастливо предпріятія, ехри§-
паге соеріа. Предпріятіе по виду отваж-
ное, сопзіііит апйасі зресіе. Это пред-
пріятіе имѣетъ болѣе важности, нежели
дерзости, Ьос сопзіііит ріиз гаііоиіз,
Чиат Іетегііаіів ЬаЬеІ. Онъ не имѣлъ
удачи въ своемъ предпріятіи, е]пв сопа-
Іиз таіе сезвіі. Предпріятый, іпсоеріиз,
вивсеріив. И. путь окончить, яивсеріит
ііег сопіісеге. Предпринятое намѣреніе,
сопзіііит саріит, іпііит. Пресѣчены
смертію предпринятыя дѣла, пе^оііа виз-
серіа тоііо рг®рейі!а випі.
ПРЕДРАЗСУДОКЪ и ПРЕДРАЗСУЖ-
ДЕНІЕ. Оріпіо рг®)пйісаіа, ргюзитіа.
Часто можно переводить его чрезъ рг®-
]ийісаІит. Приносить съ собою какой
предразсудокъ, аіічиій рг®]'ийісаІі аГГегге.
Иногда значитъ предразсудокъ т. ч.
ложное мнѣніе, оріпіо, оріпіо Гаіва, еггог.
Вкоренившійся предразсудокъ,оріпіо соп-
йгтаіа. Имѣть предразсудокъ, оріпіоиѳ
рг®)ийісаіа йисі. Имѣть о комъ хорошее
предразсужденіе, Ьепе йе айерго ехізіі-
таге.
ПРЕДРЕКАЕТСЯ. Ргжйісііиг. Пред-
рекаиіе, рг®йісііо, ѵаіісіпаііо. Предре-
кать, ргюйісеге, ргаспипііагс, ргасвіеиіН-
саге. Нредречепіе, ргавйісіііт, ѵаіісіпіит.
П. Пророковъ о воплощеніи Спасителя,
ѵаіісіпіит РгорЬеІагит Йе іпсагпаііопо
439
ПРЕ
ПРЕ
4<0
ваіѵаіогів. Предреченный, ргжйісіив, рг.т-
пипііаіив, ргжздгпіЯсаіш.
ПРЕДСКАЗАНІЕ, предсказываніе. Рг®-
йісііо, ѵаіісіпаііо, ргжйісііо геі Гиіиг® или
гегшп Гиіигагшп, аицигаііо; ргжйісіит,
ѵаіісіпіит. Время оправдываетъ его пред-
сказанія , Іетрив ргоЬаі е^из ргжйісіа.
Предсказаніе мое сбылось, диой ргжйіхі,
ехііит или еѵепіит ЬаЬеі. По моему
предсказанію это сбылось, те ішіісепіе
Ьжс Гішіі. Даръ предсказыванія, йоппт
Гиіига рг®йісепйі. Предсказанный, рг®-
йісіиз, ргжпипііаіиа, ргаеві^пійсаіив. Пред-
сказатель, ѵаіез, йіѵіпиа, Гаіійісиа. Пред-
сказываю, ргачіісеге, рга?пипііаге ди® Ги-
іига випі; ргжві^пійсаге; ѵаіісіпагі, сііѵі-
иаге. Пророки предсказывали воплоще-
ніе Сына Божія, РгорЬеі® іпсагпаііопет
Гіііі Веі ргжйісеЬапі. Предсказать сол-
нечное затмѣніе, оЬвсигаііопет воіів рг®-
пшіііаге. Онъ мнѣ все предсказалъ, что
со мною случилось, ди® тіііі ассійегипі,
отпіа рг®ві"иі(ісаѵіі.
ПРЕДСТАВЛЕНІЕ. Асііо,асІив. И. ко-
медій, асііо ГаЬиІагит. II. свидѣтелей,
Іевіив ргойисіі, ейііі. Пр. доказательствъ,
аг^итепіа аііаіа, йерготіа. 2) = Пред-
иапомпиаіііе, айтопіііо, айтопііиз. Не
внимать чьимъ представленіемъ, пюпепіі
аіісиі иои оЬаедиі. Всѣ представленія
были безплодны, отпев топііиа пііііі
ргоГиеге. 3) Представленіе въ чертежѣ
всякаго мѣста, йеГогшаііо, йеііпеаііо аіі-
сирі.ч Іосі. 4) = Понятіе, иоііо, совііаііо,
апіті сопГогтаііо. Имѣть о чемъ пред-
ставленіе , гаііопе аіідиій со^пііипг Ііа-
Ьеге. Это даже выше всякаго представ-
ленія, пе соцііагі диійет аіідиій роіеві.
Теорія представленій, ага йе 11І8, ди® ѵіва
йісітив. Предметы представленій, гев,
ди® зепзіЬиз виідесі® ѵійепіиг; оідссіж
еа; оЬуесі® гев ехігіпзесиа. Представле-
лсиія безъ своихъ предметовъ, т. е. ну.
стыя, ѵіяіопев іпапез. 5) Веіаііо. Сдѣлать
въ сенатъ представленіе о награжденіи
чинами, геГеіте ай зепаіит йе йі^пііащ
ассс88ІопіЬи8. Представленный, ргойис-
іив, ейііиь; аііаіиа, йерготіиа. Дѣлать во-
просъ свидѣтелямъ къ суду представлен-
иымъ, іпіеггодаго іевіев ай ]ийісеа рі0.
йисІО8. Марсъ во всемъ оружіи на кар.
тинѣ представленный, Мага ех отпі рагіе
агтаіиз іп ІаЬиІа йерісіпв. Представлен-
ный къ чину, соттепйаіив ай йі^пііаіів
ассеааіопет. Представляю, аіідиет іпіго-
йисеге арий аіідиет. Представить, чтобъ
рекомендовать кого, аіідиет аіісиі сот-
тепйаге. Пр. кого предъ лице Государя,
аіідиет інігойиссге ай Ргіпсірет; аіісиі
айііит ай Ргіпсірет раіеГасеге. Нредст.
судьямъ дѣла на рѣшеніе, регтіііеге саи-
аав агЬіігіо уийісит йесегпепйах. Пр. въ
примѣръ, ехетріпт ргоропеге аіідиет
ай ітііапйит. П. свою нужду, 8иат іпо-
ріат ехропеге. Пр. свидѣтелей, іеяіез
ргойисеге. II. кому что предъ глаза, аіі-
диій аіісиі апіе осиіов пли аіісіуиз осиіів
ргоропеге. С) Представить что въ умѣ,
со^ііаге; апіпіо соцііаге; со§ііаііопс 8ІЫ
Гіпуеге; апіто 8іЫ еПіп»еге аіідиій; аіі-
диій апіто сопсіреге; оріпіопе ргтсіреге.
Часто глаг. представить вт> значеніи
равняется гл. вѣрить, думать, сгейеге,
риіаге. Я не могу это себѣ представить,
Ьос сгейеге поп ровзит. Представьте
себѣ , какъ я иесчастлнвъ, со§і!а ІіЬі,
диат 8Іт тіасг. 7) А»еге, яизііпеге. Пред-
ставить знатнаго человѣка, а<геге поЬіІет
ѵігит. Представлять какое лице, аіісціив
регаопапі іпйиеге, зизсіреге. Представ-
лять па сцеиѣ, іп асепат ргойисеге. 8) Ве-
ргжяепіаге, ехргітего, Пишете, е(0п8Сгеі
ріп^еге, йеріп^еге. Художникъ предста-
вилъ его приносящимъ жертву, аі ііГех
ПРЕ
ѢИ
еишвасгійсапіет ехргевяіі. Это не льзя
представить, изобразить, аіічиіб пиііа ге-
ргаввепіаііопе ехргіті роіеві. Онъ въ со-
чиненіи своемъ живо представилъ до ро-
дѣтель, іп орете вио рта ѵі Іег, сит ѵі ех-
ргеввіі ѵігіиіет. 9) Аіічиет «Іе аіічиа ге
топеге. Представить кому невозмож-
ность чего, аіісиі овіепііеге, гет Йегі поп
рояяе. Представить кому пользу чего,
аіічиет босеге, чиапіа 8ІІ аіісціив геі иіі-
Іііав. 10) Представить кого по себѣ по-
рукою, рптбет Нате; ѵабет йаге. 11)
Представить кого въ чипъ, аіічиет аб
бі^пііаіів ассеваіопет соттепбагѳ. Пред-
ставляюсь, ехргіті, герг.твепіагі, ріп^і,
беріпді. 12) Апіто віЬі еГГіп^еге аіічиіб.
Оиъ притворно представляется боль-
нымъ, вішиіаі, яе .'ергоіит еяяе; яітиіаі
:е^гшп.
ПРЕДСТАНІЕ. Ѵаііііионіипі.
ПРЕДСТАТЕЛЬ. Пертесаіог, раіго-
пия, беіепяог. Имѣть надежныхъ пред-
стателей , ЬаЬеге сегіоя, (Моя раігопоя.
Предстательшша, раігопа, іаиігіх. Пред-
стательство, бергесаііо, раігосіпіит, бе-
Сепзіо. Предстательствую, яе іпіегропеге
рго аПцис, бергесагі рго аіііціо.
ПРЕДСТАЮ. 8е зіяірге, сотрагеге,
ргаеяіо еяяе (получа приказаніе); сопѵе-
піге (въ слѣдствіе условія). Предстать
предъ судъ, сотрагеге.
ПРЕДСТОЮ. 8іаге, сопяіяіеге апіе аіі-
Ч«м. Предстоять предъ олтаремъ Гос-
поднимъ, віаге апіе аііаге Потіпі. 2) Р.
т. іттіпеге, арреіеге, арргоріпчиаге.
Ему предстоитъ бѣда, еі таіит іттіпеі.
Предстояніе, віаіив абѵегяня. Предстоя-
тель, чиі яіаі абѵегяив, апіе. ,3) Вепіог,
ргаіесіия, аиііяіея.
ПРЕДСТѢНІЕ. Ьосив апіе т
ПРЕДСУББОТІЕ. (81.) ЬіОя"
апіе біет 8аіигпі.
гаигит.
-з, ѵеярега
ПРЕ	Ш-
ПРЕДСУДИТИ. Апіе )ибісаге. Ь) Апіе
ропеге.
ПРЕДСѢДАНІЕ, предсѣденіе. Ргіог
яебев; ргітив іосия. Имѣть, любить пред-
сѣданія, айесіаге, яіпбіояе чиаегеге ргітав
яебез, ргітоя сопвевяив. Предсѣдатель,
ргаеяея, рггеяМепз. Пресѣдателевъ, пред-
сѣдательскій, предсѣдателевъ голосъ дѣ-
лаетъ перевѣсъ, вепіепііа ргагаМів гао-
тепішп ЬаЬеі, біясгітеп Гасіі. Предсѣ-
дательство, біртііая ргаевібіз. Предсѣда-
тельствованіе, можно выр. гл. Предсѣда-
тельствую , ргавМеге. Предсѣжду, еі., .
ргітшп или ргітит іосит Іепеге.
ПРЕДСѢНІЕ. Ьоспя аи(е ѵезІіЬиіит.
ПРЕДТЕКАЮ. (81.) Рггеіге, рг.едгебі,
апіеіге, апіе^гебі, апіесебеге. Предтеча,
чиі рпесѳбіі. 2) -Ргобготия , рггесигзог.
Притеченіе, эпіесѳзяіо. Претеченскій’,
ргшеигяогі ргоргіия, аб еит рѳгііпепв.
ПРЕДТОЧИЛІЕ. (81.) Тогсиіаг.
ПРЕДУБѢЖДАЮ. Ргш ѵепіге; ргіогеш
оссираге. Предубѣждать кого просьбою,
аіічиет ргесіЬие рпвѵепіге, ргшѵегіеге.
Предубѣжденіе, оріпіо рггерМісаіа. Пред-
убѣжденный, оріпіопе ргаеіибісаіа піхия;
оріпіопе ітЬиІия. Предубѣжденный про-
тивъ кого, чего, ріаЗибісіо аЬгерІия ег§а
аіічиет, е. аіічиіб. Предубѣжденные умы,
оЬаІгисІае тепіев (Тас.). Слушать что
безъ предубѣжденія, ѵасио апіто аіічиіб
аибіге. Смягчить чыі невыгодныя преду-
прежденія, аіісиуия апіті оПеивіоиев Ів-
піге.
ПРЕДУВѢДЕНІЕ. Ргагвепвіо, ргаеиоііо,
ргамсіепііа. Преду вѣденныіі, ргхвепзив.
ПРЕДУВѢДОМЛЕНІЕ. Кипііия рг®-
тіввив. 2) РггеГаІіо, ргаеіаііо, ргоатіит.
Предувѣдомленный, апіе пипііаіив, іибі-
саіив. Предувѣдомляю, ргЭтипІіаге, ргж-.
Гагі. Предувѣдомляюсь, рга?всі$сеге.
443
ПРЕ
ПРЕ
444
ПРЕДУВѢДЫВАЮ. Ргжвсіге, ргж-
П068С.
ПРЕДУВѢРЕНІЕ. Оріпіо ргаушіісаіа.
Предувѣренвый, предувѣревъ, апіе рег-
зиаенв. Я бы никогда во дерзнулъ тру-
дить васъ моею просьбою, если бъ пе
былъ предувѣренъ о благосклонности ва-
шей , пнпциат ргесіЬиз тоіевііат ІіЬі
сгеаге аизиз еввет, пізі Ііипіапііаіет іиат
ртжсо^шіат ЬаЬиіззет. Предувѣритель-
ный, апіе регвиабепв. Предувѣряю, апіе
реГ8иа<1еге. Благосклонность ваша преду-
вѣряетъ меня, что вы не отречетесь ис-
полнить мою просьбу, Ьепеѵоіепііа іиа
апіе ййет тіЫ Гасіі, (о Гасііе ргесіЬив
теів Іосит «Іаіигит еязе.
ПРЕДУГАДАНІЕ. Ргж^арііо. Пред-
угаданный, ргж8ОП8и8, ргжѵІ8Н8. Пред-
угаданіе, ргж8в§і1іо. Предугадываю, ргж-
за^іге, ргжвенііге; ргжѵйіеге; апіто рго-
ѵіііеге еі ргжзепііге.
ПРЕДУГОТОВАНІЕ, предуготовлевіе.
Аррагаіив, аррагаііо, ргжрагаііо. Предуго-
тованный и предуготовленный , ргжрага-
Іи8. Предуготовляю, ргжрагаге. Пред-
уготовляться, ргжрагагі.
ПРЕДУЗНАНІЕ, предузнаваніе. Ргж-
8СП8І0, ргжпоііо, ргжвсіепііа. Предузнан-
ный, ргж8еп8и8, ртжсортЛиз. Предузнаю
и предузнаваю, рі Жвсйе, ргжповзе, ргж-
ѵійеге, ргоѵйіеге.
ПРЕДУЗРѢВАНІЕ. Ргоѵізіо. Преду-
зрѣваю, ргоѵісіеге, рггеѵйіеге, ргозрісеге.
ПРЕДУКАЗЫВАЮ, Ргжтопвігаге.
ПРЕДУПРЕДИТЕЛЬНО. Ргітит, ап-
іе, ргіпз. Предупредительный, цпо<1 ргж-
тіііііиг, рг<-спіі88П8. Предупреждаю, пред-
ускорню, аііциет ргжѵепіге, апіеѵепіге;
аіісиі ргжсиггеге; апіеѵегіеге; аііциет ос-
сираге или сеіегііаіе зирегаге; аіісиі геі
оссиггеге, ргоѵйіеге. Ярость чью преду-
предить бѣгствомъ, іпГепзоз Ги^а ргжѵе-
піге. И. войну, Ьеііо оссиггеге. Пр. ядомъ
осужденіе, ѵепепо «Іатпаііопет аиіеѵег-
Іеге. Я буду стараться предупредить это,
пе Ьос ассйіаі, ргоѵйіеѣо. Чтобъ преду.
предить это, дио<1 пе йаі. Предупреж-
деніе, апіеѵегвіо, ргжсаиііо. Предупреж-
денный, ргжѵепіие, апіеѵегеиз; цио<1 рта-
саиішп е8І. Предупреждаюсь, апіеѵе-
пігі, ргжѵепігі, апіеѵегіі. Предускореніе,
апіеѵегвіо.
ПРЕДУСМАТРИВАНІЕ. Ргоѵізіо,
ргоѵйіепііа. Предусматриваю, ргжѵйіеге,
ргоѵійеге, ргозрісеге. Я предусмотрѣлъ,
что это съ вами случится, ргоѵісіі, Гоге иі
Ьос ІіЬі ассЫаІ. Предусмотрительно, за-
{іасііег. Сказалъ п., регѵі<1еп8 <1іхіІ. Пред-
усиотрительвость, регзрісіепііа, іпіеііі-
ё’енііа, асшпеп іп^епіі, заёасііаз. Преду-
смотрительный, еа§ах, іп^епіозиз, регзрі-
сах. Предусмотрѣнный, ргжѵівив, ргоѵі-
8и8, ргозресіиз.
ПРЕДУСПѢВАЮ. Ргжѵепіге, ргіогеш
оссираге. Натн войска предуспѣли за-
пять возвышенія, соріж повігж осспрагиві
Іоса егііііога іпвійеге. Предуспѣлъ прит-
ти туда, Ьнс апіе ѵепі.
ПРЕДУСТАВЛЕНІЕ.АпІе сопзіііиіиів,
апіе Несгеіит, ргжзсгіріит. Предуста-
вленный, ргжйпііив, ргжйезііпаіиз. Пред-
уставляю, ргждезііпаге, ргжйпіге.
ПРЕДХОЖУ и ПРЕДЫДУ. Апіеіге,
ргжіге, ргж§ге<1і, апіесесіеге.
ПРЕДХРАМІЕ. (81.) ЛЙ1І8 ѵезІіЬиІит, •
ргіта жйев или ргопаов.
ПРЕДЧИНІЕ. (81.) Ргізііпиз огііо , рп-
зііпиз тое, П8П8.
ПРЕДЧУВСТВІЕ и ПРЕДЧУВСТВО-
ВАНІЕ. Ргжзепзіо, іііѵіпаііо, ргжіііѵіпдііо-
Предчувствую аііциіі ргагваёіге, ргжзеп-
Ііге; аііциісі іііѵіиаге, ргжіііѵіпаге.
ПРЕ
446
ПРЕ
ПРЕДШЕСТВЕННИКЪ. І'их, йисіог;
апіесеззог (въ должности), йесеввог. Пред
шествевница, диж ргжіі; ргжсейепз. НреД
шествіе, предшествованіе, апіесевяо, рг®-
сгеззіо. Предшествую, апіеіге, р »
ргжсейеге, ргж8гейі. Ьдѣ всегда доджи
предшествовать упражненіе, сі шп «еш
рег апіесейеге йеЬеІ ехегсііаііо. Молнія
обыкновенно предшествуетъ і рому, и
еиг іопіігио ргжіге зоіеі. Есть такія вещи,
коимъ извѣстные знаки предшествуютъ,
сегіів геЬиз сегіа зі^па ргжсиггипі.
ПРЕДЪ, передъ. Ргжрозіііо, циж ге«И
сазиз ассизаііѵит ѵеі аЫаІіѵит іпзігитеп-
Іаіет: апіе, рго. Предъ городомъ, апіе
игЬет. Предъ лагеремъ, апіе сазіга.
Передъ ногами, аніе рсйез. Гнать передъ
собою, ргж зе а8еге. Имѣть передъ собою
рѣку, Лишеп ргаг зе ЬаЬеге. Передъ
дверью, апіе уапиат, а уапиа. Ь) = Въ
присутствіи, согаш, арий. Предъ кѣмъ,
согаш аіідио, ргагвопіе аіідио. Стоять въ
строю предъ лагеремъ, рго сазігіз іпзігис-
іаш асіеш ЬаЬеге. Говорить предъ наро-
домъ, арий рориіит йісеге, согаш рориіо
йісеге (первое показываетъ присутствіе
народа съ постороннею идеею принадле-
жащаго ему права рѣшить, а второе толь-
ко случайное присутствіе). 2) Ргаг, апіе.
Любить кого предъ всѣми другими или
болѣе всѣхъ другихъ, аіідиет ргж сеіегіз
отпіЬиз атаге. Передъ свѣтомъ, апіе 1и-
сет огііигат. Бойцы предъ вступле-
ніемъ въ бой пьютъ по одному стакану,
ривпаІогев сегіаіигі суаіЬшп ипнт ргжзи-
типі. Передъ смертію, тогііигиз, тогі-
Іигі. Передъ отъѣздомъ, аЬііигиз, аЬіІигі
еіс. Имѣть всегда предъ глазами, пип-
диаш а ге осиіоз Йеуісеге. Это у меня
всегда предъ глазами, Ій тіЬі зегирег оЬ-
ѵегааіиг апіе осиіоз. Что у „
'У насъ предъ
глазами, диой апіе рейез езі.
ПРЕДЪИДУ. См. Предхожу. Предъ-
идущее, апіесейепв. Предъидущій, ргж-
сейепз, зирегіог, ргіог. Объ этомъ пред-
метѣ довольно говорено въ предъидущей
книгѣ, Ьас «Іе ге зирегіогі ІіЬго заііз йісіипг
езі. Предъидущій членъ, Іегпі. МаІЬ. ап-
Іесеііепз.
ПРЕ ДЪ ИЗВѢЩАЮ. Ргжтопеге.
Предшізвѣстить кого о наступающей
опасности, йе регісиіо іпзіапіе аіідпет
соттопеге,ргжтопеге. Нредъизвѣщаюсь,
соттопегі, ргжтопегі. Предъизвѣщеніе,
топіііо, топііиз. 2) РгжГаІіо, ргжтіит.
Предъизвѣщенный, топііиз, ргжтоиііиз.
ПРЕДЪИЗБРАНІЕ, предъизбираніе.
Ргжйпіііо, ргжйезііпаііо- ІІредъизбираю,
апіе йе1і8еге, ргжйпіге, ргжзіііиеге, ргж-
йезііпаге. Предъизбранный, апіе йеіесіив,
ргжйпііиз, ргжзіііпіиз, ргжйезііпаіпз.
ПРЕДЪЯВИТЕЛЬ. (2иі топзігаі аіі-
диій, диі аіідиій геййіі, регіегі. Предъяви-
тельница , диж аіідиій т. г. р. Предъяви-
тельный , ай ргоіегепйит , ехЬіЬепйит,
топзігапйиіп регііпепз. Предъявленіе, ех-
ЫЬІІіо, топзігаііо. Предъявленный, ехЬі-
Ьііиз, ргоіаіиз, топзігаіпз. Предъявляю,
топзігаге, ехЬіЬеге, ргоСегге. Предъявить
на что свое Право, ргоЬаге, зе ЬаЬеге уиз
или роіезіаіѳт аіісиіиз геі. Оиъ предъя-
вляетъ свое право на этотъ домъ, сопіеп-
Йіі, Ьаз жйез еззе зиаз. Предъявляюсь,
ргоГеггі, эхЬіЬеті, ргоЬагі.
ПРЕДѢЛЪ. Гіпіз (вообще). Тегтіпиз
(собст. межевой камень, пограничная ли-
нія), Іітез (гривица между двухъ полей),
ехігетііаз (край чего), сопйпіит (граница,
гдѣ сходятся два поля, удѣлы). Распро-
страненіе предѣловъ, ргора8а1іо йпішп.
Заключить въ предѣлы, іегтінаге, Ііті-
Іаге. Положить предѣлы, Іегтіпоз ропеге,
Ііпез Іегтіпаге, йпез сопзіііиеге. 2) Рег

ПРЕ
ПРЕ

И). бодіегтіпиз, сапсеІІІ. Поставить чему
предѣлы, аіісиі геі тойит Гасеге, ропеге;
Спет Гасеге а)іси)из геі или аіісиі геі.
Что превосходитъ предѣлы терпѣнія, ра-
ѴепІіА розігетцз. Не выходитъ изъ пре-
дковъ скромности, йиез ѵегесипйіае поп
Ігапзіге. Преступить предѣлы, тойит
Ігапзіге, ехсейеге. Не выходитъ изъ пре-
дѣловъ благопристойности, айЫЬіІо тойо
Чиойат еі огйіпе, Ііопезіаіет еі йесиз
сопзегѵаге. Выходитъ изъ предѣловъ
стыда, Іісепііиз ас ІіЬегіиз ѵіѵеге. Смерть
есть предѣлъ человѣческой жизни, тога
еяі ійііта гегит (Ьитапагит) Ііпеа.
Смерть есть предѣлъ золъ, несчастій,
тога езі таіогит (іпіа, теіа, Іегтіпиз.
ПРЕЕМЛЮ. Нгегейет еаее; іп аіісщиз
Іосит аиссейеге: іп аіісщиэ Іосит аиЬаІі-
Іиі, аиГйсі. По отцѣ сынъ преемлетъ,
йііиз еяі Іиегез раігіа. Преемникъ, аис-
сеааог, или чрезъ описаніе: чиі іп аііси-
уиз Іосит аиссейіі, аиГбсіІиг, аиЬаІіІиііиг.
Въ управленіи, чиі аіічиет аечиііиг, так-
же съ дополиен. сл. ітрегіо. Преемница,
фіае іп аіісціиа Іосит аиЬаІіІиііиг. Преем-
ничій, Ьаегейіа, апссеааогіа. Преемничье
право, ;оа Ьаегейіз, виссеааогіе. Преемни-
чество, зиссеззіо.
ПРЕЕСТЕСТВЕННО, 8ирга и.ш иііга
ѵігеа паіигае. Преестественвыіі, еиргаоа-
Іигаііа, паіигат аирегапа, зирга паіига?
Іе^еа или ѵігеа роаііиа. Преестествен-
ность, зпрга иаіигж ѵігеа или 1е§еа розі-
Іипі, аиргапаіигаіе.
ПРЕЖДЕ, прежъ. Апіе, аиіеа, апіеѣас,
оііт; апрга (выше), ргіпз (ранѣе). Что
(приносить богамъ благодареніе) было от-
личіемъ какого благополучія, то сдѣла-
лось тргда (при Неронѣ) знакомъ несча-
стій, до общества касающагося, ч118₽Чпе
гегит аесрпйагрт оііт, іит риЫісае сіа-
йіа ішцриа Гиеге. Прежде другаго чго
сдѣлать, ргаеоссираге, ргіогеш оссираге
Туллъ пришелъ прежде въ область Са.
бинскую, оссираі Тиііиа іп а^гига 8аЬі.
шші ігапзіге. Какъ я прежде сказалъ
иі апрга Йіхі или иі аирга Йісіипі езі, р0’
домъ прежде, аппо апіе. За пѣскольКо
прежде, раиіо апіе. Нѣсколькими днямв
пр., рапсіз йіеѣиз апіе.' Пр. обдумай а
потомъ приступай къ дѣлу, ргіиз герща
еі Іит гет а^гейеге. Прежде назначен-
наго сроку, апіе йіет йісіат. П. года
апіе аппит ехасіит. П. отъѣзда, апіе
йіасеааит. Цвѣсти прежде времени, рг®.
Яогеге. Онъ пріѣхалъ двумя днями п.
меня, Ьійио те апіеѵепіі. П. времеви
ргаетаіиге, апіе йіет. Сочиненіе, Кол-
чанное п. времени, рггеГезІіпаІига ориз.
Прежде люди были больше (рослѣе) и
крѣпче, оііт ііотіиез йгапйіогеа егані еі
ѵаіійіогез. Ни въ какое время п. не сте-
калося столько зрителей въ театръ, пов
аііаз ай иііиш аресіасиіит Іапіа тиііііийо
сопѵепіі.
ПРЕЖДЕВРЕМЕННО. Ргжтаіиге,
апіе Іетриз. Преждевременный, рггета-
Іигиз. Преждевременно созрѣлый плодъ,
ротит ргаесох. Преждевременный, от-
вѣтъ, гезропзит ргаергорегпт.
ПРЕЖДЕОСВѢЩЕННЫЙ. Апіе Іет-
риз іііизігаіиз, іііитіпаіиз.
ПРЕЖДЕОСВЯЩЕННЫЙ. Ргіиз №
Іетпі гііи засгаіиз. Преждеосвященная
обѣдня, Іііііиг^іа (аисіогіз) Сге^опі ТЬео-
Іо^і, <[на? сеІеЬгаІиг йіеЬиз Мегсигй еі
Ѵепегіз чиайга§езіта1із.
ПРЕЖДЕСОДѢЛАННЫЙ. Оііт, ЧпоП’
йат Гасіиз.
ПРЕЖЕСТОКІЙ. Юигізеітиз, аігосіз-
зітиз, сгийеііззітиз.
ПРЕЖНІЙ. Ргіог, зирегіог, апіічп09’
ПРЕ
- 4Й&
ПРЕ
449
Завять прежнее свое мѣсто, Іосит виит
герёіеге. Лішдеть, по врожденному зло-
сердію и по удачѣ прежнихъ беззаконій,
вымышляетъ больше, Нежели было при-
казано, Апісеіив іпвііа ѵёсогйіа еі Гасііі-
іаіе ргіогит Па^іііогпт ріига еііат чиат
піввит егаі СпеіІ. Въ прежнія времена,
внрегіогіЬиа ІетрогіЬив. Привести что
въ прежнее состояніе, аіічиій гевіііиеіе
іп апіічишп віаіит. Жить по прежнему
(по старому такъ какъ прежде живали),
апіічиат гаііопет оЫіпеге. Держаться
прежняго, стараго, оЫіпеге апіічиит т.
е. тогет.
ПРЕЗИДЕНТЪ. Рггеаез; ргаевійѳпа.
Президентскій, ргаевійів.
ПРЕЗИМѢТИ. (81.) См. Перезимовать.
ПРЕЗИРАТЕЛЬ, презрнтель. Сопіет-
Іог, вргеіог. Презритель закона, те!і§іо-
піе сопіетіог. Презрителышпа, сопіет-
Ігіх. Презираю, сопіетпеге, врегпеге,
айврегпагі; йевресіпі ІіаЬеге, йисеге; Ііа-
Ьеге сопаресіиі. Мужъ мой, какъ можно
болѣе или хуже, презираетъ меня, ѵіг
те ЬаЬеІ йезрісаіат тоЛіб реввітів. Пре-
зирать совѣтъ чей, отвергать его съ пре-
зрѣніемъ, врегпеге сопяіііит. Презирать
кого въ душѣ или душевно, врегпеге аіі-
чиет іп апіто. Бѣднаго презираютъ или
бѣдный въ презрѣніи, раирег аврегпаіиг.
Презорливый, прозорливъ, вирегЬив, іп-
воіепв, чиі Ьотіпет нетіпет рга? во рн-
Іаі. Презорство, соиіетііо, сопіетіив,
вргеііо, аирегЫа, іпвоіепііа. Презорствую,
сопіетпеге, врегпеге, раггі юаіітаге, Йи-
сеге, ЬаЬеге. Презрительно, сопіетііт.
П. о комъ говорВТЬ, сопіетііт 1оЧиі йе
аЬчио. Презрительный, сопіетпепйив,
сопіетіюпе йі8пи8, сопіетіив, аЬіесІив
йевресіив, ѵііів. Человѣкъ 1
ь \	. ш.юіп.къ совершенно
пр., Ьото Йеврісаіізвітив. Сдѣлаться ппе-
зрителыіымъ, іп сопіетііопет ѵепіге, ай-
йисі. Дѣлать презрительнымъ, сопіет-
Іит, сопіетііопет айегге аіісиі; іп соп-
іегпііопет аййисеге аіічиет. Быть у кого
презрительнымъ, еогйеге аіісиі. Ь) Пе-
брісіенб. Презрительное обхожденіе съ
кѣмъ, віірегЬіа, іавіійіит. Презритель-
ность! ѵііііав, Ьитііііаі; еирегЬіа, іпвоіеп-
Ііа. Презрѣніе, сопіетііо, сопіетіив, врге-
ііо. П. къ низшему, Гавіійіит. Войти въ
презрѣніе у кого, іп сопіетііопет ѵепіге
аіісиі. Быть въ презрѣніи, сопіетпі. Слу-
жить презрѣніемъ, соиіетіиі евве. Съ
презрѣніемъ, сит сопіетіи, вирегЬе, іп-
воіеиіег. Смотрѣть на кого съ презрѣ-
ніемъ, йеврісеге аіічиет. Презрѣнный,
сопіетпепйив, сопіетіив, ѵііів, аЬ]есІив.
ПРЕЗѢЛЬНЫЙ. -Махітия, виттив,
іттепвив, иітіив. П. пьявипа, ЬіЬасів-
вітив.
ПРЕИЗБЫВАЮ. (81.) АЬшійаге, гейип-
йаге, аСйиеге, сігситйиеге аіічиа ге. —
Преизбытокъ и преизбыточествованіе,
зирегаЬипйапІіа, таііта соріа; тахіта
иЬегІаа; аГПнепв соріа. По преизбыто-
чествію, ріив диат аЬипйапІег. Преиз-
быточествую, вирга аіічиій аЬипйаге, ех-
сеііеге, та^ів а. атрііиз ехсеііеге.
ПРЕИЗЛИВАЮСЬ. АЬипйе, ситпіаіе
ее еіТипйеге или еІТипйі.
ПРЕИЗОБИЛУЮ иПРЕОБИЛУЮ. 8и-
регаЬішйаге, вирегЯиеге, еіТиве, аГйиеге.
ПРЕЯЗРЯДНЫЙ. ЕхсеІІепв, ехітііи,.
віпртіагів. Преизрядно расположить вой- •
ско, асіет орііте іпвігнеге. Грамоты
(письма) преизрядиыя и умиыя, Ііііегае
ѵепивіаііз еі ргийепііае ріепае.
ПРЕИЗЯЩЕСТВО. 8рІепйог, та^піС-
сепііа. По семъ явился инъ мужъ, сѣди-
нами и славою дивенъ, чудно же нѣкое
и великолѣпнѣйшее окрестъ его преизя-
щество, іапйет ее оЫиІІІ еі аііив-^гяпйв-
451
ПРЕ
ПРЕ
452
ѵиа ехітіиа ѵіг, еріепгііііа ѵеаіе іпйиіиз еі
ргесіагат диапйат ехЫЬепз вресіет.
ПРЕИМУЩЕСТВЕННО. Ргаесірие.
Преимущественный, ехсеііепз, ргаеэіапэ,
ргаесіршіа, віп§и1агі5, іпаіепіз. Одарен-
ный преимущественными способностями,
е^ге^ііз апіпіі йоІіЬиз огпаіиа. Лишить
кого преимущества въ чемъ, аіісиі ргіп-
сіраіит ехіогдиеге. Преимущество, ргіп-
сіраіиз, ргішиз Іосиз. ргіогез или ргіта?
рагіев; раіта. Давать кому преимуще-
ство, аіідиет аніеропеге, апіоіегге, ргге-
Гегге аіісиі; ргіта» или ргіогез рагіев аіі-
спі йеГегге. Имѣть передъ кѣмъ преиму-
щество, аііцпо ргіогст, роііогет еаае.
Отдаю чему преимущество, геа аіідиа
тіЬі роііззітит ргоЬаІиг. Дворянство
имѣетъ многія преимущества, поЬіІіІаз
ЬаЬеІ шиііа упга рггесірпа. Преимуще-
ство при уплатѣ передъ другими креди-
торами, ргіѵііе^іит сгейііогпт. Ь) = От-
личіе, достоинство, ѵігіиз, Іапа, Ьопог,
ѣопит. Внѣшнія преимущества, ехіегпа
Ьопа; Ьопа іи эресіе роаііа. Имѣть много
преимуществъ, тиіііа ѵігІиІіЬиз ргаеэіаге,
сопзрісиит еаае. Преимущій, етіпепа,
зирегстіпепз, рггезіапз. Преимѣю, еті-
пеге, рггезіагс, апіесеііеге, ргітаа іепеге;
ргаесеііеге. Что убо? преимѣемъ ли? ни-
како же, диій і^ііиг? диае і^ііиг еаі ргае-
зіапііа? ргжееііітиэ? Отпіпо поп, іщііо
ріапе то<!о.
ПРЕИСПОДНІЙ. 8иЫеггапеиз. Преис-
подняя т. е. мѣста, Іоса зиЫеггапеа.
ПРЕИСПОЛНЕННЫЙ. Ріепив, аЬип-
йапз, гейипйапз, еіТиаиз, ргоіиаиа. Преис-
полняю, пітіз зирга тойит ітріеге, пі-
тіз геріеге.
ПРЕКА. V. оѣэ. Кеиізиа, герицпаііо.
Прекій, айѵегаиэ, сопігагіиз, іпГеаІиэ.
ПРЕКИСЛЫЙ. Ѵаійе асійиа.
ПРЕКЛОНЕНІЕ. Іпсііпаііо, Йехіо, іп,
Яехіо. II. главы, Іеѵіа іпсііпаііо сарщ,
П. колѣнъ, ргепипт Яехіо. 2) Р. т. рег.
зиааіо. Преклоненіе стоило небольшаго
труда, поп йіКісіІіа регаиааіо Гиіі. Всѣ
употреблены способы къ' преклоненію
его на нашу сторону, а<1 регзиайепйищ
еит, иі поаігіа геЬиз Гаѵеаі, отпіа ех-
регіа зипі, піЫІ отіззпт езі, пііііі іпех-
регіит отіззит езі. Преклоненный, це.
хпз, іпОехиз , Йетіззиз. Преклоненная
глава , сарпі Йетіззпт. Преклоненныя
колѣна, $епиа Сеха. 3) Соттоіиз. Богъ,
воплемъ твоимъ преклоненный, послалъ
тебѣ храбрыхъ Государей, Иеиз Іасгііпіз
Іпіа или Яесіи Іпо соттоіпз, аігеииов
МопагсЬаз ІіЬі тізіі. Имѣть главу пре-
клоненную, тег^і, зпЬтег^і іп тгезііііа.
Преклонность, ОохіЬіііІаа, апітиз ай аіі-
диій ргорепзиз, ргосііѵіз. Преклонность
сердца къ милосердію, апітиз ай тізегі-
согйіат ргосііѵіз. Преклонность лѣтъ, зе-
піит, аепесіиа, аепіііа аеіаз. Преклоняю,
іпсііпаге, Яесіеге, іпЯесІеге. Ира моль-
бами своими всѣхъ Боговъ къ тому пре-
клонила, іпОехіІ отпез Ли по зирріісаш.
Преклонить главу, сариі іпсііпаге. II. ко-
лѣна, ^епиа Яесіеге. 4) Гіесіеге, сотшо-
ѵеге. Преклонить судей на свою сторону,
Зийісеа аиоз Гасеге; ]ийісез іп зиаз рагіез
Йисеге, ІгаЪеге. П. кого на сожалѣніе, ва
гнѣвъ, аііеціиз тіаегіеогйіат соттоѵеге,
аіідиет ай тіаегіеогйіат аййисеге, іийи-
сеге; а1іси]иа тіаегіеогйіат, ігат ехсі-
Іаге. Лѣта преклоняются къ старости,
аеіаз ѵег^іі. Преклоняюсь, зе іпсііиаге.
5) На что чѣмъ, соттоѵегі, Сесіі. Пре-
клоняться на слезы, аіісиуиз Яеіи, Іасгі-
тіа соттоѵегі.
ПРЕКЛѢТЪ. (81.) СиЬісиІит зерагаіит.
ПРЕКОРМИТИ. (81.) Миігіге, епиігіге,
разсеге. Прокормитися, аіі, пиігігі, епи-
ПРЕ
ПРЕ
454
453
. равсі- Прекормленіе, пиігііиз, зи-
віепіаііо.
ПРЕКОРѢЧИВЫИ. (81.) Сопіепііопіз
.сирідиз, гіхозиз.
ПРЕКОСЛОВІЕ. Сопігадісііо, гесіаша-
ііо- Безъ прекословія, петіпе оЫодиепіе,
ітредіепіе, гери^папіе; рготіо апіто,
ІіЬепіег. Оиъ по терпитъ прекословіи,
поп раіііиг зіЬі гери8пагі. Прекословле-
ніе, сопігадісііо. Прекословлю, оЫодиі,
аіісиі сопігадісеге, гери8паго сопіга аіі-
диід, гесіатаге; рицпаге, соніепдеге сит
аіідиа де аіідиа ге; аіісиі аіідиід егеріит
ѵеІІе. Оиъ самъ себѣ прекословитъ, ее
сит ри8паі, а ее діззідеі, яЬі діззепііі.
Не прекословить въ томъ, кто что сдѣ-
лаетъ по довѣренности, арргоЬаге; гаіпт
ЬаЬеге. Прекословно, тодо оЫодиеиІі;
оЫодиепз. -Прекословный, прекословепъ,
оЫодиепз, сопігагіив, гери8паиз. Преко-
словныя мнѣнія, оріпіопез сопігагіае, ге-
ри8папіез.
ПРЕКРАСНО, РиІсЬге, Ьсііе. Жить
пр. т. е. имѣть домъ прекрасный и па
прекрасномъ мѣстѣ, атоепіззіпіе ЬаЬІІагс.
Прекрасно! (ігоп.) Ьеііе! риІсЬге! Ьепс!
ріасеі! ргоЬо Гасіит ! Прекрасный, пре-
красенъ, риісііег, риІсЬеІІиз, ЬеІІиз (о ли-
цахъ) ЬеІІиз, ѵепизіиз, Ьопезіиз (о ве-
щахъ). Прекрасная лошадь, едииз риі-
сЬег. Прекрасное лицо, Гасіез ѵепизіа.
Прекрасное дѣло. Гасіпиз риІсЬгит. Пре-
красный нарядъ, атоепиз сиііиз. Пре-
красная мысль, зепіепііа ѵепизіа. Пре-
красная поэма, роста риІсЬгит, Гезііѵит,
е1е8апз. Прекрасный писатель, зсгіріог
е1е8апііог. Нр. голосъ, ѵох виаѵіз, диісіз,
сапога. Прекрасный случай, оссазіо та-
хіте оррогіипа; оссазіо ргюсіага, тігібса.
Прекрасный полъ, зохиз тц]івьгі5, зехиз
е1е8апііог. Прекрасные, милые люди, Ьо-
“»по8 атсеиі. Прекрасный полководецъ!
(ігоп.) Ьопиз ітрегаіог! Прекрасный во-
просъ! зсііісеі! го8аз! Прекрасная твон
побѣда! е8ге8іат ѵего іаидет геГегз! Пре-
красная подпора! Ьет! дио Ггеіиз зит!
ПРЕКРАЩАЮ. Гіпет Гасеге, бпіге,
сотропеге, ргаередігс, гергітеге. Пре-
кратить жизнь, ѵііат (іпіге, іегтіпаге;
тогіет зіЬі сопзсізсеге. Пр. рѣчь, бпет
огаііопів Гасеге, дісепді бпет Гасеге. Пр.
споръ, сопігоѵегвіат или Іііет сотро-
пеге. Пр. непріятельскія дѣйствія, Ьо8Іі-
Іез орегаііоиез (сл. употребит. у новв.),
ехредіііопепі Ьеііісат гергітеге. Прекра-
щается съ кѣмъ мужеское колѣно, таз-
сиіат зіігрет іпіегііи зио бпіге. Прекра-
щаюсь, бпігі, аЬгитрі, іпіеггитрі, дігіті.
Прекратилась воина, ЬеІІит Ііпііит, Іег-
тіпаіпт езі, дезііі. Прекратилось друже-
ство, атісіііа іиіеггиріа езі. Прекрати-
лась жизнь, ѵііа дезііі, бпет серіі. Пре-
кращеніе. сопГесііо; іиіеггирііо, іпіегтіз-
8Іо. Пр. переписки съ кѣмъ, іпіегтіззіо
Ііііегагпт, ерізіоіагит. Пр. раздора, іп-
Іегтіззіо гіхае. Прекращенный, бпііпз, Іег-
тіпаіиз, іпіеггпріиз, дегеіісіиз. Прекра-
щенная тяжба, Ііз дегеіісіа, іпіегтізза.
ПРЕКРѢПКІЙ. Адтодит дигиз.
ПРЕЛАГАТАЙ. (81.) 8реси1аІог, ех-
ріогаіог.
ПРЕЛАГАЮ и ПЕРЕЛАГАЮ. (81.)
Ѵегіеге, тиіаге, ІгапзГогтагс. 2) Ато-
ѵеге еі зеде Ьеаіогит соііосаге. .3) Тгапз-
Гегге , ѵегіеге , сопѵегіегс. Преложить
книги съ иностраннаго языка на Россій-
скій, аііепа іп Коззісит ѵегіеге; аііепа
Коззісж сопзиеіидіпі Ігадеге. Преложить
псалмы въ стихи, ѵегЬа зоіиіа рзаітогит
ѵегзіЬиз іпсіидеге. Прелагать горы, тои-
іез зиа зеде тоіігі. Прелагаюсь, іп аііо
Іосо соііосагі, ІгаизГеггі, Ігаизропі. 4)ѴегІі,
сопѵегіі, ІгапзГеггі.
ПРЕЛЕГКІЙ. Регіеѵіз, адтодпт Іеѵіз.
455
ПРЕ
ПРЕ
456
ПРЕЛЕСТНИКЪ. Соггиріог. 2) Пото
риісііѳг, Гасіѳ ехітіив. Прелестница, диа:
а гесіа ѵіа аМисіІ, соггитріі. 3) Еетіпа,
тиііег, риеііа риісііга, Гасіе еі риісіігііи-
йіпе іпві^пів. Нрелестный, прелестеиъ,
ѵепивіив атоепив. Прелестная страна,
атоепа ге^іо. Прелестная Наталья имѣла
прелестную душу, ѵеиивіа Лаіаііа ѵігіиіе
виа виаѵііег аГйсіеЬаІ апітов. О, какъ пре-
лестенъ для меня сіятельный и величе-
ственный видъ, изображающійся въ ли-
цѣ, въ походкѣ и во всемъ положеніи
тѣла! аЬ! диат те йеіесіаі іп ѵиіій, іп
іпсезви еі іп Іоіо согрогів ЬаЬіІи ргіпсіра-
Іів етіпепвдие іИа вресіев! Прелестный
видъ, атсепив рговресіив. Прелесть, ал-
іи Ііа, йоіив, таі® агіев. 4) Огаііа, ѵепи-
віав (первое относится болѣе къ качеству
пріобрѣтенному, а послѣднее къ дарамъ
природы); атоепііав.
ПРЕЛЖЕЦЪ. Пото ітршіепііввіте
тепііепв.
ПРИЛИВАЮЩІЙСЯ. Ехипйапв, вирег-
Лиепв. Проливающаяся мѣра, тепвига
аѣипйапііввіта. Преліяти, ііа Гипйеге, иі
зирегйиаі.
ПРЕЛОЖЕНІЕ. См. Переложеніе.
ПРЕЛОМЛЕНІЕ или ПЕРЕЛОМЛЕ-
НІЕ. Ггасііо, соиГгасііо. Пр. хлѣба, соп-
ѣгасііо рапів. 2) Преломленіе лучей, ге-
Ггасііо гайіогит. Преломляю, перелом-
ляюсь, см. переламываю и пр.
ПРЕЛЬСТИТЕЛЬ. Соггиріог. Прель-
стительный, см. прелестный. Прельщаю,
шігійсе йеіесіаге , аИісеге , аііесіаге ; а
гесіа ѵіа аМисеге, іпйисеге; іп еггогет
ійИисеге, соггитреге. Ничто не прель-
щаетъ меня въ свѣтѣ, пиііа гегигп Ііипіа-
пагит ѵоіирівіів тіііі аіідиій Гегі. Прель-
стить кого красотою своею, аіісціив аиі-
шит ѵейивіаіе виа віѣі сопсіііаге. По-
хвала прельщаетъ меня, Іаисіе йисог, іац.
<1ів атоге Ігаіюг. Прельстить народъ лощ.
нымт, своимъ ученіемъ, Гаіва йосігіпа р0.
риіит а гесіа ѵіа аЬйисеге, Йесіреге. Змѣй
прельстилъ Еву, вегрепв іп еггогет іп.
йихіі Еѵат. Прельщаюсь, реііісі, іпйнсі
іп еггогет іпйисі, Лисі, йеііпігі, іоіит
Ігайеге. Прельститься богатствомъ, йіѵі-
Ііів, орійив оЬсоесагі. П. чьею красотою
аіісищв ѵепивіаіѳ сарі, іггеіігі, іп атогещ
реііісі. П. сластьни, ѵоіиріаіів іІІесеЪгів
йеііпігі. Прельщеніе, аііесіаііо, іепосі-
піит, іІІесеЬгге, соггиріеіа. Прелыцев.
ный, йесеріив, реііесіив, соггиріив.
ПРЕЛЮБОДѢЙ. АйиІІег, тоесЬив.
Прелюбодѣйннца, айиііега, тоесііа. Пре-
любодѣйный, абиііег. Прелюбодѣйный и
грѣшный родъ, ^епегаііе айиііега еі рес-
саігіх, ди® а ѵего Веі сиііи йевсіѵіі. Пре-
любодѣйство, айиііегіит. Учинить ире-
любодѣйство, айиііегіит Гасеге, соттіі-
Іеге, іпіге. Прелюбодѣйствую, агіиііегаге
и асіиііегагі, тоесЬагі. Прелюбодѣйца,
асіиііега, тоесЬа. Прелюбодѣіічищъ, врн-
гіив, поійив; Гигіо сопсеріив. Прелюбы,
прелюбодѣяніе, абиііегіит.
ПРЕМЕДЛЕНІЕ. Пііаііо, ргоіаііо. Пре-
медлити, йіПегге, ргоГегге, геіісеге, рго-
рсеге, сипсіагі, севваге.
ПРЕМЕРЗКІЙ, Ѵаійѳ беІевіаЬіІів, аЬо-
тіпапсіив, пеГагіив.
ПРЕМИЛОСЕРДЫЙ. Ѵаійе айтойиш
тівегісогв.
ПРЕМИНУВШІЙ. Ргюіегііив. Нііеми-
путь, ргжіегіге, аЬіге. 2) Севваге, пе^і-
^еге, отіііеге. Не премину исполнить
приказанія ватего, пои пе^Н^ат Іиит
тапсіаіит. Онъ не преминетъ принести
вамъ за это благодарность, поп отіііеі
ртаіит еі тетогет іи Іе апітит рг«-
віаге.
457	П₽Е
ПРЕМНОГО. Ріигітиш; ѵаМе, а<Нпо-
диш, та^пореге, виттореге, ітреиве (съ
жаромъ). Премного зла и вреда причи-
нено краснорѣчивѣйщимн людьми, р и
гіта гіеігітепіа рег Ьотіпев еіодиепіів-
яшов ітрогіаіа. - Премножество, рег-
шнііі, адшойит тиііі. Пр людей было
въ комедіи, регтиііі Ьотіпев вресіасиіо
іпІегГиеге.
ПРЕМОГАЮ- См. Перемогаю.
ПРЕМОЖЕНІЕ, «ирегаііо, ѵісіогіа.
Преможенный, ѵісіи», «ирегаіив, (Іотііив,
ргоЯі§аІи8.
ПРЕМОЛКАЮ. (81.) 8і1еп1іо ргаеіегіге,
Ігапвіге, ргаеіегтіііеге, Іасіішп ргюіегіге
или одво рггеіегіге.
ПРЕМУДРО. 8аріепІІ88іте. Премуд-
рость, варіепііа. Премудрость Божія не-
постижима, варіепііа І)еі еві іттепва,
іпбпііа. Книга премудрости, КЬег варіеп-
Іі®. Премудрый, ріепнв варіепііж, варіеп-
Ііввітнв.
ПРЕМѢНЕНІЕ, размышлять о премѣ-
неніи прежняго состоянія, іи врегп гегит
поѵаініагит егі^і. Премѣнеипый, см. пе-
ремѣненный. Премѣнчпвый, см. перемѣн-
чивый. Премѣняю, см. перемѣняю.
ПРЕНЕБРЕГАЙТЕ, пренебреженіе.
Ме^ІесНо, пеуІесін8, іпіегтіввіо. Прене-
бреженіе должности, іпіегтіввіо оііісіі.
Съ пренебреженіемъ, сит сопіетіи, Га-
вІіЩове. По пренебреженіе всѣхъ своихъ
дѣлъ, отпіЬив певоііів отіввів. Прене-
брегатель, пренебрегательница, диі, ди®
аіідні.1 пеЙ1іЙІІ; диі, ч„ж сигат
Ііопет геі поп ЬаЬеі, пои ёегіІ. Преие-
брегательный, Яевріріепа, іП5оІеп5, Гавіі-
йіовив. Пренебрег ательныя слова, ѵегѣа
•ааоіепііа. Пренебрегаю, сопіешиеге <1р-
«рюеге, иее1і8еге, піЬі! сигаге, отіііеге,
Ч ігтт. III	'
ПРЕ	458
іпіегтіііеге. Пренебрегать наказаніемъ,
сопіетпеге, (Іеврісеге савіі^аііопет.
ПРЕНЕГОДНЫЙ. А’едиіввітив.
ПРЕНЕПОСТОЯННЫЙ. Ьеѵіввітив,
аЛтоЯит ѵагіив.
ПРЕОБИЖДАЮ. (81.) 8иттореге аіі-
диет пли аіісціив апітит оііешіеге. 2)
Сопіетпеге, сіеврісеге.
ПРЕОБРАЖАЮ. Ѵегіеге, сопѵегіеге,
ІгапвГогтаге,ІгаивГ>(’нгаге. Преображаюсь
и преобразуюсь, ІгапвГогтагі, ІгапвЯ^и-
гагі. Преображеніе, ІгапвГогтаІіо, Ігапв-
(іригаііо, 1гапзі1и8 іп аііат С^игат. 2)
Тгапвй^игаііо Ибтіпі. Преображенный,
ігапвб^игаіив, ІгапвГогтаІив, іп аііат Гог-
тат тиіаіив или ѵег8ив. Преобразитель,
преобразительница, диі, дива аііциігі ріапе
тиіаі, іп аііат Гогтат ѵегііі. Преобра-
зованіе, Ігапвіі^игаііо, іттиіаііо.
ПРЕОБРАЩАЮ. Т81.) Миіаге, ѵегіеге,
сопѵегіеге, ІгаивГогтаге. Преобращаюсь,
ѵегіі, сопѵегіі, ІгапвГогтагі. Преобраще-
ніе, теіатогрЬовів, ігапвГогтаІіо.
ПРЕОГОРЧАЮ и ПРЕОГОРЧИВАЮ.
ѴеЬетеиІег іггііаге; ѵеЬетепІег аіісціив
апітит ехаврегаге. Преогорчеваюсь, іга-
сипсііа аггіеге; ѵаійе виссепвеге, іпсеп-
вит евве; ііоіепіег аіідиа ге аіГісі; тиі-
іит сіоіогів ех аіідиа ге сареге. Преогор-
ченіе, апіті іггііаііо, сопсііаііо. Проогор-
чмтельный, ѵаМе асегЬив, ѵеЬетепІег
рип^еив, тогбепв.
ПРЕОДЕРЖИВАЮ. Аиіе оссираге,
ргжоссираге.
ПРЕОДОЛИМЫЙ. (?ио4 ѵіпсі, вире-
гагі роіеві; ехри§паЬі1ів. Преодолѣваю,
ѵіпсеге, 8ирегаге, (Іеѵіпсеге. Преодолѣть
трудности, ѵіпсеге гіійгсиііаіез. П, пре-
пятствія, вирегаге ітресіітепіа. Преодо-
лѣть враговъ, ѵіпсеге, (Іеѵіпсеге Ьовіев.
16
459
ПРЕ
ПРЕ
460
Преодолѣть страсти, Ггап^оге сирійііа-
іев; тойегагі сирійііаіев; ітрегаге си-
рійіІаІіЬия. Преодолѣть самаго себя, ее
ірвит ѵіпсеге; ѵіпсеге апііпит; апітит
сопіипйоге (если бываетъ преодолѣти
съ досадою). Упорное и безразсудное
мнѣніе самой правды преодолѣть не мо-
жетъ, регііпах еі ітраііепв гаііопів орі-
піо ѵсгііаіі ѵіт аГГеггс поп роіеві.
ПРЕОСВЯЩЕННЫЙ. Ерівсорпв. Пре-
освященство , Іііиіив Коввісогит Ерівсо-
рогпт.
ПРЕОСТРЫЙ. Ѵаійе асиіив, аспіівві-
тпв.
ПРЕПИНАНІЕ. Ітрейіііо, геіагйаііо.
Знаки препинанія, поіж, іпіегрипсііо.
Препинаю, ітрейіге. Преииваюсь, іт-
рейігі.
ПРЕПИРАНІЕ. СопГпІаІіо, геГиІаІіо. —
Препираю, рсгвиайегс, сопсіііаге. Чело-
вѣки пропираю или Бога? Іютіпев тіЬі
ап Псит тіЫ сапсіііаге віийсо? — соііа-
Ііа аг^итепііз йстопвігаге, йосеге, овіеп-
<1егс; огаііопс, рсгвиавіопе, рсгтоѵсге;
сопсіііаге аіідиет віЬі вегтопс. Препи-
раться, (8ипфѵо/ми), аііегсагі. Препи-
раться о чемъ, атЬі^еге (Сигі.).
ПРЕПИТАНІЕ. Л'пігііив, вивіспіаііо.
Препитанный, ппігііив. Пропитать, пи-
ігіге, вивіепіаге. Пропитаться, пиігігі,
зивіепіагі.
ПРЕПЛАВАНІЕ. Ѵеіійсаііо, паѵі^аііо.
Прсплаватель, паѵі^аіог. Проплаваю, па-
ѵі^аге піагі.
ПРЕПОБЬЖДАЮ. Ѵіпсеге, ріпв диат
уісіогет евве; Іоп^е вирегаге.
ПРЕПОДАВАНІЕ. Іпвіііиііо, егийіііо.
Пр. математики, рпеіесііопсз таіЬезеов.
Преподаватель, йосіог, ргаесеріог. Пре-
поданный, йаіив. 2) Тгайііив. Преподаю,
йаге. 3) Аіідпет аіідиій йосеге, аіісиі
ігайеге аіідиій, аіідиет іпвіііиеге аіідиа
ге, асгоавіп Гасеге. Преподавать фило-
софію, всЬоІав рЬіІоворЬіае ЬаЬеге; рЫІо.
80рЬіат йосеге. Преподаюсь, йагі; Ігайі.
ПРЕПОДОБІЕ, истины. Запсіітопіа
ѵега. 2) Тііиіив топасЬогит еі васегйо-
Іит: геѵсгепйе раіег.
ПРЕПОДОБНОМУЧЕНИКЪ. Мопа-
сЬив тагіуг Гасіпв. Преподобномученица,
топасЬа, поппа тагіуг Гасіа.
ПРЕПОЛЕЗНЫЙ. Региіііів, иіііівві-
тив.
ПРЕПОЛОВЕНІЕ. ЮІѴІ5І0 іп Йиав раг-
іев, 2) Еевіит теворепіесовіев іпіег Ра-
8сЬат еі репіесовіеп ссІеЬгаІшп. Преио-
ловляю, йітійіаго йіев виов, регѵепіге ай
йітійіаіов йіев. Преполовляюсь, препо-
ловляющуся празднику, Ге8Іо іпіегее-
йепіе, іпіегѵепіепіе.
ПРЕПОНА. Ітрейітспіит, ойвіапііа,
йіШсиІІав.
ПРЕПОРУЧАЮ. Мапйаге, йетапйаге
аіідпій аіісиі; сопГегге ай аіідиет аіідиій.
Препоручить кому дѣло, тапйаге аіісиі
пс^оііит. П. кому воспитаніе дѣтей, йе-
тапйаге аіісиі ІіЬегогпт ейисаііопет. П.
кому вести войну, расіюряжать ею, йе-
тапйаге аіісиі Ьеііпт. Дѣло мнѣ препо-
ручено, гев ай те соііаіа еві. Препору-
чить дѣло какому другому, гет ай аііит
ІгапбГегге. П. кого въ чью милость, аіі-
си)Н8 Ьепеѵоіепііае соттепйаге. Препо-
ручаюсь, ве йейеге, ее регтіііеге, аііси-
Іив іп Яйет ве соттіііеге; отпіа ай аг-
Ьіігіпт аіісиіия сопГегге. Препорученіе,
соттепйаііо; тапйаіит; пе^оііит. При-
нять на себя препорученіе, тапйаіит
гесіреге. Препорученный, тапйаіпв, йе-
щапйаіив, соттепйаіпв. Препоручитель,
диі тапйаі аіісиі аіідиій; диі тапйаіит
ПРЕ
462
ПРЕ
461
аіісиі йаі, Йе1е8а1, іп]ип8ІІ. Препоручи-
тельный , соттепйаііішв. Препоручи-
тельное письмо, Ііііег® соттепйаііііге.
ПРЕПОЧИВАНІЕ , можно выр. глаг.
Цреиочію и препочиваю, диіевсегс, соп-
чиіевсеге, гечиіевсеге.
ПРЕПОЯСАНІЕ. Сіпсіига, сіисіив. 2)
Сін8и1ит, сіп8и1ив. Препоясанный, сіпс-
іив. Препоясываю, сіп8еге аіічиет аіічиа
ге; виссіп8еге аіічиет аіічиа ге. Препоя-
сываюсь, сіп8і, зиссіп8і.
ПРЕПРИЛЕЖНЫЙ. Ѵаійе іпйпвігіив,
ѵ.	ѵ»	зссигзіпв) зііспІіі$«
ПРЕПРІЯТНЫЙ. Рег8гаІив, редисип-
Йиа. Твои письма были для меня ире-
пріятпы, Ііііегге іи® тіііі реіуисипйа; Гие-
гипі.
ПРЕПРОВОЖДАЮ. Міііеге. Препро-
водить письмо къ пріятелю, тіііеге а<1
ашіепт Ііііегав. 2) А8еге, йе8еге, ехі8еге,
Ігапві8еге. Препроводить въ чемъ время,
іетрив сопвитеге іп аіічиа ге. П. жизнь
въ праздности и пированіи, ѵііат іи оііо
еі сопѵіѵііз а8еге. Провести всю жизнь въ
покоѣ или спокойствіи, отпет аеіаіет іп
ігаичиіііііаіе йе8еге. Препроводить съ
кѣмъ свои свободные часы, гечиісіет
сит аіічио сопвптеге. Въ чемъ вы пре-
провождаете ваше время? чиа ге Іетрпв
ГаІІіз? диа ге Іаейіит Іетрогів тіпиів?
Проведемъ этотъ день весело! ЫІагет
Ъипс витатив йіет! Препровожденіе,
тізвіо, тізвив. 3) Сопвптііо, Іетрогів.
Пріятное препровожденіе времени, )и-
еппда оЫесІаІіо. Для препровожденія
времени, апіті саива. Книги состав-
ляютъ мое препровожденіе времени, мою
забаву, ІіЬгів (Іе8епйів) шс йеіесіо. Со-
ставить себѣ нзъ чего препровожденіе
времени, Іийов віЬі Гасеге.
ПРЕПРОСЛАВЛЕННЫЙ. ѴаІЙс 8Іо-
гіовиз, сіагіввішив.
ПРЕПРѢНІЕ, См. Препираніе. Пре-
прѣнный, регвиазиз. Препрѣтельный, рѳг-
впавогіив. ~	. • на
ПРЕПѢТЫЙ. (81.) ЕаийіЬив вирег от-
піа еѵесіив нлн оѵсііепйив.
ПРЕПЯТІЕ. Ітрейіііо. Препятый, іт-.
рейііив. Препятствіе, препятство, ітрѳ-
Йітепіит, оЬвІаспІит. Учинить кому пре-
пятство, ішрейітспіит аЯсгге, іпГегге,
тогат оіТегге, іпГегге. Преодолѣть пре-
пятствіе, ітрейітѳпіпт зирегаге. Онъ
встрѣтилъ въ этоиъ дѣлѣ многія препят-
ствія, тиііа ітрейітепіа, тиііае йіГйсиІ-
іаіев еі іп Ьас го оссипегипі, или оЫаІае
випі. Препятствованіе, ітрейіііо. Препят-
ствую, ітрейіге аіічиет, аіічиій, ітрейі-
тепіо евве аіісиі, аііспі геі; ітрейітеп-
Іит іпГегге аііспі, аііспі геі; оѣсвве, оЬ-
віаге аіісиі, аііспі геі (противостоять), аіі-
сиі ойісеге (мѣшать, не давать кому что
дѣлать), аіісиі геі оѣпііі, оЫисІагі, гери8-
паге; айѵегвагі (противодѣйствовать), аіі-
спі, аіісиі геі іп тога евве; аіічиет, аіі-
чиій тогагі, геіагйаге. Препятствовать
кому въ счастіи, ргойіЬеге аіічиет сот-
тойів или а соттойів; ітрейітспіо евве
аіісиі іп чиаегепйів Ьопів. Пр. кому въ его
намѣреніяхъ, айсорів сопвіііів ойвівіеге.
Они другъ другу препятствуютъ, віЬі іп-
ѵісет айѵегвапіиг. Препятствовать вос-
пользоваться нуя.иыми мѣрами для защи-
щенія, сопвіііа ІпгЬаге.
ПРЕРВАНІЕ. Іиіеггпрііо, іпіегтівзіо.
Прервапиный, іпіеггиріив.
ПРЕРЕКАНІЕ. Сопігайісііо. Пререкаю,
оЫочиі, сопігайісегс.
ПРЕРЕКОРѢЧИВЫЙ. (81.) От оЫо-
Чпі, сопігайісегс атаі.
ПРЕРИСТАНІЕ. (81.),Ѵісіогіа іп спгви
ечпогпт герогіаіа.
ПРЕРЫВАЮ, прерываюсь. См. Пере-
рываю. Прерывисто, іпіеггиріе. Преры-
463
ЯРЕ
ПРЕ
464
вистый, іпіеггчрімз. Прерывистый го-
лосъ, ѵохЛепіе, біГВонІІег ѳшізза, іпіог-
гиріа.
ПРЕСВИТЕРЪ. РгезЬуІег. Иные изъ
пресвитеровъ, какъ нѣкоторые пола-
гаютъ , учили и увѣщевали публично
и частно народъ, а -иные навѣдывали
управленіемъ христіанскаго общества и
пеклись о другихъ его выгодахъ, по
этому оии называются то пресвитерами,
то епископами, ргеезЬуІегогит аіідиі, иі
поп пиіііз ѵібеіиг, рериіит риЫісе ргіѵа-
іітдиѳ босеЬапі еі ехЬогІаЬапІиг, аіідиі
диЬегпаІіопі геі сЬгізІіапш аіііздие зосіе-
іаііз соттобія орегат баѣаиі; аіцие Ьіпс
рготізсие орізсорі ареііапіиг. Ь) 8асег-
боз, апіізіез іотріі. Пресвитерскій, ргез-
Ьуіёгі, засегбоііз.
ПРЕСВѢТЛѢЙШІЙ. Тііиіиз та^пі
Ргіпсіріз еі Верпапііз; зегопіззітиз.
ПРЕСВЯТЫЙ. Аийизііззітиз, запсііз-
зітиз. Пресвятая Дѣва, 8апсііззіта Ѵіг^о.
ПРЕСЕЛЕНІЕ, ироселонный, пресель-
никъ, преселяю, преселяюсь. См. Пере-
селеніе и пр.
ПРЕСКВЕРНЫЙ. Тигріззітиз, Ггебіз-
зітиз, тахіте беГогтіз.
ПРЕСЛАБЫЙ. Абшобит іпіігтиз; аб-
тобит ітЬесіІІіз.
ПРЕСЛАВНЫН. Іпс1уІіззітив,сеІоЬег-
гітиз, сіагіззітиз. Преславный городъ,
поЬіІіззіта игЬз.
ПРЕСЛОВУТЫЙ. Сіагіззітиз, та§иі
потіпіз, та^паі Гатю.
ПРЕСЛУПІАН1Е. Сопіитасіа. Прослу-
татель, преслутиикъ, Ьото поп оЫет-
регапз, поп оѣебіепз. Прослушаю и пре-
слушаюсь, оЬебіопІіат аЬрсеге , геііп-
диеге ; ітрегіит гесизаге , Деігесіаге.
Преслушныіі, поп оЬіетрегапз, поп оЬо-
біѳпз.
ПРЕСЛѢДОВАНІЕ, Іпзесиііо, іпзесіа-
Ію, регзесиііо. Преслѣдованный, рог3в
сиііапет рогреззиз. Преслѣдую, іпзедиі
регзедиі, сопзесіагі, іпзесіагі. Съ жаромъ
преслѣдовать непріятеля, Ьозіет асгііег
іпзѳдиі. П. на возвратномъ пути разбой,
никовъ, пуститься за ними въ слѣдъ, рег_
зедиі аЬеипІез Іаігопез.
ПРЕСМЫКАНІЕ. Воріаііо, герІаіц8і
Пресмыкаюсь, зегреге, гереге, геріаге.
Р. т. пресмыкаться въ грубомъ невѣже-
ствѣ, зипігпа: іртогапіію іттегзит іог-
реге. Ь) = Унижаться, ползать, Ьітііііег
аіідиет абиіагі. Пресмыкающіяся, апі-
таііа герепііа, зогрепіез Ьезііае, ѵегтоз.
ПРЕСПѢВАЮ. Рго^геДі, ргоіісеге, въ
чемъ, іп аіідиа ге; рго^геззиз Гасеге іп
ге. Преспѣвать въ добродѣтели, ргойгез-
зіопет Гасеге а<1 ѵігіиіет. 2) Ассѳіегаге,
/иѵаге, абіиѵаго. Преспѣвать въ нечестіе/
зі., аб та^огепі ітріеіаіет ргосе<1еге,‘
та^із еѵайеге ітріоз. Преспѣяніе, рго-'
Йігеззиз, ргортеззіо, ргоГесіиз.
ПРЕСТАВЛЕНІЕ. Гіпіз, ехііиз, тога.
Пр. свѣта, Гіпіз типбі, ипіѵегзі. Простав-
ляю, зі., ІгапзГегге, Ігапзропеге. Простав-
ляюсь, ѵііа <1есе<1еге, ех ѵііа біесебеге;
ті&гаге.
ПРЕСТАРѢЛОСТЬ. Ргоѵесііог а>іаз.
Престарѣлый, ргоѵесіиз зепесіа. Изъ
предводителей престарѣлый, е бисіЬиз
ргоѵесіиз зепесіа. Престарѣть и преста-
рѣться, ргоѵесішп еззе зепесіа; ргоѵес-
Ііоге а>іа1е еззе. 2) Не ГгисІіЬиз: Ггасібиш
еззе.
ПРЕСТАЮ. См. Перестаю.
ПРЕСТОЛИ. ТЬгопі, потеп огбішв
Ап^еіогит.
ПРЕСТОЛЪ. 8оІіит, ге^іа зебея, ІЬгО-
пиз. Сидѣть на престолѣ, зебе іп зоііо
ге§іо, іп зебе гоціа. Ь) = Царское до-
стоинство: ге§пит, ге§іа бі^пііаз; роіез-
Іаз, ітрегіит. Достигнуть престола, геё-
ПРЕ
466
465	ПРЕ
„ши айірізсі, іи гевпит регѵепіге; гее-
пит ай аіідиет гойіі. Вступить, взоити
ва престолъ, го^ипт серіззе. Овлад ть,
завладѣть престоломъ, лссираге ге§иит;
поіігі ітрегіо; роіігі ге^пі, ітреги. Поса-
дить на престолъ, ЙеГегге аіісиі ге8іат
роіевіаіет. Опять посадить на престолъ,
гезіііиеге аіідиет іп ге^иига, гейисеге
гевеш. Свергнуть съ престола, аіідиет
ге6по реііеге, ехреііеге, «роііаге. Си-
дѣть на престолѣ, ге^ет еззе, ге-паго.
2) Мепза іп 8асІіз 8апсІогит ессіезію
Сгаесо-СЬгізііапа:. 3) Престолъ епископ-
скій, орізсораіе воііит. Папскій, ропіііі-
сіа вейез. Престольный, воііі, ІЬгопі. Пре-
стольный градъ, сариі ге§иі, вейез еі йо-
тісіііит ітрегіі.
ПРЕСТУПАЮ. См. Переступаю. Пре-
ступлсиіе, ѵіоіаііо, рессаіит, Йеіісіит.
П. заповѣдей, ргаесеріогит ѵіоіаііо. Пре-
ступникъ, посепв, таіейсив, диі всоіив
соттізіі, Гесіі, зоиз, похае геия. Часто я
удивлялся и пе престаю удивляться, ка-
кими доводами доносители Сакратовы мо-
гли убѣдить Аѳинянъ, что онъ, яко пре-
ступникъ государства, достоинъ, смер-
ти, за'репитего тігаіиз вши, диіЬизиат
гаІіопіЬиз ассиваіогев 8осгаІіз АіЬопіепзі-
Ьиа регзиазегіпі, еит віс ег§а гетриЫі- ।
сат §е5віз8е, иі тогіе Йіцпиз езвеі. До- I
прашивать, наказать преступника, диа?-
геге йе таіейсо, іиіегго^аге таіейсіит;
рипіге, зирріісіо аійсеге таіейсит. Пре-
ступниковъ, преступничій, преступниче-
скій, таіебсі, посепііз. Преступничество,
раігаііо йеіісіі; таіейсіит. Преступница,
таіейса, иохае геа.
ПРЕСУЩЕСТВО. 8иттит ІѴ итогъ
ПРЕСУЩЕСТВЛЕНІЕ. ТгаизвиЬзІап-
Ъаііо. Пресуществляться, раиіз е1 ѵіпига
ш Ь. ссепа іи согриз еі запеиіпега Юоюіг1і
еопнпиіаіиг.
ПРЕСУЩНЫЙ. Отпіит виттиз.
ПРЕСЫЩАЮ. 8ирга тойит заііаге,
заіигаге, ехзаіигаге. Пресыщаюсь, вирга
тойит заііагі. Пресыщеніе, ехріеііо.
Пресыщенный, вирга тойит ваіигаіив,
ай Газіійіит заііаіив.
ПРЕСѢКАШЕ, пресѣченіе,чрезъ про-
сѣканіе. Юіззесапйо. Пресѣкаемый, диой
йіззесагі, йіѵійі, зерагагі, йіз]ип§і роіезі.
Пресѣкаю, йіэзесаге, яерагаге, йіз]ип§еге,
2) Еіпіге, аЬгитреге, іпіеггитреге, ргае-
рейіге, ітрейіге, ргаесійеге, іпіегсіийеге,
іпіегсіреге. Пресѣчь успѣхи непріятель-
скаго ору5кія, ргоГесіиз агтогит Ьовіів
рга?рейіге. Пресѣчь печаль, ае^гііийіпет
ех апіто тіііеге. Пресѣчь чью жизнь,
аІіси]из ѵііат бпіге. Пресѣчь чью рѣчь,
Іодиепіит аіідиет пли а1іси]из зогто-
иет іпіегреііаге; вегтопет аіісіуиз іи-
Іеггитреге. Пресѣчь кому возвратный
путь, гейііи аіідиет іпіегсіийеге; гейі-
Іит аіісиі ргаесійеге. Пресѣчь подвозъ
съѣстныхъ припасовъ, соттеаіи аіідиет
или соттеаіит аіісиі іпіегсіийеге. Пре-
сѣчь непріятелю запасеніе воды, ргойі-
Ьеге Ьозіет адиаііопе. Пресѣчь городу
доставаніе себѣ воды, іпсійеге бзіиіаз,
ргаесійеге бзіиіаз, диіЬиз игЬі адиа вир-
[ редііаіиг. Пресѣчь кому надежду, зрет
I ргаесійеге, іпсійеге, гезесаге, егіреге, айі-^,
теге, ІоІІеге. Пресѣчь праздныя забавы,
оііозоз Інзиз йізсиіоге. П. кому бѣгъ, аіі-
диет іи{*а іпіегсіийеге. Весь способъ къ
бѣгству пресѣченъ рѣкою, ргаесіза оідесіи
битіпіз Ги§а. Мпѣ пресѣченъ случай,
тіЬі йеезі оссавіо; оссазіопет атізі. Пре-
сѣкаюсь, іпіегтіііі, іпіеггитрі. Пресѣк-
лась переписка, ерізіоіагит соттегсіит
іиіегтіззит еві. Пресѣклась жизнь, ѵііа
бпііа езі. Пресѣклось сообщеніе, сопвие-
ІиЙо іпіеггиріа езі. Пресѣченный, іпіег-
тіззиз, іпіеггиріиз, П. путь, ѵіа ргасіза.
4&!
ПРЕ
ПРЕ
468
ПРЕТВОРЕНІЕ. Миіаііо, сопѵегвіо,
ІгапвГогтаІіо. Претворенный, іпиіаіив,
сопѵегвив. Претворяю, тиіаге, сопѵег-
іеге. Спаситель претворилъ воду въ ви-
но, 8а1ѵаіог адпаш сопѵегііі іп ѵіпшп.
Претворяюсь, шиіагі, сопѵегіі.
ПРЕТЕКАНІЕ, претечевіе. Регсигза-
ііо. Претекаю, ргжіегіге, регсиггеге,
аЬіге.
ПРЕТЕРПѢВАНІЕ, претерпѣніе. Рег-
резвіо, іоіегаііо. Претерпѣваю, раіі, рег-
реіі, Гегге, іоіегаге. Претерпѣть гоненіе,
регреіі ѵехаііопев. П. голодъ, Гатет Іо-
іегаге. П. кораблекрушеніе, папГга^іит
Гасеге, паиГга^іпт раіі.
ПРЕТИТЬ. См. Преиіаю.
ПРЕТКНОВЕНІЕ. См. Претыканіе.
ПРЕТИТЕЛЬНО. Іи ѵііиз, апіто іпѵііо;
іпіегйісепз. Претительный, іпіегйісепв.
2) Сггаѵів, іп§гаіив, тоіевіив. Претитель-
ное лекарство, тепіеіііит, диой паивеат
Гасіі.
ПРЕТОЛКОВАННЫЙ. Ѵегвив, сои-
ѵегвиз. Претолковать, іпіегргеіагі, ѵег-
іеге.
ПРЕТОРГАНІЕ, иреторженіе. Кирііо,
Дігирііо. Преторгаю, гитреге, йігитреге.
Преторгаюсь, гитрі, Йігитрі. Претор-
гнутый, гиріив, Шгиріиз.
ПРЕТЫКАНІЕ н ПРЕТКНОВЕНІЕ.
ОЙепаіо, оЯепзаііо. 2) Р. т. зсапйаіит,
оЯепйісиІит. Претыкаюсь, оЯепйеге, оГ-
Гепваге, іпсиггеге, ітріп^і, іііійі, аііійі.
3) Р. т. оЯепйеге, ІаЬі, еггаге, рессаге.
ПРЕТЯГАЮ. См. Претягнваю. Пре-
тяженіе, вирегропйіит, ропйиз та]из.
Претяженный, ігасіиз.
ПРЕУКРАШАЮ. 8р1епйійе огпаге,
ехотаге. Преукрапіаюсь, зріепйіде ог-
йагі, ехогпагі. Преукрашенный, зріеп-
йійе отаіив.
ПРЕУМНЫЙ. Е§ге§іе согйаіив; уіг
та^пі іидісіі; та^па ргпдепііа рггейііщ,
ПРЕУМУДРЯЮСЬ. Ргийепіізвітит,
варіепіівзітит Йегі, евве. О какъ ты
преумудрился въ юности своей! о диапЦ
ргийепііА, диапіа варіепііа ]иѵепів теп-
іет іиат огпавіі!
ПРЕУСПѢВАНІЕ. Рго§тс8зпз, ргоГес-
іие, рго§геввіо.
ПРЕУТРУЖДЕННЫЙ. (81.) 8ирга то-
йит ехЬаивіив, сопГесіив, ДеГаіі^аіив.
ПРЕУЧЕНЫЙ. Посіізвітив.
ПРЕФЕКТЪ. РггеГесіив.
ПРЕХВАСТУНЪ. Мегив овіепіаіог.
ПРЕХИТРЫЙ. Саііідівзітиз, яитте
азіиіпз, ѵегвиіиз.
ПРЕХОДЯЩІЙ. Иихив, сайисиз, Ги-
^ах, Гга^ііів. Прехожденіе, прехожду, си.
перехожу.
ПЕРЕЧЕСТНЫЙ. Айтойит ргоѣия,
Ьопив; іпіе^еггітив.
ПРЕШИРОКІЙ. Атріізвітив, Іаіівві-
тив.
ПРЕЩЕНІЕ. МіпаІіо, соттіпаііо, ті-
пае. Прешаю п прещу, тіпагі, ^иЬеге,
рга-сіреге, ^гаѵііег іпсгераге; сит веѵе-
гііаіе іиѣеге. Это лекарство претитъ,
Ьос гетейіит паивеат Гасіі.
ПРЕЯТНИКЪ. См. Преемникъ.
ПРИ. Ргаеровіііо, ди® ге§іі савит ргге-
ровіііѵит: ад, арид, виЬ. При городѣ, ай
игЬет или арий игЬет. При появленіи
свѣта, виЬ огіит Іисіз. При первомъ
взглядѣ, ргіто айзресіи. При моихъ гла-
захъ окружили полковника, те іпврес-
іапіе сігситѵепінв еві Дих. При богатомъ
имѣніи, доставшемся отъ отца, раігіто-
піо аЬиийапіе. При твоей прозорливости,
диа ев ргидепііа или диге іиа еві рти-
йепііа. При своей нроз., онъ однакожъ
былъ обманутъ, днатѵів ргпДепІі»іЮ°*
ПРЕ
470
ПРЕ
469
евяеі, Іашеп бессріия еві. При твоей
увѣренности, я надѣюсь, что ты уже хо-
рошо чувствуешь себя, диге еяі іиа Іет-
регапііа, Іе ;аш ѵаіеге ярего. Будучи по-
чти при концѣ жизни, ргоре запа бесигзо
враііо ѵііа,. При Ромулѣ, гс^папіе В.о-
шніо. При Августѣ, области, подвѣдомыя
Риму, были гораздо мирнѣе, спокойнѣе,
свободнѣе отъ браней, нежели прежде,
ішрегапіе Аи^изіо огЬіе Котапиз тиііо
егаі, чиат апіеа, расаііог. При Титѣ,
8пЬ Тію. При этомъ царѣ, ео ге§е или
внЬ ітрегіо Ьц|ия ге^із. А при томъ, да-
лѣе, рогго аиіегп.
ПРИБАВКА, прибавочка. Ассеязіо, аббі-
Іатепіит. Онъ получилъ сто рублей при-
бавки жалованья, аппишп е)ия яаіагіит
сепіит гиЫопіЬия аисіит еяі. Прибавлен-
ный, аббііиз, аб]есІия, аб)ипсІия, япЬуипс-
іиз, Прибавляю, аббеге, а<1|ісеге, аб)пп-
^еге, яиЬд'ип^еге; аи^еге аіічиіб аіічиа ге.
Прибавить масла въ краску, тіясеге тауия
оіешп рі&теиіо. Прибавлять чего къ че-
му, аб аіічиат гет аіічиіб аббеге. Ему
прибавили жалованья, тадия яаіагіит аіі-
сиі сопяіііиіит еяі. Прибавокъ, аббііа-
тепіит, аб]есІіо, аб)ипсІіо, яирріетеп-
іит. Дать что въ прибавокъ, добавокъ, яи-
рга гет регтиіаіат аіічиіб ргеііі аббеге,
абрсеге; аіічиіб Іосо ргжтіі баге. При-
бавлять петли, атріійсаге тасиіая. При-
бавляюсь, сгеясеге, ассгеясеге, аи^егі.
Рѣка прибавилась, йитеп сгеѵіі, ассгеѵіі.
Прибавиться въ длину, ширину, іп Іоп-
^ііибіпет, іп аііііибіпет ехсгеясеге. П.
въ толщину, аб ріепііибіпет сгеясеге.
Прибавиться въ ширину, о деревьяхъ,
біЯнпбі гатія. Что со всякимъ днемъ
прибавляется, гея чиоіібіапо аисіи та.іог.
Дни прибавляются, біея сгеясипі, бииі
1опёіогея. Прибавляюсь въ ростѣ, або-
іезсо.
ПРИБАСКА, прибасочка. См. При-
сказка.
ПРИБАУТКА. РгоѵегЬішп Іетроге
соттобо аррояііе абЬіЬіІит. Прибаут-
чикъ, —тчица, чиі, чиж Іетроге сотто-
бо ргоѵегЫит аррояііе абЫЬеІ.
ПРИБАЮКИВАЮ. йоріге сапіапао;
яотппт агсеяяеге сапіапбо.
ПРИБЕРЕГАЮ, йегѵаге, абяегѵаге,
сопбеге, зеропеге.
ПРИБЕРЕЖНЫЙ. Аб Ііііия, аб огат
зііиз, розііия. Прибережье, ботісіііит
Ііііогі, огге сопбпе.
ПРИБИВАНІЕ, можно выр. гл. Приби-
ваю, аГП^еге, виГП^еге; сіаѵіз йгтаге; рго-
ропеге (публично). Прибивать доски, ая-
зегея сіаѵіспіія йгтаге. 2) РгоЪе аіічиет
ѵегЬегаге, ѵегЬегіЬпя сгебеге. 3) Вѣтромъ
судно прибило къ берегу, ѵепіпя паѵі^ішП
аб Ііііия ітриііі; паѵі^іит ѵепіо аб Ііііиа
регіаіит еяі. 4) Градомъ прибило хлѣбъ,
§гапбо яе^еіея ѵегЬегаѵіІ; §гапбо яе^еіеі
сопіибіі. Прибить письмо о продажѣ до-
ма, ѵепаіет іпясгіЬеге. Прибиться, агге-
реге, аггеріаге; ж§ге чио регѵеиіге. 5)
Абзиеясеге ріа^ія еі Ъотіпет регбііит,
печиатбегі.
ПРИБИВНЫЙ. См. Прибойный.
ПРИБИЛЕЦЪ. См. Прибойникъ.
ПРИБИРАНІЕ, Юіярояіііо (гегшп іп си-
ЬісиІо), атоііо. Прибиратель, прибираль-
щикъ, прибиральщица, чиі, Чиж біяро-
піі (гея іп сиЬісиІо). Прибираю, япо
чиібчиат іп Іосо соііосаге, геропеге. 2)
фигегега гет геі аріат. Прибрать ключъ
къ замку, чижгеге сіаѵет яегаг аріат. 3)
Огбіиаге, іп огбіпет гебі^еге; гесіе еі ог-
біпе біяропеге. Прибрать волосы, саріі-
Іит сотропеге, сотеге. 4) Богъ его
прибралъ, Беия ешп Ьас ѵііа Іеггеяігі ІіЬе-
гаѵіі, Ьи)ия ѵііаи Іеггеяігія таіія ІіЬегаѵіІ. 5)
ЖИ1РиД оир ^АгГаМЪ’ а1Ічиі<1 °ссира'
471
ПРИ
ПРИ
472
ге; аіічиет ад ойсіит гейіреге, гейіге
соіеге. Мальчикъ совсѣмъ избаловался,
надобно его прибрать къ рукамъ, ]пѵепів
ріапе йергаѵаіпв еві, ай оШсіпт гейіге со-
раіш орогіеі. Прибираюсь, соті. 6) Къ
кому, къ чему, реіеге, арреіеге, саріаге,
іттіпегѳ аіісиі или ай мли іп аіічиій.
Прибираться къ чьему имѣнію, іттіпеге
іп аіісціпв Гогіппав или аіісиіив Гогіипів.
Прибираюсь въ домѣ, гев гесіе еі огйіпе
йівропипіиг іп сиЬіспІо. Прибйроха, дпі,
диае отпіа весит аЬйисеге, аиГегге воіеі.
ПРИБИТІЕ. См. Прибиваніе. Приби-
тый, сіаѵів йгтаіив.
ПРИБЛАЖИВАЮ.Ѵ. РІеЬ. Реіпіапіет
евве, Іавсіѵіге, ;осагі.
ПРИБЛИЖАЮ. Кет геі или ай гет
айтоѵеге. Зрительное стекло прибли-
жаетъ предметы, Іеіевсоріпш айшоѵеі,
ргоріив вівііі гев оЬ^есІав. Приблизить
войско къ непріятельскимъ окопамъ, Ьо-
вііит савігів асіет виЬрсеге. Прибли-
жаюсь, арргоріпчнаге, ргоре ассейеге, ас-
сейеге, арреіеге. Приближаться къ го-
роду, ай игЬет ассейеге. П. къ поверх-
ности воды, ай виттат адиат айргоріп-
диаге. П. съ войскомъ къ городу, рго-
ргіив ассейеге ай игЬет спт ехегсііи.
Приближается время родовъ, рагіив ргоре
іпвіаі, арргоріпдпаі. Смерть съ каждымъ
днемъ къ намъ болѣе приближается, тогв
поЬів или ѵііа тогіі диоіійіе ргоріог еві.
Приближеніе, арргоріпчиаііо, ассеввпв. П.
къ смерти, тогіів арргоріпчиаііо. При-
ближенный, айтоіив. П. сосѣдъ, ѵісіппв
ргохітпв.
ПРИБЛѢДЫЙ. (51.) ЯиЬраІІійив.
. ПРИБОДРЯЮСЬ. Ресіив егіреге, ви-
регЬіге, іпвоіепііив ве ейегге, тар-пов врі-
гііив віЬі витеге; іисейеге рег ога тарпі-
йсе.
ПРИБОЙ. Ьосив Іегга, дио адиае га-
рійо сигви (еггі воіепі. 2) Отпіа, чиае Пііс-
ІіЬив іп Іеггат ерсіипіпг; Іірпа ЯпсІіЬщ
арііаіа; Іірпа іп тагі Йпѵііапііа.
ПРИБОИНА. Аввег сіаѵів Йгтаіпз; ідц
Ьиіаіпт.
ПРИБОЙНИКЪ. Ѵігра ругоЬоІагіа.
ПРИБОЙНЫЙ. Сіаѵів йгтаіив. 2) Вё
ѵепіо, циі Гегі гев ай Іеггат или ай Іііііц-
ПРИБОИЩЕ. См. Прибой.
ПРИБОЛОТНЫЙ. Раіийі или раіийі.
Ьт ѵісіпив. Приболотье, ІосПв раіпйі илй
раІийіЬив ѵісіпйв, йпііітив.
ПРИБОРКА. Півровіііо, огйіпаііо; со'1-
Іесііо.
ПРЙЁОРНИКЪ. Сіаѵів айиііегіпа. При-
борный, ай аррагаіит, ай огЬбв сит тар-
риіів регііпепв. 2) Приборный ключѣ,
сіаѵів айиііегіпа. — Приборъ, впреііех; іі-
вігисіив еі огпаіив. Пр. поваренный, ви>
рёііех содитагіа; ѵава содиіпагіа. 3) ОгЬеВ
сит тарриіів. Столѣ накрыѣь на 12-ть
приборовъ, ссепа йиойесіт сопѵіѵагпт.
ПРИБОТАТЬ. V. РІеЬ. АіТіреге, сіа-
ѵів йгтаге.
ПРЙБОЧЕНИВАЮСЬ. Аіів впЬпіхів вй
іпГегге.
ПРИБРАНІЕ. Півровіііо (гегит іп сиій1
сиіо). Прибранный, йівровііив, впо Іосо
ровііив, соііосаіив; айпііегіпив, Гаівив.
ПРИБРАСЫВАНІЕ. АіЦесІіо, аййііій.
Прибрасываю, айрсеге, аййеге, )асіеп<1о.
2) СоиГивве, регтіхіе ]асеге. Приброшен-
ный, ай]ес1ив, іасіи аййііив.
ПРИБРЕЖІЕ. Ога; тагіііта. При-
брежный, ай огат вііив.
ПРИБЫВАНІЕ. Ассгеііо, іпсгетепіпйй
Прибываю, ѵепіге, айѵепіге, регѵепіге, Іо-
сит папсівсі, арреііеге (на кораблѣ); сиг-
ги айѵеЬі (въ коляскѣ); едио айѵеЬі (на
лошади). 2) Сгевсеге, ассгевсеге, ап^ев-
сеге. Воды въ рѣкѣ прибываетъ, адоа
Пптіпів сгевсіі, ап^евсіі; ипйае впгрипі.
ПРИ
474
ПРИ
473
Прибылый, циі ѵепіі, ад ѵепіі. 3) Ассге-
іиб. Нола прибылая, іпсгетепішп, аисіив
ачиге. Вода прибылая въ р. Нилѣ, Аііі
іпсгетепіит. — Прибыль, чшевіив (кото-
рой ишутъ), Іисгит, (нечаянная, неожи-
данная); сотрепдіит (отъ содержанія),
Ггисіив, етоіитепіит (извлекаемая изъ
чего). Приносить прибыль, Іисгиш Гегге,
аррогіате. Относить все къ своей при-
были, отпіа ад Іисгиш геѵосаге; отпіа
Чижвіи теіігі. Что мнѣ за прыбыль тебя
обманывать? чиід тіЬі Іисгі езі, іе Гаііеге?
Какая мнѣ прибыль, если я солгу? диід
тегеаг, диатоЬгет-тепііаг? Онъ не по-
лучилъ, не нашелъ тутъ прибыли, Гасіит
еві іііі весиз, чиат ѵеііеі; впа еит врев
ГеГеПіі; ад іггіішп врев е]ив сесідіі; дери-
Іаге аіічиід іп Іисго. Считать что за при-
быль, прибылью, аіідпід іп Іисго ропеге;
аіічиід дижкіит ехівіітаге; аіічиід Іисго
адропеге. Отъ проданнаго товара не было
ему никакой прибыли, ѵепдііа тегх ппі-
Ішп еі Іисгит аррогіаѵіі. Ь) Вода идетъ
на прибыль, ачиа сгевсіі; индае виг^ппі.
Прибыльно, сит диаевіп, сит Іпсго, спт
ігисіи, чиаевіиове. Знать, въ какое время
отказаться отъ денегъ, иногда очень при-
быльно, ресипіат іп Іосо пе§1і§еге тахі-
тит іпіегдит еві Іисгит. Прибыльный,
Чивевіиовив, Іисговив. Пр. промыслъ, диж-
віив Іисговив. Прибыльна, Іиссеііпт.
Прибыльщикъ, диі отпіа ад Іисгпт ге-
ѵосаі. — Прибытіе, адѵепіив. Прибы-
токъ, дигевіив, Іисгпт. Прибыточествен-
ныи, прибыточный, диеевіиовпв, Іисговив.
Прибыточествованіе, прибыточество, мо-
жно выр. гл. Прибыточествую, Іпсге-
Гасеге, чпжвіит или Іисгит Гасеге; Іпсгагі.
Прибыточно, сит Ггисіп, чиіе8<иове.
ПРИБѢГАНІЕ. Ассигвив. О) РегГи-
еіит, геГи8іит, гесеріив. Прибѣгаю, ас-
свггеге, сопВиеге, сопсиггеге (о много-
людствѣ). Прибѣжать къ рѣкѣ, ад Диѵішп
асспггеге. П. на помощь, ассиггеге іп
аихіііпт. Прибѣжаніе, можно выр. гл.,.
арргорегаге; адѵоіаге, ргореге виЬѵепіге.
Прибѣгнуть къ самымъ крайнимъ мѣ-
рамъ, ад ехігета десиггеге. 3) РегГи^еге,
ргоГи^еге, геГидеге ад аіічиет. Прибѣ-
жище, регГи^ішп, геГи^іит, гесеріив;
ргаевідіит, рогіив, агх. Имѣть пр., гесер-
іит ЬаЬеге, регГи^іит -ЬаЬеге. У него
злосчастные находятъ прибѣжище, іп ео
гпівегів еві регГиціпт. Дать прибѣжище,
регГидіит рггеЬеге, геГи^іпт даге. Въ
немъ нахожу я прибѣжище, іп ео врев
теа вііа еві.
ПРИБѢЛИБАЮ. АІЬіогет (аІЬіпв)гед-
деге. Прибѣливаюсь, оЫіпеге таіав се-
гпвва.	ц
ПРИВАДА. Евса, іІІесеЬгж. -т Іа
ПРИВАЖИВАНІЕ. Адвпеіпдо. Прива-
женный, сопвиеіидіпет геі пасіив. При-
важиваю , авпсГасеге аіічиет ад аіідпід,
аіісиі геі, аіічиа ге; іпвпевсеге аіідиет
аіічиа ге. 2) МапвпеГасеге, дотаге. При-
важиваюсь, къ чему, адвиевсеге, ве ад-
виеГасеге гет, геі, ге.
ПРИВАЛЕНІЕ, приваливаніе. Адто-
ііо рег ѵоіиіаііопет. 2) Арриівив. При-
валиваю, адѵоіѵеге, ргоѵоіѵеге. Прива-
лить камень къ дверямъ, вахпт ад )а-
пиат ргоѵоіѵеге. 3) А'аѵет арріісаге Іег-
га , ад іеггат или ад Ііііпв, паѵет арреі-
Іеге. 4) ІІгцеге, іггиеге, іггитреге, іпѵа-
деге. Вода къ плотинѣ привалила такъ,
что оную сорвала, ачиа еопвчпе іггиіі іп
а^егет, иі еит регГге&егіі, реггирегіі.
Кровь привалила къ головѣ, вап^иів сариі
іпѵавіі, іепіаі. 5) Ассиггеге тацпо пи-
тего. Какая толпа привалила людей!
Чиапіа тпііііидо Ьотіпит ассиггіі. Тот-
часъ привалитъ, нагрянетъ великое мно-
жество тѣней, тох ѵепіпга еві іттепва
475
ПРИ
ПРИ
476
тиііііибо итЬгагит. Приваливаюсь, ас-
ситѣеге. 6) 8іти1аІ аІідиіз, зе а-^гоіаге,
зе еѣгіит еззе. 7) Ѵоіиіагі, сігситѵоіи-
Хагі. Привалъ, арриізиз паѵідіогит. 8) Іг-
гирііо, асіиз игдеибі. Привальное, ѵесіі^аі
апсогаіе.
ПРИВАРИВАНІЕ. Геггитіпаііо. При-
паренный , ассизиз. Привариваю , асси-
беге, Геггитіпаге, сопГеггитіпаге. 2) Ат-
рііиз содиеге. Мисо мало сварено, на-
добно его приварить, саго рагит или поп
вайз сосіа езі, атрііпз содиаіиг орогіеі.
Приварина, рніііз сгаззатеп. Приварка,
іеггшпіпаііо. 3) Опой ассизшп езі; гаііо,
Ъопііаз геі ассизж. Приваръ, сіѣиз сосіив.
ПРИВАТНО. ІТіѵаІіт. Приватный,
ргіѵаіиз. Приватная жизнь, ѵііа ргіѵаіа,
оііит. Пр. школа, зсЬоІа ргіѵаіа, боте-
зііса. Жить приватно, вести приватную
жизнь, жіаіет а герпЫіса ргоспі а§еге;
іп оііо ѵіѵеге; іп герпЫіса диіезсеге.
ПРИВЕДЕНЕЦЪ, приведенка. Іп со-
Іопіат тіззиз, іп соіопіат тізза; Ги^іііѵиз
аббисіиз. Приведеніе, чрезъ пр., абби-
сепбо. 2) Кебисііо Ггасііопит аб тіпогоз
іегтіпоз; гебисііо аб еаибет бепотіпа-
Ііопет. Приведенный, аббисіиз; сііаіиз,
тетогаіпз; гебисіиз.
ПРИВЕЗЕНІЕ. Абѵесіиз, абѵесііо. При-
везенный, абѵесіиз, зпЬѵесІиз, аррогіаіиз,
зиррогіаіиз.
ПРИВЕРГАЮ. См. Прикидываю. При-
верженіе, приверженность, зіибіит, оі>-
зедиіит, ббиз іп аіідиет апітиз. При-
верженность къ Римскому народу, зіп-
біит іп рорпіит Вошаппт. Привержен-
ный, приверженникъ, аббііиз, бебііиз аіі-
сиі. Сдѣлать кого своимъ приверженни-
комъ, аіідиет Іоіит Гасеге виит. Быть
привержеиу къ сенату, зе аббісеге зе-
паіиі.
ПРИВЕРТЫВАЮ. СосЫеа Сдеге, аГП-
§еге, абзігіи§еге. 2) Къ кому, куда, абіге
сопѵепіге аіідиет бе ге, ѵізеге. Привер.
тываюсь, сосЫеа 6§і, аГПді, абзігіи^і.
ПРИВЕСТИ. См. Привожу.
ПРИВИВАЛЬНЫЙ. Аб іпосиіаііопещ
аб іизіііопет ѵагіоіагшп регііпепз. При-
вивалыцикъ, прививатель, іпзііог. При.
виваніе, іпзіііо, іпосиіаііо. П. оспы, іп.
зіііо ѵагіоіагит. Прививаю, іииесіеге, іщ.
ріесіеге, іиіехеге. Привить къ волосамъ
ленточку, Іаепіоіат саріііо ітріесіеге. 2)
Іизегеге; зигсиіит іпзегеге. Привить
яблонь, зигсиіит таіо іизегеге. П. де-
рево, зигсиіит агЬогі іпзегеге. 3) При.
вить оспу, ѵагіоіаз іизегеге. Прививный,
іппехиз, ітріехиз ; іпзііиз , іпосиіаіиз.
Прививокъ, зигсиіиз, іпзііит; ргора^о,
Іаіеа, Іаіеоіа. Прививочный, іпзегепбо,
іносиіаибо зегѵіеиз. Прививочные че-
репки, зигсиіі, іпзііа.
ПРИВИДЕЦЪ. Оиі аіідиіб ргжѵібеі,
ѵаіез, ргорііеіа, ргорііеіѳз. Привидѣться,
аіісиі ѵібеіиг. Привидѣлся въ образѣ мла-
денца, зресіе риегііі ѵізиз езі. Я спалъ
и мнѣ привидѣлось, богтіепз, рег зот-
пит, рег диіеіет ѵібі. Привидѣніе, зот-
піит, зресіез, диге рег зотиит аііспі ѵі-
беіиг; ѵізиз посіигпиз. 2) Ѵізит, зрес-
Ігит, зітиіасгит.
ПРИВИЛЕГИРОВАННЫЙ. Ргіѵііе-
діит ЬаЬепз, сиі ргіѵііе^іит баіит езі;
ргіѵііе^іагіиз, ргіѵііедіаіиз (у нов.). Приви-
легія, ргіѵі1е§іит, дня, Ьепейсіит. Имѣть
привилегію, ргжсірио ]иге еззе. Дать п.,
ргіѵі!е§іит баге. Имѣть па что привиле-
гію, аіідиіб зио диге Гасеге роззе. I») =
Увольненіе отъ чего, іттипііаз. Дать
кому привилегію на что, іттипііаіе аіі-
си{ия геі аіідиет боиаге, ]иѵаге. Ь) ВУ'
маги, содержащія привилегію, ]ига еі Йп-
тииііаіез Ііііегіз риЫісіз сопзідпаѣг.
ПРИВИНЧИВАНІЕ, можно выр. глаг.
ПРИ
478
ПРИ
477
Привинчиваю , сосЫеа 6геге , аСбдеге.
Привинтить къ дожѣ ружейный замокъ,
сіаизігит всіореіі сосЫе А ай 1і§иит С§ете.
ПРИВЛЕКАТЕЛЬНОСТЬ, Сгаііа, ѵе-
пизіаз, атсепііав, §гаіит, зиаѵе. Привле-
кательный, привлекающій, айІгаЬепв, ай
ве ІгаЬепв, а<1 ве аііісіепз. Привлека-
тельная сила, ѵіз айігайепйі. 2) 6га-
Іив, ріасепв, ѵеиивіив, виаѵів, атсепив.
Привлекательный взоръ, айвресіиз, ѵиі-
іив &гаІив, ріасепв. Привлекаю, ві., Іга-
Ьеге , айІгаЬеге, аііісеге. 3) Регйисеге.
Несчастія привлекли его къ тому, таіа
Ьошіпет ео регйихеге. 4) Р. т. сопіга-
Ьеге, сопОаге, сопсіііаге. Привлечь на
себя ненависть людей, іпѵійіат Ьотіпшп
віЬі соИі^оге. 5) Сареге, оссираге, йеіі-
иіге. Красота ея всѣхъ привлекаетъ, ѵе-
пивіав іііі сопсіііаі отпіит ѵоіииіаіев.
Привлекаюсь, ІгаЫ, айІгаЬі, аііісі, сарі ас
йеііпігі. Привлеченіе, аіігасіив. Привле-
ченный, Ігасіив, айігасіиз, ітриівиз, соас-
Іив, аййисіив, регйисіив. Онъ бѣдностію
привлеченъ къ такой крайности, іпоріа
ай ехігетшп сопзіііит аййисіив еві.
ПРИЕМІіНЯТЬСЯ. Аппитегагі, ге-
Геггі, айвсгіЬі.
ПРИВИНТИ. (81.) Пе 1е?е: іпіегѵепіге,
зиЬіп§гейі.
ПРИВОДЕЦЪ, приводчикъ. ()иі аіі-
диет аіідио аййихіі. Приводится, еѵепіі,
Ій, йегі воіеі. Ь) ОЬѵепіІ. По разчету при-
водится еще донять съ тебя, гаііопе виЬ-
йисіа ЬаЬео айЬис диаейат а Іе ровіиіапйа.
Приводное, еепив ресипію тиііаіііію, диге
воіѵііиг, ві диіз сотргеЬеизив сивіойіа Іе-
пеіиг. Приводный, аййисіив; а11е§аІиз,
сііаіиз. Приводныя слова, ѵегЬа сііаіа.
Приводъ, ехЫЬіІіо. И. злодѣевъ къ суду,
таіейсогот, геогит ехЬіЬіІіо. 2) Мето-
гаію, соттетогаііо, ивиз. Приводъ рѣ-
чей какого писателя, соттетогаііо Іосі
аисіогів. — Привожу, йисеге, аййисеге,
ехЬіЬеге. Его привели предъ судей, геиз
ехЬіЫІиз еві. 3) Привесть въ безопас-
ность, Іиіит геййеге, іп іиіо соііосаге.
П. въ б. городъ, шипіге. Привести въ
опасность, аіідиет іп йізсгітеп, іп регі-
сиіит ѵосаге, аййисеге, агсевсеге; регі-
сиіит аіісиі сопйаге, сгеаге. П. дѣла
свои въ порядокъ , гев виаз іп огйіпет
гейі§еге. П. къ истинной вѣрѣ, ай ѵегшп
Пеі сиііит аіісціив аиітит сопѵегіеге.
П. къ присягѣ, ай рігапйит аіідиет айі-
»еге; ]иге)игаийо оЫі^аге аіідиет, іив )и-
гапйит аЬ аіідио гесіреге, ехідеге. При-
весть кого въ слезы, Іасгітав аіісиі ех-
сиіеге. Приводить какое мѣсто изъ ав-
тора, Іосит аисіогів соттетогаге, сііаіе.
Пр. въ состояніе, аіісиі Іасиііаіет Йаге
аіідиіб іасіепйі. Пр. себѣ что на память,
гаетогіат аіісціив геі гереіеге, геѵосаге,
гепоѵаге, гейіпіе§гаге. Привесть въ кра-
ску, гиЬогет аіісиі еіісеге, аІГегге.
ПРИВОДКА, сдѣлать приводку, опре-
дѣлить длину строки, Ііііегав іивіо огйіпе
или враііо соііосаге, роиеге, йіэропеге.
ПРИВОЖУ. 8иЬѵеЬеге, айѵеЬеге, вир-
рогіаге; аррогіаге. Привозить хлѣбъ, про-
віантъ , Ггитепішп, соттеаіит виЬѵе-
Ьеге. Хлѣбъ для арміи привозить на су-
дахъ, Ігитепіит ехегсііиі паѵіЬиз вир-
рогіаге. Прив. дрова (лѣсъ) и воду изъ
Корциры, Іі^пит еі адиат Согсуга паѵі-
Ьив виррогіаге. Привести много провіан-
ту, соттеаіив 1аг§е аййисеге. Я его при-
везъ съ собою, еит тесит йихі, ѵехі,
айѵехі. Привожуся, аййихі, айѵеЬі, виЬ-
ѵеЫ, виррогіагі.
ПРИВОЗЛАГАЮ. (81.) Аййеге, ай)і-
сеге, аи§еге, айаи§еге.
ПРИВОЗНЫЙ. Оной айѵеЬіІиг, зир-
рогіаіиг, ітрогіаіив. Привозные товары,
тегсев ітрогіаіа». Привозъ, зиЬѵесІіо,
-«9	ПВИ
виЬѵесІив, абѵесііо, аррогіаііо. Пр. хлѣба,
виЬтесІіо &итепІі. Нѣтъ привоза хлѣбу,
пиііа еві Ггишеиіі виЬѵесІіо.
ПРИВОЛАКИВАЮ. ТгаЬеге аб ве,- »1-
ІгаЬеге, аііісеге. 2) 8есит Йисеге, абби-
сеге. Онъ всѣхъ своихъ гостей приво-
ленъ съ собою ко- мнѣ, отнее еиов сопѵі-
Ѵйввесит бихіі аб те. Приволакиваюсь,
аітереге, аггеріаге. Мы такъ устаая, что
на силу приволоклись до дому, ііа Гевеі
внтив беѵіа, иі ѵіх бойиип аггереге ров-
ветив.
ПРИВОЛОКА. бспив оііт ивііаіі раі-
Іі?,-сит Іаііогі соііагі, віпе таиісів, циой
аб соііит оре ипсгпі іип^еЬаІиг.
ПРИВОЛЬЕ. І.осив (гедіо) отпіЬив ге-
Ьив аб ѵііат песеввагіів іпвігисіив. При-
вольный, иіііів, соттойив. Привольная
степь для скотоводства, ге^іо ресиагі®
соттоба. Привольныя мѣстА для рыб-
ной ловли, Іоса ріесагіа- иііііа, аріа.
ПРИВОРАЖИВАНІЕ, можно выр. гл.
Привораживаю, Гавііиаііопѳ аііісеге, аііес-
Іаге, іпсапіаге. 2) Раиіиіит, іпіегйит аг-
іет та^ісат Ігасіаге, ехегсеге.
ПРИВОРАЧИВАНІЕ, можно выр. гл.
Приворачиваю, ѵегіеге, абѵегіеге, соп-
ѵегіеге, абтоѵеге. Приворотить лоша-
дей къ дверямъ, очное аб іапиапі абто-
ѵеге. 2) Р. т. еЯавсіпаге, іпсапіаге.
ПРИВОРОВЫВАЮ. Оссавіопе баіа Ги-
гагі, виггіреге.
ПРИВОРОЖЕННЫЙ. Іавсіпаііопе аі-
Іесіив, іпсапіаіив.
ПРИВОРОТНИКЪ, привратникъ. .Іа-
пііог, іапию сивіов, овііагіив. Приврат-
ница, іапіігіх. Привратный, чиоб ІіаЬеІиг
аб іапиаш. 6) V. ріеѣ., ѵіш ейаесіпапбі,
іпсаиіапбі ЬаЬепе.
ПРИВРЕМЕННО. Тетрогаіііег. При-
временный , Іотрогагіие, аб Іетрив би-
ПРИ	4^
гапе. Ь) МоЬіІів, тиІаЬіІів. Привреиен.
постъ, шоЫНіав.
ПРИВЫКАЮ. Абеиевееге, ве айвиеГа.
сеге геі, ге; къ чему, так. съ веопр. ц
сопвігеіибіпет геі папсівсі, іи соиеиеіц.
йіпет геі ве баге, ве айбисеге. Я при-
выкъ очень рано вставать, абвиеѵі Ьеп».
или тиііо тапе еиг^еге. Къ стужѣ при-
выкнуть, Ггі^огіе сопвиеіибіиеш папсівсі.
Я еще не привыкъ къ климату, иопйилі
те іп сопвиеіибіпет соеіі аббихі. При,
выклый, виеіив, аввиеіив, аввиеГасІив. (;-ь
младенчества пр. ко лжи, а Іёнегів авзое-
Іив шепбасіо. Пр. къ злодѣянію, вееіё-
гит ехегсііаііопе аввиеГасІив. Привычка,
сопвиеіибо, аввиеіибо, тов, ивив. По ври-
вычкѣ, сопвиеіибіпе, тоге, е, бе тоге.
Это привычка, еві сопвиеіибо, тов; еві
сопвиеіпбіпів, тогів ; сопвиеіибо іёгі.
Имѣть привычку, сопвиеіибіпет ЬаЬеге,
воіеге. Взять привычку, сопвиеіийіпеіа
айвсівсеге. Оставить привычку, а сопене-
Іибіпе гесебеге. Мнѣ это становится въ
привычку, аіісиі геі абеиевсо, сопвпевсо.
Привычка вторая натура, сопвиеіибо ей
диаві аііега паіига; сопвиеіибо оЫіпеі
ѵіт паіигю. Обратиться къ прежней
своей привычкѣ, іп ргівііиат сопвиеіибі-
пет гейіге. Привычный, привыченъ, вне-
Іив, аввисіив, аввиеГасІив. Онъ привыченъ
ко всякимъ перемѣнамъ воздушнымъ, от-
піЬив соеіі ѵагіеІаІіЬив аввиеГасІив еві.
ПРИВЬВАЮ. Аі'Паго, Яапбо айѵеЬеге.
ПРИВѢСА, привѣска. Аррепбіх, цио<1
арреибііиг ге.
ПРИВѢСЪ, привѣсокъ. Айбііатеніит
ронбегіе. Привѣсный, аббііатепіо рон-
йегіе еегѵіепв.
ПРИВѢТЛИВО. Нитапе, Ьепі^пе, Іі-
Ьегаіііег. Привѣтливость, Ьитапііав, Ье-
пі"піІав, сотііав, сіѵііііав. Привѣтливый,
4«1
ПРИ
привѣтливъ, Ьшпаиив, Ьепі8пив, сотів,
ІЙюгаІів, сіѵііів. Привѣтный, тоже.
ПРИВѢТСТВЕННЫЙ. АЙ сопсіопет,
ай Ыапйат ареііаііопет регііиепв- При-
нЬтственная рѣчь, сопсіо. Привѣтствен-
ное имя, Ыапйа тох, цііа аіічиет ареііа-
тив. Привѣтствіе, аііодиіигп; Ыапйа ареі-
Іаііо. 2) Соисіо. Говорить кому привѣт-
ствіе, сопсіопагі; сопсіопепі ЬаЬеге. При-
вѣтство, сотііав, сіѵііііав. 3) Сопсіо. При-
вѣтствованіе, соисіо ЬаЫІа. Привѣтствую,
Ыапйе аіічиет ехсіреге. 4) Сопсіопагі,
ѵегЬіз оГСсіовів сотреііаге, аіісиі гет или
Йе ге дгаіиіагі; Ьопогагіа огаііоие аіісиі
егаіиіагі. Привѣтъ, сотііав, сіѵііііав. —
Привѣчаю, ѵ. оЬв., Ьепе, атісе, Ьитапі-
Іег ехсіреге.
ПРИВѢШЕНІЕ. Айпехіо, ай)ипсІіо.
Привѣшиваю, аррепйеге аіічиій аіічиа ге,
айпесіеге; ай]ип^еге аіічиій геі или ай
гет. 2) Аййеге іп репвига, іп репйопйо.
3) Ай погтат .(ивіі йігі^еге или ехі^еге
ІіЬгат, Ігиііпат. Привѣшенный, айреп-
вив, аййііив іп репйепйо, ай погтат уикіі
ехасіив.
ПРИВѢЩАВАТЬ. См. Приговаривать.
ПРИВЯДАЮ. Магсевсеге, етагсезсеге.
ПРИВЯЗАНІЕ. Айиехіо, айІі^аііо. При-
вязанность, іпсііпаііо, ѵоіипіав, ргорспва
іп аіічиет ѵоіипіав, віийіит, арріісаііо
апіті. Привязанность къ отечеству, апі-
тиз аййісіив раігі®. Моя къ вамъ при-
вязанность, теа іп Іе ѵоіипіав. Имѣть къ
кому привязанность, сит аіічио ѵіпсиіів
та^пі атогів еззе сощипсіит. Пикто къ
нему не имѣетъ большей привязанности,
йеѵіпсііог те ІПі аііег поп езі. Онъ
ммѣетъ привязанность къ богатству, геі
аи6епй® зіпйеі ітрепвіив. Привязанный,
привязанъ, 1і8аІив, ай1і8аіи8. Китайекій
народъ остроумный м привязанный къ
Древнимъ своимъ обрядамъ, 8іпее, 8епв
ПРИ
асиіа еі ѵеіетшп виогит гйтннп ашапіів-
8іта. 2) Р- т* Аййісіив, аіийіозиз, йейііив.
Онъ привязанъ къ чувственнымъ удо-
вольствіямъ, ѵоІирІаііЬив йейііив, айсігіс-
Іпа. Привязанный къ наукамъ, віийіовив
Ііііегагііт; Ііііегапмп віийіів йеѵоіия. П.
къ охотѣ, ѵепапйі віийіовив. Привязка,
ѵіпсніит, Платой, Іідатеиіит; айііваііо.
3) Саіитпіа. Дѣлать привязки, саіит-
піагі, ргоѵосаге, Іасеввеге, реіеге, пе§о-
Ііит аіісиі Гасеввеге, аііегсагі сит аіічио.
Привязчивость, аіасгііав ай Іііі’анйпт,
аііегсапйі віийіит. Привязчивый, при-
вязчивъ, гіховив, Іііі^іовив, гіхапйі сирі-
йца, аѵійиа. — Привязываніе, айіі^аііо.
Привязываю, привязую, 1і§аге, айіі^аге,
йеіі^аге. Привязать собаку на цѣпь, са-
пет саіепа іііі^аге, тіпсіге. 4) АПі^аге,
оЫі&аге, оЬвІгіп§еге , іеиегі. Благодар-
ность привязываетъ его къ вамъ, ^гаіив
апітиз еит ІіЬі оЬ8ігіп§іІ. Природа при-
вязываетъ насъ сперва къ родителямъ,
рагепІіЬив пов ргітит паіига сопсіііаі.
Игра привязываетъ его больше, нежели
должно, рІиз аечио Іийів Іепеіиг. Наука
привязываетъ меня особенно, тіЬі отпе
пе§оііит или отпіа сига іп віийіів. При-
вязать къ себѣ народъ притворною на-
божностію, йсіа ріеіаіе рориіит віЬі йе-
ѵіпсіге. Привязываюсь, привязуюсь, 11-
&агі, айііоагі. 5) Соіеге, весіагі аіічиет;
аисіогііаіет а1іси]ив зеуиі. 6) Басеввеге,
аііепіаге аіічиет; сит аіічио сопвегеге
сегіатеп; іп сегіатеп йевсепйеге; аіі-
чиет геііпеге. Онъ привыкъ къ чужимъ
рѣчамъ привязываться, Ьіс а1іси]ив (аііо-
гнт) ѵегЬа павиіе айвігіп^еге воіеі. Этотъ
человѣкъ такъ ко мнѣ привязался, что
на силу могъ я отъ него освободиться,
ііа ітреДІ тіЬі Ьото, иі ѵіх аЬ ео ехре-
йігі роіиегіт. Привязь, ѵіпсиіит, Іогит,
Гипісиіиз.
483	при
- ПРИГАРКНУТЬ. V. ріеЬ. 8иЬіІо ѵосі-
Гегагі іпсіреге. 2) Аіісиі ассіатаге.
ПРИГАРЬ, пахнетъ пригарью (для
обонянія), йаі го8 атЬиеІа пійогет; (для
вкуса) Ьос айивіит еві, і^пет гейоіеі.
ПРИГВАЗЖИВАНІЕ. Афипсііо геі оре
оіаѵогит. Пригвазжпваю, пригвождаю,
сіаѵів іі^еге, аСН^еге, Ягтаге, йеѵіпсіге.
Пригвоздить ко кресту, сгисі виГН^оге.
2) Р. т. сопсіііаге, іпсійеге, іпсиггеге іп.
Пригвожденіе, по пригвожденіи, сіаѵів
ге Ягтаіа. Пригвожденный, сіаѵів Охив,
Ягтаіив.
ПРИГИБАНІЕ, можно выр. гл. При-
гибаю, арріісаге, Оесіеге ай аіідиій. При-
гибать къ землѣ, ргора^аге (для распло-
да). Пригнутый, Яохив ай аіідиій; ар-
ргеввив.
ПРИГЛАЖЕНІЕ, по приглаженіи во-
лосъ. Саріііів сотіів. Приглаженный, ре-
хив, сотіив. Приглаживаю, ресіеге, со-
теге. П. волосы, саріііов или сотав со-
теге.
ПРИГЛАСИТЕЛЬНЫЙ, билетъ. 8сЬе-
йа или всійа, диа диів аЬ аіідио іиѵііаіиг.
ПРИГЛАШАЮ. Ѵосаге, іпѵііаге. Пр.
въ гости, сопѵіѵіо айЬіЬеге. 2) Саиев соп-
ѵосаге, айѵосаге. Приглашеніе, іпѵііаііо,
тѵііаіив, ѵосаііо; ѵосаіив ай соепат. Безъ
приглашенія съ кѣмъ къ кому притти,
шпЬгатп ведиі аіідиет. Обѣщаться по
приглашенію, сопйісеге. Приглашенный,
іпѵііаіив, ѵосаіив.
ПРИГЛУХЪ. 8игйавІвг.
ПРИГЛЯДКА. Сіапйевііиа оЬвегѵаііо.
Приглядный, осиіов йеіесіаив. Пригляд-
чивый, осиіов ЬеЬеІев или шоііев ЬаЬепв;
асіегп осиіогит рггевігіи^епв, оЫипйепв;
поп йіи еаийет реііисійііаіет геііиепв.
Глаза приглядчивы, асіев осиіогит тоі-
іів. Эта матерія приглядчива, Ьіс раппив,
ПРИ	48<
Ьос іехіит асіет осиіогит рггевігіп^іц 011
Іипйіі. Приглядываю, ех оссиііо или іп Ос
сиііо оЬвегѵаге. Приглядываюсь, ііеЬеіещ
йегі, оЫипйі. Глаза, отъ непрестанна^
па одинъ предметъ зрѣнія, приглядѣлись,
осиіі оЫиіи йіи іп еайет ге Ехо ЬеЬеііо.
гев іасіі випі, ІепеЬгге осиіів оЫиіи йіи іа
еайет ге Яхо оЬогіж випі. Приглянуться,
ріасеге. Невѣста жениху приглянулась
вропва вропво ріасиіі.
ПРИГНАНІЕ. Риівив, айриівив, рго.
риівив. Пригнанный, риівив, ргориівщ
асіив. Скотъ пригнанный на продажу
ресив ай ѵепйііапйит асіит.
ПРИГНЕТАЮ. Арргітеге аіідиій аа
аіідиій или аіісиі. 2) Ргетеге, ѵехаге,
іпвесіагі. Пригнетеніе, ітргеввіо. 3) Ѵе-
хаііо, іпвесіаііо, регвесиііо. Пригветеи.
ный, арргеввив. 4) Ргеввив, ѵехаіив.
ПРОГНОЕННЫЙ. Тоіив риігеГасІив.
Пригнопть, Іоіит риІгеЯегі.
ПРИГНУТЫЙ. Гіехив ай диій.
ПРИГНУСЬ. Ве паге (іодиепв). Прв-
гиутмваніе, можно выр. гл. Прмгнушв-
ваю, йе паге Іодиі.
ПРИГОВАРИВАНІЕ, йиавив, Ьогіаііо.
Приговариваю, виайеге аіісиі, виавогеш
евве аіісиі; Ьогіагі, соЬогІагі. Многіе
приговариваютъ мнѣ, для поправленія
здоровья, Ѣхать въ деревню, шиііі, вапі-
Іаіів гесирегапйае саива, виавогев гоіЬІ
випі, иі гив ргоЯсівсаг. 2) Ватиаге, соп-
Йетпаге. Судьи приговорили этого пре-
ступника къ смерти, іийісое Ьипс таіей-
сшп сарііе или сарііів йатпагипі. 3)
сиісаге, йііі^епіег или еііат аідие еііат
аіісиі соттепйаге. Сѣкъ, да приговари-
валъ: впередъ не воруй, ѵіг^ів саейен®
еііат аідие еііат Ьотіпі соттеийаЬаІ:|П
роеіегит пе Сигаге. 4) Яіаіиеге, расізы,
Йѳрасівсі. 5) Віаийе аііодиі. Приговорев-
ПРИ
486
ПРИ
485
„й приговоренъ, датпаіив, сопдетпа-
’8(а1ашз, сопвіііиіив. Приговорный,
‘Твепіепііат, ад уидісаішп, ад десгеіит,
а(1 агЬіігіит регііпепз. Приговорщикъ,
иі аііспі зиадеі, виавог. Приговоръ, веп-
Гепііа, уидісіит, уидісаішп, десгеіит, аг-
Ьіігіит (посредника). Сдѣлать приговоръ,
аепіепііат Гегге, дісоге, ргопипііаге, уиді-
оаге, десегпеге, агЬіІгагі (о посредникѣ).
Учинить слишкомъ строгій приговоръ,
пітіь веѵеге віаіиеге. Учинить принуж-
денно м противъ своей воли смертный
приговоръ, соасіит еі гепііепіе апіто са-
рііаіет вепіепііат Гегге. Исполнить по
приговору, веніепііат Ѳхзедиі.
ПРИГОВОРКА, ириговорочка. Еасеіе
дісіит арровііе адЫЬіІит.
ПРИГОДА. ІЛіІіІав, ивив. Приводить,
Гасеге, иі аіідиій соп^гиаі, сопѵепіаі сит
аіідиа ге; аріаге. Пригодно, иіііііог, сот-
тоде; аріе, ассотодаіе. Пригодность, иіі-
Іііав, ивиз. Пригодный, пригоденъ, Ьошів
аііспі геі, иіііів ад диід; соттодив, ассо-
тодаіив, аріив. Эта мазь пригодна для
опухоли, Ьос ии^иепіит тедеіиг Іито-
гіЬив. Пригожусь, евве Ьопит, иіііет ад
диід; та^по или тахіто ивиі евве. По-
береги, это послѣ тебѣ пригодится, вегѵа,
адвегѵа, ід ровіего Іетроге ІіЬі та&по
изиі егіі. Я вамъ впередъ пригожусь,
ровіего іетроге ІіЬі иіііів евве роввит.
ПРИГОЖАЙКА. ВеІІа ѵіг8о. Пригоже,
риІсЬгіив. Пригожество, риІсЬгіІидо. При-
гожій, пригожъ, риісЬег, риісЬеІІив, ЬеІ-
іив.
ПРИГОВОЛОКЪ , подголовокъ. Рго-
Ігорит ѵіпит; оіечт ригит.
ЛРИГО ЛОДЕНЪ. Іеѵііег ваііаіив. При-
плодъ, віаіив Ьотіпів 1еѵііег ваііаіі.
Всталъ изъ за стола съ ириголодью, ссеиа
зиггехіі Іеѵііег ваііаіив. .. .,
ПРИГОЛУБЛИВАНІЕ. Гаіраііо. При-
голубливаю, адиіагі, раірагі аіісиі.
ПРИГОНКА, пригонъ. Риівив, адриі-
вив, адасіив. Нынѣ великъ былъ пригонъ
на продажу, Ьів діеЬив ресога ад ѵепдііаи-
дит ріигіта Гиеге. 2) Адѵесііо, виЬѵес-
Ііо оре адиа?. Пригонный, адасіив. Приго-
няю, а^еге, аді^еге, реііеге, сотреііоге.
Пригони домой коровъ, согореііе дотит
ѵассаз. 3) Адиа адѵеЬеге, деѵеЬеге, виЬ-
ѵеЬеге. 4) Сипсіагі, севваге, пи§ів Іетрив
Іѳгеге. Пригналъ къ тому, что дѣлать
нѣкогда, ео ивдие сипсіаіив еві, иі оррог-
Іипит Іетрогів риисіит іпіегтівегіі. 5)
Аріаге. Пригнать много винъ, тиііа сгі-
тіпа ситиіаге, асситиіаге.
ПРИГОРАЖИВАНІЕ. Йерііо. Приго-
раживаю, веріге, оЬверіге, вере сіаидете.
2) АтЦипуеге. Пригородить хлѣвъ къ за-
бору, вері вІаЬиІит адуип^еге.	,
ПРИГОРАЮ. СотЬигі. 2) Адигі, ат-
Ьигі. Хлѣбы пригорѣли, рапев атЬивІі
вииі.
ПРИГОРОДКА. Адвігисіит, адуипс-
Іит, ассеввіо, адуипсіа юдіЬив.
ПРИГОРОДОКЪ, приградіе, пригоро-
дій. Оррідиіит, ѵісив; игЬв рагѵа тауогі
Спіііта еідие зиЬуѳсІа. Пригородный,
приградный, ѵісіиив, бпііітив игЬі.
ПРИГОРОКЪ, пригорочекъ. Соііів,
сііѵиіпв, соііісиіив.
ПРИГОРШНИ, пригоршн , черпать
прмгорщьми. МапіЬив ріепіз Ьаигіге. 2)
Рагит, раиіиіит, аіідиід, поп піЬіІ.
ПРИГОРѢЛЫЙ. Адивіив. Пр. хлѣбъ,
рапіз адивіив.
ПРИГОРЮНИТЬСЯ. Іасеге, аіісиуив
апітив уасеі.
ПРИГОТОВЛЕНІЕ, приготавливаніе..
Ргаерагаііо, аррагаііо. Приготовленія къ
войнѣ, аррагаіив Ьеііі или Ьеііісі. Дѣлать
приготовленія къ войнѣ, ЬеІІшп рагаге,
I
да?	при
аррагаге. Начинать войну съ большимъ
приготовленіемъ, главна тоііііопе-ЬеНшп
іпіге. -Безъ приготовленія, ех-Іетроге,
виѣііо. Рѣчь сказаннная б. п., огаііо зч-
Ьііа; огаііо ехіетрогаіів. 2) Приготовлен-
ный, пріуготованный, пріуготовленный,
предъуготовленный, рагаіпя, ргжрагаіпв,
тзігисіпв, огпаіия. Обращаетъ муже-
ственное Россійское войско противъ не-
пріятеля оружіе, пріуготовленное изъ
горъ Россійскихъ, Гогіія еі апітозиз Вив-
вогит ехегсііиз сопѵегііі айѵегзия Ьозіет
агта, е топііЬиз яиіз еіісііа, рагаіа. При-
готовленныя на покупку чего деньги, ре-
сшііа аб гет етеийат ргжрагаіа. Дѣ-
лать къ чему приготовленія, аіідиій рага-
ге, айогпаге. Дѣлать приготовленія къ
войнѣ, дпж ай Ъеіішп регііпепі, ргоѵі-
йеге, ргаерагаге. Дѣлать съ величайшею
рачительностію приготовленія, йіііценііз-
аіше, асеітіте рагаге. Дѣлать приготов-
ленія къ защищенію, къ осадѣ города,
рагаге или айтіпізігаге, диж ивиі випі ай
йеГепйепйит, ай оррп^папйпт оррійпт.
Приготовляю, приготавливаю, пріугото-
вляю, прдъуготовляю, рагаге, ргаерагаге,
аріате, іизігиеге. Приготовить для кого
домъ, аііспі йошиш ргаерагаге. П. постель,
Іесіиш віегпеге. П. столъ, соепаш рагаге.
П. поле для посѣва, а&гит ехрейіге заііо-
піЬиз, ргаерагаге Ггитепіів. Приг. рѣчь,
огаііопет аЬвоІѵеге, ясгірзівве. П. войско
къ сраженію, асіет сотропеге, іпзігиеге,
іпвіііиеге, йівропеге. Приготовительный,
ргжрагаііѵпз, V. с. ІіЬег. Приготовитель-
ная наука, йізсірііпа, дпа ѵіа ай аііат ига-
пііпг, рагаіиг. Приготовлять путь къ за-
воеванію всего свѣта, ргаеіийеге зиЬі^епйо
огЬі іеггагшп. Приготовить кого къ чему
(напомнить о чемъ), аіідиет ргаетоиеге
йе ге; а!ісп)пв апітпт ай аіідиій сотро-
пеге, сотрагаге (настроить, расположить
НЯИ	488
къ чему). Приготовляюсь и приготавдц
ваюсь, ее пли апітит ргаерагаге, ее
апітит сотропеге ай аіідиій; шейііагі
аіідиій (къ такому, что сопряжено съ раа.
мышленіемъ), рагаге, аррагаге аіідцщ
(дѣлать приготовленія къ чему). Приго
товляться къ войнѣ, Ьѳііі аррагаіпщ щ.
зігпеге. П. къ тріумч-амъ или соверщ#ть
ихъ, піоіігі ІгіитрЬон. П. къ лекціи, гея
іп зсЬоІа тейііапйая тейііагі (объ учв_
телѣ), іп всЬоІж ивпт аіідиій тейііагі
(объ ученикѣ). Приготовляться въ уни-
верситетъ, еагиш гегшп всіепііат аййія-
сеге, дпа іпвігисіия аІідиіз сит Ггисіи іц
асайетіат ве сопіегі. Рачительно при-
готовляться къ чему, йііі^епіет ргжрага-
Ііопет айЫЬеге іп ге. Премного способ-
ствуетъ къ облегченію боли, если къ то-
му приготовиться, шиііпт роіеві ргоѵівіо
аціті еі ргжрагаііо ай тіпиепйит йоіо-
гет. Я уже къ этому приготовился, аіі-
диій тіЬі поп ітрагаіо ассійіі (когда слу-
чилось что не безъ моего ожиданія); апі-
то яшп ай аіідиій рагаіо (я уже рѣшился
на это). Не прнготовясь рѣчь говорить,
ех Іетроге йісеге, зиЫІо йісеге. Не при-
готовясь писать стихи, ех Іетроге (іт-
йеге ѵегвив. 3) Рагагі, аррагагі
ПРИГРЕБАЮ. Ресііпе ѵегіеге, соііі-
"еге аіідио. Пригресть сѣно къ стогу,
Гсепит ай теіат ресііпе соііі^еге. При-
греби золу къ сторонѣ, соггайе сагЪопез
еі веропе. Пригребенный, ресііпе соііес-
іпв аіідпо, соггазив еі яерозііив.
ПРИГРЕЗИТЬСЯ. См. Грезиться.
ПРИГРОБНЫЙ. Оиой сошііаіиг вериі-
Іпгат. П. плачъ, ріогаіия, Яеіив, диі со-
тііаіиг вериііигат.
ПРИГРОЗА. Гпі^иг; тіпаііо, смпті-
паііо. Пригрозить, аііспі аіідиій іиіеиіагв,
йепипііаге.
ПРИГРѢВАНІЕ, можно выр. гл. При-
ПРИ
490
ПРИ
489
ѣ,аю, раиіиіит ІереГасеге, саіеіасеге.
і^лвпв пригрѣло “ оть тог° спать заХ°"
тіиось, зоі раиіиіит саіеіесіі согрпз еі
іпйе сиріо Йогтіге.
ПРИДАВАНІЕ. Аййіііо, афесію. При-
давать, см. придаю.
ПРИДАВЛЕНІЕ. Ітргеззіо. Придавли-
ваю, арргітеге аіідиій ай аіідиій. При-
давленный. айргеззиз.
ПРИДАННЫЙ. Аййііив, афесіив, ай
^ипсіия, виіуипсіпв.
ПРИДАНОЕ. »«!• Назначить пр., Йо-
іеш йісеге. Взять п., йоіет ассіреге. Вы-
дать дочь съ приданымъ, соііосаге Шіат
сит йоіе. Жена, которая несетъ за со-
бою большое приданое, йоіаііззіта ихог.
Воротить женѣ приданое, гепшпегаге йо-
іет ихогі. Онъ женится, хотя бы жена
была и безъ приданаго, ихог іііі віпе йоіе
ѵепіеі. По приданому нашла себѣ мужа,
йоіе ѵігит тегиіі. Лишить приговоромъ
жену приданаго, тиііегет йоіе тиііаге
ПРИДАТОКЪ. Ассеззіо, аййііатоп-
Іит. Придаточный, ай ассеззіопет рег-
Ііпепз. Придача, ассевзіо, аййііатепішп;
согоііагіит (что дается сверхъ обыкно-
веннаго, должнаго), ситиіив. Въ придачу,
іпвирег, іп ситиіит. Придаю, аййеге,
айрсоге, ай)ип8еге, впЬ)ип8еге. Придать
кого въ помощь кому, аіідиет аіісиі ай
Іиіогет ргвеЬеге. 2) Аи8еге, іпіепйеге.
Придать жажды, зіііт ассѳпйеге. При-
дать духу въ войскѣ, агйогет тііііів іп-
іепйеге. Пр. боли, ай йоіогет асегЬіІа-
Іет айГегге. Великость вѣтра придавала
силы огню, та8піІийіпе ѵепіі Іаііиз вегре-
Ъаі іёпіз. Придаюсь, аййі, айрсі.
ПРИДВЕРІЕ. (81.) І.осич )апиа> ѵісіпив.
Придверникъ, придверница, )апііог, )апі-
Ілх. Придверный, чипа ЬаЬе1иг а(] >1иат
ПРИДВИГАНІЕ, придвигиваніе. Ай
тоііо. Придвигаю, придвигиваю а(]п1о
1АРТГ III	'
ѵеге, айтоіігі. Придвигаться, ргоріив ай-
тоѵегі, ргоріив арреіеге. Придвинутый,
ргоріпз айтоіиз.
ПРИДВОРІЕ. Айііив апі®.
ПРИДВОРНОЕ. ѴесІі8а1, диой зіп8иІів"
а*йіЬиз ітропііиг.
ПРИДВОРНЫЙ. Аиіісив. П. чинъ, ти-
пив апіісит; Йір'пііав аи!а>. П. чиновникъ,
ригригаіив; типегі апіісо ргжіесіиз. П.
служитель, Гашиіиз апіісив. Придворные
служители, Гатиііііит аиіісит. Придвор-
ная служба, тіпівіегіит аиіісит. При- ‘
дворный штатъ, аррагаіиз апіісив. При- —
дворная интрига, Ггаиз аиіісогит; іпѵійій9!’
аиіісогпт. Камеръ-Юнкеръ при дворѣ,  ’
риог поЪіІів апіісив. Придворная канцеЛ-і*’
лярія, сипсеііагіа апііса. Придворный,1*
дворцовый погребъ, сеііа ѵіпагіа апііса.
Пріемъ при дворѣ, Гаѵог арий Ргіпсірет. С-
Придворпый медикъ, тейісив Ргііісірів,
Ве8із. Придворный тутъ, тогіо. При-
дворный священникъ, сопсіопаіог апіісив.
Придворный казначей, спзіов ге8іж рах®.
Придворный портной, ѵевіііог Ргіпсірі».
Придворный штатъ — всѣ люди ко двору
принадлежащіе, также великолѣпіе ДвО-
ра, сотііаіпз Ргіпсіріз; піа^пііісепііа апіж;
аррагаіиз ге8іиз, Придворная жизнь, ѵііа
апііса. Придворный лакей, рейіведиив аи- .
ІІспз. Придворная церковь, ®йез аиііса,
Іетріпт аиіісит. Ь) Придворный чело-
вѣкъ , апіісив, ѵогвпіиз. с) По обхожде-
нію, аиіісиз, сотів. Й) = Притворный,
аиіісив, Псіиз..
ПГИДЕРГИВАЮ. Кареге ай ее; 1га-
Ъеге, айІгаЬеге. Придерпн лодку нъ бе-
регу, зсарЬат ай огат аіігаѣе.
ПРИДЕРЖИВАНІЕ И ПРИДЕРЖА-
НІЕ, можно выр. глаг. Придерживаю и
придержу, іепеге, зизііпеге, геііиеге, по -'
диій Іаѣаіиг. Придерживаюсь и придер-
жусь, Іепогі, айз1гіп8і, геІі8агі. 2) Аіісціив
17
49 і	ПРИ
рагіев ведиі или аііси^ив рагііит или <1е
рагііѣиз евве. Придерживаться народнаго
мнѣнія, аЬіге ай ѵиі^і оріпіопет. Прид.
мнѣнія, іедеге оріпіопет. Онъ придер-
живается вина, іпіегйит регроіаі, ѵіпо
Іаг^іоге иіііиг.
ПРИДИРАЮСЬ. Аіічиет ]игеіо айо-
гігі, аіічиет ѵегЬіз Іасеззеге; іиг^іі саи-
зат пііегге ; іп гіхат гиеге. Ь) Приди-
ратьсн (о мелочномъ критикѣ), сагреге,
ѵеііісаге; щіпцііиз еі зсгириіозіиз отпіа
зсгиіагі. Придирка, ]иг§іит, гіха. Онъ
дѣлаетъ разныя придирки, чнжгіі ипйі-
Чие таіегіат сопіепііопіз, Ііііит; Гаізаз
саизаз ай Йізсогйіат (іп^іі. Придирчивый,
придирчивъ, гіхозиз, гіхапйі сирійиз. При-
дирщикъ, іюто гіхапйі сирійиз, гіхаіог.
ПРИДОРОЖНАЯ ИГОЛКА. ВЬатпиз
саіііагіісцз; «’ >.
ПРИДОРОЖНИКЪ. РоІуеопшп аѵіси-
1аге,.сепіитнойіа.
ПРИДОРОЖНЫЙ. Ай ѵіат зііиз, ро-
зііиз.'	'
ПРИДРАННЫЙ. Ріапе зсіззиз, сопзсіз-
зііз, сопсегрійз;1 Придрать, ріапе зоіпйеге,
сопзсіпйеге, сопсегреге.
ПРИДУВАНІЕ. Риізиз. Придуваю, реі-
Іеге, арреііеге. Судно иридулб къ берегу,
паѵі^іош ай огат айриізиш езі.
ПРИДУМАТЬ. Еіп^еге , соттіпізсі;
апіто еі соцііаііопе віЫ Гіп^еге. Для чи-
сла голосовъ, чтобъ ии одинъ ие могъ'
утратиться, придумано, пшпего зиЛга-
Зіогит, пе цній ехсійеге роззіі, сопзиі-
Іит езГ.' Но я вотъ что придумалъ, вей
ЬаЬео сопзііійт ехрейііит. '	'
ПРИДУРИВАЮ. 81и11е а§еге, йезіре-
ге, іпсріігс. Придурь, рагѵа іпзапіа, йе-
Іігаііо. Она не дура, а только съ при-
ДУРЬЮ , поп езі ріапе тепіе саріа , вей ныхъ лѣсовъ, зоіге ге!і<|ніж сотЬизІагит
Іапішр тогоза. еі йіГСсіііз езі.	зуіѵагит аррагепі, сегпипіиг.
ПРИ	492
"Й*.
ПРИДУШИТЬ. Ріапе зІгап{рі!аге, зиГ-
Госаге, ^и^иіаге.	' ,-і- ««чт
ПРИДѢВАЮ. Аййеге , айрсеге , іЩ.'.-Э
1?аге, айзігіп^еге. Придѣвать цѣпочку кт>'; ’
часамъ, Іюго1о$іо саіеііат аййеге.
ПРИДѢЛАНІЕ, придѣлываніе. Агійіііо,
ай)ипсІіо, айзігисііо. Придѣланный, ар- 
Іаіиз, айаріаіиз, аййііиз іп гет. Придѣ-
ланная дверь къ сараю, іаииа гйей® ге- •
серіасиіо аййііа, аріаіа. Придѣланный за-
мокъ къ двери, вега іп ]апиат аййііа.
Придѣлка, аййіііо. 2)АййіІшп, айршс-
Ішп. Это не цѣльная вещь, въ ней при-
мѣтна даже придѣлка, езі гев поп ех ипа
тазза сопГесІа, Ііиіс еііат аййііа сегпип-
Іиг. Придѣлъ, аейісиіа. Въ этой церкви
три иридѣла, Ьос Іепірінпі Ігез яерагаіаз
зейісиіаз сопііпеі.
ПРИДѢЛЫВАЮ. Аріаге, айаріаге, ай-
йеге іп гет, айіип^еге, айрсеге; ассеззіо-
пет ай^ип^еге гейіѣиз. Придѣлать къ ко-
нюшнѣ сарай ,ыя сѣна, Гсепііе зіаѣиіо ай-
зігиеге. П. головы къ сапогамъ, поѵо зи-
регіогі согіо саіідаз іпзігиеге. П. ключъ,
поѵат сіаѵет аріаге. 2) Тоіит Гасеге,
регйсеге. Одному всего не придѣлать,
ипиз ійетчие Іюто Іоіі геі езі ітраг. 3)
81., Ггисіит Гегге, таупат иіііііаіет ех
ге сареге.
ПРИДѢТЫЙ. Аййііиз, аріаіиз, аГСхиз.
ПРИЖАРЕННЫЙ, ѣеѵіиз іпаззаіиз.
Прижарить, Іеѵіиз таззаге.
ПРИЖАТІЕ. Ітргеззіо. Прижатый,
арргеззиз, ітргеззиз. 2) Ргеззиз, ѵехаіиз.
ПРИЖАТЫЙ. Меззиз, Йетеззиз. При-
жать, теіеге, йетеіеге.
ПРИЖЖЕНІЕ. Айизііо, атѣизііо.
Нрижженый, атйизіиз, айизіиз. Приж-
жеиое жаркое, аззапйа айизіа. 2) СоШ-
Ьизіиз. Видны только остатки прпжже-
ПРИ
494
ПРИ
493
ПРИЖИВАЮ, прижить дѣтей. І.іЬегов
ех аіідиа ё'ёпеге («°об-)> 1'Ьегое ех аіідиа
«івсіреге (которыя признаны законными).
ПРИЖИГАНІЕ. См. Прижженіе..При-
жирдю, аДигеге. атЬигеге. Прижечь хлѣ-
бы, рапев айигеге. Гладя утюгомъ, при-
жечь ворсу на сукнѣ, Гетто санДепіі сот-
рІапапДо рііое раппі аДигеге. 2) АДигеге.
Прижечь бородавку, Геггисат аДигеге,
<1опес Іоііаіиг. 3) Тоіит, отпе сотЬи-
гесе. Люди у меня всѣ дрова прижгли,
теі (Іатиіі) іоіа Іі^па сотЬияяегипІ.
Здѣсь продолжаются несносные жары,
такъ что прижгло всю траву, Ьіс саіогев
зипі сопііпиі, ііа иі ЬегЬа? сошЬивІеВ зипі.
ІІрнжпгъ, рагв геі аДи8Іа.
ПРИЖИМАНІЕ. Ішргеввіо. 2) Ѵехаііо.
регзесиііо. Прижимаю, арргітеге аІідиіД
аД аіідиій; аД ресіив ргетеге. Утопаю-
щая мать прижимаетъ къ сердцу своему
милаго младенца, таіег війепз іп адиа са-
гит Ііііит ргетіі ай ресіив; сагит (іііит
сотріехит Іепеі, агсііиз сотріесіііиг.
Прижать кого къ стѣнѣ, аіідиет рагіеіі
арргітеге. П., придавить печать, айрсеге,
виідісеге зі^пит. 3) Ргетеге, ѵехаге, іп-
весіагі, регзедиі. 4) Аіідиет ргетеге,
игреге, аіісиі іизіаге. 5) 8іЬі сопіга ]ив
аІідиіД ѵіпДісаге; оссираге аІідиіД. При-
жимаюсь, зе арріісаге; Іаіегі аіісщив аД-
Ьжгеге. Прижался къ уголку, ве арріісиіі
аД апвиіит. Они прижимались съ нѣж-
ностію другъ ко другу, иіегдие аііег аі-
іегит агсііив сотріесіеѣаіиг. 6) І)іввіти-
іаге. У него есть деньги, но оіп. прижи-
мается, Ьаѣеі ресииіат, 5еД еві гевігісіив
еі іепах. Прижимки, виЬДоІю агіев; ор-
ргезвіопев.
ПРИЖИНЪ. Меввіо.
ПРИЖИТЫЙ, с.еиііив ех а1іч,1а 8иб.
жемъ прижитыя, ІіЬегі е ргішо таігіто-
піо паіі.
ПРИЖИТЬСЯ. Сопзиевсеге аіісиі.
ПРИЗАДУМАТЬСЯ. Раиіиіит тейі-
Іагі, со^іиге йе ге; раиіиіит тейііаЬип-
<1ит, со&ііаЬипДит евве. Призадумав-
шись, раиіиіит со[»і1ап8 Де ге.
ПРИЗАПРЕЩАЮ. (81.) Соттіиііагі;
тіпашіо іпІегДісеге, та^ів тітіагі.
ПРИЗАРИВАЮ. Ртіоге аГОсеге. 2)Ек-..
сііаге, соисііаге, 8Ііти1аге. 11ризариваюсь,,, (
аіідиа ге или іп аіідиа ге ве атаге, Де1е.Сдпѵ
іагі аіідиа ге; аІідиіД ргоЬаге; ітреіи дщ^,о
<1ат Ігасіит іпіиегі, вресіаге.
ПРИЗВАНІЕ. Агсеввііив’. Призванный,
ѵосаіив. Пребывать въ званіи, въ коемъ
кто призванъ, тапеге іи віаіи, <|ио диів
ѵосаіив еві.
ПРИЗЕМИСТЫЙ. ІѴоп аІіА віаіигй.
ПРИЗИРАНІЕ. Сига, сигаііо, сивІоДіа.
Призиратель, призритель, сигаіог, си Пог.. .
Приз. сиротъ, огрЬапоігорЬиз. Призи-
рательница, призрителыіица, циа> сигаі
гет. Призираю, Деврісеге, Деогвит врес-
іаге. 2) Сигаге аіідиій; зіЬі сиг® ЬаЬегв,,;;
аіідиій; Гоѵеге.
ПРИЗНАВАЯ), признаю. Соцповсеге,
а^повсеге; сопйіегі. Долго всматривался:..,,
и ие могъ признать этого человѣка, Діц,,о
Ьипс Ьотіпет айврехі, пес роіиі епт ад- іг
повсегс. Признаю ошибку свою, егга1ит,яр
артовсо. Признаю себя виновнымъ, сгі-„.л;
теп Гаіегі; сиірат іп ве вивсіреге. При-П1Т,
знаю себя побѣжденнымъ, ѵісіит ее Га-,,-.
Іегі; таііив Даге. Признавать кого за
своего сына или своимъ сыномъ, аіідиет ()
а^позсеге (А^ев. I, 4). Призвать кого.,,,.
Царемъ, Тіе^ет аіідиет а^позсеге, ассі-
реге. Не признавать Царемъ, ітрегіит
аіісщив гесиваге. Призвать свою вину*,
свою несправедливрсть, сопйіегі виищ.
рессаіит. ,Прирравдюрь ц признаюсь, Га-
495	ПРИ
Іегі, сопйіѳгі, ргоСіегі (добровольно,
самъ). Признайтесь, что вы это сдѣлали,
Гаіеге, пос сеіа, Іе Ьос Гесіззе. Признать-
ся = повиниться, Гаіегі, зе рессаззе. Не
признаваться, сеіаго, іийііагі, іпйііаз іге.
Признаться откровенно, арегіе еі іп^епие
сопйіегі. Призн. въ своемъ преступле-
ніи, соийіегі зсеіиз или бе ясеіеге. Приз.
при пыткѣ, Гаіегі диаззііопе абЬіЬіІа. Ты
меня принудилъ признаться, ехіогзізіі, иі
Гаіегег. Признайся —скажи да или нѣтъ,
ѵеі аі, ѵеі пе^а. Признайся, какое твое
ремесло, пе рибеаі агіет ргоіодиі, диат
Гасіііез. Что я съ Филотомъ въ друже-
ствѣ жилъ, въ томъ пе токмо не запи-
раюсь, по еще признаюсь, что я искалъ
того, атісіііат диае поѣіз сит РЬіІоІа Гиіі,
абео поп ео іийііаз, иі ехреііззе сопйіеаг.
Принужденный по розыску признаться,
ѵі Іогтепіогит аббисіиз (Гаіегі). 2) Соп-
зиезсеге , абзиейегі. Младенецъ скоро
признался къ новой нянькѣ, іпГапз ргоре-
<1іет сопзиеѵіі поѵа пиігіее.
ПРИЗНАКЪ. Ріоіа, зі^пит, іпбіеіпт.
Служить признакомъ, яі^по еззе.
ПРИЗНАНІЕ. СопГоззіо, ргоГеззіо. Вы-
нудить у кого пр., сопГеззіопет аіісиі ох-
ргітеге, ехіогдиеге; аіідиет соіеге, иі
сопйіеаіиг. Довести кого до признанія,
а<1 сопГеззіопет а1іси)из геі аббисеге.
Признанный, а^пііиз, со&пііиз, сопГеззиз.
Это всѣми признанное , сопГезза гев еі
тапіГезІа. Признательно, зіпсеге, сап-
бібе, іпцепие, ѵеге. Признательность,
{?гаіі апіті зіупіСсаІіо, ^гаііао геГегепбж
ѵоіипіаз, безібегіит; апітиз дгаіиз; дгаіа
Ьепейсіі или Ьепейсіогит тетогіа. При-
знательный, признателенъ, диі Гаіегі, рго-
йіегі зоіеі. 2) Сгаіиз, Ьепейсіогит те-
тог. Быть къ кому признательнымъ,
показывать кому свою признательность,
Згаііат аіісиі геГегге. Быть признательну
ПРИ	49б
къ чьему одолженію, ассеріит аіідцу
Ьепіртііаіі геГегге.
ПРИЗОРЪ. (81.) Сига, сигаііо. 2) Мог.
Ьиз, диі оріпіопе Ьотіпит зирегзІіііО50.
гит ргоѵепіі з. диіз таіе аиітаіиз или
таіеѵоіепз поз абзріеіаі; Газсіпит. При.
зорный, сигат, тізегаііопет іпбісапз.
ПРИЗРАКЪ. 8ресіез,ѵізит, зітиіасгищ
зресігит. Призрачный, йсіиз, ѵапиз.
ПРЕЗРИТЕЛЬНЫЙ. Оиоб сигат иди
сигаііопет абііпеі. Призрѣніе, сига, си.
гаііо. Приказъ общественнаго призрѣнія
сигіа соттииіз или риЫісае сига*, ргоѵі-
зіопіз.
ПРИЗЫВАНІЕ. См. Призваніе. При-
зываю, ѵосаге, абреііаге, агсеззеге, сііаге.
2) Іпсіатаге, ітріогаге. Призываюсь, ѵо-
сагі, абѵосагі, агсеззі, сііагі; ітріогагі.
Призывный, аб сііаііопот регііпепз. 3) Аб
Іетриз сопбисіиз. Призывъ, сііаііо, аг-
сеззііиз.
ПРІЕМЫШЪ. Аборіаііііиз.
ПРІИМЧИВЫЙ. Атісе, Ьепі^пе ех-
сіріепз.
ПРІИСКАНІЕ, пріискиваніе. Оиаезііо.
Пріиск. мѣста въ книгѣ, Іоспз іп ІіЬго
еѵоіиіиз. По пріисканіи выгоднаго мѣ-
ста, отказался отъ прежняго, Іосо диж-
зіиозо герегіо, гепипііаѵіі ргіогет пли
ргіогі. Пріисканный, диаезііиз, еѵоіиіиз,
герегіиз. Пріискиваю, ди.тгеге. Пріиски-
вать хорошаго слугу, дижгеге Ьопит Га-
тиіит. П. въ книгѣ, дижгеге, еѵоіѵеге
аіідиіб іп ІіЬго. П., сочиняя стихи, риѳ-
мы, ѵегзиз Гасіепіет Ьотоеоіеіеаіа диге-
геге. Пріискъ, дижзііо. Ь) Ѵезіідіит то-
Іаііогит или Гобіпагит.
ПРІИЖДИВАТИ. Ргаеіег зіаіат рѳеи-
піае зиттат атрііиз еііат его^аге.
ПРІИСКРЕННѢ. Оиат ргохіте, зіті-
іііег; еобет ргоре тобо.
ПРИКАЗАНІЕ, приказываніе. Іиззиз,
ПРИ
498
ПРИ
497
іамчпі, ітрегіит, ітрегаіит; ѵоіипіаз
(вг учтивомъ обращеніи). Пр. письмен-
ное, Ііііегав. По чьему приказанію, уивви
или аисіогііаіе аіісщиз; ]пЬепіе аіідио.
Безъ приказанія, іп)ивзи а!ісці°» или іп
іивзиз. Безъ особеннаго приказанія дѣ-
лать что, ргіѵаіо, поп риЫісо сопвіііо а і
диій Гасеге. Исполнить приказаніе , уив-
вит или ітрегаіит Гасеге , тап аіит
аееге. Слѣдовать приказанію, ітррпо
рагеге, оЫетрегаге; Іи55*8 аіісиіив или
ЙісЮ аийіепіет евве. Въ точности испол-
нить приказаніе, ітрегаіа ойейіепіег Га-
сеге; ргжсеріит Йі1іёеп1ег сигаге. Не
слѣдовать приказанію, ітрегіит азрег-
иагі, сопіетпеге, поп ітріеге; тапйаіит
пѳвііееге; ітрегаіа аеігасіаге. Вытти изъ
приказанія, гоапааіит ехсейеге, е§гойі.
Приказанный, уиззиз, ітрегаіив. Это тебѣ
приказано было, Ьос ІіЬі ргаезсгіріит,
ейісіит Гиіі.
ПРИКАЗНОЙ. 8сгіЬа. Приказный, ай
сапсеііагіат регііпепз. П. слогъ, Гогепзе
йісепйі репиз. 2) Приказное мѣсто, соііе-
(рит, сигіа, уийісіит. 3) ІІотіпев Гогеп-
вев. Приказъ, уиззит, ітрегаіпт, тапйа-
Іит. Будетъ исполненъ патъ приказъ,
тапйаіит Іиит еГІісіеІиг. Дать приказъ,
ітрегаге, 4) Іийісіит, сигіа, соііеціит.
Сибирскій приказъ, сигіа 8іЬігіепзіз. Двор-
цовый п., сигіа та^ізігі оГйсіогит. При-
казываю, ітрегаге (съ слѣд. за нішъ иі),
ІиЬеге (съ вин. и иеопр. накл. въ дѣйств.
залогѣ, если означается лицо, которому
что дѣлать приказываютъ; а въ страд.,
когда лицо не означается. При означе-
ніи жъ точнаго намѣренія приказываю-
щаго лица, полагается также иі), ргівсі-
реге (прик. съ меньшею строгостію, не-
жели какая заключается въ двухъ пред-
шествующихъ глаголахъ), ейісеге (употр.
о начальствѣ), всізсеге (о народѣ); вапсіге
съ ні или съ пе (при запрещеніи). 5) Въ
значеніи: угодно, )иЬеге, ѵеііе, сиреге.
Не прикажете ли? пшп диій ѵіа? лига
диій уиЬез. Что прикажете? диій ѵів?
диій ріасеі? диій уиЬеІ? диій йегі ѵіз? Не
прикажете ли еше чего? пит диій ат-
рііив ѵів? Итти навѣдаться, не прикажетъ
ли кто чего? айіге, зі диіз диій ѵеііі. —
Легче приказывать, нежели исполнять,
Гасіііиз езі ітрегаге, диат ітрегаіа ехве-
диі. Приказать продолжать команду по
прежнему, ітрегіит ргого^аге. Прика-
зать поставить по городу стражи, ехсп-
Ьіав рег игЬет іпйісеге. Приказать кому
просить у себя, что ему угодно, аіісиі
орііопет Гасеге диае ѵеііі аЬ ірзо реіепйі.
Я прикажу удовольствовать васъ въ ва-
шей просьбѣ, ітрегаЬо, иі ІіЬі реіепіі за-
ІізГасІит зіі. Приказать казнить смер-
тію, аЬзІгаЬі уиЬеге ай сарііаіе зирріісіит.
Приказываюсь, уиЬегі, ітрегагі, ейісі,
ргаезсгіЬі. 1 Іриказывается ваиъ поручен-
ное дѣло исполнить, ейісііиг, иі гет ІіЬі
йетапйаіат ехведиіагіз.
ПРИКАЛИТОКЪ. См. Калитка.
ПРИКАЛЫВАНІЕ, можно выр. гл.
Прикалываю, іегт. ѵеип., оссійеге ісіи,
сиііго. 2) АПіцеге. Приколоть лепту,
Іжиіат айіідсге, (і^еге (сопзегеге) аси. 3)
Масіаге, сжйеге. Приколоть цыплятъ,
риііоз тасіаге. П. дрова, Ііцпа саейеге,
зесаге. Прикололъ себѣ руки, общипы-
вая крыжовникъ, йесегрспйіз Ьассів дгов-
зиіагіае сотрирі или сопіійі тапив. Прика-
лываюсь, аіТірі, С§і аси. 4) Гіийі, йіГйпйі.
ПРИКАПЫВАЮ. Ріиз, атрііив Гойеге
рег^еге.
ПРИКАРМЛИВАНІЕ , прикормленіе.
Аііесіаііо, аііесіиз. 2) Разііо. Прикарм-
ливаю, аііісеге, аііесіаге, іііісеге, іпезсаге.
3) РаЬиІит сопзитеге. Прикормилъ ло-
шадямъ очепъ много корму, аіепйогит
499
ПРИ
5оо
едиогшп сайка региіиіішп раЬиІі сопкит-
кі. Прикармливаюсь, аііісі, аііесіагі, іііісі.
ПРИКАСАНІЕ. Тасіик, Іасііо, аііасіив,
 сопіасіик, сопігесіаііо, аіігѳсіаііо. При-
касаюсь, іапдоге, аіііпкеге, сопІіп§еге,
сопігесіаге, аіігесіаге. Къ которому еще
ничто смертное не прикасалось, диод ад-
'Ьпс пійіі тогіаіе ІеІіе<1.
ПРИКАТЪ. Каѵів Іегга арріісаіа; иг-
Веге.
ПРИКАТЫВАЮ. Отиіа Ііпіеа суііпдго
сігситѵоіиіа Іаѵі^аге.
ПРИКАЧЕННЫЙ. Адѵоіиіив. Нрика-
. чиваю, адѵоіѵеге. 2) V. рІеЬ., Іепіо §гади
іпсѳдеге аіідио. Прикачиваюсь, адѵоіѵі.
ПРИКАШЛИВАЮ. Ріив, адЬис Іиввіге.
ПРИКАЩИКЪ. РгаГесІив, ргааровііив,
ргосигаіог. 2) Міпівіег, адуиіог тегсаіогік.
Прикащичій, прикащическій, ргаГесІо,
ргосигаіогі, ад]иІогі тегсаіогік ргоргіив,
ад еов регііпепз.
ПРИКИДКА. Ад]есІіо. 2) Аддіііо роп-
деге Ігиііпа сождиаіа. 3) 8иЬдо1® агіек.
ПРИКИДЧИВЫЙ I» ПРИКИДЧИКЪ.
_>Ношо кітиіапді еі дівкітиіаиді регііівві-
ВИ15.
ПРИКИДЫВАНІЕ. Афесііо. Прики-
дываю, адрсеге. Прикинуть камень къ
..стѣнѣ, Іарідет ад шигишіасеге. 2) Адде-
те. Прикинуть въ печь дровъ, Іі^па сот-
Ьигепда аддеге. П. что на гири, арреп-
деге аіідиід віаіега, дио кіЦикІіог. 3) Вед-
деге. Прмкннуть сапожнику сапоги, саіі-
цав пі ад редеш поп аріав виіогі геддеге.
4) Іпдиеге ехрегіипді сайка, ѵідеге, аи
соп^гиаі, ап аріе кедеаі (ѵевіів). 5) При-
.-кидать всѣ каменья къ сторонѣ, отиев
дарідек соіуесіок кѳроиеге.
ПРИКИДЫВАЮСЬ. Зітиіаге; аіісціик
геі вітиіаііопет іпдиеге (если показы-
ваютъ такое, чего нѣтъ), діввітиіаге (если
что скрываютъ такое, что у насъ есть)
Прикидывается больнымъ , кітиіаі, 8е
адгоіит екке; »§гит кітиіаі. Прикида
ваться дуракомъ, Гигеге ве вітиіаге, віщ.
Іііі® вітиіаііопет іпдиеге. Пр. спящимг
зотпит тепіігі. Обманывалъ людей
прикидываясь человѣкомъ простымъ, (а]_
ІеЬаІ Ьотіиев саіііда вітріісііаіів ітЩ.
Ііопе. 2) Тепіагі. Къ нему прикинулась,
опасная болѣзнь, регісиіоко Іепіаіиг Шог-
Ьо. 3) Е доіоге ІаЬогаге іпсіреге. Ушибъ!
ногу, и отъ того прикинулось, ісіит ассв-|
ріі еі іиде сгив еі е доіоге ІаЬогаге іпсі-’
ріі. Прикинутый, ад]есІив, аддііик. 4)
Прикинутый младенецъ къ кому, іпГапк
аиіе аіісціив овііит ехрокііпв.
ПРИКИПАНІЕ, можно выр. гл. При-
кипаю, іп содиепдо адЬ®гевсеге, іиЬ®ге$-
сеге, оЪдисі.
ПРИКЛАДНЫЙ. Аррокііик, арріісаіщ.
— Прикладъ, тапиЬгіит (ксіорѳіі). 2)
Аддііатепіпт. Заплатить портному за
прикладъ, ѵевІШсо рго аддііатеиіо воі-
ѵеге- 3) Ехетріит. На прикладъ, ехѳшріі
^гаііа. Прикладываніе, арровіііо, ад]ес1іо.
Прикладываю, адрсеге, аддеге, адроиеге.
4) Аддеге, адрсеге аіідиід, аи&'еге аіідиід
аіідиа ге- На это строеніе мало будетъ
денегъ, и надобно приложить еще столь-
ко же, Ь®с ресипіа ®дШсапд® дотиі поп
киГйсіеІ, поп вирреіеі, орив еві, иі аііегит
Іапіит аддаіиг. 5) РгжЬеге ѵевіійсо адді-
Іатепіит. 6) 81., сотрагаге, сопГегге,
сопіепдеге (аіідиід сит аіідиа ге). 7)
V. рІеЬ. аддеге тепііеидо, адйп^еге,
Гаіко адрсеге. 8) Приложить печать,
кі^паге, кі§по гпипіге диід. П. руку, виЬ-
всгіЬеге, киЬкі§паге. Прикладываюсь, ад-
ді, ад)ип»і, адкігиі, со®діГ>сагі; соііосагі,
сопкіііиі. 9) Оксиіагі 8апс1ат сгисет, те-
Іідиіав 8апс1огит еіс. Прикладываться
къ Святымъ мощамъ, оксиіагі Ьеаіогит
501
ПРИ
"’дфмпа васга. 10) І)ігі8егѲ іп чиій. При
‘кдадывайся! «Зігі^е всіореіиш!
ПРИКЛЕЕННЫЙ. А88ІиІіпаІив, соп-
81иІіпаІия. Приклеиваніе, приклееніе, а<1-
Іипсііо оре 8ІиІіпів; а881иІіпаІіо. Приклеи-
/ваю, а881иііпаге, соп81иІіпаге. Приклеи-
Гмюсь , а881иІіпагі, соп81иііпагі. Доска
Рприклеилась плотно, ІаЬпІа йгпіііег а881и-
Гііпаіа еяі Приклейка, а881иІіпаІіо; а88Іи-
Ёдіпаіит; гаііо Ьопііав геі а^іиііпаі®. ,
Г ПРИКЛЕННЫЙ ИСКЪ. ^Іітаііо 1І-
Г Іія Гака.
ПРИКЛИКАНІЕ, можно выр. гл. При-
кликаю, іпсіатаге аіічиет или аіісиі; аЗ-
ѵосаге.
ПРИКЛОНЕНІЕ. Іпсііпаііо, виЬтівяіо.
Приклоненный, іпсііпаіив, виЬтівяия. При-
клоняю, іпсііпаге, виЬтіІІеге, Оѳсіеге, іп-
сигѵаге. Приклонить вершину дерева
къ землѣ, сиітеп агЬогіе ѵегвив Іеггат
іпсііпаге. П. знамена, виЬтіІІеге ві8иа
..(тііііагіа), ѵехіііа; Гавсев виЬтіІІеге (для
отданія чести). Не знать, гдѣ приклонить
голову, пиіішн Зотісііішп ЬаЬеге. При-
клоняюсь, іпсііпагі, Оесіі, яиЬтіІІі. Рожъ
етъ вѣтра приклонилась, тезвев весаіів
ѵепіо. іпсигѵаі® випі.
ПРИКЛЮЧАЯСЬ. Ассійіі, оЫіп8іІ,
еѵепіі. Если мнѣ приключится несчастіе,
ві чиіЗ тіЬі ассіЗегіІ. Приключилось не-
участіе, таіит, іиГогіипіит ассійіі. Это
(мнѣ ирнключилось тогда, какъ я всего
- менѣе думалъ, іЗ тіЬі пес оріпапіі ассійіі.
Ему приключилась болѣзнь, айѵегва ѵа-
І^іийо еит іисеввіі.
ПРИКЛЮЧАЮ. Айегге, іиГегге. При-
ключить кому печаль, Зоіогет аіісиі Га-
сеге,,ідГегге, ігуип8еге, ітропеге.
ПРИКЛЮЧЕНІЕ. Савив, еѵепіиз, еѵѳп-
Іиці. Печальное п., савиз Ігівіів. Опи-
,давать чьи приключенія, аіісціив еѵеиіа
«евсгіЬеге.

502
ПРИКОВАННЫЙ. СиЗепЗо аЗ^иисІиа,
ассивив. 2) Ѵіпсиіів сопяігісіив; саіеиів
ѵіпсіив. Пр. къ стѣнѣ, аЗ тигит саіепів
іІІі8аІи«. Приковка, чрезъ приковку, асси-
ЗепЗо. 3) Ассивит; гаііо, Ьопііав ассиво-
гпт. Приковываніе, можно выр. гл. При-
ковываю, ассиЗеге, саіепів ѵіпсіге. При-
ковать собаку, сапет саіеиа ѵіпсіге.
ПРИКОКОШИТЬ. Аіічиет ргоЬе ѵег-
ЬегіЬив тиісаге.
ПРИКОЛАЧИВАНІЕ, приволочете,
при приколоченіи доски, іп ІаЬиІа сіаѵів
йгтаиЗа. Приколачиваю, й8еге, айі8еге,
сіаѵів йгтаге. Приколотить доску къ че-
му, ІаЬиІага а(П8еге, сіаѵів йгтаге. 2) Рго-
Ьѳ ѵегЬегіЬив тиісаге.
ПРИКОЛДОВАНІЕ, можно вьір. Гл.
Приколдованный, сиі чи><1 ѵепейсіів еі
сапІіопіЬив еЯесіит еві. Приколдовываю,
ѵѳиейсіів еі саиІіопіЬив еГйсеге аІічиіЗ
ариЗ аіічиет.
ПРИКОЛКА. <2иоЗ аГЙ8ІІиг, Й8ііиг аси.
2)Т®пі®, чи® аГІіх® випі. Приколка лентъ
непорядочна, 1®пі® таіе айіх® випі.
ПРОКОЛОЧЕНІЕ. См. Приколачива-
ніѳ. Приколоченный, йхив, аГйхив, сіаѵів
Йгтаіив.
ПРИКОЛЪ. Раіі, ѵаііі іп ачиа Зейхі.
ПРИКОПЛЯЮ. Асситиіаге, а88ге8аге.
Прикопить сколько нибудь къ родитель-
скому имѣнію, раігішопіит рагѵа ге аи-
8еге. II. въ прудѣ волы, ѵіт ачи® іп
вІа8по аи8еге. Прикопленный, ассшни-
Іаіиз. Прикопъ, іпсгетепіит. Ь) Сишси-
Іив асіив ео йие, иі аЗ игЬет оЬзёзват
ассеЗі роввіі.
ПРИКОРМКА, прикормъ. ІПесеЬга,
сіЬив аЗ ГгаиЗет ровііив. Приманивать
птицъ прикормкою, аѵев іІІесеЬгів аііі-
сегс. Прикормленіе, іиѵііаііо оре евс®.
Прикормлеиннын, іпевсаіив, аііесіив. При-
кормщикъ, чиі аѵев іпѳвсаі.
503
ПРИ
ПРИ
50<
ПРИНОСИТЬ, прикатывать. Певесаге.
ПРИКОСНОВЕНІЕ. Тасіие, іасііо, соп-
Ігесіаііо, аіігесіаііо. Прикосновенный,
сопбиіе, ѵісіпие, сопіегтіпие. Прикос-
нуться, см. прикасаюсь.
ПРИКОСЫЙ, Раиіиіит Іітів осиііз
«ресіаііб. Прпкось, аіідиій оЫідиіІаІів.
2) Онъ съ прикосью, раиіиіит Іітів оси-
Ііз вресіаі.
ПРИКОЧЕВЫВАЮ. Сит егвёіЬив рав-
сиа рега^гаге.
ПРИКРАИВАЮ. Раппит Іапеит ве-
сапйо аріаге ѵевіі сопвиепйаз.
ПРИКРАПЫВАЮ. Ріиѵіа гагів диііи-
Іів йесійіі.
ПРИКРАСА, прикрасочка. Огпаіив, рг-
патепіит. 2) Ехогпаііо, айогиаііо. Го-
ворить о чѣмъ съ прикрасою, аіідиій ѵег-
Ьів айопіаге, огаііопе ехогпаге. Прикра-
шиваніе, огпаііо, охпогпаііо. Прикраши-
ваю, геі соіогет іпйиеге. 3) Ехогпаге, ех-
соіеге, йесогаге, соіогаге аіідиій (скрыть
. Что прикрашиваніемъ).
ПРИКРИВЛЯЮ. Раиіиіит сигѵаге,
Яесіеге, іпйесіеге.
ПРИКРИКИВАНІЕ, можно выр. глаг.
Прикрикиваю, ассіатаге, іпсіатаге.
ПРИКРОВЕНІЕ, чрезъ пр. Те^спдо,
сопіе^епйо. 2) Ѵеіатепіит, рггеіехіив,
оЫепІив, ргаіехіит, Іііиіие. Прикровен-
ный, еі., оЬвсигив, ітрегврісиив, поп рег-
врісиив, оссиііив, аЬесопйіІив.
ПРИКРОЙ. Яе^тепіит раппі Іапеі ай
Гогтиіат весіі.
ПРИКРОШИВАТЬ. Ріив, атрііив
Ггіаге.
ПРИКРЮЧИНИВАЮСЬ. Раиіиіит Йо-
Іеге; р. іп йоіоге евве; р. іп тоегоге уасеге.
ПРИКРЫВАЛО, йирегіив Іесіі Іе^теп.
Прикрываніе, прикрытіе, можно выр. гл.
2) Сотііаіиа, ргжьійіит, тііііев ргювійіагіі.
Купеческіе корабли отправились подъ
прикрытіемъ двухъ Фрегатовъ, паув5
тегсаіогіаг ргоіесіае еипі йиаЬив паѵіЬц5
Ьеііісів тіпогіЬив или ргвевійіагіів сопц.
Іаіае. 3) Оссиііаііо. Прикрывало, еі., 8(1.
регіив Іе^топ, Іевітепіит, орегітспітц
Прикрываю, Іе^еге, сопіедеге, оЫе^еге
оЬйисеге, орегіге. Прикрыть одѣяломъ
орегіогіо Іесіі Іе^еге. Пр. голову шля.
пою, рііео сариі Іе^еге, сариі орегіге.
Эту деревню прикрываютъ лѣса, Ьіс ѵі.
сив вуіѵів сігситйаіив еві. Прикрыть
стѣну краскою, соіогет іпйисеге рагіеіі.
4) Тиегі, йеГепйеге; ргоіе^еге ас йеГеп-
йеге. Конница прикрываетъ пѣхоту, едиі-
Іаіие рейііев ргоіе^іі. 5) Ѵеіатепіит ди®-
геге геі; Іѳцеге, ѵеіаге аіідиа ге. При-
крывать чѣмъ, аіідиій аіісиі геі ргаеіеп-
йеге, оЬіепйеге; Іііиішп ргжіепйеге геі.
II. чьи слабости, ѵіііа или еггогее Іе^еге.
Прикрывать постыдное дѣяніе , Ьоиевіа
ргювсгірііопе гет Іигрет Іе^еге. Прмк.
стыдомъ любовную страсть, показывать
стыдъ для прикрытія любовной страсти,
сопіе^еге рийоге ІіЬійіиев. Онъ искусно
прикрываетъ скупость подъ видомъ бе-
режливости, всііе аѵагіііат Ьопевіо раг-
сітопіве потіпе ргюісхіі. Прикрыть зна-
менами, іп а!іси]ив Ьопогет ві^па ѵіЬгаге,
Іогдиеге; гевіііиеге аіідиет іп ргівііппт
віаіит Ьопогів. Прикрываюсь, ве Іе^еге,
сопіе^еге , орегіге. Прикрыться одѣя-
ломъ, орегіогіо Іесіі ве іе^еге. 6) Аііит
ѵевіііит іпйиеге (еі. облечься въ ризы
ины). Прикрытый, Іесіие, сопіесіив, орег-
Іив. 7) ОеГеовив, ргоіесіив. П. довольнымъ
числомъ войска обозъ, ітрейітепіа ійо-
пео тііііит питего ргоіесіа. 8) Тесіив,
ѵеіаіив, сеіаіив, оссиііаіив. Прикрыться
хитростію намѣренія, йоіове аЬвсопйіІа,
оссиііаіа сопвіііа.
ПРИКРѢПА, прикрѣпка. Сопйгтаію-
2) Соийгтапйо вегѵіепв, иі сіаѵие сиврі-
ПРИ
506
ПРИ
50э
йет геіивив. Прикрѣпленіе, сопйгтаііо.
Прикрѣпленный, сопйгтаіиб, сіаѵів 6г-
шаіив. Прикрѣпляю, сопбгтаге, йгтаге,
айпесіеге, айвігіпееге, асііі^аге. Прикрѣ-
пить веревкою что къ чему, аіісиі аіічиій
Гипі айвігіп’еге. П. гвоздемъ, сіаѵо й^еге,
йгтаге, йеѵіпсіге. Прикрѣпляюсь, сіаѵів
Пр, аПі^і, йгтагі.
ПРИКРЮЧЕШЕ, можно выр. гл. 1 ри-
крюченный , ипсо ігасіие, айігасіив. ри
крючиваю, ипсоІгаЬеге, айігайеге. 2)Сиг
ѵаге, іпсигѵаге. 3) АсегЬіввіте аіідиет
регведиі, ѵехаге, іпвесіагі. 4) Ргетеге,
пг^еге, Ггапдеге, йеЫІіІаге. Болѣзнь такъ
его прикрючила, что поворотиться не
можетъ, тогЬив Іат ѵаіійе еит апрі или
игвеі, иі соттоѵегі поп роввіі. 5) 8іЬі
ѵіпйісаге, весііт оЬйисеге, аиГегге, осси-
раге.
ПРИКУПАНІЕ, можно выр. гл. При-
купаю, айрссге, аййеге етеийо. При-
купка, прикупъ, афесііо оре етііопів.
Прикупленный, аисіиа, аф'есіив етепйо.
Прикупить земли, іипйов еііи поп іпіег-
гпріе ^ип^еге.
ПРИКУСКА. Егивіит геі 8ітиІ сит
витіо ѵіпо сотевит. 2) Егивіит геі,
диой витіо ѵіпо аиі аііо Іідиійо сотейі-
іиг. Прикусываю, сотейеге аіідиій ЬіЬеп-
Іет ѵеі витепіет аіідиій Іідиійі. Тюті
молоко, прикусывая хлѣбъ, Іас сит рапе
витеге.
ПРИКУШИВАНІЕ. Ехріогаііо рег
віпт. Прикутиваю, різіаге, йерівіаге,
Вивіи, киеіапйо, йе&ивіапйо ехріогаге.
ПРИЛАБЖИВАТЬСЯ (около кого или
къ кому), Ьепеѵоіепііат аіісціив Ыапйі
тепііе зіЬі айріп^еге віийеге.
ПРИЛАВОКЪ , прилавочекъ. Мепва
а егпагіа, иЬі тегсев ѵепаіев ехропип-
’ «ирегіог ІаЬиІа тепвж ІаЬегпагі®
ПРИЛАГАНІЕ. Аййіііо, ай]есІіо. При-
лагательное имя, потеп ай]ес1іѵит. При-
лагаю, айтоѵеге, арріісаге аіідиій ай аіі-
<[иапі гет или аіісиі геі; ітропеге. При-
ложить руку къ устамъ, тапшп айто-
ѵеге огі. П. пластырь, саіаріавта ѵпіпегі
ітропеге, вирегітропеге. 2) Ассотойаге,-
ІгаЬеге, Ігайисеге ай аіідиій. Приложи
этотъ случай къ себѣ, Ьапс гет ІіЬі ас-
сотойа. ай Іе ІгаЬе. 3) Аййеге, айрсёге,
айіипёеге, виЬішідеге. Къ этому произ-
шествію много приложилъ отъ сёбя, Ьиіс
еѵепіиі йевсгіЬепйо тііііа виа аййійіі. 4)
Приложить печать, вірііит ітргітеге.
Пр. руку, виЬвсгіЬеге, виЬпоІаге. 5) При-
ложить все стараніе, отпет сигат, сор-
Іаііопет, тепіет бдеге еі соііосаге іп аіі-
диа ге. Прилагаюсь, айропі, ай)ісі,'ай-
]ипр; тиііит йегі, сгевсеге, аи^егі. 6)8і-
тііет еаае аіісиі (наружно), айсидив (вну-
тренно). Прилагаться скотомъ, ресогит
еаае вітііет. Приложиться къ отцемъ
своимъ, аі., айроаііит еаае раІгіЬив виів,
тогі. Приложенный, афесіиз, ассото-
йаіив.
ПРИЛАЖИВАНІЕ. Ассотойаііо. При-
лаживаю, аріаге, ассотойаге. Приладить
одну доску къ другой, ипат ІаЬиІат аі-
Іегі ассотойаге. Пр. по ногѣ подкову,
аоіеат Геггеат рейі аріаге, ассотойаге,
Гасеге, иі 80Іеа Геггеа сопѵепіаі сит рейе.
ПРИЛАЗИТЬ. Епііі, соипііі аіідио.
ПРИЛАМЫВАТЬ. Миііпт ѵеі отпіа
Ггап§;еге, сопГгіп^еге.
ПРИЛАСКАНІЕ, приласкиваніе. ВІап-
йітепіит. Приласкать, Ыапйігі, Ыапйі-
Іііа иіі, Ыапйіііав йісеге; регтиісеге. При-
ласкать дѣтей, регтиісеге ІіЬегоа. При-
ласкаться, ^гаііат аіісщов еіЬі рагеге 8іи-
йеге; аіісидиб §га1іат аисирагі; аіісщив
Ьепеѵоіепііат саріаге.
ПРИЛАЩИВАНІЕ. Аііесіаііо, іПесГив.
Прилащивать, Ыапйіііів, Ыапйішепііе ай
507
НЧЬ'
ПРИ
-шііі .ешѵьэ іі и-н ..
зе аззиеГасеге. ІІрилащиваться, аіісщиз
Ьепеѵоіеиііат саріаге.
„„.^ПРИЛГАТЬ. См. Прилыгать.
:1Ъ ПРИЛЕЖАНІЕ, прилежность. Іпби-
зігіа (неутомимое напряженіе силъ), аззі-
биііаз (постоянное усиліе), зіибіит (рев-
ность, усердіе, съ какимъ что предпри-
нимаемъ), орега (съ производствомъ чего
въ дѣйство сопряженный трудъ), зебиіі-
Іаз, паѵііаз (заботливость, неутомимость),
бііі^епііа (раченіе и точность въ произ-
водствѣ чего съ благоразуміемъ в осмо-
трительностію). Употребить на что при-
лежаніе, іпбизігіат, бііівепііат ропеге іп
аіідиа ге; бііі^епііаш абЬіЬеге іп ге; оре-
гаіп баге, ІгіЬиеге геі; орегат сопГегге,
„ітрепбеге іп гет. Прилежно, зі. при
лежиѣ, іпбизігіе, зѳбиіо, аззібие, зіибіозе.
Пр. молиться, ѵеЬетепІег, ітрепзе огаге,
, ргесагі. П. упражняться въ наукахъ, оре-
гат баге Ііііѳгіз. Прилежный , приле-
женъ, іпбизігіиз, ^иатиз зігепииз. Пр.
ученикъ, бізсіриіиз Ііііегагит зіибіо бе-
, бііиз. — Прилежащій, аб]асеиз геі, соп-
йпіз, Ііпііітиз. Прилежу, аб)асѳге, аіііп-
^еге, сопііп^егѳ, сопйиѳт, Ііпііітит еззе.
Къ озеру прилегли горы, Іасиі аб)асепІ
топіез. 2) Р. т. орегат баге, сигат іт-
репбеге. Къ чему, орегат іи аіідиіб соп-
зирпеге, ітрепбеге; зіибіит іп ге соііо-
;іі$>ге; орегат сопГегге аб аіідиіб; тиііит
ІаЬогіз ехііаигігѳ. Прилежать къ наукамъ,
орегат баге Ііііегів; аб Ііііегагит зіи-
біит зе сопГегге. Со всею ревностію къ
чему прилежать, отпі зіибіо аб аіідиіб
ЯКІІ-.иш’іэц лт.-.ю/.і
ІІІЙ ПРИЛЕТАНІЕ, прилетѣніѳ, АбѵоЩиз.
.^І^рилетаю, абѵоіаге. Прилетный, диі аб-
ѵоіаі. Прилетныя птииы, аѵез, циж іп
,Ро,гейгіп,аз.Іегга5 шідгапі. Прилетъ, аѵез,
, Чиж абѵоіаиі, абѵоіагииі. Нынѣшнее лѣто
великъ былъ прилетъ дикимъ птицамъ,
*<гИІ	І
ПРИ	508
Ьас аезіаіе тиііж аѵез зуіѵезігез абѵо]а
гииі.
ПРИЛЕЧЬ. Раиіізрег беситЬеге. Цра
легъ только, да и уснулъ, ѵіхбит рац,
Іізрег те бесшпЬеиІѳт зотпиз сотр|е,
хиз езі.
ПРИЛИВАНІЕ, прилитіе. 8иЯіізіо. Пра.
ливаю, аІГипбеге, зийипбеге, аббеге Гиц.
бепбо. 2) Мізсеге аіідиіб аіісиі геі. Пра.
лить въ вино воды, ѵіпит адиа тізсеге
Іѳтрѳгагѳ. Цриливаюсь, сгѳзсегѳ, ассгев-
сѳге, аи^езсегѳ, зиг&егѳ. Вода прили-
вается, ипбае зиг^ипі. Приливка, зийизіо,
Приливъ, тагіз или жзіиит ассеззиз.
ПРИЛИЗЫВАНІЕ. ЬатЬіІиз. Прили-
зываю, ІатЬеге.
ПРИЛИКА. <2иоб соаг§иепбо, сопѵіп-
сепбо зегѵіі.
ПРИЛИПАНІЕ. Абйжзіо, абііжзііаііо.
Прилипаю, Ьжгегѳ, абйжгегѳ, абЬжгад-
сѳге. 2) Ве тогЬіз: тогЬиз іпГісіі аіідиет,
Ігапзіі іп аіідиет; сопіадіо тогЬі еііат
іп аііоз ѵадаіиг. Прилиплый, диі абЬжзіІ.
Прилипчивость, гаііо, паіига, ѵіз сопіа-
діоза. Чума, по своей прилипчивости,
опасна, резііз оЬ зиат паіигат сопІа§іо-
зат регіей Іова езі. Прилипчивый, при-
липчивъ, Іепіиз, Іепах. 3) Сопіа^іозш.
Прилипчивая болѣзнь, тогЬиз сопіа^іо-
зиз.
ПРИЛИТІЕ. См. Приливаніе. Прили-
тый, аЛизиз.
ПРИЛИЧАЮ. Сопѵіпсѳге аіідиет аіі-
си)пз геі и іп аіідиа ге (послѣднее упо-
требляется, если виновный схваченъ на
саномъ дѣлѣ), соагдиеге аіідиет аііси)ив
геі (стараться только приличить). При'
личить чрезъ свидѣтелей, аіідиет Іезй-
Ьиз соиѵіпсеге. Прнличены въ зажига-
тельствѣ, іп егітіпѳ іпсепбіі сопѵісіі зипі-
Онъ приличенъ мною во всемъ, отиіЬи«
іп геЬив соагрріііиг а те. Приличаюсь,
509	п₽и
сочѵічсі, соагечі. Приличился въ воров-
ствѣ, Гогіі сопѵісіив езі. Приличеніе, соп-
ѵісііо. Приличенный, сочѵісіиз, сотрег-
Іиз аііси^ив геі.
ПРИЛИЧІЕ , приличѳство. См. При-
личность. Приличествую, сочѵепіге а і
счі, йесеге аіідиет; арічт, ассотойаіит
еззе аіісиі геі; диайгаге іп гет, гевроп-
йеге геі. Не ириличествовать, поп арічт
еззе аіісиі геі. Прилично, йесепіег, Ьгі-
пезіѳ, соиѵеиіепіег, аріе , соидгиепіег.
Приличность, йесепііа, йесог, сопѵепіеп-
Ііа, соп^гиепііа, аріа еі соп^гиа гаііо.
Жить по приличности своего званія, рго
йі^пііаіе ѵіѵеге. Приличный, ириличѳнъ,
йесогиз Іюпезіиз, Йесепз, ассопюйаіиз
геі или а<1 гет; сопегиепз или сопѣти5;
сопѵепіепз, сопзепіапеиз; аріиз, ійоиеиз,
Йі^пиз, ждииз, раг. Неприличный, аііе-
по8. Быть приличну, йесеге, сопѵѳпіге,
сопегиеге, ге8роп<1еге. Приличное чину
мѣсто, типиз Йі^пііаіі сопѵепіепз. Но-
сить приличное платье, ѵезіе йесога иіі.
Сочинить иа какой либо случай прилич-
ную рѣчь, огаііопет іп гет аіідиат зо-
Іетпет сопвсгіЬеге.
... ПРИЛОГЪ. (Прое/ЗоЯіг). Ітреіиз, іи-
ѵазіо, а^гѳззіо. П. страстей, ітреіиз си-
рійііаіит, Ь) Агіііісіит саііійит, йоіиз,
оссиііа еі Ггаийиіепіа сігситѵепііо.
ПРИЛОЖЕНІЕ. Ай]есІіо, аййіііо. Пр.
печати, 8і§і11ит ішргеззит. 2) Іпзегіит
Ііііегіз, іпзегіаі Ііііегае. Приложенный, ай-
бііиб, ай]есІиз; ітргеззиз, аррозііиз; іп-
зегіиз. Приложить, см. прилагаю.
ПРИЛУКА, прилучка. Езса, іІІесеЬга.-
ПРИЛУЧАЙ, ѵ. ОЬз. См. Случай.
ПРИЛУЧАЮ. СопзиеГасегѳ аіідиет,
айзиеГасегѳ аіідиет аіісиі геі или аіідиа
г°- Прилучаюсь, ассійеге, еѵепіге, сази
еззе, ѵегзагі. Я въ ту пору тутъ прилу-
нился, ео Іетроге сази Ыс (иі. Прилу-
ПРИ	510
чилось итти мимо его, сази ассійіі, иі
еит ргюіегегѳйегег. Прилученіе, чр. пр.,
айзиеГасіенйо.
ПРИЛЫГАНІЕ, можно выр. гл. При-
лыгаю, аййеге тепііепйо.	л
ПРИЛЬНУТЬ. См. Прилипаю.
ПРИЛѢЗАЮ. Айгереге, герегѳ аіідио.
ПРИЛѢПЛЕНІЕ. Авеіиііпаііо. При-
лѣплеииость, аиітиз аййісіиз, ргорепзиз.
Прилѣпленный , а^іиііпаіиз; аййісіиз.
Прилѣпляю, аееіиііпаге, еіиііпе ]ип@еге.
Прилѣпляюсь, Ьатѳге, асІЬгегегѳ, айЬас-
гезсеге; а^іиііпагі, ай]ип^егѳ 8в. 2) Ай-
Йіс(ит, йейііит еззе. Онъ прилѣпился
къ суетамъ міра, йейііиз езі ѵапііаіі ге-
гит іеггезігіит. 3) 81., ассейеге еі ргоре
зедиі. Прилѣпокъ, а^іиііпаіит.
ПРИЛѢСОКЪ. Рагѵа зуіѵа таіогі ѵі-
сіпа...
ІІРИЛЮЛИКИВАНІЕ, можно ныр. гл.
Прилюлюкиваю, зорігѳ Іи(ап1ет сапепйо.
ПРИЛЯПАТЬ. Маіе, ічеріе аррііісаге,
ассотойаге, аййеге, іпзѳгеге, іпсіийегѳ.
Приляпалъ украшенія не къ стати, огпа-
тепіа аііепо Іосо іпзегиіі. Руку приля-
пать, таиит аіігатепіо іиііп^егѳ еі ро-
зіеа сііаііае арріісаге іпйісапйю зиЬзсгір-
Ііоиіз саиеа; таіе потеп зиит зиЬпоіаге.
ПРИМАЗАНІЕ, примазываніе, можно
выр. гл. Примазанный, ай]чпс1и8 оре ічіі,
а^іиііпаіиз, аііііпз. Примазываю, ай]ип-
^егѳ оре Іиіі, апдіиііпаге. 2) І іпегѳ, іііі-
пегѳ, регип^егѳ. Прииазка, т. ч. примаза-
ніе. Ь) Каііо, Ьопііав айіиіісіа- геі оре іиіі.
ПРИМАНА, приманка, приманъ. Езса,
ІІІесеЬга, сіЬиз ай Ггачйѳт розіічз. По-
сыпать пшеницы для приману птицъ,
рго^ісеге Ігііісчт аѵіЬчв іпезсапйі сачва.
Приманеніе, приманиваніе, аііесіаііо, іі-
Іесічз. Приманенный, аііесічв, іііесіиз.
Приманиваю, ѵосаге. Приманить дитя,
іпіапіет, риегиіит ѵосаге. 2) АІІісеге,
511	ПРИ
аііесіаге, ргоіесіаге, роііісеге, іпевсаге.
3) Р. т. аііісеге, ай ее ІгаЬеге. Онъ при-
манилъ къ себѣ иногихъ нужныхъ лю-
дей, тиііов Ьотіиев песѳввагіов ай во Іга-
хіі. 4) Биаѵііег аГйсеге, йеіесіаге. Мно-
гіе предметы приманиваютъ глаза напін,
тпііае ге§ оЬ]есСж осиіоб повігоб зііаѵііег
аГйсіииі, тіге поЬів ріасепі, поЬів аггі-
йепі. Приманный, аііесіапйо вегѵіепв.
Приманная дудка, йвіиіа аисираіогіа.
Приманчивость, сиі геі іпеві ѵів ай іііі-
сіепйов аиітов; йеііпітепішп, дгаііа, тіга
йгаііа, ѵепивіав, йпісейо. Приманчивый,
приманчивъ, сиі ай іііісіепйов апіпіое ѵів
іпеві, йеііиіепв, Ыапйнв, цгаіив, ріасепв,
Ѵепиеіие. Приманчивые глаза, оспіі Гаі-
Іасііег аггійепіев. Приманщикъ, приман-
щица, диі, диге аііит аНісегѳ, ай ве Іга-
Ьеге еоіеі.
ПРИМ ДРАТЬ. Ріапе Гоейаге, іидиіпа-
гѳ, соттасиіаге. Около этой работы все
платье прима ралъ, іп Ьос ореге Гасіеийо
ѵевіет ріапе Гоейаѵі, соттаспіаѵі.
ПРИМАСЛЕННЫЙ. Піііив, іиипсіив,
региисіив. Примасленіе, іпипсііо, региис-
Ііо. Примасливаю, тип^еге, регипцеге,
ііііпеге, аНгісаге. Онъ волосы иримас-
лилъ, айео саріііоз ип^иепіо ойогаіо аГ-
Ггісиіі, иі ересіот диаийат оіео регипс-
іогит цегипі. Примасливаюсь, віЬі саріі-
Іое ип^оепіо ойогаіо ші^еге, аЛпсаго,
Ь) Юе ѵіа: ІиЬгісит Йегі.
ПРИМАТЫВАЮ. Сопііпиаге ціоте-
гаііопет.
ПРИМАХАТЬ, Ріив ваіів ѵепіиіит Га-
сеге, сіеге, тоѵеге, ріив ваіів ѵеиіііаге.
ПРИМАЧИВАЮ. Ьеѵііег айврег§еге,
Ьитесіаге, Гоѵеге. Примачивать глаза,
осиіов Гоѵеге. Примачиваюсь, Іеѵііег ай-
врег^і, Ьитесіагі, Гоѵѳгі.
ПРИМАЩИВАЮ. Рерта Іосаіши, соі-
Іосаіит. Примащиваю, ре^та или ІаЬпІа-
Яри	512
іит соііосаге, віаіиегѳ, сопвіііиогв. 2) Ѵе
іегет пшпіііопет поѵд сопііпиаге.
ПРИМЕЖЕВАНІЕ, можно выр. Глаг
Примежевать, айтеіігі аіісиі аіідиій; аа"
рсоге теііепйо. Примежеванный, а<1)ес
іив теііепйо.
ПРИМЕРЗАНІЕ. АйЬаевіо, диге йі ѵі
Ггі»огів. Примерзаю, ѵі Ггі^огів айЬаегевсв
ге. Примерзлый, диой ѵі Ггідогів айЬаевіі
ПРИМЕТАНІЕ, приметываніе. А(1]м.
ііо. 2) Айіипсііо, ди® Гіі виеийо.
ПРИМЕТАНІЕ, приметеніо, сору. рЦг
^атепіа всорів еѵегва.
ПРИМЕТАННЫЙ. Айіесіив. 2) І.еті.
іег аввиіив.
ПРИМЕТАТЬ. Отиіа сопГиве, рег-
тіхіе ]асѳге; отпіа тівсеге ас ІигЬаге.
ПРИМЕТАЮ. 8сорів айѵеггоге. При-
мести соръ къ стѣнѣ, риг^атепіа ай ра-
гіеіет всорів айѵеггеге.
ПРИМЕТАТЬСЯ. (81.) АЬіесіит за-
пиае аейів сивіойет евве; овііипі аейів оЬ-
вегѵаге.
ПРИМЕТЕННЫЙ, Зсорів аіідио ѵег-
вив.
ПРИМЕТКА. См. Придирка.
ПРИМЕТЪ. А^ег оііт іи оЬвійепйй
игЬіЬив сопр;ев1ив, дно Гасіііив тигов всавйі
роввіі; ргори^пасиіит, типітеиіит.
ПРИМЕТЫВАЮ, Айіісеге, іеггат а^-
цегаге. 2) Ьеѵііег аввиеге.
ПРИМИГИВАНІЕ. Аісіаііо, пісіив.
Примигиваю, иісіагі. 2) Апииеге, ѵаііи
ргоЬаго.
ПРИМИНАЮ. ОЫегеге, ргоіегеге, соп-
сиісаге, рейіЬив ргосиісаге.
ПРИМИРЕНІЕ. Ріасаііо, гесоисіііаііо,
съ дополн. сл. ^гаііге или сопсогйіж. Ььіть
склоину къ примиренію, рІасаЬіІет іо*"
тісів ве ргаеЬеге или ве ргаевіаге. При-
миренный, гесопсіііаіив, ріасаіив, ргорі-
ііаіив. Примиритель, гесопсШаіог &гаІі®,
5.3	П₽И
расійсаіог, расійса регзопа, расів аисіог.
Примирительница, Ра«‘8 сопсіііаігіх. При-
мирительный, гесопсіііаийо вегѵіепв, го-
сопсіііаііопет )иѵаив, ай)иѵапв. Прими-
ряю, ріасагѳ, гесопсіііаге, ргоріііаге; аіі-
чиет пли аіісщиз апітит ріасаге, Іепіго.
Примирить кого съ кѣмъ, аіічиет аіісиі
или сит аіідио гесопсіііаге; аіідиет аіі-
сиі или іп аіідиет ріасаге; аіідиет іп
(ггаііат сит аіідио гейисеге. П. между
собою враговъ, іпітісов іп цгаііат гесоп-
сіііаге. Примиряюсь съ кѣмъ, аіісиі ге-
сопсіііагі; іп ^гаііат сит аіідио гейіге;
аіідиет віЬі гесопсіііаге.
ПРИМКНУТЫЙ. Сіаивив. 2) Вепваіив,
Де огйіпіЬив. 3) Гіхив, рггейхив. Съ прим-
кнутыми штыками , сит ѵѳгиіів, ди®
зсіореіів ргявйха випі.
ПРИМНОЖАЮ. Аи^еге, айаи^еге,
тиіііріісаге, ситиіаге. Примноженіе,
аисіиз, тиіііріісаііо. 2) <}иой ргагіег вог-
іет ивигге потіпе ассірііиг. Примножен-
ный, аисіиз, тиіііріісаіив, ситиіаіив.
ПРИМОЛАЧИВАНІЕ. Ма]ог ехспззиз
Вгаиогит е врісів. Примолачиваю, атрііив
врісав ГивІіЬив Іипйеге, атрііив теввет
регіісів Па^еііаге. 2) М.-дога цгапа ехсизза
соПі^еге. Примолотъ, прнмолъ, диой еві
вирга тепзигат, диой питого зирегсиг-
гіі, диій ехсиггіі; (диой Ьас или ргзезепіі
Ігііига ріив, диат ргіогі, оЬііпеіиг).
ПРИМОЛВИТЬ, Аййеге йісііз; айОг-
таге; виайеге аіісиі аіідиій.
ПРИМОРАЖИВАНІЕ , приморожепіс,
можио выр. гл. Примораживаю, Гасеге,
иі аіідиій ѵі Ггі6огі8 айЬачевсаІ, иі ѵі Ггі-
еогів айзІгіп<?аіиг. Примороженный, ѵі
Ггі^огів геі айвігісіив.
ПРИМОРСКІЙ. Магііітив. П. городъ
орр-йит тагііітит; сіѵііав тагі1іта:
приморье, ога тагіііта или одно ога
ПРИМОРЧИВОСТЬ. V. ріеЬ. ѣа5І,.
ПРИ	514
йіит сіЬогит роііопитдиѳ. Прмморчи-
вый, ріив ваіів сіЬогит роііопитдие Гавіі-
йіовиз.
ПРИМОСТЪ. (54 См- Крыльцо.
ПРИМОЧЕНІЕ, примачиваніе. Майе-
Гасііо. Примоченный, тайѳГасІив. Примо-
чить, тайеГасего, Ьитесіаге. Прииочилъ
весь полъ, Іоіит раѵітепіит адиа тайе-
Гесіі. Прпмочиться, тайевсеге, тайейегі.
Весь примочился въ дождѣ, іоіив илм ре-
пііив тайеГасІив еві ріиѵіа.
ПРИМОЧНЫЙ. Гоѵѳийо вегѵіепв. При-
мочка, іггі^аііо. 2) Адиа ѵиіпегагіа. Ле-
чнть примочками, сигаге адиів ѵиіпвгагіів.
ПРИМОЩЕНІЕ. См. Примащиваніе.
ПРИМРАКЪ. (81.) Яресігит, зітиіа-
сгит.
ПРИМРАЧ АЮСЬ. (81.) ОЬвсигагі. При-
мрачный, примраченъ, оЬвсигов, пиЬіІив,
саіі^іпозив.
ПРИМУЧИТЬ. См. Замучить.
ПРИМЫВАТЬ. АПиепйо айѵеЬеге.
Прнмыло къ берегу песку, адиа ай Ііііив
агепат аііиепйо айѵехіі. 2) Тоіит Іаѵаге.
ПРИМЫКАЮ. Сіаийеге. 2) Юепваге.
Конницу къ пѣхотѣ примкнуть, рейііа-
Ішп едиіІіЬиз вивііпеге, йеГепйеге. 3) Еі-
ёеге, іий^еге, ргаѣіцсге. Примкнуть
штыкъ къ ружью, ѵегиіит всіореіо рга>-
Гі^еге. Промыкаюсь, йеивагі.
ПРИМЫТЫЙ. АПиепйо айѵесіив.
ПРИМЫШЛЕНІЕ. Іпѵепііо, ехсо^ііа- .
Ііо. Примышленный, іпѵепіив, ѳхсо^ііа-
Іив. Примышляю, іпѵепіге, ехсо^ііате,
соттіпівсі.	.
ПРИМѢНЕНІЕ. Сотрагаііо, соііаііо. ,
Примѣненный, сотрагаіив, соііаіпз. При-
мѣняю, сотрагаге, сопГегго аіідиій сит
аіідиа ге или аіісиі геі или іиіег во; сот-
ропеге гет сит ге или аіісиі геі. Къ себѣ
примѣнять сказанное, іп ве йісіит риіаге,
іп во или ай зе ІгаЬеге; йе ве іпіегргеіагі
515
ПРИ
ПРИ
аіідиіб. Примѣняюсь, яе абяиеГасеге аіі-
сиі геі, ее ассотобаге; яе Яп^еге іп аіі-
диіб. Примѣняться ко времени, Іетрогі
ссбеге, ясгѵіге. Пр. къ кому, къ чьему
нраву, яе Ничего, яе ассотобаге аб аііси-
]ия ѵоіииіаіет; аб аіісщия ѵоіипіаіст яе
соиГогтаге; аб аіісціия агЬіІгіит яе Гіп-
§еге. 2) Сотрагагі, сопГеггі. 3) ѴеІІе
пояяе ргеііит геі.
ПРИМѢРИВАНІЕ. АррИсаііо (ѵеяіія)
Іепіаибі саияа. Примѣриваю, аббегс піе-
Ііепбо. Примѣрять хорошей земли къ
неудобной, Ьопат Іеггат Іеииі теііеибо
аббегс. 2) Примѣрять башмаки, регісиіит
Гасеге, ап саісеі ЬаЬіІея еі аріі аб ребега
яіпі.
ПРИМѢРНО, наказать, кого. Сгаѵііег
сопяіііиегс бе аіідио. Пр. поступать, ве-
сти себя, аііія ехетріо еяяе. 2) Рег те-
іарЬогат, рег сотрагаііоиет. Говорить
о чемъ пр., рег сотрагаііоиет бе ге Іодиі.
Примѣрный, гссіия, яапсіия, аб ітііапбит
ргорояііия. Пр. человѣкъ, ѵіг гесіі ехстріі.
Мужъ важный и примѣрной жизни, ѵіг
ёгаѵія еі Іоіа ѵііае гаііоие ѵепегаЫІія. Хотя
обвиненные и достойны казались примѣр-
наго наказанія, однако возбуждали сожа-
лѣніе, что не для пользы общественной,
во въ удовлетвореніе лютости одного че-
ловѣка были умерщвляемы, дпаидиат аб-
ѵегяия яопіея еі иоѵіяяіта ехетріа тегііоя
тіяегаііо огіеЬаІиг, Іапдиат поп иіііііаіо
риЫіса, яеб іп яяеѵіііат ииіия аЬяите-
гепіиг. — Примѣръ, ситиіия, диоб яирга
тепйигат еяі, яирегропбіит. 3) Ехет-
ріит. Служить для другихъ примѣромъ,
ехетріііт рггеЬеге; ехетріо аііія ргаеіге.
Слѣдовать примѣру другаго, аііегіия
ехетріит ясдиі. Брать съ кого при-
мѣрѣ', бё или ех аіідио ехетрішп сареге,
яитегс; аіідиет или аііси]ия ехетрішп
ітііагі. Ставить кого въ примѣръ, схст- I біеі яропбетё.
гчб'ндто.'еі ”	'
516
ріит или ехстріаг аіідиет ргоропеге.
Примѣръ честности , ѵііае тогитдиа>
ехетріаг. Это жена примѣръ и украше-
ніе своего вѣка, іііа ехстріі тпііег, іца
яесиіі бссия. Показать ва комъ примѣръ
ехетріит ебеге іи аіідиет, яіаіиеге, соп-
яіііиеге бе аіідио. Я покажу на тобѣ
примѣръ, сигаЬо ехетріит иі яія отпіЬпя.
Срыты городскія укрѣпленіи для при-
мѣру, игЬя бігиіа еяі, иі саеіегю сіабів
ехетріо сопііпегепіиг. Ты не по примѣру
отца своего поступилъ (отецъ твой въ
твои лѣта этого не дѣлалъ), Ьаиб раіег-
пит іяіис бебіяіі (Т е г.). По чьему при-
мѣру, яітііі тобо. — Употреблять при-
мѣры, ехстріія иіі; ехетріа ропеге, япЬ-
Іісеге. Я служу примѣромъ непостоян-
ства счастія, едиібет диат ѵегяаЫІія Гог-
Іипа яіі, боситепіит іряс яит. Наказан-
ный Филотъ былъ недавній примѣръ, от-
піЬия РЬіІоІае яирріісіит іп осиіія егаі.
На примѣръ, иі ехетріит аІТегат; иі Ьос
иотіпет. Не въ примѣръ другимъ, ех-
сіияія Ьос ]игс аііія. Ь) ѣоп^с тиііитдие.
Онъ не въ примѣръ другихъ хуже, злѣе,
безчестнѣе, аііоя ітргоЫІаІс Іоп^е тиі-
Іитдис яирегаі.
ПРИМѢРЯНІЕ. См. Примѣриваніе.
ПРИМѢСЬ. Аббііатепіит, абсеяяіо.
Безъ примѣси, яіпссгия, ригия.
ПРИМѢТА. Л'оіа, яір'пит, іпбісіит.
Человѣкъ примѣтами такой-то, Ьбпю іііая
аиі іііая ЬаЬеІ иоіая. Примѣты выздоро-
вленія, яір'иа аб яаіиіет. Это примѣты
болѣзни опасной, злой, таіі^пі тогЬі іеяіі-
топіит еяі. Въ немъ не видно никакой
примѣты жизни, ішііит іп со яі^ипт ѵііае
бергеЬепбііиг. Ь) 8і^ипт, ртгеяа(рит.
Быть прммѣтою дождя, ріиѵіат рггебі-
сеге, ргаеяі^иііісаге. Быть примѣтою, что
завтра будетъ ведро, яегепііаіет Гиіига;
Примѣтливость, апіті аі-
Іепііо; ргоргіит Ьотіиія, диі Гасііе аіідиій
оЬвегѵаІ, апітайѵегііі. Примѣтливый, диі
Гасііе аіщиій оЬвегѵаІ, аііеиіиз, регаііспіия.
Примѣтно, тапіісзіо, поІаЫІіІег, іпзіёпі-
іег. Вода убываетъ примѣтно, адиа та-
піГеаіо, іп8і§пііег йесгезсіі. Примѣтный,
примѣтенъ, сопврісипб, тапіГевІи8, соп-
8РІСШ18, ІП8І6І1І8, ПОІаЬІІІ8, пОвССПЙПВ. При-
мѣтвый домъ, йотив поІаЫІіа, іиві^пів.
ПРИМѢЧАНІЕ. Апітайѵсгвіо, оЬвег-
ѵаііо, поіаііо. Любопытныя примѣчанія,
гагаё, 8іп§и1аге8 оЬвегѵаІіопсе. Сообщить
свои примѣчанія, впае оЬвсгѵаІіопев аіісиі
схропегс. Это примѣчанія достойно, Ьос
еві тепюгаЬіІо, тетогіа йі&пит. Писать
примѣчанія на книгу, сотпіеп1агіо8 іп Іі-
Ьгит сотропего. Прммѣчатель, оЬвег-
ѵапв, оЬвегѵаІог, вресіаіог, сопіетріаіог.
Примѣчательно, поіаЬіІіІег. Примѣчате-
ленъ, поіаЬіІів, ІП8І§ПІ8, тетогаЬіІів. 2) Аі-
іеиіиз. Примѣчаю, поіаге, апиоіаге, апіт-
айѵегіеге, оЬвегѵаге. Примѣтить дорогу,
иоіаге ііег. Примѣтилъ вдали оружіе, ио-
Іаѵіі агта ргоспі. Примѣчать движенія
непріятеля, оЬвегѵаге тоіиа Ьовііит мли
ехріогаге Ьовіев. П. за кѣмъ, оЬвегѵаге
аіідЬет. П. за сыномъ, оЬ8егѵаге ііііит,
<;иій а§аі. Примѣчаюсь, ноіагі, апітай-
ѵегіі; оЬзегѵагі. Примѣченный, иоіаіив,
оЬбегѵаІив.
ПРИМѢШАННЫЙ. Міхіиз, іпіегтіх-
ІИ5. Примѣшеніе, примѣшиваніе, тіхііо,
тіхіига,диой іттівееіиг, айтівееіиг. При-
мѣшиваю, тівсеге, айтібсеге, іттізсеге,
шМгтізбегё. Примѣшать воды въ вино,
аЧиа ѵіііііт Іётрегаге. Пожалуй, меня въ
этой ссорѣ не примѣшивай, иоІі те, оЬ-
яесго.Ьиістіхю ітріісаге, іттізсеге. При-
мѣриваюсь, тівссгі, іттіэсегі. 2) Аіісйі
геі 8е іпітівсеге.
ПРИМЯТЫЙ. ОЫгііив, ргосиісаіив.
Примять, см- приминать. >«•;
ПРИ	518
-:п	'!І<-
ПРИНАДЛЕЖАЩІЙ. Ргоргіив аіісиі;
аіідио регііпспя, гоГегеийия. Дѣла, при-1 ‘
надлежащія до какого либо суда, саиеге
(пс^оііа) ай сегіит аіідиой ІгіЬипаІ регіі- -
испіев. Принадлежащія къ земледѣлію
орудія, іпвігитепіа гиэііса. Принадлеж- 1
иость, диой ай аіідиій реПіпеі; диге ай’’"і
аіідиій регііиопі; регііпепііа; ій диой ап-
пехит е8І. Со всѣми принадлежностями',
сит отиіЬия ео регІіпепііЬив: сит от-
піЬие, диге аіісиі геі айдипсіа випі; сит
отпі аррагаіи. Купить сады со всѣми '
принадлежностями, ешеге Ьогіов іп-’'-'
зігисіое. Прыиадлсжный, ргоргіив аіісиі;
аіідио регііиспв. Принадлежу, регііисге
ай аіідиет; аііеціив евве или ргоргіит
евве ;ай аіідиій 8ресІаге,аіІіпсге, аіііи^еге,
гсіегепйит св8с. Принадлежать къ бла-
женной жизни, ай Ьсаіе ѵіѵспйит регіі-
пеге; ай ѵііат Ьеаіат орив евве. Это
сюда не принадлежитъ, Ьос поп еві Ьи]ив
Іосі; Ьос ве]ипс1ит мли аііеппт еві а ге
ргоровііа. Весь этотъ вопросъ принадле-
житъ къ философіи, іоіа Ьжс диаевііо сігса'
рЬіІоворЬіат ѵег8а1иг. Что принадлежитъ "
къ воздѣланію виноградной лозьі, диой
ай соіеийаш ѵііат аіііпеі. Рѣшеніе этого
воироса принадлежитъ до матсиатмки,
8ОІИІІО Ьрия дигевііопів виЬ]есІа еві тн-
ІЬеві.
ПРИНАПОЛНЯЮ. (81.) Аййеге, айр-
сеге, сотріеге, ехріеге.
ПРИНАРАВЛИВАШЕ. См. Принаро-
влопіе. :
ПРИНАСУПИТЬСЯ. Коп піЫІ ІгіЯіііЛ‘1-
ого, ѵнііи ргойеге.	*"
ПРИНАХМУРИВАЮСЬ. Тгівіі ѵиІЫ
евве; Ггопіст сопІгаЪеге.
ПРИНЕВОЛЕННЫЙ. Соасіив. Прине-
воливаю, сб^еге а<1 гёій или съ иі, йлй*
съ вмн. п. и нёоп. накл. — аіісиі песёзді-
іаіет аіісиіив геі ітропеге. Принёвб-
(Ь V ;.'*Ь .і еШ^ШІѴП «і /іл'.ІІѵЬ
519	ПРИ
'	іЬі ?»пат*!	“ а*-;.чіж ’• *“«•* '-•
литъ себя, віЬі ѵіт Гасеге, паіига, вида ге-
ри§паге. Приневоливать себя къ чему,
іптііит аіідиій Гасеге. Приневоливать къ
присягѣ, ай )ив)пгап(1ит айідеге. Развѣ
что меня приневолитъ, піві е^о песеааі-
Ше со^аг.
ПРИНЕСЕНІЕ. Аррогіаііо, оЫаііо. При-
несенный, аррогіаіпя, аііаіпв, оЫаІив.
ПРИНЕСТИ. См. Приношу.
ПРИНИЗАННЫЙ. Юеіисерв афиисіив. |
Принизываніе, принизка, сопііппаііо; га- I
Ііо, Ьопііав огйіпе ^ипсіогшп. Принизы-
ваю, атрііив огйіпе ^пп^еге.
ПРИНИЗВРАЩАЮ. (81). Іпвирег еѵег-
Іеге, рговіегпеге.
ПРИНИКАНІЕ, приницаніе. Іпвресііо,
сопіетріаііо. Приникаю, приницаю, ех-
вегіо сарііе ргозрісеге, іпіговрісеге.
ПРИНИМАНІЕ. Ассерііо, гесерііо, ех-
серііо. Приниматель, диі аіідиій ассіріі.
2) Ассеріапв. Принимаю, ассіреге, вп-
теге. Ь) Принимаю къ себѣ, допускаю,
айтіііеге, айіішп аііспі ай ве йаге. Не
принимать, аЬ айііп .ргоЬіЬеге; айіішп аіі-
сиі рггесіийеге. с) = Вступить съ кѣмъ
въ связь, ассіреге, гесіреге. Принять кого
вмѣсто сына, айоріаге; рег айоріаііопет
Гатіііж іпвегеге (о зависящихъ отъ чу-
жой власти), агго&аге (о томъ, который
не въ чужой власти). Принять кого себѣ
въ услуги, въ услуженіе, аіідпет віЬі Га-
тпіпт аваитеге, йеіі^еге. Принять съ
особливою честію, регЬѳпі^пе ехсіреге.
Пр. кого въ помощники, восішп аввптеге
или віЬі айвсівсеге; віЬі ай]ип§еге аіідиет;
аіідиет соПе^ат віЬі сооріаге. Пр. нъ
себѣ учителя, Ігайеге ве (или йііов) аіісиі
іп йівсірііпэт. Пр., взять къ себѣ медика,
иіі тейісо. Пр. кого въ число гражданъ,
аіідиет сіѵііаіе гесіреге, йоиаге; аіісиі сі-
тііаіет Іаг^ігі, ітрегіігі; аіідиет айвсгі-
Ьеге сіѵііаіі, іп сіѵііаіет, іп сіѵііаіе. й) =
ПРИ	520
Одобрять, ассіреге, ргоЬаге, айтіііеге.
Не принимать, ішргоЬаге, герпйіаге, гер.
сеге, врегпеге, йеврісеге. Принимать на-
слѣдство, Ъюгейііаіет айіге, сегпеге. Пр
условіе, ай сопйіііопет ассейеге, йевсеп-
йеге, сопйіііопе піі; сопйіііопет виЬіге.
Не принимать условія, сопйіііопет герц.
йіаге, геврпеге; азрегпагі. Принять при-
глашеніе, рготіііеге, ее ѵепіигпт евве.
Извиненіе твое принимаю за справедли-
вое, нахожу справедливымъ, ехспваііо (на
арий те ѵаіеі. Принимать совѣтъ, на-
ставленія, Іосит геііпдиеге айтопіііопі-
Ьив; ргаесеріів аіісщив оЫетрегаге. Кто
никакого полезнаго совѣта не Прини-
маетъ , пиіііпв ваІиЬгів сопвіііі раііепв.
Принимать мнѣніе, вепіепііае ассейеге.
Принять законъ, Іе&ет ассіреге, вапсіге.
П. поруку, аіідиет ѵайет ассіреге. е) =
Брать на себя, гесіреге, вивсіреге, ассі-
реге. Не принимать, не брать на себя,
йеГи^еге, гесиваге. Принимать работу,
гет Гасіепйат сопйисеге. Принять на
себя постройку, орив гейітеге. П. долж-
ность, типив сареввеге, вивсіреге. Г) При-
нять что какъ себѣ принадлежащее, ані-
ріесіі, аввптеге. Принять царскій титулъ,
ге§зпт потеп вптеге. Принять въ по-
кровительство знатные города, іп ййеПі
ассіреге пойіііа оррійа. Пр. обыкновеніе,
сопвиеіийіпеш айвсівсеге, айоріаге. Пр.
чужіе обычаи, тогев реге^гіпов іийиеге;
іп реге^гіпов ѵііив йе^епегаге. Пр. мнѣ-
ніе, оріпіопет апіто ітЬіЬеге. П. цвѣтъ,
соіогет ІтЬіЬеге. Пр. запахъ, ойогеій
Ігайеге. Пр. веселую мину, Ггопіет ех-
роггі^еге, ехріісаге. П. печальную мину,
Ггопіет сопІгаЬеге. П. серіозный видъ,
ѵпііит аййисеге, веѵегит ѵиііит іпйиеге-
П. гордую мину, Іоііеге вирегсіііит. При-
нимать цвѣтъ (по виду), соіогет тепіи-
Іпг. §;) = Считать за что, брать, толко*
ПРИ
522
ПРИ
521
ть ассіреге іпіегргеіагі. Принимать за
Гордость, іи виретЬіат ІгаЬеге. Всѣ не-
честія за благо принимать, сипсіа асеіе-
гшп рго е§те§ііз ассіреге. Видно, онъ
принялъ его рѣчи въ худую сторону, ар-
рагеі, іііит е]и® веттопе® іп таіат гет
ассерівзе. Какъ онъ хочетъ принимай,
только я говорилъ ему суілую правду,
іпіегргеіеіиг иі ѵеііі, едиійет еі диой ге®
е«і іп&епие ІіЬегедие йіхі. Ь) = Считать
справедливымъ , допускать , предпола-
гать, ропеге, Гасеге, зитеге, риіаге. Во-
обще принимаютъ, отпев сгейипі (когда
гов. о чемъ недостовѣрномъ), іиіег от-
пе® сопѵепіі, сопзіаі (когда рѣчь идетъ о
чемъ достовѣрномъ). Іудеи принимали
только Единаго Нога. йийа;і ипиш Юеит
віаІиеЬапі. Принявъ это и допустивъ,
Ьос ровііи аідие сопсевво. Съ издѣт-
ства много горя принялъ, а риего іпідиів-
віпіа Гогіииа ивиз зипі, реззіто Іосо Гиі.
Въ дорогѣ принялъ великое безпокой-
ство, тиііа іпсоттойа ех іііпеге регрез-
®и® вит. Принять въ милость, іп дгаііапі
гесіреге, ропеге. Припять въ покрови-
тельство, аіідиет іи Іійет гесіреге; ра-
ігосіпіит аіісид'и® вивсіреге. Принять Что
въ уваженіе, аідиій ретрепйеге, ехреп-
Йеге, соизійегаге, ропйегаге- Принять
отъ купели, іе®іет Ьаріігті нлп васга1 1о-
ііопі® іпГапІіз е®®е; Ьаріігто іпГапІі® іе-
®іет іпіегевзе. Принять намѣреніе, сои-
зіііит сареге; зіаіиеге, сопвіііиеге, Йе-
сргпѳге. Принять пищу, зитеге сіЬит.
П. лекарство, тейісатепіит ЬіЬеге, Ьаи-
гіге, ероіаге. Принимать царское платье
(о дориФорахъ), ѵезіет геиаіет ехсіреге.
Принимаюсь, ассірі, ®иті. Подписка при.
пинается для полученія печатаемой кни-
ги, ассірііиг ®иЬ®сгірІіо потіппт етеийі
ІіЬгі саива, диі іурі® ехргітііиг. Полно
гулять, пора приниматься за работу, ваіів
ТАГТІ. III	'
атЬиІаіит, Іетри® е®1 ай ори® ассейеге
или ори® аддгейі. Сколько онъ ни при-
нимался писать стихи, во все не имѣлъ
успѣха, диоііе® а^тевви® е®1 ѵегзиз ®сгі-
Ьеге, Іоііез ошие е)и® іиссеріит іггіішп
егаі. 3) Аіісиі іпвіаге, аіідиет ргетеге,
иг^еге, ай сотри® а1іси)и® ассейеге, а$>-
рте<1і, іпѵайеге. Примитесь за него хо-
рошенько, онъ всю правду скажетъ, ори®
е®1 ргоЬе игсеге, ргоЬе іпѵайеге, еі Іипс
отпет гет сопЫеЫІиг. 4) РгеЬепДеге,
арргеЬепйеге, соггіреге. Принялись бы
и за него, если бъ онъ не скрылся, І8
диодие ргеЬепзиз, соггеріи® еввеі, піві ве
зиЬДихівзеі, ®е ргогіриізвеі. Чуть было
злодѣи не принялись за меня, раиіпіит
аЬГиіІ, диіп а ргюйопіЬиз орргевзиз еззет.
Не за кого приняться, петіпет іпѵепіав,
диі Ьос Гасеге розвіі.
ПРИНИЦАЮ. См. Приникаю.
ПРИНОРАВЛИВАНІЕ. А « сотойаііо.
Приноравливаю, аййеге, аріаге, т. с. іа-
Ьиіат, аззегет. 2) АйяиеГасеге аіісиі геі,
ассотойате. Принаравлнвать себя, паіи-
гат виат ѵегзаге еі течете, Іогдиеге еі
іпПесіеге. Приноравлять свою рѣчь ко
вкусу народа, отаііопет тиііііийіиіз аи-
гіЬи® или рориіагі аззепзіопі ассотойате.
Приноравливаюсь, зе Ііп^еге еі ассото-
йаге. Пр. ко времени, іетрогі или іет-
рогіЬи® вегѵіге, іпзегѵіге, Іетрогів саива
аіідиій Гасеге. Пр. ко времени и обстоя»
тельствамъ, Іетрогі еі геЬиз вегѵіге.
Приноровиться къ погодѣ, Іетрезіаіі оЬ-
зециі; Іетрезіаіет зресіаге. Принорав-
ливаться къ понятію слушающихъ, ай
саріиін аийііогит зе ассотойате; ай іп-
Іеііесіит аийііогит йевсеийеге. Прино-
ровленіе, приноровка, ассотойаііо. При-
норовленный, аріаіиз, ассотойаіиз.
ПРИНОСНЫИ. АПаІив, оЫаІиз, арриг—
іаіиз. Приносъ, аррогіаііо. Чрезъ при-
18
1
523
ПРИ
ПРИ
носъ, айГегепйо. 2) фиой айГегІиг, йо-
пит, типив. Подкупить судей прино-
сомъ, соггитрего зийісев Йопів. Прино-
шеніе, аррогіаііо, оЫаііо. 3) ЯасгШсіит,
Йопит, оЫаііо. Приношу, Гегге, айГегге,
аррогіаге. Принеси мнѣ тотчасъ свѣчу,
диіп іи Іисегпат асіиішп тіЬі ехрейів.
Принести къ кому отъ кого письма, аіі-
сиі, ай аіічиет ііііегав аСегге, Йеіегге.
4) Гегге, ргоГегге, сгеаге. Это приноситъ
мнѣ пользу, стыдъ и пр., Ьос тіЬі ето-
іитепіо, йейесогі еіс. еві. Приносить пло-
ды, Гги^ев Гегге, ейеге, Ортеге. П. до-
саду, тоіевііаз сгеаге. Добродѣтель при-
носитъ честь, Догіа ѵігіиіет сотііаіиг.
Эта земля песчаиа и мало хлѣба прино-
ситъ, ііаес іегга агспова еві, еі іпйе рагшп
Гги^ит Гегі. Эта землн приноситъ больше
плодовъ, Ьаес іегга Ггисіи соріовіог еві.
Это поле въ одинъ годъ приноситъ пло-
ды, а въ другой отдыхаетъ, аііегпаі Ьіс
а{;ег. Деревья въ одинъ годъ приносятъ,
даютъ плодовъ больше, а въ другой ме-
нѣе , аііегпаі Гегіііііав агЬогит. Земля
Приноситъ доходу 50 талантовъ, ех іегга
аіідиа чиіпдиа^шіа іаіепіа гейеипі. Что
внбудь приноситъ много доходу, рег-
ша^па ресипіа ех аіідиа ге сопйсііиг.
Винницы приносятъ много плода, иЬеггі-
тиз езі гейііив ѵіпеагига. — Приносить
жалобу на кого, аіічиет ассизаге, іиси-
ваге. Приносить вину, ві., аг^иеге, соаг-
^иеге аіічиет геі. Принесло, вѣтромъ
Принесло судно къ берегу, ѵепіив аЬгі-
риіі, Йериііі ай іеггат. Приношусь, Геггі,
аО'еггі, аррогіагі.
ПРИНУЖДАЮ. Соіеге, аййисеге; ай-
йисеге аіічиет, иі Гасіаі аіідиій; сотреі-
Іеге, ітреііеге, регреііеге, аййеге. При-
нудилъ меня говорить, тіЬі йісепйі пе-
сеззііаз аЬ іііо ітровііа езі. Поданное имъ
мнѣніе принудило меня самаго сказать
524
нѣсколько больше, вепіепііа еіиз тіЬі пе-
соввііаіет аііиііі раиіо ріига йісепйі. Такъ
какъ ты принуждаешь менн, то я наца.
шу, соасіи іио зсгіЬат. Чинимымъ пріу.
готовленіемъ къ приступу принуду
осажденныхъ просить миру на прежнихъ
условіяхъ, аррагаіи орриупаііопіз оЬвсв-
зов ай расет ргіогіЬиз сопйіііопіЬив горе,
іепйат сотреііеге. Принудить къ сдачѣ
разбойниковъ, гейідеге іп роіевіаіет рг®.
йопез. Принуждать къ чему дѣтей по-
боями, айпюпеге ІіЬегоз ѵегЬегіЬив. При.
нуждаюсь, со§і, аййпсі, сотреііі, айір.
Принужденіе, ѵів, ѵіоіепііа, песеззііав.
Дѣлаю что по принужденію, соасіиз аіі-
диій іасіо. Безъ принужденія, поп соас-
I іив, зропіе, иііго; виа ѵоіипіаіе. Мудрый
1 ничего не дѣлаетъ по принужденію, ва-
ріепз иіЫІ Гасіі іпѵііиз, піЫІ соасіиз. Упо-
треблять принужденіе, соегсіііопош іп-
ЬіЪеге. Въ поступкахъ его замѣтно при-
нужденіе, іп е^ив а^епйі гаііопе вопіііш
аіідиій йигі. Принужденно, [іег ѵіт, іп іу-
іиз; йиге, сит айесіаііопе. Толковать ка-
кое слово принужденно, ѵосет іп йіѵег-
вит іпіегргеіагі. Принужденность, ѵів;
йигпт, Іогіит, сопіогішп. Принужден-
ный, іпѵііиз, соасіив. Ь) Обороты при-
нужденные, огаііопів сопіогііопев. При-
нужденный видъ, огів еі согрогіз ЬаЬііив
іпѵепивіе сотровііив. II. слогъ, сопіог-
іит йісепйі ^опиз.
ПРИНЦМЕТАЛЛЪ. Лів Гасіііішп аі-
Ьит; теіаііит Ргіпсірів ПоЬегіі. Принц-
метальный, ех геге Гасііііо аІЬо.
ПРИНЦЪ, какъ владѣтельная особа.
Ргіпсерв; гс{?іа віігре огіив; Неяиіив
(Ьіѵ.). Ь) Сынъ принцовъ, Шіив ге[;ів,
гевіив Ыіив, риег, іиѵепів. Принцесса,
Ргіисерв; ге^іа віігре, геу*° &епеге огіа.
с) Ргіпсірів Шіа; ге^із Шіа; гедіа ѵіг^о.
ПРИ
520
ПРИ
525
ПРИНЮХИБАЮ. ОІГасеге , адтоѵеге
віЬі аіідиід ай павою.
ПРИНЯТІЕ. Ассерііо, гесерііо (къ се-
бѣ', сооріаііо (въ какое сословіе). Благо-
склонное п„ Гаѵог, Іаив, имъ против. соп-
Іепііив. Принятый, ассеріив, гесоріив. П.
благосклонно, дурно, Ьепі^пе, юаіѳ ех-
серЮв. Принятый кѣмъ гордо, съ кѣмъ
обошлись г., іпвоіепіег ЬаЬііив, ассеріив.
ПРИПАДАНІЕ, припаденіе. Савив, Іар-
845, или можно употреб. гл. Припадаю,
садего, ргосідеге, ІаЬі. Припасть къ зем-
лѣ, Ьиюі ргосідеге. 2) А<1 аіісціив ^епиа
ргосшвЬеге, ве ргорсеге; аіісціив ^епіЬив
ассідсге, ве адѵоіѵеге или адѵоіѵі. 3) Ѵа-
Іеіидіпе аГГесіиш евве, Іеииі ѵеі іпсош-
тода ѵаіеіидіпе евве. Онъ часто припа-
даетъ, ѵаіеіидіпе еві Іепиі. 4) Припадать
на ногу, раиіиіит сіаидісаге. 5) Припало
желаніе, аіісціив геі віидіо или девідегіо
саріог, тоѵеог. Припала мнѣ охота, си-
рідо то іпсеввіі. Ему припала, пришла
охота взять Тарентъ, іпсеввіі еигп сирідо
Тагепіит роііипсіі. Припадокъ, Іепіаііо,
ассеввіо- У него частые бываютъ при-
падки, вгере тогЬо іепіаіиг, іп тогЬцт
іпсідіС 6) 8утрІота. 7) Ерііервіа; тогЬив
садисив; тогЬив сотіііаіів. Припадчивъ,
Іеииі или поп йгта ѵаіеіидіпе иіепв; саи-
вагіив (кто, по слабости здоровья, не мо-
жетъ часто быть вапр. у должности), ѵа-
іеіидіпагіив. Быть всегда или часто при-
падчиву, вѳтрег іпйгта аідие ае^га ѵаіе-
ішііпе евве.
ПРИПАИВАНІЕ, припаяніе. Ееггиті-
паііо, рІитЬаІіо. Припаиваю, Геггитіпаге
гет геі; сопГеггитіпаге, адрІитЬаге.
Припайка, Геггитіиаііо. 2) Ееггитіпаіцт.
ПРИПАЛЗЫВАНІЕ, мойно выр. гл.
Припалзываю, адгереге.
ПРИПАЛЕННЫЙ. Адивіив, атЬивІив.
ирииаляю, адигеге, атЬигеге.
ПРИПАМЯТОВАНІЕ. Адтопіііо, пю-
піііо, топііив. Припамятываю, топеге,
соттопеге , адтопеге ; соттопеГасеге
аіідиет аіісціив геі. Припомнить кому о
долгѣ, адреііаге аіідиет де деЬіІо.
ПРИПАРЕНІЕ. Еоіив. Припариваю,
Гоѵеге, Готепіа адйіЬеге, адтоѵеге. При-
парка, саіаріавта, таіа^та (мягчитель-
ная), Тотепіит (горячая). Дѣлать при-
парку, Готепіа согрогі адтоѵеге. Носить
припарку, ходить съ припаркою, таіадта
ітровііит ЬаЬеге. Дать кому припарку,
аіідиет ргоЬе ѵегЬегіЬив савіі^аге.
ПРИПАСАНІЕ, припасеніе. Адтіпі-
вігаііо, сигаііо. Припасаю, рговрісеге, рго-
ѵідеге, вирредііаге, виЬогпаге. Припасти
нужныя вещества къ построенію дома,
гев песоввагіаз ехвігиепдів аедіЬив ргоѵі-
деге. Припасаюсь, віЬі ргоѵідеге гев пе-
севвагіав. 2) йирредііагі, виЬогпагі. При-
пасенный, вирредііаіив, виЬогпаІив, геЬив
песеввагіів іпвігисіив. Припасъ, соріа,
соттеаіив, Ггитспіит. Съѣстной при-
пасъ, сіЬагіа; соттеаіив (для арміи). При-
пасный домъ, геровііогіит сіЬагіогит.
ПРИПАХАННЫЙ. Атрііив агаіив, еха-
гаіив. Припахиваю, атрііив агаге, ехагаге.
2) Тоіит ехагаге. Припахиваніе, припаш-
ка, можио выр. гл.
ПРИПАЯНІЕ. См. Припаиваніе. При-
паянный, Геггитіпаіив.
ПРИПЕКА. Адивіит, соггиріит іп со-
диепдо. Съ боку припека, (ргоѵ.), диі ве
іттівсеі геЬив ріапе ад во поп регііпеп-
ІіЬив. ’2) Ьосив воіів саіогі тахіте ехро-
вііив. Припеканіе волосъ, саріііі саіаіпі-
вігаіі. Припекательныя щипцы, саіаті-
віег, саіатівігит. Припекаю, адигеге,
соггитреге іп содиепдо. 3) Саіатівігаге.
Припекаюсь, адигі, соггитрі іп содиепдо;
саіатівігагі. Припеченный, адивіиз, сог-
гиріив іи содиепдо; саіатізігаіпв.
527	ПРИ
ПРИПЕРТЫЙ. Сіаикик; ргеквик.
ПРИПЕЧАТАНІЕ, припечатываніе.
Айуипсііо. Припечатанный, айуипсіик,
киЬіипсіик. Припечатка, айіипсііо; ай-
Іинсіиш, виідипсіит. Припечатываю, ай-
Іппдеге, киЬуипдеге. 2) Айропеге кідіі-
Іпт. Припечатываюсь, айріпді, киЬуииді;
сиі геі айропііиг кідіііит.
ПРИПЕЧЕНІЕ. См. Припеканіе.
ПРИПИВАЮ, Сикіаге, йедикіаге; ди-
кій или дикіапйо ехріогаге. 2) Тоіит Ьі-
Ьеге.
ПРИПИЛИВАЮ. Вепіек кегга? раиіи-
іит І.сѵідаге.
ПРИПИРАНІЕ. Ргаесіикіо. Припираю,
йгтііег сіаийеге, рггесінйеге (рогіак).
2} (Чѣмъ, что къ чему), игдеге, ргореі-
іеге. Приперло льдомъ судно къ берегу,
паѵідіит діасіек а<1 іеггат ргориііі. При-
поръ, т. ч. припираніе.
ПРИПИСАНІЕ,приписываніе. Айксгір-
ііо. 2) Вейісаііо. 3) Сиіра іп аіідиет
соііаіа , йегіѵаіа ; аіігіЬиііо ,• ітриіаііо.
Приписанный, айксгіріив. 4) Пейісаіик.
5) Ітрпіаіик. Приписка, ассеккіо, аййііа-
тепіит. Приписный, айзсгіріпз. 6) При-
писный городъ, игЬк сігсиіі (у вовв.). При-
писываю, аййеге. Приписать строку, ай-
йеге ѵегкит. 7) Ай]ипдеге, аіігіЬиеге,
сопсогрогагѳ.. Приписать завоеванныя
земли къ своимъ областямъ, ітрегіо кио
ехридпаіак іеггак айдипдеге. Приписану
быть къ Этолянаиъ, сопігіЬиіпт екке
-Жіоіік. 8) АйксгіЬеге, ІгіЬпеге, аіігіЬиеге,
сиірат іп аіідиет сопГегге; сиірат іп
аіідиет ѵегіеге. Приписать что страху,
аіідиій іітогі аккідпаге. Пр. кому слу-
чившееся песчастіе, аіісиі сакит айѵег-
вит ІгіЬиеге. П. что себѣ одному, аіі-
диій яіЬі коіі айвсгіЬеге. Эту побѣду при-
писываютъ его храбрости, Ьаъ ѵісіогіа
41‘ик ѵігіиіі ІгіЬиііиг. 9) Оісаге, йейісаге.
ПРИ
Приписываюсь, аййі, ай]ипді; анкідьагі
аіігіЬиі, ітриіагі; йейісагі. Приппсь,
секкіо, аййііатепіит, роківсгіріит, дицд
іп Йпе ерікіоіас аййііиг или іпрсііиг, 1гап8-
ѵегкик ехігетгв ерікіойв ѵегкісиіик (Сіе.)
ПРИПИХИВАЮ. Тгийеге, реііеге аіі.
дио.
ПРИПЛЕТАНІЕ, приплетеніе, иожао
выр. гл. Приплетаю, атрііик, ріик пес-
іеге, ріесіеге. 2) Р. т. ітріісаге, ѵ. Сі
Іііе; іп саикат йейисеге. Плиилетаюсь
атрііик песіі, ріесіі. 3) Р. т. ітріісагі.
4) 8е іпдегеге, ве оЬігийеге, ке іттік-
сеге. Приплетаться къ кому въ родни,
ргоріпдиііаіі или песеккііийіпі ке іттік-
сеге. 5) Айгереге, айгеріагѳ. На силу
приплелся домой, ѵіх йотпт аггеркі.
ПРИПЛЕТЕННЫЙ. Ріик атрііик пе-
хик, ріехик.
ПРИПЛОДЪ, приплодье. Аисіик, іп-
сгетепіит. Отъ домашнихъ птицъ мало
было приплоду, реснк ѵоіаіііе оріаіік или
ай креіи, также креі пли ехкресіаііові
рагит гекропйіі.
ПРИПЛОЖАЮ. Миіііріісаге, пите-
гцт атріібсаге. Прпплодить деревья,
скотину, шиіііріісаге агЬогек, ресога, ріи-
гев агЬогек, ріига ресога ейисаге. При-
пложеніе, шиіііріісаііо, аисіик.
ПРИПЛЫВАЮ. АрреПеге. Къ берегу,
арреііеге Ііііогі; арреііеге іеггат. При-
плытіе, арриікик.
ПРИПЛЮСНУТІЕ, можно выр. гл.
Приплюснутый, ай ріапит гейасіик. При-
плющиваю, ай ріапит гейідеге.
ПРИПЛЯСЫВАНІЕ. Яаііаііо, каііаіик
ай (ІіЬісішк) тойок. Приплясываю, каі-
іаге ай (ІіЬісіпів) тойок. 2) Сігса аіідиет
екке; Ыапйігі, ріасеге сопагі.
ПРИПОДНИМАНІЕ, приподнятіе. Ее-
ѵаііо, аПеѵаІіо. Приподнимаю и припо-
дымаю, рапіиіит ІоВеге, аііоііеге. При-
ПРИ
530
ПРИ
529
поднимать занавѣску, раиіиіит Іоііеге
аиіаміт. 2) АНоЛеге, егі^еге, ехсііаге,
іп аііііийіпет еЯегге. Приподнимать низ-
кое мѣсто, Іосит Ьитііет іп аііііийіпет
еЯегге. Приподнимаюсь, Іоііі, аІЮІІі, зиг-
цеге, азсепйеге, іп зиЫіте Геггі. Строе-
ніе довольно высоко приподнялось, аейі-
іісіит заііз аііе ехсііаіит езі. 3) Сгез-
сеге, іпсгетепіа сареге, айоіезсеге. Дѣти
въ годъ довольно приподнялись, ІіЬегі
іпіга аппит заііз айоіеѵегппі. Деревья
нынѣшнимъ лѣтомъ много приподня-
лись, агЬогез Ьас аезіаіе тиііа іпсгетепіа
серегипі. Приподнятый, раиіиіит эиЫа-
Іиз Іеѵаіиз. П. колоколъ, сатрапа раиіо
аіііиз зизрепза.
ПРИПОЙ. Ееггитіпаііо.
ПРИПОЛНЕНІЕ. Яирріетепіит, ай-
йііатепіит, айіесііо. Приполненный, зир-
ріеіиз, ітріеіиз, геріоіиз. Приполняю,
зирріеге, ітріеге, геріеге. Приводняюсь,
зирріегі, геріегі,
ПРИПОЛОКЪ. Рагѵит ре§та.
ПРИПОМИНАНІЕ. Мопіііо, айтопі-
Ііо, айтопііиз. Припоминаю, топеге,
соттопеге, айтопеге , соттопеГасеге
аіідиет аіісиі из геі.
ПРИПОРКА. Міпог реззиіпз.
ПРИПОРЪ. См. Припираніе.
ПРИПРАВА. Сопйітепіит, агота. Го-
лодъ есть наплучшая приправа, сіЬі соп-
йітепіит Гатез езі. Звѣриная охота луч-
шая приправа кушанья, Гасіі сопйіііога
сіЬагіа ѵепаііо. Приправленіе, приправ-
ливаніе, сопйіііо, сопйііига. П. пищи,
сопйіію сіЬогит. Приправленный, соп-
йііиз. Приправляю и приправливаю, зио
дшйдие іп Іосо соііосаге, геропеге. 2)
Сопйіге. Приправлять супъ мускатнымъ
Цвѣтомъ, іпзсиіит тасійе сопйіге. Ь) При-
правлять разговоры шутками, 8егтопез
езііѵііаіе еі Іероге сопйіге. Приправ-
лять рѣчь Остротами, какъ бы солью,
Гасеііагпт Іероге Іапдиат заіе регзрег-
<геге огаііопет. Пр. дары или милости
ласковыми словами, типега ѵегЬіз ог-
паге. Приправляюсь, сопйігі.
ПРИПРАШИВАНІЕ, припросъ,можно
выр. гл. Припрашиваю, атріінз іпіегго-
даге, ди.вгеге.
ПРИПРЫГАТЬ. Айзіііге. Воробьи
припрыгли къ корму, раззегез ай раЬп-
Іпт айзііиегшіі.
ПРИПРЫГИВАНІЕ. 8а11из, ехзиііаііо.
Припрыгиваю, заііге.
ПРИПРЫСКИВАНІЕ. Айзрегзіо, соп-
зрегзіо. Припрыскиваю, айзрег^еге, соп-
зрег^еге, іпзрег&еге. Припрыскать полъ
водою, раѵітепіит адиа сопзрег^еге.
2) Дождь припрыскиваетъ, припрыг-
нулъ, іепиіз ѵеі тахітиз ітЬег герепіе
ейппйііиг; еЯизиз езі. 3) Првирыснуть
кого чѣмъ, аіідиет ргоЬе Оа^го с.вйеге.
4) Припрыгнуть бѣжать, сигзіт, рго-
реге, сигзи сііаіо Геггі, зе ргогіреге. При-
прыснутый, айзрегзиз, сопзрегзиз.
ПРИПРЯЖЕНІЕ, припряганіе. Ай-
іипсііо, іи^аііо едиі Гипаііз. Припрягаю,
едиит Гипаіет іип^еге, зиЬіип^-еге, іи-
Каге.
ПРИПРЯДЕНІЕ, припрядываніе, мож-
но выр. гл. Припрядываю, пепйо іип-
&еге. Припряденный, пепйо іипсіиз.
ПРИПРЯЖЕННЫЙ , —иная лошадь,
едииз а Іаіеге іп зпЬзійіит іппсіиз. При-
пряжка, припряжь, т. ч. пряпряженіе.
2) Ьога едиі а Іаіеге іп зиЬзійіит іипсіі.
Припряжная лошадь, едииз Гипаііз. При-
пряжныя лошади, зпЬзійіа іитепіогит.
ПРИПРЯТАННЫЙ. АЬзсопйіІиз, соп-
йііиз, гесопйііиз. Припрятываніе, денегъ
въ карманѣ, ресипіа іп сгитепат соп-
йііа. Припрятываю, сопйеге, аЬзсопйеге,
гесопйеге, іи сгитепат сопйеге.
531	*	’ ♦ ПРИ
ПРИПУГИВАТЬ. V. ріеЬ. Теггеге;
раиіиіит аіісиі тоіит іпГегге.
ПРИПУДРЕНІЕ, можно выр. гл. При-
пудренный , раиіиіит риіѵеге саріііагі
сопврегвив. Припудриваю, раиіиіит риі-
ѵеге саріііагі сопврѳг{;еге. Припудри-
ваюсь, р. риіѵеге саріііагі сопврег§і.
ПРИПУСКАНІЕ. Айтіввіо. Припус-
каю, айтіііеге. 2) Ре геЬив Іідиійів: аГ-
Гипйоге, зиЛітйеге. 3) Припустить ло-
шадь, едишп одна' айтіііеге. 4) При-
пустить мѣрку при кроеніи платья, іп
весапйо раппо Іаиео а<1 согрогіз тойи-
Іпт аййеге. Припускаюсь, айтіііі; аГ-
Гопйі. Припускной жеребецъ, айтівва-
гіив , (,’епегаіог. Припускъ, айтіввига
едиіпа.
ПРИПУТАНІЕ, припутываніе. Ітріі-
саііо. Припутанный, ітріісаіив. Припу-
тываю, ітріісаге, іііі^аге. Пр. кого въ
ссору, аіідиет гіхге іііі^аге. Припутаться,
геЬив, ай аіідиет поп регііпепІіЬив, ве
іттівсеге.
ПРИПУЩЕНІЕ. См. Припусканіе.
Припущенный, айтіявив.
ПРИПУХЛЫЙ. Раиіиіит Іитійив.
Припухнуть, раиіиіит Іитевсеге.
ПРИПЫЖИВАНІЕ, можно выр. гл.
Припыжнваю, риіѵегет сит діапйе іт-
тіііепйа ѵігра айі^еге.
ПРИПЬЯНЪ. Раиіиішп еЬгіив.
ПРИПѢВАНІЕ, можно выр. гл. При-
пѣваю, сопсіпеге, ипа сапеге. 2) Всѣ
прішѣли пѣсни, отпев сапіііепав сесі-
пеге. Припѣвъ, сапіия ѵосів восіаіив сит
ѵосе аііогит. 3) Ѵегвив рваіті, диі іп ех-
Ігето аііив сапііопіз ессіевіавііс.т сапііпг.
ПРИПЯЧЕНІЕ. Айтоііо. Приличен-
ный, аіісиі Іосо айтоіив. Припичиваю,
аіісиі Іосо айтоѵеге.
ПРИРАБОТАНІЕ. СонГесІіо ІаЬогів,
орегів. Приработанный, ІаЬогапйо соп-
ПРИ	532
Гесіив: Іоіив сопГесІив. Приработываніе
реіТипсІіо ІаЬогищ; тиіиит аихіііит
тиіиа орега. Приработываю, тиііит
ѵаійе, ргоЬе орегагі, тиііит Гасеге; ипа
орегагі, ай]иѵаге.
ПРИРАВНЕНІЕ, приравниваніе. ТЕдиа
Ііо, ехаедиаііо. 2) Сотрагаііо, соііаііо.
Приравненный, гедиаіив, ехіедиаіив; сот-
рагаіия, соііаіив. Приравниваю, юдиаге
аріаге, ассотойате. 3) Кого къ кому
сотрагаге, сопГегге. Приравнялъ ты ма-
чиху къ родной матери, поѵегсат сит
таіге (,'егтапа сопіиіівіі. Приравниваюсь,
сотрагагі, сопГеіті, сотропі.
ПРИРАДѢТЬ. V. еі. Маіе аіісиі виа-
йеге, іп еггогет іпйисеге, еггоге аПісего.
ПРИРАЖАЮСЬ. Іпсиггеге, ітріп§і,
аШйі, іііійі. Прираженіе, риівив. При-
раженный, аііівив, іііівпв.
ПРИРАЗГНѢВАТЬСЯ. ЯиЬігавсі.
ПРИРАСТАНІЕ. А^паііо (айпаііо). 2)
Ассевзіо, аисіив, інсгетепіит. Прира-
щаю, аййеге, айаи^еге, тпіііріісаге, ат-
ріійсаге. Приравняюсь, аи^егі, айаи^еп,
аи^евсеге тиіііріісагі, іпегетепіа сареге.
Приращеніе, іпсгстепіит, ргоѵепіиз, аис-
Іив. Сдѣлать пр. доходамъ, гейііив тиііі-
ріісаге, аййеге. Сдѣлать приращеніе нау-
камъ новыми открытіями, йівсірііпав ио-
ѵів іпѵепіів йііаге. Наука сдѣлала при-
ращеніе, йівсірііпа іпегеѵіі. Приращен-
ный, аисіив, йііаіив.
ПРИРВАННЫЙ. Весегріив. Прпрвать,
тиііит или отпе сагреге, йесегреге.
ПРИРИЩУ. (81.) Ассиггеге, сопсиг-
геге, сопЯиеге.
ПРИРОДА. ІѴаІига; паіига гегит, тип-
йив. Вся природа проповѣдуетъ намъ
бытіе Божіе, ипіѵегва гегит паіига овіеп-
йіі, 1)еит ехвівіеге; и. г. п. Гійет ^и-
тіпів Гасіі. Ь) ІѴаІига, согрив. Быть отъ
природы крѣпку, слабу, гоЬивІшп, ѵаіі-
53»	ПРИ
йит еззе; іпйгша ѵаіеіибіпе иіі. с) Жить
сообразно съ законами природы, зесип-
йип> паіигат, сопѵепіепіег паіигае ѵіѵеге.
Привычка есть другая природа, сопзие-
Іпбо еяі аііега паіига. Природный, паіи-
гаіія, а паіига ргоГесІиз. П. умъ, іпдепіит
паіигаііз или апітіз позігіз іпвііа гаііо.
Природная способность къ чему, ГасиІІаз
а паіига ргоГесІа. 2) Природный I рекъ,
паіпз или депеге Сгаесиз; паіиз іп Сгжсіа,
П. князь, "епеге Ргіпсерв.
ПРИРОСЛЫЙ. Ассгеіиа. Пр. мохъ къ
камню, тизсиз, диі захо ассгеѵіі. Приро-
стаю, ассгозсеге. 2) Р. иі. аидегі, аидез-
сеге, іпегетепіа сареге. Его доходы еже-
дневно прирастаютъ, едиа гебііиз іп біез
аидезсипі. Прирастаютъ силы, ѵігеа аи-
депіиг. Чувствую, что у меня прира-
стаютъ силы, ѵігеа теаз аисіаа аепііо.
Приростокъ, аіоіо, есрЬута.
ПРИРУБАЮ. Ассібеге. 2) Аб тобиіит
зесаге, рогго сайеге, регдеге саебеге. 2)
Прирубить доски на дрова, аб Іідпа
игепба отпез аззегез біззесаге.
ПРИРУБЕЖНЫЙ. Ѵісіпиз, Япііітиз,
сопбпіз.
ПРИРУБКА, прирубленіе, можно выр.
гл. во всѣхъ его значеніяхъ. Приру-
бленный, ассізиз; аб тобиіит аесіия.
ПРИРУМЯНИВАТЬСЯ. Раиіиіит Гисо
ііііпеге Гасіет.
ПРИРѢЗАНІЕ, прирѣзываніе, йесііо.
2) йиЯосаііо, зігапдиіаііо. Прирѣзанный
аесіиз, оссізиз, зігаидиіаіиз. Прирѣзать,
Іасегаге, бііасегагс, зігапдиіаге. Волкъ
прирѣзалъ все стало, 1„рия і0Іит
(оѵшт) бііасегаѵіі, зігапдиіаѵіі. Прир^а
весію, аесіига. 3) Раг8 8ес1а
ПРИРѢЗЫВАЮ. 8осаге еіаб тобиіит
ХКиѲт ' "РИРѢЗ!ТЬ СТОК’° ™ оконницу,
рітит зесіит аб Іезаегат Гепеаіга- ехі-
веге. 2) Регбеге. сопЯсеге и
’ іии,|сеге. Прирѣзать
ПРИ	534
подстрѣленную птицу, аѵет ѵиіпегаіат
сопЯсеге. 3) Аіідиіб абтеіігі. Прирѣзы-
ваюсь, зесагі; сопЯсі, іпІегЯсі, оссібі; абйі
теііепбо.
ПРИРѢЧНЫЙ. Ѵісіпиа Яиѵіо.
ПРИСАДИТЬ. Тоіит зегеге, ріапіаге,
ропеге. 2) Р. т. соіеге. Присадить дѣтей
къ ученію, абідеге ІіЬегоа бізсеге; соіеге
ІіЬегоз иі біасапі. Присадка, ріапіаііо,
ааііо. 3) Ріапіаіит. Присаженный, ріап-
Іаіиа, роаііиэ, заіиз.
ПРИСАЛЕНІЕ, присаливаніе. Спсііо,
іпипсііо. Присаленный, нпсіиа, іііііпв.
Присаливаю, Ііпеге, ипдеге, ііііпеге. При-
салить помадою волосы, таІаЬаІЬго саріі-
Іоа ппуеге. 2) 8еЬит Ііпепбо аЬзитеге.
Присаливаюсь, саріііоа таІаЬаІЬго ипдеге.
ПРИСАСЫВАНІЕ, можно выр. глаг.
Присасываю, ІтЬіЬеге зидепбо. Приса-
сываюсь, абзігіеіе, Гігтііег зпдеге. Пія-
вица присосалась къ опухоли, запдиізида
Ягтііег іитогі абЬюаіі.
ПРИСВИСТЫВАНІЕ. ЯіЬіІив зосіаіив
сит тобиіо, тобиіаііопе. Присвистываю,
зіЫІит сит тобиіаііопе аосіаге.
ПРИСВОЕНІЕ, присвоиваніе. Ѵіпбіса-
ііо. Присвоенный, ѵіпбісаіиа. Присвои-
ваю, ѵіпбісаге. Присвопвать себѣ что,
аіЫ ѵіпбісаге аіідиіб; аб зе ѵіпбісаге аіі-
циіб; іп зе ІгапаГегге аіідиіб; аіЬі аггодаге
аіідиіб; віЬі зитеге, азяитеге аіідиіб (не
имѣя иа что права); аіЬі бесегреге (часть'
чего нибудь); оссираге аіідиіб (насильно)
аіЬі іпзсгіЬеге (словами). Кажется, что я
это по праву себѣ присвоиваю, ѵібеог іб
тео (иге ѵіпбісаге. Присвопвать себѣ
бранную славу, бесиз ЬеІІі аб зе ѵіпбісаге.
Дворянство присвоило себѣ три началь-
ническія должности, Ігез тадізігаіиз по-
Ьііііаз віЬі зитзіі. Прпсвоивать себѣ что
мзъ чужаго достоинства, ех аііепа ѵігіиіе
зіЬі аіідиіб аггодаге. Не прпсвоивать себѣ
535	ПРИ
ничего изъ чужаго достоинства, піЫІ віЬі
ех а1іси)ив іаийе йесегреге. Присвонвагь
себѣ имя Философа, віЬі іпясгіЬеге потеп
рЬйоворЬі. Себѣ одному что нибудь при-
писывать, віЬі ипі аіідиій ІгіЬиеге. При-
своиваюсь, ѵіпйісагі, аІІгіЬиі.
ПРИСБОРИВАНІЕ, можно выр. гл.
Присвориваю, сапев аввиеГасеге евве сори-
Іаіов; сапев аввиеГасеге йисі Іогіе.
ПРИСЕЛОКЪ. Ѵісив тіпог та)огі ай-
Іасепв, ѵісітів.
ПРИСЕЛЬНИКЪ. (81.) Ѵісіпив; реге-
ртшив, Іюврев. Присельничій, ѵісіпі; ре-
ге^гіпі, Ьоврііів.
ПРИСЕЛЯЮ. Атрііив Ггедиепіаге со-
Іопів. Приселяюсь, ві., йотісіііит ргоре
аіідиет соііосаге; вейет ас йотісіііит
ргоре аіідиет сопвіііиеге.
ПРИСКАЗКА. Оиой ГаЬеІІж айрсііиг,
аййііиг. Присказываю, йісіів аіідиій ай-
йеге.
ПРИСКАКИВАНІЕ. Айвиііив. Приска-
кать, айвіііге, едио сііаіо айѵеЬі.
ПРИСКОРБІЕ. 8о11ісі1ийо, тоегог, ге^гі-
Іийо, тоіевііа. Причинить кому прискор-
біе, воііісііийіпет аіісиі ай'егге; воііісііи-
йіпе, аертіГипіпе аіідиет аГйсеге. Что
нибудь причиняетъ мнѣ прискорбіе, еві
ХПІЫ аіідиій воііісііийіпі; аіідиій те воі-
Іісііит ЬаЬеі. Имѣть пр., воііісііийіие,
ае^гііийіпе аііесіит евве. Отецъ, который
съ прискорбіемъ сносилъ непослушаніе
своего сына, съ большимъ еще сталъ пе-
чалиться объ его отсутствіи, раіег, диі Шіі
ІпоЬейіепІіаш іпідио апіто Іоіегаѵегаі,
ішдиіоге еіиз аЬвепІіат Гегге соеріі. До-
машнія прискорбія, йотевіісге оГГепвіопев.
Имѣть большія прискорбія, евве іп тахі-
тів тоіевііів. Быть терзаему жестокими
прискорбіями, асегЬіІаііЬив йііасегагі. На-
вести себѣ прискорбіе, воііісііийіпет віЬі
вігиеге. Отъ прискорбія старѣетъ, т®-
ПРИ ®	536
гоге сопвепевсіі. Прискорбіе снѣдаетъ
его, іімвгог іііит ехейіі или сопіісіі апі-
тит. Онъ умеръ отъ прискорбія, тогв
сопвесиіа еві ех ®§гііийіпе. Съ нѣкото-
рымъ прискорбіемъ сносить, вийтоіевіе
Гегге. Прискорбно, асегЬе, тоіевіе.
Очень п., регтоіевіе. Прискорбный, зді-
Іісііив, апхіив, воііісііийіпе, «‘йгііікііпе аГ-
Гесіив, апіто ®§ег; тівег, асегЬив, дгаѵів
(о вещахъ).
ПРИСКУЧИВАТЬ. Тжйіо аГІісі.
ПРИСЛАНИВАНІЕ, прислоненіе. Ар.
ріісаііо. Присланиваю дверь, іапиат ве-
тіаррегіат віиеге. 2) Ассііпаге, арріі-
саге. Присл. къ дереву, арріісаге ай агЬо-
гет или агЬогі. Присланиваюсь, ве ассіі-
паге, ве гесііпаге; пііі ге или іп гет; ап-
пііі геі; іппйі геі, іп ге, іп гет. При-
слонившійся къ дереву, агЬогів ассііпів
Ігипсо.
ПРИСЛАНІЕ, присыланіе. Міввіо, тів-
вив , Ігапвтіввіо. Присланный , тіввив,
Ігапвтіввив (тихонько), впЬтіввив.
ПРИСЛАСТІЕ, Оиісііийо.
ПРИСЛОВИЦА. Ѵох, диа іп вегтопі-
Ьив повігів ріегитдие иіі воіетив. 2) Рго-
тегЬіит.
ПРИСЛОНЕНІЕ. См. Присланиваніе.
Прислоненный, арріісаіив, ассіінаіив, ге-
сііпаіив.
ПРИСЛУГА и ПРИСЛУЖИВАНІЕ.
Міпівігаііо, тіпівіегіит, вегѵіііит. Ь) Еа-
тиіив, тіпівігаіог, вегѵив, аррагііига.
Прислуживаю, Гатиіагі; тіпівіегіа Гасеге
аіісиі; аррагеге (чиновникамъ), тіпівігаге
(за столомъ). Прислуживаюсь, аіісиіив Ье-
пеѵоіепііат ГасіпогіЬив ШіЬегаІіЬив аиси-
рагі. Прислужливость, оГОсіит, оГйсіова
ѵоіипіав, {’гаіііісапйі ІіЬегаІів ѵоіипіав, со-
тііав. Прислужливый, оГйсіовив, ай оГб-
сіа рагаіив. Прислужникъ, айиіаіог, аввеп-
537
ПРИ
ПРИ
538
Іаіог. Прислужница, айиіаігіх, шиііег,
риеііа Ыапйа, Ыапйіеие.
ПРИСЛУКЪ. Раиіиіит сигѵив.
ПРИСЛУШИВАЮ. Аизсиііаге; аигет
айтоѵеге еі аизсиііаге; зиЬаивсиІІаге; ѵо-
сев аіісціив ехсіреге, ачге айтоіо вег-
топет саріаге. 2) Аивсиііаге, аийіге,
аигев ргаеЬеге, орегат йаге аіісиі или аіі-
сціив вегтопі. Прислушайте и молча
обратите вниманіе, орегат йаіе еі вііепіев
апітайѵегіііе. — Прислушиваюсь, аигев
геі айвиеГасеге. Ь) Таейеі те аийіге еайет
тііііев.
ПРИСМАТРИВАНІЕ, присмотръ. Сига,
аііепііо, оЬвегѵаІіо. Имѣть присмотръ
за дѣтьми, сигаге ІіЬегов. Присматриваю,
іпврісеге аіідиій; сигаге; тойегагі, течете.
Присматривать за поведеніемъ чьимъ,
оЬвегѵаге, сиеіойіге, аііепсіеге аіідиет.
Присматриваюсь, іпвресіапйо йівсеге. При-
сматриваться къ узору, іпвресіапйо Гог-
тат йівсеге. 2) НеЬевсеге, оЬвсигіІаІе
осиіогит аШсі. Присмотрщикъ, сивіов,
оЬвегѵаЮг. Присмотреиный, оѣвегѵаіив.
ПРИСМИРѢЛЫЙ. Ай Іетрив іѳпів,
тоііів, ІгапдиіІІив, вііепв Гасіив.
ПРИСНИЛОСЬ. См. Снится.
ПРИСНО. 8етрег, регреіио, іп регре-
Іиит, аеіегпе.
ПРИСНОБЛАГОСЛОВЕННЫЙ. 8ет-
рег Ьепейісіив, Іаийаіив, регреіио Іаийап-
йив.
ПРИСНОБЛАЖЕННЫЙ. Іп регре-
Іиит Ьеаіив.
ПРИСНОДѢВА. 8ѳпірег Ѵіг^о.
ПРИСНОЖИВОТІЕ. Ѵй® 6етріІег-
шив, ѵііа аеіегпа. Присноживотный, ѵі-
Іат аеіегпат еШсіепв. Приложити зет-
рег йигаге, 8. ѵіѵеге.
ПРИСНОПАМЯТНЫЙ. 8етрег те-
тогапйие, сеІеЬгапйиз.
ПРИСНОПѢВАЕМЫЙ. 8етрег Ьут-
пів сеІеЬгаІив.
ПРИСНОРАДОСТНЫЙ. 8етрег Іжіие.
ПРИСНОСЛАВНЫЙ. 8етрег сеІеЬга-
Іив или в. сеІеЬгапйив.
ПРИСНОСУЩІЕ- АДегпіІав; Ігетрив
іпбпіішп. Присносущный, жіегпив, рег-
реіиив.
ПРИСНОТЕКУЩІЙ. Іиеіа, регеппів.
ПРИСНОЦВѢТУЩІЙ. 8етрег Яогепв,
ѵі&епе.
ПРИСНОЧЕСТНЫЙ. 8етрег Ьошь
гаіив, сиііив.
ПРИСНЫЙ. -Жіегпив, ветрііегпив, рег-
реіиие. 2) 8іпсегив, ѵегив, сапйійив. При-
снѣе, віпсегіив, ѵегіив.
ПРИСОВОКУПИТЕЛЬ, присовокупи-
тельница. Оиі, диж аіідиій аййіі, айрсіі.
Присовокупленіе, аййіііо, айіесііо. 2) 8цр-
ріетепіит. Присовокупленный, аййііне,
айіёсіие, іипсіиз, айіипсіиз. Присовоку-
пляю, аййеге, айрсеге, іип^еге, афпп-
§еге, зиЬіип^еге. Присовокуплену быть
къ городу, сопІгіЬиі іп игЬет. Присово-
купить къ обществу какому, іп зосіеіаіет
а^ге^аге, сооріаге. Присовокупляюсь,
Іип^і, сощип^і, ее сощипнете; восіеіаіет
йсеге сит аіідио.
ПРИСОВЫВАНІЕ, можно выр. гл.
Присовываю, риізапйо айтоѵеге. При-
совываюсь, ее сопѵегіеге, зе сопіегге ай
аіідиет; ареііаге аіідиет (съ просьбою),
сопГи^еге ай аіідиет (для защиты).
ПРИСОВѢТЫВАЮ. 8иайеге, сош-
тепйаге; апсіогет езее аіісиіиз геі. При-
совѣтываніе, зиазіо.
ПРИСОЕДИНЕНІЕ. Іипсііо, соіуипс-
Ііо, сориіаііо, сопеосіаііо, с<т§іе^аІіо.
Присоединенный, іипсіиз, сопіипсіие, со-
риіаіиз, соп^ге^аіиз, сопІгіЬиіив. Присое-
диняю, ай)ип^еге, аІІгіЬиеге, іпзегеге,
сопсогрогаге гет сит ге, виЫехеге. При-
539
ПРИ
ПРИ
540
соединить къ провинціи, ргюГесіигае соп-
ІгіЬпеге. Прис. земли къ своимъ землямъ,
іѳггая вііи поп іпіѳггиріе )ип^еге. П. плѣн-
ныхъ къ войску, ехегсііиі сарііѵое іт-
тізсеге. Этотъ Государь присоединилъ
многія земли къ своему владѣнію, Ьіс
Ргіпсерв ітрегіо ено тиііае ехри^паіав
іеггав афипхИ. Присоединяюсь, ай)ип§і,
аіігіЬиі, іпзегі, сопсогрогагі. Иновѣрецъ
желаетъ присоединиться къ нашей вѣрѣ,
аііпв ессіеэіге сопзогз или зосіия ѵиіі
евае позігж, ѵиіі позігю іттізсегі.
ПРИСОЛИТЬ. Раиіиіит заііге, р. заіе
сопйіге. 2) Тоіит заііге.
ПРИСОСАНІЕ, по присосаніи. ІтЬі-
Ьііа, йисіа ге.
ПРИСОХЛОСТЬ. Зіаіпз геі, чи» айа-
гиіі. Присохлый, чиі айагиіі, чиі агез-
сепйо айЫезіі. Присохнуть, айагеесеге,
агезсепйо айЬаегеге.
ПРИСПА. См. Насыпь.
ПРИСПАРИВАЮ, приспорье. См. Под-
спариваю, подспорье.
ПРИСПИЧИТЬ. V. рІеЬ. Іп сопйіііо-
вет іпііріат аййпсеге; сопГезііт ѵеІІе
аіічиій Гасеге, аіічио, аіѵит ехопегаіит
іге.
ПРИСПѢВАНІЕ. Айѵепіиз іетроге ор-
рогіипо. 2) Арргоріпчиаііо, ассеззиз. При-
спѣваю, іетроге оррогіипо, соттойо ѵе-
піге, айѵепіге. 3) Арреіеге, арргоріпчпаге.
Приспѣлъ день торжества, арреііі йіев Ге-
віив или зоіетпе.
ПРИСПѢШЕННАЯ. Сопсіаѵе, иЬі йі
ѵагіит орив рівіогіит. Приспѣшникъ, рі-
віог агіосгеаіит. Приспѣшница, Гетіпа
сочиепв агіосгеаіа. Приспѣшничанье, ар-
рагаііо орегів рівіогіі. Приспѣшничаю,
аррагаге орив рівіогіит.
ПРИСРОЧИВАЮ. І)іет віаіиеге. ргж-
йпіге
ПРИСТАВАНІЕ, пристаніе. Арриівив
одно или съ допол. сл. Ііііогів. 2) Ай-
Ьаезіо. 3) Аввепвіо, аввепвив; ассеввіо
ассеввив (относительно союза съ кѣмъ).
4) Гаіі^аііо, реііііо. Приставать, см. при-
стаю.
ПРИСТАВКА. Аррозіііо, ай]есііо; ай-
виеге, айвігиеге. 2) Аййііатепіит, аи§-
тепіит. 3) Айвиіит, айвігисіит, а§§Іи-
ііиаіит, ^Іпііпе ай]ипсіит. Приставле-
ніе, приставливаніе, аррозіііо; айто-
ііо, Гиііига. 4) Оесопотіа, Йіврепваііо.
Приставленный, арровйив, ріхіа ровііив,
соііосаіив ; аййііиз , айзиіиз ; айЬіЬііиз
ргсеровііиз. Приставляю, іихіа Іосаге,
арропеге , айтоѵеге. Приставить гор-
шокъ къ огню, оііаш арропеге ай і§пет;
П. доску къ стѣнѣ, ІаЬпІат віаіиеге ай
рагіеіет. 5) Приставить къ дому сол-
датъ, ропеге, ітропеге тііііев. 6) Ай-
ЬіЬеге, ргайсеге, рггеропеге. Приставить
кого къ строенію, орегі, тоіі ргаайсеге.
7) Айзиеге. 8) Айрсеге ехрепво. При-
ставляюсь и приставливаюсь, іихіа Іосагі,
ропі, арропі: аввиі; ргаеропі, айЬіЬегі.
Приставникъ, айтіиівігаіог, сигаіог. При-
ставничій, приставническій, сигаіогі, ай-
тіпівігаіогі ргоргіив. Приставъ, сивіов,
айтіпівіег, аррагііог. 9) Л’ипііив. 10) Част-
ный приставъ, йівсірііпю еі весигііаіів
риЫісае ргазГесіив; игЬапив чиювііог. При-
ставовъ,ай пгЬапит чпгезііогет регііпепз.
ПРИСТАЛЫЙ. Геззиз, йеГевеив. Конь
утружденный и присталый, ечиив Іая-
ваіив еі сопвівіеге ѵоіепв.
ПРИСТАЛЪ и ПРИСТАЛЬНОСТЬ.
Асег или Охив осиіогит оЫиіив; аііепіа
еі Йха іп ге вресіаііо. Пристально, §па*
ѵііег; вігепие, аввійие. Работать п., &па-
ѵііег ІаЬогаге , орегагі. П. запинаться
игрою, аввійиат орегат Іийів йаге. П. з.
науками, аввійиат орегат іп віийіів ро-
пеге ; Ііііегів аввійие иіі, аввібеге. 2) Ріхів
541	П₽И
или іпіепііз осиііз. Смотрѣть на что пр.,
гет іпіиегі еі іп еа йейхит еаае; зіийюзе
еі іпіепііз осиііа іпіиегі, осиіоа іп ге йе-
Й8еге; аііепііа осиііа, асеггіте сопіет-
ріагі. Смотрѣть прис. на солнце, аспіег
осиііа аоіет іпіиегі. Пр. что слушать,
аиге аіідиій ЬіЬеге; аііепіе аиіпіо аіічиій
ехсіреге. Пристальный, аззійииз. При-
стальная работа, ІаЬог аззійииз. При-
стальное смотрѣніе на что, аііепіа еі ге
йейха зресіаііо.
ПРИСТАНИЩЕ. Рогіиз, арреііепйі Іо-
сиз, арриізиз. Дать пристанище ворамъ,
укрывать ихъ, сіат ГигіЬиа Іесіит или
Ьозріііит ргжЬеге, Гигез оссиііаге еі ге-
серіаге. Доброе пристанище какъ имя
собст., Ьопі, ріисйгі рогіиз. 2) РегГиріит,
геГиріит, гесеріиз, рогіиз еі регГи8іит,
гесеріасиіит (потаенное); ахуіит (при-
станище для изгнанниковъ и пр.). Имѣю
пристанище, ЬаЬео, дио регГи8іат, геГи-
діат; ІіаЬео, дио ай ааіиіет Сидіат. Они
нашли себѣ пристанище въ городѣ Вес-
ціи, Ѵезсіа игЬа ііа гесеріасиіит Гиіі.
ПРИСТАНОДЕРЖАТЕЛЬ. (2иі зи-
аресіоз Ьотіпез Гоѵеі, зизііпеі, ііа Гоѵеі,
еоа Іиеіиг.
ПРИСТАНЬ. І.осиз ареііепйі, арриізиз,
рогіиз. Пристаю, арреііеге, паѵет ар-
реііеге, къ берегу, ай Іеггат или Іег-
г®. 2) АйЬжгезсеге, іпЬжгезсеге. Смола
пристаетъ, рік айЬжгезсіІ. Піявица, при-
стающая къ тѣлу, до тѣхъ поръ ие от-
стаетъ, пока не наполнится кровію, Ьі-
гпйо, сагпі айЬжгепз, сиіет апіе поп
тШП, диат ріепа сгиоге аіі. 3) Аіісиі зе
афип8еге; іп зосіеіаіет зе ай]ии8еге; ай
аосеіаіет ассейеге; аіісщиа рагІІЬиа зіи-
Йеге, аіісціиз рапіит еззе; аІічиет .
(пристать къ чьей Сторонѣ). Пристать къ
чьему мнѣнію, аіісиі аззепііге „ли азаоп-
аіідиет или а1ісЧиз зепІепііат зе-
*	ПРИ	542
цпі, аіісціиз зепІепііат аззепзіопе сот-
ргоЬаге; рейіЬиз іп аіісціиз зепІепііат іге,
сопсейеге, йізсейеге, Ігапзіге (при пода-
ваніи голосовъ, какъ было у Римлянъ,
когда члены переходили на сторону го-
ворившаго). Пристать къ какому союзу,
обществу, іп зосіеіаіет зе ай)ип8еге, ай
зосіеіаіет ассейеге. Пристать къ кому
на дорогѣ, аіісиі зе айрищете іп іііпеге;
іп ѵіа сотііега зе аййеге. Мнѣ очень
пріятно, что не совѣтуете приставать
ни къ которой сторонѣ, диой те ай-
топез, иі іпіертит те зегѵет, ргаіит
езі. Не смотря на предложеніе вели-
кихъ выгодъ, не хотѣть пристать къ
чьей сторонѣ, а зосіеіаіе, диатдиат тар
піз сопйіІіопіЬиз іпѵііаіит аЬзІіиеге. 4)
Сагреге, гергеЬепйеге, ѵеііісаге. Онъ
пристаетъ ко всякому слову, диатѵіз ѵо-
сет ѵігриіа сепзогіа иоіаі; зеѵеге іп
ипатдиатѵіз ѵосет іпдиігіі. 5) Ай сог-
риз аіісціиз ассейеге; ітріпреге аіісиі;
арргейі, іпзедиі. Должники къ нему при-
стаютъ, сгейііогез еі ітріпрчпі, еит іп-
зедиипіиг. (і) Аіісиі геі ѵаійе аййісіит,
йейііит еззе; іпситЬеге іп гет или ай
гет „ли геі. Пристать къ чтенію книгъ,
Іерепйіз ІіЬгіз іпситЬеге. Пр. плотно къ
своей работѣ, репзшп йііірепіег ассигаге.
Шерсть овецъ пристаетъ къ кустамъ,
Іапа ресогіз ѵеіиі Ьатіз ипсаіа аѵеііііиг.
Онъ ко всякому пристанетъ, іііе согіісе
Іеѵіог езі. 7) Іийсеге. Оспа ко мнѣ при-
стала, сопіаріит тегоіагит ай те Ігап-
зііі, те іпГесіІ. 8) Гаіірагі, йеГаІірагі,
Іаззагі. Холя присталъ, тиііа атЬиІа-
Ііопе Гаііраіиз зит. Лошади пристали,
едиі йеГай8аІі зипі. 9) Пристать = быть
къ .«щу, йесеге аіідиет; сопѵеиіге, соп-
ргиеге аіісиі.
ПРИСТЕГАНІЕ? пристегиваніе, можно
выр. глаг. Пристеганный, аззиіиз. При-
54.3
ПРИ
ПРИ
544
стегиваю, аввиеге. 2) Аііегит едиит
Іихіа уип^еге, виЬуип^еге. Пристеги-
ваюсь, аввиі. .3) АІІег едиив іихіа виЬуип-
^ііиг. Пристегнуть на живую нитку, Іе-
ѵііег ай іепірив сопвиеге. Пристегну-
тый, уихіа ]ипс(ив; ]и§аІив.
ПРИСТЕРЕГАНІЕ , пристереженіе.
ОЬвегѵаііо, саріаііо. Пристерегаю, оЬ-
вегѵаге, сивіойіге, вресиіагі, іпвійіагі.
Пристереженный, оЬвегѴаІив, сивіойііив.
ПРИСТОЙНО. Весоге, коневіе, Йе-
сепіег, сопѵепіепіег, соп§гиепІег. При-
стойность, йесог, йесогшп. Пристойный,
пристоенъ, йесогпв, Ьопевіив, йесепв,
аріив, ассотойаіив, сопѵепіепв. Пристой-
ное награжденіе, тегсев соиѵепіеив. Из-
брать къ чему пристойное время, Іет-
рив оррогіипит, соттодит сареге. При-
стоитъ, йесеі аіідиет, сопѵепіі. Это
платье вамъ пристало, Ьаес ѵевіів Іе йе-
сеі. Э. п. вамъ не пристало, Ьге ѵевіів
іе йейесеі.
ПРИСТРАСТІЕ, Рагііит віийіит, аі-
іегіив рагіів віийіит. Ь) Сирійііав, аиітив
аЬ іга еі ойіо поп ѵасиив. Имѣть къ чему
большое пр., пітіит аѣсиуив геі вішііит
ЬаЬеге. Безъ пристрастія, віпе атоге
еі сирійііаіе; іпсоггиріе, віие іга еі одіо.
Судить о чемъ безъ пристрастія, іпіе&ге
еі еедие уийісаге.
ПРИСТРАСТКА. Міиаііо, соттінаііо.
ПРИСТРАСТНО. 8ІШІІО. рагііит, аіі-
сціив рагіі Гаѵеийо; зіийепйо. Ь) Сирійе,
пои аедио или ІгапдиіІІо апіто.
ПРИСТРАСТНЫЙ, пристрастенъ ѵаі-
йе аййісіив, ѵеЬетеив, агйепв; аііегіив
или аііив рагіів віийіовив, аііегі рагіі віи-
йепв, Гаѵепв. Быть пристрастнымъ, аіі-
сщив рагіі Гаѵеге, віийеге. Ь) (Безъ спо-
койнаго разсужденія, движимый стра-
стію), сирійив (особ. о судьѣ), поп іпіе-
ёвг (о подкупленномъ, о занятомъ ка-
кимъ предразсудкомъ), поп аііепив, под
ѵасиив аЬ іга. — Пристрастный допросъ
диаевііо или Іп1егго§а1іо тіпів сотііаіа.
ПРИСТРАШНЫЙ. Меіи айесіив.
ПРИСТРАЩАТЬ. Аіісиі теішп, ц.
тогет аЯегге, Гасеге , іпсиіеге; аіісиі
аіідиій тіпагі, тіпііагі, соттіпііагі.
ПРИСТРАЩАЮСЬ, пристращиваюсь.
Аіісиі геі еіТиве іпйиі§еге; гет Ла^гап-
Ііввіте сиреге; ѵеЬетепІег йейііит евве.
Пристраститься къ игрѣ, іивиі еіТиве іп-
Йиі^еге.
ПРИСТРАЩЕНІЕ, пристращиваніе.
Теггіііо, тіпаііо, соттінаііо.
ПРИСТРОЕНІЕ, Афипсііо. Пристроен-
ный, айвігисіпв, соаейі&саіив. 2) Сиі ти-
пив ргосигаіит еві; сиі рговресіит, соп-
виііит еві. Пристроиваніе, ай]иисІіо.
Пристропваю, сожйійсаге, айвігиеге, ай-
Іип§еге. Пристроить сарай, Гсепііе ад-
вігиеге, айуип^еге. 3) Пристроить кого
къ мѣсту, аіісиі тииив ргосигаге; типив
аіісиі ѵійеге; сопвиіеге, рговрісеге аіісиі.
Пристропваюсь, соаейійсагі, айвігиі. Къ
дому пристроивается крыло, йотиі ай-
Іипуііиг аіа. 4) Онъ пристроился къ
выгодному мѣсту, Іосит (тииив) диа-
віиовит, соттойит віЬі рагаѵіі, сотра-
гаѵіі. Пристройка, афипсКо. 5) Афипс-
Іит, союйіКсаІит.
ПРИСТРОЙ. Огйіііаііо, йівровіііо.
ПРИСТРУНИВАЮ, Соіеге ай гет;
ад согрив аіісиуив ассейеге, иг^еге, іп-
віаге.
ПРИСТРѢЛИВАТЬ. Тгарсеге, Ігапв-
С^еге; отпев (аѵев) пиііа ехсеріа (аѵе)
де]ісеге.
ПРИСТРЯПАННЫЙ. Рагаіив, айра-
гаіив. Пристряпать, сіЬит аррагаге, со-
диеге. 2) СіЬо рагаіо аіідиій содиепйо
аййеге. Пристряпываю, вітиі содиеге;
НИР
546
545
ПНР
афитепіит аіісиі ЙеГегге ай сіЬит со-
лиев<5ииа.
ПРИСТУПАШЕ, приступленіе. А
«О. Приступаю, ассейеге, а<івів‘"®;^е
ргоріпдиаге, ргоріив ассейеге.
нежели приступлю къ самому дѣлу, Р
диат Ьщивсетойі геі іпіііит ехр
Войска непріятельскія приступили ъ
городу, соріа? Ьозііит игЫ а то ге 8ип
•	„ р«і ай игЬет сит
или ргоріив ассеввит еы
ехегсііи Ьовіііі. 2) Мапит айтоѵеге геі,
іисіреге, вивсіреге, ад§гейі, сопагі. ри
ступить къ какому Дѣлу, гет аёёгейі.
П къ мирнымъ переговорамъ, виЬіге
сопйіііопев расів. Отъ словъ присту-
пить къ Дѣлу, сопГегге ѵогЬа ай гет.
3) Ай согрив аіісщив ассейеге, а^гейі,
іпѵайеге. Заимодавцы къ нему присту-
пили, сгейііогев еит іиѵавегипі. При-
ступиться, ассейеге, ргоріив ассейеге,
іге; арргоріпдиаге. Пожаръ столько уси-
лился, что приступиться къ нему не
можно, іпсепйішп айоо іпѵаіиіі, иі рго-
ріив ассейеге пои роввів. Весь товаръ
дорогъ сталъ, что приступиться ни къ
чему не можно, ошпіит тегсіит рге-
ііит ііа аисіит еві, иі йе етепйів геЬив
пе соцііев диійет. Приступный, раіепв,
Гасііів ассевзи (о мѣстахъ), диі айііит, Га-
сііе Йаі (о людяхъ). Понтъ былъ при-
ступенъ для нашихъ легіоновъ, раІеЬаІ
повігів Іе^іопіЬив Ропіив. Онъ не при-
стуиеиъ, айііив ай аіідеит іпіегсіиві вииі.
ПРИСТУПОКЪ. Дііиог ^гайаііо, вса-
Ьеііит.
ПРИСТУПЪ, Іпіііит, ргіпсіріит, ехог-
Йіит. 2) Ітреіив, орри^паііо. Взять го-
родъ приступомъ, игЬет ітреіи ВДИ ті
сареге, орр.щиапйо сареге; 8Са1ів а(]тоІІ8
оррійит орридпаге. Городъ былъ окру-
женъ войскомъ, взятъ приступомъ и раз-
грабленъ, оррійит согопа сігситйаіит,
1
всаіів ойтоіів саріит ас Йігеріит еві.
Чинить жестокіе приступы, оррир'паііопі
асгііег іиситЬеге. Итти на приступъ, иг-
Ьет ѵі орри^паге. Назначить время для
приступа, Іетрив йісеге игЬі ітреіи ар-
ри§паийге. 3) Онъ былъ такъ гордъ, что
приступу къ нему нѣтъ, ео ивдие іпво-
Іепііж ргосеввіі, иі айііив ай еит йіШсіІ-
Ііті віпі. 4) Все такъ вздорожало, что
ни къ чему приступу нѣтъ, Іат та^по
ргеііо отпіа ѵепйипіиг, иі Йе етепйів ге-
Ьив ие со§іІев диійет.
ПРИСТЫЖАЮ. Рийоге аГвсеге; ри-
Йогет аіісиі іпрсеге, іпсиіеге. Прмсты-
женіе, іщесііо рийогів. Пристыженный,
рийіЬипйив.
ПРИСТТ.НЪ, пристѣнокъ. Ьосив ра-
гіеіі ргохітив. 2) Играть въ пристѣнокъ,
іііійеге рагіеіі тіпиіов саісиіов.
ПРИСТЯЖАНІЕ. (81.) Етііо. Пристя-
жанный, етіив. ІІристяжаю, етеге, ет-
Ііопів зиге рагаге.
ПРИСТЯЖНАЯ ЛОШАДЬ. Едиив Ги-
паіів. Пристяжь, Іога, диіЬив едиив Гиоа-
Іів ге^ііиг.
ПРИСУДСТВІЕ. См. Присутствіе.
ПРИСУДЪ. ТгіЬипаІ іпГегіив виідес-
Іиш вирегіогі. 2) йепіеиііа. Присуждаю
и присужаю, аййісего, афийісаге, йесег-
пеге. Присудить кого къ заплатѣ прото-
ровъ и убытковъ, аіідиет ай ехрепвав
Іііів сопйетпаге. П. кому имѣніе, Ьопа
аіісиі ай^ийісаге. Пр. дать кому тріумфъ,
почести, сумму денегъ, йесегпеге аіісиі
ІгіитрЬит, Ьопогев, ресипіат. Пр. воз-
вести иа престолъ Птоломея, ай]ийісаге
ге^піші Ріоіетжо. Цезарь присудилъ
дать ему должность, та^івігаіив еі а Сж-
ваге афийісаіив еві. Ь) = Положить, соп-
віііиеге, Йісеге, ігго^аге. Прис. кого къ
наказанію, сопвіііиеге аіісиі рсепат. Пр.
къ денежной пени, йісеге аіісиі тиісіат.
547
ПРИ
ПРИ
548
3) Виадеге аіісиі аіідиід. Присужденіе, :
присуживаніе, вепіепііа Іаіа , уидісіит.
Присужденный, датпаіив, сопдетпаіив,
аддісіпв, адупдісаіпв. 4) Мопііив, адто-
пііив.
ПРИСУНУТІЕ. Адтоііо рег риівит.
Присунутый, рпівапдо адтоіив.
' ПРИСУРМЛЕНІЕ. См. Суриленіе.
с ПРИСУТСТВЕННОЕ МѢСТО. Го- ;
гпт, ІгіЬипаІ, уидісіит.
ПРИСУТСТВІЕ. Ргаевепііа, аввідпііав
(частое), Ггедпепііа (многихъ). Въ чьемъ
присутствіи, аіідио рга-вепіе; сотаго аіі-
дио; іп или виЬ осиіів аііспі ив; апіе оси-
ІО5 аііспуив. Прошу почтить меня вашимъ
присутствіемъ, орІаЬіІів тіЬі егіі Іпі ргге-
вепіів Гасиііав. Присутствіе было, соп-
тепіив уигідісив; вепаіив ЬаЬіІив еві. При-
сутствіе Государя ободрило воиновъ,
рггезепііа Вё§ів тіІіІіЬив апітов аддідіі,
еогшп апітов егехіі. 2) йеввив, сопвеввіо.
Завтра не будетъ присутствія, сгав пиі-
Іив ЬаЬеЬіІиг сопвеввив. .3) Апіті ргжвеп-
Ііа; апітив рггевепв; сопзіііит. Имѣть пр.
духа, апіто ргаізепіі евве или иіі. Не те-
рять присутствія духа, віаіи вио поп де-
уісі, поп сотгооѵегі; поп ІигЬагі. При-
сутствую, адевве, ргювепіего евве; ргазіо
евве (съ постороннею идеею присутствія
дли вспоможенія, так. вліянія и непосред-
ственнаго содѣйствія). При открытіи учи-
лища много знатныхъ особъ присутство-
вало, іп арегіепдо Іпдо гопііі агорііввігоі
ргюзепіев адегапі ѵігі. 4) Іп ІгіЬипаіі ве-
дете; азвеввотет евве. Присутствующій,
ргювѳпв. 5) <>чі іп ІгіЬипаіі ведеі, іосит
ЬаЬеі.
ПРИСУЧЕНІЕ, присучиваніе, можно
выр. гл. Присученный, —нныя нитки,
Ыа диріісііег сопіогдиепдо уипсіа. При-
сучиваю, (ііа диріісііег сопіогдиепдо упп-
§еге. Присучиваюсь, Діа диріісііег соп-
: Іогдиепдо уипёппіиг. Присучка, т. ч.
присученіе. 2) Оиріісііег сопіогдиепдо
уписішп.
ПРИСУШЕНІЕ, присушиваніе. Мщіа
віссаііо. Присушенный, пітів віссаіив.
Присушиваю , пітів віссаге , ехвіссаге.
Присушиваюсь, пітів віссагі, ехзіссагі.
ПРИСУЩІЙ. Ргаевепв, диі адеві.
ПРИСЫЛАНІЕ. См. Приславіе. При-
сылаю , аіідиід аіісиі или ад аіідиет тіі-
іеге. Прислать къ кому слугу съ пись-
момъ, Гатиіпт аіісиі сит ерівіоіа тіі-
іеге. П. помощь осажденнымъ, оЬвеввів
виЬвідішп, аихіііа тіііеге. Присылаюсь,
тіііі. Присылка, гев, диа; тіііііиг, ти-
пив. Присыльный, тіввпв.
ПРИСЫПАНІЕ, можно выр. гл. При-
сыпанный, іпвпрег, соцуесіив, іп^евіив.
Присыпаю, іпвирег сопуісеге, іпзегеге.
2) Чѣмъ, аврег§еге, сопврегвеге. Рану
присыпать порошкомъ, ѵиіппв рпіѵеге
тедісаіо сопврег§еге. Присыпка, адврег-
віо. Ь) Адврегвит. Присыпный, аврег-
§епдо вегѵіепв.
ПРИСЫХАНІЕ, можно выр. гл. При-
сыхаю, адагевсеге, агевсепдо адЬгегев-
сеге. Присохла перевязка къ ранѣ, ѵіпс-
Іига ѵиіиегі агевсепдо адЬж-віІ. 2) Всѣ
растенія присохли, отпев ріапіаг ехизі®
вііі ехагиегппі.
ПРИСѢВАНІЕ, присѣяніе. 8а1іо сопіі-
пиаіа. Првсѣваю, сопііпиаге ваііопет,
атрііив вегеге. 2) Тоіит вегеге.
ПРИСѢДАНІЕ. ІпДехіо §епиит; іпсіі-
паііо роріііит. Присѣдаю, іпйесіеге §е-
пиа, еепіЬпв Дехів согрпв іпсііпаге. 2) Ад
Іетрив сопвідеге, гевідеге. 3) Р. т. ав-
відие ІаЬогаге, орегагі, ориз Іасеге. При-
сѣдливость, присѣдность, ^паѵііав, віге-
ппііав, аввідиііав; ведпіііав. Присѣдникъ,
ві., Ьото іпдивігіив, §паѵпв. Присѣдно,
тиііит ведепдо. Работать п., тпіішп ве-
ПРИ
550
ПРИ
549
1еШ ІаЬогаге. Присѣдный, вѳйепіагіив.
Присѣдная работа, орега зейепіагіа. При-
сѣжду, 5І., оЬзегѵаге, аііепйеге аіідиет.
Присѣстъ, регііпах, поп іпіѳгтіаза аеваіо.
За однимъ присѣстомъ кончилъ работу,
ина регііпасі аеаэіопе ориа аЬеоІѵіі.
ПРИСѢКАЮ. Тоіит сопзесаге, Йіззе-
саге. Присѣчь доски въ дрова, отпев ав-
егев сопзесаге ай сгетіа. 2) Присѣчь
кому языкъ, аіісиі оз оЫигаге; аіісіуиз
Ііп^иат оссіийеге; сотргітеге 1іп$иат
а1іси)па или аіідиет. 3) Присѣчь огня,
фпет ехсийеге, і^пет еіісеге ісіи сЬа-
ІуЬіз ас зііісіз.
ПРИСѢННЫЙ. ПтЬгат Гасіепз, іа-
сіепз, ргжЬепз; итЬгозиа.
ПРИСѢЧЕННЫЙ. Тоіиэ сопзесіиз, Йіз-
весіпз.
ПРИСѢЩАЮ. (81.) Ѵізеге, іпѵізеге, ѵі-
вііаге. Присѣщеніе, ѵізііаііо.
ПРИСѢЯНІЕ. См. Присѣваніе. При-
сѣянный, атрііив ааіиз.
ПРИСЯГА. Йие]игапйит, васгатепіит
(для воиновъ). Учинить присягу, ^из^и-
гапйит Йаге; рігаге. Дать присягу въ
вѣрности, васгатепіит Йісеге. Дать при-
сягу въ вѣрности Государю , іп ѵегЬа
Ргіпсіріз і'пгаге. Требовать въ судѣ отъ
кого присяги, іиз]игапйпт йеСегге. При-
нудить кого къ присягѣ, ай ]пз]игапйит
или іигапсіпт аіідиет айі^еге; рег ^иа)и-
гапйит іп ѵегЬа аіісціив айд’еге; о сол-
датахъ: тііііев васгатепіо айі^еге. При-
водить къ присягѣ, іиге)игаийо аіідиет
айзігіп^еге; васгатепіо го^аге. Соблю-
дать присягу, іизіигапйит зегѵаге, соп-
зегѵаге. Нарушать присягу, іизіигапйит
поп зегѵаге, у ѵіоіаге, пеё1іёеге, тпіаге,
гитреге. Присяганіе, чрезъ ирисяганіе,
іигапйо. Присягаю, іигаге, іиз]игапйит
йаУе. Присягнуть Государю, Ргіпсірі ва-
сгатепіит Йісеге. Заставить пписягвуть
Государю въ вѣрности, іп ѵегЬа Ргіпсіріз
айі^еге. Присяжникъ, Ьото, дпі іпгаѵіі,
циііиззигапйит йейіі. Присяжной, йих
іпГегіог, диі, йеровііо типеге, сизіойіепйо
йзсо ргюрозііив еві. Присяжный, диі ]из-
Іигапйпт йейіі. 2) Ай іиз^игапйит рег-
Ііпепз. П. листъ, ішдпгапйі Іех, іиарі-
гапйі ѵегЬа.
ПРИТАЕНІЕ, притаиваніе. Оссиііаііо.
Притаенный, ассиііаіиз, аЬвсопйііпз, се-
Іаіиз. Притаиваю, сеіаге, оссиііаге, аЬ-
всопйеге. Онъ, взявъ съ должниковъ
моихъ деньги, притаилъ ихъ къ себѣ,
потіпа а йеЬіІогіЬиз ехасіа віЬі Іепиіі, ге-
Ііииіі. Онъ притаилъ бѣглаго, йезегіогет
Іиііиз еві. Притаиться, ее аЬйеге. При-
таиться, присѣсть къ зеилѣ, чтобъ не
видали, Іаіепйі сапаа ай Іеггат зе арргі-
теге. 2) Пізаітиіаге, зітпіаге, зітиіа-
Ііопе Іе§еге. Притаился нѣмымъ, зітиіаі
аІідиіз, ее тиіит евве.
ПРИТАКИВАНІЕ. 8иавиэ. Притаки-
ваю, зиайеге аііспі аіідиій; апітит аііси-
Іиа ай аіідиій Ігайисеге.
ПРИТАЛКИВАЮ. Реііеге, ргореііеге.
Притолкнуть судно къ берегу, паѵі^іит
ай Ііііив реііеге.
ПРИТАЛИНА. Госиз оЬ піѵет ѵеі віа-
сіет саіоге зоііз зоіпіаз айорегіиз.
ПРИТАПТЫВАНІЕ, можно выр. гл.
Притаптываю, сопсиісаге, ргосиісаге, Йе-
сиісаге, ргоіегеге.
ПРИТАСКИВАНІЕ, притащеніе. Аі-
Ігасііо. Притаскиваю, ай зе ІгаЬеге, аі-
ІгаЬеге. Я притащу его когда нибудь къ
ваиъ, епт ай Іе аіідиапйо теспт аййц-
сат. 2) Притаскать кого, аіідиет саріііів
ргоЬе гаріаге. Притащенный, аіігасіцв.
Притащиться, айгеріаге. Насилу прита-
щился домой, а»^ге йоиіиш айгеріаѵі.
ПРИТАЧАНІЕ, притачиваніе, можно
выр. гл. Притаченвый, ай Іетрив, Іеѵііег
551
ПРИ
ПРИ
552
зиіиз. Притачиваю, аб іетриз, Іеѵііег і
зиеге.
ПРИТАЧИВАНІЕ, чрезъ притачива-
ніе. Асценбо; Іогиапбо. Притачиваю,
асиеге, ехасисге; іогцаге, беіогпаге; аб
іогпапбит абЬіЬеге.
ПРИТАЯТЪ. Ріапе аиі Іеѵііег Іідие-
Сегі, Іідиезсегс, зоіѵі, ІаЬезсеге. Свѣтъ
прнтаялъ, піх ріапе аиі Іеѵііег ІаЬиіІ. Отъ
солнца притаяло на улицахъ, саіоге зоііз
ге^еіаішп.
ПРИТВОРЕНІЕ, можно выр. гл. При-
творяю, йгтііег, агсіе сіаибеге. Притво-
ренный, йгтііег сіаизиз.
ПРИТВОРНО. Рег біззітиіаііопет, зі-
тиіаіе, Гісіе. Пр. обходиться съ кѣмъ,
іісіе зе ^егеге абѵегзиз аіідиет; рег біз-
зітиіаііопет Ігасіаге аіідиет. Притвор-
ство, зітиіаііо, біззітиіаііо. Набожность
его одно притворство, ерів ріеіаз поп езі
ѵега ріеіаз, зеб зітпіаііо. Онъ показы-
ваетъ себя вашимъ другомъ, во это при-
творство, поіиіиаі Іе атісит зишп, зеб
Ьаес зипі ѵегЬа. Притворчивый, диі Га-
сііе ѵиііит Йисеге роіезі; агіійсіо зітиіа-
ііопіз игЬаио егибііпз. Притворствую, біз-
зітиіаге, біззітиіаііопе Іе&еге, Ггопіе ос-
сиііаге. Притворщикъ, зітиіаіог, біззі-
тиіаіог. Быть притворщикомъ, зішиіаге
.еі біззітиіаге аіідиіб; аііиб сіаизит іп
ресіоге, аііи^б рготіит іп Ііи^иа ЬаЬеге.
ПритворГцнцЧ, ди® зітиіаі, біззітпіаі.
ПРИТВОРЪ. Ргопаоз. 2) Ьосиз, иЬі
іогез ѵеі Гепезіга сопиіѵепі. 3) Зітиіаііо,
ігаиз.
ПРИТВОРЯЮ. Агсіе сіаибеге. При-
творвюсь, дверь притворяется плотно,
Гогез агсіе соппіѵепі.
ПРИТВОРЯЮСЬ, йітиіаге, біззітиіа-
ге. Притворился безумнымъ, Гигеге зе зі-
тиіаѵіі. Притворяться или показывать,
будто не фидцмъ обиды, біззітиіаге іп]и-
гіат. Не пр., гет поп оЬзсиге Гегге. Въ
иномъ я притворяюсь, показывая, будто
не вижу, диіЬизбат іи геЬиз соипіѵео.
ПРИТЕКАНІЕ, притеченіе. Еіихиз.
2) Ассигзиз. Притекаю, Пиегс, бсЛиеге
(ео, іііис). 3) Ассиггеге.
ПРИТЕЛЬНЫЙ. Сопігоѵегзиз, соиіго-
ѵетзіозиз; гіхозиз, Іііі^іозиз.
ПРИТЕРТЫЙ. Тгііиз, риг^аіпз, бѳ-
Іегзиз.
ПРИТЕСЫВАЮ. Ехазсіаге, боіаге.
Доска не плотно приходитъ, иадобно ее
притесать, ІаЬиІа аб гет аріо поп сопѵе-
піі, ориз езі иі ехазсіеіиг.
ПРИТЕЧЕНІЕ. См. Притеканіе.
ПРИТИНЪ. Ьосиз, иЬі ииа зіаііо ѵеі
тиіі® ЬаЬопІиг. 2) Ргжбопит или Іаіго-
иит ІаІіЬиІит, гесеріасиіит; ргюбаіогит
зебез; зебев ^епііз гаріо абзиеі®. При-
тинный, диі іи зіаііопе езі; диі зіаііопет
ЬаЬеІ, зіаііопет аціі.
ПРИТИРАНІЕ. Тгііиз, Ггісаііо, Ггісаіиз.
Притиранье, изиз Гисі; Гпсиз, рідтеиіит,
тебісатепіит. Притирательный, іегеп-
бо, беіег^епбо, изиі Гисі зегѵіепз. Прити-
раю, Іег&ѳге, бе1ег§еге. Притереть полъ
въ комнатѣ, раѵітепіит соисіаѵіз беіег-
₽еге. 2) Притеръ всѣ краски, отпез со-
Іогез Ігіѵіі. 3) Притирать лицо, Гисо іШ-
пеге Гасіет. Притираюсь, Гисо ііііпеге
Гасіет. 4) Тегі, Ггісагі, Іег^і, беіегр. При-
тирка, си. притираніе.
ПРИТИСКАНІЕ, притискиваніе. Ргез-
зига, сотргеззіо. Притискиваю, арргі-
теге, соііібеге. Притиснуть палецъ дос-
кою, біцііит аззеге арргітеге, соііібеге.
Притискиваюсь, арргіті, соііібі. При-
тискъ, поіа рапіз, диі іп Гигпо сит рапе
соаіиіі. Притпснутіе, см. притискаяіе.
Притиснутый, арргеззиз, сотргеззиз, соі-
іізиз.
ПРИТКАНІЕ, можно выр. глаг. При-
ПРИ
554
ПРИ
553
тканный, айіехіпв, іехепйо айрпсШв, виЬ-
іех№. Приткать, айіехегс, виЫехеге,
Іехепйо ай)ип&еге.
ПРИТКНУТЫЙ. АПІхив, рпвйхив.
ПРИТОЛАЧИВАТЬ. Сопіипйеге, еіі-
в ПРИТОЛКНУТЫЙ. Риівапйо айтоіив.
ПРИТОЛОКА, Зирегіог ІгаЬв Іапиа>.
ПРИТОЛОЧЬ. Тоіши сопіегеге, соп-
іипйеге, ріпвеге. Првтолченіе, сопіивіо.
ПритолченвыЙ, сопігііив, сопіивив, ріиві-
іи» или різінв.
ПРИТОМИТЬ. Айпіойнгп іаііуаге, йе-
Гаііеаге. Притомиться, айтойшп Гаіі^агі,
йеГаІі^агі.
ПРИТОНЪ. Рга-йопит, Гигит гесеріа-
сиіит. Притонщшгь, чиі Гпгев, ргдайопев
гесіріі.
ПРИТОРГАТЬ. Аб »е ігаЬеге.
ПРИТОРГОВАНІЕ, —вываиіе. І.ісііа-
Ііо. Приторгованный, си)ив геі Гасіа еві
Іісііаііо. Приторговываю, іісегі гет, Іісі-
іагі. Приторговываюсь, а тиііів, ех тиі-
Іів тегсів ргеііит всівсііагі, Іісегі.
ПРИТОРНОСТЬ. Іиіоіегапііа, Іаейіит,
тоісвііа. Приторный, приторенъ, {{гаѵів,
іп^гаіив, тоіевіив; чиой иоЬів паивеат
Гасіі, соттоѵеі, Гавіійіовив.
ПРИТОЧЕНІЕ, по приточепіи та-
шекъ. Ьаігппсиіів Іогпапйо аййііів. При-
точенный, Іогпапйо аййііив. Приточить,
соіів оре аййеге аситеп. Ь) Атрііив Іог-
паге. Приточить крышку къ табакеркѣ,
орегсиішп ай рухібет іогпо Гасеге. При-
точить нѣсколько шашекъ, аііциоі Іаігип-
сиіов ай аітеоіищ іогпапйо аййеге.
ПРИТОЧНИКЪ, йсгіріог рготегЬіо-
гшп, рагаЬоІагшп. Приточно, рагаЬоІісе.
Приточный, рагаЬоІісив, аІІе8огісив, рго-
ѵеѴЬіаІій.
ПРИТРАВА- Езса. сіЬив а<1 Ггаисіет
ровііив. — Притравить, йеравсеге. Пас-
Часть III.
тухъ притравилъ весь лугъ, равіог іоіит
ргаіит рег ресога йераѵіі. Притравленіе,
йеравііо. Притравленный, йеравіив.
ПРИТРАПЕЗНИКЪ. (81.) Соиѵісіог,
сотргапвог.
ПРИТРЕПЕТЕНЪ. (81.) Ехіеггііия,
регіеггііив.
ПРИТРОГИВАЮСЬ. Тап^еге, аіііп-
йеге, аіігесіаге, сопігесіаге.
ПРИТРЯХИВАТЬ. Оиаіеге.-сопсиіеге.
Ь) Р. т. сііаіо ^гайи іге.
ПРИТТИ. См. Прихожу.
ПРИТУЖАТИ. ТигЬаге, іпдиіеіаге.
Притужно, сопііиие, іпйевіпепіег.
ПРИТУЗИТЬ. ѴегЬегаге, тиісаге, аіі-
сиі соіарЬов іиГгіи^еге.
ПРИТУЛИТЬСЯ, 8е аЬйеге. При-
тулье, ѵ. оЬв., ІаіеЬга, ІаІіЬиІит.
ПРИТУМАНИТЬСЯ. Раиіиіит іи тое-
гоге, іп тоевііііа евве.
ПРИТУПЛЕНІЕ, НеЬеіаііо. Притуп-
ленный, ЬеЬеіаіив, геіивив, оЫивив. При-
тупляю, ЬеЬеіаге, оЫипйеге. 2) Многимъ
чтеніемъ притупилъ глаза, ппіііа ІіЬго-
гит Іесііопе асіет осиіогит оЫиЙіі или
осиіов ЬеЬеіаѵіі. Притуплвюсь, ЬеЬеіагі.
Притупилось перо, реппа всгіЬепйо йе-
ігііа еві, раиіиіит ЬеЬевсіі. Зрѣніе начи-
наетъ притупляться, асіев осиіогшп Ье-
Ьевсіі; осиіі ЬеЬевсипі.
ПРИТЧА. РагаЬоІа, вітііііийо, рготег-
Ьіит. Притчи Соломоновы, рготегЬіа 8а-
Іотопів.
ПРИТЧИННЫЙ. V. ріеЬ. Регісиіовив
(диой ря>пе регіге Гасіі).
ПРИТЫКАНІЕ, можно выр. гл. При-
тыкаю, аГО^Сге, ртаіЙ^еге. Притыкаюсь,
айцгі, йгтііег йр. 2) Таи^егс, аіііп^еге.
ПРИТѢСНЕНІЕ. Ітргеввіо. 2) Р. т.
орргеввіо, техаііо, регвесиііо. Притѣсиеи-
иый, орргеввив. 3) Р. т. орргеввив, ѵека-
іпв. Притѣснитель, орргеввог, йотіпие,
19
555
ПРИ
ПРИ .
556
Іугаппив. Притѣсняю, иг^еге. Притѣс-
нить кого къ стѣнѣ, аіічиет ад рагіеіет
иг^еге. 4) Р. т. орргітеге, ѵехаге, рег-
зсчиі, іпвесіагі. Притѣсняюсь, иг^егі; ор- ,
ргіті, ѵехагі.
ПРИТЯГАНІЕ. Аіігасііо. Притяга-
тельный, аІІгаЬепз, аіігайепді, аііісіеікіі
ѵіт ЬаЬепв. Притягиваніе, аіігасііо. При-
тягиваю, аІІгаЬеге, аііісеге. Притянуть
судно къ берегу, паѵіріит ай Ііііиз аІІга-
Ьеге. Магнитъ притягиваетъ желѣзо,
та^пеа Геггит ад ве ІгаЫІ, ад зе аііісіі,
аІІгаЫі. Притягиваюсь, аІІгаЫ, ІгаЬі ад
ве, аііісі. Желѣзо притягивается магни-
томъ, Геггит та^пеіе аІІгаЫіиг. Притя-
нулся судномъ къ берегу, сит паѵіріо
ргоріив ад ИИиз ассвввіі.
ПРИТЯЖАНІЕ. Сотрагаііо. Притя-
жатель, притяжательница, чиі, чи® віЬі
аіічиід сотрагаі. Притяжательный, сот-
рагапв; геіаііѵив. Притяжательное мѣ-
стоименіе, ргопотеп геіаііѵшн. Притя-
жать, сотрагаге, асчиігвге. Прмтяжаться,
сотрагагі. Богатство притяжавтся тру-
домъ, діѵіііж ІаЬогіЬив рагапіпг, асчиігип-
іиг. Притяжениый, сотрагаіив, асчиівііив.
ПРИТЯЗАНІЕ. Ровіиіаііо, йа^ііаііо;
ѵіпдіѣаііо, ивиграііо. Притязать, віЬі ѵіп-
дісаге аіічиід.
ПРИТЯНУТІЕ. См. Притягиваніе. При-
тянутый, аіігасіив. Пустить п. сукъ, га-
шит аддисіит гетіііеге.
ПРИХАЖИВАНІЕ. Ггечиевіаііо. Пр.
въ школу, Г. всЬоІ®.
ПРИХВАЛИВАНІЕ, Зиазиз. Прихва-
ливаю, зиадеге аіісиі аіічиід.
ПРИХВАСТЫВАНІЕ. Овіепіаііо, §1о-
гіаііо. Прихвастываю , ипа сит аіічио
тепдасіит или тепдесіа дісеге; ипа сит
аіічио оаіепіаге, ѵепдііаге аіічиід.
ПРИХВАТКА. Ргепзіо, ргеЬеивіо (іп
іисіапдо). Прихватываніе, ргепзіо. При-
хватываю, соіге, соттіііі, зип^і, сопѵе-
піге. Прихватило въ блокѣ веревку, (ц_
пів сит ІгосЫеа соттіззиз еві. 2) Ми-
Шит или тиіио зитеге. На покупку
прихватилъ денегъ у знакомаго, ад гет
етепдат тиіио а віЬі поіо зитвіі реси-
піат. 3) Р. т. Іеѵііег Іжді, ѵіііагі. При-
хватило морозомъ плоды, Ггідоге Ггисіиз
Іеѵііег ѵіііаіі випі. 4) Тепіагі, орргіпіі.
Круто его прихватило, ётаѵііег тогЬо
Іепіаіиг, ітріісаіиг. Его часто прихваты-
ваетъ, вюре тогЬо Іепіаіиг. Прихвачевіе,
см. прихватываніе. Прихваченный, ргеп-
вив; саріив; ипсіз йгтаіив; Іепіаіиз.
ПРИХВОСТЕНЬ, Ѵох ріеЬ. Оиі аііси-
]ив ѵевіі^ііз іпзіагв, а!іси)ив ѵевіі^іа Іепеге
воіеі.
ПРИХИЧЕНІЕ, прихичиваніе. ВеГес-
Ііо. Прихичениый, геГесІив, герагаіиз,
загіиз, гевагіие. Прихичнваю, гейсеге,
герагаге, вагсіге, гевагсіге.
ПРИХЛЕБАТЕЛЬ. Нитііів адиіаіог.
Прихлебательство, Ьитііів адиіаііо.
ПРИХЛЕБКА. Сивіаііо, ёивіаіив. 2)
Оиод сосЫеагі еді роівві. Прихлебываю,
сіЬит сосЫеагі витіит ^ивіагв, де§и-
віапдо ехріогагв; раиіиіит, виЫпде дв-
^ивіагв, ЬіЬвге. Ѣсть хлѣбъ, прихлѣбы-
вая съ чаемъ, едеге рапет еі вітиі ви-
теге роіит іЬеаа.
ПРИХЛЕСТЫВАЮ. ѴегЬегаІіоне
вчиов іпсііаге.
ПРИХЛОПЫВАЮ. Еігтііег оіуісегв
Гогев. Ь) Ргетеге, сотргітеге. При-
хлопнулъ ногу дверьіб, сгив Іп1ег]ес1а }а-
пиа ргевві. Прихлопнутый, йгтііег оѣ-
Зесіив.
ПРИХОДИТСЯ. Ассідіі, еѵепіі. Ему
всегда п. дневать по праздникамъ, чиоѵіб
Іетроге еі ассідіі, иі виів ѵісіЬпя или виа
віаііопе Гип^аіиг рег Гевіа. 2) АдЬис ге-
тапеге, ад. деЬеге. За ушатою прих.
пей
558
ПРИ
557
еи1е нз немъ сто рублей, зоіиіа ресипіа,
ааьис беЬеІ сепіит гиЫопез.
ПРИХОДНЫЙ. АД ассеріит регііпеив.
Приходная книга, ассеріі или ассеріогига
содех, ассеріі гаііо.
ПРИХОДСКІЙ. Аа рагосЫат, рагсе-
сіат регііпепз. Пр. священникъ, ессіе-
„авіез, рагосЬив, тіпізіег ѵегЬ. (у новв.).
Приходская церковь, ессіезіа рагосЬіаІіз.
Приходскаго попа сынъ, васга спгапііа
йііиз. Сдѣлаться приходскимъ священ-
никомъ, геЬив засгіз сигашіів рг®Йсі.
ПРИХОДЪ. Абѵепіиз, ассеззив. Обра-
довать кого своимъ приходомъ, абѵепіи
вио аіісиі Іаеііііаю ааге. 2) Ассеріит.
Расходъ превышаетъ доходы, ехрепвит
зирегаі ассеріит. Записать въ приходъ,
іи ассеріит геГегге. Приходъ ве сходенъ
съ расходомъ, ассеріит еі ехрепвит йів-
сгерапі.
ПРИХОДЪ. РагосЬіа, рагсесіа. У этого
священника большой и богатый приходъ,
Ьіс васегйов рагосЬіа иіііиг атріа еі сот-
тоба.
ПРИХОДЯЩІЙ. Ѵепіеиз, абѵепіепз.
ПРИХОЖАНИНЪ. РагосЬіаІів, васго
аіісиі ссеіиі абвсгіріив.
ПРИХОЖАЯ. АпІііЬаІатив, ргосоеіоп.
ПРИХОЖДЕНІЕ. Абѵепіив. Прихожій,
Чи* ѵепіі, айѵепіі. Онъ человѣкъ и., еві
айѵепа. Его дѣло прихожее, еві Ьіс ріапе
поѵіііив. — Прихожу, ѵеиіге, абѵепіге,
регѵепіге (въ мѣсто назначенія). Притти
въ какое мѣсто, аб или іи Іосит регѵе-
піге: Іосит 1ап8еге, а11іп8еге. Пр. къ
кому на помощь, аіісиі аихіііо ѵепіге, аіі-
сиі виЬѵепіге. Пр. ,п. кому, а(1
ѵетге; аіічиет сопѵепіге (для посѣще-
нія); аб аіічиет абіге (для полученія
рего). Неожиданно къ кому притти, аН.
диет вирегѵепіге; аіічиет Оррптеге.
р. ОТЪ кого, аЬ аіічио ѵепіге. Письма 1
приходятъ, Ііііегю ѵепіипі, айегииіиг,
регГегипІиг, геббипіиг. Время прихо-
дитъ, Іетрив ѵепіі; Іетрив аіреііі. Не-
примѣтно приходить, оЬгереге. Оба при-
шли въ бѣдность, атЬоз іпсеззіі іпоріа
2) Ѵепіге, йеѵепіге, іпсійеге іп аіічиій;
беГеггі, йеІаЬі ай аіічиій. Притти въ дви-
женіе тоѵегі. П. въ жаръ, ехсапйевсеге,
ехагйезсеге. П. въ гнѣвъ, іга іпсепйі; іга-
сиийіа еЯеггі. П. въ опасность, іп регі-
сиіит, іп йівсгітеп ѵеиіге, іпсійеге. Оче-
редь приходитъ до меня, огйо Іап§іI те.
Притти въ самого себя, ай зе гейіге, зе
соііі^еге; апітит гесіреге. П. въ безпо-
рядокъ, ІигЬагі, регІигЬагі, сопГипйі. П.
въ слабость, ѵігіЬив йеЬіІіІагі; беЬШіагі
еі Ггап^і; ѵігеа атіііеге, епегѵагі. Пр. въ
голову, на мысль, аіічиій тіЬі іп тепіет
ѵепіі. Этого мнѣ никогда и въ голову не
приходило, Ьос пипчиат апітит іпйихі;
Ьос пипчиат ѵоіиі, іпіепбі. Намъ и на
умъ не пришло упомянуть ему объ этомъ,
поЬів еііат іп тепіет поп ѵепіі тепііо-
пет Ьціив геі Гасеге. Пришла на меня
напасть, таіпт те аГйіхіІ. Притти въ Со-
вершенный возрастъ, въ совершенныя
лѣта, ви® Іиіеіаа йегі; іп виат Іиіеіат
регѵепіге; виі )игів, зи® роіевіаіів Йегі.
3) Ітрогіагі. Изъ иностранныхъ земель
приходятъ сюда разные товары, е Іеггів
ехіегів ѵагі® Ьис ітрогіапіиг тегсез.
4) Кебіге. Съ дому его приходитъ двѣ
тысячи въ годъ, ех Ьас йопю гейѳипі еі
віп^иіів апиів йио тііііа гиЫопит. При-
шло извѣстіе о разбитіи непріятеля, аи-
йіѵітйв, сотрегітив, Ьозіев сіабет ри^и®
ассерівве. Краснорѣчіе ие приходитъ
саио собою, еіочиепііа ^гаіиііо поп соп-
Ііп^іі
ПРИХОЛЕНІЕ. Юівроііо, риг^аііо, ог-
паііо. Прихоленный, бізрозііиз, риг^аіиз,
огпаіив. Приходить, отпіа йізропеге; риг-
-559	. при
.®ауе. Приходиться, ве текіе ехотпаге; дли
лого, ве сотеге аіісиі.
ПРИХОТЛИВОСТЬ. Сирійо, Ііѣійо,
^еіісіа. Прихотникъ, прихотница, Ьото
таіе сирійия; Гетіпа, риеііа таіе сирійа.
Прихотливый, сирійца, аѵійив, таіе сирі-
-Йве. Прихотливо, арреіеиіег. Прихотни-
 чать, аіісціив геі арреіепіет, сирійит
евве; аіідиій арреіѳге, сопсирівсеге, йеві-
йегіо вевіиаге. Прихоть, сирійо, ІіЬійо.
Исполнить чьи прихоти, а!іси]ив Ііѣійі-
иет ехріеге. Послѣдовать своимъ при-
хотямъ, ІіЬійіиіЬив ве Йаге. Угождать
двоимъ ирихотямъ, ѵоІирІаІіЬик или ІіЬі-
ЙіпіЬив яегѵіге, ве Ігайеге. Прихоти бе-
ременной женщины, таіасіа.
ПРИХОХЛИТЬСЯ. Евве пкиіипі, Ігі-
ьіст, сариі йетіііеге.
ПРИХРАМЛИВАНІЕ. Сіаийісаііо. При-
крашиваю, раиіиіит сіаийісаге.
ПРИХРАПНУТЬ. Раиіиіит, поп тиі-
Іит кіегіеге.
ПРИЦѢЛИВАНІЕ. Реііііо. Прицѣли-
ваюсь, Іеіит іпіепйеге іп а!і([пі<1; Іеіо ре-
 іеге аіідиій; соіііиеагс Іеіит ай аіідиій.
Прицѣлъ, ѵ. оѣя., всорчв, теіа. Прнцѣль-
яикъ, іег. геі Іогтепіагію: ^ІоЬиІив.
ПРИЦѢНИВАНІЕ. Ехрокіііо тегсіит
со^поясеийі саива, диой ргеііит рготів-
ыггі віпі етіогев. ІІрицѣииваю, ехропеге
тпегсся со§повсепйі саива еіс. Прицѣни-
ваться, ргеііит вресіаге.
ПРИЦѢПКА, чрезъ прицѣпку. ІТпсів
.игтапйо, іиІіатапйо. 2) Саіитпіа, саѵіі-
Іаііо. Прицѣпленіе, можно выр. гл. При-
цѣпленный, ипсів аГйхия, йгтаіик, іпЬа-
зпаіив, и. виврепвив. Прицѣпляю, ипсів
..Ягтаге, іпЬатаге аіідиій; саіеиів іі^аге.
Прицѣпляюсь, айЬгегевсеге. 3) 8сгір1а па-
яніе йіяІгіп§еге. Прицѣпляться къ сло-
вамъ, ѵегѣа гергеЬепйеге, сагреге, герге-
ѣепйепйі аиіто ехатіпаге.
ПРИ	560
ПРИЧАЛЕНІЕ, причаливаніе. Тгасііо
оре гетиісі ай Іеггат. Причаленный
Ігасіив оре гетиісі ай Іеггат. Причали-
ваю, гетиісаге. 2) Каѵіуіит Ііііогі аррц].
вит йгтаге. Причаливаюсь, гетиісагі.
3) Ай Іеггат, ай Ііііия аШ^аге, аііі^апйо
йгтаге. Причалка, т. ч. причаливаніе.
4) Ветиісив. Причалъ, Гипік, дио иаѵі-
рит аііі^аіиг, аііі^апйо йгтаіиг. 5) Ѵох
сжтт., ге^иіа, ативвів, Ііпеа.
ПРИЧАСТЕНЪ. Саиіісит (ѵегвив),
диой сапііиг іп ессіевіа, аиІівІіііЬив ай ва-
сгат ссепат ассейепііѣив. — Причастіе,
восіеіав, соивогііо. 2) Ссеіекіе ериіит,
каста ссепа. 3) Тег. §гатт., рагіісіріит.
Причастникъ, восіив рагіісерв. 4) Оиі ай
касгат ссепат ассейіі. Причастница, диа
ай в. с. а. Причастный, причастенъ, раг-
іісерв аіісціив геі, восіив аіісціив геі. При-
частная молитва, ргесаііо еисЬагівІіса.
Причастный стихъ, сапіісит еисЬагікІі-
сит. Причащаю, аіідиет васга соеиае
айЫЬеге. Причащаюсь, рагіісірет йегі
аііси]и8 ге*- э) Причаститься святыхъ
тайнъ, васга ссепа иіі. Причащеніе, каста
ссепа. 6) ІТвив васг® ссеиае. Причащен-
ный, каста; ссепае айЬіѣіІив.
ПРИЧЕРНЕНІЕ, причерниваніе. Іп-
диіпаііо. Причерненный, іпдиіпаіив, ког-
йійив Гасіив. Причерниваю, іоіит вотйі-
йиш Гасеге.
ПРИЧЕСАНІЕ, причесываніе. Сотіив .
саріііогит. Причесанный, сотіив, сгікра-
Іив, сотрокііив. Прическа, сотіив, рові-
Іив саріііогит. Причесываю, сотая или
саріііит сотеге , сотропеге , саріііит
сгікраге; сотая іпивіая аси сотеге. При-
чесываюсь, саріііия сотііиг. 2) Сгіврагі.
ПРИЧЕТНИКЪ. Сіегісия, айтіпівіет.
Причетническій, ай сіегісит регііпепв.
Причетъ, сіетия, сіегісі.
ПРИЧИНА. Сайка; гаііо (основаніе);
ПРИ
562.-
ПРИ
561
Гсп», ог‘8°> рппсіріот; аисіог, еЯесІог
(.иноввпкъ); рга>іехіив, оЫепіи», саива
(пустая); таіегіа, саива (поводъ къ чему).
Первая причина, еіетеиіит, саива ргі-
тагіа. Главная, огі®о, іпіііит. Имѣть въ
чемъ свою причину, ех аіідиа ге тацаге,
павсі; аЬ аіідиа ге ргойсівсі (происходить
отъ чего). Я имѣю справедливую при-
чину тебя ненавидѣть, шетііо пае ойіит
саріі іиі. Безъ всякой явной, видимой
причины, ппІІЙ раіат саивй. По этой при-
чинѣ, ео потіпе. По многимъ причи-
намъ, тиііів йе саивів. Не безъ причины
тебя наказали, савііеаіив ев иес іідигіа.
Не узнавъ причины, іпсо^пііа саива. По-
казать причину, саиват или гаііопет аіі-
снцнв геі аГГегге. По справедливыиъ,
дѣльнымъ причинамъ, іивіів йе саивів.
Имѣть на что важныя причины, иоп віпе
ргаѵі саива аіідиій Гасеге; дгаѵев саивге
те ітреііипі, иі 'аіідиій Гасіат. Безъ
причины, віпе саива, іетеге. Ничего не
дѣлается безъ предшествующей причи-
ны, иіЬіі еѵеиіі, піві саива апіесейепіе.
Солнце есть причина теплоты, воі еві
саива или Гопв саіогів. Я не вижу при-
чины, за что ты меня такъ хвалишь, пі-
Ьіі герегіо, диат ой гет те іапіореге
іаийе». Я ие имѣю причины сердиться
аіЬіІ еві, диой виссепвеат. Какую при-
чину имѣете вы отчаиваться? дшй еві,
диаге йеврегев? Оии будутъ имѣть при-
чину радоваться послѣ, йеі, иі ровітойо
{'апйеаиі. Вы саии усмотрите, .что не
имѣли причины бранить меня, те аЬв іе
іттегііо евве ассиваіит гевсівсев. Ты
причиною этого безпорядка, отъ тебя
этотъ безиорядокъ, іпіигіА іиа Гасіит еві-
Ьиіив геі сиіра іп іе гевійеі. Онъ быіъ
причиною, что постановили этотъ за-
конъ, Іе6ів Ьпщв сопвіііиепйае саива Гиіі.
Высокое мнѣніе на счетъ своихъ талан-
 товъ и мужества было причиною его ке-
। счастія, Ьиіс тахіте таіо Гиіі пітіа орі-
I піо іп^епіі аідие ѵігіиіів. Выдумывать
1 вставлять причину, саиват іпіегропеге.
I іиіегвегеге, ргюіепдеге, саивагі, ргжіехеге
* аіідиій (прикрывать что какимъ иредло-
I гомъ). Онъ причиною войны , іііе еві
I аисіог, сопсііаіог ЬеІІі. Искать причины,
1 случая къ войнѣ, таіегіат ЬеІІі диавгеге.
Дать причину или прводъ къ охужденію,
апват гергеЬепвіопів йаге.
ПРИЛИПАТЬ. Ѵііиіит рагеге. Корова
скоро прнчинать будетъ, ѵасса Ьгеѵі, рго
рейіет ѵііиіит рагіеі.
ПРИЧИНЕНІЕ. Гасііо, еГГесііо, іііаііо.
Причииеинып, Гасіив, еЛесіив. Причини-
тель, еГГесіог, аисіог, саива. Причшт-
телышца, еЯесігіх, аисіог, саива. При-
чішствую, аисіогет, сопсііаіогет геі евве.
Причиняю, еГІісеге, Гасеге, сопсііаге, аГ-
Гегге, аисіогет, саиват евве аіісціив геі.
Причинить кому обиду, аіісиі іп]игіат Га-
сеге, іиГегге; аіідиет іп)игіа аГйсеге, I®-
йегс; іп,итіове аіідиет ігасіаге. Прич..
кому убытокъ, іпсоттойит аіісиі Гегге,
аГГегге, ітрогіаге; Йатпит аіісиі іиГегге,
соиігаЬеге. Причинный, см. притчинный,
причиняюсь, саиват евве а!іси)ив геі; та-
іегіа йаіиг аіісиі геі; огігі, павсі, ехвівіеге;
огцр'иет ЬаЬеге. Отъ невоздержанія при-
.чиняются болѣзни, ех іпіетрегапііа ех-
вівіипі тогѣі;
ПРИЧИСЛЕНІЕ, причисливаніе. Ай-
питегаііо. Причисленный, айпитегаіив,-.
ассепвив; іп питегшп геіаіив; ІіаЬііив іп
питего; питегаіив іи съ твор. или съ
пред.іпіег. Причисляю,айиитегаге. При--
числнть кого къ полку, аіідиет іе^іопі
ассепвеге. Причисляюсь, причисливаюсь,
айиптегагі, ассепвегі, іи питегит геГеггі;
ЬаЬегі іп питего.
563	ПРИ
ПРИЧИТАЕТСЯ, за этотъ товаръ
причитается столько, рго Ьас тегсе сот-
рагаіа іоі аиі Іоі гиЫопев зоіѵепйі зипі.
По расчету причлось иа йенъ долгу
столько, гаІіопіЬиз риіаііз айЬис ЙеЬеі іоі
аиі іоі гиЫопев. Причитаніе, айп итога-
ііо; ітриіаііо. Причитаю, айпитегаге,
питегапйо аййеге. 2) Р. т. ітриіаге аіі-
сиі аІідиіД. Причитать кому что въ вину,
сиірат аіісиі пз геі сопГегге, ІгаизГегге,
Йегіѵаге іп аіічиет.
ПРИЧТА. См. Притча.
ПРИЧУДИТЬСЯ. Ѵійегі.
ПРИЧУДЛИВО. Могозе. Причудли-
вость, тогозііаз. Причудливый, сні
Йсиііег ріасеге диеаз; тоговиз. Человѣкъ
п., Ьото тігаЬіІііег тогаіиз. Быть при-
чудливымъ, тогозит зе ргжЬеге. При-
чудникъ, причудница, Ьото тігаЬіІііег
тогаіпз, Гетіпа, риеііа тігаЬіІііег тогаіа.
Причуды, іперііае. У этого человѣка
странные причуды, тігіз іперіііз апітиз
е]из іепеіиг. Имѣть причуды, герепііпо
апіті ітреіи сопсііагі. Нѣкоторые живо-
писцы слѣдуютъ болѣе причудамъ своей
Фантазіи, нежели правиламъ искусства,
чиійат рісіогез тепііе зию роііиз чиат
агііз Йисіпз ріп^епйо зедиипіиг.
ПРИЧУИВАТЪ, причунть. Іпйа^аге,
іп ѵезіі^іа Гегге іпсійѳге. Собаки причуяли
волка, сапез Іирит тйа^апі.
ПРИШАЛИВАНІЕ, можно выр. гл.
Приталиваю, раиіиіит іазсіѵіге, Іийеге,
реіиіапіет еззе.
ПРИШАНЦОВАТЬ. Аёйегет Гасеге,
сопзігиеге, ѵаіішп Йисеге; типітеиіит
ехзігпеге.
ПРИШАРКИВАТЬ. Аіічиапіпт гайеге
іеггат рейіЬие.
ПРИШЕЛЕЦЪ, пришельникъ. Айѵепа;
Ьозрез. Пршпелылічій, айѵепге ргоргіив,
ай еиш регішепз. Пришельствіе, сот-
ПРИ	564
тогаііо іп іегга реге$гіпа. Пришель-
ствую, іп іегга реге^гіпа сопзійеге.
ПРИШЕПТЫВАНІЕ, можно выр. глаг.
Пришептываю, зіЫІо оге Іочиі, Гагі.
ПРИШЕСТВІЕ. Айѵепіиз.
ПРИШИБАНІЕ. Ежзіо. Пришибаю,
оЯепйеге, Іжйеге, вапсіаге, ѵиіпегате. Я
пришибъ себѣ палепъ, йі^ііит ойенйі,
1®эі. 2) Сопйсеге, регйеге; геіічиіав ѵііае
аиГегге. Пришибить подстрѣленнаго звѣ-
ря, запсііат Гегат сопйсеге. Пришибен-
ный, Іаезне, ѵніпегаіиз, заисіаіиз. При-
шибка, пришибъ, рагз согрогіз 1®за, заи-
сіаіа.
ПРИШИВАНІЕ, можно выр. гл. При-
шиваю, аззиеге. Пришиваюсь, аззиі. При-
шивка, можио выр. гл. 2) Оиой аззпіит
езі. Пришивный, аззиіиз. Пришивныя
манжеты, ІітЬі йтЬгіаіі іпйизіо аззиіі.
Пришитый, аззиіиз.
ПРИШЛЕЦЪ. Си. Пришелецъ. При-
шлый, диі айѵепіі.
ПРИШПИЛИВАЮ. АГй§еге.
ПРИШУЧИВАНІЕ. Ьизнз, Іийиз. При-
шучиваю , іосит тоѵеге ; Іийо еі /осо
иіі; Іийеге, Іийійсагі; Іасеззеге, іосів реіи-
ІапііЬиз.
ПРИЩЕЛКИВАНІЕ. Ргезвига (йі^іН
или йі&ііогпт іп ге сіаийепйа). Прищеи-
ливаю, (іп сіаийепйа іапиа) зіЬі йі^ііит
или ЙІ&ІІО5 ргетеге. 2) Сопсгераге йі{р1із.
ПРИЩЕМЛЕНІЕ, прищемливаніе.
Ргезвига йі^ііі или йі^ііогит. Прищемлен-
ный, ргеззиз, сотргеззиз. Прнщемливаю
и прищемляю, ргетеге, сотргітѳге.
Прищемилъ себѣ пальцы, іапиа іпіегіесіа
йі^ііоз сотргеззі.
ПРИЩИПЫВАЮ. Раиіиіит ѵеііеге,
ѵеііісаге.
ПРИЩУРЪ, пршлура, прищуреніе.
А'ісіаііо, соппіѵопііа. Прищуренный, соп-х
ПРІ
566
піѵепііЬпв оспіів. Прищуривать, раиіиіит
пісіаге, соппіѵеге.
ПРІЕМЛЮ, Ассіреге, витеге. 2) Ве-
сірегѳ, ехсіреге, Іювріііо ассіреге; іесіо,
яд ве, аб <1отит виат гесіреге- Пріяти
во чревѣ, сопсіреге. Пріяти миръ, расет
Гасеге, сотропеге, сопйсеге, соп)ип§еге,
сопвіііиеге. Пріяти плачь, ріогаіит есіеге,
Іатепіагі. Пріемлюсь, ассірі, виті.
ПРІЕМНИКЪ. Тег. сЬет. Ехсіриіит,
гесеріасиіит.
ПРІЕІѴІНЫИ. Весіріешіо вегѵіѳпв*
Пріемная комната, заіиіаіогішп сиЫсиІит.
Пріемный отецъ, пріемная мать, топа-
сЬиа топасЬа, диіЬиа іп дівсірііпат Іга-
дипіиг пирег огдіпі васго ассепві ѵеі ас-
сепаге. Пріимочвый, сопчиівіііопі Леаірпа-
іив. Пріемъ, ассерііо. П. вещей, ас-
серііо гегит. П. въ солдаты, сопциіаіііо,
беіесіив тііііит. Ласковый пріемъ, Гаѵог.
Дурной пр., сопіетіив. 2) Рогііо. Док-
торъ прописалъ лекарства на одинъ
пріонъ, тебісив рггевсгірвіі еі тебісіпат,
циЯ! яетеі пли ипо еойетчпе Іетроге
еитаіиг. За одинъ пріемъ или однимъ
пріемомъ, ветеі. Всего принять за одинъ
пріемъ много, развѣ раздѣлить на два
пріема, ветеі, ипо еойетцие іетроге Ьос
аитеге пітіа тиііит егіі, іп йиав роііив
рагіев «1іѵніаіиг орогіеі. — Пріемышъ, й-
Ііив айорііѵиз; з'игіісіо еі ѵоіипіаіе Бііив;
айорііеіив.
ПРШЖДИВАЮ, Ргзеіегоа или іпвирег
аЬвитеге, іпвитоге. ріигев витіи? Гасеге.
ПРІИМЧИВЫЙ, пріимчивъ. Новрііаіів.
Онъ для всякаго пріимчивъ, іп отпез Ъов-
рііаііз еві.
ПРІИСКАНІЕ. Іпѵещіо. По пріиска-
ніи выгоднѣйшаго мѣста, отказался отъ
прежняго, сотпюіііоге Іосо іпѵепіо ргіо-
гёт геіщиіі. Пріисканный, іпѵепіив’ оиж-
счіив. Пріискиваю, чиаегѳге, рвіеге, атЬіге
Чиій (непозволеннымъ образомъ), сопзес-
Іагі (усильно). Пріискивать выгодное мѣ-
сто, чиавгсге Іосит соттойит. II. въ
книгѣ страницу, цизегеге, еѵоіѵеге іп 1і-
Ьго ра^тат.
ПРІИСКРЕННѢ. Оиат ргохіте, віті-
Іііег, еосіет ргоре тоііо.
ПРІОБРѢТАЮ. Рагѳге, рагаге, сотра-
гагѳ, чижгеге, асчиігегѳ; соііібеге. Пріо-
брѣтать деньгами, геге рагаге. П. земли,
сады, а^гоз, Ьогіов рагаге. П. имѣніе,
орев сопаециі. Пріобрѣсти большое имѣ-
ніе, большія деньги, аб тахітов рѳсипіаз
ѵепіге. Стараться пр. имѣніе, деньги,
орея сопвесіагі; ресипіа1 зіибеге. Пріо-
брѣтать безчестно, непозволительнымъ
образомъ имѣніе, таіа гаііопе гет Гасеге,
таіѳ чизегеге. Пріобрѣсти почести, Ьо-
погев абірівсі. П. славу, ^Іогіат асчиі-
геге, сопзечиі. П. большую славу, та§-
пат Іаиііет айірівсі; іп виттат "Іогіат
ѵепіге- II. славу оружіемъ, Іаийет ех
геЬив ЬеІІісів сотрагаге. П. доброе имя,
Гатат сопйсеге, соііібеге, аввечиі, іп по-
Ьііііаіет ѵепіге. П. любовь чью, ^гаііаіи
аІіси)ив віЬі сопсіііаге, ^гаііат іпіге аЬ
аіічио. Пріобрѣтаюсь, рагагі, сотрагагі,
Чигегі, асчиігі. Пріобрѣтеніе, сотрагаііо,
ассерііо. Пр. чрезъ покупку, етііо. Дѣ-
лать большія пріобрѣтенія, Ьопів ап^егі.
Ь) Вев рагіа, рагаіа. Вы будете доволь-
ны пріобрѣтеніемъ, етііо Геіісііег еѵѳ-
піеі. Никто такъ мало не заботилси о
пріобрѣтеніи, какъ онъ, пеню тіпив іііо
етах Гиіі. Пріобрѣтенный, рагаіив, ас-
Чиівііив. Пр. искусствомъ, абвсііив, пви
ебосіив.
ПРІОБЩАЮ. Аіібеге, аііісеге, адуип-
{,'огѳ, виЬ)ип§еге; агіпесіеге, іпвегеге.
Пріобщить къ просьбамъ чьимъ свои
просьбы, аіісціив ргесіЬив виав аддеге.
Пріобщать кого къ православной вѣрѣ.
567
ПРІ
ПРІ
568
айзсізсеге аіідиет ай ессіеізат огІЬойо-
хат. 2) Пріобщить святыхъ тайпъ, за-
сегйоіів типеге Гин^і іп васга ссепа айті-
пізігапда; васгат ссепат айтіпізігаге.
Пріобщаюсь,ве зосіаге, ве сощипнете сит
аіідпо; зосіит ве а<1]ип^сге аіісиі; ее ай
а!іси)ив восіеіаіет арріісаге; ассейеге ай
аіідиій (о вещахъ неодушевленныхъ);-аіі-
сиі зе айіищ’еге, аіісидиз рагІіЬиз віпйеге.
Пріобщиться къ числу правовѣрныхъ, іп
восіеіаіет огІЬойохогит зе а^ип^еге, ай
восіеіаіет еогит ассейеге. 3) Пріобщать-
ся святыхъ таннъ, васга тепза иіі. Пріоб-
щеніе, аййіііо, айдепсііо. 4) ІІзив засгае
соепае; айтіпівігаііо васга; с. Пріобщен-
ный, аййііив, айдипсіив, іпзегіив; сиі васга
ссепа ргвеЬіІа, ітрегіііа еві. Пріобщникъ,
рагіісерз, айвсііив.
ПРІОБЫКАНІЕ, можно выр. глаг.
Пріобыкаю, айвиевсеге , сопвиеіийіпет
геі папсізсі, іп сопвиеіийіпет геі ѵепіге,
айвиеѵівзе, воіеге, аввоіеге. Онъ такъ
пріобыкъ, ііа Гасеге воіеі, Ьіс езі е]из тов.
Кто ве пріобыкъ трудиться, тому и лег-
кой трудъ бываетъ тяжелъ, диі іп соп-
зиеіийіпет ІаЬогів поп ѵепіі. еі ѵеі Іеѵів
іаЬог еві йіЛісіІів. Пріобыклый, зпеіиз,
азвиеіиз, аззиеГасІиз.
ПРІОДѢВАНІЕ, можно выр. гл. Пріо-
дѣваю, зирегіпйиеге, зирегіе^еге, зирег-
піе^еге аіідиій аіідиа ге. Пріодѣнь меня
сверхъ одѣяла ете чѣмъ другимъ, ргзе-
Іег зіга^иіит зирегіе^е те еііат оІіа ге.
Пріодѣться, вирегіе^і. 2) Меііоге ѵезіе
пйиі, ве атісіге.
ПРІОКУТЫВАЮ. Ѵеіаге, оЬйисеге,
орегіге, соорегіге. Пріокутать лицо шу-
бою отъ стужи, рг;е (гі^оге оз ѵеіаге, оре-
гіге рсііе. Пріокутываюсь, зе ѵеіаге, зе
оЬйисеге, ве орегіге.
ПРІОРАТЪ. Тоіит агаге, ехагаге.
ПРІОСАНИТЬСЯ. Ѵпііит сотропеге.
ПРІОСТАНОВИТЬ. ІпЬіЬеге, еоЬіЬе-
ге. Пріостановиться, зіаге, аіідиапіізрег
тапеге. Пріостановленный, іпЬіЬіІпз.
ПРІОСѢНЕНІЕ. ОЬитЬгаІіо, іпптЬга-
Ііо. Пріосѣненный, оЬитЬгаІиз, іпитЬга-
Іив. Пріосѣпяю, орасаге,оЬитЬгаге, іпит-
Ьгаге. Пріосѣняюсь, орасагі, оЬитЬгагі.
ПРІОХОЧЕНІЕ. Ехсііаііо; ехЬогіаІіо,
сойогіаііо. Пріохоченный, ехсііаіиз. Пріо-
хочиваю, ехсііаге, іпсііаге, аіісціиз йііі-
ёепііат асиеге.
ПРІУГОТОВАННЫЙ. См. Приготов-
ленный. Пріуготовленіе, пріуготовляю,
см. приготовл. и пр.
ПРІУДАРИТЬ. Ѵаіійіиз Гегіге, регси-
Іеге, Яа^еііаге, лошадь, едиит ѵаіійіиз
Да^еПаге.
ПРІУМНОЖАЮ. Аййеге, айаи^еге.
Пріумножаюсь, аи^егі, айаи^егі, аи^евсе-
ге. Пріумноженный, аисіив, айаисіив.
Пріумноженіе, аисіив, іпсгетепіит.
ПРІУМОЛКНУТЬ. Ай Ьгеѵе Іетрив
Іасеге, диіезсеге.
ПРІУНЫЛЫЙ. Опі апіто Йетіззо или
аіуесіо еві. Пріуныть, апітит йетізівве;
апіто йетіззо еззе, апіто сесійіззе.
ПРІУСВОИТЬ. Рагеге, асдиігеге, віЬі
ѵіпйісаге.
ПРІУСУГУБЛЯЮ. Аййеге, айаи§еге,
тиіііріісаге.
ПРІУТАЙКА. ВуггЬиз.
ПРІУТИХАЮ. Ай Ьгеѵе Іетриз дпіев-
сеге, сейеге, гетіііеге (йе ѵепііз).
ПРІУЧЕНІЕ. Егийіііо. Пріучаю и пріу-
чиваю айвиеГасеге, егийіге, йосеге, іпГог-
таге, йотаге, сопйосеГасеге. Пріучать
дѣтей къ почтенію старшихъ, айвиеГа-
сеге ІіЬегов оЬзегѵаге или соіеге зирегіо-
гев, зепіогев, ваіи та]огез. Пріучить со-
кола летать на руку, Гаісопет ад тапит
адѵоіапдо ійопеит геййеге. Пріучка, егп-
ПРІ
570
ПРІ
569
Шііо, іпіогтаііо. Пріученный, абвиеГас-
Ш5 ёгибііиз, іпСогтаІиз, сопбосеіасіиз.
пріѣДАЮ. Тоіит беразсеге, сагреге,
аіюобеге, гоаеге, аегоаеге. Саранча
пріѣла всю траву, Іосияіа іоіат ЬегЬат
йераѵіі. Пріѣдаюсь, сотеаеге гет издие,
бит е]из заііеіаіе аГПсіагів. Мнѣ пріѣлась
рыба, різсев ео издие сотебі, иі ео? газіі-
біат. Пріѣденный, беразіив, сагріиз, го-
зиз, бегозив. Пріѣдчивый, пріѣдчивъ, бе
сіЬив: диоб Гасііе Газіібіит виі сгеаі,
ПРІѢЗДЪ. Абѵепіив, ассезвив, арриі-
зиз (на кораблѣ). Нечаянный п., зирег-
ѵепіив, іпіег ѵепіив. 2) Сопсигвив, Гге-
Чиепііа. Ко двору былъ великій пріѣздъ,
та8п» гЬебагит ГгедиепІіА аиіа сеіеЬгаІа
Гиіі. У него всегда большой пріѣздъ,
та^па аб еит зетрег сопЛиіІ Ьотіпит
/гедиепііа. Пріѣзжаю, абѵепіге, ассебеге,
арреЛеге, беѵепіге, регѵепіге, Іап8еге.
Пріѣхать въ приставь, аб рогіит регѵе-
піге, регѵеЬІ. Если ты пріѣдешь въ Ита-
лію, ві Паііаш а11і8егіз. Пе успѣлъ пріѣ-
хать въ провинцію, какъ..., вішиі ас рго-
ѵіпсіат Іеіідіі, віаііш... Купцы часто
пріѣзжаютъ къ нимъ съ товараим, тёг-
саіогев ваере еов соштеапі еі гев ішрог-
іапі. Пріѣхать нечаянно, вирегѵепіге. П.
во время , іп іетроге абѵепіге , абезве
Іетроге; оррогіипе ве баге, ве оГГегге,
ѵепіге. Вы пріѣхали очень не во время,
сабіі абѵепіив Іиив іп аііепіввітит Іет-
рив. Пріѣхалъ тогда, когда всего менѣе о
томъ думали, бе ітргоѵізо абГпіІ. Пріѣз-
жій, абѵепа, а1іепі8епа регеегіпиз. Пріѣз-
жая, Гетіпа абѵепа, регедгіпа.
ПРІУ™ТЬСЯ. СопГиееге, бесиггеге
аб аіідиіб. II. отъ дождя подъ кровлю,
абѵегзив ріиѵіат бесиггеге аб (сс1иІп
ПРІЮТЪ. Азуіит.
ПРІЯЗНЕННЫЙ. Атісив, Ьепеѵоіив
отсювив. Прпязнепное письмо, Ііиегаё
оГѲсіі еі атогіз ріепае. Пріязнь, атісіііа,
атог. Я ве сомнѣваюсь о твоей ко мнѣ
пріязни, бе то ег8а те атоге или Іиит
атогет поп биЫІо.
ПРІЯРКІЙ. Раиіиіит гі8ібив, р. ргге-
гиріив.
ПРІЯТЕЛЕВЪ. Атісі напр. домъ.
ПРІЯТЕЛИЩЕ. Ѵаз, гесеріасиіит,
сопсеріасиіит.
ПРІЯТЕЛЬ. Атісив. Любезный п.! о
’Ьопе! зобез. Пріятельница, атісіііа сит
аіідио сощипсіа (атіса никогда пе бе-
рется въ этомъ звач.). Пріятельски, аті-
се, Ьепеѵоіе, атапіег. Опи живутъ пб
пріятельски, атісіввіте еі Гагоіііагівзіте
пли сощипсіізяіте еі атапііввіте іпіег
ве ѵіѵипі. Пріятельскій, атісив. Вотъ п.
поступокъ, іііиб оШсіові еві еі регатап-
Іів. Пріятельское письмо, ерівіоіа ріепа
Ьепеѵоіепііае	>
ПРІЯТІЕ. Ассерііс, визсерііо. Пр. оте-
ческаго вѣнца, вивсерііо согопге рагепііз.
II. странныхъ, Ьовріііит.
ПРІЯТНИКЪ. См. Пріёмникъ.
ПРІЯТНО. Лисипбе, виаѵііег; ^исипбе
ас виаѵііег. П. говорить, виаѵііег Іодиі.
П. писанное письмо, виаѵііег зсгіріа ері-
віоіа. Пріятность, виаѵііаз |исипбіІаз,
атсепііаз, ѵепивіав 8га1іа. II. въ лицѣ и
въ звукѣ голоса, огів еі ѵосія виаѵііаз.
Пріятность голоса, ѵосія виаѵііаз, Іепііаз,
биісебо, зисипбііав. Ь) Пріятность отно-
сительно живости, остроты ума, пріе-
мовъ, Іерог, ѵеппзіав, Гезііѵііаз. Слогъ
исполненный пріятности, огаііо, диа пі-
Ьіі роіезі евве огпаііив. Новость состав-
ляетъ всю пріятность этой книги, ІіЬго
іііі воіа поѵііаз Іепосіпаіиг. Она сокрыла
отъ другихъ всѣ свои пріятности, ѵепе-
гев отпез отпіЬив виггіриіі. Она ника-
кой пріятности ве имѣетъ, піЪі] ЬаЬеІ
диоб осиіов беіесіеі. Уединеніе имѣетъ
П₽0
571	ПРО
свои пріятности, зоіііидо ЬаЬеі, диод ріа-
ееаі. Пріятный, )исипдив, зпаѵія, атсе-
ті8. Пріятное для глазъ поле, арег, дио
піЬі! езі яресіе огпаііиз. Пріятное, весе-
лое мѣсто, Іоси» атсепиз. Очень пріят-
ный голосъ, зиаѵіяяіта ѵох. Цвѣты из-
даютъ пріятный запахъ, зиаѵііаіев одо-
гшп аГПапІиг е йогіЬиз. Быть пріятну
для чувствъ, зеленя Ііііііаге, Гоѵеге, яеп-
зіЬиз зиаѵііег Ыапдігі. Наслажденіе удо-
вольствіемъ пріятно для натихъ чувствъ,
зиаѵііег ѵоіиріаз Ыаидііиг зепвіЬиз. Быть
пріятну для глазъ, осиіоя деіесіаге. Б.
пр. для обонянія, уисипде оіеге. Б. пр.
длн слуха, аигев піиісеге, регпіиісеге,
аигіЬив Ыапдігі. Б. пр. для вкуса, уи-
сипбе зареге. Быть пріятнымъ гостемъ,
оріаіо ѵеиіге. Ь) Сгаіиз, ассеріиз. Быть
кому пріятнымъ, нравиться, аіісиі ріа-
сеге. Считать пріятнымъ, ргоЬаге, ^гаіит
ассеріитдие ЬаЬеге. с) Пріятный разго-
воръ, языкъ, игЬапиз ѵепизіиздио зегто.
Все это содѣйствовало къ тому, чтобъ
.сдѣлать его болѣе пріятнымъ, Ьгес отпіа
іп Шо ад ^гаііат егапі. Мѣшать полез-
ное съ пріятнымъ, диісі иіііе шівсеге.
Нн который пророкъ пріятенъ во отече-
ствѣ своемъ, пиііиз ргорЬеІа ассеріив езі
іп виа раігіа. Пріятство, см. пріятность
и пріязнь. Въ знакъ пріятства поднести
златой вѣнецъ, аигеат согопат Ьоврііаіе
допит ойегге. Пріятствую, Ьепе ѵеііе,
Ьепе сиреге аіісиі; аіісиі Гаѵеге.
ПРО. Рга ров., диж ге^іі с. ассизаііѵшп,
де, вирег. • Мы про васъ говорили, де Іе
Іосиіі зитив. Нгес ргжровіііо (ип^ііиг ѵег-
Ьів, еі Іипс тодо сопііпиаііопет дезі^паі,
тодо асііопет впііат.
ПРОБА. Регісиіит, регісіііаііо; Іепіа-
теп. Первая п., гидітепіит. Сдѣлать
первую пробу, гидітепіит ропеге. Сдѣ-
лать чему пробу, регісиіит аіісиі йе геі
или іп аіідиа ге Гасеге; аіідиід 1ещаге
Выдержать пробу, иви ргоЬагі; ге рГо
Ьагі. Не выдержать пробы, ге пои рГо
Ьагі. Ь) = Образщикъ, вресітеп, ,]0Сц'
тепіит. Проба товара, ехетріит Гоег
сіе. Показать пробу, вресітеп а1іси]Ц8 геі
даге, озіепдеге. Сдѣлать кому пробу,
Ьеге аіідиет зресітеп виі даге. Держаіь
пробу (объ актерахъ), ГаЬиІат тедііагі
Проба работы, дѣла, ргаехегсііатепіип]
2) Хпіегпиз ѵаіог, іпіегпа Ьопііав аигі »е-
аг{»еиІі.
ПРОБАВЛЕНІЕ, Вііаііо, ргоіаііо. Про.
бавляю, ві., регзедиі, сопііпиаге, поп іц.
Іегтіііеге. Пробави милость Твою вѣду,
тпмъ Тя, регееѵета сопзіапіег тіеегісоц
еязе іи поя, диі Те погипі.
ПРОБАВЛЯЮСЬ. Могагі, сипсіагі.
Онъ здѣсь долѣе пробавился, нежели
чаялъ, діиііия Ьіс диат риіагаі тогаіиі
еяі. 2) 8а1ів ЬаЬеге, вирреіеге. Трудао
пробавиться доходомъ малымъ, Іепий,
тодісиэ гедііия ѵіх яиПісіІ ад Ьеие ѵіѵеп-
дит или ІепиіЬия гедіііЬив ѵіх заііз Ьа-
Ьеаз ад Ьеие ѵіѵепдит. Кое-какъ про-
бавляться, ѵііат тіяегат ІгаЬеге, Іоів-
гаге. Пробавляться работою своихъ рукъ,
тапиипі тегседе іпоріат Іоіегаге.
ПРОБАЛТЫВАЮ. Сііо еі сопГизе Іо-
диі.
ПРОБАЛТЫВАЮСЬ. Оііояит атЬи-
Іаге. Онъ цѣлой день на площади про-
болтался , Іоіит діет іп Гого оііояиз ат- ,
Ьиіаѵіі. 2) Р. т. іпсопяідегаііия аіідиід
ргоГегге, ітргидепіег гиеге аіідиід. Овъ
самъ проболтался, что такъ сдѣлалъ, іря®
ітргидепііиз ргоіиііі, зе Ьос Гесіззе.
ПРОБИВАНІЕ, можно выр. гл. Про-
биваю. регГодеге, регГогаге, регіипдеге,
регГгіи^еге. Пробить ядромъ стѣну, ти-
гит $>1оЬо Геггео ІгапзѵегЬегаге. П. чрезъ
что гвоздь, сіаѵит рег аіідиід аді(?еге.
ПРО
574
ПРО
573
9) Рвпеігаге. регтапаге. Дождь пробилъ
платье, ріиѵіа репеітаѵіі рег ѵеяіет. 3)
Р^погіЬ<і5 ропепдіз регдеге, атіііеге.
4) Аіідиет аіідио ѵі тіііеге. Пробиваюсь,
регГгіп^еге, реггитреге, Гегго ѵіат Га-
оеге, раІеГасеге, арегіге; егитреге ад
аіідиет. Пробиться сквозь непріятелей,
рег піедіат іюзііит асіет егитреге. Мо-
токъ пробивается на щекахъ, дезегріі
еепія 1апи{»о. Солнце пробивается сквозь
тучи, зоі діясиііі пиЬііа. 5) Гіей іоп&іоге
регіипді. У кафтана рукава пробились,
шапісде ѵеяіія ехіегіогія паи іог^юге рег-
Іизае випі. Пробитый, регГозяия, регГо-
гаіив, регіияия.
ПРОБИРАНІЕ, ворагаііо, яе]ипсІіо.
Пробиратель, проборщикъ, диі зерагаі,
дізсгітіпаі. Пробираю, зерагаге, ді^егеге,
дівсгітіпаге. Пробирать волосы иа го-
ловѣ, сотая сарііів зерагаге, ді^егеге.
2) Еѵеііоге, ехігаіісге, иі саппаЬіт. Про-
бираюсь, рвпеігаге, регѵабеге, реггит-
реге, еіаЬі, еѵабеге. Непріятель пробрал-
ся скрытными путями, йовіів оссиііаііз
ѵііа регѵазіі, еіарвиз еяі. Пламя проби-
ралось уже до кровли, Латта ргорега-
Ьаі ІатЬеге Іѳсіит (Ног.). Пробираться
сквозь узкій проходъ одному за другимъ,
рег апдияііая іпсебеге, а^тіпе Іоп^іогі
ргоседеге. Въ нѣкоторыхъ мѣстахъ пло-
тины вода пробирается, іп поппиііія Іосія
адиа а^егегп реггипіріѣ Вода отъ ра-
стаявшаго снѣгу пробирается земными
жилами, піѵез ІідиеГасІа; рег Іеггае ѵепая
регсоіапіиг.
ПРОБИРНЫЙ. Аб Іепіаііоиет, зресіа-
Іюпет регііпепя. Пробирщикъ, іепіаіог,
яресіаіог, агІіСех ехрегіепдге ѵеиге.
ПРОБЛЕСКИВАНІЕ, можно выр. гл.
Проблескиваю, Ігапяіисеге, регіисеге іп-
Іегіисеге, геіисегѳ.
ПРОБЛЕЯТЬ, йетеі Ьаіаге.
ПРОБКА. ОЬіигасиіит яиЬегіпит.
ПРОБНЫЙ. Тепіаііопія, яресітіпіз
саива Гасіиз. 2) Пробное серебро, аг^вп-
Іит риЫісе ргоЬаІит. Пробованіе, Іеи-
Іаііо, яресіаііо.
ПРОБОДАНІЕ, прободеніе, можно выр.
глаг. Прободаю, Гоііеге, регГодеге, Ігапз-
ѵегЬегаге, ІсапвЙдеге.
ПРОБОЕЦЪ , пробойчикъ. Рагѵиз ип-
сиз или рагѵит геііпасиіит Геггеит. Про-
бой, ипсиз, геііпасиіит Геггеит.
ПРОБОИНА, Богатеи. П. на льду, Го-
гатеп іп ^Іасіе.
ПРОБОЙНИКЪ. Сіаѵиз, дио ГаЬгі Гег-
гагіі регГогапІ Геггит.
ПРОБОЙНЫЙ. Ад ипсит регііпепз.
2) Тгііия, Ггедиеиз. Пробойная дорога,
ѵіа ігііа, Ггедиепз, таена Ьотіпит тиііі-
Іидіпе сеіеЬгаІа.
ПРОБОРАЗЖИВАНІЕ, можно выраз.
глаг. Проборазживэю, зиісит адоге, ди-
сеге, Гасеге, зиісаге. Проборозжеиный,
зиісаіиз.
ПРОБОРМОТАТЬ. Каисит или дие-
гиіит тигтиг едідіззе, зетеі едеге.
2) Мигтигаге виЬ Ііп^иа; оЬтигтигаге
аіісиі аіідиід.
ПРОБОРЪ, проборецъ. Саріііі іп ѵег-
Іісе сарііів дізсгітіпаіі; дізсгітіпа сарііів.
ПРОБОЧКА. Рагѵит оЫигатепІит
яиЬегіпит. Пробочникъ, проботникъ,
іпяігитѳпіит оЬіигасиіія зиЬегіиіз ехіга-
Ьепдіз. 2) Оиі Гасіі оЫигасиіа зиЬегіпа.
Пробошный, — ная кора, согіех яиЬегеив.
Пробощная подошва, яоіеа яиЬегеа.
ПРОБРАНІЕ. 8ерага1іо. Пробранный,
яерагаіия, діясгітіпаінз.
ПРОБРАСЫВАНІЕ, можно выр. глаг.
Пробрасываю, ^асіепдо поп Гегіге, аЬег-
гаге а зсоро. 2) Пробросить карту, зсі-
дапі іисгаидіе ресипіае саияа аіуісеге аі-
дие ііа шГеІісіІег еат аЬ|ісеге, регдеге-
575
ПРО
ПРО
576,
Пробрасываюсь, ]асіепйо поп Тенге; йе-
зііпаіит поп аіііпреге. 3) Ргаеіегсиггеге.
Собака сильно разбѣжалась и проброси-
лась мимо зайца, сапів ѵаібе іпсаіпіі еі
ргаеіегспггіі Іерогет.
ПРОБРИВАНІЕ, пробритіе. Топвпга
Ьагѣае іп поппиіііз Іосіа. Пробриваю, Іоп-
йеге ЬагЬае рагіет или іп поппиШе Іосіа
2) йоіѵеге рго гайепйа ЬагЪа.
ПРОБРОСЧИВЫЙ. Очі а асоро аЬег-
гаі, йевііпаіит поп Гегіі. Рука у него про-
бросчива, е]пз тапиа поп езі сегіа. Про-
брошенный стрѣла, Іеіпт поп сегіит.
ПРОБРЫЗГИВАНІЕ, можно выр. гл.
Пробрызгиваю, іп поппиіііз Іосіа аерег-
веге, сопарег^еге.
ПРОБРЮЗЖАТЬ. Аареге, епт ітреіи
ргоіодиі.
ПРОБРЯКНУТЬ. 8ете1 Ііппіге.
ПРОБУДЪ. Тетриз , дио ехрег^івсі-
тиг, дпо вотпо ехспіітпг. Предъ са-
мымъ пробудомъ снилось мнѣ, ехреггес-
Іигпв аотпіаѵі. Пробуждаю, вотпо ехсі-
іаге. Пробуждаюсь и пробужаюсь, ехрег-
Вівсі, вотпо ехсііагі, воіѵі, еѵі^ііаге. Ночь
была для меня безпокойна, я очень часто
пробужался, посіе ІигЬаІив вотпо ріигіез
ехрегвіасеЬаІиг. Пробужденіе, еѵі^ііаііо.
Пробужденный , вотпо воіпіиз ; ехрег-
гесіпз.
ПРОБУРАВЛИВАНІЕ, можно выр. гл.
Пробуравливаю, регГогаге, іегеЬгаге, рег-
іегеЬгаге.
ПРОБУЮ. Тепіаге, ехрегігі; регіеи-
Іпт Гасеге; аресіаге, ргоЬаге, ехріогаге.
Пробовать ножемъ балки въ строеніи,
спііго Іепіаге, ехріогаге Іі^па. Пробовать
серебро, аресіаге аг^епіит. Попробуйте
разъ, и вы увидите, что не такъ легко,
какъ кажется, Гас ветеі регіепішп еі іп-
іеііі^еа, Ьапс гет поп ііа Гасііет еаае, пі
ѵгйеіиг. Ь) Ііиаіаге, йе^пзіаге, ех-
ріогаге. Я пробовалъ себя въ этомъ, івв
Іаѵі, диій іп ео &епеге роазет. Я прог;с
валъ, соиаіиз еит или с. а. гет (а<йГ(,
Пробовать счастія, аіеат виЬіге, регіеіі"
Іагі Гогіипат. Пробуюсь, Іепіагі, вресіар;
ргоЬагі, ехріогагі.
ПРОБИВАЮ. Аіідио Іосо тапеге
соттогагі. Пробыть цѣлый годъ въ пу
тепіествіи, іоіпт аппит реге^гіпагі. д
цѣлый день у него пробылъ, Іоіит Піеп,
арпй епт соттогаіпз зит. 2) Безъ чего
сагеге аіідиа ге. Безъ чего не льзя про.
быть, віпе аіідиа ге отпіпо еззе поп
роазе. Пробытіе, соттогаііо.
ПРОБѢГАНІЕ, пробѣжаніе. АЬеггаІіо;
регспгвіо. Пробѣгаю, ргаіегспггеге. Про-
бѣжалъ мимо нашего двора, йотпт поа-
Ігат ргзеіегсиггіі. 2) Регсиггеге, іпарі-
сеге, гесепзеге. Пробѣжать счетъ, га-
Ііопет ехатіпаге, ехспіеге. Пробѣжать
сквозь строй, рег тііііпш огйіпев ѵіг^ів
саейі. Снова пробѣжать, гесо^пеге. 3) Про-
бѣжать лѣсъ, зуіѵат регсиггеге.
ПОБѢГИВАЮ. Ѵох ріеЬ. Сігсиіпсиг-
гепйо, сігситсигаапйо, регѵар;апйо аіідиій
регйеге. 2) РііЬіі аііий, диат сиггеге, сиг-
ааге п сигаііаге. Слуга цѣлый день про-
бѣгалъ, Гатпіиз Іоіпт Йіет іп сигвапйо
аЬвитеіІ. Пробѣжка, ветеі Гасіа регсиг-
ваііо.
ПРОБѢЛИВАНІЕ, можно выр. глаг.
Пробѣливаю, рег" отпез рагіев йеаІЪаге.
Стѣна такъ черна, что едва пробѣлить ее
можно, рагіев Іат вогйійпв езі пі ѵіх рег
отпез рагіев йеаІЬагі роввіі. Пробѣлъ,
Іосив ригпв геіісіпз ѵеі сЬагІа рпга ІіЬго
іпвегіа. 3) V. Іурок- м. б. диайгаіпт, раг-
Іісиіа Іі^пі дпабгаіа ай ехріепйа ѵасиа.
ПРОВАЖИВАНІЕ. Ппсіив, йейисію,
Ігапвйисііо. Проведенный, йисіпв, ігапв-
йисіив, ргаеіегйисіив, йейисіпв.
ПРО
578
ПРО
577
ПРОВАЖИВАНІЕ, Ѵесііо, Ігапзѵосііо.
Провезенный, ѵесіиз, ігапзѵесіиз.
ПРОВАЛИТЬ. Ргзеіегіге, ргаіегГегп.
Толпа людей провалила, тиііііибо Ьопі
пит ргжіегііі. Туча грозная провалила,
іетрезіаз іеггіЬіІіз Ьипс Іоспт ргжіепіі.
— Проваливаюсь, іпЮгсібеге, бесі еге
рег Гогатеп. Пдучи по льду, провалился,
бшп рег ^Іасіет іЬат, іпіегсібі. 2) Виеге,
соггиеге, ІаЬІ, соІІаЬі. Кровля провали
лась, Іесіит сОІІарзпт еві- 3) Ве йісеге:
гшпрі. 4) Іаіеге, Ьа-геге. Куда ты про-
валился? іп диаз ІаІеЬгаз Іе соцесізіі?
йіи іе диаегеЬат, дпопат Іосо Ьаезізіі.
5) АЬіге. Непріятные госты насилу про-
валились, Іапбет а>§еггіте тоіезііззітіз
сопѵіѵіз ехребііі зитиз. 6) Провались ты
отъ меня, ара^е Іе а те. Провалипа, Го-
гатеп, Ыаіиз. П. на льду, Гогатеп іп ^Іа-
сіе. П. на мосту, бізсеззіо ропііз. Про-
валъ, Гогатеп, Ьіаіив. 7) Арегіига пісе-
гіз. 8) Тегг® ІаЬез, Іеггае Іарзиз, скіазта.
9) Провалъ бы тебя взялъ! мнѣ за тебя
досталось, біі Іе р. —гбапі, заііз Іиа сиіра
іпсгераіиз зит. Провалъ бы тебя взялъ!
иі §епіит Іиит рагит ргоріііпт или іга-
Іит ЬаЬеаз! I іи Ьіпс, дио бі^пиз ез! Про-
валъ бы меня взялъ, ежелн я того ие ис-
полню, пе зіт заіѵиз, пе ѵіѵат, тогіаг,
пізі кіаес Гасіат.
ПРОВАЛЬНЫЙ. V., рІсЬ. Іп^гаіиз, §уа-
ѵіз, тоіезіиз. Провалыцина, диібдпіб езі
біГйсііе іпіеііесіи, ѵеі диібдиіб поЬіз то-
Іезііат сгеаі.'
ПРОВАЛЯТЬ. Аіідиатбіи зиЬі^ге
2) Тепіе зиЬіЙеге. Одинъ войлокъ Про-
волялъ Цѣлыя сутки, ипит соасіііе ѵіх
ѵі8ті, диаіиог Ьогіз сопГесіІ. Провалять
ея, Іесіо Іепегі, Іесіо аЯіхит еззе, :еКго-
»аге, т тогЬо еззе, тогЬо ІаЬогаге. Цѣ-
ЛУЮ недѣлю провалялся, юіат зерііта
паю аіггоіаѵі, тогЬо ІаЬогаѵі. 3) Оііозип,
іпиііійег іасеге. Ссуди меня этою вещію,
она у тебя проваляется же, соттоба
тіЬі Ьапс гет, зіп тіпиз, піЫІ аііиб,
диат оііоза ^асеЬіі.
ПРОВАРЕНІЕ, можно выр. гл. Прова-
ренный. Регсосіиз. Провариваю, регсо-
диеге. Провариваюсь, регсодш.
ПРОВЕРНУТЫЙ. ТегеЬгаіиз, регіе-
геЬгаІпз. Провертка, проверчиваніе, іе-
геЬгаІіо. Провертываю и проверчиваю,
ІегеЬгаге, регіегеЬгаге. Провертываюсь,
попсоіге; поп сотшіііі, поп сопѵрпіге.
Ключъ не забираетъ, провертывается,
сіаѵіз поп соттіііііиг. 2) Р. т. аррагеге,
сегаі, еіисеге, ешег^еге, іпѵепігі, гѳ-
регігі. Въ дождливую осень нѣсколько
ясныхъ дней провернулось, ріиѵіо аис-
іитпо аіідио! зегепі біез сіихеге. Про-
вертываются купцы на залежалый то-
варъ, іпѵепіі зипі аіідио! етіогез аб сот-
рагапбат тегсет оЬзоІеіат.
ПРОВЕСЕЛИТЬСЯ. Піи тиііитдие
зе беіесіаге, зе оЫесІаге; <!іи тиііитдие
беіесіагі, оЫесіагі. 2) Вопа или Гогіипат
тпіііз беіісііз еНипбеге, ргоГиибеге, соп-
Ггіп^еге.
ПРОВЕСТИ. См. Провожу.
ПРОВИДЕЦЪ. Асиіит еі асге іп^е-
піпт; тепз за§ах. Провидѣніе, ргоѵізіо.
2) Ргоѵібепііа. Провидѣпный, ргоѵізиз.
Провижу, зі. провижду, ргоѵібеге, ргаеѵі-
беге, ргозрісеге.
ПРОВИЗІЯ. Соріа соттсаіиз, Ггитеп-
іит.
ПРОВИНЦІЯ. Ргоѵіпсіа, ге^іо, іегга.
Обратить въ провинцію, іп ргоѵіпсіае Гог-
тат гебі'геге. Провинціальное, област-
ное нарѣчіе, оррібапит бісепбі ^епив.
Недавно пріѣхавшій изъ провинціи, е
ргоѵіпсіа гесепз. Житель провинціи, іп-
соіа ргоѵіпсіге; ргоѵіпсіаііз.
провинченіе, можно выр. гл. Про-
579
ПРО
ПРО
580
винченный, сосЫеЗ ІогдиеибА Гоззиз, рег-
Іизиз. Провинчиваю, сосЫеА Іогдиепба
Гобеге, регіипбеге.
ПРОВИНЯЮСЬ, передъ кѣмъ въ чемъ.
Метете, тегегі. Въ чемъ я провинился?
диіб тегиі аиі рессаѵі? Въ чемъ ты такъ
передъ собою провинился ? диій бе Іе
Іанішп тегиізіі?
ПРОБИРАЮ. Еаізшп гишогеш зраг-
Веге, дізрег&еге; тепіігі. Провираюсь,
ітргибепііиз аіідиіб ргоГегге. — Провра-
лось, гитог (Гаізиз) зрагзиз езі.
ПРОВІАНТСКАЯ. РгжГесІига аппоп®,
для войска, ргжГесІига соттеаіиз. Про-
віантскій, аб ргюГесІигат аппоп® регіі-
пепз, аб рг®ГесІигат соттеаіиз регіі-
пепз. Провіантскія дѣла, гез Ггитепіа-
гіа. Провіантскій комисаръ, Ггишепіагіиз.
Провіантскіе амбары, Ьоггеит Ггитепіа-
гіит. Провіантъ, провизія, запасъ, аіі-
шепіит, ѵісіиз; сіЬагіа; гез ад ѵісіиго пе-
сеззагі®. П. для войска, сотшеаіиз. Го-
довой, аіітеніа аппиа. Снабдить провіан-
томъ, гет Ггитепіагіат ехребіге. Снаб-
дить войско провіантомъ, ехегсііиі Гги-
тепіит, соттеаіит ргоѵібеге. Запасти
провіантъ на зиму, Ггитепіит ргоѵібеге
іп Ыетет. Пещись, заботиться о про-
віантѣ, геі Ггитепіагі® ргозрісеге, гет
Ггитеиіагіат сотрагаге. Пресѣчь кому
доставку провіанта, ге Гіитепіагіа аіі-
диет ехсіибеге. Доставать провіантъ,
Ггитепіагі, Ггитепіаіит іге. Послать за
провіантомъ, Ггитепіаіит тіііеге. До-
ставка провіанту, Ггшпепіі ѵесіига. Пред-
писать доставку провіанта, Ггишепіі ѵес-
Іигат безсгіЬеге; (гитепіит ітрегаге.
ПРОВІАНТЪ-МЕЙСТЕРЪ. РгжГес-
Іиз аппоп®.
ПРОВОДНИКЪ. Вих ѵі®, би$ іііпегіз;
бисіог іііпегіз; іііпегіз ^пагиз. ИиѢть кого
проводникомъ, иіі аіідио бисе іііпегіз.
Проводчикъ, бих, диі бисіі ѵіа оссиііа. 2)
Оиі аіідиет рЬаіегаІіз бисііз бисіі, диі
диет ѵапа зре іасіаі. Приводы, бопіиго
бебисііо, сотііаіиз. 3) Ггаиз, Гаііасц
зІгорЬа. Для выраженія этой идеи очень
приличны часто встрѣчающіяся у коми-
ковъ слова: Іесйпа, ГаЬгіса, Іга^піа, зиіеіа
зусорЬапІіа. Дѣлать проводы, зусорЪап.
Іагі. Провожаніе, бебисііо ботшп, сопи.
Іаіиз. Провожатой, сотез, бебисіог,
сіиз іііпегіз или ѵі®. По опасной дорогъ
всегда берутъ провожатыхъ, іп ѵііа іпГвд.
Ііз зетрег аззитипіиг сотііез. Дать ко-
му провожатыхъ, йгто ргжзібіо аіідцепі
типіге (если поручаютъ кого другинь),
Дать кому вѣрныхъ провожатыхъ, Ябещ
аіісиі баге, ірзипі іпѵіоіепіит Гоге, зі ѵе-
иегіі. Вмѣсто ѳтого новѣйшіе употре.
бляютъ: заіѵит сопбисіит аіісиі гіаге.
Провожаю, зі. провождаю, сотііагі, сот-
Іет зе баге, ргжЬеге, абуип^еге; ргозечві
(изъ уваженія и на пути); сопзесіагі (при-
надлежавши къ той же свитѣ); бебисеге
(о младшихъ н кліентахъ, пров. до дому),
Проводите меня до города, сотііаге м
аб игЬет. Военный корабль провожалъ
купеческія суда до извѣстной высоты, іи-
ѵіз Ьеіііса илн іоп^а паѵез шегсаіогіаі
сотіІаЬаІпг аб сегіат тагіз ріа^ат шв
Ігасіит. Провожать выходящаго изъ до-
му, ргозедиі бесебепізт бото.' Прово-
жать кого для безопасности, бывши са-
мому въ числѣ провожатыхъ, ргшзібіі саа-
за сотііагі аіідиет. Провожать кого Д° -
кареты, аіідиет аб гЬебат ргозедиі. Всѣ
друзья за городъ его провожали, отпи
атісі ргозедиеЬапІиг еит ехіга рогіа»
еруезві. Онъ проводилъ его ругатель-
ствами, сопѵісііз еит ргозссиіиз езі. Па"
стухъ волка изъ стада проводилъ дуби-
ною, разіог Іиршп ёгс‘ё' іпзібіапіет ѵаІЙ®
побозодие зіірііе ехриііі. Мужика со ДвС
ПРО
582'
ПРО
581
_а проводили въ толчки, Ьотипсіо агеа
аото® ехігивив езі. Провожающій, диі
сошііаіиг, рговедиііиг, бебисіі Лога ига.
ПРОВОЖУ. Бисеге, Ігабисеге, Ігапз-
бисеге, рга-іегбисеге. Провели его мимо
иоего дому, рга-іег теаш ботига Нисіиз
езі- Аннибалъ провелъ войско свое чрезъ
Альпійскіе хребты, НаппіЬаІ соріаз зиаз
АІрез Ігапвбихіі. 2) Бисеге. Провести
дорогу чрезъ лѣсъ, ііег рег зуіѵага бисеге.
Провести черту между двумя точками,
ііпеат іпіег дно рипсіа бисеге. 3) А^еге,
йейеге. Онъ обыкновенно проводитъ лѣто
в начало осени въ своей деревнѣ, гевіаіет
еі іпіііит аисіитпі іп рггебіо гизіісо бе-
ееге «оіеі. Проводить съ большимъ сты—
домъ для себя старость въ дневныхъ и
ночныхъ пиршествахъ, Ггебе еі Іигрііег
зепесіиіеп Ігапыееге аіев посіевдие ери-
Іапдо еі роіапао. Этотъ день я хотѣлъ
бы провести съ вами, Ьипс аіеш ѵеііеш
Іесиш ехі^еге. Провожу у него цѣлые
дни, а не рѣдко и часть ночи, зиш Іоіоз
Ліев сига ео посіівдие вжрепитего раг-
іет. 4) Бисеге, ргобисеге, ехігайеге.
Онъ его своими обѣщаніями только про-
водитъ, піЬіІ аііиб, диат іпапі зре еит
Іасіаі.
ПРОВОЖУ, РгаеІегѵеЬеге, ІгаизѵеЬеге.
Чрезъ нашъ городъ всѣ чужестранные
товары провозятъ, рег позігат игЬет от-
пез ехіегж тегсез ІгапзѵеЬипІиг.
ПРОВОЗВѢСТИТЕЛЬ, провозвѣст-
никъ. Ѵаіез, Гаіібісиз. Иногда употр.
вмѣстѣ, ѵаіев еі ГаВДісиз. 2) Сабисеаіог
(военный) пииііиз, Геііаііз (Феціалы соста-
вляли въ Рииѣ особое сословіе жрецовъ
по воинскому праву); огаіог (съ особли-
выми порученіями). Провозвѣщаю, рга-
йісеге, ргжпипііаге, рг®віёпійсаге. Про-
возвѣщаюсь, ргабісі, ргжпииііагі. Про-
возвѣщеніе, ргабісііо, ѵаіісіпаііо. про.
возвѣщенный , ргжбісіив, ргашипііаіиз,
рглезі^пійсаіиз.
ПРОВОЗГЛАШАЮ. Бепипііаге, сіа-
таге, гепипііаге, ргопипііаге. Провозгла-
сить голосомъ герольда, ргжсопіз ѵосе бе-
пипііаге или аесіагаге. П. кого побѣдите-
лемъ, абреііаге аіідиет ѵісіогет. Про-
возглашеніе, бепипііаііо, бесіагаііо. Про-
возгласникъ, пипііиз ргжсо. Быть про-
возгласникомъ, ргжсопіит Гасеге. Про-
возглашенный, йепипііаіиз, ргоиипііаіиз,
гепииііаіиз, ргжсопіз ѵосе бесіагаіив.
ПРОВОЗЪ. Ѵесіига, воіѵепбит рго
ѵесіига или Ігадесііопе ргеііит. Запла-
тить за провозъ, рго ѵесіига воіѵеге.
ПРИВОЛАКИВАЮ. Тгапзтіііеге, 1га-
Іісеге. 2) Ве теіаіііз: (Іисеге. 3) Бисеге,
ргобисеге, ехІгаЬеге. Проволакиваюсь,
ІгаЬі, бисі. 4) Бисі, ргобисі, ехІгаЬі; тиі-
іит іпзитеге іп Іііе аіепба.
ПРОВОЛОКА,проволочка. ТЕз бисіит;
Іііит жгеит. Тянуть проволоку, жз іп
Йіа бисеге, Іепиаге, ехіепиаге. Золотая,
желѣзная проволока, йішп аигеит, Гег-
геит.
ПРОВОЛОЧЕННЫЙ. Тгаіесіив, Ігапв-
тіввив; бисіив, Ігасіив, ехігасіив. Прово-
лочка, бііаііо, ргоіаііо, геіагбаііо. Прово-
лочливо, Іагбе, іепіе.
ПРОВОЛОЧНЫЙ. Ех ®ге бисіо, е Шо
аигео, теіаііісив. Проволочная струна,
Йбев теіаіііса.
ПРОВОНЯЛЫЙ. Соггиріив, ѵіііаіив,
риіібив. Провонялыя яйца, оѵа соггиріа,
риііба. Провонять, Гоеіѳге, риіеге. Рыба
провоняла, рівсіз Гоеіеі.
ПРОВОРАЖИВАЮ. Ітрепаат, «ійп-
Іит Гасеге іп біѵіпаііопет. 2) Тетриа
сопвитеге іп біѵіпаііопе, ѵаіісіпаибо.
ПРОВОРИТЬ. Ргорегаге, Гевііпаге; та-
іигаге аіідиіб; Гевііпапіег или ргореге Га-
сеге. Проворничаю, сііо, Гевііпапіег, ех-
583	про
ПРО
58<
рейііѳ а§еге. Проворно, ѵеіосііег, сеіе-
гііег, Геаііпапіег. Онъ проворно пишетъ,
ѵеіосіваіте всгіЬіІ. П. бѣгать, сііо сиг-
геге. Ь) 8о1егІег, саііійе. Проворный,
теіох, сеіег, ехрейііиз. П. слуга, Гатиіив
ехрейііиз. 2) Іп^епіо ѵеіосі, іпйепіо ѵег-
ваіііі. Онъ человѣкъ проворный, все мо-
жетъ сдѣлать, Ьото іпйепіо ѵегваіііі, а<1
гет а^еийат или а<1 гев а^епйаа ассото-
йаіиа. Проворство, ѵеіосііаа, сеіегііав,
региісііаа; ага, аоііегііа, саііійііая. Въ немъ
нѣтъ ни малаго проворства, пе тіпіта
диійет еі іпеаі аоіегііа іп^еші. У него
доставало ироворства на все, іпегаі іііі
ай отпіа тіга іи^спіі йехіегііав.
ПРОВОРЧАТЬ. Мигтигаге виЬ Ііи^иа;
зесит Іодиі.
ПРОВОРЪ. Сеіегііав, ѵеіосііаа, реті-
сііаа. 2) Пото ехрейііиа. Проворю, см.
проворить.
ПРОВРАЛОСЬ. См. Провираюсь.
ПРОВѢВАНІЕ, можно выр. гл. Провѣ-
ваю, регОаге. 2) Ѵапиіа ехриг§аге. Надоб-
но, чтобъ житницы чрезъ небольшія от-
верстія провѣваемы были сѣвернымъ
вѣтромъ, оганагіа тойісіа Геиевіеіііз адиі-
ІопіЬив іпарігеніиг. Провѣянный, регДа-
Іит ЬаЬепа,
' ПРОВѢДАНІЕ. Регсопіаііо, соупіііо.
Провѣданный, сотрегіиа, аийііив, со§пі-
Іиа. Провѣдываю, сотрегіге, аийіге, ассі-
реге , соопоасеге. Берегитесь чтобъ объ
этомъ другіе не провѣдали, саѵе, пе аііі
йе Ьас ге со^позсапі. Ежели вы провѣ-.
даете объ этомъ обстоятельно, скажите
мнѣ, аі йе Ьас ге со§поѵегіа ассигаііиа,
сегііогепі те Іас. 2) Регдиігеге, ехдиі-
геге, асіасііагі, дигегеге. Провѣдай, здо-
ровъ ли онъ, дигеге, всіасііаге, пит Ьепе
зе ЬаЬеаІ.
„	і
ПРОВѢСНЫЙ. 8иЬ Йіо, аоіе йпгаіиа. і
ПРОВѢСЪ. Іпідиа репаига; диой ]Цв
Іит ропйиз поп ЬаЬеі.
ПРОВѢТРИВАНІЕ, можно выр г
Провѣтриваю, ѵепіо ехропеге; а ига рег
ѵіпт геййеге, Гепевігіз (тойісіа Гепеаіещ і
раІепііЬиа аигат айтіііеге. Провѣтрн
вать платье, аегепо соеіо ѵеаіеа ехропеге
ай аоіет ехропеге. Провѣтриваюсь, ѵеп’
іо, аегепо соеіо, ай аоіет ехропі.
ПРОВѢШИВАЮ. 8иЬ йіо ЬаЬііищ (рІ8.
сего) йигаге.
ПРОВѢШИВАЮ, Еггаге іп репйепйо
ріив (иаіо репйеге. Провѣшиваюсь, реп.
йепйо віЬі посеге, вио йатпо или гіеігі-
тепіо репйеге.
ПРОВѢЩАНІЕ. Ііісііо, гесііаііо. 2)
Ргаейісііо геі Сіііига: или гегит Гиіигагищ.
Провѣщанный, йісіиз, гесііаіиа; ргасіісіи,
ргатииііаіив. Провѣщаю и провѣіцаваю
йісеге, гесііаге. 3) Ргопипііаге; ргзейі-
сеге, ргапипііаге.
ПРОВЯЛИТЬСЯ, 8иЬ йіо эіссаіит, йи-
гаІит евве. Провяливать, воіе йигаге;
виЬ Йіо ЬаЬеге, віссаге. Рыба провяли-
лась, ріасіа аиЬ Йіо ЬаЬіІиа йигаіия еві; р.
воіе йигаіиа еві.
ПРОГАДАТЬ. Тетрив Йіѵіпаііопе сои-
витеге. Весь вечеръ прогадалъ, іоіит
ѵеврегііпит Іетрив йіѵіианйо сопьитві.
ПРОГАЛИВАЕТСЯ. Піааегепаіиг. 2)
Рѣка просаливается, Іоса диаейат Лиѵіі
діасіе ѵасиа випі., Прогалина, Іоса Диѵіі
»Іасіе ѵасиа. 3) І.оса ссеіі аегепа, рига. 4)
І.осив пийит іп вуіѵа, агЬогіЬиа ѵасииа.
ПРОГОРАЮ. Регигі. Прогаръ, рага
<геі регивіа, регивіит. Прогорѣлый, рег-
иаіиа; іп сагЬоиев гейасіиа. Платокъ
прогорѣлъ, тнссіиіит региаішп езі. 2)
Іп сагЬопев гейі^і, сагЬоиеасеге. Дрова
прогорѣли, 1і§па іп сагЬопоа гейасіа випі.
ПРОГИБАНІЕ. Іпйехіо. Прогибать,
іпйесіеге, Десіепйо, Оехпт Ігапвтіііеге,
про
5-86
ПРО
585
Прогибаться, Оесіепбо, Яехшп
Прогнутый, Оесіепбо Ігапз-
(гарсеге-
ІгапвпйІѢ.
ПРОГЛАГОЛАНІЕ. Оісііо, Іосиііо.
Проглаголать, ргоГагі, Іодиі, йісеге.
ПРОГЛАЖИВАЮ. Ьаеѵіёаге. Прогла
лила все утро бѣлье, Іоіит піапе Іаеѵійап
біз Ііпіеіз. оссираіа езі. 2) Миіііда Іаеѵі-
напбо регіипбеге.
ПРОГЛАЗѢТЫ Апітит пои абѵег-
іеге геі; Ыеіаге. Я велѣлъ ему стеречь,
но оиъ проглазѣлъ, іиззі ѣотіпет оЬзег-
ѵаге, зеб іе иіЬі! аііиб диат Ыеіаѵіі. Онъ
весь день проглазѣлъ, іоіит Йіет Ьіеіаѵіі.
ПРОГЛАТЫВАНІЕ. Пеѵогаііо. Про-
глатываю, беѵогаге, аЬзогЬеге. Проглаты-
вать буквы, не договаривать ихъ, Ііііегае
беѵогаге, орргітеге, оЬзсигаге, оЬзсигіиз
еІГегге или ргопипііаге. Проглоченный,
беѵогаіиз, айзогріиз.
ПРИГЛЯДЫВАЮ. Аберйм^йІИ’сЦгр,
абзресіаге, іпіиегі,. оопіиегі. Сидя, йодъ
окномъ, проглядѣлъ цѣлый день на на-
родъ, Гепезіга; аззібепз Іоіит йіет ргае-
іегеииіез іпіиііиз зит. 2) Абрагеге, соп-
ерісі, етсг^еге, егитреге. Скоро будетъ
вёдро, солнце сквозь облака прогляды-
ваетъ, 8о1 рег пеЬиІа егишрепз ргопиіііі
зегепііаіет Ьгеѵі Гиіигат. Луца сквозь
обдана проглянула, Іина егрріі рег риЬез.
3) Апітит поп абѵегіеге геі, пеуіі^еге.
Много проглядѣлъ ошибокъ въ коррек-
турѣ, тиііаз тепбаз іп ріа^иіа соггі^епба
пейіехіі. Проглядѣть данный знакъ, ба-
Іит зі§пит иои апітабѵегіѳге.
ПРОГНАНІЕ. Аѣасіиз. Прогнанный,
аѣасіиз, риізиз, бериізиз, ргориізиз; ехрпі-
8из, беІигЬаіиз.
ПРОГНИВАЮ. Риігебіпе репііив сог-
гипгрі. Прогнившій, риігебіпе репііиз
соггирЧиз.	г
ПРОГНУТІЕ. См. Прогибаніе '
Часть Щ.
ПРОГНѢВАНІЕ и ПРОГНѢВЛЕНІЕ.
Іггііаііо, іга. 2) Апіті іггііаііо, сопсііаііо.
Прогнѣванный, іггііаіиз, си}из апітиз біі
азрегаіиз езі. Прогнѣвляю, іггііаге, аціб
тит аіісціив ехазрегаге; ігат аііспі то-
ѵеге, соттоѵеге. Прогнѣвляюсь, іга іи-
седзит езве, агбеге, ехагбезсеге, аіісиі
зиссепвеге, зіотасЬагі. 1 осподннъ про-
гнѣвался на своего слугу, ботіпиз Гатиіо
зІртасЬаіиг, іп Гатиіит іпсепзиз езі. Не
прогнѣвайтесь, поіі іп таіат рагіет ассі,-
реге; поіі таіе іпіегргеіагі; поіі аі^ге, то-
Іезіе Гегге.
ПРОГОВАРИВАЮ. Ьодш, соііодиі. Я
неоднократно вамъ о томъ проговари-
валъ, но не получилъ отъ .васъ никакого
письма, ііегит ас зжріиз бе ге. Іесит ІОд
сиіиз зит, зеб ииііит гезропзит циоб
ЬаЬеі тотепіит аЬзІиІі- Проговорить,
еЯипбі іп ѵегЬа. 2) Вегтопез Япіге. 3)
Тетриз зогтосіпапбо сопзитеге. Всю
ночь проговорили, іоіа. пох зегтопіЪиз
сжбепбіз сопзитріа езі. Проговариваюсь,
іпсопзібегаііиз аіідиіб ргоГегге; ІаЬі іп 1о-
диепбо. Проговорка. Іарзиз іп Іодиепбо.
ПРОГОВѢТЬ. Піи, тиііит іетрив Іе-
.і'ипаге.
ПРОГОЛОДАТЬСЯ. СіЬі сирібит езве,
сіЬит арреіеге.
ПРОГОННЫЙ, —ИНЫЯ деньги. Мег-
сез рго сигзи риЫісо зоіѵепба. Прогон-
ный скотъ, ресога, дпге е ге^іопе гето-.
ііоге а^ииіиг. Прогонъ, во время про-
гона падежъ усилился, бнт ресога е ге-
^іоие гетоііоге а^ипіиг, Іиез ресиагіа іп-
ѵаіиіі. 2) Ѵіа, диге бисіі, Гегі аб разсиа.
3) Ѵесііо рег сигзит риЫісит. 4) Боса
ѵасиа, диа: іп орегіЬиз всаііз еі рогіісіЬиЗ
геііпдиипіиг. Прогоняю, рег Іосит а^еге,
ргореііеге. Каждое лѣто черезъ эту де-
ревню до нѣсколько тыснчь лошадей
прогоняютъ, ипадиадие гвзіаіѳ рег Ьипс
20
587
ПРО
ПРО
588
| * ѵісшп аіідиоі тііііа едиогит а^ипіиг.
Чрезъ здѣшній городъ прогнали множе- {
ство плѣнныхъ, рег Ьапс игЬет ріигіті
Ьеііо саріі аЬбисіі випі. 5) АЬі$еге, реі-
іеге, Ги^аге, ргореііеге, ргориіваге, ге-
реііеге, ехігибеге, ехІигЬаге (толчками,
давкою), береііеге, бе)ісеге , беІигЬаге
(еъ высокаго мѣста), ехіегшіпаге (изъ ка-
кой земли), бівреііеге, бівсиіеге; бівві-
раге (разсѣять). По способности мѣста
прогнать, оррогіипііаіе Іосі аьЦиІшп ге-
реііеге. Прогнать сонъ, вотпит Ги«аге,
аиГегге, вотпит абітеге, аѵегіеге. Про-
гнать изъ лѣсу, берсеге бе ваііи. II. пра-
щами и ожегами, Гипбів еі Ііавіів і§пе би-
гаіів гереііеге. П. непріятелей, Ьовіев
ргориіваге. II. болѣзнь, тогЬит сіереі-
іеге , гетоѵеге; тогЬит тебісатепіів
ѵіпсеге, гетебіів ргориіваге. Прогонять
лихорадки, СеЬгев аЬі^еге, бівсиіеге. П.
заботы, сигав реііеге. Прогнать кому за-
боты, сигів аіідиет іеѵаге, воіѵеге. Пр.
печаль, Ігівііііат ех апіто реііеге. Пр.
жажду, віііт береііеге. П. свою скуку,
іетрив і'аііеге, Іегеге, сопіегѳге. П. кому
снуку, Гасеге, пе диів Іетрогів тогат
Вепііаі. Прогнать, истребить вредныхъ
животныхъ, похіа апітаііа виЬтоѵеге.
Прогнать деньги, ресипіат еіТипбеге еі
сопвитеге. П. свое имѣніе, гет виат
іасегаге. 6) Абѵегво Яитіпе бетіііеге,
деГегге. Съ трудомъ прогоняютъ плоты
узкими мѣстами, Іі^па ап"ивІів Іосіа ае^ег-
гіте рег Яшпеп беѵеішпіиг. 7) ЮівреІ-
Іеге. Сильный вѣтръ прогналъ тучу, ѵе-
Ьетепв ѵепіив Іетревіаіет бівриііі. 8)
Ргаіегсиггеге, сііо сигви рггеІегГеггі. Про-
гоняюсь, рег іосит а$і, ргореііі.
ПРОГОРКЛОСТЬ. Атагііибо, атагі-
Іав. Прогорклый, гапсібив. Прогорклое
масло, гапсібит оіеит. Прогоркнуть,
гапсібит йегі.
ПРОГОРЛАНИТЬ. Вибеге.
ПРОГРЕБАЮ. Ригдаге, Іоііеге ѵег-
гепбо. 2) Ѵегваге Гсепит. 3) Ьосит гепц.
&апбо ргаеіегѵеіп.
ПРОГРЕЗИТЬ. 8есипбит диіеіет ІоД.
диі. 3) Піиііив рег диіеіет Іодиі.
ПРОГРЫЗАНІЕ, можно выр. гл. ІІр0.
грызаю, реггобеге. Прогрызть сѣти, сог-
гобеге геііа. Прогрызенный, регговив.
ПРОГУЛИВАНІЕ, враііит, атЬиІаііо,
беатЬиіаІіо. Прогуливаю, оЬатЬиІаге,.
беатЬиІаге, іпатЬиіаге. Все утро про-
гулялъ въ саду, Іоіо таіиііпо Іетроге іо
Ьогіо беатЬиІаѵі. 2) Пеевве, аЬевве, поп
сотрагеге іп Іосо, пе^іі^епіег, ідпаѵе
оЬіге типив. По недѣлѣ отъ должности
прогуливаетъ, Іоіав веріітапав оГйсіо вио
бееві. Смотри, не прогуляй сроку, ай
біет бісіат пе ідпаѵіа бейіегів. 3) Ат-
Ьиіапбо ае^гііибіпет бівреііеге. 4) ЕЙнп-
беге, ргоіипбеге, сопйсеге, сопвитеге,
біввіраге, е^иг^ііаге. Прогулялъ все имѣ-
ніе, гет виат Іасегаѵіі. 5) АтЬиіапбо
беевве геі, ге бевіііиі. Прогулялъ обѣдъ,
атЬиІапбо соепа ве бевіііиіі. Прогули-
ваюсь, атЬиІаге, враііагі, <1еатЬиІаге, іп-
атЬиіаге (ходя взадъ и впередъ). Про-
гуливаться по саду, враііагі іп Іюгіо. Нѣ-
сколько прогуляться, проходиться, сог-
рив Іеѵі ^евіаііопе аріаге. Прогуливаться
въ каретѣ, апіті саива еѵеііі; апіті саыа
сигги ѵеііі; сагрепіо ѵесіагі ехіга игЬет.
П. па лошади, апіті саива едиііаге. 6)
Сгариіат ебогтіге. 7) АтЬиІапбо воіѵі,
ве ехріісаге, ве ехребіге. 8) Вет виат
бііарібаге. Совсѣмъ прогулялся, такъ что
и кафтана не имѣетъ, ео ивдие гет виат
бііарібаѵіі, иі пе ѵевіет диібет ехіепо-
гет атрііив ЬаЬеаІ. 9) Оіввегепавсеге.
Прогулка, атЬиІаііо, враііит. Усталъ отъ
ходьбы, отъ прогулки, аб Іап^иогеш те
бебіі Ътс атЬиІаііо. 10) Кевііеепііа. Вы'
ПРО
590
ПРО
589
читать жалованье за прогулъ, оЬ сгеЬгат
пе₽ІідепІіат е ааіагіо дедисеге. Прогуль-
ный, оііове, іп оііо сопаитіиа. Прогуль-
ные дни, діеа іп оііо сопаитіі. Прогулян-
ный, атЬиіапдо регдііиа. Прогулянное
время, Іетриа атЬиіапдо атіааит. Про-
гулянныя деньги, ресипіа ргоГиаа.
ПРОДАВАЕМЫЙ. Ѵепаііз, ѵепдіЫПв
(скоро). Продаваиіе, проданіе, ѵепбіііо.
Продавать, см. продаю. Продавецъ, ѵеп-
дііог. Продавица, ѵепдіігіх.
ПРОДАВЛИВАНІЕ, продавленіе, мо-
жно выр. глаг. Продавливаю, ргетешіо
Ігапзтіііеге; (ѵотісат) ргетешіо гит-
реге.
ПРОДАЖА. Ѵепдіііо. Вынести па про-
дажу, ѵепаіе ЬаЬеге, ѵепдііаге, ѵепшп
йаге ; ѵепаіе ргоропеге. Выставить ва
продажу, іп тедіо ропеге или ргоропеге.
Кричать (что продается), сіатііаге. Быть
выставляему на продажу, ѵепаіе еаае, ѵе-
пшп іге, Іісеге. Продажа съ молотка,
аисііо, ѵепдіііо риЫіса. П. конфискован-
наго имѣнія, аесііо. Не у продажи стало,
поп еві Гасіііа, ехрейііа ѵепдіііо. Я вамъ
уступилъ это за свою цѣну, сегодня не
у продажи стало, Ьапс гет ІіЬі ѵёпдо
ргеііо, <)ио еат тіЬі сотрагаѵі, пат Ьо-
діе ѵепдіііо еві тіпиа Гасіііа. Продажный,
ѵепаііз. П. домъ, аедеа ѵепаіеа. 2) Р. т.
у него все продажное, отпіа цнаіаіиі Ьа-
Ьеі. Деньги господина своего употре-
бить на продажныя вещи, ресипіат до-
тіпі геЬиа рготегсаІіЬиа оссираге.
ПРО ДАЛБЛИВАШЕ , можно выр. гл.
Продалбливаю , регСогаге , регішідеге.
Продолбленный, регГогаіиа, регіиаиа.
ПРОДАННЫЙ. Ѵепдііиа. Продаю, ѵеп-
деге? ѵепит даге, діѵепдеге (въ разбитъ,
порознь), ѵепдііаге (о купцахъ, какъ за-
нимающихся такимъ ремесломъ). Прода-
вать свой товаръ, тегсев ехредіге, ехі-
„еге. Продавать дешевле другихъ, ші-
погіа <]иат аііі ѵепдеге. Пр. въ накладъ,
ргеііо іиаіо тіпогів ѵепдеге. По доброй
волѣ продавать, іпіег ргіѵаіоа еиа аисіо-
гііаіе ѵепдеге. Продавать оптомъ, аѵег-
віопе или рег аѵегаіопет ѵепдеге. Прод.
по своей волѣ, ѵепдеге аио агЬіІгаІи. Пр.
вешь по *ой цѣнѣ, какой она стоитъ,
ѵепдеге аио ргеііо. Продать очень до-
рого, диат ріигіто ргеііо ѵепдеге. Пр.
очень дешево, таіе или ѵііі ргеііо. Пр.
съ публичнаго торгу, съ молотка, аисііо-
пеш Гасеге аіісиуиз геі; сопаіііиіа аис-
Ііопе ѵепдеге аіідиід; виЬ Ьааіа ѵепдеге
аіідпід. Продать свою честь, Гідет ргеііо
аддісіат ЬаЬеге. Продавать свою жизнь
дорого, т. е. защищаться храбро до по-
слѣдней капли крови, поп іпиііат ѵііат
атіііеге, Ьаид іпиііе регіге. Продаюсь,
ѵепді, ѵепіге. Продаваться за золото, цѣ-
ною золота, ѵепіге аиго. П. какъ неволь-
нику, виЬ согопа ѵепіге. П. дороже чего
другаго, аііегіиа геі ргеііит зирегаге.
Продаться коиу, ее аіісиі ѵепдеге, аЬ аіі-
іцю соггитрі (о подкупѣ). Продаться ко-
му такъ, какъ дѣлывали въ Римѣ гладіа-
торъ, лаписта, ве аисіогаге. Продаваться
на наличныя деньги, Іісеге ргааепіі ре-
сипіа. Этотъ товаръ залежался, ие про-
дается, Ьа»с тегх оЬаоІеІа а реграисіз ех—
реіііиг, поп Гасііе діѵепдііиг. — Продая-
ніе, зі., ѵепдіііо.
ПРОДВИГАЮ, продвигиваю. Ьопдіпе
рготоѵеге, 1оп«іиа ргоГегге, Іоп^іиа рго-
Ігидеге. Продвигаюсь, Іоп§іиз рготоѵегі,
ргоігиді, ргоГеггі. Продвигиваю, поп піЫІ
Іетрогів рготоѵепдо, ргоѵоіѵеидо сопви-
теге.
ПРОДЕРГИВАНІЕ, можно выр. глаг».
Продергиваю, 1га]ісеге, Ігапатіііеге, іт-
тіііеге. Что во что; продернуть веревку
591
ПРО
ПРО
59$
въ кольцо, Гипет рег аппиіит ігапвтіі-
Іеге. 2) Рггеіег тоѵеге, ргаеіег ігийеге.
Продернулъ карету мимо крыльца, гЬейа
Іоппіи а ргоѵесіа еві. 3) ЕхІгаЪеге ріаиіав
йепвіогев. 4} Аіідиатйіи ехІгаЪеге, еѵеі-
Іеге. Весь день продергали траву, Іоішп
йіет ЪегЬат ехігахѳгипі Продернутый,
1га]ес1и$, Ігапвтіввив.	«
ПРОДЕРЖАНІЕ, продерживаніе. Ке-
Іепііо. Придерживаю, Іепеге, геііпеге,
беііпеге. Продержалъ насъ до вечера,
Іепціі, геііпиіі по8 ай ѵеврегат. Продер-
жалъ долго у себя книгу и не могъ про-
честь, біи Іепціі ІіЬгит, пес роіиіі еит
регіедеге.
ПРОДЕРЗАТЕЛЬ. (81.) Ното віоіібе
Гегох, Іегаегагіив. Продерзко, аибасіег,
іетеге. Продерзкій, продерзокъ, аийах,
Іегаегагіив. Быть'продерзкимъ, аибасіа
сопйбепіет евве; тарпа аибасіа айесіит
ез’яе. Предерзостный, продерзостеиъ,
продерзливый, продерзлпвъ, продерзый,
продерзъ. тіге ітрибепв, аибасіввітив.
Продерзость, іпвоіепііа, аийасіа, ітри-
йепііа.
ПРОДИРАНІЕ, продраніе, можно выр.
глаг. Продираю, иви Іопріоге регіипбеге,
всігібеге. Продрать рукавъ у кафтана,
ѵевіів ехіегіогіз тапісаш иеи беіегеге.
2) Аіідиатйіи йесогіісаге. 3) Р. т. ех-
регрівсі, вотпо воіѵі. 4} Такъ тѣсно, что
руки продрать не можно, Іапіа С8І Ьоті-
пит іп апривіо віапііит соагсіаііо, иі іі
пе тапи диійет гетоѵегі роввіпі. Про-
дираюсь. Іопріоге и;и регіипйі, зсіпйі, бе-
іегі. 5) Р. т. репеігаге, реггитреге. Не
могу продраться сквозь народъ, іигЬат
гетоѵеге, ІигЬат пли рег ІигЬат рег-
гитреге ПОП рО88ПШ.
ПРОДЛИТЕЛЬНО. Бепіе, сипсіапіег.
Продлителыіыіі, Іепіив, диі ргойисіі, 1га-
Ъіі. Продлить, Іоп^іогет Гасеге, геййеге
Ь) Ргобисеге, ргоГегге, .ргоіаіаге, ргого-
раге. Продлить войну, Ьѳііит ІіаЬеге
П. занимаемое кѣмъ консульство, сопвц.
Іаіига аіісиі сопііпиагѳ, ехіепйеге. Цр0.
длить команду, аіісиі ітрегіит ргоіаіаге
ргогораге. Продлить на пр. срокъ, рго.
бисеге , ргоГегге , ргоіаіаге , ргогораге.
Продолжиться, ІгаЬі, ргобисі, йигаге
Доколѣ жизнь продлится, йопес ѵііа би-
гаЬіІ. Болѣзнь его продлилась, пюіЪиз
е)ив ргойисіив Ѳ8І.
ПРОДОВОЛЬСТВІЕ. Ѵісіив, аіітепіа;
вирребііаііо гегит песеввагіагит.
ПРО ДОЛБЛЕНІЕ. См. Продалбливаніе.
ПРОДОЛГОВАТЕНЬКІЙ. ОЫоприІвд.
Продолговато, бігесііопе оЫопра. Про-
долговатость, паіига геі оЫопр®. Про-
долговатый, оЫоирив. Столъ пр., теп8а
оЫопра. Продолговато - круглый, 1егв8,
оѵаіив.
ПРОДОЛЖАЮ, что дѣлать. Регсеге
Гасеге, аіідиіб ехведиі, реі бисеге; геі іп-
віаге (поспѣшно и съ ревностію), регвеги-
Іаге іп ге (упорно и съ постоянствомъ),
сопііпиаге, поп іпіегтіііеге (безотрывно).
Не продолжать болѣе, тіііеге, отіііегѳ
аіідиіб; аЬеівІеге а ге. Онъ продолжаетъ
свой переводъ , регріі ѵегіеге (Хепо-
рЬопІет). Продолжать ревностно нача-
той трудъ, регбеѵегаге іи ІаЬоге 8и8-
серіа. Продолжать пользоваться ико-
нами и правами, конми доселѣ пользова-
лись, ІеріЬив еі ргіѵііеріів, диіЬпв иві ега-
тив Ьасіепиа, рогго иіі. Продолжайте
ваше путешествіе, ііег геіідиит сопО-
сеге реграв. Упорно продолжать нача-
тое, іп іпсеріо регвіаге. П. свой путь,
ііег регреге; іге регреге. Продолжайте
жизнь такъ, какъ вы доселѣ жили, ретро
Іепеге івіат ѵіаш, диат іпвіііиівіі; воіі
| бейесіеге йе сигви Іиагит асііопит; іп-
ПРО
594
ПРО
593
становится продолжительною, тогЬиз
іпсійіі іп ѵеіиеіаіет. Продолжительная
осада, 1оп§іпдпа орри^паііо, Іепіа орриц-
паііо. Пр. война, йіиііпит ЬѳІІит. Про-
должительный трудъ, ІаЬог аввійиив.
ПРОДОЛЬНЫЙ. Іп Іоп&ит вишіив.
ПРОДРАНІЕ. Си. Продираніе. Про-
дранный, регіивив, всіввив, иви аіігііив.
Продраться, си. продираюсь.
ПРОДРЕМАТЬ. Аіідиатйіи ріасійе
йогтіге. 2) Юогтіепіѳт пои вепііге аіі-
диій,- оссавіопі йеевве, оссавіопет ргаеіѳг-
тіііеге, йітіііеге.
ПРОДРОГНУТЬ. Раиіиіит ргшГгі^оге
Ьоггеге.
ПРОДРЫХНУТЬ. Ай сѳгіит Іетрив
йогтіге. Продрыхъ до обѣда, Йогтіѵі ай
Іетрив тегійіапит.
ПРОДУВАЮ, можно выр. гл. Регйаго.
Вѣтръ сталъ очень силенъ, сквозь шубу
продуваетъ, ѵепінв іпѵаіиіі ііа иі ѵевіет
реііісеат регйеі. 2) Ріасійе йаге.
ПРОДУКТЫ, Ггисіиз. П. какой стра-
ны, диа! Іегга ір^ті. Продукты = произ-
веденія земныя, дшв іп Іегга ^і^пипіиг.
ПРОДУМАТЬ. Аіідиатйіи тейііагі
аіідиій. Продуматься, ѵ. ріеЬ., ѳггаге іп
іів, діие со^ііаѵегіб; тіпив Ьепе ехсоуі-
Іаге, іпѵеніге.
ПРОДУРИТЬ. Гавсіѵівве, Іивівве.
ПРОДУХЪ. Врігасиіит. Продушина,
продушинка, Гогатен іп ^Іасіѳ. 2) Гога-
теп, диой Іетроге ѵегів іп ^Іасіе ехвівііі.
ПРОДЫМИТЬ. Гито ітріеге. Про-
дымленный, Гитовив; соіогет Ситі ехЬі-
Ьепв.
ПРОДЫРИТЬ. Півсіпйеге, ивдие ай
бввигав иви аііегеге. Продыриться, йі-
всіпйі, ивдие ай йввигав иви аііегі.
ПРОДѢВАНІЕ. Тга]есІіо Ші. Продѣ-
ваю, ІІІит рег асипі Іга^ісегѳ, соіуісеге-
Продѣваться, ІгаІісь .
«іяіе ѵевііёіів Іапйшп Іиагит. Продолжать
стройку, аейійсіит сепііішаге. 2) Рисѳге,
ргойисеге, Ігайеге, ехігайеге. Продол-
жить столъ, пиръ до темной ночи, соп-
тітіит ай тиііат посіеш ргойисеге. Про-
должаться, йигаге, піапеге, зіаге, регвіаге.
Душа продолжается иди продолжаетъ
бытіе свое и по смерти, апітив тапеі
еііат рові тогіет. Непрерывно продол-
жающійся , регреінпз, поп или пипдиат
іпіегііигив. Гнѣвъ продолжался недолго,
Ьаий йіи іга гетапаіі. Дождь продол-
жался во всю ночь, рег Юіагп посіеш іт-
Ьѳг іепиіі. Пока продолжится нанять
Римлянъ йит тетогіа гегит Вотапа-
гит тапеЬІІ. Это продолжалось отъ утра |
до вечера, ій а таіиііпо Іетроге Йигаѵіі
іп оссаяиш. 3) Ніи іп Іосо ѵегвагі, тогагі,
сопвівіеге. Продолженіе, регвеѵегаііо, въ
чемъ, р. іп аіідиа ге. Ь) Регеппііав, соп-
Ііпиаііо, регреіпііаз. Продолженіе ясной
погоды, регреіиііаа вегепае Іетревіаіів.
Непрерывное продолженіе, регреіиііав,
регрѳіиив гегит огйо. Прошу васъ о
продолженіи вашего дружества, роіо а
Іе, иі атаго те регдая. Въ продолженіе
дальнѣйшей службы заслужить себѣ-луч-
шую честь, отличиться лучше, геіідиа
тіііііа весипйіоге Га та евве. Продолже-
ніе пребыванія въ одномъ состояніи, Іе-
пог. Прод. бытія по смерти, аиігпі іш-
топаіііав в. айегпііав. 4) Дальнѣйшее
развитіе чего, диой ведиііиг, геіідиа рагв,
диой геіідишп еві; рагв аііега , Іегііа;
ріига, аііа дшейат ведиепіиг. Часто упо-
требляемое въ этомъ значеніи сл. сопіі-
пиаііо противно настоящей чистей Ла-
типи. - Продолжительно, Іепіе, сипс-
Іапіег. Продолжительность, йіиіигпііав,
Іоп^пдиііая. Продолжительный, продол-
жителенъ, йініигпив, 1оп8іпЧиив, Іоп8ив,
•еиіив. Очень п., регйіиіигиив. Болѣзнь
595	ПРО
ПРО ДѢЛАНІЕ, продѣлываніе. Миііиз
ІаЬог іп ге соііосаіиз, шиііа орега геі Ігі-
Ьиіа. Продѣлываніе крупъ, зѳрагаііо аіісж
а ѵаіѵиііз. Продѣланный, сиі геі шиііа
орега Ігайііа езі, регГоззиз, реггиріиз.
Продѣланный проломъ въ стѣнѣ, аііциап
іиш тигі Йізсиззит; тигі зраііит пийа-
іипі. Продѣланная крупа, аііса а ѵаіѵиііз
верагаіа. Продѣлка, продѣлъ, гирііо.
2) Реггиріа, Йів]ес1а рагв тигі. Продѣ-
лываю, діи тиііитдие ііі ге ІаЬогет соі-
іосаге, шиііат орегат геі ІгіЬиеге. Весь
день продѣлалъ, даже отдохнуть ие уда-
лось, іоіит Йіет орив сопііииаѵі пес ай
Ьгеѵе Іетриз диіезсеге роіиі. 3) Реггит-
реге тигит, аіідиапіит тигі Йізсиіеге,
тигі зраііит пийаге. 4) Продѣлывать
крупу, аіісат а ѵаіѵиііз зерагаге.
ПРОДѢТЫЙ, нитка. Еііиіп іітуосіипі,
сопіесіит.
ПРОЕКТЪ. Со^ііаіит, ргорозііит, іи-
ѵеиіит, гаііо, соизіііит; тоіітеп. Дѣ-
лать проектъ, тоіігі, (Іезі^паге, тасЬі-
пагі.
ПРОЕМНЫЙ,гвоздь. Сіаѵиз,диі Ігапз-
тіііііиг. Проемъ, Гогатеи, репііиз раіепз.
ПРОЖАРИВАНІЕ, можно выр. глаг.
Прожариваю, ргоЬе, ріапе аззаге. Прожа-
риваюсь, ргоЬе, ріапе аззагі.
ПРОЖАТІЕ. Меззіо. Прожать, піеіеге,
Йетеіеге. За дурною погодою прожали
одну рожь три недѣли, ргоріег соеіит
ріиѵіит зоіит Ггитепіит зесаіе ігез ЬеЬ-
йотайаз Йетеззиітиз.
ПРОЖДАТЬ. Аіідиет Йіи ехзресіаззе.
ПРОЖЕВАТЬ. Еііют Гасеге тапйепйі;
ютпіпо тапйеге. Прежде прожуй, а ио-
тоігь говори, ргіиэ Йпеш Гас тапйепйі еі
іит Іодиеге. Прожевапиыіі, отніио тап-
зин.
ПРОЖЕЛТЬ. Іпіегіисепз соіог ^ііѵиз.
ПРО	596
Выкрасить что въ п., аіі^иісі соіоге §ЦѴо
ііа іпйсеге, иі ізіе соіог іпіегіисеаі.
ПРОЖЕНЯТИ. (81.) АЬіееге, реііеге.
ПРОЖЖЕНІЕ и ПРОЖИГАНІЕ, мо-
жно выр. гл. Прожженный, регизіиз, і^пі
реггиріиз.
ПРОЖИВАНІЕ. Ѵііа рега§епйа; ЬаЬі-
Іаііо, соизипіііо. Проживаю, ѵіѵеге, а^еге
рега^еге, Ігап8І§еге, ехі^еге. Послѣ по-
лученной раны проживъ два часа, умеръ,
розі ѵиіпиз ассеріит Йиав іаиіит Ьогаз
ѵіхіі. Старикъ крѣпокъ, еще лѣтъ нѣ-
сколько проживетъ, Ьіс зепех ѵе&еіиз езі,
зрез езі еііат аіідиоі аииоз ѵісіигит. Про-
жить долѣе, ѵііат йисеге Іопціиз. Про-
жить долго, тиііит ѵіѵеге. Пр. очень
долго, до глубокой старости, ай зитпіат
зеиесіиіет ѵіѵеге; Іогщіззітит азѵит
рега^еге. Пр. сто лѣтъ, ѵііат ай сепіезі-
тит аииит регйисеге; сепіит аппоз ѵі-
ѵепйо ехріеге. Не извѣстно, сколько кто
проживетъ, іпсегіипі, диат Іоп^а сщиз-
цие ѵііа Гиіига эіі. 2) Могагі, ѵегзагі, а^і-
іаге, ѵііат йисеге, Йеіеге. Прожить въ
деревнѣ, ѵііат іп а§го а^еге. Проживать
въ неизвѣстности, аеѵипг іи ІепеЬгіз ехі-
§еге. Прожилъ нѣсколько лѣтъ въ чу-
жихъ краяхъ, аіідиоі апиоэ реге^гс сопі-
тогаіиз езі. Оиъ тамъ ие долго прожи-
ветъ. іЬі поп йіи сотшогаЬііиг, ѵегэаЬі-
іиг. У этого господина дня прожить не
можно, арий Ьшіс йотіпит пс ицит диі-
Йет йіет диіздпапі тогагі роіезі. 3) Са-
геге аіідиа ге. Онъ такъ привыкъ ню-
хать табакъ, что безъ него часа прожить
не можетъ, іп іапіат соизиеіийіпеш риі-
ѵегіз віегииіаіогіі ѵеиіі, иі пе ичат диі-
Йет Ьогат ео сагеге роззіі. Онъ безъ нея
минуты прожить не можетъ, пе рипсіо
диійепг іетрогів еа сагеге роіезі. Про-
жить честно, гесіе еі Ьопезіе ѵііа? сиггі-
сиіит сопйсеге. Прожившій долго, Гипс-
ПРО
598
ПРО
597
<0$ ]оп₽і8зіта зіаііопе пюгіаіі. — Про-
бивъ. жіаіе йесигза: ;аш ехсигео, Йесигзо
ѵііае зраііо. 4) Сопвитеге, аЬвитеге, еГ-
Гипйеге, ргоГипйеге, ргойі^еге. У тебя
столько денегъ, что ты ихъ никогда не
проживешь. іапіипі ресииіав ѵіт ЬаЬев,
иі, <іит ѵіѵав, пипдиат сопяитаз. Они
проживаютъ каждый годъ 2 тысячи ру-
блей, віп^оііз аппіз сопвипіипі Йио тііііа
гиЫопит. Онъ прожилъ все свое имѣніе,
гет виат еЛийіІ, ргойійіі. Нажитое, сбе-
реженное проживать, <іе ено ѵіѵеге; йе
ѵіѵо йеігайеге ай ѵііат вивіеиіапйат. Про-
живаюсь. Ьопа зиа еЛипйеге, сопвитеге.
Живши въ городѣ безъ мѣста, весь про-
жился, ѵііат ргіѵаіат іп игЬе а^еив от-
піа Ьопа зиа сопвитзіі. Если онъ не
уменьшить своихъ расходовъ, то скоро
проживется, пізі тойит ітрепзів еиів Ге-
сегіі, Ьгеѵі Ьопа оГГипйеІ.
ПРОЖИГАНІЕ. См. Прожженіе. Про-
жигаю. і§пі диій реггитреге; і^піе, зсіп-
ііііа регогіі, регѵайіі; Гогатеп і§иів Гасіі.
Прожечь бумагу, сЬагІа регпгііиг.
ПРОЖИЛОКЪ, —жилочекъ. Ѵеиа
етіпепіів соіогів.
ПРОЖИЛЬ. ІЧегѵив, диі аіісиі согрогі
іпеві.
ПРОЖИМАЮ. АІідиатйіи адиат ех-
ргітеге Ііпіеів.
ПРОЖИТОКЪ. Ѵісіив, витіив, ітреп-
ва. Прожитокъ мой еще не такъ великъ,
чтобъ я не могъ поправиться, ѵісіив поп
Іат еитіиовив еві, иі еі ітраг віт. Про-
житочный, йаіив, виррсйііаіив ай ѵісіит.
Прожитый, сопвитіив, аЬвитІив, еГГивив,
ргоГивив. 2) Асіив, регасіив, Ігапвасіив.
ПРОЖОРА. Пото сіЬі аѵійив, ейах,
ѵогах. Прожорливость, ѵогасііав. ейасііав,
аѵійііав. Прожорливый, прожорливъ, ѵо-
гах, ейах, ріигіті сіЬі: сіЬі аѵійпв. Про-
жрать, ѵогаге, ітшойісе ейеге.
ПРОЖУЖЖАТЬ. 8ивиггаге, ЬотЬит
Гасеге. Прож. уши, а1іси|ив аигев іперіів
вегтОПІЬив ѵегЬегаге; ай ваііеіаіет ивдие
аіісціиз геі аіідиет айтоиеге.
ПРОЗА. Огаііо воіиіа, ІіЬега огаііо,
диж питегів иоп еві айвігісіа еі йеѵіпсіа;
ргова; огаііо ргова, рейееігів. Прозою,
огаііопе рейееігі. Прозаическій, ргозив;
рговаісив; рейевіег, воіиіив. Прозаикъ,
огаііопів ргова;, рейееігів, воіпіве всгіріог.
ПРОЗАКЛАДОВАТЬ. Рі{?иогіЪив ро-
пепйів регйеге.
ПРОЗБА. См. Прозьба.
ПРОЗВАНІЕ. Со^потеп, со&потеп-
Іит. Дать кому п., аіісиі со^потеп Йаге,
іпйеге; соцпопипе аіідиет ареііаге. По-
лучить отъ чего п., со^иопіеи ех аіідиа
ге ІгаЬеге. Прозванный, сортотіпаіиз.
ПРОЗВАНИВАЮ. 8ете1 вопаге, вот-
пит ейеге. Колокольчикъ прозвонилъ,
ІіпІіппаЬиіит зопиіі.
ПРОЗВИЩЕ. Ареііаііо і^иотіиіова;
иотеп ргоЬговит, і^потіпіовит. Дать
кому п., аіідиет і^пошіпіово потіпе ареі-
іаге.
ПРОЗИРАЮ. Ѵізит гесіроге. 2) Ргве-
ѵійеге, ргоѵійеге.
ПРОЗІЯВАТИСЯ. (81.) Озсііаге и овсі-
Іагі.
ПРОЗНАМЕНОВАНІЕ. Отеп, аи^и-
гіит, ргжва^іит. Счастливое и., Ьопит,
Гаивіит, Геііх отеп. Прознамеповаиный,
ргаівд'пШсаіиз. Нрознаменую, аи&игагі,
ргжтоивігаге, ргаві^піСсаге.
ПРОЗОРЛИВЕЦЪ. Пото за^ах; Ьото
асгі, асиіо іп^епіо. Прозорливо, в. про-
зорливѣ, ргоѵійепйо, ргоѵійепе. 2) Асиіе,
зарасііег, еиЬііІіІег. Прозор. о вещахъ су-
дить, виЫіІіІег йе геЬив дийісаге. Про-
зорливость, за^асііав, аситеп іп^епіі,
асіев іи^епіі; зиЬШіІав теиіів. Ничто отъ
его прозорливости сокрыться не могло,
599
ПРО
ПРО
600
Ьогшп ошпішп піЬіІ ешп йісеге или рг®-
Іегіге роіиіі. Прозорливство, ргоѵівіо іп
Іоп^ііийіпепі. Прозоръ, ѵ. оЬя., Гасиііаз аіі-
Чиій регврісіепйі. Прозорливый, прозор-
ливъ, ва^ах, асиіив, агртіив, аиЫіІіе. Быть
очень прозорлпву, асеггііио евве іп^епіо,
іп^епіі аситіпе ѵаіегс. Быть отъ при-
роды прозорлпву, паіига асиіит 0880.
ПРОЗРАЧНОСТЬ. Регіисійііав, регврі-
сііііая. П. стекла, регврісиііав ѵіігі. Про-
зрачный, прозраченъ, регіисійив, Ігапе-
Іисійив регврісиие (пропускающій лучи,
какъ стекло, вода), регврісіЬіІів(что допу-
скаетъ смотрѣть сквозь что). Быть про-
зрачнымъ, регіисеге, Ігапвіисеге; Іисет
ігапвтіііеге; регіисійііаіет ЬаЬеге.
' ПРОЗРИТЕЛЬНЫЙ. (51.) См. Прозор-
ливый.
ПРОЗРѢНІЕ. Ѵівив геспрегаііо.
ПРОЗУБРЕНІЕ. Ехаспііо. Прозубри-
ваю, ехасиеге. Пила притерлась, надобно
прозубрить, 8ега аіігііа еві, ехасиаіиг
орогіеі.
ПРОЗЫВАЮ. Аіісиі со^потеп баге,
іпйеге. Прозываюсь, содиоіитагі.
ПРОЗЬБА. Ргесев (какъ дѣйствіе такъ
и то, что ее составляетъ), го^аііо, го&аіив,
розіиіаііо (основывающаяся на правѣ).
Услышать, выслушать чыо прозьбу, аіі-
сцщз ргесев аийіге; аіісціив реііііопет
аб тіііеге (о богахъ). Исполнить чью
прозьбу, аіісиі реіеніі ваІівГасеге; аіісціив
ргесіЬпв Іосит или аііциій баге, апииеге.
Отказать коиу въ прозьбѣ, аіісціив ргесев
герийіаге; аіісціив реііііопі пе^аге. Под-
дерашвать чью прозьбу, аіісціив ргесиш
тінівігит или ай(иІогет евве. По его
ирозьбѣ, ерів го^аіи, ео го^апіе; аЬ ео го-
даіие, едпв ргесіЬие тоіив, йисіив.
Ііо (по гражданскому дѣлу), ассиеаііо (по
I
2) Ас-  выигрышѣ, ни въ проигрышѣ, Іп пес ѵіс-
। Іив ее, пес ѵісіеіі. Непріятельскій пропг-
уголовному), реііііо (по требованію че- I рышъ вразсужденіи натего болѣе, Ьоеіі8
го). Подать на кого прозьбу, йісат а1і<цц
всгіЬеге (письменную); ар;еге іп аіічиет
асііопет іп аііциет іпвіііиеге (жаловаться
на кого по гражданскому дѣлу); ассивдге
аіічиет, пошей аіісціив йеіегге (по усо-
лобному), реіеге аЬ аііцііо (по долгу).
ПРОЗѢВАТЬ. ІѴе^Іщеге, йеевве. Ц_
случай, оссазіопі йеевве. Самъ на себя
пѣняй, что прозѣвалъ случай, Ьос ІіЬі ірц
сгітіпі йа, еі оссавіопет ргаеіегтівівіі. ।
ПРОЗЯБАЕМОЕ. Ріапіа. Прозябаніе,
травъ, ЬегЬ® ргойисі®. Прозябаю, рго-
йисеге, ргоГегге. 2) Сегтіпаге, ех^етті-
иаге, ргоцегтіпаге. Прозябеніе, ріапіа.
ПРОЗЯБАНІЕ, можно выр. гл. Про-
зябнуть, ѵі Ггі^огів ре-пеігаіит евве.
ПРОИГРАНІЕ. -Іасіига ресипіае іп 1и8и.
Проигранный, Іиви атіавив. Проигран-
ные часы, Ьогоіоціит Іиви атіввит. Про-
игрываніе, атіееіо іп Іиви. Проигрываю,
іиви атіііеге. Я когда ни играю, всегда
проигрываю, циаийо ясійів Іийо. ветрег
атіііо. Эта карта много проиграла, Ьа»с
всійа в.'сре (асіигат Гесіі. 2) Іп Іийепііо
сопвитеге. Проигрывать цѣлыя ночи, {
Іоіае посіев сопііпиаге Іийепйо. 3) Атіі- ,!
Іеге, регйеге, йерегйеге. Я проигрываю
отъ того, что угождать не могу, поп ешп
іп ^гаііа (сит аііцио), циой ай ѵоіппіаіет
Іоциі пециеат. 4) Проиграть пѣсню,
сапіііепат сапеге. 5) Проиграть сраже-
ніе, іп асіе, іп ргоеііо ѵіпсі, внрегагі,
іпіегіогет йівсейеге. Проиграть закладъ,
еропкіопе ѵіпсі, яирегагі. Проигрываюсь,
Іиви атіііеге; Ьопа Іиви атіііеге. Онъ
проигрался весь въ карты, отпіа Ьопа
Іиви еПийіІ; аіеа ргаесере еит пийаѵіі.
Проигрышный, Iивіів атіввіів. Проиг-
рышъ, іасіига ресипі® іп Іиви. Вы іга въ
ПРО
602
ПРО
601
1иге5 щііііпт чиат поз атіеіі; ріигев ті-
Ыипі чиат пО8 ‘,е виІ8 Рег,1і<іі1’ Лерегйійіі.
ПРОЙДОХА. Аяіиіив, ѵегеиіив; авіпіа,
агегеиіа. Ь) Уиі ее бп^ешЬ аб аіісціив ѵо-
Іипіаіет саііепв еві.
ПРОИЗБИРАТЬ. См. Предыибирать.
ПРОИЗВЕДЕНІЕ. Егисіив. П. земли,
циве Іегга ^і§піІ, ргоГегі. Пр- У”а> •ПКѲПІІ
ісіив или орега. 2) Йеиііаіів ассеввіо.
3) Тег. таііь, витта ех тиіііріісаііопе
евесіа. 4) Еіупюіоріа, бегіѵаііо. Произ-
веденный, репііив, йегіѵаіив. 5) АЙ аіііо-
гет .йі^пііаіів вгайшп- виЫпІив. Произ-
вести, см. произвожу. 6) Э₽о произвело
въ-воинахъ великую любовь къ полко-
водцу, иі йиоі та^пае арий тііііев сот-
теибаііопі Гиіі. Производимый, <|иой ^і-
циі, йегіѵагі роіееі. Производный, йегі-
ѵаіив, йейисіия. Слово производное, по-
теп аЬ аііо йегіѵаіит, йейисіит. Про-
изводство, саива иди іів а^епба. 7) Пі&-
иііаіів ассевзіо. Произвожу, ргойисеге,
-ргоГеггс. Земля производитъ всякія бы-
ыія, іегга ргоГегі ѵагіав ріаіііав. 8) Ай аі-
Шогет бі^пііаіів ^гайпт Іоііеге. Его про
довели въ генералы, ргоѵесіие еяі а<1 йі^-
шііаіет йисів ЬеІІі или ехегсііие. 9). Пе-
иіѵаге, бебисеге. Онъ родъ свой отъ
Древнѣйшаго рода -производитъ, огі^іпет
Диат или легкіе виит аЬ апіічиіеяіто би-
<ІІ, бейисіі. Произвесть слово отъ дру-
4гаго, ѵосаЬиіит аЬ аііо йегіѵаге, йейи-
хеге. 10) Либісіит Гегге. Произвести
налъ кѣмъ судъ, іийісіит йе аіідио Гегге.
П. с. по законамъ, уивіе уийісаге ;уийісіит
ех ІеаіЬик Гегге. Произвесть ремесло,
орібсіит, агіет ехегсеге. П. торгъ тег-
саіигат Гасеге. П. въ дѣйствіе, еГйсеге
ай еПесішп йаге, аййисеге; раігагс, рега-
ѣ'еге. Производиться, 8е ?епегаге, зе
ргосгеаге, ее ргоіегге. Твари не сами
произвелись, но созданы Богомъ, ппіѵег-
вііав или шііѵегвит пои а ве, вей а Пео
ргітат огі^іпет йисіі. 11) Пегіѵагі, йс-
йисі. 12) Ауі, ехегсегі. Нынѣ дѣла въ су-
дебныхъ мѣстахъ скорѣе производятся,
пипс саизае іп ІгіЬипаііЬив сіііив а^ипіиг,
Чиат апіеа.
ПРОИЗВОЛЕНІЕ. АгЬіІгішп, агЫіга-
Іие. Дѣлать что по своему произволенію,
вио агЫІгаІи аіічиіб Гасеге. Произволъ,
агЬіІгіпт, агЬіігаІив, Іісепііа, іііЬійо. По
произволу, ай атЬіІгіиш; ай ІІЬІйіпеш, ех
ІіЬійіпе, ргоиі ІіЬеІ. Жить по своему-
произволу, ай виит агЬіІгіпт ѵіѵеге. Это
зависитъ отъ моего произвола, еяі аіідик!
іи роісвіаіе піеа; аіічиіб а те репйеі; аіі-
чиіб репев то еяі. Произвольность, агЬі-
Ігіит, ИЬібо, Іісепііа. Произвольный, ѵо-
Іипіагіив, агЬіігагіив. Считай, что я теперь
навѣрно погибъ, хотѣлъ бы, не хотѣлъ
бы, дѣло не произвольное, пипс е^о рсгіі
сегіо, поп агЬіІгаііо. Это безъ сомнѣнія
рѣшенное, положенное, а ве произволь-
ное, Ьос дпійет ргоГесіо еяі сегіит, поп
еві агЬіІгагіит. Пронзволяю, еі., ІіЬеІ, соі-
ІіЬеІ тіЬі.
ПРОИЗВ-ЫЦАТЬ. Іпіегіт сегііогет
; Гасеге аіічиет йе аіічиа ге.
I	ПРОИЗГЛАГОЛАТИ,	Ргопппііаге,
і епшіііаге, еДегге, еіодиі, еІТагі.
|	ПРОИЗНЕСЕННЫЙ.	Ргопппііаіпі,
! епипііаіия.
• ПРОИЗНИКАНІЕ. Огіиз, еіТесІіо. Про-
| изішкаю, огігі, еГйсеге; саиват евве аіі-
’ си|ив геі.	,і
ПРОИЗНОШЕНІЕ и ПРОИЗНЕСЕ-
। НІЕ. Ргогшпііаііо, ргоіаііо. Произно-
шеніе Англійскаго языка для Нѣмповъ
трудно, Оогтапіспт ов аЬЬоггеІ аЬ Ап^іі-
согшп ѵосаЬиІогпт ргопипііаііопе. Пло-
хое, дурное ир., огів ргаѵііав. Вѣрное п.,
ргопипііаііо ѵега, ѵогив ѵосів воиив. Яв-
ственное, ехріапаіа ргоп. Неявственвое,
603
ПРО
ПРО
Ггасіа. Имѣть явственное пр., ехргітеге ;
ѵегЬа еі виів диаядие Ііііегав вопія ргопип-
Ііаге. Имѣть п. грубое, мужицкое, а^гевіе
диігісіаіп ріапедие виЬгивІісиш вопаге.
Произн. явственно, йівііпсіе йісеге. Про-
изношу, ргопипііаге, еІГегге, еіоциі. Же- і
панно произносить, риіібіив ііііегав ехргі-
шеге. Пр. съ растягиваніемъ, йігіисіо
, оге іодпі, ѵегЬа йійисеге. П. скоро одно
іза другимъ, ѵегЬа сопііпиаге, регреіпаге;
УѴоІиЫІі ргопипііаііопе иіі. Ь) Произнести
съ каѳедры кому похвальное надгробное
слово, аіідиет йеГппсІиш іаибаге рго го-
аігів Произношусь, ргопипііагі, епип-
Гіагі, еГГеггі.
ПРОИЗРАЖДАЮ. Гегге, еГГогге, рго-
Гегге.
ПРОИЗРАСТАНІЕ. Огіив. Произра-
стаю, ехсгевсеге, епавсі, рго{>егпііпаге; р.
ш. огігі, ехогігі, ехвівіеге. Произрастеніе,
огіив, ргоѵепіпв. 2) Ріапіж. Произра-
стенія жаркихъ странъ, ріапіае ге^іопит
Іоггідаітігн.
ПРОИЗРОЖДЕШЕ. Сгеаііо, ргосгеаііо,
(гепегаііо. Произрожденный, §епега1ив,
ргосгеаіив.
ПРОИЗШЕДШІЙ. Огіив, Гасіив. Про-
изшествіе, савив, еѵепіив, еѵепіит, (кото-
рое съ кѣмъ случается), Гасіит, гев уевіае.
Удивительное п., савив тігашіив, тіга-
Ьііів.
ПРОЙМА, проймочка. Гогатеп аигів.
2) Гіввпга.
ПРОИМЕНОВАНІЕ. Совпотеп, со§по-
Віепіит. Іоаннъ, Архіепископъ Констан-
тинопольскій , по проименованію Зла-
тоустъ, Іоаппев, АгсЬіерівсорив Сопвіап-
ііпороііідпив, со^попипе СЬгувовІотив
^аигеиш ов ЬаЬепв; аигеа ѵегЬа Гипбепв).
Проименованный, со^пошіпаіив. Прои-
меновать, аіісиі со^потоп йаге. Сципіо-
604
на за завоеваніе Африки проименовала
Африканскимъ, Зсіріо ргоріег охри"ііаіащ
АГгісат со§потіпаІив еві АГгісашів. Про-
именоваться, со^потіпагі; сиі со^потеп
ішіііит еві.
ПРОИСКИВАНІЕ. Миііа циввііо, І0І18а
іпѵевіі^аііо. Проискнваю, іпвійіав ропеге
Гасеге, вігиеге, Іепдеге. Недоброжела-
тели его проискиваютъ, чтобъ помрачить
славу его, абѵегяагіі іпвібіав ІепднпІ, щ
едив погпіпі оГбсіапІ. Проискъ, происки
іпвісііге, боіив агв, агІШсішп, ІесЬпа. Ь)
АпіЬіІіо, апоЬіІив (относительно честей)
Онъ употребилъ разные происки къ
своему восвыпіенію, ѵагіія ивив еві ІесЬ-
пів, иі ргопюѵѳгеіиг. Изобличенный въ
проискахъ или въ неправедномъ исканіи
честеіі, ашЬіІіопів шапіГевІив. Голоса сни-
сканные происками, еЫапбіІа виЛгадіа.
Воинскіе происки, агіев, вігаіа^етаіа,
сопвіііа.
ПРОИСТЕКАЮ. 8саІигіге, огігі, рго-
виеге, огі^іпет ЬаЬеге. Днепръ проис-
текаетъ изъ Смоленской губерніи, Вогув-
ІЬепев огі^іпеш ЬаЬеІ іп ргаіига Ятоіеп-
всепві. Проистеченіе, ргоЛиѵіит, Гопв,
ргіпсіріит. Происходящій, огіит, огі»і-
пет, &епив (аЬ аіідио) ЬаЬепв. йчсепв, ге-
реіепв. Происхожденіе, ргосеввіо; огйо,
гаііо. Вы, не знавъ происхожденія дѣла,
можете легко въ ономъ ошибиться, диіа '
геі гаііопет пеясів, Гасііе іп еггогет гарі
роіѳві. 2) Огі^о, огіив, "епив. Человѣкъ
знатнаго происхожденія, Ьопевіо Іосо ог-
іив. Происхожу, огігі, павсі, ѳхвівіеге;
огі(>іпот ЬаЬеге; іпіііит сареге; етапагв,
ргойсівсі; соогігі. Болѣзни отъ иногихъ
причинъ происходятъ, шогЬі а ѵагіів саи-
вів ргойсівсииіиг. Между ими великая
произошла ссора, іпіег еов та^па Іів огіа
еві. Происходитъ вопросъ, дигевііо оп-
Іиг. ехвівііі. Опять, вновь происходить»
ПРО
606
ПРО
605
гепа5сі- 3) Йедиі, сопведиі, ассібеге, еѵе
піге. Происходило между двуми арміями
упорное и кровопролитное сраженіе, іп-
іег диой ехегсіШй ргаііит соттівйит еяі
регііпах еі сгиеиіит, аігох. Я вамъ по-
дробно перескажу, какъ дѣло происхо
дило, ассигаіе ІіЬі паггаЬо, иі гей еѵепепі,
сесібегіі. Между воюющими державами
ирные происходятъ переговоры, Ргіпсі
рей Ьеіінт 8егепіей бе расе сотропепба
а8шіі. 4) Огіит, огіипбит еййе; огінт,
огі8іпет, 8епнй аЬ аіідио ІгаЬеге, бисеге,
ЬаЬеге, гереіеге.
ПРОЙТИ. См. Проходить.
ПРОКАЖЕНІЕ. ЕІерЬапііайій. Прока-
женный, Іергойий, еІерЬапііасий (у позз).
ПРОКАЗИТЬ. Ііоіот песіеге; тасЬі-
пагі аіідиіб; іибит аіісиі Гасеге. Гово-
ритъ, что ты это спроказилъ, бісипі, іе
Ьос тасЬіпаіипі еййе.
ПРОКАЗА. Ьерга, еІерЬапііазіз.
ПРОКАЗНИКЪ, проказница. Оиі, диге
аіідиіб тасЬіпаіиг, аіісиі Іибой Гасіі; Ьото
реіиіанй, ѵегйиіий; Гетіпа реіиіапв, ѵег-
виіа. Проказничаю, т. ч. Проказить,
иначе прокуратить. Проказы, шасЬіпа?,
бой, Іибі; таііііойе Гасіа.
ПРОКАЛЫВАНІЕ, можно выр. гл.
«Прокалываю, ігапйй8еге. Проколоть шпа-
Ггою, 81абіо ІгапйГі8еге, регсиіеге. П. иг-
лою, асит ігапйпііііеге; аси аіідиіб ігапй-
виеге. 2) Гііи бійаесаге, сопзесаге, соп-
сібеге. Проколоть долго дрова, біи Іі8па
сопйесаге. П. ледъ, біи Гга8піепіа 8Іасіеі
біййесаге. Проколоть нарывъ, ѵошісаш
арегіте, регГогаге.
ПРОКАЛЯКАТЬ, бегтосіпагі, ГаЬи
Іагі, сопГаѣиІагі. я долго съ н„Мъ про-
калякалъ, біи сит ео вегтосіпаіия еит.
ПрОКАПАТЬ- Тоіит вііііаге 8иііаііт
ПРОКАПЧИВАНІЕ, можно выр. гл
Прокапчиваю. Гиті8аге. Сито ітріеге.
Прокапчиваться, Гйто ітріегі, Гиті8агі.
Прокоптѣлый, Гиті8аіий.
ПРОКАПЫВАНІЕ, прокопаніе, можно
выр. гл. Прокопать леемъ, (корпію пере-
шеекъ) ійіЬтит регГобеге. Прокапываю,
регіипбеге, регГобеге, еЯобеге, йибобеге.
Прокопать плотину, а88егет іпіегйсіп-
беге. П. каналъ, Гоййаш бисеге, регси-
іеге. 2) АІідиатбіи Гобеге. Прокопали
нѣсколько недѣль прудъ, аіідиоі ЬеЬбо-
табей рійсіпат Гобегипі. - Прокапываюсь,
сипісиІОй а8еге аб аіідиет Іосит. Рудо-
копы прокопались сквозь гору, теіаііісі
тоиіет йиЙобеге. 3) За чѣмъ, біи орий
Гасеге. 4) РегГобі.
ПРОКАРАУЛИТЬ. АІідиапіит (стро-
гій іп оЬйегѵапба, сийіобіепба ге сопйите-
гѳ; аіідиіб іп оЬйегѵапбо (сийіобіепбо) пе-
81і8еге, рггеіегтіііеге.
ПРОКАРМЛИВАНІЕ, «ийіеніаііо. Про-
кармливаю , вийііпеге , йивіеиіаге , аіеге.
Трудно прокормить на маломъ жаловаиьѣ
большую семью, питегойіййіпіа Гатіііа
рагѵо йіірѳпбіо ѵіх аіі, вийіепіагі роіейі.
Прошлую зиму прокормилъ свой скотъ
своимъ сѣномъ, а нынѣ надобно прику-
пить, йирегіоге Ьіете ресога шео Гоепо
аіиі, пипс аиіет атрііий етепбит ейі.
ПРОКАТИТЬСЯ. Апіті саийа сигги
ѵеЬі.
ПРОКАТЪ. Сопбисііо. Врать на про-
катъ, изъ прокату', тиіио йитеге, сопби-
сеге. Дать изъ прокату, еіосаге. За
прокатъ столовой посуды заплачено 25
рублей, рго ѵазій соибисіо ЬаЬепбій йоіпіі
йппі ѵі8іпіі дніпдиге гиЫопей.
ПРОКАТЫВАЮ. Апіті саийа сигги
ѵеЬеге. 2) Іп ѵесіига апіті саийа поп
піЫІ ресипіа? ітрепбеге. Прокатываюсь,
апіті саийа сигги ѵеЬі. Мнѣ скучно, поѣ-
ду прокататься, іетрий тіЬі Іепіе аЬіге
ѵібеіиг, со8ііо апіті саийа сигги ѵеЬі.
607
ПРО
ПРО
608
ПРОКАШЛЯНУТЬ. 8ете1 Іиввіге.
Прокашлять, тиііит Іиввіге; Іивві ѵехагі.
Я всю ночь прокашлялъ, іоіаш иосіет
іивві ѵехаіив еит.
ПРОКВАШЕННЫЙ. Еегтепіаіив.
Проквашиваю, асійит Гасеге, Гегтепіаге.
ПРОКИДЫВАНІЕ. АЬеггаііо (Іапсеат)
тіііепіів, іасіепіів. 2) Гаіват всійат ]асеге.
Прокидываю, уасіепіет, тіііепіет аЬег-
гаге, пои Гегіге. Прокинулъ копье мимо
его, Іапсеа аЬ ео ойеггаѵіі. 3) Аіідиат-
<1іи уасеге, тіііеге. Прокинутый, ргаеіег
іасіне, пневое. Прокидышъ, ісіое аЬег-
гапіів.
-ПРОКИМЕНЪ, (л^охиціѵоѵ, ргорові-
Іит) ѵегеив е рваітіе еіесіив, диі Гевіо аиі
йіеі гевропйеі, диідио сапііиг, апіедиат
еріеіоію Іе^апіиг.
ПРОКИПАЮ. Репііив содиі.
ПРОКИСАНІЕ, можно выр. гл Проки-
саю, асевсеге, соасеесегс. Молоко про-
кисло, Іас соаспіі. Прокисель, иоипііііі
асійі. Прокислость, віаіив геі, диае асійа
Гасіа еві. Прокислый, соа^иіаіив, асійив
Гасіиз.
ПРОКЛАДА. Іпіегровіііо; диой іпіег-
ропііиг. Прокладываніе, іпіегровіііо. Про-
кладываю, орив Іаіегісіит Гасеге. 2) Іп-
іегропеге. Проложить хрустальную по-
суду сѣномъ, іпіег ѵава сгіввіаіііпа Гсепшп
ропеге. П. книгу бѣлою бумагою, іпіег-
вегеге сЬагІаш ригат. 3) ЛМіСсапІет іп
питегапйо еггаге. 4) Ѵіат арегіге, Га-
сеге, типіге. Проложить себѣ дорогу,
айііит ехрейіге, ііег війі Гасеге, тоіігі
ѵіат. 5) Проложить о комъ худую славу,
іпГатіат аіісиі тоѵеге, аіідиет іпГатаге.
ПРОКЛЕВЫВАЮ. Регіипйеге говіеі-
1о. Проклевываюсь, риііі регіишіипі оѵа
говіеііо.
' ПРОКЛИНАНІЕ. Ехеесгаііо, Йеѵоііо
йеіееіаііо. Проклинаю, ехвесгагі, йеѵо
ѵеге, съ допол. сл. йігіе; йеіевіагі. Про-
клинать свою участь, йігав віііі ітргесагі-
еогіет виат йеіевіагі. Проклятіе, ехее-
сгаііо, ітргесаііо, йеѵоііо. Быть предану
проклятію, б. прокляту, йе(і§і йігіе йерге-
саііопійив. (Еііп). Ь) Ехеесгаііо, таіейіс-
Іит, ехсоттипісаііо. Предать проклятію
апаіѣета йесіагаге: засгів іпіегйісеге
Проклятство, ітргесаііо, йеѵоііо, йіг®
Проклятый, йѳѵоіив, йеіевіаіие, (который
проклятъ); йеІсяІаЬіІіз, йеіевіапйив, ехве-
сгаЬіІів, ехвесгапйив (достойный прокля-
тія), иеГагіив, пеГаийие, есеіегаіив, всеіев-
Іив (безбожный, нечестивый). Проклятая
дорога, ѵіа аѣотіпапйа, ревеіта.
ПРОКЛИНИВАТЬ. Весіа ге^іопе раіов
іпС^еге.
ПРОКОВАНІЕ, проковываніе, проков-
ка, можно выр. гл. Проковываю, Іипйеге
таііео. 2) АІідиатйіи Гайгісагі, ргосийеге.
Проковыривать, аѣ іто ай виттит реііе-
хеге. 3) Орегае тапиагіа? ітрегііит евве,.
ПРОКОВЫРИВАЮ. Ясійат ргіогет
ргаесіриі соіогів ропеге. Прокозыриваюсь,
атіііеге геіідиав всійав ргаесіриі соіогів,
іпіетревііѵе ровсепйо. Рано козыряешь,
прокозыришься, іивіо сіііив ровсів еі іит
пиііав ргаесіриі соіогів всійав йаЬеѣів.
ПРОКОЛАЧИВАНІЕ, можно выр. гл.
Проколачиваю, айі^еге рег аіідиій; ѵег-
Ъегійив сачіеге.
I ПРОКОЛКА, проколотіе, см. прока-
I лываніе. Проколотый, аси Ігауесіив.
ПРОКОЛОЧЕННЫЙ. Айасіив рег.
ПРОКОЛУПАТЬ. Арегіге , гигпреге
всаЬепйо.
ПРОКОНОПАЧИВАТЬ, проконоиа-
! тить, гітав орріеге. Проконопатилъ иѢ-
про
610
ПРО
609
й день, юіиш йіет іп гебсіеийів ®йі-
Ьі18 СОП8ШН8ІІ.
ПРОКОПАНІЕ. См Прокапываніе.
Прокопанный, регГоввив. Прокопъ, Говва,
сапаіів. Прокопный, ай Говват, сапаіет
регііпепв.
ПРОКОПТѢЛЫЙ. І’итіеаіім, Гито
ітріеіиз. Прокоптить, Гиті^аге, ітріеге.
ПРОКОРМЕЖНЫЙ. АЙ ѵісіит ди®-
гепйигп Йаіив. Прокормленіе, вивіепіаііо;
аіітепіа, сіЬагіа. НумидіЙцы заботятся
болѣе о прокормленіи стадъ, нежели о
хлѣбопашествѣ, Китій® раѣиіо ресогит
диат агѵо віийепі. Отпустить въ работу
дли прокормленія или на прокормленіе,
сопсейеге, регтіііеге, иі аіідиів віЬі ди®—
гаі аіітеиіа. Прокормиться, ве аіеге, ѵіс-
іит зіЬі дижгеге. Прок. одною головою ие
трудно, ѵісіив Гасіііа ди®геге или ай дй®-
гепйит, ві ев воіив. Прокормъ, раЬиІит.
На прокормъ скотины, потребно не мало
денегъ, ай ресога раесепйа поп тойіса
|Й>ок езі ресипіа. 2) Ѵісіив, сіЬагіа, аіі-
іепіа.
В ПРОКОЧЕВАТЬ. АІідиатйіи іп ріаи-
Кгів едиогит ѵіхівве.
* ПРОКРАДЫВАЮСЬ. Іггереге. Про-
кралась искра и сдѣлала бѣду, всіпііііа
петіпе вепііепіе іпсійіі еі тиііит таіі
ехсііаѵіі.
ПРОКРАШЕНІЕ, прокрашиваніе, мо-
жно выр. гл. Прокрашенный, іаЬиІш ріс-
Іиг® соіог іпйисіив. 2) Етіпепііоге соіоге
іпвідпііив. Прокрашиваю, ІаЬиІ® рісіигж
соіогет ітропеге. 3) Аііо соіоге іпвіёпіго.
ПРОКРИКНУТЬ. Ветеі сіатогет.
ейеге; ветеі ѵосіГегагі. Прокричать,
ветеі сіатаге; йпет Гасеге сіатапйі;
Іетрив сіатапйо сопвитеге.
ПРОКУДА, прокудливый, ся. „роказ_
в-к-ь. Прокудить, Іийов Гасеге, шасЬіпагі.
ПРОКУЛИКАТЬ. АІідиатйіи роіаге,
регроіаге, сотроіаге. Прокуликали цѣ-
лую ночь, рег Іоіат посіет регроШит
езі.
ПРОКУРИВАНІЕ, можно выр. гл.
Прокуриваю, раиіиіит виПіге. 2) Гито
ітріеге. Прокуриться, Гито ітріегі. 3)
РегсаІеГасІит евве.
ПРОКУРОРЪ. Рг®вев, сиі гегит Го-
гепвіит сига вегѵапйі огйіпів Ііііитдие
иг^епбагит саива соттівва еві. Генералъ
прокуроръ, ргжвев виттив, ружвев, сиі
аііі ргжвійев оЬпохіі випі. Оберъ-Проку-
роръ, ргжве8, диі іп инадиадие вепаіив
в. сигі® рагіе сопвійеі.
ПРОКУСЫВАЮ. Регейеге. Собакй
прокусила до кости, сапів тогвит ивди®
ай ов ітргеввіі. Прокушенный, регевпв.
ПРОКЪ. Гігті1а8, Лгтііпйо, ивпв. Пзъ
этого дѣла ие выдетъ проку, пііііі іпйё
ргоіісііиг; пиІГив ех Ііас ге Ггисіив. Ему
ничего пе идетъ въ прокъ, пііііі еі Ьепе,
Геіісііег виссейіі. Въ прокъ, іп геіідиит
Іетриз. Насолить рыбы въ прокъ, рівсев
іп геіідиит Іетрив ваіе сопйіге; авеег-
ѵаге. Это не въ прокъ, іюс пиііат Іігті-
іийіпет ЬаЬоІ; Іюс пиііі ивиі еві; Ьос гіпі-
іит ивит рг.тііеі.
ПРОЛАГАЮ. Си. Прокладываю.
ПРОЛАЖУ. Реггереге, реггеріаге. 2)
Р. т. таіів агІіЬив §га1іат аіісиуив аиси-
рагі. Пролаза, пролазъ, Ьото авіиіив,
ѵаГег, ѵегеиіив. Пролазчикъ, т. ч. про-
лазъ.
ПРОЛАЗЪ. Сосив арегіив, Гогатеп,
иЬі реггері роіеві. Ь) І аІіЬиІит Гег®.
ПРОЛАКОМИТЬ. Ресипіат іп сирейіа
ітрепйеге.
ПРОЛАМЫВАНІЕ, можно выр. гл.
Проламываю, регГойеге, реггитреге, рег-
Ггіп^еге. Проломить стѣну, регГойеге
тигит. Проломать окна, Гепевігаз рег-
611
ПРО
ПРО
612
Ггіп^еге. 2) Аіідиатйіи Ггап^еге. Про- ।
ламываюсь, Ггап^і, воіѵі. Ледъ проломил-
ся на рѣкѣ, ^Іасіее іп ііиѵіо гиріа, воіиіа
еві. Полъ проломился, ІаЬиІаІит гиріит
еві, бевебіі. .3) Песібеге рег Гогатеп, іи-
Іегсібеге.
ПРОЛЕЖАШЕ. Гоп^а сиѣаііо. Про-
леженъ и прележни в- агсЫі. Іесіі іта
Ьавів. 2) Опой сиЬаибо аіігііит еві. Про-
леживаю, йіи сиЬаге. Цѣлый день про-
лежалъ, Іоіиш <1іет іп Іесіо сиЬиі. .3) Си-
Ьапбо аііегі. Онъ бока пролежалъ, ерів
Іаіега сиЬапбо аіігііа випі.
пролетайте, пролетываніе, можно
выр. гл. Пролетаю, ргаіегѵоіаге. Гуси
пролетѣли, апвегее рггеіегѵоіагипі. Пуля
пролетѣла, ^ІоЬиЬів ргагіегѵоіаѵіі. 2) Ги-
®еге, аиіи^еге, ѵоіаге. Пролетѣли дни,
Ліев Ги^египі, ѵоіагипі. Пролетъ, ѵоіаіив.
На пролетъ, реиііив. Пуля прошла н. п.,
КІоЪиІив репііив регѵавіі. Пролетный,
—тныя птицы, аѵев, диаг Ігапз шаге ті§-
гапі. Пролетѣвшій, на пр. пуля, ^ІоЬпІпв
Іга]есІив.
ПРОЛИВАНІЕ. Ейивіо, ргоГизіо. Про-
ливаю, еОппбеге, ргоГипбеге. Проливать
слезы, Іасгішав еГГипбеге, ргоГипбеге,
ргорсеге; Іасгіпсаге, (Іеге. Пр. кровь, зап-
диіпет ейипбеге, ргоГипбеге; саебеш, вап-
{гиіпет Гасеге. Долго въ молчаніи проли-
вать слезы, ргоГипбеге біи рег вііепіішп
Іасгішав. Пролить гнѣвъ свой на кого,
ігаш или Ьііеш іп аіідиет еѵотеге, еГип-
беге, ехрготеге. Когда луна свѣтъ свой
прольетъ сквозь развѣсистыя вѣтвн на
бархатную зелень, диапііо Іипа рег беп-
606 гашоз іп ѵігібе цгатеп габіоз ейіиіегіі.
Проливаюсь, еІТипбі, ргоГипбі. Пролив-
ный дождь, ішЬег Іагдив. — Проливъ,
Ггеішп. П. Гибральтарскій, Ггеішп 6а-
йііапиш. — Пролитіе, еСГизіо, ргоГизіо.
П. слезъ, Леіив; Іасгішж. П. крови, са,_
бев. Пролитый, еСГизиз, ргоГивив.
ПРОЛОГЪ. ЕіЬег ессіевіавіісив Ьге-
ѵев вапсіогиш ѵііав еі ргасеріа тога!іа
сопііиепв. 2) Ргоіо^ив.
ПРОЛОЖЕННЫЙ. Іпіегргозііив. 2)
Арегіив, Гасіив, типііив. Проложенная
чрезъ лѣсъ дорога, ѵіа рег вуіѵат Гасіа
типііа.
ПРО ЛОМАНІЕ, преломленіе, можІІ0
выр. гл. Проломанный, регГовзив, регГгас-
Іив. Проломленный, Ггасіив, «ІіГТгаеІив.
Проломный, Ггап^епбо, бійгіп^епбо вег-
ѵіепе. Проломныя орудія, іпвігитепіа
Ггап^епЛів пмепіЬив вегѵіеиііа. Проломъ
тигі гиіпа, рагв тигі или типітепіогшп
бігиіа или ргогиіа; вігаіив гиіпіз Іосив.
Проломъ пушками въ стѣнѣ сдѣлать, ти-
гов Іогшепііз фіаіеге, сіінуісеге; Іогшеп-
Іогиш ісІіЬив шигов регГгіп^еге. Вло-
миться чрезъ проломъ, Ігапзсеибеге гиі-
пав тигі; гиіиав типітепіогит ви,)ег-
"ге<1і; рег гиіпав ]асеп1ів тигі Ігапвсеп-
<1еге іп игЬет. Поправить проломъ, ти-
гов (оЬеІгисІів вахів) гебсеге.
ПРОЛОЩЕНІЕ, можно выр. гл. Про-
лощенный, Іаеѵі^аіив. Пролощить, 1®ѵі-
р;аге, роііге.
ПРОЛУБЪ, т. ч. Прорубь.
ПРОЛЫГАЮ. Кишогет Гаівит врас-
тете, біврег^еге, Ліввіраге. Пролыгаться,
віЬі Гаіыіш потеп баге; виит потеп ос-
сиііаге. Пролгалось, гитог Гаівив краевое
еві.
ПРОЛЫСИНА. Ьосив, иЬі поп піЫІ
соіогит ітровііит езі 2) Досиб вегенив
пиЫЬив іи1ег]ес1ив. .3) Еосив (іп Йиѵіо)
рбасіе ѵасиив.
ПРОЛѢЗАНІЕ И ПРОЛАЖЕНЬЕ.
Тгапеііив гереибо. Пролѣзаю, реггереге,
реггеріаге; еІаЬі, еѵабеге.
ПРОЛѢСКА ГОДОВАЯ. МегсигіаЬв
ПРО
614
ПРО
613
_ II многолѣтняя, тегсигіаііа ре-
аппиа.
ГеПРОЛѢЧИВАЮ. Аіідиатйіи сигаге.
8) Іп сигаііопет ітреийеге.
ПРОМАЛЧИВАЮ. 8іІепІіо ргжіенге,
ігапаіге, ргжіегтіиеге; Іасііит ргаеіегіге
нлм одно ргаеіегіге.
ПРОМАЛЫВАТЬ , промолоть. і-
диапйіи тоіеге. 2) СІЮ регсиггеге, рег
Іепеге; сііо ѵегЬа іасеге, сііо ейагі, сеіегі
Іег ѵегЬа ѵоіѵеге.
ПРОМАНЕНІЕ, проманиваніе, можно
выр. гл. Цроманиваю, «Іисеге, ргойисеге,
шапі вре Іасіаге; аіідиет ркаіегаііа йисііа
Йпсеге.
ПРОМАТЫВАНІЕ. ЕГГиаіо, ргоГиаіо,
ргойі8епІіа, Іихиа. Проматываю, еСГипйе-
ге, ргоГипбеге, йііарійаге, Йіааіраге. Про-
мотать свое имѣніе, гет виат Іасегаге.
Проматываюсь, рег Іихит іп ехігетит
іпоріае ѵепіге.
ПРОМАХИВАЮСЬ. АЬеггаге а асоро ;
поп Гегіге.
ПРОМАХНУТЬ. Ргаіегѵоіаге. 2) ЕГ-
Гипйеге, ргоГипйеге, <ІіІарі«Іаге. Промахъ,
промашка, ѵапиа ісіиа. Онъ далъ, сдѣ-
лалъ промахъ, а асоро аЬеггаѵіІ, Йеаііпа-
іит поп Гегііі. 3) Ѵіііит, еггог, Іараиа.
Онъ не промахъ, еві кото етиисіае пагів;
поп еві Гаіииа віирібиа.
ПРОМАЧИВАНІЕ, можно выр. гл.
Промачиваю, регтайеГасеге, ріапе тайе-
Гасеге.
ПРОМЕДЛИВАЮ. Пійегге, ргоГегге,
ргойисеге, ІгаЬеге; тогагі, гетогагі.
Промедлить долгое время ири осадѣ, не-
послѣдняго мѣста, Іосі поп сопіетпепйі
1оп8а оЬвійіопе ЙІІІпегі. Промедленіе, йі-
Іаііо, ргоіаііо, сипсіаііо, тога.
ПРОМЕЖДУ, промежъ, ’см. между.
Промежутокъ, іпіегѵаііит; араііит іпіег-
іесіит. Оставить промежутокъ, араііит
ге1іп<|иеге. Пр. между плечными лопат-
ками, іпіегасариіит. Пр. между двумя
веслами на суднѣ, іпіегасаітіит. Про-
межуточный, іпіегіесіиа, іпіегуасепа, іп-
Іегтейіив. Промежуточныя части тро-
стника между двухъ колѣнъ, если раско-
лоть ихъ, служатъ Индѣйцамъ вмѣсто ло-
докъ, на которыхъ ѣздятъ подвое или по-
трое,агипйіпит іпіег пойіа Гівва сітЬагит
иашп ргаеЬепІ, ди® Ьіпоа, еііат Іегпов Ьо-
тіпев ѵеЬииІ.
ПРОМЕРЗАНІЕ, можно выр. гл. Про-
мерзаю, ай Гипйит ѵі Ггі8огіа репеігагі.
Прудъ промерзъ, Іасив ѵі Ггі8огів ай Гип-
йит репеігаіив еві. Промерзлый , ай
Гипйит ѵі Ггі8огіа репеігаіиа.
ПРОМЕТАННЫЙ. Ѵапо ісіп реіііиа.
ПРОМЕТАЮ. Ригдаге, еѵеггеге. 2)
Аіідиатйіи ригдаге, ѵеггеге, еѵеггеге.
Прометанный, риг8а1ив, еѵегаиа.
ПРОМЕТНУТЬ. АЬеггаге а асоро, ѵа-
по ісіи реіеге; аіідиатйіи іасеге. Про-
метываніе,аЬеггаІіо а асоро. Прометываю,
а асоро аЬеггаге, Йеаііпаіит поп Гегіге.
2) Тгапвіісеге. Прометать землю сквозь
грохотъ, Іеггат рег сгаіет ігапврсеге. 3)
Прометали цѣлый день бомбы въ городъ,
Іоіит йіет. ругоЬиІоа іп игЬет іесеге.
ПРОМЗГЛЫЙ. Асійиіиа Гасіив, раиіи-
іит риІгеГасІив. Промзгнуть, ргае асоге,.
риігейіпе соггитрі; іпвірійит Йегі.
ПРОМИГИВАТЬ, промигнуть. Аіідиій
пе8Іі8еиІіа виа атіііеге, регйеге.
ПРОМИНАНІЕ, проминъ, можно выр..
гл. Проминаю, аіідиатйіи ргетеге, саі-
саге рейіЬив. Промялъ цѣлый день гли-
ну, Іоіит йіет Іиіит (аг8і11ат) рейіЬив
ргеваіі. 2) Сігситйисеге едиит, диі
йіиііив віеііі ѵеі іп дио йіиііив ѵесіит еві.
Проминаюсь , атЬиІаІит , йеатЬиІаІит
аЬіге. 2) Сігситйисі.
ПРОМОИНА. Еосиа адиа саѵаіив.
615
ПРО
ПРО
616
ПРОМОЖДАЛЫЙ. Масііепіив, тасіе
аЬвитіив.
ПРОМОКАНІЕ, можно выр. гл. Про-
мокаю, регтайевсеге, тайійит геййі,
Промоклый, ріапе тайеГасіив.
ПРОМОЛАЧИВАТЬ п ПРОМОЛО-
ТИТЬ. Аіічиатаіи ерісав ГиеііЬив іипйеге.
ПРОМОЛВИТЬ. РгоГегге. Ни слова
не промолвилъ, іасиіі еі пиііит ѵегЬит
&сіІ. Промолвите за меня словечко,
йергесаге, дигево, рго те. Промолвиться,
іпсопвійегаііив аіідиій ргоГегге. Промолв-
ка, іпсопвійегаііив ргоіаішп. Промол-
вленный:, ргоіаіив.
ПРОМОЛИТЬСЯ. Аіідиашйіи ргесев
или ргесаііопет Гасеге, аі. ргесагі Лешп
или, ей Педапа. Всю ночь промоли лея, іо-
іцгп посіоіп ргесаіив еві ай Неога. 2) Не-
сііаііе отпев ргесев.
ПРОМОЛЧАНІЕ. 8і1епііпт.
ПРОМОРАЖИВАЮ. Гасеге, иі аіідиій
ѵі Сгіуогів репеігеіиг. Промороженный,
ѵі Ггщогів репеігаіов.
. ПРОМОТАННЫЙ. Ейиеив, ргоГивив,
йііарійаіив.
ПРОМОТАТЬ. Тетрив іп ^Іотегашіо
сопвшпеге.
ПРОМОЧЕНІЕ, при промоченін ногъ,
іп рейіЬие тайеГасіепйів. Промоченный,
ріапе тайеГасІив. Промочмться, регпіа-
йевсеге, тайеГасіит геййі. Яблоки еще
не промочились, рота попйшп етоііііа
випі. Ноги промочились, промокли, ре-
йев регтайиеге.
ПРОМУЧИТЬ, сколько я могу при-
мѣтить, батюшка васъ долго промучитъ,
пі раігет іиит ѵійі евве ЬаЬііит, Йіи еіі-
ат йигав (роепае) йаЫІ.
ПРОМЦЫ. Еогатіпа аигіеиіагига ти-
Ііегит.
ПРОМЧАТЬСЯ. Сііо сиггеге, ѵоіаге,
рггеіегѵоіаге.
ПРОМЫВАЛЬНЫЙ. Ай Іаѵаііопещ. .
регііпепв. Промывальня, Іасипа ай тіпеч '1
гав Іаѵапйав; тіпегае Іаѵапйае,.Іоі<в. Цр0.
мывательное, сіуеіегіит, сіувіег. Промы*
ваю,. Іаѵаге. Промывать руду, тіпегаз ]а_ і
ѵаге. 2) Саѵасе, ехсаѵаге, аЫиеге, ргоіиѳге, I
Вода промыла плотину, адиа ргоіиіі а^.
§егет- Водою промыло небольшую рыТ.
вину,адиа іеѵііег іеггат ехсаѵаѵіі. 3) Тещ-
рив іп іаѵапйо сопвшпеге. Промываюсь,
Іаѵагі.	>,
ПРОМЫСЛЕННИКЪ. Оиі аіідиій.си.
гаі; диі аіісиі геі рговріеіі. Промышлеі*.;
ность, епаѵііае, паѵііав, іпйивігіа, іпдііртищ ‘
іидепіига. Вездѣ знаки трудолюбія, про-,
і мышленностп, изобилія, отпіЬив Іосів
I аррагепі ѵевііоіа ІаЬогів, ітрі^гі іпеепіі еі
I аЬипйапіію отпішп гегит. Промыслъ
। и промыселъ, ргоѵійепііа. Уповать .и»
| промыслъ Божій, врет ропеге іп ргогі»
। йепііа Піѵіпа. 2) Опеевіпв. рггесірие хе-
паііо еі рівсаііо. Воспрещать заниматься
промыслами, агііит оГйсіпав аіісиі егіреге.
Китовый, промыслъ, Ьаіатагит сарійга.
ПРОМЫТАРИТЬ н РАЗМЫТА-
; РИТЬ. ЕЯппйеге, ргоіипйеге, йііаріааге,
йіввіраге.
ПРОМЫТЪ. V. оЬв. вирргеввіо. Д
ПРОМЫТЫЙ. Ьоіив, аЫиіив, Йсіаѵа1и8.>
* ПРОМЫЧАТЬ. Миеіге.	а Ч
I ПРОМЫЧИВАТЬ. йирргітеге, аѵег- 1
і Іеге аіідиій	]
ПРОМЫШЛЕНІЕ. Сига, сигаііо, айті-	1
I півігаііо. Промышленной, диі диювіцпі	Я
диаегіі аіідиа ге. 2) Оиі ай виит ди®' Ч
віит саііеі. Промышленникъ, диі дива-	|
віит Гасіі аіідиа ге, ргаесірие ѵапаіог, рй- ;
саіог. Промышленниковъ, ай ѵепаіогеш,	і
. рівсаіогет регііпепв. Промышленный, ра_
гаіив, дивевііив. Промышляется, іпѵеиіп,
сарі. Промышляю, сопвиіеге, рговріееге,
ргоѵійеге. Богъ обо всѣхъ промышляетъ,
ПРО
618
ПРО
617
Пеи5 огопі Іютіпит депегі сопвиііі. 2) 8®
аіегс. ѵ‘СІит дигегѳге, ехегсеге 4й®"
віит аіідиа ге. 3) Оижгеге, регдиігеге.
Промыслить денегъ, сопіісеге респпіат.
П. работника, дижгеге орегагіипі. Про-
мышляющій денежною мѣною, агуеп-
ПРОМѢНЕННЫЙ. Соттиіаіиз, рег-
тиіаіив. Промѣниваніе, тиіаііо, сотти-
іаііо, регтиіаііо. Промѣниваю, тиіаге,
соттиіаге, регпшіаго- Промѣнять се-
ребреныя деньги на золотыя, аг^епіеов
пшыпов аигсів реггпиіаге. Промѣнять
одни товары на другіе, тегсев аііів ти-
іаге, регтиіаге. Промѣнять друга на
льстеца, атісит соттиіаге сит айиіа-
Іоге. Промѣниваюсь, іпіег ее тиіаге,
соттиіаге, регтиіаге. Промѣняемся ло-
шадьми, тиіетпв іпіег пов едиов. 2) Ми-
Іагі, соттиіагі, регтиіагі. Промѣнныя
деньги, соІІуЬив. Промѣнъ и промѣна,
регтиіаііо. Выгодная промѣна, регти-
іаііо дижвіиова. 3) СоІІуЬив. Промѣняніе,
т. ч. промѣниваніе.
ПРОМѢРИВАНІЕ, промѣрите. Меп-
кіо; тепвіо іпідиа. Промѣриваю, поп пі-
Ьіі іетрогів іп теііетіо сопвитеге. Весь
день промѣряли поле, Іоіит йіет іп а§го
теііепйо сопвнтвітив. 2) Іп теііепйо
еггаге. Холста промѣрялъ два аршина,
теііепв, Ііпіеа егагі іп йиоЪив сиЬіІів.
Промѣриваюсь, іп теііепйо еггаге. Про-
мѣры, диой іивіат тепвигат ехсейіі.
ПРОМѢШКАНІЕ. Ргоіаііо, тогаііо.
Промѣшкать, севваге, сипсіагі, тогагі
тогат Гасеге. 2) §его ѵепіге.
ПРОНАЗНАМЕНОВАННЫЙ. Апіе по-
тіпаіив, йевііпаіив.
ПРОНАРЕКОВАНІЕ. Со?потеп
ПРОНАРЕЧЕННЫЙ. Апіе тшііаіпв.
ПРОНАЧЕРТАНІЕ. АйитЬгаІіо ае.
8,е“Х™ ш₽Ьг’ мгюа’ оюоп’ ₽га8а‘
піипі. Проначертаииый, ргжтопвігаіиз,
ргаевійпійсаіив. Провачсртываю, іпйісаге,
йевіёпаге, іппиеге, ргжві^пійсаге.
ПРОНАШИВАЮ. Оіи иіі (ѵевіе). 2)
І’вп Іегеге, иви йеіегеге.
ПРОНЕСЕНІЕ, можно выр. гл. Проне-
сенный, ргжіегіаіив; іп ѵиі^ив ейііпз, еіа-
Іив. Пропесится, регѵа^агі, іпсгеЬгевсеге.
ПРОНЗАЮ. Тгарсеге, ІгапвГойеге,
ІгапвГі^еге, сопС»еге. Пронзить кого въ
бокъ шпагою, аіісиі Іаіиз §1айіо ІгапвГо-
йеге. 2) Рвпеігаге, аГВі^еге, пюгйеге,
Йіаѵет йоіогет іпсиіеге. Громкой звукъ
пронзаетъ, вопив сіагпв дгаѵііег аГСсіІ аи-
гев. Пронзить сердце печалію, аіідиет
или а!іси]ив апітит іпГгіп^еге. Прон-
заюсь, Ігарсі, ІгапвГойі, ІгапвВ^і. Прон-
зеніе, по пронзеніи груди, ресіоге Ігапз-
Говзо. Пронзенный, ІгапвВхпв, сопііхив,
регГоввив. Пронзительный, асег, ргжаси-
Іив, вгаѵів. П. крикъ, сіатог регасиіив.
П. голосъ, ѵох регасиіа. 2) Асег, асег-
Ьив, тогйах, рип^епв. Пронзительный
холодъ, аегів ѵів Ггі^огів. Пронзительныя
слова, сопіитеііовж ѵосев.
ПРОНИЗАНІЕ, можно выр. гл. Про-
низанный, (тейіів (»еттіб) таг^агііге йі-
зііпсіае. Пронизка, т. ч. пронизываніе. 2)
Ваііо, Ьопііав йівііп^иепйі тейіів ^еттів
таг&агііав. Пронизывать, тейіів ^еттів
]ипсіав таг^агііав йівііп^иеге. Пронизь,
дпійциій ай йівііп^иепйав тейіів ^еттів
Іипсіав таг^агііав сопГеггі роіеві.
ПРОНИКАНІЕ и ПРОНИЦАНІЕ. Ех-
ріогаііо, іпвресііо, іпіеііі^епііа; регѵа^аіив
(вегто). Проникаю и прочицаю, репе-
Ігаге, іпѵайеге, іпГипйі, іпОиеге; ве іпві-
пиаге (непримѣтно), іггиеге, іггитреге
(силою), аіідиій авведиі,регсіреге (умомъ);
регтапаге, соттоѵеге, ісеге; регсиіеге
(о чувствованіяхъ), регѵевіі^аге, регдиі-
гёге. Проникнуть въ тайны природы, аЬ-
21
619	ПРО
йііа гегит или гев а паіига іпѵоіиіав
всгиіагі, регчиігеге. Проникнуть намѣ-
ренія, мысли непріятелей, Ьовііит соп-
віііа регѵійеге. Проникнуть въ глубину
сердецъ, аіісиуив арегіиш ресіив, ѵійеге;
іп ресіпв іпііпіит іпврісеге. 2) Сквозь
Что, репеігаге. Свѣтъ проницаетъ сквозь
стекла, Іих репеігаі ѵііга. 3) Рег пі. йіГ-
(йпйі, регсгеЬгевсеге, регта^агі. Про-
никнутый, репеігаіив, регсеріив, регдиі-
вііпв.
ПРОНИМАЮ. Еойеге, ІгапвГойеге,
ІгапвІі§еге, аси ігарсеге. Пропять мочки
въ ушахъ, аигісиіав аси ігауісеге; Гога-
іпіпа іп апгіЬцв Гойеге. 2) ѴегЬегіЬив
еИсеге, регбсеге. Сколько ни были, не
могли его пронять, чтобъ признался,
піЬі! едегипі, §гаѵііег еит ѵегЬегіѣив
саейепіев, ай сопГеввіопет геі аййисі поп
роіиіі. Какъ ни былъ тепло одѣтъ, од-
нако морозъ пронялъ, іісеі ѵевіейі Ггі§ив
ргориізапіепі іпйпіив еввеі, іашеп тіа Ггі-
^огіа согрив рспеігаѵіі. Нужда и бѣд-
ность проняли его столько, что уже и
передъ малыми людьми смиряется, ап-
^ивіі® еі еёевіав іапіит іп е]ив апітит
ѵаіиеге, иі еііат ег§а' іпорев Ьшпііет
, ее ргаеЬеаі. Пронимаюсь, Го<1і, ігапвГойі,
ігарсі. Нарочно, сквозь ноздри прони-
маются кольцы у тѣхъ животныхъ, кои
слишкомъ свирѣпы, сопвиііо ігапвпііі-
іипіиг а паиіі рег пагев Ьевііагпш, чиае
еппі Гегосіога. 3) ѴегЬегіЬив аГйсі; ѵег-
Ьега регсіреге. 4) Регѵайеге, еіаѣі. Воры
пронимались лѣсомъ, ргюйопев рег вуі-
ѵапі регѵайеЬапі.
ПРОНИЦАНІЕ. См. Прониканіе. Про-
ницательно, асиіе, ва§асііег, воііегіег.
Проницательность, асіев іп§епіі; асшпеп
іпрепіі, ва^асііав, регврісіепііа, іпіеІ1і§еп-
Ііа. Проницательный, проницателенъ, іп-
Іе1Іі§епв, воіегв, регврісах. Мужъ п., ѵіг
620
Проницательны^
Проницательна,
І’гора^о, ігайцх
ПРО
ргийепв, піиііі сопвіііі.
голосъ, ѵох рсгасиіа.
стужа, Ггі§ив асге.
ПРОНИЧЕНІЕ. (81.)
гитрив, тег^ив.
ПРОНОСИТЬ. Аіічиапмііи рогіаге, Гег-
ге; поп піЫІ іетрогів рогіапйо, Гегепйо
сопвитеге; ргаеіегГегге. 2) Кѵиідаге, іп
ѵи4<гив ейеге, ей’егге; враг§егс, йівветі-
паге. 3) Ѵі ачию гитрі, йігитрі. Про-
носиться, еѵиі^агі, регѵа^агі, йіІТипйі. Цо
всеіі Греціи пронесли слухъ, рег цпі_
ѵегват Сгаесіат йіГГивпв еві гипюі.
ПРОНОСНОЕ. СаіЬагІіса, огит. Про-
носный, аіѵит воіѵепв, тоѵепв, аиЬйи-
сепе. Проносъ, аіѵі ргойиѵіит, рпуесііо
Йе]есііо. Ь) Веіаііо (йісіогит). Не въ про-
носъ, йит или йиттойо петіпі атрііик
ейав.
ПРОНЫРА. Пото ааіиіпе, ѵегаиіиа,
ѵеіегаіог. Проныриваю, оіег"Сге, йетег-
&еге, аийтег^еге (ай сегіат аііііийіпеіп).
2) ЗІаІіа агііЬие оЬііпеге сопагі; йоіоа
песіеге. Пронырливость, пронырство,
авіиііа, ѵаГгіііа, саііійііаа, ѵсгаиііа. Про-
нырливый, пронырливъ, ааіпіив, ѵаіег,
ѵегеиіие, йоіоьия , іпвійіоеиа. Проныр-
ствую, йоіоз песіеге. Пронырщикъ, про-
нырщица, т. ч. проныра. Пронырнуть,
іпіег ріигітоа ае оаіепйеге еі ііегит гар-
ііт вс виЬйисеге.
ПРОНЮХИВАНІЕ, можно выр. глаг.
Пронюхиваю, етппсііе пагіа еаае; Геаііѵе
ойогагі аіідиій.
ПРОНЯНЧИТЬ, пронянчиться. Аіі-
Чиатйіи (іиГапіет) спгаге. Кориплчпа
всю ночь пронянчила дитя или пронян-
чила дитя или пронянчилась съ дитя-
тею, пиігіх рег іоіаш посіет іпГапіет
тапіЬпв §еяаіі, §евіаѵіІ.
ПРОНЯТІЕ, чрезъ прон. иглою. Аси
ігарсіепа. Пронятый, Гоедиа, Ігапайхиа,
ПРО
622
ПРО
....
і>2»
с. сіагия. 2) Соггесіия, ай Гги^ет ге-
ѵосаіия. Пронятый лѣнивецъ голодомъ,
іпегз іате ай Гги^ет геѵосаіия.
ПРООБРАЖАЮ н ПРООБРАЗУЮ.
І)сяі"паге, яірпііісаге, іпйісаге, іппиеге.
Нрообраа.еніе и преобразованіе, іурия,
ехетріит, Гі{>ига, іта§о. Прообразован-
ный, рег іта"іпет йеяі#паІия, іпйісаіия,
ві"піііса1ия. Прообразителыіыіі, іурісия,
іурісе Йеяі"папя. Преобразуюсь, Іурісе
йеяі^пагі, ящпііісагі.
ПРООДѢВАЮСЬ. АІідиатйіи атісіге
яе ѵсяіе. Оиъ проодѣвался три часа, рег
ігея Іюгая атісиіі ее ѵезіе.
ПРООРАТЬ, 8иІсит йисеге. 2) АІі-
диатйіи агаге, іеггат ргоясіпйсге. 3) Ви-
йеге, іпигЬапе Іодиі.
ПРООХАТЬ. Віи ветеге, ііі»етіяссгс,
яиярігаге- Больной всю ночь проохалъ,
ае^гоіия рег Юіат посіет ^етпіі.
ПРОПАДАЮ. Атіііі,- регйі, іпісгіге,
регіге, ініегсійеге. Пропали часы, кого-
1о”іит а те акііі. Той долгъ пропалъ
на немъ, дшс тіЬі йеЬиіі, регйійі. Про-
пали мои труды и иждивеніе, орегат
еі ітрепяая регйійі. Я совершенно про-
палъ, ріапе оссійі, регіі, йіярегіі; пиііиз
яит. Письмо пропало, іііісгю іпіегсійе-
гипі. Все пропало, пиііа ярея яирегеяі;
асіит еяі, сопсіатаіит еяі. Еще ничего
не пропало, отпіа іп іпіе^го яипі; от-
піа іпіецга яипі. Бѣлье пропало, Ііпіеа
ріапе соггиріа, Йергаѵаіа яипі. Пропали
пятна ва платьѣ, на лицѣ, тасиіае йе
ѵеаіе, йе Гасіе йеіеіае, яиЫаіае яипі. Цвѣ-
ты отъ мороза пропали, Оогея Ггі°оге
етогіиі яипі, агиеге. Пропасть изъ виду,
аііциія ех осиіія шсія акііі, е соп8рес1и
тео аЬясеяяіі. Онъ пропалъ безъ вѣсти,
иЬцат яіі, пііііі сотрегіит ЬаЬетпя. —
ПропадшіЙ, регйііия, атіяяия,' ЙерегЙІ-
,и5* Дѣло почти пропадшее, гея ріапе
йеярегаіа. Дѣло совсѣмъ пропадшее, рег-
йіі® аідие окгиіае гея. Пропажа, атіяяа
гея ^асіига геі.
ПРОПАЖИВАЮ, можно выр. глаг.
Пропаживаю, яігіаге, яігіая Гасеге.
ПРОПАИВАЮ. Миііит ресипіае іп
сопціагіит его^аге.
ПРОПАРИВАЮ. Іп саійагіа ргоЬе Ггі-
саге. Пропариваюсь, іп саійагіа яіпеге,
ргоЬе ігісагі.
ПРОПАРИВАЮ. Зсіпйсге, йіясіпйеге,
яесагс, йіяяесаге. Пропороть брюхо, ѵеп-
ігет йіяяесаге. Пропариваюсь, ясіпйі,
йіясіпйі.
ПРОПАСТНЫЙ. Іпсоттойия. Про-
пастная дорога, тіа іпсоттойа.
ПРОПАСТЬ. ВагаіЬгит, аЬуяяия, аЬ-
гиріит, ^иг^ея, ѵога^о. Ужасная про-
пасть, ітпіепяа ѵогадо. 2) Р. т. у него
пропасть денегъ, іп іттепяая орея сге-
ѵіі; ай яиттая орея етегяіі.
ПРОПАЩІЙ. Регйііия. Опъ человѣкъ
п., если вы ему не поможете, асіит еяі
йе котіпе, піяі е]ия геЬия айГиегія.
ПРОПЕКАНІЕ, можно выр. гд. Про-
пекаю, регсоциі яіпеге. Пропеченный,
регсосіия.
ПРОІІЕІЦИСЬ. (81.) Віи сигаге гет;
Йіи ргоярісеге геі.
ПРОПИВАНІЕ, пропитіе, можно выр.
гл. Проинваю, сопяитеге роіапйо. Про-
пилъ все свое имѣніе, отпіа яиа Ьопа
роіапйо сопяитяіі. 2) Іпіег росиіа ігапяі-
&егё. Они всю ночь пропили, іоіат пос-
іет іпіег іюсиіат ігапяідеге. Пропи-
ваюсь, Ьопа яиа роіапйо сопяитеге.
ПРОПИЛИВАНІЕ. 8есііо оре яеггю.
Пропилить, яегга йіяяесаге. Ь) Лоп пііііі
іетрогія яеггапйо сопяитеге.
ПРОПИНАНІЕ. Сгисібхіо. Пропияаю,
аіідиет іп сгисет бдеге, яиПіКеге; аіі-
€23	ПРО
диет сгисі й^еге , зій^еге, зиГД^еге;
сгисе аіідиет аПісеге.
ПРОПИРОВАТЬ, пропиршествовать.
АІідиатбіи сотпіззагі.
ПРОПИСАНІЕ, прописываніе, всгірііо,
зсгіріпга. Прописка, отіззит, диж бе-
зипі. 2) 8сЬеба, зсіба. Прописный, ргі-
тпз, та]изси1из, іпсерііѵиз. Прописная
буква, Шега ргіта, та)’изси1а. Пропи-
сываю, іпіег вспЬеибит ігапзі»еге, зсгі-
Ьеге; Гасеге, иі аіідиіз іпзсгіЬаі, соп8і§-
пеі. Прописалъ весь деаь, іоіит біет
зсгірзі. 3) ВезсгіЬеге, тетогаге, теп-
ііоиет Гасеге а1іси|из геі. 4) РгжзсгіЬеге
аіісиі аіідиіб; ргжГогтаге аііегі Ііііегав.
5) Аіідиіб зсгіЬеиІет отіііеге. Пропись,
ѵегзпз, диі аб ітііаііопет зсгіЬепбі рго-
ропипіиг.
ПРОПИТАНІЕ, Зизіепіаііо. Ь) Аіітеп-
Іит, пиігітепіит, сіЬагіа, ѵісіиз. Мно-
гіе служа въ войнѣ а иные хлѣбопаше-
ствомъ снискиваютъ пропитаніе, тпііі
шіііііа, дпібет ехегсепбо а&гоз Іоіегапі
ѵііат. Онъ довольное имѣетъ пропита-
ніе; заііз ЬаЬеІ, ппбе ѵіѵаі; ІтаЬеІ ѵісіипі
яи№сіепІет; соріа; а1іси)из диоіібіапіз
«итрІіЬпз зирреіипі. Онъ безъ пропита-
нія, піЬі! ЬаЬеІ, ппбе ѵіѵаі. Пропитаться,
ѵісішп ех ге дижгеге; аіідиа ге зе аіеге.
ПРОПИТІЕ, т. ч. пропиваніе. Пропи-
тый, роіапбо сопзитіиз.
ПРОПИТЫВАЮ. Аіеге, пиігіге, зи-
зііпеге, зизіепіаге, ѵісіпт аіісиі ргжЬеге.
Пропитать многолюдную семью, пите-
гс^аш Гашіііат пиігіге, зизіепіаге.
ПРОПИХИВАНІЕ. Ргорпізиз. Пропи-
хиваю, реііеге, ргоігибеге. Пропихну-
тый, ргориЬиз, ргоігизиз.
ПРОПИЩАТЬ. 8іЬі1аге, зіЬіІииі зо-
пит ебеге.
ПРОПЛАКАТЬ. Аіідпатбіи Іасгітаге,
Йеге, ріогаге; іпіег Іасгітапбит Ігапзі-
ПРО	624
ь’еге. Проплакалъ цѣлый день, іоіищ
біет іпіег Іасгітапбит Ігапзе^іі.
ПРОПЛЕТАНІЕ, проплетете. Іиіех-
Іиз. Проплетаю, іппесіеге, ітріесіеге, іц-
Іехеге, регіехеге. Проплесть шелкъ зо-
лотомъ, зегісит аиго бізсегпеге; зегі-
сит апго регіехеге. 2) АІідиатбіи Ьасіі-
Ііз Іехеге; поп пііііі іетрогіз іпіег Ьа-
сіНіз Іехепбит Ігапзі^еге. Проплетен-
ный, іпіегіехіиз, регіехіиз.
ПРОПЛУТАТЬ. Апіті Іеѵііаіе рес-
саге, сиірат соттіііеге.
ПРОПЛЯСАТЬ. АІідиатбіи заііаге.
ПРОПОВѢДАЛИЩЕ. басгит зи§§е-
зіит. Проповѣданіе, бесіатаііо бе геѣиз
засгіз, біѵіпіз. Проповѣдатель, сопсіоиа-
Іог, огаіог іп засгіз. 2) Ьаибаіог, ргжбі-
саіог, ргжсо. Проповѣдательннца, Гепііпа,
диж сопсіопаіиг, сопсіопапбо аіідиіб сот-
тепіаіпг. Проповѣдникъ, сабисеаіог, пип-
Ііиз. 3) Восіог, диі босеі или іпзіііиіц
егибіі. 4} Сопсіопаіог. 5) Ьаибаіог. Про-
повѣдница, пппііа; Геіпіпа, диж сопсіо-
паіиг, босеі. Проповѣдничій, сопсіопаіо-
гіз, сопсіопаіогі ргоргіиз. Проповѣдный,
аб соисіопет, аб огаііопет засгат рег-
Ііпепз. Проповѣдываю, проиовѣдую, аи-
пипііаге. 6) Восеге, топеге, пипііаге.
7) Сопсіопагі, е засго зи^езіи бісеге.
8) Ьаибаге, сеІеЬгаге. Проповѣдываюсь
и проповѣдуюсь, аппипііагі, босегі, е за-
сго зи^езіи бісі, Іаибагі, сеІеЬгагі. Про-
повѣдь, аппипііаііо. 9) Сопсіо, огаііо ва-
сга. Говорить п., сопсіопст, огаііопет
засгат ЬаЬеге. Проповѣдь изъ текста
Евангелія или Посланія, огаііо васга, диа
ехріапаіиг регісоре еѵап§е1іса, Ерізіоііса.
ПРОПОЙ. АЬзитІіо роіапбо, соп{;іа-
гішп, согоііагіит. Гребцамъ иа пропой
дано пять рублей, геті§іІиз согоііагіит
баіит езі диіпдие гиЫопез. Пропойца,
роіаіог, ѵіпо бебііиз. Пропоете, баііо
ПРО
626
сого11агіі ай роіаіиіит. Пропоенный, сиі
согоііагіит Йаіит еві.
ПРОПОРОТЫЙ. Іііввиіив.
ПРОПОРХНУТЬ. Карііт ѵоіаге.
ПРОПОРЦІОНАЛЬНЫЙ. РгороНІо-
паіів, раг, вітііів, аедиаЫІів. Пропорціо-
нальная линія, Ііпеа ргорогііопаіів, рго-
рогііопів іпйех. Пропорціональное число,
потеси* ргорогііопаіів. Пропорціональ-
ность, ргорогііо, соттепвив, аедпііав,
аедиаЬіііІаз; сопсіппііав, вуттеігіа. Про-
порціонально, рго гаііоие. Пропорція,
ргорогііо, агііЬтеІіса, ^еотеігіса.
ПРОПРЫГАТЬ. Раиіиіит, аіідиат-
йіи заііге.
ПРОПРЫГНУТЬ. Ргжіегіге ваііепйо.
2) Ассійіі, еайіѣ Въ продолженіи не-
настья одинъ ясный день пропрыгнулъ,
іп сопііпиів йіейив ріиѵіів ипив вегепив
сесійіі.
ПРОПРЯСТЬ. Коп пііііі Іетрогів іп-
ісгпепйит Ігапві«еге.
ПРОПУДРЕННЫЙ. Риіѵеге саріііагі
соиврегвив. Пропудриваніе, можно выр.
гл. Пропудрнваю, риіѵеге саріііагі соп-
врег^еге. Пропудриваюсь, ее риіѵеге с.
сопврег^еге -или р. с. сопврег^і.
ПРОПУСКАНІЕ. Тгапзііив йапйив. 2)
Отіввіо. Пропускаю, ігапвііит Йаге, іп-
Іготіііеге, айтіііеге; ргаеіегтіііеге, ігапв-
тіііеге, ігапвіге раіі. Не пропускать, аіі-
чиет іпігоііи ргоІііЬеге; аіічиет поп ай-
тіііеге; аіідиет ехсіийеге. Никого не
пропускаютъ, петіпі айііив раіеі. Про-
пустить воду въ ровъ, ігапвтіііете адпат
іп Говват. Не пропускать къ осажден-
нымъ ..и откуда помочи, ргоѵійеге, пе
Чиа виЬяйю ѵепіепіійив айііив раіеаі.
Ладьн пропускаетъ воду, 8сарЬа а<іиат
ІгапвтіШІ. Сапоги пропускаютъ воду,
сакеі йіітогее ігапвтіііипі. 3) Оіпіііеге
Пропустить цѣлую строку, юіит ѵег-
вит есгіЬепйо, отіііеге. •?) Ргагіегтіі-
іеге, отіііеге, йітіііеге. Не пропускать
ни минуты, пиііипі Іетрогів рипсіит іп-
Іегтіііеге. 5) Регсоіаге. 6) 8раг§;еге, Йі-
врегреге, Йіввіраге. Пропустить молву,
Гатат враг^еге. 7) Пропустить за сто-
ломъ какое блюдо (которое обносятъ),
аіідиій гесиваге, геуісеге. Пропускаюсь,
іпіготіііі, айтіііі, ігапвтіііі; отіііі, рга -
іегтіііі; регсоіагі; зраг^і; геуісі. Про-
пускная бумага, сйагіа Ьіішіа. Пропуск-
ный, ай йапйит Ігапвііит регііпепз. 8)
11. видъ, вуп§гар1шв, йіріота. 9) Регсо-
Іаіиз. Пропускный порошокъ, саіЬагіісэ,
огит. — Пропускъ, ігапвііив. Нѣтъ про-
пуску черезъ мостъ, пиііив Ігапвііив роп-
Іів Йаіиг; Ігапзііи ропіів агсеіиг. 10) Рагв
аЬ аіідио геіісіа; Іасппа. 11) Піріоша.
Пропущеніе, сопсеввіо ігапвііив. 12) Отів-
віо. Пропущенный, іпіготіззіів, айтів-
вив; отіевив, ргаеіегтіввив, Йітіввив.
ПРОПЫЖИВАНІЕ, пропыженіе. Тев-
іаііо, вресіаііо іогтепіі ЬеІІісі. Пропы-
жнваю, вресіаге, ехріогаге Іогтепіпт
ЬеІІісиіп.
ПРОПИХНУТЬ. Ейеге йаттат іге-
тиіат.
ПРОПѢВАНІЕ. Весапіаііо. Пропѣтіе,
тоже. Пропѣтый, йесапіаіив. Пропѣть,
йесапіаге, Спіге сапішп; ивдие ай йпеш
сапіаге. 2) Аіідиатйіи сапіаге.
ПРОПЯТЕНІЕ. V. оЬв. Ѵепйіііо тег-
сів риЪІісе поп вцріаіж.
ПРОПЯТІЕ. СгисШхіо. Пропятый, сги-
сійхив.
ПРОРАБОТЫВАЮ.Теіприв іпіег орив
Гасіепйит Ігапві^еге. 2) ЛІіпегав ригдаге.
ПОРАЖАЮ. Песійеге іп Іосит; іап-
Веге, ісеге. Громъ прорази церковь ка-
менную, іиітіпе регсиввит еві іетріигі»
Іарійепт. Прораа;енный, Гиітіпе рег-
сиввив.
627	ПРО
ПРОРАЗСУЖДЕНІЕ. Ргоѵівіо; аси-
шеп іп^епіі, ргийепііа. Проразсудити,
аіідиій роііввітит Іегеге, еіісеге.
ПРОРАЗУМНИКЪ, йа^ах. Проразум-
но, ва^асііег. ІІроразулшый, яа§ах. ІІро-
разумѣвать, ргаѵійеге, ргоѵібеге. Про-
разумѣваніе, —разумѣніе, ргоѵівіо.
ПРОРАМКА- ОЫопе® Ііпеае ѵігва>
зиЬисиІагит, а ІітЬо соііагі ай таиісаз
регііпепіев.
ПРОРАСТАНІЕ. Сегтіпаііо. Прора-
стаю, іпіегпавсі, іпіег аіідиат гет епавсі.
2) Сгеясеге сегіит Іетрив. Дубъ про-
растаетъ цѣлый вѣкъ, цнегсия Іоіит яе-
сиіит сгевсіі. Проращенный, іпіегпаіив.
ПРОРВАНІЕ. Вігирііо. Прорванный,
всіяяиз, сопясіввив, йіясіявив, гиріия, йі-
гиріив. Прорвать, см. прорывать.
ПРОРЕВѢТЬ. Ми"іге. 2) Аііциатйіи
ти^ііи ітріеге.
ПРОРЕКАНІЕ и ПРОРИЦАНІЕ. Рга;-
йісііо, ѵаіісіпаііо. Прорекаю, йіѵінаге Ги-
іига, Гиіига ргаейісеге, ргатипііаге. Про-
реченіе, ргжйісііо. Прореченный, ргае-
йісіив, ргатипііаіив.
ПРОРЕЩИ. І'ГГегге, еіодиі.
ПРОРЖАТЬ. Нінпіге, айіііппіге, аб,
смотря па что.
ПРОРИЦАЕТСЯ. Ргаедісііиг. Прори-
цалище, огасиішп. Прорицатель, ѵаіея,
Гаййісия. Слова прорицателей, ейаіа Га-
іійісогит, ѵаішп. Прорицательница, ѵа-
іез, ѵаіісіпа, Гаіійіса, Гаіііодпа. Прорица-
тельный, Гаіійісив, ргорЬеІісиз, йіѵіпив;
йіѵіпо зрігііи Іасіия.
ПРОРНИКЪ. (ІиЬегпаІог, гесіог наѵів.
ПРОРОКОВАННЫЙ. Ргаейісіия; ріж-
пипііаіия.
ПРОРОКОМУЧЕНИКЪ. Ргорііеіа-
«чагіуг.
ПРОРОКЪ. РгорЬеІев, ргорйеіа; ѵіг
ПРО	6’8
йіѵіпііив ехсііаіив, циі яепіепііат яиргеті
ІЧитіпів ѵагіів йе геЬив іпІегргеІаЬаІиг.
ПРОРОНЕННЫЙ. Отіввив, ргжіеітів-
вия, пе^іесіия. Проронить, пе^іі^еге, йе-
евве, отіііеге, ргагіегтіііеге, йітіііеге.
Проронить случай, оссавіопі йеевве. Пр.
въ счетѣ, еггаге, еггогет соттіііеге іц
сотриіапйо.
ПРОРОСТЬ и ПРОРОСЪ. Сагнев щ-
Іегпаіо Іагйо йівііпсіж.
ПРОРОЧЕСКИ. РгорЬеІісе, йіѵіпііня.
Пророческій, ргорЬеІісив, йіѵіпо зрігііи
Іасіия, сопсііаіив. Пророческія предска-
занія о Мессію, ріжйісіа ргорЬеІіса йе
ЗІеввіа. Пророческій духъ, йіѵінив врігі-
Іив. Пророчественный, ргорЬеІісив (ргаг-
йісіа ѵаіісіпіа сопііпенв). Пророчествен-
ныя книги, ІіЬгі ргорЬеІісі. Пророчество
и пророчествіе, рга>йіс1іо Геі Гиіигае или
гегит Гиіигагит, ѵаіісіпаііо; соііесііо
рга>йісІогит; ехріапаііо йіѵінж ѵоіипіаіів
еі йіѵіпае йосігіпа1. Пророчествованіе, рга’-
йісііо геі Гиіига; или гегит Гиіигагипі.
Пророчествую, ргагйісеге, ргвенинііаге
Гиіига, рга»ві«пі[ісаге Гиіига. Пророчица,
ргорЬеІівва. Пророчу, ргаейісеге, ргатип-
Ііаге Гиіига. Все, что я ни пророчилъ,
съ шімъ сбылось, отпіа, циа* еі ргачіі-
хегат, еѵепегипі.
ПРОРОЩАЮ. Гегге, еГГегге, ргоГегге,
Гипйеге, еГГипйеге.
ПРОРУБАНІЕ, прорубленіе, мояіно
выр. гл. Прорубаю, регвесаге, арегігб.
Прорубить дверь, арегіепйо рагіеіе ,іа-
пиат Гасеге. Прорубить въ стѣнѣ окно,
(епевігаге рагіеіет. Прорубить стѣну
для окна, арегіге рагіеіет іп ивит Ге-
певігаг. Прор. ледъ, ^Іасіст арегіге, рег-
Ггіп«,еге. П. дорогу сквозь лѣсъ, свейеп-
йіз агЬогіЬив ѵіат рег вуіѵат Гасеге, аре-
гіге. Прорубаюсь, ііег віЬі тапи арегіге;
іпіег оЬвІапІев еі агтаіов Гегго ѵіат віЬі
ПРО
630
ПРО
629
егіго (о каждомъ въ особенности, при
в03Мѵшеніи); Гетто ѵіат рег Ііозіез раіе-
Гасете; Гетто Іітііего авеге рег Ьозіет
(сквозь ряды пепрілтельскіе). 2) Нозіез
сгейеге. Приказать прорубиться, едоііез
іттіііеге. Прорубка, см. прорубаніе. Про-
рубленный, ретзесіиз, арегіиз. Проруб-
ное, ресипіа, диге зоіѵііиг а ІаѵапііЬиз
Ііпіеа ай Готатеп іп діасіе Гасіит. Про-
рубшикъ, диі Гогатіпа іп ^Іасіе типйа
зегѵаі. Прорубь. Готатеп іп §1асіе Гас-
іит. арегіит. Сдѣлать проруби, чтобъ
рыба не задохлась, іп й1асіѳ аретіто Го-
гатіпа, пе різсез іпіетсіизо зрігііи ех-
вІііі»иапіиг.
ПРОРУХА, Етгог, Іарзиз, ѵіііит. И иа
старуху бываетъ проруха, пѳпіо оЬ отпі
рессаіо тетоіиз езі.
ПРОРУЧЕСТВОВАТИ. 8ропзотет пли
ртгейет еззе рго аіідио.
ПРОРУШИТЬСЯ. Іпіетсійеге, йесі-
йеге рег Готатеп, йезійеге, сопзійеге.
2) Р. пі. рессаге, ІаЬі.
ПРОРЫВАНІЕ. См. Прорытіе. Про-
рываю, тшпрете, йівтитреге; зсіпйеге,
регзсіпйете. Прорвать платье, регзсіп-
йегѳ ѵезіет. Пр. чнреіі, титреге ѵоті-
сат,
ПРОРЫВАЮ. РегГойеге. Прорыть
ровъ, Говзат йисеге. 2) АІідиатйіи Го-
йеге; поп піЬіІ іетротіз іпіег Гойепйит
Ігапяі^сге.
ПРОРЫВАЮСЬ. Китрі, .чсіпЙі, рѳг-
яеіпйі. 2) Іпіегсійеге, йесійето рег Гота-
теп. Прорвался сквозь ледъ, рег рога-
теп гіасіеі гпріа- йесійі. 3) Ие ѵотіса:
8СІІЮІ.
ПРОРЫВАЮСЬ. РегГойі. Прорваться
. осилить, сломить, выдраться, про-
6.1^ регтотроте, регГгіпкеге, регГо-
^еге Прорывъ, Готатеп, тнгі гиіпа.
-) > Ісиз, зіірригаііо.
ПРОРЫСКАТЬ. Оііозит атЬиІаге.
ПРОРЫТІЕ н ПРОРЫВАНІЕ, при
прорытіи. Іп регГойепйо. Прорытый, рег-
Гоззиз.
ПРОРЫЧАТЬ. 8етеІ тіійіге. 2) Гге-
тете, оЬ]иг»аге.
ПРОРѢЗАНІЕ, прорѣзываніе, йесііо,
іпіетзесііо, іпсізіо. Прорѣзанный, іпіег-
зесіиз, зесііопе йіѵізиз.
ПРОРѢЗВИТЬСЯ. АІідиатйіи Іазсі-
ѵіте; аіідиашйіи Іийоге.
ПРОРѢЗНЫЙ. Іпсізиз, іпіегвесіиз.
Прорѣзь, іпсізига. Прорѣзываю, зесаго,
регзесаге, іпіегзесате, зесііопе йіѵійете.
2) АІідиатйіи зсиірете, зсаіреге, іпсійегѳ
(іп аез). Прорѣзываюсь, зесагі, регзесагі,
іпіегзесагі, іпсійі. 3) Вепііге. Прорѣзъ,
паѵі»іит зиЫпз регГогаіит, иі ѵіѵі різсез
зегѵагі роззіпі.
ПРОСАДИТЬ, просалиться. Вптрі,
реггитрі, зсіпйі, сопзсіпйі.
ПРОСАДКА. РІапіаііо, ваіив. Проса-
живаю, просаждаю, пои пііііі Іетротіз
іпіег ріапіапйит ігапзі^еге. Весь день
просадилъ березки, іоіит йіет ріапіап-
йіз Ьеіиііз сопвитзі.
ПРОСАКЪ. Ііег, дио сапів ѵепаіісиз
Йізсигзаі іпйа^апйі саива; р. т. таіиз зіа-
іиз, таіа сопйіііо, таіиз Іосиз; гев таіге,
айѵегзаг; аегитпа, йіГПсиІіаз.
ПРОСАСЫВАНІЕ, можно выр. глаг.
Просасываю, рвпеігаге, регДиеге, ішЬиі.
Вода гдюсосала землю, адиа іеггат рег-
Лихіі; іегга адиат вихіі, йапвіі; адиа Іег-
гат репеігаѵіі.
ПРОСВАТАНІЕ. Юейропзаііо; еіосаііо
риеіігв. Просватанная, вропза, йезропза,
йозропзаіа. Просватать, йезропйеге аіі-
диат аіісиі.
ПРОСВЕРКИВАНІЕ, молніи. Гиікиг
іпіетпііепз. Просверкиваю, іпіегпііеге.
631	ПРО
ПРОСВЕРКНУТЬ. Іп сопаресіит ѵе-
піге; аррагеге.
ПРОСВЕРЛЕНІЕ, просверливаніе. Те-
геЬгаііо. Просверленный, ісгеЬгаіив. Про-
сверливаю, ІегеЬгаге, рсгіегсЬгаге. Про-
сверлить затравку у пушки, іегеЬгаге
Гогатеп іпсепйіагіит, рег чиой ясіпііііа
ай риіѵегет ругіит йеясепйіі. П. жем-
чужину, регіогаге тагдагііат. Просвер-
ливаюсь, іегеЬгагі, рсгіегсЬгагі, регГогагі.
ПРОСВИРА. Си. Просфора. Просви-
ренаая, сопсіаѵс, иЬі рапіа 1іІЬиг§іси8'ѵс!
епсЬагіяІісия сочиііиг.
ПРОСВИРКИ. Маіѵа.
ПРОСВИРИНЪ. Рапі8 ІІІЬигуісі. Про-
свирня, просвирница, просвирникъ, циі,
Чи;е рапст ІіІІіиг"ісит аррагаі. Просвир-
ни-гь (домъ), Гетіпае, чиа“ рапет ІііЬиг-
йіепт аррагаі.
ПРОСВИРНЯКЪ. АИЬаеа оГОстаІіз.
II. дикой, ІііЬіясив Ігіопит.
ПРОСВѢЖИТЬ. Кеігіцегаге, аегі 1і-
Ьего схропеге. Просвѣжиться, геГгі^ега-
ііопет аигае саріагс; аеге ІіЬего іейіп-
іе^гагі.
ПРОСВѢТИТЕЛЬ, просвѣтительница.
Ѵиі, чиж тспіет Ііпціі, чиі, чиж егийіі,
ехсоііі; чиі іп геЬи8 Йіѵіпія іпяіііиіі. Про-
свѣтительный, ѵіт іііипііпапйі, іііивігапйі
ЬаЬсп8.
ПРОСВѢТЪ. Отіи8 1исі8, іііитіпаііо.
2) браііит 8Іпди1І5 Гспс8Ігі8 оссираіипь
ПРОСВѢЩАЮ. Егийіге, схсоісгс.
Науки просвѣщаютъ разумъ, 8Іийіа піеп-
іет ехсоіипі. Ь) ІІІипііпаге тепіепі еі
іп йіѵіпія гсЬиз іпяіііпегс. Просвѣтить
Св. Крещеніемъ, іпіііаііопе тспіет аіі-
сиіив іііитіпаге; васго Гопіеа аіічиет іпі-
ііаге. Просвѣщаюсь, сгийігі, ехсоіі. с) Іп
геЬиа йіѵіпів іпяіііиі. — Просвѣщеніе,
Йосігіпае Іих, іП5ІііиІіопІ8 ргаміапііа (по-
колику опо дѣйствуетъ па человѣка),
ПРО	632
йосігіпа, іпвіііиііо (поколику человѣкъ
имѣетъ его). Науки служатъ къ про-
свѣщенію разума, яіийіа ай тепіет сх_
соіепйат ѵаіепі. й) Сиііига, ЦЬегаііог 8еп-
8и8. Просвѣщенный, человѣкъ, теІіог,
гегит со^піііопо ітѣиіиа; Іюто ти1іі5
іп геЬи8 іпіеііщепк. Просвѣщенный уМъ
іп^епіит япѣасіит. Просвѣщенныя пре.
мена, сиіііог, ІіЬегаііог, варіепііог ®іа5.
іетрогит сиііия; (строга сиіііога.
ПРОСЕЛОКЪ. Тгасіи* Ісгае йиоЬщ ѵі-
сіе іпіегуссіиз. Проселочный, — чиая до-
рога, саііія, ѵіа вссипйатіа.
ПРОСЕРДИТЬСЯ. Піи еіотасЬагі, іп- .
Йі^пагс, аіісиі ігавсі. Нросерднлся весь
день, ераііо йісі еіотасЬаіие ееі.
ПРОСИДѢШЕ, просиживаніе. 8ебвіо,
сопесзеие. Просиживаю, аіічиатйіи ес-
йегс, інЬаегеге геі. Онъ иногда до полу-
ночи просиживаетъ за работою, чиап-
йочие ай тейіат іюсіст орегі іпЬазеі,
Просиживать съ кѣмъ за пиромъ до са-
маго разсвѣта, сит аіічио сопѵіѵіа іп ргі-
тат Іисст ргоігаЬсге.
ПРОСИНЕЦЪ. Ѵсіив потеп тепіі
.Гапиагіі.
ПРОСИНЬ. биЬсюгиІеия соіог.
ПРОСИТЕЛЬ. Асіог, рсіііог (по взы-
скиваніямъ); ассикаіог, асіог (по пре-
ступленію). Просительница, асігіх. Про-
сительный, ассияаііопспі, рсііііопет соп-
ііпепя. Просительное письмо, ІіЬсІІия,
Іііісг® 8ирр1ісс8. Сочинить пр. письмо,
ІіЬеІІшп или Ііііегав зирріісся сотропеге.
Подписать пр. письмо, аисіогів потеп
аййеге (выставить имъ сочинителя), Ь'
ЬеІІит 8иЬпоІагс (о начальникѣ, о судьѣ
и пр.), яиЬясгіЬсге (подписать свое иия).
Просить, см. прошу.
ПРОСІЯВАНІЕ, просіяніс, можно выр-
гл. Просіяваю, ігапяіисегс, регіиссге, іп*
ісгіисегс. Солнце просіяло сквозь облако,
ПРО
634
, пиЬіЬиа іпіегіихіі. День просіялъ, йіев
сііихіі-
ПРОСКАБЛИВАЮ, йсаірспйо арспге.
2) АІідиатйіи гипсіпаге.
ПРОСКАКАТЬ. АІідиатйіи яа1ігс,сиг-
геге. ѵоіаге; сигаи сііаіо ѵсЬі. 2) Ргжіег-
сиггсгс, ргавіегѵоіагс.
ПРОСКВАЖИВАТЬ. См- Сквозить.
ПР ОСКОБЛЕНІЕ. Вирііо ге; асаірспйо.
ПРОСКОМИДІЯ (.трсхо/тійу). ОЫаІіо.
ПРОСКОЧИТЬ И ПРОСКОКНУТЬ.
Тгапзаіііге. 2) Р- т. сопіга Іиа Гаадие аг-
ііЬиз таііа Ьопогеа айірізсі.
ПРОСКРЕБАЮ. Арегіге, гитрега асаі-
ропйс.
ПРОСКРИПНУТЬ.ветеІ сгераге. Про-
скрипѣть, йіи аігерагс. Колесо во всю
дорогу проскрипѣло, гоіа рег Іоіапі ѵіат
Чгериіі, гоіа р. I. ѵ. &етиіІ.
ПРОСКУРНЯКЪ, См. Просвирникъ.
ПРОСЛАБИТЬ. ВеІгаЬеге , ригеаге
аіѵит.
ПРОСЛАВЛЕНІЕ. Піиаігаііо. Прослав-
ленный, іііиаігаіиа, сеІсЬгаІиа, огпаіиа,
йесогаіиа. Прославляемый, <ріі ІІІиаІгаІиг,
сеІеЬгаІиг. Прославляю, іііиаігаге, ееіе-
Ьгаге; огпаге, атріійсаге; та^пііісепііиа
аі.циісі геййсге; йссогаге; йесиа аіісиі
геі аййеге. Прославлять Бога, Іаийст
Вео ІгіЬисгс; Іісит ІаийіЬиа ѵспегагі.
Прославить чье имя, а!іси)иа потеп се-
-еЬгаге. іііиаігаге. П. чьн дѣла, еа, цше
<5015 ееааіі, ссІеЬгаге. Прославляюсь, еті-
пегс, сопарісі, сопарісиит еаае, іпсіагса-
ссге, епіісгс. Прославился на войнѣ, епі-
ін іі іп Ьеііо. 2) ІПиаІгагі, ссІсЬгагі
ПРОСЛЕЗИТЬ. Рібгапісш Гасеге аіі-
Чиепі; Весіит аіісиі тоѵеге. Просле-
зиться, Іесгітаа ГипЙеге, евипйеге.
ПРОСЛОНЯТЬСЯ. Оііоаит апіЬиІаге,
««сигвагс.
ВРОСЛУГА. І-араиа іп тіпіаіегіо. Про-
слушиваюсь, сиірат ш ае айтіііеге; аіі-
диій йеііпдиеге.
ПРОСЛУЖИТЬ. Сегіит Іетриа аіісиі
или арий аіічиет аегѵігс.
ПРОСЛУШАНІЕ, прослушиваніе, мож-
но выр. гл. Прослушать, аіічиатйіи аи-
йіге. Прослушать урокъ, Гасеге, иі диія
тетогііег гесіісі ейіасепйа. Прослу-
шаемъ другъ друга, одинъ будетъ го-
ворить, а другой смотрѣть въ книгу, гей-
йатиа іпіег поя іпѵісет сйіасепйа, аііего
гесііапіе, аііего сойісет іпаріеіепіе.
ПРОСЛЫВАЮ. А’отеп сопаедиі. Пр.
съ хорошей стороны, Ьопшп гитогет
аіЬі соііібеге. Пр. съ дурной стороны, іп-
Гатіа айарегр. Прослыть скупымъ, аѵа-
гіііае оріпіопет ЬаЬеге.
ПРОСЛЫШАНІЕ, чрезъ просл. Сот-
регіипйо, со^поасепйо. Прослышанный,
сотрегіиа, ассеріив. Прослышать, сот-
регігс, аийігс, ассіреге, со^поасеге аіі-
циій или йе аіічиа ге; Гата йе аіідиа ге
ай те рсгѵепіі. Прослышалъ заранѣе о
своемъ благополучіи, іп Іетроге иди
Іетреаііѵе сотрегі, Гогіипат тіЬі Гаѵегс.
ПРОСМАЛИВАНІЕ, просмолсиіе,мож-
но выр. гл. Просмаливаю, ріее Іідиійа,
оіео гсаіпаіо ііііпеге. 2) АІідиатйіи ріес
Іідиійа ііпеге.
ПРОСМАТРИВАНІЕ, просмотрѣніе.
Іпаресііо , сопаійсгаііо , сопіетріаііо. 2)
Міііітс аііепіиа апітиа, еггог, еггаіит.
Просматриваю, аіідиатйіи аресіаге, іп-
аресіаге. 3) Іпврісеге, регаріееге, рег-
сепасгс, регіиаігаге; регсиггеге (бѣгло).
Просмотрѣть счеты, гаііопеа схатіпагс,
ехеиіеге, ехрип^еге. Вновь просмотрѣть,
гссо&поассге. 4) Ргаіегтііісге, пе^Іідегс.
ПРОСМОЛЕНІЕ. См. Просмаливаніе.
Просмоленный, ріее іідиійа іііиа.
ПРОСМОТРѢННЫЙ. Ргіеіегтіааив,
пе^іесіиа. 2) Регаресіиа, регіпаігаіиа, еха-
635
ПРО
ПРО
636
тіпаіия. Просмотрѣнный учителемъ пе-
реводъ, йосепіе ехатіпаіа ѵетзіо.
ПРОСМРАЖДАТЬ. Пейесогате, йе-
йесоге аГйсеге.
ПРОСМѢЯТЬ. Кійіспіит Гасеге, іп гі-
вит ѵегіеге, йегійепйпт ргоріпаге. Про-
смѣяться, іп гійепйо сопяитеге, іпіег
гійепйнт ігапяі^еге. Весь вечеръ про-
смѣялись, іоіит ѵеярегііпит іетрия гі-
йепйо сопзшпяітия.
ПРОСНУРОВАННЫЙ. Тпцесіия іоті-
сіЬпя. Проснурованіе, можно выр. гдаг.
Проснуровываю, ІіЬгит іпГегіогі еі яи-
регіогі рагіе рег іег^ит іотіее ігарсеге.
ПРОСНУТЬСЯ. Ехрегнейегі, ехрег-
§іясі, зотпо яоіѵі.
ПРОСО. Міііит; рапіеит тіііасеит
(І.іпп.). Индійское, Ьоісия яог^Ьит. П.
Мталіянское, рапіепт Ііаіісит. Солнце-
вое, ІііЬоярегтит.
ПРОСОВЫВАНІЕ, просунутіе, можно
выр. глаг. Просовываю, ігарсеге, регяе-
геге. Просунуть пятку въ угольныя уши,
Іііит рег асит іга]ісеге, сопрсеге. Пр.
засовъ болыпе$ реяяиіит іп оЬйепйо и|-
іегіия рготоѵеге. 2) Аііциатйіи ргото-
ѵеге. Просовываюсь, рергитреге. Про-
соваться по пустому, оііояит атЬиІаге,
отпіа регеггаге.
ПРОСОДІЯ. І’гозойіа. Просодическій,
ргояойіасия.
ПРОСОЛИТЬ. 8аіе оЬгиоге, яаіе соп-
Йіге; аяяетѵаге. Просольпый, Іеѵііег яаі-
яия. Свѣже-просольпая осетрина, ггсепя
яаіяа саго ассіреияетія. Просоль, въ про-
солъ, раиіиіит, іеѵііег яаіяия. Просо-
лѣть, просолиться, яаіе ргоЬе сопйігі.
Просолѣла солонина, сагпея сопйііаие®
яаіе ргоЬе сопйіі® випі. Рыба еще не
просолилась, ріясія поийиш яаіе Ьепе
сопйііия еяі.
ПРОСОНКИ, яроеоаье. 8ошиия Іеѵія.
Я слышалъ ихъ разговоръ въ просоньѣ.
иігіияцие еогит яегшопея рег іеѵет зот-
пит апйіѵі.
ПРОСОСАННЫЙ. ІтЬиіия.
ПРОСОСЪ. Еіяяига іп §1асіе.
ПРОСОХЛЫЙ. 8іссия Гасіив.
ПРОСПАТЬ. См. Просыпаю.
ПРОСПАТЬСЯ. Сгариіат ейогтіге.
ПРОСПОРИТЬ. АІіциашйіи сегіаге,
йесегіаге, сопіепйеге, йізриіаге, гіхагі,
аііегсагі.
ПРОСРОЧЕНІЕ, просрочиваніе, можно
выр. гл. Просроченный, соттіззия, са-
йисия. П. вексель, зуп^гарЬа соттізза.
Просроченное время, йіея поп оЬііня.
Просрочить, йіет поп оЬіге. Онъ про-
срочилъ вексель, Гесіі, иі йіея яуп«тарІіж
аЬіегіі. Просрочить въ-отпуску, иііга
соттеаіит яитіит аЬеяяе. Просрочка,
тога, сеязаііо. За просрочку въ отпуску
вычтено жалованье, циа иііга соттеа-
іит яитіит аЬГиіі, Йе зіірепйіо е^ия аіі-
циій йейисіит еяі.
ПРОСТАИВАЮ. Аііциатйіп аііоио
іосо зіаге, тапеге. Простоялъ два дня
па караулѣ, яраііо Йиогит Йіегит ѵіці-
ііая е^іі, ехсиЬіая ЬаЬиіі.
ПРОСТАКЪ, простякъ, простячекъ.
Пото Ьагйия, яіірея, Гоепит.
ПРОСТЕГАНІЕ, простегиваніе, можно
выр. гл. Простеганный, аси рісіия. Про-
стегиваю, аси ріп§еге.
ПРОСТЕГИВАЮ, бгаѵііег регсиіеге
Ла^еііо. Простегнулъ кожу до крови,
іат §гаѵііег Ладеііо регсиязіі, иі яап^иія
е ѵіЬісе ехіегіі.
ПРОСТЕГИВАЮСЬ. Аси ріп^і.
ПРОСТЕГНУТЫЙ. І Іа^еІІо сгиепіе
ретсияяия.
ПРОСТЕРЕЖЕНІЕ. Кевіікепііа, іп-
сигіа. Иростерегаю, апітит поп аііеп-
йеге, поп айѵегіеге геі. Часовой просто-
ПРО
6.38
ПРО
637
регь знакъ, ехсиЬіІот зі®по йаіо поп апі-
тит айѵегііі.
ПРОСТЕРТІЕ, прострете. Ехіепію.
Простер. рукъ, ехіепііо тапит. П гра-
ницъ, Ііпіит ітрегіі ргого8аІіо. Простер-
тый , ехіепіиз, роггесіиз, ехроггесіиз.
Встрѣтилъ меня съ простертыми ооъя-
тіями, іп апіріехиз гиіі, іп атріехнз еГ-
1(1811» езі. Простертый па землѣ лежалъ,
Ьиті іасеЬаІ ЮЮ сотрете ргозігаіиз.
ПРОСТЕЦЪ. Іпйосіиз, іпегийііиз. 2)
І.аісиз.
ПРОСТИЛИЩЕ. ^га 8асг>6са. Про-
стирали, Гипез ай зизіепіапйоз раппоз.
ПРОСТИРАНІЕ. См. Простертіе. Про-
стираю, Іопйеге, ехіепйеге, рогтідеге,
зіегпеге. 2) Ргойисеге (вегтопет ай те-
«Ііат посіст). Простираюсь, раіете, аі-
Ііп8еге аіідпет Іоспт. Простираться до
моря, іп таго ехсиггеге, етіпеге. Слава
, его простирается отъ Рейна до Еч-рата,
[ айтігаііопіз е]из Га та КЬепит ЕирЬга-
Иитдпе сопіип"іІ. Землетрясеніе весьма
[далеко простиралось, тоіиз іегтаэ Іаііз-
Ісіте раіейаі.
і ПРОСТИРЫВАЮ. Аіідиатйіи Іаѵаге
‘(Ііпіса). 2) Ьэѵаге (Ііпіеа), йопес- зіпі
піипйа.
ПРОСТИТЕЛЬНО. Мойо ѵепіат ай-
піііепіе; гаііопе ехсизапйа. Проститель-
ный, простителенъ, сиі ѵепіа йаге ро-
4еяІ; ѵепіа йі8пиз. Такой поступокъ про-
стителенъ молодому человѣку, е^изтойі
Гасіит иі .і'иѵепіз ѵепіа Йі8пит еві. Про-
стать, См. Прощаю.
ПРОСТО. Зішріісііег, пиііо огпаіи
пиііа ехогпаііопе. Одѣтый весьма пр
сиііи шойісиз. Ь) бітріісііег, арегіе Онъ
человѣкъ добрый, поступаетъ и еві ѵіг
Ьопив, ІіЬеге ас Гатіііагііег а8іі, аЯ-есІаІа
«гЬатиіе сагеі. Простоватость, аіідиій
«Юййпаіив, а. зіирійііаііз, а. ѵесотйі®.
Простоватый, простоватъ, раиіиіит зіо-
Іійпв, Гаіипз, зіирійиз.	ч
ПРОСТОВОЛОСЫЙ. Сарііе іп орегіо.
Какъ я пришелъ, она была простово-
лоса, иі ѵепі, йергеЬепйі еат сарііе іп-
орегіо.
ПРОСТОДУШІЕ- РгоЬіІав, іпіедгііаз,
сапйог, зітріісііаз, іп8епиіІаз, Сйез, ІіЬе-
гаіііаз. Простодушный, простодушенъ,
ргоЬиз, зіпсегиз, сапйійиз, іпіедег, зіт-
ріех.
ПРОСТОЙ. Тетриз, дио а’ідиі.8 пиі-
Іит ЬаЬеІ ориз Гасіепйигп, ѵеі дио та-
пеге, арий аіідиет рггезіоіагі сп8іІиг. За-
платить извошику за простой, зоіѵеге
гЬейагіо тегііогіз тегсейет рго тога
йаіат.
ПРОСТОКВАША. Яегит. Обратиться
въ простоквашу, зегезсеге (іас Ггі8оге
зегезсіі).
ПРОСТОЛЮДСТВО. йіаіиз Ьотіпі®
рІеЬсді. Простолюдинъ, простолюдинка,
Ьото р!еЬе]из, ипиз йе ріейе; Гетіпа
р1еЬе]а. Предразсужденіи простолюди-
новъ, оріпіопез ргадийісаіаі рІеЫдогит.
Простолюдпый, простонародный, рІеЬе-
]из, ѵиідагіз, Ігіѵіаііз. Простонародная
рѣчь, ріеікдиз зегто. Простонародное
платье, р)еЬе]из атісіиз. Простонарод-
ныя слова, ѵегЬа Ігіѵіаііа. Простонарод-
ная поговорка, ргоѵегЬіит ѵиІ8аге, соп-
ігііит, диой іп отпіиш оге езі или ѵег-
заіиг. Простонародныя обыкновенія, соп-
зиеіийіпез ѵи18аге. Простонародіе, ріеЬ»,
ѵи18из, тиіііірйо.
ПРОСТОНАТЬ. Іпіег 8етепйит. зи-
зрігапйнт Ігапзі8е>*е. Простоналъ всю
ночь, Іоіит іетриз посіигпит іпіег^е-
тепйит 1гапзе§і1. 2) Ьизрігіішп аііе ре-
іеге.
ПРОСТОРНО. Еахе, Іаіе. Мы живемъ
просторно, Іахе ЬаЬііаіиз. Мы сидимъ п.,
€39
ПРО
ПРО
соттобс вебетив. Деревья своятъ и.,
агЬогев гага випі; агЬогев ваіів Іоп^ів іп-
ІегѵаІІів ровііае випі. Просторность, Іахі-
іав, атріііибо, сарасііав, 11. дома, Іахііав
йотив. II. дорогъ, Іахііав ѵіагит. Про-
сторный, просторенъ, Іаіив, Іахив, ат-
ріив; гагив, бів^есіив, Іоп^ів іпіегѵаііів
ровііив, соііосаіив. Театръ ирепростор-
ный, атрііввіпіит та^пііибіпе Іііеаігит.
Просторный домъ, іахае еі атрію гейев.
Имѣть пр. домъ, враііоват ЬаЬеге бо-
вшт. Просторъ, Іахііав, сарасііав. Въ
церкви былъ велпкоіі п., тиііа іп :ебе
каста егапі Іоса ЬотіпіЬив ѵасиа.
ПРОСТОРѢЧІЕ. ѴегЬа,ѵосаЬиІа рІеЬів.
ПРОСТОСЕРДЕЧІЕ, Еітріісііав, апі-
тив іи^епиив, арегіив, вітрісх. Просто-
сердечно, вітріісііег, сапйійе, іп"сиие.
Простосердечность, віпссгііав, вітріісііав,
апітив іпдепиив, рсоЬіІав. Простосер-
дечный, простосердеченъ, вітріех, арег-
інв, іп^епиив. Слишкомъ п., ітргийепв,
іисаиіив, сгебиіив.
ПРОСТОТА. вітріісііав. Пр. ученія
Хрістова, вітріісііав босігіпю СЬгівІі. П.
древнихъ временъ, вітріісііав тогит аи-
Іідиііаіів. 2) РгоЬіІав, Яйев, іпіе^гііав, апі-
ті сапбог. 3) вініііііа, віирійііав, ѵесог-
йіа, Гаіиііав, восогйіа.
ПРОСТОФИЛОВАТЪ. Раиіиіит віи-
рійив, віоіібив. Простофиля, віірев, Ігипсив.
ПРОСТРАННО. Ьаіе, Іоп^е, соріове,
тогЬояе, Гиге, бііТигѳ, тиііів ѵегЪів. Го-
ворить п., соріове еі аЬипйапІсг йісеге;
Іоп^іив йісеге; Гиве еі Іаіе йісеге. Слиш-
комъ п. о чемъ говорить, иЬегіив еі Ги-
віив йіврпіаге бе аіідиа ге. Объ этомъ
должно быть пространнѣе сказано, еа
Іаііив аіідиапіо Йісепба випі еі біІТивіив.
Имѣешь вѣрный совѣтъ, о пользѣ коего
пространнѣе говорить почитаю за из-
лишнее, сопвіііит ЬаЬев ббеіе, диоб біи-
640
Ііив ехвециі вирсгѵасиит еві. Я эго
дожилъ пространнѣе надлежащаго, боль-
ше, нежели какъ слѣдовало, еа ѵегЬ0,
віив, чиат песевве егаі, ехровиітив. Цр0.
странный, пространенъ, Іаіив, аіпр1и8
враііовив. Пространная область, Іаіив а^ег
Очень пространная долина, ѵаііів ехіеп.
Ііввіта. Домъ очень пространный, йопщв
атрііввіта. Пространный свѣтъ, типбц5
Іаііввіте, Іоп^е Іаіедпе раіепв. Простран-
ное море, таге арегіит. Ь) Ьаіив, тиІіц8
соріовив, ѵегЬовив. Пространное слово
огаііо Іаіа, соріова, ѵегЬова. Пространное
разсужденіе, Іаіа Йівриіаііо. Пространное
письмо, ерівіаіа ѵегЬовіог. Пространство,
піа^пііибо, атріііибо, враііит, атЬііив.
II. государства, атріііибо, ѵавіііав іщ-
регіі. Занимать пространство, враііипз
оссираге. Всякая вещь извѣстное зани-
маетъ въ мірѣ пространство, ипадиюцие
гев сегіит іп типбо оссираі враііит.
Пространство океана, еіТивив іи іпішеп-
вит осеаиив. Необъятное и некончаемое
пространство (странъ) областей во всѣ
стороны, іттепка еі іпіегтіпаіа іп от-
пев рагіев гс"іоиит та^пііибо. Обшир-
ное иростр. равнинъ, сатрогит іттеп-
вііаіев. Пр. между небомъ и землею, ігіа-
Іив соеіі а Іеггів. Пространство времени,
Іетрогік враііит или іпіегѵаііит. — Про-
стрете, см. простертіе.
ПРОСТРИГАНІЕ, простриженіе. Топ-
вига. Простригаю, аіідиіб саріііогит ѵо!
Іапае іопбего, беіопбеге. 2) Ліідиатбі»
Іопбеге, беіопбеге. Простраженный, Іоп-
вив, беіопвив.
ПРОСТРОИТЬ. Аіідиіб Істрогіе іпіег
аебіЙсапбит Ігаиві&еге. Два лѣта про'
строилъ домъ, враііо биагшп жвіаіиіп
Йото асбііісапбо оссираіив еві. 2) АЬви-
теге аебііісапйо. Простроилъ всѣ деньги,
Іоіат респпіат, диат ЬаЬиегаІ, я'д'І'
ПРО
642
ПРО
«41
<ап<1о аЬяипіяіІ. Простроиться, ад сегіит
Іетрив юдіОсаге. 2) АЬяитего шдШсапдо.
ПРОСТРОЧЕНІЕ. См. Выстроченіе.
ПРОСТРѢЛЕННЫЙ. Тгапяйхия, Ігап-
«ѵсгЬогаІияД^есІия или Ігапя]есІия. Про-
стрѣливаю, ігарсеге, ІгапяП^еге, Ігапяѵег-
Ьегаге. Прострѣлили йогу, сгия Дапйо
Хга^есіит е§1.
ПРОСТРѢЛЪ- Лпетопо рикаіШа.
Мрострѣльиыіі, апетопія риіяаііііае.
ПРОСТРЯПАТЬ. Орегат яиат сот-
тодаге ад содиопдит.
ПРОСТУДА. КеГгщегаІіо, рег&ісііо.
Послѣ простуды занемогъ, геГгівегаІия іп
апогЬшп іпсідіі. Простудливый, — ливъ,
<іиі Гасііе регГгіДясіІ, оЬпохіия регГгісІіопі.
Простудный ргойсіяіепя а регіпсііопе.
Простужаю и простуживаю, геГгі<>егаге,
Ггі^еГасеге, регГгі^егаге. Простужаюсь
м просуживаюсь, Ггіцевсеге, деГгідезсеге,
геГгі^еясоге. 2) РегГгі^еясеге. Тому, кто
простудилъ себѣ горло, нужно сперва
окутавшись въ потовой банѣ сидѣть, по-
ка вспотѣетъ, сі диі регГгіхіІ ория еяі
іп Ьасопісо (Ьаіпео) іпѵоіиіо «ейеге, допес
іпяидеі. Простудить себѣ горло, Іаисея
регГгіхіяяе (тагѣ). 3) КеГгі§егаге.
ПРОСТУПАНІЕ, чернилъ. Аігатепіит
сЬагіа Ігапятіяяит. Проступаю, репе-
Ігаге, регѵадеге. Вода проступила сквозь
землю, адиа репеігаѵіі рег Іеггат. Чер-
нила проступаютъ сквозь бумагу, сііагіа
Ігапяпиіііі Ііііегая или аігатепіит. Пре-
ступаюсь, ѵеяІІ8іо Гаііепіе садега. 2) І)е-
Ііпдиеге, рессаге, Йеііпсіит адтіііеге,
соттшеге. Проступокъ, деіісіит, рес-
саіит, сиіра. Извинительный п., сиіпа
ѵепіА йі»па.	1
ПРОСТЫВАНІЕ, горячей воды, ач„а
«аіціа геГпВегаІа. Простываю, геГгюея-
^е^гагі. Простыла печь,
Гпеегаіа еяі простывать = перестать
кипѣть, деГегѵеге, деі'егѵеясеге. 2) Р. ш.
1ап"пе«сеге, ЬеЬеясеге. Ревность престы-
ла, яіидіит деГегѵеясіІ іп апіпіо. Жаръ
простылъ, йгдог апіті сопяедіі. Гнѣвъ
простылъ, шѳпіея Іереясипі (Ьис.)
ПРОСТЫЙ, простъ. Бітріех. Душа
существо простое, піЬіі іп аиітія еяі
тіхіит аідие сопсгеіит. Простыя сло-
ва, ѵегЬа ытріісіа, ѵосея яітріісея. 2)
Ѵасиия, простое мѣсто, Іосия ѵасиия. 3)
«іпіріех, ригия; простое платье, ѵевіів
пиііо огпаіи. Женщина, которой на-
рядъ простъ и скроменъ, типйіііія яіт-
ріех тиііег. Слогъ простои, ригит еі
сапйідит дісеиді «гепия. Повѣствованіе
совершенно простое, яітріех еі и и Да паг-
гаііо. 4) Это самая простая загадка, Ігі-
Іит, ѵіііцаге, соттипо, Гасііе гепі^та.
Простой гражданинъ, тойісия сіѵія. Про-
стой солдатъ, “гецагіия тііея. 5) 8ітр-
Іех, арегіия, поп Гаііах. 6) 81и11ия, яіи-
рідия, яіоіідия, ѵесогя, сгеднійя, ріп^пія.
Онъ такъ простъ, что всякой его обма-
нываетъ, ео яіріісііаіія еяі иі ипиядиіядие
сит Гаііаі. яіиііия, сиі диібѵія регяиайеаі.
быть просту, раіеге Ггаисіі. 7) РІейе^ия.
Простой народъ, ѵиі^ия, ріеЬя, тиііііидо.
ПРОСТЫЛЫЙ. Тереясепя, Іерідия Гас-
Іия.
ПРОСТЫНКА. Рагѵа Іодіх. 2) Ьіп-
Іеит, диод адіі^аіиг яутріе^таіа 1га-
Ьіедие, пе Іиіо яедепіея адярегуапіпг еі
сопяригсепіиг. Простынный, ай Іойісепв
регііпепя. Простыня, Іойіх.
ПРОСТЫНЯ. (81.) Ѵепіа, сопйопаііо.
Не любо бысть ему зѣло, что простыню
даетъ ему, ѵепіат еі йаіат тоіеяіе Гѳ-
геЬаІ.
ПРОСТѢНОКЪ. Мигия іпіег^егіпия.
ПРОСТЯКЪ. См. Простакъ,
ПРОСУДИТЬ. Аіідиід Іетрогія іп дігі-
тепда Іііе илп дігітепдао Шія саияа соп-
€43	ПРО
внтеге. 2' Еііі^апйо аЬвитеге, регйеге.
Просудиться, аіічиатйіи сит аііцио Ші-
§эге, Ыет ЬаЬеге. Я съ нимъ просу-
дился цѣлый годъ, Іоішп аппит Іііет
стп ео ЬаЬиі. 2) Ьііі&апйо аЬвитеге,
регйеге. 3) Оіігп рессаге, йеііпчиеге.
Просудъ, Іарвив іп йігітепйа Іііе.
ПРОСУЕТИТЬСЯ. Аіічиій те регіиг-
Ьаі, воіісііиіп ЬаЬеі.
ПРОСУНУТІЕ. См. Просовываніе.
Просунутый, ігаіесіив, регвегіия.
ПРОСУТЯЖИТЬ. Сит аіічио Ші^аго,
іііет ЬаЬеге. 2) Еііі^апйо аЬвитеге, рег-
йеге.
ПРОСУЧИТЬ. Аіічиатйіи йіа йиріі-
сііег сопіогчиеге.
ПРОСУШЕНІЕ ) просушиваніе, про-
сушка , віссаііо. Просушенный, ехаге-
іасіив, ехвіссаіив. Просушиваю, агеГасеге,
віссаге. Просушиваюсь, ехагеСегі, ех-
агевсеге, регагевсеге.
ПРОСФОРА. Рапів ІііЬиг'.'існв. Кііи
Сгаесо-сЬгівііапае ессіевіае  рапів тіпи-
іив е ігіііео Гегтепіаіив, сиі ітргеввае
випі Ііііегае: ІС. ХС пика, чиае ЬаЬепі
ѵіт: Іевив СЬгівІив ѵіпсіі (ѵіха).
ПРОСЧИТЫВАТЬ. Аіічпатйіи пите-
гаге, йіпитегаге, сотриіаге. Аіічиій
іетрогів іпіег пшпегапйит ігапві^еге.
ПРОСЧИТЫВАНІЕ. Еггог іп сотри-
іапйо, іп гаІіопіЬив виЬйисепйів. Просчи-
тываю, регрегаіп сотриіаге, іп сотри-
іапйо еггаге, еггаге іп виЬйисепйів гаііо-
піЬпв.
ПРОСЫЛАТЬ.АІічиет іпѵііит со^еге
іге.
ПРОСЫПАНІЕ. Еѵі^ііаііо.
ПРОСЫПАТЬ. Віврег^еге, йіврееге.
ПРОСЧИТАТЬСЯ. См. Прочесться.
ПРОСЫПАЮ. Аіічиатйіи Йогтіге.
Проспалъ до обѣда, ай тегійіаппт іет-
рив йогтіѵіі. 2) Вогтіепйо ігапвтіііеге,
* ПРО	644
йогтіепіет аіічиій поп вепііге. Цр0
спалъ заутреню, васга таіпііпа йогтіепйо
пе^іехіі.
ПРОСЫПАЮСЬ. Віврсі, йіврег^і.
ПРОСЫПАЮСЬ. Ехрег^івсі, вотпо
ехсііагі, еѵі^ііаге-
ПРОСЫХАНІЕ болотъ, раіийев ех-
агевсепіев. Просыхаю, агевсеге, агейегі
ехагевсеге віссевсеге. Дорога просы-
хаетъ, ѵіа віссевсіі. 2) Аіічпатйіи агев-
сеге, віссевсеге.
ПРОСѢВАЛЬНЫЙ. Тгарсіспйо рег
сгаіет вегѵіепв. Просѣваніе, просѣянів
можно выр. гл. просѣваю, ігарсеге, ѵ. с.
Іеггат Іарійів іпіегтіхіат рег сгіЬгцщ
агЬогаіогит. 2) Аіічпатйіи ветіпаге, аіі-
4<іій іетрогів іпіег ветіпапйит ігапві-
{»еге. Просѣваюсь, рег сгіЬгиш агЬога-
іогит, ігарсі.
ПРОСѢДАНІЕ. 81аіив геі, <рі.т гшпрі-
іиг. 2) Просѣданіе усовъ, ЬагЬиіа сігса
ІаЬіа ргйѵепіепе. Просѣдаю, гпіпрі, йів-
гитрі. 2) Ргойіге, ргоѵіпіге. У дитяти
просѣдаютъ зубы, іпГапв йепііепв. Зубы
просѣдаютъ, йепіев егшприпі.
ПРОСѢДИНА и ПРОСѢДЬ. Сапі саріі-
1і аііів іпіегтіхіі. Борода съ просѣдью,
ЬагЬа саиів іпіегтіхіа.
ПРОСѢДИНА. Віта, саѵета, Ьіаінв.
2) Еаші"о.
ПРОСѢДЫЙ, Саріііов сапів іпіегтіхіое
ЬаЬепв.
ПРОСѢКА, просѣкъ, ѵіа рег вуіѵат
арегіа. Просѣканіе, арегііо. Просѣкаю,
арегіге рег аіічиій. 2) Аіічиатйіи ее-
саге. Просѣкли весь день капусту. Іо-
іит Йіет Ьгаввіса весапйа сопвптвеге.
Просѣкаюсь, (ѵіа) арегііиг рег. 2)(В'Г-
го) ѵіат Гасеге.
ПРОСѢЛЫЙ. Оиі ргоѵепіі, сопвріеііиг.
ПРОСѢЧЕНІЕ. См. Просѣканіе. Про-
сѣченный, арегіив рег.
ПРО
646
ПРО
645
ПРОСѢЯННЫЙ. Рег сгіЬгит агЬога-
югит Іга]есІив.
ПРОСЯКАНІЕ. Чрезъ п., «вши» рег-
піапапз. Просякаю, зіссевсеге. 2) бепвіт
регтапаге, регсоіагі рег іпіегѵаііа ѵіат
(а<;иа) гітаіиг. Просяклый, Чш вепвші
регтапаѵіі.
ПРОСЯНКА. ЕтЬегіга тіііапа.
ПРОСЯНЫЙ. Етіііо.тііи. Прося-
ная каша, риів е тійо.
ПРОСЯЩІЙ. 0иі РСІІ1’ г°Ва1’ ога1-
ПРОТАЗАНЪ. V. оЬг. Вгеѵіог Ьавіа.
Про газа:; Г икъ, Ьгеѵіогі Ьавіа агтаіив.
Протазанный, Ьавіае Ьгеѵіогів.
ПРОТАИВАНІЕ. Можно выр. гл. Про-
таиваю, репііив воіѵі, 1і<|иеГіегі, ІаЬевсеге.
Во многихъ мѣстахъ на рѣкѣ протаялъ
ледъ, піиііів Іосія Янѵіі ^Іасіев репііив Іа-
ЬиіІ. 2) Саіоге ІіциеГасеге, зоіѵеге. Тю-
лени, собравшись кучею на льду, оный
протаиваютъ, тадпив иитетиз рЬосагит,
циа; іп "Іасіе, сопѵеиіипі, Гасіі, иі еа Іа-
Ьевсаі. ІІроталииа, рагѵшп ераііит, вра-
ііоіит, цио піх репііив ІаЬиіІ.
ПРОТАЛКИВАНІЕ. Риівиз. 2) Рго-
риіяаііо. Проталкиваю, риіваге. 2) Рго-
реііеге, ргоІигЬаге.
ПРОТАМЖИТЬ. V. оЬв. Ѵесіі^аіі Ггаи-
йаге, йеГгаидаге. Протаможье, Ггаийаііо,
йсГгаиіІаІіо. 2) МиІІа, диае йеГгаийаІіопе
воіѵііиг.
ПРОТАПЛИВАНІЕ, протоплеше^іеѵів
саІсГасііо или саІеГасІиз. Протапливаю,
раиіиіит, тойісе ѵеі циапдодие саІеГа-
сеге. 2) АііПиат<Ііи саІеГасеге. Прота-
пливаюсь, печь протапливается, Гогпах
іпсіріі саІеЯегі, саіеасіі.
ПРОТАПТЫВАНІЕ, протоптаніе,
Ігния ѵіае, ветііае. Протаптываю, пші-
Іит еипйо Іегеге аетііат. 9А п«, лОІО
геге (саісео). Протаптываюсь, 8ИПІи
Іепіиг. 2) Ееи Йеіегі.
' ПРОТАСКИВАНІЕ, ргоігаеііо. Про-
! таскпваю, ігаЬеге, ргоІгаЬегс. 2) Миі-
іит ІтаЬеге, ехІгаЬеге. 3) Сегеге,
иіі. Эту шубу протаскаю еще зиму,
ѵеяіе реііісеа, чиага ѵійее, рег Ьапс Ьі-
епіего айЬиС иіі роааит. 4) Аіічиет йи-
сеге, ргоііисеге, ехІгаЬеге. Его долго въ
судѣ протаскали, Йіи іп ІгіЬипаІі еит
ехІгаЬеге. Протаскиваюсь, ІгаЬі, гарі,
регІгаЬі. 2) Цѣлый день безъ пользы
протаскался, іоіит йіет еіпе Ггисіи іпіег
оЬатЬиІаидит Ігапяеді. Протащенный,
Ігасіив. гаріиз. рогго Ігасіия.
ПРОТВЕРЖЕНІЕ, протверживаніе,
гереііііо. Протвержеииый, герѳіііиа.
Протверживаю, гереіеге. Мепюгіае тап-
ііаге, іп6“еге. Протведить урокъ, егіія-
сепііа шетогіае тапйаге.
ПРОТЕКАНІЕ, можно выр, гл. Про-
текаю, ргаеІегВиеге, ргжЯиеге, іпіег-
Яиеге, регтапаге. Рѣка протекаетъ
чрезъ долину, атпіз рег тсйіат ѵаііет
Япіі. Р. п. чрезъ городъ, Яитеп тейіо
оррійо Яиіі, атиія игЬет аесаі, тейіат
игЬет іпіегйпіі. СгЬя зсіпйііиг апіпе іп-
ІегГио (8о1іп). 2) р.т. ргжіегіге, аЬіге,
еІаЬі. Протелки веселые дни, йіев Ьі-
Іагев ехіепті, ргжіегіегипі. Не мало
времени протекло, аіічиапіит Іетрогів
аЬііІ. 3) Бумага протекаетъ, сЬагІа Ігапв-
тііііі Ііііегав или аігатепіит. Протек-
лыіі, регсоіаіпв (1і<ріог); ргжіегііив, апіе
асіив.
ПРОТЕРЕБЛЕННЫЙ , гипсаіив, [ваг-
гііив, еѵиівив. Протеребливаніе, еѵиівіо,
Ігапвіаііо. Протепеблнваю, еѵеііеге,
ІгапвГегге ріапіав, йепве ваіав, ровііав
Протеребить морковь, йаисит Ігапвро-
пеге. 2) Аіічиатйіи ѵеііеге, іпіег ѵеі-
Іепйит Ігапвіееге. Весь день протере-
бмли ленъ, Іоіпв йіев Ііпо ѵеііепйа соп-
витіпв еві.
647
п?о
ПРО
64»
ПРОТЕРТЫЙ. Тегешіо Ігапятіяяи».
ПРОТЕСАТЬ. Веііоіашіо, авсіатіо рог-
вегаге. 2) Р. т. ргаііегѵоіаге.
ПРОТЕСТАНТЪ. Еѵап§е1ісиз, рго-
іевіап®.
ПРОТЕСТОВАНІЕ. Іпіегсебыо (возра-
женіе, подавепіе противъ кого голоса).
Протестованный, поп айтІ88и«, поп а§пі-
1П8. Вексель п., яуп^гарЬа поп айшіава,
поп а$пііа. Протестую, іпіегсейеге, іп-
іегсевеіопет Гасеге. 2) Протестую век-
сель, 8уп"гарЬіагп поп адпозсеге, поп а<1-
пііііеге, поп ассеріаш гетіііеге. Про-
тестъ, іпіегсезвіо. П. векселя, вуп^га-
рііае геіерііо, гершііаііо. Отослать век-
сель съ протестомъ, аупдгарЬаш поп ас-
серіат гетіііеге.
ПРОТЕЧЕНІЕ. См. Протеканіе. Про-
тивень, »опН8 8агіа§іпі§ пли Ггіхогіі. 2)
Оііті ехетріаг, ехетріит, Гас-вітііе.
ПРОТИВИТЕЛЬНЫЙ. Л<1ѵег8аІіѵп8.
П. союзъ, соідипсііо асіѵегваііѵа. Проти-
вленіе, гепівив, гери^папііа. Противлюсь,
(81). Нротпвляюсь, гери^паге, гевівіеге,
оЬвівіеге. 8е орропеге. Противитьсь уси-
ліямъ, сопаііЬиз оЬвіаге. II. мнѣнію, гери-
дпаге вепіепііае. II. насилію и неправдѣ,
тевівіоге. Противиться справедливости
обязанности, возставать противъ нихъ, ге-
' пііі, оЬпііі. Противникъ, аііѵегвагіив.
Оиі аіісиі аііѵегваіиг. Гасііо аііѵегвагіа
(противная сторона при неустройствѣ
государства), диі сопіга аіідиет «Іізриіаі.
Противниковъ, противничій и противни-
ческій, аііѵегвагіі. Противница, аіітег-
вагіа. Противно, еесив, айѵегвив, сопіга.
Я не сказалъ п. тому, что мыслилъ, поп
<1іхі веси® ас вепііеЬагп. Онъ пишетъ со-
всѣмъ п. тому, что мыслитъ, аіііег всгіЬіі
ас вепііі. Если вамъ пе будетъ и., я къ
вамъ ужо пріѣду, ві ІіЬі поп дйріісиегіі,
розіеа асі іе ѵепіат. Вы мыслите и. ис-
тинѣ, іцйісішп іиит ѵеі диае сеизез го-
ри«папі запае гаііопі. Противность, соп-
ігагіиш, <1іѵег8игп,<1еѵег8ііа8,<1і85ітіІііиаС;
гери^папііа. И. стихій, біѵегвііав еіепіеп-
іогит. Пр. мнѣній, йі85еп.чіо. Пр. харак-
тера, тогипі <1І8іапііа, Йіюітіііішіо. 2)
Противность счастія, айѵегза Гогіипа.
Еогіипае гейаіия. Поступать въ про-
тивность совѣтовъ, геригііаге, герсеге
8аіиіаге сопзіііит. Въ противность об-
щему постановленію, сопіга соттипе <1е-
сгеіит. Противность=непріятность че-
го, тоіевба. Не въ противность = съ
позволенія сказать, 8ІІ ѵепіа сіісіо. 8іі
Ьопоз <1ісіо. Попов 8іі аигіЬи®. Нопог
ргаіГашІиз еві. — Противный, противенъ,
сопігагіив, аііѵегяиз, рп^паиз, герп^пап®.
Добродѣтель и порокъ — свойства про-
тивныя, ѵіііипі еі ѵігіие іпіег ве ридпапі.
Движенія души противныя разуму, аѵегзі
а гаііопе іпоіив. Мои мнѣнія часто про-
тивны его мнѣніямъ, яаіріиз аЬ ео <1ів-
вепііо. Выть мнѣнія противнаго съ нимъ,
ееогвиш аЬ аіідио со»ііаге, веиііге. Про-
тивный вѣтеръ, ѵепіив сопігагінв, аНгег-
бна. Противная судьба, айѵсгва Гогіипа.
Противные Македонской власти, Масе-
йонит орійив айѵегві. Противные слу-
чаи, приключенія, гев асіѵегвае, іпсош-
тойае. Противныя обстоятельства вре-
мени, гегиіп азрегііав- Это противно чест-
ности. Ьос Ьопе$1аіі герп^паі. Это про-
тивно законамъ и чести, Ьос ІівіЬив еі
Ьопевіо а<1ѵег/аіиг. Въ противномъ слу-
чаѣ, аіііег, аііодиіп, віп аіііег, віп апіего.
2) (ігаѵів, іп^гаіив, шоіевіив. Человѣкъ
противный, несносный, Ьото іпіоІегаЬіІія-
Протпвный поступокъ, іпіоіегаііііа пю-
гиго. Это лекарство весьма противно,
Ьос піеііісатепіит іціисишіо еяі ваіюге.
ИМѢЮЩІЙ ПРОТИВНЫЙ ЗВУКЪ, ЙІ850ПП5-
Жизнь мнѣ противна, ѵііа тіЬі еві&гатй»
ПРО
ПРО
650
649
іпіисипЛа, піоіезіа. Для меня ничто такъ
не противно, какъ жестокость, пііііі аЬезІ
а шо Іоп^іиз сгийеіііаіе. Противные,,
противная сторона, адѵегзагіи8,аі1ѵег8агіа
Гасііо. Противный вкусъ, зарог азрег,
аизіегиз.
ПРОТИВОБОРНИКЪ. А<1 ѵегзагіиз, іпі-
піісиз. Протіівобориыіі, противобор-
ственный, сопігагіиз, Ьозііііз, іпітісиз.
Противоборствіе, противоборствованіе,
гери^папііа. Противоборствователь, йіі-
ѵегзагіпз, диі аіісиі аііѵегзаіиг. Проти-
воборствую , айѵегвагі, гери^паге, гезі-
зісге, оЬзізІеге, геіисіагі, оЫисіагі.
ПРОТИВОВѣЩАНІЕу противоглаго-
ланіе, сопігабісііо. Противовѣщаю, про-
тивоглаголю, аіісиі сопігаііісеге , ге-
риупаге. Противоглаголатель, сопіга-
ііісепз-
ПРОТИВОГЛАСИТЬ. Оіззепіігѳ, <1із-
зігіего аЬ аіідио.
ПРОТИВОДѢЙСТВЕННЫЙ. Оссиг-
тен8 орропепз. Противодѣйствіе, ѵіз соп-
Ігагіа. Противодѣйствую, оссиггеге, оЬѵі-
апі йе аіісиі геі, орропеге. Противо-
дѣйствовать болѣзни лекарствомъ, тогЬо
тесіісіпат орропеге.
ПРОТИВОИДУ. ОЬѵіат іге. Айѵегзагі,
гери^паге.
ПРОТИВОЛЕЖАЩІЙ. Е ге^іопе ро-
8ІІН5, сопігагіиз, оррозііиз.
ПРОТИВОМУДРСТВОВАНІЕ. Іт-
ри^паііо аіісиіив зепіепііа). Противо-
мудрствую, Швзепііге, йіззійеге аЬ аіідио.
ПРОТИВОМЫСЛЕННИКЪ. Айѵегза-
гіиз. Оиі аіісиі айѵегзаіиг. ()щ сит
аіідио сегіаі. Протнвомышлві, Шззешіге
аЬ аік]ио.
ПРОТИВООБРАЖАЮ. V. рісц ЮІ8.
сгераге, бізсогйаге. Противообразно
“?ПІ°ПІиПСІІ0 "ЛИ ^^аііо.
Составлять протіівообразность, шіга біз-
зішіііішііпе соиярісиит еззе.
ПРОТИВОПОЛАГАЮ. Орропеге, оЬ-
уісеге. Надлежитъ противополагать си-
лу силѣ, ѵіз ѵі орропешіа езі. Противо-
положить бѣдность богатству, скупость
мотовству, раирегіаіет(іпоріат) орропеге
ІІІѴІІІІ8, аѵагіііат ргоГизіопі (ргойі-
«епііае). Поле противоположно лѣсу,
сатриз оррозііиз езі яуіѵа. Противопо-
ложить сказанному сильныя доказатель-
ства, ііз, дни ііісіа зипі, §гаѵіа, Гігпіа аг-
^ипіепіа орропеге. Противополагать, ор-
ропі, оЬуісі. Противоположеніе, проти-
вополаганіе, орровіііо. Противоположе-
ніемъ плотины удержано было стремле-
ніе воды, ѵіз адпге оррозііо а^еге рга?ре-
ііііиз Гиіі. Противоположеніемъ поро-
ковъ возвышаются добродѣтели, ѵііііз ор-
розіііз ехсііапіиг ѵігіиіез. Противопо-
ложный , оррозііиз. Противоположить,
сопігагіит, іііззітіііит сопуипсііо. Вести
въ противоположность, соідинуегс <1із-
зітіііа. Противоположно, сопіга. П.
этому сказать не можно, сопіга «Іізриіагі
поп роіезі. Противоположный, сопіга-
гіиз, оррозііиз, е ге^іоге розііиз. На про-
тивоположной сторонѣ И.зоб[>а;кены оле-
ни и козы, е ге^іопе или іп рагіе оррозііа
гергажепіаіі зипі сегѵі еі саргі. 2) Рег
іп. Противоположныя вещи, біззітіііа.
Противоположность, біззігпіііиш соп-
і'ипсііо.
ПРОТИВОПОСТАВЛЯЮ. ОЬшоІігі.
Противопоставить плотину волнамъ, шо-
іет орропеге йисііЬиз.
ПРОТИВОПРЕТИСЯ. Езі тійі сегіа-
піеп, сегіаііо, сопіепііо, сопігоѵегзіа сит
аіідио.
ПРОТИВОРАТУЮ. (81.) Рн8паге, йе-
ридпаге, сегіаге, десегіаге, зе йеГепйеге;
ѵіт еі ітреіит ргореііеге.
22
651
ПРО
ПРО
652
ПРОТИВОРѢЧИВЫЙ, прекослов-
ный. Сопігасіісііопеш аіігпііепв, сопіга-
йісііоні оЬпохіив. Противорѣчіе, сопіга-
«Іісііо, гёсіатаііо. Находить противорѣ-
чіе, ішри"пагі. Никакого не находить
противорѣчія, а петіие ітриріі; отпіЬив
ргоЬагі. Находить сильное противорѣ-
чіе, асгііег, ^гаѵііег іюрицпагі. Не тер-
пѣть противорѣчія, поп раіі віЬі ге-
ридиагі. Духъ противорѣчія, оЫо<]иеи<Іі
или ітри{;пап<1і вІиШит, ІіЬійо. 6) Ке-
ри^папііа, ридиа, біѵегвііив, сіевсгерапііа.
Выть въ противорѣчіи съ чѣмъ, аіісиі геі
гери^иате, айѵегвагі; сит аіічиа гё гіівсге-
раге, гери§иаге. Быть въ противорѣчіи
съ самимъ собою, весиш ри^паге, а ве
Діввійеге. Быть между собою въ проти-
ворѣчіи, іпіег во рп^паге, герп{;ііаге, йів-
сгераге, аіввійеге. Въ этомъ сочиненіи
много противорѣчій, іи Ьос всгіріо тиііа
випі, ците ри^паиі, гери^папі, Йівсгерапі.
Противорѣчный, протпворѣчительный,
сопігагіив, ри^паив. Противорѣчу, оЬ-
Іочиі, аіісиі сопігаііісеге, гери^иаге. Его
поступки, дѣла противорѣчатъ словамъ,
Гасіа е]ив сит йісіів йівсгерапі. Дѣлать
такое, что противорѣчитъ природѣ, ргге-
іег паіигат Гасеге.
ПРОТИВОСЛОВЕСНИКЪ. ОЫосиЮг.
ПРОТИВОСТОЮ. Орровііит евве; е
геріопѳ ровііит евве, засеге, оЬвІаге, ге-
ририаге. Противостояніе , гепівив , а<1-
ѵегваііо, гери^паііо. Противостоящій,
сопігагіив, орровііпв, е ге^іоие ровііив.
ПРОТИВОЯДНЫЙ. С'иой гетейіі
саива айѵогвив ѵеиепшп Йаіиг.
ПРОТИВОГЛАСІЕ. Юівзеиііо.
ПРОТИВЪ и ПРОТИВУ, ргаер., ^иае
геріі сав; "епіііѵиш: оЬѵіат, соиіга, е ге-
5>іопе, а<1ѵегвив, іп, ргаеіег. Плыть про-
тивъ теченія рѣки, айѵетво Яитіпе па-
Іаге. Дѣлать что п чьей воли, аіідио
іпѵііо аіігрііб Гасеге. П. ирава и снра_
всдливости, ргаеіег ]ив Га'вцие. Поступать
п. закона, Іе^еш ѵіоіаге, ті"гаге. ПрОт
надежды, чаянія, ргаеіег врет, ргаеіег ех.
вресіаііопет. П. чьей воли, сопіга аіі-
си]ив ѵоіппіаіст; аіідио поіеиіе. Сра.
'жаться п. кого, соиіга аіідиет ри^паге.
Домы ихъ стоятъ одинъ противъ друга-
го, <1отив еогит віЬі орровііге випі.
ПРОТИРАНІЕ, можно выр. гл. Про,
тнраю, Іегешіо регіипйеге, айіегеге, соп-
Іегеге, йеіегеге. Протеръ подошвы у
башмаковъ, воіеав саісеогит оЬігіѵіі. 2)
Аінріатіііи Ггісаге. 3) Протереть глаза,
осиіов арегіге, Іоііеге, аііоѵаге. Проте-
реть кому глаза, аіідиет теііога йосоге.
4) Протереть глаза деньгамъ, ресипіапі
ргоГишІеге. Протираюсь, сопіегі, гіеіегі,
асііегі. Протерлись подошвы у башма-
ковъ, воіеге саісеогит йеігііге вииі. 2) Р.
т. ІигЬат сопіегіаш реггитреге.
ПРОТИСКИВАЮ, регргітеге. 2) Въ
тѣснотѣ насилу протискалъ руку, Іигііа
сопГегіа ргеввив ѵіх таииш Ігапвтіііеге
роіиі. Протискиваюсь, реггитреге; Іиг-
Ьат гетоѵсге.
ПРОТКАНІЕ, можно выр. гл. Прот-
канный, іпіегіехіив. Проткать, іпіехеге,
іиіегіехеге. Проткнуть что телкомъ,
вегіео іиіегіехеге. 2) А1і<]иат<Ііп Іехеге,
регіехеге. Всю весну проткалъ холсты,
враііо Іоііив ѵегпі Іешрогів Іініеа Іехіі.
ПРОТКНУТІЕ. См. Протыканіе. Прот-
жнутый, Іга]есІив. Проткнуть. Си. Про-
тыкаю.
ПРОТЛѢТЬ. (Дівсеге.
ПРОТЛѢТИСЯ. Риігевсеге, риігебегі.
ПРОТОДІАКОНЪ. Піасопив сагйі-
чаіів. Протодіаконскій, йіасопі сагйі-
паіів.
ПРОТОІЕРЕЙ. АгсЬіргевЬуІег. Про-
ПРО
654
ПРО
€53
тоіереііскій, агсЫргевЬуІегів. Протоіерей-
ство, йі^пііав агсЬіргевЬуІегів.
ПРОТОКОЛИСТЪ. <2иі асіогит сот-
иіепіагіит сопіісіі, регвсгіЬіІ. Протоко-
листовъ, е]ив, чиі еіс. Протоколъ, ІаЬиІа,
аІЬит, соивсгірііо, асіогит соттепіагшв.
Внести въ протоколъ, аіічиій «и аІЬит
геГегге, асіи или огйіпет аНсщив геі соп-
яі"Паге, регвсгіЬеге.
ПРОТОКЪ. Кіѵив, атпісиіив, ачиа
ПРОТОРКАННЫЙ. Ехігивив, ргоіиг-
Ьаіив, ргориівив. Протолкнуть. См. Про-
талкиваю.
ПРОТОЛКОВАНІЕ. Ехріісаіив, ех-
ріісаііо, іпіегргеіаііо. Протолковать, сх-
роиеге, ехріісаге, ехріапэго. Протолко-
ваішыя въ худую сторону слова, ргаѵе
ііеіогіа ѵегЬа.
ПРОТОМИТЬ. І оиеіогі тога аіісиі
1а?йіит аІГегге; аіічиет ойіоге севвапйо
епесаге. Протомить кого въ мукахъ, аіі—
диет іп Іоп^о сгисіаіи Іогчиеге- Про-
томиться, аіічиів іпіег врет еі теіит зи-
ярепвив Іепсіиг, аГПі^і, ве аГПісІаге.
ПРОТОПЛЕНІЕ. См. Протапливаніе.
Протопленный, тойісе саІеГасІив.
ПРОТОПОПЪ. 8асегйов ргітагіив.
Протопоповъ , протопопскій , васегйоіів
ргітагіі. Протопопство, васегйоііит ргі-
тагіит.
ПРОТОПРЕСВИТЕРЪ. РговЬуІег саг-
Ліпаіів. Протопресвитерство, типив
ртевЬуІегів сагйіпаіів.
ПРОТОПТАНІЕ. См. Протаптываніе.
Протоптанный, саісапйо, саісе рейиш Ігі-
іив. Протоптанная тропинка, ветііа Ігііа;
саііів Ігііив. 2) Протоптанный башмакъ,
саісеив сіергевви.ч саісапйо.
ПРОТОРГАНІЕ, проторженіе. Вирііо,
Лігирію, Іасегаііо. Проторгаю, гитреге,
йігипіреге, Іасетаге. Проторгаюсь, титрі,
Йігитрі, Іасегагі.
ПРОТОРГОВЫВАЮ. АІічиапмІіи тег-
саіигат ехегсеге. 2) Атіііеге, регйеге гет
ітрегіііа тегсаіигае ехегсеийае Протор-
говавшійся, еѵегвог тепвае. Проторго-
вываюсь, ехегсепйа тегсаіига регйеге,
Ьопів еѵегіі, а-ге йігив.
ПРОТОРЖЕНІЕ. См. Проторганіе.
Проторженный, гиріив, йігиріив, Іасега-
Іив.
ПРОТОРЖКА. Еѵегвіо геі ГатіІіагів,
Гогіипае гиіпа.
ПРОТОРНЫЙ. Йитріиовив, чиой та-
5>пов витіив ровіиіаі. Проторъ, протори,
рей, ехрепвае Іііів ехрр. пиііі ивиі. При-
суждено было платить протори и убыт-
ки, ай ехрепвав Іііів воіѵепйав сопйепі-
паіив еві. Проторю, ехрепйеге, Про-
торюсь, витіив іисоттойо виі Гасеге; іп-
сотйюйо виі Гасеге іп гет.
ПРОТОСКОВАТЬ. Піп воііісііаіит
евве; Йіи аіічиій апхіе Гегге.
ПРОТОЧЕНІЕ, можно выр. гл. Про-
точенный. Регѵовив, регевив. Проточи-
на, сагіев. 2) Кіѵиіив гоейіив йиогигн
Пиѵіогит ѵеі Іасиит. Проточный, гіѵиіі,
атпісиіі, ачиае Лиепіів.
ПРОТРАВА, протравленіе и протра-
вливаніе,металловъ. Зіоіаііа реггова. Про-
травленный, регговив, регѳвив. Притра-
вливаю, Гасеге иі (Сгувиіса) реггойаі (то-
Іаііит). 2) Іпіег регвочиепйит рег сапев
Іганвідеге. Протравили весь день вол-
ковъ, Іоіит йіет рег сапев Іиров а^ііагипі.
Протравливаюсь, регіойі, регейі.
ПРОТРЕЗВЛИВАНІЕ. Вівсиввіо сга-
риіае. Протрезвливаю, сгарпіат аіісціив
Йівсиіеге. Протрезвливаюсь, сгариіат
ейогтіге; сгариіа воіѵі.
ПРОТРЕПАТЬ. АІідиатйіи Ііпит
сагтіпаге или Ьатов Геггеія ресіеге.
655
ПРО
ПРО
653
ПРОТРУБИТЬ. Аіідиатйіи Ьисса,
Ьиссіпа сапеге. 2) Согни или Ьисса відпі-
йсаге. 3) Р. іп. ѵи!§аге, йіѵиідаге.
ПРОТРУДИТЬСЯ. АІідиатйіи еІаЬо-
гаге іп ге.
ПРОТРЯСШІЕ, протрясываніе, про-
тряхиваніе, можно выр. гд. Протрясываю
и протряхиваю, сопсиіеге , рега^ііаге,
сопдиаьваге. Протряхнуть сѣно, Гоепипі
рега^ііаге.
ПРОТУРИТЬ. Сосете аіідиет ай аіі-
диій сопйсіепйит.
ПРОТУХАНІЕ. Рвігог, риігейо. Про-
тухаю, согитрі, риігеасеге, риігейегі, ѵі-
ііагі. Рыба протухла, рівсів ѵіііаіив еві.
Протухлый, Гоеіійив, риіійив, таіе оіепв.
ПРОТЫКАНІЕ и ПРОТКНУТІЕ.
Регспввіо. Протыкаю, ІгапвСдеге, Ігапвѵег-
Ьѳгагѳ ІгапвГойеге, регГойеге. Проткнуть
шпагою, §1айіо ігапвй^еге, регсиіеге.
Проткнуть нарывъ, ѵопіісаш арегіге.
Протыкаюсь, Ігапзйді, арегігі.
ПРОТЪСНЯЮСЬ. Реггитреге ІигЬат.
ПРОТЬШИТЬСЯ. Нііагит ее Гасеге;
®ѳ оЫесІаге. 2) Вопа или гет виат Іиви
атіііеге.
ПРОТЯВКАТЬ. Віи Іаігаге. Иро-
тявквуть, ветеі Іаігаге.
ПРОТЯГАНІЕ, протягиваніе. Ехіепііо,
роггесііо.
ПРОТЕГАНІЕ. АЬвитІіо рег Ііііьіит.
Протягать н протяжить, Іііідапйо аЬви-
теге. регйеге. Протягаться, аіідиатйіи
Іііі^аге. 2) 5иа (Ьопа) аЬвитеге Іііі-
{гапйо.
ПРОТЯГАЮ и ПРОТЯГИВАЮ. Рог-
гі§еге, охроггі^еге, іепйеге, ехіепйеге,
йисеге. Протягивать къ чеиу руки, іпа-
пив Іепйеге ай аіідпій. Протянуть чер-
ты, Ііпеат йисеге. II. шею, соіішп рго-
ІгаЬеге, роггі^еге. Протягивать слова,
ѵегЬа Ігасііт ргопипііаге;-ѵегЬа Іепіе рго-
Гегге. 2) ВіПегге, ргоГеіте, ргойисеге.
Протягивать, ее ехіепйеге, ехіепйі. Про.
тянувшись на травѣ лежать, ехіепйо сог-
роге іп ЬегЬа (асеге. 2) ТгаЬі, ргойисі.
Протяженіе , ехіепііо. 11р. тѣла, ехі. сог-
рогів. Протяженность, иаіига геі, <|и;е
ехіепйі роіеві: йисіііе. Протяженный
роггесіив, ехіепіиз, ргойисіив. Лежалъ
на землѣ протяженъ, ехіепіо согрого
Ьипіі йеситЬеЬаІ. Протяжко, ехіепііо.
роггесііо. 2) Мота , пюгаііо , ргоіаііо.
Протяжно, Ігасііт. Говорить п., ѵегЬа
ргойисеге; Ігасііт ргопипііаге. Протяж-
ный, ргойисіив, Іепіе вопапв. Пр. голосъ,
Іепіа ѵох. Протяжь, протянутіе. См. Про-
ляганіе. Протянутый, роггесіив, ехіеп-
Іив, ргойисіив.
ПРОУБЬДАТИ. Ргжвсіге, ргжповсеге.
ПРОУДИТЬ. АІідиайіп рівсев Ьапіо
пли агипйіпе саріаге.
ПРОУЛОКЪ. См. Переулокъ.
ПРОУРЧАТЬ. Ргетеге, тигтигаге.
2) І)е ініевііпів сгеріІапІіЬив; вігереге.
ПРОУЧАЮ И ПРОУЧИВАЮ. Юосеге,
іг.віііиеге, топвігаге. Проучить кого
складывать, йосеге аіідиет вуІіаЬіт.аге
или Ііііегав іп вуІІаЬав соііібеге. Проуче-
ніе, проучиваніе, егийіііо, іпвіііиііо. —
Проучить, йіи йівсеге. Проучилъ все
утро урокъ, Іоіит тапе ейівсепйа йійісіі.
2) Егийіге, іпвіііиеге. 3) >1 его проучу,
вѳпііеі, диі ѵіг віт; вепііеі, диет аііепіа-
ѵіі; Гасіат, иі еит а!іси]ив геі роепііепі. ’
Проучиться, аіідиатйіи йівсеге. Три го-
да проучился писать, Ігев аппов ііііегав
ехагаге йійісіі. Проучка, егийіііо, іпвіі-
іиііо. 6) При проучки чего показать
прилежаніе,іп йівсепйа аіідиа го йііідепіі-
апі айЬіЬеге.
ПРОФЕССОРЪ. РгоГсввог, риЫісив
ргоГе§бог. II. какой нибудь науки, рго-
Се§§ог а!іси;и$ <1І8СірКоаэ. Сдѣлаться йро-

ПРО
ПРО
658
Фессоромъ, тшшз ргоГеззогіит агіігс.
"Быть профессоромъ какой вибудь науки,
агіет аііциат ргоіііегі. Профессорство,
типиз ргоГеззогіз пли ргоГеззогіит.
ПРОФИЛЬ. Іта^о оЫіциа. Во ми. са-
ІадгарЬа. Написать кого въ профиль,
аіісціиз іта^іпет оЫіциат Гасеге.
ПРОФОССЬ. ѴіпЙех сгітіпит тііі-
Іагішп "епегаііз. 2) Ілсіог сазігепзіз. ,
ПРОХАЖИВАНІЕ. ПсатЬиІаііо. Те-
перь удобное время къ прохаживанію.
Ьос Іетриз а<! йоатЬиІашІит еві сот*
тоііит. Прохаживаюсь, враііагі, атЬи-
Іаге , оЬатЬііІаге. Они каждый вечеръ
прохаживаются, чиоѵіз <1іе ѵезрегі атЬи-
Іаіит абеипі. Прохаживаться по саду,
враііагі, атЬиІагі іп Іюгіо.
ПРОХВАТЫВАЮ. Репоігаге, Ігапзтіі-
Іеге. Прохватилъ дождь, ріиѵіа рег
ѵезіет репеігаѵіі. Рыбу прохватила соль,
різсіз заіе ргоЬе сошіііиз еві. Прохва-
ченный, Ігапзтізвиз.
ПРОХВОРАТЬ. Віи .Т"го1аго, <1іи а‘"го-
Іит евве.
ПРОХЛАДА. Гп’пив. 2) ВеГесІіо, ге-
сгеаііо, апіті гетізвіо. Прохладитель-
ный, геГн^егапв, геГгідегаІогіив. Про-
хладно, Ггі^іііе. 2) Жить п., соттоііе,
Ьепе ѵіѵеге. Прохладный, Ггі"і<]из. Нѣ-
сколько пр., виЬГгі^ііІпз, Ггіфійіивсиіив. 2)
НІоІІіз, ѵііге соттойііаіет з'исипйііаіетдие
сопвесіапв. 3) Соттобиэ, ІгапциіІІив,
узсишіиз. Прохладная жизнь, ѵііа сот-
тоііа зисишіацие. Прохладъ, ѵііае сот-
іло<1іІав^исипёііавцио. — Прохладить, Ггі-
ревсеге, геГгі8езсего, геГгіёегагі. Про-
хлаждаю пли прохолаживаю , віпоге Ггі-
вексеге, ГгіееГасеге, геГгі-егаго. Прох га-
дить разженное желѣзо, Геггши сап(і;п8
геГп8егаге; Гасеге, пі Г. с. ГгіеезсаІ. Дождь
ёГХЛоГ.‘;’Ь В°ЗДУХ'Ь’ Р,и'Іа 1етРегаІп6
") Р. т. агііогет іттіпиеге; <]еЬі-
Ьііаге. Прохладить ревность къ чему,
хішііппі аіісціиз ге йоропеге. Про-
хлаждаюсь или ирохлажаюсь, геГгі^егагі
Ггі^ійит йегі. 2) Ѵаійе, тігіПсе йеіесіагі,
оЫесІагі аіічиа ге. Прохлаждаться прі-
ятностію сельской жизни , тігііісе <1е-
Іесіагі зисипбііаіе зпаѵііаіечие ѵііае гизіі-
сапге. 6) Вепе ЬаЬеге виат аеіаіет. Вѣ-
тры прохлаждаютъ воздухъ, ѵепіі гезіит
геіеѵапі. Прохлажденіе, оЫесІаІіо, <1еІі-
сіае: виаѵііаіев, ѵііае рісишіііаіез.
ПРОХЛЕСНУТЬ п ПРОХЛЫСНУТЬ.
Яа"еІІо репііив регсиіеге.
ПРОХЛОПОТАТЬ. Іпсопатодо а<1йс>,
ѵехагі; шиііа іпсоттойа ЬаЬеге; гегит
виагпт заіадеге.
ПРОХОДНЫЙ. Тгапзііит или ііег рег
Іосит ішіісапз, арегіепз. Проходная
кишка, іпіевііипт іесіит. Проходъ, іііо
аіічио, циоріат. 2) Тгапвііив, ѵіа, аііііив.
Здѣсь проходу вѣтъ, петіпі йаіиг Ігапві-
Іив или ііег рег Іосит. Узкой проходъ,
апйивііае, также съ дат. сЬ. Іосит или ііі-
пегів; Гаисев, рогіж, руІге, Гигсж, Гигсиііе
(соб. проходъ, оканчивавшійся Фигурою
V. Кавдіпіскііі проходъ, Гигсиіге Сашііпае.
Слуховой проходъ, тсаіих, ашіііив. Итти
черезъ проходъ, зирегаге апдизііав. От-
крыть кому проходъ’, аііііит аііциі аре-
гіге, раІеГасеге. Запереть кому проходъ,
аііііи аіічиет іпіегсіиііеге. 2) Мѣсто
прохода, Ігапзііие, Ігапзіііо регѵіа; регѵі-
шп- 8аппв (подъ воротами).' Домъ съ
проходомъ, гедев регѵіге. Прохожденіе,
Ігапзііиз, Ігапзцгеззиз. И. планетъ чрезъ
полудевнпкъ, Ігапзііиз ріапеіагит рег сіг-
сиіит тегйііапит. 2) Кеіаііо, геіаіиз, рго-
розіііо. Въ прохожденіи Римской исторіи
кратко объ этомъ произшествіи было упо-
мянуто, іп Ігасіаіиіа (ехропешіа) Ьізіогіа-
Вошапа Ьгеѵііег Ьіуиз еѵепіі тепііо Гасіа
езі. 3) Адфіпізігаііо, Гппсііо; регГи нсііо.
659
ПРО
ПРО
660
За безпорочное прохожденіе своей долж-
ности заслужилъ похвалу, типете запсіе
или іпіе^еггіте айтіпізігаіо зіЬі Іаийет
сотрагаѵіі. — Прохожая комната , сои-
сіаѵе, рег диой езі Ігаизііиз. Прохожей,
прохожея, дио, ди® рег Іосит ігапзіі, ііег
Гасіі. Прохожій, Ігапзеипйо зегѵіепз. 2)
2) Ѵіаіог, реге^ппиз. Человѣкъ прохо-
жій, езі Кото регеёгіпиз. Прохожу, рег
Іосит Ігапзіге, регѵайеге,репеІгаге,ігаиз-
піеаге (о прохожденіи звѣздъ чрезъ солн-
це). Войска прошли сквозь непріятель-
скія земли, соріае йпез Ьозііит Ігапзіеге.
Израильтяне прошли чрезъ Чермное мо-
ре, Гіііі Ізг®1іІагшп таге КиЬгит рейіЬиз
зіссіз Ігаизіегииі. Покажи мнѣ, гдѣ здѣсь
пройти, йіс пііііі, диа зіі еипйиш. Прой-
ти чрезъ рѣку въ бродъ, Яитеп ѵа<Іо Іга-
уісоге. Пройти по мосту, атпет ропіе
Ігапзтіііеге. П. чрезъ Альпійскія горы,
Аірез Ігапзіге, Ігапз^гейі, зирегаге. II.
неизмѣримыя страны, Ігапзіеге іпітепзоз
ігасіиз. П. по городу, зраііагі рег игЬет.
П. улицею, іге ѵіа, ріаіеа. II. мпмо ко-
го, аіідиет ргжіегігѳ. 2) Тгапзіге, рг®-
іегіге, аЬіге. Прошелъ годъ, аипиз іп-
Іегсеззегаі аЬ Ьос. Прошло слиткомъ
шесть лѣтъ, атрііиз зипі-зех аппі. Прой-
ти между чего, іпіегеззе, іпІег]есІит
еззе. Между основаніемъ Рима и... про-
шло 30 лѣтъ, іиіег Котат соийііат еі...
Ігіггіиіа іпІсгГиегипІ аппі. Прошло мно-
го мѣсяцевъ, тиііі )ат тепзез Ігаизіегииі.
Праздники прошли, іёзіа ехіегаиі. Про-
шли наши благолучиые дни, йіез Іжіі Ге-
Іісе здие ]ат еГОихеге. Пройти о срокѣ,
аЬііззе, сайисит еззе; соттіззит еззе (о
наслѣдствѣ, закладахъ). День ирошелъ
въ ст рахѣ, йіез аііегсаііопе соизитіиз
езі. Лихорадка проходитъ, ГеЬгіз іисіі-
паі во, сопдиіезсіі. Прошло сердце, іга
сопзейіі, гезейіі, йеГегѣиіі. Проходятъ
боли, йоіогея гетіііипі. Проходитъ вѣ-
теръ, ѵѳіііиз сайіі. Проходитъ жаръ , аг-'
Йог аиіті сопзійіі. Мода проходитъ, ех-
оіезсипі ашісіиз. 3) Роиеігаге, регѵа-
йеге1, Ігапзтіііеге. Вода прошла сквозь
башмаки, саісеі адиат Ігапзтізегипі.
Чернила очень ѣдки, проходятъ сквозь
бумагу, аігатопіит пітіа асге езі, сЬагІа
Ііііегав Ігаизтііііі. Стрѣла прошла сквозь
латы, за"і11а рег Іогісат айасіа езі. Ядъ
прошелъ, разлился по всему тѣлу, ѵепе-
пипі регтапаѵіі іи отие согриз. Пуля
прошла сквозь плечо, "Іапз рІитЬеа рег
Ьитегит репеігаѵіі. 4) Китрі, зоіѵі.
Москва прошла этотъ годъ рано, Яиѵіиз
Мозди® Ьос аппо таіиге ^Іасіе гиріа зо-
Іиіиз езі. 5)=учить, йосеге, аіідиій Ігас-
Іаге; .йе ге йіззегеге; аіідиій ехропеге;
Інзігаге, регіизігаге; регсиггеге (бѣгло);
регзедиі, ехзедиі, (рачительно), регсеп-
зеге, гесепзеге, Ігапзсиггеге, регсигеге
(читавши). Онъ п.съпииъ исторію, ехропіі
еі Нізіогіат. Пройти страницу, ра^іпат
Іе&епйо регсиггеге. Пройти счетъ, га-
Ііоиез йізрии^еге. — Проходить, аіідиат-
йіи іисейеге, іпртейі. Я проходилъ цѣ-
лый день, Іоіит йіет іисейспйо соп-
зшпзі. 2) Ве ѵезіе: "егеге, иіі. Въ этомъ
платьѣ еще лѣто проходить можно, Ьоес
ѵезііз еііатйит жзіаіе §огі роіезі.—Про-
ходить всѣ чины, отпіѣиз типегіЬиз Гип-
"і, регГщі"і. Пройти сквозь огонь н во-
ду, ѵіпсеге отпез йіПісиІІаІез. Это ивѣ
проходитъ, Ьос тіЬі ітрипе аЬіІ. Эго
ему такъ не пройдетъ, Ь®с еі поп еіс
аЬіге розеинѣ
ПРОХОЛАЖИВАНІЕ. 8іпеге, Гіпйоз-
сеге, гсГгіеогаІіо. Прохолаживаю, зіпеге
Ггі^езсеге, геГгі"оГлге, Ѣгі^еГасеге. Про-
холаживаться, Ггі§езсоге, йейгідезсеге, ге-
Ггі"е8сеге; Ггі§оге гесгеагі.
ПРО
662
ПРО
661
ПРОХОЛОДЬ. пюйісит Ггідив. Прохо-
ложеніе, геГгідегаІіо.
ПРОЦАРАПАНІЕ, — ываніо, одѣяла.
]ойіх ио"иіЬи5 Іасегаіа. Произраианный,
ипдиійиз Іасогаіив. Процарапываю, ип-
гиіЬив Іасегаге, иидиіЬив Іапіаге. Кош-
ка процарапала одѣяло, Геіів Іойісет ии-
диіЬив Іасегаѵіі.
ПРОЦВѢТАНІЕ, процвѣтете, Логит,
Оовсиіогит стіввіо, дегтіпаііо. Чудес-
ное процвѣтеиіе жезла Аароиова, тіга-
сиіит Аагопів ѵігдге агій®, Логев еі
атадйаіа Гегепііз. Процвѣтаніе цвѣтовъ,
арегііо Логит; Погев йеііівсепіев. Про-
цвѣтаю, ІІогеге. Деревья процвѣтаютъ,
агЬогев Логепі, Догев етіііипі. 2) Р. т.
ІІогеге, ѵіѵеге. Науки процвѣтаютъ, віи-
<!іа ѵідепі, Догеаі.
ПРОЦЕНТЪ. Іп сепіепоз; сспіозіта
подр. рагв. сепіезіт®, п. рагіев; Гепив,
изига. Отдать деньги въ процентъ, ре-
еипіат <1аге Геіюгі, Гепоге. Такъ какъ у
Римлянъ съ долгу платили по мѣсячно
одинъ процентъ, то у нихъ Ьіп® сепіе-
віпт® означаетъ 24 процента; 6 процен-
товъ, ветізвез. Дать кому денегъ безъ
процентовъ, ресипіат аіісиі дгаіиііат
ргоропеге. Ссудить въ займы, дать де-
негъ безъ процентовъ, ресииіат віпе Ге-
поге аіісиі сгейсге; ресипіат аіісиі дга-
іиііат йаге. Занимать деньги съ пла-
тою процентовъ, зитеге ресипіат Ге-
поге. Занимать деньги съ платою ма-
лыхъ процентовъ, ресипіат ІеѵіогіЬиз
ивигів тиіиагі. Братъ, получать съ ко-
го проценты, ивигат аЬ аіідио ассіреге.
Платить проценты, Гоеиив Йаге; аіісиі
ивигат репйеге. Проценты ііаростають,
ивиг® пшіііріісапіпг. Деньги, кои отда-
ются въ процентъ, ресипіа ГепеЬгів Да-
ваніе въ пРоцетъ,ГепегаІіо. Пронвнтний,
»<впогі$ ихигзе.
ПРОЦѢЖЕНІЕ. Регсоіаііо. Процѣ-
женный, регсоіаіив. Процѣживаю, со-
Іаге, регсоіаге, Іідиаге. Процѣживаюсь,
соіагі, регсоіагі, Ііциагі.
ПРОМАХНУТЬ. Віи рЫіві ІаЬогаге. 2)
Ехагезсеге.
ПРОЧЕНІЕ. Сопвегѵаііо.
ПРОЧИСТЬСЯ. Регрегат сотриіаге;
іп сотриіаийо еггаге.
ПРОЧЕСЫВАЮ. Віи сарііпт пли со-
тавсотеге, сотропеге;саріІ1ит сгівраге.
2) І’есіепйо, сотепйо гайеге. Прочесы-
ваюсь, йіи ресіі, соті. Прочесался цѣ-
лое утро, Іоіит тепе сіпіЛо іпіег сотеп-
йав е]ив сотав ігтіееуіі.
ПРОЧЕТНЫЙ. Уитта; регрегат
сотриіаіа. Прочетъ, зитта, регрегат
сотриіаіа. Заплатить прочетъ, воіѵеге
зиттат, ди® іп гаііопе йевійегаіиг.
ПРОЧИКАНІЕ. Кирііо. Проникаю,
весаге, гитреге. арегіге. Прочкнуть на-
рывъ, вотісат арегіге. Проникаюсь, аре-
гіге, гитрі. Прочкнутый, тиріив, арегіиз.
ПРОЧИНИТЬ. Аіідиатйіи загсіге, ге-
вагсіге, гесопсіппате. Прочинила весь
день бѣлье, Іоіит <1іет Ііпіеіз гесонсіп-
папйіз сопзитвіі.
ПРОЧИТЫВАНІЕ, прочтеніе. Ьесііо,
регіесііо. Прочитанный и прочтенный,
іесіив , регіесіиз. Прочитываю , рсгіё-
деге, регсиггеге, вігісііт аіііпдеге. Про-
читать со вниманіемъ поданное проше-
ніе , Ііііегав вирріісев ехЫЬіІаз аііепіе рег-
іедеге. Прочитывать, регіеді.
ПРОЧИЩАЮ, ригдаге, теригдаге, ех-
ригдаге, тиийаге. Прочистить каналъ,
ригдаге сапаіет. 2) Аіідиатйіи ригдаге,
ехригдаге, тшійаге. Весь день прочис-
тила улицу, Іоіит йіет всорів ѵіат млл
ріаіеат ригдаѵіі. Прочищаюсь и прочм-
щиваюсь, ригдагі, геригдагі. Небо про-
чистилось, или па пебѣ прочистилось,
663	ПРО
ПРО	664
свеіі вегепііав гсддііа еві. Прочищеніе,
прочищиваніс, ригв«1іо. Прочищенный,
ригдаіив, ехриг»аІи§.
ПРОЧІЙ. Веіідиия, саеіегив. Прочіе,
геіідиі, саеіегі, Три только хороши, а
прочіе вегодятся, Ігев Іапіит Ьопі, сае-
іегі аоіет ииШиз зппі ргеііі. Въ про-
чемъ, саеіегит, сжіегодиі, саеіегодиіп,
геіідиа, де геіідио. Онъ человѣкъ вспыль.
чивый, но впрочемъ добрый, еві диідет
Ьото теЬетсив, асег, ргопив ад ігат, «ед
саеіега Ьопиз. Онъ былъ пе только прі-
ятный стихотворецъ, во также впрочемъ
ученый и многознаюшій мужъ, иоп роеіа
воіит зиаѵів, ѵегит еііат сжіегодиіп дос-
ІИ8 еаріеивдие егаі. Въ прочемъ будь увѣ-
ренъ, диод геіідиит еві, віс теііт ІіЬі
регвиадеав.
ПРОЧНО. Гігте, Гігтіісг, воііде; віа-
Ьііііег. Его счастіе пр. основано, утвер-
ждено, іиуия Гогіииа еві орііте Гипдаіа еі
вІаЬіііІа. Прочный, проченъ, йгтив, дп-
гаЬіІів, вІаЬіІів, Гипдаіив. Прочная рабо-
та, орив дигаЫІе, Гиидаіит.
ПРОЧТЕНІЕ. См. Прочитаніе.
ПРОЧУ, вегѵаге, гевегѵаге, аввегѵаге.
Сѣмена прочу для будущаго посѣву, вѳ-
шіпа ад ргохітат ваііоиет вегѵо. Все
свое имѣніе упрочилъ внуку, отпет гет
зиат пероіі вегѵаѵіі. На это мѣсто я
прочу его, Ьос типив еі девііпо, ѵоіо, иі
іІІе Ьос типив Іепеаі.
ПРОЧЬ. Овъ отходитъ отъ зтаго мѣс-
та п., аЫІ Ьос шииеге. Возьми ато п.,
ІоІІе Ьапс гет. 2) Прочь съ этимъ! ара^е
гет: аЬііІ ваіеаі гев! II. отсюда, ара§е
Іе! ара§е Іе а те! (у комиковъ), аЬі! ѵа-
Іеав! П. отсюда! аЬіІе! дівседііе! (о мно-
гихъ). П. съ иимъ! иііга іеіит а те! иі-
іго івіипс!	'
ПРОШАКЪ. Меидісив. ,
ПРОПІАЛИТЬ. Іпіег Іавсіѵіепдит,1и-
деидит Ігапві^еге.
ПРОШАТАТЬСЯ. Оііовит атЬиІаге;
дівсигваге. Прошатался цѣлый день па
городу, Іоіит діет оііовив рег игЬет ат- '
Ьиіаѵі.
ПРОШЕДШІЙ- Ргжіогііив, апіе асіив. і
Прошедшее время, Іетрив ргаіегііит '
регГесІиш.
ПРОШЕНІЕ. Ргесев, гоеаііо, го^аіив.
Исполнить чье прошеніе, аіісиі реіепіі
ваІівГасеге. 2) Асііо, реііііо, ассиваііо. <
Подать прошеніе на кого, дісат аіісиі, і
всгіЬеге; а^еге іп аіідиет асііопеш; асііо- ' ,
пет іп аіідиет іпвіііиеге (чтобъ на кого і
просить, жаловаться). 2) ІіЬеІІив, Ііііегаі 1
еирріісев. Прошеныще, ргесев Іеѵев. I
ПРОШЕСТВІЕ. Тгапвіііо, Ігапвііив. 2) 1
ІІесигвив. По прошествіи года, аппо ' 1
рові, рові апиит; аппо ехасіо. По про- І
шествіи нѣсколькихъ дней, іиіегуееіів аіі- ]
диоі діеЬив.	' 1
ПРОШИБАНІЕ, прошибеніе, можно |
выр. гл. Прошибаю. ’ігарсеге, Ігапвѵег- і
Ьегаге. Прошибить ядромъ стѣну, аіі- !
дпапіит тигі дІоЬиІо Іогтепіі Ьеііісі дів- і
сиіеге. Прошибаюсь, Ігареі, ІгапвѵегЬе- 
гагі. 2) А всоро аЬеггаге: девііпаіит поп 1
Гегіге. 3) еггаге, еггогет сошшіііеге. |
Прошибенный, "ІоЬиІі іогшепіі Ьеііісі дів-
сиввив. Прошибка, чрезъ прошнбку,1гапв-
ѵегЬегапдо. 4) Еггог, еггаіит, Іарвив.
ПРОШИВАНІЕ, прошитіе, можно выр.
гл. Прошиваю. Аси Ігапввиеге, регвиеге, ,
Шів іпіецесііз йгтаге. 2) Іпіег внепднт ;
Ігаибі^еге. Прошиваюсь, аси Ігапввиі,
регвиі. Прошивка, т. ч. прошиваніе, рагв
геі, ди® аси Ігапвиіа езі. Прошивный,
асп ігапвиіиз, регвиіив, виЬвиІив. Про-
шивные сапоги, саііё® ЯІів іпіегіесіів йг-
таі®, виЬвиІю. Прошитіе. См. Проши-
ПРО
666
665
ПРО
вавіе. Прошитый, аси Ігап8®иІи®, Йіів іп-
Іег)есІів Вгтаіи®: регвиіи®.
ПРОШКОЛИТЬ. Аіічиет тапвие-
Гасеге, тапвиеіит геййеге; аіісціив ви-
(регЬіат Ігапдесе.
ПРОШЛЕЦЪ, пройдоха, ай ишивси-
]и®дие ѵоіипіаіет ве (іпдепйі, «о ассото-
йапйі поп іпвсіи®.
ПРОШЛОГОДНЫЙ. 8ирегіогі® аппі,
ргохіті аппі. Прошлая зима , Ьіет® йі-
регіогі® аппі.
ПРОШЛЫЙ, ргз'іегііпь, апіеасіп®, Ігап-
мсіия пиреги®. Это дѣло прошлое, евіге®
Іат ігапзасіа. Я пріѣхалъ въ прошлую не-
дѣлю, ігапвасіа, пирега ЬеЬйотайе ѵепі.
ПРОШУ. Ко^аге, огаге аіідиій. Про-
сить кого ради боговъ, рег <1ео® аіідиет
оЫеяІагі. П. у кого прощенія', аЬ аіідио
ѵепіат реіеге. П. за кого, рго аіідио
аіідиій йергесагі (о недопущеніи до чего
нибудь непріятнаго). П. о прекращеніи
тяжелой службы, Гшеш ехегсііаз шіііііае
огаге. Прошу и тебя также сдѣлать,
диой ѵеііт Гасіа®. Дабы непоказалось,
что я болѣе вынуждаю, нежели прошу,
пе ехідете та^і®, диат голаго ѵійеаіиг.
Просить кого сочинить стихи, го^аге аіі-
диет йе ѵегвіЬи® Гасіепйі®.. Просить Та-
вра, чтобъ позволилъ чрезъ свою землю
провести воду, голаго Таигнт йе адиа
рег (ипііит йисепйа. 2) (Іижво, ого,
оЬвесго (какъ реченія вѣжливости, кои
ставятся послѣ перваго или втораго сло-
ва рѣчи). 3) На кого, теит Гасеге или
а"еге аіідиет йе ге;а!ідиет іп ]и® ѵосаге;
а сепзаге аіідиет аіісирі® геі или йе аіі-
диаге. Прошусь въ отпускъ, соттеа-
ішп го"аге. Проситься отъ мѣста въ от-
ставку, тіввіопет гоеаге, е(Пайііаге
ПРОШУМѢТЬ, іитиііит Гасеге, то-
ѵеге, сіатаге, ѵосіГегагі.
ПРОЩАЛЬНЫЙ. АЙ ЙІ8се®5ит рег.;. |
пепя. Прощальная рѣчь, огаііо йівсе-
йепіів; огаііо, диа диі® ѵеіеге |иЬеІиг.
Прошальный пиръ, аЬеииІі® ериіит. Дать
пр. п., аЬіІит аіісціив ериіо сеІеЬгаге;
сопѵісіит іп аЬеипІі® Ьопогет Гасеге, ра-
гаге, айрагаге. Прощаніе, аЫіив, Йіясев-
508, ргоГесІіо. При прощаніи подарилъ
мнѣ часы, йібсейепя йопаѵіі те ііогоіодіо.
При прощаніи поцаловать кого, іпіег
таіе йісепйит о®си!агі аіідиет. Прощаю,
ідпоясеге, сопсейеге, соийопаге, ѵепіат
йаге; аіісиі а1іси]и® геі ^гаііат Гасеге.
Простить кому ошибку, еггогі или еггаіі
ѵепіат аііспі йаге. Простить кому про-
ступокъ, сопйопаге аіісиі рессаіиш. П.
кому обиду, сопйопаге аіісиі йдигіат.
Прощать малыя вины и наказывать за
большія, рагѵІ8 рессаіі® ѵепіат, та^пі®
веѵегііаіет соттойаге. Простите его
ради меня, віпе Іе ехогет Ьапс іііі ѵепі-
ат. Я прощаю вамъ , изъ (для вашего
брата) уваженія къ вашему брату, всѣ
несправедливые (оскорбительные) по-
ступки, учиненные противъ нашей рес-
публики, геіриЫісав ігупгіа® Ггаігі® Іпі рге-
сіЬи® сопйопо. Чего простить не можно,
аіісиі геі ѵепіа йагі поп роіеві; аіідиій ѵе-
піа іпйі^пиш е®1. 2) Кетіііеге, сопйо-
паге. Я весь долгъ прощаю ему, Іоіат
ресипіат йеЬіІат, Іоіит йеЬіІит, еі ге-
тіііо. Я прощаю вамъ, что вы худо ме-
ня знали, диой ше топ теііи® поѵі®1і,
Ьи|п® геі ІіЬі цгаііаш Гасіо. Прости Гос-
поди! (приговорка, употребляемая въ рѣ-
чи для смягченія смѣлаго выраженія) віі
тіЬі Гасі1і$ Пей®! Прости и прощай, про-
щайте, ѵаіе, ѵаіеіе. Прощай, прощай,
еііат аідие еііат ѵаіе. — Прощаюсь,
ір’Овсі, сопйопагі, сопсейі. 2) Ѵаіе йі-
сеге, навсегда прощатьться, иіііпт ѵаіе
йісеге. У ѣхать непростмвшись, сІат
аЬіге; ваіиіе поп йісіа ргоСсівсі. 3) Р. т.
667
ПРО
ПРО
66»
проститься съ міромъ, геЬиз Ьшиапів
пипііит гетіііеге. П. съ гражданскими
дѣлами, сіѵіПЬиз пѳ^оіііз гѳпипііаге.
ПРОЩЕГОЛЯТЬ. Аіічиатйіи зріеп-
<1і<3е, ]ивІо пііійіив ѵввіігі; питтоз іп сиі-
Іиш іпвипіеге. Прошеголяться, Ьопа зиа
сиііи ейипйеге, ргоГиийеге.
ПРОЩЕНІЕ. Ѵіпіа, роепге, гетізвіо;
роепге тегііів гетіввіо. Просить у кого
прощенія, ѵепіат аіісиі геі реіеге; аіі-
циет реіеге или аіічиет огаге, иі і^позсаі
аіічиій. Оказать прошеніе въ чемъ ми-
нувшемъ, аіічиет ѵепіа Йопаге іп рпе-
Іегііит. Испросить отъ кого прощеніе,
ѵепіат ітреігаге аЬ аіічио. Прошен-
ннкъ,ѵ. оЬз. Ьото, сиі ѵепіа йаіа еві.
Прощенный, сиі ѵепіа йаіа еві.
ПРОЩИПАЯІЕ, прощипываніе, ѵиі-
зига, еѵиівіо. Прощипанный, ѵиівив, ѳѵиі-
вив, ехігасіиз. Пропитываю, ѵеііеге,
еѵеііоге, ехІгаЬеге (ріапіав, пе віпі эроэ-
зіогез). Нрощипать бумагу, ѵеііеге, гаип-
<1аге егіохуіоп. 2) Аіічиатйіи ѵеііеге.
ПРОЩИТЫВАЮ. См. Просчит.
ПРОѢДАНІЕ, проѣдете. Сопзитііо;
гозіо, тогзив. Проѣдаю, сотейеге, соп-
витеге, аЬвитеге, сопйсеге, ехрепйеге,
іпвипіеге. Я въ день проѣдаю по 10-ти
копѣекъ, віп^иііз йіеЬив 40111400 сореісаз
іп сіЬит іпвито. 2) Регейеге, охейеге,
соггойеге, регтойеге, ехигего. 3) Черни-
ла проѣдаютъ бумагу, аігашепіит рег-
гойіі сЬагІат. Крѣпкая водка проѣдаетъ
желѣзо, ачиа Гогіів ѳхигіі Геггит. Проѣ-
даюсь, ехейі, регейі, соггойі, реггойі.
2) РаспІІаІіЬпз зиі оріраге ейепйо ехиі.
Проѣденный, аЬзитЦіз, сопзитіиз, соп-
Гесіив 2) Козиз, соггозиз, реггозиз.
Проѣденное молью сукно, раппиз Ііпеа
гозиз, реггозиз. 2) Іпзитіиз. Проѣдина,
рагв геі Іічиоге тогйасі реггова. Проѣдчи-
вый, соггойепз, гойепйо зегѵіепз, тогйах.
ПРОѢЗДИТЬ. Аіічиатйіи сигеи ѵеі
ечио ѵеЬі. Проѣздилъ цѣлый день, іо-
іит йіет сиггиѵе! ечиіз сігситѵесіиз вит.
2) битііт іп сігситѵесііопет Гасеге.
Проѣздный, ай ііег рег Іосит аіічиет
ай Ігапзііит регііпепв. Проѣздъ, Ігапзі-
Іив. Деньги на проѣздъ, ресипіа ѵіаііса
ѵіаіісит. Я съ нимъ говорилъ проѣз-
домъ, йит ІгапзіЬаІ, сит ео Іосиіив зит.
2) Тгапзііив; Ігапвіііа регѵіа, регѵіит.
Проѣзжаніе, при проѣзжаніи, Ігапзіепз,
Іосит ргаеіег ^гейіепв; ргаеіегечиііапз.
Проѣзжаю, рег Іосит Ігапвіге, ргойсівсі,
ііег Гасеге; Іосит ргаеІегѵеЬі; Іосит поп
аіііп^еге, ргаоіег^гейі; ргаеіегечиііаге,
ецио ргаеІегѵеЬі. 2) Сопйсеге, етеіігі.
Проѣхали въ день 50-тъ верстъ, зраііо
йіоі чиіпчиаэ*п1а ѵѵегзіав сопГесітиз. —
Проѣзжаюсь, и проѣзживаюсь, апіті са-
йка еѵеЬі; апіті саива сигги ѵеЬі. Проѣз-
жаніе, проѣзживаніе, сігситйисііо 04110-
гит, ргіизчиат ай сиггит зи^ип^апіиг.
Проѣзженный, сігситйисіиз. Проѣзжи-
ваю, сігситйисеге сцоит, йіи іп вІаЬиІо
зіапіет. Проѣзжій, проѣзжая дорога,
ѵіа ргойсізсепІіЬиз соттойа. 3) Оиі рег
аіічиет Іосит ііег Гасіі, ргойсізсііиг.
ПРОѢСТИ. V. оЬв. ітрепза, ітрепзао,
зитіиз.
ПРОѢХАНІЕ. См. Проѣзжаніе.
ПРОЯВИТЕЛЬ, Уиі аіічиій спипііаі,
раІеГасіС. Проявленіе, пипііаііо, бепип-
Ііаііо. йесіагаііо. Проявленішть, регіи-
сійііаз. Проявленный, йепипііаіиз, Йесіа-
гаіиз; регіисійиз, Ігапзіисійиз. Прояв-
лять, йесіагаге, ііегит, йепио озіепйѳге,
еі"пійсаге. Проявляться, йепипііагі; арра-
геге, сегпі, еіисеге, етог^еге.
ПРОЯСНИВАЕТЪ. Сіагезсіі, йівзеге-
павсіі. Когда прояснѣло, увидѣли мы
непріятеля, Іічиійіог Іих арегиіі Ьозіет-
ПРУ. (81.) Перу, іпзіаге еі иг"еге, рге-
«69
ПРУ
ПРЫ
670
іпеге. 2) Везізіеге, гери^паге, ее орро-
геге. 3) Ногами праги, ребіЬиз сопсиіса-
ге я ргосиісаге (къ собсг. и иесоб. знач.).
ПРУГИ и ПРУЖІЕ. Ьосизіае, сіса-
•бае.
ПРУГЛО. (81.) Кеіе, ріа^ае, Іодиеі.
ПРУДНЫЙ. Реігозиз, захеив, аврег
зсаѣег, 8сориІоеив. Прудныя мѣста, Іо-
са (іп тагі) зсориіоза.	,
ПРУДОВЫЙ. Аб різсіпат, аб Іосит
регііпепз. И. Карпъ, сагріо різсіпаіів.
Прудовая пдотипа, а§8вг Іасив или різсі-
пае. Прудъ, різсіпа (осоо. для рыбъ),
Іасив ;| насажать рыбы въ прудъ, Іасит
Ггедиепіаге; ріесіит Гоеіи Іасит ітріеге.
Ловить рыбу въ прудѣ, рівсев іп Іаси сар-
Іаге.
ПРУЖАЮСЬ. (81.) Ѵігев іпіепбеге,
сопагі, абпііі, соппііі, епііі.
ПРУЖЕНІЕ. Ргаесіпзіо Лиѵіі рег а™е-
гѳт. 2) Тшиог.
ПРУЖИНА. Пружинка, 8ріга, еіаіег.
II. лопнула, еіаіег гиріие езі. 2) Р. т.
саива, тотепіит, апіті ітреіиз, ітриі-
«іо. Честолюбіе пружина всѣхъ его дѣя-
ній, днібдіііб аріі, «Іогіао сирііаіе ітриі-
зП8 а<*іІ. Онъ былъ главною пружиною
во всемъ, ео іпзіі^апіе Ііаес отпіа Гасіа
випі. Пружинный, еіаіегів, врігае.
ПРУЖУ. АИоІІеге. Кровь жилы пру-
житъ, зап^иів ѵепаз аііоіііі.
ПРУЖУ. СоЬіЬеге адиаз, Питеп.
ПРУЖУСЬ. 8е аііоііѳгѳ (ѵепае).
ПРУТАКЪ. Вогиззиз. 2) Сепиз Іі-
пеае, Ыаііае. Пруссія, Вогиззіа, Ргивзіа.
ПрусСКІИ, ВогиззІСиз, Ргі188ІСЦ8
ПРУТИКЪ. Ѵігеиіа; рагѵа Іца88а.
Прутнякъ, ѵіг8и11а, Ггиіісез. Прѵтъ ѵіг
«а? тазза (Геггі). Прутяный ѵ"ігеІ8 Га-
сіиз Прутяная корзнна, ЙІ8сѳПад ѵігеІ5
ПРЫГАНІЕ, 8а11из. II. отъ радости,
ехзиііаііо. Упражняться въ прыганіи,
заііспбо ее ехегсеге. Прыгаю, заііге,
заііепбо 8Э ехегсеге. Магическій пру-
тикъ, ѵіг^ніа біѵіпа. Прыгать въ верхъ,
ехзіііге, етісаге. П. отъ радости, 8аибіо
ехзіііге, ехзиііаге. Шарики посто.іу пры-
гаютъ, "ІоЬиІі вирег тепзат яаііипі.
Прыгнуть па что, іп аіідиіб іпвіііге. И.
откуда, съ чего, безіііге іп аіідиіб. Пе-
репрыгнуть чрезъ что, вирег аіідиіб 8а-
ііге, аіідиіб ігапвіііге, папр. Гоз.зат. —
Прыгунчикъ, рег іосит: сісаба. 2)
Кеиго-зразіит, ісипсиіа. Прыгунъ, диі
еаііі, еаііаіог. 3) Ното іпсопвібегаіиз,
іпсопвиііиз. Прыгунья, Гетіпа заііепв.
Прыгъ, прыжокъ, туда и сюда прыгать
и сильно метаться, іюс іііис ргозіііге еі
ѵеЬешепІег веіасіаге; 8а11из, ваііиз рег
аегет. Сдѣлать п., ваііит баге, заііге.
Сдѣлать п. въ верхъ, іп аііит зиЬзіІіге.
Сдѣлать чрезъ что п., заііи аіідиіб зире-
гаге, Ігаіісеге. За одинъ прыжокъ, ипо
заііи.
ПРЫСКАЛКА. Репіспіпз аб8рег80гіи>8.
Прысканіе, абврегвіо. Прысканный, аб-
врегеиз, соп8регеи8. Прыскаю, прыщу,
врагдеге, аберогдеге, сопврег^еге. Пры-
скать изорту водою, адиа оге Ьаиеіа врас-
тете, сопврегдеге. II. изъ насоса во-
дою, адиа вурЬопе Ьаизіа ярагдеіе, соп-
ерсгдеге. Прыс. переплетъ краскою,
Іе^итепіит ІіЬгі тасиіаге, тасиііз ѵагі-
аге. 2) Етісаге, ргозіііге. Кровь пры-
снула изо рту, вапдиіе оге ргоеііііі. Во-
да прыснула изъ водомета, адиа вііапо
етісиіі. Прыскать, ве аврег^еге. Пры-
скаться благовонными водами, адиів обо-
гіГегіе ее соп8рег§еге. 3) 8раг§еге, аб-
ерегееге. 4) 8е іпѵісет сопзрегдеге.
Прыскъ, гаасиіаіит, ѵагіаіит іп тобит
тагтогіб. 5) Си’гзиз. Остановилъ ло-
С71	ПРЫ
шадь въ самомъ прыскѣ, тебіо сигви
едиит іпЬіЬпіІ.
ПРЫТКІЙ. Прытокъ, ѵеіох, регпіх.
Прыткая лошадь, ечииз ѵеіох. Прыт-
коватъ, ѵ. ріеЬ. ргоіегѵит евве. Прыт-
кость, ѵеіосііав, регпісііав, Прыть, сиг-
зіів сііив. Скакать во всю прыть, іпсііа-
Іо ецио Г ?ггі; еіТиве ве іиѵеЬеге.
ПРЫЩЕВАТЫЙ. Ривіиіів оЬбисІив.
Прыщеватое лицо, Гасіев ривіиіів оЬби-
сіа. Прышеватѣю, сотрив или Гасіев ри-
віиіів оЬбисіІиг.
ПРЫЩЕНЕЦЪ. Капипсиіив, Паттиіа.
ПРИЩОВИНА. І’ивіиіа гиріа, арегіа.
ПРЫЩУ. См. Прыскаю.
ПРЫЩЪ. Прыщикъ, ривіиіа, ривиіа,
рариіа. Показываются прыщи, ривіиіао
егитрипі, ргобеипі. У него лицо все
въ прыщахъ, Іоіа Гасіев ривіиіів оЬбисІа
еві.
ПРѢЕТЪ, стѣна, рагіев вибаі. 2) Пр.
между пальцами, іиіегвііііа; бідііогит
тиііа вшіаііопе игипіиг. іп. бб. ѵеЬетсп-
іег ивцие аб гиЫгет вибапі. Прѣлый,
агбепв. Прѣлые глаза, ориіі іпЛатша-
Ііоие аЛесІі. Прѣль, пібог, огіог геі ат-
Ьивіае. 3) Рагв или Гасіев геі атЬивіае.
ПРѢНІЕ. Півриіаііо, бівсеріаііо, соп-
сегіаііб. У чихъ идетъ п. о числѣ го-
довъ, еві іпіег еов бе піітсго аппогшп
сопігоѵегвіа. Прр. жаркія и упорныя,
соисегіаііопит ріепао бівриіаііопсв; соп-
сегіаііопев іп бівриіапбо регііпассв. По-
слѣ долгаго прѣнія наконецъ согласи-
лись, біи тиііитфіе сопссгіапіев Іапбет
бе ге сопѵепеге. Философы проводятъ
всю жизнь въ прѣніяхъ, рЫІоворЬі аеіа-
іет іи Ііііііив сопіегипі.
ПРѢСНОСТЬ, прѣснота, биісебо, биі-
сііибо. Прѣсный, биісів, агутив, Гег-
тепіі ехрегз. Прѣсная вода, ацпа биі-
ПРѢ	672
сів. Прѣсное тѣсто, шавва Гсггпегці
ехрегв.
ПРѢТЕЛЬНЫЙ или ПРИТЕЛЬНЫЙ,
тіховив, Іііідіовив, ]иг^іовив.
ПРѢЮ. Іп оІіа орегіа или сіаива социі
регсочиі. Говядина прѣетъ, саго ЬиЬи.
Іа регсодиііиг. 2) І еггпепіевсегс , риіге-
всеге.
ПРЮСЯ. КіхагТ, ]иг"аге, сопіепбеге.
Пря, гіха, зиг^іит, аііегсаііо. Рѣшить
прю оружіемъ, агтів бівсеріаге.
ПРЯЧУ. V. ОЬв. Іісаге, діпеегс, соп-
Іипреге.
ПРЯДАШЕ. 8а11ив, ехвиііаііо. Пря-
даю, ваііге, ехвиііаге, ваііив ебеге.
ПРЯДЕВО. Соіив Ііпо ѵеі Іапа сігсит-
ѵоіиіив. Пряденіе, иеііо, пеіив. Пря-
дильный, пепбо веггіепв. П. Станокъ,
гЬотЬив; ІгосЬив ЛІів бебисепбів. Пря-
дильня, сопсіаѵе Гііів биссибів. Прядиль-
щикъ, пепв. Пряду, пеге; 61а бебисеге.
П. на станкѣ, пеге бегІютЬо. Прядусь,
пегі. Прядь, (ііит пеішп. 2) Гііит.
Пряжа пряжнці, Рііа пеіа. Пряха пепв.
ПРЯЖЕНЕЦЪ. Агіосгеив іп Ьиіуго
Ггіхит. Пряженцовый, аб е]ивтобі агіо-
сгеав регііпепв. Пряженье при пря-
женьѣ, іп Ггі^епбо. Пряженный, іп Ьи-
іуго Ггіхив.
ПРЯЖЕЧНЫЙ. Аб Шіиіав регііпеив.
Пряжка, пряжечка, ПЬиІа. Башмачныя
пряжки, ПЬиІае саісеі- Шлифныя, бЬи-
Іае сгигаіев. Пп. съ каменьями, СЬиІае
"епігпів бівііпсіас. І'алстушная пряжка,
СЬиІа соііагів. Застегнуть пряжкою, Й-
Ьиіа Гігтаго, абв1гіи»еге.
ПРЯЖНЮ. (81.) Іп Ьиіуго ГгіхиЛі-
Пряжу, іп Ьиіуго Ггі^еге.
ПРЯДКА. Пряслица, соіив.
ПРЯМЕНЬКІЙ. 8а1ів гесіив. Прямиз-
на дерева, агЬог бігесіа, іп гесіит іеп-
бепз.—Прямикъ, итти прямикомъ, рег^е-
ПРЯ
674
ПРЯ
гс гесіа; гесіа ѵіа; гесіо іііпеге. 2) На
Грямнкъ иа ,,Рпм,ІП’ Лігссіе, 8|тР'‘"
сііег- Сказать кому и. и. йівегіе йісеге.
Прямикъ, Ьото ргоЬив, Ьопчв, тіе^ег.
Пряшіиа, ѵ. оЬз. ѵіа гесіа, ііег гесішп.
Прямленіе чрезъ пр , соггійепйо • гет0"
сапйо іп гесішп. Прямленный, ш ге-
сіит геѵосаіив. Прямлю, гесішп Гасеге,
соггідоге, іп гесішп геѵосаге. Прямить
выгнутую посуду, ѵава іиЬепЬив йеГог
таіа герагаге, сотріапаге, говіііиеге.
II. согнутое дерево, Леха гоЬога іп ге-
сіит геѵосаге. Прямлюсь, іп гесішп ге-
ѵосаге, герагагі, сотріапагі, соггі"і. —
Прямиыіі, (81.), е гевіопе ровііив. Пря-
мо, гесіа; гесіа ѵіа. гесіо іііпеге. Итти
прямо, регцеге гесіа. Стань прямо, віа
огесіив. Отнестись и. къ начальнику,
йігесіе ай ргаеГесІшп зе арріісаге. 2) Пі-
гесіе, вітріісііег. Я вамъ пр., скажу, йі-
гесіе ІіЬі йісат. 3) РгоГесІо. вапе, сег-
Ю. Онъ прямо человѣкъ честный, еві
ргоГесІо ѵіг Ьопиз, ргоЬив. Прямость
прямизна, гесіііийо, гесішп, йігесіит.
ПРЯМОУГОЛЬНЫЙ. КесІапвиІив, ге-
сіов ап^иіов ЬаЬепв.
ПРЯМЫЙ, прямъ. Весіив, Йігесіиз,
ІіЬгаІив (по отвѣсу горизонтальный) еге-
сіив (прямо идущій пъ верхъ). Прямая
линія, Ііпеа гесіа, йігесіа. Прямое стоя-
ніе, віаіив егесіив. 2) 8ітр1ех, арегіив,
поп ГаІІах. Прямый сынъ отечества, ѵе-
ге раігіае агпапз, ѵеге атісив геіриЫіае.
Прямыя балки, ііепа Йігесіа. Городъ съ
прямыми улицами, піѣв гесіів іІіпегіЬив
регѵіа. Прямая „ѣна, іивішп'ргеііит.
ПРЯНИКЪ, м. б. СоІІугіз, соііуга;
Йиісіа рірегаіа; р!асеп1а рірегаіа, ІіЬит
Рфегаішпіуповв.). Пряиичв„къ, ровіог
Йиіоапив; рапсЬгівІагіиз. ІІрВІ1ВЧНЫЙ
Ріаеепіа. рірегаіа-. Пряничная Фоона’
Госта, ай Чиат бп-ппіиг ІІЬа рірегаиі’
0) р. т. сціиз Гасіев зсгоЬісиІіз ѵагіоіае
Йеіигравіа еві-
ПРЯНО. Асгііег. Пряноватость, аіі-
Чиій аегііийіпів или аегітопіаѳ. Пряно-
ватый, рапІпГшп асег. Пряность, аегііи-
йо, аегішопіа. Пряныя коренья, агота-
Іа, сопйітеиіа.
ПРЯСЛИЦА. См. Прялка.
ПРЯСЛО. Рагв веріі. 2) (81.) егайпв
йі^пііаіів.
ПРЯТАНІЕ. ОсиІІаІіо. Прятанный,
оссиііаіив, аѣйііив.
ПРЯХА. Кепв; чиае ЛІа йейисіі.
ПРЯЧУ. Аййеге, оссиііаге, сіаийеге,
іпсіийеге. Прятать голову и шею въ
кустахъ, думая чрезъ го укрыться отъ
охотника, оссиііаге сариі еі соііит іп
Ггиіісе, ве Іаісге ехівіітапіет. Спрятать
платье въ сундукѣ, ѵевіет іп песо вегѵа-
ге. Прятаться, вс аЬйегс.	,
ПСАЛМОПѢВЕЦЪ. <?иі рваітов вегі-
Ьіі; зегіріог рваітогит; рваітівіа; Ьутпо-
Йісив. Псалмопѣвіе, сапіив рваітогит.
Псаломный, псаломскій, рваітогит или
ай рваітов регііпепз. Псаломски, іп то-
йит рваітогит. Псаломщикъ, гесііапв
рваітов, Йит васга сеІеЬгапІиг. Пса-
ломъ, рваітиз. Псалтырь, рваііегіит,
рваітогит ІіЬег. 2) Рваііегіит (іпвігит.
тувіеит).
ПСАРЬ. Ѵепаіог чиі сигаісапев ѵепа-
Іісов. Псаревъ, е^ивтойі ѵепаіогів. Псар-
ный, ай сигаііоиет сапит ѵепаіогшп' рег-
Ііпеиз. Псарня, ѵіііа ѵепаііса; ротое-
гіит, иЬі сапев ѵеиаіісі аіипіиг; отиев
ас віпциіі ай ѵепаіит регііпепіев саиев.
Псарскій, ѵепаІогіЬив, чиі сигапі сапев
ѵепаііеов, ргоргіив.
ПСИ. 8іс потіиаіиг ѵі^евіта чііагіа
аірѣаіеіі віаѵісі Ііііега.
ПСИНА. Сгаѵів ойог сапіпив.
ПСИНКИ, боіапит пі^гит Гіпп.
675
псо
пти
676
ПСОВИНА. І’ііі Іоп^іогев рейпт ргі-
огит сапшп. Псовый, сатіпия.
ПТАХА, пташка, аѵісиіа. Пташечій
и пташечвыіі, аѵісиіае.
ПТЕНЕЦЪ, птенчикъ. (8І.) Птичищъ
или птищъ, риііив. 2) Р. т. риегиіив.
Птица, птичка, аѵів, аѵісиіа; ѵоіисгіе; аіі-
Іея ргаереіее (у Римлянъ назывались пти-
цы ии коихъ полету дѣлали наблюде-
нія), овсіпев (ио коихъ пѣнію дѣлали наб-
люденія); рѣчная птица, (Інтіпеа ѵоіи-
сгів. Дворовыя птицы, ресив ѵоіаіііе.
Стрѣляніе птицъ, ]аси!аііо Ішіісга.
ПТИЦЕВОЛХВОВАНІЕ, Аи^иг.іит.
Птицеволхвователь, аи^иг. Птицевол-
шебствую, аи^игіііт а^еге; аи^игіит са-
реге; ай іпаи»игап<1ит Іетріит сареге.
Мѣсто гдѣ происходило птицеволхвова-
ніе, Іетріппі.
ПТИЦЕГАДАНІЕ. Аи^игіит, аиврі-
сіит. II. не соотвѣтствовало желаиію
гадающихъ, поп абіііхегииі аѵев. Пти-
цегадатель, аиярех.
ПТИЦЕЛОВНЫЙ. АѵіЬив сарІап<іія
вегѵіепв. Птицеловныя сѣтки, геііа аиси-
раіогіа. Свистокъ для прііианки птицъ,
Іівіиіа аисираіогіа. Птицеловный шестъ,
регііса, сиі аѵіе Іірпеа аГПрІиг. Птице-
ловня, агеа аисираіогіа. Птицеловъ, пти-
целовецъ, аисерв.
ПТИТИЩЕ, птитшцъ. Аѵісиіа. Птищ-
ный, аѵісиіае. Птичій, аѵіит. Птичье
пѣніе, аѵіиш сапіив. Птичій кормъ, ра-
Ьиіипі аѵіиш. Птичья порода, ѵоіисгея;
аѵіІіиш (Ариі.) Птичій крикъ, сапіив.
Птичья клѣтка, саѵеа. Птичій садокъ,
аѵіагіит. Выводъ, разводъ, расплодъ
птицъ, Геіие или Геіига аѵіиш. Птичій
клей, ѵівсив или ѵівсипі. Птичій древе-
сный клей, ііех ачиіГоІіит. Птичье гнѣз-
до, посіив; піііив аѵів. Птичій языкъ,
пвігишепіипі іп шогіиш сосЫеае вігіаііш,
<;ио риіѵів сит ^Іапйѳ апіеа іттівва е
всіореіо сіисііиг. Птичникъ, пе^оііаіог
аѵіагіив. 2) Аисерв. 3) Аѵіагіит, огпі-
Йюп.
ПТИЧЬЯ ножка. ОгпііЬорив регри-
віііив.
ПУБЛИКА (множество людей, соби-
рающихся въ какомъ нибудь публичномъ
мѣстѣ). Согопа (особ. слушающіе ви-
тію), ашіііогев, чиі аийіипі; вресіаіогев.
Говорить предъ большою публикою, піа-
хіша согопа йісеге. Нравиться публикѣ,
ересІаІогіЬив ргоЬагі, ріасеге. 2) Ьесіогев.
Публика читаетъ эту книгу, ІіЬег а шиі-
Іів 1е"ІІиг. 3) Всѣ въ одно время жуву-
щіе, Ьошіпев, аечиаіея, ѵиІ"ив (всенаро-
діе). Въ глазахъ публики, передъ пуб-
ликою, согаш ЬошіпіЬив, согаш рориіо,
согаш піиііііийіпе. Въ публикѣ, іп іисе
аІ<ріс осиіів Ьотіпиіп. Издать что въ
публику въ свѣтъ, іп ѵиі^ия ейеге, еГ-
Гегге, ѵиіраге, регѵиі^аге, іп риЫісит
ргоропеге, іп Іисет ргоГегге, іи теШшп
сопГегге, ргоГегге. 4) Публичное мѣсто:
риЫісит. Показаться въ публику, іп
риЫісит рго<1іге. Не показываться в. п.,
риЫісо аЬвІіпеге, сагеге. Публикую, ра-
Іат Гасеге, іп Іисет или іп тесііит рго-
Гегге, ѵиіраго, еѵиіуіге, регѵиі^аге, (Ііѵиі-
раге. Публично, раіат, ргораіат, отпі-
Ьив іпвресіапІіЬив; іп Іисе еі осиіів сі-
ѵішп. 6) РиЫісо. Публичный, риЫі-
сив, соттипія. Публичное мѣсто, Іосив
соштипів, риЫісив.
ПУГА. Ехігетит оѵі Іаііив.
ПУГАЛИЩЕ, пугало. Тегісиіатеп-
Іит, Гогтійо, Гогтніо аѵіит; Ііиеа реппів
Йівіііісіа. (8еп.) Дѣтское пугало, <1еГог-
тів регвопа, чиае Іітеіиг аЬ іпГапІіЬив.
Пуганіе и пужаніе, Іеггіііо. Пуганный в
пужаипый, сиі теіпв пли раѵог іпдесіив
еві.
ПУЗ
.678
ПУГ
677
ПУГАЧЪ. См. «І'илішъ.
ПУГАЮ и ПУЖАЮ. Тітогет, ра-
ѵогепі іорсегс, іпсиіеге аіісиі; теіит аіі-
сиі обреете. Пугать дѣтей небылицами,
ГаЬиііа апіІІЬиа риегиііа теіит оЬрееге.
П. птицъ, ѵоіисгеа аЬі^еге. Пугаюсь и
пужаюсь, аіічиа ге Іеггегі а!і<іиі<1 ехЬог-
гевсеге, ехраѵеасеге. Онъ такъ трусливъ,
что всего пугается, Іат еві раѵібив, иі
отпіа ехЬоггеесаІ.
ПУГВИЩА, пуговица, пуговка. <71о-’
Ьиіиа, огЬісиІив. Шелковыя, золотыя пу-
говниы, вегісі, аигеі ^ІоЬиІі. Пуговоч-
никъ, пуговншникъ, оріГех ^ІоЬиІогит
ІіЬиІаЮгіогит. Пуговочный, огЬісиІогит.
ПУДАРЬ. Ва]иІив.
ПУДОВИКЪ. Ропйив <іиа<1га8іпІа 1і-
Ьгагит. Пудовый, ропйегіа 4. I. Пу-
довщикъ, чиі еегѵаі ропйега еі піегсея
репйіі.
ПУДРА. РиІІіз саріііагіа. Пудреникъ,
ѵеіатеп сотаіогіит. Пудреника, ІЬеса,
вассиіиа риіѵегіз саріііагіа. Пудреніе, мо-
жно выр. гл. пудренный, риіѵеге саріііагі
сопарегвиз. Пудрю, риіѵеге саріііагі соп-
врег^еге. Пудриться, риіѵеге саріііагі
сопврег^і. Пудряный, а<1 рг.Іѵегет са-
ріііагет регііиепа. Пудряная кисть, м.
(>. репісиіиа сотаіогіиа.
ПУДЪ. РопЙиа, <]иа<1га§іп1а ІіЬгаа соп-
Ііпеиа.
ПУЖЛИВОСТЬ. Тітійііаа, Іітог, апі-
тиа Іітійив, раѵійиа; ап^ог, апхіеіав, апхі-
Іигіо, Ігерійэііо, раѵог. Пужливый, пуж-
ливъ, апхіиа, Ігерійив, раѵійиа. Пужли-
вая лошадь, ечииа теіісиіовиа.
ПУЗАНЪ. Айера. Пузатый, ѵепігіо-
аие. Пузо, ѵепіег, аЬйотеп.
ПУЗЫРНОЕ Дерево. Соіиіеа агЬогев-
сепа.
ПУЗЫРЕВАТЫЙ. Ѵеаісат гсГегепк.
Пузырекъ, ѵеаісиіа; ѵаасиіпт ѵіігеит.
Пузыристый, ріепиа риаіиіагит. Пузыр-
ный, ѵеаісае; іп ѵеаіса аегѵаіиа. Пузыр-
ная икра', оѵісиіа рівсіит, гріае іп ѵеаіса
зегѵапіиг.
ПУЗЫРЬ. Ѵеаіса, ѵеаісиіа. .2) ВоІІа,
ЬиІІиІа. 3) Ѵаасиіит ѵіігеит, 400 те-
Йісатепіит аегѵаіиг. Пузырюсь, 4>и11а-
ге, ЬиІІіге.
ПУКАНЬЕ, можно выр. гл. Пукаю,
сит еігерііи, сит Ггадоге гитрі, гіія-
гитрі.
ПУКЪ. Гаасіа. II. лозъ, Гавела ѵіг^а-
гит. П. цвѣтовъ, Гаасісиіиа Йогит. Пу-
ковый, Гаасіа, Гаасісиіі.
ПУЛО. Ѵеіиа топеіа тіпіті ѵаіогіа.
ПУЛЬСЪ. Риіаиа агіегіагит. П. бьет-
ся, агіегіае тісапі. II. бьется слабо, агіе-
гіагит ехіриі ітЬесі11і<]ие риіаиа випі.
Щупать у кого п., аіічиет Іап^еге, аіі-
си)ив ѵепаа Іепіаге, Іяп^еге. Сагро та-
пит айтоѵеге; риіаит агіегіае ехріогаге.
Віеніе пульса, риіаиа, регсиваиа агіегію
или агіегіагит; а»і1а1іо агіегіагит.
ПУЛЯ, пулька. (Папа, СІоЬиІів.
ПУМПА. Согіит ІіЬгаІе или аоіійіа-
вітит.
ПУМПАСЪ. См. Самшитъ.
ПУМПОВЫЙ. Е согіо ІіЬгаІі. Пум-
повая подошва, аоіеа е согіо ІіЬгаІі или
аоіійіааіто.
ПУНКТЪ. Рипсіиі». Имѣть видъ пунк-
та, чиааі рипсіі іпвіаг оЫіпеге. 2) І’йп-
сіит; іпіегрипсіа ѵегЬогит. Поставить
п., іпіегрип^еге. 3) Рипсіит, тотеп-
іит Іетрогіа. Собрать войско въ одинъ
пунктъ, ехегсііига іп ипит Іосит сопіга-
Ьеге. 4) Саива, Іосив, гев. Въ зтомъ
пунктѣ, іп Ьас ге. Важный пунктъ, цга-
ѵіааіта гев; гев п.ахіті тотепіі; сариі;
сариі геі; сагйо геі Коснуться до ще-
котливаго пункта, иісиа Іап^еге. По
пунктамъ, аіпвиіаііт. 5) = Предметъ пз-
67»
ПУИ
ПУС
680
слѣдованія, Іосиз (особенно у филосо-
фовъ), таіегіа. Пропустить пунктъ, Іо-
сит аіічиет ргаеіогтіііеге.
ПУНОЧКА. См. Подорожникъ.
ПУНЦОВЫЙ. Ех гиЬго виЬпі{;ег, риг-
ригеиз.
ПУНЯ. Яоггепт а йотісіііо верагаіит
вегѵапгіогига зігапііпит саива.
ПУПОВКА красильная или пуповникъ.
Апіііетів Ітсіогіа.
ПУПОВАТЫЙ. С'тЬіІісаІиз. Пупови-
на, пегѵпв шпЬіІісагіз. Пупошныіі, итЬі-
Іісагів. Ну потная і рыжа, Ьегпіа итЬі-
Іісагів, отрііаіосоеіе. Пуиъ, пупокъ,
итЬіІісив. Пупокъ птичій, вІотасЬиз
аѵіз.
ПУПЪ. Мойіит, тейіа рагв ге^іопів,
итЬіІісив.
ПУПЫРЬ, пупырышекъ. Ривіиіа, ри-
виіа, рариіа. Вскочилъ пузырь на япцѣ,
рариіа іи Гасіе егиріі.
ПУПЫШЕКЪ. Потта, осиіиз, саіух.
ПУПЫШЪ. бегтеп, аврага^ив, су-
ша. 2) Сотега, Гогпіх, Гогпісаііо, Іев-
Іийо.
ПУРПУРЪ, пурпуровая краска. і’иг-
рига, овігит. 2)=Матерія, окрашенная
въ пурпуровую краску, ригрига. Пур-
пуровый , ригригеив.
ПУСКАЙ. См. Пусть.
ПУСКАНІЕ, пушеніе. Айтізвіо. Пу-
скаю п пущаю, айтіііеге, іпітотіііеге.
Пустить кого въ покои, айтіііеге аіічиет
іп сиѣісиіит. П. кого на волю, аіічиет
іп ІіЬегІаІет ѵіпйісаге; аіічиет ІіЬегІаіе
йопаге; аіічиет вѳгѵііпіе ІіЬегаге. Солн-
це пускаетъ лучи, зоі етііііі гайіов. Де-
ревья пускаютъ листья, атЬогев Гоііа рго-
Зегтіпані. Пустить что дорого, деше-
во, аіічиій та^по ргеііо, аіічиій рагѵо
или ѵііі ргеііо ѵѳпгіііаге, Ігайеге. Пу-
скать дешево покои, ѵііі ргеііо аейов Іо-
саге. Пустить жильцовъ въ свой домъ
іпчиіііпов (сошіисіогеб, еов, чиі іп сопйис-
Іо ЬаЬіІапІ) ехсіреге. Пустить у платья
станъ длинно, аййеге Гогтат ѵевіі. Пу-
скать стрѣлы, ва^іііав тіііеге, етіііеге.
Пускать къ себѣ на глаза, айтіііеге ай
сопвресіит. П. лошадь во всю прыть,
айтіііеге ечиит. II. кровь, вап^иіпет
тіііеге. Ботъ пустить въ море, ѵеіа
ѵепіів йаге, гаіет ре!а§о соттіііеге. II.
собакъ на кого, сапев аіісиі іттіііеге.
Пустить скотъ па племя, ресога впйтіі-
Іеге. Пустить въ огласку, агсапа ргойе-
ге, рег игЬет Гегге или вегтопіЬив йі-
ѵіі^аге, еГГиІіге, йіЫаІегаге. Пустить
кого по міру, іп впттат гегит іиоріага
аййисеге; ецезіаіет аіісиі айіегге. Пу-
ститься, пустить къ себѣ гарнизонъ, ргае-
війіит гесіреге. Пустить, выпустить
колесницы съкосами, сиггив Гаісаіов етіі-
іеге, еГГипйеге, іге, ве сопГегге, ргоіісівсі
аіідио, зе гісореге іп аіічиет Іосит; ре-
іеге Іосит. Пуститься быстро, ве сог-
гіреге, айѵоіаге. Пуститься въ обшир-
ное море, іттепво ве соттіііеге реіадда.
Р. м. пуститься въ неизмѣримую пучину,
ѵавіиш іп«гейі реіа^ив. 2) Пуститься
на непріятеля, іпсиггеге, іпѵеЬі іи Ьоз-
іет. Слуги, кои ничего не боятся если
сдѣлаютъ какую вину, пускаются и на
глупые совѣты (ради и глупымъ совѣ-
тамъ), вегѵі, чиі пііііі Іітепі, розідиат
таіит зипі шегііі, зіиііа зіЬі ехреіипі
сопзіііа. 3) По что, йейііит еззе, айзігі-
сіит евве. П. въ роскоши, ѵоІирІаІіЬив
айвігісіит евве, аоіаіет іп ѵоіиріаІіЬиз
соііосаге. Пускатьсл=безпрестанио за-
ниматься, Іоіит евве іп аіідиа ге. Пу-
ститься въ торгъ, тегсаіигж паѵаге.
орегат йаге.
ПУСТЕЛЬГА. Еаісо Ііппиисиіив.
€31
ПУС
ПУС
682
ПУСТО, іпапііег. Пустоватый, раиіи-
Іиш іпсиііив; раиіиіит ѵасиив, іпапів.
ПУСТОГОЛОВЫЙ. Ітрегііив, івпа-
гиз, віиііив, віоіійив.
ПУСТОДОМЪ, пустодомка- О1",
Йотпт ріапе педіізіі, пііпіті еат «Іисіі.
ПУСТОКОРМЪ. Пото пои гііцпгік,
<]иі аіаіиг; ресив иоп <1іЙпит <;иоі1 аіаіиг.
ПУСТОМЕЛЬСТВО. Іпапів 1о<]иасі-
Іав, цаггііив; пиЙж, іперііа'. Пустомелю,
Ваггіге, Ыаіегаге. Пустомеля, цаггиіив,
Іоциах, тиііііочиив.
ПУСТОПЛЕСЬЕ. Ке§іо поп ваіів Гге-
чиепіаіа.
ПУСТОПОРОЗЖІЙ. Коп ивиграіив,
ѵасиив, іпиіііів.
ПУСТОРѢЧИТЬ. Т. ч. пустомелить,
пусторѣчіе, т. ч. пустомельство.
ПУСТОСВЯТЪ. вресіет ріеіаііз ргж
ве Гегепв; ріеіаіет, вапсіііаіет вітиіапв.
Пустосвятка, <;иж ріеіаіет вітиіаі. Пу-
стосвятство, віпшіаіа ріеіаз.
- ПУСТОСЛОВІЕ, пустословство. І\иЙж
іперііж. Пустословный, пийав, іперііав
сопііпепв. Пустословлю, пи“ав §аггіге.
Пустословъ, т. ч. пустомеля.
ПУСТОТА. Іпапе, ѵасиііаз. 2) ІЧи-
8ж, іперііж.
ПУСТОЦВѢТЪ. І'іов зіегііів. 2) V.
Воіап Яогев, чиі воіав піавеиіав рагіев Ьа-
Ьепі.
ПУСТОШКА. См. удодъ п пустотъ.
ПУСТОШНЫЙ. Іпиіііів.
ПУСТОШЪ. Ѵавіаге, беѵавіаге, рег-
ѵавіаге; тавіііаіет іпГеггй аіісиі Іосо; ѵаз-
Іііаіет геМеге іп іосо, рориіагі, Йерори-
іагі. Пустошь, пустошка, Іегга іпсиііа,
Іосиз йевегіив, Йезегіит. 2) І\'иЙж, іпер-
ііж. Пустый, пустъ, ѵасиив, іпапів; іпсиі-
Юв. Пустая карета, гЬейа іпапів. Взять
пустой городъ, ѵасиа пгЬе роіігі. Пу-
стыя улицы, ѵіж оссигви Ііотіпищ уаСиж.
Пустыя поля, аЙгі іпсиііі. 2) = Безъ
дѣйствія, безъ основанія, безъ внутрен-
ней цѣны, ѵапив, іпапів. Пустыя слова,
ѵегЬа іпапіа; ѵапив вегто. Пустой звукъ
словъ, іпапів ѵегЬогит вопііив. Пустыя
угрозы, пііпж іпапев. Пустая надежда,
врев ѵапа, іпапів. Пустая пышность, ѵа-
па рогпра. Душа пустая, безплодная,
апітив ргаевібіо ѵігіиіів бевіііиіив еі віе-
гііів.
ПУСТЫННИКЪ, пустынножитель.
Ношо воіііагіив, егетііа, апасЬогеІа. Пу-
стынниковъ, пустынническій, Ьотіпів во-
іііагіі. егетііж. Пустынничаю, іи весев-
ви ѵіѵеге; Іетрив воіит іи весевви йе§е-
ге; ѵііат воіііагіаіп гіедегѳ. Пустынни-
чество, ѵііа воіііагіа. Пустыня, Іосиз
йевегіиз; йевегіит, воіііийо. Пустыня,
рагѵит аЬ аіііз йотісііііз ветоіит топав-
Іегіига. Пустынскій, еуизтоИі топавіегіі.
ПУСТЫРЬ. Зраііит іпіег <1отоз ѵа-
сиит.
ПУСТЫШКА. Кев іпапів,"ѵапа; сапіз
попбит ѵепаііопі іііопеа геййііа.
ЦУСТЬ, пускай. Евіо, віі вапе ііа; пои
герицпо, поп гериЙпаЬо, піЬіІ ітребіо,
рег те Іісеі. П. его дѣлаетъ что хо-
четъ, чиі<1чиі<! ѵиіі, Гасіаі, рег те Іісеі.
ПУСТѢЮ, ііевегіит, ѵасиит, іпапет
Йегі. — Пустякъ, пустяки, ѵегЬа іпапіа;
ѵапив вегто, ппЙае; іперііае. Занимать-
ся пустяками, іперііге, пийагі, риегіііа
Ігасіаге. Спорить о пустякахъ, йе риегі-
ІіЬив сопіепдеге.
ПУТА п ПУТЫ. (81-) Ѵіпсиіит. 2)
Сотрегіев, реііісж. Связать путаии ноги
у лошади, ечио сотрейез ітріп^еге.
ПУТАНИЦА. Гііа сотріісаіа, ітріі-
саіа, регріеха. 2) Іперііж. Пустыя при-
чины, отговорки, Ісѵев саивж; іпвиіва. 3)
Іпдепіит іпчиіеіит. Путаніе, ітріісаііо.
Путань, йіа ітріісаіа. Путаю, ітріісаге;’
23
683
ПРА
ПРА
«84
сопГипйеге, регтіясеге. 2) Саггіге, ГаЬи-
Іагі. 3) Ітріісаге, іПадиегге. Запутать
въ процессъ, Іііе ітріісаге. Этою доро-
гою меньше можно путать, плутать, Ьас
шіиог еві еггаііо. Мои дѣла въ запу-
танномъ, дурномъ положеніи, гев те®
регріех® вчиі. Путаюсь, ітріісагі. 2)
Р. т. въ отвѣтахъ путается, віЬі поп сопв-
іаі іп ііа, ди® гевропйеі. Лошадь пу-
тается ногами, едиив поп ѵаіеі рсйіЬив.
ПУТЕВОДИТЕЛЬ, иутеводительни-
ца. І)их ѵі®, йих іііпегіз. Путеводство,
ііейисііо рег ѵіат; пюпвігаііо ѵі®. Путе-
водствую, йисет іііпегіз евве; (Іисеге, йі-
гі^еге, йейпсеге. 6) Р. т- путеводство-
вать ко всякому нечестію, Гасеш рг®Гегге
ай отпет ітріеіаіет.
ПУТЕТВОРЮ. (81.) ѵіат Гасеге, ѵіат
типіге; Ігапвііит ргжвіаге.
ПУТЕВЫЙ. Іііпегів. Путевыя пз-
лержки, витіив іііпегів, ітрепв® іііпегів.
Путевыя произшествія, савив іііпегит.
ПУТЕУКАЗАТЕЛЬ. Них ѵі®. Путе-
указателыаыя столбы, ріі®, соіитп® ѵі®
іпйісев.
ПУТЕШЕСТВЕННИКЪ, путешество-
ватель. Реге^ппаЮг, реге^гшапв, ѵіаіог,
айѵепа, Ьоврев (пріѣхавшій въ какое мѣ-
сто). Путешественница, регертіпаив.
Путешественный, ай ііег, ай реге^гіпа-
Ііопет регііпепв. Путешественныя при-
мѣчанія, іп іііпеге иоіаіа, оЬвегѵаІа, апі-
шайѵегва. Путешествіе, ііег, ргоГесІіо,ѵіа,
реге^гіпаііо. Провести всю жизнь въ пу-
тешествованіи, іп регертпаііопе Іетрив
отпе сопвитеге. 2) Іііпегів йевсгірііо у
повв; іііпегагіит. Совершить путешествіе,
ііег Гасеге, сопйсеге. Предпринять п., ііег
ЬаЬеге. Дѣлать приготовленія для путе-
шествія, ііег сотрагаге. Начать путе-
шествіе, ііег іп^гейі, іпіге. Направить
куда свое путешествіе, ііег аіідио соп-
I ѵегіеге, йігі°еге. Мое путешествіе л0.
житъ въ Римъ, ііег тіЬі еві Котат. ІІред-
принимать дальнія путешествія, реге^гі-
паііопев вивсіреге. Пр. пи., недальнія
небольшія, тіииіа іііпега Гасеге. Совер.
та путешествіе около свѣта, сігсшиѵес-
Іив огЬет Іеггагит. Читать путешествіе
1е§еге іііпегагіит. Путешествовапіе, рго.
Гесііо, регартіпаііо. Путешествую, путе-
шествую, рсгадго аЬіге, ргойсівсі; реге-
I іргіпагі. Путешествовать во многихъ зем-
| ляхъ, тиііав регатЬиІаге Іеггав. П. вез-
! дѣ, Іоп^е Іаіедие роге^гіпагі. II. по всей
і Азіи, регертіиагі Іоіа Авіа. Платоігь пу-
 тешествовалъ по всему Египту, іоіит
I Ріаіо Іивігаѵіі Ае^уріит.
ПУТИЩѢ. Ѵіа, ріаіеа, Іоспв, рег диет
I ііег Гасіепіев Ігапвітив.
I ПУТЛИЩЕ. І.осчт віарі®.
і ПУТЛО. Тепие Іогит, дио Іепепіиг
I аѵев гарасев. 6) Тгіріех йіигп, дио саийа
I сЬагІеі йгасопів айвігіп^ііиг.
І ПУТЛЯНКА. ЕаЬугіиІІшв.
I ПУТНИКЪ. І’еге^гіпаіог, реге^гшапв,
| ѵіаіог. Путница, реге^ппапв. Путный,
I ѵі®, іііпегів. 2) Ійоиеив, ай гет $егеп-
 йат ассотогіаінв, регііив.
ПУТЫ. См. Пута.
| ПУТЬ. Ѵіа, ііег. Прямый, п., ѵіа гес-
іа. Удобный, проложенный, ііег Гасііе
। еі ехрейііит. ѵіа Ігііа. Шероховатый,
I каменистый, ѵіа аврега, сопГга^ова еі ва-
хів ішрейііа. П. опасный, ііег шГевішр,
ѵіа іпГевІа, ріепа іпвійіагит. Средній п.,
тейіив сигвив. Почти на половинѣ пу-
ти, тейіо Гете іііпеге. На пути, іп іііпе-
ге. Отправляться въ путь, іііпегі ве сот-
тіііеге, іп ѵіат ве йаге; ѵіат или ііег ші-
ге, іпртейі. Проложить путь, ііег Гасеге,
ііег арегіге, раІсГасеге. Направить ьудя
і путь, ііег аіідио тоѵеге, сопѵегіеге, «>
| гі^еге, ѵіаш аіідио ЬаЬеге. Взять друг0®
ПУХ
686
685
ПУХ
цуіь, аЬ ‘1‘ііеге аѵегіі; ііег аѵегіегѳ. Со-
вершить дальній, далекій и., 1оп"ат ѵіаш
сопПсеге. 6) Путь который избираетъ
какое движущееся тѣло, ѵіа, огйііа. Пре-
сѣчь пути къ бѣгству, е(Ти"іа оЬяеріге.
2) Р. П). ѵіа, ііег. Пойдемъ своимъ
начатымъ путемъ (такъ пишетъ Плиній
къ своему другу Тациту), который нѣко-
торыхъ ознаменовалъ славою, многихъ
вывелъ изъ неизвѣстности и забвенія
(безгласности) рег^атия іііпеге іпяіііиіо,
диой иі раисоя іп іисет Сататдие рго-
ѵехіі, ііа шиііоя е ІопеЬгів еі яііепііо рго-
ІиІіі. Готовить на путь, теііога ебосеге.
Удалиться отъ пути добродѣтели, <1е ѵіа
ѵігііііія йесейегс. Итти разными путя-
ми, іііѵегяат гаііопет іпіге; пои ійет яо-
Чиі. — Сухимъ путемъ, ІеггЛ, іеггеяігі;
іііпеге; реііеяігі іііпеге, рейіЬия. — Пер-
вый, послѣдній путь, ргіта, поѵіяяіта ѵіа
ІгаЬія аріа. Ему ничего въ путь не
идетъ, еі пііііі Ьепе сейіі. Въ этомъ юно-
шѣ будетъ путь, не будетъ пути, е^ге-
§іа (мшіта) яре ргаейііия ей іиѵепія; піЫІ
іп -Іюс знѵепе еяі Ьопі, Ь. ). іешіія-
вітат ярет ргаеііеі. Путемъ, гесіе- Пу-
темъ его побранили, ргоЬе ѵегЬія саяііда-
Іпв еяі. Безъ пути, яіпе тоііо, ігптойісе.
По пути, іп Ігапяііи, Ігапяіепя; ѵиІ"о ]иге
тегііодие. Съ пути сбить кого, а гесіа
ѵіа. аМисеге аіідиет; аіідиет Ігапяѵегяит
а^еге, ігийеге. Съ пути сбиться, а гесіа
ѵіа аЬеггаге, йеПесІеге; аііепа йісеге аиі
Гасеге.
ПУХЛЕНЬКІЙ. МоПіогі, йеіісаііог.
Пухленькш руки, тапив тоіііогея.
ПУХЛИНА. Титог, ехІиЬегаііо. Пѵх-
товатыи, іитійіот. Пухловатость аіі-
ФПЙ Ішпогів. Пухлый, Іитійия, ’
иѵ,,"с лвпо, Га,;,, (итоі(1а, Д °	'
Іигдевсегс. Вспухли руки, тапив Іи-
тевсипі.
ПУХОВИКЪ. Сиісііа ріитеа.
ПУХОВНИКЪ. Кегіит оІеапйег.(ІЛп).
Пухъ, путокъ, ріита. Набить подуш-
ку пухомъ, риіѵіппт ріита еПагсіге. 2)
Ьапияо. На бородѣ просѣдаетъ путокъ,
іи ЬагЬа ргойіі Іапидо. 3) Тег- Воіап
1апи«іповит, дио Іеуппіш Ггисіиз. Пу-
ховый, е ріитія. Пуховая постель, іесіиз
е ріитія. 4) Пуховая шляпа, рііеия е
рііія саяіогеів.'
ПУЧЕГЛАЗЫЙ. Осиіов рготіпепіея,
етіиепіез ЬаЬепв.
ПУЧОКЪ, пучочикъ. Гаясіспіив. П.
цвѣтовъ, Гавсісиіия Погит. Завязать во-
лосы въ пучокъ, егіпет подо Апдіісаио
соЫЬеге.
ПУЧЕНІЕ. Титог.
ПУЧИНА. ВагаіЬгит, аЬуввив. 2) Ре-
Іа^ия, таге. Р. т. Пучина бѣдствій, ех-
Ігетит таіогит. Пучинный, ЬагаіЬгі,
аЬуяяі.
ПУЧИНОРОДНЫЙ. ІП іто тагія
паіия.
ПУЧУ. ТитеГасеге, ітріеге, іиЛаге,
Іепбеге, іпіепдеге. Прибылая вода пу-
чить ледъ, адиа аидеясеия Іоіііі или аі-
ІоІІіІ віасіет. Вѣтры пучатъ животъ,
ѵепіі іпіеибипі ѵеиігет. Пучусь, Іи-
теясеге, Іоііі, аііоііі. Ледъ пучится, ^Іа-
сіея аи§еясеи1е адиа Юііііиг.
ПУЧКОВЫЙ. Еаясісиіі.
ПУШЕЧКА. Рагѵит Іогтеиіит Ьеі-
Іісит. Пушечный, Іогтепіагіия. Пу-
шечная пальба, іогтепіі ЬеІІісі Гга«ог
(когда зарядъ холостой), Іогтепіі ЬеІІісі
ісіия (когда въ зарядъ кладутся пули).
Пушечный огонь, ісіия Іогтеиіогит Ьеі-
Іісогпт. Пушечное ядро, дІоЬия Геггеия е
Іогтепбя тіііешіия. Разстояніе пушеч-
наго выстрѣла, еІоЬогиш Геггеогит дасіия
 687
ПУШ
пых
или соп)есііів. Пушечное жерло, овііит
Іогтеніогит.
ПУШИСТЫЙ. Ріитовив.
ПУШКА. Тогшепіит Ьеііісит. Заря-
жать пушку, риіѵегет сит §1оЬо іп Іог-
тоиіит іпйеге. Выстрѣлить изъ пуш-
ки, Іогтепіит тіііеге, етіііеге. Стрѣ-
лять ио городу пушками, игЬет Іогтеп-
ІІ8 Ьеііісів диаіеге, ѵехаге. Пушкарь,
тііев іогтепіагіив. Пушкаревъ , ай ті-
іііет Іогтепіагіит регііпепв, еі ргоргіив.
Пушкарскій , тіІіІіЬив Іогшеиіагіів рго-
ргіив; тш. 11. сопвіапв.
ПУШНИЦА. Асив, раіеа. Пушный,
пушные товары, реііев; ѵевіев реііісае;
асегі р'егтйіие.
ПУШОЯРЪ. Рсіііо, реіііопагіив.
ПУШУ. Ргаеіехеге.
ПУШЬ. Реііев.
' ПУЩАЮ. См, Пускаю.
ПУЩЕ. Рёрів, Йеіегіив. йгаѵіив. П.
всего, диой реввітшп, диой йеіеггітит,
диой ^гаѵіввітиш еві.
ПУЩЕНИЦА. (81.) Пхог герийіаіа.
ПУЩЕННЫЙ. Міввив, етіввив, ]асІив.
П. дротикъ, уасиіит ехрейііит. Пущен-
ные на одно мѣсто дротики между со-
бою переплетались, етівва іеіа іп еойст
сопсиггепііа ітріісаѣапіиг.
ПУЩІЙ. Редог, {ггаѵіог, Йевегіог. Къ
пущему несчастно, дио піЬі! ре]ив, Йеіе-
гіив, дгаѵіие.
ПХАНІЕ И ПИХАНІЕ. Риівив, риіваііо.
Пхаю и пихаю, риіваге, реііеге, ігийеге.
Пихнутъ кого въ грязь, аіідиет іп Іиіит
іишіеге.
ПХИНОВНИКЪ. Агівіоіосііа сіешаіііів.
ПЧЕЛА, пчелка. Арів; арісиіа. Пче-
лы, живущія въ ульяхъ, арев гивііса;.
Пп. дикія, лѣсныя, арев вуіѵевігев. Пле-
мя пчелъ, аріит Гоеіив, виЬоІсв, риіііііев.
68К
! Пчелы, "епв аріит. Вездѣ любятъ медт,
і незаботясь о томъ, каково жить пчеламъ
I иЬіѵів вассЬагі сирійі випі, пиііат [аІ,Ог
! всгѵогит айііорит гаііопет ЬаЬоиІев.
і ПЧЕЛОВОДСТВО. Аріит, Сиііив, а[.
і ѵеогит сига.
ПЧЕЛЬНИКЪ. Аріагіит. 2) Аріа.
вігит. теІіврЬуІІоп, теІіерЬуіІит; гаеііц.
ворііуііоп; теіівва оГіісіпаІів (І,ін.).
ПЧЕЛИНЫЙ И ПЧЕЛЬНЫЙ. Аріит.
Пчелиная матка, аріит ге§іпа, аріит геі
ге^иіие , Йих. Пчелиный улей, аіѵеш,
аіѵив, аіѵеаге, аіѵеагіит. Пчелиный рой
ехатеп. Пчелиное искусство, аріит
ейисаііо.
ПШЕНИЦА, Тгііісит. Турецкая, геа
таув. Яровая, озимая, Ігііісит ігітевіге;
I. ЬіЬегпиггі. Пашня, пшеницею засѣян-
ная, арег Ігііісіагйив; а^ег Ігііісит Гегепя.
Пиво изъ пшеницы вареное, сеііа; сеге-
ѵівіа е Ігііісо сос1а;сегсѵівіа1гі1іссав. Пше-
ничный, Ігііісепв. П. хлѣбъ, рапів Ігііісепв,
вііі^іпеив (изъ лучшей туки). Пшеничные
отруби, іигіііг Ігііісеит; іигГигев ігііісеі.
Пшеничный солодъ, Ігііісит адиа регГи-
вит, вісоаіипі аідие Іовіит. Пшеничная
мука, Гагіпа Ігііісеа, апіуіит ех Ігііісо,
атуіит Ігііісіиит. Пшеничная мякшія,
раіеа^ Ігііісае. Пшеи. солома, вігатеиіит
Ігііісіит.
ПШЕНО. ІИіііит. Сарачинское и.,
огу/.а ваііѵа. Пшенникъ, ріасеиіа ех ті-
Ііо. Пшенный , хлѣбъ . раиів ех тіііо.
Пшенная крупа, аііса ех тіііо. П. ка-
шица, риів ех тіііо.
ПЫЖИКОВЫЙ. Е согіо риііі Іагапсіі.
Пыжикъ, сЬагайгіив §ге{>агіив (Раіі.) 2)
РиІІив Іагацйі пиііа абЬиЪ согпиа ЬаЬепв.
3) Согіит риііі Іагапйі,
ПЫЖОВНИКЪ. Іпвігитепіиш ехіга-
Ьепйів ^ІоЬиІів.
ПЫЖЪ. Кіирра , аййііа риіѵегі сит
ПЫЛ
690
659	ПЫЛ
е1ап<Іе ітпііііепйо. Стрѣлять пыжами, ех-
сиіеге всіореіиш 81отЬи1о апіе поп іш-
шівво. 2) Согіипі риііі Югапйі. Пыжо-
вый, віирро? аййііж риіѵегі сипа "Іапйс
іттіііеіігіо.
ПЫЛАНІЕ, можно выр- гл- Пылаю =
даю поломи, т’іаттат ейеге, етіііеге.
6) Агйего, 0а8гагс, Оатпіаге- Дрова пы-
лаютъ, Ііеиа пакгапі. 2) Р- т. агйеге,
(Іартаге. Пылать любовію, іпсомиш евве
ашоге. П. къ кому любовію, аіісціив
атѳгѳ агдеге. И- великою наиавіістію,
іпдопіі іпѵійіа аезіиаге. II. мщеніемъ,
аиішив агдеі а<1 иісібсепдит. Начинаю
пылать, Латтевсеге.
ПЫЛЕНІЕ. Ехсііаііо риіѵегі», риіѵе-
гаііо.
ПЫЛИНКА. Аіошиз, сотри» гадіѵі*
<1иит, сотри» іпвесаЫІе. Случайное сте-
ченіе пылинокъ, сОгри»сиІотит Гогіиііа
сопсигвіо.
ПЫЛКІЙ, пылокъ. Тоіи» агсіеп». П.
огонь, і«пі8 Шіи» аггіеп». 2) Апіепз асег,
Гегѵійи», саіідиз. Пылкій духъ, умъ, ааі-
пш8 пли шеи» аггіеп»; іп"епіит Гегѵідіші.
Пылкая рѣчь, огаііо агдепііог; огаііопі»
іпсііаііо. П. любовь, атог і^иепвсеп»;
атогія апіог. 3) ѴеЬетеп», аярѳг, ігаіив.
Пылкія лѣта, Гегѵог агіаіів. Пылко дро-
ва '"горятъ П-, Іі8па Іоіа агйепі, Оартапі.
2) Асгііег, Гёгѵійе. 3) ѴеЬешепІег, ав-
реге.
ПЫЛОВАТЫЙ. Риіѵегет ейепв; риі-
ѵеге сопвіапв.
ПЫЛЪ, Патта; Гегѵог. 2) ехсапйея-
сепіа, ігасипйіа. Прошелъ пылъ, ге-
весііпі ірвіив ітреіив.
ПЫЛЬ. Риіѵів. Поднять пыль, риі-
ѵегет тоѵеге, ехсііаге. ПрВбвТь ПЬІЛ
Риіѵегет яейаге. Превратить въ пыль
ри,ѵегсш гевоІѵеге. Валяться въ пы-
’ ве ѵоіиіаге іп раІтегѳ. обметать
пыль со стѣнъ, рагіеіев риіѵеге пиг^аге.
Мучная пыль въ мѣльаицахъ, роііеп, риі-
ѵегеа Гагіпа. За пылью ничего не видно,
риіѵів оГйсіІ рговресіиі. — Пустить кому
пыль въ глаза, 81аисотапі аіісиі оЬ оси-
Іов оЬіісеге; Гисипа Гасеге аіісиі; ѵегЬа
Йаге аіісиі; ітропеге аіісиі (показать ко-
му себя важнымъ). Пыльно, риіѵів еві,
сегпііиг , аарагеі. Пыльный , риіѵеги-
Іепіив. Пыльная дорога, ѵіа риіѵеги-
Іепіа. Пыльное лѣто, риіѵегиіеиіа аевіав.
Пыльное облако, пиЬсв риіѵегеа или пи-
Ьев риіѵегів. Вихрь съ пылью, риіѵо-
гепа ІигЬо. Пыльное платье, ѵевіів риі-
ѵсіів ріепа. Пылю, риіѵегаге, риіѵегет
тоѵеге. Пылюсь, риіѵегет соііі8еге. 2)
Риіѵів еві, сегпііиг.
ПЫРЕЙ. Тгііісит герепв. Пырей-
ный, пырейчатый, Ігііісо герепіі ргоргіив;
ай Ігііісит герепв регііпепв.
ПЫРО. (51.) Рівит, сісег.
ПЫРОКЪ. Риівив. Пырянье, риівив,
риіваііо. Пыряю, реііеге, риіваге, Іипйе-
ге. Пырнулъ его пожемъ въ бокъ, сиііго
Ьотіпів Іаіив Ігаіесіѣ 2) Р. т. аііциет
аіідио гарііт тіііеге. 3) уасеге. Пы-
ряюсь, ве ^асеге, соп]ісеге.
ПЫТАНІЕ. Іпйа8а1іо, іпѵевіі^аііо, рсг-
сопіаііо, ехріогаііо; циа-вііо рег Іогтеиіа.
Пытанный, Іогіив, диаевііив рег Іогтеиіа.
Пытаю, вресіаге, ехріогаге. Пытать
вѣрность чью, аііси^ив Гійепі, Іійшп ато-
гет вресіаге. 3) Тогдиеге, оцішіео іт-
ропеге, ехіргдиеге, <;иатеге Іогтепіія иіі,
рег Іогшепіа йе аііцііо; (ійісиіів ехциігеге.
Пытаюсь, регісиіит, сопаіиш Гасеге; Іеп-
Іаге; ехрегігі, регесіііап, сопагі аіідиій.
Пытка, іогтеиіаогит; сагпііісіпа сги-
сіаіив. Подвергнуть кого пыткѣ, аіідиет
Йаге іп Іогшепіа или іп сгисіаіит; аіі-
диет йейсге іегшеиіів. Комната,’ гдѣ.
Происходитъ пытка, сагпійсіпа (Ьіѵ).
€91
пыт
пыт
С92
Пытливый духъ, зрігііив йіѵіпаіогіиз.
Пытливость, сигіо8ІІа8, зресіаийі зіийіит,
поѵа позсепйі віийіит. Пытливый, си-
гіозиз, гегит поѵагит сирійиз. — Пы-
точный, ай Іогтеиіа регііиепб. Пыточ-
ныя рѣчи, йісіа іогтеиііз ехіогіа. Пы-
точныя орудія, Іогтеиіа саіазіа, едии-
Іеиз, Сйісиіге.
ПЫХА. (51.) йирегЬіа, іпзоіепііа, Газіі-
Йіит, Гавіив.
ПЫХТѢНІЕ. АиЬеііІиз, апЬеІаііо.
Пыхчу,апЬе1аге,аиНеІііит йисеге. 2) Іга-
іит йеГи&ѳге зегтопет аіісціиз; ргае іга
зегтопет ситаіідио іпзіііиеге поііе; гіп&і.
Пыхъ, зиЬіІо ехагйевсеге. 2) Р. т. быть
въ пыхахъ, въ поиыхахъ, ргоЯаге ігаз-
ПЫШКА. Сепиз орсгіз різіогіі.
ПЫШНИЧАНЬЕ. Ѵііа Іихигіоза,
зріеийійа. Пышничаю, ѵіѵеге тадпіПсе;
Іихигіозе ѵіѵеге,іихппозіизериіагг, та§пі-
Ссе 8е ігасіаге; сиііи зріепйійіогі иіі, сиі-
іит еІТизіогет аЕГесіаге. Пышно, та^пі-
Ясе, зріепйійе, Іаиіе, оріраге. Пышность,
та^иііісеиііа, зріепйог, сиііиз (особ. о
пышныхъ нарядахъ и дорогой мебели),
Іаиііііа, Іихиз, іихигіа, аррагаіиз. При-
нять кого съ царскою пышностію, аіі-
диет ге§іо аррагаіи ехсіреге. Любовь
къ пышности, ша^иіІісепЯа. Должно
остерегаться непомѣрной любви къ пыш-
ности, саѵепйит езі, пе ехіга тойит
та^піЯсеиііа ргойеаз. Пышный, пышенъ,
та^піЯсиз, зріеийійиз, Іаиіиз, аррагаіиз,
ргеііозиз. Пышн. столъ, Іаиіа степа. Дать
кому п. с., аррагаііз ериііз аіідиет ассі-
реге. Пышное платье, зріепйійа ѵезііз.
Пышная мебель, Іаиіа зиреііех. Пышное
изданіе, ехетріаг Іисиіепіит, Іисиіеиііз-
5іто ітргеззит.
ПЫШУ. ІІіГГиіійі. Пламень иытетъ,
Латта йіІТипйіІПг. 2) Аезіиаге, пітіз
саіеге. Печь такъ накалилась, что отъ
нея пышетъ, Гогпах ео ивдие саіійа езі
иі рг.тіег пюйипі тезіиаі.
ПЫЩЕНІЕ. ІпЯаііо. Пышу, іпЯаге.
Пышусь, іпЯаге аиіпішп.
ПЬЮ и ПІЮ. ВіЬеге, роіаге (много, И
потому употреб. о большихъ живот-
ныхъ), роіит зитеге. Дать пить, ЬіЬеге
йаге или пііпізігаге. Пить слишкомъ
много = болѣе , нежели для утоленія
жажды, тойит іп ЬіЬеийо ехсейеге; рІиз
раиіо айЬіЬеге. 2) Еаг^іоге ѵіпо зе оЬ-
гиеге, еЬгіагі. 3) Пить табакъ, иіі риі-
ѵеге 8ІегпиІаіогіо или 8ІегпшпепІо. Пью-
щій, ЬіЬепз, ЬіЬііог, роіаиз; роіог, ЬіЬознз
роіаіог, тиІііЬіЬив. '',І
ПЬЯНАЯ ТРАВА. См. Кашкара.
ПЬЕНИВЫЙ и ПЬЯНЧИВЫЙ. Ѵіпо
йейііиз.
ПЬЯНИЦА. См. Голубина. Пьяшіт-
і никъ. См. Голубшшшкъ.
ПЬЯНИЦА и ПЬЯНЮГА. Роіаіог,
еЬгіозиз; тегзиз ѵіпо еі тойепз. Быть
пьяницею, роіаге, ѵіпо йейііит еззе.
Пьянственный, сариі іепіаиз. П. домъ,
^апеипі. Пьяноство и піянство, еЬгіеіаз,
। ѵіпоіеиііа, іешиіепііа. (Онъ сдѣлалъ это)
і иьяныіі, въ пьянствѣ, еЬгіиз, роіиз, піа-
| йеиз(устпхот.)рег ѵіпит. Пьяный, пьянъ,
| еЬгіиз, іетиіепіиз, ѵіпо ргаѵія. До пьяна,
I издие ай еЬгіеІаіет. 2) Сариі іеиіапз,
і ѵаіійиз. Пьяное пиво, сегеѵізіа, ѵаіійа,
сариі іеиіаиз.
! ПЬЯНѢЮ. Ѵіио регсиіі. Съ одной
' рюмки вина опьянѣлъ, иио ѵіпі 8сурІю
‘ іпейгіаіиз езі.
ПѢВЕНЬ. СаІІиз ^аііпасеиз.
, ПѢВЕЦЪ. Саиіаіог, саиіог. 2) Роеіа, ѵа-
іез Іугісйз. Пѣвица, сапігіх, сапіаігіх; рое-
 Ігіа, ѵаіез. Пѣвішца, суіЬага, Іуга. Пѣ-
 вупъ , диі саиіи йисііиг. Скворецъ п.,
зіигпиз ІіЬепіег сапіі. Пѣвческая, соп-
сіаѵе агіі саиепйі аййізсепйге йезііиаіиш.
ПѢН
694
693
ПѢГ
ІІ6вч0скій, саиіогів, сапіаіогіе. Пѣвчій,
Чиі ОГІ сапіі. Пѣвчія итицы, овсіиев. 2)
Сапіог, сапіаіог.
ПѢГІЙ. Масиіаіие. ѵагіив. П. жере-
бецъ, айиііввагіив тасиіаіив. Пѣгая ло-
шадь, едиив соіогів іпасиіові, едиив та-
сиіів аІЬів.
ПѢЖИНА, пѣжинка- Масиіа гоіипйа,
<[іі® іп рііів аІЬів ЬаЬеІиг.
ПѢНА. 8рита. Снять пѣну съ горш-
ка, врипіаш ехітеге ех оііа. Пѣна у рта,
вриш® асі® іи оге. Точить пѣну, ври-
тав а-еге іп оге. Лошадь вся въ пѣнѣ,
едиив іоіив еві врита Іесіив. Пѣна сте-
клянная, ва! ѵіігіагіив. Пѣнистый, вриг
шанв, вришовив, вритѳив. Пѣнистое
море-, шаго вришовиш. П. пиво, сеге-
ѵі5іа зритапз.
ПѢНІЕ. Сапіиз. П. пріятное, саиіиз
"гаіив, іисиийив.
ПѢНКА, пѣночка. Типіса, ([и® айЬ®-
гевсіі ѵ, с. вишпіо Іасіі сосіо.
ПѢНКА ШОРСКАЯ. 8рита тагіиа.
Пѣнковый, — ковая трубка, Іиѣиіив Іа-.
Ьасеив о вриша тагіиа.
ПѢНКА, пѣночка. Моіасіііа Ігосііііив.
ПѢННИКЪ, (Іепив риііів ех аііса. 2)
біеега тега. Пѣнное вино, віеега тега.
ПѢНЮ. Зршпаге, вритав а^еге. Цѣ-
нюсь, вритаге, вритевсегѳ. Море пѣ-
нится отъ гребли, Ггеіа вритапі ѵегва 1а-
сегіів. Всѣ чаны стоятъ полны бродя-
щаго и пѣііящагося муста, ІаЬгів ѵіийетіа
ріепів вритаі. Скалы лѣнятся отъ сла-
ныхъ водъ на нихъ плещущихъ, аврег§іпе
ваіва вритапі сапіев. Пиво пѣинтся,
сѳгеѵізіа зритаі.
ПѢНЯ. Миііа (тиісіа), Іі5, ровпа ре.
ситагіа. Возложить на кого пѣню, аіісиі
тиііат йісеге, ігго^аге. УЧИ11ПТЬ
ступленіе. заслуживающее иѣню.тиііат
еоттчеге. Отпустить и., тиісіат аЦ.
сиі готіііеге. Осужденный на заплату
пѣни, пшііаіие. Взятая съ кого пѣня,
тиісіаііііа ресииіа, тиііаіісіиш аг&еиішп.
ПѢНЯЗЬ. (Я.) Китіета. Пѣняжникъ,
питиіагіие, аг"еп1агіив.
ПѢНЯЮ. Аіісиі аіідиій оідіееге.
ПѢСЕНКА. Саиііиисиіа. Пѣсенникъ,
диі тиііа сапііса, тиііав саиіііепав иоѵіі,
сапіог. 2) Ьіііег сапіісогит, саиіііепагит.
Пѣсенница , ди® тиііа сапііса, тиііав
сапіііепав поѵіі. Пѣсенный, пѣсенная
книга, ІіЬег саиііеогит. Пѣснивецъ, еі.,
сапіог.
ПѢСНОПИСЕЦЪ. Оиі сопйсіі васга
сапііса.
ПѢСНОПѢВЕЦЪ. Саиіог, роеіа. Пѣ-
снопѣніе, сапіив ессіевіавіісив.
ПѢСНОСЛОВЪ. Оиі Ьутпов йесаиіаі,
вегіпіі. Пѣснословіе, Ьутпогит саиіаііо.
ПѢСНЬ, пѣсня. Сапіісит, саиіііепа.
Духовныя пѣсни, сапііса васга. Пѣть пѣс-
ни, саиіііепав сапеге. Сочинять пѣсню,
сапіит ехргітеге тойів;саиІит гевсгіЬеге
ѵосит вопів. Пѣть все одну и ту же
пѣсню, еапйет сапіііепат саиеге. Эне-
ида состоитъ изъ 12 пѣсенъ, Аепеів
соивіаі йиойесіпі сапІіЬив или ІіЬгів. Пѣснь
пѣсней, сапіісит сапіісогит.
ПѢСТОВАНІЕ. Сига, сигаііо риегиіі.
Пѣступнипа, в!., сигаігіх рагѵиіогит.
Пѣстунствую, сигаге риегиіит. Пѣстунъ,
сигаіог рагѵиіогит. Пѣстую, сигаге іп-
Гапіет; риегиіит пѣстуюсь, Іийеге сит
риегиіо, регтиісеге еит.
ПѢСТЪ. См. Пестъ.
ПѢТЕЛОГЛАШЕНІЕ. Ргітив сапіив
{?а11і; ргітпт [,'аііісіиіит.
ПѢТУХЪ. СаІІив ^аіііпасеив, также
одно ^аИие или ^аіііпасеив; ^аіііиасеив
тав. П. для драки, ^аіііиасеив русіѳв.
Пѣтушій, пѣтуховый, пѣтушья драка,
ри§па ^аііогит. Пѣтушья борода, раіеа
695
ЕѢТ
ПѢС
696
Пѣтушій гребевь, стівіа §а11і. П.
г. т. трава, ашатапіЬпв сгІ8Іаіи8. Пѣ-
тушьи вогтп, шпоры у пѣтуха, саісат.
ПѢТУШНИКЪ. См. Пупавка.
ПѢТУШОКЪ КАМЕННЫЙ. Рірта
гирісоіа. П. морской, Ігіпца ри^пах.
ПѢТУШЬИ ГОЛОВКИ, ѣатішп рпт-
ригеиш.
ПѢТЫЙ. Сапіаіпв, десапіаіи*. Пѣть,
см. Пою.
ПѢХОТА, Рейііаіив, рейііев; ехегсііив
реііевіег; соріае рейевігез. Часто у Рим-
мянъ, безъ всякаго првбавлеиія, ехѳгсі-
іпв и шііііев противополагаются сл. едиі-
іаіив, также соЬогІев, іе^іопез. Тяжелая
пѣхота, §таѵіз агшаіига. Легкая пѣхота,
Іеѵі агшаіпгае тііііез, ѵеіііез. Приказать
ротамъ исправлять должность пѣхоты,
іштааз рейііпт а<1 шппіа асст^еге. Пѣ-
хотный, ребезітів, ресіезіег. И. полкъ,
сойота рейезігіз. П. неподвижный полкъ,
рейііпш вІаЫІе аепіеп. Пѣхотный сол-
датъ, рейез. Служить въ пѣхотѣ, ре<Іі-
Ьп8 шетете, зіірешііа Гасеге; рейевітіа
эіірешііа Гасеге.
ПѢШЕХОДЕЦЪ, пѣшеходъ. Рейев.
Пѣшеходка, дпж ребіЬие іі, ііег Гасіі.
Пѣшехожденіе, можно выр. гл. ІІѢше-
хожу, рейіЬпз іте, рейіЬиз ііег Гасеге или
сопіісете, ресіііепі іпсейеге.
ПѢШІЙ, пѣшъ, рейез.
ПѢШКА. Ѣаіто, Іаітиисиіиз. Точить
пѣшки, нодае, іперііаз ейишіете.
ПѢШКОМЪ. РебіЬиз. Итти п., ре<1і-
Іеш іпсейеге.
ПЯДЕНЬ и ПЯДЬ. Посітапз; раішиз,
вріійаша (зраііпш іпіег роііісеш еі ші- :
ш'шпш «Ііуііиіп ехрапзоз). П. въ шири- (
ну, раішагіпв. Мѣрить пяденью, віеііті і
кріійаіпа, йі^іііз.
ПЯЛЕНІЕ, Тепвіо. Пялечный, ^і
хпешіо ветѵіепііб. Пяло, ]ициш, ]и"атеп- !
Іит сепіопів аіиіагіі. Пяльцы,
зиешіо зетѵіепв. Пялить матерію въ пяль-
цы, ііпіепш Іепйете а<1 |и"пт аііі^аге.
Пяло, Ііпіепш ехіепсіеге, іешіепсіо аііі-
рате. 2) Пялить глаза па кого, осиіов
йеб^еге іп ѵиііи аіісщив; осиіоб аЬ аіі-
дио поп йешоѵете; оспіоз а ѵиііи аіі-
сиріз поп тоѵеге, сіійисете осиіов.
ПЯСНИКЪ. См. Послевь.
ПЯСТАЮ. ри^по ретсиіеге. Пясть,
ри^ппв.
ПЯТА, пятка. Саіх. Слѣдовать по
пятамъ, аіісидиз ѵевіі^ііз іпзіаге; аіісиз'ив
ѵевіі^іа ртешете; аіідпет ѵевІі§іІ8 ведиі.
2) Ьі^атеп даппа?. 3) Іта зегіев іаіе-
гип) іп сатега. 4) Саіх ІіЬіаІіит. Пя-
точная кость, ов саісапеиш.
ПЯТАКЪ, пяѣачекъ, тпопеіа диіпдпе
сореісаб сопііпеп».
ПЯТЕРИКЪ. Пе савдеіів, диагиш
дпіпдие Гасіппі ІіЬташ.. 2) Оиіпдие 6ІІІ8
аетеіз сопвіапз, Іопдиз диіпдпе атзсйіпіа;
дпіпдие ѵегвсйок іп іііашеіго; ЬаЬепв.
Пятерніша, диіпдие, ппшетив диіпатіиз.
Пятерицею и пятищи. 81., дпіпдиіев. Пя-
теричный, диіпіиріех; Пятерка, репіав.
Пятерня, шапіриіив, диапіиш піапи сарі
роіезі. 2) Оиіпдие. Пятеро, диіпдие. У
него п. дѣтей, ЬаЬеІ диіпдие ІіЬего8.
ПЯТИДЕСЯТИЛѢТНЫЙ. Оиіпдиа-
^іпіа аппотиш; диіпдиадіпіа аппов паіив.
ПЯТИДЕСЯТНИКЪ, фиіпдиап^епа-
ТІП8.
ПЯТИДНЕВНЫЙ. Опіпдие гііетшп.
ПЯТИКОПѢЕШНИКЪ. Си. Пятакъ.
Пятикопѣешный, дпіпі]пе сореісав ѵаіепз.
ПЯТИКРАТНЫЙ, Оиіпдпіев Гасіив,
тереіііиб.
ПЯТИЛИСТНИКЪ, пятипалечвикъ,
роіегіііііа геріапЕ-
ПЯТИЛѢТНІЙ, Оиііідие аппотиш.
пяс
698
697	ПЯС
дЯТИЛЬііА. Ѵіпсіига сзппаЬІ® цвіп-
чиаКІ01а Гавсісиіогпт.
ПЯТИМѢСЯЧНЫЙ. Оиіпциетеяігів.
ПЯТИНА. (Іиіпіа раг®, диш аіісиі <Іе
ге йаіиг, ітрегіііиг. 2) Спа ех диіпдие
гевіоиіЬи® игЬі® ЬЪѵа^гойіі. Пятинецъ,
диі іп ипа ех диіпдие гг. и. ?і. ЬаЬііаІ.
ПЯТИНКА. Гііі ѵоіитеп, Шит іп рі-
Іат сопіоіиіигп.
ПЯТИННЫЙ. Ь’пйи® ех диіпдие го-
«*іохііЬи$ игЬі$'Хоѵо§го<Ш.
ПЯТИНЩИКЪ. <2иі ассіріі ѵеі ®о!ѵіі
диіпіат рагіеіп.
ПЯТИСОТСКІЙ. РгаеГѳсІи® диіпёеп-
іогит.
ПЯТИСОТЫЙ. Оиіпвепіевіши®.
ПЯТИСТРУННЫЙ. Оиіпдие ЬаЬеп®
сЬогйа®.	'	<
ПЯТИТЫСЯЧНЫЙ. <*иіпдиіе® пііііе- і
®іти®,
ПЯТИУГОЛЬНИКЪ. Репіа^опіит. !
Пятиугольный, репіа^опи®.
ПЯТИФУНТОВЫЙ. ОиіпдиеІіЬгаІі®. і
ПЯТКИ ЛЬНУ. Оиіпдие шапіриіі Ііпі. |
ПЯТНАЛЬЩИКЪ И ПЯТЕНЩИКЪ. |
Уиі поіат едиі® іпитеЬаІ еі ійео ѵесііраі I
ехі(>еЬаі.
ПЯТНАНІЕ, можно выр. гл. Пятнаю.
РиЫісе ®і"паго. 2) Саіишпіагі, зидіііаге,
йепіе таіейісо сагрсге. Пятнаюсь, ри- |
Ыісе ®і»нагі. Пятнанный, риЫісе ®і^па- I
Іи®.
ПЯТНИЦА. Оіе® Ѵепегі®. Страстная і
п., йіе® тогіі® СЬгівІі. Пятничаю, йіеЬи® I
Ѵепегі® ;е)чпаге. Пятничный, ай йіет !
ѵепегі» регііпеп».
ПЯТНО. Масиіа; шеѵиз (родимое) Іа- |
Ье®; Ііѵог (синее); гиЬог (красное). Сдѣ- I
лать па чемъ пятно, тасиіат іп а]і(]иа гс •
Гасеге. Вывесть пятно, тасиіат Йеіеге, !
ЮІІеге, апГегге, изъ чего, е или йеаііф.а !
го ; тасиіат аЫиеге (чрезъ вымываніе), |
тасиіат ехігаііеге (чрезъ вытравку). Со-
гнать пятно, тасиііе согрогі® тейегі. С.
п. съ липа, тасиіат Гасіо іоііеге. Полу-
чать удары съ оставшимися на лицѣ
пятнами, ісіиз ехсіреге еі оге ргаеГегге.
2) Р. т. тасиіа, ІаЬе®; ІаЬе® Іигрііийіпі®;
орргоЬгіит, йеси®. Нанести кому пятно,
ІаЬеш, ІаЬесиІат аіісиі а®рег§еге, ІпГегге
ітропегс; і^потіпіат аііспі іп]ип§еге.
Навлечь на себя пятно, поіа® Іигрііийіпі®
виЬіге. Этотъ поступокъ незагладимымъ
пятномъ для тебя будетъ, Ьос Гасіпи®
поіат Іигрііийіпі® іпптеі ѵііае Іиа?. Сте-
регъ пятно, тасиіат Йеіеге, еіиеге.
ПЯТНОЙ. Саісі®.
ПЯТНЫШКО. ЬаЬесиІа.
ПЯТОКЪ. Оиіпдие (оѵе®); ®1., йіе®
Ѵепегі®. Пять, диіпдпе. II. дней-, диіп-
дие йіе®,
ПЯТЬДЕСЯТНИЦА. Реп1есо®1е, йіе®
Репіесовіе®.
ПЯТЬДЕСЯТОНАЧАЛЬНИКЪ. биіп-
диаірпіа (тііііит) ргагГссІи®.
ПЯТЬДЕСЯТЪ. ОчіпдиаДпІа. Пяти-
десятый, диіпдиаде®іти®.
ПЯТЬНАДЦАТЬ. Оиіпйесіт. Пять-
надцатый, йесіти® диіпіи®.
ПЯТЬСОТЪ. Оиіпеепіі.
ПЯТЬЮ. ()піп9иіев.
ПЯЧЕНІЕ. Кетбііо. Пячу, гетоѵеге.
Пячусь, сейеге, гесейеге. Р. т. Дать
слово и пятиться, ййет сит аіідио ти-
іаге.
Р.
Р. Ьіііега йесіта осіаѵа АІрйаЬеІі 81а-
ѵо-Во®®ісі; иі иоіа питегі, аедиаі сепіе-
пагіит.
РАБА. (Оііт роба) ®егѵа, тапсіріит.
Рабнчшцъ, Шіи® ®егѵі Рабій, см. рабскій.
РАБОВОДИМЫЙ, Оиі ітрегіо аіісирі®
гс^ііиг, Іепеіиг.
699	РДБ
РАБОВЪ. 8егѵі.
РАБОЛѢПНО. 8егѵі1і тоге: аегѵііііег.
Раболѣпность, раболѣпіе и раболѣпство,
8егѵі1І8 апіті бетіваіо; апітиз 8иЬтІ8вив,
аЬ]есІиз; іпбоіез зегѵіііз. Раболѣпный,
вегѵіііз, яиЬтізяпб, аЬзесіиз. Раболѣп-
ствованіе, гаііо а§епбі виЬтізза, аідесіа.
Раболѣпствователь, Ьото іпбоііб зегѵіііз.
Раболѣпствую, ее аіісиі 8иЬтіІІеге; Ьи-
тііііег аіідиет абиіагі.
РАБОНАЧАЛЬСТВО, ёегѵогит ітре-
гіит іп (ботіпоз.).
РАБОТА. ЬаЬог, орега, орегаііо, осей
раііо. Трудная тяжкая, р., ІаЬог орего-
8іі8 еі тоіеяіиз. Приняться за работу,
аб орив а™гебі; орегі зе ассіп»еге. Пр.
снова за работу, которую оставили, іпіег-
тіззит ІаЬогет гереіеге. Не хотѣть
взяться за работу, сипсіагі аб орегат.
Исправлять тяжелую работу, бе^гаѵагі
ІаЬоге орегіа. Онъ безпрестанно за ра-
ботою, ветрег оссираіиз езі іп ге зізііп-
Іепіиз езі аіісиі геі. Побуждать лѣнивыхъ
къ работѣ, сопсііаге сеззапіез. Убивать,
изнурять себя работою, ІаЬогіЬиз зе Ігап-
§еге. Тѣло изнуренное бдѣніями и ра-
ботою, согриз аЯесІшп ІаЬоге еі ѵі^ііііз.
По работѣ п плата, иі зетеиіет Гесегіз,
ііа тезез. Онъ не имѣетъ достаточныхъ
силъ для работы, поп ЬаЬеі Іапіаз ѵігея,
диапіаз ІаЬог розіиіа); ІаЬогі пои раг еві,
поп зиГЯсіІ. Дневная работа, репаит.
По.іуторадневная р., зебдиіорега. Ис-
правлять дневную работу, орегі біигпо
іпіеиіит еззе. 6) Орега, гигі (работы).
Начать работу, успѣшно работу произ-
водить, ІаЬог іпіег тапиз Ьепе ргосебіі,
Орив огбігі. Плотническая работа, орив
ГаЬгі Іідііагіі. Кузнечная работа, орив
ГаЬгі Геггагіі. Работа прочная, орив Яг-
тит, бигаЫІе зІаЬіІе. с) зегѵііиз, зегѵі-
Ііит, іи§ит. Египетская работа, ап§агіа,
РАВ	7()0
орега вегѵа. б) Работа раздѣлена на мц0
гнхъ, іпіег тиііоз типив бівІгіЬиІищ Ѳ8{
Въ скорости окончить такую работу. се
Іеггіте, «уизптобі типив сопЯсеге. ра
ботаніе, ІаЬог, ІаЬогит регГипсІіо, осси
раііо. Работаніе, приработать въ садѵ
Ьогіит сопГобеге, свѣчѣ, ІисиЬгаІіо; с',
Іеге. Работаиный, ІаЬогаІиз. Работаю
ІаЬогаге, орив Гасеге, орегагі; агіет виащ
Гасіііаге, ехегсеге. Работать, дневно а
ночію, ІаЬогі иосіет аббеге; орив сопіііщ-
аге біет еі посіет. Р. какъ иоденщц.
ку, біигиа тегсебе сопбисі. 2) Онъ ра.
ботаетъ башмачное, агіет зиіогіат Гасіі-
Іаі. Черпая работа, ІаЬог іІііЬегаІіз. 3)
(81.) Р. Богу, соіеге І)еит. Работли-
вый, работлпвъ, работящій, работящъ
ІаЬогіовиз, ІаЬогит раііепз, іпбизігіщ,
^паѵиз. 8еби1из, зігепииз, орегозиз, зот-
рег аіідиіб а§епз. Работникъ, диі орив
Гасіі, орегагіив: Орегж (во множ.), тѳгее-
иагіиз, Ьото сопбисіиз, зегѵиз. Выдать
деньги работникамъ, воіѵеге ресииіаш
орегагііз. Работниковъ, орегагіі. — Ра-
ботница, тегсепагіа, тегсебе сопбисіа,
апсіііа. Работничій,—чьп орудія, іпзігс-
тепіа; орпз (женщинъ), Гаггашепінт (же-
лѣзныя). Работный, работенъ, р. день,
біез ргоіезіиз, біез пе^оііозив. Работные
люди, орега;, орегагіі. 2) 8егѵі, зегѵіеп-
Іез— Рабочій, аб ІаЬогет, аб орив, аб
орегат безііпаіиз. Рабочіе люди, орега-
гіі, орегаѳ. Рабочая лошадь, едиив ваг-
сіпагіиз. Рабочіе дни, біеа ргоГезІі. пе-
цоііозі. Рабочій пчелы, арев теІІіЯсап-
Іе8, арез ориз Гасіепіев. Рабочій домъ,
ег^азіиіит. Всяческая работка тебѣ, зѣ,
отиіа ІіЬі зегѵіипі.
РАБСКИ. 8егѵі1і1ег. Рабскій, зепт-
Іів, зиЬтіззив, аідесііія. Рабское уничи-
женіе , зегѵіііз апіті бепіівзіо. Рабство.
| зегѵііиз, зегѵіііит, (идит. Рабствую, іп
РАВ
ЕгХіе 0550. Рабъ, зѳгѵиз, таг.сіріит.
^бы. зегѵі, зегѵіііа. зегѵіііит. Быть во
власти рабовъ, іп роіезіаіе еззе зегѵогит.
6) Аб зегѵогшп агЬіігіа отпіа Гасеге.
Быть рабомъ, вегѵит. Работать грѣху,
вегѵит еззе рессаіі, зегѵііиіет вегѵі
ге. Послѣдній рабъ. ?егѵи5 іпвшае вог-
ІІ5. Р. т. рабъ страстей, зегтиз сирібііа-
Іипа. Быть низкимъ рабомъ страстей,
іигрііег зегѵіге аіТесІіЬиз. Рабыня, зегѵі,
тапсіріит, апсіііа. Рабынинъ, зегѵзе,
аисіііае. Рабыничь, Г11ІИ5 яегѵаі.
РАВВИНЪ. КаЬЬіпив, босіог, та^івіег
•Гибаісиз.
РАВДУХА. Си. Прха. Равдужный, см.
Ирховный.
РАВЕЛИНЪ. Ргори’пасиішп ехіегіиз.
РАВЕНДУКЪ. Сепиз сагЬазі 8. Ііпіеі
ай ѵеіа. Равендушиый, ех е)изтобі саг-
Ьазо.
РАВЕНСТВО. Аедпаійаз. Р. треуголь-
никовъ, лецнаііі.'ій Ігіапциіогит. Р. слога,
«фіаЬііе §епиз огаііопія.
РАВНИНА И РОВНИНА. Ріапіііез,
Ірсыз «411115, сатріі5 арегіиз, аэдиит'; ®-
ф.ог. Большія равнины, сатрогит ра-
іепііит гедиога. Равнина пресѣкаемая
холмами, ріапіііез іпіегтізяа соІІіЬиз.
РАВНО и РОВНО. Аедие, гедиаіііег,
рагііег; рагі гаііопе, рагі тойо. У Лаке-
демонянъ всякой, не такъ какъ въ дру-
гихъ областяхъ, имѣлъ право не только
на своихъ дѣтей, слугъ и имущество , но
-также на дѣтей свонхъ друзей и сосѣдей,
ихъ имущество равно какъ на свою соб-
ственность, арн<! Басебаипопіов ЧпІ5Чие,
поп чиешабтобшп «і іа аіІІ5 сіѵі(;,(ІЬи5і
п пгоргіоз тойо ІІЬегоз, зегѵоз асроззѳз-
кюпев аисіогііаіет ЬаЬеЬаі, гегит еііат
т ап,.еогшп ас ѵісіпогит ІіЬегоз ас р05.
5М5:опея регіпбе іи® ЬаЬеЬаі, аІЧие іп зиа
ргорпа. Все равно какъ.. піЫІ іпіегеяі,
РАВ	702
диотобо. Все равно или что до того,
придетъ ля онъ, ве придетъ ли, диіб іит,
циід аб гет, ві ѵепіа!, 8і поп ѵепіаі. Для
меня все равво, ту ли или другую возме-
те вещь, диатпат гет сіе беаЬиз ѵеііз
аитеге, піЫІ іпіегезі, регіпйе езі.
РАВНОАНГЕЛЬНЫЙ. йітіііз ап§еІіз,
ап^еіісиз.
РАВНОАПОСТОЛЪ. Пос потіпе Сгж-
со-сЬгі5Ііэна ессІе§іа де8І§паі Бапсіоз,
диі оЬ тиііоз еіііиіеоз аб Беит сопѵегзоз
рагеа Арозіоііз риіапіиг, .‘•апсіиз раг Ароз-
ІОІІ5. Равноапостольный, 8аисЮ чиі С8І
раг Арозіоііз.
РАВНОБЕДРЕННЫЙ. Аедші сгига
ЬаЬепз; гечиі сгигіиз. Р. треугольникъ,
Ігі^опоп рагіѣиз іаІегіЬиз.
РАВНОБОКІЙ. Аечиііаіегиз, гедиііа-
Іегаііз. Равпобочно, «чиіз ІаІегіЬиз.
РАВНОВОЗРАСТНЫЙ. Аеіаіе аечиа-
1І8.
РАВНОВЪЧІЕ. АѳчиіІіЬгіІаз, а'диіІіЬ-
гіит (то и другое слово не встрѣч. въ
этомъ знач. у древнихъ), іетрегатепішп
рагі тойо ІіЬгаІит. Быть въ равновѣсіи,
ропбегіЬиз зиіз ІіЬгагі, еззе «чиаііз то-
теиіі; іи иѳиігат рагіет ѵегіеге. Ино-
сказ., гечиаіііаз, жчиаЫІііаз. Политиче-
ское равновѣсіе, жчиаіііаз роіепііж. Дер-
жать равновѣсіе, роіепііат ргаеропбегап-
Іет тобегагі. Возстановить равновѣсіе
въ душѣ, 8е соНі^еге: біззіраіаз апіті раг-
Іез гигзит іп зиит Іосит содеге. Быть
съ кѣмъ въ равновѣсіи, рагепі аіісиі еззе.
Равновѣсно, аечиа Іапсе. Равновѣсный,
равновѣсенъ, раг рошіеге ждиаіііаіет
зегѵапз.
РАВНОДЕНСТВЕННИКЪ, п равио-
денствеи. кругъ. Біпеа или сігсиіиз лчщі-
иосіііаііз или тегібіаииз. Равноденствен-
ный, аечиіпосііаііз. Равноденствіе, аедиі-
703
РАВ
РАВ
704
посііига. Весеннее, ;?і;. ѵегпиіп. Осен-
нее, ж<;. аисічгапаіе.
РАВНОДУШІЕ. Аечпиз, ІгапдиіІІиз
апітиз; іецшіаз апіті; Іепіиз апітиз, ІЬп-
Ііішіо; Ггіциз; апітиз аЬаІіепаІиз аЬ аіідио,
сопіетіиз, пе"Іі^епІіа, ііезрісіепііа. Равно-
душно, <е<;ио апіто, Іепіе. Смотрятъ,
па что равнодушно, аІі<[иі<1 а?ч<ю апіто
зресіагс. Равнодушный, равнодушенъ,
аецииз, Ігапциіііиз, зесигиз. Быть при
чемъ равнодуіипу, аіідиа ге поп тоѵегі.
Смотрѣть р., іеіріо апіто тіііеге. 6) Беп-
Іиз, (Іигиз. Быть равиодушву къ суж-
денію другихъ, пе“1і";еги, поп сигаге,
<;иі<3 <1е те аііі зепііапі. Сдѣлаться рав-
нодушнымъ, оініигезсѳго.
РАВНОДѢТЕЛЬНЫЙ (іса«і)’оа) рагіа Га-
сіепз.
РАВНОИМЕННЫЙ. Со^потіпіз, е]из-
<1ет потіпіз.
РАВНОЛѢТІЕ. Еаііет геіаз; Равно-
лѣтный, раг агіаіе, эдиаііз, еапсіет аЧа-
Іет ІіаЬепз сит а1іцио.
РАВНОМОЩІЕ. Аециаііз роіезіаз.
РАВНОМОЩНЫЙ. Аедие роіепз. раг,
рагіЬиз роііепз ѵігіЬиз.
РАВНОДУШІЕ къ житейскому. Ке-
гпт Іпгріз ѵііае сопіетііо, ие^іі^епііа.
Быть равномощну, ,-сцие роіепіет еззе,
аециі роііеге.
РАВНОМѢРНО. Сит да^иаЬіІіІаІе, ®-
<;иаЫ!ІІег, • рагііег,- ех азцио. Равномѣр-
ный, жіраЫІіз, іециаііз, раг, ам;ипз. Рав-
номѣрная величина, раг, еайет та^иі-
Іиііо.
РАВНООБРАЗІЕ,равиообразнить Оиа-
Іііаз геі ипіііз Гогтж; ипа еайет<}ие га-
Ііо, іефіаіііаз. Равнообразпый, ипіиз Сор-
та», ипіиз тоііі. Равнообразно, ипа еа-
йепщие, гаііопе.
РАВНОПРЕСТОЛЬНЫЙ.ТІггопі, ге§-
пі сопзогз; геіріе соіспііиз, Ьопогапііиз.
| РАВНОСИЛІЕ. АегріаЙз роіезіаз. Рас_
і посильно, юоиаіі роіезіаіе. Равш>сиЛІ,.
ныіі, «едпе роііепз,
і РАВНОСТАТНЫЙ. Раг, асфіірагап-
 <1из.
Г РАЕНОСТОРОННЫЙ, Аечиііаіегаііз.
! РАВНОСТЬ н РОВНОСТЬ. АеоиаІІ.
 (аз, аеяиаЬіІіІаз. Рав. права, аециаіііаз]и.
і гіэ, раг ]из Рав. состояній, агциаіііаз зіа-
I Іиз.
РАВНОУГОЛЬНЫЙ. Рагез ап^иіоз
ЬаЬепз.
РАВНОЧАСТНЫЙ, Іп амріаіез рог-
ііопез.
I РАВНОЧЕСТНО. Рагі -Ьопоге еі Др.
' пііаіе. Равиочестпый, равночестенъ, <ріі
, рагі Ьопоге еі <5і"пі1а1е цаиііеі.
I РАВНОЧИСЛЕННЫЙ. Раг питсго.
I РАВНОЧЛЕННЫЙ. Рагіа тетЬга Ьа-
: Ьеиз.
I РАВНЫЙ, равенъ. Кесіиз, гецииз (въ
! протмв. прямому, кривому), а'іршз, ріаппз
: (въ противоп. крутизнѣ), гецииз, аечиаііз,
раг, іііет (одного существа, одного свой-
ства). Быть съ кѣмъ равныхъ лѣтъ, гецна-
Іеш еззе аіісиі. Имѣть съ кѣмъ равныя
і силы, рагет еззе аіісиі поп іпСегіогет
і еззе аііірю. За ровное воздавать рав-
! нымъ, заплатить тоюже монетою, раг
і рагі геГёгге; Рагіа рагіЬиз іерепйеге.
і Маѣ равные, іециі. Равная сила (лля по-
і бужденія) потребна, рагі гоЬоге орив езі.
і Раздѣлить по равиу, на каждаго гражда-
і шіна, іп зіп^иіоз сіѵез а?циат рогііопет
ііізігіѣиеге; еі рагез (вооб.); Іютіпез то’
зітііез (по существу и характеру); Іюпн-
пез теі огіііпів (изъ нашего состоянія;
равныя, одинакія права, ]из аециаЬіІе. Не
имѣть себѣ рапныхъ, отпез ѵіпсеге). Въ
чемъ, іп аііщіа ге. Равняніе, гециаію-
Равняю, й ровняю, жчиаге, сотріапаге.
; Равнять верхи деревъ, сиітіпа агѣогит
ТОО
705
юпбеге, риіаге. Равнять дорогу, сотріа-
паге ѵіат. Равнять кого кому, жциаге
п абжчиагѳ аіі'чиет аіісиі или сит аіі-
цио. Равняюсь и ровняюсь. ж«(иагі, сот-
ріапагі. 2) 5е жциаге (сит іпГегіогіЬнв).
Равняться въ вышинѣ съ башнею, Іиггіз
аііііибтет абжчиаге. Равняться въ сла-
вѣ съ своими предками. йіогіж шчогиш
геврошіеге. Равняться въ слогѣ (объ
отличномъ писателѣ), іп Ііііегів ѵеіегев
геббеге.
РАДИ. Ргоер., чиж ге§іі с. депіііѵшп,
оЬ, рег, ргоріег, саива, цгаііа, ег§о. Ради
меня, теа саива. Ради Бога прошу, рег
Іісшп ого. Ради своеіі пользы, оЬ вііит
етоіитепіпт. Р. всеобщей пользы, от-
піит ваіиіів саива. Сего ради, того ра-
ди, чего ради, еа бе ге; еат оЪ гет. ібео,
ібсігсо, ргоріегеа.
РАДИВО. Ві1і§епІег, ассигаіе. Ради-
вость , сига , <1 іііуепііа, ассигаііо. Ради-
вый, радивъ, бііі^епз, сигіовив(іп ге). Че-
ловѣкъ родовый къ своей должности,
Ьото, «}иі бій'^епіег, ассигаіе тппеге аио
Гитріиг.
РАДОВАНЕНЪ, (81.) і.жіив, уисинбиз.
Радованіе. Іжііііа, схзиііаііо. Р. сердиа,
циоб сог или апітит Іжіійсаі. Радован-
ный, Іжіив, ^аибіо айесіиз. Радостно,
Іа>1е, апіто іжіо. Радостный, радостенъ.
Іо>іив, іисипйив. Радост. день, біев !ге-
іиз. Радостинъ быть, пипііич Іжіив, ас-
серіив, іисипйив. Радостное лицо, ѵиі-
Ічв Ьііагів, Ьопив.
РАДОСТОТВОРЕЦЪ. (81.) Пото іо-
совиз, іосиіагів. Радостотворити, ІжіШ-
саге. Радостотворный, ІаЧійсапв
РАДОСТЬ. Ілеііііа (обнаруженіе весе-
лости лука), ѵоіиріав. Болѣе внутренняя
радость), даибішп (веселое расположеніе
Духа, пріятное чувствованіе, когда мы
представляемъ себѣ или близкое счастіе
РАД
или пріятное наслажденіе. Когда намъ
это удастся, то на радостяхъ сего дня
повеселимся, чшшбо Ьос Ьепе зиссевві),
ЫІагеш Ьипс зишапшз біет. Причинять,
приносить кому радость, аіісиі Іаеііііаш
баге, айегге, Гасеге. Исполнять свою
душу радости, аіісиуив апітит ѵоіиріаіе
регГипбеге; аіісціиз апітит ѵоіиріаіе
 сотріеге. Это прііиоситъ мпѣ нѣкото-
рую радость, еві пііііі аіічиій іжііііж; !ое-
Ііііа регѵепіі аб те ех аіічиа ге. На-
строить душу радости, апітит аб іоеіі-
Ііат ехсііаге. Чувствовать пустую тщет-
ную радость, ивига Гаіві §ашііі Ггиі. Быть
совершенно воехпщену отъ радости, Іа?-
Іипі евве отпіЬиз іжііііів. Съ радостію
что принять, ІіЬепіег, сирібе аіічиій ассі-
реге. Я сдѣлаю то, что онъ съ радостію
возметъ, да еще и спасибо скажетъ, си-
рібе ассіріаі іат Гахо аіііие еііага Ьепо
бісаі зесит евве асіит (Тег.). 6) О ты
моя радость, моя утѣхаО те®. беіісі® !
О теа Іих! 2) С®1из пипііив. Сказать
кому радость, Іжішп пипііипі аіісиі ехро-
пеге. — Радощіі зі., іжііііа. Взыграться
радощами, Іжііііів ехзиііаге, вийвіііге.
РАДУГА. Агспв; агспв сееіезііз, агсиз
ріиѵіив. Радужный, агсив ріиѵіі; ігібіз
вресіет ІіаЬепз.
РАДУШІЕ, радушство. Апіптив іпде-
ппив. арегіиз, вітріех, вітріісііав. Ра-
душный, іп^епииз, зітріох, арегіиз, ех -
апіто атіеив.
РАДУЮ. Аіічиет §аибіо айісеге; 1ж-
Ііііа еі ѵоіиріаіе аіічиет аііісеге; &гаІит
Гасеге аіісиі. Радуюсь, Іжіагі, ^аибеге,
Іжііііа аЙГесІшп еззе. Радоваться чему, о
чемъ, ^аййеге аіічиа ге или бе аіічна ге.
Тан., хотя однакожъ рѣже, іп аіічиа ге"
^аибіит или Ііеііііапі регсіреге ех' ге.
Очень радоваться, ѵеЬетопІег или абто-
бит еаибеге; поп тебіОсгет ѵоіиріаіет
707	РАД
апіто сареге. Несказанно радоваться,
іпсгебіЬіІііег {?аибеге. Р. счастію своего
ближняго, іжійіат сареге, ех Геіісііаіе, е
Гогіипа весипба ргохіті. — Радъ, іаѣив,
Ыіагів, іжііііа регГияив. Я очень р., что
съ вами увидѣлся, ѵеііетепіег уаибео,
диоб Іе іашіет ѵібео. Онъ былъ край-
не р., услыша эту новость, Ііас ге аибііа,
яитгпа іжііііа регГивив еяі. 2) АІісщив
геі віибіовив, арроіепв, сирібие. Онъ радъ
за него душу свою положить, арреііі ѵі-
іапі виат рго ео беропеге. Я бы ралъ
къ вамъ пріѣхать, но времени нѣтъ, сирі -
«Іе аб іе ѵепівеет, веб Іетроге е^ео, веб
пои еві тіііі оііипі. Самъ себѣ теиерь
не радъ! какъ маѣ стыдно! диат е§о
пипс іоіив бівріісео тіЬі! диат рибеі!
РАДѢНІЕ. Сига, ассигаііо, бііі^епііа.
Имѣть о чемъ радѣніе, аіідиіб сигаге,
віЬі сигж аіідиіб ЬаЬеге. Радѣтель, диі
аіідиіб сигаі; диі віЬі аіідиіб спгж ЬаЬеІ.
Радѣтельиын, радѣтеленъ, бііі^епя, сигі-
овив, аіідиіб сигапв; аіідиіб віЬі сигае Ьа-
Ъепв. Радѣю, сигаге аіідиіб; віЬі сигае
ІіаЬеге аіідиіб; сигат сопГегге іп гет,
абЫЬеге бе ге или іп ге; ргоѵібеге, сопви-
іеге. Онъ самъ о себѣ не радѣетъ, виів
ірве геЬив поп ргоѵібеі, поп сопвиііі. Онъ
все ему одному радѣетъ, пюбо е]ив воііив
гаііопет ЬаЬеІ; пюбо еит воіит гевріеіі.
РАЕКЪ. О. райка, ргівта. 2) агса
ересіаіогіа, ІЬеаігит рогіаЬіІе. 3) ІЛіі-
тив іосив.
РАЖДАЕМЫЙ. (81.) Сопсеріив, диоб
Р’і^пеіиг.— Раждаю п рожу, рагіит ебе-
ге, рагеге, ^іепеге, ^епегаге, ргосгеаге;
Гегге, ргоГегге, еіГегге (о землѣ). Родить
отъ'кого дѣтей, ІіЬегов ех аіідио епііі.
Чтобъ дѣти раждались по нашему жела-
нію, это не отъ насъ зависитъ, а чтобъ
чрезъ хорошее воспитаніе сдѣлались доб-
рыми, состоитъ въ пашей волѣ, диаіее
РАЖ	70$
павсапіиг ІІЬегі, пиііі іп таии еві, аі щ
гесіа іпвіііиііопе еѵабапі Ьопі, повіг®
роіевіаіів еві. Р. двойни, ретіпов или
гетіпит рагіит ебеге. Собираться р,
рагіигіге. Тяжело родить, біГіісиІіег раг-
іит ебеге. Худой воздухъ рождаетъ
болѣзни, соеіит таіі^пит или таіей-
сит Гасіі тогЬов. Праздность раждаетъ
пороки, пііііі а^епбо Іютіпев таіе ареге
бівсипі. Раждаюсь и рожусь, павсі, ріриі,
іп Іисет ебі, вивсірГ; іпѵііаге ѵепіге, іпрге-
бі; Іисет абвріееге. 2) Родиться для че-
го, или быть чѣмъ, аіідиіб паіиш или
Гасіит евве; аб аіідиіб паіит аріитдиѳ
евве. 3) Огігі, павсі, ехвівіеге, огіріпет
ЬаЬеге. Болѣзни раждаются отъ невоз-
держности , тогЬі огіипіиг (аЬ) іпіетре-
гапііа.
РАЖДЕЖЕНІЕ, (>ъо’рос«б). Іпсепбіит,
ргоЬаііо, диж Еі ірпе, ехріогаііо. 2) аи-
гіщо.
РАЖЕНІЕ. Ісіия.
РАЖІЙ, ражъ. Согриіепіив, сотрас-
іив, гоЬивІия.
РАЗБАЛИВАЮСЬ. Іпсіреге боіеге или
боіогет Гасеге. Голова разбаливается,
сариі інсіріі боіеге.
РАЗБАЛТЫВАНІЕ. Абтіеііо геі рег
ѵегваіигапі. Разбалтываю, абтізсеге, іт-
тіесеге, регтіясеге. Разболтать муку
въ водѣ, Гагіпат адиж абтівсеге. 2) Епип-
Ііаге, іетеге біѵиіраге или іп ѵиірив еЯег-
ге. Разбалтывать, біГПпеге, бііиі. 2)
Тгііи или іегепбо Іаііогет Йегі. Ступи-
цы отъ долгаго употребленія въ коле-
сахъ разболтались, габіі Іопріоге пей іп-
сіріипі зат ІаЬейегі или пиіаге. Онъ
такъ разболтался что и не уймешь, ео
ивдие ІаЬиІаІив еві, иі іасііит геббеге пе-
диеав.
РАЗБИВАНІЕ. Сопіпвіо, Ггасііо бівві-
раііо, бів]есііо; ехровіііо, ехріісаііо. Раз-
709
РАЗ
РАЗ
710
биваю, сопішігіеге, бівсиіеге, Ггапгеге.
Разбить зеркало, вресиіит (гапуеге. 2)
Юіврсеге, (Ііввіраге. Разбить непріятель-
ское войско, іііввіраге Ьовіев; іИврсеге
Іювіішп соріав. Р. конницу, <1івреПеге
ечиііев. Вѣтромъ разбить непріятеля въ
глухую полночь, іпіешревіа посіе орргі
гпеге Ьовіев. — Разбить = расколотить,
риівапііо арегіге. Разбило тучу, ѵепіив
<1і$ри1іІ, <1івсп88іІ Іетревіаіет или Гнірига
сит Іопііги. 3) Ргіѵаге аіічиет аіічиа
ге; вроііаге, ііевроііаге. Разбойники на-
павъ на проѣзжихъ, разбили ихт>, ргаеііа-
іогев а^гевві регеѣ'гіпапіев, вроііагипі
еов. 4) Ропеге, Іосаге, соііосаге, віаіио-
ге, сопвіііиеге. Разбить палатку, іепіо-
гіит ропеге. 8) Разбить товары, ехріі-
саге тегсев. 6) ТигЬаге аіісиуив гаііо-
пев. 7) РгоЬе ѵіг§ів стебеге. 8) V. ріеЬ.
іііввиабеге аИциііі; біввиавогет аіісиуив
геі евве; «ІеЬогІагі аЬ аіічиа ге, іггііит
гесіііеге, Гасеге, гевсіпііеге. Р. свадьбу
пирііаз гевсіпііеге. 6) Разбить колья, ра-
Іов (і^ешіо піеіагі. Разбиваюсь, сопіии-
<1і, ііівсиіі, Ггапрі. Стаканъ разбился, ро-
сиіііт Ггасіит еві. Корабль разбился о
камень, паѵів а<1 всориіов аііііва еві. Вол-
ны разбивались о каменные берега, ип-
<Іае реіговів ІіііогіЬив іпйп^еЬапІиг. 2)
ВІ8рег"і, бівзірагі, і!іІТи§еге, діІаЬі. Ста-
до овецъ, испугавшись волка, разбилось,
ёгехоѵіпт, ѵіво Іиро, йііарвив еві. Не
разбиваться, пе (;ио Ьіпс Іоп^іив аЬеав.
Разбиваться (о волнахъ), Ггап^і, гишрі.
3) ТигЬагі, сопГип<Іі'„ регІигЬагі. Онъ въ
рѣчахъ разбился, и тѣмъ уличилъ себя
во лжи, іп гЬсІів реЫигЬаІив еві еі Іюс ге
сопѵісіі ве тепііасіі. Согрив І.тчіеге.
Упавъ съ кровли жестоко разбился, Іес-
Ю «Іесііііі еі ѵеЬетепІег согрив Іаевіі.
Разбивка, аіввиавіо ціісиіив геі, гевсіввіо'.
2) ТигЬаІіо, регіигЬаІіо, сопГивіо. 3)
йіпёиіаііпі или ві$і!1аІіт. Продавать въ
разбивку, віпаціав гев ѵепііегс. 2) Спра-
шивать урокъ въ разбивку, Гасеге, иі
Чиів Ьіс ііііс гесііеі еііізсешіа._Разбив-
ный, чііоіі іііѵіііі, чноіі веогвіпі випіі ро-
Іеві. Р. Фунтъ, ІІЬга, чиае іііѵіііі ^ѵоіееі,
иі асив. — Разбивчивость, Гга^ііііав. 2>
Р. т. р. въ словахъ, гери^папііа, ри^па.
Разбивчивый, разбивчивъ, Гга^Нія. Стек-
ло разбпвчпво, ѵіігипі Гга^ііе еві. 2) Раз-
бивчивая мука, Гагіпа, цпаэ Ьіігпоге сог-
гиріа виЬіЬЯсів Гасіа еві. 3) фиі весит
рнрпапііа к:і]иі1иг, пои Ьгтііег гввеѵега-
Іе. Разбивать тараномъ, чпаІеге агіеіі-
Ьив. Разбить, раскрошить землю, чтобъ
она была рыхла, Іеггат тоіііге, Гоііеге,
а§гшп равііпаге.
РАЗБИРАНІЕ, берагаііо. 2) Ехрові-
Ііо, ехріісаііо. 3) Іпчиівіііо, со^піііо.
При разбираніи дѣла много открылось,
ЬаЬіІа пли іивіііиіа ассигаііив со^піііопе
тиііа гесіпва вппі.—Разбиратель,циі ве-
рагаі, ехропіі, чиаевііог, со&пііог.' Разби-
раю, верагаге, сотра&еге, воіѵеге, гевоі-
ѵеге, ііівуипреге. Разобрать стѣны, сот-
ра"ет рагіеішп воіѵеге. Разбирать ча-
сы, кровать, Ьогоіодіит, Іесіит воіѵеге,
гевоіѵеге, ііівуип^еге. Строго разбирать,
асегЬіив ехчиігеге. Р. товары, тпегсев
ііібропеге, верагаге, ехропеге. 2) Ѵепііі,
іііѵепііі. На площади ихъ великій при-
возъ, но все безъ остатка разобрали, тпі-
Іа іп Гогпт жіѵесіа ріапе <1і ѵегкіііа вппі.
3) Оиаевііопет ЬаЬеге, со^повсеге, буи-
(Іісаге, іпврісеге. Судья долженъ преж-
де разобрать дѣло, а потомъ уже пола-
гать приговоръ, у'иііех ргіив гепі ргоЬе
соуповссге деЬеІ еі Іит Гегге вепіепііат.
4) Іпіеііі^еге, сотргеЬепііеге, регсіреге.
Онъ недавно началъ учиться языку, од-
нако разбираетъ уже книги не худо, поп
ііа ргіііеш Ііп^иат бівсеге стеріі еі уат-
711	РАЗ
ІіЬго.ч аіідиаиіит сотргеЬепеіІ. 5) Юів-
сегвеге, йі^повсеге, іпіег поесеге; йіи
тиііитдие Іе§еге или Йе1і§сге. Онъ раз-
бираетъ, съ кѣмъ дружиться можетъ, йі§-
повсіі, диосшп ашісіііат Гасіаі, дип^аі.
Ему вѣкъ ио жениться, онъ очень разби-
раетъ, пипдиат ихогет йисеі, пітіа епіт
тиііит ас йіи еіддіі. Разбираюсь, йізро-
пеге, рагаге, ргоерагаге. 2) Піѵепйі. 3)
Ве дио дисевііо ІіаЬеІиг, іпаіііиііиг, со§-
поасі. 4) Тгап«і§еге сит аіідио; расііо-
пет сопіісеге сит аіідио.
РАЗБИТІЕ. Сопіиаіо, Ггасііо: сіайея,
віга^ее; ІигЬаІіо, регІигЬаІіо. Разбитый,
сопіиаиа, Ггасіив. Разбитая лошадь, одииа
едиііапйо регйііия.
РАЗБИТЫЯ, поврежденныя суда. Ва-
Іея диаееое. Разбитый горшокъ, оііа диая-
ааіа. Рр. сосуды у ѵаяа диавваіа. Почи-
нить разбитыя части стѣнъ, диавваіа ти-
гі гейсеге.
РАЗБЛОЖАТИ. (81.) Аи§еге, абаи^е-
ге. Разбложиться, Іасгітаге, Пеге; сіа-
таге; оПепйі, іга іпсепйі.
РАЗБОГАТѢТЬ* Вііеасеге, йііагі, 1о-
сиріеіагі, аб йіѵіііая регѵепіге; аи§егі орі-
Ьиа, біѵііііа.
РАЗБОДРЯЮСЬ., Апітит или апі-
тов сареге; ве Гогіет ргаеЬоге, ргаевіаге.
РАЗБОЙ. Іаігосіпіит, Іаігосіпаііо.
Разбойникъ, рггейо, ргайаіог, Іаіго. 2)
Пото іпвоіепя, ітрийепв.
РАЗБОЙНИКЪ. Ьагив рагавііісив.
РАЗБОЙНИЦА, 0"ж ргачіаіиг. Раз-
бойничанье, Іаігосіпаііо, Іаігосіпіит. Раз-
бойничаю, Іаігосіпагі, Іаігосіпіит Гасеге,
ргаейагі. Разбойнически, Іаігопит тоге.
Разбойническій, рггейаібгіия. Разбойни-
чество, Іаігосіпіит. Жить разбойниче-
ствомъ, рег Іаігосіпіит Іоіегаге ѵііат.
РАЗБОРНЫЙ. <2ио<1 верагагі, йіедип-
РАЗ	7!2
§і, еоіѵі роіеяі. Разборная кровать, Іесіц,
диі Йівдипді роіеяі.
РАЗБОРЧИВОСТЬ, разборчиво. уц
йісіі виЬііІіІая, яиЬііІе рійісіит. Разбор
чивый, разборчивъ, диі Гасиііаіе дийісап
Йі роііеіі, диі ЬаЬеі яиЫіІе .іийісіит. р
судья, дийех іпіеііі^епв, регііпв, регярі.
сах. 2) 8иЫі1ія, Іегея, Гаяіійіояия (болѣе
въ дур. сторону). Онъ въ кушаньѣ И
платьѣ очень разборчивъ, іп сіЬія еі ѵев-
Іііи еві яиЫіііяяітив. Разженихъ, вропвог
Гаяіійіояив, дио пітів тиііит ас Йіи йрЦ.
§ІІ. С.і. Ты себѣ промыслилъ, а здѣсь
между тѣмъ нечего ѣсть. Б а р. Если не-
чего ѣсть, такъ можешь голодать или
сыть быть голодомъ. СЬ. Никто голо-
домъ сытъ не бываетъ. Б а р. есть хлѣбъ
чего же? СЬ. есть, но черный и съ отру,
бями. Бар. больно разборчивъ! А. НЬі
дпійего ргояресіит, вей Ьіс іпіегіт пі-
Ьіі еві, диой ейат. В. поп еві диой ейав,
ові диой еяигіая. А. пето ЙІ овпгіепсіо
ваіиг. В. еві рапів. А. еві, вей аіег еі
ГигГигасеив. В. Йеіісіав Іютіпів! О йеіі-
саіит Ьотіпет! Разборщикъ, см. раз-
биратель. Разборъ, йоіесіив, еіесііо.
Сдѣлать р. между книгами, верагаге ІіЬ-
гов. Съ разборомъ, сит беіесіи, еіесіе.
2) Оигевііо, іидпівіііо, сопйіііо, ехровіііо.
3) Сепив; тегсіит ѵепйіііо. Лучшаго
разбору товаръ продается дороже, шеіі-
опв поіа.1 тегсев гепйипіиг сагіив. На
этн товары весьма великой разборъ, Ьа-
гиш тегсіит ГасіШта еі ехребііівбіта
еві ѵепйіііо. 4) Вівсгітеп, йеіесіиз. Безъ
разбору, віпе йівсгітіпе, рготівсие; Іе-
теге, ргоиі сопіі^егіі, пиііо йеіесіи. Не
дѣлать между чѣмъ большаго разбора,
Ьаий іп гоа§по йівсгітіпе аіідиій ропеге.
Не дѣлать разбору между лицами, пиііит
регвопагит Йівсгітеп Гасеге, ЬаЬеге.
Убивать всѣхъ безъ разбору, отпев рго-
РАЗ
7І4
РАЗ
713
„цсие іпіегйсеге. Вы не Дѣлаете ни-
какого разбора между имъ и мною, но
равно объ обоихъ судите, піііііип бівсгі-
гоеп ііііиз еі гоеі ЬаЬев. веб рагііег бе
иігодие ехізіітав.
РАЗБОТѢТЬ. См. Раз—тѣю.
РАЗБРАЖИВАЮСЬ. Регтиііипі ш-
себеге, зраііагі; ріив воіііо зраііагі. Разбра-
виваю, аіідиет ргоЬе оЬ)иг(;аге. Разбра-
киваюсь, гіхат сит аіідио, іпітісіііаз вив-
сіреге сит аіідио. Они жили согласно
а нынѣ разбранились, сопсогбііег ѵіхе*
гипі еі пипс іпітісіііав зесит вивсерёге.
РАЗБРАСЫВАНІЕ, можно выр. гл.
Разбрасываю, біврег^оге. зрагдеге іп ѵа-
гіа.ч рагіев. Разбросать деньги солдатамъ,
іпіег тііііев ресипіат враг^его. 2) Рго-
Гипбеге, еІТипбегѳ, ргобідеге. Овъ все
свое разбрасалъ на вѣтеръ, отпеш гет
ейат іп ІіЬібіпез еІТибіІ. Разбрасываюсь,
біиііиз }асеге, беііпдиеге іпуасіепбо; зіЬі
бееязе іп засіепбо; пітіа сирібііаіе іасіеп-
бі аЬгерІипі евве. 2) Р. т. Ьис еі Шис
ве ^асіаге. Больной разбросался, ае^го-
Іив Ьис еі іііис во )асІаІ. Разбросанный,
бівуесіиз.
РАЗБРАТАТЬСЯ. Атісіііат біввоіѵе-
ге, бівсіпбеге, гитреге.
РАЗБРОДЪ, Віввіраііо. Всѣ люди въ
разбродѣ, іоіа Гатіііа ѵагііз іп Іосів ѵег-
ваіиг; I. Г. рег ѵагіа Іоса біврегва еві. У
даго пастуха всегда стадо въ разбро-
дѣ. таіі разіогіз ёгех зетрег Ьис еі Шис
біврегЙІІиг. Разброжусь, бізрегсі, біз-
вірагі, бііаьі. Народъ съ плотади весь
разбрелся, тиіі.іибо бе Гого ріапе бііарза
езі. Стадо разбрелось ио лѣсу, егвх п«г
зуіѵзт бііарзиз езі.	8 РСГ
РАЗБРЫЗГИВАЮ. 8рагевгв Цтич
сиіГіои”” ,, ВСЮ ’0ЛУ Р^Р-згал, аѵі-
^етта юіатдие адиат з₽’аг5І1.
РАЗБРЮЗЖАТЬСЯ. Піи ипо Іепоге
Ггетеге, тигтигаге, оіуигеаге.
РАЗБУЖДАЮ, разбужаю. Е вотпо
ехсііаге, зивсііаге, ехрег^еГасеге. Долго
заспался, его разбудить надобно, пітів
біи богтіі, ехсііапбив еві е воплю. Пе-
рестань стучать, разбидишь дитя, бевіпе
Іптиііиагі, е вотпо ехсіІаЬіз іпГапІет.
Разбудить лаемъ, Іаігаіи вотпиш іпіег-
гитреге. Разбужаюсь и разбуждаюсь,
ехрег^еГіегі, ехрѳг"івсі. Разбужденіе, раз-
бѵженіе, разбуживаніе, ехсііаііо е вотпо.
РАЗБѢГАЮСЬ. ПіІаЬі; біввірагі. 2)
Ргосиггеге, ітреіит витеге. Разбѣ-
жавшись перескочилъ черезъ ровъ, іт-
реіи зитіо, Ігапзіііѵіі Гоззат.
РАЗБѢГИВАЮСЬ. МиІІит сиггеге.
Что вы такъ разбѣгались? диіб ііа Ьис
еі Шис иііго иігодие сиггіііз? Такъ раз-
бѣжался, что остановиться не могъ, ео
ивдие аЬгерІиз еві сиггепбо, иі зиЬзів-
Іеге педиіегіі. 2) Сирібіив сопііпиаге
сигзит. Разбѣгъ, сигвив гарібив. Эту
лошадь трудно удержать на разбѣгѣ, Ьіс
едиив біГПсиІІег іп ситзи гарібо іпЫЬе-
гі роіеві.
РАЗВАЗЖИВАЮ. См. Вывазживаю.
Развазживаюсь, еоіѵі ЬаЬепіз. Лошадь
развозжалась, едпиз ЬаЬепіз еоіиіиз езі.
РАЗВАЛЕНІЕ, разваливаніе. І)ів]ес-
Ііо. Разваленный, бів^ес^ив. Разваливаю,
біз^ісеге, зерагаге. Развалить бревна, зе-
рагаге 1і§па соп^езіа. Кучи земли, р.,
сопдегіет Іеггае Ьис іііис зраг§еге, біз-
,1'ісеге. Разваливаться, гиеге, соггиегеі
сопсібеге, ргосібеге, соІІаЬі, ргоІаЫ; гиі-
повит Ііегі. Строеніе разваливается, аебі-
Ссіит гиіі, гиіповит йі. 2) Р. т. рго-
ситЬеге, ее аЬрсеге, Іап^иеесеге, еіап-
Виезсеге; а ѵігіЬиз бейсі. Послѣ даль-
няго пути едва дошелъ додому, и весь
развалился, рові 1оп§ит ііег ѵіх ботит
24
7'5
РАЗ
РАЗ
716
регѵепіі еі а ѵігіЬив йеГесІив еві. Какъ
можно перемогайся, и не разваливайся,
піЫІ ІіЬі геіідиі Гас іп еирегапйо тог-
Ьо, пес Іе аЬрсіав. 3) Тоіо согроге ехіеп-
йі. Развалясь ва стулѣ дремалъ, Іоіо
согроге рег веііат ехіепіив оЬйогтіѵіІ.—
Развалина, развалины, гиіпа, ехсібіит;
гиіпае, рагіеііпае, гийега. Развалины го-
рода, рагіеііпге игЬів. Здѣсь въ одномъ
мѣстѣ леа;атъ развалины столькихъ го-
родовъ, ипо Іссо Іоі оррійогит сайаѵега
рго]ес(а ;асепІ. Но Волгѣ много Бол-
гарскихъ развалинъ находится, рег гі-
рав Ѵоі&ае тиііа» вииі Вні^агогит гиіоа?.
Развалистый, Іоіо согроге, ехіепіив,
еіап^иевсепв, Іап^иійив.
РАЗВАЛЪ, разваленъ, риіеив ех еи-
регбсіе Іеггае іп Гойіпат асіив. 2) Се-
пив Іоіиіагів дгайив. У этой лошади
изрядный развалъ, Ьіс едиив ЪаЬеІ &га-
йіші Іоіиіііет пои сопіетиепйит.
РАЗВАРЕНІЕ и РАЗВАРИВАНІЕ, мо-
жно выр. гл. Разваренный, содиепйо во-
іиіив, Йіевоіиіив, содиепйо соггиріие. Раз-
вариваю, водиепйо воіѵеге, Йіввоіѵеге,
соггитреге.- Развариваюсь, регсодиі, ті-
іі^агі. Разварной, сосіа, диае геігіео-
гапіиг диіЬивдие етЬатта вирегГипйі-
Іиг. 2) Рівсів еховваіив 01 сосіив, вей
поп йевдиатаіив. Разваръ, т. ч. разва-
реніе.
РАЗВЕДѢНІЕ. Рівровіііо. Р. Карау-
ловъ, Йівровіііо ехсиЬіагит. 2) Юіе]ип-
сііо, Йігетііо. 3) Каіив, ваііо, ріапіаііо,
сопвіііо. Разв. деревъ, ріапіаііо агЬо-
гит. Р. садовъ, Ьогіі іпвігисііо, рагаііо.
4) Оіввоіиііо. Разведенный, йівровііив;
йіеіипсіив, йігетіив; рагаіив, іпвігисіив,
сопвііив.
РАЗВЕДРИВАЕТСЯ. Віввегепавсіі,
соеіі вегепііав геййііиг.
РАЗВЕДРИТЬСЯ = перестать быть
' ненастью. Тепіревіав Йівсивва еві, риги8
_іапі аег еві.
I РАЗВЕЗЕНІЕ. Ехрогіаііо. Развезеа-
і еый, ехрогіаіив.
I РАЗВЕРЕЖИВАЮ. Тапцепйо аровІЬе-
I та, диой ай еаиііаіет гейіі, йоіогет ге-
поѵаге, геГгісаге
РАЗВЕРЗАЮ. Арегіге, йійисеге. У;і;о
бездна подъ нимъ разверзла зѣвъ свой
]ат ѵогаео виЬ ерів рейіЬив Гаисрв <ц.
Йихіі. 2) Разверзать миръ, расет Ггап^е-
ге. Разверзаюсь, арегігі. »
РАЗВЕРНУТОЕ, можно выр. гл. Раз-
вернутый, воіиіив, арегіив, гееір'паіив. Д
получилъ развернутое письмо, Ііііегав ге-
ві^паіав ассері.
РАЗВЕРСТЫЙ. Арегіив, йійисіив.
РАЗВЕРТЫВАНІЕ. Ехріісаііо. Раз-
вертываю, ехріісаге. Развертывать то-
вары, тегсев ехріісаге. 2) Еѵоіѵеге, аре-
гіге. Развернуть книгу, еѵоіѵеге ІіЬгит.
Р. письмо, Ііііегав арегіге, воіѵеге. 8і§-
пит йеІгаЬеге.
РАЗВЕРТЫВАЮСЬ. РІиз ваіів ве тег-
ваге, ве сопѵегіеге. Унять надобно ре-
бятъ, она очень развертѣлись, риегі со-
ЬіЬепйі яипі, аііодиіп спіт ве ѵегваге
поп йевіпепі. Колесо въ лельнипѣ такъ
развертѣлось, что и остановить трудно,
гоіа тоіагів Іаиіа ѵі еі сеіегііаіе сігсп-
та&ііиг, иі йіі’іісиііег вівіі роввіі. 2) 8е
еѵоіѵеге. Цвѣтки развертываться нача-
ли, Яогея тигприпі ѵігісиіов, ГоІІісиІо ве
ехвегипі. Цвѣтокъ развернулся, Лоа Ьіаі.
РАЗВЕРЧИВАНІЕ, можно выр. гл.
Равверчиваю. ТегеЬгапйо Іахіогепі Га-,
сеге. Разверчиваюсь, тиііа ѵегеаііопе
іахіогепі Сегі. Ступица у колеса развер-
телась, тойіоіив гоіа: тиііа ѵегваііопе
Іахіог Ьсіив еві.
РАЗВЕСЕЛИТЬ. НіІагаге, ехЫІагаге,"
йеіесіаге; оЫесІаге. Р. печальнаго, тое-
РАЗ
РАЗ
718
717
віи« в-*я ж8гит апіга* ехЫІагаге. Раз-
веселиться, <1іЯипДеге апітат (Оѵ.). Онъ
СТарался развеселить мрачный видъ свой,
ігізіст ѵоііипі зіийеЬаІ Ьііагет геййеге.
Развеселиться, Ьііагет йегі, ехѣііагагі,
апітат ай Ьііагііаіет Ігайисеге. Сколь
ни обремененъ былъ печалью, но видя
друзей своихъ развеселился, Іісеі тое-
зііззітиз еззеі іпіиііиз іатеп атісоз <Ш-
Гипсііі апітит, ехЫІагаІиз еві.' Разве-
селить — мрачное лкио перемѣнить въ
веселое, ѵиііит ехЫІагаге, Ггопіет ехріі-
саге. Р. = развѣять печаль, апітит
гііахаге, саіі^іпет аЬ апіто ДізреПеге.
РАЗВЕСТЬ. См. Развожу.
РАЗВОЖУ. Ехріісаііо. Развиваю, Діа
геѵоіѵеге, ехріісаге. Развить клубокъ,
"іотцт Деѵоіѵеге. 2) Тогдиепйо воіѵеге,
геіэгдиеге. Развить веревку, Гипет ге-
Іогдиеге. Развить косу, сгіпет іп иойит
соасіит зоіѵеге. Развиваюсь, зоіѵі, ге-
Югдиегі. Коса развилась, сгіпіз іп по<1ит
соасіиз воіиіив еві. Развилась веревка,
Гипіз геіогіив еві. Развилась рука, та-
пив гііеитаіізто іпіевіаіиг.
РАЗВИЗЖАТЬСЯ. 8иттореге е]и-
Іаге, иіиіаге.
РАЗВЕЛИВАЮ. М. б. ѵасіііаге.
РАЗВИЛИНА, развилннка. Ригса; <Іио
гаті ипіиз <уиз<1егадио гжіісів. Разви-
листый, развилистъ, ЬіПДив, тиііібйиз.
РАЗВИНЧЕННЫЙ. Неіогіив, Іахаіиз.
Развинчиваю, сосЫеат Іахаге, геіог-
диеге. Развинтить ружье, всіореіит ге-
й8еге. Развивчивавзсь, тиііа Югііопе
*егі,аІіегі, Іепиагі. 2) СосЫеа 1аха1иГ;
геіогдиеіиг.
РАЗВИРАЮСЬ. Літіа сир>а»1а1е "аг-
гіетіі аЬгерІпт евве.
РАЗВИТЫЙ, развитъ. 8о1иіиз ге-
іогіив.	’
РАЗВЛЕКАЮ. Юійисеге , ЙізігаЬеге. I
12) АЬзігаЬеге, аѵегіеге, аѵосаге, аМи-
сеге. Его развлекаютъ разные предме-
ты, ѵагііз геЬиз е.іив аиітив аЬзІгаЫІиг.
Развлекаюсь, аЬйисі, аЬзІгаЬі. Развлече-
ніе, йійисііо. 2) Мепііз аЬеггаІіо; апітпз
іп ѵагіав со&ііаііопез Йівігасіив; апітиз ѵа-
гіеіаіе гегит йійисіив. Развлеченный,
йійисіиз, Йізіепіиз. Развлеченныя мысли,
совііаііопез ѵагіеіаіе гегит ШДисІае.
РАЗВОДКА. Аисіиз, іпсгетепіит.
РАЗВОДНАЯ. Верибшт. Разводный,
а<1 герийіит регііпепз, Разводчикъ, диі
(тііііев) сегіів Іосіз бізропіі, диі (тіШіЬиз)
безі^паі Ьозріііа. Разводъ, ШзІгіЬиііо.
Р. квартиръ, Ьозріііогит ДівІгіЬиІіо. 2)
Р. земель, азві^паііо а&гогит. ,3) Ріапіаііо,.
заіив. 4) Юіѵогііит, біззібіит. 5) Вівро-
зіііо, ехсиЬіагит, сивіойіагит; зі., разво-
жду, авзі^паге, (Іеііисеге. Развести сол-
датъ по квартирамъ, тііііев іп Ьозріііа
Дейисеге; тііііев рег Ьозріііа йізроиеге.
Р. по тюрьмамъ, іп ег^азіиіа ДізІгіЬиеге.
2) Рігітсге, Іоііеге, сотропеге, теДіит
зе іпіег сопсегіапіез орропеге. Разведи
ихъ пожалуй, чтобъ не дошло до драки,
Дігіте, диаезо, гіхат, сегіатеп, пе ри§-
пепі іегго, пе сегіепі ри&піз, саІсіЬиз еіс.
3) Рагаге, іпвігиеге, еДисеге, аіеге, еди-
саге. Развести домашнихъ птицъ, ѵоіа-
Іііе, ресив аіеге. Р. деревья въ саду, зе-
геге, ріапіаге агЬогез іп ротагіо; сопзе-
геге ротагіа. Р. огонь, і^пет ехсііаге,
ассешіеге. 2) Кирііаз гитреге, таігі-
топіит йігітеге, таігітопіо ехІигЬаге’
3) Ііііиеге, тасегаге, тізсеге, іитрегаге.
Развести въ уксусѣ, Дііиеге асеіо. Р.
муку въ молокѣ, Іасіе іагіпат тасегаге.
Р. известь, саісет адиа тасегаге. Р.
краспи, соіогез Дііиеге. Р. крѣпкую вод-
ку водою, сЬгузиІсат адиа тізсеге. 5)
Разводить земли, теіігі.
РАЗВОЖУ. Ехрогіаге, ігапзрогіаге.
РАЗ
720
719	РАЗ
Развозитъ товаръ по разнымъ городамъ,
ехрогіаі тегсез рег ѵагіав игЬез. Поч-
тарь развозитъ письма по домамъ, ІаЬеІ-
Іаггіиз Ііііегав регГегі йотоз (ай аіічиет).
РАЗВОДИТЬСЯ. Арегігі (йе сабо), 2)
Аи^егі, аи^езсеге, іпсгетепіит сареге.
Много деревьевъ у меня развелось, агЬо-
гѲ5 іп ротагіо тео ехзресіаііопі геароп-
йеиі. 3) Тгапзі^еге сит аіідио; йерасівсі.
Они въ земляхъ развелись между собою
безспорно, гаііопе а^гогит Ьопа сит §га-
Ііа (іересіі зипі. 4) Віѵогііит Гасеге сит
аіідпа и также сит аіічио. Развестись
съ женою, герийіаге ихотет. Р. съ му-
жемъ, герийіаге піагііит; йізсебеге а та-
гііо; так. герийіит аіісиі гетіііеге.
РАЗВОЖУСЬ. Ехрогіагі, Ігапврогіагі.
Развозка, развозъ, ехрогіаііо. Развозный,
диой рег ѵагіа Іоса ехрогіаіиг. Разво-
щикъ, саггпсагіив; диі ѵесіигат Гасіі.
РАЗВОЛАКИВАЮ. Нис еі іііис вирег
Іеггат ІіаЬеге. 2) 8ерагаге, йікІгаЬеге,
йіѵеііеге.
РАЗВОЛНОВАТЬСЯ.ѴеЬетепІег аді-
іагі.
РАЗВОПИТЬСЯ. Е)и1аге, ріогаге.
РАЗВОРАЧИВАЮ. 8ерагагё, <1і8)ип-
Веге ѵоіѵепйо. Разворочать кучу камней,
соп§егіет Іарійит ѵоіѵепйо верагаге. 2)
йерагаге, йіврп^еге. 3) Жаромъ разво-
ротило доску, ІаЬиІа саіоге гітат е§ІІ
или йихіі. 4) Ѵаійе, ргаѵііег Іиг^евсеге,
ехіитезсеге.
РАЗВОРАШИВАНІЕ , можно выр. гл.
Разворашиваю. 8сги1агі, регвсгиіагі, рег-
ѵевіідаге, регдиігеге. 2) Іііврсеге , 8ера-
гаге. 3) Іпдиіеіаге, ІигЬаге, воііісііаге.
РАЗВОРОВАТЬ. АЬгіреге, виЬ гіреге;
аѵегіеге, іпіегѵегіеге; рег йоіит етоѵеге,
зиЬйисеге, Гигагі.
РАЗВОРОЧАТЬСЯ. Нис еі іііис, а 1а-
Іеге іп Іаіиз зе (асіаге. Спи, чго ты ра3.
ворочался? Вогті, диыі іи Ьис еі іііис іе
.іасіаз?
РАЗВРАТИТЕЛЬНЫЙ. Сарііозиз,р1е-
ипа соггиріеі® , регпісіозив. Разврат.
пикъ, соггиріог; ревіів, ревіііепііа, Іиев
2) ТпгЬаіог, іпіегреііаіог. Р. дружеска-
го согласія, ІигЬаІог расів еогпш, диі соп-
согйііег еі тиіио атоге ѵіхегипі. Раз-
вратничаю, ѵііат Ьопіз тогіЬиз іпіевіащ
йейеге. Развратно, іпітойегаіе, ітто-
йісе, іпіетрегапіег, еЯгепаіе, регѵегве.
Развратность, развращенность, Іісепііа,
тогев йізвоіиіі; ѵііа йіввоіиіа, іпіетре-
гапв, ІіЬійіпова, ІіЬійіпіЬив йейііа, іп ІіЬі-
йіпез аіТиза, регѵегзііаз. Развратный, іщ.
тойегаіив, іттойісив, іпіетрегапв, йів-
воіиіив. Развратныхъ юношей должно
обуздывать и укрощать, ргоіарва |иѵепінв
геГгепапйа еі соегсешіа. Развратъ, йіе- 
согйіа, йізвійіит. Они были вѣрными
друзьями, пока зтотъ ие сдѣлалъ между
ими разврата, йіи атісівзіте уіхегапі, <Іо-
пес івіе іпіег еоз <1і8сог<1іат соттоѵегіі.
2) Гаіва йосігіпа. 3) Іпіетрегапііа, 1і-
сепііа, ргаѵііак, тогев 1игре8, соггир1і,рег-
йііі; Іигрііийо; ѵііа ѵіііів Йадіііівчие отпі-
Ьив йейііа. Развращаю, а гесіа ѵіа аМи-
сеге; соттіііѳге, иі чиівріат йеѵіа <1есе-
йаі; ішіисеге, іп еггогет ішіисеге, сог-
гитреге. Развращать молодаго человѣ-
ка, іиѵепет ай педпИіага аЬйисеге. Раз-
вращаюсь, соггитрі. Нравы удобно раз-
вращаются отъ другихъ сообществъ,
таіа сопвогііа Гасііе Ьопоз тогев сог-
гптрипі. Развращеніе, соггирііо, сог-
гиріеіа, ргаѵііаз. Молодые люди под-
вержены развращенію, іиѵепіиз Гасііо сог-
гитрііиг. Развращеніе нравовъ, тогез
йіввоіиіі; тогев регйііі; педиіііа. Раз-
вращенный, 81., геті8зи8 (лукъ). 2) Сог-
гиріиз, рсгйііиз.
722
РАЗВЫТЬСЯ. Іатепіагі, еіиіаге.
РАЗВЬЮЧИВАЮ. ЛнгоеПІіз опега йе-
шеге, йеропеге.
РАЗВѢ. Ргжр., <ра? геріі с. еепіі. ргае-
іег, ехіга; пі8І, зі ехсіріав; (іііо) ехсеріо;
(ІІІІз) ехсерііз. Дружба нѳ можетъ быть,
развѣ между добрыми, піы іп Ьопів поп
роіеві е55в атісіііа. 2) Ап, пе. Р. имъ
должны мы подражать? Ап Ьоз ітііагі
йеЬетиз? Р. я не сказалъ, что это бу-
детъ? ап попЬосйіхі Гиіигит ез8е? Р.
е,пе пе, ап<поп йипі еііат. Какъ? р. я
не знаю твоего голоса? цній? е%о поп
со§позсо ѵосет Іиат? 3) Міві. Р. умру,
то его забуду, пізі Гогіе тогіииз Гиего,
іііит оЫіѵізсаг. Я вѣрно пріѣду, р. боль-
нымъ сдѣлаюсь, сегіо ргойсізсаг, піеі Гог-
іе тогЬо соггеріиб Гиего. Развѣ бы съ со-
вершенно несвѣдущимъ въ Физикѣ, піеі
ріапе рІитЬев іп рЬувісів бітив.
РАЗВѢВАНІЕ, можно выр. гл. Развѣ-,
ваю, Сапйо аиГегге, йівзіраге, йіврег^еге,
ітріеге. Благопріятнѣйшій вѣтеръ раз-
дуваетъ парусы, ѵепіиэ ргозрег еі «есип-
Йпя ітріеі повіга ѵеіа. Всякое дуновеніе
вѣтерка проницаетъ, кажется, въ сердце
мое и развѣваетъ въ немъ чувство ра-
дости, (<]иіііЬеІ) еііат Іеѵія врігііив аигае
апітит теит репеігаге ѵійеіиг еитдие
Іівііііа регГипйеге.
РАЗВѢДЫВАНІЕ. Регсопіаііо и рег-
сипсіаііо. Развѣдываю, цпаегеге, регсоп-
іагі, всівсііагі. Развѣдывать у кого о
чемъ, дижгеге, есізсііагі, регсопіагі аіі-
чиі<1 или <1е аііЧиа ге ех а!ічио; гет
соепозееге, гет Йівсеге, зсгиіагі, регзсги-
іагі, ехпіогаге. Пожалуй развѣдай хо-
рошенько объ этомъ дѣлѣ, согпозеаз,
Ч-швво, ргоЬе Ьапс гет. Постараюсь все
то развѣдать, ЬІ8 отпіЬпз ехріогапйія зіи-
йеЬо; іепйат ай Ьаес отпіа регзспііапйа.
Развѣдываюсь, сопйсеге, сотропеге,
рАз
Ігапмреге расіесі гет. Я съ винъ самъ
развѣдаюсь, еро ірее Ігапырат гет сит
ео. Мнѣ недолго съ вами раздѣлаться,
віаііт, сопГезііт гет Іесит расівсаг.
РАЗВѢНЧИВАЮ. Маігітопіит гііи
воіетпі сопігасіит Йігітеге.
РАЗВѢСЪ, развѣшиваніе, можно выр.
гл. Развѣшиваю, репйепйо, ропйегапйо
йіѵійеге.
РАЗВѢШИВАЮ. Миіііз Іосів виврепйе-
ге. Развѣшать картины по всей горни-
цѣ, ІаЬиІаз рісіав ѵагіів Іосія сиЬіспіі вив-
репйеге. Р. по веревкамъ бѣлье, веогзіга
ііпіеа ГипіЬпз зизрепйеге. Развѣситьуши,
Р. т. апгея аггіреге; апіто аііспі айеззе;
апге« раіиіаз аіісиі ргаеЬеге. Развѣши-
вать, вѣшать смоквы на солнпѣ, ехрап-
йеге іісив іп воіе.
, РАЗВѢСИСТЫЙ. Раіиіив , гатів ЙІГ-
1116118 (Дубъ).
РАЗВѢЯЮ. См. Развѣваю.
РАЗВЯЗАННЫЙ. Яо’иіив, гебоіиіиз.
Развязка, воіиііо, гезоіиііо. 2) Ехрейіііо;
ехііиб. Дѣло идетъ въ развязку, гез ѵе-
піі ай ехііит. 3) СаІазігорЬа, ехііиз.
Развязываніе, зоіпііо, гевоіиііо. Развя-
зываю , воіѵеге, гевоіѵеге. Развязать
узелъ, воіѵеге пойдт; йійисеге пойпт
Еіапи. 2) Р. т. ехрейіге, ехігісаге. Раз-
вязать тяжелое дѣло, гет ііііоіоват ех-
рейіге, ехріапаге. 3) 8о1ѵѳге ехзоіѵеге.
Окончай свой счетъ и развяжи меня, соп-
зіііпе Ііпет гаІіопіЬие еі ехвоіѵе те.
Развязать кому руки, соттіііеге, иі дпі-
вріат аіічиій ІіЬеге а"еге, Гасеге роззіі.
Развязываюсь, воіѵі. Поясъ развязался,
сіприіигп боіиіит езі. По случаю лошадь
развязалась, и испуганная крикомъ смяла
нѣкоторыхъ встрѣчныхъ, Гогіе е^ппв
гирііе ѵіпсиііе” ѵариз еі сіатоге іетгііиз
Чиовйат оссиггепіпт оѣіигЬаѵіІ. 2) 8е
ехрейіге, ехігісаге, ехрейігі, ехігісагі
722
РАЗ
РАЗ
724
На силу развязался съ этими скучными
дѣлами, ѵіхіапйеш тоіевіів пеаоііів ех-
рейііив випі, развязаться съ должниками,
аЬвоіѵеге сгейііогез. Я очень радъ,
что развязался съ должникомъ, рег^та-
Ішп лпіЬі еві, диой сипі йеЬеиІе Ігапве-
§егіт.
РАЗГАВЛИВАЮСЬ. Гіпііо луііпіо, ргі-
піиій сагпе иіі.
РАЗГАДАТЬ. V. ріеЬ., регрепйеге,
териіаге, сопрсеге, соп]‘есіаге.
РАЗГАНИВАНІЕ и РАЗЗОГНАНІЕ.
Ьериізіо.
РАЗГИБАНІЕ. Веѵосаііо іп гесіпт геі
Яехае. 2) Арегііо. Разгибаю, вигяит
Яесіеге, Гіехит іп гесіит геѵосаге. Ра-
зогнуть кольцо, аппиіипа іп гесіит геѵо-
саге. 2) Разогнуть сжатые пальцы, сопі-
ргезвов йцріоз ѵі арегіге. 3) Арегіге,
Оѵоіѵеге (йе ІіЬго). Разгибаюсь, зигвипі
Десіі іп гесіит геѵосаііо. 2) 8е ехрот-
гі^еге. Ногу свело судорогою, разогнуть-
ся не можетъ, вравпіиз сгив гі»ійип> гей-’
йійіі, ііа иіве ехроггі^еге педиеаі. 3) Аре-
гіге, еѵоіѵі. Разгибный, диой ве ехрог- і
гі§еге, Яесіі роіеві.
РАЗГЛАГОЛЬСТВІЕ, бегшо, вегшо- і
аев, зсгпіопів сотпаипіо. Разглаголь-
ствую, сипі аіідио вегптосіпагі, сонГаѣи-
Іагі, зегтопез сопГегге, Они долго меж-
ду собою разглагольствовали, йіи іпіег 1
ве зегтопез сопіиіёге^
РАЗГЛАЖЕНІЕ, разглаживаніе, мож-
но выр. гл. Разглаженный. Еегго саіійо
ждиаіиз. Разглаживаю, Гетто саіійо аідиа-
ге. Разгладить морщины па рубашкѣ,
ітидаз іпйцвіі Гетто саіійо а.'диаі с.
РАЗГЛАСІЕ. Юівсгерапііа, вопия йіз-
сгерапв. 2) Візсогйіа, йіввійіпт. Раз-
гласка, Гата, гитог, аийіііо. Пустить
въ разгласку, Тцтогет зраг§еге, йіврег-
деге, йіввіраге. Разглашается, ѵиі^аіиг,
еѵиіцаІиг,йіѵи!даІиг, раіат Гіі.регпоіевсіі,
Это современемъ все разгласится, Ьаес
рго^гезви Іепірогіз отпіа регпоіевсещ.
Разглашаю, гиттогет, Гатат зраг^еге,
ѵиі^аге, еѵпі^аге, Йіѵиі^аге, іп ѵиі^из
ейеге, іп рориіпт ]асеге, Йізвіраге, йіз-
зетіпаге. Непріятели его ко всему го-
роду худо объ немъ разглашаютъ, іпітісі
Ьотіпів рег Іоіат игЬет гитогев ітрго-
Ьов йіввірапі. Разглашеніе, гитог враг-
вив.
РАЗГЛЯДЫВАЮ. С.о§повсеге, ярс-
сіаге , бііі^епіег ѵійеге. Въ темнотѣ не
можно было разглядѣть, кто со мною
встрѣтился, іп іеиеЬгів поп роіиі соцпо-
всеге. диіз тпіііі асспггегіі. Разглядите
хорошенько, а потомъ судите, ргіпв йііі-
уетіі сг геш ѵіііе. еі Іит йе еа ]ийісіит йе
еа Гет.
РАЗГНАИВАНІЕ. Рпгиіепіаііо. Раз-
гнанваю, рив тоѵеге, таіигаге. Разгио-
иться, ритиіепізііопе та]огепі йоіогет.
Гасеге, ейісеге. Разгноеніе, ригиіепііа.
Разгноенный, іп риз ѵегзив, таіигаіив.
РАЗГНАИЬАТЬСЯ. Атрііив ригиіеп-
Іит Йегі.
РАЗГНУТЫЙ и РАЗОГНУТЫЙ! Йиг-
зит Яехив. 2) Арегіив, еѵоіиіив.
РАЗГНѢВАНІЕ. Іггііаііо. Разгнѣван-
ный, іггііаіиз; си]из апітиз ехазрегаіив
езі. Разгнѣвляю, іггііаге, апітит аіі-
сціиз ехаврегаге: зіотасѣит, ігат аіісиі
тоѵеге. Разгиѣвляюсь, ѵеЬетепІег ігавсі,
іга іпсепйі; ігасипйіа агйеге.
РАЗГЯѢЗДИТЬСЯ, Ріигітів Іосія
пійоя ропеге.
РАЗГОВАРИВАНІЕ. 8егто, соіодиі-
ит, соііосиііо (о какомъ дѣлѣ); зегтопів
сит аіідио сопгтипісаііо. Разговариваю,
сит аіідио сопГаЬиіагі, зегтосіпагі, вег-
топев сопГегге. Мы долго разговари-
вали съ ниѵіъ о разныхъ предметахъ, йіи

РАЗ
РАЗ	726,
(Іе ѵагііэ геЬив вегтопев созіиіітия. Онъ
любитъ разговаривать съ учеными людь-
ми, 53 сит (ІОСІІ5 ЪоппіпіЬиз аЫесіаС.
РАЗГОВАРИВАЮ. Піввиабеге, беЬог-
іагі. Я было хотѣлъ купить этотъ домъ,
но добрые люди разговорили, ѵоіиегат
Ііапс ботит етеге, веб ргоЬі Ьотіпев Ьос
Гасеге біввиавегипі. 2) Регвиабеге аіісиі;
регреііеге, ітреііеге аа аііишб. На си-
лу могли разговорить его, чтобъ оиъ уто-
лилъ голодъ свой, ѵіх регрийтиз, иі ігагн
ріасагеі, вебагеі, тоПігеі.
РАЗГОВОРИТЬСЯ. Іп вегтосіпапбіо
аЬгерІит евве; іи вегтосіпапбо віЬі беев-
ве. Вы до того разговорились, что дѣло
свое позабыли, ео шдие іп зегтосіиапбо
ІіЬі беГиізІі, иі еогшп диа* а^епба еззепі,
оЫіѵізсегегіз. 2) Ваге зе іп зегтоает,
рго^гебііп вегтопет; ѵепіге іп соііодишт
сит аіідио; вегтопет сит аіідио ЬаЬеге.
Какъ разговорились. то нашли, что мы
съ нимъ въ родствѣ, іп^гееві зегтоает
сотрегітиз, поя ргоріпдиоз или ^епеге
ргоріпдиоз евве; рові вегтопет, диет
аііег сит аііего ЬаЬиітив, сотрегіит
еві, пов евве ргоріпдиоз.— Разговорчивъ,
аПаЬіііз, Ііп"иа, загтопе рготіив; Іодиах.
Быть разговорчпву, аГГаЬіІет евве. Не
скучно съ нимъ быть вмѣстѣ, онъ очёнь
разговорчивъ. Іат айаЬіііз или Іодиах
еві, иі ео ргаезепіе пиііа ваііеіаіе аКі-
сіагів, иі пиііит Іе ео ргаезепіе саріаі. 2)
Пото, диі аибіі топепіет, оиі Іосит баі
или геііпдиіі абтопіІіопіЬив. — Разговор-
щикъ, тиііііодииз, Іодиах. Разговоръ,
вегто, соііодиіит, соііосиііо, біаіо^из
(введете разговаривающихъ лицъ въ ка-
комъ нибудь сочиненіи пли въ какой ни-
будьпіэсѣ; біѵегЬіит (разговоръ въ ко-
медіи), бізриіаііо (особенно объ ученыхъ
предметахъ). Разговоръ съ глаза на
глазъ, зегтопіз сит аіідио соттипісаііо.
і Завести съ кѣмъ разговоръ, ее баге іп
вегтопет сит аі.дио; вегтопет сит аіі-
дио іпвіііиеге. Имѣть съ кѣмъ разго-
воръ, вегтопет ЬаЬеге сит аіідио, езі
! бе аіідиа ге. Попасть на что въ разго-
і ворѣ, іп вегтопет беІаЬІ, іпсібеге. Раз-
। говоръ зашелъ о чемъ, іпсібіі вегто іп
; аіідиат гет; іпсібіі тепііо бе аіідиа ге.
і Разговоръ останавливается, вегто Ггідеі.
і Прервать разговоръ, вегтопет іпсібеге,
і іпіегсіреге, бігітеге. Лукіановы разго-
і воры, біа!о§і Ідісіапі.
і РАЗГОВѢНЬЕ. Іе|ипіо йпііо, ргітив
I сагпіит ивиз.
РАЗГОННЫЙ. Міввив аб аіідиет іп-
ведиепбит, регзедиепбит. Разгонка,
разгонъ, бів]есіив. 2), тівіо ѵегебогит
рег ѵагіа (тиііа) Іоса. 3) Іпвесиііо, рег-
I вёсиііо. Разгоняю и разганиваю, бівіиг-
I Ьаге, бівреііеге, бізвіраге, бів]ісеге. Волкъ
| разогналъ все Стадо, Іирив Іоіит §ге§;ет
I бівриііі. Разогнать толпу народа, гаиііі-
I Іибіпет бівІигЬаге. Вѣтръ разогналъ
і дождливыя облака, ѵепіив пиЬев ріиѵіав
| бівриііі, бів]есіІ. Всѣ лошади въ разго-
] иѣ, едиі бітівві випі. За разгономъ ло-
! шадеіі принужденъ былъ промедлить,
ргоріег ѵегебов бітіввов соасіив Гиі ех-
вресіаге. Безъ всякаго труда разогнать
народъ и почти безоружный, Ьаиб аідгс
біврсеге ѵи1§ив ветегпіит. — Прочихъ
же притаскалъ бы, разогналъ, схватилъ,
и прибилъ кулаками п пинками, сгеіегоз
гиегет, а"егет, гарегеш, Іипбегет еі
рговіегпегет.
РАЗГОРАЖИВАНІЕ. Везігисііо зеріз
или зерітепіі. Разгораживаю, бетоіігі
зерет. 2) Іпіегзеріепбо бізсіибеге. Раз-
городить покой, сопсіаѵе іпіегзеріепбо
бізсіибеге. Разгороженный, безігисіиз;
іпіегзеріепбо бізсіизиз.
РАЗГОРАЮСЬ. Агбезсеге, ехагбезсе-
727
РАЗ
РАЗ
728
ге; іепет сопсіреге, сотргеЬепйеге. Раз-
горѣлись дрова, Ііріа і^пет сопсереге.
Разгорѣлась печь, Гогпах ѵаійе саіеіасіа
еві. 2) Агйеге, Яа^гаге; іпіегпо саіоге
аГйсі. У него разгорѣлось лицо, е]ив
Гасіев агйеі, еві і^пеа.
РАЗГОРДИТЬСЯ. ІпЯаге апітит; іп-
воіепііа іпЯагі. Онъ не къ статѣ передъ
нимъ разгордился, аііепо Іетроге іпво-
Іепіег айѵегвив еит ве ^еввіі.
РАЗГОРЯЧАЮ. СеІеГасеге, ГегѵеГа-
сеге. Разгорячить кровь, вап^иіиет соп-
сііаге. Р. воображеніе, ѵіт іта^іпапйі
ехсііаге. 2) Іггііаге. Онъ его сильно
разгорячилъ, ѵеЬетеаІег апітит е]ив
ехаврегаѵіі. Разгорячаюсь, саіейегі. Раз-
горячилась кровь, вап&иів ѵеЬетепІіив
тоѵегі, а^ііагі соеріі. Разгорячившись
пнть, жвіиапіет ЬіЬеге. Разгорячился
отъ ѣзды, ециііаііопе, ециііаіи іпсаіиіі.
Разгорячиться отъ вина, ѵіпо іпсаіевсеге.
2) Р. т. іпсепйі, іпЯаттагі. Вы очень
разгорячились, ѵеЬетепІег іпсепвив ев.
Разгоряченіе, саІГасІіо, ехсапйевсепііа, аг -
Яог (о гнѣвѣ). Р. крови, сопсііаіібг вап-
&иів. Разгоряченный, саіеГасІив; іпсеп-
вив, іпЯаттаІив.
РАЗГОСТИТЬСЯ. Віп аіісщив сопѵі-
ѵів іпіегевве. Нашъ гость разгостился,
ие ѣдетъ, повіег сопѵіѵа йіи сопѵіѵіо іп-
іпіегеві, иес ѵиіі еѵеЬі.
РАЗГРАБИТЬ. Зроііаге, Йевроііаге,
ехвроііаге; Йігірёге. Разграбили городъ
но взятіи, пгЬв саріа еі йігеріа еві. Раз-
грабленіе, вроііаііо, (Іігерііо. Отдать го-
родъ на разграбленіе, игЬет йігіріепйат
йаге, ай йігіріепйат Ігайеге. Разграбле-
ніе храмовъ, Іетріогит вроііаііо. Оста-
вить сѣчу, чтобъ слѣдовать разграбле-
нію, саайе отівва, ргаейэт весіагі. Раз-
грабленный, вроііаіив, йівроііаіив, йі-
гері’ів.
РАЗГРАНИЧЕНІЕ. Ріпіііо, іегтіпаііо
Іітііаііо. Разграниченный, Япііив, йпіЬив
іпсіивив, Йеіегтіпаіив. Разграничиваю
йпіге, йеіегтіпаге, ЯпіЬив іпсіийеге.
РАЗГРЕБАНІЕ, можно выр. гл. Раз.
гребаю. Найеге рейіЬив воіит. Куры
разгребаютъ соръ, ^аіііпж ип^иіЬив га-
Йипі ригцатепіа. Разгребенный, гавив
рейіЬив, ип&иіЬив.
РАЗГРЕЗИТЬСЯ. Оеіігаге. 2) Р. гп.
пітіа сирійііаіе даггіепйі аЬгерІит евве.
Не уйметъ, если разгрезптся, ві пітіа
еаггіепйі сирійііаіе аЪзІгасІив Гиегіі, йіГ-
ЯсіІІіте еит Іасііит геййев.
РАЗГРЕМѢТЬСЯ. Ніи Іопаге.
РАЗГРОМЛЕНІЕ. НівІигЬаІіо. Раз-
громлю, соттіпиеге, Ггапреге, сопГгіп^е-
ге. 2) Ѵазіаге, Йеѵавіаге, регѵавіаге. Раз-
громъ, ѵавіаііо, еѵегвіо, саіатііав. 2) Рег-
ІигЬаІіо, сопГизіо. Я пришелъ къ нему въ
самый разгромъ, ѵепі ай еит, йит виреііех
регІигЬаІа іп иоѵав аейев ехрогіайаіиг.
РАЗГРУЗИТЬ, КОРАБЛЬ. Каѵет
ехопегаге, ехіпапіге.
РАЗГРУСТИТЬСЯ. Ноіогі іпйиі^еге;
апітит тоегогі Йаге.
РАЗГРЫЗАЮ. Ггап^еге, йепІіЬив
і'гап^еге. Разгрысть орѣхъ, писет Йеп-
ІіЬив Ггаіі^еге. Разгрызенный, Ггасіив,
иепІіЬпв Ггасіив.
РАЗГРЫЗАЕТЪ. Ѵіае или ріаіеге іисі-
ріипі евве Іиіовае. Отъ худой погоды
такъ разгрязло, что и пройти не можно,
ріиѵіа Іетревіаіе ѵі;й Іат Іиіиіепіае Гасі®
зипі, иі атЬиІаге (теаге) поп роввів.
РАЗГУЛИВАНІЕ, разгулка. АтЬи-
Іаііо. Разгуливаю, атЬиІаге, враііаге;
атЬиІаІит аЬіге. Много людей разгули-
ваетъ по валу, ріигіті Ьотіпез рег ваі-
Іит враііипіиг. 2) АтЬиІапйо Ігівііііат
ех гиіто реііеге. 3) ЕхЬИагаге, гесгеаге.
Какъ спать мнѣ ни хотѣлось, ко ты раз-
РАЗ
730
РАЗ
729
гулялъ меня, Іісеі ѵаійе йогтіге сопспрів-
5ет, 1,1 Іатеп те гесгеавіі'. Разгулива-
юсь, геГгі^егаІіопет аиггв саріаге. 2)
ДтЬиІапсІо Іа-Йіит ех апіто реііеге. ду-
маю въ садъ нттм отъ скуки разгулять-
ся, со"іЮ іп Ьогіит аЬіге, иі атЬиІапйо
Ьейіит ех апіто реііат. 3) На небѣ
разгуливается , йіввегепавсіі; вегепііав
соеіі геййііиг. 4) Оііовпт еаае; оііовит
атЬиІаге. Разгулялся, пора о дѣлѣ по-
думать, піЫІ піві оііовив Гиі, Іетрив еві
ІаЬогет виЬіге, оЫге. Разгулъ, Ьото
уосовив, гійісиіив, уосиіагів.
РАЗДАВАНІЕ, разданіе, раздаяніе и
раздача. Ріѵівіо, йівІгіЬиІіо. Раздача
жалованья, ЙівІгіЬиІіо ваіагіі. Р. мяса,
Ѵівсегаііо. Щедрое раздаваніе, Іаг^іііо.
Деньги всѣ въ раздачѣ, ресипіа Іоіа йівігі -
Ьиіа еві.
РАЗДАВЛЕНІЕ', раздавливаніе, оЫгі- !
іи$. Раздаваемый, Ггасіив, еіівив, сопігі-
Іив, сопіивив. Раздавливаю, Ггап^еге, еГ-
ігіп^огед ѳіійеге, сопіёгеге. Раздавить
орѣхъ, пнсет ёепІ’Ьиз Ггап§;еге. Р. цы- |
пленка, риПит еіігіеге. Раздавить своею
тяжестію, ропдеге §ио еІШеге.
РАЗДАЛБЛИВАНІЕ, раздолбленіе,
саѵаііо, ехсаѵаііо. Раздалбливаю, саѵаге,
ехсаѵаге, іипііит саѵаге.
РАЗДАРИВАЮ, ВПаг^ігі, йопо йівігі-
Ьиеге; тиііит (Шаг^ігі. Отправляясь въ
путь, раздарилъ всѣ мебели пріятелямъ
своимъ, ііег іп^гесііепв сппсіа ѵава, сип-
сіиш виреііесіііет ГашіКагіЬив йііагріив
еві. «"аздариваюсь, Іаг^ит, ЬепеЯсип),ІіЬе-
гаіет евве. Сего дия такъ раздарнлся,
что никого изъ домашнихъ не оставилъ,
Ьойіе ео ивдие сотрагаіив Гиіі ай йііаг-
віепйит, иі пе шшт днійет йотеаіісо-
тит віпе типеге а ее аЬіге зіпегіі. 2)
Ві1агёіепйо гет сопГгіп-еге. Онъ всякому
Даритъ, но скоро раздарптся, ипіспідие
Іаг^ііиг, еі Йеіп Ьгеѵі гет виат сопігіп-
8еІ.
РАЗДАТЧИКЪ. Віѵібог, йігіЬіЮг (кто
раздаетъ дошечки для подаванія голо-
совъ), іаг^ііог. Раздача, см. Раздаваніе.
Раздаю, йіѵійеге, йіеІгіЬиеге, йіврегііге,
йііаг^ігі. Раздавать хлѣбъ, Ггшпепіит
теіігі. Р. дотечки для подаванія голо-
совъ, ІаЬеІІае йігеЬеге. Р. мясо, ѵівсе-
гаііопет йаге. Р. нищимъ милостыню,
е^епів віірет йаге, ЙіеІгіЬиеге. Раздаюсь,
отпіа еиа ргоГипйеге. Оиъ весь раз-
дался, мало чего у него осталось, отпіа
Геге 8иа ргоіипйіі, рагнт <;пій е8І еі
еирег. 3) Еаіевсеге, ее Іахаге. Башма-
ки были узки, но теперь раздались, саісі
цпі егапі агсііогев, пипс Іаіеесипі. 4)
Босит аіісиі йаге, еесейеге, аЬвсейеге.
5) Вевопаге. Похвалы его вездѣ раз-
даются, е]п8 ІаийіЬие аигее ппйіцие ге-
аопаиі. Въ залѣ раздался выстрѣлъ ру-
жейный, который недавно сдѣлали, аесиа
гееопиіі ісіи есіореіі тойо етіево.
РАЗДВАИВАНІЕ. Оіѵі8Іо іп йиаа раг-
іев. Раздваиваю, йіѵійеге іп йиаа рагіев.
Раздвоить мотокъ витокъ, ^Іошит йіо-
гит іп Йиав рагіев йіѵійеге. Раздваива-
юсь, іп йиав рагіев йіѵійі, йпйі.
РАЗДВИГАНІЕ, раздвигиваніе, можно
выр. гл. Раздвигаю и раздвигаваю. 1)і-
тоѵеге. Раздвинуть у стола ножки,
ѵаіѵаіге тепвае рейея йітоѵеге. Раздви-
нуть толпу народу, іпгЬапі тиііііийіпет
йівіигЬаге. Раздвигаюсь и раздвнгива-
юсь, йіІаЬі, зоіѵі. Пока ледъ не раздви-
нется, не льзя будетъ проѣхать, апіе-
дпат ііиѵіив во’иіив Гиегіі, Ігауісеге пе-'
диеаз. Такая тѣснота, что народъ раз-
двинуться не можетъ, іат соиГегІіевіта
еві ІигЬа, иі тоѵегі иоп роввіі. Раз-
движный, чной йітоѵегі реіеві. Раздви-
нутый, йітоінв, йівІигЬаІив.
731	РАЗ
РАЗДВОЕНІЕ. См. Раздваиваніе. Раз-
двоенный, іп йиав рагіев йіѵівив. 2) Ві-
виісив. Животное съ раздвоенными ко-
пытами , апітаі ип^ніів Ьівиісів. Раз-
двои илі раздвойка, рагв ѵеі Іосив, иЬі
гев іп Йиав рагіев йіѵійііиг.
РАЗДЕЖЕНІЕ. Ѵвііо, риг^аііо, Іічиа-
ііо. 2) Іпсепйіиш. 3) Аиги^о. Разло-
женный, ивіив, ригзаіив, Іічиаіиз.
РАЗДЕРГАННЫЙ, раздернутый. Ві-
йисіив, Йівігасіив. 2,' Басегаіпв. Раздер-
гиваніе, йівігасііо Раздергиваю, йійп-
сеге, йізігайего. Раздернуть занавѣски,
йійисеге ѵеіа. 2) Віясегрего ,Іапіаге, йі-
Іапіаге. Собаки зайца по клочкамъ раз-
дергали, сапев Іерогегп тіпиіаійп йііа-
піагипі. .3) Р. т. Появился новый ме-
дикъ, и всѣ ого раздернуть хотятъ, ѵе-
піі поѵпв тейісив, еі ріпгіті сирійе еит
арреіипі. Раздергиваюсь, Іііаійп йівігайі.
РАЗДИРАНІЕ, раздраніе, разодраніе.
Басегаііо, іапіаііо, Іапіаіив. Раздираю,
Йівсегреге, сопсегрего, всіпйего, сопвсіп-
ііоге. Разодрать платье, йізсіпйете ѵсвіет.
Р. письмо, ерівіоіат сопвсіпйеге, соп-
сегреге. 2) СопІигЬаге, регіигѣаге, Іа-
ЬеГасеге, ІаЬеГасІаго, Іасегаге, йііасе-
гаге , Йіввіраге. Внутреннія несогла-
сія раздираютъ государство, іпіегпа
йіввійіа сіѵііаіет регІигЬапІ, гетриЫісат
ІаѣеГасІапІ, сопіигѣапі, циаевапі, йііасе-
гапі. Расколы раздираютъ церковь, Ьж-
гевев или ргаѵ® оріпіопов іп йо^таІіЬив
йііасегапі ессіевіат. Раздирать чье серд-
це, асегЬійвіто йоіоге сгпсіаге аіічиет.
Печаль раздираетъ сердце, душу, ®"гі-
Іийо тахіто Йоіаге аГйсіІ апітит. Раз-
дираюсь, <іі»сегрі, сопсегрі, всіпйі, соп-
всіпйі, Іапіагі, йііапіагі. Кафтанъ разо-
дрался по шву, ѵівіів іп виіига всівва еві.
Завѣса церковная раздрася па двое, ѵе-
іит Іетріі йівгиріцт еві іп ііиав рагіев.
РАЗ	7.32
I РАЗДОБРИТЬСЯ. Нерепіо, виійіо Іі-
; Ьегаіст Йегі. Сверхъ обыкновенія сво-
і его раздобрился, ргаеіег сопвиеіийіпет
і Ііѣегаііив ргаеЬйіІ. Нѣсколько раздобрить-
ся п развеселиться (о человѣкѣ береж-
ливомъ), поп птііііі йе виа Ігииаіііаіе ас
тогшп аврегііаіе гетіііеге.
РАЗДОБРѢТЬ. Сгаззевсеге, согриіеп-
I Іит Йегі, согрив Гасеге.
РАЗДОЛБЛЕНІЕ. См. Разйалблива-
। ніе. Раздолбепный, ріив ваіів саѵаіив,
і ехсаѵаіив.
| РАЗДОЛІЕ и РАЗДОЛЬЕ, ѵііа* сот-
I тойііав ]исипйіІавчие.
РАЗДОРОДНИЧАТ.Ь. Сгаввевсеге, сог-
риіепішп Йегі, согрив Гасеге.
РАЗДОРИТЬ. Они, спорясь, ііораздо-
рплп между собою. Лівриіапіев іпітісі-
Ііав весит впвсереге. Раздорный, йівсогв,
йіввійепв.
РАЗДОРОТЗОРЕЦ'Ь. Расіз Ішѣаіог,
гпріог; Іюто гіховиз, ІигЬиІепІив, вейі-
Ііовив.
РАЗДОРЪ. ІЯвсогйіа, йіввепвіо, йівві-
йіпт. Между пмп раздоръ произошелъ,
йівсогйіа іпіег еов огіа еві. Они теперь
между собою въ раздорѣ, іг® випі или
ІпгЬа еві іпіег іііов; іпіег зе йівсогйапі,
йіввійепі. Быть съ кѣмъ въ раздорѣ,
йівсогйаге, йізвійеге; сшп аіічио. Про-
известь раздоръ, йіввепвіопет сотто-
ѵеге, Гасеге. Войти, притти, попасть съ
кѣмъ въ раздоръ, йівсогйіа ітріісагі. 2)
81., всапйаіит, Гаіва йосігіпа, шаіит,
регпісіовит охетріит.
РАЗДОСАДОВАНІЕ. Ѵеііетепв іпйі-
ёпаііо. Раздосадованный, ѵеЬетепІег іг-
гііаіпз. Раздосадоваться, ѵеЬетепІег віо-
тасЬагі, гет а'рге, тоіевіе Гегге. Хоть
раздосадуйся, уа.е перемѣнить того не
можно, Іісоі ѵеііегаепіег віотасііегів, гез
соггіці; геі гешейіит айіііѣегі поп роіеві.
РАЗ
734
Паіи ассепбеге. Раздуваюсь, іиЛагі, іт-
ріегі. Нолы у платья раздуваются, Іа-
Іега '(віпив) ѵевіів ѵепіо іпіріеиіиг, і.ч-
Оапіиг. Раздуло руку у меня, тапив
шіііі іиг^евсіі.
РАЗДУМЧИВЫЙ, — чивъ, 9иі ваере
вепіепііат тиіаі, а вепіеиііа <Іівсе<1іІ.
Раздумываю, вепіепііат, тепіет, сопка -
Ііит тиіаге. Раздумываюсь, а вепіепііа
йіесейеге, вепіепііат тиіаге. Раздумье,
йиѣііаііо, биЬіит, сипсіаііо. Его р. взя-
ло, йиЫІаІ, Іі.твііаі, сипсіаіиг, ай сегіит
сопеіііит поп регѵепіге роіеві. Онъ въ
раздумьѣ, вставать ли ему, истребить ли
ему огнемъ и мечемъ, сипсіаіиг, ап виг-
»аІ, ап аЬвишаІ і§пе Геггочие.
РАЗДУРИТЬСЯ. ВіЬі или апіто вио
Іаг§о іт!иі"еге; иііга тойит, рга?1ег то-
биса Іавсіѵіге, реіиіапіет .евве.
РАЗДУТЫЙ. Ѵепіо аЫаіив, Йіввіраіив;
Іиг^ійив, Іитійив.
РАЗДѢВАНІЕ. Пеігасііо ѵевіів.
РАЗДѢВАТЬ. См. Подѣвать.
РАЗДѢВАЮ. Ехиеге аіічиет ѵсвІе,йе-
Ігаііеге аіісиі ѵевіет. Раздѣвать боль-
рдЗДРАЖАЮ. Іггііаге, апітит аіі-
с и? ехаврегаге; зіотасЬит'аіісиі то-
ѵеге; ехасегбаге, іпссийеге. Онъ силь-
но его раздражилъ, ѵейетепіег еит іг-
гііаѵіі. Раздраженіе, іггііаііо. ехасегЬа-
1:о. Раздраженный, іга ассепеие, іпГепзив,
схагсегЬаІие. Раздражительность, іггі-
ІаЬіІіІае. апітив а<1 ігапі ргопив. ап. асі
ассіріепйат оНепеіопст тоіііе. Раздраж- :
ияю, раздражнизаю. аіічиет ргоіегѵ.іаіе •
іггііаге.
РАЗДРОБЛЕНІЕ. Сопеесііо. 5) Тег.
таііі. гевоіиііо, гейиеііо, сопѵегвіо. Раз-
дробленный, соттіпиіив. соисівив. Раз-
дробленное. соиГгасІа еі атриШа. Раз-
дробляю, соттіпиеге, сопсійеге, Йічве-
саге. Ударомъ раздробилъ кость, ов ісіи
соттіпиіит еві. Раздробляюсь, сопсійі, ;
соттіпиі.	і
РАЗДРУЖАЮ. Пізвосіаге, йівсогйет I
гебйеге : Йівсогбіат тоѵеге іпіег Ъоті-
пев. Раздружиться, прервать съ кѣмъ
дружбу, аЬ атісіііа аіісіуиз ве гетоѵеге;
атісіііат аІісп]ив йітіііеге; атісіііат Йів-
гитреге, Діѵеііеге, йіявоіѵеге. Онъ ста-
рается раздружить насъ, чшегіі пов <1ів-
согйев геййеге; чѵізегіі йівсогйіат іпіег
пов тоѵеге. Раздружаюсь, йівсогйет
Йогі, съ кѣмъ, сит аіічио; между собою,
іпіег во. Какъ легко они подружились,
такъ скоро они раздружатся, еа Гасііі-
Іаіе, чиа атісіііат сопігахеге, еогит
атісіііа Йіввоіѵеіиг. Раздруженіе, Йів-
согсііа, йіввепііо; йіввосіаіі апіті. Раз-
дРУже... і1і5с°гв Гасіив. Раздрѵжен-
иые два пріятеля опять помирились. <іио
атісі йівсогйев ГаеІІ іп 8гаЙат геЙіеге.
РАЗДУВАЛЬЩИКЪ. Оиі і8Пот соп-
Яаі, виГПаІ, ехсііаі, Оаіи ассепйіі Р-з
Дувапіе. адПаІив. 2) Чрезъ раздуваяіе,
Д'ІВапЙо. Раздуваю, ЙіГДаге. 2) Абііа-
Ьге аі-чиМ, гопГйаге. виГОаге, ехсііаге
наго, <Т"гоІит ехиеге ѵеаіе. Раздѣва-
юсь, ропеге, йеропеге ѵевіет; ехиі ѵевіе.
Раздѣвайтесь, пора ложиться спать, йе-
ропо ѵевіет, Іетрив еві іге іп вотпит.
РАЗДѢЛЕНІЕ, раздѣлъ. Ніѵівіо, раг-
Ііііо; НівІгіЬиІіо. Раздѣленіе наслѣдства.
; йіѵіаіо Ьхгейііаіів. По раздѣлу доста-
. лось мнѣ двѣ тысячи рублей, рагііііопе
: Гасіа оЬѵепеге тіЫ йио тііііа гиЬеі-
! Ііопит. Жить въ раздѣлѣ, ее аЬ аіічио
; вез’ип^і, аЪ аіічио веуипсіит ѵіѵеге. Раз-
I дѣленный, йіѵівие, йівігіЬиІие, біерегіііив.
! Раздѣленныя деньги, ресипіа Йіѵіеа, йіе-'
і регіііа. Городъ раздѣленный на четыре
' части. і:гі)з іп чиаіиог рагіев (гедіопев)
| ІгіЬиіа, йіеІгіЬиІа. Раздѣленное имѣніе,
; Ьопа (Ьѵіва. 2) $ѳрагаІи$, ді$]ипс€и8.
735	рдз
Раздѣленныя сѣмена, ветіпа верагаіа,
веровііа. Раздѣлимость, біѵібиа аіісціив
геі гаііо, паіига. Раздѣлимый, біѵібиив,
Циоб гііѵісіі роіеві. Раздѣлитель, рагіііог.
Раздѣлительно, верагаііт, веогвит Раз-
дѣлительный, біѵібепв, рагііепз, біѵібиив.
РАЗД-6ЛКА. Мегсев орегів. 2) Рсепа,
апітабѵегвіо.
РАЗДѢЛЪ. См. Раздѣленіе. Раздѣль-
но, верагаііт. Раздѣльность, біѵібиа
аіісійив геі гаііо. Раздѣльный, диой бі-
ѵібі роіеві. Раздѣльная граната, Ііііегге
а та^івігаіи баіае біѵібепбогит Ьопогит
саива.
РАЗДѢЛЫВАЮ. іп Іадиеагі е Іаіе-
гіЬив Гасеге таг^іпет сігса арегіигат,
диа Гитагіит Ігапвтіііепбит еві. 2)
АбитЬгаге, иіпЬгат аббеге.
РАЗДѢЛЫВАЮСЬ. Тгапві"еге сит
аіідио; расііопст сопіісеге сит аіідио;
аЬвоІѵеге. Мы уже раздѣлались съ нимъ
въ сворномъ имеиіи, дпоб аіііпеі Ьопа
Іііідіова }ат Гесі сит ео расііопепі. Раз-
дѣлаться = удовлетворить чьимъ тре-
бованіямъ, ваІівГасеге спі. Если оии ве
раздѣлаются, какъ слѣдуетъ, то ішъ
такъ не пройдетъ, пі Гасіепі, диге іПов
гедиит еві (Гасеге), Ьаиб зіс аиГегѳпІ.
Я раздѣлаюсь, поп оЫіѵівсаг, диой бе-
Ьев; орега: тегсебет ргаевІаЬо. 2) Я съ
тобою раздѣлаюсь, е^о Іе іп отдіпет
С0"ат.
РАЗДѢЛЯЮ. ІИѵібеге, рагіігі и раг-
Ііге; біврегііге, бевсгіЬеге (правильно)-
Раздѣлить родъ иа виды, репив іп вре-
сіев рагіігі, біѵібеге. Р. что на двѣ, на
три, на многія части, аіідиіб ЬіГагіат,
ІгіГагіат,- тиІІіГагіат біѵібеге. Р. имѣ-
ніе на три части, Ьопа Ігі рагіііо біѵібеге.
Р. оставшееся имѣніе, Ьегеіит сіеге. Р.
что между собою, аіідиіб іпіег ве біѵібеге.
Р. что съ кѣмъ, рагіігі аіідиіб сит аіідио.
РАЗ	73(5
Раздѣлить что между другими, рагіігё
аіідиіб іпіег аііов. Р. на равныя части
іп гедиав репвіопев біврепваге. Раздѣ-
лить добычу на равныя части, ргаебащ
а диаЬІІіІег біврегііге. Государство раз-
дѣлено иа области, ітрегіит геропіЬив,
рагіііит еві. Раздѣлить. годъ на 12 мѣ-
сяцевъ, аипит іп бпобесіт тепвев бев-
сгіЬеге. Р. что иа безконечныя части, бів-
регіігі аіідиіб іп іпііпііа. Р. вновь ноля
Гасеге поѵаш бівІгіЬиІіопега автотипъ
Раздѣлять съ кѣмъ счастіе и весчастіе
Ьопа, таіа ипа сит аіідио Іоіісгаге. Р.
съ кѣмъ бѣдность, раирегіаіет ипа рег-
Гегге. Р. съ кѣмъ свои заботы и мысли,
сигав еі со(;іІаІіопев виза сит аіідио тів-
сеге- Онъ раздѣляетъ всякую участь
со иною, еит ІіаЬео отпіит Гогіипагит
восіит рагіісіретдие. Раздѣлять время
между работою и отдыхомъ, Іетрога Іа-
Ьогів ѵоіиріаіівдие біврегііге. 2) 8ера-
гаге, ве]ип"еге, бів]ип"еге; апітов бів-
восіаге". Корысть ихъ раздѣлила, диа-
віив или Іисгі віибіит еогит апітов бів-
восіаѵіі. Никто ихъ раздѣлить не мо-
жетъ, пепю еогит восіейіет бігітеге
роіеві. Раздѣляюсь, біѵібі, біврегіігі,
бівІгіЬиі. Городъ раздѣляется ііа 20
частей, игЬв ѵі^іпіі ге^іопіЬив рагіііит
еві. Рѣка раздѣляется въ этомъ иѣстѣ
на два рукава, Ьос Іосо Оитеп іп биав
рагіев біѵібііиг, біГйиіІ. Дѣти послѣ
отца раздѣлились, ІіЬегі, беГипсЮ раіге,
Ьопа іпіег ве біѵівегипі. 2) Яерататі,
рагіігі (согласиться въ разсужденіи раз-
дѣла), бівсебеге, іп біѵегвіип аЬіге, бів-
вібеге, бівсгератс, бівігайі (при разности
мнѣній). Раздѣлиться съ кѣмъ, рагіігі
сит аіідио. Р. на противныя мнѣнія,
іп сопігагіав зепіепііав бівігаііі. Голоса
сената раздѣлись, би.т вепіепіі® вепаіип»
бівІіпеЬапІ.
РАЗ
738
РАЗ
РАЗДѢТЫЙ , раздѣть. Ехиіи? ѵеэіе;
сиі ѴС8ІІ5 ііеігасіа езі.
рАЗДЮЖѢТЬ. Сга??е?сеге, сотри?
Гасеге.
РАЗЖАЛОВАНІЕ, можно выр. глаг.
Разжалованный. Ьосо тоШ?! ех зире-
гіогі огйіпе іп іпГегіогет <!еіси»и?. Раз-
жаловать, Іосо тоѵеге, ех ?прегіогі ог-
<1іпе іп іпГегіогет деІгиЛеге.
РАЗЖАТІЕ, можно выр. гл. Разжа-
тый. РгешепЛо Іахаіия, геіахаіи?, арегіи?.
Чрезъ разжатіе рта, оге ѵ: арегіепйо.
РАЗЖЕВАННЫЙ. Мапйепдо сопігі-
іиа, сотпііпиіиз. Разжевываніе, зоіиііо,
соттіпиііо рег татіисаііопет. Разже-
вываю, ташіѳпдо-сспіегеге, соттіпиеге.
Онъ разжевать ке можетъ, зубовъ пѣтъ.
сіЬо? ]апі сопОсеге поп роіе?1, сагеі
епіт «ІепІіЬи?.
РАЗЖІЕГАТЬ. (81.) 8иЬ]ісіепйі? га-
шепіі? і^пепі ехсііаге.
РАЗЖЕНІЕ. Ассеп?и?. іпсепяіо. 2)
81., іга, апіти? ігаіи?, іпйі^паііо. Раз-
женный, агйепз, і^пеи?. 2) 8)., риг§а-
іи?, еіиігіаіи?, і§пе ?ресІаіи?.
РАЗЖЕНЯЮ. Ѵепіо аиГегге, Йі??іраге,
<1іГ0аге. Какъ бурей плевы разжени, иі
раіеат, пі аси? ѵепіо гарійо (ЪТОа.
РАЗЖИВАЮСЬ. Пііагі, Іосиріеіагі,
гет ?иат аи&еге. Онъ разжился отъ
торговъ, отъ подрядовъ, «іііаіи? езі шег-
саіига, геііетіигі?, сопйисііопіѣи?. На
разживу, а<1 Гогіипат аиат ?иЫеѵап<Іат;
а<! сопяиіепйит гаііопіѣи? яиія.
РАЗЖИГАНІЕ. Ассепзи?,’ іпсеп?іо.
Разжигаю и ражжигаю, ассепйеге ; іп-
Оаттаге, сашІеГасеге. 2) Іп8епіі агйоге
аГГесШт е??е. Предъ наступленіемъ оспы
дня съ два Разжигало его, а1ічиоМіеЪи8
апіе огіит ѵіоіагит Іп8еп1і аггіоге аіТесіи?
Гші. Разжигаюсь, ассеийі, і8пещ сопсіре-
ге, агйеасеге. Печь разжигаться иачи-
наетъ, Гогпах агйеасіі. 2) Р. т. апіеге,
Паггаге. Разжечься любовію, атоге агііеге.
РАЗЖИДѢЛЫЙ. ІлциеГасіия, іепиа-
Іиа ехіепиаіи?, гагеГасіи?. Разжижаю,
ІідиеГасеге, ехіепиаге, гагеГасеге. Раз-
жидить похлебку, ]п?си!ит, ?ог!>іІіопе'т
Шіиеге. Разжиженіе, ехіепиаііо. Раз-
жиженный, ІідиеГасіп?, гагеГасіи?, ііііиіи?.
РАЗЖИЗАЮСЯ. (81.) Ригдагі, вресіа-
гі і^ие. 2) Р. пі. апюге агііеге.
РАЗЖИМАНІЕ. Арогііо, ѵі, ргетепйо
Гасіа. Разжимаю, ѵі арегіге. Разжать
ротъ, ѵі арегіге о?. Р. руку, тапит сот-
I ргеззат ѵі арегіге. Разжимаюсь, арегігі.
РАЗЖИРѢТЬ. Сга??Ѳ5сеге, ріп^иев-
сеге, сотри? Гасеге. Разжирѣть отъ из-
лишняго корму, аирегйио сійо ріп"ііет
Сегі. Р. отъ роскошной и веселой жиз-
ни, ?а“іпапі согрогіз ех пітіа Іпхигіа соп-
ІгаЬеге.
РАЗЗАДОРЕННЫЙ. ЕхасегЬаІи?. Раз-
задорить, ехасегЬаге, ехаярегаге. Раз-
задориваюсь, см. задорюсь.
РАЗЗВАНИВАЮСЬ. Ай япалі ІіЬІОі-
пет сатрапа? ри!?аге. 2) 8іпе іпіегті?-
?іопе сатрапа? ѵаіійіп? риіааге.
РАЗЗНАКОМИТЬСЯ, Сопкиеішііпет
сит аіічио ^ипсіага Йі?5о1ѵеге.
РАЗЗНОБЛЯТЬСЯ. Ѵаіібіп? регГгіре?-
сеге.
РАЗЗОЛОТИТЬ. Ра??іт аиго Ііпеге,
аиго ішііісеге, іиіе^еге; орегіге. 2) Аига-
Іига опесаге, ехріеге. Раззолотилъ всѣ
стѣны въ покояхъ, отпе? рагіеіе? соп-
сіаѵіит аигаіига ехріеѵіі. Раззолочен-
ный, ра??іт аиго Іііи.?, аиго іпйпсіиз, іп-
іесіи?, орегіи?; аигаіига ехріеіи?. Въ
покояхъ нѣтъ ничего раскрашеннаго ни
раззолоченнаго, вездѣ дерево въ нату-
ральномъ своемъ цвѣтѣ, іп сопсІаѵіЬи?
пиііа сегпііиг рісіпга, ниііа аигаіига, зо-
Іит 1і§пі паііѵи? соіог оЬіісііиг осиіі?.
739
РАЗ
РАЗ
РАЗЗѢВАЮ. Овсіівге, Ьіаге. Рази-
нулъ ротъ, озсііаі, Піа».
РАЗЖИЗАНІЕ. (81.) Идольское р. по-
губить, ригав ійсіів ассепбі воіііав ЮІІе-
ге (ех осиіів) впЬпіоѵсге. ' Разный, віоіі- ,
бив, віиііив. Смотри, розиня, подъ ноги, ;
ѵігіе віоіійе, цнае апіе ребе» випі.
РАЗИТЕЛЬНЫЙ. Ѵаіійе Сегіепв, іап-
ѣ’еив. Р. ударъ, ісіпв ѵаіі<1ив, ѵеЬеіпепв.
2) Р. т. апітит аГЯі°;еп8, апітит Ггап--(
§еп«. Разительныя слова, ѵегЬа, (Іісіа
апітит а№і§епІіа. 3) Зіігив, іпві§пів.
Разительный примѣръ, ехетріит іпвійпе.
Разить, сгесіеге, оссібеге (Ііовіет).
РАЗЛАДЪ. 8опив «іівсгерапв. Играть
на разладѣ, сапеге (ЯгііЬив) іп)исип<1е,
іпіісеіе. Разладье, бівсогсііа, <!і$ві<1іит.
Жить въ разладьѣ, іп біввепвіопе евве;
сит аіідио «Іівсогйаге, «ііввібеге. Разла-
женный, йівсгерапв, Сіввопи.ч. Разлажи-
ваніе, ІигЬаііо соіпепіив. Разлаживаю,
сііввопит геббеге. Разладить скрыпку,
ѵ.оііиат бівБОпат геббеге. 2) Кіхагі сит
аіідио; іиітісіііав вивсіреге сит аіідио.
Они за самую бездѣлицу' другъ съ дру-
гомъ разладили, оЬ гет рагѵі тотепіі
весит гіхаіі випі. Разлаживаюсь, гетіі-
іі. Скрыпка отъ сырйсти разладилась,
▼.оііпа ргж Ьитоге гетівва е8І. 2) Р. т.
гшпрі, гевстбі, біввоіѵі, «оіѵі. У нихъ
дѣло за бездѣлицу разладилось, оЬ гет
тіппіат іпіег еов пои соиѵепіі.
РАЗЛАКОМИТЬСЯ, вирга тобит "и-
іовит евве.
РАЗЛАМЫВАНІЕ. Петоііііо, бевігис-
ііо. Разламываю, Ггап^еге, йіІТгіп^еге.
Разломить хлѣбъ, рапет біЛгіп^еге. 2}
І)е8Ігиеге,бетоіігі, бігиеге, іпіегзсіибеге.
Разломать стѣну, бетоіігі тигит. Р.
домъ, «Іотит бевігиеге. Р. мостъ, роп-
Іет гевсіибеге, бівіигЬаге (со всѣмъ), іи-
Іегвсіибеге, іпіеггитреге (по частямъ),
740
воіѵеге, Сіввоіѵеге (наилаіикотахъустроеи-
ныіі). Р. полъ, іаЬиіаіит еіГгіп^еге. Раз-
ламываюсь, Ггап^і, біПпп^і. 2) Вееігиі,.
іпіегвсіпбі, іпіеггитрі. Разломалась кров-
ля, іесіит бевігисіит еві. Разломать
тюрьму, ехри^паге сагсегет.
РАЗЛАЩИВАНІЕ, ѣа-ѵісаііо. Разра-
щиваю, 1аеѵі"аге, іеѵаге, роііге, ехроііге,
регроііге.
РАЗЛАЯТЬСЯ. Піи или таііит Іаіга-
ге; сирібіив іаігаге; іаігаіи аЬиіі.
РАЗЛЕЖИВАЮСЬ. Іесіо или іесіиіо
аГйбі; іесіо іепегі. Какъ можно разха-
живайся, а не разлеживайся, іас ІіЬі ѵіт
іп вивііпепбо согроге ребіЬив, диоаб Га-
сеге роіегів, вивііпе іе ребіЬив еіс. еі Іес-
іиіо иоіі іепегі.
РАЗЛЕТАНІЕ и РАЗЛЕТЪ. Ѵоіаіив
іп (ііѵегва іоса. Разлетаюсь, біѵегвое, —
ва, ѵоіаге; аѵоіаге іп <1іѵег8а Іоса. При-
летныя птицы разлетѣлись по лѣсамъ,
аѵев, диаг ігапе таге ті^гапі, Йіѵегвае аѵо-
іагипі іп вуіѵав. Разлетелись листы по
полу, Гоііа рег ІаЬиіаіит «ііврегва, бівуес-
іа уасепі. Разлетываю, Ьис еі іііис ѵоіа-
ге. Разлетѣться ітреіит витеге, епііі.
РАЗЛЕЧЬСЯ. Пе ресогіЬсв: іоіо сог-
роге вирга іегга ргобігаіит евве.
РАЗЛИВАЛЬНЫЙ, разливный, разл.
ложка, сосЫеаг уивсиіо арропешіо. Ра-
зливаніе, «ІІІГивіо. Раз. по полу, вирег-
іивіо раѵітепіі. Разливаю, Гипбеге, <іі«-
і'ипбеге. Разливать свѣтъ, Іисепі Гишіе-
ге. Р. с. во всѣ стороны, Іисе виа отпіа
регГипбеге. 2) ЮііТипйеге, ІгаиеГиибеге.
Разливать пнво, сегеѵівіаш іп Іарепав
ІгапвГипбеге. Разливаюсь, вирегОиегс,
ехявіиаге, гейиийаге, ехииііаге, біІГиініі,
ехіга гірав біГСиеге, вирег гірав (ШТипгіі.
Миогія рѣки разливаются отъ дождей,
тиііі биѵіі ітЬгіЬив вирег гірав <1і(Гип-
йипіиг. 2) Р. т. Необыкновенное спо-
РАЗ
РАЗ
741
сойствіе и радость разлились въ моемъ
сердцѣ, іпвоіііа Ігапдиіііііав еі Ісеііііа апі- |
типі піеит регѵавеге. Это мнѣніе раз- ;
лилось вездѣ, Ьаес оріпіо регѵаеіі рег |
апітов Ьотіпит. — Разливка, см. разни- |
ваніе. Разливъ, разлитіе, іпишіаііо, рго- I
Іиѵіея. Ео время разлитія Волги, <ІіГ- ,
Пиепіе ехіга гірав ІѴоІуа. Между тѣмъ .
по всей Германіи разлилось ученіе Лю- I
дерево, и многіе Принцы его приняли,
іпіегіпі рег Іоіат раввіт Сегтапіат ве
діІТшІіІ йосігіпа І.иІЬегі, тиііідие ргіпсі-
рев еат атріехі винѣ Нилъ разливается,
>і|ив вирегііиіі. — Яко дымъ оть вѣтра
разливается, еісоіі Гитие, диі а ѵепіо <ІіГ-
Гипбііиг, а Гаіеіе <Іі"ПО8сеге.
РАЗЛИЙЕВЫВАТЬ. Ьіпеав йисеге.
РАЗЛИНКА. Тетрив, дио саиіЬие рі-
1і сайипі, Пиши, беЛиипІ.
РАЗЛИТЫЙ. РІЙО8И5, ігапеГиеив.
РАЗЛИЧАЮ- Ві8сегпеге, «іівііп^иеге,
бі^поесеге, біе]ипреге, ініегиовсеге. Раз-
личить черное отъ бѣлаго, аіѵа еі аІЬа
бсесегпеге. Р..истину отъ лиси, ѵега а ГаІ8І8
<1і<;по8сеге. Надобно умѣть различать лю-
дей, ргоЬе <Іі"по8( се<1і випі, диі сопвиеіибі-
пепі поЬівсипцип^еге ѵоІипЕ Различаюсь,
біѵегміт евве, біЛ'его іпіег ве біІТете, бія-
сгераге. Хотя они одного отпа дѣти, одна-
ко правами между собою различаются,
Іісеі еіпі ипіив еуивбетдие раігів ІіЬегі,
іатеп тогіЬив іпіег ве біПегипІ. Травы
различаются по разнымъ признакамъ,
ріапі® бігегвів поіів іпіег 8е біЛ'египІ.
Различеніе, йівііпсііо. Р. предметовъ,
«Іівііпсііо гегит. Различенный, веуипсінв,
8ерагаІи8, бівііпсім. Различествую, б.Г-
Гегге; іпіег 8е біІТегге. Различествовать,
въ мнѣніяхъ, біввеиііге, ЙІ8БІбеге	Раз-
личитель, диі ЙІ8Ііпйиіі, ЙІБсегпіІ Раз-
личительный, біеііприепе, аб
«ет регііпспв,- Различіе и различность,
742
ѵагіеіаз, біѵегвііае, біееіпіііііибо, бівсге-
рапііа, йі8сгіп>сп. Дѣлать различіе (раз-
боръ) между гражданиномъ и инозем-
цемъ, сіѵіб еі регевгіпі беіесіит ЬаЬеге.
Онъ ни дѣлаетъ никого различія между
тѣми и дрѵгими, пиііо біесгітіпе Ьо8 еі
ІІІО8 ропіі. Разичіе между' словами оди-
накаго смысла, біІГегепІіа ѵосит. Раз-
личіе во мнѣніи, біевепеіо. Р. въ харак-
терѣ, тогит біввітііііибо. Различіе со-
стояній, <1і8сгітеп огбіиит. Р. склон-
ностей, біеіапііа віибіогит. Различно,
<Іі88ІП)іІіІег; <1І88ІтіІі гаііопе, біѵегве,'ѵа-
гіе. Писатели говорятъ объ его смерти,
р., тиііа бе еуив тогіе ѵагіапі аисІогсБ.
Различный, различенъ, ѵагіив, біѵегвие,
аііив, дІ8$ітіІІ5, тиіііріех. Народы раз-
личные по языку и нравамъ, біввопа1 8ег-
топе {іепІеБ еі тогіЬив. Нравы различ-
ны, когда различны склонности, <Іі«-
рагев піогев біврагіа віигііа ведиипіиг.
Различныя значенія словъ, тиіііріісев
роіееіаіев ѵегЬогит. У жителей нарядъ
и нравы различны, іпсоіагит ІіаЬіІив
тогевдие йіѵегві.
РАЗЛОГІЙ п РАЗЛОЖИСТЫЙ. Ні-
гітдие аЬгирІив, аЬ8Сів8ие, ргавсерв. 2)
І)е Ігаііа: вигвит ѵегвив Іаіив. Разло-
гость, бесіі ѵііае, ргосііѵііав. Народы
различныхъ обычаевъ и языковъ, ^епіев
«Ііесогбее, тогіЬив, Ііпуиіе.
РАЗЛОЖЕНІЕ. Ехровіііо, ехріісаііо.
разложенный, ехровііив, ехріісаіие; еѵо-
Іиіив. Разложенная книга, ИЬег еѵоіи-
Іие; ехсііаіие, ассепвие. Разложенный
па очагѣ огонь, і^піе іп Госо ехсііаіие.
РАЗЛОМАНІЕ. См. разламываніе. Раз-
ломанный, Ігасіие, діІТгасІив; бееігисіив.
Разломить, см. разламываю. Разломка,
разломленіе, Ггасііо. Разломленный, Ггас-
Іи8, сІііТгасІиб.
743
РАЗ
РАЗ
744
РАЗЛОПАТЬСЯ и РАЗЛОПНУТЬСЯ.
Кишрі. йігитрі, (Ііазіііге. Разлоинулся
горшокъ, оІіа Йізяііпіі.
РАЗЛОЩЕННЫЙ. Ьаеѵі?аіи5, роіііив,
регроіііиз.
РАЗЛУКА. Віясеявив, йі^геввия. жить
Съ кѣмъ въ разлукѣ, зезипсіит аЬ аіідио
ѵіѵеге; йіесейеге аЬ аіідио. Разлучаю,
яерагаге, ве^ип^его, Йія]ші(;еге. Одна
Только смерть ихъ разлучить можетъ,
воіа тогя ѳогипі восіеіаіет (Нврш^ете ѵа-
Іеі. Разлучаюсь, всрагагі, Йів.іип(р, яѳ-
Іип§і, йіѵійі, йіесейеге. Душа съ тѣломъ
разлучается, апітия о согроге ехіі. Раз-
лучиться съ друзьями, гііясѳйегѳ аЬ аті-
сія. Разлученіе, яерагаііо, йівіппсііо.
Смѣрть есть разлученіе души отъ тѣла,
тогя еяі Діау ппсііо апіті а согроге. Раз-
лученный, яерагаіия, <1ія]ипсІпв, яеуппсіия.
РАЗЛѢЗАЮСЬ. 8о1ѵі, ясіпйі, Іасегагі.
Кафтанъ вдругъ разлѣзся, ѵевіів герѳп-
Іе Іасегагі, ясіпйі сгеріі.
РАЗЛѢПЛЯЮ. РІпгіЬив Іосія аіідиій
аіідиа ге Ііпеге, ішіисеге, оЬйпсеге. Раз-
лѣпить обой цвѣтами, апіюа ОогіЬия іпйп-
сеге.
РАЗЛЕПЛЯЮСЬ. Яоіѵі (йе геЬив ^Іи-
ііпѳ дипсіів).	.
РАЗЛЮБИТЬ. Вовиеесеге атаге.
РАЗМАЗАНІЕ, размазываніе. Еііпв,
іШІив; оЬйисІіо геі соіоге или соІогіЬив.
Размазанный, рісіив; таіе, гийіогі репі-
сіііо рісіив; рісіпга онсгаіпв. Размазня,
риія ех аііса, Йііиііив сосіа. Размазываю,
ріи^еге, соіогея іийисеге геі или іи гет.
Размазать стѣны красками, іийисеге со-
іогев рагіеІіЬпв, іп рагіоіея. 2) Размазать
пластырь, ешріавігит ііііпеге, іппп^еге.
3) Р. т. геі соіогет ітропеге, іпйиого,
соіогаге аіідиій.
РАЗМАЛЫВАТЬСЯ. Моіепйо тіпи-
Іаііт Ггап^і, тіпиіаііт сопипоіі.
РАЗМАНЕНІЕ, разманка, размавъ. Іп-
сііаііо, іггііаііо. Разманиваю, іпсііаге, іг-
гііаге; аіідиет аНодив геі сирігіііаіа
ассѳпйеге. Разманиваюсь, аіісіцив геі
яСийіо или йояійегіо сарі, тоѵегі.
РАЗМАРЫВАНІЕ. Веіеііо, таспіаііо.
Размарываю,Йеіеге, охейп^иеге, іпйисеге-
соіогет іпйисеге аіісиі геі или іп аіідиій.
2) Миііія Іосія іпіісеге, оЫіпеге, гіеіигра’-
ге, яогйійпт геййеге.
РАЗМАСЛИВАЮ. Кітіпт Ьиіугі или
оіеі ітропеге. 2) Іп Ьиіуго Іідиеііегі
яіпѳгѳ. 3) Р. т. реід'исипйе, япаѵііег паг-
гаге.
РАЗМАТЫВАНІЕ. Ехрііеаііо. Разма-
тываю, (ііа Йѳѵоіѵеге, геѵоіѵеге. ехрііса-
те. Разматываюсь, Йеѵоіѵі, геѵоіѵі, ех-
ріісагі.
РАЗМАХИВАНІЕ. Оясіііаііо. Разма-
хиваю, оясіНаге, Ьис еі іііис тоѵеге, а§і
іаге, ]ас1аге. Идучи размахивать руками,
іпсейепіет іасіаге ЬгасЬіа. Размахавши
бросилъ камень, яете! ііегитдие ѵіЬга-
Іпт Іарійет тівіі. Размахиваюсь, сопіог-
диеге ЬгасЬіит, ЬгасЬіит Іоііеге ай ісіпт.
Размахнувшись ударилъ его въ щеку,
ЬгасЬіит яивіпііі а<1 ісіит еі соІарЬит
еі йихіі. 2) Языкъ у колокола не вдругъ
остановишь, когда сильно размашется,
ріеііііпт сатрапа? ѵіЬгаІит поп Гасііе яія-
Іі роіезі. Размахъ, т. ч. размахиваніе,
ѵеЬетепя сііия; со всего размаху, а(1(1ис-
Іія Іасегіія.
РАЗМАЧИВАЮ. Моіііге, етоіііге, ті-
іібсаге. Размочить кожу, согіит тоііі-
гс. Размачиваюсь, тоііігі, етоііігі.
РАЗМАШИСТО. Л’оп еойет тойо,
таіе ясгіЬеге. Р. писать, ііа всгіЬеге иі
всгіріит поп Гасііе Іе^і роявіі. Размаши-
стый, поп айтіііѳпя Іесііопет, поп эріив
Іесііопі. Р. почеркъ, ясгіріига таіа, іпѳріа.
РАЗМЕЖЕВАНІЕ, размежевываніе.
РАЗ
746
РАЗ
А^гогит тепвіо, теіаііо. Размежеван-
ный, тепвив, теіаіив. Размежевываю,
а^гов тсіігі, теіагі. Размежевываюсь,
тпепвигат а"гогит іпіег ве іпіге. Мы
размежевазнсь полюбовно безъ межев-
щика, пса йе тепвига адгогит Ьопа §га-
ІіА віпе Опііоге Ігапвейітпв.
РАЗМЕТАНІЕ, разметеніе, можно
выр. гл. Разметаю, ѵеггего, ригдаге, всо-
рів ехрпг§аге; ѵеггеибо бізрсеге. Разме-
сти снѣгъ въ .стороны, піѵеш всорів ѵег-
ват Ьис еі іііпс сопуісеге, Разметенный,'
ѵегвив, ѵеггепбо бів^есіив.
РАЗМЕТКА, разметъ, біуесіиз. 2)
Оііт: регіібіа, рах ѵіоіаіа. Разметный,
дпоб бівуісі роіеві. Разметная грамота,
Мііегж ргоѵосаіогіж, Ііііега іпітісіііат
бесіагапіев.
РАЗМЕТЫВАНІЕ. Иівуосіив, біврег-
вих. Разметываю, зрагцегѳ, біврсоге, біз-
регреге. Разметать павозъ по полю, віег-
сиз рег аугпт «Перегнете, біврсеге. Р.
кучу камней, соп^сгіет Іарібпт біврсеге.
Р. книги, ІІЬгоз біврсеге. Р, узоръ см.
раскидываю.
РАЗМЕТЫВАЮСЬ. Абреіепііив аіі-
диібуасеге, тпііит еззе іп уасіепба тіііе-
гѳ. 2) Роггесіит бесптЬеге.
РАЗМИНАНІЕ, МОЖНО выр. гл. Раз-
минаю, бі!і§епІег впЬіуеге, тапбепбо
соніегеге или соттіпиеге. Разминать
глину, Іиінпі <1і1і§еи1ег впЬіуего, виЬі-
сспбо тоіііге, етоііігѳ. Размять что
зубами, аіідиіб Іоіит депІіЬиз тапбеге.
Р. кусокъ руды, тіпегат сопіппбеге, біз-
сиіеге, Ггаи^еге. 2) Разминать лошадь,
сітсптбнсеге едпит, ргіивдиат сопвсеп-
баіиг ѵеі іип^аіиг.
РАЗМИРИТЬСЯ съ кѣмъ. Іпітісіііав
вивсіреге сит аіідио. Размиріе, бівсог-
діа, діввідіит.
РАЗМНОЖАЮ. Аййеге, адаи^еге,
Часть III.
тиііірііеагѳ. Размножаюсь, аи"егі, аи"Ѳ8-
сеге, тиіііріісагі, іпсгетепіит сареге; ви-
Ьоіевссге, ёепи8 ргорауагс. Размноженіе,
аисіив, іпсгетепіит, тиіііріісаііо.
РАЗМНОЖЖАЮ. РегГгіп§сге, тіпи-
іаііт діМпбеге. Разможжить ногу, ов
сгигів соттіппеге, регГгіп^еге. Р. кому
голову, аіісиі сарпі (сегеЬгит) бетіпио-
ге. Разможжаюсь, регГгіпві, тіпиіаііт
біГІіпді. Разможжеиіе, можно выр. гл.
Разможженный, регГгасІнв.
РАЗМОКАЮ. Моііігі, воіѵі. Размокла
глина, Іиіит воіпіит еві. Размоклый, тоі-
Іііпв, воіиіиз.
РАЗМОЛВИТЬ. Аіісиі аіідиіб біввиа-
беге, аіідиет аЬ аіідиа ге аѵегіегѳ, бе-
дисего,2гѳѵосагѳ, беіеггеге. Размолвить-
ся, гіхаті сит аіідио. Размолвка, уиг^іит,
бізсогбіа.
РАЗМОЛОТИТЬ. РгоЬе бівсиіеге
Іипбепбо.
РАЗМОЛОТИТЬСЯ. Миііо Ігііи 1а-
хіогст (Іахіив) ' Сегі, ехсаѵагі. 2) Р. т.
тиііит беіігаге, іи Іодиёцбо тиііит еі
іиеріит евве.
РАЗМОРЩИВАЮ. Ггопіет егивагѳ,
гетіііеге. Рааморщиваюсь, Ггопз егиуа-
Іиг^гетіііііпг.
РАЗМОТАНІЕ, см. разматываніе. Раз-
мотанный, беѵоіпіпв, геѵоіиіпз, ехріісаіив.
РАЗМОЧАНЕННЫЙ. Іп тиііав раг-
іев Йвзив, воіаіпв. Размочаливаюсь, іп
тиііав рагіев (іибі, зоіѵі.
РАЗМОЧЕНІЕ, размачиваніе, можно
выр. гл. Размоченный, шоііііпв, етоіііпв.
РАЗМУЧИТЬ. Абтобит усхаге, Іог-
диегв, сгисіаге; ехіогдиеге. Хоть раз-
мучьте меня, если это не правда, іто
Ьегсіе ехіогдие, иізі ііа Гасіит еві.
РАЗМУПІТУЧИТЬ. Еираіа Ггепа едио
ехітешеге.
25
747
РАЗ
РАЗ
748
РАЗМЫВАНІЕ. АЫиІіо, атоііо оро
ацпав пли рег еіиііопет. Размываю,
аЫиеге, йеіпеге. Вода размыла берегъ,
адиа гірат аЫиіІ.
РАЗМЫКАТЬ. Нис еі Шис ІгаЬеге,
сареге. 2) Р. т. спгая реііеге, йівреі-
!его, Ги^аге.
РАЗМЫТЫЙ. АЫиІия, аеіпіив.—Раз-
мытыя, йіиііиз Іаѵаге, аЫиеге.
РАЗМЗИЛЪ. V. ЬЬз. агсЬіІесІпв ті-
іііагіа, агііз тппіепйі та§І8Іег; орегит
ЬеІІісогит тасЬіпаІот.
РАЗМЫТАРИТЬ. ЕІГипйеге, ргоГпп
йеге, йіяяіраге, Іасегаге.
РАЗМЫШЛЕНІЕ. Совіиііб, тейііаііо,
териіаііо. Съ размышленіемъ, со{;іІаІе,
сопяійегаіе, сопяиііо, поп Іетего. Безъ
размышленія, имѣть съ кѣмъ размолвку,
яіпшііаіет ехегсеге спт аіідпо, іп сопяі-
йегаіе, іпсопяиІІо, іетеге. При болѣе
зрѣломъ размышленіи, ге йі!і{;епІег рег-
репза, сопяійогаіа, іпііа яиЬйисІадие га-
ііопе; отпіЬив геЬив сігсптвресіів. Прит-
ти въ глубокое размышленіе, апітит,
тепіет іп аіідиій, іп аіідиа го йей^еге.
Стоитъ многаго размышленія, тиііае со-
^ііаііопія евве. Размышленія о смерти,
тейііаііо тогіів. Читать размышленія
святыхъ Отцевъ, ваисіогиш Раігит сот-
тепіаііопез, (топііа) Іетеге. Размыш-
леввыи, тейііаіия, со^ііаіия, сопвійегаіия.
Размышлять, тейііагі йе аіідпа ге; соп-
зійегаге аіідиій; апіто ѵоіѵеге аіідиій;
яесит сопвійогаге аіідиій, так. сопяійе-
гагѳ йе аіідпа ге; сопвпіеге гет, йо ге,
йеІіЬегаге аіідпій, гаііопет іпіге йе аіі-
диа ге. Раз. съ самммъ собою, апіто
или яеспт аіідиій герпіаге; апіто или
веспт аіідпій ѵоіѵеге. Размышлять глу-
боко, сотріесіі со^ііаііопет Іоіо ресіо-
ге. Размысли зрѣло, что ты хочешь дѣ- ;
лать, ѵійоая еііаш аідие еііат еі сопяі-
йегев, диій а§ав. Размышлять о томъ,
какъ что нибудь произвести въ дѣйство
гаііопет іпіге йе аіідиа ге регбсіепйа.
Объ этотъ ты долженъ размыслить, Ьос
Іиі сопзіііі еяі, Іиипі сопвіііит езі.
РАЗМѢНА, размѣнъ. Соттиіаііо, рег-
тиіаііо. Р. военноплѣнныхъ, сарііѵогит
соттиіаііо. Размѣненный, пшіаіия, сощ-
тиіаіив, регтиіаіия. Размѣниваю, ти-
іаге, соттиіаге, регтиіаге аіідиій сит
аіідиа ге. Размѣнять плѣнниковъ, сар-
Ііѵоя соттиіаге, сс. соттиіаііопе гейі-
теге; иігіпдие яіЬі іпѵісет геййеге. Раз-
мѣнять деньги, ииттоя ппттія сот-
тиіаге. Размѣниваюсь, гет сит аііа
тиіаге, соттпіаге, регтиіаге. Размѣ-
няться плѣнниками, сарііѵов соттиіаге.
2) Мпіагі, регтиіагі. Размѣнная, ѵ. оЬі.,
сойісіііі регтиіаііопет яресіапіез.
РАЗМѢРЕНІЕ, размѣриваніе. Мепяіо,
йітеяяіо. Размѣренный, тепзия, йітеи-
япя, сотрбяііпя. Размѣренное тѣлодви-
женіе, ^езіия сотровііив. Ходить раз-
мѣренными шагами, сотрояііе атЬиІаге.
Размѣрнваю и размѣряю, теіігі, йіте-
Іігі. 2) Біѵійеге, рагіігі, йіврегііге, Ігі-
Ьиеге, йіяІгіЬиеге. Размѣрять поля по
десятицамъ, йіярегііге а§гов ]и§егіЬи8.
Размѣрять что по поламъ, йіѵійеге аіі-
диій іп рагіев юдпаіея. 3) Ассогоойаго
аіідпій геі, ай гет или яесипйит гет;
ехі^еге аіідиій ай тойит аііснрія геі,
Іегтіпаго ех аіідиа ге, йівропеге. Раз-
мѣрять труды по силамъ, ІаЬогея ай
ѵігея ассотойаго, орйя ай ѵігея ехідеге.
Р. наказаніе по преступленію, аедоая
рессаіів роепав ігго^аге; рагея ясеІегіЬия
роепая герепйеге. Раз. награду, плату
по трудамъ, рго гаііопе еі тойо ІаЬогія
аіісиі тегсейет ІгіЬиеге. Онъ размѣ-
РАЗ
750
РАЗ
749
яетъ издержки по доходамъ, зитіпз
ехігі1 а(| тойит ге<1ІІит! вптіпя 1ег‘
тіпаІ ех гебіііЬпв. Размѣрность, гаііо.
Имѣть нѣкоторую р., тобіСсаіит евве.
Размѣтяый, бітеііепбо вегѵіепв.
РАЗМѢТКА, размѣчаніе. Юевіепаііо,
поіаііо. Размѣчаю, поіаге, бепоіаге, віё-
паге, беесгіЬеге. Размѣтить по черте
жу мѣста, гдѣ должно быть какому
строенію, аб Гогтат мли ісЬпойгарЬіаиі
беесгіЬеге Іоса, віпеи1ів юбіОсіів сопвіі-
іиепбів. Размѣченный, поіаіпв, бепоіа-
іив, беві^паіив, бевсгіріпв.
РАЗМѢШИВАНІЕ. Абтівііо геі рег
ѵегваііопет. Размѣшиваю, абтівсего,
іттізсеге, регтівсегѳ.
РАЗМѢЩАТЬ. РІигіЬив Іосів ропеге,
Іосаге, соііасаге. Размѣщеніе, розіііо,
Іосаііо, соііосаііо рІигіЬпв Іосів. Размѣ-
щенный, розііив, іосаіив, соПосаіив ріи-
гіЬив Іосів.
РАЗМЯГЧЕНІЕ, можно выр. гл. Раз-
мягченный, тоІІііпв, етоііііив. Размяг-
чиваю, и размягчаю, тоіііге, етоіііге.
Размягчиваюсь и размягчаюсь, тоііігі,
етоііігі, тііііісагі. 2) Тамъ въ объя-
тіяхъ меланхоліи сердце моо размягчи-
лось, іЬі іп сотріехи виттае Ігівііііа? апі-
то тео Пехцв аі<;ие Ггасіив вит.
РАЗМЯКНУТЬ. Мііет, тоііет Оегі.
РАЗМЯТЫЙ. йиЬасіив, саісаіив, сог-
ги^аіив, іп ги<газ сопігасіив.
РАЗНАШИВАНІЕ. І.ахаііо, саісапйо.
Разнашиваю, Іахаге саісапйо (саісеов).
РАЗНЕМОГАЮСЬ. Іесіо или Іесіп-
Іо аГС"і, ®§га ѵаіеіибіпе орргозвпт бе-
ситЬсге.
РАЗНЕНІЕ. Яерагаііо, бів]ипсііо.
РАЗНЕСЕНІЕ. Віввіраііо, бів]есііо. Раз-
несенный, біввіраіив, Йівіесіпв, Папбо аЬ-
Іаіив, біПивпв, врагвив, бівветіпаіив Раз-
несенный вѣтромъ прахъ, сіиів папйо
аЫаіив, біввіраіив. Разнесенныя вѣсти,
пипііі врагві, біввѳтіпаіі. Разнесть, см.
разношу.
РАЗНИЗАННЫЙ. Магвагііів (ипіош-
Ьпв) бівііпсіпв, огпаіпв. Разнизать, таг-
8агііів бівііп§иеге, огпаге.
РАЗНИМАНІЕ мРАЗЪИМАНІЕ. 8о-
рагаііо, бнуипсііо; весііо. Разниматель,
расійсаіог, расів апсіог, гесопсіііаіог.
Разнимаю, ві. разъемлю, зерагаге, <1ів]ип-
деге, бігітеге, бівігаЬеге, біѵеііего. Слѣ-
пившіеся ио краямъ листы постарайся
легонько разнять, чтобъ не повредить
котораго нибудь изъ нихъ, чего Нельзя
разнять, разрубить, ісіпт еі асіет Гег-
гі гевриепа; Гоііа, <ріж іп тагдіие віЬі
іпѵісет іпЬаегеесппі, ба орегат, иі еа Іеп-
іе воіѵаз, пе иііит еогит ѵіііеіиг. Если
бы ихъ не рознили, дѣло бы дошло до
бѣды, піві бівігасіі Гиіввепі, гев таіе или
весив сесійіввеі. 2) Согрив арегіге, бівве-
саге. 3) Р. т. хмѣль его рознялъ или
его розняло, іпеЬгіаіив еві. Разнимаюсь,
ві. разъемлюсь, зерагагі, бів]пп§і, еоіѵі.
Ящикъ по частямъ разнимается, сівіеііа
ві^іііаііщ воіѵііиг. 2) Біввесагі, арегігі.
РАЗНИЦА см. розница. Разно, вера-
гаііт, веогвпт..
РАЗНОБИТІЕ. V. оЬв. беіегіог соп-
біііо.
РАЗНОВИДНЫЙ. Оиі аііегіпв еві вре-
сіеі, поп е^ивбет, біѵ'егвге Госта еі Сеигж.
РАЗНОГЛАЗЫЙ. Опі поп е^ивбет со-
Іогів осиіов ЬаЬеі.
РАЗНОГЛАСИЦА п РАЗНОГЛАСІЕ.
8оиив бівсгерапв, ѵох біввопа. 2) Р. щ,
бівсгорапііа, бізвепііо. Но разногласію
членовъ ничего опредѣлено но было
ргоріѳг біввепвіопет тетЬгогпт піЫІ
бесгеіит Гиіі. Въ этой книгѣ итого раз-
ногласія, іп Ьос ІіЬго тиііа випі рн^пап-
ііа. Разиогласно, вопо бівсгерапіе. 2)
751
РАЗ
РАЗ
752.
Віввітііі гаііопе, йіевітііііег, поп ипо оге.
Разноглашу, йівсгераге, йівсгерапіеш »о-
пит ейеге. Струна разногласитъ, Сйе»
йівсгерапіет вопит ейіѣ Теноръ раз-
ногласитъ, ѵох (егііа йівсгераі. 2) Ві»-
сгераге, поп ійет сепвеге. Всѣ судьи
согласились, но одинъ только разногла-
ситъ, отпев )нйісев, ргоеіег ипшп, іпеап-
йет вепіепііат аЬіеге; отпе» інйісе»,
ргаеіег ипшп, ійет сепвепі.
РАЗНОИМЕННЫЙ. Коп еайет, йі-
ѵегва потіпа ЬаЬеп».
РАЗНОЛИЧНЫЙ. См. Различный.
' РАЗНОМЫСЛЕННИКЪ. Оиі аіііег,
веси», йіѵегве, сопіга вепііі; диі йіввепііі,
йіввійеі; дпі аііегіив еві оріпіопів. Разно -
мысленно, йіѵегве, поп ипо тойо, поп
еайет гаііопе (сепвеге). Разномысліе,
разномысленность, йіввепвіо.
РАЗНООБРАЗІЕ и РАЗНООБРА-
ЗНОСТЬ. Ѵагіеіа». Разнообразно, ѵа-
гіе, ѵагіів тойів. Разнообразный, ѵагіив.
РАЗНОПЛЕМЕННЫЙ. Віѵегвагит
§енііит. Россію населяютъ- разнопле-
менные народы, Воввіа іпсоШиг йіѵегві»
$епІіЬпв.
РАЗНОРОДНЫЙ. АІіегіив еі йіѵегві
^епегів. Разнородныя имена, йіѵегві %е-
пегів потіпа. Разз. былія, ріапіае йіѵег-
ві §епегів. Разнородство, разнородіе,
разнородность, ѵагіеіав, йіѵегвііав. Раз-
йородство цвѣтовъ, ѵагіеіав Яогшп.
РАЗНОРѢЧИВО. Сопігагіо ас ря§пап-
іе вепви. Разнорѣчивый, сопігайісепв,
гери^папв, сопігагіи», весит ри^папв, а
ве Йівсгерапв. Разнорѣчивые отвѣты,
ри<рпапІіа гевропва. Разнорѣчіе, йівсге-
рапііа, гери^паиііа; Йісіа ри^паиііа. Раз-
норѣчу, ри^папііа Іодиі. Писатели исто-
ріи разнорѣчатъ, Ьівіогіае всгіріогев іпіег
во гери§папс, йівсгерапі, тпіішп ѵагіапі.
РАЗНОСИТЬ. См. разношу. Разноска,
разносъ, сігситіаііо (тегсіит). Ходить .
въ разносъ, въ разноскѣ съ товарами,
тегсев сігситГегге овііаііт, тегсев овіі-
аііт ѵепаіе» ргоропеге. Разносный, диой
овііаііт сігсптГегіиг. Разноносные то-
вары, тегсев, диге овііаііт ѵепаіе» ргоро-
пипіиг.
РАЗНОСТОРОННЕЮ. Кои гедиііаіе-
гив. Р. Треугольникъ, ігі§опит поп ра-
гіЬив ІаІегіЬив.
РАЗНОСТЬ. Вівсітеп, йііГегепііа, ѵа-
гіеіав, йіѵегвііав, йіввітііііийо, іпгедиаіі-
Іав. Р. умовъ, йіѵегвііав іи^епіогит. Р.
предметовъ, йіѵегвііав гегит. Р. между
достохвальнымъ (честность) и благопри-
стойностью, йііТегепІіа Ьопевіі еі йесогі.
Большая разность между свѣтомъ сол-
нечнымъ и свѣтомъ отъ свѣчей, Іих Іоп-
§е аііа еві воіів еі ІусЬпогшп. Разность
въ склонностяхъ раздѣляетъ дружество,
віийіогиш йіввітШіийо йіввосіаі атісіііав.
Разность мнѣній, йіввепвіо.' Между пя-
тью и семью разность составляютъ два,
пшпегив диіпагіив а веріепагіо йіЯіегІ
Ыпагіо.
РАЗНОСЪ. См. Разноска.
РАЗНОТА, разнство, разнствіе, йіВе-
гепііа, ѵагіеіав. Въ этой картинѣ раз-
носится много, іп Ьас рісіига регтніішп
еві ѵагіеіаіів.
РАЗНОЦВѢТНЫЙ, разноцвѣтенъ. Ѵа-
гіі соіогів или ѵегвісоіог. Разноцвѣтныя
сукна, раппі ѵегвісоіогев.
РАЗНОЧИНЕЦЪ. І§поЬі1ів, рІеЬедив.
РАЗНОШЕННЫЙ. Ьахаіив саісапйо.
РАЗНОШЕРСТНЫЙ. Вібсоіог, ѵегві-
соіог, тиііісоіог. Разношерстная чет-'
верня, )и§ит едиогит ѵегіісоіогит.
РАЗНОШУ. Мегсев овііаііт ѵепаіев
ргоропеге. Разносить товары для про-
дажи по домамъ, тегсев овііаііт сігсшп-
Гегге; сігсвтіге йотов сит тегсіЬив; 2)!
753
РАЗ
РАЗ
754
ріуісеге, йіввіраге. Разнесло бурею су-
іетрезіаз паѵі^іа аЬгіриіІ, аѵегііі, <Іе-
риііі: паѵі^іа а сигви епо іетревіаіе випі
йеіесіа, Йорика. 3) Рег т. арагееге, йіз-
рег^еге, йівветіпаге. Разносить слухъ,
вѣсти, гитогет араг^еге, йіметіпаге.
Разношусь, тегсев овііаііт ѵепаіев рго-
ропппіиг. 2) Яраг§і, йізяетіпагі. Раз-
несся слухъ, гитог арагаиз, йівветіпаіиз
еві.—Разнощикъ, іпяіііог, сігситііог или
сігсиііог. 2) Еаті§егаіог, дегиіив гито-
гшп, репііив вегтопит ѵпіеагіпт. Раз-
нощица, Гетіпа, диж тегсев оаііаііш
ѵепаіев ргороніі. Разрощвчей, разно-
щическій, іпзіііогів.
РАЗНОЯЗЫЧНЫЙ. Ѵагіагпт іінеиа-
піт, ѵагіав Ііп§иав сопііпеиз.
РАЗНСТВЕННЫЙ. Оіѵегвие. Разн-
ствую, йіѵегвит еаае; іпіег ае йівегге,
йівсгераге.
РАЗНУЗДАНІЕ, разнуздываніе, мож-
но выр. гл. Разнузданный, Ггеиів ехиіив.
Разнуздываю, ецио Ггепов ехігнеге, йе-
ІгаЬеге ; ецпит ехіпаеге Ггепіз. Разнуз-
дываюсь, зіЬі Ггепов ехітеге, ае ехиеге
Ггепіз.
РАЗНЫЙ. Ѵагіив, діѵегбив, йіввітііів,
йівраг. Они разныхъ мнѣній, аіііег веп-
Ііипі; йіввепііипі. Это слово имѣетъ раз-
ныя значенія, Ьаес ѵох ЬаЬеі соіпріигев
ві^пііісаііопев. Я объ этомъ говорилъ съ
разными людьми въ разныя времена, йе
Ьас ге снпі ріигіЬие (сит поп пиііів) Іо-
сиіиа еит Йіѵегяів ІетрогіЬиз. Я никог-
да не видалъ толикаго числа воиновъ
въ такомъ разномъ вооруженіи, йіѵег-
віог агтогшп сиііи рориіив иипцизго соп-
Йихіі. Дороги, идущія въ развыя ст0.
роны, йіѵегаае зетііав. Розощлись въ
разныя стороны, йіѵегві йізсеввегипі.
Кто разнаго съ кѣмъ характера, йіѵег-
*°8 *Ь аіідио. - Разнь и рознь, йітегві-
іаз, йівзітііііийо. 2) Оііго: йівсогйіа, йі&-
війіит. Врознь, йіѵегві. Разню мли роз-
ню, гев.гедиаіез верагаге, йів]ш>догс, йів-
восіаге. -) Вівсгераге, йійегге. Разнить
въ пѣніи, йіввітііііег сапеге, іп сапепйо
йівсгераге. 3) Р- т- гіхагі сит аіідио.
Разнюсь или рознюсь, йівегге, йівсгера-
ге, Йівіаге, йіввійеге. Бережливый раз-
нитъ отъ скупаго, йізсогйаі рагсив аѵа-
го. Человѣкъ, и ' животное разнится
тѣмъ... іп Ьотіпет еі ЬеІІиат Ьос та-
хіте іпіегеві.. Сокрытая (отъ очей) доб-
лестъ мало разнится отъ погребеннаго
во мракѣ бездѣйствія, рапіит вериііж
йівіаі іпегіі® сеіаіа ѵігіиз. Чѣмъ такимъ
разнятся они отъ витій? диій еві іііий,
дио ірві йіНегипІ аЬ огаІогіЬив? Дѣти
отъ родителей не разнятсн, каковы ро-
дители, таковы и дѣти, соІиЬга гевіет
поп рагіі.
РАЗНЮХАТЬ. Іийа^аге, іпѵевіікаге,
регѵевІіі>аге.
РАЗОБИЖАЮ. АІісціпз апітит #га-
ѵііег ойепйегс. Разобидѣть кого бран-
ными словами, сопіитеііовів ѵегЬів аіі- '
диет ѵиіпѳгаге.
РАЗОБЛАЧАЮ- Ѵевіітепіа Ерівсора-
Ііа йеІгаЬеге, ехпеге. Разоблачаюсь,
ѵевіітепіа Ерівсораііа ропеге, йеропеге.
РАЗОБЛАЧАЮСЬ. 8егепагі.
РАЗОБЛАКАЮ. Ѵевіітепіа аіісиі йеі-
гаЬсте. Разоблакаться, ѵевіітепіа ро-
пеге.
РАЗОБРАНІЕ. Вевігпсііо, ЛетоШіо.
Раз. каменной стѣны стоило много тру-
да, йегаоііііо іарійев рагіеіія тиііит еі
пеуоііит ехЬіЬиіІ. Разобранный, гіеві-
гисіив. 2) Совпііив, ехатіпаіпв ехсиа-
вив. Разобрать см. разбираю.
РАЗОГНАНІЕ. Нериіяіо, Йів)ес.1іо. Ра-
зогнанный, йериівив, йівіесіив.
РАЗОГРЕВАНІЕ пищи. СіЬив гесос-
755
РАЗ
РАЗ
іив. Разогрѣваю, гесодиеге, ге^еіаге
(холодное мороженное). Разогрѣвать во-
ду, адиащ ГегѵеГасеге, іиГегѵеГасеге. Р.
пищу,, гесодиеге сіЬов. Разогрѣваюсь,
саіевсеге, іпсаіевсеге. Разогрѣлась печь,
Гогпах іисаіиіі. Разогрѣтый, гесосіиа,
геееіаіщ, ГегѵеГасІиа.
РАЗОДРАННЫЙ. Виріиз, бігирім,
Іасегаіив.
РАЗОЙТИСЬ. См. Расхожусь.
РАЗОМЪ. См. Разъ.
РАЗОПРѢТЬ. МиІІиш вибаге, тиііо
вибоге тапаге; іп^епіет вибогет еЯип-
беге. Работая весь разопрѣлъ, ІаЬогет
оЬіеиа, Іоіив аибоге таиео. Говядина
разопрѣла, ЬиЬиІа содиеибо зоіиіа, бів-
аоіиіа еві. 2) Горохъ разопрѣлъ, сісег
Ьипіогет ЬіЬіІ.
РАЗОРЯТЬ. Пепио агаге.
РАЗОРЗАШЕ. Вирііо, бігирііо, Іасе-
гаііо. 2) Піавоіиііо. Разорваніе друж-
бы, бівзоіиііо апіісіііж. Разорванный, гир-
Іив, ёігиріиа, Іасегаіив. 2) Разорванный
договоръ, Гоебив гиріит, ѵіоіаіит. Разор-
вать. См.' Разрываю.
РАЗОРЖАТИСЯ. Ѵакіе Ьіппіге.
РАЗОРЕНІЕ. Ѵазіаііо , еѵегзіо , ех-
аііисііо, ехсібіит. Р. городовъ, еѵегзіо,
ехсібіит нгЬіит. 2) Р. пі, таіит, ѵа-
зіііав , ѵазіаііо. Наводненіе причинило
этой области великое разореніе, іпишіа-
Ііо іп5І§иет геуіопі іпіиііі ѵа$1і1а1ет.
Притти въ крайне^ разореніе, іпідиів-
віта Гогіииа иіі; реваіто Іосо еие. Из-
бавить кого отъ разоренія, аіідиет аЬ
іпіегііи ѵіибісаге, геІгаЬеге; аіідиет аЬ
ехіііо аб заіиіет геѵосаге. Разоренный,
еѵегвив, ехсжив, бігиіив, ѵааіаіпв. Разо-
ренные грады, игЬев еѵегазе. Нодать по-
мощь разореннымъ, Гогіипів отпіЬиа
еѵегвов аизііпеге. Разоренный въ конецъ,
безъ всякой надежды поправиться, рег-
75«,
бііив аідие егабісаіиз. Разоритель, еѵег-
вог, ехвііисіог, ѵавіаіог, виЬѵегвог. Ра-
зорительница, беіеігіх (ітрегіі). Разори-
тельно, регпісіове, ехіііоае. Разоритель-
ный, ѵавіапв, еѵегіепв, виЬѵегІеив, регпі-
сіовив, ехіііовив, Гипевіив, ехіііаів. Разо-
рительная война, Ьеііит ехіііаіе. Разо-
рительная роскошь, Іихив байтовое.
Вотъ правила разорительныя для (го-
сударства) имперіи, ЬІ8 іпвіііиіів ітрегіа
ІаЬеГасІапІиг. Разоряю, ѵавіаге, реввит
баге, регбеге, аб іпіегііиш ѵосаге, бев-
Ігиеге. Разорить городъ, игЬет ехсі-
беге, ехвсіибеге, еѵегіеге, бігиеге, бе-
Іеге- Р. домы, іесіа біздіраге, бівІигЬаге,
бігиеге, абіПсіа бевігиеге, беіеге; ботов
ехсібеге, ехвсіибеге. Р. укрѣпленія, бівр-
сеге типіііопев; бі$ІигЬаге орега. Р. крѣ-
пость, агсет біуісеге. Р, птичье гнѣздо,
пібит аѵів бе«!гиеге, бігиеге. Р. кого въ
конецъ, аіідиет резвит баге или ехіиа-
піге, Гогіииів отпіЬи$ еѵегіеге. Р. домъ
непомѣрными издержками, ботит витіи
бераирегаге. Вельможи разоряютъ свои
домы чрезвычайною пышностію, Гатіііде
иоЬіІіит зіибіо та^пШсеиІізе ргоІаЬипІиг.
Распутства совершенно разорили его,
гет І11іи$ 1іЬібіпе$ ехйаизегипі. Разоря-
юсь, ехсібі, ехзсіпбі, еѵегіі, бігиі, рев-
зит іге, регіге, іпіегѵіе, гиеге, біІаЬі.
Этотъ городъ отъ войны совсѣмъ разо-
рился , Ьаес игЬ$ Ьеііо ріапе ѵазіаіа еві,
реиііив гиіі, бііарза еві. Разориться отъ
роскоши, Ьопа или іогіипав Іихи еГ-
Гиибеге, ргоГипбеге. Я разорился, гев
шею Ггасіае вииі.
РАЗОСЛАНІЕ. 1Иі5«іо, шіваиа, бітія-
віо, атапбаііо, аЫе^аІіо. Р- писемъ по
надлежащимъ мѣстамъ, шіввив Ііііегагит
весипбит іпбісев. Разосланный, тіазив,
бітіввив, аЫераІив, сігситтіввив. Разо-
РАЗ
758
РАЗ
757
сланныя письма, ІІІІегж яігситтіявае. Ра-
веслать, см. Разсылаю.
РАЗОСПАТЬСЯ. Оіч или агсіе (цга-
ѵііег) йогтіге. Долго разоспался, пора
вставать, йіи йогпііяіі, Іетрня еяі яиг^еге
или яиг^спйі (е Іесіо или сиЬіІи).
РАЗОСТЛАНІЕ, разстиланіе. Ехіеп-
віо. ехріісаііо вігаіив. Разостланный, ех-
Іепяия, ехріісаіия, яігаіия.
РАЗОТКНУТІЕ. Арегіій. Разоткпу-
тый, арегіия, геіііия. Разоткнуть, аре-
гіге, геііпете (йоііиш).
РАЗОХОТИТЬ. АІідиепі аіісіция геі
сирійііаіе іпсеийеге. Разохотиться, аіі-
ссу'иа геі яіийіо агйеге, Оа"гаге. Раэ-
охотился читать, зіииіо Іе^епйі агйеі.
РАЗРАБОТАНІЕ, разработываніе,
разработка, можно выр. гл, 2) 8оІі сиііи
ѵасапіія сиііига. Разработываю, Йеіе^еге
ГовяА а^епсІА. 2) Соіеге, ехсоіеге а§тит
поѵаіет или поѵаіе.
РАЗРАВНЕННЫЙ. РІигіЬив Іосія ж-
Чиаіив, сотріапаіив. Разравниваніе, гв-
Чиаііо. Разравниваю, рІигіЬив или пои
хпиіііз Іосія ждпаге, сотріапаге.
РАЗРАЖАЮ. Соттіпиеге; §таѵет
ріа^ат аіісиі іпГегге, іиЯі^сге. Разра-
жаться, йіІаЬі, яоіѵі. Разраженіе, сопсі-
віо. Разраженный, соттіпиіия; сиі &га-
ѵів ріа^а іпЛісІа еві.
РАЗРАЗНИВАНІЕ. Верагаііо гегит
Іип^епйагит. Разразниваю, йиав гев гег
]иі>ё’еийая, поп яе^ип^епаав верагаге, Йія-
восіаге. Разрознилъ цугъ лошадей од-
ношерстныхъ, ве]ивея еуивйет соіогів
верагаѵіі. Разразппвать, яерагагі, іп®
Чиаіит геййі, тівссгі.
РАЗРАНИВАНІЕ, Іасіига тиііагит
гегит рІигіЬив Іосія. Разраниваю, тиііа
сотрІигіЬия Іосія регйеге, е юапіЬив
еіаЬі віпеге.
РАЗРАСТАЮСЬ. Іп сгаявііийіпет ех-
сгевсеге; Іихигіаг» іп Ггопйет. Разрас-
таться до чрезвычайности, Іихигіагі іи
іпіто<1іс«іт тойит.
РАЗРАТЬЕ. Юівсогйіа , іоітісіііа, ві-
тиііав.
РАЗРЕВѢТЬСЯ. Миііит го^ге; иЬе-
гіия Пеге, Іасгішав ргоГипйеге.
РАЗРИСОВАТЬ. Ехріи^еге. Разри-
сованный, ехрісіив.
РАЗРОЖАЮСЬ. Рагеге, рагіит ейеге,
еиііі. Съ трудомъ разродилась, рагіит
йіШсиІІег ейійіі. 2)Сгевсеге, ассегвсеге,
гисІіЬия сгевсеге. Разродились вредныя
животныя, похіа анітаііа аисіа вииі.
Разродилась малина, тогит ійжит Геіі-
сііег ргоѵеиіі. 3) Разродилась бомба,
ругоЬоІия ііігиріия еяі или Діяяііиіі.
РАЗРОЗНЕННЫЙ. Керагаіив; тіхіив.
РАЗРУБАНІЕ, разрубленіе и разруб-
ка. Сопсівіо, соияесііо. Разрубаю, сопсі-
Неге , йіввесаге, сопяесаге. Разрубить
доску, ІаЬиІат сопяесаге. Разрубаюсь,
сопсійі, йіязесагі, соияесагі. Разрублен-
ный, сопсіяив, Нізяесіия, сопяесіив. Раз-
рубъ, т. г. Разрубаніе. 2) Ѵеяіі^іит геі
сопсіяіоие ітргеяяит; чиа рагіе гез сои-
сійі ссеріа еяі.
РАЗРУГАНІЕ. ОЬрігёаІіо, іггівия. Раз-
руганный, іггіяиз, Йегіяия, ІиЦіЬгіо Ьа'Ьі-
Іия, сопіитеііів айГесІиз. Разругать, соп-
ѵісіагі аіісиі, сопіитеііія аййсеге, сопіи-
теіііз іпсеявеге; тиііа асегЬа іп аіічиет
Йісеге; аіічиет ргоЬгік еі таіейісіів ѵе-
хаге.
РАЗРУМЯНЕННЫЙ. Еисаіив, іпГиса-
Іия. Разрумяниваю, Гисаге. Разрумяни-
ваюсь, Гисо ііііпеге Гасіет. 2) Ріив ваіів
Гисо ііііпеге Гасіет. 3) КиЬевсеге, ги-
Ьеііегі, егиЬеясеге, гпЬоге виЛипйі; ги-
Ьог тіііі виПііийіІиг. Отъ жару все ли-
цо разрумянилось, ргж жяіи іоіа Гасіев
гиЬоге яиГпяа еяі.
759
РАЗ
РАЗ
760
РАЗРУШАЮ. Ехсійеге, еквоіпдеге,
йевігиеге, йігиеге, еѵегіеге (обратить'
верхомъ къ низу), йеіеге, сопіісеге. Раз-
рушить домъ, іесішп'йіявіраге, йігпегѳ.
Разрушать заговоръ, соп|игаІіопетехзІіп-
ётіеге, адпііііішп геді^еге. Разрушить че-
ловѣческое общество, ѵііае восіеіаіет
ехвііп^иеге. Р. совершенно, до основанія,
а пли е Гипдашепіів -діярсоге, Гипдііия
Іоііеге еі деіеге; Гипдііиз еѵегіеге. Огонь
разрушаетъ все, і^иів сипсіа дівІигЬаІ еі
діввіраі. Разрушаюсь, девігиі, ІоШ, ех-
вііпрті, ад иіііііипі геді^і; реввшп іге,
гиеге, дііаЬі. Зданіе разрушилось, ®ді-
бсішп гиіі. Разрушились намѣренія, га-
Ііоіісз аІіси]и5 сопІигЬаІю, діяІигЬаІае випі.
Разрушеніе, девігисііо, детоііііо, Іарвиз,
гпіпа, ехіііит, іпіегііив, деіеііо, ехвііпсііо,
еѵегвіо, діввоіиііо, оссідіо, ехсідіит. Еще
до разрушенія Трои, Тго^а іпсоіиті.
При разрушеніи Корннеа, іп СогіпІЬі
дівІшЬаІіопе. Разрушеніе имперіи, го-
рода , еѵегвіо ітрегіі, игЬія. Разруше-
ніемъ входовъ въ храмы пресѣчь сооб-
щеніе съ ними, детоііііопе адііпв Іетр’о-
гит Іоііеге. Разрушенный, девігисіив,
дігиіив, еѵегяия, сопГгасІив, іггііив Гасіпз.
Разрушитель, еѵегяог , ехвііпсіог. Р.
царства, города, еѵегвог ітрегіі, игЬів.
Р. заговора, ехаііпсіог соп|ига1іопіа. Раз-
рушительный, девігпепді ѵіт ЬаЬепа.
Стѣна разрушенная до основанія, івигиз
а Гипдо виЬгнІив.
РАЗРЫВАНІЕ. Кирііо.дігирііо, Іасега-
Ііо; Ггасіига. Разрываю, дівсегреге, дівсіп-
деге, Іасегаге, Іапіаге. Разрывать что на
мелкія части, аіідиід тіпиіаііт дівсегреге.
Р. платье, ѵевіеш Йійсіпдего. Р. (мерт-
вое) тѣло, сайаѵег діясегреге. Оставить
/собакамъ тѣло па разорваніе, садаѵег
сапіЬпв дііапіапдит геііпдиеге. 2) Р. ш.
гитреге, дігіипрсге, дівяоіѵеге, йіясіп-
деге. Разорвать дружбу, атіеіііат гЦі».
воіѵеге, йівсіпйоге. Р. союзъ, Гоодия
гитреге. Это зрѣлище разрываетъ »оо
серце, Ьос вресІасиІшп.асегЬізвіто 'доіоге
те сгисіаі. ’З) Китрі, дівзіііге.  Разор-
вало бомбу, ругоЬиІив гпріия еяі.
РАЗРЫВАНІЕ. Реввіо. Разрываю, Го-
деге, ейодеге, егиеге, гітагі. Раорыть
землю, Іеггат гітагі. Разрывать ногтя-
ми землю, всаіреге ип^иіЬив Іеггат.
РАЗРЫВАЮСЬ. Вптрі, дігптрі, йів-
віііге. Разорвалась веревка, Гипів гиріц
еяі Р. бомба, ругоЬоІив дігиріив еві. 2)
Р. т. разрываться отъ досады, іга, іи-
ді^паііопе, вІотасЬо дігитрі. Сердце у
меня раздирается отъ досады, хочетъ
треснуть, сог тіЬі игііиг.
РАЗРЫВАЮСЬ. ЕЯоді, егпі. >2) Си-
рідіия еЯодеге, егиеге.
РАЗРЫВНАЯ БОЧКА. Воііит ін
виЫіте діярсіепд® геі риіѵеге ругіо вег-
ѵіепв.
РАЗРЫВИСТЫЙ и РДЗРЫВЕС-
ТЫЙ. АЬгирІия.
РАЗРЫВЪ. Кпрііо, дігпрііо, ехвііп-
сііо, йіаяоіиііо, ѵіоіаііо. Р. дружества, діе-
8ОІПІІО агпісіііа/. Р. союза, І'оедив гиріиш.
Р. мира, рах ІигЬаІа. Р. — уничтоженіе
дружественныхъ отношеній, дішйіпш.
РАЗРѢДКА. І.ахіог рояіііо, соііосаііо.
Крыть кровлю досками въ разрѣдку, аме-
геа Іесіі іахіиа, поп іга 8рі5зо, ваіів Іоппія
іпіегѵаііів ропеге; Іесіпш Іеѵііег Іе^еге.
РАЗРѢЖАШЕ, разрѣженіе. Еахаііо.
Разрѣжаю и разрѣживаю, ваіів Іеп^ів іп-
Іегѵаііів ропеге. Разрѣдить деревья, аг-
Ъогев в. 1. і. ропеге.
РАЗРѢЖАЮСЬ. Аііеииагі, гагевсеге,
Іідиезсеге.
РАЗРѢЖЕННЫЙ. 8аіів Іоппія іпім-
ѵаіііз ровііив.
РАЗРѢЗАНІЕ, разрѣзываніе, весію»
РАЗ
762
РАЗ
ѵе<
сопсйіо. Разрѣзанный, «есіиа.
ддосіоз, .регвесЦіз, ргжсівив, іпіѳгсйив.
РАЗРЫВАТЬСЯ. 8іЬі или апідю вио
Іагеѳ іпдиіаеге; зе пон соегсегѳ, пітів
Йвеіѵіге-
РАЗРѢЗНЫЙ, 8сіввигат ЬаЬеиз. Раз-
рѣзные обшлага, таніса- сит всівви-
гів. Разрѣзной бархатъ, Ьоіовегісрт сж-
Іаіів ішргеввів 6еигів. Разрѣзъ, йввига,
всіввига. Въ разрѣзъ іп ірвит тебіит.
Ядро попало въ р. йІоЬиІив ірвпт те-
біит Гегііі. Разрѣзываю, зесиге, бів-
весаге, регзесаге, іпіѳгсібеге, сопсібеге.
Разрѣзать часть говядины, рагіет Ьи-
Ьиііе бівзісаге. Разрѣзывать, еісагі, рег-
яесаге, регвесагі.
РАЗРѢШАЮ. Яоіѵеге, біввоіѵеге, ге-
зоіѵеге, ехребіге, ІіЬегаге. Разрѣшить
ремень сапогъ, воіѵеге соггі&іит саісеі.
Р. отъ узъ, ех ѵіпсиіів ІіЬегаге. Р. бо-
лѣзни смертныя, боіогев тогіів аиГегге.
2) 8оІтеге. Разрѣшить вопросъ, бівси-
іеге дижвііопет. Р. сомнѣніе, биЬііа-
ііоиот іоііеге; зсгириіит атоѵеге, ехі-
паеге. Р. загадку, жпі^та воіѵеге. Р.
споръ о чемъ, сопігоѵегвіат бігітеге,
сотропеге. 3) АЬвоІѵеге, ІіЬегаге аіі-
диет аіідиа ге. Разрѣшить принесша-
го во грѣхахъ покаяніе, аЬвоІѵеге ешп,
диі віпсеге васегбоіі рессаіа бесіагаѵіі
или диі віпсеге агсапа сопвсіепііж еі
сгебібіі. 4) Ѵепіат геі аіісиі баге; §га-
ііат геі аіісиі Гасеге. Разрѣшить кого
иа мясо, ѵепіат евпв сагиів аіісиі баге.
Р. на мясо, иа вино, сагие, ѵіпо иіі іп-
еіреге. Онъ разрѣшилъ яа все, рег
отпев Гав пеГавдие гиіі. 8іьі іп отпі-
Ьив геЬив 1аг8е Іш!и1ееі. Разрѣшаюсь,
еоіѵі. 2) ЬіЬегагі. 3) »ѳ С0піГ0ѴеГ5Іа
бесібі, віаіиі, сопвіііиі. 4) Р. 0ТЬ 6ре.
менв, рагіит ебеге, рагеге. Р 0ТЪ „зъ
телѣсныхъ, еоіѵі; ех согрогів ѵіпсиіів 1і-
Разрѣшеніе, „воіиію, бізвоіиііо.
Ьегагі.
Р. отъ увъ, ІіЬегаііо ѵіпсиіогшп. Р. во-
проса, едрейШо .дигввіішйв. Р. загадки,
воіиііо аепі&таіів- Р. отъ бремени, раг»
іив. Р. отъ жвави, оЬііи, шогв- 2)
Ѵепіа, йгаііа. Р. грѣховъ, ѵеиіа рессаіів
баиба. Р. вниа н елея, ѵепіа сага: еі
Ьиіуго иіепбі. Разрѣшенный, воіиіив, Іі-
Ьегаіив, виЫаІив, ашоіив. Р- отъ узъ,
ѵіпсиіів или ех ѵіпсиіів ІіЬегаІив. Раз-
рѣшенное сомнѣніе, биЬііаІіо виЫаіа.
Разрѣшительный, аЬвоІѵеив. Разрѣши-
тельная грамота, ѵепіа еі гетіввіо рес-
саіі или рессаіогшп а Ропіійсѳ Котапо
рготівва.
РАЗРЯДИТЬСЯ. Іивівпііѳг ѵевіе ехог-
паіит евве.
РАЗРЯДЪ. Ріѵівіо, рагііііо, бівігіЬиііо.
2) Оііт: ІгіЬипаІ, иіі Шіегж вирріісев по-
тіпеРгіпсірів іпвсгіріж ехЬіЬеЬапіиг. Раз-
рядный, аб Ьос ІгіЬипаІ регііпепв. Раз-
рядныя книги, соттепіагіі, ІіЬеШ тііі-
іагіит ^габиит Ьопогів.
РАЗРЯЖАЮ. Іпвійнііог ѵевіе ехогпа-
ге. 2) Вівропеге, огбіпаге. 3) СІапбет
рІишЬеат всіореіо ебисеге, ехігаЬеге.
4) ІІпісиідие виав рагіев іибісаге. 5)
Огпаіи или ѵевІіЬив аіідиет ехиеге. Раз-
ряженіе , іпвідпів ехогпаііо- ,2) СІапв
рІитЬеа всіореіо ебпсіа. Разряженный,
іпвідпііег ѵевіе ехогпаіпв. 2) Разряжен-
ное ружье, всіореіит аб іеіит поп іп-
вігисіит. .
РАЗСАДА. Ріапіа іепеііа, риіѵіио
віегсогово ебисіа, ди® ровіеа Ігаивропі-
іиг. Разсадки, ігапвіаііо. Разсадникъ,
ротагіит, ветіпагіит. Разсадный, вег-
ѵіепв, Ьоиив ІгапвГегепбо, ігапвріапіапбо.
Разсаженный, ігапвіаіив. Разсаживаніе
ігапвіаііо. Разсаживаю, ІгапвГегге, ігапв-
вегеге. 6) Зерагаге, бів^и^те, вертче -
ге. Разсадить деревья, агЬогев ІгапвГег-
763
РАЗ
РАЗ
764
те. Раа. цвѣты изъ грядъ въ горшки,
Яогев ех агеів (риіѵішз) іп Іевіав Ігапв-
іеге. 2) Разсадить учениковъ розво,
йівсіриіов, апйііогев верагаге, йізіипееге.
Разсаживаюсь, ігапвіеггі, Ігапвріапіагі.
Деревья разсаживаются осенью и вес-
ною , агЪогев аоішппо еі ѵеге іп аііит
Іосит Ігапвропипіиг.
РЛЗСАПѢТЬСЯ. Віи, іизіпепіег віег
Іеге.
' РАЗСАРИВАНІЕ ДЕНЕГЪ. ЕЙивіо,
ргоГивіо. Разсариваю', йіврегреге, йівві-
раге , ейипйеге, ргоГипйеге, йіввіраге.
Разсорилъ овесъ, аѵепат йіврегвіі. Раз-
сорить деньги, отпет ресипіат Ьгеѵі
йіввіраге , аЫи^ігіге (чрезъ лакомство).
Раасариваюсь, йіврегр, йіввірагі; еІТипйі,
ргоіипйі, йівзірагі.
РАЗСВЕРЛЕНІЕ, разсверливаніе, мож-
но выр. гл. Разсверленный, атрііаіив Іе-
геЬгапйо, регГогапйо. Разсверливаю,
атрііаге ІегеЬгапйо.
РАЗСВИРѢПѢЛЫЙ. Айтойот еЯе-
гаіиз; айтойит Гигепв или ГигіЬипйив
Гасіив. Разсвирѣпѣніе, яіаіия Ъотіпів,
айтойит Гигепіів. Разсвирѣпѣть, а<1то-
йит еЛегагі, Гигеге, іпвапіге; іи тиііат
іпвапіат іпсійеге.	'
РАЗСВѢТАЕТЪ. Еисевсіі, йііисевсіі,
Шисевсіі. Онъ уѣхалъ, какъ разсвѣтать
стало, аЬііІ, йівсеввіі, йіе Іисевсепіе. Раз-
свѣтаніе, сіагііав Іосіа аи^евсеив. Раз-
свѣтъ, йііисиіит, ргіта Іих. На разсвѣ-
тѣ явиться, ргіта айевве. До разсвѣта,
апіе Іисет. Съ развсѣтомъ, йіе виг^епіе,
іііисепіе.
' РАЗСЕЛЕНІЕ. Вейисііо (а^гісоіагит)
іп ріига Іоса. Разселенный, йейисіпв іп
ріига Іоса. Разселяю, йейисеге іи ріига
Іоса. Разселяюсь, йейпсі іи р. I. ріига
Іоса (а^гісоіів) сотріепіиг.
РАЗСЕРЕБРЕНІЕ, можно выр. глаг.
Разсеребренный. Миііія Іосія аг^епіаЦц
іпаг^епіаіив, аг^епіо оѣйисіив. Разсе-
ребрить, сотріигіѣив Іосія аг^епіо оЬйц.
сеге.
РАЗСЕРЖЕНІЕ, разсерживаніе. Іггі-
Іаііо. Разсерженный, іггііаіив, ехасегѣа-
Іив, іга ассепвив. Разсержнваю, іггііаге
ехасегЬаге, ехаврегаге, ігат аИсиуия ас-
Сепйеге. Разсерживаюсь, ігавсі, іга іП-
сепйі, оЛепйі. Онъ разсердился за су-
щую бездѣлицу, ге тіиіта оЛепвив еві.
РАЗСИЖИВАТЬСЯ. Іисіреге оѵа ех-
сіийеге; пітів йіи вейеге.
РАЗСКАЗЫ. Ріаггаііипсиіа , ІаЬеІІа,
вегтопев, ^аггііиз. Увеселять кого сво-
ими разсказами, аіідиет Гаѣеііів оЫесІаге.
Разсказываніе, паггаііо, соттетогаііо
геі. Разсказываю , иаггаге , соттето-
гаге, ехропеге, епаггаге. Мнѣ все раз-
сказали, что вы дѣлали, диае Гесегав,
отпіа тіЬі паггагипі. Я разсказалъ ио
порядку все дѣло старику, и онъ обра-
довался тому, какъ не льзя больше, от-
пет гет огйіпе вепі паггаѵі, пііііі диій-
циат гійі Іасііия. Разскащикъ, паггаіог,
^аггиіив, Іоциах. Разскащица, ^аггніа.
РАЗСКАКАТЬСЯ. Ѵаійе овсіііаге. 2)
Ргосиггеге, ітреіит витеге.
РАЗСКОЧИТЬСЯ. Вігитрі, йіввіііге.
Горшокъ разскочился, оііа йівзііиіі-
РАЗСЛАБЛЕНІЕ. ІтЪесіІІіІав, Іанриог,
йеГесІіо, іпГогтіІав, йеѣііііаз. Привести
кого въ разслабленіе, аіідиет ай Іап-
[щогет йаге. 2) Кевоіиііо пегѵогит,
рагаіувів, ароріехіа. Нѣсколько уже лѣтъ
въ разслабленіи находится, іат аіідиоі
апиов рагаіуві ІаЬогаІ. Разслабленный,
разслабонъ, іпСгтиз, йеЫІів, йеЫІіІаІив.
2) Рагаіуіісив, рагаіуві ІаЬогапв. Раз-
слабляю , іпіігтаге, йеЫІіІаге. Разсла-
блять силы, ѵігев аііепиаге, аГйсеге. Бо-
лѣзни разслабляютъ тѣло, тогЬі ѵігев
РАЗ
766
РАЗ
765
согрогів беЫІііаиі. Быть разслаблену
всѣми членами, отпіЬиз тетЬгів саріит
евае. Разслабѣвайіе, Т. ч. разслабленіе.
Разслабѣваю, ѵігіЬиз беЫІіигі, беЬііііагі
еі Ггапр, ѵігез атіііеге; епегѵагі. Разслабѣ-
вать тѣломъ, согроге Іапеиевсеге. Разсла-
бѣли ноги, стога ѵігіЬиз беЬіІііаіа зипі.
РАЗСЛАВЛЕНІЕ. Віѵиігаііо. Разсла-
вляется, гитог біЯегІиг; Гата ехіі, то-
паі, регсгеЬгезсіІ. Разславляю, ѵиі^аге,
еѵиі^аге, біѵиіцаге; Гатзе аіідиіб баге.
РАЗСЛАНИВАНІЕ, разслоненіе. Арег-
ііо; бетііо орегсиіі. Разсланиваю, аре-
гіге, раіеіасеге. Разсловить печь, ѵаі
ѵат Гогпісаіет арегіге.
РАЗСЛУШЕШЕ, разслушиваніе. Апбі-
Ііо аибііив. Разслушаться, ІиЬепІіззі-
те аибіге. Разслушался музыки, 8сат-
та сот ѵоіиріаіе тивісае аигез ргагЬиі.
Разслушиваю, аигез ргазЬеге, аивсиііаге.
Больной говоритъ слабо, на силу раз-
слушалъ , аг§гоіпз зиЬтівве іодиііпг,
диге біхіі, ѵіх аигіЬиз регсіреге роіоі.
РАЗСМАТРИВАНІЕ. Сопіетріаііо,
сопсібегаііо, іпвресііо. Разсматриваю,
іпіиегі, сопіиегі, сопіетріагі, іпзрісеге.
Разсматривать предметы издали, гея оси-
48 оЬуесіаз ргосиі п.ін е Іоп^іпдио іп
врісеге. 2) Р. т. со^иозсеге, диюзііопет
ЬаЬеге, сопзіііиеге; ехатіпаге, ропбегаге;
еопвібегаге, г'ериіаге. Разсматривать
спорныя дѣла, со^повсеге гез Іііі^іозаз.
Р. книгу, ІіЬгит регсепзеге еі ехсиіеге.
Разсмотрите, въ какую опасность вы вдае-
тесь, терпи, диапіит ѵііае регісиіит аб-
еаа, или диапіо регісиіо сариі іиит оЯе-
газ. Разсматриваюсь, со8позсі, дпаезііо
геі ЬаЬеіиг, сопзіііиііиг. Дѣло еще раз.
сматрнвается въ судѣ, саива абЬис іп
ІгіЬипаІі со8позсіІиг. 2) ЦІ11; ІіЬепіег,
сирібе аіідиіб сопіетріагі, іи8рісеге. Раз-
«ютрвтельио, саиіе, рготібе, сігсит-
зресіе, сопвібегаіе. Въ судебныхъ дѣ-
лахъ надлежитъ поступать осмотрит., іп
геЬпз Гогеп8ІЬи8 саиіе ѵегзапбит е8і.
Разсмотрительность, саиііо, сігситврес-
Ііе сига. Р. во всѣхъ дѣлахъ нужна и
полезна, саиііо іп отпіЬиз геЬив іат пе-
сеззагіа диат иіііів еві. Разсиотритель-
ный , сапіив , ргоѵібиз , сігситвресіив,
сопзібегаіив. Мое дѣло судилъ судья
разсмотрительный, Іііет теат бігетіі
]ибех ѵаібе ргоѵібив. Разсмотрѣнный,.
оЬвегѵаІив, регсеріив. 2) Кериіаіиз, ех-
апітаіия, ехсиззив.
РАЗСМѢШИТЬ. Ківит тоѵеге, соп-
сіиге, ехсиіеге (о тѣхъ, кого хотятъ
спѣшить).
РАЗСМѢЯТЬСЯ. Кібеге, гізит ейеге.
Какъ онъ ему это сказалъ, онъ разсмѣ-
ялся, Ьів аибіііз, гівит ебібіі. 2) Віи
тиііитдие гібеге. Что вы разсмѣялись?
пора перестать? сиг Іат біи гівит іпбиі-
(»еІіб? бевівіііе.
РАЗСНАСТКА, разснащеніе и раз-
снащнваніе, можно выр. гл. Разснащен-
ный, корабль, паѵія ехагтаіа. Разсна-
щиваю, паѵет ехагтаге. Разснащива-
юсь, паѵев ехагтапіпг.
РАЗСОВАНІЕ, разсовываніе, верагаііо
рег риівит. Разсованный, бівриівив, ве-
рагаіив. Разсовываю, рІигіЬив Іосів ро-
пеге, беропеге. Онъ разсовалъ всѣ свои
книги такъ, что безъ него пи одной не
сыщешь, отпез ІіЬгоз ііа беровиіі, иі
пиііиз ео аЬвепІе іпѵепігі ровзіі. 2) РІи-
гіЬиз бізрегііге, бізІгіЬиеге ресипіат, гев.
РАЗСОЛЪ. См. Росолъ. Разсольный,
см. Росольный.
РАЗСОРЕНІЕ. См. Разсариваніе.
РАЗСОРИВАЮ. Вівсогбіат тоѵеге
іпіег Ьотіпев. Разсориваюсь, бівсогбев
йегі. Они разсорились, бівсогбіа огіа
езі іпіег еоз.
767	РДЗ
РАЗСПРАШИВАЮ. Си. Распраши
ваю.
РАЗСТАВАНІЕ. Візсеззиз, йівгеззиз.
Р. съ друзьями горестно, зеіппеі аЬ аті~
сіа гез езі регтоіезіа.
РАЗСТАВЛЕНІЕ, рзставливаніе, ро-
зіііо', Іосаііо рІпгіЬиз Іосія. Разставли-
ваніе солдатъ по квартирамъ, шііііез іп
Ьозріііпт сіебпсіі. Р. платьи, Іахаііо,
зоіпііо ѵезііз. Разставленный, зеогзіт
розііиз', рІигіЬпз Іосіз розііиз. Узрѣлъ
вкругъ обширнаго озера златотканые
шатры разставленные, ѵійі апго сопіехіа
ІаЬегпаспІа сігса Іаіе раіепіеш Іасшп
Іепіа. 2) Разставленные по квартирамъ
солдаты, шііііез іп Ьозріііа Зебпсіі. 3)
Зоіпіпз, Іахаіиз. Разставленный кафтанъ,
ѵезііз Іахаіа. Разставливаю и разста-
вляю, сегііз или рагіЬиз іпіегѵаіііз йізро-
пеге; сотрІпгіЬиз Іосіз ропеге. Разста-
вить столбы по дорогамъ, сегііз іпіег-
ѵаіііз ропеге рііаз зесиз ѵіаш. Разстав.
статуи по саду, сігсшпропеге зіаіиаз іп
Ьогііз. Р. караульныхъ, сизірйіаз ро-
пеге, йізропеге. Р. постой по кварти-
рамъ, шііііез рег Ьозріііа йізропеге. 2}
Ьахаге, воіѵеге. Разставить шеренги,
огйіпез Іахаге, йійпсеге. Скажи порт-
ному, чтобъ онъ разставилъ камзолъ,
йіе ѵезіійсо, иі соіоЬіиш зоіѵаі. Разста
вливаюсь и разставляюсь, сегііз Іпіегѵаі-
ііз, рІигіЬив Іосіз ропі, йізропі, Іахагі, зоіѵі.
РАЗСТАНАВЛИВАНІЕ н РАЗСТА-
НОВЛЕНІЕ, можно выр. гл. Разстана-
вливаю, зеогзіт ропеге, йізропеге. Раз-
становить цвѣты съ горшками, чтобъ
удобнѣе воздухъ проходилъ, зеогзіт ро-
пеге Іезіаз Погит, иі ео Гасіііиз аег ре-
пеігаге роззіі. Разстанавливаюсь, зеогзіт
ропі, йіізропі. 2) Ріп ипо Іосо аззізіеге,
сопзізіеге,- ріигітпт Іосі оссираге. Гос-
пода разстановились на дорогѣ, пройти
РАЗ	768
не можно, поЬіІез іоіаш ѵіат оссирагшм,
ііа иі Ігапзігі поп роззіі.
РАЗСТАНИ. Тетриз, дио ѵеі Іосиз
пЬі атісі аЬіІпгі или йізсеззигі зе]пп§цп.
Іпг віЬі іпѵісет ѵаіе йісепіе. Повеве-
лнться иа разстаняхъ, Ьііагшп зе Гасеге
или зе оЫесіаге іп Іосо йізсеззиз; см.
разставаніе.
РАЗСТАНОВКА. Розіііо съ доп. ийеп
зеогзіт. 2) Йраііит гегит зеогзіт ро-
аііагит. 3) Аихіііит, зиЬзійіит. За
неимѣніемъ денегъ продалъ лѣсъ, и тѣмъ
сдѣлалъ себѣ разстановку, оЬ іпоріащ
ресипіж ѵепйійі зуіѵаш, еі Ьас ге зиЬзі-
йіпш шіЫ сошрагаѵі. 4) Съ разстанов-
кою, тога іпіегрозііа. Читать с. р. іпіег
1е§епйит гезрігаге, зрігііит зиярепйеге.
Разстановленный, зеогзіт розііиз, йізро-
зііиз; Іахаіиз, йійпсіиз.
РАЗСТАЮСЬ. 8еіип§і, йесейеге, йі-
зсейеге, аЬіге. Бояться разстаться съ
своими выгодаии, теіиеге соттойЦ
зиіз. Разстаться съ другомъ, атісо Йі-
зсеззиго ѵаіе йісеге; зе аЬ атісо зс]ип-
^еге. Разстаться съ деньгами, гепііепіе
апіто ресипіат йаге- Ему жаль раз-
статься съ деньгами, ресипіж іепасімі-
тиз езі.
РАЗСТЕГИВАНІЕ. йоіпііо, гезоіиііо.
Разстегиваю и разстегаю, ѵезіеш йііо-
гісаге, гезоіѵеге. Разстегнуть застежки
у книги, ІіЬгит ипсіпо ехрейіге. Р-
пряжку, йіГбЬиІаге, ПЬиіат Іахаге. Раз-
стегиваюсь, ѵезіет йііогісаге, геіахаге;
уезіет зіЫ Іахаге. Ходитъ разстегнув-
шись, іпсейіі ѵезіе гезоіиіа. Разстегну-
тый, диі віЬі ѵезіет Іахаѵіі; ѵезіе йііогі-
саіа.
РАЗСТИЛАНІЕ, разстилка. Си. Разо-
стланіе. Разстилаю, ропдеге, ехропвете,
зіегпеге Разослать холстъ па иолУ
іеія раѵішепіит віетпеге. Разстилаюсь,
769
РАЗ
РАЗ
770
рап<1>, ехрапйі, зіегпі; йіІГипбі. Туманъ
разстилается по землѣ, пеЬпІа йіПипбіІпг
зирег Іеггат. Здѣсь зеленые ковры раз-
стилаются , какъ мягкій бархатъ, подъ
ногами человѣка, Ьіс ѵігійіз соіогіз Іаре-
гез, пі тоііе Ьоіозегіспт зиЬ рейіЬиз ат-
Ьпіапііит зіегпі ѵійепіпг. 2) Р- т- 5е*
аііси.ч зиЬтіІІеге; Ьитііііег аіічиет айп-
Іагі.
РАЗСТОНАТЬСЯ. ѴеЬетепІег или
біо §етоге, іп^отізсеге, зизрігаге.
РАЗСТОЯНІЕ. Юівіаиііа, іпіегѵаіит,
араііит. Р. солнца, (Ііаіаиііа зоііз. Въ
дальнемъ разстояніи , 1оп§о зраііо или
іпіегѵаііо іпіегрозііо. Въ разстояніи на
1000 шаговъ, іпіегтіззіз тіііе раззіЬиз.
Въ равномъ разстояніи, рагіЬиз зраіііз.
Разстоять, йізіаге. Солнце разстояло
равно отъ той и другой грани, зоі ех гв-
дпо теіЛ йізІаЬаІ иігадие. Разстояться,
Ліи аІісиЬі зіаге. Что ты разстоялся? по-
до прочь, <}иі<1 Іат йіи Ьіс зіаз? (асеззе.
РАЗСТРАЧИВАНІЕ, разстрочеиіе,
можно выр. гл. Разстрачиваю, рІигіЬиз
Іосіз регзиеге или Сііз Іга]есІіз Сгшаге.
РАЗСТРИГА. Апіізіез засегйоііо ргі-
таіиз; топасЬиз огйіпе сіетісогит тоіиз.
Разстригаю, апіізіііет засегйоііо ргіѵаге;
огйіпе топасЬісо тоѵеге. Разстригать,
засегйоііо ргіѵагі; огйіпе тоиасЬісо то-
ѵегі. 2) Огйіиі сіегісогит гепипііаге.
Разстриженіе , можно выр. гл. разстри-
женный, сиі засегйоііит айетіпт езі;
огйіпе топасЬісо тоіиз.
РАЗСТРОЕНІЕ. ТигЬаІіо , регІигЬа-
Ііо, сопіизіо. Р. желудка, зІотасЬі йіззо-
Іиііо, гезоіиііо. Разстроенный, поп Іет-
регаіиз, йіззоииз. Разстроенные клави-
корды, сіаѵісЬогйіит йіззопит. 2) Р т
ІигЬаІиз, регІигЬаІиз, соиСивив. Разстро-
енныя по части нмѣиія обстоятельства,
ге8 Гатіііагіз регІигЬаІа. Разстроенное
дѣло, гез ітрейііа. Р. государство, сі-
тііаз таіе айесіа, ІаЬеГасІаІа. У иего го-
лова совершенно разстроена, езі апіто
сопІигЬаЮ еі іпсегіо. Человѣкъ разстро-
енный (въ своихъ домашнихъ дѣлахъ),
Ьото ге (атіііагі ітрейііпз. Раз. желу-
докъ, зІотасЬиз зоіиііог. Р. умъ, йеѵіиз
апітиз. Разстроенныя мыслн, со^ііаіа
таіе іпіег зе сопѵепіепііа; йіз|ипс1а. Онъ
совсѣмъ разстроенъ, зиі нли тепііз иди
апіті ріапе поп сотроз езі, ріапе іп рег-
ІигЬаІіопет соп)ес1пз езі,—Разстрой, зо-
га йізсгерапз. Играть на разстроѣ, іп-
зсііе, аЬзопе БйіЬиз сапеге. Разсторива-
иіе, ІигЬаІіо сопсепіиз. Разстроиваю, йів-
зопит геййеге. Разстроить скрыпку,
ѵіоііпаш йіззопат геййеге. 2) Р. т. Іиг-
Ьаге, регІпгЬаге, сопІигЬаге. Ты. раз-
строилъ всѣ мои планы, сопІигЬазІі тіЬі
отпез гаііопез. Р. чьи мысли, сопзіііа
йізІигЬаге. Р. государство, сіѵііаіет,,
гетриЫісат регІиЬаге. Это приключе-
ніе совсѣмъ меня разстроило, Ьос еѵеп-
Іпт ріапе те іп регІигЬаІіопет сопіесіі,
те ріапе апіті поп сотроіет (івсіі. Раз-
строиваюсь, йіззопит геййі, гетіііі.
Скрыпка разстроилась отъ сырости, ѵіо-
ііпа ргге Ьитоге вопит ейіі йізсгерапіет.
2) Р. т. ІигЬагі, регІигЬагі, сопйтйі.
Разстроились мысли, со^ііаіа ріапе соп-
ІигЬаІа еі іпсегіа зипі. Разстроились
мои дѣла, гез теае регІигЬаІж зпиі. Раз-
строилось согласіе, соисогйіа ІигЬаІа езі.
3) ЕхЬаигігі. Разстроились доходы, ге-
йііиз ехЬаизІі зипі. Разстройка, зіаіпз
іизігитепіі, вопит йізсгерапіет ейепііз.
Скрыпка въ разстройкѣ, ѵіоііпа (ййез) зо-
пит йізсгерапіет ейіі. 2) Р. т. регіигЬа-
Ііо, сопГизіо. Въ какой разстройкѣ вашм
дѣла! доапіа іп гегит регіигЬаІіопе ѵегза-
тиг!
РАЗСТРОЧЕИІЕ. См. Разстрачиваніе.
771	РАЗ
Разстроченный, рІигіЬи» Іосів регвиіив
или аІЬів ГІІІ8 Іга]есІІ8 Ьгшаіив.
РАЗСТРѢЛИВАНІЕ, разстрѣляніе,
можно выр. гл. Разстрѣливаю, отпіа іеіа
ехЬапгіге, отпіа іеіа ей’ипйеге, отпет
соріат рпіѵегів піігаіі аЬвитеге. 2)
Сіапйів ісіп сопГойеге. 6. 1. ехапітаге.
3) РугоЬпІі зпрріісіо аГСсеге. Разстрѣ-
ливаюсь, отпіа Іеіа ехЬапгіипІиг; ^Іапйів
' ісіи сопіойі, ехапітагі; ругоЬпІі впрріісіо
аГйсі. Разстрѣлянный, ехЬапзІия, аЬвит-
іпв; §1апйів ісіп сопГоввпв; ругоЬпІі впр-
ріісіо аІГесІив. Разстрѣляться, спрійіив
^асиіагі, ^Іапйев етіііеге. 2) Нергаѵагі.
Стволъ у ружья разстрѣлялся,вс!ореіі Іп-
Ьпв шиііо (гедиепіідие ики йергаѵаіив
еві.
РАЗСТУПАНІЕ, разступлепіе, йівсев-
впв (соеіі). Разступаюсь, арегігі, раіев-
сеге, гитрі, Ьівсеге, Ьіаге, йеЬівсеге.
Земля разступилась подъ нами, іегга виЬ
рейіЬив йеЬівсіІ, йівсеввіі. 2) Юі^гейі, йі-
зсейеге, сейеге. Разступился народъ, ро-
риіив, ІпгЬа се88ІІ. 3) Разступиться съ
чѣмъ, іпѵііит гесійеге. Раступпться
съ деньгами, гепііепіе апіто респпіат
йаге. 4) Разступилась земля, іегга ге§е-
Іаіа еві.
РАЗСУДИТЕЛЬНО. Сопвпііе, соп-
виііо, сопвійегаіе; ех сопвиііо. Разсуди-
тельность , вдумчивость, сігсптвресііо,
сапііо, аііепііо. Съ разсудительностію,
осторожно говорить, ѵегЬа піойегагі. Раз-
судительный, сопвійегаіпв, сігсптвресіпв,
сапіив, ргоѵійиз, ргийепз. Разсудитель-
ному человѣку но приличпо спорить, соп-
зійегаіі Ношіпів еві поп сопіепйеге. Раз-
судливый, Іп1е11іп°;еп8, регврісах, ргпйепв.
Разсудокъ, гаііо, тепа, ргийепііа, вапі-
іав, сопвіііит. Здравый Р-, гаііо вапа,
гесіа, іпіе§га. Слѣдовать здравому раз-
судку, іесіа'.гаііопі рагеге, Обратиться
РАЗ	772
къ здравому разсудку, притти въ себя
ай вапііаіет геѵегіі, гейіге; ай Ьопат Ггц*
еет ве гесіреге. Съ разсудкомъ, рГи_
йепіег, варіепіег, сапіѳ. Разсудокъ воз-
растаетъ съ лѣтами, тепв сит аеіаіе ас-
сгевсіі. Разсуждаю, рійісаге, регрепйеге
ехатіпаге, сопвійегаге, герпіаге. Разсуж-
дать о чемъ съ своими друзьями, гет ѵо-
Іпіаге сит атісік. Р. зрѣло, еііат аЦце
еііат сопаійегаге, йіп тпіішпдие аесищ
гериіаге. Р. со всѣхъ сторонъ, отпіа
йііі^опіег сігсппі8рісеге. Человѣкъ и.
мѣетъ способность разсуждать, Ьото
ргаейііив е8І Гасиііаіе з'пйісапйі. Сказать
что не разсуди, іпсопвійегаіе, Іетеге аіі-
диій йісеге. Разсужденіе, йеІіЬегаІіо,
со^ііаііо. Здравое разсужденіе, асге ун-
йісішп. Имѣть зд. р., з'ийісіо йгто рга-
йііпт евве. Предложить кому что на
его разсужденіе, аіідпій агЬіІгіо аіісціив
геііпдиеге, регтііеге. Съ разсужденіемъ,
подумавши говорить, ргатейііаішп Іоцпі.
Съ р. дѣлать, асіепіет ргийепіетдие іа- >
сеге. По долгомъ разсужденіи положи-
ли наконецъ, ге йіи тиііитдие соизійега-
Іа еі ехріогаіа, Іапйет йесгеѵегипі. По
моему разсужденію, теа вепіепііа; тео
уийісіо; пі Гегі теа оріпіо. 2) Мейііаііо-
пев. По долгомъ разсужденіи что дѣ-
лать, піЫІ поп йіи сопвійегаіит ас тиііо
апіе тейііаіит Гасеге- Написать раз-
сужденіе о чемъ, аіідиат гет Ігасіаге.
3) Іпіегргеіаііо, ехріісаііо, ехріісаіив.
РАЗСУНУТЬ. ВівІигЬаге, Йівроііеге,
йівуісеге. Р. пародъ, ІвгЬат ЙівреІІеге.
РАЗСУЧЕНІЕ , разсучпваніо , можно
выр. гл. Разсучиваю. Тогднепйо воіѵеге,
геіогдиеге. 2) Ѵоіѵеге. Разсучить те-
сто для пирожнаго, ѵоіѵеге тазват ай
орив рівіогіит. Разсучиваюсь, Іогдиепйо
еоіѵі, геіогдиегі.
РАЗСЧЕТИСТО.-Гагсе, аііѳпіѳ. Жить
РАЗ
РАЗ
774
773
р_, ѵіѵеге рагсе или ад гет аііеиіит. Раз-
счетистый, разсчотистъ, рагспз, аііепіив,
аііепіив а<1 гет, дііі^епв. Разсчетъ, сзі-
сиіив, гаііо, сотриіаііо. Сдѣлать съ кѣмъ
р_, гаііопев риіаге, виЬриіаге, сопГегге
сот аіідио; гаііопев или саісиіое зиЬди-
сего. 2) І)еііЬегаііо, содііаііо. Онъ по
знаетъ разсчету, Ьото тепіів а§ііаііопет
ад аіідиід адЬіЬеге певсіив. У всякаго
свои разсчеты, виа сиідпе еві гаііо ацспді,
де геЬив сопвідегапді. Онъ все дѣлаетъ
безъ разсчету', отпіа віпе сопвіііо, іе-
тего, іпсопвідегаіе Гасіі. Разсчитываніе,
сотриіаііо. Разсчитанный, сотриіаіив,
ѵосаіив ад саісиіое. Разсчитываю, сот-
іось, враг^і, діврег^і. Мука разсыпалась,
Гагіпа діврегва еві. 2) Ггіагі. Разсыпал-
ся кирпичъ, Іаіег Ггіаіпв еві. Разсыпа-
лась глыба земли, іеггае §ІеЬа ве дівуесіі.
3) Оіввірагі, діЯи^еге, діІаЫ. Стадо раз-
сыпалось по лугу, вгех Рег ргаіит еІТиве
ѵа^аіиг. Разсыпной, разсыпчивый, —
пчивъ, ГгіаЫІів. Разсыпчивость, гаііо,
паіпга ГгіаЫІів. Разсыпь, дпод врагвпт,
діврегвпт уасеі. 2) Адврегвіо Писіиит.
Валы ходятъ съ разсыпью, Сисіпв іеп-
дппі еі аііі аііів іпвіапі, аііо аввпт^ппі.
РАЗСЫХАЮСЬ. Ехвісевсеге, віссагі,
ехвіссагі. Бочка разсохлась, доііпт ех-
віссаіиш еві.
риіаге, аіідиід ад саісиіов ѵосаге. Раз-
счестьзаработанныя деньги, ресипіатіпе-
гііат сотриіаге. Разсчитывать, гаііопев
сопГегге сит аіідио. Разсчитаться съ
жильцами, гаііопев сопГег ге сит іпдиіііпів.
РАЗСЫЛАНІЕ. См. Разосланіе. Раз-
сылаю, тіііеге, дііпіііеге, аЫе^аге, атап-
даге, ігапвтіііеге. Разсылать людей для
сысканія чего, аЫе^аге Гатиіов ад гет
дпаегепдат. Разослать товары по горо-
дамъ , ігапвтіііеге іпегсев іп игЬев. Раз-
сылаюсь, тіііі, дітіііі, ігапвтіііі.
РАЗСЫЛЬЩИКЪ. Аррагііог.
РАЗСЫПАНІЕ, разсыпаніе. Віврегвив.
Разсыпанный, дігрегвив, дівуесіив, дівві*
раіив. Р. овесъ, аѵепа діврегва. Р. на-
родъ, рориіив діврегвив. Народъ, разсы-
панный ио горамъ, цеп.ч вирегГива топіі-
Ьив. Разсыпаю, враг^еге, діврег^еге.
Разсыпать что по полу, враг8еге диід
вирег раѵітепіит. 2) Разсыпать муку
изъ куля, Гагігіат е вассо етіиеге. 3)
РіигіЬив Іосів врагКсго, еСипдеге" 4)
Разсыпать непріятелей, діввіраге Ьовіев
дівуісеге соріав. 5) Ѵох ѵеип. Разсы’
пать тенета, рІаеав іепдеге, дівропеге. 6)
Меііп ріигіЬив (де Ггитепіо). Разсыпа-
РАЗСѢВАНІЕ, баііо, ваіив. Разсѣватель,
Гатіцегаіог. Разсѣваю, вегеге, враг^егв
ріигіЬив іосів. Разсѣять сѣмена по гря-
дамъ, врагреге ветіпа, ветіпа шапдаге
агеів. 2) ІіівіигЬаге, дівреііеге, діввіраго
дівуісеге. Разсѣять подозрительныхъ лю-
дей, Ьошіпев впвресіов дівреііеге. 3) Р.
ш. разсѣять слухп, Гапіаш еѵиі^аге, ги-
тогет враг^еге. Разсѣять кручину, во!-
іісііидіпеш влп ае^гііидіпещ реііеге, ді-
вреііеге. Р. заботы, реііеге сигав. Раз-
сѣкаюсь, Гипді, діврег^і. Они разсѣялись
по полянъ, рег а^гоз дііарві випі. Сол-
даты разсѣялись по полямъ, тііііев Гиві
рег ацгов еі діврегві ѵа^аЬапіиг. Разсѣ-
ялось стадо по лугу, дгех рег ргаіит Ги-
впв ѵа^діпг. 2) Р. т. р. для отдохнове-
нія, апітшп сигів, тоіевііів ехвоіѵеге,
ІіЬегаге. Мало по малу меланхолическія
мысли разсѣялись, вепвіт раиіаіііпдпв
вшптае ігівііііге содііаіа діввіраіа випі.
РАЗСѢВШІЙСЯ. Виріив, дігиріив,всіз-
вив, дівсіввив. Видъ разсѣвшейся горы
и шумное паденіе рѣки составляютъ ди-
кую красоту, адвресіпе зсівва! гцріз еі
вігерепв Іарвив Литіпів Гасіппі атсешіа-
іет Іосі іпспМат, Ьоггідат. Разсѣданіе
775
РАЗ
РАЗ
776
земли отъ жара, 5егга агйоге йеЬівсепв.
Развѣдаю, гіипрі, йігитрі, йеЬівсеге, гі-
тав а^еге. Отъ великихъ жаровъ земли
разсѣдается, ргае агйогіѣив іегга йеЬів-
сіі. 2) Р. щ. еі., Ьоггеясеге, соЬоггеясе-
ге. Разсѣдини и разсѣлина, бваит; Св-
еига, гіта, Ьіаіив. Р. на стѣнѣ, гіта,
гиріит тигі. Разсѣлина въ каменной
горѣ, гирів Ьіаіив. Разсѣдины на рукахъ,
тапиит Бввигае.
РАЗСѢДЛАНІЕ .Встііо ерЬірріит.Раэ
сѣдланный,'сиі вігаіит йеігасіит еві, сиі
ерЬірріит йетіит еві. Разсѣдлать, віга-
іит йеІгаЬеге, воіѵеге; ерЬірріит йетеге.
Какъ скоро пріѣхалъ, тотчасъ велѣлъ ло-
шадь разсѣдлать, иі ѵепіі, віаііт ецпо
ерЬірріит йетеге (ті) уиввіі.
РАЗСѢДШІЙСЯ. Виріив, йігиріив,
всіввви, йіввсіввив.
РАЗСѢКАНІЕ. Ріввесііо, Йіввесаііо.
Разсѣкатель, йіввесіог, сотрогшп весіог.
Разсѣкаю, йіввесаге. Разсѣчь бревно
пополамъ, ІгаЬет йіввесаге. 2) Разсѣчь
кого розгами, ргоЬе аіідиет ѵігдів саейе-
ге. 3) Іп ріигев рагіев йіѵійеге, 4) Онъ
разсѣкъ себѣ ногу, саейепйо (Іі&иа) сгнв
віЬі ѵиіпегаѵіі. 5) Р. т. корабль разсѣ-
каетъ волны, паѵів ипйав или а-диога ве-
саі. Разсѣкаюсь, йівеесагі.
РАЗСѢЛИНА, см. разсѣдина. Разсѣ-
лый, гиріив, йігиріив, всіввив.
РАЗСѢЧЕННЫЙ. Ріввесіит.
РАЗСѢЯНІЕ. Краткіе, йіввіраііо. Со-
брать разсѣянія Израилева, соп"ге§аге
ѳхіигЬаІов Івгаеіііав. Р. враговъ, йіввіра-
ііо Ьовііит. 2) Р. т. апітнв ѵагіѳіаіе
гегит йійисіив; апітив аііепів геЬйв йів-
іепіив. Онъ- сдѣлалъ это въ разсѣяніи,
аііпй а§епв Гесіі. 6) Апіті геіахаііо, аЬег-
гаііо а йоіоге, а тоіевііа. Разсѣяніе, ѵо-
Іиріаіев. Кто любитъ искать себѣ раз-
сѣянія, ѵоІиріаііЬив йейііив, ѵоіпріаіит
сирійив. Искать себѣ разсѣянія въ бвлю
шикъ обществахъ, геіахаііопет апіті
диаегеге іп сеіеЬеггітів ѵігогит шиііе-
гитцое сопѵепІіЬив. Доставить' себѣ
разсѣяніе, разсѣяться, геіахаге апітищ
аиітит йіГГипйеге, ехЬПагаге, апітит а
ситіе аЬйисеге, аЬеггаге а Йоіоге. На-
родъ разсѣянно живущій по Кавказскимъ
горамъ, §епв вирегГиза тоиІіЬив Саиса-
віів. Разсѣянный, арагвив, Йіврегзив, йіе-
віраіив, йівуесіив. Разсѣянныя вѣтровъ
плевы, асив ѵепіо йіазіраіит, йіврегвшп.
Разсѣянный флотъ, сіаввів йіввіраіа, <1ів-
уесіа. Разсѣянный туманъ, йівриіва пе-
Ьиіа. Р. мракъ, саіі^о йівсивва. Раз.
сѣянные враги, Ьовіев йіввіраіі. 2) Моп
аііепіив, аііий а^епв, йійисіив, йівіепіив.
Быть разсѣлину, аііпй а^еге, поп аііеп-
Іит евве. Вести разсѣянную жизнь, а«1и
ѵііае Іісеиііогів аЬгірі. Разсѣять см. раз-
сѣваю.
РАЗУБИРАЮ. Моге, іпві^пііег огпа-
ге, ехогпаге. Разубираюсь, тігіОсе ве
ѵевіе ехогпаге. Разубранный, тіге, іпвір»
пііѳг ехогпаіив.
РАЗУВАНІЕ, можно выр. гл. Разу-
ваю, ехсаісеаге. Разуваюсь, ехсаісеагі.
Дать кому себя разуть, рейса аіісиі ехсаі-
сеапйое ргаеЬеге.
РАЗУВѢРЯТЬ. Регвиайеге; регвиа-
йеге аііий.
РАЗУМИВЫЙ, разумивъ, еі., ртийепв;
іпіеіі^епк, варіепв; варіепііа пли сопвіііо
ргаейііив. Разуличный, (тогрое), іпіеііі-
§;епбі ѵіргаейііив, в. еуивтойі, иі іп-
Іеііі^епііа регсірі <[иеаІ. Разумникъ, ра-
зумница, Ьото, Гетіиа ргийспв, іпіеіі-
$еп8. Разумпо, варіепіег, ргийспіег. Овъ
поступилъ въ этомъ случаѣ очень р->
іп Ьас ге регзаріепіёг Гесіі. Это разумно,
умно сказано, Ьос заріепіег йісіит еві-
Разумный, разуменъ, тепіе ргжйіічб
РАЗ
778
РАЗ
777
ШСПІІ5 сошроз, заппз (у кого здравый ра-
ъ и кто соотвѣтственно тону посту-
паетъ), ргибепе, іиіеііівепв; гаііопе ргае-
Йііив или иіѳпз. Разумное существо, апі-
шаі гаііоие иіепз ; апітапз гаііопів рагіі-
серв; 6) Каііопі сопѵепіеиз сопвепіапеиз.
Разумный отвѣтъ, гезропзит зиЫіІе, іп-
"епіозшп. Р. поступокъ, тобезііа. Ра-
зумно, таііопів еві. Разумъ, гаііо, шепз.
Одаренный разумомъ, гаііопе ргаебііиз,
гаііопів сотров, гаііопет ЬаЬепв. Безъ
разума, гаііопеш поп ЬаЬепв, гаііопе, ва-
пііаіе сагепв. Съ разумомъ, ргибепіег,
варіепіег. Разумъ человѣческій ограни-
ченъ , тепв Ьитапа езі1ітіІіІ>из или Іег-
тіпіз сігситвсгіріа. Человѣкъ глубока-
го разума, Ьото іп^епіо асеггіто. 2)
Мепе, ѵіз, зепзиз, зепіепііа. Мы не въ
томъ разумѣ принимаемъ это слово, Ьапс
ѵосет поп гесіе ассіріз, іпіегррсіагіз.
Приписывать какому слову двоякій ра-
зумъ д. смыслъ, знѣрсеге ѵегЬо биаз
гев,— Разу иѣваемый, еіизтобі, иі іпіеі-
Іі^епііа регсірі диеаі; іпіеііі^іьіііз, Гасіііз
аб іпІеШ^спбит. Разумѣніе, регсерііо,
іпіеііесііо, іпіеііесіиз, со^піііо, зсіепііа,
поііііа, регврісіепііа, іпІе11і@епІіа. Р. доб-
ра и зла, регсерііо, со^піііо Ьопі еі таіі.
Разумѣю или разумѣваю, іпіеііі^еге, рег-
зрісеге , регсіреге, ЬаЬеге зсіепііат, по-
Ііііат геі; зсіге, Іепеге, со&поѵіззе; саііе-
ге аіідиіб; аіісидив геі со^піііопет ЬаЬе-
ге. Разумѣешь ли, что читаетъ? іпіеііі-
&івпе, диге Іе^із? Разумѣть права, разу-
мѣть о комъ, какъ о человѣкѣ честномъ
и добромъ, аіідиет іибісаге ѵігит Ьо-
пе8Іит еі ргоЬпт ]ига саііеге. Р. ка-
кое искусство, агіет аіідиат саііеге;
аіісщиз агіів регііит евве. Р. по рре.
чески и по Латыни, Бгаесе еі Іаііпе
асіте. Огксівеі Іаііпіз Ііиегів Й0СІию
евве. Что нибудь очень хорошо, г. аіі-
Члсть Пі.	’
сіупз геі регііівзіпшт еззе; аіісціиз геі
регіііа ргаесеііеге. Разумѣть свои выго-
ды, аб зипт диаевіпт саііеге. 6) Какъ
мпѣ это разумѣть, диіб зіЬі Ьос ѵиіі?
диогзит Ьос бісіз? Что разумѣешь ты
подъ этимъ, дио вепзи Ьос бісіз. — Я ра-
зумѣю тебя, Іе бісо. Разумѣть что подъ
какммъ словомъ, рег ѵосет (а не 8пЬ
ѵосе, послѣднее ошибка противъ чисто-
ты языка), іпіеіііееге аіідиіб. Кокое ни-
будь мѣсто (въ сочинителѣ) такъ ра-
зумѣть , аіідиет Іосит ііа іпіеПі^еге,
ііа тіегргеіагі. Это слово можно ра-
зумѣть двояко, Ьаес ѵох биріісет Ііа-
Ьеі іпіеііесіпт. Это можно такъ разу-
мѣть, іб ЬаЬеІ Ьапс зепІепііат. Разу-
мѣюсь и разумѣваюсь, іпіе11і§;і, регсірі,
сотргеЬепбі. Подъ словомъ Богъ ра-
зумѣется Существо высочайшее м совер-
шеннѣйшее , рег ѵосет Веиз іпіеііі^ііиг
Епз зиргетит еі регГесІіззітит.'
РАЗУТЫЙ. Ехсаісеаіиз, бівсаісеаіиз;
пибіз ребіЬия.
РАЗУТЮЖЕНІЕ, можно выр. гл. Ра-
зутюженный, Гегго сапбепіі сотріапаіив.
Разутюживать, Гегго сапбепіі сотріапаге.
РАЗУЧИТЬСЯ. Сирібіив бізсеге. 2)
Вебізсеге, бсзиезсеге еі оЫіѵізсі. Разу-
чился иірать на биліардѣ, бебебісі еі оЬ-
Іііиз зит Іибшп Іибісиіагет.
РАЗЧИЩАЮ. Риг^аге, гериг^аге, ех-
риг&аге. Разчищать дорогу, риг^аге
ѵіат. Разчистить роту, зуіѵат соііпса-
ге. Р. пашню, аргит соіеге. Р. садъ,
Ьогіит гери^паге. Раэчшдаюсь, риг&а-
гі, гериг§агі, ехриг^агі. 2) Разчмщается
на небѣ, біззегепазсіі; соеіит пііезсіі; зе-
гепііаз соеіо гебіі. Разчищеніе, разчи-
щиваніе, разчистка, ригцаііо, аюриіаііо,
воіі сиііи ѵосапііз сиііига. Разчищенный
риг^аіиз, герііг^аіиз, сиііив.
РАЗЦАРАПАНІЕ,	разцарапываніе»
26
779-
РАЗ
РАЗ
780
Іаніаііо , Іасѳгаііо. Разцарапанный. Си.
' расц. и пр.
РАЗШАЛИТЬСЯ. ѴаШе іосагі; ѵеЬе-
хпепіег Іазсіѵіге.
РАЗІПАТАТЬ. Моѵеге, соттоѵеге,
ТІЬгаге Ьис еі іііис )асІаге. Разшатать
языкъ у колокола, різііііит сатраиае
ѴІЬгаге. Разшатывать столбъ, рііит 1а-
ЬеГасІаге. Но стыдно лн ему ? всѣ зубы
мнѣ разшаталъ, отъ оплеухъ вся голова
распухла, ридоі иіЫІ? отп§в гіепіез 1а-
ЬеГосіі тіЬі, ргаіогеа соІарЬія іиЬег еяі
іоіит гариі. Разшататься, ѵіЬгапбо ѵе-
ЬетепІег а&ііагі. 2) Р. т. атЬиІаІит
іге, аеге ІіЬего гёбіпіевгагі; гоГгі§огаііо-
пет гегіз саріаге. Голсеа болитъ, пойду
разлпататься, сариі доіеі, ѵііо раиіиіит
аеге ІіЬего гебіиіертагі.
РАЗШЕВЕЛЕНІЕ. Іпѵегяіо. Разше-
веленный, ѵегяпя, іпѵегзив. Разтевели-
лнваю, Ѵегіеге, іпѵегіеге. Разшевелнть
сѣно, іпѵегіеге Гоепиш. Разшевелнваюсь,
сопіепіе яе ѵегзаге, Іевііпаге, тоѵеге зе
осіиз.
РАЗШИБАНІЕ, разтнбеніе. Сопіивіо,
ігасііо. Разшибаю, сопіишіеге, Ггап§е-
ге, «ІііТгіпрего. Разшнбить посуду, ѵаяа
<ШТг:п"еге. Разшибаюсь, сопішміі, Ггап-
<!і(Тгіп§і. Разшиблось блюдо, Іапх или
раііпа Ггасіа езі. 2) Согрив Іаедеге. По-
скользнувшись упалъ и разшибся, ѵевіі-
р-іо Гаііопіе Іарвив езі еі согрив- Іаезіі. 3)
Р. ш. витІіЪив аон рагсеге; ІіЬогаІіив
ргагЬеге; пку'огев ітрепвав Гасеге. Раз-
шибенный, сопіияиз, Ггасіиз. Разши-
би-гься, де аѵаго: Іаг^іия Лаге, ріигев
ітрепваз Гасеге. Разшибка, разшибъ,
Ігасііо.
РАЗШИВАНІЕ. воіаііо, діззоіиііо. Раз-
шиваю, воіѵеге, діявоіѵеге, гевпеге (о пла-
тьѣ), діззиеге (о швѣ). Разшиваюсь,
зоМ, Ліззоіѵі, гезиі, Дімиі. 2) СиріШив
зпеге. Разшитый, яоіиіив, діввоіиіиз, ге-
виіиз, дівзиіиз.
РАЗШИРЕНІЕ. Атріійсаііо, дііаіаііо.
Р. воздуха, екіеизіо аегіз. Разширенный
атріійсаіиз, Лііаіаіиз, ехіеиіиз, діЯизиз.
Разширитель, атріійсаіог. Р. государ-
ства, атріійсаіог ітрегіі, ге§иі. Раэти-
ряю, ашріійсаге, дііаіаге, ехіеидеге, ат-
рііагѳ. Разтнрнть городъ, игЬет ат-
ріііісаге. Р. Боевой строй, асіет дііа-
Іаге. Р. ряды солдатъ, огйінез тііііит
раіоіасеге. Р. рану, ріа^ат атрІіГісаге.
Разшираюсь, атріійсагі, ехіепді, дііаіа-
гі, атрііагі.
РАЗШУМѢТЬСЯ. Ма§пит сіатогет
Іоііеге, та^иит зігерііит тоѵеге, тиі-
іит іитпііиагі.
РАЗШУТЙТЬСЯ. Кітіз, ріиз іизіо,
вирга тойит досагі.
РАЗЩЕЛИВАНІЕ, можно выр. гл.
Разщеливаюсь, гітаз а^еге. Разщелнлась
печь, Гогпах гітаз а§іІ, йисіі. Доска
разщелллась отъ жару, аззег ргае саіоге
(агдоге) діззіініі. Разщелпна йззит, йв-
вига, гіпіа, гиріит. Р. въ стѣнѣ, рагіев х
гітат а^іі.
РАЗЩЕПАНІЕ, разщепываніе, можно
выр. гл. Разщепанный, йззпз, тіпиіаііт
діГЯвзив. Разщепистый, іизіо тадогет
сиврідет ЬаЬепв. Разщепъ, оііт: Раэ-
кѳиъ, сиврів саіаті зсгіріогіі. Разіпе-
пываю, и разщепляю, Снгіоге, біГйімІе-
ге, тіпиіаііт «Іійшісге. 2) Сиярідет асио-
гѳ, аріаге.
РАЗЩЕПИТЬ. Отпіа сіат ІгаЬегѳ,
аЬгіреге, аѵегіеге, зиЬбисеге.
РАЗЩИПАНІЕ, разщипываніе, ехріі-
саііо Іапге ітріісаіаа, ІигЬаІге. Разщипан-
ный, ехріісаіиз. Разщнпываю, ехріісаге
Іапат ІигЬаіат, ітребііат.
РАЗЪ, разокъ, разикъ. Въ первый,
во второй, въ третій равъ, ргітит, зе-
РАЗ
РАЗ
784
781
сипдит, іегііит. Болѣе одного разу,
ріи» ѵісе зітріісі. Два, трн, четыре ра-
до, Ьі», іег, диаіег. Пять разъ,диіп-
диіев. Десять разъ, десіез. Семнад-
цать, восемнадцать, девятнадцать разъ,
десіез еі зерііез; десіез еі осііеа, десіе»
еі похіез. Тысячу разъ, тіПіез. 6) Какъ
число неоиредѣл., зехсепііез. Я это
слышалъ болѣе, нежели тысячу разъ,
ріи» шііііез аидіѵі. Р- 8- аидіѵі. Въ разъ
это сдѣлаю, зіаііт, іііісо, ргоііпиз Ьос
іасіат. Много разъ, ііегит ас заеріиз.
Не въ одинъ разъ, иоп ипо Іетроге; зе-
рагаііз ІетрогіЬиз. Въ другой разъ, аііа»,
аііо іетроге. Поговоримъ объ этомъ
въ д. р., »од Ьгес аііа»; зе де Ьі» аііа»;
гет іп аііид іетриз дівегати». Разъ
за разомъ, ідепіідот. Въ послѣдній разъ,
иііітит розігетит. Ты видншь меня
сегодня въ послѣдній разъ, Ьодіе те
розігетит ѵідез. Въ этотъ разъ, пиис,
Ьос іетроге. Тебѣ прощаю на этотъ
разъ, ІіЬі пипс і^иозсо диідет. Мною
разъ, згеріиз. Разомъ въ одинъ разъ
что сдѣлать, ипо ітреіи рег(ип§і. Сбить
что разомъ, ипо ісіп десиіеге. Многи-
ми разами больше, тиііі» рагііЬиз тадог.
За разъ туда сходитъ, тотопіо Ьис аЬі-
Ьіі. Августъ дважды думалъ о возста-
новленіи прежняго (республиканскаго)
правленія: въ первый разъ не медля по
низложеніи Антонія, коего частыя пом-
нилъ себѣ упреки—будто бы онъ толь-
ко противится перемѣнѣ правленія, а
во второй по скукѣ отъ частыхъ прнпад-
иовъ болѣзни, де геддепда гериЫіса А.
Ьіб сойііаѵіі: ргіто рові орргевзит зіа-
ііт Апіопіит, тетог, оіуесіит аЬ ео
віЬі згеріиз, диаві рег ірзит віагеі, пе гед-
дегеіиг: ас гнгзиз іждіо діиіитю ѵа1е-
Ѣидіпіз. 6) О бьющихся па рапирахъ:
®>і*»пз, сопкгеміо. Сто разъ принииать-
. ся биться на. рапирахъ, сепіінп паіввпв
рега^еге.
РАЗЪ. Ргаеро», ди® ріегшндие ѵегЬіз
дии§ііиг ЬаЬеідие ѵіш: 1) Соттіпиепді,
діхідепді. 2) Кереіепді тиііоііев геі ѵа-
гіів (рІигіЬия) шодіз. 3 Сопііииапді геі
еха^^егапді.
РАЗЪЕМЛЮ, разъемлюсь, см. раз-
нимаю. Разъемный, дпод діуип^і ро-
іезі. Разъемщикъ, разъемщица, сопсі-
Ііаіог, аисіог расів, сопсіііаігіх, аисіог ра-
сів. Разъемъ, діз]ипсііѳ.
РАЗЪИГРАНІЕ, разъигрываніе. Ьи-
депдо регдііогит гесирегаііо. Раз. ло-
тереи, зогііііо. Разъигрываю, Іидит 1и-
деге, гаііопет Іидепді дезсгіЬеге. Не
хорошо разъигралъ эту игру, таіе Іи-
депді гаііопет дезсігрзіі; іпіеіісі зиссеззи
Іидит Іизіі. 2) Ргоропеге гет, де диа
аіеж (асіи сопіепдаіиг. На этихъ дняхъ
разънгрывалм двѣ кареты, ргоредіет рго-
рояііж Гиегииі ди® гЬед®, де дпіЬиз
аіеге ^асіи сопіепдеЬаіиг. Раэъмгрываюсь,
Іидепдо регдііа гесирегаге. 2) Сирідіиз
Іидеге. Не скоро уймешь какъ онъ
разънграетсіі, зі зетеі Іизиі іпдиізегіі,
иоп іат сііо сопзізіеге роіезі. Разъмгра-
лнеь утки, видно передъ дождеиъ, апа-
іез ѵаіде іидипі, ѵегізітііе езі, Гоге иі
ріиаі. Разъигралось море, таге зрптаі,
асдиог ѵеЬетепІег а^ііаіигЯисІіЬиз. Разъ-
нгралнеь вѣтерочки, Гаѵопіі Іазсіѵе Іи-
дипі. Разъмгрался румяненъ, ^епю аг-
депі соіоге гиЬео. Разъигрался въ шаш-
ки, на скрыпкѣ и перестать не хочетъ,
іапіа сирідііаіе аЬгеріиз езі Іидепді іеззе-
гія, сапепді йдіЬиз, иі сеззаге поііі.
РАЗЪИМАНІЕ. См. Разниманіе.
РАЗЪИСКАШЕ, разъискиваніе. Іп-
дпізіііо, іпѵезіі^аііо, іпда^аііо, зегніаііо,
регзегиіаііо; дигезііо рег іогтепіа. Рааъ-
мскаиный, іпдиізііиз, іпѵезіі^аіш, диюй-
783	РАЗ
РАИ
784..
Іив рег Іогшепіа, іпіегго^аіив Де. Разъ-
нскиваю, диагеге, іпдиігеге; диаевііо-
пеш ЬаЬеге, сопзіііиеге; іпйадаге, іпѵев-
іі^аге, ехріогаге. Разъяснивать истину
въ сомнительномъ дѣлѣ, іп ге йиЬіа ѵе-
гпт іпйа^аге, іпѵевііваге. Р. между су-
дящимися, кто правъ, кто виноватъ,
Чиаевііоиеш іпвіііиеге иіег Іііі^апііит гес-
іе е^егіі, иіег Іііідапііцт весив с^егіі. 2)
Оиаегеге рег Іогшепіа.
РАЗЪѢДАНІЕ. Еговіо. Разъѣдаю, его-
йеге, соггойеге, ехейеге, регейеге, рег-
гойеге, иісегаге. Купоросъ разъѣлъ ра-
ну, ѵіігіоіит ѵиіпив іпіевіаѵіі. Разъѣ-
денный, еговив, согговив, ехевиз.
РАЗЪѢЗДИТЬСЯ. Регтиііит, ріи-
гітиго апіті саива еѵеЫ, апіті с. сигги
ѵеЬі. Разъѣздъ, йівсеввив. 2) Ѵі^ііев
едшіапіез. Разъѣзжаніе, йівсеввиб, аЬі-
Іив (рег ѵесіигат). Разъѣзжаться, разъѣ-
хаться, аѵеЬі, йеѵеЬі, сигги аиіеггі; ви-
Ьііо йівсейеге. Гости всѣ разъѣхались,
ошпев сопѵіѵае аѵесіі випі. 2) Ргаеіег-
ѵеЬі. 3) Дорога такъ узка, что двѣ
кареты едва разъѣхаться могутъ, ѵіа
Іаш апцивіа еві, иі ѵіх йиж гЬейге ]ихІа
ргаііегсиггеге роввіпі. 4) Аіічиет ргае-
іегѵеЫ пес гійеге.—Разъѣзжаю и разъ-
ѣзживаю, ріигіЬив Іосів сигги ѵеЬі или
едшіаге; Ьис еі іііис сигги ѵеЬі или ециі-
іаге, вигвит йеогвит сигги ѵеЬі, ециі-
Іаге.
РАЗЪѢСТЬСЯ. Сирійіив, ай виат 1і-
Ьійіиеп ейеге.
РАЗЪЯРЕННЫЙ. Іга іпсепвив; ігА
ехсапйевсепв, іггііаіив. Разъяряю, іггі-
Іаге, іпсепйегс, ехаврегаге. Разъяряюсь,
іггііагі, іпсеийі, ехсапйевсеге.
РАЗЪЯСНИВАЕТЪ. Вібвегепавсіі,
соеіит пііевсіі.
РАЗЪЯТІЕ. Віѵівіо, сопвесііо. Разъ-
ятый, весіив, йіввесіив, регвесіив, сопсі-
вив.
РАЙ. Рагайівив. 2) Ьосив атсепів.
вітив. 3,) 8ейев Ьеаіогит.
РАЙ или РАЙСКОЕ ДЕРЕВО. Ро-
риіі пі^гж ѵагіеіав.
РАЙНА. Апіепиа. Икаръ изобрѣлъ
парусы, Дедалъ мачту и раину, ѵеіа
Ісагив, таіит еі апіепиат іпѵепіі 1)®.
йаіив. Копцы раины согпиа апіеипае.
Спустить райну, апіеппат йетіііеге.
РАЙСКАЯ птица. Рагайівеа.
РАЙСКІЙ. Атоепіввітив, Ьеаііввітив.
РАІОКЪ. См. Раекъ.
РАКА. ІарвапоіЬеса, Іірвапогит зас-
гогит ІЬеса, тоиитепіит, вериІсЬгшп.
РАКА. Кіха, ^иг^іит; віиііив, віоіійиз,
Ьото піЬіІі; ѵіпит ргоігорит.
РАКЕТА, ракетка, РугоЬоІив сЬагіа-
сеив; сисиіі виІрЬигеі, і^иев агіШсіові.
Ракетный шестъ, Ьасиіив ругоЬиІі сЬаг-
іасеі.
РАКИТНИКЪ или РАКИТОВЪ
КУСТЪ. Сушівив. Ракитина, таіиз су-
Іівнз. Ракитовый, е суііво.
РАКОВИНА, раковинка. СопсЬа, сопс-
Ьуіішп; сопсЬиІа. Черепокъ раковины,
іевіа сопсЬге. Морская р., соисЬа та-
гіпа. Собирать раковины, соисЬав Іе(,'е-
ге. Ловля раковинъ, рівсаііо соисЬа-
гит. Кто ловитъ р., ехсеріог соисЬа-
гиш. Украшеніе изъ раковинъ, орив
сопсЬуІіопаІит. Ящичекъ съ цвѣтны-
ми раковинами, ІЬеса сопсЬагшп, диіЬпв,
соіогев іпігііі випі. 2) Наружная часть
уха, сопсЬа. 3) 8оіит ип^иіае едиіпж.
М. б., саѵит или Іасипа іогтепіогит
ЬеІІісогит. Раковинный, сопсЬое. Ра-
ковистый, раковинѣ подобный, сопсЬаіив,
сопсЬае зітіііз. Р. мраморъ, тагтог
Іевіасеит.
РАН
786
РАКОВЫЙ. Сапсгі. Раковая кдеивя,
ЬгасЬіит сапсгі. Раковые жерновки, Іа-
ріііиа сапсгі. Раковый черепъ, іевіа
сапсгі. Раковая похлебка, іивсиіит е
сапсгів сопіивів.
РАКУШКА. Муіііив ейиіів.
РАКЪ. Сапсег. Р. рѣчной, сапсег
Лиѵіаіііів; сапсег йитіпаіів. Р- морской
саттатв. 2) Сапсег, иппт е йиойе-
сіт ві^иів ссеІевІіЬив. Тропикъ рака,
огЬіе воівііііаій; сігсиіив воібііііаіів. 3)
(Болѣзнь) сапсег (въ атомъ значеніи оно
принадлежитъ къ 3-му склоненію и ро-
ду средняго), сапсегота, сапсгоша. Вонь
отъ рака, ойог сапсегаіісив.
РАЛО. Агаігшп. Си. Орало.
РАМА, рамка, рамочка. Маг^о, Гог-
ша, іп диа іпсіпйііиг рісіига. Р. окон-
нишвая, ди^атепіиго Гепевіг® , вставить
картину въ рамы, рісіигат іп Гогта іп-
сіийеге.
РАМЕНА. Нитегі. См. Рамо. Рамен-
ный, Ьптегогит.
РАМЕНЬ. V. оЬо. таіегіа, Іі^па.
РАМО. (81.) Нитегив.
РАМОШНИКЪ. ОріГех Гогтагит, іп
диіЬив іпсіийііиг рісіига. Рамашный, ай
е)ивтойі Гогтав, ай )и^атеиІит Гепез-
ігге регііпепв.
РАМША. См. Рябца.
РАНА, ранка. Ѵпіпив, ріа^а (отъ на-
несеннаго удара). Навести кому рану,
ѵиіппз аіісиі Гасеге, іиГегге, іпОі^еге, айі-
ееге, ѵиіпеге аіідиет аГйсеге; аіідиет
ѵиіпегаге, ваисіаге; ріа^ат аіісиі Гасеге,
ігуісеге. Получить рану, ѵиіпив, ріа-
8ат ассіреге, ехсіреге; р1а§а ѵиіиегагі;
ѵиіпеге ісі. Получить тяжелую, смер-
тельную рану, 8гаѵі, тогііГего ѵиіпеге
ісі. Всѣ однакожъ пали Отъ ранъ, на-
несенныхъ въ грудь, отиев іатвп’ а(і.
•тегвів ѵиІпегіЬив сесійегипі. Умереть
отъ раны,, ех ѵиіпеге шогі; тогііГего ѵиі-
пѳге іеіит сайеге. Перевязывать раны,
ѵиіиега йеіі^аге, оЫідаге; ѵиіпега Гавсіів
ѵіпсіге, Йеѵіисігѳ. Покрытый ранами,
ѵиІиегіЬив опивіив. Дать ранѣ закрыть-
ся, ѵиіпив ай сісаігісет регйисеге. Ра-
ны, полученныя въ грудь, ѵиіпега ай-
ѵегво согроге ассеріа; сісаігісев айѵѳг-
в® или айѵегво согроге ассеріае. 2) Р.
т. ѵиіпив, ріа^а. Рана, нанесенная вой-
ною, йеігітепіит ЬеІІо ассеріит. Глу-
бокая рана, саіатііав, савив іпГезІиз ай-
ѵегвив; ѵиіпив аігох. Нанести кому рану
сердечную, ѵиіпив аіісиі іийідеге. Нане-
сти Государству раиы, геіриЫісге ѵиіпе-
га ітропеге; гетриЫісат ѵиіиегаге. Рас-
травить рану, сісаігісет дат оЬйисіат
геГгісаге. Рана на лицѣ, ѵиіпив Гсейит
іп Гасіе.
РАНГЪ. См. Чинъ, степень.
РАНЕНЫЙ, йаисіив, ѵиіиегаіив, Р. въ
лобъ, іп Ггоиіе ѵиіпегаіив. Р. спереди,
въ грудь, айѵегво согроге заисіив. Р.
тяжело, {’таѵііег ѵиіпегаіив, ѵиІпегіЬив
сопГесІив.
РАНЕХОНЬКО. Вепе или шиііо тапе.
, РАНЕЦЪ. Рега, тапііса, вагсіпа.
РАННІЙ. Маіиііпив. Ранніе часы,
Іетрив таіиііпит. Ранняя обѣдня, зас-
га, ди® апіе сопвиеіит Іетрив тапе се-
ІеЬгапІиг. 2) Маіигив, ргаесох, ргжта-
Іигив (слиткомъ рано пли прежде време-
ни бывающій) іттаіигив. Рянняя смерть,
іттаіига тогв; іттаіигив іпіегііив. Ран-
ніе цыплята, риііі ргжтаіигі. Рано, та-
пе, я всегда встаю, ветрег тапе (ргіта
іисе) вигдеге воіео. Раяо по утру, ргі-
та іисе. Весьма рано (прежде времени)
затворить ворота, ргаергореге рогіат о<5-
сіийеге- Уиереть рано, іттаіига тогіе
аЬгірі; іттаіигит оЬіге. Рановато, ра-
ненько, ваіів тапе. Ранѣе, ргіог, таіи-
РАН
РАС
788
787
гіиз, ргіиз, апіеа.  Я ве могъ приттв ра-
нѣе, шаіигіиз ѵепіге поп роіпі. Гораздо
ранѣе, шпііо апіе. Треля годамв ранѣе,
іегііо аппо апіе. Онъ умеръ ранѣе сво-
его отца, ргіог циат раіег тогіеЬаіиг.
Ни часовъ ранѣе, поп йога сіііпз.
РАНУНКУЛЪ. Садовый, гапппспіпв,
ЬпІЬозпз ІЛпп.
РАНЮ. Ѵпіпегаге, заисіаге (первое
употреб. о ракахъ, наносимыхъ оружіемъ
или съ намѣреніемъ, а второе кронѣ та-
нихъ ранъ и о прищемленіи) быть райо-
ну, ѵиіпегагі, ѵиіпиз ассіреге; ріа^ат ассі-
реге. Бить тяжело, смертельно раневу,
$гаѵі, тогііГего ѵпіпеге ісі.
РАПИРА. Нидіз, ^Іайіиз ргжрііаіиз.
Учиться на рапирахъ, ^іабііз ргжрііаііз
Ьаіиеге. Выбить у соперника рапиру,
айѵегзагіі бе тапійиз уіаЛіит ргагрііаішп
ехсиіеге. Рапирная шишка, ргарііаіит.
Рапирщикъ, агІіГех гшііиш, {'Іадіагіпз.
РАПОРТУЮ. Кипііаге, гепипііаге, <1е-
Геггѳ. Имъ ложно рапортовали, Гаіза Ьів
зипі деіаіа. Рапортъ, патгаііо, геіаііо;
геі вевіае ехрозіііо, Ііііз ехрозіііо, Ііііега:
(на буиагѣ).
РАСКАИВАЮСЬ. Ржпііепііаш геі а"е-
ге, роэпііеі те. Вы скоро раскаетесь въ
вашемъ поступкѣ, Ьгеѵі іе іиі Гасіі рсепі-
ІеЬіі. Они раскаиваются въ своихъ глу-
постяхъ, зпагит еоз іперііагит рсепііеі.
Я раскаиваюсь что тебя огорчилъ, те
роешіеі дио<1 іе оНепбегіт. Онъ раскапл-
ея въ этомъ но слишкомъ поздно, Гасішп
вега рсвпііепііаз зпЬііі или сопзесиіа езі.
Онъ увѣряетъ что въ этомъ не раскае-
вается, пе^аі, ее і<3 рі^еге. Я не раска-
юсь что принллск за трудъ, те поп
ровпііейіі Нища ІаЬогіз зизсеріі.
РАСКАЛЕНІЕ, раскаливаніе, можно
выр. гл. Раскаленный, сашіеГасіиз, ех-
сапйеГасіщ. Раскаленное желѣзо, Гег-
гшп сапбепз. Раскаливаю, сапйеГасеге
ехсапдеГасеге, ѵ. с. ріапбет, Геггшп. р>.
скачиваюсь, сапбеВегі, сапбеге. Желѣ-
зо раскаливается, Гегтшп сапсіеі.
РАСКАЛЫВАНІЕ. Еіззіо. 2) 8о1н1і0.
Раскалываю, Ііпдеге, діГііпдеге, діззесаге.
Расколоть бревно, іірппт йіГйщІеге. 2)
Воіѵеге, ехзоіѵеге, геСЬиІаге. Раскалы-
ваюсь, Гіпді, діГОпді; доска раскалолась,
аззег йіібзпз, гпріиз езі.
РАСКАЛЯКАТЬСЯ. Сирідіиз сжбега
зегтопез или Гайиіагі. Васъ не уйметъ,,
какъ раскалякаетесь, зі сирідіиз Гайиіагі.
соеретіз, поп Гасііе іе іасііпт геддев.
РАСКАЛЫВАНІЕ, раскопаніе, раско-
пка, Гоззіо, Гоззпта. Раскапываю, ГоДеге.
Р. кму, Гобеге Гоззат. 2) Р. т. бетоіі-
гі, бігиеге, дізіигйаге, деіеге, ехсиіеге.
Раскапываюсь, Годі.
РАСКАРМЛИВАНІЕ. Варіпаііа. Ра-
скармливаю, за^іпаге, рт^иеГасеге, ріп-
риет Гасеге.
РАСКАРЯКА. Візіогііз реппЬиз иля
сгигіЬиз.
РАСКАТИСТЫЙ. Вѳсііѵіз, деѵехиз.
РАСКАТАННЫЙ. Еѵоіпіиз, ехріісаіш.
Раскатаинак трубка холста, рагз Ііпіеі
еѵоіиіа, ехріісаіа. Мудрому свойственно
ничего дѣлать такого, въ чемъ бы оиъ
йогъ раскаиваться, роепііеге дпой
розсіі пііііі Гасеге заріепііз езі. Раскатать-
ся. Регтиіішп Ьис еі іііпс ѵеііі.
РАСКАТЫВАНІЕ. Керагаііо рег ѵо-
іпіаііопет. 2) Еѵоіиііо, ехріісаііо. Ра-
скатываю , ѵоіѵепбо зерагаге. Раскатать
бочки по мѣстамъ, ѵоіѵеге йоііа зіпри!»
іп зиа Іоса. 2) Еѵоіѵеге, ехріісаге. Рас-
катать штуку сукна, еѵоіѵеге рапппт.
Раскатываюсь, зоіѵі, еѵоіѵі, ехріісагі. 2)
Нис еі іііпс (асіаге, ѵіЬгаге.
РАСКАТЪ. Веѵехііаз, беѵехит; рго-
рпрпаспішп, тппітепіпт; зраііит ^іасіе»
РЛС
РЛС
790
789
риграі»' аб ехсигзіопет. Раскаты гро-
ша, ти^ііпв соеіі Іопапііз.
РАСКАЧИВАНІЕ. ѴіЬгаІіо, адііаііо.
Раскачиваю, ѵіЬгаге, соттоѵеге. Раска-
чивать языкъ у колокола, різіШит сат-
рапа; Ьис еі іііис тоѵеге. Раскатать ка-
чѳль, тасЬіпав репбиіав сігситауеге. 2)
МиІІа ацііаііопе е вотпо ехсііаге.
РАСКАЧИВАЮ. !“ <1іѵег5а Іоса Рг0'
ѵоіѵегѳ. 2) Раскатать шаръ, ѵі ріоііит
іасіапбо ргоѵоіѵеге.
РАСКАЧИВАТЬ. 8е уасіаге, а^ііагі.
Раскачаться на качелЬ, овсіііаге, рег Ги-
пет зе ^ас^аге; репбиііз тасЫпіз арііагі.
2) Рег тиііит овсіііаге. Ты уже раска-
чался, пора перестать, заііз зат овсіііазіі,
Іетрив еві ііевіпеге. 3) Ітреіит зпте-
ге, епііі.
РАСКАЧИВАЮСЬ. Іп ріпга Іоса ѵоі-
ѵі. Куча ядеръ раскатилась, асегѵит
ЗІапбіит іп ріига Іоса ргоѵоіиіит езі. 2)
Раскататься по льду, "Іасіаіит враііит
бесиггеге. Савв по скользкой дорогѣ
легко раскатываются, ІгаЬю іп ѵіа ІиЬгіса
Іасііі тѳіи ІаЬипІиг.
РАСКАШИВАНІЕ. ІІіѵівіо или рагіі-
Ііо разсиогит соттипіпт.^Раскативаю,
іп Гсепівісіо равсиа соттипіа іпіег зе раг-
іігі.
РАСКАШЛЯТЬСЯ. Віи , сопііпие, іи-
безіпепіѳг іиввіге.
РАСКАЯНІЕ. Роепііепііа. Чувствую,
р., роеиііеі те. Чувствовать въ чемъ р.,
рсепііепііат а§еге аіісціиз геі. Такъ ве-
лико было его раскаяніе! Іапіа ѵіз Гиіі
ртпііепбі! Раскаяніе въ грѣхахъ, тогпт
или ѵііае тиіаііо, етепбаііо.
РАСКВАСИТЬ. V. рі. ’01гь расква.
силъ себѣ носъ, сесібіі еі Іоіпт пазпт зі-
Ьі ехеппіе заприте сгиепіаѵіі.
РАСКИДАНІЕ, раскидываніе 8раг-
«о, бізрегвіо, бізуесііо. Раскпдываю,
зраг(»еге, бізрегдѳге, біарсеге. Раскидать
кучу каменьевъ, Іарібит асегѵит біз]ісе-
ге. Р. бумаги, сйагіаз или зсгіріа сіізуі-
сеге. 2) Раскидывать почки, ^еттазсе-
ге, §еттаге, ртттаз а§еге. 3) Тепіо-
гіит Іепбеге. 4) ВізІгіЬиеге. Раскидать
травочки, цвѣточки, й^игаз, вогез бізігі-
Ьиеге, бі^егеге. Раскидываюсь, сирібіиз
уасеге, тіііеге, іаспіагі. 2) Іасіигі (бе
ж^гоіо). 3) І'оііа тіііеге, етіііеге, Ггоп-
безсеге- Березки раскинулись, Ьеіиіае
Ггопбезсппі. Раскинутый, ехріісаіпз, еѵо-
Іиіпз; Іепіиз. Раскинутые товары, тег-
сев ехріісаіж. Раскпнутак палатка, іеп-
Іогішп Іепіит.
РАСКИПАЮ. Социепбо зоіѵі, біззоіѵі.
РАСКИСАЮ. Асевсеге, соасезсеге. 2)
Еегтепіагі, Гегтепіевсеге. 3) Ргж саіо-
ге ѵеі іттобісо роіи Іап^иезсеге. Рас-
кислый, ргж саіоге ѵеі іт тобісо роіи
1ап»иібиз і'асіив.
РАСКЛАДЕНІЕ. Ехріісаііб, ассеизиз.
Раскладевиый, ехрозііиз. Приказать огни
раскласть на высокоіггорѣ, іи ебііе
топіе ірпез йегі іийеге, Спгі. 2) Ехсііа-
Іиз (бе ірпе). Раскладка, ехріісаііо, ехріі-
саіив. 2) Каііо, сотриіаііо, циапішп
^пивфіізцие а^гісоіагит воіѵеге беЬеаІ.
Р. ііа крестьянъ бываетъ смотря по тяг-
лу, опега а^гісоііз Іп]ип§ип1иг рго та^пі-
Іибіпе Гатіііж. Раскладываніе, ехрііса-
ііо, ехріісаіиз. Раскладываю, ропеге раз-
зіт, ріигіЬиз іосіз, ехріісаге, ѵ. с. тегсез.
2) віаіиеге, сопвіііиеге ргеііит геі. 3)
Раскласть, разложить огонь, і^пет ехсі-
іаге, ассепбеге. 4) Разложить книгу,
ІіЬгит ѵоіѵеге, еѵоіѵеге, геѵоіѵеге. 5)
Раскладывать карты, е зсібіз Іпзогііз бі-
ѵіпаге. Раскладываюсь съ чѣмъ, ехріі- <
саге. Раскластьси съ книгами, ІіЬгоз
раввіт біІГизе ропеге. Раскласться съ
товарапи, тегсез ехріісаге.
791	РАС
РАСКЛАНИВАТЬСЯ. Ѵаіе йісеге; ва-
Іаіе йісіа аЫгѳ; йівсѳйѳгв.
РАСКЛЕВЫВАНІЕ, можно выр. гл.
Расклевываю, говіго Іипйѳпіет Ггап?егѳ,
регГгіпдѳге, гшпрегѳ, арегіге. Куры рас-
клевали огурцы, §а11іпае сисптѳгев гов-
Ігів сопсійѳгипі. Расклевать яйца, Іии-
Йвпіет говіго ога арегіге. 2) Раиіаііт
Ѵогаге, Йеѵогаге, сотейегѳ. Расклеи-
ваюсь, 80ІѴІ', ЙІ85ОІѴІ.
РАСКЛЕПЫВАНІЕ, воіиііо сіаѵі сиз-
рійѳ гсіива бгтаіі. Расклепываю, воіѵе-
ге сіаѵі сиврійѳ гѳіива Бгтаіит, ѵіисіит.
РАСКЛИНИВАЮ. Сипѳшп ехсиіегѳ,
ехІгаЬеге. 2) Сипеит йгтоийве геі саи-
®а айіреге.
РАСКОВАНІЕ, расковываніе. Ііетііо
Геггі. Раскованный, сіе теіаііів іп Іоп-
ЙІІийіпет ргосивиз. 2) Кои саісеаіиз,
сиі зоіеаѳ Геггеав пои випі іпйиіае. 3) е
ѵіпсиіа етізвиз; ѵіисиіів воіиіив.
РАСКОВЕРКАНІЕ. Іпогйіпаіив, йедѳс-
іив, Йѳзігисііо. Расковерканный, (гасіив,
вѳвігисіив. Расковеркать, тізсѳге, Іиг-
Ьаге, регіигЬаге, сопГивѳ Йіврсеге, йев-
Ігиеге.
РАСКОВКА, чрезъ расковку. Ргоси-
Яепйо, ГаЬгісапйо. 2) Веігасііо зоіѳагит
Гѳггѳагит. Расковываю, іи іоп^ит рго-
сийеге, ГаЬгісагі. 2) Расковать лошадь,
едио воіеав Геггеав йеігаЬеге. 3) Воіѵе-
ге аіідиет ѵіисиіів. 4) Іпсийе «НГИп^еге.
Расковывать, воіеав Геггеав атіііеге. Ло-
шадь расковалась, едиив воіеав Геггеав
атізіі. 2) Іп 1оп$ит ргосийі.
РАСКОВЫРИВАНІЕ, можно выр. гл.
Расковыриваю, геГгісагѳ. Расковырять
подсыхающую рану, геГгісагѳ сісаігісет,
диае оЬйисііиг. 2) Р. т. ехатіпаге диат
эссигаііввіте тіиітів геЬив айЬоегѳпіет,
сопвіііо аііегі посоийі.
РАЗКАЗЫРЯТЬСЯ. 8етѳ1 ііегитдие
РАС	792
огйіпе или йѳіпсѳрв зсійаз соіогів роііогіз
ровсеге.
РАСКОКАТЬ. Аіідиій Ггап^еге, соц-
іиийѳгѳ.
РАСКОЛАЧИВАНІЕ, расколоченіе,
можно выр. гл. Расколачиваю, сопіипйѳ-
ге, сіівсиіѳге, тіииіаііт Ггапдеге. Раско-
лотить кирпичъ молотомъ, Іаіѳгет таі-
Іео сопіипйѳге. 2) Регсиііепйо или Гѳ-
гіепйо, ріапит, іепиіогет (Іепиіз) геййе-
гѳ. Расколотить кожу для поднетокъ,
согіит регсиііеийо йітійіаіів зоіеіз сот-
ріапаге. Р. шляпку у гвоздя, сариі сіа-
ѵі Гѳгіеидо ай ріапит гѳйисеге. 3) Гог-
п® ітропеге Гі»ѳп<]о, аріаге іспІіреПіо.
Сапоги узки, надобно нхъ расколотить,
саіі^аа випі апривіге, орив еві, иі Гопше
ітроиапіиг Гі^епбо. Расколачиваюсь, Іе-
пиіогет пли Іепиіиз йегі регсиііепйо.
Подошвенная кожа начинаетъ расколачи-
ваться, согіит зоіеагит іпсіріі регсиііеп-
йо Іепціив йегі.
РАСКОЛЕБАТЬ. ѴеЬетепІег то-
ѵегс, соттоѵеге, аріаге. Расколебать-..
ся, ѵеЬетепІег тоѵегі, соттоѵегі, аріа-
гі, диаззагі.' Расколебались деревья, аг-
Ьогев ѵеЬетепІег соттоѵѳпіиг. Раско-
лебалось море, Гегѵѳі гезіи рѳіадив; таге
ѵеЬетепІег аевіиаі.
РАСКОЛОТІЕ. См. Раскалываніе. Ра-
сколотый, йззив, йійввив, йізвѳсіиз. 2)
Кітовиз. Расколотыя доски, аввегев гі-
тові.
РАСКОЛОЧЕННЫЙ. Сопіивив, Йів-
сиввиз, тіпиіаііт Ггасіив, Іеииіог или
іепиіив гейііііив; Гогтгв ітрозііив й^епйо;
аріаіиз іепііреіііо.
РАСКОЛУПАННЫЙ. Піёіій йіѵиізиз,
геГгісаІив. Расколупываніе, можно ныр.
гл. Расколупываю, йі^ііів Йіѵѳіісгі!, гѳГгі-
саге.
РАСКОЛЪ. Віта, йввит, Яввига; ѵев-
РАС
РАС
Г94
193
в^«т Г0І в***- 2> р- “• ^СЬівта, гирііо
,шйдоі« іп ессіѳяяіа; Ьаегеяія, яйсіа. Ра-
скольникъ, и раскольщикъ, зеЬізтаІісіія;
дпі а яосіеіаіе огіЬойоха яе яе§ге§аІ. Ра-
скольница и раскольщица, іиегеііса. Ра-
скольничаю, ясЬіятаІісшп еззе, а зосіеіа-
Іѳ огіЬойоха яе яе^ге^аге. Раскольниче-
скій и раскольничій, Ьаегѳіісия. Расколь-
ническое заблужденіе , еггог зсЬізтаІі-
согит или Ьаегеіісогит. Раскольни-
ческая церковь, ессіеяіа Ьасгеіі-
согнго. Раскольническое общество, яо-
сіеіая зсЬіятаІісогит.
РАСКОЛЫХАТЬ. ОясіИо Іасіаге. Р.
чп. аиіпіит Ьотіпія ігізііз гсіахагѳ. Рас-
колыхаться , озсіііо яе уасіаге; яе тоѵеге,
Ьис еі іііис ѵасіііаге, пиіаге, Йисіиаге,
РАСКОНОПАЧЕНІЕ и РАСКОНОПА-
ЧИВАНІЕ, можно выр. гл. Расконопа-
ченный, корабль, иаѵізі сиі аѵиіяа яииі
ай еат геЛсіепйат айЬіЫіа. Расконопа-
чиваю, аѵсііеге ай паѵст гсбсіепйат ай-
ЬіЬіІа.
РАСКОПАНІЕ, Раскопка. См. Раска-
пываніе. Раскопониый, Гояяия. Раскопан-
ная, <іепио Гояяия (Гозза) ясгоЬз. 2). Р. т.
Йігиіиз, Йѳяігисіиз, ехсізиз. '
РАСКОРМЛЕННЫЙ. 8а{’іпа1ия, ріп-
^иеГасіия.
РАСКОРОБИТЬ. Рапйаге, рапйагі.
Раскоробило въ жаръ доски, саІогіЬиз
аяяегея рапйаіі яипі.
РАСКОРЧИВАНІЕ. 8апаІіо тетЬгі
йеЬіІіз. Раскорчиваю, запаге или сигаге
тетЬгит согрогія ЙеЬІІе. Раскорчн-
ваюсь, соггіві, геяііщі. Ногу корчило>
но отъ прииарокъ, опять раскорчилась,
сгня сопѵѳІІеЬаІнг вравшія, пппсѵего оре
Готѳиіогит гѳяіііиіит еяі.
РАСКОСЫЙ, раскосъ'. 8ігаЬо, ржіия
РАСКРАДЕННЫЙ. 8і8і1ІаІіщ Те1 рай-
ІаЬт аЬгеріия, яиггеріия. Раскрадываю,
зідіііаііт ѵеі раиіаііт аЬгірѳге, яиггірѳге,
аѵегіеге, іпіегѵегіеге.
РАСКРАШЕНІЕ, раскрашиваніе, мож-
но выр. гл. Раскрашиваю, соІогіЬпя іі-
ІцЯІгаге, соіогея геі іпйисеге, ехріп&ѳге.
Раскрасить стѣны, соіогея рагіеііЬиз іп-
йисеге; ригіеіея ехріпдого. Раскраши-
ваюсь, соІогіЬия іііияігагі; ехріп^і.
РАСКРИЧАТЬ. СІатоге аигез аІісц]из
Гаііваге, оЫипйеге ѵеі аіідиет сіатогѳ о
яотпо ехсііаге. Раскричаться, йіи, іпйе-
яіпѳпіег, сопііпиѳ сіатаге.
РАСКРАШИВАЮ. Ггіагѳ, соттіпие-
ге, тіпиіаііт сопіегеге. 2) Міпиіаііт
Йіярег^еге. Раскрошнваюсь, Ггіагі, сот-
тіпиі.
РАСКРУЧИВАНІЕ, можно выр. гл.
іогдиепйо воіѵеге, геіогдиеге. Раскру-
тить веревку, геіогдиеге Гипет. Р. возъ
сѣна, ѵеЬст Гоепі яоіѵеге.
РАСКРУЧИНИТЬСЯ. 8иттореге Йо
Ісгѳ; іп яитто Йоіоге или тсегоге еяяе.
РАСКРЫВАЮ. Арегіге, айарегіге, ра-
ІеГасеге; гесіийѳге, гезегаге. Раскрыть
окно, Гспеяігат арегіге. Р. книгу, ІіЬ-
гнігѵ еѵоіѵеге. Р. домъ, йотит йѳіѳее-
ге, іесіо или іе^иіія пийагѳ. Раскры-
ваюсь, арегігі, раіеясеге, раіеііегі. Рас-
крылося окно, Гепезіга раіеясіі. Книга
раскрылась, ІіЬег аѵоіиіия еяі. Раскры-
тіе , раскрываніе, арегііо, ппйаііо. Рас-
крытый, арегіия, пкйаіия, еѵоіиіия.
РАСКУДАХТАТЬСЯ. Миііит сіап-
ееге.
РАСКУЛИКАТЬСЯ. Ѵіио яе оЬгиеп-
іѳш §епіо іпйиі^ѳге.
РАСКУПАНІЕ. Соетііо. Раскупаю,
соетеге, отпіа етеге. Товаръ весь рас-
купили, тегсея отпез соетіаа или ѵепйі-
I® янпі. Раскупленный, сОетГая.
795
РЛС
РЛС
79&
РАСКУПОРИВАНІЕ. Арегііо. Рас-
купориваю, Іа&епаш арегіге, геііпеге.
РАСКУРИВАНІЕ. Ассепаиа. Раску-
риваю, ассеиЛеге. Раскуривать трубку,
Гитіаи^іиш ассепЛеге. Раскуриваюсь, ас-
сешіі, іпсепЛі.
РАСКУСЫВАНІЕ. Тгасііо рег тог-
аит. Раскусываю, тогЛісиа или тогаи
Ггап^еге. Раскусить орѣховое ядро, те-
ЛпІІат или согриз писіз тогЛісиа Ліѵі-
Леге.
РАСКУТАННЫЙ. Кеіесіиз, Леіесіив,
геѵеіаіиа, пиЛаІие. Раскутываніе, геѵе-
Іаііо. Раскутываю, геіе^еге, Леіе^еге,
геѵеіаге, пиЛаге. Раскутываюсь, ае Ле-
іе^еге; Іоііеге Іеутеп.
РАСКУШЕНІЕ. Ггасііо рег тогеит.
Раскушенный, тогЛісиа Ггасіиз.
РАСПЬ. Ватиэ.
РАСПАДАЮСЬ. ГіиЛі, ЛіГЙшІі, гит-
рі, Лігитрі; ЛіІаЬі. Распаденіе, по распа-
деніи строенія, лііареіа ачІіЬиа. Распад-
тійся, Ііааиа, гиріиа, Ліазоіиіие, йііараиа.
РАСПАЖЕННЫЙ. Ьахаіиа, атрііаіие.
Расиажпваніе, Іахаііо. Распаяшваю, ]ип-
сіигат, соттіззигат Іахаге, Іахіогет геЛ-
сіеге.
РАСПАИВАНІЕ, распаяніе, можно
выр. гл. Распаиваю, Геггптіпе іипсіит
воіѵеге. Распаиваюсь, Геггитіпе іипсіит
аіісиі геі аоіѵііиг, Ліазоіѵііпг.
РАСПАЛЕНІЕ. Іпсепаіо, іпйаттаііо.
2) АгЛог, ехсапЛеасеШіа, апіті іпПат
таііо; та«пиа ігагит гевіив. Распален-
ный, сапЛеГасІив. 2) Іга іпсепаив; іга
ехсапЛеесепе; ігй Саргана.
РАСПАЛЗЫВАЮСЬ. $е аЬЛисеге, ае
аЪвсопЛеге герепЛо, ргогсреге. 2) Ьасе-
гагі, гитрі.
РАСПАЛЯЮ» ѴаІЛе ГегѵеГасеге, сап-
ЛеГасеге. Распалить печь, Гогиасет ѵаі-
Ле ГегѵеГасеге. 2) Р. т. ігат аіісціив
ргоѵосаге; Ьііет аіісоіпв тоѵеге. Распа-
лить кого любовію, атогет аіісиіив соп-
сііаге. Распаляюсь, агЛегѳ, Гегѵеге, сап-
Леге. Распалилась печь, Гогпах аг Леі.
2) ЕхсаиЛевсеге, іпсепЛі іга. Распалить-
ся любовію, атоге агЛеге, іпсепапиі, іп-
Паттаіпт евве.
РАСПАРИВАЮ. Оре аци® саІіЛж тоі-
ііге, етоіііге. Распарить обручь, сіг-
спіпт оре ацпж саіідае Іепіит гедйеге.
2) Ніи ае іп Ьаіпео Ггісаге аіпеге, ех веп-
іепііа, сиріЛіив іп Ьаіпео Ггісагі.
РАСПАРЫВАНІЕ. Яоіиііо, Ліввоіиііо.
Распарываю, воіѵеге, йіааоіѵеге; геаиеге,.
геіехеге. Распарываюсь, еоіѵі, Ліавоіѵі,
геіехі, геаиі. Распоролся шовъ, аиіига
асіаза, Ліагиріа езі.
РАСПАХАНІЕ, распахиваніе, агаііо.
Распаханный, агаіпз, агапйо іпѵегапа; Ли-
тіе ехігісаіиз. Распахиваю, а^гит со-
ІепЛит Литіе ехігісаге, агаге, агапЛо іп-
ѵегіеге.
РАСПАЧКАТЬ. Масиіаге, соттаси
іаге.
РАСПАШКА. Арегіига геііз ріасаіогіі;
спііига а[»гі Литіе ехігісаіі. На распаш-
ку, зІоЬиІогит оре иоп іиицепіет; зіие
сіп^иіо.
' РАСПАШНЫЙ. Сиііив.
РАСПАХАННЫЙ. Геггитіпе геі іип-
сіо зоіиіие.
РАСПЕЛЕНАНІЕ , распеленываніе,
иожно выр. гл. Распеленанный, Газсііа
еѵоіиіиз. Распеленываю, іиГапІет Гаа-
сііз еѵоіѵеге, ехреЛіге. Распеленываюсь,
Гаасіаа ехсиіеге, ехиеге.
РАСПЕРЕТИЦА. Іпіегзііііа Лі^іогит.
Расперетистый, сигѵіа Лі^іііз.
РАСПЕРТЫЙ. Віѵегае ргеазиа.
РАСПЕСТРИТЬ. Ѵагіаге, ѵагіо соіо-
ге Ліз1іп»иеге, ѵагіебаге.
797
РЛС
РАС
798
рдСПЕТАЯТЬ. Ьадиешп ехріісаге,
ційисеге.
РАСПЕЧАТАНІЕ, Распечатываніе, ге-
ы^паііо. Распечатанный, гезі^иаіив, во-
1иі№, арегіиз. Распечатываю, геві^паге,
воіѵеге, арегіге; ѵіпсиіа ерівіоіае Іахаге.
Распечатываюсь, гезі^иагі, еоіѵі, ѵіпсиіа
ерізіоіге Іахапіиг.
РАСПЕЩРЕНІЕ, можно выр. гл. Рас-
пещренный, ѵагіе^аіив. Распещряю, раи-
іиіит ѵагіе§аге. Распещрлться, ѵагіі
соіогіз атісіи ее огпаге; ѵагіе^агі.
РАСПИВАНІЕ, можно выр. гл. Распи-
ваю, еЫЬеге, ехЬаигіге, ѵасиеГасеге. 2)
Еепіе, ай зиат ІіЬійіпет ЬіЬеге.
РАСПИЛЕНІЕ, распиливаніе. Ьіѵіеіо
рег веггагп. Распиленный, зегга зесіив,
бзвиз; зегга йіззесіив. Распиливаю, вег-
га зесаге, йпйеге ; зегга йіззесаге. Рас-
пилить камень, Іарійет зегга йізвесаге.
Распиливаюсь, сирійіив зессаге. 2) 8ег-
га зесагі, йізвесагі, йпйі.
РАСПИНАНІЕ. Сгисійхіо. Распинаю,
аіідиет іп сгисет Й^еге, зиГй^еге; аіі-
диет сгисі й"еге, аГйсеге, зиГй^еге; сги-
сет аіідиет аГЙсеге. Распинаюсь, іп сги-
сет Й^і, зий§і, сгисі аійці. Волею рас-
пяться, и на крестѣ предать святѣйшую
душу свою Вѣчному Отпу, вропіе зезе іп
сгисет а^іраіі іп еадие бапсііззітат апі-
тат аеіегпо Раігі геййеге,
РАСПИРАНІЕ. Ргеззиз. Распираю,
йіѵегве ргетеге. Распираться, ргеті.
РАСПИСАНІЕ, расписываніе. Везііпа-
Ііо. 2) Іпйисііо геі соіогіз или соіогит.
Расписанный, рісіиз, йерісіив; сиі геі со-
іог іпйисіив езі. Расписка, см. росии-
ска. Расписываю, йезііпаге, йізроиеге.
Расписать квартиры, Ьозріііа йізроиеге.
2) Ріпртге, йеріикеге; соіогет іпйисеге
аіісиі геі. Расписать стѣны красками,
рагіеііѣиз соіогся іпйисеге.
РАСПИСЫВАЮСЬ. ЯиЬвсгіЬеге, зиЬ-
поіаге, аросЬат йаге, Іезіійсагі, аіісціив
геі іезіітоиіит йаге. Расписаться въ
полученіи жалованья, ассерііопет заіагіі
зиЬзсгіЬсге. 2) Сирійііаіе ріпвепйі, всгі-
Ьепйі аЬгсрІит евзе. Такъ расписался,,
что и перестать не хочетъ, ео ивдие си-
рійііаіе ріи^епйі, всгіЬепйі аЬгерІиз езі,
иі йезіпеге поііі. 3) Соіогез геЬив іпйи-
сипіиг.
РАСПИТЫЙ. ЕхЬаивІив, ѵасие Гасісз.
РАСПИХИВАНІЕ, можно выр. гл. Рас-
пихиваю, зерагаге реііепйо, Ігийепйо.
РАСПЛАВЛИВАНІЕ, расплавка. Еі-
диаііо, зоіиііо, йіззоіиііо. Расплавлпваю
и расправляю, КдиеГасеге, Іідиаге. Рас-
плавить свинецъ, рІитЬит ІідиеГасеге.
Расплавляюсь, Іідиезсеге, Іідиейегі, ге-
зоіѵі.
РАСПЛАКАТЬСЯ. Ех вепіепііа, ай
зиат ІіЬійіиет ріогаге.
РАСПЛАСТАНІЕ , распластываніе.
8есііо іи Іоп^ит. Распластанный, зес-
Іиз, йіззесіиз, йіѵізиз іп Іоп^ит. Рас-
пластываю, зесаге, Йіззесаге іи Іоп^ит.
Распластываюсь, зесагі, йіззесагі, йіѵійі
іп Іди^шп.
РАСПЛАТА, расплачеиіе, расплачи-
ваніе, зоіиііо. Принять деньги для рас-
плачиваніи съ рабочими людьми, ассіре-
ге ресипіат, диге зоіѵаіиг орегагііз. Рас-
платный, йезііпаіиз зоіѵепйо. Распла-
ченный, зоіиіиз, йіззоіиіиз. Расплачи-
ваю, рІига-йеЬііа или потіиа воіѵеге, реп-
йеге. Расплачиваюсь, йеЬііит аіісиі воі-
ѵеге; ваІізГасеге аіісиі; потеп йіззоіѵеге»
Расплатиться съ заимодавцами, сгейііо-
гев аЬвоІѵеге. Я пойду на рынокъ съ
нимъ расплатиться, с^о ай Гогит іЬо, иі
Ьиис аЬзоІѵет. Какъ можно скорѣе рас-
платитесь съ зтииъ негодяемъ, оЬзеСго
Ьотіиет Ьиис ітригіззітит диат ргі-
799
РЛС
РАС
800
шпт аЬвоІѵіІоІе. Расплатиться съ ра-
ботниками, воіѵеге ресипіат орегагіів, іів
зоіѵепдо ваІівГасеге.
РАСПЛАЩИВАНІЕ. Сотріапаііо. Рас-
плащиваю, сотріапаге, ріапит геддеге;
іп Гогтат Іатіпае аііепиаге. Расплащи-
ваюсь, сотріапагі, іп Гогтат Іатіп® аі-
Іеппагі.
РАСПЛЕСКАНІЕ, расплескиваніе. ЕГ-
Гивіо. Расплесканный, еГГивпя. Распле-
скиваю, ейипдеге, ргоГипдеге, вирегГип-
деге. Расплескиваюсь, еіТипді, вирег-
Гипді.
РАСПЛЕТАНІЕ, расплетеніе, можно
выр. гл. Расплетаю, воіѵеге ріесіепдо и
безъ ріесіепдо. Расплести косу, сгіпет
Іп подит соасіит воіѵеге. Расплетаюсь,
воіѵі ріесіешіо. Расплелась коса, сгіпів
іп подит соасіив воіиіив еві. Рас. кор-
зинка, диаіив дііарвив, воіиіив еві. Рас-
плетенный, воіиіив ріесіепдо.
РАСПЛОДЪ. Миіііріісаііо, іпсгетеп-
іит Гсеіигаа или Гсеіив. Беречь плоду-
щихъ птипъ для расплоду, Гесипднт ѵо-
Іаіііе ресив ад іпсгетепіит Геіив гевег-
ѵаге. Распложаю, тиіііріісаге, ргора^а-
ге, Ігапвріаиіаге (чрезъ отводки). Рас-
плодить деревья, едисеге, ргора^аге,
Ігапвріапіаге агЬогев. 2) Атріійсаге.
Распложаюсь, аи^егі, іпсгетепіит саре-
ге, ассгевсеге, Ьеие ргоѵепіге, сгевсеге,
5І3ПІ. Расплодились птицы, ресив ѵо-
Іаіііе Геіісііег ргоѵепіі. Распложеніе,
тиіііріісаііо, ргора^аііо. Распложенный,
іпиіііріісаіив, ргора^аіив.
РАСПЛОХЪ. Савив ітргоѵівив, гереп-
Ііппв. Напасть въ р. на непріятелей,
Ъовіев іпсаиіов, ітргоѵіво орргітеге.
РАСПЛОЩЕНІЕ. См. Расплащиваніе.
Расплощенный, сотріапаіш.
РАСПЛЫВАЮСЬ. Юіѵегва (ав, а) паге,
паіаге. 2) БіГйпегв, дішапаге, діІаЬі,
воіѵі, Іідиейегі. Чернмлы расплылись,
аігатепіа діГОихеге. Глина расплылась,
Іиішп Ьитоге воіиіит еві.
РАСПЛЮЩЕНІЕ. Сотріапаііо. Рас-
плющенный, іп Гогтат Іатіиж аііеппа-
Іив. Расплющиваю, тиііит сотріапаге,
тиііит аііепиаге іп Гогтат іатіпж. Рас-
плющиваюсь, ѵаійе сотріапагі; тиііит
аііепиагі (регсиввит).
РАСПЛЯСАТЬСЯ. Ех вепіепііа, ай
виат ІіЬідіпет ваііаге.
РАСПОЗНАЮ, распознавай). Иівсег-
пеге, дівііп^иеге, ді^повсеге, іиіегповсе-
ге. Этихъ близнецовъ распознать труд-
но , Ьі^етіпі риегі дійсііе іпіетовсі ров-
випі. 2) Аоѵівве, со^поѵівве. Старался
нравъ его распознать, но не йогъ, оре-
гат <іе(1і, иі е)ив іпдоіет ргоріив іпврісе-
гет, вей Ьос Гасеге поп роіиі.
РАСПОЛАГАНІЕ. Сосаііо, соііосаііо,
огдіпаііё, сопвіііиііо. Располагаю, Іоса-
ге, соііосаге, огдіпаге, сопвіііиеге, Йісеге
ге, дівропеге, ]ив1о Іосо соііосаге. Рас-
положить войско на выгодномъ мѣстѣ,
оррогішю Іосо тііііев огдіпаге, тііііев
дівронеге. Генералъ расположилъ станъ
свой между горою и рѣкою, дих ЬеІІі
савіга іпіег топіет еі Оиѵіит ровиіі. Онъ
хорошо расположилъ покои въ своемъ
домѣ, сиЬісиІа жсііит орііте дівІгіЬиіІ,
дівровиіі. Расположить свои дѣла, гев
виав огсііпаге, сопвіііиеге. Проповѣд-
никъ искусно расположилъ всѣ части въ
своемъ порученіи, сопсіопаіог отпез ога-
Ііопів васгве рагіев орііте (іівровиіі. 2)
Чѣмъ, сопвіііиеге аіідиід, или аіідиа ге,
Ігаеіаге.аіідиат гет; ѵегвагі іп аіідиа ге
^егепда; Йотіпагі, ацеге. Располагать
своею жизнію, гаііопет ѵііа? іпіге. Имѣ-
ніемъ своимъ всякъ распологать можетъ
по своей волѣ, ипивдиівдие де Ьопів виів
ад агЬіІгіит виит віаіиеге роіеві. Р-
801
РАС
РАС	802
«.роимъ имѣніемъ по духовной, йе Ьопів
вша Іевіатепіо віаіиеге. Р. кѣмъ по сво-
ей водѣ, аіідиет ад пиіит бп^еге. Р.
чѣмъ по своей волѣ, иди ге рго виа. Р.
царствами, ге^па йаге еі адітеге. Богъ
располагаетъ всѣмъ по своей власти; от-
піа пиіи І)еі еі роіевіаіе адтіиівігапіиг.
Онъ располагаетъ всѣиъ по своей водѣ,
репев іііит еві витта отпіит гегит.
Располагайте монмъ имѣніемъ, какъ сво-
имъ, иіеге Ьопів теів, Іапдиат виів. Че-
ловѣкъ предполагаетъ, а Богъ распола-
гаетъ, Ьитапа сопвіііа діѵіпііив ^иЬегпап-
Іиг. Предоставить кому располагать
чѣмъ, регтіііеге аіідиат гет ^егепдат
а!іси|ив агЬіІгіо. Предоставить Богу рас-
полагать, отпіа Пео регтіііеге. Распо-
лагаюсь, віаіиеге, сопвіііиеге, десегпеге;
сопвіііит сареге; аіідиід віЬі ргороиеге.
Я расположился сего дня дома остаться,
десгеѵі Ьодіе доші тапеге. Мы распо-
ложились ѣхать въ свою деревню, сопві-
ііит серітив гив ргойсівсепді. 2) Съ
'чѣмъ, віаіиеге, сопвіііиеге, ропеге, Іосаге,
соііосаге. Расположиться лагеремъ, сав-
Іга ропеге, Іосаге, Гасеге, теіагі. Р. съ
товарами, въ лавкѣ, тегсев іп ІаЬегпо
|ивІо Іосо соііосаге. 3) 8іа1иі, вопвіііиі,
ропі. Военный станъ располагаетъ по
правиламъ, савіга ад ге^иіав агіів ропип-
іиг, Іосапіиг. Расположеніе, іпвіііиііо,
сопвіііиііо, егдіпаііо, дівровіііо, дідевііо,
дівІгіЬиІіо. Р. покоевъ въ домѣ, сиЫ-
, сиіогшп дотив дівІгіЬиІіо. Имѣть вы-
годное расположеніе (о войскѣ), оррог-
Іипо Іосо соііосаіит евве. Р. частей рѣ-
! чм, тетЬгогит аріа Сотровіііо. Пере-
мѳнить расположеніе саду, Ьогіі Гасіет
іттиіаге. Генералъ ' сдѣлалъ прекра-
сное, умное расположеніе, дих ЬеШ отпіа
| регііа дівровиіі. 2) Ргосііѵііав ад аіідиід,
і апіті вепвив, ѵоіипіав, іпдоіев, паіига,
іп^епіит. Имѣть къ чему расположе-
ніе, ад аіідиат гет аріит евве. Особен-
ное р. къ краснорѣчію, адшігаЬіІів ад дх-
сепдит паіига. Хорошее р., Ьопив апі-
піив. Къ кому, Гаѵог, віидіит, Ьепеѵо-
Іепііа; апітив Ьепеѵоіив. Дурное, худое
р., апітив іпГевІив, одіит. Расположен-
ный, расположенъ, Іосаіив, соііосаіив,
дівровііив. Домъ хорошо р., дотпв Ьепе
сопвіііиіа, огдіпаіа. Войско на возвышен-
номъ мѣстѣ расположенное, сорі® іп Іо-
со едіііогі дівровіі®. 2) Апітаіив, авес-
Іив, апіто авесіив. Хорошо р., Ьепе аГ-
Гесіив, апітаіив, вепііепв. Худо р., ша-
1е апітаіив.
РАСПОЛАСКАТЬСЯ. Сирідіив Іаѵаге,
еіиете.
РАСПОНЪ. Апіівіев васегдоііо ргіѵа-
Іив.
РАСПОРКА, распирка, распорочка,
распормнка, м. б. геііпасиіит, Іі^пит
Ігапвѵегвит.
РАСПОРЪ, распорка. Ітреіив, соаг-
сіаііо.
РАСПОРЯДОКЪ. Огдо, гаііо, тов, іп-
віііиіипу У него р. въ домѣ таковъ, ка-
кого лучше желать не льзя, Іапіив еві іп
е)ив дото огдо млм тов, иі теііогет поп
сопсирівсав. Распорядочный, огдіпаіи»
еі сотровііив. Распоряжаю', іпвіііиеге,
сопвіііиеге, огдіпаге, сотропеге, рагаге,
аррагаге, сигаге, іпвігиеге. Распоряжать
играми, Іидов аррагаге, Гасеге. Р. пи-
ромъ, сопѵіѵішп сотрагаге, аррагаге, іп-
вігиеге. Р. дѣлами, гев виав іп огдіпет
гедд>еге. Р. своимъ имѣніемъ, гет Га-
тіііагет сопвіііиеге. Распоряженіе, іп-
віііиііо, совіііиііо, аррагаііо, аррагаіив,- Р.
публичными играми, аррагаііо типегит.
Р. пиромъ, аррагаііо ериіагит. Дѣлать
для чего распоряженія, аррагаге аіідиід.
Я сдѣлалъ такое распоряженіе илн такъ
I
803
РАС
РАС
804
распорядилъ, гет ііа іпзіііпі, иі... Рас-
поряженный, іпвіііиіиз, сопзіііпіпз, огйі-
паіиз, рагаіив, іпзігисіиз.
РАСПОТѢТЬ. 8ийоге тапаге; Іоіит
зийаге.
РАСПОЯСАНІЕ, распоясываніе, рас-
пояска, зоіиііо гоп®; Іахаііо йЬиіге. На
распояску ходить, ѵезіе Йііогісаіа плн ге-
виіиіа іпсейеге. Распоясанный, чиі зіпе
сіп^иіо іпсейіі. Распоясываю, йізсіп^еге,
гесіп^еге. Распоясать, хоиат зоіѵеге.
Распоясываюсь, зіЬі сіи^иіит йетеге.
2) Юе сіо^иіо; зоіѵі, гезоіѵі.
РАСПРАВА. Іпчиізіііо, Йізчиізіііо. 2)
ТгіЬииа! ргайіо ге^пі Йезііпаішп.
РАСПРАВЛЕНІЕ, расправливаніе, зи-
Ыаііо зіпиит, ги^агит, ріісаіигагиш.
Расправленный, соггесіиз, іаеѵі^аіиз. Рас-
нравливаяю н расправляю, Іоііеге рііса-
Іигаз, ги$аз. Расправить морщины на
платьѣ, ѵезііз ги»аз Іоііеге. Расправля-
юсь, ’ехіті, Іоііі. 2) Сопйсеге, сотро-
неге, Ігаизі^еге.
РАСПРАШИВАНІЕ. Регсопіаііо. Рас-
прашиваю, регдиігеге, ехчиігеге, зсізсі-
Іагі, регсопіагі, со^позсеге.
РАСПРЕДѢЛЕНІЕ. Аззіо'паііо, Йезіі-
паііо. Распредѣленный, аззц>иа1из, соп-
Яіііиіиз', Йісіиз, аййісіиз, йаіиз. Распре-
дѣляю, аззі^иаге, сопзіііиеге, Йісеге, ай-
йісеге, йаге. Я распредѣлю, что каждо-
му изъ васъ должно дѣлать, йезсгіЬат
ппісиічие ѵезігит зиаз рагіез. Началь-
никъ распредѣлилъ каждому свою дол-
жность, ргаеГесІпз зиит сиідие типиз
Йезсгірзіі.
РАСПРОДАЮ. Тоіит ѵепйегё. Онъ
все свое имѣніе распродаетъ, отпіа зиа-
Ьопа ѵепйіі.
РАСПРОПАДАЮ. (Ма^цо питего)
атіііі, регйі, іпіегіге,
РАСПРОСТЕРТІЕ, распростираніе.
ргора&аііо, ргоіаііо, іпсгетепіит, ехіеп-
Ііо, атрііЯсаііо. Распростертый, ѳх-
Іепіпз, ргора^аіпз, ргоіаіпз, атріійсаіиі.
Принять кого съ распростертыми рука-
ми , зпріпіз тапіЬпз аіічиет ехсіреге
(8иеІ. Ѵіі, 7). Распростираю, атріій-
саге, атрііаге, ап^еге, йііаіаге. Распро-
стирать предѣлы государства, ітрегіит
йііаіаге. Р. предѣлы города, игЬет аи-
§еге; игЬіз Іегтіпоз ргора^аге. Распро-
стираюсь, зе йійиийеге, йійітйі. Ту-
ианъ распростерся по всему горизонту,
пеЬиіа рег соеіит йііТиза езі. Палъ,
распростерся, сесійіі Іоіочие согроге рго-
зігаіиз езі. Распространеніе, ехіепііо,
ргора^аііо, ргоіаііо, іпсгетепіит. Р. го-
сударства , Йпіит ргоіаііо, Йпіит ітрегіі
ргора^аііо. Способствовать иного къ
распространенію города, тиііит сопГегге
ай атріііийіиет игЬіз. Распростране-
ніе торговли, іпсгетепіит, аисіиз тегса-
Іиг®. Распростертый, аисіиз, Йііаіаіив,
атріійсаіиз, ргоіаіиз, ргора<;аІиз. Рас-
пространенное поле, сатриз атріійсаіиз.
Распространенная молва, титог зрагзив,
Йіззепппаіиз. Распространенныя науки,
ііііегае (ііііегагит зіийіа) гедіопет іаіе
Іепепіез. Распространитель, атріійса-
іог. Р. вѣры христіанской, ргора^аіог
ѵегі сиііиз І)еі. Распростр. наукъ и ху-
дожествъ, Іиіог агііит еі Ііііегагит. Рас-
пространительница , йеГепзІгіх, раігопа.
Распространяю , ехіепйеге , атріійсаге,
йііаіаге , ргоГегге , ргора^аге. Распро-
странить домъ, йотит атріібсаге, ассез-
зіопет аййеге аейіЬиз. Р. предѣлы госу-
дарства, ітрегіит или биез ітрегіі рго-
Гегге. Р. страхъ, Іеггогет сігситГегге.
Распространять вѣру, сиііиз Йіѵіиі гаііо-
пет ргора^аге. Р. кругъ своихъ дѣлъ,
I ріига ие^оііа зизсіреге. Р, пожаръ, Іа-
I Ііиз Гиийеге і^пет. Вѣтръ расиростра-
805
РАС
РАС
806
няетъ пожаръ, ѵепіиз ідпет Іаііиз йіГ-
Гипйіі. Распространить описаніе, йезсгі-
рііопет геі огиапйо атріійсаге. Р. на-
уки, Ііііегав или Ііііегагит зіийіа йііаіаге.
Рас. славу, йііаіаге діогіат. Распростра-
няюсь , ехіеийі, йііаіагі, ргоГеггі, ргора-
§агі. Предѣлы государства распростра-
нилась, йпез ітрегіі ргоіаіі вииі. Слава
распространяется, діогіа йііаіаіиг. Уче-
ніе Пиѳагорово далеко распространилось,
йосігіпа РуіЬадог® іоиде Іаіедие ПеЬаІ.
Молва распространилась по всему горо-
ду, Сата Іоіа игЬе йізсиггіі. Торговля
распространяется, тегсаіига та^из іп-
сгетепіит саріі. Распространяться въ
рѣчи, соріозе, Гизе, так. иЬегіиз и Іаіе йе
аіічиа ге йісеге, йіззегеге; атріесіі ріигі-
Ьиз ѵегЬіз.
РАСПРОСЪ. Регсопіаііо, іпіеггодаііо.
Р. пристрастный', диаевііо рег Іогтепіа.
Распросные отвѣты, гезропва ай ргоро-
«ііаз чпюзііопез Ііііегів шапйаіа. Рас-
прошенный, йе ге іпіеггодаіиз.
РАСПРОЩАТЬСЯ. Юізсейепіет ѵаіе
йісеге; аЬеипІет заіиіет йісеге. Пе рас-
простившись, не хотѣлъ уйти, сіат аЬіге,
поіиі.
РАСПРУЖЕННЫЙ. Етіззиз, іпіег-
-зсіззиз. Распруженіе можно выр. гл.
Расируживаю, етіііеге (іаспт), (адде-
гет) іпіегзсіпйеге, регГойеге.
РАСПРЫГАТЬСЯ. Ай виат ІіЬійіпет
заііге. 2) Візрегді, йіЯидеге, йіІаЬі. Куз-
нечики распрыгались, сісай® йіШіде-
гипі.
РАСПРЫСКАННЫЙ. РІигіЬив Іосіз
врагзиз, айврегвив. Распрыскиваніе, айв-
регзіо Іідиійогит рІигіЬив Іосіз. Рас-
прыскиваю , рІигіЬив Іосіз врагдеге ай-
зрегдеге.
РАСПРЯ, распреніе, гіха Іигдіит, йі-
зсогйіа, йіззійіит.
РАСПРЯГАНІЕ, распряженіе, рас-
пряжка, при распряганіи лошадей, іи
йів]иидепдіз ечиіз. Расп. быковъ, ег-
иеге Ьоѵез іидо. Расирягаю, йіз]ипдеге,
аЬ]иидеге. Распрягать лошадей, едиоз
аЬщпдеге сигги. Распрягаюсь, йіз]ипді,
аЬ]ипді.
РАСПРЯМЛЕНІЕ, можно выр. гл.
Распрямленный. Соггесіиз. Распрямляю,
сотрете.
РАСПРЯСТЬСЯ. Сирійіив пеге, Ша
йейисеге.
РАСПУГАННЫЙ, распушенный. АЬа-
сіиз, йеіеггііив. Распугиваю н распужи-
ваю, аЬідеге, Гидаге, йеіеггеге, аЬзіег-
геге. Распугивать птицъ, ѵоіпсгез аЬІ-
деге.
РАСПУДРЕНІЕ и РАСПУДРИВАНІЕ,
иожно выр. гл. Разиудреняый. Риіѵеге
саріііагі сапврегзив. Распудриваю, риі-
ѵеге саріііагі сопзрегдеге. Распудрнва-
юсь, риіѵеге саріііагі зе сопврегдеге.
РАСПУКИВАЮСЬ. Егитреге, йеЬі-
зсеге іп тойит Газсісиіогит.
РАСПУСКАНІЕ, распущеніе. Мівзіо,
йітівзіо/ воіиііо, йізвоіиііо; ехіепііо. Рас-
пускаю, тіііеге, йітіііеге; ѵеиіат йаге
аЬеипйі. Распустить учениковъ, йізсі-
риііз ѵепіаш йаге аЬеипйі. Р. солдатъ,
шііііез тіііеге, йітіііеге, ехаисіогаге;
тіІіІіЬпв тіввіопет йаге. Не распускать
войска, ехегсіішп геііиеге. Р. собраніе,
ссеіит, сопсіііит йітіііеге. Р. войска,
ехаисіогаіит йітіііеге. Р. слухи, гито-
гет зрагдеге, йіврегдгеге; Гатат еѵиі-
даго. 2) Ехіепйеге, ехрапйеге, ехріісаге.
Распустить крылья, аіаз ехіепйеге. Р.
знамена, парусы, ѵехіііа ехрапйеге; ѵеіа
ехріісаге. 3) Везоіѵеге, Іідиаге, йііиеге.
Распустить серебро въ крѣпкой водкѣ,
агдеиіит іи адиа Гогіі гезоіѵеге, йііиеге.
4) Распустить чулокъ, ІіЬіаІе воіѵеге. 5)
807
РЛС
РАС
808
Распустить полкъ, потеп Іе^іопіе аЬо-
Іеге.- 6) Распустить кафтапъ, Іахаге ѵе-
еіеш. — Распускаться, йеЬіесеге. Роза
напиваетъ распускаться, гова Погет аре-
гіі. Почки па деревьяхъ распускаются,
агЬогев веішпапі, рго^оттапі. 2) Ке-
яоіѵі, Іідиагі, йііиі. Золото распускается
только въ царской водкѣ, апгшп воіпт-
піойо іп адпа ге^іа гевоіѵііиг.
РАСПУТАНІЕ, распутываніе, еѵоіиііо,
ехріісаііо. Распутанный, еѵоіиіив, ех-
ріісаіив, воіиіив.
РАСПУТИЦА. Ѵіа йеіеггіта. 2)Тот
рив ѵегів ѵеі аиіитпі, чи0 ѵі® випі Йе-
Іеггіт®. — Распутіе, сотрііит, йіѵогіі-
пт, Ыѵіит, Ігіѵіит. 2) Ѵіа йеіеггіта.
3) Тетрив, дио ѵі® випі йеіеггіт®. От-
правился въ дорогу въ самое распутье,
ргоГесІив еві ео ірво Іетроге, чио ѵі®
випі йеіеггіт®.
- РАСПУТНО. Юіввоіиіе, еіТгепаІе. Рас-
путный, йіввоіиіив, іиіетрегапв, ІіЬійіпо-
вив. Распутная жизнь, ѵііа йіввоіиіа, іп
Іетрегапв, ІіЬійіпова. Распутный моло-
дой человѣкъ, айоіевсепв йівсіпсіив, рег-
йііив аідие йіввоіиіив. Распутство, тогев
йіввоіиіі; педиіііа, ѵііа йізвоіиіа. Распут-
ство дошло до такой степени порчи, рго-
Іарва ці Ьис ІіЬійо. Завести кого въ р.,
аіідиет ай педпіііат аййисеге. Жить
въ расиутствѣ, ейгеиаііив ѵіѵеге.
РАСПУТЫВАЮ. Еѵоіѵеге’, ехріісаге,
аіідиій ітрейііит ехрейіге. Распутать
шелкъ, вегіешп ехріісаге. 2) Р. т. рас-
путать запутанное дѣло, пецоіішп ехре-
йіге. Распутываюсь, ее воіѵеге. Ло-
шадь распутывается, едпие сориііе ве
воіѵіі. 2) Ехріісагі, ехрейігі. Шелкъ
такъ, запутался, что це распутывается,
вегіецт ііа іщрейііит езі, иі иоп ехр.е-
Йіаіиг.
РАСПУХЛЫЙ. Айтойит ішпійив,
Іиг^ійив. Распухнуть, айтойит Іите-
всеге, Іиг^евсеге, іпіиг^евссге. Ноги
распухли, сгпга ѵаійе Іиг^евсипі.
РАСПУЧИТЬ. ТитеГасеге, іиОаге,
Іепйеге, іпіепйеге. Распучило брюхо,
ѵепіег ѵаійе Іепіив, іпОаІив еві.
РАСПУШИТЬСЯ. Гоііа етіііеге.
РАСПУЩЕНІЕ. См. Распусканіе. Рас-
пущенный, распущенъ, тіввив, йітіввив,
ехаисіогаіив, еоіиіив, Іідиаіив, гевоіиіив,
Іахаіив. Распущенныя крылья, аіае ех-
Іепі®. Рр. знамена, ѵехіііа ехрапза или
схравва. Рр. парусы, ѵеіа ехріісаіа. Полкъ
распущенъ, потеп Іе^іопів йеіеіит еві.
Распущенные власы, саріііі равві пли
врагві. Нѣжные зефиры распущенными
власами ея играютъ, е]пв саріііі врагві Іе-
пегів а^ііапіиг Гаѵопіів.
РАСПЫРЯТЬ. ВівІигЬаге, Йівреііегѳ,
йіввіраге, йіціеегв. Ястребъ всю стаю
голубей расширялъ, ассірііег отиев са-
іегѵаііт ѵоіапіев соІитЬав йівриііі. На
меия напали трое, но всѣхъ распырялъ,
Ігев ргжйаіогев те іпѵавёге, е%'о аціет
віп^піов йівІигЬаѵі.
РАСПЫТАНІЕ, распытываніе. Рег-
сипсіаііо, іпдиізіііо, дижвііо. Распытан-
ный, регдиівііив, ехдиівііив. 2) МпІІшп
рег Тогтечіа дпжвііпв. Распытываю, рег-
сопіагі, всівсііагі, регдиігоге, ехдиігеге.
2) Миііит рег Іогшепіа дижгеге.
РАСПЫХАТЬСЯ. ІгА Ргетеге, в®-
ѵіге.
РАСПѢВАНІЕ, чрезъ р. Тгасііт са-
пепйо. Распѣваю, Ігасііт сапеге. 2)
Апіті саива сапеге. 3) Тгасііт ргопнп-
ііаге ѵегЬа. Распѣвъ, сапіив Іепіив 2)
Ргопппііаііо іаи^иійа. Распѣваюсь, ех
вепіепііа или апіто впо оЬведпепіет с,а-
пеге.
РАСПЬНЯТЪСЯ. Миііит аіісиі «рге.
Ьгаге.
809
РЛС
РАС
810
РАСПЯЛЕНІЕ и распяливаніе,
можно выр. гл. Распяленный. Юібисіив,
бізіепіив, бисіиз, ехіепіиз. Распяливаю,
бібисеге, бізіепбеге, бисеге, ехіенбеге.
Распялить чулки, ІіЬіаІіа біаіепбеге.
РАСПЯТІЕ. . Сгисійхіо. 2) йітиіа-
сгит Іези іп сгисе репбепііз. Распятый,
сгисібхие. Распять, см. Распинать.
РАСТАИВАНІЕ , растаяніе , снѣгу.
Міх ІідиеГасІа. Растаиваю, Іідиеесеге,
іідиейегі, ге80Іѵі, «ІіІаЫ, ІаЬезсеге. Рас-
таялъ ледъ, §!асіев ІаЬиіІ. Растаяло
масло, Ьиіугиш ІідиеГасІит С8І. 2) Р.
т. ІаЬезсегс. Растаять отъ желанія, отъ
любви, іаЬебсете бевібегіо, атоге.
РАСТАЛКИВАНІЕ, можно выр. гл.
Расталкиваю. РгеІигЬаго, ргорпкаге, рго-
риізаге, ргоігибеге. Растолкать народъ,
ІигЬат реггитреге. 2) Растолкать яй-
ца, оѵа сопГиье рега^ііаге, тівсеге.
РАСТАПЛИВАНІЕ, растопленіе, са-
ІеГасІіо; Іідиаііо, зоіиііо. Растапливаю,
растопляю, аззиіаз 1і§пІ8 зиЬбеге аб і&-
пет аіспбигп. 2) Ьідиаге, ІідиеГасеге.
Растопить воскъ, свинецъ, сегат, ріит-
Ьит Іідиаге. Растапливаюсь и расто-
пляюсь, і^пет сопсіреге, сотргеЬепбеге.
Печь долго ие растапливается, тиііит
Іетрогіз гедиігііиг, ргіиздиат Гогпах і§-
пет сотргеЬепбаІ. 2) Ьідиезсеге, Іідие-
Сегі, гезоіѵі, бііаЬі, ІаЬезссге. Растопи-
лось масло, Ьиіугтт гекоіиіит езі.
РАСТАПТЫВАНІЕ. ОЫгіІия, ргосиі-
саііо. Растаптываю, оЬіеггеге, ргоіегеге,
саісаге, ребіЬиз ргоаиісаге. Растоптала
лошадь человѣка, едииз аіідиет оЫгіѵіІ.
2) Саісеоз бергітеге саісапбо. Растап-
тываюсь, оЫегі, ргоісгі, саісагі.
РАСТАСКАНІЕ, растаскиваніе аЫа-
Ііо. Растаскиваю , зерагаге, бівІгаЬеге
бігітеге. Растащить дерущихся, бізіга-
Ьеге, бігітеге сегіапісз. 2) Нис еі іііис
Часть III.
ІгаЬеге, аиГогго. Растаскали всѣ дрова,
отпіа 1і§иа Ьис еі іііис аЫаІа випі. Рас-
таскиваюсь, Ьис еі іііис ІгаЬі, аЬзІгаЬі,
аиГеггі. 2) Р. т. іге еі гсбіге; Ьис еі
іііис сиггеге; иііго сіігодие сотщеаге.
Что ты взадъ И впередъ растаскался,
диіб Іи иііго сіігодие соттсае?
РАСТАЧИВАНІЕ, расточеніе. Егозіо.
Растачиваю, соггобеге, егобеге. Черви
расточили дерево, ѵсгпіез агЬогет сог-
гозеге.
РАСТАЩЕНІЕ. См. Растаскиваніе.
Растащенный, Ьис еі іііис аЬзІгасІиз; іи
ріига Іоса аЫаІиз. 2) 8ерагаІие, бізіга-
сіив. 3) АЫаІиз.
РАСТАЯНІЕ. См. Растаиваніе.
РАСТВОРЕНІЕ. Арегііо, раІеГасІіо.
2)Міхйо, тіхіпга, тасегаііо. 3) Соеіі
Іетрегаііо, Іетрегіез, гаііо. Растворен-
ный, арегіиз, раІеГасІиз. 2) Ліхіиз, рег-
тіхіив, Іетрсгаіиз, тасегаіив. Растворъ,
хлѣбный, Гагіпа Іетрегаіа: известковый,
саіх тасегаіа. Растворяю, арегіге, аб-
арегіге, раІеГасеге. Растворить окна,
ротъ, арегіге Гепезігаз, оз. 2) Тетре-
гаге, тасегаге. Растворить хлѣбы, Га-
гіп'ат аб рапея содиепбоз Іетрегаге.
Рас. известь, саісет тасегаге. 3) Ве-
«оіѵеге, Іідиаге, бііиеге. Царская водка
золото,а крѣпкая серебро растворяетъ,
адиа ге^іа аигцт, адиа сЬгузиІса аг§еп-
Іит гевоіѵіі. Растворяюсь, раіебсеге,
арегігі. Двери не растворяются, іапиа
Ьаегеі, сиисіаіиг, поп Гасііе раіезсіі.
РАСТЕКАЮСЬ. ВіЛІиеге. Рѣка рас-
теклась на разные рукава, Пиѵіиз біГЙиіІ
іп ріига ЬгасЬіа пли біѵібііиг іи ріига
ЬгасЬіа.
РАСТЕНІЕ. См. Растѣніе.
РАСТЕРЕБЛЕНІЕ, растеребливаніе,
можно выр. гл. Растеребливаю, бівсегре-
ге, сопсегрсге. 2) Еѵоіѵеге, ехріісаге.
27
811
РАС
РАС
812
РАСТЕРЕТЬ. См. Растираю.
РАСТЕРЗАНІЕ, растерзываніе. І.асега-
Ііо, іаиіаііо, Іапіаіия. Даніилъ Пророкъ
былъ вверженъ въ ровъ львиный на рас-
терзаніе, Ргорйеіа Папіеі соп)есІия еяі іп
Гояяат Іеопшп, иі аЬ Ьія Гегія йііапіагеіиг.
Растерзанный, Іапіаіия, Йііапіаіия, Йія-
сегріия. Р. морскими чудовищами, топ-
яігіз тагіпія йіясегріия. 2) Р. ш. Р- со-
вѣстію, сопясіепіію зоііісііийіие ѵехаіия.
Быть растерзану по членамъ, тетЬга-
Ііт йіясегріит еаае. Растерзываю, Іасе-
гаге, Іаиіаге, йііапіаге, йіясегреге. Рас-
терзываюсь, Іапйіагі, Йііапіагі, йіясегрі.
2) Ѵехагі, сгисіаті, ехсгисіагі.
РАСТЕРТІЕ. Сопігіііо. Растертый,
сопігііия, Ггіаіия.
РАСТЕРЯНІЕ , вещей. Нея атіяяае,
регйііж. Растерянный, атіэаиа, регйі-
іия; <ргой регііі, іпіегсійіі. Растерять,
атіііеге, регйеге. Растерялъ изъ кар-
мана деньги, ресипіат (питтоя) іп сги-
тепат сопйііат (оя) регйійіі. Растеряться,
с тапіЬия аиГеггі, атіііі, регйі, іиіегіге,
іпіегсійеге. Растерялись нужныя запис-
ки , ясгіріа • песеяяагіа іиіегсійёге. 2)
Атіііеге, регйеге. Въ переѣздахъ со-
всѣмъ растерялся, іп аейіЬия тиіапйія или
іи яиреііесіііе аііо ехрогіапйа ріигіта
атіяі, регйійі.
РАСТЕСАНІЕ. Оіязесііо. Растесан-
ный, яі., яесіия, йіяяесіия, йіѵіяия. Рас-
тесываю, йіяяесаге, йіѵійеге.
РАСТЕЧЕНІЕ. Титог. Растечь, ай-
тойит Іитеясеге, іиіитеясеге. Рас-
текъ отъ водяиой болѣзни, тогЬо адиа-
іпіегсиіія айтойит Іитеясіі. Растекли
ноги у родильницы, сгига риегрегае ай-
тойит Іитеясииі.
РАСТИ. См. Расту;
РАСТИРАНІЕ. Сопігіііо, тіішііо. Рас-
тираю , сопіегеге, Ггіаге. Растереть
краску, соіогет сопіегеге. 2) Егісаге.
Растереть мазь по больному мѣсту, Ггі-
саге ип^иепіо рагіет согрогія айесіат.
Растираюсь, соиіегі; Ггісагі.
РАСТИСНУТЬ. Еіійеге, оЫегеге.
РАСТЛ'ЬВАЮ. Соггшпреге; йіяяесаге,
йпйеге, йіГйпйеге. Растлѣваюсь, йіязесагі,
(іпйі, йШіийі. Растлѣніе, (іяяига, яесііо.
РАСТОКЪ. ВгасЬіит, рагв Яиѵіі. Рас-
толкованіе, іиіегргеіаііо, ехріісаііо, ех-
ріісаіия. Сои)есІіо (сновъ) епаггаііо (пи-
сателя, особ. изустное). Растолкованный,
ехрояііия, ехріісаіия. Растолковываю, іи-
Іегргеіагі, ехропеге, ехріісаге, ехріапаге,
іііияігаге. Растолковать мѣста въ писа-
ніи, Іосая. ягіріига- іпіегргеіагі, іііияігаге.
Растолковать себѣ въ добрую, худую
сторону, іпіегргеіагі яотпішп іи Ьопат
рагіет; ре)огет іп рагіет ; согуесіигат
яотпіі Гасеге іи Ьопат рагіет, ре|огет
іп рагіет.
РАСТОЛОЧЬ. Сопіипйеге, сопіегеге,
диаяяаге, еіійеге, ріпяеге. Р. перецъ,
рірег сопіипйеге; сопіегеге, ріпяеге.
РАСТОЛСТЬЛЫЙ. Ріепия или согрп-
Іепіня Гасіия. Растолстѣть, ай ріеиііи-
йіпеш сгеясеге, согрпя Гасеге.
РАСТОЛЧЕНІЕ, при растолченіи
перца. Іп сопіегепйо ріреге. Растолчен-
ный, сопігііия, сопіияия, ріяіия.'
РАСТОПКА. 8иІдесІіо аяяиіагит' ай
і^пет аіспйит.
РАСТОПЛЕНІЕ. См. Растапливаніе.
Растопленный, ІідиеГасІия. Воскъ р., со-
га ІідиеГасІа. 2) Аяяиіія Гогпасі ітропе-
ийія ассепяия. Растопляю, см. Раста-
пливаю.
РАСТОПТАНІЕ. ОЫгіІия, ргосиісаііо.
Растоптанный, оЫгіІия, сопсиісаіия, рго-
сиісаіия. Растоптать, см. Растаптываю.
РАСТОПЫРЕНІЕ, растопыриваніе,
ехіепііо, ехрапяіо. Растопыренный, ех-
813
РАС
РАС
814
ргойівеиііа (какъ свойство), Іпхигіа. Рва-
точенный ейіівив, ргоГивиз. 2) І)і8]есіия,
(1І8реГ8118.
РАСТОЧЕННЫЙ. Согговив, еговив.
РАСТОЧИТЕЛЬ. Ното ргойі^иа, рго-
Гияив, еГГпвив; Ьеііив, еигвев; ^иг^ев аідив
Ьеііив. Р. отцовскаго имѣнія, @иг§ев ра-
Ігітопіі. Расточительница, шиііег рго-
йі{?а. Расточительно, ргойі^е, еГГиве,
ргоГиве- Жить р., ргойі^е ѵіѵеге. Рас-
точительный, ргойіуов, ргоГивив, еГГивиа.
Расточительные издержки, вшпіиз рго-
Гиві, еГГиві. Расточить, см. Растачиваю.
РАСТРАВА, растравливаніе, растра-
вленіе. Вирііо, йіѵиізіо. Чрезъ растрав.
раны, ѵиіиеге гшпрепйо. ѵеііепйо. Рас-
травленный, гиріия, йіѵиіеиз, геГгісаіиз.
Растравливаю и растравляю, рану, сіса-
Ігісет гшпреге, геГгісаге, йіѵеііеге, шіос;
йоіогет всіийеге. Боюсь, чтобы не рас-
травить раны — сердечной твоей боли
— своимъ письмомъ, ѵегеог, пе геГгісеш
теів Ііііегів Іишп йевійегіит еі йоіогет.
Р. старую рану, нанесенную республи-
кѣ, оѣйисіат дат сісаігісет геіриЫіст
геГгісаге. 2) вапаийо или сигапйо іт-
рейітепіо в88е. 3) (Лсегаге. Растра-'
вить йогу чеснокомъ, сгив аіііо иісегагв.
4) Іггііаге, ехаврегаге. Растравливаюсь,
гшпрі, йіѵеііі; геГгісагі; иісегагі.
РАСТРЕВОЖЕНІЕ. ТигЬаІіо, регіиг-
Ьаііо. Растревоженный, растревоженъ,
ІигЬаІив', регІигЬаІив. Растревоженныя
мыслн, со^ііаіа тепііе воііісііа. Растре-
воживаю, іпчиіеіаге, ІигЬаге, а^ііаге, соп-
ІигЬаге, регІигЬаге, яоііісііаге; ропщете,
ехсгисіаге. Это извѣстіе меня растре-
воживаетъ, Ьіс пипііие те зоііісііаі. Рас-
тревоживающее извѣстіе, пипііиз раті-
йие. Растревожившись, ѵаійе, тиііша
воПісаІит евве.
РАСТРЕПА, (Риег, айоівесепс) сарШо
іепіиз, ехрапви8, ѵагісаіив. Растопыри-
ваю, ехіепйеге, рапйеге, ехрапйеге. Рас-
топырить пальцы, ехіепйеге йщНое. Р.
крылья, аіав ехіеийеге. Р- ноги, ѵагі-
саге, йіѵагісаге рейе8, §гВ88П8. Растопы-
ркваюсь, веве ехіеийеге, ве ехроггідеге.
Курица растопырилась, §аШпа ве ехрог-
гехіі, аргісаіиг.
РАСТОРГАНІЕ. Вирііо, йігирііо. Рас-
торгаю, гшпреге, йігшпреге. Растор-
гнуть оковьс, тіпсиіа гшпреге. Растор-
гаюсь, гшпрі, йігшпрі.
РАСТОРГОВЫВАЮСЬ. Мегсаіигат
виат Іаііив ргоГегге; тегсаіигат Гасіепйо і,
йііагі, гет 8иаіп аййеге.
РАСТОРЖЕННЫЙ, расторгнутый.
Киріив, йігиріие, Ггасіив.
РАСТОРМОШИТЬ. Иіврсеге, геі йе-
Ігітеиіиш аГГегге йіѵегве ІгаЬепйо; йі-
зсегреге. 2) Р- т. аіічиет йогтіге поп
віпеге. 3) Аиітит аіісщив ге аѵегіеге,
аЬйисеге.
РАСТОРОВАТИТЬСЯ. І-аг^ит, Ье-
пеЙсит,,1іЬега1ет Йегі.
РАСТОРОПНОСТЬ. Аіасгііае, ѵі^ог.
Расторопный, а§і1ів, рготіив, еігепиив,
аіасег, ітрі^ег; рготіив еі аіасег рготіив
іп геѣив зегепйів.
РАСТОСКОВАТЬСЯ. ѴеЬетепІег
ап{р аіічиа ге или йе аіічиа ге; ѵаійе воі-
Іісііпт евве.
РАСТОЧАЮ. ЕГГипйеге, ргоГипйеге;
сопйсеге, соивитеге; йіввіраге, еПипйеге
еі соивитеге; ргойі^еге, йііарійаге. Рас-
точить отцовское имѣніе, раігітопішп
еГГиийеге, ргоГипйеге, йіввіраге. Р. свое
виит ргойі^еге; гет виат Іасегаге. 2)
81., йіврсеге, йівбіраге (Ьовіев). Расточа-
юсь, ейипйі, ргоГиийі, сопйсі, сопвиті.
Расточается имѣніе мотовствомъ, рег
Іихшп раігітопішп ейипйііиг. 2) І>І8рсі,
Лів8ірагі. Расточеніе, еГГивіо, ргоГшіо,
815
РАС
РАС
8№
іпсотіо, сотІ8 іпсогпро8ІІІ8, іттипбив І1-
Іпѵіе. Растрепаніе, растрепливаніе, бів-
воіиііо. Расрепанный, іогчиепбо зоіиіив,
геіогіш. Растрепанная веревка, Гипів ;
геіогіив. 2) Ітрехив. Растрепанные во- ;
лосы, саріііі ІигЬібі, так. равві, врагві. •
Раетрелливаю, ленъ, Ііпит габеге. 2)
ѵегЬегіЬиз аіічиет аЬі^еге. 3) Сарріііов |
ІигЬаге. Растреилнваюсь, геіогчиегі.
РАСТРЕСКАТЬСЯ. Кнтрі, бігитрі;
беЬівсеге; гітав а§еге. Горшокъ рас-
трескается, если поставить его очень
бтиэко къ огню, оІіа гітав а§еІ, ргохіте
і^пі абтоіа. Земля растрескалась отъ
жаровъ, Іегга геввіЬив Іііаі.
РАСТРОГАНІЕ, растрогиваніе, огбі-
пів іпѵегвіо. 2) Моііо, соттоііо. Рас-
троганный, регІигЬаІив сопіивив; ѵеііе-
Віепіег соттоіив. Растрогаться, ѵеЬе-
тепіег соттоіит евве. Онъ растрогал-
ся его неблагодарностію, Ьошіпів іп^гаіпв
апітив тоіевііат еі ехйіЬвіІ; Ьотіпів іп-
°гаІо апіто ѵеЬетепІег соттоіив еві.
Растрогиваю , ІигЬаге. 2) Аіічиет ѵе-
ЬетепІег соттоѵеге. Растрогать кого
обидными словами, аіісщив апітит ѵосі-
Ьпв сопіитеііовів ѵеЬетепІег соттоѵеге.
3) Растрогать рану, аЬбисІат сісаігісет
геГгісаге; иісив іап^еге; ѵиіпив геігасіаге.
РАСТРУБЫ. Вігнрив согіасеив, 1і§и1а
СОТІасеа.
РАСТРУСИТЬ. Віврегдеге.
РАСТРЯСЕНІЕ’, растрясываніе, рас-
тряска, іпѵегвіо. Растрясаю и растрясы-
ваю, іпѵегіеге. Растряси сѣно чтобъ не
слежалось, ѵегіе Гоеппт, пе асегѵаііт
гетапеиз соггитраіиг ѵеі гапсогет соп-
ІгаЬаі. 2) І)іврег"оге. 3) Сопсиіеге, ре-
гаріаге. Растрясло въ дорогѣ, іпіег ѵі-
ат егаѵііег сопсиввив вит. Р. отъ вер-
ховой ѣзды, ечиііаііо согрив ^гаѵііег соп-
спввіі. — Растрясти деньги, еП'ппіІеге ре-
сииіат. Растрясаюсь, чиавваііопе са-
беге, бесібеге; чиавзаііоие враг^і, регбі,
бізрегр, біврсі. Возъ былъ навитъ, не
туго, сѣна много растряслось, ѵеЬе поп
Гогіііег сопвІгісіА, тиііит Соепі регііі.
Растрясенный, сопсиввив, регаріаіив; бі-
врегвив, бів)есІив.
РАСТУ и РОСТУ. Кавсі, ргоѵепігѳ,
Рёпі; сгевсеге, аи§евсеге, іпегетепіа са-
реге; абоіевсеге (о молодыхъ людяхъ).
Рости гдѣ или на чемъ, іипавсі- Мало
по малу р., виссгевсеге. Въ этой сто-
ронѣ не растетъ лѣсъ, Ьюс іегга віе-
гііів еві теіегію. Расти въ вышину,
,іп аііііибіпет аи^егі. Въ ширину, іп 1а-.
іііибіпет сгевсеге. Р. въ толщину, іп
таіегіат Гипбі, ебипбі; вііѵевсеге. Тамъ
(около Каспійскаго моря) растетъ до-
вольно дерева, подобнаго дубу, на листь-
яхъ котораго много яду, Ггечиепв агЬог
Чиегсив вресіет ЬаЬеІ, сп)ив Гоііа тиііо
тиііо тоііо Ііп»ипІиг. Устрицы съ лу-
ною растутъ и убываютъ, овігеае сшп
Іипа рагііег сгевсипі еі рагііѳг бесгевсипі.
Онъ нечувствительно растетъ, петіпе
вепііепіе абоіевсіі. 2) Р. т. аи^егі, аи-
{’евсѳге, сгевсеге. Растетъ долгъ, «в
аііепиго сгевсіі. Страсти растутъ съ лѣ-
тами, абоіевеппі сит ааіаіе сирібііаіеб.
Растетъ молва, Гата сгевсіі. Дѣти рас-
тутъ отъ молока, Іасіе сгевсипі іпіапіев.
Зло растетъ, таіпт сгевсіі.
РАСТУШЕВАНІЕ, можно выр. гл
Растушеванный. Аігатепіо вінепві ріеівв.
Растушевать, аігатепіо віиепзі ріицеге.
РАСТУЩІЙ. Сгевсепв, аи^евсепв, іп-
егетепіа заріепв. Растъ, іетрия таіи-
гііаіів; таіигііав іетревііѵа. Теперь са-
мый растъ хлѣбу, пипс еві ѵегит іетрив,
чио Ггитепіит аб таіигііаіет ѵепіі.
РАСТЫКАНІЕ, растыкиваніе. Іттів-
віо, роввіііо, ваіив рІигіЬив Іосів. Расты-
РАС
818
РАС
817
>аК,,и-растыкиваю, б^еге, йейеге, іт-
дяіИвге, іпіісеге рІигіЬив Іосіз. 2) Ніѵегве
даіНеге; аіісиі ріигев ргоѵіпсіаз соттіі-
аеге. :Всѣ пожитки растыкалъ ио раз-
льиъ мѣстамъ, виреііесіііет виат рег
ріигев атоѵіі, ехрогіаѵіі. Растыкалъ
.всѣхъ слугъ, отпет Гатіііат іп йіѵегза
пйвіі.
РАСТ1ШІЕ. Іпсгетепіит, а чаше вы-
ражается гл. 2) Ріапіа, ѵе^еіаЬііе. Пи-
таться растѣвіями, ѵіѵеге ріапіів или ех
рр. Описаніе растѣній, йевсгірііо ріап-
Іагшп.
РАСТѢШИТЬСЯ. Нііагет ве Гасеге;
ве оЫесіаге.
РАСТЯВКАТЬСЯ. Саппіге, Іаігаге.
РАСТЯГИВАНІЕ, растянутіе. іпіеп-
ііо, ехіепііо. Растягиваю, іепйеге, ех-
іепйеге, йііаіаге, йійисеге, йізігаЬеге.
Растянуть холстъ, ііпіеиш ехіепйеге. 2)
Ехіепйеге. Растягивать рѣчь, ргойисеге
вегтопет- Растягиваться, ехіепйі, йисі,
йійисі. Сырая кожа легко растягивает-
ся, Ьишійиш согіит Гасііе ехіепйііиг.
Растянутыя на чемъ, іп 1оп»ит ве ех-
роггі"оге. Растянутый, іепіив, ехіепіив,
йійисіив.
РАСТЯПАТЬ. Ніввесаге.
РАСХАЖИВАНІЕ. АтЬиІаііо, йеатЬи -
Іаііо, іпатЬиІаііо. Расхаживаю, атЬи-
Іаге, йеатЬиІаге, іпатЬиІаге. Расхажи-
вать по саду, іп Ьогіо атЬиІаге, іпатЬи-
Іаго. Расхаживаюсь, іпсейеге, враііагі,
оЬатЬиІаге, . реііеге, йівреііеге, аЬі^еге
атЬиІапйо. Боль въ крестцѣ не даетъ
ходить, развѣ-расхожусь, поіаіо^іа іпіре-
йіі, диотіпив іпсейат, Гогіавве оЬатЬи-
Іапйо еат йівреііат. Не валяйся, чтобъ
не слѣчь, по расхаживайся, поіі ѵоіиіагі,
роііив атЬиІа, аііодиіп Іссіо аГП8і соа-
сіив егів. 2) Пѣшеходы сперва ходятъ
тихо, а какъ разойдутся то большое раз-
стояніе переходятъ, рейііез аЬ іпіііо иди
ргітит Іепіѳ іпсейипі, зіп аиіет ветеі
сирійіив ргосеввегіпі, Іоп^іввітит ііег
етеДипіиг, сопйсіипі.
РАСХАПАТЬ. АЬгіреге, виггірегев.
РАСХВАЛЕНІЕ. Ьаийаііо, сеІеЬгаііо.
Расхваленный, ѵеійе Іаийаіив; тахітів
ІаийіЬив еіаіив, рга'йісаіиз. Расхваливаю,
тахітів ІаийіЬив ейегге, рггейісаго; ріи-
гітов Ьопогев аіісиі йеГегге.
РАСХВАСТАТЬ. Апіе іетрив, апіе
Ьогат, апіе гет ассеріат ^Іогіагі. Онъ
расхвасталъ всѣмъ, будто оиредѣлено
ему награжденіе, ипісиідие ^Іогіаіиз еві,
віЬі ргаетіит йеві&иаіит еззе. Расхвас-
тываюсь, ве ірвит ѵаійе іаийаге, йе ее
тиііит рггейісаге.
РАСХВАТАНІЕ, расхватываніе. Ато-
ііо, аЫаііо. 2) Еасііів геі ѵепйіііо. Рас-
хватанный, сіат гетоіив. ' 2) Вгеѵі іет-
роге ѵепйііив. Расхватъ, ѵіоіепіа соп-
циівіііо. Р. рабочихъ людей, ѵіоіепіа
орегагіогит йівдиівіііо. 2) Еасііів геі
ѵепйіііо. Былъ расхватъ на сѣно на бо-
лотѣ, іп Гого отпе Гоеппт Іетрогів то-
тепіо йіѵепйііит еві. Расхватываю,
сіат атоѵеге. Скоро расхватали заборъ на
пожарѣ, аейіЬив іпсепйіо агйепііЬив верет
сеіеггіте іпіѳгвсівват сіат атоѵеге. 2)
Сеіеггіте ѵепйі. На рынкѣ былъ сели-
кой привозъ, но все безъ остатка расхва-
тали, іп Гото ріигітшп аппопае виЬѵесіит
егаі. вей Іюс отпе сеіеггіте ѵепйііит
еві.
РАСХИТИТЕЛЬ. Ргаейо, ргаейаіог.
Расхищаю , гареге. Расхитить взятый
городъ, игЬет саріат йігіреге. Р. чье
имѣніе, аіісиіив Ьопа Гигіо виЬйисеге; аіі-
сщив Ьопів тапив іпГегге; аПси^ив Гогіи-
пав іпѵайеге. Расхищаюсь, гарі, йігірі.
Расхищеніе, йігерііо. Р. города Сира-
кузъ, йігерііо игЬів 8угасивагпт. От-
819
РАС
РАС
820
дать городъ на расхищеніе, игЬет бігі- і
ріепбат баге, аб бігіріепбит Ігабеге;
сопсебеге игЬет іи ігав (Ѵігд.). Рас-
хищенный, гаріив, бігеріив.
РАСХЛЕБАТЬ. Ебеге, сотебеге сит
аііо. 2) Р. т. р. кашу, гёі біГйсіІі йпет
Ііаіиеге, сопзіііиеге. Ты заварилъ ка-
шу, ты ее и расхлебывай, іиіе Ьос іпігівіі,
ІІЬІ отпе еві ехебепбит.
' РАСХЛЕСТАТЬ. Миііит іпвопаиіет
Йа^еііит іпйіа воіѵеге. — Расхлопаніе,
можно ныр. гл. Расхлопанный бнчъ, Ла-
§в!1ит, дио диіз тиііит іпеопапбо іп йіа
воіѵіі. Расклепываю, тиііит іпвопапіет
Да§е11ит іп йіа воіѵеге.
РАСХОДИТЬСЯ. Сопсигваге. Что
ТЫ расходился? диіб Іи сопсигвав? 2)
Сирібіив іге. Я теперь разошелся, могу
ИТТИ далѣе, пипс та]огѳт пасіив вит
Сирібііаіет еиибі, роввшп еііат иііегіив
іге. 3) Р. т. ойепбі, іга іисепбі. Какъ
онъ расходится, не скоро съ нимъ сла-
дишь, ві вете! ойепбаіпг, пето еит Гегге
роіеві. 4) Онн разошлись на дорогѣ, іп
ѵіа аііег аііегит поп іпсиггіі, поп іпсі-
біі. 5) Гасііе ѵепбі, ѵепіге. 6) Собраніе
разошлось, сопсигвив Ьотіпит біГЛихіІ.
РАСХОДНЫЙ. Ехрепвів Гасіепбів бевіі-
паіпв. Расходныя деньги, ресипіа ехреп-
вів Гасіепбів бевііпаіа. Расходная книга, 1і-
Ьег ехрепві, собех ехрепві или ехрепво-
гшп. Расходчикъ, диі ресипіат ѵагіів иві-
Ьив песеввагіат вегѵаі, аввегѵаі, виЬ ві^по
ЬаЬеі, біврепваіог. Расходъ, аЬвепІіа. Всѣ
люди въ расходѣ, отиев Гатиіі тівві випі
или ехіёге. 2) Его^аію, ехрепвит, вх-
рвпва, ресипіа. Расходы, витіив, іт-
репва (о деньгахъ). Дать денегъ на
расходъ, ресипіат іп вптіит его^аге.
Записать, внести въ расходъ, ехрепвит
ГвГге. Расходъ превосходитъ доходъ,
витіив Ггисіит вирегаі. Расходъ схо-
денъ съ приходомъ, гаііо баіогит еі ас-
серіогшп раг еві. Самые сатраиы не въ
состоаніе дѣлать такого расходу, а ты
в подавна, еііат ваігара ге^ів е^ивтобі
витіив виІТегге поп роіеві, пебит іи (ро-
Іев). Ограничивать свон расходы, вит-
іив сігситсібеге; тобит віаіиеге витіі-
Ьив. Сличить, свесть приходъ съ рас-
ходомъ, баіа сопГегге сит фсеріів. 2)
Ѵепбііо. Р. скорый, Гасііів, ехребііа ѵеп-
біііо. Приходъ превышать расходъ, га-
ііо ассеріі гаііопет ехреиві вирегаі. При-
ходъ равенъ расходу , витта гаііопит
диабгапв. На эту книгу, на этотъ то-
варъ великой расходъ, Ьіс ІіЬег, Ьгвс піегх
а диат ріигітів ехреіііиг, етііиг. Рас-
хожій , ехрепвів Гасіепбів бевііиаіив. 2)
Тгііив, ѵи1»агів, соттипів, тебіосгів. Р.
товаръ, тегх соттипів, тебіосгів.
РАСХОЛАЖИВАНІЕ, расхоложеніе.
ВеГгі^егаІіо. Расхолаживаю, геГгіде-
гаге, Ггіёеіасеге. Расхолодить кипятокъ,
адиат Гегѵепіет геГгі&егаге. Расхоло-
женный, геГгі^егаІиз.
РАСХОРОХОРИТЬСЯ. йирёгЬіге,
аііов рга; ве сопіетпеге.
РАСХОХОТАТЬСЯ. Аб виат ІіЬібі-
пет гібеге.
РАСХУЛЕНІЕ, расхулка. Ѵііирегаііо,
гергеЬепвіо. Расхуливаю, ѵііирегаге еі ге-
ргеЬепбеге; ѵііирегаііопе гергеЬепбеге.
РАСЦАРАШЕ, расцарапываніе. 8шп-
тае сиіів іасегаііо. Расцарапанный, ип-
^иіЬив регвігісіив, ип&ир ваисіаіив, Іасега-
Іив. Расцарапываю, сиіет ип&иіЬив рег-
вігіп^еге, иприе, аси Іасегаге, ваисіаге.
Онъ себѣ расцарапалъ когу, сгнв віЬі
ип^ие ваисіаѵіі. Расцарапать раны, ѵиі-
пегіЬив тапиз абГегге. Расцарапать ко-
жу, сиіет ехиісогаге.
РАСЦВѢЛЫЙ. Оиі ве арегиіі, диі Яо-
гет ехріісиіі, тівіі, Яогепв, Расцвѣта-
РАС
РАС
822
821
иіѳ расцвѣтете, Лоа, арегііо Погів. Рас-
дуВтаю, Логеге, Логет тіііеге. Расцвѣ-
ли вишни, сегааі Логепі, Логет тіаёге.
РАСЦВѢЧАЮ. Саіогев рісіига: іпйи-
сеге; соІогіЬиа сіагіогіѣпв ріи^еге. Рас-
цвѣтить стѣны, ѵагіов соіогев рагіеііѣив
іпйисеге. Расцвѣчаюсь, ѵагііа соіогіѣив
сіагіогіѣив ріп^і. Расцвѣченіе, можно
выр. гл. Расцвѣченный, ѵагііа соІогіЬиа
сіагіогіѣиа рісіив.
РАСЦЫГАНИТЬ. Сагреге, регвігіп-
&еге, ви^іііаге, рговсіпйеге, Ігайисеге.
РАСЦѢЛОВАТЬ- Миііит овсиіагі, ех-
овсиіагі, тиііит виаѵіагі.
РАСЦѢНИТЬ. Ехіепиаге еі аѣрсеге;
аЬ)ісеге еі рговіегпеге, аіідиій іп редегет
рагіет гареге, гергеѣеийеге.
РАСЦѢПЛЕНІЕ. 8о1иІіо. Расцѣпляю,
воіѵеге саІепА, всрагаге,муииреге. Рас-
цѣпляюсь, саІепА еоіѵі, верагагі, ве)ип^і,
ЙІѴІЙІ.
РАСЧВАНИТЬСЯ. 8е еіГегге, дасіаге,
^Іогіагі.
РАСЧЕРПАНІЕ. Еѵасиаііо рег Ьаиа-
Іит. Расчерпать, ехѣаигіге, йеѣаигіге.
2) Р. т. у нкхъ въ дѣлахъ такая сумя-
тица, что не расчерпаешь, еогит перо-
Ііа ео ивдие регіигѣаіж випі, иі еа ех-
рейіге педиеав.
РАСЧЕРЧЕНІЕ, расчерчиваніе. Ьі-
пеагит Йисіив. Расчерченныіі, йеііпеа-
іив. Расчерчиваю, ііпеав йисеге, йеіі-
пеаге.
РАСЧЕСАНІЕ , расчесываніе, расчес-
ка, расчесъ. Ваііо ресіепйі , сотепйі,
сгіврапйі, саріііов. 2) 8иттае сиіів іасе-
гаііо. Расчесываю, ресіеге, сотеге, сгі-
иев ресііпе йейисеге. Расчесать волосы,
саріііов, сотав сотеге; сариі а вригсііііз
ригуаге. Р. шерсть, іапат сагтіпаге.
2) 8цттат сиіет ипдиіЬив регвігіпдеге;
ип^ие ваисіаге, іасегаге. Я себѣ расче-
салъ руку, тапит тіЬі ип^ие іасегаѵі.
Расчесываюсь, ресіі, соті, ресііпе йейисі,
съ допои, сѣ. ріапе. 2) Миііит евве іп
ресіепйів саріііів. 3) Вріепйійе сотав
сотропеге. 4) Аіідиій сиіів віЬі всаірспйо
йеігаѣеге.
РАСЧЕТВЕРЕНІЕ, можно выр. гл.
Расчетверенный. фиайгіГагіагп х йіѵівив.
Расчетверить, см. Четверю.
РАСЧЕТВЕРТОЕАНІЕ, можно выр.
гл. Расчствертованныіі. Іп диаіиог раг-
іев йівігасіив. Расчетвертывать, см. Че-
твертую.
РАСЧЕЧЕНИТЬСЯ. Ресіив егіуеге,
Ішпеге, вирегѣіге.
РАСЧИВИТЬСЯ. Еаг^ит, Ьепейсит,
Ііѣсгаіет Йегі.
РАСЧИНЯТЬ. (81.) Мипив аіісиі Йе-
Гегге; іп типеге аіідиет сопзіііиеге.
РАСЧИСЛЕШЕ, расчисливаніе. Сот-
риіаііо, вирриіаііо, гаііо, виѣйисііо, виѣ-
йисепйа. Расчисленный, сотриіаіив, вир-
риіаіив. Расчисливаю, расчисляю, сот-
риіаге, гаііопет іпіге, йисеге, виѣйисеге.
Расчислить расходы на цѣлый годъ, вир-
риіаге, диапіит ресипіа: Іоіо аппо ех-
репйепйит віі. Расчисляюсь, сотриіагі,
вирриіагі. 2) Наііопеэ риіаге, йисеге,
іпвіііиеге, сопГегге сит аіідио.
РАСЧИСТКА. Ригдаііо. Р. поля, воіі
сиііи ѵасапіів сиііига; сиііиг а"гі.
РАСЧИХАТЬСЯ. Миіішп віегпиеге
нли віегпиіаге.
РАСЧИЩАЮ. Ригкаге, гериг^аге, ех-
риг^аге, типйаге. Расчищать дорогу,
ііег регѵіит Гасеге. Расчистить рощу,
вуіѵат соііисаге. Р. поле, соіепйипа
а^гит Йитів ехігісаге; соіеге а»гпт. Рас-
чищаюсь , риг^агі, герпг»агі, ехриг^агі.
Расчищеніе, расчищиваніе, ригуаііо. Рас-
чищенный, риг^аіиз, герпт^аіиз, ехриг-
&аІи$; сиііив. ।
823
РАТ
РАТ
824
РАТАИ,' ратникъ. Веііаіог, ри§паІог,
ргюііаіог, ѵіг пііШагіз.
РАТАЯ, Агаіог.
РАТМАНЪ, ратегеръ. 8епаІог Ьото,
зепаіогіив, йесигіо. Ратмановъ, зопаіотіз
Ьотіпія, йесигіопіз. Ратманскій, ай зе-
паіогінт. ай йеснгіоиет регііпепз.
РАТНЫЙ. Ай ЬеІІит регііпепз. Рат-
ныя орудія, гея ай ЬеІІит песеязагі®; ар-
рагаіия Ьеііісиз; диж ай ияит ЬеІІі регіі-
пепі.
РАТОБОРЕЦЪ. Ри^иаіог, ЬеІІаІог,
тііез, ргори^паіог (защитникъ какого
мѣста). Ратобрный, ри§паІогіз, Ьеііаіо-
гія. Ратоборство, сегіатеп, ри§иа, ргаэ-
Іішп. 2) Сегіаііо, сопсегіаііо. Ратобор-
ственный, ЬеІІіспя, ЪеІІісозиз. Ратобор-
ствую, ри^паге, йери»паге,сегІаге, йе-
сегіаге, йітісаге, сопіепйеге.
РАТОВАНІЕ, Сегіаііо, соисегіаііо.
РАТОВИЩЕ. Наяіііе. Р. } копья,
Ьаяііе геііпасиіит.
РАТУША, раті аузъ. Сигіа; Ьазіііса.
РАТУЮ, на кого или съ кѣмъ, атта
или ЬеІІит аіісиі іпГегге; соиіга аіідиет
сопіепйеге. Ратуюсь, «1., агта аіісиі іп-
Гегге; ргоГісіясі сопіга аіідиет; агта са-
реге или Гегге айѵегзиз аіідиет. Рать,
сегіатеп, ри^па, ЬеІІит. Пойти про-
тивъ кого ратью, агта сареге айѵегяия
аіідиет. 2) Соріае, ехегсііиз. Рать про-
тивъ кого составили, зі., ри^пат или
ргаеііпт іпіге, рггеііит іпсіюаге, соттіі-
іеге; сит Ьозіе сопОі§еге, соп^гейі.
РАХМАННЫЙ. V. рІеЬ. иоп Іепах.
поп рагсиз. диі ІіЬепіег 1аг§і1иг.
РАЦІЯ. См. Пай.
РАЧЕНІЕ. Сига, Йі1д>еп1іа, ассигаііо,
зіийіит, іпйизігіа. . Исполнять дѣло съ
раченіемъ, гет ассигаіе ехзедиі, рега-
§еге. Рачительно, йііц’епіег, ассигаіе.
Рачитель, диі сига) аіідиій, диі зіЬі си-
гае ЬаЬеІ аіідиій, сиііог, сигаіог. 2) Атаіія,
атаіог, зіийіозиз геі. Рачительность,
рачительство, сига, йііі^епііа. Съ вели-
чайшею рачительностію, іпіепІіззітА си-
га; йііі^епііззіте. асспгаііззіте. Рачи-
тельный, рачителенъ, йііі^епз (о людахъ
и вещахъ), сигіозпз (о лицахъ), ассигаіиз
(о вещахъ). Быть въ чемъ рачптельну,
сигат айЬіЬеге йе ге или іп ге. р,
слуга, Гатиіиз Гегѵійиз. Рачительное
исполненіе должности, йііі^епііа оГйсіі
зегѵаайі или іп ойісіит зегѵаийит.
РАЧЕКЪ. Рагѵиз сапсег.
РАШПЛЯ. 8диа!из здиаііпа.
РАШТРА. 8іу!из Ііиеагіиз.
РАЩЕЛИНА. Иіта, Гіяяипі, Гіяяига.
РАЩУ. См. Рощу.
РВАНІЕ. Кирііо, зсіззіо. і Рваный,
гиріиз, зсіззиз, сопясіяяиз. Рваная бума-
га, сЬагІа сопясіяяа, Йізсегріа.
РВАНЬ. Ѵіпсиіит Геггеит гет Ггасіат
(ігшапйі саиза атЬіепз. Скрѣпить колесо
рванью, ѵіпсиіо Геггео гиріит сапІЬит
атЬіепІе Йгтаге. 2) Желѣзная рвань,
ѵеіизіит, Ггасіит Геггит.
РВЕНІЕ. Ітреіиз; аиіті агйог, Гегѵог;
аззійиііаз. Рвеніе , зі., сопіепііо , гіха.
По рвенію противиться истинѣ, ІіІІ^іознш
поп оЬейіге ѵегііаіі.
РВЕТЪ. Ѵотеге, ѵотііп геййеге. Три
раза вырвало меня, Іег ѵотпі или I. ѵо-
тііи геййійі. Его рветъ желчью, яоіит
Геі рег оз геййіі, герсіі.
РВЕТЪ. Сгіі, тогйеі. Вальсамъ р.
рану, Ьаізатит асгііег тогйеі ѵпіппз.
РВОТА. Ѵотііпз. Возбудить рвоту,
ѵотііпт аііспі ехсиіеге; сгеаге; ѵоті-
Ііопет тоѵеге, сопсііаге., Остановить
рвоту, ѵотіііопез іпЫЬеге. Рвотный, ѵо-
тііогіпз. Рвотное лекарство, ѵотііо-
; гіит. Принять р. л., ѵотііогіит ЬіЬеге,
Ьаигіге.
РВУ
РЕБ
826
825
рВУ- Вареге, аЬгіреге, егіреге; ѵеі-
іеге, еѵеііеге; сагреге, йесегреге, 1еаеге;
УёІгаЬеге; зІгіп§еге, йезІгіп§еге (о листь-
яхъ). Рвать у него что изъ рукъ, аіі-
диій йе аіісціиз тапіЬиз гареге, аііциій
яй зе гареге. Рвать зубы, Йепіез еѵеі-
іеге. Р. цвѣты, сагреге, йесегреге Оо-
гез. Р. траву, ЬегЬаш ѵеііеге, еѵеііеге.
Р. на себѣ волосы, сошат йііапіаго
(Оѵій.).	2) Иізсегреге , сопсегреге,
всіпйеге, соизсіпйеге, Іасегаге. Вѣтръ
рветъ паруси, ѵепіив йізсегріі ѵеіа. 3) Р.
па. сгисіаге, ап^еге. Наглость питомца
рветъ душу его, іпзоіепііа аіитпі асег-
Ьізвіто йоіоге еит сгпсіаі. — Рвусь,
гшпрі. Рвутся иитки, йіа Ііпеа йиріісаіа
гшприпіиг. 2) Р- т. аи§і, сгисіагі. На-
чать рваться (о конѣ), ргогіреге ве со-
пагі. Рвется, что не удалось получить
ему желаемаго, асегЬіззіто йоіоге сгп-
сіаіпг оЬ іпіеіісет еѵепіпт пли оЬ іпГ. е.
зпі пои езі сотров. 2) ОтпіЬиз ѵігіЬиз
сопіепйеге; зиттореге епііі; зитта оре
пііі; сопіепйеге ас ІаЬогаге. Другъ пе-
редъ другомъ рвутся услужить ему, сег-
Іапі. іпіег зе оГйсііз.
РДѢЛЫЙ. КпЬезсепз, таіпгезсепз (о
чирьѣ). Рдѣніе, зіаіиз геі гиЬезсепііз.
Рдѣю, рдѣюсь, гиЬезсеге, егиЬезсеге.
Вередъ рдѣетъ иісиз гиЬезсіі. Рдѣетъ
лицо, оз гиЬоге, рибеге зиіТипйіІиг.
РЕБЕНОКЪ И РОБЕНОКЪ. Ребено-
чекъ, во множ. ч. ребята, іпГапз риегиіиз
Ьитііі Іосо паіиз. Ребята! ступайте въ
передъ, сотшііііопез, иг^еіе ііііит іп ай-
ѵегзит!
РЕБЕРНЫЙ. Созіаііз. Ребристый, соз-
Іаіпз. Р. скотъ, созіаіпт ресив. Ребро,
ребрышко, созіа. Переломить ребро,
созіага Ггап8еге. Содрать съ реберъ ко-
жу., Іегёиз йегіреге созііз. Мечь прон-
зилъ его ребра, епзіз айасіиз Ігаі.8еаіІ
созіав. Жаркое изъ ребрышекъ, авзшп
совіаіе. Онъ такъ худъ, что всѣ ребра
пересчитать можно, озза аіциѳ реіііз іо-
Іиз езі. 2) Маг§о. Р. у рублевика, таг-
§о пишті агаепіеі гиЫеѵѵік. 3) Ребра
корабельныя, циой тойиіо езі иаѵіЬив
і іогтапйіз. — У него послѣдняя копѣйка
і ребромъ ходитъ, ай аззет,отпіа ргоГип-
<)іІ. Ребромъ, оЫйріе, іи Іаіиз. Ходить
ребромъ, оЫііріе іп Іаіиз ргосейеге. Реб-
ристыя, оЫіцие іп Іаіиз ргосейеге.
РЕБЯЧЕСКІЙ, ребячій, и ребячій.
Рпегіііз. Р. возрастъ, аппі рйегііез, аппі
іпГапІіа1, аппі Іепегі; ргіта юіаііз іетрога.
Ребячье платье, ѵевіітепіа рпегіііа. Ребя-
ческія шалости, пиаа? рнегііев; йеіігатеп-
Іа рпегіііа; іпапіа риегогцт йеіесіатепіа.
Ребячески, по ребячески, риегііііег. Ре-
бячество, ребячество, рпегіііа, рпегіііз
а>1аз; ргіта аеіаз. Я это съ ребячества
помню, Ьагит гегит а рагѵиіо тетіпі.
6) Ребячество п глупость при востаю-
щнхъ напастяхъ малодушествовать и го-
ворить: я не думалъ, не ожидалъ, рпегі-
1е еі зіиііит езі бе §гади берсі іп§гиеп-
ІіЬиз таііз аіцие йісеге: поп риіагат, поп
ех8ресІаѵѳгат. Ребячусь и ребячусь,
риегііііег Гасеге.
РЕВЕННЫЙ. КЬеі гііароиіісі. Ревен-
ныя листья, Гоііа гЬеі гЬаропІісі. Ревен-
ный порошокъ, риіѵіз гЬеі гііароиіісі.
Ревенныя кайли, апіта гЬеі гЬаропІісі.
РЕВЕНТУХЪ. См. Равендукъ.
РЕВЕНЬ. Вѣа ропіісит; габіх ропііса
(у древн.) гЬеипі, гЬаропІісит (Ьіпп.).
РЕВИЗІЯ. Сепзиз, гесепзіо.
РЕВНИВО. Рег атііііаііопет, сит
аетиіаііопе. Ревнивость, іетиіаііо, хеіо-
Іуріа, іпѵійеиііа, <ріа циіз гіѵаіет іи ато-
ге раіі пециіі. Ревнивый, ревнивъ, геіо-
Іури8. Быть ревниву, геіоіуріа ІаЬогаге,
827
РЕВ
РЕВ
828
і. аГГісі. Ревнивый мужъ, Ябет пхогів
вивресіат .ЬаЬѳпв. Ревнивая жена, й-
бет тагііі япвресіат ЬаЬепв. 2) Рев-
нитель, ревнователь, аетиіаіог, геиіп-
Ііж, ргорн^паіог; асег аіісщив геі бе-
іепвог. Рев. объ общественной воль-
ности , соттипів ііЬегіаіів ргорп^па-
Іог, беГѳпвог. Р. по вѣрѣ, асег 8ас-
гогпт, спііп.8 біѵіпі беСепвог. Ревни-
тельница, аетпіа, беіепвігіх. Ревнитель-
ный, ревнителенъ, геі віпбіо іосепвне,
8ІШІІО8П8. Ревнованіе, аешпіаііо, аетпіа-
ІП8; Ьопевіа сегіаііо. Возбудить, поощ-
рять кого къ ревнованію, ргоѵосаге аіі-
сп)П5 віпбіит Ьопевіж гетпіаііопів. В.
ревиованіе къ ученію, ехсіге аб сирібііа-
іет бівсепбі. Ревностно, віпбіове, епіхе,
іпіепіе. Р. способствовать выгодамъ го-
сударства, віибіове соттобів геірпЫісае
іпвегѵіге. Исполнять ревностно, ітрі^-
ге ехведио (тапбаіа). Р. исполнять чьи
приказанія, аіісціив ітрегаіа епіхе Гасеге.
• ?. трудиться надъ чѣмъ, іпіепіо віпбіо
іп аіідпій іпситЬеге (работаютъ). Р., не
зиая что такое трудъ, віпбіо Гаііепіе 1а-
погет. Ревностный, ревностенъ, яіигііо-
5Ц5, агбепз, Гегѵібив. Р. проповѣдникъ
вѣры, віпбіовіввітив рггебісаіог босігіпае
сЬгівІіапае. Р. подражатель добродѣтели,
вішііовия ітііаіог ѵігіиіів. Ревность, віи-
біпт; віпбіит іпсііаіпт (живая); ітреіпв;
апіті агбог, Гегѵог. 2) Аетпіаііо, ге-
Іоіуріа, ае^гііибо, ех ео, диоб аііег диодпе
роііаіпг ео, диоб іряе сопсиріѵегіі; атог
воііісііив. Быть одушевлену ревностію,
зішііо іпсепвит евве. Быть объяту пла-
менною ревностію къ чеиу, 8Іпбіо аііси-
Іив геі Паггаге. Ревность ослабла, віпбіа
гевііпсіа вппі; апіші агбог беСегЬиіІ. Р.
къ спасенію своего друга, віпбіпгп іп ва-
Іиіет атісі. Р. къ защищенію истины,
беГепбепбае ѵегііаіів сирібііая еі віибіпт.
Народъ показываетъ ревность своими
восклицаніями, ассІатаііопіЬпв віпбіа тпі-
Іііпбо ргойіеіпг. Еслибъ мои силы рав-
нялись съ моею ревностію,, ві дпапіпт
сиріат, ровеіт диодпе. Ревность бы-
ваетъ иногда пагубная страсть, хѳіоіуріа
іпіегйит йі апіті тоіив Гипевіпв. Рев-
ную, пііі, сопіепбеге аб дпіб, реіеге дпіб;
вегѵіге геі. 2) Аетпіагі аіідпет или аіі-
спі. Ревновать славѣ своихъ предковъ,.
{,'Іогіаэ тадогпт вегѵіге. 3) Ігавсі, іга
ассепбі. 4) По чѣмъ, асгі ’яіпбіо аіідиіб
беГепбеге;а1ісп]пв геі ргорп^паіогет евве.
Ревновать по истинѣ, ѵегііаіів ргорпрта-
Іогет, беГепвогет евве. 1) Еібет аіі-
сц)пв вивресіат ЬаЬеге; іеіоіуріа аГйсі.
Мужъ ревнуетъ къ женѣ, тагііпв йбет
пхогів впвресіат ЬаЬеі.
РЕВУ. Ми^іге, гпдіге. Быкъ, ревъ ре-
ветъ или рыкаетъ, Ьов пидрі, Іео ги^іі.
2) Аііит сіатогет Іоііеге. Ребенокъ ре-
ветъ, рпегиіпв аііпт Іоіііі сіатогет. 3)
Аевіпаге ехаевіпаге. Море реветъ, таге
ехгевіиаі. Ревунъ, сіатаіог. Ревъ, тп-
^ііпв, ги^ііив. Дикій ревъ, сіатог Іпг-
Ьібив (о людяхъ).
РЕГЕНТЪ. Сапіог, сЬогі ргаеГесІив.
РЕГИСТРАТОРЪ. Соттепіагіепвів;
асіогпт риЫісогпт сопві^паіог; дпі еві а
соттепіагіія риЫісів; диі гея )ибісіаіев іп.
асіа риЫіса геГегі. Регистраторскій, сот-
тепіагіі.
РЕГЛАМЕНТЪ. Ргаевсірішп; Гогтп-
1а, огбо.
РЕГУЛЯРНЫЙ. Ке^иіае сопѵепіепв.
Регулярное строеніе, гебійсіит, сщив віп-
5»и1ае рагіев аб соттепвит випі бевсгір-
Іае. Регулярный садъ, Ьогіі. Регуляр-
ная крѣпость, агх зпвіоз соттепвив Ьа-
Ьепв.
РЕДАКТОРЪ. (?иі орегі ебепбо
ргаееві. •
829
РЕД
РЕК
830
РЕДУТЪ. Ргорпйпаспішп, сазіеііпт.
Сдѣлать редуты, сазіеііа сопзіііиеге іЫ-
Чие іогшепіа соііосаге. 2) І.оспз сеІеЬ-
гіЬиз сЬогеіз безііпаіпз.
РЕЕСТРЪ. Іпбех. Ввести въ реестръ,
іп собісет геГегге. Ввести р., собісет
сопіісеге. Р. книгамъ, іп<1ех ІіЬгогит.
РЕЗИДЕНТЪ. Ргоспгаіог; <[пі рпЫісо
потіпе аІіспЬі соттогаіпг; чиі Ке^із ѵеі
геіриЫісае пе^оііогпт спгашіогпт сапка
іп Іеггіз ехіегіз арі.
РЕЗИДЕНЦІЯ. Ве₽іа; ге^іа ботиз;
Нотиз ге§аІіз; раіаііпа ботиз.
РЪЙ. Апіеппа.
РЕЙДА. Зіаііо; Іоспз )асіепбае апсога
оррогіипиз; зіаііо паѵіит ргоре Ііііпз.
РЕЙНВЕЙНЪ. Ѵіппт КЬепаппт.
РЕЙТАРЪ. Ечвез саіаріігасіиз, е. 1о-
гісаіпз; е. ^гаѵіз агтаіпга». Рейтарскій,
едпіііз {ргаѵіз агтаіпга.
РЕКЕТМЕЙСТЕРЪ, Опі езі а ІіЬеІІіз;
ІіЬеІІотпт та^ізіег. Рекетмейстерскій,
ІіЬеІІогпш іпауізігі.
РЕКЛО и ПОРЕКЛО. V- оЬз. со^по-
шеп, со<>потепІшп.
РЕКОГНОСЦИРОВАТЬ. Со^позсеге,
ехріогаге, зресиіагі, зсгпіагі.
РЕКОМЕНДАЦІЯ. Соттепбаііо, зпа-
зіо, зиПга^аІіо (при подованіи голосовъ).
Его р. была для мевя очень полезна, та-
хіто афптепіо тіііі егаі е]из соттешіа-
ііо арн<1 аіідпет. Получить отъ кого
большую рекомендацію, та&пореге аЬ
аіідпо соттспбагі аііспі. Для молодаго
человѣка скромность величайшая р., ргі-
ша соттепбаііо ргойсізсііиг айоіезсѳпіі
а іпоііезііа. Рекомендованный, соттеп-
Даіиз. Рекомендую, соттепбаге. Ре-
комендовать кого какъ можно больше
лучше, еііат аідпе еііат, та^пореге сот-
тешіаге; с. аіідпет Де теііогі поіа.
РЕКОМЫЙ. Вісіпз.
РЕКРУТЪ, Тіго, поѵнз тііез. Рекру-
ты, зпрріетепіпт, тііііез іп зпрріетеп-
Іпт Іесіі. Дополнять полки рекрутами,
Іе&іопез зирріетепіо ехріеге. Брать въ
рекруты, тііііез іп зпрріетепіпт зсгіЬо-
ге; Іе^еге тііііез іп зпрріетепіпт; зпр-
ріеге ехегсііпт; зсгіЬеге зирріетепіпт
ехегсііиі илм ІедіошЬиз. Рекрутовъ, рек-
рутскій іігоппт. Рек. наборъ, зпрріе-
тепіпт, так. можно выр. гл.
РЕКТОРЪ. Кесіог. тобегаіог, ргге-
Гесіиз.
РЕЛЬ. РаІіЬпІпт. Повѣсить на рели,
зпзрепбіо іпіегітеге; іпГеІісі агЬогі зиз-
репйеге.
РЕЛЯЦІЯ. См. Донесеніе.
РЕМЕЗЪ. Рагпз репбиііппз. Реме-
зовый, ремезинный, рагі репбиііпі.
РЕМЕННЫЙ. Е Іогіз. Ременныя вож-
жи , ЬаЬепае е Іогіз ріехіз. Ременьщикъ,
Іогагінз. Ремень, Іогпт, Іогатепіпт.
РЕМЕСЛЕННИКЪ, ремественникъ.
Оріі'ех, орегагіпз, агііСех, зеііпіагіиз. Ре-
месленица, іетіпа орегагіа. Ремеслен-
ничаю, агіет ехегсеге, (асіііаге. Реме-
сленничій , ремесленническій, ремеслен-
никовъ, орійсія, агіііісіз. Ремесленный,—
нные люди, агіШсез, орі&сез. Ремеслои-
ная управа, согрпз, соііерпт орійсит.
РЕМЕШЕКЪ. Рагѵит Іогпт. Рем-
ните, Іогит сгаззпт.
РЕМЯНКА. См. Поползень.
РЕНСКОЕ. КЬепаппт. Красное, бѣ-
лое р., гиЬгпт, аІЬпт гЬепаппт (ѵіппт).
РЕЙТМЕЙСТЕРЪ. Опаезіог, югагіі
ргаіесіпз; а гаііопіѣпз; бізрепзаіог; ѵесіі-
^аііпт а<3тіпіз1гаіог.
РЕПЕЙ, репеекъ, Іарра. 2) Тав-
пісіа ёа1егі‘ 3) Коіпшінт ѵеі дижі-
831	РЕП
гаішп огпатепішп, врѳсіѳт Гѳііі ргае-
Ьецв.
РЕПЕЙНИКЪ, репяшникъ. Агсіінт
Іарра. Репейниковый, агсііі Іаррае.
«РЕПИНА. См.-Яворъ.
репіе. См. Репейникъ.
РЕПОЛОВЪ, Моіасіііа гиЬесиІа. Ре-
ПОловый, тоіасіііа! гиЬеспІае.
РЕПЬИСТЫЙ, Миііаз Іаррае ЬаЬепв.
РЕПЯШКИ. Айгітоіа, еираіогіа ѵе-
іегит.
РЕСНИЦА- Си. Рѣсница.
РЕСПУБЛИКА. КезриЫіса, ІіЬега сі-
ѵііав; сіѵііав, дпа> ІіЬеНаІе піііиг; ІіЬега
еі виі )игів сіѵііав. Республиканецъ, геі
• риЫісае сіѵів (живущій въ республикѣ),
геірпЫісае атісив; соттппів ІіЬегІаІіз
ргориепаіог. Ревностный р., асеггітив
геіриЫіса: ргорп^паіог. Республикан-
скій, — нская Форма правленія, геірпЬ-
Іісж Госта. Республиканскія чувства,
соттшііз геіриЫіса? віийіит. Имѣть
такія чувства, геіриЫіса' атісит евве.
РЕТИВО, вігепие, ітрі{>ге. Рети-
вость, вігепиііав; апітпв рготіив, аіасег.
Ретивый, саіійив, асег, Гегѵеиз, агйепв,
Гегѵійпз. Р. конь, едиив саіійив. 2) Аіа-
сег, асег, ітрі^ег, зігепиив, ^паѵив. Р.
работникъ, орегагіив ітрі^ег, §паѵив. Ре-
тивая лошадь, едиив е^гедіив, ргаесіагив.
РЕТИРУЮСЬ. См. Отступаю. Ре-
тирада, гесеріив, гесеззив.
РЕТОРИКА. См. Реторика.
'РЕТРАНШАМЕНТЪ. ѴаІІпт.
'РЕТЬ. (81.) Кіха, зиг^іпт, йіврпіаііо.
РЕТЮСЯ. (81.) Ріііі, епііі, сопіеийеге.
РЕЦЕПТЪ. І'огтиіа тейісатепіі; Гог-
тиіа тейіса. Писать р., Гогтиіат те-
йісат зсгіЬеге.
РЕЧЕНІЕ. Ѵох, ѵосаЬиІит, ѵегЬит.
РЕЧ	832
Р. Физическое, ѵох рЬувісев. Реченникъ,
Іехісоп, ^Іоввагіит.
'РЕШЕТИНА. Аввег; аввегоиіив илц
авзегспіиш, сапіЬегіпз.
РЕШЕТНИКЪ. СгіЬгогпт оріГех. Ре-
шетный, егіЬгі. 2) СгіЬго сгеіпз, впссге-
Іив. Решетная мука, Гагіпа сгіЬго сгеіа.
Решето, сгіЬгпт. Сѣять, > просѣять му-
ку сквозь решето, Гагіпат сгіЬго1 сведе-
те, виссегпеге.
РЕШЕТКА и РЕШОТКА РЕШО-
ТОЧКА. Сапсеііі, сІаІЬгі. 2) Сгаіев,
сгаііспіа. 3) СгеЬгівигит, ѵасегіж, раіі.
4) М. б. Іевзега, Іеввеііа. Решеточный,
сапсеііогипі, сІаіЬгогит. Решетчатый,—
тое кружево, Іехішп геііспіаіит іеввпіів
йізііпсіпт. 2) Ѵасеггагит, раіогпт. '
РЕЩЕЧУ, обрешетить кровлю. Ав-
вегсиіів Іепеге. 2) ТепиіогіЬпз Іоп^іогі-
Ьивцпе Ьасіііів Іепеге, пі орпв ^урзеипі
Йгтіив Ьа?геаІ.
РЕШМА, Рагѵа? іатіпае аг^епіеае,
диж оііт ЬаЬепів огпаіив егапі.
РЕЩИ. (81.) Пісеге, Іодпі, еіодиі, рго-
Іодиі, ргоГегге. Решпсь, йісі, ргоГеггі.
РЖА, ржавчина. КиЬІ{;о, гегп^о, всо-
Іесіа (на мѣди). Ржавчина на желѣзѣ,
гиЬі§;о Геггит соггіріепв. 2) Ьітив рові
сопііпиов саіогез зиттж адиае іппаіапв
или айЬаігебсепб. 3) ВиЬі^о. Ржею
хлѣбъ побило, гиЬідо зе^еіев ѵіііаѵіі.
РЖАВЕЦЪ. V. оЬз. воіит иіі^іповит;
Іегга раіивігів.
РЖАВИСТЫЙ. Ріеппв гпЬі^іпіз, гп-
Ьцгіпів, гиЬі^іповив. Ржавѣлыіі, ржавый,
гиЬі^іпозив, жгитіпозиз, гиЬІ&іпе оЬйис-
Іив, соггеріив, сопвшпіиз. Ржавое же-
лѣзо, Геггпт іпГпвсаІит. Ржавой цвѣтъ,
соіог гиЬі^іпет геГегепз. Ржавѣю, гпЫ-
ёіпет Ігайеге, вепііге, гпЫ§;іпе соггірі,
оЬйпсі, гиЬі^іпаге (о желѣзѣ), іп аеги^і-
833
РЖА
РЙС
834
пет іпсійеге (о мѣди). Желѣзо ржа-
вѣетъ, Геггпш гиЬі«іпе соггірііиг.
РЖАНІЕ. Ніппііив. Ржу, Ьіппіге.
Ржать при взглядѣ на что, аііспі геі ай-
Ьіпиіге.
РЖАНКА. СЬагадгіа Ьіаігсиіа.
РЖАНЫЙ. Е Гагіпа весаііпа рагаіив,
Гасіпя.
РИГА. АедШеіит ІоггеГасІогіит.
РИЗА. Ѵевіів, ѵевіітепіпт; ѵевіів 1і-
Шпг^іса, васгібса, Іатіпа ех аг^епіо аііо-
ге теіаііо, дпа іта§іпев вапсіогпт огпап-
Іиг дигедие Іоп^ат ѵевіет геГегІ. — Ри-
вицы, Ьгеѵіог ѵевіів ІііЬиг^іеа.
РИЗКИ. Іпйпвіит Ьаріігтаіе.
РИЗНИЦА. Ѵевіев васгіГісж еі отпіа,
диж регііпепі ад огпаіпт васегйоіпт еі
ессіевіге. 2) СітеІіагсЫпт (аедііісіпт,
иЬі едивтоді огпатепіа вегѵапіпг). Раз-
вичей, сітеІіагсЬа.
РИЗОХРАНИТЕЛЬ. <2пі ѵевіев ІіІЬиг-
дісав сивіодіі.
РИЗЫ. См. Риза.
РИМЛЯНИНЪ. Вотаппв. Римлянка,
Гетіпа Вотапа. Римскій, Вотаппв. Рим-
ская имперія, ітрегіпт Вотаппт. 2)
Вотапо-СаІЬоІіспв. Р. законъ, васга Во-
тапо-СаІЬоІіса. Римъ, Вота.
РИНУЮСЬ. Сопіепдеге, епііі; гпеге
іп аіідпет. Риновеиіе, еопіепііо, сопа-
Іпв, пізив.
РИПИДА.' ЕІаЬеІІпт; гоіппйа сЬегиЫ
еГб^іез регіісж іпііха, диа Ніасопиз іпіег
васга сеІеЬгапйа в. засгатепіа ѵепіііапі.
РИСОВАЛЬНЫЙ. Пеііиеапёо аріпв.
Рисовальная бумага, сЬагІа йеііпѳапйо
аріа. Р. школа, зсЬоІа агіі йеііпеапйі
йівсѳпйа' іпвегѵіепв. Рисовальный учи-
тель, та§ів1ег йеііпеапйі; та^івіег §га-
рЬісев. Рисовальное искуство, ага йеіі-
пеапйі ітаоіпеа, ^гарЬісе; ёгарЬісе; §га-
рЫв. Рисовальщикъ, диі віі йеііпеаге.
Хорошій, саііеі агіет йеііпеапйі. Рисо-
ваніе, рісіига Ііпеагів, вгарЪів, іта^о. Ри-
сованный, йеііпеаіив. Рисовка, «Іеііпеа-
Ііо. 2) Иевіепаііо.
РИСОВЫЙ. Ех огуха.
РИСТАЛИЩЕ, віайінт, сигвив. 2)
Сигвив едиогпт; сигвив едиевіег. Риста-
тельный, сигвив едпевігів. Ристаю, сиг-
геге, бесиггеге, сигвп Геггі; ваііге.
РИСУНОКЪ, рисуночекъ. Лееідпаііо,
іта^о, Рисую, йеііпеаге, Ііпеаге, беві§-
паге. Рисовать голову, йеііпеаге сариі.
Р. карандашемъ, віуіо сегивваіо йеііпеа-
ге іта^іпев.
РИСЪ. Огуха.
РИТИНА, (теппв гевіпж ойогоіве ѵеі
: виаѵііег оіепіів.
РИТОРИКА и РЕТОРИКА. Агв гЬе-
Іогіса; гЬеІогіса, тЬеІогісе; агв огаіогіа
или огаігіх; Ьепе дісепді всіеиііа, дісепйі
агв. Риторическій и ре —, гЬеІогісйв.
Риторическое сочиненіе, гЬеІогісив (1і-
Ьег). Риторовъ и реторовъ, риторскій,
йісепйі агіійсі, гйеіогі ргоргіив; огаіогіив,
гЬеІогіспв. Говорить безъ риторскаго
украшенія, аііепиаіе йісеге. Риторскія
качества рѣчи, огаіогіа' ѵігіиіев іп огаііо-
пе аіідиа. Риторски, огаіогіе, тЬеІогісе.
Риторъ или реторъ, гйеіог, та^івіег <1і-
сепйі.
РИѲМА, вітііів ѵегЬогпт, іп диав ѵег-
вив ехеипі, вопііпв; Ьотоеоіеіепіоп. Сти-
хи съ риѳмаии, ѵегвив, диогит ехігета
ѵегЬа вітііііег вопапі. Стихи безъ риѳмъ,
ѵегвпв Ьойюеоіеіеиіів сагепіев. Прихо-
дить въ риѳму, іп еипдет воппт ехіге;
ѵегЬів вітііііег вопапІіЬпв сіаийі, 'іп ѵегЬа
зітііііег вопапііа ехіге. Богатыя риѳмы,
вітііев ѵегЬогит, іп диж ѵегвив ехеипі;
вопііив ріепі.
РИѲМАЧЬ, Риѳмотворецъ. Ѵегвійса-
Іог; ѵегвппт впЬ ехііит вітііііег вопап-
«33
РОБ
РОВ
836
Ііит оріГех. Риемотворствовать, ѵегЬіз
зішііііѳг зопапІіЬиз сіаийеге ѵегзиз; соп-
Ясеге ѵегзиз, чиогит ехігета ѵегЬа віті-
Іііѳг зопапі.
РОБА. См. Раба.
РОБИТИ. (81.) Іи зегѵііиіѳт йаге, ай-
йісегв; іирт^еге аіісиі зегѵііиіет.
РОБКІЙ, робокъ. Тітібиз, раѵійиз,
іёиаѵиз, иетізвив; йетіззо или аЬ|есІо
апіто. Быть робкимъ, апітит йетівів-
ве. Съ робкимъ человѣкомъ худое то-
варищество , Ьото Іітійиз езі зосіиз іпЯ-
Йиз. Отвѣчать безъ всякой робости, іп-
Ігерійо ѵиііи еі ѵосе гезропйеге. Робко
Іітійе, Іітійо апіто, раѵійе, Ігерійе. По-
дойти къ кому р., аб аіічиет Іітійо апі-
гоо ассебеге. Говорить въ присутствіи
чьемъ, р., ргжзеиіе аіічио Іітіііе йісеге.
Робкость, робость, апітиз Ігерійиз, ра-
ѵійиз; Ігерійаііо, раѵог; Іітійііаз. Пока-
зывать р., (ітійит зе рггеЬеге. Робѣніе,
аЬ)е<:Ііо апіті, раѵог. Робью, апітит
аЬрсеге, апітит йетіиеге; йезропйеге;
апітит соиІгаЬеге, апіто саііеге.
РОБРОНЪ, Ѵезіііиз Гетіпеиз, чиі оііт
егаі.іп изи.
РОБЯ. V. оЬз. см. ребенокъ. Робя-
ческій, ребячество. Ребячусь, см. ребя.
РОВДУГА или зі. Ролдуги, реііез Іа-
гапйі зиЬасІж.
РОВЕННИКЪ, Риіеиз, Іасия. Р.
РОВЕСНИКЪ, ровесница. Аіісиі аедиа-
ііз, чиі, диге езі е)изйет аеіаііз. Ровесни-
ковъ, можно выр. р. п. ровесничество,
гечиаіііаз.
РОВИКЪ. Гоззиіа. Ровистый, ріепив
Гоззагит.
РОВНИНА. См. Равнина. Ровный,
аечииз, ріапиз. Дорога гладкая и ров-
иаи, ѵіа ріаиа еі іиоГГепза. Поле песчаи-
вое и ровное, а§ег агеповив еі ииа вре-
сіе. 2)=Безъ колѣнъ, епойів. 3) Сгав-
вив. Ровное сукно, раппиз сгаввиз. Ров-
но, аечиаіііег. 2) Айтойит. Р. Спустя
7 мѣсяцевъ, розі тепзез айтойит зер-
Іѳт. На лѣвомъ крылѣ стояло р. тыся-
ча Бактріанской конницы, Іаеѵо согпи
Васігіапі ечиііез тіііе айтойит. Ров-
ность, см. равность. Ровня, чиі, чиж езі
е)изйет аеіаііз еі Іосі. Дочь его выдана
за ровню, Йііа е)из соііосаіа еві Ьотіщ
ерізйет аеіаіів еі сопйіііоиіз. Ровпкю,
см. равняю.
РОВЪ, Говза; іпсііе; Говва іпсііів (на
полѣ). Вести ровъ, Гоззат Гасеге, йисе-
ге. Край рва, Гоззае ІаЬгшп. Дѣлать
ровъ передъ воротами, рогіаш рггеГойеге.
Окопать крѣпость рвомъ, агсет Гозза или
Гоззат агсі сігситйаге. Коиатьрвы, зиі-
саге Гоззаз. Ровъ наполненный водою,
Гозза ачиа геріеіа. Ровяный, Говзае или
е Гозза: Ровяная вода, ациа Гозза:.
РОГАЛІЯ. См. Лоиата.
РОГАСТЫЙ. Ма^па еі ѵаіійа согииа
ІіаЬепз.
РОГАТЕННИКЪ. ѴепаЬиІо ѵеі руго-
Ьиіо іпзігисіиз. Рогатина, ѵеиаЬиІшп,
Ьаеіа, Іапсеа, (асиіит. 2) (іепиз ругоЬиІі.
РОГАТКА, рогаточка. Егісіиз; сег-
ѵиз. 2) СоІІагіа, соІищЬаг; пшпеііа. 5)
Виссіпит.
РОГАТЫЙ. Согпиіив, согпірег. Р.
скотъ, согпі^ега пли согпиіа (пой. апіта-
Ііа); агтепіа Ьпсега (Оѵій). Рогатѣть,
пазсипіиг согпиа.
РОГАЧЪ олень. І.исапив.
РОГОВАЯ иузыка. Сапіиз оре іпЯап-
Йогит согпиит аепеогит.
РОГОВОЕ серебро. Міпега агдвпіі
согпеа.
РОГОВОЙ каиены Ьаріз согпеиз.
РОГОВОЙ сланецъ. Реігозііех всЬіз-
Іозиз.
РОГОВОЙ. Согпеиз. Р. Фонарь, сог-
837
РОГ
РОД
838
пи; согпеа Іапіегпа. Р. цвѣтъ, соіог сог-
пеиз. Роговаго цвѣту, согпео соіоге.
Прозрачная роговая кожица, Ішііса сог-
пеа; сегіаіоііев (у новв.)
РОГОЖА, роговина, рогожка. Те^оа,
зігариіит. Рогожникъ, іе^еіит іехіог,
оріГех. Рогожный и рогозинный, е Іе-
&еіе.
РОГОЗЪ. Іипсиз.
РОГОНОСЕЦЪ. Сиггиса.
РОГОНОСЪ, Ваіізіез.
РОГОХВОСТЪ. 8ігех-
РОГУЛЬКИ. См. Чилимъ.
РОГУЛЯ, рогулька. АгЬог сигѵа.
РОГЪ. Согпи. Богатыя рогами, согпі-
Ьиа Гегіге, реіеге. 2) Виста. Трубить
въ рогъ, согпи или Ьиссіпат іиГегге. 3)
Іп «а. 88. согпи, аіа. Рога луны, согпиа
Іипаь 4) Рогъ изобилія, согпп соріж.
Сбить кому рога, сломить рогъ, аііси-
]из 8рігііи8 гергітеге; аіідиет (гапде-
ге.
РОДИВШІЙСЯ. Л’аіиз, іп Іисет е<1і-
Іи8. Число родившихся превышаетъ
число умершихъ, питегиз паіогит 8и-
регаі питегит тогіиогит. Родильни-
ца, роженица, риегрега. Родильницынъ,
риегрегге.
РОДИМЕЦЪ, бепиа тогѣі саііисі, дио
айісіипіиг риегиіі сііІНсіІе йепііепіев.
РОДИІУІЫЙ. Маіаіів, а паіига іп8ІІпз.
Родимая страна, паіаіе воіит; раігіае 80-
Іит; раігіит 80Іпт. Родимое пятно,
паеѵиз, иоіа репіііѵа. Родина, Іосцв па-
1а1і8, воіит паіаіе, ра’гіа. Родины, раг-
ІЛ8, риёгрегіит.
РОДИТЕЛЕВЪ. Рагепіів. Родители,
рагепіев. Почитать любить свонхъ ро-
дителей, соіеге еі оЬвегѵаге, атаге ра-
«•епіеа. Родитель, рагепв; раіег, еепііог.
Онъ почитаетъ меня какт, втораго роди-
теля, те вісиі аііегит рагепіет оЬ.чог-
ѵаі. — Родительный иадежъ, репіііѵи».
Роднтельскак, иначе Дмитріевская Су-
бота, 8аЬЬаіпт, дио іи тогіиогит те-
тогіат Гегаііа сеІеЬгапІиг; Ьаёс іизіііиіа
зипі а та^по Ргіпсіре Бетеігіо Юоиз-
Ьоу. Родительскій, раіегппэ. Родитель-
ское благословеніе, ріа ѵоіа, Ьопа ѵоіа ра-
гепіит. Родительски, тоге раіегпо, іп-
віаг раігі8.— Родить. См. раждаю. Зем-
ля съ избыткомъ родитъ виноградъ,
чЬеггітит иѵІ8 8о1ит езі. Полынь ро-
дится, растетъ въ Аравін, йі АЬбіпІЫпт
іп АгаЫа. Родиться, тамъ (около Касп.
моря) родится довольно яблокъ, рото-
гит іп^епв тойиз пазсііиг. Когда быль
неурожай или въ дорогое время онъ ро-
дился, рег аппопат паіив езі. -Роднчъ,
ѵ. оЬя. ргоріпдиив, ^епеге ргоріпдииз.
РОДНИКЪ , родничекъ. Гопа, сариі
ГопІІ8, ясаіигіро. Р. выходитъ гдѣ, Гопз
аІісиЬі павсііиг. Родники вытекаютъ
сперва мутные и маловодные, ясаіигі^і-
пез ІигЬіёае еі Іепиез ргішо етісаиі.
РОДНЫЙ, (іегташія; ех іівйет рагеп-
ІіЬив паіив (о братьяхъ и сестрахъ). Р.
отецъ, раіег паіигаііз (собств., а потомъ
въ противоположность отцу дѣтей не въ
бракѣ рожденныхъ), раіег паіига.
РОДНЫЙ. Пе апіта1іЬи8 еі ріапііз:
та^пив, ^гапдія, сгаззиз. Родныя ябло-
ки, іп^епііа рота. Родныя поросята,
рогсеііі тіпизсиіі та&пі согрогіз.
РОДНЯ. Ргоріпдиі, ргохіті, аПтез,
со^паіі, сопбап^иіпеі. Вся родня, Іоіа
со^паііо. Пребольшая р., атрііззіта
соріаііо. Родовый, деиііііз, содиаіиз (о
лицахъ), ё' ніііісіпв (о вещахъ). Родовое
имѣніе, ргаейіит (Ьопшп) {(еиІіПсіит. Ро-
довая степень, соп8ап§иіиііаііз дгайиз.
839	РОД
РОДОДѢЛАТЕЛЬ. СгеаГог, ргосгеа- !
Іог, оіТосЮг, ГаЬгісаІог.
РОДОНАЧАЛЬНИКЪ. Аисіог, 8ііг-
рів, ^епегів, "еиіів; ргоаисіог (8иеІі.)
РОДОСЛОВІЕ. Оепив, віігре, рго^е-
піев, віетта, ^епваіо^іа. Древо родо-
словія, віетта. Выводить родословіе,
огіДпет Йисеге, йейисеге, гереіегѳ. Ро-
дословная, віетта. Родословный, §е-
поаіо^ісив. Представить родословное
объясненіе какой Фамилія, Гатіііат а
віігре огйіпо епийіегаге, ноіапіет , диі а
дио огіив.
РОДОСЛОВНЫЕ люди. Оііш еіс ио-
тіпаѣаиіиг Гатіііа; іат Ргіисірит, диат
аііогит іііивігіит Ьотіпит, диі §епив
виит аййіѵегва весиіагейисеге роіиегині.
РОДОСЛОВЪ, Пепеаіо^ив, віетта-
Іит всгіріог, аисіог.
РОДСТВЕННИКЪ. Со^паіив, ргоріи-
-диив, песеввагіив, а^паіив; ргоріпдиив еі
со^паіив; С0"паІив еі иесеввагіив; ргоріп-
диив еі песоввагіив; ргоріпдиив еі аГйпіе.
Ближній р., агсіа ргоріидиііаіе, ргоріп-
диа со^иаііопе аіісиі ]ипсІив. Родствен
инца, аГііпів, аГбпіІаІе соп}ипсІа. Род-
ственный, со^паіив, ^епоге ргоріидпив;
ргоріпдиііаіе аіісиі соп]ип<1пв- Родство,
ргоріпдиііав, песеввііийо, соціипсііо; рго-
ріпдиііаіів ѵшсиіит; соііі^аііо восіеіаіів
ргоріпдиогит. Быть съ кѣмъ въ род-
ствѣ, ргоріпдиііаіе или песеввііийіпо
сит* аіідио ^ипсіит евве тіЬі еві или іп-
- іегсейіі сит аіідио со^иаііо. Быть съ
кѣмъ въ близкомъ родствѣ, агсіа ргоріп-
диііаіе или ргоріпдиа со§паІіопе аіідиет
аіііпреге. Быть въ очень близкомъ род-
ствѣ, тахітів ргоріпдиііаіів еі аГбпіІаІів
ѵіпсиіів сит аіідио сопіипсіит евве.
Вступить съ кѣмъ въ родство, аГйпі-
Іаіет сит аіідио зипуете; сит аіідио
аГбиіІаІе веве сощипнете. Духовное
РОД	840
родство, песеввііийо Ьарііттаіів. — Всѣ
науки какъ бы вѣкіимъ родствомъ сое-
динены иежду собою, отпев агіев со§-
паііопе аіідиа іпіег ве сопііпепіиг. _______
Родъ, &епив, Гатіііа, віігре; Іосич. Ояъ
происходитъ отъ знатнаго роду, поЫіі
§епеге огіив еві. 2) Іп.вв. ве. ргоріпдиі-
іав, со"паІіо. Всѣ роды преступленій,
отпев всеіегит Госта?. — Есть родъ лю-
дей, слишкомъ услужливыхъ на словахъ,
еві агйеііопит диаейат паііо. 3) Оепив.
Разные роды животныхъ, ѵагіа {<епега
апітаііит. Левъ, тигръ относится къ
роду кошекъ, іео, 1і§гіе геГеНиг, регіі-
пеі ай ^епие Геііит. Родъ человѣческій,
§епие Ьитапит или Ьотіпшп. Родъ жиз-
ни, ѵііа? §еппв, гаііо, іпвіііиіит. Избрать
р. ж., ай диоййат ѵііа* репив ве сопГегге.
— Мужескій, женскій, средній родъ, §е-
пив тавсиііпит, Гетіпіпит, иеиігит. —
Съ роду, отъ роду, іи ѵііа теа; иііо Йіе.
Я с. р. никогда такъ не смѣялся, пип-
диат иііо Йіе гіві айгедие. Я никогда с.
р. не чувствовалъ такого удовольствія,
е§о іи ѵііа теа пиііа ипдиат ѵоіиріаіе
Іапіа аНесІив вит. Ему 20 лѣтъ отъ ро-
ду, ѵізіпіі аппое паіив еві.
РОДЫ. Рагіив, риегрегіига.
РОЕВНА. Сепив согЬів, сиі іп^егііиг
а^теп арит. Іі>ыть при родахъ (о баб-
кѣ) рагіигіепіі тиііегі айевве.
РОЖА. Егувіреіав.
РОЖА. Аісеа говеп (Еіпп).
РОЖА, рожица. Ое, Гасіее. Дѣлать
рожицу, ваппа аіідиет іггійеге.
РОЖАНЫЙ. Согпепе, согпеоіие.
РОЖДЕНІЕ. Огіив, паіига. Часъ рож-
денія, Ьога рагіив; йога ^епіііаіів. Отъ
рожденія, іпйе а Іепегів. До чьего рож-
денія, ио чьемъ рожденіи, апіе аіідиет
паіит; рові аіідиет паіит. Торжество-
вать день своего рожденія, йіет иаіаіет
841	РОЖ
ареге, соІоЬгаге, Гевіит ЬаЬеге- Отъ р.
глухой, паіигаіііег випіив. 2) Рагіив,
рагііо. 3) 61., рго^епіев. Рожденія эхид-
вова, рго^епіов ѵірогагит, Ьотіпев вит-
тав таііііае, саііісіііаіів еі авіиііае- Рож-
денный иаіив; слѣпо-рожденлый, диі сае-
сив паіив еві. Рождество, паііѵііав. Р.
Христово, Гевіит паііѵііаіів СЬгівІі, воіет-
піа СЬгівІі паіі.
РОЖДІЕ. (81.) Раітов.
РОЖОКЪ. Согпісиіит. 2) Согпи
аопеит ѵеі ѵіігеит пиігіопбів іиГапІіЬив.
3 ) Мивісит согпиі, Ьиссіпа. Играть въ
рожокъ, Ьиссіпат іиОаге.
РОЖЕСТВЕНСКІЙ, постъ. Іеуииіит,
дио<1 а<1 тетогіат ваіѵаіогів паіі гепо-
ѵапдат Іе^іЬив соттипііит еві. Ро-
жественскіе морозы, Ггі&ога, диае воіо-
тпіЬив СЬгівІі паіі випі. 2) Рожествен-
ская церковь, Іетріит іп Ьопогет СЬгів-
Іі паіі ровііит.
РОЖЕНЪ. Раіив аситіпаіив. 2) 8іі-
тиіив. Противу рожна прати, а<1ѵег-
вив віітиіит саісіігаге.
РОЖЕЧНИКЪ. Оиі согии, Ьиссіпат
іпйаі.
РОЖЕЧНЫЙ, рожечную кровь пу-
стить. Рег сисигЬіІат вап^иіпет аіісиі
йеІГаЬеге; себѣ, вап^иіиет рег сисигЬі-
Іат віЬі еіісеге раіі.
РОЖИЦА. См. Рожа.
РОЖКИ. СисигЬіІиІае. Поставить р.,
сисигЬіІиІав ітропоге, аріаге, адтоѵеге, !
ассотоваге, а^Іиііпаге согрогі. 2) Аи-
Іеппве.
РОЖКИ. См. Овечьи рожки.
РОЖНЕЦЪ. Ѵпсив Геггеив, дио Гое-
пит е теіа ІгаЬіІиг.
РОЖУ. См. Раждаю. Рожусь, см. раж-
даюсь.
РОЖЦЫ. Зііідиав. 2) Кесгетепіит.
Часть Пі.
РОЖ	842
РОЖЬ, бесаіе, Гаг, Ггитепіит. Мо-
лоть р., Ггитепіит тоіеге.
РОЗА. Нова. 2) Кока, Ггиіех говве.
Цвѣтникъ съ розами, говагіит, говеішп.
3) Роза морская, есЬіпапіЬив. Розанъ,
гова. Р. завялъ, гова етагсиіі.
РОЗВАЛЕНЬ. Іпсевви Іагдив.
РОЗВАЛЪ. Іпсеввив едиі, диі іпіег
^гаЛіепДі/т аЬ ипо Іаіеге іп аііий вс іасіаі.
Развалистый, іуивтоііі іисеввит ЬаЬепв.
РОЗВАЛЬНИ. Сепив ІгаЬа; ѵиі^агів
Лорговвіогів, си)ив іаіега агсиаіа випі.
РОЗГА. Ѵігра. Пучекъ розокъ, ѵігдвс.
Высѣчь кого розгами, аіідиет ѵігдів сое-
<Іеге. Связать самому на себя розги, ві-
Ьітеі таіит рагаге. 2) Іп в. а. раітев.
РОЗГА золотая, боііда^о ѵігра аигеа.
РОЗГОВЫЙ. Ѵігватит.
РОЗГОВЕНЪ. См. Розговѣнье.
РОЗДЫХЪ и РАЗДЫХЪ. Ведиіев,
апіті геіахаііо.
РОЗИНЬКА. Миа.
РОЗИНЯ. См. Разиня.
РАЗМАРИНЪ. Вов тагів, гов тагіпив,
говтагіпив; говтагіпит. Розмаринный
опиртъ, врігііив грвів тагіпі. Розмарин-
ное масло, оіеит говів тагіпі.
РОЗМАХЪ. См. Размахиваніе, раз-
махъ.— Рбзмашисто, см- размашисто.
РОЗНИЦА мли РАЗНИЦА. Віѵогвііав,
сііввігпііііисіо, йівсгераиііа, бівсгітеп. Ме-
жду этимн братьями есть большая роз-
ница, Ьі Ггаігев іпіег ве тиііит біІГегип!
или дівіапі. Большая разница между -•
ученымъ и невѣжею, ріигітит іпіегеві
іпіег йосіит еі гийот. Между благо-
пристойною шуткою И буФОНСТВОМЪ
очень замѣтна разница, Гасііів еві іп^еииі
еі іІІіЬегаІів уосі Лвііпсііо. Большая роз-
ница между тѣмъ, что ты для меня и
что я для тебя сдѣлалъ или что ты для
меня сдѣлалъ, этого нельзя сравнить съ
28
«43
РАЗ
РОЙ
844
тѣмъ, что я для тебя сдѣлалъ, ріигіпшт
іп'.егсві, иі ідет іп (иі» геЬив диоб Іи іп
теів Гесегіт. Какая большая .разница
между тѣмъ, чтй кто дѣлаетъ , тѣже дѣ-
ла людей знатныхъ пли незнатныхъ, пер-
выхъ отлично превозносятся, а другихъ
ниспадаютъ въ бездну неизвѣстности,
диат тиііит іпіегезі, диід а дио Саі,
еадет епіт Гасіа сіагііаіе ѵеі оЬвсигіІаІе
Гасіепііпт Іоііипіпг аіііввіте апі ІіитіПі-
те бергітппіпг. 2) Не» ѵагіаг. 3) Въ
розницу продавать, діѵепдеге. Розно
верагаііт, веогвит. Жить р., верагаіит,
ргіѵит ЬаЬіІагѲ. Розный, ѵагіиз, діѵег-
зив, аііпз, дівзітіііа. Разныя запонки,
огЬісиІі іпдпвіі діѵегзі, діввітііез. Розню,
см. разню. Рознь, гіха, іиг^іит; ргіѵпт.
РОЗОВИКЪ. ЯраІЬит Лззііе.
РОЗОВЫЙ. Вовж, говагпт, гозопз.
Ров. листъ, Гоііит гозассит или гова?. Р.
цвѣтъ, По» говасеиз, Пов гозеив. Р. за-
пахъ, о<1ог говасеиз или говагшп. Р.
алый цвѣтъ, соіог говепв. Съ розовыми
перстами', говеів діцііів Гііі^епв Р. садъ,
гдѣ розы разводятся, говагіит, говеіит.
Розовая гирланда, вегіа говеа, ѵіпсиіа го-
веа, вІгорЬінт говепт (у стихх.). Розо-
вая почка,, саііх говаз. Роз. вѣнокъ, со-
гопа говасеа. Розовыя губы, ІаЬіа или
ІаЬга говеа. Рр. уста, ов говеиш. Р. выя,
сегѵіх говеа. Розовое масло, оіоипі гЬо-
діпит; оіоит говасепт или одно гова-
сеит. Букетъ изъ розоновъ, Гавсіспіив
Логит гозае. Розовая вода, адпа говеа.
Розовая тафта, рапиив вегісиз Іепиіог го-
збі соіогіз.
РОЗЫГРЫШЪ. Мы сдѣлали р., поз
рагіа аііег сит аііего Гесітив.
РОЗЫСКИВАЮ. С. Разъискиваю. Ро-
зыскная, ІгіЬипаІ сарііаіе или сгітіпаіе.
Розъискный вопросъ, дшезііо рег Іог-
тепіа. Розъискъ, іпдпівіііо, діздиізіііо.
2) Оиаевііо рег Іогтепіа. Дѣлать прес-
тупнику р., таІеЛсшп рег Іогтепіа диав-
геге.
РОЙ. Ехатеп арит пли одно ехатеп.
Новый р., вирріетепіит арит. Ройный,
ехатіпіз. Роистый, ріепив ехатіпит. В.
РАКОВЫЙ. Гаіо Лпііпв, дебпііиз, віа-
Іиіи», сопзіііиіиз.
РОКОТЪ. V. оЬз; зедіііо, тоіиз.
РОКЪ, і'аіит, песеззііаз; песеззііаз
Гаіі; песеззііаз діѵіпа,' вогз, Гогіппа (какъ
олицетворенное видимое существо), 1)еиз
(по Христіанскому понятію).—Такъ рокъ
опредѣлилъ, зіс ѵівит езі, зіс ріасиіі Га-
іо , ГоНипав, І)ео. Такой рокъ пришелъ,
діѵіпііиз аіідиіб ад поз деіаіит езі, ноЬіз
сопзіііиіпт езі,
РОЛЫШКЪ. Агаіог, а^гісоіа. Роля,
ѵ. оЬз. агѵит, агаііопев.
РОМАШКА. Маігісагіа сЬатотіІІа.
Римская р., апІЬетіз поЬіІів.
РОМБОИДЪ. КЬотЬоідев
РОМБЪ. РЬотЬиз.
РОМЪ или РУМЪ. Ѵіппт Іпдісшп;
вісега е вассЬагі геіідиіів сосіа.
РОНЖА. См. Соя.
РОНЯТІЕ. Реппагит тиіаііо. 2) атів-
віо де тапи. Роняю, ехсідіі тіЬі ех та-
пп (случайно), атіііеге де тапи (теряю).
2) РІитаз ропеге, реііет ехпеге, тет-
ЬГапат ехиеге; ѵегпаге.
РОПА. См. Сукровица.
РОПАТЬ. V. оЬз. Іетріит шітіпів -
бсіі, ідоіеит, ібоііит.
РОПОТЛИВЫЙ,—ливъ. Моговив, Іе-
Ігісив, атагиз, ітрогіипив. Ропотникъ,
тигтигаіог. Ропотный, тигтпгапв, ГгС-
тепз. .Ропотъ, роптаніе, тпгтиг, Гге-
тііив. Сносить что безъ ропота, ведаіе
аіідиід Гегге. Прекратить ропотъ, тпг-
тиг сотргітеге, зедаге. Ропщу, Ггете-
ге. Роптать на судьбину, раіат диеп
845
РОС
РОС
846
йе 8ог1е. Они роптали на то, что не да-
ли города на расхищеніе, ГгетеЬапі, циой
игЬет іпіасіит геііциіееепі.
РОСА, Ков. Утренняя р., гоя таіиіі-
шія. Р. подаетъ, гоз садіі пли гогаі.
Прёвращатьсн въ росу, гогезсоге. Похо-
жій на росу, каплющій какъ роса, тогаііз.
Кропить росою, іггогаге.
РОСАДА. Л’оѵеІІа ріэпіа ад ігапзро-
пепдит. Садить капустную росаду, ро-
пеге , доропеге оіегагіаз ріапіаз. Росад-
пикъ, агеа ГеггА геріеіа ад сдпсапдаз по-
ѵеііаз ріапіаз.
РОСИСТЫЙ. Козсідоз, гогідпз. Ро-
сить, гогаі.
РОСКОШЕСТВО. Си. Роскошь. Рос-
кошествую и роскошничаю, Іихигіозе,
деіісаіе ѵіѵеге; зптіиз ргоГпзоз Гасеге.
Роскошествовать въ одѣяніи, іп ѵозіітеп-
ііз зирга тодпт витіи ехіге. Роскошно,
Іихигіозе, деіісаіе. Р. жить, Іпхигіозе
ѵіѵеге. Роскошный, роскошенъ, іихп-
гіозпз, деіісаіиз. Роскошные молодые
люди, деіісаіі риегі. Роскошествовать,
показывать свою роскошь, ехріісаге Іп-
хпз. Роскошный пиръ, Іихигіозшп соп-
ѵіѵшп. Роскошная жизнь, пли Іпхнгіояа,
деіісаіа, діззоіиіа. Роскошь, Іпхигіа, Іп-
хпв, Іихпгіез, деіісіж, ѵііа Іихигіоза. Жить
въ величайшей роскоши п иегѣ, Іихитіа
еі Іазсіѵіа діПпеге. Преданный всею
душею роскоши, распутству, апітиз Іи-
хигіа еі Іазсіѵіа діГПиіі, Роскошествомъ
сгубилъ себя и самъ Ганнибалъ въ Ка-
пуѣ, Іпхпгіез ірзшп НаппіЬаІеш Сарпа-
соггиріі. Жить въ роскоши и лѣности,
рег Іихпгіат еі ірпаѵіаш аеіаіеш а§еге.
Роскошь производить дороговизну, Іихиз
сагііаіет ейісіі.
РОСЛЫЙ. Адиііиз, ^гапдіз.
РОСНЫЙ ладенъ. битпі Ьепзоіщіт.
РОСНЫЙ. Когіз. Росныя капли, §иі-
іае гогіе.
РОСОДАТЕЛЬНЫЙ. (81.) Вогет давя.
РОСОЛЪ. Магіа, заізига. Р. огуреш-
иый, зиссиз е заізів спситегіііиз. Ро-
сольный, тигі®, заіэигае.
РОСОНОСНЫЙ. (81.) Когет зііііапз,
гогапз. 9) бгаіит, ассеріит Ггі^из дапв.
РОСОТОЧУ. Когет сопііпеге, гогет
зііііаге.
РОСПИСАННЫЙ Г. РАСПИСАННЫЙ.
Іпзсгіріиз, геіаіиз, сопзі^паіпз. Росписка
и расписка, аросЬа, іезіітопіит Ііііега-
гит. Дать расписку въ принятіи денегъ,
іезіагі, 8о ресипіат ассеріззе; ресииіаа
ассеріге іезіітопіит даге. — Роспись, іп-
дех, саІа!о§из, соттепіагіиз Ьопогит, ге-
регіогіит, іпѵепіогіит. Р. мебѣлямъ,
іпѵепіогіит зиреііесііііз.
РОСПУСКнЛВрпиз дергеззіогіз свг-
гп8 рагііт ІганЦІ^епдіе геЬие іпеегѵіеп-
ІІ8, рагііт іепиіогіе ѵеЬісиІі тегііогіі ѵі-
сет рга'ЬепІіе.
РОСПУСКЪ, ЛивііІіит, Гегіас.
РОССІЙСКІЙ. Коееісие, КЬиіепісиб.
Россійская Имперія, Коеаіспт ітрегіит.
По Россійски, Кояеісае. Россія, Коееіа.
Россіянинъ, Росъ, Коязпе. Россіянка,
Козеіса Гетіпа.
РОССОМАХА. Миеіеіа еніо. Россо-
машій, тиаіеѣе ^иіопіе.
РОСТИ. См. Расти.
РОСТОВЩИКЪ, ВЪ ростовщичій. Ге-
пегаіогів, ад Гепегаіогет регііпепе. Рос-
товщикъ, Сепетаіог, ГоспІІіо. Ростовшм-
ца, Гепегаігіх. Ростовый, Гепегаіогіив;
ГепеЬгіе, иепгагіпе. Ростовыя деньги,
Гепие, ивига; ресипіа ГепеЬгіа.
РОСТОКЪ, росточекъ. Сегтеп, еиг-
сиіие, епЬоІее. Пускать ростки, §егші-
паге, еёегтіпаге, ргоеегтіпаге, риііиіаге.
Ростковый, еегтапа сопііпепе.
*
РОС
РОХ
!847
РОСТОРОНША. Сапіиив Магіапие. I
РОСТРОГЪ. Теисгіит сЬатоейгіб.
РОСТЪ. Іпсгетепіит, аисіив. Быть
«о всемъ полномъ ростѣ, Оогеге. 2) На-
Ьііиа согрогіз, зіаіига, согрогів, віаіига.
Ростъ видный, а<1 йі^иііаіет арро.чііа 8ре-
сіев; согрогів ді&пііаз; согрогів та|ѳвіав.
Р. большой, высокой, еіаіига етіпепв,
ргосегііав. Р. исполинскій, еіаіига, диае
]из!ат ехсейіі. Человѣкъ исполинскаго
•росту, Ьото ѵавіив, тахіті согрогір, со-
Іовзеие. Быть и р., Ьптапае та^пііисіі-
пів Гогтат ехсейеге. Показывать себя
человѣкоиъ росту -высокаго, высокимъ,
тепйасіо віаіигат ад^иѵаге. Средній
ростъ, -то<Ііса еіаіига. Малый р., Ьге-
ѵііав, еіаіига Ьгеѵіе. Кто малаго росту н
собою плотенъ, Ьото Ьгеѵііег іп зиое аг-
іие сопсгеіие. 3) Еепив, изига. Давать
деньги въ ростъ, ресипіат йаге Гепогі
или Гепоге. Брать деньги въ ростъ, 8и-
теге ресипіат Гепоге; ассіреге Гепоге.
Платить ростъ, Гепие йаге аіісиі; иеигат
репііеге. Давапіе въ ростъ, Гепегаііо.
РОТА. Сепіигіа, іигта. Гренадер-
ская р., іигта ругоЬоіагіогит.
РОМА. Ехеесгаііо, _іиб]игап<1ит.
РОТИКЪ. Оесиіит.
РОТМИСТРЪ. РгжГѳсіие едиііит.
Ротмистровъ и ротнистркій, ргагіосіі едиі-
іит.
РОТНЫЙ. Сепіигіав, іигтж. Р. обозъ,
вагсіпа, ітреііітепіа сепіигіае, Іигта.
РОТОВЫЙ. Огіз.
РОТОЗѢЙ. Зіиііие, еіоійіие. Рото-
зейство, іперіа гегит асітігаііо. Рото-
зѣю, Ьіаге, оесііаге, тігаЬшнІит іпіиегі,
Ьіапіі оге іпіиегі; Ьіеіаге.
РОТЪ. Оз. Вырвать у кого кусокъ
изо рту, Ьоіпш аіісиі е ГаисіЬие егіреге.
•Положить кому кусокъ въ ротъ, аіісиі
СІЬит іп ре іпзегеге. Открыть, закрыть
ротъ, об арегіге, сотргітеге. Онъ не
смѣетъ отворотить рта, пе Ііівсеге диі-
<1ет аиііеі. Не смѣю болѣе разинуть
рта, піЬі! ^ат тиііге аидео. Въ ротъ
кому что полояшть, аіісиі отпіа пипівде
тапеа іп оз іпзегеге. Зажать кому ротъ
аіісиі 08 оЫигаге. Въ ротъ ничего пей-
детъ, сіЬит Газіісііо. Зѣвать во весь
ротъ, Іоп^ав ІгаЬеге овсііаііопее (Магі).
Зажавъ ротъ привести, сіаиво оге аіідио
ігахіеве. Зажать ротъ, Ііп^иат сотрее-
сеге, іасеге. Ротъ ожечь, говорить себѣ
во вредъ, Іодиі сит датпо зпо. Драть
много, а) Миііа Іоциі. Ь) Вергеііеікіе-
ге; іпѵеЬі іп аіідиет. Я ве говорю въ
половину рта, ріеиіогі оге сіісо, поп аіе-
еітиіапіег, вей арегіе Іодиог.
РОХЛЯ. Вевев, іиеге, сеезаіог. Роче-
ніе, |игаііо, йіга ѵегЬа, ехвесгаііо. Рочу-
ся, йеѵоѵеге, апаіЬета еіЬі ітргесагі.
РОШУ. Іггогаге; гоге аерегдеге.
РОЩА, рощица. Кетиз, петиз еег-
ѵіепз ѵоіиріаіі. Густая частая р., петш
ерізеит. Рощевый, петогаііе. Роще-
ныя тѣни, петогаіее итЬгге.
РОЩЕНІЕ. Сегтіпаііо, ргосгеаііо #ег-
тіпіе. Рощениый, ^егтіпаіие.
РОЩИНСКІЙ. Е петоге.
РОЩУ. Еііисеге, аіеге, ейисаге. Ро-
отить деревья, агЬогез е<1исеге. Р. во-
лосы , бороду, саріііит, ЬагЬат рготіііе-
ге; сотаго, ЬагЬат аіеге. 2) Адиа рег-
Гизит аіідиісі іоггеге. Растить солодъ,
Ьотдеит адиа регГизит іоггеге. Р. <>0'
бы, ГаЬав ациа регГизаз іоггеге.
РОЩУСЬ. Сіап^еге. Курица ростит-
ся, видно съ яйцомъ, ^аіііпа сіаи^іі 8Іпе
ііиійо оѵит рагііига.
РОЮ, рыю. Гобеге, есаіреге, гітагі.
Рыть колодезь, риіеит Гойеге; Гопіет
бизсііаге еі еіісеге. Рыть яму, Говвагв
Гойеге. 2) Регбсгиіагі. Рыть бумаги,
ма	₽ТА
всгірі* ретзсгиіагі, Роюсь, Гойі, зсаірі.
2).Яса1регвт гітагі. Курица роется въ
навозѣ, заііів» гітаіог Пяшпі. 2) Рыть-
ся въ книгахъ, ретзсгиіагі ІіЬгоз.
РТА. V. оЬз. см. лыжа.
РТАЧЛИВЫЙ. І-осо зе поп тоѵепз,
гезіііапз, йигі огі8, геГгасіагіиз, регііпах,
сопішпах. Ртачусь, гезіііаге, Гтешші йеі-
гесіаге, геГгасіагіит еззе. Лошадь рта-
чится, 041108 пои Гасіі.
РТИЩЕ. 08 іпавпиш.
РТУТНЫЙ. Аг^епіі ѵіѵі. Ртуть, аг-
^епіит ѵіѵит ; тпегспгіиз. Ртученіе, мо-
жно выр. гл. Ртученный, аг^еиіо ѵіѵо
соиіесіиз. Втучу, аг^сиСе ѵіѵо сопіе^е-
ге. Ртутить зеркальныя стекла, ѵіігіз
зресиіатіЬиз Ьтасіеаз а^гепіі ѵіѵі зирегіт-
ропего.
РУБАНЪ, рубанокъ. Сіепиз гипсіпж,
ріапиі.о.
РУБАХА, рубашка. Тииіса іп Гегиіа
(мужская), іпйизіитп (женская). Пустить
кого въ рубашкѣ, іп зиштат гегит іио-
рімп аййисеге; ерейіаіет аіісиі аЯегге.
Рубашка ближе къ тѣлу, іииіса раіііо рто-
ргіог. Оиъ рубаха рубахою, е8І зіірез,
ігипсиз. 2) Рубашка иа палкѣ, пііог 1а-
ш₽, 411а оБйисііиг Ьасиіиз. 3) Рііі, ѵіііиз.
Рубашка этого пуделя отмѣнно хороша,
Ыс сапіз адиаіісиз ѵііііз Ьѳие репйепііЬиз
езі ІП8ІЙПІ.Ч.
РУБАЧЪ-Нотори^пах, шапи рготіиз.
РУБАШЕЧНЫЙ. Типісае іпіегиіж,
іпйизіі.
РУБЕЖНИКЪ. <2иі ассоііі Іішііез.
Рубежный столбъ, раіиз іегтіиаііз. Ру-
бежъ, впі8, іегтіипз, сопПпіщп. Рѣка
между нми р. составляетъ, Пищей иітіиз-
Ч«е еогшп Ппев сопзіііпіі. 2) Тегтіпиз
Іаріь іегшіпаііз.
РУБЕЛЬ. Тийісиіа зітіаіа.
РУБЕЦЪ. 8ітіа. 2) Сісаігіх. 3) фиаг.
Р’УБ	850-
(из зіотасЬиз апітаііит гипйпапііот. 4)
ЬітЬиз, ога ргавіехіа.
РУБИНЪ. ВиЬіпиз. Р. восточный или
красный яхонтъ, §етта гиЬіпив.
РУБИЩЕ. Раппі, раппі оЬзоіеіі. Одѣ-
тый въ рубищѣ, раппіз оЬзііиз, Рубищ-
ный, рашюгит.
РУБКА. Ойез Іі^погит. Продалъ
рощу на рубку, ѵепйійі зуіѵат ай ехсі-
йеийит.
РУБЛЕВИКЪ. Гіипшз агдеиіеив Воз-
зісиз, диі потеп §егіі гиЬеІі. Рубле-
вый, — вая монета, гиЬеІиз. 2) <2ио4
етііиг аиі ѵепйііиг гиЬеІо.
РУБЛЕНИКЪ. ЕаЬег Іі^пагіиз. Руб-
леніе, зесііо, сачіея. Рубленый, саезиз.
Рубленная говядина, ЬиЬиІа сопсіза, ті-
ппіе сопзесіа. Рубленая капуста, Ьгаз-
зіса сопсіза огсае іпбііа.
РУБЛЬ. Оііт: циагіа рагз ^гіѵиае зес-
іж іи диаіиог рагіез аедиаіез, диагит зіп-
§п1а5 діссЬапіиг гпЬеІиз. 2) біитиз аг-
^епіеиз іпіе^ег. 3) ВиЬеІиз з. сепіига
сореісае.
РУБЛЮ. 8іегпеге, деуісеге, саедеге,
зесаге, Йезесаге , сопсідеге. І’убить мя-
со, сагпез сопсідеге. Коли, руби, тас-
іа, ігисісіа, сопігисійа. 2) Ргжіехеге, Ііт-
Ьо атЬіге. 3) Дождь рубитъ, Іаг^ия іт-
Ьег еГГипдііиг. 4') Сѣчетъ и рубитъ а)
пешіпі рагдиешІіЬеі йісііз шогсіасіЬиз
ѵегЬегаі. Рубмть рубкою, истреблять
лѣса, ехсідеге зуіѵаз. 2) Ноггепйиш іп
шоііит шіпаз ]асіі, )асІаІ. На словахъ
сѣчетъ и рубитъ, но иа дѣлѣ снисходи-
теленъ, зі зресіез йісіа, сгедісіегіз, еит
отпіа ѵеІІе ігисійаге, геірза аиіет езі
Іепіиз, Гасіііа.—Рубиться, Гетто ри^иате,
іпіег зе сопіепйеге. Р. саблями, асіпасе
сит аіідио ри§иаге. 2) біегпі, Неуісі,
сжйі.
РУБЦЫ. Іпіезііпа, отазит.
851	РУБ
РУБЧАТЫЙ. 8ігіаІиз.
РУБЧИКЪ. Сісаігісиіа.
РУБЪ. V. оЬв. См. рубище.
РУГАНІЕ. ОЬіпгеаІіо, таіесіісііо. Ру-
ганный, оЬіигдаІив; ргоЬгіз еі таіесіісіі»
ѵехаіиз. Ругатель, сопѵісіаіог, таіеді-
спв. і) Саѵіііаіог. Ругательница, саѵіі-
Іаігіх. Ругательно, таіесіісе, сгітіповс,
сит ргоЬго, сит сіесіесоге. Ругатель-
ный, таіесііспз, сгітіповпз. Ругатель-
ныя слова, сопѵісіа, таіесіісіа, ѵегЬа рго-
Ьгова. Ругательное стихотвореніе, саг-
шен сопіптеііовит, ргоЬговшп; сагтеп
таіесіісит еі ргоЬговшп. Ругательство,
таіесіісііо, сонѵісіпт, таіесіісіпт. Ру-
гаю, сонѵісіагі аііспі; таіебісеге аііспі;
таіесіісіа еіісеге, сопГегге, сопіісеге іп
аіічиет; сопвесіагі аіічиет; ргоЬга іасіа-
ге іп аіічиет; ргоЬгіз еі таіесіісіі» ѵѳхаге
аіідпет. Я нанялъ тебя пе ругать, а
воевать, поп сопсіпхі Іе, пі таіесіісегея,
86<1 иі ри^иагев абѵегвпв. Ругать кого
площаднымъ образомъ, таіесіісіа аггіре-
ге е Ігіѵіо. Ругаюсь надъ кѣмъ, саѵіііа-
гі, іііисіеге, сіеіисіеге; ІисІіЬгіо ЬаЬеге,
іггібеге, Пегісіеге; аіічиет сопіетпеге.
2) Іпсгераге, іпегерііаге, гіхагі, іип^еге.
РУДА, аев, теііаішп, тіпега. Же-
лѣзная р., Геггит гпсіе. Серебреная, ае»
аг^епіозит или аг^епіит гпсіе. Мѣдная,
Іарів аегагіив. Плавкая руда, ае» Лпсіііе.
2) 8ап§пів. Рудникъ, аегіГосІіиа, весіига
аегагіа, теіаііа, Госііпа. Золотой р. аигі-
Госііиа, аигагіа. Обработывать рудники,
теіаііа ехегсеге, соіеге. Рудный, аегія.
Рудная жила, аегів ѵепа.
РУДНЮ. Іпдиіпаге, Гоесіаге, сопіаті-
паге. Заруднилъ все бѣлье, отпе Ііп-
Іеит сопіатіпаѵіі, Гоесіаѵіі.
РУДОЖЕЛТЫЙ. Ваѵив.
РУДОКОПНЫЙ,— пная яма, аегіГосІі-
на, весіига аегагіа. Рудокопныя орудія,
РУД	852
іпвігитепіа асі гет теіаііісат регііпеп-
Ііа. Рудокопъ, рудокопщикъ, Говвог,.
теіаіііепв. Рудокопиъ, теіаііа, огпт,
Госііпа.
РУДОМЕТНЫЙ. 8ап§иіпів тіввіопі
или сіеігасііопі іпзегѵіепв. Рудометъ, ру-
дометка, чиі, чп® «ап^піпет тііііі. Съ
допоп., сЬЬ. ѵепА іпсівА; Іопзог, Ьаіпеаіог.
РУДОСЛОВІЕ. Веі теіаііісае всіепііа.
Рудословный, всіепііж геі теіаіііеге. Ру-
дословъ, теіаііпг^пв.
РУДЯНЫЙ. 8ап^иіпів.
РУЖЕЙНЫЙ. 8с1оре1і: Р. замокъ,
і^піагіит, еіаіег. Р. выстрѣлъ, ісіив ру-
гоЬиІі. На р. выстрѣлъ, асі ругоЬиІі
ісішп. Ружейная кладовая палата, рог-
Іісиз, иЬі Іеіа вегѵапіиг.
РУЖНЫЙ. Регсіріепв гейііив е рагос-
ЬіаІіЬив ресипіа ѵеі Ггитепіо сопвіапіев.
РУЖЬЕ. Зсіореіит, ІиЬив і^піѵотпв;
Гівіиіа і^иіѵота. Стрѣлять изъ ружья,
всіореіит тіііеге, етіііеге. Метать, ки-
дать ружье, агтів иіі; агта Ігасіаге.
Стоять въ ружьѣ, іп агтів евве. Иэвѣ-
стясь о близости непріятеля, всю ночь
въ ружьѣ стояли, пппііо ассеріо, Ьовіев
ргоріив ассесіеге, іоіаш посіет іп агтів
егатив. Положить ружье, агта ропеге,
сіетіііеге. Къ ружью! асі агта!
РУКА. Маипв. Правая р., таппв сіехі-
га млп одно сіехіга. По правую руку,
асі сіехігат, йехігогвит. По лѣвую ру-
ку, асі віпівігат, віпівігогвпт. Изъ рукъ
въ руки, <1е тапи или е тапи іп тапит,
рег тапи». Держать въ рукѣ, іи тапи
или тапп ЬаЬеге, Іепеге. Приложить
руку ко рту (если хотимъ сказать что
тайиое), тапит асі ов арроиеге. При-
ложить руку ко рту другаго, тапит асі
ов аііегіпв обреете. Простирать къ кому
руки, та.,і» Іепдеге асі аіічиет. Пр.
руки къ небу, тапиз асі соеіит Іепсіеге;
853
РУК
РУК
854
тапиз вирріісев ай соеіит Іоііеге. Скла-
дывать руки, тапив соппесіег (у повв.).
Попасться въ руки, іп тапиз ѵепіге, іп
тапиз іпсійеге (случайно). Онъ въ мо-
ихъ рукахъ, попался, теив езі; Ьатпт
ѵогаі. Подать дамѣ руку и вести, под-
держивать ее, Ьопогів ег§о іпсейепіі Ге-
тіпве орегат паѵаге, таігопат тапи
впвііпеге еі йейисеге. Дай маѣ руку!
сейо тапит! Дать другъ другу руки,
йехігвв йехігат )ип^еге. Дать, подать
кому руку, тапит аіісиі йаге, роггі^еге,
ойГегге; тапи аіідпет Іеѵаге, аііоііеге
(поднять упавшаго). Проиасть изъ рукъ,
іпіег тапи» аиГеггі. Умереть на рукахъ,
іпіег виЫеѵапІіпт тапиз ехвііп^иі. Дать
кому что въ руки, аіісиі аіідиій ргае тапи-
йаге. Свяжи ему руки и ноги, диайгире-
йет сопвігіпДіо Я все отдаю въ твои
руки, еі те еі атогет теит еі Гатат
ІіЬі регтіііо. Это въ однѣхъ твоихъ ру-
кахъ или отъ одного тебя зависитъ, Іе
репез езі иппт. Это дѣло совершенно
въ вашихъ рукахъ, Ьи)из геі роіезіаз
отпіа іп Іе аііа езі. Съ завязанными на-
задъ руками, тапіЬиз рові Іег^а геѵіпсіів.
Передавать изъ рукъ въ руки, рег таппв
Ігайеге, йаіаііт тіііеге (объ играющихъ
въ мячъ). Сжать руку въ кулакъ, ри^ішт
сопІгаЬеге. Рука въ руку, іипсііз тапі-
Ьиз. Возлагать на себя руки, тапиз іп-
Гевіаз віЬі айтоѵеге. Имѣть на рукахъ
какое дѣло, заниматься имъ, аіідио пе-
Воііо оссирагі. Ныть на рукахъ медика,
зпЬ сига тейісі евве. Выпустить изъ
рукъ, е тапіЬиз йітіііеге. Выпасть изъ
рукъ, е тапіЬиз ехсійеге. Взять на свои
руки чье дѣло, саиват аіісціив визсіреге.
Схватить все, что попадется въ руки,
оЬѵіа диаедие аггіреге. Умыть руки’
аЫиеге таииз. 2) Мапив, сЬіго^гарЬит.'
Это письмо вашей руки, сЬіговгарЬит
Ьос еві іпит. У ,него рука хороша,
риІсЬге зсгіЬіІ. Твердая рука, тапиз
поп Ігетопз. Поддѣлываться полъ чью
руку, аіісціив сЬіго^гарЬит ітііагі. 3)
Ссппв, поіа. Товаръ первой руки, тегх
оріітае поіае. 4) ві. аихіііит, ай)итеп-
Іит. Взять кого за руку, аіісціив та-
цит ашріесіі. Водить чьею рукою, всгі-
Ьепіів тапи тапи впрегітровііа ге^еге.
Рука руку моетъ, шаппз тапит Іаѵаі.—
Не чистъ на руку, еві Гигах, Гигасев ЬаЬеі
тапиз. У него долгія руки, еві Гигах;
еві Ьото гіховпз, ІіІіДозиз, ай ігат соп-
сііив. Ему это и на руку, Ьос еі ѵаійе
соттойпт езі, ѵаійе ріасеі. Солгать
что на скорую руку, аіідиій Іеѵііег, пеДі-
бепіег, іп Ігапзііи Гесіззе. Онъ ему съ
руки, е)из атіспя, Гатіііагіз езі. Топоръ
по рукѣ, авсіа аріа, ійопеа езі. Смотрѣть,
глядѣть изъ рукъ, репйеге ех аіідио или
ех аіісціив агЬіІгіо. Съиграемъ рука на
руку, аііов соііизогев тіввоз Гасіатпз еі
воіиттойо поз йио сопсѳгіетпз. У не-
го легкая рука, аизрісаіівзітпт іпііішп.
Съ легкой руки, аизрісаіо. У него тяже-
лая рука, онъ тяжелъ на руку, таппт
ЬаЬеі йигат, Наложить на руку, аіідпій
а^гейі, зпвсіреге, Іепіаге. Подъ рукамм
близко, ргае тапіЬиз, ргаевіо, ргоре, апіе
рейев. подъ рукою=тайво, сІат, оссиі-
Іе, Іаіепіег, петіпе вепііепіе. Подъ ру-
кою, за рукою быть, Іепеге ровіегіогет
Іоспт. Нагрѣть руки, геЬпв или гаііо-
иіЬпв впіз сопзиіеге. Руки ве доходятъ,
Іетроге е§ео. Руки не подымаются, то-
Іевіпт еві гев виав или Ьопа зпа іап^еге,
геЬив виіз тапит айтоѵеге. Руки опу-
стить, апітіз сайсге, апіто йейсеге. За
руки держитъ, аѵосаі, геѵосаі, аЬзІгаЫі,
геІгаЫІ, аѵегііі. Поднять на себя руки,
тапит зіЬі ІиГегге, тогіет віЬі соисізсе-
ге. Какъ рука подать, 'диат ргохіте
РУК
855'	рук
0990. Изъ первыхъ рукъ на- пр. купить,
аЬ ірзо агіійсе. Не давай рукамъ волю,
аЬзІіпе тапив. Словами что хочетъ ме-
ли, а рукамъ воли не- давай, Гаѣиіаге,
Чиазсипдиѳ ІіЬі ріасеапі, зей тапив аЬзІі-
пе. Прибрать кого- къ рукамъ, аизісгѳ
а"вге сит аіічио. Богъ взялъ его къ
еебѣ на руки, Веиз еит Ьас тогіаіі ѵііа
ІІЬогаѵіІ. Прибрать что къ рукамъ, ыЬі
ѵіпбісаге аіічиій, ассираге. Имѣть день-
ги на своихъ рукахъ, іп тапіЬиз или іп-
іег тапив ЬаЬеге ресипіат. Дерзокъ
иа руку, гіхагит этапа, аб гіхат сопсі-
Іив, гіховиз. Натвердить, набить руку,
іпапит ехегсііаіат поп Ігстѳпіот Ьа-
Ьеге. Запрячь лошадь подъ руку, едиит
ай Йехігаіп 9иЬ)ипдеге. Отдать кому что
на руки, аіічиій аіісиі сгейсге, Ігайеге.
Сдать съ. рукъ, Ігайеге, геййеге. Изъ
рукъ валится (отъ печали) апіппі.ч сайіі.
Въ рукахъ кого держать* аіісіуиз тогит
асгет апітайѵегзогет еззе; азрого, зеѵе-
ге аіічиет Ігасіаге. Онъ иоиалъ въ ху-
дыя руки., іп ргаѵогшп Ьотіпшп зосіеіа-
Іет іпсійіі; таішп; ргаесоріогот пасіиз
езі (о дурномъ учителѣ). Бытъ въ хо-
рошихъ рукахъ, гесіе, сопмпойе Ігас-
іагі.
РУКОВИЦА, руковичка. СЬігоІЬеса,
тапиит Іедитепіит ѵіііозит. Рука-
вичникъ, чпі сЬігоІЬесаз Гасіі. Рукавич-
ный, сЬігоіЬесагит.
РУКАВНЫЙ. Мапісзе. Рукавъ, ру-
кавокъ, тапіса, тапиіеа. Фуфайка съ
рукавами,, Ііпіеит ресіогаіе тапісаіит.
Носить платье безъ рукавовъ, ѵезіііит
іп тапісавпоп ехіепйеге (Тас.). Кафтанъ
въ рукавахъ очень узокъ, тапіса' ѵѳзііз
ЬгасЬіит ргетипі. Нижняя одежда съ
рукавами*, унизанная дорогими каменья-
ми , Іипіаа тапісаіа деттіз айогпаіа. 2)
Іпсегпісиіит, сгіЬгшп ехсиззогішп. 3)
РУК	85Б
ВгасЬіши, раг». Волга вливается мво-
гмми рукавами въ Каспійское море, ѴГоі-
да, тоіііз ЬгасЬііз іп Сазріпт тага еййп-
йііиг.
РУКАСТЫЙ, рукастъ. Оиі ЬаЬег та-
пиз Іопдаз ѵеі сгаязаз. 2)'Аѵійиз ай гет
и одно аѵійиз; чиі еирійе аііепа оссираі.
РУКОБИТІЕ. Иехіга Йаіа, тапиз зіі-
риіаіа. Обѣщать что чрезъ рукобитіе;,
йаіа йехіга аіічиій зропйеге.
РУКОБІЕНІЕ. (81) Ісіиз тапи іііаіиз.
РУКОВОДИТЕЛЬ, Юих, Йисіог. Ру-
ководительница, Йих. Руководство, ру-
ководительство, йисііо, бисіиз, іпзіііиііо,
Йівсірііпа. Подъ чьимъ руководствомъ,
аіідио Йисе, шадізіго, аіідио аисіого; зиЬ
а!іси)из аизрісііз. Быть воспитану подъ
чьимъ руководствомъ, а1іси)из йівсірііпа!
Ігайіінт еі ейисіит еззе. 2) РгаГаІіо. Р.
къ Геометріи, ргаГаііо Оеотоігіа'. Ру-
ководствую, йисеге, йисет еззе; йігідеге,
йосеге, іпзігиеге.
РУКОВОЛХВЕЯІЕ. СЬетотапІіа, йі-
ѵіпаііо ех іпзресііопе тапиит. Руко-
волшебникъ, ех тапиит іпзресііопе Йі-
ѵіпапз. Руковолтебствую, ех іпзресііо-
по тапиит Йіѵіиаге.
РУКОДѢЙСТВО. (81.) Ітрозіііо та-
пиит.
РУКОДѢЛІЕ и — ДѢЛЬЕ. Орега та-
пигіа (у новв.). Часто можно выр. его на
латинскоиъ чрезъ сл. тапиз. Пробав-
ляться рукодѣльемъ, тапиит тегсейе
іпоріат Іоіегаге; йіигпо диеезіи Гатет
ргориізаге. Исправлять р., орегат виат
іосаге. Она зпаетъ многія рукодѣлія*
ѵагіае орега тапиагі® регіііззіта езі. Ру-
кодѣльникъ, рукодѣльница, регііиз, рв-
гііа орега тапиагьт. Рукодѣльничаю,
ѵагіі депегів орегат ’тапиагіат ехегсеге.
Рукодѣльный, орега тапиагіж регііиз.
| 2) Іпйивігіиз, дпати, йііѳдеия. Руко-
8ЭТ
РУК
РУК
85®,
дѣлыія, Іосиз, иЬі йі ѵагіі §епегіз орега-
шапиагія. Рукодѣльствую, орегат та*-
пивгіат ехегоеге, (опегеі саііёге.
РУКОМЕСЛО. ОріГісіит, ага,, агіій-
сіит. Столярное, р., агв іі^лагіі. Руно*
есленный, оріГісіі, агіія. Рукомеслен-
никъ, оріГех, орегагінз, агІіГех.
РУКОМОЙНИКЪ, рукомойничекъ.
Адиітіпаі, адштіпаіе; ІгиІІеит или Ігиі-
ііит, таііиѵміт.
РУКОНОШУСЯ. (81) Іп тапіЬив Ьа-
• Ьегі; іп віпи "евіагі.
РУКОЙ А ШЬ. Ривііаіив. Рукопашный,
- ри^ііаіив (р. н.).
РУКОПИСАНІЕ. 8иЬвсгірІіо, виЬпоІа-
Ііо. Рукописный, шали всгіріив. Руко-
писныя книги, собісев всгіріі. Рукопись,
ібіо^гарЬив ІіЬег, аиІо^гарЬит, тапив, 1і-
Ьег. Въ Ватиканской библіотекѣ много
Латинскихъ и Греческихъ рукописей,
іп ЬіЫіоіЬеса Ѵаіісапа ріигіші випі §гаесі
еі'іаііпі собісев всгіріі.
РУКОПЛЕСКАНІЕ. Ріаивив. Руко-
плещу, ріапбете; тапи ріаивит Гасеге.
РУКОПОЛАГАЮ. Мапив ітропеге,
тапит ітровіііопо сит ргесіЬив соп|ипс-
Іа таившаго. Рукоположить во свя-
щенника, аіідиет засогбоііо бі§пагі. Ру-
кополаганіе, рукоположеніе, тапиит іт
ровіііо.
РУКОПРИКЛАДЧИКЪ. Оиі аіідиіб
(иі Іезіів) виЬзсгірвіІ, виішоіаѵіі. Руко-
ирнкладываніе, рукоприкладство, виѣио-
Іаііо.
РУКОПРОСТЕРТІЕ. Ехіепііо та-
пиит.
РУКОПУТЫ. (81.) Малісае.
РУКОСѢЧЕНІЕ. (81.) Асіласв сит аіі-
дио ри^паге.
РУКОТВОРЕНІЕ. Орив таиіЪив Гас-
Іит. 2) Ібоіит. Рукотворенный, та-
піѣия Гасіив.
РУКОХУДОЖНИКЪ. ОріГех, орега-
гіив, агІіГех, веііиіагіив.
РУКОЦѢЛОВАНІЕ. Овсиіаііо бехіга.
РУКОЯТІЕ, рукоять. Мапіриіив.
РОКОЯТКА, Алва, талиЬгіит. Съ
рукояткою, апваіив, таииЬгіаІив. Р. у
сохи, вііѵа.
РУЛЬНЫЙ табакъ. Кісоііапа тоіиті-
пова.
РУЛЬ. СиЬегласиІит, сіаѵив.
РУЛЯ. М- б. ѵоіитеи ІіегЬае Ріісоііа-
лге.
РУМБЪ. КитЪив.
РУМЯНА. ЕсЬіит ѵиі^аге. (Ілпп.).
Руминеніе, ивив Гисі. Румяненный, Ги-
саіив, ілГисаІив. Румяненное лицо, Гасіев
Гисо іііііа.
РУМЯНЕЦЪ, румяность. ВиЬог. Р.
съ бѣлизною, саибоге тівіив гиЬог.
РУМЯНЦЕ. Агеоіа раріііае.
РУМЯНЫЙ, румянъ. ВиЬег. Ру-
мянныя щеки, цепае гиЬгю. Румянная
заря, аигога гиЬео соіоге. Румянѣю, ги-
Ьезсего, гиЬейегі.
РУМЯНЮ. Еисаге. Румянить лицо,
аббсеге ѵиііит; тобісателіо (Оѵіб). Ру-
мянюсь, Гисо Шілеге Гасіет. У нее при-
родный на щекахъ румянецъ, она не ру-
мяннтсл, еелав паіига ЬаЬепв гиЬгав поп
ііііпіі еав Гисо.
РУНА, сѣверная буква, Кипа.
РУНДУКЪ, Рундучекъ. 8и§8ез1ит
сит §габіЬиз.
РУННЫЙ. Е ѵеііеге. Руно, теііиз.
Орденъ золотаго руна, огбо аигеі ѵеііе-
гів. Руно гороху, Гавсіспіив ріві аб рег-
Іісат сгевсепіів.
РУСАКЪ. Сапив, іпсапив Іерив.
РУСАЛКА. Киввогит К;дабев, Югуа-
бев.
РУСЛО. Аіѵеиз; )ив1ив атпів сигвив.
РУСОВАТЫЙ. 8иЬваѵив. Русскій,
859	РУТ
РУЧ
860
русъ. Оаѵив. Русые волосы, 0аѵі са-
ріііі аіісиі павсипіиг; Оаѵшп йегі.
РУТА- Киіа ^гаѵеоіепв. Р. луговая,
ІЬаІісІгит Оаѵпт. Рутный, гиі® (?гаѵео-
Іепіів. Рухло, ѵ. оЬв. т. г. Рухлядь,
рухлость, віаіив геі ІаЬапіів. Рухлѣть,
гпіповшп йегі; іпсіреге ІаЬаге. Рухлый,
пон (ігтив, пиіапв, ІаЬапв, гиіповив.
РУХЛЯДНОЙ- Оиі ѵава соепоЬіі иіепвіііа
аввегѵаі. Мягкая р., реііев, ѵевіев реііісеае.
РУХЛЯКЪ. Мег^а. Рухляковый, тег-
8®.
РУХНУТЬ, рухнуться. Виеге, соггие-
ге, сопсійеге, ргосійеге, соІІаЬі, ргоІаЬі.
РУЧАНІЕ, ручательство. Зропвіо, ййе-
уиввіо, ѵайітопіит (относительно явки
въ судѣ), саиііо (въ денежныхъ дѣлахъ)
8аІІ8<ІаІіо (въ обезпеченіи спорнаго дѣла).
Ручатель, вропвог, ѵав, ргаеев; ѵіпйех.
Ручательство, аисіогііае, ваіівйаііо, саиііо.
Ручаюсь, вропвогет вли ргюйет евве рго
аіідио; іпіегсейеге (въ томъ что это слу-
чится), вропйеге; ййет іпіегропеге рго
аіідио. Ручаться по комъ въ займѣ де-
негъ, ресипію шиіиаію ргаейет Йегі. 2)
Ргаевіаге аіідиій или <!е ге аіідиа; іп ее
гесіреге. Я ручаюсь, что онъ этого не
сдѣлаетъ, рготіііо іп дио те гесіріо; еит
Ьос поп Гасіит евве.
РУЧЕВИНА. І оса раіивігіа еі ссепова.
’ РУЧЕЕКЪ. Віѵиіив, атпісиіив. Ру-
чей, гіѵив; 1оггеп8(дождевой), вести, про-
водить ручей, гіѵит аіідио йейисеге.
Вода въ ручьяхъ высохла, адиа гіѵиіів
ехагиіі. Ручейный, ручевый, гіѵаіів.
Ручевая вода, адиа гіѵаіів.
РУЧНИКЪ. Мапіііе.
РУЧКА. Мапісиіа. 2) Апва, тапиЬ-
гіит.
РУЧНИЦА.'8с1ореІит, Овіиіа і^піѵота.
РУЧНЫЙ. Сісиг (отъ природы). Мап-
виеіив (болѣе не дикій), йотііив (объѣз-
женный), тііів (кроткій, смирный). Руч-
ная птица, аѵісиіа тапвиеіа.
РУЧНЫЙ. Мапиаіів; тапиагіив. Руч-
ные пальцы, йі^ііі тапив. Ручная мѣль-
ница, тоіа ІгиваІШв; тоіа тапиагіа. Руч-
ная пила, вегга, веггиіа тапиЪгіаІа. Руч-
ной закладъ, рі^иив аедиаив ресипіат,
рго диа І11и<1 орропііиг. Ручная баба,
Йвіиса. Ручныя сваи, раіі, диі (івіиса
адипіиг. Ручня, ри^іііи в, таиіриіив. Класть
сжатый хлѣбъ ручнями, йетеввав рги^ев
іп тапіриіов соііібеге.
РУШАЮ. весаге , тіпиіе, тіпиііт
сопсійеге, іп Ггивіа весаге.
РУШЕНІЕ. Виіпа, ІаЬев, Іарвив.
РУШЕННЫЙ. весіив, тіпиііт сопсі-
вив. Р. хлѣбъ, рапів іп Ггивіа весіит.
РУШИТЕЛЬ, Еѵегвог, ехвііпсіог. Ру-
шу, йевігиеге, йетоіігі. Рутить стѣны,
йігиеге тигев. 2) весаге, йіввесаге, ті-
пиііт сопсійеге, іп Ггивіа весаге. Рушить
говядину, ЬиЬиІат тіпиііт йіввесаге, ар-
ропеге. 3) Р. т. ІигЬаге, регІигЬаге, рег-
ІигЬаге іпіегреііаге. Рушить покой чей,.
аНспрів оііит регІигЬаге. Рушусь, йевігиі,
йігиі. 2) Виеге, соггиеге, ргосійеге, соі-
ІаЬі. Рушатся стѣны, тигі соггиипі,
ргосійипі. Рушился ледъ, ^Іасіев гиріа,
воіиіа еві. 3) Егап^і, ІоІІі, ѵіоіагі, воіѵі,.
йіввоіѵі, йігіті. Между ими рушилась
дружба, еогшп атісіііа йіввоіиіа еві.
РЦЫ. Ідііѳга аІрЬаЬеІі Воввісі.
РЫБА, рыбка. Рівсів, рівсісиіив. Ма-
ленькія рыбки, тіпиіі рівсісиіі. Мел-
кая рыба, тіпиіі рівсісиіі. Рѣчная р.,
рівсів Оиѵіаіів или Йиѵіаіііів. Морская,
рівсів тагіпив. Чистить рыбу, риг^аге
рівсев. Быть нѣмымъ какъ рыба и слова
не молвить, тиіит евве іпвіаг рівсів; іасі-
Іигпіогет евве еіаіиа, Рыба ищетъ гдѣ
глубже, а человѣкъ гдѣ лучше, диіІіЬеІ
віийеі ге Гогіипівдие йегі аисііог, Гогіи-
861
РЫБ
РЫЖ
862
паю атріійсаге. Въ мутной водѣ ловить
рыбу, 61 аііегіив іпсоттобо яиа сотра-
гаге іпсоттоба. Рыбакъ, рыбарь; рія-
саіог. Р. рыбака далеко въ плесѣ ви-
дитъ, рагее сит рагіЬив Гасііііте соп^ге-
даиіиг. Рыбачій, рівсаіогіия. Рыбацкій,
рыбаревъ , рыбарскій, рівсаіогіе. Ры-
бачья лодка, паѵів или сутЬа рівсаіогіа.
Бѣжать отъ страха въ рыбачьей ладьѣ,
всарЬа рівсаіогіа Ігерібит геГи^еге. Ры-
бачій домъ, сава рівсаіогіа или одно рів-
саіогіа. Рыбистый, ріясоеив, рівсиіеиіив.
Рыбистая рѣка, рівсиіепіив атпів. Ры-
бица, сеіе; сеіі, огит. Рыбій, рівсів.
Р. пузырь, ѵеяіса рівсів. Р. разсолъ,
тигіа, дагит. Икра рыбья, рівсіит Ге-
іига. Икра р., оѵа рівсіит. Рыбья че-
шуя , вдиатів рівсів. Рыбье сало, абсрв
рівсіит. Рыбье крыло, перо , ріппа.
Рыбья кожа, рівсів согіит. Рыбій са-
докъ, рівсіпа Іі^пеа. Рыбью кость вы-
нимать, еховваге. Рыбья кость, ов. —
Рыбникъ, сеіаѵіив. 2) Рівсів сгивіа іп-
сіивив еі сосіив. Рыбный, — пая ловля,
рівсаіив, рівсагіа (подр. агі). Рыбное ку-
шенье, сіЬив рівсагіив. Рыбная тор-
говля, рыбный торгъ, пе^оііаііо рівсагіа.
2) Рівсовив. Рыбныя озера, Іасив рівсові.
3) Е рівсіЬив Гасіив. Рыб. столъ, соепа
воіів рівсіЬив сопвіапв.
РЫБОЛОВСТВО. Рівсаіив. Рыболов-
ный , аб рівсаііопет, рівсаіит регііпепв.
Рыболовныя снасти, виреііех рівсаіогіа.
Рыболовня , т. ч. рыболовство. Рыбо-
ловъ, рівсаіог. -
РЫБОЛОВЪ. Ьагив сапив.
РЫБОЯДЕНІЕ. Евив рівсіит.-
РЫБЫ, мѣсячный знакъ. Рівсев.
РЫГАЕТСЯ. Висіаге сіЬит; сіЬив
піоѵеі гисіит. Рычаніе, гисіив. Рыгаю,
гисіаге, гисіагі. Рыгота, гисіив.
РЫДАНІЕ. 8іп^и11ия, е]и1аІив. Рыда-
теленъ, тівегаЬі1ів,.0еЬі1ів. Рыдаю, віп-
диіііге, е]и!аге, ріогаге, Іатепіагі. Ры-
дать по умершемъ, беГипсІшп Іасгітів
рговодиі беОеге. Рыдая, віп^иіііт.
РЫЖЕВАТОСТЬ. Соіог виЬгиГив.
Рыжеватый, рыжеватъ, виЬгиГив, гиЬеІ-
Іия, гивяеив. Рыжесть, соіог гиГив или
гиіііив. Рыжехонекъ, ріала гпГив. Во-
лосы у него рыжехоньки, сотая ЬаЬеІ
ріапе гиГав, гиіііав.
РЫЖЕЧАЛЫЙ. Едиив гиГив.
РЫЖИКЪ, рыжичекъ. Аоагісив беіі-
сіовиз. 2) Лотеп попппііагит вііідпав
Гасіепііит ріапіагит, е ветіпіЬив диагит
оіеит сопбсііиг.
РЫЖІЙ, рыжъ. ВпГив, гиіііив. Рыжіе
волосы, сот® гиГ®, сот® гиііію (первые
у древнихъ считались безобразіемъ, а
вторые красотою). Рыжая лошадь, едиив
гиГив. Рыжѣю, гиГит, гиіііит Йегі. Кожа
на обуви порыжѣла, согіит саісеогит
гиГит соіогет бихіі.
РЫКАНІЕ и РЫЧАНІЕ. Вп^ііив.
Рыкаю, ги§іге. Левъ рычитъ въ ярости,
Іео ги^іі іп Гигоге, іп гаЬіе. Рыкъ, ги-
ЗІІия.
РЫЛЕЦЪ. (81.) Раіа.
РЫЛО. Вовігит. Собачье, говігит
сапів. 2) Вовігпт виія, ч. виіііит. Рыль-
цо, говіеііит. 2) Р. у чайника, Пвіиіа.
Съ рыльцемъ, Овіиіаіив; говігаіив.
РЫЛЪ, бепив Іуг®.
РЫЛЯСТЫЙ, рылястъ. І опйит гов-
ігит ЬаЬепв.
Рында. Іиѵепев іііпвігі ^епеге огіі,
диі еГвсіеЬапІ диоббат &еппв соЬогІів
ргжіогі® агті^егогитдие Ргіпсірів. Под-
рында, абіиіог е)ивто<1і уиѵепит іііивігі
реііеге огіогит.
РЫНОКЪ. Еогшп, Гогит гегит ѵепа-
Ііит; Іоспв, иЬі гев ѵепаіев ехропипіиг.
Рыночный , Гогепвів. Рыночная цѣна
863;.	РЫН
ргеііит Гогенве; аевіітаііо Гогеизів; рге- 1
іішп., чио гез ѵепбііис. Выше, рыноч-
ной цѣны, вирга ргеііит Іоіи Гого сот-
типе. Ниже рыночной цѣны.інГсарге-
Іішп. Іоіо Гого соттиие.
РИНУТЬСЯ. V. ріеЬ. іпіго ргжсірі-
іаге, ве іпіго сопрсеге, ве іпіго тіііеге,
ве іпГегге. Народъ рынулся, ІигЬа іпіго
ргаесірііаѵіі. 2) Вода прорвавъ плотину,
рыиулась, ачиа, аддеге тріо, та^ио іш-
реіи біГГива еві.
РЫСАКЪ. Ечиив Іоіиііт іисебепв.
РЫСЕНОКЪ. Саіиіив іуисів.
РЫСИСТЫЙ, рысистъ. Вепе Іоіиііт
іпсебеив.
РЫСІЙ. Ьупсів. Р. мѣхъ, реііів іупсів.
РЫСКАНІЕ. Сггеввив сеіегіог, іпсі-
Іаііог сапів. 2) Вівсигваііо. Рыскаю,
рыщу, §гевви сеіегіогі, іпсііаііоге іисѳ-
беге. 2) Юівсигваге, бівсиггеге. Рыс-
кунъ , рыскунья, чиі, чпае піЫІ аііиіі,
Чиат бівсиггіі, бівспгваі; бівспггепбо ав-
виеіив, аввиеіа. Рыскучій, сеіегііег сигві-
Іапв. Р. кобель, сапів сеіегііег спгвііапв.
РИСТАЛИЩЕ. См. Ристалище.
РЫСЬ, рысца. Сгабив Іоіиіііів; §геввив
іпсііаііог, сеіегіог. У этой лошади рысь
хороша, Ьіс ечппв $гевви іпсііаііогі еші-
аепііввітив еві.
РЫСЬ, Супх.
РЫТВИНА» Саѵиш Іеггае ѵі ачиае еГ-
Гесіит. Рытіе, Говвіо. Рытый, Говвив.
Р. бархатъ, Ьоіовегісит Яогсит или Оо-
гібит. Рыть, см. Рою.
РЫХЛОСТЬ. Вагііав, гагііибо. Р. зем-
ли, гагііав Іеггае, воіі. Рыхлый, рыхлъ,
Іепег, піоііів, воіиіив. Рыхлая земля,
Іегга Іепегіог, тоііів, іеѵів, Ьишив ге-
Іаха, воіиіа, гага.' Рыхлый хлѣбъ, рапів
тоііів, іепегіог. Рыхлѣю, Іепегит тоі-
іего, воіиіит Гіѳгі,
РЫЦАРСКІЙ. Ечиевіег. Рыцарское
РЫЧ	864
состояніе, достоинство» огбо, іорцз, ечие-
віег; бідпііав.ечиевігіз. Рыцарство, ечиі-
іев, оніо, Іоспв ечиезіет. Рыцарь, ечиѳв.
Включить кого въ число рыцарей , аіі-
Чиет ечиііет сгеаге; аіічиет іп огбіпет
ечиііит сооріаге.
РЫЧАГЪ, рычажекъ. Ѵесіів.
РЫЧУ. См. Рыкаю,
РЫЩУ. См. Рыскаю,
РЬЯНЫЙ , рьянъ. Саіібив. Рьяная
лошадь, ечиив саіібив. 2) Ігасипбив,
ргаесерв іп ігат; іи^ето ргаесірііі.
РЕДЕНЕКЪ и РѢДЕХОНЕКЪ. 8а1ів
гагив, а1і<;иапІит Іепиів. Холстъ рѣде-
хонекъ, ііпіешп тіпіте сотрасіпт еві.
Рѣденько , рѣдехонько , ваіів гаго, аіі-
Чиапіит іепиііег.
РѢДЕЧКА. Кабісиіа , габіх вугіаса,.
гариіит, гарЬапив ваііѵив (ѣіпи). Рѣ-
дишный, гарЬапі ваііѵі.
РѢДИЗНА. Вагііав. Рѣдизна въ хол-
стѣ дѣлаетъ его непрочнымъ, гагііав,
Іеппііав Ііпіеі Гасіі, иі поп ЬаЬепІ вгшііи-
біпет, вІаЬіііІаІеш. Рѣдкій, рѣдокъ, га-
гив, Іепиів. Рѣдкіе волосы, гагі саріііі,
Рѣдкое сукно, раипив гагіог или гагііав.
раииі. Рѣдкій лѣсъ, Іисив, вуіѵа, іп чпа
агЬогев випі гага. Рѣдкій строй, гага
асіев. Рѣдкой, отчасти лѣсъ, гагіог вііѵа.-
Чѣмъ тѣіо рѣже, тѣмъ оно легче, сог-
рога Іеппіввіта Іеѵіввіта випі. 2) Кагив,
віп^иіагів, ехітіив (необыкновенный, от-
личный). Женщина рѣдкой красоты,
иіпііег ехітіа Гасіе. Рѣдкая сила ума,
віпдпіагів іп^епіі ѵів. Рѣдкой счастли-
вой случай, поп роіиіі теііив Йегі Ьаес
гев. Рѣдкій , какъ бѣлая птица , чпазі
аѵів аіЬа. Рѣдко, да мѣтко, гаго чиібет,
веб ѵаіійе, Гогіііег, ѵеЬегоепІег. Рѣдко,
гаге, верагаііт. Домы построены р., бо-
тив гагае бів]ее1ае випі. Деревья разса-
жены. рѣдко, агЬогев іоп&ів іпіегѵаіііз
865
РѢД
РѢЖ
866
ровіі®, соііосаіае випі. Сѣять рѣже, га-
гіив сопвегеге. Рѣдко гдѣ горящіе огни,
іпѵаіібі і^иев. 2) Ваго. Мы р. видѣли,
гаго пов аііег агіегшп іпѵівітив. Онъ
•р. ко инѣ пишетъ, гаго ай те всгіЬіі.
Кто выходитъ рѣдко, гагив е^гевви. Что
рѣдко или съ трудомъ найдешь , гагпв
іпѵепіи. 3) Тепиііег. Холстъ р. тканъ,
Ііпіепт еві регіепие. Рѣдковато, гагіпа,
Іепиіив (воіііо). Рѣдковатый, рѣдковатъ,
гагіог, поп а<1піо<1ит «Іепвив, вріввив.
Рѣдкость, гагііав, іепиііав. Р. воздуха,
гагііав аегів, аег іепиів. Р. холста', Ііп-
іеі Іепиііаз. 2) Вагііав. 3) Вев гага, ѵіви
гага, гев ѵіви бі^па, шігасиішп. Для
рѣдкости, шігасиіі саива. Сабраніе рѣд-
костей, соііесііо гегит ѵіви «Іі^иагит.
Любитель рѣдкостей, віибіозиш гегит
ѵіви Йіцпігит. Кабинетъ рѣдкостей, віи-
веит орегит агіів; тизеит агіів орегіЬив
вегѵашіів.
РѢДИНК А, рѣдь, Ііпіепт гагит,іе-
”пие.
РѢДНИННЫЙ. Іеѵііег впіив.
РѢДЬКА. ВарЬаппв. Рѣдковникъ, Го-
ііа гарЬаиі.
РЬДѢШЕ. Ехіеииаііо. Рѣдѣю, гагез-
сеге, іепиіогет, гагіогет йегі.
РѢЖА. Веіе ^гапбіЬиз тасиііз.
РѢЖЕ. Кагіив, іепиіив.
РѢЖИ. Рег ІаЬиІаіа ровііае іп Оиѵіо
ІгаЬев, чи® та^пів ропііЬив ѵісет раіо-
Тит йвіиса абасіогит ргаевіапі.
РѢЖУ. весаге, біввесаге. Ножъ хо-
рошо рѣжетъ, сиііег Ьеие весаі. 2) Сж-
чіеге, тасіаге, ігисібаге, сопігисібаге.
Вѣтръ рѣжетъ лицо, ѵепіив ѵпііит азреге
вігіи^іі. Рѣзать скотику, ресога саебеге.
Непріятели другъ друга въ ярости рѣ-
зали, Ьовіев ве іпѵісет Гигепіев оЫгипса-
Ьапі. 3) На чемъ, всаіреге, всиіреге.
Рѣзать на куски хлѣбъ, рапет іи Ггивіа
весаге. Ножъ не рѣжетъ, сиііег поп
Гасіі. Рѣзать на мѣди, іи аев, іп аге
всаіреге. Р. ва камнѣ, ^еттав всаіреге.
Перстень, на которомъ вырѣзанъ былъ
якорь, аппиіив, іи сиуив §етта аисога
зсиіріа егаі. 4) Рѣжетъ животъ, іиіев-
ііпа тіЬі іогчиепіиг, ІогтіиіЬив ѵехог
или ІаЬого, іпіевііпа боіепі.
РѢЖУ. ВагеГасеге, іепиаге, ехіе-
ииаге.
РѢЖУСЬ. Сиііго ве ѵиіиегаге. 2)
весаге, бізвесагі, саейі; тасіагі; ігисібагі,
всаірі. 3) Гетто ридиаге, іпіег зе соп-
іешіеге. 4) Зубы рѣжутся у дитяти,
бепіез іпГапіі етег^ипі, егитрииі.
РѢЖУХА. ІЧавІигІіит ачиаіісит.
РѢЗАКА. Ѵегваіиз, ехегсііаіив, ігііив
іи аіічиа ге. Онъ р. читать, езі ѵегва-
ііввітив іп іецепйо. Разакъ, Ьгеѵіог сиі-
іег Іі^иагіі Іопдй аивй. Рѣзальщикъ,
орегагіив, чиі рівсев рнг^аі, «Іериг^аі,
еѵівсегаі, ехозваі. 2) Сагріог. — Рѣза-
ніе, весііо, біззесііо. Рѣзанный, зесіиз;
зсиіріив, всаіріив.
РѢЗАНЬ. Диттиіів оііт изііаіив.
РѢЗВЛЮСЬ. Госагі, іиііеге, реіиіап-
іет евве, Іазсіѵіге. Рѣзво, Іазсіѵе, рго-
реге. Кристальный ручеекъ, рѣзво те-
кущій по зеленому лугу, гіѵиіив Іішрібпв,
। Чиі ргореге рег ргаішп ѵігіііе Гегіиг. Рѣз-
вость, реіиіапііа, Іавсіѵіа, ІиЬібо. Рѣз-
вый, рѣзовъ, реіиіапз, Іавсіѵив. 2) Не
ечиів; сеіег. Рѣзвякъ, рѣзвуха, чиі, чи®
беіесіаіиг |осап<1о, Ішіегкіо; Ч- Ч* сирИе
Іазсіѵіі.
РѢЗЕНЬ. веетепіит, сгивіа.
РѢЗЕЦЪ. Йсаіргит, зсаіреііит, сагв-
ігит. 2) Соеіит зсиіріогів. 3) Ѵоіиіа
аб агіосгеаіа Гасіепба. 4) Геггатѳпіит
соисівогіит воіеав Геггеав ечио вирріп-
^епіів. 5) Непіев іпсівогев.
РѢЗКА, вігатепіит сопсівшп.
.867	рѣз
РѢЗКІЙ, рѣзокъ. Асиіиз, репеігаЫІіе,
асег. Р. вѣтеръ, ѵепіиз асеггітиз, Ігійійіе-
зітиз. 2) Ье роіиіепііз; асег, асгі зароге.
3) Р. голосъ, ѵох регасиіа. 4) Рѣзкія
тѣни, итЬгае Йигііег, аереге етіпепіез.
Рѣзко, ѵеіосііег, сеіегііег, сііо. Р. чи-
таетъ, сеііегіте бівііпсіізвітедие Іеціі.
Лошадь бѣжитъ р., едипз сеіеггіте сиг-
гіі. Рѣзкость, асгітопіа, асгііибо. Р,
вѣтра, ѵепіиз асег.
РѢЗЬ. Тогтіпа, зІгорЬиз, соіит. Стра-
дать рѣзомъ въ животѣ, ІогтіпіЬиз ІаЬо-
гаге, ЮтііпіЬиа аіГесІит еззе. Поносъ
съ рѣзомъ, аіѵі ргоЯиѵіит зІгорЬів соті-
Іаіит.
РѢЗЬБА, 8сиІІига , сЬа!со°гарЬіа, ага
іп аеа іпсйіешіі. 2) Орив зсиіріііе, Я^ига
гегі іпсіва.
РѢКА. Пиѵіив, Яитеп, атпів. Р. те-
четъ быстро, Яитеп сііаіит Гегіиг. Р.
течетъ тихо, медленно, Яиѵіив Іепіе Яиіі.
.Дать рѣкѣ другое теченіе, аіппего іп
аііит сигзит беЯесІеге. Купаться, мыть-
ся въ рѣкѣ, ѵіѵо Яипііпе регГипбі.
РѢЛЬ. См. Рель. Кара, парив; Ьгавеіса
тара. Пареная рѣпа, тара іп оІіа орегіа
сосіа.
РѢПИЦА. Сгору^іит. 2) ТаЬез; тог-
Ьпз аѵіит.
РѢПИЩЕ. Каріпа. Рѣпникъ, гаріпа.
2) риів сит тара еі аііса. 3) Коііа Іепег-
гіта гарге. Оиі ѵепбіі гараз. Рѣпный,
гарае. Рѣпное сѣмя, Ьгаввіса парив
(Гіпп.). Рѣпное масло, оіеит поріпит;
оіепт Ьгаввісагит парогит.
РѢСНИЦА. Сіііига; рііі раІреЬгагит.
Рѣсничный, сіііогит.
РѢСНОТА. (81.) Песепііа, басог, Ьо-
пезіав, ѵегііаз. Прѣсноту, ѵего, тегііо.
РѢТИ. (81.) Гіиеге.
. РѢЧИСТЫЙ, рѣчистъ. Опі агіісиіаііт
РѢЧ ,	868
Йівііпсіедие Іодиііиг. 2) Гасипбиз, Ііп-
§иа рготіие.
РѢЧКА. Міпог Пиѵіив. Рѣчный, Яи-
ѵіив, Яиѵіаіів. Рѣчное устье, озііит, са-
риі Яиѵіі, Яиѵіогшп. Рѣчная вода, адиа
Яиѵіаііііз. Рѣчной ракъ, сапсег Яиѵіаііііз
Яитіпаіів. Рѣчной пѣсокъ, агепа Яи-
ѵіаііз. Рѣчная черепаха, Іезіпбо Яиѵіа-
ііііз.
РѢЧЬ, какъ способность говорить. Со-
диепбі, бісепбі Гасиііав. 2) Особенный
способъ говорить, Іосиііо. 3) Вырежен-
вая словами мысль, огаііо, вегто, йісіит.
Въ этомъ мѣстѣ рѣчь идетъ о доблести
Регула, Ьос іосо вегто еві йе Ке^иіі ѵіг-
Іиіе (если говорятъ между собою двое);
Ьос Іосо а^ііиг бе Ке^иіі ѵігіиіе (если
разсуждается о д. Р.). Не объ этомъ
рѣчь, Ьас бе ге поп а^ііиг. Рѣчь кому
перебить, прервать, іодиепіет аіідиет
нли аіісіуиз вегтопет іпіегреііаге; вег-
топет аіісщ’из іпіегпітреге. Рѣчь за-
шла о чемъ, вегто іпсійіі іп аіідиат гет;
тепііо іпсійіі бе аіідиа ге. Завести о
чемъ рѣчь, вегтопет бе аіідиа ге іпГегге-
Прошу не забывать своей рѣчи, что вы
сказать хотѣли, поіі оЫіѵізсі ди® бісіигиз
стая. Вмѣшпватся въ рѣчи, зе зегтопі-
Ьпз оЫгийеге. Когда рѣчь зашла за
ужиномъ, какая смерть самая легкая, іп
яегтопе паіо вирег ссепат, диіпат еввеі
Яііів ѵііае соттойівзітив. 4) Обработан-
ная, связная рѣчь, огаііо, огаііипсиіа,
сопсіо (къ народу и воинамъ); асііо (по-
литическая , касающаяся государства,
республики). Обращать рѣчь, огаііопет
еІаЬогаге. Сочинить р., огаііопет Га-
сеге , сопйсеге. Сочинять рѣчь = раз-
мышлять, огаііопет тебііагі, соттсп-
Іагі. Выучить р. наизусть, огаііопет
ебівсеге. Говорить, сказывать рѣчь, ога-
Ііопет ЬаЬеге, а§еге, йісеге, гесііаге,
869
Р*Ш
РѢІП
870
ѵегЬа Гасеге; ѵегЬа зиттііііі; зиттіззиз.
Йісеге, сопсіопагі, сопсіопет ЬаЬеге (ие-
•редъ народомъ). Читать по тетрадкѣ,
огаііопет бе зсгіріо йісеге. 5) Ргопип-
сіаііо], ѵох, 8ОПИЯ. У него тихая рѣчь,
зиштіззе, Іепіиз Іодиііиг, йісіі. 6) 81.,
диегеіа, асііо, ассизаііо.
РѢШЕНІЕ. Йепіепііа, )ийісіит, _)пбі-
саіит, бесгеіит; агЬіІгіит (посредника);
бесізіо. Читать рѣшенія и приговоры,
Гегге зепіепііаз еі сопзіііиеге йесгеіа.
Рѣшеніе дѣла, йесізіо геі. Послѣ про-
исходившаго разсужденія составилось
рѣшеніе, ѵоіиіаііз іпіег зе гаііопіЬиз ріа-
сііиш езі. Объявить рѣшеніе тяжущим-
ся, Іііі^апііЬиз ішіісаіипі, бесгеіит ебі-
сеге. 2) 8о1иІіо. Рѣшеніе вопроса, 8.
диюзііопіз. Онъ пребылъ всегда твердъ
и непоколебимъ въ своемъ рѣшеніи,
зетрег іп ргорозііо зизсеріодие сопзіііо
регтапзіі. Рѣшенный, бігетіиз, сотро-
8ІІП5, зоіиіиз. Рѣшнмый, зоІиЬіІіз. Рѣ-
шимая задача, диаезііо 8ОІиЬіІіз. Рѣши-
тель, агЫіег, бізсеріаіог. Рѣшитеьно,
пюбо бесгеіогіо; йбепіег, йбепіі апіто.
Говорить р., аззеѵегапіег Ѣіцііі. Онъ от-
казалъ р , и слова своего не перемѣнитъ,
гіейпііееі гепипііаѵіі еі бісііз зиіз шапеЫІ.
Рѣшительность, апіті рггезепііа, апітиз
рггезепз; апітиз сегіиз, сопйгтаіиз. Рѣ-
шительный, рѣшителенъ, пипдиаш соп-
8І1іі іпорв. Быть рѣпштельну, іп геЬив
ехсо^ііапбіз рготіит еззе; іп ірзо пеуоііо
сопзіііит сареге; сит гез а^аіиг іп бізсгі-
гаепдие ѵепіит зіі, ехрегіге гет еі соп-
зіііит ех Іетроге сареге роззе; аибах,
сопіібепз. 2) Бесгеіогіиз; диоб ЬаЬеІ или
Гасіі тотепіит. Рѣшительное сраженіе,
ргаііит, дио гез отпіа бігітііиг; рпепа;
риепа, диае бесегпііиг бе заіиіе сіѵіШіз
или ехегсііиз а1іси)из. Нерѣшительное
-сраженіе, ргагііит апсерз. Дѣло дошло
до рѣшительнаго срашенія, гез ѵепіі аб .
иііітит ’бітісаііопіз. Дать рѣшитель-
ное сраженіе, бе зитта гегит бесег-
пеге. Рѣшительная минута, іепірогіз
йізсгігаеп. Рѣшу, зі., ІіЬегаге, воіѵеге,
ехзоіѵеге. 2) Песібеге, бігігаеге, сот-
ропеге: вепіепііат йісеге, ргопипііаге;
йесегпеге; агЫІгагі (о посредникѣ). 3)
воіѵеге. Быть готову рѣшить обо всѣхъ
наукахъ важную діалектическую миною,
отпез агіез ас бізсірііпаз йіаіесіісо зпрег-
сіііо зе зпзііпеге риіаге. Рѣшить чье
дѣло не такъ какъ бы ему хотѣлось, гет
поп ех ѵоіо аіісціиз йігітеге. Рѣшить
предложенный вопросъ, воіѵеге диаез-
Ііопет розііат. Рѣшусь, йігіті, сотропі,
йесібі. Это дѣло рѣшится, Ьаес сапза
йесійеіиг. 2) 81а1иеге, сопзіііиеге, йе-
сегпеге, на что, аіідиіб или съ неопр.
нак. и в. п. сопзіііит сареге. Я рѣшил-
ся, сегіит езі тіЬі; зіаі тіЬі зепіепііа;
зіаіиіит ЬаЬео сит апіто еі йоІіЬегаІит.
Я рѣшаюсь писать, тіЬі іп апіто езі
зсгіЬеге. Онъ не знаетъ, на что ему рѣ-
шиться, Ьоегеі, диій сопзіііі саріаі, пез-
сіі. Не можетъ рѣшиться оставить го-
родъ, аЬЬоггеІ аЬ игЬе геііпдиепйа. Онъ
рѣшился не присутствовать въ этихъ со-
браніяхъ, сопзіііиішп ірзі езі Ьіз сопѵеп-
ІіЬиз поп абевзе. Послѣ того какъ онъ
рѣшился продолжать путь, розіциат ірзі
зеиіепііа зіеііі рег§еге ііег. Пойду по-
смотрю, что они затѣваютъ = на что
хотятъ рѣшиться, геѵізо диій а»апІ аиі
диій саріепі сопзіііі. Если ты совершен-
но рѣшился, зі зейеі Ьос апіто.. Я рѣ -
шился на это, ііа апітит іпбпхі теит.
Съ этого дня рѣшился я быть добрымъ,
Ьопиз ѵоіо ех Ьос біе еззе. Не знать,
на чторі шиться, сопзіііо іпорет еззе; апі-
то и апіті рерйеге; ѵагіе йізігаЬі; апсі-
рііет или йиЬіит еззе; сегіа аіідиа іп ,
871
РѢЩ
РЯБ
872
вепіепііа сопвівіеге поп ровве; сегіпт
сопвіііит сареге или іпіге поп ровве.
РѢЩИКЪ, рѣзчикъ. Еісіог, ві^погит
всиіріог, віаіиагит агііГех, диі зі§па Га-
Ьгісяіпг, сЬаІсо^гарЬпв, б^пгагит всаіріог,
агіів іп аев іпсібепбі регііив. Рѣщиковъ,
ай сЬаІсо^гарЬпт регііпепв.
РЕЮ. (81) Реііеге, риіваге, іипбеге. 2)
Ііарійе Йиеге, Геггі. 3) ѴеЬетепіег Даго.
Рѣюсь, ігасппбіпв ейеггі, ве аѵеііеге,
йівІгаЬеге. 2) Сеіегііег, гарііт аіідиіб
Гасеге. Ринуться въ постелю, гарііт аб
Іесіпт ве сопрсеге. Рѣяніе, рпівпв, рпі-
ваііо.
РЮМИТЬ. V. рІеЬ., ріогаге, ріогаіпт
ейеге.
РЮМКА. 8сурЬпв ѵіігеив; сіігепт.
ѵіпагіпт. 2) Ровііса рагв Іевіагит Гогпі-
саііпт ііз ргоЬе Іігтапбів іпвегѵіепв. Рю-
мочный, всурЫ ѵіігеі.
РЮЗНЬ. Ѵеіив потеп теивів віріет-
Ьгів.
РЯБИКЪ. Маті^ічт сит гетів Гавіі-
ёаіпт.
РЯБИНА. 8огЬив; вогЬив адиаіісив. 2)
'8огЬит. Рябинникъ, іі^ппт вогЬі. 2)
Тигйпз ѵівсіѵогив. Рябиновна, Ііциог е
вогЬо, си]ив зпсспв еіісііпг ѵіио биісі ѵеі
Ргапсіса яіеега сопбііигдпе вассЬаго. Ря-
биновый, вогЬі адиаіісі. 2) Раста е Ьас-
сів вогЬі.
РЯБИНКА. РсгоЬісПІпв, сісаігіх ѵа-
гіоіж. Рябины, всгоЬіспіі, сіеаігісев ѵа-
гіоі».
РЯБИТЪ въ глазахъ. ТепеЬга: оЬо-
гіипіиг осиііа; аіідиій тісапз оіуісііиг
ѵізив.
РЯБКА, рябъ. (81.) Регйіх.
РЯБОВАТОСТЬ. РсгоЬіспІов ѵагіоіа-
гит ЬаЬеге. Рябоватый, рябоватъ, ѵа-
гіоіагппі сісаІгісіЬив рапіпіит іпві^пііив.
Рябость, ЬаЬеге сіеаігісев ѵагіоіагшп по-
ііз іпзідпііит евве.
РЯБЧИКЪ. Теігав Ьопавіае. Рябчи-
ковый, іеігаопів Ьопаві®.
РЯБЫЙ, рабъ. Ѵагіоіагит всгоЫспІоз
ЬаЬепв. 2) Бе аѵіЬик йівсоіог, ѵігвіеоіог.
Рябѣю, ѵагіоіагит поіів іпві^пів соерівве.
2) Бе адпа: витта адиа Іепі ѵепіо вігіп-
§іІпг.
РЯБЦА. Соііив всогріо.
РЯДА. Расііо, расіпт, сопѵепііо, соп-
ѵепіит. Обязаться дѣлать что безъ ря-
ды , тесіреге, вропбеге, бе аіідиій Гасіи-
гпт евве віпе сопѵепііопо. 2) Оііт: ів-
віатепіит.
РЯДЕЦЪ, рядникъ. V. оЬв. Ьото по-
Ьііів; ргітив, ргіпсерв, сариі; іііпвігів,
аисіогііаіет ЬаЬепв.
РЯДНАЯ. Іпбех гегит, диа> вропвае
боіет Гасіипі дпагитдпе ассерііопів вроп-
впя Йаі іевіітотипі ео Йпе, иі еав, ві пхог
віпе ІіЬегів Йесеввегіі, гевіііиаі. Рядный,
аб расіит регііпепв. Рядная плата, рге-
ііит сегіит бейпііит.
РЯДОВИЧЪ. Р1еЬе)ив, Ьото бе рІеЬе.
2) ТаЬегпагіив.
РЯДОВЫЙ. Мапіриіагів. Р. солдатъ,
пппв тапіриіагів; тііев ёгедагіиз. Рядо-
вые ие меньше полководцевъ знаютъ
свое дѣло, бпеев поп тадів диат тііііев
зна Гасеге саііепі.
РЯДОМЪ и РЯДКОМЪ. Епа вегіе,
ипо огйіпе; огйіпе, ехогбіпе; рег огбіпет
йеіпсерв. Сѣсть р., огйіпе вебеге. Че-
тыре комнаты рядомъ, диаіиог сиЬіспІа
ипа вегіе.
РЯДЧИКЪ. Оиі расііоиетп Гасіі, соп-
Йсіі.
РЯДЪ, рядокъ. Огбо, вегіев. Рядъ
домовъ, лавокъ', огбо ботпит, ІаЬегпа-
гпт. Стать въ рядъ, огйіпе віаге. Рядъ
солдатъ, огбо тііііпгп. Первый рядъ
873
РЯЖ
РЯП
874
нѣсколько вооруженъ копьями, ргіта
асіея иісптдие Ьавіаіа. Сомкнуть ряды,
бепзаге огбіпев. 2) Ьоп^а ІаЪегпагпт ве-
гіев ее іпѵісет ехсіріепііпт; Гогит гегит
ѵепаііит. Рыбной р., Гогит рівсагіит.
Мѣняльной рядъ, Гогит аг^епіагіит.
' Серебреной,ІаЪегп® аигійспт. 3) Оііт:
> расіит, расііо, сопѵепіит. Врядъ, врядъ
| ди, ѵіх, ае^ге. На ряду съ другими, сит
Ч’ аіііз аедпе или аедиаіііег. По ряду, ог-
Діпе. Съ ряду, рготіесие; пиііо беіссіп
’ ЬаЪііо. Я не выбралъ, я съ ряду врядъ,
і, иоп беіе§і гет, веб рготіесие вптеі. Въ
? другой рядъ или вдругорядь, восшиішп.
| РЯЖЕНІЕ. Сопбпсііо. 2) Ехогпаііо.
Г Ряженный, сопбпсіпв. 2) Ехогпаіпв. Ря-
Ьжу, 'сошіпсеге. Рядить каменыциковъ,
Г тегсебе сопбисеге саетепіагіов. 2) Ех-
; огпаге ѵевііге. Слишкомъ рядить сына,
Г давать ему богатое, щегольское платье,
| Шіо вио ѵевіііи пітіо іпбиі^еге. 3) Оііпи
Грагаге, аррагаге, ргаерагаге, іпвігпеге. —
Ряжусь, сопѵепіге бе аіідпа ге, расійсі,
«Іерасівсі епт аіідпо; расііопепі епт аіідио
Гасеге, сопйсеге. Въ разсужденіи чего,
бе аіідиа ге. 2) 8е сотеге, соті. Ты
знаешь, какой обычай у женщинъ, пока
рядятся, убираются, годъ проходитъ,
повіі тогет тпііегит, йит тоііипіиг,
бит сотипіиг, апппв еві. 3) Рагаге ве.
РЯПУХА, ряпушка. Баіто тагаепиіа.
Ряпушій, ваішопів тагаппіае.
РЯТЧИКЪ. См. Рябчикъ.
РЯСА, ряска. Ѵевіів Іаіагів Сит Іахів
тапісіз,диа піипіиг Коввісі васегдоіез еі
топасЫ.
РЯСА. Еетпа.
РЯСНА. Огпаіпепіпт ѵевіів йтіпевв
апго ^оттівдие сопвіапв.
РЯХНУТЬСЯ. V. рі., е роіевіаіо теп*‘
іів ехіге; тепіе аііепагі, тепіів поп сот-
роіет евве, іпвапіге, бевіреге; отпі віаіи
тепіів «іеіесіит евве..
КОНЕЦЪ ТРЕТЕЙ ЧАСТИ.
Часть Ш.
29